ТРУДЫ
СИБИРСКОЙ ЭКСПЕДИЦІИ
ИМПЕРАТОРСКАГО
РУССКАГО ГЕОГРАФИЧЕСКАГО ОБЩЕСТВА.
ФИЗИЧЕСКІЙ ОТДѢЛЪ.
ТОМЪ II.
БОТАНИЧЕСКАЯ ЧАСТЬ.
—ѵооо-:—
СОЧ. Ф. Б. ШМИДТА.
СЪ 8 ТАБЛИЦАМИ РИСУНКОВЪ.
С-ПЕТЕРБУРГЪ.
Типографія бр. Пантелеевыхъ. Казанская ул., д. № 33.
1874.
Печатано по распоряженію Императорскаго Русскаго Географическаго Общества.
СОДЕРЖАНІЕ.
Стр.
Введеніе..................................................................... 1
Амгуно-Буреинская флора................................................................. 7
Метеорологическій дневникъ изъ путешествія	по Ангунѣ иБуреѣ ................. 7
Нѣкоторыя барометрическія опредѣленія высотъ................................ 14
Общій фито-іеоърафическій очеркъ . ......................................... 15
Растительныя области............................................ 15
Распространеніе важнѣйшихъ деревъ............................... 22
Статистическій обзоръ «лоры..................................... 27
О ботанической коллекціи Рѳдовскаго изъ становаго хребта........ 31
Спеціальная частъ...................................................................... 33
Бісоіуіедопеае...........•.................................•	. . •.......... 33
ТпаіатШогае.................................•..........................33
СаІусіПогае........................................................	.	43
СогоІІіГІогае......................................................... 66
МопосЪІатудеае........................................................ 66
Мопосоіуіесіопеае........................................................... 71
Сгуріодатае..............•.................................................. 81
Объясненіе таблицы I........................................................ 84
Сахалинская флора...................................................................... 85
Введеніе.................................................................... 85
Географическій обзоръ....................................................... 87
Замѣтки о климатѣ........................................................... 89
Подраздѣленія и общій характеръ Флоры....................................... 91
Статистика и исторія Флоры.................................................. 98
Воздѣлываемыя и полезныя растенія; вліяніе человѣка на растительность.......105
Спеціальная частъ.............	108
Бісоіуіесіопеае.............................................................108
ТЪаІашіЛогае..........................................................108
СаІусіГІогае..........................................................131
СогоПіОогае...........................................................174
МопосЫашудеае.........................................................182
Мопосоіуіегіопеае...........................................................194
Сгуріо^ашае.................................................................225
Списокъ мѣстныхъ инородческихъ названій растеній ...........................227
Объясненіе таблицъ II—VIII................................................  233
ВВЕДЕНІЕ.
Въ началѣ 1859 года Императорское Русское Географическое Общество
поручило мнѣ начальство надъ Физическимъ отдѣломъ большой экспедиціи,
снаряженной имъ въ Восточную Сибирь. Главная цѣль моего путешествія
должна была заключаться въ геогностическихъ изслѣдованіяхъ области Амура
и острова Сахалина. Живой интерессъ къ ботаникѣ, еще ранѣе исключительно
меня занимавшей, заставилъ меня обратить особенное вниманіе, одновременно съ
поставленными мнѣ въ обязанность і еогностическими изслѣдованіями на Флору
посѣщенныхъ мѣстностей, тѣмъ болѣе, что я имѣлъ возможность посвятить боль-
шую часть моего времени странамъ, до сихъ поръ еще совершенно неизвѣ-
стнымъ въ ботаническомъ отношеніи. Обработка двухъ семействъ для Ргішіііа’
ііогзе атпгепзіз Максимовича особенно меня къ этому подготовила. Значитель-
ную поддержку нашелъ я въ моемъ помощникѣ, въ кандидатѣ ботаники Г. И.
Гленѣ^ который, работая по большей части отъ меня отдѣльно, собралъ прекрас-
ныя коллекціи и доставилъ наблюденія, послужившія въ связи съ моими соб-
ственными, значительнымъ обогащеніемъ свѣденій нашихъ о растительности
здѣшняго края. Здѣсь предлагаются результаты обработки нашихъ собраній
и наблюденій, но только изъ тѣхъ областей нашего путешествія, въ которыхъ
мы прослѣдили мѣстности новыя для науки и гдѣ мы могли дѣйствовать
совершенно самостоятельно. Остальныя коллекціи переданы первому бота-
нику, — изслѣдовавшему Амурскій край, Г. Максимовичу, которому онѣ послу-
жатъ къ дальнѣйшей обработкѣ его Амурской Флоры.
Въ краткихъ чертахъ ходъ нашего путешествія слѣдующій. — Въ маѣ
1859 года я оставилъ С.-Петербургъ и къ концу іюня прибылъ въ Забай-
кальскъ, гдѣ и провелъ мѣсяцъ, съ цѣлью изучитъ окрестности Нерчинска и
большую часть Дауріи. Въ августѣ я отправился по Шилкѣ и Амуру къ устью
Уссури, куда прибылъ въ началѣ октября. Къ зимѣ я возвратился обратно,
въ Благовѣщенскъ, при устьѣ Зей. Весной 1870 года, я отправился по Амуру
до Николаевска, котораго и достигъ въ срединѣ мая. Вскорѣ я перебрался
отсюда на островъ Сахалинъ, гдѣ, въ продолженіи лѣта, объѣхалъ большую
2
часть западнаго берега. Въ Февралѣ 1861 года, я возвратился черезъ внутрен-
ность острова обратно въ Николаевскъ. Отсюда я снова отправился въ маѣ
во вновь пріобрѣтенныя владѣнія въ южной Манджуріи, на границѣ съ Кореей,
гдѣ и провелъ цѣлое лѣто. Въ сентябрѣ я возвратился обратно сухимъ путемъ,
черезъ озеро Ханка, Уссури и по Амуру въ Николаевскъ, гдѣ жилъ въ теченіи
цѣлой зимы до небольшихъ экскурсій въ сѣверную часть Сахалина и въ рѣч-
ную область нижней Амчуни. Въ маѣ 1862 года, я снова пустился въ дорогу,
поднялся по Амгуни, пересѣкъ Бурейскій хребетъ и прослѣдилъ Бурею, отъ
истоковъ ея до устья, куда и прибылъ въ началѣ августа. Мой спутникъ
Гленъ оставилъ С.-Петербургъ въ мартѣ 1860 года, въ маѣ прибылъ на верхній
Амуръ, спустился по нему внизъ и въ половинѣ іюля достигъ Дуй на Саха-
линѣ, гдѣ и провелъ остатокъ лѣта — Здѣсь я встрѣтилъ его на возвратномъ
пути съ юга Сахалина и мы вмѣстѣ отправились въ Николаевскъ, который
былъ скоро оставленъ имъ еще зимою съ цѣлью еще разъ провести весь
1861 годъ на Сахалинѣ. Онъ посѣтилъ сѣверную часть Сахалина и объѣхалъ
весь югъ острова и въ мартѣ 1862 года возвратился обратно въ Николаевскъ.
Кромѣ небольшой экскурсіи на гору Огоби, немного ниже Николаевска, онъ
посвятилъ послѣднее лѣто верхнему Амуру. Въ сентябрѣ мы встрѣтились съ
нимъ и вмѣстѣ совершили обратный путь въ С.-Петербургъ.
Изъ сказаннаго вытекаетъ, какимъ частямъ путешествія могла прили-
чествовать самостоятельная обработка. Это прежде всего — Сахалинъ, на кото-
ромъ Гленъ провелъ два года и я одинъ. До сихъ поръ можно было принять
этотъ островъ батанически за іегга іпсодпііа. Кромѣ того я подвергъ само-
стоятельной обработкѣ ботаническую добычу изъ моего путешествія въ Бурей-
скомъ хребтѣ, такъ какъ она представляетъ единственную, извѣстную до
сихъ поръ изъ области Амура, Альпійскую Флору. Само собой разумѣется,
что наши собранія на самомъ Амурѣ, составляютъ дополненіе къ Ргіпгііив
{іогф атигепвіз и не заслуживаютъ особенной обработки. Уступилъ я точно
также обработку моихъ коллекцій изъ южной Манджуріи г. Максимовичу,
такъ какъ онъ въ этихъ же самыхъ мѣстахъ, почти только за г.одъ до меня
сдѣлалъ весьма обширныя ботаническія изслѣдованія; и я надѣюсь, что
доставилъ ему существенное прибавленіе, тѣмъ болѣе, что сухой путь отъ
морскаго берега до озера Ханка, былъ только мною изслѣдованъ ботанически.
Такимъ образомъ въ нижеслѣдующемъ я представляю два отдѣльные другъ
отъ друга труда: 1) перечень растеній, собранныхъ мною въ путешествіи въ
Бурейскомъ хребтѣ, также въ долинахъ Амгуни и Бурей, съ географическимъ
введеніемъ и 2) полный трудъ о Флорѣ Сахалина.
О необработанныхъ здѣсь частяхъ нашего путешествія я также позволю
себѣ присоединить нѣкоторыя дальнѣйшія замѣчанія, которыя вмѣстѣ могли
бы послужить исходной точкой для позднѣйшаго употребленія нашихъ собраній.
Пребываніе мое въ Даупіи въ іюлѣ 1859 года, представило мнѣ мало
новаго, кромѣ Скатаегкойоз топдоііса Вде съ Адонъ- Челона; ононе было извѣстно
3
до сихъ поръ, изъ русской Флоры. Напротивъ, поѣздка по Шилкѣ и Амуру
въ августѣ и сентябрѣ этого года представила много Фактовъ о дальнѣйшемъ
расширеніи нашихъ свѣденій о Флорѣ Амура, именно со стороны даурскихъ
Формъ, которые до сихъ поръ не были еще найдены въ области Амурской
Флоры. Я пробылъ дней 10 въ Стрѣтенскѣ, въ ожиданіи лодки, подготовляе-
мой для путешествія по рѣки, и собралъ въ это время небольшую коллекцію
мѣстной Флоры. Точно также, во время поѣздки по Амуру, я старался изслѣ-
довать всѣ, встрѣчающіяся мнѣ растенія, тѣмъ болѣе, что верхній Амуръ
не былъ до сихъ поръ изученъ въ ботаническомъ отношеніи во второй поло-
винѣ лѣта. Къ сожалѣнію, эта самая часть моего собранія не дошла еще до
моихъ рукъ.
Изъ растеній, найденныхъ въ осеннее путешествіе, стоитъ упомянуть
Махітоіиісгіа скіпепзіз со станицы Ольгиной, и Липа—отъ горы Цагайянъ;
обѣ онѣ раньше были указаны гораздо ниже. Изъ моего собранія весной
1860 года я упомяну о первыхъ весеннихъ растеніяхъ, постепенное появле-
ніе которыхъ я наблюдалъ у станицы Михайло-Семеновской, недалеко отъ
устья Сунгари, гдѣ я ожидалъ прохожденія рѣки, случившагося въ этомъ
году 14 Апрѣля. Первые цвѣты, которые я нашелъ только что распустив-
шимися 6 Апрѣля на горѣ Урекчѣ, принадлежали растеніямъ: Асіопіз ати-
гепзіз Ведеі и Согуімз тапсізкигіса: за этимъ выступали Риізаііііа, Ѳсідеа
тіпгта и РоіепШІа 8ргепдеІйѵпа. Потомъ ниже я собралъ, 23—26 Апрѣля,
весеннія цвѣты на устьѣ Уссури, которыя въ этомъ году нужно принять за
опоздавшія. Прежде уже въ концѣ Марта находили цвѣтущія Фіалки. При
моей дальнѣйшей поѣздкѣ до 1 Мая, когда я достигъ устья Горина, я по-
стоянно замѣчалъ прогрессъ въ развитіи растительности; стояли прекрасные
теплые дни, а деревья покрылись зеленью. Далѣе по рѣкѣ, на сѣверъ и во-
стокъ, видъ растительности становился все болѣе бѣднымъ и зимнимъ. Когда
я пріѣхалъ въ Николаевскъ, 14 Мая, не было видно ни одного цвѣта, ѣи
какого листа на деревьяхъ и горы были скрыты подъ снѣгомъ, который на
восточной сторонѣ Вурейскаго хребта исчезъ уже въ концѣ Марта.
Точно также Гленъ во время своего путешествія, по рѣкѣ, въ Маѣ и
Іюнѣ 1860 года, собралъ много замѣчательнаго для Амурской Флоры; онъ
совершалъ также въ началѣ Іюля, въ окресностяхъ Николаевска, экскурсіи
на горы по правому берегу рѣки и нашелъ .Асег Мопо и Біозсогса диіпдие-
ІоЬа. которыя не были извѣстны такъ далеко на сѣверѣ.
Въ Іюнѣ 1862 года онъ совершилъ большую экскурсію на голыя вер-
шины, въ 2000’ высоты, горы Огоби и нашелъ тамъ тѣ самыя растенія, на
которыя мы указываемъ ниже, какъ на отличительныя для высокихъ горъ
области Амгуни,—таковы напр. Саіурігозіідта	и Зрігаеа Раііа-
8й Ведеі.
Во второй половинѣ этого года онъ находился на верхнемъ Амурѣ и
особенно около Благовѣщенска и Албазина составилъ большую коллекцію.
4
Махітоъѵісгіа скіпепзіз онъ добылъ съ зрѣлыми плодами еще около станицы
Бейтоновой, только немного ниже Албазина.
Мое пребываніе въ южной Манджуріи лѣтомъ 1861 года относится къ
гаванямъ Св. Ольги, Владивостокъ (Рогі Мау), къ порту Дундасъ и Посьетъ,
изъ которыхъ отъ послѣдняго я предпринималъ экскурсію къ пограничному
китайскому городу Хунчуну. Въ Ольгѣ я нашелъ вообще южно-амурскую
Флору, вмѣстѣ съ многими береговыми растеніями, сдѣлавшимися мнѣ извѣ-
стными на Сахалинѣ. Но послѣ хорошо мнѣ знакомаго однообразія Сахалин-
ской Флоры., въ Посьетѣ и другихъ южныхъ гаваняхъ, я нашелъ такое изо-
биліе въ новыхъ для меня Формахъ, что сначала растерялся и едва мало по
малу пришелъ въ себя, среди новой для меня растительной области. Но,
чтибъ не коснуться области изслѣдованій г. Максимовича, обращаюсь къ
моему собственному путешествію, проходившему чрезъ страны, еще нетрону-
тыя до сихъ поръ въ ботаническомъ отношеніи.
Въ концѣ Августа я встрѣтился въ заливѣ Посьета съ Полковникомъ
Генеральнаго Штаба Будоговскимъ, который, въ сообществѣ китайскихъ упол-
номоченныхъ, проводилъ новую государственную границу между русскими
владѣніями и Китаемъ отъ озера Ханка до устья р. Тюменъ-Ула. Къ сожа
лѣнію, я не могъ сопровождать эту пограничную коммисію; она прошла чрезъ
весьма интересныя гористыя мѣстности, какъ то чрезъ отроги Шанъянъ-
алина въ вершинахъ Суйфуна и Хунчуна, и здѣсь опять встрѣтила видъ
Ьагіх (вѣроятно йакигіса), котораго нельзя было ожидать такъ далеко на
югѣ. Въ тоже время коммисія наталкивалась часто на удаленныхъ китай-
скихъ поселенцевъ, занимавшихся сборомъ женшена (гинзенга) и воздѣлыва-
ніемъ съѣдобныхъ грибовъ для Пекинскаго рынка. Эти грибы хорошо ро-
дятся на сгнившихъ дубовыхъ стволахъ, которые нарочно для этой цѣли
срубаются.
Обратный путь на озеро Ханка я совевшилъ въ сообществѣ погранич-
ной коммисіи, избравшей на этотъ разъ прямой путь чрезъ верхній Суйфунъ
и степь озера Ханка.
3 Сентября мы оставили портъ Владивостокъ, на большой шлюпкѣ кли-
пера «Разбойникъ», вечеромъ того же дня достигли устья Суйфуна, и оста-
новились пополдни 4 чйсла, верстъ на 30 выше устья Суйфуна, въ сосѣд-
ствѣ небольшаго китайскаго поселенія, Чуанъ-Фанзы, гдѣ насъ ожидали
лошади экспедиціи, пришедшія сухопутьемъ изъ залива Посьетъ. Мы стояли
на этомъ пунктѣ до 12 Сентября и поэтому я имѣлъ возможность Изучить
окрестности и собрать ихъ Флору.
Долина (уйФуна достигаетъ здѣсь около версты ширины и повременимъ
затопляется разливами. Тѣмъ не менѣе весьма мало было видно безлѣс-
ныхъ болотистыхъ низменностей, а на этихъ господствовала Ітрегаіа заска-
гі{1ота, бѣлой лентой окаймляющая ручьи и повсюду, начиная съ горъ, бро-
сающаяся въ глаза; большая часть протяженія была покрыта кустарниками
— а>
и деревьями, какъ Ргахѵпиз и Ридіапз тап(ккжгісиу РкеІМѵшРгоп, Штпз зр.,
Ругиз иззигіепзіз и т. д., подъ кровомъ ихъ росли Мепізрегтит (Іакигісит
и 8пйІах зр; по деревьямъ вился Ѵіііз атигепмз съ его стволомъ, толщиною
въ руку и футовъ на 40 въ высоту. Окраины долины были заняты пологими,
низкими горами, изъ которыхъ наиболѣе высокія восходятъ до 500 ф. Онѣ
были увѣнчаны густымъ лиственнымъ лѣсомъ, изъ котораго одиночно выстав-
лялись могучія ели, АЫез коіоркуііа Мах. Лиственныя деревья достигали
огромнаго разнообразія, какъ вообще въ этихъ странахъ и состояли изъ
тѣхъ же самыхъ видовъ, какъ въ береговыхъ мѣстностяхъ, къ югу отсюда
лежащихъ: Аселг Мопо, іедтепіозит и зеріетІоЪичп Ткд., обѣ амурскія липы,
два вида ясени, ВеШа сіаѵгтса, Сагріпиз согМа ВІ. Рке11о(1еп(1г(т, Цітиз
зр., Рапах гісміі/оііа, со стволомъ толщиною въ руку, и ПіпюгрЪапЬів тапсіе-
Ьигіса съ прекраснымъ одно или двухголовымъ стволикомъ, образующимъ
широкій листовой щитъ. Въ видѣ подлеска встрѣчаются: сладкій виноградъ,
который въ низу долины такой же кислый на вкусъ, какъ амурскій; три
вида Тгоскозіідта, изъ которыхъ два неизвѣстны были до сихъ «поръ въ
Амурскомъ краю; Т. агдиіа 8. еі. 2 (юанъ-дзаузи по-кит.) имѣющій большіе
блестящіе листья, сладкіе яйцевидные плоды и крѣпкій ползучій стволъ,
чрезъ изгибы котораго только съ помощію топора можно проложить себѣ
дорогу; и Т. роіудсѵпш 8 еб. 2 (по-кит. хаолидзао) съ болѣе слабымъ ство-
ломъ, съ длинными заостренными листьями, съ острыми, рѣзкими на вкусъ
плодами, кчторые, однако, по словамъ Китайцевъ, становятся болѣе вкусными
въ случаѣ, если бываютъ захвачены морозомъ; кромѣ этого Веиівіа рагѵіфога
и ЬезреАега Ысоіог, покрывающая почву въ наиболѣе свѣтлыхъ мѣстахъ, съ
обоими Ріесітапіііиз области Амура. Въ темныхъ же мѣстахъ, напротивъ,
между покровомъ изъ густой листвы Сагріппз’а разстилается Скіотаяікиз
пшпйзкгигісілз и показывается красивый папоротникъ Омѣріозогиз и видъ 8со-
Іорепсігіит.
Еще я долженъ замѣтить, что во время моего пребыванія въ Чуанъ-
Фанзѣ, на СуйФунѣ, одинъ тамошній китаецъ привелъ меня въ темную
ложбину, гдѣ на моихъ глазахъ вырылъ четыре экземпляра настоящаго
Ра/пах Оіпззпд (здѣсь выговаривается точно—гинэенгъ) и продалъ мнѣ ихъ за
8 руб. сер. Къ сожалѣнію, это были только листовые экземпляры. Такимъ
образомъ я былъ первымъ ботаникомъ, видѣвшимъ гинзенгъ растущимъ не-
сомнѣнно въ дикомъ состояніи.
12 Сентября мы разстались съ Чуанъ-Фанзой и послѣдовали по лѣси-
стой долинѣ СуйФуна до Фанзы Суанъ-Чинзе, около устья Шуфана, гдѣ Суй-
финъ образуетъ колѣно и переходитъ изъ его до сихъ поръ юго-восточнаго
верхняго теченія въ южное нижнее. Сюда мы пріѣхали вечеромъ 13 Сентяб-
ря и 14 начали странствованіе чрезъ волнообразные луга, лежащіе между
Суйфуномъ и оз. Ханка. Теперь все представлялось безлѣсной равниной,
прерываемой только болотистыми рѣчными низменностями; далеко на западъ
6
и востокъ показывались горные хребты. Высота водораздѣла между Ханка
или областью Уссури и Суйфуномъ можетъ быть въ этомъ мѣстѣ не больше
ста или двухсотъ Футовъ; отъ 4 до 25 Сентября, когда мы оставили Ханка,
я ежеднево выставлялъ барометръ по нѣскольку разъ: онъ никогда непока
зывалъ ниже 590 англійскихъ полулиній и восходилъ почти до 600. При
этомъ стояла ясная и свѣжая осенняя погода. Наиболѣе низкая температури,
которую мнѣ пришлось наблюдать во время сухопутнаго путешествія, была
+1,5°К утромъ, 16 Сентября, на лугахъ, но почва въ эту самую ночь
должна была быть еще холоднѣе, такъ какъ утромъ трава была покрыта
инеемъ. Флора луговъ не представляетъ никакой разницы съ подобными же
мѣстностями въ области южнаго Амура, Сгепііапа ІгіЦота, Руспозіеі'гпа скі-
пспзе, АІІммп зепезсепз, Ѵегаігипь пгдтит, Тигсгапіпоыіа /азіідіаіа, Апдеііса
апотоіа, Сгегпаеѵіа Іаеѵідаіа и др. были обыкновеннѣйшими растеніями. Въ
цѣпи холмовъ распространяются также и сѣверныя Формы, какъ напр. Та-
пасеіит Раііазіапит.
20-го мы достигли Ханка и объѣхали его, по его западному и сѣверному
берегамъ, до истоковъ весьма извилистой р. Сунгачи. Несмотря на множе-
ство южныхъ Формъ, найденныхъ Маакомъ по берегамъ Ханка, здѣшняя
растительность въ общемъ несетъ на себѣ въ значительной степени сѣвер-
ный характеръ, благодаря открытому мѣстоположенію. Только на западномъ
берегу упираются въ озеро цѣпи холмовъ; всѣ остальныя стороны плоски и
болотисты. Лѣса состоятъ почти только изъ дубовъ и черной березы, только
близко на березу озера, въ сѣверозападномъ его углу, тянется полоса сосно-
ваго лѣса (я нашелъ также настоящую Ргпиз зуіѵезігіз еще на высотахъ
около Хунчуна. Въ береговыхъ пескахъ озера я встрѣтилъ стараго знакомаго
съ Сахалинскихъ морскихъ береговъ: Сагех тасгосеркаіа, и малое Ханка,
отдѣленное отъ большаго узкой плотиной, видѣлъ заполненнымъ мощными
листьями №ІитЫит.
Послѣ непродолжительнаго пребыванія, въ ожиданіи приготовлявшейся
лодки, въ посту при истокахъ Сунгачи, мы отправились, безъ-остановки, сна-
чала по Сунгачи, потомъ по Уссури, къ устью которой и прибыли 2 Ок-
тября. Я былъ такъ счастливъ, что встрѣтилъ здѣсь пароходъ, съ которымъ
въ томъ же день отправился въ Николаевскъ, куда и пріѣхалъ въ полномъ
благополучіи 9 Октября. Въ то время, какъ 1 Октября я еще ботанизиро-
валъ и терпѣлъ нападеніе овода,—въ Николаевскѣ я встрѣтилъ уже совер-
шенную зиму; все было глубоко покрыто снѣгомъ; сани скользили со звономъ
по городу. Только рѣка была еще открыта ото льда.
АМГУНО-БУРЕИНСКАЯ ФЛОРА
или
ботаническая добыча изъ путешествія вверхъ по Амгуни, черезъ
Буреинскій хребетъ и внизъ по Буреѣ до Амура.
Физическая географія пройденной мною мѣстности по Амгуни и Вуреѣ
очерчена въ описаніи моего путешествія, въ исторической части трудовъ
Физическаго отдѣла, Сибирской экспедиціи И. Р. Геогра®. Общества (*).
Здѣсь я представлю только собранныя мною, во время путешествія мете-
орологическія данныя и выведенныя изъ нихъ опредѣленія высотъ. Высота ба-
рометра показана въ англійскихъ полулиніяхъ.
МЕТЕОРОЛОГИЧЕСКІЙ ДНЕВНИКЪ ИЗЪ ПУТЕШЕСТВІЯ ПО АМГУНИ И БУРЕЪ.
	Часы дни.	Станція Тыръ.		
		Еаром.	Темпер. по К.	Вѣтеръ и состоя- ніе атмосферы.
27	Мая (8 Іюн.) 1 попол.	596,5	+11	
	8 веч.	598	+10	
28	Мая (9 Іюн.) 5 утр.	600,7	+ 6	
	8 веч.	593,3	+11,9	
29	Мая (10 Іюн.) 6 утр.	593	+11,«	
	4 веч.	592,2	+16,6	
30	Мая (11 Іюн.) 4 попол.	592,2	+20	
	Путешествіе		по Амгуни	
	2 (14) Іюн. 5 утр.	594,2	+ 7,3	0. ясно.
	1 попол.	594,8	+13,2	0. облач
	8 веч.	597,9	+12,6	ясно, тихо.
	3 (15)	6 утр.	598,8	+ 6	
	2 попол.	597,3	+14,5	0. ясно.
	4 (16)	6 утр.	596,2	+ 7	0. ясно.
	12 дня	591,5	+14	
	5 (17)	6 утр.	588	9,7	
(*) См. труды Сибирск. экспедиціи Имп. Русск. Геогр. Общ. Физическ. Отдѣлъ, стр. 42—58.
8
	Часы дня. 8 веч.	Баром. 584,7	Темпер. по А. 7,5	Вѣтеръ и состоя- ніе атмосферы.
6 (18) Іюн	. 6 утр.	586,9	7	облачно.
	12 дня	585	8	ДОЖДЬ.
	8 веч.	585,2	5	ясно, тихо.
7 (19)	6 утр.	585,3	4- 6,5	облачно.
	1 попол.	586,6	4-ю	
	8 веч.	585,6	+ 8	ДОЖДЬ.
8 (20)	6 утр.	585,8	+ 6	дождь.
	12 попол.	587	+ 8	дождь, тихо.
	8 веч.	588,1	4- 8,8	ДОЖДЬ.
9 (21)	7 утр.	587,5	+ 8	ДОЖДЬ.
	1 попол.	588	+ 9	КУѴ. облачно.
10 (22)	6 утр.	587,2	+ 5	ясно тихо.
		Нѳмилѳнъ.		
10 (22)	12 дня	589,9	+16	тихо, ясно.
	8 веч.	589,0	4-12	
11 (23)	6 утр.	588,8	5	
	1 попол.	588,5	4-18	80 облачно.
	8 веч.	587,0	+13,6	
(24)	6 утр.	587.5	4-12	8. облачно.
	1 попол.	583,6	4-19	8\Ѵ облачно.
	8 веч.	587,0	+15,5	8АѴ. ясно.
13 (25)	6 утр.	581,3	+ 8,5	КХѴ. ясно.
	1 попол.	589,9	4-15	дождь, тихо
	8 веч.	590	+13,5	
14 (26)	6 утр.	595,5	+ 9	ясно, тихо.-
	1 попол.	580,8	+18	— —
	8 веч.	589,0	+16	
15 (27)	6 утр.	588,3	4-13	ясно, тихо.
	1 цопол.	588,0	+21	-  — 
16 (28)	6 утр.	587,1	4-16	
	Пребываніе у горы Аппоросъ.			
	1 попол.	586,1	+23	облачно, тихо
	8 веч.	585,3	+17	ясно, тихо
17 (29)	5 утр.	585,4	+ 7,7	—- —
	1 попол.	586,5	+24	облачно, тихо.
	8 веч.	585,5	+14,5	ясно, тихо.
9
Путешествіе на оленяхъ чрезъ низменность Нѳмилѳна.
	Часы дня.	Баром.	Тежпер. по В.	Вѣтеръ и состоя- ніе атмосферы.
19	Іюн. (1 Іюл.) 5 утр.	586,5	+ 7	облачно, КО.
	10 утр.	586,1	+15	
	8 веч.	582,2	+13	облачно, тихо.
20	Іюн. (2 Іюл.) 6 утр.	581,8	+10	
	4 попол.	571.8	+19	ясно, тихо.
21	Іюн. (3 Іюл.) 6 утр.	575,2	+12	облачно, тихо.
	2 попол.	573,1	+21	облачно, тихо.
22	Іюн. (4 Іюл.) '6 утр.	5734	+13	Туманъ.
	2 попол.	573,3	+21	облачно, тихо.
	8 веч.	571,6	+14	ясно, тихо.
23	Іюн. (5 Іюл.) 6 утр.	571,6	+10	облачно, тихо.
	10 утр.	570	+14	КО. облачно.
	7 веч.	570,0	+15	облачно, тихо.
24	ІЮн. (6 Іюл.) 5 утр.	571,0	+ю	туманъ, тихо.
	Дорога въ Керби		черезъ горы.	
	9 утр.	564,6	+15	
		Гребень	горъ.	
	5 попол.	545,0	+17	
	Внизъ въ Керби, по притоку его Чѳлабулю.			
	7 веч.	565,8	+16	пасмурно, тихо.
25	Іюн. (7 Іюл ) 5 утр.	563,2	+10	
	10 утр.	569,5	+12	
26	Іюн. (7 Іюл.) 5 утр.	568,8	+ 9	ясно, тихо.
Высоко въ горахъ, переходъ въ самому Керби.
10 утр.	544,7	+16
Нѳдалѳво отъ Керби.
7 веч.	570,8	+14
Вверхъ по долинѣ Керби.
27 Іюн. (8 Іюл.) 6 утр.	573,2	+11 \	туманъ,	тихо.
2 попол.	572,2	+15	пасмурно,	тихо.
— 10
	Часы дня.	Барок.	Темпер. по К.	Вѣтеръ и состоя- ніе атмосферы.
28 Іюн. (9 Іюл.)	2 попол.	574,8	+10	ДОЖДЬ.
29 Іюн. (10 Іюл.)	6 утр.	572,2	+ 9,5	ЯСНО.
	11 утр.	570,4	+19	ЯСНО, тихо.
	3 попол.	569,5	+18	пасмурно.
	8 веч.	566,9	+15	ясно, тихо.
30 Іюн. (11 Іюл.)	6 утр.	566,4	+12	
	12 дня	563,9	+22	
1 (13) Іюл.	6 утр.	559,5	+11	
	10 утр.	555,9	+23	
	7 веч.	551,3	+16	облачно.
На Керби, вверхъ по р. Арты.
2 (14)	6 утр.	553,7	+12	туманъ.
	2 попол.	554,6	+25	облачно, тихо.
	5 попол.	547,2	+19	облачно, тихо.
3 (15)	5 утр.	546,4	+ 7	ясно, тихо.
Гребень Бурѳинскаго хребта
		12 дня	518,0	+18	пасмурно, тихо.
4	(16)	Высокая, голая горная вершина. 475,0	+12	пасмурно, тихо. Истоки Бурей. 7 веч.	521,0	+16 6 утр.	521,5	+12	пасмурно, тихо.
5	(17)	Внизъ по Бурѳѣ. 1 попол.	530,8	+18	5Ѵ. облачно. 6 веч.	536,8	+16	дождь, тихо. 8 утр.	536,0	+12
6	(18)	7 веч.	537,2	+ 845. 6 утр.	537,2	+ 7
7	(19)	10 утр.	539,8	+12	пасмурно, тихо. 6 веч.	539,8	+ 8 7 утр.	541,6	+12	ясно, тихо.
Пребываніе въ		долинѣ Бурей (въ тихомъ мѣстѣ), при устьѣ Алына,
	съ 7	по 25 Ію^я, по случаю постройки лодки. 7 веч	542,0	+11	пасмурно, тихо.
—11
	Часы дня.	Барой.	Темпер. по К.	Вѣтеръ и состоя> ніе атмосферы.
8 (20)	Іюл. 9 утр.	542,0	+18	
	7 веч.	540,6	+12	
9 (21)	7 утр.	536,0	+И	ДОЖДЬ.
	8 веч.	534,8	+И	85Ѵ. пасмурно.
10 (22)	8 утр.	535,4	+12	тихо.
	8 веч.	538,0	+ 8	
11 (23)	6 утр.	539,6	+ 9	ясно, тихо.
	7 веч.	541,5	+11	пасмурно.
12 (23)	8 утр.	543,6	+14	85Ѵ пасмурно.
	7 веч.	544,6	+12	8ХѴ. ясно.
13 (24)	6 утр.	545,9	+10	тихо, ДОЖДЬ.
	7 веч.	544,1	+10	ДОЖДЬ
14 (25)	7 утр.	540,1	+13	тихо, ясно.
	полдень	—	+12	дождь.
	7 веч.	539,8	+11	тихо, пасмурно.
15 (27>	2 попол.	539,1	+ 8	ДОЖДЬ.
	5 попол.	538,7	+ 9	проясняется, рѣка под-
				нялась на 4 ф. до края.
16 (28)	6 утр.	—	+12	ясно, вода пала на 5 ф.
	2 попол.	537,2	+16	пасмурно.
17 (29)	6 утр.	537,2	+И	пасмурно.
	полдень	—	+12 1	
	вечеръ	—	+ю |	частый дождь.
18 (30)	6 утр.	—	+ 8	ясно.
	8 утр.	542,1	+И	пасмурно.
	полдень	—	+16	гроза, потомъ прояс-
				няется.
	7 веч.	542,8	+И	ясно.
19 (31)	/	6 утр.	—	+ 7	туманъ.
	8 утр.	546,1	+10	ясно.
	полдень	—	+14	пасмурно.
	вечеръ	—	+10	—
				(созрѣла голубица).
20 Іюл. (1 Авг.) 6 утр.		—	+ 8	ясно.
	полдень	—	+19	облачно.
	7 веч.	544,1	+13	ясно.
22 Іюл. (2 Авг.) 7 утр.		—	+ 8	ясно.
	10 утр.	541,1	+16	пасмурно.
	1 попол.	—	+23	гроза.
22 Іюл. (3 Авг.) 7 утр.		—	+ю	ясно.
— 12
Часы дня.	Барок.	Темпер. по К.	Вѣтеръ и состоя- ніе атмосферы.
полден^	543,5	+161	
7 веч.	545,1	+ 9|	ДОЖДЬ.
23 Іюл. (4 Авг.) 7 утр	543,5	+ 7	пасмурно.
9 утр.	—	+10	
полдень	—	+15	пасмурно, дождь
7 веч.	—	+ 9	ясно.
24 Іюл. (5 Авг.) 6 утр.	—	+ 5,5	туманъ.
7 утр.	544,7	+ 7	пасмурно.
1 попол.	—	+ 9	дождь.
4	»	—	+11	облачно.
9	>	540,6	+ 9	
25 Іюл. (6 Авг.) 7 утр,	540,8	+ 9	дождь.
1 попол.	542,9	+16	ясно.
Отъѣздъ въ лодкѣ внизъ на Бурѳѣ.
На 30 верстъ ниже по ней.
6 веч.	550,8	+12	ясно.
Въ этомъ же мѣстѣ.
26 Іюл. (7 Авг.) 6 веч.	554,6	+ 6	ясно.
Устье правой Бурей.
1 попол. 561,7	+20	ясно.
Дальше внизъ.
8 веч. 565,5	+10	дождь, потомъ ясно.
Въ томъ же мѣстѣ.
27 Іюл. (8 Авг.)	7 утр.	557,7	+ 8	туманъ.
		Дальше	ВНИЗЪ.	
	Полдень	571,7	+18	тихо, ясно.
	8 веч.	574,0	+13	тихо, ясно.
28 Іюл. (9 Авг.)	6 утр.	574,5	+ 6,5	тихо, ясно.
		Устье У малъ тына.		
	1 попол.	576,8	+21	тихо, ясно.
— 13 —
	Часы дня.	Устье Нюмана.		Вѣтеръ и состоя- ніе атмосферы.
		Баром.	Темпе р. по В.	
29	Іюл. (10 Авг.) 5 попол.	577,7	+19	ТИХО, ЯСНО.
	8 веч.	577,8	+16	пасмурно, тихо.
30	Іюл. (11 Авг.) 5 утр.	577,9	+11	туманъ, тихо.
		Дальше	внизъ.	
	1 попол.	578,8	+19	пасмурно, тихо.
	8 веч.	578,6	+18	пасмурно.
31	Іюл. (22 Авг.) 6 утр.	576,8	+12	туманъ, тихо.
	1 попол.	576,6	+18	гроза.
	8 веч.	577,2	+14	тихо, ясно.
	1 (13) Авг. 6 утр.	578,9	+10,5	тихо, ясно.
		Устье Тырми.		
	1 попол.	579,5	+19	тихо, пасмурно.
	8 веч.	580,2	+12	пасмурно.
		устье Малмалты.		
	42 (14)	7 утр.	579,0	+ 9	туманъ, тихо.
	1 попол.	580,4	+19	пасмурно.
	8 веч.	583,5	+14	тихо, пасмурно.
	3 (15)	6 утр.	587,0	+10	КО, ясно.
	1 попол.	587,2	+19	тихо, ясно.
	8 веч.	587,2	+15	тихо, ясно.
	4 (16)	7 утр.	586,6	+13	тихо, ясно.
		У Чолонгдо.		
	Полдень	587,0	+22	8. пасмурно.
	5 (17)	Полдень	586,0	+19	пасмурно.
		Гора Цагаянъ.		
	6 (18)	4 веч.	583,0	+19	пасмурно, дождь,
	7 (19)	8 утр.	583,5	+15	тихо, ясно.
Въ полдень пріѣхали въ станицу Скобельцину, на Амурѣ.
Я не дѣлаю здѣсь никакихъ выводовъ о климатѣ посѣщенной мною
страны и сообщаю свой дневникъ, какъ матеріалъ для будущихъ изслѣдова-
ній о климатѣ Амурскаго края.
НѢКОТОРЫЯ БАРОМЕТРИЧЕСКІЯ ОПРЕДѢЛЕНІЯ ВЫСОТЪ-
Кандидатъ Ф. Мюллеръ сравнилъ мои барометрическія наблюденія съ
одновременно производимыми въ Николаевскѣ и оказавшимися ему доступ-
ными здѣсь, въ Гидрографическомъ Департаментѣ; изъ нихъ онъ вывелъ за-
тѣмъ слѣдующія данныя для высотъ.
Въ нижнемъ теченіи Амгуни, даже до Немилена, разница въ высотѣ до
такой степени незначительна, что сравненіе съ одновременнымъ ходомъ ба-
рометра въ Николаевскѣ недало никакого сколько нибудь значительнаго ре-
зультата. Также гора Аппоросъ только едва развѣ лежитъ на 100’ англ,
надъ Николаевскомъ, котораго обсерваторію нужно принять около 60 ф. надъ
уровнемъ моря.
Въ первый разъ мѣстность сильно начинаетъ возвышаться на дорогѣ
вверхъ по Немилену. При переходѣ черезъ рѣку, съ цѣлью достиженія
Керби черезъ хребетъ, мы имѣемъ уже 800 ф., на гребнѣ горъ, между
обѣими рѣками,—2054 ф. Въ самой долинѣ Керби сначала повышеніе идетъ
только медленно; въ три дня мы шли по высотѣ только отъ 700 до 90() ф.;
затѣмъ подъемъ становится круче; при сліяніи Арты съ Керби мы имѣемъ
уже 1500 ф., на послѣднемъ мѣстѣ привала на Арты—1900 ф. На гребнѣ
Буреинскаго хребта,—3568 ф. Вершина высокой горы на которую я восхо-
дилъ съ гребня, опредѣлена въ 5960 ф. истоки Бурей—въ 3380 ф. Затѣмъ по-
ниженіе идетъ быстро внизъ; первый привалъ даетъ 2900, второй, гдѣ мы
стояли одинъ день, 2500 ф. надъ м. Потомъ простояли 18 дней ниже устья
Алына. Въ продолженіи этого времени правильно велись наблюденія. Среднее
изъ 30 наблюденій даетъ 2253.7 анг. ф., что уже можно слѣдовательно при-
нять за довольно точный результатъ.
Далѣе внизъ высота соединенія гвухъ истоковъ Бурей вычислена въ
1618 ф., высота устья Нюмани въ 569 ф., и устья Тырми въ 255 ф. Еще
дальше внизъ разница въ высотѣ теченія Бурей и Амура, съ одной стороны
и Николаевской обсерваторіи съ другой такъ незначительна, что нельзя вы-
вести никакихъ гипсометрическихъ результатовъ въ сравненіи высоты баро-
метра въ названныхъ мѣстностяхъ.
ОБЩІЙ ФИТО-ГЕОГРАФИЧЕСКІЙ ОЧЕРКЪ.
Растительныя области.
Взглядъ на многочисленные маршруты, перерѣзывающіе область Амгуни
и Бурей, какъ это видно на приложенной къ исторической части нашего отчета
картѣ, позволяетъ ожидать, что мы имѣемъ также и о растительности этихъ
странъ многообразныя свѣдѣнія. Но это не такъ; первыя путешествія проис-
ходили зимой и выяснили намъ почти только одно теченіе рѣкъ; протяженіе
горъ, особенно въ южной части области Бурей, остается и до сихъ поръ за-
гадочнымъ.
Нѣкоторыя, имѣющіяся у насъ данныя о растительности, относятся къ
зимнему путешествію Миддендорфа отъ Тугура къ Немилену, Керби и верхней
Буреѣ, также къ путешествію Усольцева въ долину нижней Бурей, а оттуда
къ Силимджѣ. Тѣ и другія данныя касаются древесн ойрастительности и будутъ
разсматриваемы въ своемъ мѣстѣ, а пока я постараюсь очертить раститель-
ность по моему собственному пути и разложить ее па опредѣленныя ботани-
ческія группы.
Сравненіе съ сосѣдними Флорами можетъ показать совершенно ясно, что
изслѣдованная мною область составляетъ связующій членъ между флорами
охотской (Ріога осйоіепзіз) и настоящей амурской (Ріога атигепбіб), изъ ко-
торыхъ та и другая нашли уже своихъ обстоятельныхъ изслѣдователей.
Я начинаю съ очерка мѣстностей, объѣханныхъ мною зимой, отъ Конди
до озера Чилихи, Джука, Ясмала и озера Орла, на сколько это можно сдѣлать
по ихъ убогому зимнему виду.
Растительность этой всей области казалась чрезвычайно однообразной. Вы-
соты отъ Конди до склоновъ долины Джукъ и до водораздѣла между нею и
озеромъ Орелъ, были покрыты, какъ вообще въ этихъ странахъ, рѣдкимъ
лѣсомъ изъ Ъаггх йакигіса и Веіиіа аІЬа^ смѣшаннымъ съ ЗогЪиз Аиси-
ратіа; въ видѣ подлѣска я встрѣчалъ Аіпазіег /гиііеозгіз^ а чѣмъ выше въ
горы, тѣмъ становился болѣе и болѣе многочисленнымъ Ріпиз (СетЬга)
ритгіа. На безлѣсныхъ высотахъ Меватчанскаго предгорія, куда я восходилъ
съ нашего мѣста наблюденія на Джукѣ, кедровый сланецъ получилъ, наконецъ,
всеобщее господство и застилалъ почву густыми чащами и сплетеніями.—Къ
—16 —
нему присоединялись Веіиіа МіййепйогЦй и далѣе къ низу—Вііойо&епд/гоп сіа-
ѵигісит. Долина Джука, около 2 — 3 верстъ въ ширину, выказывала больше
разнообразія. На самой рѣкѣ текучей въ многообразныхъ изгибахъ, нахо-
дится крѣпкій лиственичный лѣсъ съ стволами до Ѵ/і Футовъ въ толщину;
къ‘нимъ тамъ и сямъ пріобщается темная зелень Рісеа щапепзіз. Въ видѣ
подлѣска являются безчисленныя березы, ольха, также какъ и Врігаеа 8аІісі-
(оііа, 8ОгЪі(оІіа и Вопісега саегиіеа. Поверхность долины, напротивъ, занята
рѣдкимъ тонкоствольнымъ лиственничнымъ лѣсомъ или же болотами, усажен-
ными кой гдѣ приземистыми, уродливыми лиственницами. — Считая не безъ-
интереснымъ упомянуть здѣсь объ одномъ деревѣ, главной, засохшій стволъ
котораго, около '/ъ фута въ толщину и до 10 Футовъ высоты, торчалъ въ воз-
духѣ ,въ то время, какъ къ единственной живущей вѣтви, около верхняго
конца дерева, спирально восходило отъ корня утолщеніе живой древесины, въ
2 дюйма толщиною.
На покрытой снѣгомъ поверхности болотъ въ большомъ количествѣ
торчала Согех МіМепЛог/і'й^ съ ея жесткимъ стеблемъ, съ ея висячими
плодами.
Гладкіе берега озера Орелъ, къ которымъ быстро спускаешься съ плос-
кой водораздѣльной гривы, покрыты низенькимъ ивовымъ кустарникомъ, со-
стоящимъ главнымъ образомъ изъ 8оІіх ртасеох и ѵітіпаІІ8.
Обращаюсь теперь къ области моего лѣтняго путешествія.—Въ ней, при-
близительно, можно различить слѣдующіе поясы, которые въ нижеслѣдующемъ
и будутъ ближе нами разсмотрѣны:
1)	Долина нижней Амгуни.
2)	Низменность нижняго Немилена и Агнекана.
3)	Горная страна на верхнемъ Немиленѣ и Керби.
4)	Гребень Бурейскихъ горъ.
5)	Горная страна около истоковъ Бурей, главнымъ образомъ около
устья большаго Алына.
6)	Страна равнинъ и холмовъ при соединеніи Нюмана и Бурей.
7)	Гранитныя горы на средней Буреѣ, при устье Тырми и, наконецъ,
8) Луга на нижней Буреѣ.
Флора нижней Амгуни, до впаденія Немилена, на сколько я ее знаю,
заключаетъ въ себѣ элементы выше очерченныхъ странъ по Чилихѣ и Джуку
и отличается господствомъ лиственничныхъ лѣсовъ изъ Ьагіх йакитіса отъ
Флоры нижняго Амура и береговой области, характеризующихся густыми лѣ-
сами изъ Рісеа а^апепзіз *).
Всѣ высоты на нижней Амгуни покрыты лѣсами изъ Ьагіх ^акигіса^
перемѣшанными съ Веіиіа аІЪа, РориІи8 ігетиіа и А1па8іег /тиіісо8и8, далѣе
въ высоту—съ Веіиіа МіЛйепйог^й и Ріпи8 (СетЪга) ритііа; почва этихъ
*) Си. К. Максии. Ргітіі. р. 414.
— 17 —
лѣсовъ, состоящая изъ гранита и глинистаго сланца, представляется тощей
безъ густаго моховаго покрова; но за то на ней являются характерными
растенія въ видѣ безсчетныхъ ковровъ изъ Сагех атЪІуоІеріз и многочислен-
ная Адггііедіа рагѵі{1ога. Всѣ скаты, однакоже не очень сырые, покрыты гус-
тымъ кустарникамъ изъ Ьсдді/пі раіизіге ІаііІЫіит, который служитъ часто
препятствіемъ для ходьбы, благодаря своимъ двухъ-оутовымъ весьма вѣтви-
стымъ стволамъ.
Единственная высокая вершина Удагиръ, лежащая при устьѣ ручья Уда,
и на которую я восходилъ на нижней Амгуни, выказывала на своей первой
ступени уже выше описанный характеръ. На высотѣ этой ступени исчезъ
рѣдкій лиственничный лѣсъ, покрывающій скаты; на платообразной поверх-
ности торчали засохшіе стволы,—вѣроятно остатокъ истребленнаго огнемъ
лѣса.— Ѵассініит Ѵіііз ЗЛаеа съ ея прошлогодними, еще сочными ягодами,
мирно росла здѣсь на тощихъ горныхъ розсыпяхъ; я видѣлъ и прошлогодніе
экземпляры рѣдкой АсеІіЛапікиз апіісіеоійез^ а на сырыхъ мѣстахъ—Апешопе
^гасіііз съ бѣлыми цвѣтами. Совершенно въ иномъ видѣ представляется
вторая ступень, восходящая Футовъ на 500 выше первой и Футовъ на 1000
надъ долиною Амгуни: она была покрыта густымъ моховымъ лѣсомъ изъ
Рісеа а^апепзіз^ подъ тѣньк) которой 30 мая лежалъ еще снѣгъ; въ видѣ под-
лѣска, я нашелъ Асег зрісаіит и гікигип&иепзе, Саіурігозіідта МШепйог^й и
Сотпиз сапайе'пзе—всѣ Формы береговой области; въ розсыпяхъ раскидывала
свои свѣжіе листья Зрігаеа Раііазй РедеЦ у которой сохранились еще прош-
логодніе плодовые щитики.
Низменности и острова рѣки представляютъ мало интереснаго, совер-
шенно сходствуя съ подобными же мѣстами на нижнемъ Амурѣ. Широкія
поля изъ Саіатодгозііз тамъ и сямъ украшены Аяетоп’ой длскоіота и АПіпт
ѵісіогіаііз, съ колючими плетнями изъ Роза сіппатотеа, асісиіаггз, также и
съ Согпиз аІЪа; по окраинамъ водъ растутъ Заііх ргаесох и ѵітіпаііз.
Интереснѣе вышележащія обширныя лѣсистыя низменности у подножія
горъ; онѣ особенно многочисленны выше горы Уда и выказываютъ Амгунскую
Флору во всемъ ея роскошномъ видѣ. Лѣсъ состоитъ здѣсь изъ лиственницы
хотя также господствующей, но въ сообществѣ прекрасныхъ крѣпкихъ ство-
ловъ Рісеа адапепзіз и АЫез зіЫгіса, примѣшанныхъ съ березою Почва по-
крыта густымъ, злачнымъ травянистымъ ковромъ, въ которомъ играютъ
главную роль: Апетопе петогоза, Ткаіісігит кетепзе Мокгіпдіа Іаіегі{1ога,
Іліікугиз китіііз, Зрігаеа длдііаіа, Асіеа зрісаіа, Мііеііа пгі&а, Сасаііа казіаіа
и ацгісиіаіа, Рутоіа гоігіп&і/оііа ѵаг. іпсагпаіа, Егіігіскііип тасіісапз, Ѵгііса
сііоіса, Рагіз кехаркуііа, Азіегапікепшт сіакигісит и Сагех раііиіа.
Еще большее разнообразіе частію уже изъ южныхъ Формъ (на скатахъ,
обращенныхъ къ югу) на утесистыхъ сланцовыхъ и грюнштейновыхъ скалахъ
долины Амгуни; я назову: Рараѵег аіріпит, Сегапіит егіапікит, ЕиЪиз агс-
іісиз, Роіепііііа піѵеа, Раігіпіа згЫгіса, Зепесіо сатрезігіз, Зсторкиіагіа
з
- 18 —
атдипепзіз, 8ахі/тада Ьгопскіаііз, Апсігозасе Іасіеа и /ііі^огтіз, А&опіз
атигепзгз.
7 Іюня я встрѣтилъ между Кубой и Хахзенгомъ на высотѣ обращеннаго
къ югу ската дубъ, толщиною въ руку, также Вісіатпиз Егахгпеііа и РгйШагіа
Водапа, послѣднюю уже въ отцвѣтшемъ видѣ.
болотистая низменность на нижнемъ Немиленѣ и Аглеканѣ представляетъ
уже совершенно сѣверный характеръ, часто напоминая наши моховыя болота.
Никакая изъ новыхъ Формъ Амурскаго края здѣсь болѣе не является; это
широкое моховое болото, покрытое 8аІіх йергезеа, сіпетазсепз, тугііііоісіез,
ВиЬие Скатаетотиз, Сагех /ііі/огтіз, Меуегіапа, сІіотЛогІііга, рзеидю-сигаіса^
Егіоркогимь ѵадіпаіи'іп, дгасііе, а иногда таже аіріпит; въ нѣкоторыхъ мѣстахъ
болото покрыто Азіегапікетгъпі ігі/оііаіипъ, Ргіз Іаеѵідаіа^ РоіепіИІа /гиіісоза,
Саззапсіга саіусиіаіа, АпАготесІа роіі^оііа и Мугіса (таіе. На тощихъ каме-
нистыхъ мѣстахъ почву покрываютъ Сеігатіа ізіап&іса, Ѵассіпіит ѴНІ8 <1(1 аса
и Апіеппатіа сііоіса; а Флора высотъ, заросшихъ рѣдкимъ лиственничнымъ
лѣсомъ, уподобляется нижне-Амгунской. Туже самую Флору находимъ на горѣ
Аппоросъ *), ограничивающей низменность съ КО: тѣже самые рѣдкіе ли-
ственничные, осиновые и березовые лѣса, смѣняющіеся на голыхъ высотахъ
кустарникомъ изъ Ріпиз ритИа, а еще дальше растительностью изъ Адиііедіа
ратѵі/оііа, Зііепе герепз, ЕріІоЫит апдизіі^оіігіт, Зрігаеа Ьеіиіае/Ыіа, Айепорк-
ога согопорі/оііа, НеЛузагиш ВгапМи, Ѵісіа тгіііісаиііз и раІІлАа, наконецъ
еще выше РгіііИаті'ей Вадапа, Риізаігііа ІѴоІ/дапдіапа; и какъ рѣдкость у
подошвы встрѣчается красивѣйшая Веііезіа суапеа.
Поперемѣнно, по моховымъ равнинамъ, чрезъ острова', покрытыя листвен-
ничнымъ лѣсомъ, мѣстами также чрезъ лѣсныя рощи изъ Рісеа (уапепзіз^
почва которыхъ покоится на ложѣ перегнившихъ деревъ, и гдѣ олень туда
и сюда бродитъ съ необычайной осторожностью,—возвращаемся мы обратно
къ Немилену, несущемуся здѣсь уже по крупной каменистой розсыпи въ видѣ
порывистаго горнаго потока, со многими рукаваайі; здѣсь уже съ обѣихъ сто-
ронъ выступаютъ горы, характеръ страны измѣняется.
Горная страна верхняго Немилена и Керби также покрыта большею
частію лиственничнымъ лѣсомъ; ея характеръ представляется измѣнившимся
сравнительно съ долиной нижней Амгуни; здѣсь уже нѣтъ безлѣсныхъ рѣч-
ныхъ низменностей; лѣса, по большей части, сырые, изобильные мхами, Рісеа
оЪоѵаіа образуетъ въ падяхъ цѣлыя лѣсныя рощи. На сырыхъ плодородныхъ
мѣстахъ по Немилену являются густыя чащи лѣса изъ АЪіез зіЫгіса, Рісеа
аіапепзіз, Веіиіа Егтапі, Рориіиз зиаѵеоіепз, Асег зрісаіит, Ртипиз Мааскй
и Расіиз, Вопісега Махітоъсісгй; въ этихъ чащахъ мы должны были съ то-
поромъ пролагать дорогу для оленей, совершенно хорошо проходящихъ чрезъ
рѣдкіе лиственничные лѣса, почва которыхъ покрыта здѣсь по большей
*) Обкоросо на картѣ Миддендорфа.
— 19 —
части Весіит раіизіге и Ѵассіпіит иіідіпозит. Кромѣ этого, въ сырыхъ лѣ-
сахъ играютъ важную роль Ресіісиіагіз еиркгазіоісіезу Саззапсіга саіусиіаіа и
Сагех діокиіатіз; въ сухихъ же, здѣсь также нерѣдкихъ особенно по скатамъ,
растительность напоминаетъ рѣдкіе лѣса по берегамъ Амгуни; подлѣсокъ
здѣсь образуютъ: Ргипиз Мааскй, Асег зрісаіит, Сотуіиз тапйзкигіса и
Вопісега Махітогоісгй, которыя близко восходятъ къ истокамъ Керби. Въ
розсыпяхъ, по берегамъ рѣкъ Керби и Немилена, я нашелъ Зіеііагіа ^Іогісіа,
ЕріІоЫит Іаіі/’оііит. Ілііит зресіаЪИе и выше по Керби—найдены Адиііедіа
охуреіоіа и Мегіепзіа гіѵиіатіз.
Въ верхнемъ Керби, по берегамъ источниковъ, выступаютъ древовид-
ныя ивы: 8аІіх сагйіоркуііа и Ътасіеоза, принимая физіономію лѣсовъ; изъ
нихъ, особенно первая замѣчательна по ея мощному стволу и синезеленымъ
волнистымъ листьямъ.	і
Чѣмъ ближе къ истокамъ Керби, тѣмъ ярче выступаетъ на первый
планъ Рісеа ауапепзіз передъ Багіх. Наконецъ, вверхъ по узкой долинѣ Арти,
мы шли по розсыпямъ и около скалъ, которыя были покрыты уже альпійскими
растеніями, въ родѣ: Зрігаеа Раііазіі, Адиііедіа іеріосетаз и Саззіоре Весіоъѵзкіапа;
потомъ мы достигли по узкой пади прохода на Бурею. Намъ бросилась въ
глаза болотистая равнина покрытая Рісеа а^апеп8І8; подлѣсокъ составляли Ргпиз
ритііа, Веіиіа МШепЛот/іі и ВкодЫепд/гоп скгузапікит\ ВиЪиз Скатаетогиз
цвѣла въ изобиліи. Вскорѣ покатость къ югу сдѣлалась замѣтнѣе, русло
источника Бурей выступило изъ болота и въ тоже время мы усмотрѣли на-
чало образованія долины. Скаты съ обѣихъ сторонъ были покрыты лишаями и
Саззіоре Вебо'ѵгѳкіапа. Съ этого пункта мы возвратились обратно, съ цѣлью
подняться на главную горную вершину, восходившую на сторонѣ отъ про-
хода. Чрезъ многіе предхолмія, густо заросшія Рісеа адапепзіз и Ріпиз ри-
тііа, мы достигли главной горной вершины, возвышавшейся, какъ казалось,
Футовъ на 2500 надъ проходомъ. Широкій поясъ изъ Ріппз рптііа стано-
вился все болѣе и болѣе рѣдкимъ, кустарникъ разстилался только по землѣ
и не мѣшалъ восхожденію; мы шли къ вершинѣ, по скользкимъ гранитнымъ
розсыпямъ, совершенно закрытымъ лишайниками, особенно Сеітагіа аісісогпіз
Аск; между камнями, обросшими ягелями, выступали одиночные кустики
альпійскихъ растеній, какъ Зрітаеа Раііазй и Роіепііііа ргиіісоза, еще выше—
прекраснѣйшій дернъ изъ Роіепііііа еіедамз, потомъ Атіепьізіа Іадосеркаіа,
Сгеріз Ъигедепзіз, Зепесіо {гіді&из, Атсіозіаркуіоз аіріпа, Саззіоре Весіогозкіапа
и егісоісіез, Багсіозтіа захаііііз, Мегіепзіа гіѵиіагіз, 8ахі/гада сіакигіса,
Заиззитеа Тііезй, Тіііпдіа ауапепзіз, далѣе Ъазіадгозііз аіріпа, Ніегоскіоа
аіріпа, Тгізеіит зиЬ зрісаіит, Сагех /еттидіпеа, захаііііз и саріііатіз ѵат. Ъе-
деЪоитй, Вверху, на вершинѣ горы, скалистая площадь была совершенно
вся покрыта цвѣтущей Ѵіоіа Ы/Іога, Зіеѵегзіа зеііпі/оііа и Ркуііодосе іахі-
/Ыіа. Нигдѣ на горѣ уже не было больше снѣгу; на сосѣднихъ высотахъ
были замѣтны одиночныя бѣлыя полосы. При спускѣ, на южномъ скатѣ горы,
— 20 —
я нашелъ въ каменистой розсыпи, близь вершины, Вкойосіепйгоп Весіогѵ-
зкіапит.
Мы спустились вдоль по источнику Бурей. На рѣкѣ была первоначально
совершенно альпійская растительность: Ѵіоіа Ъі/іота, 8ахі?гада ѵадіпаііз.,
Вкеит сопьрасіит, Охугіа гепг/огтіз, какъ и на Керби; къ этому присоеди-
няются въ розсыпяхъ: ЕріЫЬігьт Іаіі/Ыіт, 8іе11агіа /Іогісіа, Агіетізіа Іопде-
реЛипсиІаіа, 8епесіо осіодіоззгіз и другія; на скалахъ,, по берегамъ рѣки:
Адиііедіа іеріоссгаз, Ргітиіа сипеі/оііа, Ьеисапікетит зіЫгісит и пр Вкойо-
йепсігоп йаѵигісит, котораго недоставало въ наиболѣе высокихъ точкахъ
страны, ниже снова появляется. Это была береговая растительность рѣки,
остающаяся до устья Алина. Я приведу еще нѣсколько данныхъ объ нашей
станціи въ этой странѣ и о Флорѣ ея окрестностей.
Наша палатка стояла на низменномъ и болотистомъ выдающемся мѣстѣ,
подъ крутымъ скатомъ горнаго хребта, возвышавшагося надъ рѣкою Футовъ
на 1000. Мѣсто нашей стоянки было покрыто по большей части лиственни-
цей и березой; на его почвѣ, также какъ на скатахъ, одѣтыхъ лиственницей,
росли Ріпиз ритііа, ^Веіиіа ММеп^ог^й, Ьейит, Саззап&га и особенно
около одного небольшаго болота Ѵассіпіпт иіі^іпобпт, которая уже въ сре-
динѣ Іюля даетъ зрѣлые плоды, совершенно не имѣющіе непріятнаго оцѣпѣ-
няющаго вкуса, хотя она здѣсь, какъ и у насъ, растетъ въ сообществѣ
Ъейит раіизіге. По небольшому источнику, пробившему себѣ въ горномъ
хребтѣ глубокую, но узкую долину и протекающему по нашей мѣстности,
растетъ Рісеа адапепзіз, прекрасные и крѣпкіе стволы которой послужили на
постройку нашей лодки. На окраинѣ источника растительность была богаче.
Здѣсь росли 8рігаеа зогЫ/оІіа, малина, крапива и цвѣли Асопііит Ьусосіо-
пипь и {іадеііаге, Роіетопіит саеггііеит, 8апдиізогЬа зііскепзіз и большой
Сігзіит и др. Отчасти измѣняли свой характеръ и горные скаты по направ-
ленію въ высоту. Въ большемъ изобиліи выступала Аіпазіег /гиіісозиз и на
корняхъ ея чужеядная Возскпіакіа дІаЬга; Вкосіыіепсігоп скгузапікит покры.
валъ всю почву и Ріпиз ритііа образовывалъ его непроницаемыя сплетенія.
Самый гребень горы становился снова голымъ, усѣяннымъ каменистыми роз-
сыпями. Бѣлыя ягели и Саззіоре Ве&уюзкіама господствуютъ здѣсь; между
глыбами выдаются нѣкоторыя изъ выше названныхъ альпійскихъ растеній:
Агіетізіа Іадосеркаіа, 8рігаеа Раііазй, Атсіозіаркуіоз аіріпа, Роіузііскит
/гадтапз. Вверху, по тропѣ, пробитой оленями, было уже хорошо*идти; здѣсь
открывался прекраснѣйшій видъ на высокій зубчатый гребень, съ котораго
мы спустились, и на широкій округленный хребетъ части Бурейскихъ горъ,
направленной съ К на 8.
Далѣе внизъ, къ устью Ньюмана, представляется мало интереснаго во
Флорѣ, мѣстность становится болѣе плоскою; древесная растительность, вы-
ступавшая на верхнемъ Керби, ниже источниковъ, появляется снова, какъ
напр. Рісеа оЪоѵаіа, АЫез зіЫгіса, Асег зрісаіит, Ргипиз Мааскй. Листвен-
— 21 —
ница еще господствуетъ; но при устьѣ Нюмана, на одномъ изъ холмовъ,
окруженномъ сгорѣвшимъ и поваленнымъ лѣсомъ, показываются, какъ пред-
ставители южной Флоры: Асег Моно, Еѵопутиз раисі{1оги8 и Тіііа сагсіаіа.
Безчисленныя новыя растенія выступаютъ, особенно астеровыя и другія
сложноцвѣтныя долины Амура Въ лиственничномъ лѣсу, ниже устья Ню-
мана, въ низменности, заросшей травой безъ Ііе&ит, появилась уже Махіто-
гсісгіа скіпепзіз и вмѣстѣ съ ней представительница береговой Флоры Сііпіопіа
иоіепзіз.
Съ вступленіемъ въ область гранитныхъ горъ, картина совершенно из-
мѣняется; на горахъ показываются безчисленныя липы и Веіиіа (Іакигіса;
Рісеа оЬоѵаіа становится обыкновеннѣе и начинаетъ вытѣснять даурскую
лиственницу. При устьѣ Тырми выступаютъ уже южныя Формы,—какъ Ркеі-
Іойеп&гоп, РкіІаЛеІрки8 Іепиі/о1ги8, Ріесігапіішз діаисосаіух; ежедневно насчи-
тывалъ я множество новыхъ Амурскихъ Формъ до тѣхъ поръ, пока съ посте-
пеннымъ вступленіемъ въ область луговъ (Ргаігіе), съ ея богатствомъ въ
цвѣтахъ и лѣсахъ изъ фисгсиз топдѵііса и Веіиіа (Іакигіса, съ ея роскошно
заросшими островами и возвышеніями совершенно не оказался въ области
южно-амурской Флоры, которая достаточно была уже прежде описана.
РАСПРОСТРАНЕНІЕ ВАЖНѢЙШИХЪ ДЕРЕВЪ.
Полагаясь на соотвѣтственный отдѣлъ въ Ргітіі р. 387 Максимовича,
я коснусь здѣсь только главнѣйшихъ видовъ древесной растительности,
область распространенія которыхъ не можетъ быть въ совершенствѣ раз-
смотрѣна въ спеціальной части труда
Асег зрісаіит.) распространяется по обѣимъ сторонамъ Вурейскихъ горъ,
отсутствуя въ мѣстностяхъ близко лежащихъ» къ ихъ гребню. Онъ любитъ
рѣдкіе горные лѣса.
Асег Мопо, съ еще крѣпкими стволами, распространяясь до Тыра на
Амурѣ, отсутствуетъ во всей системѣ Амгуни, появляясь на Буреѣ, при
устьѣ Нюмана.
Зидіапз тапсізкигіса небылъ мною самимъ замѣченъ во время путеше-
ствія на Бурею, но, по показаніямъ Усольцева *), распространяется въ
горныхъ лѣсахъ по лѣвому берегу нижней Бурей; мой тунгузскій провод-
никъ на Монмалти, разсказывалъ также о его распространеніи на верхнемъ
Харъ-Вира.
(іиегсиз топдоііса распространяется до Тыра съ большимъ постоянствомъ
и со стволами, толщиною въ человѣческое бедро. На Амгуни онъ ограни-
ченъ нѣкоторыми исключительными мѣстностями и остается въ видѣ кустар-
ника, такъ на южныхъ склонахъ у Гахзенга и Чальбоко, при устьѣ Неми-
лена. Далѣе, по системѣ Немилена и Керби, его нѣтъ. На Буреѣ прежде
всего появляется онъ въ видѣ низенькаго кустарника, нѣсколько ниже—петли,
въ началѣ луговъ (Ргаігіе). Первое большое дерево я видѣлъ на Цагайянѣ:
Усольцевъ наблюдалъ его до Туранскихъ горъ, между Вуреей и Силимджей,
гдѣ онъ обыкновененъ по южнымъ скатамъ поперечныхъ гребней, проходя-
щихъ по хребту въ большомъ количествѣ.
АЫез зіЬігіса разсѣянно является по нижней Амгуни, на жирной лѣсной
почвѣ; на нижнемъ Немиленѣ ея нѣтъ, на верхнемъ же, такъ же какъ на
верхнемъ Керби она время отъ времени выступаетъ въ цѣлыхъ рощахъ, въ
смѣси съ березой и Рісед а]апепзІ8, -всегда на толстой и тучной почвѣ раз-
*) Труды сибирской экспедиціи, Математич. отдѣлъ, етр. 52.
— 23 —
сѣдинъ. На Буреѣ она начинается вскорѣ послѣ сліянія двухъ главныхъ источ-
никовъ, но остается всегда подчиненной.
Рісеа оЪоѵаіа уже появляется мѣстами по сѣвернымъ скатамъ на нижней
Амгуни, далѣе показывается въ горныхъ долинахъ между Немиленомъ и Керби,
изъ которыхъ на послѣднемъ уже въ большомъ количествѣ; въ самыхъ же
источникахъ Керби она снова теряется. Потомъ появляется она на Буреѣ,
вмѣстѣ съ АЪіез зіЪіѵіса, однако преимущественно на горныхъ скатахъ; въ
горной странѣ средней Бурей она многочисленнѣе, такъ что въ мѣстностяхъ
ниже устья Тырми она становится господствующимъ мѣстнымъ деревомъ,—что
'•охраняется до начала луговъ (Ргаігіе).
Рісеа адапепзіз распространена на Амгуни по большей части только по
самымъ высокимъ горнымъ вершинамъ, напримѣръ на Удагирѣ, и весьма
рѣдко спускается къ рѣкѣ; на низменностяхъ по нижнему Немилену она обра-
зуетъ цѣлые самостоятельные лѣсные острова; на верхнемъ Немиленѣ и Керби
она поднимается до тѣхъ поръ пока въ истокахъ Керби становится болѣе
многочисленной и покрываетъ водораздѣлъ между Керби и Буреей въ видѣ
низенькаго лѣса; на верхней Буреѣ она представляется преимущественно де-
ревомъ низменностей и придерживается береговъ горныхъ ручьевъ. Ниже
устья Нюмана я ее болѣе не видалъ. По Миддендорфу и Тилингу она рас-
пространяется также по берегамъ Охотскаго моря, преимущественно также на
высотахъ. По ея свѣжему зеленому цвѣту, зависящему отъ блестящей зеленой
верхней поверхности хвой, имѣющихъ на нижней сторонѣ синевато-бѣлый
цвѣтъ, она сильно отличается отъ Рісеа оЪоѵаіа, четырехъ-угольныя хвоу
которой покрыты съ обѣихъ сторонъ бѣлыми рядами точекъ, почему и пред-
ставляются матовыми; на корѣ также замѣтно ясное различіе. У Рісеа
ауапепзіз она по большей части раздѣлена на шестиугольники, до одного дюйма
іъ діаметрѣ и отъ полу-до одной линіи въ толщину и шереховата только от
части; тогда какъ кора Рісеа оЪоѵаіа кажетоя покрытою какъ бы чешуями,
которыхъ концы обращены книзу и состоятъ изъ широкихъ пластинокъ, въ
листъ бумаги толщиною—нѣчто, повторяющееся у нашей Рісеа гиідатіз.
Здѣсь кажется будетъ мѣсто упомянуть о видѣ ели, указанномъ въ «Пу-
тешествіи» МиддендорФа, Ваші IV, ТЬеіІ I р. 547. На верхней Буреѣ я самъ
обращалъ постоянно вниманіе на хвойныя деревья и изъ елей видѣлъ только
три, уже упомянутые вида. Между четырьмя Формами, описанными Мид-
дендорфомъ въ примѣчаніи, по хвоямъ, кажется недостаетъ еще АЫез
зіЪітіса, такъ какъ она всегда отличается, какъ И' всѣ настоящія АЪіез
(пихта), двузубчатыми концами хвой. Изъ четырехъ приведенныхъ Формъ я
югъ признать только двѣ: Рісеа ауапепзіз и Рісеа оЪоѵаіа, и изъ нихъ чет-
вертую только могъ отнести къ Рісеа оЪоѵаіа, первые же три, а вторую и
третью съ большой точностью—къ Рісеа а]апепзіз, которая сильно измѣ-
няется какъ по Формѣ, Такъ и по цвѣту хвой;—хвои бываютъ или игло-
образно заострены или совершенно тупы; сверху зелены, снизу синевато
— 24 -
бѣлы и располагаются двурядно или же стоятъ щетинообразно, густо уса-
живая верхнюю часть вѣтвей, и тогда они съ обѣихъ сторонъ синебѣлы,
или зелены, смотря по возрасту и мѣстопребыванію.
Ріпи8 (СетЪга) ритгіа спускается по высотамъ на Амгуни близко къ
рѣкѣ. Въ другихъ же случаяхъ онъ покрываетъ высочайшія горныя гривы;—
въ долинѣ верхней Керби онъ былъ весьма многочисленъ уже въ лѣсахъ, по
которымъ мы проходили, и на гребнѣ горъ, также какъ-и въ области источ-
никовъ Бурей до Алина и далѣе онъ является также многочисленнымъ по
голымъ вершинамъ, гдѣ онъ пользуется всеобщимъ преобладаніемъ, какъ на
лѣсистыхъ склонахъ до уровня рѣки. Ниже устья Нюмана онъ исчезаетъ.
Ріпиз тапсіекигіса по Усольцеву распространяется въ горныхъ лѣсахъ
лѣваго берега нижней Бурей и на верхнемъ Харъ-Бира, по разсказамъ тун-
гусовъ. Къ даннымъ МиддендорФа объ распространеніи ея на верхней Амгу-
ни, , по указаніямъ туземцевъ, я не могу привести никакого новаго под-
твержденія.
Ріпи8 8ІІѵе8ІгІ8 была найдена мною на одномъ холмѣ, на правомъ берегу
средней Амгуни, въ началѣ большой низменности, заключающей въ себѣ озеро
Чукчагиръ; это была незначительная роща съ деревьями, не превосходящими въ
толщину бедра; она должна по словамъ инородцевъ также распространяться по-
добными небольшими рощами и на верхней Амгуни. На Буреѣ я знаю ее только
изъ двухъ пунктовъ нижняго теченія рѣки; съ петли, гдѣ она увѣнчиваетъ гор-
ныя высоты и со склона Цагайяна. Въ обоихъ мѣстахъ она даетъ прекрасный
строевой лѣсъ, послужившій для постройки станицы Скобельциной.—Точно также
самимъ обитателямъ станицы, далеко обошедшимъ мѣстность вокругъ при ихъ
охотѣ, были извѣстны только этп два мѣстонахожденія сосны на Буреѣ. Въ
Бурейскихъ горахъ, или въ такъ называемыхъ щекахъ на Амурѣ она не долж-
на быть такъ рѣдка, такъ какъ всѣ казацкія станицы до устья Уссури
построены изъ сосняку, вывезеннаго съ Бурейскихъ горъ.
Багіх сіакигіса, какъ уже многократно упомянуто, есть распространеннѣйшее
дерево во всѣхъ пройденныхъ мною областяхъ. На нижней Буреѣ съ нача-
ломъ луговъ (Ртаігіе) она совершенно исчезаетъ. Объ удивительной уродливой
Формѣ на низменности Джука я упомянулъ выше.
Послѣ обзора распространеніи отдѣльныхъ породъ деревъ мы перейдемъ
къ границѣ древесной растительности въ горахъ.
Какъ уже и выше упомянуто, при обзорѣ отдѣльныхъ частей Флоры,
ростъ деревъ на всѣхъ высочайшихъ горахъ прослеженной мной области за-
канчивается кедровымъ сланцемъ (Ріпиз (СетЪга) Ритііа), одѣвающимъ вы-
сочайшія голыя вершины непроницаемымъ поясомъ; съ нимъ распростра-
няются на границахъ древесной растительности Веіиіа МШепйог?{'й и Вко-
(іосіепд/гоп скгузапікит^ и Рісеа а)апеп8І8 плотно прижатая къ землѣ, въ гори-
зонтальной кустарной Формѣ, идетъ на гребень Бурейскихъ горъ, на высочай-
шія горныя вершины, гдѣ она встрѣчается въ сообществѣ: Вкодл&епд/гоп
— 25 —
Весіоъѵзкіапит, Віеѵегзіа зеііпі/оііа, Роіепііііа еіедапз, видовъ Саззіоре, Атсіозіа-
ркуіоз аіріпа и Ркуііо&осе іахі{оІіа.
Вообще высота границъ распространенія древесной растительности стано-
вится всегда болѣе значительною, чѣмъ глубже мы проникаемъ въ страну. На
голыхъ тундрахъ Амурскаго лимана, на Сахалинѣ, между Тикомъ и Погоби,
господствуетъ почти такая же растительность, какъ и на безплодныхъ высо-
тахъ Вурейскихъ горъ;—Ріпиз Ритііа, Віеѵегзіа и Атсіозіаркуіоз аіріпа нахо-
дятся въ обѣихъ странахъ.—На горѣ Огоби, ниже Николаевска, граница дре-
весной растительности имѣетъ болѣе 1000 Футовъ высоты; точно также только
высочайшія вершины горъ около Тыра и Удагира лишены древесной расти-
тельности. Но перевалъ съ Керби въ долину Вуреи покрытъ еще лѣсомъ на
высотѣ покрайней мѣрѣ 4000 ф.; только выше лежащія вершины представ-
ляются голыми, далеко разливающими бѣлизну отъ массы ихъ покрывающихъ
ягелей.
Далѣе, по направленію къ Вуреѣ, оказывается все меньше и меньше
горныхъ вершинъ, лишенныхъ лѣса. Послѣднюю голую вершину я видѣлъ не-
много ниже соединенія обѣихъ рѣчекъ, служащихъ источникомъ Вуреи. Высо-
кая «гора въ окрестностяхъ устья Тырми совершенно снизу до верху покрыта
лѣсомъ, хотя кажется восходящей надъ долиною рѣки болѣе, чѣмъ на 1000 ф.—
Это вѣроятно отроги Туринскихъ’' горъ, которыхъ голыя вершины видѣлъ
Усольцевъ на водораздѣлѣ, между Вуреей и Силимджей.
Къ берегу Охотскаго моря границы древесной растительности лежатъ
кажется ниже, такъ какъ горы Меватчанъ, замѣченныя мною изъ долины
Джука, имѣли сплошь голыя вершины, также какъ высоты Маку, которыя я
видѣлъ выступающими, находясь на горѣ Аппордсъ, по ту сторону долины
Іотусъ.
Объясненіе тому Факту, что вертикальная граница распространенія древесной
растительности понижается къ Охотскому морю—я нахожу во вліяніи Охотскаго
моря на береговую полосу. Вмѣстѣ съ тѣмъ я соглашаюсь съ МиддендорФомъ,
что чѣмъ выше хребты, тѣмъ выше поднимается древесная растительность по
склонамъ.
Еще одно обстоятельство, на которое при случаѣ распространенія дре-
весныхъ породъ слѣдовало бы обратить вниманіе,—это порядокъ въ появленіи
деревъ, принадлежащихъ собственно Амурской Флорѣ, по направленію отъ
истоковъ Вуреи къ ея устью. Здѣсь въ порядкѣ появленія встрѣчается значи-
тельное отклоненіе сравнительно съ тѣмъ, который мы наблюдаемъ при спускѣ
съ верхняго Амура на нижній.
На Амурѣ Веіиіа сіакигіса распространяется уже на Шилкѣ и сопровож-
даетъ все теченіе Амура; Оиетсиз топдоііса встрѣчается на Аргуни и потомъ
снова выступаетъ выше Албазина, слѣдуя по Амуру, почти до самаго его устья;
липу (Тйіа сотсіаіа) встрѣтилъ я въ первый разъ у Цагайяна, а Ркеііойеп&гоп ати-
гепзе при устьѣ Зеи. По Вуреѣ, при устьѣ Нюмана, я встрѣтилъ уже на одномъ
— 26 —
изъ холмовъ липу (Тйіа сог&аіа), Асег Мопо и Еиопішиз раисі^огиз, разу-
мѣется въ тщедушныхъ экземплярахъ; ниже, съ началомъ горъ, чаще высту-
паетъ Веіиіа (іаііигіса и скоро становится обыкновеннѣйшимъ деревомъ по
склонамъ, вмѣстѣ съ Тіііа согсіаіа. Нѣсколько ниже устья Тырми появляется
уже Ркеііойепсігоп апьигепзе, хотя и въ кустарной Формѣ и, въ первый разъ,
ниже Вуреинской луки у Чолонгдо—дубъ;^- также раньше чѣмъ фегсиз топ-
доііса выступаютъ: Етахгпиз тапсізкигіса, Ругиз иззигіепзіз, Ркііайеіркиз іе-
пиіроііиз, ѴіЪигпіип Ъіігеэаіісит, Ілдизігіпа атитепзіз; вмѣстѣ съ ними Ьез-
рееіеяа Ысоіот, ихъ постоянный спутникъ въ южно-Амурской области.— Позже
дуба появляются только Мааскіа атигепзіз и Ѵіііз щпигепзіз, изъ которыхъ оба
встрѣчаются съ Цагайяномъ, недалеко отъ устья Бурей.
СТАТИСТИЧЕСКІЙ ОБЗОРЪ ФЛОРЫ.
Мнѣ не желательно было подвергнуть статистическому обзору по семейст-
вамъ, за одно всѣ 450 видовъ, замѣченныхъ въ путешествіи, такъ какъ сущест-
вуетъ по малой мѣрѣ двѣ области, чрезъ которыя я совершилъ мое путешествіе.—
Къ одной изъ нихъ принадлежитъ цѣлая, посѣщенная мною область Амгуни
съ верхней Буреей, до ♦вступленія ея въ горы, ниже устья Нюмана. Къ дру-
гой, къ области спеціально Амурской Флоры, остальная часть Бурей. Пер-
вая* сходствуетъ съ Флорами У дской, Аянской и Становаго хребта, частію
также съ высшей даурской горной Флорой. Я полагаю, что только Флора этой
области изучена болѣе или менѣе обстоятельно, потому что здѣсь я провелъ
два полныхъ мѣсяца, часто съ многодневными остановками на одномъ и томъ
же мѣстѣ. Флору нижне-буреинскую, принадлежность которой къ южно-Амур-
ской я скоро докажу, я собралъ въ весьма неполномъ видѣ; мое главное вни-
маніе было обращено здѣсь на постепенное появленіе южно-Амурскихъ Формъ,
о чемъ можно найдти нужныя данныя въ спеціальной части.
Огромное различіе только что мною установленной, сѣверной раститель-
ной области Амгуни и верхней Бурей отъ настоящей .Амурской Флоры ясно
выступаетъ въ большомъ числѣ видовъ, прослѣженныхъ въ первой и новыхъ
для Амурской Флоры. Изъ 88 новыхъ видовъ въ общей Флорѣ Амурскаго края,
только три встрѣчаются на нижней Буреѣ; изъ нихъ только одинъ, Сагех
Вопдагдлі, — обыкновененъ на сѣверѣ; КіЬез Ьпгезепзіе совершенно новый и
Сіетаііз Ьгеѵісаи&аіа до сихъ поръ извѣстный только изъ сѣвернаго Китая;
остальные принадлежатъ сѣверу, именно: 20 Суретасеае (между ними 18. Саггсез),
12 Сошрозііае, 6 Козасеае и 6 Егісасае, чтб одно служитъ уже къ характерис-
тикѣ нашей, сѣверно-амурской растительной области. При этомъ совершенно
новыхъ видовъ только пять, изъ коихъ два высоко-альпійскія, — чтб кажется
естественнымъ, такъ какъ Флора пограничныхъ сосѣднихъ областей: Охотскаго
береговаго края (Удской, Аянъ), становаго хребта и Дауріи достаточно и
частію весьма хорошо извѣстны. Къ этимъ Флорамъ принадлежитъ большая
часть вышеупомянутыхъ видовъ, новыхъ для Амурскаго края.
Флора нашей области безпрепятственно переходитъ къ сѣверу въ область
береговаго пространства Охотскаго моря и Становаго хребта, такъ что нельзя
- 28 —
дать границы, которая едва существуетъ; но уже восточная граница съ нижне-
Амурской Флорой достаточно ясно отмѣчена рѣзкимъ отступленіемъ Рісеа ада-
пепзіз, представляющейся на нижнемъ Амурѣ господствующимъ деревомъ въ
лѣсахъ; отмѣчена она также недостаткомъ значительнаго числа Формъ р.
Амура, сопровождающихъ эту рѣку близко до ея устья;—каковы Асег Мопо,
Согуіиз тапзкитіса, Віозсогеа циіпдиеІоЪа; напротивъ многія сѣверныя Формы
выступаютъ уже на Амгуни, становясь болѣе многочисленными далѣе къ за-
паду, въ низменности Немилена и въ Буреинскихъ горахъ. Особенно рѣзка
граница нашей сѣверной Флоры Амурской области на Вуреѣ въ томъ ея мѣстѣ,
гдѣ она, оставляя низменность около устья Ньюмана, вступаетъ въ гранит-
ныя горы. Характерное дерево приморской береговой области—Рісеа адапепзіз
изчезаетъ, съ нимъ Асег зрісаіит, еще раньше Ріпиз ритііа^ изъ травъ наи-
болѣе распространенныя на сѣверѣ: Мііеііа писіа, СИпіопіа шіепвіз и огромное
количество сѣверныхъ осокъ (Сагісез). Снова являются амурскія деревья:
Тіііа сог&аіа и Веіиіа сіаѵигіса, Еѵопітиз раисі^іогиз и большое количество
сложновѣстныхъ (Сошроеііае) области Амура, стоящихъ на сѣверѣ далеко
позади осоковыхъ (Сурегасеае). Къ югу, вдоль по гребню Буреинскихъ горъ,
сѣверныя Формы распространяются вѣроятно еще далѣе, но ни коимъ обра-
зомъ не до самаго Амура, по тому что здѣсь Радде, во время его проѣзда
черезъ горы, сдѣлавшіяся безъ сомнѣнія уже болѣе плоскими и приплюсну-
тыми, незамѣтилъ, какъ и я, никакихъ сѣверныхъ видовъ. Вообще Буреинскія
горы не представляютъ на сѣверѣ никакой растительно географической гра-
ницы.—Многія Формы исчезаютъ въ верхнемъ теченіи долины Керби, отсут-
ствуютъ въ истокахъ Керби и Бурей и снова выступаютъ въ послѣдней далеко
ниже по теченію; таковы: Ао&г зрісаіит, Ргипиз Мааскй, СИпіопіа исіепбіз;
многія, проходя по гребню горъ, теряются въ низменности верхней Бурей.
Тоже самое должно быть кажется и съ сѣверной окраиной Амурской области.
Все, что мы знаемъ изъ коллекціи Павловскаго о Флорѣ источниковъ Зѳи,
принадлежитъ къ Флорѣ сѣверной.
Вдоль по южнымъ склонамъ становаго хребта тянется множество есте-
ственныхъ границъ, которые, какъ уже показалъ Миддендорфъ, были еще
раньше принимаемы китайцами за границы ихъ государства: на сѣверъ олён-
ные тунгусы, на югъ—обладающіе лошадьми; на сѣверѣ—горы, на югѣ—луга
(Ргаігіе). По Вуреѣ, гдѣ присутствіе человѣка почти нисходитъ до нуля, бота-
ническія границы совпадаютъ съ важнѣйшими изъ зоо-географическихъ; внизъ
по теченію, до устья Ньюмана, распространяется дикій сѣверный олень; къ
югу отсюда, въ гранитныхъ горахъ, появляется олень настоящій или изюбръ.
Тунгусы по Манмалти, сидящіе здѣсь ради охоты, содержутъ оленей далеко
выше, за устьемъ Ньюмана.
Вся Флора по Амгуни и Буреѣ осталась въ такомъ первобытномъ состоя-
ніи, что я не могу говорить ни объ одномъ растеніи, культурномъ, или за-
несенномъ сюда человѣкомъ. Около юртъ племени Негда, на Амгуни, плодятся
- 29 —
только нѣсколько больше лебеда и крапива—вотъ и все. По островамъ и бе-
регамъ рѣки, гдѣ наиболѣе скопляется растительный мусоръ, распространяют-
ся онѣ совершенно также. Только непосредственно при устьѣ Бурей уста-
ницы Скобельциной, нашелъ я Ріапіадо та^ог и Роіудопит аѵісиіаге,
какъ предвѣстники близости человѣка
Однако же послѣ ѳтого отступленія возвратимся къ статистикѣ нашихъ
ботаническихъ областей въ предѣлахъ Амгуни и верхней Бурей.
Во всемъ этомъ краѣ я собралъ 361 видъ растеній, которыя распредѣ-
ляются слѣдующимъ образомъ, если при этомъ представить сначала семейства
наиболѣе богатыя видами:
Сурегасеае	39 видовъ	Сгатіпеае	Г6 видовъ
Сотрозііае	38	>	Заіісіпеае	13	»
Еапипсиіасеае	28	>	* Егісасеае	11 »
Возасеае	16 >	Сгисі/егае	; 10	»
За тѣмъ слѣдуютъ Ьедитіпозае съ 9 видами, Захіргадеае, Сопі{етае,
Зтііасіпеае, Ілііасеае съ 8 видами. Что особенно бросается въ глаза при
этомъ обзорѣ — это необыкновенное господство осоковыхъ (Сурегасеае), кото-
рыя, такъ далеко отступаютъ на задній планъ во Флорѣ Амура. Другія пер-
венствующіяся числа относятся къ богатымъ видами розоцвѣтнымъ и верес-
ковымъ, обязаннымъ своимъ богатствомъ по большей части высокимъ хреб"
тамъ, которые принадлежатъ къ нашей ботанической области. Но получается
другой послѣдовательный рядъ семействъ въ томъ случаѣ, если только мы
примемъ во вниманіе Флору гребня горъ, съ ихъ обоими скатами, къ Неми-
лену и Керби и къ верхней Буреѣ; мы получимъ 292 вида, которые по
господству семействъ распредѣляются слѣдующимъ образомъ:
Сотрозііае.	31	(тгатіпеае.	14
Сурегасеае.	31	Заіісіпеае	11
Еозасеае.	22	Егісасеае	11
Еапипсиіасеае.	18		
Затѣмъ слѣдуютъ бобовыя, крестоцвѣтныя и камнеломковыя всѣ съ 8
видами.
Осоковыя убавились потому что здѣсь не было уже богатой добычи какъ въ
низменности Немилена, быстро изчезали матиковыя (время ихъ цвѣтенія уже
прошло въ то время, когда я находился въ этой части ботанической области)
и розоцвѣтныя стали на третье мѣсто.
Еще иное будетъ отношеніе, если я сопоставлю рядомъ Флору отъ исто-
ковъ Бурей до устья Большаго Алина,—область, въ которой я пробылъ 3 не-
дѣли, въ іюлѣ, и гдѣ я старался по возможности полно собрать Флору, ведя
повсемѣстно каталогъ, въ который вносилъ вновь находимые предметы.
Здѣсь мы имѣемъ между 200 видовъ
Сурегасеае.	21 видъ	Огатіпеае. 11 видовъ
СотрозИае.... 19 »	Егісасеае ... 9	>
— 30 —
Возасеае.	18	»	Захі/тадеае	8	>
Вапипсиіасеае.	11	>	Ваіісіпеае.	7	>
Послѣдовательный рядъ почти тотъ же самый, только осоковыя снова пред-
ставляютъ первое семейство и камнеломковыя возвратились въ число 7 — 8
семействъ, образующихъ половину цѣлой Флоры.
Взглядъ на многочисленныя статистическія сопоставленія Флоры Амур-
скаго края съ его сосѣдними областями въ Ргітіііае /I. атигепзіз Макси-
мовича указываетъ на большое различіе. Въ то-время, какъ многія осоко-
выя и вересковыя остаются въ томъ же числѣ, какъ и въ Амурской Флорѣ,
число орхидныхъ спускается на прим. до 1 вида, и большее число се-
мействъ—до 0.
Что же касается до выводовъ изъ только что приведенныхъ статисти-
ческихъ данныхъ,—то указываю для э<ого на критическій разборъ рукописнаго
моего сочиненія, сдѣланный Г. Академикомъ Максимовичемъ въ отчетѣ
о 34 присужденіи Демидовскихъ наградъ.
О БОТАНИЧЕСКОЙ КОЛЛЕКЦІИ РЕДОВСКАГО ИЗЪ СТАНОВАГО ХРЕБТА.
Адъюнктъ Академіи, Редовскій, долженъ былъ вмѣстѣ съ Адамсомъ,
сопровождать посольство въ Пекинъ, въ 1806 году; но онъ дошелъ только до
Урги, такъ какъ посольство должно было возвратиться. Затѣмъ ему дано
было порученіе отправиться вдоль по сѣверному склону Становаго хребта,
около Охотскаго моря, въ Камчатку и на Курильскіе острова. Но онъ не дос-
тигъ Камчатки, скончавшись въ 1807 году въ Гижигѣ, — какъ говорятъ, по-
тонулъ.
Его дневникомъ воспользовался Фонъ-МиддендорФъ; я къ сожалѣнію не
могъ его видѣть, иначе могъ бы болѣе точно представить его маршрутъ. Часть
его коллекціи пришла въ С.-Петербургъ. Изъ его первой посылки изъ Ябло-
новаго хребта Рудольфъ описываетъ въ Мемуарахъ Академіи, Томъ 1, 379,
Т. 19. Еитагіа регедгіпа Ниск, обыкновенно называемую Бісепіга ІасТъепаІіае-
/Іота Бес., которая была найдена также и позже, именно на восточныхъ скло
нахъ Становаго хребта.
Позднѣйшая посылка, пришедшая въ С.-Петербургъ въ 1809 году, уже
послѣ смерти Редовскаго, была также описана, въ знакъ памяти, Ру-
дольфомъ въ Мемуар. Ак. Т. IV р. 339. Посылка пришла въ весьма пло-
хомъ состояніи; у всѣхъ растеній не обозначено мѣсто нахожденія. Изъ нихъ
Рудольфъ изобразилъ (тамъ же Т. 2. 3 ): Сатрапиіа ехрапза, Весіит суапеит,
Редісиіагіз Іопді/Іога. Оба первые вида принадлежатъ береговымъ горамъ
Охотскаго моря, послѣднее—области Байкала. Изъ этой же самой посылки
Б е с с е р ъ описываетъ между прочимъ Агіетізіа Іопдере&ипсиіаіа, которая за
тѣмъ снова была найдена мною въ истокахъ Бурей.
Другая часть растеній Редовскаго попала въ Камчатку, отъ губерна-
тора которой получилъ ихъ въ 1818 году Шамиссо; онъ описалъ ихъ потомъ въ
журналѣ «Ьіппаеаж всѣ, какъ происходящія изъ Камчатки—показанія, перешед-
шія потомъ во Флору Ледебура. Растенія хорошо сохранены и вмѣстѣ съ
полнымъ гербаріемъ Шамиссо составляютъ въ настоящее время собствен-
ность Академіи Наукъ, куда онѣ были первоначально назначены; на этикеткахъ
собственной рукой Шамиссо написано: «Ііесіоѵзкі—КатізсЪаіка».
— 32 —
О маршрутѣ, котораго въ дѣйствительности держался Редовскій, я
нахожу показаніе у Траутветтера въ (ІезсЬісЬіе (іег Воіапік іп Вдізбіапсі р. 17:
«Редовскій достигъ Урги за Иркутскомъ и потомъ посѣтилъ Алданскія горы,
У дской острогъ, Охотскъ и Гижигинскъ, гдѣ и скончался».
Я много обязанъ г. ФОнъ-МиддендорФу за показаніе, что старая дорога
на Удской, по которой слѣдовалъ Редовскій, проходила далеко восточнѣе
отъ нынѣшней, вдоль по Алданскимъ горамъ, и нужнопринять, что изъ этихъ
горъ, также какъ изъ береговой области отъ Удскаго до Охотска происходитъ
большая часть растеній Редовскаго;—это тѣмъ болѣе важно, что наиболѣе
высокіе точки въ восточныхъ частяхъ Становаго хребта изслѣдованы до сихъ
поръ только весьма недостаточно.—МиддендорФъ прошелъ гребень Стано-
ваго хребта такъ рано въ году, что могъ собрать только небольшое количество рас-
теній; и Тилингъ ограничился только ближайшими окрестностями Аяна, не
распространяя своихъ изслѣдованій на настоящія, наиболѣе высокія точки
горъ. Отъ болѣе ранняго времени имѣемъ мы нѣкоторыя растенія отъ Штел-
лера, потомъ отъ Турчанинова изъ области, лежащей между Алданомъ
и Охотскомъ и затѣмъ въ настоящее время растенія Павловскаго изъ
области источниковъ Зеи и Учура;—растенія послѣдняго представляютъ уже
много сходства съ растеніями Редовскаго.
Особенно было для меня интересно услѣдить, что коллекція моя изъ горъ
въ источникахъ Вуреи и Керби представляетъ необыкновенно большое сход-
ство съ коллекціей Редовскаго, причемъ многія растенія, найденныя до
сихъ поръ только имъ, добыты снова мною изъ вышеназванныхъ горъ; таковы
напримѣръ: Агіетізіа Іопдересіипсиіаіа, Вкойосіепсігоп Тіейоіѵзкіапит, Саззіоре
Весіогѵзкіапа; кромѣ этого еще другія растенія, какъ то: Роіепііііа еіедапз,
Мііеііа писіа, ТИіпдіа ауапепзіз, Сагех Ведмозкіапа, атЫуоІерзіз и /аісаіа ука-
зываютъ на большое сходство изслѣдуемыхъ съ двухъ сторонъ ботаническихъ
областей, которыя принадлежатъ однако только одной большой ботанической
области Становаго хребта, начинающейся высоко на сѣверѣ и вдающейся со
многими характерными особенностями далеко на югъ, въ Амурскій край.
Я знаю изъ коллекціи Редовскаго около 75 опредѣленныхъ видовъ
(злаки и осоки опубликованы только отчасти); она вмѣстѣ съ растеніями Пав-
ловскаго и съ другимъ небольшимъ матеріаломъ изъ Становаго хребта заслу-
живала бы новой обработки съ цѣлью привести къ ясности Флору этихъ горъ
и ея различіе отъ Даурской.
СПЕЦІАЛЬНАЯ ЧАСТЬ.
Большая часть изъ ниже представленныхъ растеній была мною собрана
и находится нынѣ въ ботаническомъ музеѣ Императорской Академіи Наукъ.
Только немногіе виды, опредѣленіе которыхъ на мѣстѣ не оставляло во мнѣ
никакого сомнѣнія, приведены на основаніи моего дневника.—При опредѣленіи
каждой изъ видовъ былъ сравниваемъ съ оригинальными экземплярами отъ
работъ: Ргітіііае /Іогае атигеп8І8 Максимовича, Еіогиіа оскоіеп8І8 Т р а у т-
веттера и Мейера и, гдѣ это было необходимо, также съ экземлярамп:
Еіога Ьа,гсаІеп8І-Ла1іигіса Турчанинова, Ріогійи ща,пеп$І8 Регеля и Ти-
линга и Ріапіае Кшібеапае Регеля и Гердера, Ближе всего было для меня сдѣлать
отождествленіе моихъ растеній съ растеніями сосѣднихъ Флоръ; меньше я дол-
женъ былъ входить въ сравненіе съ болѣе далеко лежащими западно-сибир-
скими и европейскими Формами, почему я и прошу принимать съ разборомъ
мою номенклатуру. Чтобъ не увеличивать число цитатъ, я буду при своемъ
перечнѣ приводить по большей части только Ргітіііае {Іона ат,игеп8І8, для
которой мой трудъ служитъ только дополненіемъ. Если же только этого не-
достаточно или имѣется замѣтить что нибудь особенное, тогда я цитирую и
другія сочиненія.
Мѣсто на верхней Буреѣ, недалеко отъ устья большаго Алина, гдѣ мы,
съ цѣлью постройки нашей лодки, пробыли отъ 7 до 25 іюля, я обозначаю
по поводу мѣстонахожденія однимъ словомъ: Алинъ.
РИДЫ Ей О БАИ АЕ.
Ві е И у I е 4 е а е ® &
ТНАЬАМІГЪОВАЕ.
ВАЯИНСІТЬАСЕАЕ.
1)	Сіешаіія ап&изШ'оІіа ^сд. Мах. ргіш. и. 1.
Замѣченъ на* лугахъ нижней Бурей, 4 Августа.
- 34 —
2)	Сіешаіія Ьгеѵісашіаіа ВС. Вип^е Епиш. СЬіп. Ьог. п. 2!
Горные склоны нижней Бурей, 5 Авг. (съ плод.).
3)	СІетаШ ташІзІіигіса^Кпрг. Мах. п. 2.
На нижней Буреѣ, 4 Авг. (съ плод.).
4)	Сіетаііз Гпвса Тигсг. Мах. п. 3.
Ѵаг. а. КашІ8скаІгса Вді. 1. с. р. 2. — Сіепъаііз (и,8са Тигсг. Е1. осЬоі. п. 1-
Болотистые луга по Немилену, 10 Іюня (еще безъ цвѣт.), 19 и 23 Іюня
(съ цвѣт.).
Ѵаг. •(. тапЛзкигіса Вді. Е1. иззиг. п. 3.
Начало Августа, на нижней Буреѣ (съ плод.)
5)	Аіга^епе аіріпа 1. Мах. п. 5.
Ѵаг. р. ос1мЛе'П8І8 Вді. еЛ Тіі. Е1. а]ап, п. 2!— Аітадепе рІаіу8ераІа Е1.
осЬоі. п. 2!
Въ большомъ количествѣ цвѣла по нижней Амгуни къ началу іюня, также
по Алину въ срединѣ Іюля и на верхней Буреѣ, 26 Іюля.
6)	Тііаіісігшп аііиіІе^іТоІішп Е. Мах. п. 6.
Выла цвѣтущей на нижней Амгуни къ началу Іюня; между Немиленомъ
и Керби 24 Іюня; Алинъ, средина Іюля (съ плодами.)
7)	ТИаІісігшп ярагзШогшп Тигсг. Мах. п. 7.
Немиленъ, конецъ Іюня (цвѣт. и съ плод.); Алинъ, средина Іюля (съ цвѣт.
и съ плод.).
8)	Тііаіісігппі Іііатепіовшп Мах. и. 8.
Въ горныхъ лѣсахъ, по средней Буреѣ, ниже устья Тирми2 Авг. (съ плод.).
9)	ТИаІісігит Ъаісаіепяе Тигсг. Мах. п. 9.
По Немилену, лѣсные луга, конецъ Іюня (съ плод.).
10)	Тііаіісігиш кешепзе Гг. ѵаг. яііреііаіитп С. А. Меу. Мах. п. 16. — ТК.
еіаіипі Мигг. Е1. осЪоі. п. 3!
Амгунь, горные луга, начало Іюня (цвѣт.); Алинъ, средина Іюля (съ плод.).
11)	Ткаіісігпт вітріех Е.
Ѵаг а. ѵегит Вді. еі Тіі. Е1. аіап. п. 6.
На сухихъ лугахъ, по нижней Буреѣ, 4 Августа (съ плод.).
12)	Апешопе ^гасііія *) и. вр.— А. саетиіеа ВС. р. дгасіІІ8 ЬеЛ. Мах. п. 17.
Болотистыя мѣста на горѣ Уда, 30 Мая (цвѣт. бѣлыми цвѣтами).
13)	Апешопе пешогова Е. ѵаг. Мах. п. 18.
Лѣсные луга у Тыра, 25 Мая (цвѣт.); Амгунь, 30 Мая, 2 Іюня (съ плод.).
*) Описаніе слѣдуетъ въГІогаѳасЬаІіпепзіе.	,
— 35 —
14)	Апешопе (Исколота Ь. Мах. п. 20.
На рѣчныхъ низменностяхъ по Амгуни, 27 Мая, 7 Іюня (цвѣт.).
15)	РиІзаШІа раѣеш» Мііі. ѴѴаИ^ап&іапа И. осію!, п. 10!— Ке^еі Р1. Еа<1-
Оеапае р. 21.
Тыръ, на горахъ, 24 Мая (цвѣт.); на хребтѣ Аппоросъ, 15 Іюня (съ плод.).
16)	Риіяаііііа (ІаЬигіса 8рг. Мах. п. 24.
На горныхъ склонахъ по Амгуни, 7 Іюня (съ плод.).
17)	Риіааііііа аа'апепаів В§1. Тіі. 1. с. и. 11?
Ѵаг. гоЪизісі: ГгисііГега ребеш изцие аНа, іпѵоіисгіз (Іі&ііаіо-тиііірагііііз,
Іасіпііз арісе еіоп&аііз, 1оЪІ8 (Ііѵег&епііЬиз, Гоііогит эе^тепііз тіпиз іпсізіз,саи(1І8
сагреііогит ГІаѵісапііЬиз гі^ісііизсиііз, іоіа ріапіа тіпиз ѵіііоза.
На одномъ изъ сухихъ склоновъ по Амгуни, 3 Іюня (съ плод.).
Многолопастные концы покровныхъ листьевъ (Іпѵоіисгаі Віаііег) нахо-
дятся также у настоящей Р. щапепзіь, отличающейся главнымъ образомъ
малымъ ростомъ, болѣе густо насаженными волосками, глубокимъ разсѣченіемъ
и зазубреніемъ листьевъ. Р. ѵегпаііь Ъ, съ котораго Р. аріпе-пзіз недавно
была соединена Регелемъ, отличается гораздо менѣе глубокимъ разсѣче-
ніемъ листьевъ, болѣе тупыми зубчиками и округленнымъ основаніемъ листо
выхъ отрѣзковъ.
18)	Асіотз атнгепзік В§1. Р1. В,а<1(1. р. 35, п. 45, іаЪ. 2, й§. 1, 2. — А.
ареппіпа у. йакигіса Мах. п. 26.
По Амгуни, 5 Іюня, Немиленъ, конецъ Іюня (цвѣт.).
19)	Вашшсиіиз геріапз 1. Мах. п. 28.
По Амгуни, 5 Іюня (цвѣт.).
20)	Вапипсніин Ригвйіі Ноок р. Іеггевігія Мах. п. 29.—Р1. оскоі. и 141
По Амгуни, 5 Іюня (цвѣт.).
21)	Вапішсиіив герепз 1. Мах. п 35.
По Амгуни, 4 и 5 Іюня (цвѣт.).
22)	Тгаиіѵеіѣегіа ]ароніса 8. еі 2. ѵкі. Р1. заскаі.
На Вуреѣ, въ горныхъ лѣсахъ 4 Авгусуа (съ опавшим. плод ).
23)	СаІНіа раіизігія 1. ѵаг. шешЪгапасеа Тигсг. Мах. п. 37.
Тыръ 25 Мая (цвѣт.); Агнеканъ, 14 Іюня (цвѣт.); Алинъ, средина Іюля
(цвѣт.).
24)	ТгоШп8 КіеЛегіанпз Г. еі Меу. Р1. осЪоі. п. 19!—Т. раіиіиз р. Ъгеѵізіуіиз
Вді. еі Тіі. 1 с. п. 20, р. 37!
На горѣ Уда, 30 Мая въ почкахъ; между Немиленомъ и Керби, 24 Іюня
(цв.); на Вольтомъ Алинѣ, 6 Іюля (цв. и отцв.).
— 36 —
Цвѣты величиною съ дюймъ, буроватожелтые, содержутъ до 5—6 чаше-
листиковъ; лепестки также длинны, какъ и тычиночныя нити, но нѣсколько
короче цѣлой тычинки.
25)	ЕгапШя ипсіпаіа Тигсг. р. риЪегиІа Ве§е1. РІ. ВаЯЯ. п. 92, р. 60,	1,
й». 4. 5.
Въ горныхъ разсѣлинахъ, между Немиленомъ и Керби, 24 Іюня (съ
плодами').
26)	Сор1і8 ІгіГоІіаіа ЗаІізЪ. Мах. п. 42.
Іт ХаЯеІхѵаІЯе апГ Яет 6-ірГеІ Яез ПЯа-Вег^ез, 30 Маі (Д.).
Въ хвойныхъ лѣсахъ, на вершинѣ горы Уда, 30 Мая (цв.).
27)	Афіііе&іа охуяераіа Тгапіѵ. еі Меу. Р1. осйоі. п. 22! — А. ѵиідагъз ѵаг.
Мах. и. 43!
— А. ѵііідагіз ѵаг. охузераіа Вді. Е1, изз. п. 26.—Рі. ВаЯЯ. р. 67.
По Немилену, 22 Іюня; Керби почти до источниковъ, 27 Іюля (цв. и съ
плод.); въ щебнѣ, по берегамъ рѣки.
Я принимаю А. охузераіа за хорошій видъ, отличающійся отъ ѵиідатіз
главнымъ образомъ матовыми сѣменами, съ тонкозернистой поверхностью.
Кромѣ этого характерна также окраска цвѣтовъ, прекрасно Фіолетово-розо-
выхъ, съ желтовато бѣлыми пластинками лепестковъ. Кажется распространена
до Китая, потому что въ академическомъ гербаріѣ существуютъ экземпляры
изъ Пекина.
28)	Ацшіе^іа рагѵіЛога ЬеЯ. Мах. п. 45.
На сухихъ возвышеніяхъ въ густыхъ лѣсахъ, отъ Тира до Аппоросъ,
конецъ Мая до средины Іюня (цвѣт.).
29)	Ациііе^іа Іеріосегая Е. еѣ Меу. ЬеД. РІ. гозз. I, р. 57. — Тпгсг. РІ. Ьаіс.
Дай. I, а. 68
На скалахъ, въ области источниковъ Керби и на Вуреѣ, 3 и 5 іюля
(цвѣт.); Алинъ, средина іюля (цвѣт. и съ плод.).
30)	Асошіпш Ьусосіопшп 1. ѵаг. Супосіоиит В#1. РІ. ВаЯД. р. 73.—Мах. п. 47!
Между Немиленомъ и Керби (цвѣт.); Алинъ, средина Іюля (цвѣт.).
31)	АсоиИпш ѵоІиЫІе Раіі. Мах. п. 52.
Ап аег оЪегп Вигена, 26 «Гиіі (Д.); ап Дег ипіегп, 2 Аи^изі (Я.).
На верхней Вуреѣ, 26 Іюля (цвѣт.), на нижней, 2 Августа (цвѣт ).
32)	АсопіЬші ВаЯдеапшп В&1.Р1. ВаЯД. р. 88, (аЪ. 3; й^. Г Г еі іаЪ. 4, й^.1,2.
Въ разсѣлинахъ по нижней Вуреѣ. съ предыдущимъ, 2, 4 Авг. (цвѣт.).
Я сравнивалъ этотъ видъ много разъ въ живомъ состояніи въ его оте-
чествѣ, съ предыдущимъ, не прійдя однако ни къ какому рѣшительному ре-
— 37 —
зультату. А. ВаМеапит обнаруживаетъ склонность къ блестящимъ, часто
пятираздѣльнмъ листьямъ, тогда какъ А. ѵоШЯІе имѣетъ тусклыя, по большей
части трехр аз дѣльные листья. Форма медовниковъ (нектарниковъ) была бы
наилучшимъ признакомъ, но они также показываютъ переходы, особенно въ
тѣхъ мѣстахъ, гдѣ оба вида растутъ вмѣстѣ. Здѣсь можно бы подумать о
смѣшанныхъ, ублюдческихъ Формахъ.
33)	Асопіішп Кареііпя 1. яепви Р1. Ксісі. р. 101.
Ѵаг. {ЧадсИаге: ппі ѵеі Ъіресіаіе, егесіит ѵеі арісѳ Нехиоаит, вітріех
ѵеі а Ьааі гатовит, гатіз іепиіЪиз Яехиозіз Яа^еІІагіЬив зиЬѵоІиЬіИЪив, Гоіііз
Іоп^е реііоіяііз, ЙогіЪив Іахіз саегиіеіз, песіагііз арісе іп саісаг асіипсіир ге-
сигѵаііз, зетіпіЬиз ігі^иеігіз ігапзѵегзе ехітіе ріісаііз
А ^реііиз аіріпит іизиз Ъ. Іахит еі (I. гатозит Вді. 1. с. р. 104!—
А. ѵіііозит? Мах. п. 51!—А. ѵоІиЫІе Р1. осЬоі!
Между Немиленомъ и Керби, 26 Іюня (еще безъ цвѣт.); Алинъ, полов.
Іюня (цвѣт.). Слѣдуя примѣру Регеля, я принялъ первоначально этотъ видъ
подъ названіемъ А. Ыареііиз, но мнѣ кажется, что у него подъ этимъ видомъ
соединено очень много Формъ: свойство сѣмянъ, принимаемое во вниманіе въ ихъ
сухомъ состояніи, не можетъ, кажется, не имѣть никакого вѣса при разграниченіи
Формъ и видовъ. Европейскій НареНиз и нѣкоторыя Формы ѵаг. у. рапісиіаіит
Вді., I. с. р. 105, имѣютъ только поперечно морщиноватые, но не поперечно
складчатыя сѣмена. А. ѵоІиЫІе сходствуетъ по сѣменамъ, но отличается кромѣ
роста, по большей части трехразрѣзными, покрытыми волосками листьями,
бугорками на нектаріумѣ и, какъ кажется, также блѣдно-фіолетовой окраской
Цвѣтовъ.—Максимовичъ приписываетъ также своему А. ѵШобшп фіоле-
товые цвѣты, и это въ равной степени относится и къ нашему растѣнію.
Растѣніе Радде съ Чокондо, ѵаг. р. аіргпит іиз. Ь. іахит Вді. I. с. совер
шенно сходствуетъ съ нашимъ, также какъ іиз. а. атЪі^иит К§1. 1. с. р. 105,
которое отклоняется только по своимъ болѣе короткимъ листовымъ черешкамъ
Въ гербаріѣ Ботаническаго сада хранится прекрасный экземляръ Штубен-
дор®а изъ Восточной Сибири, сходствующій съ нашимъ растеніемъ и по
строенію своихъ сѣмянъ. Я обозначаю такимъ образомъ свою Форму не прямо,
какъ ^аре^^и8 р аіріппт Вді, такъ какъ о принадлежности сюда остальныхъ
разновидностей, с. е и Г. я не могъ убѣдиться.
34)	Асіаеа зрісаіа 1. ѳгуіЬгосагра ЕѳД. Мах. п. 56.
Въ лѣсахъ по Амгуни, 1 и 2 Іюня (цвѣт.); Алинъ, средина Іюля (съ плод.).
35)	СішісіГи&а яішріех УѴогшяк. Мах. п. 58.
На тучной лѣсной почвѣ, между Немиленомъ и Керби, 23 Іюня (цвѣт.),
по, верхней Буреѣ, 23 Іюля (съ плод.)
36)	Раеопіа аІЫЛога РаН. Мах. п. 59.
На лугахъ нижней Бурей, замѣченъ къ началу Августа.
— 38 —
МЕИІ8РЕВМАСЕАЕ.
37)	Мѳпіврегпішп АаЬпгісшп ВС. Мах. и. 62.
На нижней Вуреѣ, замѣчено 4 Августа,
8СНІ 2 АЯВВАСЕ АЕ.
38)	Махішоіѵісгіа сЬіпепзіз Впрг Мах. и. 63.
По верхней Буреѣ, немного ниже устья Ньюмани, 31 Іюля: небольшіе
экземпляры въ рѣдкомъ лиственичномъ лѣсу; на островахъ Нижней Бурей, 3
и 4 Августа въ большей роскоши.
ВЕВВЕВІВЕАЕ.
39)	ВегЪегів апіигепзіз Впрг. Мах. п. 66.
На горныхъ склонахъ, по нижней Буреѣ, къ началу августа (съ плод.).
РАРАѴЕВАСЕАЕ.
40)	Рараѵег аіріпшп Ь. 1. Г1. а1Ъі<1ія Ее<1. Мах. п. 69.
На нижней Амгуни, по склонамъ, къ началу іюня.
41)	СЬеІідопіпш ша)и8 Ь. Мах. п. 71.
На нижней Амгуни, на муссорѣ въ скалахъ, 5 іюня (цвѣт.).
ГБМАВ1АСЕАЕ.
42)	Согусіаіім ашЪі^иа Сііаш. еі. 8сШ. р. атигепвіз Мах. п. 74.
Тыръ на Амурѣ, 24 мая (цвѣт.).
43)	Согусіаіі.ч геіноіа Гінсіі. Мах. 75.— С. зоіісіа Иді. Р1. Каб(1. р. 137.
Тыръ, съ предыдущимъ.
Прицвѣтники бываютъ какъ складчатые, такъ и простые.
44)	Согусіаііз Ва(1(1еапа В§1. 1. с. р. 143, іаГ. 4,	10.
По Керби, 28 іюля (еще безъ цвѣт.); на нижней Вуреѣ, 4 августа (цвѣт.
и съ плод.).
45)	Согусіаііз зресіова Мах. —С. аигеа РК В,дІ. Р1. пзз. р. 19.
Въ горныхъ розсыпяхъ, по нижней Амгуни, конецъ мая (цвѣт.).
— 39 —
46)	СогуіаНа &і&аіііеа Тгапіѵ. еѣ Меу. Мах. п. 78.
У подошвы горы Уда, 30 мая (цвѣт.); по Немилену, 23 іюня, Алинъ,
средина іюля (цвѣт.).
СКЪ СІЕЕВАЕ.
47)	СЬеігапіЬн8 аигапііасиз В$е. Мах. п. 79.
Свалы по Амгуни, 4 іюня (цвѣт.); на верхней Вуреѣ, 28 іюля.
48)	КааіигНит Сатеііпае Г. еі Меу. Мах. п. 81.
На нижней Буреѣ начало августа (съ плод.).
49)	Теігароша ЪагЪагеаеіоІінш Тигсх. Мах. н. 84.
На Керби, конецъ іюня (цвѣт. и съ плод.).
50)	ВагЪагеа ріапіаіііциа С. А. Меу. Е1. осйоі. и. 36.
Амгунь, начало іюня (цв.); Немил^нъ, конецъ іюня (съ плод.).
51)	АгаЪіа ашЪі^иа ВС. Е1. оскоі. и 38.—А.реігаеа р. атЫдиаВді. РІ. Васісі р. 166.
На склонахъ по Немилену, конецъ іюня; Алинъ, средина іюля (цв. и съ
плод.).
52)	СагЛашіпе ргаіепзіз Ь. Е1 осіюі. п. 39.
На болотахъ, по Немилену 20 іюня (цв.)
53)	Вепіагіа йаауІоЪа Тигсх, Мах. п. 91.
На нижней Амгуни, 1 іюля (едва цвѣтит.).
На Керби, 28 іюня (съ цв.); переходная Форма (?) къ слѣдующему виду
рпЬебсепз, реіаіа аераііб (іиріо тавота, Гоііа 5 — 7 іоііоіаіа, Гоііоіа інГегіога
Ьгеѵііег реііоіаіа. СагЛатіпе тасгорЪ/уІІа ѵаг. ратѵі{1ога ЕІ. оскоі! ргохіша.
54)	Вепіагіа шасгорЬуІІа МГ. ѵаг. (ІеситЪепа. Е1 оскоі! (зиЬ Сагйатіпе.)
Алинъ, средина іюля (цв. и плод). по скаламъ.
Пестикъ коротокъ и толстъ, не такъ узокъ, какъ стручокъ. Кромѣ того
одна альпійская Форма съ водораздѣльнаго хребта, 3 іюля (цв.), совершенно
голая, съ заостренными, слабозубчатыми листьями; эта Форма совершенно
сходна съ экземплярами Мартенса съ Сенявинскаго пролива.
55)	Вепіагіа ѣеішіГоІіа Ье4. Мах. п. 93.
Тыръ, конецъ мая (цв.)
56)	ВгаЪа петогона Е. Мах. п. 95.
На скалахъ, по нижней Амгуни, 5 іюня (цв.).
57)	ВгаЪа іпсапа Е. ѵаг. у. тпііісаиіів В&і. еѣ Тіі. 1. с. п. 40.
На щебнѣ, по верхней Вуреѣ, 28 іюля (съ плод.).
— 40 -
58)
Бопіозіешоп (Іепіаіпв В&е. Мах. и. 96.
На скалахъ, по нижней Буреѣ (цв. и съ плод.).
ѴІОЕАВІЕАЕ.
59)	Ѵіоіа ѵагіе&аіа ЕізсЬ. Мах. п. 106.
На нижней Буреѣ. 4 Августа (съ плод.).
60)	Ѵіоіа шпЪгоѳа Ег. Мах. п. 108. — V КатІ8СІшііса Оіпд. іп Вді. Р1.
Кабб. ц. 227, ІаГ. 6, 6$. 7—15.
Тыръ, 23 Мая (цв.).
61)	Ѵіоіа Раѣгіпіі БС. Мах. п. 109.
Амгунь, 4 Іюня (цв.).
62)	Ѵіоіа герепв Тигсг. зепзи Е1. осЪоі. п. 53.—Мах. п. 111.
Отпіпо ^ІаЪга. Вгасіеіз зирга тебіит ресіипсиіі, зііриііз ні^гів іп гЫго-
таіе сгаззіизсиіо герепіе сопзрісиіз.
Алинъ, средина Іюля (цв.).
63)	Ѵіоіа 8і1ѵе8ігі8 Ьат. Мах. п. 117.
Тыръ, конецъ Мая (цв.).
64)	Ѵіоіа ЪШога 1. Е1. осЬоі. п. 56.
На верхнемъ Керби, 1 Іюля (цвѣт.); на голыхъ горныхъ вершинахъ, 3
Іюля, и на скалахъ около устью Алина—массами; замѣчаема была на Буреѣ,
до 27 Іюля.
ВВО8ЕВ АСЕАЕ.
65)	Бгозега гоѣипЛіТоІіа 1. Е1. осѣоі. п. 57.
На болотахъ по Немилену, 19 Іюня (цв.); Алинъ, средина Іюля.
66)	Рагнаязіа раіпзігіз Ь. Мах. п. 119.
Алинъ, средина Іюля (цв.).
8ІЕЕМЕАЕ.
67)	Біапіішя (Іепіозиз ЕізсЬ. Мах. п. 122.
На верхней Буреѣ, 27 Іюня (цв.); замѣчена около озера Орелъ, по ска
ламъ, къ концу Марта.
— 41
68)	8Пеие гереп$ Раіт. Мах. п. 126.
На горѣ Аппоросъ, 16 Іюня (цв.); по Немилену, 21 Іюня; на Керби.
30 Іюня; на высотѣ Буреинскихъ горъ, 9 Іюля (цв.).
«
69)	8і1епе шасгокіуіа Мах. п. 128.
На нижней Буреѣ, начало Августа (съ плод.).
А18ІКЕАЕ.
70)	МбЬгіп^іа ІаіегіЙога Ехі. Мах; п. 137.
Амгунь, 28, 31 Мая, 2 Іюня (цв.); Алинъ, средина Іюня (цвѣт.).
71)	8іе11агіа Вип&еапа Ггі. Мах. и. 139.
На Буреѣ, конецъ Іюля (цв.).
72)	8іе11агіа гайіапя Ь. Мах. н. 140.
По Немилену, 22 Іюня (цв.); Алинъ, средина Іюля.
73)	8іе11агіа 1оп$іГо1іа МйЫЪ. Мах. и. 144.
По Немилену, 22 Іюня (цв.); Алинъ, средина Іюля (цв. и съ плод.).
74)	8іе11агіа Аогісіа ЕівсЬ.. Ьей. Е1. гоѳз. I, р. 385.
Щебень по Немилену, 22 Іюня (цв.); Алинъ, въ такомъ же мѣстѣ, 8 Іюля
(цв. и съ плод.).
75)	Сегазііиш агѵепяе Ь. Мах. п. 147.
По Амгуни, на скалахъ, начало Іюня (цв.).
ТІЫАСЕАЕ.
76)	Тіііа согЛаіа МШ. Мах. п. 154.
На Буреѣ, внизъ отъ устья Ньюмана, особенно въ горной странѣ.
77)	Нурѳгісшп Азсугоп Ъ. Мах. п. 157.
Тыръ, конецъ Мая (безплодн.); нижняя Бурея, 6 Августа (цв.).
АСЕКІХЕАЕ.
78)	Асег врісаіиш Ьат. Ѵаг. икш'шкіиеііве Мі<1<1. Мах. и. 159.
На вершинѣ горы Уда, въ лѣсу, 30 Мая (съ плодами прошлогодними);
по Амгуни 4 Іюня (цвѣт.); въ горныхъ лѣсахъ по Немилену и Керби 23,
25, 27, 29 Іюня, 1 Іюля (цвѣт.); на верхней Буреѣ, 26, 30, 31 Іюля (съ
плод.).
а
— 42 —
Плоды часто красные, какъ это бываетъ у настоящаго американскаго
вида.
79)	Асѳг іаіагісиш 1. Ѵаг. СЯппаІа Мах. и. 161. а
На нижней Вуреѣ, 6 Августа.
80)	Асег Моно Мах. п. 162.
Тыръ на Амурѣ, 25 Мая, по насыпямъ; на Вуреѣ, 29 Іюля, 1 Августа,—
въ ту и другую сторону отъ устья Ньюмана.
АМРЕЫВЕАЕ.
81)	ѴіНя атпгепяія Впрг. Мах. п. 164.
На горѣ Цагайянъ, на Нижней Вуреѣ, 6 Августа (съ незрѣл. плод.).
ѲЕВАКІАСЕАЕ.
82)	Оегапіит егіояѣешоп ЕіясЬ. Мэх. п. 167.
На Вуреѣ, 4 Августа (цвѣт. и съ плод.).
83)	Оегапіпш егіапіЬпт ВС. Мах. п. 168.
По Амгуни, 4, 7 Іюня (цв.).
84)	Сегашиш ряеийо-яіЬігісит «I. Меу. Мах. п. 169.
На Буреѣ, начало Августа (цв. и съ плод.).
ВАЕ8АМІКЕАЕ.
85)	Ітраііепя Хоіі іап^ете 1. Мах. п. 171.
На верхней Буреѣ, 28 Іюля (цв.).
ОХАЫВЕАЕ.
86)	Охаііа Асеіовеііа Ь. Мах. п. 172.
По Амгуни, 29 Мая, 2 Іюня (цв.); Алинъ, средина Іюля.
ВІ08МЕАЕ.
87)	Вісіажшия Егахіпѳііа Регв. Мах. п. 173.
По Амгуни, 7 Іюня (цв.); Вурея, 4 Августа (съ плод.).
— 43 —
2АЛТН0Х1ЕЕАЕ.
88)	Рке11о<1ѳп6гоп ашпгепвѳ Вирг Мах. и. 174.
Замѣчено небольшими деревцами тотчасъ книзу отъ устья Тырми, 2 Августа.
САЬІСІРЬОВАЕ.
СЕ1А8ТВІЯЕАЕ.
89)	Еѵопушпв аіаіпв ТЬЬ^. Мах. п. 175.
На нижней Буреѣ, 5 Августа (съ плод.).
90)	Еѵопушив раисіЛогив Мах. п. 176.
По Буреѣ, отъ устья Ньюмана, замѣчено разсѣяннымъ по лѣсамъ 29, 30
Іюля и 2 Августа (съ плод.).
ЬЕОІІМІКОЗАЕ.
91)	ТгіГоііиш Биріиавіег 1. Мах. п. 186.
Тыръ, конецъ Мая (цв.); по Амгуни, 31 Мая; Бурея, 31 Іюля (цв.).
92)	Сага^апа АНа^апа Роіг. Мах. п. 188.
На Буреѣ, близь устья Тырми, 1 Августа, (съ плод.).
93)	РЬаса аіріва ТГиІГ. Мах. п. 189.
Алинъ, средина Іюля (съ плод.).
94)	Ааіга&аіиз 8сЬе1іс1іокіі Тигсг. Е1. осіюі. п. 89.
На Амгуни, 28 Мая, прошлогодній стебель; по Немилену, 22 Іюня (цв.)
и съ плод.).
95)	Ѵісіа Рзеші-ОгоЬив ГівсЬ. Мах. п. 193.
На нижней Буреѣ, начало Августа (съ плод.).
96)	Ѵісіа ашоепа ЕізсЬ. Мах. п. 194.
На горѣ Аппоросъ, 16 Іюня (цвѣт ).
97)	Ѵісіа раіііда Тигсг. Мах. п. 195.
На Буреѣ, начало Августа.
— 44 —
Ѵаг. Г61ІОІІ8 оЬсогдаііз, зііриііз ІаііогіЬиб сіепіаііз.
Амгунь, начало Іюня (цвѣт.); эта же самая Форма найдена Шренкомъ въ
заливѣ Гадши. (Императ. гавань).
98)	Ѵісіа тиШсаиІіа Ъе<1. Мах. п. 197.
Аппоросъ, 16 Іюня (цвѣт.).
99)	ЬаНіугив Ьитіііа ЕІ8ск. Мах. п. 199.
На Амгуни, 31 Мая, 7 Іюня (цвѣт.).
100)	ЬаіЬугпв ра1п8Ігі8 Ь. Мах. п. 200.
На Амгуни, начало Іюня; Аппоросъ, 16 Іюня (цвѣт.).
101)	ОгоЪиз гатиІіЛогиз Мах. п. 202.
На Вуреѣ, начало Августа (съ плод.).
102)	Нейувагит ВгапШіі Тгаиітѵ. еі Меу. іп Р1. осЬоі. п. 96.
На горѣ Аппоросъ, 16 Іюня (цвѣт.).
103)	ЕевреЛеха ЪісоІог. Тигсх. Мах. п. 207.
На нижней Вуреѣ, замѣчено въ первый разъ 4 Августа.
104)	8ор1іога йаѵеясепв Ь. Мах. п. 210.
На нижней Вуреѣ, 6 Августа (съ плод.).
105)	Маасѣ іа ашпгеп8І8 Вирг. Мах. п. 211.
Въ первый разъ была наблюдаема, 6 Августа на Вуреѣ.
АМХОБАЬЕАЕ.
106)	Ргиішв Мааскіі Вирг Мах. п. 213.
По Немилену и Керби 23, 27, 28, 29 Іюня и на верхней Вуреѣ 27,
29, 31 Іюля (съ незрѣл. плод.). Повсюду образуетъ довольно крѣпкіе стволы.
107)	Ргшіиз Ра6п8 Ь. Мах. п. 215.
Начиная отъ Тыра, гдѣ она цвѣла 25 Мая, повсюду обыкновенна; только
не замѣчена по нижней Буреѣ.
В08АСЕАЕ.
108)	8рігаеа сйашаеЛгИоІіа 1. Мах. п. 217.
На Вуреѣ, начало Августа (съ плод.).
109)	8рігаеа вегісеа Тигсх. Мах. п. 218.
У Тыра и по конецъ Мая и начало Іюня, съ обильнымъ цвѣтомъ.
— 45 —
110)	Зрігаеа ЪеіпІаеГоІіа Раіі. Мах. п. 219.
На горѣ Уда, 30 Мая; па Амгуни, 7 Іюня (цвѣт.); Аппоросъ, 15 Іюня
(цвѣт.); Алинъ, многочисленна въ моховыхъ лѣсахъ, средина Іюля (цвѣт. и
съ плод.).
111)	Зрігаеа ваІісіГоІіа Ь. Мах. н. 221.
Многочисленна по рѣчнымъ низменностямъ и озерамъ; Амгунь, 27 Мая;
Немиленъ, 11 и 22 Іюня (цвѣт.); Алинъ, средина Іюля.
112)	Зрігаеа аогЪііоІіа Ь. Мах. и. 222.
По лѣсистымъ ручьямъ, 31 Мая по Амгуни; на Керби 28 Іюня (цвѣт.);
Алинъ, средина Іюля (цвѣт. и съ плод ).
113)	Зрігаеа Раііааіі Ке^еі еі Тііін^. РІ. а)апепв. п. 88. — 8. зогЫ/оІіа ѵаг.
аіріпа Раіі. РІ. го88. I, р. 38, I. 25.
30 Мая на вершинѣ горы Уда съ прошлогодними плодами и съ распу-
стившимися листьями; въ области источниковъ Керби, 3 Іюля (цвѣт.); на
скалахъ въ самыхъ верхнихъ частяхъ Бурей до Алина цвѣла въ изобиліи до
средины Іюля; найдена также Гленомъ на вершинахъ горы Огоби, около
Николаевска.
114)	Зрігаеа Агппспа 1. Мах. п. 223.
Тыръ, конецъ Мая (еще безъ цвѣт.); между Немиленомъ и Керби, 24
Іюня; Алинъ, средина Іюля (цвѣт.).
115)	Зрігаеа <П§ііаіа >Ѵ. Мах. п. 225.
На Амгуни, 2 Іюня; Керби, конецъ Іюня; Алинъ, средина Іюля (цвѣт.).
116)	8іѳѵегвіа веІіпіГоІіа ЕІасЬ. ЬегЪ.—8. апетопоісіез Ж р. іепиіз Рді. еі.
Тіі. РІ. а^ап. р. 82, п. 92.
БИГегі; а ѵега 8. апетопоісіе Ж., диат ѵібі е Іосо паіаіі огі&іпаіі
Катівскаіка (ДѴобпе 88 епзкі 1847) еі ех іпзиіа Заскаііп: гкіаотаііЬиа
^гасіІіЪиа гесііа іиясіз ѵіх Іі&пеасепііЪиа (пес Яехиоѳіз сгазаіизсиііз иаіиіаіо-
пі&геасепііЪиз Іі^поаіз), ргаесірие ѵего Ьгасіеоііа Ііпеагі іапсеоіаііз асиііиа-
сиііа (пес оЬоѵаіо-іапсеоІаііа Ьазі ап^изіаііа арісе ігипсаііз ѵеі етаг-
^іпаііа). оііогит біѵегаііаіеа )ат сі. Ве&еі 1. с. гііе ехрозиИ. Ргисіиа
таіигоа 8. 8еІгпг/Ыіае ѵібеге поп Іісиік.
На голыхъ вершинахъ при проходѣ отъ Керби къ источникамъ Бурей,
3 Іюля (цвѣт.).
117)	Пѳшп аігісіпш Аіі. Мах. п. 227.
На Амгуни замѣчена въ началѣ Іюня; Немиленъ, 23 Іюня (цвѣт.).
118)	Вап^иіаогЪа оШЪіиаІіа Ь. Мах. и. 229.
Амгунь, 30 Мая, 7 Іюня; на верхней Буреѣ, 26 Іюля (цвѣт.).
— 46 —
119)	Зап&иізогЪа іеппііоііа ЕівсЬ. Мах. п. 2з0.
На Буреѣ, конецъ Іюля (цвѣт.).
120)	Зап^пізогЪа віісЪепзіз С. А. Меу. Г1. осЪоі. п. 119! (ехсі. ѳуп.).
Алинъ, средина Іюля (еще безъ цвѣт.); Бурея, 25 Іюля (цвѣт.).
121)	А^гітопіа рііова Ье4. Мах. п. 231.
На нижней Буреѣ, начало Августа (цвѣт.).
122)	Роіепііііа ЫГнгса 1. Мах. н. 232.
На скалахъ по Амгуни, 2 Іюня (цвѣт.); Керби, 30 Іюня (цвѣт.).
123)	Роіепііііа 8ргеп^е1іапа ЬеЬш. Мах. аррепд. р. 462. —Р. {гадагіоШез Ъ.
у. та^ог Мах. п. 233.
Тыръ, 25 Мая; Амгунь, 30 Мая, 3 Іюня (цвѣт.).
124)	Роіепііііа ѵізсоаа Воп. Ье<1. ЕІ. гоез. II, р.41.—ЬеЬт. Веѵ. Роі. р. 57.
На нижней Буреѣ, 4 Августа (цвѣт.); показана Максимовичемъ для
Амура, только послѣ изданія Ргітгііае.
125)	Роіепііііа сЬіпепзіз 8ег. Мах. п. 237.
На нижней Буреѣ, 4 Августа (цвѣт.)
126)	Роіепііііа піѵеа Ь. Мах. п. 240.
Скалы по Амгуни, 4 Іюня (цвѣт.).
127)	Роіепііііа еіе^апз СЬаш. еі Нсііід. Ьіппаеа II, р. 22, е Ріапі. Ведоуѵа-
кіапіз!—ЬеЬт. геѵіз Роі. п. 171, іаЬ. 53, Гі^. 1 (ехетрі. шан-
са!).—Р. деіі&а р. тіпог. Тигсг. ЕІ. Ьаіс. (ІаЪ. I, р. 376!—Вѳ$е1,
ВасЪ, Негдег 1. с. п. 308.
На голыхъ вершинахъ у Бу рейнскаго прохода, 3 Іюля (цвѣт.).
Стоитъ близко къ Р. [гіді&а. Растетъ въ видѣ густаго дерна; корень
двухъ-головчатый, на основаніи густо обсаженный черными отжившими лис-
товыми черешками.
128)	Роіепііііа Ггпіісоза Ь. ЕІ. осію!, п. 111.
Многочислененъ въ болотахъ между Аппоросъ и Немиленомъ (цвѣт.); на
верхнемъ Керби 4, 2 Іюля (цвѣт ); на голыхъ вершинахъ въ приземистыхъ
экземплярахъ, только до 2—3 дюймовъ высоты, но съ деревянистымъ, почти
въ дюймъ толщины, основаніемъ стебля; Алинъ, средина Іюля (цвѣт.), мно-
гочислененъ на скалахъ; распространенъ также на верхнемъ Амурѣ/, какъ и
въ Дауріи.
129)	Сошагшп раіпзіге 1. Мах. п. 247.
Амгунь, 31 Мая; Немиленъ, конецъ Іюня; Алинъ, средина Іюля (цвѣт.).
— 47 —
130)	ВиЪив 1<1аеив Ь. Мах. п. 250.
Ѵаг. тісгоркуііа Титы. Е1. осЬоі. п. 113! — Ѵаг. асиіеаііззімшз Вді. еі.
Тіі. 1. с. и. 101! *
На Амгуни, начало Іюня; Алинъ, средина Іюля (цвѣт. и Отцвѣт.).
131)	ВиЪив ЪитиИГоИиз С. А. Меу. Мах. и. 252.
Амгунь, 7 Іюня: Немиленъ, 20 Іюня (цвѣт.); Алинъ, средина Іюля
(отцвѣтш.).
132)	ВиЪив агсіісив Ь. Мах. и. 253.
Амгунь, 30 Мая, 3, 7 Іюня (цвѣт.); Алинъ, средина Іюля (отцв.).
133)	ВиЪив СЬатаетошя Ь. Мах. и. 254.
На моховищахъ по Немилену, 18 Іюня (цвѣт.); Алинъ, средина Іюля
(цвѣт. и отцвѣтш.).
134)	Вова асісиіагів Ьш<11. Мах. п. 255.
На островахъ и низменностяхъ по Амгуни, 27 Мая, 4 Іюня; Агнеканъ,
12 Іюня (цвѣт.); Алинъ, средина Іюля (цвѣт.); въ малорослыхъ экземплярахъ
также на голыхъ вершинахъ въ источникахъ Бурей, 3 Іюля.
135)	Вова сіппатошеа 1. Мах. п. 256.
На Агнекапѣ съ предъидущимъ, 12 Іюня (цвѣт.); Алинъ средина Іюля.
Легко отличается отъ предъидущей небольшими, темными цвѣтами и
только на вершинѣ зазубренными листьями.
136)	Вова рішріпеШГоІіа 1. Ъед. Е1. гозз. II, 74.
оііоііз 9 оѵаІіЬив, ѵегэив Ъавін реііоіі сіесгезсепііЪив, ^ІаЪеггішіз, зиЪ-
Ьив раііідіз, шаг&іпе зітріісііег ѵеі сіирІісаіо-зеггаНз: зеггаіигіз ^ІапіиІіГегіз,
ГгисііЬиз ругіГогтіЬиз, гатіз (іепзе зеіасео-асиіеаііз. — В. рітріпеІІі/Ыіа у.
зиЬаІріпа Е1. аііаіса II, р. 228 (ІіДогІ Гоіііз виЫиз риЪегиІіз.
Алинъ, въ горныхъ лѣсахъ, 15 Іюля (цвѣт. и отцвѣтш.).
Отличается отъ другихъ, съ ней распространяющихся, видовъ многочис-
ленными голыми листиками и небольшими, величиною въ дюймъ, темными
цвѣтами. Желѣзки на листовыхъ зубчикахъ существуютъ также и В. асіси-
Іагіз. Найденная Редовскимъ В. рітріпеЛІі/Ыіа (Ъіпиаеа II, р. 35) ха-
рактеризуется листьями, покрытыми снизу волосками, и болѣе толстыми зуб-
чиками.
РОМАСЕАЕ.
137)	Сгаѣаѳ&пв вап^иінеа Раіі. Мах. п. 258.
Амгунь, 5 Іюня (цвѣт.); на Керби, 1 Іюля, на Алинѣ замѣченъ въ сре-
динѣ Іюля.
— 48 —
138)	Ругня Ъассаіа Ь. Мах. п. 260.
Замѣчена на Вуреѣ 1 Августа.
139)	Ругня ияяпгіепяія Мах. п. 261.
На Буреинской лукѣ, 4 Августа; по рѣчнымъ низменностямъ и островамъ
многочисленна.
140)	Ругня Аисирагіа Ь. Мах. п. 263.
Замѣчена на Амгуни и въ области источниковъ Бурей до Алина.
ОКАСКАКІАЕ.
141)	ЕріІоЪінш ан&ияШоІіиш 1. Мах. и. 265.
Аппоросъ, 15 Іюня; Алинъ, замѣчено въ срединѣ Іюля.
142)	ЁріІоЪінш ІаііГоІінш Ь. Мах. п. 266.
На Галешникѣ, по верхнему Керби, 30 Іюня, 2 и 3 Іюля (цвѣт.) точно
также на верхней Вуреѣ до Алина.
143)	Сігсаеа аіріпа Ь. Мах. п. 272.
Алинъ, средина Іюля, и на Буреѣ, 1 Августа.
Н1РРБКІБЕ АЕ.
144)	Ніррнгія ѵпі^апя Ь. Ьеб. Е1-. гояя. II, р.
На Амгуни, къ началу Іюня безъ цвѣту/
РН ІЬАВЕЬРНЕАЕ.
145)	РНіІаііеІрІиіч ІеішіГоІііія Кпрг. Мах. п. 278.
На Вуреѣ, близь устья Турми, 2 августа (отцвѣт.).
СВА881Л АСЕАЕ.
146)	ІТшЪі1існ.ч чріпо.чіі.ч БС. Мах. п. 289.
Скалы по Амгуни, 3 Іюня; на Вуреѣ, 27 Іюля (цвѣт.).
147)	8е4пш Шюіііоіа БС. ѵаг. 1. ѵігіЛѳ К^І. еі ТіІ. 1. с. п. 115, р. 89!
На голыхъ вершинахъ, въ источникахъ Бурей, 3 Іюля (цвѣт.).
Экземпляръ 8еЛ. еіопдаіит Ъесі. отъ Хамаръ-Дабана, около Иркутска,
сходенъ съ моими; алтайскіе имѣютъ болѣе длинно заостренныя листья.
— 49 —
148)	8е<1иш ЕаЬагіа КосЬ? Мах. п. 293 Гогта НогіЬиа Іасіеіз!
На нижней Вуреѣ, начало Августа.
149)	8ейипі Аіхооп 1. Мах. п. 295.—ЕІ. оскоі. л. 136.
На Вуреѣ, Алинѣ, средина Іюля (цвѣт.), 26 Іюля (цвѣт.).
150)	8е(1иш Місісіешіогійапшп Мах. л. 296.—8. куЬгісІит ЕІ. осЬоі. н. 137.
На горахъ у Тыра, 23 Мая и на голыхъ вершинахъ источниковъ Бурей,
3 Іюля (цвѣт.).
ВІВЕ8ІАСЕАЕ.
151)	ВіЬев ((хговвпіагіа) Ьш^епвів п. вр. Табл. I. ф. 1.
Егиіех Ьитіііз гатозиз: гатіз раііійе сіпегеіз ипйідие йепзе асиіеаііз:
асиіеіз зііриІагіЬиз 3—5, іп гатіз іипіогіЬиз заііет сеіегіз ѵіх ѵаІісііогіЬив,
іоіііз риЬезсепііЬиз таг^іпе реііоіівдие ^Іапёиіозо-Ьіврісііѳ согйаіо-огЬісиІаііз
3—5 ІоЬіз: ІоЬіз асиііизсиііз йиріісаіо-іпсізо-зеггаііз, рейипсиііз ппіДогіз зирга
тейіит Ьгасіеоіаііз ^Іапйиіозо-рііозіз, саІусіЬиз риЬезсепііЬиз, зіуіо арісе Ьі-
ййо ^ІаЬеггіто, Ьассіз ѵігісііЬиз зеіозо-асиіеаііз еі риЬезсепііЬиз.
На средней Вуреѣ, недалеко отъ устья Тырми, въ горныхъ лѣсахъ, 1
Августа (съ плод.).
А ргохіта В. асісиіагі 8тШь (Ьей. ЕІ. гозз, П, р. 194) (ІііГегі Гоіііз
ІепиіогіЬиз та^із іпсізіз (ІоЬі епіт зеггаіигіз 9 —13 ргаейііі, іп іііа 5—7
(іепіаіі іапіит), ІоЬіз асиііизсиііз (пес гоіипйаііз), реііоііз рейипсиііздие
^Іапсіиіозіз, ргаесірие ѵего Ьассіз асиіеаііз.
В.	СупозЬаіі (ІііГегі а позіга ЯогіЬиз іп гасето 2 ѵеі 3, пес воіііагіів,
іоіііз реііоііздие риЬезсепііЬиз е&іапйиіозіз.
В.	Коггйімп Вирг. (Мах. п. 297) (ІііГегі согіісе Іиіезсепіе, Гоіііз реііоіівдие
веіозіз, зеггаіигів Гоііогит асиііизсиііз (пес оЬіизіз), (іепідие ДогіЬиз іп га-
сетіз ріигітіз.
152)	ВіЬев ргоситЬепв Раіі. Мах. п. 299.
При устьѣ Алина, средина Іюля (незрѣл. плод.).
153)	ВіЬев Гга^гапв Раіі. Ьей. ЕІ. гозз. II, р. 197. —Тигсг. ЕІ. Ьаіс. йаЬ.
1, р. 474.
Съ предыдущей.
154)	ВіЬев аігоригригепт С. А. МеуЛ Мах. п. 300.
Ѵаг. іотепіоза Мах. Еогта II гасетіз сегпиіз.
Алинъ и верхняя Бурея, средина и конецъ Іюля (съ плод.).
155)	ВіЬев гпЬгит Ь. Мах. п. 301.
Ѵаг. дІаЪеІІит. ЕІ. осЬоі. п. 138, Гоіііз ай пегѵит іапіит риЬегиІІа,
ЙогіЬив ѵігісііЬиз, гасетіз ГгисііГегіз сегпиів.
— 50 —
Около Тыра и на нижней Амгуни, конецъ Мая (цвѣт.); Алинъ, средина
Іюля (съ плод.).
156)	КіЬез піртшп Ь. Мах. п. 303.
По Амгуни на островахъ, начало Іюня (цвѣт.); Немиленъ, конецъ Іюня
(незрѣл. плод.).
8 АХІГВ А а АСЕ АЕ.
157)	8ахіГга&а ЪгопсЫаіів Ь. Мах. п. 305.
Тыръ, 24 Мая, на горахъ (съ прошлогодн. плод.); между Немиленомъ и
Керби, 23 Іюня (цвѣт.); Вурея, 26 Іюля (плоды).
158)	8ахПга^а аезііѵаііз ГіясЬ. Мах. п. 306.
Амгунь, 30 Мая; Керби, 28 Іюня (цвѣт.); Алинъ, средина Іюля (цвѣт.).
159)	8ахіГга^а йаѣнгіса Раі. Ье<1. Р1. гозз. II, р. 110.—К§1. еѣ Тіі. Р1. а]ап.
п. 123.
На голыхъ горахъ въ источникахъ Вуреи, 3 Іюля (цвѣт.).
160)	8ахіГга^а ѵа^іпаііз Тигсг. Ье<1. Р1, гозз. II, 220.—К^І. еі. Тіі. 1. с. 127.
Въ источникахъ Керби, 2 Іюля; на горахъ въ источникахъ Бурей, 3
Іюля (цвѣт.); въ розсыпяхъ и скалахъ верхней Вуреи, при устьѣ Алина
была находима отъ средины до 26 Іюля (цвѣт. и съ плод.).
161)	Сіігузозріеііішп аНегпіГоІінш 1. Мах. п. 308.
Алинъ средина Іюля (съ плод.).
162)	СЬгузозрІешнт гатозит Мах. п. 309.
По Амгуни, 29, 30 Мая (цвѣт.). Керби, 28 Іюня; Алинъ, средина Іюля
(съ плод.).
Имѣетъ по временамъ по два околокорневыхъ листа, подобной же од-
нако величины и Формы, какъ и стеблевыя листья. Зрѣлыя сѣмена буры,
элептически, заострены на концахъ.
163)	(Ьгузояріепіиш рііознт Мах. п. 310.
Алинъ, средина Іюля (съ плод.).
Единственный экземпляръ (съ плодами) представляетъ нѣкоторыя откло-
ненія отъ растенія Максимовича; съ нимъ оно сходно только по общему
виду (ЬаЪііпз) и по волоскамъ его покрывающимъ. Листья глубоко зазубрены
(3 зубчика съ каждой стороны); плоды почти прямы, мало выгнуты наружу,
сѣмена только неясно продольно бороздчаты.
164)	МіІѳПа шпіа 1. Мах. п 311.
На Амгуни въ сырыхъ лиственничныхъ лѣсахъ, 31 Мая, 2 Іюня (цвѣт.)
— 51 —
между Немиленомъ и Керби, 23 Іюня (съ плод.); Алинъ, сред. Іюля (цвѣт.
и съ плод.); въ послѣдній разъ замѣчена 26 Іюля, на верхней Буреѣ.
ѴМВЕЕЫЕЕВАЕ.
165)	Ае^оробіиш аіревігѳ Бей. Мах. п. 315.
Въ источникахъ Керби, 3 Іюля (цвѣт. и незрѣл. плод.).
166)	Виріепгит ІоіщегжІіаШт Тигсг. Мах. п. 318.
На Амгуни, 9 Іюня (цвѣт.); на нижней Буреѣ, 1, 6 Августа (съ плод.).
167)	Виріеигшп зсоггоиегаеГоІіиш IV. Мах. п. 319.
На лугахъ нижней Бурей, 4 Августа (съ плод.).
168)	БіЪапоШ веяеіоібея Тигсг. Мах. п. 320.
На нижней Буреѣ, 4 Августа (цвѣт.).
169)	Тіііп^іа а^апепѳів В§1. еѣ ТіІ. РІ. а^ап. п. 132.-Ве^еі, ВасЪ, Нег-
<1ег, Впіі. (1е Мозс , 1859, р. 20.
Горы въ источникахъ Бурей 3 Іюля (цвѣт. съ розовыми цвѣтами); Алинъ
въ горныхъ лѣсахъ, средина Іюля (цвѣт. и незрѣл. плоды).
Этотъ видъ является широко распространеннымъ растеніемъ въ Восточной
Сибири; онъ былъ найденъ уже въ прошломъ столѣтіи, но только недавно
Д-ромъ Регелемъ онъ былъ признанъ за особенное растеніе. Большая часть
собранныхъ до Т илинга экземпляровъ были со цвѣтами, которые лучше всего
отличаются по ясно пяти-зубчатой чашечкѣ, подобной которой виды Сопіо-
зеіі/пит не имѣютъ похожіе впрочемъ по другимъ признакамъ.
Сюда принадлежитъ одинъ старый экземпляръ Штеллера съ Алда-
на, который осмотрѣнъ еще Гмелиномъ и принятъ Рупрехтомъ за 8е-
Ііпит спіЛіі^оІіпит Тигсг. въ Иеѵіз. ѴтЬеІІ. Катізскаісае, въ Веііг. гпт
РЙапхепкппсІе сіез гиззізскеп ВеісЬз, 11. ЬіеГегип^, р. 21; далѣе экземпляры,
собранные Вознесенскимъ, Мертенсомъ и Китлицомъ обозначены
Рупрехтомъ 1. с. какъ Сопіозеііпит Катізскаіісит ѵаг. аірѵпа, далѣе эк-
земпляръ, найденный въ Восточной Сибири Редовскимъ и обозначенный у
ПІамиссо (Ьіппаеа 1. р. 392) какъ неопредѣлимая Форма. Только черезъ
размачиваніе цвѣтовъ всѣхъ выше названныхъ экземпляровъ я могъ прійдти
къ окончательному результату.
170)	РЬувоІорЪішп вахаіііе Тигсг. Е1. Ьаіс. (ІаЪ. I, р. 487!—В$1. еі ТіІ. 1. с.
п. 134. ВиргесЬіІ. с. р. 14 Й.
Алинъ, въ горныхъ лѣсахъ, средина Іюля (цвѣт. и незрѣл. плоды).
Это есть то самое настоящее растеніе Р. захаШе Тится, которое я самъ
— 52 —
нашелъ на Шилкѣ. Рупрехъ уже довольно достаточно выставилъ разницу
его отъ Соеіоріеигит. По моимъ наблюденіямъ у РЪ>. захаШе листья мельче
зазубрены, тоньше, нервы на нижней части мало выдаются, цѣлое растеніе
менѣе крѣпко, стебель тонко полостчатый, у Соеіоріеигит почти ребристъ,
листья покрывальца менѣе многочисленны, лучи зонтиковъ тоньше, цвѣты
только половинной величины, хотя съ одинаковой Формой лепестковъ, которые
бѣлы, но не зеленоваты, какъ у Соеіоріеигит. Плоды ясно крылаты, какъ на
спинѣ, такъ и по сторонамъ, тогда какъ ребра у Соеіоріеигит представляют-
ся въ видѣ трехстороннихъ призмъ; ядро (писіеиз) только несовершенно от-
дѣляется отъ плода. Каналосодержащія полоски преобладаютъ по большей
части въ числѣ шести, но по временамъ являются также болѣе многочислен-
ными и сливаются другъ съ другомъ.
Различно также и мѣстопребываніе. Въ то время какъ Р. захагіе огра-
ничивается горными лѣсами материковыхъ странъ, настоящее Соеіоріеигит
Стеііпі Ьесі. является растеніемъ морскихъ береговъ, скалъ и покатостей къ
морю; такъ оно мнѣ извѣстно покрайней мѣрѣ съ Сахалина. Къ Соеіоріеигит
принадлежитъ также Апдеііса ігідиіпаіа Міск. Турчанинова изъ Охотска,
опредѣленная по листьямъ и цвѣтамъ, и растеніе съ мыса Лазарева (Мах.
п. 323.) Только растеніе МиддендорФа изъ Удскаго Р1. оскоі. п. 155, ко-
торое при томъ диморфно, представляетъ трудности: по мѣстопребыванію, ви-
ду, листьямъ и времени цвѣтенія оно—Соеіоріеигит, по плодамъ съ 6 по-
лосчатыми сѣменами оно—РЬувоІорЫиш!
171)	Сготрѣореіаіит Махішо^ісгіі ш. Мах. п. 324.
На Амгуни, 29 Мая (молод. цвѣт.); по Алину, сред. Іюля (цвѣт. и
нѳзрѣл. плод.), и на голой вершинѣ въ истокахъ Бурей, 3 Іюля (цвѣт.), ни-
зенькая альпійская Форма, съ короткими, менѣе глубоко разсѣченными листья-
ми и съ небольшими цвѣтами.
С. Махітоипсяіі *) имѣла подобную же участь, какъ и Тйіпдіа ^апепзіз^
первоначально были привезены только цвѣтущіе экземпляры, которые по боль-
шей части были приняты за Сопіозеііпит сепоІорМоійез Тигсг. Р1. Ьаіс. 4аЬ.
1, р. 495, которое до сихъ поръ Фактически извѣстно только изъ своего пер-
воначальнаго забайкальскаго мѣстонахожденія, изъ горъ Чебетуй.
Сюда принадлежитъ также С. сепоіоркіоійез Ъесі. Р1. гоза. II, р. 291,
взятая Турчаниновымъ между Алданомъ и Охотскомъ; это растеніе М и д-
дендорфа въ Р1. осЬоі. п. 150, Павловскаго изъ становаго хребта въ ра-
ботѣ Регеля, Раха и Гердера Виіі. бе Моѳс.. 1859, р. 20.; точно так-
же, одно изъ неопредѣленныхъ зонтичныхъ Редовскаго изъ становаго хреб-
та (Ьіппаеа I, р. 392).
*) По новѣйшимъ наблюденіямъ я сталъ сомнѣваться, не составляетъ ли альпійская Форма это-
го рмтенія, не найденная еще съ плодами особый видъ.
— 53 —
Цвѣтущее растеніе узнается по чашелистикамъ отпадающимъ впрочемъ
въ послѣдствіи, по обладающимъ ноготками лепесткамъ (реіаіа ип^піспіаіа) и
по линейнымъ всегда цѣльнокрайнимъ лопастямъ, которые у С. сепоіоркіоіііев
часто представляютъ тѣ или другіе, большіе, острые отклоненные зубцы. —
Кромѣ того листики покрывальца у С. сепоІоркіоіАез болѣе многочисленны и
превышаютъ зонтичекъ.
172)	Сгегпаеѵіа Іаеѵі^аіа Тигсг. Мах. п. 325.
На лугахъ нижней Бурей, 4 Августа (незрѣл. плод.).
173)	Ап^еііса апошаіа Ьаііет. Мах. п. 326.—Апдеіоркуііит йаигісит Вирг.
1. с. р. 5 іГ.
На нижней Буреѣ, 4 Августа и позднѣе (съ плод.).
174)	Саііівасе йаЬпгіса Гі8сЬ. Мах. п. 328.
Многочисленно по Буреѣ, отъ устья Тырми, 31 Іюля (съ прод.).
По случаю установленія новаго рода Апдеіоркуііит Рупрехтъ 1. с.
соединилъ съ нимъ Апдеііса апотаіа, но Саііізасе оставилъ. По отношенію
къ этому вопросу я наблюдалъ живыми всѣ три Формы: Апдеіоркуііит игзі-
пит Нирг. , Апдеііса апотаіа и Саііізасе сіакигіса и думаю напротивъ, или
всѣ три Формы соединить въ одинъ родъ, или всѣ оставить раздѣленными.
Саііізасе отличается отъ Апдеіоркуііит только по губчатой корѣ (регіагріпт)
полуплодіЙ, почему хребтики округлены и канальцы (ѵіііае) закрыты, чего
впрочемъ часто и не случается.—Напротивъ, въ общей Формѣ и въ ростѣ
обоихъ растеній большое сходство: совершенно одно и тоже строеніе листьевъ;
точно также большой конечный зонтикъ и подъ нимъ изъ опредѣленнаго мѣста
расходящіеся боковые зонтики, которые у Апдеіоркуііит сидятъ непосредственно
подъ главнымъ зонтикомъ, у Саііізасе немного отодвинуты внизъ. У Апдеііса
апотаіа. не существуютъ противуположно или мутовчато расположенные вто-
ричные зонтики; всѣ зонтики сидятъ на одиночно стоящихъ осяхъ. Боль-
шое безлистное влагалище, одѣвающее до цвѣтенія главный и вторичные зон-
тики, является одинаково общимъ для Саііізасе и Апдеіоркуііит.
175)	РеисеЛапитп ІегеЪіпіЬасешп ЕіясЬ. Мах. п. 329.
На верхней Буреѣ, 26 Іюля (незрѣл. плод.).
176)	Негасіеиш (ІівяесЬіт Ьеб. Мах. п. 331.
На Буреѣ, 1 Августа (съ плод.).
177)	АпПігіасаа пешогояа М. В. Мах. п. 333.
На Амгуни, 9 Іюня (цвѣт.); Алинъ, средина Іюля (съ плод.).
178)	Ріеигоярегтиш КатізсЪаіісшп НоЙРт. Мах. п. 336.
Тыръ, конецъ Мая (еще безъ цвѣт.).
— 54 —
АВАЫАСЕАЕ.
179)	ЕІѳиіЬегососспя вепНсовов Мах. п. 340.
На Вуреѣ, замѣчена 2 Августа.
СОККЕАЕ.
180)	Согпив яиесіса Ь. Мах. п. 342.
Алинъ, въ рѣдкихъ горныхъ лѣсахъ, средина Іюля (съ плод.).
181)	Согпнв сапайепвів 1. Мах. п. 343.	'!
По Амгуни, въ лѣсахъ на вершинѣ горы Уда, 30 Мая; на горѣ Аппо-
росъ, 16 Іюня; на Керби замѣчена 23, 26 Іюня.
182)	Согпнв віЪігіса С. А. Меу. Мах. п. 344.
У Тыра, 25 Мая; на Амгуни, 1 Іюня (еще безъ цвѣт.); 7 Іюня (цвѣт.);
Немиленъ, 11 Іюня (цвѣт.); 22, 23 Іюня (отцвѣт.); Керби, 28 Іюня, 1 Іюля
(отцвѣт.); Бурея, 31 Іюля (съ плод.). На рѣчныхъ низменностяхъ и остро-
вахъ всегда вмѣстѣ съ розами.
С АРВІЕ 011АСЕ А Е.
183)	АЛоха Мозсііаіеіііпа 1. Мах. п. 346.
Тыръ, 25 Мая; Амгунь, 31 Мая (цвѣт.); Алинъ, замѣчена въ срединѣ Іюля.
184)	8ашЬисн8 гасешова Ь. Мах. п. 347.
На Амгуни, начало Іюня (цвѣт.); Алинъ, средина Іюля (отцвѣт.).
185)	УіЪигпиш Ьиге]а1ісиш Ве&ѳі еѣ НегЛег. РІ. КаЛЛ. топоре^. р. 7, іаЬ. 3.
Пё. 1.-7. (Іаітгіси/пі. Мах. п. 349.
На нижней Буреѣ, 3 Августа (съ плод.).
186)	Саіурігояіі^та МіЛЛепЛогГАапнш Тгаиіѵ. еі Меу. іп РІ. осѣоі;. п. 162.—
Мах. п. 350.
На горѣ Уда, 30 Мая, (съ прошлог. плод.); также на горѣ Огоби, около
Николаевска (Гленъ, Іюнь 1862 г. цвѣт.) и на высотахъ, около залива де-
Кастри (Любанскій лѣтомъ 1861 г.).
187)	Ьопісега СЪашіввоі В$е. Мах. п. 353.
На горѣ Уда, 30 Мая, съ листьями.
188)	Ьопісега Махітоіѵісгіі Кнрг. Мах. п. 354.
На Амгуни, 2 Іюня (еще безъ цвѣт.); между Немиленомъ и Керби, 23
Іюня (цвѣт.); на Вуреѣ, 2 Августа (отцвѣт.).
— 55 —
189)	Ьопісега саегніеа 1. Мах. п. 355.
Тыръ, конецъ Мая (цвѣт.); Амгунь, начало Іюня (отцвѣтш.).
190)	Ыппаеа Ьогеаііа Ь. Мах. п. 356.
Между Немиленомъ и Керби, 23 Іюня; Алинъ, замѣчена въ сред. Іюля.
КИВІАСЕАЕ.
191)	(хаііиш (Іаѵигісшп Тигся. Мах. п. 358.
Еогта р. (гисіи Ъ,І8рі&о. Керби, конецъ Іюня (цвѣт. и съ плод.).
192)	Оаіінт Ъогеаіе Ь. Мах. и. 360.
Еогта депиіпа Мах. 1. с. Амгунь, начало Іюня; Алинъ, сред. Іюля
(цвѣт. и съ плод.).
Рогта Іаіг[оІіа Тигсз. Мах. 1. с. Вурея, начало Августа (съ плод.).
193)	баИит ѵегпт Ъ. Мах. п. 361.
На верхней Вуреѣ. 26 Іюля (отцвѣт.).
194)	(хаіішп ІгіМиш Е. Мах. п. 359.
Алинъ, средина Іюля (цвѣт. и съ плод.).
ѴАЪЕВІАКЕАЕ.
195)	Раігіпіа гиренігія Ли88. Мах. п. 363.
Скалы на Амгуни, 7 Іюня (еще безъ цвѣт.); на Буреѣ, 6 Августа (отцв.).
196)	Раігіпіа асаЪіоваеГоІіа ЕіясЬ. Мах. п. 364.
На Вуреѣ, 2 Августа (цвѣт.).
197)	Ѵаіегіапа оГйсіпа1І8 Ь. Мах. п. 365.
На нижней Амгуни (еще безъ цвѣт.); между Немиленомъ и Керби, 23
Іюня (цвѣт.).
ВІР8 АСЕАЕ.
198)	8саЪіоза Гі8сЬегі ВС. Мах. п. 367.
На лугахъ, по нижней Вуреѣ, 5 Августа (цвѣт.).
С0МР08ІТАЕ.
199)	КагбоБшіа 8ахаіі1і8 Тигся. Р1. Ъаіс.-<1аЬ. II, р. 4.—Ье<1. Р1. гобв. II, р. 466.
На голыхъ вершинахъ въ источникахъ Бурей, 3 Іюля (цвѣт.); Алинъ, на
скалахъ, средина Іюля (цвѣт. и съ плод.).
— 56 —
200)	Кагсіовтіа раітаіа Ноок. Ье<1. ЕІ. говѳ. II, р. 468.
Алинъ, средина Іюля, найдены только листья.
201)	Авіег іаіагіспв 1. Ш. Мах. п. 370.
На нижней Вуреѣ, начало Августа (цвѣт.).
202)	Авіег віЪігіспв Ь. ЕІ. осЬоі. п. 171.—А. Віскагсізот 8рг. іп Тигсг. ЕІ.
Ьаіс.-<1аЪ. II, р. 11.
На верхней Вуреѣ, 28 Іюля (цвѣт.).
203)	Авіег аіріппв 1. Ьеб. ЕІ. гозз. II, р. 472.—ЕІ. осЪоі. п. 170!
Алинъ, средина Іюля (отцвѣтш.).
204)	Саіішегів іпсіва ВС. Мах. п. 375.
На верхней Вуреѣ, конецъ Іюля (цвѣт.).
205)	Віоііа йівсоіог Мах. п. 377.
На нижней Вуреѣ, 6 Августа (цвѣт.).
206)	Егі^егоп еіоп&аіпв Ьей. ЕІ. гозз. II, р. 487.—Р1. осѣоі. п. 172.
По Немилену, конецъ Іюня; Алинъ, средина Іюля, на береговой галькѣ
(цвѣт.).
207)	Неіегораррив йесіріепв Мах. п. 379.
При устье Нюмана, 29 Іюля (цвѣт.).
208)	8о1і<1а$о Ѵіг^аигеа Ь. Мах. п. 380.
Алинъ, средина Іюля (цвѣт.).
209)	Ріагтіса асшпіпаіа Ьеб. ЕІ. гозз. II, р. 529.
На Вуреѣ, начало Ав’густа (цвѣт.).
210)	АсЫПеа веіасеа ЛѴ. Кіі. Мах. и. 393.
На Вуреѣ, конецъ Іюля (цвѣт.).
211)	АсЫПеа ріагпНсоШев Мах. п. 394.
На Вуреѣ, начало Августа (цвѣт.).
212)	ЬеисапНіеіішш віЬігісит ВС. Мах. п. 396.
Рогта депиіпа Мах. 1. с.! Маг^іпе Гоііогит іпѵоіисгі раПійіоге ЬіЪго-
Гизсо, Іі&иііз іпѵоіисго 4 рІо та^огіЬиз.
На верхней Вуреѣ, 26, 27 Іюля (цвѣт.).
Рогта аіріпа. Міпог, ЙогіЬиз гозеіз тіпогіЬив, іі^иііз петре Ігіріо іап-
іит іпѵоіисго Іоп^іогіЪиз, Гоііоііз іпѵоіисгі таг^іпе Іаіо ш$го сігсшпбаііз,
саиІіЬиз гатозіз, Гоіііз сгаззіивсиііз ргоГипйе іпсізіз.
Алинъ, на скалахъ, средина Іюля (цвѣт.).
— 57 -
Рго В. Сгпіеііпі ЪаЬпі, веб (іііГегі саиІіЬиа гашоаіз, сарііиіо тіпоге, Гоіііа
та^із ІПСІ8І8. 8ресітіпа азапепеіа В. зіЪіпсі РІ. а]ап. орііте сопѵепіипі пес
поп Іесіа а Кгиае! еі Мааск! іп ге^іопе АѴіІиіепаі.
213)	Агіетіаіа сатреаігіа 1. Мах. п. 400.
СгІаЬеггіта, рЬуІІіз іпѵоіисгі оѵаііэ оЬіиаіа пііібіз.
На верхнемъ Керби, конецъ Іюня; Алинъ, средина Іюля (цвѣт.).
Напоминаетъ по общему виду А. Ьогеаііз Раіі.
214)	Агіешіаіа аасгогшп Бей. ѵаг. а. ІаШоіоЬа Мах. п. 403!
На Буреѣ, начало Августа (цв.).
215)	Агіетіаіа ІаНГоІіа Бей. Мах. в. 405!
На Керби, конецъ Іюня (цв.).
216)	Агіетіаіа ѵпі&агіа 1. Мах. п. 408.
Ѵаг. Іаіі/оіга Везз. Е1. осЬоі. п. 186!
На Вуреѣ, конецъ Іюля (цв.).
Ѵаг. Катізскаііса Везз. РІ. осЬоі. 1. с.! — Мах. 1. с.!
На нижней Вуреѣ, начало Августа (цв.).
217)	Агіетіаіа Іа&осеркаіа ЕіасЬ. РІ. оскоі. п. 187. — А. Веззеггапа Вей. РІ.
гоаа. II, р. 590.
Ѵаг. ІгИоЬа Вей. 1. с. РІ. оскоі. 1. с.!
По Немилену, конецъ Іюля (молод.); на горахъ въ истокахъ Вуреи, ЗІюля
(еще неразвеон. цвѣт.); Алинъ, срѳд. Іюля (цв.).
218)	Агіешіаіа іоп^еребппсиіаѣа Вий. — Веззег АЬгоі. р. 77. — Ье<1. РІ. гоаа.
II,	р. 591!
Алинъ, средина Іюля, на рѣчномъ щебнѣ (цв.).
Все растеніе немного меньше, покрыто волосками, но сходствуетъ съ най-
деннымъ Редовскимъ.
219)	Тапасйіиш РаПааіапит Тгаиѣѵ. ѳі Меу. іп РІ. осЬоі. п. 190. —Мах. п. 414.
На верхней Буреѣ, 26 Іюля (цв,).
220)	Апіеппагіа (Ііоіса Оаегіп. Мах. п. 417.
На нижней Амгуни, 28 Мая; между Аппоросъ и Немиленомъ, на сухихъ
мѣстахъ, 18 Іюня (цв.).
221)	Апіеппагіа таг^агііасеа В. Вг. Мах. и. 418.
На горѣ Уда, 30 Мая (молод.).
222)	Беоиіороііит аіЫгісиш Сааа. Мах. п. 419.
Ѵаг. й. сопдІоЬаіит Тшгся. РІ. Ъаіс.-баЪ. П, р. 81*
На верхней Буреѣ, 26 Іюля (цвѣт.).
— 58 —
228) Ыртіагіа вресіова Г. еі Меу. Мах. п. 420.
Али въ, средина Іюля (цвѣт.).
224)	Сасаііа ЪаяШа 1. Мах. п. 421.
На Амгуни, 27, 31 Мая, 2 Іюня (еще безъ цвѣт.); между Немиленомъ и
Керби, 24 Іюня; Алинъ, средина Іюля (цвѣт.).
225)	Сасаііа аигіспіаіа ВС. Мах. п. 422.
Многочисленна въ хвойныхъ лѣсахъ. На Амгуни, 31 Мая, 2 Іюня; между
Немиленомъ и Керби, 24 Іюня; Керби, 28 Іюня; Алинъ, средина Іюля; Бурея,
27, 17 Іюля (цвѣт).
226)	Зепесіо пешогепвів 1. р. осіо^іоввпв ЬеЛ. Мах. п. 425.
Нарѣчномъ щебнѣ. Алинъ, средина Гюля (цвѣт.); на Буреѣ, 31 Іюля(цвѣт.).
227) 8епесіо сатревітів І)С. Мах. и. 428. ’
Еогта ^ІаЪга. На Агнеканѣ въ болотѣ, 16 Іщня (цвѣт.).
228) Зепесіо Іп&епв КісЬ. Е1. гозз. II, р. 644
Васі. аигапііасіз, аскаепііз зиЬ^ІаЬгіз рагсе рііозіизсиііз. Скалы по Ам-
гуни, 4 Іюня (цвѣт.).
229) Зепесіо Ггі^ібнз Ьезз. Е1. гозз. II, р. 632.
На гольцахъ въ источникахъ Бурей, 3 Іюля (цвѣт.).
Экземпляры Мартенса съ пролива Синявина совершенно сходствуютъ
съ нашей Формой.
280) Запввигеа Ігіап&ніаіа Тгапіѵ. еі Меу. Е1. осЬоі. п. 203.—Мах. и. 431.
На горѣ въ источникахъ Бурей, 3 Іюля (еще безъ цвѣт.); на верхней
Буреѣ, 27 Іюля (цвѣт.).
231)	Запввигеа веггаіа ВС. Мах. п. 435.
На верхней Буреѣ, начало Августа (цвѣт.).
Ѵаг. аіріпа. Еоіііз зиЬіиз сапо-іошепіовів Іоп^е ЛесиггепііЪив ап^ивііогіЪиз
зіпиаіосіепШіз: бепііЪив шисгопаііз. Сарііиіа іи согушЬоз раисійогоз под-
пи 11 оѳ сопігасіа, согутЫ гасетит диазі еіГогтапіев. Ап бівііпсіа зресіев?
Алинъ, средина Іюля (цвѣт.).
Ріапіа нтигепзіз Виге^ае^ие іпіегіогіз (ШГегі: Ыііѳ $1аЪеггітіэ виЪіиз
^іаисіз, ІаііогіЪив, согутЪіз тиііійогіз, сарііиііз тіпогіЪив.
232)	Запввигеа ТПевіі Ьеб. Е1. гозз. II, р. 662.
Еоііа Ипеагі-Іапсеоіаіа віпиаіо-сіепіаіа, шаг^іпе геѵоіиіа, зиЬіиз іошепіова,
іпѵоіисгі Гоііоіа богво ^ІаЪга, таг^іпе Іапаіа.
На горѣ въ истокахъ Бурей, 3 Іюля (еще неразв. цвѣт.).
233)	Запввигеа риІсЬеНа ЕівсЬ. Мах. п. 437.
На Буреѣ, 5 Августа (цвѣт.).
— 59 —
234)	Асагпа сЪіпепзіз В^е. Мах. п. 439.
На нижней Буреѣ, 4 Августа (цвѣт.).
235)	Сігзіпт репдпіпт ГівсЬ. Мах. п. 442.
Бурея, начало Августа (цвѣт.).
Родственную Форму съ немногими и большими, еще не разцвѣтшими го-
ловками, я нашелъ на Алинѣ въ срединѣ Іюля.
236)	ВЪаропіісшп аігірІісіГоІішп ВС. Мах. п. 447.
Тыръ, конецъ Мая (еще безъ цвѣт.); на Буреѣ замѣчено 31 Іюля.
237)	Зеггаіпіа согопаіа Ь. Мах. п. 449.
На Нижней Буреѣ, 4 Августа (цвѣт.).
238)	Зсогхопѳга гаЛаіа ЕівсЬ. Мах. п. 453.—ЕІ. осЬоЬ п. 205!
На Амгуни. 3 Іюня (цвѣт.).
239)	Тагахасшп сегаіорЬогнт ВС. Бей. ЕІ. гозз. II, р. 813.—ЕІ. осЬоі. п. 206.
Амгунь, 1 Іюня (цвѣт.); Алинъ, средина Іюля (отцв.).
240)	Іхегів ѵѳгзісоіог ВС. Мах. п. 461.
На Амгуни, начало Іюня (цв^т.).
241)	Сгеріз іесіогпш Ь. Мах. п. 462.
Ѵаг. 8едеіаІІ8 Воік. іп Еі. осЬоі. Ъ. 208! Еоіііз габісаІіЬпз Іугаііз, сап-
Ііпіз зпЬппІІіз.
Керби, конецъ Іюня (цвѣт. и плод.).
242)	Сгеріз Ъпгѳ^епзіз п. вр. — С. сЪгу8сМьа Ве@е1, КасЬ, Негбег, Впіі. бе
Мозс , 1859, р. 13.
С. (НауІозіерНігіт) тиШсаиІіэ, саезріііЬиз Ьазі Іоіііз ешагсіёіз Іизсіз
(іепзе оЫесііз, зсаріз ипіДогіз азсепбепііЬиз 2—4 роІІісагіЬиз, арісе іигЬіпаііз
іп сарііиіит зевзіт аЬеипііЪиз, іпіете ^ІаЬгіз ѵеі рагсе агасііпоідеіз, зирегпе
агасЬпоібеіз еі пі^го-рііозіз, Іоіііз габісаІіЬиз гипсіпаііз ІапсеоІаіо-ІіпеагіЪиз
Іоп&е реііоіаііз ^ІаЬгіз ѵеі зирга рагсе*агасЪпоібеіз, саиііпіз пиіііз ѵеі зіп^иііз
ІіпеагіЬиз іпіе^еггітіз ѵеі гипсіпаііз, сарііиііз зетіроШсагіЬиз, ДогіЬиз с. 30
йаѵіз, арісе аигапііасіз, рарро тоііі аІЬо (іепіісиіаіо асЬаепіа Іизса 10-созіаіа
Іизііогтіа зиЬ апОіезі фіабгиріо зирегапіе, іпѵоіисгіз 10—15 рЬуІІіз: рЬуІІіз
ІіпеагіЬиз оЫизіизсиІіз Іизсіз, таг^іпе реііисіёіз, (іогзо пі^го-рііозіз е^Іапби-
Іозіз, арісе зсагіозіз (іепзе Іапаіо-сіііаііз, Ъазі сарііиіогит рЬуІІіз поппиііз
(5—8) ассеззогііз пі^го-рііозіз Іахіз ѵеі гесигѵаііз а сарііиіо іп зсарі арісет
вепзіт ІгапзеипііЪиз.
На голыхъ вершинахъ въ источникахъ Бурей, 3 Іюля (цвѣт.).
Эта Форма отличается главнымъ образомъ своимъ приземистымъ ростомъ,
слабо восходящимъ стеблемъ, глубоко разсѣченными листьями, малымъ коли-
— 60 -
честномъ образующихъ покрывало листочковъ (10—12), заключающихъ подъ
собою еще 5—8 сверхкомплектныхъ, нисходящихъ до верхней части стебля,
также — недостаткомъ желѣзокъ и небольшими, рѣдко уходящими за полу-
дюймъ, цвѣтами.
Выше указанное, взятое Павловскимъ изъ Становаго хребта, въ исто-
кахъ Зеи, растеніе нѣсколько крѣпче, покрывающіе ее волоски спускаются
гораздо ниже.
243)	Тоип$іа сЬгувапіЬа Мах. п. 465.
На нижней Буреѣ, 5 Августа (цвѣт.).
244)	МнІ^еЛіит віЪігісит Ьевв. Мах. п. 466.
На Вуреѣ, конецъ Іюля (цвѣт.).
245)	Ніегасіит Гоііовшп К. Кіѣ. Егіез. Ерісгізіз Ніегас. р. 126.—И. ѵігозит
Мах. п. 467.
На нижней Вуреѣ, 6 Августа (цвѣт.).
246)	Ніегасішп шпЬеІІаіит Е. Мах. и. 468.
Съ предыдущимъ, 6 Августа (цвѣт.).
САМРАКІІЕ АСЕАЕ.
247)	Сатрапиіа Еап^вдогГйапа ЕівсЬ. К1. осЬоі. п. 211!
На верхней Вуреѣ, 26 Іюля (цвѣт.).
АпіЬегае іп позіга ріапіа Піашепііз аедиііоп^а ѵідепіиг.
248)	Сатрапиіа рипсШа Еат. Мах. п. 473.
Между Немиленомъ и Керби, 23 Іюня (цвѣт.); Бурея, 28 Іюля (отцв.).
249)	Сатрапиіа &1отегаіа Е. Мах. п. 474.
На нижней Вуреѣ, 4 Августа (цвѣт.).
250)	АдепорЬога согопоріГоІіа ЕівсЬ. Мах. п. 477.
Еоіііз ІіпеагіЪпз гетоіе зеггаііз ѵеі іпіе^еггітіз, Іасіпііз саіусіпіз Іапсео-
Іаііз іпіе^еггітіз ^егтіпе (іпріо та^онЪиз.
На горѣ Аппоросъ, 18 Іюня (цвѣт.).
251)	АйепорЬога (іѳпНсиІаіа ЕівсЬ. Мах. п. 478.
На верхней Буреѣ, 26 Іюля (цвѣт.).
252)	АдепорЬога ІаііГоІіа ЕівсЬ. Мах. п. 479.
На Керби, конецъ Іюня; Вурея, 29 Іюля (цвѣт.) и позднѣе.
— 61 —
V АССІ1ЧІАСЕАЕ.
253)	Ѵассіпішп ѴШв Ідаеа 1. Мах. п. 480.
На вершинѣ горы Уда, 30 Мая, съ съѣдобными прошлогодними ягодами;
по Амгуни, 4 Іюня; Алинъ, въ лиственничномъ лѣсу, немногочисленно.
254)	Ѵассіпішп иіі&іповит 1. Мах. п. 483.
На Амгуни, 30 Мая, 4 Іюня (цвѣт.); въ сырыхъ лѣсахъ и болотахъ по
Алину массами, средина Іюля, съ зрѣлыми ягодами; при устьѣ Нюмана, 29
Іюля, замѣчена въ послѣдній разъ.
255)	Охусосспз раіпзігіз Регв. Мах. п. 484.
Въ болотахъ, Алинъ, средина Іюля (цвѣт.).
256)	Охусцсспѳ шісгосагра Тигсг. Вирг. Ніаіг. Еіог. реіг. р. 56.
Въ мшистыхъ мѣстахъ, около истоковъ Вуреи, 4 Іюля (цвѣт.), съ Рш-
диісиіа ѵіііоза.
ЕВІСАСЕАЕ.
257)	АгеіояіарЬуІоа аіріпа 8рг. Мах. п. 485.
На безлѣсныхъ высотахъ въ истокахъ Бурей, 3 Іюля; Алинъ, средина
іюля (отцв.).
258)	Агсіовіарііуіов Гѵа пгяі 8рг.Ьес1. Г1. гозз. II, р. 909,— Е1. ѳскоі. п. 217.
Плотныя равнины по Немилену, 19 іюня (отцв.).
259)	Ашіготѳйа роіііоііа 1. Мах. п.’ 486.
Болота по Немилену, 19 Іюня (цвѣт.).
260)	Саваапбга саіуспіаіа Бои. Мах. п. 487.
На Амгуни, 31 Мая; Алинъ, очень обыкновенна по болотамъ и по отло-
гостямъ, средина Іюня (цвѣт. и отцв.).	•
261)	СааМорѳ егісоібев Боп. Ьесі. Г1. гозз. II, р. 913.—Р1. осЪоі;. п. 220.
На голыхъ вершинахъ въ истокахъ Бурей, 3 Іюля (цвѣт.), немногочисленна.
262)	Саввіоре Кейоуѵвкіапа Боп. Ье<1. Р1. гозз. II, р. 912. — Ап&оте&а Ве-
(іоъозкіапа Скат. еі 8с1М. Ьіппаеа I. р. 517.
Отъ истоковъ Керби до Алина покрываетъ густо всѣ вершины и гребни
за предѣлами древесной растительности, цвѣтетъ къ началу и срединѣ Іюля.
263)	РЬуІІобосе ІахіГоІіа 8а1івЪ. Ье4. Е1. гозз. II, р. 916. — В^І, еі Тіі.
1.	с. р. 191.
— 62 —
На голыхъ вершинахъ, въ истокахъ Бурей, массами, 3 Іюля (цвѣт.);
на гольцахъ по Алину, рѣдка.
364) КЬойойепЛгоп еЬгувапѣЬіші Раіі. Мах. п. 489.
На высотахъ между Немиленомъ и Керби, 24 Іюня (отцв.); на перевалѣ
отъ Керби въ долину Бурей, 3 Іюля (отцв.), массами; на лѣсистыхъ скло-
нахъ на Алинѣ, недалеко отъ границы древесной растительности, цвѣлъ мѣ-
стами еще въ срединѣ Іюля.
265)	КЬо<іо<іеп4гоп Даѵпгісит Ь. Мах. п. 490.
Распространенъ повсюду, не восходитъ только на высочайшія вершины
горъ; на Тырѣ цвѣлъ уже 20 Мая; на Буреѣ замѣченъ въ первый разъ 5
Іюля; затѣмъ сдѣлался многочисленнымъ.
266)	В1ю4о<1еп4гоп Кесктвкіапшп Мах. р. 189 іп поіа.—Мах/ВЬосІосІ. Аэ. огіепі.
р. 48 Т. II. Г. 21 — 24 В. Скатаесізіиз Скат. еі 8с1М. Ьіппаеа
I, р. 515.
На горной вершинѣ, въ истокахъ Бурей, 3 Іюля (цвѣт. и отцв.).
267)	Ьеднт. раіпвігѳ Ь. Мах. п. 491.
Обыкновенная Форма многочисленна по Алину, въ лѣсахъ и на покатостяхъ.
Ѵаг. у. сіііаіаіит ТѴакІЬ. Мах. 1. с. Нагорныхъ склонахъ, обращенныхъ
къ сѣверу, въ рѣдкомъ лиственничномъ лѣсу на Амгуни массами и такъ рос-
кошно, что препятствуетъ восхожденію на горы, какъ на горѣ Уда, 30 Мая
(цвѣт.).
РТКОЬАСЕАР.
268)	Ругоіа гоЬшЯКоІіа 1. у. іпсагпаіа ВС. Мах. п. 492.
Въ малосырыхъ лиственничныхъ лѣсахъ по Амгуни, Аппоросъ, Немилену,
Керби, верхней Амгуни до 31 Іюля многочисленна. Цвѣтетъ въ концѣ Іюня.
•
269)	Ругоіа веспшіа Ъ. Мах. п. 494.
На Амгуни, 2 Іюня; Немиленъ 23 Іюня; Алинъ: замѣчена въ срединѣ Іюля.
270)	Мопевѳв ^ганбіЯога 8а1івЪ. Мах. п. 495.
По Немилену, Керби и верхней Буреѣ до Алина.
271)	СЫшарІііІа шпЪеІІаіа Ииіі. Мах. п. 496.
На горахъ, около Тыра, замѣчена 25 Мая съ прошлогодними плодами.
— 63 —
СОВОЬЫГЪОВ АЕ.
ЬЕИТІВПЬ АВЛЕАЕ.
272)	Шгісиіагіа ѵи1$пгі8 Е. Г1. гозз. III, р. 1.
На одномъ изъ болотъ у подошвы Аппоросъ, 18 Іюня (цвѣт.).
273)	Ріп&иіспіа ѵіііова 1. ЕІ. гозз. III, р. 4.
Мшистыя покатости, около источниковъ Бурей, 4 Іюля (цвѣт.); Алинъ,
средина Іюля (отцв.).
Отличается отъ лапландскихъ экземпляровъ только многостебельнымъ
ростомъ.
РВІМИЕАСЕАЕ.
274)	Ргітиіа сппеіГоІіа Ееб. ЕІ. гозз. III, р. 15*.—К&1. еі Тііі, 1. с. и. 204.
Въ истокахъ Бурей, 4 Іюля (цвѣт.); Алинъ, средина Іюля (цв. и отцв.).
275)	Согіива МаШііоІі 1. ЕІ. гозз. III, р. 22.
Въ тѣнистыхъ ущельяхъ по верхней Вуреѣ, 26 Іюля (отцв.).
276)	Апбговасѳ ІасііАога Раіі. Мах. п. 501.
На Амгуни, начало Іюня, по береговымъ скаламъ (цвѣт.).
277)	Апгіговасѳ ШіГогшіз Веѣз. Мах. п. 503.
Съ предыдущей, но рѣже, 4 Іюня (цвѣт.).
278)	Тгіепіаііз епгораѳа Е. Мах. п. 505.
Тыръ, 25 Мая; Амгунь, 3 Іюня (цвѣт.); Алинъ, замѣчена въ сред. Іюля.
279)	ЬузішасЫа баѵнгіса ЕИ. Мах. п. 509.
На нижней Вуреѣ, начало Августа (цвѣт.).
ОЕЕАСЕАЕ.
280)	йугіп&а апшгеп8І8 Кпрг. Мах. п. 509.
На островахъ въ Вуреинской лукѣ, замѣчена 4 Августа.
281)	Егахіпив шапйзЬпгІса Кпрг Мах. в. 510.
На нижней Буреѣ, замѣчена съ Августа.
0ЕКТ1АКЕАЕ.
282)	й^егііа оЪѣова Ье<і. ЕІ. гозз. ІП,р. 75.—8. регептз ѵаг. оЫияа. ЕІ. осЪоІ.
п.239!
На Буреѣ, близъ ея истоковъ, 4 Іюля (цвѣт.).
— 64 —
283)	ВеПевіа суапеа Тигсх. Мах. п. 521. — Зіеііега суапеа Г1. оскоі. п. 2?8!
По Агнекану, у подошвы Аппоросъ, 16 Іюня (цвѣт.).
284)	МепуапіЪѳв ігІГоІіаіа 1. Мах. п. 525.
Въ болотахъ, между Агнеканомъ и Немиленомъ, замѣчена 18 Іюня.
РОЬЕМОЯІАСЕАЕ.
285)	Роіешопіпт саегиіешп Е. Мах. п. 527.
Аппоросъ, 16 Іюня; Алинъ, средина Іюля (цвѣт. и плод.).
ВОВВАН1ИЕАЕ.
286)	ЕгіІгісЬіпш гайісапв А. РС. Мах. п. 537. — И. осЬоі. п. 246!
По Амгуни, въ сырыхъ лиственничныхъ лѣсахъ многочисленна, цвѣтетъ
въ началѣ Іюня; также на Керби, конецъ Іюня, и на Вуреѣ, около устья Тырми,
конецъ Іюля (отцвѣт.).
287)	Мегіепвіа гіѵпіагів РС. ЬесЬ Р1. гозз. III, р. 135.—Е1. аіап. п. 218!
Въ розсыпяхъ по верхней Керби, 30 Іюня (цвѣт.); на горныхъ верши-
нахъ въ истокахъ Бурей, 3 Іюля, незначительные экземпляры, и по Буреѣ
до Алина на рѣчномъ щебнѣ въ большей роскоши.
8СК0ГНПЕАВІАСЕАЕ.
288)	НсгорЬпІагіа аш^ппепвів и. вр. ТаЬ. I. Г. 2, 3,
8.	(8согод.опіа Боп.) сапіе е гшіісе регеппі азсепбепіе ресіаіі детшп
егесіо, Ьазі гатозо, оЬзсиге диабгап^иіагі Ііпеіз диаііиог а<1 ап^иіоз поіаіо*
сит іоіа ріапіа ^ІашіиІозо-риЬезсепіе, іоіііз оѵаііз асиііз Ьазі аЬгиріе сипеаііз
реііоіаііз, псгѵія оЬзсиге апазіотозапііЪиз, таг^іпе аг^иіе зеггаііз: зеггаіигіз
арісе геПехів, іііугзо Ьазі іапіит Гоііаіо, іпіегзііііз іпіга сутаз еаздет диріо
зирегапііЬиз, сутіз редипсиіаііз раисіДогіз, ГоШз йогаІіЬиз а<1 Ьазіп Ъііигса-
ііопездие сутагит диат редипсиіі ЬгеѵіогіЬиз, іпіе^еггітіз ѵігідіЬиз оЫоп^із
ѵеі оЬоѵаііз, таг^іпе ап^изіо реііисідо сіпсііз; саІусіЬиз теііат согоііат
зирегапііЬиз, зераііз Іаііз огЬісиІаііз, таг^іпе апдизіо реііисійо сіпсііз, согоПае
ѵігісііз ІоЬіз (ІиоЬиз та^огіЬиз геіідиоз рагит ехсейепііЬиз, зіатіпіЬиз іпсіизіз
апіЬега зіегііі тіпиіа ігіап^иіагі оЬсогсіаіа, арісе оЬзсиге ігійепіаіа, ^егтіпе
оѵаіо сопісо аситіпаіо зепзіт іп зіуіит аЬіепіе.
Зресіез ресиііагів ргоре 8. 8сого<іопіат Ъ. ВС. Рпміг. X. р. 307 соі-
Іосапда.
На свалахъ по Амгуни, 3 Іюня (цвѣт.).
— 65 —
289)	Ѵегопіса зіЫгіса Ь. Мах. п. 550.
На Буреѣ, 3 Августа (съ плод.).
290)	Ѵегопіса врпгіа 1. а. рапіспіаѣа Мах. п. 553.
На Вуреѣ, 31 Іюля (съ плод.).
291)	ЕирЪгазіа оГАсіпаііз 1. Мах. п. 259.
На Буреѣ, 26 Іюля (цвѣт.).
292)	РеЛспіагіз зрісаіа Раіі. Мах. п. 560.
На лугахъ по Буреѣ, 4 Августа (цвѣт.).
293)	Рейісиіагіз ѵегіісШаѣа Е. Ье<1. РІ. гозз. III, 270.
Вершины въ истокахъ Бурей, 3 Іюля, и Алинъ, средина Іюля (цвѣт.),
на скалахъ.
294)	РѳЛіспІагів гѳвпріпаіа 1. Мах. п. 561.
Алинъ, средина Іюля (цвѣт.).
295)	Регіісиіагіз еирЪгазіоідев БіерЬ. Мах. п. 562.
Въ мшистыхъ лиственничныхъ лѣсахъ, отъ Агнекана до Алина много-
числененъ.—Цвѣтетъ въ концѣ Іюня и въ началѣ Іюля.
296)	Ресіісиіагіз ^гапАШога ЕівсЬ. Ье(1. РІ. гозз. III, р. 303.—Мах. Аррепбіх
р. 463.
Въ листьяхъ на одномъ изъ болотъ по Немилену, 19 Іюня.
297)	Меіашругшп говепт Мах. п. 566.
На Буреѣ, 6 Августа (отцв.).
ОВОВАЯСНЕАЕ.
298)	ВовсЬпіакіа ^ІаЬга С. А. Меу. ЬесЬ Е1. гозз III, р. 323.
На перевалѣ отъ Керби къ Вуреѣ, 3 Іюля (цвѣт.) и по заросшимъ гор-
нымъ скатамъ на Алинѣ, тунеядствуя въ большомъ количествѣ на корняхъ
Аіпазіег (гиігсозиз.
ЕАВІАТАЕ.
299)	РІесѣгапНшв віапсосаіух Мах. п. 570.
На Вуреѣ, 1 и 4 Августа (цвѣт.).
300)	ТЬутпз Бегруііпт Ь. Мах. п. 578.
На Вуреѣ, 26 Іюля (цвѣт.).
— 66 —
301)	БспіеПагіа )аропіса Могг. Мах. п. 583.
На Буреѣ, 2 Августа (цвѣт.).
302)	ЗспіеПагіа всогдііГоІіа ГізсЬ. Мах. п. 585.
На Вуреѣ, 28 Іюля (цвѣт.).
303)	Зспіеііагіа $а1егісп1аіа Ь. Мах. п. 586?—Б*1. осЬоі. п. 257!
Еоіііз іпіе^еггітіз, іи ріапіа атигепзі (іепіаііз.
На Вуреѣ, 25 Іюля (цвѣт.).
304)	ВіасЬув Ъаісаіепзіз Еіяск. Мах. п. 588. ЕІ. оскоі. п. 258.
Нізріба, Іоіііз реііоіаіів іпіег зресітіпа атигепзіа еі оскоіепзіа іпіегтеЛіа.
На Вуреѣ, начало Августа (цвѣт.).
305)	Ьатішп ЬагЬаінт 8іеЬ. еі 2псс. ЕІ. |ар. Гат. паі. р. 158. — Ь. пшси-
Іаіит Мах. и. 592!
Амгунь, въ рѣдкихъ лѣсахъ, начало Іюня (цвѣт.).
Положеніе кольца въ трубкѣ вѣнчика болѣе приближаетъ этотъ видъ къ Ь.
аІЬит чѣмъ къ тасиіаіипі. Бородатые пыльники, и заостренныя листья отли-
чаютъ его; цвѣты свѣтло-розовы.
РЕ АИТ АБІИЕЛЕ.
306)	Ріапіа^о ша)ог 1. Мах. п. 595.
Замѣченъ при устьѣ Бурей, около станицы Скобельциной.
М0Н0СНЕАМТБЕАЕ.
8АЕ80ЕАСЕАЕ.
307)	Скепоро4іиш аІЪит Е. Мах. п. 600.
По нижней Буреѣ, разсѣянно на берегахъ рѣки на щебнѣ, начало Августа.
308)	Согізрегшиш еіоіщаіит В^е. Мах. п. 607.
Еоіііз ипсіпаіо-тисгопаііз.
На берегахъ нижней Бурей, 5 Августа (съ плод.).
РОЕТООКАСЕАЕ.
309)	Вкешп сотрасішп Е. Ье<1. ЕІ. гозз. III, р. 497. — ЕІ. Ьаіс-бак. II,
рагз 2, р. 49.
На каменистой розсыпи, близь источниковъ Бурей, 3 и 4 Іюля (цвѣт.).
- 67 -
310)	Охугіа гепіГогшіз Ноок. Бей. Е1. гозз. III, р. 498.—Е1. а^ап. п. 237.
Въ истокахъ Керби, 2 и 3 Іюля (цвѣт.); Алинъ, по скаламъ сред. Іюля
(цвѣт. и съ плод.).
311)	Вшпех Асѳіозеііа 1. Мах. п.619.
На Амгуни, 1 и 4 Іюня; на Буреѣ, 31 Іюля.
312)	Роіу&оппш аѵіспіаге 1. Мах. п. 623.
Замѣченъ при устьѣ Бурей, 7 Августа.
313)	Ро1у$опшп Ьуйгорірег 1.
На нижней Бурей, начало Августа (съ плод.).
314)	Роіу&опшп Візіогіа 1. Мах. п. 629.
Ѵаг. ѵиідагіз Тигсг.
На Буреѣ, начало Августа (цвѣт.).
316) РоІуБОпшп ѵіѵірагпт Ь. Ье<і. Е1. гозз. III, р. 519. — Е1. оскоі.
266.	— Г1.
Алинъ, средина Іюля (цвѣт.).
316)	Ро1у$опшп дшпеіоппп 1. Мах. п. 632.
На Буреѣ, начало Августа (съ плод.).
317)	Ро1у$опшп роІушогрЬпт Ьей. у. аіріпит Мах. п. 635.
По верхней Буреѣ, 30 іюля (отцв.).
318)	Ро1у$опшп Ьахшаппі Ъ. Мах. п. 637.
На лугахъ нижней Бурей, начало Августа (отцв.).
319)	Роіу&опшп (ііѵагісаіит Ъ. Мах. п. 638.
На лугахъ нижней Бурей, 4 Августа.
8АКТА1АСЕАЕ.
320)	ТЬезішп герепз Іей. Е1. гозз. IV, р. 239.
Скалы по Амгуни, 7 Іюня (цвѣт.).
ЕМРЕТВАСЕАЕ.
321)	Етреігшп пі^гит ЬеЗ. Мах. п. 646.
На горѣ Удѣ, 30 Мая; на голыхъ вершинахъ, въ истокахъ Бурей, 3
Іюля; замѣчено на высотахъ при устьѣ Алина.
— 68 -
ЕІІРНОВВІАСЕАЕ.
322)	ЕпрЬогЪіа Езпіа 1. Мах. п. 647.
На верхней Вуреѣ, конецъ Іюля (отцв.).
СѴРГЫЕЕКАЕ.
323)	Согуіпз тапйзЬпгіса Мах. п. 654.
На Керби, 27 Іюля; при устьѣ Нюмана, замѣчена 29 Іюля безъ плодовъ.
324)	фіегспз шоп^оііса Гі8сЬ. Мах. п. 655.
У Тыра образуетъ отчасти лѣсъ; тамъ и сямъ по Амгуни до устья Не-
милена кустарные экземпляры на южныхъ скатахъ горъ; на нижней Вуреѣ
былъ въ первый разъ встрѣченъ въ области луговъ 4 Августа.
8АЕІСАСЕАЕ.
325)	8а1іх сагйіорЬуІІа Тгапіѵ. еі Меу. іи Е1. оскоі. п. 274, іаЪ. 19!
На Керби, 27 Іюня (отцв.); Алинъ, замѣчена въ срединѣ Іюля.
Высокое и прямое дерево со стволомъ, болѣе чѣмъ въ Футъ толщиной.
326)	8а1іх Ъгасіеоза Тигсх. ЕТ. осЬоі. п. 275!—Я. тасгоіергз Тигсг. К1. Ъаіс-
даЬ. И, п. 98.
На Керби, конецъ Іюня (отцв.) и на Алинѣ тамъ и сямъ въ сред. Іюля.
Наблюдаемо въ видѣ небольшаго приземистаго деревца; стволъ отъ 3 до
4 дюймовъ толщины; молодыя вѣтви покрыты синимъ налетомъ.
327)	8а1іх ашу^баііпа Ь. Мах. п. 657.
Па верхней Вуреѣ, конецъ Іюля (безъ плод.).
328)	8а1іх ргаесох Норре. Мех. п. 658.
На островахъ по Амгуни, 27 Мая.
329)	8а1іх ѵіпгіпаіів Ь. Мах. п. 659.
У Тыра на Амурѣ, 24 Мая.
330)	8а1іх Саргаеа 1. Мах. п. 661.
Тыръ, 29 Мая (отцв.); на Буреѣ, замѣчена съ 29 Іюля.
331)	8а1іх йерге88а Е. ѵаг сіпегазсепв Ег. Мах. п. 622!— Р1. осЬоі. и. 279!
Въ болотахъ по Немилену, конецъ Іюня (отцв.).
332)	8а1іх рЬуІісаеГоІіа Е. Апіегзопіп зсЪе(1. Ьогі. Ьоі. -г- Я. ТѴеідеІіама
Тигсг. рі. ехз.І Гоіііз зиЬіпіе^еггітіз, реЛсеІІіз песіагіит ѵіх зирегапііЬиз.
На Керби, конецъ Іюня и Алинъ, средина Іюля (съ плод.).
— 69 —
333)	8а1іх тугііІІоШея Ь. ѵаг. йпптагкіса Тгаиіѵ. еі Меу. іп ЕІ. осЪоі. п.
287.	— Мах. п. 663.
Болота по Амгуни, 9 Іюня и Немиленъ, 18 Іюня (съ плод.).
334)	8а1іх герепв 1. Мах. п. 664.
У Тыра, на Амгуни и Немиленѣ замѣчена (съ плод.).
335)	8а1іх Мугвіпііев Ь. ѵаг. ^сдпіпіапа КосЬ іп ЕІ. оскоі п. 285!
На Керби и въ истокахъ Бурей, 2, 3 Іюля (съ плод.).
336)	Рориіия ігешиіа 1. Мах. и. 665.
Многочисленна въ цѣлой области, очень распространена на Вуреѣ отъ
Алина до Нюмана.
337; Рориіпя 8ііаѵео1еп8 ГівсЬ. Мах. п. 666.
Многочислененъ во всей области, особенно въ субъалпійскихъ мѣстно-
стяхъ; идетъ выше къ верху, чѣмъ предыдущая.
БВТІСАСЕАЕ.
338)	ІІгііса (Ііоіса Ь. Мах. п. 669.
На Амгуни, 31 Мая; Алинъ, средина Іюля, въ низменностяхъ, но немно-
гочисленна.
ІЛМАСЕАЕ.
339)	Г1ти8 сашревігія 8ш. ѵаг. Іаеѵів ІѴІр. Мах. п. 672.
Въ низменностяхъ по Амгуни, 5 Іюня (съ плод.); На Буреѣ замѣчено
также много вязовъ.» только они не были опредѣлены.
ВЕТПЬАСЕАЕ.
340)	Веіиіа аІЪа 1. Мах. п. 674.
Во всей странѣ, особенно многочисленна на Амгуни и верхней Вуреѣ.
341)	Веіиіа баѵигіса Раіі. Мах. п. 675.
На Буреѣ, отъ 30 Іюля, съ вступленіемъ въ горы, многочисленна; на
лугахъ въ нижнемъ теченіи образуетъ рощи.
342)	Веіиіа Егтапі СЬат. Мах. п. 676.
На Керби и верхней Буреѣ до 1 Августа, всегда въ густомъ лѣсу на
жирной почвѣ, по большей части вмѣстѣ съ АЫез зіЪітіса^ при чемъ она
— 70 —
также стройна, какъ на Сахалинѣ и въ приморский полосѣ Амурскаго края,
гдѣ она изолированно распространяется на высокихъ горахъ.
343)	Веіиіа МіббепбогТШ Тгаиіѵ. еі Меу. іп РІ. осЬоі. п. 293.—Тгаиіѵ. іп
Мах. п. 679.
На горѣ Удѣ, 30 Мая; на Аппоросъ, 16 Іюня; на верхнемъ Керби и
верхней Буреѣ до 28 Іюля, всегда въ сообществѣ съ Ріпиз (СетЪга)
ритііа.
344)	Аіпавіег Ггпіісовпв Іей. Мах. п. 680.
Во всей странѣ, кромѣ нижней Бурей, многочисленна.
345)	Аіпив іисапа К. Мах. п. 681.
На верхней Буреѣ была замѣчаема до 31 Іюля.
МУВІСАСЕАЕ.
346)	Мугіса Саіе 1. Мах. п. 682.
На одномъ изъ болотъ по Немилену, 19 Іюля (отцв.).
АВІЕТІКЕАЕ.
347)	АЪіев віЪігіса Ьей. Мах. п. 684.
Тамъ и сямъ, по Амгуни и Немилену въ лѣсахъ; на Буреѣ отъ 26 Іюля;
въ альпійскихъ областяхъ отсутствуетъ.
348)	Рісеа оЪоѵаіа Іей. Мах. п. 685.
На Амгуни въ первый разъ 4 Іюня, — затѣмъ разсѣянно; точно также
на Немиленѣ и Керби до 29 Іюня. На Буреѣ отъ 26 Іюля становился все
болѣе и болѣе многочисленнымъ, въ горахъ до начала луговъ образуетъ боль-
шую часть лѣсовъ.
349)	Рісеа а]апепяІ8 ЕівсЬ. Мах. п. 686.—Г1. осііоі. п 299, іаі. 22—24.
На Амгуни, Немиленѣ и Керби, тамъ и сямъ образуетъ перелѣски; на
перевалѣ отъ Керби къ Буреѣ образуетъ частію лѣсъ; на Буреѣ была наблю-
даема до 27 Іюля. Теряется уже выше устья Нюмана.
350)	Ъагіх (іаЬигіса Тигсг. Мах. п. 687
Распространеннѣйшее лѣсное дерево во всей странѣ. Отсутствуетъ только
на нижней Буреѣ.
351)	Ріппв ритііа Ве^еі. Виіі. <іе Мовс. 1859, р. 8.—Р. СетЪга ѵаг. ритііа
Раіі. Мах. и. 688.
— 71 —
Многочислененъ, часто массами на горахъ по Амгуни, Немилену и Керби;
на Вуреѣ, до устья Нюмана.
352 Ріппя вііѵеяігів Е. Мах. п. 690.
На средней Амгуни на одномъ холмѣ въ началѣ низменности. На нижней
Вуреѣ у горы Цагаянъ.
СВРКЕ 8 8ІИЕ АЕ.
353)	«Іипірегий (Іаѵигіса Раіі. Мах. п. 691.
Аппоросъ, 16 Іюля; на Вуреѣ 1 Августа.
354)	«Гишрегав сотшипів 1. Мах. н. 692. — ЕІ. оскоі. п. 303!
На нижней Амгуни и на озерѣ Орелъ.
ОКСНІВЕАЕ.
355)	бупшайеша спспііаіа ВісЬ. Мах. п. 707.
На Буреѣ. начало Августа (цвѣт.).
356)	ЬІ8Іега согйаіа В. Вг. Мах. п. 714.
На Керби, 29 Іюня; въ хвойныхъ лѣсахъ, рѣдко (цвѣт.).
ІВІБЕАЕ.
357)	Ігі8 віЫгіса 1. Мах. п. 721.
На Амгуни, 4 Іюня; Агнеканъ, 14 Іюня (цвѣт.).
358)	Ігі8 Іаеѵі&аіа ЕісЬ. Мах. п. 723.
На одномъ изъ болотъ, между Агнеканомъи Немиленомъ (цвѣт.) 18 Іюня.
ВІО8СОКЕАСЕАЕ.
359)	Біозсогеа дпіпдиеІоЪа ТЫ>&. Мах. п. 726.
На нижней Буреѣ, 6 Августа (съ плод.).
— 72 —
8МІ1АСЕАЕ.
360)	Рагіз диа(1гіГо1іа 1. [3. ойоѵаіа В#1. еі ТШ. 1. с. п. 280.—Мах. п. 727.
На Амгуни, 2 Іюня (цвѣт.); Алинъ, средина іюля (отцв.).
361)	Роіу&оиаіпт Ьитііе ГІ8сЬ. Мах. п. 733.
На Амгуни, 31 Мая (цвѣт.); Вурея, 4 Августа (съ плод.).
362)	Сопѵаііагіа ша^аіів 1. Мах. п. 735.
На Амгуни, 4 Іюня (цвѣт.).
363)	Ма^апПіетпт ЬіГоІіпт ВС. Мах. п. 736.
На Амгуни, 3 Іюня (цвѣт.); Алинъ, средина Іюля (съ плод.).
364)	КгпЪвеа Тіііп^іі В&1. Г1. а]ап. п. 281. — Мах. п. 740.
Алинъ, по сырымъ склонамъ горъ, средина Іюля (отцв.).
365)	АйіегапіЬетнш ДаЬпгіснт КІЬ. Мах. и. 738.
Амгунь, 1 Іюня (отцв.); Алинъ, средина Іюля; Вурея, 31 Іюля (отцв.).
366)	АвіегапіЬетпт ігііоііаіит КІЬ. Мах. п. 739.
Болота между Агнеканомъ и Немиленомъ, 18, 19 Іюня (цвѣт.); Алинъ,
средина Іюля (отцв.).
367)	СМпіопіа шіепвів Тганіѵ. еі Меу. ЕІ. осЬоі. п. 316. — Мах. п. 741.
На Керби, 23, 27, 29 Іюня (отцв.); Вурея, ниже устья Нюмана 31
Іюля (съ плод.).
ЫЬІАСЕАЕ.
368} Ѳа^еа Іиіеа Коет. 8сЬ. Мах. п. 742.
Тыръ, 25 Мая (цвѣт.).
369)	Ѳа&еа ігійога Коет еі 8сЬ. Мах. и. 743.
Тыръ, 25 Мая (цвѣт.).
370)	ЕгіНПагіа Ва&апа Тигсг. Мах. п. 746.
По Амгуни; на сухихъ склонахъ, 7 Іюня (отцв); Аппоросъ, 15 Іюня
(незр. плод.).
371)	Ыіішп вресіаМІѳ Ьіпк. Мах. п. 750.
По Немилену, 21 Іюня (цвѣт); Алинъ, 6 Іюня (цвѣв.).
372)	Ілііпіп іѳппіГоІіііт ЕівсЬ. Мах. п. 749.
На нижней Вуреѣ, 5 Августа (отцв).
373)	Аіііит ВсЬоепоргавшп 1. Мах. п. 752.
Самая большая, мягкая и сочная Форма, съ листьями только при осно-
- 73 —
ваніи, встрѣчалась въ большомъ количествѣ на береговомъ наносѣ и щебнѣ
по Амгуни и нижнему Немилену, — не была отцвѣтшей до 14 Іюня.
Небольшая твердая Форма, съ однимъ листомъ посрединѣ стержня, — въ
болотѣ около небольшаго ручья въ истокахъ Вуреи, 4 Іюня (цвѣт.).
374)	АПіптп сошіепзаіпт Тигсх. Мах. п. 753.
На нижней Вуреѣ, начало Августа (цвѣт.).
375)	АПішп Ііпеагѳ 1. Мах. п. 755.
На Буреѣ, конецъ Іюля (цвѣт.).
376)	АНіпт вепевсепв Ь. Мах. п. 756.
На лугахъ по нижней Буреѣ, отъ 4 Августа (цвѣт.).
377)	АІІішп Ѵісіогіаіів Ь. Мах. п. 760.
На Амгуни, по низменностямъ, 29 мая, еще неразцвѣтшая.
378)	НетегосаШв МійдепйогГЙі Тгаиіѵ. еі Меу. Р1. осЪоі. п. 321.—Мах. п. 764.
На Амгуни, 7 Іюня (цвѣт.); Бурея, 26 Іюля (оцвѣт.).
379)	Гипкіа оѵаіа 8рг. Мах. п. 765.
На нижней Буреѣ, 6 Августа (отцвѣт.).
МЕЬАКТНАСЕАЕ.
380)	АсеШапіЬив апіісіеоійев Тгаиіѵ. еі Меу. Р1. осЬоі. п. 322, іаЬ. 28.
На горѣ Уда, 30 Мая, съ прошлогодними плодами и съ молодыми экземп-
лярами настоящаго года; на голыхъ вершинахъ въ источникахъ Бурей, 4
Іюля (съ еще нераспуст. цвѣт.).
Наше растеніе совершенно сходствуетъ съ Мидендорфовымъ. Я не-
рѣшаюсь на соединеніе съ близкостоящимъ Ѵегаігит Жааскіі Недеі, Е1. пззиг.
п. 519, которое преимущественно отличается своими широкими листьями. Почки
нашего растенія имѣютъ красноватый оттѣнокъ; въ плодахъ никакой разницы
Распространеніе говоритъ противъ соединенія, такъ какъ наше растеніе —
высоко альпійское.
381)	Ѵегаігиш аІЪшп Ь. р. Е1. ѵігійіЬиз Іей. Мах. п. 670.
Алинъ, средина Іюля (цвѣт. и плод.).
ЛТЛСАСЕАЕ.
382)	Ьпхиіа гиГезсепз ЕІзсЬ. Мах. п. 772.
На Амгуни, 31 Мая (цвѣт.).
— 74 -
383)	Ьигпіа сатпревігів ВС. Мах. п. 773.
Ѵаг. аіръпа Е. Меу. ЕІ. осЪоЬ п. 326!
Алинъ, средина Іюля (цвѣт. и съ плод.).
384)	Ьпхпіа врайіхеа ВС. ѵаг. рагѵівога Е. Меу. Р1. осЬоі. п. 327.
На голыхъ вершинахъ въ истокахъ Бурей, 3- Іюля (цвѣт.); Алинъ, сред.
Іюля (съ плод.).
385)	Іипси8 ЪгасЬувраіІшв Мах. п. 775.
Алинъ, средина Іюля; Бурея, конецъ Іюля (съ плод.).
СТРЕВАСЕАЕ.
386)	ЕІаеосЬагіз раіпвігів В. Вг. Мах. п. 784.
На Амгуни, начало Іюня.
387)	Нсігрив вуІѵаНспв 1. Ье<1. Ё1. гозз. IV, р. 250.
Рогта депиіпа еигораеа пес ѵаг. Махітоіѵісгіі Еді. Г1. изѳиг. п. 541.
Амгунь, начало Іюня (отцв.).
388)	ЕгіорЬогпт аіріішш 1. Ье<і. ЕІ. гозз. IV, 252.
Одно изъ болотъ по Немилену, 19 Іюня (отцв.).
389)	ЕгіорЬогпт ѵа^іпаіит 1. Мах. п. 790.
Болота у Аппороса, 16 Іюня (отцв.); Алинъ, средина Іюля, и верхняя
Бурея, 3 -Іюля (плод.).
390)	ЕгіорЬогпт ІаНГоИшп Норрѳ. Мах. п. 792.
На Амгуни, 7 Іюня (отцв.); Бурея, начало Августа (съ плод.).
391)	ЕгіорЬогпт $гасі1ѳ Косѣ. Ьед. ЕІ. гозз. IV, р. 255.
Аливъ. средина Іюня (съ плод.).
392)	Сагех Вейоквкіапа С. А. Меу. Ьесі ЕІ. гозз. IV, р. 265.
На небольшомъ ручьевомъ болотѣ около источниковъ Бурей, 4 Іюля (съ
плод.). Плоды съ низу съужены, кверху—шире, съ короткимъ придаткомъ,
склонены внизъ, а почти висячи. Въ гербаріумѣ Академіи Наукъ хранятся
старые экземпляры ІПтеллера изъ Восточной Сибири, у которыхъ также
имѣются зрѣлые плоды.
393)	Сагех сЬогйоггЬіха Ь. Тгеѵ. іп Ьесі. ЕІ. гозз. IV, р. 271.
Въ моховыхъ болотахъ, у подошвы Аппороса, 16 Іюня (съ плод.).
Почти европейская Форма.
394)	Сагех рвепйоспгаіса и. ѳр. — С. сигагса КІк. іи Мах. п. 799! — (7. 'пммі-
саіа р. Тгеѵ. а<1 Сурего^г. гоззіс. впррі. р. 19. Табл. V ф. 8—14.
— 75 —
С. гЪіаотаіе Ьогігопіаіі Іоп^іззіто саіаті сгавзіііе, ѵа^іпів іоііогит рег-
візіепііЬиэ іесіо, раіііск), рег іпіегѵаііа Ьгеѵіога сиітов ѵеі Гаэсісиіоз іоііогит
зоіііагіоз етіііепіе, арісе іп Газсісиіит іаіет аЪеипіе; сиітіз егесііз зігісііз
ріиз тіпив зсаЬгіз, арісе ігіап^иІагіЪиз, Ьазі ѵа^іпіз арЬуІііз іесііз, тебіо
Гоііаііз Гоііів Іаііизспііз ріапіз ^Іаисіз сиіпшт Гете аедиапііЪиз врісів оЫопдів
Ъазі ріегитдие іпіеггирііз Іахіизсиііз арісет ѵегзиз сотрасііз, зрісиііз оѵаііз
аситіпаііз, 6 — 8 іпГегіогіЪиз Ъазі Гетіпеіз, зирегіогіЬиз ріегипиріе отпіпо
тазсиііз, іпйта заеріив Ъгеѵііег Ъгасіеаіа.
Егисіі^из таіигіз раіліііз оЫоп^о оѵаііз, Ьазіп ѵегзиз ап^изііогіЪиз, арісе
іп гозігит таг^іпе зсаЪгит іпіе^еггітит аИепиаііѳ, раііідіз пегѵозіз, вдиа-
тів оѵаііз асиііз иігісиіит ае^иапііЪиз ѵеі іііо тіпогіЬиз, (іогзо пегѵо сепігаіі
(Нзііпеіо зсаЬго регсигзів, таг^іпе кепиі реііисібо сіпсііз.
Въ глубокихъ моховыхъ болотахъ по Агнекану, 14 іюня (цвѣт.); Алинъ,
средина Іюля (съ плод.).
А. С. сигаіса Кік. ѵега. С. оѵаіа С. А. Меу. ЕІ. аіі. IV, р. 207) бііГегі
Іосо паіаіі, соіоге отпіиш рагііит раііісіо, гЬіготяіе Іоп^е герепіе (пес Ъгеѵі
сопігасіо, ех ипо Іосо зсароз ріигез етіНепіе), зрісиііз раисіогіЪиз ѵегзиз арісет
зрісае іапіит іп сарііиіит соп&езііз аситіпаііз’(пес оЪіизіз), ГгисііЬиз таіигіз
ап^изііогіЪиз Ьазіп ѵегзиз рагит аЙепиаііз (пес е Ъазі Іаіе оѵаіів), раіиііз
(пес ітЬгісаііз).
А. С. с/іогсіоггкгга Ь. ргаеіег поіаз а сі. Махітоѵѵіся 1. с. іпбісаіаз
(ІіЙегС зріса іахіоге, икісиііздие іп говігши аНепиаХіз (пес аЪгиріе гозігаііз):
і'озіго Ъгеѵі суііпбгісо
395)	Сагѳх раІІШа С. А. Меу. Мах. п. 801.
Ротта тауог. Шгісиііз таіигіе ДаѵісапііЪиэ, ііз С. тигісаіае азресіи
вітіІіЪив здиаггозіз, сагуорзіЬиз Яаѵіз иігіпдие ріапіз.
По Амгуни и Немилену, въ рѣдкихъ лѣсахъ, средина іюня, съ зрѣлыми
плодами.
Плоды желтоваты, по временамъ съуживающіеея въ носокъ, нервы рас-
предѣлены равномѣрно въ тыльной части.
Рогта тіпог. Еоіііѳ рагит ап^изІіогіЪиз, иігісиііз егесііз, сагуорзіЬиз
Гизсіз, (Іогзо сагіпаііз.
На верхнемъ Керби, конецъ Іюня, и въ области источниковъ Бурей до
Алина, конецъ Іюня и начало Іюля.
Плоды темны, ясно обозначенный носокъ загибается немного внутрь,
нервы на тыльной сторонѣ шелухи приближаются другъ къ другу. Первая
ч&орма близко сходствуетъ съ привезеннымъ Максимовичемъ растеніемъ,
которое теперь въ первый разъ является съ зрѣлыми плодами; вторая изъ
первоначальныхъ растеній изъ Камчатки также не была извѣстна съ зрѣлыми
плодами. По росту обѣ Формы совершенно другъ другу уподобляются.
396)	Сагех Іа&орІпа КаЫЪ. Ъеб. ЕІ, гозз. IV р. 279. —ЕІ. Ьаіс.-ііаіі. И, р.
264.
— 76 —
На травянистыхъ склонахъ источниковъ. Алинъ, средина Іюля (съ плод.).
397)	Сагех сапезсепз 1. Ьеб. БТ. говз IV, р. 289.—Е1. Ьаіс.-йаЬ. II, р 265.
Керби конецъ Іюня; Алинъ средина Іюля (съ плод.).
398)	Согех Іоііасеа УѴаЫЪ. Ьеб. Б*1. говз. IV, р. 281.—Мах. п. 804.
По Немилену и Керби, конецъ Іюля (съ плод.).
На концѣ плодовъ, съ внутренней стороны замѣтна у моихъ экземпля-
ровъ бороздка, въ большинствѣ же случаевъ они подобны европейскимъ.
399)	Сагех ІепиіАога КаЫЪ. Ьед. Е1. гоаз. IV, р. 282. — Е1. Ьаіс.-даЬ. П.
р. 266.
Керби, конецъ Іюня; Алинъ, средина Іюля (съ плод.).
400)	Сагех еіепвіпоідев Тпгск. Е1. Ьаіс.-йаЬ II, р. 267!
На голыхъ вершинахъ около устья Алина весьма многочисленна, средина
Іюля (съ плод.).
401)	Сагех аіріпа 8иг. ЬесЬ БТ. гоаа. IV, р. 286. — Е1. Ьаіс.-баЬ. II, р.*268.—
С. Ѵакій 8скк. Г1. осЬоі п. 335.
Между Немиленомъ и Керби, въ ручьевыхъ болотахъ, 24 Іюня (съ плод.);
истоки Бурей и Алинъ, начало Іюля (съ плод.).
402)	Сагех рѳдіГогтів С. А. Меу. Мах. п. 807.
Амгунь, въ рѣдкихъ лѣсахъ, конецъ Мая и начало Іюня (съ плод ); всѣ
три разновидности.
Я не думаю, чтобъ три разновидности, различенныя Максимовичемъ,
такъ различались по мѣстопребыванію, какъ онъ полагаетъ;—точно также я
не видалъ никакого перехода отъ Ѵаг. депиі/па Мах къ другимъ Формамъ; она
отличается отъ другихъ особенно малоцвѣтными колосками, съ осью въ зик-
загъ изогнутой.
403)	Сагех Гаісаіа Тигсг. Мах. н. 808! брісиііз Гетіпеіз іпіегбит сегниіз.
На лѣсныхъ лугахъ по Амгуни, Немилену, Керби и верхней Буреѣ, ко-
нецъ Іюня, съ зрѣлыми плодами.
404)	Сагех Іоп&еговѣгаіа С. А. Меу. Мах. п. 809.
Амгунь, конецъ Мая (съ плод.).
405)	Сагех Гегги^іпеа 8сор. Тгеѵ. іп Е1. гозз. IV, р. 294. — ЗсЬкиЬг іе
М. 48 (орііта).
Сиітиз Пассібиз азсешіепз издие ребаііз, Ьазі бепзе (оііовив, Гоііа Іміа
гі^ібіизсиіа.
А. С. ігізіі М. В. Тигсг. Е1„ Ъаіс.-йаЬ. И. р. 284 бИГегі зрісиііз тав-
сиііз зоіііагііз, гозіго иігісиіі поп Ьуаііпо, Ъгасіеіз іоііз Гегги^іпеіз (пес аІЬо
таг^інаііз). Ехзіані іп ЬегЬ. Асад. Реіг. зресітіпа С. ігізііз М. В. саисазіса
— 77 —
позігае ріапіае зітіПіша, таи и С. А. Меуегі іпясгіріа: роііиз ѵаг. С. /егги-
діпеае.
На голыхъ вершинахъ въ истокахъ Бурей, 3 Іюля (съ плод.).
406)	Сагех сарШагіз Ь. Ьеб. ЕІ. гояз IV, р. 295 —ЕІ. Ьаіс.-даЬ. II, р. 278.
Ѵаг. раІиЛоза'. Еоіііз ап^иэіе ІіпеагіЬиз, зрісиііз раисіііогіз дізіапііЬиз аі-
Ьісііз сегпиіз, здиатіз иігісиіо диріо тіпогіЬиз, гозіго иігісиіі Іаеѵіизсиіо.
Въ болотахъ между Немиленомъ и Керби, 23 Іюня (съ плод.).
Ехзіапі Ьи)из Іогтае зресітіпа Ігсиііапа а сі. Тигсг. тізза!
Ѵаг. ЬесІеЪоигі С. А. Меу. НЪ. (Ѵаг [3. зрісиіа тазсиіа оЪоѵаіа. ЕІ.
аііаіса IV, р. 227). Еоіііз ІаііогіЬиз. зрісиііз Іетіпеіз егесііизсиііз тиіііііогіз
Іизсіз арргохітаііз, зрісиіат тазсиіат іпіегсіит Ьазі Іетіпеат, зирегапііЬиз,
зциатіз иігісиіит зиЬаедиапііЬиз, гозіго таг^іпе зеггиіаіо.
На голыхъ вершинахъ въ ис токахъ Бурей, 3 Іюля (съ плод.").
Ѵісіі зресітіпа еигораеа аіріпа отпіпо Іоггаат позігат аедиапііа.
407)	Сагех зуіѵаііса Ншіз. Мах. п. 810!
Тыръ, 25 Мая (съ плод.).
408)	Сагех атЫуоІеріз Тгаиіѵ еі. Меу. іп ЕІ. осЬоі. п. 339.—Мах. п. 811!
Отъ Тыра до горы Аппоросъ на сухихъ горныхъ скатахъ подъ Ьагіх
даЬигіса—обыкновенна. Въ началѣ Іюня съ зрѣлыми плодами. Сюда принад-
лежитъ собранная Редовскимъ С. тагдіпаіа С. А. Меу.
409)	Сагех ат^ипепзіз п зр. Табл. I ф. 4—5.
С. ^іаиса саезрііояа, сиітіз іепиіЬиз Дассібіз Іаеѵіизсиііз, Іоіііз гадіса-
ІіЬиз сиітит зиЬаециапііЬиз ІіпеагіЬиз ріапіз (іепзе Іаясісиіаііз, Ьазі ѵа^іпіз
2—3 Іизсіз розіеа ГіЬгіІІозіз ехсерііз, Іоіііз саиііпіз 2—3 іпіегіогі спіті рагіі
іпзісіепііЬиз, зрісиіа тазсиіа зоіііагіа Ііпеагі-Іапсеоіаіа, здиатіз оѵаііз, Іеті-
пеіз 2—3 зеззіІіЬиз арргохітаііз, яиргета тазсиіае сопіі^иа, ^ІоЬиІагіЬиз
раисі (3—6) ііогіз, Ьгасіеіз зрісиіагит іпіегіогит Іоііасеіз сиітит аіііп^еп-
ііЬиз, Ьазі иігіпдие зсагіозо-аигісиіаііз: аигісиііз раіепііЬпз, оѵаііз асиііз
іепиіЬиз аІЬо реііисібіз; ІгисііЬиз таіигіз раіепііззітіз оѵаіо-§1оЬозіз зиЬігіап-
^иІагіЬиз, Ьазіп ѵегзиз ап^изіаііз, сапо-риЬезсепііЬиз пегѵозіз, гозігаііз: гозіго
(Іітібіит иігісиіі аіііп^епіе оЫідио арісе реііисісіо Ьгеѵіісг Ъііепіаіо; здиатіз
іепиіЬиз таг^іпе зсагіозо-тетЬгапасеіз, (іогзо ипіпегѵііз, пегѵо іп тисгопи-
іит аЬеипіе.
А ргохіта С. рИиІі/ега Ь. (ІііГегі: иігісиіо Іоп^іиз гозігаіо арісе Ьібепіаіо
пегѵозо, здиатіѳ таг^іпе зсагіозо-тетЬгапасеіз ѵіх тисгопаііз; аЬ отпіЬиздие
аІбпіЬиз Ьгасіеіз Ьазі тосіо ресиііагі аигісиіаііз.
На Амгуни, начало Іюня, по склонамъ (съ плод.).
Найдена только одинъ разъ, за тѣмъ въ дальнѣйшихъ изысканіяхъ из-
чезла.
— 78
410)	Сагех $1оЪи1агів Ь. Мах. и. 812.
Въ сырыхъ хвойныхъ лѣсахъ по всей странѣ, кромѣ нижней Бурей, ко-
нецъ Іюни и начало Іюля съ зрѣлыми плодами.
411)	Сагех Іішова 8. Ье<і. ЕІ. говз. IV, р. 307.—ЕІ. Ъаіс.-сіаіі II, р. 278.
Болота по Немилену, 18 Іюня (съ плод.).
412)	Сагех Іаха УѴаЫЬ. Ьей. ЕІ. гозз. IV, р. 297.
Съ предыдущей по Немилену, 18 Іюня (съ плод.).
413)	Сагех іггі$иа 8ш. Ьесі. Р1. гозз. IV, р. 307.
Между Немиленомъ и Керби, 23 Іюня (съ плод.).
414)	Сагех. МШдепбогІйі п. вр. Табл. VII ф. 1—4.
С. §1аиса, гЬіаотаіе герепіе еі оЫідие азсепйепіе сгаззо, ѵа^іпіэ арііуіііз
ііЬгіІІозіз Ііѵійо-Гизсіэ (іепзе іесіо, гагіісіэ йЬгіз рагсіэ сгаззіз Гиіѵо-іотепіозіз,
сиітіз зігісііз ігіап^иІагіЪиз Іаеѵіизсиііз реіаІіЬиз ѵеі иііга, арісе пиіапііЬиз,
ѵегзиз арісет гЬіяотаііз соп^езііз, Ьазі ѵа^іпіз Ігіап^иІагіЬиз асиііз ГіЪгіІіозіз
еі Гоіііз Газсісиіаііз гі^ісііз таг&іпе зсаЪгігіо геѵоіиііз сиітит поп аіііп&епіі-
Ьиэ ехсерііз; эрісиііз таэсиііэ §етіпіз арргохітаііз, Гетіпеіз Ыпіэ ѵеі іпіег-
дит іегпіз оЫоп&із тиііійогіз регіипсиіаііз решіиііз ѵеі зирегіогі егесііизсиіа,
арісе заере тавсиііз, Ьгасіеіэ зрісиіагит Гетіпеагит Гоііасеіз сиітит зиЬ-
аедиапііЬиз, Ьазі Гизсо-аигісиіаііэ зиЪѵа&іпаііз; иігісиііз таіигіз эиЪітЬгісаііз
Ііѵіііз еіііріісіз ѵеі огЬісиІаііз, (іогзо сопѵехіизсиіо Іеѵііег 5 пегѵііз, іп гозі-
гит Ъгеѵе іпіе^гит аііепиаііз (ііэіі^таіісіз, здиатіз оЬіизіизсиІіз ѵеі асиііз
ігисіи тіпогіЪиз ѵеі та]’огіЬиз (Іогзо ѵігіЛЬиз ріегитдие пі^го-Гпзсіз, таг^іпе
іепиі аІЬо реііисійо сіпсііз.
Іпіег С. Іітозат еі зігісіат диаэі іпіегтегііа, а ргіогі (ІіЙ’егі: зіі&таііЬиз
2, зрісиііз тавсиііз 2, Гетіпеіз ітЪгісаііз сгаззіогіЪиз, ѵа^іпіз СіЬгіПозіз, гЬі
хотаіс сгаззо азсепбепіе сиітоз соп^езіоз ргоГегепіе, пес поп зіаіига таіоге.
А Сагісе зігісіа еі аГПпіЬиз диіЬизсит зіі&таііЬиз 2 еі ѵа^іпіз ІііЬгіПозіз
сопѵепіі, іоіо ЬаЬііи, гЪіхотаіе, зрісиііз Гетіпеіз решіиііз оЫоп&із (ііѵегза.
Моховыя болота около Тира, 26 Мая (цвѣт.); Немилепъ, 18 Іюня (мол.
плод.); Алинъ средина Іюля (зрѣл. пл.) замѣчено также зимой на болотахъ
по Джуку, гдѣ она была легко узнаваема по своему сильному стеблю. Нахо-
дится также между растеніями МиддерндоФа, изъ Удскаго, 16 Іюля (съ
плод.), вслѣдствіе чего я и назвалъ ее въ честь въ первый разъ ее нашед-
шаго.
415)	Сагех риііа Ооо4. Ье<1. ЕІ. гозз. IV, р. 308.
Въ болотѣ, около истоковъ Бурей, съ (7. Е.есі-о'юзкіапа^ 4 Іюая (съ плод.).
416)	Сагех вахаіііів >ѴаЫЪ. Ьей. Еі.гозз. IV, р. 309.—ЕІ. Ьаіс.-йаЬ. И, р. 273).
На голыхъ вершинахъ, въ истокахъ Бурей,. 3 Іюля (съ плод.); Алинъ,
на подобныхъ же мѣстахъ, средина Іюля (съ плод.).
— 79 —
417)	Сагех асиѣа ѵаг. аррѳшіісиіаіа Тгаиіѵ. еі. Меу. іп РІ. осЬоі. п. 3411
Ѵегеаітііііег бізііпсіа зресіез.
Алинъ въ болотахъ, средина Іюля (съ плод.).
418)	Сагѳх Меуегіапа Кік. Ьеб. РІ. гозз. IV, р. 304, — РІ. Ьаіс.-бак. II, р.
282.—Мах. и. 813?
Въ болотахъ, между Аппоросъ и Немиленомъ, 16—18 Іюня (съ плод.).
Ехзіаі ѵагіеіаз атдипепьіз (Гогзап бізііпсіа зресіез?) зрісиііз Гетіпеіз
іпГітіз гетоііизсиііз ІіиеагіЬиз, зирегіогіЬпз оЫоп&із арісе ріегитдие тазсиііз.
Въ болотахъ по Амгуни, начало Іюня (съ плод.).
419)	Сагѳх арегіа ВооіЬ. — С. ѵиідагіз Ргіез? Мах. п. 814 (е&ге^іе <1ез-
сгіріа).— С. саезрііоза еі асиіа Тигсг. РІ. Ъаіс.-(1аЪ. II, р. 272.
МиШсаиІіз саезрііез тіпогез еіГогтапз, ѵа^іпіз ітіз арЬуІІіз йЬгіІІіГегіз,
зрісіз тазсиііз ^етіпіз арргохітаііз, Гетіпеіз ^етіпіз ѵеі іегпіз оЫоп^о-Ііпе
агіЬиз суітдгісіз (ІепзіДогіз, зирегіогіЬпз іпіегбит арісе тазсиііз, зцпатіз
ап^изііз іапсеоіаііз асиііз Ггисіиз раіепіез сопѵехоз зирегапііЬиз.
Небольшими общинами на сорныхъ мѣстахъ по берегамъ Амгуни, конецъ
Мая и начало Іюня (съ плод.).
420)	Сагех Воп&агйіапа С. А. Меу. ѵаг. ^гасіііз Меу. іп РІ. осЬоі. п. 343!
Керби, конецъ Іюня; Алинъ, средина Іюля (съ плод.), и по всей Вуреѣ,
до начала Августа (зр. пл.). Зрѣлые плоды были черны.
<21) Сагех огіЬозіасІіуз С. А. Меу. Мах. п. 819.
По Немилину и Керби, конецъ Іюня; Алинъ и верхнея Вурея, средина и
конецъ Іюля (съ плод.).
422)	Сагѳх ѵевісагіа Е. Мах. п. 816.
По Амгуни, начало Іюня (мол. плод.).
Ѵаг. аірідепа Рг. Апбегз. Сур. р. 18? 8ріса тазспіа зоіііагіа іпіегіпт
тебіо Гетіпеа, Гетіпеіз іегпіз зиЬарргохітаііз егесііизсиііз Ьгиппеіз, ГгисііЬиз
раіепйээітіэ, зциатіз ап^изііз Ггисіиз поп аедиапііЪиз.
Керби, конецъ Іюня; Алинъ средина Іюля (плод.).
423)	Сагех гЬупсЬорЬува С. А. Мѳу. Мах. п. 818.
Немиленъ, 22 Іюня; Алинъ, средина Іюля (съ плод.).
424)	Сагѳх ШіГогтіз Е. Мах. п. 820.
На болотахъ, между Агнеканомъ и Немиленомъ, 18 Іюня (съ плод.).
6КАМІИЕАЕ
425)	Еіутпз зІЪігіспз Е. Мах. п. 823! Агізііз раіеат (Іиріо вирегавйЪив.
Керби, конецъ Іюня; Алинъ, средина Іюля (цв. и отцвѣтш.).
— 80 —
426)	Гѳвіиса оѵіпа Ь. р. ѵіоіасеа Оаші. Мах. и. 826.
На горныхъ вершинахъ въ истокахъ Бурей, 3 Іюля; Алинъ, средина Іюля
(цв. и живородящ.).
427)	Еевіиса &і&аігіеа ѴШ. Мах и. 827.
На верхней Буреѣ, конецъ Іюля (отцв.).
428)	Вгопшв іпегші» Ъеувв. Мах. и. 828.
На Амгуни, начало Іюня (еще безъ цвѣт.).
429)	Вгошпв сіііаіия Ъ. Мах. и. 829!
Алинъ, средина Іюля (плод.); верхняя Бурея, конецъ Іюля (съ плод.).
430)	Роа ргаіепвів Ь Мах. п. 831.
По Немилену, конецъ Іюня (отцв.).
431)	Роа пѳшогаіів Ъ. р. соагсіаіа (хаші. Мах. п. 833.
Алинъ, средина Іюля (отцв.).
Кромѣ этого распространяется на Алинѣ, по скаламъ Роа, близко при-
ближающаяся повидимому къ нашей Р. /егіИгз Ноьі\ однако я не рѣшаюсь при-
нять ее съ точностью за этотъ видъ.
432)	8со1осЫоа Гевіисасеа Ыпк. Ье(і. ЕІ. гозз. IV, р. 393. — ЕІ. Ьаіс.-баЬ.
II,	р. 316.
Алинъ, на небольшомъ озерѣ, средина Іюля (еще безъ цвѣт.).
433)	ШегосЫоѳ Ъогеаіів В. ѳі 8. Мах. п. 845!
1.	Рогта: &1аЪга, рапіспіа сопігасіа.
2.	Рогта: рпЬезсепз, рапіспіа ехрапза.
Обѣ Формы по Амгуни, начало Іюня (цвѣт.).
434)	ШегосЫоѳ аіріпа В. еі 8. Ьесі. ЕІ. гозз. IV, р. 408.—ЕІ Ьаіс.-даіі. II,
р. 296.
На голыхъ вершинахъ въ истокахъ Бурей (цвѣт.).
435)	Тгівеіпт впЪврісаінт Тгін. Ьегі. ЕІ. гозз. IV, р. 418 (зиЬ Аѵепа).—ЕІ.
осЬоі. п. 353.
На голыхъ вершинахъ, въ истокахъ Бурей, 3 Іюля, и на скалахъ при
устьѣ Алина, средина Іюля (цвѣт.).
436)	СаІата$говіів ригрвгеа Тгіп. Мах п. 853.
Покрываетъ болотистыя берега верхней Бурей, средина Іюля (цвѣт).
437)	Сіппа ІаііГоІіа ПгівѳЪ. Мах. п. 856.
Алинъ, средина Іюля (цвѣт).
438)	А$говіів саніпа Ъ. Мах. п. 858.
Алинъ, средина Іюля (отцв.).
— 81 —
499) Ьавіа^говШ (ЬѳріапіЬеІе Тгіп. еі Вирг.) аіріпа п. 8р. Табл. I, ф. 6, 7, 8.
Сиіто е гасіісе йЬгоза ^гасііі 4—6 роііісагі, Гоіііз зеіасеіз, ітіз (іелве
саеэрііозіз ^Ішліз 1—2 Іілеаз Іол^із епегѵііз агізіа 6—8 Ііп. Іоп^а тпііо зи-
регаііз, агівіа ріитоза Нехпоэа ѵеі оЬзсиге ^елісиіаіа, апіЬегіз арісе ЬагЬаііз.
Голыя вершины въ истокахъ Вуреи, 3 Іюля (цвѣт.).
Ргохіша Ріііадтозііз топдкоііса (тгізеЬ. ЕІ. гозз. IV, р. 447 (Ъаыадгозііз
[Терікапікеіё топдкаііса Тгіп. еі Вирг. Мёш. <іе ГАсасІ. сіе Зі.-РеіегзЬ. ѴІп>е
8ёгіе 7, р. 86) а диа ѳресіез позіга сіійегі лоііз зирга іліісаііз, агізііз Ъгеѵі-
огіЬиз оЬзсигё іаліиш ѵеі ѵіх ^елісиіаііз, ^Іитіз елегѵііэ, аліЬегіздие арісе
ЪагЬаііэ.
(^иит аліЬегае писіае агізіадие ^елісиіаіа зісиі лоіае сіізііпсііѵае ^епегіз
РііІадго8ІіЯІ8 ілдісаліііг, лозігат а Ьазіадтозіиіе зерагаге лол Іісиіі.
440)	Вескаталліа егисаеГогтіз Нозі. Мах. л. 863.
На верхней Буреѣ, 30 Іюля (отцв.).
441)	Рапісшл тапйзЬигісит Мах. л. 871.
На Нижней Вуреѣ, начало Августа (цвѣт.).
442)	8рос1іоро§оп аіЬігісиз Тгіп. Мах. п. 877.
На Нижней Буреѣ, начало Августа (цвѣт.).
СВІРТ06АМАЕ.
ЕЧБІ8ЕТАСЕАЕ.
443)	Ециізѳіпт вуіѵаіісшп Ь. Мах. и. 882.
Амгунь, начало Іюня.
444)	Ециіаѳіит ѵагіе^аіит 8сЫѳісЬ. Ьесі. Р1. гозз. IV, р. 490. — ЕІ. осЬоі
л. 361.
Немиленъ, конецъ Іюня.
ЬТСОРОВІАСЕАЕ.
445)	Ьусоробішп 8е1а^о Ъ. Ьесі. ЕІ. гозз. IV, р. 496.
Алинъ, средина Іюля (съ плод.).
446)	Ьусоросііит аппоііпит Ь. Мах. л. 887.
Гора Аппоросъ, 1 Іюня (съ плод.).
— 82
447)	Бусоройіщц (Іеімігоісіешп МісЬ. Ьед. ЕІ. гоаз. IV, р. 498ч—Еі. оскоі.
іі. 364.
Гора Аппоросъ, 16 Іюня (съ плод.).
448)	Зеіазіпеііа гирѳМтів $ргіп&. Мах. п. 890.
Тыръ, конецъ Мая (съ плод.).
449)	8е1а$іпе11а зап^иіпоіѳпіа 8ргіп&. Мах. и. 891.
Тыръ, конецъ Мая и Амгунь, начало Іюня, на скалахъ.
ЕІЫСЕ8.
450)	Роіуродіши ѵиі^аге Ь. Мах. п. 898.
На верхней Буреѣ, 26 Іюля (съ плод.).
451)	Роіуройішп Вгуоріегів Ь. Мах. п. 900.
На верхней Вуреѣ, конецъ Іюля (съ плод.).
452)	"ѴѴоойзіа ііѵепяів В. Вг. Мах. п. 901.
На скалахъ по Алину, средийа Іюля, и на верхней Буреѣ, конецъ Іюля
(съ плод.).
453)	РоІузіісЬшп Гга^гапз ЬеЛ. Мах. п. 904.
Алинъ, въ розсыпяхъ, средина Іюля (съ плод.}.
454)	Азріеігіиш сгепаішп Ег! Мах. п. 910.
Въ хвойныхъ лѣсахъ, около устья Алина, средина Іюля (съ плод.).
455)	Аяріепіпт Еіііх Гетіпа ВегпЪ. Мах. п. 911.
Алинъ, средина Іюля, съ предыдущимъ (съ плод.).
М1І8СІ.
(Опредѣлены господиномъ с. с. Гиргенсономъ въ Дерптѣ).
456)	Аиіасотпіоп раіпзіге 8сЬігае^г. Алинъ, средина Іюля.
457)	Вгушп саеврііісіпш а. Алинъ.
458)	— ітЪгісаіпт Вг. еі 8сЬ. Алинъ.
459)	— ппіапз 8сѣгеЪ. Тыръ, конецъ Ман.
460)	ВпхЬашпіа арИуПа Наііег. Тыръ.
461)	ІМсгапшп сгівршп Нейѵ. Алинъ.
462)	—	соп&евіит Вгій. Алинъ.
463)	—	згасііевсѳпз IV. еі М. Алина».
464)	—	роіусагрит ЕЬгЬ. р. вігшпііегшп.	Алинъ.
— 83 -
465)	ІИсгаишп всорагіиш Небк. Алинъ.
466)	— ѵігелв Не(Ьѵ. 3- ^ѴаЫепЪег^іі. Алинъ.
467)	Нурллш Япііалв Ь. Алинъ.
468)	—	вігі^овпш НоДш. Тыръ.
469)	—	ллсілаілш Недѵ. Алинъ.
470)	ОгікоігісЬиш вресіовит И. аЬ. Е. Тыръ.
471)	Ро&олаіиш игпщегиш Вгіб. Алинъ.
472)	РоІуігісЬит сошлите Ь. Алинъ.
473)	—	.іипірегіпит Недѵ. Алинъ.
474)	—	ріііі'егиш 8скгеЬ Тыръ.
475)	Руіаівѳіа роІуапіЬа Вг. еі 8сЬ. Алинъ.
476)	ѴѴеіявіа сгівриіа Несіѵ. Тиръ.
477)	— веггиіаіа Леей, еі НогпвсЪ. Тыръ.
НЕРАТІСАЕ.
478)	бгГІшаШіа Ъаі'ЪіГголв ВівсЬ. Алинъ.
479)	Ее^аіеПа соліса Согба. Тыръ.
480)	МагсИапііа роІушогрЬа Ъ. Тыръ.
Объясненіе таблицы I.
1.	ВіЬез Ъиге^епзіз п. зр. съ зрѣлыми плодами.
2.	Зсгоркиіагіа атдипепзіз п. зр. Среднее цвѣтовое кольцо съ цвѣтами и плодами.
3.	Вѣнчикъ того же вида, горизонтально растянутый, чтобъ показать Форму неудавшейся тычиночной
нити.
4.	Сагех атдипепзіз п. зр. экземпляръ съ плодами въ естественную величину.
5.	Положеніе плодовъ того же вида, въ увеличенномъ видѣ.
6.	Базіадгозііз аіріпа п. зр. въ естественную величину.
7.	Чашечныя пленки (діитае) этого вида и
8.	Цвѣточныя пленки (раіеае) его же въ увеличенномъ видѣ.
САХАЛИНСКАЯ ФЛОРА.
ВВЕДЕНІЕ.
Пер ыя положительныя извѣстія о Сахалинской Флорѣ мы встрѣчаемъ въ
Ргішіііае Яогае ашпгепзіз Максимовича, гдѣ описываютс 27 видовъ растеній
съ острова Сахалина, и кромѣ того сообщаются нѣкоторыя свѣдѣнія о древес-
ной растительности этого острова. Уже у Зибольда въ его Нога Іаропіса и
Иіроп упоминаются нѣкоторыя войныя деревья, но это все южно-японскіе
виды, которыхъ ъ дѣйствительности на Сахалинѣ не оказалось.
Во ремя нашего путешествія на Сахалинѣ, мы съ г. Гленомъ и Врыл-
кинымъ собрали 588 внобрачныхъ видовъ растеній, которые разработаны
въ нѣмецкомъ изда іи моей Сахалинской Флоры, вышедшемъ уже въ 1868 г.
въ мемуарахъ императорской академіи наукъ *).
Съ тѣхъ поръ матеріалъ нашъ нѣсколько уве ичился. Въ 1868 г. горный
инженеръ И. А. Лопатинъ^ зимова ши въ южномъ Сахалинѣ, отправился изъ зали-
ва Терпѣнія на осточный берегъ острова, не посѣщенный до тѣхъ поръ еще ни
кѣмъ. Нѣсколько южнѣ§ устья Тыми, онъ перевалилъ на эту рѣку, подняло
по ней, а потомъ ышелъ по извѣстному уже пути чрезъ западный хребетъ,
въ Дуй. Короткое извѣстіе о его путешествіи сообщено мною въ Петерманна
МШІіеіІип^еп за 1870 г. стр. 386. Кромѣ богаты ъ геологическихъ коллекцій,
Лопатинъ привезъ мнѣ съ этого пути, совершеннаго большею частью пѣшкомъ,
и маленькое собраніе растеній, изъ которы ъ д а: Апешопе петогоза и Ѵіоіа
герепз новы для сахалинской Флоры, а остальныя подтверждаютъ мое мнѣніе,
что Флора восточной части острова уже е имѣе ъ сѣверно-японскаго харак-
*) Мешоігез Де ГпсаЛетіе ітрегіаіе дез зсіепсез <іе 8і. РёіігзЬоиг^, VII 8ег. Тоте XII, № 2.
Кеізеп іт Ашигіалдс ипД апГ (]ег 8и1іе1 8асЪа1іп. ВоіапізеЪег ТЬеіі. I, Еіогиіа ат^ипо—Ъиге^еыі»
II, Гіога 8асЬа1іпеп5Із.
I)
тера, какъ югозападная часть, а представляетъ вообще продолженіе Флоры
прибрежья Охотскаго моря.
Докторъ медицины Августиновичъ зимовалъ съ 1871 на 1872 годъ въ
посту Дуй и составилъ коллекцію растеній, находящуюся нынѣ въ гербаріи
императорскаго ботаническаго сада. Хотя въ гербарій вошли только весеннія
и осеннія растенія, но все-таки въ числѣ ихъ находятся три вида, новыя для
острова, именно: Ѵісіа зерішп (вѣроятно принесенная), (Іепііапа ТЬилЬег^іі
и Азріепіпт сгепаіит.
Наконецъ г. Мицулъ, находившійся на Сахалинѣ по казенному порученію
въ 1871 и 1872 годахъ собиралъ растенія въ заливѣ нива осенью 1871, и
совершилъ лѣтомъ 1872 года весьма интересное путешествіе вдоль всего
острова, на которомъ также составилъ порядочный гербарій. Онъ вышелъ въ
концѣ мая изъ Муравьевскаго поста въ заливѣ Анива, поднялся по Сусуѣ,
потомъ перешелъ по обыкновенному пути па р. Такой и Найпу и держало
восточнаго берега до Мануэ. Изъ Мануэ онъ опять по старому пути перешелъ
въ Кусунай, а отсюда уже по западному берегу слѣдовалъ до Путятинскихъ
угольныхъ копей на р. Сирортонай (Сиртунай) около Наяси. Далѣе этихъ мѣстъ
путь его проходитъ по такимъ мѣстамъ, которыя или вовсе для насъ остались
неизвѣстными, или которыя были нами пройдены только въ зимнее время и
гдѣ мы, слѣдовательно, не могли тогда собирать много матеріаловъ для Флоры.
Г. Мицулъ въ началѣ іюля поднялся по рѣкѣ Эситуръ до ея вершины и пе-
ревалилъ на восточный берегъ, слѣдуя теченію рѣки Нитуй. Потомъ, по во-
сточному берегу онъ слѣдовалъ до.поста Тихменевскаго, на устьѣ рѣки Плый
или Поронай и поднялся по этой рѣкѣ до ея вершины. Отсюда онъ перева-
лилъ на Тыми и вышелъ въ Дуй въ началѣ августа по извѣстному уже пути
Въ коллекціи г. Мицуля находятся нѣсколько интересныхъ альпійскихъ расте-
ній съ перевала отъ Эситура на Нитуй, встрѣченныхъ мною раньше уже на
вершинѣ горщ Ктаузи-палъ. Кромѣ того въ этой коллекціи встрѣчаются 9 ви-
довъ новыхъ для Сахалинской Флоры, именно: Рпізаііііа а^апепзіз, 8і1епе ге-
репз, 8рігаеа сіі^ііаіа, 8ап^иізогЬа сапасіепзіз, КіЬез Ьоггібпш, Азіег аіріппз,
Ѵегопіса 8іе11егі, Роа зшіеііса и Міііпш еКившп. Изъ этихъ растеній Роа
ыиіеііса до сихъ поръ вовсе невзвѣстна была въ восточной Сибири. КіЬез
коггі(1ит только разъ былъ найденъ въ заливѣ Декастри, а Ѵегопіса 8іе11егі
была извѣстна только съ Алеутскихъ и Курильскихъ острововъ. Что касается
растеній съ береговъ рѣкъ Плый и Тыми, то они также говорятъ въ пользу
моего мнѣнія, что кромѣ восточнаго берега и внутренность острова на сѣверъ
отъ залива Терпѣнія имѣетъ Флору, сохраняющую характеръ прибрежій Охот-
скаго моря.
Въ слѣдующемъ за этимъ трудѣ о Флорѣ острова Сахалина, я держался
вообще плана проведеннаго въ книгѣ: Ргішіііае Догае ашигепзіз К. И. Мак-
симовича, дополненіемъ которой я считаю свою работу. Противъ нѣмецкаго
изданія читатель найдетъ кромѣ дополненій, основанныхъ на вышеприведен-
- 87 —
пыхъ матеріалахъ, еще и нѣкоторыя измѣненія въ номенклатурѣ, обусловлен-
ныя большею частью новыми изслѣдованіями г академика Максимовича о
растеніяхъ Японіи и Манджуріи.
ГЕОГРАФИЧЕСКІЙ ОБЗОРЪ.
Островъ Сахалинъ или Карафту простирается на восемь градусовъ ши-
роты отъ 46—54° с. ш. отъ сѣвера къ югу, при незначительной сравнительно
ширинѣ, которая въ мѣстахъ наиболѣе широкихъ доходптъ до 150 верстъ, а
въ мѣстахъ наиболѣе'узкихъ, какъ напр, между постами Кусунай и Мануэ,
имѣетъ едва 30 верстъ. Вдоль всего острова тянется главная цѣпь горъ, ко-
торАя идетъ преимущественно по западной сторонѣ его и занимаетъ бблыпую
часть узкаго южнаго полуострова. Цѣпь ѳта начинается на сѣверѣ крутыми
утесами, высотою почти въ 2000 ф., но такой видъ она имѣетъ только въ
собственно сѣверной оконечности острова. Напротивъ южнѣе, противъ той
части острова, которая лежитъ противъ Амурскаго лимана, можно замѣтите
лишь слабо выдающійся горный кряжъ, спускающійся на 3. отложе, на В.
круче; и только въ одномъ мѣстѣ, въ такъ называемомъ Енгичпалѣ, онъ под-
нимается1 высокими зубчатыми вершинами, видными съ моря. Затѣмъ большая
часть этой мѣстности покрыта плоскими холмами и обширными простран-
ствами тундръ. Кѣ югу отъ наиболѣе узкаго мѣста Татарскаго или Маміас-
скаго пролива, приблизительно возлѣ Танги и Мгача, хребетъ е опять спу-
скается круто къ берегу и отсюда поднимается къ югу все выше и выше
нѣсколькими параллельными горными кряжами, главныя вершины которыхъ
достигаютъ 2000* ф. и болѣе. Дуй, мѣсто наиболѣе извѣстное на Сахалинѣ,
лежитъ у подошвы высокой горной области, которая прорѣзывается многими
продольными долинами^идущими съ ЮВ. на СЗ. Отъ Дуй и почти до Наяси
главная цѣпь тянется все время по западному берегу, около котораго нерѣдко
обрывисто падаетъ къ морю. Высокая, отдѣльно стоящая гора, на которую я
взбирался и которая называется Ктаузипаль или Пикъ-де-ла Мартиньеръ, даетъ
возможность обозрѣть на востокѣ нѣсколько горныхъ кряжей, поднимающихся
параллельно другъ за другомъ, высоту которыхъ, какъ и самаго Ктаузипаля,
я опредѣляю въ 3000 ф. Къ югу отъ Наяси и озеръ Тауро главная цѣпъ воз-
вращается немного внутрь острова и только низкія предгорія окаймляютъ бе
регъ, пока окола мыса Ламанона большая горная масса Ичары, имѣющая
4000 ф. высоты, спускается опять круто къ морю, Затѣмъ понизившійся уже
хребетъ тянется больше по восточному берегу и образуетъ здѣсь извѣстныя
высокія горы у Нубурипо; въ самомъ узкомъ мѣстѣ острова, между Кусунай
и Мануэ, остается перейти черезъ хребетъ только въ 400 ф. высоты, для того
чтобы добраться до Охотскаго моря. На западной сторонѣ къ югу отъ Ичары
существуетъ вездѣ удобное сухопутное сообщеніе и есть даже непрерываю-
— 88 —
щаяся тропинка; между тѣмъ какъ на восточной сторонѣ утесы часто опу-
скаются къ самому морю, почему и правильное сообщеніе между мѣстностями
начинается только на югъ отъ Мануэ. Къ югу отъ Кусуная западный бере-
говой хребетъ не имѣетъ уже такой значительной высоты и только въ одномъ
мѣстѣ, противъ Нотозамы, внутри острова видна громадная гора, вѣроятно
Пикъ Вернизетъ Ла-Перуза, которая и съ моря, какъ напр. на пути отъ
Кусуная до залива Ольги, долго еще представляется уединеннымъ островомъ,
послѣ того какъ берегъ Сахалина скрылся уже изъ глазъ. Къ югу отъ этой горы
тянется низкій лѣсистый хребетъ, до мыса Крильона, прорѣзываемый много-
численными ручьями, текущими параллельно съ востока на западъ, которые
прорыли себѣ глубокое русло въ мергелевыхъ пластахъ этой мѣстности. От-
дѣльныя, изолированно стоящія на берегу, горы, вѣроятно остатки прежнихъ
цѣпей, какъ напр. Тукотанъ въ 1500 ф. высоты, дають возможность обозрѣть
строеніе этой мѣстности. Съ вершины этой горы виднѣются далеко на востокѣ
ысокія, голыя горныя массы. Большая часть залива Анивы — низменна.
Только концы трехъ горныхъ цѣпей упираются въ заливъ и обусловливаетъ
его Форму. Первая цѣпь — это уже упомянутый западный береговой хребетъ,
вторая—это, такъ называемый Гленомъ, хребетъ Сусуяскій, который, начи-
наясь у залива Анивы, спускается при Очехпоко къ Охотскому морю и со-
провождаетъ его почти до устья Оненая или Пайну. Между этимъ и запад-
нымъ береговымъ хребтомъ лежитъ большая низменность, названная Гленомъ по
имени главныхъ рѣкъ, низменностью Сусуя-Оненайской. Третья цѣпь, параллель-
ная двумъ первымъ, есть восточный береговой хребетъ, простирающійся отъ
мыса Анива или Сиретока до Айрупа и отдѣленный отъ хребта Сусуяскаго
заливомъ Мордвинова и низменностями, окружающими озера Тоопуци и Ту
найча. На восточномъ берегу къ сѣверу отъ устья Найпу, главная масса за-
паднаго береговаго хребта, называемаго здѣсь Центральнымъ хребтомъ, спус-
кается круто къ морю и тянется такимъ образомъ до Каспи или Венкотана;
отсюда уже онъ опять возвращается внутрь. У Котанкиса и Найоро, въ за-
ливѣ Терпѣнія, начинается большая низменность, окружающая нижнее тече-
ніе Пороная и озеро Тарайка. Съ этой низме ности видѣнъ на западѣ подни-
мающійся изъ болотъ, громадный отвѣсный хребетъ съ зубчатыми краями;
на востокѣ же болѣе округленныя горныя Формы, постепенно повышаясь,
окаймляютъ низменность. Восточный береговой хребетъ, идущій отъ мыса
Терпѣнія до устья Тими, извѣстенъ иамъ со стороны моря только благодаря
Крузенштерну; съ суши же, по тѣмъ незначительнымъ изслѣдованіямъ, кото-
рыя мы могли предпринять изъ долины Пороная*). Долина Пороная низменна и
болотиста, можетъ быть даже на 100 верстъ отъ устья; тутъ только лѣсистыя горы
приближаются къ рѣкѣ, образующей въ своемъ теченіи множество изгибовъ.
Съ верхняго теченія Пороная, Плы или Ты, изъ источниковъ котораго одинъ
Въ 1868 году этотъ берегъ изслѣдованъ горнымъ инженеромъ И. А. Лопатинымъ.
— 89 —
принадлежитъ кажется западному, другой—восточному хребту, проходятъ черезъ
широкій перевалъ въ долину Тыми; по этой рѣкѣ поднимаются на небольшое
разстояніе, до селенія Иблка, а потомъ по протокамъ Пилгни и Удмдамъ, до
главнаго хребта западной цѣпи, высотой около 1000 ф., чтобы затѣмъ по
ручью Аркаю спуститься на западный берегъ. Неприступность Сахалинскихъ
горъ ясно доказывается тѣмъ, что отъ того мѣста, гдѣ горы становятся выше
и круче, существуетъ всего два перехода отъ Тыми на западный берегъ къ
Мгачу и Аркаю. Къ югу же отсюда, на разстояніи 3-хъ градусовъ широты,
до Кусуная, не существуетъ ровно никакого сообщенія между восточной и за-
падной сторонами хребта; изъ Кусуная же въ Мануэ ведетъ проторенная и
давно извѣстная тропинка. Въ южной части острова, болѣе многолюдной и
заселенной Японцами, существуетъ нѣсколько переходовъ; такъ напр. изъ Туная
въ долину Труотага, изъ Кусункотана въ Очехпоко, отъ Сусуи черезъ Такой
къ рѣкѣ Найпу и т. д. Тоже и на сѣверѣ, гдѣ Гиляцкія селенія на Амур-
скомъ лиманѣ чаще сообщаются съ селеніями, расположенными на берегу
Охотскаго моря.
Очертаніе береговъ Сахалина замѣчательно прямолинейно, не смотря на
множество углубленій, показанныхъ на многихъ картахъ. За то вдоль берега
лежитъ цѣлый рядъ озеръ, бывшихъ заливовъ, отрѣзанныхъ отъ моря нако-
пившимся наносомъ, и соединяющихся съ нимъ въ настоящее время узкими
рукавами. Но и эти озера постепенно заростаютъ и становятся болотистыми
низменностями, какъ на прим. окрестности поста Кусуная. Берега Восточнаго
океана представляютъ такія же явленія. Изъ рѣкъ острова ни одна не судо-
ходна для судовъ большаго размѣра.
ЗАМѢТКИ О КЛИМАТѢ.
Во время нашего пребыванія на островѣ Сахалинѣ были установлены
въ трехъ мѣстахъ правильныя термометрическія наблюденія, а именно: въ
постахъ Дуй, КуСунаѣ и Мануэ, особенно въ теченіи зимы 1860 на 1861 г.
Въ то же время въ Кусунаѣ, начиная съ Августа 1860 и до Іюля 1861 г.
показанія барометра наблюдались три раза въ день. Наши метеорологическія
дневники еще не опубликованы сполна, но ими воспользовался академикъ
Л И. Шренкъ, при составленіи своего «Очерка Физической географіи сѣверо-
японскаго моря. С. Петербургъ, 1861». Кромѣ того можно найти нѣкоторыя
подробности о Сахалинскомъ климатѣ въ статьѣ доктора Добротворскаго:
«Южная часть острова Сахалина» въ извѣстіяхъ сибирскаго отдѣла геогра-
фическаго общества. Томъ I, № 2, стр. 18. Здѣсь я ограничиваюсь нѣкото-
рыми общими замѣчаніями.
Разница въ климатѣ между восточной и западной сторонами острова
удивительная. Въ то время, какъ на западной сторонѣ, въ постахъ Дуй и Ку-
сунаѣ, обнаруживается почти одинаковый холодъ, и термометръ, по наблюденіямъ,
12
- 9» -
не опускался вообще ниже 23° В., въ долинѣ Тыми холодъ, но наблюденіямъ
Шренка, доходилъ до 40° В. *) и я самъ во время моего путешествія въ на-
чалѣ Февраля 1861 г. подвергался въ заливѣ Терпѣнія довольно продолжи-
тельному холоду отъ 28—30° В., тогда какъ онъ пи въ Мануэ, ни въ Кусунаѣ
не превышалъ 20й
Между только что упомянутыми двумя мѣетонстями нѣтъ значительной раз-
ницы въ температурѣ; вліяніе же болѣе холоднаго Охотскаго моря обнаруживаетем
даже и въ широту Мануэ въ томъ, что здѣсь каждую зиму, отъ половины Ян-
варя и до половины Апрѣля, образуется вдоль всего берега, до залива Терпѣ-
нія и далѣе, ледяная кора; между тѣмъ какъ западный берегъ не покрывается
льдомъ почти до широты Дуй, и пловучій, гонимый вѣтромъ, ледъ задержи-
вается здѣсь лишь на нѣсколько дней. Амурскій лиманъ, окаймляющій сѣверо-
западный берегъ Сахалина, покрытъ каждую зиму, почти до конца Мая льдомъ
и вскрывается приблизительно 10—14 днями позже самаго Амура. Разница
между постами Дуй и Кусуная оказывается еще въ томъ, что въ послѣднемъ
наступаютъ иногда среди зимы оттепели, въ Дуй же этого не бываетъ.
Лѣтній жаръ незначителенъ и не продолжителенъ; еще въ Іюпѣ мнѣ
случалось въ Дуй испытывать морозныя ночи. Изобильные дожди идутъ въ
продолженіи всего лѣта и доводятъ растительность до необыкновеннной рос-
коши. Количество снѣга зимою весьма значительно, особенно въ лѣсистыхъ
мѣстностяхъ, которыя занимаютъ большую часть острова. По дорогѣ между
Кусунаемъ и Мануэ слой снѣга былъ, какъ я убѣдился, 7 ф. глубиною. Даже
на открытыхъ мѣстахъ, какъ напр. на тундрахъ долины Пороная или Плы,
снѣгъ имѣлъ 3 ф. глубины, такъ что пѣшеходъ не отваживается выйти въ
этихъ мѣстностяхъ иначе, какъ на лыжахъ. Только нѣкоторыя мѣста зимою
бѣднѣе снѣгомъ, какъ напр. туцдры противъ мыса Лазарева и болѣе высокія
горы, почему олени зимою сюда преимущественно и собираются.
Снѣгъ начинаетъ падать въ началѣ Октября, на югѣ нѣсколько позже;
въ Ноябрѣ и Декабрѣ свирѣпствуютъ постоянно бури и мятели (пурга), дую-
щія то съ ЮЗ, то съ СВ. Со второй половины Января и до начала Марта
бываетъ обыкновенно, какъ и въ мѣстностяхъ, лежащихъ у устья Амура,
прекрасная, ровная зимняя погода и въ это-то время туземцы преимущественно
совершаютъ свои поѣздки.
Рѣки замерзаютъ обыкновенно, по крайней мѣрѣ возлѣ Дуй и Кусуная,
въ половинѣ Ноября, а вскрываются въ концѣ Марта или въ началѣ Апрѣля.
Растительность начинаетъ распускаться въ обѣихъ мѣстахъ почти одно-
временно. А(1опів ашпгепзіз, первый весенній цвѣтокъ, найденъ распустив-
шимся въ Дуй 6-го Апрѣля, въ Кусунаѣ 1-го. Затѣмъ слѣдуютъ другіе ве-
сенніе цвѣты Са^еа Іиіеа, Согубаііз ашЪі^иа, бушріосагриа Гоеііііиз и Каші-
зсѣаіісиз, Аіпив, Аіпазіег и ивы; но при этомъ всѣ появились въ Кусунаѣ
раньше, чѣмъ въ Дуй.
*) Наблюденія производились на ртутномъ термометрѣ.
— <91 —
На тундрахъ Хои и Ванди, которыя лежали зимою подъ бѣднымъ сравни-
тельно снѣжнымъ покровомъ, Гленъ нашелъ между 15 и 20 Мая цвѣтущіе
ВЬосІобевйгон рагѵііоііиш и Ьоівеіеигіа ргоситЪепе.
На высокихъ горахъ снѣгъ лежитъ до конца Іюня, и даже 11-го Іюля я
видѣлъ* съ высоты Ктаузипаля длинныя снѣжныя полосы на склонахъ горъ
внутренней части острова.
ПОДРАЗШЕШЯ И ОБЩІЙ ІАРШЕРЪ ФЛОРЫ.
Флора о. Сахалина распадается на двѣ естественныя области, обуслов-
ливаемыя очертаніями горъ и географическимъ положеніемъ острова. Первая,
юго-западная, занимаетъ южный полуостровъ до залива Терпѣнія и западный
склонъ большаго центральнаго или западнаго береговаго хребта до того мѣста,
гдѣ послѣдній къ сѣверу отъ Дуй, приблизительно около Мгача и Танги, на-
чинаетъ понижаться и отступаетъ отъ берега. Другая, сѣверовосточная, зани-
маетъвесь сѣверъ и востокъ и большую часть гористой мѣстности внутри острова.
Первая часть по своей Флорѣ приближается къ сѣверо-японской; берега
замерзаютъ здѣсь на небольшія пространства, или же вовсе не замерзаютъ
подъ вліяніемъ теплаго теченія изъ Японскаго моря и благодаря присутствію
горъ,, защищающихъ эту область отъ холодныхъ сѣверныхъ и сѣверо-восточныхъ
вѣтровъ. Во время нашего пребыванія мы только эту часть Флоры и могли
изслѣдовалъ подробно и въ разныя времена года.
Сѣверовосточная область Флоры знакома намъ только по двумъ экску-
ріямъ—осенней и весенней, которыя Гленъ предпринималъ къ тундрамъ Хои,
Вяхту и Тыка; а также изъ довольно далекихъ зимнихъ путешествій, совер-
шенныхъ ІПренкомъ, Гленомъ и мною. Желающихъ получить болѣе точныя
свѣдѣнія объ этой области, я попрошу обратиться къ отчету Глена въ исто-
рической части этого труда, самъ же я ограничусь указаніемъ главныхъ чертъ
съ прибавленіемъ моихъ личныхъ взглядовъ.
Впослѣдствіи наши свѣдѣнія о Флорѣ этой части острова нѣсколько до-
полнялись коллекціями, привезенными гг. Лопатинымъ и Мицулемъ.
Область эта состоитъ изъ тундръ и горъ; главное лѣсное дерево — лист-
венница и бѣлая береза. Рісеа азапепзіз и АЬіеэ ЗасЬаІіпепаіз, которыя на
югѣ образуютъ главную составную часть горныхъ лѣсовъ, отступаютъ на сѣ
верѣ на второй планъ. Ріпиз (СешЬга) ритііа *) встрѣчается повсемѣстно, даже
на тундрахъ лежащихъ въ уровень съ морской поверхностью, а на горахъ вы-
тѣсняетъ древесную растительность. По дорогѣ отъ залива Терпѣнія вверхъ по По-
роняю къ Тыми, на далеко простирающейся береговой низменности мнѣ попа
*) Шріенкъ заявляетъ со словъ гиляковъ ^Махіш. р. 263, 329) о существованіи и во йнутрён-
пости Сахалина древовиднаго кедра; жъ чему сго побуждаетъ названіе мускра, звучащее подобно
употребляемому Амурскими гиляками для Ріпиз (СетЪга) тапскскигіса. Гленъ узналъ, что у гилн-
ковъ на Тими Рориіиз Зиаѵеоіепа носитъ названіе мускръ. Мы же не видѣли на Сахалинѣ высоко-
стольныхъ кедровъ.
— 02 —
дались главнымъ образомъ лиственницы и кедровые кустарники, съ цримѣсью
сѣверныхъ лиственныхъ деревьевъ; поднимаясь вверхъ по рѣкѣ мы прорѣзы-
вали нѣсколько разъ обширныя^ безлѣсныя тундры и только изрѣдка у бере-
говъ рѣки появлялись узкія полосы лѣса. Лиственницы торчали кое-гдѣ на
огромныхъ пустыряхъ, окаймленныхъ лиственнымъ лѣсомъ по окраинамъ;
только изрѣдка (чаще-же по мѣрѣ приближенія къ горамъ) попадались вѣчно
зеленые хвойные лѣса; берега и острова рѣки были усѣяны кустарниками
розъ и Согпие зіЬігіса, котораго нѣтъ на югѣ Сахалина; на наносной землѣ
долины встрѣчались не рѣдко громадные экземпляры Рориіиз зиаѵеоіепз. Сло
вомъ все представляло такой видъ, какой имѣютъ прибрежныя мѣстности
Охотскаго моря. Плоско выгнутый водораздѣлъ изъ Пороная къ Тыми былъ
рѣдко усаженъ корявыми лиственницами; напротивъ въ долинѣ Тыми и его
притоковъ Пилгни и Удмидамъ встрѣчались прекрасныя группы крѣпкихъ и
вполнѣ развившихся лиственницъ, которыя вмѣстѣ съ бѣлыми березами и
и здѣсь еще образуютъ главную составную часть лѣса. Спустившись въ до-
лину Аркая, лиственницы исчезаютъ и уступаютъ мѣсто вѣчно зеленымъ
хвойнымъ лѣсамъ АЬіез засііаііпепзів и Рісеа а]апепяіз, изъ которыхъ особенно
послѣдняя наполняетъ большую часть склоновъ долинъ.
По описаніямъ Глена тундры Хои и Вахту представляютъ собою пустыри,
безлѣсные или усаженные лишь кедровымъ сланцемъ и приземистыми листвен-
ницами, лишайниками, Ешреігиш и Ѵассіпіпш ѵіііз «Гсіаеа, между которыми
встрѣчаются альпійскія травы и кустарники, какъ напр. Вію(іо(іеп(1гоп рагѵі-
іоііиш, Ьоізеіепгіа ргосшпЪепз, біѵегзіа апешопоИез, АгсіозіарЬуІоз аіріпа,
Веіиіа МиМетіогПі и папа, а также сѣверныя Сагісез, какъ ^ІоЬиІагіѳ и
гагіПога, которыя я вновь нашелъ на Вурейскомъ хребтѣ, за полосою де-
ревьевъ на высотѣ 5.000 ф. Появленіе ихъ на сѣверѣ Сахалина на одномъ
уровнѣ съ поверхностью моря, можно легче всего объяснить вліяніемъ холод-
наго Охотскаго моря.
Такъ какъ эти пустыри бѣдны зимою снѣгомъ, то проѣзжая здѣсь въ
Февралѣ 1861 г., я могъ представить себѣ картину растительности тундръ
Хои, Вяхту, Тыка и Ляка.
Далѣе къ сѣверу я ознакомился съ растительностью въ окрестности Там-
лаво у мыса Головачева, но только въ ея зимнемъ покровѣ, такъ какъ изслѣ-
дованіе открытыхъ здѣсь угольныхъ залежей, привело меня сюда въ Февралѣ
1862 г. Низкіе волнобразные, наносные холмы покрывали страну и были уса-
жены рѣдкимъ лѣсомъ изъ лиственницъ съ СешЬга ритііа и сѣверными ли-
ственными деревьями, Ругиз аисирагіа, Аіпаэіег Ггиіісозиэ, Веіиіа аІЬа. На
одной топографической картѣ той части берега о. Сахалина, которая окай-
мляетъ амурскій лиманъ и которую (карту) я видѣлъ въ Николаевскѣ, была
показана съ начала отъ берега внутрь острова полоса лиственнаго лѣса, а на
горѣ параллельная первой — полоса кедроваго сланца.
Нужно думать, что Аянская и Удская Флора, а также и Флора мѣстности,
- ЙВ -
окружающей устья Аиура, продолжается и на сѣверѣ Сахалина., такъ что въ этой
области можно, правда, ожидать значительнаго увеличенія число прежнихъ ви-
довъ, но трудно предполагать появленіе совершенно новыхъ. Изъ японскихъ ви-
довъ, которыхъ нѣтъ на Амурѣ, въ этой области намъ ничего не попадалось,
за исключеніемъ АЬіез заскаііпеиѳіз и Апдеіоркуііит игэіппт, которую я
видѣлъ въ долинѣ Тымц.
Коллекціи Лопатина и Мдцулд изъ внутренней и восточной части ост-
рова подтверждаютъ этотъ доглядъ, какъ я уже сказалъ въ введеніи.
Югозападная область Флоры можетъ быть подробнѣе описана, потому
что мы имѣли возможность изслѣдовать ее во всѣ времена года и на самыхъ
разнообразныхъ почвахъ.
Между различными частями этой области есть конечно разница; но вмѣ-
стѣ съ тѣмъ онѣ имѣютъ такъ много общаго, что мы можемъ предпослать
характеристику цѣлой области.
Однообразіе это лучше всего оказывается въ различныхъ поясахъ расти-
тельности, которые легко замѣтить, поднимаясь постепенно отъ морскаго бе-
рега на вершины горъ.
Что касается береговой Флоры, то она представляетъ наибольшее одно-
образіе на всемъ протяженіи области и, какъ кажется, сохраняетъ такой же
характеръ и на сѣверѣ. Въ ней, конечно, встрѣчаются измѣненія, обусловли-
ваемыя характеромъ почвы морскаго берега. На низкихъ, солонцоватыхъ мѣ-
стахъ мы встрѣчаемъ сѣверную солончаковую Флору съ Заіісогпіа ЬегЬасеа,
Шапх шагіііта, Ріапіа^о тагіііта, 8іе11агіа кптіГпза, Роіепііііа апзегіпа ѵаг.,
(хіусегіа ГезіпсаеГогтіз, Сагех эпЬзраікасеа, Ьрег^иіагіа заііпа; сюда же при-
соединяется береговая Флора многочисленныхъ озерковъ, которыя, будучи от-
дѣлены отъ моря узкими полосами земли, соединены все таки съ нимъ корот-
кими рукавами и подвержены приливу и отливу. Эта Флора менѣе всего за-
мѣчательна и представляетъ полнѣйшее сходство съ обыкновенной Флорой
береговыхъ и горныхъ мѣстъ балтійскаго края. Такъ мы имѣемъ здѣсь на
озерѣ Тауро: Капппсиіпз зсеіегаіиз, 8рег$и1агіа тебіа, Скепоробіит аІЬит и
§1аисит, Сгаіеорзіз іеігакіі, Роіу^опит Ііііогаіе и 1араікіГо1іит,Не1еоскагізцпі-
§1итіз; 8сігриз тагііітиз и ТаЪегпаетопіапі. Флора становится своеобразнѣе
тогда, когда вдоль берега начинаютъ тянуться валы изъ песку и гальки; у
самой воды встрѣчаются часто: Мёгіепзіа шагіііта, Ьіпагіа ^етіпіЛога,
Наііапікиз реріоібез; на пескѣ Какаіиѳ герепз, Сагех тасгосеркаіа, Ркеііор-
іегиз ііііогаііз, Огокиз Іаікугоібез, Агіетізіа ѵиі&агіз ѵаг. Іаіііоііа, Скатае-
теіит іеіга^опозрегтпт; на галькахъ 8епесіо Рзеибо-агпіса образуетъ обык-
новенно возлѣ воды длинную, непрерывающуюся полосу; за первой береговой
полосой, уже на сушѣ слѣдуютъ: Еіутиз тоіііз, Роа діитагів, Зипсиз Ьаііісиз,
КиЬіа іаіагіса, Ізаііз ііпсіогіа (возлѣ Дуй), Різит тагііітит, Ткегторэіз
Гакасеа, 8сиіе11агіа всогбіГоІіа, въ иныхъ мѣстахъ ,Китех тагііітиз, Аігіріех
Сгтеііпі и раіиіа, 8а1зо1а зоба, Агіетізіа Зіеііегіапа. Позади первыхъ валовъ
— ш —
встрѣчается часто густой кустарникъ изъ Вова гитова, а далѣе позади, уже
на склонахъ и глубже въ странѣ—чащи изъ Роіу^ойит васкаііпепве (только на
югѣ), достигающаго высоты въ человѣческій ростъ и болѣе. На мѣстахъ ска-
листыхъ у берега ростутъ главнымъ образомъ СосЫеагіа оЫоп^і/оІіа, За^іпа
Ьімаеі, Наіозсіав зсоѣіеиш, Ріаніа^о Капйвскаііса, Агіетізіа іаропіса1, а выше,
на склонахъ Сопіовеііпиш КатізсЬаіісиш и Соеіоріеигйт (хтеііпі.
Затѣмъ слѣдуетъ полоса покатыхъ къ морю склоновъ и рѣчныхъ долинъ.
Склоны эти въ сѣверной части разсматриваемой нами* области, до широты
Кусуная преимущественно покрыты травой, съ небольшой примѣсью кустар-
никовъ; а дальше на югъ, особенно начиная отъ Отехкора и мыса Чикая
кусты преобладаютъ и густо и безпорядочно разбросаны1 по склонамъ.
Эти травой поросшіе склоны представляютъ большое ря'з'нообразіе, смо-
тря по наклонности и положенію: они или покрыты Саіата^говііѳ ригрпгса.
перевитымъ часто Ѵісіа ашоепа, и переполнены громадными стебелями. Ап-
§е1орЪу11пш игзіппт; или же представляютъ разнообразную растительность
травъ изъ А^11і1е$іа ПаЪеІІаіа, Ѳегашшп егіапійит Зрітаеа Агипсия,
Виріеигит ЗасЬаІіпепве, Реисесіапит іегеЬіпіііасеит, Ре&’сиіагів гевирі-
паіа, Агаііа гасетова ѵаг., АЛепорІюга ѵегіісіііаіа, Запввигеа асптіпаіа,
Роіу^опит АѴеугісЪіі, Нетегосаііів МійбепіогГГі, Еіііит вресіаЬіІе, Азрага-
^ив ЗіеЬоібі, разные виды Сургіредіит, Сагех (тХпеІіпі, Іоп^егозігаіа, рѳді-
іогтіа и др. Изъ кустарниковыхъ здѣсь встрѣчаются: Махітоѵѵісгіа скіпепвів
ѵаг., Асііпіііа коіотісіа, Еѵопутив ІаііГоІіив, тасгоріегив, Ругив аатЪисіГоІіа,
Согпив виесіса, ЕІеиіегососсПв вепіісояив, Ьопісега сЬгувайіка и СгІеЙПі, Ві-
Ьев гиЬгит, 8а1іх саргеа и др.
Эти самые кустарники принимаютъ на югѣ большіе размѣры, къ нимъ
присоединяются: РИеІІобепбгоп атпгепѳе ѵаг., ѴіЬигтпп ріісаіит, Рапах
гісіпіГоІіа,, ЭітогркапіЬи^ тапбзсЬпгіса, Ѵііів ТкипЬег&іі, С^иегбиз топ^оКса,
АсііпіОіа аг&иіа и роіу^ата, Сеіаеігпв агіісиіаіиа, Еѵопутив 8іеЬо1<ііі И аіа-
іиз, а Атипёіпагіа кигііепвів, произрастаніе которой на сѣверѣ ограничено
снизу полосою хвойнаго лѣса, здѣсь спускается до мореной поверхности. Изъ
травъ этой области я могу указать на югѣ только нѣсколько новыхъ, Такъ
напр. Тгоіііив тасгореіаіиз и Ьіііит СіеЬпі; главное различіе между Сѣве-
ромъ и югомъ Сахалина состоитъ только въ большомъ разнообразіи деревьевъ
и кустарниковъ послѣднягок Дйо обширныхъ долинъ, какъ напр. дОлйнЫ-' Дуй,
окружено обыкновенно лиственными деревьями, вязами, ивами (8й1іх*Ъгнсіеова
и Засйаііпепвів),- ольхами, тополями1 (Рориіпа зиаѵеоіепй и ігѳтиіа)^ съ не-
большой примѣсью ясеней, ближе къ рѣкѣ, въ области, подверГНЮЩейОЙ За-
топленіямъ, деревья исчезаютъ; сначала я долженъ былъ пробраться сквозь
чащу лиственныхъ стеблей РеіазііёН іаропісив выше человѣческаго роста, за-
тѣмъ попадъ въ еще болѣе непріятную чащу крапивы, такОй-же высоты (часто
обвитой 8»е1іІ2орероп Ьгуопіаеіоііпгі), тянувшійся почти до рѣки, гдѣ ее смѣ-
нили камышъ и береговыя ивы. Къ болѣе узкихъ долинахъ лиственныя де-
- м -
ревья и отчдсти хдойвдія приближаются близко къ рѣкѣ и здѣсь развивается
роскошная растительность изъ довольно обыкновенныхъ травъ, какъ Агіетізіа
ѵпі^агіэ, 8епесіо раітайіз, Саеаііа Ііазіаіа, на болѣе свободныхъ скалистыхъ
мѣстахъ: Йрігаеа катізсЬаііса, Асоиііит ЕізсЬегі, Апетопе Гіаесісіа, Тгаий
ѵеНегіа ]аропіса, (’ітісіГи^а эітріех, ВіЬез аіТіие, Азіег СгІеЪпі, ВірЬу11е|а
Огауі н др..
Если рѣчныя низменности состоятъ изъ песку, то онѣ покрыты чащею
ивъ Едиізейіт куетаіе, съ которымъ не рѣдко смѣшивается Пепіагіа базу-
ІоЬа и Ьіііиіп зресІаЬіІе.
Болѣе оригинальную растительность въ нижнемъ поясѣ и въ тоже время
наиболѣе богатую по содержанію своеобразныхъ видовъ находимъ мы на ска-
листыхъ обрывахъ береговыхъ горъ; здѣсь встрѣчаются ЭгаЬа Ьогеаіів и 8аска-
Ііпепѳіз, Обопіосусінз кагііепзіз, АгаЪіз ^аропіса, 8і1епе засііаііпепзіз, 8ахі-
іга^а заскаііпепбіз и Ьгопсіііаііз, 8епесіо Іи^епэ, Агіетйзіа вегіееа, Апіке-
шіз АѴеугісЬіі, 8е<1ит суапеит, Ѵегопіса 8сЬті(1ііапа, Регіісиіагіз ѵепизі а
ѵаг., 8іепапіііішп заскаііпепзе, ѴѴоосІзіа роіузііеііоіЛез и др.
Третью полосу, уже болѣе возвышенную, образуютъ хвойные лѣса; она
представляетъ большое однообразіе на всемъ своемъ протяженіи. Заканчивается
она у береговъ на высотѣ приблизительно въ 800 ф ., внутри же острова под-
нимается гораздо выше, такъ что даже высокія вершины представляются по-
крытыми темнымъ хвойнымъ лѣсомъ.
Главную часть сахалинскаго хвойнаго лѣса составляютъ упомянутыя уже
деревья Рісеа ауапепвіз и АЪіез заскаііпепзіз; въ Ю. 3. части Сахалина лист-
венницы попадаются обыкновенно только въ болотистыхъ низменностяхъ.
Вмѣшанныя съ обоими видами хвойныхъ находятся Веіиіа аІЬа, ЗогЬиз
аисиратіа, а по сосѣдству съ ними — Асег зрісаіит и Мдпо, Еѵопутиз тас-
торісгиз, Асііпісііа Коіотікіа^ которая на сѣверѣ стелется лишь низко но землѣ,
а на югѣ высоко вползаетъ на деревья; кромѣ этихъ на югѣ находятся еще
обѣ Нубгал^еае Н. зсап&епз и роіудата, Ргппиз 8іогі, Махішоѵісіі. Рзеп-
босегазиз и на склонахъ, выше названные кустарники и деревья, (^иегспе
шоп^оііса попадается по одиночкѣ на западѣ по оврагамъ и покатостямъ на
опушкахъ хвойныхъ лѣсовъ, какъ и Ргахіппз шашізсЪигіса; на Ю, В. ост
рова, въ долинѣ Такое, Гленъ видѣлъ цѣлыя смѣшанныя рощи лиственницы,
дуба и вяза. Въ тѣни хвойнаго лѣса растутъ различныя характеристическія
Формы; изъ кустарниковъ: Вех гидаза л на югѣ Бкіттіа іар&піса, кромѣ
всюду распространенной бузины и малины; изъ травъ и злаковъ: Апетопе
дгасіііз, Айопіз атигепзіз, Асопііит Вусосіопмт, Ѵіоіа итЪгоза, Сотркоре-
іаішп Махітоипсгіі9 ОзтогЫяа атигепзіз, Согпиз сапайепзіз, Ілппаеи Ьогеаііз,
Ѵассіпіитп ргаезіапз^ Саііит оЬоѵаіит, ігі{1огипъ, Нурорііуз тгМ(Іога, Мопо-
ігора ипі/іога, Азрегиіа о&огаіа, Саеаііа аитіеиіаіа, Сатрапиіа сігсаеоіАез^
Авагипь ВіеЬоІЛі^ Сііпіопіа и&епзіз9 ЬИіит аѵепасеит (въ не густо поросшихъ
мѣстахъ) Сагех 8асКаІіпеп8І8) (аісаіа, дІоЬиІагіз, Вгуікіпіа саисіаіа, Саіатад-
— 06 —
гозііз заскаііпепзіз, Плауны, между которыми на югѣ заслуживаютъ вниманія
БусОродіиш беггаіит и многочисленныя, красивыя, лѣсныя орхидіи: Саіурзо
Ьогеаііз, Ілзіега Езскзскоіігіапа, сог&аіа, №еоіііа підмз аѵіз, Еркірріапікиз
З&тиііі) Ооойуега герепз,^ Еріродіит Отеііпі^ кромѣ того обыкновенныя
Ругоіае и друг.
За полосой хвойнаго лѣса, на береговыхъ горахъ слѣдуетъ (четвер-
тая) полоса лиственнаго лѣса, который характеризуется главнымъ образомъ
двумя растеніями: Веіиіа Егтапі и Агип&іпагіа кигііепзіз. Склоны горъ, если
они не совершенно скалисты, на западномъ берегу за хвойнымъ лѣсомъ по-
крыты почти непроходимою чащею изъ А. кигііепзіз, гибкіе, гладкіе и твер-
дые стволы которой охватываютъ ноги и не рѣдко заставляютъ путешествен-
ника падать; вершины горъ, не превышающія 1000 — 1200 фут., увѣнчаны
рѣдкимъ лѣсомъ толсто и коротко-ствольпой Веіиіа Егтапі. темно зеленая,
сочная листва которой уже изда лиимѣетъ прекрасный видъ. Кь числу весьма
постояныхъ обитателей четвертой полосы кромѣ двухъ вышеупомянутыхъ,
принадлежитъ еще Саіурігозіідта М'МепЛог/^, которая, однако, не рѣдко встрѣ-
чается по оврагамъ въ области хвойнаго лѣса. Тамъ, гдѣ А. кигііепзіз водво-
рилась, она вытѣсняетъ всякое другое растеніе; на свободныхъ мѣстахъ от-
части вновь появляются травы и кустарники нижнихъ склоновъ, такъ оба
Асег, Тахиз Ъассаіа образуютъ часто большія, живыя изгороди (какъ на Ну-
бурипо), нерѣдко встрѣчается Еѵопутиз ІаИ/оИиз; Ѵассіпіипъ оѵаіі/'оішт-т&е
и Втаіііі особенно свойственны этой области. На югѣ Сахалина всѣ вновь
появляющіяся японскія деревья и кусты находятся именно въ этой области
въ наибольшемъ разнообразіи: ѴіЪигпит ріісаіит, Ну&гапдеа зсапсіепз и
рапісиіаіа, Рапах гісіпі/Ыіа, Ыдизігит ІЬоіа ѵаг. и друг. На восточной сто-
ронѣ южной части нашего острова, на Сусуѣ и восточныхъ береговыхъ го-
рахъ, Гленъ нашелъ, правда, такую-же верхнюю область лиственнаго лѣса,
какъ и на западѣ, но Агипйіпагіа встрѣчается несравненно рѣже и тамъ по-
падаются только нѣкоторые- японскіе кусты и деревья; Ркеііо&епйгоп, Вітог-
ркапіиз тапсізскигісиз. Рапах тісіпі/оііа ограничиваются юго-западной око-
нечностью острова, которая можетъ считаться богатѣйшею мѣстностью саха-
линской Флоры.
За верхнею областью лиственнаго лѣса слѣдуетъ на высокихъ горахъ, а
на восточной сторонѣ и на болѣе низкихъ, густой почти непроходимый поясъ
изъ Ріпиз (С&упЪга) ритйа, составляющій переходъ къ настоящей альпійской
растительности, занимающей голыя хребты и горныя вершины въ этомъ по-
ясѣ. Къ сожалѣнію, мы нигдѣ не проникали дальше области кедроваго сланца
въ область собственно альпійской Флоры и знаемъ альпійскія растенія на-
шего острова толі.ко благодаря нѣкоторымъ счастливымъ мѣстамъ, гдѣ аль-
пійская Флора водворилась подъ рѣдко-разбросанными кустами сибирскаго кедра.
На вершинѣ круто подымающагося, скалистаго Ктаузипаля, гдѣ мнѣ вовсе не
приходилось гіробираться сквозь кедровую чащу, и гдѣ встрѣчаются лишь оди-
- 97 —
ноко-стоящіе кусты СетЪг а ритііа, я нашелъ, О&уігорія сатрезігі Атвпагіа
саріііагіз, Ткіазрі соскіеагі/огте, Роіудопит Візіогіа, Вкосіосіепсігоп катізска-
іісит^ Ніегоскіоа аіріпа. Сагех тасгоскаеіа и [етгидіпеа ѵаг. На Ичару, гдѣ
мы видѣли громадную, скалистую массу, выдающуюся надъ поясомъ кедроваго
сланца, намъ не удалось добраться; за то на склонѣ, богатомъ источниками,
Нубурипо, на сѣверъ отъ Мануэ, ниже области здѣсь очень густаго кедроваго
сланца, покрывающаго наиболѣе высокія вершины, я нашелъ Масторойіит
ріегозреттит, Ріарепзіа Іарропіса, Вкобобепбгоп катібсѣаііспт, Тіііп^іа а]а-
пепбій, Тоі'іеМіа ппіапв. Съ хребта Сусуйскаго, у источника Инонусная,
Гленъ привезъ Іікойойепйгоп катізскаіісит и Тіііпдіа адапепзіз.
И такъ, изъ вышесказаннаго слѣдуетъ, что мы можемъ различить на Са-
халинѣ, особенно въ южной его части, отъ пяти до 6-ти вертикальныхъ по-
ясовъ растительности: 1) поясъ морскаго прибрежья, 2) Нижній поясъ лист-
веннаго лѣса, 3) поясъ хвойнаго лѣса, 4) верхній поясъ лиственнаго лѣса съ
Веіиіа, Егтапі и Агип&іпагіа кигііепзіз, 5) поясъ кедроваго сланца съ Ріпиз
(СетЪта) ритііа и 6) мало охарактеризованный и почти неизвѣстный верхгіе-
альпійскій.
Довольно трудно выразить въ футахъ высоту этихъ поясовъ, потому что
они неодинаковы въ различныхъ мѣстахъ. Вообще же, главнымъ образомъ
поясъ кедроваго сланца подымается на западѣ выше, нежели на востокѣ, гдѣ
(на западѣ) высоту его можно принять равной 2.000 Фут. У Нубурипо, сѣвер-
нѣе Мануэ — на востокѣ, я нашелъ поясъ кедроваго сланца почти на вы-
шинѣ 1000 Фут., тогда какъ на юго-западной сторонѣ острова, я поднялся у
Тукотана, немного сѣвернѣе отъ Ендунгомо или Туная, на гору въ 1,500 ф.
высоты (по барометрическому измѣренію) съ вершиною, выдавшейся изъ хвой-
наго лѣса, покрытою Агип&іпагіа кигііепзіз^ между которой попадались от-
дѣльные стволы Веіиіа Егтапі. Кромѣ того, тамъ попадалось много травъ
нижнихъ склоновъ приземистаго вида, напр. Ьі^піагіа ЗіЫгіса. Съ вершины
Тукотанъ-Нубури мнѣ представлялся красивый видъ на довольно низкія въ
этомъ мѣстѣ западныя, прибрежныя горы. Далеко на востокѣ обрисовывался
центральный хребетъ, у котораго, казалось, лежали источники многихъ рѣкъ;
изливающихся на западъ въ Татарскій проливъ, на югѣ—въ заливъ Анива и
на востокѣ—въ Охотское море. Въ подзорную трубку можно было видѣть вели-
чественный поясъ кедроваго сланца, окаймлявшій выдававшуюся изъ него го-
лую вершину. Попытка пробраться на эту вершину, лежавшую, казалось, не
далѣе 25 верстъ и расположенной къ западу отъ сел. Нотозамы, не удалась,
благодаря непроходимымъ кустарникамъ арундинаріи, попавшимся въ самомъ
началѣ нашего путешествія. Болѣе значительныя путешествія во внутрь ост-
рова возможны здѣсь только зимою на лыжахъ, лѣтомъ же это сопряЖёУо съ
большою потерею времени. Съ восточной стороны, откуда Гленъ ийѣлъ воз-
можность видѣть туже вершину съ источниковъ Инонусная, доступъ къ ней
легче, такъ кацъ Агип&іпагіа находится тамъ не въ столь громадномъ коли-
чествѣ. Въ 1868 г. Лопатинъ вмѣстѣ съ топографомъ Бѣлкинымъ проходили
- В8 -
къ сѣверу отъ вышеупомянутой горы переваливаясь съ вершины Ойненая на
вершину Туммоная. Въ трубу Лопатинъ видѣлъ, что на вершинѣ горы-смѣ-
шанный лѣсъ; кромѣ кедроваго сланца онъ различалъ ель и березу. Изъ итого
видно, что внутри края условія распредѣленія растеній нѣсколько измѣняются
какъ мы объ этомъ говорили и выше. Отъ Флоры гористой мѣстности рѣзко от-
личается Флора болотистыхъ низменностей, которыя тянутся параллельно го-
рамъ) какъ напр. отчасти изслѣдованныя Гленомъ низменности Сусуя Оннбнай-
ская и Топучи-^унайчинская. Эти болотистыя низменности, какъ и изолиро-
ванныя небольшія болота возлѣ озера Трайциска, при устьѣ рѣки Кусунай и
на полуостровѣ Ноторо къ югу отъ Нотозамы, имѣютъ совершенно сѣверный
характеръ. Лѣсъ состоитъ преимущественно изъ Ьагіх (іаитіса и Веіиіа аІЪа,
большая часть земли покрыты оленьимъ мохомъ (вслѣдствіе чего здѣсь часто
встрѣчаются олени), и болота поросши сѣверными осоками (сагісез) вмѣстѣ
съ немногими мѣстными видами; между осоками должны быть упомянуты, осо-
бенно при переходѣ отъ моховыхъ болотъ къ лѣсамъ изъ лиственницѣ, Сагех
и рьеиМоІіасеа и въ глубинѣ мха С. ітаігізсапа а также далеко
ползущая С. Рзеисіо-сигаіса. Между мѣстами поросшими Сагісез попадались
промежутки, покрытые ВмЬиз Скатаемогиз, мѣстами также атсіісиз. Странно,
что первому здѣсь свойственны красныя ягоды, хотя онъ нйчѣмъ не отли-
чаются отъ нашей обыкновенной морошки, которая на сѣверѣ Сахалина бы-
ваетъ съ обыкновенными оранжевыми ягодами Гленъ нашелъ въ одной низ-
менности, прилегающей къ заливу Анива, ель, которая не попадалась до того
на Сахалинѣ; она очень близко подходитъ къ Сибирской Рісеа оЪоѵаіа и по-
жалуй должна быть къ ней причислена.
Сравненіе богатой растительности южнаго характера, на горахъ южной
части Сахалина даже за чертою хвойныхъ лѣсовъ, какъ-то: Агипбіпагіа, Ѵі-
ІІ8, Рйе11о(іеп(ігоп, Рапах, Нубгап^еа, съ растительностью низменностей съ
сѣвернымъ характеромъ возбуждаетъ различные вопросы о причинахъ верти-
кальнаго распредѣленія растеній. Сѣверный характеръ низменностей можетъ
быть опредѣляется болотами, но какъ объяснить почему встрѣчаются на Са-
халинѣ въ субъ-альпійскомъ поясѣ Японскіе кусты и деревья? Не необходимо
ли предположить болѣе сильное вліяніе солнца на горахъ, чѣмъ также объ-
яснится и большое богатство Флоры За границею хвойныхъ лѣсовъ.
СТАТИСТИКА И ИСТОРІЯ ФЛОРЫ,
Въ спеціальной части этого труда насчитано 6Ов сосудистыхъ растеній;
^4, высшихъ тайнобрачныхъ и 575 явнобрачныхъ, изъ которыхъ 413 двудолъ
ныхъ, а 155 однодольныхъ, слѣдовательно число послѣднихъ относится къ
числу первыхъ, какъ 1	2,7.
Многочисленность деревьевъ сравнительно съ растеніями травянистыми
составляетъ особенность сахалинской Флоры. Здѣсь, именно, Мы имѣемъ, ис-
— —
ключивъ полукустарццци, съ дочти деревянистымъ корнемъ, 100 настоящихъ
кустарцддрвъ и деревьевъ нз 500 травянистыхъ растеній, тогда какъ Въ на-
шей, напримѣръ, мѣстной балтійской Флорѣ, деревья и кусты обыкновенно
составляютъ только 11іа всей ©лоры. Изъ 100 древесныхъ растеній Сахалина
сравнительно много вьющихся и ползучихъ, именно: Аігадепе аіріпа, Асііпі-
сііа коіотісіа, агдиіа, раіудщѣа, Ѵіііз ТкипЪегдіі, Сеіазігиз агіісиіаімз, Ну-
сігапдеа зсапЛепз ; изъ травъ Зскігорероп Ьгуопіае[оІіи,8 и виды горошка.
Семейства, наиболѣе богатыя видами, слѣдующія:
Сотрозііае	съ 54 видами.	Роіу^опасеае	съ 17 видами.
Сурегасеае	> 43	ВсгоГпІагіасеае	> 14
Сгатіпеае	>41	>	Ье^итіпоѳае.	>13	>
Вапипспіасеае	>31	»	СаргіГоІіасеае	> 11
Возасеае	» 24	>	Аіеіпеае	>11 >
СгисіГегае	> 24	Заіісіпеае	> 11 >
ЕГтЪеІІіГегае	> 20	Ьіііассае	> 11
ОгсЬібеае.	> 20	Зтііасіпеае	> 10
Рііісез	> 20	ЬаЪіаіае	> 10
Всѣ остальныя	семейства имѣютъ менѣе 10 видовъ.		Богатѣйшіе роды,
это: Сагех съ 34, Роіудопит съ 11, Заііх съ 9 и Агіетізіа съ 8 видами.
Здѣсь было бы умѣстно сравненіе численнаго отношенія между различ-
ными семействами съ острова Сахалина и семействами сосѣднихъ Флоръ.
Японской (особенно съ Флорой Іессо) и Манджурской. Однако я долженъ от-
казаться отъ этого, такъ какъ въ послѣднемъ путешествіи Максимовича со-
браны новые богатые матеріалы, относящіеся къ этимъ Флорамъ, но еще не-
опубликованы, а по существующимъ сочиненіямъ нельзя вывести точныхъ
результатовъ. Поэтому я удовольствуюсь сравненіемъ двухъ мѣстныхъ Флоръ
нашего острова между собою, именно Флоръ окрестностей Дуя и Кусуная, гдѣ
мы собирали въ теченіи цѣлаго періода произрастанія, а также съ нѣкото-
рыми мѣстными флорами Амура.
Въ Флорѣ Дуя считается всего 356 видовъ, именно:					
Сотрозііае	35	видовъ.	ЕГтЪеІШегае	17	видовъ.
Сггашіпеае	29	>	Еііісез	17	>
Вапппсиіасеае	20	>	СгисіГегае	13	>
Сурегасеае	,18	>	ОгсЬібеае	10	>
Воеасеае	17				
Остальныя семейства имѣютъ менѣе 10 видовъ. Девять семействъ съ
наибольшимъ числомъ видовъ тѣже, что и для цѣлой ©лоры острова Сахали-
на, только слѣдуютъ въ другомъ порядкѣ: осоковыя отступили, потому что
окрестности Дуя преимущественно гористы, а не болотисты *), а злаки пода-
лись впередъ.
— 100 —
Въ Кусунаѣ я насчитываю всего 317 видовъ, именно:			
Сотрозііае	28 видовъ.	ПтЬеПНегае	15 видовъ.
Сурегасеае	25	>	ОгсЬісІеае	10	>
Сггатіпеае	24	>	СаргіГоІіасеае	9
Капипспіасеае	19	»	Ьіііасеае	8	»
Возасеае	18	»	Зтііасіпеае	8
Осоквыя подымаются снова вверхъ, потому что окрестности болотисты;
крестоцвѣтныя и папоротники исчезаютъ изъ числа первыхъ 10 семействъ,
потому что мѣстность однообразна. Въ Кусунаѣ, благодаря его южному поло-
женію, древесная растительность имѣетъ большее процентное отношеніе, имен-
но 67 на 250 травъ, отношеніе 1 3,7, тогда какъ въ Дуѣ нзходится только
60 деревьевъ и кустарниковъ, что даетъ отношеніе 1 4,8—такое же какъ и
для Флоры цѣлаго острова. На крайнемъ юго-западѣ острова число древес-
ныхъ растеній еще значительнѣе, такъ что на всемъ южномъ полуостровѣ,
считая почти отъ залива д’Естенга, попадаются 82 вида, тогда какъ въ сѣ-
верной, бдлыпей части острова, ихъ извѣстно только 63.
Изъ мѣстныхъ Флоръ Амура могутъ быть сравниваемы съ предъидущими
Флоры Амгуна и области истоковъ Вуреи (см. выше, стр. 24) и Флора Кизн.
(Махіто^іси, Ргітіі. П. атпг. р. 420).
Какъ для всей Флоры Сахалина, такъ и для его мѣстныхъ Флоръ, первыя
пять семействъ однѣ и тѣже: Сотрозііае, Сурегасеае, Сггатіпеае, Капппсп-
Іасеае и Козасеа; только различно ихъ размѣщеніе. Ближе всего подходятъ
другъ къ другу Флоры Кусуная и Кизи, имѣющія обѣ одинъ и тотъ же боло-
тистый характеръ съ тою разницею, что въ первой изъ нихъ преобладаютъ
Лютиковыя, во второй Розоцвѣтныя. Слѣдующія за первыми пятью семей-
ствами указываютъ преимущественно на мѣстныя особенности; такъ за 5 пер
выми въ Дуѣ слѣдуютъ зонтичныя, папоротники, крестоцвѣтныя и орхидныя,
въ Кусунаѣ: зонтичныя, орхидныя, жимолостныя, лиліецвѣтныя и Зтііасіпеае;
Въ Кизѣ уже слѣдуя болѣе характеру Амурской Флоры: Бобовыя, Крестоцвѣт-
ныя, зонтичныя, гречишныя и лиліецвѣтныя; въ Флорѣ ат^ипо-Ьпге]епзІ8, на-
конецъ: ивовыя, вересковыя, крестоцвѣтныя, бобовыя, и камнеломковыя,
какъ признаки гористаго характера страны.
Также изъ сравненія Флоры всей области нижняго бассейна Амура, какъ
страны сырой и гористо-лѣсной, имѣющей много сходства во внѣшнихъ усло-
віяхъ съ островомъ Сахалиномъ, мы видимъ, по Максимовичу, ст. 420, что
первыя пять семействъ тѣже, что и въ вышеописанныхъ Флорахъ, только
Лютиковыя занимаютъ второе мѣсто, чего нѣтъ въ вышеназванныхъ Флорахъ;
слѣдующія за ними семейства суть крестоцвѣтныя, зонтичныя, губоцвѣтныя,
•) Отчасти же по той простой причинѣ, что ящикъ со всѣми однодольными, которыя въ іюнѣ
собралъ я лично въ Дуѣ не доходилъ г.ъ Петербургъ. Въ другихъ семействахъ я не потерпѣлъ, вѣ-
роятно, убытку, потому что Гленъ тщательно собиралъ ихъ во вторую половину лѣта.
-101-
бобовыя и лиліецвѣтныя, изъ которыхъ бобовыя и губоцвѣтныя отступаютъ
на Сахалинѣ совершенно на второй планъ.
Затѣмъ сдѣлаемъ еще нѣсколько замѣчаній о характеристичныхъ семей-
ствахъ и видахъ для острова Сахалина по отношенію къ растительности Амура.
Какъ сказано уже. губоцвѣтныя, какъ и вообще всѣ СагоІІіПогае, и бобо-
выя поразительно отступаютъ: изъ этихъ послѣднихъ мы едва находимъ одинъ
видъ, котораго нѣтъ ня противу лежащемъ материкѣ. Нѣкоторыя болѣе мелкія
семейства, даже нижняго Амура, какъ напр. молочневыяи мальвовыя и Ьепіі-
Ьпіагіасеае, не встрѣчаются вовсе до сихъ поръ на Сахалинѣ.—Напротивъ того
замѣчательны по разнообразію Формъ сравнительно съ Амуромъ осоковыя
(особенно Сагісез), и преимущественно семейство орхидныхъ. Первыя имѣютъ
10, а послѣднія 5 видовъ, которыхъ недостаетъ до сихъ поръ въ Манджур-
ской Флорѣ. Орхидныя составляютъ 3,4°/0 всей Флоры Сахалина; такого отно-
шенія нѣтъ ни въ одной изъ мѣстныхъ сибирскихъ Флоръ. Сравнительно бо-
гаты новыми Формами семейства зонтичныя и гречишныя съ 5-ю новыми ви-
дами относительно Амурской Флоры, а также каждое изъ небольшихъ се-
мействъ Сеіазітіпеае и камнеломковыхъ имѣетъ 3 вида, которыхъ нѣтъ въ
Флорѣ Амурскаго края. Также и въ числѣ сложноцвѣтныхъ, которыя по
своему же 10% отношенію къ цѣлой Флорѣ, сохраняютъ обыкновенное мѣсто,
встрѣчаются 16 видовъ, которыхъ нѣтъ въ Манджуріи, въ томъ числѣ пять
изъ всѣхъ 8 видовъ полыни. Сравнительно съ Амурскимъ краемъ мы имѣемъ
на Сахалинѣ новыя семейства Пісіпеае, Апасагбіпсеае и 10 новыхъ родовъ:
Віркуііеда, Масгоройінт, вкіттіа, Вкиз, Пех, Ну&гапдеа, Мепгіезіа, ІЛ-
дизігит, ЗіепапІМигп,, Вгуікіпіа.
Изъ преобладанія орхидныхъ и уменьшенія числа бобовыхъ мы видимъ,
что въ Сахалинской Флорѣ усилены признаки Флоры Амура, такъ какъ и
тамъ было замѣчено Максимовичемъ такое же отношеніе, хотя и въ меньшей
степени.
Приблизительно, изъ 105 видовъ, не находящихся на Амурѣ и въ
ближайшихъ мѣстностяхъ восточной Сибири, 26 принадлежатъ до сихъ поръ
исключительно Сахалинской Флорѣ, 63 извѣстны мнѣ изъ Японіи, 33 изъ
Камчатки, съ Курильскихъ и Алеутскихъ острововъ; изъ послѣднихъ около 16
видовъ находятся также въ Японіи, опредѣляя этимъ путь, которымъ они шли
съ Курильскихъ острововъ чрезъ Іессо на островъ Сахалинъ илй наоборотъ.
Растенія, найденныя до сихъ поръ только на островѣ Сахалинѣ пока
слѣдующія: Масгоросіішп ріегозрегтпт, ОгаЪа засііаііпепзіз, 8і1епе засКяІі-
пепзіз, Азіга^аіпз засЬаІіепзіз, ЗахіГга&а засйаііепзіз, Ьопісега СНеИпі, Ееп-
сапіЪётшп ’ѴѴ’еутісЪіі, Сйатаетеіпт іеіга^опозрегтит, Ѵегопіса 8сЪті(1ііапа,
Китех Ке^еіі, Роіу^опит зІюІопіГегит, АЬіез СгІеЪпі. ЕрЫрріапЙіиз 8сЪті(1іі,
РІаіапПіега засііаііпепзіз, РІаіапіЬега оркгідіоібез, Роіу^опаіит Махітохѵісгі:
ЗіепапіЪіит засЪаІіпепзе Сагех засЪяІіпепзів
8сігриз ріапісиітіз	Сагех	СгІеЪпі
-ж-
Сагех агецісоіа	Сагех Гоііозізвппа
Сагех ігаіяізсапа	8со1осЫоа зріспіоза
Сагех рзеибоіоііасеа	Саіаша^гозііз ѳасЬаііепБІа
Если начать сравнительное разсмотрѣніе сахалинской Флоры со стороны
Яцоніи, то прежде всего бросится въ глаза большое, специфическое сходство
съ Японской Флорой, Флоры южныхъ и западныхъ горныхъ склоновъ до Дуя,
при постоянно уменьшающемся разнообразіи растительности, особенно де
репьевъ; далѣе къ сѣверу поражаетъ множество новыхъ, сибирскихъ растеній,
свойственныхъ береговымъ странамъ Охотскаго моря. Разсматривая же съ
сѣверной стороны, можно замѣтить весьма близкое сходство Флоръ материка
и Сахалинскаго берега, лежащаго противъ Амурскаго лимана. Чѣмъ дальше
на югъ, тѣмъ больше обнаруживается разница и выступаетъ главнымъ обра-
зомъ связь съ Японской Флорой, такъ что можно предположить переселеніе
японскихъ растеній на Сахалинѣ, или по крайней мѣрѣ, нѣкогда бывшую
'вязь обоихъ областей растительности, при одновременномъ существованіи
препятствія для обмѣна растеній между восточнымъ и западнымъ берегомъ
Татарскаго пролива. Кажется, что, судя по видѣнному мною, Манджурія пред-
ставляетъ больше аналогіи съ противулежащей Флорой Іессо, чѣмъ Сахалинъ
съ нротивулежащимъ Манджурскимъ берегомъ, изслѣдованнымъ мною въ двухъ
пунктахъ—въ заливахъ Ольги и де-Кастри. Чтобы точнѣе опредѣлить это раз-
личіе я обращу вниманіе на отсутствіе на Сахалинѣ нѣсколько характерныхъ
растеній Амура: Ьезребеха Ьісоіог, КЬоскнІепбгоп бапгіеипі, Впріеигиш Іоп-
^егабіаіиш и на Японскіе Формы, (которыхъ нѣтъ на Амурѣ): РірЬу11е]а
(тгауі, Пех, Ргипиз 8іогі и Рзешіо Сегазиз, Нубгап^еа, Махітохѵісгіа сЬі-
непзіз ѵаг., Рйеііобепбгоп атигепзе ѵаг., Зкіттіа ]аропіса, Агаііа гасетоза
Ап^еІорЬуІІит игзіпит, Впріеигиш засЬаІіпепзе, Ьі^изігит ІЬоіа, Роіу^опит
закаііпепзе и ’ѴѴ'еугісЬіі, Агипбіпагіа Кигііемзіз. Многіе изъ этихъ япон-
скихъ Формъ, какъ напр. Ап^сіорііуііит игзіпит, Зрігаеа КатізсЬаііса, ОгсЬіз
агізіаіа и катізсЬаііса, Агипбіпагіа кигііепзіз переходятъ также на Куриль-
скіе острова и въ Камчатку, Флора которой, сопоставленная возможно полнѣе
по существующимъ матеріаламъ, представили бы весьма интересныя данныя
для сравненія съ пашей Флорой.
Есть цѣлый рядъ, частью вышеназванныхъ, Сахалинскихъ растеній, ко-
торыя вполнѣ сходны съ находящимися въ Сѣверной Японіи, тогда какъ въ
Манджуріи они являются или въ разновидностяхъ или въ близко подходящихъ
видахъ. Такого рода Формы суть:
На Сахалинѣ:
Апешопе Пассіба
Махітоѵѵісхіа сЬіпепзіз ѵаг.
РЪеІіобепбгоп атигепзе ѵаг.
ЗахіГга^а ЪгопсЪіаІІБ ѵаг.
Въ Манджуріи:
А. Ъаісаіепзіз
М. сЬіпепзіз $епиіпа
Р. атигепзе $еп.
8. ЪгопсЬіаІЦЗ Хуріод
— 108 —
На Сахалинѣ:
Виріеигпт засЪаІіпепзе
АдёпорЪога ѵегіісіііаіа ѵаг.
Яё^еПагіа зсогсІііГоІіа ѵаг.
АЪіез засЬаІіпепзіз
Рісеа Сіекпі
Въ Манжуріи:
В. Іоп^егасііаіит
А. ѵегіісіііаіа ^еп.
8.	зсогбііГоІіа ѵаг.
А. ЗіЪігіса ѵаг. перЪгоІеріз ТгаиіѵН.
Р. оЪоѵаіа.
Другія растенія, распространяясь на Сахалинѣ довольно далеко на Сѣ-
веръ, проникаютъ изъ Японіи только въ болѣе южную часть Манджуріи, какъ
Рапах тісіпі/Ыіа, тогда какъ другіе далеко распространенныя по Амуру, какъ
ТЖа рагуі/оИа и виды орѣшника доходятъ до іессо, но отсюда не попадаютъ
на Сахалинъ, или ограничиваются только южною частью острова, какъ напр.
(^иегсиз топ^оііса, между тѣмъ какъ эти виды распространены на Амурѣ до
Николаевска. Вдаваться далѣе въ описаніе отношеній взаимнаго обмѣна рас-
теній между Амуромъ, Сахалиномъ и Іессо, значило бы опередить ожидаемую
капитальную работу Максимовича. Сообщенныхъ наблюденій достаточно пока,
чтобы сдѣлать вышеприведенное предположеніе вѣроятнымъ, что Флора за-
пада и юга Сахалина, по крайней мѣрѣ, находится въ болѣе тѣсной, генети-
ческой связи съ Сѣверной Японіей, чѣмъ съ противулежащимъ Манджурскимъ
берегомъ.
Къ желанію показать, что Сахалинская Флора занесена изъ кякой нибудь
другой области, побуждаетъ меня и до сихъ поръ продолжающееся подыманіе
Сахалинскаго берега, на скалахъ котораго, глубоко внутрь страны, новыя
третичныя, морскія раковины, которыя весьма сходны съ нынѣ обитающими
на сѣверѣ Тихаго Океана, и кромѣ того незначительное число исключительно
находимыхъ до сихъ поръ на Сахалинѣ растеній, изъ которыхъ большая часть
вѣроятно найдется и на Іессо, особенно на сѣверѣ и въ горахъ этого острова.
Здѣсь будетъ у мѣста сказать также нѣсколько словъ объ извѣстномъ
родственномъ отношеніи ©лоръ С. В. Азіи и С. ® Америки, тѣмъ болѣе, что
©лора Сахалина представляетъ также нѣсколько Формъ, аналогичныхъ амери
канскимъ видамъ, особенно же потому, что мои геологическія наблюденія
даютъ возможность представить новыя данныя для геологическаго разъясне-
нія этого важнаго, ботанико-географическаго вопроса.
Въ статьѣ Аза Грея «Оп іЬе Воіапу о^ Ларап, 1859», для объясненія
этого родства высказано предположеніе, основанное на изслѣдованіяхъ Дана
(Рапа), что Азія и Сѣверная Америка были прежде соединены между собою
южнѣе Берингова Залива, и что это пространство впослѣдствіи опустило( ь
подъ уровень моря, послѣ чего уже установились, въ силу климатическихъ
условій, тѣ различія, которыя Фактически доказаны, между ©Жорою Восточной
Азіи и Сѣверо-Западной Амёрики. При этомъ онъ признаетъ также, что
вслѣдствіе существованія ледйийоваго періода, множество растеній, прежде
распространявшихся значительно сѣвернѣе, были оттѣснены на югъ, а ихъ
-404 —
мѣсто завяли новыя растительныя Формы. Далѣе, онъ обращаетъ вниманіе на
то, что въ третичныхъ пластахъ острова Ванкувера находятъ остатки расте-
ній, которые говорятъ за однородность Флоры Западной и Восточной части
Америки, а съ другой староны, судя по присутствію Формъ какъ ВаІізЬигіа.,
говорятъ за соединеніе Америки съ Восточною Азіею.
Повдоль всѣхъ сѣверныхъ береговъ Тихаго Океана протянулась полоса
съ древне-третичными остатками растеній и углями, которыя мнѣ извѣстны
по образцамъ съ Сахалина, изъ Удскаго, Гижиги и Кенайскаго залива; всѣ
они представляютъ очень однородную Флору, которая, правда, еще не изслѣ-
дована обстоятельно, но гдѣ на Сахалинѣ ясно видно присутствіе родовъ Асег
(кленъ), 8аІіх (ивы), Веіиіа (березы), ^ідіапз (орѣшникъ) и ЗаІізЪигіа.
Вмѣстѣ съ этими пластами залегаютъ морскіе третичные пласты, кото-
рые повидимому моложе первыхъ и точно также могутъ быть прослѣжены
отъ Сахалина къ Камчаткѣ (Тигиль) и на Алеутскихъ островахъ. Эти пласты
содержатъ Фауну моллюсковъ, которая, насколько я могъ теперь оріентиро-
ваться, весьма близка къ современной Фаунѣ сѣверныхъ частей Тихаго Океана
и до нѣкоторой степени тожественна съ нею.
Поэтому весьма вѣроятно, что пласты, содержащіе уголь и остатки рас-
теній, относятся къ періоду соединенія обѣихъ частей свѣта, а что слѣдующіе
за ними пласты съ морскими раковинами относятся къ періоду большаго по
ниженія, послѣ котораго страна была впослѣдствіи снова поднята. Рѣшеніе
этого вопроса конечно еще очень далеко, но такимъ образомъ мы получаемъ
покрайней мѣрѣ точки опоры для его рѣшенія.
Изъ Американскихъ Формъ, встрѣчаемыхъ у насъ, я укажу прежде всего
на то, что японская и сахалинская Форма Саиіоркуііит гоЬизіит ближе къ аме-
риканской С. ііьаіісігоіеіез, чѣмъ амурская Форма; далѣе, ІНркуІІеіа Огауі изъ
Іессо (2). сутоза А. Отау) ближе къ американской Формѣ В. сутоза Мскх.,
чѣмъ тоже растеніе съ Сахалина; Тгаиіѵеііетіа уаропіса (Т. раітаіа {I. оскоі.)
представляетъ въ своихъ іудахъ хотя незначительныя, во постоянныя отличія
отъ Т. раітаіа Е. еі М. изъ Америки. Атаііа гасетоза ѵаг. съ Сахалина
(навѣрно особый видъ) близка къ А. гасетоза изъ Канады, а Зіепапікіит
заскаііпепзе—къ одной еще неописанной Формѣ изъ скалистыхъ горъ. Мопо-
ігора ипі{1ога съ Сахалина слѣдовало бы сравнить съ живыми американскими
экземплярами, которыхъ описаній я не могъ найти; высушенные же экземп-
ляры не представляютъ никакихъ различій. Она впрочемъ упоминается также
и въ Японіи и на Гималаяхъ.
Впрочемъ я долженъ указать и на то, что на Сахалинѣ найдены нѣко-
торыя Формы Сѣверо-западныхъ береговъ Америки, которыя въ свою очередь
объясняютъ родство Флоръ Сѣверной Америки и Сѣверо-Восточной Азіи.
Таковы ЕрИоЫит а^іпе Вопд., ВіЬез аф/пе Вопд., Ѵассімгит оѵаіі/оііит
8т., Сагех тасгоскаеіа С. А. М.. тастосеркаіа Ж.
Относительно теоріи Дарвина, я считаю себя ея послѣдователемъ постольку
— 105 —
и въ томъ смыслѣ, что признаю вѣроятнымъ, что весьма аналогичныя Формы
Восточной Азіи и Восточной Америки, равно какъ и находящіяся въ по-
добныхъ же отношеніяхъ Формы Сахалинско-Японскія и Маньчжурскія, въ
прежнія времена принадлежали, въ неразрывныхъ областяхъ распространенія
данной Флоры, къ одному виду, и что этотъ видъ, впослѣдствіи, при раздѣ-
леніи области распространенія Флоры, далъ начало постояннымъ разновидно-
стямъ, въ которыхъ намъ по сіе время отчасти приходится сомнѣваться, слѣ-
дуетъ ли ихъ признать за отдѣльные виды или нѣтъ.
ВОЗДѢЛЫВАЕМЫЯ^ОЛЕЗНЫЯ РАСТЕНІЯ, ВЛІЯНІЕ ЧЕЛОВѢКА НА РАСТИТЕЛЬНОСТЬ.
Этотъ отдѣлъ долженъ быть весьма кратокъ, такъ какъ растительность
Сахалина еще весьма близка къ своему первобытному состоянію. Туземцы
этого острова, Гиляки, Ороки и Айны вовсе не занимаются ни земледѣліемъ,
ни садоводствомъ. Только колонисты, т. е. Русскіе съ одной стороны и Японцы
съ другой, развили возлѣ своихъ поселеній огороды, гдѣ Русскіе по обыкно-
венію разводятъ капусту, картофель, горохъ, огурцы и т. п., а Японцы по
преимуществу и почти при каждомъ домѣ разводятъ рѣдьку,—весьма важное
подспорье ихъ главнной пищѣ, т. е. рису. Кромѣ того, въ одномъ огородѣ у
большого поселенія въ Тунаѣ, я видѣлъ картофель, огурцы и бобы. Вмѣстѣ
съ воздѣлываемыми растеніями, поселенцы занесли съ собою другія растенія,—
большею частію сорныя травы. Такъ у японскихъ постовъ я находилъ Вгаззіса
скіпепзіз, Зіпаріз скіпепзіз^ Сарзеііа Вигза разіотіз, Барра тауог и одинъ 8оІа-
пит, про который впрочемъ нельзя еще сказать навѣрно, что онъ занесена
поселенцами. Въ огородахъ въ Тунаѣ я находилъ въ видѣ сорныхъ травъ
Віеііатіа тедла, Скгузапіетипі зедеіит (?) и Вопскиз оіетасеиз; въ русскомъ
постѣ Кусунаѣ я находилъ на грядахъ Врегдгйа атѵепзіз. Въ ближайшемъ со-
сѣдствѣ у поста Дуй, и кромѣ этого нигдѣ, были найдены, по всей вѣроят-
ности занесенные на островъ: Сегазііит ѵиідаіит, ВркаТІегосагриз Сутіпит и
Ріапіадо тесііа. Если исключить занесенные виды, то число видовъ въ Саха-
линской Флорѣ уменьшается на десять видовъ.
Изъ растеній, употребляемыхъ туземцами въ пищу слѣдуетъ прежде всего
упомянуть какъ главное Согусіаііз апъЪгдиа и Бтіііііагіа Катіскаісепзіз, ко-
торыхъ луковицы выкапываются и собираются на зиму. Кромѣ того, поль-
зуются и луковицами ІЛІіит аѵепасеит. Собиранію по скалистымъ берегамъ
и засушиванію большихъ Ламинарій Айны научились отъ Японцевъ, которые
теперь нанимаютъ ихъ для приготовленія этого водоросля, и ежегодно посы-
лаютъ въ Хакодате и Матсмай много судовъ, нагруженныхъ этими засуше-
ной и скатанной морской капустой. Изъ ягодъ слѣдуетъ упомянуть, какъ глав*
ный предметъ пищи на Востокѣ и на Сѣверѣ бруснику (Ѵассіпішп Ѵіііз Лсіаеа),
— 106 —
которая, будучи сварена съ рыбою или тюленьихъ жиромъ, составляетъ сред-
ство пропитанія жителей; въ западныхъ и южныхъ частяхъ острова—Ѵассі-
піит оѵаіі/оііит, ВиЪиз іоіаеиз, агсіісиз и Скатаетогиз. ЗогЪиз затЬисі/оІіа,
Асііпиііа коіотікіа, Ргипиз Расіиз^лнцы смородины, которой, впрочемъ, сколько
я видѣлъ, не запасаютъ въ большихъ количествахъ. Но за то а видѣлъ, что
запасали ягоды Етреігит и съѣдобные плоды Воза гидоза. Кедровые орѣхи,
Ріпиз (СетЪта) ритііа, также часто собираютъ для пропитанія въ тѣхъ мѣ-
стахъ, гдѣ этотъ кедровникъ изобилуетъ (въ восточныхъ и сѣверныхъ частяхъ).
Вмѣсто овощей употребляютъ молодыя ножки листьевъ Реіазііез іаропісиз, мо-
лодыя побѣги Вепесіо рзеисіоагпіса^ стебли Роіудопит і^еугіскіі, котораго
вкусъ похожій на вкусъ щевеля, а также корни и молодые добѣги Роіудопит
Васкаііпепзе и еще какіе то листья и стебли, которыхъ я не могъ узнать,
такъ какъ они были разрѣзаны. Пех гидоза, говорятъ употребляютъ какъ
лекарство противъ зубной боли. У одного путешествовавшаго Мангуна я ви-
дѣлъ запасъ листьевъ Вко^оЛеп^гоп скгузапікит (одончура), которые онъ во-
зилъ съ собою на случай отмораживанія членовъ.
Кромѣ этихъ растеній, туземцы отличаютъ и знаютъ по имени еще мно-
жество всякихъ корней и травъ; эти названія приведены ниже, въ особомъ
словарѣ.
Изъ кусковъ коры Рісеа ауапепзіз^ прикрѣпляемыхъ къ остову изъ шестовъ,
Айны дѣлаютъ свои юрты; изъ грубыхъ волоконъ травъ какъ Саіатадтозііз
они плетутъ свои циновки, которыми покрываютъ на японскій ладъ свои
скамьи для сидѣнья и для спанья. Изъ волоконъ крапивы плетутся, какъ и на
Амурѣ, сѣти. Изъ луба ильма и клена ткутъ они свои платья, которыя они все
еще носятъ какъ верхнее платье въ теченіе лѣта, тогда какъ нижнее платье
дѣлается изъ японскихъ матерій. Какъ матеріалъ для посуды, березовая кора
и на Сахалинѣ играетъ видную ролъ; но на палатки, какъ на Амурѣ, сколько
мнѣ извѣстно, ея не употребляютъ. Обыкновенно Айны ходятъ съ непокры-
тыми головами; но иногда они носятъ, также какъ и переселенцы пзъ япон-
цевъ, шляпы очень изящно сплетенныя изъ широкихъ листьевъ Агипбіпагіа
кигііепзіз.
Теперь Айны пользуются обыкновенно для большихъ переѣздовъ япон-
скими лодками плотничной работы, а для сообщенія по рѣкамъ — батами, вы-
долбленными изъ стволовъ Рорйіиз зиаѵеоіепз, эти баты находятся въ упо-
требленіи и у Гиляковъ на Тыми.
Для выдѣлки лыжъ предпочитается ВогЬиз аисирагіа (рябинникъ); для
луковъ особенно въ ходу тонкіе гибкіе стволы Еѵопутиз тасгоріегиз.
Для куренія ^.ины теперь почти всегда употребляютъ металлическія япон-
скія трубки; онѣ распространились также и между Гиляками; но жены Ай-
новъ, болѣе придерживающіяся старинѣ, — также какъ и во всѣхъ другихъ
странахъ,—продолжаютъ употреблять трубки, сдѣланныя изъ дерева Нубгапдеа
—107 —
рапісгііаіа. Хотя этотъ кустарникъ растетъ только въ заливѣ Анива, а на
западномъ берегу—только южнѣе Нотозамы, но я видѣлъ трубки, приготов-
ленныя изъ этого матеріала еще въ Кусунаѣ и Мануэ.
Если растительность Сибири, какъ это показалъ г. МиддендорФъ, подвер-
гается значительному вліянію со стороны ея обитателей, какъ они ни мало-
численны, такъ какъ Тунгусы ежегодно, во время своего охотничьяго про-
мысла, истребляютъ значительныя пространства лѣсовъ и луговъ,—тона Са-
халинѣ это вліяніе нѣсколько меньше. Только изрѣдка попадаются, вблизи
поселеній, безлѣсныя горы, носящія слѣды лѣснаго пожара; а какъ извѣстно
совершенно иное мы видѣли въ странахъ Амурскаго бассейна, посѣщаемыхъ
Тунгусами звѣровщиками. Также и на Сахалинѣ, характернымъ растеніемъ
для такихъ выгорѣвшихъ пространствъ является Рипагіа кудготеігіса и Ері-
ІоЪіпт ап^пзііГоІішп. Апіеппагіа тагдагііасеа также охотно заселяетъ эти
пожарища.
Если поселенцы на Сахалинѣ до сихъ поръ мало извлекаютъ пользы изъ
растительности острова, то богатство его лѣсомъ обѣщаетъ въ будущемъ пре-
красный матеріалъ для торговыхъ предпріятій. Главную роль въ этой торговлѣ
будетъ играть лѣсъ Рісеа аіапепзіз (аянской ели) и Ъагіх Лаигіса (листвен-
ницы), такъ какъ пихта даетъ плохой строительный матеріалъ, а лиственные
лѣса слишкомъ мало распространены на Сахалинѣ.
Попытки земледѣлія сдѣланы въ новѣйшее время на югѣ острова (Такой,
Дуй), но мы еще мало знаемъ о вліяніи оказанномъ этими попытками на
растительность страны.
Въ заключеніе, я прибавлю еще пару словъ о пищѣ медвѣдя,—главнаго
животнаго на островѣ послѣ человѣка, животнаго, служащаго даже предметомъ
обоготворенія у туземцевъ. Онъ охотно питается разными ягодами, затѣмъ—
корневищами Зутіосагриз Катізскаіісиз^ которые повсемѣстно выкапываются
имъ въ лѣсахъ, и наконецъ, какъ говорятъ, гиляки,—травою Азаггш ЗіеЬоІсІі.
СПЕЦІАЛЬНАЯ ЧАСТЬ.
ТНАЬАШРЬОВАЕ.
ВАІІПКСПЬАСЕАЕ.
1)	Аіга^ѳпѳ аіріпа Ь. [5. осЬоіепяів Ве§е1 еі Тіі. П. а]ап. п. 2, В&1. рі. Васкі.
5.	А. ріаіузераіа Тгаиіѵ. еі Меу. іп Мідсі. Д. оскоі. п. 2. А. аіріма
ѵаг. ріаіузераіа Мах. ргіт. п. 5.
Оійегі аЪ А. зіЬігіса В. С. зераііз ІаііогіЬиз, сагреіііз раіепііт рііовів
оЪоѵаІо-гЪотЪеіз Ъазіп ѵегзпз діѳііпсіе аНепиаііз зиЪѳйрііайв, (пес гоіипДаіІБ
ѳевБІІіЪиз рагсе рііозіѳ) соіогедпе сашіагит зогбіДе Гиіѵо пес аІЬісапіе.
АЪ А. аіріпа депиіпа ДіДегі реіаііз Іоп^іогіЪив ап^изііогіЪив арісе оѵаііз
пес ігипсаіо-оЪіизіз, Гоіііздие та^із іпсізіз.
Повсемѣстно въ рѣдкихъ лѣсахъ, на склонахъ возвышенностей; взби-
рается на высоту нѣсколькихъ футъ въ кустарникахъ.
Дуй, конецъ Мая и начало Іюня (цвѣт.), 23 Іюля 1860 (пл. Гленъ),
Аднгиво, начало Іюля 1860, (пл. незрѣл.), Ктаусипаль 11 Іюля (пл.), Уроци,
конецъ Іюля (пл.), Кусунай, конецъ Мая 1861 (цв. Брылкинъ), Тунай ко*
нецъ Сент. 1860 (пл. зрѣл.), на р. Эситуръ 4 Іюля 1872 (цв. Мицулъ).
2)	ТЪаІісігшп адпіІе&ІГоІіит Ь Мах. ргіт. п. 6.
Цвѣты всегда бѣлые.
Разбросанъ по травянистымъ склонамъ. Дуй конецъ Іюня 1860 (цв.),
28 Іюля (пл. Гленъ), Отэхкоро 8 Іюля 1861 (отцв. Гленъ), на озерѣ Вавай
8 Окт. 1871 (безпл. Мицулъ).
3)	ТЬаІісітиш врагвШогпт Тигсг. Мах. п. 7, Ке^еі ТЬаІ. п. 3, іаЪ. I, Г. 1, 2.
На р. Танги 18 Сент. 1860 (пл. Гленъ).
4)	ТЬаІісігшп Кешепвѳ Ег. Мах. п. 16. Ке^еі ТЬаІ. п. 15. Т. еіаіит
Мигт. іп. РІ. оскоі. 1. с. п. 5!
Очень распространенъ на травянистыхъ склонахъ, Танги 18 Сент. 1860
— 109 —
(пл. зрѣл. Гленъ). Дуй конецъ Іюня 1860 (цв.), 19 Іюля (цв. и отцв. Гленъ),
Аднгиво 4 Іюля (цв. и отцв.)^ Тауро конецъ Іюля (пл.), Кусунай 12 Іюля)
(цв. Брылкянъ), Тунай средина Сент. (пл. зрѣл.), долина Такой 13 Іюня
1872 (цв. Мицулъ).
Тк. еіаіит Мигг. іи КеісЪЪ. рі. сгіі. и. 4633 не имѣетъ такихъ цвѣто-
ножекъ и не до верху имѣетъ листья какъ Тк. Кетепзе.
5)	Анешопе ^гасіііз и. зр. А. гапипоиіоі^ез {3 дтасіііз Вскій. іп Ьіппаѳа
VI р. 574, А. саегиіеа р. ^гасіііз Ьед. П. гозз. I. р. 14. Мах. п. 17.
Ке§е1 рі. Вадд. п. 25.
А. /Ыііз габісаІіЪив ігізесііз, эѳ^тепііз Іаіе оѵаііз гоіипбаііз, ІаіегаІіЪив
ЬіІоЬіз, отпіЬиз іпсізо (іепіайв депНЪиз оЪіизіз тисгопаііз; іпѵоІисгаІіЪиз
Ьгеѵііег реііоіаііѳ ігізесііз, зе^тепііз ІіпеагіЪиз ѵеі Ііпеагі Іапсеоіаіів асиііиз-
сиііз іпіе^еггітіз ѵеі (іепіаііз, ПогіЬиз рагѵіз зоіііагііз ріегитдие пиіапІіЪиз4
сагреіііз оѵайз асиііз, зѣуіо агспаіо арісе гесііизсиіо пес ипсіпаіо,
НаЪ. Часто въ холмистыхъ хвойныхъ лѣсахъ, Дуй конецъ Мая 1860 (цв.),
середина Іюня (плод.), Уроцы конецъ Іюля (плод.), Мгачъ 13 Мая (Гленъ
цв.), Кусунай 10 Мая 1861 (цв. Брылкинъ), на перевалѣ изъ залива Тер-
пѣнія на восточный берегъ, Іюнь 1868 (цв. Лопатинъ).
Эта анемона привозилась изъ Камчатки еще въ прошломъ столѣтіи каж-
дымъ собирателемъ растеній; въ гербаріѣ Академіи есть экземпляры съ яр-
лыкомъ, на которомъ написано рукою Крашенинникова: <Р1апіа Яоге аІЬо
дпіпдпереіаіо ппііо саіусе зпзіепіаіа», и другой экземпляръ изъ Гербаріи
Гм едина. Но въ печати о ней нигдѣ не упоминается. Первое описаніе
ея появилось у Шлѳхтенталя, въ вышеуказанномъ мѣстѣ; но онъ стран-
нымъ образомъ не обратилъ вниманія на характерное образованіе корневыхъ
листьевъ и пестиковъ, которые однако прекрасно сохранены въ экземплярахъ
Шамиссо, и относитъ это растеніе къ А. ттипсиіоігіез, хотя уже Шлех-
тепдаль-отецъ, по экземплярамъ Мерка изъ Камчатки, отнесъ ее въ гербаріѣ
Внльденоу къ А. Ііпеагіз. Ледебуръ также ошибочно отнесъ это растеніе
къ А. саегиіеа, которая однако имѣетъ пяти лепестныя корневыя листья и
крючковидно-загнутые пестики.
А. дтасіігз найдена, кромѣ Сахалина, еще въ Камчаткѣ; изъ Петропав-
ловска ее привозили почти вс$ собиратели растеній, также и съ западной
части полуострова, близь Кихчинекаго острожка (17 Мая 1847, цв. Вознѳ
се не кій!). У Берингова пролива, въ проливѣ Сенявина ее находилъ
Мертенсъ!, который назвалъ ее маленькою А. петогоза; наконецъ ее нашли въ
береговой области Амура и на пути къ Аяну, см. Махіт., ргіт., р. 17,
также и на Удской горѣ близь Амгуни (!). Стебель доходитъ до 4 — 6
дюймовъ, нѣженъ, покрытъ изрѣдка волосками; въ 1 дюймъ длины и
около 1 линіи толщины; обворачивающія листья обыкновенно поднимаются
-110-
выше цвѣтка, чашелистники удлиненны,	листья, какъ выше сказано,
цѣльно-крайные или зубчатые, послѣднее — чаще на жирной почвѣ; иногда
обѣ Формы листьевъ замѣчаются на одной и той же особѣ, такъ что на этомъ
признакѣ нельзя основать разновидности.
6)	Апетопе петогояа Ъ. ѵаг. Махіт. п. 18, Г ЗсЪтісН Г1. Апі^нп.
Ьиге]. п. 13.
На перевалѣ съ восточнаго берега на р. Тыми, Іюнь 1868 (цв. Ло-
патинъ).
7)	Апетопе Ваббеапа Ве^еі рі. Васкі., р. 16, і. I.,	2, 3! Реііоііз Гоііогит
іпѵоіисгаііит диат іоііа сіиріо ЪгеѵіогіЬив.
Кусунай въ хвойныхъ лѣсахъ 10 мая 1861 (цв. Брылкинъ).
8)	Апетопе дісЪоіота Ь. Мах. п. 20, Ке^еі рі. Вабсі. п. 30.
На травянистыхъ мѣстахъ, на травянистыхъ склонахъ, Дуй конецъ Іюня
1860 (цв ). Къ Югу чаще: Тауро, Орокесъ, Тукареуки, Трайциска конецъ
Іюля и нач. Августа (плод.), Кусунай 4 Іюля 1860 (цв. Брылкинъ), 20
Іюня 1861 (цв. Гленъ), Тунай середина Сент. 1860 (пл. ст. над.), также
на восточномъ берегу южнѣе устья Тыми, Іюль 1868 (цв. Лопатинъ).
9)	Апетопе ЛаесіДа п. вр. А. Ьаісаіепзіз Тигся. у 8іеЪ. пші 2псс. въ
Оепкзсііг. <1. МйпсЬп. Асасі. 1845 р. 179. Мідиеі Ргоіиз. Д. ]ар. Аппаі.
тив. Ьи^(1. Ваі. і. III, р. 8.
А. гкіготаіе герепіѳ суііпбгісо пі^го пиіііз аппі ргаеіегііі геіідиііз оЬ-
веѳзо, саиіе 4—8 роііісагі егесіо Дассібо; Гоіііз гаДісаІіЬиз ігізесііз ве^тепііз
ІаіегаІіЪиз Ьі-ігійбіз іпсіво-сіепіаііб, (іепііЪиз (Ііѵег&епііЬиз; іпѵоІисгаІіЬив
ігіЬиз гаДісаІіЬиз зітіііітіз, Ьазі ап^иѳіа ѳиЪреІіоІаііѳ, ипо зітріісі гЬотЬео
оЪоѵаіо Ьазі сипеаіа іпіе^еггіта, геііциіз ігірагііііз, раНіііопіЪиз Ьазіп ѵегзиз
ап^изіаііЬиз іпіе&еггітіз, атЪііи отпіЬиз іпсізо-бепіаіів, (ІепііЬиз сИѵег^еп-
ііЪиз; ДогіЪиз 1 ѵеі 2, Іоп^е ребипсиіаііз, зераііб ипа сшп сагреііів таілігіз
(іесі(1иіѳ; сагреііів іиг^ібиііѳ ріегитцие адргевзе рііозів, зіі^таіе оЫідио іпсгаѳ-
заіо зеззііі.
НаЪ. На иловатой почвѣ, по берегамъ ручьевъ, Мгачъ 13 Мая 1861
(цв. Гленъ), Дуй конецъ Мая и начало Іюня (цв.), Аркево начало Іюня
1860 (цв.), Андгиво начало Іюля (цв. и отцв.), Кусунай 10 Мая (цв.
Брылкинъ).
А. /Іассійа встрѣчается, кромѣ Сахалина, еще въ Японіи, и я видѣлъ
множество экземпляровъ этого растенія, собранныхъ д-ромъ Альбрехтомъ
въ окрестностяхъ Хакодате.
Наибольшее сходство имѣетъ наша анемона съ А. Ьаісаіепзіз Тится., съ
которою ее повидимому и смѣшивали. Она отличается вышеперечисленными
—111 —
признаками, а именно равномѣрнымъ червообразнымъ корневищемъ, на ко-
торомъ не видно остатковъ прежнихъ стеблей и листьевъ, тогда какъ они
всегда видны у А. Ъаісаіепзів; слѣды прежнихъ листьевъ выражаются только
въ поперечныхъ полоскахъ и ребрахъ. Изъ оконечности корневища подни-
маются 1 или 2 жидкихъ стебля въ 4 — 8 дюймовъ высоты, которые при
основаніи окружены бурыми кожистыми чешуйками; здѣсь же выходитъ нѣ-
сколько корневыхъ листьевъ; и эти листья, очень походятъ на корневыя
листья А. Ъаісаіепзіз, только какъ сказано выше, зубцы листовыхъ лопастей
глубже врѣзаны и раздвинуты, тогда какъ у А. Ъаісаіепзіз они подняты
кверху. Стебель у А. /Іассісіа сначала, особенно въ верхней части покрытъ
чрезвычайно рѣдкими волосками; послѣ же становится совершенно голымъ;
онъ очень соченъ, такъ что при засушиваніи всегда кажется лентообраз-
нымъ, чего не бываетъ у А. Ъаісаіепзіз. Обворачивающія листья представ-
ляютъ ясныя отличія. У А. {Іассі&а, какъ сказано въ діагнозѣ, въ нихъ
повторяются Формы корневыхъ листьевъ, два изъ нихъ 2-хъ или 3-Хъ
лопастные, а одинъ — простой; всѣ три къ основанію очень съуживаются, и
почти сидячіе. Въ Формѣ лопастей повторяется Форма меньшаго листа; при
оконечности они трехъ-лопастиые и зубчато-вырѣзные, при чемъ зубчики рас-
ходящіеся, и число ихъ отъ 9 до 11. У Л. Ьаісаіепзіз только два обворачи-
вающихъ листа, которые сидятъ на замѣтно болѣе широкомъ основаніи, они
трехъ-лопастные или, лопасти мало съуживаются въ основаніи на верху едва
трехъ дѣльные и имѣютъ 5—9 глубоко врѣзанныхъ зубца.
Цвѣтоножки, большею частію въ числѣ двухъ, обыкновенно возвышаются
надъ влагалищемъ; онѣ расходятся, покрыты мягкими волосками и у по-
дошвы имѣютъ внутри влагалища покровныя листья, такія же какъ указан-
ныя Максимовичемъ (1. с., р. 19) у А. ЪаісаІеп8І8. Цвѣтки вполнѣ сходны
съ цвѣтками А. Ъаісаіепзъз. Лепестки открыто разстоящіе числомъ отъ 5—7,
удлиненные, къ основанію болѣе или менѣе съуженные, бѣлые, снаружи
зеленоваты, вдвое длиннѣе тычинокъ и опадаютъ, что особенно характерно
для нашего растенія, только вмѣстѣ со зрѣлыми плодами, такъ что никогда
не приходится видѣть плодовыхъ маковокъ безъ листьевъ.
10)	Апешопе пагсізяШога Ь. Ьесі. Я. го88. I, р. 18, ѵаг. <1. ѵі1І08І83Іта Э. С.
Ве^еі рі. Васкі. п. 36.
НаЪ. На вершинѣ Ктаузи паля (Ріс. йе Іа Магііпіёге) 11 Іюля 1860(плод.).
11)	РпІѳаШІа а]апеп8І8 В§1 еі Тіі. Рі. а]ап. п. 11, Мах. п. 23.
Роііа ипЦи^а. Совпадаетъ съ растеніемъ изъ Тугурскаго залива.
НаЪ. На берегу залива Буссе 18 Сентября 1871 (цв. Мицуль).
12)	Айопі8 ашпгеп8І8 Ве§е1 рі. Вайд. п. 47, ІаЪ. II, й$. 1, 2. А. ареппіпа
у. (іаигіса Мах. п. 26.
— 112 —
ИаЬ. Первое весеннее растеніе, въ рѣдкихъ лѣсахъ и въ падяхъ у Дуй
было найдено Гленомъ уже 6 Апрѣля 1861 въ цвѣту, у. Кусуная—Брыл-
кинымъ 1 Апрѣля. Въ началѣ Іюня близь Дун со зрѣлыми плодами.
13)	Вапипспіив адиаііііз Ь. а. Іоп^іГоІіиз Воззт. Мах. п. 27!
ГІогіЪиз тіпиііз 1/зп Іоп^із, сагреіііз ѵіх Ъізрідіз.
НаЬ. Въ спокойно текущей водѣ близь Кусуная и Мануэ конецъ Августа
1860 (цв. и плод.).
14)	Вапипспіив гаДісапв С. А. М. 6. аіі. II, р. 316. В$1. рі. Вадсі. и. 60.
Каіапз, Гоі. тпетЪгапасеіз гепіГогті-огЪісиІаііз ігірагііііе, рагііііопіЬиз
оЬоѵаііз сипеаііз, іпсізіз, сагреіііз іпПаііз зіуіо гесііизспіо арісе іпсигѵо рагпт
сотріапаіо (іітісііит сагреііі ѵіх аіііп^епіе.
НаЪ. Въ лужѣ у ручья Танги, 18 Сентября 1860 (плод. Гленъ).
15)	Вапипспіив аигісошив 1. Мах ргіт. п. 31!
Гоіііз гадісаІіЬиз віп^иііз (еі іипс зциата ассеззогіа арЬуІІа) ѵеі ріегит-
фіе Ъіпіз; Гоііогит саиііпогит рагііііопіЬиз ріегитцие ІіпеагіЪив іпіе^еггітів,
гагіиз Іапсеоіаііз депіаіів.
НаЬ. Дуй, обрывы на берегу моря, конецъ Мая и начало Іюня 1860 (цв.
и плод.), Аркаи 28 Мая (цв.).
16)	Вапипспіив асгіѳ Ь. ѵаг. ^гапйіПогиз К^І. еі Маак. Н. иззиг, п. 18
іп асіпоі., В. асгіз Тигса! П. Ъаіс. (ІаЬ. I, р. 60. В. ргоріпдииз Мах.
п. 33!
СаиІіЪиз е гЬіяотаіе Ьогігопіаіі егесііз, Гоіііз гаіісаІіЪиз ігірагііііз, 1а-
сіпііз гЬотЪеіз Ьазі сипеаііз арісе іпсізо (іепіаііз, реііоііз Ьігзиііз, зераііз
оѵаііз асиііз раіиііз, реіаііз Іаіе оЬоѵаііз Ьазі аЪгиріе ап^изіаііэ арісе оЬзсиге
етаг^іпаііз, сагреШз зіуіо тіпиіо рагит іпсигѵо арісиіаііз.
В. ргоріндииз ѵаг, Мгзиіа Д. Оскоі. п. 16 = В. Ъотеаііз Ттаиіѵ. рі.
ЯсЬгепк! (іійегі Гоіііз гасІісаІіЬиз ІаііогіЪиз гепіГогтіЬиз тіпиз іпсізіз, зіуііз
Іоп^іогіЬиз епзіГогтіЬиз арісе ипсіпаііз.
На сухихъ травянистыхъ склонахъ, Пилево 15 Іюня (цв.), Тауро 20
Іюля (цв., плод.). Отехкоро 4 Іюля 1861 (цв. плод. Гленъ).
Цвѣты нашихъ растеній имѣются отъ '/і до 3/« дюйма величины. Они
занимаютъ почти средину между ѵаг, Зіеѵепі и дгап(ЩІоги8 Вді. еі Маак
I, с. Растеніе, найденное ВальФордомъ въ южной Манджуріи и отнесенное
къ ѵаг Віеѵепі Нді, принадлежитъ собственно сюда.
17)	Вапипспіив герѳпв Ь. Мах. п. 35.
Часто на берегахъ ручьевъ Дуй въ началѣ Іюня (цв.) 20 Іюля (цв. и
плод. Гленъ) Волосистая Форма въ Кугунаѣ, въ концѣ Мая 1861. (цв.
Брылкинъ).
—113 —
18)	Капипсиіив всеіегаіив Ь. Ьесі. Н. го88. I, р. 45. ЕІ. Ъаіс, (ІаЬ. I, р. 56.
Около озера Тауро 20 Іюня 1860 (плод.)
19)	СаііЬа раіивігіз Ь. Мах. п. 37. В§1. рі. Вадсі. п. 79.
а. іуріса Вді. I. с. саиІіЪиэ егесііз гапюзів 1—2 ресіаІіЪив, Гоіііа огЪіси-
Іаіо-гепіГогшіЪиз сігситсігса сгепаіо іепіаііз, іпГегіогіЪив реііоіаііз зирегіогі-
Ъиз зеззіІіЬпз, ЙогіЬиз 5—8 согутЪовіѳ (Ііатеіго 1—Р/а роііісагіЪиз, зераііз
оЫоп^із, сагреііів 5—10, віуііз Іоп^іивсиііз дітіЛот сагреііит аедиапііЪиз.
Дун, въ началѣ іюля (цв. плод.). Куссунай въ концѣ Мая (цв. плод.
Врылкинъ), на перевалѣ изъ залива Терпѣнія къ восточному берегу Іюнь
1868 (цв. Лопатинъ).
р. зіЫгіса Вді. I. с. саиІіЬиз (ІесишЬепііЪиз, Гоіііз Іаіе гепіГогшіЬиз ріиз
тіпиз сгепаііѳ, ЯогіЪив (ііатеіго 3/* роііісагіЪиз, зераііз оѵаііз асикіз, сагреіііз
5 зіуііз Ъгеѵіиѳсиііз.
Адгниво при ручьѣ въ началѣ іюня 1860 (цв. плод.), Кусунай, въ концѣ
Мая 1861 (цв. Брылкинъ).
20)	ТгоШпз ЬеАѳЪонгіі ѵаг. тасгорѳіаіа В§1. еі Маак 6. ивзиг. п. 24. Т.
сЬіпепвіз Мах. п. 38.
Т. 1—2 редаііз, Гоіііз зирга ^ІаисезсепііЬиз, зераііз 5—7 гоіпшіаііз ра-
іиііз, реіаііз с. 20—25 егесііз Ипеагі-Іапсеоіаііз апгапііасіз зераіа вирегап
ііЬив, циат віатіпа сіиріо Іоп^іогіЪиз зіуііз гесііз сагреііогит поп зире-
гапііЪив.
БіЙегі а. Т. ЬесіеЪоигіі ^епиіпо реіаііз Іоп^іогіЪиз зіуііздие гесііз Ъге-
ѵіогіЬив; а. Т. сЪіпепзі В^е. зераііз раисіогіЪпв раіиіів.
Т. заропісиз Міц. 1. с. III, р. 6 реіаіів зіатіпа аедиапііЬиз пес іііа зиЪ
(іиріо зирегапііЪиз (ІііГеге ѵідеіиг.
Тунай 8 Іюля (цв. и отц. Гленъ), въ серединѣ Сентября (зрѣл. плод.);
Энонуснай 8 сентября (плод. Гленъ).
Кромѣ того распространенъ въ прибрежной части Манджуріи, гдѣ онъ
является въ большомъ количествѣ, напр. въ заливѣ Ольги.
21)	Тгоіііпв раіпіпв ЗаІівЪ. В^І. рі. ВасЫ. р. 58 п. 86 а, ^епиіпа Іпв. 1 іпѵо-
Іисгаіиз.
ЕІогіЪиз іпѵоіисгаііз, зераііз 8—10 гойпкіаііз ѵігі(1іДаѵІ8 зиЪсоппіѵепііЬиз,
реіаііз диат зіатіпа ЬгеѵіогіЪиз.
НаЪ. Горныя разсѣлины между Дуй и Аркаемъ 27 Мая 1861 (цв. Г ленъ);
на озерѣ Трайциска 22 іюня 1872 (цв. Мицуль).
Ііпѳ. 2—ребипспіаіпз Ве^еі 1. с. и. 87. Въ долинѣ р. Эситуръ 2 Іюня
1872 (цв. Мицуль).
22)	Сорііз ігіГоІіаіа ВаІівЪ. Мах. и. 42.
Встрѣчается часто въ сырыхъ лиственничныхъ лѣсахъ, на моховой почвѣ.
15
—114 -
На рѣкѣ Дуй 10 Іюня (цв ), 30 Іюля 1860 (плод. Гленъ); Тауро 21 Іюля
(плод.); Трайциска въ началѣ Августа (плод.); Куссунай въ началѣ Іюня (цв.
Врылкинъ), 20 Іюня (цв. отцв. Гленъ).
23)	Ациііе&іа ДаЪеІІаіа 8іеЬ. еі Зисс. Еі. Іароп. Іаш. паі. іп АЪЪапсІІ. дег
Мйпсйепег Акай. IV, р. 183. А. ^іашіиіоза ЕізсЬ. у Мідиеі, 1. с. р. 8.
На скалистыхъ склонахъ западнаго берега. Мысъ Танги 24 Мая 1861.
(цв. Гленъ); Дуй въ концѣ Мая и въ началѣ Іюня 1860 и 1861. (цв.); 19
Іюля 1860 (плод. Гленъ); 30 Іюля 1860 Тусочара (плод.). Мысъ Стукамбисъ
24 Іюня 1872 (цв. Мицуль); озеро Трайциска 23 Іюня 1872 (цв. Мицул ь)<
Согласуется вполнѣ съ цитированнымъ діагнозомъ и распространенъ около
Хакодате.
Ві^египі ехетріагіа позіга а цетила А. ^Іапдиіоза зес. (іезсг. іп П.
аіі. II, 296 ПогіЬиз егесііз пес пиіапііЪиз, ресіісеіііз риЪезсепііЪиз пес ^іап-
(іиіозіз, Іоіііз зиЪіиз ^ІаЬеггітіз ^іаисіз, зіатіпіЪиз іп Поге оѵагіа зирегапіі-
Ъиз сагреіііз (риЪезсепііЪиз) раисіогіЪиз, 4—5 пес 6—10.
Не смотря на приведенныя различія, забайкальскіе экземпляры А. діап-
ймІ08а такъ похожи на наши, что едва могутъ быть отличены по нижней
сѣро-зеленой поверхности листьевъ.
24)	Асошіиш Ьусосіопшп Ь. Еі. гозз. I, р. 66.
АЪ. А. Ьусосіопо р П. осіігоіеисіз Мах. п. 47 (ІііГегі Іоіііз шіпогіЪиз,
раисіогіЪиз (3—5), іепиіогіЪиз, гасетіз раисіЯогіз, саиіе деЪіІі поп иііга
1—2 редаіі.
АЪ. А. гапипсиіоідео Тигсг. (ІііГегі Іоіііз іѳпиіогіЬиз, іасіпііз е1оп$аііз
асиііз пес. гоіипіаііз еі саззісіе суііпдгіса. Саісаг іп позіго сігсіппаіит ѵеі
аппиіаіит, Догез раіііде осЪгоіеисі.
Въ тѣнистыхъ хвойныхъ лѣсахъ, на сырыхъ мѣстахъ. Дуй въ началѣ
Іюля (цв.); въ срединѣ Августа (плод. Гленъ; Танги 18 Сентября (плод.
Гленъ; Аркаи 6 Августа (цв. Гленъ); Ктоузипалъ 11 Іюля (цв.); заливъ
(ГЕзіаіп^ въ концѣ Іюля (цв.); Тунаи 8 Іюля 1861 (цв. Гленъ); въ долинѣ
рѣки Эсситуръ 3 Іюля 1872 (цв. Мицуль).
25)	Асопіішп шахішшп ВеісЬЪ. ІП. $еп. Асоп. і. 16. Ье(і. П. гозз. I, р. 69.
А. катізсііаіісит В&1. еіВа(1(1е р. 96 ех рагіе.
Еіаіит зігісіит, Іоіііз зиЪіиз раііі&з риЪезсепііЪиз зирга ^ІаЪгір, ресіип-
сиііз Ігисіііегіз агсиаіо азсепдепііЪиз, сагреіііз 4 арісе (ііѵег^епііЪиз,
^ІаЪгіз.
На склонахъ горъ, въ рѣдкихъ лѣсахъ. Ктоузипаль 11 Іюля 1860 (цв.);
заливъ (і’Езіаіп^ въ концѣ Іюля (цв. плод.).
26)	Асопіішп ГізсЬѳгі ВеісЬЪ. 1. с. і. 22, К&1. рі. Кад(і. р.. 98. А. агсцаіцт
Мах. п. 53.
— 115 —
Часто близь лѣсныхъ ручьевъ. Дуй 18, 30 іюля (цв. Гленъ), 28 авгу-
ста 1860 (плод. Гленъ), Трайциска въ началѣ августа (цв. и отц.), Мануэ
въ концѣ августа 1860 (плод.), Тунаи въ срединѣ сентября (плод.), на вер-
шинѣ р. Плый, 1 ав. 1872 (цв. Мицуль).
27)	Асопііпш заскаііпепзѳ п. 8р.
Саиііз зігісіиз, егесіиз 3—4 ребаііз іегез іпГга $1аЬег, зирга сиш реііоііз
редипсиііздие іепиііег риЪезсепз, рпЪе гесигѵа; Гоііа егесіа сіепза, іпЕегіога шаг-
сезсепііа Іоп^е-зирегіога (іешиш Ъгеѵіззіше реііоіаіа согдаіа огЪісиІагіа таг-
§іпе еі іпГга а<1 пегѵоз рііоза, іпГегіога ресіаіо 5 зесіа, зирегіога ігізесіа
зе^тепііз ІаіегаІіЬпз Ъірагііііз; зе^тепіа рагііііопездие гЬотЪео-сипеаіа Ъазіп
ѵегзиз іпіе^еггіта сепігаііа зіірііаіа, зирегпе ріпиаіійЯа Іасіпііз Іапсеоіаііз ѵеі
ііпеагі-іапсеоіаіі (ііѵег^епііЬиз асиііз іпіе^гіз ѵеі рагсе іпсізо (іепіаііз; гасетиз
зиЪзітрІех депзиз ребипсиііз егесііз Ъгасіеіз ГоІііГогтіЬиз редипсиіоз зирегапіі-
Ъиз; Йогез саегиіеі рПозі, саззіЯе ЬетізрЬаегісо-сопіса ѵеі сопісо-суіішігіса, гозіго
ріиз тіпиз ргоЯисіо, йіатепііз рііозіз песіагіо (іогзо ігипсаіо ѵеі зиЪ^іЪЪозо іп саі-
саг гесіит арісе ипсіпаіит аЪіепіе; сагреііа іттаіига пиіапііа, таіига арісе
діѵег^епііа, зетіпа Гизса ігідиеіга іп ра^іпа зирегіоге Іатеііоза, Іатеіііз
ігапзѵегзіз оЫідиіз іпіеггирііз.
Ргахітит ѵісіеіиг А. осЬоіепзе ВеЬЬ. 1. с. і. 18 а дио (ІіЙГегі риЪе ге-
сигѵа пес раіепіе, йіатепііз рііозіз, саззісііз гозіго ріегитдие та^із соизрісио
Гоіііздие питегозіогіЪиз егесііз Яепзіз, диае Гогта зпа А. осЬоіепзі ргохіта.
8етіпа іп ріапіа ^епиіпа КеісЬепЪасЬіі і^поіа; А. осЬоіепзе С. А. Меу.
аиіет е зетіпіЪиз (ІаЬигісіз епаіит (Мах. ргіт. р. 27) іп ра^іпа зирегіоге
зетіпит Іатеііаз ргаеЪеі ігапзѵегзаз ишіиіаіаз ріегитцие іпіе^газ.
На болотистыхъ опушкахъ лѣсовъ. Нярми 8 сентября (цв. плод. Гленъ);
Аркаи 6 августа (цв. Гленъ); на рѣкѣ Дуй 30 іюля (цв. Глѳпъ); Куссу-
най 8 августа 1860 (цв. Вр ы лк и н ъ); Труотога 5 августа 1851 (цв. Г л е нъ);
у мыса Типесани 8 октября 1871 (цв. Мицуль).
Асіезі Гогша аііега, А. осЬоіепзе Мах! диае (іійегі гасешіз Іахіз ехзегііз
(Ъгасіеіз петре ІіпеагіЪив редипсиіо тіпогіЪиз), саиіе Ьитіііоге Пехиозо,
зетіпіЪиз раііідіз іп диоѵіз Іаіеге Іатеііозіз.
Мануэ въ концѣ Августа 1860 (цв. плод.).
Такъ какъ А. осНоіепзе ИеіскЬ. представляетъ видъ еще темный, мои
же растенія имѣютъ нѣкоторыя особенности, то я предпочелъ устано-
вить новый видъ вмѣсто того, чтобы включить ихъ въ очень широкій видъ
А. КизпеІяоДі, какъ это дѣлаетъ Рѳгель. (рі. Вадд. р. 93).
28)	Тгаиіѵеііегіа ]аропіса 8іеЪ. еі 2исс. 1. с. р. 184 Т. раішаіа Я. осЬоі.
п. 30!
Гоіііз гаЯісаІіЪиз 1—4 Іоп^е - саиііпіз 1 ѵеі 2 Ъгеѵе реііоіаііз, отпіЪиз
тетЪгапасеіз ітірагіііів, рагііііопіЬиз ІаіегаІіЪиз Ъібсііз, Іасіпііз аситіпаііз
— 116 —
іпаг^іпе іпаедиаіііег іпсізо зеггаііз; согутЪо тиІііПого ріегипщие Ъірагіііо аб
гатоз Ъгасіеаіо, Ъгасіеіе ИпеагіЪиз; сагреіііз оЪоѵаііз Ъазі айепиаііз диасігап-
диІагіЪиз іпПаііз геігогзит ипсіпайз, ІаіегіЬиз (іиоЪиз догзаІіЪиз іпіегіогіЪиз
а Ъазі а<1 тесііит издпе сагіпиіа еіеѵаіа регсигзіз, ѵепігаІіЬиз ІаѳѵіЪиз.
Т. раітаіа Е еі Меу. сіійегі зіаіига еіаііогі, Гоіііз саиііпіз ріигітіз,
зиЬаедиаІііег редаіо 7—11-йдіз, согіасеіз, зиЪіиз ехітіе геііспіаіо-ѵепозіз,
(ІепііЬиз іп таг^іпе аг^иііз зпЬаедпаІіЬпэ, сагреііогпт ра^іпіз отпіЬпз Іае-
ѵіЬиз.
По берегамъ ручьевъ, на сырыхъ мѣстахъ. Дуй въ началѣ* Іюня 1860
(цв.), 20 Іюля (отцв. Гленъ). На горахъ близъ Дун 16 Августа 1860 (цв.
и отцвѣтш. Гленъ); долина Аркая 27 Мая (безцв. Гленъ) Аднгиво въ на-
чалѣ Іюля (цв.), Туссочара 31 Іюля (плод.), Куссунай въ концѣ Мая 1861
(безцв. Брылкинъ); долина Сусуи 11 Іюля 1872 (цв. Мицуль); на пере-
валѣ съ восточнаго берега къ рѣкѣ Тыми Іюль 1868 (цв. Лопатинъ).
Я считаю наше растеніе тождественнымъ съ Японскимъ, хотя характе-
ристика послѣдняго коротка. Оно стоитъ близко къ американской Т. раітаіа,
но отличается довольно ясно вышеуказанными признаками.
Стебель вышиною отъ ‘/а до 1 ®ута, на вершинѣ нѣжно волосистъ, на
половинѣ высоты двураздѣльный, каждая вѣтвь съ ложнымъ зонтикомъ, состоя-
щимъ изъ 3—10 цвѣтковъ и происходящимъ отъ повтореннаго развѣтвленія
оси. Листья ствола сидятъ на короткихъ черенкахъ, при основаніи расширяю-
щихся въ короткія влагалища (которыхъ въ большинствѣ случаевъ нѣтъ
у Т. раітаіа): пластинка листа иногда до основанія трехраздѣльная; зубчатый
край листа всегда нѣсколько хрящеватъ, признакъ тождественный съ Т. раі-
таіа. Первый покровный листъ при нижнемъ раздвоеніи стебля варьируетъ
отъ простой линейной пластинки до совершенно развитаго трояко-раздѣльнаго
стеблеваго листа. Верхніе покровные листья коротки, линейные или линейно-
ланцетные, они покрыты нѣжными волосками. Цвѣты очень схожи съ цвѣтами
Т. раі/піаіа, вѣнчика нѣтъ, чашелистники числомъ отъ 3 до 5 опадаютъ рано,
пыльники къ верху расширяются и остаются долго. Главное различіе обоихъ
видовъ лежитъ въ зрѣлыхъ плодахъ. У Т. уаропіса плоскости четырехсторон-
няго плодолистика, обращенныя внутрь къ оси плода, имѣютъ въ срединной
линіи возвышающуюся складку, которая проходитъ далѣе половины плода;
плоскости же плодолистика, обращенныя къ периферіи цвѣтка, совершенно
гладки, подобно всѣмъ плоскостямъ зрѣлаго плодолистика Т. раітаіа.
29)	Асіаѳа зрісаіа Ь. р егуіЬгосагра Ье4. Мах. п. 56!
Еогта епгораеа ргаеіег Ггпсіпз дібГегі Гоііоііз ап^пзііогіЬпз іпсізо зегга-
ііз, зеггаіпгіз асптіпаііз.
Часто въ рѣдкихъ лѣсахъ.. Дуй въ началѣ Іюня (цв.) въ концѣ Іюля
(плод. Гленъ); заливъ сГЕзіаіп^ въ концѣ Іюля (плод.); Куссунай въ концѣ
— 117 —
Мая (цв. Брылжинъ); заливъ Вуссе 17 Сентября 1871 г. (плод. Мицуль);
долина Онненая 14 Іюня 1872 (цв. Мицуль); долина Тыми 3 Августа 1872
(цв. Мицуль).
30)	СішісіГп^а зітріех УѴогтв к. Мах. п. 58!
При ручьяхъ Дуй въ началѣ Іюля (безцв.), 18 Іюля 1860 (цв. Гленъ),
Хои 4 Октября (зрѣл. под. Гленъ); Ктаузипалъ 11 Іюля (цв.); заливъ
(ГЕзіаіп^ въ концѣ Іюля (цв ); Куссунай 6 Августа (цв. и отцв. Врылкинъ),
Муравьевскій постъ 16 Сентября 1871 (цв. и плод. Мицуль).
Длина плодоваго черешка равняется длинѣ плода.
31)	Раеопіа оЪоѵаіа. Мах. п. 60.
На возвышенностяхъ, въ лѣсахъ. Дуй 10 Іюня (цв.), въ концѣ Іюля
(плод. Гленъ); Аркай въ концѣ Мая (цв. Гленъ), Куссунай 20 Іюня 1861
(цв. отцвѣтш. Гленъ); въ концѣ Мая (цв. Врылкинъ); Куссункотанъ 13
Августа (зрѣл. плод. Гленъ); Нинаусси 1 Сентября (зрѣл. плод. Гленъ);
Лопатинская гора на юговосточномъ хребтѣ 4 Октября 1871 (плод. Мицуль).
8СНТ2 АКБВАСЕАЕ.
33)	Махішоігісхіа сЫпепзіз Вирг. Мах. п. 63.
8рЬаеговіетта ]аропіспт А. Сггау Ъоі. о! Дар. р. 380.
Цвѣты желтоватые, зрѣлое цвѣтоложе усаженное плодами, не болѣе 1
дюйма, растеніе цѣпляется не такъ высоко и вообще не столь развито, какъ
на Амурѣ.
На сухихъ травянистыхъ склонахъ близъ Дуй въ началѣ Іюля (цв.),
Тауро 24 Іюля (незрѣл. плод.), Куссунай 20 Іюня 1861 (цв. Гленъ), Кусун-
котанъ 11 Августа 1861 (плод.).
ВЕВВЕВІВЕАЕ.
33)	Бірііуііѳіа Сгауі и. зр. Э. сутоза А. Сггау Дар. рі. р. 380.
Б. іоіііз іаіе огЪіспІаіо гепіГогтіЪпз реііаііз арісе ЪіІоЪіз, зпЪіпз ргаезег-
ііт ^(1 пегѵоз риЪезсепііЪиз, таг^іпе іпаециаіііег ап^иіаіо (іепіазіз, сІепііЪиз
та]огіЪиз 10—20 Іаіе ігіап^иІагіЪиз тіпогіЪиз іпіегтіхііз; сута зпЪитЪеІІаіа
8—12 Йога гасіііз риЪезсепііЪиз, ГгисііЪиз Ъассаііз саегиіеіз 6—9 зрегтіз, зе-
тіпіЪпз гесііз ругіГогтіЪиз.
ОііГегі а Б. сутоза МісЪ. зіаіпга тіпогі, Гоіііз тіпогіЪиз ’/*—3/* ресіа-
ІіЪиз (пес 1—2 редаІіЪиз) таг^іпе ап^піаііз іапіит пес ргоГишіе ІоЪаііз,
ДогіЪиз раисіогіЪиз, ГгисііЪиз та^огіЪиз роіузрегтіз зетіпіЪизцие ргуіГогтіЪиз
гесііз пес оЪІоп^із зиЪсигѵаііз, іп Р. сутоза раІІійіогіЪиз.
— 118 —
Растеніе высотою отъ 1—I1 /а Футовъ, представляетъ, кромѣ упомянутыхъ
признаковъ, совершенную аналогію съ американскою 2). су то за къ которой
по Формѣ листьевъ приближаются японскіе экземпляры изъ коллекціи Д-ра
Альбрехта, хотя листья никогда не достигаютъ такой величины, а лопасти
не бываютъ такъ остры и глубоки. Три чашелистика опадаютъ при началѣ
цвѣтенія о чемъ не упоминается въ описаніи американскихъ Формъ. Въ осталь*
номъ рисунокъ въ Огау и Зріігадие §еп. Я. Ашег. Ъог. і. 33 съ текстомъ
избавляетъ насъ отъ болѣе подробнаго описанія.
Часто встрѣчается въ сырыхъ, богатыхъ перегноемъ долинахъ. Аркай
27 Мая 1861 (цв. Гленъ), въ началѣ Августа 1860 (плод. Гленъ); Дуй въ
началѣ Іюня 1860 (цв.), 21 Іюля (плод. Гленъ), заливъ д’Ееіаіп^ въ концѣ
Іюля (плод.); Куссунай 25 Апрѣля 1861 (недоразвившіеся ц-ты Брылкинъ),
въ серединѣ Мая (плод. Брылкинъ), Мануэ въ срединѣ Августа 186Э (плод.).
34)	СаиІорЬуІІшп гоЪпвіиш. Мах. п. 67.
С. іЬаІісігоіЯеа МісЪх іп А. бггау 1. с. р. 380 Мід. 1. с. I, р. 70.
Какъ сахалинскіе такъ и японскіе экземпляры болѣе приближаются къ
американскому С. ііъаисігоі&ез Міскх., чѣмъ амурскіе, и образуютъ такую
среднюю Форму между упомянутыми конечными, что я склоненъ соединить ихъ
въ одинъ видъ какъ это уже предлагалъ Регель.
Число листьевъ очень измѣняется: встрѣчаются иногда одинъ или два
верхнихъ стеблевыхъ листа, сидячихъ или коротко черешчатыхъ, иногда же
кромѣ того еще одинъ нижній стеблевой или корневой листъ съ длиннымъ
черешкомъ. Сегменты листа часто также притуплены, какъ у Ікаіісігоісіез и
самые листья такой же консистенціи, но нѣсколько нѣжнѣе, чѣмъ у амурскаго
растенія. Форма чашелистиковъ и лепестковъ, точно также какъ относитель-
ная длина тычиночной нити и пыльниковъ сравнительно съ нашимъ экземп-
ляромъ не представляетъ сколько нибудь значительнаго различія. Одни только
сѣмена американскаго растенія повидимому мясистѣе, такъ какъ они, будучи
зрѣлыми, бываютъ всегда морщинисты, и наружная кожица сѣмени соеди-
няется съ внутренней рыхлой паренхимой; тогда какъ у нашихъ и амурскихъ
отдѣляется въ видѣ скорлупы.
На плодородной лѣсной почвѣ, въ богатыхъ перегноемъ долинахъ; въ
болѣе освѣщенныхъ и сухихъ мѣстахъ, чѣмъ предъидущій видъ. Мгачъ 19
Мая 1861 (безцв. Гленъ); Дуй въ серединѣ Іюня 1860 (цв.), 12 Іюня 1861
(цв. Гленъ); Тауро24Іюля (отцвѣтш.); Тунай въ серединѣ Сентября (плод.);
Суссуя 9 Августа (плод. Гленъ).
К1МРНАЕАСЕАЕ.
35)	5ушрЬаеа ру&шаеа Аіі. й. гоее. I, р. 84. Ве^еі й. пввиг. р. 50, рі.
Вайй. р. 127.
— 119 —
Озеро Трайциска 4 Августа 1860 (недор&зв. цвѣты), Типесани 16 Ав-
густа 1861 (цв. Гленъ).
36)	КпрЬаг рптііпт 8т. ЕІ. гозз. I, р. 85; Ве^еі Д. пззпг. в. 52; рі. ВайД,
р. 126.
Трайциска 4 Августа (цв.) Типесани 16 Авгусата (цв. плод. Гленъ).
РАР АѴЕКАСЕАЕ.
37)	СЬе1і(1опіит пицца 1. Мах. п. 71.
На сорныхъ кучахъ близъ Дуй, въ серединѣ Іюня 1860, 1861 (цв.).
ЕІІМ АКТА СЕ А Е.
38)	Согусіаіія атЪі^па СЬат. еі 8сЬШ. Мах. п. 74.
Ѵаг. засЪаІіпепзіз: Я. та]огіЪпз саегпіеіз реіаіо іпіегіоге ^іЬЪозо.
На сырыхъ мѣстахъ по берегамъ рѣкъ. Дуй, цвѣтетъ въ теченіи всего
Мая, въ началѣ Іюля зрѣлые плоды, въ Куссунай цвѣтетъ уже въ Апрѣлѣ;
на восточномъ берегу и на перевалѣ отъ вего на р. Тыми найденъ Лопа-
тинымъ въ цвѣту еще въ Іюлѣ мѣсяцѣ 1868 г. Цвѣты крупнѣе, чѣмъ на
Амурѣ; наружные лепестки вѣнчика къ верху прекраснаго голубаго цвѣта,
внутренніе только на вершинѣ.
39)	Согуйаіія апгеа ЛѴ. Ке^еІ рі. Васісі. р. 145. Мідпеі. 1. с. р. 13. С.
яресіова Мах. п. 77.
На обломкахъ скалъ въ долинѣ Аркая въ концѣ Мая 1861 (цв. Гленъ);
близъ Дуй въ началѣ Іюня 1860 (цв.^, Хоккоранъ 12 Іюля 1860 (цв. плод.);
у Корсаковскаго поста въ заливѣ Анива Май 1872 (Мицуль). Сѣмена
блестящаго чернаго цвѣта какъ у настоящей С. аигеа ТК.» безъ точекъ по
остальнымъ признакамъ растеніе примыкаетъ вообще къ Амурскому.
40)	Согусіаіія $і$апіеа Тгапіѵ. еі Меу. Мах. п. 78.
На тѣнистыхъ берегахъ рѣкъ Дуй, цвѣтетъ въ серединѣ и въ концѣ
Іюня, Аднгиво въ началѣ Іюля (цв. и отцвѣтш.); долина Эситуръ 3 Іюля 1872
(цв. Мицуль); цвѣты достигаютъ величины 1 дюйма.
По моимъ наблюденіямъ сходство съ С. расопі/оііа Віеріъ оказывается
весьма близкимъ; даже въ сегментахъ листа и въ плодолистикахъ, въ кото-
рыхъ Регель р. 1. Ва(1(і. р. 150, находитъ главное отличіе, замѣчаются пе-
реходы; въ сомнительныхъ случаяхъ всего лучше различать по корню, кото-
рый у (7. дідапіеа цилиндриченъ, у С. раеопг/оііа съ толстыми клубнями.
Оба вида при высушиваніи чернѣютъ.
— 120 -
СВНСІЕЕВАЕ.
41)	ЯавіигНит раіпвіге ВС. Мах. п. 80.
На рѣчномъ берегу близъ Дуй 29 Іюля 1860 (плод. Гленъ), заливъ
д’Езіаіп^ въ концѣ Іюля (цв. плод.).
42)	^азіигНот атрЪіЪіит ВС. СосЫеагіа атрЪіЪіа ЬеД. 6. гозз. I, р. 160.
На озерѣ Трайциска, въ началѣ Августа (плод.); по ручью Куссунай въ
серединѣ Августа (плод.).
43)	Тпггііів §1аЪга 1. Д. Ъаіс. ДаЬ. I, р. 113, Д. говз. I, р. 116.
Дуй 31 Мая 1861 (цв. Гленъ), Труотога 2 Августа (цв., плод. Гленъ).
44)	АгаЪів реігаеа Ьаш. [3. катізсЪаііса Ве^еі рі. ВаДД. р. 167, 1. V, Гі$.
5—7.
Дуй въ началѣ Іюня (цв.), 29 Іюля (цв., плод. Гленъ); Куссунай 20
(цв. Гленъ).
45)	АгаЪів 8іе11егі ВС. Д. гозз. I, р. 122; В^е. іп Мах. ргіт. п. 891; Мі-
диеі 1. с. II, р. 72, 210; А. ]аропіса А. Сггау 1. с. р. 381; В§1. еі
Не г Де г, СгагіепД. 1863, р. 308, 4. 41 (ехі. рі. ГгисііГега, диае аД А.
Ъігзиіат регііп. ѵіДеіиг). А. ЕзсЪзсЬоІіхіапа АпДгг. іп Д. аіі. Ш, р. 25.
Ѵаг. а. ^епиіпа: саиііз ДеЪіІіогіЪиз зітрИсіЪиз заеріиз ріигіз ех ипа га-
Дісе ргоѵепіепііЪиз, риЬе тоіііогі, Гоіііз оЫоп^із ДізіапііЪиз арісе оЪіизів.
Ѵаг. р. ^аропіса А. О г ау ргосегіог издие реДаІіз, саиІіЪиз зігісііз арісе
іпіегДит гатозіз зиЫіівріДіз, Гоіііз сгаззіогіЪиз Депзіз оѵаііз арісе ргоДисііз.
Іп иігадие ѵагіеіаіе Догез та^изсиіі іп арісе саиііз гатогитдие соп^езіі
іпГегіогез репДиІі, зераіа Даѵезсепііа ріегитдие ^ІаЪеггіта, реіаіа оЫоп^а
сипеаіа аІЬа, зііідиае зігісіо егесіае иігіпдие пегѵо теДіапо еіеѵаіо регсигзае,
зіуіі ІаіііиДіпет зііідиае аедиапіез, зіі^та ріиз тіпиз еѵіДепіег ЬіІоЬшп, зе-
тіпа зиЬдиаДгіІаіега аіа ап^изіа арісе рагит ргоДисіа сіпсіа Іаеѵіа.
На сухихъ склонахъ повсемѣстно, цвѣтетъ съ конца Мая до конца Іюня,
зрѣлые плоды въ началѣ Іюля. Ѵаг. уаропіса не была найдена къ сѣверу
отъ Дуй.
АгаЬіз ЕзсЪзсІюІЫапа АпДгг. поппізі зіуііз рагит ЬгеѵіогіЬиз реіаііздие
арісе зиЫаііогіЬиз ДіДегге ѵіДеіиг. Ехетріаг ипісит ГгисііГегит іп Тгаігізка
іпіііо Аи^изіі Іесішп пиііо тоДо аЬ ехетрІагіЬиз аиіЪепіісіз СЬатіззопіапіз
ех іпз. ѴпаІаізсЪка ДіДегі. Гоііа оѵаіо-оЫоп§а гетоіе Депіаіа. 8етіпа отпіпо
ас іп А. Віеііегі позіга.
46)	АгаЪів репйиіа 1. Мах. п. 90.
Вблизи Айноскихъ и Японскихъ поселеній, въ высокой травѣ. Уроца въ
концѣ Іюля (плод.); Тунай 9 Іюля (цв. Гленъ), въ серединѣ Сентября
(плод.); Иноскомонай въ серединѣ Августа (плод. Гленъ).
—121 —
47)	Вепіагіа ДазуІоЪа Тигсг. Мах. и. 91.
Во множествѣ съ Ециізеіит куетаіе на сырыхъ, въ особенности песча-
ныхъ низменностяхъ, по берегамъ рѣкъ и озеръ. Дуй въ серединѣ Іюля (цв.);
АркаЙ 7 Августа (плод.); Аднгиво 5 Іюля (отцвѣтш); Трайцяска въ началѣ
Августа (плод.); Куссунай 20 Іюня 1861 (цв. Гленъ), 3 Іюля 1860 (цв.
отцвѣтш., Брылкинъ); заливъ Буссе 17 Сентября 1871 (цв. Мицуль).
48)	Бепіагіа тас горку Па УѴ. Мах. н. 92.
На ручьѣ близъ Дуй, въ серединѣ Іюня 1860 (цв.). На Ичарѣ близъ
ключей найденъ подъ снѣгомъ 12 Октября 1861 (Гленъ, опавшіе плод.).
49)	Бепіагіа ІеппіГоІіа Ье4. Мах. п. 93.
Рѣдко на горахъ между Дуй и Аркаемъ 27 Мая 1861 (цв. Гленъ); на
перевалѣ отъ восточнаго берега на р. Тыми, 1 Іюля 1868 (цв. Лопатинъ)-
50)	Сагбатіпе ітраііепз 1. Ье(і. I, р. 128.
Въ хвойныхъ лѣсахъ. Заливъ д’Езіаіп^ въ концѣ Іюля (плод.), Куссунай
20 Іюня 1861 (цв. Гленъ).
51)	Сапіашіпе Ьігзніа 1. ѵаг. Ве^еііана. Мах. Біа^п. рі. поѵ. ]ароп. еі Мапб-
8сЪ. Бес. XIII. аг(1атіпе Ке^еііапа Мід. 1. с. II, р. 37; С. ап^піаіа
Ноок. ѵаг. катізскаііса Ве&. рі. Касіск і. 5, р. 172,	1, 2.
Молодые экземпляры не ползучи, но при основаніи лежатъ и коренятся.
На болотистой и тощей почвѣ. Дуй въ серединѣ Іюня (цв ), 20 Іюля
(плод. Гленъ); заливъ д’Езіаіп^ въ концѣ Іюля (цв. плод.); Куссунай въ
концѣ Мая 1861 (цв. Брылкинъ), 20 Іюня (цв. плод. Гленъ), Мануэ въ
концѣ Августа 1860 (плод.).
52)	МасгороШшп ріегозрегшпт и. 8р. Табл. II.
М. регеппе, е га(1ісе герепіе сгазза егесіпт зітріех; саиііз іегез зирегпе
риЪегиІиз, іоііа зрагза аг^иіе зеггаіа, іпіегіога Іоп^е реііоіаіа е Ьазі согбаіа
огЪісиІагі-оѵаіа, зирегіога оѵаіа еііірііса аситіпаіа Ъазі іп реііоіит аіаіит
аііепиаіа; іпЯогезсепііа гасетоза, ребипсиііз Ъогігопіаіііег раіепііЬиз ^пап1
зііідиае Ъогіаопіаіез ѵеі азсетіепііез диабгиріо ѵеі иііга ЪгеѵіогіЬиз, зіірііет
зііідиагит зиЬаедиапііЪиз; зетіпа огЪісиІаіа аіа Іаіа раііібе Гизса сіпсіа ібе-
одие оЫоп^а.
Прекрасный видъ, образующій нѣкоторый переходъ отъ Масгоросііхт къ
Раггуа. Высота 2 ф., длина стручковъ съ черешкомъ 3—4 дюйма, цвѣто-
ножки ’/*—1 дюйма. Въ остальномъ плоды схожи съ АГ. піѵаіе В. Вг.
На горныхъ склонахъ, обильныхъ ключами, близъ Нубурино, къ сѣверу
отъ Мануэ, въ концѣ Августа 1860 (плод.); въ верховьѣ Ичары 12 Октября
1861 (съ выпавшими сѣменами Гленъ), былъ вырытъ изъ подъ снѣга.
—122 —
53)	ВгаЪа Ъігіа Ь. Мах. ргіт. р. 461! Б. Ьігіа Іеіосагра Іпз. іепиів еі
Тіі. Я. а^ап. р. 51.
Саиіе Гоііівдие ріііз віеііаіів сапезсепіі-зегісео, іоіііз 1—2 ап^изіе оЬоѵа-
ііз враіЬиІаііз іп реііоіит аііепиаііе іпіе^еггітіз, зііісиііз ^ІаЬгів іпіегбит рагит
іогііз, зіуіо Ьгеѵі еопврісио, еіі^таіе сарііаіо.
Нинаусси 1 Сентября (плод. съ выпавшими большею частью сѣменами
Гленъ) на скалахъ. Главный признакъ: нѣжность листьевъ, покрытыхъ тон-
кими красивыми звѣздчатыми волосками.
54)	БгаЪа Ъогеаііз БС. В&1. еі Тіі. Я. а]ап. п. 41. ЕІ. гозз. I, р. 153.
а. ^еппіпа К^І. 1. с., ріііз зітрІісіЬпз еі зіеііаііз зпЬіпсапа, сапІіЬпз е
гЪіготаіе зіоІопіГего аесепбепііЬпз рІигіГоІііз, іоіііз оѵаііз аспііз іпіе^еггітіз
ѵеі рагсе бепіаііз, ЯогіЬпз іп арісе сапііз зпЬсарііаііз, ребппспііз Яоге Ьгеѵіо-
гіЬиз, гасето ГгпсііГего ргобпсіо, ребппспііз егесііз зііісиіат биЬаедиапііЬиз.
зііісиіа оѵаіа аситіпаіа сопіогіа ѵеі ріапа, абргеззе ѵеі раіпіо-
риЬезсепіе таг^іпе ипбиіаіо, зіуіо Ьгеѵі зіі^таіе сарііаіо.
На скалахъ. Куссунай 20 Іюня (цв. плод. Гленъ), Дуй въ началѣ Іюня
1860 (цв. плод.).
55)	Обопіосусіиз кигііепзіз Тигсг. 1. с. Виіі. бе Мозс. 1840 р. 65. Зііісиііз
огЪіси! агіЬиз ѵеі оѵаііз ГігтіогіЬиз зиЬ^ІаЬгіз таг&іпе
іпсгаззаііз бепіісиіаііз, ріапіз ѵеі сопіогііз, зіуіо ріегипмріе
Ьгеѵі сопзрісио, зіі^таіе сарііаіо.
На скалахъ. Мысъ Вентейсъ въ Августѣ 1861 (цв. плод. Гленъ), Тунаи
въ серединѣ Сентября 1860 (плод ). Кромѣ того его видѣли въ Хакодате (цв.
плод. Д-ръ Альбрехтъ).
Ріапіа Ьптіііз 3—4 роііісагіз, зіоІопіГега, зпЪсаезрііоза; Гоіііз саиііпіз
зеззіІіЪиз оѵаііз асиііз іпіе^еггітіз ѵеі раисі-бепіаііз, ѵеі гЬотЬео-оЬоѵаііз
Ьазіп ѵегзиз ап^изіаііз; Гоіііз саибісиіогит поп Догепііит оЬоѵаііз зраіЬиІаііз
арісе асиііз ѵеі гоіиибаііэ, отпіЬиз риЬе зіеііаіа еі зітріісі сапезсепііЬиз;
ребісеіііз зі1і(]иаз аедиапііЬиз ѵеі іііаѳ биріо ігіріоѵе зирегапііЪиз; реіаііз диат
зераіа биріо ѵеі ігіріо (іп ех. ]’аропісіз) Іоп^іогіЬиз, арісе гоіипбаііз ѵеі Іеѵі-
іег етаг^іпаііз, зііісиііз огЬісиІагіЬиз еі іипс 4-зрегтіз ѵеі оѵаііз еі іипс ріеі
озрегтіз, зіуіо Ьгеѵі ѵеі зиЬпиІІо, еіі^таіе сарііаіо ѵеі ЬіІоЬо.
Многочисленный рядъ экземпляровъ этой Формы, привезенный Гленомъ
съ Вентейса, показываетъ всѣ вышеуказанныя различія въ Формахъ плода,
который въ концѣ концовъ отличается отъ В. плодовъ ипаіазсккіапа или Ьогеаііз,
справедливо соединенныхъ Регелемъ въ одинъ видъ, только своимъ утолщен-
нымъ краемъ.
56)	БгаЪа засііаііпепзіз. п. СаиІіЬиз аесепбепііЬпз бгшіогіЪиз Ьазі 2— 5 Гоііа-
ііз зирегпе арЬуІІіз, Гоіііз саиііпіѳ оѵаііз бепіаііз зеззіІіЪиз; ЯогіЬиз іп
гасетшп согутЫГогтет соп^еѳііз, ребипсиііз Яогез ѳііісиіаздие ріегит-
— 123 —
(]ие ріиз (Іиріо зирегапііЬиз раіиіо рііоеіз, зераііз Ъазі эаасаіа
заеріиз ГІаѵеѳсепііЬиз рагсе риЬезсепііЬиз риат реіаіа иііга 2
Ііп. Іоп^а етаг^іпаіа (Іиріо ЬгеѵіогіЬиз; зііісиііз оѵаіо-іапсеоіаііз ріапіз
ѵеі ехітіе сопіогііз; зіуіо сопзрісио іпіегйит '/* зііісиіае аШп^епіе,
арісе ЬіІоЬо.
Часто на скалахъ. Аркай 27 Мая (цв. Гленъ), 21 Іюля (плод. Гленъ);
Дуй въ началѣ Іюня (плод.); Аднгиво 5 Іюля (плод.); Ктаузипалъ 11 Іюля
(плод.); Куссунай 20 Іюня 1861 (цв. плод. Гленъ).
Отличается отъ близкихъ Формъ нѣсколько большими цвѣтами, часто жел-
товатой чашечкой, длинными цвѣтоножками и пестикомъ, ясно двулопастнымъ
рыльцемъ; лучшими признаками остаются большіе цвѣты, длинный пестикъ
съ двулопастнымъ рыльцемъ, такъ какъ волосистость, длина цвѣтоножекъ и
цвѣтъ чашечки измѣнчивы. В. дгасіііз Ьесі. изъ Камчатки приближается къ
нему узкимъ плодомъ и двулопастною рыльцамъ, но имѣетъ болѣе короткій
пестикъ и меньшіе цвѣты.
57)	СосЫеагіа оЫоп^іГоІіа БС. Я. гозз. I, р. 157. СЪат. іп Ьіппаеа 1, р. 26!
ЕІ.	а]ап. п. 42! С. агсііса ѵаг. АѴаЫепЬег^іі й. осЬоі. п. 44!
На приморскихъ скалахъ. Дуй въ началѣ Іюня въ цвѣту, въ концѣ Іюня
п въ Іюлѣ съ плодами; Вяхту 25 Сентября 1860 (плод. Гленъ): Тауро въ
концѣ Іюля (плод.).
58)	ТЫазрі сосЫеагіГогте БС. Ьесі. Я. гозз. I, р. 164. Мах. р. 461.
На вершинѣ Ктаузипала 11 іюля 1860 (плод.).
•
59)	Егувітпт сЬеігапіЬоіЙез 1. Мах. п. 98.
На скалахъ и на галькахъ по берегу моря. Дуй 10 Іюня 1860 (цв.), 8
Августа (плод. Гленъ); Аднгиво 5 Іюля (цв.); заливъ (ГЕзіаіп^ въ концѣ
Іюля (плод.).
60)	СарзѳІІа Впгза разіогіз. МсЬ. Мах. п. 99.
Въ Японскомъ поселеніи Тунаѣ, въ серединѣ октября 1860 (цв. плод.), 9
Іюля 1861 (цв. плод. Гленъ).
61)	Ізаііз ііпсіогіа Г. РІ. гозз. I, р. 212; ВеісЪЬ. ісоп. Й. $егт, п. 4177!
У Дуй по берегу моря на галькахъ 10 іюня 1860 (цв.); 21 іюля (плод.
Гленъ).
Длина стручка втрое болѣе ширинч; на вершинѣ онъ коротко закругленъ,
а не заостренъ, совершенно какъ у Европейскихъ растеній. Растеніе тожде-
ственно съ встрѣчающимися на берегу Балтійскаго моря.
62)	Вгазвіса сЬіпепзіз Ь. Мах. п. 101.
Около японскихъ поселеній. Устоманаипу въ заливѣ (ГЕз№іп$, въ концѣ
Іюля 1860 (цв. плод.) Тунай 9 іюля 1861 (цв. плод. Гленъ).
— 124 —
63)	Зіпарів сЬіпепяік Ь. Мах. п. 102.
Встрѣчается одичалымъ въ поселеніи около Туная въ серединѣ Сентября
1860 (плод.).
64)	КарЬаппз заѣіѵпя 1. Мах. и. 103.
Встрѣчается воздѣланнымъ и одичалымъ во всѣхъ японскихъ поселеніяхъ,
напр. близъ Туная въ серединѣ Сентября 1860 (цв. плод.).
ѴІОЬАКІЕАЕ.
65)	Ѵіоіа пшЪгова Ег. Мах. п. 108. V. катізсЪаііса (тіп$. Ке^еі рі. Вадсі.
р. 227, і. 6 Г. 7-12.
Въ лѣсахъ, въ высокой травѣ. Дуй 30 Мая 1861 (цв. Гленъ); заливъ
(ГЕзіаіп^ въ концѣ Іюля (плод.); Нубурино въ концѣ Августа (плод.).
66)	Ѵіоіа герепз Тигсг. Мах. п. 111.
На перевалѣ съ залива Терпѣнія на восточный берегъ Іюнь 1869 (цв.
Лопатинъ).
67)	Ѵіоіа соіііпа Веяя. Мах. п. 112!
На песчаныхъ травянистыхъ низменностяхъ у Трайциска въ началѣ Ав-
густа 1860 (плод.).
68)	Ѵіоіа Ьап^яйоіТЙ ЕіясЬ. Ьей. !• р. 250. V. тігаЬіІія р. Ьап$8(1огЯі Іпз. с.
саиіезсепз К§1. рі. Вадсі. р. 242!
Дуй, въ началѣ Іюня въ цвѣту, на травянистыхъ мѣстахъ богатыхъ клю-
чами; Трайциска въ началѣ Августа (плод.); Куссунай 20 Іюня 1861 (цв.
Гленъ); 2 Іюля (цв. плод. Брылкинъ); на перевалѣ отъ восточнаго бе*
рега на Тыми Іюль 1868 (цв. Лопатинъ).
69)	Ѵіоіа асптіпаіа Бей. Мах. п. 115.
Въ кустарникахъ. Дуй въ началѣ Іюня (цв.), 16 Августа (плод. Гленъ);
Тауро въ концѣ Іюля (плод.); Куссунай въ концѣ Мая 1861 (цв. Брылкинъ);
Пиро 10 Іюля (плод. Гленъ); у мыса Стукамбисъ 24 Іюня 1872 (цв. Ми-
цуль).
70)	Ѵіоіа яііѵеяігія Ьат. Мах. п 417.
Шпора нѣсколько длиннѣе чѣмъ у Амурскихъ экземпляровъ:
Разсѣянъ по всюду на сухой почвѣ. Аркаи 27 Мая (цв.); Дуй въ началѣ
Іюня (цв.); Ктаузипалъ 11 іюля (плод.); Пилево 15 Іюля (плод.); Куссунай
20 Іюня 1861 (плод. Гленъ), 10, 22 Мая (цв. Брылкинъ); Уро 10 Сен-
тября 1861 (плод. Гленъ).
— 125 —
71)	Ѵіоіа Мйога Ь. Я. гозз. I, р. 254; П. Ьаіс. бак. I, р. 188; Ве^еі рі.
Вабб. р. 253; Я. оскоі. р. 19.
Въ тѣнистыхъ мѣстахъ, поросшихъ травою. Долина Аркая 27 Мая (цв.
Гленъ); Дуй въ началѣ іюня (цв ).
ВВ08ЕВАСЕАЕ.
72)	Вгозега гоіипбііоііа Ь. Мах. п. 118.
Часто на топкихъ болотахъ. Вяхту 25 Сентября (плод. Глен ъ); Тра-
ициска 4 Августа (плод. цв ); Куссунай 25 Іюля (цв. плод. Врылкинъ);
Труотога 4 Августа 1861 (плод. Гленъ).
73)	Вговега Іоп^іГоІіа Ь. П. гозз. I, р. 261; П. Ьаіс. бак. I, р. 131; Ке^еі
рі. Вабб. р. 258,
На болотахъ близъ Вяхту 27 Сентября 1860 (плод. Гленъ).
74)	Рагпаввіа раіпзігіз Ь. Мах. п. 119.
На скалахъ и горныхъ склонахъ, богатыхъ ключами. Дуй 19 Іюля 1860
(цв. Гленъ); Туссочара 30 Іюля (цв.); Мануэ въ концѣ Августа (цв.).
8І1ЕЯЕАЕ.
75)	ВіаиіЪпз вирегЪнв. 1. Мах. п. 12 й.
На травянистыхъ склонахъ по всему западному берегу къ югу отъ Ар-
каи и Дуй, цвѣтетъ съ конца Іюня до осени включительно.
76)	8і1епе (ЕІізапіЬе) васкаііпепвіз и. вр.
Саезрііоза, Іштіііз, сапІіЬпз аесепбепііЬпз ппіПогіз ѵеі бісЬоіоте 2—4-
Гіогіз, сит саІусіЬпз ребипсиііздие ^Іапбпіозо риЬезсепііЬиз; саІусіЬиз суііпб-
гісо-сатрапиіаііз 15 ѵеі 20-зігаііз, бепііЬиз оѵаііз асиііз, реіаііз етаг^іпаііз
аІЬіз поп согопаііз; Гоіііз зирегіогіЬиз оѵаііз ѵеі еіііріісіз асиііз, іпГегіогіЬиз
еі габісаІіЬиз оЬоѵаіо-зраіЬиІаііз арісе асиііизсиііз.
Ргохіта 8. ЕІізаЬеіЬае Іап ВскЬск. рі. сгіі. IX, і. 1178, бійегі зігііз
саіусіпіз ріигітіз, реіаііз іпіе^еггітіз етаг^іпаііз пес Ьійбіз таг^іпе бепіі-
сиіаііз, Ыатепіів Іоп^іогіЬиз саіусет рагит зирегапііЬиз.
Образуетъ небольшія полянки на скалахъ мыса Хоиндчу, близъ Дуй;
цвѣтетъ въ началѣ Іюня, зрѣлые плоды съ конца Іюня; Мануэ 25 Іюня
1861 (цв. плод. Гленъ). По дорогѣ изъ Мануэ къ Магункотану въ концѣ
Августа 1860 (плод.).
Корневище толсто, деревянисто, развѣтвленія его струйчаты съ многочи-
сленными почками. Стволъ сложный длиною отъ 2 до 5 дюймовъ, прямостоя-
— 126 —
щій или восходящій, круглый или неясночетырехгранный. Листья при основа-
ніи сросшіеся; у самыхъ нижнихъ срощеніяхъ образуетъ короткое влагалище.
Цвѣты величиной отъ ‘/а—2/з дюйма, числомъ отъ 1—4; чашечка съ 5 сред-
ними ребрами, кромѣ того на каждомъ чашелистникѣ 2 боковыхъ и 5 нервовъ
въ мѣстахъ сростанія чашелистиковъ. Лепестки вѣнчика внизу лопатообразно
съуживаются, на верху отходятъ горизонтально, они вдвое длиннѣе чашечки;
тычинки повидимому при основаніи сростаются съ листиками вѣнчика и нѣ-
сколько возвышаются надъ чашечкой. Завязь трехрожковая и одногнѣздная.
Зрѣлый плодъ сидитъ на очень короткомъ черешкѣ, открывается 5—19 зуб-
чиками, причемъ главные зубчики иногда раздваиваются. Сѣмена темнобураго
цвѣта, плоско-чечевицеобразныя, снабженныя волнистами боковыми кры-
лышками. Чашечка плода колоколообразная и неясно пятиреберная. Наше ра-
стеніе имѣетъ по наружному виду нѣкоторое сходство съ 8. ритгііо
другой же видъ принадлежащій къ* отдѣлу ЕІІ8апіке Егі., 8. посіі/іога Ъ.,
совершенно не сходенъ.
77)	8і1епе герепз Раіг. Мах. п. 126.
Около Найпу, Іюнь (цв. Мицулъ).
АІ8ІЯЕАЕ.
78)	8а§іпа Ьіппаеі Ргеві. РІ. гозз. I, 339.
Ііа приморскихъ скалахъ. Уроци въ Іюлѣ 1860 (цв.), Мануэ въ концѣ
Августа (плод.); Танги 14 Сентября 1860 (плод. Гленъ).
79)	Нопскѳпѳ]а реріопіез ЕЬгй. Мах. п. 135.
На песчаной почвѣ по берегу моря. Дуй въ началѣ Іюня (цв.), 21 [юля
(цв. плод. Гленъ); Куссунай 3 Августа (цв. плод. Брылкинъ).
80)	Агепагіа саріііагіз Роіг. РІ. гозз. I, р. 367. Ве^еі рі. Кабй. р. 366,
і. 8, 1І6. 18, 19.
На вершинѣ Ктаузипала 11 Іюля 1860 (цв.); въ долинѣ Нитуй около
каскада 9 Іюля 1872 (цв. Мицуль).
81)	Мбіігііщіа ІаІегіЯога Ряі. Мах. п. 137.
Очень распространена въ лѣсахъ и на склонахъ, цвѣтетъ съ конца Мая,
зрѣлые плоды въ Іюлѣ и Августѣ.
82)	8іе11агіа тесііа Е. РІ. гозз. I, р. 377. Ке^еі рі. Кабсі. р. 389.
У японскаго поселенія Тунай въ срединѣ Сентября (цв. плод.).
83)	ЗДеІІагіа гайіаіа 1 Мах. п* 140.
Очень распространена въ низменностяхъ и на склонахъ въ высокой травѣ.
- 127 —
цвѣтетъ съ начала Іюня. Также на устьѣ р Плый въ заливѣ Терпѣнія 19
іюля 1872 (цв. Мицуль).
84)	Зіеііагіа Ъогеаііз Ві$. [3. согоіііпа Ехі. Мах. п. 141.
8.	Ъогеаііз согоіііпа Іпз. с. засЪаІіпепзіз Ке^еі іт Іпбех зет. Ъогі.
Реігор. 1863, р. 33.
На сырой лѣсной почвѣ, особенно на гнилыхъ пняхъ. Дуй въ началѣ
Іюня (цв.), 20 Іюля (цв. плод. Гленъ); Нярми 11 Сентября (цв. плод. Гленъ);
Куссунай 4 Іюля (цв. плод. Брылкинъ).
85)	8іе11агіа ЬптіГиза ВоНЪ. ЕІ. гозз. I, 384. ЕІ. оскоі. п. 71. Ке^еі. рі.
Васіб. р. 398.
На солонцеватыхъ лугахъ, но берегу моря, при устьѣ р. Дуй въ серединѣ
Іюня 1860 (цв), 24 іюля (цв. плод. Гленъ); Вяхту 25 Сентября (плод.
Гленъ).
86)	Зіеііагіа Іоп^іГоІіа МііЫЬ. Мах. п. 144.
Въ сырыхъ хвойныхъ лѣсахъ. Дуй въ началѣ Іюня (цв.), 20 Іюля (цв.
плод. Гленъ); заливъ (ГЕзіаіп^ въ концѣ Іюля (цв.); Куссунай 20 Іюля (цв
Гленъ).
87)	СегазНппі ѵиі^аінт 1. а. ЬгасЬуреіаІит Ггі. Мах. п. 146.
Близъ поста Дуй въ началѣ Іюня (цв ), вѣроятно завезено изъ Нико-
лаевска.
88)	СегазНпт ГізсЬегіаппт 8ег. ВС. ргоаг. I, р. 419. СЪапі. еі. 8 сЪѣсІ. іп
Ьіппаеа I, р. 60! С. ѵпі^аіпт ^гапбіПогпт Езі. П. іп гозз. I, р. 410.
С. аіріппт (3. ЕізсЪегіаппт К^І. рі. Ваёб. р. 438.
На скалахъ близъ Отехкоро 4 Іюля 1861 (цв. Гленъ).
Растеніе достигаетъ высоты 1 Фута, богато цвѣтами и густо покрыто же
лѣзистыми волосками. Такъ какъ оно не можетъ быть отнесено ни къ С. аі-
ігіпит, ни къ ѵиідаііѵт, то я, по примѣру Шамиссо, привожу его какъ особый
видъ, тѣмъ болѣе что это единственный дѣйствительно туземный видъ Сегаз-
ііпш на Сахалинѣ.
ТІЬІАСЕАЕ.
89)	Асіішйіа Коіошікіа Кпрг. Мах. п. 156.
Распространенъ къ югу отъ сырыхъ лѣсистыхъ долинъ Дуй и Аркая,
цвѣтетъ съ средины Іюня до средины Іюля, зрѣлые плоды въ Сентябрѣ.
Растеніе соотвѣтствуетъ амурской коломиктѣ и произростаѳтъ, подобно
ему, особенно въ сѣв. части нашей области. На югѣ, начиная съ залива б’Ез-
—128 —
іаііщ, оно принимаетъ большіе размѣры, взбирается на деревья, именно на
березы, которыя совершенно покрываются темной листовой коломикты; при
основаніи ствола коломикта имѣетъ болѣе одного дюйма въ поперечникѣ. Плоды
зеленоватаго цвѣта, очень вкусные, кисловато-сладкіе, цилиндрическіе, съ обѣ-
ихъ сторонъ закругленные, длиною почти 3/< дюйма, а шириною вдвое менѣе.
Тонкіе кожистые листья вмѣстѣ съ другими признаками служатъ для нее от-
личіемъ отъ прочихъ японскихъ видовъ.
90)	Асііішііа (ТгосЬозіі^ша) аг^ніа. 8. еі X. 1. с. р. 727. Мід. 1. с. р. 15.
На югѣ Сахалина, между Куссункатонъ и Типесани 12 Августа 1861
(безплод. Гленъ). Опредѣленіе листовыхъ побѣговъ я сдѣлалъ на тождест-
венныхъ экземплярахъ южной Манджуріи изъ Суйфуна, гдѣ я засталъ расте-
ніе съ плодами.
91)	Асіінісііа (ТгосЬозіі&ша) роіу&ата. 8. еі X. 1. с. р. 727. Мід. р. 15.
Въ камышевыхъ кустарникахъ близъ Нубуріенду 25 Іюля 1861 (безплод.
Гленъ).
НѴРЕКІСІЯЕ АЕ.
92)	Нурегісшн ОеЪІегі. Ье(1. П. гозз. I, р. 446. РІ. осЬоі. п. 77! Мах. р.
461, и. 157 Ь.
Устье Суссуи 9 Августа 1861 (плод. Гленъ).
Нѣкоторые пестики срослись при основаніи, другіе свободны и равны
*/<—’/* длины коробочки. Основаніе листьевъ часто яйцевидное.
93)	Нурегісшн аііеппаіпт СЬоіяу. Мах. п. 158.
Ѵаг. а. зігіаіпт, сапІіЪпз егесііз, зераііз реіаіізфіе пі^го-зігіаііз еі рпп-
сіаііз.
На болотистой почвѣ; Трайциска 4 Августа (цв.); Типессани 16 Авгу-
ста (цв. плод. Гленъ); Хапіб 24 Августа (плод. Гленъ).
Отличается отъ Амурскаго растенія рѣзкими черными полосками на ле-
песткахъ вѣнчика и листикахъ чашечки, имѣетъ при соцвѣтіи, какъ и ти-
пичное растеніе, настоящіе прицвѣтники, которые острѣе и меньше стебле-
выхъ листьевъ; послѣдніе окрашены въ нѣсколько синевато-зеленый цвѣтъ.
Ѵаг. р. Гг иііспіоза, сапІіЬпз азсепбепііЬиз Ьазі зийгпііс )зіз, реіаііз
зераііздие пі^горипсіаііз, Гоіііз ГІогаІіЪиз саиііпіэ зішіІіЬиз.
На скалахъ. Сахкотанъ 18 Іюля 1860 (цв.), Мануэ въ концѣ Августа 1860
(плод.).
Низкій вѣтвистый полукустарникъ высотою въ ’/* фута, съ разбросанно-
стоящими и почти круглыми стеблями; изъ срединнаго нерва противулежа-
— 129 —
щихъ листьевъ тянется слабый уступъ въ ближайшей парѣ листьевъ. По кра-
ямъ листьевъ замѣчаются черныя точки; тоже самое на лепесткахъ вѣнчика
п чашечки. Между покровными листиками и стеблевыми нѣтъ никакой раз-
ницы. Плодъ съ мелкими продольными полосками, какъ у аііепиаіипі: ѳто об-
стоятельство вмѣстѣ съ тождествомъ въ строеніи листьевъ и цвѣтовъ удержи-
ваетъ меня отъ установки нового вида, такъ какъ я въ тоже время изслѣдо-
валъ экземпляры съ залива Ольги и изъ Хакодате, которые представляютъ
переходъ къ обыкновенному Н. аііепиаіит.
АСЕКІХЕАЕ.
94)	Асег арісаѣит Ьат. ѵаг. икигишіиепве Мах. п. 159.
Часто на опушкахъ хвойныхъ лѣсовъ, во всей области; въ Дуй цвѣтетъ
въ началѣ Іюня, въ Куссунаѣ уже въ концѣ Мая, въ концѣ Іюля и въ Авгу-
стѣ зрѣлые плоды, также на перевалѣ съ восточнаго берега, по р. Тыми, Іюнь
1868 (Лопатинъ). Зрѣлые плоды бываютъ свѣтлые, а молодые окрашены
въ красноватый цвѣтъ.
95)	Асег Моио Мах. п. 162.
Отъ Аркая и Дуй на югъ, обыкновенно на опушкахъ лѣсовъ и на скло-
нахъ къ морю; это деревья, толщиною при корнѣ въ бедро и вышиною болѣе
20 Футовъ. Цвѣтѣтъ въ началѣ Іюня, зрѣл*. е плоды въ Іюлѣ и Августѣ.
Крылышки плода сходятся подъ прямымъ или острымъ угломъ и по Фор-
мѣ соотвѣтствуютъ совершенно амурскому дереву; крылышки то уже, то шире;
во внутреннемъ углу они бываютъ вогнуты, прямолинейны или нѣсколько вы-
пуклы. Дерево встрѣчается почти одинаково какъ на Сахалинѣ, па Амурѣ,
также въ южной Манджуріи и въ окрестностяхъ Хакодате. По діагнозу въ 8іеЬ.
2исс. I с. стр. 156 и Мідиеі I. с. II, стр. 87, я предполагаю, что онъ
тождественъ съ Асег рісігіт ТКЬд.
АМРЕЫПЕАЕ.
96)	ѴШ8 ТЬипЪегдіі. 8. еі 2. 1. с. р. 198. V ЬаЬгпвса Ь. зес. Т1іЬ§. П.
^ар. А. Сггау 1. с. р. 384, Мід. 1. с. II, р. 157.
Гоіііз огѣісиіаііз согсіаііз арісе ігііоЪіз, ІоЬіз Іаііз ігіап^иіаііз, зпрга рагсе
Геіти^іпео-Поссозіз (іешит ^ІаЬгаііз виЫиѳ раііміів Гегги^тео-іотепіозіз, сап-
ІіЬиз редипсиііздпе Гегги^іпео-Поссовів, ПогіЪиз роіу^атіз, ГгисііЬпз нпЬтаіп-
гіз? (зетіпіЬ’пз закет еѵоіиііз) ѵігпііЬиз, зетіпіЬиз іів V атигепвів Кирг.
вітіііітіз.
На южномъ Сахалинѣ на склонахъ и на опушкахъ лѣсовъ, особенно ча-
-130 —
•то обвиваетъ тростники. На горѣ Эситуръ 3 Іюля 1872 (цв. Мицуль); Ту-
най въ срединѣ Сентября 1860 (плод ), Нубуріенду и Тріатомари 29 Іюля
1861 (цв. отцвѣтш. Гленъ). Лоза толщиною съ палецъ. Отсутствіе глубоко
раздѣльныхъ листьевъ и зеленые (зрѣлые) плоды заставляютъ меня сомнѣ-
ваться, будетъ ли наше растеніе V. ТкипЪетдй, которое имѣетъ глубоко-раз-
дѣльные листья и черные плоды.
Наше растеніе встрѣчается также на Дессо.
СЕКАХІАСЕАЕ.
97)	Оегапіпт егіанНтт БС. Мах. п. 168.
Часто на сухихъ склонахъ береговой полосы, цвѣтетъ въ концѣ Мая п
въ началѣ Іюня, зрѣлые плоды въ Іюлѣ и Августѣ.
ВАЕ8АМІЯЕАЕ.
98)	Ітраііепз Хоіі ѣап^ѳгѳ Е Мах. п. 171.
На жирной лѣсной почвѣ. Трайциска 4 Августа (цв.); Дуй въ Іюнѣ 1860
только листья; долина Эситуръ 5 Іюля 1872 (цв. Мицуль).
ОХАЕІВЕАЕ.
99)	Охаііз Асеѣозеііа Е. Мах. п. 172.
По всюду въ хвойныхъ лѣсахъ; около Дуй и Куссунай цвѣтетъ въ концѣ
Мая и въ началѣ Іюня.
2 АХТНОХТЕЕАЕ.
100)	Рііеііойешігоп ашпгепзе Кирг. Мах. п. 174.
Ѵаг. 8а('каИпеѵ8і8, гатіз зипіогіЬиз отпіпо езиЬегозіз, іоіііз ІаііогіЬиз Ьге-
ѵіогіЬпз, зетіпіЬиз дпат іп ріапіа атигепзі та^із сопѵехіз тіпогіЬпз.
Въ южномъ Сахалинѣ, въ лѣсистыхъ ущельяхъ, на склонахъ, обращенныхъ
къ морю. ТунаЙ въ срединѣ Сентября 1860 (зрѣл. плод.), 9 Іюля 1861 (цв.):
мысъ Чикай въ началѣ Сентября (плод.).
Зрѣлые плоды имѣютъ ароматическій запахъ, похожій на запахъ по-
меранца.
Встрѣчается высокими деревьями, толщиною съ человѣка и съ пробковымъ
слоемъ при основаніи, толщиною въ 7* дюйма; болѣе молодыя вѣтви, толщиною
— 131 -
съ руку, покрыты гладкою бурою корою безъ слѣда пробки. Сахалинская раз-
новидность встрѣчается повидимому и въ окрѣстностяхъ Хакодате, судя по
коллекціи Д-ра Альбрехта. Не смотря на тщательное изслѣдованіе, я не
могъ найти существенныхъ отличій отъ Амурскаго растенія.
101)	Зкіштіа .{ароніса ТЬЬ$. 8. еі 2. Я ]ар. р. 127 іаЬ. 68.
Въ хвойныхъ лѣсахъ въ южной части Сахалина. Мысъ Чикай 5 Іюля
1861 (Гленъ), Тунай въ срединѣ Сентября 1860 (плод. съ цвѣточными
почками).
СЕЕА8ТВІХЕАЕ.
102)	Еѵонутпз аіаіпз ТЬЪ$. Мах. п. 175.
Сирануси 24 Іюля 1861 (безпл. Гленъ); видъ опредѣленъ по сравне-
нію съ Амурскими экземплярами.
103)	Еѵопупшз тасгоріегив Кирг. Мах. п. 178.
По.всей области къ югу отъ Дуй и Аркая въ хвойныхъ лѣсахъ, особонно на
опушкахъ и въ ущельяхъ, цвѣтетъ въ Іюнѣ, зрѣлые плоды въ Августѣ и Сентябрѣ.
Гиляки называютъ его Персъ, Айны—Конгени (какъ и прочіе виды Еѵопутпз)
и употребляютъ для приготовленія луковъ. Онъ образуетъ прекрасный густой
кустарникъ съ гибкими прямыми вѣтвями.
101)	Еѵопушаз ІаШоІіпя 8сор. ЕІ. гозз. I, р. 498; Аза (1гау, іЬе Воіапу оГ
Ларап р. 384.
Ѵаг. еасііаігпепеіз, йогіЬпз 4—5 шегіз, реіаііз огЪіспІаііз ѵеі еіііріісіз
Ьазі аііепиаііз аігогиЬгіз, гатіз сгаэзіизсиііз, согіісе зегісео Гизса Іепіісеіііз
аІЬіз айзрегза, ГгисііЬиз таіигіз гозеіз ѵіх дергеззіз аіаіо ап^иіаііз, аііз сар-
зиіат поп аедиапііЬиз гоіипдаііз.
Вмѣстѣ съ предъидущимъ, чаще на открытыхъ .мѣстахъ и на чистыхъ
склонахъ горъ; вѣтви короче, неправильнѣе, толще (поэтому не годится на
луки). Цвѣты и плоды одновременно съ предъидущимъ; отличіемъ которого служатъ
сплющенные съ большими крылышками плоды и сильно съуженные листья,
какъ при вершинѣ, такъ и въ основаніи. У нашего Е. ІаііГоІіпз основаніе
листа закруглено, какъ и у Европейскаго, съ которымъ онъ сходенъ во всѣхъ
существенныхъ частяхъ, а также и по сѣменамъ.
— 132 —
105)	Ёѵопутш 8іеЬо1(1іапіі8. ВІите Вцйга^еп р. 1147. 8. еі. 2. 1. с. р. 151.
Е. еигораеиз ТЬЬ§. П ]ар. р. 101. Мід. 1. с. II, р. 86.
Еоіііз оЫоп^о Іапсеоіаііз ѵеі оЪоѵаііз асипипаііз согіасеіз виЪіиз раііпііз
еі ад ѵепаз риЪезсепііЬиз, ПогіЪив аІЬіз ѵігезсепііЪив, Гііатепііз зіуіит зире-
гапііЬиз, апіЬегіз аігоригригеіз, сарзиііз таіигіз аигапііасіз ігапзѵегзе ги^иіозіз
Еѵопутиз Маакіі Вирг. ргохітиз, (іійегі Гоіііз ап^изііогіЬиз ^ІаЪеггітіэ,
зіуііз ІопфОгіЬиз, сарзиііз Іаеѵіизсиііѳ тіпогіЪиз.
Въ южной части Сахалина, на открытыхъ склонахъ. Нотосама 7 Іюля
1861 (цв. Гленъ); Тунай въ срединѣ Сентября 1860 (плод); Наіоро 10 Ок-
тября 1861 (плод. Гленъ). Между Куссункошаномъ и Иноскомонаемъ 13 Авгу-
ста (плод. Гленъ); долина Уро 10 Сентября 1861 (плод. Гленъ). Низкій
кустарникъ въ 4—5 Футовъ съ буро-серою корою.
106)	Сѳіазігпз агіісніаіиз ТЬЬ$. й. ]ар. р. 97. 8. 2. 1. с. р. 149. В^е. Епиіп.
сЫп. п. 80!; Мід. 1 с. II, р. 85.
На югозападномъ полуостровѣ Сахалина. Нотосама 7 Іюля 1861 (цв.
Гленъ), Тунай въ срединѣ Сентября 1860 (плод.). Вьющійся кустарникъ
высотою въ 10 Футовъ съ вѣтвями едва въ дюймъ при основаніи толщиною;
листья часто уродливы, вслѣдствіе того, что вершина листа останавливается
въ развитіи, а боковыя части продолжаютъ развиваться; отъ этого листъ ка-
жется съ нереди трехлопастнымъ. Зрѣлые плоды свѣтло-желтаго цвѣта; сѣмена
совершенно замкнутые въ агіііиз оранжево-краснаго цвѣта.
ІЫСПЕАЕ.
107)	Пех сгенаіа ТЬЪ$. 8. еі 2. 1. с. р. 147.
На мысѣ Нотосама 7 Іюля 1861 (цв. Гленъ), Сира-нуси 25 Іюля (плод.
Гленъ).
Низкій кустарникъ съ блестящими листьями и черными плодами. Описа-
ніе вполнѣ подходитъ: мнѣ извѣстно также растеніе изъ Іессо.
108)	Пех пдеоза и. зр. Табл. III ф. 1—7. I. сгіѳра 8іеЬ іп Аагйгуез еп Ѵоі-
кепкишіі^е Тоеіісііііп^еп іоі де Опідеккіп^еп ѵап Магіеп Сгеггіізх
Ѵгіез еіс. р. 156 (зіпе дезсгірііопе).
Егиіісоза, гашіз ^гасіЦЬиз гесііз ѵігідіЪиз ^ІаЬгіз Ипеіз еіеѵаііз фіадгап-
^иІагіЬиз, Гоіііз Ьгеѵіззіше реііоіаііз Іаіе Іапсеоіаііз асиііз согіасеіз ^ІаЪгіз
ги^озіз, шаг^іпе гетоіе зеггаііз, зеггаіигіз іпситЬепііЬиз, редипсиііѳ ахіііагі-
Ьиз 1—3 ипійогіз зігісііз егесііз Гоііо ЪгеѵіогіЪиѳ, Йогет ѵіх зирегапііЬиз,
дгира оѵаіо-^ІоЬоза та^пііидіпе різі тіпогіз, гиіа 3—4 ругепа.
Распространенъ повсюду по западному и южному Сахалину, на сухихъ
—133 —
хвойныхъ лѣсахъ изъ Рісеа ауапепзіз и АЫез заскаііпепзіз^ цвѣтетъ съ нача-
ла іюня, зрѣлые плоды въ августѣ и сентябрѣ.
Очень распространенный, и для Сахалина весьма характерный мелкій
кустарникъ, высотою въ 1 Футъ, самыя сильныя вѣтви толщиною съ малень-
кій палецъ. Упомянутыя въ діагнозѣ возвышенныя линіи выходятъ попарно
изъ основанія листьевъ и продолжаются до ближайшаго листа или нѣсколько
далѣе, вслѣдствіе чего вѣтви являются неправильно четырехгранными; ста-
рѣйшія вѣтви круглы; промежутки между возвышенными линіями покрыты
слегка поперечными морщинами. Нервы листьевъ на верхней болѣе темной
сторонѣ вдавлены, а на нижней, болѣе свѣтлой, выпуклы, отчего зависитъ мор-
щинный видъ листа. Короткія, толстыя цвѣтныя ножки покрыты при осно-
ваніи многочисленными изогнутыми голыми чешуйками; цвѣты бѣлые 5-раз-
дѣльные, лепестки длинною около 1"\ продолговато затупленые; тычинки та-
кой же длины; овальные чашелистики въ нѣсколько разъ менѣе; завязь плода
шарообразно-яйцевидная, съ широкимъ тупымъ рыльцемъ. Плоды по большей
части одиночные въ пазухахъ листьевъ, съ мясистой оболочкой буровато-крас-
наго цвѣта, съ 3, 4 или 5 сѣменами.
Я цитировалъ выше I. егізра Зибольда такъ какъ растеніе это въ
спискѣ, составленномъ по японскимъ гербаріямъ, показано родомъ изъ Іессо
и болѣе нигдѣ въ Японіи не было найдено. Айносское же названіе Етока-
торени не подходитъ къ нему, такъ какъ на Сахалинѣ я слышалъ названіе
Тамми-реъе; ягоды употребляются отъ зубной боли.
АПСАОІАСЕАЕ.
109)	КЬпя Тохісодепйгоп Ь. ВС. рго(іг. II, р. 69; ѵаг, гадісапз А. Сгау 1.
с. р. 384,
Сирануси 25 іюля (цв. Гленъ).
Совершенно тождественъ съ японскимъ растеніемъ.
Ь Е(х ѴМ I К 0 8 АЕ.
110)	ТЪѳппорзів ГаЬасеа Раіі. Мах. п. 183. Мід. I. с. III, р. 42.
Распространено повсюду на всемъ берегу моря, также въ сѣверной и
восточной частяхъ острова, по склонамъ горъ и на береговой намытой почвѣ,
цвѣтетъ съ конца мая до начала іюня, зрѣлые плоды въ іюлѣ и августѣ.
111)	Азіга^аіив засЬаІіпепзіз В^е. Азіг§. ^егопіо^. р. 36. А. аіріпиз Е.
8сЬтіді П. заейаііп. п. 105.
На ручьѣ Аднгиво, по скаламъ 5 іюля 1850 (цв. и молод. плод.).
—134 —
112)	Л8іга^а1іі8 ЗсЬеІісЬомгіі Тигсг. РІ. гозз. I, р. 605. РІ. осію!, п. 89.
На голыхъ горахъ близъ Дуй, цвѣтетъ въ концѣ мая и въ началѣ іюня,
зрѣлые плоды въ августѣ; на Ктаузипалѣ въ кустарникахъ 11 іюля 1860 (плод.).
113)	Охуігорія сашрѳвѣгіз. В&1. еі. Т іі. й. а^ап. п. 77!
На вершинѣ Ктаузипала въ видѣ маленькихъ лужаекъ 11 іюля 1860 (цв.
плод.).
Цвѣты желтовато-бѣлые, сидящіе въ видѣ густыхъ головокъ изъ 10—12
цвѣтковъ. Покровъ съ черными и бѣлыми волосками. Зубцы чашечки въ 27г
раза короче, чѣмъ трубочка чашечки. Стержень покрытъ сѣровато-бѣлыми
волосками.
Я не думаю, чтобы наше растеніе принадлежало къ европейскому О.
сатрезігіз; но не осмѣливаюсь установить новаго вида въ ѳтомъ трудномъ для
опредѣленія родѣ. Кромѣ Аянскаго я видѣлъ еще Камчатское растеніе этого
вида.
114)	Ѵісіа ипЦи^а АѴ Вг. Мах: (ііа^п. рі. поѵ. Іар. Мапбзсй. сіесаз XIV.
ОгоЬиз Іаікугоісіез Ь. Мах. ргіт. п. 203. Е. ЗсЬтібі Г. засЬаІ. п. 112.
На галечникѣ по берегу моря. Трайциска 3-го Августа 1860 (цв. плод.);
Отехкоро 5 іюля 1861 (цв. Гленъ).
115)	Ѵісіа зерішп 1.
Найденъ у поста Дуй 1871 (Августиновичъ), вѣроятно привезено съ
огородными сѣменами.
116)	Ѵісіа ашоѳпа ЕізсЬ. Мах. п. 194.
Сапіе Гоіііздие ргаезегііт ра^іпа іпГегіоге ріпз тіпиз ѵіііозо риЪезсеп-
ііЬиз; зііриііз ріегитдие Ьазі ипі(1епіаііз пес габіаіо-йепіаііз, ііадие ѵегозіті-
Шег ѵагіеіаз ресиііагіз засііаііпепзіз.
На травянистыхъ склонахъ, гдѣ ея тонкія вѣтви перепутываются съ тра-
вою и мѣшаютъ ходьбѣ; очень распространено по всему западному берегу
отъ Дуй къ югу, цвѣтетъ съ средины Іюня, зрѣлые плоды въ Іюлѣ и Ав-
густѣ.
117)	Ѵісіа раііійа Тигсг. Мах. п. 155.
Около Мануэ Іюнь 1872 (цв. Мицулъ).
118)	Ѵісіа Сгасса 1. Мах. п. 196.
Цвѣтетъ одновременно съ предъидущими.
119)	Ьаіііугиз тагііішиз Вщ. Мах. п. 198. Мід. 1. с. III, р. 44.
На приморскихъ склонахъ и на галечникѣ, распространенъ повсюду;
также на восточномъ берегу (Лопатинъ), цвѣтетъ съ начала Іюня; зрѣлые
плоды въ концѣ Іюля и въ Августѣ.
— 135 —
120)	ЬаіЬугиз раіикігія 1. р. рііозиз. Мах. п. 200.
Часто въ высокой травѣ въ рѣчныхъ низменностяхъ; цвѣтетъ въ Іюлѣ,
зрѣлые плоды въ Августѣ.
121)	Нейузагпт оЪвсигит Ь. Мах. п. 204. ЕІ. а^ап. п. 84.
На скалистомъ берегу къ югу отъ Дуй 10 Іюня 1860 (цв.), 24 Іюля
(цв. плод. Глеи ъ), на скалахъ при подошвѣ Нубурино, къ сѣверу отъ Ма-
нуѳ, въ концѣ Августа 1860 (безплод.).
122)	Ьѳвресіега зігіаіа Ноок. еі. Агп. Махіш. 8упорз. ^еп. Ьезресі. р. 56.—
Ь. зііриіасса Мах. ргіт. п. 205. Е. 8скті(1і Я. засЬаІ. п. 114.
На галечникѣ по морскому берегу, близъ Отехкоро, 5 іюля 1861 (без-
цвѣт. Гленъ).
АМТаВАЬЕАЕ.
123)	Ргшгаз Рвешіо-Сегазиз Ьішіі. 8. еі. 2. 1. с. р. 123. Р. РисИит УѴаІІ.
іп Мід. 1. с. II, р. 90.
Ѵаг. засііаііпепзіз, ребипсиИз е ^еттіз ргоргііз зіп^иііз ѵеі Ьіпіз гі^і-
(Ііз, ГгисіИегіз роПісагіЪиз, ребипсиіо соттипі ехсгезсепіе ѵіх иііо.
На высотахъ близъ Туная въ срединѣ Сентября 1860 (безплод.) 8 Іюля
1861 (незрѣл. плод. Гленъ).
Высокое, прекрасное дерево въ толщину человѣка, съ гладкой блестя-
щей корой. Сравненіе съ экземплярами изъ Хокодате, собранными Д-р омъ
Альбрехтомъ, показываетъ въ листьяхъ полную тождественность; общая
цвѣточная ножка также бываетъ иногда укорочена.
124)	Ргипиз (РаДиз) 8зіогі*) и. зр. агЬогеа, согіісе Еизсо сіпегео ІепіісеПіз
та^піз аІЪіз абзрегзо, гатіз Ъогпоііпіз ^ІаЬгіз; Еоіііз сѣагіасеіз гатиіогит
іегтіпаііит Іаіе оЬоѵаіо оЪІоп^із тахітіз Іаіегаііит еіііріісіз (3—5 роПісагіЪиз)
Іоп^е аситіпаііз Ьазі ігипсаііз ѵеі согбаііз ^іапбиііз сопзрісиіз Ьіпіз іп реііоіо
іоіііз тиііоііез Ьгеѵіоге іпзігисііз, таг^іпе бепзе іпаедиаіііег зеггаііз зеггаіигіз
ап^изііз еіоп^аііз ІіпеагіЬиз зпЪзеіасеіз арісе ^іапбпіа тіпиіа іпзігисііз, зпрга
^ІаЬгіз аігоѵігісІіЬиз зиЫиз раііібіз іп ѵепагит ахііііз рагсе ЬагЬаііз, зііриііз
ІіпеагіЬиз тіпиііз сабисіз рагсе ^ІапЯиІозо-зеггаііз ^ІаЬгіз; ЯогіЬиз соеіапеіз га-
сетозіз гасетіз е ^еттіз ІаіегаІіЬиз огііз Ьазі Гоііаііз тиІііЯогіз (іепідие еіоп-
^аііз (зетіребаІіЬиз издие) Яехиозіз- Ъгасіеіз апіе апікезіп сабисіз зііриііз зі-
тіііітіз (іепзе ресііпаіо зиЪ^ІапбиІозо зеггаііз, ребісеіііз саіусет аедиапііЬиз
ѵеі Ьазіп гасеті ѵегзиз биріоігіріоѵе зирегапііЬиз, саіусе іигЪіпаіо §1аЪго
Іасіпііз раіепііЪиз Іаіе ігіап^иІагіЬиз (іергеззіз іиЪо тиііо ЪгеѵіогіЪиз таг^іпе
ресііпаіо ^Іапбиіозіз, реіаііз огЪісиІагіЪиз раіепііЪиз пегѵозіз саіусет зиЬае-
диапііЬиз, бгира ^ІоЬиІагі сагпоза пі&га ребісеііит ріегитдие зиЪаедиапіе.
По айнскому названію дерева.
- 136 —
Довольно распространенъ по опушкамъ лѣсовъ и на склонахъ къ югу отъ
залива д’Езіаіп^.’ Орокесъ въ концѣ Іюля 1860 (безпл.); заливъ д’Езіаіп^
въ концѣ Іюля (незрѣл. плод.); Куссунай 20 Іюня (беэцвѣтн. Гленъ); Тунай
въ срединѣ сентября (плод.); Изумаокотанъ 7 сентября (безпл. Гленъ). Я
не видалъ сахалинскаго дерева въ цвѣту. Описаніе цвѣтовъ сдѣлано по экзем-
плярамъ Д-ра Альбрехта, собраннымъ въ Хокодате.
Прекрасное дерево, вышиною болѣе 20 Футовъ и при основаніи толщиною
съ бедро; кора матовая сѣро-бураго цвѣта, съ болѣе свѣтлыми поперечными
полосами; цвѣты по величинѣ ровны цвѣтамъ нашего Р. Расіиз, только съ
относительно гораздо большей чашечкой; ягоды мясистѣе и вдвое больше, на
очень длинныхъ черешкахъ. Листья ясно отличаются своимъ широкопритуплен-
нымъ основаніемъ, длиннымъ остріемъ и зубцами, вытявутыми въ длинное,
почти волосовидное остріе. Р. Расіиз, ѵаг. дареніе а Мід. 1. с. II р. 92 не при-
надлежитъ къ нашему виду; я знакомъ съ этой разновидностью изъ коллекцій
д-ра Альбрехта изъ Хокодате.
125)	Ргпппз Махішоѵісгіі Впрг. Мах. п. 214.
Ѵаг. Гоіііз гагіпз Ъазі ігипсаііз ріегипщие оЬоѵаііз Ьазі аііепиаііз зііриііз
реііоіиш ѵіх аедиапііЬиз, (ігиріз ѵіх сагпозіз зиЬ^ІоЬозіз асиііз Ііпеаз 1—І'/г
Іоп^із.
Въ южной части Сахалина. Тунай 9 Іюля (безпл. Гленъ); Пиро 11 Іюля
1861 (отцвѣтш. Гленъ), Тунаича 3 сентября; Инуснаи 9 сентября 1861 (плод.
Гленъ); Могункотанъ въ концѣ августа 1860 (плод.).
126)	Ргшшз Ра(1из Ь р рпЪѳзсекз К&1. Мах. п. 215.
На болотистыхъ берегахъ рѣкъ. Дуй 10 Іюня 1860 (цв.), 30 Іюля (плод.
Гленъ); Куссунай въ концѣ мая 1861 (цв. Врылкинъ). Въ южной части
Сахалина, повидимому встрѣчается рѣдко.
В08 АСЕАЕ.
127)	Крігаеа сопГива К^І. еі Кбгп. Іші. зет. Ьогі, Реіг. 1857, р. 58 ѵаг.
зегісеа; К§1. 11. иззиг. п. 151. 8. зегісеа Тигсг Й. Ьаіс. даЬ. I, р. 358. Мах.
п. 218.
Очень распростронена на сухихъ склонахъ, цвѣтетъ съ конца мая, зрѣлые
плоды въ августѣ, также въ тундрѣ близъ Ванди 19 мая 1861 (еще безцвѣт.
Гленъ).
128)	Зрігаеа ЪеіпІаеГоІіа Раіі. Мах. п. 219.
Гоіііз еііат таг^іпе ЬагЬаііз іпіегбит Ьазі зиЬігипсаііз ѵеі аііепиаііз.
На травяномъ болотѣ близъ Вяхту 25 сентября (плод. Гленъ);въ листвен-
ш-
яичномъ лѣсу по рѣкѣ Танги 18 Сентября 1860(піоДі Гленъ); высдты близь
Дуй 10 Іюня 1860 (цй.), 11 Августа (плод. Гленъ); заливъ сГЕзіаіп# въ
койцѣ ІЮля (Цв.); устье Суёсуи въ смѣшанномъ лѣсу изъ листвяпицы и бе-
резы 9 Августа 1861 (цв. плод.); болота при озерѣ Тройциска 8 Августа
(плод.).
129)	8рігаеа ваіісііоііа Ь. Мах. п. 221.
По рѣкѣ Дуй 10 Іібйй 1660 (ещё безѣ цв.); гіри озерѣ Тауро 24 Іюля
(цв. ); въ устьѣ Труотога 2 Августа 1861 (цв. Гленъ); на перевалѣ съ вос-
точнаго берега на р. Плый въ Іюнѣ 1868 (цв. Лопатинъ); на устьѣ р. Плый,
у поста Тихменева 18 Іюля 1872 (цв. Мицуль).
Ѵаг Гоіііз оЫнзів зітріісііег зеггаііз, ПогіЬнз Іахе рапісніаііз, рапісиіа
Гегги^шеоіотепіоза
Заливъ (і’Езіаіпз конецъ Іюля (цв.), ап (іізііпсіа зр?
Форма листьевъ, какъ у $. Ьеіиіае^оііа.
130)	Зрігаѳа вогЪііоІіа 1. Мах. п. 222.
Въ кустарникахъ по берегу рѣкъ. Дуй въ срединѣ Іюня (еще безъ цв.);
18 Іюля (цв. Гленъ); Аркай 6 Августа (цв. Глеи ъ); заливъ (і’Езіаіп^ въ
концѣ Іюля (цв.).
131)	Зрігаеа гіідііаіа К. Мах. п. 225.
Около ІІутятинскихъ угольныхъ копей ур. Сиртунай 19 Іюня 1872 (цв. М и-
Ц У л ь).
132)	Зрігаеа Аишспв Ь. Мах. п. 223.
Очень распространена на сухихъ склонахъ. Цвѣтятъ съ средины Іюня,
зрѣлые плоды въ Августѣ.
133)	Зрігаеа кашІзсЬаІіса Раіі. Мйх. іі. 226.
Весьма обыкновенное растеніе на берегахъ рѣкъ,, цвѣтетъ съ средины
Іюня, зрѣлые плоды въ Августѣ.
134)	(хеши зігісінш Аіі. Мах. п. 227.
Очень распространенъ въ ущельяхъ и на галечникѣ, около поселеній, по
дорогамъ; цвѣтетъ съ средины Іюня, зрѣлые плоды въ Іюлѣ й въ Августѣ.
Нѣкоторые экземпляры совершенно тождественны ©ѣ Ѳ-еыпг тасгорііуііит
Ж. изъ Камчатки и Курильскихъ острововъ (которому ошибочно былъ при-
писанъ гесеріасиіит виЬдІаЪгипі.} Носокъ вдвое длиннѣе; чѣмъ пестикъ, что
приводится также, какъ особенность тасгоркуНит. Амурскіе экземпляры^
которые въ остальномъ совершенно схожи съ нашими; имѣютъ иногда болѣе
короткій носокъ. Листья измѣнчивы: то соотвѣтствуютъ типу 6г. вігісіит, то
тасгоркуНит.
— 138 —
135)	8ап$пі8огЪа іеппіГоІіа Гівск. Мах. п. 230.
Встрѣчается часто на сырыхъ склонахъ и въ кустарникахъ; цвѣтетъ со
средины Іюля; очень крѣпкое растеніе, 3 5 ф. вышины, листочки длинною отъ
2—3 дюймовъ и шириною въ '/ъ дюйма.
136)	8ап&пі80гЪа сападѳпзів Ь. ѵаг. р. Тогг. еі (тгау. Мах. <ііа§п. рі. поѵ.
Іар. еі МашізсЬ. Пес. XV.
Въ долинѣ Эситуръ 5 Іюля 1872 (цв. Мицуль).
137)	А^гітопіа рііоза Ьед. Мах. п. 2311 А. ѵізсібйіа Мід. 1. с. III, р. 38.
Саіусіз виЬабргеззе рііозі виісіз издие аб Ьазіп ехагаііз, Гоііоііз оѵаіо-
еіііріісіз издпе асі Ьазіп Гете зеггаііз.
Дуй на Южномъ мысѣ 1 Іюля (недоразв. цвѣты); Аркай, въ кустарни-
кахъ 6 Августа (цв. плод. Гленъ); Тауро 24 Іюля (цв. плод.); Куссунай 15
Іюля (цв. Врылкинъ); Тунай въ срединѣ Сентября (цв. плод.).
А. ѵізсібпіа В^е. ѵега сіійегі Гоіііз ап^пзііогіЬпз Ьазі сппеаііз ебепіаііз
зпЪіпз рппсііз ^Іапсіпіозіз Яаѵісііз абзрегзіз.
138)	Роіепііііа Ггпііеоза Ь. РІ. гозз. II, р. 61. РІ. осЬоі. п. 111.
Въ горной долинѣ, близъ Нинаусси 1 Сентября (отцвѣтш. Гленъ).
Нѣсколько ненормальная Форма съ рыхлыми слабо поднимающимися вѣт-
вями, листья съ нижней стороны свѣтлѣе, съ обѣихъ сторонъ слегка покры-
ты шелковистыми волосками, иногда трехпарно перистые, внѣшніе листочки
чашечки часто увеличены и имѣютъ листообразное строеніе.
139)	Роіепііііа іга&іГогтіз К. ЬеЬт. геѵ. Роі. р. 155. РІ. гозз. II, р. 59.
РІ. осЬоі. п. 110.
На скалахъ въ тѣни хвойныхъ лѣсовъ. Мысъ Кидзахъ-Кте къ югу отъ
Дуй 7 Іюля 1860 (цв ); между Мануэ и Моганкотану въ концѣ Августа (безпібд.).
на восточномъ берегу Іюнь 1868 (Лопатинъ).
140)	Роіепііііа віоіопііега Ьесі. Я гозз. II, р. 38, ЬеЬт. 1. с. р. 44, №° 15.
Часто на песчаной и глинистой почвѣ, ва склонахъ обращенныхъ къ
морю; цвѣтетъ со средины Мая до половины Іюня, зрѣлые плоды въ Іюлѣ.
Соцвѣтія не такъ бѣдны, какъ были описаны: они состоятъ въ большинствѣ
случаевъ изъ 7 цвѣтовъ.
141)	Роіепііііа Апвегіпа Ь. Мах. п. 242.
На солонцеватой почвѣ по берегу моря. Дуй 15 Іюня, 31 Іюля (цв.); Вях-
ту 23 Сентября (цв. и отцвѣтш. Гленъ); мысъ Ноторо въ концѣ іюля 1861
(безплод. Гленъ).
Листья съ длинными черешками, немного (4—5) раздѣльны сверху зелены,
снизу бѣлопушисты.. Наше растеніе схоже съ растеніемъ изъ де Кастри
(Максимовичъ) и изъ Камчатки.
— 139 —
142)	Сошагиш раіпяіте 1. Мах. п. 247.
Кое гдѣ на моховыхъ болотахъ, Вахту, Орокесъ, Трайциска, Куссунай,
Труотога; цвѣтетъ со средины Іюля, зрѣлые плоды въ Августѣ и въ Сентябрѣ.
143)	КаЫзІеіпіа зіЬігіса ТгаН. Мах. п. 228.
На склонахъ, въ сухихъ хвойныхъ лѣсахъ. Куссунай 20 Іюня 1861 (цв.
и отцвѣтш. Гленъ); въ концѣ Мая (цв. Брылкинъ); на мысѣ Нотосама
въ срединѣ Сентября 1860 (безъ пл.).
144)	Біеѵегзіа апешопоійев Раіі. ЕІ. гозз. II, р. 24.
На тундрѣ близъ Вяхту 27 Сентября 1860 (плод.; плоды почти всѣ опа-
ли Гленъ).
Самые внѣшніе листочки чашечки всегда уже, чѣмъ у камчатскаго рас-
тенія (см. мою Ріогиіа атдипо-Ьигеіеп8І8\ 8іеѵег8Іа 8еІіпі/оІіа)^ но на верху
всегда усѣчены; стебель жесткій, прямостоячій; листья совершенно соотвѣт-
ствуютъ типическому растенію.
145)	ВпЪпя Ійаеиз 1. Мах. п. 250.
Часто въ лѣсахъ, образуетъ низкій кустарникъ около упавшихъ стволовъ;
цвѣтетъ со средины Іюня, зрѣлые плоды въ концѣ Іюля и въ Августѣ.
146)	ВнЪиз агсіісня 1. Мах. п. 253.
Нерѣдко на холодныхъ глинистыхъ склонахъ, богатыхъ ключами и по
краямъ болотъ: цвѣтетъ со средины Іюня, зрѣлые плоды наблюдали въ нача-
лѣ Августа. Также на восточномъ берегу (Лопатинъ 1868). Г. Мицуль видѣлъ
въ цвѣту 27 Мая около Корсаковскаго поста въ заливѣ Анила.
147)	ВнЪиз СЪатаетогпз Ъ. Мах. п. 254.
Часто на моховыхъ болотахъ, цвѣтетъ съ начала Іюня, зрѣлые плоды
въ концѣ Іюля и въ Августѣ. На сѣверѣ близъ Хои и по р. Дуй зрѣлые
ягоды имѣли обыкновенный желтокрасный цвѣтъ, на югѣ близъ Трайциска,
Куссуная и Труотога темный кармазино-красный; другихъ различій нѣтъ.
148)	Воза асісніагіз Ьіпйі. Мах. п. 255.
Ѵаг. Ьуроіепса С. А. М. йЬег йішшігозеп р. 15 ЙГ.
Довольно рѣдко въ хвойныхъ лѣсахъ. Тауро 24 Іюля (отцвѣтш.), Куссу-
най 3 Іюля (цв. Брылкинъ). Все растеніе довольно темнаго цвѣта; плоды
еллйптЙческіе.
149)	Воза сіппашотеа Ь. Мах. п. 256.
Ѵаг. іпіегтесііа С. А. М. ІЬ ооЬоі;. п. 121!
Разсѣяна повсюду по берегамъ рѣкъ и по склонамъ; цвѣтетъ съ среди-
ны Іюня, зрѣлые плоды въ Августѣ.	*	।
-но—
По 7 или по 9 листьевъ болѣе узрцхъ, чѣмъ у	ЧЯ
желѣзистые. Плоды эллиптическіе или шарообразные, чашечкд, при оснсщаніи
имѣетъ иногда колючіе волоски. Зрѣлые плоды съѣдобны, осрбе^цр послѣ ДОг
роза.
150)	Вова гитова ТЬЬ$. Мах. п. 257.
Встрѣчается часто по всему берегу, па к>гѣ образуетъ изгорода йЭДЩи-
ною въ ростъ человѣка, цвѣтетъ съ корца ІЮ$Щ5 Іфѣлые плрдц съѣдррвд,
зрѣютъ въ Августѣ и Сентябрѣ.
РОМАСЕАЕ.
151)	Сгаіае^п» вап&піпеа Раіі. Мах. п. 258.
Ѵаг. р. ѵіііоза Впрг. еі- Мах.
Встрѣчается часто по опушкамъ лѣсовъ, въ долинахъ рѣкъ; цвѣтетъ еъ
средины Іюня до средины Іюля, зрѣлые плоды въ Сентябрѣ. Крѣпкое де-
рево, до 20 Футовъ высотою, и на разстояніи 1 Фута от^ земда, трлщинрр
въ 3/і ф. (близъ Аркаи, Гленъ 7 Сентября 1860)} также на восточное?» бе-
регу (въ Іюнѣ 1868 Лопазт инъ). Вѣтви безъ щиповъ, кора ствола и болѣе
старыхъ вѣтвей листоватая, сѣраго цвѣта, кора молодыхъ вѣтвей почти кра-
сная. Послѣдніе коротки и потому въ общемъ красный цвѣтъ це т&даь броди
ется въ глаза, какъ обыкновенно.
152)	Рутпз Ъассаіа Ь. Мах. п. 260.
НаЬ. Разбросано по скатамъ. Дуй сред. Іюня 1860 (цв.), Труотога 2
Августа 1861 (плод. Гленъ); Тунай сред. сент. 1860 (плод.).
153)	Ругпв ватЬпсіГоІіа СЬат. еі 8сЬЫ. Мах. и. 262.
НаЬ. Тамъ и сямъ ва склонахъ и на береговыхъ утесахъ. Дуй 29 Іюля
на горахъ (пл. незр. Гленъ). Аднгиво начало Іюля 1860 (отцв.), Трайциска
начало Августа (плод. незр.), Куссунай 20 Іюня 1861 (цв. Гленъ); Токомбо
28 сент. 1860 (пл. зр.), Кусуннотанъ 14 сент. 1861 (пл. зр. Гленъ), на
древнихъ дюнахъ въ сѣверной части Сахалина (Гленъ), при устьѣ р. Плый
18 Іюля 1872 (отцв. Мицуль).	'
Плоды больше чѣмъ у Р. Аисирагга, вкусные.
1^4) Руша Аивщиціа Ь. Мах. п. 263.
НаЬ. Въ лѣсахъ на горахъ, разбросанно, цвѣтетъ съ сред^ц ДО
средины Іюля, зрѣлые плоды въ Сентябрѣ.
0ЯА&ВАКІАЕ.
155)	ЕріІоЫшп ап^пвііГоІіпт 1. Мах. п. 26р.
— 141 —
НаЬ. Тамъ и сямъ въ лѣсахъ, особенно гдѣ лѣсъ выгорѣлъ Цйѣтенъ
начиная съ средины Іюня.
156)	ЕріІоЪіит раіпзіге Ь. Мах. н. 267.
НаЬ. На сырыхъ мѣстахъ, тамъ и сямъ по краямъ болотъ. Аднгиво на-
чало Іюля 1860 (цв. и плод.], Трайциска начало Августа.
Еоіііз Іапсеоіаііз Ьазі ІаііогіЪиз арісе Іоп&е аситіпаііз, іпГегіогіЬиз таг-
§іпе (іепіісиіаііз.
157)	ЕріІоЪіит огі^апіГоІінт Ьат. ѵаг. риЬеееепз. Мах. в. 269!
НаЬ. На мергелистыхъ сырыхъ склонахъ. Дуй средины Іюля 1860 (цв.),
20 Іюля (цв. и плод. Глен^ Туфоодід Августа (цв. и плод. Гленъ);
Сянча 11 Сент. (цв. Гленъ).
Еоііа Іапсеоіаіа Ьазі аііеппаіа гетоіе зеггиіаіа, здтіда
оЪоѵаіа тіциіе іиЪ^гсиІоза, іі$ р. огі^адіГоІіі Ецгораеі зітЩіта.
158)	ЕріІоЬіит аТАпе Воп&. <іе ѵе^еі. іпз. ЗіісЪае р. 135! ЕІ. гозз. II, р.
110.	ЕріІоЪіит гозеит Мах. п. 218!
НаЪ. По краямъ болотъ, берерцмр» р$фь. Танги 11 Сент. 1860 (плод.
Гленъ); Аркай 6 Авг. 1860 (плод. Гленъ); Аднгиво нач. Іюля (цв.), Трай-
циска нач. Августа (плод.), Куссунай сред. Августа (цдод,), Сідч.а 11 Сент.
(плод. Гленъ), заливъ Вуссе 17 Сент. |871 (плод. МИИУ^Ь)-
Еоіііз оѵаіо-іапсеоіаііз зиЬ^ІаЬгіз піаг^іпе іепиііег сіііаііз, Ьазі іпіегёит
зиЬсогдаііз зиЬреііоІаііз, саиІіЬиз Ііпеіз 2 ѵеі 4 еіеѵаііз сопЯиенііЪпз ѵеі сііз-
сгеііз, реіаііз саіусет поп зирегапііЬиз, зетіпіЪиз ехітіе 1оп$ііи<ііпц1ііег
вігіоіаііз.
159)	Сігсаѳа аіріпа 1. Мах. п. 272.
НаЪ. Повсемѣстно въ сырыхъ хвойныхъ лѣсахъ. Цвѣтетъ съ начала Іюля.
НАЬОВАОЕАЕ.
160)	МугіорЬуІІшп зрісаішп I. ЕІ. гозз, II, р. 118. ЕІ. Ьаіс. <1аЪ. I, р. 419.
НаЬ. Въ озерѣ у Тунайча 3 Сент. 1861 (цв. и плод. Гленъ).
ДІЕРПВІВЕЖЕ,
161)	Нірригѣз шагіііта Неііеп. ЕІ. гозз. II, р. 120,. ЕІ. осЫоі. п. 127!
НаЬ. Вяиту 25 Сент. 1860 (плод. Гленъ); Труотога 2 Августа 1861
(безплод. Гленъ).
—142 —
162)	Шрригів шопіапа Ъе<1. Мах. и. 275.
НаЬ. По лужамъ. Мысъ Тукареуки 2 Авг. 1860 (безплод ^), Могункотанъ
конецъ Августа 1860 (безплод.).
САЫІТВІСН1ИЕАЕ.
163)	СаіШгісЬе апішппаіів 1. Мах. п. 276.
НаЬ. Найоро, но лужамъ, нач. « Сент. 1860 (плод.).
ЕУТНКАВІАСЕАЕ.
164)	ЬуІЬгпт Заіісагіа Ь. Мах. п. 277.
НаЬ. Въ стоячей водѣ. Тауро 20 Іюля 1860 (цв.), Трайциска нач. ав-
густа 1860 (цв.), Типесани 16 Августа 1861 (цв. Гленъ).
СШІ0КІАСЕАЕ.
165)	Нуйгап^еа всапДепя. Мах. геѵіа. Нубгап^. Азіае огіепі. р. 16. Н. сог-
(ІіГоІіа 8. еі 2. Д. ^ар. р. 113, іаЬ. 59.
На южномъ Сахалинѣ въ лиственныхъ и хвойныхъ лѣсахъ, поднимается
на деревья до 15 Футовъ высоты, съ Густыми цѣпляющимися корнями, зани-
мающими одну сторону вѣтвей Стволъ при основаніи 2 дюйма толщиною,
кора слабая листоватая, бурая, листья при основаніи сердцевидны или оваль-
ны, блестящи, снизу нѣсколько волосисты. По 3 ибо льду, это кустарникъ
только въ 3—4 фута высотою, но рисунокъ и описаніе совершенно соотвѣт-
ствуютъ нашему растенію. Оно было наблюдаемо около Нотозама 7 Іюля
1861 (цв. Гленъ); также Тунай средина Сент. (плод.), Око 21 Іюля 1861
(цв. и отцв.). Ущелье около Уро <10 ,сецт. 1861 (безпл. Гленъ); также въ
лѣсахъ между Куссунаемъ и Мануэ, между этимъ послѣднимъ и Могункота-
номъ, но всегда безплодно и ползуче.	і
166)	Нуйгап^еа рапісиіаіа. 8іеЬ. аі 2исс. Д. ]ар. р. 106. I. 58! Мах. ге-
ѵіз. Нубг. р. 9.
НаЬ. Въ лѣсахъ и падяхъ южнаго С'ахаййна. Тунай 9 Іюля 1861 (не-
доразв. цв. Гленъ), серед. Сент. (плод.); Око 12 Іюля 1861 (недоразв. цв.
Гленъ); Поронайбу 31 Іюля (цв. Гленъ), долина Ноторси.18 Ноября 187(1
(отцв. Мицуль). Жиденькій кустарникъ въ робГъ человѣка, съ плоскою сѣро-
бурою листоватою корою*	(
—148 -
СПСЕВВІТАСЕАЕ
167)	ЯсЫхорероп ЪгуопіаѳГоІіш. Мах, п. 281.
По низменностямъ рѣкъ.>Дуи начало Іюня 1860 (рі. ,)’иѵ.), Уроци въ зал.
(ГЕзіаіп^ 25 Іюля 1860 (цв.), Трайциска нач. августа (отцв.), Тунай 9 Ію-
ля (цв. Гленъ).
РАВ 0К1СНІАСЕАЕ.
168)	Зрегдпіа агѵепзів 1. РІ. гозз. р. 169.
НаЬ. Какъ сорная трава въ русскомъ поселеніи Куссунаѣ, сред. Авг.
1860 (цв.).
169)	Нрѳг^піагіа тейіа Ргві. ЕІ. гозз. II, р. 168. ЬерІ^оппт теДіпт КіпЪ$.
поѵа асіа Прзаі 1863, р. 24.
НаЬ. Тауро у солоноватаго озера 20 Іюля 1860 (цв. и цлод.).
170)	8рег^п1агіа (Ьері^оппт) Іеіоврегша КіпЬ§. 1. с. р. 23.
НаЬ. Вахту на берегу моря 25 сент. (плод. Гленъ).
171)	Врегвпіагіа ваііпа Ргві. а. заііппт КіпЬ§. I. с. р. 36.
НаЬ. Дуй на берегу моря, при устьѣ рѣки, 29 Іюля (цв. и плод. Гленъ).
СВА88ИІАСЕАЕ.
172)	ПтЪіІіспв шаІасорЬуІІив БС. Мах. н. 291.
НаЬ. Утёсъ по берегу моря, у Циснея, 26 Августа (цв. Гленъ).
173)	8ѳ(1шп ВЪоДіоІа ВС. Ке^еі еі ТіІ. Д. а^ап. п. 114. у. оЫоп^пт Ке-
^еі. 8. аігоригригеит Мах. п. 292! РІ. осЬоі. п. 132 (орііте сопѵепіі
ргаеіег Догез іи позіго ѵігіДез).
НаЬ. По береговымъ утесамъ. Дуй нач. Іюня 1860 (цв.), 15 Авг. (плод.
Гленъ); Адпгиво 5 Іюля 1870 (плод.); Тусочара, Мануэ (плод ); на восточ-
номъ берегу южнаго устья Тыми Іюнь 1868 (цв. Лопатинъ).
8, аігоритригеит изъ залива Де-Кастри у Маке. 1. с., принадлежитъ
навѣрно къ этому виду, такъ какъ, кромѣ ‘прочихъ общихъ признаковъ, на-
те растеніе имѣетъ также темные плоды, и я въ концѣ Мая 1860 въ одинъ
и тотъ же день видѣлъ это растеніе съ его зеленовато-желтыми цвѣтами, въ
Де-Кастри и на Сахалинѣ.
174)	8ѳ4шп ѵегНсШаІшп 1. ЬеД. II, р. 181.
НаЬ. Въ рѣдкомъ лѣсу у Мануэ конецъ Авг. 1868 (цв. и плод-); Оро-
кесъ начало авг. (цв.); заливъ Вуссѳ 17 сент. 1871 (цв. Мицуль).
— Ш —
ЕІогіЬпз ѵігісііЪиз ехіиЬ МиѢёМзІід, ГбІііЬ ЙЙпЪгапасеіз пегѵозів вирегп
тасиііз пі^гіз тіпиііз аЯзрегзіз.
175)	8едит ЕаЬагіа КосЬ ЯогіЪиз ригрѵгавсепііЪіш. Мах. п. 293! 8. ГьЬагіа
Вирг. (Ііаіг. Реіг. р. 60!
8.	ригригеит ЕІ. осЪоі. п. 134!
НаЪ. Разбросано по скалистымъ склонамъ, по всему берегу; цвѣтетъ въ
концѣ Іюля и Августѣ.
176)	8ейиш суапеиш Вші. Мах. п. 294. ЕІ. осЬоі. п. 135.
Еоі.	ІаііогіЬиз оЬоѵаііз саиІіЬпз азсешіепііЬііз аЬ ѳхетрІагіЬиз Міддеіь
Яогійапіз рагит «НіГегІ.
НаЬ. На мшистыхъ валунахъ по берегу, часто съ Ьеисапікетпип ЖеуН-
скіі. Дуй 1 авг. (цв. Гленъ); Ктаузипаль 11 Іюля, Пилено 14 Іюля (недоразв.
цв.), Мануэ конецъ Авг. (отцв.).
177)	8едшп Аігооп 1. Мйх. п. 295.
НаЬ. Часто по скаламъ и горамъ, цвѣтетъ съ конца Іюня.
178)	8ейнш катізсЬаіісипі Гізск. Ьесі. Я. гозз. II, р. 182.
НаЬ. По скаламъ на Ктаузипалѣ 11 Іюля 1860 (цв.). Отъ предыдущаго
вида отличимо почти только однимъ мѣстообитаніемъ. Камчатскіе экземпля-
ры изъ коллекціи Вознесенскаго вполнѣ тождественны съ нашими; стебли,
восходящіе изъ одного вѣтвистаго нѣсколько деревянистаго основанія, всегда въ
числѣ нѣсколькихъ, тогда какѣ у Й. А&іит^ѣѣ числѣ одного. Нижніе лис-
тья у 8. Катізскаіісит почти цѣльно-крайніе, верхніе длиннѣе, остро-пило-
видно зазубрены, всегда меньше чѣмъ у 8. Аігооп.
ВІВЕ8ІАСЕАЁ.
179)	ВіЬев Ьоггідпт Кпр. Мах. п. 297.
При устьѣ р. Плый у поста Тихменевсйаго, 20 Іюля І872 (цв. Мицуль).
180)	ВіЬев реігаепш КпІГ. (3. іошепіозит Мах. (ііа^п. рі. поѵ. Іар еі. Мап4зсЬ.
Эес. XVI. НаЪ. въ долинѣ Аркйй (въ первомъ изданіи былъ перемѣшанъ
съ В. гиЬіпт).
181)	ВіЬев гпЪтт Ъ. Мах. п. 301 ѵаг. а. Тигса.
Еоіііз зпЫиз іотепіозіз, ІоЬіз аситіпаііз зиЬ сіиріісаіо зеггаііз, гасетіз
сит редісеПіз Ьгасіеізцие іепиііег риЬезсепііЬиз.
НаЬ. Очень распространено, особенно по ойумікаііъ	ДйѢѣбтѣ вѣ
началѣ Іюня, въ Сентябрѣ зрѣлые плоды, воТорые становятся очень больши-
ми и сочными; вышина кустк въ ростъ челвйѣва,
— 145 —
Ѵаг. $1аЬе11шп Я. осЬоі. Дун 11 Іюня 1860 (цв.)
182)	КіЬев аГЯпе Воп^І. Воп&. <1е ѵе^. іпа. ЗіісЬае р. 138; Я. гозз. II, р. 201.
Ѵаг. васЬаІіпеп зіз, іоііогпш ІоЫз ріегитдпе гЬотЬеіз Ьазіп ѵегзиз
аііепиаіів, таг^іпе (іиріісаіо іпсізо зеггаііз, реііоііз $1ашіи1о8із Ьазі сіііаііз,
саІусіЪиз іоііз ѵеі таг^іпе іапіит ригригазсепііЬиз саеіегит ѵігіЯіЬиз.
НаЬ. Въ сырыхъ долинахъ, также на восточномъ берегу; цвѣтетъ въ
началѣ Іюня, зрѣлые плоды въ Іюлѣ; плоды покрыты волосками, сладки, не
очень сочны, очень рано опадаютъ. Ихъ цвѣтъ красно-бурый. Стволъ лежа-
чій, черный. Листья съ изнанки блѣдные; запахъ непріятный.
8АХІЕКА6ІАСЕАЕ.
183)	8ахИга&а ЬгопсЫаІів Е. ѵаг. РзеиЯоЪигзегіапа РізсЬ. 8ахіГга§а РзеиЯо-
Ьигвегіапа ЕівсЬ. тпзс. іп Тогг. еі Сггау Я. о! И.-Ат. р. 565. 8. п.
зр. СЬат. іп Ьіппаеа VI, р. 555! 8. піііЯа Ьесі. Я. гозз. II, р. 207
(ріапіа катізсЬаііса!).
ІПамиссо говоритъ самъ о своемъ растеніи, что Штернбергъ относитъ
его къ 8. Ъгопскіаііз; къ этому мнѣнію примыкаемъ и мы. Наше растеніе от-
личается отъ настоящаго Ъгопсігіаііз нѣсколько болѣе широкими листьями и
короткими, но не бѣлыми, а зеленоватыми концами колючекъ. Стебель иног-
да тонко щетковидно волосистъ, соцвѣтіе часто бѣдно цвѣтами (по большей
мѣрѣ 10 цвѣтковъ), цвѣты обыкновенно больше, чѣмъ у настоящаго Ъгопсійа-
1І8, но окрашены совершенно такъ же,—желтовато бѣлые, съ зелеными пят-
нами при основаніи. Нерѣдко на скалахъ, къ югу отъ Дуй; цвѣтетъ со сре-
дины Іюня до срединіі Іюля. Также на восточномъ берегу, къ югу отъ устья
Тыми (Лопатинъ).
184)	8ахіГгав» аезНѵаІІз ЕізсЬ. Мах. п. 306.
Тутъ и тамъ, общественно, по лѣсистымъ ручьямъ, цвѣтетъ со средины
Іюня.
185)	ЗахіГгава (Нуйаііса) засЬаИпепзіз п. зр.
Регеппіз, риЬезсепв, зирегпе ^ІапЯиІова, Гоіііз ошпіЬиз гаЯісаІіЬиз (4 —
5), оѵаіоеіііріісіз іп реііоіиш аііепиаііз сагпозиііз аг^иіе ѵеі зиЪгерапЯо (іеп-
іаііз, зсаро пшіо, рапісиіа оѵаіа Яетит іаха тиІііЯога, саіусіз диіпдиерагіііі
Іасіпііз оЫопдіз геЯехіз реіаіа зиЬаециапііЬиз, реіаіів оѵаііз ѵеі оЫоп^із аі-
Ьіз егесііз, віатіпіЬиз реіаіа аедиапііЬив Яіатепііз арісет ѵегзиз ІаііогіЬив
Іапсеоіаііз сарзиііз таіигіз іта Ьазі іапіит соЬаегепііЬиз геЯехіз.
Тамъ и сямъ по скаламъ. Мысъ Хоинджу и Дуй конецъ Іюня (цв.), 19
Іюля (плод. Гленъ); Аднгиво начало Іюля (цв.); Ктаузипалъ 11 Іюля (плод.).
Туссочара конецъ Іюля 1860 (плод.); Мануэ 20 Іюня 1861 (отцв. Гленъ).
19
— Ші-
Растеніе бываетъ вуТѵ высотою; большіе въ 1—3- дюйэда длиною,
бѣлые и толстые корневые лисдья сѣро-волосисты > отъ хонццхъ цуцдегадь
щихъ другъ къ другу разчлененнымъ волосъ, покрывающихъ также весь стебель
соцвѣтіе слабое, болѣе или менѣе богатое цвѣтами, покровные листья ли-
нейно ланцетные, гораздо болѣе короткіе, чѣмъ цитеообразные цвѣтоножки,
чашелистники по краямъ сильно волосисты, снаружи покрыты тонкими бѣлы-
ми зернышками; лепестки бѣлы, при основаніи нѣсколько съуженные къ 1
лин. длиною, зрѣлые плодники въ 2 лин длиной, расходящіеся, пестикъ заг-
нутъ назадъ.
По общей Формѣ нашъ новый видъ имѣетъ большое сходство съ 8. ѵіг-
діпіепзіз Міскх, которая, только по ея равномѣрнымъ линейнымъ тычиночнымъ
нитямъ относится къ другому отдѣлу Ж кромѣ ТОГО имѣетъ прямую, менѣе
глубоко раздѣльную чашечку.
Ближе впрочемъ стоитъ къ нашему растенію* &. ІЯМпдіапа ф. ауап.
п. 124, отклоняющаяся только по Формѣ листьевъ и по недостатку волосис-
тости.
183) СЪгузозрІѳпіііт. аІѣегпіГоііиш Ь. Мах. п. 308.
На мѣстамъ обильныхъ источниками въ лѣсахъ около Дуй, донецъ Мад
1860 (цв.), Куссунай 25 Мая 1861 (цв. Брылкинъ). На перевалѣ изъ за-
лива Терпѣнія на восточный берегъ 1 Іюня 1868 (Лопахинъ).
187)	СЬгувоврІепіпт катіясЬаІісшп 8сЫесЬі. раі. ЕІ. гозз, II, р. 227. С. ор-
розііііоііпт СЬат. іп Ьіппаеа VI, р. 557!
бетіпіЬиз Гизсіз Іоп&іішітаіііег зиісаііз.
НаЬ. Кусунай 25 Мая (цв. Брылкинъ). Нотозама 7 Іюля (цв. ц плод.
Глеи ъ).
С. гатозит Мах. = оррозИі^оНит ЕІ. оскоі, которое я привезъ со зрѣ-
лыми плодами съ верховьевъ Буре*, иногда, тзджв имѣемъ 2 корневыхъ лися-
та, но они въ такомъ случаѣ одинаковой величины и. имѣютъ одинаковую
Форму со стеблевыми листьями. Сѣмяна бурыя, эллиптическія, на оконечно-
стяхъ заострены, совершенно гладкія. С. Катізскаіісит А. Сггау 1. с. р.
389 отличается отъ нашего вида гладкими сѣмянами, оно встрѣчается въ
растеніяхъ Д-ра Альбрехта изъ Хакодате.
188)	Скгузевріепіцш Ла&еІШегшп в. зр.
Саезрііовцт еі Яа^ѳІІіГегит, ^ІаЪгит; Гоііів гайіеаІіЪиз огЫсоІаііз Ъазі
соічіаііз, таг@іве іпсізо сгелаііз зирегле рагсе аІЬо рііозіз, Гоіііз саиііпіз еі
Яа^еііогит зрагзіз (3—5), раіііде ѵігідіЬиз ^ІаЬгіз зиЬогЬісиІаіів ѵеі оЬоѵаііэ
Ъазі ігипсаііз ѵеі іп реііѳіит Гоііа аедиаліет аііелиаііз, Іатіпа арісет ѵег-
эиз ргоіилЯе 3—5 ІоЪа ІоЬіз іпіе^еггітіз оЬіизіз; іпЯогезсепііа пол іпѵоіис-
гаія (іоііів ЯогаІіЬиз пешре саиііпіз тіпогіЬиз оЬоѵаііз іж реііоішп аііѳпиа*
— 1М!7 —
іія) 4+іеИоіоте тагтоба, йогіЬив ѳрагвів іп Яісіюйошііб еаиіів еевзіІіЪие Яаѵеѳ-
сѳпіі-ѵігійіЬив БиЬсатрапиІаЫе, Іастіів саГусіпіз оѵаііе асиііивсиіія, ветіпіЬив
еІНріісія тиЬго-'Гизсіб орасіз Іаеѵіѣив.
Нотозама 7 Іюля 1861 (плод. Гленъ). Цвѣтущее растеніе мнѣ извѣство
изъ упомянутой уже коллекціи Альбрехта изъ Хакодате.
Растеніе растетъ въ дернѣ; стебель его нѣжный, до 3—4 дюймовъ Вы-
сокой; у нашихъ экземпляровъ находятся жйогочисленные, покрытые листья-
ми побѣги, которые позднѣе разстилаются по землѣ и пускаютъ корни, ихъ
конечные листы имѣютъ уже йри основаніи сердцевидную Форму корневыхъ
листьевъ предстоящихъ лѣтъ. У японскихъ экземпляровъ я не замѣчалъ ни-
какихъ коренящихся отпрысковъ. Нашъ новый видъ легко узнать по глубоко
разсѣченнымъ стеблевымъ листамъ, по сравнительно большому количеству
листьевъ, покрывающихъ стебель, особенно у безплодныхъ побѣговъ, также
по свободно развѣтвленному, не покрытому листьями соцвѣтію.
ІІМВ Е ШГ ЕЕ АЕ.
I. Отікозрегтае.
189)	Сіспѣа ѵігоза Ъ. Мах. п. 314. Мід. 1. с. III, р. 57.
По рѣкѢ^Дуи 14 АвГ. 1860 (цв., плод. Гленъ), озеро Трайциска начал.
Авг. 1860 (цв., плод.). Въ долинѣ Сусуи 11 Іюня 1872 (Цв. Мйцулъ).
Ѵаг. ІеппіГоІіа Косѣ.
Вяхту 24 Сент. 1860 (плод. Гленъ) на тундрѣ.
190)	Аѳ^оройіпш аіреяіге Іей. Мах. п. 315.
На травянистыхъ склонахъ, особенно высоко въ горахъ. Мысъ Хоинджу
у Дуй 10 ІЮлк 1860 (Цв.), Нотозама 6 Іюля 1861 (Цй. ІГ’Л'енъ), Ййонуёйі
9 Сент. (плод. Гленъ) Могункотанъ конецъ АвГ. 1860 (йлОД.).
191)	8ішп сісиіасГеІінт Нтеі. Мах> п. 317.
При озерѣ Трайциска начал. Авг. 1860 (цв. плод.), при р. Кусунаѣ
сред. Авг. 1860 (цв. плод.), 14 Сентяб. 1861 (плод. Гленъ); озеро Типес-
сани 16 авг. (цв., плод..Гленъ)
199)	Вйріеигит ітіГаЙШпт АЙ. РІ. гойэ. II, р. 264, ѵаг. аіріпит Кирг.
Кеѵіе. (іег ГГтЬеІІіГег. аив Катізсііаіка іп Веііга&е хиг РЯапгевк. (1.
Впѳз. ТЪеісЪз XI, р. 26!
На вершинѣ Ктаузипала 11 ІЮЛй 1860 (цв. плод.) Растеніе имѣетъ До
&ут. Высоты и не образуешь дерпа.
193) ВирІеиГшп васкжИпепве ш вр.
Саиіе гатово, іоіііз зиЫив ^Іаисіѳ, габісаІіЬив к>п^е реііоіаіів, саиііпів
—148 —
іп6шІ8 Ьазі іп реііоіиш аііепиаііз оЬоѵаііз, зирегіогіЬив оѵаіів ѵеі оЫопдіз
арісе асиііз Ьазі Іаіе согдаіа ашрІехісаиІіЬиз, іпѵоіисгі Гоііоііз с. 5 іпаедиа-
ІіЬиз оѵаіів ѵеі Іапсеоіаііз асиііз ѵігідіЬиз гасіііз 3—4-р1о ЬгеѵіогіЬиз, іпѵо-
Іисеіііз 5—7 рЬуІІіз, Гоііоііз оѵаііз аситіпаііз итЬеІіиІат (Іогепіет зиЬзире
гапііЪиз, ГгисііГега рагит ЬгеѵіогіЬиз, тегісагрііз оЫоп^із ]и§із ШіГогтіЬиз
ѵаііесиііз 3-ѵіііаііз, итЬеІІиІае гадіоз аедиапііЬив.
Ргохітит В. Іоп^егасііаіо Тигсг еі поппізі іпѵоіисеіііѳ та^із еѵоіиііз
итЬеІІиІат еѵідепіег іпѵоІпсгапііЬиз діѵегзит.
В.	аигеит ЕізсЬ. диосит МіциеІ 1. с. ІП, р. 58 ріапіат позігат соп-
Іип^еге ѵідеіиг, іпѵоіисеіііз тиііо та^огіЬиз еі Гоіііз оЬіизіѳ а позіго (ІііГегі.
Многочисленно на сухихъ склонахъ отъ Дуй и Аркая во всей области.
Цвѣтетъ съ конца Іюня, зрѣлые плоды въ Авг. и Сент. Также около Хако-
дате (Бг. Альбрехтъ!). Изображено въ одномъ японскомъ ботаническомъ
сочиненіи.
Растеніе имѣетъ до 2—3 Фут. высоты и уподобляется во всѣхъ своихъ
частяхъ В. Іопдегаіііаіит, которое однакоже отличается по своему мѣстопре-
быванію, какъ растеніе тѣнистыхъ мѣстъ и лѣсовъ.
1941 Тіііп^іа а|апепзі8 В§1. Я. а]ап. п. 132. 8. Гіогиіа ат§ипо-Ьиге]епзіз и.
169.
На высокихъ горахъ, на Ктаузипалъ 11 Іюля 1861 (цв.), Нубурипо ко-
нецъ Авг. (плод.) Инонуснай 9 Сент. 1861 (плод. Гленъ).
195)	Наіовсіав зсоНспш (1.) Егіев. Мах. п. 322. Мід. 1. с. III, р. 60.
По морскому берегу на галькѣ и скалахъ, во всей области. Цвѣтетъ съ
конца Іюня, зрѣлые плоды въ Іюлѣ и Августѣ.
196)	Сопіозеііппш катІзсЬаіісшп. Кирг. 1. с. р. 22. Тіііпдіа а]апепвів?
Мах. п. 338 (рі. ^иѵеп).
А. ргохіто С. ЕізсЬегі <іі€Гегі Гоііогит зе^тепіів тіпив іпсізіз Іаііогі-
Ьиз, іпѵоіисго роІурЬуІІо, ГоИоІіз ІіпеагіЬиз ѵеі Іапсеоіаііз таг^іпе тетЬга-
пасеіз, зетіпе іпсотріеіе ІіЬего, ѵаііесиііз ипіѵіііаііз, соттізвига іпіегёит
иігіпдие Ьіѵіііаіа.
На травянистыхъ склонахъ и на песчаныхъ мѣстахъ по морскому бере-
гу, во всей области. Цвѣтетъ со средины Іюля, зрѣлые плоды въ Августѣ и
Сентябрѣ.
Растеніе бываетъ до 1—2 фут. высотою, прямое, крѣпкое, верхняя часть
стебля болѣе полосата, чѣмъ у С. Еізскегі^ листья полнѣе, такъ какъ отдѣль-
ныя листовыя лопасти стоятъ гуще и болѣе узки (длина въ 2 раза больше,
чѣмъ ширина, у С. ЕізсЬегі длина въ 3 раза больше ширины). Плодоносецъ
двур аз дѣльный, боковыя крылья плода гораздо шире, чѣмъ средніе.
Къ этому виду принадлежатъ только зрѣлые экземпляры съ песчаной
— 149 —
возвышенности у Толигина, собранные Ридеромъ (Кіедег) въ Камчаткѣ,
остальныя растенія, отнесенныя къ этому виду Рупрехтомъ 1. с. о., при-
надлежатъ къ Тіііпдіа адапепзіз Вді.
197)	Соеіоріепгит Отеііпі Іед. Я. гозз. И, р. 361! Кирг. 1. с. р. 12 (диоб
аНіпеі; аб рі. катізсѣаіісат!). РкузоІорЫит захаіііе Мах. и. 323.
По всему прибрежью на склонахъ къ морю. Цвѣтетъ съ конца Іюня,
зрѣлыя плоды въ Августѣ.
Совершенно сходствуетъ съ растеніемъ изъ Камчатки, отличается отъ
Ркузоіоріит захаіііе Тигсг. только крѣпкимъ ростомъ, болѣе полосатымъ
стеблемъ, значительно большими зеленоватыми цвѣтами, сильно губчатымъ
околоплодникомъ, котораго выемка представляется трехсторонней призмой, от-
личается также яснымъ на сторонѣ связки полымъ сѣменемъ (имѣющимъ въ
поперечномъ разрѣзѣ полулунную Форму); оно лежитъ свободно и покрыто
многочисленными рубцами. Различіе между обоими растеніями могло бы быть
совершенно ясно, еслибы въ экземплярахъ Миддендорфа изъ Удскаго не яв-
лялось бы соединительнаго звена, служащаго, какъ нужно думать, ближай-
шимъ переходомъ между Соеіоріеигит и РкузоІорЪлит.
Ѵаг. іепиіз, саиіе іепиіоге, Гоіііз ап^изііогіЬиз ша^із іпсізіз шегісагрііз
Іоп^іогіЬиз, зешіпіЬиз апіісе сотріапаііз.
Обитаетъ съ предъидущимъ видомъ. Дуй начало Авг. 1860 (цв. Гленъ);
Нярми 8 Оент. (плод. Гленъ), Вяхту 28 Сент. (плод. Гленъ). Раздѣль-
ные плоды въ 3 раза большей длины, нежели ширины, крылья тоньше, сѣме
на свободные съ 10—12 бороздками, какъ и у типичной Формы.
198)	НотрЬорѳШшп Махітокісхіі т. Мах. п. 324.
Тамъ и сямъ въ хвойныхъ лѣсахъ. Дуй 19 Іюля (цв. Гленъ); Вяхту 1
Окт. 1860 (зр. плод.), Ктаузипалъ 11 Іюля (цв.), Кусунай сред. Авг. 1860
(цв. и отцв.).
199)	Ап^еІорЬуІІшп пгвіпшп Кирг. Кеѵ ПтЪеІІіГ. КатізсЬ. р. 8.
На рѣчныхъ низменностяхъ, на травянистыхъ пологихъ скатахъ, къ югу
отъ Дуй повсемѣстно, замѣчено также въ долинѣ Тыми.
Растеніе вышиною отъ 8 —* 10 футовъ, толщиною при основаніи въ 3
дюйма, и отличается отъ другихъ растеній своими большими соцвѣтіями.
Ландшафтъ изъ Камчатки въ Ѵе^еіаііопзапзісМеп Киттлица т. 22,
передаетъ прекрасно Форму нашего растенія.
Стебель круглый, голый, въ верхней части пурпуровокрасный, подъ вер-
хушечнымъ зонтикомъ нѣсколько волосистый, корневые листья безъ влагали-
ща, нижніе стеблевые листья имѣютъ при основаніи, вздутыя влагалища
длиною въ */» фута. Это растеніе очень похоже на Саііізасе йаигіса, листья его
трижды трехраздѣльны, каждое отдѣленіе перисто съ ниспадающими, по кра-
— «бо-
ямъ пильчатыми листочками, у которыхъ концы зубчиковъ хрящеваты. Верхніе
листья преобразованы въ большій, вздутыя, губчатыя бѣлыя влагалища, кото-
рыя въ молодыхъ растеніяхъ заключаютъ Ѣъ себѣ большой главный зонтикъ
и всѣ частные. Главный зонтикъ, сидящій на вершинѣ стебля, имѣетъ до 1
Фута въ поперечникѣ; непосредственно подъ нимъ отдѣляются 2 или 5 расхо-
дящіяся вѣточки, которыя часто развѣтвляются и образуютъ частные зонти-
ки. Такіе же частные зонтики выходятъ изъ влагалищъ листьевъ, верхней
части стебля. Иногда вмѣсто листиковъ поволоки появляются узкія, длинныя,
часто двураздѣльныя нити (укороченныя зонтичныя лучи) съ однимъ или дву-
мя цвѣтками. Такую же нитевидную Форму имѣютъ вторичные покровные ли-
стики поволоки, они не (іпѵоінсеііит) только окружаютъ частные зонтики, но
выходятъ также изъ середины нѣкоторыхъ зонтичныхъ лучей. Часто сѣмянки
на спаевищѣ имѣютъ съ каждой стороны два рубца, которые сливаются иног-
да въ одинъ; три главныхъ желобка, между которыми замѣчаются иногда бо-
ковые, имѣютъ на тыльной части острыя, почти крылатыя ребра; рубцы,
лежащіе въ выемкѣ, снаружи не видны.
200)	Ап$ѳІіса апошаіа Іаііеш. Мах. п. 326. Ап^еІорЪуІІпт баптісит &ирг.
1. с. р. 9.
А. 8ас1іа1іпеп8І8 Мах. п. 327. Реисебаѣит ап^еіісйеіоііит ТііТѣі саі.
Ьаіс. п. 540.
На склонахъ и сухихъ травянистыхъ мѣстахъ въ южномъ Сахалинѣ.
Отехкоро, Тунай, въ срединѣ Сентября 1860 (плод.); Сусуя 8 Августа 1861
(цв. плод.); Хаспо 24 Августа (цв. плод. Гленъ).
Я не могу отдѣлить сахалинское растеніе отъ амурскаго, извѣстнаго
подъ названіемъ Апдеііса апотаіа. Сегменты листа нѣсколько уже, а плоды,
въ зрѣломъ состояніи нѣсколько изогнутые, свѣтлѣе. Сколько мнѣ помнится
и какъ это видно изъ описанія А. заскаііпепзіз Мах., опредѣленіе сдѣлано
по молодому растенію съ плодами, оригинальный экземпляръ котораго къ со-
жалѣнію не былъ найденъ въ гербаріѣ Илтврѣтарекато боіФвйчеСкаго сАДа.
Плоды отличаются отъ А. игяіпыт ясными рубцами въ выемкахъ и одиночными
рубцами въ спаевицѣ. Въ общемъ характерѣ растенія бросаются въ глаза
черешковые верхушечные зонтики^ бокдѣые Же отдѣляются отъ стебДя нѣ-
сколько дюймовъ ниже верхушечнаго. Вѣтви стоятъ также всегда отдѣльно, а
не по двѣ или по три въ одномъ кольцѣ. Высота всего растенія значительно
менѣе.
201)	Апдеііса геГгасіа а. зр. А. вііѵееігіз Кпрг. 1. с. р. 10!
Еоіііз Ьіршпаіій, реііоііа а<1 іпзегііоиет ріппагит ргітатіагит геГгасйв
(иі іп Оеіегісо), ГоІіоКз биЪвеззіііЬиз эирегіогіЬиз рагит (іееиггепІіЬиз, оЪІоп-
$о-]апсео1аіІ8 аситіпаііз, Ьазі гоіишіаіа імаедиаіі, таг^іпе іпаедиаіііег іпсі-
— ШІ —
80 веггаіів вѳггаіоѵів асиііз, ишЬеІІае гасіііѳ эедісеів рінгипіз (о. 80) іпѵоіис-
го пиііо, іпѵ(4исе11і Гоііоііз раисіз ШіГогтіЪиѳ итЬеІІиІае габіоз ШіГогтез Нае-
сібоз поп аедиапііЬиз, реіаііз оѵаііз аІЬіз сит Іасіпиіа іпПеха ^иат віатіпа
биріо ЬгеѵіогіЬив.
По всей области въ сырыхъ лѣсахъ, по болотистымъ берегамъ рѣкъ въ
высокой травѣ; растеніе высотою отъ 2—4 футовъ. Цвѣтетъ въ концѣ Іюля,
зрѣлые плоды въ Августѣ и Сентябрѣ. Отъ Апдеііса зИѵезігіз отличается
только болѣе узкими и болѣе расчленными листьями, зонтикомъ съ большимъ
числамъ лучей, и бодрѣе длинными тычинками и блѣдной, почти бѣлой окрас-
кой плодовъ, которыя въ остальномъ совершенно схожи. Тыльныя крылышки
плодовъ, повидимому, нѣсколько острѣе, рубцы же нѣсколько уже; цилиндри-
ческій корень косо проникаетъ въ землю.
202)	Реисебапцш ІегеЪіпійасешп ГізсЬ. Мах. п. 329.
На свалахъ. Дуц 23 Іюля (цв. Гленъ), Аднгиво 5 Іюля (цв.), Ктаузи-
палъ 11 Іюля (цв.),
203)	Негасіепш ЪагЬаіпт Ьеб. Мах. п. 332. Н. Іапаіпт Мх. А. Сггау 1. с.
р. 391. Мід. 1. с. III, р. 63?
Повсюду на береговой полосѣ, на склонахъ поросшихъ травою, цвѣтетъ
въ концѣ Іюня, зрѣлые плоды въ Августѣ.
Листья часто нераздѣльные и разрѣзные, отъ сибирскаго Н. ЪагЬаіпт,
встрѣчающагося на Амурѣ, отличается только болѣе сильною волосистостью;
другихъ отличій я не могъ найти, плоды такіе же, какъ и названнаго вида.
Н. сіиісе Пзск. изъ Камчатки представляетъ повидимому недостаточно оха-
рактеризованный видъ. А. Грэй приводитъ Н. Іапаіит Міскх. изъ Іессо,
принадлежащій также къ нашему виду, какъ я видѣлъ въ собраніи Д-ра
Альбрехта изъ Хакодате.
II. Сатруіозрегтае.
204)	РЬѳІІоріѳгпя ІШогаІів А. С* г ау зр. СНеЬпіа Ііііогаііз Е. ЗсЬшісІі іп
Мщ. 1. с. ИІ, рк 01. Суторіегив? Ііііогаіів А. Сггау 1. с. р. 391.
НегЬа Ііііогаіів рѳгеппів ѵіііоза, Гоіііз Ьііегпаііз сагпозіз, Гоііоііз оЬоѵаііз
Ьазі іп реііоішп аііеппаііз іпіе^гіз ѵеі ІаіегаІіЬпз Ьі—, іегтіпаІіЬиз ігіІоЬів
таг^іпе сагіііа^іпео бепіаііз бепііЬиз Іаіів ігіап^иІагіЬиз; ишЬеІІае габііз с.
15 зігісііз сгаввіз іпѵоіисго пиііо ѵеі ипіГоІіо, итЪѳІІиІіз бепзіЯогіз габііэ Ьге-
ѵіззітіз, іпѵоіисеііі Гоііоіів питеговів Ііпеагііапсеоіаіів юаг^іве тешЬгапасеів
итЬеІІиІат вирегапііЬяіз. Саіух 5-бепіаіиэ ёвпііЬив оѵаііз асиііз, реіаіа оЬ-
согбаіа сига аситіце Іоп^о іиікта’ аІЬо, зіуіороёіит ріапіизсиіит зіуіів Ьге-
ѵіЪив егесіів; Ггисіиз оѵаіиѳ ѵіПово-іотепіовиз весііопе ігапзѵегзаіі іегез, те-
і’іеагріів 5-зи^із егазвіе аіаіів таг^іпаІіЬиз іпѵісет веве тситЪепііЬиз, ре-
—152 —
гісагріо согіісово, ѵаііесиііе ап^пеііа еѵіІШіз; вешеп (іогво сопѵехит ІіЬегит
10—12 ѵіНаіит, апіісе зиісо ехагаіит регісагріо асіЬаегепв, весііопе ігапа-
ѵегваіі аетііипаге.
На песчаной почвѣ по берегу моря. Дуй 29 Августа (цв. плод. Гленъ),
Устомонайпу въ заливѣ (ГЕзІаіп^ 25 Іюля (цв. незрѣл. плод ), Наіоро въ
началѣ Сентября 1860 (зрѣл. плод.), Сиранусси 27 Іюля 1861 (цв. Гленъ),
Труотога 2 Августа 1861 (цв. плод. Гленъ).
Кромѣ Сахалина это растеніе извѣстно мнѣ изъ заливовъ Ольги, Пое-
сьета и изъ Хакодате. А. Грэй описываетъ его съ острововъ Лучу и съ сѣ-
верозападнаго берега Америки (проливъ Пуджетъ).
Растеніе высотою почти въ 1 Футъ, прямостоячее, полосатое и покры-
то волосками въ видѣ шерсти; особенно густо сидятъ волоски на зонтичныхъ
лучахъ длиною въ 1—2 дюйма. Корневые листья съ длинными черешками,
покрываютъ землю вокругъ растенія, стеблевые менѣе раздѣльны и снабже-
ны при основаніи большими влагалищами; нижняя поверхность листа шер-
стиста, верхняя часто голая. Цвѣты имѣютъ въ поперечникѣ около 1 линіи;
плодоножка нитевидная, двураздѣльная; плоды своею внѣшностью напоми-
наютъ намъ Ьазегріііпт, сидятъ плотно, такъ какъ лучи отдѣльныхъ зонти-
ковъ короче длины плода. Внутреннее строеніе ихъ очень своеобразна. Вы
пуклая тыльная часть сѣмени покрыта до 10—12 рубцами и вполнѣ отдѣля-
ется отъ губчатаго околоплодника. Наружная кожи да сѣмени, на которой си-
дятъ рубцы, сростается со стороны спаевища съ околоплодникомъ; на внут-
ренней сторонѣ спаевища лежатъ около 6 рубчиковъ, которые не видны, вслѣд-
ствіе губчатаго строенія спаевища. Такъ какъ бѣлокъ въ передней части яв-
ляется въ разрѣзѣ полулунномъ (а не завернутымъ съ обѣихъ сторонъ), съ
одной только плоскою щелью, то положеніе нашего рода, равно какъ и Соііор-
Іеипип, среди Сатруіозрегтае не вполнѣ точно. Соеіоріеигит сродно съ Ап-
^еіісае и должно быть отнесено къ нимъ; наше растеніе болѣе схоже съ ис-
панскимъ родомъ Мадусіагіз Косіі; Еп&І. деп. рі. п. 4529, которое есть так-
же приморское, шерстистое растеніе и по общему характеру и по образованію
плода представляетъ нѣкоторое тождество.
Я думаю, что имѣлъ право цитировать здѣсь Суторіегиз Шіогаііз А.
Грэя, такъ какъ остальныя, приведенныя имъ зонтичныя растенія изъ Ха-
кодате, мнѣ извѣстны кромѣ этой приморской Формы, которая нашлась въ
коллекціи Альбрехта. А. Грэй проводитъ еще С. дІаЬег, но я предполагаю
что его нельзя признать за особый видъ, а слѣдуетъ разсматривать какъ го-
лую Форму С. Ііііогаііз^ какъ я это видѣлъ въ растеніяхъ изъ Хакодате.
Въ послѣднее время въ Сепега ріапіагит I. Э. Ноокег и ВепіЪат
I. р. 905 установленъ родъ РМІоріегиз Вепік. За Суторіегиз Ііііогаііз А.
Огау. Діагнозъ тождественъ, кромѣ не упомянутаго ими срощенія спаевища
сѣмени. На этомъ основаніи я включаю сюда родъ Сіекпіа, установленный
— 1БІ —
мною еще въ 1865 г., но не вполнѣ описанный, который по сообщенію здѣш-
няго ботаническаго сада перешелъ въ Ргоіизіо /Іогае іароп. М ідие 1. О моемъ
родѣ, какъ основанномъ на Суторі. НИ., было упомянуто Максимови чемъ
въ разборѣ Ріога заскаі., представленной мною въ Академію на 34-ое при-
сужденіе Демидовскихъ наградъ, С.-Петербургъ. 1866, стр. 209.
205)	АпіЬгізснз пешогоза М. В. Мах. п. 333.
Въ кустарникахъ, кое гдѣ по берегамъ рѣкъ, цвѣтетъ въ Іюнѣ, зрѣлые
плоДы въ Іюлѣ, позже увядаетъ.
206)	ОншогЬіга ашпгѳпзів ш. Мах. п. 334. О. ]аропіса 8. еі 2. 1. с, р. 203.
О. Іоп^івіуііб ВС. А. 6 г ау 1. с. р. 312. Мід. 1. с. III, р. 64.
Кое гдѣ на лѣсной почвѣ, богатой перегноемъ. Дуй 16 Августа (плод.
Гленъ), заливъ (ГЕзіаіп^ въ концѣ Іюля (плод.), въ лѣсу между Куссунаемъ
и Мануэ въ концѣ Августа 1860 (плод.), Отѳхиоро 5 Іюля 1861 (цв. отцв.
Гленъ).
Наше растеніе тождественно съ амурскимъ и хакодатскимъ; американскіе
экземпляры О. Іопді&уііз, находящіеся у меня подъ рукъ, отличаются менѣе глу-
боко вырѣзанными листьями и отсутствіемъ цвѣточнаго покрова, вмѣсто кото-
раго можно видѣть иногда у цвѣтущаго растенія 1 листикъ, тогда какъ у
нашего растенія находятся до 5 острыхъ линейно-ланцетныхъ, отогнутыхъ
назадъ листочковъ, которые опадаютъ только по достиженіи плодовой зрѣло-
сти. Отношеніе длины плода къ длинѣ лучей зонтика и длинѣ черешковъ не
представляетъ повидимому яснаго признака.
Я удержалъ мое первое названіе, такъ какъ я считаю его самымъ вѣр-
нымъ (не подлежащимъ сомненіямъ) для этого растенія, хотя оно дано позже
другихъ упомянутыхъ названій.
207)	ЗрЪаПѳгосагрііз Сушіпиш Везз. Мах. п. 335.
У поста Дуй, вѣроятно занесено, 18 Іюля 1860 (цв. плод. Гленъ).
208)	Ріеигозрегтшп катізсЬаіісит НоЯш. Мах. п. 336.
Повсюду на травянистыхъ сырыхъ склонахъ во всей области. Цвѣтетъ
въ Іюлѣ, зрѣлые плоды въ Августѣ.
АВАЫАСЕАЕ.
209)	Каіорапах тісіпіГоіішп. Мід 1. с. I, р. 16; II, р. 158. Рапах гісіпііоііа
8.	еі 2. 1. с. р. 199.
Разсѣянъ по склонамъ и опушкамъ лѣсовъ юго-западной части Цахали-
на; Тунай и далѣе къ югу, полузрѣлые плоды собраны у Око въ Сентябрѣ
1860. Это прекрасное дерево, толщиною въ человѣка, достигаетъ 30 Футовой
— 154 -
высоты. Шипы на, стволѣ пропадаютъ только у старыхъ деревьевъ, которыя
внизу имѣютъ глубокіе желобки.
210)	ЕІепіЬегососспя зепіісозиз. Мах. п. 340.
Кое гдѣ на тѣнистыхъ склонахъ къ югу отъ Дуй. Цвѣтетъ съ конца Ію-
ля до средины Августа; зрѣлые плоды въ Сентябрѣ.
211)	ВішогрІшпНіив шапдзсЬигісиз Кирг. еі Мах. Мах. п. 341.
На склонахъ и долинахъ юго-западнаго Сахалина вмѣстѣ съ Рапах тісі-
пі/оііа, найденъ съ незрѣлыми плодами въ Сентябрѣ къ югу отъ Туная.
Изящные одно-или двуглавые стволы, вышиною съ человѣка, весьма
сходные съ амурскимъ растеніемъ, съ тѣмъ только отличіемъ, что у нашей и
у японской Формъ нижняя поверхность листа волосиста.
212)	Агаііа гасетоза р. засЬаІіпепзіз К§1. іпЯ. зет. Іюгі. Реігор. 1864, р. 22.
Агаііа едиііз 8. еі 2. Я. ^ар. р. 57, і. 25?, дпае А. согсіаіа ТЬЬ§. зес
Мід. 1. с. I, р. 9.
ЭіЯегі аЬ Агаііа гасетоза Ь. атегісапа Гоіііз зітріісііег зеггаііз, Ьгас-
іеіз ріегитдпе та^огіЬиз ГоІііГогтіЬиз, саІусіЪиэ та^огіЬиз оЫоп^із диат ре-
іаіа Іоп^іогіЬиз, реіаііз ѵігісііЬиз, оѵагіі таіигі рагіе зиргета зпрга саіусіз
таг^іпет рготіпепіе, зіуііз Іахіизсиіе сопіі^иіз пес Яіѵег^епііЬиз.
АЪ Агаііа ебиіі 8. еі 2. ЯіЙегге ѵібеіиг зеггаіигіз Гоііогит тиііо сгео-
гіогіЬиз (иігіпдие с. 60, іп іііо 20—30), итЬеІІіз зирегіогіЬиз Яізііпсіе ѵегіі-
сіііаііт іп саиіе Яізрозіііз, габііз итЬеІІагит Іоп^іогіЪиз іепиіогіЬиз, реіаііз-
цие тох геЯехіз саЯисіз.
Кое гдѣ на травянистыхъ склонахъ къ югу отъ Дуй, цвѣтетъ въ срединѣ
іюля, зрѣлые плоды въ Августѣ и Сентябрѣ.
Красивый кустарникъ въ ростъ человѣка съ прекрасной листвой; рас-
тетъ отдѣльными кустами.
Признаки отличающіе это растеніе отъ американской Формы я считаю доста-
точными, чтобы признать его за особый видъ. Отношеніе къ А. есіиііз я еще
не уяснилъ себѣ, такъ какъ описаніе и рисунокъ въ Ріога уаропіса сдѣланы
по культурнымъ экземплярамъ, встрѣчающимся въ южной части Японіи. Ріо-
га уар. указываетъ на Корею, какъ на отечество этого растенія. Въ позднѣй'
шемъ сочиненіи о землѣ Айновъ, Зибольдъ перечисляетъ Флору Іессо и
называетъ между прочимъ А. едмііз какъ дико растущую Форму. Дѣйствитель-
но наше растеніе встрѣчается близъ Хакодате (Д-ръ Альбрехтъ). Сравне-
ніе нашего растенія съ описаніемъ его и рисункомъ во Ріога уаропіса не
позволяетъ вывести между ними никакого рѣзкаго различія.
Объ употребленіи его, какъ овощи, я ничего не слыхалъ на Сахалинѣ.
- 155 —
СОВЯЕАЕ.
213)	Сотая яаесіса Ь., Мах. п. 342.
Кое гдѣ по берегу, по краямъ болотъ, по склонамъ богатымъ ключами,
цвѣтетъ въ Іюлѣ.
214)	Сотая сапасіепяія 1. Мах. п. 343.
Очень распространенъ въ сухихъ хвойныхъ лѣсахъ, также на восточномъ
берегу (Лопатинъ), цвѣтетъ въ Іюлѣ, зрѣлые плоды въ Августѣ.
215)	Сотая яіЬігіса С. А. М. Мах. п. 344.
Въ хвойномъ лѣсу по рѣкѣ Танги 18 Сентября 1860 (безпл. Гленъ).
Замѣчено въ большомъ количествѣ на островахъ Сіу (Поронай) во время зим-
ней поѣздки; на перевалѣ съ восточнаго берега къ рѣкѣ Тыми въ Іюнѣ
1868 (цв. Лопатинъ). На югѣ Сахалина нѣтъ.
С АРВІРОЫ А СЕАЕ.
216)	Адоха МоясЬаіеІІіпа Ъ. Мах. п. 346.
Кое гдѣ на сырыхъ мѣстахъ. Дуй, при ручьѣ около поста, 31 Мая
1860 (цв.); Мгачъ 24 Мая 1861 (цв. Г л енъ); Куссунай 25 Апрѣля 1861 (цв.
Бр ылкинъ).
217)	8атЬпсия гасешояа Ь. ѵаг. рпЬепз РІ. осііоі. п. 161, Мах. п. 347, Нег-
(іег рі. Кадд. шопор. п. 4.
Часто въ хвойныхъ лѣсахъ въ видѣ подлѣска, цвѣтетъ въ Іюнѣ, зрѣлые
плоды въ Іюлѣ и Августѣ.
218)	ѴіЪптшп Орпіпя 1. Мах. п. 348.
Часто на сырыхъ склонахъ, цвѣтетъ съ конца Іюня, зрѣлые плоды въ
Августѣ.
219)	ѴіЪигпшп ріісаіот ТЪЪ$. 8. еі 2. Д. ]ар. р. 81, ІаЪ. 37; Мід. 1. с. II,
р. 266. V. Іапіапоібез МісЪх іп А. (тгау 1. с. р. 313.
БііГегі а зресітіпіЬиз атегісапіз В. Іапіапоібіз Гоіііз ІаііогіЬиз Ьазі сог
(іаііз зиЪіиз асі пегѵоз ріііз тіпиііззітіз зіеііаііз риіѵегиіепіе іотепіозіз,
ГгисііЬиз ЬгеѵіогіЪиз тіпиз ргоГипДе зиісаііз.
На склонахъ и въ долинахъ южной части Сахалина. Тунай 9 Іюля 1861
(плод. мол. Гленъ), въ срединѣ Сентября 1860 (плод. зрѣл.); Такой и рѣ-
ка Уро 9 Сентября 1861 (плод. Гленъ).
220)	Саіурігояіі&ша МідйепйогГйаппт. Тгаиіѵ. еі Меу. іп. Я. осііоі п. 162.
Мах. п. 350.
Очень распространенъ на болѣе высокихъ горахъ, надъ областью хвой-
-166-
пыхъ деревьевъ. Въ верхней долинѣ Аркай 27 Мая 1861 (цв. Гленъ), Кта-
узипалъ 11 Іюля (цв. отцвѣт.), заливъ (і’Езіаіп^ въ концѣ Іюля (отцвѣт.) на
Ичарѣ 1 Октября 1861 (плод. Гленъ), Нубурино въ концѣ Августа 1860
(зрѣл. плод.), Нинауси 1 Сентября 1861 (зрѣл. плод. Гленъ). Также на
восточномъ берегу южнѣе устья Тыми въ Іюнѣ 1868 (цв. Лопатинъ).
221)	Ьопісега сЬгузапіЬа Тигсх. Мах. п. 351.
Часто на склонахъ и по опушкамъ лѣсовъ къ югу отъ Дуй и Аркая, не-
рѣдко древовидна, цвѣтетъ съ средины Іюня до средины Іюль, зрѣлые плоды
въ Августѣ и Сентябрѣ.
222)	Ьопісега СЬашіззоі В^е. Мах. п. 353.
На голыхъ горахъ близъ Дуй, цвѣтетъ въ началѣ Іюня, зрѣлые плоды
въ Августѣ. Не болотистой почвѣ близъ Кусуная 8 Августа (плод. Врыл-
кинъ). Также на восточномъ берегу и на перевалѣ къ рѣкѣ Тыми въ Іюнѣ
1868 (цв. Лопатинъ).
223)	Ьопісега Махішоигісхіі Вирг. Мах. п. 354.
Ѵаг. 8аскаІіпепзІ8, Гоіііз Ьгеѵіиз аситіпаііз ѵеі арісе оЬіизіизсиііз бетит
отпіпо ^ІаЬгаііз, Ьассіз ЬгеѵіогіЬиз сгаззіогіЬиз (іетит отпіпо соппаііз, (іеп-
ііЬиз саіусіпіз Іоп^іогіЬиз аситіпаііз.
Рѣдко на опушкахъ лѣсовъ. Куссунай 23 іюля 1860 (отцвѣтш. Брыл-
кинъ), Труотога 2 Августа 1861 (плод. Гленъ) Сусунай 11 Сентября
(зрѣл. плод. Глевъ).
Вѣтвистый кустарникъ съ сѣрой трещиноватой корой, совершенно по-
хожъ на амурскій. Верхняя поверхность листьевъ блестящая, темнозеленая,
нижняя сторона матовая и свѣтлѣе. Блестящія незрѣлые плоды (Гленъ).
224)	Ьопісега (СЬашаесегазпз) ОІеЬпі п. зр. Табл. III ф. 8—13.
Егиіісоза Ьишіііз, гашіз зипіогіЬиз ап^иіаііз ^ІаЬгіз заіигаіе ѵігібіЬиз;
Гоіііз оЫоп^озиЬрашіигіГогтіЬиз аситіпаііз Ьазі согбаііз Ьгеѵііег реііоіаііз
тетЬгапасеіз тоШЬиз іпіга іепиііег риЬезсепііЬиз зиЬги^иіозіз; ребипсиііз
ап^иіаііз сгаззіизсиііз Догез ріиз (іиріо зирегапііЬиз, ГгпсііГегіз Гоііит біті-
<1іит аедиапііЬиз, региіагит здиатіз ехіегіогіЬиз зсагіозіз оѵаііз сагіпаііз
тисгопаііз, іпіегіогіЬиз Гоііасеіз гесигѵаііз сабисіз; Ьгасіеіз ІіпеагіЬиз оѵагіа
4ир1о зирегапііЬиз ^Іапбиіозо-Ьігііз; (іепііЬиз саіусіпіз тіпиііз асиііз аіЬібіз;
согоііае гиЬгае ехіиз ^ІаЬгае іпіиз Гипдо рііозае ІітЬо іиЬит аедиапіе, зіа-
тіпіЬиз зіуііздие риЬезсепііЬиз, оѵагііз бізсгеііз оѵаІіЬиз, Ьассіз гиЬгіз (іетит
соппаііз.
Довольно распространена на сухихъ травянистыхъ склонахъ къ югу отъ
Дуй и Аркая, цвѣтетъ съ конца Мая до средины Іюня, зрѣлые плоды въ
Сентябрѣ.
- 1<57-
Мелкій не вѣтвистый, рѣдко достигающій высоты человѣка кустарникъ,
съ сѣро-бурой корой, отдѣляющейся лентами. Листья длиною въ 2—3 дюйма,
очень мягкіе, обыкновенно съ широкимъ основаніемъ. Листовыя почки осо-
бенно характерны для нашего вида; по нимъ можно легко отличить даже без-
плодныя вѣтви отъ ближайшаго вида Ь. Махіѵпмюісвіі. Въ послѣднемъ мно-
гочисленныя почки сидятъ во всѣхъ пазухахъ листьевъ, имѣютъ правильную
пирамидальную Форму и состоятъ изъ кожистыхъ прозрачныхъ чешуекъ; эти
почки остаются и на слѣдующій годъ при основаніи вѣтвей. У Ь. Сгіеіъпі
большинство почекъ отмираетъ и только вершинныя почки вѣтвей постоянно
развиваются; въ нихъ только наружныя чешуйки кожисты, внутреннія листо-
видны; онѣ скоро спадаютъ на молодыхъ побѣгахъ и расположены сначала
стропилообразно. Цвѣты зеленоватые съ красно-бурымъ отливомъ снаружи,
въ почкѣ при основаніи съ сильно раздутымъ бугоркомъ. Зрѣлые плоды вы-
тянуты поперегъ 2"' шириною, V1' вышиною, въ большинствѣ случаевъ 2 —
3 сѣмянные; сѣмена І1/?" въ поперечникѣ, плоско выпуклыя, гладкія, легко
отдѣляются отъ мякоти; у Ь. Махітоъѵісяіі они плоски, матовы, и только съ
трудомъ отчищаются отъ прилежащей мякоти.
225)	Еопісега саегпіеа Е. Мах. п. 355, ѵаг. ѵіііоза Тогг. еі Стг., Негбег
1.	с. р. 18. Васса оѵаіе зпсспіепіа 4'" Іоп^а.
Склоны въ озеру Тауро 20 Іюля 1860 (плод.)', на болотахъ близъ Кусу-
наи въ концѣ Мая 1861 (цв. Брылкинъ), 25 Іюля 1860 (плод. Брылкинъ).
226)	Еіпиаеа Ъогеаііз Е. Мах. п. 356.
Часто въ сырыхъ хвойныхъ лѣсахъ, цвѣтетъ въ Іюнѣ и Іюлѣ.
ВИВІАСЕАЕ.
227)	ВиЪіа іаіагіса Тгеѵ. яр. (таііит іаіагісит Тгеѵ. ЕІ. гозз. II, р. 410.
КиЪіа реге^гіна Ь Г1. гозз II, р. 405?
Ѵаг. дгап<1І8, еіаіа Ьіребаііе издие, гЪігогааіе Іоп&е герепіе, Ыііѳ та^ід
аііепиаііз зиЬреііоІаііз, зиЬіиз рагсе Ъігііз аб, пегѵит тебіит еі таг^іне
геігогзо асиіеоіаііз, ДогіЬиз ЯаѵезсепііЬиз, Ъассіз ѵігібіЬиз диат іп ^ѳпиіпа
тіпогіЪиз.
Въ высокой травЬ на лугахъ, по берегу моря, преимущественно на пес-
чаной почвѣ. Танги 14 Сентября 1860 (плод. Гленъ), Дуй 18 Іюля (цв.
Гленъ), Ктаузи 10 Іюля (цв.) Кусунай 15 Іюля (цв. Брылкинъ),и въ дру-
гихъ мѣстахъ. Также въ Японіи и по Манджурскому берегу. Растеніе выше
и съ болѣе крѣпкими шипами, сидящими даже на цвѣточныхъ ножкахъ, чѣмъ
у Каспійскаго Оаііиѵѵь іаіагісит, которое по ягодамъ и п© 5 раздѣльному
вѣнчику представляетъ совершенную ВиЫа, но по прочймъ прйзйакамъ тож-
—158 —
дественно нашему. Ползучій корень нитевиденъ, толщиною въ ‘/а линіи, отъ
него отдѣлаются черезъ опредѣленныя промежутки, пучки черныхъ корневыхъ
волоконъ. Листья длиною до 3 дюймовъ, превосходятъ длину междоузлій, со-
цвѣтія достигаютъ только до половины листа, около съуженнаго основанія лис-
та, тянется узкій кожистый край по сторонамъ средняго нерва. Ягоды
мельче, чѣмъ у настоящей В. іаіагіса^ изъ нихъ въ большинствѣ случаевъ
развивается только одна.
228)	Азрегиіа ойогаіа Ь. ЕІ. гозз. II, р. 400.
Кое гдѣ въ лѣсахъ, богатыхъ перегноемъ. Въ высокой травѣ долины
Аркая 7 Августа 1860 (плод. Гленъ), Дуй въ срединѣ Іюня 1860 (цв.),
Куссунай въ концѣ мая 1861 (безцв. Врылкинъ), Тунай въ срединѣ Сентября
(плод.), Пиро 11 Іюля 1861 (плод. Гленъ).
229)	баіішп оЪоѵаІшп Н. В. К. ЕІ. гозз. II, р. 412. Сг. гоіипёит ТЬЪ§. Я.
]ар. р. 59.
Часто въ хвойныхъ лѣсахъ. Дуй въ срединѣ Іюня (цв.), 21 Іюля (плод.
Гленъ); Кусунай 4 Іюля 1860 (цв. отцвѣт. Врылкинъ); Нотосама 7 Ію-
ля 1861 (цв. Гленъ).
230)	Оаііпт ІгіАогшп МісЬх. НегЯег 1. с. р. 32. Кирг. Я. іщ*г. р. 492.
Еогтае 2, ргіта еигораеа аІЪіЯога рагит гатоза Гоіііз арісе гоіипЯаііз
тисгопаііз ЬаЪііи Азрегиіае обогаіае.
Часто въ хвойныхъ лѣсахъ, цвѣтетъ въ Іюлѣ.
АИега атегісапа! ѵігібіЯога, Гоіііз арісе аситіпаііз ірзо таг^іпе ѵіх зе-
іиіозіз; гатозіог біЯиза, ЪаЪіілі (таііі Яаигісі Тигсз.
Тунай 9 Іюля 1861 (цв. плод. Гленъ).
Еогтае іпіегтесііае аЯзипі заііет диоЯ Гоііогит аШпеі Гогтат.
231)	Оаіішп ІгіЙДит Ь. Мах. п. 359. Кирг. Я. іп^г. р. 496. НегЯег. 1. с.
р. 27.
Еогта атегісапа гоЪизііог.
Часто на болотистыхъ мѣстахъ, цвѣтетъ въ Іюнѣ и Іюлѣ, зрѣлые пло-
ды въ Августѣ.
232)	Сгаіішп Ъогеаіѳ Ъ. Ѵаг. катізсЪаІіспт Мах. п. 360. НегЯег п. 31.
ЕгисііЪиз Гоіііздие зиЫиз аЯ пегѵоз зетрег ЬізріЯіз.
На сухихъ высотахъ. Дуй 19 Іюля (цв. Гленъ), Аднгиво 5 Іюля (цв.),
Тауро 20 Іюля (цв.), Куссунай 12 Іюля (цв. Врылкинъ). На устьѣ рѣки
Плый 20 Іюля, на Тыми 5 Августа 1872 (цв. Мицуль).
233)	баііиш ѵегшп Ь. Мах. и. 361, НегЯег 1. с. п. 32.
Зетрег ѵаг. р. Іазіосагра.
—159 —
На сухихъ склонахъ. Дуй 18 Іюля (цв. Гленъ), Аднгиво 5 Іюля (цв.),
Трайциска въ началѣ Августа (цв.), Кусунай 30 Іюля (цв. Брылкинъ).
V АЬЕКІАЯ АСЕАЕ.
234)	Раітіпіа всаЪіоваеГоІіа ЕівсЬ. Мах. п. 364.
На мысѣ Оцтоцтони въ южной части Сахалина 21 Іюля (цв. недоразв.
Гленъ).
235)	Ѵаіегіапа оГйсіпаІів Ь. Мах. п. 365.
Ѵаг. риЬезсепз, сапіе воіііагіо, Гоііів гасІісаІіЬив ешагсігіів, Гоііогит іп-
іегтеЛогиш ве^тепііз иігіпдие 2—4 Іапсеоіаіів герашіо (іепіаіів (іесиггепіі-
Ьив, Гоііів вирегіогіЪив 3—5 рагіііів Іасіпііз ІіпеагіЪив, суша сопігасіа.
На скалахъ, при устьѣ рѣки Наэнай, на склонахъ, обращенныхъ къ сѣ-
веру, 7 Іюля 1860 (цв.).
С0МР08ІТАЕ.
Еираіогіасеае.
236)	Епраіогішп ]аропіспт ТЬЪ&. Мід. 1. с. р. 167.
Ѵаг заскаііпепзіз: тиШсапІів саиІіЬиз іегеііЪиз іеѵііег вігіаіів, Гоііів 4-ѵег-
Ѵісіііаіів Ъгеѵііег реііоіаіів зітрІісіЬиз оѵаіо-іапсеоіаііз ^говве іпаедиаіііег
веггаіів вирга всаЬгіз зиЪіиз асі пегѵов тоііііег риЪевсепііЬив ^Іапсіиіово-рипс-
іаіів; іпѵоіисгів Іахе ітЪгісаіів 8-рЬу11із (Іогзо риЪевсепііЬив ѵеі ^ІаЬгів, Яогі-
Ьиз 4—5 ригригеів; асѣаепііз репіа^опіз виЪ^ІаЪгіз ^ІашіиІово-рипсШіз. На-
Ъііи Е. ригригеит МсЬх. геГегепв диосі іпѵоіисго іатеп ріигівегіаіо (ііѵегвит.
Въ долинѣ Уро 10 Сентября 1861 (плод. Гленъ), также въ окрестнос-
тяхъ Хакодате (Д-ръ Альбрехтъ).
237)	РеіавИѳв ]аропісив 8. еі 2. вр. Р. аІЪив А. О га у 1. с. р. 314. Р. зри-
гіиз Мід. 1. с. р. 168. Капіовтіа іаропіса 8. еі 2. 1. с. р. 181.
Р. Гоііів гасІісаІіЪпв зиЪіпз аІЬо-іотепіовів вирга сапо Яоссозів (Іетит
^ІаЪгаіів виЪогЬіспІагіЬиз Ьаві гепіГогті сопіаіів ресіаііпегѵіів пегѵіз Іаіегаіі-
Ьиз пігіпдпе 3—4, таг^іпе іпаедиаіііег віпиаіо-сіепіаіів (іепііЬиз асиіів, Яогі-
Ьив виЬГетіпеів оЫідпе ігипсаіів віуіо рагит ехвегіо.
Покрываетъ большія пространства въ низменностяхъ, по берегамъ рѣкъ.
Дуй, цвѣтетъ въ срединѣ Мая, въ началѣ Іюня съ зрѣлыми плодами; Куссу-
най 25 Апрѣля, 12 Мая (цв. Брылкинъ).
Листья начинаютъ развиваться еще во время цвѣтенія. Общій характеръ
цвѣтущаго и плодоноснаго растенія такой же, какъ и у Р. аІЬиз. Цвѣты соб-
раны первоначально въ головку, которая разростается потомъ въ ТЬугвпв; стеб-
— ж —
левые листья продолговатые, длиною до 4 дюймовъ; корневые листья прини-
маютъ громадные размѣры, черешокъ листа длиною превышаетъ человѣка,
пластинка листа достигаетъ 3 Футовъ въ поперечникѣ. Молодые черешки ли-
стьевъ употребляютъ Гиляки въ пищу.
238)	Хагбоашіа раішаіа Ноок. ЕІ. гозз. II, р. 468. Еіог. аш^пп. Ьиге]. п.
200.	№. Ггібі^а раітаіа. Нагбег рі. Ва(1<і. п. 37.
Въ долинѣ Аркая 27 Мая 1861 (цв. Гленъ), развитые листья, тамъ же
7 Августа (Гленъ); на восточномъ берегу, на югъ отъ устья рѣки Тыми,
въ Іюнѣ 1868 (цв. Лопатинъ).
Азіегіпеае.
239)	Авіег іаіагіспв 1. Ш. Мах. п. 370.
Въ южной части Сахалина на склонахъ у Инкото близъ Куссункотана
12 Августа 1861 (цв. Гленъ).
240)	Авіег ШеЬпі п. вр.
А. сапіе егесіо арісеш ѵегвцз іеппііег риЬезсепІе; Гоіііз атріів Іаіе Іап-
сеоіаііз ппіпегѵііз арісе Іоп^е асптіпаііб Ьазі іп реііоіпт аіаіпт аііеппаііз
таг^іпе гетоіе зеггпіаііз зеггаіигіз арісе сагіііа^іпѳіз, ра^та вирегіоіе зсаЬ-
гіиѳсиііз іпГегіоге тоііііег риЬезсепііЬиз; сарііиііз питегозіэ согутЬозіз іпѵо-
Іисгіз ЬізегіаІіЬиз Іахе виЪітЪгісаііз зпЬаедиаІіЬиз гасііит аедиапііЬпз, Ііпеа-
гіЬиз асиііизсиііз, ехіегіогіЬиз зиЬГоІіасеіз ѵігісііЬиз (Іогво риЬезсепііЬиз, іпіе-
гіогіЬиз тетЪгапасеіз ^ІаЬгіз; ДогіЬиз габіі ипізегіаІіЬиз с. 15 Іі^иііз аІЬіз,
(іівсі Йаѵіз, согоііае Іасіпііз ІіпеагіЬиз геѵоіиііз іиЬо ехіие риЬегиІо, асЬаепііз
сотргеэзів эиЬігі^опіз риЬезсепііЬиз, аіѵеоііз 3—5 ап^иііз (іепіе ипісо та^оге
аситіпаіо іпвігисііз
Ех поііз А. а§егаіоі(1і Тигсг. ргохітиз, зеб зресіеЬив циіЬивсіат Іаропі-
сіз попдпт (іезсгірііз та^із аГЯпіз ѵісіеіиг.
Нерѣдко въ высокой травѣ на низменностяхъ по берегамъ рѣкъ, цвѣ-
тетъ съ конца Іюня, зрѣлые плоды въ Сентябрѣ.
Растеніе высотою въ 2 Фута съ горизонтальнымъ корнемъ, длиною въ
2—3 дюйма, покрытымъ тѣсно сидящими почками. Листья многочисленны,
длиною до 4 дюймовъ, шириною въ 1 дюймъ. Цвѣточныя головки соединены
въ рыхлые ложные зонтики, отдѣльныя головки имѣютъ до 1/* дюйма въ по
перечникѣ. Покроволистики расположены черепицеобразно, что яснѣе выра-
жено у японскихъ экземпляровъ изъ Хакодате, чѣмъ у Сахалинскихъ; при
основаніи покрова находятся 1 или 2 чешуйки. Въ спѣлыхъ плодахъ покрово-
листики отмираютъ. Всѣхъ цвѣтовъ, какъ лучевыхъ такъ и окружающихъ
15—20; молодые лучевые стоятъ сначала вертикально и сжаты между собою.
— 161 —
Хохолокъ мягокъ, бѣлаго цвѣта, волоски слегка зазубрены, высота ихъ рав-
няется высотѣ поволоки. Пестикъ превышаетъ нѣсколько тычинки, рыльце
нѣсколько сплющено, линейно-ланцетное, наклоненное и покрытое мелкими
желѣзками.
Кромѣ Сахалина А. Сгіёкпі встрѣчается также и у Хакодате (Д-ръ
Альбрехтъ). Съ американскими видами оно не имѣетъ близкаго срод-
ства.
241)	Азіег аіріппв Е. РІ. говв. II, р. 472.
Въ заливѣ Анива у поста Корсаковскаго, 7 Октября 1871 (цв. Мицуль).
242)	Тгіроіішп ѵпі^аге И. Е. Мах. п. 372. НегДег рі. КаДД. п. 49. Мід. 1.
с. II, р. 168.
По берегу моря, близъ Вяхту, 25 Сентября 1860 (плод. Гленъ), къ
югу отъ Дуй, въ началѣ Сентября 1853 (Д-ръ Вейрихъ изъ Макси 1. с.).
243)	Егщегоп кашівсЬаіісіів ЕеД. Д. гозз. II, р. 488. Е. асгіз у. кашібсЬаіі-
спз НегДег рі. ВаДД. п. 61.
Тамъ и сямъ. По склонамъ и песчанымъ берегамъ рѣкъ. Дуй 19 Іюля
1860 (плод. Гленъ); Трайциска въ началѣ Августа (плод.).
Ѵаг. Тіігвиіа: сапіе Ъігзиіо Гоіііз іеппіогіЬпз заеріпз Ьігзпііз, іпДогезсеп-
ііа гаеешоза, іпѵоіпсгіз іеппіззітіз Іоп&іогіЬпз раррпт зпЬаедпапііЬпз.
На склонахъ, близъ Тунай, въ срединѣ Сентября 1860 (плод.); это ра-
стеніе встрѣчается близъ Хакодате (Д-ръ Альбрехтъ).
244)	ЗоІШа&о Ѵіг^апгеа Е. Мах. п. 380.
Разсѣянъ по всей области въ хвойныхъ лѣсахъ, цвѣтетъ въ Іюлѣ и въ
Августѣ.
ЗепесіопіЛеае.
245)	Вібепв гаДіаіа ТЬпеіП. В. ріаіусерііаіа Оегзі. ѵіД. ЗсІіѵѵеіпГигіЬ іп
ѴегЪапДІип^еп Дез ЬоІапізсЪеп Ѵегеіпэ іиг ВгапДепЬиг^ 1861, НеГі 2,
с. ІаЬиІа. Не г Де г рі. КаДД. п. 72. В. ігірагіііа Мах. п. 388. РІ.
осЬоі. п. 176.
На озерѣ Тауро 20 Іюля 1860 (цв.), озеро Типессани, 16 Августа 1861
(цв. плод. Гленъ).
246)	Ріагшіса шоп^оііса ВС. Мах. п. 391. АсІііПеа зіЬігіса НегД ег рі. КаДсР.
п. 77.
Разсѣянъ по всей области. Рѣка Танги 18 Сентября 1860 (плод. Гленъ),
Дуй 15 Августа (цв. Гленъ), Аднгиво 5 Іюля 1860 (недораз. цв.), мысъ
Ноторо 27 Іюля 1861 (цв. Гленъ), Муравьевскій постъ 16 Сентября 1871
(цв. Мицуль).
— 162 —
Ѵаг. Іііасіпа, Іі^пііз гасііі та]огіЪп8 іпѵоіисгит аедиапііЬиз Іііасіпіз, Го-
Ііогит Іасіпііз тіпиз Яепзіз Ъазіп ѵегзиз ап^ивііогіЬиз зиЬіпіе^еггітіз вирга
зиЬігіІоЬів.
Труотога, 2 Августа 1861 (цв. Гленъ).
247)	Ріагтіса ѵиі^агіз Віаскк. Мах. п. 392.
Кое гдѣ по склонамъ, на галькахъ. Мысъ Мороротци 19 Іюля 1860 (цв.),
Трайциска въ началѣ Августа (цв ). Куссунай 21 Іюля 1860 (цв. Брыл-
кинъ), Тунаи въ срединѣ Сентября 1860 (плод.), Труотога 2 Августа 1861
(цв. Гленъ), Типессани 16 Августа 1861 (цв. Гленъ), Тоопуци 20 Ав-
густа (цв. Глеи ъ).
248)	ЪепсапіЪетшп агсііспт БС. Мах. п. 395. РІ. осЬоі п. 179. Ь. агііспт
еі Ь. Сгтеііпі ЪеЯ. Я. гозз. II, р. 541! НегЯег рі. ЕаЯЯ. л. бб.
Саиііз гатозиз, іоіііз гаЯісаІіЬиз сипеіГогтіЬиз арісе ІгіІоЬіз, саиііпіз іп-
іегтеЯііз ріппаіірагііііз, зиттіз ІіпеагіЬиз Яепіаііз ѵеі іпіе^еггітіз, асЬаепііз
диаЯгап^пІагіЬиз, ІаіегіЬиз теЯіо Іоп^ііпЯіпаІііег іеппе саппаііз.
Скалистые приморскіе склоны. Аркай 6 Августа 1860 (цв. Гленъ);
Дуй 2 Августа (цв. Гленъ), 29 Августа (плод. Гленъ).
Растеніе Гмелина (РІ. зіЬ. II, р. 84) рѣшительно принадлежитъ нашей
Формѣ; нельзя найти хорошаго отличительнаго признака между Ь. агсіісит
и Сгтеііпі Ъей.
249)	ЬепсапіЬетшп? Кеугісйіі. Мах. п. 397.
КаЯіх герепз, сапіез гатозі гатіз гі^іЯіз ригрпгазсепііЬпз зігісііз сапо-
Яоссоэіз іпіегЯит дІаЬгаіів; Гоііа гаЯісаІіа іпіе^еггіта ѵеі 3 — 5-1оЬа везвіііа,
саиііпа іпіегіога Іоп^е реііоіаіа іатіпа зиЬраІтаіі-9 — 5 рагіііа іп реііоіит
аіаіит Ьазі зетіатріехісаиіет аЬгпріе аііеппаіа; гесеріасиіит аіѵеоіаіит
сопісит іепиіззіте раіеаіпт раіеіз саріІІагіЬпз асЬаепіит Іаеѵе сотргеззо-
диаЯгап^иІаге аедиапііЬпз ѵеі отпіпо ЯеЯсіепііЬиз, рарро пиііо.
НаЬііи ргохіте ассеЯіі аЯ ЬеисапіЬетит зіЬігісит еі ѵагіеіаіет диіЯет
Ьогеаіет (ѵ. Ріог. ат^ипо-Ьиге]епз), зеЯ ЯііГегі іоіііз та^із сагпозіз, рЬуІІів
іпѵоіисгі поппиііів ассеззогііз іп саиіет аЪіепііЬиз, гесеріасиіо аіѵеоіаіо ра-
іеаіо. АЬ АпіЬетіЯіЬиз ѵегіз раіеіз саріііасеіз іоп^е Яізіаге ѵіЯеіиг
На скалахъ. Дуй въ началѣ Августа 1860 (цв. Гленъ), Ктаузипалъ
11 Іюля 1860, на высокомъ мѣстѣ, мало вѣтвистъ (цв.).
250)	СЬашаетеІипі іеіга^опозрегтит п. зр.
С. аппипт ^ІаЬгит, саиіе а Ьазі здиаггозо гатозо, гатіз ѵаііЯіз зігіа-
ііз арісе Іахе согутЬовіз ѵеі зиЬзітрІісіЬив Яепве Гоііаіів, Гоііів зеввіИЬиз оЬ-
іоп^із Ьі-ігіпріппаіізесііз зе^тепііз ап^изіе ІіпеагіЬиз сагпозиііз аситіпаііз;
іпѵоіисгі здиатіз оЫоп^із оЬіизіэ ѵігіЯіЬиз ипіпегѵііз таг^іпе Іаіо Гивср вса-
гіозо сіпсііз, Іі^иііз гаЯіі іпѵоіисго Яиріо Іоп^іогіЬиз іаіе ІіпеагіЬпв арісе 3
—163 —
«Іепіаііз, ПогіЬиз (іізсі 5 (іепіаііз (іепііЬпз зиЬ арісе ипі^іапдиіозіз; аскаепііз
шаіигіэ Гизсіз іеіга^опіз Ьазіп ѵегзиз рагит аііепиаііз Іаіііпсііпе зиа (іиріо
Іоп^іогіЬиз, ІаіегіЬиз іае ѵіЬиэ зиісаііз эиісіз зирга еѵапезсепііЬиэ,Гоѵео1із ^Іапдиіі-
іегіз 2—3 зиЬ арісе асЬаепіі, рарро согіісозо 4-ап^иІагі зиЬаигісиІаіо, агеоіа
іегтіпаіі іттегза.
НаЬііи ассебіі а(і С. іпобогит. еі Гогтат диібет тагііітат ріп^иіо-
гет, веб асЬаепііз аЬ отпіЬиз зрр. аГбпіЬиз орііте (ііѵегэа.
На морскомъ берегу. Дуй въ срединѣ Іюня (цв.), 18 Іюля (цв. плод.
Гленъ); Тауро въ концѣ Іюля 1860 (цв. плод.); Трайциска въ началѣ Авгу-
ста (плод.).
Растеніе высотою болѣе фута, съ самаго основанія дѣлится на мно-
жество противустоящихъ, гладкихъ, полосатыхъ вѣтвей. Цвѣточныя головки
имѣютъ въ поперечникѣ болѣе одного дюйма, цвѣтоложе коническое, покры-
тое выслабками. Сѣмянки правильныя 4-гранныя, въ разрѣзѣ ромбическія,
ребра вздуты пробковы. Стороны гладки съ выемкой, постепенно уменьшаю-
щеюся кверху, подъ верхнимъ концемъ лежитъ ямка (только на двухъ или трехъ
сторонахъ); верхней желобокъ вдавленъ, при чемъ выдается окружность и осо-
бенно углы ея; настоящій ухообразный хохолокъ у внѣшнихъ круговыхъ цвѣ-
товъ не замѣтенъ; у лучевыхъ (центральныхъ) цвѣтовъ —Рарриз согопі/огтіз.
Пестикъ окраинныхъ цвѣтовъ едва замѣтенъ.
251)	Агіешізіа засЬаІіпеизіз ТіІ. ЕІ. гозз. р. 562. Везз. Эгас. р. 48. Нег-
(іег рі. Васісі. п. 95.
Въ гербаріѣ Фишера находятся экземпляры Тилезіуса съ Сахалина
и изъ Японіи безъ точнѣйшаго указанія мѣстности. Гленъ нашелъ этотъ
видъ въ южномъ Сахалинѣ со зрѣлыми плодами, изъ которыхъ онъ вырос-
тилъ многіе экземпляры.
252)	Агіешізіа ]аропіса ТЬппЪ. 8. еі 2. 1. с. р. 186.
А. зийгиіісоза, гЬігошаіе сгаззо Іі^позо саиІіЬиз азсепбепііЬиз ^ІаЪгіз
ѵеі сапо-Йоссозіз, гашіз егесііз эирегпе рапісиіаііз; іоіііэ сагпозиііз, саиііпіз
оЬоѵаііз Ъазі аііепиаііз арісе эиЬра!таіій(ііэ, зпгсиіогт зіегіііит. заере зиЪіп-
іе$гі8 оЬоѵаііз таг^іпе іпсізо-(іепіаііз; сарііиііз тіпиііз ^ІоЬозіз ^ІаЬеггітіз,
іпѵоіисгі рЪуіІіз гобппбаііз таг^іпе зсагіозіз.
На скалахъ и на галькахъ по берегу моря. Еогта ^ІаЬга: Дуй 15
Августа 1860 (цв. Гленъ); Гаспо въ концѣ Августа 1861 (цв.Гленъ). Еог-
та Гіоссоза: Тауро, заливъ (і’Езіаіп^, Трайциска въ концѣ Іюля и въ
началѣ Августа 1860 (цв.); Тунай въ срединѣ Сентября 1860 (плод).
253)	Агіетізіа засгогпт Ьей. Мах. п. 403. Негдег рі. Васкі. п. 106.
Ѵаг. ІаііІоЬа Ьасі. Мах. 1. с.
На мысѣ Соя 13 Августа 1861 (цв. Гленъ), мысъ Вентейсъ 18 Іюли
1861 (безцв. Гленъ).
— 164 —
254)	Агіешівіа ІаііГоІіа Ьед. Мах. п. 405!
Дуй, на сухихъ юрахъ 19 Іюля (безцв. Гіенъ), 12 Августа (цв.
Гленъ).
Растеніе немного крѣпче и съ болѣе широкими листьями чѣмъ амурское.
А. тасгоЬоігуз ЪеЛ. РІ. оскоі. п. 185 принадлежитъ также сюда, покрай»
нѣй мѣрѣ большинство экземпляровъ.
255)	Агіетівіа ѵпі^агів 1. Мах. п. 408.
Ѵаг. катівсЪаііса Вевв.
Часто вокругъ поселеній, въ высокой травѣ по берегамъ рѣкъ.
Ѵаг. ІаііГоІіа Вевв. РІ. осЬоі. п. 186! гасіісѳ 1ощ*е герепіе Гоіііз вирга
^ІаЪгів ѵеі агасЬпоісіеів виЬіив аІЪо-іошепіовів, оЬоѵаіів аситіпаіів Ьавіп ѵег-
вив аііепиаіів (Іова Ьаві сіепііЬив иігіпдие 1 — 2 виЬаигісиІаіів) ріппаііГісіів,
Іасіпііз Ьци§ів оЬіивіизсиІів гетоіе іпсізо-сіепіаіів; рапіспіа ап^ивіа гатів
ЪгеѵіЪив егесіів виЪасіргевзіз, сарііиііз пиіапііЬив гасетово-рапісиіаіів оЫоп-
§ів (2'" Іоп^ів) сапо-іотепіовів.
По всей областп на пескѣ и галькахъ по берегу моря, цвѣтетъ въ Ав-
густѣ, зрѣлые плоды въ Сентябрѣ. Общій характеръ растенія своеобразный,
но строеніе цвѣточныхъ головокъ говоритъ за единство его съ А. ѵиідагіз.
А. зататізіса Везз. Мах. п. 406! Негсіег рі. ВасісІ. п. 111 съ Саха-
лина. Я нашелъ снова подобныя же Формы, но не могу отдѣлить ихъ отъ А.
ѵиідагіз.
256)	Агіешівіа агсііса Ьезз. Ьесі. Я. гозз. II, р. 591. А. СЬашіввопіапа Вевв.
АЪгоі. р. 77.
Ѵаг. засііаііпепзіз, ошпіпо §1аЬга іпѵоіисгі вдиатів ѵігібіЬив (іогво гц$и-
ІО8І8 ехіегіогіЬив оѵаііз іпіегіогіЬиз оЫоп^ів, отпіЪив всагіове таг^іпаіів.
Около Вяхту на песчаномъ берегу моря, 23 Сентября 1860 (цв. плод.
Гленъ).
257)	Агіешівіа ВіеПегіапа Вевв. АЪгоі. р. 79, і. 5. Ьесі. П. гозз. II, р. 592.
Негсіег. рі. ВасісІ. п. 119.
На скалахъ и на галькахъ по всему берегу моря, цвѣтетъ въ Іюлѣ и
Августѣ, зрѣлые плоды въ Сентябрѣ. Обыкновенно все растеніе покрыто бѣ^
лымъ пушкомъ, но встрѣчаются экземпляры, у, которыхъ верхняя сторона
листа голая и зеленаго цвѣта.
258)	Агіешівіа вегісеа КѳЪѳг. РІ. гозв. II, р. 595. РІ. Ьаіс. сіаЬ. II, р. 69.
Негсіег рі. ВасісІ. п. 127.
А. (АЬзупШит) вийтиііеова, саеврііоза іоіа вегіеео-іотепіоѳа, саиІіЪив
азсепсІепііЪив (іепзе Гоііаіів зішрІісіЬиз зирегпе рапіеиіаііѳ гатів еіоп^аіів ра-
іиіів; Гоіііз саиііпіз тоІІіЬиз Яассісііз Ьгеѵііег реііоіаііз ігге^иіагііег Ъііегпа-
іівесіів зе^тепіів ІіпеагіЬив іпіе^еггітіз ѵеі ріппаіірагіііів іасіпііз ІіпеагіЬиз
— 165 —
іпіе^еггітіз арісе пі^го аситіпаііз, ГюгаІіЬиз 3—5 рагііііз ѵеі яиЬініе^еггітіз
сарііиіа зирегапііЪиз, сарііиііз гасетозо-зрісаііз сегпиіз зесишііз сатрапиіа*
ііз, іпѵоіисгі раіиіі здиатіз ехіегіогіЪиз ІіпеагіЪиз 2—4, сарііиіит зиЪаедиап*
ііЬиз, іпіегіогіЪиз оѵаііз оЫизіз таг^іпе Іаіо зсагіозо пііиіо сіпсііэ, ЛогіЬиз'
арісе Іапаііз.
На скалахъ, близъ Мануэ въ концѣ Августа 1860 (цв.), Ктаузипалъ 11
Іюля (одни листья).
Стебли высотою до 1 Фута, нижняя часть которыхъ менѣе покрыта лис-
тьями, чѣмъ средняя и верхняя. Чешуйки поволоки покрыты снаружи волос-
ками, но блескъ кожистаго края просвѣчиваетъ; въ срединѣ остается узкая
зеленая полоса съ нервомъ, который ясно видѣнъ при проходящемъ свѣтѣ.
Цвѣточныя головки имѣютъ въ ширину отъ 1'12 до 2 линій.
259)	Тапасеішп ѵпі^аге Ь. ѵаг. Ъогеаіе Тг. еі Меу. Д. осЬоі. п. 189. Мах.
п. 412
У подножья мергельнаго склона между Ньярми и Чиркумнаи 12 Сен-
тября 1860 (плод.), Нинауси 29 Августа (цв. плод. Гленъ).
260)	бпарЪаІішп піщіпояит 1. Мах. п. 416.
Около озера у Тауро 20 Іюля 1860 (плод.).
261)	Апіеппагіа діоіса Оагіп. Мах. п. 417.
На сухихъ горахъ. Дуй, Аркаи, Пилево, Трайциска, цвѣтетъ въ Іюлѣ,
зрѣлые плоды въ Іюлѣ и Августѣ.
262)	Апіеппагіа шаг^агііаееа В. Вг. Мах. п. 418.
Вездѣ на сухихъ склонахъ, въ рѣдкихъ хвойныхъ лѣсахъ, цвѣтетъ въ
Іюлѣ, зрѣлые плоды въ Августѣ.
263)	ЬеопІороЛіпіп яіЪігісит Саза. Мах. и. 419.
На скалахъ и у подошвы высокихъ горъ. Сахкотанъ 18 Іюля 1860 (цв.);
Мануэ въ концѣ Августа 1860 (плод.). 20 Іюня 1861 (цв. Гленъ); Могун-
котанъ въ концѣ Августа 1860; Нотосама 7 Іюля 1861 (цв. Гленъ).
Наше растеніе изъ Мануэ и Нотосама повидимому болѣе приближается
къ Ъ. аіріпит Сазз., по длиннымъ покровнымъ листьямъ и по чернымъ острі-
ямъ чешуекъ поволоки. Экземпляры изъ Сахкотана имѣютъ болѣе короткіе,
бурые, шерстистые Гоііа Догаііа.
264)	ІЛ^лІагіа зресіоза Г. еі Меу. Мах. п. 420.
По всей области, встрѣчается часто на травянистыхъ склонахъ, цвѣтетъ
въ Іюлѣ и Августѣ. На высотѣ Тукотанъ-Нубури была собрана карликовая
Форма въ срединѣ Сентября 1860.
265)	Агпіса СЬашіззопіз Ьезз. іп Ьіпваеа VI. р. 238. РІ. гозз. II, р. 624.
На склонахъ горъ. Пилево 15 Іюля (перв. цв.), Сахкотанъ 18 Іюля 1860
—166 —
(цв.). Между Мануэ и Могункотановичъ въ концѣ Августа 1860 въ огром-
номъ количествѣ (цв. и плод.), мысъ Оцтоцтони 21 Іюля 1861 (цв. Гленъ).
866) Сасаііа Ьазѣаіа Е. Мах. п. 421.
Весьма часто встрѣчается въ низменностяхъ по берегамъ рѣкъ на опуш-
кахъ лѣсовъ, до 10 Футовъ высотою, цвѣтетъ съ конца Іюля до конца Ав-
густа.
267)	Сасаііа апгіспіаіа ВС. Мах. п. 422.
Часто въ хвойныхъ /ѣсахъ по всей области, цвѣтетъ одновременно съ
предъидущимъ. 5 цвѣтковъ, бѣлыя тычинки съ синевато-стальнымъ отливомъ
на наружной сторонѣ (по замѣч. Глена).
Болѣе южные экземпляры изъ Куссунай и другихъ мѣстъ крупнѣе, имѣ-
ютъ болѣе развитые листья и метелько-видныя соцвѣтія, которыя у сѣвер-
ныхъ гроздообразны.
268)	Зепесіо раіілаіпз РаП. Мах. п. 424.
Часто въ низменностяхъ по берегамъ рѣкъ, растетъ весьма пышно, цвѣ-
тетъ съ конца Іюля.
269)	Зепесіо петогепзіз р. осіо^іоязпя Еед. Мах. п. 425.
На склонахъ и долинахъ рѣкъ при Дуй 19 Іюля, 8 Августа 1860 (цв.
плод. Г л е нъ).
270)	Зепесіо Ряѳпйо-Агпіса Еѳяя. Мах. п. 426.
Повсюду на берегу моря, цвѣтетъ съ конца Іюняч зрѣлые плоды въ Ав-
густѣ.
271)	Зепесіо Іи^епя ВісЬ. ЕІ. гозз. II, р. 644; ЕІ. ат^. Ъиг. п. 228.
Асііаепіа зиЪ^ІаЪга, іпѵоіисга арісе зиЪзрЬасеІаіа ригригеа.
На скалахъ у мыса Хоинджу недалеко около Дуй, цвѣтетъ въ срединѣ
Іюня, зрѣлые плоды въ Іюлѣ.
Супагеае.
272)	Запяяпгеа ігіап^иіаіа Тгѵ. еі Меу. іп Н. осЬоі. п. 203. Мах. п. 421.
Дуй, въ сыромъ хвойномъ лѣсу 15 Августа (плод. Гленъ), Ктаузи-
палъ 11 Іюля 1860 (цв.), заливъ (ГЕзіаіп^ въ концѣ Іюля (плод.).
273)	Запяяпгеа асшпіпаіа Тпгсг. Я. Ьаіс (ІаЬ. II. р. 117. ЕІ. гозз. II, р. 667.
НегЯег рі. ВасЫеапа III.
Ѵаг. Гоііів іпГга ІаеѵіЪиз, согушЪо Гоііаіо, іпѵоіисгі рЬуІІіз рарриш поп
аедиапііЪиз асиііз §1аЬгіз ѵеі арісе ЬагЪаііз диат іп рі. ^епиіпа тіпиз пп-
тегозіз.
Мануэ въ срединѣ Августа 1860 (цв.).
— 167 -
274)	Напззпгеа засЬаііпензіз п. 8р. 8. аситіпаіа Ѵаг. Нагсі. 1. с.
8.	саиіе зішріісі аб арісеш издие депзе Гоііаіо; Гоіііз оЫоп^о-ІапсеоІаіів
оп^изіе (іесиггепііЬиз зирга ^ІаЪгіз ѵігісІіЬив раііійіз рагсе агасЬпоісіеіз шаг-
&іпе сіііоіаіо зсаЬго аг&иіе еі (іепзе зіпиаіо (Іепіаііз, іпГегіогіЬиз Ьазі ігіап-
^иіагі Ьазіаііз іп реііоіит аіаіит аііеппаііз, зирегіогіЬиз зеззіІіЪиз; согутЬо
Гоііаіо соагсіаіо (сарііиііз сопіі^иіэ), іпѵоіисгі здиатіз ^ІаЬгіз ѵеі рагсе агасЪ-
поідеіз ад таг^іпет ѵіііозо сіііаііз іпіегсіит арісе соіогаііз, ехіегіогіЬиз оѵа-
ііз іп аситеп Іоп^ит Гоііасеит ргоігасііз іпіегіогіЬиз оЫоп^о-ІапсеоІаііз аси-
ііз раррит аециапііЬиз.
Повсюду на сухихъ травянистыхъ склонахъ къ югу отъ Дуй; цвѣтетъ съ
конца Іюля.
Растеніе нѣсколько выше одного Фута уже издали отличается густою
листвою, сильно сжатыми соцвѣтіями и свѣтло-лиловой окраской цвѣтовъ.
Самые нижніе листья имѣютъ ясный простой черешокъ, средніе — крылатнй
черешокъ, верхніе же прямо сидятъ на стеблѣ; они свѣтло-зеленоватаго цвѣ-
та, довольно нлотны, при основаніи шире; къ вершинѣ съуживаются; непос-
редственно подъ цвѣточной головкой стоятъ часто одинъ или два линейныхъ
покроволистика. Я видѣлъ культивированные экземпляры 8. асишіпаіа при-
ближающейся уже къ нашему виду, который по этому становится нѣсколько
сомнительнымъ.
275)	8аи88пгеа йеиііспіаіа Ье<1. Г1. гозз. II, р. 668. Негсі. рі. В-асІй. III. 8.
сіиіепэіз Ег. 8сЬші(1і Н. засЬаІ п. 261.
Ѵаг. сіиіепзіз саиіе зітріісі рагсе агасЬпоійео Яоссозо; Гоіііз вирга зсаЬгі-
(ііз зиЬіиз Іаеѵіизсиііз рагсе агасЬпоісіеіз сопсоІогіЬиз шаг^іпе гетоіе зіпиаі-
(Іепіісиіаііз, іпіегіогіЬиз Іоп^е реііоіаііз оЫоп^о-ІапсеоІаііз арісе Іоп^е аситіпа-
ііз Ьазі аЬгиріе іп реііоішп ап^изіаііз, тейііз оЫоп^о-ІіпеагіЬиз реііоіаііз, зи-
регіогіЬиз Ипеагі-Іапсеоіаііз зеззіІіЬиз ап^изііззіте зиЬдесиггепііЬиз; сарііиііз-
(іепзе согутЬозіз согутЬо виЬарЬуІІо, іпѵоіисгі рЬуІІіз рагсе агасЬпоісіеіз арі-
се ЬагЬаііз соіогаііз, ехіегіогіЪиз оѵаііз аситіпаііз іпіегіогіЬиз оЫоп^о-Іапсео-
Іаііз оЬіизіизсиІіз раррит аециапііЬиз, гесеріасиіо раіеаіо, апіЬегіз Ьазі Ьівѳ-
ііз, веііз рагсе ѵіііозіз.
Дуй 19 Іюля 1860, встрѣчается не рѣдко на горахъ (цв. Гленъ). Эк-
земпляры высотою около 1 Фута.
276)	Заиззигѳа риІсЬеІІа ЕівсЬ. р. ІаііГоІіа. Мах. 1. с. п. 437!
На горахъ близъ Дуй 1 Августа 1860 (цв. Гленъ).
277)	Сігзішп АѴеугісЬіі. Мах. 1. с. п. 444.
Часто встрѣчается къ югу отъ Дуй и Аркаи на сырыхъ склонахъ и низ-
менностяхъ рѣкъ, цвѣтетъ въ срединѣ Тюля, зрѣлые плоды въ Августѣ.
278)	Ъарра ша]ог Сіагіп. Мах. п. 446.
Около японскихъ поселеній. Устомонаипу въ заливѣ Я’Гзіаіп^ въ концѣ
Іюля 186 0 (безцв.7, Тунай въ срединѣ Сентября (цв..	ш
— 168 —
279)	КЬаропііспт аігірІісіГоІішп ВС. Мах. п. 447.
Кое гдѣ на травянистыхъ склонахъ. Дуй, Орокесъ, Трайциска, Мануэ,
цвѣтетъ съ конца Іюля.
Сіскогасеае.
Й8О) Апапйгіа ВеШаіавІгшп ВС. Мах. п. 450.
Циснеи 24 Августа (плод. Гленъ).
281)	НаЪаІив герепв (1). Ьесі. П. гозз. II, р. 840. СЬогізіз герепз БС. А.
Сггау 1. с. р. 315.
Всюду на морскомъ песчаномъ берегу къ югу отъ Дуй, цвѣтетъ съ се-
редины Іюля, зрѣлые плоды въ Августѣ.
282)	Зсоггопега гасііаѣа ЕівсЬ. Мах. п. 453.
На скалахъ къ югу отъ Дуй, цвѣтетъ съ начала Іюня, зрѣлые плоды въ
Августѣ.
283)	Рісгів ]аропіса ТЬішЪ. Мах. п. 455.
На сухихъ склонахъ, на галькахъ, часто на югъ отъ Дуй, цвѣтетъ съ
средины Іюля.
284)	Тагахаснт сегаіорЬогшп Вес. ЕІ. гозз. II, р. 813. ЕІ. осЬоі. п. 206.
На склонахъ близъ Дуй въ началѣ Іюня 1860 (плод.).
285)	Тагахаснт Іугаішп ВС. ЕІ. гозз. II, р. 816.
Циснеи 24 августа 1861 (отцвѣтш. Гленъ).
286)	Сгерів вр. ап Ъпге]епвів тЛ (Еіог. ат^ипо Ьиге]епз. п. 242).
Близъ Нубурино въ копцѣ Августа 1860 съ опавшими плодами. Листья
принадлежатъ къ Сг. Ъигедепзіз изъ Становаго хребта.
287)	ВопсЬпв оіегасепв 1. ЕІ. гозз. II, р. 833. ЕІ. Ьаіс. (ІаЬ. И, р. 167.
На сорныхъ мѣстахъ у японскаго поста Тунай ср. Сентября 1860 (цв.
плод.).
288)	ВопсЬпв шагііішив Ь. ЕІ. гозз. II, р. 835. ЕІ. Ьаіс. (ІаЬ. II, р. 169.
Нерѣдко встрѣчается на галькакъ у морскаго берега, близъ Дуй 29
Іюля (цв. плод. Гленъ), заливъ (ГЕзіаіп^ въ кбйцѣ Іюля (цв. плод.).
289)	Миі^едішп віЪігісит Ьевв. Мах. п. 466.
На сырыхъ лугахъ, поросшихъ высокою травой, особенно часто на мор-
скомъ берегу, цвѣтетъ въ Іюлѣ и Августѣ.
290)	Ніегасішп птЪеІІаЬпп Ь. Мах. п. 468*
Разсѣянъ по всей области на сухихъ горахъ и въ рѣдкихъ хвойныхъ лѣ-
сахъ, цвѣтетъ въ Августѣ.
—169 —
ЬОВЕЫАСЕАЕ.
291)	ЬоЪеІіа яеззіІіГоІіа ЕатЪ. Мах. п. 470.
По окраинамъ болотъ и по берегамъ озеръ. Въ болотѣ между Вяхту и
Тикъ 28 Сентября 1830 (плод. Гленъ), близъ озера Трайциска въ началѣ
Августа 1860 (цв.), между Мануэ и Куссунай въ концѣ Августа (плод ), По
ронаибу 31 Іюля 1861 (цв. Гленъ), Суссунаи 11 Сентября 1861 (плод.
Гленъ).
САМР АКГЬАСЕАЕ.
292)	Сатрапиіа Ьап^здогГйапа ГіясЬ. ЕІ. осііоі. іі. 211!
На скалахъ къ югу отъ Дуй. найденъ цвѣтущимъ въ срединѣ Іюня, 15
Августа (плод. Гленъ), Аднгиво 5 Іюля (цв.) Ктаузипалъ 11 Іюля (цв.),
Могункотанъ въ концѣ Августа (безцв.).
293)	Сатрапиіа сігсаѳоШеэ п. яр. Табл III ф. 14—19.
С. іепеітіта гасіісе герепіе, саиіе егесіо (ІеЪіІі ^ІаЬго; Гоіііз тетЬгапа-
сеіз тег^іпе зеггаііз зирга ріііз гагіз оЬзеззіз зиЬіиз ^ІаЬгіз, іпГегіогіЬпз ге-
тоііз тіппііз аііегпіз огЬіспІагі-оЬоѵаііэ іи реііоіит аііепиаііз зпрегіогіЬиз
ѵегзиз арісет соп^езііз зиЪѵсгіісіПаііз та^огіЪиэ огЪісиІагіЪиз Ьазі зиЬсогсІаіа
аЬгиріе іп реііоіит аііепиаііз; ііоге іегтіпаіі зоіііагіо ребипсиіаіо (ресіипсиіо
ПІіГогті) егесіо бетит пиіапіе; саіусіз йепііЪиз ігіап^иіаііз асиііз ѵігібіЬиз
таг^іпе іепиі тетЪгапасео сіпсііз ^егтіпе оЪоѵаіо ігііосиіагі Ъазі аііепиаіо
(іиріо ЪгеѵіогіЪиз; согоііа аІЪіба сатрапиіаіа ргоГппбе 5-йба Іасіпііз Ііпеагі
Іапсеоіаііз арісе асиііз егесііз, зіатіпіЪиз 5 Гііатепііз Ьгеѵіззітіз Ьазі (іііаіа-
ііз, зіуіо іпсіизо арісет ѵегзиз рагсе риЪезсепіе ЪіГібо зіі^таііЬиз 2
геѵоіиііз; сарзиіа репбиіа тстЪгапасеа оЪоѵаіа Ъазі ГогатіпіЬиз 3 (ІеЬіз-
сепіе, зетіпіЪиз тазизсиііз (с. 15) оЫоп^із зігісііз иігіпдие асиііз Гизсіз Іае-
ѵіЪиз.
Зресіез віп^иіагів, зіі^таііЪиз 2 еі зетіпіЪиз та]изси1із іпзі^піз.
Въ сыромъ хвойномъ лѣсу на склонѣ Нубурино между Мануэ и Могун-
котаномъ въ концѣ Августа 1360 (плод.). Въ цвѣту извѣстенъ этотъ вида,
изъ Хакодате (Д-ръ Альбрехтъ).
Стебель нѣжный, травянистый, какъ Сігсаеа аіріпа, высотою отъ 2—4
дюймовъ; выходитъ изъ нитчатаго, бѣлаго, ползучаго, расчлененнаго корне-
вища. Лежачій при основаніи стабель даетъ корешки. Цвѣтокъ сидитъ на
ножкѣ длиною въ дюймъ и, судя по экземплярамъ изъ Хакодате, долженъ
быть бѣловатаго цвѣта, онъ длиною всего въ 3 линіи, зубцы чашечки дости-
гаютъ почти до мѣста разъединенія лопастей вѣнчика; длина пестика равня-
ется ’/з высоты вѣнчика, тычинки достигаютъ рыльца и вдвое длиннѣе ко-
— «Ю —
роткихъ пыльниковъ. Стѣнки сумочекъ такъ тонки, что Форма сѣмени отпе-
чатлѣвается на наружной поверхности сумочки. Сѣмена длиною 0,7 линіи,
причемъ длина въ три раза превышаетъ ширину. Листья имѣютъ въ длину
отъ */> —8/* дюйма, верхніе нѣсколько заострены, зубцы слегка сжаты. Въ
нижней части стебля находится отъ 2 — 3 листьевъ, въ верхней же частя
около 5.
294)	АдепорЬога ѵегіісіііаіа ЕівсЬ. Мах. п. 475. Мід. 1. с. II, р. 192.
Ѵаг. Тіігзиіа, Гоіііз виЬіпіе^еггіпііз ѵеі оЪзоІеіе веггаіів ребипсиіів саіу-
сіЪпвдие сіепзе Ьігвиіів, ЙогіЪив раііібе саегиіеів.
Часто встрѣчается на сухихъ травянистыхъ склонахъ, отъ Пилево на
югъ, цвѣтетъ съ средины іюля, зрѣлые плоды въ Августѣ и Сентябрѣ.
V АССІИІ АСЕАЕ.
295)	Ѵассіпіит ѴШв Ібаеа Ь. Мах. п. 480.
Въ западной части встрѣчается рѣдко на горахъ и лѣсахъ. Дуй въ сре
динѣ Іюня (цв.), 11 Августа (плод. Гленъ), Куссунай 3 Іюля (цв. Брыл-
кинъ). Въ сѣверной части и на восточной сторонѣ именно въ заливѣ Тер-
пѣнія она составляетъ главную пищу туземцевъ.
296)	Ѵассіпіит 8таШі А. Сггау оп іЪе Ьоі. оГ Іарап р. 398. Мід. 1. с. II.
р. 161.
Часто на горахъ къ югу отъ Дуй. Цвѣтетъ съ конца Іюня до средины
Іюля, зрѣлые плоды въ Сентябрѣ.
Прямой маловѣтвистый кустарникъ, высотою 1—3 Футовъ, листья дли-
ною отъ 1—17з дюйма, соцвѣтія на концахъ вѣтвей въ видѣ кости, состоя-
щей изъ 3 — 5 цвѣтовъ свѣтлофіолетоваго цвѣта; плоды блестящіе черные,
позже покрываются какъ бы росою, величиною съ V. Мугііііиз, съѣдобны,
кислосладкаго вкуса, но не такъ вкусны, какъ плоды V оѵаіі^оііит.
297)	Ѵассіпіит оѵаІіТоІіпт 8т. Мах. п. 481! Вощ*. <іе ѵе^еі. іпв. 8іісИае ]>.
150!
Часто на горахъ и на сырыхъ лѣсистыхъ холмахъ вдоль всего западня*
го берега, начиная съ Хои, цвѣтетъ съ средины Мая до начала Іюня, зрѣ-
лые плоды въ срединѣ Іюля.
Я не могу согласиться съ сомнѣніями, высказанными Максимови-
чемъ 1. с., относительно тождества плодоносныхъ растеній съ американ-
скимъ видомъ, такъ какъ цвѣты, судя по рисунку въ {Іога Ъогеаіі атегісапа
Гукера вполнѣ тождествены съ нашими, съ тою только разницей, что тамъ
щетинки нарисованы прилежащими къ пучкамъ тычинокъ, тогда какъ у на-
-ш—
шего они обстоятъ и покрыты неровностями. Листья почти такіе же какъ у растенія
съ Ситхи и здѣсь встрѣчаются по краямъ пильчатые зубцы, переходящіе въ
легко опадающую щетинку. Въ нашемъ растеніи только молодые листья бы-
ваютъ покрыты волосками. Болѣе темная окраска большей части ситхинскихъ
растеній должна зависѣть отъ климатическихъ условій. Ягоды нашего расте-
нія съ голубымъ налетомъ, шарообразныя, отъ 3—4 линій въ діаметрѣ,
очень вкусны и сочны, по вкусу напоминаютъ V. Мугііііиз къ которой оно
приближается своими плоскосжатыми, граненными вѣтвями и часто пильча-
тыми листьями. Экземпляры изъ залива Де-Кастри, описанные Максимо-
вичемъ, имѣютъ болѣе узкіе и сильнѣе зазубренные листья чѣмъ сахалин-
скіе, среди которыхъ встрѣчаются также очень пильчатые листья, совершен-
но похожіе на V. Мугііііиз (напр. у Ктаузипала). К оѵаіі/оігит образуетъ
на Сахалинѣ сильно вѣтвистые отдѣльно стоящіе кусты съ зеленовато-сѣрой,
матовой, плотной корой.
Вѣнчикъ желтовато-зеленый, трубка вѣнчика нѣсколько красновата
(Г л е цъ въ запискѣ).
298)	Ѵассіпіпш ргаевіапв ЬашЪ. Мах. п. 284.
Въ болотистыхъ хвойныхъ лѣсахъ на горномъ кряжѣ къ сѣверу отъ рѣ-
ки Дуй 29 Іюля 1860 (плод. Гленъ), Пилево 15 Іюля (незрѣл. плод.), Трай-
циска въ началѣ Августа (зрѣл. плод.), между Куссунай и Мануэ въ концѣ
Августа (зрѣл. плод.).
Плоды краснаго цвѣта, величиною съ Охусоссоз или нѣсколько болѣе,
они казались мнѣ невкусными.
299)	Уассіпішп иіщіпояпт Ь. Мах. п. 483.
На моховыхъ болотахъ, между Хои и Вяхту 21 Сентября 1860 (плод.),
Трайциска въ началѣ Августа (плод.), Куссунай въ концѣ Августа (плод. неразв.),
Труотога въ началѣ Августа (плод.). На западѣ и на югѣ встрѣчается рѣд-
ко, на сѣверѣ и на востокѣ часто.
300)	Охусоссов раіпвігів Регв. Мах. п. 484.
На моховыхъ болотахъ. Вяхту 25 Сентября 1860 (зрѣл. плод. Гленъ),
по рѣкѣ Танги въ лиственничныхъ лѣсахъ 18 Сентября (плод. Гленъ);
Трайциска въ началѣ Августа (незрѣл. плод.); Куссунай 17, 25 Іюля (цѣ.
Брылкинъ); Труотога 2 Августа 1861 (незрѣл. плод. Гленъ).
301)	Охусоссов шісгосагра Тигсх. Вирг. діаіг. П. реігор р. 56.
Съ предъидущимъ видомъ. Вяхту 25 Сентября (плод. Гленъ), Трай-
циска въ началѣ Августа (цв.), Куссунай 20 Іюня 1861 (цв. Гленъ).
ЕВІСАСЕАЕ.
302)	АгсіовіарЬуІов аіріпа 8рг: Мах. п. 485.
На тундрѣ у моря въ заливѣ Уанди 19 Мая 1861 (цв. Гленъ, вѣнчикъ
-172 —
зеленовато желтый у основанія бѣловатый, просвѣчивающій); въ Йуітѣ между
Хои и Вяхту 21 Сентября 1860 (плод. Гленъ); былъ замѣченъ зимою на
голыхъ мѣстахъ близъ мыса Пьянъ.
303)	АгсІ08Іар1іуІ08 Ѵѵа ІІгві Ь. 8рг. ЕІ. гозз. II, р. 909. ЕІ. Ьаіс. (іак. II,
р. 197.
На сѣверѣ Сахалина у Гиляковъ были найдены ягоды и листья (Гленъ).
301)	А пд гот ед а роІіГоІіа 1. Мах. п. 487.
На торфяныхъ болотахъ между Хои и Вяхту 21 Сентября 1860 (плод.
Гленъ).
305)	Саззапгіга саіуспіаіа Ооп. Мах. п. 487.
Часто на моховыхъ болотахъ. Вяхту 21 Сентября 1860 найденъ цвѣту-
щимъ во второй разъ, Хои 18 Мая 1861 (цв.). Трайциска въ началѣ Авгу-
ста 1860 (плод.), Труотога въ началѣ Августа 1861 (плод. Гленъ). На сѣ-
верѣ острова былъ тоже найденъ Гленомъ. На перевалѣ съ залива Терпѣ-
нія къ восточному берегу, Іюнь 1868 (цв. Лопатинъ).
306)	Ьоізеіепгіа ргосшпЪепз Вевѵ. Мах. п. 488.
Очень распространенъ въ бухтѣ между Хои и Вяхту на торфяныхъ бо-
лотахъ; на тундрѣ близъ Уанди 19 Мая 1861 (цв. Гленъ, цвѣты колоко-
ловидны, свѣтло-розово-красный и розово-красные); на вершинѣ Ктаузипала
11 Іюля 1860 (одни листья).
307)	Мепхіезіа репіапдга Махіпі Пес. II, рі. Яар. іп Впіі. ясіепііГ. Асасі.
Реіг. XI, р. 432.
Въ южномъ Сахалинѣ близъ Нинауси, на горахъ надъ областью хвой-
ныхъ лѣсовъ, на высотѣ около 1000 Футовъ (1 Сентября 1861 плод. Гленъ).
Цвѣты не могли бытъ изслѣдованы, въ прочихъ частяхъ растеніе тож-
дественно съ названнымъ.
308)	ВЪододепдгоп катѣзскаііспт Раіі. ЕІ. гозз. II, р. 922.
На вершинѣ Кгаузипала 11 Іюля 1860 (цв. и отцвѣтш.), близъ источ-
никовъ Инуснаи, на гребнѣ Суссуйскихъ горъ на высотѣ 1500—2000 футъ, 9
Сентября 1861 (плод. Гленъ). На вершинѣ р. Эситуръ, 8 Іюля 1872 (цв.
М и ц у л ъ).
309)	КЬобобешігоп скгузапіЪппі Раіі. Мах. п. 489.
На промежуткахъ Йёжду тернистымъ кустарникомъ СетЪга ритііа, на вы-
сотѣ Нубурино, въ концѣ Августа 1860 (плод.).
310)	ВЬойойспдгоп рагѵіГоІіпш Ай. Еіог. гозз. II, р. 921. ЕІ. оскоі. п. 223!
На тундрѣ близъ Уанди 19 Мая 1861 (цв. Гленъ), въ торфяныхъ боло-
тахъ между Хои и Вяхту 21 Сентября 1860 (плод. Гленъ).
— ГЙ —
Низокъ, достигаетъ рѣдйо 1 Фута высоты, съ трещиноватой короід, пок-
рытой черными пятнами.	1
311)	Ьедиш раіизіге 1. Мах. п. 491.
Рогта ѵиі^агів.
Вяхту въ тундрахъ 25 Сентября (плод. Гленъ), Нубурино на высотѣ
между кустарникомъ СетЬга, въ концѣ Августа (плод.).
7.	(іііаіаіипі 5ѴаЪ1Ь&. Мах. 1. с.!
На рѣкѣ Дуй 30 Іюля 1860 (плод. Гленъ), Куссунай близъ поста, въ
болотѣ 2 Іюля 1860 (плод. Брылкинъ). На восточномъ берегу, южнѣе ус
тья Тыми 1 Іюня 1868 (цв. Лопатинъ), на верховьѣ р. Плый 30 Іюля
1872 (листья Лопатинъ).
Гоііів виЫпв аІЬо іотпепіовів а<1 пегѵит ше<ііит Геіти^іпеів ѵеі іоііз
Гегги^іпео Іотепіозіз.
РУВОЕАСЕАЕ.
312)	Ругоіа гепіГоІіа. Мах. п. 493!
На горахъ на сѣверной сторонѣ рѣки Танги 18 Сентября 1860 (листья
Гл е н ъ).
313)	Ругоіа тіиог 1. РІ. говз. И, р. 930. РІ. Ъаіс (Зай. II, р. 212.
Въ березнякахъ на горахъ близъ Дуй 20 Іюня 1860 (цв.), Ктаузипалъ
11 Іюля (цв. отцвѣтш ). На верховьи р. Эситуръ 5, 6 Іюля 1872 (цв. М и-
цулъ).
314)	Ругоіа аесппда Е. Мах. п. 494.
Всюду въ моховыхъ хвойныхъ лѣсахъ, цвѣтетъ съ средины Іюля.
315)	Мопеяев ^гапйіЯога ВаіівЪ. Мах. п. 495.
Кое гдѣ въ моховыхъ лѣсахъ. Дуй, Аднгиво, заливъ д’Евіаіп^, цвѣтетъ
въ Іюлѣ.
316)	СЫтарЪіІа птЪеІІаіа Кпіі. Мах. п. 496.
Въ лѣсахъ близъ Труотога 2 Августа 1861 (цв. Гленъ).
М ОКО ТВ О РЕ А Е.
317)	Нурорііуа шпІШІога 8сор. р. Ыгвиіа Коей. Мах. п. 497!
Къ сѣверу отъ рѣки Дуй, въ сырыхъ хвойныхъ лѣсахъ 31 Іюля 1860
(цв.), въ ущельи мыса Хойнджу 21 Августа (плод. Гленъ), Трайциска въ
началѣ Августа 1860 (цв. плод.).
-ш-
818) Мрдоіргора пдіЯлгл I. ЭС. ргоёг. VII, р. 58Д. Міц. 1. о. II, р. 166*
Тарантомари въ южномъ Сахалинѣ, въ хвойныхъ лѣсахъ 12 Іюля 1861
(цв. нач. Гленъ). Бѣлаго цвѣта, листья просвѣчиваютъ пыльника желтые.
О • же 111 Ііе
РВІМІЛ АСЕЛЕ.
319)	СогЬва МаНЫоІі 1. ЕІ. гозз. III, р. 22. ЕІ. Ьаіс. <1аЪ. р. 236.
Въ ущелвді, у водопада недалеко «отъ поста Дуй въ концѣ Мая и въ
началѣ Іюня цвѣтетъ, 21 Іюля (плод. Гленъ); Куссунай въ водцѣ Мая 1861
(цв. Врылкинъ).
Листья вырѣзаны глубже обыкновеннаго.
320)	ОІапх шагіііта Ь. Мах. п. 405.
На берегу моря при устьи рѣки Дуй, въ срединѣ Іюад цвѣтетъ, ЯЗі ІвОг
ля (пдод. Гденъ); Вяхту 25 Сентября 1860 (илод. Гленъ).
321)	Тгіепіаіів еигораеа Е. Мах. п. 505.
Всюду дъ хвойцыхъ лѣсахъ. Дуц въ началѣ Іюня 1860 (іде,)> Кусоунал
3 Іюля 1860 (цв. отцвѣтш. Брцлкинъ),. На восточномъ берегу южнѣе Ты-
ки 1, Іюня 1868 (цв., Лопатилъ),
322)	ЯаптЪпгвіа ІЬугвійога ЕсЬЪ. Мах. п. 506.
На пруду близъ Дуй 1 Августа 1860 (отцвѣтш. Гленъ), ц^и озерѣ
Тауро 20 Іюля 1860 (цв.), Трайциска въ началѣ Августа (цв. отцвѣтш.).
323)	ЕузішасЬіа йаѵигіса Ьесі. Мах. п. 507.
На озерѣ Типессани 16 Августа 1861 (цв. Гленъ). Зимою близъ Кус-
сунаи было замѣчено завядшее растеніе близъ озера.
ОІЕАС^АЕ.
824) Ьі^изігпш ІЪоіа 8іеЬ. еі 2исе. Гіог. ]ар. Гаш. паі. 1. с. р. 168?
Ь. рапіспіа (іераирегаіа соп^^сІЯ^ гадодя риЪезсепііЪиз; Гоіііз оѵаІіЪиз
Ьазі іп реііоіиш аііепиаііз арісе асиііз ѵеі оЪіизіз зирга §1аЪгіз зиЬіиз асі
пегѵоз еі таг^іпе риЪезсепііЪие ѵеі ^ІаЪгів, саІусіЪиз зиЪііч>псаіі& іе! депіі-
Ьаѳ Іаіе ігіап^иІагіЪиз асиііз тисгопаіів, согоііа саіусет 4-р1о зирегапіе,
ніатіпіЪиз рагит ѳхзегііз, Ъассіз пі^го оаегиіеіэ оЪоѵаіа ^ІоЪозіз.
На горахъ въ южномъ Сахалинѣ. Нотосама 7 Іюля 1861 (цв. начин;
- Ш5 —
Гленъ), Тунай въ срединѣ Сентября 1860 (плод. зрѣл ), Типессанй 16 Ав-
густа 1861 (отцвѣтш. Гленъ), Ссумаокотанъ 7 Сентября 1861 (безпл. Г л е н ъ).
Не много вѣтвистый кустарникъ отъ 4 — 5 Футовъ высотою, вѣтви тол-
щиною въ палецъ и съ свѣтло-сѣрою довольно гладкой корой, съ кругл.
Лентицеллами. Листья длиною отъ 1—2 дюймовъ, шириною отъ 3/«—1, цвѣ-
ты желтовато-зеленаго цвѣта и длиною въ дюйма. Сучья тонко волосисты,
причемъ волоски изогнуты впередъ, чашечка и черешочекъ цвѣтка голые,
послѣдніе короче двухъ линейныхъ голыхъ покроволистиковъ.
Нашъ Ьі^пзігпт, который по своему характеру стоитъ между Ъ. ІЪоіа
и оЪіизі/оІіит 8. еі можетъ быть принять или за новый видъ или же за
разновидность 8. ІЪоіа.
325)	Ггахіппв тапбясЬигіса Кирг. Мах. н. 510.
Рѣдко, по рѣкѣ Дуй, 29 Іюля (плод. Гленъ). Съ залива д’Езіаіп^ на
югъ встрѣчается часто.
(ІЕВТІАИАСЕ АЕ.
326)	Оепііапа аигіспіаѣа Раіі. Мах. п. 516.
Въ юго-восточной части Сахалина. Циснаи 26 Августа 1861 (цв. Гленъ),
Хаспо 24 Августа (цв. Гленъ).
327)	Оепііапа ТЪшіЪег$іі ОгіеяеЬ. Б. С. рпміг. IX р. 108. Непі. рі. КасШ. IV
На годахъ у Дуй, рѣдко; 30 Мая 1872 (цв. Августиновичъ).
328)	Оепііапа Ігійога Раіі. Мах. п. 518.
Часто встрѣчается на лугахъ и сырыхъ склонахъ въ южномъ Сахалинѣ,
цвѣтетъ въ Августѣ и Сентябрѣ, мысъ ЧикаЙ, Труотога, Иноскомопай, Ссус-
сунай, Ай.
329)	Наіепіа віЫгіса Вогк. Мах. п. 523.
На сырыхъ мергельныхъ склонахъ, очень часто па опушкахъ лѣса, цвѣ-
тетъ въ Іюлѣ и Августѣ: Аркаи, Дуй, Ктаузипалъ, Трайциска, ЦиснаИ
330)	МепуаніЬѳя ІгИоІіаіа Ь. Мах. п. 525.
На моховыхъ болотахъ. Куссунай въ началѣ Іюня 1861 (цв. Брылкинъ),
Трайциска въ началѣ Августа 186 і (плод.), ТруОтога 4 Августа 1861 (плод.
Г л е нъ).
АВСЬЕРІАБВАЕ.
331)	Ѵіпсѳіохісшп вр. зігісімт редаіе ШиКіеѣпІё, саиІіЪйз ребаІіЪйЗ Іепиііег
рііобіб ІегеІіЬив, іоіііз оррбзіііз Ьгеѵііег реііоіаііэ оѵаіо Іапсёоіаіів Ъазі

сипеаіів арісе-аситіпаііз іпіе^еггітів вирга ѵігідіЬиз ^ІаЪгіе, іпіга раііі-
(ііз а<1 пегѵоз риЬегиІів.
Сумакотанъ 7 Сентября 1861 (Гленъ) съ нераспустиашимися цвѣта-
ми. Вѣроятно *лякарство Икема Айновъ.
РОЬЕМОМАСЕАЕ
332)	Роіешопіиш саегиіеит 1. Мах. п. 527.
На склонахъ и по берегамъ рѣкъ, цвѣтетъ съ средины Іюня до средины
Іюля: Дуй, Наэнаи, Куссунай. Также на восточномъ берегу южнѣе Тыми,
Іюнь, 1863 (цв. Лопатинъ).
ВІАРЕХ8ІАСЕАЕ.
333)	Ріарепзіа Іарропіса Ь. РІ. гов8. III, р. 85. осЬоі. п. 243.
Ѵаг. оЬоѵаіа, Еоіііз оЬоѵаіо сипеаіів ріив шіпив тапИезіе геіісиіаіо-пег-
ѵо8І8, ріапіб.
Въ мѣстахъ обильныхъ источниками на скалистыхъ склонахъ горъ Ну-
бурино, къ сѣверу отъ Мануэ, конецъ Августа 1860 (отцв.).
Къ этой разновидности принадлежатъ всѣ экземпляры изъ Становаго хреб-
та, Камчатки и земель, лежащихъ у Берингова пролива, между тѣмъ какъ
Форма Лапландская и Гренландская имѣетъ листья линейные, по краямъ за-
гнутые назадъ и однонервные. Въ соцвѣтіи нѣтъ различія.
ВОВКА ОІКЕАЕ.
334)	Муозоіів вуіѵаііса НоЙтп. Мах. п. 531.
Долина Аркая въ концѣ Мая 1861 (цв. Гленъ), Кусунай 20 Іюня (цв.
Гленъ), Тукотанъ въ лѣсистыхъ долинахъ, сред. Сент. 1860 (плод.). На
перевалѣ съ врсточн. берега на Тыми Іюнь 1868 (цв. Лопатинъ).
335)	Мегіепзіа тагіііта ^1.) €1. Воп. РІ. гозз. III, р. 132. РІ. осЬоі. м. 244.
Нерѣдко на песчаной почвѣ, по морскимъ берегамъ. Дуй 21 Іюля 1860
(цв. Гленъ), заливъ д’Езіаіп^ конецъ Іюля, Трайциска начало Августа
(цв.). На восточномъ берегу южнѣе Тыми Іюнь 1868 (цв. Лопатинъ); у
Муравьевскаго поста 17 Сентября 1871 (цв. Мицуль).
8О1АКА0ЕАЕ
336)	Боіапиш вр. ех ай*. 8. регвіеі ЛѴ. Мах. п. 542.
8.	ЬегЪасешп, Еоіііз оѵаііз Ьаві виЬсогйаіів ^ІаЬгіивсиІів іиіе^еггітів, со-
— 177 —
гоіііз ѵіоіасеіз Ьазі Ъітасиіаііз 5-рагііііз Іасіпііз егесіів, апікегіз Даѵіз, Ьас-
сіз оѵаііз ригригеіз.
Въ окрестностяхъ японскихъ поселеній, на сырыхъ мѣстахъ. Устомо-
найпу, конецъ Іюля 1860 (цв. отцв.), Нотозама 7 Іюля (цв. Гленъ), Тунай
средина Сентября 1860 (зрѣл. плод.).
Такъ какъ распространеніе этого растенія тѣсно связано съ японскими
поселеніями, то я принимаю его перенесеннымъ изъ Японіи и предоставляю
его опредѣленіе обработывающимъ японскую Флору, хотя фонъ-3 иб о л ь д ъ
въ его уже упомянутомъ мною трудѣ «РДапяепѵеггіеісІіпізз ѵоп Іеззоэ въ
особенности указываетъ на Зоіаппт изъ Крафто; я этого растенія изъ Япо-
ніи не видалъ. Нашъ видъ отличается преимущественно своими овальными,
до 7 линій длиною, пурпурнокрасными ягодами и не подходитъ ни къ одному
изъ извѣстныхъ.
ЯСКОРНБЬ А ВІА СЕ АЕ.
337)	Ыпагіа ^ешіпіАога п. зр.
Ь. (Ьіпагіазігит, 2-зресіозае ВепіЬ. іп ВС. Рпміг. X) аппиа ^ІиЬга
^Іаиса ’ргоситЬепз, саиіе зітріісі ѵеі а Ьазі гатозіззіто; Гоіііз оѵаііз, оЪоѵаііз
ѵеі оЫоп^із, оЬіизіз ѵеі тисгопаііз, Іаіа Ьазі зеэзіІіЬиз ѵеі Ьазіп ѵегзиз аііепиа-
ііз, сагпозиііз, ріегитдие оррозіііз ѵеі 3—5 аііт ѵегіісіііаііз іп гатіз іпіег-
(іит зрагзіз; ЯогіЬиз ех ахііііз ѵегіісіііогит зиттогит ^етіпіз ѵеі іегпіз, іп
гатіз аііегпііоіііз гасетозіз зіп^иііз, ребипсиііз саіусет аедиапііЬиз ѵеі Йир-
1о зіірегапііЬиз, ГгисііГегіз гебехіз, саіусіз ргойіпйе 5-й(1і Іасіпііз еіііріісіз оЬ-
іизіэ ѵеі асиііизсиііз, согоііа атріа Даѵа саісаге рагит гесигѵо саіусет зи-
регапіе согоііат (іітісііат аедиапіе, зетіпіЬпз ЬетізрЬаегісіѳ сотргезво ігі-
диеігіз іттаг^іпаііз ги^озіз.
ГІогіЬиз ^етіпаііз ѵеі ѵегіісіііаііз аЬ аГбпіЬиз орііте (ііѵегза.
По всѣмъ морскимъ берегамъ, на песчаной почвѣ, цвѣтетъ со средины
Іюля, зрѣлые плоды въ Сентябрѣ. Распространяется также на манджурскомъ
и сѣверо-японскомъ берегу.
Низко лежащій стебель бываетъ до 1 фута высотой, листья въ одинъ
дюймъ длины, желтый цвѣтковый вѣнчикъ подобенъ вѣнчику Ъ. ѵиідагіз,
8—10 линій длиной, сѣмена въ 1 лин. дл., матовыя темно-сѣрыя, немного
морщинистыя, по Формѣ соотвѣтствуютъ вырѣзкѣ изъ шара, съ узкими ребрами.
338)	ЗсгорЬиІагіа аіаіа. А. Сгау 1. с. р. 401. Мід. 1. с. II, р. 115.
На скалахъ у моря. Мысъ Тукарэуки 1 Авг. 1860 (цв. плод.), Нотозама
Іюля 1861 (цв Врылкинъ).
339)	Уегопіса ЗсЬтійііапа. Ве^еі іші. зет. Ьогі. Ьоі. Реіг. 1864, р. 22.
На скалахъ около Дуй, цвѣтетъ въ концѣ Мая и въ началѣ Іюня, зрѣ-
лые плоды въ Августѣ; Ктаузипалъ 11 Іюля (цв.).
-178-
V. (Ѵегопісазігпт) саиіе Ьазі гатозо зийгиіісозо; Гоіііз іпГегіогіЬиз ор-
розіііз реііоіаііз оѵаіо-іапсеоіаііз Ьазі сипеаііз іпсізо зеггаііз Ьазіп ѵегзиз зиЬ-
ріппаіійсііз, ПогаІіЬиз зрагзіз оЬоѵаіо-сипеаііз іпіе^еггітіз рейипсиіов зиЬае-
диапііЬиз; гасетіз іегтіпаІіЬиз тиііійогіз, НогіГегіз аЬЬгеѵіаііз, ГгисііГегіз
еіоп^аііз іп гасетит Гоііа тиііо зирегапіет 3—5-ро11ісагет; сарзиііз оЫоп-
§із арісе етаг^іпаііз, таіигів 3 — 4Ш Іоп^із саіусіз Іасіпіаз оЫоп^о-оЬоѵаіав
оЬіизаз зиЬйирІо зирегапііЬиз рейипсиіит зиЬаедиапііЬиз; зетіпіЪиз огЬісиІа-
гіЬиз гиЬго-Гизсіз іпіга ріапіз зирга сопѵехіизсиіів.
Ргохіта, иі тіЬі ѵійеіиг, V. Ггиіісиіозае Ь. БС. Ргойг. X, р. 480.
340)	Ѵегопіса зіЪігіса Ь. Мах. п. 550.
Горные скалы и луга на югѣ Сахалина: Нотозама, Тукотанъ, Тунай,
цвѣтетъ въ Іюлѣ, зрѣлые плоды въ Сентябрѣ.
341)	Ѵегопіса 1оп$іГоііа Ь. Мах. п. 554.
Ѵаг. Огауі, сапо-рііоза Гоіііз Ьазі Іаіе согсіаііз ѵегзиз арісет аііепиаііз
Іаіііидіпе З1/^ — 3-р1о Іоп^іогіЬив, гасетіз іпіег(іит рапісиіаііз, ЯогіЬиз сае-
гиіеів.
На горахъ и горныхъ склонахъ Дуй конецъ Іюня 1860 (цв.), Ктаузи-
палъ 11 Іюля (цв.), заливъ (ГЕвіаіп^ 25 Іюля (цв.).
А. Грей замѣчаетъ 1. с. р. 402, относительно этой разновидности, рас-
пространяющейся также въ Японіи, что она напоминаетъ V. Іихигіамз Ъесі.
11. аіі.
Еогша ѵиі^агіз. На берегу р. Плый 22 Іюля 1872 (цв. Мицуль).
342)	Ѵегопіса Ніеііегі РаП. РІ. говв. III, р. 245.
По р. Нитуй 7 Іюля 1862 (цв. Мицуль); по р. Плый 21 Іюля 1872
(цв. Мицуль). Была извѣстна до сихъ поръ только изъ Курильскихъ и
Алеутскихъ острововъ.
343)	Ѵегопіса зегруПіГоІіа Ъ. ЕІ. гозз. III, р. 248. Еі. Ьаіс. ЛаЬ. II, р. 346.
На сырыхъ мѣстахъ въ лѣсу между Кусунаемъ и Мануэ, средина Авг.
1860 (плод). 20 Іюня 1860 (цв. Гленъ), верховья р. Эситуръ 7 Іюля 1872
(цв. Мицуль).
Низко лежащій стебель имѣетъ до фута высоты; растеніе совершенно
сходно съ экземплярами ІПамиссо изъ Уналашки.
344)	Ѵегопіса ВессаЪші&а Ъ. ЕІ. говз. III, р. 237. ЕІ. Ьаіс. (іаЬ. П, р. 343.
Дуй на ручьѣ у поста, конецъ Іюня 1860 (цв.), 20 Іюля (плод. Глонъ);
Тунай 9 Іюля 1861 (цв. Гленъ), сред. Сент. 1860 (плод.).
345)	ЕпрЬгавіа оГйсітіаІіз 8. Мах. п. 559.
Дуй 15 Авг. 1860 (цв Гленъ); Трайциска, на галькѣ у моря 4 Авг.
1860 (цв.), Труотога 5 Авг. 1861 (цв. Гленъ).
— 179 —
346)	РѳАіспІагіа геѳпріпаіа Ъ. Мах. п. 561.
Повсемѣстно на травянистыхъ склонахъ, также на р. ПлыЙ (Мицуль),
цвѣтетъ въ Іюлѣ.
347)	Рейіспіагів Іарропіса Ь. РІ. говз. III, р. 281. РІ. осЬоі. и. 251. РІ.
Ьаіс. (ІаЬ. II, р. 374.
На моховыхъ болотахъ между Тикомъ и Вяхту 22 Сент. 1860 (плод.
лист. Гленъ).
348)	Рейіспіагіз епрЬгазіоШез 8іерЬ. Мах. п. 562.
На болотахъ, покрытыхъ Етреігит, между Вяхту и Тикомъ 28 Сент.
1860 (плод. лист. Гленъ)
349)	РеШспІагіз зшІеНса К. Рі. гозз. III, р. 286. РІ. Ьаіс. (ІаЬ. II, р. 364.
Между Вяхту и Тикомъ 28 Сент. 1860 (плод. листья етагс. Гленъ).
350)	Редіспіагіз ѵеппзіа 8сЪап&. Впп^е іп Я. гозз. III, р. 293.
Ѵаг. Ъгасіеіз ГоІііГогтіЪиз зпрегіогіЪпз 3 — Ъ-Міз Іасіпііз іегтіпаІіЬиз
ргоЯисіів ресііпаіо-ріппаіійЯіз ІоЬіз зеггаііз, зріса соп^езіа (іетит Іахіизсиіа
ѵіІІозо-Ьігзиіа, сарзиіа саіусе 5,и Іоп^о ѵіх иііга зездиііоп^іоге, ДогіЬиз роііі
сагіЬиз а1Ьі(1І8.
На скалахъ и по склонамъ горъ у Мануѳ 25 Іюня 1861 (цв. отцв. Г л енъ).
Цвѣты бѣлые, бугорки на нижней губѣ слегка зеленоваты, край верх-
ней губы надъ зевомъ усаженъ тонкими буро-фіолетовыми точками. (Гленъ
іп 8сЬе(і.).
Такъ какъ сходство въ строеніи цвѣтка полное, то я не рискую устано-
вить новый видъ на основаніи большихъ (вѣнчикъ имѣетъ до одного дюйма
длины) и сильно развитыхъ прицвѣтниковъ; такое же отношеніе чашечки къ
капсулѣ находится у нѣкоторыхъ экземпляровъ академическаго гербарія, об-
работаннаго ПроФ. Бунге.
ОВОВАЯСНЕАЕ.
351)	ВозсЪпіакіа $1аЪга С. А. М. РІ. гозз. III, р. 323. РІ. а^ап. п. 233. РІ.
Ъаіс. (ІаЬ II, р. 386.
Въ лѣсу между Кусунаеуъ и Мануэ, паразитно на корнѣ Аіпазіег /гиіі-
созиз; встрѣчается рѣдко; также около Дуй (Августиновичъ).
ЬАВІАТАЕ.
352)	МепіЬа агѵепвія Ъ. Мах. п. 574!
На одномъ изъ прудовъ на мысѣ Тукарэуки 2 Авг. 1860 (цв.), Трай-
— 180 -
циска, на озерѣ 5 Авг. (цв.); Сусуя 10 Авг. 1861 (цв. пдод. Гленъ), Ту-
найча 3 Сент. 1861 (цв. плод. Гленъ).
353)	Ьусориз рагѵійогиз. Мах. 1. с. п. 576!
Кисиііз тахітіз Ііпеат Іоп^із арісиіаііз іпсгаззаііз ігідиеігіз ^Іандиіозіз
саіусет зирегапііЪиз.
Трайциска, у озера, 5 Авг. 1860 (цв.), Тунайча, у озера, 3 Сентября
(плод. Гленъ).
354)	Ьусориз Іисійиз Тигсг. Мах. п. 577.
У озера Твпессани 16 Авг. 1861 (цв. Гленъ). Совершенно амурское
и даурское растеніе.
355)	.ТЬуиіиз 8егру11иш Ь. ѵаг. сапезсепз ЕІ. осЬоІ.! Мах. п. 578.
На скалахъ около Дун 15 Авг. 1860 (цв. Гленъ), Аднгиво 5 Іюля (цв.),
Мануэ сред. Авг. (цв. плод.).
356)	СаІатіпіЬа шпЪгоза ВепіЬ. ВС. рго<1. XII, р. 232. Мід. 1. с. II, р. 106,
Ѵаг. заскаііпепзіз^ регеппіз тиііісаиііз, гадіее герепіе, саиІіЪиз егесііз
ѵеі азсепсіепііЪиз зітрІісіЪпз редаІіЬиз ѵеі иііга; Гоіііз реііоіаііз (реііоііэ іе-
пиііег риЪезсепііЪиз) іепиіЪиз тетЪгапасеіз оѵаііз Ъазі гоіипсіаііз аііепиаііз
таг^іпе сгеиаіо зеггаііз сіііаііз саеіегит ^ІаЪгіз, ДогаІіЪиз іпГегіогіЪиз саиіі-
піз зітіІіЪиз зирегіогіЪиз аи^изііогіЪиз детит ІіпеагіЪиз ЪгасіеіГогтіЪиз; ѵег-
іісіііазігіз аедиаІіЪиз тиііійогіз Іахіизсиііз; редіееіііз саіусет зиЪаедиапііЪиз,
Ъгасіеіз ІіпеагіЪиз тіпиііз; саІусіЪиз ехіиз асі пегѵоз еі Гаисе рііозіз розі
апіЬезіп (іесітаііз, депііЪиз ІпГегіогіЪиз 2 зиЪиІаііз таг^іпе гетоіе сіііаііз,
3 зирегіогіЪиз оѵаііз іг і а^иі агіЪ и з асиііз (поп зиЪиІаііз)
^ІаЪгіз; согоіііз саіусет ѵіх зирегапііЪиз, зіатіпіЪиэ іпсіизів.
А ѵега С. итЪгоза ВепіЬ. БС. ргоЛ. XII, р. 232, (ІііГегі саІусіЪиз ті-
погіЪиз (ѵіх иііга 2'" Іоп^із, іп іііа 2 — 21/з"/), согоіііз ѵіх ехзегііз, саіусіз
(ІепііЪиз ігіЪиз зирегіогіЪиз асиііз пес зиЪиІаііз. Еогтае ^аропісае Мід. 1.
с., иі ѵідеіиг, ргохіта.
Между Тріатомарн и Нубуриэнду 29 Іюля (цв. Гленъ), между Хаспо и
Чикабинауси 24 Авг. 1861 (плод. Гленъ).
Вѣнчикъ бѣлый, нижняя губа съ красными пятнами; на каждой лопасТи
вѣнчика красная черта или пятно (Г л енъ іп 8сЬе<1.).
357)	8сиіе11агіа $а!егіси1аіа Ъ. Мах. п. 586. ЕІ. осЬоі. п. 257!
Болото около Орокэсъ 23 Іюля 1860 (цв.).
358)	Всиіеііагіа зсогйіГоІіа ЕізсЬ. Мах. п. 585. Ѵаг. риЪезсепз Мід. 1. с. II,
р. 110.
Ѵаг. Ыгіа, шміідие Ьігіа зиЪсапезсепв, саиІіЪиз зітрІісіЪив ѵеі гатозіз,
Гоіііз Ъгеѵііег реііоіаііз Ъазі Ьазіаіо-согдаііз оЫоп^із оЬіизіз сігситсігса аг^и-
-181 —
іе сгепаіо-зеггаііз Іаіііисііпе зиа (іиріо Іоп^іогіЬиз зирга абргеззе рііозіз зиЪ-
іиз раііібіз кігііз гп^иіозіз.
На щебнѣ и по склонамъ къ морскому берегу, по всему прибрежью отъ
Дуй къ югу и къ востоку до Мануэ, цвѣтетъ въ іюлѣ, зрѣлые плоды въ
Августѣ.
Точки на нижней сторонѣ не ясны; это вмѣстѣ съ волосистостью и ко-
роткими въ кольцо свернутыми листьями могло бы служить поводомъ къ
установленію новаго вида;—но однакоже въ частяхъ соцвѣтія я не замѣтилъ
никакой разницы. Наша Форма распространена также и на Лессо (Д-ръ Аль-
брехтъ). Выше указанная ѵаг. риЬезсепз Міц., судя по описанію, отличает-
ся болѣе слабой волосистостью и “болѣе ясной точечностью листьевъ.
359)	8іасЬуз Ъаіеаіензіз РізсЬ. Мах. п. 588.
Рѣка Дуй 29 Іюля 1860 (цв.), у озеръ Тауро и Трайциска (цв.), Сира-
нуси 26 Іюля 1-чбі (цв. Гленъ). На р. Плый 22 Іюля 1862 (цв. Мицуль).
Это-настоящая 8. Ьаісаіепзіз^ а не 8. уаропіса Мід. 1. с. р. 111.
360)	Ѳаіеорзіз ТеігаЬіі 1. Мах. п. 589.
Береговая почва у моря. Заливъ (ГЕзіаіп^, конецъ Іюля 1860 (цв.). Ту-
най 9 Іюля 1861 (цв.), средина Сент. 1860 (плод.).
361)	Ьашіпт ЪагЪаіит. 8іеЬ. еі 2исс. 1. с. р. 158. Ь. тасиіаіит Мах. п.
592. РІ. ат^ипо-Ьиге]. п. 305. Ьат. реііоіаіит Воуіе Мід. 1. с. II, р. 113.
На травянистыхъ мѣстахъ около поста Дуй, сред. Іюня 1860 (цв.), Ку-
сунай 4 Іюля 1860 (цв. Брылкинъ), у Корсаковскаго поста (Мицуль), на
перевалѣ съ восточнаго берега на р. Тыми Іюнь 1868 (цв. Лопатинъ).
і
РЪАКТАСІКЕАЕ.
362)	Ріапіа&о тарг Ь. Мах. п. 595.
У Аркайво 8 Авг. 1860 (цв. Гленъ), у озера Тауро 20 Іюля (цв.).
363) РІапіа&о тедіа Ь. РІ. гозз. III, р. 480.
У русскаго поста Дуй одинъ экземпляръ, вѣроятно занесенный, сред.
Іюня 1860 (цв ).
364)	Ріапіа&о кашізсЬаііса Ыпк. РІ. гозз . III, р. 478. Ска па. еі Зскід. іп
Ьіппаеа I, р. 165.
Разсѣянъ повсюду, на береговыхъ скалахъ, къ югу отъ Вяхту, цвѣтетъ
въ Іюнѣ.
365)	Ріапѣа^о тагіііша 1. РІ. гозз. III, р. 485.
На морскомъ берегу, при устьѣ рѣки Дуй съ (тіаих тагіііша средийа
Іюня въ цвѣту; не собрано.
— 182 -
8А1801АСЕАЕ.
366)	СкепоросИпт аІЪиш Ь. Мах. п. 600.
Часто на морскомъ берегу, плод. въ Августѣ у Сентябрѣ. Встрѣчается
также на пашняхъ около Дуй (Мицулъ).
367)	СЪепорогііит $1аисит 1. Мах. п. 601.
На озерѣ Тауро 20 Іюля 1860 (цв.).
368)	Аігіріех раіиіа 1. Г1. гозз. III, р. 725.
Ѵаг. Ьгасіеіз-гЬотЬео оѵаііз іпіе^еггітіз сагпозіз сгаззіз теііо зиісо іоп-
^ііибіпаіі ехагаііз, зетіпе пііісіо.
Тамъ и сямъ по морскому берегу, зрѣлые плоды въ Сентябрѣ.
Плоды всегда заключены, даже въ зрѣломъ состояніи, въ прицвѣтники.
369)	Аігіріех Стеііпі С. А. М. іп Воп§. бе Ѵе§. іпз. 8іісЬае п. 42! А. Ііі-
іогаііз Мах. п. 603?
ОііГегі аЬ А. Ііііогаіі саиІіЬиз заеріиз а Ьазі гатозіз, Ьгасіеів Ьгеѵіогі-
Ьиз Іпіе^еггітіз геіісиіаіо-пегѵозіз, ГгисіИегіз арегііз, зетіпіЪиз та^огіЬив, Го-
Іііз іпіе^еггітіз Ьгеѵііег реііоіаііз.
Встрѣчается разсѣянно по берегу, зрѣлые плоды въ Сентябрѣ, створки
плода всегда открыты, почему я въ разныхъ мѣстахъ отличалъ ее отъ преды-
дущаго вида.
Описаніе Гмелина 8іЬ. Кеізс III, р. 72 не совсѣмъ подходитъ къ на-
шему растенію; оно сдѣлано по экземплярамъ изъ Западной Сибири; между
тѣмъ экземпляры полученные еще отъ Штеллера и собранные вѣроятно въ,
Камчаткѣ, о которыхъ упоминаетъ Гмелинъ: «А. тагіііта, ап^иэіо Гоііо зе-
тіпе Аігіріісіз заііѵае» совершенно сходны съ нашими. Оба растенія, какъ
А. Опьеііпі, такъ и А. Нііогаііз имѣютъ большія блестящія плоскія и ма-
ленькія выпуклыя черныя сѣмена. У А. Отеііпі каждая Форма больше, наи-
меньшая 3/* линіи, наибольшая 1 лин. въ поперечникѣ; у А. Ііііогаііз наи-
меньшая */» лин., наибольшая 9/< линіи.
370)	ЗаНсогпіа ЪегЪасеа Ъ. Мах. п. 611.
По морскому берегу около Вяхту 25 Сент. (плод. Гленъ).
371)	8а1во1а 8ойа Ь. РІ. гозз. III, р. 803.
Разсѣянно на песчаныхъ мѣстахъ у моря. Хой 5 Окт. 1860 (плод.
Гленъ), Нярми 10 Сент. 1860 (плод. Гленъ); Трайциска начало Авг.
(отцв.), Тунай сред. Сент. (плод.), Сирароро 4 Іюля 1861 (цв. Гленъ), Чи-
кабинауси 20 Сент. 1871 (цв. Мицуль).
—183 —
РОЬТООК АСЕАЕ.
372)	Вптех тагііітиз Ь. Мах. п. 616.
На морскомъ берегу. Аркай при устьѣ рѣки 6 Авг. (плод. Гленъ),
часто между Нотозамаи и Тунаемъ въ нач. Сент. 1860 (плод.), Тунайча 3
Сент. 1861 (плод. Гленъ).
Кромѣ того я имѣю цвѣтущіе экземпляры въ озерѣ Тауро, которыя на-
поминаютъ В. раіпзігіз 8т. своимъ расходящимся въ видѣ кольца соцвѣтіемъ
и короткими зубцами на чашелистикахъ.
373)	Вптех Ѳтеііпі Тпгся. ЕІ. гозз. III, р. 508. ЕІ. осЬоі. п. 263!
На скалахі, къ морю между Вяхту и Тикомъ 28 Сент. (плод. Гленъ).
374)	Вппіех дотезіісив Нагіт. ЕІ. гозз. III, р. 506. В. Іоп^ііоііив РС.
Меіззп. іп РС. Ргосіі. XIV, р. 44.
На скалахъ у моря, къ югу отъ залива (ГЕвіаіп^ весьма часто, плоды
въ Августѣ и Сентябрѣ.
375)	Вптех Ве$е1і п. вр. В. зіепорЪуПиз ѵаг. засЬаІіпепзіз Ве^еі іп ІпЛех
зетіп. Ъогіі Реігор. 1864, р. 21.
В. сапіе Яехиозо, Гоіііз Іапсеоіаію оЫоп^із иігіпдие аііепиаііз асиііизси-
Ііэ іпГегіогіЪиз Ъазі аЪгиріе аііепиаііз ѵеі виЪсогсІаііз таг^іпе сгеЪеггіте ип-
(іиіаііз, зирегіогіЪив Іапсеоіаііз ІіпеагіЪиздие; рапісиіа атріа Гоііоза ѵегіісіі-
Ііз (Іепзіз тиІііЯогіз, редісеіііз Ггисіііегіз пиіапііЪиз саіусе зиМирІо Іоп^іогі-
Ъиз ГіІіГогтіЪиз, ѵаіѵіз согіасеіз іизсіз Іаіе гепііогті-согбаііз оЬіизіизсиІіѳ деп-
зе геіісиіаііз таг^іпе (1епііс.и1аіІ8 отпіЪиз саІІіГегіз, саіііз оѵаііз тахітіз <іі-
тідіат ѵаіѵае Іоп^іішііпет зирегапііЪиз.
А. В. зіепорЬуІІо ѵего діііегі зіаіига та^огі, ргаесірие ѵего ѵаіѵіѳ Іаіе
согдаііз арісе іпіе^гіѳ, депііЪиз тіпогіЪиз саІІізЪие сгаззіогідив.
Вшпех ЕізсЪегі ВеісЬЬ. Гоііів ІаііогіЪиз гаЛсаІіЪиз Ъазі ргоіишіе согба-
ііз ѵаіѵізцие зіп^иііз іапіит саІІіГегів біѵегзиз ѵідеіиг.
Около озеръ, на береговыхъ валахъ у Туная, средина Сентября 1860
(плод.). Растеніе имѣетъ до 2 Футовъ высоты.
376)	Вшпех Асѳіозѳііа Ь. Мах. п. 619.
У поста Дуй 1872 (Августиновичъ).
377)	Роіудопит ИНогаіе Ыпк [3. ЪпхіГоІіпт ЪеД. Мах. п. 624!
Еоіііз ріегипиріе тіпив сагпозів пегѵозіз ѵеі епегѵііѳ.
Аркай по рѣкѣ 6 Авг. 1860 (цв. плод. Гленъ), Тауро 20 Іюля 1860
(цв.), Тунай около селенья сред. Сентября 1860 (плод.).
378)	Роіудопит атрЫЪішп Ь. ЕІ. гоѳз. III, р. 520.
По озерамъ. Трайциска начало Августа 1860 (цв.), Кусунай 20 Іюня
1861 (еще безъ цв. Гленъ), Сирануси 27 Іюля 1861 (цв. Гленъ).
— 184 —
379)	Роіу&опшп подойит Рег8. Мах. п. 627.
Мануэ сред. Авг. 1860 (плод.), Сусуя 11 Авг., Туиайча 3 Сент. 1861
(плод. Гленъ).
380)	Роіузопшп ІараіЫГоІіиш Ь. Мах. п. 628.
Аркай, затопленныя мѣста по рѣкѣ 6 Авг. 1861 (цв. Гленъ); Тауро
у озера 20 Іюля 1860 (цв.), Трайциска у озера начало Авг. 1860 (плод.).
381)	Роіувопит Віэіогіа 1. ѵаг ѵи1§. Тигсг. Мах. п. 629.
На вершинѣ Ктаузипала 11 Іюля 1860 (цв.). Экземпляры имѣютъ почтщ
одинъ Футъ вѣсоты. На горѣ Эситуръ 4 Іюля 1872 (цв. Мицуль); большіе
экземпляры.
382)	Роіу^оппт зіоІошГегпт п. 8р.
Р. (ЕсЬіпосаиІоп Меіззп.) регеппе гЫготаіе герепіе азсепдепіе; зіоіопі-
Ъиз е Ьазі еі рагіе іпГегіоге саиііз Іоп&із ОІіГогтіЬиз (іетшп зиЬіеггапеіз;
саиіе егесіо ап^иіаіо сгсЬеггіте геігогзит зеіозо асиіеаіо; Гоіііз тетЬгапа-
сеіз Ьазіаіо ігіІоЬіз рашіигаііз Іоп^е аситіпаііз іпіегіогіЬиз іоп^іиз зирегіогі-
Ьиз Ьгеѵіиз реііоіаііз зиЬіиз ^Іаисіз, ра^іпа зирегіоге таг^іпе еі зиЫиз а(1
пегѵоз осЬгеіз реііоііздие адргеззе зеіиіозіз, Гоіііз ЯогаІіЬиз саиіідіз зиЬсоп-
ГогтіЬиз Іапсеоіаііз Ьазі ігипсаііз ѵеі гоіипсіаііз; осіігеіз тетЬгапасеіз зире-
гіогіЬиз заере ІітЬо ЪегЬасео огЬісиІагі раіепіе зеіиіі^его типіііз; Яогит Газ-
сіспііз ахіІІагіЬиз іегтіпаІіЬиздие 2—5 Догіз, реЯипсиІіз зеіозіз риЬезсепііЬиз еі
§1ап(1и1озІ8, асЪаепііз іпсіизіз оЬіизе ігі^опіз ІаеѵіЬиз ГасіеЬиз оѵаііз сопѵехіз.
На моховыхъ болотахъ. Трайциска начало Авг 1860 (цв. плод.), Труо-
тога 4 Авг. 1861 (цв., плод. Гленъ), Тунайча 3 Сент. 1861 (цв. плод.
Гленъ).
Изъ нижнихъ угловъ стебля, достигающаго 1—2 Фут. высоты, съ меж-
доузліями до 2 дюймовъ длиною, ниспадаютъ, почти до половины погружаясь
въ мохъ, длинныя, по большей части покрытыя листьями вѣтви, которыя
иногда коренятся, кончаясь обыкновенно соцвѣтіемъ; около Трайциска въ бо-
лотахъ такія соцвѣтія превращаются въ плоды, тогда какъ цвѣты на вер-
хушкѣ стебля остаются по большей части безплодными. Цвѣты имѣютъ до
1—2 лин. длины, воронкообразны. Покровные листики бѣлы, розовокрасны
на концѣ. Тычинки, числомъ 6, сростаются при основаніи (у мужскихъ цвѣ-
товъ на концѣ). Пестикъ одной длины съ цвѣткомъ, со средины распадается
на двѣ тонкія вѣточки; рыльце точкообразное. Прицвѣтники кожисты, оваль-
ны, удливенно заостренные, самые верхніе на концѣ двураздѣльные. Зрѣлые
плоды внизу съ тупыми, вверху съ острыми боками, ихъ поверхность матовая
свѣтло-красно бурая.
Ближайшій видъ Р. казіаіо-ігіІоЬит Меізѳп въ Аппаі. пшз. Ьи§(і. Ьаі.
II, р. 62, который мнѣ извѣстенъ изъ Хакодате; онъ отличается короткими
— 185 —
сидячими заостренными листьями, у которыхъ не видно нервовъ, множествомъ
маленькихъ цвѣтовъ и отсутствіемъ своеобразныхъ побѣговъ нашего вида..
Однако я не вполнѣ убѣжденъ въ самостоятельности моего вида, такъ
какъ найдены были экземпляры изъ Мануэ въ Августѣ 1860 (цв. плод.) и
изъ Туная въ Сентябрѣ 1860 (плод.), которые представляютъ нѣкоторый пе-
реходъ къ Р. казіаіо-ігіІоЬит, такъ какъ соцвѣтіе болѣе богаты цвѣтами и
верхніе цвѣтки меньше и не безплодны.
383)	Роіу&опшп Сопѵоіѵиіиа 1. Мах. п. 631.
Сорная трава въ огородѣ русскаго поста Куссунай въ срединѣ Августа
1860 (плод.).
384)	Роіувопшп дшпеіогпш Ъ. Мах. п. 632.
Въ Еуссункотанѣ 13 Августа (плод. Гленъ).
385)	Роіу&оппт васЪаІіпепзе. Е. всЬшібі іп Мах. п. 634. Ке^еі СагіепЯ.
1864, р. 68, і. 429.
Й.Ьі2отаіе Іоп^е герепіе зиЫі^позо (іі^ііит сгаззо гиЬго-Гизсо ргоГипЯе
зиісаіо агіісиіаіо, саиІіЬиз іпГга гесііз зирга Яехиовіз.
Въ южной части Сахалина, къ югу отъ Пайкассабусси и Нотозама, при
подошвѣ склоновъ, обращенныхъ къ морю, во не на самомъ берегу; обра-
зуетъ кусты выше человѣческаго роста, которые тянутся длинными полоса-
ми; также встрѣчается часто въ заликѣ Анива и въ доливѣ р. Уро, притокѣ
Онненаи (Гленъ), цвѣтетъ въ Августѣ, зрѣлые плоды въ Сентябрѣ.
386)	Роіузошші роІушогрЬшп Ьей. Мах. п. 635.
Ѵаг. длѵагісаіит, сапіе Ьптііі гатіздпе Шѵагісаіів Яехпозіз еі осЬгеа
(Іепзе рпЬезсепіе, іоіііз оѵаіо Іапсеоіаііз таг^іпе геѵоіпііз зирга §1аЪгіз зиЬіиз
(іепзе Гиіѵо-рііозіз, саіусе та]изси1о, асЬаепіо іпсіизо.
Между Вяхту и Тыкъ 28 Сентября 1860 (плсд. Гленъ), Нгыдъ на сѣ-
верной оконечности въ Мартѣ 1861, съ опавшими плодами (Гленъ).
Роіу&оппш ІѴеугісЬіі Е. 8сЬті(1і іп Мах. п. 636.
Роіу^атпт; Яогез Гетіпеі зераііз егесііз асЬаепіо адргеззіз, тазспіі зе-
раііѳ раіиііз §егтіпе тіпиіо зіегііі; асЬаепіа таіпга іпЯаіа гозеа ігіаіаіа са-
Іусет абргеззит ріиз ігіріо зирегапііа ГасіеЬиз ріапіз пііібіз оЬоѵаііз арісе
оЬіизіЬзсиІіз Ьазі аііепиаііз, зетіпе 1оп§е итЬіІісаіо ігідиеіго асиіо ГасіеЬиз
оѵаіо-ігіап^иІагіЬиз пі^го-Гизсіз ги^иіозіз.
Встрѣчается часто на травянистыхъ склонахъ къ югу отъ Дуй, цвѣтетъ
въ Іюнѣ и Іюлѣ, зрѣлые плоды въ Августѣ. Волокнистый корень мѣшаетъ
воздѣлыванію пашенъ (Мицуль).
Прекрасное растеніе Высотою до 4 футовъ, особенна* красивы аденскіе
экземпляры съ плодами прекраснаго розово-краснаго цвѣта. Въ то время,
когда я установилъ этотъ видъ по немногимъ экземплярамъ, собраннымъ
— 186 —
Вейрихомъ, я видѣлъ только нѣсколько штукъ неразвитыхъ плодовъ, ко
торыхъ я считалъ уродливыми, такъ какъ мнѣ были неизвѣстны столько
большіе сѣмянки у Роіудопит и въ тоже время я дѣйствительно наблюдалъ
уродливые плоды у Р. роіутогркит. Оказывается однако, что растеніе это
полигамное или почти двудомное, такъ какъ на мужскихъ экземплярахъ (един-
ственныя, которыя я видѣлъ въ то время) встрѣчаются нѣсколько женскихъ
цвѣтковъ; женскіе же экземпляры состоятъ почти исключительно изъ жен-
скихъ безъ тычиночныхъ цвѣтовъ. Зрѣлые плоды имѣютъ въ длину 3 линій
и въ ширину двѣ, длина сѣмянъ равняется I1/* линіи, а ширина ихъ
вдвое меньше.	1
Можно было бы отдѣлить это растеніе отъ Роіудопит на основаніи ори-
гинальнаго строенія цвѣтовъ, но Р. длѵагісаіит съ плодами значительно
превышающими околоплодникъ, приближается къ нему отчасти. Сродство Р.
роіутотркит Іараікі^оііит съ нашимъ растеніемъ я прежде считалъ не вѣр-
нымъ; теперь же, осмотрѣвъ экземпляры изъ пролива Коцебу, я отказываюсь
отъ этого мнѣнія, такъ какъ приведенное растеніе имѣетъ такіе же узкіе
покровные листья и вздутые кожистые плодники какъ и наше.
388)	Еа^оругпш впіГгігіісозшп п. 8р.
Г. епйтиіісозпт, саиіе Ьазі деситЬепіе Іі^позо сіетит іп гатоэ егесіоз
ЬегЬасеоз раііідов зоіиіо, Гоііів реііоіаііз Іаіе ігіап^иіагі-согдаііз ап^иііз го-
іипдаіів; Яогит Газсісиііз ахіІІагіЪиз еі гасето Іоп^о іегтіпаіі рег іпіегѵаііа
сопзрісиа іпіѳггирііз; ДогіЬиз Іоп^іизсиіе редісеііаііз, редісеіііз Ггисіит та-
іигит зиЬзирегапііЬпз ГіІіГогтіЬиз, асЬаепііз регі^опіит зирегапііЬиз ап^иіів
іпсгаззаііз ГасіеЬиз ігіап^иІагіЬиз зіпиаіо-депіаііз (ЛепііЬиз 1—2).
А ргохіто Р. іаіагісо (ІіЙ’егі саиіе Ьазі деситЬепіе іі^пово, Гоііогит ап-
^иііз ЬазіІагіЬиз оЪіизіогіЬиз, ЯогіЬиз Іоп^іиз реіісеііаіів, асЬаепіогит ап§и-
Ііз ріегитцие ипідепіаііз, депііЬиз асиііогіЬиз зиЬ арісе ап^иіі етег^епііЬиз
роггесііз.
Заливъ (і’Езіаіп^ въ концѣ Іюля (цв. плод.). Найдено только два экземп-
ляра. Лежачій деревянистый стебель, длиною 2— 3 дюйма и толщиною въ
2—3 линіи, состоитъ изъ бѣлой древесины, окруженной сѣрою корою. Начи-
ная съ самыхъ нижнихъ междоузлій, выступаютъ изъ пазухъ листьевъ пучки
цвѣтовъ, которые выше принимаютъ Форму кистей. Сходство съ Р. іаіагісит
такъ велико, что нашъ новый видъ можно разсматривать, какъ древесную
разновидность послѣдняго.
ВАЛТАЬАСЕАЕ.
389)	ТЪеяішп герепв Ьед. Я. гозз. III, р. 539. Еі. Ьаіс. ДаЬ. 11. 2, р. 77.
Дуй на скалахъ, въ срединѣ Іюня (цв.); Циснеи 29 Августа 1861 (съ
опавшими плодами Гленъ).
—187 —
ТНТМЕЬАЕАСЕАЕ.
390)	Варіше кашізсЬаііса. Мах. и. 644. Махіш. іп Ве^еі Сагіепй, 1866
р. 34.
Ріоіиш Газсісиііз соеіапеіз ІаіегаІіЬиз раисійогіз, ДогіЬиз зиЬзеззіІіЪиз,
Ъгасіеіз пиіііз; регіапіЬіі Іасіпііз іиЪо (Іиріо ЪгеѵіогіЪиз егесіо-раіиііз оѵаіів
асиііз, зіатіпіЪиэ іпсіизіз; регі^опіо (іеЯогаіо тетЪгапасео пііідо ^ІаЪеггіто
іоп^іішііпаіііег пегѵозо оѵаіо арісе сопзігісіо, (іетит Ъазі еі Цвейга Іаіегаіі
зоіиіо десідио.
На горахъ. Дуй въ началѣ Мая 1861 (безцв. Гленъ); 30 Мая (цв. и
отцвѣтш. Гленъ), въ началѣ Іюня (отцвѣтш.); Аркай въ концѣ Мая 1861
(отцвѣтш. Гленъ); Сумаокотанъ 7 Сентября 1861 (зрѣл. плод. Гленъ).
Трубка вѣнчика зеленая, съ зеленовато-желтыми концами. Цвѣты на
короткихъ ножкахъ, собраны въ небольшіе пучки изъ 4—5 цвѣтовъ въ пазу-
хахъ листьевъ (Гленъ на этикеткѣ).
Маленькій не вѣтвистый, нѣсколько стелющійся кустарникъ высотою
1—2 футовъ.
АКІ8 ТОЬОСНIАСЕ АЕ.
391)	Авагиш 8іеЪо1ді Мід. Ргоі. р. 66. Махіт. (ііа^п. рі. поѵ. ]ар. (іес. X.
А. Ъеіегоігороідез Р. 8сЪті(1і Н. засЬаІ. п. 375.
Въ хвойныхъ лѣсахъ во мху. Дуй въ концѣ Мая 1861 (цв. Гленъ), 21
Іюля 1861 (плод. Гленъ); Аркай въ началѣ Іюня 1860 (цв.) 8 Августа 1860
(зрѣл. плод. Гленъ).
ЕМРЕТВ АСЕ АЕ.,
392)	Ешреігиш пі&гит Ь. Мах. и. 646.
Очень распространенъ по всей области, на болотахъ, пескахъ и на го-
лыхъ береговыхъ возвышенностяхъ (напр. между Куссунаемъ и Наіоро); также
на восточномъ берегу (Лопатинъ).
СГРИЫРЕКАЕ.
393)	9иегси8 топ^оііса ЕізсЬ. Мах. п. 655.
Къ югу отъ залива д'Езіаіп^ на склонахъ и на опушкахъ лѣсовъ. Зрѣ-
лые плоды въ Сентябрѣ. Листья нѣсколько шире, чѣмъ на Амурскомъ.
8АЫСІИЕАЕ.
394)	8а11х ш&сгоіеріз Тигся. РІ. Ъаіс. <1аЬ. II, 2, р. 98. Апйегѳв. пюпо§г.
8а1. р. 52, і. Ш, 33. 8. Ъгасіеоза Тигся. Рі. осЬоі. п. 275.
— 188 —
Атепііз соеіапеіз; Гетіпеіз ]ппіогіЪпз роііісагіЪиз Ііпеагі-оЫоп^із Не-
хиозіз рейипсиіаііз Гоііаііз, Ьгасіеіз оѵаІі-оЪІоп^із тетЪгапасеів арісе гоіип-
(іаііз таг^іпе сіііаііз ^егтеп отпіпо атрІесіепііЪиз раіііде Яаѵіз, зіуіо Ъгеѵі
зіі^таііЪиз ргоГипНе Ъірагііііз; атепііз тазсиііз эиЪзеззіІіЪиз Ъазі здпатаіів
ѵеі Гоііо ипо аііегоѵе зиГГиНіз ІіпеагіЪиз роііісагіЪиз ѵеі иііга, ІаііЙогіз,
Ъгасіеіз раіиііз тетЪгапасеів ЙаѵезсепііЪиз таг^іпе зирегіоге ЬагЪаіо сіііа-
ііз саеіегит ^ІаЪгіз, зіатіпіЪиз 5 Газсісиіаііз.
Еоіііз іп агЪоге васкаііпепзі зиЪіпіе^еггітіз гатіздие Гга^іІіЪив тіпиз
^ІаисезсепііЪиз циат іп агЪоге Наигісо.
Въ долинѣ Аркаи 27 Мая 1861 (ц Гленъ), Гленъ наблюдалъ так-
же въ долинѣ р. Хаспо въ концѣ Августа 1861 и въ долинѣ р. Наіоро къ
югу отъ Куссуная въ Сентябрѣ 1861. Высокое дерево съ сѣро-желтой, нѣ-
сколько трещиноватой, почти гладкой корой.
395) 8а1іх сагйіорЪуІІа Тгапіѵ. еі Меу.
по$г. 8а1іс. р. 37, і. III, 25.
Въ долинѣ ручья Аднги о 5 Іюл
размѣро ъ.
іп ЕІ. осііоі. п. 274. АпНегвэ. то-
1860 (плод.) Дерево значительныхъ
396)	8а1іх ргасеох Норре. Мах. п. 658!
Еоіііз оЪІоп^із Ъазі зпЪгоіипйіз рагіе іпГегіоге заере іпіе^еггітіз, біірц:-
Ііз зетісогНаііз Непіісиіаііз ііадие та^із аН 8. НарЬпоіНеат Ѵііі. ассеНепз.
По рѣкѣ Аркай въ видѣ кустарника ъ 2 сажени высотой, 6 Августа
1860 (Гленъ безплод.); 27 Мая 1861 (ц Гленъ); Наіоро ъ началѣ ок-
тября 1860 (Гленъ, безплод.), Труотога 4 Августа 1860 (безпл. Гленъ).
397)	8а1іх ѵішіпаііз Ь. Мах. п. 659.
Часто на берегахъ рѣкъ. Аркаи 27 Мая 1861 (цв. Гленъ); Дуй въ
срединѣ Іюня 1860 (зрѣл. плод.), 28 Іюля (безпл. Гленъ); Труотога 4 Ав-
густа 1861 (безпл.) Сіянча 11 Сентября 1861 (безпл. Гленъ).
398)	8а1іх зіірпіагіз 8т. ех Тгапіѵ. іп Мах. п. 660. 8. ораса Апйегзз. іл
зсЬей. Ъогі. Ъоі. Реіг.
Еоіііз іппіогіЪпз зпЪіпз зегісеіз, айпІііогіЪпз ^ІаЪеггітіз впЪіпз ^Іапсів,
атепііз таіпгіз Ъаві зпЪГоІіаііз сарзиііз еіоп^аіо-сопісіз зіуііз йітійіат сар-
зиіат поп аедпапііЪпз, зіі^таііЪпз дпйт іп ріапіа атигепзі ЪгеѵіогіЪиз іп-
іе^еггітіз ѵеі арісе етаг^іпаііз.	И
Ргохіта 8. идепзіз Тгапіѵ. іп ЕІ. осЬоі. р. 81 поп пізі зіі§|ца|іЪцб іоп-
^іогіЪиз діЙГеге ѵідеіиг.
Дуй, около рѣки въ началѣ Іюня 1860 (плод.); 29Іюля (безпл. Гленъ);
Аркай 9 Сентября; Танги 18 Сентября (безпл. Гленъ); Куссунай 3 Іюля
1860 (безпл. Брылкинъ); Т^най 9 ІюіА 1861 (безпл. Гленъ).
Прилистники видны не у всѣхъ экземпляровъ, листі*^ м цвѣтныхъ по-
бѣгахъ шире, чѣмъ на безплодныхъ. относительно коіЪрыхъ я ц не убѣж-
- 189 —
денъ, принадлежатъ ли они сюда) и съ цѣлымъ краемъ; безплодные4 длин-
ные, линейно-ланцетные, по краю слегка зубчатые, съ длинными ланцетны-
ми зубчатыми прилистниками, которые выходятъ за черешкомъ листа. Коро-
бочка длиною въ 2 линіи, покровныя чешуйки нѣсколько выше основанія ко-
робочки. Желѣзки длиннѣе цвѣтоножки.
399)	8а1іх засЪаііпепзів п. 8р.
8.	агЪогеа согіісе Гпьсо пііібо, гатіз ]ипіогіЬиз риЬезсепііЬиз; Гоіііз еі-
Ііріісо-Іапсеоіаііз Ьазі аііепиаііз арісе ргобисіа оЬіизіизсиІіз, іпіе^еггітіз соп-
соІогіЬпз, зпрга рагсе айргеззе рііозіз зиЬіиз ѵіх раІІісііогіЬиз зиЬзегісеіз; атеп-
ііз соеіапеіз Ьгеѵііег ребипсиіаііз Ьазі ріегитдие 2—3 Гоііаііз ІіпеагіЬиз роі-
ІісагіЬиз, Ьгасіеіз Гизсіз Ьазі ѵігібіЬиз оЫоп^о-оѵаііз Іапаііз регзізіепііЬиз,
оѵагііз Ьгеѵіззіте ребіееііаііз (ребіееііо ^Іапсіиіа Ьгеѵіоге) оѵаііз сопісіз 1"'
Іоп^із зегіееіз, зіуіо Іоп^іззіто ШіГогті оѵагіит зиЬаедпапіе, зіі^таііЬиз Ьге-
ѵіЬиз ’/з зіуіі рагіет аедиаеііЬиз ІіпеагіЬиз іпіе^еггітіз ѵеі етаг^іпаііз.
Атепііз Ьазі Гоііаііз соеіапеіз, зіуіо Іоп^іззіто оѵагіит оѵаіо-сопісит
аЬгиріе аситіпаіит зиЬаедпапіе, Гоіііз сопсоІогіЬиз аЬ аГйпіЬиз 8. вііриіагі
атигепзі (ораса Ап<1.) еі ибепзі Тгаиіѵ. (ііІГегі.
У поста Дуй при ручьѣ, въ началѣ Іюня 1860, съ листьями и разви-
тыми мужскими и женскими сережками; дерево средней величины почти съ
8. Саргеа. Долина Аркая 27 Мая 1861 (цв. Гленъ).
Женскія сережки гуще и короче, чѣмъ у предъидушаго вида, покров-
ныя чешуйкц вдвое короче коробочки, длинные волоски чешуекъ достигаютъ
основанія пестика. Листья съ обѣихъ сторонъ почти одинаково зеленаго цвѣ-
та, въ молодомъ возрастѣ покрыты внизу шелковистыми волосками. У трехѣ
сосѣднихъ Формъ 8. исіепзіз, ораса и заскаііпепзіз на безплодныхъ побѣгахъ
нижняя половина молодыхъ листьевъ весьма характерно закручена по краямъ.
400)	8а1іі Саргеа Ъ. Мах. п. 661.
На возвышенностяхъ вдоль всего берега, цвѣтетъ въ концѣ Мая, въ на-
чалѣ Іюня являются развитыя плодовыя сережки.
401)	8а1іх Ьаяіаіа 1., Апбегзз. шопо^г. 8а1. р. 170?
Между мысомъ Ванди и Вяхту въ видѣ кустарника высотою въ 5 футовъ
22 Сентября 1860 (бейпл. Гленъ).
Ргйіі'соза, Гоіііз оЬоѵаіо-Іапсеоіаііз Ьазі аііепиаііз орасіз таг^іпе гетоіе
аеггиіаііз, зеггаіигіз іпбехіз, гатіз гиГезсепііЬиз ^еттізде ^ІаЬгіз, зііриііз
тіпиііз сабисіз ІапсеоІаіійГвеггиІаііэ.	і
402)	8а11х сіпегеа Ь. АпЛегзв. топо^г. 8а1. р. 71?
Въ тундрѣ между Вяхту и Тыкъ 28 Сентября 1860 (съ опавшими се-
режками Г ленъ).1'
Низкій рѣдкій кустарникъ, съ кожистыми съ низу шерстистыми листьями,
— 190 —
длиною около 3/< дюйма, вершина листа косо вытянутая, кора трещиноватая,
краснобурая, шелушистая.
Вообще видъ этотъ близокъ къ 8. аигііа, но скорѣе долженъ быть от-
несенъ сюда по волосистымъ почкамъ и молодымъ побѣгамъ; опавшія сереж-
ки имѣли въ длину 11/і дюйма.
403)	Рориіпв ігетиіа Ь. Мах. и. 665.
На горахъ близъ Дуй 19 Іюля 1860 (безпл. Гленъ).
404)	Рориіпв впаѵеоіепв Різсіі. Мах. п. 666.
Кое-гдѣ въ долинахъ рѣкъ. Дуй 12 Іюня 1861 (плод. Гленъ). Часто въ
долинѣ Поро'наи въ видѣ большихъ деревьевъ; на р. Нитуй 9 Іюля 1872
(плод. Мицуль).
ИВТ1САСЕАЕ.
405)	ГГгііса Лоіса Ь. Мах. п. 669.
Покрываетъ иногда большія полосы земли въ долинахъ рѣкъ. Дуй 10
Іюня 1860 (цв.); Куссунай 3 Іюля 1860 (плод. Врылкинъ).
ІТЬМАСЕАЕ.
405) Гітив шопіапа ТѴііЬ. ѵаг. Іасіпіаіа Тгапіѵ. іп Мах. п. 671.
Въ долинахъ рѣкъ. Аркай 27 Мая 1861 (цв. Гленъ), 15 Іюня (плод.);
Дуй 12 Іюня 1861 (цв. Гленъ); Наіоро, Уро (безпл. Гленъ). Въ юго-вос-
точной части Сахалина въ долинѣ Уро составляетъ наибольшую часть лѣс-
ныхъ деревьевъ.
407)	Пшпа сатрезігів 8т. Тгапіѵ. іп Мах. п. 672. Ѵаг. Іаеѵіз ѴГаІр.
Гоіііз зпЪіпз іп ахііііз іпіегбпт ЬагЬаііз.
Тауро 20 Іюля 1860 (безпл.), Наіоро 5 Октября 1861 (безпл. Гленъ);
Сіянча 10 Сентября (безпл. Гленъ). Ѵаг тауог. УѴаІр. гатів виЪегозіз.
Тгапіѵ. 1. с. р. 248. Сіянча 10 Сентября 1861 (безпл. Гленъ).
408)	Веіиіа аІЪа Ь. іуріса Тгапіѵ. Тгапіѵ. іп Мах. п. 674.
На югѣ въ низменностяхъ, на сѣверѣ чаще на горахъ, цвѣтетъ въ Маѣ,
зрѣлые плоды въ Іюлѣ и Августѣ.
409)	Веіиіа Егтаиі СЬат. Тгапіѵ. іп Мах. п. 676.
Часто на горахъ, выше пояса хвойныхъ лѣсовъ; на сѣверѣ также въ бо-
лѣе низкихъ частяхъ склоновъ. Зрѣлые плоды въ Августѣ.
410)	Веіиіа МШешІогІНі Тгапіѵ. еі Меу. Тгапіѵ. іп Мах. п. 679 ѵаг.
соттппіз Тгапіѵ.
— 191 —
На болотахъ между Хои и Вяхту 22 Сентября 1860 (плод. Гленъ).
411)	Веіиіа папа Ь. ѵаг. зіЪігіса ЕІ. гозз. III, р. 654. ЕІ. осЬоі. п. 294.
На болотѣ между Хои и Вяхту 21 Сентября 1860 (плод. Гленъ).
412)	Аіпавіег Ггпіісозпз Ьей. Тгапіѵ. іп Мах. п. 680.
Повсюду особенно на сѣверѣ и по болѣе холоднымъ склонамъ, часто
древовиденъ, цвѣтетъ въ концѣ Мая.
413)	Аіпив іпсапа К. ѵаг. Ъігзпіа Ьеб. Тгапіѵ. іп Мах. п. 681.
Часто по берегамъ рѣкъ; въ Куссунаѣ ее наблюдали въ цвѣту уже въ
концѣ Апрѣля.
МТВІСАСЕАЕ.
414)	Мугіеа ваіе Ъ. Мах. п. 682.
Въ бухтѣ между Хои и Вяхту 21 Сентября 1860 (плод. Гленъ); Кус-
сунай 3 Іюля 1860 (плод. Брылкинъ), 25 Апрѣля, 10 Мая 1861 (цв.
Брылкинъ); Труотога 4 Августа 1861 (плод. Гленъ); долина Ноторо въ
Ноябрѣ 1871 (плод. опавш. Мицуль).
Еоіііз гатіздпе заеріпз сапо-рпЪезсепііЪиз.
СОЯ1ГЕВ.АЕ.
415)	Тахпз Ъасеаіа Ъ. ѵаг. шісгосагра. Тгаиіѵ. іп Мах. п. 683!
Разсѣянъ въ лѣсахъ къ югу отъ Дуй и Аркая, образуетъ иногда на го-
рахъ длинныя изгороди, напр. у Нубурино (въ концѣ Августа 1860 плод.).
Въ нѣкоторыхъ мѣстахъ я видѣлъ деревья въ толщину человѣка, но всегда
съ короткимъ стволомъ, напр. близъ Тауро 20 Іюля 1860.
416)	АЪіев ѴеіісЫ Ъіпді. Миггау Ріпез ап(1 Еігз о! Яарап, р. 39 Г. 69 — 78.
Махіт. Бес. I рі. Іар. іп ВиІІ. зсіепі. X, р. 487. Табл. IV фиг. 13—17.
Ѵаг. заскаііпепзіз Ыііз регеппіЬпэ ІіпеагіЬпз оЬіпзіз оЬзоІеіе Ьібепіаііз
зеввіІіЪпэ Ьазі Нехпозіз зиЬбіІаіаііз ріапіз зиЬроПісагіЬиз зпЬіпз сагіпаііз иі-
гіпдие іпіга сагіпаш еі таг^тет Ііпѳа аІЪа іпзігпсііз согіасеіз арргохітаііа
<1ізіісЬІ8, рЬуІІпІіз ігапзѵегѳе огЬіспІагіЬпв, риіѵіпііѳ рготіппіів гЬотЪоісіеіз
(ІеспггепііЬпѳ іп гатіѳ ^ппіогіЬиз рпЬеасепііЪпв; атепііз тазспіів?; зігоЪіІіз
ІаіегаІіЬив егесіів зеззіІіЬив суііпйгісіѳ оЬіпзіэ, здиатіѳ согіасеів Ъаві рейісе)-
іаііз (ребісеііо сипеаіо) арісе іаіе гепіГогтіЪив таг^іпе зирегіоге гоіипбаііз
іпДехіз риІѵегиІепіо-риЬегиІіз, ІаіегіЪиз тетЪгапасеів (іепіісиіоіів1 { Йеогаит
ваеріив іп Іасіпиіат ргобисііз, Ьгасіеа тетЬгапасеа Ъаві рейісеііо вдиатае
адпаіа аирга ІіЬега оЬсогсіаіа ѵеі вйЪогЪісиІагі таг&іпе (іепіісиіаіа арісе іп
— 192 -
сизрібет ѳдиатат еирегапіет ргобисіа; зетіпіЬиз ап^иіаііѳ сипеаііз аіа
аедиііоп^а ігапзѵегзе Іаііоге сіпегео-ѵіоіасеа.
А. ріапіа рената з’аропіса (ІііГегі Ъгасіеіз зетрег ехзегііз, ядиатіз ті-
погіЪиз таг^іпе іпЯехо риЬегиІіз, аіа зетіпит рагит Іоп^іоге.
Въ лѣсахъ по всему острову, особенно въ западной и южной части, гдѣ
это дерево, вмѣстѣ съ АЪіез ауапеизіз, составляетъ главную лѣсную породу.
Зрѣлые шишки найдены въ Сентябрѣ. Высокое дерево, съ прямымъ ство-
ломъ и свѣтло сѣрою гладкою корою. Верхушка острая. Вѣтви горизонталь-
ныя отъ тяжести нѣсколько вогнутыя внизъ, верхнія поднимаются къ самой
верхушкѣ, всѣ вообще развѣтвляются въ горизонтальной плоскости. Мелкія
вѣточки покрыты со всѣхъ сторонъ хвоей, отдѣльныя хвои такъ согнуты, что
являются почти двустрочными. Молодыя иглы снизу по обѣимъ сторонамъ
средняго возвышенія имѣютъ широкую полосу, покрытую какъ бы росою,
верхняя сторона съ продольнымъ желобкомъ не покрыта росою. У горизон-
тальныхъ вѣтокъ иглы, стоящія на верхней сторонѣ ихъ, такъ повернуты,
что нижняя сторона направлена къ землѣ, верхняя же къ небу. Шишки си-
дятъ прямо, на самыхъ верхнихъ вѣтвяхъ, на сторонѣ обращенной къ небу;
длина отъ 2'/з—3 дюймовъ, онѣ цилиндричны, съ обѣихъ сторонъ, нѣсколько
съужены и тупы. (Изъ записной книжки Глена).
Главный отличительный признакъ нашего растенія состоитъ въ строеніи
сѣмянъ и чешуекъ шишекъ. Основаніе чешуйки равно высотѣ ея; высота
всей чешуйки равна 4—4!/з линіи, ширина 6—7 линій. Верхній край чешуй-
ки кожистъ, нѣсколько вогнутъ, бураго цвѣта и густо обсаженъ тонкими,
прямостоящими волосками; боковыя края кожисты и зазубрены. Съ боковъ
чешуйки кзаду идутъ острые отростки, которые прилегаютъ къ основанію
ближайшей чешуйки. Сѣмена лежатъ открыто на спинной сторонѣ чешуйки,
по обѣимъ сторонамъ основанія, снабженнаго по срединѣ килемъ, длина ко-
тораго почти равняется длинѣ сѣмени. Послѣднее достигаетъ 2‘/з линій. Кры-
лышки сѣмени блестящаго сѣро-фіолетоваго цвѣта, ширина ихъ превышаетъ
нѣсколько длину сѣмени и доходитъ до 3 линій, вышина крылышекъ равняет-
ся 1/а—8/< длины сѣмени. Вершина покровныхъ листиковъ возвышается наЦГь
чешуйками листьевъ, чѣмъ съ перваго взгляда наша Форма отличается отъ
настоящей Л. ѴеііеМ. На рисункѣ Муррея (фиг. 75) Форма покровныхъ лис-
тиковъ, какъ у нашего растенія, т. е. къ вершинѣ ровной ширины, а книзу
съуживается. Экземпляры японскіе Максимовича имѣютъ очень расширенные
къ верху покровные листики, крылышки сѣмянъ уже и болѣе свѣтлаго цвѣта.
У Аашей ѵаг. заскаіімепзіз чешуйки шире на 1. линію и на столько же выше,
такъ что въ ширину онѣ кажутся менѣе узкими.
.417) АЪіез (Иеіші и. зр. Табл. IV ф, 8—13.
Ватів зишогіЪпб риЪегиІіз, іоіііз шкіідие ѵегэіз гі^іЦів ѣгеѵіизсиііз зиг-
аит іпЯехіа оЪіивіз іеіга&опіз иігіпдце сагіпаііѳ зирегле ^ІапсевсепііЬиа виЪ-
—193 —
іиз ѵігіЯіЬпз, рЬуІІиІіз гЬотЬеіз, риіѵіпів рагіе іпГегіоге Яѳргевва (іесштепіі.-
Ьиз, зирегіоге зпЬрегрепдісиІагі-ргоігасіа ругіГогті арісе іпНѳха; сопіе (ІеДе-
хіз ѵеі егесііз оЫоп^із, Ьгасіеіз оѵаіо-іапсеоіаііз асиііз таг^іпе еговіз рег-
зізіепііЬиз, 1 /«-здиатае ГгисііГегае аедиапііЬиз; здиатіз ріапіизсиііз оЬоѵаіо-
огЬісиІатіЬиз, Ъазі аііепиаііз, арісе іепиіогі егозо-ЯепіісиІаііз, эетіпит аіа
оЪоѵаіа зетеп ірзит і1/* —2-р1о зирегапіе.
ІпіегтёЯіа іпіег А. Ьісоіогет Мах. 1. с. іп Виіі. зсіепі. X, р. 488 еі Л.
оЬоѵаіат ЬеЯ. а ргіогі сІііГегі здиатіз таг^іпе іепиіогіЬиз, Ьгасіеіз регзізіеп-
ііЬиз, зетіпит аіа арісет ѵегзиз Іаііоге, риіѵіпіз егесііз ругіГогтіЬиз арісе
ргосіисіа іпііехіз пес асіргеззіз ап^иіаііз, Гоіііз оЬіизіз, гатіз риЬезсепііЬиз.
АЬ А. оЪоѵаіа ргохіта ЯіЯегі Гоіііз, риіѵіпіз ругіГогтіЬиз, зциатіз, зе-
тіпит аіа Ьгеѵіоге Іаііоге.
Схожа какъ съ А. Ысоіог, такъ и съ оЬоѵаіа. Сходные признаки съ пер-
вой представляютъ: 1) иглы гладкія съ верхней стороны; по обѣимъ сторо-
намъ средняго ребра иголъ видны 5 — 6 рядовъ устьицъ; 2) болѣе свѣтлая
окраска верхней части чешуекъ. Листовыя подушки имѣютъ своеобразное
строеніе, бросающееся въ глаза; онѣ перпендикулярно возвышаются надъ
вѣтвями почти на одну линію, при основаніи грушевидно вздуты, и на вер-
шинѣ перегнуты впередъ (что замѣчается и у А. оЬоѵаіа но безъ груше-
виднаго вздутія). Видна только выдающаяся часть листовой подушки; она
рѣзко отграничена отъ основанія нижней части, которая у нашего вида какъ
и у Л. оЬоѵаіа покрыта коротенькими волосками. Овальныя шишки имѣютъ 2
дюйма въ длину.
Въ южной части Сахалина. Въ негустыхъ лѣсахъ въ низменностяхъ
Труотога и Типессани, въ Августѣ 1861 (плод. Гленъ).
Дерево средней величины, толщиною рѣдко болѣе 1 Фута, съ сѣрой лис-
товой растрескавшейся корою. Куски коры больше, чѣмъ у Рісеа ауапепзіз и
съ болѣе засохшими краями. Вершина дерева тупая. Вѣтви горизонтальныя;
старыя выгнуты внизъ. Хвоя имѣетъ вообще мрачный видъ (Г ле н ъ въ зап.).
418) АЪіев а]апеп8Із ГівсЬ. Мах. п. 686.
А ргохіта А. |егоепзі 8іеЪ. еі 2исс. Я. ^ар. р. 19, і. 110, Ьгасіеіз
здиатагшп Ьазі аециііаііз пес е Ьазі аііепиаіа гЬотЬео-зраіЬиІаііз ЯііТеге ѵі-
(Іеіиг. Гоііа еі іп повіга оЬіиза ѵеі арісе зріпезсепііа оссиггипі.
Самое обыкновенное лѣсное дерево въ западной и южныхъ частяхъ Са-
халина, встрѣчается также нерѣдко въ сѣверной и восточной частяхъ.
Молодые годовалые побѣги дѣлаются уродливыми отъ укола насѣкомыхъ
и принимаютъ Форму своеобразныхъ шишекъ. Нѣчто подобное видно на вы-
шеупомянутомъ изображеніи въ Ріога даропіса. Айнское названіе Сунги,
которое по словамъ Зибольда относится къ А. іегоепзіз, употребляется на
Сахалинѣ для обозначенія А. ауапепзіз.
— 194 —
4ІЛ1) Ьагіх йакпгіса Тигсз. Мах. п. 687.
Главное лѣсное дерево въ сѣверной и восточной частяхъ острова, встрѣ-
чается часто также въ низменностяхъ до залива Анива. Айнское названіе
Куи (тождественное съ гилякскимъ) Зибольдъ приводитъ для своей Ь.
Іеріоіерщ которую онъ ошибочно приводитъ изъ сѣверной части Японіи.
420)	Рішш (СетЬга) рптЦа Раіі. Ве^еі, ВасЬ шмі Негсіег рі. Рапі. п.
54.	Мах. п. 688.
Повсюду на болѣе высокихъ горахъ и на болотистыхъ низменностяхъ,
вышиною часто 2 сажени и болѣе; развѣтвляется всегда съ самаго основанія.
421)	Зппірегиз даѵигіса Раіі. Тгаиіѵ. іп Мах. п. 691.
Разсѣянъ по прибрежнымъ скаламъ къ югу отъ залива (ГЕзіаіп^.
422)	Іппірегпз сошшипіз Ь. Тгапіѵ. іп Мах. п. 692! РІ. осЬоі. п. 3031
Вассіз іоііа аедиапііЬиз ѵеі ііз ЬгеѵіогіЬиз, Гоіііз зегарег Геге сигѵаііз,
гатіз Ггиіісіз сІеситЪепііЬиз.
Дуй, на приморскихъ скалахъ, 29 Іюля 1860 (плод. Гленъ); между
Хои и Вяхту 21 Сентября 1860 (плод. Гленъ); Тауро 20 Іюля 1860 (плод.);
Тунайча 3 Сентября 1861 (плод. Гленъ).
Экземпляры изъ Тауро и Тунайча имѣютъ болѣе длинныя прямыя иглы,
другіе же именнб сѣверные, близъ Хои, отличаются отъ папа, Ъ. только
болѣе широкой хвоей.
АКАСЕАЕ.
423)	Саііа раіизігіз Ь. Мах. п. 694.
При устьѣ Ссуссуи 8 Августа 1861 (плод. Гленъ).
424)	ЬузісЫЬіт катізсЬаііспт 8сЬоіі. Мах. п. 695.
Очень распространенъ по ручьямъ и по сырымъ мѣстамъ въ лѣсахъ,
цвѣтетъ въ Маѣ.
Корень составляетъ любимую пищу медвѣдей.
425)	Нішріосагрш Гоеіійив ЗаІівЪ. Мах. п. 696.
Разсѣянъ въ хвойныхъ лѣсахъ. Дуй въ срединѣ Мая 1861 (цв. Гленъ);
заливъ (ГЕзіаіпд въ концѣ Іюля 1860 (листья); Куссунай 15 Апрѣля 1861
(цв. Врылкинъ).
— 195 -
ТТРНАСЕАЕ.
426)	8раг&ашшп Іоп&іГоІіпш Тжгсж. К1. Ьаіс. (іаЬ. II, р. 170.
Въ озерѣ Трайциска, въ началѣ Августа 1860 (незрѣл. плод.),, Тунай
10 Іюля 1861 (цв. Гленъ).
ЕЕМИАСЕАЕ.
427)	Еешпа шіпог Е. Мах. п. 698.
Въ стоячей водѣ, близъ Туная, въ Сентябрѣ 1860.
428)	Еепша ігівпіса Е. Мах. и. 699.
Между Ктуснай и Мгачъ 14 Сентября 1860 (Гленъ безплод.).
429)	Врігодеіа роІугЬіга ВсЫеідеп. Мах. и. 700.
Въ озерѣ Трайциска въ началѣ Августа 1860 (плод.).
НА ЗАВЕАЕ.
430)	2овіега шагіпа Е. Мах. п. 701.
Встрѣчается часто выброшенною по всему морскому прибрежью, листья
шириною до */і дюйма.
431)	Роѣашо&еѣоп ^гатіпеив Е. Ег. Р. Ргоіепз Ьеіегоркуііпз СЬат. іп Ьіп-
паеа II, р. 202.
Ѵаг. ІОІІІ8 оптіЬиз зиЬтегзіз іепиіззітіз таг^іпе іпіе^еггітіз ІаеѵіЬиз
итіпіаіосгізріз зирегіогіЬпз реііоіаііз.
Тройциека въ началѣ Августа 1860 (плод.), Типессани 16 Августа 1861
(безплод. Гленъ).
432)	Роіашо$еіоп паіапв Е. ЕІ. гозз. IV, р. 23. ЕІ. Ьаіс. даЬ. II, 2, р. 158.
Въ маленькомъ прудѣ на горахъ близъ Дуй 30 Іюля 1860 (цв. Гленъ).
433)	Роіато&еіоп рнвііінв Е. ЕІ. гозз. IV, р. 29. СЬат. 1. с. р. 170.
Тунай въ стоячей водѣ, въ срединѣ Сентября 1806 (п$од.), Тунайча 3
Сентября 1861 (плод. Гленъ).
434)	Роѣато&еіоп рѳгГоІіаінз Е. Мах. п. 702.
Въ озерѣ тунайча 3 Сентября 1861 (плод.).
ЛТИС АСІНЕАЕ.
435)	Тгі^ІосЫп раіивіге Е. ЕІ. гозз. IV, р. 35. ЕІ. Ьаіс. даЬ. II. 2, р. 151.
Близъ моря, при подошвѣ мергельныхъ склоновъ, между Нярми п Чир-
ку мнай 12 Сентября 1860 (плод. Гленъ).
-196 —
436)	Тгі^ІосЬів тагііітпт Ъ. Мах. п. 703.
На поемныхъ лугахъ при устьѣ р. Дуй 21 Іюля 1860 (цв. Гленъ) Мор-
ской берегъ, близъ Танги, 18 Сентября 1860 (плод. Гленъ).
437)	ВсЬеисЬхегіа раіпвігіз Ь. ЕІ. гозз. IV, р. 37. РІ. Ьаіс. (ІаЬ. II, 2, р. 151.
На болотахъ близъ Труотога 4 Августа 1861 (плод. Гленъ).
АЫ8МАСЕАЕ.
438)	АИвта Ріапіа^о Ь. Мах. п. 701.
По ручью Куссунай, въ Іюлѣ, найденъ былъ всего одинъ разъ въ сре-
динѣ Августа 1860 (плод.).
ОЕСНІВЕАЕ.
ЕрЬірріапіЬпз поѵ. §еп. дезсг. Н. С. КеісЬепЪасЬ Ш.
РегаГйпіз Маіахібі 8ѵѵ., геседіі соіитпа ^гасііі агсиаіа, арісе иігіприе
ап^иіаіа, де ІаЬеІІі ип^ие аЪгиріа, апіЬега іегтіпаіі, роіііпііз ^ІоЪозів, Гоѵеа
зіі^таііса апііса атріа, ІаЬеІІо ип^иісиіаіо иігіпдие аигісиіаіо вей зітріісі-
іег оЫоп^о-Іі^иІаіо, арісе сопѳігісіо оЪіизо, вей аедиаіііег ап^ивіаіо оЪіиво,
Іашеііів ехігогзів ветіоЫоп^із, ехігогвит ІоЪиІаіів вей іпіе^еггітів ^етіпів іп
Ъаві пппс іпіецесіа рариіа ас пегѵо тедіапо сагіпаіо іпсгавваіо рег Ііпеат
тедіат дівсі ІаЬеІІі.
439)	ЕрЬірріапІЬив 8сЬті(М. ВеісЬЪ. 61. Еіога 1868 р. 34. Хепіа огсЬідас. II,
р. 138 і. 180 (1873). Таб. V. ф. 1—7. *)
Ріапіа іепиів тоііів, ЬаЪііи Сугіозіііиііз еі Асіапікі. ВЬігота іепие 61і-
іогте. Каті Ъаві іитіді іп редипсиіит саріііагет ивдие зрііЬатеит ехіепві,
Ъаві топорЬуІІі. Еоііит реііоіаіит оѵаіит оЫоп^итѵе Ъазі сипеаіо гоіипда-
іит вей согдаіит асиііизсиіит геііпегѵе. Редипсиіив ірве ѵа^іпів агсіів аси-
іів ^етіпів, арісе Іахе гасетовпз ЯогіЪпв диоЪив, ігіЬив, диаііиог. Вгасіеае
Ъуаііпае тіпиіае епегѵіае арісе ргаетогзае! Оѵагіа іигЪіпаіа редісеііаіа. 8е-
раіа оЪІоп^а. Тераіа Іі^иіаіа геіивіизсиіа. ЬаЪеІІит вирга девсгіріиш. Соіит-
па зирга девсгіріа. АпіЪега дергезво-тіігаеіогтіз Іосеііів вирегровііів. Роііі-
піа диаіета гоіипдиіа. Еіогев еі Гоііа іііів Сугіозіуіійіз гепі/огтіз В. Вг. зи-
Ъ.<е<ріа1ез.
Въ моховыхъ густыхъ лѣсахъ по всей области, за исключеніемъ мѣстно-
сти къ сѣверу отъ Дуив Цвѣтетъ въ Іюлѣ. Стебель вышиною въ 2—4 дюй-
ма, но слабый; цвѣты грязно-зеленаго цвѣта, какъ у Ьівіега. Корень вѣт-
вистый, тонкій, ползучій, усаженный тонкими волоконцами, которыми расте-
*) Латинское описаніе рода и вида было прислано мнѣ ивъ Гамбурга ' профессоромъ Рейхенба-
хомъ, которому я передалъ растеніе. Слѣдующее затѣмъ русское описаніе было набросано мною еще
прежде.
— 197 —
ніе прикрѣпляется къ игламъ еловымъ; послѣднія всегда плотно облекаютъ
стебель. При основаніи стебля выходитъ тонкокожистый листъ, съ гладкимъ
черешкомъ, длиною въ 1 дюймъ; листъ широкоовальный, при основаніи нѣ-
сколько сердцевидный, цѣльнокрайный, на вершинѣ закругленный, длиною
въ 9—10 линій, шириною въ 6—7. Надъ листомъ при основаніи стебля 1 —
2 кожистыхъ влагалища, которыя на верху имѣютъ овальную Форму или бы-
ваютъ притуплены. Стебелъ вышиною въ 2—4 дюйма, прямостоячій, тонко
нитевидный, довольно жесткій, гладкій, нѣсколько полосатый и несетъ на
вершинѣ кисть изъ 2—4 короткихъ черешковыхъ цвѣтовъ. Черешки цвѣтовъ
стоятъ вертикально длиною въ 1—I1/’* линіи и постепенно переходятъ въ об-
ратно конусообразно-яйцевидную завязь, которая, вмѣстѣ со всѣмъ цвѣткомъ,
наклонена нѣсколько впередъ. Прицвѣтники отходящіе, кожистые, длиною
отъ —1 линіи, кверху расширенные съ зубчатыми краями; зубчики не рав-
ной длины. Лепестки цвѣтка длиною въ І’/а линіи, гимностеніумъ въ 1 ли-
нію. завязь въ 3 линіи, губа вытянута въ 2 линіи. При основаніи губа ка-
жется членистою; она сидитъ тонкимъ цилиндрическимъ изогнутымъ кверху
черешкомъ на расширенномъ спереди основаніи гимностеніума; затѣмъ она
поднимается, становится шире и мясистѣе и имѣетъ съ каждой стороны пря-
мую закругленную лопасть; средняя часть между лопастями имѣетъ много
параллельныхъ продольныхъ складокъ. Кверху губа расширяется и перехо-
дитъ въ пустую, удлиненноовальную, цѣльнокрайную закругленную конечную
лопасть, имѣющую строеніе прочихъ покровныхъ листиковъ и равную по дли-
нѣ нижней части губы. Гимностеніумъ спереди изогнутъ, цилиндриченъ,
кверху нѣсколько расширенъ, тычинка лежитъ на коротко выдающейся но-
сочкѣ, она несетъ 4 желтыхъ пыльниковыхъ мѣшечка, въ которыхъ цвѣтне-
выя крупинки плотно соединены между собою клейкимъ веществомъ, вытяги-
вающимся въ нити. Два мѣшечка (наружныхъ) прикрѣплены довольно плотно
къ желѣзкѣ, сидящей на поверхности носочка, два другихъ легко отдѣляются
другъ отъ друга и прикрѣплены къ просколѣ, находящейся подъ носочкомъ и
покрытою на поверхности желѣзками. Эти мѣшечки сидятъ во время цвѣте-
нія такъ плотно на Ргозсоііа, что ихъ нельзя отдѣлить не разорвавши; они
являются на носочкѣ въ видѣ двухъ своеобразныхъ отростковъ.
440)	Саіурзо Ъогеаііз ЗаІізЪ. Мах. п. 706.
На моховыхъ лѣсныхъ долинахъ. Аркай 10 Іюня 1860 (цв.), 27 Мая
1861 (цв. Гленъ); Куссунай въ концѣ Мая 1861 (цв. Врылкинъ). На пе-
ревалѣ съ восточнаго берега на р. Тыми 1 Іюня 1868 (цв. Лопатинъ), на
р. Плый 27 Іюля 1872 (цв. Мицуль).
441)	ОгсЪіз агіяіаіа ГізсЬ. ЬіпДІ. зр. огсДіб. р. 262.
О. ІаііГоІіа у. Веегіп^іапа СЬаш. ЕІ. гозз. IV, р. 54.
На возвышенностяхъ Дуй въ концѣ Мая (цв.), Куссунай 20 Мая 1861
(цв. Врылкинъ). На восточномъ берегу.
— 198 -
442)	Нушпайепіа сопорвеа В. Вг. ЕІ. гозз. IV, р. 64. ЕІ. Ьаіс, <1аЬ. II, 2, р.
179.
На возвышенностяхъ близъ Дун ръ концѣ Іюня 1860 (цв.), 19 Іюля
1860 (цв. пл. Гленъ), Трайциска въ началѣ Августа 1861 (плод.).
443)	Оушпайепіа сиспііаіа ВісЬ. Мах. и. 707.
На песчаныхъ возвышенностяхъ. Трайциска, Куссунай въ Августѣ 1860
(цв.);. Иноскомонай 15 Августа 1861 (цв. Гленъ).
444)	Регпіагіа Гпзсезсѳпз Ыпбі. Мах. п. 708.
На мысѣ Чикай 5 Іюля 1861 (цв. Гленъ).
445)	РІаіапіЬега сЫогапіЬа Сизі. Мах. п. 709!
На горахъ, близъ Дуй; въ концѣ Іюня 1860 (цв.), 19 Іюня (цв. Гленъ);
Куссунай 4 Августа 1860 (отцвѣтш. Брылкинъ).
446)	РІаіапіЬега васЬаііпепзіз п. зр.
Р. іиЬегіЬиз ГизИогп іЬиз (іепве сапо-ѵіііозіз, саиіе егесіо Гоііово, Гоіііз
2 іпГегіогіЬиз та]*огіЬи8 ѵа^іпапііЬиз оѵаІіЬиз оЬіизіиесиІіз вирегіогіЬив Іап-
сеоіаііз асиііз ЬгасгеаеГогтіЬиз; зріса еіоп^аіа суііпбгіса (іепзівога, Ьгасіеіз;
Іапсеоіаііз асиііз іпГегіогіЬиз Йогез зирегапііЪиз зирегіогіЬиз ііз тіпогіЬизі
ДогіЪиз рго $епеге рагѵіз, ІаЪеІІо Ііп^иаеГогті зераііз */< Іоп^іоге, регі^опі
гіоіоііз оѵаіів оЪіизів, іпіегіогіЬиз диат ехіегіога сопзрісие тіногіЬиз, аніЬе-
Гае Іосиііз сопіі^иіз, гозіѳііо Ъгеѵі оЪіизо, саісаге Ііпеагі еіои^аіо §егтіпе
зездиііоп^іоге.
Труотога 4 Августа 1861 (цв. Гленъ); отъ 1—2 футовъ высоты.
А. ргохіта Р. 7іоІодІоЫі(іе Мах. I. с. и. 710 (іИГегѣ Гоіііб ѵігібіЬив іпіе-
гіогіЪиз оЬіиэіз, Ьгасіеіз тіногіЬиз.
Самый наружный и верхній листъ цвѣточнаго покрова и два внутрен-
нихъ боковыхъ стоятъ вертикально вокругъ гимностеніума; первый съ отог-
нутыми назадъ краями; оба боковыхъ наружныхъ отогнуты, губа загнута
впередъ: всѣ бѣлаго цвѣта. Шпора зеленоватая, особенно на вершинѣ, ты-
чинки сближены книзу нѣсколько расходятся. Цвѣты душистыя (Гленъ).
447)	Ріаіапіііега іірпіоібез ЫшП. Мах. п. 711. ЕІ. осЬоі. п. 309!
ТиЪегіЪиз Ъіпіз еіоп^аіо ГизіГогтіЪиз риЪезсепііЪиз.
Встрѣчается часто на моховыхъ болотахъ. Вяхту 21 Сентября 1860
(плод. Гленъ); Трайциска въ началѣ Августа 1860 (цв ); Куссунай 15, 20,
25 Іюля 1860 (цв. Брылкинъ); Труотога 2 Августа 1861 (цв. отцвѣтш.
Гленъ). На р. Плый 28 Іюля 1872 (цв. Мицуль).
Верхніе листики цвѣіЬчнаго покрова стоятъ прямо и наклонены другъ
къ другу шлемообразно, три нмйихъ отклонены внизъ, два боковыхъ откло-
нены назадъ и всѣ они желтовато-зеленаго цвѣта. (Глёнъ въ зап.).
199-
ВеісЬіі ісои. въ Й. §егт. ошибочно рисуетъ наше растеніе съ бѣлыми
цвѣтами, потому что они всегда зелены. А. втау, говоритъ даже о красно-
ватомъ оттѣнкѣ.
448)	РІаіапіЬега орЬгуйіоійея п. 8р.
Р. (р. ІаЬеПо ішііѵізо Ьіікіі.) ІиЬегіЬиз Ъірагііііз ап^изііе іизіГогшіЬиѳ,
саиіе Іеѣиі ѵіх ребаіі, Гоііо іпбшо заііз аііе (поп іпГга іегііат рагіет саи
ііз) йГЙхо оѵаіі тетЬгапасео арісе тисгопаіо Ьазі согбаіа зиЬатрІехісаиІі,
ІОІІІ8 зирегіогіЬиз 1—2 бізіяпііЬиз оѵаіо-іапсеоіаііз ЪгасіеаеГогтіЬиз; зріса 1і-
пеагі Іаха 6—10 Йога, Ьгаеіеіз оѵаіо іапсеоіаііз Ьазі зиЬсогсіаііз раіиііз іпг
йтіз ехсеріів диат Йогез ЬгеѵіогіЬиа; ЙогіЬив ѵігійіЬиз, ІаЬеПо ап^изіе ііпеа-
гі іпіе^еггіто регі^опіо 1/« — ‘Л іоп^іоге, саісаге Ііиеагі гесіо ^егтеп аеци-
апіе ѵеі рагит зирегапіе, регі^опіі іоііоііз іпіегіогіЬиз ІаіегаІШиз ех оѵаіа
Ьазі Ііпеагі-іапсеоіаііз аситіпаііз Гоііоіит ехіегпит зирегит егесішп Іаіе
оѵаіиш оЬіизіивсиІит зиЬзирегапііЬив, іоііоііз ехіегтз ІаіегаІіЬиз (іейехіѳ Іі-
пеагіЬиз; апіЬегае Іосиііз йізіапііЬиз Ьазі йіѵег^епііЬиз, соппесііѵо іаіізэіто
арісе етаг$іпаіо, гозіеііо Ьгеѵіззіто Іаіе ігіап^иіаіо, ^упозіетіі Ьазі іоіа раг-
се ЬагЬаіа.
АЬ. отпіЬиз аГйпіЬиз іоііо саиііпо ілйто поп ѵа^іпаіо согбаіо аіііиз аі‘-
йхо, Ьгасіеіз раіиііз соппесііѵодпе Іаііззіто орііте йійегі. НаЬііи еі зіаіига
Оріѵгусіг туоійі ргохіта.
Къ югу отъ мыса Нубури 29 Іюля 1861 (цв. Гленъ); Куссунай 15
Іюля 1860 (цв. Врылкинъ), гозіеііо рагит Іопдіоге.
Листики цвѣточнаго покрова свѣтло-зеленоватаго цвѣта, наружные верх-
ніе немного темнѣе. Два внутреннихъ листка и одинъ наружный, находящіе-
ся позади гимностеніума, стоятъ вертикально, два наружныхъ листка и одинъ
внутренній (ЬаЬеІІит) направлены кънийу. Шпоры слегка заНіутві. Йылъникй
бѣловаты (Гленъ).
449)	РІаіадіЬегаГ йесіріепз Ьіпбі. КеісЬЬ. ісоп. П. ^егш. і. 16, р. 128, іаЪ.
65, й&. 2!
ОгсЬіз катізсЬаііса СЬат. Ьіппаеа III, р. 27! Г1. гозз. IV, р. 63.
(іиоасі §епиз айЬис йиЬіит, ѵегобппіШег поѵит. РоПіпагііз' поп яіірііа-
іІ8, ^Іапсіиііз ай Ьазіп йупозіетіі пиіііз, ІаЬеПо аб Ьазіп иігіпдие ргосеззи
^Іапйиіі^его іпзігисіо.
Да, возвышенностяхъ. Дуй въ концѣ Мая (цв,), Ар^айн7> Ддгусра. Д86|)
(плод. Гленъ), заливъ (ГЕзІаіп$ въ концѣ Іюля (плод.).
Высотою больше одного фута, отличается большими, многочисленными,
широкими, на краю волнообразно изогнутыми листьями и многочисленными
маленькимиѵ овѣтло-фіолетовыми цвѣтами, имѣющими Форму цвѣтовъ ОгсЬіз
или (тутдайепіаЦвѣточная пыль безъ черешковъ весьма рыхла, крупно-
зерниста уже въ молодыхъ цвѣтахъ легко распадающаяся въ зерна; при ос-
нованіи губы съ каждой стороны находится вдутіе въ видѣ желѣзки. Гимног
— 200 —
тѳніумъ очень низокъ; не смотря на то, что я изслѣдовалъ много цвѣтовъ,
я нашелъ только то, что уже указалъ ВеісЬепЪасЬ 1. с., который имѣлъ
въ распоряженіи только одинъ цвѣтокъ. Три острія губы ровной длины или
же средняя нѣсколько короче или длиннѣе боковыхъ.
Наружные листочки цвѣточнаго покрова колоколообразны, два верхнихъ
внутреннихъ взаимно наклонены, губа почти подъ прямымъ угломъ къ про*
чимъ частямъ цвѣтка, на вершинѣ она лиловаго цвѣта, въ остальныхъ мѣс-
тахъ бѣлаго, внутри полости имѣетъ зеленоватый срединньій нервъ. (Гленъ).
450)	Ьіаіѳга ЕзсЬзсЬоІіхіапа СЬаш. Мах. п. 713.
Танги, въ лѣсу на югъ отъ рѣки, 18 Сентября 1860 (отцвѣтш. Гленъ);
заливъ (і’Езіаіп^ въ концѣ Іюля 1860 (цв.); Труотога 4 Августа 1861 (цв.
Гленъ).
Стебель при основаніи граненый, красновато*бурый съ тонкими полоса-
ми, надъ первой парой листьевъ, круглый такого же красно-бураго цвѣта,
какъ и цвѣточные черешки; послѣдніе нѣсколько темнѣе. Завязи съ темно-
красно-бурыми ребрами. Листья очень блестящіе съ обѣихъ сторонъ, на ниж-
ней сторонѣ они нѣсколько свѣтлѣе. (Гленъ).
451)	Ьіаіѳга согбаіа В. Вг. Мах. п. 714.
Часто въ моховыхъ хвойныхъ ^лѣсахъ, цвѣтетъ съ конца Іюня до нача-
ла Августа.
452)	ЫеоНіа ТШив аѵія Ь. ЕІ. гозз. IV, р. 81.
Въ моховыхъ хвойныхъ лѣсахъ близъ Туная, 9 Іюля 1861 (цв. Гленъ);
не отличается отъ евронейскаго растенія.
453)	Врігапіііеа аивігаііа Ып(11. Мах. п. 715.
Труотога 1 Августа 1861 (цв. Гленъ).
Листики цвѣточнаго покрова колоколообразные, наклонены другъ къ дру-
гу, боковые нѣсколько отстоящіе, всѣ свѣтло-розовато-красные. Губа бѣлая
съ заостренной вершиной. (Гленъ).
454)	Ѳоойуега геренз В. Вг. Мах. п. 716.
Вездѣ въ моховыхъ хвойныхъ лѣсахъ, цвѣтетъ съ средины Іюля до сре-
дины Августа.
455)	Еріро$оп Ѳшѳііпі ВісЬ. ЕІ. гоаа. IV, р. 77. Е. арЬуІІпт 8ѵѵ. ЕІ. Ьаіс.
баЬ. II, 2, р. 184.
Въ моховыхъ еловыхъ лѣсахъ, близъ Трайциска въ началѣ Августа 1860
(цв.), при устьѣ Ссуссуи 8 Августа 1861 (цв. Гленъ).
Губа покрыта внутри фіолетовыми сосочками, снаружи съ процвѣтающи*
ми Фіолетовыми пятнами. Шпоры въ срединѣ съ Фіолетовыми полосами, по
сторонамъ боковыхъ завязей желтоватаго цвѣта съ Фіолетовыми полосами и
пятнами, впрочемъ цвѣты желтовато-бѣлые. (Гленъ).
-201 —
456)	Ерірасііз ІаіІГоІіа 8ѵ. ЕІ. гозз. IV, р. 83. ЕІ. Ьаіс. (Іак. II, 2, р. 186.
Ктаузипалъ 11 Іюля 1860 (безцв.), Дун 19 Іюля 1860 въ лѣсистыхъ до-
линахъ (цв- Гленъ), между Куссунаемъ и Мануэ въ срединѣ Августа 1860
(цв.), Суссуя 8 Августа, Труотога 2 Августа 1861 (цв. Гленъ), Аи 13
Сентября (цв. плод. Гленъ).
Цвѣточный покровъ открытый, колоколообразный, зеленоватый съ болѣе
или. менѣе красноватымъ оттѣнкомъ внутри. Губа перетянута по срединѣ,
задняя часть внутри пустая, краснобурая и выдѣляетъ воскъ; передняя часть
плоская, при основаніи съ двумя рожками крючкообразно-загнутая назадъ.
(Гленъ).
457)	Сургіредінш Саісеоіпв Ь. Мах. п. 717.
Въ лѣсистомъ ущельѣ близъ Дуй 15 Іюня 1860 (цв.).
458)	СургірѳЛшп тасгапіЬшп 8к. Мах. п. 718.
На травянистыхъ склонахъ. Дуй, Куссунай, цвѣтетъ въ началѣ Іюня;
заливъ (ГЕзіаіп$ въ кондѣ Іюля (плод.).
459)	Сургіресііипі ^иііаінт 8к. Мах. п. 719.
На тучной почвѣ по склонамъ. Дуй, Куссунай, цвѣтетъ въ началѣ Іюня.
ІКІБЕАЕ.
460)	Ігія зѳіоза Раіі. Мах. п. 722.
На сырыхъ долинахъ. Дуй въ концѣ Іюня 1860 (цв.), 18 Іюля 1860
(отцвѣтш. Гленъ), 12 Іюня 1861 (цв. Гленъ), Аднгиво 5 Іюля 1860 (цв.);
Куссунай 2 Іюля 1860 (цв. Брылкинъ), 20 Іюня 1861 (цв. Гленъ).
Встрѣчается часто и въ промежуточныхъ пунктахъ.
Реіаііз ѵіоіасеіз Гипбо Яаѵіз оЬзспго-ѵіоІасео зітіаііэ іп пегѵо теііо та-
спіайз (СгІеЬп).
8МІ1АСЕАЕ.
461)	Рагіз ІіехарЬуІІа СЬат. іп Ьіппаеа VI, р. 586!
Еоіііз 6—8 іапсеоіаііз пігіпдпе аНепиаНз аситіпаііз.
На возвышенностяхъ и въ долинахъ. Аркай 27 Мая 1861 (цв. Гленъ).
Дуй въ началѣ Іюня 1860 (цв.), 1 Августа 1860 (незрѣл. плод. Гленъ)
Встрѣчается и въ другихъ мѣстахъ.
462)	ТгіІИнт оЬоѵаІнт РпгвЪ. Мах. п. 728.
На сырыхъ площадяхъ во всей области, и между прочимъ на восточномъ
берегу отъ залива Терпѣнія до устья Тыми (Лопатинъ). Цвѣтетъ съ конца
Мая до конца Іюня, зрѣлѣе плоды въ Іюлѣ и Августѣ.
- 202 —
468) 81гѳрІорК8 атрІехИоІіиз ВС. Мах. п. 730.
Ио ручьямъ, Дуй 20 Іюня 1860 (цв.), 21 Іюля (незрѣл. плод. Гленъ),
Аркай 6 Авг. 1860 (зрѣл. плод. Гленъ); Кусунай 20 Іюня 1861 (цв. Гленъ),
8 Авг. 1860 (съ плод. Брылкинъ).
Плоды продолговато-трехугольные. съ закругленными ребрами, красные,
трехклѣтчатые; оболочка * плодовъ тонкая, сочная. Перегородки наполнены
безцвѣтнымъ, водянистымъ сокомъ, пронизаннымъ отчасти жилками. Сѣмена
бѣлые, въ 1 линію длины, булавовидны, остро кончающіеся, при основаніи;
отчасти согнутые (Гленъ въ запискѣ).
464)	РоІу&опаЬпп Ъпшііе ЕізсЬ. ЬегЬ. Мах. п. 733.
На скалистыхъ склонахъ. Дуй 12 Іюня 1860 (цв.), Тунайча 3 Сент.
1861 (плод. Гленъ).
465)	Роіу^опаішп Махішонісгіі п. вр.
Р. зр. іпбеіегт. Мах. п. 734.
ЕіогіЪиз Ъазі аНепиаІіз зиЪіпГипііЬиІіГогтіЬиз, ехіиз пегѵіз 6 рготіпи
Ііз поіаііз 9'" Іоп^із, зіатіпіЬиз а<і 2/з Іоп^ііибіпіз регіапЛіі іпзегііз ѵаібе
агсиаііз азсепдепііѣиз регі^опіі Іасіпіаз арісе ѵігібез зиЬаедиапііЪив. Резсгір-
ііопет рі. ГгГ. ѵібе іп Мах. 1. с. п. 275. Согоііа, зіатіпіЪиз, ^егтіпе аси-
ііоге, яіаіига та^оге, Гоііів ІаНогіЬиз эиЫиз раріііозо ЪіНеІІіз іп реііоіит
сопітасііз а ргохіто Р. оГИсіпаІі (ІііГегі.
Р. даропіспт Могг. Эесп. Аппаі зсіепс. паі. зег. II, р. 311, саиІіЬия
та^із сотргеязіз, ЯогіЬиз ЬгеѵіогіЪиэ іп ахііііз зіп^иііз (іійегѣ.
Многонисленно на травянистыхъ склонахъ, къ югу отъ Дуй; цвѣтетъ отъ
средины Іюня до средины Іюля, зрѣлые плоды въ Сентябрѣ; растеніе имѣетъ
до 2 Футовъ высоты.
466)	СопѵаПагіа ша]а!ід 1. Мах. п. 735.
Распространенъ повсюду въ рѣдкихъ лѣсахъ, цвѣтетъ въ Іюнѣ.
467)	Ма]апіЬѳшпш ЫГоИпш ВС. Мах. п. 736.
р. катізсЪаііспт Тгапіѵ. еі; Меѵ. іп Г1. осію!;, п. 313.
Повсемѣстно въ лѣсахъ, цвѣтетъ съ конца Мая и въ теченіи всего Іюня;
стебель имѣетъ до 1 Фута высоты; часто встрѣчается сверху третій (ланце-
товидный) стеблевой листъ.
468)	АвіѳгапіЬѳтпш даЬигісшп КІЬ. Мах. п. 738.
Въ лиственничныхъ лѣсахъ по р. Дуй 15 Іюня 1860 (цвѣты недораз
вившіеся). Между Хой и Вяхту 21 Сент. 1860 (пл. опайіП; Гленъ).
л
469)	АвѣегапѣЬепшт ітіГоІіаІшп’ КІЬ. Мах. п. 739.
На сырыхъ низменностяхъ по р. Танги 14 Сент. 1860 (безпл. Гленъ).
— 203 —
470)	СПпіопіа шіѳпзія Тгапіу. еі Меу. іп РІ. осЪоі. п. 316. Мха. п. 741.
Разсѣяно повсемѣстно въ хвойныхъ лѣсахъ, цвѣтетъ со средины Мая до
средины Іюля, зрѣлые плоды (синяго цвѣта) въ Августѣ.
Плоды перегородчато раскрывающіеся съ клапанами отъ прилежащихъ
раздѣлительныхъ стѣнокъ. (Гленъ въ зап.).
ЫЫАСЕАЕ.
471)	€1а&еа Ініеа Кбт. еі 8сЬиП. Мах. п. 742.
Еоіііз саІусіЪпздпе ехіпз саезіо ргпіпозіз. (СгІеЬп).
По ручьямъ и на сырыхъ мѣстахъ въ лѣсахъ. Дуй 8 Мая 1861 (цв.
Гленъ), 30 Мая 1860 (отцвѣтш.); Куссунай 10 Мая 1861 (цв. Брылкинъ).
472)	Па^ѳа ІгіДога Вбш. еі 8сЬп1і. Мах. п. 743.
На горномъ скатѣ около селенья Дуй въ высокой травѣ 10 Іюня 1861 (цв.).
473)	ЕгійПагіа кашізсЬаісѳпвіз Паігі. Мах. п. 745.
На сыромъ лугу около Дуй 30 Мая 1861 (недоразвившіеся цвѣты, Гленъ),
начало Іюня 1860 (цв.); Куссунай 20 Іюня 1861 (цв. Гленъ), 4 Іюля
1860 (цв. Брылкинъ). Луковица составляетъ любимѣйшее средство къ
пропитанію подъ названіями харкъ у Гиляковъ и хапъ у Айновъ.
474)	Ьііінш зрѳсіаЪіІѳ Ыпк. Мах. и. 750.
НаЬ. Во всей области на травянистыхъ склонахъ. Цвѣтетъ въ Іюлѣ,
имѣетъ до 1—2 Футовъ высоты, по обыкновенію бѣдна цвѣтами.
Лепестки оранжевые, вь срединѣ съ большимъ желтоватымъ пятномъ,
представляющимъ краснобурыя крапины.
475)	Ьііішп аѵепасѳшп ЕіясЬ. шзсг. Махіш. іп В$1. СгагіепД. 1865, р. 290,
іаЬ. 485. 8загап4 Оѵѵздапка іпсоііэ катізскайсіз, ѵібе Кііііііз Ѵе-
^еШіопзапз. р. 55, і. 17; ап? Ь. тебеоіоібез А. Сггау р. 415. Мід. 1.
с. III, р. 320.
Ь. (Магіа^оп) ^ІаЬеггітпт егесіит зігісіит, сапіе Іегеіі Іаеѵі Гоіііз
отпіЪпз ѵегйсіііайз (гагіпз зпрегіогіЪпз зрагзіз) ап^изіе Іапсеоіаііз аситіпа-
Ііз, ѵегіісіПіз 2—3 гетоііз рІигіГоІііз; Догііиз раисіз (2—7) гасетозіз пи-
ІапііЪиз, регі^опіі Гоііоііз геѵоіиііз 1—2 роііісагіЪиз аигапііасіз Ъазі пі^го
тасиіаііз, сарзиіа Ьгеѵііег зіірііаіа, зетіпіЪиз Ігіап^иІагіЪиз.
Во всей области на высотахъ и въ рѣдкихъ лѣсахъ; цвѣтетъ въ Іюлѣ,
зрѣлые плоды въ Августѣ и Сентябрѣ.
Луковица состоитъ изъ острыхъ, узколанцетныхъ мясистыхъ чешуй, че-
репицеобразно покрывающихъ другъ друга и сидящихъ на одной цилиндриче-
ской оси, которая нѣсколько толще стебля, достигающаго 2—3 футовъ высоты.
Надъ луковицей находится цилиндрическое вздутіе, въ одинъ дюймъ высо-
— 204 —
тою, состоящее изъ плотной ткани корневыхъ сосудовъ. Ниже листовой му-
товки иногда бываетъ отдѣльный листъ, даже тогда, когда соцвѣтіе богато
цвѣтами. Кромѣ Сахалина, этотъ видъ распространяется еще въ Камчаткѣ,
на Курильскихъ островахъ, на юго-востокѣ Манджуріи и на островъ Дессо.
476)	Ыііпт СгІеЬпі п. 8р.
Ъ. сапіе егесіо іегеіі Іаеѵі, Гоіііз огЬіспІагі-оѵаііз арісе аЬгпріе аситі-
паііз Ьаві гепіГогті-согсіаііз зийресіаііпегѵііз отпіЬиз Іоп^е реііоіаііз; Ногі-
Ьив гасето8І8 8—10, реДипсиІаііз, реДипсиІіз Яоге (4м Іоп^о) 4-р1о Ьгеѵіогі-
Ъиз, Ъгасіеіз Догет (ІітіДіит аедиапііЬиз саДисів, реіаііз оЪоѵаіо-сипеаііэ
асиііизсиііз, зіатіпіЪиз зіуіодие сііо (іесііио 3/< Йогіз аедиапііЪиз, сарзиіае
ѵаіѵіз ипісагіпаііз, зетіпіЪиз аіа аІЬіДа Іаііззіта сіпсііз.
ВіДегі а ргохіто Ь. согбіГоІіо 8. еі 2. Я. ]ар. р. 33 іаЪ. 13, 14 Догі-
Ъиз питегозіз, тіпогіЬиз, сарзиіае ѵаіѵіз ипісагіпаііз, а Ь. ^і^апіео ДѴаІІ. 8.
еі 2. 1. с. р. 35 іоіііз отпіЪиз согДаііз Ьгасіеоііздие зиЪиІаііз пиШз.
Въ кустарникахъ на берегу одного изъ ручьевъ между мысомъ Сони и
Вентэисѣ 30 Іюля 1861 (цв. Гленъ), въ самой южной части Ю.-З. остро-
ва. Также около Хакодате (Эг. Альбрехтъ), откуда мнѣ извѣстны плоды.
Стебель одиночный, до 2 — 4 Футовъ высотой, круглый и гладкій, при-
близительно на 7з высоты безлистный, вторая треть несетъ листья, послѣд-
няя—соцвѣтіе. Цвѣты желтые, въ срединѣ частію зеленоватые. 3 нижніе
покровные листа, 2 внутренніе и 1 внѣшній при основаніи краснобуры и
имѣютъ по два горбика. (Гленъ въ запискѣ).
477)	АІІіпт Ішеагѳ Ь. Мах. п. 755.
На скалистыхъ склонахъ. Дуй 21 Іюля (цв. Гленъ), Аднгиво 5 Іюля
1860 (цв.), Трайциска въ концѣ Авг. (отцв.).
478)	АШшп Ѵісіогіаіія Ь. Мах. п. 760.
Во всей области на болотистыхъ низменностяхъ. Цвѣтетъ въ Іюлѣ. Лю-
бимое противуцынготное кушанье у туземцевъ и колонистовъ.
479)	НѳшегосаШз МіДДепДогГЙ Тгаиіѵ. еі Меу. Мах. п. 764. Ке^еі Сгаг-
іепД. 1866, р. 292, і. 522.
Очень распространено на травянистыхъ склонахъ и по сырымъ низмен-
ностямъ, цвѣтетъ съ конца Іюня въ теченіи всего Іюля; зрѣлые плоды въ
Августѣ и Сентябрѣ.
Соппесііѵ Дипкеіѵіоіеіі. (Сіейп іп зсйеД.).
480)	Еипкіа оѵаіа 8рг. ѵаг. а. Кій. Мах. п. 765.
Тамъ и сямъ, по окраинамъ болотъ. Трайциска, начало Августа (цв.
отцв.), Куссунай, средина Августа (плод.), Тунай 8 Іюля 1861 (недоразв.
цв. Гленъ), Сони 20 Іюля 1861 (цв. Гленъ), Типесани 3 Сент. 1861
(плод. Гленъ).
— 205 —
Реіаіогшп Іатіпа іпіпз ѵіоіасеа аІЬо таг^іпаіа ип^ие аІЪо. Маспіа ѵіо-
іасеа зігііѳ сизрібаііз іп ип^иѳт ехсиггепз, сиврісіе тебіо ІаіегаІіЬиз (іиріо
Іоп^іоге. (СПекп іп зсѣесі.).
481)	Аврага^ив 8іеЪо1йіі. Мах. 1. п. 768!
Нерѣдко на травянистыхъ склонахъ по западному берегу, къ юъу отъ
Дун; также въ долинѣ Сусуи Іюнь 1872 (Мицуль); цвѣтетъ въ Іюлѣ, зрѣ-
лые плоды въ Августѣ.
МЕЬ АКТНАСЕАЕ.
482)	8іепапНііит васЬаІіпепвѳ п. вр .Табл. V ф. 1—7.
8.	ЬиІЬо іипісаіо, Гоіііз саиіе рагит ЬгеѵіогіЬиз ІіпеагіЬиз асиііз, гасе-
то зітріісі раисі (о — 5) Дого, Ьгаеіеіз оЫоп^о-ІапсеоІаііз таг^іпе соіогаііз
ребіееііит зирегапііЪиз, огіЬиз ДЪегтарЬгоДіііз іп ресіісеіііз егесііз пиіапіі-
Ъиз, регі^опіі оѵаіо-суІіпДгісі Гоііоііз Іапсеоіаііз Іоп^е аситіпаііз егесііз арісе
соіогаіа раіиііз зиЬгеѵоІиііз е^іапіиіозіз, Ьазі оѵагіо аіпаііз, сарзиііз Ггисіі-
Гегіз іп ребіееіііз егесііз, регі^опіит регзізіепз аедиапііЬиз, зіуііз 3 теДіосгі-
Ъиз гейехіз зіі^таііЪиз рипсііГогтіз, зетіпіЬиз іп диоѵіз Іосиіо 5—8, Іапсео-
іаііз аіаііз аіа арісе ргоіисіа.
На скалахъ. Дуй начало Іюля (цв.), Аднгиво начало Іюля (отцв.) Кта-
узи 11 Іюля (незр. плоды), Мануэ конецъ Авг. 1860 (отцв.).
Растеніе бываетъ до 1 Фута вышины. Луковица небольшая, одѣтая въ
кожистый Футляръ, при основаніи 2—3 зеленыхъ листа; на стеблѣ два лис-
та. нижній зеленый, верхній подобно соцвѣтію красноватъ, какъ прицвѣт-
никъ. Цвѣтоножка прямая и цвѣтокъ склоняется внизъ съ ея вершины. Дли-
на лепестковъ 6—7 линій,—большая, чѣмъ длина цвѣтоножки. Лепестки при
основаніи зелены и представляютъ нѣкотораго рода трубку, на вершинѣ
подернуты краснымъ отливомъ, отогнуты и свернуты назадъ. 3 наружныхъ
лепестка въ ихъ нижней части почти равны по ширинѣ и на всей поверхно
сти пронизаны параллельными нервами; 3 внутренніе въ срединѣ, ниже отог-
нутыхъ кнаружи вершинъ, равномѣрно, крылообразно разширяются, безъ нер-
вовъ на крыльяхъ. Тычинки простираются до того мѣста, гдѣ лепестки от-
дѣляются другъ отъ друга. Пыльники отходятъ кнаружѣ, обѣ ихъ перего-
розки вверху сливаются. Тычинки при основаніи расширены и здѣсь покры
ваютъ основаніе лепестковъ, соединяясь съ ихъ основаніемъ. Завязь одина-
ковой величины съ тычинками, яйцевидна и рѣзко кверху распадающаяся на
три пестика. Плоды окружены остающимися лепестками и срощены п^и ос-
нованіи съ околоплодникомъ (Регі^опіпт); они той же длины, какой дости-
гаютъ совершенно выпрямленные лепестки; они раскрываются разкалываніемъ
перегородокъ въ Мѣстахъ ихъ спая. Незрѣлые сѣмена плоски (5—8 въ каж-
домъ гнѣздѣ), нѣсколько болѣе 1 линіи длиною, висячія, ланцетовидныя, окру-
— 206 —
женныя на вершинѣ крылышкомъ. Пестики въ періодъ зрѣлости согнуты.
Весьма близко стоитъ къ нашему виду еще не описанный ЗіепапіЪішп
изъ скалистыхъ горъ, экземпляры котораго собраны Д-ромъ ЪуМ въ, 1859 г.
(Оге^оп Ьошніагу соттіззіоп) и Вопг^еап въ 1858 (Раііізег ВгіЬ Атег ех-
ріог. ехрей.) и которыя я видѣлъ въ гербаріѣ И. Ботаническаго Сада. Рас-
теніе выше, соцвѣтіе нѣсколько вѣтвистѣе, цвѣтоножка—длиннѣе; цвѣты же
совершенно равны нашимъ. Зрѣлые плоды уходятъ выше лепестковъ, сѣме-
на многочисленнѣе.
483)	Ѵѳгаігшп аІЬшп Е. й. ѵігій. Ьеб. Мах. п. 770.
Повсюду на сырыхъ берегахъ ручьевъ, цвѣтетъ въ Іюнѣ.
484)	Тойеійіа ішіапа УѴ. ЕІ. гозз. IV, р. 210; РІ. Ъаіс. баЬ. II, 2, р. 231.
Т. саіуспіаіа РІ. а^ап. п. 293.
По Нубурино конецъ Августа 1860 (завядшіе цвѣты).
ЛІКСАСЕАЕ.
485)	Епгпіа гиГеасѳпа ГізсЬ. Мах. п. 772.
Разсѣяно повсюду, цвѣтетъ въ Іюнѣ.
486)	Еигиіа сашреаігіа БС. Мах. и. 773.
Тамъ и сямъ во всей области, цвѣтетъ въ Іюнѣ.
487)	Шопена еЛГоаиа Е. ЕІ. гозз. IV, р. 221.
Пилево, 14 Іюля 1860 (цв.), заливъ (і’Езіаіп^ конецъ Іюля (плод.), Няр-
ми 13 Сент. 1860 (плод. Гленъ), Тунай, средина Сентября 1860 (зрѣл.
плоды).
488)	«Гппспз Ъаіііспа БѳІЬ. ЕІ. гозз. IV, р. 222.
Тамлево, Нярми, Ваэнай, Орокесъ, Трайциска, Труотога, нерѣдко на
глинистой почвѣ у моря. Зрѣлые плоды въ Августѣ.
489)	^ипспа ЙИГогшіа Е. Мах. п. 774.
На болотѣ между Мануэ и Куссунаемъ конецъ Августа 1860 (плод.),
Трайциска начало Августа (плод.) Долина Такой, Октябрь 1871 (плод. Ми-
цуль). Трава славится, какъ хорошая подстилка въ обуви.
490)	^ішспз Сегагйі Еоіа ЕІ. гозз. IV, р. 229.
Ѵаг. ѵаМе еіаіа Ъірейаііз раііійа, йогіЪпа тіпогіЬиз, сарзиіа таіига
оЪоѵаіа ігі^опа регі^опіит зирегапіе.
По морскому берегу. Ноторо 27 Іюля 1861 (цв. Гленъ), Сусу я 9 Авг.
1861 (пл. Гленъ).
— 207 —
491)	«Іи пси 8 агііспіаіиз 1. Мах. и. 776.
Ѵаг. ѵаііба реіаііз регі^опіі ркуіііз іпіегіогіЬиз оЬіизіз, ехіегіогіЪиз Ьге-
ѵііег агізіаіо-тисгопаііз.
Мысъ Ноторо 27 Іюля 1861, около моря на почвѣ (цв. Гленъ).
492)	«Гипси8 ЪиГопіиз Ь. Мах. п. 777.
Рогта ^епиіпа.
У озера Тауро 20 Іюля 1860 (цв. плод), мысъ Ноторо 27 Іюля 1861
(цв. Гленъ).
СІРЕВАСЕАЕ.
493)	ЕІаѳосЬагів раіизігів В. Вг. Мах. п. 784.
Мысъ Тукареуки, около одного изъ прудовъ 2 Авг. 1860 (плод.), Трай-
циска 4 Авг. (плод.).
494)	Еіаѳосйагіз ппі^іишія 8сЬи1і. РІ. гозз. IV, р. 245.
По окраинамъ озеръ съ солонцоватой водой. Тауро, Трайциска, Тунай-
ча и т. д. Плоды въ Іюлѣ и Августѣ.
495)	Зсігриз ТаЪѳгпаешопіапі Ѳшѳі. Мах. п. 786.
У озера Трайциски въ началѣ Авг. 1860 (цв.), Труотога 4 Авг. (цв.
Гленъ), Тунайча 3 Сентября 1861 (плод. Гленъ).
496)	8сігрп8 шагШшиз Ь. Мах. п. 787.
У моря около Дуй начало Авг. 1860 (цв. Гленъ), у озера Тауро 20
Іюля 1860 (цв.), Сусуя 9 Авг. (цв. Гленъ), Тунайча 3 Сентября (плоды,
Г л е нъ).
497)	Зсігриз зііѵаіісив Ъ. Мах. п. 788.
Ѵаг. АІахіпюдѵісяіі В$1. И. иззиг. п. 54!
Отехкоро 4 Іюля 1861 (цв. Гленъ), Найоро начало Октября 1861
(плод. Гленъ).
498)	Зсігриз саезрііозиз Ъ. РІ. гезз. IV, р. 246.
На моховищѣ между Уанди и Вяхту 23 Сент. 1860 (по большей части
опавш. плод. Гленъ).
499)	Зсігрші ріапісиішіз и. 8р. Табл. VIII ф. 1—7.
В гйігошаіе герепіе, сиітіз егесііз зиЪредаІіЪиэ, сотріапаііз ДеЬіІіЬиз,
ѵа^іпіз ргаесірие ІпГегіогіЪиз Гоііаііз Гоіііз ріапіз, зріса ипіса зиЬ 6 Дога ап-
сірііе-оѵаіа асиіа зеззііі Іаіегаіі, здиата ехііта ріегитдие ЬгасіеаеГогті Го-
Ііасеа Іігіеагі зрісат зирегапіе, НогіЪиз ЪегтарЪгосііііз іпйтіз заере зіегііі-
Ъиз, здиатіз ипбідие ітЪгісаііз зиЬаедиаІіЪиз Гизсіз зсагіозіз оѵаііз асиііз
— 208 —
атрІесіепііЪиз, бирегіогіЬиз ап^изііз сагіпаіо-сотргеззіз арісе Ъгеѵііег тис-
гопаіо агівіаіів, віатіпіЪиз 3 апікегіз ІіпеагіЪив ехзегіів, віуіо ПІіГогті еіоп-
$аіо (Ъазі агіісиіаіо?) впі^шаііЪиз 2 бИГогтіЪив ехвегііз, $егтіпе оЬоѵаіо оЪ-
Іоп&о иігіпдие сопѵехо, зеііз Ъуро^упіз 4 тіпиііввіте геігогзит Ьіярібіз §ег-
теп аедиапііЬиз. Сагуорзів таіига і^поіа.
8ресіез ресиііагів сит пиііа соп^епегпт сотрагашіа.
Устье Сусуи 10 Авг. 1861 на иловатой почвѣ (цвѣты, молод. плоды,
Гленъ).
Тонкій ползучій корень распухаетъ время отъ времени узловато около
того мѣста въ стеблѣ, гдѣ беретъ свое начало. Стебель плоскій, до одного
фута высотой, слабый: или плоско линейно расширяющійся, съ однимъ боль-
шимъ срединнымъ нервомъ или же складывающійся около этого нерва и ста-
новящійся тогда мечевиднымъ; то же самое относится къ отростку стебля,
проходящему въ колосѣ, который выходитъ обыкновенно изъ паренхимы стеб-
левой складки, дюйма на 2—4 ниже вершины, безъ всякихъ слѣдовъ разчле-
ненія стебля, продолжающагося на своей задней сторонѣ весьма равномѣрно
дальше и оканчивающагося въ Формѣ тупой листовидной вершины. Основа-
ніе колоса окружено уховидными чешуйками, сливающимися иногда въ Форму
короткаго чехлипа и берущими начало съ внутренней стороны стеблеваго
листа. Наружная чешуйка по большей части листовидна съ кожистыми края-
ми при основаніи, линейна и заостренна, превосходитъ остальные (среднимъ
числомъ до 3 линій длиной) колоски; но несетъ на своей оси по большей
части завядшій цвѣтокъ и можетъ быть по этому разсматриваема, какъ на-
стоящій покровный листъ; остальныя чешуйки снаружи тонко кожисты, ле-
жатъ такъ тѣсно другъ около друга, что трудно разграничить ихъ очертаніе.
Завязь превосходитъ своимъ концомъ, покрытымъ тонкими и короткими во-
лосками, узко-линейные пыльники. Пестикъ при основаніи нѣсколько расши-
ренъ съ рыльцемъ до 4 линіи длины. Сѣмя (зерновка) въ 1 линію длины,
сверху бѣло, закруглено по сторонамъ. Только верхніе плоды служатъ для
размноженія. Опадаетъ ли пестикъ послѣ разпаденія—этого нельзя съ точ-
ностью рѣшить по имѣющимся полузрѣлымъ плодамъ.
500)	ЕгіорЬогшп ѵа&іпаішп Ь. Мах. п. 790.
Тундра около Уанди 19 Мая 1861 (цв. Гленъ), 21 Сент. 1860 (плод.
Гленъ); Трайциска начало Августа 1860 (плод ); Кусунай 12 Мая 1861 (цв.
Брылкинъ) конецъ Авг. 1860 (плод.).
501)	ЕгіорЬогшп вгасііѳ КосЬ. РІ гозз. IV, р. 255.
Моховое болото около Труотога 4 Авг. 1861 (плод. Гленъ).
502)	Сагех шіа. Мах. п. 797.
Ѵаг. заскаііпепзіз, Гоііів ап^изііогіЪиз іпѵоіиііа виЪвеіасеіз, иігісиііа Ьге-
ѵіогіЪиз шіпив питегозів, Ъаві ѵіх аііепиаііз, вдиатів поп апіе иігісиіоз (іесібиів.
— 209 —
Болото при ручьѣ Кусунай въ концѣ Авг. (опавш. плод.), 4 Іюня 1861
(цв. Брылкинъ), 21 Іюня 18(1 (плод. Гленъ).
503)	Сагех рапсійога Ы^ЫГ. РІ. гозз. IV, р. 268
На торфянной почвѣ около Вяхту 27 Сент. 1860 (плод. Гленъ), Труо-
тога 1 Авг. 1861 (плод. Гленъ).
504)	Сагех агепісоіа п. зр. Табл. VI ф. 18—24.
КЬіготаіе Ьогіаопіаіііег герепіе ѵа^іпіз йззіз здиатозо; еснітіз ех агіі-
сиііз гЬіготаііз зіп^иііз ѵеі Ьіпіз зетірейаІіЬпз іпЕегпе ѵа^іпаііз, ай тсйіит
Еоіііз ЬгеѵіЬиз (зирга ІаеѵіЬиз зиЫиэ зсаЬгіизсиІіз) ріапіз бигіизсиііз Еазсіси-
Іаііз ѵезііііз, зирегпе ігідиеігіз пибіз Іаеѵіизсиііз зігісііз; зріса суііпйгіса
роііісагі зиЫоЬаіа, зрісиііз сопіі^иіз ѵеі іпГегіогіЬиэ зиМізсгеііз 5—7 оѵаііз
апсіго^упіз зирегпе тазсиііз (зирегіогіЬпз поппиШз іпіепіит отпіпо тазси-
ііз), Ьгасіеіз оѵаііз асиііз таг^іпе тетЬгапасеіз зрісиіат зиЬасдиапііЬиз
зиЙиІііз; иігісиііз оѵаіо-оЫоп^іэ ріапосопѵехіз пегѵозіз (іогзо Ьазі зиісо ѵегііі-
саіі ехагаііз, гозіго арісе зиЬЬісІепіаіо ѵеі іпіе^го іАаг^іпе ѵіх аіаіо зеггиіа-
іо, здиатіз сопѵехіз оѵаііз асиііз Ъуаііпіз иігісиіоз аедиапііЬиэ.
А. С. агепагіа Ь. ргохіта (іійегі зіаіига іпіпоге, Ьгасіеіз зрісиіат поп
зирегапііЬиз сиітіз Іаеѵіизсиііз, иігісиііз ап^изііогіЬиз (Іогзо ѵегзиз Ьазіп
зиісо ехагаііз, гозіго ѵіх аіаіо.
Труотога, стелется по песчаной почвѣ; 2 Авг. 1861 (съ плод. Гленъ).
Плодъ кажется особенно характерно образованъ на задней сторонѣ, по-
тому что полосы не идутъ здѣсь до основанія, но сталкиваются съ обѣихъ
сторонъ въ основную бороздку, которая, какъ и срединный нервъ, соотвѣт-
ствуетъ перисто нервному листу; изъ бороздки выходятъ дуговидно нервы въ
носокъ, образуя между собой ланцетовидное поле, перерѣзанное двумя тонки-
ми вертикальными нервами. Носокъ представляетъ слабую продольную бо-
роздку, которая существуетъ также и у С. агепагіа. На плоской сторонѣ
плода продольныя полоски преобладаютъ только при основаніи, затѣмъ видно
гладкое поле до начала носочка, который съ двухъ сторонъ ограниченъ узки-
ми краями.
505)	Сагех рвешіоситаіса Ег. 8сЬпіі(П 11. ат^ип. Ьиге^. п. 393. С. сигаіса
Мах. п. 799. Еі. Ьаіс. (іаЬ. II, 2, р. 332, ѵаг. а. Табл. V. ф. 8—14.
На болотѣ около озера Трайциска въ началѣ Авг. 1860 (съ плод.).
Легко отличается по своему тупо трехъугольному стеблю, стелющемуся
во мху, по отдѣльно стоящимъ нижнимъ колоскамъ и по растопыреннымъ пло-
дамъ.
506)	Сагех раііійа С. А. Мѳуѳг. Сурег. і. 8! ЕІ. гозз. IV, р. 272. Мах. п. 809?
На травянистыхъ горахъ. Аркай 27 Мая (цв.), Мануэ 20 Іюля 1861 (съ
— 210 —
плод.), Югаузипалъ 11 Іюля 1860 (съ плод.), Пилено 15 Іюля (съ плод.).
Нотозама 7 Іюля 1861 (съ плод.).
Эта форма съ небольшими сдавленными плодами, какъ это встрѣчается
и въ Буреинскихъ горахъ и вполнѣ согласуется съ типичнымъ растеніемъ
изъ Камчатки.
507)	Сагех (Ѵі^пеа) ігаігізсапа п вр. Табл VII ф 11—15
С. саезрііоза зіоІопіЬиз пиіііз сиітіб Іахіз ігідиеігіз іпГга Іаеѵіизсиііз
зирегпе зсаЬгіз ГасіеЬиз сопсаѵіз; Гоііів ріапіизсиііз ІаеѵіЬиз таг^іпе зсаЬгіиз-
сиііз, ѵа^іпіз іпГегіогіЬиз арЬуІІіз здиатозіз; зріса Яехиоза Ііпеагі сотрозііа
зрісиііз аііегпіз 5—7 зеззіІіЬиз (іізегеііз оѵаіо оЫоп^із, Ьгасіеіз тіпиііз оѵа-
ііз здиатаеГогтіЬиз іпГіта іпіегсіит ргодисіа арісе зиЬиІаіо зсаЬго зріеиіат
зирегапіе; зрісиііз 2—3 іпГегіогіЬиз гетоііз отиіЬиз Ьазі тавсиііз ѵеі іпіег-
тесіііз іоііз Гетіпеіз, зиргета зетрег Ьазі тазсиіа. сіаѵаіа; иігіеиііз ]ипі-
огіЬиз Яаѵібіз таіигіз Гизсіз іп гозігит Ъгеѵііег Ьійіит аііепиаііз ріапо соп-
ѵехіз еѵШепіег зігіаііз таг^іпе а тесііо а<1 аріеет зсаЬгіизсиІіз здиатаз оѵа-
іаз асиіаз раііісіе Гизсаз таг^іпе аІЬо тетЬгапасеаз сагіпаіаз зирегапііЬиз.
А. ргохіта С. гетоіа Ь. (ІИГегі Ьгасіеіз тіпиііз, иігіеиііз таіигіз Гиз-
сіз еѵібепііиз зігіаііз гозіго Ьгеѵіоге.
Въ моховыхъ болотахъ вмѣстѣ съ С. /гІг[огтІ8. Трайциска, начало Авг.
1860 (съ плод.), Кусунай 20 Іюня 1861 (пв. и молод. плод. Гленъ), Труо-
тога 4 Авг. 1861 (съ плод. Гленъ).
Растеніе имѣетъ до 2 Фут. высоты, со слабой соломиной. Весьма харак-
терно для соцвѣтія то, что самый нижній колосокъ кажется какъ бы на вер-
шинѣ соломины и верхняя часть колоса обыкновенно отклоняется въ сторону
подъ тупымъ угломъ. Иногда этого отгиба не бываетъ или одинъ изъ верх-
нихъ колосковъ пригибается къ основанію.
508)	Сагех рзеініо Іоііасеа п. зр. Табл. VI ф. 7—13.
С. ^Іаиса гадіее зіоІопіГега сиіпю егесіо зиЬреЗаІі ігідиеіго вігіеіо зиг
вит зсаЬгіизсиІо, Гоііів ріапіз Іаеѵіизсиііз; зріса сотрозііа, зрісиііз аііегпіз
зиЬдиіпіз арргохітаііз (гагіиз іпВта гетоіа) раисіЯогіз $1 )Ьозіѳ, іпбпіа тіег-
сіит Ьгасіеа ѵегзиз аріеет зиЬиІаіа зсаіэга зиГГиІіа, иігіеиііз раіепііЪиз оѵа-
іо-іапсеоіаііз асиііз оге іпіе^еггіто Іаіеге іпіегіоге ріапіз ехіегіоге сопѵехіз
еі ѵегзиз аріеет зиіео ехагаііз, иігіпдие ѵаіде пегѵозіз здиатаз асшпіпаіаЗ
Ьуаііпаз тесііо пегѵо регсигзаз (Іиріо зирегапііЬиз.
Іпіег С. Іоііасеат еі іепиіПогат соПосапсіа; а іепиШога ^ѴаЫЬ Ггисіі-
Ьиз таргіЬпз зігіаііз, а ргохіта О. Іоііасеа Ь. зіаіига еіаііоге, сиіто Йгтіо-
ге, Гоііів ІаііогіЬиз, зрісиііз арргохітаііз, ГгисііЬиз Іоп^іогіЬив (Геге 2т Іоп-
$із) асиііогіЬиз іп Іаіеге сопѵехо зирегпе зиіео ехагаііз. сіійегі.
По окраинамъ болотъ. Вахту 25 Сент. 1860 (опав. плод. Гленъ), Дуй
30 Іюля (плод. Гленъ), Ктаузипалъ 11 Іюля 1860 (съ йлод), Трайциска
начало Авг. 1800 (съ плод.).
— 211 -
Изъ развѣтвленнаго корневища выступаютъ стебель и листья пучками
въ одинъ Футъ высотой. Оболочка нитевидныхъ кистей корня кажется снаб-
жена по длинѣ изобиліемъ мочекъ.
509)	Сагех іепеііа 8сЬк. ЕІ. гозз. р. 281. Апсіегз п. 77.
Въ хвойномъ лѣсу у подошвы Ктаузипала 11 Іюля 1860 (плод.) Сусуя
8 Авг. 1861 (опавш. плод. Гленъ).
510)	Сагех тасііепіа Егіѳв. 8іітта. ѵед. р. 224. Апсіегз. п. 74.
Въ болотистомъ лѣсу между Кусунаемъ и Мануэ въ концѣ Авг. (плод.).
Ехешріаг іпсошріеіит иігісиііз иі ѵібеіиг Іаеѵіззітіз.
511; Сагех сапевсепв Ь. ЕІ. гозз. IV, р. 280.
Труотога 4 Авг. 1861 (плод. Гленъ).
512)	Сагех шасгосерЬаІа МГ. Еі. гозз. IV, р. 271. ЕІ. иззиг. п. 552. Ноок.
Д. Ъог. ашег. II, і. 216.
Нерѣдко на песчаныхъ мѣстахъ по морскимъ берегамъ. Дун, заливъ
(І’Езіаіп^, Нанси, Кусунай, Труотога. Зрѣлые плоды въ Августѣ.
513)	Сагех бтеііпі Ноок. Агп. Мах. п. 806.
Обыкновенно по сухимъ склонамъ всего западнаго морскаго берега; пло-
ды появляются въ Іюлѣ.
514)	Сагех реЛіГогтів С. А. Меу. Мах. п. 807.
Ѵаг. ^епиіпа Мах. зрісиііз раисіДогіз гЬасЬі Дехиоза рііоза.
Аднгиво въ нач. Іюля 1860 (плод.), Кусунай 20 Іюня 1861 (плод.
Г л енъ).
Ѵаг. ребипсиіаіа Мах.
Весьма распространена на склонахъ горъ по всей области. Плоды об-
разуются уже въ Іюнѣ.
Ѵаг. гозігаіа Мах.
НаЬ. Кусунай 2 Іюня (плод. Гленъ).
Какъ я уже сказалъ въ другомъ мѣстѣ. (ЕІ. аш^ип. Ъиге^. р. 68) я не
нашелъ никакого перехода между Формою, принадлежащею къ ^епиіпа Мах.
и двумя другими.
515)	Сагех васкаііпѳпвів п. вр. Табл. VI, фф. 14—17.
С. герепз зіоІопіГега ^Іаиса, сиішіз Гоііогит Газсісиііз бепзіз габісаІіЬиз
ірзит зирегапііЪиз іесііз іепиіЬиз ігіциеігіз ІаеѵіЬиз; Гоіііз ап^изіе ІіпеагіЪиз
ріапіз зсаЪгіизсиІіз, сиітеів ІпГегіогіЪиз Ъгеѵіззітіз ѵа^іпаііз; зрісиііз Геті-
пеіз 2 — 3 бізіапііЬиз ехзегіе ребипсиіаііз іпіегскпп репбиііз Іахіизсиііэ (сігса
8 Ногіз) Ьгеѵііег суіішігісіз, Ьгаеіеіз е Ьазі Іаііоге зиЪиІаііз Іоп&е ѵа$іпаіів,
гЬасЬі рііозіизсиіа, иігісиііз тетЪгапасеіз оЪоѵаііз пегѵозіз зіірііаіів Ьгеѵііег
— 212 —
гозігаіів раПісІіз §1аЬеггітіз гозіго Ъісіепіаіо гесііизсиіо рагсе зеггаіо ѵеі
зиМіеѵі, здиатіз Ьуаііпіз оѵаііз аситіпаііз иігісиіит зиЪаедиапііЪиз ѵеі іііо
ЬгеѵіогіЬиз.
Соіоге ^іаисо гозіго Ъійепіаіо иігісиіо ^ІаЪеггіто а ргохіта С. регііГогті
гозігаіа ЛвГегі.
Видъ весьма распространенъ въ богатыхъ мохомъ хвойныхъ лѣсахъ во
всей области Плоды въ Іюнѣ и Іюлѣ. Растеніе небываетъ болѣе '/а фута
высотою
516)	Сагѳх Гаісаіа Тигсг. Мах. п. 808! С. Реіегзіі С. А. М. іп всЪеё. Ве-
йо ѵѵзкіапа!
Ѵагіаі иігісиііз ѵігійіЬиз ѵеі ^ІаисезсепііЬиз гозіго Ьгеѵіоге ѵеі Іоп^іоге
зетрег аиіет бізііпсіе іпсигѵо Ьійепіаіо. Сагуорзіз ораса оЪіизап^иІа, Гасіе-
Ьиз ріапіз. сеііиііз іпсопзрісиіз.
Видъ осоки весьма распространенный въ рѣдкихъ лѣсахъ, съ чернозем-
ною почвою; плоды образуются отъ конца Іюля до конца Іюля.
517)	Сагех ОІеЬпі п. яр. Табл. VII, фф. 16-21.
С. еіаіа 2 —З-ресіаІіз тиііісаиііз саезрііез тіпогез ейГогтапз» сиііпіз Го*
Ііозіз ігідиеігіз ^ІаЬеггітіб, ѵа^іпіз отпіЬиз ГоІііГегіз. Гоіііз ріапіз ѵігісІіЪия
Іаііз ^ІаЬгіз; зрісиііз Гетіпеіз 2—5 ребипсиіаііз ІахіЙогіз егесіів іпГегіогіЬиз
(ІізіапііЬиз зирегіогіЪиз тазсиіае зоіііагіае арргохітаііз, Ьгасіеіз отпіЪиз Го-
Ііасеіз ѵа^іпаііз зирегіогіЬпз зрісат тазсиіат аедиапііЬиз; здиатіз иігіси-
Іит атрІесіепііЬиз еі зиЬаедиапііЬиз Іапсеоіаііз аситіпаііз тейіо ѵігійіЬиз
ігіпегѵііз таг^іпе реііисісііз тетЪгапасеіз; иігісиііз ігідиеігіз оѵаііз зігіаііз
іп гозігит зиЬгесіит ѵеі агсиаіит іпіе^гит іп зіаіи ]ипіоге оЬзоІеіе Ьійеп-
іаіит реПисійит аЬеипііЪиз; сагуорзі раііійе сіпегеа диасігап^иіагі ругіГогші
ГасіеЬиз сопсаѵіз сеііиііз еркіегтісііз сопзрісиіз еіеѵаііз диазі ргиіпоза.
Корень образуетъ пучокъ мочекъ; изъ него поднимаются на высоту бо-
лѣе 2—3 Футовъ стебли, окруженные при основаніи пучкомъ прошлогоднихъ
листьевъ; при основаніи стебля находятся 1 или 2 чешуйки, которыхъ иног-
да и совсѣмъ не бываетъ; за тѣмъ слѣдуютъ по близости другъ отъ друга 2
короткихъ листа; уже на первой трети стебля выступаетъ изъ чехла длинно
стебельчатый колосъ; ближайшій колосъ выступаетъ изъ 4-й листовой пазу-
хи, на значительномъ разстояніи. Три верхніе колоска сближены, съ корот-
кими стебельками; верхній, женскій рѣзко выходитъ у основанія мужскаго
колоска съ короткимъ, лишеннымъ влагалища, покровнымъ листомъ, который
не превосходитъ колоса; при основаніи мужскаго колоска бываетъ еще иног-
да одиночный женскій цвѣтокъ.
Въ моховыхъ болотахъ около Око 13 Іюля 1861 (піод. Гленъ).
Ргіогі ргохіта бей поііз іпйісаііз орііте йіѵегза.
518)	Сагѳх Гоііозізяіта и 8р. Табл. VI, фф. 1—6.
С. герепз зіоІопіГега ^Іапса гЬіиотаіе сгаззо Гпзсо йѳпзе йЬгіІІозо, зіоіо-
— 213 —
піЬиз іепиіЪпв Ййхиозіз вдпатіз (ІізіапііЬиз Іапсеоіаііз детит бЬгіПозів іес-
ііс; сиітіз ветіребаІіЪиз оЬвсиге ігідиеігіз ІаеѵіЬиз зігісііз Ъазі Гоіііз Газсіси-
Іаііз ріигішів Іаііззітіз ^Іаисіз ІаеѵіЪив зиЪійз зсаЬгіз, арісе сисиііаіів зиЬ
ігідпеігіз асиііз сиітит ехсейепііЬив; Гоііід сиітеіз ЬгеѵіЬиь Іоп^е аситіпа-
ііз; врісиіа тазсиіа ипіса іегтіпаіі Іапсеоіаіа, Гетіпеіз 3, іпйта Іоп^іиз зи-
регіогіЬиз Ьгеѵіиз ехзегіе рейипсиіаііз егесііз зігісііз (іізіаиііЬиз (арісе зріси-
Іае іпГегіогіз Ьазіп вирегіогіз аіііп^епіе) ІахіДогіз суііпсігісіз, ІпГегіогіЪиз іп-
іегдит арісе тазсиііз, Ьгаеіеіз ѵа^іпаііз Гоііасеіз зигзит ^(іесгезсепііЬиз 3 —
4 роІІісагіЬпз; иігісиііз оѵаіо-^ІоЪиІагіЬиз ігідиеігіз зиЫаеѵіЬиз ядиаггозіз аЪ-
гиріе гозігаііз, гозіго Іаеѵі арісе Ъі^епіаіо іпіепіит іпсигѵо, здиатіз Ъазі
зиЪѵа^іпапііЪиэ Ьуаііпіз оѵаіо-іапсеоіаііз арісе Ьгеѵііег агізіаііз раіиііз иігі-
сиіит зирегапііЪиз, сагуорзі тіпиіа пііісіа Гивса ігідиеіга ап^иііз асиііз Га-
сіеЬиз сопѵехіз.
8ресіев (іізііпсііззіта (ІиЪіае асіііис аГйпііаііз, Гоіііз Іаііззітіз сиітит зи-
регапііЬиз іпзі^піз
Око на южномъ Сахалинѣ 13 Іюля 1861 (съ плод. Гле ъ), въ рѣдкомъ
хвойномъ лѣсу.
Листья, шириною дп 4 линій, окружаютъ густымъ пучкомъ отъ 1 до 3
стеблей, выходящихъ изъ развѣтвленій корневища; самые нижніе‘коротки,
чешуеобразны, на тыльной сторонѣ блестящи, темно буры; растеніе имѣетъ
до 1 Фута высоты.
519)	Сагех Іоп^егозігаіа С А. Меу. Мах. п 809.
Многочисленно на травянистыхъ склонахъ всей области, приноситъ пло-
ды съ ачала Іюня.
520)	Сагех шасгосЬаеіа С. А. Меу. іп Воп$. Ѵе$. іпз. ЗіісЬае р. 169. Г1.
гозз. IV, р. 305.
Ѵаг. ГгисііЪиз пі^гісапііЬиз таг^іпе зсаЬгіз гозіго арісе Ьгеѵііег Ьі(1еп-
іаіо.
На вершинѣ Ктаузипаля 11 Іюля 186) (плод. Гленъ).
521)	Сагех Геггп^іпѳа Зсор. Г1. гозз. IV, р. 294.
Ѵаг зріеіз Гетіпеіз Іахів эиЬсегппіз иігісиііз арісе аііепиаііз оге Ъуаіі-
по іпіе^го ѵеі зиЪЬіІоЬо здиатіз агізіаііз тисгопаііз таг^іпе зирегіоге Ъуа-
Ііпіз иігіеиіит аедиапііЪиз
На вершинѣ Ктаузипаля 11 Іюля 1860 (съ плод ).
Несмотря на шаткіе колосья, которые особенно внизу представляютъ
совершенно раздѣльные цвѣты, я не могу пока помѣстить этотъ видъ кудали
въ другое мѣсто.
522)	Сагех ^ІоЪпІагіз Ь. Мах. п 812.
Въ болотистыхъ хвойныхъ лѣсахъ обыкновенно повсюду, плоды въ Іюлѣ.
— 2}4 —
523)	Сагех йізраіаіа ВооН іп А. О г ау Іізѣ оГ ріапіз соііесіесі іп Дарап Ьу
ЛѴіІІіатз аші Могголѵ. р. 325. Табл. VII, фиг. 6—10.
С. е}аіа (2—3 ребаііз) ѵаііба зіоІопіГега, спітіз сощргеззів зирегпе
зсаЬгіз, ѵа^іпіз ідПтіз ригригеіз геіісиіаіо Гіввіз іп здиатаз асиіаз гі^іДаэ
с^гіпаіаз аЬеипііЬиз, зпрегіогіЬиз раііісііз тіпиз геіісиіаііз іп Гоііа (2—3 1і-
пеаз Іаіа) іоп^іззіта сиітит аедпапііа ѵеі зирегапііа аЬеипііЬиз; зрісиііз с.
5 зеззіІіЬиз ѵеі іпГіта Ъгеѵііег редппсиіаіа, зиргета тазспіа заеріиз Д. Геті-
пеіз тазсиііз іпіегтіхііз; Ьгасіеіз ІпГегіогіЬиз Гоііасеіз Іаііз сиітит аедиап-
ііЬиз зирегіогіЬиз аЬЬгеѵіаііз здиатаеГоітпіЬиз; иігіеиііз таіигіз іпйаііз ги^и-
іозіз зігіаііз арісе гесигѵіз іп гозігит іпіе^гит аЬеипііЬиз; ѳдиатіб ап&ивііѳ
асиііз теДіо ігіпегѵііз. Махіте аГйпіз С. зсаЬгаіае Веки), атегісапае.
На сырціхъ берегахъ ручьевъ во всей области, отъ Дуй и Аркая къ
югу. Плоды въ Іюлѣ и Августѣ.
524! С ѳіепзіпоійез Тпгсж. Я. Ьаіс. (ІаЬ. II, р. 267.
Ѵаг Яассібіог, иігіеиііз ѵігібіЬиз ІсЖ&іогіЬиз гозіго пиііо, зріеіз 3 — 5
гешоііогіЬиз Ііпеагі сіаѵаііз отпіЬиз Ьазі тазсиііз, іегтіпаіі іпіегсіит отпі-
по тазсиіа.
НаЬііи С ѵиі^агіз Ег., іатеп аЬ еіеизіпоіеіе поп зерагапба.
Дуй, конецъ Мая 1861 (мал. плод. Гленъ), заливъ (ГЕзіаіп^ конецъ
Іюля 1860 (съ плод.); долина Такой 12 Іюня 1872 (пл. Ми цуль).
525)	Сагех зпЪзраіЬасеа Когтзк. Ап Де г а 8. сурег. 8сап(і. р. 30. ЕІ. гоав.
IV, р. 304.
На морскомъ берегу. Дуй средина Іюня (молод. плод.), Труотога 4 Авг.
(съ плод. Гленъ).
Въ гербаріѣ С.-Петерб. Акад. Наукъ существуютъ экземпляры этого
вида, опредѣленные Фр. Ниландеромъ.
526)	Сагех гагШога 8ш. ЕІ. гозз. IV, р. 297. Ап Деге 8. 1. с. р. 37. Г. 71.
Ресіаііз зігіеіа Ьгасіеіз ехішіе аигіепіа^із, зрісиііз 2—3 реДипсиІаііз зи-
регіогіЬиз егесііз, сиішо Іаеѵі оЬіизап^иІо, Гоііів ріапіизсиііз, вриатів Гизсів
гоіипДаііб пегѵо тесііо ѵігіеіі Ьгеѵіззіте аріеиіаііз.
Бухта между Хои и Вяхту 21 Сент. 1860 (съ плод. Гленъ).
Этотъ видъ находится также между растеніями Шамиссо съ Уналашки.
527)	Сагех Ііпіоза Ь Еі. гозз. IV, р. 307. Апбегза. п. 39.
Еогша 1, иігіеиііз тіпиз пегѵозіз гозіго Ьгеѵіззіто арісе етаг^іпаіо.
Въ моховомъ болотѣ около Кусуная въ концѣ Авг. 1860 (съ плод.).
Еогта 2, иігіеиііз ехітіе пегѵозіз гозіго Ьгеѵіззіто іпіе^го.
Труотога 2 Авг. 1861 (съ плод. Гленъ).
Саеіегит Гогтіз Еигораеіз зітіііз, Гоііів виЬіпѵоІиііз, зрісиііз Гетіпеіз
1—2, Ьгасіеіз Ьазі аигіеиіаііз ѵеі Ьгеѵіззіте ѵа^іпаііз.
-215-
528)	Сагѳх ММдѲйЛогМі. Е. бсйшісИ. Я ат^ип. Ьиге]. п. 413. Табл. VII,
фиг 1—5
Распространена по окраинамъ моховыхъ болотъ во Асей области. ХоЙ
Трайциска, Тоопучи и т. д.; зрѣлые плоды въ Августѣ.
Занимаетъ средину между Сагех Птоза и зітісіа и бросается въ глаза
своимъ высокимъ ростомъ и сине-сѣрымъ цвѣтомъ. Соломина имѣетъ 1 — 1‘/і
Фута высоты, деревянисто выпрямлено, повисшая на вершинѣ.
Корневище образовано весьма характерно; оно поднимается косо; изъ
его узловъ выходятъ толстыя мочки, густо покрытыя волосками и проходящія
между мѣстами прикрѣпленія листьевъ. Всякій годовой отростокъ начинается
чешуйками, которыхъ еще остаются и тогда, когда слѣдующіе листы уже
увядаютъ Такимъ образомъ на главной оСи корневища видна многократная
перемѣна чешуекъ съ завядшими листьями. Боковыя вѣтви густо окружаютъ
стволикъ, безразвѣтвленія, такъ что растеніе кажется густымъ листовымъ
пучкомъ, изъ котораго поднимается въ небольшомъ количествѣ стебли.
529)	Сагех сгуріосагра С. А М. ЕІ. гозз. IV, р. 313. ЕІ. осйоі. п. 340.
На сырыхъ мѣстахъ морскаго берега тамъ и сямъ во всей области. Дуй,
Нонай, заливъ (ГЕзіаіп^, Кусунай, Тунай; приноситъ плоды въ Іюлѣ.
530)	Сагех ѵеаісагіа Ь. Мах. п. 816.
На рѣкѣ Танги 18 Оент. 1860 (плод. Гленъ), Трайциска начало Авг.
1860 (съ плод.), Тунай (зрѣл. плод.) въ средйнѣ Сентября.
531)	Сагех гоіппйаіа КаЫЬ$. ЕІ. гове. IV, р. 300. ЕІ. осЪоІ. п. 338!
ТорФянникъ между Уанди и Вяхту 22 Сент. 1860 (съ плод. Гленъ).
532)	Сагех гЪупсЬорЬува С. А. М. Мах. п 818.
На сырыхъ мѣстахъ по берегамъ ручьевъ и въ лѣсахъ во всей области.
Плоды въ Іюлѣ и Августѣ.
533)	Сагех Воп^агйіапа С. А. И. ЕІ. осйоі. п. 343. ЕІ. атп^. Ьиге]. п. 419.
Кусунай 20 Іюля 1861 (цв. плод. Гленъ).
534)	Сегех огіЬовіасЬув С. А. М. Мах. п, 819.
Ѵаг. ЪігіаеГогтіз Мах. 1. с.!
Во всей области на песчаныхъ берегахъ рѣкъ; трудно отличима отъ С.
кігіа Ь.
535)	Сагех ШіГогшіз Ь. Мах. п. 820.
Моховое болото около Трайциска начало Авг. 1860 (съ плод.), Труотога
2 Авг. 1861 (съ плод. Гленъ).
ОВАМІКЕАЕ.
536)	Агнпйіпагіа кнгі1еп8І8 Внрг. іп Виіі. рЬуа-шаіЬ. і. VIII, р. 121. ЕІ.
гозз. IV, р. 395.
— 216 —
Сахалинскіе бамбуки представляютъ такія много образныя различіе, точ-
но также такъ много переходовъ, особенно при сравненіи съ Формами изъ Хако-
дате, что я принужденъ пока принять одинъ только видъ между многими
разновидностями
Ѵаг. а. §епиіпа.
Ѵа^іпіз Гоііогит ппбіз, зрісиііз гасетозіз ѵеі іпГегіогіЪиз зиЪрапісиІаііз,
оЪоѵаіо оЫоп^із 4 - 6-Догіз, егесііз гкасЪі аЪЪгеѵіаіа, ДогіЪиѳ ІпГегіогіЪиз 3/<
рагіет зирегіогит аедиапііЪиз ѵеі зирегапііЪиз. Соіоге рапісиіае Догепііз
сіпегазсепіе.
На высокихъ горахъ сѣверной и средней части острова онъ покрываетъ
цѣлыя площади. Аркайналъ 27 Мая 1861 (цв. Гленъ), мысъ Хойнджу, у Дуй
(безъ плод.), на Ичарѣ 2 Авг. 1г?60 (цв , молод. плод ).
Ѵаг. р. зрісиіоза, рапісиіаіа, ребппспііз раіепІіЪпз, зрісиііз Іоп^іогіЪиз
Ііпеагі оЪІоп^із 5—9 Догіз, гЬасЬі ехіепза, ДогіЪиз ІпГегіогіЪиз зирегіогез те-
біоз ѵіх зирегапііЪиз.
Отехкоро 4 Іюля 1861 (отцв. Гленмь), низкія склоны.
Ѵаг. •*. рапісиіаіа, Гоіііз зиЪіиз аб пегѵоз рііозіз, ѵа^іпіз йтЪгіІІіГегіэ,
зрісиііз рапісиіаііз, рапісиіае гатіз риЪезсепііЪиз еіоп^аііз егесііз, зрісиііз
ІіпеагіЪиз ДогіЪиз бізсгеііз, сагуорзі оѵаіі оЪІоп^а тисгопаіа зиісо ріапіизси-
1о ехагаіа раіеаз зиЪаедиапіе. Соіоге рапісиіае Догепііз гиЪісипбо.
На скалахъ къ морскому берегу въ южномъ Сахалинѣ особенно около
Туная 9 Іюля 1861 (цв. Гленъ), сред. Сент. 1860 (съ плод.).
Послѣдняя Форма кажется преобладаетъ около Хакодате.
537)	Еіушиз зіЪігісиз Ь. Мах. п. 823.
Тутъ и тамъ на лѣсистыхъ склонахъ, особенно по близости съ моремъ.
Дуй, Трайциска, Кусунай, Тунай, Кусупкотанъ и т. д.
538)	Еіушиз шоіііз Тгіп. Мах. п. 824.
Многочисленно по щебнѣ по морскому берегу по западному прибрежью,
въ заливѣ Анива.
Вгуікіпіа поѵ. §еп. *). Табл. VIII, фиг. 22—27.
ІпДогезсепііа гасетоза, зрісиііз Ьгеѵііег ребипсиіаііз сагіпаіо сотргеззіз
сЪагіасеіз зесипбіз, ігіДогіз, ДогіЪиз ІпГегіогіЪиз ипіраіеасеіз зіегіІіЬиз зирге-
то Гегіііі сит гибітепіо зііріііГогті Догіз дпагіі іпсіизо раіеае зирегіогі аб-
ргеззо; раіеа іпГегіоге Догіз Гегііііз а Іаіеге епзіГогті-сотрІісаіо арісе іп
агізіат аЬеипіе богз 7 пегѵі, зирегіогет тиііо Ъгеѵіогет іепиет тетЬга-
пасеат сопѵехат богзо Ъісагіпаіат (сагіпіз рагит еіеѵаііз) отпіпо іпсіибеп-
іе; зіуііз йІіГогтіЬиз Ьгеѵііег ріитозіз егесііз раіеат зирегіогет зиЪзирегап-
*) Названъ по имени моего спутника А. Д. Брылина, который собралъ* превосходную коллек-
цію растеній въ Кусунаѣ въ продолженіи цѣлаго растительнаго періода.
- 217 —
ііЬиз, зіатіпіЬиз 3, Іоіісиііз 2 ігипсаііз зіатіпит Ьаізіп атрІесіепііЬиэ, сату-
орві (іттаіига) Гиіѵа оЫоп^аг рагит еоіпргезза ІіЬепа.
А. ргохіта Цпіоіа іійегі іпПогезсепііа, зрісиііз рапсіДогів, раіеа ійГегіо-
ге агізіаіа зирегіогет іиріо эирегапіе, раіеа зирегіоге Ьісагіпаіа пес сотріі-
саіа, сагуорзі тіпиз сотргезза.
539)	Вгуікіпіа саиіаіа Мопго зр. ЕЬгЬагіа саиіаіа Мопго іп А. Сгау 1. с.
р. 420.
(хіаіісезсепз. ВЫгота герепз гатозит іепие суііпігіспт. Сиіті е Ьазі
іеситЬепіе егесіі ііассііі ^ІаЬгі зігісіі сотргеззіизсиіі. Еоііа і Іапа Іоп^е аси-
тіпаіа 1—2'" 1а(а зирга §1аЬга таг^іпе еі іпГга іп пегѵо теііапо зсаЬгіиз-
сиіа, ра^іпа іпГегіоге ріііэ іепиіззітіз зрагзіз оЬзііа Іі^иіа зиЬпиІІа, ѵа^іпіз
іоііогит іпГегіогит іоііе, зирегіогит оге іапіит рііозіз. ІпПогезсепііа іізііпс-
іе гасетоза, зрісиііз зесипііз 8 — 12 реіісеііаііз іп гасетит зітріісет 1а-
хит іізрозіііз, реіісеіііз егесіо-раіепііЬиз сотргеззіз зігіаііз риЬезсепііЬиз
зрісиіа тиііо ЬгеѵіогіЬиз. 8ріси1ае агсіе сотргеззае иігіпдие сагіпаіае ігіНо-
гае ^Іитіз е Ьазі Ііпеагі зиЬиІаііз, іпГегіоге тарге зрісиіат іітіііат ае-
диапіе ігіпегѵі, зирегіоге сопзрісие тіпоге ипіпегѵі; НогіЬиз ІпГегіогіЬиз 2
зіегіІіЬиз ипіраіеасеіз, зирегіоге ипісо Гегіііі Ьіраіеаіо; раіеіз ІпГегіогіЬиз зіе*
гіііЬпз сЬагіасеіз агсіе сотріісаііз пегѵо сіогзаіі зсаЬго арісе (ІпГегіогіЬиз
Ьгеѵіиз зирегіогіЬиз іоп^іиз) агізіаііз, пегѵіз ІаіегаІіЬиз иігіпдие 2 таг^іпі
арргохітаііз; Яозсиіі Гегііііз раіеа іпГегіоге зіегіІіЬиз зітііііта Іоп^іиз агіз-
іаіа агізіа гейеха раіеат 5'п Іоп^ат аедиапіе, тагдіпе іепиіззіте сіііаіа,
пегѵіз ІаіегаІіЬиз иігіпдие 2—3 аедиаіііег іізіапііЬиз Ьаэіп ѵегзиз оЬзоІеііо-
гіЬиз; раіеа зирегіоге диат іпГегіог (Іиріо ігіріоѵе тіпоге іпсіиза сопѵеха іе-
пиіззіте тетЬгапасеа Ьуаііпа іогзо Ьісагіпаіа арісе ЬіПіа сагіпіэ еіеѵаііз
зсаЬгіизсиІіз, іпіегзііііо іпіег сагіпаз зиіео ріапіизсиіо поіаіо, гиіітепіо Погіз
диагіі тіпиіо зііріііГогті ^ІаЬго зиіео ітргеззо іітіііат раіеат п ш аіііп-
^епіе. 8іатіпа 3 раіеа зирегіоге іиріо тіпога отпіпо іпсіиза. Ьоіісиіае 2
іітіііа Оіатепіа аедиапіез ігипсаіае Ьуаііпае ^ІаЬгае іііашепіогит Ьазіп
атріесіепіез. Сагуорзіз §1аЬга зиЬсотргезза тіпиіа зіуііз 2 еіоп^аііз егесііз
зиЬіпсІизіз ѵеі арісе рготіпепііЬиз зиЬрІитозіз раіеат зирегіогет аедиап
ііЬиѳ.
Наше растеніе не можетъ быть отнесено къ Екткагіа, изъ родства риса,
потому что задаточный четвертый цвѣтокъ существуетъ надъ плодоносными
цвѣтами и свойство сѣмени ставитъ нашъ злакъ въ другое отдѣленіе.
Въ хвойныхъ лѣсахъ между Кусунаемъ и Мануэ въ концѣ Августа 1860
(мол. плод.). Мысъ Чикай 4 Іюля 1861 (цв. Гленъ). Экземпляръ изъ Ха-
кодате мнѣ извѣстно изъ коллекціи Б*г Албрехта.
540)	Еезіиса оѵіпа 1. Мах. п. 826.
НаЬ. На скалахъ. Ктауэипалъ 11 Іюля (цв.), Аднгиво 5 Іюля 1860 (цв ).
— 218 —
541)	Геаіиса гиЪга Ъ. РІ. гозз. IV, р 353.
Ѵаг. а. ^епиіпа. На р. Плый 25 Іюля 1872 (Мицудь).
Ѵаг. р агепагіа.
По морскому берегу около Вахту, Трайциска, Отехкоро.
Ѵаг. у. Ьаісаіепзіз.
На скалахъ. Ктаузипалъ 11 Іюля, Аднгиво 5 Іюля (цв.).
542)	Гезіпса ^щапіеа Ѵііі. Мах. п. 827.
Въ хвойныхъ лѣсахъ. Дуй 3 Авг. 1860 (отцв Гленъ), Пиро 11 Іюля
(цв. Гленъ), Кусунай сред. Авг. 1860 (съ плод.).
543)	Вгошнз сіііаінз Ь. Мах. п. 829.
Заливъ (ГЕзІаіп^ въ концѣ Іюля 1860 (отцв.), Ай 15 Сент. 1860 (съ
пл. Гленъ).
541) Роа аппна Ъ Рі. гозз. IV, р. 377. е
Около селенья Тунай Сент 1860 (цв ), Труотога 2 Авг. 1'861 (цв.
Гл енъ).
545)	Роа ргаіепзіз 1. Мах. п. 831.
Ѵаг. раіеіз сапезсепііЬпз ініегзШііб іпіга петѵоз іепиіззіте зсаЬгіп&сцІо^
рпЪегпІіз, Гоіітз Іаіо ІіпеагіЬиз, Іі^піа тебіосгі, зрісиііз 4 — 6-Ногіз пѳгѵіе
рготіпепііЬпз таг^іпаІіЬпз спт сагіпа рііозіз.
Дуй 18 Іюля 1860 (отцв. Гленъ), Кусунай 3 Іюля 1860 (цв. Врыл-
к и н ъ).
546)	Роа пѳтогаііб 1. [В. соагсШа Саий. Мах. п 833.
Дуй 28 Іюля 1869 на скалахъ (отцв. Гленъ), Аднгиво 5 Іюля 1860
(цв.). Долина Токой 3 Авг. 1872 (Мицуль).
547)	Роа япйеііеа Наепке 6 гоез. IV, р. 380.
Долина Куссуная 19 Іюня 1872 (цв. Мицуль), долина Тыми 5 Аф\
(Мицуль); въ первый разъ найдена въ Восточной Сибири.
548)	Роа тасгосаіуз; Тгаиіѵ. еі Меу. іп Д осііоі. п. 350. Мах. п. 835.
Нерѣдко на склонахъ съ моря Вяхту, Дуй, Аднгиво, Трайциска, также
на Тыми 5 Авг. 1872 (Мицуль).
549)	Роа зіпшагіз Тгіп Мах. п. 836.
Обыкновенно на западномъ прибрежьи, по берегамъ на кучахъ и щебнѣ
съ Еіупіиз тоІІІ8.
550)	Ега^гозіів рііоза Р. йѳ Веапѵ Мах. п. 837*.
Въ селеньи Тунай средина Сент1. 1860 (отцв.).
— 219 —
551); (Муеегіа ййгііійіа Рг. Гдоіпсаѳіогтів Меупк. Мах. п 8381 г.
Морской берегъ на плавучемъ дернѣ. Вяхту, Дуй, Орокесъ, мысъ Вен-
теисъ.
552)	Шусегіа ациаііса 8га. Мах. п. 840.
у. (ІеЫІіог Тгіп.врес. §гапі. рі 365 .е КашізсЬаіка!
ЕІаіа Ьі-ігіреёаііз, зрісиііз 4—6 Догіз, Гоіііз Іаіо ІіпеагіЬиз, рапісиіа пи-
іапіе ѵіоіасеа.
По ручьямъ. Дуй нач. Авг. 1860 (отцв. Гленъ).
Занимаетъ средину между настоящей О. ациаііса или зресіаЫІіз и ге-
тоіа Ег.
553)	8со1осЫоа зріспіоза п. зр. Таблиц. ѴПІ, фиг. 15—21.
8.	еіаіа рапісиіае гатів Діѵагісаіо азсепбёпііЬиз Дехиозіз ЙІіГогтіЬиз
зрісиііз 4 — 7 Догіз, саіііз іепиіззіте ЬагЬаііз ѵеі сіетит пибіз; §1итіз зрі-
сиіат ДітіДіаш ѵіх зирегапііЬиз Ьуаііпіз зсагіозіз ипіпегѵііз іпГегіоге та)о-
ге; раіеа іпГегіоге Іапсеоіаіа сопѵеха пегѵоза асиіа арісе зсагіоза, раіеа зи-
регіоге сопсаѵа іпГегіогі агсіе асситЬепіе арісе Ьійсіа.
А. 8. Гезіисасеа зрісиііз біѵегзіззіта іатеп оЪ ЬаЬііит зітіііітит,
оѵагіа рііоза, раіеагит Гогтат еі сагѵурзіп Ііпеагет ІіЬегат зиісо іпіиз
ехагаіат ^епегісе поп зерагапДа.
Въ озерахъ и прудахъ. Вяхту 1 Окт. 1860 (незр. плод. Гленъ), Трай-
циска 4 Авг. 1860 (цв ). Имѣетъ до 4 ф. высоты. Корневище какъ у 8,
/езіисасеа, круглое, восходящее, усѣяное въ узлахъ перовидными корневыми
мочками; изъ узловъ выходятъ вѣтви, которые прилегая къ стеблю, обра-
зуютъ пучокъ. Стебель круглый, гладкій, соломенно-желтый, прямой, листья до
средины стебля деревянисты, гладки, отстоятъ другъ отъ друга на разстояніи
7з фута, язычекъ коротко вытянутый, на краяхъ разсѣченный. Соцвѣтіе 6—
8 дюймовъ длины, съ овальными длинно стебельчатыми цвѣтными метелками,
колоски 4—5 линій длиной, одиночные цвѣтки отъ */» до 2 линій длиной.
Вѣточки цвѣтныхъ метелокъ менѣе шереховаты, чѣмъ у 8. /‘езіисасеа.
554)	Агшміо РЬга^шііез 1. Мах. п. 841.
Въ низменностяхъ при устьяхъ рѣкъ нерѣдко.
555)	Кеііса пиіапз Ъ. Мах. п. 843.
Дуй сред. Іюня (цв.), Кусунай конецъ Авг. (съ плод ).
556)	НіегбсЫое Ьогеаііз В. еі 8. Мах. п. 845.
Еогша ѵа^іпіз риЬезсепііЬиз.
Мысъ Танги 24 Мая 1861 (цв. Гленъ).
Еогта ѵа$іпів ^ІаЬгіз.
ДуИ начал. Іюня 1860 (цв.), Кусунай 2 Іюля 1860 (отцв. Врылкинъ),
Трайциска 23 Іюня 1872 (цв. Мицуль).
— 220 —
557)	ШегосЫоѳ аіріпа К. еі 8. ЕІ. говз; IV, р. 408. ЕЬіЬяісі раіц ІЦі р.
286.	ЕІ. ат^ппо-Ьпге] д. 433.
На вершинѣ Ктаузипала 11 Іюля 1860 (цв.).
558)	Аѵепа ргаіепзіз Ь Мах. в. 848.
Въ бухтѣ между Вяхту и Уанди 22 Сент. 1860 (съ пл. Гленъ).
Рапіспіа берапрегаіа, сиітів Ьазі сотргеззів, гЬіготаіе герепіе/
559)	Тгізеіпт Даѵезсепз Р. де Веапѵ. Мах. п. 849.
Нерѣдко на травянистыхъ склонахъ по западному берегу. Нярми, Дуй,
Ктаузп, заливъ (ГЕзіаіп^ и пр.
560; Тгізеіиш зиЬзрісаіит Р. де В. Еі. года, IV, р. 418.
На скалахъ у Мануэ 20 Іюня 1861 (цв. Гленъ).
561)	ВедсЬатрдіа саеарііоза Р. де В. Ма^. п. 850!
Еоіііз іпЕегіогіЬиз сотріісаіів зеіасеіз, саііо сопзрісие ЬагЬаіо, агізіа По-
гет зиЬзирсгапіе.
Вахту 25 Сент. 1860 (съ плод. Гленъ), Труотога 2 Авг. 1861 (цв.
Глеи ъ).
562)	БезсЬашрзіа Йехиоза Тгіп. ЕІ. гозз. IV, р. 420.
По окраинамъ болотъ у озера Трайциска 4 Авг. 1860 (цв.).
563)	Са1ата$го8Іів дуіѵаііса ВС. Мах. п. 851.
Аднгиво, 5 Іюля 186<) (цв.).
564)	Са1аша$го8Іі8 засЬаііпепзіз п зр Табл. ѴІІІ, фиг. 8—14.
С. раііісіа Іаеѵіззіта саезрііова; сііітіз Ъазі ѵа^іпіз арЬуІІів (есііз Де?
хиозіз ІаеѵіЬиз агіісиІаііопіЬиз іпсгаззаііз, Гоіііз Іаіе ІіпеагіЬиз ^Іаиссзсепіі-
Ъие зиЬіиз зсаЪгіизсиІіз, Іі^иііз зирегіогіЬпз зиЬпиІІіз іпГегіогіЬиз ігипсаііз
аЬЪгеѵіаііз; рапісиіа Іахіизсиіа оЫоп^а тоПііег зсаЬга Гоііо зиріето ріегит-
дие зирегаіа, гатіз заеріпз біѵагісаііз Лехиозіз; ^Іитіз іпаециаІіЬиз зсаЬ-
гіизсиііз ѵеі зиЫаеѵіЬиз Іапсеоіаііз а ситіпаііз раіиіів (іогет зирегапІіЬие,
раіеа іпГегіоге арісе Ьібепіаіа вирегіогет рагит зирегаше, гшіітепіо Яогіз
весииді тіпиіо рііозо, саііі рііів Яоге рагит ЬгеѵіогіЬиз, агізіа іпГга тедіит
богзит іпзегіа гесіа ѵеі оЫідиа іпсіиза раіе.т ѵіх аедиаиіе. НаЬііи еі віа-
ііопе асі С. зііѵаіісат асседіі зед поіів іпсіісаііз ваііз біѵегза.
РЬчка около Аркево 8 Сент. (Гленъ), Дуй 15 Авг. 18$0 въ лѣсной
ложбинѣ около поста (Гленъ) Куссунай въ сухомъ хвойномъ лѣсу сред.
Авг. 1860 (цв.), Заливъ Буссе 18 Сент. 1871 (отцв. Мицуль).
Цѣлое растеніе достигаетъ около 2 Фуговъ высоты, свинцовосѣроѳ, мно-
гостѳбельное, согнутое кой гдѣ въ колѣнахъ; нижніе листы весьма коротки,
съ ясно усѣченными язычками; остальные длинны, узки, сверху зеленоваты,
- 221 —
снизу синесѣры, шереховаты, безъ язычковъ. Цвѣточная котелка выходятъ
изъ оси послѣдняго листа, который превосходитъ самую метелку, курчавую
и бѣдную цвѣтами, съ длиною до 3—4 дюймовъ.
565)	СаІата^го8ІІ8 рпгригеа Тгіп. Мах. п. 853.
Во всей области, въ особенности на склонахъ къ морю, также на р.
Тыми (Мицуль).
566)	Саіаша&гозііз Ьап^збогзйі Тгіп. Мах. п. 854
Съ предыдущимъ, особенно на низменностяхъ у моря я не могъ найдти
рѣзкаго различія между обѣими предыдущими видами. С. ригригеа ииѣетъ
часто глубже насаженную и почти согнутую ость. Но метелки всегда пирами-
дальны, курчавы и притомъ съ красноватымъ отливомъ.
567)	Саіаша^го8ІІ8 зігісіа Тгіп. ЕІ. гозз. IV, р. 428.
На моховыхъ болотахъ. Вяхту 25 Сент. (Гленъ), Труотога 2 Авг.
(Гленъ).
568)	Са1ата$го8ІІ8 Ері^е,]*08 ВоіЬ ЕІ. гозз IV, р. 432.
Труотога 1 Авг. 1861 (Гленъ).
569)	Сіппа ІаііГоІіа бгізеЪ. Мах. п. 856.
Въ лѣсу около Дуй 18 Іюля 1860 (Гленъ).
570)	А^гозііз сапіпа 1. Мах. п. 858,
Кусунай, въ болотѣ, средина Августа 1861 (цв.).
571)	А^гозііз гпЪга Ь. ЕІ. гозз. IV, р. 440?
Нубурипо Авг. 1869 (отцв.).
Ехетріаг тапспт, Гоіііз ріапіз, іі^піа ргобпсіа, §1птіз Дэгет рагит
зирегапііЬпэ, агізіа іпГга тебіпт раіеае іпзегіа ^епісиіаіа рагпт ехзегіа.
572)	А&Г08ІІ8 ІахіЙога В. Вг. Мах. п. 859.
НаЬ. Около селеній, на склонахъ къ морю нерѣдко во всей области, цвѣ-
тетъ въ Іюлѣ.
573)	Міііпш ейпзат Ъ Мах. п 860.
Въ долинѣ р. Кусуная 19 Іюня 1872 (6. Мицуль) на р. Плый 25 Ію-
ня и 2 Авг. 1872 (Мицуль).
574)	8ііра зіЪігіса 1. Мах. п. 861.
Спіто іпГга зсаЬгіпзспІо ѵа^іпіз ітіз рііозіз.
Горные склоны около мыса Дуй 29 Авг. 1860 (съ плод. Гленъ).
575)	Весктаппіа етсаеіогшіз Нозі. Мах. п. 863.
Тамъ и сямъ по морскому берегу, на щебнѣ. Аркай, Тукарсуки, Кусу-
най и пр.
— 222 —
576)	Ві^гарЫз аипкИпасеа Тгіп. Мах. п. 864.
Дуй на берегу рѣки, высотою въ ростъ человѣка, 19 Іюля і(цв. Г йенъ),
Аднгиво 5 Іюля 1860 (цв.); заливъ (і’Езіаіп^ кон. Іюля (цв.); заливъ Буссе
18 Сент. 1871 (Мицуль) на устьѣ р. Пдый 25 Іюля 1871 (М и ц у ль).
577)	Аіореснгиз Гиіѵиз 8т* ЕІ. гозз. IV, р. 464.
Дуй, у ручья, 30 Іюля (плод. Гленъ); Трайциска 2 Агіг. 1860 (спавиг.
плод.).
Е91ІІ8ЕТАСЕАЕ.
578)	Едпізеіпт агѵепзѳ Ъ. Мах. п. 881/
По берегамъ тутъ и тамъ, всегда безплоденъ.
579)	Едиізеішп ІіНогаІе КііЫек. Кпрг. (Ііаіг. Реіг. р. 215!
Куссунай, на морскомъ берегу, 25 Іюля 1860 (съ плод. Врылкинъ);
на вершинѣ р. Плый 29 Іюля 1872 (Мицуль).
580)	Едшзеіит зуіѵаііспт 1. Мах. п. 882.
Тунай, въ лѣсу, въ срединѣ Сентября 1860 (съ плод.).
591) Ециізеінт Цуетаіѳ Ь. Мах. п. 885.
Весьма распространенъ въ рѣчныхъ низменностяхъ, всегда, обыкновенная
Форма.
ЫС0Р0ВІАСЕАЕ.
582)	Ьусоройіит ашюііпшп Ъ. Мах. п. 887.
Таигя 11 Сент. 1860 (съ плод. Гленъ), Тарантомари 11 Іюля 1861
(съ плод.).
583)	Ьусоройішп сотріапаіпт 1 Мах. п. 888.
Дуй на сухихъ горахъ, 19 Іюля 1860 (сѣ плод. Гленъ); Вгіхту 22 Сент.
(съ плод. Гленъ).
584)	Ьусоройішп сіаѵаінш Ъ. Мах. п. 889;
На сухихъ горахъ около Дуй 19 Іюля (съ плод. Гленъ), Ктаузипаль
11 Іюля (съ плод.), Нинауси.
— 223 —
585)	Ъуеородіит> дѳпйгоШеит МсЬх. ЕІ. гозз. IV, р. 498. ЕЕ ят§. Ьпг.
л. 44}6.
На сухихъ горахъ около Дуй (съ плод.). Тунай въ срединѣ Сент. 1360
(съ плод.), Труотога 2 Авг. (съ плод. Гленъ):.
586)	Ьусоро<1іит 8е1а§о 1. ЕІ. гозз. IV, р. 496.
Горный склонъ Нубурино въ лѣсу кон. Авг. 1860 (съ плод.).
587)	ЬусороЯінш зѳггаіпт ТЬЪ§. Л. ]ар. р. 341, і. 38!
Въ лѣсу около Куссуная кон. Авг. 1860 (съ плод.); Нубурипо, кон.
Авг. (съ плод.), Тарантомори 11 Іюля 1861 (съ плод. Гленъ).
588)	Зеіа^іпеііа гпревігіз 8ргіп§. Мах. п. 890.
На скалахъ около Дуй 7 Мая 1861 (съ плод. Гленъ), Аднгнво 5 Іюля
1860 (безъ плод.), Цинай кон. Авг. 1861 (съ плод. Гленъ)*
ЕІІЛСЕ8 *).
589)	ВоігусЬіпт Ъипагіа 1. Мах. п. 895.	'
Дуй нач. Мая (съ плод. Гленъ), заливъ (ГЕзіаіп^ конецъ Іюля (съ
плод).
590)	ВоігусЬінт гіііаеГоІіит А. Вг. Міібе СеГазз-Сгурі 8сЫез. р. 394, 1.
197-200.
В.	гиіасеит 8\ѵ. Кирг. Сгурі. ѵазс. р. 39. ѵаг. гоЪизіипі Впрг. 1. с.
Труотога нач Авг. 1861 (съ плод. Гленъ). Дуй (Августовичъ).
591)	ВоігусЪішп Іапсеоіаіпт Ап$зіг. Воі. поі. р. 68, 1854. Стеііп 1768
іп Коѵ. Соттепі. АсаЯ. реіг. XII, і. 11, Г. 2 зпЬ Озтппба. КпргесЬі
Ветегк. йЬег Воігуск. р. 38. МіЫе 1. с. р. 392, і. 55, Г. 4 еі р. 306,
Г. 170’— 18Г. МіІЯ. Еіііс. Гигор. р. 197.
На сухихъ высотахъ около Дуй сред. Іюня 1860 (съ плодами).
592)	ОзтппЛа сіппашотеа Ь. Мах п. 896.
На горахъ около Дуй начало Іюля 1861 (неразв. Гленъ), Кусунай на
низменности около поста 3 Іюля 1860 (соверш. разв. Брылкинъ).
593)	Раезіа адпіііпа 1. Кеуз 1. с. р. 22.
РІегіз ацніііпа 1. Мах. п. 912 Е. ЗсЬшіЯі. Я. засЪаІ. п. 589.
НаЬ. Вездѣ въ хвойныхъ лѣсахъ.
*) Папоротники расположены по новому труду Графа А. Кейзерлинга: Роіуроііасёае еі СуаіЪа-
сеас ІіегЬагіі ВнпдоапІ, Ьірзіае, 1873.
— 224 —
594)	Ѳушпо^Нште ]аѵапіса В1. Ноок. зр./ійііс. Ѵ^р.<>14і5.:-Кеу8і,4;.с^р. 32.
ВЪіготаіе герепіе лі^го-Гпзсо, Гголсіе тешЬгапасеа ілГга Ъііггрі^о-Ьіріп-
паіа зирга ртпаіа, ріппиііз Ьгеѵііег ребипсиіаііз оЫол&о-ІапсеоІаіів арісе
аситіпаііз Ъазі ігипсаііз аЬгиріе силеаііз таг^іле а<іргеззе зеігиіаііз, зіірііе
раІІісІе-осЬгоІеисо саіаті согѵілі сгаззіііе. Кегѵіз рагаііеііз (іізсгеііз Ьазі зае-
ріиз Гигсаііз.
Въ богатыхъ перегноемъ впадинахъ южнаго Сахалина около Туная, Око,
Тукотанъ съ зрѣлыми спорангіями въ Сентябрѣ.
По діагнозѣ Гукера наше растеніе принадлежитъ къ этому виду; она
вполнѣ съ нимъ согласуется также какъ и съ описаннымъ тамъ экземпля-
ромъ изъ Хакодате, квторый я видѣлъ въ коллекціи Д-ра Альбрехта.
Точно также я сравнивалъ описанное Гукеромъ растеніе подъ № 86 съ
острова Люсона, изъ коллекціи Куминтга; но это растеніе весьма трудно
соединить съ нашимъ, такъ какъ оно имѣетъ кожистую метелку, и листъ
пріостренный къ основанію, къ концу внезапно вытянутый въ длинный от-
ростокъ. Сходно только расположеніе нервовъ, при чемъ между отдѣльными
нервами нѣтъ никакой сѣтчато нервной свази.
595)	Роіуройіпш ѵні&аге 1. Мах. л. 898. Кеуз. 1. с. р. 34.
Тунай 9 Іюля (съ плод. Гленъ), Нубурипо кон. Авг. 1860 (съ плод.).
596) Роіузіісішш аспіеаіат Кеуз. 1. с. р. 42. Азрійіат аспіеаіат Ноок.
зр. йГ. IV, р. 18.
Долина Аркая 6 Авг. 1860 (съ плод. Гленъ), Куссунай 20 Іюля 1861
(съ плод. Гленъ), долина Мануэ (Мицуль).
597)	РоіузіісЬпт Гга^гапз Ье<1. Мах. п. 904. Кеуз. 1. с. р. 43.
На галькѣ у мыса Дуй 6 Мая 1861 (съ плод. Гленъ).
598)	Роіузіісішт зріппіозиш БС. 3. бііаіаіпт Кирг. Сгурі. ѵазс. Мах. п. 906.
Разсѣянъ въ лѣсахъ. Дуй, Аркай, Куссунай и др. Тикъ. (бсЬгепк ех
Мах. 1. с.).
599)	РоІузІісЬпт ТЬеІуріегіз Коііі. Мах. л. 903. Р. 8сЬтіс1і, й. засЬаІ. л. 581.
Ьазігеа ТЬеІуріегіз 1. Кеуз. 1. с. р. 46.
Въ болотахъ около Трайциска начало Авг. 1860 (съ плод.), Куссунай
конецъ Іюля 1860 (безплодн. Брылкинъ).
600)	Сувіоріегіз іта&іііз Вегпіі. Мах. п. 907. Кеуз. 1. с. р. 51.
Тамъ и сямъ на скалахъ. Дуй, Аднгиво, Куссунай, Нубурино.
601)	РЬе^оріѳгіз РЬе&оріегіз Ь. Кеуз. 1. с. р. 50.
Роіуройіпш РЬе&оріегіз 1. Мах. п. 899. Р. ЗсЬтібі й. засЬаІ. л. 577.
Дуй, въ тѣнистомъ лѣсу, 23 Іюля 1860 (съ плод. Гленъ).
602)	Рііе^оріегіз Бгуоріегів 1. Кеуз. 1. с. р. 50.
Роіуросііпт Ргуоріегіз 1. Мах. п. 900. Р. ВсЬтійі. Н. засЬаІ. л. 578.
— 225 —
Дуй 29 Іюля въ лѣсистыхъ впадинахъ (съ плод. Гленъ), Аднгиво 5
Іюля 1860 (съ плод.).
603)	Опосіа Зігиііііорѣегіз Ь. Кеуз 1. с. р. 52.
ЯігпіЬіоріегі» Оегшапіса IV Мах. п. 915. Е. 8сЪті(іі, П. засЬаі. п. 589.
По берегу ручья около Дуй кон. Іюля 1860 (съ плод. Гленъ); тамъ
же Вейрихъ (ех. Мах. 1. с.).
604)	ЛѴоодяіа роІувіісИоідев Еаіоп іп РгосееЛ. оі* Ніе Атегісап асаб. о! агІз
апсі зсіепсез 1859, р. 110. УѴ «Г. Ноокег зесопд сепіпгу о! Гете ІаЬ.
II. Кеуѳ. 1. с. о. 52.
Многочислененъ на скалахъ по западному прибрежью отъ Дуй къ югу.
Небываетъ болѣе */» фута высоты.
605)	ІѴоодвіа ^ІаЪеІІа В. Вг. ЕІ. гозз. IV, р. 511. Впрг. Сгурі. ѵазс. р. 123
Кеуз. 1. с. р. 52.
На Нубурино кон. Авг. 1860 на скалахъ (съ плод.), Тукотанъ, Нубури
начало Сент. 1860 (съ плод.).
Отдѣленія листьевъ многочисленнѣе, чѣмъ у типичной Формы.
606)	АНіугіит Еѳііх Гетіпа Ь. Кеув. 1. с. р. 54.
Аѳріепіпт Еіііх Гетіпа ВегпЬ. Мах. п., 911. Е. бсЬтібІ;, 1. с. р 587.
Ѵаг. сусіовогпт Кпрг. 1. с. р. 41.
Многочислененъ въ хвойныхъ лѣсахъ. Дуй, Аднгиво, Куссунай, Тунай.
607)	АіЬугіпт яріппіоашп. Мах. ѳр. Кеув, 1. с. р. 54. Сузіоріегіз ѳріппіоза
Мах. 1. с. п. 908. Авріепіпт сгепаіпт р. зріппіозпт Ноок. 1. с. III
р. 226.
Въ сыромъ лѣсу около Дуй 18 Іюля 1860 (зрѣл. споры, Гленъ).
608)	АГЪугіпт сгепаішп ЗотегГ. Кеуѳ 1. с. р. 54. Азріепіпт сгепаіпт. Мах.
п. 910.
На каменистыхъ склонахъ около Дуй (Августиновичъ 1872).
Сахалинскіе мхи, собранные нами, были переданы покойному знатоку
при балтійскихъ мховъ, Гиргенсону, въ Дерптѣ. Онъ обработалъ ихъ для нѣ-
мецкаго изданія этого труда, въ которомъ и помѣщено описаніе нашихъ мховъ
на стр. 207—209. Въ послѣдствіи наша бріологическая коллекція была пере-
дана въ руви извѣстнаго бріолога, профессора Линдберга, въ Гельсингфорсѣ^
который нашелъ въ ней много новаго. Поэтому я не повторяю стараго спис-
ка и отсылаю читателя къ труду Линдберга, помѣщенному въ асіа васіеіаіів
всіенСіагит Геннісае X. р. 234—259, подъ заглавіемъ: тпзсі васііаііпепвед
соііесіа а Р. ѵ, СИеЪн еі Р. ВсЬтіді (1872); Число различныхъ мховъ соб
ранныхъ нами—74, въ томъ числѣ 12 новыхъ вида.	ч >
СБОРНИКЪ АИНСКИІЪ И ГИЛЯЦКИХЪ НАЗВАНІЙ РАСТЕШИ.
Айнскія названія.
Объясненіи: ни означаетъ дерево, кина траву.
Айманъ, Дипірегиз.
Айнани, Ьі^изігит.
Айракинэ, Оутпо^гатте.
Айускина, 8кіттіа ^аропіса.
Аку бучи-кина, Сагех тасгосѳрЬаІа.
Арайтесма, Нуігап^еа зсашіепз.
Аракой ни, АЫез ОІеЪпі.
Атахекускуй, КиЬпз ідаеиз.
Аусни, Рапах гісіиііоііа.
Инауни-ни, ЗогЬиз Ансарагіа.
Инокамунъ, НіегосЫоа Ьогеаііз.
Исахкина, Ріеигозрегшиш,
Итатусъ, Егахіппз тапізсЪигіса.
Итахкамъ-кина, бгаііасіпа ЬіГоІіа.
Итехкани, 8огЪиз ѳатЬисіГоІіа. (въ Та-
райкѣ, Мицуль).
Ицарикисма, Ренсесіапат ІегеЬіпіЬа-
сеит.
Кабурукули, ЗогЬцз йатЬисііоІіа.
Капъ, ягоды отъ Ргипиз РаЛиз.
Карамба, КіЪез гиЪгйпЬ
Карони-ни, іѴІтиз пюпіава.
Кассерохтани, .Ьопісега (Иеіті.
Катамъ, Охусоссов раіивігій.
Кинѳ, Аіпиз іпсапа.
Кцнѳни, Нусігап^еа рапісиіаіа.
Кіу, Еипкіа оЬоѵаіа.
Кцто, Егіііііагіа катізсЬаісепзіз.
Конгени, Еѵопутив тасгоріегиз.
Куи, Ьагіх (іаигіса.
Курасно, Етреігит підгит.
Мануи, Коза сіппатотѳа.
Марахчи, Еіутиз тоііів.
Нину-ни, Ли&іапз вр.
Нисистени, Асег.
Ноци, (въ Тарайкѣ нум-ми) СетЬга ри-
тііа.
Нойо,. Агіетізіа ѵиі^агіз.
Обіу-ни, ІІІтиз сатрезігіз.
Осокони, ЗатЪисиз гасетоза.
Осомани^ Сеіазігиз агіісаіаіиэ.
Оситри, (^иегсиѳ топ^оііса (Гленъ).
Отакуру, Раеопіа оЪоѵаіа.
Отару, плоды । одеь, Коза ги^оза.
Порохото, Ап^еІорЪуІІцт игзіпит.
Пунгара, КЪиз Тохісосіепдгоп.
Сахтурехни, КиЪиэ агсіісиз.
Сасисъ-кина, Е4цдзеіит Ъуетаіе. і
Секахка, Согпиз зиесіса.
Севахни, ОітогркаліЪиз.
— 228 —
Сіори, Ргппиз 8іогг.
Сиримба, Ргипиз Рзеибо-сегазив.
Скирибени, РЬеІІобепбгоп.
Сорома, РоІузіісЪит асиіеаіпт.
Спункурики, Зрігаеа заІісіГоІіа.
Сукукина, ЗігиіЪіоріегіз.
Сумаро, ягоды отъ ВіЪез гиЬгит.
Су гу, Рісеа а]апепзіз.
Суруку-кина, Асопііит засЬаІіпепѳе.
Сусу, Заііх.
Тахъ-ни, Веіиіа Егтапі.
Тамирехе, Лех гитова.
Таромани, Тахиз Ьассаіа.
Тамукабарани, Рориіив зиаѵеоіепѳ.
Тацни, Веіиіа аІЪа.
Техаму съ, Лех сгеиаіа.
Тобени, Асег.
Тококи, Саіата^гозііз (вообще трава
на цыновки).
Токеутакуса, Ьусоробішп аппоііпит.
Томо, Согубаііз атЪі^па.
Тухку, Роіудопит засЬаІіпепѳе.
Тукса, Едиівеіит.
Тукни, (^иегсив топ^оііса.
Цахтурехни, Мугіса Саіѳ.
Цирэкисъ, Асііпібіа Коіотікіа.
Унзени, Сгаіае^пз зап^піпеа.
Учичара. Ѵассіпіит ргаезіапз.
Усуни, Ьопісега Махітоѵѵісхі.
Утэ-кани, ЕрііоЬіпт аГйпе (Мицуль).
Чарахъ кина, Лех ги^оза (Мицуль).
Чаяйки кини, Асіаеа зрісаіа (Мицуль).
Хабетуни, ѴіЬпгппт ріісаіпт.
Хай, Пгііса біоіса.
Хапъ, луковицы отъ Егіііііагіа кат-
ізскаіепзіз и другихъ лилій (Сумаро-
хапъ, Ьіііит аѵепасеит.
Хатни, Ѵіііз ТЬипЪег^іі.
Хурекани, Аіпазіег Ггиіісоѳа.
Хуру или Нуру, Агипбіпагіа кигііеп-
зіз.
Эбусака, Агаііа гасетоза.
Экото ъ, Ѵассіпіит оѵаІИоІіпт.
ЭннокаЙ, луковица отъ Ьііішп ѳресіа-
Ъііе.
Эноноха, Ѵассіпіит Ѵіііз Дбаеа.
Энтококируй, Атіся СЬатіѳзопіѳ.
Этанкай, ВпЪиз СЬатаетогив.
Эуки-кина, 8а1во1а Зоба (Мицуль).
Яю, АЪіез ѴеіісЬі.
Гиляцкія названія.
Тигръ означаетъ дереро; ныксъ, кустарникъ; планхъ, цвѣтокъ; алсъ, ягоду.
Агускусъ, Зрігаеа ѳогЪіЫіа.
Асини, Азрага^пѳ ЗіеЪоІёі.
Ататвъ, Сігзіит УѴеугісІіі.
Ацъ, СаНЬа раіпзігіз.
Ветехъ, А^іЪ^іасиз пешогова.
Валми, Дгів зеіовбк
Васпи, папоротникъ.
Ветгіуксъ, Роіу^опаіат.
Дегръ, Раеопіа оЪоѵаіа.
Иси, Сасаііа Ъазіаіа.
Иткытъ, Ргпппв Рабпз (на Тыми).
Каілнги, Ріеигозрегтпт.
Камъ, Зтііасіпа ЪіГоІіа.
Карптъ-алсъ, Агсіоэіарііуіоз оШсіпаііз.
Казикъ, Реіазііез ]аропіспз.
Каннантъ-тигръ, Рориіиз ігешиіа.
Качилингъ-планхъ, Сііпіопіа ибеозіз.
Кегла, Мугіса Саіе.
Кенгсъ, Зепесіо Рзеибо-егпіса.
Келахамъ, ВиЪив Дбаейѳ.	і
Керахосъ, Веіиіа Егтаиі.
Кои, Ьагіх баигіса.
— 229 —
Конги, ЗашЬисиз гасетоза.
Кхызмъ, Сгаіае^из зап^иінеа.
Куэнги, Кунтръ, 8а1іх.
Кумби, Ьі^иіагіа зіЬігіса.
Кычь, Зрігаеа катізсЬаііса,
Катичь, Аігіріех раіиіа.
Лумпиткау, Ан^еІорЬуПит игѳіпит.
Маунтамъ, Ьопісега СНеЬні.
Медзлянь. 8огЬиз Аисирагіа.
Мерси, 8а1іх зр.
Мечакъ ныксъ, 8огЬиз затЪисіГоІіа.
Мэчь, ѴіЬигпит Ориіиэ.
.Мускръ, Рориіиз зиаѵеоіенз.
Мыгръ-алсъ, Ѵассініит Ѵіііз Ддаеа.
Мусинги, Еіупшз тоіііз.
Небдонги, ВіЬез аГйне.
Нярнги, АЫез засЬаІіпепзіз.
Нюнга, Асег Моно.
Норнъ, Ьіііит зресіаЪіІе.
Нидъ-ныксъ, ЭарЬне катізсЬаііса.
Оэтта, Дипірегиз.
Огогъ алсъ, Ѵассініит 8та11іі.
Оэллу, Аіііит Ііпеаге.
Орп лангъ,	ВЪаропіісит аігірІісіГо-
Ііит.
Нагла алсъ, Ѵассініит Ѵіііз Л(1аеа.
Пагла-карптъ-алсъ, Лѳх ги^оза.
Пазингъ-ныксъ, Согниз аІЪа.
Пѳбангъ алсъ, ЕІеиіЪегососсиз.
Пэрсъ, Еѵонутиз тасгоріегиз.
Пила лачь, Воза гитова.
Пискръ, Соеіоріигит Сгтеііні.
Пысъ, Негасіеит ЬагЬаіит.
Сумга алсъ, Ѵасспиит оѵаІіГоІіит.
Тачь, Ргиниз Расіиз.
Тармань, Тахиз Ьассаіа.
Тави, Ргахіпиз тапдзсЬигіса.
Тевахъ, Тепкай, Асе гзр.
Тифъ, Агинсііпагіа Кигііензіз.
Туискъ, АЬіез а]апепвіз.
Тюфкъ, РЪга^тііез соттнніз.
Тюркъ, Тырхъ, Согудаііз атЬі^па.
Тыкръ, Ьесіит раіизіге.
Тумъ алсъ, Охусоссоз*
Утинъ, Несіувагит оЬзсигит.
Хаги, Аіііит Ѵісіогнііз.
Хагрсъ-тамъ, Ьопісега СгузапЙіа.
Хакакъ, Ьоізеіеигіа ргоситЬепз.
Хань, Аіпиз іпсапа.
Харчь, ІЛтиз тоніапа.
Хансъ, Роіу^опит ДУеугіскі.
Харкъ, ЕгіННагіа катізскаікензіз.
Хэ, Едиізеіит Ъуетаіе.,
Хемгулъ, Ріркуііеіа.
Хэунги, Аіпазіег Ггиіісоза.
^Хибисъ, Веіиіа аІЬа.
Хилмъ, Илмъ, ТгіПіит оЬоѵаіит.
Химъ, СетЬга ритііа.
Хискъ, Пгііса діоіса.
Ыгыгъ алсъ, Етреігит ні^гит.
Ыйо, 8енесіо раітаіиз.
Чагмысъ, Асііпісііа коіотікіа.
Чамрсъ, ВіЬез гиЬгит.
Чюкъ, Адоха МозскаіеПіна.
Чорби, Аіга^ене аіріна.
Эдени-алсъ, ВиЬиз СЬатаетогиз.
Эгидамъ, Мугіса Сгаіе.
Эйнтуксъ, Мегіензіа тагіііта.
Нѣкоторыя названія Ороковъ въ заливѣ Терпѣнія.
Вангита, АЬіез засЬаІіпепзіз.
Вокдо, СетЪга ритііа.
Гэунъ, Аіпазіег Ггиіісоза.
Дадагда, Сгаіае^из зап&иіпеа.
— 230 —
Джизакда, Веіиіа Егтапі.	I Сэдухо, Ѵассіпіит Ѵіііз «Маеа.
Пѳ, Веіиіа аІЬа.	| Солсикта, Аіпиз іпсапа.
Сиси, Ьагіхсіаигіса.	| Тунгдэ, 8а1іх.
Систематическій списокъ растеній, которыхъ названія на Айнскомъ (А)^ Ги-
ляцкомъ (Г) и Орокскомъ (Д~) языкѣ извѣстны.
Аіга&епе аіріпа, Чорби (Г ).
Асопіілип8асЪа1іпепее,Суруку кина(А.).
Саііка раіивігіз, атрт, ацъ (Г.).
Асіаеа зрісаіа. Чаяйка-кина (А.).
РаеопіаоЬоѵаіа, дегръ(Г.), отакуру(А.).
ВірЬуІІез’а (Зтауі, хемгулъ (Г.).
Согу(1а1І8 атЬі^па, тюшкъ, тюркъ (Г.),
тырхъ, чырхъ (Г а Тыми),тома (А.).
Асег, нюнгна, чепкай (Г.), тобени, ни-
систени (А.).
Охаііб Асеіовеііа, тунтра тенъ (Г),
(тегапіит егіапіЪит, тудамъ (Г.).
Ѵіііз ТЬипЬег^і, хатни (А.).
РЕе11о(1еп(1гоп атигепзе, скирибени (Г.).
8кіттіа ^аропіса, айускина (А.).
Акііпі(1іа коіотікіа, чагмысъ (Г.), ци-
рэкисъ (А.).
ВЬиз Тохісосіепсігоп, пуигара (А.).
Еѵопутив тасгоріегиз, персъ (Г.),
конгепЙ (А.).
Сеіазігиз агсіісиіаііѳ, осомани (А.).
Лех гитова, Ьагла-карптъ-алсъ (Г.), та-
миреге, чарахъ-йИна (А.).
Лех сгепаіа, техамусъ (А.).
Ргипиз Расіиз (таисъ Г. въ Дуй), тачь
(Г гіа Тыми),
Ргипиз 8іогі, сіори (А.).
Ргипиз Рзёисіосегазиз, Сиримби (А.),
врігаеа катівсЬаііса, кысъ, кычь (Г.).
—	ваІісіГоІіа, спа курики (А.).
—	вогЬИоІіа, агускусъ (Г.).
ВиЬиз СЬатаетогив, вдеіт албъ (Г.)<
этанкай, атахокускуй (А.).
— агсіісиз, сахтурех и (А.).
— ідаеиз, кэлахам ь-алсъ: ('А.).
Вова гитова, пила лачь (Г ), отару (А.).
Вова сіппатотеа, мауни (А.).
Сгаіае^пв вап^піпеа, хызмъ (Г.), уи-
зе и (А.), дапагда (О.).
Ругив Аисирагіа, медзл ь (Г.), инау-
нинй (А;).
— ватЬисіГоІіа, мечакъ-ныксъ (Г ),
кабуруку ни, итека и (А.).
ВіЬев гиЬгпт, чамрсъ (Г.), карамба
(А.).
— аГбпе, небдовги, атки алсг (Г.).
Нусігап&еа зсапсіепв, арайтесма (А.).
— рапісиіаіа, ки пени, са(А ).
Ап^еІорЬуПит игзіпит, Лумпитъ-канъ
(Г ), порохота (А.).
Соеіоріеигит Сгтеііпі, пискръ (Г.).
Негасіеит ЪагЬаіит, пысъ, тмысъ (Г.).
Реисесіапит іагеЫпікасеіГйі, ацарикис-
ма (А.).
СЬаегорЪуІІит петогозит, бетехъ (Г.).
Ріеигозрегтит аизігіасит, кенгда, ка-
л ги (Г.); исахкина' (А ).
Агаііа гасетоза, ѳбугіаки (Г.).
РітогрйаіііИиз таіківсЪигіса, девахни
(А.).
Еіеиікегососсив зепіісова, пебангъ албі
(Г).	;
Рапах гісігііГоІіа. аусии (А.).
ЬопТсёга СЧеЪпі, мауктамъ (Г.), касе-
рохтани (А.).
—	сЬгузапіЬа, хагрсъ тамъ (Г.).
—	СЬатівзоі. чунгъ (Г.).
•ыШ'г.ѵ.. \Маттотѵісйі, усу ни (А.).
Асіоха товсЬаіеШпа, чюкъ (Г,).
8атЪиспз гасетоза, кхонги (Г.), осо-
кони (А/).
ѴіЬпгпт Ориіпз, мэчь, пэванъ, (Г.).
— 231-
ѴіЪигит ріісаіит, хабэтуни (А.).
Согппз аІЪ’а, пазингъ ныксъ (Г.).
— зиесіса, секахка (А.),
Реіазііев ^аропіса, казикъ (Г.), моло-
дые побѣги, леллу (Г.).
Агіетізіа ѵиі^агіз, ііойо (А.).
8епѳсіо Рзеибоагпіса, кенгсъ (Г.).
Ьеопіоробіит, ной я (А).
Сасаііа Ъабіаіа, иси (Г.).
Ьі^піагіа зіЬігіса, кумби (Г ).
Агпіса СЬатізвопів, энтококируи (А.).
КЬаропіісит аігірІісИ’оііипі, орплангъ
(г.).
Сігзіит ДѴеугісЪі, ататФъ (Г.).
АгсіозіарЬуІиз оГйсіпаІіз, карптъ алсъ
(Г.).
— аіріпа, тутуйскъ алсъ
(Г.).
Ьоізеіеигіа ргоситЪепэ, хакакъ (Г.).
Ье(1ит раіизіге, тыкръ (Г.).
Ѵассіпіит ргаезіапз, учичара, чикайба
(А-)-
—	оѵаІіГоІіит, чумги, сумги
(Г.), экотонъ (А.).
—	8та11іі, ого-алсъ (Г.).
—	Ѵііів Ддаеа, мыгръ алсъ,
(Г.), эноноха іА.), сэдухо (О.).
Охусоссоѳ раіизігіз, тымъ алсъ (Г.),
катамъ (А.).
Роіетопіит саегиіеит, кугленъ-вунтъ
(Г.).
Ггахіпиз пашІзсЬигіса. тави*(Г.), ита-
тусъ (А.).
Ьі^изігит ЯЬоіа, айнани (А.).
МепіЪа зр., камуй кэна (А.).
Мегіепзіа шагіііта, эйнтуксъ (Г.).
Заізоіа 8ода, эуки-кина (А.).
Аігіріех раіпіа, латичь (Г.).
Роіудопит УѴеутісЬі, хапсъ (Г.).
— засЬаІіпепзе, тухку (А.).
1>арЬпе катізсЬаііса, ныдъ-ныксъ (Г.).
ІЛтиз снтрѳзігіз, харчь (Г.), обіу ни
(А-)-
— топіапа, корони-ни, кара мн(А).
ЕГгііса сііоіса, хискъ (Г), хай (А.).
Авагош 8іеЬо1(1і, чюхъ-чомръ (Г.).
Етреігпт пі^гит, ыгыхъ алсъ (Г.),
Кураснс (А.).
(^пегсиз топ^оііса, кмый (Г ), тунни
(А.).
Веіиіа аІЬа, хиввисъ (Г.), татсни. хе-
бухни (А.), пѳ (О.).
— Егтапі, кэрахосъ (Г.), тахни
(А.), дживакта (О.).
Аіпазіег Ггиіісоза, хэунги (Г.), хуре-
кани (А.), гэунъ (О.).
Аіпиз іпсапа, хань (Г.), кинэ (А.), сол-
сикта (О.).
8а1іх, куенги, мерси, кунтръ (Г.), су-
су (А.), тунгдо (О.).
Рорпіиз зиаѵеаіепз, мускръ (Г.), камуй
кабарани (А.).
— ігепшіа, каннантъ тигръ (Г.).
Ріпив (СетЪга ритііа) химъ (Г.), во-
ни, нумни (А.), вокдо (О.).
АЬіез а^апепзіз. туискъ (Г.), сунгу (А.),
Хазикта (О.).
— СгІеЬпі, аракой-ни (А.).
— засЬаІіпепвіз, нярнги (Г.), яю
(А,), вангита (О.).
Ьагіх баигіса, кои (Г.), куи (А.), си-
си (О.).
Тахиз Ьассаіа, тармань (Г.), таромнни
(А-)-
Мугіса Сгаіе, кэгла, эгадомъ (Г.),чух-
турехни(А.).
ЬузісЬііиткатіѳсЬаіісит, твирскъ (Г.).
Ьіііит вресіаЫІе, норкъ (Г.), эннокай
(А.).
— аѵепасеит, су аро хапъ (А.).
Егіііііагіа катізсЬаіісепзіз, каркъ,
каршкъ, харкъ (Г.), хапъ (А.),
Сііпіопіа шіепзіз. качиллингъ планхъ
(Г.)-
- 232 —
8ті1асіпе ЪИоІіа, камъ (Г.), итахкамъ
кина (А.).
АПіпт Ѵісіогаіів, хаги (Г.).
— Ііпѳагѳ, эллу (Г,).
Роіу^опаіит Махіпнтісяі, ветъ-пуксъ
(Г.).
Аѳрага^пб 8іеЪо1(1і, асини (Г.).
Еипкіа оѵаіа, кіу (А.).
Тгііііпт оЬоѵаітп, илмъ(Г.).
«Ігів деіоза, валми (Г.).
Сургіредіпт тасгапіЬит, ветхантъ(Г.).
Сагех тасгосеркаіа, акубучи кина (А.).
— гЪупсЬорЪуза, ореконъ (А.).
— вр., пачь, волма (Г.).
РЪга^тіІіев соттптв, тюфкъ (Г.).
НіегосЫоа Ъогеаііз, инокамунъ (А.).
Еіутпз тоіііз, мусинги (Г.), тококи,
марахча (А.).
Агипдіпагіа Кигііепвів, тифъ (Г.), ху-
* РУ, пуру (А.).
Сгутпо^гатте ]аѵашса, айраканэ (А.).
Аарісііит, васпи (Г.), сукукина (А.).
Е^швеішіі Ьуетаіе, хэ (Г-), тукса, еа-
сисъ-кина (А.).
Ьусородіпт, тунакайкена, токеутакуса
(А.).
Мохъ, вахъ (Г.).
Ьатіпагіа, пычь (Г.).
ОБЪЯСНЕНІЕ ТАБЛИЦЪ.
Табл. II. Маегорв&іит ріегозрегтит п. вр. Фиг. 1 экземпляръ съ пло-
дами въ натуральную величину. Фиг. 2 раскрывшійся стручекъ въ натураль-
ную величину, чтобъ показать видъ поверхности, перегородокъ съ зачаточ-
нымъ пестикомъ и точки прикрѣпленія сѣмянъ. Фиг. 3 и і—отдѣльные сѣме-
на, которые около и 4а увеличены, чтобъ яснѣе показать Форму крыльевъ.
Табл. III. Лех гидоза п. вр. Фиг. 1 и 2 цвѣтущая вѣтка въ естест-
венную величину. На фиг. 1 цвѣтоножки безъ общаго черешка, выходящія
изъ листовой пазухи (въ срединѣ Фигура представлена не точно), на фиг. 2—
три цвѣтка, сидящіе на общей ножкѣ. Фиг. 3 вѣтка съ плодами съ нѣсколько
удлиненными листьями. Фиг. 4 увеличенный 5-раздѣльный цвѣтокъ (бываютъ
часто также 4 раздѣльные). Фиг. 5 цвѣточная почка, увеличенная. Фиг. 6
часть листа съ верху, увеличенная, чтобъ показать загнутые краевые зу-
бы и морщинистую поверхность отъ вдавленныхъ нервовъ. Фиг. 7 часть лис-
та снизу, съ выдающимися нервами.
Ъопісега (ліекпі п. вр. Фиг. 8 вѣтвь со цвѣтами въ настоящую величину.
Листья скажутся при основаніи болѣе приостренными, чѣмъ сказано въ опи-
саніи. Уподобляющіеся фо Формѣ скрипкѣ, при основаніи сердцевидные лис-
тья на самомъ то дѣлѣ не такъ многочисленны, какъ это мнѣ показалось
сначала и какъ я объ этомъ сказалъ въ діагнозѣ; ихъ кажется больше къ
нижнему концу вѣтви. Фиг. 9 вѣтка съ зрѣлыми плодами въ настоящую ве
личину. Фиг. 10 два цвѣтка на выросшей завязи, нѣсколько увеличены. Фиг.
11 часть растянутаго вѣнчика, чтобъ показать покрывающіе его волоски и
тычинки: лопасти на верхней губѣ вѣнчика весьма мало вырѣзаны, чтб въ
текстѣ я мало выставилъ на видъ. Фиг. 12 пестикъ. Фиг. 14 зерновидное
сѣмя съ верху и со стороны, въ двойную величину.
Сатрапиіа сігсаеогіез в. вр Фиг. 14, цвѣтущее растеніе изъ Хакодате, въ
натуральную величину. Вѣнчикъ несовершенно вѣрно представленъ, такъ какъ
онъ кажс.ся до основанія раздѣленнымъ. Фиг. 15 цвѣтокъ, увеличенный въ 4
раза. Фиг. 16 чашечка и пестикъ, по удаленіи вѣнчика и тычинокъ. Рыльце
-234 —
оказывается по новѣйшимъ изслѣдованіямъ коротко двулопастнымъ, но не съ
двумя отогнутыми вѣточками, какъ упомянуто .въ текстѣ. Фиг. 17 тычиночная
нить, съ разширеннымъ основаніемъ; пыльникъ нарисованъ нѣсколько неес-
тественно, какъ будто онъ покрытъ волосками. Фиг. 18 зрѣлый плодъ, вися-
чій, по сахалинскому экземпляру, увеличенный въ 3 раза. Зубцы чашечки
при свисаніи внизъ удержаны на рисункѣ, тогда какъ ихъ нѣтъ въ природѣ;
отростокъ цвѣтоножки у плодъ схваченъ нѣсколько неискуссно. Фиг. 19 сѣ-
мянное зернышко, увеличенное въ 3 раза.
Табл. IV АЫез (хіекпі п. зр. Фиг. 8 вѣтки, съ цвумя плодовыми шиш-
ками, въ натуральную величину. Фиг. 9 часть вѣтви, нѣсколько увеличенная,
чтобъ показать Форму листовыхъ подушекъ. Въ природѣ расположеніе поду-
шекъ подходитъ правильнѣе къ спирали. Фиг. 10, хвоя въ естественную ве-
личину, 10а она же, снизу увеличенная, чтобъ показать расположеніе рядовъ
точекъ, которые существуютъ также и на верхней сторонѣ хвои, только
здѣсь меньше бросаются въ глаза. Фиг. 11 чешуйка отъ шишки въ настоя-
щую величину. Фиг. 11а она же въ увеличенномъ видѣ. Фиг. 116 она же,
уволиченная съ внутренней стороны. Фиг. 12 сѣмя. Фиг. 12а оно же увели-
ченное.
АЫез Ѵеііскі ІЛпсИ ѵаг заскаііпепзіз. Фиг. 13 частію молодая шишка въ
естественную величину; болѣе старые шишки были всѣ опавшими, такъ что
не годились для рисунка. Фиг. 14, 15, 16 чешуйки зрѣлыхъ шишекъ въ ес-
тественную величину изъ разныхъ частей шишекъ. Фиг. 14а и 146 чешуйки,
фиг. 14, представлены снаружи и внутри увеличенными. Фиг. 17 сѣмя въ
естественную величину. Фиг. 17а оно же увеличено снаружи и фиг. 176 внут-
ри, въ положеніи чешуйки па фиг. 146.
Зіепапікіит заскаііпепзе п. зр. Фиг. 1 цвѣтущее растеніе въ естествен-
ную величину. Основаніе цвѣтовъ въ природѣ складывается въ болѣе цилинд-
ричную Форму, чѣмъ на рисункѣ, который сдѣланъ по сухому экземпляру, въ
которомъ отдѣльные покровные листы больше раздвинуты. Фиг. 2, верхняя
часть экземпляра съ плодами, въ естественную величину. Фиг. 3 разправлен-
ный цвѣтокъ, въ увеличенномъ видѣ.» влѣво внутренній покровный листъ, съ
съуженнымъ основаніемъ, направо внѣшній, съ параллельными краями. Фиг.
4 внѣшній покровный листъ представленный отдѣльно въ увеличенномъ видѣ.
Фиг. 5—то же самое съ внутреннимъ покровнымъ листомъ. Фиг. 6 верхняя
часть завязи съ пестикомъ въ соотвѣтственной величинѣ съ покровными лис-
тьями. Фиг. 7 сѣмянное зерно несовершенно зрѣлое, въ двойномъ увеличеніи;
оно сползаетъ въ узкій конецъ сѣмяносца.
Табл. V. (обозначенная по недосмотру литограФа, какъ VI). Еркірріап-
ікиз Зсктііій О. Н. ВеіскепЪ /гі. Фиг. 1 цѣлое растеніе въ естественную ве-
личину, съ совершеннымъ корневищемъ, которое даетъ влѣво отростокъ для
размноженія въ слѣдующемъ году; цвѣты не совсѣмъ искуссно схвачены.
Анализъ на фиг. 2—7 нарисованъ ПрОФессор. Рейхенбахомъ и здѣсь скопи-
— 285 —
рованъ. Фиг. 2 увеличенный раскрытый цвѣтокъ. Фи г. 3 столбикъ съ еще
нераспустивимся Пыльникомъ и нижней губой. Фиг. 4—пыльникъ. Фиг. 5—
пыль. Фиг. 6а, &, с—нижняя губа въ различныхъ измѣненіяхъ. Фиг. 7 а, &,
покровные листы въ разныхъ измѣненіяхъ зубчиковъ на ихъ краяхъ, все
увеличено.
Сагех рзеисіосигаіса п. зр. Фиг. 8 часть трехугольнаго ползучаго корне-
вища, съ пучкомъ листьевъ на концѣ въ половину настоящ. велич. Фиг. 9
часть растенія съ плодами; колоски нарисованы съ слишкомъ большимъ ко-
личествомъ цвѣтовъ. Фиг. 10 плодъ въ двойную величину снаружи (или съ
тылу). Фиг. 11 тоже, съ внутренней (съ брюшной) стороны Фиг. 12 покров-
ная чешуйка этого плода притомъ же увеличеніи. Всѣ эти рисунки относятся
къ экземпляру съ р. Амгуни. Фиг. 13 плодъ безъ—фиг. 14 онъ же, съ пок-
ровной чешуйкой, въ двойную величину, по сахалинскому экземпляру; плодъ
здѣсь немного больше, носокъ пріостренъ и покровная чешуйка укорочена.
Табл. VI. Сагех /Ыіозіззіта п. зр. Фиг. 1 цѣлое растеніе въ половину
настоящей величины. Фиг. 2 верхній конецъ листа въ настоящую величину.
Фиг. 3 соцвѣтіе въ настоящую величину. Фиг. 4 плодъ увеличенный. Фиг.
5 его зерно. Фиг. 6 его покровная чешуйка.
Сагех рзеисіоіоііасеа п. зр. Фиг. 7 пѣлоѳ растеніе около 3/з наст. велич.
Фиг. 8 и 9 соцвѣтіе съ плодами въ двойную величину. Фиг. 10 плодъ снару-
жи (съ тылу), увеличенный. Фиг. 11, онъ же внутри, съ отогнутой въ сторо-
нѣ осью колосковъ. Фиг. 12 зерно, тоже увеличенное
Сагех заскаііпепзіз п. зр. Фиг. 14 цѣлое растеніе въ половину настоящ.
величины. Фиг. 15 соцвѣтіе съ образовавшимися плодами, въ настоящ. велич.
Фиг. 16 плодъ весьма увеличенный. Фиг. 16 его покровная чешуйка.
Сагех агепгсоіа п. зр. Фпг 18 цѣлое растеніе въ половину настоящей
величины. Фиг. 19 и 20 соцвѣтія съ образовавшимися плодами въ наст. вел.
Фиг. 21 весьма увеличенный плодъ съ внутрен. стороны. Фиг. 22 онъ же,
съ внѣшней (тыльной) стороны. Фиг. 23 зерно въ соотвѣтственномъ увеличе-
ніи. Фиг. 24 его покровная чешуйка.
Табл. VII. Сагех Мі(І1еп(1ог{$і. Фиг. 1 корневище. Фиг. 2 соцвѣтіе съ
образов. плодами, оба въ наст. велич. Фиг. 3 основаніе листа, служащ.
покровомъ колоску, чтобъ показать ушко. Фиг. 1 плодъ сзади, весьма уве-
личен. Фиг. о его покровная чешуйка.
Сагех Аізраіаіа Вооіі. Фиг. 6 соцвѣтіе съ плодами, фиг. 6 корневище
съ нижней частью соломины, обѣ фиг. въ настоящ. велич. Фиг. 8 зрѣлый
плодъ, весьма увел. Фиг. 9 молодой плодъ, наконецъ двухзубчатый, весьма
увелич. Фиг. 10 покровная чешуйка къ нему.
Сагех ігаІ2І8сапа п. зр. Фиг. 11 цѣлое растеніе около */з наст. велич.
Фиг. 12 соцвѣтіе съ плодами въ наст. велич.; зубчатость прицвѣтниковъ по-
казана слишкомъ рѣзко. Фиг. 13 плодъ съ покровной чешуйкой, сильно уве-
лич. Фиг. 14 онъ же съ тыльной (или съ наружной) стороны, безъ чешуйки.
Фиг. 15 онъ же съ брюшной стороны (или съ внутри) въ одинаков. увелич.
—ж —
Сагех Оіекпі п. зр. Фиг. 16 цѣлый экземпляръ около 1/< царт. ведеч.
(что касается до высоты соломины, то колоски сравнительно <уь ней показа-
ны большими), Фиг. 17 верхняя часть соцвѣтія съ плодами въ наст. велцч,
Фиг. 18—плодъ въ удвоенномъ видѣ. Фиг. 19 зерновка, сильно увеличенная;
рису окъ долженъ быть обороченъ, такъ какъ тонкій обращенный книзу
стебелекъ есть пестикъ. Фиг. 20 и 21 покровная чешуйка съ внутри И снару-
жи, соотвѣтствец. Фиг. 18 въ удвоенномъ видѣ.
Табл. ѴІІІ. Зсігриз ріапісиіпьіз. Фиг. 1 цѣлый экземпляръ въ половину
наст. велич. Фиг. 2, 3, 4 колоски въ насто щ. велич., чтобъ показать ихъ
разнаго рода прикрѣпленіе къ листовому стволу. Оно на фиг. 2 плоско, лие^
товидно; покровный листъ и внѣшняя чешуйка, колоска не отдѣлены настоя-»
щимъ образомъ другъ отъ друга. На фиг. 3 и 4 колосокъ выходитъ изъ лис-
товой складки. На фиг. 3 нѣтъ развитаго покровнаго листа. Фиг. 5 цвѣтокъ,
весьма увеличенный, 4 щетинки не покрыты колечками, какъ показано на
рисункѣ, но онѣ имѣютъ тонкія отклоненныя въ стороны волонки. Фиг. 6
внѣшняя покровная чешуйка. Фиг. 7 внутренняя, сложенная, изъ складни
выходитъ тычинка.
Саіатодгозііз заскаііпепзіз п. ар. Фиг. 8 метелкѣ, фиг. 9 корневище съ
основаніемъ соломины, оба въ натуральную еличину. Фиг. 10 нолный коло-
сокъ, цвѣтокъ еще закрытъ, сильно увеличенъ. Фиг. 11 чашечныя пленки
(Сгіпшае) увелич. Фиг. 12 цвѣтокъ съ прикрѣпленіемъ втораго безплоднаго
цвѣтка. Фиг. 13 в утренняя и фиг. 14 внѣшняя цвѣточная але на (раіеа),
послѣдняя съ остью.
Зсоіоскіоа зрісиіоза п. ар. Фиг. 15 метелка въ половину наст. велич.
Фиг. 16 часть корневища, также уменьшенная. Фиг. 17 колосокъ увеличена
ный отъ 2 до 3 разъ; чашечныя пленки на рисункѣ, при основаніи неясны,
видно только одна. Фиг. 18 чашечныя пленки (§1птае) отдѣльно. Фиг. 19
внѣшняя цвѣточная пленка (раіеа) съ ея обитымъ сверху краемъ. Фиг. 20
внутренняя цвѣточная пленка свну' ри, съ плодомъ. Фиг. 21 она же снаружи
съ ея обѣими килевидными полосками Фиг. 19, 20, 21 увеличены около 4
разг
Вгуікгпіа саисіаіа Мопго ар. Фиг. 22 цѣлое рас еніе, емного уменьшен-
ное. Фиг. 23 колосокъ увеличенный въ 2 — 3 раза. Фиг. 24 и 25 плодопри-
носящій цвѣтокъ раскры ъ, ч объ показать вторую внутреннюю цвѣточную
пленку, въ тылу которой видно ножковидный зачатокъ четвертаго цвѣтка;
противъ этой пленки видно при основаніи цвѣ ка трудно отличимыя чешуйки
(Ьабіспіае). Фиг. 26 тажѳ самая внутренняя цвѣточная пленка весьма уве-
личенная сзади съ плодомъ, около котораго лежитъ безплодный цвѣточный
придатокъ, фиг. 27 полузрѣлый плодъ, у елич. въ 3—4 р- за.
1. ВіЬез Ьигр|еп5І5 п. .чр.^2,3. 5<Я’орІіи1аі*іа атдипепяз п. «р.А,5. Сагех. атдипепліг; п. $р.. Ь*. 7,8. Ьазіадгокіік аіріпа п. бр.
Е Іѵапзоп "Ѵ7аз Озі 2Ът№27
.Т.И.
МЧ ѵ ч,

Т. III.
(/—7) Лех гидоіа я. яр., (в—4 Г) Ьопісега Сіекпі я. «р., (44—49) Сатрапиіа сітсаооі&еі п. ер.
ЫасЬ Лег Наі. и. аиГ 8іеіп дех. ▼. Дтахиюп.
ЕШі. А. Мипвіег Ѵ7. О. 2 Ьіп. М 7. РЬ^.

7 7. ,Паіаці!ишп ми'Аа/і/кѵыѵ п ,г/і / /2 ,
/,*і /7, 7/чы Иі/с^ 7>иі<7/ тг л'ш'Ан/</?<•/(№
Г VI.
V
(/—7) ЕрМрріапік*» 8сЬт«ІШ Ѳ. И. КвіскЬ. ?Н., («—**) Сагех рівшіосигаіса п. ер.
ЯасЬ йег На*. 8е®- <*• И. ВеіскепЬасЬ^ аиГ 8иіп док. ѵ. Іѵапвоп.
ЬііЬ. А. Мипвіег ^Г. О. 2 Ьіп. & 7. 81. РЬ$.
VI
Е. Лѵаляоп ЛѴаиз. Ояі. 2 1>іп. № 27.
VII
и