ПОСТАНОВИ
«.ВЕЛИКОГО ЗБОРУ
ОРГАНІЗАЦІЇ
УКРАЇНСЬКИХ
НАЦІОНАЛІСТІВ
1941

з
Ідея Суверенної Соборної Української Держави стола
ю нашому столітті основою нового українського світогляду
та нового політичного руху, руху націоналістичного,
що и вогні боротьби проти наїздпиків, оформився и окрему
політичну організацію в Організацію Українських Націо¬
налістів.
Перші почини падати українському націоналістичному
Й'ховІ організованих форм сягають 1900 року, коли то
икола МІхновськин почав на Лівобережній Україні закла¬
дати перші націоналістичні гуртки для боротьби за держи»-
іно-нолітичне визволення України з під ярма царської Росії.
Націоналістичні гуртки Міхновського були передвісниками
організованої націоналістичної сили.
Основи для націоналістично-визвольної організації до¬
клав після упадку Української Держави 192() р. полк. На-
ген Коиопалець, створи впій її розбудувавши „Українську
Військову Організацію" (УВО), а згодом, у 1929 р. на
1 конгресі Українських Націоналістів покликавши до
життя ширшу організацію Організацію Українських На¬
ціоналістів (ОУ1І).
ОУН розширила простірио революційну акцію на всі
українські землі та новела боротьбу проти всіх наїздпиків
зокрема на Зпхідньо Українських Землях. ОУН за поміччю
широкої організаційної сітки вела всі масові та всі одинич¬
ні иротниольські, а після упадку Польщі протимосков-
с.ькі акції. Основні відмінності умокни революційної праці
па счідііьо-україиських землях не дали змоги досяглі Органі¬
зації Того рода зовнішньо-політичних успіхів, які здобула
ОУН п боротьбі з Польщею. Так само І на українських
землях під румунською займмпцппою головно увага Орга¬
нізації була підведена справі творення и вкорінювання ор¬
ганізаційної сітки. І-Іа Закарпатті ділом ОУіІ була боротьба
за Українську Державу, акт проголоше я ' > : ішостн
в 1939 р. Й сама збройна оборона перед N :ДИ| ськими наїзд*
пиками.
Визвольно-революційну боротьбу за низко •■н::я г; .'м
українських земель I за зедцнеинп їх в о..; у Соборну 1 Не-
* залежну Державу вела' ОУН. спираючись па з.лкік см.иі
українського народу та відкинувши п принципі «•; нтаппо
на чужі сили, а зокрема ип Історичних норміи л i;j аїпн.
, Наслідком того було, що на різких місцях иіі|юхої
української землі І в різних роках нерівної боротьби обоє-
бросного українського народу з перевагою різіюньи оііпль-
них ворожих сил росло н крШшало одне. і;< • < мі : кемі-

4
руще бажання: здобути власним трудом владу на своїй
землі.
За двадцять років визвольно - революційної боротьби
українського націоналістичного підпілля ота свідомість ста¬
ла власністю широких шарів українського народу. Чужи¬
нецьке панування в усій основі підтвердило правдивість на¬
ціоналістичного твердження, що українцеві нема життя без
власної держави: „Здобудеш Українську Державу, або зги¬
неш без неї”.
Другий успіх нашої дотеперішньої революційної бо¬
ротьби проти чотирьох держав — окупантів це зорганізу-
вання реальної людської сили готової і придатної до бо¬
ротьби за цілі українського націоналізму. Серед успіхів»
і невдач революційної боротьби проти ворогів України,
в ворожих т/ормах і партизантських лісах, по містах і селах
України виростало, гартувалося й набрало бонового досві¬
ду нове покоління українських націоналістів — революціо¬
нерів. Воно вийшло тепер на чоло визвольно-політичного
руху цілого українського народу, як єдина політична орга¬
нізація. що за всяких умовин незмінно несе свої бонові
прапори.
Шлях боротьби і політичні напрямні революційно-виз¬
вольної акції для тих націоналістичних залог українського
підпілля визначує найвища установа ОУН—Великий Збір
ОУН.
Перший Великий Збір відбувся в 1929 р. Він покли¬
кав до житія Організацію Українських Націоналістів на чо¬
лі з полк. Є. Коновальцем і в своїх постановах означив за¬
гальні світоглядові заложення, політичні напрямні та ус¬
троєві форми ОУН.
Другий Великий Збір відбувся дванадцять років пізні¬
ше. в 1941 р. За той час ОУН стала поважним, а то іі ке¬
рівним чинником у визвольні;! боротьбі українського народу,
перетривавшн переможньо всі скажені заходи ворогів
стерти Організацію з лиця землі.
Найтяжчим ударом, що ііого зазнала в тому часі Ор¬
ганізація Українських Націоналістів була смерть Вождя
ОУН. полк. Євгена Коновальця, з руки агента Москви
в 1938 р. на передодні вирішних для України подій. Цей
удар викликав глибоке стрясення та спричинив різні внут¬
рішні ускладнення в ОУН, але сили Організації не знищив
і не послабив. У третю річницю, смерти Вождя сили ОУН
вже многократно більші, як за Його життя. На місце по-
ляглих сотень стали тисячі.

5
Останні роки принесли основну зміну політичного по¬
ложений українського народу й започаткували далекосяжні
переміни на українських землях. Упадок польської держави
й румунської окупації на Західніх І Південно - Західних
Українських Землях і включення їх у тимчасовим склад
СССР та загорнення Закарпатської України Мадярщнною
з одного боку, а з другого європейська війна наполеонів¬
ського масштабу, нечувано швидка й далекосяжна зміна
політичного обличчя цілого європейського континенту, а
зокрема безпосередня блнзкіеть вирішних для долі України
кінцевих днів війни ось загально-політичні причини, що
створили невідкладну потребу скликати 11 Великий Збір
ОУИ, провірнтн дотеперішні політичні позиції Організації
Українських Націоналістів, вирішити Й устійнити напрямні
визвольної політики в обличчі грядущих подій та де стос у-
ваш методи й тактику боротьби до нової, зміненої полі¬
тичної ситуації.
Внутрішньо-організаційні ускладнення й довготривалий
етап тимчасовості», що повстав в Організації після смерті»
Вождя теж вимагали авторитетного й остаточного вирішен¬
ня. Користуючись переходовим станом, що в Організації
після морду Вождя не було легальної влади, деякі опор¬
туністичні елементи на спілку з одним польським пі овока-
тором захопили булп владу в ОУН і проголосили „во ;< іем”
одного з своїх людей, інж. А. Мельника. Щоб цьому фак¬
тові надати сповндннх форм легальності», скликали вони
в 1939 р. зїзд. який незгідно з обовязуючнм Устроєм на¬
звали II. Великим Збором Українських Націоналістів і на
тому зїзді затвердили факти ними доконані. Організації за¬
грожувала небезпека опортунізації й розкладу. Покінчити
з станом тимчасовости в Організації і з небезпекою розкла¬
ду в Організації було другим завданням 11. Великого Збору
ОУН з 1941 р.
II. Великий Збір ОУН з 1941. являється на шляху на¬
шої боротьби започатковуванням нового етапу дороги до
тих же самих найвищих і незмінних ідей українського на¬
ціоналізму. що за них боролись ми ввесь час. Другий етап
боротьби не значить заперечення першого Г» перекреслений
першого. Це дальший, конечний ступінь вперед. Без досві¬
ду минулої боротьби він не був би можливий. Нове полі¬
тичне положення, відмінності умовим революційної праці
й далекосяглі наслідки нашої роботи вимагають політичного
дозброєння й найдоцільнішої тактики боротьби.
Під кутом отих вимог II. Великий Збір ОУН викосить
•свої постанови.

в
ПРОГРАМОВІ ПОСТАНОВИ
1.	Організація Українських Націоналістів визнає, що:
( «ротьба за силу Й добро української нації б основою на¬
шого світогляду, всестороиній розріст, сила, здоровля а
, , (ч>бут українського народу — це наша найвища ціль.
2.	Тільки вповні Суверенна Українська Держава може
: .' зпечити українському народові свобідне життя й повний
щ горонній розвиток усіх його сил.
3.	Тільки ШЛЯХОМ революційної боротьби 3 НаІЗДНІІКЗ'
ті здобуде український нарід свою державу.
4.	Тільки справедливий, націоналістичний суспільний
-;;д буде основою сили Української Держави й основою
ь.льного життя цілого українського народу.
Тому Організація Українських Націоналістів бореться:
1.	За суверенну Соборну Українську Державу, за
г/ у українського народу на українській землі.
2.	За організацію Української Держави на основах:
сг неї влвди, сильної національної армії й флоти та еди-
і.и політичної організації провідного національного активу.
3.	За планову організацію цілого господарського й
і Іліного житія в Українській Державі на таких основах:
а)	рівність всіх українців у правах й обовязках су¬
проти нації й держави.
б)	под’л на різні заняття й фахи та відповідно до
цього виробничі й професійні організації, побудо¬
вані на засаді иродукцій ного солідаризму й рівно-
правности всіх працюючих,
в)	власником усеї землі й вод. підземних і наземних
багатств, промислу й шляхів комунікації — е сам
Український Нарід і його Держава
г)	українська земля українським селянам, фабрики
н заводи українським робітникам, український
хліб українському народові.
та ініціятиьа вільних людей;
:ьнс й повне право власности на продукти саосї праці;
< жене приватне, кооперативне й спілкове право влас-
і на господарювання землею й варстатамн для тих, які
х працюють;
-‘‘і тавна власність важкого промислу й транспорту;
. та торгівля нижчих ступнів;
законне обмеження зисків, усунення всяко! спекуляції та
самоволі й недбальства в господарці;
о:, -тенвна розбудова всіх галузей народнього господарства,
і воно стало основою могутности Української Держави;

7
повязанIIя в цілому житті — вільної, творчої ІНІЦІЯТИНИ,
праці й власності! громадян — ініціативою, плановістю, ор¬
ганізованістю й контролен) держави — в одну нерозривну
цілість;
г)	законна участь робітників у кермі й зисках під¬
приємств;
за кращу працю — краща платня;
забезпеченім законом найменшої платні за працю,
вистарчаючої на повне удержання робітника та
його рідні;
забезпечення здорових умовин праці в копальнях,
фабриках, варстатах та всіх місцях праці;
забезпечення платних відпусток і заспокоєння
всіх потреб здоровля й культури;
д)	загальне й повне забезпечення на старість та у
випадках каліцтва й нездібности до праці всіх
громадян;
е)	основою багатства народу є в першу чергу здіб¬
ності! н праця всіх членів національної спільноти.
Тільки праця н її вндайність є мірилом вартости
кожної одиниці та основою її суспільного стано¬
вища.
ОУН бореться:
4.	За планову організацію українською державною вла¬
дою народнього здоровля, розросту й тугости української
раси шляхом:
а)	загальної, обовязкової, безплатної лікарської опіки
й використання всіх здобутків лікарських наук
та лічннчпх заведень для цілого загалу,
б)	допомоги чисельним родинам.
в)	опіки й охорони матерей й дітвори,
г)	піднесення стану народнього відживлення, меш¬
кання й рівня цілого життя,
г) плекання фізичного здоровля народу.
5.3а організацію шкільництва на основі загального,
безплатного образування для всеї української молоді й осо¬
бливого виховання здібнішої дітвори;
За перевиховання цілого українського народу в дусі
славних традицій української історії;
За усунення чужих розклздовнх впливів;
За новий героїчний зміст української культури.
6.	За свободу сумління й релігійних культів непробив¬
них моральній силі нації й інтересам ^Української Держави.
7.	ОУН бореться проти комуністичного світогляду,

8
проти інтернаціоналізму й капіталізму та проти всіх погля¬
дів і струй що несуть ослаблення животних сил народу;
ОУН бореться за знищення неволі, за розвал москов¬
ської тюрми народів за знищення цілої комуністичної сис¬
теми. за знищення всіх привілеїв, поділів і різниць на кла¬
си та всіх інших пережитків і пересудів.
8.	ОУН бореться — за свободу всіх народів поневоле¬
них Москвою та їхнє право на своє власне державне життя.
9.	ОУН змагає — до зєдинення всіх Українців в одно¬
му визвольному фронті Української Національної Революції
та організує н творить політично-мілітарну визвольну силу, у
здібну перевести збройний зрив, здобути українську Держа¬
ву та кермувати нею.
10.	ОУН іде в боротьбі за здійснення заповіту Вели¬
кого Пророка України Тараса Шевченка, революційним
шляхом Коновальця. шляхом Святослава. Володимира Ве¬
ликого, Хмельницького, Міхновського й Петлюри, шляхом
боротьби за славу й велич Золотого Тризуба.
*