Автор: Криштальова В.С.
Теги: в'язання вишивка машинобудування рукоділля видавництво технік машинне в'язання
Год: 1978
Текст
6П9.39
К82
УДК 34.4=83
Уроки по машинному вязанию. Кришталева В. С. Киев, «Техніка»,
1978. 208 с. На укр. яз.
Систематизированьї приемн вязания разнообразннх узоров на ручннх
вязальнмх машинах. Впервьіе приведенні таблицм для построения
чертежей вмкроек по размерам. Описанм построение чертежей вмкро-
ек и технология вязания отдельннх изделий. Модели вязаной одеждьі,
узори и схеми иллюстрировани рисунками и фотографиями.
Рассчитана на широкий круг читателей.
Табл. 26, ил. 241.
Рецензент В. В. Царук
Редакція літератури з легкої, харчової промисловості, торгівлі та
побутового обслуговування
Зав. редакцією О. /. Касперська
Валентина Степановна Кришталева
УРОКИ ПО МАШИННОМУ ВЯЗАНИЮ
(На украинском язьіке)
Редактор 3. Б. Богданова
Оформлення художника В. О. Лучка
Художні редактори Є. О. Ільницький, Н. Ф. Соловйова
Технічний редактор Т. Д. Шульга
Коректори Г. Б. Бондарчук, Т. 6. Царинська
ІБ № 753
Здано до складання 25. 08. 77. Підписано до друку 13. 02. 78. Формат бОхЗО1/^. Па-
пір друк. № 1. Гарн. літ. Друк вис. Ум. друк, арк 13,0. Обл.-вид. арк. 14,87.
Тираж 70 000. прим. Зам. № 7—2341. Ціна І крб. ЗО коп.
Издательство «Техника>, 252601, Киев, 1, ГСП, Пушкинская, 28.
Головна підприємство республіканського виробничого об’єднання «Поліграфкнига»
Держксмвидаву УРСР, Київ, Довженка, 3.
31603-065
КМ202(04)-78 ,И*78
(^5) Видавництво «Техніка», 1978
ПЕРЕДМОВА
Із зростанням добробуту нашого' народу збіль-
шується потреба в красивому зручному одязі. Не-
зважаючи на велику кількість і різноманітний асор-
тимент трикотажного одягу, який випускається під-
приємствами легкої промисловості, багато жінок
бажає самостійно оволодіти мистецтвом художньо-
го в’язання.
Речі з трикотажу завжди модні й ефектні. Вони
урізноманітнюють наш гардероб, допомагають одя-
гатися зі смаком.
Останнім часом стало популярним в’язання на
ручних плосков’язальних машинах типу «Українка!,
«Северянка», «Нева» і т. п. Переваги ручних в’язаль-
них машин незаперечні: скорочуються затрати руч-
ної праці, досягається висока якість в’язаних виро-
бів. На цих машинах можна виконувати різні узо-
ри, використовуючи щільні й ажурні переплетення.
Основні деталі можна в’язати панчішною в’язкою
на машині, а оздоблювальні операції — спицями і
крючком.
Маючи в’язальну машину, можна створити про-
думаний гардероб в’язаних виробів для кожного
члена сім’ї. Вміло виконані в’язані вироби задоволь-
няють вимогам моди та індивідуальному смаку.
Мета цієї книжки — дати елементарні знання з
машинного в’язання, допомогти в’язальниці само-
стійно побудувати рисунок викройки на свій розмір,
для цього вперше наведено таблиці для побудови
рисунків викройок на різні розміри.
Описані у книжці фасони виробів відрізняються
один від одного побудовою рисунків викройок (рег-
лан, вшивний, суцільнокроєний рукави). Наведені
З
фасони можна різноманітити комірами і кишенями,
для яких розроблена докладна технологія в’язання.
Довжину виробів можна змінювати згідно з напрям-
ком моди.
В кінці книжки подано різноманітні узори і схе-
ми до них.
Усі зауваження і побажання щодо змісту просимо
надсилати на адресу: 252601, Київ, 1, МСП, Пушкін-
ська, 28, видавництво «Техніка».
ПОРАДИ В’ЯЗАЛЬНИЦЯМ
Оволодіти методикою машинного в’язання всіх виробів, які опи-
сані в цій книжці, можна приблизно за 15 місяців, якщо протягом
першого тижня працювати щодня, а далі — два-три рази на тиждень
орієнтовно по дві години в день.
Тим, хто зовсім не вміє в’язати на машині, треба спробувати спо-
чатку вив’язувати невеличкі зразки полотна різними узорами, а по-
тім — дрібні вироби (шарфики, шапочки, шкарпетки, рукавички)
і лише згодом — джемпери, жакети, плаття.
Швидкість в’язання також слід збільшувати поступово, доки ви-
робляться акуратність і автоматизм у роботі.
Для того щоб вивчити будову машини й ознайомитися з проце-
сом утворення петель, уважно прочитайте інструкцію, що додається
до машини.
ПРЯЖА
В’язати на машині можна з шерстяної, напівшерстяної, синтетич-
ної та бавовняної пряжі. Якщо ви придбали тонші нитки, ніж потріб-
но, можна в’язати не водносталь, а з’єднуючи нитку в кілька сталок.
В’язане полотно вийде красивішим, якщо пряжа буде рівномірної
товщини й не дуже зсукана.
Але в’язати можна не лише з нових ниток. Можна використати
нитки з виробів, вив’язаних на плосков’язальних машинах, або з
не дуже поношених трикотажних речей. Для цього кожну деталь ви-
робу розпускаємо, починаючи з верху.
Нитки змотуємо спочатку в клубки, а з них — у пасма. Нитки тре-
ба випрати в розчині одного з спеціальних синтетичних порошків
або в піні з дитячого мила. Прати треба, зганяючи воду з пасма (але
ні в якому разі не терти пряжу), а потім кілька разів прополоскати.
Температура води для прання й полоскання повинна бути не вищою
50° С. Готові в’язані вироби періть так само, як і нитки.
Щоб вирівняти пряжу з розпущених чистих виробів, її треба від-
парити. Якщо ниток небагато, їх можна намотати на дощечку нетов-
стим шаром, пропарити праскою через вологу тканину і, не знімаючи
з дощечки, висушити. Якщо ж пряжі багато, покладіть її у друшляк,
закрийте кришкою і поставте на каструлю з киплячою водою, при цьо-
му треба стежити, щоб друшляк не торкався води. Приблизно через
40 хвилин відпарену пряжу розвісьте для просушування, причепивши
до нижньої частини пасма невеликий тягарець.
5
Висушену пряжу змотайте вручну в клубки або на спеціальних
циліндрових моталках — в бобіни, з яких можна розмотувати нит-
ку для в’язання, починаючи з середини.
УРОК 1
ТЕРМІНОЛОГІЯ Й СКОРОЧЕНІ ПОЗНАЧЕННЯ В ТЕКСТІ
Рис. 1. Положення голок у голеч-
ницях.
При в’язанні на ручній в’язальній машині можливі такі положен-
ня голок у голечницях (рис. 1).
р/7 _ робоче положення (п’ятки голок знаходяться на відстані
2 см від верхньої напрямної рейки, а петлі — на стержнях голок за
язичками). Перед пров’язуванням ря-
ду необхідно обов’язково прокладати
на робочі голки нитку.
ЗНП — заднє неробоче положення
(п’ятки голок знаходяться біля ниж-
ньої напрямної рейки). ЗНП буває
потрібне при в’язанні мережаних узо-
рів та резинок з перебором петель.
ПНП — переднє неробоче положен-
ня (п’ятки голок упираються в верх-
ню напрямну рейку). Петлі знахо-
дяться глибоко на стержнях голок.
При переміщенні каретки петлі полот-
на не знімаються з голок машини. ПНП використовують для створен-
ня фангових узорів і при частковому в’язанні.
СНП — середнє неробоче положення (головки голок знаходяться
на рівні платин).
XX К — холостий хід каретки (без прокладання нитки). Застосо-
вується в тих випадках, коли потрібно зняти в’язане полотно з машини.
ЯК НАБИРАТИ ПЕТЛІ
І спосіб. Каретка знаходиться справа. Виставляємо із ЗНП
в РП потрібну кількість голок і переводимо каретку вліво, щоб язич-
ки голок відкрилися. Кінець нитки закріплюємо за ліву шайбу щит-
ка, підводимо нитку під гачок платини, розміщеної перед першою
робочою голкою, і рухом проти годинникової стрілки обкручуємо нит-
кою гачок першої голки, але не занадто туго. Потім переводимо нитку
під гачок платини, що стоїть перед другою робочою голкою, і обкру-
чуємо ниткою другу голку. Так поступово набираємо петлі на всі
гачки голок, поставлених в РП (рис. 2, а).
Набравши петлі на всі голки, переводимо каретку вправо, не прокла-
даючи нитки, щоб набрані петлі перемістилися за язички голок. Тепер
каретка знаходитиметься з боку нитки, і можна починати в’язати.
Для цього підводимо нитку під гачок крайньої робочої платини (спра-
б
ва від робочої голки), прокладаємо її на гачки голок (рис. 2, б) і пере-
водимо каретку вліво. Перший ряд пров’язано. У наступному ряду
підводимо нитку під гачок крайньої платини — зліва від робочої
голки, прокладаємо її на голки, пров’язуємо 2-й ряд і т. д. При тако-
му способі набирання петель утвориться розтягнений край, найбільш
доцільний при формуванні підгинів.
II спосіб. Каретка знаходиться зліва. Переводимо із ЗНП
в ПНП потрібну кількість голок. Вручну петлеуловлювачем, як крюч-
ком, пров’язуємо повітряну петлю, зсуваємо стержень петлеуловлю-
Рис. 2. Перший спосіб набирання петель:
а — обкручування гачків голок ниткою; б — прокладання нитки на робочі голки.
вача і перезнімаємо цю петлю з петлеуловлювача на 1-шу голку справа,
з протилежного боку від каретки (повітряну петлю можна зробити й
без петлеуловлювача і навісити її на голку). Потім за годинниковою
стрілкою, тобто по ходу нитки, обводимо ниткою стержень другої
голки, не підводячи нитки під гачок платини (рис. 3).
Набравши всі петлі, дерев’яною лінійкою заправляємо голки з
ПНП у РП, при цьому петлі знаходяться за відкритими язичками
голок. Підводимо нитку під гачок крайньої платини (зліва від ро-
бочої голки), прокладаємо її на голки й пров’язуємо 1-й ряд. Край
в’язаного полотна буде красивий і аку-
ратний.
III спосіб. Каретка знаходиться
зліва. Виводимо із ЗНП у ПНП потріб- V* зК
ну кількість голок. Петлеуловлювачем
пров’язуємо повітряну петлю (як у II Рис спосіб на
способі) і перезнімаємо її на крайню гол- петель
ку справа, з протилежного боку від ка-
ретки. В навішену петлю вводимо петлеуловлювач, підхоплюємо нитку
і, як крючком, пров’язуємо 2-гу петлю ланцюжка. Внаслідок цього
одна петля знаходитиметься на крайній голці, а друга — на стержні
петлеуловлювача.
Правою рукою тримаємо петлеуловлювач у горизонтальному по-
ложенні (гачок спрямований в бік робочих голок), а лівою рукою
переводимо нитку вверх, в перший проміжок між голками, і тримаємо
ЇЇ над голками. Рухом знизу вверх вводимо петлеуловлювач у Другий
проміжок між 2-ю й 3-ю голками, захоплюємо петлеуловлювачем ро-
бочу нитку і протягаємо її вниз через петлю, що знаходиться на стерж-
ні петлеуловлювача. В такий спосіб пров’язуємо петлі з кожного
проміжку між голками (рис. 4).
7
На останню голку, що стоїть у ПНП, перезнімаємо петлю з пет-
леуловлювача, попередньо зсунувши петлю на стержень петлеулов-
лювача, щоб вона потім легко зісковзнула на голку. машини. Петлі
треба пров’язувати слабко, не затягаючи нитки. Лінійкою заправ*
ляемо нитки з ПНП в РП, перевіряючи, чи всі петлі знаходяться за
відкритими язичками голок, і починаємо в язати. >
III спосіб застосовують при в’язанні мережаних узорів і резинок.
IV спосіб. Регулятор щільності встановлюємо на цифру 1 або 2.
Ставимо в РП потрібну кількість голок і робимо один або два холо*
стих ходи, перемістивши каретку влі-
во. Гребінкою 1 X 1 заводимо в ЗНП
половину голок. На голки, що зали-
шилися в РП, прокладаємо допоміжну
нитку * і, захопивши рукою обидва кін-
ці нитки, переводимо каретку вправо.
Другу половину голок повертаємо лі-
нійкою з ЗНП в РП. Підводимо нитку
Рис. 4. Третій спосіб набирання під гачок крайньої платини, проклада-
петель‘ ємо її на всі голки і пересуваємо ка-
ретку вліво. Регулятор встановлюємо на основну щільність і в’яжемо
5—6 рядів допоміжною ниткою, 1—2 ряди котушковою ниткою і ще
1 ряд допоміжною ниткою, а потім переходимо на основну.
Деталь відпарюємо, витягаємо котушкову нитку, відділяємо 1 ряд
допоміжної нитки, внаслідок чого по низу деталі утворяться відкри-
ті петлі. Не рекомендується після котушкової нитки відразу в’язати
основною ниткою, бо після відпарювання петлі 1-го ряду основної
нитки не будуть чітко зафіксовані. Якщо в процесі в’язання ми зно-
ву навішуватимемо на голки машини зняту з неї деталь за петлі 1-го
ряду основної нитки, то треба буде пров’язати п’ять-шість рядів до-
поміжною ниткою і 1 ряд котушковою, а потім в’язати основною
ниткою.
ПРАВИЛА В’ЯЗАННЯ НА МАШИНІ
Каретку необхідно переміщати плавно, без ривків, натискаючи на
рукоятку збоку, але не зверху вниз. Каретку можна пересувати лише
в напрямку прокладання нитки, рухати каретку в протилежний бік
не дозволяється, якщо пров’язування ряду не закінчено. Перед тим,
як прокласти нитку на голки, треба перевірити, чи всі язички голок
відкриті, щоб потім петлі не зіскакували з голок машини.
Товщина пряжі повинна відповідати встановленій цифрі на регу-
ляторі щільності. Якщо нитка занадто товста, каретка пересуватиметь-
ся туго. В цьому випадку треба підняти кнопки вверх, повернути ка-
ретку у висхідне положення і встановити диск регулятора на більшу
цифру. Якщо ж каретку зовсім не можна зрушити з місця, треба під-
* Допоміжна нитка не бере участі у виготовленні основного виробу, вона пот-
трібна для утворення відкритих петель в 1-му ряду основного полотна і в кінці в’я-
зання для закріплення останнього ряду, який закінчують відкритими петлями, тощо.
8
няти кнопки клинів і в такому положенні дов’язати ряд, потім лі-
нійкою перевести голки в РП, опустити кнопки й продовжувати в’я-
зати. Якщо при піднятих кнопках каретка все ж не просувається,
треба, по можливості, вивільнити голки від петель або лезом акурат-
но підрізати петлі верхнього ряду полотна. На крайній випадок, мож-
на відвернути гвинти на зовнішній частині каретки (з тильного боку),
де закріплений клин, підняти каретку, а потім знову затягти гвинти,
перевіривши, наскільки легко ковзає каретка по напрямних рейках.
Щоб на полотні не утворювалися поперечні смуги різної щіль-
ності, перед пров’язуванням кожного ряду треба розмотати нитку
з клубка чи бобіни достатньої довжини, тоді вона не буде натягнута
й надходитиме в машину рівномірно.
БОКОВИЙ ВЕРТИКАЛЬНИЙ КРАЙ «КОСИЧКА»
прокладаємо нитку на
Рис. 5. Утворення боково-
го вертикального краю
«косичкою».
Пров’язавши після набору петель 1 ряд, крайню голку з боку
каретки виставляємо в ПНП. Робочу нитку підводимо під цю голку й
направляємо вверх між 1-ю та 2-ю голками;
робочі голки (рис. 5) і пров’язуємо ряд.
На початку наступного ряду повертаємо
в РП висунуту голку, а з боку каретки*знову
виставляємо в ПНП крайню голку. Проклада-
ємо на голки нитку й пров’язуємо 2-й ряд і
т. д. Оскільки петлі на крайній голці пров’я-
зуємо через ряд, то кількість петель у «косич-
ці» буде в два рази менша, ніж кількість про-
в’язаних рядів.
Якщо вивести в ПНП на початку ряду 2
або 3 голки і перед прокладанням нитки на
робочі голки підводити її під 2 або 3 висунуті
голки, утвориться подвійний вертикальний край полотна. Він буває
доцільний при вив’язуванні різних виробів, де потрібна невелика
припосадка з одного чи двох боків деталі, наприклад, при в’язанні
шапочок, низу светрів, низу рукавів у поперечнов’язаних виробах
тощо.
ВИТЯГНУТА ПЕТЛЯ «КОСИЧКА»
В СЕРЕДИНІ В’ЯЗАНОГО ПОЛОТНА
«Косичка» може правити оздоблювальною смужкою і для верти-
кального перегину полотна. Щоб утворити «косичку», перед пров’я-
зуванням ряду відповідну робочу голку переводимо в ПНП. Нитку
прокладаємо на всі голки, в тому числі й на висунуту. Пров’язуємо
ряд. На початку наступного ряду повертаємо цю голку в РП, прокла-
даємо нитку на всі голки й пров’язуємо ряд.
9
Перед пров’язуванням 3-го ряду призначену для рельєфу голку
знову переводимо в ПНП. Отже, щоб утворилася «косичка» в середи-
ні в’язаного полотна, відповідну голку виставляємо через ряд в ПНП
по всій довжині оздоблювальної смужки.
УРОК 2
ЗВУЖЕННЯ В’ЯЗАНОГО ПОЛОТНА
Для того щоб звузити в’язане полотно, убавляємо 1 або декіль-
ка петель. Голки, що вивільнилися від петель, ставимо в ЗНП.
УБАВЛЕННЯ ОДНІЄЇ ПЕТЛІ
І спосіб — пров’язування двох петель разом. На крайню гол-
ку навішуємо декер (рис. 6, а) і вручну, потягнувши голку за п’ятку
вниз до задньої напрямної рейки, перезнімаємо петлю з голки на де-
кер (рис. 6, б). Вивільнену голку виводимо в ЗНП (рис. 6, в). Петлю
з декера перезнімаємо на сусідню робочу голку (рис. 6, є). Навішену
Рис. 6. Убавлення однієї петлі:
а — декер навішено па крайню голку; б — перезнімання петлі з голки на декер; в —
переведення голки, що звільнилась, у ЗНП; г — перезнімання петлі з декера на сусідню
робочу голку.
петлю заводимо за язичок голки, де утворилося 2 петлі. Край полот-
на заправляємо під гачок платини (вручну, піднявши й опустивши
платину), прокладаємо на голки нитку й продовжуємо в’язати.
II спосіб застосовується при в’язанні вертикального краю «ко-
сичкою». На декер знімаємо передостанню, а потім останню петлі, далі
обидві ці петлі навішуємо на передостанню голку. Останню вивіль-
нену голку заводимо в ЗНП. Переміщаємо навішені петлі за язичок
голки й в’яжемо потрібну кількість рядів до наступного убавлення
рівно, закінчуючи вертикальний край «косичкою».
Примітка. Убавляти по одній петлі на краях можна одночасно з обох бо-
ків полотна.
ГРУПОВЕ УБАВЛЕННЯ ПЕТЕЛЬ
І ЗАКРІПЛЕННЯ ОСТАННЬОГО РЯДУ
Групове убавлення петель провадимо з боку робочої нитки.
І с п о с і б. На декер знімаємо спочатку передостанню петлю,
потім останню, навішуємо їх на передостанню голку й переводимо за
10
а
язичок. На кінець голки з цими двома петлями накидаємо нитку й
вручну пров’язуємо їх разом (рис. 7, а). У такий спосіб закриваємо
всі петлі, відриваємо нитку від клубка й протягаємо її в останню
петлю.
II спосіб. На петлеуловлювач, як на декер, перезнімаємо петлі
з першої й другої голок і зсуваємо їх за язичок петлеуловлювача
(рис. 7, б). Підхоплюємо петлеуловлювачем
робочу нитку й, немов крючком, протягаємо
її через обидві петлі. На петлеуловлювачі
утвориться 1 петля. Перезнімаємо на петлеу-
ловлювач петлю з наступної, 3-ї голки й за-
совуємо її за язичок петлеуловлювача. Знову
пров’язуємо 2 петлі разом і т. д.
Для того щоб нитка не стягала петлі ос-
таннього ряду, перед початком убавлення пе-
тель підхоплюємо декером пружкову петлю
нижнього ряду з боку каретки й навішуємо
її на сусідню вільну голку. Таким чином, по-
лотно під час убавлення петель знаходити-
меться в натягнутому стані.
III спосіб — закріплення останнього
ряду без робочої нитки способом «петля в пет-
лю». Останній ряд в’яжемо, поставивши регу-
лятор щільності на цифру 10. З протилежно-
го боку від робочої нитки перезнімаємо на
петлеуловлювач крайню петлю й зсуваємо її
на стержень петлеуловлювача за язичок. По-
тім переводимо на петлеуловлювач 2-гу петлю
й протягаємо її через 1-шу петлю, що знахо-
диться на стержні петлеуловлювача. Таким чи-
ном, перша петля закрита. На петлеуловлювачі знову залишиться 1 пет-
ля, її теж зсуваємо на стержень. Закривши таким чином усі петлі, від-
риваємо нитку від клубка й протягаємо її кінець в останню петлю.
IV спосіб — зняття полотна на допоміжну нитку. Щоб тимча-
сово закріпити петлі останнього ряду, треба пров’язати декілька ря-
дів допоміжною ниткою й зняти полотно з машини, зробивши карет-
кою холостий хід.
Рис. 7. Закріплення ос-
таннього ряду:
а — перший спосіб; б — другий
спосіб.
УБАВЛЕННЯ ГРУПИ ПЕТЕЛЬ В ОДНОМУ РЯДУ
Якщо необхідно звузити полотно по всій ширині в одному ряду,
пров’язуємо над рядом, у якому будемо звужувати полотно, декілька ря-
дів допоміжною ниткою й знімаємо петлі з голок машини. Потім зали-
шаємо в РП потрібну кількість голок, перевівши решту голок у ЗНП.
В’язане полотно повертаємо виворотом до себе; ряди, вив’язані
допоміжною ниткою, відгинаємо від себе в бік машини. Декером під-
хоплюємо верхні півпетлі останнього, пров’язаного основною ниткою
ряду (пунктирні петлі) і поступово навішуємо їх на голки машини по
1, 2 або 3 разом (відповідно до розрахунку).
11
Навішені петлі заводимо за язички голок, розпускаємо допоміжну
нитку, заправляємо полотно під платини й продовжуємо в’язати.
Якщо одночасно з убавленням петель треба змінити сторону в’я-
зання, то навішуване полотно повертаємо лицьовим боком до себе,
а ряди допоміжної нитки відгинаємо не в бік машини, а до себе.
РОЗШИРЕННЯ В’ЯЗАНОГО ПОЛОТНА
Щоб розширити в’язане полотно, прибавляємо одну або групу
петель.
ПРИВАБЛЕННЯ ПО ОДНІЙ ПЕТЛІ НА КРАЯХ ПОЛОТНА
І с п о с і б. З одного або одночасно з двох боків додатково перестав-
ляємо по 1 голці із ЗНП у РП, підводимо робочу нитку під гачок пла-
тини нової голки, прокладаємо її на всі голки й продовжуємо в’язати.
II спосіб. Якщо по боковому краю полотна вив’язуємо «косич-
ку», то, щоб зберегти її на вертикальному краю під час розширення
полотна, знімаємо на декер крайню петлю й пе-
ревішуємо її на голку, виведену із ЗНП. Потім
декером підхоплюємо петлю нижнього ряду з-під
сусідньої голки й навішуємо її на вивільнену
голку (рис. 8). Заправляємо полотно під плати-
ни й в’яжемо далі. Прибавляти петлі в такий
спосіб можна з одного боку або одночасно з обох
боків полотна.
Рис. 8. Другий спосіб
розширення в’язаного
полотна. Підхоплення
декером петлі нижньо-
го ряду.
ГРУПОВЕ ПРИВАБЛЕННЯ ПЕТЕЛЬ
Якщо 1 петлю можна прибавляти незалежно
від положення каретки й робочої нитки, то групу
петель прибавляємо тільки з боку каретки одним
з чотирьох способів набору петель.
1. Виставляємо в РП потрібну кількість голок. Робочу нитку під-
водимо по черзі під гачок кожної платини й обкручуємо ниткою кожну
голку. Потім вручну заправляємо нові петлі за язички голок, прокла-
даємо нитку на всі голки й продовжуємо в’язати.
2. Виводимо в ПНП потрібну кількість голок і накручуємо на
них нові петлі по ходу робочої нитки. Лінійкою заводимо нові гол-
ки в РП, перевіряємо, чи всі язички відкриті, прокладаємо на голки
нитку й в’яжемо далі.
3. Виставляємо в ПНП потрібну кількість голок, набираємо на
них ’петлі петлеуловлювачем. Лінійкою заводимо голки в РП і про-
довжуємо в’язати.
4. Усі голки, на яких знаходиться в’язане полотно, тимчасово
виводимо з РП у ПНП. Потім допоміжною ниткою набираємо петлі
на нові голки, повертаємо в РП голки, виведені в ПНП, і продов-
жуємо в’язати на всіх голках.
12
УРОК з
ЯК ПОЗБАВИТИСЯ ДЕФЕКТІВ НА ПОЛОТНІ
І спосіб. Якщо перед пров’язуванням ряду язичок голки за-
критий, в полотні утвориться дірочка. Такий дефект виправляємо за
допомогою петлеуловлювача, не знімаючи полотна з голок машини.
Для цього рухом від себе вводимо декер на ряд нижче від спущеної
петлі — вушко декера пройде на лицьовий бік вив’язуваної деталі
(рис. 9, а). Підводимо декер вверх під декілька спущених петель (го-
ризонтальних протяжок).
Рис. 9. Перший спосіб усунення дефекту в по-
лотні:
а — декер введено у спущену петлю; б — підхоплення гач-
ка петлеуловлювача за вушко декера; в — гачок петлеулов-
лювальної голки введено у спущену петлю; г — момент під-
хоплення петлеуловлювачем петлі, що спущена (горизонталь-
на протяжка).
У праву руку беремо петлеуловлювач, зачіпляємо його за вушко
декера (рис. 9, б) і стягаємо декер разом з петлеуловлювачем вниз
до себе доти, доки гачок петлеуловлювача не пройде через петлю на
виворітний бік деталі. Опускаємо вниз петлеуловлювач так, щоб пет-
ля виявилася на його стержні вище язичка (рис. 9, в). Злегка повер-
таємо петлеуловлювач вліво, підводимо язичок під спущену петлю
(рис. 9, г) й вирівнюємо петлеуловлювач точно по центру спущеного
рельєфу (при цьому язичок проходитиме між двома протяжками).
Далі піднімаємо петлеуловлювач вверх, щоб язичок захопив нижню
протяжку, гачок петлеуловлювача пройде через петлю на лицьовий
бік роботи. Таким чином, одна спущена петля пров’язана. Знову опус-
каємо петлеуловлювач вниз на виворітний бік роботи, щоб нова петля
перемістилася на стержень вище язичка, повертаємо петлеуловлювач
вліво, захоплюємо язичком наступну протяжку і т. д.
13
Для того щоб підняти верхні петлі, що залишилися, виводимо
полотно на цій ділянці з-під платин, а суміжні голки зліва і справа
виставляємо в ПНП, щоб з них не спустилися петлі. Піднявши
всі спущені петлі, останню петлю перезнімаємо з петлеуловлювача
на вільну голку, підводимо полотно під платини й продовжуємо
в’язати.
II с п о с і б. Якщо дефект своєчасно не був помічений, його можна
виправити й у готовій деталі. Для цього кінець основної нитки, втяг-
нутої в швейну голку, акуратно закріплюємо з виворітного боку.
Потім вводимо голку в верхню петлю з вивороту на лицьовий бік
роботи, рухом справа наліво захоплюємо жалом голки 2 петельних
стовпчики, розташованих над дефектом, і вводимо голку в ту саму
верхню петлю (під дефектом) з лицьового боку на виворітний. З ви-
вороту зв’язуємо обидва кінці нитки й акуратно заправляємо їх під
петельні дужки полотна.
ЯК РОЗПУСТИТИ В’ЯЗАНЕ ПОЛОТНО
Рис. 10. Перший спосіб розпускан-
ня в'язаного полотна.
І спосіб. Невелику кількість рядів в’язання можна розпусти-
ти, не знімаючи полотна з машини. Для цього піднімаємо вверх од-
ну з кнопок на каретці (праву, якщо
каретка знаходиться справа, і ліву,
якщо каретка знаходиться зліва), про-
кладаємо на голки нитку і проходимо
один ряд. Таким чином, голки будуть
поставлені в СНП, а петлі перемістять-
ся на гачки голок і знаходитимуться
перед язичками. Полотно вивільняємо
з-під платин й закріплюємо його пла-
тинами через кожні 20—ЗО голок.
Робочу нитку захоплюємо рукою і, протягуючи її вверх, перезнімає-
мо петлі нижнього ряду на гачки голок (рис. 10). Так поступово роз-
пускаємо весь ряд. Розпустивши потрібну
кількість рядів, опускаємо кнопку й починає-
мо в’язання в такий спосіб.
Якщо каретка знаходиться з боку нитки,
то, щоб петлі перемістилися за язички голок,
виставляємо голки лінійкою спочатку в ПНП,
а потім переводимо їх у РП. У тому випадку,
коли каретка знаходиться з протилежного бо-
ку від нитки, переводимо каретку в бік нитки
(робимо ХХК), тоді голки стануть в РП і пет-
лі перемістяться за язички голок.
Якщо треба розпустити не всі петлі ряду,
перекидаємо потрібну кількість петель із
стержнів на гачки голок багатоголковим деке-
ром. Для цього навішуємо його на голки і,
потягнувши голки за п’ятки від себе, пере-
Рис. 11. Навішувандя на
голки машини полотна,
знятого на допоміжну нит-
ку.
14
знімаємо петлі з голок машини на вушка декера. Потім, не скидаючи
декера з голок, підтягаємо його разом з голками до себе, трохи підні-
маємо ручку декера і переводимо петлі з декера на гачки голок пе-
ред язичками.
II спосіб. Якщо треба розпустити більшу кількість рядів, то
полотно знімаємо з машини, відгортаємо в бік машини призначену
для розпускання частину полотна і, підхоплюючи декером верхні
дуги петель, навішуємо полотно на голки (рис. 11). Потім розпуска-
ємо відігнуту частину полотна, заводимо навішені петлі за язички
голок, заправляємо полотно під платини й продовжуємо в’язати.
ЯК З’ЄДНАТИ ДЕТАЛІ ТРИКОТАЖНИМ ШВОМ
Рис. 12. Горизонтальний три-
котажний шов.
Трикотажні шви виконуємо швацькою голкою на відпареному
в’язаному полотні.
Горизонтальний трикотажний шов (рис. 12). Цим швом з’єднуємо
деталі за відкриті петлі. Щоб відкриті петлі з’єднуваних деталей не
були деформовані, в’язання кожної деталі
закінчуємо допоміжною ниткою і, не за-
криваючи петель, знімаємо полотно з маши-
ни. У відпареній деталі розпускаємо ряди,
пров’язані допоміжною ниткою. Зшиваємо
деталі по лицьовому боку роботи швацькою
голкою, немов відтворюючи петельний ряд,
розташувавши деталі одну над одною. Нит-
ки закріплюємо з вивороту виробу.
Голку вводимо в 1-шу петлю нижнього
ряду з вивороту на лицьовий бік кінчиком
до себе. Вдруге кінчик голки вставляємо
в 1-шу петлю верхнього ряду від себе й виводимо голку на лицьовий
бік роботи у 2-гу, наступну петлю цієї самої деталі. Потім зверху вниз
вколюємо голку, повертаючись в 1-шу петлю
нижньої деталі і виводимо голку на лицьовий
бік роботи в 2-гу петлю цієї самої (нижньої)
деталі; знову вставляємо голку в 2-гу петлю
верхньої деталі і виводимо її через 3-тю пет-
лю верхньої деталі.
Так поступово вколюємо голку кінчиком
то в нижню, то в верхню деталь, повертаючись
в попередню петлю, і виводимо голку на ли-
цьовий бік роботи в наступну петлю.
Виворітний трикотажний шов (рис. 13)
застосовується тоді, коли треба утворити ре-
льєфну оздоблювальну смужку виворітним
рядом, а також чітку лінію в горизонтальному
Рис. 13. Виворітний три- перегині полотна. Для цього з’єднуємо деталі
котажний шов. за віДКрИТі петлі, як і в горизонтальному трико-
тажному шві: спочатку деталі виробу складаємо виворотом одну до
другої або розташовуємо їх одну над другою лицьовим боком до себе.
15
Рис. 14. Вертикальний трикотажний шов
№ 1:
а — 1 спосіб; б — II спосіб.
Нитку закріплюємо з виворітного боку роботи... Голку вводимо з ви-
вороту на лицьовий бік у 1-шу петлю нижньої деталі. Потім рухом
від себе вколюємо кінчик голки в 2-гу петлю цієї самої нижньої дета-
лі і виводимо голку на лицьовий бік роботи в 1-шу петлю верхньої
деталі. З 1-ї петлі верхньої деталі рухом від себе вставляємо голку
в 2-гу петлю цієї самої деталі й виводимо голку на лицьовий бік у
2-гу петлю нижньої деталі. Знову вколюємо голку кінчиком у наступну,
3-тю петлю нижньої деталі і виводимо голку, повертаючись у 2-гу
петлю верхньої деталі. Потім
вставляємо кінчик голки в 3-тю
петлю верхньої деталі й виводи-
мо голку в 3-тю петлю деталі,
розташованої внизу. З 3-ї петлі
нижньої деталі вколюємо гол-
ку в 4-ту петлю цієї самої деталі
і т. д.
Вертикальний трикотажний
шов № 1 (рис. 14, а). Цим швом
з’єднуємо деталі по лицьовому
боку роботи, відступивши [від
краю на два-три петельних стовп-
чики. Обидві деталі складаємо
встик одну до одної. З вивороту
лівої деталі закріплюємо нитку й вколюємо голку в петлю 1-го ряду
з виворітного на лицьовий бік кінчиком голки до себе.
Рис. 15. Вертикальний
трикотажний шов № 2.
Другий прокол робимо в петлю 1-го ряду правої деталі кінчиком
голки від себе й виводимо голку на лицьовий бік роботи в петлю 2-ї о
ряду цієї самої деталі; зверху вниз вставляємо кінчик голки, повер-
таючись в петлю 1-го ряду лівої деталі, і виво-
димо голку на лицьовий бік роботи в петлю 2-го
ряду цієї самої деталі; вколюємо голку в петлю
2-го ряду правої деталі і виводимо її в петлю
3-го ряду цієї самої деталі.
Так поступово вколюємо голку то в ліву, то
в праву деталь, повертаючись в петлю поперед-
нього ряду, і виводимо її в петлю наступного ря-
ду. Внаслідок цього утвориться зовсім непомітне
з лицьового боку з’єднання петельних рядів, а з
вивороту — рубець.
На утворення вертикального шва № 1 можна
витратити й менше часу (рис. 14, б). Для цього
кінчик голки вколюємо в петлю верхнього ряду
(1-го) й виводимо голку в петлю 3-го ряду. При
наступному вколюванні в цю деталь вставляємо кінчик голки в петлю
3-го ряду й виводимо голку в петлю 5-го ряду, тобто підхоплюємо
кінчиком голки петельні дуги двох рядів одночасно. •
Вертикальний трикотажний шов № 2 (рис. 15) доцільний тоді,
коли треба зшити полотно без рубця. Вертикальний край деталей,
які потрібно з’єднати, виконуємо «косичкою». Суміщаємо деталі ви-
16
робу виворотом. При зшиванні захоплюємо голкою внутрішні дольки
«косички», залишаючи вільними зовнішні, розташовані ближче до
вивороту.
Нитку закріплюємо з виворітного боку. Рухом до себе проколює-
мо голкою першу пару паралельних «косичок», а від себе — другу
пару «косичок» і т. д.
- Для міцності по вивороту роботи зшиваємо деталі повторними
косими стібками, захоплюючи голкою зовнішні дольки «косичок».
УРОК 4
З’ЄДНАННЯ ДЕТАЛЕЙ ВИРОБУ НА МАШИНІ
Готові відпарені деталі можна зшити на швейній машині. Проте
їх можна з’єднати й на в’язальній машині. Для цього готову деталь
повертаємо лицьовим боком до себе й навішуємо петлі на голки.
Ці петлі переміщаємо за язички голок, а полотно заправляємо під
платини. Другу деталь повертаємо виворотом до себе й навішуємо
на гачки цих самих голок, але за язички не заводимо. Не прокладаючи
нитки, пересуваємо каретку в протилежний бік. Таким чином, в петлі
нижньої деталі пров’язалися петлі верхньої деталі.
Тепер прокладаємо на голки нитку, регулятор щільності вста-
новлюємо на цифру 9 або 10, пров’язуємо 1 ряд і з протилежного боку
від робочої нитки закриваємо петлі способом «петля в петлю».
ПРИЄДНАННЯ ДЕТАЛЕЙ ПЕТЕЛЬНИМ ШВОМ
Кетельньїй шов доцільний у тих випадках, коли треба пришити
одну деталь до другої. Деталь, яку треба пришити, накладаємо на
виріб і приметуємо. Прикетльовуємо деталь з лицьового боку полот-
на за відкриті петлі (рис. 16) тоншою ниткою, ніж основна. Кінець
нитки з вивороту закріплюємо. І
Голку вводимо знизу вверх з ВИВО-
рітного боку на лицьовий у 2-гу петлю —
пришиваної деталі. Вдруге вколюємо гол- о О О
ку в 1-шу петлю зверху вниз з лицьового
боку на виворітний, захоплюємо основне її І/ 11 ||» >' >' '' "
полотно й виводимо голку на лицьовий рис 16 Кетельний шов.
бік роботи в 3-тю петлю. Потім також
зверху вниз вставляємо кінчик голки в2-гу петлю і, зачепивши основне
полотно, вводимо голку в 4-ту петлю на лицьовий бік роботи і т. д.
Кетельним швом приєднуємо поперечнов’язані бейки, якими офор-
мляємо край виробу. Його можна використати й для закріплення
на машині останнього ряду в’язання, при обробці горизонтальних
петельок для гудзиків тощо.
17
В’ЯЗАННЯ З КІЛЬКОХ КЛУБКІВ РІЗНОГО КОЛЬОРУ
Якщо бажано вив’язати деталь, узор якої складається з декіль-
кох кольорових смуг, розташованих по вертикалі (рис. 17), на від-
повідну частину голок спочатку прокладаємо нитку першого кольору,
нитку другого кольору під-
водимо під нитку першого
кольору і прокладаємо на на-
и "* м № ступну групу голок. Внаслідок
П» Цього нитки двох кольорів не-
11 мовби перехрещуватимуться,
Рис. 17. Прокладання ниток на голки при од- переплітатимуться. Аналогіч-
ночасному в’язанні із кількох клубків. но прокладаємо нитку третьо-
го кольору. Використовуючи
спосіб одночасного в’язання з декількох клубківі можна вив’язува-
ти в деталях виробу кольорові квадрати, ромби і т. п.
ЯК В’ЯЗАТИ ОДНОЧАСНО ДЕКІЛЬКА ДЕТАЛЕЙ
Неширокі однакові деталі можна в’язати одночасно, але кожну
з окремого клубка. Тоді нитку прокладаємо спочатку на одну ділянку
голок, потім — на другу. Каретку переводимо в один прийом над
всіма голками.
УРОК б
ОФОРМЛЕННЯ ПІДГИНІВ
Краї полотна, вив’язаного панчішною в’язкою, мають властивість
закручуватися, тому для їх оформлення використовуємо подвійний
підгин, що складається з виворітної й лицьової частин. Виворітну
частину підгину в’яжемо густіше, ніж основну в’язку (приблизно
на дві поділки шкали щільності), або з тоншої нитки. Кількість ря-
дів у виворітній частині підгину звичайно на один менша, ніж у ли-
цьовій частині.
Лицьову частину підгину в’яжемо ниткою основної товщини, пе-
реставивши регулятор в бік густішої в’язки (на одну поділку шкали
щільності).
ПІДГИН НА ПОЧАТКУ В’ЯЗАННЯ
ПО НИЖНЬОМУ КРАЮ ПОЛОТНА
У наших прикладах ширина підгину дорівнює 14 рядам, основна
щільність — шоста (регулятор щільності встановлений на цифрі 6).
І с п о с і б (рис. 18, а). Переводимо регулятор на цифру 4, тобто
в бік густішої в’язки. Основною' ниткою набираємо на голки потрібну
18
кількість петель І способом і в’яжемо виворітну частину підгину
(13 рядів). Щоб лінія згину була чіткою, регулятор переводимо на
цифру 8 (у бік рідшої в’язки) й пров’язуємо 1 ряд, а потім встановлю-
ємо його на цифру 5 (на густішу в’язку) і проходимо лицьову частину
підгину (14 рядів).
Щоб з’єднати підгин, підхоплюємо одно- чи багатоголковим де-
кером петлі набірного (початкового) ряду, навішуємо їх на голки і
вручну заводимо за язички голок — тепер на стержнях знаходиться
по 2 петлі. Для того щоб було зручно зшивати готові деталі, на край-
ні три-чотири голки з одного
й з другого боку петель не на-
вішуємо.
Навісивши петлі, перево-
димо регулятор на основну
щільність (на цифру 6), про-
кладаємо на голки нитку, про-
ходимо з’єднувальний ряд і
продовжуємо в’язати далі.
Якщо по лінії згину потрі-
бен виворітний ряд, треба,
пров’язавши виворітну части-
Рис. 18. Способи виконання підгинів:
а — перший спосіб; б — другий спосіб.
а
ну підшивки (13 рядів), зробити ще 1 ряд допоміжною ниткою, 1—2 ря-
ди — котушковою й ще 1 ряд допоміжною ниткою. Далі основною
ниткою в’яжемо лицьову частину підгину (14 рядів), оформляємо його
і продовжуємо в’язати. Коли виріб готовий і відпарений, котушкову
нитку витягаємо, відділяємо допоміжну нитку і вручну робимо виво-
рітний трикотажний шов (див. с. 15, рис. 13). Лінію згину можна
оформити також ажурними або фанговими зубчиками.
Ажурні зубчики. Пров’язавши виворітну частину підгину (13 ря-
дів), декером перевішуємо кожну парну петлю на сусідню голку,
тобто 2-гу петлю переводимо на 3-тю голку, 4-ту — на 5-ту голку і т. д.
Вивільнені голки залишаємо в РП і в’яжемо лицьову частину підги-
ну (14 рядів). Якщо потрібні рельєфніші зубчики, останній (13-й)
ряд виворітної частини підгину і 1-й ряд його лицьової частини в’я-
жемо рідше, ніж .основну частину, переставивши регулятор на цифру 8.
Фангові зубчики. Пров’язуємо виворітну частину підгину (13 ря-
дів), переводимо регулятор на щільність, якою в’язатимемо лицьову
частину підгину (тобто на цифру 5), виставляємо в ПНП кожну 2,
З, або 4-ту голку (залежно від ширини зубчика) і в’яжемо 4—6 рядів.
Потім повертаємо переведені голки в РП і в’яжемо лицьову частину
підгину (14 рядів). Ці 4—6 рядів можна пров’язати по лінії згину ко-
льоровою ниткою, тоді зубчики будуть кольоровими.
Якщо бажано оздобити виріб крупними кольоровими зубчиками,
ниткою оздоблювального кольору пров’язуємо по лінії згину 6 ря-
дів, змінюючи через кожні 2 ряди положення голок на машині. Щоб
пров’язати перші 2 ряди, виставляємо в ПНП голки 4, 5 і 6; 10, 11 і
12; 16, 17 і 18 і т. д. Для наступних двох рядів тимчасово заводимо в
РП 2 крайні голки з числа кожних трьох голок, що знаходяться в
ПНП, тобто голки 4 і 6, 10 і 12, 16 і 18 і т. д.
19
Щоб пров’язати останні 2 ряди, знову виставляємо ці голки в
ПНП. Потім повертаємо всі голки в РП і ниткою основного кольору
в’яжемо лицьову частину підгину.
II спосіб (рис. 18, б). Регулятор переводимо приблизно на три
поділки в бік густішої в’язки, тобто на цифру 3. Петлі набираємо
петлеуловлювачем (не туго) і зразу ж заводимо в ЗНП кожну 2-гу
голку. «Несправжньою» резинкою в’яжемо виворітну частину підгину
(11 рядів). Потім регулятор переводимо на цифру 5 в бік рідшої в’яз-
ки, повертаємо голки із ЗНП у РП і панчішною в’язкою продовжу-
ємо лицьову частину підгину (14 рядів).
Регулятор переставляємо на основну
щільність (цифра 6), декером навішуємо
на голки петлі набірного ряду за ті доль-
ки «косичок», що знаходяться ближче до
машини, заводимо ці петлі за язички
голок, полотно заправляємо під платини,
прокладаємо на голки нитку і пров’язує-
мо з’єднувальний ряд; по лінії згину
утворяться зубчики.
III спосіб. В’язати підгин почи-
наємо IV способом набирання петель,
тобто допоміжною ниткою. Вив’язуємо
трикотаж-
Рис. 19. Підшивний
ний шов.
виворітну та лицьову частину підгину, переводимо регулятор на ос-
новну щільність і, не з’єднуючи підгину, в’яжемо далі.
У готовому відпареному виробі котушкову нитку витягаємо, від-
діляємо допоміжну нитку й за відкриті петлі підшиваємо підгин до
виробу трикотажним підшивним (рис. 19) або кетельньїм швом.
IV спосіб. Лицьову й виворітну частини підгину можна в’я-
зати «несправжньою» резинкою. Для цього регулятор переводимо в
бік густішої в’язки приблизно на 3 поділки (на цифру 3). Петлеулов-
лювачем набираємо на голку петлі (не густо) і заводимо в ЗНП кожну
3-тю або 4-ту голку. «Несправжньою» резинкою в’яжемо виворітну
частину підгину (13 рядів), причому останній 13-й ряд пров’язуємо
ще густіше, перевівши регулятор на цифру 2. Потім ставимо регуля-
тор на цифру 5 (в бік рідшої в’язки), в’яжемо лицьову частину під-
гину (14 рядів). Регулятор переставляємо на основну щільність (циф-
ра 6), повертаємо голки із ЗНП в РП, декером навішуємо на всі гол-
ки петлі початкового ряду й заводимо їх за язички голок. Проклада-
ємо на голки нитки, пров’язуємо з’єднувальний ряд і в’яжемо далі.
УРОКИ 6, 7
ЧАСТКОВЕ В’ЯЗАННЯ
Для того щоб надати деталям заданої форми, вдаються до частко-
вого в’язання, тобто в’яжуть вкороченими рядами (частина петель
в ряду не пров’язується). Застосовують часткове в’язання при виго-
товленні панчіх, рукавичок, при оформленні нахилу плеча, вирізу
20
горловини, горизонтальних виточок, при в’язанні головних уборів
і т. п. При частковому в’язанні голки виводимо в ПНП і повертаємо
в РП, в основному, з протилежного боку від каретки.
Часткове в’язання із зменшенням кількості петель в ряду вико-
ристовується для звуження в’язаного полотна, коли голки із РП по-
ступово виводяться в ПНП (рис. 20, а).
Щоб розширити полотно, вдаємося до часткового в’язання із збіль-
шенням кількості петель в ряду. З цією метою голки з ПНП повер-
таємо в РП (рис. 20, б).
Звичайно, буває так, що
спочатку доводиться зву-
жувати полотно, тобто гол-
ки виводити в ПНП, а потім
розширяти, повертаючи їх
з ПНП у РП. У цьому ви-
падку в полотні утворить-
ся опуклість.
Якщо ж потрібно поступово розширити полотно без попередньо-
го звуження, то всі голки, які потрібні для розширення полотна,
ставимо в РП за одним разом, набираємо на них петлі, пров’язуємо
1 ряд І зразу ж виводимо нові голки в ПНП. Після цього приступає-
мо до розширення полотна, поступово повертаючи голки з ПНП в
РП (рис. 20, в).
Часткове в’язання буває одно- та двостороннім. При односторон-
ньому частковому в’язанні голки виводимо в ПНП і повертаємо в РП
лише з одного боку деталі, наприклад, у виточці жакета із застіб-
кою. При двосторонньому частковому в’язанні голки переставляємо
в ПНП і повертаємо їх у РП з двох боків деталі, наприклад у виточ-
ках джемпера.
6
Рис. 20. Часткове в’язання:
а — звуження в’язаного полотна; б — розширення полотна
після попереднього звуження його; в — розширення полог
на без попереднього звуження його.
ОДНОСТОРОННЄ ЧАСТКОВЕ В’ЯЗАННЯ
І. Каретка й робоча нитка знаходяться справа. Зліва виводимо з
РП у ПНП 3 голки (кількість голок визначається розрахунком).
На робочі голки прокладаємо нитку і пров’язуємо 1-й ряд.
2. Каретка знаходиться зліва.
Підводимо нитку під сусідню, ви-
сунуту в ПНП голку, обводимо
її ниткою, прокладаємо на всі
робочі голки і пров’язуємо 2-й
ряд (рис. 21). Далі пров’язуємо
з п. 1, тобто знову виводимо в
ПНП 3 голки й пров’язуємо 2 ря-
ди і т. д.
Рис. 21. Положення робочої нитки перед
пров’язуванням ряду при частковому в’я-
занні.
Отже, в односторонньому частковому в’язанні одно убавлення
робимо через кожні два ходи каретки (це так звана одна фаза).
Коли з РП у ПНП виставлена потрібна кількість голок, можна
в один прийом повернути всі голки з ПНП в РП і продовжувати
21
Рис. 22. Одностороннє часткове в’я-
зання:
а — повернення голок у РП за одним разом;
б — поступове повернення голок з ПНП у РП.
в’язати далі (рис. 22, а) або поступо-
во повертати голки в РП по 3 гол-
ки доти, поки всі вони з ПНП пе-
рейдуть у РП, тобто можна в’яза-
ти в зворотній послідовності (рис.
22, б).
Якщо при в’язанні 2-го й на-
ступних рядів виведену в ПНП
сусідню голку не обводити робочою
ниткою, то в трикотажному полотні утворяться пропуски, які створять
ажурну мережку.
ДВОСТОРОННЄ ЧАСТКОВЕ В’ЯЗАННЯ
1. Каретка знаходиться справа. Зліва з РП у ПНП переводимо
З голки. На ті голки, що залишилися в РП, настилаємо нитку й про-
в язуємо 1 ряд.
2. Каретка знаходиться зліва. Справа з РП у ПНП переводимо
З голки. Під сусідню голку, виставлену в ПНП, підводимо нитку,
прокладаємо її на всі робочі гол-
ки і пров’язуємо 2-й ряд. Далі
продовжуємо з п. 1, тобто в кож-
ному ряду з протилежного боку
від каретки виставляємо по З
Рис. 23. Двостороннє часткове в’язання:
а — повернення голок у РП за одним разом; б —
поступове повернення голок з ПНП у РП.
голки.
Таким чином, при двосторон-
ньому частковому в’язанні кіль-
кість петель зменьшується в кожному ряду.
Після того, як в ПНП знаходитиметься необхідна кількість го-
лок, можна за два рази спочатку з одного, а потім з другого боку пе-
ревести всі голки в РП і продовжувати в’язання (рис. 23, а). Але
можна переводити голки з ПНП у РП поступово, по 3 голки до тих
пір, поки всі вони не перемістяться в РП, тобто можна в’язати в зво-
ротній послідовності (рис. 23, б).
Часткове в’язання набагато прискорює роботу, тому, якщо кіль-
кість убавлених (або прибавлених) петель по горизонталі більша чи
рівна числу фаз по вертикалі, то звужувати (або розширювати) по-
лотно краще частковим в’язанням.
СТВОРЕННЯ УВІГНУТИХ
ТА ОПУКЛИХ КРАЇВ ДЕТАЛЕЙ
Часткове в’язання застосовують також у тих випадках, коли бу-
вають потрібні увігнуті чи опуклі краї по низу або верху полотна.
По низу виробу такі краї часто утворюються після оформлення підгину,
наприклад у джемпері, брюках тощо, а по верхньому краю — перед
оформленням підгину, наприклад по лінії талії в спідниці, брюках
22
і т. п. Як правило, вкорочені ряди, пров’язані для створення уві-
гнутості, входять в число рядів по довжині деталі; вкорочені ряди,
пров’язані для створення більшої опуклості лінії, не входять у число
рядів по довжині деталі, тобто ми нав’язуємо додаткові ряди, що по-
довжують деталь в її середній частині.
Створення увігнутості по нижньому краю полотна (рис. 24, а).
Набираємо на голки 90 петель і робимо підгин. Далі в’яжемо таким
чином.
Рис. 24. Утворення ввігнутих та опуклих ліній:
а — ввігнута лінія по нижньому краю полотна; б — увіг-
нута лінія по верхньому краю полотна; в — опукла лі-
нія по нижньому краю полотна; г — опукла лінія по
верхньому краю полотна.
Каретка й робоча нитка знаходяться справа. Зліва виставляємо
в ПНП 80 голок. Справа, з боку каретки в РП залишаємо 10 голок;
в’яжемо 2 ряди. Потім зліва повертаємо в РП ще 10 голок і проходимо
ще 2 ряди; знову зліва переводимо в РП 10 голок і в’яжемо 2 ряди.
Зліва в ПНП залишається 60 голок. Тимчасово заправляємо всі
ці голки в РП, прокладаємо на них нитку й переводимо каретку вліво,
після чого справа, з протилежного боку від каретки, виводимо в
ПНП 80 голок. Зліва, з боку каретки в РП залишається 10 голок;
в’яжемо 2 ряди. Ще раз переводимо в РП 10 голок і в’яжемо 2 ряди;
знову справа повертаємо в РП 10 голок і в’яжемо 2 ряди. Таким чи-
ном, увігнутість створена, з кожного боку пров’язуємо по 3 укоро-
чені фази. Тепер справа ставимо в РП всі 60 голок і продовжуємо
в’язати.
Створення увігнутості по верхньому краю полотна (рис. 24, б).
Набираємо на голки 90 петель і в’яжемо деталь до початку прогину
по верхньому краю полотна. Далі в’яжемо таким чином.
Каретка і робоча нитка знаходяться справа. Зліва виставляємо
в ПНП 60 голок. Справа, з боку каретки, в РП залишається 30 голок;
в’яжемо 2 ряди. Потім зліва переводимо в ПНП 10 голок і в’яжемо
2 ряди; знову зліва заправляємо в ПНП 10 голок і в’яжемо 2 ряди.
Справа в РП залишається 10 голок. Зліва переміщуємо в РП
80 голок, прокладаємо на голки нитку і переводимо каретку вліво,
після чого справа, з протилежного боку від каретки, виводимо в ПНП
60 голок. Зліва з боку каретки залишається в РП 30 голок; в’яжемо
2 ряди. Потім справа виставляємо в ПНП 10 голок, в’яжемо 2 ря-
ди, знову виводимо в ПНП 10 голок і в’яжемо 2 ряди. Увігнутість
23
створена. З кожного боку пров’язано по 3 вкорочені фази. Тепер справа
ставимо в РП всі 80 голок, в’яжемо підгин і закінчуємо в’язати.
Створення опуклості по нижньому краю полотна (рис. 24, в). На-
бираємо на голки 90 петель і вив’язуємо підгин. Далі в’яжемо в та-
кий спосіб.
Каретка і робоча нитка знаходяться справа. Зліва виставляємо
в ПНП ЗО голок і в’яжемо 1 ряд, потім справа вводимо в ПНП ЗО
голок і пров’язуємо 2-й ряд. У центрі в РП залишається ЗО голок.
Каретка й робоча нитка знаходяться справа. Зліва повертаємо
вРП 10 голок і в’яжемо 1 ряд, потім справа переводимо в РП 10 го-
лок і пров’язуємо 2-й ряд. Ще зліва ставимо в РП 10 голок, в’яжемо
1 ряд і справа виставляємо в РП 10 голок, пров’язуємо 2-й ряд. Зно-
ву зліва повертаємо в РП 10 голок і в’яжемо 1 ряд. Опуклість краю
полотна створена. Тепер справа заводимо в РП 10 голок і продовжу-
ємо в’язати.
Створення опуклості по верхньому краю полотна (рис. 24, є). На-
бираємо на голки 90 петель і в’яжемо деталь до початку прогину по
верхньому краю полотна. Далі в’яжемо так. >
Каретка і робоча нитка знаходяться справа. Зліва виводимо в
ПНП 10 голок і в’яжемо 1 ряд, потім справа виводимо в ПНП також
10 голок і в’яжемо 2-й ряд. Ще зліва висуваємо в ПНП 10 голок, в’я-
жемо 1 ряд і справа виводимо в ПНП 10 голок і в’яжемо 2-й ряд. Зно-
ву зліва виставляємо в ПНП 10 голок, проходимо 1 ряд і справа виво-
димо в ПНП 10 голок, пров’язуємо 2-й ряд. Опуклість по верхньому
краю створена, тобто в центрі полотна нав’язано 3 фази.
Тепер спочатку зліва, а потім справа повертаємо в РП по ЗО голок
і продовжуємо в’язати.
ОДНОФАЗНІ виточки
а б
Рис. 25. Однофазні ви-
точки:
а —* односторонні; б —
Для того щоб рівномірно по всій довжині деталі подовжити один
боковий край полотна або вкоротити полотно по бокових краях, част-
ковим в’язанням створюємо одно- й двосторонні
однофазні виточки.
Односторонні однофазні виточки (рис. 25, а).
Пров’язуємо потрібну кількість рядів. Каретка й
робоча нитка знаходяться справа. Зліва вводимо
в ПНП 10—12 голок і в’яжемо 2 вкорочених ря-
ди, тобто одну фазу.
Каретка знаходиться справа. Зліва повертає-
мо голки з ПНП у РП і продовжуємо в’язати
до наступної однофазної виточки.
Двосторонні однофазні виточки (рис. 25, б).
Пров’язуємо потрібну кількість рядів рівно. Ка-
ретка й робоча нитка знаходяться справа. Зліва
виставляємо в ПНП 10—12 голок і в’яжемо 1 вкорочений ряд. Потім
справа виводимо в ПНП 10—12 голок і в’яжемо 2-й вкорочений ряд.
В такий спосіб пров’язуємо 2 вкорочених ряди, тобто одну фазу.
24
Каретка знаходиться справа. Зліва переводимо голки з ПНП у
РП і в’яжемо 1 ряд, потім справа повертаємо в РП виставлені голки
й в’яжемо 2-й ряд. На всіх голках продовжуємо в’язати до наступної
пари виточок.
Якщо однофазні виточки оформляємо для заокруглення прямої
смужки, наприклад у рівній частині суцільнов’язаного коміра, яку
пришиваємо до ростка спинки, то кількість рядів по ширині всіх
однофазних виточок не входить у загальну кількість рядів по дов-
жині коміра, тобто із зовнішнього боку коміра ми нав’язуємо додат-
кові ряди. Якщо однофазні виточки влаштовуємо для того, щоб вко-
ротити боковий край деталі з одного або двох боків, наприклад для
спідниці, жакета, плаття, то число рядів по ширині всіх однофазних
виточок входить у загальну кількість рядів по довжині деталі виробу.
ПОЄДНАННЯ ДВОХ І БІЛЬШЕ КОЛЬОРІВ
ПО НАВСКІСНИХ ЛІНІЯХ ЧАСТКОВИМ В’ЯЗАННЯМ
Застосовуючи часткове в’язання, можна швидко й красиво поєд-
нати два-три кольори у вигляді діагональних смуг, смуг у ялинку,
зигзагів, різноманітних геометричних фігур. Для цього смуги різного
кольору в’яжемо по черзі. В наведених нижче кресленнях цифрами
позначено послідовність виготовлення кожної частини деталі. Перед
пров’язуванням кожного вкороченого ряду при переведенні голок у
ПНП і поверненні їх у РП
робочою ниткою обводимо су-
сідню голку,що знаходиться
в ПНП. Голки виставляємо в
ПНП і повертаємо в РП з про-
тилежного боку від каретки.
Поєднання двох кольорів
по діагоналі (рис. 26, а). Карет-
ка й робоча нитка знаходять-
ся справа. Ниткою першого
кольору набираємо на голки
ЗО петель (ЛЛХ) і в’яжемо
Рис. 26. Поєднання двох кольорів частковим
в'язанням:
а — поєднання по діагоналі; б — вв’язування у
виріб ромбоподібної фігури.
справа рівно (АХБ^, а зліва
по лінії АБг у кожній фазі виводимо в ПНП по 1 голці. Дов’язавши
до точки Б1г переходимо на в’язання від точки А вверх ниткою дру-
гого кольору і в’яжемо зліва рівно (Л5), а справа по лінії ЛБі по-
вертаємо по 1 голці в РП всі голки (тобто дов’язуємо до лінії ББ^
і за одним разом закриваємо всі петлі.
Ув’язування у виріб ромбоподібної фігури (рис. 26, б). Ниткою
першого кольору набираємо на голки приблизно 53 петлі (ЛЛй)
і в’яжемо 15 рядів рівно (АБ). Потім справа залишаємо в РП 25 го-
лок (БіБі) і продовжуємо в’язати ниткою першого кольору справа
ЗО рядів рівно (БйВ3), а зліва по лінії БгБ3 виводимо в ПНП по одній
чи більше голок в кожній фазі (залежно від форми ромба).
Коли справа в РП залишиться 10 голок (В2В3), тимчасово стави-
мо їх у ПНП і переходимо на в’язання лівої бокової частини полотна
25
від лінії ББі вверх ниткою того самого кольору, тільки з іншого
клубка. Для цього зліва вводимо в РП 25 голок (ББ^) і в’яжемо зліва
ЗО рядів рівно (БВ), а справа виводимо в ПНП в кожній фазі по
1 голці (ДХВХ).
Коли в РП зліва залишається 10 голок (ВВХ), тимчасово стави-
мо їх у ПНП і приступаємо до вив’язування ромба ниткою другого
кольору ВІД ТОЧКИ Бі вверх. Для цього в центрі полотна біля точки
Бг ставимо в РП 3 голки й в’яжемо, повертаючи в РП в кожному ряду
по 1 голці. Коли в РП буде 33 голки (ВХВ2), продовжуємо в’язання
ромба, переводячи в ПНП по 1 голці в кожному ряду (ВХГХ і В2ГХ).
Рис. 27. Поєднання двох кольорів по лінії зигзагу:
а — горизонтальне поєднання; б — виконання горизонтальної зигзагоподібної смуж-
ки; в — вертикальне поєднання.
В РП залишилося 3 голки (біля точки Гх). Виводимо їх у ПНП,
відриваємо нитку другого кольору від клубка і переходимо на в’я-
зання ниткою першого кольору від лінії В2В3 вверх. Для цього спра-
ва в’яжемо ЗО рядів рівно (В3Г2), а зліва повертаємо з ПНП в РП
по 1 голці (В2ГХ). На лінії ГХГ2 виставляємо голки в ПНП і переходи-
мо на в’язання лівої бокової частини полотна від лінії ВВХ вверх.
Ліву частину в’яжемо, як праву, тільки дзеркально.
Дов’язавши до лінії ГІ\, повертаємо в РП всі голки й продовжує-
мо в’язати ниткою першого кольору 15 рядів, потім закриваємо всі
петлі.
Дов’язавши до лінії В2В3, можна зліва перемістити в РП усі гол-
ки, прокласти на них нитку й перевести каретку вліво. Потім зліва
залишаємо в РП 25 голок (ВВХ), виводимо решту голок справа в ПНП
і в’яжемо ліву бокову частину полотна. Сформувавши ромб і дов’я-
завши праву бокову частину полотна до лінії ГХГ2, зліва переводимо
в РП усі голки, прокладаємо нитку й переводимо каретку вліво. По-
тім зліва залишаємо в РП 25 голок (Вві), виводимо решту голок спра-
ва в ПНП і в’яжемо ліву бокову частину.
Горизонтальне поєднання двох кольорів по лінії зигзагу (рис. 27, а).
Ниткою першого кольору набираємо на голки 63 петлі, в’яже-
мо 15 рядів до лінії АА3. Щоб утворився перший зубчик, зліва зали-
шаємо в РП 21 голку (ЛЛХ), виставивши решту голок справа в ПНП.
В’яжемо зубчик двостороннім частковим в’язанням, виводячи в
ПНП в кожному ряду по 1 голці.
Коли в РП (біля точки Бх) залишиться 1 голка, справа ставимо
в РП 10 голок першого зубчика (ВХЛХ) і 21 голку наступного зубчика
(ЛХЛ2), прокладаємо на голки нитку, переводимо каретку вправо і
зразу ж зліва виводимо в ПНП 11 голок (ЛХБХ). На 21 голці, що за-
26
лишилася в Р/7, в’яжемо другий зубчик так само, як перший, потім
третій. Дов’язавши до точки Б3, справа виводимо в РП 10 голок (Б3А3),
прокладаємо на голки нитку, переводимо каретку вправо і зразу ж
зліва ставимо в ПНП 10 голок (Л8Б8), залишивши в РП біля точки
Л8 1 голку.
Ниткою другого кольору в’яжемо половину зубчика від точки Л8
вверх до лінії Б3Б4 справа рівно (Л8Б4), а зліва повертаємо в РП
по 1 голці в кожній фазі (Л8Б8).
Коли в РП буде 11 голок (Б854), зліва вводимо в РП ще 11 голок
(Б8Л2), прокладаємо на голки нитку і переводимо каретку вліво. Біля
точки Аг залишаємо в РП 1 голку, виставивши решту голок справа
в ПНП. В’яжемо зубчик від точки Л2 вверх, повертаючи в РП по
1 голці в кожному ряду. Коли в Р/7 буде 21 голка (Б3Б3), зліва пере-
водимо в РП 11 голок (Б2ЛХ), прокладаємо на голки нитку й перево-
димо каретку вліво. Біля точки Лх залишаємо в РП 1 голку, виста-
вивши решту голок справа в ПНП, і т. д.
Дов’язавши до лінії ББХ, справа повертаємо в РП всі голки, нит-
кою другого кольору пров’язуємо 15 рядів і закриваємо всі петлі.
Горизонтальна зигзагоподібна смужка оздоблювального кольору
(рис. 27, б). Ниткою першого кольору набираємо на голки 63 петлі,
пров’язуємо 10 рядів до лінії АА3. Від лінії АА3 до лінії ББ4 вив’я-
зуємо зубчики, як у попередньому зразку. Потім зліва ставимо в РП
21 голку і ниткою другого кольору по черзі вив’язуємо зубчики, по-
значені цифрами 8, 9 і 10, а зубчики, позначені цифрами 11, 12, 13
і 14, — ниткою першого кольору, як у попередньому зразку (зубчи-
ки, позначені цифрами 4, 5, 6 і 7). Від лінії ВВг вверх проходимо 10
рядів і закриваємо всі петлі.
Вертикальне поєднання двох кольорів по лінії зигзаг (рис. 27,
є). Ниткою першого кольору набираємо на голки ЗО петель, пров’я-
зуємо один-два ряди і справа залишаємо в РП 20 голок (А ^2), ви-
ставивши решту голок зліва в ПНП. До лінії Б1Бг в’яжемо справа
рівно (А3Б3), а зліва по лінії А^Бі виводимо в ПНП в кожній фазі
по 1 голці (залежно від кута нахилу прямої ЛХБХ до прямої ЛХЛ2 можна
висувати в ПНП по 2 або 3 голки).
Коли в РП залишиться 10 голок (БХБ2), переводимо їх в ПНП,
а зліва вводимо в РП 10 голок (ЛЛХ) і ниткою другого кольору в’я-
жемо до лінії ББі зліва рівно (АБ), справа ставимо в РП в кожній
фазі по 1 голці (ЛХБХ). Коли в РП стане 20 голок (ББХ), продовжуємо
в’язати ниткою другого кольору, виставляючи в ПНП в кожній фазі
по 1 голці (БХВХ). Від лінії ВВ3 до лінії ГГХ в’яжемо так само, як
від лінії ЛЛ2 до лінії ВВ2.
УРОКИ 8, 9
ОЗДОБЛЕННЯ В’ЯЗАНИХ ВИРОБІВ
В’язані на машині вироби можна оформляти різноманітними оз-
доблювальними елементами в процесі в’язання або після того, як
виріб зшитий. Спицями й крючком можна вив’язувати різноманітні
27
вставки, мережки, обробляти краї виробу. Для оформлення трико-
тажних виробів можна застосовувати гіпюр, парчові тканини. Із ат-
ласу можна робити кантики, бейки. Крім того, оздоблювальні деталі
можна вив’язувати на машині.
ПІДГИН ПО ЛІНІЇ НИЗУ З ВЕЛИКИМИ ЗУБЦЯМИ
(ГОСТРИМИ АБО НАПІВКРУГЛИМИ)
Щоб влаштувати підгин по лінії низу (рис. 28), переводимо регу-
лятор на одну поділку в бік густішої в’язки. На голки набираємо
потрібну кількість петель (рис. 28, а) і в’яжемо 1,5—2 см (ДіБ2).
Зубчики формуємо частковим в’язанням. Ділимо всю кількість петель
на число зубчиків, при цьому кількість петель по ширині зубчика має
. । бути непарною. Справа, з боку
І II каретки, залишаємо в РП кіль-
чХХХУ кість голок, що дорівнює ширині
першого зубчика, решту голок
зліва виставляємо в ПНП.
На голках, що залишилися в
РП (БіБі), в’яжемо зубчик дво-
стороннім частковим в’язанням,
переводячи в ПНП в кожному
ряду з протилежного боку від
Рис. 28. Великі зубці по лінії низу:
а — гострі; б — напівкруглі.
каретки по 1 або 2 голки (залеж-
но від форми зубчика) до тих пір,
поки в РП біля точки В не зали-
шиться 1—3 голки. Потім у зворотній послідовності повертаємо голки
в РП. Робочою ниткою обводимо сусідню, виставлену в ПНП, голку.
Повернувши в РП всі голки, тобто дов’язавши до лінії ГХГ2, заводимо
в РП голки другого зубчика, прокладаємо на голку нитку й переводимо
каретку вліво. Справа голки першого зубчика висуваємо в ПНП.
Другий зубчик в’яжемо так само, як і перший, і т. д.
Закінчивши робити зубчики, ставимо всі голки в РП (ГГ2) і в’я-
жемо 1,5—2 см рівно (ГД). Потім навішуємо на голки петлі набірного
ряду (ЛЛХ), регулятор переводимо на основну щільність, проходимо
з’єднувальний ряд і продовжуємо в’язати далі.
Петлі можна набирати IV способом, тобто допоміжною ниткою і
підгин не оформляти. В готовому відпареному виробі підгин прикет-
льовуємс або підрублюємо трикотажним швом.
КРАЙ ВИРОБУ З БЕЙКАМИ Й ПЛАНКАМИ,
ВИВ’ЯЗАНИМИ ОКРЕМО ВІД ОСНОВНОГО ВИРОБУ
Поперечнов’язана бейка. Допоміжною ниткою набираємо на голки
потрібну кількість петель, в’яжемо 4—5 рядів з проміжним рядом
котушкової нитки (IV спосіб набирання петель). Потім основною або
оздоблювальною ниткою в’яжемо бейку в ширину до лінії згину (5
28
рядів). По лінії згину пров’язуємо 1 ряд рідше і, перевівши регуля-
тор на попередню щільність, знову в’яжемо бейку в ширину (5—6
рядів). Закінчуємо в’язання допоміжною ниткою. Бейку в’яжемо
тоншою ниткою, ніж основний виріб.
Відпарену бейку приметуємо і прикетльовуємо до виробу спочатку
з лицьового, а потім з виворітного боку. Лінію згину можна прикра-
сити ажурними або фанговими зубчиками, можна вив’язати бейку
в смужку.
Якщо потрібно зв’язати декілька бейок, то, виготовивши одну
з них, не знімаємо петель з голок машини, а пров’язуємо 1 ряд до-
поміжною ниткою, 1 ряд котушковою і
ще 1 ряд допоміжною ниткою, потім в’я-
жемо другу бейку.
Ажурна бейка. Допоміжною ниткою
набираємо на голки потрібну кількість
петель, в’яжемо 4—5 рядів з проміжним
рядом котушкової нитки. Пров’язуємо
основною або оздоблювальною ниткою
Д<
Д частина розхилу
, Лінія згину
А
В
Б
А*»
[частина розхилу
і
Рис. 29. Планка з розхилом.
З—4 ряди і перевішуємо кожну парну петлю на сусідню голку (спра-
ва наліво). Вивільнені голки залишаємо в РП і в’яжемо 3—4 ряди до
лінії згину.
По лінії згину перезнімаємо кожну непарну петлю на сусідню
голку (справа наліво), розташовуючи ажурні пропуски в шаховому
порядку. Після лінії згину в’яжемо 3—4 ряди й знову перевішуємо
кожну парну петлю на сусідню голку (зліва направо), розташовуючи
пропуски в шаховому порядку. Вивільнені голки залишаємо в РП
і в’яжемо 3—4 ряди.
Закінчуємо в’язання бейки допоміжною ниткою. По лінії згину
матимемо зубчики й ще ряд наскрізних ажурних пропусків.
Планка з розхилом (рис. 29). Допоміжною ниткою набираємо на
голки потрібну кількість петель, в’яжемо 4—5 рядів з проміжним ря-
дом котушкової нитки. Потім основною або оздоблювальною ниткою
в’яжемо 5 рядів (ЛБ) для утворення першої частини розхилу; остан-
ній, 5-й ряд пров’язуємо разом з котушковою ниткою контрастного
кольору, щоб позначити цей ряд. Потім в’яжемо планку подвійної
ширини (БГ). По лінії згину (В В і) пров’язуємо 1 ряд рідше або офор-
мляємо лінію згину зубчиками. На відстані БГ можна зробити 3 ряди
ажурних пропусків, як у ажурній бейці.
Дов’язавши до лінії ГГ1г декером навішуємо на голки дужки пе-
тель ряду, пров’язаного разом з котушковою ниткою (Б Б]), заводимо
ці петлі за язички голок, полотно заправляємо під платини й в’яжемо
5 рядів (ГД), утворюючи другу частину розхилу. Закінчуємо в’язати
допоміжною ниткою. Вертикальний край планки в’яжемо «косичкок».
Першу й другу частини розхилу можна пров’язати панчішною
в’язкою, а планку в ширину в’яжемо «несправжньою» резцнкою.
Для цього по лінії ББі декером перевішуємо кожну 2-гу петлю на
сусідню голку. Голки, що залишилися, заводимо в ЗНП, регулятор
переключаємо на дві-три поділки в бік тугішої в’язки і «несправжньою»
резинкою в’яжемо подвійну ширину планки (БГ). Потім декером
29
накидаємо на голки великі протяжки ниток, що утворилися від пере-
вішування петель по лінії ББі, заводимо ці петлі за язички голок, регу-
лятор повертаємо на попередню щільність (в бік рідшої в’язки), про-
ходимо з’єднувальний ряд, після чого повертаємо із ЗНП в РП решту
голок і панчішною в’язкою робимо 5—6 рядів (ГД). Тоді біля основи
«несправжньої» резинки матимемо ажурні пропуски. Відстань БГ
можна також пройти резинкою з перебором петель (див. с. 181).
При оформленні круглої горловини планку до лінії згину в’яже-
мо тугіше. Для цього від лінії ББХ до лінії ВВг два рази змінюємо
в’язку на густішу, а від лінії ВВХ до лінії ГІ\ двічі зменшуємо щіль-
ність в’язки (тобто повертаємося до основної).
НАДВ’ЯЗУВАННЯ БЕЙОК І ПЛАНОК
ДО ОСНОВНОГО ВИРОБУ
Бейка. На голки машини навішуємо полотно лицьовим боком до
себе, заправляємо його під платини і основною або оздоблювальною
ниткою в’яжемо приблизно 6 рядів. Закінчуємо в’язання допоміжною
ниткою і знімаємо полотно з машини. Бейку відпарюємо й прикетльо-
вуємо за відкриті петлі по лицьовому краю виробу.
Планка. На голки машини навішуємо відкриті петлі виробу, по-
вернувши його лицьовим боком до себе. Навішене полотно заправля-
ємо під платини, в’яжемо виворітну й лицьову частини планки. По-
тім декером підхоплюємо петлі першого ряду планки, навішуємо їх
на голки, засовуємо навішені петлі за язички голок і в’яжемо при-
близно 5 рядів для запошивки. Закінчуємо в’язання допоміжною нит-
кою. Запошивку відпарюємо й прикетльовуємо з лицьового боку
виробу.
Якщо бажано утворити запошивку на виворітному боці виробу,
треба навішувати виріб на голки, повернувши його виворотом до
себе. В цьому випадку, щоб відзначити 1-й ряд планки, пров’язуємо
його разом з котушковою ниткою.
ТОРОЧКИ З ДОВГИХ ПЕТЕЛЬ
Торочками можна оформляти край виробу або оздоблювати ними
деталі кишені, комірів в’язаних виробів, а також головних уборів.
Торочки утворюються з виворітного боку полотна. Для цього на-
Рис. ЗО. Положення робочої нит-
ки при утворенні торочок з дов-
гих петель.
бираємо на голки потрібну кількість пе-
тель і пров’язуємо 2—3 ряди. Каретка й
робоча нитка знаходяться справа. В пра-
ву руку беремо металевий стержень,
діаметр якого дорівнює приблизно 0,5 см,
і тримаємо йОго на деякій відстані від
голок, паралельно машині (рис. ЗО), а в
ліву — робочу нитку, накладаємо на неї
стержень і рухом зліва направо захоп-
30
люємо робочу нитку за гачок 1-ї голки. Потім підводимо нитку під
стержень, підтягаємо її вверх і захоплюємо за гачок другої голки.
Набравши петлі на всі голки, вручну виставляємо голки в ПНП,
перемістивши таким чином петлі за язички голок, переводимо каретку
вліво, в бік робочої нитки, й лінійкою заводимо всі голки в РП. Вод-
ночас лівою рукою відтягаємо стержень вниз, щоб не скинути набрані
петлі з голок машини. Тепер на кожній голці знаходиться по 2 петлі.
Прокладаємо на голки робочу нитку і, продовжуючи відтягати стер-
жень вниз, пров’язуємо 1 ряд. Стержень виймаємо й знову накручує-
мо на нього нитки, утворюючи торочки. Ряди торочок можна чергу-
вати з декількома рядами панчішної в’язки.
МЕРЕЖКА
В’язаною на машині мережкою можна оздоблювати літні в’яза-
ні вироби, шарфи тощо. Робочою ниткою, як для торочок, обкручує-
мо голки і тонкий металевий стержень або в’язальну спицю. Потім
акуратно робимо холостий хід каретки, тобто пров’язуємо «петля в
петлю». Спицю виймаємо й відтягаємо полотно вниз до одержання дов-
гих петель мережки. Далі прокладаємо на голки нитку й пров’язуємо
1 ряд, продовжуючи відтягувати полотно вниз.
Якщо бажано вив’язати схрещену мережку, то кожні 4 або 6 дов-
гих петель мережки перехрещуємо двома дво- або триголковими де-
керами. Можна на початку роботи кожну 5-ту або 7-му голку ввести
в ЗНП, тоді, крім горизонтальної мережки, утворюються вертикаль-
ні мережані смуги.
ГОРИЗОНТАЛЬНІ СКЛАДОЧКИ
Набираємо на голки потрібну кількість петель і в’яжемо декіль-
ка рядів. Щоб позначити ряд, у якому бажано зробити складочку,
пров’язуємо його разом з кольоровою котушковою ниткою. Потім
в’яжемо подвійну ширину складочки; по лінії її згину проходимо
1 ряд рідшою в’язкою або оформляємо складочку зубчиками, можна
зробити ще ряд ажурних пропусків. Всю складочку можна також
вив’язати ниткою оздоблювального кольору або в смужку.
Вив’язавши подвійну ширину складочки, декером підхоплюємо
петлі, пров’язані разом з кольоровою котушковою ниткою, навішуємо
їх на голки, заводимо за язички і проходимо потрібну кількість рядів
до наступної складочки.
ГОРИЗОНТАЛЬНІ ЗАЩИПИ
Набираємо на голки потрібну кількість петель і в’яжемо декілька
рядів. Ряд, у якому намічено зробити защипи, пров’язуємо разом
з кольоровою котушковою ниткою. Потім проходимо ще 5 рядів.
31
Декером підхоплюємо петлі ряду, пров’язаного кольоровою ниткою,
і навішуємо їх на голки. Вводимо навішені петлі за язички голок і
в’яжемо потрібну кількість рядів до наступного ряду зашипів.
Щоб защипи були рельєфніш!, після ряду з котушковою ниткою
робимо 7 рядів. В середину таких зашипів втягаємо шнур. Защипи
можна зробити нитками оздоблювального кольору, пров’язавши ни-
ми 5—7 рядів по ширині зашипів.
ГОРИЗОНТАЛЬНІ «КОСИЧКИ»
Набираємо на голки потрібну кількість петель і в’яжемо декіль-
ка рядів. Потім виставляємо всі голки в ПНП, полотно вивільняє-
мо з-під платин і дещо переміщаємо до себе, щоб за ним утворився
вільний простір. Тепер в’яжемо петлеуловлювачем за полотном між
голками «косичку» так само, як при III способі набирання петель.
Останню петлю пров’язуємо за останньою голкою й навішуємо її на
цю голку. Потім заправляємо полотно під платини, голки ставимо в
РП і в’яжемо потрібну кількість рядів до наступної «косички». «Ко-
сичку» можна в’язати ниткою іншого кольору. Вона використовуєть-
ся як оздоблювальна смужка, а також для того, щоб відтінити планку
чи лінію реглана в поперечнов’язаних виробах.
ШНУРИ
Щоб вив’язати шнур, набираємо на голки по 3, 4 або 6 петель.
Круглий шнур на 3 петлі. Каретка знаходиться справа; підніма-
ємо вверх праву кнопку, прокладаємо на голки нитку й робимо два
ходи кареткою, тобто пров’язуємо 1 ряд. Для 2-го ряду робочу нит-
ку підводимо під усі голки зліва направо й прокладаємо на всі голки
справа наліво, не підводячи нитки під гачок
крайньої платини. Робимо два ходи каретки
і т. д. Тонший шнур вив’язуємо звичайним спо-
собом, утворюючи з двох боків вузлоподібний
край.
Пишний шнур на 4 петлі (рис. 31). На по-
чатку кожного ряду з боку каретки виставляє-
мо в ПНП 2 голки. Робочою ниткою обводи-
мо 2 виставлені голки, направивши нитку під
ці голки і знизу вверх у другий проміжок між
голками, потім — у бік каретки, знову під
водимо нитку під ці голки і прокладаємо на 2 голки, що залишилися
Пров’язуємо 1 ряд і т. д.
Якщо набрати на голки 6 петель і обкрутити на початку кожно-
го ряду по 3 голки, матимемо подвійний шнур — поясок завширшки
до 2 см.
Плоский подвійний шнур на 6 петель. З боку каретки виставля-
ємо в ПНП 3 голки, підводимо під них нитку, прокладаємо її на З
32
Рис. 31. Положення робо-
чої нитки при вив’язуван-
ні пишного шнура на 4
петлі.
робочі голки, пров'язуємо 1 ряд. Перед пров'язуванням 2-го ряду
повертаємо 3 голки із ПНП у РП, а з боку каретки виставляємо в
ПНП 3 голки і т. д.
ФАНГОВІ СМУЖКИ
Смужка на 12 петель. Петлеуловлювачем набираємо на голки 12
петель і зразу ж виводимо в ЗНП 3,5, 8 і 10-ту голки, в’яжемо 2 ряди.
Потім переводимо з РП у ПНП 4-ту й 9-ту голки, в’яжемо 8—12 рядів,
після чого повертаємо ці голки з ПНП у РП і в’яжемо 2 ряди. Знову
висуваємо в ПНП 4-ту й 9-ту голки, в’яжемо 8—12 рядів і т. д.
Смужка на 16 петель. Петлеуловлювачем набираємо на голки 16
петель і заводимо в ЗНП 3, 4, 6, 7, 10, 11, 13 й 14-ту голки, в’яжемо
2 ряди. Виводимо із РП у ПНП 5-ту й 12-ту голки, в’яжемо 8—12
рядів, після чого повертаємо ці голки із ПНП у РП і в’яжемо 2 ряди.
Знову виставляємо в ПНП 5-ту й 12-ту голки, в’яжемо 8—12 рядів
і т. д.
Рельєфна горизонтальна строчка по виворітному полю. Каретка
знаходиться справа. Всі голки виставляємо в ПНП. Робочою ниткою
рухом знизу вверх і в бік каретки, за годинниковою стрілкою, попар-
но обкручуємо стержні голок у такій послідовності: 2 і 1, 3 і 2,' 4 і
З, 5 і 4 і т. д. Переводимо каретку вліво, заправляємо голки в РП і
в’яжемо 3 ряди і т. д.
Рельєфну строчку можна пров’язати ниткою оздоблювального ко-
льору. В цьому випадку обкручуємо нею голки, вводимо їх у РП,
прокладаємо основну нитку й в’яжемо 3 ряди. Вдруге починаємо
обкручувати голки зліва, з боку каретки, також направляючи нитку
знизу вверх і в бік каретки. Кількість проміжних рядів можна збіль-
шити. Інша строчка утвориться при обкручуванні стержнів голок у
такій послідовності: 1 і 2, 3 і 4, 5 і 6 і т. д.
ОРНАМЕНТ
.....X • .....X • • • ♦ •
••••х*х*****х>х***>
• ♦ • • • X.........
♦ «Х’Х’Х’Х'Х’Х’Х^Х» •
• ••Х***Х**«Х***Х**»(
/ 2 З 4 б б 7 8 9 ЮП 12К1Ч15 161119
Орнаменти бувають одноколірними (однотонними) і багатоколір-
ними.
Для орнаменту можна використати узори, призначені для виши-
вання хрестиком: один хрестик відповідає одній петлі (рис. 32). Роз-
глянемо 2 способи вив’язуван-
ня орнаменту.
І с посіб. Пров’язуємо по-
трібну кількість рядів ниткою
основного кольору й починає-
мо орнамент, прокладаємо оз-
доблювальну нитку на голки,
позначені в узорі хрестиком
(X), і одночасно підводимо під
7
б
й
2
Рис. 32. Орнамент.
2 7-2341
33
решту голок. Потім основну нитку прокладаємо на голки, позначені
в узорі крапками (•), і підводимо її під інші голки. Таким чином,
частина нитки кожного кольору лежатиме на голках, а частина про-
ходитиме під ними. В такий спосіб пров’язуємо 1-й і наступні ряди.
Отже, для виконання 1 ряду орнаменту робимо 1 хід каретки.
Настилати нитки на голки машини треба без пропусків і не за-
надто туго. Якщо необхідно прокладати нитку на велику кількість
голок, робимо це по черзі на кожні 40—50 голок і каретку пересува-
ємо поступово.
II с п о с і б. Пров’язуємо потрібну кількість
рядів ниткою основного кольору й починаємо
орнамент. Каретка й основна нитка знаходяться
справа. Піднімаємо вверх праву кнопку. Зали-
шаємо в РП голки основного полотна (•), а
голки орнаменту (X) виставляємо в ПНП. На всі
голки прокладаємо основну нитку й переводимо
каретку вліво — голки основного полотна пере-
містяться з РП в СНП. Потім повертаємо з ПНП
в РП голки орнаменту (X), прокладаємо на них
оздоблювальну нитку й переводимо каретку впра-
во— всі голки стануть у РП. Таким чином, пер-
ший ряд орнаменту пров’язуємо за два ходи ка-
рне. 33. Вишивання ретки.
©рнамента по петлях. Тепер з боку каретки знаходиться оздоблю-
вальна нитка, отже, перед першим ходом карет-
ки в РП залишаємо голки орнаменту (X), а голки основного полотна
(•) виводимо в ПНП. Вив’язавши орнамент, опускаємо кнопку й
продовжуємо в’язати основне полотно.
При вив’язуванні орнаменту перед наступним ходом каретки змі-
нюємо колір прокладуваної на голки нитки. Після кожного першого
ходу каретки обидва кінці нитки знаходяться по один бік деталі, а
після кожного другого ходу каретки — з протилежних боків. Перед
кожним першим ходом каретки залишаємо в РП ті голки, на які буде-
мо прокладати нитку, що знаходиться з боку каретки.
Якщо в узорі між елементами орнаменту є наскрізні горизонталь-
ні смужки, то перш ніж пров’язати смужку, кнопку опускаємо.
Пров’язавши смужки, знову піднімаємо кнопку з того боку, де знахо-
диться каретка, й продовжуємо в’язати орнамент. Його можна виши-
ти й по петлях полотна (рис. 33).
УРОК 10
ЗНЯТТЯ МІРОК
Щоб побудувати рисунок викройки, необхідні точні мірки. Людина,
з якої знімаємо мірку, повинна стояти спокійно, без напруження.
Найвужче місце талії підперізуємо тасьмою або резинкою. Сантиметрова
стрічка має облягати фігуру щільно, але без натягу. Прибавку на віль-
34
не облягання враховуємо при побудові викройки. Мірки довжини за-
писуємо повністю, бо рисунок викройки по довжині будується в пов-
ному розмірі, а мірки окружності й ширини — в половинному
розмірі.
ПОСЛІДОВНІСТЬ ЗНЯТТЯ МІРОК
Довжину спинки до талії (ДСТ) вимірюємо від 7-го шийного хреб-
ця вздовж середини спини до талії. Якщо лопатки опуклі, кладемо
між лопатками лінійку (рис. 34, а).
Довжину виробу (ДВ) вимірюємо від 7-го шийного хребця вздовж
спини до бажаної довжини виробу (рис. 34, а), а довжину від талії
до низу виробу (ДВТ) вимірюємо від талії до бажаної довжини виробу.
Рис. 34. Знімання мірок.
Ширину спинки (ШС) вимірюємо горизонтально по опуклих части-
нах лопаток між місцями зчленування рук з тулубом (рис. 34, а).
Нахил плеча спинки (НПС) вимірюємо по спині від плечової кі-
сточки (позначеної лінії плеча) до середини спини по лінії талії
рис. 34, а).
Півокружність шиї (ПОШ) вимірюємо по основі шиї над 7-м ший-
ним і хребцем спереду над яремною западиною (рис. 34, б).
2*
35
Півокружність грудей (ПОГ) вимірюємо навколо тулуба: спереду
по вищих точках грудей на рівні пахвових западин, на спині — по опук-
лих частинах лопаток. Мірка ПОГ визначає розмір виробу (рис. 34, б).
Відстань між центрами грудних залоз (ВмЦ) вимірюємо горизон-
тально (рис. 34, б).
Півокружність талії (ЛОТ) вимірюємо навколо тулуба точно го-
ризонтально по талії (рис. 34, б).
Півокружність стегон (ПОС) вимірюємо навколо тулуба горизон-
тально по опуклих частинах сідниць і живота (рис. 34, б).
Висоту грудей (Вгр) вимірюємо від позначеної точки плеча біля
основи шиї до центра грудної залози (рис. 34, б).
Довжину переду до талії (ДПТ) вимірюємо від позначеної точки
плеча біля основи шиї через центр грудної залози до талії (рис. 34, б).
Ширину плеча (ШП) вимірюємо по наміченій лінії плеча від основи
шиї до зчленування руки з плечем (рис. 34, б).
Довжину рукава (ДР) вимірюємо від зчленування руки з плечем,
через ліктьову кісточку при опущеній руці до бажаної довжини
(рис. 34, б). Для жакета довжину рукава реглан вимірюємо від поз-
наченої точки плеча біля основи шиї вздовж лінії плеча вниз до лінії
окружності зап’ястя.
Півокружність руки (ПОР) вимірюємо горизонтально на рівні
пахвових западин навколо руки (рис. 34, в).
Півокружність кисті (ПОК) вимірюємо навколо кисті руки при
випростаних пальцях (рис. 34, б).
Довжину спідниці (ДВ) вимірюємо від талії по боку до бажаної
довжини (рис. 34, в). Контрольні мірки довжини спідниці вимірюємо
по переду, боку й спині (ДПп, ДБп, ДСп) від талії до підлоги
(рис. 34, в). Тасьму по лінії талії підперізуємо туго для того, щоб
точніше визначити лінію талії для спідниці; при цьому тасьма за-
йматиме не обов’язково горизонтальне положення.
Щоб побудувати рисунок викройки брюк, потрібні ще такі мірки.
Довжину брюк (ДВ) вимірюємо від талії по боку до бажаної дов-
жини (рис. 34, в).
Довжину до коліна (ДК) вимірюємо від талії по боку до коліна
(рис. 34, в).
Півокружність коліна (ПОК) вимірюємо навколо ноги над колі-
ном (рис. 34, в).
Для побудови рисунка викройки бюстгальтера знімаємо такі
мірки.
Півокружність під грудьми (ПО під гр) вимірюємо навколо ту-
луба під грудними залозами (рис. 34, в).
Радіус грудної залози (РЗ) вимірюємо від основи грудної залози
до її центру (рис. 34, б).
Для побудови рисунка викройки шапочки знімаємо такі мірки.
Окружність голови (ОГ) вимірюємо навколо голови по найбільш
опуклій частині (рис. 34, г). Ця мірка визначає розмір виробу.
Довжину шапочки по овалу обличчя (Д по О) вимірюємо від челюс-
ті з одного боку обличчя через тім’я до челюсті з другого боку обличчя
(рис. 34, є).
36
Висоту головки (ВГ) вимірюємо від верхньої частини лоба до ма*
кушки (рис. 34, г).
При побудові рисунків викройок на різні розміри слід користуватися
спеціальними таблицями, які наводяться до кожного виробу.
ЗАПИС РАПОРТА УЗОРУ
На ручних в’язальних машинах з рухомими голками можна вив’я*
зати фанговий, мережаний, ажурний трикотаж, полотно з навскісни-
3
2
1
Як 1-ше ПМОЖеННЯ
І І ІIV • V І І V • V І 11 І
І І І V І V І І IV І V І І І «5
1 2 3 4 5 6 7 8)9 Ю П ПІ5 №
Ширина
рапорти
Рис. 35. Запис рапорта узору.
ми петлями.
Рисунок узорного полотна звичайно складається з однакових
елементів, що послідовно повторюються. Частина узору, яка повто-
рюється, зветься рапортом. Залежно від узору рапорт включає в себе
певну кількість петель по ширині
й рядів по висоті. Часто до ширини
узору, крім певної кількості рапор-
тів, входять ще петлі, які знахо-
дяться на початку й в кінці ряду.
Ці петлі потрібні для оформлення
краю (для швів) і для того, щоб
елементи узору були розташовані
симетрично по відношенню до середини деталі.
При машинному в’язанні в основному користуються схемою узо-
ру (рис. 35); з правого боку схеми проставляють кількість ходів ка-
ретки (рядів) і колір пряжі, якщо узор кольоровий. Зліва нумеру-
ють положення голок в машині.
Якщо рапорт записаний в схемі узору один раз, то межі його ви-
діляють двома вертикальними лініями; якщо він повторюється два-
три рази, то ширину одного рапорта додатково виділяють вертикаль-
ною стрілкою. Умовні позначення див. на с. 184.
Схему слід читати знизу вверх. Закінчивши в’язання останньо-
го положення, починаємо в’язати з першого положення, повторюючи
по висоті необхідну кількість рапортів. Іноді узор повторюється з
2, 3, 4-го положення.
Приклад запису узору (рис. 35). Кількість петель кратна 5 (ши-
рина одного рапор.та) плюс 3 петлі зліва (частина петель, яка не пов-
торюється),, плюс 1 петля справа (частина петель, що не повторюється).
Якщо бажано повторити рапорт по ширині 6 раз, перемножаємо ши-
рину рапорта на 6 і прибавляємо 4 петлі (3 + 1 = 4): 5 X 6 + 4 =
= 34. Таким чином, для зразка узору набираємо 34 петлі.
ВИЗНАЧЕННЯ ЩІЛЬНОСТІ В’ЯЗАННЯ ПО ГОРИЗОНТАЛІ
И ВЕРТИКАЛІ
Щільність в’язання — це кількість петель в 1 см в’язаного по-
лотна по горизонталі і кількість рядів у 1 см по вертикалі. Щоб визна-
чити доцільну щільність полотна майбутнього виробу, в’яжемо спо-
чатку смужку, змінюючи щільність на регуляторі через кожні 15
37
о і 2 з и 5
Рис. 36. Трафарет для ви-
значення щільності в’я-
зання.
рядів і позначаємо щоразу межу ниткою іншого кольору. Відпарюємо
смужку. Підібравши потрібну щільність, в’яжемо зразок приблизно
на 36 петель і 40 рядів. По бокових краях полотна треті голки від
краю виводимо в ЗНП, утворюючи вертикальні мережані рельєфи,
між якими знаходиться ЗО петель.
Починаємо й закінчуємо в’язання допоміжною ниткою. Якщо у ви-
робі поєднується панчішна и фангова в язка, вив язуємо два зразки,
витримуємо їх протягом декількох годин і відпарюємо. При цьому
зразок з фанговим узором лише злегка пропарюємо, не прити-
скаючи праску, а потім досушуємо. На готові
зразки кладемо сантиметрову стрічку по го-
ризонталі й вертикалі і визначаємо щільність
в’язання в 1 см. Так, наприклад, якщо ширина
зразка по горизонталі між рельєфами мережки
дорівнює 10 см, то, розділивши ширину зраз-
ка, виражену в петлях, на ширину його в сан-
тиметрах, визначимо щільність в’язання по го-
ризонталі: ЗО петель: 10 = З петлі в 1 см.
Якщо висота зразка по вертикалі (між ря-
дами, пров’язаними допоміжною ниткою) до-
рівнює 9 см, а пров’язано 40 рядів, то, роз-
діливши висоту зразка (в рядах) на висоту
його (в сантиметрах), матимемо щільність в’я-
зання по вертикалі: 40 рядів : 9 = 4,4 ряда в 1 см (визначаємо з точ-
ністю до десятих доль).
Для визначення щільності зручно користуватися трафаретом з
квадратним отвором розміром 5 X 5 см (рис. 36). У фанговому узо-
рі зручніше вимірювати щільність по вертикалі не кількістю рядів,
а кількістю фігурок (висота одного рапорта).
Щоб визначити кількість петель, яку слід набрати на голки маши-
ни, множимо щільність в’язання по горизонталі на довжину відпо-
відної лінії на рисунку викройки (в сантиметрах). Наприклад, якщо
ширина спинки (деталь джемпера) дорівнює 52 см, то слід набрати
З петлі х 52 = 156 петель.
Для того щоб визначити кількість рядів в’язання по вертикалі,
множимо щільність в’язання по вертикалі на відповідний відрізок
на кресленні. Наприклад, відстань від лінії низу до лінії пройми до-
рівнює 40 см, отже, треба набрати 4,4 ряда X 40 = 176 рядів.
Рапорт узору повинен укладатися в нашій кількості петель ціле
число раз. При цьому слід враховувати симетрію рисунка. Наприклад,
за розрахунком треба набрати 156 петель. Рапорт потрібного рисунка
дорівнює 8 петлям плюс 2 петлі для симетрії рисунка. Від загальної
кількості петель віднімаємо 2 петлі, а решту ділимо на ширину ра-
порта, тобто на кількість петель в рапорті: 156 петель — 2 петлі =
» 154 петлі; 154 петлі : 8 = 19 і 2 петлі в остачі. Отже, до 156 петель
треба прибавити 6 петель або відняти 2 петлі, щоб кількість петель
ділилася на 8 без остачі.
У нашому прикладі треба набрати на голки машини: 156 петель 4-
4- 6 петель =162 петлі, або 156 петель — 2 петлі = 154 петлі.
38
ПОСЛІДОВНІСТЬ В’ЯЗАННЯ ВИРОБУ
Перш ніж почати в’язання, треба вибрати модель, зняти мірки й
побудувати рисунок викройки. Для машинного в’язання рисунок ви-
кройки не обов’язково будувати в натуральну величину, його можна
побудувати за допомогою спеціальної лінійки в масштабі 1 : 2 або
1 : 4. Після цього в робочому зошиті провадимо розрахунок і запису-
ємо технологію в’язання. Здобуті величини переносимо на рисунок,
де розмір кожного відрізка позначаємо в сантиметрах, і поряд у дужках
записуємо розмір у петлях по горизонталі, а по вертикалі — в рядах.
Готові деталі відпарюємо. Для цього парні деталі (пілочки, рука-
ва) складаємо лицьовим боком всередину, зметуємо по контурних
лініях, а непарні деталі (спинку) складаємо по поздовжній нитці
вдвоє лицьовим боком усередину і також зметуємо. Підготовлені деталі
відпарюємо через вологу льняну тканину, змочену в неміцному оцтовому
розчині. Відпарені деталі зшиваємо вручну або на швейній машині.
УРОК 11
В’ЯЗАННЯ ШАРФІВ
ШАРФИК З НАВСКІСНИМИ КІНЦЯМИ (ОДИНАРНИЙ)
Тонка шерстяна пряжа в 5 ниток — 120 г. Щільність в’язання
в 1 см, по вертикалі — 4,5 ряда в 1 см
по горизонталі — 3 петлі
(рис. 37, а).
Петлеуловлювачем на-
бираємо 228 петель
(АА2) і справа, з проти-
лежного боку від карет-
ки, виводимо в ПНП 168
голок (ЛхЛл). На 60 гол-
ках (ЛЛХ), що залиши-
лися, в’яжемо навскіс-
ний шарфик. Для цього
перед пров’язуванням
кожного ряду справа на-
ліво виводимо в ПНП
крайню голку зліва, а
перед пров’язуванням
кожного ряду зліва на-
Рис. 37. Рисунки викройок шарфів:
а — з навскісними кінцями (одинарний); б — з навскіс-
ними кінцями (подвійний).
право ставимо в РП край-
ню голку справа. По-
вернувши в РП посту-
пово всі голки справа (Л^), зліва, з протилежного боку від карет-
ки, переводимо в РП 168 голок (А Б), пров’язуємо 1 ряд і закриває-
мо ці 168 петель.
39
На 60 голках (Б Б]), що залишилися в РП, пров’язуємо 1 ряд ос-
новною ниткою, 3—4 ряди допоміжною і знімаємо петлі з голок маши-
ни. Таким чином, вив’язана половина довжини шарфика.
Продовжуємо в’язати шарфик так. Знову ставимо в РП 228 го-
лок (ББ2). На крайні голки зліва навішуємо петлі пров’язаної основ-
ної частини (ББХ), видаляємо допоміжну нитку і на решту голок спра-
ва (БхБг) петлеуловлювачем набираємо петлі і пров’язуємо 1 ряд.
Від лінії ББг до лінії ВВ1 в’яжемо так само, як і від лінії ЛЛ2 до лі-
нії ББі9 і закриваємо всі 228 петель.
По коротких краях шарфика бажано пров’язати горизонтальні
оздоблювальні смужки, які у виробі матимуть вигляд діагональних.
Готовий шарфик обв’язуємо крючком і закінчуємо торочками або
оформляємо поперечнов’язаною бейкою, прикетльованою з двох
боків.
Цей шарфик можна вив’язати й подвійним. У такому разі в’яжемо
два однакових шарфики з тонших ниток. Другий можна вив’язати з ни-
ток оздоблювального кольору. Лінія ЛЛХ у другій половині шарфика
буде розташована справа, тобто в’яжемо його дзеркально.
ШАРФИК З НАВСКІСНИМИ КІНЦЯМИ (ПОДВІЙНИЙ)
Тонка шерстяна пряжа в 4 нитки — 180 г. Щільність в’язання
по горизонталі — 3 петлі в 1 см, по вертикалі — 5 рядів у 1 см
(рис. 37, б).
Петлеуловлювачем ниткою основного кольору набираємо на гол-
ки 121 петлю (120 петель за розрахунком плюс 1 петля, бо кількість
петель завжди непарна) і по черзі, спочатку з одного, а потім з дру-
гого боку, вводимо в ПНП по 60 голок, залишивши в РП біля
точки А 1 голку, на якій по всій довжині шарфика будемо про-
в’язувати витягнуту петлю «косичку» для вертикального перегину
полотна. Вертикальний край шарфика закінчуємо «косичкою».
Від точки А вверх розширяємо полотно, повертаючи з ПНП у РП
по 2 голки в кожному ряду з протилежного боку від каретки. Повер-
нувши в РП усі голки, тобто дов’язавши до лінії Л3Л4, в’яжемо по-
слідовно кожну половину шарфика. Для цього зліва виставляємо в
ПНП половину голок (А3Б), а на правій половині голок (БЛ4) в’яже-
мо кутик одностороннім частковим в’язанням, виводячи в ПНП в кож-
ній фазі по 2 голки від точки Б до точки Бг.
Дов’язавши до точки Б3, переводимо в РП усі голки зліва, про-
кладаємо на них нитку й переводимо каретку вліво. Справа вистав-
ляємо в ПНП 61 голку (ББ^. На 60 голках (Л3Б), що залишилися
в РП, в’яжемо лівий кутик, як і правий, тільки дзеркально, тобто
виставляємо голки від точки Б до точки Бг. Біля точки 5Х відрива-
ємо нитку від клубка.
, Тепер приступаємо до в’язання оздоблювальної смужки. Для цьо-
го середню голку біля точки Б ставимо в РП. Всі голки зліва і справа
від точки Б повинні стояти в ПНП. Прокладаємо на 1 голку оздоб-
лювальну нитку і переводимо ракетку вправо. Потім повертаємо в
40
РП в кожному ряду з протилежного боку від каретки по 2 голки. По
лінії БхБа в РП стали всі голки. Тепер по черзі одностороннім част-
ковим в’язанням формуємо спочатку правий кутик, виставляючи
в кожній фазі з протилежного боку від каретки по 2 голки (ВВг), а
потім лівий (ВВХ). Перед вив’язуванням правої половини кутика пе-
реводимо в ПНП ліву половину голок (Б^В), а перед утворенням лі-
вого кутика виводимо в ПНП праву половину голок (ВД2). >
Пров’язавши кутики, біля точки В ставимо голку в РП й в’яжемо
основною ниткою, повертаючи в РП в кожному ряду по 2 голки (ВВг
і ВВ2).
Перевівши в РП всі голки, тобто дов’язавши до лінії В1В2, продов-
жуємо в’язати ниткою основного кольору 400 рядів рівно (В2Г2).
Дов’язавши до лінії частковим в’язанням формуємо кутик
спочатку справа, виставляючи в ПНП по 2 голки (/7\), а потім злі-
ва (ГГ3). Далі в’яжемо одну смужку оздоблювальною ниткою (ГД)
і другу смужку основною ниткою (ДЕ), як на початку в’язання. Ді-
йшовши до точки £х, справа ставимо всі голки в РП, пров’язуємо 1 ряд
і закриваємо всі петлі.
Відпарений шарфик зшиваємо вертикальним трикотажним швом
№ 2 (див. с. 16). Краї шарфика оформляємо торочками. За принци-
пом вив’язування подвійного навскісного шарфика можна вив’язати
вставку до плаття.
ШАРФ-ПАЛАНТИН
Тонка шерстяна пряжа в 2 нитки — 150 є.
Для вив’язування шарфа-палантина узором (рис. 38) кількість
петель має бути кратна 7 плюс 2 петлі справа для симетрії. Щільність
на регуляторі —5.
Петлеуловлювачем набираємо
на голки 142 петлі й в’яжемо
узором 683 ряди, повторюючи
висоту рапорта (8 рядів) 85 раз;
закінчуємо в’язати шарф пер-
шим положенням узору. Закри-
ваємо петлі петлеуловлювачем; н
З Як 1-ше положення
2 І І V V • V V І І V V • V VIІ І
/ І ІУУІУУІІ ІУУІ7УІ ІЙ
1 2 3 4 5 6 7|в 9 10 11 12 0» 15 №
Ширина рапорта
Рис. 38. Узор для в’язання шарфа-па-
лантина.
і голками, які знаходяться в ЗНП,
пров’язуємо по 2 повітряні петлі. Відпарюємо шарф у поперечному
напрямку й оформляємо краї торочками завдовжки 20 см.
Таблиця 1
Мірки для побудови рисунка викройки жіночих рейтуз
Назва мірки Умов- ні позна- Розмір
46 48 | 80 | 1 52 1 54 56 | 58 | | 60
чення Мірка, см
Довжина виробу Півокружність сте- дв 99 100 101 102 103 104 105 106
гон ПОС 50 52 54 56 58 60 62 64
41
ЕЧіс. 39. Рисунок викройки жіночих рей-
туз.
УРОК 12
РЕЙТУЗИ ЖІНОЧІ
Розмір 48
Тонка шерстяна пряжа в 4
нитки — 350—400 г.
Щоб побудувати рисунок
викройки жіночих рейтуз
(рис. 39), користуємося табл. 1 і 2.
РОЗРАХУНОК І ТЕХНОЛОГІЯ
В’ЯЗАННЯ
Щільність в’язання: по гори-
зонталі — 3,2 петлі в 1 см, по
вертикалі — 4,8 ряда в 1 см.
Рейтузи в’яжемо знизу вверх.
Набираємо на голки кількість
петель, що відповідає ширині
рейтуз по лінії низу: СхСа =
= 11 см X 2 = 22 см, або 3,2
петлі X 22 « 70 петель. Щіль-
ність на регуляторі збільшуємо
на одну поділку і в’яжемо по-
двійну ширину підгину: 2 СН =
= 2 см X 2 — 4 см, або 4,8 ря-
да х4 «20 рядів (парне число).
Дані для побудови рисунка
Назва виміру Обчислення
Лінія кроку Розхил виточки Лінія з’єднання ластовиці » низу Ширина підгину » по лінії кроку » » » > Довжина виточки Скіс по лінії сидіння Підвищення по лінії сидіння Ширина по лінії низу % » Зі % 1/2 ПОС мінус 1 см Величина стала > » Мірка ДВ мінус величина ТШ> мінус величина ВЛ, мінус 2 см (ширина ли- цьової частини підгину) Величина стала 1/2 ПОС; ШШ, = П\ 1/2 ПОС; ШШ2 = ТТ2 Величина стала » » 1/2 ПОС мінус 2 см 10-14 см 10—14 см
42
Регулятор переводимо на основну щільність (рідшу) й оформляємо
підгин.
Від лінії низу до лінії кроку розширяємо полотно за таким роз-
рахунком. Величина розширення з кожного боку: ЛЛГ — ННХ = 26 —
— 11 = 15, або 3,2 петлі Х15«48 петель. Довжина по вертикалі
НЛ = 65 см, або 4,8 ряда х 65 « 312 рядів.
Прибавляти петлі будемо через таку відстань: 312 : 48 = 6 (24).
Отже, з 48 петель, які необхідно прибавити, 24 рази прибавляємо по
1 петлі одночасно з двох боків через кожні 7 ходів каретки (6 рядів
плюс 1 ряд із остачі), а інші 24 рази — через кожні 6 ходів каретки.
Якщо холоші рейтуз бажано зробити ширші, остачу (24) рівно-
мірно розподіляємо на 312 рядів. У РП по лінії ЛЛг стало 166 голок
(70 + 48 + 48 = 166). Якщо потрібно зробити рейтузи облягаючими,
можна звузити їх на 1—2 см (див. пунктирні лінії).
Від лінії ЛгЛг до виточки в’яжемо рівно: ЛВ = 8 см, або 4,8 ряда х
X 8 « 38 рядів.
Виточку створюємо однобічним частковим в’язанням за таким роз-
рахунком. Довжина виточки ШШ3 = 12 см, або 3,2 петлі X 12 я»
«38 петель. Ширина виточки ВШ = 2 см, або 4,8 ряда X 2 = 10 ря-
дів; 10 : 2 = 5 фаз. Отже, виставляти голки в ПНП будемо за п’ять
раз, За першим разом виставимо 83 голки (ВВг), а за інші чотири
рази — 38 голок (ВШ3) приблизно в такій послідовності: 10, 10, 9 і9.
Потім за одним разом повертаємо всі голки в РП При частко-
вому в’язанні треба обов’язково обводити ниткою сусідню висунуту
в ПНП голку.
Від лінії кроку до лінії талії зліва, з боку переду в’яжемо рівно,
а по лінії сидіння полотно звужуємо за таким розрахунком. Величи-
на звуження 7\Т3— 3 см, або 3,2 петлі X 3 « 9 петель. Довжина по
вертикалі ТШ = 25 см, або 4,8 ряда X 25 « 120 рядів.
викройки жіночих рейтуз Таблиця 2
Розмір
Буквені позначення 46 | 48 | 50 | 52 | 54 | 56 | 58 / 60
Вимір, см
ТШ 24 25 26 27 28 29 ЗО 31
шв 2 2 2 2 2 2 2 2
вл 8 8 8 8 8 8 8 8
ЛН 65 65 65 65 65 65 65 65
не 2 2 2 2 2 2 2 2
ШИЦ 25 26 27 28 29 ЗО 31 32
шш2 25 26 27 28 29 ЗО 31 32
шш3 12 12 12 12 12 12 12 12
Т2Т3 3 ззззззз
3 3 3,5 3,5 4 4 4 4,5
ННі 10 11 11 12 12 13 13 14
нн2 10 11 11 12 12 13 13 14
43
Таблиця З
Мірки для побудови рисунка викройки дитячих рейтуз
Назва мірки Умовні позна- чення Розмір
22 | 24 | 26 | 1 28 | ЗО І 32 | 34 36 | 38 40 | |«| 44
Мірка, см
Довжина виробу Півокружність стегон дв пос 40 24 46 26 52 28 58 ЗО 64 32 71 34 75 36 79 38 83 40 87 42 91 44 96 46
Визначаємо, через яку відстань будемо убавляти петлі: 120 : 9 =
= 13 (3). Отже, від точки Шг до точки Т3 з 9 убавок три рази убавляти-
мемо по 1 петлі через кожні 14 ходів каретки (13 рядів за розрахун-
ком плюс 1 ряд із остачі), а інші шість раз — через кожні 13 ходів
каретки. В РП по лінії талії залишиться 157 голок (166 — 9 = 157).
Лінію сидіння підвищуємо частковим в’язанням. Для цього ви-
значаємо відстань по вертикалі: 7’з7’4 = 3 см, або 4,8 ряда X З®
я» 14 рядів; 14 : 2 — 7 фаз. Отже, зліва, з протилежного боку від
каретки, в кожній фазі доведеться виставляти в ПНП сім раз при-
близно по 20 голок. Коли в РП залишиться 17 голок (157 — 140 =
= 17), за одним разом повертаємо всі голки в РП, в’яжемо подвійну
ширину підгину (приблизно 20 рядів) густіше від основної частини
і тоншокГниткою. Закінчуємо в’язання допоміжною ниткою й зніма-
ємо петлі з голок машини.
Другу половину рейтуз в’яжемо дзеркально. Готові деталі скла-
даємо лицьовим боком всередину, зметуємо й відпарюємо.
Ластовицю до рейтуз в’яжемо так. Набираємо кількість петель,
що дорівнює стороні квадрата ластовиці: ВЛ — 8 см, або 3,2 петлі х
X 8 «= 26 петель; 26 петель + 4 петлі (на шви) = ЗО петель. В’яжемо
висоту квадрата: 4,8 ряда X 8 « 38 рядів; 38 рядів + 4 ряда (на
шви) = 42 ряди. Закриваємо всі петлі.
Дані для побудови рисунка
Назва мірки Обчислення Умовні позна- чення
Довжина виробу Лінія кроку > низу Ширина підгину по лінії низу Ширина по лінії кроку » » » > > низу » » » Підвищення лінії сидіння Ширина підгину по лінії талії Мірка ДВ мінус 2 см (ширина лицьової частини підгину) 1/2 ПОБ + 6 см Величина ТН мінус величина тш Стала величина 1/2 ПОС + 1 см; ШШХ == 77\ 1/2 ПОС + 1 см; ШШ2 = ТТ2 8-10 см 8—10 см Стала величина > > . ТН ТШ шн не ШШі шш2 ННі нн2
44
Щоб прикрити шви, що з’єднують ласто-
вицю з рейтузами, можна вив’язати другу лас-
товицю без припуску на шви з тоншої нитки,
ніж основна, або з бавовняної пряжі. Почи-
наємо й закінчуємо в’язати другу ластовицю
допоміжною ниткою. Відпарену ластовицю з
вивороту по двох боках акуратно пришиваємо
до рейтуз, а по двох інших — прикетльо-
вуємо.
Якщо рейтузи вузькуваті по лінії кроку,
ластовицю можна вив’язати у вигляді ромба
й більшого розміру.
УРОК 13
ДИТЯЧІ РЕЙТУЗИ
Розмір 28
Тонка шерстяна пряжа в 5 ниток —130 г.
Щоб побудувати рисунок викройки дитя-
чих рейтуз (рис. 40), користуємося табл. З і 4.
Рис. 40. Рисунок викрой-
ки дитячих рейтуз.
РОЗРАХУНОК І ТЕХНОЛОГІЯ В’ЯЗАННЯ
Щільність в’язання по горизонталі — 3 петлі в 1 см, по верти-
калі — 4,5 ряда в 1 см. В’яжемо рейтузи знизу вверх. Набираємо"на
голки 54 петлі (18 см), в’яжемо підгин, як і в жіночих рейтузах. Піс-
ля з’єднувального ряду робимо до лінії кроку 158 рядів (35 см), при-
бавляючи 21 раз по 1 петлі одночасно з двох боків, із них: 11 раз
Таблиця 4
викройки дитячих рейтуз
Розмір
22 24 | 1 26 і 1 28 | 1 30 1 | 32 1 34 36 38 40 42 44
Виміри, см
38 44 50 56 62 69 73 77 81 85 89 94
18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29
20 25 ЗО 35 40 46 49 52 55 58 61 65
2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2
13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24
13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24
8 8 9 9 9 9 9 10 10 10 10 10
8 8 9 9 9 9 9 10 10 10 10 10
3 3 3 3 3 3 3 3 3 3 3 3
2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2
45
через кожні 8 ходів каретки і 10 раз — через кожні 7 ходів каретки.
Якщо холошки треба зробити ширші, чергуємо 8 і 7 проміжних
рядів між прибавками.
В РП по лінії кроку стало 96 голок (54 + 21 + 21 = 96). Від
лінії кроку до лінії талії в’яжемо 95 рядів рівно (21 см). Щоб під-
вищити лінію сидіння, від точки Т до точки Т3 виставляємо
в ПНП сім раз приблизно по 12 голок. Потім ставимо всі голки в РП
і в’яжемо подвійну ширину підгину (Г8 рядів) тоншою ниткою, пе-
ревівши регулятор щільності на одну поділку в бік густішої в’язки.
Закінчуємо роботу допоміжною ниткою.
Другу половину рейтуз в’яжемо дзеркально. Ластовиці надаємо
форми квадрата, сторона якого дорівнює приблизно 6 см.
УРОК 14
В’ЯЗАННЯ ШКАРПЕТОК
Розмір 24
Тонка шерстяна пряжа в 5 ниток — 150 г.
Для в’язання шкарпеток необхідні такі мірки (рис. 41), см:
Окружність щиколотки....................................22
Довжина манжети ........................................ 8
Довжина від манжети до початку п’ятки................... 6
Довжина стопи...........................................24
Довжина миска ............................ 5
Довжина п’ятки . ..................................... 5
Довжина середньої частини стопи.........................14
РОЗРАХУНОК І ТЕХНОЛОГІЯ В’ЯЗАННЯ
Щільність в’язання по горизонталі — 3 петлі в 1 см, по вертика-
лі — 4,5 ряда в 1 см.
Шкарпетки зі швом з внутрішнього боку. Регулятор щіль-
ності встановлюємо
Рис. 41. Обмірювання
ноги для в'язання
шкарпеток.
в бік густішої в’язки на одну-дві поділки. В’я-
зати починаємо з манжети. Петлеуловлювачем
набираємо на голки кількість петель, що дорів-
нює мірці окружності щиколотки (рис. 42): ДАі =
= 22 см, або 3 петлі х 22 = 66 петель. Панчіш-
ною в’язкою проходимо довжину манжети, оформ-
ляючи по боках вертикальний край «косичкою»:
АБ = 8 см, або 4,5 ряда X 8 « 36 рядів. Ді-
йшовши до лінії ББ1г виконуємо резинку з пе-
ребиранням петель (див. с. 181). Піднявши
лицьові петлі з усіх рельєфів, переводимо регу-
лятор на основну (рідшу) щільність і в’яжемо
на всіх голках у довжину від манжети до початку
п’ятки: Б В = 6 см, або 4,5 ряда X 6 я» 27 рядів.
46
22(66)
Рис. 42. Рисунок викройки
шкарпеток.
Приступаючи до в’язання п’ятки, до основної нитки для міцності
приєднуємо додаткову нитку (штопку, еластик, мелан) або в’яжемо
п’ятку густіше, ніж всю шкарпетку.
Каретка знаходиться справа. Ділимо всю кількість голок на дві
рівні частини й зліва, з протилежного боку від каретки, половину
голок виводимо в ПНП'. ВВ2 = 66 : 2 = 33 голки. П’ятку формуємо
на правій половині голок двостороннім частковим в’язанням, перемі-
щаючи в ПНП в кожному ряду з протилежного боку від каретки по
1 голці. В’яжемо п’ятку в довжину: ВгГ =
= 5 см, або 4,5 ряда X 5 « 22 ряди. За 22
ряди всього виведено в ПНП 22 голки, тобто
з кожного боку по 11 голок. У РП по лінії
ГГ\ залишилося 11 голок (33 — 22 = 11).
Щоб у полотні не було дірочок, на початку
кожного ряду робочою ниткою обводимо
сусідню голку, виставлену в ПНП. Від
лінії ГІ\ до лінії Д2Ді повертаємо з ПНП
в РП в кожному ряду по 1 голці, тобто
в’яжемо в зворотній послідовності. Тепер в
РП знову стало 33 голки (Д2Ді).
Сформувавши п’ятку, переводимо регу-
лятор на основну (рідшу) в’язку або від-
діляємо додаткову нитку. Зліва, з проти-
лежного боку від каретки, повертаємо ьРП
ліву половину голок (ДД2) і на всіх 66
голках в’яжемо середню частину стопи:
ДЕ = 14 см, або 4,5 ряда X 14 «63 ряди.
Щоб трохи звузити полотно, останні 10 ря-
дів можна пров’язати густіше.
По лінії ЕЕі справа, з протилежного бо-
ку від каретки, виставляємо в ПНП поло-
вину голок (Е^Е^. На 33 голках, що залишилися в РП (ЕЕ2), дво-
стороннім частковим в’язанням формуємо мисок так само, як п’ятку,
тобто в 22 рядах виставляємо в ПНП в кожному ряду по 1 голці (ЕЄ
та Е^ЄХ), потім повертаємо в РП в кожному ряду по 1 голці (ЄЖ) та
ЄхЖі). Мисок також в’яжемо густіше або з додатковою ниткою. Ді-
йшовши до лінії ЖЖХ, справа, з протилежного боку від каретки,
повертаємо в РП праву половину голок (Е^Еу), пров’язуємо 1 ряд
основною ниткою й декілька рядів додатковою. Знімаємо нетлі з го-
лок машини.
Другу шкарпетку в’яжемо дзеркально, щоб бокові шви були роз-
ташовані з внутрішнього боку виробу.
Можна в’язати обидві шкарпетки одночасно з двох клубків. Го-
тові шкарпетки відпарюємо й зшиваємо горизонтальними й верти-
кальними трикотажними швами.
47
УРОК 15
РУКАВИЦІ ЧОЛОВІЧІ
Тонка шерстяна пряжа в 5 ниток — 90 г.
Для в’язання рукавиць необхідні такі мірки (рис. 43, а), см:
Окружність кисті біля основи мізинця (не туго).......... 20,5
Довжина манжети до зап’ястя............................ 7
Півокружність великого пальця біля його основи ............ 4
Довжина великого пальця . . ............................. 6,5
Довжина долоні . . •................................... 20
Довжина від зап’ястя до основи великого пальця............. 7
Довжина від основи великого пальця до початку нігтя мізинця 8,5
Довжина спуску (миска)................................... 4,5
РОЗРАХУНОК І ТЕХНІКА В’ЯЗАННЯ ЛІВОЇ РУКАВИЦІ
Щільність в’язання по горизонталі — 3 петлі в 1 см, по вертика-
лі — 4,5 ряда в 1 см.
В’язання починаємо з манжети. Петлеуловлювачем набираємо
на голки кількість петель відповідно до мірки окружності кисті
Рис. 43. Рукавиці чоло-
вічі:
а — обмірювання руки;
б—рисунок викройки рука»
виці.
а
(рис. 43, б): ААі = 20,5 см, або 3 петлі х
X 20,5 « 62 петлі. Манжету в’яжемо
пружною резинкою (див с. 182): АБ =
= 7 см, або 4,5 ряда X 7 = 32 ряди.
Далі в’яжемо рукавицю від зап’ястя
до основи великого пальця: БВ = 7 см,
або 4,5 ряда X 7 = 32 ряди.
По лінії ВВі спочатку з одного боку
(ВВ2) виставляємо в ПНП половину го-
лок (31), а потім з другого боку — 19
голок (ВіВ4). В РП залишиться кількість голок, що дорівнює півокруж-
ності великого пальця: В2В4 = 4 см, або 3 петлі X 4 = 12 петель. На
цих голках в’яжемо 3 ряди допоміжною ниткою, 1—2 ряди котушковою
ниткою і ще 3 ряди допоміжною ниткою, після чого повертаємо в РП ще
12 голок (В4Вв), і основною ниткою з окремого клубка в’яжемо великий
48
палець у довжину: ВЬГ = 6,5 см, або 4,5 ряда X 6,5 « 29 рядів.
По боках пров’язуємо вертикальний край «косичкою». Обводити
сусідні, виставлені в ПНП, голки не можна, бо великий палець
е окремою деталлю рукавиці.
Щоб надати пальцю звуженої форми, останні 9 рядів в’яжемо
густіше, ніж основне полотно. Закінчивши великий палець, відри-
ваємо нитку такої довжини, щоб вистачило для зшивання пальця,
втягаємо її в штопальну голку й на вушко голки, як на декер, пере-
знімаємо всі 24 петлі. У нас вивільнилося 24 голки. Щоб відділити пет-
лі ділянки пальця (ВвВ7) від основної частини рукавиці, висмикує-
мо котушкову нитку.
Для оформлення великого пальця відгортаємо полотно пальця
(В6В7) вниз, на себе (перед нами лицьовий бік пальця). Потім рухом
справа наліво відгинаємо половину полотна пальця вліво, склавши
його вздовж вдвоє (перед нами знову виворітний бік). Декером під-
хоплюємо петлі основної нитки пальця (Ввв7) і перезнімаємо їх на
вільні голки (ДзД2), а петлі основної частини рукавиці (В2В4) наві-
шуємо на голки відрізка ДаД,. Витягаємо допоміжну нитку й за-
правляємо полотно під гачки платин.
Оформивши таким чином палець, спочатку з одного боку, а по-
тім з другого повертаємо з ПНП в РП решту голок (ДД3 і Д4Д1), в’я-
жемо рукавицю в довжину від основи великого пальця до початку
миска: ДЕ = 8,5 см, або 4,5 ряда X 8,5 « 38 рядів.
< Щоб звузити полотно, останні 8—10 рядів можна пров’язати гус-
тіше, ніж основну частину, додавши по висоті відрізка 2—3 ряди,
щоб збалансувати довжину полотна в цій частині при переході на
густішу в’язку.
Дов’язавши до лінії ЕЕГ, зліва, з протилежного боку від каретки,
виводимо половину голок у ПНП (££а) і на правій половині голок
(ЕіЕі) формуємо мисок двостороннім частковим в’язанням. Для цьо-
го виводимо в ҐІНП в кожному ряду з протилежного боку від каретки
один раз по 2 голки по черзі з кожного боку, а другий раз — по 1 гол-
ці з кожного боку, тобто чергуємо 1 і 2 голки: Е3Є — 4,5 см, або 4,5
ряда X 4,5 = 20 рядів. За 20 рядів усього виставлено в ПНП ЗО го-
лок, в РП по лінії ЄЄх залишилася 1 голка (Зі — ЗО = 1). Таким чи-
ном, перша частина миска вив’язана. Тепер у зворотній послідов-
ності в РП по черзі 1 й 2 голки з кожного боку. В РП знову буде
31 голка Можна вивести в ПНП і повернути в РП в кож-
ному ряду по 1 голці, тоді по лінії ЄЄ1 залишиться більша кількість
голок.
Щоб закінчити в’язання рукавиці, зліва, з протилежного боку
від каретки, повертаємо в РП другу половину голок (ЕЕ2) і на всіх
62 голках пров’язуємо 1 ряд основною ниткою й декілька рядів до-
поміжною ниткою. Знімаємо петлі рукавиці з голок машини.
Другу рукавицю в’яжемо дзеркально. Готові рукавиці відпарю-
ємо через вологу тканину. Полотно по відрізку та ЕЕг з’єднує-
мо горизонтальним трикотажним швом, потім зшиваємо рукавицю
вздовж. Нитку великого пальця стягаємо, закріплюємо й зшиваємо
палець. При бажанні вив’язати подвійну рукавицю, внутрішню
49
частину в’яжемо в 4 нитки, перевівши регулятор на одну поділку в
бік густішої в’язки, ніж в’язатиметься основна частина. Готовий
виріб можна оздобити вишивкою.
УРОК 16
ДИТЯЧІ ГОЛОВШ УБОРИ
ДИТЯЧА ШАПОЧКА, ВИВ’ЯЗАНА РЕЛЬЄФНИМ
ФАНГОВИМ УЗОРОМ
Розмір 52
Тонка шерстяна пряжа в 5 ниток — 130 г. .... ,
Шапочку (рис. 44, а) вив’язуємо від потиличної частини до лоба
узором, зображеним на рис. 45, де кількість петель кратна 10 плюс
7 петель справа для симетрії.
або
Рис. 44. Шапочки, вив’язані рельєфним фанговим узором:
а — дитяча шапочка; б — шапочка-ковпачок; в — шапочка з полями.
Петлеуловлювачем набираємо на голки 147 петель (щоб шапочка
була більша, можна набрати 157) і ставимо голки в нульове положен-
ня узору. В’яжемо 2 ряди. Потім, чергуючи 1-ше і 2-ге положення,
в’яжемо основну частину шапочки, повторюючи висоту рапорта 7
З Як 1-ше палмення
2 І І V І V Г| V » V Н VI V І І С-АУа
/ І І V V І І V І У І І V . V | 1 12-К^
0ІІУІУІІУІУІ1УІУІІ2
1 2 З 4 5 6 7 8 9 10 Н 12 1314 151617
Рис. 45. Узор для в’язання дитячої шапочки.
раз (приблизно 24 см). Далі
ставимо голки в нульове по-
ложення і «несправжньою» ре-
зинкою в’яжемо 24 см, утво-
рюючи підкладку. Закінчуємо
в’язати допоміжною ниткою
або відриваємо нитку від клуб-
ка, втягаємо її в штопальну голку й на вушко голки, як на декер, пе-
резнімаємо всі петлі. Нитку стягаємо й закріплюємо.
Щоб утворити потиличну частину шапочки, зшиваємо частину
підкладки завдовжки приблизно 5 см. Потім стягуємо й зшиваємо
потиличну частину шапочки (5 см).
Для оформлення шапочки по лінії шиї ставимо в РП приблизно
80 голок, повертаємо шапочку виворотом до себе й навішуємо її на
50
голки, підхоплюючи декером опуклий край полотна (западаючий край
полотна залишається не навішеним). Можна навісити на ці самі гол-
ки й петлі підкладки (в цьому випадку на кожній голці буде по 2 пет-
лі). Далі в’яжемо планку подвійної ширини (24 ряди), закінчуємо
роботу допоміжною ниткою.
Цим узором можна вив’язати шапочку-ковпачок (рис. 45, б), для
якої набираємо на голки 197 або 207 петель. При бажанні вив’язати
шапочку з полями (рис. 45, в) змінюємо щільність в’язки до лінії
згину полів на рідшу.
ДИТЯЧА ШАПОЧКА З ПОДВІЙНИМИ ВУШКАМИ
Розміри 52—54
Пряжа — мелан або еластик у 2 нитки; основної нитки — 20 г,
оздоблювальної — 80 г.
। Шапочку в’яжемо знизу вверх (рис. 46) за схемою узору (рис. 47),
де кількість петель кратна 6 плюс 1 петля зліва й плюс 2 петлі справа,
і викройкою (рис. 48).
Регулятор щільності встановлюємо на цифру 1.
Петлеуловлювачем набираємо на голки 165 петель
(ЛЛі) і гребінкою 1 : 1 заводимо в ЗНП половину
голок. У РП залишиться 83 голки. «Несправжньою»
резинкою в’яжемо 9 рядів (АБ), утворюючи виво-
рітну частину підгину.
Щоб вив’язати праве вушко, залишаємо в РП
23 голки (5аБ4), переводимо в ПНП зліва 55 голок
(ББ3), а справа — 5 голок (Б4Б5). В’яжемо вушко
в висоту (18 рядів) двостороннім частковим в’язан-
ням, виводячи в ПНП в кожному ряду з протилеж-
ного боку від каретки по 1 голці. На початку кож-
ного ряду обводимо ниткою сусідню голку, переведену в ПНП. Коли
в РП залишиться 5 голок (5^),в зворотній послідовності повертаємо
5
4 і
З І
2 І
1 І
1
Рис. 46. Шапочка з
подвійними вуш-
ками.
голки в РП.
Вив’язавши праве вушко, тобто дійшов-
ши до лінії Г3Г4, зліва виставляємо в РП
27 голок (БгБ3), прокладаємо на голки
нитку й переводимо каретку вліво. Справа
виставляємо в ПНП 23 голки (Г3Г4). На 27
голках, що залишилися в РП, для утворен-
ня кольорових фангових зубчиків по лінії
згину обідка в центральній частині шапоч-
ки виводимо з РП в ПНП кожну парну
голку й ниткою оздоблювального кольору в’яжемо 5 або 7 рядів. Далі
повертаємо висунуті голки з ПНП в РП, зліва переводимо з ПНП в
РП 23 голки (Б3 Б3), прокладаємо на голки основну нитку і переводимо
каретку вліво. Справа 27 голок (Б3Б3) виставляємо в ПНП. На 23 гол-
ках, що залишилися в РП(Б1Бг), в’яжемо ліве вушко так, як і праве.
Як 1-ше положення
І V V ♦
• V V І
І V V І
2 3 4 5
І 8-Ю 5
1 2 <Й4
І 8-Ю^. 5
І 2 А
V V
V V
V V
V V
6 18 3
Ширина рапорт-
Рис. 47. Схема узору для в’я-
зання шапочки з подвійними
вушками.
51
Дов’язавши вушко до лінії І\Гг, зліва й справа заводимо всі гол-
ки в РП і на 83 голках (ГГв) в’яжемо 10 рядів (ГД) для лицьової час-
тини підгину.
Щоб зімкнути полотно, декером навішуємо на голки петлі набір-
ного ряду (ЛЛ,), заводимо їх за язички голок і пров’язуємо з’єд-
Рис. 48. Рисунок викройки шапочки з
подвійними вушками.
нувальний ряд.
Тулью шапочки в’яжемо узо-
ром. Щоб було зручніше поста-
вити голки в 1-ше положення
узору, тимчасово переводимо із
ЗНП в РП всі голки (в РП знову
стало 165 голок) і перевішуємо
на сусідні голки петлі, позначені
в узорі значком «V». У процесі
перевішування петель заводимо
навішені петлі за язички голок,
а вивільнені голки засовуємо в
ЗНП. Отже, на половині голок,
що залишилися в РП, навішено по 2 петлі. Поставивши таким чином
голки в 1-ше положення узору, в’яжемо шапочку в висоту (ДЕ), пов-
торюючи висоту рапорта (чотири положення) 5 раз.
Верхню частину шапочки (ЕЄ) в’яжемо ниткою основного кольору,
поставивши голки в 1-ше положення узору. Пров’язуємо 20 рядів,
відриваємо нитку від клубка, втягаємо її в штопальну голку й на вуш-
ко голки, немов на декер, перезнімаємо всі петлі. Нитку стягаємо
й закріплюємо. Шапочку зшиваємо й оздоблюємо Ті помпоном.
УРОК 17
ЖІНОЧІ ГОЛОВНІ УБОРИ
ШАПОЧКА-КОВПАЧОК, ВИВ’ЯЗАНА РЕЛЬЄФНИМ
ФАНГОВИМ УЗОРОМ
Розмір 56
З Як 1-а» положення
• V V І І ! • • V V І І І І 6-8 а
1 І 1|< І V V * » ІІІ І УУ » < 1 І 6-8 5
О І І І 1 V V І І УІІ І V V 1 І V І 22-^Г"
123І6618 3\ЮП ВЄ№Є№П
Ширина рапорта
Рис. 49. Схема узору для в’язання шапочки-
ковпачка.
2 І І
Пряжа мелан е 2 нитки — 80 е.
Шапочку в’яжемо знизу вверх узором, наведеним на рис. 49, у
якому кількість петель кратна 7 плюс 2 петлі зліва й плюс 1 петля
справа. Регулятор встановлюємо на 2-гу або 3-тю щільність. Петлеулов-
лювачем набираємо на гол-
ки 227 петель і ставимо голки
в нульове положення узору,
завівши відповідні голки (у)
в ЗНП. В’яжемо подвійну ши-
рину підгину (22—24 ряди).
Потім переводимо регулятор
,5
52
на цифру 4 або 5, в’яжемо шапочку в висоту, повторюючи 1-ше і
2-ге положення узору (висота рапорта) 12 раз.
Щоб вив’язати денце шапочки, ставимо голки в нульове положен-
ня узору. Регулятор переводимо на цифру 2 і в’яжемо ЗО рядів, потім
на цифру 1 і в’яжемо тоншою пряжею (в одну нитку) 6—8 рядів. Від-
риваємо нитку від клубка, втягаємо її в штопальну голку й на вушко
голки, немов на декер, перезнімаємо всі петлі. Нитку стягаємо, за-
кріплюємо і нею ж зшиваємо шапочку. Підгин по низу шапочки під-
шиваємо потайними стібками, в середину підгину вставляємо широку
резинку.
БЕРЕТ ІЗ ШЕСТИ КЛИНІВ
Розмір 54
Рис. 50. Берет з шес-
ти клинів.
Тонка шерстяна пряжа в 5 ниток — 100 г. Щільність в’язання
по горизонталі — 3 петлі в 1 см, по вертикалі — 4,5 ряда в 1 см.
Берет (рис. 50) в’яжемо поперечною в’язкою із шести суцільно-
в’язаних клинів. Рисунок викройки одного півклина будуємо за
міркою ОГ (рис. 51): АБ 1/12 мірки ОГ=54:12 =
= 4,5 см. ААі = АгВ = АБ X 1,5 (стала вели-
чина) = 4,5 X 1,5 « 7 см. ЛХЛ2 = АА1 X 2 (ста-
ла величина) = 7 X 2 = 14 см.
Допоміжною ниткою набираємо на голки
кількість петель, що дорівнює величині відрізка
АіАі (14 см), плюс величина відрізка ААг (7 см),
плюс подвійна ширина обідка навколо голови
(АА4 = 4 см) : 14 + 7 + 4 == 25 см, або 3 пет-
лі X 25 = 75 петель. В’яжемо 4—5 рядів до-
поміжною ниткою з проміжним рядом котуш-
ковою ниткою (IV спосіб набирання петель).
Потім переходимо на основну нитку і в’яжемо
півклин частковим в’язанням.
Для убавлення петель по лінії АгВ робимо
розрахунок по трикутнику ЛХЛ2В: відстань по
горизонталі ЛХЛ2 = 14 см, або 3 петлі X 14 = 42
петлі. Відстань по вертикалі АгВ = 7 см, або
4,5 ряда X 7 « 32, тобто 32 : 2 = 16 фаз.
Визначаємо, по скільки голок будемо вистав-
ляти в ПНП у кожній фазі: 42 : 16 = 2 (10).
У нашому прикладі доцільно висувати в кожній
фазі навперемінно 2 і 3 голки (2, 3, 2, 3, 2, 3...). І
Справа на відстань А4Б3 в’яжемо рівно: А4Б3 =
= А Б = 4,5 см, або 4,5 ряда X 4,5 см = 20
рядів. Вертикальний край закінчуємо «косичкою»
(Л42>3). По лініях
А Б і А3Б3 виконуємо витягнуті петлі, тобто через ряд виводимо в ПНП
відповідні голки.
Для розрахунку убавлення петель по лінії БВ розглядаємо три-
кутник ББ].В. Відстань по горизонталі ББ4 = ЛЛХ = 7 см, або
53
Рис. 51. Рисунок викройки берета.
точки В виставляємо в ПНП 5
З петлі X 7 = 21 петля; відстань по
вертикалі дорівнює значенню А^В мі-
нус величина (Л151=ЛБ): 5^=
=32 — 20 = 12 рядів, 12 : 2 = 6 фаз.
Виставляємо в ПНП за одним разом 12
голок подвійної ширини обідка (ББ3).
По лінії БВ заводимо в ПНП 21 гол-
ку в решту 5 прийомів (6 — 1 — 5).
Визначаємо, по скільки голок бу-
демо виводити в ПНП у кожній фазі:
21 : 5 = 4 (1). Отже, від точки Б до
раз по 4 голки в кожній фазі; вРП біля
точки В залишаємо 1 голку (остача).
Від точки В вверх в’яжемо другий півклин,
повертаючи голки в РП у зворотній послідов-
ності: зліва по лінії ВДг засовуємо по черзі 2 і З
голки, а справа по лінії ВГ — 5 раз по 4 голки,
по лінії ГІ\ за одним разом вводимо 12 голок,
після чого в’яжемо 20 рядів рівно (ГД).
Дійшовши до лінії ДіД^, ми вив’язали 1/6
частину берета. Не знімаючи петель з голок
машини, продовжуємо в’язати наступну пару
півклинів. Вив’язавши шість пар півклинів, за-
кінчуємо роботу допоміжною ниткою і знімаємо
полотно з машини.
Готовий берет відпарюємо, видаляємо допо-
міжну нитку й за відкриті петлі зшиваємо його Рис 52. орнамент для
горизонтальним трикотажним швом. Обідок по оздоблення берета.
лінії А3Б2 відгинаємо в бік вивороту, підшиває-
мо до берета, всередину вставляємо резинку й оформляємо берет
помпоном. На клинах берета можна вишити орнамент (рис. 52).
УРОК 18
СПІДНИЦЯ З ГОРИЗОНТАЛЬНИМИ ВИТОЧКАМИ
Розмір 48
Тонка шерстяна пряжа в 5 ниток — 350—400 г.
Для побудови викройки прямої спідниці з горизонтальними ви-
точками (рис. 53) необхідні такі мірки, см:
Півокружність талії (ЛОТ) .................. 38
Півокружність стегон (ПОС)................ 52
Довжина талії до підлоги збоку (ДБгі) ............. 102
» » » • спереду (ДПп) ..........101
» » » (ДСгі)....................100
Бажану довжину спідниці визначаємо на основі знятих трьох,
мірок від талії до підлоги, мінус відстань від підлоги до бажаної дов-
64
жяни спідниці (42 см). Наприклад: довжина збоку 102 — 42 = 60 см,
спереду 101 — 42 = 59 см, ззаду 100 — 42 = 58 см.
і При побудові рисунка викройки прямої спідниці з горизонталь-
ними виточками користуємося даними табл. 5.
РОЗРАХУНОК І ТЕХНОЛОГІЯ В’ЯЗАННЯ
Щільність в’язання: по горизонталі — 3 петлі в 1 см, по вертика-
лі — 4,5 ряда в 1 см. В’яжемо спідницю знизу вверх.
Заднє полотнище спідниці. Набираємо на голки кількість пе-
тель, що дорівнює ширині спідниці по лінії низу: ССХ = ББг — 26 см;
26 X 2 = 52 см, або 3 пет-
лі X 52 = 156 петель. В’я-
жемо подвійну ширину під-
гину: 2 СН = 3 см X 2 =
= 6 см, або 4,5 ряда X 6 я»
«28 рядів. Оформляємо
підгин. Можна почати в’я-
зання допоміжною ниткою,
підгин не оформляти і в
готовому виробі прикетлю-
вати його з вивороту.
Від лінії ННг до лінії
ББі в’яжемо рівно, закін-
чуючи по боках вертикаль-
ний край «косичкою», щоб
не відтягалися боки: НБ =
= 43 см, або 4,5 ряда X
X 43 « 194 ряди.
Горизонтальні виточки
формуємо двостороннім
частковим в’язанням, для
цього робимо такий розра-
хунок. Довжина виточки
ББг = 12 см, або 3 петлі X
Рис. 53. Рисунок викройки прямої спідниці з
горизонтальними виточками:
а — задня половинка спідниці; б — передня поло*
винка спідниці.
12 = 36 петель. Розхил виточки Б В =
= 3 см, або 4,5 ряда X З X 14 рядів, тобто 14 : 2 = 7 фаз.
Визначаємо, по скільки голок будемо виставляти в ПНП в кож-
ній фазі: 36 : 7 = 5 (1). Отже, спочатку виводимо в ПНП по черзі з
одного й з другого боку по 36 голок (ББ2), потім з кожного боку по-
вертаємо в РП 6 раз по 5 голок і 1 раз — по 6 голок (Б2В).
Повернувши в РП всі голки, в’яжемо до лінії талії, убавляючи
петлі по бокових скосах, для чого робимо такі розрахунки. Спочатку
визначаємо величину звуження полотна по бокових скосах. Ширина
бокової виточки ТТ2 = 6 см, або 3 петлі X 6 = 18 петель. Довжина
бокової виточки, тобто довжина від стегон до талії ВТ = 14 см, або
4,5 ряда X 14 = 63 ряди.
Визначаємо, через яку відстань треба убавляти петлі: 63 : 18'=
= 3 (9). Отже, з 18 убавлень 9 раз убавляємо по 1 петлі одночасно з
55
Таблиця 5
Дані для побудови рисунка викройки прямої спідниці з горизонтальними
виточками (розмір 48)
Назва Обчислення Букве- ні по- значен- ня Вели- чина виміру, см
Заднє полотнище спідниці
Ширина підгину Визначається за бажанням сн 3
Довжина спідниці до стегон Довжина спідниці збоку (60 см) мінус ширина підгину (3 см), мінус 14 см (величина стала) НБ 43
Розхил виточки ПОС — ПОТ п. 52 — 38 4 ' 0.5= 4 - — 0,5 БВ 3
Довжина від стегон до талії Величина стала ВТ 14
Ширина заднього полотнища 1/2 ПОС ББ1 26
Довжина горизонтальної виточки Величина стала ББ3 12
Бокова виточка ПОС — ПСГГ , 52-38 2 1 см“ 2 — 1 см ТТ2 6
Довжина від низу вверх до та- лії по лінії середини заднього полотнища Мірка довжини спідниці ззаду <\Т3 58
Виїмка по лінії талії Вимірюється по рисунку Ті?* 5
Відстань від точки Вг вверх до лінії талії » > > в^т3 9
Переднє полотнище спідниці
Ширина переду 1/2 ПОС + 2 см (на вільне обля- гання) ПОС — ПОТ 1,5 см = 52 - 38 ,с « т 1,5 см 4 Б3Б4 28
Розхил виточки £4^2 2
Довжина виточки Величина стала Б& 12
Довжина від виточки до лінії талії Величина ТВ в задньому полотни- щі вгт. 14
Виточка пс боку ПОС — ПОТ о 52-38 2 2СМ — — 2 см 5
Довжина від низу вверх до та- лії по лінії середини передньо- го полотнища Мірка довжини спідниці спереду 59
Виїмка по лінії талії Вимірюється по рисунку Т’.Л 3
Відстань від точки В3 вверх до лінії талії > » В3Т, 11
56
двох боків через кожні 4 ходи каретки (З 4-1 з остачі), а решту 9
раз — через кожні 3 ходи каретки.
Під час убавлення петель по бокових скосах робимо виїмку по
лінії талії. Відстань В2Т3 = 9 см, або 4,5 ряда X 9 « 41 ряд. От-
же, пров’язавши від лінії ВВХ 41 ряд, приступаємо до оформлення
виїмки по лінії талії частковим в’язанням, для цього робимо такий
розрахунок. Величина по горизонталі: = ББ1 — ТТ2 =
= 26 — 6 = 20 см, або 3 петлі X 20 = 60 петель. Глибина виїмки,
тобто відстань по вертикалі: = 5 см, або 4,5 ряда X 5« 22 ряди
(парне число); 22 : 2 = 11 фаз, тобто 11 висувань голок. Щоб створи-
ти увігнуту лінію, виводимо голки в ПНП від точки Т3 до точки Та
приблизно в такій послідовності: 5 раз по 6 голок, а решту 6 раз —
по 4 голки, залишивши в РП біля точки Т2 6 голок. Технологію фор-
мування увігнутості див. на с. 23, рис. 24, б.
Утворення підгину. Вив’язавши підвищення боку кожної сторо-
ни, в’яжемо подвійну ширину підгину (4 см) тоншою ниткою, пере-
вівши регулятор щільності на 2—3 поділки в бік густішої в’язки.
Закінчуємо роботу допоміжною ниткою і знімаємо полотно з машини.
Переднє полотнище спідниці до лінії стегон в’яжемо так само,
як заднє. Горизонтальні виточки утворюємо двостороннім частковим
в’язанням з такого розрахунку: розхил виточки Б4Б2 = 2 см, або
4,5 ряда X 2 = 9 рядів; 9 : 2 « 5 фаз.
Визначаємо, по скільки голок виставлятимемо в ПНП в кожній
фазі: 36 (довжина виточки) : 5 = 7 (1). Отже, спочатку виводимо в
ПНП з кожного боку по 36 голок (Б42>5), а потім повертаємо в РП 4
рази по 7 толок і 1 раз по 8 голок (БбВ2).
Ввівши в РП всі голки, в’яжемо до лінії талії, убавдяючи петлі
по бокових скосах, зробивши розрахунок звуження полотна з кожного
боку: Т^Г3 — 5 см, або 3 петлі X 5 = 15 петель.
Визначаємо, через яку відстань убавлятимемо петлі. Для цього
довжину бокової виточки (В2Т4 = ВТ = 63 ряди) ділимо на число
убавлених петель (15): 63 : 15 = 4 (3). Отже, з 15 убавлень 3 рази
зменшуємо по 1 петлі одночасно з обох боків через кожні 5 ходів ка-
ретки (4 + 1 із остачі), а інші 12 раз — через кожні 4 ходи каретки.
Виїмку по лінії талії створюємо двостороннім частковим в’язан-
ням. Визначаємо відстань від лінії В2В3 до початку виїмки: В8Т, =
= 11 см, або 4,5 ряда X 11 «в 49 рядів. Отже, пров’язавши від лінії
В2В3 49 рядів, приступаємо до створення виїмки по лінії талії у від-
повідності з таким розрахунком. Ширина талії по горизонталі: ТЬТ3 =
= Б3Б3 — Т\Т3 = 28 — 5 = 23 см, або 3 петлі X 23 = 69 петель;
глибина виїмки ТЬТ1 = 3 см, або 4,5 ряда X 3 «14 рядів; 14:2 =
= 7 фаз, тобто 7 висувань голок.
Щоб створити увігнутість, виставляємо голки в ПНП від точки
Т2 до точки Т3 приблизно в такій послідовності: 4 рази по 10 голок,
а інші 3 рази — по 7 голок, в РП біля точки Т3 залишаємо 8 голок.
Влаштувавши виїмку, в’яжемо підгин так само, як і в задньому по-
лотнищі спідниці. Відпарені деталі зшиваємо по боках, підгин при-
кетльовуємо з вивороту.
Б7
УРОК 19
СПІДНИЦЯ РОЗКЛЬОШЕНА ПОПЕРЕЧНОВ’ЯЗАНА1
ШЕСТИКЛИННА
Розмір 44
Тонка шерстяна пряжа в 5 ниток — 380 г.
Щоб побудувати рисунок викройки поперечнов’язаної розкльо-
шеної шестиклинної спідниці (рис. 54), необхідні такі мірки, см:
Довжина виробу (ДВ).....................................54
Окружність талії (ОТ) 70+8 (на вільне облягання).........78
РОЗРАХУНОК І ТЕХНОЛОГІЯ В’ЯЗАННЯ
Рис. 54, Рисунок викройки
спідниці розкльошеної поке-
речнов’язаної.
Щільність в’язання: по горизонталі — 3 петлі в 1 см, по вертика-
лі — 4,5 ряда в 1 см.
Визначаємо ширину одного клина по лінії талії. Для цього мірку
окружності талії з прибавкою на вільне облягання (78 см) ділимо на
кількість клинів (6): 78 : 6 = 13 см. Для початку в’язання ділимо
один клин на два пі вклини: ІЗ : 2 = 6,5 см.
Набираємо на голки кількість петель,
що дорівнює довжині спідниці: А Ах = 54 см,
або 3 петлі X 54 = 162 петлі. В’яжемо ши-
рину півклина: АБ = 6,5 см, або 4,5 ря-
да X 6,5 ~ 29 рядів. Вздовж боків в’яза-
ного полотна вертикальний край закінчує-
мо «косичкою».
Розширюємо клин по лінії низу част-
ковим в’язанням з такого розрахунку: ве-
личина розширення: = 5 см, або4,5ря-
да X 5 « 22 ряди, тсбто 22 : 2 — 11 фаз.
Визначаємо, по скільки голок висувати-
мемо в ПНП в кожній фазі. Для цього
ділимо загальну кількість петель (162) на
число фаз (11): 162:11 = 14 (8). Отже, від точки Б до точки В в кожній
фазі виставляємо в ПНП по 14 голок. Робочою ниткою обводимо сусідню,
виставлену в ПНП голку. В РП біля точки В залишиться 8 голок
(остача). Якщо від ділення кількості петель на кількість фаз у част-
ці матимемо число без остачі, то останній раз виставляємо в ПНП на
З—5 голок менше від розрахункової кількості голок з тим, щоб зали-
шити ці 3—5 голок в РП біля точки В.
Від точки В до точки Г повертаємо голки в зворотній послідовнос-
ті (по 14 голок у кожній фазі). В РП знову стане 162 голки. Далі в’я-
жемо рівну частину клина: ГД = 13 см, або 4,5 ряда X 13«
«59 рядів.
Від лінії ДДХ до лінії ЕЕГ в’яжемо так, як і від лінії до лінії
ГГ!• В такий спосіб поступово, не знімаючи полотна з голок машини,
в’яжемо 5 клинів. Закінчуємо в’язання спідниці півклином (ЄЄі).
58
Щоб оформити спідницю по лінії низу, навішуємо на голки пет-
лі по низу спідниці (частинами, скільки вистачить голок); повернув-
ши спідницю виворотом до себе, тоншою ниткою оформляємо підгин
(1,5—2 см), змінюючи два рази в’язку на густішу.
Закінчуємо в’язати підгин допоміжною ниткою. Його можна вив’я-
зати разом з спідницею. Для цього до петель по довжині спідниці
прибавляємо приблизно 6 петель і на 6-й голці, відлічуючи від краю
по низу спідниці, вив’язуємо витягнуту петлю «косичку», щоб утвори-
лася чітка лінія перетину полотна.
Для оформлення лінії талії навішуємо на голки полотно спідни-
ці лицьовим боком до себе і в’яжемо подвійну ширину підгину (4 см).
Відпарену спідницю зшиваємо горизонтальним трикотажним швом.
Підгин по низу спідниці прикетльовуємо з вивороту, а по лінії талії —
з лицьового боку
УРОК 20
СШДНИЦЯ-ПЛІСЕ (В КОЛОВІ ОДНОБІЧНІ СКЛАДКИ)
Розмір 44
Тонка шерстяна пряжа в 3 нитки — 400 г.
Для побудови креслення викройки спідниці-плісе (рис. 55) пот-
рібні такі мірки, см:
Довжина спідниці (ДС)............. 45
Окружність талії (ОТ)............. 70
Окружність стегон (ОС) 96+2 (4) на вільне
облягання.........................100
РОЗРАХУНОК І ТЕХНОЛОГІЯ В’ЯЗАННЯ
Щільність в’язання: по горизонталі —3,8 петлі в 1 см, по вер-
тикалі— 5 рядів у 1 см.
Спочатку визначаємо кількість петель у складках. Ширина склад-
ки — 4 см, або 3,8 петлі X 4 « 15 петель. Глибина складки дорівнює
подвійній її ширині: 15 петель X 2 = ЗО петель. Загальна величина
закладеної частини складки дорівнює її ширині (15 петель) плюс гли-
бина (ЗО петель): 15 +.30 «= 45 петель.
Щоб визначати кількість складок у спідниці, мірку окружності сте-
Рис. 55. Рисунок викройки спідниці-плісе,
59
гон з добавкою на вільне облягання (100 см) ділимо на ширину однієї
складки (4 см): 100 : 4 = 25 складок. Потім визначаємо, скільки скла-
док вміститься на машині в одному полотнищі. Для цього кількість
голок машини (237) ділимо на величину однієї закладеної складки (45
петель): 237 : 45 = 5 складок. Оскільки в спідниці буде 25 складок,
визначаємо кількість полотнищ. Для цього ділимо загальну кількість
складок на їх число в одному полотнищі. Таких полотнищ буде:
25 : 5 = 5. Щоб визначити кількість петель для кожного полотнища,
перемножаємо ширину однієї закладеної складки (45 петель) на кіль-
кість складок (5): 45 х 5 = 225 петель.
Розташовуючи складки на полотнищі, ділимо петлі глибини склад-
ки на дві рівні частини (ЗО : 2 = 15). З них першу частину розташо-
вуємо з лівого боку полотнища, а другу — з правого.
В’яжемо спідницю знизу вверх. Допоміжною ниткою набираємо
на голки 225 петель, в’яжемо 3—4 ряди з проміжним рядом котушко-
вої нитки й приступаємо до вив’язування підгину (2 см) основною
пряжею, складеною в дві нитки. Щоб утворити чіткий вертикальний
перегин полотна при в’язанні підгину, виводимо в ЗНП ЗО, 75, 120,
165 і 210-ту голки, на 45, 90, 135, 180-й голках пров’язуємо витягну-
ті петлі «косички». Від лінії згину, навпаки, на 30,75, 120, 165 і 210-й
голках робимо витягнуті петлі (лінія зовнішнього згину полотна), а
Мірки для побудови рисунка викройки
Назва мірки
Умовні позначення
Довжина виробу
Довжина спинки до талії
Півокружність шиї
» грудей
» стегон
Висота грудей
Відстань між центрами грудних залоз
Довжина переду до талії
» рукава
Півокружність кисті
Ширина підгину по лінії низу
ДВ
ДСТ
ПОШ
ПОГ
ПОС
ВГ
ВмЦ
ДПТ
ДР
ПОК
Шп
Дані для побудови рисунка викройки
Назва виміру Обчислення
Спинка Глибина пройми Довжина від пройми до низу Ширина підгину ростка уПОГ + (7-8) см Мірка ДВ мінус глибина пройми, мінус ширина лицьової частини підгину Величина стала ^ПОШ + 0,5 см
60
45, 90, 135 і 180-ту голки вводимо в ЗНП (лінія внутрішнього згину
полотна).
Від лінії стегон до лінії талії (на протязі останніх 15 см) два рази
змінюємо щільність в бік густішої в’язки. Останні декілька рядів
можна вив’язати пряжею, складеною в дві нитки, переставивши для
цього регулятор на ще густішу в’язку. По лінії талії закінчуємо в’я-
зати допоміжною ниткою.
У готовому полотнищі закладаємо складки й прокладаємо змету-
вальні шви. Відпарюємо полотнища. Зшиваємо їх на швейній машині
й прикетльовуємо підгин. Відкриті петлі по верхньому краю спідни-
ці закріплюємо кегельним швом, підхоплюючи голкою по 3 петлі
(1 петля із складки й 2 петлі з підгину).
Для оформлення спідниці по лінії талії набираємо на голки та-
ку кількість петель, яка обумовлена міркою ОТ (70 см) плюс 6—8 см
на вільне облягання, і в’яжемо подвійну ширину підгину (4—5 см).
Починаємо й закінчуємо в’язати підгин допоміжною ниткою. Потім
приметуємо й прикетльовуємо його до спідниці з двох боків. В сере-
дину підгину вставляємо широку резинку. Готову спідницю ще раз
піддаємо волого-тепловій обробці, попередньо заметавши складки.
Для вертикального перегину полотна мережку можна замінити
рельєфом з перебором петель, спустивши й піднявши відповідні петлі
жіночого джемпера з рукавом реглан Таблиця 6
Розмір
46 1 48 50 1 52 1 М 1 1. 56 1 58 60
Мірка, см
57 58 58 59 60 60 61 62.
38 38 38 38 38 38 39 39
17,5 18 18,5 19 19,5 20 20,5 21
46 48 50 52 54 56 58 60
50 52 54 56 58 60 62 64
25 26 27 28 29 ЗО 31 32
9,5 10 10,5 10,5 11 11,5 11,5 12
43 44 45 45 46 46 47 48
66 67 67 68 68 68 69 69
9,5 10 10 10 11 11 11 11,5
3 3 3 3 3 3 3 3
жіночого джемпера з рукавом реглан
Таблиця 7
Розмір
і;уквені позначення 46 1 48 | 50 | 52 | 54 | 56 | 58 | 60 Вимір, см
АГ 23 24 24 25 26 26 27 28
ГН 31 31 31 31 31 31 31 31
не 3 3 3 3 3 3 3 3
АО 6 6,5 6,5 7 7 7 7,5 7,5
61
Назва виміру Обчислення
Висота » Ширина спинки Підріз по лінії пройми Величина скосу реглана Ширина по лінії низу Перед Глибина пройми » горловини Ширина горловини » по лінії пройми Підріз по лінії пройми Величина скосу реглана Довжина боку від пройми до виточки Довжина виточки Розхил виточки Довжина від виточки до низу виробу Подовження переду Ширина по лінії низу » підгину Рукав Глибина пройми (висота регланної лінії) Довжина лінії пройми до лінії низу Ширина підгину Ширина середньої частини рукава з боку переду Те саме, з боку спинки Величина скосу реглана з боку спинки » » » > » переду Підрізи по лінії пройми Ширина рукава по лінії пройми > » » » низу Величина стала уЛОГ + (1—1,5) см 2—3 см Вимірюється на рисунку |пос 3~ПОГ + (6—7) см ^-ПОШ-1 см 4-ЛОД7 +1,5 см уЛОГ + (1—1,5) см 3—3,5 см Вимірюється на рисунку Мірка ВГ мінус глибина пройми мінус 2 см Величина Г8Гд мінус мірка ВмЦ, мі- нус (2,5—3 см) Мірка ДПТ мінус мірка ДСТ, мінус 2 см величина ГН (у спинці) мінус величи- на Г4а Величина стала І/70С Величина стала + (6—7) см, або Г6Л2 = Г3Аг Мірка ДР мінус глибина пройми, мінус ширина підгину Величина стала Величина стала = А2В2 * > Г7Л\= Г2К (у спинці) ГЬЛ (по переду) 2—2,5 см; Г8Г10= Г7Г9 Вимірюється по рисунку ГЙГ1П=ГДГО Мірка ПОК+1 см;
Примітка. У машинному в’язанні найпоширенішим способом убавлення петель по лінії рег-
та ЛГ6) повинна збігатися з відповідними відрізками на рисунку рукава (КіГч та ЛХГ9). Якщо ру-
зменшити приблизно на 1 см. У цьому випадку групове убавлення петель по лінії реглана робимо
(Г«Г9) дорівнює— ПОГ плюс 3 см (па вільне облягання) або по мірці ПОР (16 см) плюс 3 см
62
Продовження табл. 7
БуквенІ позначення Розмір
46 1 <8 | 50 1 52 1 1 64 1 | 56 58 | 60
Вимір, см
ОР 1,5 1,5 1,5 1,5 1,5 1,5 1,5 1,5
ГГі 24,5 25,5 26,5 27,5 28,5 29,5 30,5 Зі
і\гг 2 2 2 2 2 2,5 2,5 2,5
Г2К 16,5 17 18 18,5 19,5 20 20,5 21
НН1 25 26 27 28 29 ЗО 31 32
22 23 23 24 25 25 26 27
АВ 4,5 5 5 5,5 5,5 5,5 6 6
АіВі 7 7,5 7,5 8 8 8 8,5 8,5
V, 24,5 25,5 26,5 27,5 28,5 29,5 30,5 ЗІ
гігі 3 3 3 3 3 3,5 3,5 3,5
гьл 14,5 15 16 16,5 17,5 18 18,5 19
1 1 2 2 2 3 3 3
вві 12 13 13 14 15 15 16 16
вв2 3 4 5 5 6 6 6 7
в3Нг ЗО ЗО 29 29 29 28 28 28
Н.Н. 2 2 2 2 2 2 2 2
25 26 27 28 29 ЗО 31 32
Н3Сг 3 3 3 3 3 3 3 3
Г 3А2 22 23 23 24 25 25 26 27
41 41 . 41 41 40 40 40 39
3 3 3 3 3 3 3 3
ГЛ. 3 3 3 3 3 3 3 3
1 1 1 1 1 1 1 1
Г-Кі 16,5 17 18 18,5 19,5 20 20,5 21
гл 14,5 15 16 16,5 17,5 18 18,5 19
г8г1в 2 2 2 2 2 2,5 2,5 2,5
Г.Г10 19,5 20 21 21,5 22,5 23,5 24 24,5
ял 10,5 11 11 11 12 12 12 12,5
лана € спосіб групового убавлення петель, при якому величина скосу реглана спинки й переду (КГ।
кав виходить занадто широкий, то величину скосу реглана з кожного боку та ГвЛ,) можна
тільки на джемпері або лише на рукаві. У вужчому рукаві ширина половини рукава по лінії пройми
(на вільне облягання). Якщо бажано, нижню частину рукава можна дещо звузити (див. пунктирні лінії)
63
як лицьові або перлоподібні. За бажанням, по краях полотна мож-
на прибавити по 1 або 2 петлі для швів.
УРОКИ 21—25
ЖІНОЧИЙ ДЖЕМПЕР
З РУКАВОМ РЕГЛАН
Розмір 48
Тонка шерстяна пряжа в 5 ниток — 550 г.
Для побудови рисунка викройки жіночого джемпера з рукавами
реглан (рис. 56) користуємося табл. 6 і 7.
Рис. 56. Рисунок викройки жіночого джемпера з рукавом реглан:
а -=• спинка; б —* рукав; в « перед.
РОЗРАХУНОК
І ТЕХНОЛОГІЯ В’ЯЗАННЯ
Щільність в’язання: по горизонталі — 3 петлі в 1 см, по верти-
калі — 4,5 ряда в 1 см.
Спинку в’яжемо знизу вверх. Від лінії низу до лінії пройми, за-
лежно від особливостей фігури, в’яжемо або рівно, або розширюємо
чи звужуємо полотно. Якщо величина розширення або звуження не
64
перевищує 1 см, то доцільніше визначити кількість петель для почат-
ку в’язання по лінії пройми. У цьому випадку від низу до пройми
в’яжемо рівно. Оскільки в нашому прикладі різниця між шириною
по лінії низу і шириною по лінії пройми становить 0,5 см (26 —
— 25,5 = 0,5 см), то кількість петель для початку в’язання визна-
чаємо по лінії пройми: ГГг = 25,5 X 2 = 51 см, або 3 петлі X 51 =
= 153 петлі.
Число петель повинно бути парне, тому набираємо на голки 154
петлі й в’яжемо подвійну ширину підгину: 2 СН = 3 см X 2 = 6 см,
або 4,5 ряда X 6 28 рядів (парна кількість рядів). Оформляємо
підгин.
По низу виробу замість подвійного підгиуу можна вив’язати ре-
зинку з перебиранням петель (див с. 181) або почати в’язати спин-
ку допоміжною ниткою і в готовому виробі дов’язати резинку спи-
цями.
Після з’єднувального ряду в’яжемо полотно до лінії пройми рів-
но: НГ — 31 см, або 4,5 ряда X 31 « 140 рядів.
Щоб у готовому виробі не відтягалися боки, бажано на цій відста-
ні зробити вздовж лінії боку з кожної сторони по дві — три однофаз-
ні виточки на 10—12 голках.
Якщо спинку в’яжемо фанговим чи ажурним узором або в горизон-
тальну смужку, то замість однофазних виточок по боках вертикаль-
ний край закінчуємо «косичкою».
Дов’язавши до лінії пройми, робимо розрахунок убавлення пе-
тель по лінії реглана (лічильник ставимо на поділку 0): величина
підрізу ГіГз =» 2 см, або 3 петлі X 2 = 6 петель; величина середньої
частини спинки дорівнює ширині ростка, тобто ГК = АО = 6,5 см,
або 3 петлі X 6,5 см « 20 петель; величина скосу реглана: І\К~
= ГГГ — ГгГй — ГК — 25,5 — 2 — 6,5 = 17 см, або 3 петлі X 17 =
= 51 петля.
Визначаємо висоту лінії реглана: РК = АГ + ОР = 24 + 1,5 =
= 25,5 см, або 4,5 ряда X 25,5 » 115 рядів. Отже, на протязі 115
рядів треба убавити по лініях реглана з кожного боку по 51 петлі.
Убавляємо одним з описаних вище способів (див. с. 68).
Виріз ростка можна закінчити рівною лінією. У цьому випад-
ку, дов’язавши до точки Р, закриваємо всі петлі по ширині ростка
за одним разом або закінчуємо в’язання на цих голках допоміж-
ною ниткою.
Якщо бажано зробити виїмку ростка по увігнутій лінії, дов’я-
зуємо до точки А, в’яжемо кожну половину спинки по черзі, тимча-
сово виводячи голки другої половини в ПНП, або в’яжемо обидві
половини одночасно з двох клубків.
Петлі по виїмці ростка закриваємо в процесі утворення увігну-
тості.
Убавляти петлі можна частковим в’язанням, висунувши відпо-
відну кількість голок в ПНП. Робимо розрахунок убавлення петель
по виїмці ростка. Підвищення ростка ОР =1,5 см, або 4,5 ряда X
X 1,5 « 6 рядів (парне число); 6:2 = 3 фази. Від 20 петель (АО) від-
німаємо 2 петлі для шва, які залишаться в РП біля точки Р. Решту
З 7-2341 65
18 петель (20 — 2 = 18) убавляємо за три рази. Визначаємо, по
скільки петель будемо убавляти за один раз: 18 : 3 = 6.
Виїмку ростка можна виконати частковим в’язанням. Каретка й
робоча нитка знаходяться справа. Висуваємо в ПНП всі голки лівої
половини спинки й ще 6 голок правої половини спинки (1-ше убав-
лення), в’яжемо 2 ряди. Перед пров’язуванням 2-го ряду ро-
бочою ниткою обводимо сусідню, висунуту в ПНП голку. В наступ-
них двох фазах виставляємо в ПНП ще
два рази по 6 голок, після чого закриваємо
А 2 петлі шва.
/пнп~ рп о\ Зліва від каретки переводимо з ПНП в
\ е РП всі голки спинки, прокладаємо на
\ голки нитку й переводимо каретку вліво
\ (рис. 57). Тепер виводимо в ПНП усі голки
правої половинки ростка (18) і ще 6 голок
Рис. 57. Вив язування виїм- лівої ПОЛОВИНКИ.
ки ростка частковим в язан- .
н ням Ліву половинку ростка формуємо так
само, як і праву.
Закінчивши другу половинку ростка,
заводимо в РП всі голки ростка (36), пров’язуємо 1 ряд і закриває-
мо всі петлі. Можна закінчити в’язати допоміжною ниткою і зняти
петлі з голок машини.
Перед. Набираємо на голки 154 петлі (як на спинці) і робимо під-
гин: 2С2Я8 = 28 рядів. Далі частковим в’язанням створюємо опук-
лість для подовження середини переду. З цією метою з одного й дру-
гого боку спочатку виставляємо в ПНП приблизно по 45 голок, а по-
тім повертаємо в РП тричі по 15 голок з кожного боку.
До виточок на всіх голках в’яжемо рівно: Я2е8 — ЗО см, або 4,5
ряда X ЗО = 135 рядів. На цій відстані по боках робимо однофазні
виточки або завершуємо вертикальний край «косичкою» (так само,
як у спинці).
Виточки в джемпері утворюємо двостороннім частковим в’язанням
за таким розрахунком. Довжина виточки вв1= 13 см, або 3 петлі
X 13 = 39 петель. Розхил виточки: ве2 = 4 см, або 4,5 ряда X 4 =
= 18 рядів; 18 : 2 = 9 фаз.
Визначаємо, по скільки голок висуватимемо в ПНП в кожній фа-
зі: 39 : 9 = 4 (3). Отже, з 9 висувань голок три рази висуваємо в ПНП
з кожного боку по 5 голок (4 — згідно з розрахунком плюс 1 із оста-
чі), а інші 6 раз — по 4 голки (в2вх).
Виставивши голки, по черзі спочатку з одного, а потім з другого
боку повертаємо в РП по 39 голок (вхв). Виточки готові.
Якщо джемпер в’яжемо фанговим або ажурним узором, то замість
виточок перед робимо на 2—3 см довший від спинки (для припо-
садки).
> Утворивши виточку, в’яжемо до лінії проймй рівно: вГ4 = 1 см,
або 4 ряди. Дов’язавши до лінії пройми, робимо розрахунок. Вели-
чина підрізу: Г4Г8 — 3 см, або 3 петлі X 3 = 9 петель. Величина
середньої частини переду (ширина вирізу горловини): ГдЛ = Л1В1 =
= 7,5 см, або 3 петлі X 7,5 23 петлі. Величина скосу реглана:
66
І\Л = ГЯГІ — ГІГІ — Г^Л = 25,5 — 3 — 7,5 = 15 см, або З петлі
X 15 = 45 петель. Висота лінії реглана: ЛВХ = ГаА1 = 23 см, або
4,5 ряда X 23 « 104 ряди.
Одже, на протязі 104 рядів убавляємо на лініях реглана з кожного
боку по 45 петель одним з описаних нижче способів (див. с. 68).
• Від пройми до початку вирізу горловини в’яжемо 18 см: ГаВ =
= = 23 — 5=18 см, або 4,5 ряда X 18 = 81 ряд.
• Виріз горловини утворюємо спочатку з одного боку від лінії се-
редини (В), а потім—з другого. Робимо розрахунок убавлення петель.
Глибина вирізу горловини А±В = 5 см, або 4,5 ряда X 5 « 22 ряди
(парне число); 22 : 2 = 11 фаз.
Із 23 петель (Л1В1) віднімаємо 2 петлі для шва, голки яких зали-
шаться в РП біля точки Вг Решту петель (23 — 2 = 21) убавляємо
за 11 раз приблизно в такій послідовності: З, З, 3, 2, 2, 2, 2, 1, 1, 1 і 1.
Технологія створення вирізу горловини така сама, як і для виїмки
ростка в спинці.
Рукав. Набираємо на голки кількість петель, що дорівнює ширині
рукава по лінії низу: СьСа = НаНа + ЯвЯ7 =11 X 2 = 22 см, або
З петлі X 22 = 66 петель. В’яжемо подвійну ширину підгину, як
у спинці (28 рядів). Після з’єднувального ряду в’яжемо відстань до
лінії пройми, розширяючи полотно за таким розрахунком. Величина
розширення для кожного з боків: ГвГ, — НаН7 = 20 — 11 =9 см,
або 3 петлі X 9 = 27 петель. Довжина по вертикалі : Я6Гв = 41 см,
або 4,5 ряда X 41« 184 ряди.
Визначаємо, через яку відстань будемо прибавляти петлі: 184 : 7 =
= 6 (22). Із 22 рядів остачі віднімаємо приблизно 4 ряди, які про-
в’язуємо рівно біля лінії пройми після останнього, 27-го прибавлення:
22 — 4 = 18 рядів. Таким чином, із 27 прибавлень 18 робимо по 1
петлі одночасно з двох боків через кожні 7 ходів каретки (6+1 із
остачі), а решту 9 раз — через кожні 6 ходів каретки.
Петлі підрізів (Г7Г9 і Г8Г10) убавляємо так само, як і в спинці.
По лініях реглана убавляємо петлі, як правило, тим способом, яким
робили це по лініях реглана переду й спинки, причому по лінії регла-
на з боку переду (ВаГ8) в’яжемо так, як по лінії реглана переду (ВХГ8),
а по лінії реглана з боку спинки (ГіР^ — такч як по лінії реглана
спинки (ГаР).
Дов’язавши до точки Ва, приступаємо до створення виїмки рукава
(увігнутої лінії) за таким розрахунком. Відстань по вертикалі від
..точки Ва до точки дорівнює висоті лінії реглана спинки (25,5 см)
мінус висота лінії реглана переду (23 см): 25,5 — 23 = 2,5 см, або 4,5
. ряда X 2,5 12 рядів (парне число); 12 : 2 = 6 фаз.
Визначаємо число петель, які треба убавити: ВаР7 = =
= Г9Л1 + ГвКі = 3+1=4 см, або 3 петлі х 4 = 12 петель. Із
числа 12 петель біля точки Р± залишимо 1—2 петлі для шва (12 — 2 =
= 10). Убавляємо 10 петель приблизно в такій послідовності: 2, 2,
2, 2, 1 і 1. Технологія формування виїмки рукава така сама, як і виїм-
ки ростка спинки.
Для кращого облягання рукава бажано при в’язанні верхньої
частини (Г8Ла) робити по краях по 3—4 однофазних виточки на 8—12
З* 67
голках. Перший раз виточки можна зробити зараз же після убавлення
г стель підрізів, а інші 2—3 рази — через кожні 20—ЗО ходів ка-
ретки. Пров’язуємо однофазні виточки між основними убавленнями,
ге порушуючи ритму убавлення петель по лініях реглана. В цьому
гипадку відповідно зменшуємо довжину нижньої частини рукава
(/7вГв). Наприклад, на відстані ГвА2 (104 ряди) робимо по краях по-
лотна по 4 однофазні виточки, тобто в центрі полотна будуть нав’яза-
ні 4 вкорочені фази або 8 неповних рядів (4 X 2 = 8). У цьому ви-
падку відстань ГвНв (184 ряди) ми зменшуємо на 8 рядів і пров’язу-
ємо 176 рядів (184 — 8 = 176).
Однофазні виточки можна утворити і на нижній частині рукава
за 3—4 см до лінії пройми. Ці вкорочені ряди входять у довжину ниж-
ньої частини рукава.
УБАВЛЕННЯ ПЕТЕЛЬ ПО ЛІНИ РЕГЛАНА
Розрахунок убавлення петель по лініях реглана провадимо спо-
чатку для переду, а потім — для спинки.
Убавлення петель частковим в’язанням. Якщо кількість рядів
по висоті лінії реглана (ЛВ,) вдвічі більша числа убавлених петель
по його скосу (ЛГ6), то убавляти петлі по лініях реглана можна част-
ковим в’язанням. Для цього по лінії пройми спочатку з одного
боку, а потім з другого виставляємо в ПНП петлі підрізів (Г4ГЬ).
Потім у кожному ряду з протилежного боку від каретки виводимо в
ПНП по 1 голці.
Перед пров’язуванням кожного ряду обводимо робочою ниткою
сусідню, висунуту в ПНП голку. Якщо не обводити ниткою висунуту
в ПНП голку, то вздовж лінії реглана утворяться ажурні пропуски.
Дов’язавши до точки Вг, повертаємо з ПНП в РП голки по лінії
реглана і голки підрізу (Г4Г6), на всіх голках пров’язуємо один
ряд і закриваємо ці петлі.
Щоб петлі по лінії реглана були відкриті, їх можна не закривати,
а закінчити в’язання допоміжною ниткою. В цьому випадку відпа-
рені деталі з’єднуємо по лініях реглана і підрізів горизонтальним три-
котажним швом основною ниткою чи ниткою оздоблювального кольору.
Ажурну мережку вздовж лінії реглана можна утворити і при пере-
вішуванні петель. Для цього дов’язуємо до лінії пройми, а далі спо-
чатку з одного боку, а потім з другого закриваємо петлі підрізків при-
бавляючи по 2—3 петлі до кожного підрізу для їх поглиблення. Потім
частковим в’язанням убавляємо петлі по лініях реглана й перед про-
в’язуванням кожного ряду робочою ниткою обводимо сусідню, ви-
сунуту в ПНП голку.
Дов’язавши до точки повертаємо в РП голки лінії реглана
(ВіГі), пров’язуємо 1 ряд і одноголковим декером перевішуємо кожну
2-гу петлю на сусідню голку. Вивільнені голки залишаємо в РП,
пров’язуємо 2 ряди основною ниткою і декілька рядів допоміжною
ниткою. Зшиваємо деталі по лініях реглана горизонтальним трико-
тажним швом.
68
Рис. 58. Вив’язування рівної
частини ростка.
Петлі по лініях реглана спинки убавляємо аналогічно, при убав-
ленні петель частковим в’язанням кількість рядів по висоті лінії
реглана спинки (КР) може бути більше за подвійну величину убав-
люваних петель по скосу реглана на 1—1,5 см. У цьому випадку убав-
ляємо всі петлі по скосу реглана (КГа) частковим в’язанням, оформ-
ляємо лінії реглана й на голках, що залишилися, по ширині ростка
в’яжемо 1—1,5 см рівно (рис. 58).
Убавлення петель декером. По лінії пройми закриваємо петлі під-
різів спочатку з одного, а потім з другого боку. Убавляємо петлі од-
но — або багатоголковим декером одночас-
но з обох боків, перевішуючи крайні петлі
всередину трикотажного полотна.
Вивільнені крайні голки заводимо в ЗНП
й пров’язуємо певну кількість рядів рівно
(за розрахунком) до наступного убавлення
петель. При перевішуванні петель полотно
на цій ділянці слід виводити з-під платин.
Розглянемо декілька способів убавлення пе-
тель декером.
І спосіб — убавлення однієї петлі. На триголковий декер
знімаємо 3 крайні петлі й переміщаємо їх на 1 голку в середину полот-
на. Тепер на 3-й від краю голці навішено 2 петлі (голку, що звільни-
лася, до уваги не беремо). Після переміщення петель в’яжемо приб-
лизно 2 ряди без убавлення.
При вив’язуванні деталей фанговим узором після убавлення петель
підрізів по краях полотна виділяємо по 3—4 петлі й пров’язуємо
їх панчішною в’язкою. В цьому випадку вздовж лінії реглана утворюю-
ться рельєфи з навскісних петель. Якщо такі рельєфи не бажані,
убавляємо петлі вздовж лінії реглана одноголковим декером, переві-
шуючи крайні петлі на сусідні голки в середину полотна.
II с п о с і б — убавлення 1 петлі з утворенням ажурної мережки.
Одноголковим декером перевішуємо петлю з 5-ї голки на 4-ту. Ви-
вільнену 5-ту голку залишаємо в РП. Потім триголковим декером
переміщаємо крайні 3 петлі на 1 голку в середину полотна. На 3-й гол-
ці від краю (голку, що звільнилася, в розрахунок не включаємо) на-
вішено 3 петлі. Після переміщення петель в’яжемо 2 ряди без убавок.
III спосіб — групове убавлення петель. Декілька петель за
одним разом убавляємо багатоголковими декерами.
Для убавлення 2 петель чотириголковим декером переміщаємо
4 крайні петлі на 2 голки в середину полотна й в’яжемо приблизно
4 ряди без убавлення. При убавленні петель триголковим декером ма-
тимемо вужчий рельєф по навскісних лініях реглана, а п’ятиголковим—
ширший.
Щоб убавити три петлі п’ятиголковим декером, переміщаємо 5
крайніх петель на 3 голки в середину полотна й в’яжемо 6—7 рядів,
не убавляючи. Можна користуватися також чотириголковим або шес-
тиголковим декером.
Для убавлення 4 петель шестиголковим декером переміщаємо шість
крайніх петель на 4 голки всередину полотна, після чого в’яжемо 8—
69
9 рядів без убавлення. Можна користуватися чотириголковим або п’я-
тиголковим декером.
Для убавлення 5 петель шестиголковим декером переміщаємо 6
крайніх петель на 5 голок всередину полотна й в’яжемо 10—12 рядів,
не убавляючи.
III спосіб убавлення петель по лініях реглана на в’язальних ма-
шинах найпоширеніший. Для того, щоб защипи, утворені після пере-
вішування петель, були рельєфнішими, можна після переміщення пе-
тель пров’язати навішені петлі способом «петля в петлю» через петлі,
які знаходяться за язичками голок, і потім в’язати потрібну кількість
рядів до наступного убавлення.
Вибравши спосіб убавлення петель по лініях реглана, робимо
розрахунок. Так, наприклад, ми вважаємо доцільним убавляти петлі
III способом, тобто способом групового убавлення; щоб визначити,
по скільки петель будемо убавляти за одним разом, необхідно зро-
бити розрахунок для всіх чотирьох груп (по 2, 3, 4 і по 5 петель)
або для деяких з них і вибрати найдоцільнішу групу.
Розглянемо приклад розрахунку убавлення групами по 4 петлі.
Перед. Визначаємо кількість убавлень. Для цього величину скосу
реглана, виражену в петлях (І\Л), ділимо на величину убавлюваної
групи : 45 петель : 4 = 11 (1).
Якщо від ділення кількості убавлюваних петель по скосу реглана
(45) на величину групи (4) частка (11) буде з остачею (1), то можливі
два варіанти визначення кількості убавлень по лініях реглана.
І варіант. З кожного боку регланної лінії 11 раз убавляємо
групами по 4 петлі і один раз — по 1 петлі (остача). Разом по кожній
лінії реглана робимо 12 убавлень.
II варіант. Десять раз убавляємо групами по 4 петлі і один
раз — по 5 петель (група в 4 петлі плюс 1 петля із остачі). Всього ро-
бимо 11 убавлень. Потім визначаємо, через яку відстань будемо ро-
бити убавлення. Для цього кількість рядів по висоті лінії реглана
(В-^Л) ділимо на число убавлень.
В І варіанті 104 ряди: 12 — 8 (8). Отже, 12 раз убавляємо з одного
й другого боку по 4 петлі за одним разом через кожні 8 ходів карет-
ки, після чого в’яжемо 8 рядів рівно (остача). Можна після лінії
пройми перший і другий проміжки збільшити на 1 ряд (8+1=9
рядів). А після останнього, 12-го убавлення, пров’язати 6 рядів рівно
(біля горловини).
В II варіанті 104 ряди: 11 = 9 (5). Отже, убавляємо по 4 петлі за
одним разом через кожні 9 ходів каретки, після чого в’яжемо 5 рядів
рівно (остача).
Спинка. Вибравши II варіант, робимо розрахунок убавлення петель
по лінії реглана спинки (Г2Р). Для цього кількість рядів по висоті ре-
гланної лінії спинки (КР) ділимо на проміжок між убавками: 114:9 =
= 12 (6). Отже, по лінії реглана спинки робитимемо 12 убавлень
петель.
Після 12-го убавлення в’яжемо 6 рядів рівно (остача). За 12 раз
убавиться 48 петель: 4 X 12 = 48 петель. У нашому прикладі по ско-
су реглана спинки (Г2К) слід убавити 51 петлю. Тому треба розпо-
70
ділити ще 3 петлі (51 — 48 = 3). Отже, із 12 убавлень тричі убавля*
емо по 5 петель (4 + 1), а решту 9 раз по 4 петлі.
При груповому убавленні петель перше убавлення робимо, про-
в’язавши число рядів одержаного проміжку між убавками (в нашому
прикладі 9 рядів), а останнє убавлення — за декілька рядів до точки
Вх. Після останнього убавлення в’яжемо з боку лінії реглана останні
ряди рівно (в нашому прикладі 5 рядів).
Якщо від ділення кількості рядів по висоті реглана на число убав-
лень одержуємо в частці число без остачі, то останнє убавлення до-
ведеться зробити біля точки Вг, Але до цього моменту будуть убав-
лені всі петлі по вирізу горловини і, якщо убавлення робити багато-
голковим декером, у нас не буде робочих голок, на які треба навішу-
вати петлі. Тому слід вибрати другу групу убавлення петель (2, З
чи 5 петель) або після убавлення петель підрізів 3—5 проміжків між
убавками треба зменшити на 1 ряд (1 хід каретки) з тим, щоб потім
пров’язати ці ряди після останнього убавлення.
УРОК 26
ДИТЯЧИЙ ДЖЕМПЕР З РУКАВОМ РЕГЛАН
Розмір 32
Тонка шерстяна пряжа в 5 ниток — 380 г.
Для побудови рисунка викройки дитячого джемпера з рукавом
реглан (рис. 59 і 60) користуємося табл.
8 і 9.
РОЗРАХУНОК І ТЕХНОЛОГІЯ В’ЯЗАННЯ
Щільність в’язання: по горизонталі —
З петлі в 1 см, по вертикалі — 4,5 ряда в
1 см.
Спинка. В’яжемо спинку знизу вверх.
Набираємо на голки 112 петель (2 ССХ) й
в’яжемо подвійну ширину підгину (18 ря-
дів). Оформляємо підгин. Після з’єднуваль-
ного ряду в’яжемо до лінії пройми 99 ря-
дів (22 см). Щоб утворити підрізи, закри-
ваємо з кожного боку по 5 петель (1,5 см).
У РП залишилося 102 петлі (112 — 5 — 5 =
102). По лініях реглана (ГгР^ шестигол-
ковим декером убавляємо 9 раз по 4 петлі
через кожні 9 ходів каретки.
Рис. 59. Дитячий джемпер з рукавом реглан.
71
Дані дня побудови рисунка викройки
Назва виміру Обчислення Буквені позначен- ня
Спинка Висота ростка Глибина пройми 1—1,5 см -у- ПОГ + (6—7) см АР АГ
Довжина від лінії пройми до лінії низу Ширина підгину в ростка в спинки Підріз по лінії пройми Величина скосу реглана Перед Ширина горловини Глибина горловини Ширина переду Підріз по лінії пройми Величина скосу реглана Рукав Глибина пройми (висота лінії рег- лана) Мірка ДВ мінус глибина пройми, мі- нус ширина підгину Величина стала - у ПОШ + (1—1,5) см - у ПОГ + (1,5—4) см. Величина при- бавки на вільне облягання знаходиться в оберненій залежності від розміру 1—2 см Вимірюється по рисунку - у ПОШ + (1—1,5) см ПОШ — 1 см Величина Г7\ в спинці 1—1,5 см Величина КГ2 в спинці ПОГ + (6—7) см ГН не АО ЇЇ АгВ А®» лл г Г,А,
Довжина від лінії пройми до лінії низу Ширина підгину в середньої частини рукава Величина скосу реглана Підрізи по лінії пройми Мірка ДР мінус глибина пройми, мі- нус ширина підгину Величина стала Величина стала = ГвЛі Величина ГЬЛ у пілочці; — Г ^8^’10 ^9 А г,н< г,г,
Ширина рукава по лінії пройми в в в в низу Вимірюється по рисунку; ГвГ 10 = Г8Гв -у величини Г9Гв +(1—1,5) см; Я4Я5 = Я4Яв г,г<
Пров’язавши 9 рядів після оформлення підрізів, робимо пер-
ше убавлення. Після останнього, 9-го убавлення в’яжемо 2 ряди
рівно.
До створення виїмки ростка приступаємо тоді, коли пров’яжемо
7 рядів після 8-го убавлення по лініях реглана. По ширині ростка
з обох боків від середини закриваємо три рази по 5 петель.
Перед до лінії пройми в’яжемо, як спинку.
Підрізи пров’язуємо в такий спосіб, як і на спинці. По лініях
реглана убавляємо 8 раз по 4 петлі через кожні 9 ходів каретки, після
72
Таблиця 8
дитячого джемпера з рукавом реглан
Розмір
22 24 26 | 28 зо 1 32 1 1 34 1 1 36 1 1 38 1 1 40 і 1 42 | 44
Вимір, см
1 1 1 1 1,5 1,5 1,5 1,5 1,5 1,5 1,5 1,5
14 14 15 16 16 17 18 19 19 20 20 21
13 15 17 18 21 22 24 25 28 29 31 32
2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2
5,5 5,5 5,5 5,5 5,5 6 6 6,5 6,5 6,5 6,5 7
15 15,5 16 17 18 18,5 19 20 21 21,5 22,5 23,5
1 1 1 1 1,5 1,5 1,5 1,5 1,5 2 2 2
8,5 9 9,5 10,5 11 11 11,5 12 13 13 14 14,5
5,5 5,5 5,5 5,5 5,5 6 6 6,5 6,5 6,5 6,5 7
.3 3 3 3,5 3,5 3,5 3,5 4 4 4 4,5 4,5
15 15,5 16 17 18 18,5 19 20 21 21,5 22,5 23,5
1 1 1 1 1,5 1,5 1,5 1,5 1,5 2 2 2
8,5 9 9,5 10,5 11 11 11,5 12 13 13 14 14,5
14 14 15 16 16 17 18 19 19 20 20 21
16 20 23 26 ЗО 33 35 36 38 39 40 41
2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2
2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2
8,5 9 9,5 10,5 11 11 11,5 12 13. 13 14 14,5
1 1 1 1 1,5 1,5 1,5 1,5 1,5 2 2 2
11,5 12 12,5 13,5 14,5 14,5 15 15,5 16,5 17 18 18,5
7 7,5 7,5 8 8,5 9 9 9,5 9,5 10 10 10,5
остані НЬОГО, 8-ГО убавл ення в’яже МО 5 рядів рівне >. До ( Іюрму вання
вирізу горловини приступаємо, пров’язавши 7 рядів після шостого
убавлення по лінії реглана. З обох боків від середини закриваємо по
18 петель (ВВі) в такій послідовності: 4, 4, 3, 2, 2, 1, 1 і 1.
Рукав. Набираємо на голки 54 петлі, в’яжемо підгин так само,
як на спинці. Після з’єднувального ряду в’яжемо по лінії пройми
148 рядів, прибавляючи з кожного боку для розширення рукава 17
раз по 1 петлі, з них: 8 раз через кожні 9 ходів каретки і 9 раз — че-
рез кожні 8 ходів каретки. Після останнього, 17-го прибавлення
73
Таблиця 9
Мірки ддаї побудови рисунка викройки дитячого джемпера з рукавом реглан
Назва мірки >внІ аачен- Розмір
22 24 | 26 | 28 | зо | 32 | 34 | 36| 38 | 40| 42 |
Ум< позі ня Мірка, см
Довжина виробу дв 29 31 34 36 39 41 44 46 49 51 53 55
Півокружність шиї пош 12 12,5 13 13,5 14 14 14,5 15 15,5 16 16,5 17
Півокружність грудей Довжина рука- ва пог 22 24 26 28 ЗО 32 34 36 38 40 42 44
ДР 32 36 40 44 48 52 55 57 59 61 62 64
Ширина підгину піп 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2
в’яжемо 4 ряди рівно. На цій відстані вище лінії ліктя робимо по од-
нофазній виточці з кожного боку.
Підрізи робимо так само, як і на спинці: по лінії реглана Г8Р2
убавляємо петлі, як по лінії реглана спинки, а по лінії реглана Г7В2—
як по лінії реглана переду. Петлі середньої частини рукава
Рис. 60. Рисунок викройки дитячого джемпера з рукавом реглан:
а — спинка; б — перед; в — рукав.
закриваємо за 3 рази. Щоб рукав краще облягав руку, на відстані
Л2Г8 робимо однофазні виточки, аналогічно реглану жіночого жакета.
• Виріз горловини оформляємо планкою з розхилом (див. с. 29,
рис. 29). Низ джемпера і низ рукавів прикрашаємо вишивкою (узор
вишивки див. с. 33, рис. 32).
УРОКИ 27-30
ЖІНОЧИЙ ДЖЕМПЕР З ВШИВНИМ РУКАВОМ
Розмір 48
Тонка шерстяна пряжа в 5 ниток — 550 г.
Для побудови рисунка викройки джемпера з вшивними рукавами
(рис. 61) користуємося табл. 10 і 11.
РОЗРАХУНОК І ТЕХНОЛОГІЯ В’ЯЗАННЯ
Щільність в’язання: по горизонталі — 3 петлі в 1 см, по вертика-
лі — 4,5 ряда в 1 см.
Спинка. В’яжемо спинку знизу вверх. Набираємо на голки кіль-
кість петель, що дорівнює ширині спинки до лінії низу: ССі = 25 см,
25 X 2 — 50 см, або 3 петлі X 50 петель = 150. В’яжемо подвійну
ширину підгину: СЯ = 2,5 см, або 4,5 ряда X 2,5» 11 рядів. 2 СН —
= 11 X 2 = 22 ряди. Оформляємо підгин. ’ ' ’
Рис. 61. Рисунок викройки жіночого джемпера з вшивним рукавом:
а — спинка; б — перед; в рукав.
На відстані між точками Н і Т звужуємо полотно за таким
розрахунком. Відстань по вертикалі: НТ = 16,5 см, або 4,5 ряда X
X 16,5 — 74 ряди. Величина звуження по горизонталі з кожного
боку деталі: НН1 — 77'1= 25 — 22 = 3 см, або 3 петлі X 3 = 9
петель.
75
Дані для побудови рисунка викроАки
Назва виміру Обчислення
Спинка
Висота ростка
Глибина пройми
Відстань від лінії пройми до лінії талії
Відстань від лінії талії до лінії низу
Ширина підгину
» ростка
» плеча
Нахил »
Ширина спинки до пройми
» » » бокового шва
» пройми спинки
Допоміжна точка пройми
Розширення спинки до початку нахилу
плеча
Відстань від допоміжної точки пройми
до початку нахилу плеча
Допоміжна точка по лінії боку
Ширина по лінії талії
» » » низу
Перед
Глибина пройми
Допоміжна точки глибини горловини
Глибина горловини
Ширина »
> плеча
Нахил »
Ширина грудей
Ширина переду до бокового шва
» пройми
Допоміжна точка пройми
2—3 см
4" ПОГ + (4-5) см
Мірка ДСТ мінус глибина пройми
Мірка ДВ мінус мірка ДСТ9 мінус шири-
на підгину
Величина стала
у ПОШ + (0,5—1) см
Мірка Шпл 4- 1 см
4—4,5 см
-у ПОГ + (2,5—3) см, або мірка ШС +
+ (1-1,5) см
+ пог
Величина ГГ2 мінус величина ГІ\
12 ПОГ
Величина АРг плюс величина РХП9 мінус
величина ГІ\
Вимірюється по кресленню
4 —6 см
-у ПОТ + 3 см
-у ПОС — 1 см
+ ПОГ + (4—5) см
2—3 см
- у ПОШ + (1,5—2) см мінус величина
ВВі
+ ПОШ + (0,5-1) см
Мірка Шпл
3—3,5 см (залежить від фігури)
- у ПОГ + (2—2,5) см або мірка ШС +
+ (0,5—1) см
- у ПОГ + 1 см
Величина Г3Г5 мінус величина Г3Г4
ПОГ — 1 см
76
Таблиця 10
жіночого джемпера з вшивним рукавом
Буквені позначення Розмір
46 | 1 « 1 1 50 1 1 52 | 54 1 56 1 58 | 60
Вимір, см
АР 2 2,5 2,5 2,5 2,5 3 3 3
РГ 20 21 21 22 23 23 24 24
ГТ ТН 18 15,5 17 16,5 17 16,5 16 17,5 15 18,5 15 19,5 15 19,5 15 19,5
не 2,5 2,5 2,5 2,5 2,5 2,5 2,5 2,5
АРх 6; 5 7 7 7 7,5 7,5 7,5 8
Р.П ПІЦ 14 4,5 14 4,5 14,5 4,5 15 4,5 15 4,5 15 4,5 15,5 4,5 15,5 4,5
ГГх 18,5 19 19,5 20 21 21,5 22 22,5
ГГЛ 23 24 25 26 27 28 29 зо
4,5 5 5,5 6 6 6,5 7 7,5
І\О 4 4 4 4,5 4,5 4,5 5 5
Пі/7а 2 2 2 2 1,5 1 1 1
ОЛ2 13,5 15 15 15,5 16,5 17 17,5 17,5
Г2б 4 4 4,5 5 5 5 5,5 6
ТТХ 21 22 23 24 25 26 27 28
ННХ 24 25 26 27 28 29 ЗО зі .
г3в 20 21 21 22 23 23 24 24
ВВ1 2 2,5 2,5 2,5 2,5 2,5 3 3
вгв2 5,5 5,5 5,5 5,5 5,5 5,5 5,5 5,5
вв3 6,5 7 7 7 7,5 7,5 7,5 8
В3П3 /73/74 13 3,5 13 3,5 13,5 3,5 14 3,5 14 3,5 14 3,5 14,5 3,5 14,5 3,5
^3^4 18 18,5 19 19,5 20,5 21 21,5 22
Г3Г3 24 25 26 27 28 29 ЗО 32
• 6 6,5 7 7,5 7,5 8 8,5 9
3 3 3 3,5 3,5 3,5 4 4
77
Назва виміру Обчислення
Розширення переду до початку нахилу плеча Відстань від допоміжної точки пройми до початку нахилу плеча Відстань від точки О8 до початку ви- різу горловини Відстань від пройми до виточки Розширення переду по лінії боку Довжина виточки Розхил виточки Довжина боку від початку виточки до лінії талії Ширина по лінії талії Відстань від лінії талії до лінії низу Подовження переду Ширина підгину » по лінії низу Рукав Висота окату Довжина рівної частини рукава » нижньої в в Ширина підгину » рукава по лінії пройми » в в » низу в центральної частини окату ру- кава Допоміжні точки по лінії пройми Допоміжні точки висоти окату рукава » в в в в Величина ВВ8 плюс величина В8П89 мінус величина Г3Г4 Вимірюється по рисунку в » в Мірка Вгр мінус глибина пройми, мінус (1-2) см Величина стала Величина Г8Г6 мінус мірка ВмЦ мінус (1,5—2) см Мірка ДПТ мінус мірка ДСТ9 мінус 2 см Величина ГТ у спинці мінус величина Гьв 4" ПОТ + 5 см Величина ТН у спинці 1—2 см Величина НС у спинці 4“ ПОС + \ см; ЯаЯ4 = Я8Я8 = С|С8 ПОГ + (2—3) см Величина стала Мірка ДР мінус висота окату, мінус ГК9 мінус Шп 2,5—3 см -у ПОГ + 2 см, або мірка ПОР + 3 см Мірка ПОК+1 см; НН.^СС, 1,5-2 см; ААХ = ГГ2 Величина ГГг мінус величина ГГ8 -у величини Г8ГХ мінус 1 см * ЛЛ плюс 2 см 4" величини Г2ГХ мінус 1 см 2,5—3 см; АлОі = ОГ2 Висота окату мінус величина АХОІ9 мінус величина ОГ2
Примітка.
При вив’язуванні виробу
з короткими рукавами глибину пройми спинки й пери
78
Продовження табл, 10
Буквені позначення Розмір
46 | 1 48 1 1 60 1 | 52 54 1 56 1 68 І 60
Вимір, см
ад 1,5 1,5 1,5 1,5 1 0,5 0,5 0,5
ОЛ 13,5 14,5 14,5 15 16 16 16,5 16,5
9,5 10 10 10,5 11,5 11,5 11,5 11,5
Де 4 4 4,5 5 5 5 5,5 6
вві 1 1 1 1 1 1 1 1
в1в2 12,5 13 13,5 14,5 15 15,5 16,5 17
в1в3 3 4 5 5 6 6 6 7
в3^2 14 13 12 11 10 10 9,5 9
т8і\ 23 24 25 26 27 28 29 ЗО
ТІНІ Н8Н9 Н9С9 15,5 1 2,5 16,5 2 2,5 16,5 2 2,5 17,5 2 2,5 18,5 2 2,5 19,5 2 2,5 19,5 2 2,5 19,5 2 2,5
Н9Н9 26 27 28 29 ЗО 31 32 33
АГ 14 15 15 16 16 17 17 17
ГК КН 5 34,5 5 33,5 5 33,5 5 33,5 5 33,5 5 33,5 5 33,5 5 33,5
не 2,5 2,5 2,5 2,5 2,5 2,5 2,5 2,5
ГГХ 17,5 18 18,5 19,5 20 21 21,5 22
ннг ААг 10,5 1,5 11 1,5 11 1,5 11 1,5 12 2 12 2 12 2 12,5 2
16 16,5 17 18 18 19 19,5 20
г2г3 4,5 4,5 4,5 5 5 5,5 5,5 5,5
г9і\ 7 7,5 8 8 8 8 8,5 9
4,5 4,5 4,5 5 5 5,5 5,5 5,5
о# 2,5 9 2,5 10 2,5 10 2,5 11 2,5 11 3 11 3 11 3 11
КУ, а також ширину половини рукава зменшуємо иа 1 см.
79
Визначаємо, через яку відстань будемо звужувати полотно: 74 : 9 =
= 8 (2). Отже, після кожних 8 ходів каретки треба убавити по 1 пет-
лі одночасно з обох боків. Після останнього, 9-го убавлення в’яжемо
2 ряди рівно (остача). Боковий вертикальний край полотна оформля-
ємо «косичкою», щоб у готовому виробі боки не витягалися.
У РП по лінії талії залишилися 132 голки (150 — 9 — 9 = 132).
Від лінії талії до лінії пройми розширяємо полотно, зробивши та-
кий попередній розрахунок. Відстань по вертикалі між точками 7\
Таблиця 11
Мірки для побудови рисунка викройки жіночого джемпера з вшивним рукавом
« 5 Розмір
Назва мірки 46 | 481 50 | 52 | 54 56 58 | 60
2 «о Мірка» см
Довжина спинки до та- лії дст 38 38 38 38 38 38 39 39
Довжина виробу дв 56 57 57 58 59 60 61 61
Ширина спинки шс 17,5 18 18,5 19 19,5 20 20,5 21
Півокружність' шиї пош 17,5 18 18,5 19 19,5 20 20,5 21
» талії лот 36 38 40 42 44 46 48 50
> стегон пос 50 52 54 56 58 60 62 64
Висота грудей Вгр 25 26 27 28 29 ЗО 31 32
Довжина переду до та- дпт 43 44 45 45 46 46 47 48
лії Ширина плеча Шпл 13 13 13,5 14 14 14 14,5 14,5
Відстань між центрами ВмЦ 9,5 10 10,5 10,5 11 11,5 11,5 12
грудних залоз Довжина рукава ДР 56 56 56 57 57 58 58 58
Півокружність руки ПОР 14,5 15 15,5 16,5 17 18 18 19
» кисті пок 9,5 10 10 10 11 11 11 11,5
Ширина підгину Шп 2,5 2,5 2,5 2,5 2,5 2,5 2,5 2,5
і б: 7\б ~ ГТ — Ггб =17 — 4 = 13 см, або 4,5 ряда X 13 = 58
рядів. Величина розширення полотна з кожного боку деталі по го-
ризонталі: ГІ\ — ТТ\ = 24 — 22 = 2 см, або 3 петлі X 2 = 6 петель.
Визначаємо, через яку відстань прибавлятимемо петлі: 58 : 6 =
= 9 (4). Отже, із 6 прибавлень чотири рази прибавляємо по 1 петлі
одночасно з двох боків після кожних 10 ходів каретки (9 + 1 із оста-
чі = 10), а інші 2 рази — після кожних 9 ходів каретки. В РП зна-
ходиться 144 голки (132 + 6 4- 6 = 144).
Відстань 6Г2 в’яжемо рівно: 6Г2 = 4 см, або 4,5 ряда X 4 = 18
рядів. Дов’язавши до лінії ГГ2, починаємо убавляти петлі пройми
за таким розрахунком. Ширина пройми І\І\ — 5 см, або 3 петлі X
X 5 = 15 петель. Відстань від лінії пройми до допоміжної точки
пройми по вертикалі: ГХО = 4 см, або 4,5 ряда X 4 = 18 рядів;
18 : 2 = 9 фаз.
Петлі пройми убавляємо в такій послідовності: З, 3, 2, 2 і 5 раз
по І. Робити це можна з боку каретки і від робочої нитки, закриваю-
чи петлі так,'як ми це робили при закінченні в’язання. Убавляти пет-
лі можна частковим в’язанням так:
80
1. Каретка знаходиться справа. Зліва виставляємо в ПНП 3 голки,
прокладаємо нитку й переводимо каретку вліво.
2. Каретка знаходиться зліва. Справа виводимо в ПНП 3 голки
й пров’язуємо 1 ряд.
Так поступово то з одного, то з другого боку виставляємо в ПНП
решту голок, поки з кожного боку не висунемо по 15 голок. Щоб за-
крити петлі пройми, зліва, з протилежного боку від каретки, поверта-
ємо з ПНП в РП 15 голок, пров’язуємо 1 ряд і за одним разом закрива-
ємо 15 петель. Потім справа повертаємо в РП 15 голок, пров’язуємо
1 ряд і закриваємо 15 петель прой-
ми. В РП залишиться 114 голок
<•« - !5 - !5 - 1 . ..
На відстані від допоміжної точки р ।
пройми до плечового скосу розши- ______________________________І
РЮЄМО ПОЛОТНО за таким розрахуй- рис< д2. Вив’язування виїмки ростка,
ком. Відстань по вертикалі 0Л2 =
= 15 см, або 4,5 ряда X 15 = 68 рядів. По горизонталі величина роз-
ширення з кожного боку деталі П^П* = 2 см, або 3 петлі X 2 — 6
петель.
Визначаємо, через яку відстань будемо прибавляти петлі: 68:
: 6 = 11 (2). Отже, через кожні 11 ходів каретки збільшуємо на 1
петлю одночасно з двох боків; після останнього, 6-го прибавлення
в’яжемо 2 ряди рівно (остача).
При сутулій фігурі для кращого прилягання спинки між точками
О і Па можна по бокових краях полотна зробити по 2—3 однофазні
виточки (див. пунктирні лінії) на 10—12 голках. Або замінити їх
припосадкою полотна на цій ділянці з наступним спрасуванням.
Петлі плечового скосу закриваємо поступово з боку каретки й
робочої нитки. Убавляти петлі можна частковим в’язанням. Зробимо
розрахунок убавлення петель плечового скосу. Ширина плеча РгП =
= 14 см, або 3 петлі X 14 = 42 петлі. Висота нахилу плеча: Л77х —
= 4,5 см, або 4,5 ряда X 4,5 = 20 рядів; 20 : 2 = 10 фаз.
Визначаємо, по скільки голок убавлятимемо за одним разом: 42 :
: 10 = 4 (2). Отже, з 10 висувань голок два рази виставляємо з ПНП
по 5 голок (4+1 із остачі), а інші 8 раз — по 4 голки.
У виробах з коміром петлі ростка можна закривати по рівній лі-
нії (ДРХ), а у виробах без коміра або з коміром — стойкою по увігнутій
лінії (РРХ). 1 ‘
Зробимо розрахунок убавлення петель по виїмці ростка. Ширина
ростка: АРг = 7 см, або 3 петлі X 7 = 21 петля. Висота ростка:
АР = 2,5 см, або 4,5 ряда X 2,5 = 11 рядів; 11 : 2 « 5 фаз.
Визначаємо, по скільки голок висуватимемо в ПНП в кожній
фазі: 21 : 5 = 4 (1). Отже, від точки Р до точки Рх висуваємо в ПНП
5 раз по 4 голки. В РП біля точки Рг залишається 1 голка (остача).
Важливо знати, скільки фаз треба пров’язати по висоті нахилу
плеча до початку формування виїмки ростка і скільки голок до цього
моменту слід висунути в ПНП по нахилу плеча з кожного боку дета-
лі. Для цього від загальної кількості фаз по висоті нахилу плеча під-
німаємо число фаз по висоті ростка: 10 — 5 = 5 фаз, тобто за 5 фаз
81
ми виставляємо в ПНП з кожного боку нахилу плеча по 22 голки (2
рази по 5 і 3 рази по 4 голки). В РП з кожного боку залишиться ще по
20 голок нахилу плеча (42 — 22 = 20).
Отже, дов’язавши до точки Р (рис. 62), зліва, з протилежного бо-
ку від каретки виводимо в ЛИП 20 голок нахилу плеча (пР8) плюс
21 голка лівої частини ростка (РР2), плюс 4 голки правої частини рост-
ка (Р^) : ппх = 20 + 21 + 4 = 45 голок.
Виставивши 45 голок, пров’язуємо 1 ряд. Потім справа виводимо
в ПНП 4 голки нахилу плеча і пров’язуємо 1 ряд. Так поступово з
боку горловини і від плеча висуваємо в ПНП ще 4 рази по 4 голки.
Дов’язавши до точки справа заводимо в РП 42 голки нахилу пле-
ча (Р^Пг), пров’язуємо 1 ряд і закриваємо 42 петлі.
Щоб вив’язати ліву частину спинки, зліва ставимо в РП 42 голки
ширини ростка (Р^Р^ плюс 20 голок невиконаної частини лівого на-
хилу плеча (Р2п). Прокладаємо нитку на 62 голки (42 + 20 = 62)
і переводимо каретку вліво, після того справа висуваємо в ПНП 21
голку готової правої частини ширини ростка (РР^) плюс 4 голки лі-
вої частини ростка (Ри2), які є першим висуванням голок лівої частини
ростка. На 37 голках (пл2), Щ° залишилися в РП, в’яжемо ліву части-
ну спинки так само, як праву.
Дов’язавши до точки Р2 і закривши петлі лівого нахилу плеча,
ставимо в РП 42 голки ширини ростка (РХРІ), пров’язуємо 1 ряд ос-
новною ниткою, декілька рядів допоміжною ниткою і знімаємо полот-
но з голок машини, якщо для оформлення вирізу горловини потрібні
відкриті петлі. Коли ж по ширині вирізу горловини петлі повинні
бути закритими, то після 1 ряду, пров’язаного основною ниткою на
всіх 42 голках, закриваємо ці петлі за одним разом.
Перед. Набираємо на голки кількість петель, що дорівнює ширині
переду по лінії низу: С2С8 = 27 см, 27 X 2 = 54 см, або 3 петлі X
X 54 = 162 петлі.
В’яжемо підгин так, як у спинці. Після з’єднувального ряду част-
ковим в’язанням створюємо подовження переду (Я2//8) за тим спо-
собом, що й у джемпері з рукавами реглан (див. с. 66). На відстані до
лінії талії (Я2Т8) убавляємо петлі по бокових краях так само, як у
спинці. В РП по лінії талії залишається 144 голки (162 — 9 — 9 =
= 144).
Відстань від лінії талії до початку виточки (Т&) і відстань між
точками Тг і б в спинці в’яжемо однаково. В РП стає 156 голок
(144 + 6 + 6 = 156).
Виточки оформляємо так, як у джемпері з рукавами реглан (див.
с. 66). На відстані від виточки до лінії пройми (Г6в) звужуємо полотно
за попереднім розрахунком. Оскільки вГ6 = 4 см, або 4,5 ряда X 4 =
= 18 рядів, а величина звуження з кожного боку деталі 86^= 1 см,
або 3 петлі X 1 = 3 петлі, то можна визначити, через яку відстань
слід звужувати полотно: 18 : 3 = 6. Отже, на відстані вГ8 убавляємо
З рази по 1 петлі одночасно з двох боків через кожні 6 ходів каретки.
В РП по лінії пройми залишилося 150 голок (156 — 3 — 3 = 150).
Далі робимо розрахунок убавлення петель пройми. Ширина пройми
ЛА = 6,5 см, або 3 петлі X 6,5 « 19 петель. Відстань від лінії прой-
82
ми до допоміжної точки по вертикалі: » 3 см, або 4,5 X Зсм «з
яа 14 рядів, тобто 14 : 2 = 7 фаз.
Убавляємо петлі пройми в такій послідовності: 7, 4, 3, 2, 1, 1 і 1.
Технологія убавлення петель пройми переду така сама, як і петель
пройми спинки. В РП залишилося 112 голок (150 — 19 — 19 = 112).
При високому бюсті по бокових краях полотна можно зробити не-
великі виточки. Для цього, дов’язавши до точки О1, по черзі з кож-
ного боку спочатку виставляємо в ПНП по 10 голок, а потім вводимо
в РП два рази по 5 голок (див. пунк- Е>(
тарні лінії). —і \
Від допоміжної точки до почат- г"" \. і ""і
ку нахилу плеча розширюємо по- *----------------
лотно за таким розрахунком. Від- Ц * ___
стань по вертикалі ОГП3 = 14,5 см, р Вив-язування виоізу гоолови
або 4,5 ряда X 14,5 = 65 рядів. ни переду
Розширення з кожного боку дета-
лі по горизонталі /74773 = 1,5 см, або 3 петлі X 1,5 « 4 петлі.
Визначаємо, через яку відстань будемо прибавляти петлі:
65 : 4=16 (1). Отже, через кожні 16 ходів каретки нарощуємо по одній
петлі одночасно з двох боків. Після останнього, 4-го прибавлення про-
в’язуємо 1 ряд (остача).
Для убавлення петель нахилу плеча робимо такий розрахунок.
Ширина плеча В3П3 = 13 см, 3 петлі X 13 = 39 петель. Висота на-
хилу плеча: Л3/74 = 3,5 см, або 4,5 рядах 3,5 я» 16 рядів, тобто
16 : 2 = 8 фаз.
Визначаємо, по скільки петель будемо зменшувати в кожній фазі:
39 : 8 = 4 (7). Отже, з 8 убавлень 7 раз убавляємо по 5 петель (4 +
+ 1 із остачі) і один раз — 4 петлі.
Якщо в спинці до формування ростка ми приступили під час убав-
лення петель по нахилу плеча, то при вив’язуванні вирізу горловини
спереду приступаємо раніш, ніж до нахилу плеча.
Відстань між точками Оа і В3 дорівнює 10 см, або 4,5 ряда X 10 =
= 45 рядів. Пров’язавши 45 рядів від точки О2, приступаємо до ство-
рення вирізу горловини за таким розрахунком. Ширина вирізу гор-
ловини = ВВ3 = 7 см, або 3 петлі X 7 = 21 петля. Глибина
вирізу горловини: В1В2 = 5,5. см, або 4,5 ряда X 5,5 = 24 ряди.;
24 : 2 = 12 фаз.
Убавляємо петлі горловини приблизно в такій послідовності: 4,
З, 3, 2, 2 і 7 раз по 1.
Зменшувати кількість петель горловини починаємо від точки В,
вправо і вліво. Кожну половину переду вив’язуємо окремо. Убавля-
ємо петлі за принципом убавлення петель виїмки ростка в спинці.
Зробивши останнє убавлення по ширині горловини, тобто дов’язавши
до точки Віг проходимо відстань між точками В3 і В3 рівно, закінчу-
ємо вертикальний край «косичкою»: В3В4 = 2,5 см, або 4,5 ряда х
X 2,5 « 11 рядів. Дов’язавши до точки В3, закриваємо петлі плеча
так, як у спинці.
Щоб вив’язати другу (ліву) половину переду (рис. 63), на голки,
що вивільнилися від плеча, навішуємо за «косички» 5—6 петель
83
рівної частини горловини (В3В4), потім зліва повертаємо всі голки з
ПНП у РП, прокладаємо на голки нитку і переводимо каретку вліво.
Голки правої половини горловини виставляємо в ПНП і вив’язу-
ємо ліву половину переду так само, як праву.
Закінчивши ліву половину переду й закривши петлі нахилу пле-
ча, всі голки вирізу горловини ставимо в РП, пров’язуємо 1 ряд ос-
новною і декілька рядів допоміжною ниткою й знімаємо петлі з голок
машини. Петлі вирізу горловини можна закрити.
Рукав. Набираємо на голки кількість петель, що дорівнює ширині,
рукава по лінії низу: 2 ССг = 11 X 2 = 22 см, або 3 петлі X 22 —
= 66 петель. В’яжемо підгин так, як у спинці. > «
На відстані між точками Н і Л розширюємо полотно. Для цього
робимо такий розрахунок. Відстань по вертикалі: НК — 33,5 см,
або 4,5 ряда X 33,5 =151 ряд. Величина розширення з кожного
боку: К/Сл — ННХ =18 — 11 = 7 см, або 3 петлі X 7 = 21 петля.
Далі визначаємо, через яку відстань будемо прибавляти петлі:
151 : 21 = 7 (4). Отже, з 21 прибавлення 4 рази робимо ще по 1 петлі
одночасно з двох боків через кожні 8 ходів каретки, а інші 17 раз —
через кожні 7 ходів каретки. Тепер в РП стало 108 голок (66 + 21 +
+ 21 = 108).
Відстань ГК в’яжемо рівно: ГК — 5 см, або 4,5 ряда X 5 » 22
ряди.
Щоб визначити, як убавляти петлі по окату рукава, розглянемо
по черзі трикутники Г1Гі02, О2ОЛО3 і 0301Л1.
У трикутнику Г1ГІО2 : /V* = 4,5 см, або 3 петлі X 4,5 « 14
петель; Г402 = 2,5 см, або 4,5 ряда X 2,5 = 11 рядів; 11 : 2 «= 6 фаз.
Убавляємо петлі від точки І\ до точки О2 приблизно в такій послідовно-
сті: З, 3, 2, 2, 2 і 2.
У трикутнику О2О4О8 : О2О4 = Г8Г4 = 7,5 см, або 3 петлі X 7,5 «
«= 22 петлі; О3О4 = ОО1 = 10 см, або 4,5 ряда X 10 = 45 рядів; 45 :
: 2 22 фази. Оскільки число убавлюваних петель по горизонталі
дорівнює кількості фаз по вертикалі, від точки О2 до точки О8 убав-
ляємо в кожній фазі по одній петлі.
У трикутнику ОзО^Ді : 0г03 = 4,5 см, або 3 петлі X 4,5 « 14
петель; О1Л1= 2,5 см, або 4,5 ряда X 2,5 = 11 рядів, 11 : 2 « 6 фаз.
Кількість петель зменшуємо, починаючи від точки О3 до А1 приблиз-
но в такій послідовності: 2, 2, 2, 2, 3 і 3. Петлі відрізка ААГ закрива-
ємо за одним разом: ЛЛ2 =1,5 см, або 3 петлі X 1,5 « 4 петлі.
Можливий ще й такий розрахунок убавлення петель по окату ру-
каваЛ Висота окату рукава АГ = 15 см, або 4,5 ряда X 15 = 68 ря-
дів; 68 : 2 = 34 фази. Висоту окату, виражену в фазах, ділимо на
З частини:
І частина (нижня) = 1/, висоти окату = 34 фази: 6 «= 6 фаз.
II частина (середня) = */в висоти окату = (34 фази : 6) X 4 «
~ 22 фази.
III частина (верхня) = 1/в висоти окату = 34 фази : 6« 6 фаз.
Визначаємо, скільки петель убавлятимемо по похилих лініях в
І, II і III частинах окату рукава: Г.Г. = 16,5 см, або 3 петлі X
X 16,5 = 50 петель.
84
У середній частині окату (лінія О2О8) убавимо в кожній з 22 фаз
по 1 петлі. Решту 28 петель (50 — 22 = 28) убавимо в нижній і верх-
ній частинах окату рукава но 14 петель в кожній частині (28 : 2 =
= 14). Петлі нижньої частини окату (лінія ГгО^ убавляємо приблиз-
но в такій послідовності: З, 3, 2, 2, 2 і 2, а петлі верхньої частини ока-
ту — в зворотному порядку: 2, 2, 2, 2, 3 і 3.
Двостороннім частковим в’язанням убавляємо петлі так.
Каретка і робоча нитка знаходяться зліва. Справа висуваємо в ПНП
З голки й пров’язуємо один ряд, потім зліва переводимо в ПНП 3 гол-
ки і пров’язуємо також один ряд.
Так поступово з кожного боку виставляємо в ПНП по 50 голок,
по центру в РП залишиться 8 голок (2 АА^. Відриваємо нитку від
клубка заводимо в РП всі голки, прокладаємо на них основну нитку,
пров’язуємо один ряд (зліва направо) і закриваємо всі петлі.
УРОК 31
ЧОЛОВІЧИЙ ДЖЕМПЕР З ВШИВНИМ РУКАВОМ
Розмір 48
Тонка шерстяна пряжа в 5 ниток — 600 г.
Для побудови рисунка викройки чоловічого джемпера з вшив-
ним рукавом (рис. 64) користуємося табл. 12 і 13.
Рис. 64. Рисунок викройки чоловічого джемпера з вшивним рукавом:
а — спинка; б — перед; в — рукав.
85
Мірки для побудови рисунка викройки чоловічого
Назва мірки Умовні по- значення Розмір (зріст 2,
» 1 46 | 46 |
Мір
Довжина виробу дв 62 63 64
Ширина спини ШС 18,5 19 20
Півокружність шиї ПОШ 18,5 19 19,5
> грудей ПОГ 44 46 48
> стегон пос 46 48 50
Ширина плеча шп 14 14,5 15
Довжина рукава ДР 58 58 58
Півокружність руки ПОР 15 15,5 16
» кисті пок 10,5 10,5 11
Ширина підгину Шп 3 3 3
Дані для побудови рисунка викройки
Назва виміру Обчислення
Спинка Висота ростка Глибина пройми Довжина від лінії пройми до лінії низу Ширина підгину в ростка > плеча Нахил » Ширина спини до пройми в в бокового шва в пройми спини Допоміжна точка пройми Розширення спини до початку нахилу плеча Відстань від допоміжної точки пройми до початку нахилу плеча Ширина по лінії низу Перед Глибина пройми Допоміжна точка глибини горловини 2,5— 3,5 см і/8 ПОГ + (7-8) см Мірка ДВ мінус глибина пройми, мі- нус мірка Шп Величина стала х/з ПОШ + (0,5—1) см Мірка ШП + 1 см 4,5—5 см Мірка ШС + 1 см або х/з ПОГ + + (4-5) см >/я ПОГ + 1,5 см Величина ГГ2 мінус величина ГГг ПОГ Вимірюється по рисунку » » » */а ПОС-0,5; НН^ССі х/з ПОГ+(7-8) см 2—3 см
86
Таблиця 12
джемпера з вшивним рукавом
повнота середня)
50 | 52 1 54 1 56 58 | 60
і <а, см
65 66 67 68 69 70
20,5 21 21,5 22,5 23 23,5
20 20,5 21 21,5 22 22,5
50 52 54 56 58 60
52 54 56 58 60 62
15,5 15,5 16 16 16,5 17
58,5 59 59 60 60 60
16,5 17 17,5 18 18,5 19
11 11 12 12 12 12,5
3 3 3 3 3 3
Таблиця 13
чоловічого джемпера з вшивним рукавом
Буквені позначення Розмір
44 46 1 48 | 50 | 52 | 54 | 56 | 58 | 60
Вимір, см
АР 2,5 2,5 3 3 3 3 3,5 3,5 3,5
РГ 22,5 23,5 24 24,5 25 25,5 26 26,5 27
ГН 36,5 36,5 37 37,5 38 38,5 39 39,5 40
не 3 3 3 3 3 3 3 3 3
АРг 7 7 7,5 7,5 7,5 7,5 8 8 8
РіП 15 15,5 16 16,5 16,5 17 17 17,5 18 .
ППі 4,5 4,5 5 5 5 5 5 5 5
ГГі 19,5 20 21 21,5 22 22,5 23,5 24 24,5
23,5 24,5 25,5 26,5 27,5 28,5 29,5 30,5 31,5
ГіГ» 4 4,5 4,5 5 5,5 6 6 6,5 7
І\О 4,5 4,5 5 5 5 5,5 5,5 6 6
ПХП2 2,5 2,5 2,5 2,5 2 2 1,5 1,5 1.5
О/72 16 17 17 17,5 18 18 19 19 19,5
ННі 22,5 23,5 24,5 25,5 26,5 27,5 28,5 29,5 30,5
г*в 22,5 23,5 24 24,5 25 25,5 26 26,5 27
ВВ1 2 2,5 2,5 2,5 2,5 2,5 3 3 3
87
Назве виміру Обчислення
Глибина горловини Ширина » > плеча Нахил » Ширина грудей » переду до бокового шва > пройми Допоміжна точка пройми Розширення переду до початку нахилу плеча Відстань від допоміжної точки пройми до початку нахилу плеча Ширина по лінії низу Відстань від точки О2 до початку вирізу горловини Рукав Висота окату Довжина рівної частини рукава .» нижньої > > Ширина підгину Ширина рукава по лінії пройми » в » » низу в центральної частини окату ру- кава Допоміжні точки по лінії пройми Допоміжні точки висоти окату рукава х/8 ПОПІ +(1,5—2) см, мінус величина ВВг х/з ПОШ + (0,5—1) см Мірка Шпл 3,5—4 см Мірка ШС або х/з ПОГ + (3-4) см */2 ПОГ + 1,5 см Величина Г3ГЬ мінус величина Г3Г4 х/ю ПОГ мінус 1 см Вимірюється по рисунку. » в » х/2 ПОС — 0,5 см Вимірюється по рисунку */4 ПОГ + (2—3) см Величина стала Мірка ДР мінус висота окату, мінус величина ГК9 мінус мірка Шп Величина стала 1/3 ПОГ + (3—4) см або мірка ПОР + + (3—4) см Мірка ПОК + 1 см 2—2,5 см; ААі = ГГ2 Величина ГГх мінус величина ГГ2 1/3 величини мінус 1 см 1/3 величини Г2Г! + 2 см х/3 величини Г2Г1 мінус 1 см 2,5—3 см; 4/?! = 0Г2 Висота окату мінус величина мі- нус величина ОГ2
88
Продовження табл. 13
Буквені позначення Розмір
44 | 46 | 48 | 50 | 62 1 64 | Б6 1 68 | 60
Вимір, см
6 6 6 6 6 6 6 6 6
7 7 7,5 7,5 7,5 7,5 8 8 8
^3^8 14 3,5 14,5 4 15 4 15,5 4 15,5 4 16 4 16 4 16,5 4 17 4
г8г4 18,5 19 20 20,5 21 21,5 22,5 23 - 23,5
гл 23,5 24,5 25,5 26,5 27,5 28,5 29,5 30,5 31,5
Г<1\ 5 5,5 5,5 6 6,5 7 7 7,5 8
І\Оі 3,5 3,5 4 4 4 4,5 4,5 5 5
ПЛ 2,5 2,5 2,5 2,5 2 2 1,5 1,5 1,5
0^ 15,5 16 16 16,5 17 17 17,5 17,5 18
ІЦІ» 22,5 23,5 24,5 25,5 26,5 27,5 28,5 29,5 30,5
0^ 11 11,5 11,5 12 12,5 12,5 12,5 12,5 13
АГ 14 14,5 15 15,5 16 16 17 17 17
ГК кн 5 36 5 35,5 5 35 5 35 5 35 5 35 5 35 5 35 5 35
не 3 3 3 3 3 3 3 3 3
ГГі 18 18,5 19 20 20,5 21 22 22,5 23
нн. ААі 11,5 2 11,5 2 12 2 12 2 12 2 13 2,5 13 2,5 13 2,5 13,5 2,5
ггі\ 16 16,5 17 18 18,5 18,5 19,5 20 20,5
і\г» 4,5 4,5 4,5 5 5 5 5,5 5,5 6
ГзГ< 7 7,5 8 8 8,5 8,5 8,5 9 8,5
4,5 4,5 4,5 5 5 5 5,5 5,5 6
* 2,5 9 2,5 9,5 2,5 10 2,5 10,5 2,5 11 2,5 11 3 11 3 11 3 11
89
РОЗРАХУНОК І ТЕХНОЛОГІЯ В’ЯЗАННЯ
Розрахунок і технологія в’язання чоловічого джемпера з вшивни*
ми рукавами аналогічні розрахунку і технології в’язання жіночого
джемпера з вшивними рукавами (за винятком виточки).
УРОК 32
ЧОЛОВІЧА БЕЗРУКАВКА
Розмір 48
Безрукавку в’яжемо за рисунком викройки джемпера (рис. 65),
в яке вносимо такі зміни: ширину вирізу горловини переду і ширину
ростка спинки збільшуємо на 0,5—1 см,
пройму поглиблюємо на 2—3 см. При ми-
соподібному вирізі горловини від точки Вг
вниз відкладаємо приблизно 10 см і нано-
симо нову лінію вирізу горловини.
Застібку в чоловічій безрукавці влаш-
товуємо на лівій полочці. Оформляємо без-
рукавку резинкою, вив’язаною вручну, або
широкою поперечнов’язаною планкою (3 см).
Рис. 65. Нанесення ліній безрукавки на рисунок
основної викройки чоловічого джемпера.
Ширину резинки або планки зрізаємо з викройки вздовж лінії горло-
вини і вздовж лінії пройми. Безрукавку можна оформити вузькою по-
перечнов’язаною бейкою, ширину якої з викройки не зрізаємо.
В’ЯЗАННЯ ПЕРЕДУ БЕЗРУКАВКИ
З МИСОПОДІБНИМ ВИРІЗОМ ГОРЛОВИНИ
Дов’язавши безрукавку до початку мису, ділимо всю кількість
петель на 2 рівні частини. По центру переду двома одногодковими де-
керами перехрещуємо 2 центральні петлі, закріплюючи початок роз-
різу. Від початку розрізу в’яжемо кожну частину переду по черзі,
тимчасово виставляючи голки другої частини в ПНП. Провадимо роз-
рахунок убавлення петель вздовж вирізу горловини.
Визначаємо кількість убавлюваних петель з кожного боку мису.
Наприклад, ширина вирізу горловини дорівнює 7 см. До цієї величи-
ни додаємо 0,5 см (збільшення вирізу горловини) і ширину оздоблю-
вальної планки (3 см), яку вив’язуємо окремо від основного виробу:
7 + 0,5 + 3 = 10,5 см, або 3 петлі X 10,5 « 32 петлі.
V Вимірюємо довжину вирізу по лінії середини переду від початку
мису до лінії шиї мінус 0,5 см (нахил плеча по ширині планки). На-
приклад, довжина вирізу дорівнює 23 см: 23 — 0,5 « 22,5 см, або 4,5
ряда X 22,5 « 101 ряд.
90
Визначаємо, через яку відстань будемо убавляти петлі: 101 : 32 в
= 3 (5). Отже, із 32 убавок 27 раз убавляємо з боку вирізу по 1 петлі
через кожні 3 ходи каретки, а інші 5 раз — через кожні 4 ходи ка-
ретки (3 4- 1 із остачі). Остачу (5 рядів) можна рівномірно розподіли-
ти вздовж всієї глибини вирізу горловини або після останньої убавки
пров’язати ці 5 рядів остачі рівно.
Вздовж лінії мису петлі можна убавляти багатоголковим деке-
ром (по 1 петлі за одним разом). З боку мису вертикальний край за-
кінчуємо «косичкою».
ОФОРМЛЕННЯ МИСОПОДІБНОГО ВИРІЗУ ГОРЛОВИНИ
ОЗДОБЛЮВАЛЬНОЮ ПЛАНКОЮ З КУТИКАМИ
Рис. 66. Планка,
надв’язана до ос-
новного виробу.
І спосіб. Вив’язаний виріб повертаємо лицьовим боком до
себе і за пружкові петлі («косички») навішуємо на голки, починаючи
від середини переду до середини спинки. Заправивши навішене полот-
но під гачки платин, в’яжемо подвійну ширину планки (рис. 66) з
боку середини спинки рівно, вертикальний край завершуємо «косич-
кою», а збоку середини переду робимо кутик од-
нобічним частковим в’язанням за таким розрахун-
ком. Кількість петель, які необхідно убавити по
горизонталі: ААХ = 5 см (вимірюємо на креслен-
ні), або 3 петлі X 5 = 15 петель. Ширина планки
по вертикалі АіБ = 3 см, або 4,5 ряда X 3 « 14
рядів; 14 : 2 — 7 фаз.
Визначаємо, по скільки голок будемо висувати в ПНП у кожній
фазі: 15 : 7 »2. Отже, в кожній фазі з протилежного боку від каретки
по лінії АБ виводимо в ПНП 7 раз по 2 голки. До лінії згину змінює-
мо 2 рази щільність в’язання на густішу.
По лінії згину пров’язуємо 1 ряд основною щільністю, потім по-
вертаємо регулятор на густішу в’язку й завершуємо другу половину
-і- • ... —. планки, повертаючи голки в РП у
зворотній послідовності (по 2) і
змінюючи 2 рази в’язку на рідшу,
----тобто повертаємося до попередньої
Рис. 67. Планка з розхилом. щільності. Закінчуємо в’язати план-
ку допоміжною ниткою.
Відпарену планку прикетльовуємо до виробу з лицьового боку,
закриті кутики двох половинок планки складаємо встик і зшиваємо
потайними стібками. Ззаду планку зшиваємо вертикальним трико-
тажним швом.
II спосіб. В’яжемо планку з розхилом окремо від основного
виробу (рис. 67). Починаємо і закінчуємо в’язати планку допоміжною
ниткою. Набираємо на голки кількість петель, що дорівнює вирізу
горловини готового виробу, в’яжемо першу частину розхилу (АБ).
Подвійну ширину планки (БГ) в’яжемо двостороннім частковим в’я-
занням. Щоб зімкнути планку, навішуємо на голки петлі 1-го ряду
планки (ББ}) і в’яжемо другу частину розхилу.
91
Рис. 68. Плаття для дівчинки з шести-
шовною спідничкою, розширеною до низу.
Обидві частини розхилу мож-
на вив’язати панчішною в’язкою,
а подвійну ширину планки —
«несправжньою» резинкою (див.
с. 29) або резинкою з перебиран-
ням петель, для чого на кутиках
спускаємо й піднімаємо петлі за
2 рази: по лініях БВ і 2>іВ1, по-
тім по лініях ГГ2 і ГХГ3.
УРОКИ 33, 34
ПЛАТТЯ ДЛЯ ДІВЧИНКИ
З ШЕСТИШОВНОЮ
СПІДНИЧКОЮ,
РОЗШИРЕНОЮ ДО НИЗУ
Розмір 42
Тонка шерстяна пряжа в 5 ни-
ток — 650 г.
Для побудови рисунка викрой-
ки плаття з шестишовною спіднич-
кою, розширеною до низу (рис. 68
і 69) користуємося табл. 14 і 15е
РОЗРАХУНОК І ТЕХНОЛОГІЯ В'ЯЗАННЯ
Щільність в’язання: по горизонталі — 3 петлі в 1 см, по вертика-
лі — 4,5 ряда в 1 см.
Спинка. В’язання спинки починаємо з клинів (всі три клини од-
накові). Кожний клин в’яжемо знизу вверх, спочатку два бокових,
а потім — середній.
Таблиця 14
Мірки для побудови рисунка викройки плаття для дівчинки з шестишовною
спідничкою, розширеною до низу
Назва мірки -і ® Я § я Розмір
32 1 34 1 1 36 1 1 33 1 1 40 1 1 42 1 44
£ еп Мірка, см
Довжина виробу дв 60 65 70 75 79 83 87
» спини до талії ДСТ 28 ЗО 32 34 35 36 37
Півокружність шиї ПОПІ 14 14,5 15 15,5 16 16,5 17
» грудей ПОГ 32 34 36 38 40 42 44
» талії ПОТ 29 ЗО 31 32 33 34 35
Довжина рукава ДР 44 46 48 50 52 54 55
92
Набираємо на голки кількість петель, що дорівнює ширині клина
то лінії талії (13 см) плюс розширення клина по лінії низу (5,5 см)
а одного Я з другого боку: 4- Н1Н3 4- НгН4 = 13 4-
4- 5,5 4- 5,5 == 24 см, або 3 петлі X 24 = 72 петлі. До цієї величини
додаємо на краях по одній петлі для швів: 72 4- 1 4- 1 74 петлі.
В’яжемо до лінії талії 212 рядів (47 см), убавляючи по 1 петлі од-
ночасно з двох боків 8 раз через кожні 13 ходів каретки й 9 раз —
через кожні 12 ходів каретки.
Рис. 69. Рисунок викройки плаття для дівчинки з шестишовною спід-
ничкою, розширеною до низу:
а — спинка; б — перед; в — рукав.
При в’язанні клина по боках вертикальний край закінчуємо «ко-
сичкою» і робимо 3—4 однофазні виточки на 15—20 голках. По лінії
талії в РП залишилося 40 петель (74 — 17 — 17 = 40). Закриваємо
на краях по 1 петлі для швів, і на 38 голках, що залишилися в РП
(40 — 1 — 1 = 38) закінчуємо в’язати допоміжною ниткою і зніма-
ємо петлі з голок машини.
Вив’язавши два бокових клини, на центральних голках машини
в’яжемо середній клин, який по лінії талії не знімаємо з голок машини,
а справа й зліва до нього навішуємо бокові клини.
По лінії талії на голках машини разом навішено 114 петель
(38 х 3 = 114).
93
Дані для побудови рисунка викроіси плаття для
Назва виміру Обчислення
Спинка Висота ростка Глибина пройми Відстань від лінії пройми до лінії талії » » > » > » низу Ширина ростка » спини > пройми > спини до бокового шва Допоміжна точка пройми Нахил плеча Відстань від точки 0 до початку нахилу плеча Ширина по лінії талії » клина по лінії талії Розширення клина по лінії низу Перед Глибина пройми Допоміжна точка горловини Глибина горловини Ширина горловини > переду » пройми > спини до бокового шва Допоміжна точка пройми Нахил плеча Відстань від точки Ох до початку нахи- лу плеча Ширина переду по лінії талії » клина по лінії талії Розширення клина по лінії низу Рукав Висота окату Довжина по лінії пройми до лінії низу Ширина рукава по лінії пройми Величина стала % ПОГ + 5 см Мірка ДСТ мінус глибина пройми Мірка ДВ мінус мірка ДСТ !/з /70/27 + 0,5 см V» ПОГ +(3,5-4) см % ПОГ — 0,5 см Величина ГГ1 плюс величина ГХГ% 3—4 см Величина стала Вимірюється по рисунку і/2 ПОТ + 2,5 см 2/з величини ТТі 4—6 см; /71Яз = Я2Я4 і/з ПОГ + 5 см Величина стала; ВВХ = В3В4 х/з ПОШ і/з ПОШ + 0,5 см Величина ГГг у спинці мінус 1 см і/8 ПОГ + 0,5 см Величина Г3Г4 плюс величина Г4Г6 3—4 см Величина стала Вимірюється по рисунку Величина ТТ± у спинці Величина ТгТ2 у спинці 4—6 см; Чі ПОГ + 2,5 см Мірка ДР мінус висота окату 1/3ЯОГ +(3-3,5) см
94
Таблиця 15
дівчинки з шестишовною спідничкою, розширеною до низу
Буквені позначення Розмір
33 | 1 34 1 1 36 1 1 38 1 1 40 1 1 42 1 44
Вимір, см
АР 2 2 2 2 2 2 2
АГ 15,5 16,5 17 18 18,5 19 19,5
ГТ 12,5 13,5 15 16 16,5 17 17,5
ТН 32 35 38 41 44 47 50
РР1 5,5 5,5 5,5 5,5 6 6 6
ГГі 15 15,5 16 16,5 17 17,5 18
г1гі 3,5 3,5 4 4 4,5 4,5 5
ГГ. 18,5 19 20 20,5 21,5 22 23
г/ 3 3,5 3,5 4 4 4 4
пп. 4 4 4 4 4 4 4
оп. 10,5 11 11,5 12 12,5 13 13,5
ТТі 17 17,5 18 18,5 19 19,5 20
ТіТа 11,4 11,6 12 12,4 12,6 13 13,2
нун3 4 4 5 5 5,5 5,5 6
г3в 15,5 16,5 17 18 18,5 19 19,5
ВВ1 1,5 1,5 1,5 1,5 1,5 1,5 1,5
ВіВі 5 5 5 5 5,5 5,5 5,5
вв3 5,5 5,5 5,5 5,5 6 6 6
Г»Г< 14 14,5 15 15,5 16 16,5 17
г.гь 4,5 4,5 5 5 5,5 5,5 6
18,5 19 20 20,5 21,5 22 23
Г4Ог 3 3,5 3,5 4 4 4 4
П2П$ 3 3 3 3 3 3 3
ОЛ 9,5 10 10,5 11 11,5 12 12
лл 17 17,5 18 18,5 19 19,5 20
лл 11,4 11,6 12 12,4 12,6 13 13,2
н^н* 4 4 5 5 5,5 5,5 6
АГ 10,5 11 11,5 12 12,5 13 13,5
гн 33,5 35 36,5 38 39,5 41 41,5
ГГ. 14,5 15 15,5 16 16,5 17 17,5
95
Назва виміру
Ширини рукава по лінії низу
Допоміжна точка окату рукава
Обчислення
і/аГГх + 1 см
2,5—3 см;
см
4,5—6,5 см
Рис. 70. Дитячий джем-
пер із вшивним рука-
вом.
Від лінії талії до лінії пройми в’яжемо 76 рядів (17 см), додаючи
9 рад по 1 петлі одночасно з двох боків через кожні 8 ходів каретки.
Після останнього, 9-го прибавлення в’яжемо 4 ряди рівно. По нижньо-
му краю пройми (лінія ГаО) зменшуємо з кожного боку по 14 петель за
9 раз (3,2,2, 2, 1, 1, 1, 1 і 1), після чого в’яжемо кожну половину спин-
ки окремо, утворюючи розріз для застібки. Уба-
вивши петлі пройми, в’яжемо до початку нахилу
плеча 58 рядів (13 см).
По нахилу плеча зменшуємо кількість петель
на 34 за 9 раз (7 раз — по 4 і 2 — по 3). По
виїмці ростка закриваємо по 18 петель за 4 рази
(5, 5, 4 і 4).
Перед. До лінії пройми (Г3Г5) в’яжемо перед
так само, як спинку. По нижньому краю пройми
(лінія Г&0]) убавляємо з кожного боку по 16
петель за 9 раз (З, 3, 2, 2, 2, 1, 1, 1 і 1) й після
того в’яжемо до початку вирізу горловини 36 ря-
дів (8 см). По вирізу горловини (В2В4) в обидва
боки від середини закриваємо по 18 петель за
12 раз (З, 3, 2, 2 і 8 раз по 1) й в’яжемо ще
7 рядів рівно (1,5 см). По нахилах плеча убавляє-
мо по 32 петлі за 7 раз (5, 5, 5, 5, 4, 4 і 4).
Рукав. Набираємо на голки 58 петель; в’я-
жемо до лінії пройми 184 ряди (41 см), прибав-
ляючи 22 рази по 1 петлі через кожні 8 ходів
каретки. Після останнього, 22-го прибавлення
в’яжемо 8 рядів рівно.
По окату рукава убавляємо по 48 петель з кож-
ного боку за ЗО раз (3, 7 раз по 2; 14 раз по 1; 7 раз по 2 і 3). По 3 пет-
лі з одного й другого боку від точки А закриваємо, закріплюючи ос-
танній ряд по окату рукава.
Виріз горловини, низ плаття і низ рукавів оформляємо попереч-
нов’язаною ажурною бейкою, вив’язаною окремо від основного виро-
бу. Ажурне оздоблення (див. рис. 205, узор 32) розташовуємо по ниж-
ньому краю кожного клина і на ліфі вздовж лінії середини переду.
Продовження табл. 15
Буквені позначення Розмір
32 | 34 1 36 І 38 | 40 | ( 42 44
Вимір» см
НН1 8 8,5 9 9 9 9,5 9,5
ГО 2,5 2,5 2,5 3 3 3 3
СЛ 4 4 4 4,5 4,5 5 5
4,5 5 5,5 5,5 6 6 6,5
УРОК 35
ДИТЯЧИИ ДЖЕМПЕР ІЗ ВШИВНИМ РУКАВОМ
Розмір 28
Тонка шерстяна пряжа в 5 ниток — 300 г.
Для побудови рисунка викройки дитячого джемпера із вшивним
рукавом (рис. 70 і 71) користуємося табл. 16 і 17.
а 5 3
Рис. 71. Рисунок викройки дитячого джемпера із вшивним рукавом:
а — спинка; б — перед; в — рукав.
РОЗРАХУНОК І ТЕХНОЛОГІЯ В’ЯЗАННЯ
Щільність в’язання: по горизонталі — 3 петлі в 1 см, по вертика-
лі — 4,5 ряда в 1 см.
4 7-2341 97
Дані для побудови рисунка викройки
Назва наміру Обчислення
Спинка Висота ростка Глибина пройми Довжина від лінії пройми до лінії низу Ширина підіпну » ростка > спинки > пройми Допоміжна точка пройми Нахил плеча Перед Глибина пройми Допоміжна точка глибини горловини Глибина горловини Ширина » > переду • > пройми Нахил плеча Ширина підгину Рукав Висота окату Довжина лінії пройми до лінії низу Ширина підгину » рукава по лінії пройми » » > » низу Допоміжні точки окату рукава Величина стала 7з ПОГ + (4,5 — 5) см Мірка ДВ мінус глибина пройми мі- нус ширина підгину Величина стала 7з ПОШ + 0,5 73 ПОГ + 3,5 см Величина стала » » Величина АГ плюс величина АР в спинці Величина стала 73 ПОШ — 0,5 см 7з ПОШ + 0,5 см 73 ПОГ + 3,5 см Величина стала > » > > 7< ПОГ + 2,5 см Мірка ДР мінус висота окату, мінус ширина підгину Величина стала 73 ПОГ + (Зг-3,5) см 72 ГГі 4- 1,5 см 1,5 — 2 см 7ю ПОГ + (1,5 -2) см 7ю ПОГ + (0,5—1) см 1,5 — 2 см
98
Таблиця 16
дитячого джемпера Із вшивним рукавом
Буквені позначення Розмір
22 | 24 | 26 | 28 | зо
Вимір, см
АР 1,5 1,5 1,5 1,5 1,5
АГ 12,5 13 13,5 14 14,5
ГН 14,5 16 18,5 20 22,5
не 2 2 2 2 2
РРІ 4,5 4,5 5 5 5,5
ГГі 11 11,5 12 13 13,5
4 4 4 4 4
і\о 3 3 3 3 3
ППї 3 3 3 3 3
Г3В 14 14,5 15 15,5 16
ВВі 1,5 1,5 1,5 1,5 1,5
В& 3,5 3,5 4 4 4,5
ВВі 4,5 4,5 5 5 5,5
11 11,5 12 13 13,5
4 4 4 4 4
ПгП3 3 3 3 3 3
Н£2 2 2 2 2 2
АГ 8 8,5 8,5 9,5 10
ГН 14 17,5 21 24,5 28
не 2 2 2 2 2
11 11,5 12 12,5 13
ННі 7 7,5 7,5 8 8
ААі 1,5 1,5 1,5 2 2
А3О 4 4 4,5 4,5 5
ГЛ 3 3 3,5 3,5 4
ГЛ 1.5 1,5 1,5 2 2
4*
99
Спинка. В’яжемо спинку знизу вверх. Набираємо на голки 102
петлі (2 ССД, в’яжемо подвійну ширину підгину (18 рядів). Оформ-
ляємо підгин. Після з’єднувального ряду до лінії пройми в’яжемо
90 рядів (20 см). По нижньому краю пройми убавляємо з кожного боку
по 12 петель за 7 раз (3, 2, 2, 2, 1, 1 і 1). Далі в’яжемо до початку на-
хилу плеча 42 ряди (9,5 см). По нахилу плеча убавляємо по 24 петлі
за 7 раз (4, 4, 4, З, З, 3 і 3). По виїмці ростка закриваємо в обидва
боки по 15 петель за 3 рази (5, 5, 5).
Таблиця 17
Мірки для побудови рисунка викройки дитячого джемпера з вшивним рукавом
(ясельний і дошкільний вік)
Назва мірки X ,, о § І о х Розмір
22 | 1 24 1 1 26 1 1 28 1 І зо
$ £§5 Мірка, см
Довжина виробу дв 29 31 34 36 39
Півокружність шиї ПОНІ 12 12,5 13 13,5 14
» грудей ПОГ 22 24 26 28 ЗО
Довжина рукава ДР 24 28 32 36 40
Ширина підгину Шп 2 2 2 2 2
Перед. До лінії ОіОг в’яжемо перед, як і спинку. Убавивши петлі
пройми, в’яжемо до вирізу горловини 32 ряди (7 см). По вирізу гор-
ловини в обидва боки від середини закриваємо по 15 петель за 9 раз
(З, 3, 2, 2, .1, 1, 1, 1 і 1), а після того в’яжемо 6 рядів рівно (1,5 см).
До оформлення нахилу плеча приступаємо, зробивши 6 убавлень
по вирізу горловини. Убавляємо петлі плеча так само, як у спинці.
Рукав. Набираємо на голки 48 петель, в’яжемо підгин, як і в спин-
ці. Після з’єднувального ряду до лінії пройми проходимо ПО рядів
(24,5 см), прибавляючи з кожного боку для розширення рукава
14 раз по 1 петлі через 7 ходів каретки. Після останнього, 14-го при-
бавлення в’яжемо 12 рядів рівно. По окату рукава убавляємо по 38 пе-
тель з кожної сторони за 21 раз (З, 3, 2, 2, 12 раз по 1, 2, 2, З, 3 і 6).
Виріз горловини оформляємо поперечнов’язаною бейкою. Оздоб-
люємо вишивкою.
УРОКИ 36, 37
ПЛАНКИ ДЛЯ ЗАСТІБКИ
Щільність в’язання по горизонталі — 3 петлі в 1 см, по вертика-
лі — 4,5 ряда в 1 см.
ПОЗДОВЖНЯ ПЛАНКА
Поздовжню планку рекомендується в’язати разом з підбортом. її
можна виготовити окремо від основного виробу або одночасно з в’язан-
ням пілочки. Розглянемо, як вив’язати планку одночасно з пілочкою.
100
Рис. 72. Рисунок ви-
кройки поздовжньої
планки (ліва пілочка).
. Ліва пілочка (рис. 72). До основного рисунка викройки джем-
пера добудовуємо планку й підборт. Для цього від лінії середини
переду вліво і вправо відкладаємо по половині ширини планки, тобто
по 2 см. Потім вправо відкладаємо ширину підборта (ВіВ2), що дорів-
нює ширині планки (4 см).
В’язання виворітної частини підгину починаємо з відрізка ПП1г
який дорівнює ширині пілочки (26 см) мінус 1/2 ширини планки
(2 см): /7/?! = 26 — 2 = 24 см, або 3 петлі X
X 24 = 72 петлі. В’яжемо підгин до бажаної ши-
рини (ПС), закінчуючи вертикальний край по
лінії П1С1 «косичкою».
Дов’язавши до лінії згину (ССХ) з боку за-
стібки, робимо групове прибавлення петель, що
дорівнює подвійній ширині планки: СХС8 = 4 X
X 2 = 8 см, або 3 петлі X 8 = 24 петлі. До цієї
кількості петель додаємо 1 петлю для вертикаль-
ного перегину полотна: 24 + 1 = 25 петель.
По лінії СС± 72 голки пілочки тимчасово
виставляємо в ПНП, а справа ставимо в РП 25
нових голок, набираємо на них петлі допоміж-
ною ниткою і в’яжемо 4—5 рядів з проміжним
рядом котушковою ниткою. Потім повертаємо з
ПНП у РП 72 голки і переходимо на в’язання
основною ниткою на всіх 97 голках (72 + 25 =
= 97).
Щоб зберегти планку від витягання, рекомен-
дується для її посадки використовувати витягнуті
1,13 і 25-й голках, відлічуючи від краю підборта. По лінії //^оформ-
ляємо підгин, висунувши в ПНП голки планки підборта. Дов’язуємо
планку до лінії горловини й закінчуємо в’язання на петлях планки
і підборта допоміжною ниткою.
У відпареній пілочці горизонтальним трикотажним швом з’єд-
нуємо відкриті петлі половини ширини планки (ВВ^ з відкритими
петлями половини ширини підборта (В^В^, по низу пілочки зшиваємо
петлі планки (С^) з петлями підборта (С2С8).
Якщо жакет в’яжемо з товстих ниток або через голку («несправж-
ньою» резинкою), то доцільно вив’язати поздовжню планку з тонших
ниток. Якщо нитку не можна розшарувати, то пілочку в’яжемо разом
з планкою, але без підборта, а в готовій пілочці з вивороту замість
підборта пришиваємо стрічку. Можна підшити стрічку замість під-
борта тільки в лівій пілочці, а праву пілочку в’язати з підбортом.
петлі «косички» на
РОЗПОДІЛ І ВИВ’ЯЗУВАННЯ ПЕТЕЛЬОК
ДЛЯ ГУДЗИКІВ НА ПЛАНЦІ ПРАВОЇ ПІЛОЧКИ *
Горизонтальні петельки (рис. 73). Щоб утворити петельки, робимо
2 ряди горизонтальних отворів: на планці й на підборті. Першу, ниж-
ню пару отворів розташовуємо на відстані 4—5 см від лінії низу
* В чоловічих виробах — на планці лівої пілочки.
101
в б,
пілочки: 4,5 ряда х 5 = 22 ряди. Верхню, останню пару отворів роз-
міщаємо приблизно на відстані 2 см до вирізу горловини: 4,5 ряда X
X 2 = 9 рядів. Потім визначаємо місце розташування решти отворів
за таким розрахунком. Довжина планки вздовж лінії застібки; СХВ =
= 52 см, або 4,5 ряда X 52 = 234 ряди.
Щоб визначити відстань між нижньою і верхньою парою отворів,
від загальної кількості рядів по довжині планки (234) віднімаємо від-
стань від лінії низу до першої пари отворів (22 ряди) і відстань від
верхньої пари отворів до початку вирізу горло-
вини (9 рядів): 234 — 22 — 9 = 203 ряди.
Якщо потрібно зробити 7 пар отворів для гуд-
зиків, ділимо одержану кількість рядів (203) на
кількість гудзиків мінус 1, тобто на число про-
міжків між гудзиками (6): 203 : 6 « 34 ряди.
Отже, через кожні 34 ходи каретки оформляємо
по 2 паралельних отвори. Величина горизонталь-
ного отвору дорівнює діаметру гудзика, що ста-
новить 3—4 петлі в’язаного полотна. Ширина
планки буде 4 см, або 3 петлі X 4 = 12 петель.
Розподіляємо петлі в обидва боки від лінії
згину (СХВ) так: по 5 петель вправо і вліво для
краю, по 4 петлі вправо і вліво для отвору, по З
петлі вліво з боку пілки і вправо з боку зовніш-
нього краю підборта.
Отвір для петельки оформляємо таким чином.
Дов’язавши до ряду, в якому повинен бути от-
вір, на голки, призначені для отворів, навішує-
мо відрізки кольорової нитки і вручну пров’язуємо петлі, витягши
ці голки за п’ятки спочатку вниз (в ЗНП), а потім вверх (в ПНП)
і знову вниз (в РП). На всі голки прокладаємо основну нитку і про-
в’язуємо ряд, притримуючи рукою кінці кольорових ниточок, що зви-
сають.
З відпареної пілочки акуратно видаляємо кольорову нитку, тоді
в кожному отворі утвориться по 2 ряди відкритих петель: нижні та
верхні. Підборт відгинаємо в бік вивороту, отвори суміщаємо і на ни-
точку збираємо відкриті петлі кожного отвору, захоплюючи голкою
петлі планки і підборта (попарно). Потім основною ниткою обметує-
мо петельки петельним швом. Можна обметати петлі кегельним швом
або з’єднати відкриті петлі планки й підборта горизонтальним три-
котажним швом.
Горизонтальні петельки можна оформити в готовому відпареному
виробі. Визначивши місце отвору, акуратно підрізаємо 1 петельний
стовпчик у центрі позначеного отвору і в обидва боки розшнуровуємо
г.о 2 петлі. Утворені кінці висмикнутих ниточок заправляємо у від-
криті петлі і основною ниткою обметуємо отвір, утворюючи петельку.
Вертикальні петельки (рис. 74). Щоб утворити петельку, влашто-
вуємо 2 ряди вертикальних отворів: у центрі планки і в центрі під-
борта. При розрахунку відстані між вертикальними петельками слід
від проміжку між горизонтальними петельками (34 ряди) відняти
102
її
Рис. 73. Розподіл гори-
зонтальних петельок
для гудзиків на правій
пілочці.
Рис. 74. Розподіл
вертикальних пете-
льок для гудзиків
на правій пілочці.
кількість рядів по висоті вертикальної петельки (4 ряди): 34 — 4 =
= ЗО рядів. Щоб сформувати отвір, всі петлі пілочки ділимо на 3 час-
тини (рис. 75): І — відстань від зовнішнього краю підборта до отво-
ру петельки на підборті;
II — відстань між двома вертикальними отво-
рами на підборті й планці;
III — половина планки і всі петлі пілочки.
Отвори для петельок можна зробити двома спо-
собами.
І с п о с і б. Отвори формуємо з одного клубка,
по черзі пров’язуючи кожну частину таким чином.
Каретка знаходиться зліва. Голки І частини
залишаємо в РП, а голки II і III частин виставляє-
мо в ПНП. В’яжемо на відстань, що дорівнює ви-
соті петельки (4 ряди), закінчуючи по боках вер-
тикальний край «косичкою». Після цього ставимо
в РП голки II частини, прокладаємо на голки нит-
ку, переводимо каретку вправо і зразу ж голки
І частини висуваємо в ПНП, щоб каретка не зріза-
ла ці петлі.
На голках II частини, що залишилися в РП,
в’яжемо висоту петельки, утворюючи в центрі (лінія згину) і по краях
витягнуті петлі «косички». Потім ставимо в РП голки III частини, про-
кладаємо на голки нитку, переводимо каретку вправо і зразу ж голки
II частини виставляємо в ПНП. В’яжемо петельку в висоту. Витяг-
Рис. 75. Вив’язування
вертикальних отворів для
гудзиків.
нутими петлями «косички» по двох вертикаль-
них лініях (зліва, з боку отвору для петельки
і в середині полотна) відтіняємо лінію планки.
Закінчивши III частину, ставимо всі гол-
ки в РП, навішуємо на 2 голки (справа і зліва
від кожного розрізу) утворені протяжки ниток
і на всіх голках в’яжемо пілочку до початку
наступної пари отворів.
Відпарену планку складаємо вдвоє по лінії
згину, отвори суміщаємо попарно й обметуємо
основною ниткою.
II спосіб. Щоб утворити вертикальні отвори, пров’язуємо
всі 3 частини одночасно з 3 клубків. Дов’язавши до початку отвору,
закріплюємо біля кожного отвору нитки другого і третього клубків.
В’яжемо відстань, що дорівнює висоті петельки (4 ряди), прокладаю-
чи на голки III частини нитку основного клубка, на голки II і І час-
тин — нитки додаткових клубочків. Потім з основного клубка в’яже-
мо до початку наступної пари отворів.
ГОРИЗОНТАЛЬНІ ПЕТЕЛЬКИ В ПОПЕРЕЧНІЙ ПЛАНЦІ
(ОБРОБЛЕНІ НА МАШИНІ)
У готовому виробі такі петельки мають вигляд вертикальних. Пі-
лочку в’яжемо без планки, тобто ширину пілочки зменшуємо на
103
відстань, що дорівнює а/2 ширини планки. По зовнішньому краю пілоч-
ки (збоку планки) оформляємо вертикальний край «косичкою».
Вив’язавши праву пілочку, навішуємо її на голки машини лицьо-
вим боком до себе за пружкові петлі «косички» вздовж лінії застібки.
Навішане полотно заправляємо під гачки платин, регулятор перево-
димо на одну поділку в бік рідшої в’язки і проходимо % ширини план-
ки мінус 1 ряд (8 рядів) до першого ряду горизонтальних отворів,
закінчуючи по боках полотна вертикальний край «косичкою».
Потім на голки, призначені для отворів (по 4 голки для кожного
отвору), навішуємо відрізки кольорової нитки і вручну пров’язуємо
на цих голках петлі. Далі в’яжемо 1/2 ширини планки (9 рядів) і
оформляємо лінію згину. Якщо бажано прикрасити її зубчиками,
до лінії згину пров’язуємо 10 рядів. Далі в’яжемо половину ширини
планки (9 рядів) до другого ряду горизонтальних отворів (на під-
борті), в якому оформляємо петельки. Для того щоб у готовому ви-
робі планка не розтягалася по зовнішньому краю, перші 2 ряди в’я-
жемо густіше, тобто на основній щільності жакета, а інші 7 рядів —
рідше, ніж основне полотно, тобто на початковій щільності планки.
Щоб оформити петельки, декером навішуємо на голки ті петельні
дужки основної нитки, які знаходяться ближче до машини (верхній
ряд). При цьому навішуємо не 4, а 5 петельних дужок і першу з них
накидаємо на сусідню голку справа від виділених 4 голок для отворів
петельки, а інші 4 петельні дужки — на 4 виділені голки.
Не заводячи за язички голок, навішені 4 петлі вручну пров’язує-
мо способом «петля в петлю» через петлі, які знаходяться за язичка-
ми голок. Потім ці 4 петлі закриваємо петлеуловлювачем без робочої
нитки способом «петля в петлю»; останню петлю з петлеуловлювача
перезнімаємо на сусідню голку зліва від отвору і заводимо її за язи-
чок голки.
На 4 голки, що вивільнилися, декером навішуємо петельні дужки
2-го ряду основної нитки (нижнього) і засуваємо їх за язички голок.
Пров’язавши таким чином петлі, в’яжемо половину ширини планки
(9 рядів).
Закінчуємо в’язання планки допоміжною ниткою. Після того,
як у відпареній пілочці повисмикуємо кольорові нитки, утворяться
скріплені петельки. Прикетльовуємо планку до лицьового боку.
ПЛАНКА ДО СОРОЧКИ ІЗ ЗАСТІБКОЮ ДО ВЕРХУ
І спосіб. Дов’язавши сорочку до початку застібки, визначає-
мо ширину планки (рис. 76) і від кількості петель, що висять на гол-
ках машини, віднімаємо голки по ширині планки. Наприклад, на
машині знаходиться 120 петель, ширина планки дорівнює 10 петлям:
120 — 10 = 110 петель. Решту голок ділимо на 2 рівні частини (ПО :
: 2 = 55). Отже, по обидва боки планки знаходиться по 55 петель.
При в’язанні чоловічих виробів спочатку вив’язуємо ліву поло-
вину переду. Для цього залишаємо в РП 55 голок лівої половини
плюс 10 голок планки, а 55 голок правої половини тимчасово вистав-
ки
ляємо в ПНП. До лівої половини переду збоку
планки робимо групову прибавку 11 петель (1 пет-
ля для вертикального перегину полотна плюс
10 петель для підборта планки, рис. 77, а).
Із 55 голок правої половини збоку застібки
тимчасово знімаємо на шпильку або швейну гол-
ку з ниткою приблизно 15 петель, щоб вивіль-
нити частину голок для оформлення підгину
планки лівої половини переду. Ліву половину
переду в’яжемо разом з планкою й підтипом,
залишаючи отвори для петельок і виконуючи
витягнуті петлі «косички» по 3 вертикальних лі-
ніях (див. с. 9). Закінчуємо в’язати на голках
планки допоміжною ниткою. У відпареному ви-
робі зшиваємо горизонтальним трикотажним
швом відкриті петлі половини ширини планки
з відкритими петлями половини ширини підгину
планки, розташовані по обидва боки від лінії
згину.
Приступаючи до в’язання правої половини
переду, повертаємо на голки машини тимчасово
зняті 15 петель. До 55 петель, навішених на гол-
ки машини (рис. 77, б), з боку застібки прибав-
ляємо нові петлі для планки (10), для вертикаль-
Рис. 76. Планка до
сорочки із застібкою
до верху.
ного перегину полотна (1) і для підборта (10): 10 + 1 + 10 = 21 петля.
* Праву половину переду в’яжемо так само, як і ліву. В правій час-
тині переду планку можна в’язати без підгину, а в готовому виробі
з вивороту до планки можна підшити стрічку.
II спосіб. В’яжемо перед без планки
(рис. 78). Дов’язавши до місця, де має почина-
тися планка, по центру переду на 10 голках,
призначених для планки, закінчуємо в’язати
допоміжною ниткою. Обидві половинки переду
(по 55 голок) в’яжемо по черзі або одночасно
з двох клубків, утворюючи з боку застібки
вертикальний край «косичкою».
Закінчену деталь переду навішуємо на гол-
ки за пружкові петлі лицьовим боком до себе
і надв’язуємо до виробу поперечні планочки,
формуючи на лівій планочці горизонтальні
петельки, скріплені на машині. Відкриті пет-
лі сорочки біля основи планки прикетльовує-
мо до планки. Можна вив’язати окремо від
основного виробу поперечні планочки з розхи-
лом, а потім прикетлювати їх до виробу з двох
боків.
Рис. 77. Рисунок викрой-
ки застібки до сорочки
(перший спосіб):
а — ліва пілочка: б — права
пілочка.
Рис. 78. Рисунок викрой-
ки застібки до сорочки
(другий спосіб).
Щоб оформити планку, біля її основи за
«косички» навішуємо на голки петлі розхилу
і планки лівої пілочки, а також петлі розхилу
105
правої пілочки, відігнувши в бік машини верхню частину сорочки.
В’яжемо 4—5 рядів, утворюючи запошивку, по боках вертикальний
край оформляємо «косичкою». Закінчуємо в’язати запошивку допо-
міжною ниткою. Відпарену запошивку прикетльовуємо до лицьового
боку виробу, відкриті петлі сорочки прикетльовуємо з вивороту.
Виріз горловини готової сорочки оформляємо подвійним коміром
з гострими кінцями (див. с. 109, рис. 83).
УРОКИ 38, 39
КРУГЛИЙ ВИРІЗ ГОРЛОВИНИ І ВИРІЗ КАРЕ
Круглий виріз горловини можна оформити різноманітними стой-
ками, вив’язаними подібно до планок окремо від основного виробу
і способом надв’язування (див. с. ЗО).
Круглий виріз горловини можна оформити також відкладним ко-
міром. Розглянемо декілька варіантів вив’язування стойок і комірів
(щільность в’язання для всіх комірів по горизонталі — 3 петлі в
1 см, по вертикалі — 4,5 ряда в 1 см).
КОМІР-СТОЙКА ІЗ СКОШЕНИМИ КІНЦЯМИ
Вив’язаний і зшитий виріб навішуємо на голки машини лицьо-
вим боком до себе, починаючи від середини переду до середини спин-
ки. В’яжемо подвійну висоту стойки: з боку середини спинки рівно,
оформляючи вертикальний край «косичкою», а з боку середини переду
до лінії згину стойки виставляємо в ПНП по 1 голці в кожній фазі.
Після лінії згину заводимо голки в РП у зворотному порядку. До
лінії згину стойку в’яжемо густіше. Закінчуємо в’язати допоміж-
ною ниткою. Відпарену стойку прикетльовуємо з лицьового боку ви-
робу.
Якщо бажано вив’язати стойку з запошивкою, 1-й ряд стойки
пров’язуємо основною ниткою разом з котушковою ниткою контраст-
ного кольору. Вив’язавши стойку подвійної висоти, оформляємо підгин
і в’яжемо ще 4 ряди, утворюючи запошивку, яку закінчуємо в’язати
допоміжною ниткою.
Можна вив’язати пришивну стойку з розхилом.
ВІДКЛАДНІ КОМІРИ
Поздовжній комір з кутиками (рис. 79). При ширині коміра
8—9 см і окружності горловини 40 см набираємо на голки кількість
петель, що дорівнює подвійній ширині коміра (рис. 80): ААг =
= 8 см х 2 = 16 см, або 3 петлі X 16 = 48 петель. До цієї величини
прибавляємо 1 петлю для вертикального перегину полотна: 48 + 1 = '
= 49 петель. Кутик в’яжемо двостороннім частковим в’язанням,
106
виставляючи в ипп у кожному ряду
з протилежного боку від каретки по
1 голці. Якщо не обводити ниткою су-
сідню, висунуту в ПНП голку, матиме-
мо по лінії кутика ажурні пропуски.
По лінії згину на середній голці ство-
рюємо витягнуту петлю «косичку».
Коли в РП залишиться 1—3 гол-
ки (ББї), у зворотному порядку повер-
таємо голки з ПНП у РП. Перевівши
в РП 49 голок (ВВі), вив’язуємо се-
редню частину коміра, яка дорівнює
окружності горловини виробу (40 см)
мінус подвійна ширина коміра (16 см):
ВГ = 40 —16 = 24 см, або 4,5 ряда х
X 24 = 108 рядів.
Для розширення середньої частини
коміра на протязі перших 54 рядів
прибавляємо по краях полотна три
рази по 1 петлі через рівні проміжки,
а в решті 54 рядів убавляємо з кожно-
го боку три рази по 1 петлі.
Бажано на відрізку ВГ утворити
по 6—8 однофазних виточок з кожно-
Рис. 79. Поздовжній комір з кути-
ками.
го боку, причому довжина кожної пари виточок повинна бути неод-
накова; так, якщо першу пару виточок утворюємо на 6 голках, то
другу пару — на 8 голках.
Укорочені ряди, пров’язані для однофазних виточок, не входять
Рис. 80. Рису-
нок викройки
поздовжнього
коміра з кути-
ками.
у величину відрізка ВГ, тобто в середній частині ко-
міра нав’язуємо додаткові ряди; кількість нав’язаних
рядів по ширині всіх однофазних виточок дорівнює
кількості виточок з одного й другого боку деталі.
Дов’язавши до лінії ГГи в’яжемо другий кутик
так само, як і перший, і закриваємо всі петлі. Мож-
на почати й закінчити в’язати комір допоміжною’ниткою.
Прямокутний комір з окантовкою (рис. 81, 82).
Набираємо на голки кількість петель, що дорівнює
мірці ОШ (36 см) плюс 1 см (на вільне облягання):
ААТ = 36 + 1 = 37 см, або 3 петлі X 37 = 111 пе-
тель. В’яжемо комір у ширину: АБ = 7 см, або
4,5 ряда X 7 = 32 ряди.
Стойку коміра (опуклу лінію БВВХБ^ утворюємо
частковим в’язанням. Для цього з протилежного бо-
ку від каретки по черзі то з одного, то з другого боку
висуваємо в ПНП два-три рази по 10—12 голок,
після чого повертаємо всі голки в РП.
Приєднуємо комір до виробу в два способи.
І спосіб. Якщо петлі горловини виробу від-
криті, то вив’язаний комір не знімаємо з голок
107
петлі підгину
Рис. 81. Прямокутний
комір з окантовкою.
машини. На всі голки коміра виворотом на себе навішуємо петлі горло- -
вини готового виробу, починаючи від середини переду правої пілочки
до середини переду лівої пілочки.
Петлі, призначені для заходу планки (1/2 ширини планки) і всі
планки не навішуємо. Заводимо навішені петлі за язич-
ки голок і пров’язуємо з’єднувальний ряд. По
краях закриваємо по 4—5 петель (1/2 ширини
планки) і в’яжемо 4—5 рядів, утворюючи запо-
шивку.
Закінчуємо в’язати допоміжною ниткою і зні-
маємо полотно з голок машини. Відпарену запо-
шивку пришиваємо до виробу кетельним швом з
вивороту. Відкриті петлі виступу планки (заход)
зшиваємо горизонтальним трикотажним швом
з відкритими петлями виступу підборта, решту
відкритих петель підборта прикетльовуємо з ви-
вороту.
II спосіб. Якщо по вирізу горловини ви-
робу петлі закриті, то до готового коміра дов’я-
зуємо розхил. Після утворення опуклості коміра
на всіх голках пров’язуємо 1 ряд разом з котуш-
ковою ниткою контрастного кольору і ще в’яже-
мо 4—5 рядів лише основною ниткою для утво-
рення першої частини розхилу. Закінчуємо в’я-
зати допоміжною ниткою і знімаємо петлі коміра
з голок машини.
Повертаємо комір лицьовим боком до себе,
готову частину розхилу відгинаємо вниз (також
до себе) і навішуємо комір на голки машини за
петлі ряду, пров’язаного разом з котушковою ниткою. Далі в’яжемо
4—5 рядів, утворюючи другу частину розхилу. Закінчуємо в’язати
допоміжною ниткою. Відпарений комір при-
кетльовуємо до виробу з двох боків. Зов-
нішній край коміра оформляємо поперечно-
в’язаною бейкою, вив’язаною нитками ос-
новного або оздоблювального кольору. Лі-
нію згину бейки можна прикрасити ажурни-
ми або фанговими зубчиками. Пришиваємо Рис. 82. Рисунок викройки
бейку кетельним швом спочатку з лицьо- прямокутного коміра з окан-
вого, а потім з виворітного боку.
Подвійний комір з гострими кінцями.
Починаємо й закінчуємо в’язати комір допоміжною ниткою (рис. 83).
Перед початком в’язання робимо попередній розрахунок. Довжина
коміра до лінії пришиву дорівнює мірці окружності шиї (39 см) плюс
1 см, або вирізу горловини виробу (40 см): ГІ\ = 40 см, або 3 пет-
лі X 40 = 120 петель. Ширина коміра А2Б = 8 см, або 4,5 ряда х
X 8 — 36 рядів. В’яжемо комір двостороннім частковим в’язанням,
висуваючи в ПНП в кожному ряду з протилежного боку від карет-
ки по одній голці (від точок А і до точок Б і Б]). За 36 рядів бу-
А
108
де виведено 36 голок, тобто по 18 голок з кожного боку (видовження
Рис. 83. Рисунок викрой-
ки коміра з гострими кін-
цями.
кутиків).
Набираємо на голки кількість петель, що дорівнює довжині коміра
по лінії пришивання (120 петель) плюс видовження кутиків (36 петель):
ЛЛі = 120 + 36 — 156 петель. Дійшовши до лінії частковим в’я-
занням, створюємо опуклість для стойки. З цією метою по черзі з од-
ного і з другого боку виставляємо в ПНП
приблизно три рази по 10 голок. Потім за два
рази спочатку з одного, а потім — з другого
боку повертаємо в РП по ЗО голок, залишаю-
чи по краях в ПНП голки кутиків (АБ і Л^).
На 120 голках в’яжемо подвійну ширину
розхилу (ВД), закінчуючи по боках вертикаль-
ний край «косичкою». Щоб позначити перший
ряд розхилу (ВВі), пров’язуємо його основною
ниткою разом з котушковою. По лінії згину
розхилу (ГГі) 2 ряди проходимо допоміжною
ниткою з проміжним рядом котушкової нитки.
Дов’язавши до лінії ДДЬ декером навішуємо на голки петлі ряду,
пров’язаного основною ниткою разом з котушковою, в’яжемо з’єд-
нувальний ряд і за 2 рази виставляємо по краях у ПНП по ЗО голок;
потім повертаємо з кожного боку три рази по 10 голок, утворюючи
таким чином опуклість з другого боку розхилу. Від лінії ЕЕх до лі-
нії в’яжемо комір у ширину (36 рядів), повертаючи в РП по 1
голці в кожному ряду з протилежного боку від каретки (від точок
Е і до точок Є і Єі). >
Вив’язаний комір відпарюємо. Зовнішній край
коміра зшиваємо горизонтальним трикотажним
швом. Висмикуємо котушкову нитку, відділяємо
допоміжну нитку, в одержаний розхил вставляє-
мо виріб по низу горловини й прикетльовуємо
комір з двох боків.
Відкладні коміри з бортиками. Пілочку в’я-
жемо разом з подвійною поздовжньою планкою.
Дов’язавши до лінії пройми, приступаємо до
розширення зовнішнього краю підборта (рис. 84)
за таким розрахунком. Величина розширення по
5 4 4 5 5
Рис. 84. Рисунок ви-
кройки пілочки з від-
кладним коміром і бор-
тиками.
горизонталі дорівнює ширині вирізу горловини
(5 см) плюс ширина підборта по лінії плеча (3 см): 5 + 3 = 8 см, або
З петлі X 8 = 24 петлі. Відстань по вертикалі дорівнює глибині
пройми (21 см) мінус нахил плеча підборта (1 см: 21 — 1 = 20 см,
або 4,5 ряда X 20 = 90 рядів.
Визначаємо, через яку відстань будемо прибавляти петлі:
90 : 24 = 3 (18) ряди. Отже, по лінії ГП додаємо по 1 петлі через
кожні 3 ходи каретки; після останнього, 24-го прибавлення в’яжемо
18 рядів рівно (остача).
Дов’язавши до початку вирізу горловини, пілочку і підборт ви-
в’язуємо по черзі частковим в’язанням, розподіляючи убавку петель
по всій глибині вирізу горловини. Закінчуємо в’язання на всіх
109
Рис. 85. Подвійний ко-
мір з відкладними бор-
тиками.
голках вирізу горловини допоміжною ниткою з трьох клубків (В2В, ВВХ і
ВХВ3). Відпарюємо готові деталі спинки й пілочок, петлі планки (ВС), зши-
ваємо з петлями підборта (СВХ) горизонтальним трикотажним швом.
Подвійний комір з відкладними бортиками (рис. 85). Для верхньо-
го коміра навішуємо на голки лицьовим боком до себе петлі ростка
готової спинки. Справа і зліва від спинки, по-
чинаючи від точки В3, навішуємо на голки петлі
підборта (В3ВХ) виворотом до себе (див. рис. 84).
Оскільки петлі основної нитки на відрізках В3Вг
і ВВ2 потовщені, навішуємо їх акуратно, під-
хоплюючи декером обидві петлі одночасно (дру-
га петля утворилася від обкручування робочою
ниткою сусідньої голки, виставленої в ПНП).
Для спіднього коміра справа і зліва від пе-
тельок підборта навішуємо петлі пілочки (ВВ2)
і по краях додатково набираємо на голки по 21
петлі (1/2 ширини ростка в спинці).
Навісивши петлі, приступаємо до в’язання
коміра (рис. 86). Щоб утворити опуклість лінії
коміра (стойку), в центрі залишаємо в РП гол-
ки по ширині ростка спинки (Л2Л3), а решту го-
лок зліва й справа виставляємо в ПНП.
Від точок Л2 і Л3 до точок Бх і В2 переміщає-
мо голки в РП за три рази з кожного боку. До-
в’язавши ло лінії Б2Б2, вводимо в РП всі голки
справа, прокладаємо на них нитку й пересуваємо
каретку вправо. Справа, з боку каретки, зали-
шаємо в РП голки з новонабраними петлями
(Л4Л5), висунувши решту голок зліва в ПНП.
В’яжемо стойку правої частини спіднього коміра справа рівно, закін-
чуючи вертикальний край «косичкою» (Л5Б3), а зліва за три рази вво-
димо в РП голки вирізу горловини пілочки (Л4В2).
Дов’язавши до лінії Б2Б3, зліва заводимо в РП всі голки, про-
кладаємо нитку й пересуваємо каретку вліво для оформлення стойки
лівої частини спіднього коміра. До-
в’язавши до лінії ББі, повертаємо в
РП всі голки і в’яжемо комір у ши-
рину (БВ) рівно, утворюючи витягну-
ті петлі «косички» по лініях верти-
кального перегину полотна {Б1В1 і
В2В2). Закінчуємо в’язати комір допо-
міжною ниткою.
Рис. 86. Рисунок викройки ПОДВІЙ-
НОГО коміра.
У відпареному виробі з’єднуємо зовнішній край коміра (ВХВ2)
з зовнішнім краєм підкоміра (ВВХ і В2В3) горизонтальним трикотаж-
ним швом.
Обидві частини підкоміра зшиваємо вертикальним трикотажним
швом (шов ззаду), нижній край підкоміра пришиваємо до коміра або
прикетльовуємо, якщо петлі на відрізках ААг і Л4Л5 були набрані
допоміжною ниткою. '
ПО
Пришивний комір «апаш» з розхилом (рис. 87). Пілочку в’яжемо
з підбортом (див. рис. 84). Закінчуємо в’язати по вирізу горловини
допоміжною ниткою на всіх голках з одного клубка. У відпареній
пілочці підборт відгинаємо по лінії згину в бік вивороту, приметуємо
його до пілочки, видаляємо допоміж-
ну нитку й основною ниткою кетель-
ним швом попарно закріплюємо від-
криті петлі вирізу горловини пілочки
підборта. Зшиваємо жакет.
Комір в’яжемо окремо (рис. 88).
Починаємо й закінчуємо в’язати комір
допоміжною ниткою. Набираємо на
голки кількість петель, що дорівнює
ширині вирізу горловини виробу:
АА± = 40 см, або 3 петлі X 40 = 120
петель. В’яжемо 5 рядів для утворен-
ня першої частини розхилу, пров’я-
завши 5-й ряд разом з котушковою
ниткою контрастного кольору.
Для того щоб видовжити кінчик
коміра, починаємо розширювати по-
лотно за таким розрахунком. Ширина
коміра БВ8 = 8 см, або 4,5 ряда X
X 8 = 36 рядів. Величина видовжен-
ня кінчика = 3 см, або 3 петлі х
X 3 = 9 петель.
Визначаємо, через яку відстань Рис 87 пришивний комір «апаш»
треба прибавляти петлі: 36 : 9 = 4 3 розхилом,
ряди (тобто 9 раз по 1 петлі одночас-
но з двох боків через кожні чотири ходи каретки.) Петлі прибавляємо
чотириголковим декером, переміщуючи крайні 4 петлі на 1 голку,
висунуту із ЗНП у РП. На голки, що вивільнилися в середині полот-
4 Д,
на, навішуємо петлі нижнього ряду
з-під сусідньої голки; якщо потріб-
ні ажурні пропуски, на вивільнені
голки цих петель не навішуємо.
По боках полотна оформляємо вер-
тикальний край «косичкою».
По лінії згину (ВВі) пров’язує-
мо 1 ряд рідше і в’яжемо 36 рядів
до лінії ГГ1г убавляючи з країв по
1 петлі через кожні 4 ходи каретки.
Для того щоб зімкнути комір, навішуємо на голки петлі ряду,
пров’язаного основною ниткою разом з котушковою, засуваємо на-
вішені петлі за язички голок і в’яжемо 5 рядів, утворюючи другу
частину розхилу.
Відпарений комір прикетльовуємо до виробу з двох боків. Краї
коміра оформляємо поперечнов’язаною бейкою, вив’язаною з тонших
ниток, ніж основні. Можна оформити бейкою і край жакета вздовж
і
т/га
Рис. 88. Рисунок викройки пришивно-
го коміра «апаш» з розхилом.
111
лінії застібки. В цьому випадку підборт допускається вив’язати окре-
мо від пілочки.
ВИРІЗ КАРЕ
Глибину й ширину вирізу каре визначаємо за бажанням. Дов’язав-
ши до початку вирізу (рис. 89), голки по ширині вирізу (ЛДХ) висуває-
мо в ПНП і в’яжемо бокові частини деталі по черзі: спочатку одну,
а потім другу або одночасно з двох клубків, закінчуючи з боку вирі-
зу вертикальний край «косичкою». Вив’язавши бокові частини, ста-
вимо в РП голки по ширині вирізу (А Дх) і в’я-
жемо підгин, прибавляючи в кожному ряду з
боку каретки по 1 голці. Закінчуємо в’язати
підгин допоміжною ниткою.
Спинку в’яжемо аналогічно, глибина вирі-
зу каре в спинці дорівнює приблизно висоті
ростка. Зшиваємо деталі по плечових швах. Потім бокові частини
вирізу за «косички» навішуємо на голки й в’яжемо підгин, як у серед-
ній частині. Кутики підгину зшиваємо. Підгин прикетльовуемо до ви-
робу з вивороту. Петлі середньої частини (ДДХ) можна закрити за
один раз, потім в’язати бокові частини. В готовому виробі виріз об-
робляємо поперечною бейкою, вив’язаною ниткою основного або оз-
доблювального кольору.
Рис. 89. Виріз каре.
УРОК 40
МИСОПОДІБНИЙ ВИРІЗ ГОРЛОВИНИ
ПІЛОЧКА З МИСОПОДІБНИМ ВИРІЗОМ ГОРЛОВИНИ
І варіант (рис. 90). Пілочку в’яжемо разом з поздовжньою план-
кою. Дійшовши до початку вирізу, робимо кутик на підгин планки
(ОіО2) і убавляємо петлі по вирізу горловини (О^Д за таким розра-
хунком.
Число убавлюваних петель відповідає ширині вирізу горло-
вини (ВВі) плюс 1/2 ширини планки (ООХ): ВВг 4- ООі = 7+2 =
= 9 см, або 3 петлі X 9 = 27 петель. Довжина по вертикалі від-
повідає глибині вирізу горловини (ВВ2) плюс довжина від яремної
западини до бажаної глибини вирізу (В2О4), яка вимірюється на фі-
гурі, плюс величина О4О (вимірюється по рисунку): ВО = ВВ* 4-
4- В2О4 4- О±О = 8,5 4- 8 4- 4 = 20,5 см або 4,5 ряда X 20,5 = 92
ряди.
Визначаємо, через яку відстань треба убавляти петлі: 92 : 27 = З
(11), тобто по лінії ОуВ^ убавляємо 27 раз по 1 петлі, з них 16 раз через
кожні 3 ходи каретки й 11 раз — через кожні 4 ходи каретки (3 + 1
із остачі).
При в’язанні кутика на підгині планки для убавлення петель по
лінії ОіО2 використовуємо розрахунок, зроблений для лінії ОіВі.
112
II варі а нт (рис. 91). Пілочку в'яжемо разом з поздовжньою план-
кою. Створивши верхні розрізи для гудзиків і убавивши петлі по
нижньому краю пройми, закінчуємо в’язати на
допоміжною ниткою.
Далі формуємо кутик на підгині планки (ОВ8)
і убавляємо петлі по вирізу горловини (О2Ві)
за таким розрахунком. Число убавлень пе-
тель відповідає ширині вирізу горловини: ВВг =
= 7 см, або 3 петлі X 7 = 21 петля. Довжина
по вертикалі відповідає глибині вирізу горло-
вини (ВВа) плюс довжина від яремної западини
до бажаної глибини вирізу (В202): ВО2 = ВВ2 +
4- ВаОа = 8,5 + 8 = 16,5 см, або 4,5 ряда х
X 16,5 = 74 ряди.
Визначаємо, через скільки ходів каретки тре-
ба убавляти петлі: 74 : 21 = 3 (11). Отже, по
лінії О2ВХ убавляємо по 1 петлі 10 раз через кож-
ні 3 ходи каретки і решту 11 раз — через кожні
4 ходи каретки (3+1 з остачі).
Убавлення петель можна рівномірно розпо-
ділити по всій довжині відрізка ОаВх, чергую-
чи розмір проміжків між убавками, тобто один
раз убавляємо петлю через 4 ходи каретки й
один раз — через 3 ходи.
Щоб убавити петлі по лінії ОВ8 при в’язанні
кутика на підгині планки, використовуємо розра-
хунок, зроблений для лінії О2В1.
У відпареній пілочці відкриті петлі планки
(ОхОа) зшиваємо з відкритими петлями підгину
планки (ООі) горизонтальним трикотажним
швом.
голках відрізка 00а
Рис. 90. Рисунок вик-
ройки пілочки з мисо-
подібним вирізом гор-
ловини (І варіант).
і І
І І
ПРИШИВНИЙ КОМІР З ГОСТРИМИ КІНЦЯМИ
Й ГОСТРИМИ БОРТИКАМИ
Набираємо на голки кількість петель за ве-
личиною вирізу горловини виробу (рис. 92 і 93): І І
77/7х = 64 см, або 3 петлі X 64 = 192 петлі.
В’яжемо подвійну ширину розхилу: ПА = 10 II
рядів, по лінії згину (ССХ) пров’язуємо 2 ряди Ц_________________
допоміжною ниткою з проміжним рядом котуш- -----
кової НИТКИ. По ЛІНІЇ АА, робимо підгин роз- Рис. 91. Рисунок ви-
хилу кройки пілочки з мисо-
X*. , , . подібним вирізом гор-
Після з єднувального ряду в яжемо комір ловини (И варіант):
двостороннім частковим в’язанням за таким роз-
рахунком. Довжина коміра дорівнює мірці ОШ (36 см) плюс 3 см
(величина стала): АгА8 = 36 + 3 = 39 см, або 3 петлі X 39 = 117 пе-
тель. Довжина бортиків відповідає величині /7/7х (192 петлі) мінус
113
Рис. 92. Пришивний комір з гострими кінцями і гострими
бортиками.
довжина коміра АаА3 (117 петель): 192—117 = 75
петель. Довжина 1-го бортика АА2 = А8А2 *=
= 75 : 2 « 38 петель.
Визначаємо ширину бортика (або ширину
коміра). Наприклад, ширина бортика дорівнює
8 см: А2В = 8 см, або 4,5 ряда X 8 = 36 рядів;
36 : 2 — 18 фаз; 18 фаз : 2 = 9 фаз (1/2 ши-
рини бортика).
Від точок А і Аі до точок Б і Ба виставляємо
в ПНП по 12 голок з кожного боку за 9 раз
приблизно в такій послідовності: 1, 1, 1, 2, 1,
2, 1, 2, 1.
Щоб створити кутик бортика, зліва (ББ^ за-
лишаємо в РП 26 голок бортика (38— 12 = 26),
висунувши решту голок справа в ПНП (БіБ^).
На 26 голках бортика в’яжемо справа рівно (Б^В),
а зліва (Б В) за З раз переводимо голки в ПНП
приблизно в такій послідовності: 2, 2, 2, З, З, З, З, 3 і 3. Коли в РП
біля точки В залишаться 2 голки, зліва (ВА) повертаємо всі голки в
РП, пров’язуємо 1 ряд і закриваємо петлі бортика. Правий бортик в’я-
жемо так, як і лівий. Потім на 116
голках, що залишилися (192 —
— 38 — 38 — 116), в’яжемо 1 /2
ширини коміра (18 рядів) і закри-
ваємо петлі.
Щоб оформити зовнішній край
коміра, вив’язуємо кольоровою
ниткою поперечні бейки (можна
ажурні) завширшки по 2 см. Від-
Рис. 93. Рисунок викройки пришивного
коміра з гострими кінцями і гострими бор-
тиками.
парені бейки прикетльовуємо до
коміра з двох боків. Готовий комір можна обв’язати
крючком. По лінії ССі витягаємо котушкову нитку
й за відкриті петлі прикетльовуємо комір до виробу
з двох боків.
Рис. 94. Комір
із заокруглени-
ми кінцями і
гострими борти-
ками.
КОМІР ІЗ ЗАОКРУГЛЕНИМИ КІНЦЯМИ
І ГОСТРИМИ БОРТИКАМИ
Від лінії ППі до лінії ББ3 (рис. 94, 95) в’яжемо
так, як комір з гострими кінцями (с. 113), кутики бор-
тиків вив’язуємо так само. Для заокруглення кінців
коміра виставляємо голки в ПНП з кожного боку в
такій послідовності: 6 раз по 1, 2, 2 і 3.
Потім відриваємо нитку, заводимо всі голки в
РП, пров’язуємо 1 ряд і закриваємо всі петлі ко-
міра.
114
КОМІР ІЗ ЗАОКРУГЛЕНИМИ КІНЦЯМИ
І ЗАОКРУГЛЕНИМИ БОРТИКАМИ
Одинарний комір (рис. 96, а). В
так, як комір з гострими кінцями й
Залишивши зліва в РП 26 голок (2
двостороннім частковим в’язанням,
бортика (БВ) виставляти в ПНП
по черзі то 1, то 2 голки, а спра-
ва висуваємо в ПНП 8 раз по 1
голці і один раз 2 голки.
Дов’язавши до точки В, спра-
ва заводимо в РП 10 голок бор-
тика (ВБі) плюс 116 голок комі-
ра прокладаємо на голки
нитку й переводимо каретку впра-
во, потім зліва ставимо в ПНП
ід лінії ППг до лінії ББ3 в’яжемо
гострими бортиками (див. с. 113).
>5Х), заокруглюємо кутик бортика
продовжуючи зліва, вздовж лінії
. 39(117) , §•
І*
г»________-
Су • ......... | - — і
69(192) гр~*
Рис. 95. Рисунок викройки коміра із за-
округленими кінцями і гострими борти-
ками.
10 голок бортика (ВБ^.
На 116 голках, що залишилися в РП {БХБ<^, в’яжемо комір дво-
стороннім частковим в’язанням, виставляючи голки в ПНП з кожного
боку в такій послідовності: 6 раз по 1, 2, 2 і 3.
Коли в РП залишиться 90 голок (ВіВ^), справа переводимо в РП
13 голок коміра (В3Б^) плюс 26
даємо на голки нитку, перевод
в ПНП 13 голок коміра (В2Б2)
Рис. 96. Рисунок викройки коміра
із заокругленими кінцями і заок-
ругленими бортиками:
а — одинарний комір; б —
подвійний комір.
петлі (ППі), в’яжемо 5 рядів (
ний край «косичкою». Останній
голок правого бортика (Б2Б3), прокла-
имо каретку вправо й зліва виводимо
, На 26 голках, що залишилися в РП
(Б3Б3), в’яжемо правий бортик так
само, як і лівий, тільки дзеркально.
Дов’язавши до точки В3, відриває-
мо нитку від клубка, заводимо всі
голки в РП, пров’язуємо 1 ряд зліва
направо і закриваємо всі петлі (слаб-
ко, не стягаючи нитки). Відпарений
комір обв’язуємо крючком або оформ-
ляємо поперечнов’язаною бейкою.
Подвійний комір (рис. 96, б). При
в’язанні подвійного коміра викорис-
товуємо розрахунок, зроблений для
одинарного коміра. Починаємо й за-
кінчуємо в’язати комір допоміжною
ниткою. Для утворення першої части-
ни .розхилу набираємо на голки 192
ПА), по боках закінчуємо вертикаль-
5-й ряд пров’язуємо основною ниткою
разом з котушковою контрастного кольору.
Від лінії ААХ до лінії ББ3 в’яжемо так, як одинарний комір. Щоб
утворити подвійний заокруглений кутик бортика, зліва залишаємо
в РП 26 голок (ББі). Від лінії ББг до точки В в’яжемо так само, як
і в одинарному комірі, потім у зворотній послідовності повертаємо
голки в РП.
1І5
Дов’язавши до лінії ГГХ, тобто повернувши в РП 26 голок, справа
переводимо в Р77 116 голок коміра (Б^Б^), прокладаємо нитку й пе-
реводимо каретку вправо, після чого зліва висуваємо в ПНП 26 голок
бортика (/Ті).
Для заокруглення кінців коміра з кожного боку від лінії БіБа до
лінії виводимо голки в ПНП (6 раз по /, 2, 2 і 3), а від лінії
ВіВг до лінії ГХГ2 заправляємо голки в РП (4 рази по 2 і 5 раз 1).
Дов’язавши до лінії ГХГ2, справа ставимо в РП 26 голок правого
бортика (БаБа), прокладаємо нитку і переводимо каретку вправо.
Зліва 116 голок коміра (ГХГ2) виставляємо в ПНП. На 26 голках, що
залишилися в РП, в’яжемо правий бортик так само, як лівий. Дій-
шовши до лінії Г2Г8, зліва заправляємо в РП голки коміра (Г^Г^) і
голки лівого бортика (ГГх). Від лінії ГГа до лінії ДДХ в’яжемо, повер-
таючи голки із ПНП в РП з кожного боку (ГД і ГдД^ у такій послі-
довності: 2, 1, 2, 1, 2, 1 і 1. Щоб з’єднати комір по лінії ДД1г навішуємо
на голки петлі ряду, пров’язаного основною ниткою разом з котуш-
ковою (ЛЛХ). Навішані петлі заводимо за язички голок і в’яжемо 5
рядів (ДЕ), утворюючи другу частину розхилу.
ШАЛЕВИЙ КОМІР ІЗ РОЗХИЛОМ
А
7
&
52(156)
Рис. 97. Рисунок викройки шалевого ко-
міра.
Для одинарного коміра (рис. 97) набираємо на голки кількість
петель, що дорівнює вирізу горловини готового виробу плюс 1—2 см на
призбирання коміра. Наприклад, виріз горловини дорівнює
50 см: ААа = 50 + 2 = 52 см, або 3 петлі X 52 — 156 петель. Про-
в’язуємо 1 ряд і по черзі, спочатку з одного, а потім з другого боку
виставляємо по краях в ПНП по
З голки (ЛЛ/І Л2Л8). .
Регулятор переводимо на одну
поділку в бік рідшої в’язки, в’я-
жемо подвійну ширину бейки (ба-
жано ажурну), спочатку повер-
таючи в РП у кожному ряду з
протилежного боку від каретки
З рази по 1 голці (А^Б і Л2/Їх), а
потім вводимо в ПНП у кожному ряду по 1 голці (Б В і /»ХВ8). По
лінії ВВа підвертаємо бейку.
Після з’єднувального ряду по краях вводимо в ПНП приблизно
по 40 голок (ВВ1 і В2В8). Регулятор переводимо на основну щільність
і в’яжемо комір двостороннім частковим в’язанням, переводячи гол-
ки з ПНП у РП, для чого визначаємо ширину коміра: ВХО = 7 см,
або 4,5 ряда X 7 « 32 ряди; 32 : 2 = 16 фаз. Переводимо голки
з ПНП у РП по лініях ВІГ1 і В2Г2 за 16 раз приблизно в такій послі-
довності: 5, 5, 4, 4, З, З, 3, 2, 2,2,2, 1, 1, 1, 1 і 1. Потім’з кожного бо-
ку переводимо в РП по 3 голки (ГГі і Г2Г8). На всіх голках в’яжемо
подвійну ширину підгину для утворення розхилу: ГЕ — 10 рядів.
По лінії згину (ДД1) пров’язуємо 2 ряди допоміжною ниткою з про-
міжним рядом котушкової нитки. Щоб зімкнути розхил, декером на-
116
вішуємо на голки петлі 1-го ряду розхилу
(ГГ3), заводимо навішені петлі за язички го-
лок, регулятор переключаємо на 10, пров’я-
зуємо з’єднувальний ряд і петлеуловлюва-
чем без робочої нитки закриваємо петлі
способом «петля в петлю».
Цей комір можна зробити знімним, за-
кривши петлі по лінії ДДХ.
ОДИНАРНИЙ КОМІР З ГОСТРИМИ КІНЦЯМИ
Пілочку вив’язуємо II варіантом (див.
с. 113). Зшитий виріб навішуємо на голки
машини лицьовим боком до себе і в’яжемо
комір (рис. 98) завширшки 8—9 см. Закри-
ваємо всі петлі за одним разом.
Зовнішній край коміра обв’язуємо крюч-
ком або оформляємо поперечнов’язаною
бейкою.
Якщо фасоном передбачений комір з
видовженими кінцями, пров’язуючи всю
ширину коміра, прибавляємо по краях
Рис. 98. Одинарний комір з
гострими кінцями.
5—6 раз по 1 петлі через рівні проміжки. Цей комір можна вив’яза-
ти і з заокругленими кінцями
УРОКИ 41, 42
СУЦІЛЬНОВ’ЯЗАШ КОМІРИ
Суцільнов’язаний комір складається з двох половинок, що вив’я-
зуються разом з пілочками. Рисунок такого коміра будуємо на ос-
нові викройки пілочки з поздовжньою планкою, бо суцільнов’язаний
комір є продовженням цієї планки. У виробах з суцільнов’язаним ко-
міром росток спинки буде без виїмки, тобто закінчуємо в’язати росток
по рівній лінії.
Розглянемо технологію виготовлення декількох видів суціль-
пов’язаних комірів. Усі розрахунки наводяться для 48-го розміру.
Ширина планки для всіх прикладів — 4 см. Щільність в’язання по
горизонталі — 3 петлі в 1 см, по вертикалі — 4,5 ряда в 1 см.
ШАЛЕВИЙ ОДИНАРНИЙ КОМІР
Пілочку в’яжемо за попереднім розрахунком. Створивши верхні
розрізи для гудзиків (рис. 99, а) і убавивши петлі по нижньому краю
пройми, петлі підборта (0а0і) знімаємо на шпильку або на спицю.
117
а
а
Рис. 99. Рисунок ви-
кройки суцільнов’яза-
вого шалевого коміра
одинарного:
а — розширення коміра
по зовнішньому краю по-
лотна; б — розширення
коміра по лінії вилоги.
відвертаємо полотно підборта на виріб і навішуємо зняті петлі під-
борта на голки планки (0х0). На кожній голці планки знаходиться
тепер по 2 петлі. Навішені петлі заводимо за язички голок і присту-
паємо до розширення коміра по зовнішньому краю за таким розра-
хунком. Величина розширення дорівнює 1—2 см: ВВХ = 2 см, або
З петлі х 2 = 6 петель. Відстань по вертикалі, яка дорівнює 10—12 см:
ОіВ = 10 см, або 4,5 ряда X 10 = 45 рядів.
Визначаємо, через скільки ходів каретки при-
бавлятимемо петлі: 45 : 6 = 7 (3). Отже, від точ-
ки Ох до точки Вх в’яжемо, прибавляючи по 1 пет-
лі 3 рази через кожні 7 ходів каретки і 3 рази
через кожні 8 ходів каретки (7+1 із остачі).
□ Прибавляючи петлі для розширення коміра, мож-
на надати йому різної форми (див. пунктирні
лінії).
Від точки Вх вверх зовнішній край коміра
в’яжемо рівно. Щоб шалевий комір гарно лежав,
не стягав пілочки, бажано на відстані Ох77 на
голках коміра (від зовнішнього краю вилоги)
додатково пров’язати 4—5 раз по 2 вкорочених
ряди, виставивши голки пілочки в ПНП, тобто
утворити додаткові ряди на голках коміра.
Вив’язавши пілочку і оформивши нахил пле-
ча, продовжуємо в’язати на відстань, що дорів-
нює 1/2 ширини ростка спинки (7 см), закінчуємо
вертикальний край «косичкою». На цій відстані
(ПР) з боку лінії пришивання коміра до ростка
спинки виконуємо 6—8 однофазних виточок різ-
ної довжини на 6—12 голках, які не входять у
величину цього відрізку.
Закінчуємо в’язати допоміжною ниткою. Від-
парені половинки коміра зшиваємо по центру
ростка горизонтальним трикотажним швом і при-
шиваємо його до горловини спинки. Якщо потріб-
ні відкриті петлі по лінії ПР, можна за «косич-
ки» навісити цю частину коміра на голки, пров’язати один ряд ос-
новною ниткою і декілька рядів допоміжною ниткою. Потім відкриті
петлі коміра зшиваємо з відкритими петлями ростка спинки горизон-
тальним трикотажним швом.
Прибавляти петлі можна не по зовнішньому краю полотна, а по
лінії вилоги (Ох/7), переміщаючи петлі коміра в бік зовнішнього краю
багатоголковим декером (рис. 99, б). У цьому випадку можна, дов’я-
завши до лінії РРХ, спустити петлі з кожної 2-ї або 3-ї голки й підня-
ти їх, як лицьові або перлоподібні.
Оскільки одинарний комір відкладається на лицьовий бік виробу
виворітним боком, рекомендується пілочку чи комір вив’язувати
фанговим узором з невеликою кількістю накидів (2). Можна дублю-
вати одинарний комір таким самим трикотажним коміром основного
чи оздоблювального кольору, вив’язаним окремо. Для дублювання
118
можна використати парчу, мереживо, шовк. Зовнішній край коміра
можна обв’язати крючком або прикетлювати до нього поперечнов’я-
зану бейку з тонших ниток основного або оздоблювального кольору.
ШАЛЕВИЙ ПОДВІЙНИЙ КОМІР
Дов’язавши пілочку до лінії пройми (рис. 100), приступаємо до
розширення підборта, для чого робимо такий розрахунок. Ширина
коміра дорівнює ширині вирізу горловини (7 см) плюс 1/2 ширини
планки (2 см): ВВГ = ВіВ3 = 7 + 2 = 9 см. Ширина вирізу горло-
Рис. 100. Рисунок викройки
суцільнов’язаного шалевого
коміра подвійного.
вини до початку планки дорівнює ширині
коміра (9 см) мінус ширина плануй (4 см):
ВгВ3 = ВХВ3— ВгВ3 = 9 — 4 = 5 см. Вели-
чина розширення підборта дорівнює вели-
чині В3В3 (5 см) плюс величина В3П (2 см):
В3П = 5 + 2 = 7 см, або 3 петлі X 7 =
= 21 петля. Відстань по вертикалі дорів-
нює глибині пройми (21 см) мінус нахил
плеча підборта (1 см): 21 — 1 = 20 см, або
4,5 ряда X 20 = 90 рядів.
Визначаємо, через скільки ходів карет-
ки прибавлятимемо петлі: 90 : 21 =4 (6)
рядів. Отже, від точки Г до точки П при-
бавляємо 21 раз по 1 петлі через 4 ходи ка-
ретки. Після останнього, 21 прибавлення
в’яжемо 6 рядів рівно (остача). Петлі при-
бавляємо декером, зберігаючи вертикаль-
ний край «косичкою». Петлі плеча підборта
(77В3) убавляємо за 2 рази.
Від лінії ВВ3 до лінії РРі в’яжемо рів-
ну частину коміра (7 см), виконуючи з кож-
ного боку по 6—8 однофазних виточок різ-
ної довжини, загальна ширина яких не вхо-
дить у довжину відрізка ВР. Закінчуємо в’язати комір допоміжною
ниткою.
Якщо бажано, щоб комір був з розрізом, тобто, щоб відділити бортик
від коміра, треба пров’язати від лінії пройми приблизно 12 см
на голки планки й підборта прокласти кольорову нитку і пров’я-
зати петлі на цих голках вручну так само, як для отвору горизонталь-
ної петельки.
Далі продовжуємо в’язати пілочки основною ниткою. У відпаре-
ній пілочці акуратно виймаємо кольорову нитку з основного полотна,
планку складаємо вдвоє, і відкриті петлі нижнього й верхнього роз-
різів зшиваємо горизонтальним трикотажним швом (підборт —
з бортиком, підкомірець — з коміром). Обидві частини коміра
зшиваємо. Приєднуємо комір до ростка спинки так само, як і одинар-
ний шалевий комір.
119
комір «АПАШ»
Дов’язавши пілочку до лінії пройми (рис. 101, 102), приступаємо
до розширення підборта за таким розрахунком. Ширина коміра до-
рівнює ширині вирізу горловини (7 см) плюс 1/2 ширини планки
(2 см): ВВі = ВХВ8 =74-2 = 9 см. Величина розширення підборта
дорівнює ширині коміра (9 см) мінус ширина планки (4 см): В2В3 =
= ВХВ8 — ВіВ2 = 9 — 4 = 5 см, або 3 петлі X 5 = 15 петель. Від-
стань по вертикалі дорівнює глибині пройми (21 см) мінус глибина
круглого вирізу горловини (8,5 см): ГВ2 = 21 — 8,5 = 12,5 см, або
4,5 ряда X 12,5 « 56 рядів.
Рис. 101. Суцільнов’язаннй ко-
мір «апаш».
Рис. 102. Рисунок ви-
кройки суцільнов’язаного
коміра «апаш».
Визначаємо, через скільки ходів каретки прибавлятимемо петлі:
56 : 15 = 3 (11) рядів. Отже, від точки Г до точки В8 прибавляємо
по 1 петлі 4 рази через кожні 3 ходи каретки й 11 раз — через кожні
4 ходи каретки (3 4- 1 із остачі). Прибавивши таким чином 15 петель
(В8В2), залишаємо в РП кількість голок, що дорівнює подвійній шири-
ні коміра, й висуваємо в ПНП решту голок справа: ВВа — ВВг 4-
4- В^ = 9 4- 9 = 18 см, або 3 петлі X 18 = 54 петлі.
На 54 голках, що залишилися в РП, двостороннім частковим в’я-
занням за принципом в’язання п’ятки в шкарпетці утворюємо кін-
чик коміра. Для цього спочатку висуваємо в ПНП у кожному ряду
з протилежного боку від каретки по 1 або по 2 голки (залежно від
обраної форми кута), а потім, коли в РП залишиться 1—3 голки (00х),
120
повертаємо їх у РП в зворотній послідовності. Коли в РП стануть
всі 54 голки (В4В8), справа повертаємо в РП голки пілочки і в’яжемо
зліва рівно, оформляючи вертикальний край «косичкою», а справа
в’яжемо відстань до початку нахилу плеча, закриваємо петлі плеча
і далі в’яжемо рівну частину коміра (ПР), як при в’язанні подвійно-
го шалевого коміра.
Якщо бажано, щоб комір був з розрізом, тобто щоб відділити бор-
тик від коміра, треба дов’язати до лінії 001( зліва і справа завести
з ПНП у РП приблизно по 12 голок, пров’язати 2 ряди основною
ниткою з проміжним рядом допоміжною нитки, потім висунути по
12 голок з кожного боку в ПНП, залишивши в РП голки відрізка ООХ,
і продовжувати в’язати комір. У цьому випадку від лінії ВВ3 до лінії
В4ВБ виставляємо в ПНП і заводимо в РП по одній голці. Зшиваємо
петлі розрізу, як і в подвійному шалевому комірі.
КОМІР «АПАШ» ІЗ ПІДБОРТОМ У ЖАКЕТІ РЕГЛАН
До креслення пілочки з поздовжньою планкою і підбортом добу-
довуємо комір і розширяємо підборт (рис. 103). Для цього від точки
В3 вліво відкладаємо величину, що дорівнює ширині вирізу горловини
ставимо точку В3: ВгВ3 =
і
жакеті реглан.
(8 см), мінус 1/2 ширини планки (2 см)
= ВВг =8 — 2 = 6 см. Сполучаємо пря-
мою лінією точку В3 з точкою Г, яка
знаходиться на лінії пройми. Від точок
В і В3 вправо і вліво відкладаємо вели-
чину, що дорівнює 1/2 ширини ростка
в спинці (6 см) плюс ширина верхньої
частини рукава (4 см) і ставимо точки Р
і Р3: ВР = В3Рі = 6 + 4 = 10 см. Від
точок Р і Рі вверх відкладаємо ширину
коміра (9 см) і ставимо точки К і /Сх, спо-
лучаючи їх прямими лініями.
Від лінії низу до лінії пройми в’яже-
мо пілочку, як описано для жакета з
поздовжньою планкою (див. с. 100). Щоб
зробити розрахунок розширення підбор-
та, розглядаємо трикутник ГВ2В3. Кіль-
кість петель, які будемо прибавляти по
горизонталі: В3В3 = 6 см, або 3 петлі х
X 6 = 18 петель. Кількість рядів по
вертикалі: ГВ3 = 23 см (глибина прой-
ми), або 4,5 ряда X 23 = 104 ряди.
Визначаємо, через скільки ходів каретки будемо прибавляти пет-
лі: 104 ряди : 18 = 5 (14) рядів, отже, з 18 прибавлень 14 раз додаємо
по 1 петлі через кожні 6 ходів каретки (5+1 із остачі), а решту
4 рази — через кожні 5 ходів каретки. По лінії ГВ3 виконуємо вер-
тикальний край «косичкою»; петлі прибавляємо декером.
Дов’язавши до лінії В3В, справа і зліва робимо групову прибавку
петель для коміра: ВР = В3І\ =10 см, або 3 петлі X 10 = ЗО петель.
121
До цієї кількості петель прибавляємо по 2 для шва: ЗО + 2 = 32
петлі.
Усі робочі голки (В8В) тимчасово виставляємо в ПНП. а справа
і зліва ставимо із ЗНП у РП по 32 голки, допоміжною ниткою наби-
раємо на ці голки петлі і в’яжемо 4—5 рядів з проміжним рядом ко-
тушкової нитки. Потім повертаємо виставлені голки
з ПНП у РП і основною ниткою на всіх голках в’я-
жемо ширину коміра рівно: РК = 9 см, або 4,5 ряда х
X 9 = 40 рядів.
Якщо зовнішній край бажано оздобити смужками,
останні 5 рядів пров’язуємо ниткою оздоблювального
кольору. Закінчуємо в’язати комір допоміжною ниткою.
Перед пров’язуванням коміра на голки відрізка ВР
можна навісити петлі рукава і петлі 1/2 ширини ростка
спинки. Можна виконати комір-стойку з відкладними
бортами. Тоді від точки Р вверх в’яжемо 3—4 см (див.
пунктирну лінію).
У відпарених пілочках відгинаємо підборт по лінії
згину в бік вивороту і горизонтальним трикотажним
швом з’єднуємо відлітний край верхнього коміра з від-
літним краєм нижнього коміра (відрізок СхКі з відріз-
Рис. 104. Ви-
дозмінена де-
таль пілочки
для коміра
«апаш» із за-
стібкою на
«блискавці».
ком Сі/С). Обидві половинки коміра з’єднуємо вертикальним трикотаж-
ним швом (шов коміра ззаду).
Нижній край коміра (РВ) з’єднуємо горизонтальним трикотажним
швом з відкритими петлями по ширині ростка в спинці і ширині верх-
ньої частини рукава. Потім петлі відрізка В3РХ (внутрішня частина
коміра) прикетльовуємо до виробу.
КОМІР «АПАШ» ІЗ ЗАСТІБКОЮ НА «БЛИСКАВЦІ»
В’язання ростка спинки й вирізу горловини переду закінчуємо до-
поміжною ниткою. При в’язанні спинки росток формуємо без виїмки,
тобто закінчуємо його по рівній лінії. Пілочку в’яжемо без припуску
на планки. З боку середини переду вертикаль-
ний край закінчуємо «косичкою», в’яжемо пілоч-
ку рівно (без вирізу горловини) до вищої точки
плеча (рис. 104). Зшиваємо пілочку з спинкою по
плечових швах.
Щоб вив’язати комір, навішуємо виріб на гол-
ки по вирізу горловини виворотом до себе
(рис. 105). Навішені петлі заводимо за язички го-
лок і в’яжемо нижній комір (Л5), закінчуючи
по боках вертикальний край «косичкою» і зміню-
ючи один-два рази щільність на рідшу.
По лінії згину (ББі) пров’язуємо 1 ряд ще
рідше. Потім регулятор переводимо на 1 поділку
Рис. 105. Рисунок викройки коміра «апаш? з застібкою на
«блискавці».
122
тугіше і в’яжемо верхній комір (БВ), змінюючи один-два рази в’язку
на густішу, тобто переходимо на попередню щільність. Починаючи від
лінії згину ББХ, можна в’язати комір ниткою оздоблювального кольору.
По лінії ВВ3 ділимо всю кількість петель на три рівні частини.
На голках середньої частини закінчуємо в’язати допоміжною ниткою,
щоб у готовому виробі прикетлювати відкриті петлі до ростка спинки.
Бокові частини (ВВХ і В3В3) в’яжемо по черзі або одночасно обид-
ві з двох клубків. Від лінії ВВХ до лінії ДДХ в’яжемо 15—17 см, убав-
ляючи петлі по лінії ВгДг із збереженням вертикального краю «ко-
сичкою». По лінії ДДі залишаємо в РП 8—10 петель. Від лінії ДДХ
в’яжемо підборт до лінії низу пілочки, виконуючи по боках вертикаль-
ний край «косичкою». У готовому виробі між зовнішнім краєм пілоч-
ки і планкою коміра вставляємо блискавку.
ПІЛОЧКА З РОЗШИРЕНИМИ БОРТИКАМИ
Й СУЦІЛЬНОВ’ЯЗАНИМ КОМІРОМ
Рис. 106. Рисунок викройки пі-
лочки з розширеними бортиками
й суцільнов’язаним коміром.
Пілочку в’яжемо разом з поздовжньою планкою і підбортом
(рис. 106), утворюючи по лінії згину витягнуту петлю — «косичку».
Дов’язавши до точки Г, починаємо розширювати борт і підборт. Петлі
для розширення борта прибавляємо в середині полотна по лінії зги-
ну планки з такого розрахунку. Вели-
чина розширення борта дорівнює 5—
6 см: ВВ3 = ВДЗь = 6 см, або 3 петлі х
X 6 = 18 петель. Довжина борта дорів-
нює 12—14 см: ВГ = 12,5 см, або 4,5
ряда X 12,5 = 56 рядів.
Визначаємо, що петлі будемо прибав-
ляти через кожні 3 ходи каретки: 56:
: 18 = 3 (2). Після останнього, 18-го
лрибавлення пров’яжемо рівно 2 ряди
(остачу). В середині полотна по лінії зги-
ну пілочки (ГВі) прибавляємо одночасно
1 петлю для борта і 1 петлю для підбор-
та. !Для цього всі петлі підборта (Г2ГЯ)
багатоголковим декером переводимо влі-
во на 2 голки.
Між голками підборта і голкою, на
якій утворювалася витягнута петля, ви-
вільнилися 2 голки. Одноголковим деке-
ром витягнуту петлю переміщаємо вліво
на сусідню вільну голку. На вільні голки
зліва і справа від переміщеної петлі навішуємо петлі з-під сусідніх
голок нижнього ряду. Від початку розширення підборта на середній
голці припиняємо пров’язувати витягнуту петлю, щоб вона не стяг-
нула полотна борта.
Одночасно з розширенням бортиків приступаємо до розширення
зовнішньої лінії підборта (Г3П3) за таким розрахунком. Величина
розширення підборта дорівнює ширині вирізу горловини (7 см) мінус
123
1/2 ширини планки (2 см), плюс ширина підборта по лінії плеча Лі/78
(2 см): 7 — 2 4-2 = 7 см, або 3 петлі X 7 = 21 петля. Відстань
по вертикалі дорівнює довжині борта (12,5 см) плюс глибина вирізу
горловини (8,5 см) мінус нахил плеча підборта (1 см): 12,5 4- 8,5 —
— 1 = 20 см, або 4,5 ряда X 20 = 90 рядів.
Визначаємо, через скільки ходів каретки будемо прибавляти пет-
лі: 90 : 21 = 4 (6). Отже, від точки Г3 до точки П2 прибавляємо 21 раз
по 1 петлі через кожні 4 ходи каретки; після останнього, 21 прибав-
лення в’яжемо 6 рядів рівно (остача). Петлі плеча підборта (П3П^
убавляємо за 2 рази.
Розширивши бортик, залишаємо в РП голки відрізка В3В, реш-
ту голок зліва і справа виставляємо в ПНП. На 36 голках, що зали-
шилися в РП, пров’язуємо 1 ряд допоміжною ниткою, 1—2 ряди —
котушковою, 1 ряд — допоміжною ниткою і 1 ряд основною ниткою,
після того виводимо ці голки в ПНП, а голки пілочки засуваємо в
РП (голки підборта залишаються в ПНП). По лінії ВВ3 повертаємо
голки в РП приблизно за 4 рази (4, 5, 4 і 5).
Від точки В3 до точки А виставляємо в ПНП по 1 голці в кожній
фазі з протилежного боку від каретки.
Оформивши зріз плеча, на вивільнені голки набираємо кількість
петель, що дорівнює величині відрізка ПР, з такого розрахунку.
Визначаємо в рядах і в фазах 1/2 ширини ростка в спинці, що дорів-
нює 7 см: 4,5 ряда X 7«32 ряди; 32 : 2 = 16 фаз. Справа від точки
П набираємо на голки кількість петель, що дорівнює числу фаз по
висоті відрізка ПР (16) плюс 3—4 петлі для припосадки коміра:
16 4- 4 = 20 петель.
Набравши 20 петель, пров’язуємо 1 ряд і висуваємо ці голки в
ПНП (ПР). Продовжуючи в’язати комір, справа від точки П до точ-
ки Р повертаємо з ПНП в РП по 1 голці в кожній фазі. Повернувши
в РП всі голки, тобто дов’язавши до лінії В4Р, починаємо виставля-
ти пд 1 голці в кожній фазі від точки Р до точки А.
Дійшовши до точки А, заводимо в РП голки відрізків В3А і АР,
на кожний з цих відрізків прокладаємо основну нитку (з двох клуб-
ків) і пров’язуємо 1 ряд. Закінчуємо в’язати допоміжною ниткою
з двох клубків. Від лінії В3В3 до точки Аі в’яжемо комір аналогічно.
Пілочку відпарюємо. По лінії ВВ3 висмикуємо котушкову нитку.
Зшиваємо горизонтальним трикотажним швом відрізок ВВг — з від-
різком ВіВз, відрізок ВВ3 — з відрізком В3В3, відрізок АВ3 — з від-
різком АіВ3. Потім зшиваємо середину коміра правої пілочки (РА)
з серединою коміра лівої пілочки (шов ззаду) і з’єднуємо вільну частину
коміра (ПР) з ростком спинки. Усі ці шви (крім шва ззаду) можна заміни-
ти виворітним трикотажним швом, а по лінії ГВг — імітувати цей шов.
УРОКИ 43, 44
КИШЕНІ
Кишені бувають імітовані (клапани), накладні або прорізні (з
подвійною або одинарною мішковиною).
124
ПОДВІЙНИЙ КЛАПАН
Рис. 107. Рису-
нок викройки
подвійного кла-
пана.
голки зліва і
Клапан (рис. 107) можна вив’язати заздалегідь, до початку в’я-
зання деталі. Набираємо на голки петлі по ширині клапана
(12—14 см), в’яжемо 3—4 см рівно, оформляючи по боках верти-
кальний край «косичкою». Потім частковим в’язанням утворюємо мис,
виставляючи в ПНП у кожному ряду по 1 голці. Коли в РП за-
лишиться 3—6 голок, у зворотній послідовності по-
вертаємо голки із ПНП у РП і в’яжемо 3—4 см рівно.
Вив’язавши клапан, декером навішуємо на голки
петлі набірного ряду і пров’язуємо з’єднувальний
ряд. Закінчуємо в’язати допоміжною ниткою. Дов’я-
завши деталь по лінії клапана, знімаємо відповідні
петлі по ширині клапана на допоміжну нитку чи шпиль-
ку. На голки, що вивільнилися, навішуємо петлі кла-
пана й видаляємо допоміжну нитку. Зверху на ці самі
голки навішуємо зняті петлі пілочки й продовжуємо
в’язати.
Клапан можна сформувати й у процесі в’язання
деталі. Дійшовши до лінії клапана, залишаємо в РП
голки, виділені для клапана, виставивши в ПНП інші
справа від клапана. На голках, що залишились у РП, в’яжемо под-
війний клапан (перший ряд клапана пров’язуємо разом з кольоровою
котушковою ниткою). Потім навішуємо на голки петлі першого ряду
клапана. Повертаємо у РП всі голки деталі і продовжуємо в’язання.
Клапан бажано виконати тоншою ниткою від основної.
НАКЛАДНА КИШЕНЯ З КЛАПАНОМ
клапаном.
вив’язаними з
Набираємо на голки таку кількість петель, яка дорівнює ширині
кишені (12 см), і в’яжемо кишеню (рис. 108) в висоту (13 см) кольо-
ровим фанговим узором (див. рис. 175, узор 17). Потім тоншою нит-
кою, ніж основна, в’яжемо клапан подвійної висоти (10 см) плюс ши-
рина підгину (2 см). Закінчуємо в’язати допоміжною ниткою.
У відпареній кишені підгин прикетльовуємо з вивороту. Оформ-
поперечнов’язаною бейкою з ниток оздоблювального
кольору. Кишеню в висоту (13 см) можна вив’язати
резинкою з перебором петель. У цьому випадку в’я-
жемо одинарну висоту клапана (5 см).
НАКЛАДНІ КИШЕНІ, ВИКОНАНІ ЧАСТКОВИМ
В’ЯЗАННЯМ
Ширина кишені — 14—15 см; висота — 15—16 см.
Відпарені кишені оформляємо поперечними бейками,
ниток оздоблювального кольору. Для бейки набирає-
мо на голки ПО—120 петель, в’яжемо 12—14 рядів. Починаємо й
закінчуємо в’язання бейки допоміжною ниткою. Відпарені бейки
125
приметуємо й прикетльовуємо до кишені спочатку з лицьового
боку, а потім з вивороту.
І варіант (рис. 109, а). Набираємо на голки кількість петель,
що дорівнює ширині кишені: ДЛХ= 14 см.^або, 3 петлі Х_14 = 42
петлі. В’яжемо подвійну ширину підгину
в'язанням:
а перший варіант; б — другий варіант.
: АБ = 10см, або 4,5 ряда х
X 10 = 45 рядів. Для кла-
пана в центрі залишаємо
в РП приблизно 12 голок
(Б^г), виставивши решту
голок зліва і справа в ПНП.
На 12 голках в’яжемо 9—
10 рядів рівно (БіВ).
Кутик оформляємо дво-
стороннім частковим в’я-
занням, спочатку виводячи
в ПНП, а потім повератаю-
чи в РП по 1 голці (ВГ),
після чого в’яжемо 9—10
рядів рівно (ГД^.
Дов’язавши до лінії ДД2,
декером навішуємо на гол-
ки петлі набірного ряду й
заводимо їх за язички го-
лок. Після з’єднувального
ряду в’яжемо 10 см у смуж-
ку або ниткою оздоблюваль-
ного кольору: ДЕ = 10 см,
або 4,5 ряда X 10 = 45 ря-
дів. По лінії ££х закриваємо всі петлі за одним разом.
II в а р і а н т (рис. 109, б). Набираємо на голки кількість петель,
що дорівнює висоті кишені (15 см) плюс ширина підгину верхнього
краю кишені (2 см): ЛЛХ= 15 + 2 = 17 см, або 3 петлі X 17 = 51
петля. В’яжемо приблизно 10 см у смужку або ниткою оздоблюваль-
ного кольору: АБ = 10 см, або 4,5 ряда X 10 = 45 рядів.
Дов’язавши до лінії ББ3, зліва за одним разом виставляємо в ПНП
6 голок (55і), а справа — 3 голки (5а53). Потім виводимо в кожному
ряду з протилежного боку від каретки по 2 голки. Коли в РП зали-
шиться 2 голки (біля точки Вх), в центрі за одним разом ставимо в РП
42 голки (ВВа), залишивши в ПНП зліва 6 голок, а справа — 3 голки.
Ниткою оздоблювального кольору в’яжемо бейку подвійної ширини
(ВГ), оформляємо її підгин.
Після з’єднувального ряду біля точки Гх залишаємо в РП 2 гол-
ки, виставивши за одним разом в ПНП решту голок зліва і справа.
Від точки Гх до лінії ДДі повертаємо всі голки в РП у зворотній по-
слідовності. Далі в’яжемо 4 см рівно: ДЕ = 4 см, або 4,5 ряда X 4 =
= 18 рядів. По лінії ££х закриваємо всі петлі за одним разом.
III варіант (рис. 110). Всю кишеню в’яжемо в смужку. Перед
початком в’язання робимо такий розрахунок. Висота кишені дорів-
нює 14 см, або 4,5 ряда X 14 = 63 ряди. Величина бокової (в навскіс-
126
ну смужку) частини кишені дорівнює 6 см, або 3 петлі х 6 = 18 ,
петель.
Набираємо на голки 18 петель (що відповідає боковій частині
кишені) плюс кількість петель, що дорівнює 1 /2 числа рядів по висоті
кишені (63 : 2 я» 32): АА2 = ААг + АГА2 = 18 + 32 = 50 петель.
В’яжемо 1—2 ряди і справа виставляємо в ПНП 32 голки (Л1Л2).
голках, що залишилися
виставляючи зліва в ПНП по
1 голці, а справа — заводячи
в РП по 1 голці в кожній фа-
зі. Повернувши в РП всі гол-
ки, справа за одним разом за-
криваємо 18 петель (БіБг), а
зліва повертаємо 32 голки в
РП (Б5і), в’яжемо 12—Уря-
дів рівно (БВ) і виставляємо
ці голки в ПНП (ВВі).
Для другої бокової части-
ни кишені справа набираємо
на голки 18 петель (ВХВ2) і
в’яжемо, виводячи справа в
ПНП по 1 голці (В^Гі), а злі-
ва повертаємо в РП по 1 голці
голки зліва, тобто дов’язавши ,
вводимо в РП 32 голки (ГХВ2),
, в яжемо оокову частину кишені,
Рис. 110. Накладна кишеня, виконана част-
ковим в’язанням (третій варіант).
в кожній фазі. Повернувши в РП всі
,о лінії ГГХ, справа за одним разом
іров’язуємо ряд і закриваємо всі петлі
кишені.
Щоб оформити верхній край кишені, за «косичку» навішуємо на
голки всі петлі по ширині кишені (БХБ2 + БіВі + ВХВ2) і в’яжемо
10—12 рядів, убавляючи по краях у кожному ряду по 1 петлі і 2 —3
рази переходимо на рідшу в’язку. Закінчуємо в’язати підгин допоміж-
ною ниткою.
ГОРИЗОНТАЛЬНА ПРОРІЗНА КИШЕНЯ З ЛИСТОЧКОЮ
Довжина листочки — 12—14 см; ширина — 2 см.
І спосіб. Кишеня з подвійною мішковиною (рис. 111). Дов’я-
завши пілочку до початку листочки, на голки, призначені для листоч-
ки (ЛЛХ), прокладаємо котушкову нитку контрастного кольору, а
потім основну нитку—на всі голки пілочки і проходимо ряд. Далі в’я-
жемо відстань, що дорівнює ширині листочки (2 см) (АБ), виконуючи
на крайніх голках листочки витягнутими петлями «косички», щоб
відтінити листочку.
Дов’язавши до лінії згину листочки, залишаємо в РП голки по
довжині листочки (ББі) й виводимо решту голок зліва і справа в ПНП,
По лінії згину листочки можна зробити ажурні або фангові зуб-
чики. На голках, що залишилися в РП, в’яжемо виворітну частину
листочки (2 см), закінчуючи по боках вертикальний край «косичкою»
127
Щоб з’єднати листочку, декером навішуємо на голки петлі ряду,
пров’язаного основною ниткою разом з котушковою, проходимо з’єд-
нувальний ряд і в’яжемо кишеню подвійної глибини (10—12 см).
Дов’язавши до лінії ГГ1г по черзі, спочатку з одного, а потім з дру-
гого боку, повертаємо голки пілочки в РП і продовжуємо в’язати
Рис. 111. Рисунок
викройки горизон-
тальної прорізної
КИШ0НІ з листом кою.
пілочку.
Мішковину кишені бажано вив’язати тоншою
ниткою. Можна мішковину кишені виконати дво-
стороннім частковим в’язанням за принципом
формування п’ятки в шкарпетці (див. пунктирні
лінії).
II спосіб. Кишеня з одинарною мішковиною.
Дов’язавши пілочку до лінії листочки, на голки,
призначені для неї, навішуємо відрізок кольоро-
вої нитки і, як у горизонтальному отворі для гуд-
зика, пров’язуємо ці петлі вручну. Далі продовжує-
мо в’язати пілочку основною ниткою.
У відпареній пілочці акуратно висмикуємо
кольорову нитку. Утворяться 2 ряди відкритих пе-
тель, які тимчасово збираємо швейною голкою на
нитку. Петлі верхнього ряду навішуємо на голки
виворітним боком на себе і в’яжемо глибину міш-
ковини кишені, з нижнього ряду петель в’яжемо
листочку. Листочку можна в’язати спицями, крюч-
ком або на машині фанговим узором. Якщо фан-
говий узор виходить на виворітному боці в’язання,
то пілочку навішуємо на голки лицьовим боком до
себе.
Мішковину кишені підшиваємо до виробу потай-
ними стібками основною ниткою. Під час в’язання пілочки розрізу для
Кишені кольоровою ниткою можна не робити, а в готовому виробі під-
різати один петельний стовпчик у центрі позначеного розрізу і в обид-
ва боки висмикнути ниточку, утворюючи розріз для кишені.
КИШЕНЯ З НАВСКІСНИМ РОЗРІЗОМ
Ширина кишені — 10 см; висота кишені — 9 см.
Дов’язавши пілочку до нижньої точки розрізу (рис. 112), голки
пілочки (ЛЛі) зліва висуваємо в ПНП. На голках, що залишилися в
РП, в’яжемо праву частину пілочки одностороннім частковим в’я-
занням за таким розрахунком. Ширина кишені Л1Л2 = 10 см, або
З петлі X 10 = ЗО петель. Висота нахилу кишені: А^Б «= 9 см, або
4,5 ряда X 9 « 40 рядів; 40 : 2 = 20 фаз.
Визначаємо, по скільки голок будемо виставляти в ПНП у кож-
ній фазі: ЗО : 20 = 1,5. Отже, від точки Ах до точки Б виводимо в
ПНП у кожній фазі, чергуючи 1 і 2 голки.
Дов’язавши до лінії ББ1г приступаємо до листочки. Для цього
зліва, з протилежного боку від каретки, переводимо із ПНП у РП
128
ЗО голок розрізу для кишені (БЛ,), пров’язуємо
1 ряд і справа виставляємо в ПНП голки пілоч-
ки (ББ^. На ЗО голках, що залишилися в РП,
в’яжемо подвійну ширину листочки (ЛХБ), пе-
реключивши регулятор на 1 поділку в бік рід-
шої в’язки. Листочку можна вив’язати ниткою
оздоблювального кольору, лінію згину можна
прикрасити зубчиками. Щоб з’єднати листочку,
по лінії ББХ навішуємо на голки петлі 1-го ряду
листочки. Після з’єднувального ряду біля точ-
ки Б залишаємо в РП 1 голку, виставивши інші
голки зліва в ПНП. Регулятор переставляємо
на основну щільність (на густішу в’язку) і тон-
шою ниткою, ніж основна, в’яжемо мішковину
кишені справа рівно (ББа), а зліва від точки Б
до точки Г повертаємо голки з ПНП у РП у зво-
ротній послідовності (1, 2, 1, 2, 1,2, ...). Повер-
нувши в РП всі голки кишені, в’яжемо мішкови-
ну кишені подвійної глибини (ГЕ^, закінчуючи
на боках вертикальний край «косичкою».
Дов’язавши до лінії Е^Е^ зліва повертаємо
в РП голки пілочки Е£х і в’яжемо на відстань
£гЄ, яка дорівнює величині ЛаБ (40 рядів).
Потім справа повертаємо в РП голки пілочки
(Є£х) і продовжуємо в’язати її на всіх голках.
У відпареній пілочці краї листочки акуратно
пришиваємо до пілочки. Кишеню зшиваємо.
Рис. 112. Рисунок ви-
кройки кишені з нав-
скісним розрізом.
Якщо потрібно вив’язати одинарну кишеню, то, закінчивши лис-
точку, на голки, що звільнилися, набираємо петлі для мішковини
кишені і в’яжемо мішковину від лінії ДДХ вверх.
ПОЗДОВЖНЯ ПРОРІЗНА КИШЕНЯ з листочкою
Дов’язавши пілочку виробу до початку листочки (рис. 113),
знімаємо на ‘
допоміжну нитку або на спицю петлі пілочки від боку
(ЛЛХ), решту голок пілочки (ЛХЛ)3 виводимо в ПНП.
Мішковину кишені в’яжемо на вивільнених від
пілочки голках. Зліва від голок пілочки, виставлених
в ПНП, відлічуємо приблизно 7 голок для підгину
листочки і ще приблизно ЗО голок для МІШКОВИНИ
кишені. На ці ЗО голок набираємо петлі і в’яжемо
мішковину кишені до бажаної глибини. Потім справа
набираємо петлі на 7 голок, призначених для підгину
листочки, справа повертаємо голки пілочки з ПНП
у РП і в’яжемо частину пілочки разом з листочкою й
мішковиною кишені (12—14 см). На цій відстані
Рис. 113. Рисунок викройки поздовжньої кишені з листочкою-
129
Дані для побудови рисунка викройки
Назва виміру ' Обчислення
Спинка Висота ростка Глибина пройми Відстань від пройми до лінії низу Ширина підгину » ростка » плеча Нахил плеча Ширина спинки до бокового шва Підріз Відстань від пройми до початку нахи- лу плеча Ширина по лінії низу Перед Глибина пройми вирізу горловини Ширина » » Допоміжна точка вирізу горловини » > > > Ширина плеча Нахил > Ширина переду до бокового шва Підріз Відстань від лінії пройми до початку нахилу плеча Відстань від лінії пройми до початку вирізу горловини Ширина по лінії низу Рукав Довжина рукава Висота окату Довжина рівної частини окату рукава Ширина підгину Довжина рукава від пройми до лінії низу Ширина рукава по лінії пройми » » » » » » > > » низу Ширина центральної частини окату ру- кава Те саме 2,5 — 3 см 1 - у- ПОГ + 11 см Мірка ДВ мінус глибина пройми Величина стала 4“ /7ОЛ7 + (0,5 — 1) см Мірка Шпл - 4,5 — 5 см ПОГ + (2-2,5) см Вимірюється по рисунку Величина АР плюс величина РГ мінус ве- личина ППі - у- ПОС>— 0,5 см Величина РГ в спинці - у- ПОШ+(1,5-2) см Величина АР± у спинці Величина стала Величина ВВг мінус величина В2В$ Мірка Шпл 3,5 — 4 см 4“ /7ОГ + (2 — 2,5)см Вимірюється по рисунку Глибина пройми мінус нахил плеча » » > глибина горловини /700*0,5 см Мірка ДР ПОГ + (0,5—1) см Величина ГіГ2 У спинці » ГХГ2 > > Вимірюється по рисунку Глибина пройми мінус (2 — 3) см » » > (2 — 3) см Мірка ПОК + 1 см; ННг = НН2 Величина стала > > -
130
Таблиця 18
чоловічого джемпера з поглибленою проймою
Буквені позначення Розмір
44 | 46 | 48 | 50 | 62 | 54
Вимір, см
АР 2,5 2,5 3 3 3 3
РГ 26 26,5 27 27,5 28,5 29
Пі 36 26,5 37 37,5 37,5 38
не 3 3 3 3 3 3
АРі 7 7 7,5 7,5 7,5 7,5
РіП 14 14,5 15 15,5 15,5 16
ППі 4,5 4,5 5 5 5 5
гг2 24,5 25,5 26,5 27,5 28 29
і\г2 3,5 4 4 4,5 5 5,5
ггп, 24 24,5 25 25,5 26,5 27
ННі 22,5 23,5 24,5 25,5 26,5 27,5
г3в 26 26,5 27 27,5 28,5 29
вв. 8 8 8,5 8,5 8,5 8,5
вв2 7 7 7,5 7,5 7,5 7,5
В2В$ 4 4 4 4 4 4
ВА 4 4 4,5 4,5 4,5 4,5
В2Ц2 14 14,5 15 15,5 15,5 16
П2П2 3,5 3,5 4 4 4 4
Г31\ 24,5 25,5 26,5 27,5 28 29
Г^ 3,5 4 4 4,5 5 5,5
ГЛ9 22,5 23 23 23,5 24,5 25
ГзВ, 18 18,5 18,5 19 20 20,5
Н2Н3 22,5 23,5 24,5 25,5 26,5 27,5
АС 58 58 58 58,5 59 59
АГ 6,5 6,5 7 7 7,5 7,5,
ГГ. 3,5 4 4 4,5 5 5,5
нб 3 3 3 3 3 3
Г1В 45 44,5 44 44 43,5 43
ГГ2 24 24 24,5 25 25,5 26
гг 24 24 24,5 25 25,5 26
нн, 11,5 11,5 12 12 12 13
Ао' 4 4 4 4 4 4
АО1 4 . 4 4 4 4 4
131
зліва поступово убавляємо ЗО петель мішковини, заокруглюючи її.
По вертикальних лініях (Л х2> і Л^5х) робимо витягнуті петлі- «косич-
ки». Пров’язавши 12—14 см на голках листочки і підгину, закінчує-
мо в’язати допоміжною ниткою. На голки, що звільнилися, навішує-
мо петлі лівої частини пілочки, тимчасово зняті на допоміжну нитку.
В’яжемо ліву частину пілочки на висоту листочки (12—14 см). Далі
на всіх голках продовжуємо в’язати пілочку.
У відпареній пілочці по лінії АУБ відгинаємо в бік вивороту вив’я-
зану мішковину кишені, петлі підгину прикетльовуємо, мішкови-
ну пришиваємо до виробу потайними стібками. Щоб зімкнути
подвійну листочку, по лінії АІБ1 вручну швацькою голкою прокладає-
мо шов ниткою основного кольору.
УРОК 45
ЧОЛОВІЧИЙ ДЖЕМПЕР З ПОГЛИБЛЕНОЮ ПРОЙМОЮ
Розмір 48
Тонна шерстяна пряжа в 5 ниток — 700—800 г.
Для побудови рисунка викройки чоловічого джемпера з по-
. глибленою проймою (рис. 114) користуємося
табл. 18.
ТЕХНОЛОГІЯ В’ЯЗАННЯ
Щільність в’язання: по горизонталі —
З петлі в 1 см, по вертикалі — 4,5 ряда в
І см.
Спинку (рис. 115, а) в’яжемо знизу вверх.
Набираємо на голки 148 петель, в’яжемо
подвійну ширину підгину (2НС = 28 ря-
дів). Оформляємо підгин.
Після з’єднувального ряду до лінії прой-
ми в’яжемо 167 рядів (37 см), прибавляю-
чи 5 раз по 1 петлі одночасно з двох бо-
ків через кожні 33 ходи каретки. Після ос-
таннього, 5-го прибавлення в’яжемо 2 ряди
рівно. По боках полотна оформляємо вер-
Рис. 114. Чоловічий джем- тикальний край «косичкою».
пер з поглибленою проймою. По нижньному краю пройми закриваємо
по 12 петель з кожного боку за одним разом і в’яжемо до початку спус-
ку плеча 113 рядів (25 см) рівно.
По нахилу плеча закриваємо з кожного боку по 45 петель за 11 раз
132
Рис. 115. Рисунок викройки чоловічого джемпера з поглибленою проймою:
а — спинка; б — перед; б рукав.
вирізу горловини 83
С, с
4
К
АЛ
'о
(5 110 раз по 4). Петлі ростка закриваємо за 7 раз з кожного боку (4
і 6 раз по 3).
Перед (рис. 115, б) до лінії Г6Г8 в’яжемо так само, як і спинку.
Закривши петлі пройми, в’яжемо до початку
ряди (18,5 см).
Щоб утворити виріз горловини, убав-
ляємо по 22 петлі в обидва боки від середи-
ни за 10 раз (4, 4,3, 3,2, 2, 1, 1, 1 і 1). Далі
з боку вирізу горловини в’яжемо рівно
(В3Ва), а по нахилу плеча убавляємо петлі
так, як у спинці. Закриваємо з кожного-
боку по 45 петель за 9 раз (по 5 петель).
Рукав (рис. 115, в) в’яжемо зверху вниз
(рис. 116). Набираємо на голки 148 петель г
(ППі), в’яжемо подвійну ширину розхилу, '
як при в’язанні пришивного коміра з гост-
рими кінцями (див. с. 113). ЛОТ
Після з’єднувального ряду, спочатку з
одного, а потім з другого боку, виставляємо
в ПНП орієнтовно по 66 голок, залишив-
ши в РП біля точки А приблизно 15 голок.
Формуючи окат рукава, переводимо голки із ПНП у РП з кож-
ного боку в такій послідовності: 5, 5 і 14 раз по 4.
Відстань ГІ\ (18 рядів) в’яжемо рівно. На відстані ОХО (65 рядів)
убавляємо 19 раз по 1 петлі одночасно з двох боків, з них 8 раз через
кожні 4 ходи каретки і 11 раз — через кожні 3 ходи каретки.
Рис. 116. Напрямок в’язання
рукава.
133
На відстані. (133 ряди) убавляємо 19 раз по 1 петлі через кож-
ні 7 ходів каретки. Дов’язавши до лінії Н^Н^, в’яжемо подвійну шири-
ну підгину (28 рядів). Закінчуємо в’язати допоміжною ниткою. По
лінії згину розхилу витягаємо котушкову нитку і прикетльовуємо
рукав до виробу.
Застібку влаштовуємо вздовж плечового шва, а виріз горловини
оформляємо коміром-стойкою, вздовж середини переду й середини
рукавів робимо джгутоподібні смуги (див. рис. 231, узор 45).
ВШИВНІ РУКАВА З ПОГОНЧИКАМИ
Рис. 117. Рисунок викройки рука-
ва з накладним погончиком.
Рукав з накладним погончиком (рис. 117). Петлі по окату рука-
ва убавляємо, як у рукаві без погончика. У центральній частині ока-
ту залишаємо в РП кількість петель, що дорівнює 5 см. Коли дов’я-
зано до лінії А)А3, спочатку з одного, а потім з дріугого боку ставимо
голки окату в РП, пров’язуємо 1 ряд і закриваємо всі петлі. У РП
залишились лише голки відрізка
ЛХЛ2. Для виворітної частини погон-
чика з одного, а потім з другого боку
додаємо кількість петель, що дорівнює
2,5 см (ЛЛХ і Л2Л3), і в’яжемо довжи-
ну погончика (12 см), виконуючи ви-
тягнуті петлі «косички» по лініях А1БІ
і Л2Б2. Коли дов’язано до лінії ББ3,
зліва і справа від центральної частий
ни погончика висуваємо голки в ПНП
(ББі і Б3Б3). На голках (БХБ2), що
залишились у РП, двостороннім част-
ковим в’язанням виконуємо кутик за
принципом вив’язування п’ятки, спо-
чатку висуваємо в ПНП по одній гол-
ці в кожному ряду (БХВ і Б?ВХ), а по-
тім повертаємо в РП по одній голці в
кожному ряду (ВГ і ВХГХ). Коли до-
в’язано* до лінії ГГ1У спочатку з одного, а потім з другого боку повер-
таємо в РП усі голки (ББ1 та Б3Б3), пров’язуємо декілька рядів до-
поміжною ниткою і знімаємо петлі з голок машини.
У відпареній деталі зшиваємо погончик горизонтальним і верти-
кальним трикотажними швами.
Рукав з кокеткою-погончиком (рис. 118). Від основної викройки
спинки та переду відрізаємо кокетку завширшки 3,5 см кожна. Роз-
рахунок в’язання спинки та переду робимо по видозміненій викрой-
ці, в якій усі величини вимірюються по рисунку.
Частину кокетки спинки (від пройми) відрізаємо, прирівнюючи
її до кокетки переду. Відрізані частини кокетки спинки та переду
приєднуємо до окату рукава. Лінію вирізу горловини (/7Х772) кресли-
мо гіо відрізаних частинах кокетки. Лінії окату рукава (АО і ЛХО3)
креслимо по прямій.
134
Розрахунок убавляння петель нижньої частини окату рукава ро-
бимо на основі трикутника ГГ(Д/7\0 = ДГ2Г80а). Петлі на цих
ділянках убавляємо частковим в’язанням.
Від лінії 003 до лінії АА} петлі убавляємо частковим в’язанням
або багатоголковим декером групами по 2 або 3 петлі. Розрахунок
убавляння петель на цій відстані робимо на основі трикутника ООГА
(ДООїЛ = ДО^ОдЛі).
Рис. 118. Рисунок викройки рукава з кокеткою-погончиком.
Від лінії' ААг до лінії ПП1 в’яжемо рівно, виконуючи верти-
кальний край «косичкою». Виїмку для шиї (ПіП8) виконуємо част-
ковим в’язанням, після чого закриваємо всі петлі за одним разом.
Якщо в’язання вирізу горловини в основних деталях закінчували
допоміжною ниткою, то і по лінії /7і/72 закінчуємо допоміжною нит-
кою. Розрахунок убавляння петель по лінії робимо на основі
трикутника ПП{П3.
УРОКИ 46, 47
ЖІНОЧИЙ ЖАКЕТ
ІЗ СУЦІЛЬНОВ’ЯЗАНИЙ КОРОТКИМ РУКАВОМ
Тонка пряжа в 5 ниток — 450 г.
Для побудови рисунка викройки жіночого жакета із суцільно-
в’язаним коротким рукавом (рис. 119, 120) користуємось табл. 19.
РОЗРАХУНОК І ТЕХНОЛОГІЯ В’ЯЗАННЯ
Щільність в’язання по горизонталі — 3 петлі в 1 см, по вертика-
лі — 4,5 ряда в 1 см.
Спинка. В’яжемо спинку знизу вверх. Допоміжною ниткою на-
бираємо на голку кількість петель, що дорівнює половині спинки по
лінії низу: ССг = 26 см, або 3 петлі X 26 = 78 петель. В’яжемо 2—З
ряди допоміжною ниткою, 1—2 ряди — котушковою і ще 1 ряд—допо-
міжною. Потім переходимо на основну нитку і в’яжемо подвійну шири-
ну підгину: 2СН = 2,5 см X 2 = 5 см, або 4,5 ряда X 5 = 22 ряда.
Підгин не оформляємо. Для утворення опуклої лінії (НН2) справа,
135
Дані для побудови рисунка викройки жіночого
Назва виміру
Обчислення .
Спинка
Висота ростка
Довжина виробу
Глибина пройми
Відстань від пройми до талії
Ширина підгину
Подовження середини спинки відносно
бокового шва
Відстань від талії до низу
Ширина ростка
в плеча
Нахил в
Довжина рукава
Ширина спини по лінії пройми
Допоміжна точка по лінії боку
Ширина рукава
Нахил »
Скіс »
Довжина рукава по лінії пройми
Виїмка по лінії талії
Ширина в в »
> » » низу
Перед
Нахил плеча
» рукава
Глибина вирізу горловини
Допоміжна точка вирізу горловини
Ширина вирізу горловини
> планки
» підборта
Лінія пройми
Ширина по лінії пройми
Скіс рукава
Відстань від лінії пройми до початку
виточки
Довжина виточки
Розхил »
Довжина боку від виточки до талії
2 — 2,5 см
Мірка ДВ
-у ПОГ + 6 см
Мірка ДСТ мінус глибина пройми
Стала величина
в в
Вимірюється по рисунку
ПОШ + (0.5 — 1) см
Мірка Шпл
Стала величина
в в
-у- П0Г+ 1 см
3,5 — 5 см
Мірка ПОР + 1 см
Глибина пройми мінус ширина рукава
Стала величина
Вимірюється по рисунку
Стала величина
4- ПОТ + 1 см
4-поб
Величина ППг у спинці
в ДД2 в в
-у ПОШ плюс 1,5 см, плюс довжина від
яремної западини до бажаної глибини ви-
різу (б см)
Вимірюється по рисунку
Величина АРг у спинці мінус 1 см
Стала величина
в в
Глибина пройми у спинці (РГ) мінус гли-
бина вирізу горловини (РХВ)
-Тпог
Стала величина
Величина Гхб у спинці
Величина Г2Г3 мінус мірка ВмЦ, мінус
1,5 см
Мірка ДПТ мінус мірка ДСТ, мінус 2 см
Величина ГТу спинці мінус величина Г^в
136
Таблиця 19
жакета із суцільної»’язаним коротким рукавом
Вуквені позна- чення Розмір
46 48 | | и> 1 62 1 1 «
Вимір, см
АР 2 2,5 2,5 2,5 2,5
РС 56 57 57 58 59
РГ 21,5 22 22,5 23,5 24
гт 16,5 16 15,5 14,5 14
сн 2,5 2,5 2,5 2,5 2,5
нн. 1.5 1,5 1,5 1,5 1,5
тнг 14 15 15 16 17
АР. 6,5 7 7 7 7,5
Р.П 13 13 13,5 14 14
ппх ПіД 3,5 3,5 3,5 3,5 3,5
20 20 20 20 20
гг. 24 25 26 27 28
Г.б 3,5 4 4,5 4,5 5
№ 15,5 16 16,5 17,5 18
6 6 6 6 6
ДіДз 2 2 2 2
ЛДз 13,5 13 11,5 12 11,5
77\ 2 2 2 2 2
т'Л 19 20 21 22 23
№ 25 26 27 28 29
лла 3,5 3,5 3,5 3,5 3,5
ЛДв 6 6 6 6 6
13,5 13,5 13,5 14 14
ввх вв2 4 4 4 4,5 4,5
5,5 6 6 6 6,5
в2в3 3 3 3 3 3
^3^4 3 3 3 3 3
В2Г 2 8 8,5 9 9,5 10
Г2Г3 23 24 25 26 27
ДзДі 2 2 2 2 2
гзв 3,5 4 4,5 4,5 5
12 12,5 13 14 14,5
вв2 3 4 5 5 6
в2^3 13 12 11 10 9
137
Назва виміру Обчислення
Ширина по лінії талії Відстань від талії до низу Подовження переду відносно до боко- вого шва Ширина підгину > по лінії низу ПОТ +2 см Величина ТН± у спинці Стала величина » » “2“ ПОС мінус 1 см
Рис. 119. Жіночий жакет із су-
цільнов’язаним коротким рука-
вом.
Рис. 120. Рисунок викройки жіночо-
го жакета із суцільнов’язаним ко-
ротким рукавом.
138
Продовження табл. 19
Буквені позна- чення Розмір
46 « 1 1 50 1 1 52 1 1 64
Вимір, см
ТлТ, 20 21 22 23 24
Т4Н4 14 15 15 16 17
н4н4 1,5 1,5 1,5 1,5 1,5
н4с3 2,5 2,5 2,5 2,5 2,5
н4н3 24 25 26 27 28
з протилежного боку від каретки, спочатку висуваємо в ПНП приб-
лизно ЗО голок, а потім повертаємо в РП за 3 рази 10 голок. Від лінії
ЯіЯ8 до лінії звужуємо полотно з двох боків за таким розрахун-
ком. Величина звуження зліва, від середини спинки ТТг = 2 см, або
З петлі X 2 = 6 петель. Відстань по вертикалі ТНХ = 15 см, або 4,5
ряда X 15 « 68 рядів.
Визначаємо, через скільки ходів каретки будемо убавляти петлі:
68 : 6 = 11 (2). Отже, від точки до точки 7\ убавляємо 6 раз по 1 петлі
через кожні 11 ходів каретки; після останнього, 6-го убавлення в’яжемо
2 ряди рівно (залишок). Убавляння петель робимо триголковим декером,
щоб зручно було зшити 2 деталі вертикальним трикотажним швом.
Величина звуження полотна справа, по боку дорівнює величині
7/1/74 (26 см) мінус величина Т7\ (2 см) і мінус величина Т\7\ (20 см):
26 — 2 — 20 = 4 см, або 3 петлі X 4 = 12 петель. Оскільки число
петель, що убавляємо по боку, вдвоє більше від числа петель, що
убавляємо по середині спинки, то по боку по лінії НгТ2 убавляємо по
1 петлі, одночасно убавляючи петлі по лінії і, крім того, в се-
редині кожного проміжка між убавками (11 рядів) по боку убавляємо
ще по одній петлі, тобто від точки /7а до точки Т8 убавляємо петлі по
черзі: перший раз через 5 ходів каретки, а другий — через 6 ходів
каретки. В РП по лінії талії залишилося 60 голок (78 — 6—12 = 60).
Від лінії талії до лінії пройми розширюємо полотно з двох боків за
таким розрахунком. Відстань від лінії талії до лінії пройми ТГ =
= 16 см, або 4,5 ряда X 16 = 72 ряди.
Визначаємо, через скільки ходів каретки будемо прибавляти пет-
лі по середині спинки: 72: 6= 12. Отже, по лінії 7\Г прибавляємо по
одній петлі через кожні 12 ходів каретки.
Число петель, що прибавляємо по боку, дорівнює величині ГГ!
(25 см) мінус величина Т7\ (2 см), мінус величина ТіТ2(20 см): 25 —
— 2 — 20 = 3 см, або 3 петлі х 3 == 9 петель. Відстань по вертикалі
дорівнює величині ТГ (16 см) мінус величина Гхб (4 см): 16 — 4 =
12 см, або 4,5 ряда X 12 о» 54 ряди.
Визначаємо, через скільки ходів каретки будемо прибавляти пет-
лі по боку: 54 : 9 = 6. Отже, по лінії Т2б прибавляємо по 1 петлі че-
рез кожні 6 ходів каретки.
139
Коли дов’язано до точки б (кареткії знаходиться зліва), висуває*
мо в ПНП усі голки. Справа від точки б набираємо нові петлі для ру-
кава. Довжина рукава по лінії пройми вимірюється по рисунку:
ГХД8 = 13 см, або 3 петлі X 13 = 39 петель. Допоміжною ниткою
набираємо 39 петель і в’яжемо 2—3 ряди, потім 1—2 ряди — котуш*.
ковою ниткою і ще 1 ряд — допоміжною. Зліва, з боку каретки по-
вертаємо всі голки з ПНП у РП, пров’язуємо 2 ряди, після чого справа
висуваємо в ПНП голки з набраними петлями (39) і в’яжемо відстань
бґ\, повертаючи голки з ПНП у РП за таким розрахунком. Відстань
по вертикалі: бГг = 4 см, або 4,5 ряда X 4 = 18 рядів; 18 : 2 = 9
фаз. З цих 9 фаз по лінії 6Д3 8 раз висуваємо з ПНП у РП по одній
голці й останній, 9-й раз — решту голок (39 — 8 = 31).
У РП по лінії ГД3 стало 114 голок (60 4- 6 + 9 + 39 = 114).
Від лінії ГД3 зліва в’яжемо рівно (ГР), а справа розширюємо полот-
но за таким розрахунком. Величина розширення полотна ДХД8 =
=2 см, або 3 петлі X 2 = 6 петель. Ширина рукава ДХД2 = 16 см, або
4,5 ряда X 16 = 72 ряди.
Визначаємо, через скільки ходів каретки будемо прибавляти пет-
лі: 72 : 6 = 12. Отже, по лінії Д3Д2 прибавляємо по 1 петлі через
кожні 12 ходів каретки. Дов’язавши до точки Д2, приступаємо до ви-
конання нахилу рукава частковим в’язанням за таким розрахунком.
Довжина рукава 77ХД = 20 см, або 3 петлі X 20 = 60 петель. Нахил
рукава ДД2 = 6 см, або 4,5 ряда X 6 = 27 рядів; 27 : 2 « 14 фаз.
Визначаємо, по скільки голок будемо висувати в ПНП у кожній
фазі: 60 : 14 = 4 (4). Отже, з 14 раз від точки Д2 до точки І7Х 10 раз
висуваємо в ПНП по 4 голки, а 4 рази — по 5 голок (4 + 1 з остачі).
Нахил плеча виконуємо також частковим в’язанням за таким роз-
рахунком. Ширина плеча Рх/7 = 13 см, або 3 петлі X 13 = 39 петель.
З 39 голок одну голку залишаємо в РП біля точки Рх : 39 — 1 = 38
голок. Висота нахилу плеча /777х = 3,5 см, або 4,5 ряда X 3,5.«
« 16 рядів; 16 : 2 = 8 фаз.
Визначаємо, по скільки голок будемо висувати в ПНП у кожній
фазі: 38 : 8 = 4 (6). Отже з 8 раз від точки /7Х до точки Рх 6 раз ви-
суваємо в ПНП по 5 голок (4 + 1 з остачі) і 2 рази — по 4 голки.
Одночасно з виконанням нахилу плеча приступаємо до виконання
виїмки ростка частковим в’язанням за таким розрахунком. Ширина
ростка ЛРХ = 7 см, або 3 петлі X 7 = 21 петля. Висота ростка: АР =
= 2,5 см, або 4,5 ряда X 2,5 = 11 рядів; 11 : 2 « 6 фаз. Від точки
Р до точки Рх за 6 раз висуваємо голки в ПНП приблизно у такій
послідовності: 4, 4, 4, З, 3 і 3. Коли в РП біля точки Рх залишиться 1
голка, зліва повертаємо в Р77 21 голку (РХР), пров’язуємо 1 ряд і за-
криваємо 21 петлю.
Перед. В’яжемо зверху вниз. У РП біля точки Рх знаходиться 1
голка, решту голок справа (РХД2) висунуто в ПНП. Для утворення
нахилу плеча і нахилу рукава повертаємо голки в РП від точки Рх
до точки Д6 у зворотній послідовності: 4, 4 голки, 10 раз по 5 і 10 раз
по 4 голки. Зліва цю відстань (РХВХ) в’яжемо рівно, виконуючи
вертикальний край «косичкою». Коли дов’язано до лінії ВіД^, зліва
починаємо розширювати полотно за таким розрахунком. Величина
140
розширення дорівнює величині ВВ2 (6 см) плюс величина В.В, (З см),
плюс величина В8В4 (3 см): ВВ9 — 6+3+3 =* 12 см, або 3 петлі х
х 12 = 36 петель. До цієї величини прибавляємо 1 петлю для верти-
кального перегину полотна: 36 + 1 = 37 петель. Відстань по верти-
калі ВВ2 — 4 см, або 4,5 ряда X 4 = 18 рядів; 18 : 2 = 9 фаз.
Зліва від точки Вх за одним разом набираємо 37 петель основною
ниткою, пров’язуємо 1 ряд і висуваємо в ПНП голки з набраними пет-
лями (37). Потім у кожній фазі з протилежного боку від каретки по-
вертаємо голки в РП приблизно в такій послідовності: 1, 2, 2, 2, 2,
З, З, 3 і 19. Від лінії В4В2 зліва в’яжемо рівно, виконуючи витягнуті
петлі «косички» на 1, 10 і 19-й голках (рахуючи зліва), а також 2 ря-
ди горизонтальних отворів для утворення застібки: першу пару от-
ворів виконуємо через 9 рядів від лінії В4В2, а решту 5 пар — через
кожні 36 ходів каретки.
Для утворення скосу рукава від точки Д6 до точки Д, звужуємо
полотно за таким розрахунком. Величина звуження ДвД7 = 2 см,
або 3 петлі X 2 = 6 петель. Ширина рукава ДьД9 = 12,5 см, або
4,5 ряда X 12,5 — 56 рядів.
Визначаємо, через скільки ходів каретки будемо убавляти петлі:
56 : 6 = 9 (2). Отже, по лінії Д^Д, убавляємо 6 раз по одній петлі
через кожні 9 ходів каретки; після останнього, 6-го убавлення в’яже-
мо 2 ряди рівно (остачу).
Від точки Д, до точки в убавляємо петлі частковим в’язанням, ви-
суваючи в ПНП один раз 31 голку і вісім раз по 1 голці, тобто корис-
туючись розрахунком, зробленим для лінії 6Д9. Коли дов’язано до
точки є, повертаємо висунуті голки (39) в РП, пров’язуємо 1—2 ряди
основною, декілька рядів—допоміжною ниткою і знімаємо петлі ру-
кава (39) з голок машини. Під час пров’язування допоміжною ниткою
всі голки зліва від точки в тимчасово висунуті в ПНП.
Виточку утворюємо частковим в’язанням за таким розрахунком.
Довжина виточки: вві = ^,5 см, або 3 петлі X 12,5 = 38 петель.
Справа від точки вх залишаємо в ПНП 38 голок (вв1), а решту голок
зліва повертаємо в РП. Глибина виточки вв2=4см, або 4,5 рядах
X 4 = 18 рядів; 18 : 2 = 9 фаз.
Визначаємо, по скільки голок будемо повертати в РП у кожній
фазі: 38 : 9 = 4 (2). Отже, з дев’яти раз від точки вх до точки в2 по-
вертаємо в РП два рази по 5 голок (4 + 1 з остачі), а сім раз — по
4 голки.
Від точки в2 до лінії талії звужуємо полотно, користуючись роз-
рахунком, -зробленим для лінії Т9б, тобто по лінії в^Ть убавляємо де-
в’ять раз по 1 петлі через кожні 6 ходів каретки. Від лінії Т4Т6 до
лінії Д4//4 розширюємо полотно, користуючись розрахунком, зробле-
ним для лінії Т9Н9, тобто на лінії Т6Н9 прибавляємо по 1 петлі, чергу-
ючи один раз через 5 ходів каретки, а другий — через 6 ходів карет-
ки. Коли дов’язано до лінії Н9Н9, подовжуємо середину переда, тоб-
то утворюємо опуклу лінію (Я6Я4). Для цього справа, з протилежного
боку від каретки висуваємо в ПНП три рази приблизно по 10 голок,
після чого за одним разом повертаємо в РП ЗО голок і в’яжемо
ширину лицьової частини підгину: Н9С9= СН = 12 рядів. Коли
141
дов’яжемо до лінії згину (С3С4), зліва від точки С3 висуваємо в ПНП\9
голок планки і підборта. На 75 голках пілочки (С3С4), що залишились
у РП, в’яжемо виворітну частину підгину (12 рядів). Потім поверта-
ємо з ПНП у РП 19 голок планки і підборта і на всіх голках закін-
чуємо в’язання допоміжною ниткою з двох клубків.
Другу половину жакета в’яжемо дзеркально. Низ рукавів і виріз
горловини оформляємо ажурною бейкою. На пілочках робимо ажурні
мережки (див. узор 28, рис. 197).
УРОКИ 48—50
ЖАКЕТ ПОПЕРЕЧНОВ’ЯЗАНИЙ
ІЗ ВШИВНИМ РУКАВОМ РЕГЛАН
Розмір 56
Тонка шерстяна пряжа в 5 ниток — 650 г.
Для побудови рисунка викройки поперечнов’язаного жакета із
вшивним рукавом реглан (рис. 121, 122 і 123) користуємось табл. 20.
РОЗРАХУНОК І ТЕХНОЛОГІЯ В’ЯЗАННЯ
Щільність в’язання по горизонталі — 3 петлі в 1 см, по вертика-
лі — 4,5 ряда в 1 см.
Пілочка. Починаємо в’язати від зовнішнього краю підборта пра-
вої пілочки (в чоловічих виробах — з лівої пілочки). При в’язанні
жіночих виробів виріз горловини розміщується на машині зліва, а
при в’язанні чоловічих виробів — справа.
Регулятор переводимо на 1 поділку — на тугішу в’язку. Наби-
раємо на голки число петель, що дорівнює довжині планки: П3Пг =
= 51,5 см, або 3 петлі X 51,5 = 154 петлі. Зліва від точки П2 зали-
шаємо приблизно 40 вільних голок для утворення вирізу горловини
і підвищення ростка у спинці. В’яжемо ширину підборта справа рівно,
виконуючи вертикальний край «косичкою» (П^^, а зліва виконуємо
кутик одностороннім частковим в’язанням, для чого попередньо роз-
раховуємо убавлення петель по вирізу горловини, який також в’я-
Дані для побудови рисунка викройки поперечно
Назва виміру Обчислення
Пілочка Ширина підборта » планки 3—4 см 3—4 см '
142
ватимемо одностороннім частковим в’язанням. Глибина вирізу гор-
ловини по горизонталі ССг в 14 см, або 3 петлі X 14 = 42 петлі.
Відстань по вертикалі дорівнює ширині вирізу горловини (6,5 см)
плюс ширина планки (3 см): £2^=6,5+3 «= 9,5 см, або 4,5 рядах
X 9,5 « 43 ряди: 43 : 2 « 21 фаза.
Таблиця 20
в'язаного жакета із вшивним рукавом реглан
БуквенІ позначення Розмір
46 | 1 48 1 50 1 І 52 1 54 1 56 ! І 58 І 60
Вимір, см
пс 3 3 3 3 3 3 3 3
І і св 3 3 3 3 3 3 3 3
143
Назва виміру Обчислення
Ширина вирізу горловини Глибина виточки по лінії шиї » вирізу горловини Довжина пілочки » планки Глибина пройми Довжина виточки по лінії шиї Ширина пілочки Величина скосу реглана Відстань від планки до початку виточки Рівень розхилу виточки Розхил виточки » » по лінії низу Довжина » Подовження пілочки Ширина пілочки від виточки до лінії боку Ширина підгину по лінії низу Спинка Ширина спинки Глибина пройми Висота ростка Ширина » Величина скосу реглана Висота лінії реглана Рукав Ширина середньої частини рукава Величина скосу реглана з боку переду » » » » > спинки Висота лінії реглана з боку переду » » » » » спинки Довжина рукава від пройми до лінії низу Кінець виточки Розхил виточки Ширина половини рукава по лінії низу » виворітної частини підгину Величина скосу рукава - у ПОШ + (1 — 1,5) см мінус -у шири- ни планки (1,5 см) Стала величина - у П0Ш + (7 —10) см Мірка ДВ мінус 1 см (стала величина) плюс подовження переду (2 см) Вимірюється по рисунку - у ПОГ + (6 — 7) см; ВГ=В^І Стала величина - у ПОГ + (1 ~ 1,5) см мінус -у ширини планки Величина ГГХ мінус ВВІ9 мінус ВгВ* Мірка ВмЦ Мірка ДСТ мінус 1 см, мінус глибина пройми Стала величина Вимірюється по рисунку Величина ППг мінус глибина пройми Стала величина Величина ГГі мінус величина Га; ОС4 = аГх 2,5 — 3 см - у ПОГ 4- (1 — 1,5) см - у ПОГ + (7 — 8) см Стала величина - у П0Ш + 0,5 см Величина Г2Г3 мінус величина ЛХР Глибина пройми плюс висота ростка Стала величина; ГК = ГЛ Величина ЛГ у пілочці Величина у спинці Величина ВГ у пілочці Величина КР у спинці Мірка ДР мінус величина ЛВ Стала величина » > ССХ = ССі Мірка ПОК Величина СХС3 плюс 2 см Стала величина Вимірюється по рисунку; С8С8 =
144
Продовження табл. 20
Буквені позначення Розмір
46 | « 1 50 | 52 | 54 | 56 | 58 1 60
Вимір, см
ВВ1 5,5 6 6 6,5 6,5 6,5 7 7
В.В. 1 1 1 1 1 1 1 1
ССх 13 14 14 14 14 14 14,5 14,5
ЯПХ 58 59 59 60 61 61 62 63
ПаПі 49,5 49,5 49,5 50,5 51,5 51,5 52 53
ВГ 22 23 23 24 25 25 26 27
В& 4 4 4 4 4 4 4 4
ГГ. 23 24 25 26 27 28 29 . 29,5
ЛГ1 16,5 17 18 18,5 19,5 20,5 21 21,5
Гв 9,5 10 10,5 10,5 11 11,5 11,5 12
15 14 14 13 12 12 12 11
3 3 3 3 3 3 3 3
в3в4 7 7,5 7,5 8 9 9 9 10
36 36 36 36 36 36 36 36
в^О 2 2 2 2 2 2 2 2
ОСі 13,5 14 14,5 15,5 16 16,5 17,5 17,5
с9н 3 3 3 3 3 3 3 3
Г.Г3 24,5 25,5 26,5 27,5 28,5 29,5 30,5 31
23 24 24 25 26 26 27 28
АА. 1,5 1,5 1,5 1,5 1,5 1,5 1,5 1,5
А.Р 6 6,5 6,5 7 7 7 7,5 7,5
Г.К 18,5 19 20 20,5 21,5 22,5 23 23,5
кр 24,5 25,5 25,5 26,5 27,5 27,5 28,5 29,5
ГК 2 2 2 2 2 2 2 2
лг. 16,5 17 18 18,5 19,5 20,5 21 21,5
кг. 18,5 19 20 20,5 21,5 22,5 23 23,5
лв 22 23 23 24 25 25 26 27
КР 24,5 25,5 25,5 26,5 27,5 27,5 28,5 29,5
гс 44 44 44 44 43 43 43 42
Гв 10 10 10 10 10 10 10 10
сс. 5 5 5 5 5 5 5 5
С.Сі 9,5 10 10 10 11 11 11 11,5
і сй 11,5 3 12 3 12 3 12 3 13 3 13 3 13 3 13,5 3
4 4 5 5,5 5,5 6,5 7 7
145
Визначаємо, по скільки голок треба прибавляти в кожній фазі:
42 : 21 = 2. Отже, для утворення вирізу горловини від точки Сі до
точки Вг прибавлятимемо у кожній фазі по 2 голки, а значить, по
лінії убавлятимемо у кожній фазі по 2 голки.
Тепер визначаємо кількість рядів, що треба пров’язати для утво-
рення ширили підборта: ПС -» 3 см, або 4,5 ряда X 3 « 14 рядів;
14 : 2 — 7 фаз. За 7 фаз ми висуваємо в ПНП 14 голок: П&х = 2 X
X 7 = 14.
Пров’язавши від початку 7 рядів, робимо горизонтальні отвори
для петельок кольоровою ниткою. Верхню петельку розміщуємо;
відступивши справа від точки /7г на голок. Від першого ряду
отворів для петельок до лінії згину в’яжемо 7—8 рядів. По лінії зги-
ну (СхСа) переключаємо регулятор на основну щільність (рідшу в’яз-
ку) і в’яжемо 1/2 ширини планки (7—8 рядів), оформляємо петельки
й ще в’яжемо 7 рядів. Перед пров’язуванням 1-го ряду планки після
лінії згину петлеуловлювачем можна сплести горизонтальну рельєф-
ну косичку (див. с. 32). Зліва, від точки Сх до точки Вй повертаємо
з ПНП у РП у кожній фазі по 2 голки. Дов’язавши до лінії В8С?,
оформляємо на машині підгин планки. Щоб відтінити планку, по лі-
нії ВаС3 можна також сплести горизонтальну рельєфну косичку. Після
з’єднувального ряду зліва, з боку каретки за одним разом набира-
ємо петлі для утворення вирізу горловини (ВВа). Щоб визначити
кількість петель, що треба набрати, необхідно від загальної кількості
петель глибини вирізу горловини (ССі) відняти кількість петель від-
різка СхВ3: ВВ9 >= 42 — 14 = 28 петель. Отже, набираємо 28 петель,
пров’язуємо 1 ряд і висуваємо в ПНП ці 28 голок, а справа набираємо
петлі для виворітної частини підгину: С^і -= 3 см, або 3 петлі X 3=»
= 9 петель. Тепер справа в’яжемо рівно, виконуючи вертикальний
край «косичкою» (НН{) і витягнуті петлі «косички» на 10-й голці (С&),
а зліва в’яжемо ширину вирізу горловини, повертаючи з ПНП у РП
у кожній фазі по 2 голки (В^). На цій відстані можна вив’язувати
оздоблювальні смуги. Дов’язавши до точки Вг, тобто повернувши в
РП усі 28 голок, виконуємо виточку частковим в’язанням за таким
розрахунком. Відстань по вертикалі В^В^ = 1 см, або приблизно 4
ряди; 4:2 = 2 фази. Відстань по горизонталі В2В4 = 4 см, або З
петлі X 4 = 12 петель.
Визначаємо, по скільки голок будемо переводити в ПНП у кож-
ній фазі: 12 : 2 = 6. Коли переведено в ПНП два рази по 6 голок
(ВхВл), за одним разом повертаємо в РП 12 голок (В4Ва) і починає-
мо виконувати частковим в’язанням скіс реглана за таким розрахун-
ком. Глибина пройми В%Л = 25 см, або 3 петлі X 25 = 75 петель.
Величина скосу реглана ЛІ\ = 20,5 см, або 4,5 ряда X 20,5 = 92
ряди; 92 : 2 = 46 фаз.
Визначаємо, по скільки голок будемо висувати з РП у ПНП у
кожній фазі: 75 : 46 = 1 (29). Отже, з 46 раз 29 раз висуваємо в ПНП
по 2 голки і 17 раз—-по 1 голці. Голки висуваємо від точки Ва до точки
Гі у такій послідовності: 2,2,1,2,2,1, 2,2,1 і т. д. Останні чотири ра- •
ви висуваємо один раз 2 голки і три рази — по 1 голці. Виконуючи
лінію реглана, справа частковим в’язанням робимо виточку за таким
146
розрахунком. Відстань від планки до початку виточки Гв = 11,5 см,
або 4,5 ряда X 11,5 я» 52 ряди. Довжина виточки вв3 = 38 см, або
З петлі X 38=114 петель. Розхил виточки «^=9 см, або 4,5 ряда х
X 9 « 40 рядів; 40 : 2 = 20 фаз.
Коли пров’язано від планки 52 ряди до лінії ев3, справа за одним
разом висуваємо в ПНП 9 голок підгину (в3Нх) і 108 голок виточки
(вв3). Потім поступово повертаємо голки з ПНП у РП від точки в до
точки в4.
Визначаємо, по скільки голок будемо повертати в РП у кожній
фазі: 108 :20 = 5 (8). Отже, з 20 раз 12 раз засуваємо в РП по 5 голок
і вісім раз—по б голок (5+1 з остачі), причому до останнього, 20-го
разу (6 голок) прибавляємо 9 голок підгину (в4Я2), тобто останній
раз повертаємо в РП 15 голок (6 + 9 = 15).
Виконавши виточку, зліва продовжуємо убавляти петлі по лінії
реглана згідно із зробленим розрахунком, а справа починаємо убав-
ляти петлі по лінії низу за таким розрахунком. Величина подовження
переду в40 = 2 см, або 3 петлі X 2 = 6 петель. Відстань по верти-
калі ОС4= 16,5 см, або 4,5 ряда X 16,5 = 74 ряди.
Визначаємо, через скільки ходів каретки будемо убавляти петлі:
74 ряди : 6 = 12 (2). Отже, убавляємо шість раз по 1 петлі через кожні
12 ходів каретки; після останнього, 6-го убавлення в’яжемо 2 ряди
рівно (остача). Оскільки убавлення треба робити по лінії в4С4, то пет-
лі убавляємо дев’ятиголковим декером або п’яти- і чотирьохголковими
декерами, переміщуючи кожний раз 9 петель підгину на 1 голку в се-
редину полотна.
Коли убавлено петлі по лінії реглана (В^Г-^, тобто, коли дов’яза-
но до точки ГІУ зліва переводимо в РП 75 голок (ГіВ2), пров’язуємо
1 ряд і закриваємо ці петлі. Після вив’язування лінії реглана при-
ступаємо до розширення боку за таким розрахунком. Довжина боку
дорівнює довжині виточки (вв3) мінус подовження переду (а40): ГхОх =
= 36 —г2 — 34 см, або 3 петлі X 34 = 102 петлі. Розширення боку
дорівнює величині взв4 : ОХС4 = = 9 см, або 4,5 ряда X 9 « 40
рядів; 40 : 2 = 20 фаз.
Визначаємо, по скільки голок будемо висувати в ПНП у кожній
фазі від точки Д до точки С4 : 102 : 20 = 5 (2). Отже, з 20 раз два рази
висуваємо в ПНП по 6 голок і 18 раз — по 5 голок. У РП залишилось
9 голок (С4Я3).
Спинка. Не знімаючи петлі боку з машини, продовжуємо в’язати
спинку. Для цього за одним разом переводимо в РП 102 голки боку
(С4Г2), пров’язуємо 1 ряд і зліва набираємо на голки кількість петель,
що дорівнює висоті лінії реглана спинки: КР=27,5 см, або 3 петлі х
X 27,5 « 82 петлі.
Коли набрано 82 петлі, пров’язуємо 1 ряд і висуваємо в ПНП
Ці 82 голки. Спинку справа в’яжемо рівно, виконуючи вертикальний
край «косичкою» (Я3/74) і витягнуту петлю «косичку» на 10-й голці
(С4С5), а зліва по лінії реглана повертаємо голки в РП у зворотній
послідовності: 1, 1, 1, 2, 1, 2, 2, 1, 2, 2, 1, 2, 2 і т. д. Коли повернуто
всі голки в РП, тобто, коли дов’язано до точки Р, в’яжемо ширину
ростка: АХР — 7 см, або 4,5 ряда X 7 «а 32 ряди. Цей відрізок
147
в’яжемо рівно або убавляємо петлі для утворення виїмки ростка за та-
ким розрахунком. Висота ростка А Ах = 1,5 см, або 3 петлі X 1,5 ж 4
петлі.
Визначаємо, через скільки ходів каретки будемо убавляти петлі:
32 : 4 = 8. Отже, через кожні 8 ходів каретки убавляємо по 1 петлі
(РЛ).
Коли дов’язано до лінії ЛЯ4, другу половину жакета в яжемо
дзеркально. По лінії вирізу горловини пілочки спочатку виводимо
в ПНП 42 голки (В6Св), потім, вив’язуючи підборт, повертаємо в РП
14 голок кутика (С8П^, решту
голок (В8В3) за одним разом ста-
вимо в РП, пров’язуємо 1 ряд і
закриваємо петлі. Закінчуємо
в’язати підборт лівої пілочки
(П4/78) допоміжною ниткою і зні-
маємо петлі з голок машини.
В готовому виробі підборт лівої
пілочки підшиваємо кетельним
швом з виворітного боку.
Рукав (рис. 123). Допоміжною
ниткою набираємо на голки чис-
ло петель, що дорівнює довжині
Рис. 123. Рисунок викройки рукава у по- рукава від пройми до лінії низу
перечнов язаному жакеті. (ЛС8) ПЛЮС ширина виворітної
частини підгину (С6П6): Г1П6 =
= 43 + 3 = 46 см, або 3 петлі X 46 = 138 петель. В’яжемо декілька ря-
дів допоміжною ниткою, 1 ряд—котушковою і ще 1 ряд—допоміжною.
Потім переходимо на в’язання основною ниткою, пров’язуємо 1 ряд
(справа наліво), висуваємо в ПНП 137 голок, залишаючи в РП біля
точки 1 голку. Зліва від точки набираємо на голки 75 петель
(висота лінії реглана з боку переду), пров’язуємо 1 ряд і виводимо
в ПНП голки з набраними петлями (В^Г^. В’яжемо рукав частковим
в’язанням. Зліва по лінії реглана повертаємо голки в РП у такій
послідовності, як по лінії реглана лівої пілочки, а справа в’яжемо
за таким розрахунком. Величина по горизонталі І\СЬ — ГС = 43 см,
або 3 петлі X 43 = 129 петель (голок). Від 129 голок віднімаємо 1
голку, що залишилась у РП біля точки Гт : 129 — 1 = 128 голок.
Величина скосу рукава вимірюється по рисунку: С&С8 = 6,5 см, або
4,5 ряда X 6,5 = 29 рядів; 29 : 2 =» 15 фаз.
Визначаємо, по скільки голок треба переводити з ПНП у РП у
кожній фазі: 128 : 15 = 8 (8). Отже, з 15 раз вісім раз переставляємо
в РП по 9 голок (8 4- 1 з остачі), а сім раз — по 8 голок. В останній
15-й раз додаємо ще 9 голок підгину (С3/7і), тобто останній раз вису-
ваємо в РП не 8, а 17 голок (8 4-9 = 17). Повертаємо справа всі гол-
ки в РП (ГуП)), в’яжемо рівно відрізок, що дорівнює 1/2 ширини ру-
кава по лінії низу: С3СХ=11 см, або 4,5 рядах 11« 50 рядів. На 10-й
голці вив’язуємо витягнуті петлі «косички». Дов’язавши до лінії
СіП8, приступаємо до виконання виточки одностороннім частковим
в’язанням за таким розрахунком. Глибина виточки ССХ = 5 см, або
148
4,5 ряда х 5 = 22 ряди; 22 : 2 = 11 фаз. Довжина виточки дорівнює
відрізку ГС (43 см) плюс 10 см (величина стала): вС = 43 + 10 =
= 53 см, або 3 петлі X 53 = 159 петель.
Визначаємо, по скільки голок будемо виводити в ПНП у кожній
фазі: 159 : 11 = 14 (5). Отже, з 11 раз шість раз виводимо в ПНП
по 14 голок, а п’ять раз — по 15 голок (14+1 з остачі). Перший раз
у ПНП виводимо не 14 голок, а 23 (14 + 9 = 23), тобто додаємо 9
голок виворітної частини підги-
ну (СхПа).
Дов’язавши до точки в, у зво-
ротній послідовності повертаємо
в РП п’ять раз по 15 голок,
п’ять раз — по 14 і один раз —
23 голки. Одночасно з вив’язу-
ванням виточки зліва після ви-
конання лінії реглана (/\В) по-
чинаємо вив’язувати підвищення
виїмки рукава з боку спинки за
таким розрахунком. Величина
підвищення по горизонталі дорів-
нює висоті ростка (1,5 см) плюс
= 2,5 см, або 3 петлі X 2,5 «
Рис. 124. Рисунок викройки коміра у по-
перечнов’язаному жакеті.
1 см (величина стала): 1,5 + 1 =
7 петель. Величина середньої час-
тини рукава дорівнює відрізку ГК (2 см) плюс відрізок ГЛ (2 см)
2 + 2 = 4 см, або 4,5 ряда X 4 = 18 рядів.
Визначаємо, через скільки ходів каретки будемо прибавляти пет-
лі: 18 : 7 = 2 (4). Отже, від точки В до точки Р прибавляємо по 1
петлі чотири рази через кожні 3 ходи каретки (2 + 1 з остачі) і 3 ра-
зи — через кожні 2 ходи каретки.
Дов’язавши до точки Р, приступаємо до виконання лінії реглана
з боку спинки, для чого виводимо голки в ПНП по лінії РГ2 так, як
по лінії реглана другої половини спинки. Коли виконано виточку,
справа в’яжемо половину ширини рукава по лінії низу рівно: С2С4=
= 13 см, або 4,5 ряда X 13 =» 58 рядів. Дов’язавши до лінії С^Пь
розширюємо рукав до лінії пройми, висуваючи голки в ПНП від точки
Пі до точки Га так: 17 голок, шість раз по 8 і вісім раз по 9 голок.
Дов’язавши до точки Га, зліва засуваємо в РП 82 голки лінії реглана
(Г2Р), пров’язуємо 1 ряд і закриваємо петлі, потім справа ставимо
в РП усі голки, пров’язуємо 1 ряд основною ниткою, 1 ряд — до-
поміжною, 1 ряд — котушковою і ще 1 ряд — допоміжною.
Не знімаючи петель з голок машини (Г2П4), починаємо в’язати
основною ниткою другий рукав дзеркально, тобто спочатку вив’я-
зуємо лінію реглана з боку спинки, а потім — з боку переду.
Комір (рис. 124). Набираємо на голки 156 петель (52 см), в’яжемо
подвійну ширину підгину (12 рядів), по лінії згину пров’язуємо 2
ряди допоміжною ниткою з проміжним рядом котушкової нитки.
Після з’єднувального ряду з одного боку залишаємо в РП 1 голку,
решту 155 голок переводимо в ПНП. Довжину бортика — 68 рядів
(15 см) — в’яжемо частковим в’язанням, виконуючи з зовнішнього
боку вертикальний край «косичкою», а з внутрішнього боку коміра
149
повертаємо в РП голки в такій послідовності: 11 раз по 1 голці, 21
раз по 2 і два рази по 3 голки.
Вив’язавши бортик, за одним разом повертаємо в РП решту голок,
прокладаємо на голки нитку і переводимо каретку в другий бік, після
чого залишаємо в РП 1 голку і в’яжемо другий бортик, як перший.
Коли вив’язано другий бортик, закриваємо по краях по 15 петель
(5 см) і на 126 (42 см) голках, що залишились в РП, в’яжемо ширину
коміра — 22 ряди (5 см), виконуючи з боків вертикальний край «ко-
сичкою».
Для створення опуклої лінії висуваємо в ПНП з кожного боку
сім раз по 6 голок. Потім спочатку з одного боку повертаємо всі гол-
ки в РП, пров’язуємо 1 ряд і закриваємо петлі, а потім з другого боку
повертаємо всі голки в РП, пров’язуємо 1 ряд і закриваємо всі петлі.
Оздоблюємо комір поперечнов’язаною бейкою в смужку або ниткою
.оздоблювального кольору.
УРОК 51
СУЦІЛЬНОВ’ЯЗАНИЙ ШАЛЕВИЙ КОМІР
У ПОПЕРЕЧНОВ’ЯЗАНОМУ ЖАКЕТІ
З РУКАВОМ РЕГЛАН
Розмір 46—48
Щільність в’язання по горизонталі —3 петлі в 1 см, по вертика-
лі — 4,5 ряда в 1 см.
І спосіб (рис. 125). Набираємо на голки кількість петель, що
дорівнює довжині пілочки (59 см) плюс ширина рукава по лінії шиї
(4 см), плюс 1/2 ширини ростка спинки (6 см): АА3 = 59 4- 4 4- 6 =
» 69 см, або 3 петлі х 69 = 207 петель. В’яжемо ширину планки
Рис. 125. Суцільнов’язаний шалевий комір у поперечнов’язаному жа-
кеті з рукавом реглан (1 спосіб).
150
(АБ), одночасно роблячи отвори для горизонтальних петельок. Роз-
ширюємо комір частковим в’язанням за таким розрахунком. Довжи-
на коміра від початку розширення до лінії плеча, що дорівнює 1/3
ПОШ (6 см) плюс 11 —14 см: = 6 + 12 = 18 см, або 3 петлі X
X 18 = 54 петлі. Величина розширення коміра дорівнює бажаній
ширині коміра (9 см) мінус ширина планки (4 см): БХВХ = 9 — 4 =
= 5 см, або 4,5 X 5 « 22 ряди; 22 : 2 = 11 фаз. Довжина планки від
лінії низу до початку розширення коміра дорівнює довжині пілочки
(59 см) мінус довжина коміра до лінії плеча (18 см): Б2Б3 =
= 59 — 18 = 41 см, або 3 петлі X 41 = 123 петлі.
Дов’язавши до лінії ББ3, справа за 11 раз висуваємо голки в ПНП
приблизно в такій послідовності: 123,1,2,3, 4, 5, 6, 7, 8, 9 і 9. По лінії
ВВ± у РП залишились голки рівної частини коміра, яка пришивається
до рукава і спинки: ВВг = 4 + 6 = 10 см, або 3 петлі X
X 10 = ЗО петель. Потім повертаємо голки в РП у зворотній послі-
довності. Якщо бажано оздобити лінію згину фанговими зубчиками,
треба, дов’язавши до лінії ВВ1г справа за одним разом перевести всі
голки в РП (ВХВ2), висунути відповідні голки в ПНП і на всіх голках
(ВВ2) пров’язати 4—6 рядів (можна кольоровою ниткою). Потім зліва
залишаємо в Р77 ЗО голок (ВВХ), висунувши справа решту голок в
ПНП, і за зробленим розрахунком у зворотній послідовності повер-
таємо їх у РП від точки Вх до точки Г2, 123 голки повертаємо у РП
за одним разом (Г2Гз). Далі в’яжемо ширину планки (Г3Д3). На цьо-
му відрізку оформляємо скріплені на машині петельки. Щоб комір
краще облягав шию, можна до відрізка ЛЛХ прибавити петлі (1 см)
для припосаджування або подовжити край коміра (див. пунктирну
лінію). На голках відрізка ДДг закінчуємо в’язати допоміжною
ниткою або закриваємо ці петлі за одним разом. Щоб з’єднати подвій-
ну планку, декером навішуємо на голки петлі ряду, що набирався
(ЛХЛ3), заводимо навішані петлі за язички голок і пров’язуємо з’єд-
нувальний ряд. Потім зліва висуваємо в ПНП число голок, що дорів-
нює довжині вирізу горловини: ДХД2 = ВХВ2 = 54 голки.
Мисоподібний виріз горловини виконуємо частковим в’язанням,
переставляючи голки з ПНП у РП за таким розрахунком. Ширина
вирізу горловини ДгЕ = 6 см, або 4,5 ряда X 6 = 27 рядів; 27 : 2 «
« 13 фаз.
Визначаємо, по скільки голок будемо заводити в РП у кожній
фазі: 54 : 13 = 4 (2). Отже, від точки Д2 до точки Е переводимо в РП
11 раз по 4 голки і два рази по 5 голок (4 + 1 з остачі). Далі в’яжемо
пілочку за зробленим розрахунком.
Такий комір можна в’язати у всіх поперечнов’язаних виробах,
а також у виробах поздовжньої в’язки, в яких пілочку в’яжуть без
планок.
II спосіб (рис. 126). При бажанні вив’язати комір з бей кою,
виконаною ниткою оздоблювального кольору, від ширини планки
(4 см) віднімаємо ширину бейки (1,5 см). Набираємо на голки 207
петель (ЛЛ3), в’яжемо ширину планки, виконуючи отвори для петельок:
АБ = 2,5 см, або 4,5 ряда X 2,5 = 11 рядів. Від лінії ББ3 до лі-
нії ВВХ в’яжемо, як у І способі. Потім переводимо в РП усі голки і
151
ниткою оздоблювального кольору в’яжемо подвійну ширину бейки:
ВГ «= 1,5 X 2 3 см, або 4,5 ряда X 3 « 14 рядів. На цьому від-
різку (ВГ) можна в’язати ажурну бейку. Щоб з’єднати краї подвій-
ної бейки, навішуємо на голки петлі першого ряду бейки, пров’язує-
мо з’єднувальний ряд, після чого зліва залишаємо в РП ЗО голок
(ГГХ), висуваючи решту голок справа в ПНП. Від лінії ГГХ в’яжемо,
як у І способі, виконуючи планку (ДЕ) відповідної ширини (2,5 см).
УРОКИ 52, 53
ПОПЕРЕЧНОВ’ЯЗАНИЙ ЖАКЕТ
ІЗ СУЦІЛЬНОВ’ЯЗАНИМ ДОВГИМ РУКАВОМ
І КОМІРОМ
Розмір 48
Тонка шерстяна пряжа в 5 ниток — 550 г.
Для побудови рисунка викройки поперечнов’язаного жакета Із
суцільнов’язаними довгим рукавом і коміром (рис. 127, 128, табл. 21)
необхідні такі мірки, см:
Йовжина виробу (ДВ) . . ...............58
івокружність шиї (ПОШ)................18
» грудей (ПОГ) ................. 48
Йовжина рукава (ДР) .................. ... 67
івокружність кисті (ПОК) .................. Ю
Ширийа коміра (Шк) ..................... 8
Ширина підгину (Шп) ..................... З
» планки (Шпл) ..................... 4
Для інших розмірів можна користуватись мірками для побудови
рисунка викройки джемпера з рукавом реглан (див. табл. 6, с. 60).
152
РОЗРАХУНОК І ТЕХНОЛОГІЯ В’ЯЗАННЯ
Щільність в’язання по горизонталі — 3 петлі в 1 см, по вертика-
лі — 4,5 ряда в 1 см.
Пілочка. Допоміжною ниткою набираємо на голки число петель,
що дорівнює ширині коміра: ШйВь = 8 см, або 3 петлі X 8 = 24 петлі.
В’яжемо 2—3 ряди допоміжною
ниткою, 1—2 ряди—котушковою
і ще один ряд — допоміжною. По-
тім переходимо на основну нитку
і в’яжемо до лінії ШЬВІ рівно, ви-
конуючи з боків вертикальний край
«косичкою»: = 7 см, або 4,5 х
X 7 « 32 ряди. Дов’язавши
до
В
Рис. 127. Поперечнов’язаний
жакет із суцільнов’язаними дов-
гими рукавом і коміром.
Рис. 128. Рисунок викройки попереч-
нов’язаного жакета із суцільнов’язани-
ми довгим рукавом і коміром.
лінії ШЬВЛ, справа, з боку каретки, за одним разом набираємо на гол-
ки число петель, що дорівнює мірці ДВ (58 см) плюс подовження пере-
ду (2‘см), плюс ширина виворітної частини підгину (3 см): 58 + 2 +
+ 3 = 63 см, або 3 петлі X 63 = 189 петель. У РП стало 213 голок
(24 + 189 = 213). Пров’язуємо 1 ряд і висуваємо в ПНП голки з
петлями, які тільки що набрали (189). Висунуті голки поступово бу-
демо повертати в РП за таким розрахунком. Довжина верхньої
163
Дані Для побудови рисунка викройки поперечнов’язаного жакета
Назва виміру
Обчислення
Пілочка
Ширина планки
Глибина пройми
Відстань від пройми до лінії низу
Подовження переду
Ширина виворітної частини підгину
> вирізу горловини
» переду до бокового шва
Допоміжна точка по лінії боку
» ж ж ж пройми
Довжина рукава
Ширина »
Довжина рукава по лінії пройми
Нахил рукава
Ширина лицьової частини підгину по
низу рукава
Ширина виворітної частини підгину по
низу рукава
Ширина підкоміра
Розширення борта
Довжина борта
Спинка
Ширина виворітної частини підгину по
низу рукава
Ширина лицьової частини підгину по
низу рукава
Довжина рукава
Ширина ростка
> середньої частини підкоміра
» . спинки
Допоміжна точка по лінії пройми
> ж ж ж боку
Підборт
Розширення підборта
Довжина верхньої частини підборта
Ширина нижньої частини підборта
Скіс підборта по лінії низу
Довжина нижньої частини підборта
без скосу підборта
Допоміжна точка підборта
Ширина коміра
Довжина середньої частини коміра
Ширина » і »
Стала величина
у ПОГ + (8—9) см
Мірка ДВ мінус глибина пройми
Стала величина
ж ж
1 1
у ПОШ + 1 см, мінус у ширини
планки
у ПОГ 2 см
Стала величина
ж ж
Мірка ДР мінус ширина підгину (Зсм),
мінус 1 см (стала величина)
Мірка ПОК + 1 см
Вимірюється по рисунку
Глибина пройми мінус ширина рукава
Стала величина
» ж
ж ж
ж ж
21—22 см
Величина Д3Д5 у рукаві пілочки
Величина ДгД8 > ж >
Величина ВгД ж У ПОШ + 1 см Ж Ж
Величина ВгШ у ж ГГг ж пілочці ж
ж ГіГ2 ж ж Ггб > ж
ж
Величина АВ2 у ж АБ ж пілочці ж
Величина АВ у пілочці
» СП ж ж
Вимірюється по рисунку
Величина ВВ. у ж ВДП ж пілочці ж
ж РР. ж ж РШ2 ж спинці ж
154
Таблиця 21
із суцільнов’язаними довгим рукавом і коміром
Буквені позначення Розмір
46 48 | 1 50 1 1 52 1 1 м
Вимір, см
АВ 4 4 4 4 4
ВГ 24 25 25 26 27
ГН 33 33 33 33 33
не 2 2 2 2 2
СП 3 3 3 3 3
ВВі 5 5 5 5 5,5
ГГ, 25 26 27 28 29
Лб 6 6 6 6 6
Г.Г. 4 4 4 4 4
В\Д 62 63 63 64 64
ДіДі 10,5 11 11 11 12
гЛі 38 38 37 37 36,5
ДДі 13,5 14 14 15 15
ДіД* 3 3 3 3 3
Д*Дь 3 3 3 3 3
вгш % 8 8 8 8 8
4 21 4 21 4 21 4 21 4 21,5
дл 3 3 3 3 3
ДА 3 3 3 3 3
ДиР 62 63 63 64 64
РРг 7 7 7 7 7,5
РШ. 8 8 8 8 8
І\Г, 25 26 27 28 29
І\І\ 4 4 4 4 4
Г& 6 6 6 6 6
ВЛ 4^1 4 21 4 21 4 21 4 21 4 21,5
АА 4 4 4 4 4
С4С. 3 3 3 3 3
В2С5 35 36 36 37 37,5
ж 5 8 5 8 Оо ся 5 8 5,5 8
7 7 7 7 7Д
вК 8 8 8 8 8
155
частини підборта В3Б% = А^Бі — 21 см, або 3 петлі X 21 = 63 петлі.
Довжина нижньої частини підборта без скосу підборта вимірюється
по рисунку: Б2С8= 36 см, або 3 петлі X 36 = 108 петель. Відстань
по вертикалі В8В4 = 5 см, або 4,5 ряда X 5 « 22 ряди; 22 : 2 =
= 11 фаз, з них 10 припадає на лінію В4Б2 і одна — на лінію
Визначаємо, по скільки голок будемо повертати з ПНП у РП по
лінії ВіБі: 63 : 10 = 6 (3). Отже, від точки В4 до точки Бл- вводимо
в РП три рази по 7 голок (6 + 1 з остачі) і сім раз по 6 голок, потім
за одним разом повертаємо в РП 108 голок (Б2С5).
Величина скосу по низу підборта С4С5 = 3 см, або 3 петлі X 3 =
= 9 петель. Відстань по вертикалі С4С8= БХБ2= 4 см, або 4,5 ряди х
X 4 = 18 рядів; 18 : 2 = 9 фаз.
Визначаємо, по скільки голок будемо переводити в РП у кожній
фазі: 9:9 = 1. Отже, від точки С6 до точки С8 вводимо в РП дев’ять
раз по 1 голці. На цьому відрізку (С8С8), пров’язавши 8 рядів, робимо
отвори для петельок. У РП по лінії Ш^С3 стало 204 голки (24 + 63 4-
+ 108 + 9 = 204). Тепер справа за одним разом висуваємо в ПНП
117 голок (2>іС3). На 87 голках (ЦЦБі), що залишились в РП, двосто-
роннім частковим в’язанням розширюємо підборт: АГВ2 = 4 см, або
4,5 ряда X 4 = 18 рядів; 18 : 2 = 9 фаз. Отже, справа по лінії БХВ2
висуваємо в ПНП дев’ять раз приблизно по 7 голок, а зліва від точки
Ші до точки В2 висуваємо дев’ять раз приблизно по 2 голки. В РП
біля точки В2 залишається приблизно 6 голок. Потім вводимо голки
в РП у зворотній послідовності: зліва—дев’ять раз—по2 голки (В^Ші),
а справа — дев’ять раз — по 7 голок (В2Б) і один раз — 117 голок
(БСі). Далі зліва в’яжемо рівно (ШШ^, а справа повертаємо в РП
дев’ять раз по 1 голці (СуП), користуючись розрахунком, зробленим
для відрізка С5С8. На цій відстані, пров’язавши 10 рядів, оформляє-
мо петельки, скріплені на машині. По опуклій лінії СГС2 вив’язуємо
витягнуті петлі «косички». Повернувши в РП справа усі голки, тобто
дов’язавши до точки П, в’яжемо ширину пілочки ГГі = 26 см, або
4,5 ряда X 26 = 117 рядів. Справа по лінії ППГ виконуємо верти-
кальний край «косичкою». На цьому відрізку звужуємо полотно:
НС = 2 см, або 3 петлі Х2 = 6 петель. Пров’язавши 57 рядів
рівно, далі на 60 рядах убавляємо петлі: шість раз по 1 петлі
через кожні 10 ходів каретки. Оскільки убавляти петлі треба по лінії
СС2, то петлі убавляємо дев’ятиголковим декером або п’яти- і чоти-
рьохголковими декерами. По лінії боку за одним разом висуваємо
в ПНП голки відрізка 6ПГ, який дорівнює відрізку ГН (33 см) плюс
ширина виворітної частини підгину (3 см), мінус відрізок Гхб (6 см):
6ПХ— 33 4-3 — 6 — ЗО см, або 3 петлі X 30 = 90 петель. Висунувши
в ПНП 90 голок, продовжуємо висувати в ПНП голки по лінії 6Г2
за таким розрахунком. Відстань по горизонталі Гхб = 6 см, або З
петлі X 6 = 18 петель. Відстань по вертикалі ГХГ2 = 4 см, або 4,5
ряда X 4 = 18 рядів; 18 : 2 = 9 фаз. Від точки б до точки Г2 вису-
ваємо голки в ПНП приблизно у такій послідовності: З, З, 3, 2, 2,
2, 1, 1 і 1. Отже, всього справа переведено в ПНП 108 голок (90 4-
4- 18 = 108). Відрізок ГіДі в’яжемо рівно, виконуючи вертикальний
156
край «косичкою»: Г2Д1 = 38 см, або 4,5 ряда X 38 = 171 ряд. На
цій відстані робимо 3—4 однофазні виточки на 10—15 голках.
Зліва 24 голки ширини коміра (ШВі) висуваємо в ПНП. По лінії
В-іДі убавляємо петлі за таким розрахунком. Величина звуження
полотна, тобто нахил рукава ДДа =14 см, або 3 петлі X 14 = 42
петлі. Довжина рукава = 63 см, або 4,5 ряда X 63 = 284
Рис. 129. Видозміна рисунка
викройки коміра.
ряди.
. Визначаємо, через скільки ходів каретки будемо убавляти петлі:
284 : 42 = 6 (32). Отже, з 42 раз 32 рази убавляємо по 1 петлі через
кожні 7 ходів каретки ( 6 + 1 з остачі),
а 10 раз — через кожні 6 ходів каретки.
Можна чергувати убавлення петель так: три
рази — через 7 ходів каретки і один раз —
через 6 ходів каретки. Дов’язавши до лінії
ДіД9, в’яжемо лицьову і виворітну частини
підгину, переключивши регулятор на 1 по-
ділку (на тугішу в’язку): ДХД9 = 3 см, або
4,5 ряда X 3 « 14 рядів; Д^ = ДХД9 «
14 рядів. Відриваємо основну нитку
від клубка. По лінії Д^ пров’язуємо 3—4 ряди допоміжною нит-
кою, 1—2 ряди — котушковою, ще 3—4 ряди — допоміжною, 1—
2 ряди — котушковою і 1 ряд — допоміжною ниткою.
По ЛІНІЇ бПг виводимо голки в ПНП після того, як зроблено 13
убавлень по лінії і ще пров’язано 3 ряди рівно.
Спинка. Не знімаючи петлі рукава з голок машини, основною
ниткою в’яжемо подвійну ширину підгину: ДвД? 4- Д7Д9 = 14 +
+ 14 = 28 рядів. Потім переключаємо регулятор на основну щіль-
ність (рідшу в’язку), в’яжемо справа 171 ряд рівно (Д9Г6), виконую-
чи на цьому відрізку 3—4 однофазні виточки. Від точки Гь до точки
бі повертаємо голки з ПНП у РП приблизно у такій послідовності:
1, 1, 1, 2, 2, 2, З, 3 і 3, по лінії бхП9 за одним разом повертаємо з
ПНП у РП решту голок (90). Потім справа в’яжемо рівно, виконуючи
вертикальний край «косичкою» і витягнуті петлі «косички» на 9-й гол-
ці, рахуючи справа. Зліва по лінії Д1еР розширюємо полотно, прибав-
ляючи по 1 петлі 10 раз через кожні 6 ходів каретки і 32 рази — че-
рез кожні 7 ходів каретки. Дов’язавши до точки Р, зліва, з протилеж-
ного боку від каретки повертаємо в РП 24 голки (ширина коміра) і
в’яжемо до лінії Ш9РХ рівно: РРХ — 7 см, або 4,5 ряда X 7 ~ 32
ряди.
Дов’язавши до лінії середини спинки (Ш9П9), не знімаючи петлі
з голок машини, в’яжемо другу половину жакета дзеркально.
В кінці в’язання петлі по довжині підборта закриваємо, а на 24
голках коміра закінчуємо в’язання допоміжною ниткою.
У готовому жакеті висмикуємо котушкову нитку по лінії низу
рукавів, щоб відокремити дві деталі пілочки від спинки. Відпарює-
мо вив’язані деталі. Комір зшиваємо горизонтальним трикотажним
швом, потім зшиваємо рукави. Підгин до лінії низу рукавів прикет-
льовуємо з виворітного боку, а по лінії низу жакета — потайними
стібками. Комір підшиваємо до ростка також потайними стібками.
157
При* бажанні можна вив’язати комір з бортиками з гострими або за*
округленими кінцями (рис. 129). Оздоблюємо жакет накладними кише-
нями (див. с. 125, рис. 108).
УРОКИ 54, 55
ПОПЕРЕЧНОВ’ЯЗАНА ЖІНОЧА БЛУЗА
ІЗ СУЦІЛЬНОВ’ЯЗАНИМ ДОВГИМ РУКАВОМ
І КОМІРОМ-СТОЙКОЮ
Розмір 48
Тонка шерстяна пряжа в 5 ниток — 550 г.
Для побудови рисунка викройки поперечнов’язаної жіночої блу-
зи (рис. 130, 131, табл. 22) необхідні такі мірки, см:
Довжина виробу (ДВ).........................57
» спини до талії (ДСТ) ................ 38
Півокружність шиї (ПОШ) ................. . 18
Ширина плеча (ШП) .........................13
Довжина рукава (ДР) ........................56
Півокружність кисті (ПОК) .................. 10
Для інших розмірів можна користуватись мірками для побудови
рисунка^викройки жіночого джемпера з вшивним рукавом (див. табл.
РОЗРАХУНОК І ТЕХНОЛОГІЯ В’ЯЗАННЯ
Щільність в’язання по горизонталі —3 петлі в 1 см, по вертикалі —
4,5 ряда в 1 см.
Перед. Допоміжною ниткою набираємо на голки число петель, що
дорівнює висоті стойки: = 3 см, або 3 петлі X 3 = 9 петель.
В’яжемо декілька рядів з проміжним рядом котушкової нитки. По-
тім переходимо на в’язання основною ниткою і пров’язуємо відрізок
В5В4, виконуючи з боків вертикальний край «косичкою»: В8В4 =
= 7 см, або 4,5 ряда X 7 « 32 ряди. Біля точки В4 тимчасово вису-
ваємо в ПНП 9 голок стойки.
Для підборту справа, від точки Ві допоміжною ниткою набираємо
на голки число петель, що дорівнює довжині підборта: В4В7 = ВВГ 4-
+ В1В3 =» 16 + 2 = 18 см, або 3 петлі X 18 => 54 петлі. В’яжемо
декілька рядів з проміжним рядом котушкової нитки. Потім пере-
ходимо на в’язання основною ниткою, пров’язуємо 1—2 ряди і зліва
(біля точки В4) залишаємо в РП 1 голку, висуваючи 53 голки справа
в ПНП. Підборт в’яжемо частковим в’язанням, повертаючи голки
з ПНП у РП від точки В4 до точки В9 за таким розрахунком. Вели-
чина скосу підборта, тобто відстань по вертикалі: В,ВЛ = ВВ4 —
— В3В9 = 5 см, або 4,5 ряда х 5 да 22 ряди; 22 : 2 = 11 фаз.
Визначаємо, по скільки голок будемо переводити з ПНП у РП у
кожній фазі: 53-: 11 = 4 (9). Отже, по лінії В4В9 з 11 раз 9 раз оере-
156
я, йі
водимо з ПНП у РП по 5 голок (4 4- 1 з остачі) і 2 рази — по 4 гол-
ки. Зліва від точки В4 вводимо в РП 9 голок стойки і в'яжемо підборт
разом із стойкою. Повернувши в РП усі голки справа, в’яжемо від-
різок В3В3 (2 см) рівно, вико- д д
нуючи вертикальний край »
«косичкою»: В3В3 — 2 см, або •-
4,5 ряда X 2 = 9 рядів. §
Зліва від точки В3 (карет- *
ка знаходиться зліва) на 6 го-
лок (В1В8) накидаємо відрізок
допоміжної нитки і пров'я-
зуємо на цих голках петлі
вручну (як горизонтальні пе-
тельки), після чого всі голки
тимчасово висуваємо в ПНП,
а справа допоміжною ниткою
набираємо на голки число пе-
тель, що дорівнює мірці ДВ
її
П3 ПНП %
о.
№*»
п
ж
№
і'сдаїсзі
їсжл'езі
І
Рис. 130. Поперечнов’язана
жіноча блуза із суцільнов’я-
заним довгим рукавом і ко-
міром-стойкою.
ш
пт
Рп___4
А
я, тт е
ЙДЯ9
«мі
І
І
І
в
І
в
Д>
тп
Рис. 131. Рисунок викройки жіночої коф-
ти із суцільнов’язаним довгим рукавом і
коміром-стойкою.
(57 см) плюс подовження переду (2 см), плюс ширина виворітної частини
підгину (3 см) і мінус довжина підборта ВВ3 (18 см): В3К = 57 4- 2 4- З—
—18 = 44 см, або 3 петлі X 44 = 132 петлі. В’яжемо декілька рядів з
проміжним рядом котушкової нитки. Потім зліва, з боку каретки по-
вертаємо з ПНП у РП усі голки (63) і основною ниткою в’яжемо перед
159
справа по низу джемпера приблизно 50 рядів рівно, а далі убавляємо
шість раз по 1 петлі через кожні 10 ходів каретки. По лінії ККх ви-
конуємо вертикальний край «косичкою», по лінії С(\ — витягнуті
петлі «косички» (на 9-й голці). Оскільки убавляти петлі треба по лі-
нії СС1г то убавляємо їх дев’ятиголковим декером або п’яти- і чоти-
рьохголковим декерами.
Зліва відрізок ВВ2 в’яжемо разом із стойкою. Дов’язавши до точки
В2, зліва висуваємо в ПНП 9 голок стойки (ШВ2) і в’яжемо ширину
плеча, убавляючи петлі по лінії В2П^ за таким розрахунком. Відстань
по вертикалі В2П = 13 см, або 4,5 ряда х 13 « 58 рядів. Величина
звуження полотна ППі= 3,5 см, або 3 петлі X 3,5 я» 10 петель.
Визначаємо, через скільки ходів каретки будемо убавляти петлі:
58 : 10 = 5 (8). Отже, від точки В2 до точки П2 з 10 раз вісім раз убав-
ляємо по 1 петлі через кожні 6 ходів каретки (5 + 1 з остачі), а два
рази — через кожні 5 ходів каретки.
Виконавши плечовий скіс, за одним разом висуваємо в ПНП гол-
ки відрізка ЛХО, що дорівнює глибині пройми (24 см) мінус нахил
плеча (3,5 см), мінус величина І\О (4 см): ЛХО = 24 — 3,5 — 4 =
= 16,5 см, або 3 петлі X 16,5 я» 50 петель. Потім продовжуємо вису-
вати голки в ПНП від точки О до точки Г2 за таким розрахунком.
Відстань по горизонталі І\О = 4 см, або 3 петлі X 4 = 12 петель.
Відстань по вертикалі ГХГ2 = 5 см, або 4,5 х 5 « 22 ряди: 22 : 2 =
= 11 фаз.
Визначаємо, по скільки голок будемо висувати в ПНП у кожній
фазі: 12 : 11 = 1 (1). Отже, по лінії ОГ2 висуваємо в ПНП 1 раз 2
голки (1 + 1 з остачі) і 10 раз — по 1 голці. У РП по лінії Г2Кі за-
лишилось 108 голок. Закінчуємо в’язання на цих голках допоміж-
ною ниткою і знімаємо петлі з голок машини; зліва в ПНП знаходять-
ся 62 голки.
' Рукав в’яжемо, розширюючи в’язане полотно справа за таким роз-
рахунком. Величина розширення полотна по лінії Г2Д2 дорівнює
довжині від пройми до талії (14 см) плюс величина ДДХ (10 см): 14 +
+ 10 = 24 см, або 3 петлі X 24 = 72 петлі. Відстань по вертикалі
дорівнює величині П2Е (45 см) плюс ширина пройми ОХО2 (5 см), мінус
величина ДХД2 (8 см): 45 + 5 — 8 = 42 см, або 4,5 ряда X 42 = 189
рядів.
Визначаємо, через скільки ходів каретки будемо прибавляти петлі:
189 : 72 = 2 (45). Отже, з 72 раз 45 раз прибавляємо по 1 петлі через
кожні 3 ходи каретки (2 + 1 з остачі) і 27 раз — через кожні 2 ходи
каретки. У даному випадку доцільно розподілити рівномірно проміж-
ки в 2 і З ходи каретки, тобто приблизно два рази прибавляємо петлі
через кожні 3 ходи каретки, а третій раз — через 2 ходи каретки. При-
бавляємо петлі триголковим декером. Для цього крайні 3 петлі пе-
ревішуємо вправо, а на звільнену голку в середині полотна навішуємо
петельну дужку нижнього ряду з-під сусідньої голки.
Від точки Г2 до точки О2 повертаємо голки в РП у зворотній по-
слідовності за розрахунком, зробленим для лінії ОГ2 : 10 раз вводимо
в РП по 1 голці і 1 раз — 2 голки. Голки відрізка Л2О2 переводимо
в РП за одним разом.
162
Зліва убавляємо петлі по лінії /72Д частковим в’язанням за таким
розрахунком. Величина нахилу рукава дорівнює мірці ДСТ (38 см)
мінус нахил плеча (3,5 см): ЕД = 38 — 3,5 = 34,5 см, або 3 петлі X
X 34,5 «з 104 петлі. Відстань по вертикалі: П3Е = 45 см, або 4,5
ряда X 45 « 202 ряди; 202 : 2 = 101 фаза.
Визначаємо, по скільки голок будемо висувати в ПНП в кожній
фазі: 104 : 101 = 1 (3). Отже, від точки 772 до точки Д із 101 разу
висуваємо в ПНП у кожній фазі з протилежного боку від каретки 98
раз по 1 голці і три рази по 2 голки (1 + 1 з остачі). Три рази по 2
голки можна рівномірно розподілити на протязі 202 рядів.
Справа, дов’язавши до точки Д2, починаємо висувати голки в ПНП
по лінії Д2Д за таким розрахунком. Відстань по вертикалі: ДХД2 =
= 8 см, або 4,5 ряда X 8 = 36 рядів; 36 : 2 = 18 фаз. Відстань по
горизонталі: ДДХ = 10 см, або 3 петлі X 10 = ЗО петель. З ЗО голок
1 голку залишаємо в РП біля точки Д: 30 — 1 = 29.
Визначаємо, по скільки голок будемо висувати в ПНП у кожній
фазі: 29 : 18 = 1 (11). Отже, з 18 раз 11 раз висуваємо в ПНП по 2
голки (1 4- 1 з остачі) і сім раз — по 1 голці. У даному випадку
доцільно чергувати переведення голок у ПНП, висуваючи один раз
1 голку і два рази — по 2 голки.
Коли в РП біля точки Д залишиться 1 голка, за одним разом по-
вертаємо в РП усі голки справа (ДДі) і в’яжемо виворітну частину
підгину, виконуючи з боків вертикальний край «косичкою»: ДД3 =
= 3 см, або 4,5 ряда X 3 « 14 рядів. Відриваємо основну нитку
від клубка.
По лінії ДїД4 пров’язуємо 4—5 рядів допоміжною ниткою, 1—2
ряди — котушковою, ще 4—5 рядів — допоміжною, 1—2 ряди — ко-
тушковою й 1 ряд — допоміжною ниткою.
Спинка. Не знімаючи петель з голок машини, в’яжемо виворітну
частину підгину по низу рукава: Д3Д5 = 3 см, або 4,5 ряда X 3 =»
яв 14 рядів. Для утворення скосу рукава спочатку висуваємо в ПНП
29 голок (ДіДв), а потім повертаємо їх у РП за 18 раз: чергуючи один
раз — 1 голку і два рази — по 2 голки.
Зліва по лінії Д6П3 повертаємо голки з ПНП у РП за розрахунком,
зробленим для лінії ПіД (у зворотній послідовності). Справа по лі-
нії Д7Г3 убавляємо петлі за розрахунком для лінії Г2Д2 (у зворотній
послідовності). Зменшення петель виконуємо триголковим декером,
як у реглані. Повернувши в РП усі голки зліва, тобто, дов’язавши до
лінії П3О3, за одним разом висуваємо в ПНП 50 голок (Л303) і за 11
раз — 12 голок (О3Г^ за розрахунком для переду.
Дов’язавши до точки Г3, справа ставимо в РП 108 голок (Г6К3),
навішуємо на них петлі по лінії боку переду (Г2КХ), відокремлюємо
допоміжну нитку і в’яжемо ширину спинки справа рівно, виконуючи
вертикальний край «косичкою» (К3К3) і витягнуті петлі «косички»
по лінії С3С2.
Зліва, від точки Г6 до точки О6 повертаємо голки з ПНП у РП, як
по лінії Г3О3, 50 голок відрізка О3П3 повертаємо в РП за одним разом.
По лінії плеча (ЇЦР) прибавляємо петлі за розрахунком, зробленим
для лінії В3П1 (у зворотній послідовності). Дов’язавши до точки Р,
6*
163
Дані для побудови рисунка викройки жіночої блузи із
Назва виміру
Обчислення
Перед
Глибина пройми
Відстань від лінії пройми до лінії
талії
Відстань від лінії талії до лінії низу
Подовження переду
Ширина виворітної частини підгину
Глибина вирізу горловини
Ширина » »
» плеча
Нахил »
Ширина переду до бокового шва
» пройми
Допоміжна точка пройми
Рукав
Допоміжна точка пройми
Довжина рукава
Допоміжна точка для розрахунку
в’язання рукава
Ширина рукава по лінії низу
Скіс рукава » » »
Ширина виворітної частини підгину
Підборт і комір-стойка
Ширина вирізу горловини підборта
» ростка
Допоміжні точки підборта
Висота стойки
Спинка
Ширина виворітної частини підгину по
низу рукава
Скіс рукава по лінії низу
Довжина »
Допоміжні точки пройми
Ширина плеча
> ростка
Висота »
» стойки
у ПОГ + (7—8) см
Мірка ДСТ мінус глибина пройми
Мірка ДВ мінус мірка ДСТ
Стала величина
» >
16—17 см
у ПОШ+ (0,5—1) см
Мірка ШП
З—4 см
4 ПОГ + (1—1,5) см
Вимірюється по рисунку; ГГГ2 = ООХ
3,5—5 см
Величина ГХГ3 у пілочці
Мірка ДР
Вимірюється по рисунку, або мірка
ДР мінус (10-11) см
Мірка ПОК
> ПОК мінус 2 см
Стала величина
Величина ВВ2 (переду)
> РА (спинки)
Стала величина
> »
» »
Величина ДД3 у рукаві переду
» ДХД2 у рукаві переду
» П^Д у рукаві переду
» » » »
» ООЛ в пілочці
> В2П » >
у ПОШ + (0,5—1) см
1—2 см
Величина В2Ш в пілочці
160
Таблиця 22
суцільнов’язаним довгим рукавом і коміром-стойкою
Буквені позначення Розмір
46 48 | | 50 | 52 1 «
Вимір, см
А вг 23 24 24,5 25 25,5
гт 15 14 13,5 13 12,5
ТН 18 19 19 * 20 21
не 2 2 2 2 2
ск 3 3 3 3 3
ввх 16 16 16 16,5 16,5
вв2 6,5 7 7 7 7,5
в,п 13 13 13,5 14 14
пгц 3,5 3,5 3,5 3,5 3.5
гг, 24 25 26 27 28
Ггг, 4,5 5 5,5 6 6,5
Г,0 3,5 4 4,5 4,5 5
4,5 5 5,5 6 6,5
56 56 56 57 57
[ЦЕ 45 45 45,5 46 46,5
ДДі ДіДі 9,5 10 10 10 11
7,5 8 8 8 9
дд9 3 3 3 3 3
вв. 6,5 7 7 7 7,5
6,5 7 7 7 7,5
в±в3 2 2 2 2 2
в3в9 2 2 2 2 2
в3ш 3 3 3 3 3
Д3Дь. 3 3 3 3 3
д<д. 7,5 8 8 8 9
ДьДз 56 56 56 57 57
□з<>4 4,5 5 5,5 6 6,5
4,5 5 5,5 6 6,5
13 13 13,5 14 14
РА 6,5 7 7 7 7,5
ЛР, 1 1.5 1,5 2 2
3 3 3 3 3
16!
рез кожні о ходів каретки;
ж ж,
Рис. 132. Рисунок викройки гал-
стука.
зліва переводимо в РП 9 голок стойки (РШа) і в’яжемо ширину рост-
ка за таким розрахунком. Відстань по вертикалі АР —7 см, або 4,5
ряда X 7 « 32 ряди. Висота ростка ЛР, = 1,5 см, або 3 петлі х
X 1,5 « 5 петель.
Визначаємо, через скільки ходів каретки будемо убавляти петлі:
32 : 5 — 6 (2). Отже, по лінії РРг убавляємо по 1 петлі п’ять раз че-
після 5-го убавлення в’яжемо 2 ряди рів-
но (остачу). Убавляємо петлі багатогол-
ковим декером, переміщуючи всі петлі
стойки на 1 голку в середину полотна.
Дов’язавши до лінії середини спинки,
не знімаючи петлі з голок машини, про-
довжуємо в’язати джемпер дзеркально.
Закінчуємо в’язання джемпера допоміж-
ною ниткою.
У готовому виробі висмикуємо котуш-
кову нитку по лінії низу рукавів, від-
парюємо деталі. Дві деталі переду по лі-
нії ВХЛ зшиваємо горизонтальним трико-
тажним швом. Підборт відгинаємо в бік
вивороту і зшиваємо два відрізки під-
борта (ВХВ8) горизонтальним трикотаж-
ним швом. Дві деталі коміра (ШіВа) та-
кож зшиваємо горизонтальним трикотаж-
ним швом і підшиваємо комір до ростка
спинки потайними стібками. Зшиваємо
рукава, підгин по низу рукавів прикет-
льовуємо, а по низу виробу підшиваємо
потайними стібками.
може вив’язати таку блузку в смужку,
розміщуючи смуги на свій смак. За бажанням блузу можна оздобити
галстуком.
Галстук (рис. 132) в’яжемо частковим в’язанням. Допоміжною
ниткою набираємо на голки 132 петлі (44 см), в’яжемо декілька ря-
дів з проміжним рядом котушкової нитки, переходимо на в’язання
основною ниткою, пров’язуємо 1 ряд і по черзі висуваємо в ПНП зліва
З голки, а справа 105 голок. Потім повертаємо в РП три рази по 1 гол-
ці з кожного боку. Дов’язавши так до лінії АА1Г маємо виворітну
частину підгину по нижньому краю галстука. Від лінії ААг до лінії
ББг в’яжемо 108 рядів, при пров’язуванні яких справа по лінії ЛХВХ
переводимо в РП у кожній фазі по 1 голці, а зліва по лінії АБ висува-
ємо голки в ПНП у такій послідовності: 1, 1, 2, 1, 1,2, 1, 1, 2 і т. д.
По лінії ББіуРП знаходяться 12 голок (4 см). Останній ряд пров’я-
зуємо основною ниткою разом з котушковою, щоб позначити цей ряд.
Від лінії ББі до лінії ВВ1 в’яжемо 48 рядів (10,5 см), при пров’язу-
ванні яких справа переводимо в РП, а зліва висуваємо в ПНП по
черзі 1 і 2 голки. Від лінії ВВГ до точки Гх в’яжемо, справа висуваючи
в ПНП у кожній фазі по 1 голці (ВХГХ), а зліва (ВГХ) продовжуємо
висувати голки, як по лінії БВ.
Досвідчена в’язальниця
164
Дов’язавши до точки І\, за два рази, спочатку з одного боку (Г^),
а потім — з другого боку (Г^Б) переводимо голки в РП, пров’язуємо
1—2 ряди основною ниткою і відриваємо основну нитку від клубка.
Потім пров’язуємо на цих голках 1 ряд допоміжною ниткою, 1—2 ря-
ди — котушковою, 1 ряд — допоміжною, 1—2 ряди — основною
ниткою, після чого за два рази висуваємо ці голки в ПНП (ГГа), за-
лишаючи в РП біля точки І\ 1—2 голки.
Другу частину галстука в’яжемо дзеркально. Для цього зліва по
лініях Ї\Е і ЕЄ повертаємо голки в РП у зворотній послідовності;
справа по лінії Г1Д1 повертаємо по 1 голці в РП, а по лініях
і ЕіЄі висуваємо голки в ПНП у зворотній послідовності. Від лінії
ЄЄі до лінії ЖЖі висуваємо в ПНП з кожного боку три рази по 1 гол-
ці. Дов’язавши до лінії справа по лінії Ж1Е1 і переводимо
в РП усі голки, пров’язуємо 1 ряд основною ниткою, потім зліва пе-
реводимо в РП 3 голки (ЄЖ) і на всіх 132 голках пров’язуємо 1 ряд
основною ниткою і декілька рядів допоміжною. Знімаємо петлі з го-
лок машини.
Галстук відпарюємо, видаляємо допоміжну нитку, краї галстука
відгинаємо в бік вивороту приблизно на 1 см і прикетльовуємо їх.
По лінії ГГ2 висмикуємо котушкову нитку і відокремлюємо допоміж-
ну, відгинаємо частину в’язаного полотна в бік вивороту і прикетльо-
вуємо його. З’єднуємо галстук з виробом біля плечових швів за від-
криті петлі.
УРОКИ 56, 57
ЖІНОЧІ БРЮКИ
Тонка шерстяна пряжа в 5 ниток — 600 е.
Для побудови рисунка викройки жіночих брюк (рис. 133, 134)
користуємось табл. 23 і 24.
Таблиця 23
Мірки для побудови рисунка викройки жіночих брюх
Назва мірки Умовні позначення Розмір
«1 1 « 1 1 50 | 1 82 | 54
Мірка, см
Довжина виробу ДВ 98 100 102 104 106
» до коліна дк 58 59 60 61 62
Півокружність талії ПОТ 36 38 40 42 44
» стегон ПОС 50 52 54 56 58
» коліна ПОК 18 19 19 21 21
Ширина ниву шн 24 25 25 26 26
» підгину по лінії низу Шп 4 4 4 4 4
166
Дані для побудови рисунка
Назва виміру
Обчислення
Передня половинка брюк
Довжина брюк
Лінія стегон
» кроку
» коліна
> низу
Ширина підгину
> по лінії кроку
> кроку
» по лінії коліна
> » » НИ&У
» > > талії
Відстань від стегон д0 виточки
Скіс по лінії боку
Довжина виточки
Розхил » ...
Підвищення ЛІНИ боку
Оформлення лінії талії
Боковий скіс по лінії талії
Довжина боку від Ниточки до талії
Задня половинка брюк
Довжина брюк
Лінія стегон
> кроку
> коліна
» низу
Подовження задньої половинки брюк
Ширина підгину
» по лінії кроку
В » » Кроку
Ширина кроку
» по лінії коліна
> > » НИзу
Допоміжна точка
Підвищення лінії Сидіння
Відстань від стегон до першої виточки
Довжина першої Ниточки
Розхил першої виточки
Відстань від першої виточки до другої
Скіс по лінії боку
Довжина другої виточки
Розхил » м >
Ширина по лінії тллії
Підвищення ЛІНІЇ боку
Боковий скіс по лінії талії
Мірка ДВ мінус мірка Шп
1/2 ПОС мінус б см
Стала величина
Мірка ДК мінус величина ТБ, мінус
величина БШ
Величина ТН мінус мірка ДК
Мірка Шп і
1/4 ПОС + 3 см; ШІІЦ = ШШ*
1/10 ПОС
1/2 ПОК + (0,5-1,5) см; ККг = КК3
1/2 мірки ШН мінус 1,5 см;
НН1 == НН2
1/2 ПОТ + 2 см
Величина ТБ мінус 12 см
Стала величина
» »
» »
» >
При малій повноті
Вимірюємо по рисунку
Стала величина
Величина ТН в передній половинці
брюк+ 2 см (стала величина)
Величина ТБ в передній половинці
брюк 4~ 2 см (стала величина)
Стала величина
Величина ШК з передній половинці
брюк мінус 1 см (стала величина)
Величина КН в передній половинці
брюк
Стала величина
Мірка Шп
1/4 ПОС + 7 см
1/4 ПОС мінус 2,5 см
1/4 ПОС
Величина ККг + 3 см; К3К4 К«К3
Величина НН1 + 3 см; Н3Н3 " п3Н3
Стала величина
1/10 ПОС уіїнуь 3 см
Величина ТвБ3 мінус 14 см
Стала величина
» >
» >
> »:
» »
» »
1/2 ПОТ + 2 см
Стала величина
Вимірюється по рисунку
166
Таблиця 24
викройки жіночих брюк
Буквені позначен- ня Розмір
46 1 « 60 1 82 | 64
Вимір, см
тн 94 96 98 100 102
ТБ 19 20 21 22 23
БШ 7 7 7 7 7
ШК 32 32 32 32 32
КН 36 37 38 39 40
не 4 4 4 4 4
15,5 16 16,5 17 17,5
шгш3 5 5 5,5 5,5 6
КК1 10,5 11 11 11,5 11,5
ННі 10,5 11 11 11,5 11,5
Г1Т. 20 21 22 23 24
БгВ 7 8 9 10 11
ввх 1 1 1 1 1
ВА 12 12 12 12 12
ВіВ3 2 2 2 2 2
Т2Г8 2 2 2 2 2
ТА 1 1
Т3Т4 5 5 4,5 4,5 4
в3Л 12 12 12 12 12
Т,Я8 96 98 100 102 104
Т«Б8 21 22 23 24 25
б9ш< 8 8 8 8 8
ш9к9 31 31 31 31 31
к„н9 36 37 38 39 40
н9н9 2 2 2 2 2
4 19,5 4 20 4 20,5 4 21 4 21,5
Ш*Ш9 10 10,5 11 11,5 12
имп. 12,5 13 13,5 14 14,5
К,К4 13,5 14 14 14,5 14,5
ад 13,5 14 14 14,5 14,5
Т7Т8 4 4 4 4 4
Т8Т, 2 2 2,5 2,5 3
в4в4 7 8 9 10 11
В4В5 14 14 14 14 14
ВіВ9 3 3 3 3 3
в<в7 4 4 4 4 4
в,в, 1 1 1 1 1
м 8 8 8 8 8
в,в10 2 2 2 2 2
ГіТи 20 21 22 23 24
Ції 3 3 3 3 3
4,5 4,5 4,5 4,5 4Л
107
РОЗРАХУНОК І ТЕХНОЛОГІЯ В’ЯЗАННЯ
Щільність в’язання по горизонталі — 3 петлі в 1 см, по вертика-
лі — 4,5 ряда в 1 см.
Брюки в’яжемо знизу вверх.
Передня половинка брюк (рис. 133) складається з двох деталей.
Набираємо на голки число петель, що дорівнює ширині по лінії ни-
зу: = 11 см х 2 = 22 см, або 3 петлі X 22 = 66 петель. Число
петель повинно бути непарним, тому набираємо 67 петель, в’яжемо
Рис. 133. Рисунок викрой-
ки передньої половинки
жіночих брюк.
Рис. 134. Рисунок викройки зад-
ньої половинки жіночих брюк.
подвійну ширину підгину: 2СН = 4 см х 2 = 8 см, або 4,5 ряда X
X 8 = 36 рядів.' Оформляємо підгин. По лінії СТ на середній, 34-й
голці виконуємо витягнуту петлю «косичку». По низу виробу подвій-
ний підгин можна вив’язати «несправжньою» резинкою.
Можна почати в’язати додатковою ниткою і підгин не оформляти,
а в готовому виробі пришити підгин кетельним швом або підшивним
трикотажним швом. Після з’єднувального ряду в’яжемо до лінії
коліна рівно: НК. = 37 см, або 4,5 ряда X 37 = 166 рядів.
168
Від лінії коліна до лінії кроку розширюємо полотно так. Величи-
на розширення з кожного боку ШІІІі ККі =16— 11 = 5 см,
або 3 петлі X 5 = 15 петель. Оскільки відрізок дорівнює від-
різку КК2, а відрізок ШШХ дорівнює відрізку ШШ2, то величина
розширення однакова з кожного боку. Довжина від лінії коліна
до лінії кроку КШ = 32 см, або 4,5 ряда X 32 = 144 ряди.
Визначаємо, через скільки ходів каретки будемо прибавляти петлі:
144 : 15=9 (9). З 9 рядів залишка приблизно 4 ряди пров’яжемо після
останнього, 15-го прибавлення. Решту 5 рядів залишка (9 — 4 =
= 5) розподіляємо на протязі перших 5 прибавлень. Отже, з 15 раз
п’ять раз прибавляємо з кожного боку по 1 петлі через кожні 10 ходів
каретки (9 рядів за розрахунком плюс 1 ряд з остачі), а 10 раз — через
кожні 9 ходів каретки, після чого в’яжемо 4 ряди рівно (остачу). В
РП по лінії кроку стало 97 голок (67 + 15 + 15 = 97). По лінії банта
від точки Ш2 до точки Б2 звужуємо полотно, убавляючи петлі за таким
розрахунком. Величина звуження Ш2Ш3 = 5 см, або 3 петлі X 5 =
= 15 петель. Довжина по вертикалі Д/352 = 7 см, або 4,5 рядах
X 7 « 32 ряди. На цій відстані убавляємо 15 петель приблизно в та-
кій послідовності: 3,2 і 6 раз по 1 петлі через кожні 2 ходи каретки,
потім 4 рази по 1 петлі через кожні 4 ходи каретки. По лінії боку
(ШіБі) в’яжемо цю відстань рівно. В РП по лінії 5Х2>2 залишилось
82 голки (97 — 15 = 82). Від лінії стегон до початку виточки від боку
звужуємо полотно за таким розрахунком. Величина звуження ВВ1 ~
= 1 см або 3 петлі. Довжина по вертикалі БХВ = 8 см, або 4,5 ряда х
X 8 = 36 рядів. Визначаємо, через скільки ходів каретки будемо
убавляти петлі: 36 : 3=12. Отже, від точки 2>х до точки Вх убавляє-
мо три рази по 1 петлі через кожні 12 ходів каретки. Виточку вико-
нуємо частковим в’язанням за таким розрахунком. Довжина виточки
/?ХВ2 =12 см, або 3 петлі х 12 = 36 петель. Глибина виточки ВхВа=
= 2 см, або 4,5 ряда X 2 = 9 рядів; 9 : 2 =» 4 фази.
Визначаємо, по скільки голок будемо висувати в ПНП у кожній
фазі: 36 : 4 = 9. Отже, спочатку висуваємо в ПНП 36 голок (ВХВ2),
а потім повертаємо в РП чотири рази по 9 голок (В2В3). Виконавши
виточку, в’яжемо відстань до талії, звужуючи полотно по лінії бо-
ку на 15 петель (5 см). Убавляємо петлі так. Довжина по вертикалі
В3Т4 = 12 см (стала величина), або 4,5 ряда х 12 = 54 ряди.
Визначаємо, через скільки ходів каретки будемо убавляти пет-
лі: 54 ряди: 15 = 3 (9). Отже, з 15 раз дев’ять раз убавляємо по 1
петлі через кожні 4 ходи каретки (3 ряди за розрахунком плюс 1 ряд
з остачі), а шість раз — через кожні 3 ходи каретки. Від лінії БХБ3
до талії з боку лінії банта в’яжемо рівно: Д27'8 = ТБ -— ТХТ8 =
= 20 — 1 = 19 см, або 4,5 ряда X 19 = 86 рядів. При великій пов-
ноті від величини ТБ не віднімаємо величину Т’ХТ8, тобто в’яжемо
відстань Б2ТХ. Пров’язавши від лінії стегон 86 рядів (Б2Т8), оформ-
ляємо лінію талії частковим в’язанням, продовжуючи убавляти петлі
по боковому скосу за зробленим розрахунком. Для оформлення виїм-
ки по талії визначаємо величину по вертикалі: 7’87'х + Т2Т3 = 1 +
+ 2 = 3 см, або 4,5 ряда X 3 == 14 рядів; 14 : 2 = 7 фаз. Та-
ким чином, від точки 7'8 до точки Та висуваємо в ПНП сім раз
169
приблизно по 7—8 голок. Дов’язавши до точки Т„ переводимо з ПНП
у РП усі голки і в’яжемо подвійну ширину підгину (приблизно 20 ря-
дів) тугішою в’язкою і тоншою ниткою. Закінчуємо в’язати допоміж-
ною ниткою і знімаємо петлі з голок. Другу деталь передньої поло-
винки брюк в’яжемо дзеркально.
Задня половинка брюк (рис. 134) складається з двох деталей. На-
бираємо на голки число петель, що дорівнює ширині по лінії низу:
С4С6 =14 см X 2 = 28 см, або 3 петлі X 28 = 84 петлі. В’яжемо
подвійну ширину підгину, як у передній половинці брюк. Оформляємо
підгин. Після з’єднувального ряду двостороннім частковим в’язан-
ням утворюємо опуклу лінію, для чого визначаємо величину подов-
ження задньої половинки брюк: Н3Н4 = 2 см, або 4,5 ряда X 2 =
«в 9 рядів; 9 : 2 « 4 фази. Отже, спочатку з одного боку, а потім —
8 другого висуваємо в ПНП приблизно по 32 голки, після чого по-
вертаємо в РП з кожного боку чотири рази по 8 голок. Повернувши
в РП усі голки (Н3Н9), в’яжемо відстань до лінії коліна: Н3К3 = 37 см,
або 4,5 ряда X 37 = 166 рядів.
Від лінії коліна до лінії кроку розширюємо полотно. Прибавляє-
мо петлі по лінії боку (/С4Ш8) за таким розрахунком. Величина роз-
ширення Ш4Ш3 — К3К4 = 20 — 14 = 6 см, або 3 петлі X 6 = 18
петель. Довжина по вертикалі К3Ш4 = 31 см, або 4,5 ряда X 31 »
140 рядів.
Визначаємо, через скільки ходів каретки будемо прибавляти пет-
лі: 140 : 18 = 7 (14). Отже, з 18 раз 14 раз прибавляємо по 1 петлі
через кожні 8 ходів каретки (7 рядів за розрахунком плюс 1 ряд з
остачі), а чотири рази — через кожні 7 ходів каретки.
Прибавлення петель по лінії довжини кроку (КьШ?) робимо за
таким розрахунком. Величина розширення Ш^П4 + — К9К6 =
= 10,5 4-13 — 14 = 9,5 см, або 3 петлі X 9,5 = 29 петель. .
Визначаємо, через скільки ходів каретки будемо прибавляти петлі:
140 рядів : 29 = 4 (24). Отже, з 29 раз приблизно 20 раз прибавляємо
по 1 петлі через кожні 5 ходів каретки (4 ряди за розрахунком плюс
1 ряд з остачі), арешту дев’ять раз—через кожні 4 ходи каретки,
після чого в’яжемо чотири рази рівно (залишок). В РП по лінії кроку
стала 131 голка (84 4- 18 4- 29 = 131). По лінії сидіння від точки
Ш<г до точки Б3 звужуємо полотно. Убавляємо петлі за таким розра-
хунком. Величина звуження Ш^ІІі = 13 см, або 3 петлі X 13 = 39
петель. Довжина по вертикалі ІП3БЬ = Ш4Б3 = 8 см, або 4,5 ряда X
X 8 = 36 рядів. На дій відстані убавляємо 39 петель приблизно в та-
кій послідовності: 12, 12, 3, 2 і 6 раз по 1 петлі через кожні 2 хода
каретки, а потім 4 рази по 1 петлі через кожні 4 ходи каретки. По лі-
нії боку в’яжемо цю відстань рівно (2Д82>4). Потім убавляємо петлі
по лінії сидіння від точки Бь до точки Т9 за таким розрахунком. Ве-
личина звуження 7'т7'8= 4 см, або 3 петлі X 4 = 12 петель. Довжина
по вертикалі БьТи = Б3Т4 4- Т,Тй = 22 4- 2 = 24 см, або 4,5 рядах
X 24 = 108 рядів.
Визначаємо, через скільки ходів каретки будемо убавляти петлі:
108 рядів : 12 = 9. Отже, по лінії БЛТ9 убавляємо 12 раз по 1 петлі
через кожні 9 ходів каретки. По боковому шву від лінії стегон до
170
початку виточки в’яжемо рівно: Б9В9 = 8 см, або 4,5 ряда X 8 = 36
рядів.
Виточку вив’язуємо частковим в’язанням за таким розрахунком.
Довжина виточки В4В6 =14 см, або 3 петлі X 14 = 42 петлі. Розхил
виточки В4Вв = 3 см, або 4,5 ряда X 3 « 14 рядів; 14 : 2 = 7 фаз.
Визначаємо, по скільки голок будемо висувати в ПНП у кожній
фазі: 42 : 7 = 6. Таким чином, спочатку висуваємо в ПНП 42 голки
(В4В8), а потім повертаємо в РП сім раз по 6 голок (В9В9).
Вив’язавши виточку, далі в’яжемо до наступної виточки, убав-
ляючи петлі по лінії бокового шва за таким розрахунком. Величина
звуження ВЧВ8 = 1 см, або 3 петлі. Довжина по вертикалі ВвВ7 = 4 см,
або 4,5 ряда X 4 = 18 рядів.
Визначаємо, через скільки ходів каретки будемо убавляти петлі:
18 рядів : 3 = 6 рядів. Отже, по лінії В9В8 убавляємо три рази по
1 петлі через кожні 6 ходів каретки. Потім робимо другу виточку за
таким розрахунком. Довжина виточки В8В9 = 8 см, або 3 петлі X 8 =
= 24 петлі. Розхил виточки В8В10 — 2 см, або 4,5 ряда X 2 = 9 ря-
дів; 9 : 2 « 4 фази.
Визначаємо, по скільки голок будемо висувати в ПНП у кожній
фазі: 24 : 4 = 6. Таким чином, спочатку висуваємо в ПНП 24 голки
(В8в9), а потім повертаємо в РП чотири рази по 6 голок (В9В10). Виконав-
ши виточку, в’яжемо відстань до лінії талії, звужуючи полотно. Убав-
ляємо петлі по лінії В10Ти за таким розрахунком. Величина звуження
Т13ТЦ = 4,5 см (вимірюється по рисунку), або 3 петлі X 4,5 « 14 петель.
Довжина по вертикалі В10Т13= 8 см, або 4,5 ряда X 8 = 36 рядів.
Визначаємо, через скільки ходів каретки будемо убавляти петлі:
36 : 14 = 2 (8). Отже, з 14 раз вісім раз убавляємо по 1 петлі через
кожні 3 ходи каретки (2 ряди за розрахунком плюс 1 ряд з остачі),
а шість раз — через кожні 2 ходи каретки.
Щоб правильно визначити ряд, в якому треба починати оформ-
лення виїмки по лінії талії, визначаємо відстань від лінії стегон
до початку виїмки по талії: Б3Т9 = 22 см, або 4,5 ряда X 22 = 99
рядів. Пров’язавши від лінії стегон 99 рядів, частковим в’язанням по
черзі, спочатку з одного боку, а потім — з другого вив’язуємо під-
вищення по бокових краях полотна за таким розрахунком. Підвищен-
ня по лінії сидіння Т8Т9 = 2 см, або 4,5 ряда X 2 = 9 рядів; 9 : 2 «
« 5 (округляємо в бік збільшення). Отже, від точки Т13 до точки Т8
висуваємо в ПНП п’ять раз приблизно по 5—6 голок. Підвищення
лінії боку: ТізТи— 3 см, або 4,5 ряда X 3 « 14 рядів; 14:2 = 7 фаз.
Отже, від точки Т13 до точки Тй висуваємо в ПНП сім раз приблизно
по 3—4 голки. Технологію вив’язування ввігнутої лінії див. на
с. 23. Вив’язавши виїмку, ставимо всі голки в РП і в’яжемо підгин,
як і в передній половинці. Другу деталь задньої половинки брюк в’я-
жемо дзеркально.
Вив’язані деталі передніх і задніх половинок зметуємо попарно,
склавши деталі лицьовим боком всередину, прасуємо деталі через
вологу тканину, а потім піддаємо їх волого-тепловій обробці. Зши-
ваємо брюки на швейній машині. Підгин по лінії талії прикетльову-
ємо, всередину вставляємо резинку.
171
УРОК 58
ДИТЯЧІ БРЮКИ
Розмір 36
Тонка шерстяна пряжа в 5 ниток — 380 г.
Для побудови рисунка викройки дитячих брюк (рис. 135) корис-
туємось табл. 25, 26.
РОЗРАХУНОК І ТЕХНОЛОГІЯ В’ЯЗАННЯ
Щільність в’язання по горизонталі — 3 петлі в 1 см, по вертика-
лі — 4,5 ряда в 1 см.
Допоміжною ниткою набираємо 123 петлі: ШШг + ШШг =
= /7771+ ДДа = 18 + 23 = 41 см, або 3 петлі X 41 = 123 петлі.
Таблиця 25
Мірки для побудови рисунка викройки дитячих брюк
X Розмір
Назва мірки 1| 28 | зо | 32 1 34 1 36 | 38 | 40 1 « 1 44
Мірка, см
Довжина ви- ІТвокруж- дв 60 64 69 74 78 82 87 91 95
ПОС ЗО 32 34 36 38 40 42 44 46
ність стегон Ширина ви- ворітної час- тини підгину Шп 3 3 3 3 3 3 3 3 3
Дані для побудови рисунка
Назва виміру Обчислення
Довжина виробу Лінія стегон » кроку > коліна > низу Ширина виворітної частини підгину > передньої половинки по лінії кро- Ширина задньої половинки по лінії кроку Ширина кроку передньої половинки » » задньої > Допоміжна точка по лінії талії Підвищення лінії сидіння Мірка ДВ 1/2 ПОС мінус 3 см Стала величина Приблизно 1/3 мірки ДВ Вимірюється по рисунку Мірка Шп 1/2 ПОС мінус І см )/2 ПОС + 4 см 1/8 П0С+ 1 см 1/8 ПОС + 1 см І/10 П0С + (0,5—1) см Стала величина
172
брюк.
В’яжемо 3 ряди допоміжною нит-
кою, 1—2 ряди — котушковою і ще
1 ряд допоміжною. Потім переходи-
мо на в’язання основною ниткою,
регулятор щільності переводимо на
1 поділку (на тугішу в’язку від ос-
новної) і в’яжемо виворітну части-
ну підгину: ПН = 3 см, або 4,5 ря-
да X 3 я» 14 рядів.
Повертаємо регулятор на основ-
ну щільність (рідшу в’язку) і в’я-
жемо довжину від лінії низу до лі-
нії коліна: НК = ЗО см, або 4,5
ряда X ЗО = 135 рядів. По лінії
запрасування передньої половинки
брюк на 25-6 голці, рахуючи від
краю, виконуємо витягнуті петлі,
висуваючи цю голку через ряд у
ПНП. Підгин у дитячих брюках
оформляти не бажано, оскільки ді-
ти ростуть і брюки з неоформленим
підгином легше дов’язати.
Від лінії коліна до лінії кроку
розширяємо полотно, для чого при-
бавляємо петлі за таким розрахун-
ком. Величина розширення з кожного боку ШгШ3 = ШІШІ = 6 см,
або 3 петлі X 6 = 18 петель. Довжина по вертикалі КШ = 26 см,
або 4,5 ряда X 26 = 117 рядів.
Визначаємо, через скільки ходів каретки будемо прибавляти пет-
лі: 117: 18 = 6 (9). Отже, з 18 раз п’ять раз прибавляємо по 1 петлі
Таблиця 26
викройки дитячих бриж
БуквенІ позначення Розмір
28 I зо | 32 1 34 36 38 40 1 42 44
Вимір, см
ТН 60 64 69 74 78 82 87 91 95
ТБ 12 13 14 15 16 17 18 19 20
БШ 6 6 6 6 6 6 6 6 6
ШК 20 21 23 25 26 27 29 зо 31
КН 22 24 26 28 ЗО 32 34 36 38
НП 3 3 3 3 3 3 3 3 3
ШШГ 14 15 16 17 18 19 20 21 22
ШШ* 19 20 21 22 23 24 25 26 27
5 5 5 5,5 6 6 6 6,5 7
5 5 5 5,5 6 6 6 6,5 7
Т,Т3 3,5 3,5 4 4 5 5 5 5,5 5,5
Т8Т4 3 3 3 3 3 3 3 3 3
173
з двох боків (для створення злегка ввігнутої лінії) через кожні 7 хо-
дів каретки (6 + 1 з остачі), а 13 раз — через кожні 6 ходів каретки,
після чого в’яжемо 4 ряди рівно (залишок).
Від лінії кроку до лінії стегон звужуємо полотно. Величина звужен-
ня з кожного боку відповідає 18 петлям (Д^Шз і Ш3Ш^. Довжина по
вертикалі ШБ — 6 см, або 4,5 ряда X 6 = 27 рядів; 27 : 2 « 13 фаз.
Убавляємо по 18 петель з кожного боку приблизно в такій послідов-
ності: 3, 2, 2, 2. петлі і 9 раз по 1 петлі.
Від лінії стегон до лінії талії звужуємо полотно справа, по лінії
сидіння, для чого убавляємо петлі за таким розрахунком. Величина
звуження Т3Т3 = 5 см, або 3 петлі X 5 = 15 петель. Довжина по вер-
тикалі Б3Т3 + Т3Т3 = 16 4- 3 = 19 см, або 4,5 ряда X 19 « 86
рядів.
Визначаємо, через скільки ходів каретки будемо убавляти петлі:
86:15=5 (11). Отже, з 15 раз від точки Б3 до точки Т4 убавляємо по одній
петлі 11 раз через кожні 6 ходів каретки (5 + 1 з остачі), а чотири рази —
через кожні 5 ходів каретки. Зліва, з боку переду відстань від стегон
до талії в’яжемо рівно: Б1Т1 = 16 см, або 4,5 ряда X 16 = 72 ряди.
Дов’язавши до лінії ДД, робимо підвищення по лінії сидіння
за таким розрахунком: Т3Т^ = 3 см, або 4,5 ряда X 3 « 14 рядів;
14 : 2 = 7 фаз. Отже, від точки до точки Т4 голки будемо перево-
дити в ПНП за сім раз у такій послідовності: 54 голки (ТіТ) і шість
раз приблизно по 6—7 голок. Дов’язавши до лінії Т17’4, переводимо
всі’голки в РП і в’яжемо подвійну ширину підгину (20 рядів) тугішою
в’язкою і тоншою ниткою. Закінчуємо в’язати допоміжною ниткою
і знімаємо петлі з голок машини.
Другу деталь брюк в’яжемо дзеркально. У готових брюках підгин
по лініях талії та низу прикетльовуємо з боку вивороту.
.УРОКИ 59, 60
ПЛЯЖНИЙ костюм
Розмір 48 (рис. 136)
Тонка шерстяна пряжа в 5 ниток —170 г.
БЮСТГАЛЬТЕР
Для побудови рисунка викройки бюстгальтера необхідні такі
мірки, см:
Радіус грудної залози знімається від основи грудей до центра груд-
ної залози (РЗ).............................................. 9
Півокружність під грудьми (ПО під ер)........................40
Ширина пояса.................................................. З
» бретельки............................................... З
174
Побудова рисунка викройки
Креслимо прямий кут з вершиною у точці А (рис. 137). Від точки
А вниз відкладаємо 1/2 мірки РЗ і ставимо точку Б: АБ = 9:2 =
= 4,5 см. Від точки Б вниз відкладаємо мірку РЗ (9 см) і ставимо
точку В, від якої вниз відкладаємо приблизно 20 см і ставимо точку Г.
Від точки Г вниз відкладаємо мір-
ку ПО під гр (40 см) мінус величи-
на АБ (4,5 см), мінус величина ВГ
(20 см) і ставимо точку Д: ГД =
= 40 — 4,5 — 20 = 15,5 см.
Від точок А, Б, В і Г вправо
проводимо прямі, на яких відкла-
даємо подвійну мірку РЗ і ставимо
відповідно точки А2, Бі, В2 і Г2 :
ААі = ББі = ВВі = = 9 X
X 2 = 18 см.
Відрізок АА2 ділимо пополам і
ставимо точку А2: А2А2 = 9:2 =
= 4,5 см. Сполучаємо прямою точ-
ки А2 та Б2.
Рис. 136. Пляжний костюм.
Від точки Б вправо, а від точки Б2 вліво відкладаємо по 1/3 від-
різка ББі плюс 1 см і ставимо відповідно точки Б2 і Б3: ББ2 = Б^ =
= 18 : 3 + 1 = 7 см. Від точок Б2 і Б3 вниз проводимо прямі і на
перетині з горизонтальною лінією ВВ2 ставимо відповідні точки В2
І75
і Ва. Відрізки 52В2 і Б3В3 ділимо пополам і ставимо відповідно точки
0 і Ох. Сполучаємо опуклими лініями точки Б і О, Б3 і Ох, В і О, Вг і
Ох. Сполучаємо ввігнутую лінією точки Вг і Г.
Від точок Б, В і Д вліво відкладаємо подвійну ширину пояса
(6 см) і ставимо відповідно точки Б4, в4 і Дх. Сполучаємо прямою точ-
ки В4 і Дх. Від точки Б4 вверх проводимо пряму. Відрізки ББІ і ВВ.
ділимо пополам і через одержані точки проводимо вертикальні прямі
(лінія згину пояса).
Другу половину бюстгальтера будуємо від точки А вверх дзер-
кально.
Розрахунок і технологія в’язання
Щільність в’язання по горизонталі — 3 петлі в 1 см, по вертика-
лі — 4,5 ряда в 1 см.
Починаємо і закінчуємо в’язати бюстгальтер допоміжною ниткою.
Набираємо на голки число петель, що дорівнює подвійній ширині
пояса: ДД± = З X 2 = 6 см, або 3 петлі X 6 = 18 петель. До цієї
величини прибавляємо 1 петлю для вертикального перегину полотна:
18 + 1 — 19 петель. В’яжемо довжину пояса до початку розширення
бокової частини бюстгальтера (до точки Г), виконуючи з боків вер-
тикальний край «косичкою» і витягнуту петлю на середній, 10-й голці:
ДГ — 15,5 см, або 4,5 ряда X 15,5 » 70 рядів. Бокову частину бюст-
гальтера виконуємо частковим в’язанням за таким розрахунком. Ве-
личина розширення ВВХ = 18 см, або 3 петлі X 18 = 54 петлі. Біля
точки Г за одним разом.набираємо 54 петлі, пров’язуємо 1 ряд і ви-
суваємо ці голки в ПНП (ГГХ). Відстань по вертикалі ГВ = 20 см,
або 4,5 ряда X 20 = 90 рядів; 90 : 2 = 45 фаз.
Визначаємо, по скільки петель будемо прибавляти у кожній фазі:
54 : 45 = 1 (9). Отже, від точки Г до точки Вх переводимо в РП у кож-
ній фазі 36 раз по 1 голці і 9 раз — по 2 голки (1 4- 1 з остачі). По-
вернувши в РП усі голки, тобто дов’язавши до лінії В^В^ зліва ви-
суваємо в ПНП 19 голок (В4В). На голках, що залишились у РП,
в’яжемо опуклу чашечку подвійним частковим в’язанням за таким
розрахунком. Число петель, що убавляється з кожного боку: ВВ3 =
= В3В1 = 7 см, або 3 петлі X 7 = 21 петля. Відстань по вертикалі
дорівнює 1/2 мірки РЗ: В3О = В30х = 9: 2 = 4,5 см, або 4,5 ряда х
X 4,5 = 20 рядів; 20 : 2 = 10 фаз.
Визначаємо, по скільки голок будемо висувати в ПНП за одним
разом: 21 : 10 = 2 (1). Отже, з кожного боку висуваємо в ПНП дев’ять
раз по 2 голки і один раз — 3 голки (2 + 1 з остачі). Висуваємо гол-
ки у кожному ряду з протилежного боку від каретки. По лінії ООг
в РП залишилось 12 голок (54 — 21 — 21 = 12). Потім у зворотній
послідовності переводимо голки в РП. Коли в РП знову буде 54 гол-
ки (ББХ), зліва за одним разом переводимо в РП 19 голок (ББ4) і
в’яжемо зліва рівно, а справа висуваємо голки в ПНП за таким
розрахунком. Число петель, що убавляються: ЛХЛ2 = ААі: 2 =
= 18 : 2 = 9 см, або 3 петлі X 9 = 27 петель. Відстань по вертикалі
А Б = 4,5 см, або 4,5 ряда X 4,5 = 20 рядів; 20 : 2 = 10 фаз.
176
Визначаємо, по скільки голок будемо висувати в ПНП у кожній
фазі: 27 : 10 = 2 (7). Отже, від точки до точки Д2 висуваємо гол-
ки в ПНП у кожній фазі втакій послідовності: З, 3, 2, З, 3, 2, З, 3, 2 і
З голки. Висунувши в ПНП 27 голок, за одним разом переводимо ці гол-
ки в РП, пров’язуємо 1 ряд і закриваємо петлі (Б1Д2). На голки, що
звільнились, за одним разом набираємо 27 петель, пров’язуємо 1 ряд
і висуваємо в ПНП голки, на які щойно набирали петлі (Д2Ді). Потім
зліва продовжуємо в’язати рівно, а справа переводимо голки з ПНП
у РП у зворотній послідовності. Від лінії £'4£1 до лінії Є4Є\ в’яжемо
так, як в’язали від лінії В4В4 до лінії Дов’язавши до лінії 6^,
справа, від точки до точки Ж висуваємо голки в ПНП за розрахун-
ком, зробленим для лінії ГВі (дзеркально): дев’ять раз по 2 голки і
36 раз по 1 голці. Дов’язавши до точки Ж, справа за одним разом
переводимо всі голки в РП, пров’язуємо 1 ряд і закриваємо 54 петлі
(не стягуючи нитки). На 19 голках, що залишились в РП, в’яжемо
пояс: ЖЗ = ДГ = 70 рядів. Закінчуємо в’язати по лінії 35! допоміж-
ною ниткою. При бажанні можна виконати кутик за принципом вив’я-
зування п’ятки.
Краї пояса зшиваємо горизонтальним трикотажним швом, віді-
гнувши виворітну частину пояса в бік вивороту. Верхній край бюст-
гальтера оформляємо поперечнов’язаною бейкою, вив’язаною окремо
від основного виробу тоншою ниткою основного або оздоблювального
кольору.
ПЛАВКИ
Для побудови рисунка викройки плавок необхідні такі мірки, см:
Півокружність талії (ПОТ)...............................38
» стегон (ПОС) ...................................52
Довжина стегон (ДС).....................................18
Побудова рисунка викройки
Передня половинка плавок. Креслимо прямий кут з вершиною в
точці Т (рис. 138, а).
Від точки Т вниз відкладаємо мірку ДС (18 см) і ставимо точку
Б, від якої вниз відкладаємо 1/2 ПОС плюс 6 см (стала величина),
мінус величина ТБ (18 см) і ставимо точку О: БО = 52 : 2 + 6 —
— 18 == 14 см. Від точки О вниз відкладаємо 2 см і ставимо точку Н.
Від точки Т вверх відкладаємо 2 см і ставимо точку С, від якої вверх
відкладаємо 2 см і ставимо точку П. Від точок П,С,Т, Б,О\ Н вправо
проводимо горизонтальні лінії. Від точок П,С і Т вправо відкладаємо
1/2 ПОТ плюс 1 см (на вільне облягання) і ставимо відповідно
точки /?!, Сі і Тх-. ПП± — ССі = ТТі = 38 : 2 + 1 = 20 см. Сполу-
чаємо прямою точки /?! і Тг.
Від точки Б вправо відкладаємо 1/2 ПОС і ставимо точку Бх: ББі =
=> 52 : 2 — 26 см. Сполучаємо злегка опуклою лінією точки Тг та Б^
177
Від точок О і Н вправо відкладаємо по 4—5 см і ставимо точки О2
і Н1 : ООу = НН2 = 5 см. Сполучаємо ввігнутою лінією точки
та Бі і прямою точки Ох і Нг.
Задня половинка плавок. Від точок Т1У Б1 і Н вправо (рис. 138,
б) продовжуємо лінію талії, стегон і низу, відклавши від точки Бг
20(60)
Цп
«а
26(78)
<25
20(60)
Я—--------
їг- -
26(78)
приблизно ЗО—35 см, стави-
мо точки Т2, Б2 і Н2. Через
позначені точки проводимо
вертикальну лінію, продов-
жуючи її вверх приблизно
на 7 см.
Від точки Т2 вверх від-
кладаємо приблизно 3 см і
ставимо точку Т3, від якої
вверх відкладаємо 2 см і
ставимо точку С2. Від точ-
ки С2 вверх відкладаємо
^ •2 см і ставимо точку П2.
Від точок Т3, С2 і П2 вліво
проводимо горизонтальні
лінії. Від точок П2, С2, Т3
і Т2 вліво відкладаємо
1/2 ПОТ плюс 1 см і стави-
мо відповідно точки /73, С?, Т4 і Т6. Сполучаємо прямою точки П3 і Т3.
Сполучаємо опуклою лінією точки Т3 і 7\.
рід точки Б2 вліво відкладаємо 1/2 ПОС і ставимо точку Б3: Б2Б3 =
= 52 : 2 = 26 см. Сполучаємо злегка опуклою лінією точки Б3 і Т6.
Від точки Н2 вліво відкладаємо 4—5 см і ставимо точку Н3. Н2Н3 —
= 5 см. Сполучаємо прямою точки Н3 і Б3.
С б
Рис. 138. Рисунок викройки жіночих плавок:
а — передня половинка; б — задня половинка.
Розрахунок і технологія в’язання
Передня половинка плавок. В’яжемо плавки зверху вниз. Регуля-
тор переводимо на 1—2 поділки (на тугішу в’язку від основної). На-
бираємо на голки число петель, що дорівнює ширині деталі по лінії
талії: 2ППг = 20 X 2 = 40 см, або 3 петлі X 40 = 120 петель. В’я-
жемо подвійну ширину підгину: ПТ = 4 см, або 4,5 ряда X 4 =
= 18 рядів. Регулятор переключаємо на основну щільність, офор-
мляємо підгин. Від лінії талії до лінії стегон розширюємо полотно
за таким розрахунком. Величина розширення з одного боку деталі
дорівнює ширині по лінії стегон (26 см) мінус ширина по лінії та-
лії (20 см): ББГ — ТТ\ = 26 — 20 = 6 см, або 3 петлі X 6 = 18 пе-
тель. Відстань по вертикалі ТБ = 18 см, або 4,5 ряда X 18 =
= 81 ряд.
Визначаємо, через скільки ходів каретки будемо прибавляти петлі:
81 : 18 = 4 (9). Отже, через кожні 4 ходи каретки прибавляємо по 1
петлі з двох боків і після останнього, 18-го прибавлення в’яжемо
рівно 9 рядів (остача). Від лінії стегон до лінії низу звужуємо по-
178
лотно двостороннім частковим в’язанням за таким розрахунком. Ве-
личина звуження з одного боку деталі дорівнює ширині по лінії сте-
гон (26 см) мінус ширина по лінії низу (5 см): ББ1 — ООГ = 26 — 5 =
= 21 см, або 3 петлі X 21 = 63 петлі. Відстань по вертикалі БО =
= 14 см, або 4,5 ряда X 14 = 63 ряди; 63 : 2 » 32 фази. Висуваємо
голки в ПНП у кожному ряду з протилежного боку від каретки при-
близно в такій послідовності: 7 раз по 3 петлі, 17 раз по 2 і 8 раз по 1
петлі. Висунувши з кожного боку по 63 голки, в’яжемо рівну частину
плавок, виконуючи по боках вертикальний край «косичкою»: ОН =
= 2 см, або 4,5 ряда X 2 = 9 рядів. По лінії ННХ закінчуємо в’язати
допоміжною ниткою і знімаємо на цій ділянці петлі з голок машини.
На голки, що звільнились у центрі, з двох боків за «косички» навішу-
ємо петлі рівних відрізків (Оі/Уі), щоб усі петлі виїмки були навішені
на голки машини. Повертаємо з ПНП у РП решту голок виїмки (0^^,
на всіх голках по черзі, спочатку з одного боку, а потім — з другого
в’яжемо ширину бейки (1,5—2 см). Закінчуємо в’язати допоміжною
ниткою. Відпарену бейку прикетльовуємо з виворітного боку виробу.
Якщо бейку в’яжемо рельєфним фанговим узором, то її можна віді-
гнути на лицьовий бік виробу.
Задня половинка плавок. Набираємо на голки 120 петель і в’яжемо
підгин, як у передній половинці плавок. Після з’єднувального ряду
за два рази—спочатку з одного боку, а потім з другого — висуваємо
в ПНП приблизно по 42 голки. Опуклу лінію (підвищення для сід-
ниць) створюємо частковим в’язанням за таким розрахунком. Відстань
по вертикалі Т2Т3 = 3 см, або 4,5 ряда X 3» 14 рядів; 14:2 = 7 фаз.
Визначаємо, по скільки голок будемо повертати з ПНП у РП
в кожній фазі: 42 : 7 = 6. Отже, в кожній фазі повертаємо в РП 7
раз по 6 голок з кожного боку. Повернувши у РП усі голки, тобто,
дов’язавши до лінії 1\7\> в’яжемо відстань до лінії стегон, розширюючи
полотно, як у передній половинці плавок. На цій відстані для опук-
лості сідниць у середній частині полотна нав’язуємо лишні ряди,
виконуючи по боках по 3—4 однофазні виточки на 10—15 голках.
При в’язанні виробу фанговим узором замість виточок в’яжемо ою
відстань на 1—2 см довшу.
Від лінії стегон до лінії низу звужуємо полотно частковим в’я-
занням за таким розрахунком. Відстань по вертикалі дорівнює вели-
чині БО (63 ряди) плюс величина ОН (9 рядів): Б2Н2 = 63 + 9 =
= 72 ряди; 72 : 2 = 36 фаз.
Визначаємо, по скільки голок будемо висувати в ПНП у кожній
фазі (величину звуження ~ 63 петлі — ми визначили при розрахунку
передньої половинки плавок): 63 : 36 = 1(27). Отже, з кожного боку
(Б3//3) убавляємо по 63 голки приблизно у такій послідовності: 2, 2,
2, 1, 2, 2, 2, 1, 2, 2, 2, 1, голка і т. д. На голках, що залишились у РП
(Н3Н^ закінчуємо в’язання допоміжною ниткою. Потім по черзі—
спочатку з одного боку, потім з другого — повертаємо голки в РП
(Н3Б3) і в’яжемо бейку, як у передній половинці плавок.
Відпарені деталі з’єднуємо по лінії низу (ННу) горизонтальним
трикотажним швом. Низ плавок можна оформити кольоровою бейкою,
вив’язаною окремо від основного виробу і прикетльованою з двох боків.
7*
179
УЗОРИ
На машині «Українка», крім гладенького переплетення (кулірної
гладі), можна в’язати однотонне і кольорове рисунчасте полотно:
мережане, фангове (пресове), ажурне, трикотаж з навскісними петля-
ми, джгутоподібний трикотаж і еластичні резинки.
МЕРЕЖАНІ УЗОРИ
При переведенні з РП у ЗНП відповідних голок вив’язуються
мережані узори. В тих місцях, де виключені голки, на полотні утво-
рюються поздовжні рельєфи (див. узор 1, рис. 143).
Якщо потрібно почати в’язання з мережаного узору, то набираємо
петлі на голки петлеуловлювальною голкою і зразу ж переводимо
відповідні голки з РП у ЗНП.
Якщо до мережаного узору приступаємо в середині в’язання після
того, як пров'язана частина полотна панчішною в’язкою, то в ряду, з
якого починається мережаний узор, петлі з голок, що виключаються,
переносимо на сусідні голки, а голки, що звільнились, переводимо
в ЗНП.
Виконавши бажану довжину мережки, повертаємо виключені голки
із ЗНП у РП і продовжуємо в’язати. При поверненні голок у РП
у трикотажному полотні утворюються ажурні отвори. Якщо бажано
мати полотно без отворів, то на повернену голку навішуємо петельну
дугу нижнього ряду, яку підхоплюємо декером з-під сусідньої голки.
Якщо виключені голки залишаються в ЗНП до кінця роботи, то
перед закріпленням останнього ряду повертаємо їх у РП і на всіх
голках пров’язуємо 1 ряд. Якщо потрібно повернути з ЗНП у РП
дві голки, розміщені поряд, то повертаємо спочатку 1 голку і пров’я-
зуємо 1 ряд, а потім повертаємо 2-гу голку і пров’язуємо 1 ряд.
Якщо перед закріпленням останнього ряду голки не були повернені
з ЗНП у РП, то, закріплюючи петлі петлеуловлювальною голкою над
ділянкою петель, що не були повернені в РП, пров’язуємо повітряні
петлі.
Розраховуючи петлі для виконуваного виробу, треба брати до уваги,
що мережане полотно звужується по ширині. Ступінь його звуження
залежить від загального числа голок, виключених з роботи. Полотно,
вив’язане мережковим узором, злегка пропрасовуємо з виворітнього
боку через вологу тканину.
ФАНГОВІ (ПРЕСОВІ) УЗОРИ
Фангові узори можна використовувати з лицьового і виворітного
боків. Вони утворюються при переведенні відповідних голок з РП
у ПНП. Нитку прокладаємо на всі голки, але під час руху каретки
пров’язуються лише петлі на голках, що знаходяться в РП, а на
стержні голок, висунутих у ПНП, нитка тільки накидається. При
поверненні голок з ПНП у РП всі ці накиди пров’язуються за одним
разом (за одним ходом каретки).
180
Фангові узори бувають рельєфними, кольоровими і мережано-фанго-
вими. Іноді фангові узори поєднуються з джгутоподібними й ажурни-
ми узорами (див. узор 26, рис. 193).
Рельєфні фангові узори можна вив’язати поєднанням фангових
переплетень з ділянками кулірної гладі (див. узор 11, рис. 163). Мере-
жано-фангові узори вив’язуються поєднанням фангових переплетень
з мережаними рельєфами (див. узор 5, рис. 151). Кольорові фангові
узори (див. узор 15, рис. 17Г) утворюються при поперемінному прокла-
данні на голки ниток різних кольорів. Перед прокладанням на голки
нитки другого кольору кінець нитки закріплюємо за резиновою шай-
бою, розміщеною на щитку машини. На схемі рапорта узору різні
кольори нитки позначаються великими буквами: А, Б, В і т. д.
Полотна, вив’язані фанговими переплетеннями, порівняно до гла-
деньких, збільшуються в ширину і зменшуються в довжину.
При волого-тепловій обробці полотно, вив’язане фанговим узором,
кладуть на м’яку прокладку, накривають вологою тканиною і трохи
пропарюють, ледве торкаючись праскою.
АЖУРНІ УЗОРИ
Ажурні узори (див. узор 31, рис. 203) утворюються при перене-
сенні декером петель із суміжних голок на сусідні. Голки, звільнені
від петель, залишаються в РП. Нитка прокладається на всі голки і
пров’язуються 1—4 ряди. У більшості ажурних узорів після пере-
несення петель пров’язуються 2 ряди. В тому місці, де була перенесе-
на петля, утворюється ажурний отвір. В деяких ажурних узорах
бувають навскісні петлі (див. узор 36, рис. 213). У цьому випадку
перенесення петель здійснюється багатоголковими декерами (дво-,
три-, чотирьох- і п’ятиголковими).
Розраховуючи петлі для виконуваного виробу, треба брати до уваги,
що полотно, зв’язане ажурним узором, порівняно до гладенького,
розтягується. Таке полотно пропрасовують через вологу тканину.
ЕЛАСТИЧНІ РЕЗИНКИ З ПЕРЕБИРАННЯМ ПЕТЕЛЬ
Резинки з перебиранням петель використовуються з лицьового і
виворітного боків. Застосовують їх для вив’язування комірів, манжет,
кишень, для оформлення низу виробу. Для виконання еластичних
резинок набираємо петлі петлеуловлювачем. Розглянемо три види
резинок з перебиранням петель.
Резинка «ластик» 1 X 2. Набираємо на голки петлі і в’яжемо
панчішною в’язкою потрібне число рядів. Потім скидаємо петлі з
кожної третьої голки, спускаємо скинуті петлі і петлеуловлювальною
голкою піднімаємо їх, як лицьові. Для цього гачок петлеуловлювача
вставляємо в отвір «косички» початкового ряду і підводимо петлеулов-
лювач під першу горизонтальну нитку (протяжку). Захопивши протяж-
ку, протягаємо її вниз крізь петлю початкового ряду, що знаходиться
на стержні петлеуловлювача. Знову підводимо петлеуловлювач під
181
наступну протяжку і протягаємо її крізь петлю, що знаходиться на
стержні петлеуловлювача. Так поступово пров’язуємо всі горизонталь-
ні протяжки. Щоб пров’язати останні петлі, звільняємо на цій ділян-
ці полотно з-під платин. Останню петлю перезнімаємо з петлеуловлю-
вача на вільну голку. Так піднімаємо петлі з усіх рельєфів.
Таку резинку можна робити при іншому кількісному поєднанні:
1 X З, 1 X 4, 1 X 5 і т. д.
Якщо резинку починаємо в’язати в середині полотна (оздоблювальна
смуга по лінії талії), то ряд, з якого починається резинка, пров’я-
зуємо основною ниткою разом з котушковою контрастного кольору.
Перловидна резинка 1x2. Пров’язавши панчішною в’язкою
необхідне число рядів, скидаємо петлі з кожної третьої голки, а потім
петлеуловлювачем піднімаємо спущені петлі. Для цього петлеуловлю-
вальну голку вводимо в нижню петлю спущеного рельєфа, і підводи-
мо під дві протяжки так, щоб язичок знаходився між цими протяжками.
Підхоплюємо гачком петлеуловлювача верхню протяжку, підтягаємо
петлеуловлювач вниз, до себе — язичок закривається і верхня протяж-
ка протягується в петлю, що висить на стержні петлеуловлювача.
Так поступово крізь одну протяжку піднімаємо всі петлі рельєфа.
Перловидна резинка в’яжеться швидше за резинку «ластик», але
вона менш еластична, тому перловидну резинку треба в’язати переклю-
чивши регулятор на тугішу в’язку (на 2—3 поділки), або в’язати
товщою ниткою.
Пружна резинка 1X2. Набравши петлеуловлювачем на голки
необхідне число петель, переводимо з РП у ЗНП кожну 3-тю і 4-ту гол-
ки. На половині голок, що залишилась у РП, «несправжньою» резин-
кою в’яжемо необхідне число рядів. У «косичці» початкового ряду
утворилось по два отвори від голок, що були виведені в ЗНП. Гачок
петлеуловлювача протягаємо в один, а потім — в інший отвір і, підхо-
пивши верхню петлю ланцюжка, що висить на гачку петлеуловлювача
вище язичка, протягаємо її крізь нижню петлю ланцюжка, що висить
нижче язичка. На стержні петлеуловлювача залишилась 1 петля почат-
кового ряду (ланцюжка). Тепер з рельєфа піднімаємо 1 петлю (як
лицьову або як перловидну). Останню петлю з петлеуловлювача
перезнімаємо на одну з двох вільних голок, які повернули із ЗНП у РП.
На другу вільну голку навішуємо петлю нижнього ряду, підхоплену
декером з-під сусідньої голки. Піднімаємо петлі спочатку на середніх
рельєфах, в середині полотна, а потім — на крайніх рельєфах.
При в’язанні шкарпеток пружну резинку в’яжемо рідшою від
основної щільності (на 1 поділку).
Якщо пружна резинка починається в середині в’язання, то кожну
3-тю і 4-ту петлі декером перевішуємо на сусідні голки вліво і вправо.
Голки, що звільнились, переводимо в ЗНП.
ДЖГУТОПОДІБИІ УЗОРИ
Джгутоподібні узори (див. узор 43, рис. 227) утворюються пере-
хрещуванням одних петель зліва направо, а інших — справа наліво.
Перехрещення робимо двома одно-, дво- або триголковими декерами.
182
Перед перехрещуванням полотно на цій ділянці звільняється з-під
платин. Зліва і справа від виділених для перехрещування голок роз-
міщуємо мережані або перловидні рельєфи. Мережані рельєфи утво-
рюються переведенням голок у ЗНП. Для утворення перловидних
рельєфів перед перехрещуванням скидаємо з голок петлі, призначені
для рельєфів. Скинуті петлі спускаємо і петлеуловлювачем піднімаємо,
як перловидні. Можна скинуті петлі спустити, виконавши 4—6
перехрещувань, а підняти за одним разом.
Перехрещування багатьох петель
1 спосіб. Перед перехрещуванням петель подовжуємо петлі остан
нього ряду на певній ділянці. Для цього відрізком основної нитки
за допомогою олівця або вузенької лінійки обкручуємо гачки голок,
призначених для утворення джгута, як при виконанні витягнутих пе-
тель (торочки). Потім вручну пров’язуємо ці петлі способом «петля в
петлю». Не виймаючи олівця, вирівнюємо довжину цих петель, потім
виймаємо олівець і, потягнувши полотно вниз, відтягаємо петлі,
призначені для перехрещування. Підготовлені таким чином петлі
перехрещуємо двома багатоголновими декерами (чотири- або п’ятигол-
ковим), полотно заправляємо під платини і в’яжемо 12—18 рядів
до наступного перехрещування петель. Закінчивши в’язати, спо-
чатку з лицьового боку, а потім з виворітного підтягаємо витягнуті
петлі, зменшуючи їх, кінці ниточок зв’язуємо.
II спосіб. Дов’язавши до лінії перехрещування петель, на відпо-
відні голки накидаємо відрізки кольорової нитки і вручну пров’язуємо
петлі на цих голках, як при вив’язуванні горизонтальних петельок
для гудзиків. Потім прокладаємо на голки основну нитку і в’яжемо
далі до наступного перехрещування.
У відпареному виробі видаляємо кольорову нитку. Потім на шваць-
ку голку з одним відрізком нитки надіваємо петлі нижнього ряду, а
на другу голку з іншим відрізком нитки надіваємо петлі верхнього ря-
ду. Щоб зшити петлі хрест-на хрест, висмикуємо нитку з половини
петель нижнього ряду, а з протилежного кінця — половину петель
верхнього ряду. Зшиваємо ці петлі одна з одною горизонтальним
трикотажним швом. Потім зшиваємо другу половину петель.
УМОВНІ ПОЗНАЧЕННЯ ПЕТЕЛЬ У СХЕМАХ УЗОРІВ
Для скорочення запису перед кожною схемою узору число петель,
що треба набрати, записується формулою. Наприклад, «у (число петель
ділиться на 2), або + З (число петель ділиться на 4 плюс 3 петлі
справа за рамкою), або 1 + -у + 2 (число петель ділиться на 6 плюс
1 петля зліва і 2 петлі справа за рамкою).
В число петель входять петлі для симетрії і крайні. Лише для
вертикальних оздоблювальних смуг (ажурних) не даються петлі для
183
краю. Тому при виконанні таких зразків до вказаної ширини оздоблю-
вальної смуги треба прибавити зліва і справа по 3—4 петлі.
Вертикальні лінії в схемі означають границі ширини одного рапор-
та. Оскільки в машинному в’язанні не рекомендується зразу після
початкового ряду висувати голки в ПНП або перевішувати петлі, то
з лівого боку схеми внизу, під першим положенням узору іноді стоїть
цифра 0. Число рядів, зазначене в цьому положенні, не входить' у
висоту рапорта, тобто не повторюється. Горизонтальна лінія в схемі
відокремлює від узору частину, що не повторюється. Схеми читаємо
знизу вверх. В схемах узорів для машинного в’язання використовую-
ться такі умовні позначення:
1 1 9 Ь П 16 П / А П 25 12 5 4
2 V 10 ПАП 1 2 5 17 п ✓ ✓ / л 1 2 5 4 5 24
3 . 11 П А 1 2 18 ь \ \ \ п 25 / 23
4 V 2 1 2 12 к П 19 П / / / А 1 2 5 4 5 26
5 Ь V 1 2 /3 ПАП 1 2 3 20 к \ \ \ П 21 -
6 V А V 1 2 5 /4 ПАП 21 Ь X V 1 2 5 28 =
7 V А V 7 2 3 15 П А \ П / 2 3 4 22 П / А 1 2 5 29 |
8 п л
1 2
1 — голка знаходиться в РП.
2 — голка знаходиться в ЗНП,
З — голка знаходиться в ПНП,
Рис. 139. Перевішування од- Рис. 140. Перевішування пе-
нієї петлі вправо. тель на центральну голку.
4 — мережаний рельєф з перевішуванням петлі вправо (рис. 139).
На декер знімаємо петлю з 1-ї голки, розміщеної зліва, і навішуємо
її на 2-гу голку, розміщену справа. Першу голку, що звільнилась від
петлі, переводимо в ЗНП.
184
5 — мережаний рельєф з перевішуванням петлі вліво.
6 — два мережаних рельєфи з перевішуванням петель на централь-
ну голку або пров’язування трьох петель разом (рис. 140). На декер
знімаємо петлю з 1-ї голки і перевішуємо її на 2-гу. Потім перевішуємо
3-тю петлю теж на 2-гу голку. Навішені петлі переміщуємо за язичок
голки, а 1-шу і 3-тю голки, що звільнились від петель, переводимо
в ЗНП.
7 — мережано-фангова фігурка. Пере-
вішуємо 1-шу і 3-тю петлі на центральну х'И'ТуОИи/
голку, ГОЛКИ, ЩО ЗВІЛЬНИЛИСЬ, переводимо
в ЗНП (див. п. 6), а центральну голку и О/ЛІО 0'0 іПі
(2-гу) висуваємо в ПНП. В’яжемо вказане Рис 14к АЖурне перевішу-
число рядів і повертаємо всі три голки в вання петлі вправо з накла-
РП (див. узор 5, рис. 151). ДЄННЯМ «КОСИЧКИ».
8 — ажурний отвір з перевішуванням пе-
тель вправо без накладення «косички». На декер знімаємо петлю з 1-ї
голки і навішуємо її на 2-гу голку, 1-шу голку, що звільнилась від
петлі, залишаємо в РП.
9 — ажурний отвір з перевішуванням петлі вліво без накладення
«косички».
10 — два ажурних отвори з перевішуванням петель на центральну
голку або пров’язування трьох петель разом. Декером по черзі переві-
шуємо 1-шу і 3-тю петлі на 2-гу голку (див. п. 6). Голки, що звільнились
від петель, залишаємо в РП.
11 — ажурне перевішування петлі вправо з накладенням «косички»
(рис. 141). На декер знімаємо петлю з голки, розміщеної справа,
на цей самий декер знімаємо петлю з голки, розміщеної зліва. Обидві
зняті петлі перевішуємо вправо на 2-гу голку. Навішені петлі перемі-
щуємо за язичок голки, 1-шу голку, що звільнилась, залишаємо в РП.
12 — ажурне перевішування петлі вліво з накладанням «косички».
13 — пров’язування трьох петель разом з нахилом з лицьового
боку вправо. На декер знімаємо центральну петлю, і на цей самий
декер знімаємо 3-тю петлю Обидві петлі навішуємо на 2-гу голку.
Потім перевішуємо 1-шу петлю на 2-гу голку. Навішені пеїлі переміщу-
ємо за язичок голки. 1-шу і 3-тю голки, що звільнились, залишаємо
в РП (див. узор 33, рис. 207).
14 — пров’язування трьох петель разом з нахилом з лицьового
боку вліво.
15 — пров’язування трьох петель разом з нахилом з лицьового
боку двох петель вправо. На одноголковий декер знімаємо петлю з 2-ї
голки. Потім двоголковим декером перевішуємо петлі з 3-ї голки на 2-гу,
а з 4-ї голки на 3-тю. Повертаємо петлю з одноголкового декера на
2-гу голку і перевішуємо петлю з 1-ї голки на 2-гу. Навішені петлі
переміщуємо за язичок голки, 1-шу і 4-ту голки, що звільнились від
петель, залишаємо в РП (див. узор 33, рис. 207).
16 — пров’язування трьох петель разом з нахилом з лицьового
боку двох петель вліво.
17 — перевішування чотирьох петель вправо без збереження край-
ньої правої «косички» (рис. 142). На чотириголковий декер знімаємо
185
петлі з 1, 2, 3, і 4-ї голок і перевішуємо їх на 2, 3, 4 і 5-ту голки, переміс-
тивши зняті петлі на одну голку вправо: 1-шу голку, що звільнилась,
залишаємо в РП.
12 5 4 5
Рис. 142. Перевішування чо-
тирьох петель вправо без
збереження крайньої правої
«косички».
Меншу кількість петель перевішуємо
відповідно триголковим або двоголковим
декерами (див. узор 27, рис. 195).
18—перевішування чотирьох петель влі-
во без збереження крайньої лівої «косич-
ки».
19 — перевішування чотирьох петель
вправо із збереженням крайньої правої
«косички». На одноголковий декер знімаємо
петлю з 5-ї голки. Чотириголковим декером
перевішуємо петлі з 1, 2, 3 і 4-ї голок на 2, 3, 4 і 5-ту голки, після чо-
го повертаємо петлю з одноголкового декера на 5-ту голку (див. узор
39, рис. 219).
20 — перевішування чотирьох петель вліво із збереженням край-
ньої лівої «косички».
21 — перевішування двох петель вліво. На двоголковий декер
знімаємо петлі з 2-ї і 3-ї голок і навішуємо їх на 1-шу і 2-гу голки,
перемістивши 2-гу і 3-тю петлі на одну голку вліво. 3-тю голку, що
звільнилась, переводимо в ЗНП (див. узор 49,рис. 239).
22 — перевішування двох петель вправо по краю полотна. Перед
перевішуванням петель справа висуваємо нову 3-тю голку з ЗНП
у РП. На двоголковий декер знімаємо петлі з 1-ї і 2-ї голок і навішу-
ємо їх на 2-гу і 3-тю голки. 1-шу голку, що звільнилась, залишає-
мо в РП (див. узор 50, рис. 240).
23 — перехрещування чотирьох петель зліва направо. На два дво-
голкових декери знімаємо 4 петлі. Перехрещуємо декером: спочатку
навішуємо праву пару петель (3-тю і 4-ту) на вільні голки вліво (1-шу
і 2-гу), а потім ліву пару петель (1-шу і 2-гу) навішуємо на вільні гол-
ки вправо (на 3-тю і 4-ту).
24 — перехрещування чотирьох петель справа наліво.
25 — перехрещування трьох петель зліва направо. На одноголко-
вий декер знімаємо петлю з 1-ї голки, а на двоголковий — петлі з 2-ї
і 3-ї голок. Перехрещуємо декери: спочатку навішуємо праву пару пе-
тель (2-гу і 3-тю) на вільні голки вліво (на 1-шу і 2-гу), а потім 1-шу
петлю з одноголкового декера навішуємо вправо на 3-тю голку.
26 — перехрещування трьох петель справа наліво.
27 — виворітний рельєф. Пров’язавши необхідну кількість рядів,
скидаємо петлю з голки і спускаємо її. Петлеуловлювачем піднімаємо
спущену петлю, як лицьову (див. узор 42, рис. 225). Якщо виворіт-
ний рельєф починається в середині узору, то можна 1-й ряд, з яко-
го починається виворітний рельєф, пров’язати основною ниткою разом
з котушковою контрастного кольору, щоб було видно, наскільки ря-
дів вниз треба спускати петлю.
28 — перловидний рельєф. Спущену петлю піднімаємо петлеулов-
лювачем, як перловидну, тобто підводимо голку під дві протяжки
і підхоплюємо петлеуловлювачем верхню протяжку.
186
29 — знак, яким визначається ширина одного рапорта, якщо ра--
порт у схемі узору повторюється кілька разів.
Узор 1 —мережаний (рис.
143, 144). 5 + 3. Набирає-
мо 33 петлі.
Текстовий запис. Коли
набрано петлі, в’яжемо 2 ряди.
1. 4,9, 14-ту петлі і далі
кожну 5-ту петлю перевішує-
мо вправо на сусідні голки
(5, 10, 15-ту і т. д.). Голки,
що звільнились (4, 9, 14-ту і
т. д.), переводимо в ЗНП. В’я-
жемо 6 рядів і повертаємо гол-
ки \зЗНП у РП.
2. 5, 10, 15-ту петлі і далі
кожну 5-ту петлю перевішує-
Рис. 143. Узор 1.
мо вліво на сусідні голки (4,
9, 14-ту і т. д.). Голки, що
звільнились (5,10,15-ту і т. д.),
переводимо в ЗНП. В’яжемо
6 рядів і повертаємо голки із
ЗНП у РП.
з
2 І
1 і
Як 1-ше положення
І І К V
І І І І 111 І І І І І І І І І
/ 2 5 ПІН П /и 12 15 14 15
Ширина
рапорта
І І І 6
і і і 6
Ряди •
3. Повторюємо узор з 1-го
Рис. 144. Схема до узору 1.
положення.
Рис. 146. Схема до узору 2.
Рис. 145. Узор 2.
З Як 1-ше положення
2 і і • і V V VI і • і і
1 І І І І V V V І І І І 4-Е
1 2 З 4 5 6 1 8 3 10 11
Ширина рапорта
Узор 2 — мережано-фанговий (рис. 145,
146). 1 + 4 + 4. Наби-
О
раємо петлеуловлювачем 35 петель.
187
Як 1-ше положення
з
2
1
О
І І V І V І І V І V І І V І V І І
1 2 5 ц 5 6 7 8 9 Ю П 12 1319 151617
Ширина рапорта
Рис. 147. Узор 3.
Рис. 148. Схема до узору 3.
Узор 3 — мережано-фанговий (рис. 147,
148). ти + 7. Набираємо петлеуловлювачем
37 петель.
Як 1-ше положення
2 З 4 5 6 7 8 9 10 П 12 0 /4
Ширина рапорта
Рис. 149. Узор 4.
Рис. 150. Схема до узору 4.
Узор 4 — мережано-фанговий (рис. 149,
. Набираємо петлеуловлювачем
10
петлі.
Як 1-ше положення
8 9 10 11
Ширина рапорта
Рис. 151. Узор 5.
Рис. 152. Схема до узору 5.
Узор 5—мережано-фанговий (рис. 151
П
«152). 1 + ^- + 4. Набираємо 35 петель
188
5 Як 1-ше положення
Ширина
рапорте
Рис. 153. Узор 6.
Рис. 154. Схема до узору 6:
Л —основний колір; Б — додатковий.
Узор 6 — кольоровий мере-
П
жано-фанговий (рис. 153,
154)). 2 + — + 1. Набираємо 35 петель.
5 Як 1-ше положення
Ширина рапорти
Рис. 155. Узор 7.
Рис. 156. Схема до узору 7.
Узор 7 — фанговий (рис. 155,
156). 2 +3. Набираємо 35
петель.
З Як 1-ше положення
Ширина
рапорта
Рис. 157. Узор 8.
Рис. 158. Схема до узору 8.
Узор 8 — мережано-фанговий (рис.
157, 158). -у+ 1. Набираємо петлеулов-
ТГ
лювачем 33 петлі.
189
З Як Гше положення
Ширина
рапорта
Рис. 159. Узор 9.
Рис. 160. Схема до узору 9.
Узор 9 — фанговий (рис. 159, 160).
— +2. Набираємо 33 петлі.
З Як Ніе положення
на
рапорта
Рис. 161. Узор 10.
Рис. 162. Схема до узору 10.
Узор 10 — мережано-фанго-
вий (рис. 161, 162). 1 +
П
— + 2. Набираємо петлеуловлювачем 35 пе-
тель.
190
З Як І чиє положення
2 І І •
/ііі
/ 2 5
Ширина
рапорта
Рис. 163. Узор 11.
Рис. 164. Схема до узору 11.
Узор 11 — фанговий (рис.
163,164). у + 2. Набираємо 32
петлі.
З Як 1-ше полонення
Ширина
рапорта
Рис. 165. Узор 12.
Рис. 166. Схема до узору 12:
А — основний колір: Б — додатковий.
Узор 12 — кольоровий фанго-
вий (рис. 165, 166). 1 + у + 1-
Набираємо 32 петлі.
З Як 1-ше положення
Ширина
рапорта
• І 2^ 4
і і 2^ 5
і і 2^ А
8 З
Рис. 167. Узор 13.
Рис. 168. Схема до узору 13:
А — основний колір; Б — додатковий.
Узор 13 —кольоровий фанговий (рис. 167, 168). 2 + -т- +3. Наби-
раємо 33 петлі.
З Як 1-ше положення
0 І І І І І
12 3 4 5
Ширина '
рапорта
Рис. 169. Узор 14.
А
5
А
Рис. 170. Схема до узору 14:
А — основний колір; Б — додатковий.
Узор 14— кольоровий фанговий (рис. 169, 170). І + +2. Наби-
раємо 33 петлі.
191
5 Як Нив положення
О і і II 111 і і і і І 2 А
1 2 5 и 516 7 8 9 Ш11
Ширина
рапорта
Рис. 171. Узор 15.
Рис. 172. Схема до узору 15:
А — основний колір; Б — додатковий.
Узор 15 — кольоровий фанговий
П
(рис. 171, 172). 1 + — +2. Наби-
раємо 35 петель.
3 Як 1-ше положення
2 і •
1 і і
0 і і
/ 2
.ііі
і і і і
3 6 5 6
Ширина
рапорта
і • І 2а
» і і 2^
І І І 2°~
16 9
Рис. 173. Узор 16.
Рис. 174. Схема до узору 16.
/
Узор 16 — фанговий (рис.
173, 174). 2 + ^ + 3. Набирає-
мо 33 петлі.
з
2
1
0
Як 1-ше положення
Ширина
рапорта
2 а А
2? 5
2 А
Рис. 175. Узор 17.
Рис. 176. Схема до узору 17.
Узор 17 — кольоровий фанго-
вий (рис. 175, 176). 2 +^ + 2.
Набираємо 32 петлі.
192
б
4
з
2
Як 1~ШЄ положення
Ширина рапорта
• І І
і І і
і І і
І І і
9 1011
Рис. 177. Узор 18.'
4 6
2<§Д
6
2 Д
Рис. 178. Схема до узору 18:
4 — основний колір; Б — додатковий.
Узор 18 — кольоровий фанговий (рис. 177, 178). 2 + + 3. Наби-
раємо 35 петель.
Узор 19 — кольоровий фанговий (рис. 179, 180). 1 +-х + 4. Наби-
раємо 35 петель.
З Як 1-ше положення
1234567 89 10 Я
Ширина раПорта
2^А
2>5
2^ А
Рис. 179. Узор 19.
Рис. 180. Схема до узору 19:
А — основний колір; Б — додатковий.
5 Як 1-ше положення
ч
З
2
1
Ширина рапорта
• • і
і і і
і і і
і і і
9 10 11
Рис. 181. Узор 20.
4 В
А
5
2 А
Рис. 182. Схема до узору 20:
А — основний колір; Б — додатковий.
П
Узор 20 — кольоровий фанговий (рис. 181, 182). 1 +-^-+4. На-
бираємо 35 петель.
193
Як 1‘ШЄ положення
9
Ширина рапорта
З 10 11 12 1319 15
6 Б
5<§ А
6^ 5
б А
Рис. 183. Узор 21.
Рис. 184. Схема до узору 21:
А — основний колір; Б — додатковий.
Узор 21 — кольоровий фанговий
бираємо 31 петлю.
(рис. 183, 184). 2 + -з- + 5. На-
о
6
8
Узор 22 — кольоровий (рис. 185, 186). 1 + — + 2. Набираємо 33
петлі.
Рис. 185. Узор 22.
9 Як 1-ше положення
Ширина рапорта
Рис. 186. Сіема до узору 22:
А — основний колір; Б — додатковий.
Рис. 187. Узор 23.
11
Ш
9
8
7
6
5
9
З
2
1
Як 1-ше положення
123956789
Ширина рапорта
• і І І І 2 А
• ••12 Б
і і І і 2 А
• ••12 Б
І і І І 2 . А
• • • 1 2*В А
І І і І 2^Б
І І І І 2 А
І І І І 2 Б
І І І І 2 А
10 11 1213
Узор 23 — кольоровий фанговий
Рис. 188. Схема до узору 23:
А — основний колір; Б — додатковий.
(рис. 187, 188). 1 + ~ + 4. На-
О
бираємо 37 петель.
194
/з
/2
її
ю
9
8
7
6
5
У
З
2
1
Узор 25 — фанговий пере-
хід від одного кольору до ін-
шого (рис. 191,192).2+-— +
+ 3. Набираємо 33 петлі.
Узор 24 — кольоровий фанго-
вий (рис. 189, 190). 1 + ^4- 2.
О
Набираємо 35 петель.
Рис. 189. Узор 24.
Рис. 190. Схема до узору 24:
А — основний колір; Б — додатковий.
123 9 5 6 7 8 9 И1213191516 ПЮ19
Ширина рапорта
А
Б
А
Б
Б
ь А
5
А
Б
Рис. 191. Узор 25.
10
9
8
1
5
5
У
З
2
1
15 Б
2 Б
2 А
2 Б
2 А
2ІР
2^ А
2 Б
2 А
15 ' А
Узор 26 — ажурно-фанговий
(рис. 93, 194). 4 4 ^ + 7. На-
бираємо 31 петлю.
рапорта
Рис. 192. Схема до узору 25.
Рис. 193. Узор 26.
195
Як 1-ше полонення
15
14
15
12
11
10
9
8
7
6
5
4
5
2
1
О
І І І І І І І І І І І І І І І І І І І І І 2
1 2 5 4 5 6 7 8 9 10111215141516 1718192021
Ширина рапорта
Рис. 194. Схема до узору 26.
5 Ян 1-ше положення
Рис. 195. Узор 27.
4 І І І І Ь\П І І І ПДП І І І П/21 І І І І 2
ЗІ І І ІЬ\\ПІП4ІЬПІП//4
211 І І Ь\\\ПІ І І І І П/ / / Д
/II І ІЬ\\\\ПІ І \ С\/ / / / Д
0\ І І І І І І І І І І І І І І І І І І І І І І
12 5 4 5 6 7 8 9 Ю111215141516171819 20212225
Ширина рапорта
Рис. 196. Схема до узору 27.
Узор 27 — ажурна оз-
доблювальна смужка на 15
петель (рис. 195, 196). На-
бираємо 23 петлі.
Рис. 197. Узор 28.
Рис. 199. Узор 29.
Узор 28 — ажурна оз-
доблювальна смужка на
23 петлі (рис. 197, 198).
Набираємо 31 петлю.
196
Узор 29 — ажурна оз-
доблювальна смужка на
27 петель (рис. 199, 200).
Набираємо 35 петель.
21
20
19
18
17
16
15
14
15
12
11
10
9
8
7
6
5
4
5
2
1
0
Як 1-ше положення
І Л
Л А
к л
к л
Л
л
к л
Л к
л
л
л
П
л
п
л
л
п
Л А
Л І
к Л
Л к
к Л к Л
П І
І І кП
І Л А І
Л А І І
к Л І
Л к Л
І л
Л А
Л І
Л
І Л А Л
Л А
А Л
Л А
Л
п
п
п
Л А
л
п
І к П к
п
п
Л А
А Л
А Л А
Л А І
л
п
п
п
л
л
п
л
п
Л А
л
л
п
п
л
п
Л А І
А Л А
Л А І
п
л
л
л
п
п
л
л
І Л
Л А
А Л
А Л
Л А
1 2 5 4 5 6 7 8 9 10 11 12 15 14 15 16 17 18 19 20 2122 25 24 25 26 27 28 29 50 51
2
2
2
2
2
2
2
2
2
2^
2І
2*
2
2
2
2
2
2
2
2
2
Ширина
І Рис. 198. Схема до узору 28.
рапорта
| Рис. 200. Схема
до узору
29
55
52 і
51 І
50 \
29 І
28 1
27 І
26 І
25 \
24 1
25 \
22 \
21 І
20 \
19 І
18 І
17 і
16 І
15 І
Я І
15 І
12 І
11 І
10 І
9 і
8 І
7 ।
6 І
5 І
4 І
5 І
2 І
1_\________
0 І І І і
12 5 4
Як 1-ше положення
к
к
к
к
к
к
п
п
Л А
п
л
л
Л А
л
л
Л
л
л
л
Л І
к л
л
л
л
л
л
л
л
л
л
л
л
л
л
к л
к л
к Л
к Л
к Л
к
л
л
л
І Л
Л А
л
л
п
л
л
л
л
л
д
л
л
л
Л А
Д Л
л
І
л
л
І л
Л А
л
л
л
к
к
к
к
к
л
л
л
л
л
л
л
л
л
л
л
л
л
л
л
л
л
л
л
л
л
л
л
л
л
л
л
л
л
к л
І л
Л А
Д Л
л
л
л
л
л
л
к Л
л д
Л І
к л
л
л
л
л
л
л
л
л
І*ГЛ
І Л А
Л А І
л
л
л
л
л
л
л
л
л
л
А
л
л
л
л
л
л
Л А
Л А
2
2
2
2
2
2
2
2
2
2
2
2
2
2
2
Л А
Л А
Л А
І Л
І л
І л
Л А
л
л
л
л
л
Л І
к л
І 2
І 2
і 2
І 2
І 2
І 2
І 2
І 2
І 2
І 2
І 2
і 2
І 2
І 2
І 2
І 2
І 1 І І І І І І 1 1 1 І 1 І 1 1 1 І І 1 1 1 І 1 1 І І І 1 1 1
5 6 7 8 9 10 11 12 15 /4 15 16 17 18 19 20 21 22 25 24 25 26 27 28 29 50 51 52 55 54 55
Ширина рапорта
Рис. 201. Узор ЗО.
Узор ЗО —
ажурна оздоблю-
вальна смужка
на 19 петель
(рис. 201, 202).
Набираємо 27
петель.
Узор 31 —
ажурна оздоблю-
вальна смужка
на 21 петлю
(рис. 203, 204).
Набираємо 29
петель.
Рис. 203. Узор 31.
198
7
6 І
5 і
4 І
З І
2 і
1 І
0 І
1
Як 1-ше положення
і І І і і іп^п^ПЛкПкЛкПі і 111 І І І 2
І І І І І ПІПІПі І І І кПкПкП І І І І І І 2
І І І ЬПкПкП І І І І І І І ПІПІПі І І І І 2 &
І І І І к П к П к П І І І І І П і П і П і І І І І І 2^
І І І І І к Л к Л к ЛІІІЛ^Л-ІЛ^ІІ!ІІІ2^
І І І І І І ІПІПіПДПкПкПІ І І І І І І 12
і і І І і і і І і І І і І І І і і і І і І 111 І І І 2
2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 /7 18 19 20 2122 23 2Ь 2526 27
Ширина рапорта
Рис. 202. Схема до узору ЗО.
13 Як 1-ше положення
12 І і і і
11 і і І і
10 і і І і
9 і і і і
8 • І І і
7 І І І І
6 І І І І
5 І І І І
4 І І І І
З І І І І
2 І І І і
/ І І І і
0 І і І І
12 3 4
І і ПДА І ПІП
кП І І І ПІПі
І кП І ПІП і І
І І І ПІПІ І І
І І ПІПІ і І І
І І І П І І І І
ІкАкПІАДА
І І кПкА І І І
І І І к Л к Л І Л
І І І І к Л к Л І
І І І І І к Л к Л
І І І І І І к Л І
І І І І І І і І І І І І І І І І І І І І І І І І І 2
5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 2122 23 24 25 2627 28 29
Ширина рапорта
Рис. 204. Схема до узору 31.
5ис. 205. Узор 32.
Узор 32 — ажурна оздоблювальна смуж-
ка на 27 петель (рис. 205, 206). Набираємо
35 петель. Вив’язуючи зразок, повторюємо
6 положень узора. Над 6-м положенням
показано верхню частину ажурної смужки.
Узор 33 — горизонтальна ажурна смуж-
ка (рис. 207, 208). + 3. Набираємо 35
петель. В 1,3, 17 і 19-му положеннях узору
петлеуловлювачем вив’язуємо горизонталь-
ні «косички».
ІІЛ^ІІІкЛІІІ
І ЛДП І І І ПАЛ І І
Лі І кЛ І ЛІ кП І
І І І І Ь Л І І І І І І
ІІІІЛДЛІІІІІ
ІІІЛ^ІкЛІІІІ
ІІЛ^ІІІкЛІІІ
ІЛ^ІІІІІкЛіІ
І І І І І ЛДЛ І І І І
І І І І П А І к Л І І І ЛДЛ І І І І І ЛДЛ І І
1111 І І І І к п І Л А І к Л І І І Л А І к Л І
ІІІІІІІІІкЛІІІІкЛІЛ^ІІІІЛ
ІІІІІІІІІІкЛіІІЛ^ІкІІІІЛ^
І І І І І І І І І І І І І І І І І І І І І І І І І
2 3 4 5 6 7 8 9 Ю 11 12 73 7415 16 17 18 19 2021222524 25262728 293051 32355455
Ширина рапорта
Рис. 207. Узор 33.
Рис. 206. Схема до узору 32.
4
ЛДЛ
0
123456789 10111213141516171819
Ширина рапорта
19
18
17
16
15
14
15
12
11
10
9
8
Рис. 208. Схема до узору 33.
199
Рис. 209. Узор 34.
17 16 15 1Н 15 12 11 10 9 8 7 6 5 Ц 5 2 1 і І І 1 1 1 1 І І І ґ 1 1 П 1 і 1 1 1 1 1 1 1 1 і 1 1 1 1 1 1 1 ьп 1 ЛДі ї/3 1 ьЛ 1 1 л. 1 1 1 1 1 1 11 1 - 1 — 1 1 — 1 1 — \ — 1 - 1 1 1 1 ЬЛ 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 ЛДЛ 1 1 1 1 1 1 1 1 Л21 1 Ь Л 1 1 1 Л л і і ьл і лгі і і лд ЬЛ 1 1 1 л А 1 1 Л21 1 Л.4 1 1 ЛДЛ 1 1 Ь Л 1 А 1 1П/Д\Л1 1 1 Л 11Л//Д\\ПІ11 1Л///Д\\\Л11 Л////Д\\\\Л1 1111ЛДЛ1111- ІІІІЛДЛІІІІ- іііілдліііі- ІІІІЛДЛІІІІ— ІІІІЛДЛІІІІ— ІІІІЛДЛІІІІ- 1 1 1 1 ЛДЛ 1 1 1 1 - 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Л 1 І 1 ЬЛ 1 1 Л А 1 1 А 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 І 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2^ 2 2 2 2 2 2 2
0 1 1 1 1 1 1 2 3 Ч 5 і 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 5 7 8 9 Ю1112131Ч15К11 1 1 1 1 № 192021 2
Ширина рапорта
Рис. 210. Схема до узору 34.
Рис. 211. Узор 35.
Узор 34 — горизонтальна ажурна смуж-
ка (рис. 209, 210). 5 + + 4. Набираємо
33 петлі.
Узор 35 — ажурна оздоблювальна смуж-
ка на 26 петель (рис. 211, 212). Набираємо
34 петлі.
5 б 7 8 9 1011 12 15 /4 1515 1718 19 20 2122 25 29 25 26 27% 29 50 5152 35 5*
Ширина рапорта
2
2^
2
Рис. 212. Схема до узору 35.
5 Як 1-ше положення
200
З Як 1"ШЄ положення
І І І І І І І І І І І І
4 5 6 7 8 З Ю 11 1213 1415
Ширина рапорта
Рис. 214. Схема до узору 36.
2Ǥ
2 §
2
Рис. 213. Узор 36.
Узор 36 — ажурний з навскіс-
ними петлями (рис. 213, 214).
З + ур + 2. Набираємо 35 пе-
тель.
Узор 37 — ажурна оздоблю-
вальна смужка на 27 петель (рис.
215, 216). Набираємо 35 петель.
Рис. 215. Узор 37.
Рис. 216. Схема до узору 37.
7 Як 1~ше положення
б
5
4
З
2
1
0
І і і І і і і і і і і і і і і і і І і І І і І і і і і і і і і і і і і 2
12 5 4 5 6 7 8 3 10 11 12 15 14 15 1617 18 19 202122 2524 2526 2728293051 52355455
Ширина рапорта
201
Рис. 217. Узор 38.
Узор 38 — ажурна оздоблю*
вальна смужка на 23 петлі (рис.
217, 218). Набираємо 31 петлю.
7
б
5
4
б
2
о
Як 1-ше положення
'/ІІІУІІІ||||||||||\/|ІІ\/І
5 6 7 8 910 11 1215 14 1516 1718 19 20 2122 25 24 25 26 27 28 29 50 51
Рис. 218. Схема до узору 38.
Рис. 219. Узор 39.
Узор 39 — ажурна оздоблю-
вальна смужка на 31 петлю (рис.
219, 220). Набираємо 37 петель.
11
ю
9
8
б
5
4
5
2
1
0
Як 1-ше положення
І І І І І І І І І І І І І І І І І І І І І І І І І І І І І І І І І І III
125 4 5 б 7 8 9 10 11 12 16 14 15 16 17 18 19 20 2122 25 24 2526 2728295051 525554555657
2
2
2
2
2
гІ
2
2
2
2
Ширина рапорта
Рис. 220. Схема до узору 39.
202
1 2 5 4
Узор 40 — ажурна оздоблю-
вальна смужка на 28 петель (рис.
221, 222). Набираємо 34 петлі.
. Узор 41 — ажурний з нав-
скісними петлями (рис. 223, 224).
П
7 + їо"+ 6. Набираємо 33 петлі.
Узор 42 — ажурний з нав-
скісними петлями (рис. 225,226).
/7
6 7. Набираємо 29 пе-
Рис. 221. Узор 40.
тель.
Рис. 222. Схема до узору 40.
7
6
5
4
З
2
1
0
Як 1-ше положення
/ 2 3 4 5 6 1 8 3 10 11 12 1319 15 16 17 18 19 20 21 22 23 29 25 26 27 28 29 ЗО 31 323339
2
2
2
2
2
2
Ширина рапорта
15
19 і
13 І
12 І
12 3 4 5 6 7 8 9 1011 1213191516171819 20212223
ширина рапорта
Рис. 223. Узор 41.
Рис. 224. Схема до узору 41.
Як 1-ше положення
111
10 і
9 І
8 і
6 і
323956 7 8 9 101112131915161718192021
Ширина рапорта
Рис. 225. Узор 42.
Рис. 226. Схема до узору 42.
203
з
2
Рис. 227. Узор 43.
Як 1-ше положення
1111 І 1 І
І І І І V І І І І І І V І І І І
1 2 З 9 5 6 7 8 9 10 11 12 15 19 1515
Ширина рапорта
/<§
8£
Рис. 228. Схема до узору 43.
Рис. 229. Узор 44.
Узор 43 — джгутоподібний з
мережаними рельєфами (рис. 227,
228). уз + 4. Набираємо петле-
уловлювачем 28 петель.
Узор 44 — ажурна оздоблю-
вальна смужка з джгутоподібни-
ми перехватами на ЗО петель
(рис. 229, 230). Набираємо пет-
леуловлювачем 36 петель.
9
8
1
6
5
9
З
2
1
0
Як 1-ше положення
Рис. 230. Схема до узору 44.
І 2
І 2
204
І І І
125
уіпіуііііі-ііуі іііуіііііііуіпіуііі?
4 5 6 7 8 9 1011 12151915 1617 18 19202122 252925267128 2950515255595556
Ширина рапорта
б Як 1-ше положення
Ц І І І І V | І І І | І І І V І І І І /
і і і ।
І І 11
І І І І 8
І 234 5 618 9 10 П 12 13141516 П18192021227324
Ширина рапорта
Рис. 231. Узор 45.
Рис. 232. Схема до узору 45.
Узор 45 — джгутоподібна оздоблюваль-
на смужка з мережаними рельєфами на
16 петель (рис. 231,232). Набираємо 24 петлі.
З Як 1-ше положення
Ширина рапорта
і 1 І І І 4^
1**11
111112а-
8 9 1011 12 ч
Рис. 233. Узор 46.
Рис. 234. Схема до узору 46.
Узор 46 — фанговий з переплетеннями
(рис. 233, 234). 1 + 4г + 5. Набираємо 36
петель. Пров’язавши по 4 ряди кожного по-
ложення узору, перезнімаємо на двоголко-
вий декер петлі з голок, висунутих у ПНП.
Крючком або допоміжним декером підхоп-
люємо протяжки ниток, що утворились на
голках, виведених у ПНП, і перекидаємо їх
через декер на лицьовий бік полотна, після
чого повертаємо петлі з декера на голки.
При перекиданні переплетень в’язане
полотно треба звільнити з-під платин.
З Як 1-ше положення
Ширина
рапорта
Рис. 235. Узор 47.
Рис. 236. Схема до узору 47.
Узор 47 — гофрована резинка (рис.
235,236). 1 +4- +4. Набираємо 33 пет-
ТГ
лі. Перед пров’язуванням 2-го положен-
ня узору нитку прокладаємо зверху на
голки, виведені в РП, і підводимо під
голки, виведені в ПНП.
205
Рис, 237. Узор 48.
З
2
1
0
Як НОО положення
1 2 З 4 5 6 7 8 9 10
Ширина
рапорта
Рис. 238. Схема до узору 48.
П
Узор 48 — щільний фанговий, що імітує резинку
2 + — + 4. Набираємо 34 петлі.
(рис. 237,
Рис. 239. Схема орнаменту.
Узор 49 — схема орнаменту (рис. 239).
7 Як 1-ше положення
ІІІІІЬЛІІІІЬПІЬЛЬЧУ 2
5 \ І І І ГІДА І І ІЛДАІЬПЬЧУ 2
4 1 І іА21ІЬПІП2ІІ^ПІІїПк\72^
З І І Л А І І І Ь Л І І І І І Л А І Л / А 2
21 І Ь Л І І І А Д Л І І І Л А і Л / А 2
/І||ЬЛ|Л.4ІЬЛІЛ2ІІЛ//1 2
0 І І І І І І І І І І І І І І І І І 1
І 2 З 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 /4 15 16 /7
Рис. 240. Узор 50. Рис. 241. Схема до узору 50.
Узор 50 — ажурна окрайка для шарфів і хусток (рис. 240, 241).
Набираємо 17 петель. Зліва вив’язуємо вертикальний край «косичкою».
206
ЗМІСТ
Стор.
Передмова ............................................................... З
Поради в’язальницям ..................................................... 5
Урок 1
Термінологія й скорочені позначення в тексті............................. 6
Як набирати петлі ....................................................... 6
Правила в’язання на машині .............................................. 8
Боковий вертикальний край «косичка»...................................... 9
Витягнута петля «косичка» в середині в’язаного полотна................... 9
Урок 2
Звуження в’язаного полотна.............................................. 10
Розширення в’язаного полотна............................................ 12
Урок З
Як позбавитися дефектів на полотні ..................................... 13
Як розпустити в’язане полотно........................................... 14
Як з’єднати деталі трикотажним швом..................................... 15
Урок 4
З’єднання деталей виробу на машині...................................... 17
Приєднання деталей кетельним швом....................................... 17
В’язання з кількох клубків різного кольору.............................. 18
Як в’язати одночасно декілька деталей .................................. 18
Урок 5
Оформлення підгинів .................................................... 18
Уроки 6 і 7
Часткове в’язання ...................................................... 20
Уроки 8 і 9
Оздоблення в’язаних виробів .......................................... 27
Урок 10
Зняття мірок ........................................................... 34
Запис рапорта узору..................................................... 37
Визначення щільності в’язання по горизонталі й вертикалі ............... 37
Послідовність в’язання виробу........................................... 39
Урок 11
В’язання шарфів ........................................................ 39
Урок 12
Рейтузи жіночі ......................................................... 42
Урок 13
Дитячі рейтузи ......................................................... 45
Урок 14
В’язання шкарпеток...................................................... 46
Урок 15
Рукавиці чоловічі ...................................................... 48
Урок 16
Дитячі головні убори.................................................... 50
Урок 17
Жіночі головні убори.................................................. 52
207
Урок 18
Спідниця з горизонтальними виточками................................... 54
Урок 19
Спідниця розкльошена поперечнов’язана шестиклинна....................... 5Е
Урок 20
Спідниця-плісе (в колові однобічні складки).......................... 59'
Уроки 21—25
Жіночий джемпер з рукавом реглан...................................... 64
Урок 26
Дитячий джемпер з рукавом реглан...................................... 71
Уроки 27—30
Жіночий джемпер з вшивним рукавом .................................... 75
Урок 31
Чоловічий джемпер з вшивним рукавом................................... 85
Урок 32
Чоловіча безрукавка .................................................. 90
Уроки 33, 34
Плаття для дівчинки з шестишовною спідничкою, розширеною до низу .... 92
Урок 35
Дитячий джемпер із вшивним рукавом ................................... 97
Урок 36, 37
Планки для застібки ..................................................100
Урок 38, 39
Круглий виріз горловини і виріз каре .................................106
Урок 40
Мисоподібний виріз горловини..........................................112
Уроки 41, 42
Суцільнов’язані коміри ...............................................117
Уроки 43, 44
Кишені ...............................................................124
Урок 45
Чоловічий джемпер з поглибленою проймою...............................132
Уроки 46, 47
Жіночий жакет із суцільнов’язаним коротким рукавом....................135
Уроки 48—50
Жакет поперечнов’язаний із вшивним рукавом реглан.....................142
Урок 51
Суцільнов’язаний шалевий комір у поперечнов’язаному жакеті з рукавом реглан 150
Уроки 52, 53
Поперечнов’язаний жакет із суцільнов’язаним довгим рукавом і коміром ... 152
Уроки 54, 55
Поперечнов’язана жіноча блуза із суцільнов’язаним довгим рукавом і коміром-
стойкою ..............................................................158
Уроки 56, 57
Жіночі брюки .........................................................165
Урок 58
Дитячі брюки .........................................................172
Уроки 59, 60
Пляжний костюм .......................................................174
Плавки ...........................................................177
Узори .................................................................180
Умовні позначення петель у схемах узорів............................. 183