/
Теги: архивные материалы
Год: 1874
Текст
<>
Юго-западнаго Отдъла
мшимііш ршііш гшрнішшо мши
ТОМЪ I.
За 1873 годъ.
г
_3 "
Печатано но опредѣленію Юго-нападнпго Отдѣла Императорскаго Русскаго Гео-
графическаго Общества В декабря 1873 года.
Правитель дѣдъ Отдѣла 11. Чубинскій. >
Содержаніе I тома.
отдѣлъ і.
Дѣйствія Отдѣла. Стр*
Журналъ засѣданія 13 Февр. 1873 г........................
Рѣчь 11. П. Чубинскаго..................................*
Журналъ засѣданія 6 марта................................
Рѣчь Г. И. Балагана..................................
Журналъ заеѣд. 12 анр.....................................*
» » 4 іюня.................................
» » 23 сентября ............................
Мнѣніе комиссіи назначенной Отдѣломъ по вопросу объ одно
. . 42
дневной переписи ...........................
Журналъ засѣд. 28 ..........................* *
» » 14 октяб...................................&2
» » 18 нояб. ..................................61
Рѣчь М. П. Драгомапова ...............................68
» В. Б. Антоновича...............................78
» П. И. Житецкаго................................80
» М. М. Левченка .............................. . 82
Журналъ засѣд. 3 декабря .................................83
ОТДБЛЪ II.
Рефераты членовъ.
а) по географіи и естествознанію края:
1. А. В. Клоссовскаго. Нѣкоторыя данныя для климато-
логіи Кіева............................. .... 91
II
3. А. С. Роговпча. Опытъ словаря народ. названій расте-
ній Юго-западнаго края......................................109
3. Ѳ. К. Волкова. Списокъ растеній съ народ. пазв. доста-
вленныхъ М. Ѳ. Семереикомъ..............................165
б) по экономическому быту п статистикѣ:
4. В. Б. Антоновича. О промышленности Юго-западнаго
края въ XVIII стол......................................179
5. И. В. Яснопольскаго. Измѣненія направленія хлѣбной
торговли съ проведеніемъ желѣзныхъ дорогъ . . . .193
6. П. П. Ч у б и п с к а г о. Село Сокпрпнцы и сокпрпнское ссудо-
сберегательпоо товарищество . . ..............235
7. Ѳ. К. Волкова. О сельскихъ ярмаркахъ и кустарной
промышленности..........................................265
в) по этпограФІи:
8. П. П. Ч у б и н с к а г о. Нѣсколько народныхъ историческихъ
преданій.............................................. 291
9. А. А. Русова. Остап Вересай, одинъ изъ послѣднихъ
кобзарей малорусскихъ..................................309
10. Н. В. Лисенка. Характеристика музыкальныхъ особен-
ностей малорусскпхъ думъ и пѣсенъ исполняемыхъ коб-
заремъ Вересаемъ.......................................339
і<.................................. йко- • <
ОТДЪЛЪ III.
Матеріалы.
А) Думы и пѣсни бандуриста Вересая.
Се . I. Думы:
1. Про бурю на Чорному морі.
2. Про трох братів..............
3. Про вдову і трох синів . .
4. Отчим........................................о ..
- 5. Невольпицька......................................... 16
6. Про Хведора Безродного : :....................•- я,
’ *• • • *
.......................................................1
«Г0Р’,аг," ИТВПГ
Стр.
II. Піьснц религіозно-нравственнаго содержанія'.
1. Правда..................................................22
2. Пісьпя, іцо по пещастьк» живучи па світі співають . . 23
3. Про страшпий суд.........................................24
4. Сип блудящпй.............................................25
5. До часпёго живого чоловіка...............................27
С. Муки Христа.............................................28
7. Великий мій жалю.........................................29
8. Николай..................................................30
9. Про страшпий час.........................................31
10. Розтряваппя души з тілом...............................32
11. Пустельппк и пьятпиця...................................32
III. Пѣсни сатирическаго и юмористическаго содержанія:
1. Щиголь (Пташипе весілля)................................34
2. Дворянка................................................36
3. Про Хому и Ярему......................................41
4. Кисіль..................................................45
5. Бугай...................................................49
IV. Причитання Вересая:
1. >ІІрошениб< милостыни. . ...............................52
2. >Благодарепис« за подачу ся.............................52
В) Ноты къ репертуару Вересая.
С) Пѣсня про пайщину.
Р’І Г. Л’Шн і-у
. • т- ; ; -п • ;і
Ж УГНАЛЪ
засѣданія ТОго-Западнаго Отдѣла Императорскаго
Русскаго Географическаго Общества 13 февраля
1873 года
Въ засѣданіи Юго-Занадпаго Отдѣла Императорскаго Русскаго
Географическаго Общества 13 Февраля 1873 г. подъ предсѣда-
тельствомъ г. Кіевскаго. Подольскаго п Волынскаго генералъ-гу-
бернатора князя Александра Михайловича Дондукова-Корсакова
присутствовали слѣдующіе члены-учредители: Н. X. Бунге, В.
Я. Шульгинъ, В. Г. Фонъ-Бооль, П. П. Чубинскій, П. К. Лю-
бимовъ, Г. Г. Цвѣтковскій, В. Л. Береппітамъ, М. А. Констан-
тиновичъ, И. П. Яснопольскій, А, А. Русовъ, П. И. Житецкій,
В. И. Зайончевскій, В. X. Кравцовъ, М. М. Левченко. II. В. Ли-
сенко, Ѳ. К. Волковъ, А. В. Клоссовскій.
I. Главный начальникъ края князь Александръ Михайловичъ,
прочтя Высочайше утвержденное 10 ноября 1872 г. Положеніе о
Юго-Западномъ Отдѣлѣ Императорскаго Русскаго Географическаго
Общества, объявилъ Отдѣлъ открытымъ; затѣмъ, выразивъ свое
удовольствіе но поводу того, что Отдѣлъ возникъ во время его
управленія краемъ, а также пожелавъ ему успѣха въ научныхъ
предпріятіяхъ, при чемъ съ своей стороны заявилъ о готовности
своей постоянно содѣйствовать Отдѣлу въ его начинаніяхъ, при-
гласилъ приступить къ избранію предсѣдателя и производителя
дѣлъ.
1
2
2. По произведенной баллотировкѣ закрытыми записками,
большинствомъ голосивъ были избраны: въ предсѣдатели—извѣст-
ный ревнитель просвѣщенія въ Юго-Западномъ краѣ Григорій
Павловичъ Галагапъ, а въ дѣлопроизводители — дѣйствительный
членъ Императорскаго Русскаго Географическаго Общества Павелъ
Платоновичъ Чубинскій. Приглашенный въ засѣданіе г. генералъ-
губернаторомъ, Григорій Павловичъ Галагапъ изъявилъ свое полное
согласіе принять па себя труды предсѣдательства и первоначаль-
наго устройства Отдѣла Общества; П. П_. Чубинскій также согла-
сился принять па себя обязанности дѣлопроизводителя Отдѣла,
но уін^ррдъ па временное неудобство при исполненіи этихъ
обязанностей, состоящее въ томъ, что въ настоящее время онъ
не имѣетъ постояннаго жительства въ Кіевѣ. По его предложенію
заступающимъ мѣсто дѣлопроизводителя па время отсутствія его
въ Кіевѣ былъ избранъ учитель 1-й Кіевской гимназіи Александръ
Александровичъ Гусовъ, изъявившій полную готовность трудиться
на пользу Общества.
5. Въ этомъ же засѣданіи были избраны въ дѣйствительные
члены Отдѣла слѣдующія лица: А Ф. Воронинъ, В. В. Борисовъ,
И. В. Ковалевскій, И. С. Тущасовъ, А. П Тимченко, Д. А. Си-
пицкій, М. П. Старицкій.
А. Руководитель Отдѣла князь А. М. Дондуковъ-Корсаковъ
въ виду недостаточности средствъ Отдѣла на первый годъ его
существованія, предоставилъ въ распоряженіе Отдѣла 500 рублей,
что было принято всѣми присутствовавшими съ глубокою призна-
тельностью.
5. Поручено производителю дѣлъ П. П. Чубпнскому составить
примѣчанія къ положенію объ отдѣлѣ, заключающія въ себѣ обя-
зательныя для Отдѣла статьи изъ устава Императорскаго Русскаго
Географическаго Общества; такое положеніе объ Отдѣлѣ напечатать
въ »КІевлянинѣ« и отдѣливши оттисками разослать всѣмъ чле-
намъ.
6) Дѣйствительный членъ П. П. Чубинскій произнесъ рѣчь,
прилагаемую у сего протокола, сочувственно принятую членами
Отдѣла. По окончаніи этой рѣчи, всѣми присутствовавшими выра-
жена главному начальнику края глубокая признательность за то
сочувствіе и поддержку, какая имъ оказана Отдѣлу.
Утверждаю : Генералъ-адъютантъ князь Дондуковъ-Корсаковъ.
( : *
; За Ий^ітеляі дѣ^Отд^лр 4.. Л//сод<5.
ИЯЛІи'І'ні''"-!"'' •' '*
•.:Т ІИ. ,ГГ >0И111.-ПѴ.Н;..'І‘і’-! :іГЛ:> • -.-Г.-’ • '1/'
./1.4) і'І .ГиІІС: . /<’ і > і ’. •! Ь !і ‘ 1 !
Приложеніе къ журналу засѣданія Юго-Западнаго
Отдѣла Императорскаго Русскаго Географическаго
Общества 13 февраля 1873 года (ст. 6).
Рѣчь П. И. Чубинскаго.
Мм. гг! Сегодня совершилось открытіе Юго-Западнаго Отдѣла
Императорскаго Русскаго Географическаго Общества.
Нашъ Отдѣлъ возникъ позже другихъ Отдѣловъ,—позже, Орен-
бургскаго, Сибирскаго и Кавказскаго.
Чѣмъ объяснить это явленіе?
Въ восточной полосѣ Россіи русская интеллигенція предста-
вляла собою единственную интеллигенцію; русскій элементъ внесъ
съ собою въ эти страны восточныхъ инородцевъ европейскую ци-
вилизацію и, сталкиваясь съ инородческими племенами, съ ихъ
расовыми, религіозными и бытовыми особенностями, естественно,
какъ представитель цивилизаціи, счелъ для себя обязательнымъ
изученіе нравовъ и быта этихъ инородцевъ, съ ті>мъ, чтобы позна-
комить съ ними европейскую науку.
Положительно можно сказать, что, покоряя восточпо-аз'атскія
страны, русскій элементъ завоевывалъ ихъ для пауки: только
благодаря русской интеллигенціи, цивилизація проникаетъ въ эти
страны, только благодаря ей, эти страны съ ихъ особенностями
дѣлаются достояніемъ науки.
Не то было въ западныхъ окраинахъ: па западѣ Россіи, до
недавняго времени, первенствовала не русская интеллигенція.
5
Русскій человѣкъ здѣсь стушевывался; конечно были и поборники
русской идеи, по все вліяніе ихъ было незначительно. Освобожг
деніе крестьянъ и затѣмъ «политическія событія 1863 года пере-
мѣнили рОЛИ. ' і . < > і
Русскій элементъ ожилъ. Общественное мнѣніе всей Россіи
сознало свои обязанности но отношенію къ колыбели русской зем-
ли. , Упрочивается, бытъ русскаго крестьянина, , перенесшаго гвѣ-
ковое иго. ,.
... Пріодекадф въ край русскія сиды къ разнымъ поприщамъ
дѣятельности. , , , , . „ .
Развевается экономическая и умственная дѣятель,порть.
, Возникаютъ новыя промышленныя предпріятія, новьщ ученыя
общества, открываются школы для народа.... Однимъ словомъ*
на каждомъ. шагу проявляется самодѣятельность .рус.скаро обще-
ства,—результатъ ея и нашъ Отдѣлъ. і;і и...,
,, Задача его всестороннее изученіе края, а преимущественно
этнографическо-статистическое.
Ь .і ' ... . ••<;.,. • г.;.
|;м Здѣсь будетъ умѣстно, вспомнить о томъ, чт,о сдѣлано до сихъ
норъ въ этой области изученія, которая составляетъ задачу на-
шего Оі дѣла. Прежде всего мы должны вспомнить /груды Комиссіи
для описанія губерній Кіевскаго учебнаго округа. Комиссіей этой
’сдѣ^і'А'яо мііого для ‘ Избіенія' Края въ географическомъ, естественно-
і^тбрй'чёЬкомъ и статистическомъ отношеніяхъ. Военное вѣдом-
ство, составленіемъ подробныхъ топографическихъ картъ, обогатило
географію Края. Статистическіе комитеты собираютъ ежегодно
оФФИЦіа!льныя Статистическія данныя. Одна этпогрМія была дѣломъ
иниціативы и труда частныхъ лицъ. Для нея ‘потрудились изъ
р'Ус’скикЪ: Максимовичъ1, Метййнскій? Кулишъ, Костомаровъ, Но-
йнёъ и др. изъ поляковъ: Новосельскій, Рулййбвскій; Стёцкі'Й и др.
' '' Только въ послѣднее время/благодаря ИмперАТорсйом^1 рус-
скому Географическому Обществу, была снаряжена экспедиція въ
Край для этнографическо-статистическаго; изслѣдованія.! г -Ч
) ' Это' порученіе пало на меня,.да»хотя мной, благодаря сотру-
дничеству разныхъ лицъі собрано* много; этнографическихъ Мате-
6
ріаловъ^ но я могу положительно сказать -что все, 'доселѣ1 •юоб*
равное.' составляетънеще <неболь*шую долю-того, чѣмъ богата на-
родная)! жизньюЭкспедиція)'жакши учрежденіе временное»: сможетъ
осилить только часть явленій народной жизни. • :
': ‘ Только по'ст’бйпноб • 'Уй^еЙДёУіе и лишь при эйіергйческой дѣя-
тельности 'монетѣ;1 -Май-' йб1 ма!Лу:, исЧерпййаѣь й разрабоТьівать
массй ,;йіэойзйёденій ‘ПЙроДйЙйо бйта. 'ОтдѢ&у п^еДстоитѣ іпйрокОе
поприще дѣятельности. Ему предстоитъ изученіе трехъ этйогіщ1-
Фйческихъ типойъ^малорусскаго, польскаго и еврейскаго, а равно
экономической роли и значенія каждаго изъ этихъ элементовъ.
Семо собой разумѣется, :чѣо Изученіе эТо дЙЛжнб стоять на объек-
тивной почвѣ,-СЗ'оЙсАйе'йной’всякой научной дѣятельности. Тенден-
ціоннбсТь :й йублицисТййа‘не "ёообразйія сч> рО’лъіо й* задачей От-
дѣла. • ‘Ми’ нё'Ідойжйй Предполагать,' ‘йё:'^блжйы предлагать, Наше
дѣло—излагать. • - • • *
' Мы будешь давать' матеріалы о явленіяхъ жизни, не руко-
водствуясь симпатіями или антипатіями,'—-такъ Поступаетъ и напіё
йбчтейнбё’’цейтрбльйоё ‘ Общество? оно * съ одйн'айрвою Любовью
ивучаё'іі и велййбруссовъ,’й‘бѢлорубсовН* и МалоруссовЪ, и ёврееѣъ,
й'Чукчей, и Туйгузбвѣ й і^>. '
Намъ нужно отрѣшиться отъ естественнаго въ нашей жизни
въ этомъ Краѣ раздраженія, вирочем ь законнаго тамъ, гдѣ исторія
Породила ненормальность явленій жизни. Мы будемъ изучать эти
ненормальности, - эти патологическія явленія общественно# жизни;
НО , изучать та?ъъ какъ играютъ патологи подобныя явленія въ
человѣческомъ организмѣ» ;
; Тогда то.^ко вы будемъ .стоять да, высотѣ, науки; тогда
только мы будемъ ,гдрмоци|роватъ въ дѣятельности съ нашимъ Цен-
традьньдаъ Обществомъ,, ш для насъ обязательно, таръ каръ мы
час^ь е^о, .
Пожелаемъ же процвѣтанія наішему-Отдѣлу, пожелаемъ сочув-
ствія къ- немуі общества; и 'поддержки .съ его стороны. Будемъ по
мѣрѣ силъ трудиться, для 'русский- неуки, для -изученія Юго-За-
ладной части Россіи, этой колыбели русскаго народа, этой богато
одаренной природою страны «откуду пошла есть русская земля.»
Теперь, мм. гг., намъ остается принести глубокую призна-
тельность его сіятельству, Князю Александру Михайловичу, ко-
торый отнесся сочувственно къ учрежденію нашего Отдѣла, исхо-
датайствовалъ утвержденіе его, и только что оказалъ значительное
матеріальное содѣйствіе его нуждамъ
Я позволю себѣ выразить увѣренность, что, при просвѣщен-
номъ руководствѣ главнаго начальника ^рая, Князя Александра
Михайловича, нашъ Отдѣлъ будетъ приносить пользу наукѣ и
обществу. • ‘
I < |< . <1 1
кмѵ*!. ШТІ('| И— (Г"1»...........• "І.нчи-Іі* > М'"'
г.пкінлі х/.ѵні/і.' иг‘ііім»|и и'іѵн.г’і мчи . гі •*»' <•» «и
г іщХПІІІ
>
ч,П ПрГ.Іі: " 1 Ч''
пни и; *1 ,к‘і > ниілцеи * и і«ь
>ЦГ -»! , Н]Ц
ЖУРНАЛЪ
распорядптслыіяго собранія Юго-Западнаго Отдѣла
Императорскаго Русскаго Географическаго (обще-
ства 6 марта 1873 года.
Въ засѣданіи Юго-Западнаго отдѣла Императорскаго Русскаго
Географическаго Общества (> марта 1873 года подъ предсѣдатель-
ствомъ Г. П. Балагана присутствовали слѣдующіе члены: В. В.
Антоновичъ, В. Л. Берсппітамъ, Ѳ. К. Волковъ, П. 11. Жнтецкій,
В. 11. Зайопчсвскій, А. В. Клоссовскій, М. А. Константиновичъ.
М. Ш. Лсвчспко, Н. В. Лисенко, П. К. Любимовъ, В. А. Рубин-
штейнъ, А. А. Русовъ, В. Г. Фопъ-Бооль, Г. Г. Цвѣтковскій,
В. Я. Шульгинъ, М. В. Юзсфовпчъ, Г. А. Япчевецкій. А. Ф. Во-
ронинъ, В. В. Борисовъ, II. В. Ковалевскій, И. С Тумасовъ, Д.
А. Сииицкій.
1. Предсѣдатель Отдѣла Г. П. Балаганъ открылъ засѣданіе
рѣчью, прилагаемою къ сему протоколу, въ которой указалъ па
задачи Отдѣла и предложилъ приступить къ очереднымъ занятіямъ.
2. По прочтеніи протокола предыдущаго засѣданія было про-
читано Положеніе о Юго-Западномъ отдѣлѣ Императорскаго Рус-
скаго Географическаго Общества, Высочайше утвержденное въ Ю
день ноября 1872 года съ выписками соотвѣтствующихъ $§-ог.ъ
изъ общаго устава Императорской) Русскаго Географическаго Об-
щества, относящихся къ Юго-Западному Отдѣлу. По измѣненіи
редакціи нѣкоторыхъ мѣстъ, означенное Положеніе было одобрено
9
къ напечатанію для разсылки членамъ , согласно съ постановле-
ніемъ прошлаго собранія іи. 5).
3. I’. Предсѣдатель Отдѣла Г. 11. Галагапъ въ вицу невозмож-
номъ но своимъ дѣламъ постоянно присутствовать въ Кіевѣ, при
чемъ отсутствіе предсѣдательствующаго могло бы вредно отзы-
ваться па дѣлахъ Отдѣла, па основаніи $ 95 устава Император-
скаго Русскаго Географическаго Общества и $ 6 Положенія о
Юго-Западномъ Отдѣлѣ избралъ себѣ въ помощники г. Управля-
ющаго Кіевскою контрольною палатою Василія Васильевича Бори-
сова, на что всѣ присутствующіе дѣйствительные члены изъявили
согласіе.
4. Была прочитана краткая программа для собиранія стати-
стическихъ и этнографическихъ свѣдѣній, составленная дѣйстви-
тельными членами Чубипскимъ и Русовымъ. По выслушаніи озна-
ченной программы, которая была найдена очень краткою и не
охватывающею всѣхъ сторонъ жизни народа, для составленія бо-
лѣе подробной программы былъ выбранъ комитетъ подъ предсѣ-
дательствомъ В. В. Борисова изъ слѣдующихъ дѣйствительныхъ
членовъ Отдѣла: М. А. Константиновича (по Физической геогра-
фіи), А. А. Русова, О К. Волкова (по этнографіи), В. А. Рубин-
штейна (по статистикѣ) и II. И. Житецкаго (по языку). Комитету
рекомендуемо было при составленіи подробной программы принять
во вниманіе подобныя же программы, прежде составленныя Импе-
раторскимъ Русскимъ Географическимъ Обществомъ, Гг. Дабижею,
Кетлинскимъ, Журавскимъ, Чубипскимъ и др. Составленную та-
кимъ образомъ въ комитетѣ программу опредѣлено напечатать
немедленно въ достаточномъ количествѣ экземпляровъ для раз-
сылки всѣмъ членамъ въ корректурныхъ листахъ за нѣсколько
дней до Общаго Собранія Отдѣла. Въ трудахъ по составленію
означенной программы, кромѣ выше исчисленныхъ лицъ, изъявилъ
полную готовность принять участіе дѣйствительный членъ Отдѣла
А. 0. Воронинъ; опредѣлено также просить дѣйствительнаго члена
Н. X. Вупге не отказать въ содѣйствіи совѣтомъ и указаніями по
отдѣлу статистики.
2
10
5. Бйло предложено правителемъ дѣлъ на разсмотрѣніе От-
дѣла желаніе вступить въ число члеіювъ-сорёвнователей Отдѣла,
Заявленное землевладѣльцемъ Кіевской губерніи Яковомъ Василье-
вйчеЙъ Тарповскимъ и директоромъ Лебединскаго сахарнаго завода
нніЙенеръ-тёхнологомъ Василіемъ Алексѣевичемъ Константиновымъ.
Съ сѣоей сторёны Предсѣдатель Отдѣла Г. П. Балаганъ просилъ
Отдѣлъ принять и его въ число членовъ-соревнователей. По вы-
сйуіііаши означенныхъ предложеній единогласно опредѣлили:
вЙфазИ'ь Живѣйшую признательность отъ Имени Отдѣла означен-
нымъ яйцамъ за содѣйствіе, оказанное ими для успѣховъ Отдѣла,
поручивъ правителю дѣлъ озаботиться изготовленіемъ дипломовъ
на оснЬ'йапіи § 5 Положенія о Юго-Западномъ Отдѣлѣ н § 34
Уставй Императорскаго Русскаго Географическаго Общества.
6. Были предлояіены присутствовавшими дѣйствительными
Членами 16 новыхъ лицъ Для избранія ихъ въ члены Отдѣла и
избраны были, какъ видно иёъ избирательнаго листа, прила-
гаемаго къ сему протоколу, слѣдующія лица: А. Д. Ушинскій,
М. И. Драгоміровъ, А. М. Лазаревскій, М. В. Спмашкевичъ, II.
П. Косачъ, А. Н. ХаненкО, 0. Г. Лисицынъ, 3. Г. Зконопницъ-
Грабовскій, Л. А. Милорадовичъ, II. Г. Лебедппцевъ, С. В. Завойко,
0. П. Сабанѣевъ, А. А. Соковийъ, М. М. Котляревскій.
7. Заступающимъ мѣсто правителя дѣлъ было доложено о
пО&ертвоваѣі'яхъ въ библіотеку Отдѣла слѣдующихъ сочиненій:
Дѣйствительными членами Отдѣла П. П. Чубинскимъ и В. В. Бо-
рисовѣ—изданнаго ими календаря Юго-Западнаго края на 1873
годъ въ 2-хъ экземплярамъ, дѣйствительнымъ членомъ II. П. Чу-
бинскйМъ -трехъ отпечатанныхъ выпусковъ «Трудовъ этнограФи-
ческб-статйстической экспедиціи въ Западно-Русскій край« (1872),
изданныхъ по матеріаламъ, собраннымъ Чубинскимъ—въ 2-хъ
экземплярахъ и «карты свекло-сахарной промышленности въ Юго-
ЗападЫіъ краѣ« — въ двухъ экземплярахъ; профессоромъ Уни-
верситета Св. Владиміра г. Роговпчемь два его сочиненія: «Есте-
ственная исторія губерній Кіевскаго учебнаго округа. Ботаникаа
(1856) и «Обозрѣніе сѣменныхъ и высшихъ споровыхъ растеній,
№ с,9^тавъ ,фдоры Жѳвдар ЗДбда °®ЮЖ
(І869); ДДОт^тедьныда ^лрдо^'|. Д ПРЖИІГ
даннаго имъ сбор.ник.а укдадорцъ р^се^ъ; д^твідаэд^ ,удо-
номъ И. Я. Рудчендо—два .едну/жр .деден^з» да .даидо^
сазовъ. Съ сворй стороэд $. Д ІЙЭДФ#-
вичъ предложилъ доиняр» въ .^ліо^у ^ді&ла
археографически домдосде да рууу, эщіеірдерахъ и ЙЖМ
экземпляровъ оу.четд Ир^лдор^го Ту сотаго
Общества за прошлый.годъ. ,Одр,ед$ ли.л и: Благодарить
Отдѣла ознаде.рныдъ .лида за од^ан^ія дои ,доэд$тдовэді|.
8- Т: ЗДед^ѣдад^ъ .^дѣде Г. Д. Гдоаг,дцр^’б^.до/)до-
новледр на .обсужденіе слѣдующіе допросу: Д.) о
бдщтеки Отдѣла, 2) о цорфідещд для .со^щй-Дт^а, |).оэдодф
годичныхъ ц обы^но^в^нц^ (СРбрідій Отдѣла, 4) о срр^
ли^ествѣ взносор^ь дѣй.стрртрльны^.ъ чде^.ъ Отдѣла. До 4$сужт
деніи этихъ вода^овъ, одад.ѣ.^д^и:, до Ж₽Й Р ВДОР№7
та^ .докъ средства Ода^ $ь дао.яцще вре^уя .до
едндть съ бдадарноетьір рдеддада г. о .^7
щеф образущщрйря бДОліододо йъ *?ИЖЖ
тропой
г. поріощццкъ ^дсѣдателя.
По ігретьвдг вопррсу: де іэдада докр
венвыхъ собрата, для г?^чоагі>,с^?а?ія Л .,ЩШ
каждаго года, при чемъ первый годъ существованія Отдѣла бу-
детъ уменьшенъ всего только на 13 дней.
По послѣднему вопросу большинствомъ голосовъ опредѣлили:
назначить тіпіпшт для взноса дѣйствительнаго члена—5 рублей,
предоставивъ членамъ взносить и большія суммы, для чего отъ
присутствовавшихъ были собраны ихъ заявленія относительно ко-
личества годоваго взноса; срокъ для членскихъ взносовъ назна-
чить отъ 1 января по 1 мая.
9. По обсужденіи вопросовъ хозяйственнаго и Финансоваго
характера, по предложенію г. Предсѣдателя, были обсуждаемы
12
мѣры, при котовыхъ новооткрытый Отдѣлъ могъ бы войти въ
живую связь съ другими учеными учрежденіями, предметъ и за-
дачи которыхъ болѣе или менѣе близко соприкасаются съ пред-
метами, составляющими занятія Отдѣла. Опредѣлили: снестись
съ Императорскимъ Русскимъ Географическимъ .Обществомъ и-Сѣ-
веро-Западнымъ отдѣломъ его, прося ихъ. о высылкѣ программъ,
повременныхъ изданій и другихъ ученыхъ трудомъ; обратиться
отъ имени Отдѣла съ такою же просьбою въ Центральный Ста-
тистическій Комитетъ и отдѣльные комитеты 5-ти Губерній, под-
лежащихъ изученію Отдѣла, /не преминувъ просить о томъ же
Комитеты и другихъ губерній; этнографически связанныхъ съ 5-ю
губерніями Кіевскаго учебнаго округа; просить о доставленіи свѣ-
дѣній земскія учрежденія на лѣвой сторонѣ Днѣпра и гг. мировыхъ
посредниковъ; обратиться также съ просѣбою о высылкѣ изданій
и о вступленіи въ сношенія въ слѣдующія ученьму учрежденія и
Общества: Императорскій Университетъ Св. Владиміра, Импера-
торское Общество исторіи и древностей Россійскихъ (въ Москвѣ),
Императорскую Археографическую Комиссію, Императорское Ар-
хеологическое Общество, Подольскій Епархіальный Статистическій
Комитетъ, Императорской Вольное Экономическое Общество, Об-
щество Сельскаго Хозяйства Южной Россіи, Генеральный Штабъ
Военнаго Министерства, прося- послѣдній въ особенности о при-
сылкѣ трехъ-верстной карты Южной Россіи, каковая крайне не-
щество ъельскаго дозяйсгі
Военнаго Министерства, п
сылкѣ трехъ-верстной карты Южной Россіи,
обіодима при начальныхъ трудахъ Отдѣла/
- I •
Предсѣдатель Отдѣла Г. Галаланъ.
у ?
/ : - . . . • , •
За Правителя дѣлъ Отдѣла А. Русовъ.
і
Приложеніе къ журналу 6-го марта 1873 г.
Рѣчь г. Предсѣдателя Отдѣла,
Милостивые Государи!
Югозападный Отдѣлъ Императорскаго Русскаго Географиче-
скаго Общества, Высочайше разрѣшенный 11-го ноября минувшаго
года, былъ открытъ Г-мъ' Кіевскимъ Подольскимъ и Волынскимъ
Генералъ-Губернаторомъ 13-го Февраля сего года. При самомъ от-
крытіи Отдѣла, господа учредители сдѣлали мнѣ честь избранія ме-
ня предсѣдателемъ Отдѣла. Просьба, съ которою я тогда ще обра-
тился къ господамъ Членамъ, объ избраніи на эту должность кого
либо болѣе постоянно живущаго въ Кіевѣ, была мнѣ внушена един-
ственно сознаніемъ всей важности предстоящей намъ задачи. Го-
сподамъ, почтившимъ меня избраніемъ, угодно было остаться при
прежнемъ своемъ рѣшеніи и сегодня я имѣю честь открыть пер-
вое засѣданіе, полагающее начало нашимъ занятіямъ.
, Географическіе предѣлы дѣйствій Югозападнаго Отдѣла не
обширны, страна заключающаяся въ его раіоцѣ не есть какой
либо вновь открытый, доселѣ невѣдомый край; напротивъ того, мы
призваны дѣйствовать на нашей древней, родной почвѣ, и тѣмъ не
менѣе труда предстоитъ чрезвычайно много, и, дай Богъ, чтобы стало
У насъ и матеріальныхъ, и всякого рода средствъ для выполненія
задачи. Въ чистѣ пяти губерній Кіевскаго учебнаго Округа, три
губерніи составляютъ край находящійся въ томъ часто упоминае-
момъ исключительномъ положеніи, которое вызвало до сихъ поръ
14
много отрадныхъ, но еще болѣе безотрадныхъ явленій въ жизни
народной. Эта исключительность положенія, ввода затрудненія во
всѣ отрасли здѣшней общественной жизни, непомипусмо принесетъ
свою долю затрудненій и въ наши запятія. Если тяжелъ трудъ
изслѣдователя пускающагося въ край только что открытый, никому
неизвѣстный, гдѣ на всякомъ шагу онъ встрѣчаетъ что либо но-
вое, для него неожиданное; то не менѣе тяжелъ трудъ добросо-
вѣстнаго изслѣдователя въ томъ краѣ., гдѣ вслѣдствіе обстоя-
тельствъ, о которыхъ безполезно повторять, все затемнено и за-
путано, гдѣ свѣдѣнія, цифры и заключенія выводились чаще всего
подъ вліяніемъ самыхъ противу подобныхъ направленій, среди
упорной внутренней борьбы національной, религіозной и соціальной,
среди которой самые зоркіе администраторы должны были часто
дѣйствовать такъ сказать ощупью.
Доискиваться истины и исключительно—истины, отрѣшаясь отъ
всякихъ вліяній, тенденцій, предубѣжденій, есть та цѣль, которую
мы особенно не должны никогда упускать изъ виду.
Цѣль эта должна быть принадлежностію каждаго работающаго
въ Сферѣ изслѣдованій; но мы обязаны, болѣе чѣмъ кто либо, осто-
рожно обращаться съ добытыми Фактами и строго относиться къ
собственнымъ впечатлѣніямъ и выводамъ.
Начнемъ мм. гг. наши зцпятія вооруженные этимъ сознаніемъ;
с ь надеждою па успѣхъ и па то, что посредствомъ нашего Отдѣла,
русская интеллигенція принесетъ свое полезное уцаетіе вц раз-
витіи жизни прекраснаго края, которідд будемъ предметомъ для
нашихъ трудор?..
ЖУРНАЛЪ
общаго собранія Юго-Западнаго Отдѣла Импера-
торскаго Русскаго Географическаго Общества 12
апрѣля 1873 года.
Въ общемъ собраніи Юго-Западнаго Отдѣла Императорскаго
Русскаго географическаго Общества 12 апрѣля 1872 года подъ
предсѣдательствомъ Г. II. Галагапа присутствовали слѣдующіе
члены; Я. В. Тарновскііі, В. В. Борисовъ, ІТ. П. Чубпнскій, В.
Б. Антоновичъ, 0. К. Волковъ, В. И. Зайончевскій, А. В. Клос-
совскій, М. М. Левченко, Н. В. Лисенко, 11. К. Любимовъ, А.
А. Русовъ, ,Е. К. Трегубовъ, В. Г. Фоиъ-Бооль, гг. Цвѣтковскій, Г.
А. Янчевецкігі, А. Ѳ. Воронинъ, II. В. Ковалевскій, М. И. Дра-
гоміровъ, С В. Завойко, 3. Г. Зкопоішиць Грановскій А. А. Со-
коі .ічъ, А. Д. Ушинскій.
По прочтеніи протокола предыдущаго собранія было прпсту-
плено къ слѣдующимъ занятіямъ:
1. Слушали: Докладъ исправляющаго должность правителя
дѣлъ А. А. Русова объ отношеніяхъ: 1) Императорскаго Обще-
ства Исторіи и Древностей Россійскихъ отъ 24 марта 1873 года
за № 58 о томъ, что означенное общество будучи не вь состо-
яніи въ настоящее время выслать своихъ изданій, готово будетъ
обмѣниваться изданіями съ Отдѣломъ, когда они появятся и будутъ
под ходить къ яругу занятій Общества; 2) Предсѣдателя Подоль-
скаго Губернскаго Статистическаго Комитета съ препровожденіемъ
16
трехъ томовъ трудовъ Подольскаго Комитета по этнографіи и Ста-
тистикѣ въ двухъ экземплярахъ для библіотеки Отдѣла, 3) о по-
жертвованіи для библіотеки же Отдѣла «Записокъ Новороссійскаго
Общества Естествоиспытателей». О п р е д ѣ л и л и: Принять къ
свѣдѣнію и благодарить означенныя Общества отъ имени Отдѣла,
имѣя въ виду въ будущемъ при изданіи «Записокъ- Отдѣла вы-
сылку ихъ для этихъ Обществъ.
Слушали: Докладъ правителя дѣлъ 11. П. Чубинскаго о по-
жертвованіи, сдѣланномъ для Отдѣла Михаиломъ Ѳедоровичемъ
Ссмпрепкомъ гербарія, содержащаго 218 растеній съ обозпачаніемъ
народныхъ названій и употребленія въ народномъ быту при каж-
домъ растеніи, при этомъ г. Чубпнскій заявилъ, что гербарій г.
Семирепка, внѣ всякаго сомнѣнія, не представитъ чего-либо но-
ваго въ ботаническомъ отношеніи; но съ точки зрѣнія этнографіи
онъ можетъ имѣть большую цѣнность, такъ какъ служитъ мате-
ріаломъ для составленія словаря народныхъ ботаническихъ названій.
Опредѣлили; благодарить жертвователя отъ имени Отдѣла и
просить заслуженнаго профессора Университета Св. Владиміра, док-
тора Естественныхъ наукъ Л. С. Роговича, какъ извѣстнаго спе-
ціалиста по изученію мѣстной Флоры, разобрать означенный гер-
барій и опредѣлить находящіяся въ иемъ растенія для составленія
подробной его описи: послѣдній трудъ согласился на себя принять
дѣйствительный членъ Отдѣла Ѳ. К. Волковъ, коль скоро онъ
обезпеченъ будетъ руководствомъ такого авторитета по части знанія
мѣстной растительности, какъ А. С. Роговнчъ.
3. Слушали: Докладъ правителя дѣлъ о пожертвованіи въ
пользу Отдѣла: I) Инженеръ-механикомъ Василіемъ Петровичемъ
Гаринымъ, занимающимся изученіемъ техники рсмеслъ народа,—
коллекціи моделей вѣтряной мельницы, ткацкаго станка, плуга,
рала, бороны, воза, саней (кринджолы), 2) Михаиломъ Ѳедорови-
чемъ Семирепкомъ образца обуви (чобіт) и пожа, употребляемаго
повсюду пародомъ, особенно небогатыми людьми (чепелпка) 3)
дѣйств. членомъ Отдѣла П. 11. Чубинскимъ вышитаго рушника
и семи этнографическихъ картинъ, исполненныхъ тушью ц кра_
17
скамп Г. Квятковскимъ и изображающихъ внѣшній видъ и внутрен-
ность малороссійской избы въ Полѣсыі. а также типа и одеждъ
взрослыхъ, стариковъ и дѣтей мужескаго и женскаго пола парода,
населяющаго Полѣсье- (15 Фпгурь) Опредѣлили: выразить бла-
годарность от^ иуе-пи Отдѣла гг. яіертвбвателямъ, поручивъ пра-
вителю дѣлъ озаботиться принятіемъ означенныхъ вещей въ иму-
щество Отдѣла и записью ихъ въ особую книгу.
< і -і н.фг,/ : |і- ,
4. Въ виду полученія въ Отдѣлъ нѣсколькихъ предметовъ,
л ’ ' • ' I .ГЛ> Л -рд..
имѣющихъ важный этрограФдце^кій и географическій интересъ,
правителемъ дѣль II, II. Чубинскимъ быль возбужденъ вопросъ
объ основаніи при Юго-Западномъ Отдѣлѣ Императорскаго Рус-
скаго Географическаго Общества Музея, причемъ имъ представлено
быю вниманію Собранія «Объявленіе отъ Императорскаго Русскаго
1 сограФическаго Общества о собираніи предметовъ для .этнографиче-
скаго Музея Общества»: при этомъ онъ заявилъ, что это объяв-
1 і і< ! і . }і<Нг
'леніе па столько полно, что может быть вполнѣ употреблено и
для цѣлей Юго-Западнаго Отдѣла съ перемѣною только нѣкоторыхъ
-Д Я Оі 8 І* I1 ,1 I I И Г; п г
названій. По обсужденіи этого вопроса Опредѣлили: Такъ какъ
одною изъ главныхъ цѣлей Юго-Западнаго Отдѣла Императорскаго
“ ‘ « >''Ч ' і 1 і I [Г
іуссщіго Географическаго Общества, обозначенныхъ въ § 3 Высо-
чайше утвержденнаго »1Іоложепщ» о немъ, считается собираніе
этнографическихъ ц статистическихъ матеріаловъ черезъ мѣстныхъ
жителей, для какой цѣли Отдѣлу необходимо основать свой частный
ч 1 1 * • х!•1 ' а х-і • аъ • -ммм»
музеи, то почесть настоящія пожертвованія началомъ для собиранія
при Отдѣлѣ въ его Музеѣ предметовъ, характеризующихъ подлежа-
щую изученію страну въ этнографическомъ, промышленномъ и
археологическомъ отношеніяхъ. Для этой цѣли, опредѣлено внести
въ кругъ дѣятельности членовъ Отдѣла заботу о собираніи такихъ
предметовъ и, согласно съ предложеніемъ г. Чубпнскаго, просить
т» ' .. 1 ‘і 1 Іі (1 ,
комитетъ, составляющій подробную программу для собиранія свѣ-
дѣній о краѣ, озаботиться также и составленіемъ объявленія о
Р,.к„г лчнигі. о
сооиранщ предметовъ для этнографическаго М узея Отдѣла, руко-
водствуясь прП тіъмъ вышеназваннымъ» Объявленіемъ»
валъ
р.
ГІ
18
-|[ М1Т{Ч‘І ЧІНІ!» *
5. Были предложены присутствовавшими дѣйствительными
членами новыхр 12 лицъ для избранія ихъ въ число дѣйствитель-
ныхъ членовъ и, какъ видно изъ прилагаемаго къ сему протоколу
избирательнаго листа, по произведенной баллотировкѣ закрытыми
записками выбраны были: Н. П. Сахаровъ, К. М. ѲеОФііла ктбвъ,
В. П. Гаринъ, И. Я. Посада, К. И. Жукъ, А. Д. Антоновичъ,
В. Р. Лисенко, Л. К. Дела-Воссъ, С. П. АлФерьевъ, Н. П. Аммо-
совъ, Е. П. ГраФъ Комаровскій, Н. А. Гатцукъ.
6, Слушали: заявленіе Дѣйств. члена Отдѣла В. Б. Анто-
новича о томъ, что по иниціативѣ Кіевскаго, Подольскаго и Во-
лынскаго генералъ-губернатора, Князя Александра Михайловича
Дондукова-Корсакова въ текущемъ году имѣетъ совершиться одно-
дневная перепись жителей г. Кіева; что Городскою Думою для
выработки программы собранія статистическихъ свѣдѣній но г.
Кіеву и для рѣшенія вопроса о денежномъ вспомоществованіи этой
операціи составлена уже комиссія, въ каковой комиссіи участву-
етъ и онъ г. Антоновичъ. Находя, что подобная работа стати-
стическаго характера вполнѣ отвѣчаетъ задачамъ Отдѣла, обозна-
ченнымъ въ § 2 Высочайше утвержденнаго о немъ »Положенія«,
Опредѣлили: обратиться отъ имени Отдѣла къ Его Сіятельству
Главному Начальнику Края, Князю Александру Михайловичу Дон-
дукову-Корсакову съ предложеніемъ услугъ по дѣлу выполненія
переписи въ тѣхъ частяхъ труда, какія найдетъ возможнымъ Его
Сіятельство предоставить Отдѣлу,
7. Слушали: Докладъ Предсѣдателя Комитета для соста-
вленія подробной программы В. В. Борисова о томъ, что къ на-
стоящему засѣданію означенная программа не могла быть окончена
за выѣздомъ одного изъ членовъ комитета но служебнымъ обязан-
ностямъ въ Петербургъ. При этомъ правителемъ дѣлъ была заяв-
лена просьба о сохраненіи при подробной программѣ и короткой
программы, разсмотрѣнной въ прошломъ засѣданіи, въ виду того ука-
занія практики, что слишкомъ подробныя программы, вызывая въ
і ѣстныхъ дѣятеляхъ сознаніе о невозможности ихъ выполненія
привлекаютъ сравнительно меньшее количество статистическаго и
I «Ч
19
этнографическаго матеріала, нужнаго для работъ Отдѣла; съ дру-
гой стороны заявлено было желаніе воспользоваться предстоящими
лѣтними каникулами для собранія матеріала, за пеизготовленіемъ
подробной программы, при посредствѣ составленной уже короткой,
такъ какъ въ самомъ ближайшемъ времени интеллигентныя силы
разъѣзжаются изъ города по краю и такъ какъ недостатокъ корот-
кой программы, составленной гг. Чубинскимъ и Русовымъ, глав-
нымъ образомъ заключается въ отсутствіи программы по языку,
а данныя для наблюденій надъ языкомъ могутъ быть извлекаемы
изъ доставляемыхъ въ Отдѣлѣ пѣсенъ, сказокъ, повѣрій и пр.
произведеній устной словесности изъ разныхъ мѣстностей. Опре-
дѣлили: До выработки окончательной редакціи подробной про-
граммы и утвержденія ея Отдѣломъ, въ виду невозможности, пере-
смотрѣть въ скоромъ времени программу, составленную гг. Чу-
бинскимъ и Русовымъ, разрѣшить послѣднимъ папечатать ихъ
программу отъ своего имени для разсылки ея по краю на средства
Отдѣла.
8. Въ настоящемъ же засѣданіи были1 прочитанъ? два рефе-
рата Дѣйств. членовъ Отдѣла, прилагаемые къ настоящему Жур-
налу: В. Б. Антоновича: »' промышленности Юго-Западнаго края
въ XVIII столѣтіи» и «Нѣсколько народныхъ историческихъ .пре-
даній и пѣсенъ,’ записанныхъ П. И. Чубинскимъ^. По просьбѣ
присутствовавшихъ членовъ Отдѣла, оба автора предоставили свои
прочитанные реФераты въ распоряженіе Отдѣла для. напечатанія
въ «Запискахъ» его, когда достаточное число рефератовъ позволитъ
приступить къ изданію ихъ, такъ какъ въ настоящемъ .же засѣ-
даніи г. Предсѣдатель указалъ еще на 6 рефератовъ Дѣйств. чле-
, новъ Отдѣла, имѣющихся уже въ виду для прочтенія въ собра-
ніяхъ Отдѣла. . ... -
Предсѣдатель Отдѣла Г. Балаганъ.
*
За Правителя дѣлъ Отдѣла А. Русовъ. ...
У'
ЖУРНАЛЪ
/Общаго Собранія Юго-Западнаго Отдѣла Импе-
раторскаго Русскаго Географическаго Общества
4 іюня 1873 года.
Въ общемъ собраніи Юго-Западпаго Отдѣла Императорскаго
Русскаго Географическаго Общества 4-го іюня 1873 года подъ
и предсѣдательствомъ В. В., Борисова присутствовали слѣдующіе
Дѣйствительные члены Отдѣла: П. И. Жіітецкіп, В, Л. Борепштамъ,
< М. А. Константиновичъ, М. М. Левченко, А. А. Гусовъ, В. Г.
Фонъ-Бооль, П. П. Чубинскій, Н. 11. Яснопольскій, Н. С. Тума-
совъ, 3. Г. Зконопниць-Грабовскій, II. Г. Лебедпнцевъ, 0. Г. Ли-
сицынъ, А. Д. Ушинскій, А. Д. Антоновичъ, К. Н. Жукъ
По прочтеніи протокола предыдущаго собранія нрпстунлепо
было къ слѣдующимъ занятіямъ:
1. Слушали: отношеніе господина Кіевскаго, Подольскаго н
Волынскаго Генералъ-Губернатора отъ 2 мая 1873 года за №. 1473
' на имя Предсѣдателя Отдѣла въ отвѣтъ на отношеніе его, сдѣ-
ланное на основаніи постановленія предыдущаго собранія Отдѣла.
Князь А. М. Дондуковъ-Корсаковъ, выражая гг. Членамъ Отдѣла
благодарность за готовность принять участіе въ производствѣ
однодневной переписи жителей города Кіева, не счелъ нужнымъ
указывать Отдѣлу направленія или характера его работъ по этому
вопросу, а прося содѣйствія, какое пайдетъ съ своей стороны
возможнымъ Отдѣлъ, предоставилъ Отдѣлу разработать самостоя-
?21
тглын» планъ переписи и сиобщить Его Сіятельству. При этомъ
помощникъ Предсѣдателя Отдѣла В. В. Борисовъ предложилъ со-
ставить особый комитетъ для разработки означеннаго вопроса інцъ
предсѣдательствомъ дѣйствительнаго члена Отдѣла 11. 11. Кубин-
скаго, производившаго уже такую работу въ городѣ Архангельскѣ
и сь непремѣннымъ участіемъ въ эгомь комитетѣ дѣйствительнаго
члена Отдѣла В. Б. Антоновича, занимавшагося уже этимъ вопро-
сомъ въ текущемъ году въ качествѣ члена коммнсіи, назначен-
ной кіевскою городскою думою для той же цѣли. По обсужденіи
этого вопроса, опредѣлили: избрать для разраоотки вопроса и
составленія плана однодневной переписи города Кіева комитетъ
подъ предсѣдательствомъ г. П. II. Кубинскаго изъ слѣдующихъ
дѣйствительныхъ членовъ Отдѣла: В. Б. Антоновича, К. II. Жука,
Н. И. Яснопольскаго, В. .1. Береппітама и В. А. Рубинштейна;
просить означенный комитетъ представить па заключеніе Отдѣла
подробный планъ переписи п соображенія свои или инструкцію не
позже 15 сентября'^текущаго 1873 года для своевременнаго раз-
смотрѣнія его и представленія его сіятельству начальнику края
князю А. ЙІ. Дондукову-Корсакову.
2. Сл у шали: Докладъ заступающаго мѣсто правителя дѣлъ От-
дѣла Дѣйствительнаго члена А. А. Русова о пожертвованіяхъ, сдѣлан-
ныхъ въ библіотеку Отдѣла Слѣдующими учрежденіями и част-
ными лицами: 1) Императорскимъ Русскимъ Географическимъ Об-
ществомъ, 2) Сѣверо-Западнымъ Отдѣломъ Императорскаго Рус-
скаго Географическаго Общества, 3) Главнымъ Штабомъ Военнаго
Министерства, 4) Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ, 5)
Императорскимъ Обществомъ Сельскаго Хозяйства Южной Россіи,
6) Императорскимъ Вольнымъ Экономическимъ Обществомъ; 7) По-
дольскимъ губерйекпмъ статистическимъ комитетомъ, 8) Тавриче-
'скимъ губернскимъ статистическимъ комитетомъ, 9) Полтавскимъ
губернскимъ статистическимъ комитетомъ, 10) Полтавскою губерн-
скою земскою управою, 11) г. Губернаторомъ сѣдлецкой губерніи,
12) г. Губернаторомъ екатерппославской губерніи, 13) Дѣйствитель-
нымъ членомъ Отдѣла И. П.' Чубинскимъ, 14) Дѣйствительнымъ
22
членомъ Отдѣли Д. А. Сниицкимь. 15) Дѣйствительнымъ членомъ
Отдѣла М. В. Симашкевичемъ. При этомъ заступающій мѣсто
правителя дѣлъ А. А. Русовъ, поименовалъ для свѣдѣнія членовъ
заглавія полученныхъ сочиненій, заявилъ, что къ настоящему за-
сѣданію по каталогу библіотеки Отдѣла числится въ вей уже
250 изданій книгъ, пзъ которыхъ многія состоятъ изъ нѣсколькихъ
томовъ, многія присланы въ 2-хъ. а нѣкоторыя даже въ 10 эк-
земплярахъ (напр. пожертвованное дѣйствительнымъ членомъ От-
дѣла М. В. Симашкевичемъ «Римское католичество и его іерархія
въ Подоліи« 1872 г.).
Опредѣлили: выразить отъ имени Отдѣла благодарность
означеннымъ учрежденіямъ и лицамъ, прося ихъ и въ будущемъ
не оставлять Отдѣлъ присылкою повременныхъ изданій и трудовъ
для обмѣна на тѣ изданія Отдѣла, какія будутъ выходить въ
свѣтъ съ расширеніемъ круга его дѣятельности и матеріальныхъ
средствъ.
3. Слушали: 1) отношеніе Сѣверо-Западнаго Отдѣла Импе-
раторскаго Русскаго Географическаго Общества отъ 5 мая 1873
года за № 40, въ которомъ, привѣтствуя Юго-Западный Отдѣлъ
при его открытіи, Сѣверо-Западный Отдѣлъ Общества проситъ
объ обмѣнѣ мыслей, плановъ и задачъ, предпринимаемыхъ Юго-
Западнымъ отдѣломъ, такъ какъ при близости Юго-Западнаго края
съ Сѣверо-Западнымъ и при разработкѣ многихъ общихъ вопро-
совъ. по условіямъ общественнаго строя, такія сношенія очевидно
принесутъ значительную пользу для успѣха общаго дѣла. Опре-
дѣлили: выслать Сѣверо-Западному Отдѣлу готовящуюся къ пе-
чати «Программу для собиранія этнографическихъ свѣдѣній, сооб-
щивъ при томъ и о другихъ начинаніяхъ Отдѣлай.
4. і лушали: 1) отношеніе Совѣта Университета Св. Вла-
диміра отъ 3-го мая 1873 года за № 501 на имя Предсѣдателя
Отдѣла о томъ, что совѣтъ Университета постановилъ высылать
въ Юго-Западный Отдѣлъ Императорскаго Русскаго Географическаго
Общества Университетскія извѣстія* и обратился къ состоящему
при Университетѣ Кіевскому Обществу Естествоиспытателей не
23
найдетъ ли н оно возможнымъ высылать и свои изданія Отдѣлу.
2) Отношенія Императорскаго Вольнаго Экономическаго Обще-
ства и Полтавской губернской Земской Управы о готовности вы-
сылать всѣ свои повременныя изданія въ библіотеку Отдѣла. О н р е-
дѣлили: благодарить означенныя учрежденія отъ имени Отдѣла
и высылать имъ всѣ сто будущія изданія.
5. Слушали: докладъ заступающаго мѣсто правителя дѣлъ
А. А. Русова о томъ, что на основаніи постановленія прошлаго
засѣданія, заслуженный профессоръ А. С. Роговпчъ, по просьбѣ
Отдѣла, согласился принять па себя трудъ научнаго опредѣленія
растеній гербарія, принадлежащаго Отдѣлу, какой трудъ въ на-
стоящее время имъ и исполненъ, послѣ чего гербарій поступилъ
для составленія его каталога къ дѣйствительному члену Отдѣла
О. К. Волкову. Опредѣлили: выразить отъ имени Отдѣла бла-
годарность заслуженному профессору А. С. Роговичу за испол-
ненный имъ трудъ и просить его вступить въ число Дѣйстви-
тельныхъ членовъ Отдѣла, въ какое званіе но произведенной балло-
тировкѣ въ настоящее же засѣданіе онъ былъ единогласно избранъ.
6. Слушали: докладъ заступающаго мѣсто правителя дѣлъ
А. А. Русова о томъ, что па основаніи постановленія предыдущаго
собранія краткая «Программа для собиранія этнографическихъ и
статистическихъ свѣдѣній^, напечатанная имъ въ достаточномъ
количествѣ .экземпляровъ, была разослана разнымъ лицамъ п учреж-
деніямъ для распространенія свѣдѣній о нуждахъ Отдѣла и что по
этому поводу дѣятельное участіе въ распространеніи означенной про-
граммы оказали Курская губернская Земская Управа, и Предсѣдатель
Дубенско-Луцкаго съѣзда мировыхъ посредниковъ. Он р едѣл и л и:
принять къ свѣдѣнію.
7, Слушали: письмо профессора Новороссійскаго Универ-
ситета А. П. Пригары на имя Дѣйствительнаго члена Отдѣла В. В. Ан-
тоновича о желаніи профессора того же Университета г. Вруна,
извѣстнаго своими трудами по географіи и археологіи, предоста-
вить Юго-Западному Отдѣлу Императорскаго Русскаго Географичес-
каго Общества, для напечатанія въ его Запискахъ, сдѣланный имъ
24 <
переврдъ (съ примѣчаніями) тѣхъ мѣстъ изъ путешествія Лассоты
(1594 г), которыя относятся къ ІОжн’Ш Россіи. Опредѣлили.
Принимая во вниманіе, что въ дцевшікѣ Лассоты много говорится
о топографіи Кіева и Юго-Западнаго края, объявить переводчику
его и комментатору г. Вруну, что Отдѣлъ можетъ взять па себя
напечатаніе его труда въ первомъ томѣ предполагаемыхъ его «Тру-
довъ», пли «Записокъ» безъ всякаго вознагражденія автора, предо-
ставивъ ему тольцо 100 отдѣльныхъ огі исковъ,«сообразно съ тѣми
правилами, какія соблюдаются въ Императорскомъ Русскомъ Геог-
рафическомъ Обществѣ.
8. Слушали: докладъ г. предсѣдателя комитета для соста-
вленія программъ Отдѣла В. В. Борисова о томъ, что комитетъ,
исполнивъ большую половину работы, поспѣшилъ напечатать эту
готовую чцеть работы къ настоящему собранію, въ количествѣ
экземпляровъ равномъ числу членовъ Отдѣла, для разсылки Дѣй-
ствительнымъ членамъ при повѣсткахъ ца настоящее собраніе.
По выслушаніи нѣкоторыхъ заявленій относительно текста коррек-
туры и по обсужденіи нѣкоторыхъ поправокъ и дополненій, какія
сдѣланы были присутствовавшими Дѣйствительными члепамг От-
дѣла, опредѣлили: а) утвердить къ напечатанію означенную
программу съ дополненія» и, какія, были сдѣланы въ настоящемъ
собраніи, въ количествѣ 1200 экземпляровъ и разослать ее въ
сам-»мъ непродолжительномъ времени кь разнымъ лицамъ, живу-
щимъ въ краѣ и могуіцимь доставлять какія бы то пи рыло свѣ-
дѣнія и матеріалы для Юго-Западнаго Отдѣла Императорскаго Рус-
скаго Географическаго Общества, при отношеніи отъ Отдѣла, текстъ
котораго утвержденъ былъ въ настоящемъ же засѣданіи, в) Д.од
большаго распространенія свѣдѣній о нуждахъ Отдѣла обратиться
за содѣйствіемъ къ начальникамъ 5-ти губерній кіевскаго учебнаго
округа, прося пхъ о распоряженіи для напечатанія программъ въ
губернскихъ вѣдомостяхъ означенныхъ губерній; с) предоставить
правителю дѣлъ войти въ частныя соглашенія съ редакціями дру-
гихъ кіецсодэд газетъ и поврсмсцііэд'хщ изданій о томъ, №} най-
дутъ до и оци возможнымъ разослать при свои\ ь изданіяхъ пзвѣ-
25
стиое количество экземпляровъ, пли напечатать у себя эти щю-
граммы цѣликомъ или въ извлеченіи.
’.> Слушали: докладъ помощника предсѣдателя В. В. Бо-
рисова о толъ, что комитетъ для составленія программъ, на осно-
ваніи постановленія прошлаго собранія, изготовилъ проэктьобъяв-
ленія отъ Юго-Западнаго Отдѣла о собраніи предметовъ для этно-
графическаго Музея, когорып. бывъ разосланъ въ корректурныхъ
листахъ Дѣйствительнымъ чаламъ, предлагается на утвержденіе
Отдѣла. Опредѣлили: отпечатавъ означенное объявленіе въ
120(1 экземплярахъ, поступить съ нимъ такъ же, какъ и съ про-
граммами
10. Въ настоящемъ засѣданіи были приняты въ число Дѣп-
ствпте.іыіыхъ членовъ Отдѣла Члены-сотрудники Императорскаго
Географическаго Общества, изъявившіе свое желаніе приписаться къ
Юго-Западному Отдѣлу—Иванъ Яковлевичъ Гудчепко и Александръ
Ѳедоровичъ Кистяковскій Но закрытой баллотировкѣ вновь избраны
были въ число Дѣнствптелыі іхь Членовъ Отдѣла слѣдующія 13
іицъ: Григоріи Антоновичъ ЗалюбовскіЙ, Владиміръ Львовичъ Ан-
друзскііі. Василіи Ѳедоровичъ Горовой, Матвѣй Терентьевичъ Си-
моновъ. Михаилъ Геннадіевичъ Островскій, Николай Николаевичъ
Голицынъ, Василіи Васильевичъ Кочубеи, Даніилъ Константино-
вичъ Морозъ, Василіи Васильевичъ Петровъ, Алексѣй Александро-
вичъ Андріевскій, Александръ Игнатьевичъ Яковенко-Яковлевъ,
Лука Васильевичъ Ильницкій и Александръ Васильевичъ Михай-
ловъ.
11. Въ настоящемъ же собраніи Дѣйствительный членъ 0.
II. Яспопольскій дѣлалъ докладъ »Объ условіяхъ торговли Юго-
Западнаго края и Малороссіи съ сѣверо-западными и въ особен-
ности іюльскими рынками«.
Въ докладѣ своемъ референтъ развивалъ слѣдующее положеніе:
нослъ проведенія желѣзныхъ дорогъ изъ нашего края на сѣверо-
западъ и вообще послѣ улучшенія нашихъ торговыхъ сношеній
съ Польшею, Бѣлоруссіей), Литвою и Балтійскими портами, къ
нимъ то преимущественно долженъ направиться сбытъ хлѣба и
4
26
нѣкоторыхъ другихъ произведеній (иапр. сала) изъ большей части
мѣстностей собственно Юго-Западнаго края и Малороссіи. Этотъ
выводъ свой докладчикъ основывалъ па разницѣ цѣпъ хлѣба и нѣ-
которыхъ другихъ продуктовъ въ Черноморскихъ портахъ с ь одной
стороны и въ Варшавѣ, Ковно, Ригѣ, Данцигѣ и Кенигсбергѣ съ
другой: па послѣднихъ рынкахъ опѣ значительно выше, нежели
па первыхъ, а о разницѣ между ними и цѣпами внутреннихъ рын-
ковъ нечего и говорить. Высчитавши довольно точно, на сколько
дороже обойдется доставка хлѣба и другихъ произведецій но же-
лѣзнымъ дорогамъ на сѣверо-западные рынки сравнительно съ юж-
ными, онъ нашелъ, что для большей части Юго-Западнаго края
п Малороссіи этотъ излишекъ будетъ значительно менѣе разницы
цѣнъ. Кромѣ того докладчикъ указалъ на пассивный характеръ
торговли нашего края съ сѣверо-западными рынками, господству-
ющій при обыкновенной теперь водной доставкѣ большей части
пашихъ произведеній, направляющихся туда и отчасти па тѣ из-
мѣненія въ этомъ отношеніи, которыя можно предполагать и же-
лать при установленіи желѣзнодорожнаго сообщенія. Наконецъ оііь
коснулся и значенія Полтавско-Кіевской желѣзной дороги съ ея
продолженіемъ до станціи Лозовой и болѣе точнаго опредѣленія ея
направленія.
Докладъ этотъ вызвалъ оживленныя и разностороннія претя,
при чемъ было выражено со стороны Отдѣла желаніе увидѣть ре-
фератъ г. Яснопольскаго напечатаннымъ въ полномъ его видѣ въ
предполагаемыхъ »3анискахъ« или «Трудахъ» Отдѣла, па что г.
референтъ изъявилъ свое согласіе.
Помощникъ предсѣдателя В. Борисовъ
Правитель дѣлъ И. Чубинскііі.
ЖУРНАЛЪ
общаго собранія Юго-Западнаго Отдѣла Импе-
раторскаго Русскаго Географя^оскаго «Общества
'23 сентября 1873 года.
'Въ общемъ собраніи Юго-Западнаго Отдѣла ИмпЙра'тоіФкА’го
Русскаго Географическаго Общества 23 Сентября Ш73 тОда йодъ
предсѣдательствомъ Г. П. Галагана присутствовали слѣдующіе
члены: В. Б. Антоновичъ, С. П. АлФбрневъ, 'В. Л. БерёПпттамъ,
‘В. В. Борисовъ,'О. К. Долковъ, М. И. Драгомановъ, К. И.'Жуйъ,
В. И. Зайончсвскій, 'С. В. Завойко, Л. !В. Ильницкій, Н. В. Ко-
валевскій, 'М. И. Левченко, И. ’В. Лисенко, И. -К. Любимовъ, К.
II. Михальчукъ, Л. А. -Милорядовичъ, А. С. Тсйовичъ, В. А. Ру
бивштейнь, А. А. Русовъ, В. Г. Фонъ-Боойь, Г. Г. Цвѣтковскій,
И. 11. ЧубинокІЙ., М. В. Юзсфовичъ, Г. А. ЯінчѳВецйіЙ и К. М.
Ѳеофилактовъ.
По прочтеній журнала 'предыдущаго собранія, было прйоту-
плено !къ слѣдующимъ .занятіямъ:
Слушали’: 1) прилагаемый при семъ докладъ комиссіи Шо
вопросу объ однодневной переписи жителей '-города Кіева.
Опредѣлили:
1) Для распорядительныхъ и хозяйственныхъ мѣръ, предше-
ствующихъ переписи, Отдѣлъ находитъ необходимымъ учрежденіе
распорядительнаго комитета въ томъ 'составѣ, какой предложенъ
комиссіей, съ тѣмъ, чтобы предсѣдатель этоію комитета 'былъ
(назначенъ Главнымъ Начальникомъ края.
28
2) Руководство переписью и разработку полученныхъ путемъ
ея данныхъ, въ интересахъ успѣха этого дѣла, слѣдуетъ сосре-
доточить въ Юго-Западномъ Отдѣлѣ Императорскаго Русскаго Гео-
графическаго Общества съ тѣмъ, что имъ будетъ назначенъ, со-
гласно съ предположеніемъ комиссіи, наблюдательный комитетъ,
на которомъ и будетъ лежать обязанность какъ по руководству
переписью, такъ н по разработкѣ матеріаловъ, добытыхъ переписью.
3) Самая перепись должна быть произведена приглашенными
для ятой цѣли регистраторами преимущественно изъ воспитанни-
ковъ высшихъ учебныхъ заведеніи, а также гг. чиновниковъ, офи-
церовъ и другихъ лицъ, которые предложатъ безвозмездно свои
услуги по ятому дѣлу, причемъ па издержки по найму извощи-
ковъ для регистраторовъ должна быть ассигнована особая сумма.
Причемъ Отдѣлъ, будучи увѣренъ, что въ г. Кіевѣ можно раз-
считывать на значительное число лицъ, которыя безвозмездно
примутъ участіе въ производствѣ переписи, находитъ возможнымъ
соединить при самой переписи способъ переписи по листамъ и по
карточкамъ При небольшомъ числѣ домовъ, выпадающихъ па долю
каждаго регистратора, регистраторамъ не будетъ особенно обреме-
нительно сдѣлать отмѣтки на отдѣльныхъ карточкахъ о каждомъ
жителѣ, а между тѣмъ это облегчитъ процессъ разработки мате-
ріаловъ, добытыхъ переписью.
4) Для быстрой рязраооткп данныхъ, полученныхъ путемъ
переписи, при каждомъ наблюдателѣ долженъ состоять счетчикъ,
на что тоже должна быть ассигнована особая сумма.
5) Входя затѣмъ въ обсужденіе вопроса объ издержкахъ по
производству и разработкѣ переписи, Отдѣли находитъ, что на
извощиковъ наблюдателямъ и регистраторамъ потребуется до 1200
руб., принимая во вниманіе то число регистраторовъ, какое ука-
зано комиссіей. На вознагражденіе двадцати пяти счетчиковъ, по-
требныхъ при разработкѣ данныхъ переписи, въ теченіи мѣсяца
считая по 50 руб. каждому, потребуется 1250 руб. За тѣмъ па
напечатаніе листковъ, объявленіи, карточекъ п нроч. потребно
болѣе 500 руб., такъ что па производство и разработку данныхъ
29
по переписи потребуется не менѣе 3,000 руб. с. Само собою ра-
зумѣется, что Юго-Западный Отдѣлъ Императорскаго Русскаго
Географическаго Общества, желая принять самое дѣятельное уча-
стіе въ производствѣ и разработкѣ переписи, не можетъ участво-
вать въ этомъ дѣлѣ своими матеріальными средствами.
6) По мнѣнію Отдѣла къ городу, при производствѣ переписи,
должны быть присоединены: аі Военная гимназія, Ъ) Вокзалъ же-
лѣзной дороги, с) Соломенна, <1) Деміевка, е) Протасовъ яръ, Г)
Шулявка и з) поселки около кладбища на Байковой горѣ; исклю-
чить же изъ предѣловъ переписи слѣдуетъ Горянку и Котурскіе
хутора.
7) Перепись, на основаніи вполнѣ убѣдительныхъ доводовъ
комиссіи, слѣдуетъ произвести не ранѣе 25 ноября и не позже
10 декабря, притомъ не днемъ, а ночью, для центральныхъ мѣ-
стностей съ 12 часовъ, а для отдаленныхъ съ 8 ч вечера Что
касается да прекращенія въѣзда и выѣзда изъ города, то Отдѣлъ
находитъ, что эта мѣра стѣснительна для пріѣзжающихъ, кото-
рымъ припілось-бы почти цѣлую ночь находиться на открытомъ
воздухѣ въ зимнюю пору.
Отдѣлъ вполнѣ раздѣляетъ мнѣніе комиссіи о закрытіи во
время переписи всѣхъ увеселительныхъ заведеній, зрѣлищъ, ре-
сторановъ и разнаго рода питейныхъ заведеній.
8) Относительно листковъ, посредствомъ которыхъ должна
быть произведена перепись, Отдѣлъ вполнѣ раздѣляетъ мнѣніе
комиссіи, находя излишнимъ только требованіе показаній о высотѣ
комнатъ, такъ какъ высота комнатъ,, сама по себѣ, еще не даетъ
понятія о кубической вмѣстимости квартиръ. Относительно раздачи
листковъ и производства самой переписи и степени содѣйствія со
стороны полиціи, Отдѣлі вполнѣ раздѣляетъ мнѣніе комиссіи,
причемъ, въ заключеніе, считаетъ выразить комиссіи Свою приз-
нательность за добросовѣстную разработку порученнаго ей Отдѣ-
ломъ вопроса.
Слушали: докладъ исправляющаго должность правителя дѣлъ
30
Отдѣла А. А. Русова о поступившихъ въ библіотеку цожсртвова
ніяхъ: отъ 4 іюля поступило:
названій книгъ
Отъ Екатеринославской губернской земской управы 1 — 1
» Императ Вольн. Экоп. Общества .... 1 — 8
» Импер. Русск. ГеограФ. Общества .... 1 — 16
» Императорской АрхеограФ. Комиссіи. . .30 — 117
> Таврической губернской земской управы 2 — -
> Д. Чл. Я. И. Яковенко-Яковлева . .12 — 21
» Д. Чл. В. Р. Лисенко ... ... 4 4
Итого. 51 — 169.
Всѣхъ же книгъ, съ бывшими до 4 іюля, находится 152
названія и 405 томовъ.
По содержанію книги группируются такъ: книгъ, содержа-
щихъ данныя о мѣстностяхъ подлежащихъ изученію Отдѣла 43,
содержащихъ спеціально этнографическія и статистическія данныя
объ ятой мѣстности 20, но этнографіи и статистикѣ вообще 130
и кишъ разныхъ другихъ содержаній 212.
»11зъ представленнаго мною перечисленія книгъ, нродоляшлъ
въ своемъ докладѣ г. Гусовъ, посту пившихъ въ библіотеку
Отдѣла въ качествѣ пожертвованій , видно что при открытіи
своемъ Юго Западный Отдѣлъ Императорскаго Русскаго Геогра-
фическаго Общества встрѣтилъ большое сочувствіе какъ со сто-
роны ученыхъ и другихъ общественныхъ учрежденій, такъ и
со стороны частныхъ лицъ, заинтересованныхъ изученіемъ нашего
края и разработкою свѣдѣній о немъ. Но я долженъ сказать, что
бѣглый пересмотръ этихъ книгъ при ихъ полученіи привелъ меня
къ заключенію, что новооеповапіюп пашей библіотекѣ остается
еще многаго желать. Изъ 4 05 общаго числа всѣхъ книгъ, каса-
ющихся съ той пли Другой стороны мѣстностей, подлежащихъ
изученію Юго Западнаго Отдѣла, всего 43. За тѣмъ книгъ по от-
дѣлу этнографіи и статистики нашихъ мѣстностей 20, а по от
дѣлу этнографіи и статистики вообще 130, книгъ же смѣшаннаго со-
держанія, по болілік Й части не касающихся нашихъ мѣстностей 212.
31
Такимъ образомъ въ библіотекѣ Отдѣла чувствуется еще боль-
шой недостатокъ въ матеріалѣ, изъ котораго можно было-бы чер-
пать данныя о краѣ Съ другой стороны—тоже можно сказать отно-
сительно изданій по этнографіи и статистикѣ, цзъ которыхъ можно
было бы знакомиться съ методами разработки статистическаго и этно-
графическаго матеріала въ другихъ странахъ и у другихъ народовъ.
Въ заграничную мою поѣздку но славянскимъ землямъ, ко-
торую я совершилъ лѣтомъ нынѣшняго года, я имѣлъ случай нѣ-
сколько болѣе ознакомиться съ содержаніемъ изданій и направле-
ніемъ дѣятельности такъ называемыхъ славянскихъ матицъ и др у
гихъ славянскихъ ученыхъ обществъ. Всѣ почти славянскія уче-
ныя учрежденія разрабатываютъ главнымъ образомъ данныя этно-
графическія и статистическія. Какъ на лучшій примѣръ я могу
указать на два замѣчательные труда, изданные по хорватски къ
Всемірной выставкѣ и переведенные тотчасъ же на всѣ иностран-
ные языки, это >Нгѵаівка і 81аѵопі.іа ѵ 8ѵо]і1і і’ігіЫЬ і (ЫеѵшЬ
обпоіаіііи книга, содержащая полное . этнографическое описаніе
названныхъ странъ и п8Шізііка пазіаѵен, т. е. статистики
училищнаго дѣла въ Хорватіи и Сербіи. Журналы (ёаворізу) ученыхъ
учрежденій славянскихъ, а также журналы частныхъ лицъ, съ
направленіемъ національнымъ, славянскимъ, наполнены постоянно
статистическими и этнографическими статьями, между которыми по-
падаются не безъиитереспыя статьи о Россіи. Предсѣдатели матицъ,
редакторы часописей славянскихъ, съ такимъ національнымъ на-
правленіемъ, съ которыми мнѣ пришлось встрѣтиться, какъ г.
Милетичъ, Рачкій, * ушкевичъ, Паулини, Юрчичъ, министръ на-
роднаго просвѣщенія въ Сербіи Новаковичъ, онъ же издатель
>> Г ласинка Сриског ученог Друщтва« и др. всѣ съ восторгомъ
узнали объ открытіи новаго Отдѣла И. Р. Г. Общества въ Кіевѣ,
городѣ, напоминающемъ всякому славянину древность его племени
и взаимное родство отдѣльныхъ вѣтвей славянскаго міра. Всѣ они
высказывали свое сердечное желаніе войти и съ новымъ Отдѣломъ
Императорскаго Рус. Геогр. Общества въ какія бы то пн было
свази, подобныя тѣмъ, кація существуютъ у нихъ съ Централь-
32
аымъ И. Г. Географическимъ Обществомъ, которое со всѣми мати-
цами славянскими обмѣнивается изданіями.
Я предлагаю обсужденію собранія слѣдующіе вопросы: 1) не
найдетъ ли нужнымъ Отдѣлъ обратиться къ славянскимъ ученымъ
обществамъ, матицамъ, и редакторамъ журналовъ съ національ-
нымъ славянскимъ направленіемъ съ просьбою пожертвовать въ
образующуюся библіотеку Отдѣла свои старыя изданія и обмѣни-
ваться съ изданіями Отдѣла на будущее время. 2) Не найдетъ ли
нужнымъ Отдѣлъ въ этомъ случаѣ наибольшее вниманіе обратить
па Галичину и Буковину, эти наиболѣе родственныя въ этомъ
отношеніи, но наименѣе извѣстныя страны ііЗ'ь всѣхъ австрійскихъ
славянскихъ земель, откуда два пожертвованія трудовъ, въ видѣ
сыраго матеріала уже присланы въ Отдѣлъ. [Іо моему мнѣнію слѣ-
дуетъ въ Галичинѣ и Буковинѣ просить не только Львовскую
матицу, общество »ІІросвіту« и Институтъ Ос. олинскихъ о при-
сылкѣ ихъ изданій, по также и редакторовъ такихыювремеппыхъ
изданій, какъ «Наука«, »Правда«, «Слово < н т. и. Во всѣхъ этихъ
изданіяхъ, кромѣ не интересной для Отдѣла полемики партій раз-
ныхъ направленій, находится огромная масса этнографическихъ и
статистическихъ матеріаловъ, которые будутъ весьма важны для
сравнительныхъ работъ, какія предприметъ Отдѣлъ па основаніи
собранныхъ у себя данныхъ
въ другой стороны ‘желательно имѣть такія русскія прави-
тельственныя изданія, какъ изданія втораго Отдѣленія Собств. Е Іі
В. Канцеляріи, Министерства Гоеуд. Имущ., Канцеляріи Военнаго
Министерства, Министерства Внутр. дѣлъ, Министерства Пароу
Просвѣщ. и т. п. такъ какъ въ нихъ можно всегда найти много
данныхъ, относящихся къ юго-западному краю.
Другое мое предложеніе касается изданій мѣстных ъ, которыми
въ особенности бѣдна паша библіотека п которыя нужнѣе всего
Отдѣлу для возможности начать свои самостоятельныя р.богі і
въ видѣ изданія ученыхъ трудовъ. Я предлагаю обратиться’ съ
просьбою къ редакціямъ всѣхъ губернскихъ. епархіальныхъ р /.
мостей, частныхъ повременныхъ изданій и ученыхъ і * °
33
выходящихъ въ мѣстностяхъ подлежащихъ изученію Отдѣла. Можно
надѣяться, что такія учрежденія, какъ Кіевская Духовная Академія.
Кіевскій учебный округъ и друг. не откажутъ высылкою изданій,
вакъ то сдѣлалъ Университетъ Св. Владиміра, высылающій свои
»Извѣстія« въ библіотеку Отдѣла. Всѣ мои предложенія я моти-
вирую крайнею необходимостію составить при нашемъ ученомъ
обществѣ, цѣль котораго изученіе и разработка Фактовъ, надле-
жащую библіотеку, изъ которой члены Отдѣла могли бы черпать
свѣдѣнія для своихъ работъ».
По поводу этого предложенія, правитель дѣлъ Отдѣла П. П.
Чубинскій заявилъ, что было бы весьма полезно имѣть полный
экземпляръ губернскихъ вѣдомостей губерній, подлежащихъ изслѣ-
дованію Юго-Западнаго Отдѣла, съ начала ихъ изданія. Само со-
бою разумѣется, что такого полнаго экземпляра нигдѣ не имѣется
и онъ можетъ быть составленъ, если собрать губернскія вѣдомости
прежнихъ лѣтъ изъ всѣхъ уѣздныхъ присутственныхъ мѣстъ, а
это можетъ быть осуществимо при просвѣщенномъ содѣйствіи гг.
начальниковъ губерній, а потому г. Чубинскій предложилъ: не
найдетъ ли Отдѣлъ полезнымъ просить гг. начальниковъ гуоерній
сдѣлать распоряженіе о доставленіи Отдѣлу по экземпляру губерн-
скихъ вѣдомостей за все время ихъ изданія.
Опредѣлили: принять предложенія гг. Русова и Чубинскаго.
3) Слушали: отчетъ и. д. правителя дѣлъ Отдѣла А. А.
Русова о предметахъ, пожертвованныхъ въ музей, а именно: отъ
Д. Чл. С. П. АлФерьева 1 предметъ, г. Бѣленькаго 9, г. Бѣлоброва 4,
г. Вербицкаго 4, Д. Чл. О. К. Волкова 82, г-жи X. И. Волковой
Ъ Д. Чл. Гарина 9, Д. Чл. Ильницкаго 3, г. I. М. Кордыша 33,
г. Купчанко 2, г. Куклярскаго 1, г-жи Красковской 1, г-жи М.
0. Линдфорсъ 3, г-жи С. 0. ЛипдФорсъ 4, А. Ѳ. Линдфорсъ 2,
Д- Чл. В. Р. Лисенко 5, Д. Чл. И. В. Лисенко 1, Д. Чл. М. М.
Левченко 84, г. А. И. Михалевича 1, г. Матвѣева 2, Д. Чл. В. А.
Рубинштейна 86, Д. Чл. А. А. Русова 118, г-жи Е. А. Русовой
г. Симиренко 243, г. Троцкаго 3, г. Тессена 2, Д. Чл. П.
II. Чубинскаго 139, г. Яковенко —Яковлева 9, и отъ неизвѣстнаго
2, а всего 888 предметовъ. &
34
По поводу этихъ данныхъ правитель дѣлъ Отдѣла П. П. Чу-
бинскій высказалъ, что сочувствіе къ учрежденію этнографическаго
музея ясно выразилось пожертвованіемъ въ столь короткое время
такого значительнаго количества предметовъ, какое выше указано
п лица, откликнувшіяся первыми па приглашеніе Отдѣла заслу-
живаютъ глубокой признательности со стороны Отдѣла, въ осо-
бенности обязаны признательностію Е. А. Русовой, пожертвовав-
шей 34 рисунка замѣчательныхъ этнографическихъ построекъ,
исполненныхъ ею карандашомъ, по эскизамъ Д. Чл. 0. К. Волкова,
сдѣланнымъ имъ съ натуры п I. М. Кордышу, пожертвовавшему фото
графическую коллекцію типовъ, спятыхъ имъ съ натуры. Эти пожер-
твованія—не только матеріальная жертва, но и результатъ зна-
чительнаго количества личнаго труда.
При этомъ г. Русовъ заявилъ, что, по его мнѣнію, въ Кіевѣ,
центрѣ большаго Края, съ населеніемъ далеко не бѣднымъ, Отдѣлъ
всегда можетъ надѣяться на сочувствіе и матеріальную поддержку
со стороны общества, которое при дѣятельной пропагандѣ идеи о
музеѣ, со стороны Отдѣла, легко можетъ быть заинтересовано этимъ
учрежденіемъ, касающимся цѣлаго Края. Въ подтвержденіе такой
мидели онъ указалъ на примѣръ подобнаго сочувствія въ средѣ
общества славянскихъ пародовъ, съ какимъ случилось ому позна-
комиться лѣтомъ нынѣшняго года. Въ особенности онъ указывалъ
па примѣръ малочисленной и бѣдной Словацкой народности, ко-
торая съ такою энергіею отозвалась па оповѣщеніе Матицы но
этому предмету лѣтъ Ц—-12 тому назадъ, что къ настоящему
времени администрація Матицы имѣла возможность выстроить для
музея большой трехъ-этажный домъ въ С. Мартенѣ. Городокъ этотъ
имѣетъ всего 2000 жителей, но въ немъ помѣщается зданіе, пе-
редъ которымъ приходится краснѣть многочисленному населенію
г. Кіева и ІОго-Западпаго Края. Нечего и говорить уже о такихъ
Музеяхъ, какъ Чешскій въ Прагѣ, Словинскій въ Люблянѣ (Лай-
бахѣ), Хорватскій въ Загребѣ и т. и,
Членъ-сотрудникъ И. Р. Геогр. Общ. М. П. Драгомановъ, раз-
витая мысль г. Русова, указалъ на такія же учрежденія во Фран-
35
цузскйхъ й нѣмецкихъ Юродахъ, гдѣ такія предпріятія увѣнчивались
успѣхомъ, не безъ поддержки со стороны просвѣщенныхъ классовъ.
Опредѣлили: продолжать разсылку приглашеній о'пожер-
твованіяхъ въ музей Отдѣла и просить гг. членовъ Отдѣла ‘при
посредствѣ мѣстной печати и другими путями возможно болѣе
•популяризировать мысль объ этнографическомъ музеѣ. Съ другой
стороны Въ виду несуществованія постояннаго помѣщенія дяя*му-
зея, просить Предсѣдателя Отдѣла ходатайствовать о предоставленіи
для ‘библіотеки и музея помѣщенія въ:ѣакомъ-либо изъ завёдётй
1 Министерства Народнаго Просвѣщенія/и тйкже выразить признатель-
- постъ Отдѣла всѣмъ лицамъ, Сдѣлавшимъ пожертвованія для мрВя.
4) С л у ш а л и: Д. чл? Ѳ. К. Волковъ Представилъ составлёййый
• ИМЪ по порученію Отдѣла Каталогъ растеній съ народными названіями,
представленныхъ въ Отдѣлъ М?Ф. Сймиренкомъ и опредѣленнйхъ
въ ботаническомъ отношеніи Д, Чл. профессоромъ А. С. Рогбвйчёйъ.
Каталогъ этотъ, заключающій въ себѣ 230 народныхъ нйвва-
>ній растеній, составляетъ собою небольшой мѣстный ботаничесйій
словарь. При этомъ онъ'представляетъ собою интересъ въ эѣпогрііФЙ-
ческомъ отношеніи еще и потому, что въ него вошли вёѣ, запи-
санныя г. Симиренкомъ изъ народныхъ устъ, свѣдѣнія о свойствахъ
и употребленіи ‘ народомъ : растеній для разныхъ Цѣлей. И По-
тому, по «мнѣнію г.-Волкова, каталогъ этотъ слѣдовало бы напе-
чатать въ «Запискахъ« Отдѣла. Оп р е дѣ л и л и. Напечатать этЬТъ
каталогъ, какъ матеріалъ для народнаго ботаническаго словаря
и выразить г-ну Волкову отъ1 имени Отдѣла благодарность за'тіс-
полненіе’возложеннаго на него Отдѣломъ порученія.
5) Слушали: И. д. Прайитѳля дѣлъ }А. А. Русовъ заявилъ,
что Члены-сотрудники Императорскаго Русскаго ТеогрЙФичЫж^о
•Общества Ш. П. Драгомановъ и И. П. Новицкій пожелали '’бьРгь-
-вкліочѳнпыми въ число Членовъ1 Отдѣла. Опредѣлили:Ѣклйяйіь
’-М. П. ДраЮманова и И. П. !НёВицйаго въ число Членовъ Отдѣла.
6) С л у іп а л и: Предложеніе объ избраніи въ ^Члёйіг Отдѣла
гг. I. 7М. Кордыша, П. И. Богданова и г.’ФедШВича. ;Д. ч. °М.
П. • ‘Драгомановъ предложилъ Отдѣлу избрать членомъ свбийъ Та-
36
лаптлнваго буковппско-русскаго поэта и беллетриста Іосифа Федь-
ковпча, мотивировавъ свое предложеніе особенной необходимостью
для Отдѣла имѣть способнаго сотрудника въ странѣ прикарпатской
Руси. По словамъ М. П. Драгомаиова, до недавняго времени
этнографическому изслѣдованію подвергались въ Южной Руси
исключительно ирпдпѣпровскі» земли. Болѣе западныя части ея
стали предметомъ изслѣдованія въ замѣтной степени только
въ сборникахъ нѣсень г Костомарова, сборникѣ Галицкихъ и
Угорскихъ пѣсспь, изданныхъ подъ редакціей господина Половин-
наго и въ матеріалахъ, собранныхъ г. Чубинскимъ. Между прочимъ
сборники упомянутыхъ лицъ, заключаютъ въ себѣ самые харак-
терные варьяпты особаго отдѣла иѣсепь, который можетъ быть
названъ балладами (убіеніе жены мужемъ но наущенію свекрови,
любовь паніп къ Петрусю, свадьба брата съ сестрою и т. и.) и кото-
рыя много сходны съ пѣснями западныхъ славянъ и даже пародовъ
германскихъ и романскихъ до того, что быть можетъ по болѣе тща-
тельнымъ изслѣдованіямъ ихъ ирійдется признать отголоскомъ на
Руси балладъ рыцарскаго вѣка. Кромѣ того народная поэзія запад-
ной Волыни и Подоліи дала большой запасъ колядокъ особаго рода,
которыя представляютъ интересъ съ 3-хъ сторонъ: 1) одни изъ
этихъ колядокъ представляютъ матеріалъ для характеристики осо-
баго рода религіознаго міровоззрѣнія и культа южнорусскаго на-
рода,—своего рода антропоморфизма земледѣльческаго быта; но бо-
гатству матеріаловъ для исторіи народныхъ религіозныхъ предста-
вленій подобныя колядки и преданія имѣютъ весьма мало подоб-
наго собѣ въ народной словесности другихъ новоевропейскихъ націй.
2). ДРУтія имѣютъ на себѣ слѣды какой то богословской редакціи,
но кажется, нестрого церковнаго богословія, а быть можетъ, чего-
либо въ родѣ богумнльства, представляя нѣкоторую аналогію съ
тѣмъ матеріаломъ, изъ коего сложились великорусскія пѣсни о
Голубкиной книгѣ и т. и. 3) Наконецъ третьи представляютъ черты
древнерусскаго удѣльно-княжескаго и дружиннаго быта въ такомъ
количествѣ, какого, быть можетъ, не имѣютъ въ себѣ другаго ро щ
пѣсни въ Малой п Великой Руси. Нѣкоторыя изъ такихъ чертъ были
37
ужо указаны въ статьѣ «Малороссія въ ея словесностію пѣскблько
лѣтъ тому назадъ напечатанной въ Вѣстникѣ Европы и въ статьяхъ
г. Костомарова 4)бъ историческомъ значеніи народнаго южнорус-
скаго творчества*, но вообще въ этомъ случаѣ, какъ н относи-
тельно другихъ, упомянутыхъ выше пѣсеігь, точные выводы мо-
жно будетъ сдѣлать только по собраніи возможно большаго числа
варіантовъ, въ которыхъ драгоцѣнны иногда одно-два слова, сох-
ранившіяся нзъ столь глубокой древности. Слѣдуетъ замѣтить,
что въ упомянутыхъ пѣсняхъ и преданіяхъ, почти всегда, чѣмъ
западнѣе варіантъ по мѣсту своего записыванія, тѣмъ и инте-
реснѣе въ историческомъ и археологическомъ отношеніи Потому
то особенно интересны варіанты изъ Руси прикарпатской, что и
совершенію понятно, если вспомнимъ, что страны гористыя пред-
ставляютъ вообще больше условій для задержанія слѣдовъ перво-
бытной культуры п преданій, а въ данномъ случаѣ прикарпатская
Русь ближе къ юго-западнымъ славянскимъ и неславянскимъ зем-
лямъ, а потому и должна болѣе другихъ представлять аналогію
съ другими землями, между прочимъ п тѣми, въ которыхъ раз-
вилось религіозное движеніе, какое извѣстно подъ именемъ богу-
мильства (у болгаръ, сербовъ и др.) и кромѣ того меньше были
подвержены тѣмъ перебѣгамъ населенія, какимъ подвергалась наша
степная Украйна.
Ліо всѣмъ указаннымъ причинамъ, продолжалъ г. Драгома-
новъ, Юго-Западному Отдѣлу особенно необходимо обратить вни-
маніе на этнографическіе матеріалы Галиціи и Буковины и пріо-
брѣсть тамъ сотрудниковъ. Что касается до г. Федьковича, то,
можно сказать, что рѣдко встрѣчается совпаденіе въ одномъ лицѣ
столькихъ, необходимыхъ для этнографа качествъ и условій: при-
надлежа по происхожденію къ народу, г. Федьковичъ владѣетъ и
достаточнымъ образованіемъ и иностраннымъ языками , нзъ кото-
рыхъ на нѣмецкомъ онъ пишетъ для печати; кромѣ того онъ зна-
комь съ музыкой на столько, что издалъ Сборникъ дѣтскихъ пѣ-
сснъ. Большую часть времени омъ живетъ въ селѣ среди парода.
Въ проѣздъ мой подавно черезъ Львовъ я имѣлъ честь вотрѣ-
. ‘•38
а всего 1‘ Ѳ О О1 ѣкзем .'нВс’лѣд-
;атае;іодежД’ь, которыя онъ •представилъ' въ
и>тдтвсяпсъ. т-иФедвковичемъ,: которыйвйражОЕМнѣ іййіяое <сочув-
? сивіе,;(Цѣлямъ4.Иг<*Вуісскагоі ГеПгрнФичеокаго Общества >и тбтовнбйть
-‘ішмшь «му аевоимъ пгрудомъ, <і почему» я1 повволйлъ«еб.ѣ предложить
даеоивъ чмслотДѣйсшвительныхъ -Членовъ' нашего’'Отдѣла «.
ыПо мііраивведенной! баллотировкѣ <гг,:»ФедьковиЧъ, ''Ботмановъ
ни > гКордышъі «айбравы •. ДѣйствительныминЧленааи' ^Отдѣла.
Л)э&луод-а:$и: гМ.’Ді/Правйтеля;дѣлъ!А.А;Русовъ доложйлъ,
, мтот-ивъ: числа/, напечатанныхъ 11200 экземпляровъ ѳТнбграЧйіческбй
янрагррммьщютасланы тг.іШульігину МОкэкз. ,./ Лебединцеву 100; Ан-
- дріяшеву ьЯО0, г. >Предсѣдателю Отдѣла^#, • разослано;»при1 Цйркуля-
•рахъіотъ іОтдѣлаіДѣйсФвите лынымъ' Членамъ Ч 6 /'библіотекамъ, у чре-
йжденіямъгИ /разнымъ лицамъ ^25чинроздано лидамъ, обращавшимся
лйуирмфамыами -къ'Лравиаіе л ю гдѣлъ >7 4,
етріеі рав^ылкикіірограммъ -еталйапоступатв мате^алы разнаго сорта
- виісодержащя изъ/разныхъ мѣстъ.і.Дошастоащаго.времени получено:
<ОтъшДі аЧл.-зВ.; Рі іДжеака:
і .на). Подробное рпив
^Мушй-Ѳр’дѣлаип разск'азъ. обък'историческомъ примѣненіи во вку-
- іршъ .мѵмодахъ! інароднъіхъ одеждъі въі?ійквирскомъ. иіТаращанскбмъ
ну ѣздахъ.
• і Л)пПовѣріе (к домовомъ.
Отъ помѣщицъ дѣвицъ ЛиндФорсъ:
яд), Таковов).же .;О^йсай(е.ііцр®двдавлбВйыхъ--Щии =нт>гМувей пред-
метовъ, г/въ ^цифровыми '..указаніями отоймѳЬти йхъ, ‘разсказами о
-С!ірсобѣі.цріиготоБленія ііматоріаловъ, самаго шитья-и т. п..
іНі.Сборцикъ ;пѣсенъ (ВО);думъ историческихъ (3), сказокъ,
АШѣрІйои^пцоловйцъ/.іЗапиванныхъ лѣтомъ ластоящаю 'года - въ с.
А^ещцѣ гРдроднцнсклго. уѣзда, і
•<с) кратное--статистическое, этнографическое и.экономическое
-Ші&авіе села іАлешни, і составленное «ііа основаніи дййнйхъ, соб-
-раншахъ лѣтомъ .нынѣшнягоігода /цо плану, данному’ въ програм-
-МйхъдОтдѣла. .
йтъ г. іАлшандра ^мановича, жителя Галичины: коломіекъ
(Зй) аи ^историческихъ думъ (/66). Сборникъ пѣсенъ, собранныхъ
39
имъ ,въ коломійскомъ, Бучацкомъ, Львовскомъ^ Станиславскомъ,
округахъ, Гуцульщинѣ (коломійскихъ горахъ), всего' 268, съ крат-
кимъ означеніемъ отличій говоровъ ъъ каждой -мѣотности,
Отъ 0 студента. Гр, Ив. Купчанко; матеріалы-ідлнстатистдаиъ
этнографическаго описанія.. Буковины,. съ « добавленіемъ собранныхъ р
имъ пѣсенъ, сказокъ, повѣрій, расположенныхъ на основанія о изг?
давдой..Отдѣломъ программы.
По . ново ду,э того доклада, О. К. Волковъ заявилъ^ чтоіемущере^:
даны. Е. П, Ткачелкомъ 37 пѣсенъ, изъ которыхъ 9-историческихъ;
17 бытовыхъ,, 5 чумацкихъ, 2 рекрутскихъ,,1 разбойничья91.2 чер-
номорскихъ,/ 1 .матросская и 1 предотавляюЖ'ая,:резудьтатдвгвелиг,г
вормсскаго вліянія, . Разсмотрѣвъ , пѣсни, г.. Волковъ ,пришелъ- къ •<;
заключенію, что изъ 37 пѣсенъ 15 варіантовъ1 уже? напеяатан-г..
пыхъ, остальныя же еще неизвѣстны и нѣкоторыяизъ нихъ •очень; -;
интересны . ВТ| этнографическомъ отношеніи:. Это? обстоятельство,
равно; какъ и то, что варіанты , напечатаны .въ изданіяхъ,г давно. •
уже не существующихъ въ продажѣ,—побудили г. ВОЛкова рекомѳн^ •
довать Отдѣлу сборникъ Е. П. Ткаченка дляі.напечатаніяаего въ?
будущемъ изданіи Отдѣла , въ числѣ этнографическихъ матеріаловъ
П. П. Чубинскій заявилъ, что ему.доставлена?./рукопись ®т-;і-
ставнаго военнаго писаря,.Д..; Дзяковскаго о знахаряхъ и -суевѣріяхъ’ *
въ полѣсской части .Волыни, . въ которой болѣе «разсужденій автора !
чѣмъ матеріаловъ. Впрочемъ между послѣдними тестьвтакія’ свѣ-м.
дѣнія, которыми можно будетъ воспользоваться-,? Что жетжасаеігся.о
труда г. Купчанко, то. онъ состоитъ изъ двухъ частей: сперваяг а
заключаетъ въ ..себѣ историческіе,.: геограФическіщ и статистическіе Ь
очерки Буковины,..а вторая,заключаетъ въ себъ-матеріалыр? запич
сапные г. Купчанко по. нашей программѣ». Эта часть можетъ быть:
напечатана въ Запискахъ,- въ видѣ матеріаловъ;!, перваявже /часть г
требуетъ обработки,, какъ въ отношеніи языка, танъ и системы :
изложенія. Поэтому г. Чубинскій полагалъ бы. просить А?А. Русова ।
принять на себя трудъ приготовить первую , часть труда къ печати^
По этому поводу М. П. Драгомановъ, высказалъ,/что полезно
было бы не раздроблять труда у. Купчанко, такъ какъ онъ ;цѣ-:
40
ликомъ относится къ Буковинѣ. о которой свѣдѣнія весьма бѣдны,
а у насъ, въ Россіи даже пѣтъ вообще цѣльнаго труда о Буко-
винѣ въ географическомъ, историческомъ, статистическомъ и этпо-
граФііч. отношеніяхъ. При этомъ г. Драгомановъ присовокупилъ,
что г. Купчанко можно просить о дополненіи сообщенныхъ имъ
матеріаловъ.
Опредѣли л и: Отдѣлъ считаетъ долгомъ выразить свою при-
знательность лицамъ, доставившимъ матеріалы. Относительно же.
труда г. Купчанко постановили: просить А. А. Русова обра-
ботать первую часть упомянутаго труда для печати, вторую же часть
напечатать въ видѣ матеріаловъ, съ тѣмъ, чтобы обѣ частп вошли
въ одинъ и тотъ же выпускъ ^Записокъ* Отдѣла. Г-на же Куп-
чанко просить сообщать всякаго рода дополнительный матеріалъ,
касающійся Буковины.
7) Предъ закрытіемъ собранія Предсѣдатель Отдѣла Г. П.
Балаганъ заявилъ, что ему удалось привезти въ Кіевъ изъ При-
луцкаго уѣзда Полтавской губ., бандуриста Остапа Вересая. кото-
раго онъ зналъ издавна и котораго слушали многіе этпограФЫ и
музыканты и находили его замѣчательнымъ пѣвцомъ. Въ насто-
ящее время, когда вымираютъ бандуристы, когда, можетъ быть,
Останъ Вересай единственный представитель ихъ, а вмѣстѣ .съ
тѣмъ и единственный представитель малорусской архаической му-
зыки, членамъ Отдѣла, вѣроятно, будетъ особенно интересно по-
слушать этого пѣвца, а потому Предсѣдатель предложилъ собраться
въ особомъ засѣданіи, къ которому просить гг. А. А. Русова и
И. В. Лисенко, какъ лицъ компетентныхъ, изготовить рефераты,
въ которыхъ изложить біографію Вересая, сдѣлать характеристику
исполняемыхъ имъ произведеній, какъ со стороны словесной, такъ
и со стороны музыкальной. А такъ какъ подобное засѣданіе бу-
детъ представлять собою значительный интересъ, то Предсѣдатель
находитъ нужнымъ собраться въ болѣе обширномъ помѣщеніи,
такъ, чтобы кромѣ Членовъ, могли бы быть и гости.
По этому поводу Правитель дѣлъ П. П. Чубипскій заявилъ,
что имъ записаны со словъ Вересая всѣ произведенія, исполняемыя
11
имъ, а членъ II. В. .Іпсенко заявилъ, что имъ записана музыка
многихъ произведеній, исполняемыхъ Вересаевъ. Многіе гг. Члены
заявили, чго слѣдовало бы издать отдѣльною брошюрою всѣ про-
изведенія Вересая. сь потами, съ его біографіей и рефератами гг.
Русова и Лисенко, а Л. Ф. Воронинъ заявилъ, что слѣдовало бы
спять съ Вересая Фотографическій портретъ.
О и ре д ѣ л и л и: Отдѣлъ счелъ долгомъ выразить благодарность
і. Предсѣдатели» за предоставленіе возможности познакомиться съ
пѣніемъ замѣчательнаго бандуриста, для чего и назначилъ особое
засѣданіе 28 сентября въ залѣ дворянскаго клуба, прося Д. Чл.
В. Л. Рубинштейна ходатайствовать о предоставленіи Отдѣлу на
этотъ разъ залы клуба, а гг. Русова п .Інсепко изготовить рсФе-
раты къ назначенному засѣданію, при чемъ предоставить каждому
члену ввести въ засѣданіе не болѣе 2-хъ гостей. Что же касается
изданія репертуара Вересая съ потами и Фотографической его
карточкой, то все это напечатать въ Запискахъ, причемъ изгото-
вить отдѣльные оттиски съ портретомъ Вересая
ч
Помощникъ Предсѣдателя В. Варисовъ
Правитель дѣлъ 11. Чубинскіи.
6
I
Мнѣніе Комиссіи назначенной Юго-Западнымъ
Отдѣломъ Императорскаго Русскаго Географиче-
скаго Общества о производствѣ однодневной пе-
реписи жителей города Кіева.
организація Комиссія назначенная Юго-западнымъ Отдѣломъ
радующихъ" Императорскаго Русскаго Географическаго Общества,
ироизводст- по вопросу о составленіи плана и программы имѣющей
ткой одподпе-' бИгь произведенной въ городѣ Кіевѣ однодневной пе-
нной переписи. рсписп, пришла къ слѣдующимъ заключеніямъ:
1) Комиссія находитъ, что въ вопросѣ о пере-
писи представляются два вопроса: первый о рядѣ рас-
порядительныхъ и хозяйственныхъ мѣръ, предшеству-
ющихъ переписи, и второй о производствѣ и разра-
боткѣ переписи. Что касается перваго, то предше-
ствующія переписи дѣйствія будутъ заключаться въ
ознакомленіи жителей съ задачею и способомъ произ-
водства переписи, изготовленіи домовыхъ списковъ,
изготовленіи листковъ для переписи квартиръ и жи-
телей, распоряженія своевременною раздачею листковъ
по домамъ и квартирамъ, производство расходовъ по
переписи и обработкѣ полученныхъ данныхъ и т. и.
Для всѣхъ этихъ данныхъ необходимо учрежде-
ніе распорядительнаго комитета, состоящаго изъ пред-
ставителей отъ Главнаго Начальника Края, по иниціа-
тивѣ котораго будетъ произведена перепись, предста-
вителей города, который дастъ средства для переписи.
43
представителя полиціи, которая 1 будетъ раздавать
«листки исодѣйствовать/при'самой-переписи и пред-
-ставитѳлей’ Юго-западнаго' 'Отдѣла Географическаго Об-
«щества.г въ случаѣ участія» его въ :переписи. Предсѣ-
дательство въ этомъ1: комитетѣ 'Городскаго Головы,
придало бы- переписи; характеръ городскаго предпріятія,
а слѣдовательно дѣлало-бы перепись дѣломъ близкимъ
для горожанъ.
іЧто касается до производства і переписи и разра-
ботки: подученныхъліутемъ ея -данныхъ, то эти двѣ
операціи' весьма тѣсно срязаныіодна съ другой, а по-
тому 1 какъ та такъ и-ідругаяатдолжны’быть сосредо-
точены въ одномъ- учрежденіи/, принтомъ такомъ, ко-
торое-бы произвело разработку; въгвозможно непродол-
'ііжительномъ времени і иосновательно; для того, чтобы
-данныя, -полученныя зцеренисью, « ціовли служить ма-
і теріаломъ -для точныхъ -научныхъ ( выводовъ, необхо-
ъдимо, чтобы перепись *; была -вполнѣ‘единообразна и
мблна; 'отсутствіе<'единообразія и/пробѣлы лишаютъ
> '-возможности і сдѣлать т.о\
егйьгводЫі.кПо
этому только
<то у чрежденіе;’ ‘®>тороет будетъ 'разрабатывать данныя,
->‘полученныя і при переписи, . іг-можетъ в быть вполнѣ
^надежнымъ руководителемъ самой/цереииси,'- съ дру-
гой стороны 'жрлатеяьноАтизваечь' ійзъ переписныхъ
аистовъ;-не только «шторъ,иноивсѣііігѣ богатыя и разно-
цобразныя-данныя, «к-аКія въенихъгізажлючаются т. е.
возможно всеоторонняЯ'Гразработка'нереписи. Такую
и работу т можетъ взять «рна тебячмйіь ученое учрежде-
шіенкрая ішѣющеё: въчйс.ііѣ'своихъч спеціальныхъ цѣ-
> «лей Статисдакуя мѣстнаго г-населенія .гЖакимъ учрежде-
ніемъ * является іЮтойзападный ОфдѢ’Лъ ймператорскаго
? ГусскагоТвотраФиче'ркаго Общества; -'ПОртаму по мнѣнію,
- ькоадогііиціютводсд’во! и разработку, переписи слѣдовало-
бымоогредоточитіігвъ -‘Отдѣлѣ.
44
Отдѣлъ могъ—бы съ атоіо цѣлые организовать,
какъ изъ своихъ членовъ, такъ п постороннихъ лицъ,
подготовленныхъ къ статистическимъ работами, на-
блюдательный комитетъ, на который-бы было возло-
жено какъ производство переписи такъ и разработка
ея. Наблюдательный комитетъ долженъ состоять изъ
такого числа лицъ, сколько полицейскихъ кварталовъ
города. На каждаго изъ членовъ комитета возлагается
наблюденіе за производствомъ переписи въ отдѣльномъ
кварталѣ и руководство разработкою данныхъ по
атому кварталу. Затѣмъ, чтобы рѣшить вопросъ о
чпелѣ потребныхъ для переписи регистраторовъ, ко-
миссія находитъ необходимымъ сперва коснуться ниже-
слѣдующаго вопроса:
Опытъ Петербургской переписи показалъ, что
для удобствъ разработки, Центральному Комитету при-
шлось весь матеріалъ, заключавшійся въ листкахъ,
переписать па карточки, посвящая отдѣльную кар-
точку для каждаго отдѣльнаго лица. Это навело Цен-
тральный статистическій комитетъ па мысль соединить
при самой переписи переписку по листкамъ и но
карточкамъ. Вопросъ атотъ былъ предложенъ обсужденію
Международнаго Статистическаго Конгресса въ Петер-
бургѣ и встрѣченъ сочувственно.
При переписи въ Кіевѣ, слѣдовало-бы практически
испытать .что, тѣмъ болѣе что не встрѣчается пре-
пятствіи къ подобному опыту.
Если для переписи но листкамъ потребуется по
числу домовъ Кіева 20(1 лицъ, то полагая при пере-
писи но листкамъ и карточкамъ І00 лицъ, по пред-
ставится затрудненія въ пріисканіи этого числа регистра
торовъ, благодаря существованію въ Кіевѣ Универси-
тета, Духовной Академіи, Воеино Окружнаго управленія
и многочисленныхъ правительственныхъ п обществсн-
45
Предѣлы мт>-
стностей г.
Кіева въ ко-
торыхъ дол-
жна быть про-
изведена пере-
пись.
сііыхъ учрежденіи. Всѣ эти лица за производство пе-
реписи вознагражденія псполучаютъ, а лишь выдаются
желающимъ потребныя суммы на извощиковъ.
Что касается до разработки, то для этого могутъ
быть наняты счетчики по одному для каждаго квар-
тала, что не потребуетъ слишкомъ большаго расхода.
Сам<> собою разумѣется, что счетчики будутъ работать
подъ руководствомъ и при помощи наблюдателей.
Относительно предѣловъ Кіевскихъ мѣстностей,
въ которыхъ должна быть произведена однодневная
перепись комиссія обратила вниманіе па слѣдующія
обстоятельства:
Во 1-хъ. Нѣкоторыя изъ мѣстностей входящія
въ черту города Кіева напр. Горянка и Котурскіе хутора
по отдаленности своей и по занятіямъ жителей совер-
шенно пе имѣютъ характера городскаго населенія,
ничѣмъ не связаны органически съ городскою жизнью,
такъ какъ населеніе этихъ мѣстностей ведетъ жизнь
вполнѣ сельскую и занимается обработкой прилежа-
щихъ къ той мѣстности нолей.
Во 2-хъ. Нѣкоторыя изъ мѣстностей находящихся
внѣ городской черты, составляютъ тѣмъ не менѣе
существенную часть г. Кіева, какъ по занятіямъ жи-
телей, такъ и но своему значенію въ общей город-
ской жизни. Такими мѣстностями комиссія признала:
Военную гимназію, Деміевку, Соломинку, Протасовъ
яръ и поселки около кладбища на Байковой горѣ.
Населеніе Военной гимназіи вполнѣ городское и въ
значительномъ размѣрѣ участвуетъ въ общей эконо-
мш города. Жители же остальныхъ мѣстностей, глав-
нымъ образомъ евреи, занимаются мелкою городскою
торговлею, работами въ городѣ, ремеслами, поставкой
мяса , очищеніемъ городскихъ нечистотъ и проч.
Кромѣ того мѣстности эти служатъ пріютомъ для
46
лицъ, которымъ но разнымъ причинамъ жительство
въ Кіевѣ нсдозволено и которыя тѣмъ не менѣе дол-
жны входить въ разсчетъ Кіевскаго населенія.
Принимая во вниманіе »приведенныя соображенія
комиссія пришла къ слѣдующему заключенію:
Предѣломъ для однодневной переписи въ Кіевѣ
не можетъ быть принята городская черта въ строгомъ
смыслѣ, такъ какъ указанныя мѣстности т. е. изъ
входящихъ въ черту города: Горянка иКотурскіе хутора,
должны быть исключены изъ предѣловъ переписи; а изъ
ненходящпхъ въ цородскую черту: Военная Гимназія,
Голомянка, Протасовъ яръ, Деміевка и поселки около
і кладбища—должны быть включены въ предѣлы пе-
реписи.
«IБремя пере- і Наиболѣе удобнымъ временемъ для производства
г’1ИСІ!' однодневной переписи комиссія предполагаетъ зимнее
время, примѣрно первые дни декабря настоящаго года,
і такъ какъ въ это время населеніе болѣе всего груп-
пируется въ жилыхъ помѣщеніяхъ. Болѣе раннее время,
какъ напр. начало ноября, не было-бы такъ удобно
въ этомъ отношеніи, такъ какъ въ это время очень
большое количество жителей, занимающихся рыбною
к ловлею, огородничествомъ и различными другими про-
мыслами живетъ еще на открытомъ воздухѣ на Лугѵ
» и въ другихъ окрестностяхъ Кіева. Сюда-же могутъ
быть отнесены богомольцы, обитатели городскаго сада,
вразныхъ овраговъ и т. п. пустынныхъ мѣстностей
Жіева, которые въ это время года неизбѣжно усколь-
» онулп-бы изъ исреииси. Кромѣ того значительная
часть'населенія, удаляющаяся обыкновенно изъ города
ч на время рождественскихъ праздниковъ, въ началѣ
декабря находится еще въ городѣ. Что касается до
болѣе частнаго опредѣленія времени—то комиссія, по
«примѣру переписей въ европейскихъ столпцахъ, пред~
9
VI;
полагаетъ; наиболѣе) удобнымъ?-».пропана,сть перепись
ночью і когдагнаселвні^-г гл^вды^д*.і(рбруцам^ находится
домаі; и„ при • томъ; начицаНнСЪ ..додуночщ,въ промежу-
. токъ .времени^ между „отходомъ ИсПРИДОДШ» утреннихъ
И івечерни'хъмпоѣздовъ^жвдфздыхъ дорогъ^ Приведенное
соображеніе комиссіи,, о наралѣ;:произд9дст.ва переписи
съ полуночи*іотноеитоЯіВпр9.чемъ<тольнР’;КЪ централь-
нымъ»! мѣстностяхъ» Кіева^ а иъмѣстностяхъ же болѣе
удаленныхъ, гдѣ^дневная жиздь, прекращается раньше,
пр.оизводсмвоггперенисилло-.мн^л^ркрммссіи могло-бы
наадтвся и раньше.інапре. окрло Опасовъ,вечера, тѣмъ
болѣе! что;- населеніе. .гіодобвыхъ.-мѣстяостей очень иШл.
участвуетъ въ двцжедіи; до. жедѣзнымъндерогамъ.
Для-, вполнѣ-же.1 тщадедъщд’Ог и; возможно болѣе
точнаго производства» переписи весьма-жедадельно было-
быу чтобы<пО(.цримѣру;ВврдпѳДсщ^Ъ'Стоедцъ, навредя
переписи^ были приняты административныя мѣры для
прекращедіяг въѢзд^ирвыШн двъГ(горрдд-д.также чтобы
была -на: это<;время закрытье равныя увеселительныя
заведенія: театры, маснедады идр^ч^-тѣіщь болѣе что,
поггмнѣнШ'.комиссіимЛОдоб&ыя-мѣрц^ъ одной стороны'^
не<>бымтбы<чособенно;отяротительіііьт кді^ъ^сключитель-
ный.! случай,- а съ- другой], оторопы,; нд-щарушили-бы
особенно сницьихъ частныхъ •ицтедесош^;будучи при-
ведены. въ ? исполненіе, начинадисъ полуночи.
Пронесъ,;пе*і : Для-і продзводствв- 'едедедцед,!; коми&Ця находитъ
Реписил> ВОЗМожцым(ь принять ту же? сис|гемуі;,яиодіковъ, какая
практиковалась во .время, довдѣді?ей?пер.едйи въ С.-Пе-
тербургѣ, а именно два.; разряда , лщидеедъ: 1) для
внйоывдщя - свѣдѣній^ О і домахъ;.?''^) для переписки
живуджъ . по квартирямЪ], съ= подробными объясне-
шямигдля [Домохозяевъ} какимр сопровождались листы
с.-петербургскдй-цереіниедр,- Кром^^тодол^миссія на-
ходитъ нужнымъ, сдѣлать въ содедайяіі^,листовъ слѣ-
48
дующія измѣненія: 1) въ свѣдѣніяхъ о квартирахъ слѣ-
дуетъ прибавить вопросъ о высотѣ комнатъ. Конечно
болѣе желателыю-бы имѣть свѣдѣнія о кубической
вмѣстимости квартпр ь, но такъ какъ подробныя измѣ-
ренія моглн-бы затруднить многихъ домохозяевъ. То
комиссія находить возможнымъ ограничиться только
измѣреніемъ высоты квартиръ. 2) Въ листкахъ для
переписи ліщъ, гра<і»у о грамотныхъ раздѣлить на двѣ:
а) умѣетъ читать и Ь) умѣетъ читать и писать; кромѣ
того прибавить гра«і>у для обозначенія гдѣ (въ каком ь
заведеніи), записываемое лицо получило образованіе.
Форма лііст- Точно также по мнѣніи» комиссіи необходимо будет ъ
конъ. принять Форму употреблявшихся въ Петербургѣ листовъ
для воспитанниковъ учебныхъ заведеній, строевыхъ и
нестроевыхъ нижнихъ чиновъ и свѣдѣній о больницах ъ.
Само собою разумѣется, что Формы карточекъ для
отдѣльныхъ лицъ, домовъ и квартиръ, должны быть
оставлены тѣ же, какія практиковались въ Централь-
номъ Статистическомъ Комитетѣ при разработкѣ имъ
результатовъ переписи.
Ра,коііъ1ИСГ" '*а нѣсколько дней до производства переписи,
листки для вписыванія свѣдѣній о домахъ должны
быть по мнѣнію комиссіи розданы полиціей домохо-
зяевамъ и собраны обратно, по внесенія послѣдними
всѣхъ требуемыхъ свѣдѣній. Собранные такимъ об-
разомъ листки съ свѣдѣніями о домахъ должны быть
по крайней мѣрѣ дней за С» до дпя переписи пред-
ставлены полиціей наблюдателямъ надъ переписью въ
каждомъ кварталѣ.
Листки же для самой переписи квартиръ и жи-
телей въ нихъ послѣ этого т. е. но крайней мѣрѣ за
5 дней до дня переписи должны быть розданы поли-
ціей домохозяевамъ по числу квартиръ. Въ каждомъ
изъ такихъ листковъ домохозяева должны быть обя-
49
Производство
самой пере-
писи.
затслыіо приглашены—внести требуемыя свѣдѣнія,
которыя въ самый день переписи будутъ провѣрены
регистраторами и занесены пни па карточки. Для од-
нодневной переписи въ Кіевѣ комиссія находитъ бо-
лѣе удобнымъ сдѣлать обязательнымъ внесеніе свѣ-
дѣній въ листки для домохозяевъ, а не для хозяевъ
квартиръ, какъ то было сдѣлано въ Петербургѣ, такъ
какъ въ Кіевѣ мало домовъ съ большимъ количе-
ствомъ квартиръ.
Такимъ образомъ, но предложенію комиссіи, ра-
боты въ день переписи доляіііы заключаться въ посѣ-
щеніи регистраторами (снабженными надлежащими
удостовѣреніями, за подписью предсѣдателя распоряди-
тельной комиссіи и Кіевскаго старшаго полиціймей-
стера) каждаго дома въ своемъ участкѣ, провѣркѣ
свѣдѣній вписанныхъ домохозяевами въ листки, со-
ставленіи ихъ въ случаѣ неграмотности домохозяевъ
и внесеніи полученныхъ свѣдѣній па карточки, для
каждаго лица отдѣльно. Свѣдѣнія па листкахъ и кар-
точкахъ» каждымъ» изъ регистраторовъ должны быть
переданы въ 8 часовъ слѣдующаго утра наблюдателю
квартала. Для тогв-же, чтобы дѣйствія регистраторовъ
были вполнѣ однообразны, наблюдательный комитетъ
долженъ собраться за три дня до переписи, чтобы
условиться предварительно въ точномъ пониманіи
всѣхъ подробностей, какія должны наполнять каждую
рубрику. Затѣмъ каждый изъ наблюдателей, на дру-
гой день собравъ регистраторовъ своего квартала,
долженъ будетъ съ своей стороны условиться съ
ними относительно выше сказаннаго, примѣнительно
къ рѣшеніямъ наблюдательнаго комитета.
Затѣмъ послѣ переписи, наблюдатели по полу-
ченіи листковъ отъ регистраторовъ, въ случаѣ замѣ-
ченныхъ пропусковъ, принимаютъ мѣры о дополненіи
7
50
свѣдѣній въ теченіи трехъ дней, по истеченіи кото-
рыхъ листки съ карточками подвергнутся обработкѣ
наблюдателя съ помощью счетчиковъ, по заранѣе ус-
тановленному наблюдательнымъ комитетомъ плану.
Наконецъ относительно содѣйствія полиціи, же-
лательно было-бы, въ виду успѣха переписи, съ ея
стороны возможно болѣе тщательная доставка лист-
ковъ домовладѣльцамъ, усиленное наблюденіе полиціи
на улицахъ, во время производства переписи, для
оказанія содѣйствія регистраторамъ по ихъ требованію
и наконецъ въ сопровожденіи регистраторовъ въ очень
отдаленныхъ и глухихъ кварталахъ.
II. Чубинскій.
В. Антоновичъ
Ѳ. Волковъ.
В. Рубинштейнъ.
В. Беренштамъ.
ЖУРНАЛЪ
экстреннаго засѣданія Юго-Западнаго Отдѣла Им-
ператорскаго Русскаго Географическаго Обще-
ства 28 сент, 1873 г.
Въ окстрепномъ засѣдані*» Юго-Западнаго Отдѣла Император-
скаго Русскаго Географическаго Общества 28 сентября 1873 г.,
подъ предсѣдательствомъ Г. П. Балагана, присутствовали слѣду-
ющіе члены: В. Б. Антоновичъ, А. Д. Антиповичъ, В. В. Бори-
совъ, О. К. Волковъ, А. 0. Воронинъ, 3. Г. Грабовскій, М.П.
Драгомановъ, К. И. Жукъ, В. И. Зайончевскій, Л. В. Ильницкій,
А. 0. Кистяковскій, М. А. Константиновичъ, М. М. Левченко,
И. В. Лисенко, П. Г. Лебедипцевъ, К. П. Любимовъ, О. Г. Ли-
сицынъ, Л. А. Милорадовичъ, А. А. Русовъ, А. С. Роговичъ, В.
А. Рубинштейнъ, Д. А. Сипицкій, М. П. Старицкій, А. П. Тума-
совъ, II. С. Тимченко, А. Д. Ушинскій, П. 11. Чубинскій и около
80 гостей.
Слушали: 1) РеФсратъ Д. чл. А. А. Русова о жизни бан-
дуриста Остапа Вересая и произведеніяхъ народной литературы,
имъ исполняемыхъ.
2) ПѣніеВересая: Дума о бѣгствѣ трехъ братьевъ изъ Азова.
Ь) козачекъ
с) щиголь
3) Рефератъ Д. ч. Н. В Лисенко объ особенностяхъ мало-
русской музыки, въ особенности историческихъ пѣсенъ и думъ.
4) Пѣніе Вересая: й) Дума о Хведорѣ Безродномъ. Опредѣ-
лили: выразить референтамъ и пѣвцу благодарность о чемъ и
записать въ протоколъ.
Помощникъ Предсѣдателя В. Борисовъ.
Правитель дѣлъ 11. Чубинскій.
I. к Н Ч I ж
-уII " 0 • -і > .0 і мііг г ні I
9), I | 0 1 'Г» 0’1 ТНО А
I ЩИ1 I <=•> '
ЖУРНАЛЪ
•?. ) «*г »ттт ' ' і
обыкновеннаго засѣданія Юго-Западнаго Отдѣла
Императорскаго Русскаго Географическаго Обще-
ства 14 сентября 1873 года.
Въ обыкновенномъ засѣданіи Юго-Западнаго Отдѣла Импера-
торскаго Русскаго Географическаго Общества 14 октября 1873
года, подъ предсѣдательствомъ В. В. Борисова, присутствовали
слѣдующіе члены: В. Б. Антоновичъ, В. Л. Берснштамъ, И. И.
Богдановъ, А. 0. Воронинъ, Ѳ. К. Волковъ, М. ГІ. Драгомановъ,
С. В. Завойко, Л. В. Ильницкій, А. Ѳ. Кистяковскій, И. В. Ко-
валевскій, М. М. Левченко, К. П. Любимовъ, Н. В. Лисенко,
0. Г. Лисицынъ, И. П. Новицкій, А. А. Русовъ, Д. А. Синицкін,
В. Я. Шульгинъ, Г. Г. Цвѣтковскій и II. 11. Чубинскій.
По прочтеніи протокола предшествовавшаго собранія.
Слушали: 1) Предложеніе Его Сіятельства Г. Генералъ-
Губернатора па имя г. Предсѣдателя Отдѣла Г. И. Балагана слѣ-
дующаго содержанія:
Милостивый Государь,
Григорій Павловичъ!
По разсмотрѣніи представленнаго при отношеніи отъ 29 сен-
тября, за № 400 мнѣнія, предсѣдательствусмаго Вами, Юго-За-
паднаго Отдѣла Императорскаго Русскаго Географическаго Обще-
ства, но вопросу о планѣ и программѣ однодневной переписи жи-
68
телей г. Кіева и соображеніи съ пріемами и результатами одно-
дневной переписи, произведенной въ декабрѣ 1869 года въ С.-Пе-
тербургѣ, я нашелъ необходимымъ, для оргапизованія дѣла самой
переписи въ Кіевѣ и наблюденія за выполненіемъ ея. образовать
особый Комитетъ изъ представителей различныхъ вѣдомствъ, ко-
торымъ ближайшимъ образомъ подчинена значительная часть жи-
телей г. Кіева—и членовъ Географическаго Отдѣла, съ откоманди-
рованіемъ въ составъ Комитета нѣсколькихъ чиновниковъ со сто-
роны мѣстной администраціи.
Въ составъ означеннаго Комитета должны войти: 1) со сто-
роны Городского А правленія назначенные уже Кіевскою Думою,
гласные: Антоповпчь, Мацонъ и Иезабпговскій; 2) отъ военнаго
и духовнаго вѣдомствъ -члены, которые будутъ назначены, по
сношенію моему съ командующимъ войсками Кіевскаго Военнаго
Округа и Митрополитомъ; и 3) отъ Географическаго Отдѣла тѣ
изъ его членовъ, какіе для этой цѣли будутъ избраны имъ. Для
исполнительныхъ дѣйствіи по переписи, должны быть непремѣн-
ными членами Комитета кіевскій старшій полпціимейстеръ и уѣзд-
ный исправникъ. Съ своей стороны въ составъ Комитета я комап
дировалъ, состоящаго въ моемт. расініряженіи, чиновника Мини-
стерства Внутреннихъ Дѣлъ, Воронина и адъютанта моего князи
Куракина а Кіевскому Губернатору предложилъ командировать
секретаря, губернскаго статистическаго комитета и, если при-
знаетъ НУЖНЫМЪ, ОДНОГО ИЗЪ СОСТОЯЩИХЪ ИрИ НСМ'Ь чиновниковъ
особыхъ порученіи и передать въ назначенный мною Комитетъ
формы, образцы, наставленія и общія основанія, но какимъ про
изведена была перепись жителей Петербурга, а такъ же 2 книги,
заключающія результаты этой переписи.
Обязанностію назначаемаго мною Комитета будетъ: разсмо-
трѣніе и обсужденіе предположеній Географическаго Отдѣла по
производству однодневной переписи , окончательное, постановленіе
мѣръ и распоряженій, необходимыхъ къ успѣшному выполненію
ся, и, по утвержденіи таковыхъ мною, приведеніе ихъ въ испол-
неніе и наблюденіе за ходомъ переписи, а, но окончаніи ея,
64
передача всѣхъ собранныхъ статистическихъ матеріаловъ От-
дѣлу Географическаго Общества, который заявилъ мнѣ готов-
ность принять на себя разработку этихъ матеріаловъ. Ко-
митетъ долженъ будетъ также опредѣлить размѣръ необходи-
мыхъ для производства переписи денежныхъ затратъ, а члены его
со стороны городскаго управленія, представить думѣ объ отпускѣ
нужной суммы въ распоряженіе Комитета.
До полученія Высочайшаго разрѣшенія на производство пере-
писи въ Кіевѣ, дѣйствія Комитета будутъ только подготовитель-
ныя: но полученіи же Высочайшаго повелѣнія, о которомъ Вамъ
своевременно будетъ сообщено, Комитетъ приступитъ и къ самимъ
распоряженіямъ по переписи.
Вслѣдствіе изъявленнаго Вами согласія, назначая Ваше Пре-
восходительство Предсѣдателемъ означеннаго Комитета п поручая
Вашему просвѣщенному руководству дѣло однодневной переписи
въ г Кіевѣ, я надѣюсь, что подъ такимъ руководствомъ, при
содѣйствіи городской думы и Юго-Западнаго Отдѣла Географичес-
каго Общества и дѣятельномъ участіи всѣхъ членовъ назначен-
наго Комитета, дѣло это будетъ выполнено съ полнымъ успѣхомъ.
На случай выѣзда Вашего изъ Кіева, предсѣдательство въ
Комитетѣ можетъ занять г. Борисовъ, котораго я пригласилъ въ
Вице-предсѣдатели. О членахъ Комитета, которые будутъ назна-
чены со стороны духовнаго и военнаго вѣдомствъ и Кіевскимъ
Губернаторамъ, я не премину увѣдомить Васъ, какъ только по-
лучу о семъ извѣщеніе; о членахъ же Географическаго Отдѣла,
которые будутъ избраны для участія въ переписи, Вы не оставьте
сообщить отъ себя Комитету.
Опредѣлили: Просить гг. Шульгина, Драгоманова, Берен-
штама, Русова, Завопко и кубинскаго принять участіе въ рабо-
тахъ распорядительнаго Комитета, въ качествѣ представителей
Отдѣла.
2) Г. Помощникъ предсѣдателя В. В. Борисовъ заявилъ, что
его сіятельство, главный начальникъ края, желая оказать ноддер-
55
жку Отдѣлу, обратился къ представителямъ просвѣщеннаго обще-
ства, приглашая ихъ къ пожертвованіямъ въ пользу Отдѣла.
Опредѣлили: Отдѣлъ считаетъ своимъ долгомъ выразить
свою глубокую признательность его сіятельству, князю Александру
Михайловичу Дондукову-Корсакову за просвѣщенное покровитель-
ство Отдѣлу и постоянную заботливость о преуспѣяніи этого уч-
режденія
3) Д. чл. В. Я. Шульгинъ заявилъ, что во вниманіе къ по-
чтеннымъ трудамъ по изслѣдованію Кіевской губерніи, изданнымъ
тайнымъ совѣтникомъ Иваномъ Ивановичемъ Фундуклеемъ, слѣдо-
вало бы избрать его почетнымъ членомъ.
Постановили: Ходатайствовать предъ Совѣтомъ Императорскаго
Географическаго Общества объ избраніи члена Государственнаго
Совѣта Ив. Ив. Фундуклея почетнымъ членомъ Общества
4) Слушали: чтеніе доклада И. II. Чубипскаго «Понятія и
представленія южнорусскаго народа о свѣтилахъ, выраженныя въ
пословицахъ и поговоркахъ«.
По выслушаніи этого доклада Д. Чл. М. П. Драгомановъ за-
мѣтилъ, что методъ разработки пословицъ, употребленный П. II.
Чубинскимъ, не можетъ быть принятъ, какъ того желаетъ рефе-
рентъ, Отдѣломъ для работъ,
Г. Референтъ принимаетъ сборникъ пословицъ, (напр. сбор-
никъ г. Номиса) за нѣчто органическое и беря въ немъ всѣ по-
словицы относящіяся къ одному предмету, напр. къ солнцу, мѣ-
сяцу и т. п., считаетъ возможнымъ характеризовать по немъ по-
нятія народа объ этомъ предметѣ.
Но пословицы, обращающіяся въ настоящее время въ народѣ,
составляютъ результатъ долговременной исторіи его, различныхъ
условій и вліяній, употребляются съ различными цѣлями и т. п.
Если нри разработкѣ пословицъ не обращать вниманіе на всѣ
эти обстоятельства, то изслѣдованіе можетъ впасть въ противо-
рѣчія, смѣшеніе предметовъ, для характеристики которыхъ мы
пожелали обратиться къ пословицамъ, или же въ произнесеніе
безсодержательныхъ по своей общности заключеній. Такъ въ про-
Сб
читанномъ г. Чубйнскимъ рефератѣ одни пословицы говорятъ,
напр. <і свѣтилахъ, какъ о чемъ-то святойь, другія говорятъ о
нихъ съ юморомъ.—очевидно, ЧТО пословицы эти сложились въ
разныя эпохи народной культуры. Въ другихъ пословицахъ свѣ-
тила вспоминаются только какъ побочное обстоятельство (посло-
вица о бѣдномъ папѣ) пли для сравненія, такъ что эти пословицы
скорѣе могутъ характеризовать, напр., семейный бытъ, чѣмъ по-
нятія о свѣтилахъ (пословица, сравнивающая мачиху съ осеннимъ
солнцемъ), наконецъ въ третьихъ, говорятся о свѣтилахъ совсѣмъ
общія вещи, въ родѣ того, что они свѣтятъ и т. д.
По мнѣнію г. Драгоманова. научная разработка южнорусскихъ
пословицъ должна быть направлена такъ, чтобы прежде всего вы-
дѣлить нзъ этихъ пословицъ, посредствомъ сравнительнаго метода,
общечеловѣческія, общеарійскія, общеславянскія, общерусскія, от-
дѣлить пословицы заимствованныя, и полученный такимъ обра-
зомъ чисто мѣстныя остатокъ необходимо, въ своіо очередь, рас-
пластовать по эпохамъ культурной исторій народа и но мѣстамъ
его быта,—лѣснымъ, степнымъ и т д. Тогда только можно бу-
детъ сдѣлать научную характеристику міросозерцанія парода юж-
норусскаго но пословицамъ,— въ связи, конечно, и съ другими
матеріалами для такого предмета.
Д. Чл. В. В. Антоновичъ находитъ, что въ настоящее время
вполнѣ возможна разработка пословицъ этнографическихъ, т. с.
характеризующихъ различныя племена, населяющія край, такъ
какъ пословицы эти несомнѣнно мѣстнаго происхожденія
! 1"'і рі -і 1 'і
Д. Чл. А. О. Кпстяковскій находилъ, что нельзя строго дѣ-
лить пословицы на паши п не паши, что всѣ пословицы, запи-
санныя у народа, ему принадлежатъ, хотя бы нѣкоторыя и были
заимствованы. Если они употребляются народомъ, то это значитъ,
что народъ считаетъ ихъ удобными для выраженія зѣхъ цлп дру-
гихъ своихъ понятій.
Что же касается метода разработки, то методъ употребленный
П. II. іубипскимъ, мржетъ быть примѣненъ къ пословицамъ не
57
только этнографическимъ, по и къ юридическийі> и экономичес-
кимъ, на разработку которыхъ слѣдовало бы обратить вниманіе
Па возраженіе ото г. Драгомановъ замѣтилъ, что пословицы,
указанныя г. Антоновичемъ таковы, относительно которыхъ тотъ
пріемъ выдѣленія чисто мѣстныхъ пословицъ изъ общей суммы
пословицъ, обращающихся въ пародѣ, всего легче совершается;
тоже, но уже въ меньшей мѣрѣ, можно сказать о пословицахъ
юридическаго характера, —а потому примѣры, приводимые гг. Ан-
тоновичемъ и Кистяковскпмъ, только подтверждаютъ мнѣніе ого,
г. Драгомапова, о методѣ разработки пословицъ. Да и такія болѣе
очевидно мѣстнаго происхожденія пос ювпцы. тоже нуждаются къ
распредѣленіи историческомъ и географическомъ прежде чѣмъ дѣ-
лать по нимъ заключенія о народномъ міросозерцаніи. Что же ка-
сается до пословицъ о столь общихъ предметахъ, какь пословицы,
составлявшія предметъ реферата г. Чубппскаго,—то самое лучшее,
при настоящемъ состоянія науки о пословицахъ, да и о прозаи-
ческой народной словесности вообще,—это пріостановиться съ дѣ-
ланіемъ выводовъ, а заботиться прежде всего о собираніи, о до-
полненіи матеріала и о расположеніи его въ возможно удобной для
пользованія Формѣ. Такъ, въ примѣненіи къ южнорусскимъ посло-
вицамъ, г. Драгомановъ, находя весьма полезнымъ рефератъ г.
Чубппскаго, какъ напомнившій Отдѣлу о богатомъ сборникѣ г.
Комиса, считалъ бы всего болѣе цѣлесообразнымъ со стороны От-
дѣла постепенное дополненіе этого сборника, по мѣрѣ поступленія
въ Отдѣлъ новыхъ матеріаловъ.
II. П. Кубинскій заявилъ, что онъ не бралъ па себя всесто-
ронней научной разработки пословицъ, онъ вполнѣ согласенъ,
что разработка пословицъ о внѣшнемъ мірѣ представляетъ болѣе
трудностей, чѣмъ разработка пословицъ юридическихъ, экономи-
ческихъ и соціальныхъ. Задача его заключается въ группированіи
пословицъ по предметамъ, которыхъ омѣ касаются и въ объясненіи
ихъ смысла. Къ сожалѣнію пословицы записаны отдѣльно отъ
тѣхъ рѣчей, въ которыхъ опѣ были употреблены, поэтому теперь
приходится объяснять пословицы.
8
58
Подобная группировка облегчаетъ трудъ дальнѣйшей, вполнѣ
научной разработки и потому врядъ ли ее можно считать безпо-
лезною.
Было замѣчено, что нѣкоторыя приведенныя пословицы ха-
рактеризуютъ бытовыя явленія, явленія же внѣшняго міра взяты
какъ сравненіе.
Референтъ руководился мыслію сгруппировать всѣ пословицы,
касающіяся извѣстнаго предмета, чтобы тѣнь показать, какія по-
нятія, какія представленія пародъ соединяетъ съ извѣстнымъ пред-
метомъ. Если бы руководиться той мыслію, что пословица, въ
которой явленіе внѣшней природы взято лишъ какъ сравненіе,
относится къ быту, а не къ природѣ, то пришлось бы сказать,
что пословицъ, выясняющихъ пародпое понятіе о природѣ—нѣтъ.
Народъ субъективенъ въ своемъ міровоззрѣніи, онъ въ посто-
янной связи съ природой, постоянно видитъ въ явленіяхъ природы
явленія, тождественныя съ своимъ бытомъ, съ явленіями жизни.
Но если народъ для характеристики битоваго явленія прибѣ-
гаетъ къ сравненію съ явленіями внѣшняго міра, то ясно, что
онъ считаетъ послѣднія для себя вполнѣ сознанными и знаніе это
считаетъ аксіомическпмъ, если употребляетъ потомъ какъ истину
для убѣжденія путемъ сравненія въ другой бытовой истинѣ. По
этому реФерентъ и бралъ всѣ пословицы, въ которыхъ упоми-
нается извѣстный предметъ, чтобы собрать всѣ понятія народа о
качествахъ, свойствахъ и проявленіяхъ предмета.
За тѣмъ П. П, Чубинскій обратилъ вниманіе на то, что всѣ
пословицы народныя опъ считаетъ одинаково ему принадлежащими.
Если между пословицами есть даже заимствованныя, то и эти,
войдя въ жизнь парода, сдѣлались принадлежащими ему, какъ и
всѣ остальныя. Народъ, какъ и отдѣльная личность, развивается
подъ разными вліяніями, у него есть и позаимствованія и проти-
ворѣчія. Желательно уяснить его современное міровоззрѣніе та-
кимъ, какимъ оно есть, а далѣе уже объяснять, что въ этомъ
міровозврѣніи позаимствовано, что сложилось въ ту, или другую
эпоху.
59
5) Д. Чл. В. В. Антоновичъ передалъ Отдѣлу рукопись Б. С.
Познанскаго о колонизаціи Кавказа въ послѣднее время выходцами
изъ здѣшняго края, причемъ авторъ въ особенности уясняетъ эко-
номическія условія колонизируемой мѣстности.
Постановили: Просить члена Отдѣла В. Л. Беренштама
разсмотрѣть означенную рукопись и сообщить Отдѣлу свое мнѣніе.
6) Слушали: Докладъ Л. Л. Русова о сочиненіяхъ, пред-
ставленныхъ для напечатанія въ Отдѣлъ коллежскимъ асессоромъ
Л. А. Копфомъ слѣдующаго содержанія:
Въ 4-хъ тетрадяхъ А. Л. Коифи заключается слѣдующее:
Въ первой, составляющей часть сочиненія: «Вліяніе Физичес-
кихъ условій на цивилизацію древней Руси«, въ которомъ авторъ
желаетъ подтвердить извѣстное положеніе Бокля, приводится мно-
жество географическихъ и историческихъ свѣдѣній о южной Руси.
Это есть добросовѣстный сводъ свѣдѣніи объ орошеніи южныхъ
губерній и, зависящемъ отъ него, ихъ климатѣ, о всѣхъ родахъ
нищи, употреблявшихся въ южной Россіи по историческимъ извѣс-
тіямъ и употребляющихся теперь, о занятіяхъ жителей съ древ-
нѣйшихъ временъ, (скотоводствѣ, рыболовствѣ, звѣроловствѣ, зе-
мледѣліи, огородничествѣ, садоводствѣ, приготовленіи разнаго рода
яствъ и питій). Географическое и топографическое описаніе губерній:
Кіевской, Черниговской, Полтавской, Подольской, Волынской, Харь-
ковской и Воронежской (почва, горы, геогностичсскія породы) и
разсказы о явленіяхъ природы (вѣтры, грозы, бури, вьюги,
землетрясенія, кометы, неурожаи, болѣзни, саранча, оврашки)
составленныя также по многимъ историческимъ и статистическимъ
источникамъ, какими авторъ толіко могъ пользоваться.
Отсутствіе строгой системы въ изложеніи и расположеніи по
порядку главъ, выкупается тщательностію отдѣлки каждой главы,
такъ что при другомъ располояссніи и за выпускомъ нѣкоторыхъ
мѣстъ, гдѣ авторъ ссылается па другія части своего сочиненія,
или гдѣ помѣщаетъ извѣстія, не касающіяся южной Россіи,—
трудъ этотъ могъ бы представить интересное для изданій Отдѣла обоб-
щеніе географическихъ и этнографическихъ свѣдѣній, расположеп-
60
пыхъ въ историческомъ порядкѣ, въ особенности, что касается
до губерній по правой сторонѣ Днѣпра, о которыхъ было мало
писано.
Во второй тетради, подъ заглавіемъ: «Празднованіе святыхъ,
покровителей земледѣлія и скотоводства» представляетъ сводъ дан-
ныхъ о празднованіи дня св. Власія, Юрія, Бориса и Глѣба, св.
Евдокіи, теплаго Олсксія, Архангела Гавріила Благовѣстипка, Верб-
ной недѣли и Велпкодня, дня св Іоанна Воина, св. Николая му-
ченика. св. Иліи, Прасковіп, Спаса, св. Петра и Павла, Бого
роди иныхъ дней и т. п.
Третья тетрадь заключаетъ собраніе вѣрованій въ свѣтила и
явленія небесныя, въ духовъ земныхъ, а такъ же разсказовъ и
повѣрій о Котигорошкѣ и Рожаницѣ.
Наконецъ четвертая—содержитъ описаніе языческаго праздника
Лада п сопоставленіе его съ малорусскими веснянками и подоб-
ными же праздниками велпкоруссовъ, а также сводъ вѣрованій
въ водяныхъ и лѣсныхъ боговъ, съ разсказами о зеленыхъ свят-
кахъ на Украинѣ, рѵзыграхъ п т. и.
Во всѣхъ тетрадяхъ этнографическія данныя стоятъ рядомъ
съ историческими и археологическими. Па сколько послѣднія бу-
дутъ неумѣстны въ географическомъ изданіи, могутъ судить лица
компетентныя, какъ въ исторіи, такъ и въ этнографіи.
Опредѣлили. Просить гг. Піулытша, Антоновича и Чу
бипскаго разсмотрѣть означенныя рукописи и сообщить Отдѣлу
свое о нихъ мнѣніе.
Помощникъ предсѣдателя />'. /мущещщ
Правитель дѣлъ 11. Чуиннскіи
Ж УГНАЛЪ
общаго собранія Юго-Западнаго Отдѣла Импе-
раторскаго Русскаго Географическаго Общества
18 ноября 1873 года.
Въ общемъ собраніи Юго-Западнаго Отдѣла Императорскаго
Русскаго Географическаго Общества подъ предсѣдательствомъ В.
В. Борисова присутствовали слѣдующіе члены:
В. Б. Антоновичъ, 0. К. Волковъ, М. П. Драгомановъ, П.
II. Житецкій, С. В. Завойко, Л. В. Ильницкій, А. В. Клоссовскіп,
II. А. Косачъ, В. В. Кочубей, М. М. Левченко, ГІ. К. Любимовъ,
А. В. Михайловъ, К. II. Михальчукъ, И. II. Новицкій, А. А.
Гусовъ, К. М. Ѳеофилактовъ, Г. Г Цвѣтковскій, П. П. Чубпн-
скііі.
Слушали;
I) В. В. Борисовъ открылъ засѣданіе слѣдующими словами:
"Вчера "Кіевлянинъ» принесъ намъ грустную вѣсть о кон-
чинѣ бывшаго Ректора Университета Св. Владиміра Михаила Але-
ксандровича Максимовича. Маститый труженикъ пауки мирно
почилъ па своей Михайловой горѣ 10 настоящаго ноября.
Такъ-какъ ученые труды покойнаго касались преимущественно
с [еры знаній, прсслѣдусмыхч. Географическимъ Обществомъ, то
позвольте пригласить Васъ, Мм. Гг., почтить память покойнаго
воспоминаніемъ о его ученыхъ заслугахъ, тѣмъ болѣе,-
нашей средѣ есть лица, близко знакомыя съ сто дѣятельностію»,
62
На этотъ вызовъ Гг. Члены Отдѣла М. П. Драгомановъ, В.
Б. Антоновичъ, П. И. Житецкій п Ы. Ы. Левченко сказали при-
лагаемыя при этомъ журналѣ рѣчи, въ которыхъ указали па за-
слуги М. А. Максимовича но этнографіи, исторической географіи
п филологіи здѣшняго края. Рѣчи эти были выслушаны съ боль-
шимъ вниманіемъ и сочувствіемъ, причемъ послѣ каждой рѣчи
Члены Отдѣла, по приглашенію предсѣдательствующаго, вставали
въ честь покойника.
Правитель дѣлъ Отдѣла II. П. Чубинскій заявилъ, что въ
виду 50 лѣтнихъ трудовъ М. А. Максимовича на пользу изуче-
нія здѣшняго края, изученія, почти на четверть столѣтія пред-
шествовавшаго возникновенію въ Петербургѣ Императорскаго Рус-
скаго Географическаго Общества, въ виду громадныхъ заслугъ
покойника въ Сферѣ той дѣятельности, которая составляетъ за-
дачу Юго-Западнаго Отдѣла;—слѣдовало-бы дальнѣйшую разработку
свѣдѣній объ этомъ краѣ связать съ досточтимымъ именемъ М.
А. Максимовича, почему П. II. Чубинскій предложилъ, но най-
детъ-ли Отдѣлъ возможнымъ хадатайствовать объ открытіи под-
писки для составленія при Юго-Западномъ Отдѣлѣ капитала, про-
центы съ котораго служили-бы преміей М. А. Максимовича за
лучшіе по богатству матеріаловъ пли научной разработкѣ, труды
по исторической географіи, этнографіи и филологіи здѣшняго края.
Опредѣлили: предложеніе П. П. Чубинскаго было принято
Отдѣломъ и тутъ же присутствующіе подписали 112 р. с. Членъ
Отдѣла К М. Ѳеофилактовъ, выразилъ желаніе, чтобы выслушан-
ная Отдѣломъ теплыя рѣчи въ память М. А. Максимовича были
напечатаны и поддерживая предложеніе П. II. Житсцкаго о томъ,
чтобы собрать въ библіотекѣ Отдѣла всѣ сочиненія М. А. Ма -
симовича, въ тоже время находилъ, что па обязанности Отдѣла
лежитъ изысканіе способа къ изданію сочиненій М. А. Максимо-
вича, такъ какъ для дальнѣйшихъ изслѣдователей необходимо
имѣть въ виду труды такого предшественника; при томъ самая
оцѣнка этихъ трудовъ станетъ вполнѣ возможною только послѣ
изданія полнаго собранія сочиненій М. Л. Максимовича, разбро-
63
сапныхъ во многихъ періодическихъ изданіяхъ за полстолѣтіе,
причемъ многія изъ нихъ стали библіографическою рѣдкостью*.
Д. Чл. П. П. Чубпнскій поддерживая предложеніе К. М.
ѲеоФіілактова, находилъ, что изданіе полнаго собранія сочиненій
ЙІ. А Максимовича легко было-бы осуществимо при совмѣстномъ
участіи Юго-Западнаго Отдѣла и Кіевской Археографической ком-
миссіи.
Гг. Члены М.-П. Драгомановъ, Ц. М. Левченко, Л. В. Иль-
ницкій, И. П. Новицкій обѣщали передать Отдѣлу имѣющіяся у
нихъ сочиненія М. А. Максимовича.
II о с т а и о в и л п: озаботиться собраніемъ въ библіотеку Отдѣла
сочиненій М. А. Максимовича и затѣмъ, вполнѣ раздѣляя пред-
ложеніе К. М. ѲеоФіілактова, Отдѣлъ избралъ по ятому вопросу
коммпссію изъ членовъ: К. М. ѲеоФіілактова, А. С. Роговича,
М. И. Драгоманова, В. Б. Антоновича, П. И. Житецкаго, М. М.
Левченка и П. П. Чубппскаго.
2) Слушали: рефератъ А. В. Клоссовскаго: >Нѣкоторыя
данныя о климатологіи Кіева*.
Докладъ этотъ былъ выслушанъ съ большимъ интересомъ.
Докладчикъ заявилъ, что слѣдовало-бы достигнуть однообразія въ
производимыхъ на метеорологическихъ станціяхъ края наблюде-
ніяхъ и сообщенія этихъ наблюденіи въ Отдѣлъ, причемъ г.
Клоссзвскій изъявилъ готовность принять на себя разработку ме-
теорологи ческихъ данныхъ.
Д. Чл. К. П, Михальчукъ заявилъ, что г. Пѣткевичъ, іі])О-
изводящій наблюденія въ Бѣлой-Церкви желалъ бы войти въ сно-
шенія съ Отдѣломъ.
Опредѣлили: папечатать рефератъ г. Клоссовскаго въ 1-мъ
выпускѣ >3аписокъ« Отдѣла, прося его составить программу же-
лаемыхъ метеорологическихъ наблюденій, затѣмъ препроводить эту
программу къ г. Попечителю Кіевскаго учебнаго округа—не при-
зпаетъ-ли опъ возможнымъ предложить ее къ руководству лицамъ,
производящимъ наблюденія при гимназіяхъ, а равно и о томъ—
не признано-ли будетъ возможнымъ сообщать метеород,огическія
64
наблюденія Отдѣлу; войти также въ сношенія по этому вопросу
въ гг. Пѣтксвичемъ и лицами, производящими наблюденія въ г.
Таращѣ и Городищспскомъ сахарномъ заводѣ.
3) Правитель дѣлъ Отдѣла заявилъ, что вслѣдствіе пригла-
шенія со стороны Покровителя Отдѣла, слѣдующія лица сдѣлали
пожертвованія въ пользу Отдѣла: Графъ Бутурлинъ 300 р.. гг.
Доппельмапръ 300 руб., И. М. Бродскій 300 р. Л. К. Беккерсъ 300 р.
Постанови ли; Выразить жертвователямъ признательность
Отдѣла, включивъ пхъ въ число членовъ соревнователей.
Въ атомъ же собраніи избраны въ дѣйствительные члены Отдѣла:
А. Ф. ЛиндФорсъ, А. И. Михалсвпчъ, И. II. Троцкій, А. Т. Бѣлоусова»
П. Я. Армашевскій.
4) Правитель дѣлъ заявилъ, что однодневная статистическая
перепись жителей г. Кіева назначена 2-го марта 1871 года. Для ру-
ководства регистраторовъ п разработки, полученныхъ путемъ пере-
писи матеріаловъ, образованъ наблюдательный комитетъ, въ со-
ставъ котораго вошли гг. члены Отдѣла изъявившіе свое же-
ланіе: В. Б. Антоновичъ, А. Д. Аптиповнчъ, В. В. Борисовъ,
В. Л. Беренштамъ, II. И. Богдановъ, А. Ф. Воронинъ, 0. К.
Волковъ, М. П. Драгомановъ, К. II Жукъ, С. Г. Завойко, 3. Г.
Зконоппиць Граб-.вскій, В. И. Заіончевскій, Л. В. Ильницкій, II.
В. Ковалевскій, М. А. Константиновичъ, Н. В. Лисенко, П. К.
Любимовъ, М. М. Левченко, А. Ф. ЛиндФорсъ. А. В. Михайловъ,
К. П. Михальчукъ, А. А. Гусовъ, В. А Рубинштейнъ, Д. А. Сп-
пицкій М. П. Старицкій, А. П. Тимченко, А. Д. Ушппскій, П. II.
Чубипскій, Г. Г. Цвѣтковскій.
5) Слушали: Докладъ Д. Чл. А. А. Русова о томъ, что Д.
Чл. Отдѣла В. Р. Лпсспко представилъ въ распоряженіе Отдѣла
статью подъ заглавіемъ: иМедпко-топограФическое описаніе города
Таращи (Кіевской губсрпіи)«, составленную па основаніи свѣдѣній,
полученныхъ отъ уѣзднаго врача города Таращи г. Рикмана.
Статья эта, составленіе которой, какъ и представленнаго
прежде описанія села Алешин, вызвано было изданіемъ Отдѣломъ
географическихъ программъ, состоитъ изъ 18 параграфовъ и по
:шіііімаеліоП Таращею; вездѣ, гдѣ можно и гдѣ
।
какое вліяніе'имѣюсь тѣ или другія яв-
н' г ' ; <»< 1 «и
внѣшнему Віи) своему напоминаетъ описаніе Керчи, помѣщенное
въ >Чтбніяхъ Императорскаго Общества Исторіи и древностей
Россійскпх і>'. Несмотря на малый объемъ, опа заключаетъ въ с-ебѣ
огромное ' количество интересныхъ свѣдѣній но всѣмъ отдѣламъ
изданной программы, ('вѣдѣнія метеоролоіпческія на основаніи э-ти
иІІНІИИ"!* - .11. і’ Т" •' *" ’
лѣтнихъ наблюденій, геогносіическія съ обозрѣніемъ окрестно-
стей города, гидрографическія съ химическими анализами во ы, бо-
таническія, зоологическія — изложены кратко, но въ вполнѣ іостато-
, Ы л іо
‘гномъ количествѣ для яснаго опредѣленія географическаго харак-
тера мѣстности,
слѣдуетъ, указывается. .............. ..... ......... АГЛ,.„ ....
ленія природы (нанр. раз.’Іпв'ы) на образъ жизни и состояніе жи-
телей. Затѣмъ статистическія данныя о здоровьѣ Населенія, сре-
і •• -о, і . і. і . > .
дней продолжительности жизни, о приростѣ населенія, касающіяся
. < ІІ ІІ •
города, а также этнографическія—относительно города и его пред-
мѣстій, сі. характеристикою обычаевъ, нравовъ и другихъ особен-
ностей населенія въ одеждѣ, пищѣ, постройкѣ домовъ и т. н.
. ,іі
при томъ по сословіямъ и національностямъ,—все ото изложено,
,, и „ I . •' 1 “
не смотря на краткость, съ возбужденіемъ въ читателѣ должнаго
интереса. Что касается, наконецъ, данныхъ о добывающей и
в4 I ИІ1 чл а
передающей 'промышленности, то такія свѣдѣнія, какъ о воздѣлы-
ванпі хозяйственныхъ п употребленіи собираемыхъ растеній ля
пищи, о разведеніи домашнихъ жіівоійыхъ и перелетныхъ птицахъ,
изложены бойѣе с‘ь медиі^инскоп точки зрѣнія, чѣмъ съ геог-
, ,, ,, 111001 • н
раФическоп или климатологической. Но это составляетъ особое
, п 1 і. : ч.і ы< 7Т
достоинство груда, придавая ему, кромѣ того, и этнографическій
„ и; . НННі' ііЛ н л’'1
интересъ. Латинскія ботаническія названія породъ деревьевъ, ку-
. । > і Е“і I
старпнковъ, травянистыхъ и въ особенности лѣкарственныхъ ра-
стеній снабжены переводомъ на народный языкъ, а также указа-
ніями на такое Или иное употребленіе при каждомъ. При именахъ
. ,< и*». ‘*-і і 11 л
лекарственныхъ растеній, которыя разсортированы по .28 ихъ се-
іЫ і 1
чеиствамъ, указывается, 'противъ какихъ болѣзней употребляетъ
ихъ пародъ, иногда,—съ какИАш пріемами и заклинаніями. Преоб-
ладаніе яедицйіісііой тб’чкп зрѣнія приводитъ автора къ упоыино-
д
венію о знахарствѣ и наложенію многихъ интересныхъ свѣдѣній
объ эпидемическихъ болѣзняхъ за послѣднее время па людей, на
ск<тъ и даже на растенія (картофель, спорынья). Жаль только, что
въ упомянутой статьѣ мало Фактовъ по отдѣлу стат стики про-
мышленности: авторъ, руководствовавшійся только изданными до
сихъ поръ Отдѣломъ программами, опустилъ совсѣмъ эту сторону
описанія. Но тѣмъ не менѣе интересъ доставленныхъ свѣдѣніи и
толковость ихъ изложенія заслуживаютъ,, по мнѣнію докладчика,
того, чтобы статья > Меднко-топограФичсское описаніе города Та-
ращи ” была напечатана въ »3апискахъ« Отдѣла.
Постановили: Просить Дѣйств членовъ В. В. Ва-
рисова и С. П. АлФсрьева разсмотрѣть эту статью съ медицин-
ской точки зрѣнія и сообщить свои мнѣнія Отдѣлу.
6) Слушали: Докладъ Д. Чл. А. А. Русова о пожері новаціи
въ Отдѣлъ помѣщицами дѣвицами СоФіею и Маріею ДпіідФорс ь
6-ти листовъ съ 23-мя рисунками узоровъ, какіе употребляются
къ деревняхъ Александровкѣ и Алешнѣ Городпенскаго у , Чер-
ниговской губ. Изъ этихъ узоровъ 9 большихъ служатъ для об-
шивки краевъ рушниковъ, а остальные для вышивокъ на хустках і»
и па мужескихъ и женскихъ сорочкахъ. Въ этомъ, собранномъ
въ теченіи прошлаго лѣта, этнографическомъ матеріалѣ дѣвицъ
ЛиидФорсъ заключается 74 основныхъ Фигуры, дающія по соче-
таніи болѣе сложные узоры и изображающія то разнаго рода
цвѣты или звѣзды (зірки), то животныхъ (півники), то цѣлыя
большія постройки (церкви), то просто разныя геометрическія Фи-
гуры (кривулі) и т. и. Альбомъ жертвовательницъ снабженъ на-
родными названіями той пли другой Формы основныхъ изображеніи.
При этомъ докладчикъ, вь виду полезности изученія Формъ, въ
какихъ проявляется художественно - изобразительное творчество
народа, предложилъ, для ознакомленія публики и для привлеченія
новыхъ пожертвованій такого же рода, печатать въ »3аппскахъ«
Отдѣла настоящіе узоры; по его мнѣнію не лишне было бы оза-
ботиться и собраніемъ Формъ изображеній. на крашанкахъ, пли
писанкахъ, которыя служатъ пре учетомъ изобрѣтательности нащпхъ
«7
сельскихъ хозяекъ въ теченіе великаго поста и которыя, вмѣстѣ
съ Формами вышивокъ, напоминаютъ собою тѣ украшенія пропис-
ныхъ буквъ, какія попадаются
пергаментныхъ рукописей,
Остромірова и Мстиславова
Мі>жпо находить такаже въ
скихъ рукописей, :
о
палеографическихъ миніатюра, старыхъ хартій
Фигурами, какія іо настоящаго времени употребляются въ наро-
дѣ, много можетъ принести пользы какъ этнографіи—съ одной
стороны, такъ и исторіи этой отрасли нашего искусства, разви-
вавшагося подъ
сравненія нужно пока заготовлять матеріалъ и дѣлать его щсто
яніемъ читающей публики.
Опредѣлили: Выразить отъ имени Отдѣла благодарность
дѣвицамъ ЛппдФорсъ за сдѣланное ими пожертвованіе, которое
причислить йъ предметамъ музея. Для составленія же программы
для собиранія матеріаловъ по народной орнаментикѣ образовать
комиссію изъ членовъ Отдѣла: Ѳ. К. Волкова
нова, А. А. Русова и М. М. Левченка.
И ’• > 4 ; "г г чт’
въ красныхъ строкахъ нашихъ
начиная отъ сборника Святослава,
Евангеліи. Много аналогическаго
П V і у»п
узорахъ миніатюръ старыхъ чеіп-
хранящнхся въ Пражскомъ музеѣ. Сравненіе
I сь рисунками и
-
и г
византійскимъ вліяніемъ; только для подобнаго
ни
икч
1Т»
к
Г/О
НЯ
ГІ г, ’ІПНП
, го. И. Ярагома-
Помощникъ Предсѣдателя В. Борисовъ.
.. ... | ,• \| I I 1.1 и
Правитель'дѣлъ 11. Чубинскій.
1І1 / ••!!<?« • »»« )<!• • . • « ’ ' • <' ....
_....... г-, г, . • ас
а
Рѣчь, М- П, Драгоманпва
Литературная дѣятельность М А. Максимовича началась во
время такъ называемаго романтизма. Между прочимъ этотъ ронап-
-( ( у» Я " 1 НІ. .1 ні «
тизмъвез^ѣ имѣлъ послѣцо’эдеэд обращеніе вниманія .ооще.едщд къ
народнымъ преданіямъ, ііоэзіп?—и рат^м^, изученіе быта народнаго
вообще* т. е. былъ однимъ пзъ^^льнѣйціихъдв)ігателе|і К'^осно-
ванію той науки — этроураФіи, кс^т^ра^і соетащіяедъ одну изъ
главныхъ цѣлей Императорскаго Русскаго ГеогррФическэдо Оцщ§ГЙ
ства. Такое послѣдствіе романтизма (не оставалось безъ вліянія
и за тѣсными предѣлами строго, удсдых^ работъ: этнограФ]^ воз-
буждала вниманіе къ пародностіі, дал^е кърароду, и ^пособство-
вала тому, что мало-що-мал^ . самое литературное ромаіщідескорія
направленіе переходило, въ іреалпс^ичес^о^ чт,о,( лидература стала, ѵ
изображать жизнь народа , — а все ээд віці^гЦ повело за
собою послѣдствія громадной важности для развитія какъ литера-
туры, такъ и общества.
Романтическое направленіе могло скорѣе всего возникнуть
или легче привиться п дать вышеупомянутыя послѣдствія въ
странахъ и краяхъ, гдѣ больше всего къ концу XVIII в. могло
сохраниться слѣдовъ старинной, менѣе регламентированной жизни
народной. Такою страною въ западной Европѣ оказалась Шоттлан-
дін, которой преданія въ видѣ знаменитаго (Псевдо)—Оссіана Мак-
Ферсона произвели такой Фуроръ во второй половинѣ ХѴ’ПІ в. За
МакФерсономъ послѣдовалъ Вальтеръ-Скоттъ съ изданіемъ народ-
ныхъ шоттландскихъ балладъ (1802, 1803), съ собственными
стихотвореніями въ ихъ родѣ, съ романами изъ старошоттланд-
ской жизни, а потомъ изъ среднихъ вѣковъ вообще. Не трудно
доказать, что В. Скоттъ породилъ и Диккенса и Теккерея,—и что
69л
то .> впечатлѣніе, которое произвели, Макоерсопь, В. Скоттъ и °
Чемберсъ ,(1829) обработкою п изданіемъ шоттлапдскпхъ преданій,
породило и на материкъ< Европы интересъ къ изслѣдованію народ-
ной іслонесностп 1И|1старипы, со всѣми научными, литературными*
и общественными послѣдствіями такого интереса.
Здѣсь, на материкѣ Европы, въ этомъ отношеніи славянскіе
земли идутъ не , за другими, і какъ это почти всегда бываетъ,
а самортрятельноци даже воІ многомъ впереди другихъ. Происхо-
дитъ это, какъ мы думаемъ,, отъ преимущественно сельскаго и*4
КРМ':І ьянсда ’0 .состава славянскихъ народовъ Между славянскими
землямпі первенство поі вниманію къ народной словесности принад-
лежитъ Сербіи^ и Россіи, а въ ней въ рсобенностп Малороссіи-, но- •
сомнѣнію потому,, что Сербія и (Малороссія представляли въ к.ч
не мадо чертъ, сходныхъ съ ІІІоттландіей: въ Сербіи"*
героическій вѣкъ еще продолжался, въ Малороссіи .едва окончился.4
Сборрикъ народныхъ пѣсенъ сербскихъ В. Караджича (1817, 1818
1823),редріуендованиый нѣмецкой публикѣ Гете-,.произвелъ не только
вцечатлѣціе, но., и подражанія въ Германіи^ такъ какъ онъ упре-*
ди.гь на нѣсколько лѣтъ нѣмецкія изданія подобнаго же значенія.
Въ Россіи первые сборники народныхъ пѣсенъ: Чулкова (1788)
и Калайдовичево изданіе рукописи Кирши Данилова (18Г8г,—стоятъ и
сшщэд^ рздадррдаод, Сщдагатическцп ж<ьраб.ота надъ народной і
словесностью .началась нѣсколько позже, и прр томъ почти,до 60 -
год<»дТ|Преццуіце(:твен.нрп^)средот,оцпцддар;> на.малррусской-словесжн'
сти,^ какъ это< видно изъ слѣдующаго перечисленія .сборццкощр
народной ліоэрііу югд и сѣцерц(^оссіи: а) Кщ1.П.,Лертелева<-гт.Опыітъ
собранія ..старинныхъ малорусскихъ нѣоецъ 181’9., .(нѣсколько
рав^ще Лодр^овсущ, котордэд. сборникъ., по.трмъі купилъ Макс-н-ѵ
мови.чд,сталъ знакомить публику съ малорусскими _ пѣснями».
ВЪ Г1 польскц^дѴ | журн.а.Цй^ ,.18(18гг.) Максимовича — 3 :гбер- >
ннка;0. 1827’ 18-341 184-9;,” Срезневскаіо — Зацорожская„.г ста-г
₽ииа 1833—.38,, П. .Іукдщсдоа^Ма.^русркія„ и Червонорусвкіяі «
ДУ»Ы н пѣсни 1836н Метлпнекаго— Народныя южнорусскія пѣс.ни. „
!»•.; Кулиша—Записки о южной Руси 1855—56., Костомарова-
70
въ малорусскомъ Сборникѣ Мордовцева 1859, и т. Д. б) сюда же
надо причислить н Галицкіе сборники: Вацлава зъ Плеска 1$33,
М. Шашкевича (въ Русалкѣ Дпѣстргвой 1837) Жеготы Паули 1840
и сборники разныхъ лицъ, напечатанные г. Головацкимъ въ Моск.
Чтеніяхъ послѣ 1863 г.) в) Сахарова—Сказанія русскаго народа —
1838, П. Кирѣевскаго Пѣсни - 1860 и слѣд. Рыбникова Пѣсни -
1861 и слѣд., Бсзсонова—Калѣки перехожіе—1861 и слѣд., Я Пу-
шкина, Варенцова, ПІепна, ГнльФСрдинга 1873 и т.д. Слѣдуетъ
замѣтить еще, что объемистые сборники Кирѣевскаго и Рыбникова
изданы па счетъ Моск общества любителей словесности, безъ
помощи коего, если не ошибаемся, не обошлось и изданіе г. Без-
сонова, малорусскіе же сборники изданы по большей части въ
провинціи и исключительно частными усиліями, кромѣ со. г. Го-
ловацкаго и теперь печатаемаго Императорскимъ Географическимъ
Обществомъ обширнаго собранія г. Чубинскаго *).
М. А. Максимовичъ, какъ видимъ, занимаетъ мѣсто въ раду
самыхъ раннихъ, самыхъ усердныхъ и самыхъ безкорыстныхъ из-
слѣдователей народной поэзіи и въ Россіи и въ Европѣ. Что Михаилъ
ІІИѲѴНРі чж О1ВН'<Ч<Ш ВІ.ТВДГП ВІИЛіНѣН сТТДГГ < яаі >я»ѣп Г.н Ц.ні
! яноякуР :<пи'іТп «гхнвр івн ияитир э «пан<рп яітюЧ аЯ
*) Вотъ для опредѣленія относительной самостоятельности изданія памят-
никовъ народной словесности въ Россіи и заграницей нѣсколько хронологиче-
скихъ данныхъ о времени выхода первыхъ важнѣйшихъ сборниковъ народной
словесности въ 3. Европѣ: въ Германіи—пимъ знаменитаго сочиненія Вилы-.
Гримма Оіе сіеиісііе Кскіепваде (1829) появились сборники: Вольфи—1830
Зрлаха 1834—37., Фпрмсппха (Ыеппапі.-пв Ѵоіксгяіііп’інсп) 1843, У.танда—1844
и т. д., во Франціи народная поэзія обращаетъ на себя впервые серьезное вни-
маніе па кельтской окраинъ ея въ изданіяхъ впк. Дс-ла Вилльмарке послѣ
1839 г. (Сііапіз рор. ііѳІа Віёіа<Ще еіе); другіе сборники— ШапФлери (1860) АгЬаіьі
1 иравапсальск.) въ 1 62, Пюйме'ра въ 1865 и г. д. Въ Италіи, гдѣ теперь
ревность къ изученію народной поэзіи и діалектовъ едва ли не сильнѣе, чѣмъ
гдѣ пибудь,—что свидѣтельствуютъ такія изданія, какъ Рііг- -ВіЫіоІсса <1еІ1е
Ігайігіоиі ророіагі ясіііапс (IV ѵоі. 1871—73), Соіирагеііі есі Апоопа—Сапіі е
І ссопіі ііеі ророіо Иаііапо ПН ѵоі. 1870—72) и т. д., Асколп—Піаісііоіоща
Наііапа, и т. д., такія учрежденія какъ ‘-'осіеіа Піа1еПо1о§іса Ііаііапа во Фло-
ренціи,—серьозныя работы надъ народи, словесность начались только послѣ
изданія Тоишіазео -Саиіі ророіагі Товсапі, Согяі, ІІ1ігісі/:гесі—въ 1841 г._Въ
западнославянских і> землях ъ первые серьезные сборники народной поэзіи, кромъ
упомянутаго выше сборника В. Караджичи были. сб. чешскихъ нъсснъ Челя-
КОІ1СКыоэ?822~182^ ^рбскихъ Милютиповича (1837 польскихъ Войцнц-
КЙГО (ІоЗо). И
271
Александровичъ приступилъ кі. своимъ этнографическимъ работамъ
съ полнымъ сознаніемъ всей широкой важности такихъ работъ, это
снидЬтсльстіп іот і> слѣдующія слова изъ предисловія его къ сбор-
нику пѣсен і, 1827:
“Наступило, кажется, то время, когда познаютъ истинную
цѣ|ІУ народности: начинаетъ уже сбываться желаніе—да создастся
поэзія истинно Русская! Лучшіе, наши поэты уже не въ основу
11 ооразеці, свопхь твореній ноставляют'і. произведенія ппоилемен-
иьія; по только средствомъ къ полнѣйшему развитію самобытной
ноэзіп, которая зачалась на родимой почвѣ, долго была заглушаема
пересадками иностранными и только изрѣдка сквозь нихъ пробивалась.
Въ семь отношеніи большое вниманіе заслуживаютъ памят-
ники, въ коихъ полнѣе выражалась бы народность: это суть пт>-
(‘ііи, гдѣ звучитъ душа, движимая чувствомъ, и сказки, гдѣ от-
свѣчивается Фантазія народная.«
Мы имѣемъ доказательства, что сборнику Максимовича удалось
І,Р‘',ізвеств желаемое нмъ вліяніе. Михаилъ Александровичъ расказы-
Валі* иумъ, что въ одинъ изъ визитовъ своихъ къ Пушкину онъ йа-
>іаль знаменитаго поэта за своимъ сборникомъ: — »а я обираю ваши
ѣѣснпк,—сказалъ Пушкинъ. Онъ писалъ въ это время Полтаву, вы-
І,ІеДШую въ 18-9 г. Полтава (которую М. А. Максимовичъ долженъ
былъ оборолять от'ь современныхъ критиковъ)— одно изъ первыхъ у
насъ поэтическихъ произведеній съ чертами живой народности въ сю-
’ьетѣ и в'ь характерахъ; Марія Кочубеевна, при всей своей относн-
1е*'іьпой (по теперешнимъ понятіямъ) блѣдности изображенія,—одно
Изъ ѣервыхъ живыхъ русскихъ женскихъ лицъ въ нашей литературѣ;
нельзя не видѣть, что черты ея у Пушкина навѣяны женскими укра-
а°Сі?ими пѣснями, такъ полными нѣжности и страсти. Вниманіе, ка-
пое оказывалъ Пушкинъ къ пѣснямъ, издаваемымъ М. А., засвидѣ-
тельствовано показаніемъ г.Погодина и письмомъ Гоголя,которыйгово-
,,ІІТъ о сборникѣ Ы. А. 1834 г.: »я похвастаюсь имъ передъ Пушкинымъ*?.
Мы подошли кч» другой знаменитости, которая играла столь
крупную роль для народнаго и общественнаго самосознанія Россіи
11 съ коею М. А. Максимовичъ находился еще болѣе въ тѣсной
Г72
.свяли, .чѣмъ съ Пушкинымъ. МЫ 'ДОЛЖНЫ ОСТЙНОІІНТЬ’СЯ 'на Гоголѣ
еще и потому, что первоначальная дѣятельность его, начавшись,
видимо, безъ всякой внѣшней связи съ дѣятельностью <’М. А. М.,
представляетъ большую аналогію съ послѣднею,—хотя, Конечно,
дальше Гоголь .и Максимовичъ пошли каждый дорогой» своей на-
туры. Отъ Гоголя мы имѣемъ множество 'напечатанныхъ писемъ,
по которымъ можно судить о егоі внутреннемъ настроеніи, которое
въ цервые годы его дѣятельности. »мы-можемъ съ достонѣрйоетЬю
предположить, было совершенно аналогично съ настроеніемъ М.
А. .Максимовича, и можетъ послужить къ уясненію того значенія,
какое..имѣли для развитія литературнаго и общественнаго въ Россіи
украинскія народныя пѣсни и преданія, которыми одни изъ пер-
выхъ стали заниматься Максимовичъ и Гоголь. Въ 1829 г. ГогОЛь
является изъ .хутора Полтавской губерніи въ Петербургѣ,—и вотъ
какъ говоритъ онъ въ первомъ письмѣ «пгь матери (30 апрѣля) о
впечатлѣніи, произведенномъ на миргородско-нѣжинскаго панича
Сѣверной Пальмирой: »въ < Петербургѣ тишина необыкновенная;
дощаной .духъ не блеститъ въ народѣ; все служащіе да дол-
жностные, всѣ толкуютъ о своихъ департаментахъ да колле-
гіяхъ, все погрязло въ трудахъ, въ которыхъ безплодно издер-
живается ихъ жизнь....... Петербургъ вовсе непохожъ 'на'прочія
столицы европейскія или на і-Москву. 'Каждая столпца вообще Ха-
рактеризуется своимъ ^народомъ, набрасывающимъ па нее печать
національности,—на Петербургѣ нѣтъ никакого характера.» Подъ
такими .впечатлѣніями .Гоголь воспоминаетъ о -народѣ въ Ііо'л'ган-
-скихъ хуторахъ, о коемъ онъ, какъ видно но ъсе^гу. не очень-то
много .думалъ прежде,—и съ этого письма начинаетъ рядъ-просьбъ
къ матери, сестрамъ, знакомыми, сообщать ему народныя пѣсни,
преданія, сказки, описывать старинные предметы,—-какъ это все
дѣлается у самыхъ закоренѣлыхъ, самыхъ древнихъ, самыхъ ИгПГ-
менѣе перемѣнившихся малороссіанъ». Вмѣстѣ сь тѣмъ Гоголь
проситъ прислать ему малорусскія пьесы отца, -токаря: .здѣсь
всѣхъ такъ занимаетъ все малороссійское, что я постараюсь по-
пробовать поставить ихъ на театрѣ». Извѣстно, что результатомъ
73
пробу цівпісігося этнографическаго интереса у Гоголя были повѣсти,
которыя онъ сталъ печатать вь журналахъ, а потомъ и первая
часть «Вечеровъ па хуторѣ близь Диканьки.« (1830 г.) Теперь,
когда малорусскія народныя сказки отчасти изданы членомъ нашего
Отдѣла г. Рудчепкомъ (I—ІІ вып. 1869 —1870 г.) можно наглядно
видѣть, какъ обильно Гоголь черпалъ изъ народныхъ преданій и
разсказовъ. «Вечера на хуторѣ« произвели огромное впечатлѣніе.
По словамъ г. Пыппна, это былъ первый опытъ изображенія живой
народпоіі жизни въ Россіи, такъ что г. Пыпипъ даетъ ему мѣсто
не только въ чисто-литературной исторіи, но и въ исторіи изу-
ченія русской народности. гВсчера на ху горѣ произвели впечатлѣніе
прежде всего па вождя тогдашней литературы—Пушкина. Вотъ
что писалъ онъ: «Сейчасъ прочелъ Печера близъ Диканьки. Они
изумили меня. Вотъ настоящая веселость, искренняя, не прину-
жденная, безъ жеманства, безъ чопорности. А мѣстами, какая по-
эзія, какая чувствительность! Все это такъ необыкновенно въ
пашей литературѣ, что я доселѣ не образумился... Ради Бога
возьмите сторону (автора), если журналисты, но своему обыкно-
венію, нападутъ па неприличіе его выраженіи, на дурной тонъ и
проч. Пора, пора памъ осмѣять Іеяргссіенява гміісиіея нашей сло-
весности, людей толкующихъ вѣчно о прекрасныхъ читательницахъ,
которыхъ у нихъ побывало, о высшемъ обществѣ, куда ихъ не
просятъ, и все это слогомъ камердинера профессора Третьяковскаго.«
Со времени «Вечеровъ« начинается близкая дружба между
двумя геніальнѣйшими поэтами русскими,—дружба столь плодо-
творная для Гоголя (по его собственному сознанію), но не без-
плодная и для Пушкина. Объ обратномъ вліяніи Гоголя на Пуш-
кина и даже на старѣйшаго и консервативнаго Жуковскаго даетъ
основаніе заключать слѣдующее мѣсто изъ письма Гоголя къ Да-
нилевскому отъ 2 ноября 1831 г.: «Все лѣто я прожилъ въ Па-
вловскѣ и Царскомъ Селѣ. Почти каждый вечеръ собирались мы,
Жуковскій, Пушкинъ н я. О если бъ ты зналъ, сколько прелест-
ныхъ вещей вышло изъ подъ пера этихъ мужей! У Пушкина
повѣсть, октавами писанная: Кухарка (Домикъ въ Коломнѣ), въ
10
74
которой вся Коломна и петербургская природа живыя, ромъ того
сказки, русскія народныя сказки; не то, что Русланъ и Людмила,
но совершенно русскія. У Жуковскаго тоже русскія народныя
сказки,—и чудное дѣло! Жуковскаго узнать нельзя. Кажется, по-
явился новый обширный поэтъ и уже чисто-русскій, ничего гер-
манскаго и прежняго. «(Сказки Жуковскаго стали печататься съ
1831 г., Сказка о Рыбакѣ и Рыбкѣ въ 1833). Два полтавца, одинъ
въ Москвѣ на каѳедрѣ ботаники, другой въ Петербургѣ въ раз-
ныхъ должностяхъ,—имѣющіе общихъ знакомыхъ^ горячо предан-
ные одному дѣлу, этнографіи роднаго края, Максимовичъ и Гоголь
должны были войти въ сношенія и скоро письма ихъ получаютъ
интимный характеръ. Къ тому же оба они стали рваться въ Кіевъ,
гдѣ оба надѣялись получить каѳедры въ новомъ университетѣ.
«Мнѣ надоѣлъ Петербургъ, пишетъ Гоголі- Максимовичу въ январѣ
1834 г.,... Какъ только въ Кіевъ—лѣнь къ чорту. Да превратится
онъ въ русскія Аѳины. Готовясь къ каѳедрѣ исторіи словесности
русской и языка, которую и занялъ онъ въ Кіевѣ, М. А. Макси-
мовичъ приготовляетъ къ изданію свой сборникъ украинскихъ
пѣсспъ 1834 г. Гоголь въ то время работалъ надъ исторіей Ма-
лороссіи, а въ сборникѣ Максимовича принималъ такое участіе,
какъ будто это было его изданіе. Вотъ что онъ говоритъ о пѣ-
сняхъ украинскихъ въ письмѣ къ Максимовичу отъ 9 ноября
1833 г.:
«Іеперь я принялся за исторію нашей... Украины. Ничто
не уснокоиваетъ, какъ исторія. Мои мысли начинаютъ литься
тише и стройнѣй. Мнѣ кажется, что я напишу ее, что я скажу
много такого, чего до меня не говорили.
Я порадовался, услышавъ отъ васъ о богатомъ присовоку-
пленіи пѣсенъ и собраніи Ходаковскаго. акъ бы я желалъ теперь
быть съ вами и пересмотрѣть пхъ вмѣстѣ, при трепетной свѣчѣ,
іежду стѣнами, убитыми книгами и книжною пылью, съ жадно-
стью жида, считающаго червонцы! Моя радость, жизнь моя, пѣсни!
Какъ я васъ люблю! Что всѣ черствыя лѣтописи, въ которыхъ
я теперь роюсь, предъ этими звонкими, живыми лѣтописями!...
75
Я самъ теперь получилъ много новыхъ, и какія есть между пимп!
прелесть! Я вамъ ихъ спишу.... не такъ скоро, потому что ихъ
очень мпого. Да, я васъ прошу, сдѣлайте милость, дайте списать
всѣ находящіяся у васъ пѣсни, выключая печатпых'ь и сообщен-
ныхъ вамъ мною. Сдѣлайте милость, п пришлите этотъ экземпляръ
мнѣ. Я но могу жить безъ пѣсенъ. Вы не понимаете, какая это
мука. Я знаю, что есть столько пѣсенъ, и вмѣстѣ съ тѣмъ
но знаю. Это все равно, еслибъ кто передъ женщиной сказалъ,
что онъ знаетъ секретъ, и не объявилъ бы ей. Велите переписать
четкому, красивому писцу въ тетрадь іи цпягіо на мои счетъ. Я
не имѣю терпѣнія дождаться печатнаго; нрп томъ я тогда буду
знать, какія присылать вамъ пѣсни, чтобы у васъ по было двухъ
сходныхъ дублетовъ. Вы не можете представить, какъ мнѣ помо-
гаютъ въ исторіи пѣсни. Даже не историческія, даже и.... опѣ
все даютъ по новой чертѣ въ мою исторію, все разоблачаютъ яс-
нѣе и яснѣе.... прошедшую жизнь и... прошедшихъ людей... Ве-
лите сдѣлать это скорѣе.«
Страстной любовью къ поэтическимъ красотамъ украинскихъ
пѣсенъ и высокимъ уваженіемъ къ ихъ историческому значенію прони-
кнута статья Гоголя по поводу сборниковъ ІІакснмовнча, Срезневскаго
и Вацлава зъ Олеска вь Журналѣ Министерства Народнаго Просвѣ-
щенія за 1834 г. Въ томъ же году Гоголь писалъ г. Погодину: »Я
теперь весь погруженъ въ исторію Малороссіи.......Малороссійская
исторія у меня чрезвычайно бѣшена, да иначе впрочемъ ей быть
нельзя» (11 янв. 1834- г.)........ И однакожъ Малороссійской ис-
торіи Гоголь не написалъ Правда, онъ написалъ въ этотъ періодъ
Тараса Бульбу, п до сихъ поръ единственный вполнѣ художест-
венный русскій историческій романъ. Но въ томъ же періодѣ,
когда Гоголь такъ возился съ малорусскими пѣснями и исторіей,
онъ написалъ Жонпдьбу, Ревизора и т. и. вещи, съ которыхъ
начинается новая эпоха русскаго самосознанія. Мы никогда не
поймемъ причины появленія такихъ вещей, а слѣдовательно пе
поймемъ вѣрно и всей послѣдующей дѣятельности Гоголя, если пе
обратимъ вниманія на связь появленія Ревизора и т и. съ тѣмъ
76
увлеченіемъ, какому предавался Гоголь, занимаясь пѣснями и ис-
торіей Малороссіи,—и не оцѣнимъ того контраста, какой предста-
вляютъ симпатическіе п грандіозные образы въ этихъ пѣсняхъ и
въ этой исторіи, какъ она представлялась Гоголю, съ тѣми «ме-
лочами и пошлостью, опутавшими нашу жизнь«, какія видѣлъ
Гоголь около себя въ дѣйствительности. А если такъ,—то вотъ
какую службу сослужили украинскія народныя пѣсни нашему
отечеству! И не мала доля участія въ этой службѣ п М. Л. Мак
епмовича!
Но и этимъ не оканчиваются заслуги для Россіи М. А. Мак-
симовича, какъ одного изъ дѣятелей по возбужденію въ пей на-
роднаго самосознанія. Онъ является профессоромъ въ Кіевѣ, въ
который только что переведенъ былъ университетъ изъ Вильны.
Пусть другіе, болѣе насъ спеціально знакомые съ предметомъ,
оцѣняютъ въ подробностяхъ научныя заслуги М. А. Максимовича
для исторіи русской литературы, языка, для археологіи, исторіи
Кіевской Руси. Не выходя изъ предѣловъ заслугъ г. Максимовича
для общества, какъ этнографа, я обращу вниманіе на обществен-
ное значеніе этихъ новыхъ трудовъ, къ которымъ Максимовичъ
естественно перешелъ отъ запятій народной поэзіей. Въ Кіевъ М.
А. явился, приготовивъ сборникъ пѣсенъ 1834 г. Если мы по-
смотримъ на эпиграфы этого сборника, на примѣчанія къ нему,
то мы увидимъ, что руководящею идеей въ помъ была идея о
близости малорусской народной поэзіи съ памятниками литера-
туры удѣльнаго періода, особенно съ Словомъ о Полку Игоревѣ
Это мысль, которую потомъ литературно развилъ Бѣлинскій въ
статьѣ о русскихъ народныхъ пѣсняхъ и учено, но слѣдамъ Мак-
симовича, г. Буслаевъ въ статьѣ «объ эпическихъ выраженіяхъ
украинской народной поэзіи.« Всякому, кто знакомъ съ исторіей
Югозападноп Руси и съ ея положеніемъ,—надѣемся, попятно будетъ,
безъ дальнихъ словъ, какое огромное практическое, государственное
значеніе имѣетъ мысль, —что рѣчь, поэзія, чувства хлопа въ
Юго-западной Руси прямые потомки рѣчи, поэзіи, чувствъ—киллсіі
древпе-ніевскон земли. дѣйствительно тѣ работы и тѣ интересы,
77
какимъ предавался этнографъ и археологъ Максимовичъ въ Кіевѣ п
послѣ, имѣютъ столько же научное, сколько и политическое значеніе.
Между прочимъ, врядъ ли мы ошибемся, сказавши что Михаилу
Александровичу принадлежитъ мысль учрежденія, которое было
осуществлено подъ именемъ «Археографической Комиссіи» въ Кі-
евѣ,—а вамъ извѣстію, мм. гг., какое значеніе имѣютъ труды
этой комиссіи, которые дали возможность прослѣдить непрерыв-
ность народной русской традиціи въ югозападномъ краѣ подъ всѣми
чуждыми паслойками въ XV—XVIII в.
Если мы вспомнимъ еще двѣ небольшія книжечки М. А. Мак-
симовича: Кишу Наума о великомъ божіемъ мірѣ (въ объясненіе
заглавія слѣдуетъ замѣтить, что въ народѣ въ Южпой Россіи на-
чинаютъ обученіе на Наума: т. е. 1 декабря) п Букварь,—то
мы вмѣстѣ вспомнимъ, что М. А. былъ у пасъ однимъ изъ пер-
выхъ составителей книгъ для народнаго чтенія л прпмѣпитслей
идеи народности и къ педагогикѣ. Такіе всесторонніе побѣги далъ
въ М. А—чѣ интересъ къ этнографіи!
Мм. гг! Я полагаю, что ничѣмъ Югозападпыи Отдѣлъ Импе-
раторскаго Русскаго Географическаго Общества не можетъ почтить
такъ память умершаго члена этого Общества М. А. Максимовича,
какъ трудами въ томъ же направленіи, съ тѣмъ же широкимъ
пониманіемъ значенія этнографіи, съ тою любовью къ дѣлу,—съ
какпмн свойствами работалъ этотъ дорогой намъ покойпикъ!
Рѣчь В. Б. Антоновича.
Не имѣя возможности въ настоящую минуту представить
сколько пкбудь подробный отчетъ о многосторонней дѣятельности
Ы. А. Максимовича, я ограничусь указаніями только па нѣкоторые
крупнѣйшіе ©акты, касающіея дѣятельности М. А. Максимовича
но археологіи и исторической географіи. Общая цнФра всѣхь уче-
ныхъ сочиненій Максимовича въ теченіи 55 лѣтней дѣятельности,
простирается до 300. Какъ въ этнографіи, такъ и въ историче-
ской географіи онъ является у пасъ начинателемъ многихъ отра-
слей науки. Онъ, можно сказать, создастъ историческую геогра-
фію, положивъ своею монографіею »О десяти древнихъ русскихъ
городахъ« начало изслѣдованіямъ по исторіи заселенія края и въ
особенности колонизаціи южно-русской.
Давая матеріалъ, безъ котораго обработка исторической геог-
рафіи невозможна, онъ и въ этомъ дѣлѣ былъ піонеромъ: съ прак-
тическимъ направленіемъ ума онъ не могъ остановиться па теорій
и здѣсь взялся, какъ говорилъ онъ самъ, за роль »каменьщика«
русской исторіи, приготовляя отдѣльныя »кнрннчины« для зданія
этой науки.
Труды его по древней топографіи Кіева и исторической геог-
рафіи кіевскаго княженія могутъ быть названы азбукою для рус-
скихъ археологовъ
Въ этой же области опь создалъ и особую отрасль пауки—
ВелеграФІю, т. с. описаніе древнихъ каменныхъ и бронзовыхъ
стрѣлъ. Всю свою дѣятельность въ этомъ отношеніи опь посвя-
79
іцалъ черному труду— собранію невѣдомыхъ до того предметовъ и
первоначальной ихъ научной обработкѣ и успѣлъ, какъ истинный
знатокъ дѣла, находить пригодность для науки тѣхъ или другихъ
предметовъ. Результаты такой дѣятельности можно будетъ оцѣнить
лишь впослѣдствіи, когда разовьется болѣе русская археологиче-
ская наука. Помимо этихъ заслугъ, заслуги Максимовича заклю-
чаются въ томъ, что онъ собиралъ такіе предметы, которые безъ
него остались бы неизвѣстными какъ напр. документы, хранив-
шіеся въ семейныхъ архивахъ; надписи на церковныхъ и старо-
печатныхъ книгахъ, историческія легенды и мѣстныя преданія.
Матеріалы послужили для его ученыхъ работъ и .доставили
имъ свѣжесть и новизну, которою онѣ всегда отличались. При
этомъ считаю долгомъ упомянуть, что однимъ изъ рѣдкихъ ка-
чествъ, отличавшихъ Михаила Александровича, была необыкновен-
ная подѣльчивость. Коллекціи его были постоянно открыты для
лицъ разработывающихъ научно тѣ предметы, которыхъ онѣ ка-
сались.
Рѣчь П. И. Житсцкаго.
Покойникъ былъ насадителемъ Филологической науки въ
Кіевѣ. Въ 1836 г. появилась его книга подъ заглавіемъ: «Откуда
идетъ русская земля«. Въ ней М. А. предложилъ новую группировку
славянскихъ нарѣчій. Самое заглавіе книги опредѣляетъ точку
зрѣнія кіевскаго ученаго. Онъ дѣлитъ славянскія нарѣчія па двѣ
группы — восточную и западную; послѣднюю подраздѣляетъ на
югозападную и сѣверозападную —а первую на сѣвернорусскую и
южнорусскую. Такимъ образомъ, разбивая аптскую группу Добров-
скаго па двѣ половины, онъ устраняетъ смѣшеніе ихъ съ юго-
славянскими,—съ другой стороны, устраняетъ ошибку. Копотара,
который смѣшивалъ ихъ съ западными. Въ другихъ трудахъ сво-
ихъ (критико-историческомъ изслѣдованіи о русскомъ языкѣ 1838.,
въ «Начаткахъ русской филологіи 1848 г.) М. А. подробно раз-
виваетъ свою мысль. Русскимъ нарѣчіямъ онъ предоставляетъ
самостоятельное значеніе половины въ цѣлой системѣ славянскихъ
нарѣчій. Выдѣливъ русскія нарѣчія въ особую группу, М. А.
первый указалъ въ нихъ характеристическую черту, которая сое-
диняетъ ихъ въ одпо цѣлое. Вто такъ называемое полногласіе—
оно общерусское явленіе, для котораго терминъ изобрѣлъ Макси-
мовичъ. Съ этого времени терминъ этотъ установился въ наукѣ и
давно вошелъ въ учебники. Отъ общей постановки вопроса покой-
пикъ постепенно переходилъ къ частностямъ и въ дальнѣйшихъ
трудахъ своихъ съ особенною подробностію остановился на мало-
русскомъ нарѣчіи. По сго мнѣнію, это есть основное нарѣчіе,
81
старобытное и самостоятельное; оно жило па кіевскомъ югѣ пре-
жде, нѣмъ зародилась историческая жизнь въ русской землѣ п
самая земля эта пошла отсюда съ юга па сѣверъ. Такова была
основная мысль, намѣченная уже въ первыхъ Филологическихъ
трудахъ покойника. Опа легла въ основу всѣхъ его дальнѣйшихъ
работъ, разбросанныхъ въ отдѣльныхъ изданіяхъ (въ Кіевлянинѣ*,
краппцѣа) и особенно въ письмахъ его къ Погодину о старо-
бытности малорусскаго нарѣчія. Опь видѣлъ въ этомъ нарѣчіи
не оторванную часть отъ русской семьи, образованную путемъ
искаженія, а самородное цѣлое, въ которомъ нужно искать древ-
нѣйшихъ элементовъ русскаго слова.
Русскія нарѣчія ожидаютъ еще широкой Филологической раз-
работки, Можетъ быть, Отдѣлъ нашъ когда-нибудь послужитъ
этому дѣлу, по въ эту скорбную минуту, подъ впечатлѣніемъ
недавней утраты того труженика, который положилъ основаніе
далеко неоконченному зданію, въ высшей степени желательно
было-бы собрать библіографическій и біографическій матеріалъ для
ученой оцѣнки покойника. Отзываясь на всякое живое явленіе
текущей дѣйствительности въ отдѣльныхъ изслѣдованіяхъ, кото-
рыя разбросаны въ разныхъ періодическихъ изданіяхъ, начиная
съ 2.0 годовъ до эпохи его юбилея въ 1871 г., покойникъ не
имѣлъ возможности сосредоточить своихъ силъ иа одномъ широ-
комъ ученомъ предпріятіи, не могъ даже издать своихъ сочиненій.
Теперь многія изъ нихъ составляютъ уже библіографическую рѣд-
кость. Позволю себѣ выразить желаніе, чтобы Отдѣлъ нашъ оза-
ботился по крайней мѣрѣ собраніемъ трудовъ покойника для
своей библіотеки.
11
Рѣчь М. М. Левченка.
Милостивые государи! Хотя почтеннѣйшіе сочлены нашего
Отдѣла гг. Драгомановъ, Антоновичъ и Житецкій и упомянули
про труды покойника Михаила Александровича па разныхъ попри-
щахъ его разносторонней дѣятельности, но, такъ какъ я полагаю,
что все сказанное здѣсь будетъ внесено въ протоколъ и впо-
слѣдствіи можетъ послужить матсрьяломъ для біографіи ятой до-
стойной вѣчной памяти личности, и думаю, что ни одна черта,
дополняющая картину его дѣятельности, не будетъ лишнею, то
считаю возможнымъ присоединить п свои скудныя свѣдѣнія о
трудахъ покойника. Прежде всего напомню г-мъ членамъ Югозанад-
паго Отдѣла Географическаго Общества, что г. Максимовичъ пер-
вый опредѣлилъ нарѣчія великорусскаго языка, какъ можно ви-
дѣть изъ его книги: Начатки русской (/т.іо.иніи, во вторыхъ —въ
бытность его профессоромъ ботаники въ Москвѣ, его иниціативою и
заботами, (какъ было заявлено въ январѣ мѣсяцѣ этого года,
при открытіи кіевскаго общества садоводства), устроилось первое,
ио времени основанія, въ Россіи московское общество садоводства;
въ третьихъ чуть ли не ему обязаны мы открытіемъ замѣчатель-
наго историческаго памятника прошлаго вѣка—Исторіи Руссовъ
Георгія Конисскаго, покрайией мѣрѣ Пушкинъ, чуть ли не первый
въ печати упомянувшій объ этомъ трудѣ, читалъ его въ рукописи
у г: Максимовича, какъ тотъ сам'ь разсказывалъ.
Наконецъ ему же всѣ мы обязаны первымъ сообщеніемъ о
Русинахъ, живущихъ въ Венгріи, которыхъ и существованія, до
тѣхъ поръ, пикто пеподозрѣвалъ. А именно встрѣтивъ въ Кіевѣ
одного изъ тамошнихъ уроженцевъ г. Дешко, покойникъ Михаилъ
Александровичъ составилъ коротенькую программу, по которой
г. Дешко и написалъ свою статью о закарпатскихъ Русинахъ,
которая и была напечатана въ Кіевлянинѣ. Вотъ все, что я могу
прибавить къ сказанному прежде меня.
ЖУРНАЛЪ
обща; о собранія Юго-Западнаго Отдѣла Импера-
торскаго Русскаго Географическаго Общества
3 декабря 1873 года.
Въ общемъ собраніи Юго-Западнаго Отдѣла Императорскаго
Русскаго Географическаго Общества 3 декабря 1873 года, подъ
предсѣдательствомъ В. В. Борисова, присутствовали слѣдующіе
члены: В. В. Антоновичъ, А. Д. Антоновичъ, В. Л. Беренштамъ,
И. И. Богдановъ, Ѳ. К. Волковъ, В1. П. Драгомановъ, К. И. Жукъ,
О. В. Завойко. А. В. Классовскій, М. А. Константиновичъ, Н,
В. Ковалевскій, I. Т. Кордыпіъ, М. М. Левченко, Н. В. Лисенко,
О. Г. Лисицынъ, П. К. Любимовъ, К. П. Михальчукъ, II. II.
Новицкій, А. С. Роговпчъ, А А. Русовъ, Д. А. Спницкій, Н. С.
Ту пасовъ, Г. Г. Цвѣтковскій, П. П. Чубинскій и К. М. ѲеоФП-
лактовъ.
По прочтеніи журналовъ двухъ предшествовавшихъ собраній,
Слушали: 1) чтеніе реферата Д. Чл. О. К. Волкова »0
сельскихъ ярмаркахъ и о значеніи ихъ для изученія кустарной
промышленности «.
Постановили: Напечатать рефератъ въ запискахъ Отдѣла
и просить мировыхъ посредниковъ и благочинныхъ священниковъ
Юго-Западнаго края, а такъ же земскія управы Полтавской и Черни-
говской губ. сообщить свѣдѣнія, по главнѣйшимъ ярмаркамъ въ горо-
дахъ, мѣстечкахъ и селахъ, о томъ, гдѣ производятся привозимыя на
84
ярмарки издѣлія кустарной промышленности и ремеслъ, для чего
и препроводить имъ указаніе, прочитанное П. П. Чубипскимъ.
2) Слушали: Чтеніе реФсрата правителя дѣлъ ІІ. II. Чу-
бппскаго «Село Сокпрнпцы и Сокирппское ссудосюсрегатсльное То-
варищество «,
Постановили: Напечатать этотъ рсФератъ въ запискахъ
Отдѣла.
3) Слушали: Правитель дѣлъ Отдѣла П. П. Чубинскій до-
ложилъ, что Д. Чл. Отдѣла А. С. Роговнчъ доставилъ, для напе-
чатанія въ -Запискахъ?, составленный имъ ботаническій словарь
растеній южной Россіи, заключающій въ себѣ 76(1 названій ра
стеній. Въ этомъ словарѣ, кролѣ народныхъ названій и соотвѣт-
ственныхъ латинскихъ, при нѣкоторыхъ растеніяхъ приведены на-
родныя повѣрія п легенды.
Постановили: Благодарить А. С. Роговина и напечатать
его трудъ въ *3апнскахъ< Отдѣла.
4) Правитель дѣлъ Отдѣла доложилъ ироэктъ программы
»3аписокъ« Отдѣла за 1873 годъ, а именно:
ОТДЪЛЪ I.
Дѣйствія общества, куда войдутъ всѣ журналы Отдѣла.
ОТДЪЛЪ II.
Рефераты членовъ:
а) По географіи и естествознаній) края.
1) Нѣкоторыя данныя по климатологіи Кіева А. В. Классовскаго.
2) Ботаническій словарь мѣстныхъ растеній А. С. Рогозина.
3) Списокъ растеніи, собранныхъ М. Ф. Снмирснкомъ
б) По экономическому быту и статистикѣ.
4) Промышленность Юго-Западнаго края въ XVIII и началѣ
XIX столѣтія В. Б. Антоновича.
5) О торговыхъ сношеніяхъ Малороссіи и Юго-Западнаго края
съ Царствомъ ольекпмъ и Сѣверо-Западными рынками П. И.
Яснопольскаго.
85
6 Осло < оі,принцы и Сокирппское ссудлсбе.рсгцтелыіоС Гона
рпіцсство Ч. И Чубппскаго.
7) О сельскихъ ярмаркахъ и значеніи ихъ для изученія ку-
старной промышленности- 0. К. Волкова.
в) Но этнографіи.
8) Нѣсколько народныхъ историческихъ преданіи, записанныхъ
П. II. Чубинскимъ
9) Остапъ Вересай, одинъ изъ послѣднихъ бандуристовъ—Л.
А. І’усова.
10) Характеристика музыкальныхъ Формъ въ историческихъ
и другихъ малорусскихъ мелодіяхъ—II. В. Листика.
ОТДѢЛЪ III.
Матеріалы:
I) Думы и пѣсни бандуриста Вересая съ потами.
2) Сообщеніе г. Бѣлинскаго о лірпикахъ.
При этомъ правитель дѣлъ П. II. Чубппскій доложилъ, что
подобный томъ Записокъ и составитъ не менѣе 25 листовъ и что
г. Завадзкііі увѣдомилъ письменно, что берется напечатать этотъ
чомъ къ 10 Февраля, при чемъ изданіе будетъ стоить—наборъ и
печать въ 600 экз. но 12 р. 5 к. листъ . . . 312 р. 50 к.
33 стопы бумаги, по 5 р. стопа...................165 р. »
брошюровка........................................60 р. «
Итого 537 р. 50 к.
Къ этому прибавится еще расходъ па напечатаніе отдѣльныхъ
оттисковъ для авторовъ и расходы по редакціи, какъ то, за корректуру
и проч Центральное общество отпускаетъ па расходы но редакціи
по 5 р. за печатный листъ, по ГІ. П. Чубинскій находитъ возмож-
нымъ обойтись 3 р за листъ.
Такимъ образомъ экземпляръ 1-го тома »3аписокъ« обойдется
отъ 1 р. де 1 Р- 15 коп.
Постановили: Предложеппую программу утвердить, какъ
равно и смѣту расходовъ, поручивъ Правителю Дѣлъ немедленно
приступить къ изданію »3аписокъ« Отдѣла за 1873 годъ, въ
количествѣ 600 экземпляровъ. При этомъ, согласно прежнему по-
86
становленіи», реФераты гг. Русова и Лисенка, а такъ же думы и
пѣсни Вересая отпечатать отдѣльными оттисками, въ видѣ бро-
шюры, въ количествѣ 600 экз., приложивъ Фотографическій пор-
третъ Вересая, изготовленіе котораго припалъ на себя 1. М. Кордышъ.
5) Правитель дѣлъ П. II. Чубинскій доложплъ, что Л. С.
Роговпчъ сдѣлалъ весьма значительное пожертвованіе для библі-
отеки Отдѣла, а именно 46 книгъ и брошюръ, изъ которыхъ 16
сочиненій М. А. Максимовича, а остальныя 30 почти безъ исклю-
ченія касаются края и многія изъ нихъ довольно рѣдки.
Кромѣ этого пожертвованія поступили: отъ Кіевской Комиссіи
для разбора древнихъ актовъ—полный экземпляръ ея изданій въ
13 томахъ, отъ П. С. Ефименко—его сочиненіе «Приданое по
обычному праву крестьянъ Архангельской губ.«, отъ В. Я. Шуль-
гина—рукописный лсчебнпкъ, II. П. Новицкій пожертвовалъ сбор-
никъ» пѣсепь М. А. Максимовича, г. Завойко представилъ пожер-
твованную г. Шелухою карту Малороссіи 1784 года, которою поль-
зовался Румянцевъ—Задунайскій, М. Г. Щербакъ представилъ въ
пользованіе Отдѣла 32 сочиненія М. А. Максимовича и г. Богдановъ
письма Левшина изъ Малороссіи, напечатанныя въ 1816 году.
II о с та п ов и л и: благодарить жертвователей.
6) Правитель дѣлъ П. П. Чубинскій заявилъ, что въ Отдѣлъ
доставлены записанныя г. Зубковскпмъ въ миргородскомъ уѣздѣ сва-
дебные обычаи и другіе этнографическіе матеріалы.
Постановили: благодарить г. Зубковскаго и рукопись его
имѣть въ виду при изданіи матеріаловъ.
7) Правитель дѣлъ П. П. Чубинскій доложплъ, что на уси-
леніе средствъ Отдѣла вновь поступили пожертвованія: отъ графа
А. В. Брапицкаго 300 р., Ф М. Еыпи 300 р., С. Я. Фихтен-
гольца 300 р., II. А. Терещенка 300 р. и Ф. А. Терещенка 300 р.
По стаи они ли: включить жертвователей въ число членовъ-
соревпователей и выразить имъ признательноеіь.
8) Д. Чл. В. Б. Антоновичъ представилъ рукописный трудъ
г. Бѣленькаго: «Опытъ исторпко-геограФпческаго словаря полтав-
ской губерніи«, при чемъ заявилъ, что трудъ этотъ, заключая въ
87
себѣ сказанія, начиная съ лѣтописей и кончая новѣйшими изыска-
ніями н актами, еще не изданными, стоптъ неизмѣримо выше од-
нородныхъ трудовъ, какъ напр. труда г. Похплевича «Сказаніе о
населенныхъ мѣстахъ Кіевской губ.«, н можетъ быть сравниваемъ
.іиіиъ съ трудами преосвященнаго Филарета, бывшаго архіепископа
Черниговскаго, а потому заслуживаетъ изданія въ свѣтъ.
Пост а п о в и л п: трудь г. Бѣленькаго папсча гать въ буду-
щемъ году.
9) Д. Чл. В. Л. Беренштамъ доложилъ слѣдующее: Очеркъ
г. Позпапсі.аго, переданный па мое разсмотрѣніе, имѣетъ своимъ
предметомъ описаніе бывшаго чорп .морскаго округа (части кубан-
ской области и кутаисской губ.) т. с. береговой части южнаго
склона Кавказа, между Повороссіиск >мъ п Сухумъ-Кале. Авторъ
знакомитъ насъ съ свойствами морскихъ береговъ, орографіей,
гидрографіей, климатомъ, Флорой и Фауной, и при этомъ картина
Физической природы этого края у него является довольно закоп-
ченною; если въ пей и пѣтъ новыхъ данныхъ, за то изло-
женіе отличается большою живостію и общедоступностію. Этими
достоинствами и сверхъ того полнотою особенно отличается опи-
саніе климата, лѣсовъ, Флоры и Фауны. Г. Позианскій обѣщаетъ
въ своей статьѣ совремсисмъ представить описаніе соціально-эко-
номическихъ условій края. При наблюдательности автора, которая
бросается въ глаза и въ настоящемъ очеркѣ, обѣщанное продол-
женіе было бы крайне интереснымъ, тѣмъ болѣе, что мѣстности,
о которыхъ говоритъ г. Позианскій, поставлены въ настоящее
время въ весьма оригинальныя условія: онѣ позднѣе всѣхъ дру-
гихъ частей кавказскаго края были завоеваны, прежніе жители—
горцы большею частью выселились и сюда съ 1864 года стала
направляться довольно іначптелыіая колонизація между прочимъ
п изъ нашего района. Для переселенцевъ, которые желали бы
основательно познакомиться сь краемъ, въ который они намѣрены
перенести свой трудъ п капиталъ, а такъ же для всѣхъ, инте-
ресующихся бытомъ русскихъ колонистовъ на новыхъ мѣстахъ
поселенія, очеркъ г. Иознапскаго, если будетъ представлено обѣ-
88
щаиное продолженіе, по напечатаніи сдѣлался бы настольною
книгою. Вотъ почему я предлагаю выразить г. ІІознанскому при-
знательность Кіевскаго Отдѣла Императорскаго Географическаго
Общества за представленную имъ статью, прося его о доставкѣ
обѣщаннаго продолженія. Мнѣ кажется, кромѣ того, что предло-
женіе баллотироваться въ члены Отдѣла, сдѣланное г. Позпап-
скому, было бы вполнѣ умѣстнымъ.
Опредѣлили: Благодарить г. Нозпанскаго, просить его сооб-
щить продолженіе труда и затѣмъ уже рѣшить вопросъ о напе-
чатаніи его труда.
10) Избраны въ дѣйствительные члены Отдѣла: Б. V. Поз-
панскій, Л. 0. Шмитъ, В. Я. Яновскій, В. II. Юскевнчъ-Кра-
сковскііі.
За Предсѣдателя Отдѣла И. Борисовъ.
Правитель дѣлъ /7. ЧубиискГи.
отдалъ п.
Рефераты Членовъ.
12
.п спэдте
ЖОТОРЫЯ ДАННЫЯ ДЛЯ КЛИМАТОЛОГІИ КІЕВА.
Д. Чл. А. К'іоссовснаго* >.
Рѣшеніе климатологическихъ вопросовъ основано, какъ извѣ-
стно на правильно устроенной сѣти метеорологическихъ наблю-
деній. Длинный рядъ метеорологическихъ наблюденій, произведен-
ныхъ однообразными приборами и однообразными методами дастъ
возможность современенъ подвести итоги Физической жизни нашей
планеты. Въ настоящее-же время идетъ только подготовительная
работа, состоящая въ собираніи Фактовъ и наблюденій. Число об-
щихъ законовъ въ метеорологіи еще слишкомъ невелико и изслѣ-
дователи, по большей части, ограничиваются группировкою Фак-
товъ, имѣющихъ частное значеніе для той или другой мѣстности.
По климатологіи Россіи вообще имѣется одна капитальная
работа, изданная въ 1857 академикомъ Веселовскимъ: »О климатѣ
і’оссіяк. Въ этомъ объемистомъ трудѣ собраны всѣ наблюденія,
имѣвшіяся до 1837 года. Группируя съ особымъ искусствомъ эти
наблюденія. г. Веселовскій дѣлаетъ изъ нихъ нѣкоторые общіе
выводы относительно климатическихъ условій Россіи. Въ этомъ-же
сочиненіи мы находимъ также нѣкоторыя метеорологическія данныя
для Кіева.
Изъ произведенныхъ въ Кіевѣ метеорологическихъ наблюденій
мнѣ извѣстны слѣдующіе ряды:
1) Термометрическія наблюденія г. Берлинскаго, обнимающія
собою неріодч» времени отъ 1812 до 184 5 годовъ. Наблюденія эти
| производили™ въ зданіи 1-й гимназіи на высотѣ 586 фут. надъ
уровнемъ моря три раза въ день. Г. Берлинскій отмѣчалъ также
дождливые дни, не измѣряя впрочемъ количества выпавшей воды.
Такъ какъ г. Берлинскій, но отзывамъ лицъ, близко знакомыхъ
'*) Читано въ засѣданіи Юго-Западнаго Отдѣла Императорскаго Русскаго
еоі рабическаго Общества 18 ноября 1873 года,
92
съ нимъ, былъ человѣкъ весьма аккуратный и добросовѣстный,
поэтому наблюденія его заслуживаютъ полнаго довѣрія, тѣмъ бо-
лѣе, что результаты, добытые изъ его наблюденій, почти вполнѣ
совпадаютъ съ результатами, полученными изъ наблюденій метео-
рологической обсерваторіи университета св. Владиміра. Среднія
мѣсячныя температуры, вычисленныя изъ наблюденій Берлинскаго,
помѣщены въ сочиненіи Веселовскаго.
2) Наблюденія г. Чеховича (за 1842, 1843, 1844, а также
за 1852 и 1853 годы), произведенныя на высотѣ 3'20 Фут. надъ
ур. м. недалеко отъ праваго берега Днѣпра. Сравнивая наблюде-
нія Чеховича съ наблюденіями Берлинскаго за тѣ-же годы, мы
замѣчаемъ значительную разницу, доходящую до 1,34° В. Весе-
ловскій объясняетъ эту разницу тѣмъ, что мѣсто, гдѣ наблюдалъ
Берлинскій лежитъ на 266 ®ут. выше мѣста наблюденій г-на Че-
ховича. Но разность въ результатахъ такъ велика, что едва-ли
можно согласиться съ объясненіемъ Веселовскаго. У Чеховича
имѣются также нѣкоторыя данныя относительно направленія вѣ-
тровъ.
3) Наблюденія Кобизова въ древесномъ питомникѣ за 1854
и 1855 годы. Кобизовъ наблюдалъ, главнымъ образомъ, показанія
термометра, измѣрялъ количество выпадающей изъ атмосферы
воды, влажность воздуха, отмѣчалъ направленіе и силу вѣтра,
число дождливыхъ дней и проч.
4) Наблюденія метеорологической обсерваторіи университета
св. Владиміра отъ 1856 года до,настоящаго времени. Мы, къ со-
жалѣнію, могли воспользоваться только печатными таблицами этихъ
наблюденій за 11 лѣтъ (1862-72) *).
Изъ этихъ наблюденій сдѣланы слѣдующія обобщенія:
1) Про®. Авенаріусъ вычислилъ на основаніи 12-лѣтнихъ на-
блюденій университетской обсерваторіи среднія температуры года и
каждаго мѣсяца отдѣльно, а также опредѣлилъ количество выпа-
дающей изъ атмосферы воды.
*) Съ наблюденіями Берлинскаго, Чеховича и Кобизова можно познако-
миться по сочиненію Беселовекаго.
93
2) г. Базпнеръ въ статьяхъ, помѣщенныхъ въ Ж. М. Г. Им.
за 1853—6 годы, сдѣлалъ нѣкоторые выводы относительно напра-
вленія вѣтра, влажности воздуха, дождливости, средней темпера-
туры и количества падающей воды. Но выводы эти по большей
части ошибочны, такъ какъ они основаны па слишкомъ кратко-
временныхъ наблюденіяхъ Чеховпча и Кобизова.
3) Веселовскій въ сочиненіи »О климатѣ Россіиа даетъ об-
щую среднюю температуру года и среднія температуры каждаго
мѣсяца, а также число дождливыхъ дней, среднее время первыхъ
и послѣднихъ морозовъ. Выводы эти осповапы на наблюденіяхъ
Берлинскаго.
Цѣль настоящей статьи заключается въ соединеніи произве-
денныхъ до сихъ поръ въ Кіевѣ наблюденій для вывода нѣкото-
рыхъ общихъ результатовъ и въ разработкѣ,—по преимуществу,
вопроса о господствующихъ въ Кіевѣ вѣтрахъ и ихъ дождливости.
При выводахъ нашихъ будемъ основываться, главнымъ обра-
зомъ, на наблюденіяхъ Берлинскаго и метеорологической обсерва-
торіи. Наблюденія-же Чеховпча н Кобизова совершенно отбросимъ
по слѣдующимъ причинамъ:
1) Условія, при которыхъ производились эти наблюденія,
слишкомъ разнообразны: Чеховичъ наблюдалъ въ мѣстности низ-
менной, защищенной частью кіевскими горами; наблюденія Коби-
зова произведены вз> мѣстности, слишкомъ удаленной отъ универ-
ситетской обсерваторіи и окруженной лѣсами.
2) Нѣкоторые результаты этихъ наблюденій на столько укло-
няются отъ нормальныхъ среднихъ, что заставляютъ насъ нѣ-
сколько скептически отнестись къ лхъ достоверности.
При этомъ нужно замѣтить, что всѣ среднія вычислены на
новый стиль и температура измѣрялась но термометру Реомюра.
ТЕМПЕРАТУРА.
Наблюденія Берлинскаго производились три раза въ день п
вычислены по Формулѣ Т = 1 3 (VII ; XII і- IX). Таблица 1
заключаетъ въ себѣ среднія мѣсячныя температуры, заимствован-
ныя изъ сочиненія Веселовскаго за 32 года (1813 — 1844). Въ
той-же таблицѣ помѣщены среднія г. Авенаріуса за періодъ вре-
мени отъ 1856—67 годовъ и наконецъ вычисленныя мною числа
за 1868—72 г. Среднія за 1856—69 годы вычислялись по Фор-
мулѣ Кемтца Т = 1 4 (ѴП । 11 і 2.IX), а за послѣдніе три
года по Формулѣ Т = 1 3 (VII і I і IX). Изъ мѣсячныхъ
среднихъ я нашелъ среднія температуры каждаго года отдѣльно.
При атомъ я не обратилъ вниманія на поправку, зависящую отъ
неодинаковаго числа дней различныхъ мѣсяцевъ, потому что эта
поправка слишкомъ ничтожна. Для того, чтобы всѣ 49-лѣтнія на-
блюденія соединить вмѣстѣ для вывода общей средней температуры
года въ Кіевѣ, необходимо ввести еще нѣкоторыя поправки, най-
денныя изъ ежечасныхъ наблюденій. Поправки, выведенныя изъ
двухлѣтнихъ ежечасныхъ наблюденій Крейля въ Прагѣ, слѣдующія:
Генварь +0,01 Іюль Ь0,07
Февраль 4-0,01 Августъ 4-0,0і
Мартъ +о,ю Сентябрь 4-0,13
Апрѣль + 0,13 Октябрь 4-0,09
Май 4-0,05 Ноябрь — 0,02
Іюнь +0,34 Декабрь 4-0,03
Годъ +0,08 *).
*) Веселовскій. О климатъ Россіи.
95
Среднія, полученныя изъ Формулы Кемтца, оставлены безъ
поправокъ, потому чт<», съ одной стороны, среднія эти весьма
близки къ истиннымъ среднимъ, съ другой—поправки для этой
формулы въ различныхъ мѣстностяхъ получились весьма различ-
ныя, часто даже съ противоположными знаками. Формула Т =
А|3 (VII । I । IX) поправлена мною средними величинами, получен-
ными изъ трехлѣтнихъ наблюденій въ Казани п пятилѣтнихъ на-
блюденій въ Петербургѣ.
Казань Петербургъ Среднее.
Гепварь —0,09 —0,046 —0,068
Февраль —0,09 — 0,02 —0,055
Мартъ -0,11 + 0,01 —0,05
Апрѣль -0,16 -0,08 —0,12
Май -0,21 —0,22 -0,215
Іюнь — 0,28 -0,26 —0,27
Іюль -0,21 —0,23 —0,22
Августъ —0,06 -0,11 —0,085
Септябрь -0,07 -0,08 — 0,075
Октябрь -0,03 -0,27 —0,15
Ноябрь —0,05 —0,04 —0,043
Декабрь — 0,08 — 0,05 -0,065
Годъ —0,109
Соединивъ такимъ образомъ 49-лѣтнія наблюденія н подверг-
нувъ ихъ перевычисленію, мы получили слѣдующіе результаты:
Гепварь —4,93 Іюль 15,53
Февраль —4,23 Августъ 14,77
Мартъ —0,29 Сентябрь 11,14
Апрѣль 5,64 Октябрь 5,91
Май 11,10 Ноябрь 0,80
Іюнь 14,44 Декабрь -3,39
Зима —4,18 Лѣто 14,91
Веспа 5,48 Осепь 5,95
Годъ 5,54
96
Для сравненія привожу данныя гг. Веселовскаго и Авенаріуса: г ' П Авеп. —3,68 —4,29
Декабрь Генварь Берд. -3,47 -5,15
Февраль -4,10 -4,45
Зима -4,24 —4,14
! Ыііі’ и
н Мартъ ^-0,13 -0,52
Апрѣль 5,56 5,54
пи Щіай 10,83 11,24
чу Весна 5,42 5,42
Іюнь 14,37 и,62
Іюль 15,45 15,89
Августъ 14,46 14.58
Лѣто 14,76 15,03
і. Сентябрь 11,08 11,23
Октябрь 6,07 5,85
0 Ноябрь _0,97 —0,24
1 Осень §,04 5,61.
Годъ 5,50 5,54
Для наглядности числа 1-й таблицы представлены графически.
На чертежѣ І-мъ (фиг. I) абсциссы представляютъ годы, а орди-
наты—соотвѣтствующія имъ среднія температуры; прямая же,
параллельная оси абсциссъ, обозначенная числомъ 5,54, выражаетъ
общую среднюю температуру года. Такимъ образомъ Фпгур. 1-ая
даетъ возможность наглядно судить объ отклоненіи средней тем-
пературы каждаго года отъ нормальной. Изъ этого чертежа видно,
что самый теплый годъ былъ 1819-ый, средняя температура ко-
тораго 7,08° па 1,54° выше нормальной; самый холодный 1832-й,
средняя температура котораго 3,50° на 2,04° ниже нормальной.
Слѣдовательно средняя температура года колеблется у насъ между
3,5° и 7,08°, т. е. въ предѣлахъ 3,58°. Въ теченіи 49 лѣтъ
средняя температура года была 25 разъ выше нормальной и 24-
97
раза ниже. Послѣдній ’872 годъ представляетъ также значительныя
уклоненія. Пунктирная кривая на черт. II (фпг. 2і изображаетъ
ходъ средней температуры но мѣсяцамъ. ІІзъ этого чертежа впдпо,
чю са.чый теплый мѣсяцъ у пасъ—іюль, самый холодный —январь;
число мѣсяцевъ, средняя температура которыхъ ниже 0", относится
кь числу .мѣсяцевъ, температура которыхъ выше О”, какъ 1: 2.
На чертежѣ этомъ особенно бросается въ глаза рѣзкій переходъ
отъ средней температуры сентября къ средней темпетатурѣ ок-
тября. Средняя температура сентября равна 11.14', между тѣмъ
какъ средняя температура октября падаетъ до 5,9". Нѣтъ сомнѣнія,
что подобный рѣзкій переходъ не можетъ не имѣть вреднаго влія-
нія въ гигіеническомъ отношеніи. На тоіі-же Фигурѣ представленъ
ходъ мѣсячной температуры въ 1872 году.
Изъ таблицы 1-й находимъ, что самый теплый мѣсяцъ былъ
августъ 1817 года, ср. температура котораго 18,27, самый хо-
лодный— январь 1873 года, средняя температура котораго—12,Оо;
такимъ образомъ мѣсячныя температуры претерпѣваютъ колебанія
въ предѣлахъ 30,27".
При опредѣленіи климатическихъ условій данной мѣстности
важны не только среднія годичныя и мѣсячныя температуры; осо-
бенное значеніе имѣютъ числа, показывающія крайнія повышенія
и пониженія температуры. Разсмат. пвая таблицы наблюденій за
1862—72, находимъ, что средняя температура самаго холоднаго
дня—23,7о и - 23,03 (14- и 15 января 1868 года; при пониженіи
температуры въ часы наблюденіи (въ 7 ч. утр.) до—26,.>; средняя
температура самаго теплаго ція 21,75 и 21,675 (18 и 19-го іюля
1862 г.) при повышеніи термометра вь часы наблюденій до 27,4°
(въ тѣни). Танъ какъ наблюденія производились 4 раза въ раз-
личные часы дпя (въ 7 час. утр.. полдень, два часа пополудни
и 9 вечера), поэтому можно допустить, что указанныя числа
—26,5° и 27,4° весьма близки къ истиннымъ крайнимъ пони-
женіямъ и повышеніямъ температуры. Термометръ, поэтому,
колеблется у насъ между—26,5 и 27,4°. т е. въ предѣлахъ
63,9 градусовъ.
13
98
Я опредѣлилъ также еще предѣлы
лебанія среднихъ температуръ для
въ которыхъ происходитъ Ко
каждаго мѣсяца отдѣльно.
Наиболі.шаи ср. теипі'р Иаіімспыпыі ср тем іюратура. Разность.
Генварь —1,340 (1X36 Г) —12,0 (1838 г.) 10,660
Февраль 3,27 (1843) — 9,80 (1X41 г.) 13,07
Мартъ 4,13 (1X36 г.) - 4,59 (1839 г.) 8.72
Апрѣль 9,00 (1872 2.ХО (1825) 6,20
Май 16,604 (1872) 7,402(1864) 11,202
Іюнь 16,430 (1819) 1 1,162(1865) 5,268
Іюль 18,405 (1858) 12,300(1832) 6,1 05
Августъ 18,27 (1817) 10,66 (1833) 7,61
Сентябрь 14,117 (18631 Х,2О (1828) 5,917
Октябрь 9,90 (1819) 2,715(1866) 7,185
Ноябрь 5,07 (І813і —3,442(1862) 8,512
Декабрь 1,53 (1824) —9,44 2( 1862; 10,972
Изъ этой таблицы видно, что колебанія средней мѣсячной
температуры для различныхъ мѣсяцевъ различны. Средняя тем-
пература іюня измѣняется отъ 16,43° до 11,162, т. е. въ пре-
дѣлахъ 5,268°, между тѣмъ, какъ средняя температура Февраля
колеблется отъ —9,80 до < 3,27°, т. е. въ предѣлахъ 13,07”.
Февраль , поэтому , долженъ быть причисленъ къ мѣсяцамъ,
отличающимся непостоянствомъ средней температуры. Къ столь-
же измѣнчивымъ относительно средней мѣсячной температуры
нужно причислить также и май,
лебапій котораго равна 11,202.
обусловливается въ значительной
и послѣдняго морозовъ, а также числомъ безморозныхъ дней.
Слѣдующая таблица заключаетъ въ себѣ числа (по старому
стилю), показывающія время первыхъ и послѣднихъ морозовъ за
11 лѣтъ.
(1862—1872).
1862
1863
амплитуда мѣсячныхъ ко-
Характоръ растительности
степени временемъ перваго
Послѣдній моровъ.
Первмй морозъ
13 марта
4 апрѣля
26 септ.
3 октября
Число дней
въ промежуткѣ.
196
181
99
1864 25 — 25 сентября 153
1865 24 марта 23 — 182
1866 17 — 24 - 190
!867 2 апрѣля 24 окт. 208
1868 21 марта 24 сент. 184
;8б9 2 апрѣля 27 — 178
1870 30 марта 23 — 176
1871 3 апрѣля 24 — 174
1872 12 март. 27 окт. 229
Присоединимъ еще наблюденія Берлинскаго за 15 лѣтъ:
1826 10 апрѣля 12 октября 185
1827 21 — ІО — 172
1828 27 марта 13 сент. 170
1829 31 — 5 окт. 188
1830 18 апрѣля 3 168
831 25 марта 26 сент. 185
1832 15 апрѣля 7 окт. 175
1833 31 март. 24 сент. 177
1834 13 апрѣля 22 — 162
1835 10 — 9 октября 182
1836 27 — 24 - 180
1837 23 марта 21 сент. 182
842 18 апрѣля 26 — 161
1843 1 — 10 октября 192
1814 20 — 30 сент. 163
Подводя итоги, находимъ, что среднимъ числомъ первый ЛІО-
розъ бываетъ 1 октября, послѣдній 5 апрѣля, число безморозныхъ
дней 180, что составляетъ 0,49 года.
Самый ранній морозъ былъ 13 сент. 1828 г.
» поздній и » 27 апр. 1836 г.
Число дней в'ь промежуткѣ 139. '
Вѣроятность одного морознаго дня во второй половинѣ апрѣля
п ;с,; вѣроятность мороза въ I половинѣ сентября ’ „Л, во второй
100
Господствующіе вѣтры.
Для изученія господствующихъ въ Кіевѣ вѣтровъ я восполь-
зовался И лѣтними наблюденіями метеорологической обсерваторіи
(1862 — 1872). Таблица 2 показываетъ, сколько разъ былъ отмѣ-
ченъ въ часы наблюденій тотъ или другой вѣтеръ за каждый изъ
11 лѣтъ Чтобы удобнѣе было сравнить между собою ати числа
и вывести нѣкоторые общіе результаты относительно господству-
ющихъ въ Кіевѣ вѣтровъ, необходимо приравнять все число вѣ-
тровъ къ 100 п вычислить распредѣленіе вѣтровъ въ процентахъ.
Таблица 3 представляетъ числа предыдущей таблицы, выраженныя
въ процентахъ.
Такимъ образомъ на 100 вѣтровъ приходится:
К ИО 0 80 8 8Ѵ7 ЛѴ XV7
(I) ... 15,44 7,65 8,05 13,41 11,95 8,61 13,16 21,73.
Числа эти графически представлены на чертеж. III (фиг 4).
Изъ этихъ чертежей видно, что въ Кіевѣ преобладаютъ въ зна-
чительной степени сѣверо-западные и юго-восточные вѣтры, за-
тѣмъ сѣверные, западные, южные, юго-западные, восточные и
сѣверо-восточные. Особенно преобладаніе сѣверо-западныхъ и юго-
восточныхъ вѣтровъ рельефно видно на черт IV (фиг. 6) изъ
Формы контура, удлиненнаго отъ 80 къ ХАѴ и сжатаго съ прочихъ
сторонъ горизонта. Иа фиг. 6 проведені изъ центра линіи пѵ 8
главнымъ направленіямъ и па нихъ отложены части, пропорціо-
нальныя окончательнымъ результатамъ таблицы 3. Подобное обо-
значеніе даетъ возможность наглядно судить о направленіи пере-
движенія массъ воздуха.
Указанное выше, распредѣленіе повторяется съ замѣчательною
правильностью по годамъ, какъ это видно изъ черт. III (фиг. 5).
На чертежѣ III построены кривыя, выражающія распредѣленіе
вѣтровъ по годамъ. Для того, чтобъ кривыя не сливались, ось
абсциссъ каждаго слѣдующаго іода, отстоитъ отъ предшествующей
на Ч дюйма Направленія кривыхъ почти параллельны; значи-
тельныя уклоненія представляютъ собою 1869 и особенно 1872
101
готы, отличавшіеся, какъ намъ извѣстно, значительными уклоне-
ніями средней температуры.
Веселовскій дѣлить Россію относительно распредѣленія вѣ-
тровъ на три пояса: I) область юго-западныхъ вѣтровъ, обнима-
ющую центральныя и сѣверныя губерніи Россіи, 2) область юго-
восточныхъ вътровь степная полоса Россіи н 31 переходная об-
ласть, въ которой лежитъ также сѣверная часть Кіевской губер-
нія. Наблюденія, произведенныя въ нѣкоторыхъ пунктахъ этов
об іастм, показали, что господствующее въ пей направленіе вѣтра
сѣверо-западное. Представленные мною результаты вполнѣ под-
тверждаютъ выводы Веселовскаго; но выводы эти должны быть нѣ-
сколько дополнены. Для этого обратимъ вниманіе на распредѣленіе
вѣтровъ по мѣсяцамъ, которое представляетъ особый интересъ.
Таблица і-ая представляетъ среднее распредѣленіе вѣтровъпо мѣ-
сяцамъ за I I лѣтъ, а таблица э-ая тѣ-же результаты въ процен-
тахъ. Изъ этихъ таблицъ видно, что преобладаніе сѣверо-западнаго
вѣтра распредѣляется по мѣсяцамъ весьма различно. Кривыя па
черт. IV (фиг. 7) показываютъ графически, какъ часто дустъ XXV
и 80 по мѣсяцамъ. Разсматривая эти кривыя, видимъ, что плп-
болыпе число XXV бываетъ въ іюлѣ, наименьшее въ мартѣ; наи-
большее же число 80 — въ мартѣ, наименьшее въ іюлѣ; слѣд. въ
то время, когда XXV достигаетъ наибольшей интенсивности, 80
ослабѣваютъ до шіпітіипа и обратно Закопъ этотъ можно, болѣе
или менѣе, подмѣтить въ наблюденіяхъ каждаго года. Черт. П
(фиг 3) показываетъ распредѣленіе вѣтровъ въ мартѣ и въ іюлѣ;
на чертежѣ легко видѣть, какъ юго-восточное теченіе, преобла-
дающее- въ мартѣ, вытѣсняется въ іюлѣ сѣверозападпымъ. Вычер-
тивъ такіе кривые контуры для каждаго мѣсяца отдѣльно мы въ
состояніи даже отчасти замѣтить, какъ происходитъ эта борьба
двухъ теченій и поворачиваніе господствующаго направленія отъ
ХѴѴ кь 80 и далѣе. ІОго-восточные вѣтры достигаютъ также
шахішіпп’а еще и другой разъ въ октябрѣ, при чемъ число XXV
такиад уменьшается Что же касается другихъ вѣтровъ, то распре-
дѣленіе ихъ по мѣсяцамъ не претерпѣваетъ такихъ колебаній.
102
Болѣе, другихъ колеблите и Ы и 8, какъ ближайшіе къ го-
сподствующимъ вѣтрамъ. Обратимъ вниманіе только па восточ-
ный вѣтеръ. Восточные вѣтры дуютъ болѣе и.іи менѣе равно-
мѣрно въ теченіи цѣлаго го іа, за исключеніемъ марта, когда они
значительно усиливаются, какъ это можно видѣть изъ чертежа
IV (фиг. 7). Такимъ образомъ приходимъ къ слѣдующему выводу
относительно распредѣленія вѣтровъ въ Кіевѣ Воздушныя теченія въ
Кіевѣ обусловливаются постоянною борьбою двухъ теченій: сѣверо-
западнаго п юго-восточнаго, съ замѣтнымъ преобладаніемъ перваго.
Каждое изъ этихъ теченій въ извѣстное время года дости-
гаетъ наибольшей интенсивности, вытѣсняя собою въ значительной
степени иротнвуноложпое. Наибольшаго преобладанія сѣверо-запад-
ные вѣтры достигаютъ въ іюлѣ, юго восточные въ мартѣ. Это
явленіе заставляетъ насъ думать, что сѣверная граница области
юго-восточныхъ вѣтровъ в'ь теченіи года измѣняетъ свое положеніе,
передвигаясь вь іюлѣ къ югу, въ мартѣ къ сѣверу.
Разсматривая вѣтры какъ силы, двигающія массы воздуха
отъ различныхъ точекъ горизонта, мы можемъ вычислить среднее
направленіе равнодѣйствующей но Формулѣ Ламберта:
А
ІВ'Г = 5 ,
гдѣ —уголъ, составленный среднимъ направленіемъ вѣтра
съ меридіаномъ, считая отъ точки сѣвера. Въ этой Формулѣ-
А = 0 — (М) | 80 — 8Ѵ/ — 8іц 45°
В = № — 8 |- (МО -Ь Ѵ7 — 80 — 8№) Соз 45°
К, 8. О, і\т0,... суть числа, показывающія въ процентахъ на 100,
сколько разъ замѣченъ тотъ или другой вѣтеръ. Но при вычи-
сленіи средняго направленія по этой Формулѣ необходимо принять
во вниманіе не только направленіе, по и силу вѣтра. Относительно
силы вѣтра никакихъ точныхъ опредѣленій па обсерваторій пе
дѣлается: сила вѣтра отмѣчается безъ помощи измѣрительныхъ
приборовъ числами: I, 2, 3. і /слабый, умѣренный, сильный,
буря), соотвѣтствующими различной силѣ вѣтра. Мы ввели этотъ
103
элементъ въ нашу формулу, удвоивъ число умѣренныхъ, утроивъ
число вѣтровъ сильныхъ и умноживъ на 4 число вѣтровъ, отмѣ-
ченныхъ въ таблицамъ числомъ і. Такимъ образомъ, принимая во
вниманіе этотъ новый элементъ—силу- распредѣленіе вѣтровъ вы-
разится нѣсколько иными числами:
\ лО V. 80 8 8АѴ X 8ЛѴ
14,83 6,66 7,71 13,34 12,91 8,60 13,48 22,47
Наибольшее измѣненіе претерпѣло число, соотвѣтствующее
ДОАѴ, изъ чего можно заключить, что сѣверо-западные вѣтры у
насъ не только самые частые, но также самые сильные. Под-
ставляя послѣднія числа въ Формулу Ламберта, находимъ:
,г 360 — 62°44'50"
или согласно обозначенію Еемтца:
\ 62’Ч4'50"АѴ.
Сила вѣтра вычисляется по Формулѣ
В = |/‘
т. е. В — 15,30.
Значеніе только что полученныхъ чиселъ можно пояснить
слѣдующимъ образомъ: если число всѣхъ вѣтровъ приравняемъ
къ 100 и допустимъ, что всѣ они дуютъ одновременно и съ оди-
наковою силою, то дѣйствіе, ихъ будетъ такое, какъ 15 вѣтровъ
'отъ ДО 62°44"50"ЛѴ.
Подобныя опредѣленія, сдѣланныя для каждаго года отдѣльно,
даютъ слѣдующіе
1862 —
1863 —
1864
1865
1866
1867
1868
1869
1870
1871
1872
результаты:
< 36°Ѵ
X’ 70°^
х 32ОѴГ
\ Збо45'Ѵ
X 77°5Ѵ
X 77°\Ѵ
М 34°)Ѵ
Л 87°АѴ
" X 66(ЧѴ
6 51°0
Числа эти представлены на
1 черт. I (фиг. 0).
104
Сравнивая эти числа съ таблицею среднихъ температуръ,
легко замѣтить, что болѣе значительныя уклоненія равііидВйс чву-
ющей къ соотвѣтствуютъ болѣе высокой средней температурѣ
Для рѣшенія вопроса о буряхъ собрано еще слишкомъ >ало
данныхъ : ммѣющіяея-и;е данныя располагаются слѣдующимъ
образомъ:
МО 0 80 8 8ѴГ X М\Ѵ
9 219 12 3 10 24
слѣд. въ періодъ 11 лѣтъ бури, главнымъ образомъ, господство-
вали при XV/.
Весьма интересно изслѣдовать вліяніе того или другаго вѣтра
на дождливость. Для этого необходимо сосчитать, сколько разъ
падалъ дождь или снѣгъ въ часы наблюденіи нрп томъ или дру-
гомъ вѣтрѣ. Таблицы 6 и 7 даютъ подобныя числа за 8 лѣтъ
(1862 —1869) *). Среднія числа построены на чертежѣ V (фиг. 8)
(нижняя кривая СБ). Изъ таблицы и чертежа видно, что чаще
всего падалъ дождь при МѴ7, ' н 80, менѣе при другихъ вѣт-
рахъ, слѣд. сѣверо-западныя и юго восточныя теченія и въ этомъ
отношеніи имѣютъ въ Кіевѣ преобладающее значеніе и дожди обу-
словливаются, именно, этими теченіями Но изъ этого еще нельзя
заключить, что наибольшею дождливостью отличаются именно эти
вѣтры. Хотя дождь чаще всего падалъ при XXV. но нужно при-
нять во вниманіе то обстоятельство, что сѣверо-западные вѣтры
у насъ чаще всего дуютъ; поэтому необходимо вычислить вѣроят-
ность дождя при томъ или другомъ вѣтрѣ; вѣроятность эта по-
лучится , если мы число, показывающее, сколько разъ падалъ
дождь при извѣстномъ вѣтрѣ, раздѣлимъ па число, сколько разъ
всего дулъ этотъ вѣтеръ въ изслѣдуемый періодъ времени.
Производя такое вычисленіе, находимъ слѣдующіе результаты:
X Х() 0 80 8 8\Ѵ V/ ХЛѴ
0,122 0,147 0,144 0,1 12 0,057 0,079 0,075 0,0X5
*) Къ сожалѣнію, въ метеорологическихъ таблицахъ, которыя печатаются
въ настоящее время, пе обозначается направленіе ввтра во время дождж.
Можно также вычислить, сколько разъ долженъ дуть тотъ
или другой вѣтеръ, чтобы произвести одинъ дождь:
X ХО 0 80 8 8ѴѴ ѴѴ ЯАѴ
8,11 6,82 (>,9(і <4,95 17.43 12,аі 13.25 11.65
Верхняя кривая АВ на черт. V фиг. 8) представляетъ вѣ-
роятность іождя при томъ или другомъ вѣтрѣ. Изъ чертежа видно,
что большая вѣроятность дождя при вѣтрахъ восточной половины,
особенно при ХО, Фактъ, съ перваго взгляда, весьма странный.
По разсматривая дождливость различныхъ вѣтровъ по голамъ,
мы можемъ подмѣтить почти тотъ-же закопъ. Для объясненія
этого явленія можно привести слѣдующія соображенія.
Положимъ, что въ извѣстный день установилось у насъ
южное, юго-западное или даже сѣверо-западное теченіе: тече-
нія эти приносятъ съ собою массы теплаго воздуха, насыщеннаго
влажностью; въ это время начинаютъ дуть X или ХО, которые и
вытѣсняютъ наконецъ западныя теченія; такъ какъ массы воздуха,
приносимыя сѣвернымъ и сѣверовосточнымъ вѣтрами, отличаются
болѣе низкою температурою, то въ вытѣсняемомъ и поднимаю-
щемся токѣ прежняго теченія происходитъ охлажденіе, а елѣд.
сгущеніе паровъ; такимъ образомъ начинаетъ падать дождь, кото-
рый мы уже наблюдаемъ при X или ХО.
Съ другой стороны причину дождя нужно искать весьма
часто въ слояхъ, лежащихъ на нѣкоторой высотѣ; между тѣмъ
извѣстно, что въ вертикальномъ направленіи иногда существуютъ
одно надъ другимъ нѣсколько воздушныхъ теченій. Поэтому окон-
чательно вопросъ о вліяніи вѣтра па дождливость; какъ и многіе
другіе метеорологическіе вопросы, будетъ рѣшенъ тогда, когда
наблюденія будутъ производиться не только па поверхности земли,
но также и на различныхъ высотахъ. Въ высшей степени инте-
ресно также, чтобы па обсерваторіяхъ отмѣчалось по-возможности
направленіе вѣтра всякій разъ во время дождя. Слѣдовало-бы
также обратить вниманіе на направленіе движенія облаковъ во
время дождя. Направленіе движенія облаковъ, которое не всегда
совпадаетъ съ направленіемъ нижняго теченія, може іъ уі.сзгль м
-06
направленіе верхняго теченія; такимъ-образомъ хотя отчасти вос-
полнится недостатокъ наблюденій въ верхнихъ слояхъ атмосферы.
Туманы распредѣляются слѣдующимъ образомъ: всего 394
X ХО и 80 62 4 0 31 77 По мѣсяцамъ: 8 8УѴ УѴ ХУѴ 24 26 26 ТІІХо 31
Январь — Л •> Іюль — 4
Февраль — 18 Августъ -— 3
Мартъ — 71 Сентябрь — 12
Апрѣль —- 20 Октябрь — 34
Май 5 Ноябрь — 72
Іюнь — 1 Декабрь — 81
Дождь и снѣгъ Остается ещ( разсмотрѣть количество падающей изъ атмо-
СФеры воды и число дождливыхъ дней. Количество падающей изъ
атмосферы воды нп» русскихъ линіяхъ) видно изъ таблицы 9.
Общее количество воды, выпавшей за 17 лѣтъ 3338,43 р.
л. (или болѣе 4-хъ сая;.)
Среднія числа іп» мѣсяцамъ:
Январь 10.38 Іюль 33,47
Февраль 7,09 < 1 Августъ 25,74
Мартъ 12.79 Сентябрь 16,54
Апрѣль 14,63 Октябрь 15,58
Май 17,10 Ноябрь 10,61
Іюнь 20,51 Декабрь 1 1,95
Среднее годовое: 196,38
Наибольшее количество 294,2. (1865 г.),
иапмепі.шее » 130,0 (1862 г.),
ВсѢ зтп результаты представлены па черт. V (фиг. 9) (вер-
хняя кривая СВ.) изъ котораго видно, что количество падающей воды
і Числа за 1856—6' годъ взяты у і. Авенаріуса; остальныя, а равно и
окончательные результаты найдены мною.
1О<
далеко неодинаково въ теченіи года- наибольшее въ іюлѣ. наименьшее
въ Феврал ь: но такъ какъ въ іюлѣ господствуютъ у пасъ сѣверо-
западные вѣтры, ’іо это еще разъ подтверждаетъ высказанное нами
прежде положеніе, что сѣверо-западное теченіеимѣетъ у пасъ пре-
обладающее в.ніяні( па климатическія условія и что .что теченіе
въ нашей мѣстности Но своему характеру должно быть ближе къ
западными и юго-западнымъ. Количество падающей воды вь сентя-
брѣ и въ октябрѣ почти одинаково: по, принимая во вниманіе, что
температура октября па ;>,53п ниже температуры сентября, можно
заключить, что октябрь мѣсяцъ въ Кіевѣ долженъ быть сырой и
туманный. Число дождливыхъ ціен за I і дѣтъ показано въ та-
блпцв Х-оіі и на черт. V (фиг. 9, кривая АВ). Наибольшее число
щадливыхъ дней падаетъ на іюль, наименьшее па Февраль, (род-
ное число дождливыхъ дней въ году ІОЯ.іИ: па каждый дождливый
день приходится I, 8 р. л. ).
Вь заключеніе помѣщаемъ числа, показывающія, когда у пасъ
выпадаетъ первый снѣгъ.
1В(>2 г. 2 октября
] .463 1 і
1Ь6 і 23 сентября
1 Н 6 5 28
1X66 11 октября
1868 31
1869 1 ноября
1870 21
1871 3 сентября
1872 7 ноября
Среднее: ІІ октября
Самый ранній снѣгъ былъ 3 сент.,
» поздній 21 ноября,
разность: 79 дней.
Мы считали дождливыми днями только тв дші, коі да количество вы-
павшей воды было па столько велико, что могло быть измѣрено.
I
Д А 1-я. • 4 »
1 Срер йія мѣсячныя Г , “ а<яг т~^~лд іи^жіп~тггті іпг'_ іч—ит.хіііГ'-_ .иціл- годовыя температуры за 49 лѣтъ для Кіева
1 * Годы* 1 > ІІ | Январь ч >5 • л 5 С=Ь &ч >ёД о ' сх< л л о5 Е* *=> > л В, « Г? и Ч И й И К ф 2 ?з ь2 а а.
г [ ♦ 838| -12,10 -5,0.0 -0,40 5,87 - * і- -у«г— . «... - -- — - - — — —— — 11,37 13,43 15,10 13,63 13,80 4,87 0,47 -3,10 І 4,83
' : 1 і :
1839| -4,73 -4.00 -4,57 3,33 12,30 15,33 | 16,33 18,10 13,57 6,03 1,30 -8,10 ! 5,41
і " І184ОІ « ;• * . ; -3,80 -4,73 -1,70 3,27 9,43 13,17 16,87 13,90'13,17 4,80 1,03 -8,60 4,73
11841; 5,40 • -9,80 -1,50 5,63 • ! ! 1 13,10 16,10 18,13 16,97 і 12,53 | 8,30 2,20 -1,30 | 6,25 і і 1 >
I 1 • 1
118423 -9.07 -4.І7 -0,33 3,27 11,37 14,07 15,03 14,70 І 11,03 ' 5,47 0,47 -0,13; 5,14 . 1 1 1
р г і ’ і ‘ : : і
1843| І і -1,80 3,27 -0,23 ,6,©3. 8,20 14,97 | 14,20 15,00 . 9,40 і 6,30 1,37 -0,03 6,39
1 ' 1814! ' і -4,67 -1,37 -1,13 и 4І20... , і г 12,57 13,10 14.70 14,40 12,30 і 6,40 -1,10 -7,20 5,18
І1856 і -1,340 ’ -3,307 -2,787 6,577 * 1 —— ’ . • 13,182 15,835 15,250 13,345 11,170і 5*692 -1,537 0,142 * 6,018 і *
11857 -2,872 і-5,837 0,415 8,252 11,445 15,167 14,525 13,797І 9,077 7,530 0,045 -0,535* 5,9'17
I ' і 1858 -5,907 1 ! -7,015 -1.585 4,320 12,010 14,477 18,405 15,745 11,447; 8.347 -3,1271-3,167 5,329
11859* І -2,970 1 } -1,532 -0,022 6,825 12,0р0 13,790 16,395 16,400; 11,110; 6,977 0,970 -3,125 6,402
. і • 1 і і 1 ’
186€И 1 |1 !» і -2,572 ; -3,292 -3,795 5,960 11,695 15,412 15,952 15,860 11,982- 5,185 -0,425 -3,517- 5,704
И861? -11,665 -4,012 1,245 3,127 9,305 14,855 16,405 14,177 10,632* 5,200 3,115 -4,865; 4,793
1 1 ' : »
• 1862; -9,625 [ -9,450 0,977 5,930 1 12,002 15,787 16,235 14,927 11,607;. 5,885 -3,442 -9,442! 4,283
;1863; • 1 ’ * -2.265 < Р-1,475 1,665 3,755 12,925 13,635} 14,450 15,165! 14,117І 6,420 2,517! -2,700; 6,518
(1864- < -6,297 -3,157 2,137 5,360 > 7,402* 15,935 14,105 13,182 11,057; 4,177 -2,037 -6,900; 4,580 і :
1 51865 -2,7 55 ; -7,355 -2,777 4,352 I і 12І77 .11,162 17,405 14,385 9,150 5,905 2,037 -2,455 5,103 ' 1 , і . - > '
1866: -1,507 -4,290 2,855 6,775 10/320| 15,770 15,570 14,222 13,827; 2,715 0,345 -2,90^ 6,141
ц* » 11 1 • . . I /У ; і * !
,|1867' і-1,697 г2,485 4,547 5,217 1(,242 13,565 15,942 13,805 9,590! 6,130 -1,1<05 -4,642 4,996 і • і /
іі1868'! -5.236 1 ; -5*274 -1,217 5,157 1 ,479 15,299 16,082 16,115 12,354* 7,259 -0,452 -1,436 5,844 1 1 ~ ~ 1
і 1869; • 1 -6,189 6,471 1,89’7 6,332 1 {.881! 14,115 15.438 16,453; 11,033( 7,103 1,580 -1,068 6,754
! 1870! ♦ . -3.160 і. ( ^9,384 -1.76О1 5,336 і 11,408 13,376 15,568 13,656 8,888; \ 4,376 4,448 -6,744- 4,667 ) 1 ‘ I 1
1 |1871 І 1 і -7,912 і -8,400 -1,648 5,192 * : 8,992:1.5,376 17,584 15,752 9,048; 3,072 1,888 -3,984 4,580 * 1 ? » / * / / . / 1 1 /
1872 1 -2,775 і -8,776 0,752 9,фО 1 1 1 1 * ' - 1 ' ' 16,604 15,064 15,^04 16,088 12,384 6,312;>3^84 -1,544; 6,877 ѵ
Сред- 1 1 і і 1 і к . . \
яее. -4,93 -4,23 -0,29 ! 5,64 11,1ОЧ 14,44 15,53 14,77 11,14 5,91 0,80 -3,39 5,54
1 ч ч 1 • » ‘ .
Т А Б Л‘ 1Ф Ц А 2-я.
Годы. И I !: І ЫО 9 0 80 8 8ХѴ V Общее число.
1862 263 118 112 184 159 89 142 309 1376
1863 172 73 124 167 152 178 176 386 1428
1864 209 174 111 157 179 НО 156 340 1436
і865 318 120 111 202 92 93 24)0 273 1412
1866 172 . 80 128 155 219 127 198 342 [1421
1867 200 ,63 55 183 1:94 152 199 367 : 141'0
1868 215 106 146 198 122 123 160 328 1398
1869 24)7 6-8 146 151 223 „ 79 $84 196 135-4'
1870 168 . 83 59 147 116 83 110 179 945
1871 15;8 72 73 135; 117 7.8.5 150 20’ л 993.
1872 109 128 74 224 127 97 92 158 1009
Общее 2191 1085 1142 1093 169'7 1216 1867 3081 141'8$
ТАБЛИЦА 3-я.
х- I
Годы. Ы ЫО 0 80
1862 19,11 8,58 8,14 13,37
1863 12,04 5,12 8,68 '11,69
1864 - 14,55 12,12 7,73 10,93
1865 '22,52 8,50 8,07 14,31
1866 12,10 5,63 9,01 10,91
1867 14,18 4,47 3,90 12,99
1868 15,38 7,58 10,44 14,16
1869’ 15,29 5,02 10,78 11,15
1870 17,78 8,78 6,24 15,56
1871 • 45,91 7,25 7,35 13,59 22,20 1 1
1872 10,80 12,69 . •к 7,33
8 8АѴ
11.56 6,45
10,64 12,47
12,47
6,52
15,41
13,54
,8,73
16,4'7
12,28
11,78
12,59
7,66
6,59
8,94
10,78
, 8,80
‘'5,83
• 8,78
8.56
: 9,61
I *
лѵ
10,32
12,33
10,86
14,16
13,93
14,11
11,45
20,98
11,64
15,11
9,12
22Д7
27,03
23,68
19,33 .
24,07
26,0’3
23,46
14;4'8
18,94
і0.,45
15,66
ТАБЛИЦА 4-я.
МСсяцы. Я КО 0 80 8 8ЛѴ КАѴ Общее.
Январь 165 76 82 225 158 122 168 239 1235
Февраль 126 82 69 221 108 78 221 232 1137
Мартъ 154 77 237 267 - 152 109 80 147 1223
Апрѣль 194 131 119 107 । 151 119 I, 134 217 1172
Май 212 84 66 153 158 113 161 248 1195
Іюнь 240 95 91 108 95 61 140 309 1139
Іюль 280 90 61 67 84 85 137 379 1183
Августъ. 219 75 - 84 106 118 88 128 370 1188
Сентябрь І80 60 86 129 146 99 162 299 1161
Октябрь 158 95 94 220 188 і 89 130 219 1193
Ноябрь 125 64 • 74 177 182 135 220 192 1169
Декабрь 138 156 79 123 157 118 186 230 1187
Общее 2191 1085 1142 1 19031697 1216 1867 3081 14182
Т А Б Л 0 Ц А; 5-я.
• • 1 . •
Мѣсяцы. ыо 0 80 *8 8\Ѵ
Январь. 13,4 1 г 6,2 і і 6,6 і 18,2 1 1 12,8 » 9,9 1 » 1 1 13,6 . і 19,3
Февраль. 11,1 • 7,2 6,1 19,4 9,5 і 6,9 19,4 20,4 1Г
Мартъ. 12,5 6,3 19,4 21,8 12,4 , 8,9 6,5 12,0 • л • *
АорРль. 16,6 11,2 10,2 9,1 12,9 10,1 11,4 18,5
Май. 17,7, 7,0 5,5 12,8 13,2 9,5 13,5 20,7
( 7 • /
Іюнь. 21,1 8,3 8,0 9,5 8,3 і 5,4 12,3 27,1
1 . А* • *
Іюль. 23,7 7,61 5,2 6,7 7,1 7,1 11,6 32,0
• 1 1 г
Августъ. 18,4 6,3 7,1 8,9 9,9 1 7,4 10,8 31,2 ? 1
• Сентябрь. « 15,5 5.2 7,4 11,1 12,6 *. 8,5 13,9 25,8 і
• Октябрь. 13,2 7,9 7,9 1 18,5 15,7 7,5 10,9 18,4
Ибябрь. “ * 10,7 5,5 6,3 15,1 * 15,6 с * 11,5 <* 18,9 16,4 і
1 ' Декабрь. 11.6 13,1 ; і 6,7 0 1,10 1М. * 9,9 І5,7 19.4 | <•
5 і 1 ’ г > 1 • . і . і - і
л
і
I
Т А Б .1 11 1( А 6-я.
х КО 0 80 8 8\Ѵ \Ѵ К\Ѵ ! Общее.
Январь. 22 13 14 24 9 10 9 21 122
Фенра.п,. 15 11 7 23 8 1 1 19 I I 105
Мартъ. 26 10 4 6 41 6 2 1 7 139
Апрѣль. 15 9 13 И 8 9 14 26 105
Май. 13 5 4 2 2 7 8 І8 59
Іюнь. 6 8 9 і 1 1 8 9 46
Іюль. 16 4 1 6 6 3 7 26 69
Августъ. 17 6 — 2 3 5 4 11 48
Сентябрь. 15 5 — 2 2 2 4 20 50
Октябрь. 13 8 10 8 3 5 1 14 62 і
Ноябрь. 24 10 8 11 13 6 19 17 108 І
Декабрь. 15 18 12 / 9 8 9 20 98
Общее. 197 107 12 4 1 і 1 70 69 103 200 1011
. Л. Т А Б Л И ц А 7- я. 1 I
і о -6 о і
Годъ. И КО 0 80 8 8АѴ № КЛѴ Общее.
1862 33 18 7 17 6 6 14 19 120
1863 15 10 13 12 9 14 10 20 103
1864 29 27 18 9 8 3 6 15 115
1 д65 19 11 11 2> 6 6 13 28 119
1866 28 17 34 16 13 13 14 32 167
1867 26 11 6 22 11 7 17 50 150
1868 17 9 1і 16 7 16 1 7 18 114
1869 30 4 21 24 10 4 12 18 123
Общее. 197 107 124 141 70 69 103 200 10 И
I
Т А Б Л п П А 8-п.
* 1 і 1 1 гс I из п-тъ. КО кО СЕ гз ।
Генн і_л_> I-*- О О Ё_ сі О Ь- к О с* *-Ч —а
1862 10 ( 8 4 13 10 е ІЗ 5 8 7 7 9 • 100 • 1
1863 5 Г" / • .1 И 11 9 12 9 “ і 3 8 8 14 104
1864 И 1 3 6 12 12 13 24 13 810 8 10 130
1865 13 1 12 I 9 10 6 17 15 1411 И 8, 8 134
1866 8 I 7 13 3 8 5 з 3 1 3 6 11 71
1867 И I 6 '8 10 1 ю 8 1 4 7 7 13 8 96
1868 7 і 6 6 7 9 2 13 6 7 6 8 6 83
1869 7 4 16 9 7 12 12 ‘ ! 101012 16' 8 123
1870, 11 9 12 6 6 13 - 14 16 8 4 М 14 121
1871 6 11 4 12 17 15 3 8 13 6 13 122
1 1872 11 1 7 10 8 і 7 14 12 Н 8 8 - 7 110
Об- щее. 100 і 1 1 80 99 101 101 і 117 122 97 84 1 82103 1 1 108 1194
1 |—»-* >—4 1—» Ь—* И-ІЬ ь-^. И-2» 1-Ь. |_А» )мк Ь-Іь н-і* 0Ю0ОСХ5 СЮ % сл 7) У. ОЭ -X V оо ОО оо оо “'<1 О5О5О5О5О5О0О5О5О5О5слслсл'сл № — О со оо '~4 сі сл *»- со і-4 -> о <о оо ч г:
ОО на- К9 СЛ (4 14 13 14 ЬЭОЭ *•-~О5 -Р’ 00 05 *- -~1 *»- Со о ши (4 <© О5'Із'»-і- Оо'о^'кэО^ Январь.
ьэ -а СО к—к >—к 13 -А. -А. -А '-<1 із'со'оо 5й 5° ° ,чЭ ^3 5°^ '—’ I® к“~ **- 05 СО *=- СЛ СО'о'со'ооТ-3 "1 СО СО^Ч — Февраль.
-=* н со сл -4 с© 05 ——— 4-— >-— —и. со сл -о 4»~ 5й 5° 5-’ Р° 05 ьѳ |—‘ ° ~'~|5° 5*3 ьэ оо со 05 СО СО 05 ** “оо"о5~—а. со 05Тэ Ь9 О І-Ь Мартъ.
ьэ -а ОО СЛ о: 1—* 1—к к-к- СИ 15 13 н — — -к. ю "о К9 '"2Ю “о 05 4 ]4 СЛ _-А> ЬЗ О ѵэ ^о СО СО 14, О 05 СО СО -<1"к^. "-<1 05 “о "« СО со'о'к-к 05Ъо"-^! Апрѣль.
ос 05 о со ьз іэ — кА ьг сс н> на. ьэ "-і"со ' і“н-* 5715Г>5Э-Г*° 53 5я Г"1^0 5™ СЛ 05 СЛ 1—к О со кэ ЬэЪо ОС —к> •₽— -^1 05 *~С1 О кА» Май.
СО СО КЭ СООКЭЬЭк-А-ьЭ КЭ ЬЭ к-к 1-к. кЛ. со 1>3 К) -А. “цх “оо соОО 05 ОЭ ^4 СО І-Э -к. 05 ^О ОО 05 Со О СЛ СЛ сл к-А ОО ьэ'сл'оъ о'ко'ст *-^. Іюаь.
СЛ ѵэ к-1 к--и-э си ьэ у) ^- со нк <». ьз со -а к'1 со 05 с Тэ„° °с„'<1^э_ѵ’ ^‘^'5лэ.5х’^".!гк 573 -а. 05 ~<і со'сэ'к»."с©05кі о і~ ьа *»• *»- оэ Іюль
СО со ьэ 4Ь-СОСО»с9СО Н «>- ЬЭЧ® ЬЭ 05 СО со ьэ со5° со *“ ' ‘ 5^ 5х5 53 5м -Г"г3 о со на. ьэ -і "сл ~сл *»• "і*- "со "о "со +»- -<і "сз5 Августъ. 1
ТАБЛИЦА 9-я.
СО к-А —4 СО -- І оо со СЛ О со ~-ч "1 СЛ 1~3 СО >—к ЬЭ СО -и к ^С)'^эЬ9С0^<,05С014;*:~СЛС0СЛОс0 05 СО 05 ни оо І4) к—1 05 ЬЗ 05 (4) ОСО Сентябрь.
15.69 — оо к» х> **- ьэ 37,5 16,7 16,9 17Д 18,38 1'9 к-к СО к—к КЗ со СЛ ^4 СО ~'4 2”і 5'13 ОС "к—к -к- СО ОС —и 05 СЛ ОО Октябрь.
'іі со 14. СХ5 СО СЛ >»* СО СО 9548 8Г91 ГИ Г‘9 0 61 СО СЛ 4=~ ь-к 4к» 05 СЛ 14 СО 'сО*О5 О^О^Хк'се 13 СЛ со Ноябрь.
10,91 ’со'со ОС ОО 1-3 і—к — СО СЛ Ь9 05 !3 — к-к 05ІЗ«-05>-і-СЛОІЗС0 сососоооізооэьао: Декабрь.
05 5° с ьэ ьэ »₽* *<1 СЛ 14, кА- С*- 05 14 — 13 о 05 СО © со к-к 05 оо о ь э 13 к—к 14 — 1— С СП Со © КЗ со со у: оо У. О О О5'СО_С5 ~-і со се і=к- О‘- О 05 СО 05 із і»- із Среднее. 1
Фиг. 2.
1 і
и
< »
I •
8.
В- Среднее распредѣленіе ѳоздушных-ъ твчен> и -
Среднее распредѣленіе вѣтровъ.
Распредѣленіе 30, ЙѴѴ и 0 по мѣсяцам'ь-
I
Нижняя крива*?-- число дождливыхъ дней
Верхняя ко и ва^:—количество падающей иръ
атмосферы воды.
Опытъ словаря народныхъ названій растеній Юго-западной Россіи,
съ нѣкоторыми повѣрьями и разсказами о нихъ.
А. С. Роговича*).
I. Асег еатрезй’е Ь. Пакленъ, некленъ: джугастро. м.т.
2. А. рІаіапоіЛе». Ь. Клепъ; ацарпъ. мл.
3. А. Рзешіоріаіаіпій Ь Яворъ.
і. А. Шагіспт Ь. Некленъ, чернокленъ, черпоклпна; джугастро
нсгро, мл.
5. Асіііііеа МіПеГоІіппі Ь. Деревііі, крвавппкъ, ссрпорізъ, біло-
головпикъ (Кіевс). Хлопці граючись зъ носа кровь пилъ спускаютъ,
тоді якъ вінъ ще молодой і .зветься серпорізъ, пастромляють сві-
жоі’о зіл.ія въ пісъ і тогді бъють або душатъ легенько за ніздрі.
6. Ас1втор1іопі8 піасніаіия 8сор. Хвостамъ, петрова закуска.
7. Асопііліл] ХароПня Ь. Тоя, борецъ.
8. Асогпз Саіатнв Ъ. Гавіаръ, лепеха, жндівьска леиеха, аіръ,
татарьске зілле.
9. Асіаеа врісаіа Ь. Чернецъ, вовчі ягодн. Оцс зілле зъ де-
рсвяпоі бузішіі корою товчеться (съ снідпою корою) і прпкладаеться
до пухлятини
10. Асіопій аніипіпаііз Ь. Павлииі очі.
1 1. А. ѵегпаііб Ь. Горіщвітъ.
*) Примѣч. Въ составъ этого словаря вошли названія растеніи, кромъ
собранныхъ мною, сообщенныя іт. М. А. Максимовичемъ, В. М. Черняевымъ,
Да нденком’і. п Софроновнчемъ.
15
по
12. Ае^оройіит Ройа^гагіа. Ь. Яглпця, снитка.
13. Аезспіиз Нірросазіапиш Ь. Каштанъ.
14. АеЫіиш зеріісит Егісз Земляне масло, муравъіпс масло.
15. АеіЬиза Супаріит Ь. Собача петрушка.
16. Лдагісиз аегиціпозиз. СигЬ? зеленка.
17. А. сатрезігіз Ь. печернця, іпампипьйоиъ, сннерси. мд.
18. А. Сапіііагеііпз Ь. Лисичка.
19. Д. сіеіісіознз ь. Рпжикъ.
20. А. Гоеіепз Регз. Волуй.
21. А. теііеиз ѴаЫ. Опепекъ.
22. А. тизсагіиз Ь. Мухоморъ.
23. А. песіаіог Впіі. Вовпянка.
24. А. рірегаіиз Е. Груздь.
25. А. Ргипиіиз. 8сор. Підвншень.
26. А. Вмззиіа 8с1міЕ Спроіяіка.
27. А. зиМиІсіз Виіі. Біляпка.
28. А. ѵіоіасеиз. Ь. Синюха *).
29. А§пт°піа Еираіогіа Ь. Гладпшипкъ, парило.
30. А. осіогаіа. М. II. Гладпшпикъ.
31. А. рііоза Ьесі. Глекопаръ.
32. Адгозіепіа Сгіійадо Ь. Куколь, кукіль; негіигь. мл
33. Адгоругит герепз Ь. Пирей.
34. А^гозііз аІЪа Ь. Мятлпця, метелица.
35 А]пда ріепеѵепзіз Ь. Лоскъ, лоюкъ, суховершкп. Купають
малнхъ дітей. Зь нихъ робпться мітіль, которымъ облпваються
пархп на голові. При чімъ робпться масть зъ мапькуріи, цнпо-
бріи, и масла не солоного.
36. АІсЬстіПа ѵиі^агіз Ь. Львиная лапа.
37. Аіізта ріапіадо Ъ. Частуха, шильникъ водяной подорож-
никъ. Дужс гарно помогая відъ сказу. Для сёго беруть сухі зъ
него коріньчнкп (збіратн въ міеяці Травпеві або Сервнсві), топ-
чутъ на порохъ і посипають нимъ хлібъ намазаниіі масломъ чі мс-
*) Разные ниды обширнаго рода Ѵрагісиз, неупотребляемые въ пищу из-
вѣстны йодъ названіемъ поганокъ или ужачокъ.
111
домъ, і дають істи чі чоловікові чі скотині слабій, хоть тоді якъ
укусили, хоть тоді якъ і заслабла.
38. АПіит Сера Ь. Лукъ, луковица, цибуля, сипа мл.
39. А. Гізіиіозііш г,. Татарка.
40. А Ропіт Ь. Порръ. пореіі. пражъ мл.
41. А Всііоепоргазніп Б. Трибулька.
4 2. АПіі іп яаііѵииі Ь. Часпикъ, чеснокъ, устрой мч.
I . А Іона аІЬа ЛѴі11<1 Бѣлая ольха.
44. А. {Днііпоза \Ѵі1кІ Вільха, олспіппа, олешникъ.
4;>. Аііііаеа ойісіпаііз Ь. Проскурнякъ, альтей, собача рожа.
і 6. Аіпатапіііз Вііітпн Ъ. ІЦпрсй, Щирпця
47. А. саікіаііій Б. Краса.
48. А рапісиіаіиз Ь Васильки, шнрець.
49. АніасаіИнз геІгоПохиз Б ІЦирпця, Водохачъ, щирой, щпръ.
50. Ашу^йакіз панна Ь. Дівоча кровь, бабчукъ, заячі орі-
шкіі, черсакн.
51. Апа^аіііз агѵепзіз Ь, Курячі очки.
52. Апазіаііса Іііегосіпиіііса. Б. .Ерихонская роза, ручка Божоі
Матери.
53. Апсіінза ойісінаііз Б. Воловни язикъ,румъяпка,краснокорень.
54. Аікігоро^оп Ізсііаетит Ь Бородата трава.
55 Анешопе шяпогоза Ъ. КуроСЛІпъ.
56. Апсиіопе гапнпсиіоісіез Ь. Козелець.
57 Апешоііе зуіѵезігіз ь Віла куряча сліпота.
58. Аи§е1іса зуіѵезігіз Ь Дягелг.
59. Апеііі п ^гаѵеоіеііз Ь- укропъ, окріпъ; марарь мл.
60. Апіеннагіа сііоіса СіагС Розовпй цмипъ.
61. Апііп’ізсиз зуіѵезігіз Нойт Гапусъ, борщівникъ.
62. Анііігінпптп іііа]ііз ь. Львиная пасть.
63. Аійііешіз ноЬіііз. Марішиа, марина.
64. А. Нпсіогіа I, Жовтпло
6 5. АніІіуПіз Ѵніпегагіа ь Перелетъ, соколій перелетъ.
66. Араг^іа Ыгіа. Ь. Паламида. мл.
<)7. Арега 8ріса ѵенН. Р. Веаиѵ. Метлюгъ.
112
68 . Аріиіп отаѵеоіеіь ц Сельдерей
69 Рсігозеііишп і. Петрушка
70 . Циііе^іа ѵп1§агі8 і. Оксамитъ, орлики, ізвоіючкп
7 1. Агсііан^еііса ойісіиаііь Пойні. Дзеніель, дягиль
72. Агсіінпі т.арра і, Лопухъ, лопушникъ, дідовнпкь
73. Агсіовіарііівіо» Сѵа ш*8І 8ргсп«\ Мучппця, розходппкъ. вовчі
ягідки.
74. Агіепіізіа АЬзіпІІшіш у„ По.ііпіь
7 5. А. аппна ь. Душистая пехворощь
76 А. анзігіаса т„ ІІоліінець.
77. А. Огасипсиііій і„ Острогопъ, эстрогопъ. тургупъ.
78. А. ргосега АѴ. 11 Божье дерево
79. А. всорагіа АѴаІсІзі. сѣ. Кіѣ. Віанчкп. полова пехворощь.
«V. А. ѵи1§агі8 ь. Чорпобплыіикъ, пехворощь, чорпобпль, за-
будки. Близко одного села находился большой лѣсъ. Въ этотъ
лѣсъ одинъ разъ па Здвпгп (Воздвиженье Честнаго Креста) за гри-
бами пошла дѣвочка: долго опа ходила но лѣсу и по находила
грибовъ, по замѣтила, что въ одну сторону движется множество
разныхъ гадовъ, свившихся между собою, и когда начала возвра-
щаться домой, то упала въ глубокую яму, въ которой сначала
было темно, но потомъ она замѣтила свѣтящійся камень и свив-
шихся въ клубки тьму тьмущую разнаго рода гадовъ, между ними
была змѣя царица больше другихъ и съ золотыми рожками, ко-
торой всѣ остальныя повиновались. Всѣ эти гады ничего не ѣли,
по когда хотѣлось имъ ѣсть, то онѣ одна за другой приползали
къ свѣтящемуся камню п лизали его, сначала царица, а потомъ
и всѣ остальныя; такъ и дѣвочка, когда захотѣлось ей ѣсть, то
она лизнула камень и отъ этого голодъ прошелъ. Такимъ образомъ
опа просидѣла до самой весны, когда пришло время расползаться
гадамъ. Тогда гадины, но приказанію царицы, переплелись въ видѣ
лѣстницы, по которой вышла на свѣтъ сначала дѣвочка, а потомъ
царица, но когда она выходила, то царица ей сказала: »ну теперь
ты будешь понимать разговоръ всѣхъ травъ, каждая изъ нихъ
будетъ говорить одна другой, какія болѣзни излечаетъ н какую
113
пользу мшкеть принести человѣку, только не говори: ѵо/;/аю//.м.
а если <кажешь это слово то ве.е забудешь. Дѣвочка была очень
рада. чт<> вышла изъ ямы. и когда опа возвращалась въ деревню
лѣсомъ п лугами, то слышала весь разговоръ деревьевъ и травъ:
какъ вдругъ слышать. что кто-то за нею бѣжитъ п спрашиваетъ
какая трава па межахъ ростсть съ черными быльями! опа не долго
думавши и сказала »чорнобиль«, какъ сказала это слово, то вдругъ
все, что слышала отъ деревьевъ и травъ забыла, отъ этого чер
побыль называется забудкою (разсказъ занпсанъ въ Стародубскомь
уѣздг,).
81. Аеагппі еніораеиіп Подорііпііикъ, копптипкъ. іюдолі-
шппкъ, підлистіііікь. коіпітці, копитпякъ (Кіев.).
82. Ѵчсіеріая кугіаса 1.. Ластовепь, Ласточникъ.
83. Аярага^пз оЛісіпаІія. Ь. Заячій холодокъ, холодокъ, спаржа.
84. Азрегп^о ргосншЬсіів ѣ Острица, леігчпця, лспець, мокрець
8.3. А. Арагіпс Зсіюіі. Ленокъ, ленчнца.
<36. А. даіііоніоз МВ. Одкасппкъ.
87. Азрегпіа оііогаіа ѣ Марепка пахуча.
88. Азріепіит Еіііх Гетіпа Вегпіі. Кочадижппкъ.
89. АгіеЫосІпаСІспіаііІіз Ь. Фмлоіін!ікь,хвоГілічпіікі>,хвіілінііііікь
90. Азрісіішп Тііеіурісгіз. Напороть болотина.
91. Азіег АшеІІнз I,. Волове око.
92. А. СІІІПСИ5І8. Е. Ястеръ, астсрь, гайстеръ.
93. Узіса^аіиз Сісег ь. Богородппша коса.
94. А. еіусурііуіозь ІІеііасптсць, крилоорлпие, девятилітннкь
95. Аігіріех 1іогіеп8І8 ѣ Червоііа лобода, жовта лобода, ло-
бідка. Вообще немногіе виды только изъ родовъ Аігіріех, Сііепо-
роіііит п ВИіит имѣютъ особенныя названія, а называются вообще
лебедою или лободою.
96. Аѵепа Шва ѣ Овсюгъ, вівсюгъ.
97. а, ваііѵа Ѣ. Овесъ.
98. А. роЪсьсепь Ь. Овсюгъ.
99. А. зІегіГв Ь. Овсюгъ.
100. Агаіса ронііса Ь. Драпустапъ, штанодрапъ.
114
101 Ваііоіа. пі^га і, Маточникъ
102. Ваіхашііа ѵиіі'агь В. Капуиер:. нахучші, капуФеръ.
103. Веіііь рсгсппВ В. Стократкп маргаритки.
104. ВсгЪсгія ѵтііцагіб В Барбарисъ мокрымъ мл
103, Всгіегоа іпсапа Лес. Тоіаиь, ікавка. бабншппкъ.
106. Веіа ѵиі^агів Свекла, буракъ свеклы мл.
107 Всіопіса ой'ісіпаііз В. Буквица, дпмапъ. Одъ кашлю ва-
рятъ I п ьютъ
I (18 Воіеіиз апгапііасив НсЪаН’. Подосиновикъ
109. В саіориз Б’гіеь Піддубень.
110 В. есіиііч В. Бѣлый грибъ, боровикъ.
111. В. Іиіеиз ь Козелъ, маслюкъ
112. В. расііуриз Рг Поддубовикъ
113. В. 8саЪег Вніі Обабокъ, бабка.
11і В. йиЪіопіепіовіів В Моховикъ
115. Веіиіа аІЬа В. Береза, бсрезипа Ѵаг. і'авіідіаіа, карельская
береза
116 В. Ііитіііч ЗсЬгапк. Березка болотпа.
117. ВШепз ігірагіііа В. Череда, собачки, стрілкп
118. Вогга»о оіТісіпаІіз в. Огірочпикъ огірочиа трава, бура-
чникъ.
119, Вгавзіса іх’арие В. Свіріпа, горупка.
120 В Хариз ь. Ѵаг. сзсиІепВа. Ріпа.
121. В ^рив ь Ѵаг оІеіГега Лс. Раисъ, суріипця, свпріпа
122. В. оіегасса ц Ѵаг. Воі.гіііе Г>с цвітпа капуста
123. В. оІегасеаВ Ѵаг.сарііаіаВс. капуста качаппа, курски, мл.
124. В. оіегасса « Ѵаг. саиіогара Вс Брюква.
125. В. Вара в. Ріпа
126. В. Вара а Ѵаг. сатрезігіз. Горчиця лубеиьска.
127. Вгізашесііа в. Трясучка.
128. Вгоший агѵеп8І8 В. Костюльки.
129. В. ШОІ1І8 В. Стоколосъ.
130. В. весаііппк ь. Стоколосъ, овсянка, костпрь, костюльки
131. Вгипеііа .^гаімІИІога Мосисіі, Горянка, горлянка.
115
132. В. ѵи1§аі-І8 Вепііі. Брупелька, суховершки.
133. ВиІЬосодіит гиіЬепісит. Вип^е. Гадючій просурень.
134. Випіаз огіепЫіз ь Порчакъ, катрапъ, свербига.
135. Виіотиз итЬеІІаіпз Е. Сусакъ, осітнякъ.
136. Вгуопіа аіЬа Е. Переступень, нечіпай—зіллв.
137. Са1ашо§го8іій ері§с,)О8 ВоіЬ. Наполоть, чапуга, куяишникъ.
138 Саіепйиіа агѵепзіз ь. Ноготки, нагідки дикі.
139. С. оіГісіиаІіз ь. Ноготки, нагідки,. паугодки, нагутъ. мл.
140. Саііа раіизігіз X. 4>іялковий корінь, образки.
141. Саііипа ѵиІдаѴіз 8аіізЪ. Веросъ, вересъ, верісъ
142. СаНЬа раіизігіз Е. Латать, лататте, лапики »Ой дай же
Боже намъ до лататі діждати«.
143. Сатеііпа заНѵа Сгапг. Ряжей.
144. Сатрапиіа ^ІотеШа Ь. скучень, скучникъ.
145. С. регзісіГоІіа ь. Дзвонркъ, колокольчикъ.
146. СаппаЪіз заііѵа Е Конопля, конопель, посконь и зама-
шк.і (мужес. недѣл), матерки, материнки (женскіе недѣлимые);
кыныпа. мл
147. СарзеНа Вигза разіогіз МопсЬ. Помолбчникъ, сірики, по-
лова гречка.
148. Сарзісиш аішиш Ь. Стручковий перець, кипери рожу мл.
149. Сага^апа агЪогезсёпз Ь. Жовта акація
150. С. Ггпіезсепз Вс. Дереза, люкреція, чипуга..
151. СаМатіпе атага Ь. Водяна жеруха. "
152. С ргаеепзІ8. Ь. Болотпа жеруха.
153. СагДииз егізриб Ь. ХробуСтъ, хробусъ, красний осотъ,
храбустъ. Привязка: Зелене якъ храбустъ.
154 С. піДапз ь. Ріпякъ, бодякъ, чертополохъ; скинъ мл.
155. Сагех асиіа Е. Осока. *
156. С. соезрИоза Е, Кочковата осока.
157. С. аі^іШа Ь. Скорода.
158. С. ргаесох Ласд. Криничйа осока.
159. С. РзепДосурегиз Е. Полева осока; паразина. мл.
160. С. гірагіа Ь. Гавяръ.
116
161. С. уиій’агіз Вгіез. Осока.
162. Сагііпа ѵиі^агіз Ь. Одкаеникъ.
163. Сагріпиз Всіиінз Б Грабь, грабила; каркалъ мл.
164. СагПіаптиз ііпсіогіпз Ь. Крокісъ, крокусъ, свгглухи-
Крокісомъ красить ложки і крашапки у чсркаському повіті.
165. Сагит Сагѵі Ь. Тминъ, кмпнъ.
166. Сепіаигеа Суапиз Б. Васильки, волошки.
167. С. .Іасса Б. Строкста полевая.
168. С. Магзсііаііаиа 8рг. Порушлпкъ, боровой иодбі.ть
169. Сегаіорінііпт (Іеіиегзппі Б. Крапивка, водила крапива,
кушіръ.
170. С. зпЬтегіит, Г- Крапівка.
171. Сеігагіи ізіаімііса Б. Исландскій мохъ
172 С. гапдеіегіпа б. Бѣлый мохъ
173. Сііага ѵиі^агіз Б Лучица
174. (’ііеікіопіит тарія Б Чпстотіль, ростопашъ, жовтий чи-
стикъ, гладпшяикъ, глекопаръ.
175. Сііепоросііпш аІЬііш Б. Лобода собача.
176. С Воппз Ыеигісііиз Ь. Гатипецъ.
177. С. Воігуз Г. Кудрявецъ, марь.
178. С. ІіуЪгійпт Б. Беішішнпкъ
179. СІіітарЬіПа итЪсІІаІа Киѣі. Стаповпикъ, порушипкъ.
180. Сіюіиігіііа ІаНІоИа. Оусаіі. мл.
181. С іиисса Б. Батоги.
182. Сіігузозріспіит акегпКоІіиіп Б. Жовтяпица, жовто> ница.
183. СусЬогіит ІпІуЬиз Ь Цікорий, петрова батоги.
184. Сісиіа ѵігоза Б. Бехъ, віха, вомлга.
Про цс зілле різііі ходятъ росказп. Про него такъ росказувалп:
Разъ чортъ щось провпповатився Савці козаку; отъ вінъ его
кажуть взявъ тай посадивъ у тоіі комишъ, що коло ставу; ирп-
въязавъ до пенька, до гори ногами, да й каже: отъ тобі сатане
будетъ сидітп, пока міпі чого не зробиіпъ. Просився, ироспвся
лихий, а Савко і слухатп не хоче. Сиди, сатаио, каже, дай годі.
Не довго лпхпй епдівъ. Якъ тілько стало смеркать иаіннла ляхівъ
117
страшенна сила. Походили кругочь погляділп, да и давай по своему
гуля ги. Ось передъ с.вітомъ, о другихъ піг.ияхъ. порть ирпклнкавъ
до себе другого чорта, тай поси.іас его до Савки.
Скажи, кажс, ему, іцо я ложу вчинити добро діло
Пішовъ чортъ за Савкою: приходитъ Савка, отъ чортъ ему и
говорить:
»Хочъ, кажс, пусти мепс, щось цікавс скажу».
—»Ну, кажи»!.
»І1і, перпіе пусти«.
—»Лі, порше кажи, іцо тп мппі зробпшъ?» Отъ чортъ і почипае
ему росказувати.
пОттутъ, каже, за байракомъ гуляютъ ляхи, а копи іхъ въ яру.
Хоть до одного всіхъ переловимъ, та вже й погуляемъ»!
—»Чп не брешешь?каже Савка, підождп ігіду подпвлюсж. Тишкомъ
— пшикомъ, та но ііідъ байракомъ пробрався Савка до самісіпькихъ
ляхівъ, бачить правда, музыка грая, а у ляхівъ лядьске гуляпня.
Ну, дума собі Савка, справлюсь я и безъ него, гадавъ зібрати
сііоіхъ, та одігпатп копей, а тоді й па ляхівъ. Ажъ не па его впй-
шло: приходить до коней, ажъ стережуть добро.; тоді віпъ до чорта.
ІІу. сатапо, іцо хочь робп, а щобъ ляхи бу ли ваши.
»Я все зробліо, чортъ говорить, тілько відпусти на волю».
Савка добро звавъ чортову натуру. Збрешешъ, кажс-, і по
пустивъ его, а лучче скажи своімъ портамъ, пехай вони діло зро-
блять, а якъ зроблять, тоді я тебе пущу.
Нічого робпти, віиъ свиснувъ, злетілпсь портики, отъ віпъ і
пославъ іхъ до самоі чортпхп у самісепьке пекло, а Савці загадавъ
зібрати своіхъ Не довго барплпсь порти, принесли зілле, посіяли
оттамъ у бальці но надъ ставомъ, де паслпся ляхівські коні, і якъ
бачпте, поросло це саме зілле. Копі Идутъ, а вопо стогие: бехъ,
бе-ехъ бе-ехъ, бехъ, і теперъ якъ коняка на его наступить, або
почиетъ рвати его, то вопо дума, іцо це ляхівські копі, тай стогие:
бе-ехъ. Черезъ іе то его і звуть бе.гъ, а копи ляхівські иаівіпись
до волі повппручувалпсь. Тоді Савка зъ козаками па ляхівъ, ті
до копен, глядь ажъ вони лежать, а жпвотп якъ колоди імъ поро-
16
118
зпірало. Тоді козакн ляіиківъ повъявали та пазбнткувавшнсь добро
ставъ ними загатили, а сами гарно погулявши задумали потімъ п
чорта відпустити.
Про це зілле різні ходить росказпи; сливе въ кожному повіті
пнші; іхъ можно ввести до того, що народъ дужс гарно знае Щ°
це отрута і що мабуть сила скоту вже пропала, а може нимъ ча-
стенько корнетуються знахарі, а може въ віннахъ чи не потре-
бляли его.
Кажутъ, що воно говорить і скликуе худобу.
185. СішісіГи^а ГоеііДа Ь. Вонючка.
186. Сігсаеа Іиііііапа Ь. Відьмппо зілле, осотъ.
187. Сігбіит агѵепзе 8сор. Осотъ, наголоватки, жербій.
'188. С. саіпип МВ Грицки, жирбій.
189. С. Іапсеоіаішп 8сор. Іідовнпкъ, дідъ.
190. С. оіегасеит 8сор. Жовтий хробустъ.
191. СІІГО8 АиіапНіпп Еіьз. Апельсинъ, портокаль. мл.
192. С. пнчііса Кіяз Лимонь, аломый мл.
193. Сістаііз Іп1е§гі1о1іа Ь. Циганкн , синій ломоносъ,
забій-круча. »Колпсь-то бились казаки зъ татарами, татари почали
іхъ перемотати, козакн побачившн що нічого не вдіють, давай па
втікача, а отаманъ ізь сердя свиснувъ собі въ тімъя ратищемъ та
якъ сніпъ зъ коняки звалився. Тоді саме зхоннлась круча стра-
шенна, нідняла всіхъ певіринхъ козаківъ у гору, иороздирала
іхъ у шматки, иеремішала зъ черною землею, і якъ бачпте, роз-
еппала іхъ кіеточки ажъ тамъ десь далеко по татарві; зъ ціхъ кіе-
точокъ і поросла Забій-круча. ІЦе кажуть нідъ ту лору була зіма
страшенна, то святпй Панько пожалкувавь іхъ, тай давъ імъ отсі
кожухи*. (Разсказчица указала па перистые прибавки плодниковъ,
а потомъ продолжала разсказъ). >ІІа чужипі мабуть не дуже-то
добро було, отъ козацькіі души і стали просить у Бога щобъ віпъ
засіявъ іхъ на .Ѵкраіпі, щобъ дівчата Забій-кручу рвали, въ вінки
запліталн, отъ Бігъ і змнлувався надъ ними і
Посіявъ въ Украіні
По підъ лісами ;.і ,
По підъ скирдами,,
Щобъ дівчата рвали • ,
Въ вінки заплітали^
Въ вінки заплітали. .
1 -
Въ коси затикали, .
Щобъ всі люди "знали г.. , -
Яку козаки. ганьбу мали.
Такъ-то воно колись діялось! А кажуть, колибъ всі хлопці
разомъ Забій-кручу за поясъ заткнули, то всі бъ ті козаки зновъ
пооживали.
194. С. гесіа Ь. Ломоносъ, ломиносъ.
И ' • ‘ ’
195. С. ѴіеаІЬа ь Бородавникъ, бородавникъ. »Не беріть его
у руки, а то бородавки будутъ».
196. Спісііііт ѵепозііт КосЬ. Стожилникъ.
» с
197. СосЫеагіа Агтогасіа Ь. Хрінъ, хронъ, мл.
198. Соісііісит аиіитпаіе Ь. Осенникъ. .......
. [ • • я г X 1
199. СоІпПіаеа агЬогезсепз Ь. Пузирчатка.
200. Сотапіт раіпзіге Ь. Вовче тіло
201. Сопіегѵа—различные виды. Тина, кувщиръ.,
202. Сопіит тасиШит Ь. Омегъ, болиголовъ, блекота, буг-
лавъ, сикавка, свистюля. .
.03. Соиѵаііагіа тазаііз Ь. Ландищъ, ранникъ, ванникъ, кон-
валія. »Якъ чоловікъ підорветься, то роблять ванву зъ него,,.
Прикладаютъ зъ насіннвмъ до ранъ, щобъ заживали». , ѵ
204. С. тііІііГІога ь. Купина, купека, скупія.
; 05. С Роіу^опаіит ь. Купъ, купъ-зілло. .
206. Сопѵоіѵиіиз агѵеизів Ь. Полевая повелйка, березка, по-
війка.
207. С. зеріит ь. Дзвонки, плітуха, повелйка. въюнокъ. .
208 Согіапйпіт заііѵит, Ь. Кишнець, кодяндра .
209. Согпиз тазсиіа I». Деренъ, кізіль, корне. мл.
210. С. запбиіпеа Ь. Снижъ, свидина. ,
120
211. Согопіііа ѵагіа Е. Копи;;).
212. Согѵііаііз саѵа 8с1і\ѵеір<-- Півпикн, кпкірпчкп.
213. С. зоііііа КіпИ.Іі. Рясть.
214. Согуіінз Лѵсііаппа Е. Ліщипа, орішпна. оріхіі, орііппикъ:
пукъ, и у сп, а лунѣ. мл.
213. Соіопеазіег ѵиірагіз Еіін.11. Ирга.
216. СгатЪс Шанса Яасц. Катранъ.
217. Сгаіііаедпз тпоподупа Засц. Глодъ. боирніппикъ.
218. С. Охуасапіііа Е. Глодъ, глотъ.
219. Сгосиз геіісиіаіпз. Ь. Просу ринка, просу ре иь, иросерень:
сиротепь, дрпстокозъ: брапдюінн, брандюшки. мл.
220. С. заііѵпз МВ. А. К. Шафранъ.
221. Снсотіз Аіеіо ь Дпия; замосъ. мл.
222. С. заііѵиз е. Огірокъ, огурецъ, гурокъ, пепины мл.
223. СнсигЪііа Сіігиіиз ь. Кавунъ.
224. С. Меіореро е. Гарбузъ, тпква.
225. С. І’еро Ь. ѵаг. сіігіі'оітпіз. Хоришки, хорохонъкп, ка-
ракуцьки, тарапуііькн.
226. С. Реро ь. ѵаг. оѵіГега. Кабачки; карамза. мл.
227. Созсніа Еріііпнпі АѴаЫ. Повилица, новітііця.
228. С. шопо§іпа \ѴаЫ. Пргівітица.
229. Суйопіа ѵиі^агіз Гегз. Айва.
230. Супага Йсоіупиз ъ. Артпніокъ.
231 Супо^іоззиш ой'ісіпаіе Е. Чорнокорінь. собачка, воловпй
язикъ.
232. Сургіресііиш Саісеоіиз Ъ. Жовтн зозулькн, черевички,
зязюльки жовтыі.
233. С. ёііЦйІипі йхѵагіх Ряби зязюльки.
234 С. тасгапііюп 8\ѵагіг Красна зязюльки.
235. Суіізиз Ьійогиз Е. Зіновать, ракитникъ, ракитовпй
кущъ.
236. С. аизігіасиз Ь. Зіповатк.
237. Васіуііз еіотетаіа Ь. Мітлнца.
238. Баііііа ѵагіаЪіІіз РезГ Жоржини, ергини, гіргоніі.
ш.
239,г ЛадЯодф Вард)вий*дурійѴіТийібй|*гіъД б(ф6йпкъ.
240. В. Мехегепш Ъ. Вовче лт.$П -0‘К
°41. Вайіга Зігатопіііц^І^^ДурмапгкрйкйЮЙйѴ^’Л^рпЬнъяпъ,
щмиця,,. дивдерсвѳ; дендсраі»\>|ііл йадГоворйткі іцо,'-йк,^Об'йІу*рийіЬ“руіп-
пицю цімъ цвітомъ Обратимъ въ Цстрівку, тЫ'пе/-ВйоІййЖ.'^5’7^
; .242. гРапсиз (^уоіа Ь. Морковь. --Ллак';:-) <п-’І«рг;Я ЕЧ
243 . Веіріііпіпт А.іасіз ь. Сікирки,.;разп|о^Мг сййѴ5цвітІ9к5<і
214 .; I), СопзоД^ѵЬ^Кояёакиѵіісѳкирш. ііоЖІ^й^кі^^ йома-
рови НОСИКИ. Г. ..• ;. ЧіПліЧЧ «іі• ЛКіЪ’іП
....... Д)., еіаіиіп Ь.,.гДарьНзіЛлн,4 царь^сиЛъ? сй;йичка‘;'муійоръ.
246. ВіапНіиз ЬагЬаІиз Ь. Каштанчикъ,
4,У?.е ОШйтпййШлК Пйеві гво^ікиг^рйЙянёцЙ.
248. В. СагуорЬуІІиз Ь.-Дуішися’і гвоздйкік- Н ' .ѵГ'х
249. Віргасвз Ецііріццп іМіііь Ворсянка". -й ЧГ2.
250. РгаЬа петого^^і'гРцжуйіа.. 7 / і, ?> ; г> ••' в!“Ч
251. Вгасосерііаіит ^МоШаѵіса Ъ. Маточдіиііъ.^ждаьіцідо>|.о
' ГІ-ІУ/І - • тЧ’ ѣЧ’* '.ТОІ' А. Лх. •'ПЛ» іМЧи >•' (, С? «•* ’ “ 1 7 ’ * .
’Ч. Ь.,.Миръ-8ІЛ1®
цйітъ."
? ;.л іГЛ?ш1ѴДГ Г ч
' ЙЛдЗЙ.С >.
’о
г і
•» м і>
., і і>
Г? <•' X-
ВѴ.’ г
254.- Вгозега1 гоШпаШііа5’ ь-^сй’Л^/^обЖа..'.гі.'
• -4Г,-' .-з.-ЦИі Ч Е5-іЯ-::'І?таЛофГ «ппЯ’іЛ :"
2Д5., Ес1)іп.орд 'Нруітай^.: й'иі>~ѵ?»о « д
• -г256; ’Есіііп!Ѳ8р®гйійй?-^;йбріі1Й, 'ІёВтгі’.п КЬжѵшки^-' '
; , 2р7. .ЕсЬщнр риЬпіт ь.-Краеиіоноріньѵ <2 :
г дгпчг..
гЛ51Ч/іѴ:І!
г,?*зГо
/' :?? І/Г“К2 .Г.ЛІ
' ?5І’’ Н '.’ 4 П» '
• 258. Е. ѵпГ^агй Синякѣ', '^^Ц^ ’колда
. 2Д9^.^ае^8 й$ор,эд8; ь Дароградьскж’лѳз»;••®й№.и
г2б0і Еіійрёігй’ій ;йі§гиш ь. Вбдяй^а ? # 1 " с ” *
.- ' - ' ' ‘гѵ А ?Іі’» *' 1 -
П
ПТ'.'.ѵИ
:« 9;{'5чы,т
” пігл I?' »7-'- -а.*.- • пл;’к'т»г л о»бл?
га<0.:;: ЙЖТ. Ль.ИШЧл. - Г,, «!—•
. ’, 261(, $рЦо$шп 14л§^іГоіідпі; & іКиир'&й^гіиванъ-^гай. ѵ-‘да^жвгг?
262* ;ЕрірабЙ§’ а^і’огйЪеііб' '8сЙиШ’’хШю6кй? \ ''
. . ... .. , сч->. ег «•'-’•» >: я? •'(И* « ил-. .
_ . ‘ <&уу$п№Ь‘ До^ва.” сосонка/! <
204/ Е.^ѣійійаіё. ФГ "ЗЙмШ’^Йбіпъ: ^войіііѣ-?
---г-зкііг'і ”” •»' аог.гг^^^г-.г- Г.ІІ-: ,-а*
п
=• іЙО? іЕ. фа1ТіёІГёпЬ;'!.КрЧгЖѢг.',& ’* ,:’
ЪП.ь.« П «Ѵ'ѵ й.г Рм^’ѵ- ,і/: ' ' • •“ *' ’'
.,. Д07гДД^еуор ^аодДецвде ^..ііоданка^ •загадка.
-268Ей(ф1ібпгйі’ уп^іМіпй‘ ;йоі^';^^ч|
«п
'•* ’ <?•!
а» »’’ь ? “ Г*О*Х
Г- П/І--
а’Уви
г»-) л ѵС'Гч»/?
, і'>’<31 Зг-ГЯ >
а
Д/ Зй?!4; (г г я “’Лу»Тг’С^-
'<:.г ••'• -’
.€5 <г₽ |?г
<Т‘ Ог.’<
-Г.' ;ОК?ИГГ
;• -:г5ГГК
і’Г?
122
269. Е. Іаіііоііит Норре. Заичі лапки, болотній пухъ.
279. Е. ѵаёіпаіит Ь Пухь.
271. Егосііііт сісніапші і„ Буськи.
272. Еіѵнт Еепа ь. Чечевица; линта мл ; мелкая чечевица,
.іпнта марунцыка. мл.
273. Егуп^іит сатрезіге і„ Адамова голова Пьютъ і обку-
рюють, коли трудно родятъ.
274. Е. ріаашп ь Миколайчики, спні колючки, синеголовъ.
Сватать на Маковіа.
275. Егуігаеа Сеійаигінпі Регв. Золотисачнпкъ, сердушиикі.,
центаврія, центуріа.
276. ЕирІюгЪіа Сурагізвіаз Ь. Молочка, сосонка, молочай.
277. Е. Езаіа Ь. Молочакъ, молочай.
2/8. Е. пісаепвіз АПіоп. степовий молочай.
м
279. Е. ргосега МВ. Молочай, молочка *).
*) Растеніе это было прислано мпъ В. В. Моптрезоромъ съ описаніемъ
слѣдующаго способа употребленія егі для излечепія водобоязни: нѣсколько
горстей перемытыхъ свѣжихъ корней этого молочая сначала толкутся въ стуіікв,
а потомъ кладутся въ глипяпный сосудъ, имѣющій вмѣстимость одной кварты,
и налива <тся водою; сосудъ прикрытый крышкою сначала ставится въ теплое
мѣсто, а потомъ въ огонь, гдѣ оставляютъ пока не выварятся корни. По ис-
теченіи сутокъ, жидкость процѣживается и дается натощакъ больному чрезъ
каждые три дня по небольшой рюмкѣ. Послѣ каждаго пріема у больнаго обы-
кновенно обнаруживается боль въ желудкѣ, тошнота и рвоты, а иногда вовсе
ихъ небыпаетъ. Корни послѣ перваго варенья опять паливаются водою, ва-
рятся и потомъ отваръ процѣживается; отваръ этотъ употребляется для при-
мочекъ къ ранамъ около трехъ разъ въ депь. Этимъ способомъ крестьянинъ
м. Козина, Кансв. увз. очень долго лечилъ отъ укушенія бѣшеной собаки.
Бывшіе м< и наставники извѣстные ученые, положившіе прочное основаніе изу-
ченію здѣшняго края. С. Ф. Зѣновичъ и В. Г. Бессеръ для леченія водобоязни
употребляли отваръ корней волосистаго молочая—Е. ѵіііоза, очень близкаго къ
предыдущему виду и отличающагося отъ него листьями покрытыми волосками
и молочнымъ сокомъ менъе острымъ. Способъ леченія также нѣсколько раз-
личается отъ предыдущаго. Свъжіе корпи этого молочая разрѣзывали на ку-
ски и взявши горсть ихъ, клали въ небольшой обыкновенный горшокъ, накры-
вали его крышкою, замазывали и ставили въ истопленную печь, въ которой
держали до тѣхъ поръ, пока жидкость пеиспарялась чрезъ стѣнки горшка по-
чти до половины, потомъ ее процѣживали и давали больному натощакъ по
полурюмкѣ; послѣ каждаго пріема у боігьпаго обнаруживалась тош юта и рвота
пѣною; по замѣчанію сказанныхъ ученыхъ тошнота и раоты каждый рать
все болве и болѣе уменьшались и прекращались совершенно, коіда боль”ой
выздоравливалъ. Раны на укушенныхъ бѣшеными собаками мѣстахъ промы-
вались чистою водою и прижигались раскаленнымъ желѣзомъ.
123
280. Е. ѵіііоза АѴакЫ. е(. КН. Волосистый молочай.
281. ЕирЬгавіа ой’ісіпаііч Ь Очанка
28_’ Еѵопітиз еигораена Ь Вовчі сергп, вовчс лпко, бру-
силипа, саклакъ.
283. Е ѵсггисѵмі» 8сор. Проскурина, бривлелпна, бруслпна,
бруслсвина, бересклетъ, всресклепъ. «Деревиною корнстуються на
гвіздкн до «іобітъ«.
Х84 Еаісагіа Кіѵіпі Нов(. Серпорізъ, стекшій різакъ.
285. Еадоругаш еясиіепіит Моевсіі. Гречка: гриніка мл.
287. Еевіиса оѵіиа Ь. Тонкопігъ, щмпець.
288. Г. ргаіепзіз. Мітлиця.
89. Еісііу сагіса ь. Фига, винная ягода, хвига; инжиръ мл.
290. Еііауо агѵеіі8І8. Трудна травка, горлянка.
291. Ргаеагіа соіііна Ь. Клубника, полупиця; кашпуки. мл.
292. Е. ѵевса Ь. Супиця, земляника, ягода; капшуки. мл.
293. Егахіші8 ехееізіог Ь Ясень; Фрасенъ. мл.
294. Оа^еа риаіііа 8сЬиИ. Гусинець, гусятникъ Веспою вы-
пускаютъ гусспятъ на конопляпнпки, гдѣ это растеніе, составля-
ющее ихъ любимую пищу, растётъ въ большомъ количествѣ.
295 Ешпагіа ой’ісіиаіів. Рутка полова, пташина рута. Одъ
мронаспиці. Якъ въ завтра мав трясти, то сегодні зварити зъ ве-
чера і давать инти, якъ розбирае, а якъ трясе пізпо, то й наівшись.
296. 6га1аіИ1ін8 піѵаіів Ь. Подспіжникъ.
297. (1а1еор8І8 Ьасіапош Ь. Жабрей.
298. Сг. ТеігаІіН. Ь. Лісовий жабрей, жабрикъ.
299. Сг. ѵегьіеоіог Сагі. Медовпикъ, собачі коноплі.
300. Оаііит Арагіпс Ь. Дерябка, лепець, мокрець.
301. (х. Моііо^о ь Косма—трава.
30.' . 6г. гиЬіоібеь Ь. Подмаренникъ.
303. (т. ѵегаш Ь. Пшенка, жовтенька кашка, медяникъ.
304. біепізіа ^еппапіса Колючнй дрокъ.
305. (і. ііисіогіа ь. Дрокъ, дрікъ.
306. (Іеиііаиа Ашагеііа Ь. Тирличъ, тирличъ-трава. »Хто его
носить на шиі, той завше буде въ ласці у нанівъ».
124
«Кажуть, ню якъ відьмн збіраються летітп. то мастять собі
підъ нахвали <.
307. Ѳ сг> сіаіа Е. Товстуха, лихоманппкъ.
308. Стсгапінпі раіішігс Е. Вовчуга.
300. іт. ргаіспзс Ь. Журавельникъ, во г, чу га. вов'чі лапки.
310. О. гоЪсгіісппі Е. Журавельникъ.
311. Сг. вап^піпегт Е, Вовча стопа, воюспикъ, Мпр-зіл.іе,
гостівникъ. «Якъ волосся лізе. то парить во щю зъ п< го <.
312. (тсіпп пгЪаіпіго Е. Гравилатъ, грсбіпппкъ, впвііппикъ
313. Сііайіоіих ініЪіісаісч Е. Красні нітушкн, зрядппкъ.
314. (ііесіюша Ііейегасеа Е. Росхідипкъ, кошачкп , котики,
кишечникъ, кошача мъята, оу іра.
315. (Иусегіа іЪнІаін- 11. Вг. Мання, манная трава.
316. Сгаііоіа оНісіпаІі» ъ. Божа благодать.
317. Оірйорііііа іппгаНя Г. Лисиця, лнщиця.
318. в. ранісиіаіа Е. Перееотн-поас, катунъ.
319. Пейота Неііх. Ь. Плющъ: брыца. мл.
320. НеІІеЪогпе піцег Ь. Стародубка, горецвітъ.
321. Иеііапікстнт ѵи1§аге Сагіп. Пітпикъ.
32?. . ИеІіаіПІпш аіпнпш Ь Подсонухъ, подсолнечникъ, сопяіп-
пикъ, сояніннкъ: ресернте. мл.
323. Н. (нЪегоьпй Ь. Земляпп груши, бульба.
324. Неіісіігушпп агеиагіиш 1)с. Головокрутъ, жовтушка, іковта-
гарячка, чмель, сварлпвець.
325. Неіѵеііа ексніепіа Реіъ. Строчокъ, торчокь.
3 6. Непіегосаіііз Гиіѵа Е. Жовта лілія, чоіовічнй вікъ.
32 . Нераііса ІгіІоЬа СЬаіх. Персдіска, ироліска.
328. Негасіеит еіЬітісит Ь. Борщъ, козелъ.
3"9. Нетпіаііа еІаЬіа Е Остудиикъ, собачс мило, гладунъ,
грімъ. «Варять юшку зъ цёго зілля і мшоть відъ остуди голову і
спину; тоягь відъ бородавокъа.
330. Ііегасінт Рііогеііа Тансіі. ІІечуп-віторъ, нъють відъ
нронаспнці, трясці; варятъ свинячь відъ хворобн. Кабанинъ зато-
довують. Піізьке і нсчуе вітру. Цвіте, при саміп землі.
125
331. Незрсгіз піаігопаііз і
• • і* ' • ’ ! •* ’ 7 :’РГ
ШІІСТИ.
••-г Ь . .
332. НіегосЫоа Ъогеаііз В. еѣ ЗгЪрІі. Заполо.чь,. наполоть, ча-
Вечерні фіялки, вічерницы ду-
пула, гірчакъ, плоскуха гірка. «Худоба не ість цеі трави«.
333. ІІіррцгіз ѵні^агіз Ь. Хвостцякъ, сосонка боло^сна.
334. Ногйепт кіі^аге ь. Ячмінь;. ордзъ. мл.
335. Н. ѵііідаге Ь. ѵаг. щійит. Голий ячмінь.
336. Ноііопіа раІпзігізЬ. Плавушникъ. ; ; і:
337. Нптпіиз ЬираІиз ь. Хміль,. хмель; .римей,. мл....,.
338. Нуозсуаіюиз пі^ег. ь. Блекота,. блекот.ъ,/ бесиво (орлов.
губ.). «ТреЬа запарить ёго і .надъ одріпомъ .ротъ рр.^цікнутий дер-
жати, . то зъ. брлячихъ зубівъ червяки, повішадаіртья. $ .
339. Нурегісит регГогаіит Ь. Звіробой, заячакрівця,, крівця,
кравяикъ і .:
340. Н. еіе^апз ь.. Свінтояньске, зіллб.{: , г - -
341 НуросЬаегіз гафаіа ь, свинушникъ, .петрова закуска.
342. Нуззориз оійсіпаііз. ь. Гиссрпъ, юзефка;. ѣзулъ»-.мл.
349. Ішраііепз поіі іап^еге Ь.: Нетропьтменя, розривъ, чере-
вички. Бояші. Матері. . , - . . л .,: . л • "
344. Іпиіа Неіепіит Ь. Девясдлъ,.иднвосилъ^,д9въяя,ь силъ,
оманъ. .юВарять і, юшкою миютьря...як!ъ кррррта^(драпакъ/;|чухна)
нападе, и миють рури«. , ; : .Л
345. Іпиіа Ьігіа Ь. Сідачъ. ЯкЪ’Сметана йе-удаоться, тто треба
ннмъ глечики парить. , , ,
346. Іротаеа ігісоіог Ь. Кру,чені .паничіт,. , ....;. . , г. гй. _
347. Ігіз .ЬоЬетіса Е. ХѴ. 8сЬтіа|. Пітущки, ;1півники.
348. Г. Рзеиао-АсогизЬ. Ужачки,-;болотні Цівдики; ^леце^ідркъ
—Кіев. въ деревнѣ Бударвкѣ. .... .. :
349. I. зіЫгіса ь. Півники.-і'.
350. Ізаііз Нпсібгіа ь. Вайда, синяадикъ.д.ѵіп
351. Іп^іанз ге§іа Ь. Волоський грріх^ ^редедй.орі^ъ.
352. Іипірегиз соттипіз Ь, Ялорець, мрдрвельникъ.,. ;»Пъють
ёго якъ на груди рлабуютьа, ..., ,, ;.н
353, Іигіпаеа.сур.поіаез Дес. Білкр,.надрловатки., . ..
126
354. Кпаиііа агѵсп'яіз Соик. Вдовушки, сиііявки.
355. К. зхіѵаііса 1)иІ>. Вдовушки.
356. Ьасіпса вабѵа I,. Салатъ.
357. ],. Зсагіоіа 1< Молочка, молочко.
358. Ьадепагіа ѵпідагш І.ег. Вути.ючпа тиква.
359. Ьатпіит аІЬит 1. Глуха біла крапива, мертва крапива.
460. Ь. атріе'хісаііе 1.. Іипьска мъята.
361. Ь. тасиіаіиіп Ъ. Глуха крапива.
362. Ьазегріит ІаШ'оішт Ь. Стародубъ.
363. ъаііігаеа ыі'йаіііагіа ь. Маслянки, нётрівъ хресіъ.
364. ІлШугиз шіогаіиз Ь. ДушпстпП ворошокъ.
365. Ь. зуіѵс^гіз. Ь /Куравлевпй горошокъ, укладникъ, люби-
мене-не-покинь.
366. ь. іиЬегозиз ь. Краснпй горошокъ, розова чина.
367. Ьаѵаіега Піигіи^іаса С. Собача рожа.
368. Ьейит раіизіге Ь. Багно, багупь, душіісііій багунъ.
369. Еетпа тівог і.. Ряска.
370. Ь. Ігізіііса ь Ряска.
371. Сеоінігиз Сагбіаса глуха кроіпіва, собача кроппва.
372. БеріШит СаШбНит. Ь. Хріішця.
363. Ь. гисіегаіе С Клоповникъ, зайчики, метелочки.
374. С. ваііѵит Ь Жируха, крессъ-салатъ.
37 5. ЪеисаикЪеппіпі ѵи!§агс Ьаііі. Роменъ, романъ.
376. ьеѵізіісиш ойісіпаіе КосЬ. Любистокъ, любпста. «Дівчата
цімъ зіллемъ поятъ хлопцівъ. коли хомутъ щобъ вопи іхъ любили.
377. ЪісЬеп. Большая часть родовъ п видовъ семейства лн-
шайникбвъ называются лишаями.
378. Ыёивігиш ѵи1§аге Ь. Бнрючппа. вовчі ягодн«.
379. Ьіііиш Магіа"оіі ъ Маслянка, ліспа лілія. »Корові давать,
щобъ білшс молока давала«.
380. Ілпагіа ^епізіасГоІіа Мііі. Коссюрки, дзвіпочкп.
381. I,. уні^айз Мііі. Ленокъ, заііцівъ лічгь.
382. ІД11О8ІГІ8 ѵіііоза 1)с. Чахпнця, грудинпя.
383 Ьіпііт. саШаіТісит ъ Ленокъ, кокушкинъ лёнъ.
127
» •* ’
384. Е. Яаѵшп Ь. овтий лёнъ.
385. Е; регсппе. Ь. Дйкий Лёнъ'. ‘ ’
386. X изііаіі.чзіппіт Ь. Ленъ; инъ. мл. ’ . ‘
387. Е. изііаііззітиз. X ѵаг. сі*срИап8 8сНііЫ.’'ѳХ Магі Лѳнъ-
скакунъ.
388. Ызіега оѵаіа. В. Зозулцни рупщичкй, зозулини Слёзи
стулигузъ.
389. ьіНіо8регшипі агѵсп$с X Гдрббойнйкъ, воробейникъ.
390. Б. оЯісіпаІе* Ь. Воробейникъ ”. • . ’
391. Ьоіііші регсппе X Плевелъ.
392. ѣ іешиіепіііт Е. Плевелъ.
393. Ьопісега Хуіозіеит X Жимолость.
~ .394. Еогапіііиз спгораейз Е. Омела Дубова.
395. Ьоіиз согпісиіаиіз Е. Лядвенеі(ь, гороійокъ горобинйй.
396. Ъусііпіз сЬаІсёйопіа X. Збркіг, зірйг, зірочкгі?
397. X К1о8 сисиіі Б. Смолка,4' ‘ '
398. б. ѵезрегПпа ЗіЬіііоі’р. Куколиця, сЛіпакъ?
399. Е. Ѵізсагіа Б. Смілка Червона, смолянка.
400. Еусіит ЬагЬагит Е. Дереза, ліцій,. пезада^н^гъ, цовій,
дарморосъ: дарыза. лц. . ' ’ ..
401. Ьусорегйоп Друі^іалЕ. П$р$авіэд. : : Л:
402. Еусорегві си т .езсиіедіищ ы, цод рдоры;, пат-
ЗДЯДОНЫ. МЛ. : * ,-.7.
403. X тс!ап§епит. .МПЬ Помидоры сйпіеі;> цатлажаны» вы-
патъ. МЛ ’ ’ ' ~ - .~
404. Ьусоройіпт сіаѵаіит X Плаунъ', дерЬза; »Нё‘ нёсіть въ
хату бо буде драка«. ............. ' <
405. Ъ. сотріаиаіит X. Баранецъ, ббръ-зіллё.
406. Ъусорив епгораеиз ь. Драголюбъ,’зюзНйКЪ? \
407. Е. ехаІШиз Ь.. ВовчуГЪ,. вовкрЦгЪ., *'Д,
408. ЬузітасЬіа. ѵиі^игіе X Танникъ, • ’
409. Еуігпт 8а1ісагіа Е. Плакуні/' зёлізняй/ червоник^ твер-
дякъ, тройчакъ. «Коли хочъ щобъ ^сі в^іжъ зъ
128
, I
коріння цёго зілля кражъ (крестъ) і носи на шиі. Щс вопо й
красить. Ідять стебло«.
410. Б. ѵігеаішп Б. Твердякъ.
411. Ма]ап11іеши8 ЪіГоІіит Б. Заяча кровъ.
412. Маіасіііиш афіаіісию Гііеь. Полевпй гірчакъ.
413. Маіѵа Ьогеаііз ІѴаІІ Просвирки.
414. М. сгійраБ. Скулочппкъ, гороховина. Листья, какъ раз-
мягчающее средство прикладываютъ къ болячкамъ (скулкамъ).
415. М. шаиііііапа Б. Дзіпдзіверъ, дыондзя.
416. МаІѴа гоіиидИоІіа Б. Калачики, пацёркн , просвирки,
проскурки.
417. МаггиЪіиіп регідгіпшп Б. Білпй жслізиякъ, перекопъ.
418. М. ѵиі^аге Б. Шандра.
119. Магиіа Соіиіа Исс. Собачій румянокъ, собача ромашка.
420. Маігісагіа СІіатотіІІа Б. Ромашка, румянокъ.
421. Меіатругит петогозит Б. Твапъ—да Марья, ссстрикп.
»Якъ кто уміе орудовати цімъ зіллкмъ, то хочъ яку коняку зу-
ппнить«.
422. Меіііоіпа аІЬа Бат. Білпй буркунъ.
423. М. соегпіеа Бат. Буркупъ-зілле, гуньба.
424. М. ой'ісіпаііз Бат. Жовтпіі буркунъ.
425. МеКШз Мсіііййорііуііпт Б. Кадило.
426. Л1еіП1іаагѵеііБІ5 ь. Полова мъята, драголюбъ: кіньска мъята-
427. М. аіінаііса 1,. Водяиа мъята, полііі.
428. М. рірегИа Б. Мъята, холодна мгьята.
429. М. рірегііа Б. ѵаг. с.івра, кучерява мъята.
430. М, Риіеёіит Б. Полііі, блоховникъ.
431. МеиуаіііІісБ ГгИоІіаБа Б. Бобовииіп., трилистникъ, трІФОЛІя.
432. Мегснгіаііа рсгешнв Б. Проліскп.
433. МігаЪі1І8 Лаіарра Б. Царьска борода.
434. Моіпсеііа Іасѵів Б Дпмонна трава.
435. Могсіісііа саспіепіа Регз. Сморчокъ.
436. Мопій яІЬа Б Шовковиця.
437. Муойогіе ракійігій ІѴіПіег. Незабудка.
129
438. М. зрагзіНог'а'Мі1іаіі‘. Лугова нё^зІібудка? ' ‘
439. Мазсагі сопіозитЙіІГ СтепниЙгійцінтЪ7^’П
440. Й. р^Пепз. Кізсйг. Степнйй рястъ. ' - ««>,<•<?
: 441. Ыаіаз' ^ог АП. РІзка. ч*‘
442. Ха г й сій зігісіа Ь. Мичка., < ; Іі/”4'
443. Ыазіигіиіп1 зуіѵезіге Й. Вг. С'мирйа/’’ ''
444. ЫеоШа ХіА'изаѵіз Ь. МиколаЙцк приворій^нй (Кіев.’І »Імъ
- . ” . • 1 -г '« ; .Г, • 4 1 ІЬ'
зуби парять«. - І . * . .
445? ЫереЫ СаГагйса і? Шайтгі; ‘кошайаМъ^а,; кОІикй?г
446. $? пийа* Ь Сииёцвітѣ, мгіточнйкѣ. 1 ’а ’
44-7. Хісоііапа гіізііса Ь. Тютинъ, мй’хорка?'табакъ, ббкунъ;
— , ‘ . ’’ • ‘ . I ; . ' ’ . ; • • » . 1 . ‘ 1 1 1 ? Я : • •
табаси. мл.
448. ЫІ§е11а агѵеизіз Ь. Дика чернушка. ’’
449. X. йатазсепа Ь. Дѣвица въ зелени, нечесОпі'пйпночкй.
450. Ы. заііѵа Ь. Чернушка. «Потребляютъ у хлібъ, і'йъють
жінки въ своіхъ педугахъ«. '' ’ ‘
451. Ыоппеа риііа Т)ес. Медунка, чбртівъ хЖ».'
452. Хпрйаг Іиіеііт 8тіі1і. Сййу квітку назйвають, бабки,
кувшинчики яювті, глечики жоѣті/' лататѣе жовте, водянігй ;макъ;
плодъ назйвають збанокъ, а лисття капёмоші, йорей'ь' йазйвйеться
у Киіві товстуііъ. ,
453. ХуіпрІіёеа аІЬа ь. Гуски, кувшинчики білі, лататтс,
водяні лілні, водянпй макъ, лопушникъ водяний.1 .. „ ‘
«Батьку, нарви намъ ту сокъ і бабокъ«! Такъ иррсять діти
батька, якъ проводить его до човна.. Лцбття'Ьр'вуть: капелющі, ло-
пухъ Водяний.
454. Осіпшш Ьазііісит ь. Душистй васильки; бусуіо.кі^ мл.
455. Оспапіііе Рііеііапйгіит Ьат. Водяний омёгъГ
456. Оепойіега Ілеппіз !>. Перелетъ. .. , ,
457. Оіеа еигораеа Ь Маслина, Олива. к
458 -ОпоЬгусІііз ^гасіІіз Везз. Горобііийй горохъ; . \ /
459. О. заііѵа Ват. Есгіарцетъ, заячий горохъ. ,
460. Опопіз Ііігсіпа Іасц. Вовчуі’Ъ ‘ Відъ вёвчихъ лйшаівъХ....
ібГ. О. зріпоза Ь Вовча, бичача трава.’
130
162. Опозта есіііоіііез Ь. Краснркорепь.
463. Оріііоеіоззит ѵи1§а|ит И. Язичникъ, (безплодна» вая).
»Воно погане зілле, коли въ господі, то буде міжъ людьми лайка«.
Безъязпчникъ, (плодоносная пая) разказчица напротивъ назвала
«тихимъ зіллемъ«.
464. Огсіііз іпсагпаіа Ь. Любжа.
465. О. Іаіііоііа Ь. Кукушки, любжа, любка.
466. О. ІахіПога Ь. Краспі султанчики.
467. О. тіШагіз Ь. лобки, зозулипн слези, зозулькп.
468. О. Могіо ь. Любка, ліоби-мепс-пс-покинь, зсзюлькп.
469. Огідапит ѵи!§агс к Матерппка, зіновка. ІІасічпики вп-
тирають нею улики. Пъють і купають відъ золотухи, а самі рани
эасипають порохомъ зъ матерники. Дітей купають, щобъ не пріло
підъ руками и т. д.
470. Огпііокаіитп итЬеІІаЬіт і,. Брандушкп білі.
471. ОгоЬапсІіс аІЬа. ЭДерІі. Цицс-васі. мл.
472. О. ЕріѣЬішнт 1)ес. Зараза, заразиха.
473. О. гатоза I,. Вовчокь.
474. ОгоЬнз ѵепшз ь. Сердешна трава, півнпкп, черевпчк.п.
475. Огу/а заііѵа Ь. Рижъ.
476. Охусоссоз раіизігіз Регз. Журавпна, клюква.
477. Охаііз Асеіозсііа Ь. Заячій щавель, заячій щавухъ.
478. Охуііоріз рііоза Вс. Горобішець.
479. Раеопіа согоіііпа Іісіг.. Півопія.
480. Р. ІепиіГоІіа и. Стспна півопія, воронець..
481. Рапісшп тіііасеат Ь. Просо, рази, съ охрпстпми зернами,
текачь; малай. мл. 1’. сгиз цаПі Тгін. Плоскуха.
482. Рараѵег Аг^етопс Ь. Макъ полсвий.
483. Г. огіепіаіе Ь. Сліппй макъ, сліпакъ.
484. Р. Иоеаз Ь. Мачокъ.
485. Р. зотпіГсіитп Ь. Макъ самосііі, макъ.
186. Рагіз §иа(1гіГо!іа Ь. Натягачъ, хрещате зілле, воронній
глазъ, рацрикъ. Відъ рубапнни.
487. РагпазыараііізііізЬ. Білозоръ, білий мато'іипкъ, гадай зілле.
13]
488. Разііпаеа наГіѵа ь, Пастернакъ, пустернакъ.
489. Рейісіііагіз сошояа ь. Шолуднвникъ.
4 90. Регзіса ѵиідагів 1,. Персикъ.
491. РеіазПев ѵиі^агі.ч 1.. Маточникъ, подбілъ:
492. РеП’оаеІішіт заНѵпт Пойш. Петрушка; патрапжай. мл.
493. РепсеОапиш агепагіпш ѴаМяі еі КіС Смовть, смовдь.
494. Р. Сегѵапа Снкяои. Бедрппсць.
495. Р. ІаІіГоІіиш Пес. Стародубъ. Відъ живота.
496. Р. Огеозеішиш. Моепсіі. Смовдь, мовдь, гадюча морква.
44*7. Р1іа1агІ8 агипсііиасеа к ѵаг. рісіа. Шовкова трава.
4 98. Р. сапагіепзіз к Канаресчне сімья.
4 99. РІшІІик ітри(1ісіі8. Вонюча веселка. Неразвитой грибъ
называется: чортово яйце.
500. Р. сапіпиз Ь. Чортова веселка.
501. Рііакёоіиз тиШПогнз ЛѴіІй. Королевъ цвітъ.
502. Р. ѵи'іеагіз I,. Квасоля.
503. Рііііайеірііиз согопагіи'8 I.. Жасміпъ садовіи!
504. РЫеиш ргаіепве к Ріканець.
505. Р11ІО1ПІ8 рип^епз ХѴіІсІ. Козацький залізпякъ.
506. Р. іиЬегоза Ь. Христовъ посошокъ, чужеварпіікъ.
507. Ріігадтііе» ѵиі^агіз Гни. Очеретъ, метёлки для сплетенія
вѣнковъ на голову называются куііпцямп.
508. Рііуваііз АІкекеийіЬ. Жидівскі груши, мохупки, мошнухи.
509. Рішріпеііа аготаііса М. В. Анисъ.
510, Р. 8ахіГгаеа к Козелъ, козлики, бедрииець.
511. РІИИ8 АЪіев Ь. Ялппа, ель, елка.
512. Р. Рісеа к Свирка, шмерка. свирковс дерево.
513. Р. 8у1ѵе8Ігіз к Сосна, хвоя.
514. 1*І8ит забѵпиі к Горохъ.
515. Ріаніай'о Іапсеоіаіа к Подорожникъ, дорожникъ, собачи
язички, стягачь.
516. Р. ша]ог Ь. Подорожникъ, попутникъ, ранникъ.
517. РІаіапНіега ЪіГоІіса Веск. Кукушкини слёзы.
518. Роа пёіпбгаИй к Волоснпця.
132
519. Роіепіовіиш сосгиіеит Б. Брань-трава.
520. І’оіуёаіа ѵіііаагіа Б. Полеві кисточки, купина.
”>21. Ро1уё<>пппі аѵіепіаге Б. Споришь, морожокъ.
522. Р. Вьіоііа Б. Рачки, раковп шпіікп, рачешейкп, лсвурда,
»Въ горілку кидаютъ і пьютъ отъ живота .
513. Р. Нісіторірег Б. гірчакъ, собачій перецъ.
521. Р. огіепіаіе Б. Бурачки.
525. 1’. Реіъісагіа Б. Гірчакъ.
526. Роіуросіііип ѵн1"агс ь. Папоротникъ, напороть «Даютъ его
відъ глнстівъ: а іцс пъють щобъ не було дітей«.
527. Роіурогиз і§піатііі8 Рг. Трутъ, губка, трутникъ.
528. Роіуігісіінт соттипе Б. Кукушкинъ лёнъ.
529. РорпІнБ аІЬа Б. Сребриста тополя, осокорь, сокоріша.
530. Р. Тгетиіа Б. Осика, осичнна. «Юда првбігъ до груші
хотівъ повіспться да колюча дужс; от віпъ принтовъ до оснкн дай
зависнувъ. За тімь то вопа й теперь такъ ріжпть, і груша дрі-
жпть і тряссться да тплькі не такъ«.
531. РоіепШІа аІЬа Б. И пятилистникъ, ігьятнпо.рстппкь.
532. Г. Апксгта Б. Гусятникъ, гусипа лапка.
533. Р. аг^епіеа Б. Червець, червпшпикъ.
53Л. Р. Тогшепііііайсіігапк. Дубровка, куръ-зілле/герментпля.іііев.
535. Р. ѵегпа Ь. Кокусъ.
536. Ргіпшіа оііісіпаіія Ь. Божа ручка, медяпнкъ-зілле, медя-
пнчкп, сорочі лапки, біла буквица; ѵаг. бпріех. лііФСрія. Сорочі
лапки ідять.
537. Ртппп8 Агтепіаса Б. Абрпкозъ, дзарзары. мл.
538. Р. Аѵіит Б. Черешня.
539. Р. Сегазиз ь. Вишня, зпміе. Мл.
540. Р. Сііапіассегазиз Засц. Дика вишня; чортова вишня.
511. Р. йотевеіса Б. Слива, (опошпяпскія сливы, большею ча-
стію двойныя, отличаются величиною и красноватымъ цвѣтомъ).
ІІСрЖИ. іЧл.
542. Р. інкіііііа ь. Кулька; парумбрелѣ мл.
543. Р. МаІіаІеЪ Б. Кугъ, кугпна, аптппка.
133
54 1. Р. Раскь і, Черемха, черемуха, калакалупіа.
]’. 8]»іііона Ь. Тернъ, терепъ. терновникъ. Ѵаг. іпегшіз.
Тарпослпвъ.
З-іо. Рзііопеша саРсіпшл С. Д. Мсуег. Бородавникъ.
547. Ріегія ациіііпа р. Напороть, орлякъ.
;>І8. Рпішопагіа апуи.ц.іГоІіа ь. Медунка, щемелпна.
5і9. I’. агигеа. Везз. Медунка, медуница.
550 Р. оІГісіпаІіз ь Щемелпна. медунка.
551. РпВаііІІа раВчі.ч Мііі. Сопъ, сон ь блакнтипй, сонъ-трава.
552- Р. ргаіеп.ч.ч. Мііі. Сонъ, прострілъ.
553. РугеіЬгнпі соіушЪозіпп. Марина, ирлворотень.
554. Р. іпіПеГоІіаіпш 'УіПД. Кудрявець.
555.1’\ гоіа шііюг.ь. столовникъ,боровикъ і>Від і.вдоху свшіичого».
556. Рупія соштппі р. Лісова груша, дичка; садовые сорта
называются: гливи, дулі, піддульки; нрасадь, пери. мл.
557. Р. Маіію ь. Лісова яблупя, кнслиця, лесковка, мери. мл.
558. Р. іогшіпаііз Еіігк. Богорожникъ, богоіннпкъ, берека.
550. (^несена рейипс’іЫа Еіп іі. Дубъ, ѵаг. ргаесох. Ранній дубъ,
ѵаг. іагйійога. Пізній дубъ.
560. (і. КоЬпг. Дубъ; стежаръ. мл.
561. Капипсиіи.ч асгіч ь Козелець, зілле одъ трясці. Для
излеченія, лихорадки толкутъ и прикладываютъ къ рукѣ пока нар-
ветъ пузырь.
562. В. аіѵеп$>із ь Купавка.
563. К. Гісагіа ь. Чпстнпкъ, салатникъ, заяча салата.
564. В. Ьіп^па Ь. Натяягь, натягачь, лиманъ.
565. В. роіуй’апіііепюй Ь. Куряча сліпоіа.
566. В. йсеіегаіиз Ь. Царь-зілле. (Кіев.)
567. ВарЬапію Варііапкігит. Ь. Редька дика.
568. В. заііѵаз Ь. Редька, ѵаг. Ві.сіісіііа Регз. редиска.
569. Везесіа ойогаіа Ь. Резеда.
570. Вііатппв саіѣагНса Ь. Жостеръ.
571. к. Ггаи^ніа Ь. Крушина.
572. В. Сн-оззніагіа Ь. Агрсстъ, агрусъ, крпжовппкъ; агрустъ. мл.
18
134
573. ВіЬез пі^гнт ь Черна смородина; помушоръ негру, мл.
574. Вішв Соііпнз Ь Рай-дерево, скомпія. мл.
575. В.. гііЬгпт Ь. Порічка. красна смородина; біла смо-
родина; номушоръ альба. мл.
576. Віііііанііпів тарс ЕІігЪ. Бубовппкъ.
577. ВоЪіпіа Рвенбо-Лсасіа Ь. Біла акація.
578. В тіпог Еіігіі. Дзвопсць.
579. Вова сапіпа Ь. Шишкина, шиповникъ
580. В. сепШоІіа Ь. Повна роза, трояпда; трандаФилъ мл.
581. ВпЪіа ѣіпсіогит Е. Марена, крапъ.
582. ВпЬиз саезіив ь. Ожина, ежпна. ежевика; мури. мл.
583. В. СЬатаетогнв ь. Морошка.
584. В. согуІіГоІінв Вевв. Всдміжипа.
585. В. ІйаеиБ ь. Малина; Фризы, мл.
586. В. Бахаіііів Ь. Камениця, костяница.
587. Витех Асеіова Ь. Щавель, макрышъ. мл.
588. В. асеіозеііа ь. Квасець, горобъячнй щавель.
5.89 . В. сгізрпв Ь. Горобипий щавель, кіньскій щавель.
590. В. Иуйгоіараіііит Ь. Водяпий щавель
591. Вніа ^гаѵеоіепв р, Рута.
592. 8а§іМатіаваёіВаеГоІіаь. Стрілиця, водяна стріла, човнпкъ.
593. 8а§іпа ргоситЪепя ь. МокреЦЬ.
594. 8аІісогпіа ИегЪасеа ь. Солянка, солеросъ.
595. 8аІіх асиШоІіа ЛѴіІІсІ Шелюгъ, шелюга, шелюжина, кра-
сноталъ.
596. 8. аІЬа ь. Бела верба, ветла.
597. 8. Саргаеа Ь. Верболозъ, іва.
598. 8. сіпегеа Ь Чорнолозъ, черноталъ, івина, лоза.
599. 8. Гга§і1і8 Ь. Ломка верба, верба; сальсинъ. мл.
600. 8. іпснЬасеа Ь. Ракитникъ
601. 8. герепв Ь. Нпцелозъ.
602. 8. гойтагіпіГоІіа ь. Ракитникъ.
603. 8. ѵішіпа1і8 ъ. Молдавнньска іва, корзинна лоза, кузовица.
60'і . Ваізоіа Каіі ь. Колюча, перскоти поле, курай.
605. 8а1ѵіа АеМііорів ь. Ведмеже ухо.
186
606. 8. йитеіогит Апбгх. Бабки, васильки.
607. 8. аиіапв ь. Голишъ.
608. 8. оЯісіпаІіз ь. ШалФей,
609. 8. ргаеепріз ь. Шавлія, шалхвея, бабки.
610. 8. зуіѵевігів Ь. Степной ^василёдъ, .
611. 8. ѵегйсіІШа ъ. Свинушникъ.
612. ЗатЪисиз ЕЬиІиз Ь. Ялова бузинд, бзюкъ.
613. 8. пі^га Ь. Бузина; безу. мл.
614. 8. гасетоза Ь. Черво на і бузина.
615. Зап^иізогЬа оЖсіиаІіз Ь. Радѳвикъ, рядовикъ. >хКорінь цѳго
зілля дуже гарно помагаоколи жінда при родахъ дуже крівлею
ЗХ0ДИТЬ«.
616. 8аропагіа ойісіпаііз Ь. -Собаче мдело, „ чисруха.
617. 8аІпге)а ЬогЦедз Чаберъ, шеберъ.
618. 8сап(1іх Сегеіоііпт Рервддь.
619. 8сі11а ЬіГоІіа Ь. Рястъ.
620. 8. сегппа Веб. Голубі пролісшь
621. Зсігриз Іасизігіз Ь.. КрдИЦіъ.
622. 8. ТаЬегпаетопіаш Сгшеі. Ддбъяча цибудя.
623. 8. вуіѵаііс.іів Ь; Лепеха, іДепашдй®^: ' '
624. Зсіегоііпт Оіаѵшз Оес. .сдррднья, сдорищъ, чдрвдрожки,
• а
чорни цироакки. ...
62’5 . Зсгоріпііагіа адиаііса Ь. Ранникъ; лцсд’др .прик^адцвдг
ются къ золотудінымъ ранамъ, а насэдй лрр^нь^дъ ..ръ.водкй упо-
требляютъ . отъ ди^орада.
626. 8. нойона ь. Шдтинникъ, кукулярія. ;= г
627. Зсиіеііэдйа ^авіа^ГоІіа 1*. Ддудака*д.
628. 8еса1ѳ сегеаіе ь. Жито, рожь; смолотая мука—борошно;
‘сакара. мл. *). ' ‘ ..
” ^*) В-ь болотнетЫхъ мѣстахъ Отародубскаго уѣзда въ продолцгеиін Лѣша
на пальцахъ чаще всего большомъ й среднемъ правой руки;-на пальцахъ .ногъ
и краямъ ступейн, «оявййѳФся болъайь, -называемая волотй>/ Болѣзны эта!рцз-
вйвается ЪчеВб бйотро, с»аадй ВВ ^больномъййютѣ.. пойвлветоя краомрта; по-
томъ Опухоль, переходящая въ нагноеніе; по ™Ню
происходитъ - отъ т№, ЧТО прѣсноводный червь, обыкновенный волооатвкь.
Сопііиз адиаіісив Ь., водящійся въ этихъ мѣстахъ въ большомъ додичеотв®^
впивается подъ кожу и тамъ, какъ паразитъ размножается; для лѳчешя
4 36
629. 8. Ггадііе МВ Дика рожь.
630 8ейиіп асгс Ь. Очитокъ, ыолодель, гонецъ, чистикъ, ра-
сходникъ, моіппачъ.
631 8. Те’ерііппи Ь Заяча капуста, заяча розсада, молодило.
632. Ветрегѵіѵптп дІоЪіГегшп Ь. Доля.
633 8 Ъігіиіп Ь. Скочки »Кажуть, що тпмъ нон<> такъ зо-
веться, то шапочки въ которихъ вопо впилоджуетьея якъ доспіють
то відскакують відъ матеріпого зілля«.
63 і. 8. іссіогиіи Ь. Скочки.
635. 8епесіо еггсаеГоІіиз ь. Самостай
636. 8 ЛасоЬаеа Ь Мерковея.
637. Зеггаіиіа согопаіа Ъ. Жовтило.
638. 8 ііпсіогіа. Ь. Серпуха.
639. Зеіагіа ^аиса Г. бе Веап. Бриця, мпшей.
640. 8. ііаііса Р. <Іе Исаи. Боръ.
641. 8 ѴІГІ6І8 Р. бе Исаи. Прядя, мпшей
642. 8і1епе Агшегіа Ь Лптвинчики.
643. 8. іпйаіа Еіігіі. КуколІЦЯ.
644. 8. посіійога Ь. Лугог.пй патягачъ.
645 8і1уЬпиі тагіаітпі Саегіи. Растопша.
646. 8іпаріз аІЪа Ь. Горчіца.
647. 8. агѵспзія Ь Свиріпа, горуика, свиріпиця. Молодо лпсттс
кидаютъ у борщъ.
648. ЗізупіЬгшіп 8ор1па Ь. Полой; горчица, кудрявецъ.
649. 8о1атіпі Виісатпагак Вовчі ягоди, глистникъ, втіиі паслёнъ,
иадтпипикъ.
650. 8 пі^гигп ь. Паслёнъ, паслнпа, псинка.
бо.і-взпи беруть гри-девять колосковъ изъ ржаной солочы, обкладываютъ іпш
больное много и медленно поливаютъ ко.оски гонлымь щілокомъ, до 32°К.
Щелокъ приготовляется изъ обыішовенпой древесной золы, которая первона-
чально просѣвается па сито, наливается водою и варится въ горіпкь, йогомъ
процъживается. Этотъ способъ лечеіля повторяется до гвхъ поръ пока больной
по почувствуетъ облегченія. Послѣ обливанія щелокомъ больнаго мѣста, если
отнятые колоски приблизить къ свѣту, то па піі.ѵь, даже невооруженнымъ
глазомъ, легко можно замѣтить чрезвычайно тонкіе волоски въ нѣсколько ли-
ній длиною, свободно двигающіеся вь различныя стороны.
ТЕО” ' гог.р 'зг: _ .. >».« „г * ІШ нннп
137
631 8 ІиЬегозііт Ь. Картошія, бараболя, Бульба; картоФІй. мл.
652. 8о1ійа&о Ѵіг§апгеа Б. Золотуха, золоту шпикъ.
653 ЗопЬия агѵепзіз Ь. Осотъ, молочакъ.
634 8огЬіі8 Апсирагіа Б Пробила, горобпна, рябина
653 8. йотезііса Ъ. Крпмська рябина.
656. 8раг§апіі>т яітріех Ъ. еі 8р. гатозши Ь. Нюнка, кар-
довникъ.
657 Нріпасіа оіегасса МіІІ ПІипнать.
638. 8рігаеа Еіііреініпіа Ь Гадючникъ, воропець, липка, тала-
балъ, тарлабапъ, почнночки.
«Коли укусить гадюка, то берутъ усе зілле зъ коріинсмъ, ва-
рятъ ёго, і узваровгь обливаютъ рапу, а після іце парятъ зілле і
ирнкладають припарку Кажутъ іцо па другій день і сліду рани
не буде«
659. 8 СЛіоагіа Б. Лабазникъ, гірошнпкъ, медуница, кашка.
660. Зров^іа НпѵіаШіз Б. Бодяга, водяпа губка, иадошпикъ*).
Употребляется противъ ревматизма.
661 ЗіасЬуз гесіа Б. Чистець, чистияк ь, счистокъ. >>У чпстий
четвергъ (останній у піегъ) купають дітсй до східъ сснця Чи е що,
чи пема, все таки купають«.
662. 8іар1іу1еа ріппаіа Б. Клокпчка; кокпца. мл.
663 Зіаіісе Спіеііпі ЛѴіІІд. Кермекъ?
664. 8. ІаііГоІіа 8т. Кірмакъ, киромаиъ.
665. 8 (аіагіса Б. Кермекъ, жовтило.
666. 8. ГоіпепіеПа Воізз Соловей.
667 8. Поіозіеа Б. Чистець ліеовпй Крѣпкій декоктъ пьютъ
для пзлечепія костолома.
668. 8НсІа риітопасеа ь. Дубова лапа: употребляется для
леченія грудныхъ болѣзней
669. 8'іра саріііаіа Ь Кавиль. «Про ковпль такъ росказувивъ
I
*) Водяная ’убка или бодяга, хо гя относится ко првспоиодным'ь «олипамъ,
сльдон. не прііпадлежпті. къ расі'итолыюму царству, но гакъ какъ мѣстными
жителями еѵитяотся однимъ изъ уиог,іебнто.іьнѣйінихъ просивъ ревматизма ра-
стеній. поэтому я и помѣстилъ ее между растеніями.
138
одинъ старый чоловікъ: »Е—е! Покп ковпль бувъ то й хлібъ
бувъ, якъ ковилю пс стало, то н хліба ие мас. I снравді такъ:
Ковиль роете па цілпиі, тілько ніеля якь нокорпстуються роківъ
чи мало, то вже въ зсмлі не та сила а підмогп не дають, то
хлібъ що разъ мепьпіъ родить
670. 8. реппаіа ь. Ковиль, шовкова трава, кіпло; тырса. мл.
671. Зігаііоіез Аіоісісб Б. Різакъ. Употребляется отъ рѣзи въ
желудкѣ.
672. йігиііоріегіз §егтапіса \Ѵі1Ш Напороть.
673. Зутріюгусагриз гасетозпз Місіі. Белпе ягодп.
674. 8утр1іуіит оііісіпаіе Б. Жпвокістъ, правокіетъ, воловпй
язикъ. »Корінці сто варять і мажуть тамъ де болпть кістка«.
675. Бугіпда ѵпідагів ь Бузокъ, сирень.
676. Та^еіез егесіа Б Купчакп, гвоздики; виздоза. мл.
677. Т раіпіа ь. Чориобрнвець, гвоздички; цыгапкуцы. мл.
678. Татагіх Сеиігапйга Каіі. Бісерис ’рево, тамариксъ.
679. Тапассіпт ѵи!§аге Б. Пижмо, дика рябина.
<580 . Тагахасит ойісіиаіе ЛУі^дег. Кульбаба, попово гуменце.
681. Тахиз Ьассаіа Ь. Тисъ.
682. Теиигіит Сііатаебгуз Б. Самосилъ.
683. Т. 8согйіит Ь. Скордія, (лубси, уѣзд.)
684. Т. роіііит Б. Паклунъ.
685. Тііаіісігпіп апёизШоІіит Дйсц. Чнрейнлкъ. яловппкъ,
медупиця.
686. Т. Наѵпт Б. Золотуха, откасникъ.
687. Т. тіппз ь Камчугъ.
688. Т. зігіеіпт. Апйгх. Оксамитъ коштовпй.
689. ТЫаері агѵепзе Ь. Берсдпнкъ, талабанъ, чорне ребро.
690. Тііутиз 8егру11иіп Ь. Чебрець, чепчикъ, чепчикъ богородп-
шній, чепчикъ, матерзанка. Ѵаг. ойогаіізвітпз Ьей. Богородпцька
трава, ѵаг МагБСІіаІІіаппз Ьей. Чепчикъ. Відт» пропасниці помогай.
691. ТЬузеІІіпит раіивіге Ь Адамово ребро, чортове ребро.
692. Тіііа агеепіеа Ьс. Серебриста липа.
69 3. Т. рагѵіііога Еіігіі. Липа, топ. мл.
139
694. Тогіііз Апітузспя ПаеН... Опуцьки, свербйгузъ
695. Тга^оро^оп піарт і. Козелецъ, козелокъ.
696. Тгара паіапя ь- Котелки, болотнй орІХЙ,' водяни оріхи,
рОГуЛЬКИ, ЧОрТОВИ ОрІХИ:
697. Тгётёііа йі'еяеіііЬёгіса Кеіу. Дрйглі, драт^і.
698. ТгіЬиІиз Іеггезігіз Ь. Колючки.
699. ТгИоІіппі а^гагійт Ь. Хмеликъ Тіблевйй.
700. Т. аірезіге Ь. Волошка. »Воно справді ВоЛОйЯтес
701. Т. агѵепзе ь. Коткй, огірочна траВа.'*» Баб й підкладають
підъ огірки щобъ менынъ було пустоцвіту (йужс'Ск цвѣт), значить,
щобъ лучче рОДИЛЙа*)
702, Т. Пехозпт ВязиЛь. »Од леікні, щобъ не бувъ Лінивий«.
703. Т. шоійаішт Ь; Вйзйль', іваеикъ, кошйкй, куряча лапка,
полу ни шнийъ; сорочі Лаііки. «Цвітомъ ёго йидаю'тъ по огудині огір-
ківъ, щобъ билше росло«. - \
704. Т. ргаіепзе ц- Іваеикъ, конюпіййа, поп'кіт/ вязіль,
троянъ, дятловийа. йЯкъ квіт’ка то іваеикъ, а яйътрбййа, товязіль
зветься«. ’ / . 11
705. Т. гереп»’И:’Хрещй^йЙ* біарвінокѣ, ’ сірё-ізілле.' 1'
”і 06. Тгіроііойі 1М,4ёк. ‘ Кдзйн^ ’очй.' ‘ и
7'07. ТЖісіі'й сІ’ійШйй^т‘8сЬі’Е5:гОѣрашкові ійОСТи. ‘ ’
708. Т. 8ре11а ь Полба.
709. Т. ѵиіраге ѴіІІ. Ий'ениця; грыу мл. По^ОДы: арнаутка,
арнаута, мл., гйркіа- селъ туйсъ. мл- ч'
7Ш Фі<оЙіия ёигёраёиз Ь. Удо^Кі’, айд&тк^; лйій*г'я' ксфйёві на-
зйвайм&сй ѵ<й'й!йча стбйЩ гвоЬчй; лапа: алуа. . :•»
711. Тгораеоіит пиуиа ь КрасЙлЙ; ^йра^ькйі ‘набтуЙ^ія: ”
712. ТНЬёГ сіЫй'іЩЦ' 8ЯЖ-ТруФелі.' ::
713. Тиііра Сгезпегіапа Ь. Тюльпанъ. 11 ; < ;
7-1Ф/ Ті’ зуІѴёВШз 'Ж'йбвйй' ’ШЯШіанъ. : ! -
•715».’ ТййгіШ$ЬМа I/ "Пужйййъ1,- йбіёвгій’лейвкі^.' гіі
V т- • . ’ ' ’ Г " :»- Ч /-• ‘С‘ ' ;
__ 1 • А * I і ‘ г « -3 ’ * ' • *-
*) <Ве> видо!;: цеддовъ,а какъ . мёйоносньйгс травы, іфшйейаю'йѣі' шмелей,
которые перелетая съ нихъ на цвътки.огурцовъ., переносятъцв’втеш.-нзъму-
жескихъ цвътковъ на женокіеі’ Ч ' :л ’
140
716. Ти§8І1а§о ГагГага Б. Подбідь, мать-мачпха
717. Турііа апднеНГоІіа Ь Рогізъ, палочникъ, султанчикъ
718 Т ІаііГоІіа ь Рогоза, султанчики, мячка.
719. ІЛтня сатре$ігі.ч Ь. Берестъ; ульмъ. мл
720. И саніревігі.ч Ь. ѵаг. тісгосагра Баранчика.
721. II сйива ЛѴіІЪ Вьязъ.
722. Б. тоиіапа ХѴііІіег Илемъ, пльмипа, ильма, лёмъ, ильмъ,
ильмякъ, ильнякъ.
723. Іігеііо зеееіит Гете. Ржавчина.
721. ѴгЬіса Оіоіса ь. Кропива жалюча.
72”» . V. игевв 1,. Жигучка, жгучка, жпжка, жигэвка.
726. Взпеа ЬагЪаіа. Борода лісова.
727. [Ззіііа^о МауЛі.ч. п И. СагЪо. Тпі; Головня.
728. Ѵассагіа уні^анз НозЬ. Тысячаголовъ, стоголовъ.
729. Ѵассіпіпт МугШіиз і„ Черниця, черника.
730. V н1і§іпо8ііт ь. Дурниця, голубецъ, лохнна, лахачи, ні-
яки. «Це зіллс пъють якъ идутъ па ведмедя або на кабана, тоді
ні якій звіръ тобі нічого не зробить«
731. V. Ѵііія ісіаеа I. Брусниця, брусника.
732. Ѵаіегіапа (ІѵЬіа Вішде. Чортове ребро.
733. V. об’ісіпаііз ь. Стоянъ, смердючка, чортове ребро, бі-
сове ребро.
734. Ѵегаігпш аІЬвіп ь. Біла чемериця.
735. V. пі§гит I. Чемериця, чорна чемериця.
736. ѴегЬазсит ЪусЪпііізь. Дивина, заяче ухо.»Дітей купаютъ*.
737. V. пі^гит Б. Горлачі, оманъ. «Варятъ і мниться відъ хво-
роби; тежъ добре відъ гостецю».
738. V. рЫошоісІез Ь Коровъякъ, царьска свічка; канделла
дуомини. мл.
739. V. Піарена Б. Коровъякъ, дивинна, дивана, ведмеже ухо.
»Це те зілле, що якъ спортиться корова, не стане давати молока,
то треба іі напоіть цімъ зіллсмъ«.
740. ѴегЬепа оійсіпаіій Желізнякъ, порплишникъ (Кіевъ).
741. Ѵегопіса ВсссаЬцщщ, Ь. ібупка.
141
742. V. Сііаіпаеііі’ув ь. Бсзвсршки, кладъ, приворотки.
713. V. ІаііГоІіа Ь. Конопельки.
744. V. Іоид’Гоііа Ь Язнчкі.
74 5. V ргозіпйа Ь. Троіця.
746. V. ойісіияіія Ь. Вероника лѣсная.
74/ ѴіЬипішп Ьаійапа Ь. Гордовина, гардовипа.
748. V Ориіиз Ь. Калина.
7’1-9. Ѵісіа апдичііГоІіа КоіЬ Горобиниіі горошокъ
750. V. Сгасса Гадючій горошокъ, горобнннй, горобъячий
горошокъ.
751. V. ЕаЬа к Бобъ.
752. V. заііѵа Ь Горохъ, мишияий горохъ, ыазари. мл.
733. V. зеріпт Е. Горошокъ, сокирки
754. V. ѵіііояа >. Горобипий горохъ.
755. Ѵіііагзіа путроійез 8спі. Ужовникъ
756. Ѵіпса тіиог ь Барвінокъ, могильница.
757. V. ЬегЬасоа ХѴакІзі. ес Кіѣ. Барвінокъ степовий.
758. Ѵіпсеіюхіспт ойісіиаіе Ь МоепсЬ. Чортова борода, змііний
коріпь, бородачъ, ранникъ.
759. Ѵіоіа агепагіа Бес. Драбъ.
760. V. саиіпа '. Фіялка.
761. V шігаЪіІіз I. Лісова Фіялка, нідлісокъ.
7 ’2. /. ойогаіа Ь. Душиста Фіялка, нідлісокъ.
763 V. ігісоіог Братки, братики, Іванъ-да-Маръя; удодівъ
чобітъ, полуцвітъ.
»Якъ розсердивсь братъ па сестру, та побігъ за нею, надушивъ
іі вопа й пожовкла, авінъ, заикавшись, самъ посияівъ«.
764. V. зуіѵезітіз Ьаш. Братокъ лісовий-
765. Ѵіясшп аІЪцш Омела, оміла, імела, шульга, івплга.
»Росте на івахъ«.
766 Ѵіііз ѵіаіГега Ь. Виноградъ; номе. мл. ѵаг зуіѵезігіз.
Дн.іий виноградъ, реуруска, мл. ѵаг. съ большими черными яго-
дшіи, цыцы капри. мл. -ІКР. л
767. Хапі.'ііат «ріпозпт Чертополохъ, колючки, холерна
трава, холера. 19
142
768. X Бігитагішп Ъ. Залучпикъ, репъяіпки, зобникъ
769. ХегаііІІіешит гайіаіпт Ьат. Безсмерткп.
7 70. X іпарегінт АѴіІІй. Безсмертки.
771 2еа Мауз ’. Пшеничка, кіяхи, кукуруза, папушші. мл.
7 72. Хіппіа еіе^апя Ь Маіорці, краснп гвоздики.
286. Ради 8 зуіѵаііса Ь. Букъ; Фагъ. мл.
Прим. Названія записанныя по Днѣстру въ Подольской губерніи въ
•маніяхъ, въ которыхъ значительная часть жителей Молдаване, — означены
вами буквами: мл.
о
Указатель народныхъ названій растеній Юго-западной
де де
- А. • Б.
Абрйкозъ — -. “ - - 537 І 1 Бабка - - - - -
Авдотьи - •т - - 710 Бабки - - - - .
Агрестъ - - - 572 Бабишникъ - - -
Агрустъ - ж — - - 572 Бабчукъ - - -
Агрусъ - а* ма «а - - 572 Багно- - - -
Адамово ребро - - - - 691 Багунъ - - - -
Адамова голова- - - - 273 Багунъ душистий -
Аіръ - - « * - - 8 Баклажаны - - -
Айва- - - -„229 Бакунъ - - - -
Акація - «Мі • 149, 577 Бараболя - --
Акулька - — — •• - - 627 Баранецъ - - -
А ломы и - М •» — • - 192 Барбарисъ - - -
Алунѣ - - - 214 Барвінокъ. - - -
Альтей - *• - - 45 Барвінокъ степовий
Анисъ - - - 509 Батоги - - - -
Антипка - - - 543 Бедринецъ * - -
Апельсинъ " - - 191 Безвершки - -
Арнаута - в - - 709 Безсмертки - - -
Арнаутка - - 709 Везу- - - - -
Артишокъ т» * - - 230 Безъязичникъ - - # •
Астеръ - 45 * - ** - - 92 Береза - - - *-
Ацарнъ - « ІѴѴ «МЯ - - 2 Березина- - "
Россіи.
I
№ »
609, 113
452, 606.
- - 105
- - . 50
- - 368
- - 368
- - 368
- - 402
- - 447
- - 651
- - 405
- - 104
756, 705
- - 757
- - 181
494> 510
- 742
769, 770-
• - 613
- 463
• м Ц5
.... .,.,'11* <
144
Березка - - - - - - 206 Богорожникъ ... - 538
Березка болотна - - - 116 Богошнпкъ - - - - 558
Бересклетъ - - - - - 283 Бодяга ----- 660
Берестъ ----- - 719 Бодякъ - - - 154
Берека ----- - 558 Божа ручка - - - - 536
Бесиво ----- - 338 Божа б тагодать - - - 316
Бехъ- ----- - 184 Божье дерево - - . - 78
Бешииіппкъ - - - - - 178 Болиголовъ - - - _ 202
Бзюкъ ----- - 612 Болотпа сосонка - - - 333
Біла акація - - - - - 577 Болотна жеруха - - - 132
Біла буквпця - - - - 536 Болотпі півнпкн - - 348
Біла смородина - • - 575 Болотні оріхн - - - - 69 6
Біла кропива « - - - 359 Болотній пухъ - - - - 269
Біла курята сліпота - - 57 Борсцо- - - - _ 7
Біла чемерица - - - - 734 Боровий подбить 168
Білий буркунъ - - - 422 Боровикъ - ]|0, 239, 535
БІЛЯЙ ЖСЛІЗНЯКЪ - - - 417 Борода ліеова - - - . 726
Білий маточникъ - - - 487 Борода чортова - - - - 758
Білка . _ . - 353 Бородавникъ- -. - і<ц;, 547
Білоголовшікъ - - а Бородата трава 54
Білозоръ ----- - 487 Бородачъ - - - - 758
Білянка. - - - - - - 27 Боріцівнпкъ - - 61,
Бирючина - - - _ - 373 Борщъ 328
Бісерце дерево - - - 678 Боръ - - - - 640
Бісове .ребро - - - - 733 Боръ зілле 405
Бичаѵа трава - - - - 461 Бояришннкъ - - 217
Блоховникъ - - . - - 431 Бранду шки білі - - - . 470
Блекота ----- - 338 Брапдуши 219
Блекотѣ, - - - - - - 338 Брандюшки - - - - - 219
Бобовникъ - - . - - 431 Брань трава - - . . 519
Бобъ ----- - - - - 751 Братики - - - - 763
Богородицька -трава - * '690; Братки 763
Богородииіна коса - - - 93 Братокъ ліеовий - - - - 764
145
Бризлелина - Бриця- - - . Брупелька - - Бруслевина - - •« • ♦ м * / 283 639 132 283 в. Вайда - - - Ванникъ - - ♦ !> «м • • 350 203:
Брусилипа - - . 1 ш «*- 282 Васильки - - 48, 166, '6061
Бруслина- - - 283‘ Вдовушки - - - 354, Ж
Брусника - - « - м» 731 Ведмеже ухо - - 739, 605
Брусница - - * 9 *• 731 Ведміжина - - —Г 58І
Брыца - - - 319 Верба - - - - ** • 599
Брюква - - - » 124 Верба ломка - •ж- 4» мв 599
Бубов.никъ - - *• “ “ 576 Верболозъ - - * О» 597
Буглавъ - - - - ’ - П 202 Вередникъ - - М « Г 689 •
Будра - - - - 314к Вересъ - - - •М» «В вм» 141
Бузина - - - —• 9» 613 Верісъ - - - м 141
Бузина ялова - ~ “ — 0’2 Веросъ - - - ВЧІ . «в» 141
Бузокъ - - - *• - » 675 Вересклепъ - - — 283
Буквица - - - • 107 Веселка - - - - 499, 500
Буквица біла - 536 « Вечерні фіялки - Л «О - «ѵ 331
Букъ - - - - 286 Вечірниці -душиста - - - 331
Бульба - - - • 323; 651- Внвішнйкъ > - ш •» 312
Бурачникъ - - • «• 118 Вйздоза - - - • 1 * ~ 676
Буркунъ-зілле - - • 423 Винная ягода - 1 "" . 289
Бурякъ - - * а» 106 Виноградъ . - •• •» 7 66
Бурачки - - - — • • т Вишня - . - - 5391
Буськи - - - 271 Вівсюгъ - - - * * ' 96:
Бутилочііа тиква •• 358 Відьмино зілле - г 1’86
Бѣлая ольха- - 44 Вікъ чоловічий - .1' «ма ам 32-6
Бѣлый грибъ • 5я • 110 Вільха- - • — а» . С -45.
Бѣлый мохъ - О ' ай>5 -•* ,472 Вінйчки - - . « » « • *
Болиб ягоди «м •»» •673- Віха - - -- - • ** 1г84
Бела верба - - й> сэ -~ ' Вовча трава - - 461
ВовПи ланки • 969
Вбвконбгъ - ' » .ш
146
Вовпянка- - - - - -
Вовча стопа- - - - -
Вовче лпко - - - 240.
Вовчокъ - - - - - -
Вовче тіло - - - - -
Вовчі серіи -----
Вовчі ягоди - - 9, 378,
Вовчуга - --------- 308,
Вовчугъ - - - . 460,
Водяна губка - - - -
Водяиа кропива - - -
Водява мъята - - - -
Водяна жеруха - - - -
Водявий макъ - - 452,
Водяни оріхи - - - -
Водяний омегъ - - - -
Водяний щавель - - -
Водянка ------
Волове око - - - - -
Воловий язикъ- 53, 231,
Волоській горіхъ - - -
Волосникъ - - - - -
Волоспиця - - - - -
Волоспстий молочай - -
Волоіпка ------
Болонки ------
Волохачъ- - - - - -
Волуй- ------
Вомига ------
Вонюча веселка- - - -
Вонючка - - » -
Воробейникъ - - - 389,
Воровець - - . _ 480,
23
311
282
473
200
282
649
309
407
659
169
427
151
453
696
455
590
260
91
674
354
311
518
280
700
166
49
20
184
499
185
390
658
Вороній глазъ - - - - 486
Ворсянка ------ 249
Ветла - ----- 596
Вязіль - - - 702, 703, 704
Въюиокъ- - - - - - 207
Въязъ - - - - - - 721
Г.
Гавіаръ - - - - 8, 160
Гадай-зілле ----- 487
Гадюча морква - - - 496
Гадючій горошокъ - - 750
Гадючій просу репь- - - 133
Гадючникъ ----- 658
Гайстеръ - - - - - 92
Ганусъ - - . - 61
Гарбузъ - - - - - 224
Гардовина - - - - - 747
Гирка- ------ 709
Гатипець ----- 176
Гвоздики ------ 676
Гвоздички ----- 677
Гіацінтъ ------ І39
Гіргоніи _____ 238
Гірчакъ - - - 332, 523 525
Гірошпикъ ----- 659
Гиссопъ ------ 342
Гладишникъ - - 29, 30, 174
Гладунъ ------ 3 9
Глекопаръ - - * - 31, 17 і
лечики жовті - - - - 452
Гливи 556
147
Глістпикъ ----- 649 Гостівнпкъ - - - - 311
Глодъ - - - - - 117, 2 18 Грабина - - - - - 163
Глотъ ------- 218 Грабъ ----- - 163
Глуха кроппва 361, 371 Гравилатъ - - - 312
Голпй ячмппь - - - 335 Грсбіпшікъ - - 312
Голишъ - - - - - - 607 Гречка - . - - - 285
Головокрутъ- - - - - 324 Грецький оріхъ - 354
Голубець - ----- 730 Гришка - - - - - 2X5
Голубі проліски- - - 620 Грнцки - - - - 188
Головня 727 Грімъ - - - - - - 329
Гонецъ ------ 630 Трудна травка - - - — 290
Гордовниа - - - - - 747 Грудинця - - 382
Горецвітъ- ----- 320 Груздь - - - - - 24
ГоріІЦВІТЪ ----- 11 Груша - - - - — — 556
Горлачі - - - - - - 737 Грыу ----- - - 709
Горлянка - - - - 131, 290 Губка . _ - - - — 527
Горобейникъ ----- 389 Губка водяна - - 6'0
Горобина ----_. 654 Гуменце попове - 680
Горсбинець - - - - - 478 Гуньба - - - 423
Горобиний горошокъ 395,7 і 9,750 Гурокъ - - - - - - 222
Горобиний горохъ 458, 749, 750, Гусина лапка - 532
754 Гусинець- - - - - -'94
Горобиний щавель - - - 589 Гуски- - - _ - - 4зЗ
Горобъячий горошокъ - 750 Гусятникъ - - - 294, 532
Горобъячий щавель - - 388 Городовина - - - - - 411 Гымей • - - - - • 337
Горошокъ - - 395, 750, 753 Горошокъ журавлевий - - 365 д.
Горохъ - 514, 749, 754 752 Дарыза - - . - — - 400
Горохъ мишипий - - - 7 52 Дари, росъ - - - - — 400
Горунка - - - - 119, 6 47 Девъятьсилъ - - 344
Горчица - 126, 646, 6 48 Дрвъятилітникъ - - - 94
Горянка ----- 131 Девясилъ- - - - 344
4 48
Дендсра - - -' 241 Драголюбъ - - - •106, .125
Деревій - - - - - - 5 Драпустапъ - - - - 100
Дереза - - - 150. 400, 404 Дрііглі - - - _ - 697
Деренъ - - - - 2< 9 Дристокозъ - - 2.19
Дерябка - - - - - - 300 Дрікъ - - - - “ — 305
Джугастро - - - - - - 1 Дрокъ 305, 304
Дшугастро негро - - 4 Дубова лапа - - - 668
Дзвіночки- - - - 380 Дубровка- - - - 531
Дзвопки - - - - - - 207 Дубъ ----- 559, 560
Дзепгель - - - - - - 71 Дулі ----- - 556
Дзарзары - - - - 537 Дуомпнн - - - - • • 738
Дзіндзіверъ - - - - - 415 Дурманъ - - - - - 211
Дубровка - - - - - 534 Дурннця - - - - — — 733
Дивана - - - 739 Дурнопъянъ- - - 241
Дивдерево - - - - - 241 Душиста Фіялка - - 762
Динина - 73ъ, 739 Душиста нехвороіць - 7 а
Дивосилъ- - - - - - 344 Душистий богунъ - - 239
Дика вишня - - - 540 Душистий горошокъ - 36 1
Дика рожь - - - - - 629 Душиста васильки- 151
Дика рябина- - - - - 679 Душисти гвоздики - — - 248
Дика чернушка - - - 448 Дыондзя - - - -» 415
Дикий виноградъ 766 Дѣвица въ зелени — - 449
Дикий ленъ - - 385 Ди гель - - - — 58
Диланъ - - - • - 107 Дягиль - - - . — 71
Диня - - - 221 Дятловина - - — — 704
Дичка - - - 5 5 6 Е.
Дівоча кровъ - 50 Еікевика - - - - — — 582
Дідъ - - - - - - - 189 Еікыіа - - гт - 582
Дідовникъ - - 72 Елка - - - - - - 511
Доля - - - - 632 Ель - - - . - б і 1
Дорожникъ - 515 Езу.іъ Т 342
Драбъ - - - - 759 ргипи - - - 238
Драгли - • - - - - 697 Ерихонская р.ча - - 52
149
Л’«Г і
,?<. _ . ...
Жабрей - -
Жаррикъ- - - •
Жабъяча цибуля -
Жасминъ- - - -
Жгучка - - - -
Желізнякъ - -
. Жербій . - - -
Жйвбкістъ - - -
Жигавка - - - -
Жигу чка - 4 - -
Жйжка - - - -
Жидівська лепеха
Жидівські груши *
Жимолость - - -
Жирбій - -х -
Жируха - --
Жито- - - - -
Жовта акація -
Жовта. гарячка г -
Жо.вта. лилія - -
Жовта лобода -.
Жовтий буркунъ -
Жовті колокольчики
Жовтий ленъ г -
Жовті зозульки -
Жовтий ЧИСТИКЪ. -!
V I
Жовтий храбустъ -
Жо.втило- -
Жовточниця -
Жовтущка -
Жовтядна -
- да
"97,
’ ’, і . .. 1
. »•
.?? !.і
298
.298
503
414
740
187
674
725
• - о •
725
р • * * •
725-
8
508
393
188
374
-628
- 149
г 324
326
95
- г; 253
-. - .384
- - Ш
- 174
- У г. ,190
65, 637, 665
• - - 182
. - 324
. - --303
Жовтяниця ----- >виг?182
Жораина- - - , окв*.288
Жостеръ- - -,ін ..<;•'! .г570
Журавельникъ - - ;.809,!;.8Ю
Журавлевий горошокъ- ѵ -і/ 365
Журавина
•т
(і
СЧГ’ТЛ*
3.
1
№'СИкі
-
Забій-круча - •
Забудка - - -
ЗЙгадка - -
Зайцівъ лёнъ -
Зайчики - • -
Залізнякъ - -
Залучникъ
Замашка • - -
Замосъ - - -
Заполо.чь- - -
Зараза - - -
Заразиха - - -
Заяча -кривця -
Заяча Кровъ
Заяча салата
Заяче ухо - •
Заячі лапки - Л
Заячі орішки -
Заячий холодокъ
Заячий щавель -
Заячий щаву-хъ-
Збанокъ - - -
Звфобой - - -
Зезюльки- - -
у*
; ; *80
:2б7
381
:.-373
- Ш, 505
; 768
г146
>«г.';,22*1
332
т
- 339 .
- «411
- 563
- 736
268, 269
- 51
. 83
гГН Г.'МЯ
->М%"
і‘-. 4'5-2
-ГУ339
«І -:1 й'4 68
20
.Г«ТЧНГ!
— - А
г
150
Зеленка ------ 16 Инжиръ ------ 289
Земляне масло - - - - 13 Инъ ------ и 386
Земляні груші - - - - 323 Ирга ------- 215
Земляника ----- 292 Исландскій мохъ - - - 171
Зімній хвощъ - - - - 264
Зіновать ------ 235 I.
Зіновка ------ 469 Ібунка ------ 741
Зімодра ------ 408 Іва 597
Зіміе ----- 539 Іванъ да Марья - - 421, 763
оірки ------- 396 Іванъ-чай - - - 261
Зірочки ------ 396 Івасикъ - - - - 703 704
Злинка ------ 267 Івилга ------ 765
Змііний корінь - - - - 755 Івина ------- 598
Зобникъ ------ 768 Ікавка ------ 105
Зозулины слези - - 388, 4В 7 Імела ------- 765
Зозулини рушнички - - 388
Зозульки - - - - 232, 467 К,
Золотисячникъ - - - = 275
Золотуха - - - _ 652, 686 Кабачки 226
Золотушникъ - - - . 652 Кавунъ ------ 223
Зорки- ------ 396 Квасець ------ 588
Зрядникъ- - - - - - 313 ) Ладило ------ 423
Зюзникъ ------ 406 Салака луша- - - _ _ 544
Зязюльки - - 232, 233, 234 Салачики ----- 416
Салина 748
И. Камепиця- - - - . _ 586
Камчугъ - - - -х _ 687
Илемъ ------ 722 Канареечне сімъя - - - і98
Ильнякъ ------ 722 Канделля дуоміні - - .. 736
Ильма ------ 722 Капуперъ ----- 102
Ильмина ------ 722 КануФеръ- ----- 102
Ильмъ ------ 722 Капелюші- - - - 452 453
Ильмякъ ------ 722 Капшуки - - - - 291, 292
I
151
Капуста - 122, 123, 631 Кминъ - - -• - - - 1.65
Каракуцки - - — - — 225 Ковпль- - - - 669, 670
Карамза - - - - 226 Кожушки - - - - - 256
Карапчика - - - - — 720 Козацькпй залізпякъ - - 505
Кардовникъ - - - - - 656 ѵ Козелъ - - - 111, 328, 510
Карпанъ - - - - 163 Козелокъ- - - - - - 695
Картопля- - - - — 651 Козелецъ - - - 57, 561, 695
КартоФІй - - - - 651 Козелки - - - - - - 244
Катранъ - - - - 134, 216 Козлики - - - - - - 510
Катунъ - - - - 318 Кокірпчки - - - - - 212
Кашка - - - - - 303, 659 Койпца - - - - - - 662
Каштанъ - - - - 14 Конусъ - - - - - е- 535
Каштанчикъ - - - - - 246 Кокушкинъ ленъ - - - 383
Квасоля - - - - - — 502 Колокольчикъ - - - - 145
Кервель - - - - 618 Колюки - - - - - - 241
Кермекъ - - - - 663, 665 Колюча - - - - - - 604
Кинина - - - - 146 Колючпй дрокъ- - - - 304
Кпперирожу - - — — — 148 Колючки - - 258, 698, 767
Кипрей - - - — — н 261 Коляндра- - - - - - 208
Кйромапъ- - - - 634 Комаровы носики - - - : »244
Кислиця - - - - 557 Коивалія - - - - - - .203
Кишнець - - - " — 208 Конопель- - - - - - 146
Кізіль- - - - - - - 209 Конопельки - - - - - 743
Кійло - - - - 670 Конопля - - - - - - 146
Кінська мъята - - 360, 426 Копюшина - - - - - 7(Н
Кірмакъ - - - — — — 669 Копитпикъ - - - ' 70 81
Кіяки- - - - — “ — 771 Копитнякъ - - г - - 81
Кладъ - - - — — і - 7 72 Копптці' - - - - - - 81
Кленъ - - - - — — т .. .2 Корельска береза - <г г 115
Клокичка- - - — - — 662 Корзпнна лоза - - - - 0'603
Клоповникъ - - 373 Корпе- _ - - - - - 2.09
Клубника - - 291 Королевъ цвітъ - - - - „501
Клюква- ‘ - - • “ 1 — 47'6 Кйровъякъ - ' - 73В, 739
152
Косма трава - - Косюркп - - - - 301 ЗЫ) Крило орлине - Гришина осока 9'і 1 ;>*»
Костирь - - - - 130 Криіковпикъ- 57 2
Костюльки - - 128, 130 Крокісъ - - - - - - Ь 4
Костяница - - - - 586 Крокусъ - - - • - - 16 і
Котелки ----- 696 Кропива - 1 69, 359, 724
Котики ------ 314 Круглякъ - - - - - 266
Котки ------- 701 Крушина- - - - - - 571
Кочадпжникъ - - - - 88 Крутай - - - - - - 255
Кочковата осока - - - 156 Кручсні паничі - - 346
Когаачки ------ 314 Гіувширъ - - - - - 201
Копіеча,мъята, - 314, 445 Кувшипчпки - - 452, 453
Кошечникъ ----- 314 Кугъ - - - - - 543
Котики ------ 703 Кугппа - - - - - - 543
Кошка ------ 211 Кудрявецъ - - 177, 554, 648
Кошки ------ 445 Кузовиця- - - - - - 603
Кравникъ - - - - - 339 Кукіль - - - - - - 32
Крапивка - - - - 169, 170 Куколиця - - 398, 643
Крапъ ------- 581 Куколь - - - ... 32
Краса ------- 47 Кукулярія - - - - - 626
Красна смородина - - - 575 Кукуруза- - - - - 171
Краски зязюльки - - 234 Кукушки- - - 46 3
Красций горошокъ - - - 366 Кукушкини слези - - - 517
Красні султанчики - - 466 Кукушки ігь ленъ - - - 1 528
Красні гвоздики - - - 772 Кульбаба - - - - - 680
Красний осотъ - - - - 153 Кулька - - - - - - 542
Красні пітушки- - - - 313 Кунишникъ - - - - - 137
Кроснокорінь - 54, 257, 462 Купъ - - - - - - - 205
Красноталъ ----- 595 Купъ-зілле - - - - - 205
Красоля ------ 711 Купека - - - - - - 204
Красульки - - - - . 7І1 Купина - - - - - - . 520
Крвавникъ - - - - - 5 Купавка - - - - - - 562
Крессъ-салатъ - - - - 374 Купчаки- - - - - - б7«
153
Куръ зілле 5 3 -1 Линта ----- 272
Ьураіі 604 Линта марупцыка - - 272
Куросліігі. - - 56 Липа - - - - 692, 693
Курекп - - - 123 Липка 658
Куряча сліпота- 5 Ь;і Лисиця - - - - - - 317
Куряча лапка 703 Лисичка - _ - _ 18
Курячі очки - - 52 Литвинчики ----- «42
Кучерява мъята - - 429 ЛиФерія ------ 536
Кушіръ - - - - - - 169 Лихоманникъ - - - - 307
Л. Лабазникъ - -• - 659 Лпщиця- - - - - - 317 Лишай- ----- 377
Ландишъ - - - - 203 Лілія <---- 379, 453
Лапики - - - - - - 142 Лісова яблуня - - - - 557
Ластовепь - - - - - 82 Лісова груша - - - 556
Ласточникъ - - - - - 82 Лісова Фіалка - - - 761
Лататтс - - 142, 45 , 453 Лісовиіі тюльпанъ - - 714
Латать - - - - - - 142 Лісовий жабрей- - - - 298
Лахачи - - - - - - 730 Ліщина - - - - - - 214
Левурда - - - - - - 522 Ліцій ------- 400
Лём'і. - - - - - - : - 722 Лобідка - _ _ _ - 95
Ледокъ - - - - - - 381 Лобода ----- 95, 175
Ленъ скакунъ - - - - 387 Лоёкъ ------ 35
Лёнъ 386, 385, 384. , 383, 381 Лоза ----- 598, 259
Лёнокъ - - - - - - 383 Ломипосъ- - - • - - 19'
Лепець - - - - - 84, ЗОО Ломка верба - - - 599
Лёііокъ - - - -. - - 85 Ломоносъ - - - 194, 193
Лепчиця - - - - 84, 85 Лопухъ ------ 72
Лепеха - - - - - 8, 623 Лопушникъ ----- 72
Лепешникъ - - - - - 623 Лопушникъ водяний - НН14. 3
Лесковка - - - - - - 557 Лохъ ------- 259
Лиманъ - - - - - - 564 Лохипа ------ 730
Лимонъ - - _ - - - 192 Лоюкъ ----- 35
Лимониа трава - - ? - 434 Лугова незабудка - - - 438
154
Лукъ - - - - - - - 39 Маслюкъ ------ 111
Луковица - - - - 39 Маслянка - - - - - 379
Лучиця - - - - - - 173 Марена - - - 581
Львиная пасть • - 63 Марупцыка - - 272
Львиная лапка - - - - 37 Матерзапка - - - 690
Люби-мене-не покинь 365, 468 Материнка - - - “ - 469
Любиста - - - - - - 376 Материнки - - — • 146
Любистокъ - - - - - 376 Матерки - - - • 146
Любжа - - - - 464, 465 Маточникъ 101, 251, 446, 491
Любка - - - 262, 465, 467 Мать-ыачуха- - - - - 716
Любки - - - - - - 467 Махорка - - - - 447
Люкреція - - - - - 150 Мачокъ - - - — - - 484
Лядвенецъ - - - - - 395 Медовнпкъ - - - 251, 299
М. Медуниця - - 550, 659, 685
Мазари - - - - - - 752 Медунка - - 548, 549, 550
Маіорці - - - - - - 772 Медянпкъ- - - - - 303
Макрипіъ '- - - - - 587 Медяникъ-зілле - - 536
Макъ - - - - - 485, 482 Медяппчкп - - — •" " 536
Макъ водяний • - 452, 453 Мери - - - - - - — 557
Макъ полевий - - - - 482 Мерковея- - - - — - 636
Макъ самосій - - - 485 Мертва кропика- 359
Малай - - - - - - 481 Метелиця - - • " м 34
Малина - - - - - - 585 Метелочки - - 373
Манна - - - - - < 315 Метлюгъ - - - - — — зъ
Манна трава- - - - - 315 Миколайці - - “ - - 444
Марарь - - - - - - 60 Миколайчики — - - 274
Маргаритки - - - - - 103 Мило собаче - - — “ ч» 329
Маренка пахуча - - - 87 Миръ-зілле 329, 252, 311
Маринпа - -> - - - -іі 64 Мичка - - - — - - 442
Марина - - - - - 64, 553 Мишей- - - , - 639, 641
Марь - - - — - П 177 Мітлиця - - - - 237, 288
Маслёнки- ' - - - 363 Мовдь- - - - - — — Ш
Малина - - * - - -г 457 Могильница - - 756
Э55
Можев ельникъ -
М&крець - - .
- іЗ’бЙ На^ошникъ -
84, 593 Настурція •
- '<860
— --.«ііь.’ТІЙ
Ь к1
Мокришъ - - - в л - іо4
Майдавансъка іва - - 60'3
Мблодень- - - - - 6В0
Молодило- - - - - /*.••• 63 І
Молочай 276, гЙ77, 278, 279,
* * * * I I <
Молочакъ- - < - 247, 6®$
МШочка - - 276, &№>
Жлочко - - - - ''; 86$
МОрква - - - - 0І40/4Ш
Морковь ------ і 242
Мо^ожоНЪ *• - - _ и
Шрота- - - х - 58$
Моховикъ* - - - - -Ш
Мокугі&й - - - -ѵ - 80$
Шйшачъ- •- - -- - ГѲВЙ
Мойіиухи- - - - - -* 60$
Муравъінѳ масло- --
Мури -- - - -- іь ѵ’.' -.98^
Мухоморъ - - - - 22/ 94$
М^ішщя - - -а •*• .* п . 79
Мѣята - - 428, -429, -407, 429
МОДлиця -- -- -’ - і 4 84
МНка* - -г - -- - < 718
' , ’ и.
V • — ~ - :7’ -
Иййдки - ‘ * - і-ЗЗ»,' 139
Н&гЬловатки - = - 187/ЭЗЙ
НЙі^утъ - - - - -- 189
Иадтийникъ * . - - - =Ж9
Наіягачъ - - 486г Й6Ф, $44
'ЙНтяжъ - - - • — — /-ЫЙ
Наугодки- - .
и
іи
ЙШбудка- - - 07;
Нёзамайникъ -- - - «
Нёкленъ - -- - 4/ Ф
Нё-йаситець - - -- - '94
Нёіройь^еня -- -- - ’
Нёхворощь - - -- - 79; «О
Ніёчесайі панночки® я - 449
Нечіпй'й^ілле =
* - 13®
Нёчуй--вітеръ- - - --
Ейщеловъ - -
13
Шця --
НІЙпикъ - -- •- .—• -*
- -іЗЗ®
601'
-
• 188,і4із9
Йбйки -- -- -- ---- -
Щ&ъ-
ЙувИг -
Ніонка- - --
_ . «’рздіф
Обабокъ- - -- - ,-«пш
Образки-- - -- - -
Овёсъ - - - - --
Оврашкові хвоста - - -ИЙЙ?
(ШюгІИ - - - 96, ’98^Й
Ойвяііна - - -
Оп|овѢ 4 - - - -<і !9Й®
Ф^ірочна трава * -
156
Огірочникь - Огурецъ - - Одкасникъ - - - - 86, 118 222 162 Остроганъ Остудиикъ - Откасппкъ - - " 77 329 686
Ожина - - — - - 582 Очанка - 281
Окріпъ - - - 60 Очеретъ - - - 507
Оксамитъ - “ — — — 70 Очитокъ - - - — 630
Оксамитъ боіптовіні - - 688 П
Олеіпипа- - — ~ “ 45 Павлпні очі- — — ~ — 11
Олешникъ - 45 Паклепъ- - — — 1
Олива - - — — — — 457 Паклунъ- - V. — 681
Омегъ - - - - - 200, 455 Палочникъ - _ ЧШ — “ 717
Ольха - - — — • — 44 Паламида — “ — — 67
Оманъ- - - - - 344, 737 Папоротникъ - 526
Омела - - - - - 394, 765 Напороть - - 526, 547, 672
Оміла - - — — - — 765 Напороть болотяпа- - - 90
Опенокъ - - — — — — • 21 Папушоя - - — - — 771
Опуцъки- - — - - 694 Паслёнъ - - б49{ 6 50
Ордзъ - - — “ — — 334 Паслина- - — “ — — 650
Оріхи - - - - - 214, 696 Паразина —' — — “ 159
Оріхъ - - — — — 354 Парило - - — — ” “ 29
Орішина- - — — — — 214. Парумбрелѣ- — — — — 542
Орішникъ - - 354, 214 Пастернакъ - _ — — — 488
Орлики - “ “ - - 70 Патлажани выпатъ- - - 403
Орлякъ - - — 547 Патлажани - — — — — 402
Оробина - - — — - - 654 Патрантай - “ — — _ 492
Осенникъ 198 Пацеркп- - — “ а* — 416
Осика - - ' - — — 530 Ленины - - « — ?20
Осичина - - — 530 Перелетъ - - - - 66, 456
Осітнякъ - - — 135 Передіска - — — — — 327
Осока - - - - - 155, 161 Перекопъ - — — “ — 417
Осо коръ - - “ — __ Г м 529 Перекотп-иолс — — — — 318
Осотъ - - - 186, 187, 653 I ерестуиспь — — — — 136
Острицу . . 84 Пери - - - р. - 556
157
Пержи - - - -
Персикъ- - - -
Петрівъ хрестъ
Петрова закуска
Петрови батоги-
Петрушка •
Печерица -
Лнжмо - -
Пирей - -
Півники -
Півонін- -
Підвишень -
Шддубень -
Піддульки -
Підлистникъ
Підлісокъ -
ПіДтинникъ
Пізній дубъ , -,
Пітушки -
Піяки- -
Плавушникъ
Плакунъ -
Плаунъ- -
Плевелъ -
Плітуха
Плоскуха -
Плоскуха гірка
Плющъ- - -
Повелика-. -
Повій - - -
< Повна роза-
Повійка- - -
Повилица - -
Повітиця
Подбілъ -
- 541
- . 490
т 363 Поддубовикѣ -
6, 341 Подсніжникъ - _
- 189^ Подмаренникъ
- - 99, 492 ‘ Подолішникъ -
_ _ _ _ 17 Подорішникъ -
- - - ;г .>:іб79 Подорожникъ-
- 33 Подсолнечникъ-
212, 347,. 349,.474 Подсонухъ - -.
- - 202, 479
- 25
- - - - 109
-. - _ - .556
_ _ - г , 81
- - 761, 762. Полева
626
. 559
Ш
-730
Подосиновикъ
Полба - - -
Полёва горчица
Полёва гречка -
Полёва
..з
сосонка -
мъята - . -
нёхворощъ-
осока - -
С _
повелика -»
гвоздички,-
)
Полева
Полева
Полева
; Полеви
. - 336 Полевий гірчакъ ,•
. 409 Полевий ленокъ ;
- - 404 ; Полеві кисточки
391, 392 . Полеві сокирки
;- 20,7- . Ползковий цвітъ ,
? ! 637- Цолій. , - - -
• ; 332' Полинець - - •
.. • з і> Полинъ - - г ;
2061 2О.7і Полуниці - -
400 Полунищникъ,- :
580 Помидори- - л -
206 : Помидори СИНІг :
227 Помолочникъ - '
і
.. о
9
- 227
491, 716
Г-‘/112
- 296
- 302
- 81
- 81
516, 615
« *
- 322
- 322
> 108
- 708
ѵ .... '1
-. 648
147
:263
/ 426
/ 79
159
206
247
412
715
520
244
- 253
427, 430
- 76
-/ 74
- 291
703
403
403
147
-4
4
402,
> ' ’-зц
21
• І і
ШИ оі! ! . іріі
Помупіоръ альба - - - 575 Псинка - - - . . - 650
Попова гуменце - - - 680 Пташшіа рута - - - - 295
Порей - - - - - - - 41 Пужппк ь - - - - - 715
По уторъ негру - - - 573 Пузнрчаткп - - - - - 199
Попки - - - - - 704 Пустерпакъ - - - - - 488
Попутникъ - - - - 516 Пухъ - - - - - - - 270
Пор-ілишникъ - - - 740 Пшенка - - - - - - 303
Порічка - - - - - 575 Пшеничка - - - - - 771
Порръ - - - - - - 41 Пшеница - - - - - 709
Портокаль - - - - - 191 Пьятилпстппкъ - - - - 531
Порушникъ - - - 168, 179 Пъятиперстпнкъ - - - 531
Порхавка- - - - - 401 Р.
Порчакъ - - - - - - 134 Радовпкъ - - - - - 615
Посконь - - - - - 146 Разноцвітъ - - - - - 243
Починочки - - - - 658 Рай-дерево - - - - - іі 574
Пражъ- - - - - - 41 Ракитникъ- - 235, 600, 602
Правокістъ - - - - - 674 Ракнтовий кущъ - - - 235
Ирпвітнця - - - - - 228 Ракови іпийки - - - - 522
Прпворотень - - - 444, 553 Ранппкъ 203, 408, 486, 516,
Щиворотки - - - - - 742 625, 758
Пчоліска - - - - - - 327 Рапиій дубъ- - - - - 559
Продіски» - - зца - - 432 Рапсъ - - _ - - - 121
Грасадъ - - - - - - 556 Растопша - - - - - 645
Просвирки - - - 413, 416 Расходникъ - - - - - 630
Просерснь - - - - - 219 Рачешейки - - - - - 522
Проскурина - - - - - 283 Рачки- - - - - - - 522
ьроспурки - - - - - 416 Редиска - - - - - - 568
Проскурнякъ- - 11 *.* - - - 46 Редька дика - - - - - 567
Просо-, - - - - - - 481 Редька - - - - - 568, 567
Просуринка - - - - - 219 Резеда - - - - - - 569
Прострілъ - - - - 552 Репъяшки - - - -іш- 768
Просурень - . - - - - 219 Ресерите- - - - - 322
Пряда- - - - - - • 641 Реуруска - - - - - 766
4 69
Ржанецъ ------ 501 Рястъ - - - - - 213, 619
Рпжей - - - - Г| — 143 С - «ганьотэц
Рпжикъ - - — — — — 19 - - - алъ'і’гЭ
Рнжуха - - - — — — 250 Сакора - - - - - - 628
Рижъ - - — — - - 475 Салата - - 356
Різакъ - - - - 284, 671 Саклакъ - - - - - - 282
Різка - - - - 441 Салатникъ - - - - - 563
Ріпа - - - - - " ” — 125 Сальсшіъ - - - - - 599
Ріпякъ - - — 1 54 Самостай - - - - - 635
Рогізъ - - -г — - — 717 Самосилъ - 682
Рогульки — — — — 696 Сварливецъ - - - ~ * 324,
Рожки - - - — — “ 624 Свекла - - - - - - 106
Рожь - - - — 1 • — 628 Свеклы - - -
Розова чина — - “ — 366 Свербпгузъ- - - - - 694 > >п »
Розовий цминъ _ _ — — 61 Свсрбига - ”нЭТ134
Розрпвъ - - — — — — 343 Свидина - - - - 210
Розходпикъ - — - — — 73 Свіптояпське зілле - - 340
Розсада заяча — — 63 і Свинушникъ 611
Романъ - - - — 375 Свиріпа - 119, 121, 647
Ромашка - - — “ — — 420 Світлухп - - - 164
Роменъ - - - 375 Свіріниця - - - - - 647 ІІіІІІиѴи 9
Росичка - - - 254 Свирка - - - - - - 512
Ростопашъ - - - — - 174 Свистюля - - - - - 202 . П і, 1 •
Росянка - - — — - - 254 Свпркове дерево - - 512
Румяпокь - - - - 420 Сельдерей - - - - - 68
Румянка- - — - — — 54 Селъ-тупсъ- _ _ - - 709
Рута - - - - - 295, 591 Сердешна трава - - - 474
Рутка нолёва 295 Сердушпикъ - - - - 275 - - Кііі * Ч- /
Ручка Божоі Матері - - 53 Серебриста липа - - - 692
Рябппа - - — - — — 654 Сикавка- - _ - - - 202
Ряби зязюльки _ — — 233 Сериорізъ - - - 5, 284
Рядовикъ- - - - - “ 615 Серпуха - - _ - - - 638
Ряска - - - - - 369, 370 Сестрики - - - - 421
160
іа .6
Синеголовъ - - - - 27 І Смілка червона - - - - - 399
Синець - - - - - 268 Смовдь- - - - - 493, 496
Синецвітъ - - - 243, 446 Смовть - - - - - - 493
Синичка - - - - - 245 Смолка - - - - - - 397
Сині колючки - - - - 274 Смолянка - - - - 399, 762
Синій ломоносъ- - - - 193 Сморчокъ - - - - - 435
Синюха - - - - - 28 Снитка - - - - - - 12
Синячникъ - - - 350 Спаржа - - - - - - 83
Синявки - - - - - — 354 Спижъ - - - - - - 210
Синякъ - - - - - 258 Споринья- - - - - - 624
Синерси - - - - - 17 Споритъ ----- 521, 624
Сирень - - - - — 675 Собача крапива- - - - 371
Сироіжка -• - - - 26 Собача рожа - - - - - 367
Сиротень- - - - — — 219 Собача ромашка - - 419
Сідачъ - - - - - 345 Собаче мило - - - 329, 616
Сікирки - - - - - 243 Собачі копоплі - - - - 299
Сіре-зілле - - - - - 705 Собачі язички - - - - 515
Сірики - - - - - 147 Собачий перецъ - - - - 523
Скинъ - - _ _ - 154 Собачий румянокъ - - - 419
Скомпія - - - - - — 574 Собачка - - - - - - 231
Скордія - - - _ - - 683 Собача петрушка - - - 15
Скорода - - - - — — 157 Сокирки - - - - 753, 244
Скочки - - - - 633, 634 Соколій перелетъ - - - 66
Скученъ - - - - - 144 Сокорина- - - - - - 529
Скучникъ - - - - 144 Солоней - - - . - 666
Скулочникъ -" - - - 414 Солянка - - - - - - 594
Скупія - - - - - 204 Солеросъ - - - - - - 594
Слива - - . _ — — 541 Сонъ блакитний - 551
Сліпакъ - - - - 398. , 483 Сонъ трава - - - - - 551
Сліпий макъ- - - - 483 Сонъ - - - - - 551, 552
Сліпота куряча — 4* 565 Соняшникъ - • - - - 322
Смердючка - - - - 733 Сорочі лапки- - - 536, 703
Смирна - _ . _ 443 Сосонка - - 276 333, 263
161
Сосна- - 513 : т.
Сояшникъ ----- . - - 322 Табакъ ----- -; ,447
Сребриста тополя - - - 529 Табаси - - - - - - ,447
Становникь - - - - - 179 Талибанъ - - - - 658, 689
Стародубъ- - - 362, 495 Тамариксъ ----- 678
Стародубка - - - - - 320 Тарапуньки - - - - - 22$
Степний гіацинтъ - - - 439 Тарлабанъ - . - - - - 6Д§
Степний рястъ- ->440,Терносливъ.- - - , 5Д5
Степовий молочай -. - - 278 Татарка - - - - - - 40
Степи я півонія - - - » 480 Татарьске зілле- - - - •
Степний василёкъ - - .610 Твердякъ - - - -
Стёжаръ - - ------* • 560 Тей - - - - -
Стоголовъ..............- 728 Текачь - - - -
Стожилникъ - - - - - 196 Терекъ - - - -
Стоколосъ- - - - 129, 130 Терментиля - - -
Стократки ----- 103 Тернъ- - - - -
СтСновникъ,- - - - -.555 Терновникъ- - -
Стоявъ - - - -
Стрілиця - - -
Строкста половая г
Строчокъ - - - -
Стручковий перець-
Стулигузъ - - -
Стягачъ - - - -
Сунйця- - - -
Султанчикъ - - -
Султанчики - - -
Суріпиця - - -
Сусай- - - - -
Сусакъ - - - -
СуХовершки
Счистокъ- - - -
Сяпа..............
- - 733 Тиква- - •
- - 592 Тада - •
- -167 Тирса- - -
- 325 Тирличъ - -
- - 148 Тисъ - - -
- - 388 Тисячаголовъ-
- - 515 Тминъ . - -
- - 292 Іовстунъ' -
- 717 Товстуха - -
- - 718 Толань - -
- - 121 Тонконігъ -
- - 180 Торчокъ - -
- - 135 Тоя - - -
35, 132 Травъянець -
- - - 661 Трандафилъ. -
. - 39 Трибулька -
409, 410
- - 993
- - 481
- - 545
- - 534
- - 545
- - 545
- - 224
- - 201
- - 670
- - 306
- 681
- - 728
- 165
- - 452
- _ - 307
- - 105
- - 287
- - 325
г. - 7
- 37 ’
- - ;$80
- - 42
162
ІОІ
Трплистникъ- — - - - 431 Хвостачъ - -- - - - - .6
ТріФолія - - - - — - 431 Хвостпякъ - - - - - 333
Тройчакъ- - ” - - 409 Хвощъ - - - - - - 265
Троапъ - - - - - - 704 Хвоя ----- - - 513
Трояпда - - - 680 Хмель- - - - - - - 337
Трутъ • - т — — — 527 Хмеликъ полевпй - - - 699
Тру фоль - - - 712 Хміль - - 337
Трутникъ - - — - — 527 Холера- - - - 767
Трясучка - 127 Холерііа трава - - - - 767
Тургупъ - - - 77 Холодна мъята - - - - 428
Тюльпанъ - - - - 713 Холодокъ - - - - - - 83
Тютюнъ - - — — - 447 Хорошки - - - - - - 225
. — У. Хорохоньки - - - - - 225
Храбустъ - - - - - - 153
Удоткі - - - 710 Христовъ посошокъ - - 506
Ужачки - - - - 348 Хрінъ ----- - - 197
Укладникъ - - 365 Хрішщя - - - - - - 372
Укропъ 60 Хробусъ - - - . • - 153
Ульмъ - - 719 Хробустъ - - - - 153, 190
Устрой - - - 43 Хропъ- - - - - - - 197
ф. Хрещате зілле - - - - 486
Хрещатий барвіпокъ - - 705
Фига - - - 289
Филонппкъ - - 89 Ц-
. Фіалка - НО, 331, 760, 762
Фрасенъ - - - _ - - 293 Царьска свічка - - - - 738
Фризи- - - - - - - 585 Царсградьска лоза - '- 259
Царська борода - - - 433
X. Царь-зілле - - - 245, 566
Хвига- - - - _ - - 289 Царь-силъ - - - - - 245
Хвилмпикъ - - - 89 Цвітпа капуста- '• - - 122
Хвойличникъ- - - - - 89 Центаврія - - - - - 275
Хйоищъ - - _ - 261, -.?б5 Центурія- - - - - 275
163
Цибуля - - - - 39, 622 Черника ------ 729
Цыганки 193 Черинця ------ 729
Цигапкуцы ----- 677 Чернокленъ ----- 4
Цікорій ----- 183 Черпоклина ----- 4
Циці-васі ------ 471 Черноталъ ----- 598
Циці-капрп ----- 766 Чернушка- - - - 450, 448
Дмішъ - - - - - 61 Черсакл ------ Чеснокъ ------ 51 43
Ч. Чечевиця - - - - - Чипу га ------ 272 150
Чаберъ - _ _ - 617 Чирсннпкъ ----- 685
Чаполоть - - - - 137, 332 Чистецъ - - - - 661, 667
Ча пуга - - - - - 137 Чистикъ- - - - - - 630
Чапула ------ 332 Чистппкъ - - - - - 563
Часнпкъ ------ 43 Чистнякъ - - - - - 661
Частуха ------ 38 Чнстотілъ ----- 174
Чахнпця ------ 382 Чмель- ------ 324
Чебрецъ - 690 Чобітъ удодівъ - - - - 763
Чебчикъ ----- 688 Чоловічий ВІКЪ - - - - 326
Чемерица - - - - 735, 73 4 Чорпа смородина - - - 573
Чепчикъ . . _ _ 690 Чорпа чемерица- - - - 735
Чепчикъ Богородипшпй - 690 Чорпе ребро- - - - - 659
Червецъ ------ 533 Чорні пирожки - - - - 621
Червишпикъ- - - - • 533 Чорні рожки- - - - - 624
Червопа бузина- - - - 614 Чорнобпль - - - - - 80
Червопа лобода- - - - 95 Чорпобильпикъ - - - 80
Черевички - - - 474, 232 Чорпокоріпь - - - - - 231
Черевички Божоі Матері - 343 Чорнобривець - - - - 677
Череда ------ 117 Чорполозъ - - - - - 598
Черемха ------ 544 Чортівъ хлібъ - - - - 451
Черемуха- - - - - - 544 Чортова борода- - - - 758
Черешня ------ 538 Чортова веселка - - - 500
Черпець ------ 9 Чортова вишня - - - - 540
164
Чортове ребро - 716, 732 733 [Ц.
Чортови оріхи - 696
Чортово яйце - — — - і 99 Щавель 587, 588, 589, 590, 477
Чертополохъ - - - 134, 767 Щавухъ заячій- - - - 477
Чужеварппкъ - - 506 Щемелпна- - - - 550, 548
Щппець ------ 287
Ш. Щирей ----- 48, 50
Щиръ ------ 50
Шавлія - - - — — 608
Шэлфсй - - - “ —* 608 9.
Шалхвей- - - — — — (’08
Шампиньонъ — - — 17 Эстрагонъ ----- 77
Шандра - - - - 418
Шанта - - - — 445 10.
Шарило - - - — — — 258 ІОзеФка ----- 342
ШаФрапъ- - - “ - 220
Шеберъ - - - 617 Я.
Шелюга - - - - 595
Шелюгъ - - - - 595 Яворъ ------ 3
Шелюжина - - — — - 595 Ягідки ------ 240
Шильникъ - - — — — 38 Яглпця ------ 12
Шиповникъ - - — 579 Ягода ------ 292
Шипшипа - - —- - - 579 Язичкп ------ 744
Шпрець - - - — — - 49 Язичпикъ ----- 463
Шмерка - - - — - — 512 Ялппа - - - - _ _ 511
Шовкова трава - - 497, 670 Ялова бузина - - - - 612
ІПовковиця - - — - - 436 Яловець ----- зб2
Шолудивпикъ - - “ - 489 Яловникъ - - - - - 685
Шпинатъ - - - — — 657 Ясень ------ 293
Штанодранъ 100 Ястеръ ------ 92
Шульга - - - — - 765 Ячміпь - - - - 334, ззб
списокъ
растеній съ народными названіями и этнографическими примѣчаніями
представленныхъ въ Юго-западный Отдѣлъ Императорскаго Рус-
скаго Географическаго Общества М. Ѳ. Сѳмиренкомъ и опредѣлен-
ныхъ въ ботаническомъ отношеніи профѳс. А, С. Роговичемъ.
№ №
Д. Чл. Ѳ. К. В о л к о в а.
1. Лдамове рсбрб ѵ. Чортове ребро. Ѵаіегіапа йпЬіаВпщ;.
Од пропасипці пыоть у горілці. Цвіте біло, лопуцёк у
1 аршпп.
2. Барвінок. Ѵіпса тіпог Б.
3. Б е р і з к а. Сопѵоіѵиіпз агѵепзіа Ь.
4. Блекота. Нуозсіаншз пі§ег і,.
5. Боровйк. ІЭарІше Спеогиш Ь.
Цвіте червбно, роете у бору, заііашніій (душистый.)
6. Борщ 2), сверби-гузно. СЬаегорЬуІІпт аготаіпт Б.
Цвіте біло, лопуцёк жепе аршпп у два, діти ідять
лопуцыш.
7. Братки. Ѵіоіа ігіеоіог Ъ.
8. Бруслевйпа.'
9. Бруслёнина^
Еѵопішпв ѵеггисоБВБ
Б.
Ягідки червони вверху, а у середппі чорні. Еущовате.
10. Будяк. Сагйипз пиіань Ь.
Цвіте червоно. Лопуцёк у арпіин жепе.
*) Въ этой статьѣ, какъ разно и въ статьяхъ гг. Чубппскаго, Русова и Ли-
сенка сохранено правописаніе рукописей по желанію авторовъ.
2) Борщъ Негасіешп ніЬігісшп Ь. — ГѴгов.
22
166
11. Будяк жовтоцвітппй. Беііесіо ѵегпаііз. АѴаТйзк е( Кіі.
12. « • ѴсгЬазсит Іусітіііз ’) 1-.
Роете у чоловіка заввишки.
13. Букваця. Беіопіса ойісіпаііз ь.
14. « Ргіітііа ѵегів Ь. 2).
Цвіте жовто, жене лопуцёк. Пьютъ як у грудях болитъ
варятъ у воді й пьютъ од кашлю,
15. « «
16. « Веіопіса обіеіпаііз Ь
17. Будйголова. СііаегорЬуІІіші ЬиІЬозит ь.
Цвіте біло. Лопуцёк у сажень.
18. Буркуп білпй. Меііііоіиз аІЬа Ьат.
Од переполоху в жнвоті.
19. « жовтий. Меііііоіиз оійсіпаііз Ьат.
Коровам даютъ, щоб молока більиіе було.
20. « Синій Меііііоіиз саегиіеа Ьат
21. Василёк полёвпй. Оаіеорзіз Іайашіт Ь.
22. Валилъ ни. АтагапіЬиз вапдишеив Ь.
23. Вбвча лапа ѵ. вовчий коппт. Тгоіііиз спгораепз Ь.
24. Водя па кропива. Ьусэрпв ехаИаіиз Ь.
25. Волів язик. Ві§ііа1І8 §тап(1іі'1ога 3) АП. /?. аспіійога Коей.
Од рубанипп прпкладають.
26. Радіоча ыбрква. Рсисебапиш Огеозеііпитп Моепсі).
Цвіте біло, вигапя лопуцёк у 1г/2 арш. корінь затов-
іпки як морКва.
27. Гвоздики. Та^еіез раілііа I.
Як густо насіять, то будутъ шолудпві.
28. Гвоздика городи я. Саіепйпіа оШсіпаІіз Ь. 4).
29. Гірчак. РоИ^опит Регаісагіа Ь.
ѴсгЬазсшп Ьісітіііз—Дмвапа. — Рогов.
Е) Б-влая буквица. Ргіітііа ѵегіз.
3) Рі^ііаііз §гапйіГ1ога. Наперстки — Рогов.
4) Народное названіе пснърио—растепіе это пазыв. ногтпки, а приве-
денное пазв. относится къ раст. Та^еіез раініа — Ртов.
167
30. Глсчкопар СЬсІійопіиш ша]п8 Ъ.
Ппзі глечики парять, сто варить у воді і пою мпють глечики.
31. Г л и с т я 1. Зоіапшп Виісатага Ь.
Од глистів ідять чсрвопі ягідкп.
32. Глуха краипва. Ьаіит тасиіаіит Ъ.
Цвіт розовпй. Нею молодих пндичят годують.
33. Горобйцець. Охуігаріе рііоза ВС.
Цвіте жовто.
34. Горошок. Ѵісіа ѵіііоза Коій.
35. « МесИса^о Іирпііпа Ь.
36. « Месіісадо Гаісаіа Ь. Роете на полі.
7. « ви со к ор остппй, лісовий. Ѵісіа зуіѵаііса Ь
Цвіте червопо, віткий (цѣпляется).
38. Горох горобъячий. Ѵісіа Сгасса Ь.
39. Горобъячий щавель. Віітех АсеЬозеІІа Ь.
40. Горобиний горошок ѵ. горобъячий щавель. Еитех
Асеіояа Ь :).
Цвіте зеленовато. Щипають у борщ і так ідять з хлібом.
41. Девъя тпеилпик. Дзіга^аінв ^ІусірІіуПоз Ь.
Корінь у горільці пъють од порухи.
42. Деревій болбтяпий. ДсІйПеа главна Ь.
Цвіте біло. Лопуцёк желе у ІЧ, аршина, у посі як по-
довбать ім то кров піде.
43. Деревій степовпй. АсіііПеа шіПіГоІіит /?. Іапаіа Косіі.
Цвіте біло. Лоиуцёк арпі. завбілыпкп. Як ухоппть
завійна—товчуть з сіллю й водою і пъють.
44. Дереза ѵ. липка. Аерегицо ргоситЪепз Ь.
45. « Ьусоробіит сіаѵаіит Ь.
Рвуть заквітчуватпсь.
46. Дзіндзівер. Маіѵа таигіііапа Ь.
47. Дзвбпики. Сатрапиіа ТгасЬсІіит Ъ.
Цвітуть сине.
*) Китех Асеіова Ь. просто называется щавель, слѣд. назв. гороб. ща-
вель невѣрно,— Рогов.
168
48. Дивила ѵ. дрябчак. ѴегЬазситТЬарзизЬ. п V. рігіотоібей Ь.
Завбілыпки 1% арш., жовто цвіте, дають коровам (цвіт
варятъ) щоб масло сідало. »Мп ёго будяком зовем а но
польскому дивиною зветься.
49. Дикі копбплі. ЗіасЬуз гесіа Ь
Цвіте біло, під нпм червячок—як насіпнячко маленьке;
ёго сушатъ, розтирають ; зуб що болитъ натираютъ.
50. Дика цибуля. АПіит оіегасеит Ц
Ідять з хлібом.
51. Драголюб. 8а1ѵіа петогова Ь.
Варятъ, пъють од кашлю, у горілку кладутъ, пахне
мъятою.
52. Дрік. Сепізіа ііпсіогіа Ь.
Од скаженпни варятъ і пъють, цвіте жовто, вживаеться,
й корінь і боділле.
53. Дрябчак. Сігзіпт Іапсеоіаіит Ь. 1).
54. Жабъяча цибуля. Зсігриз ТаЪегпаешопіаиі Ь.
55. Жибрій. Сіг8Ішп агѵепзіз 8соро1.
Роете‘у полі поміж хлібами, колюче, цвіте сине як будяк
56. Живокість. 8ітрЬуішп ойісіпаіе Ь.
57. Жовтуіпки. НеІісЬгувит агепагіит І)с.
Пупъяшки жовтенькі, варятъ і миються од жовтяниці-
58. Заяча капуста. 8ейит Теіеріпит Ь.
Цвіте біло, виганя лопуцёк.
59. Заяча крівцяѵ. заячийкрівець. Нурегісшп регіогаішп Ъ.
Цвіте жовто. Сёгоріішіе листте зелено а торішпе червоне.
60. Зімиик. Азіег аппитів Ь
61.
63.
63.
В осені цвіте сине, роете з корня по горбдах, квітчаються.
Зінёвать. Суіізиз Ъійогиз Ь’Нег. *
Зірки. Та^еіеа раіпіа Б. 2).
Цвіте жовто, ростё по горбдах, лист зубчастий.
’) Сігйіат Іапсеоіаіит Ь. Дід. — Ртов.
2) По мнѣнію яро*. Л. С. Роговина назв. зірки относится къ расъ ЬусЬій
сЬаІссйопіса Ь.
169
64. Зозульки. Ѵіоіа Ьігіа 1).
Пахнуть, цвітуть сине, корінь як хміль стелеться.
65. « Ѵіоіа ігісоіог Ь. ,3. агѵепзіз 2).
66. « «
67. Калачики. Маіѵа Ъогеаііз Ь.
Цвітуть біло у кінці червця.
68. Кап^пір. Ваіеатііа ѵнідагіз Ь.
Ніяк не цвіте—пахне тілько.
69. Каю шипа. ТгіГоІінга шопіапит Ь.
Червопо цвіте.
70. « ТгіГоііит аірезіге Ь.
Червопо цвіте.
71. Кіях, кіяшбк. Цвѣты и само раст. ТІіурЪа ап^пзііГоІіа ь.
72. Кис лички. Ругоіа зесшміа Ь.
Рвемо заквітчуватпсь, роете у ліеі.
73. Козелки, козелёк ѵ. Козёльці. Тгадоро^оп ргаіепзіз Ь.
Діти лоиуцькі ідять. Цвіте жовто.
74. Копиткй. Азагиш ешораеит Ь.
Умиваються щоб дівчата любили—рвати треба коли у
парці стоять—себ-то листок прети листка.
75. Коровъ я к. Баіига Зігатоиіиш Ь. 3).
76. « Опорогсіоп аіаішп Ь. 4).
77. Коса богоматери на. Нурегісиш ЬиіпіГизит Ь.
Стелеться округи колеса.
78. Крипйчана осока. Сагех ргаесох. Ласц
Показуе де вода—міеце криничне, там і копаютъ.
79. Крокос. АгіЬетізіа сатрезігіз 5)
') Ѵіоіа ііігіа. Фіялки.
2) По мнѣнію пр. Роговича, это раст. называется братки, назв. же зо-
зульки принадлежитъ растеніямъ Огсііі? или Сургірсііінпі.
г) Растеніе это назыв. обыкновенно дурман — Волк.
4) По мпвпію ироФ. Роговича названіе коровъхк не соотвѣтствуетъ ра-
стенію; названіе это дается въ народъ ѴегЪазсит Тііараиз Ь. а Опорагд аіаі.
назыв. будяк-, ын® также вееіда коровъяком называли раст. ѴегЪ.ТН. — Волк.
5) По мнѣнію проФ. Роговича это раст. назыв. нсхвороіц а обозначенное
назв. невѣрно.
170
80. Кудрявецъ. Тапасеіит ѵиі^аге Ь.
На зелени свята за оконп (иконы) рвутъ. Цвіте жов-
тенько, неначе кашку повысила.
81. Кукіль. Аегозіегата (тііЬаео Ь.
Цвіте розово.
82. « Ьусііпіз посІіНога Ь.
Цвіте біло.
83. Кульбаба ѵ. бабка. Тагахасит оШсіпаІе Ь.
84. Купйці ѵ. очерёт. РЬга^тНез соттітіз ь.
Ростуть на болоті в воді, рвутъ на віпки.
85. Ку рай. ХапіЬіит зріпозит Ь.
86. Кур-зілле Сопѵаііагіа Роіу&опаіит Ь.
Од зубів.
87. Куря’іа-сліпота. Вапипсиіиз гереиз Ь.
Жовто цвіте.
88. Куряча лапка. ТгіГоІіит топіапит Ь.
Воно й походить па лапку.
89. Лататте. СаШіа раіизігіз И. *)
Од жовтянпць. Роете на мочарі. Жовто цвіте.
90. Лёвурда Роіу^опит Візіогіа Ь.
Пахне часником, кладутъ у борщ. Роете у ліеі.
91. Лйпка. йрігаеа Гііірепсіиіа Ь
92. Лйпчиця. Азреги^о ргосишЪепз Ь
Сиве цвіте.
93. Лйіпкп ТгіГоІішп герепз Ь.
3 ёго бжоли мед берутъ.
94. Лобода. Аігіріех Ьогіепзіз Ь.
95. « дика. Сііепоройіпт аІЬит Ь.
96. Ломиніс Сіетаііз і-есіа Ь.
ѵ Скрутити лпстик, вткнути у піе, то зараз
97. Ломоніс. і Бр0В Підев
— ———-----------------і
’) Названіе лататте мнь часто случалось слышать относительно оаст-
МирЬаг Іиіешп и МутрЬаеа аІЬа — Еолк. 1
171
98. Лопух. Ьарра іопепіоза ь г .. . . < ;
99. ( Любка. ОгсЫз зашЬисіпа Ь. р, ригригаеа. КосЬ.
100. ( —Цвіте розово. ....' .. .-.Д.р • -
101. Любйсток. ьеѵізіісиш .г^сіпаіе, КрсЬ.. ’
102. Марцизки* Азіег сІііпепзізЬ.1) ...
Цвіте Аблубенько по горбдах.
103. Маоляночка. Ьіііиш Магіа^оп ь.
Дають коровам щоб масла багато було. , .
104. Матерйнка. Огі^апит ѵиі^аге ь ; . .. ,
Можна змпватн голову, і глечики парить. Од кашлю пъють.
Пасішники вуликі натираютъ щоб роі в нихъ йшли.
Цвіте червоно. Варять у кінськім, молоці і пъють од
чихотки. 2) и
105. Мамошник. №ереіа шкіа ь.
Копаютъ, пъють од кашлю, цвіте голубенько.
106. Медявнйк Сгаііит ѵегит ь.
Пахуще. На ёго бжолп сідають гарно, пахне неначе медом,
107. Медяничкй. Ргітпіа ѵегіз р. ,
108. Метёлики. 8рег§п1а агуепзіз ь.
Заквітчуються ім/ . .. ...... . . .... .
109. М і т л и Ц я. Арега дріса уепіі, Р.йе Ваиг. , г
........ Цвіте кршкаю;як житр,,як одцвітеться—зерно як овесець.
— » Аѵаепа риЪезсеиз Ь. Вговаиз лпоіііз Ь. . . , ,1;1| < > =;
110. Миколайці у. Мик.олайки. Егуп§іит ріапищ Ь.
111. Мнята ѵ. мнятка. МепіЬа агѵепзіз
112. Мокрёць. ШПіищ Арагіпо Ь. ,... ... О і.
Роете при болоті—цвіте біло.
113. Молоч&й ѵ. гірчак. ВопсЬиз агѵепзіз Ь. --
Хто зве молочаем, хто гірчакбм—бо молоко гіркѳ.
е г/г л '! ' л
7 * * 1 * "4 * ' Г / І я <•- е ^.1* ’.- . * * | . .. 3 Д,. »
- - лг?('Ті А/
• л г,_.;__ . .. ’ ... ч-. .Г?
ѴЦо литанію про». Роговича народ. .назв. лб^ии5ки отдо(штся не къ
этому растенію а къ обыкпов. садовымъ нарциссамъ.; ,,с ’. ,<.
2) Употребляется также для окраски гибелків (шкурок) въ красный цвѣтъ
на ^сопъянціа въ о., Дітки Остер. у. Черниг. губ*-— Волк> с. ’
172
114. МолочйБ. ЕирЬогЫа пісаепвіз Ь. ’)
Но 117. « ЕирЬогЪіа Сурагівзіаъ Е. 2)
116. « ЗопсЪиз оіегасеиз Ь.
118. Му дики. СИесЬота Ііейегасеа Ь.
119. Нагідки. Саіепсіиіа ойтсшаИз Ь.
Жовто цвіте. Заквітчуються. Голову миють.
120. Наго лбватки. Іигіпаеа Суапоійез Ь.
Ламаюті. святити на Маковія. Свяченим толови миють.
Цвіте червопенько.
121. Нёхворощ. Агіетізіа аШтіаса. 3)
Курятъ у хаті щоб повітря очистити. Цвіте жовтовато.
122. « Агіетізіа сатрезітіз.
123. Печуй-вітер. Иіегасіит Рііозеііа ь.
Варятъ свиням од скажепнпи. »Як снижена собака по-
кусае чи скотину чи людипу, то наповать«.
124. Огірбшдик. ТгіГоІіиш агѵепзе Ь. 4 *)
Кладутъ під огурки щоб завъязь була,
125. » Брігаеа ІЛшагіа
126. Одхасник. Ѵаіегіапа оіНсіпаІіз ь. /3. шіпоі.
Од проласниці кушать корінь, носить нашиі. Од порухи
товчуть корінь і пъють у горільці.
127. « Сопѵоііагіа роіу^опаіит 1>. б) Ѵегопіса СНашоейгуз Ь. с)
128. Оситняг ѵ. оситняжок. Іішсиз еіГизиз ь.
Товарові способне—наповать од корости. Огник на губі
засипають пбпілом.
129. Осокй. Сагех гірагіа ь. Цвіте жовто.
*) По мнѣнію проФ. Роговича это раст. назыв. степовий молочай.
®) Отпоеит. Е. Сурагіззіаз проФ. Роговичъ замѣчаетъ что народъ въ отличіе
его отъ боисЬиБ оіегасспз назыв. его молочка или елочка.
3) ПроФ. Роговичъ находитъ, что народное названіе этого растенія полинецъ.
4) По мнѣнію ироф.—Роговича народное названіе этого растенія— котики.
) ПроФ. Роговичъ находитъ это назв. не соотвѣтствующимъ растенію,
по его мнѣнію это раст. называется въ пародъ кипена.
6) По мнѣнію про®. Рогозина народ. назв. этою растенія безвершки.
173
130. О сот. Сігзішп агѵепзе ь.
Лопуцёк аршин у два. Цвіте червоно-сине у липці. Ку-
паютъ дитлну од сухот.
131. Очйтки. Ь'есіпт асге Ь.
Роете кущами, цвіте жовто.
132. Панова ѵ. Красоля ѵ. Красульки. Тіораеоіат тара В.
Заквітчуються.
133. Попороть. Азрібіиіп Гіііх таз Ь.
Корінпе копаютъ бжолам. »Той дуже знае, хто цвіт од
его мае.«
134. Пасліп. боіапіип підгшп Ь.
135. Перій. Вготііз іпегтіа Ь.
136. » ліеовий. Вготпз іесіогит Ь.
137. Петрів батіг. Сісііогіит ІпіЬуЬиз ь.
Вважливе од сояшнпць, як ухоппть різачка у жпвоті.
138. Півники (що в воді ростуть.) Лгіз Рбеийасогиа Ь.
139. П о д о р б ж п и к. Ріапіа^о ша]ог В.
140. Полови васильки. Заіѵіа репсіиіа ѴаЫ. Цвіте сине.
141. « в і н и к и ѵ. В і п и чье. АгОіетізіа іпойога МВ.
142. Полёва рб ж а. Ьаѵаіега Нішіпріаса Ь.
143. « сосонка. Хвощъ. Едиізеіііт агѵепзе.
144. Полин ч ик. (гпарііаііііт агѵепзе Ь. ”
Під ПОЛИНЪ підходить.
145. Полунйці. Рга^агіа соіііпа В.
146. Попики. СаИЬа раіпзігіз В.
Роете у болоті, иа рану од рубаиня кладутъ лисття,
цвіте жовто.
147. Порплйшпик. ѴегЬепа оЖсіпа1і$ В.
Од порплиць (болячка така па голові—струп) миються.
148. Прйворотень. РугсПігиш согушЪозпт.
Дівчата вмиваються, щоб хлопці любили.
149. При воротки. Ѵегопіса СЬашаейгуз В.
Коровам вимъе парятъ.
23
174
150. Прбліски. Ѵіоіа агѳпатіа Б1. /3. &1аиса 1). Рястъ Йсіііа
ЪіГоІіа Ъ.
151. Проскурина. Еѵопітиз еитораеиз Ь.
Кущовате, цвіте жовтенько.
152. Пъят-й-перстень. РоіепіШа аІЬа Ь.
Од порухп.
153. Ранник. Рагіз сіиасігі&ііа Ь.
Як тілько полюбить, то зараз загоіться рана.
154. Репъяхй полевп. Сагйннз пійапз Б.
Нимп парить голову.
155. « «
156. Рыжій. Сашеііпа заііѵа ь.
157. Рижуха. БгаЪа петогоза Ь.
Жовто цвіте, стручечки як па рпжию.
158. « Сарзеііа Биіъа разіогіз Ъ. Біло цвіте
159. Р бжа го родня. АШіаеа гозеа Ь.
160. Романець ѵ. Ромап. БеисаіШіетиш ѵііі^аге Бат,
161. Роман. Ромашка. Маігісагіа СЬатотіПа Б.
162. « Апіііетіз пйііепіса МВ,
163. Ряст білий. Согусіаііз саѵа 8с1іѵеі& еі КоетБ
164. Салата. Вапипсиіив Гісагіа Б.
Роете у ліеі під кущами.
165. Свидііпа. Согппз зап^иіпаеа Б. Кущовате.
166. Свиріпа ѵ. Ріиак, 2) Випіаз огіепіаііз Ь.
Цвіте жовто, сіють по горбдах. На олію насіннс бъють.
167. Серпоріз. АпсЬиза ойісіпаііз Ь. 31
Роете поміж хлібами, завозить з копами на тік. Цвіте
сине в жнива. Він такий пюрсткий собі, неначе на лн-
стях волоссе або колючки. У Чигиринскому иовіті зовуть
синяком що сине цвіте.
’) По мнѣнію про*. Роговина это раст. назыв. поднімок. или драб.
2) Ріпакъ относится къ Вгаззіса ^тариз Ь. изъ съменъ котораго выгнетаютъ
масло.
3) По мнѣнію проФ. Роговина названіе серпоріз относится къ растенію
Раісагіа ВЬіѵіні.
175
168. Синёць ѵ. Спняк. Апсйиза ойсіпаііз Ь.
Бжолп з ёго мед берутъ, цвіте сипе.
169. Скорода. Сагех йіеііаіа Ь. Лісове зілле.
170. Скупія. Сопѵаііатіа тиИіГіога Ь.
Од порухи. Корінь зоветьця раковою шийкою.
171. Смілка ѵ. Смолянка. Ѵізсагіа ѵііі^агіз Ь.
3 пеі бжолп мед беруть.
172. Смирна. Сгаііит Моііидо Ь.
Дивчата мшоться, да головы парятъ.
173. « Казіигііит зуіѵезіге К. Вг.
174. Смбвдь. Реисеііапиш Огеозеііиит Моп.
175. « Йсгорішіагіа иодоза Ь. *)
176. Собачі репъяхп. Вісіепз ІгірагШа Ъ.
Колючки влипаютъ у свиту.
177. С о б й ч а р 6 ж а. Ьаѵаіега іЬигіп^іаса Ь.
Корінь копаютъ па віщо-сь у аптеку.
178. Сокіркй. БеІрЬіпіит СонзоЙсІа Ь.
179. Сон маевйй. Дпетопе зуіѵезігіз Ь. /У рагѵіПога Веп.
180. » білий. Апетопе зуіѵезігіз Ь.
Од остуди.
181. « б лакйтний. Риізаііііа ргаіепзіз. Мііі.
182. Спорйш. Роіукопит аѵісиіаге Ь.
183. Стого лбвнпк. Ѵассагіа ѵиідагіз. Нові, (Цвіте розово.)
8сог2опіга рпгригаеа Ь.
184. Стоягйлппк. Спійіит ѵепознт КосЬ.
185. Стбколос. Вготпз зциаггозпз Ь.
186. Стягач. Заропагіа оійсіпаііз Ь.
Воно од рани, рану стяга—»оце ранник!..«
187. Сунйці. Ега^агіа ѵсзса Ь.
188. Суховёршки. 1) А^а геріаиз Ь. Цвіте сине в Петрівкщ
2} ВпшеІІа ѵиі^агія. Цвіте сине.
189. Талабан ѵ. Тарлабай. Зрігаса Еііірспйиіа Ь.
У горілку кладсться, як у животі вредить. Горілка од
ёго червбпа.
*) По замѣчанію проФ. Роговича назыв. также норигиник.
176
190. Типецъ. Еезіиса оѵіпа Ь. бпгіизспіа.
Роете у полі і в ліеі купами.
191. Тонконіг ѵ. Тонконожка. Еезіиса оѵіпа Ь полева трава.
192. То я. Ѵегопіса ІаІіГоІіа. Ь.
Цвіте голубенько. Ота тоя одігнала змію од дівки.
— торйшня. Боіісііоз огпаіиз ДѴаІІ.
193. Три ли стник. Рагіз диасігііоііа Ь. 2)
Од рубаиини.
194. Тройця. Ѵегопіса ргозііаіа Ь.
195. 196. Хміль болбтяиий. Нішпііпз Ьириіиз Ь.
197. Хмелик полевий. ТгіГоІіпт адгагіеит Ъ.
Роблять дригкчі. Як мед вярять—кидаютъ квітки. Жовто
цвіте.
198. Храбуст. Сігзішп оіегасеіпп 8соро1.
Уживаетьця. Роете на болоті у ліеі. Купаються од по-
рости.
199. Хрёстики ѵ. хрещатий барвінок. Тгііоііпт герепз Ь.
У огірки кидаютъ.
200. Цар-зілле3) ѵ. чорие зілле ОгоЬиз пі^ег Ь.
»Оце найважнійше!«
201. Цицйк. Ребісиіагіз сотоза Ь.
Даютъ коровам іети, щоб багато молока давали.
202. Чапула ѵ. чаполочь. Саіато^газііз Ері^еоз Ь.
Гірка трава—скот не іеть.
203. Чебрецъ ѵ. чёбчик. Тііутиз БегрШит Ь. /?. ѵіііозиз. Ьей.
Роете на піеку, сипенько цвіте. Пахуще.
204. » ліеовйй. ТЬеисгіит Сііатаейгіз Ь.
Цвіте червоно.
’) По мнѣнію про*. Роговича пазв. Тоя относится къ раст. АсотШшп
Ь’ареііиз, тоже мѣстное названіе, въ Черкасахъ относится къ Воіусііоз.
) По мнѣнію проФ. Роювича названіе очень невѣрно, и настоящее
лазв. этого растенія ворбне око, натточ. Вѣроятно это ошибка собирателя
Рагіз дижіпі имѣетъ 4 листка иа чорешкъ.
8) Въ Кіевѣ называютъ Папнпспіиз зсеіегаіцз Ь. Царь-зі»лсз принадлежа-
щій къ сильнымъ ядовитымъ растеніямъ.
177
205. Чемериця. Ѵегаігит аІЬиш Ь. /?. ІоЬеІіапит КосЬ.
206. Чёпчик го род ній. ТЬупгаз ѵиідагіз Т,
Дівчата заквітчуються. Пахуіце, сіеться но горбдах.
20/. » степовпй. ТЬуппіз ЗегріПіші Ъ. ап&іізііібііит 8ей.
208. Черевйшник. Кереіа тійа Ь.
Черви засппають, як часом уплодяться у скотини.
209. Черевички. ОгоЬпз ѵегпіів Ь.
Дівчата заквітчуються.
210. Чистёць. ОгоЬиз аІЬиа Ь. /?. ѵегзісоіог Ьей.
Ним до схід сопця дівчата ыиються, варять та обмива-
ються, коли тіло заструпіе. Цвіте жовто
211. » Ілпагіа ѵиі&агіз Ь.
212. » БгаЬа ѵегпа Ь.
213. » Сгаііит Моііидо Ь.
214. а. » 8іе11агіа Ьоііозіеа Ь. * 2)
214. Ъ. Чбвникъ. За^іиагіа ва^іііаеіоііа Ь. Роете у воді.
215. (
( Чорне зілле. ОгоЬиз пі&ег Ь.
Од порухи—запікають у печі, наклавши у горілку.
Лісове, цвіте червоно. Од кашлю і од опуху у животі.
217. а. Чорпобиль. АгіЪепіізіа ѵиі^агіз Ь
Роете у чоловіка завбілыпки, цвіте чорно-сіренько.
217. Ь. Чорне ребро. ТЫазрі агѵепзе Ь.
Варити од лихорадки.
218. Чортове ребро ѵ. адамове ребро. Ѵаіѳгіапа диЪіа Всп&
3 вечера наварить а до схід сонця умиватися—од про-
пасниці.
— Бісове ребро. Ѵаіегіапа оШсіпаІіз Ь.
Лопуцёк жене у сажепь. Цвіте біло. Од трясці корінь
варити, або в узлику у пазусі носити. Корінь смердячий.
219. Чортов хліб. Каппеа риііа. ЬС.
’) 1 о мнѣнію прОФ. Роговича, это раст. называется ленок.
2) Декоктъ употреб. противъ костолома. — Рогов.
178
220. Шандра. 1) РЫоті.9 ІиЬегова Ъ.
Од кашлю сухи лопуцькп курятъ
— >2) Саіаішпіііа Сііноройінт Вепііі ')
221. І.І в и г а в 15 и п о л е в и. Ріапіа^о тейіа Ь.
6 й болотні, діт і швишють іми мов стрілами.
222. Шовкова трава. 8ііра рсппаіа Ъ. 2)
>Иею дівчата мпються«.
223. ( Щавель кіньский. Кптех оЪіизіГоІіиз Ъ.
224- . ( » В. сгізриБ Ь.
22». > наськпй. В. Асеіоза Ь.
226. Щнрйця ѵ. волохач. Атагаиіііив гёігоііехив Ь.
227. Ягідник. Ега^агіа ѵезса Ь.
Ужпваеться щоб лпце було чпсте.
228. ( Яглиця ѵ. снитка. 3) Ас^оробіит ройа^гагіа Ъ
229. ( » ялова.
230. Ясепёць. 4) Вспіагіа ЬиІЫГеіа Ь.
»Добре од порухи, од опуху«.
Примѣчаніе. Въ настоящемъ спискѣ сохранены точно всѣ
этнографическія примѣчанія собирателя а также удержаны имъ за-
писанныя народныя названія. Все же ошибочно записанное или
сомнительное указано въ примѣчаніяхъ — Воле.
- - - аа і ‘ । о
' 4) .1 • Іі 1 41 1 • V • I С "•< 3 4* '• О 1 - 41 -41*
, -> I П!-|сп
- I >—.
_____ _ • : <’І
’) По замѣчанію прок Роговича словомъ шандра называется въ пародъ
нѣсколько разпородиыхт. растеній гзъ семейства іубастыхъ (ЬаЬіаІас).
2) Тамъ гдъ встръч. дна разные вида ковиля. этотъ видъ пазыв ковиль
а друг. видъ 8. саріііаіа пазыв. пювкбпою травою.
3) По замъч. нро<і>. Роговича прежде унотрсб. протпв подагры. Молодые
листья употребл. въ борщъ. Существуетъ поговорка: ѵстарй як яілицяч. отно-
сящаяся къ лътнему времени, когда листья жестки и въ пищу негодны.
4) По мнѣнію про*. Роговича назв. ясенецъ относится къ раст. Пісіаиіппя
Бгахіпеііа Ь.