Венчаніе Русскихъ Государей на царство, начиная съ царя Михаила Федоровича до Императора Александра III - Александр Третий

Автор: Александр Третий

Теги: история россии история руси династия романовых царствование

Год: 1883

Похожие

Книга объ избраніи на Царство Великаго Государя, Царя и Великаго князя Михаила Федоровича

Государи изъ Дома Романовыхъ. 1613–1913. Жизнеописаніе царствовавшихъ государей и очерки ихъ царствованія

Государи изъ Дома Романовыхъ. 1613–1913. Жизнеописаніе царствовавшихъ государей и очерки ихъ царствованія. Томъ 1

Вѣнчаніе и коронованiе русскихъ государей на царство. Краткiй историческiй очеркъ

Текст

I
ВѢНЧАНІЕ
Русскихъ Государей
НА ЦАРСТВО
Пгаш п царя Мшила Ведарота да Императорі ЛЛЕШНДРДIII.
- съ 217 рисунками й-
СОПКОЙИЕМЕЫТ
ОЕЗ
8оиѴЕРАШ8 Ри88Е8
а рагііг (Іи Тааг МісІіеІ Еёйогоѵіісіі іиар’а І’Етрегеиг АІЕХАЙОВЕ III,
-к аѵес 217 ^гаѵигез ен
С.-ПЕТЕРБУРГЪ.
Изданіе Германа Гоппе.
1883.
Библиотека «Руниверс»
Библиотека «Руниверс»
Его Императорскому Величеству
АЛЕКСАНДРУ III
ИМПЕРАТОРУ И САМОДЕРЖЦУ
ВСЕРОССІЙСКОМУ
съ глубочайшимъ благоговѣніемъ
посвящаетъ
Изда тель.
Библиотека «Руниверс»
Библиотека «Руниверс»
Предисловіе.
ЖйЯ Л^бокій интеРесъ представляемый торжествомъ священнаго коронованія Ихъ
Императорскихъ Величествъ, Императора Александра III и августѣйшей
супруги его, побудилъ насъ выпустить въ свѣтъ это изданіе, долженствующее
ж служить памятникомъ этого великаго событія. Чтобы сдѣлать изданіе возможно
V полнымъ, мы нашли необходимымъ предпослать описанію торжества историческій
очеркъ вѣнчанія на царство русскихъ государей дома Романова и украсить его
наиболѣе замѣчательными рисунками.
Вмѣстѣ съ тѣмъ, принимая во вниманіе нераспространенность русскаго языка за-
границею, мы рѣшились помѣстить рядомъ съ русскимъ текстомъ и французскій, чтобы
дать вѣрное понятіе объ этомъ важномъ событіи и иностранцамъ, которые большею
частію почерпаютъ извѣстія о Россіи изъ газетъ, не отличающихся точностью сооб-
щаемыхъ свѣдѣній.
Насколько удалось намъ достигнуть нашей цѣли въ этомъ изданіи—предоставляемъ
судить читателямъ; во всякомъ случаѣ, альбомъ этотъ представляетъ въ историческомъ
и художественномъ отношеніяхъ единственное въ своемъ родѣ изданіе.
}Іздатѳль.
Библиотека «Руниверс»
рглавленіѳ
Московское посольство къ Михаилу Ѳедоровичу Романову въ
Кострому—объ упрошеніи его на всероссійскій престолъ (съ
картины П. М. Шамшина). Стр. 4—5.
Хоромы бояръ Романовыхъ въ Москвѣ. Стр. 8.
Дворецъ царя Михаила Ѳедоровича въ Костромѣ. Стр. 8.
Шествіе царя Михаила Ѳедоровича на коронованіе въ Москвѣ,
въ 1613 году. Стр. 9.
Св. коронованіе царя Михаила Ѳедоровича 11-го іюля 1613
года. Стр. 12—13.
Видъ Успенскаго собора въ Москвѣ, гдѣ совершается короно-
ваніе русскихъ государей. Стр. 16.
Тронъ царя Іоанна Ш Васильевича (2 рис.). Стр. 17.
Царь Алексѣй Михайловичъ, отецъ Петра Великаго. Стр. 20.
Царица Наталья Кирилловна, мать Петра Великаго. Стр. 21.
Тронъ царей Іоанна и Петра Алексѣевичей. Стр. 26.
Св. коронованіе царей Іоанна и Петра Алексѣевичей 25-го
іюля 1682 г. Стр. 28—29.
Видъ московскаго Кремля въ началѣ ХѴШ вѣка. Стр. 32.
Императоръ Петръ I (два портрета). Стр. 33.
Императрица Екатерина I. Стр. 33.
Императоръ Павелъ I. Стр. 33.
Императрица Екатерина П (два портрета). Стр. 33.
Императоръ Петръ Ш. Стр. 33.
Императрица Анна Леопольдовна. Стр. 33.
Императоръ Петръ П. Стр. 33.
Императрица Анна Іоанновна (два портрета). Стр. 33.
Императрица Елизавета Петровна. Стр. 33.
Видъ Красныхъ воротъ въ Москвѣ во время коронаціи импе-
ратрицы Елизаветы Петровны. Стр. 36.
Видъ Красныхъ воротъ въ Москвѣ теперь. Стр. 37.
Тронъ императрицы Анны Ивановны. Стр. 40.
Св. коронованіе императрицы Екатерины П 22-го сентября
1762 г. Стр. 44—46.
Тверскія тріумфальныя ворота въ Москвѣ. Стр. 48.
Герольдъ ордена св. Андрея Первозваннаго временъ импера-
тора Павла I. Стр. 49.
Св. коронованіе императора Николая I Павловича 22-го авгу-
ста 1826 года. Стр. 52—63.
Пріемная въ царскихъ теремахъ въ московск. Кремлѣ. Стр. 56.
Спальня въ царскихъ теремахъ въ московскомъ Кремлѣ. Стр. 57.
Парадный залъ въ Грановитой палатѣ, въ Москвѣ, времени
императора Александра П (2 рис.). Стр. 60—61.
Герольдъ при коронованіи императора Александра П. Стр. 65.
Св. коронованіе императора Александра П Николаевича и
императрицы Маріи Александровны 26-го августа 1856 г.
(4 рис.). Стр. 68—69.
Императоръ Александръ П Николаевичъ (два портрета). Стр.
72 и’77.
Императрица Марія Александровна (два портрета). Стр. 72 и 76.
Скипетръ великаго князя Владиміра. Стр. 73.
Большая гербовая печать царей. Стр. 73.
Короны русскихъ государей: 1) Мономаховская; 2) царства
Казанскаго; 3) Михаила Ѳедоровича; 4) Петра Алексѣевича;
5) Іоанна Алексѣевича; 6) Елизаветы Петровны; 7) Екате-
рины I; 8) Анны Ивановны; 9) Большая императорская
корона; 10) корона императрицы. Стр. 80.
Императорскія царскія регаліи Россійской имперіи. Стр. 81.
Новое государственное знамя. Стр. 84.
Новая государственная печать большая. Стр. 85.
Новая государственная печать средняя. Стр. 85.
Новая государственная печать малая. Стр. 85.
Видъ царскихъ теремовъ въ московскомъ Кремлѣ. Стр. 88.
Большой государственный гербъ. Стр. 89.
Родовой гербъ Императора Александра Ш. Стр. 92.
Большой гербъ Императрицы Маріи Ѳедоровны. Стр. 93.
Малый гербъ Императрицы Маріи Ѳедоровны. Стр. 93.
Гербъ Государя Наслѣдника Цесаревича. Стр. 96.
Видъ Архангельскаго собора въ московскомъ Кремлѣ. Стр. 97.
Видъ Благовѣщенскаго собора въ московскомъ Кремлѣ. Стр. 97.
Общій видъ московскаго Кремля. Стр. 100.
Александровскій залъ въ московскомъ кремлевскомъ дворцѣ,
съ видомъ Троннаго зала. Стр. 101.
Герольдъ при св. коронованіи Императора Александра Ш.
Стр. 107.
Императрица Марія Ѳедоровна. Стр. 108—109, 164—165.
рисунковъ.
Императоръ Александръ ПІ. Стр. 108—109, 156—157.
Петровскій дворецъ близъ Москвы. Стр. 112.
Дворецъ въ Останкинѣ, близъ Москвы. Стр. 112.
Екатерининскій залъ въ моск. кремлевскомъ дворцѣ. Стр. 113.
Андреевскій залъ въ московскомъ кремлевскомъ дворцѣ. Стр .116.
Тронъ Ихъ Императорскихъ Величествъ въ Андреевской залѣ.
Стр. 117.
Георгіевскій залъ въ московскомъ кремлевскомъ дворцѣ. Стр. 120.
Владимірскій залъ въ московскомъ кремлевск. дворцѣ. Стр. 121.
Объявленіе герольдомъ о священномъ коронованіи. Стр 124.
Разные виды въ улицахъ Москвы въ день торжественнаго
въѣзда Ихъ Величествъ (5 рис.). Стр. 125.
Видъ Кремлевской площади утромъ въ день торжественнаго
въѣзда Ихъ Величествъ. Стр. 128.
Объявленіе о священномъ коронованіи. Стр. 129.
Торжественный въѣздъ Ихъ Величествъ въ Москву.—Встрѣча
городскимъ управленіемъ. Стр. 132—133.
Торжественный въѣздъ Ихъ Величествъ въ Москву. — Покло-
неніе иконѣ Иверской Божіей Матери. Стр. 137.
^Торжественный въѣздъ Ихъ Величествъ въ Москву. — Сцена
на Красной площади. Стр. 140—141.
Торжественный въѣздъ Ихъ Величествъ въ Москву. — При-
бытіе кортежа на Кремлевскую площадь (2 рис.). Стр. 148—9.
Освященіе новаго государственнаго знамени въ Оружейной
палатѣ. Стр. 152.
Священное коронованіе Ихъ Величествъ. — Чтеніе молитвы
митрополитомъ послѣ возложенія короны. Стр. 172—173.
Коронованіе Государыни Императрицы. Стр. 176.
Встрѣча Ихъ Величествъ духовенствомъ при вступленіи въ
Успенскій соборъ. Стр. 177.
Св. мѵропомазаніе Ихъ Императорскихъ Величествъ. Стр.
180—181.
Александровскій дворецъ въ Нескучномъ, близъ Москвы.
Стр. 184.
Ихъ Величества на Красномъ крыльцѣ кланяются народу.
Стр. 185.
Шествіе Ихъ Величествъ изъ Успенскаго собора послѣ св.
коронованія. Стр. 188—189.
Иллюминація города Москвы въ день коронаціи (5 рис.). Стр.
192 и 193.
Парадный обѣдъ въ Грановитой палатѣ послѣ св. коронова-
нія. Стр. 196—197.
Меню параднаго обѣдавъ Грановитой палатѣ (2 рис.). Стр. 200.
Регаліи въ Тронной залѣ во время поздравленій.* Стр. 201.
Жетонъ въ память св. коронованія. Стр. 201.
Медаль въ память св. коронованія. Стр. 201.
Поздравленіе Ихъ Величествъ и поднесеніе хлѣба-соли въ Трон-
ной залѣ. Стр. 204—205.
Приношенія, поднесенныя при поздравленіи Ихъ Величествъ.
Стр. 208, 216, 217, 233, 268 И 276.
Парадная лѣстница въ кремлевскомъ дворцѣ вечеромъ 16-го
мая. Стр. 209.
Парадный балъ въ кремлевскомъ дворцѣ 16-го мая. Высо-
чайшій выходъ. Стр. 212—213.
Парадный спектакль въ Большомъ московскомъ театрѣ. Стр. 220.
Видъ царскаго фойэ во время параднаго спектакля въ Боль-
шомъ театрѣ, въ Москвѣ. Стр. 221.
Меню параднаго обѣда въ честь дипломатическаго корпуса.
Стр. 224.
Афиша параднаго спектакля въ Большомъ московскомъ театрѣ,
Стр. 224.
Поднесеніе хлѣба-соли Ихъ Величествамъ.—Блюда и солонки.
Стр. 225, 232, 240, 241, 245, 248, 249, 252, 253, 256,
257, 260, 261, 264, 265, 269, 272, 273, 276, 277, 280,
281.
Народный праздникъ на Ходынскомъ полѣ 21-го мая Стр.
228—229.
Парадный обѣдъ для духовенства и первыхъ 2-хъ классовъ
особъ обоего пола въ Грановитой палатѣ. Стр. 236.
Балъ московскаго дворянства въ благородномъ собраніи. Стр. 237.
Уличныя сцены въ Москвѣ вовремя коронаціи (7 рис.). Стр. 244.
Высочайшій смотръ войскъ на Ходынскомъ полѣ 28-го мая.
Стр. 252 и 253.
Портреты иностранныхъ принцевъ и представителей державъ,
присутствовавшихъ при св. коронованіи. Стр. 277.
Библиотека «Руниверс
х.
/’ІТШІО '01ТІ111 ' Р' ГІ ІТ'Т" ІТГГП II' и • III: I • 11 ’ ІТІ • I
ВѢНЧАНІЕ
РУССКИХЪ ГОСУДАРЕЙ НА ЦАРСТВО.
Соигоппетепі
І)Е8 8ОІІѴЕКАІ№ КГ88Е8.
Приступая къ описанію священнаго ко-
ронованія Императора ^Александра III, мы,
въ виду важности событія и всеобщаго
интереса, возбуждаемаго
имъ, считаемъ
необходимымъ
п р едп о сл ать
этому описанію
краткій истори-
ческій очеркъ
вѣнчанія рус-
скихъ госуда-
рей на царство.
- -
на царство или обыкно-
венно такъ называемыхъ коронацій
русскихъ государей до настоящаго
времени было восемнадцать, и. за
исключеніемъ одного случая, этотъ торжественный
обрядъ совершался въ Москвѣ. іи> Успенскомъ соборѣ.
Только первое вѣнчаніе на царство великаго князя
Владиміра Всеволодовича Мономаха происходило въ
Кіевѣ, въ тамошнемч> Софійскомъ соборѣ. Къ этому,
впрочемъ, надобно прибавить, что одинъ изъ русских'ь
государей, Николай I. быть коронованіе два раза: сперва
Ре ]5асв.е ое ь’рмрЕКЕітУѴеехамвнеііі
Е8Т ІЛЧ.ЁѴЁМЕМЕМТ И’СЫЕ ІМРОКТАИСЕ 81
ЕХСЕРТЮНКЕЬЕЕ, (^ѴЕ НОІІ8 СЕОТОМ8 ЫЁ-
СЕ88АІКЕ ОЕ РАІКЕ РКЁСЁОЕН ЬА ОЁ8СКІР-
ТІОИ ОЁТАІЕЬЁЕ, <^ОЕ ЫОѴ8 АШЭН8
ОЕ СЕТТЕ 8ОЕЕИНІТЁ, О'іЖ СООКТ
НІ8ТОКІ^ШЕ ІЭЕ8
АХТЁПІЕОК8 ВЕ8
КАШ8 РЛ88Е8 ОЕ ОІѴЕК-
8Е8 ЁРО2НЕ8.
ООЖЕН.
АРЕнди
^Заскез
^оѵѵе-

іоиі іі у а еи ріади а поа рига
(Ііх-Ііиіі 8асгеа ои ..соигоппе-
тепія“ сіе аоиѵегаіпа гиааеа еі.
а ипе аеиіе ехсерііоп. іоиіеа
сеа аоіеппііёа геіщіеиаеа опі ёіё сёІёЪгёеа а
Моасои, сіапа Іа саіѣёЛгаІе <1е ГАааоіирііоп.
8еи1, 1е §тапс1-(1ис Ѵіачіітіг Ѵаёѵоіосіоѵіісіі
Мопотадие а ёіё аасгё а Кіеѵѵ. ііапа Іа са-
іііёсігаіе <1е 8аіпіе-8ор1пе, еі с’еаі раг се
ргіпсе дие соттепсе еп Виааіе Іа аёгіе 4еа
8асгеа. І)п (1е поа аоиѵегаіпа. Гетрегеиг
Жсоіаа I іиі аасгё а сіеих гергіаеа (ІііТёгепіеа:
(ГаЬогсІ а Моасои. еп (ріаіііё (Гетрегеиг <1е
Тоиіеа ІеаКиааіеа. еі риіа аргёа а Ѵагаоѵіе.
еп диаіііё <1е гоі сіе Роіолпе. Сеііе (Іегпіёге
а еи Ііеи (Гаргёа 1е гіѣе саіііоіідие-готаіп еі
сёгёшопіе
а ёіё сёІёЬгёе раг Гагсііеѵёдие <1е Ѵагяоѵіс, ргітаі (Іи
Коуаите.
Библиотека «Руниверс»
ГОСУДАРЕЙ НА ЦАРСТВО.
Оапв Іев сііх-ішіі Насгев опі йігпгё еп іоіаі ѵііщі-
ігоів регвоппев сопгоппёев, саг Іев ёропвея сіев еіпре-
гепгв РапІ Рёігоѵіісіі. Аіехашіге Раѵіоѵіісіі, Хісоіав
1 Раѵіоѵіісіі (4 Аіехапсіге ХісоІаІёѵіісЬ опі ёіё сопгоп-
і пёев вііпиііапётепі аѵес Іепгя ап^ивіев ёропх <4 Іев
івагв Леап АІёхёіёѵіісЬ еі Ріегге Аіёхёіёѵіісіі опі ёіё
васгёв іопв Іев сіепх 1е тёте .(онг. І/ітрёгаігісе Аіе-
хаіміга Еёосіогоѵпа а ёіё, еп оиіге, соигоппёе сотте
геіпе (Іе Роіо^пе, еп [тёте іетря сріе Гетрегеиг Кі-
соіав. Оп сотріе епйп сіепх Насгев апіісірёв— сеіпі <1е
ІІтіігі Іѵапоѵіісіі. 'реііі йів (Іи цгапсі-сіис Леап III, еі
сеіпі сіе Гітрёгаігісе <’аіііегіпе І-ге, соигоппёе диеісріев
аппёев аѵапі воп аѵёпетепі аи ігбпе. Бея гёігпея ігёя
соигів сіи іваг Тііёосіоге Вогівяоѵіісіі. аіпві с|ие (Іев ет-
регеигв Леап VI Апіопоѵіісіі еі Ріегге* III Еёосіогоѵіісіі
п опі рая ёіё віагпаіёя раг (Іев Насгев. II у еиі епйп ип
'ехетріе сіе Насге рго)ёіё таів пои ассотріі — сеіпі
сіе Іа гёо’епіе Аппе Ьёороісіоѵпа. ргіпсевве сіе Вгипв-
хѵіек. диі аѵаіі Гіпіепііоп сіе яе Гаіге ргосіатег ітрёга-
ігіее. таів ерті Гиі сіеровёе аѵапі сГаѵоіг ри гёаіівег воп
рго]’еі.
Ьев Насгев сіопі іюня ѵепопя (Іе рагіег яе яопі вис-
сёсіёв сіапя Гогсіге сЬгопоІо^ідие виіѵапі:
Ѵіасіііпіг Мопотадие— епіге 1113 еі 1125: ІІтіігі.
реііі йів сіе Леап ПІ-те — еп 1492. 1е 3 Гёѵгіег: 1е
іяаг Леап ІѴ-те Ѵаявіііёѵіісіі. сііі 1е ТеггіЫе — Іе 16
Іапѵіег 1547: Іе іваг Еёосіог Іѵапоѵіісіі — Іе 31 таі
1584: Іе іваг Вогів Еёосіогоѵіісіі (хобоипоѵѵ — Іе 1
Іапѵіег 1598; Іе іваг Ваяііе Іѵапоѵіісіі Нсіюиіякѵ — Іе
1 )иіп 1606: Іе іваг Місііеі Еёосіогоѵіісіі Котапоіѵ —
Іе 11 еріі11еі 1613: Іе іваг Аіехія Мікііаііоѵіісіі — Іе
28 веріетЬге 1645: Іе іваг Еёосіог Аіехеіеѵіісіі — Іе 16
рип 1676: Іев іяагя Леап Аіёхёіёѵіісіі еі Ріегге Аіе-
хёі’еѵіісЬ—1ел25 ]иіпЧ682; Гітрёгаігісе СаіЬёгіпе I Аіе-
хёіеѵпа — Іе 7 таі 1724: Гетрегеиг Ріегге II — Іе 25
Гёѵгіег 1726: Гітрёгаігісе Аппе Іѵапоѵпа — Іе 28 аѵгіі
1731: Гітрёгаігісе ЕІіваЬеіІі Рёігоѵпа — Іе 25 аѵгіі
1741: Гітрёгаігісе Саіііегіпе II — Іе 22 веріетЬге 1762:
Гетрегеиг Раиі Рёігоѵіісіі — Іе 5 аѵгіі 1797: Гет-
регеиг Аіехапсіге I — Іе 15 веріетЬге 1801: Гетре-
геиг №со1ая I — Іе 22 аойі 1826 еі Гетрегеиг Аіе-
хапсіге II — Іе 26 аойі 1856.
І)оияе сёгётопіев сіи Насге іотЬепі виг сіев сіііпап-
сііея. сіепх виг ип тагсіі. ипе виг ип е)еис1і. сіепх яиг^іея
ѵепсігесіів. ипе виг ватсчіі.
Тоив Іев воиѵегаіпв гиввея. а Гехсерііоп [сіи іваг
Леап ІѴ-те ѴаввіІіёѵіісЬ. аіпві ери* сіев етрегеигв Хі-
соіав I еі Аіехашіге II. опі ёіё соигоппёв сіапв Іе сои-
гапі (Іе* іа ргетіёге аппёе сіе» Іеиг гё^пе. Оп сіеѵгаіі сііег
епсоге. роиг ёіге ехасі. Іе 8асге сіе, Магіпа МпівсЬек.
Іа Ііапсёсгііи іваг Отіігі (Гітровіепг). таів се 8асге
еві гершііё раг поіге ёхгііве. сотте епіасЬё (Іе Ггашіе.
(4 пе вапгаіі раг сопвёсріеиі епігег (іапв^поіге ёпитё-
гаііоп.
Ію сёгётопіаі (Іи Касге поив ѵіепі (Іе Вухапсе. таів
воп ітрогіаііоп еві (Іе Інчіисоир иііёгіеиге а Гіпігосіис-
2 ВѢНЧАНІЕ РУССКИХЪ
въ Москвѣ, какъ императоръ всероссійскій, а потомъ
въ Варшавѣ, какъ царь или король польскій, и эго по-
слѣднее коронованіе совершено было по уставу римско-
католической церкви примасомъ царства, архіепископомъ
варшавскимъ.
На общее число коронацій приходилось всего двад-
цать-три особы, потому что къ этому священнодѣйствію
были пріобщены и нѣкоторыя супруги царствовавшихъ
императоровъ: Павла Петровича. Николая Павловича.
Александра Павловича и Александра Николаевича, а
также и потому, что вѣнчаніе на царство царей Іоанна
и Петра Алексѣевичей происходило одновременно. Кромѣ
того, императрица Александра Ѳедоровна была вмѣстѣ
со своимъ супругомъ коронована въ Варшавѣ, какъ ца-
рица или королева польская. Затѣмъ изъ нецарство-
вавшихъ еще лицъ были коронованы заблаговременно:
внукъ великаго князя Ивана III Дмитрій Ивановичъ и
вступившая на престолъ уже послѣ своей коронаціи
императрица Екатерина I. Не были коронованы, по
кратковременности своего царствованія: царь Ѳедоръ
Борисовичъ и императоры Иванъ VI Антоновичъ и
Петръ III Ѳедоровичъ. Не состоялось также предпола-
гаемаго коронованія правительницы великой княгини
Анны Леопольдовны, принцессы Брауншвейгской, намѣ-
ревавшейся объявить себя императрицею, такъ какъ
прежде исполненія этого намѣренія она лишилась
власти.
Хронологическій порядокъ коронацій былъ слѣдую-
щій: великаго князя Владиміра Мономаха — между 1113
и 1125 годами: внука великаго князя Ивана III, Дми-
трія — въ 1492 году. 3-го февраля: царя Ивана IV Ва-
сильевича Грознаго — въ 1547 году. 16-го января; царя
Ѳедора Ивановича—въ 1584 году. 31-го мая: царя Бо-
риса Ѳедоровича Годунова — въ 1598 году. 1-го января:
царя Василія Ивановича Шуйскаго — въ 1606 году. 1-го
юня: царя Михаила Ѳедоровича Романова — въ 1613
году. 11-го іюля: царя Алексѣя Михайловича — въ 1645
году. 28-го сентября: царя Ѳедора Алексѣевича — въ
1676 году. 16-го іюня: царей Іоанна и Петра Алексѣе-
вичей — въ 1682 году. 25-го іюня: императрицы Екате-
рины Алексѣевны — въ 1724 году. 7-го мая: императора
Петра II — въ 1726 году. 25-го февраля; императрицы
Анны Ивановны — въ 1731 году. 28-го апрѣля: импе-
ратрицы Елизаветы Петровны — въ 1741 году. 25-го
апрѣля: императрицы Екатерины II Алексѣевны — въ
1762 году. 22-і’о сентября: императора Павла Петро-
вича — въ 1797 году. 5-го апрѣля: императора Алек-
сандра I Павловича — въ 1801 году. 15-го сентября:
императора Николая I Павловича — въ 1826 году. 22-го
августа, и императора Александра II Николаевича — въ
1856 году. 26-го августа.
По днямъ недѣли коронаціи распредѣляются такимъ
образомъ: изъ общаго числа коронацій, т. е. изъ числа ।
восемнадцати, приходилось: на воскресенье — 12: на
вторникъ—2: на четвергъ— 1: на пятницу — 2: па суб- ।
боту —1.
Библиотека «Руниверс
СОІШОХХЕМЕЫТ 1)Е8
8ОИѴЕКАІХ8 ВП88Е8. 3
Всѣ коронаціи, за исключеніемъ коронацій царя
Ивана IV Васильевича и императоровъ Николая и Алек-
сандра II. совершались прежде наступленія первой го-
довщины со времени воцаренія. Къ приведенному нами
числу коронацій слѣдовало-бы прибавить еще и коро-
націю невѣсты нареченнаго царя Дмитрія, т. е. Само-
званца. Марины Мнишекъ; но коронація эта. какъ до-
стигнутая обманомъ, не признается нашею церковью
дѣйствительно совершеннымъ обрядомъ, а потому она и
устранена изъ общаго счета священныхъ помазаній на
государство россійское.
Обрядъ вѣнчанія на царство принесенъ къ намъ изъ
Греціи, но не вмѣстѣ съ введеніемъ христіанства, а го-
раздо позже. Въ „Степенной книгѣ” говорится, что
великій князь Владиміръ Всеволодовичъ получилъ изъ
Царьграда, отъ императора Алексѣя Комнена. за свое
мужество, діадему Константина Мономаха, дѣда его по
матери, и другую царскую утварь, и что ефесскій митро-
политъ Неофонъ, вмѣстѣ съ епископомъ милитинскимъ.
вѣнчалъ Владиміра въ кіевскомъ соборномъ храмѣ, какъ
перваго царя россійскаго. Въ числѣ царскихъ регалій
были, по лѣтописнымъ свѣдѣніямъ, привезены въ Кіевъ
животворящій на золотой цѣпи крестъ, царскій вѣнецъ,
или такъ называемая „шапка Мономаха”, и „крабійща”
или сердоликовый кубокъ, принадлежавшій нѣкогда
Августу, кесарю римскому. Кромѣ животворящаго кре-
ста и шапки — этихъ знаковъ царскаго достоинства,
принадлежавшихъ благовѣрнымъ государямъ греческимъ,
по словамъ лѣтописи, на Владиміра Мономаха при вѣн- |
чаніи на царство были возложены: порфира и золотая ।
гривна. Въ такихъ регаліяхъ, но безъ гривны, и изобра-
жаются древніе цари, съ прибавленіемъ скипетра и дер-
жавы. о присылкѣ которыхъ Владиміру Мономаху изъ
Греціи лѣтописи ничего не упоминаютъ. Но за то онѣ
добавляютъ, будто Владимірч» Мономахъ, собравъ духо-
венство. бояръ и людей торговыхъ, заповѣдалъ имъ, 1
чтобы они никого не вѣнчали на царство до тѣхъ поръ,
пока Русь не соединится въ одну державу и у нея будетъ
единственный и могущественный самодержецъ. ,.Съ та-
ким'ь-же завѣтомъ— продолжаетъ лѣтопись — Владиміръ
передалъ полученную имъ изъ Греціи царскую утварь
старшему своему сыну Георгію”.
Хотя не можетъ подлежать никакому сомнѣнію, что
русскіе князья, какъ удѣльные, такъ и великіе, прини-
мая власть надъ княжествами, исполняли церковныя
торжества, приказывая служить молебствія и принимая
въ церкви пастырское благословеніе, но о такихъ свя- ,
щепныхъ обрядахъ, какъ коронація, въ лѣтописяхъ не |
встрѣчается никакихъ извѣстій до 1498 года, когда со-
вершился торжественный обрядъ поставленія на великое ,
княженіе Дмитрія Ивановича, роднаго внука великаго I
князя московскаго Ивана III. Желая упрочить велико-
княжескій престолъ за своимъ прямымъ, нисходящимъ
потомствомъ, Иванъ III объявилъ Дмитрія.— отецъ ко-
тораго уже умеръ,— великимъ княземъ и своимъ пря-
мымъ преемникомъ, и тогда состоялось въ Москвѣ пер-
ііоп оЛісіеІІе (Іи сіігіяііапіяте еи Виввіе. Ье Ъіѵге
йідгез сопяіаіе цие Іе цгашІ-Дис ѴІаЛітіг Ѵвёѵоіоііо-
ѵіісЬ а геси <1е Гопвіапііпоріе, <1е Гетрегеиг Аіехія
Сошпёпе, еп яіцпе <Іе ігіЬиі а «а ѵаіеиг тіІіЬЯге. Іе
I ДіаДёте (Іе СопвЬтііп Мопотацие. воп цташі-рёге ша-
іегпеі, аіпві сріе ріивіеигя аиігев іпві^пев сіе яоиѵегаі-
пеіё; еі цие Ыёоріюп. тёігороіііе (ГЕрІіёве. аввівіё <1е
Гёѵёсріе Ле Мііісёпе. Га яасгё Лапя Іа саіЬёДгаІе (Іе
Кіе\ѵ. сотте ргетіег іяаг гияве. И’аргёв Іев іпіогта-
ііопя (Іея аппаіея, рагтів Іев іпвіцпев (Іе воиѵегаіиеіё
ери Гигепі аррогіёв а Кіеѵѵ, не ігоиѵаіі ип сгисійх нин-
репДи а ипе сііаіпе (Гог, Іа соигоппе <1іѣе „Ьоппеі Де
Мопотацие“ еі ипе соире еп согпаііпе ауапі арраг-
іепи аиігеГоів а Аидивіе-Сёваг. Ьев аппаіев Дівепі еп-
соге срГеп оиіге Ди сгисійх еі сіе' Іа соигоппе циі Ги-
гепі Іев іпвіцпея (Іе Іа гоуаиіё сіе» етрегеигя огійоЛохев
цтесн, ѴІаЛітіг Мопотасріе іиі геѵёіи. а Іа сёгётопіе
(Іи 8асге. (Гип тапіеаи (Іе роигрге еі (Гипе дгіѵпа (тё-
(ІаіІІоп) еп 'ог. С’еві аіпві (а Гехсерііоп (Іе Іа дгіѵпа)
(|и’оп а гергёвепіёе Іея апсіепв яоиѵегаіпя гияяея. еп ари-
іапі аих іпяі^пев яивпоттёя ип 80(4)11’0 еі ип діоЪе.
циі пе яопі рав сііёя сотте ауапі ёіё епѵоуёв (Іе (Ігёсе
а ѴІаЛітіг Мопотацие. Ьея аппаіея ргёіепЛепі. раг соп-
іге. цис ѴІаЛітіг Мопотацие. ауапі соптосріё Іе сіег^ё.
і Іев ЬоуагДв еі Іев тагсІіапДя. Іеиг а еп]‘оіпі Ле пе
яасгег регяоппе аи ігопе (Іе Вияяіе іапі цие Іе рауя
пе вега роіпі ипійё еі пе ѵегга а на іёіе ип веиі еі
ипіцие аиіосгаіе риіяяапі. І/аппаІіяіе сііі епсоге цие
ѴІаЛітіг а гёрёіё сеііе іп]оцсііоп а воп Йія аіпё (Іеог-
цев. еп Іиі гетеііапі Іев іпяіцпея срГі! аѵаіі гесия Ле
(тгёсе.
(^иоідие іі яоіі Ііогя Ле Лоиіе цие Іев ргіпсев гиввев
Ле Іа рёгіоЛе Лея арапацея вщпаіаіепі раг (Іев сёгёто-
піев геііігіеияея Іеиг аѵёпетепі. огЛоппапі (Іев асііопв
Ле «тасея еі яе Гаіяапі Ьепіг а Іе^ііяе раг Лея ёѵёциея,
Іев аппаіея геяіепі тиеііея. іижрГеп 1498. яиг Лев^во-
Іеппііёя ауапі Іе сагасіёге Ле 8асге. Иапя Іе соигапі Ле
Гаппёе ргёсііёе. ейі Ііеи Іе 8асге яоіеппеі Де ІЬпіігі
Іѵапоѵіісіі. реііі-йія Де Леап III. ^гапД-Лис Ле Моясои.
Рёяігапі сопяоІіЛег Іе ігопе Ле Моясои Лапя яа Леясеп-
Лапсе Лігесіе. Леап III ргосіата Птіігі (Лопі Іе рёге
п’ехіяіаіі ріия) доапЛ-Лис еі Ьёгіііег Лігесі Ли ігопе.
(’е іиі аіогя цие Моясои ѵіі роиг Іа ргетіёге Гоів Іа
сёІёЪгаііоп (Гип 8асге. Ьа сёгётопіе а ёіё Лёсгііе еп
Лёіаіі Лапв Іа сЬгопіцие Хісопоѵяку.
Ье 3 Гёѵгіег 1498. Іе іггапЛ-Лис. ассотра^пё Ле
ЬоуагЛв еі Ле соигіівапя яе гетііі Ле яоп раіаія (Іи
Сгетііп аѵес воп реііі-йія Бтіігі, а^ё аіогя Де 15 апя,
а Гёцііяе саіІіёДгаІе Де ГАвяотрііоп, ой іія ёіаіепі
ге^ия раг Іе тёігороіііе. аяяіяіё Де сіп(| ёѵёсріея еі
агсІіітапДгііея. А и тіііеи Де Гё^ііяе в’ёіеѵаіі ипе
еяіга(1е яиррогіапі ігоія яіёцея Деяііпёя аи °тап(1-
Дис. а яоп реііі-йія еі аи тёігороіііе. 8иг ипе іаЫе
ріасёе а ргохітііё ёіаіепі Дёрояёя Іе Ъоппеі Де Мо-
потасріе еі Іев „Ъагтея4* (Іагце соіегеііе еп Лгар Л'ог
огпёе Де ваіпіея ітаігея).
Библиотека «Руниверс»
ВѢНЧАНІЕ РУССКИХЪ ГОСУДАРЕЙ НА ЦАРСТВО.

М оск/овское',посол’ьство къ Михаилу Ѳедоровичу Романову въ Кострому, ові
(Ь’АтЬавваде йе Моасои ргіапі МісЬаеІ РейогоуНсЬ Вотапой1 й’ассеріеі '*
Библиотека «Руниверс»
СОЩІОЫЫЕМЕЫТ БЕ8 8О(ІѴЕКАШ8 ВІТ88Е&
У прошеньи его на всероссійскій* престолъ. (Съ картины проф. П. М. Шамшина).
Ггопе (1е Тоніез Іез Виззіез (ІГаргёз 1е іаЫеаи сіи РгоГ. йЬатаЬіпе^.
Библиотека «Руниверс»
()
вое вѣнчаніе на государство, подробно описанное въ
Никоновской лѣтописи. ;
3-го февраля 1498 года, великій князь, въ сопро- |
вожденіи бояръ и царедворцевъ, отправился со своимъ
пятнадцатилѣтнимъ внукомъ Дмитріемъ изъ своихъ крем-
левскихъ палатъ въ соборную церковь Успенія Богоро-
дицы, гдѣ ихъ ожидали митрополитъ съ пятью еписко- |
нами и архимандритами. Посреди Успенской церкви воз- I
вышался помостъ съ устроенными на немъ тремя сѣда-
лищами: для великаго князя, его внука и митрополита.
Близъ этого мѣста лежали на столѣ шапка и бармы |
Мономаха.
Послѣ молебна великій князь и митрополитъ сѣли,
а Дмитрій сталъ передъ ними на высшей ступени по-
моста. и тогда великій князь, обращаясь къ митропо-
литу. сказалъ: „отче митрополитъ! Издревле государи,
предки наши, давали великое княженіе первымъ своимъ
сыновьямъ, и я такъ-же сдѣлалъ—я благословилъ онымъ
первенца моего Ивана. Но. по волѣ Божіей, его не
стало. и я благословляю моего внука, его сына. Дмитрія,
при себѣ и послѣ себя великимъ княженіемъ Владимір-
скимъ. Московскимъ и Новгородскимъ, и ты. отче. дай
ему на то свое благословеніе".
Митрополитъ велѣлъ Дмитрію войти на помостъ, а
самъ, вставъ съ сѣдалища, благословилъ его престолъ
и затѣмъ, положивъ руку на его голову, громко читалъ
молитву, прося, чтобы Господь, царь царей, воззрѣлъ
отъ святаго жилища своего съ любовію на раба своего
Дмитрія, да сподобитъ его помазаться елеемъ радости,
пріять свыше силу, вѣнецъ и скипетръ царствія. Да
возсядетъ юноша на престолъ правды, оградится все-
оружіемъ Святаго Духа и твердою мышцею покоритъ
народы варварскіе; да живетъ въ сердцѣ его добродѣ-
тель. чистая вѣра и правосудіе.
По прочтеніи этой молитвы, неизвѣстно кѣмъ со- !
ставленной, но. по всей вѣроятности, заимствованной, сч» I
нѣкоторыми соотвѣтствующими измѣненіями, изъ члена
вѣнчанія на царство благовѣрныхъ царей греческихъ,
два архимандрита подали митрополиту царскія бармы,
а митрополитъ, осѣнивъ Дмитрія крестомъ, передалъ
ихъ великому князю, который и возложилъ бармы на
плечи своего внука. Послѣ этого митрополитъ тихимъ
голосомъ произнесъ слѣдующія слова: „Господи вседер-
жителю и царю вѣковъ! се земный человѣкъ, тобою,
царемъ, сотворенный, преклоняетъ голову въ моленіи ।
къ тебѣ. владыкѣ міра. Храни его подъ кровомъ
своимъ; правда и миръ да сіяютъ во дни его: да !
ЖИВОМЪ мы съ нимъ тихо и покойно въ тишинѣ ду-
ховной!"
Когда митрополитъ окончилъ эту молитву, архиман-
дриты подали ему шапку Мономаха, а великій князь,
взявъ ее изъ его рукъ, надѣлъ на Дмитрія, причемъ
митрополитъ произнесъ: „Во имя Отца и Сына и Свя-
таго Духа*4.
Послѣ того была прочтена эктенія, и когда митро-
политъ. великій князь и его внукъ сѣли опять на свои
ВѢНЧАНІЕ РУССКИХЪ ГОСУДАРЕЙ НА ЦАРСТВО.
Без ргіёге» іегтіпёез. Іе цтаік1-(1ис еі Іе тёігоро-
іііе ргігепі ріасе зиг Іеигз зіё^ен. іатііз сріе Бтіігі гез-
іаіі сІеЬоиі зиг Іе ^гасііп зирёгіеиг сіе Гезігасіе. Бе
^гапсі-ііис, яе іоигпапі ѵегз Іе тёігороіііе, Іиі сііі.
„Рёге-тёігороіііе! Бериіз Іа ріиз Ііаиіе апіісрйіё.
Іев зоиѵегаіпз, поз апсёігез, сІёГёгаіепі Іе ѣііге (Іе цташі-
сіис а Іеигз ЙІ8 ргетіегз-пёз. Таі зиіѵі сеі ехетріе еп
Іе сІёГёгапі а топ ргетіег-пё, Іе ргіпсе Леап. Маіз Іа
ѵоіопіё сіи Кеі^пеиг те Га епіеѵё. <4 ,]е ргосіате зоп
Йіз Бтіігі. (Іе топ ѵіѵапі еі аргёз та тогі "гап(1-(1ис
сіе Ѵіасіітіг. сіе Мозсои еі сіе Хоѵ^огосі, еп іе зиррііапі.
топ рёге, сіе Іиі сіоппег іа Ьёпёсіісііоп а се іііге".
Бе тёігороіііе іпѵііа Впііігі а топіег зиг Гезігасіе.
зе Іеѵа еі Ъёпіі іе зіё^е гезегѵё аи ]еипе ргіпсе. риіз
іі Іиі роза ипе таіп зиг Іе ігопі еі гёсііа а Ііаиіе ѵоіх
ипе ргіёге. сіапз Іасріеііе іі зиррііаіі Іе Беитеиг. таііге
зиргёте (Іе іоиз Іез зоиѵегаіпз. сіе ]еіег сіи Ііаиі (Іи
сіеі ип гецагП сГаЙесііоп зиг зоп зегѵііеиг Бтіігі: (Іе
Ьіеп ѵоиіоіг регтеііге сріе Іесііі зегѵііеиг зоіі оіпі сіе
Гііиііе гасііеизе еі срі’іі гесоіѵе (Геп Ііаиі Іа Гогсе. Іа
соигоппе еі Іе зсеріге сіе Іа зоиѵегаіпеіё. Бе тёігоро-
іііе (Іетапсіаіі епсоге аи Тгёз-Наиі сріе Іе )еипе ргіпсе
риіззе з аззеоіг зиг Іе ігопе (Іе Іа ѵёгііё. (рГіІ зоіі заиѵе-
цагсіё раг Гагтиге (Іи Каіпі-Езргіі. срГіІ риіззе зиЬ-
.ріциег (Гипе таіп Гегте Іез реиріез ЪагЬагез <4 цие
зоп ссеиг зоіі іоиригз ип іоуег (Іе Іа ѵегіи. (Гипе риге
Гоі еі сіе Іа .різіісе.
Аргёз Іа Іесіиге (Іе сеііе огаізоп сіопі Гаиіейг езі
гезіё іпсоппи. таіз сріі а (Ій ёіге епіргипіёе аѵес сріеі-
сріез' тосіійсаііопз іпсІізрепзаЫез аи гііиеі сіи Насге
(Іез етрегеигз «тесз огііюсіохез. сіепх агсііітаікігііез
гетігепі аи тёігороіііе Іез Ъагте8 зоиѵегаіпез сріе се
(Іегпіег разза аи ^гапсі-сіис еп Ьёпіззапі еп тёте іетрз
Бтіігі. Бе ^гапсі-сіис роза Іез Ъагтез зиг Іез ёраиіез
ііе зоп реііі-йіз. Бе тёігороіііе ргопопса епзиііе а ѵоіх
Ьаззе Іез рагоіез зиіѵапіез:
„8еі§пеиг. Тоиі Риіззапі. таііге (Іез зіёсіез! Ти
ѵоіз ип ІіаЬііапі ііе Іа іегге. іа сгёаіиге сріі іпсііпе зоп
ігопі еп іе зиррііапі, о Коі (Іи топсіе! Тіепз Іе еп іа
заіпіе #агс!е, сріе Іа ѵёгііё еі Іа раіх ёсіаігепі за ѵіе
еі риіззіопз-поиз (Іетеигег еп раіх еі ігаіщиіііііё сГез-
ргіі (іигаці зоп гёііпе!"
А Іа Йп сіе сеііе ргіёге Іез агсііітапсігііез ргёзепіё-
гепі аи тёігороіііе Іе Ьоппеі сіе Мопотасріе. Бе дташі-
(Іис Іе Іиі ргіі (Іез таіпз еі Іе тіі зиг Іа іёіе (Іе Бтіігі.
іашііз сріе Іе тёігороіііе (Іізаіі: ..аи пот (Іи Рёге. (Іи
Еііз еі сіи 8аіпі Езргіі".
Т)ез ргіёгез (Іе Іопцие ѵіе ійгепі гёсііёез еі (ріапсі
Іе тёігороіііе. Іе цтапсі-сіис еі Іе {еипе ргіпсе зе
газзігепі зиг Іеигз зіёцез. Гагсііііііасге сёІёЬга Іез (Іеих
зоиѵегаіпз. Бе тёігороіііе зе Іеѵа еі. зе гіоі<хпапі аих
ёѵёциез <4 аих агсіптаікігііез ргёзепіа сіез іеіісііаііопз
аи цташі-рёге <4 аи реііі-йіз. Сеі ехетріе Гиі іпіііё раг
Іез ЙІ8 сіи цгап(1-(1ис. опсіез (Іе Бтіігі. раг Іез Ъоуаічіз
еі аиігсз Ііаиіз (Іщпііаігез. Без сотрііпктіз іеппіпёз.
Іе цгапс1-(1ие <1іі аи ргіпсе поиѵеікчпепі засгё:
Библиотека «Руниверс»
СОѴКОХКЕМЕКТ ОЕ8 8ОѴѴЕКАШ8 1Ш88Е8.
мѣста, архидіаконъ провозгласилъ многолѣтіе обоимъ
государямъ. Затѣмъ митрополитъ всталъ и вмѣстѣ съ
епископами и архимандритами поздравилъ дѣда и внука.
Тоже сдѣлали сыновья великаго князя — родные дяди
князя Дмитрія, а также бояре и всѣ знатные санов-
ники. По принесеніи поздравленій великій князь ска-
залъ нововѣнчанному: ..Внукъ Дмитрій! я пожаловалъ и
благословилъ тебя великимъ княженіемъ, а ты имѣй
страхъ Божій въ сердцѣ, люби правду и милость и пе-
кись о всемъ христіанствѣ".
По совершеніи описаннаго здѣсь, согласно лѣто-
писи. обряда, началась въ томъ-же храмѣ обѣдня, и
послѣ нея великій князь возвратился въ свои палаты, а
Дмитрій, въ царской шапкѣ и бармахъ, сопровождаемый
всѣми своими дядями, за исключеніемъ только одного
изъ нихъ — князя Василія, а также и боярами, ходилъ
въ соборы архангела Михаила и Благовѣщенскій, гдѣ
одинъ изъ дядей его. князь Юрій Ивановичъ, осыпалъ
Дмитрія въ дверяхъ золотыми и серебряными деньгами.
Описаніе этой первой коронаціи имѣетъ не одну только
историческую важность, но еще и то значеніе, что въ
главныхъ чертахъ исполненіе этого священнодѣйствія
сохранилось до позднѣйшаго времени.
Коронованіе закончилось пышнымъ пиромъ у великаго
князя.
Но. вслѣдствіе дворскихъ происковъ, великій князь,
спустя съ небольшимъ черезъ годъ послѣ вѣнчанія Дмит-
рія. охладѣлъ къ нему, а въ 1502 году липіилъ его ве-
ликокняжескаго сана и объявилъ себѣ преемникомъ сво-
его старшаго сына Василія.
Вступивъ на великокняжескій престолъ послѣ смерти
своего отца. Василій III Ивановичъ не вѣнчался на
царство. Обрядъ этотъ, вмѣстѣ съ перемѣною прежняго
великокняжескаго титулъ на царскій, или. вѣрнѣе ска-
зать. только съ прибавкою къ прежнему онаго, испол-
нилъ сынъ Василія III — Иванъ IV.
17-го декабря 1546 года, великій князь, сообщивъ
митрополиту и боярамъ о намѣреніи своемъ вступить въ
бракъ, вмѣстѣ съ тѣмъ объявилъ имъ. что онъ еще до
женитьбы хочетъ ..вѣнчаться на царство, какъ наши
прародители цари и великіе князи, и сродникъ нашъ
Владиміръ Всеволодовичъ Мономахъ". а затѣмъ велѣлъ
ми трополиту и боярамъ готовиться къ этому торжеству.
16-го января 1547 года, утромъ, великій князь вы-
шелъ въ столовую палату, гдѣ находились одни только
бояре, тогда какъ воеводы и всѣ прочіе чиновники, бо-
гато одѣтые, стояли въ сѣняхъ. Духовникъ государя,
благовѣщенскій протопопъ, принялъ отъ него лежавшіе
на золотомъ блюдѣ животворящій крестъ, шапку и бармы
Мономаха и. сопровождаемый конюшимъ, казначеями и
дьяками, отнесъ эту ,. утварь" въ Успенскій соборъ.
Вскорѣ туда, въ сопровожденіи множества царедворцевъ,
пришелъ и великій князь: духовникъ его 'предшество-
валъ ему. кропя святою водой людей, стоявшихъ по
обѣимъ сторонамъ пути. Вступивъ въ храмъ, великій
князь приложился къ иконамъ, а въ это время на кли-
„Моп реііі-йія Іішіігі! Ле і’аі сопГёгё 1е іііге сіе
^гапсі-сіис. Сопяегѵе іоіуоигя сіапя іоп соеиг Іа сгаіпіе
сіи 8еідпеиг, Гашоиг сіе Іа ріяіісе еі сіе Іа шіяёгісогде
еі ргепсія яоіп сіе іоиіе Іа сіігёііеппеіё".
Ба сёгёшопіе сі-деяяия сіёсгііе, ипе Гоія іегшіпёе,
сощтепса сіапя Іа тёше ё^ііяе 1е яегѵісе сііѵіп. аргёя
Іесріеі 1е ^гапсі-сіис геѵіпі сіапя яоп раіаія. іапсіія сріе
Бшіігі. соійе сіи Ьоппеі сіе Мопотасріе еі геѵёіи
(Іея Ьагшея. яиіѵі сіе. іоия яея опсіея (а Гехсерііоп
сГип яеиі, 1е ргіпсе Ваяііе) еі дея Ьоуагсія. ѵіяііаіі
Іея саіЬёдга|ея сіе ГАгс1іап§е МісЬеІ еі сіе ГАппоп-
сіаііоп. А Гепігёе сіе сея ёігііяея ип сіея опсіея сіи ]еипе
атапсі-дис. 1е ргіпсе Уоигу Іѵапоѵіісіі. яета яиг яа іёіе
сіея ріёсея сГог еі сГаг^епі.
Ба деясгірііоп сіе сеііе ргетіёге сёгёшопіе сіе 8асге
а поп-яеиіетепі ипе ѵаіеиг Іііяіогідие. таія яоп ішрог-
іапсе сопяіяіе еп се сріе Іея ігаіія ргіпсіраих сіе Іа сё-
гёшопіе геіигіеияе яе яопі таіпіепия ДіясрГеп сея дег-
піегя іетря.
Бе 8асге яе іегтіпа раг ип Ьапуиеі шацпійсріе
сііея 1е §гапд-дис.
Серепдапі. раг яиііе сіе сІіЙёгепіея шепёея сіе соиг-
ііяапя, ГаЙесііоп сіи цтапсі-сіис роиг Бтіігі яе геітоісііі
гарісіешепі. Еп 1502 іі 1е дёсіага дёсЬи сіе 1а сійгпііё
йтапсі-сіисаіе еі потта яоп Ьёгіііег Гаіпё де яея йія
яигѵіѵапія. 1е ргіпсе Ваяііе.
А яоп аѵёпетепі Ваяііе» III Іѵапоѵіісіі пе яе йі рая
яасгег. Бе Йія де Ваяііе. Леап ІѴ-те Гиі яасгё, еп адор-
іапі 1е іііге де іяаг сопсиггётепі аѵес ееіиі де §тапд-дис.
Бе 17 дёсешЬге 1546. Леап аппопса аи тёігороіііе
еі аих Ьоуагсія яоп іпіепііоп де яе тагіег, еп а]оиіапі
срГаѵапі 1е тагіа^е епсоге іі епіепсі „ёіге соигоппё а
Гехешріе де поя апсёігея Іея іяагя еі іея цтапсія-дися
еі де поіге аіеиі ѴІадітіг ѴяёѵоІодоѵіісЬ Мопошасріе".
Бе яоиѵегаіп огдоппа епяиііе аи шёігороЙіе еі аих
Ьоуагсія де Гаіге іея ргёрагаііія пёсеяяаігея роиг Іа яо-
Іеппііё рго]еіёе.
Бе 16 )апѵіег 1547. аи шаііп, 1е «таисі-дис епіга
сіапя Іа яаііе дея іёяііпя, ой яе ігоиѵаіепі гёипія іея
Ьоуагсія яеиіетепі. іапдія сріе Іея ѵоуёѵодея (сЬеГя ші-
Іііаігея) еі Іея аиігея Ьаиія діатііаігея. іоия гісЬетепі
ѵёіия. яе іепаіепі сіапя 1е ѵеяііЬиІе. Б’аитдпіег ди яои-
ѵегаіп. агсЬіргёіге де Іа саіііёдгаіе де ГАппопсіаііоп,
ргіі дея таіпя ди ад-апд-дис ип ріаі д’ог яиг іесріеі
ёіаіепі рояёя 1е сгисійх. 1е Ьоппеі де Мопотасріе еі
Іея Ьагшея. еі рогіа сея іпяірпея а Іа саіііёдгаіе де
ГАяяошрііоп. еясогіё раг 1е §тапд ёсиуег, Іея ігёяогіегя
еі Іея ясгіЬея ди раіаія. Бе <*гапд-дис 1е яиіѵіі Ьіепіді
епіоигё д’ипе Гоиіе де соигііяапя. 8оп аитопіег 1е ргё-
сёдаіі ]еіапі де Геаи Ьёпііе яиг сеих еріі Гаіяаіепі Іа
Ііаіе дея деих сбіёя ди ігадеі. Епігё а Гё^Ііяе, 1е іггапд-
дис аііа адогег Іея яаіпіея ітаггея репдапі сріе Іея сііап-
ігея епіоппаіепі Іея ргіёгея де іотгие ѵіе. Бе шёігоро-
Іііе Іиі доппа яа Ьёпёдісііоп. еі оп сёІёЬга епяиііе дея
асііопя де агасея а Іа 8аіпіе-Ѵіегіге еі аи тёігороіііе
Ріегге 1е ТЬаитаіигее.
Библиотека «Руниверс»
8 ВѢНЧАНІЕ РУССКИХЪ ГОСУДАРЕЙ НА ЦАРСТВО.
Хоромы бояръ Романовыхъ въ Москвѣ.^
(Раіаь <1ех Ъоуаге* Кошапой’ а Мозсои).
росахъ пѣли многолѣтіе. Митрополитъ благословилъ его. і
послѣ чего былъ отслуженъ молебенъ Богородицѣ и I
чудотворцу Петру митрополиту. Посреди храма, на по-
мостѣ о двѣнадцати ступеняхъ устроены были два сѣда-
лища— одно для великаго князя, а другое для митропо-
лита. Мѣста эти были покрыты золотыми поволоками. а
въ ногахъ у сидѣній были разостланы бархаты и камки.
На эти мѣста сѣли государь и митрополитъ. Передъ по-
мостомъ стоялъ богато украшенный парчею стол ь. съ по-
ложенною на немъ на золотомъ блюдѣ царскою утварью.
Архимандриты сняли ее со стола и подали митрополиту,
который всталъ, что сдѣлалъ и великій князь: тогда
митрополитъ возложилъ на него царскія оплечья, или
Ап іпіііеи <1и іепіріе. киг ипе екігаііе. а ІациеІІе
інепаіепі «Іоихе піагсііек. ёіаіепі ёіаЫін (Іеих віехгез.
Гип роиг 1е цтаіпі-бпс. Гаиіге роиг 1е піёігороіііе. Се§
«іеце* ёіаіепі гесоиѵегік <1е Ъоинзез еп <1гар <Гог. <1ек
іаріа <чі ѵеіоигя еі еп ѵеіоигя еріпціё ёіаіепі еіаіёк сіе-
ѵапі. Бе коиѵегаіп еі 1е піёігороіііе у ргігепі ріасе.
ІІеѵапі Геаігасіе *е ігоиѵаіепі ипе іаЫе гісііетепі 4га-
рёе <1е Ъгосагі 4'ог. <4 киг сеііе ІаЫе еіаіі рояё 1е ріаі
(Гог хиррогіапі 1е* іпкіапек 4е Іа ноиѵегаіпеіё. Бе» аг-
сііітатіітіоя ргігепі се» іпйіцпек <4 Іен ргё^епіёгепі аи
піёігороіііе Масаіге. сріі ке Іеѵа еп тёте іетр* цие 1е
цтаіі<1-<1ис. Бе ])гё1аі геѵёііі се бегпіег <1ек Ьанпез.
Іиі ракяа аи сои 1е сгисіііх <4. 1е соіІТа <1и Ьоппрі 4е
Дворецъ паря Михаила ( Н* д <» р о в и ч а въ К "<• тд> о м ѣ.
(Ра1аі> (Іи гГ*аі Мв ііаеі КнІопнѵіОѣ ]{отапо.Т а Кочіічива).
Библиотека «Руниверс»
(’ОВКОХХЕМЕХТ І>ЕК НОНѴЕЬ’АІХК ЬЧЖКЕК.
9
Шествіе царя Михаила Ѳедоровича на коронованіе въ Москвѣ, въ 1613 году.
(Ье Ткаг Місііаеі Ее(1ого\ѵііс1і, *е геікіапі а Іа Саіів'чігаіе (Іе ГА^оіпрІіоп роцр Ь> Йаеге).
Библиотека «Руниверс»
10 ВѢНЧАНІЕ РУССКИХЪ ГОСУДАРЕЙ НА ЦАРСТВО.
бармы, животворящій крестъ и шапку Мономаха, при-
чемъ читалъ молитвы, уподобляя, между прочимъ, вели- [
каго князя царю Давиду. Молитвословіе митрополита
заключилось провозглашеніемъ многолѣтія государю, но
неизвѣстно, именовали-ли его при этомъ царемъ. За-
тѣмъ духовенство и вельможи принесли ему поздравле-
ніе. и. отслушавъ обѣдню. Иванъ возвратился въ свои
чертоги, ступая съ бархата на камку, съ камки на бар-
хатъ. Князь Юрій Васильевичъ, при выходѣ государя
изъ церкви и при входѣ во дворецъ, осыпалъ его въ
дверяхъ золотыми и серебряными деньгами изъ мисы.
которую несъ князь Михайло Глинскій.
Лѣтопись не упоминаетъ ни о колокольномъ звонѣ,
ни о пушечной пальбѣ, ни объ играніяхъ на трубахъ
и вообще ни о какой особой торжественности и особен-
ной пышности, а также и о роскошныхъ пирахъ, ка-
кими стали отличаться послѣдующія коронаціи русскихъ
государей.
Вообще, при сличеніи описаній обѣихъ коронацій, т.-е.
коронацій Дмитрія и Ивана IV, не представляется осо-
бенной разницы между обоими этими священнодѣйствіями.
И въ томъ, и въ другомъ случаѣ, не упоминается ни о
державѣ, ни о причащеніи, ни о мѵропомазаніи, сдѣлав-
шимися впослѣдствіи существенною принадлежностію
вѣнчанія на царство. Не упоминается- также, чтобы ми- |
трополнтъ говорилъ государю какое-либо поученіе или ।
привѣтственную рѣчь, ни о государевыхъ милостяхъ и
пожалованіяхъ, такъ что вѣнчаніе на царство Ивана IV |
было исключительно только церковнымъ торжествомъ. ;
Несравненно бдльшимъ блескомъ отличалась послѣ- 1
дующая коронація царя Ѳедора Ивановича. Какъ цер- ।
ковный обрядъ, она замѣчательна тѣмъ, что была совер- 1
шена по книгѣ, присланной, по разсказу князя Курб-
скаго, цареградскимъ патріархомъ, вмѣстѣ съ грамотою ।
о признаніи восточными патріархами царскаго титула
за Иваномъ IV. Независимо отъ этого, обрядъ корона-
ціи былъ утвержденъ на этотъ разъ соборною грамотою,
которая въ сущности соотвѣтствуетъ нынѣшнему цере- !
моніалу.
Коронація царя Ѳедора Ивановича происходила 31-го
мая 1584 года. Въ этотъ день съ утра была страшная
буря и гроза, и шелъ такой проливной дождь, что за-
топилъ въ Москвѣ многія улицы; но когда гроза про-
шла, то на голубомъ небѣ засіяло яркое солнце, и на
кремлевской площади собралась такая плотная толпа на- ;
рода, что стрѣльцы едва могли проложить дорогу цар- I
скому духовнику, несшему при звонѣ колоколовъ ,.Мо-
номахову святыню“ изъ царскаго дворца въ Успенскій
соборъ. Послѣ того отправился въ соборъ царь. Онъ
былъ въ одеждѣ небеснаго цвѣта, и его окружали бояре,
воеводы и царедворцы, одѣтые въ золотую парчу. За !
государемъ двинулся въ храмъ и народъ, такъ какъ
каждому дозволено было присутствовать въ храмѣ, гдѣ
окольничіе и другіе чины устанавливали вошедшихъ,
внушая имъ. чтобы они стояли „съ молчаніемъ и цѣло-
мудріемъ*. '
Мопошадие, еп гёсііапі дея ргіёгея, дапя Іеядиеііея іі
сошрагаіі. епіге аиіге. Зеап аи гоі Баѵісі. Ье піёігоро-
іііе іегтіпа яоп огаіяоп раг ипе ргіёге сіе Іошпіе ѵіе
аи яоиѵегаіп. таія оп пе яаіі рая. яі сіапя сеііе ргіёге
оп сіоппаіі а Леап 1е іііге сіе ,,іяаг“. Ье сіегцё еі Іея
яеіцпеигя Гёіісііёгепі епяиііе Іе яоиѵегаіп сріі. аргёя
аѵоіг аяяіяіё аи яегѵісе діѵіп. геѵіпі сіапя яоп раіаія. еп
тагсііапі яиг сіея іарія сіе ѵеіоигя еі сіе ѵеіоигя ёріп-
ціё. Іея сіеих ііяяия аііегпапі Гип аргёя Гаиіге. А Іа
яогііе де Гё^ііяе еі а Гепігёе сіи раіаія. Іе ргіпсе Тоигу
Ѵаяяіііёѵіісіі яета яиг Іа іёіе сіе Леап дея роі§пёея сіе
ріёсея сГог еі сГагдепі, допі ёіаіі гешрііе ипе ащиіёге
рогіёе раг Іе ргіпсе Місііеі (Иіпяку.
Ьа сіігопісріе пе рагіе пі де сіосііея яоппапі а іоиіе
ѵоіёе, пі (Іе с1ёсЬаг§ея д’агііііегіе, пі Не яоппегіея сіе
іготреііея. ЕПе геяіе. еп ігёпёгаі, тиеііе яиг Іея Іаг-
§еяяея еі Іея Геяііпя (ріі сіеѵіпгепі дериія ипе аіігіЬи-
ііоп діяііпсііѵе Дея 8асгея сіея яоиѵегаіпя гияяея.
Еп сотрагапі Іея 8асгея сіе Ѳтіігі еі де Леап IV,
оп пе сопяіаіе роіпі сіе дійегепсе шагсріапіе епіге сея
сіеих сёгётопіея геійгіеияея. Баня Іея сіеих сая оп пе
(Ііі тоі пі ди еДоЪе, пі сіе Іа сопппипіоп, пі Де Гет-
ріоі сіи 8аіпі-С1ігёте (ріі сіеѵіпгепі ріия іагсі Іея аіігі-
Ьиііопя еяяепііеііея (Іи соигоппетепі. II іГеяі рая діі
поп ріия яі Іе піёігороіііе а ргопопсё ипе аііосиііоп аи
яоиѵегаіп еі я’іі у а еи сіея ^гасея еі сіея Іагцеяяея. Ье
8асге де Леап рагаіі аѵоіг ёіге ипе яоіеппііё ехсіияі-
ѵетепі геііціеияе.
Ье 8асге ди іяаг Еёодог Іѵапоѵіісіі Гиі іпсотрага-
Ыетепі ріия Ьгіііапі. Сотте сёгётопіе геікреияе іі
пе ргёяепіе срГипе яеиіе рагіісиіагііё поіаЫе. сеііе (Га-
ѵоіг ёіё сёІёЪгё д’аргёя ип Ііѵге сріе Іе ргіпсе КоигЬяку
діі аѵоіг ёіё епѵоуё раг Іе раігіагсііе де Сопяіапііпоріе
яііпиііапётепі аѵес Іея Іеіігея раіепіея. раг Іеядиеііея
Іея раігіагсііея де ГОгіепі гесоппаіяяаіепі а Леап IV Іе
іііге де іяаг. Ье сёгётопіаі ди 8асге Гиі аггёіё, еп ои-
іге, раг ипе дёсіяіоп де сопсііе соггеяропдапі сотте
рогіёе аи сёгётопіаі де поя ригя.
Ье 8асге ди іяаг Еёодог Іѵапоѵіісіі еиі Ііеи Іе 31
таі 1584. Ьа ригпёе соттепса раг ип ога^е іеггіЫе
ассотрацпё сГипе ріиіе дёіиѵіеппе. (ріі іппопда ипе
Ьоппе рагііе сіея гиея де Моясои. Ь’ога^е яе саіта се-
репдапі. Іе сіеі деѵіпі риг еі гадіеих, еі Іа ріасе ди
Сгетііп яе ігоиѵа.епѵаіііе раг ипе Гоиіе де реиріе іеііе-
тепі депяе сріе Іея аітріеЬияіегя еигепі іоиіея Іея реі-
пея ди топде а Ггауег Іе сііетіп а Гаитопіег ди ра-
іаія, рогіапі аи яоп сіея сіосііея, дапя Іа саіііёдгаіе де
ГАяяотрііоп ..Іея геіісріея де Мопота^ие4’. Ье іяаг яе
гепдіі Ьіепіді аргёя дапя Іа саіЬёдгаІе. II ёіаіі ѵёіи де
Ыеи-сіеі еі епіоигё де Ъоуагдя. де ѵоуёѵодея еі де
соигііяапя рогіапія дея ѵёіетепія еп дгар (Гог. Ье реиріе
яиіѵіі Іе яоиѵегаіп а и іепіріе допі Гепігёе п’ёіаіі іп-
іегдііе а регяоппе. Ьея сІіатЬеІІапя еі Іея аиігея Гопс-
ііоппаігея де Іа соиг гаіщеаіепі сеих ери аѵаіепі рё-
пёігё дапя Гепсеіпіе ди іепіріе еі Іея еп^а^еаіепі а
„сгагдег Іе яііепсе еі а яе Ъіеп іепіги.
Библиотека «Руниверс»
СОѴЕОХХЕМЕХТ Г)Е8
8ОІТѴЕКАІЫ8 ІІѴ88Е8. 11
Самый храмъ по этому случаю былъ „вельми укра-
шенъ*6. Посреди него на двѣнадцати ступеняхъ былъ
устроенъ „царскій чертогъ*6, отдѣланный червленнымъ
сукномъ; подлѣ него былъ поставленъ налой съ царскою
утварью, а на чертожномъ мѣстѣ находились два „стула66
— одинъ для государя, а другой для митрополита Діо-
нисія. Отъ помоста къ алтарю до царскихъ дверей былъ
разостланъ красный бархатъ. Около налоя стояли вель-
можи и охраняли, чтобы кто-нибудь не прикоснулся къ
царской утвари.
Царю, шедшему въ соборъ, предшествовалъ его ду-
ховникъ и кропилъ крестообразно путь святою водою.
Въ соборѣ государь молился и прикладывался къ ико-
намъ. а пѣвчіе дьяки пѣли въ это время многолѣтіе, а
затѣмъ пѣли, какъ и при предшествовавшихъ подобныхъ
торжествахъ, молебенъ Богородицѣ и чудотворцу Петру.
Послѣ молебна царь и митрополитъ сѣли на свои мѣста.
За царемъ стали бояре.
Царь и митрополитъ, посидѣвъ немного, встали съ
своихъ мѣстъ, и первый изъ нихъ произнесъ рѣчь, за-
ранѣе внесенную въ соборную грамоту. Рѣчь эта была
слѣдующая: „отецъ нашъ, оставль земное царство, меня
при себѣ еще и послѣ себя благословилъ великимъ кня-
жествомъ Владимірскимъ и Московскимъ и велѣлъ мнѣ
помазатися и вѣнчатися и именоватися въ титлѣ ца-
ремъ — по древнему нашему чину, да о томъ и въ
духовной написалъ66. Митрополитъ отвѣчалъ на эту рѣчь
въ утвердительномъ смыслѣ и затѣмъ надѣлъ на госу-
даря животворящій крестъ и. возложивъ свою руку на
голову царя, произнесъ: „Господи! услышь молитву нашу
и виждь отъ святаго жилища твоего благовѣрнаго раба
своего, царя и великаго князя Ѳеодора66. Послѣ того
онъ возложилъ на царя бармы и шапку Мономаха, на-
зывавшуюся обыкновенно „царскимъ вѣнцомъ**. Потомъ
вручилъ ему скипетръ, говоря: „блюди и храни, елика
сила твоя**. Послѣ того архіепископы и епископы, взойдя
на царское мѣсто, поклонились государю, а царь въ
отвѣтъ на это „творилъ малъ поклонъ, не снимая вѣнца66.
Послѣ того, архидіаконъ, стоя на амвонѣ, провозгласилъ
многолѣтіе царю. За многолѣтіемъ весь священный со-
боръ и бояре поклонились государю, а митрополитъ і
сталъ поучать его. Послѣ херувимской митрополитъ воз-
ложилъ на царя цѣпь изъ „аравійскаго золота**. Когда-
же митрополитъ причастился и послѣ того отворились
царскія врата, то передъ ними царскій постельничій '
разостлалъ новый коверъ и покрылъ его бархатомъ и і
камкою. Въ это время митрополитъ послалъ звать царя 1
на помазаніе и къ причастію. Подойдя къ царю, по-
сланцы поклонились ему „ниже пояса66 и отошли отъ
него. Царь подошелъ къ царскимъ дверямъ, снялъ вѣ- і
нецъ. и митрополитъ помазалъ его „на челѣ, на обои
ушію. и на персехъ. и на плещу, и на обою руку на '
дланяхъ и отъ другую страну*. отеръ его „вамбахомъ**
(губкою) и затѣмъ причастилъ его. Послѣ обѣдни одинъ
только митрополитъ вышелъ изъ царскихъ вратъ и по-
шелъ ко государю „царскимъ путемъ66 съ просфо- |
Бе іешріе ёіаіі „гісііетепі сіёсогё66. Аи шіііеи. виг
| ипе езігасіе сіе (Іоиие цтасііпв. ёіаіі іпвіаііё ип ..раѵіііоп
(Іи іваг66. (Ігарё сіе сігар пасагаі. А соіё <1е Ге8Ігас1е 8е
। ігоиѵаіі ип рирііге виррогіапі Іев іпві^пев сіе Іа гоуаиіё.
I еі виг Гезігасіе ёіаіепі ровёев сіеих „сііаівев*6. Гипе
і роиг 1е воиѵегаіп, Гаиіге роиг 1е тёігороіііе Г)епІ8. Ип
I іарів еп ѵеіоигв гои^е ёіаіі ёіепсіи (Іериіз Гевігасіе ]и8-
сріа Іа <ггапс1е рогіе сіе Гаиіеі. Бе рирііге ёіаіі §агйё
раг сіе ЬаиІ8 сіщпііаігез ѵеіііапів а се дие регзоппе пе
іоисііавзе аих іпзі^пеа.
Бе іваг епіга с1ап8 Іа саіііёсігаіе ргёсёсіё раг 8оп
1 аитопіег сріі г]еіаіі сіе Геаи Ьёпііе виг іоиі 1е рагсоигв.
Бе воиѵегаіп ргіа еі асіога іез заіпіев іта^ев репсіапі
| сріе Іев сііапігев епіоппаіепі 1е8 ргіёгез сіе Іопдие ѵіе.
Ѵіпі епвиііе веіоп Гивац'е ип вегѵісе еп асііопв сіе цта-
сев а Іа 8аіпіе-Ѵіег$е еі а Ріегге 1е Тііаитаіиг^е. Се
вегѵісе Йпі, 1е іваг еі 1е тёігороіііе в’аввігепі а Іеигв
ріасев. Пеггіёге 1е воиѵегаіп ве іепаіепі Іев Ьоуагсів.
(^иеісріев тіпиіев аргёв 1е іваг еі 1е тёігороіііе ве
Іеѵёгепі сіе поиѵеаи. еі 1е ргетіег ргопоп^а ип сіів-
соиг8 ІП8СГІІ а Гаѵапсе сіапв Іа (Іёсівіоп (Іи сопсііе.
Ѵоісі 1е іехіе сіе се сіівсоигв.
„Баиіеиг сіе пов ^оигв, еп срйііапі 1е гоуаите сіе
Іа іегге. т’а іпвіііиё. Іиі епсоге ѵіѵапі. цтапсі-сіис сіе
Ѵіабітіг еі сіе Мовсои еі та огсіоппё сіе те Гаіге
оіпсіге еі соигоппег, еп ргепапі 1е іііге сіе іваг ве^оп
поіге апіідие ива§е. II а гёрёіё сеі огсіге сіапв 8оп іев-
іатепі*6. Бе тёігороіііе гёропсііі раг ипе сопйгтаііоп
сіев рагоіев сіе Еёосіог; Іиі ра8ва аи сои 1е сгисійх еі.
Іиі ровапі ипе таіп виг 1е Ггопі. іі сііі: „8еі§пеиг І)іеи!
Ваі§пе епіепсіге поіге ргіёге еі ]еіе, сіи Ііаиі сіе Та сё-
Іевіе сіетеиге. ип гецагсі ГаѵогаЫе виг іоп ріеих еі й-
<1ё1е вегѵііеиг. 1е іваг еі §тапс!-сІис Еёосіог*6. Бе ргёіаі
геѵёііі епвиііе 1е воиѵегаіп сіев Ьагтев еі Іиі рова виг
Іа іёіе 1е Ьоппеі сіе Мопотадие, сіёвщпё огсііпаігетепі
воив 1е пот сіе „соигоппе сіе іваг6*. II Іиі гетіі епвиііе
1е всеріге. еп сіівапі: „^агсіе еі сопзегѵе 1е, саг іі еві іа
। Гогсе66. Сесі іаіі, Іез агсііеѵёциев еі Іев ёѵёдиев топіё-
' гепі виг Гевігасіе еі ваіиёгепі 1е воиѵегаіп. сріі гёропсііі
раг „ипе вітріе іпсііпаііоп сіе Іа іёіе. вапв оіег 8а сои-
гоппе6*. Б’агсЬісІіасге, топіапі виг ГатЬопе, ассіата еп-
виііе 1е іваг. Тоиі 1е сіег^ё еі Іев Ьоуагсів 8’іпсііпёгепі
аіогв сіеѵапі 1е воиѵегаіп еі 1е тёігороіііе Іиі асігевва
ип вегтоп. Аргёв ГЬутпе сіев сІіёгиЬіпв. 1е тёігороіііе
равва аи сои сіи іваг ипе сЬаіпе ..еп ог сГАгаЬіе66.
9иапсІ 1е ргёіаі еиі соттипіё еі Іа цтапсіе рогіе сіи
вапсіиаіге з’оиѵгіі а сіеих Ьаііапів. 1е цтапсІ-сЬатЬеІІап
сіи іваг ёіепсііі сіеѵапі сеііе рогіе ип іарів іоиі пеиГ еі
1ё гёсоиѵгіі сіе ѵеіоигв еі сіе ѵеіоигв ёріп^іё. Бе тёіго-
роіііе іпѵііа аіогв 1е іваг а ѵепіг соттипіег еі ве Гаіге
оіпсіге. Бев епѵоуёв сіи ргёіаі в’арргосЬёгепі (Іи іваг.
1е ваіиёгепі „ріив Ьав сріе Іеиг сеіпіиге66 еі в есагіёгепі
епвиііе. Бе іваг в’арргосЬа сіе Іа цташіе рогіе сіи вапс-
іиаіге еі діа 8а соигоппе. Бе тёігороіііе Гоі^піі аіогв
(Іи 8аіпі-СЬгёте „аи Ггопі. аих сіеих огеіііев. а 1а роі-
ігіпе. аих ёраиіев. аи таіпв (раите еі геѵегв)66. еввиуа
Библиотека «Руниверс»
12 ВѢНЧАНІЕ РУССКИХЪ ГОСУДАРЕЙ НА ЦАРСТВО.
0 в. коронованіе царя Михаила <
(Ье Сопгоппешепі Ли
Библиотека «Руниверс»
СОБКОЫКЕМЕКТ Г)Е8 8ОІІѴЕВАІН8 КБ88Е8.
13
Библиотека «Руниверс»
14
ВѢНЧАНІЕ РУССКИХЪ ГОСУДАРЕЙ НА ЦАРСТВО.
рою въ рукахъ и отдалъ ее царю, благословивъ его пре-
столъ.
Изъ соборнаго храма царь пошелъ въ вѣнцѣ и въ
бармахъ южными дверями въ Архангельскій соборъ, и
на помостѣ, и на площади три раза осыпали его золо-
тыми и серебряными деньгами. Въ Архангельскомъ со-
борѣ была прочтена эктенія, и царь приложился къ
гробамъ великихъ князей, не снимая вѣнца. На пути
отъ этого собора его также осыпали деньгами.
Независимо отъ общаго порядка, соборная грамота, по
которой была исполнена коронація царя Ѳедора Ивано- :
вича. замѣчательна еще двумя слѣдующими добавленіями:
Во-первыхъ, въ ней. послѣ упоминанія о причаще-
ніи государя, сказано: „и имѣетъ у себя (царь) ручникъ
платенъ чистъ и симъ обрисовывается, сирѣчь утирается
или ястъ, или піетъ; не омывати-же его никако до
осьмаго дне; въ осьмой-же день, окупайся, налагаетъ '
другоя одѣянія; первое-жь, въ немъ-же бѣ. испираетъ. :
сирѣчь омываетъ въ рѣцѣ со всякимъ страхомъ, яко да I
ничто отъ сихъ попираемо будетъ ногами “. Мѣсто это
не совсѣмъ ясно, но, какъ мы увидимъ, послѣдующія
описанія вполнѣ разъясняютъ его.
Во-вторыхъ, послѣ упоминанія объ уходѣ царя изъ
собора, говорится: „царское мѣсто внѣ народъ обди-
раетъ, кожде что возьметъ на честь царскаго постав-
ленія, опроче постланныхъ бархатовъ и камокъ". Этою
статьею установился обычай, сохранившійся и при по-
слѣдующихъ коронаціяхъ.
Коронація царя Ѳедора Ивановича отличалась чрез- I
вычайною пышностью. Такъ, между прочимъ, въ этотъ .
день у князя Ивана Михайловича Глинскаго одежда и I
сбруя его коня, по словамъ Горсея, стоила 100.000 фун- '
тоѣъ стерлинговъ. Царская-же одежда вѣсила не менѣе
200 фунтовъ отъ тяжести золота и драгоцѣнныхъ кам- .
ней. и шесть князей держали хвостъ его мантіи. Ски- '
петръ. употребленный при этой коронаціи, былъ сдѣ- |
ланъ изъ рога единорога и осыпанъ драгоцѣнными кам- (
нями; онъ былъ купленъ еще въ 1581 году Иваномъ IV
и стоилъ 7.000 фунтовъ стерлинговъ.
Въ тронной залѣ вельможи и чиновники цаловали
руку у государя, и съ нимъ обѣдало все высшее духо- |
венство. „Царь — говорится въ грамотѣ — сотворилъ I
пиръ честенъ и великъ" — и добавляется: „нищіе-же I
паче довольно учреждаеми бываютъ". ;
Торжество это сопровождалось военнымъ праздни-
комъ на Дѣвичьемъ Полѣ. На этомъ праздникѣ присут- ;
ствовалъ царь и гремѣло 170 пушекъ; число-же собрав- |
шагося войска простиралось до 70.000. По случаю ко- I
ронаціи государемъ были оказаны чрезвычайныя мило- *
сти: налоги были уменьшены: многимъ, томившимся въ
заточеніи, была возвращена свобода; освобождены были
и всѣ военноплѣнные. Немало было пожаловано въ
бояре и въ другіе знатные чины. Духовенству розданы
были богатые подарки. Съ своей стороны, и царь полу-
чилъ много даровъ отъ людей чиновныхъ и отъ куп- |
цовъ русскихъ, англійскихъ и голландскихъ.
Іез епсігоііз оіпіз аѵес шіе ёропде еі Іиі асітіпізіга Іа
8аіпіе-Соттипіоп. А Іа Йп сіи зегѵісе сііѵіп, Іе тёіго-
роіііе зогііі зеиі сіи запсіиаіге раг Іа дгапсіе рогіе еі
яе сіігідеа ѵегз Іе зоиѵегаіп раг Іа „ѵоіе (Іи ізаг". еп
рогіапі а Іа таіп ип раіп Ьёпі ди’іі гетіі аи ізаг еп
Ьёпіззапі Іе зіёде, зиг Іесріеі Іе сіегпіег ёіаіі аззіз.
Бе Іа саіЬёсІгаІе. Іе ізаг, геѵёіи сіе зез іпзідпея. зе
гепсііі раг Іа рогіе сіи Місіі сіапз 1а саіЬёсІгаІе сіев Аг-
сЬапдез. Репсіапі зоп іга]еі оп Йі ріеиѵоіг зиг Іиі а
ігоія гергізез сіез ріёсез сГог еі сГагдепі. Вапз Іа са-
іЬёсІгаІе сіез АгсЬапдез Гигепі гёсііёз сіе соигіез ргіёгея.
еі Іе ізаг Ьаіза Іез іотЬез сіез ргіпсез сіёсёсіёз, запз
оіег за соигоппе. Аи геіоиг. оп йі епсоге ріеиѵоіг зиг
Іиі сіез ріёсез сГог еі сГагдепі.
Ье сёгётопіаі сіи 8асге сіе Еёосіог Іѵапоѵіісіі езі
гетагсіиаЫе раг сіеих іппоѵаііопз.
II у езі сііі сГаЬогсІ, аргёз Іе раззаде зе гаррогіапі
а Іа соттипіоп йи ізаг: „Еі іі Іиі зега гетіз ип дгапй
тоисЬоіг еп іоііе диі Іиі зегѵіга а з’еззиуег. аргёз аѵоіг
тапдё еі Ьи запз срГіІ риіззе зе Іаѵег різфГаи Ьиі-
ііёте ]оиг. Сесііі риг іі ргепйга ип Ьаіп еі сііапдега
сіе ѵёіетепіз еп аііапі Іаѵег сіапз Іа гіѵіёге сеих срГіІ
аига срііііё, еп ргепапі Ьіеп даніе срГаисипе рагііе
сіезсіііз ѵёіетепіз пе зоіі Гоиіёе аих ріесія". Сеііе ргё-
зсгірііоп тапсріе сіе сіагіё, таіз Іез сіеясгірііопз зиіѵап-
іез Гехріісріепі сотріёіетепі.
Еп зесопсі Ііеи, аргёз Іе раззаде зе гаррогіапі аи
сіёрагі сіи ізаг сіе Іа саіЬёсІгаІе, оп Ііі се сріі зиіі:
„Ь’езігасіе сіи ізаг зега сіёроиіііёе раг Іе реиріе. сЬасип
роигга ргепсіге се С|и’і1 Іиі ріаіга. Ьогтіз Іез іаріз йр
ѵеіоигз еі сіе ѵеіоигз ёріпдіё". Сеіа а сопзіііиё ип изаце
сріі Гиі оЬзегѵё аих 8асгез зиіѵапіз.
Ье соигоппетепі сіи ізаг Еёосіог Іѵапоѵіісіі іиі
ехігётетепі зотріиеих. Согзеу гасопіе цие Іе созіите
еі Іе ЬатасЬетепі (Іи сііеѵаі сіи ргіпсе Леап МікЬаІІо-
ѵіісіі (хііпзку аѵаіепі ипе ѵаіеиг сіе 100,000 Ііѵ. зі. Ье
ѵёіетепі сіи ізаг резаіі ріиз (Іе 200 Ііѵгез дгасе а Гог
еі аих ріеітегіез сіопі іі ёіаіі зигсЬагдё. 8іх ргіпсез
рогіаіепі Іа ігаіпе (Іи тапіеаи сіи ізаг. Ье зсеріге, сіопі
іі Гиі Гаіі изаде сеііе Гоіз, ёіаіі еп согпе сіе гіііпосёгов-
II ёіаіі сопзіеііё сіе ріеггез ргёсіеизез. С’ёіаіі ипе асдиі-
зіііоп Гаііе еп 1581 раг Леап V сріі Гаѵаіі рауё 7,ОСИ»
Ііѵг. зі.
І)апз Іа заііе сіи Тгопе, Іез сіі^пііаігез еі Іев епі-
ріоуёз Гигепі асітіз а Ъаізег Іа таіп аи зоиѵегаіп, сріі
сііпа се ]оиг-1а еп сотрадпіе сіи Ііаиі сіегдё. Ье сё-
гётопіаі сііі: „Ье ізаг сіоппега ип дгапсі еі вріепсіісіе
Гезііп", еі іі ариіе: „Іез іпсіідепіз з’еп ігоиѵегопі Ьіеп".
Сеііе зоіеппііё Гиі зиіѵіе (Гипе Гёіе тііііаіге сіоппёе
зиг Іе сііатр сіе БіёѵіісЬіё (сіез ^еипез йііез). Ье ізаг
аззізіа а Іа Гёіе. а Іациеііе Гигепі гёипія 70,000 Ьот-
тез зоиз іез атіез еі ой іоппёгепі 170 сапопз. Вез іаг-
деззез ехігаогсііпаігез зідпаіёгепі іе 8асге: Іез ітрдія
Гигепі гёсіиііз, ип дгапсі потЬге сіе сіёіепиз Гигепі ёіаг-
діз, Іа ІіЬегіё Гиі гепсіие а іоиз Іез ргізоппісгз сіе
диегге. II у еиі ип потЪге сопзісІёгаЫе сіе рготоііопз
Библиотека «Руниверс»
СОѴКОХХЕМЕКТ БЕ8 8ОПѴЕКАІЫ8 КБ88Е8.
15
Необыкновенно щедрыя награды достались на долю
царскаго шурина, ближняго великаго боярина и намѣст-
ника двухъ царствъ. Бориса Ѳедоровича Годунова, ко-
торому. спустя съ небольшимъ четырнадцать лѣтъ, при-
шлось возложить на себя въ Успенскомъ соборѣ шапку
и бармы Мономаха.
Вѣнчаніе на царство Бориса Ѳедоровича отличалось
еще ббльшею пышностію, нежели вѣнчаніе его предше-
ственника, такъ какъ обрядъ этотъ былъ совершенъ
первымъ патріархомъ московскимъ и всероссійскимъ
Іовомъ; но. не смотря на это. онъ во всемъ сходство-
валъ съ предшествовавшимъ. Коронація Бориса про-
исходила 1-го сентября 1598 года, въ тотъ день, когда,
по прежнему лѣтосчисленію, наступалъ новый годъ.
Послѣ возложенія царской утвари, произошелъ особый
случай, о которомъ знаменитый впослѣдствіи келарь
Троицко-Сергіевской лавры Авраамій Палицынъ раз-
сказываетъ такъ: „и во время св. литургіи, стоя подъ
рукою святѣйшаго патріарха, не вѣмы, чего ради, испу-
стивъ сице глаголъ великъ: ..се, отче великій, патріархъ
Іевъ, Богъ свидѣтель сему, никто же будетъ въ цар-
ствіи моемъ нищъ или бѣденъ— и тряся верхъ срачицы
на себѣ:—и сію послѣднюю, рече, раздѣлю со всѣми".
Вѣнчаніе на царство Бориса, кромѣ повышенія въ
чинахъ и раздачи наградъ, сопровождалось еще особыми
милостями. Такъ, всѣ служившіе получили двойное жа-
лованье; гостямъ московскимъ и другимъ дозволено было
торговать два года безпошлинно; казенные крестьяне и
дикіе жители Сибири были освобождены на годъ отъ
всякихъ податей.
Сынъ царя Бориса. Ѳедоръ, не успѣлъ еще вѣн-
чаться на царство, и слѣдующая коронація составляла
невиданную еще въ Москвѣ особенность, такъ какъ на
этотъ разъ была коронована нареченная невѣста лже-
царя Марина Мнишекъ.
Коронованіе лжецарицы совершилось съ нѣкоторыми
уклоненіями отъ прежняго церемоніала. Передъ коро-
нованіемъ невѣсты бояринъ князь Василій Васильевичъ
Шуйскій сказалъ ей въ Грановитой Палатѣ, гдѣ нахо-
дился царь и весь дворъ: „наияснѣйшая великая госу-
дарыня цесаревна Марія Юріевна! Волею Божіею и
непобѣдимаго самодержца, цесаря и великаго князя всея
Россіи, ты избрана быть его супругою; вступи-же на
свой цесарскій маестатъ и властвуй вмѣстѣ съ госуда-
ремъ надъ нами". Послѣ того, всѣ торжественно отпра-
вились въ Успенскій соборъ, куда принесена была и
царская „утварь", въ числѣ которой было теперь и
„яблоко", или держава. Здѣсь, на „чертожномъ" мѣстѣ,
были два престола: на золотомъ или персидскомъ си-
дѣлъ женихъ, а на серебряномъ — Марина. Тутъ-же
находилось и сѣдалище для патріарха. Послѣ рѣчи
царя, обращенной къ патріарху, послѣдній возложилъ
на Марину животворящій крестъ, бармы и шапку Мо-
номаха, для чего свахи сняли съ нея головной уборъ
или вѣнецъ невѣсты. Затѣмъ было пропѣто многолѣтіе
государю и „благовѣрной цесаревнѣ Маріи", которую
а іа йіцпііё сіе Ьоуагй еі аиігез ййіпііёз копогійдиез.
Бе сіепгё ге^иі (Іе гісііез сайеаих. Бе іяаг, йе зоп соіё,
(пі сотЫё й’ойгапйез ша^пійдиез, раг Іез зеі^пеигя. Іез
шагскапйз гиззез еі Іез пё^осіапія ап^іаіз еі коііапйаіз.
Сеіиі (ріі іиі гесошрепзё Іе ріиз та^пійсріетепі,
Гиі Іе Ъеаи-Ггёге йи яоиѵегаіп. Вогіз Гёойогоѵііск Сго-
йоипоіѵ, ргетіег цтапй йі^пііаіге йе Іа соиг еі Ііеиіе-
папі йез йеих гоуаитея. (^иаіогге (г апз аргёз, Вогіз
сеіащаіі Іа соигоппе еі зе геѵёіаіі йез Ьагтез йапз сеііе
тёте саіііёйгаіе йе ГАззотрііоп.
Бе 8асге йе Вогіз Гиі епсоге ріиз та^пійдие (ріѳ
сеіиі йе зоп ргёйёсеззеиг, саг Іа сёгётопіе геійгіеизе
ёіаіі ргёзійёе сеііе Гоіз раг ЛоЬ, раігіагсііе йе Мозсои
еі йе іоиіе Іа Киззіе. Бе сёгётопіаі серепйапі Гиі ійеп-
ііциетепі Іе тёте. Бе 8асге еиі Ііеи Іе 1 зеріетЪге
1598. (ріі ёіаіі Іе ^оиг йе ГАп й’аргёз поіге апсіеп са-
Іепйгіег. Аргёз (ріе Вогіз іиі геѵёіи йез іпзі^пея йе Іа
зопѵегаіпеіё, іі зе ргойніяіі ип іпсійепі гасопіё сотте
іі яиіі раг АЬгакаш Раііізіпе, айтіпізігаіеиг йе Іа Іаиге
йе 8і-8егце, йеѵепи ріиз іагй сёІёЪге.
„Репйапі Іе зегѵісе йіѵіп. зе іепапі а соіё йи заіпі-
раігіагсЬе, іі (Іе ізаг) зе тіі а сіатег. оп пе заіі роиг-
(рюі: Ле ргепЛ Біеи а іётоіп, гёѵёгепЛ раіпагске йоЪ
ди И гіу аига пі іпЛідепіз. пі раиѵгез репйапі топ гёдпе,
еі іі ариіа, еп зесоиапі Іе Ьаиі йе за скетізе:/е Іа раг-
іадегаг аѵес іоиі Іе тстсіе. 8І еііе ёіаіі тёте та йегпіёге“.
Бе 8асге йе Вогіз Гиі яиіѵі поп-зеиіетепі йез рго-
тоііопз еі йез гёсошрепзез ияііёея, таіз епсоге йе іаг-
ігеззез ехігаогйіпаігез. Тонз Іез етріоуёз йи §оиѵегпе-
тепі ге^игепі ипе раіе йоиЫе, Іез тагсііапйз йе Моз-
сои еі йез аиігез ѵіііез Гигепі ехетріз йе іахез реп-
йапі йеих апя, іоия Іез ітрбіз Гигепі йіярепяёз роиг ип
ап аих раузапя йе ГЕіаі еі аих іпйі^ёпея йе Іа 8іЬёгіе.
Бе йіз йи ізаг Вогіз, Еёойог, гё§па ігор реи йе
іетрз роиг ёіге соигоппё, еі Іе 8асге яиіѵапі, ери еиі
Ііеи а Мозсои, Гиі ип зресіасіе запя ргёсёйепі, саг іі
з’аігіззаіі йе соигоппег Іа йапсёе йе Бтіігі ГІтрояіеиг,
Магіпа Мпізскек.
Сеііе яоіеппііё зе йізііп^ие раг циекріез тойійса-
ііопя йи сёгётопіаі айоріё. Аѵапі йе ргосёйег аи сои-
гоппетепі, Іе ргіпсе Вазііе 8скоійзку айгезза а Ма-
гіпа Гаііосиііоп яиіѵапіе:
„8оиѵегаіпе зегепіззіше, сезагёѵпа Магіе Уоигіёѵпа!
Раг Іа ѵоіопіё йе Біеи еі йе Гаиіосгаіе іпѵіпсіЫе,
сёяаг еі §гапй-йис йе іоиіе Іа Киззіе, іи а ёіё скоізіе
роиг йеѵепіг зоп ёроизе. Ргепйз йопс іоп гапд- йе Ма-
]е8Іё еі ^оиѵегпе поиз епзетЫе аѵес Іе яоиѵегаіп".
Б’аІІосиііоп іегтіпёе, іоиіе Гаяяізіапсе зе гепйіі йе Іа
„Скаткге йіатапіёе" а Іа саіііёйгаіе йе ГАззотр-
ііоп, ой Гигепі аияяі аррогіёз Іез іпяі^пез йе Іа зоиѵе-
гаіпеіё. йапз Іе потЬге йездиеіз яе ігоиѵаіі сеііе Гоіз
.,1а ротте", ои §1оке. Беих ігбпез я’ёіёѵаіепі зиг Гез-
ігайе йи сепіге. Сеіиі еп ог Гиі оссирё раг Іе Йапсё еі
сеіиі й’аг^епі — раг Магіпа. А соіё йез ігбпез ёіаіі
йізрозё ип зіё^е роиг Іе раігіагске. Аргёз ип йізсоигз
йи ізаг айгеззё аи раігіагске, се йегпіег разза аи сои
Библиотека «Руниверс»
ВѢНЧАНІЕ РУССКИХ'Ь ГОСУДАРЕЙ НА ЦАРСТВО.
1«
патріархъ во время литургіи украсилъ цѣпью Моно- ।
маха, помазалъ мѵромъ и причастилъ. Послѣ обѣдни
духовенство и бояре цѣловали ея руку, и когда выслали
изъ церкви всѣхъ людей, кромѣ самыхъ знатныхъ, благо-
вѣщенскій протопопъ обвѣнчалъ Дмитрія и Марину.
Когда-же послѣ этого они вышли на паперть, то были
<1е Магіпа 1е сгпсійх. Іа геѵёііі (Іея Ьагшея <4 Іа соііГа
(Іи Ьоппеі <1е Мопотасріе. аргёя сріе Іея сіатея <Г1іоп-
пепг аіепі епіеѵё яа соигоппе <1е Гіапсёе. Оп гёсііа еп-
яиііе (Іея ргіёгея <1е Іопііие ѵіе аи яоиѵегаіп <4 а .,1а
сёяагеѵпа Магіеи. Ретіапі 1е яегѵісе «Ііѵіп. 1е раігіагсЬе
Іиі тіі Іа сііаіпе <1е Мопотасріе» і оіцпіі. <1и Ваіпі-
встрѣчсны звукомъ трубъ, громомъ литавръ, пушечными
выстрѣлами и колокольнымъ звономъ.
1-го іюня 1606 года, совершилось въ Успенскомъ со-
борѣ коронованіе* вновь избраннаго царя князя Василія
Ивановича Шуйскаго, съ соблюденіемъ всѣхъ устано-
вившихся обрядовъ, но безъ особенной пышности. Вѣ-
нецъ царскій на Василія возложилъ. по одному сказа- ।
(’іігёте <4 Іиі шітіпіяіга Іа соттипіоп. Ье яегѵісе (Іі-
ѵіп Гиі яиіѵі <Гип Ьаіяе-таіп. аисріеі Гигепі аіітія 1е
сіегцё (4 Іея Ьоуапія. Оп Ііі яогііг епяиііе ргежри* іоиі
1е топеіе. а Гехсерііоп (Іея (ііігпііаігея Іея ріия ёіеѵёя.
<4 ІЬпіігі Гиі тагіё аѵ(Ч? Магіпа раг Гагеіііргёіге <1е Іа
гаіііёеігаіе. фіаті Іея поиѵеаих тагіёея. (рііііапі Ге-
«гііяе. рагигепі. яоия 1е рогеііе. іія Гигепі. яаіиёя раг Іея
Библиотека «Руниверс»
СОІІКОХХЕМЕМТ 1)Е8 НОИѴЕКЛІХК КГНКЕК.
17
нію, митрополитъ новгородскій ИсИДОрЪ. а но другому—
казанскій митрополитъ Гермогенъ. Изъ записокъ одного
поляка-очевидца мы узнаемъ. что „коронованіе новаго
царя было очень бѣдно, и при этомъ находилось болѣе1
простаго народа, нежели бояръ". Въ такъ называемой
лѣтописи Филарета о вѣнчаніи на царство Василія Ива-
новича сказано слѣдующее: „И въ тыя-же дни бысть
смиреніе и радость въ людяхъ велія. Воляре-же и весь
яоппегіеа бея ітоіпреНея. 1е гопіеінепі бея ІііпЪаІея. бей
яаіѵея (Гагііііегіе еі раг Іея сіосііея яоппапія а іоніе
і ѵоіее.
! Бе 1 ]піп 1606 ені Ііеп а Іа саіііёбтаіе бе ГАяяоіпр-
ііоп 1е Каете ііп яопѵегаіп поиѵеііетепі ёіп. 1е іяаг Ваяііе
Іѵаноѵіісіі ‘ Ксіюніяку, ясгириіеияетепі яеіоп 1е сётё-
піопіаі. піаін яапя Іихе ехігаотбіпаіге. Бея сЬгопісріеитя
пе яопі рая б’ассогеі яиг Іа регяоппаіііё би ртёіаі. еріі
Тронъ царя Іоанна III Васильевича
(боковой видъ).
(Тгбпе <1и іваг Деап III).
Тронъ царя Іоанна III Васильевича.
(Тгбпе (Іи 1§аг Леап III).
царскій синклитъ, вкупѣ-же и весь народъ московскаго
царствія поздравляху ему (Шуйскому) на великомъ го-
сударствѣ россійскаго царствія, якр-же и прежнимъ ве-
ликимъ государемъ московскимъ, и дары великіе при-
нссомаху ему по его царскому достоянію*4.
Бывшія уже въ Москвѣ вѣнчанія русскихъ госуда-
рей на царство и къ особенности соборная грамота, о
рояа 1е Ьоппеі бе Мопотаеріе яиг Іа іёіе бе Вазііе.
И’аргёй ппе ѵегяіоп. се Гпі Іяібоге, тёітороіііе бе Хоѵ-
цогоб. б'артёя ппе апіте — Неппо^ёпе. шёігороіііе бе
Кахан. І)аіі8 Іея шётоігея б’пп роіопаія. іётоіп оси-
Іаіге би Касге. іі еві біі еріе „Іа сёгётопіе а таперіё
б’ёсіаі еі еріе бапя Гаяяіеіапсе іі у аѵаіі Ьіеп ріия бе
цепя би реиріе еріе ск Ъоуагбя*4. Т)апя Іа сіігопіеріе бііе
Библиотека «Руниверс»
18
ВѢНЧАНІЕ РУССКИХЪ ГОСУДАРЕЙ НА ЦАРСТВО.
которой мы упоминали и по которой было совершено I
коронованіе царя Ѳедора Ивановича, установили и цср- ।
ковную обрядность, и придворный церемоніалъ этого !
торжества. Тѣмъ не менѣе этотъ послѣдній измѣнился !
въ силу различныхъ обстоятельствъ, и главною чертою [
измѣненій было увеличеніе числа царской утвари, такъ і
какъ къ прежнимъ знакамъ царскаго достоинства при- ।
бавились скипетръ, держава и порфира или мантія, о
которой, впрочемъ, не упоминается въ послѣдующихъ |
коронованіяхъ, а именно при коронованіяхъ царей Бо-
риса Ѳедоровича и Василія Ивановича. Главными при- і
надлежностями царскаго сана или ..чина" оставались: ।
шапка Мономаха, сдѣланная изъ золота, въ видѣ ко- I
нуса, невысокаго, усѣченнаго золотымъ вѣнцомъ, на по- ’
добіе короны, употребляемой нынѣ въ русскихъ дворян-
скихъ гербахъ: надъ этой короной возвышается неболь-
шая кругловатая шапочка съ поставленнымъ на ней
четырехконечнымъ равностороннимъ золотымъ крестомъ.
Опушка этой шапки изъ соболя. Тулья шапки, на кото-
рой находятся нарисованные на финифти образа, укра-
шена драгоцѣнными камнями и жемчугомъ.
Такъ называемыя ..бармы", или оплечье — большой
златотканый круглый воротникъ, который возлагали на
плечи: изъ-подъ него опускалась широкая лопасть, въ
видѣ эпитрахили. Все это убранство украшено также
образами, драгоцѣнными камнями и жемчугомъ. Бармы
назывались въ старинныхъ описаніяхъ коронацій цар-
скою „діадемою".
Животворящій крестъ, т. е. часть животворящаго
креста, обдѣланъ въ золотой четырехъ-угольный крестъ,
унизанный драгоцѣнными камнями и привѣшенный на
золотую цѣпь, въ видѣ вдвойнѣ свитаго вервія. Цѣпь 1
эта называлась ..цѣпь изъ злата аравійскаго".
Мы уже сказали, что къ этой первоначальной „утва-
ри" прибавились еще при царяхъ московскихъ скипетръ
и держава, или такъ называемое „самодержавное яблоко",
а впослѣдствіи, уже при императорахъ, были присоеди-
нены къ этимъ регаліямъ: государственная печать, го-
сударственное знамя, государственный мечъ и государ- 1
ственный щитъ. При описаніи вѣнчанія на царство — |
какъ мы сказали выше — въ одномъ случаѣ въ подлин- |
номъ извѣстіи, а въ другомъ въ частномъ извѣстіи — |
упоминается еще и о порфирѣ или виссонѣ, но изъ ка- |
кой ткани и какого покроя она была, и чѣмъ подбита. |
и въ какое время она надѣвалась на государя — объ I
этомъ въ старинныхъ памятникахъ ничего не говорится,
и такое убранство не встрѣчается на такихъ портретахъ,
на которыхъ цари изображены въ полномъ ихъ облаче-
ніи. Замѣтимъ только, что при вѣнчаніи на царство
Ѳедора. Ивана и Петра Алексѣевича упоминается объ
облаченіи царей въ царское одѣяніе въ самомъ храмѣ,
причемъ употребляется и слово „порфира".
Вѣнчаніе на царство перваго государя изъ дома Ро-
мановыхъ. Михаила Ѳедоровича, совершилось по древ-
нему чину. Въ этомъ священнодѣйствіи не участвовалъ
первосвятитель русской церкви — патріархъ, такт» какъ
„(Іе Рііііагёіе" оп Ііі: „ОгапПея Гигепі Іа .]оіе еі Іа сопі-
ропсііоп (Іе іоиі Іе пюпНе. Бея Ьоуапія еі іоиі Геп-
іоига^е (Іи ізаг. аіпяі сріе іоиі Іе реиріе (Іе Моясои
Іе Гёіісііёгепі (Іе 8оп аѵёпетепі а Гіпяіаг сіея яоиѵе-
гаіпя ргёсёЛепія (Іе Мозсои еі Іиі ойГгігепі (Іе гісііез
саПеаих сопГоппея а за Лі^пііё яоиѵегаіпе".
Без 8асгея сріі аѵаіепі еи Ііеи а Мозсои. еі зигіоиі Іа
(Іёсізіоп (Іи сопсііе. Нопі іі а ёіё рагіё ріиз Ьаиі еі циі
аѵаіі ге^іё Іез сёгётопіея (Іи 8асге (Іе РёоЛог Іѵапо-
ѵіісіі. аѵаіепі ёіаЫі (Іез ргёсёЛепіз іттиаЫез роиг Іа сё-
гёшопіе гё1і«іеизе еі Іа Сёгётопіе сіѵііе. Сеііе Легпіёге пе
з еп ігоиѵа рая тоіпз тосіійёе. зигіоиі еп се сріі сопсегпе
Іе потЬге (Іез іпяіцпея Не Іа зоиѵегаіпеіё аихеріеія ѵіпгепі
зе зоіпНге Іе ясеріге. Іе "ІоЬе еі Іе тапіеаи сіе роигрге.
(Іопі Ни гезіе іі п’еяі Гаіі аисипе тепііоп сіапз Іез гёсііз
Пез 8асгез (Іез ізагя Вогіз Сгосіоипоѵѵ еі Ва8І1е 8с1юиізку.
Без ргіпсіраих іпзнгпез Не Іа зоиѵегаіпеіё ёіаіепі сотте
раг Іе раяяё: Іе Ьоппеі Не Мопотасріе. соійііге еп ог
Не Гогте сопісріе яигтопіёе (Гипе соигоппе оиѵегіе Пи
тёте тёіаі. геяяетЫапі а сеііе (ріі яигтопіе Не поіге
іетря Іез ёсия (Іез агтоігіез (Іез поЫез гиззез поп-іі-
ігёя. Сеііе соигоппе епіоиге ипе реіііе саіоііе гопсіе. аи
зоттеі Не Іасріеііе езі йхёе ипе сгоіх а диаіге Ьгап-
сііез сіе^аіе Іошдіеиг. Бе Ьоппеі а еп Ьаз ипе Ьог-
Пиге еп тагіге-яіЬёІіпе. Ба Гогте Пи Ьоппеі езі Пёсо-
гёе Не заіпіея ітацез реіпіея яиг ётаіі еі епгіеіііе сіе
ріеггея ргёсіеияея еі Не регіея йпея.
Ба рагііе Ни ѵёіетепі Не 8асге. а Іаіріеііе оп сіоппе
Іе пот Не ..Ьагтея". а Іа Гогте сГип Іанге соі гаЬаііи
еп Лгар сГог. сріі сотте Іея ёраиіея еі яе іегтіпе еп
аѵапі раг ип 1аг«е іаЫіег ауапі Іа Гогте (Іи іаЫіег
рогіё яоия Гёіоіе раг Іея ргёігея огіІіоПохея. Се ѵёіе-
тепі еяі огпё Не яаіпіез іта^ея еп ётаіі. Не ріеггегіея
еі Не регіея йпея. Оп Гарреіаіі аияяі Папя Іея апсіеп-
пея Неясгірііопз Нея 8асгея „ЛіаЛёте сіе іяаг".
Бе сгисійх. ои „сгоіх ѵіѵійапіе". зеіоп Іа Гогтиіе
огіЬоПохе. еяі ипе сгоіх (Гог а еріаігея Ьгапсііея яег-
ѵапі сГёіиі а ипе рагееііе Не Іа Ѵгаіе Сгоіх. Б’ёіиі еяі
епгіеііі сіе ріеггея ргёсіеияея еі яизрепсіи а ипе Іагце
сііаіпе еп ог ауапі Гаяресі (Гипе ПоиЫе іогяаНе (Іе
согНе. Оп Ноппаіі а сеііе сііаіпе Іе пот сіе „сііаіпе еп
ог П'АгаЬіе".
Копя аѵопя (Ііі (1ё|а (рГа сея іпякріея сіе ГопНаііоп
Гигепі а]оиіёя а Гёродие Нея іяагя (Іе Мозсои ип ясеріге
еі ип іНоЬе срГоп попипаіі аияяі „ротте сіи роиѵоіг
аиіосгаіе". А Гёросріе сіея етрегеигя. Іе потЬге (Іея іп-
яі^пея Гиі епсоге ’ащгтепіё сіи „іггапН ясеаи" Не Іа
Ьаппіёге. Ни §1аіѵе еі Пи Ьоисііег Не Гетріге. І)апя
Іея сіеясгірііопя сіе 8асгея оп ігоиѵе Неих Гоія Нея теп-
ііопя (Гипе оГйсіеІІе. Гаиіге рагіісиііёге) Пи тапіеаи Пе
роигрге. таія оп сііегсііегаіі ѵаіпетепі Папя Іея ѵіеіііея
сіігопісріея яиг Іа іогте. ГёіоЙе. Іа ПонЫиге Не се тап-
іеаи еі Іе тотепі (Іе Іа сёгётопіе ой Іе яоиѵегаіп з'еп
геѵёіаіі. Оп п еп ігоиѵе аияяі аисипе ігасе яиг Іея рог-
ігаіія еі іта^ея Пе іяагя гергёяепіёя еп іепие Не 8асге.
Ыоиз Гегопя оЬяегѵег яеиіетепі цие Папя Іея паггаііопя
Библиотека «Руниверс
СОШІО^ЕМЕИТ І)Е8 8ОІІѴЕЕАШ8 КІІ88Е8.
19
послѣ смерти Гермогена патріарха въ государствѣ» Мо-
сковскомъ не было, и обрядъ коронованія надъ Михаи-
ломъ былъ исполненъ митрополитомъ казанскимъ Е<рре-
момъ.
Коронація Михаила Ѳедоровича была назначена на
11-е іюля 1613 года. Неизвѣстно, было-ли на этотъ
разъ—да и вообще было-ли дѣлаемо въ такихъ случаяхъ,
какъ это стали дѣлать впослѣдствіи — оповѣщеніе по
Москвѣ о предстоящемъ торжествѣ. Думается, однако,
что это могло быть, если сообразить, что „бирючи* про-
кликивали по городу о разныхъ гораздо менѣе важныхъ
царскихъ указахъ и распоряженіяхъ.
По назначеніи дня вѣнчанія государя на царство,
приступлено было къ устройству и убранству внутрен-
ности Успенскаго собора. На этотъ разъ посреди собора,
у заднихъ столбовъ, устроено было, въ видѣ помоста,
возвышенное мѣсто, называвшееся „великимъ чертож-
нымъ мѣстомъ* или просто „чертогомъ*. Все оно и со
ступенями было обито краснымъ сукномъ. Въ ширину
его, отъ послѣдней ступени до царскихъ дверей, разо-
стлано было тоже красное сукно, и по обѣимъ сторо-
намъ этой подстилки, отъ чертога до амвона, были раз-
ставлены большія * скамьи для высшаго духовенства;
скамьи эти были покрыты золотыми персидскими ков-
рами. бархатомъ, золотистымъ атласомъ, простыми ков-
рами и сукнами. Всѣ эти ткани были взяты съ госуда-
рева казеннаго двора. На самомъ чертогѣ, по правую
руку, было поставлено „царское мѣсто*, называвшееся
обыкновенно „персидскимъ*, или иначе „престоломъ*,
украшенное драгоцѣнными камнями, съ подножкой (при-
ступецъ). покрытой золотистымъ бархатомъ. Подлѣ него,
на лѣвой сторонѣ того-же чертога, былъ поставленъ
стулъ, съ золотистою бархатною подушкою, для митропо-
лита. Отъ царскаго мѣста, поставленнаго на чертогѣ,
до царскихъ дверей, а отъ царскихъ дверей до обык-
новеннаго царскаго мѣста, — нынѣ находящагося близъ
сѣверныхъ дверей собора, за лѣвымъ клиросомъ, а тогда
помѣщавшагося близъ южныхъ дверей, за правымъ кли-
росомъ, нѣсколько позади патріаршаго мѣста,— въ этихъ
двухъ направленіяхъ по сукнамъ разостланы были еще
такъ называемые пути или дороги — изъ краснаго глад-
каго бархата. По этимъ путямъ слѣдовало проходить
царю.
Противъ чертожнаго мѣста, близъ амвона, нѣсколько
вправо, поставили два одинаковыхъ налоя, а передъ
ними третій, равный съ ними по ширинѣ, но нѣсколько
ниже; они были обтянуты золотистымъ атласомъ, а сверху
положены были драгоцѣнныя пелены, унизанныя жем-
чугомъ и каменьями. Здѣсь должны были помѣститься
всѣ принадлежности царскаго вѣнчанія.
Вечеромъ, наканунѣ 11-го іюля, въ Успенскомъ и
прочихъ соборахъ, а также въ монастыряхъ и во всѣхъ
приходскихъ церквахч* Москвы, совершено было всенощ-
ное бдѣніе.
На разсвѣтѣ дня вѣнчанія начался благовѣстъ въ
большой успенскій колоколъ, въ Реутъ и во весь „ва-
сіея 8асгея сіе Еёосіог АІехё'іеѵіісЬ, .Іеап АІехёіеѵіісЬ еі
Ріегге АІехёІеѵіісЬ, іі еяі сііі’сріе Іея іяагя епсіояяаіепі Іея
ѵёіетепія <1е 8асге а Гё^ііяе тёте, еі цие Гоп тепііоппе
аи потЬге сіе сея ѵёіетепія 1е „тапіеаи (1е роигрге*.
Ье 8асге сіи ргетіег яоиѵегаіпсіе Іа йупаяііе сіея
Котапоѵѵ еиі Ііеи сГаргёя Гапсіеп сёгётопіаі. Оп п’у
ѵоіі рая й§игег сіе раігіагсЬе, ѵи сріе сеііе сіі^пііё ёіаіі
। геяіёе яапя іііиіаіге аргёя Іа тогі сіи раігіагсЬе Нег-
і то§ёпе. МісЬеІ Котапоѵѵ Гиі яасгё раг ЕГгет, тёіго-
I роіііе сіе Каиап.
! Ьа сёгёшопіе Гиі йхёе роиг 1е 11 ]иі11еі 1613. Оп
1 і«поге, яі еііе Гиі аппопсёе а Гаѵапсе, сотте сеіа сіе-
ѵіпі Гияа§е ріия іагсі, еі яі еп §ёпёга1, оп аѵаіі аппопсё
Зиясріе-іа Іея 8асгея раг сіея Ьёгаиія рагсоигапі Іея гиея
। сіе Іа сарііаіе. Сея Ьёгаиія ехіяіаіепі серепсіапі еі яег-
ѵаіепі а ргосіатег яиг 1а ѵоіе риЫідие сіея огсігея яои-
ѵегаіпя сГипе рогіёе Ьіеп тоіпсіге. II Гаиі сгоіге раг
сопяёциепі сріе Іа ргосіатаііоп а ри аѵоіг Ііеи.
Ье зоиг сіи 8асге ипе Гоія Йхё, оп ргосёсіа аих ргё-
I рагаііГя сіапя Іа саіЬёсІгаІе сіе ГАяяотрііоп. Ѵпе Ьаиіе
| еяігасіе Гиі сопяігиііе аи сепіге сіи іетріе, сіе тапіёге
I а ёіге асіояяёе аих ріііегя сіе сіеггіёге. Сеііе еяігасіе, аіпяі
сріе сея §тас!іпя Гигепі іаріяяёя сіе сігар гои^е. Ьп Іагце
іарія сіи тёте сігар аііаіі сіи §гас!іп іпГёгіеиг сіе Гея-
ігасіе іияди’а Іа §гапс!е рогіе сіи яапсіиаіге. Бея сіеих
сбіёя би іарія ёіаіі ёіаЫі сіея Ьапся роиг 1е сіег^ё, гё-
соиѵегія сіе сігар сГог, сіе іарія сіе Регяе, сіе ѵеіоиг, сіе
яаііп ЬгосЬё сГог, сіе іарія огсііпаігея еі бе сігар. Тоия
сея ііяяия ргоѵепаіепі сіи §агс!е-теиЫе сіи раіаія. 8иг
। Геяігасіе, а сігоііе, яеіёѵаіі 1е яіё^е сіи іяаг бёяі^пё
| огйіпаігетепі раг Іея потя сіе „яіё^е регяап* еі сіе
I „ігбпе*. Се яіё§е ёіаіі епгісЬі сіе ріеггея ргёсіеияея еі
аѵаіі еп аѵапі ип §тас1іп гесоиѵегі сіе ѵеіоиг ЪгосЬё
сГог. А яа §аисЬе яе ігоиѵаіі 1е яіё§е сіи тёігороіііе
аѵес ип соияяіп еп ѵеіоигя ЪгосЬё й’ог. Бериія 1е яіё^е
сіи іяаг ]ияди’а 1а ^гапсіе рогіе (іи яапсіиаіге еі бериія
сеііе рогіе ]ияди а Іа ігіЬипе онііпаіге сіея яоиѵегаіпя
(сріі яе ігоиѵе асіиеііетепі ргёя сіе Іа рогіе ХогсІ еі
сріі, а сеііе ёросріе, ёіаіі іпяіаііёе ргёя сіе 1а рогіе 8исІ),
ип реи еп аггіёге сіе Іа ігіЬипе сіи раігіагсЬе яе ігои-
ѵаіепі ёіаіёя сіе 1оп§я іарія еп ѵеіоигя гои§е яирегрояёя
а сіея іарія сіе сігар. Сея іарія іпсіідиаіепі іея сіігесііопя.
сіапя Іеяциеііея сіеѵаіі тагсЬег 1е іяаг.
Ѵія-а-ѵія сіе Геяігасіе, іоиі ргёя сіе ГатЬоп еі ип
реи а яа сігоііе, яе ігоиѵаіі сіеих риріігея іоиі яетЫа-
Ыея, еі сіеѵапі еих ип ігоіяіёте рирііге, ип реи ріия
Ьая, таія аияяі Іаг^е сріе Іея сіеих аиігея. Сея риріігея
ёіаіепі гесоиѵегія сіе Ьоияяея еп яаііп ЬгосЬё сГог. 8иг
Іеигя іаЫеііея яирёгіеигея ёіаіепі рояёея сіе гісЬея пар-
рея Ьгосіёея сіе ріеггея ргёсіеияея еі сіе регіея йпея. Ьея
ігоія риріігея (Іеѵаіепі яиррогіег іоия Іея оЬ]еія <1и Басге.
Ье 10 ]иіп, аи яоіг, іі у еиі ип яегѵісе сіе ѵёргея
сіапя Іа саіЬёсІгаІе сіе ГАяяотрііоп аіпяі цис сіапя іоиіея
Іея аиігея саіііёсігаіея. ё§1іяея сіе Соиѵепі еі ё§1іяея сіе
рагоіяяея сіе Моясои.
Ье 11 ]иіп, сіёя ГаиЬе, Гигепі тіяея еп Ьгапіе Іа
3*
Библиотека «Руниверс»
20
ВѢНЧАНІЕ РУССКИХЪ ГОСУДАРЕЙ НА ЦАРСТВО.
Царь Алексѣй Михайловичъ, отецъ Петра Великаго. (Съ гравюры Бортмана, 1744.)
(Т*аг Аіехія Мікііаііоѵіісіі, рёге (1е Ріегге 1е Огаші.)
Библиотека «Руниверс»
('(Ц'КОХХЕМ ЕХТ І>ЕК 8ОГѴЕВЛІХ.Ч КГ.ЧКЕЯ.
21
Царица Наталья Кирилловна, мать Петра Великаго. (Съ гравюры Н. Колпакова, 1766.)
(Ьа Ьагіпе Каіііаііе Кігііклѵпа, шёге <1е Ріеіте 1е 6гап<1.)
Библиотека «Руниверс»
22
ВѢНЧАНІЕ РУССКИХЪ ГОСУДАРЕЙ НА ЦАРСТВО.
ловой44 благовѣстъ нижняго большаго пояса, и такой I
перезвонъ продолжался до самаго царскаго пришествія
въ соборъ.
По распоряженію митрополита Ефрема, духовныя
власти собрались на патріаршій дворъ, въ Крестовую
палату, а отсюда, по данной вѣсти, пошли въ Успен-
скій соборъ и здѣсь, при западномъ входѣ, за чертож-
нымъ мѣстомъ, облачились и ожидали прибытія госу-
даря.
На царское вѣнчаніе, кромѣ Ефрема, митрополита
казанскаго и свіяжскаго, собрались: Кириллъ, митропо-
литъ ростовскій и ярославскій, четыре архіепископа,
одинъ епископъ, пять архимандритовъ и много игуме-
новъ.
Вскорѣ по разсвѣтѣ государь вышелъ изъ постель-
ныхъ хоромъ въ золотую подписную середнюю палату.
Бояре, окольничіе и думные люди стали, по обычаю,
передъ золотою палатою въ сѣняхъ. Они были одѣты
въ парчевое золотистое платье, въ низанныхъ наряд-
ныхъ ожерельяхъ, въ шапкахъ и золотыхъ цѣпяхъ.
Стольники, стряпчіе, московскіе дворяне и приказные
люди были также въ парчахъ.
Передъ выходомъ въ соборъ, государь, сѣвши въ
золотой палатѣ на свое царское мѣсто, пожаловалъ въ |
бояре стольниковъ князя Черкасскаго и знаменитаго '
князя Пожарскаго. '
Послѣ того государь послалъ за царскимъ „саномъ44 ,
или „чиномъ44, хранившимся на казенномъ дворѣ. По |
царскому указу, пошелъ туда царскій духовникъ, благо-
вѣщенскій протопопъ, съ двумя дьяконами, новопожало-
ваннымъ бояриномъ княземъ Пожарскимъ, царскимъ каз-
начеемъ и двумя дьяками. I
Держа золотое блюдо, обдѣланное драгоцѣнными
камнями, на головѣ, духовникъ царскій несъ на немъ
крестъ, діадему, вѣнецъ и цѣпь; За нимъ князь Пожар-
скій несъ скипетръ; казначей Траханіотовъ несъ „яблоко44
или державу; дьякъ Василій Сыдавный — другое зо-
лотое блюдо, а дь#къ Шапиловъ — „стоянецъ’4 съ
углубленіемъ, въ который влагалась нижняя часть дер-
жавы.
Когда эти регаліи были внесены въ золотую палату,
то государь, находившійся тамъ, снялъ шапку и, отдавъ
держать ее боярину Ивану Никитичу Романову, самъ
приподнялъ пелену на первомъ блюдѣ, взялъ крестъ и
приложился къ нему, а потомъ, накрывъ блюдо, отпу-
стилъ шествіе въ Успенскій соборъ.
На паперти собора встрѣтилъ эти регаліи митропо-
литъ Ефремъ и, принявъ ихъ отъ несшихъ, размѣстилъ
ихъ на приготовленныхъ для того налояхъ и послалъ
боярина Морозова и царскаго духовника извѣстить го-
сударя.
По этому зову царь отправился въ соборъ.
Шествіе открывалъ бояринъ Морозовъ, въ сопро-
вожденіи окольничихъ и десяти стольниковъ; передъ
самымъ царемъ шелъ духовникъ государя, протопопъ
Кириллъ, и святою водою кропилъ путь.
^тапсіе сіосііе сіе Іа саіііёсігаіе сіе ГАззотрііоп еі іоиіез Іез
сіосііез сіе Іа §гапде хопе іпГёгіеиге. Сеііе зоппегіе сопіі-
пиа запз аггёі ]изфі а Гепігёе сіи ізаг сіапз Іа саіііёсігаіе.
Бе піёігороіііе ЕГгет аѵаіі гёипі сіапз Іа заііе де
1а Сгоіх сіи раіаіз дез раігіагсііез іоиіез іез аиіогііёз
де Гё§1ізе. Оп разза епзиііе а Іа саіііёдгаіе де ГАззопір-
ііоп. Без ргёіаіз геѵёіігепі Іеигз огпепіепіз засегдоіаих
деггіёге Гезігаде еі аііепдігепі Гаітіѵёе ди зоиѵегаіп.
Ба зоіеппііё ди 8асге Гиі сёІёЬгёе раг ЕГгеш, піё-
ігороіііе де Кахап еі де 8ѵіа]зк, аѵес Іе сопсоигз де
СугіИе, піёігороіііе де Козіоуѵ еі Уагозіаіѵ, де диаігез
агсііеѵёдиез, д’ип ёѵёдие, де сіпд агсііішапдгііез еі д’ип
§тапд потЬге де зирёгіеигз де соиѵепіз.
Віепіді аргёз Іа Іеѵёе ди 3011г, Іе зоиѵегаіп диіііа
за сІіатЬге а соисііег, роиг зе гепдге сіапз Іа заііе до-
гёе, дііе „заііе дез зі^паіигез44. Без Ьоуагдз, Іез сііат-
Ьеііапз еі Іез тетЬгез ди сопзеіі зе гап^ёгепі, зеіоп
Гиза§е, сіапз Іе ѵезііЬиІе сріі ргёсёдаіі сеііе заііе. Пз
ёіаіепі ѵёіиз де дгар сГог, рогіаіепі де гісііез соіііегз.
дез Ьоппеіз де Гоиггиге еі дез сЬаіпез еп ог. Без ёсиуегя
ігапсЬапіз, Іез ёсііапзопз, Іез Іюттез де Іоі; Іез поЫез
тозсоѵііез еі Іез етріоуёз де Гёіаі ёіаіепі аиззі ѵёіиз
де Ъгосагдз сГог еі д'агцепі.
Аѵапі де зе гепдге а Іа саіііёсігаіе, Іе зоиѵегаіп
з’аззіі ип топіепі зиг зоп ігдпе сіапз Да заііе сГог еі
сопГёга Іа ді§пііё де Ьоуагсі а сіеих ёсиуегз ігапсЬапіз.
Іе ргіпсе Тсііегказзку еі Іе сёІёЬге ргіпсе Родагзку.
Бе ізаг епѵоуа епзиііе сріёгіг Іез іпзі^пез де Іа зои-
ѵегаіпеіё <ріі ёіаіепі сопзегѵёз аи оагде-теиЫе де Гё-
іаі. Сеііе тіззіоп Гиі дёѵоіие а Гаитдпіег ди ізаг, аг-
сЬіргёіге де Іа саіііёсігаіе де ГАззотрііоп, сріі рагііі
ассотра§пё де сіеих діасгез, ди ргіпсе Роуагзку, ди
ігёзогіег ди ізаг еі де сіеих зсгіЬез ди сопзеіі.
Б’аишдпіег рогіаіі зиг ип ріаі д ог, ди іі іепаіі зиг за
іёіе, Іе сгисійх, Іез Ьагтез, Іа соигоппе еі Іа сЬаіпе.
Беггіёге іиі ѵепаіі Іе ргіпсе Ро]агзку рогіапі Іе зсеріге
еі зиіѵі раг Іе ігёзогіег Тгакііапіоіоѵѵ рогіапі Іе §1оЬе.
Бе зсгіЬе Вазііе 8удаѵпу рогіаіі ип зесопсі ріаі д ог еі
Іе зсгіЬе СЬаріІоѵ — ип „зиррогі44 роиг Іе §1оЬе.
()иапс1 Іез іпзіцтіез Гигепі аррогіёз дапз Іа заііе д’ог,
Іе ізаг зе дёсоиѵгіі еі, раззапі зоп Ьоппеі аи Ьоуагсі
деап ХікііісЬ Кошапоіѵ, зоиіеѵа Іе ѵоііе сріі гесоиѵгаіі
Іе ргетіег ріаі, ргіі Іе сгисійх. Іе Ьаіза еі, Гауапі ге-
пііз еп ріасе, огдоппа аих рогіеигз дез іпзі§пез де зе
гепдге а Іа саіііёсігаіе де ГАззотрііоп.
8оиз Іе рогсЬе де Іеціізе зе іепаіі Іе піёігороіііе
ЕГгет аііепдапі Гаітіѵёе дез іпзіцпез. II Іез ргіі дез
таіпз дез рогіеигз, Іез дізроза зиг Іез риріігез ргёра-
гёз а сеі ейёі еі епѵоуа Могозоѵѵ еі Гаитдпіег ди ізаг
аѵегііг се дегпіег сріе іоиі езі ргёі роиг Іе гесеѵоіг.
Бе зоиѵегаіп зе гепдіі аіогз сіапз Іа саіЬёдгаІе.
II ёіаіі ргёсёдё раг Іе Ьоуагсі Могозоіѵ ассотра§пё
де сЬатЬеІІапз еі де діх оГйсіегз де ЬоисЬе. Веггіёге
еих еі іттёдіаіетепі деѵапі Іе ізаг тагсЬаіі зоп аи-
тдпіег, ГагсЬіргёіге СугіИе, сріі азрег§еаіі сГеаи Ьёпііе
Іе сііетіп. раг Іесріеі з’аѵапѵаіі Іе зоиѵегаіп.
Библиотека «Руниверс»
СОІТШЖЫЕМЕЫТ ВЕ8 8ОПѴЕКАШ8 КП88Е8.
23
За нимъ шествовалъ царь, по сторонамъ котораго
шли окольничіе, стрѣлецкіе головы и разные чиновники.
За государемъ шли бояре, княжата, окольничіе, дум-
ные люди, стольники, стряпчіе, московскіе дворяне, дьяки,
дворяне изъ городовъ, дѣти боярскія и всякихъ чиновъ
люди.
При вступленіи государя въ соборъ, пѣвчіе дьяки
возгласили многолѣтіе государю, и онъ приложился къ
чудотворнымъ мощамъ и святымъ иконамъ. Митропо-
литъ Ефремъ благословилъ его крестомъ, окропилъ свя-
тою водою и спросилъ о здоровья. Государь также
„отвѣчалъ вопросомъ о здоровьи и спасеніи митропо-
лита*. Послѣ того Ефремъ сталъ при патріаршемъ мѣ-
стѣ. а Михаилъ Ѳедоровичъ—на своемъ обыкновенномъ
мѣстѣ.
Начался обычный молебенъ живоначальной Троицѣ.
Богородицѣ, московскимъ чудотворцамъ и св. Сергію.
При предшествовавшихъ вѣнчаніяхъ молебенъ, какъ
мы видѣли, служили только Богородицѣ и чудотворцу
Петру.
Послѣ молебна митрополитъ возвелъ государя съ
обыкновеннаго царскаго мѣста на чертожное. Здѣсь го-
сударь сѣлъ на своемъ престолѣ, а митрополитъ — на
своемъ: прочее духовенство помѣстилось на скамьяхъ.
За царемъ по правую сторону стали бояре и верховныя
свѣтскія власти, а по лѣвую — старцы соборные.
Посидѣвъ немного, царь и митрополитъ встали, и
царь, обратясь къ Ефрему, произнесъ рѣчь. Упомянувъ
въ ней о вѣнчаніи на царство прежнихъ русскихъ го-
сударей до Ѳедора Ивановича и о восшествіи на рус-
скій престолъ Бориса Годунова. Лжедимитрія и Василія
Ивановича Шуйскаго, онъ перешелъ къ обстоятель-
ствамъ собственнаго своего избранія на царство „всѣмъ
народнымъ множествомъ людей всего великаго русскаго
государства* и кончилъ свою рѣчь просьбою благосло-
вить и вѣнчать его царскимъ вѣнцомъ и діадемою, со-
гласно съ избраніемъ, и ..по прежнему чину и достоянію*.
Митрополитъ осѣнилъ государя крестомъ и произ-
несъ очень длинную отвѣтную рѣчь, говоря отъ лица
духовенства и всего народа. 'Онъ еще подробнѣе, чѣмъ
царь, объяснилъ ходъ историческихъ событій и обстоя-
тельства избранія новой династіи и объявилъ, что благо-
словляетъ избраннаго царя на великія и преславныя
государства русскаго царства и вѣнчаетъ его „по древ-
нему царскому чину и достоянію*.
По окончаніи этой рѣчи митрополитъ приказалъ
архимандритамч» и игуменамъ принести животворящій
крестъ, а архидіакону возгласить малую эктенію, послѣ
которой возложила» руку на голову государя и во
всеуслышаніе прочелъ молитву, сходную съ тою. ко-
торая читалась при предшествовавшихъ вѣнчаніяхъ на
царство.
Затѣмъ поднесены были митрополиту бармы, или
діадема, и онъ, поцѣловавъ образа на бармахъ и осѣ-
нивъ ими крестообразно царя, велѣлъ ему перекре-
ститься и затѣмъ возложилъ это одѣяніе на его рамена
[ Ье іяаг тагсііаіі епіге ипе ДоиЫе Ііаіе <1е сііаіп-
! Ьеііапя, сіе соіопеія сіе гедгіпіепЬ, (ГагдиеЬияіегя’ еі сГет-
ріоуёя сіе §гас!ея сііѵегя.
1 Оеггіёге 1е яоиѵегаіп я’аѵап^аіспі Іея Ьоуагсія, іря
йія сіе ргіпсея. Іея сІіаіпЬеІІапя. Іея тешЬгея сіи сопяеіі.
I Іея оГйсіегя сіе Ьоисііе Іея Ьоттея сіе Іоі, Іея поЫея
' сіе Моясои, іея ясгіЬея, Іея поЫея сіея ѵіііея сіе рго-
( ѵіпсе. іея йія сіе Ьоуагсія еі Іея Гопсііоппаігея сіе іоия
дтасіея.
А Гепігёе сіи воиѵегаіп сіапя 1е іетріе, іея сііапігея
। епіоппёгепі Іея ргіёгея сіе Іоп^ие ѵіе аи іяаг срі Ьаі-
, яаіі репсіапі се іетря Іея гёіісріея еі Іея яаіпіея ішагея.
I Ье тёігороіііе ЕГгет Іиі сіоппа яа Ьёпёсіісііоп, Гая-
I рег^еа сГеаи Ьёпііе еі я’іпГогта сіе яа яапіё. Ье іяаг
гёропсііі раг ипе сріеяііоп ісіепііцие. ЕГгет ргіі епяиііе
. ріасе сіеѵапі 1а ігіЬипе сіи раігіагсЬе, еі Місііеі Еёосіо-
гоѵіісЬ епіга сіапя яа ігіЬипе огсііпаіге.
Оп соттепса Іея асііопя сіе $р*асея а Іа Тгіпііё, а
Іа 8аіпіе-Ѵіег^е. аих ТЬаитаіиг^ея сіе Моясои еі а
8і-8ег§е. Ьогя сіея 8асгея ргёсёсіепія сея ргіёгея пе я’а-
’ сігеяяаіепі. сотте іі а ёіё сііі ріия Ьаиі, срГа Іа 8аіпіе-
Ѵіег^е еі а Ріегге 1е ТЬаитаіиг^е.
Ьея ргіёгея іегтіпёея, 1е тёігороіііе сопсіиіяіі 1е
іяаг сіе яа ігіЬипе а Геяігасіе еі Гу йі топіег. Ье яои-
ѵегаіп я’аяяіі яиг 1е яіё§е сріі Іиі ёіаіі сіезііпё еі 1е тё-
। ігороіііе яиіѵіі. яоп ехетріе. Ье геяіе сіи с!ег§ё ргёяепі
і ргіі ріасе яиг Іея Ьапся ргёрагёя а сеі ейеі. Веітіёге
I 1е іяаг яе іепаіепі сІёЬоиі. — а сігоііе Іея Ьоуагсія еі
Іея Ьаиія сіі^пііаігея сіѵіія. — а §аис1іе Іея апсіепя сіи
сопяеіі паііопаі.
Аргёя ёіге геяіё аяяія репсіапі сріеідиея іпяіапія. 1е
іяаг еі 1е тёігороіііе яе Іеѵёгепі яітиііапётепі, еі 1е
ргетіег аДгеяяа ип сііясоигя аи ргёіаі. Аргёя аѵоіг
I рагіё сіея 8асгея сіея яоиѵегаіпя сГаиігеГоія ріясрГа Еёосіог
| Іѵапоѵіісіі еі сііі диеідиея тоія сіея гё^пея сіе Вогія
і Оосіошнпѵ. сіе Втіігі ГІтрояіеиг еі сіе Ваяііе 8сЬоиІяку.
| іі раяяа аих сігсопяіапсея, сіапя Іеядиеііея іі Гиі ёіи Іиі
тёте „раг іоиіе Іа тиІіііиДе рориіаіге Дея ІіаЬііапія
Ди §гапД гоуаите Де Кияяіе*. еі іегтіпа яоп аііосиііоп
раг ипе ргіёге Де 1е яасгег „аѵес Іа соигоппе еі 1е
ДіаДёте* еп ѵегіи Де Гёіесііоп еі яеіоп „Гапсіеп ияа^е*.
Ье тёігороіііе Ьёпіі 1е яоиѵегаіп еі гёропДіі раг ип
ігёя 1оп§- сііясоигя, рагіапі аи пот Ди с1ег§ё еі Де іоиі
1е реиріе. II я'аггеіа епсоге ріия 1оп§іетря сріе 1е
іяаг яиг Іа тагсЬе Дея ёѵёпетепія Іііяіогідиея еі Іея
сігсопяіапсея Де Гёіесііоп Де Іа поиѵеііе Дупаяііе, еп
Дёсіагапі ди’іі Ьёпіі 1е іяаг ёіи, Геп"а§е а ^оиѵегпег
Іея ѵаяіея еі ігёя ^іогіеих ёіаія Ди гоуаите Де Вияяіе
еі 1е яасге „яеіоп Гапсіеп ияа§е Лея іяагя*.
8оп сііясоигя асііеѵё, 1е тёігороіііе огДоппа аих аг-
сііітапсігііея еі аих яирёгіеигя Ди соиѵепі — Де Іиі ар-
рогіег 1е сгисійх сіи 8асге, еі а ГагсЬіДіасге — Де гёсііег
ипе соигіе ргіёге роиг 1е іяаг. Сеііе ргіёге іегтіпёе. 1е
ргёіаі ітрояа Іея таіпя аи яоиѵегаіп еі гёсііа а Ііаиіе
ѵоіх ипе огаіяоп рагеіііе аих огаіяопя гесііёея аих 8а-
і сгея ргёсёсіепія.
Библиотека «Руниверс»
24
ВѢНЧАНІЕ РУССКИХЪ ГОСУДАРЕЙ НА ЦАРСТВО.
и произнесъ молитву о благополучномъ царствованіи
новаго государя. ।
Послѣ того всѣ архимандриты и игумены поднесли ।
на золотомъ блюдѣ царскій вѣнецъ, который приняли :
отъ нихъ архіепископы рязанскій и архангельскій и
епископъ псковскій и передали его митрополиту Ки-
риллу. а послѣдній со всѣми архіепископами и еписко-
помъ поднесли его Ефрему. Благословивъ и поцѣловавъ
вѣнецъ. Ефремъ благословилъ государя крестомъ и со ।
словами: „во имя Отца и Сына и Святаго Духа" воз- '
дожилъ его на Михаила.
По возложеніи вѣнца, митрополитъ Ефремъ взялъ I
государя за правую руку, поставилъ его на престолѣ»
въ чертогѣ и. отступивъ, поклонился ему. Государь отвѣ- '
чалъ ему поклономъ, приподнявъ немного вѣнецъ.
Посланные послѣ того архимандриты за скипетромъ
и державой подали ихъ митрополиту Кириллу, который,
вмѣстѣ со всѣми архіереями, поднесъ скипетръ Ефрему. !
а Ефремъ передалъ скипетръ въ правую, а державу— |
въ лѣвую руку государя, сказавъ при этомъ:
„О, боговѣнчанный царь и великій князь Михаилъ
Ѳедоровичъ всея Русіи самодержецъ! Пріими отъ Бога
данный тебѣ скипетръ, правити хоругви великаго цар- •
ства россійскаго и блюди, и храни его, елико сила
твоя".
По принятіи скипетра, царь поклонился митропо-
литу, не снимая вѣнца.
Послѣ того митрополитъ Кириллъ, архіепископы и
епископы, входя на чертожное мѣсто, благословляли і
царя своими руками и. сходя, отдавали ему по поклону; I
царь-же отвѣтствовалъ имъ малымъ поклономъ, не сни-
мая вѣнца.
Посадивъ затѣмъ государя на престолъ, Ефремъ ;
самъ сѣлъ подлѣ него на стулъ.
Когда-же они встали, то послѣдовало чтеніе боль-
шой эктеніи и возглашеніе многолѣтія государю. За-
тѣмъ всѣ поклонились ему, поздравляя его, а Ефремъ 1
сказалъ ему краткое привѣтствіе отъ лица всѣхъ. По
окончаніи рѣчи принесли царю поздравленіе бояре,
окольничіе и всѣ присутствовавшіе, а Ефремъ обра-
тился къ нему съ „поучительнымъ словомъ" и, призы-
вая милость Божію на государя, пожелалъ ему благо- 1
денствія и многолѣтія, на что весь бывшій въ храмѣ ;
народъ воскликнулъ: „будетъ и будетъ многолѣтно!"
Тѣмъ окончился обрядъ царскаго вѣнчанія, испол-
няемый до литургіи.
Началась литургія, впродолженіе которой царь нѣ-
сколько разъ, для положенія поклоновъ, снималъ вѣ-
нецъ, отдавая его на золотое блюдо, которое держалъ
сродникъ его, Иванъ Никитичъ Романовъ.
Когда, послѣ великаго выхода, митрополитъ Ефремъ
совершилъ крестообразное осѣненіе народа, государь
подошелъ къ царскимъ дверямъ, и митрополитъ Ефремъ,
благословивъ его крестомъ, возложилъ на него золотую
цѣпь, присланную, по преданію, византійскимъ импера-
торомъ» Константиномъ Мономахомъ. і
Оп аррогіа епзиііе аи шёігороіііе Іез Ьагшез допі
іі Ьаіза Іез іша^ез еі, Іез ёіеѵапі аи-деззиз Де Іа іёіе
сіи зоиѵегаіп ци'іі іпѵііа а зе зі^пег, Іез Іиі шіі зиг
Іез ёраиіез еп ргіапі роиг 1е зиссёз (Іи поиѵеаи гё^пе.
Ьез агсііішапдгііез еі Іез зирёгіеигз де соиѵепі ар-
рогіёгепі епзиііе іоиз епзетЫе зиг ип ріаі д’ог Іа
соигоппе (Іи ізаг. Ьез агсііеѵёциез (ГАгкІіап^еІ еі де
Кіахап еі Гёѵё(|ие (Іе Рзкотс Іеиг ргігепі Іе ріаі еі Іе
раззёгепі аи шёігороіііе Сугіііе срй Іе гетіі соіуоіпіе-
тепі аѵес іоиз Іез аиігез ргёіаіз аи шёігороіііе ЕГгеш.
Се (Іегпіег Ьёпіі еі Ьаіза Іа соигоппе, еіаргёз ипе Ьёпёдіс-
ііоп (Іоппёе аи зоиѵегаіп „аи пош (Іи Рёге, (Іи Гііз еі ди
8аіпі-Езргіі, іі Іа роза зиг Іа іёіе (Іе Місііеі Котапоіѵ.
Сесі Гаіі, Іе шёігороіііе ргіі Іа шаіп сігоііе ди ізаг.
Іе тепа ]изци'а зоп зіё^е зиг Гезігаде еі, гёсиіапі де
дпекріез раз Іе заіиа ргоГопдётепі. Ье ізаг гёропдіі
раг ип заіиі еп зоиіеѵапі ип реи за соигоппе.
Ьез агсііішапдгііез аііёгепі аіогз ргепдге Іе зсеріге
еі Іе §1оЬе еі Іез гетігепі аи шёігороіііе Сугіііе. Се
дегпіег разза Іез деих іпзі^пез а ЕГгеш сріі, теііапі
Іе зсеріге дапз Іа шаіп дгоііе еі Іе §1оЬе дапз Іа таіп
"аисііе ди зоиѵегаіп. Іиі діі:
„Тзаг соигоппе раг Біеи еі ^гапд-дис Місііеі Еёо-
догоѵіісіі, аиіосгаіе де іоиіе Іа Киззіе! Ее^оіз Іе зсеріге
еріе Іе 8еі§пеиг іе доппе роиг ^оиѵегпег Іе етапд
гоуаите де Киззіе еі ргепдз еп Ьіеп зоіп, саг іі езі іа
Гогсе еі іа риіззапсе".
Ье ізаг ргіі Іе зсеріге еі заіиа соигоппе еп іёіе.
Аргёз сесі Іе шёігороіііе Сугіііе, Іез агсііеѵёдиез еі Іез
ёѵёциез, топіапі зиг Гезігаде ѵіпгепі Ьёпіг іоиг а іоиг
Іе зоиѵегаіп еі дезсепдігепі еп з’іпсііпапі деѵапі Іиі. Ье
ізаг Іеиг гёропдаіі раг де Іё^егз заіиіз запз діег за
соигоппе.
ЕГгеш йі епзиііе аззеоіг Іе ізаг еі з'аззіі Іиі-тёше
а соіё де Іиі.
(^иапд ііз зе Іёѵёгепі ипе зесопде Гоіз оп соттепда
Іа §гапде ргіёге роиг Іе ізаг, зиіѵіе д’ипе „сіатеиг" де
Іощріе ѵіе. Тоиі Іе топде з’іпсііпа деѵапі ,1е зоиѵегаіп
еп Іе Гёіісііапі еі ЕГгеш Іиіадгезза дез Гёіісііаііопз аи
пош де іоиз Іез аззізіапіз. Ѵіпгепі епзиііе Іез Гёіісііа-
ііопз дез Ъоуагдз, дез сІіашЬеІІапз, еіс. еі ЕГгеш рго-
поп^а ип „зегтоп". дапз Іедиеі іі арреііаіі Іа Ьёпёдіс-
ііоп де 1)іеи зиг Іа іёіе ди ізаг еі Іиі зоиііаііаіі Іа
ргозрёгііё еі ипе Іопадіе ѵіе. Тоиз Іез аззізіапіз гёроп-
дёгепі раг Іе сгі: „II еп зега, іі еп зега аіпзі!"
Ьа сёгёшопіе ди 8асге, сёІёЬгёе аѵапі Іе зегѵісе ді-
ѵіп, ёіаіі іегтіпёе. Репдапі Іе зегѵісе діѵіп Іе ізаг ге-
ііга ріизіеигз Гоіз за соигоппе еп Іа дёрозапі зиг Іе
ріаі (Гог (ріе іепаіі зоп рагепі .Теап Хікііісіі Котапохѵ.
II Іе Гаізаіі сііацие Гоіз ци’іі іаііаіі зе ргозіегпег.
(^иапд аргёз Гехрозіііоп дез 8аіпІ5-8асгешепіз, Іо
шёігороіііе ЕГгеш йі Іе зі^пе де сгоіх зиг Газзізіапсе.
Іе зоиѵегаіп з’арргосііа де Іа дгапде рогіе ди запс-
іиаіге еі Іе шёігороіііе, аргёз Гаѵоіг Ъёпі, Іиі разза аи
сои Іа сііаіпе (Гог, епѵоуё, д’аргёз Іа ігадіііоп, раг Гет-
регеиг де Вуяапсе. Сопзіапііп Мопошадие.
Библиотека «Руниверс»
СОІЛІОЯЫЕМЕНТ І)Е8 8ОЕѴЕКАІХ8 ІІІТ8КЕК.
25
Библиотека «Руниверс
26
ВѢНЧАНІЕ РУССКИХЪ ГОСУДАРЕЙ НА ЦАРСТВО.
Послѣ причащенія духовенства въ алтарѣ, послан-
ные Ефремомъ архидіаконъ и протодіаконъ подопіли
къ царю и поклонились ему ниже пояса. Это было зна-
комъ призыва къ причащенію и мѵропомазанію, о чемъ
архидіаконъ и возвѣстилъ царю слѣдующими словами:
..Господи святый, боговѣнчанный царю! призываетъ
тя преосвященный митрополитъ, отецъ твой, со всѣмъ
священнымъ соборомъ, на помазаніе святаго и великаго
мѵра и ко причастію святыхъ и божественныхъ тайнъ
Христовыхъ. Гряди къ намъ о Святѣмъ Дусѣ съ ми- I
ромъ".
По постланному постельничьимъ новому ковру, по-
крытому золотисто-краснымъ бархатомъ и камками. го- ,
сударь, во всѣхъ знакахъ своего сана, приблизился къ ;
царскимъ дверямъ и на приготовленномъ мѣстѣ снялъ
съ себя вѣнецъ и отдалъ боярамъ скипетръ и державу.
Митрополитъ стоялъ въ царскихъ дверяхъ, и когда
архіепископы и епископы поднесли ему на золотомъ
блюдѣ святое мѵро, онъ благословилъ его трижды своею
рукою и помазалъ подошедшаго царя на челѣ, ушахъ,
персяхъ, плечахъ и обѣихъ сторонахъ рукъ, говоря
при каждомъ помазаніи: ..печать и даръ Святаго Духа".
Крупныя капли мѵра — дабы онѣ не упали на полъ —
митрополитъ отеръ чистою бумагой, которая потомъ
была сожжена въ алтарѣ въ „мѣстѣ сокровенномъ". По
мѵропомазаніи, митрополитъ причастилъ государя, какъ
причащаютъ и всѣхъ мірянъ. Къ антидору опять под- 1
ходилъ самъ царь, причемъ подавался ему и ..укропъ
съ виномъ".
Совершивъ отпускъ, митрополитъ Ефремъ отпра-
вился къ государю только одинъ царскимъ путемъ, тогда
какъ все прочее духовенство шло съ правой стороны
этого пути. Поздравляя царя съ мѵропомазаніемъ и
причащеніемъ, митрополитъ подалъ ему просфору, а онъ
позвалъ митрополита и весь освященный соборъ къ сво-
ему царскому столу.
Сопровождаемый боярами и всѣми чинами, государь,
во всѣхъ знакахъ царскаго сана, пошелъ по рундуку
въ Архангельскій соборъ, и при самомъ выходѣ на рун-
дукъ старѣйшій бояринъ, князь Мстиславскій, трижды
осыпалъ его съ головы золотыми и серебряными день-
гами изъ мисы. которую держалъ царскій казначей.
Путь по рундуку былъ устланъ краснымъ сукномъ. ।
Въ Архангельскомъ соборѣ царь приложился къ мо-
щамъ и къ гробницамъ древнихъ государей, а по вы- .
ходѣ его оітуда на рундукъ онъ снова былъ осыпанъ
деньгами. То-же самое было сдѣлано и по выходѣ его 1
изъ Благовѣщенскаго собора, куда онъ отправился изъ :
Архангельскаго. I
Обойдя соборы, царь по „середней лѣстницѣ" воз- |
вратился въ золотую палату. !
Когда духовенство разоблачилось и вышло изъ со-
бора, то все убранство, бывшее внутри собора, было
унесено чиновниками, а остальное сукно и все укра-
шеніе чертожнаго мѣста было, по обычаю, предостав-
лено ободрать народу на память царскаго вѣнчанія.
Циапсі 1е с1ег§ё еиі соптіипіё сіапз Іе яапсіиаіге.
ЕГгет епѵоуа ГагсЬісііасге еі 1е ргоіосііасге, циі я’аррго-
сЬёгепі (Іи іяаг еп я’іпсііпапі ^ияци а Іа сеіпіиге. С’ёіаіі
Іе яі^пе сіе Гіпѵііаііоп а ѵепіг соттипіег еі зе Гаіге
оіпсіге. ЬагсЬісІіасге Гаппоіща еп сііяапі: „8еі#пеиг іяаг.
соигоппе раг Ліей! Ье яапсііяяіте тёігороіііе іоп рёге
еі іоиі Іе яаіпі сопсііе і’іпѵііепі а іе Гаіге оіпсіге сіи
8аіпі СЬгёте еі гесеѵоіг 1е8 8аіпія 8асгетепія. Ѵіепя
ѵегя пои8 еп Іа раіх сіи 8аіпі-Еяргіі".
Ьез сЬатЬеІІапз ёіепсіігепі ип іарія, циі п’аѵаіі ра8
епсоге яегѵі, еі Іе гесоиѵгігепі сіе ѵёіоигя ЬгосЬё сГог еі
сіе ѵёіоигя ёріп^іё. Ье іяаг я’аѵапѵа ѵегя Іа Етапсіе
рогіе сіи яапсіиаіге геѵёіи (Іе іоия зея іпзщпея еі. аг-
гіѵё а Іа ріасе циі Іиі ёіаіі ргёрагёе, діа за соигоппе,
еп раззапі аи Ьоуагсія Іе ясеріге еі Іе еІоЬе.
Ье тёігороіііе яе іепаіі яиг Іе раз сіе Іа іггапсіе
рогіе, еі циапсі Іея агсііеѵёциез еі Іез ёѵёциея Іиі ар-
рогіёгепі Іе 8аіпі СЬгёте яиг ип ріаі сГог. іі Ьёпіі а
ігоія гергізез Іе ѵазе еі оизгпіі Іе іяаг, диі я’ёіаіі аррго-
сЬё, еп Іиі раззапі Іе ріпсеаи зиг Іе Ггопі, Іез огеіііез.
Іа роіігіпе, Іез ёраиіез, аіпяі цие Іа раите еі Іе геѵегя
сіе сЬацие таіп, еп ргопоп^апі сЬацие Гоія Іез тоіз:
„етргеіпіе еі сіоп сіи 8аіпі-Еяргіі". Ье ргёіаі ёроіщеа.
аѵес сіи раріег Ыапс, Іез дгояяез еоиііез сіи Ііциісіе. роиг
Іез етрёсЬег сіе іотЬег а іегге. Се раріег Гиі епяиііе
Ьгиіё сіапз Іе запсіиаіге, сіапз ип „епсігоіі іпсоппи а
іоиі Іетопсіе". Ь’опсііоп іегтіпёе, Іе тёігороіііе асіті-
пізіга Іез 8аіпіз 8асгетепіз аи ізаг, сГаргёя Іе гііе ет-
ріоуё роиг Іез Іащиез. Ье ізаг сійі з’арргосііег епсоге
ипе Гоіз сіе Гапіісіоге. еі оп Іиі ргёзепіа сіапз се то-
тепі Іе ггоЬеІеі сіе ѵіп.
Аргёз ГаЬяоиіе. Іе тёігороіііе зе сіігщеа зеиі ѵегз
Іе яоиѵегаіп, еп тагсЬапі зиг Іа ,.ѵоіе гоуаіе", іапсіія
сріе іоия Іея аиігея тетЬгез сіи сіег^ё я’аѵап^аіепі сіи
соіё сігоіі сіе сеііе ..ѵоіе". Еп Гёіісііапі Іе ізаг, Іе тё-
ігороіііе Іиі ргёзепіа ип раіп Ьёпіі. Ье ізаг іпѵііа Іе
ргёіаі еі іоиі Іе яаіпі сопсііе а за іаЫе.
Ье яоиѵегаіп, геѵёіи сіе іоия яея іпяі^пея еі яиіѵі
сіея Ьоуагсія еі сіе іоия Іея соигіізапз, яе гепсііі сіапя Іа
саіЬёсІгаІе сіея АгсЬап^ея, еп зиіѵапі ипе цаіегіе ои-
ѵегіе, А, Гепігёе сіе Іадиеііе Іе ргетіег Ьоуагсі, ргіпсе
Мяііяіаѵяку, Йі ріеиѵоіг зиг за іёіе сіез ріёсея (1 ог еі
сі’аг^епі, ди’іі риіяаіі сіапз ипе аіещіёге Іепие раг-іе
ігёзогіег сіи ізаг.
Ье ріапсііег сіе Іа ^аіегіе ёіаіі гёсоиѵегі сіе сігар
гои^е. Байя Іа саіЬёсІгаІе (іез АгсЬашгея Іе іяаг Ьаіяа
Іея геіідиез еі Іея іотЬез сіез апсіепя яоиѵегаіпя. (^иапсі
іі яогііі сіапя Іа §а1егіе, ипе поиѵеііе ріиіе сіе ріёсея
сГог еі сГаг§епі іотЬа яиг Іиі. Сеіа яе гёрёіа а яа яогііе
(іе Іа саіЬёсІгаІе сіе ГАппопсіаііоп. ой іі яе гепсііі сіе
Іа саіЬёсІгаІе сіея АгсЬапаея.
Аргёя аѵоіг ѵіяііё іоиіея Іея саіііёсігаіея, Іе іяаг гепіга
сіапя Іа яаііе сГог сіи раіаія раг „Геясаііег сіи тіііеи".
(іиапсі іе сіегцё яе сіёроиіііа сіе яея ѵёіетепія яа-
сепіоіаих еі яогііі сіе Іа саіЬёсІгаІе, іоия Іея оЬ]еія яег-
ѵапі а іа сіёсогаііоп сіе Іеггііяе Гигепі етрогіёя раг сіея
Библиотека «Руниверс
СОВКѲХКЕМЕКТ І)Е8 8ОѴѴЕКАІХ8 КѴ88Е8.
27
Въ тотъ-же день у государя въ Грановитой палатѣ
были большой столъ и пиръ. Царь сидѣлъ за большимъ
столомъ особо, и ему прислуживали только стольники.
Высшее-же духовенство сидѣло за ближайшимъ къ го-
сударю. такъ называемымъ, „кривымъ44 столомъ, а бояре,
окольничіе и думные люди за „большимъ столомъ”. Съ
царскаго обѣда всѣ возвратились съ различными бога-
тыми дарами.
По распоряженію царя и духовенства были учреж-
дены обильные столы для нищихъ.
На другой день. 12-го іюля — день царскихъ име-
нинъ— былъ опять обѣдъ въ Грановитой палатѣ. То-же
повторилось и на третій — послѣдній день праздниковъ,
и — что весьма замѣчательно — по свидѣтельству одного
источника, на этомъ обѣдѣ были и боярыни, причемъ
каждая изъ нихъ сидѣла за столомъ противъ своего
мужа.
При всѣхъ торжествахъ царскаго вѣнчанія всѣмъ,
въ видѣ исключенія изъ общаго правила, приказано
было отъ государя — „быть безъ мѣстъ”.
Мѵропомазанный царь съ особеннымъ тщаніемъ дол-
женъ былъ соблюдать чистоту мѵропомазанныхъ чле-
новъ, не смывая ихъ до восьмаго дня. До этого срока
онъ не перемѣнялъ бѣлья, прикасавшагося къ мѵропо-
мазаннымъ членамъ тѣла; не омывался и не вытирался
утиральникомъ. Только на восьмой день царь омылся,
перемѣнилъ бѣлье, а прежнее было омыто съ особен-
ными предосторожностями; употребленная-же при этомъ
вода выливалась или въ горящую печь, или въ рѣку.
Представивъ въ подробностяхъ вѣнчаніе на царство
Михаила Ѳедоровича Романова, мы не видимъ надоб-
ности описывать съ такими-же подробностями послѣдо-
вавшія за тѣмъ торжества такого рода, а именно: вѣн-
чанія на царство Алексѣя Михайловича, Ѳедора Алек-
сѣевича и одновременное вѣнчаніе царей Іоанна и Петра
Алексѣевичей. Всѣ они справлялись по установленному
упомянутою соборною грамотою чину, и мы укажемъ
только на нѣкоторыя, бывшія при этомъ, особенности.
Разумѣется, что главною особенностію этого обряда
является одновременное вѣнчаніе двухъ царей, и при
томъ одного изъ нихъ невышедшаго еще изъ отро-
чества, а второю особенностію—то, что всѣ эти вѣнча-
нія были совершены патріархами всероссійскими.
Царь Алексѣй Михайловичъ вѣнчался на царство 28-го
сентября 1645 года. Вѣнчалъ его патріархъ Іосифъ, ко-
торый во время этого священнодѣйствія былъ „въ лут-
чемъ клобукѣ со златыми дробницами и съ каменіемъ и
въ нарядной манитьѣ съ низанными источники44. Кромѣ
него, было два митрополита, четыре архіепископа, одинъ
епископъ, девять архимандритовъ, игумены, протопопы,
протодіаконы, священники и діаконы. Успенскій соборъ
былъ на этотъ разъ точно такъ-же устроенъ и убранъ,
какъ и при коронаціи Михаила Ѳедоровича, и въ та-
комъ-же точно порядкѣ, какъ и прежде, принесенъ былъ
туда „царскій чинъ44 и пришелъ самъ государь. Къ
этому добавимъ, что. кромѣ окольничихъ и стольниковъ,
етріоуёз сіи дагДе-теиЫе. Ье гезіе (Іи Дгар еі іоиіе
і Іа Дёсогаііоп (Іе ГезігаДе Гигепі, зеіоп Гиза^е, Ііѵгёз
I аи реиріе еп зоиѵепіг (Іи 8асге.
| II у ейі, Іе тёте риг, сЬея Іе ізаг ип ^гаікі Ьап-
! циеі зегѵі (Іапз Іа „сІіатЬге (Ііатапіёе44. Ье зоиѵегаіп
зіё^еаіі а рагі Деѵапі ипе §гапДе іаЫе зегѵіе ехсіизі-
; ѵешепі раг Іез гггапДз-оГйсіегз (Іе Ьоисііе. Ье Ьаиі
сіег^ё ёіаіі аззіз а ипе іаЫе ѵоізіпе сііѣе „Іа іаЫе
: соигЬе44. Ьез ЬоуагДз, Іез сЬатЬеІІапз еі Іез тетЬгез
I (Іи сопзеіі ргіѵё оссираіепі Іа „§гапДе ІаЫе”. Тоиз Іез
сопѵіѵез ге^игепі (Іе гісЬез саДеаих Де (Ііѵегзе зогіе.
Зиг ГогДге (Іи ізаг еі (Іи сіег^ё, (Іез іаЫез аЬоп-
। ііаттепі ^атіез аѵаіепі ёіё Дгеззёез аи ДеЬогз роиг
' Іез іпДі^епіз.
Ье ІепДетаіп, 12 рііііеі, ^оиг Де Гёіе (Іи ізаг. ип
зесопД Ьапциеі Іиі Доппё Дапз „Іа сІіатЬге Діатапіёе,..
Ье Гезііп зе гёрёіа Іе ігоізіёте — еі Дегпіег риг Де
Гёіез Ди 8асге, еі іі езі а поіег (]ие, Д’аргёз ипе пагга-
ііоп. Іез Геттез Де ЬоуагДз аигаіепі аззізіё а се ігоі—
зіёте Ьапциеі, ріасёез сііасипе ѵіз-а-ѵіз Де зоп тагі.
А іоиіез Іез Гёіез Ди 8асге Іез іпѵііёз ге^игепі, а
іііге Д’ехсерііоп, ГогДге Де зе ріасег запз „оЬзегѵапсе
Де Іеиг гап^44.
| Ье ізаг оіпі ёіаіі азігеіпі а §агДег зсгириіеизетепі
ргоргез Іез епДгоііз Де зоп согрз епДиііз Ди 8аіпі СЬгёте,
запз Іаѵег сез епДгоііз репДапі ипе зетаіпе епііёге. II
пе Деѵаіі роіпі зе ДёЬагЬоиіІІег еі пе роиѵаіі роіпі
, з’еззиуег аѵес ипе зегѵіеііе. Се пе Гиі цие Іе Ьиіііёте
і’оиг ци’іі ргіі ип Ьаіп еі сЬап^еа Де Ііпде. Сеіиі ци іі
аѵаіі зиг Іиі Гиі Іаѵё аѵес Де §гапДез ргёсаиііопз, еі
। Геаи, ауапі зегѵіе а сеііе орёгаііоп, Деѵаіі ёіге ои ^еіёе
і зиг Іе Геи Д’ип Гоиг, ои геѵегзёе Дапз Іа гіѵіёге.
Ауапі гасопіё еп Дёіаіі Іе 8асге Ди ізаг Місііеі
ЕёоДогоѵіісЬ Котапоіѵ, поиз роиѵопз поиз аЬзіепіг
Де Дезсгірііопз Дёіаіііёез Д’аиігез зоіеппііёз іДепіідиез.
іеііез цие Іез 8асгез Д’АІехіз МікЬаІІоѵіісЬ, Де ГёоДог
• АІехёіеѵіісЬ еі Іе ДоиЫе 8асге Де Деап АІехёіеѵіісЬ еі
Де Ріегге АІехёіеѵіісЬ.
Тоиіез сез зоіеппііёз опі ёіё сёІёЪгёез зеіоп Іе сё-
гётопіаі аДоріё, еі поиз пе поиз аггёіегопз срі а Дез
сегіаіпез ѵагіаііопз Де Дёіаіі.
Ьа рагіісиіагііё ргіпсіраіе Ди 8асге Дез ізагз Деап
еі Ріегге Гиі, Ьіеп епіепДи, Іе ДоиЫе сагасіёге Де Іа
і сёгётопіе, Дапз Іациеііе Й^игаііип ізаг епсоге аДоІез-
сепі. Ь’аиіге рагіісиіагііё сопзізіе еп се (ріе іоиз Іез
8асгез еріе поиз ѵепопз (Гёпитёгег еп Дегпіег Ііеи
і аѵаіепі ёіё ассотрііз раг Дез раігіагсЬез Де іоиіе Іа
Киззіе.
Ье ізаг Аіехіз МікЬаІІоѵіісЬ а ёіё соигоппё Іе 28
зеріетЬге 1645. Ьа сёгётопіе геіі^іеизе ёіаіі ргёзіДёе
। раг Іе раігіагсЬе ЯозерЬ, циі рогіаіі „ип Ггос ігёз-гісЬе
епгісЬі Де регіез Д’ог еі Де ріеггегіез еі ип тапіеаи а
Ггап^ез Де регіез Йпез44. Ье раігіагсЬе ёіаіі аззізіё раг
Деих тёігороіііез, циаіге агсЬеѵёсріез, ип ёѵёцие, пеиГ
агсІіітапДгііез, Дез зирёгіеигз Де соиѵепі, Д’агсЬіргё-
ігез. Д’агсЬіДіасгез. Де ргёігез еі Де Діасгез. Ьа Дёсо-
4*
Библиотека «Руниверс
28
ВѢНЧАНІЕ РУССКИХЪ ГОСУДАРЕЙ НА ЦАРСТВО.
Ри<,о». К. Прогъ.
С в. коронованіе царей Іоанна и Пеі
(Ье Соигоппетепі Де» '
Библиотека «Руниверс»
СОІІКОЫКЕМЕХТ РЕЯ 8ОПѴЕІШЫ8 ІШ88Е8.
Алексѣевичей 25-го іюня, 1682 года.
ап V еі Ріегге I.)
Библиотека «Руниверс»
30
ВѢНЧАНІЕ РУССКИХЪ ГОСУДАРЕЙ НА ЦАРСТВО.
ходившихъ по храму для охраненія въ немъ тишины. I
патріархъ во время молебна посылалъ еще и отъ себя
къ предстоявшимъ духовныхъ лицъ со своимъ святи- !
тельскимъ благословеніемъ и съ приказаніемъ, чтобы
„всѣ православные христіане стояли со страхомъ и тре-
петомъ и со всякимъ молчаніемъ".
Рѣчь государя патріарху, конечно, должна была нѣ-
сколько измѣниться въ историческомъ своемъ содержа-
ніи, и Алексѣй говорилъ въ ней о себѣ уже, какъ о і
наслѣдственномъ государѣ, котораго благословилъ отецъ I
его великими княжествами Владимірскимъ, Московскимъ, 1
Новгородскимъ и тремя царствами. Въ отвѣтной рѣчи ।
патріархъ держался словъ митрополита Ефрема. Въ по- :
ученіи-же своемъ онъ, какъ и Ефремъ, внушалъ госу-
дарю, между прочимъ, „беречь вельможъ по ихъ отче-
ству", т. е. уважать ихъ мѣстническіе счеты. Помазаніе
мѵромъ Іосифъ совершилъ съ тою прибавкою, что по-
мазалъ царю „и на брадѣ, и подъ брадою". При при- |
чащеніи государя царскій дядька, бояринъ Морозовъ. I
опоясалъ государя полотнянымъ чистымъ ручникомъ „по і
его царской порфирѣ, по персямъ, подъ пазухи". По '
окончаніи литургіи, царь звалъ патріарха, митрополи- |
товъ и соборъ къ себѣ въ палаты „хлѣба ясти". Какъ
особенность, въ описаніи царскаго вѣнчанія замѣтимъ. ;
что царь, встрѣтивъ пришедшаго на обѣдъ въ Грано-
витую палату патріарха, принялъ отъ него благослове-
ніе, но „государь въ руку и въ клобукъ патріарха не 1
цѣловалъ". За обѣдомъ царь сидѣлъ не въ царскомъ обла-
ченіи, но „въ столовой одеждѣ". Обѣдъ прошелъ въ
томъ-же порядкѣ, какъ и при царѣ Михаилѣ; но о по-
жалованныхъ чинахъ, о царскихъ милостяхъ и о корм-
леніи нищихъ, по случаю царскаго вѣнчанія, въ совре-
менныхъ источникахъ не говорится, хотя, безъ всякаго
сомнѣнія, все это шло прежнимъ порядкомъ.
Слѣдовавшее затѣмъ коронованіе царя Ѳедора Алек- ,
сѣевича, происходившее 16-го іюня 1676 года, замѣ-
чательно тою особенностью, что оно, какъ говорится •
въ подлинныхъ актахъ, состоялось по челобитію па- ;
тріарха, митрополитовъ, архіепископовъ, епископовъ. 1
архимандритовъ, игуменовъ, а также царевичей сибир-
скаго и касимовскаго, бояръ, окольничихъ, стольниковъ. '
стряпчихъ, дворянъ московскихъ, дьяковъ, жильцовъ. I
дворянъ изъ городовъ, дѣтей боярскихъ, гостей и вся-
кихъ чиновъ служилыхъ и торговыхъ людей. Совершено
вѣнчаніе было, по установленному чину, патріархомъ
Іоакимомъ со всѣмъ освященнымъ соборомъ. Какъ осо-
бенности этого торжества, внесено въ его описаніе слѣ- ,
дующее: во-первыхъ, что на царскомъ пути изъ дворца
въ Успенскій соборъ было среди множества православ-
ныхъ христіанъ еще и множество иноземцевъ, которые
служили государю; во-вторыхъ, что царь облекся въ
самомъ храмѣ въ царскую одежду, которую принесъ
туда стряпчій Лихачевъ. Одежда эта была, по прика-
занію патріарха, надѣта на царя его дядьками, бояри-
номъ княземъ Куракинынъ и окольничимъ Хитрово, а
Лихачев'ь принялъ прежнюю одежду государя; въ-треть- !
гаііоп іпіёгіеиге сіе Іа саіііёсігаіе Не ГАззошрііоп ёіаіі
Іа тёте еріе Іогз Ни 8асге Не Місііеі ЕёоПогоѵіісЬ. Ье
сёгётопіаі Пи ігапзГегі Не» іпзі^пез еі Пе Гаггіѵёе Ни
зоиѵегаіп а Іа саіЬёЛгаІе пе ѵагіа еп гіеп. Хоиз а)ои-
іегопз епсоге ди’оиіге сіез соигіізапз сЬаг^ёз раг
Іе ізаг Не таіпіепіг Гогсіге еі Іе зііепсе а Гё^іізе, Іе
раігіагсііе, Не зоп соіё. аѵаіі сЬаг^ё сріеісріез ипз сіе
зез зиЬогсІоппёз сГіпѵііег Іе сіег^ё ргёзепі а ѵеіііег зиг
Гаііііисіе Нёсепіе еі ігапциіііе „сіе іоиз Іез сіігёііепз ог-
іііосіохез ргёзепіз".
II ѵа Не зоі еріе Гаііосиііоп Пи ізаг аи раігіагсііе сіе-
ѵаіі сЬап^ег ееііе Гоіз Не зепз. АІехіз у рагіаіі с!ё]а сіе
зоі-тёше, сотте Н’ип топаітріе Ьёгёсіііаіге, аисріеі зоп
рёге аѵаіі Іё^иё Іез ^гапП-НисЬёз Не Ѵіасіітіг. сіе Моз-
сои еі сіе Хоу^огосі, аіпзі еріе ігоіз гоуаитез. Ѳапз за
гёропзе а ееііе аііосиііоп, Іе раігіагсЬе гёрёіаіі се ерді
аѵаіі ёіё Ніі раг Іе шёігороіііе ЕГгеш. Ье зегшоп соп-
іепаіі а Гехешріе Не ееіиі Н’ЕГгеш ипе ехіюгіаііоп аи
зоиѵегаіп сіе „тёпа^ег Іез зеі^пеигз сіапз Іеигз сігоііз
ЬёгёНііаігез", с’езі-а-Піге сіе гезресіег Іеигз ргёіепііопз
П’апсіеппеіё Не гасе. Ь’опсііоп Гиі ассотрііе ееііе Гоіз
аѵес ипе ѵагіапіе. Ье раігіагсЬе оі^піі сіе 8аіпі СЬгёте
„Іа ЪагЬе еі Іе Неззоиз Не ЬагЬе" сіи зоиѵегаіп. (^иапП
Іе ізаг соттипіа. зоп тепіп. Іе ЬоуагсІ Могозоіѵ Іе
„ееі^піі Н’ип еззиіе-шаіп еп іоііе, еп Іе сгоізапі зиг Іа
роіігіпе рагНеззиз Іе тапіеаи сіе роигрге". Аргёз Іе
зегѵісе Ніѵіп, Іе ізаг іпѵііа Іе раігіагсЬе, Іез тёігоро-
Іііез еі іоиі Іе сіег^ё а ѵепіг аи раіаіз „готрге Іе раіп
аѵес Іиі". Хоиз поіегопз епсоге. срГа Гепігёе Ни ра-
ігіагсЬе сіапз Іа „сЬатЬге сііатапіёе" ой сіеѵаіі аѵоіг Ііеи
Іе Гезііп, Іе ізаг Іиі Нетапсіа за Ьёпёсіісііоп шаіз „запз
Іиі Ьаізег Іа шаіп еі Іе Ггос". АІехіз аззізіа аи сііпег
поп Напз зез ЬаЬііз сіе 8асге. шаіз „еп іепие сіе іаЫе“.
Ье Гезііп зе разза ісіепііциетепі аи Гезііп Ни 8асге Не
МісЬеІ Вотапоіѵ. Ьез сЬгопісріез пе сіізепі гіеп пі сіе
рготоііопз, пі сіе сііпегз ойегіз аих іпПщепіз; шаіз іі
п’езі раз Ноиіеих, дие зоиз се гаррогі епсоге іоиі зе
разза Напз Гогсіге сопѵепи.
Ье 8асге Ни ізаг Еёосіог АІехёіеѵіісЬ (16 з’иіп 1676)
ргёзепіа, зеіоп Іез Носишепіз оЙісіеІз. ееііе рагіісиіагііё:
(рГіІ Гиі ргоѵоциё раг ипе рёііііоп ргёзепіёе раг Іе ра-
ігіагсЬе, Іез тёігороіііез, Іез агсііеѵёдиез. Іез ёѵёциез.
Іез ізагёѵіісііз Не 8іЬёгіе еі сіе Каззішоіѵ. Іез ЬоуагНз.
Іез сЬатЬеІІапз, Іез оЙісіегз Не Ьоисііе. Іез Іюшшез Не
Іоі, Іез поЫез сіе Мозсои, Іез зсгіЬез. Іез Ьоиг^еоіз сіо-
тіеіііёз. Іез поЫез Нез ргоѵіпсез. Іез Ніз сіе Ьоуагсіз.
Іез пё^осіапіз, Іез етріоуёз еі Іез іпсіизігіеіз. Ье 8асге
Гиі сёІёЬгё сГаргёз Іе сёгётопіаі ёіаЫі. раг Іе раігіагсЬе
ЛоасЬіт аззізіё сіе іоиі Іе „заіпі сопсііе". Сотше раг-
іісиіагііёз оп сііаіі, сГаЬогП, зиг Іе разза§е сіи зоиѵегаіп
Напз Іе Сгетііп Іа ргёзепсе сГипе Гоиіе ёпогте. сіапз
Іасріеііе зе ігоиѵаіепі Ьеаисоир сГёігап§егз аи зегѵісе Ни
ізаг: риіз. еріе іе ізаг а тіз зоп созіите Не 8асге а
Гё^іізе тёте, ой іі Гиі аррогіё раг ..ГЬотте Не 1оі“
ЬікІіаісЬеѵѵ. Се ѵёіетепі Гиі ргёзепіё аи ізаг. зиг Гог-
сіге Пи раігіагсЬе. раг іез тепіпз Ли зоиѵегаіп. Іе
Библиотека «Руниверс»
СОПКОКЫЕМЕЫТ РЕ8 8ОІІѴЕКАІМ8 1Ш88Е8.
ихъ. что. прежде возложенія на царя знаковъ его сана,
патріарха» сказалъ ему:
„Великій государь, царь и великій князь Ѳедоръ
Алексѣевичъ, како вѣруеши и исповѣдуеши Отца и
Сына и Святаго Духа?" На вопросъ этотъ царь отвѣ-
чалъ: „Вѣрую во единаго Бога Отца Вседержителя*
и т. д.. прочитавъ громогласно символъ вѣры.
Пріобщена» былъ царь Ѳедоръ Алексѣевича, ва»
алтарѣ, но ..не доступая престола", какъ священнослу-
жители. т. е. вкушала» отдѣльно тѣла и крови, при за-
крытыха, царскиха, дверяхъ.
Затѣмъ послѣдовали: принесеніе государю поздрав-
леній. шествіе его въ соборы Архангельскій и Благо-
вѣщенскій и обѣдъ въ Грановитой палатѣ.
По прошествіи шести лѣта,, беза, пяти дней, въ
Москвѣ повторилось снова торжество вѣнчанія на цар-
ство. но на этотъ разъ не одного, а двухъ государей-
братьевъ— Ивана и Петра Алексѣевичей. Обстоятель-
ства. вызвавшія такое двоецарствіе. извѣстны. Отпра-
вить торжество вѣнчанія на царство обоихъ государей
было назначено на 25-е іюня 1(582 года. Такъ кака»
теперь приходилось совершить этотъ обрядъ вдвойнѣ,
то оказывалось необходимымъ имѣть вдвойнѣ и при-
надлежности царскаго сана. „Удивленія достойно — го-
ворится въ одномъ старинномъ описаніи — какъ въ
малое время всѣ къ царскому вѣнчанію принадлежащія
вещи сдѣланы были. На двухъ царей требовались двѣ
короны, или мономашскія шапки, двое бармъ, два ски-
петра. двѣ державы, по-просту яблока, и двѣ по древ-
нему обычаю сдѣланныя царскія одежды. Когда для
царя Іоанна Алексѣевича могли пользоваться прежними
регаліями, которымъ отъ древности почтеніе умножи-
лось, то для царя Петра Алексѣевича все вновь сдѣ-
лано было, и все такъ искусно, что древнія регаліи съ
новыми едва распознавать можно было. Тогда-же сдѣ-
ланы были и широкія серебряныя кресла, на-двое раз-
гороженныя. на коихъ оба государя при коронаціи, а
иногда и послѣ, сидѣли, когда на аудіенцію иностран-
ныхъ пословъ предъ себя допущали".
Убранство собора было точно такое-же. кака» и при
предшествовавшихъ коронаціяхъ, са» тою разницею, что
налоевъ было уже не три, а шесть, и на возвышеніи
стояло не одно, а два кресла, обитыя бархатомъ и укра-
шенныя золотомъ и драгоцѣнными камнями. Здѣсь-же
стояло и кресло поменьше—для патріарха. Обрядъ вѣн-
чанія по древнему чину совершалъ патріарха» Іоакимъ,
причемъ первенство отдавалось старшему брату.
Это была послѣдняя „царская" коронація, такъ какъ
послѣ того начались коронаціи „императорскія".
Первая императорская коронація была совершена
надъ императрицею Екатериною I, которую Петръ I
пожелалъ торжественно короновать по примѣру грече-
скихъ императоровъ, за оказанныя ею услуги Россіи,
особенно во время бѣдственнаго положенія русскихъ
войска» на берегаха» рѣки Прута.
15-го ноября 1723 года Петра, издалъ объ этомъ мани-
Ьоуагд ргіпсе Копгакіпе еі раг Іе сЬапіЬеІІап КЬіігоѵо.
Ьікііаѣсііеѵѵ Гиі сііагдё дея ѵёіетепія цие Іе іяаг аѵаіі
циіііё. Ьа ігоіяіёте рагіісиіагііё а сопяіяіё еп се цие
Іе раігіагсііе, аѵапі бе геѵсііг Іе топаглие дея іпяі^пея
(Іе Іа яоиѵегаіпеіё, Іиі діі:
„(Ігапд яоиѵегаіп. іяаг еі #гапд-дис Рёодог АІе-
хёіеѵіісіі! Еп диеія іегтея ргоГеяяе-іи Іа Гоі аи Рёге.
аи Еіія еі аи 8аіпі-Еяргіі?" Ье іяаг гёропсііі А сеііе
। €{иеяііоп, еп гёсііапі А Ііаиіе ѵоіх Іе 8утЪо1е де Іа Еоі.
! Ьея 8аіпія 8асгетепія Гигепі адтіпіяігёя аи іяаг
I Рёодог дапя Гепсеіпіе ди яапсіиаіге, таія яапя ци’іі яе
яоіі арргосііё ди таііге-аиіеі. Ьа соттипіоп Гиі доппё
яоия Іея деих еярёсея яёрагетепі. сотте Іа ргеппепі
Іея тетЬгея ди сіегдё. Ьа іп’апде рогіе ди яапсіиаіге
ёіаіі сіояе.
’ Ьа сёгётопіе ди 8асге Гиі яиіѵіе раг Іея Гёіісііа-
ііопя адгеяяёея аи яоиѵегаіп, раг яа ѵіяііе ргосеяяіоп-
пеііе аих саікёдгаіея дея АгсЬап^ея еі де ГАяяотрііоп
еі раг ип Ьапсріеі дапя Іа „сЬатЬге діатапіёе".
8іх апя (тоіпя сіпд ригя) ріия іагд, Моясои Гиі Іе
іііёаіге д’ип поиѵеаи 8асге, доиЫе сеііе Гоія, сеіиі дея
і іяагя Яеап АІехёіеѵіісЬ еі Ріегге АІехёіеѵіісЬ. Оп соп-
і паіі Іея сігсопяіапсея риі тоііѵёгепі се доиЫе аѵёпе-
тепіЛ Ье риг йхё ёіаіі Іе 25 ]иіп 1682. Сотте іі я’а-
I ігіяяаіі сеііе Гоія де соигоппег деих яоиѵегаіпя епяетЫе.
; іоиіея іея аіігіЬиііопя де Іа сёгётопіе деѵаіепі ёіге ргё-
1 рагёея еп доиЫе. ІІп сЬгопісріеиг ди іетря адтіге Іа
і рготріііиде, аѵес ІадиеІІе Гигепі сопГесііоппёя іоия Іея оЬ-
| ]еія пёсеяяаігея. II Гаііаіі аѵоіг деих соигоппея ои „Ьоп-
I пеія де Мопотадие", деих ехетріаігея де „Ьагтея".
| деих ясерігея. деих яДоЬея еі деих сояіитея де 8асгѳ
। де соире апсіеппе. Ьея оідеія апііциея деѵаіепі яегѵіг
аи іяаг Іеап. Ьеигя доиЫея, деяііпёя аи іяаг Ріегге
ёіаіепі яі Ьіеп ітііёя срГіІ Гаііаіі ип ейогі роиг гесоп-
паііге Гітііаііоп. Оп ГаЪгідиа еп оиіге ип доиЫе ігдпѳ
I д’аге:епі. сріі яегѵіі аих деих яоиѵегаіпя поп-яеиіетепі
Іе ]оиг ди 8асге, таія епсоге епяиііе, аих аидіепсея ас-
согдёея аих епѵоуёя дея риіяяапсез ёігап^ёгея.
Ьа дёсогаііоп іпіёгіеиге де Іа саіЬёдгаІе Гиі Іа
। тёте срГаих 8асгея ргёсёдепія, аѵес сеііе яеиіе дійе-
' гепсе цие іея ігоія риріігея Гигепі гетріасёя раг яіх
I еі ци’іі у аѵаіі яиг Геяігаде деих Гаиіеиіія еп ѵеіоигя
| Ьгодё д’ог еі де ріегге» ргёсіеияея. Ье 8асге Гиі ас-
і сотріі яеіоп Гапсіеп гііе рагіе раігіагсііе ЛоасЬіт. Ь’аіпё
! дея деих Ггёгея аѵаіі Іа ргёяёапсе.
1 Се Гиі Іе дегпіег „8асге де іяаг". Ьея сёгётопіе»
яиіѵапіея Гигепі дея 8асгея ои „соигоппетепія" ітрё-
; гіамх.
| Ье ргетіег де сея соигоппетепія Гиі сеіиі де Гіш-
і рёгаігіее Саіііегіпе І-ге, еріе Ріегге-1е-Сггапд, ітііапі
I Гехетріе дея етрегеигя §геся, ѵоиіиі соигоппег яоіеп-
пеііетепі, еп гёсотрепяе дея яегѵісея гепдия а Іа Кияяіе.
, яигіоиі а Гёроцие де Іа яііиаііоп дёяаяігеияе (Іея ігои-
рея гияяея яиг Іе Ргиііі.
Ье 15 поѵетЪге 1723. Гиі риЫіё ип тапіГеяіе де
Ріегге. аппопсапі сеііе гёяоіиііоп. Ье соигоппетепі де-
Библиотека «Руниверс»
32
ВѢНЧАНІЕ РУССКИХЪ ГОСУДАРЕЙ НА ЦАРСТВО.
фестъ. Коронованіе назначено было исполнить въ Москвѣ,
куда, по повелѣнію государя, должны были съѣхаться къ
опредѣленному времени высшія духовныя и свѣтскіяособы.
Коронація императрицы была назначена на 7-е мая
1724 года, о чемъ за два дня было возвѣщено въ
Москвѣ особыми, всенародно, прочтенными на торгахъ
и площадяхъ, объявленіями, при играніи на трубахъ и
при битіи въ литавры.
Успенскій соборъ былъ для этого торжества убранъ
великолѣпно, и въ такъ называемое ..морозовское"
паникадило были вставлены золотыя свѣчи. Новымъ
убранствомъ былъ повѣшенный среди храма балдахинъ
ѵаіі аѵоіг Ііеи а Моасои. ой Іе воиѵегаіп опіоппаіі сіе
яе гёипіг. а ипе ёросріе Йхёе а Гаѵапсе аи Ьаиі сіегцё
еі аих аиіогііёя сіѵііея яирёгіеигея.
Ьа сёгёіпопіе ёіаіі Йхёе аи 7 таі 1724, еі Іея Ьа-
Ьііапія сіе Моясои еп Гигепі іпГогтёя раг (Іея поіійса-
ііопя ярёсіаіея Іиея риЫісіиетепі яиг Іея тагсііёя еі
ріасея (Іе Іа ѵіііе. аи яоп (іея ігопіреііея еі (Іея ііш-
Ъаіея.
Ьа саііичігаіе (Іе ГАяяотрііоп Гиі піа^пійдиетепі
сіёсогёе еі Іе рогіе-сіегцея соппи яоия Іе пот (Іе ^рогіе-
сіегцея Могояои ”. ёіаіі ^аті <1е сіег§ея сіогёя. ІТп то-
ііГ (Іе (Іёсог іоиі поиѵеаи Гиі сеііе Гоія ип (Іаія еп ѵё-
Видъ московскаго кремля въ началѣ XVIII вѣка.
(Ье Сгетііп (Іе Мойсоп аи соттепсетепі «Іи XVIII йіёсіе).
изъ кармазиннаго бархата, и на немъ внутри вышиты
были гербы. Подъ этимъ балдахиномъ поставили тронъ,
весь позолоченный и украшенный живописью, о двѣ-
надцати ступеняхъ, а на тронѣ были поставлены въ
размѣрномъ разстояніи одно отъ другаго два кресла,
старинной работы, украшенныя драгоцѣнными кам-
нями—для императора и императрицы. Тутъ-же стоялъ
длинный столъ, покрытый бархатною золотою парчою.
Въ соборѣ-же было устроено богато-убранное мѣсто
для цесаревны Елизаветы Петровны, герцогини меклен-
бургской и герцогини курляндской, а позади — другое
такое-же мѣсто для герцога голыптинскаго.
Іоигя гоице яиярспсіи аи іпіііеи (Іе Гёігііяе. Ье сіеі (Іе
се (Іаія ёіаіі Ьгосіё (Гагшоігіея. 8оия Іе \1аія яе ігои-
ѵаіі ипе еяігшіе (Іе (Іоияея цтасііпя іоиіе (Іогёе еі сіё-
согёе (Іе реіпіигея: яиг сеііе еяігшіе ёіаіепі ріасёя (Іеих
апсіепя іаиіеиіія епгісЬія (Іе ріеггегіея еі «Іеяііпёя а
Гетрегеиг еі а Гітрёгаігісе. А соіё (Іея Гаиіеиіія яр
ігоиѵаіі ипе Іопцие іаЫе гёсоиѵегіе (Гип іарія (Іе ѵё-
іоигя ЪгосЬё (Гог. Оп ѵоуаіі епсоге (Іапя Іа саіЬёсІгаІе
ипе ігіЬипе гісЬетепі (Іёсогёе, ой (Іеѵаіепі яе ріасег
Іа сёяагеѵпа ЕІіяаЬеіЪ Рёігоѵпа еі Іея (ІисЬеяяея сіе
МескІетЪоигц' еі (Іе Соигіапсіе. Оеггіёге сеііе ІгіЬипе
яе ігоиѵаіі сеііе (Іеяііпёе аи (Іис (Іе Ноіяіеіп.
Библиотека «Руниверс»
СОѴКОХХЕМЕХТ І)Е8 8ОГѴЕКАІХ8 КѴ88Е8.
33
Петръ I. (Ріегге Іе Сгаші.) Екатерина Т. (<-аіііёгіпе I.) Петръ I. (Ріегге Іе (ігаші.)
Павелъ I. (Раііі 1.) Екатерина II. (<’атІіёгіпе II.) Екатерина II. Петръ ПІ. (Ріегге ІІІ.)
Анна Леей о л ь д о в и а. (Аппе ЬёороМоѵпа.) Петръ II. (Ріегге II.) Анна Ивановна (Аппе Іѵаиоѵпа.)
Елизавета Петровна ( Е1і<аЬе(Іі РеІгоѵпа.) Анна Ивановна. (Аппе Іѵапоѵпа.)
Библиотека «Руниверс»
34 ВѢНЧАНІЕ РУССКИХЪ ГОСУДАРЕЙ НА ЦАРСТВО.
По лѣвой сторонѣ обыкновеннаго царицына мѣста
было устроено, въ видѣ амфитеатра, мѣсто для дамъ,
которыя во время церемоніи должны были идти за
императрицею до Вознесенскаго монастыря. По лѣвой
сторонѣ собора были устроены двѣ, обитыя краснымъ
сукномъ, галереи: одна для знатныхъ особъ обоего I
пола, а другая для иностранныхъ министровъ: кромѣ
того, была еще третья галерея — для знатныхъ обоего
пола особъ, которымъ на входъ въ соборъ даны были
билеты. ।
Дамамъ и дѣвицамъ, которыя были призваны къ
этой церемоніи, повелѣно было быть въ придворномъ
богатомъ платьѣ и въ брилліантовыхъ уборахъ; также
і’осподамъ и другимъ кавалерамъ велѣно было быть
одѣтыми „богатѣйшимъ образомъ*.
Утромъ, 7-го мая, Преображенскій, семеновскій и
прочіе полки были разставлены на Ивановской пло-
щади, а отъ самыхъ дверей дворца по Краснову
крыльцу и по помосту, который былъ сдѣланъ отъ него
до собора, стояли по обѣимъ сторонамъ гренадеры. ।
Въ 9 часовъ утра, на Иванѣ-Великомъ начался бла- |
говѣетъ, а въ соборѣ стали служить молебенъ. Импе- ;
раторъ и императрица вышли въ „столовую палату*.
куда заранѣе были принесены императорскія регаліи; и
отсюда въ 10 часовъ началось шествіе, которое откры-
вала половина „кавалергардіи* съ ихъ офицерами. За-
чѣмъ шли церемоніймейстеръ, бригадиры, генералы, ге- '
рольды. за которыми несли слѣдующія регаліи: на двухъ
подушкахъ императорскую мантію, сдѣланную изъ золо-
таго штофа, по которому были разсѣяны орлы, выши-
тые высокимъ штофомъ. Мантія была подбита горно-
стаемъ чудной бѣлизны, а застежка ец была сдѣлана
изъ брилліантовъ. За порфирою несли на особыхъ по-
душкахъ старинные скипетръ и державу, а за ними —
императорскую корону, нарочно сдѣланную для коро-
націи императрицы. За регаліями слѣдовалъ верховный
маршалъ, а за нимъ — императоръ, имѣя по сторонамъ ,
ассистентами двухъ генералъ-фельдмаршаловъ: князя
Репнина и князя Меньшикова. За императоромъ шла
императрица, которую велъ подъ руку герцогъ гол-
штинскій, съ двумя ассистентами: за императрицею шли
пять дамъ, которыя несли шлейфъ ея платья. Далѣе
шли знатныя дамы и дѣвицы, сановники, полковники,
офицеры и представители дворянства. Шествіе замы-
кала другая половина кавалергардіи.
Во время шествія звонили во всѣ колокола, а полки
отдавали честь съ играющею музыкою и барабаннымъ <
боемъ.
При входѣ въ храмъ, пѣвчіе запѣли 100-й псаломъ
„Милость и судъ воспою тебѣ, Господи!" Регаліи были
положены на столъ, а императоръ и императрица взо-
шли на тронъ и тамъ сѣли на свои кресла. Затѣмъ
императоръ всталъ и. взявъ со стола скипетръ, пове-
лѣлъ верховному маршалу подозвать къ себѣ архіе-
реевъ и, стоя, сказалъ слѣдующую рѣчь:
„Понеже всѣмъ извѣстно есть. какъ прежде мы объ-
А Іа цаисііе (Іе Іа ігіЬипе оічііпаіге (1е8 ізагіпез
в’ёіёѵаіі ип ашрііііііёаіге роиг Іез сіатез циі <1е-
ѵаіепі, ретіапі Іа сёгётопіе, тагсііег (іеггіёге Гітрёга-
ѣгіее 'іизди'аи соиѵепі сіе ГАзсепзіоп. І)апз Іе ігапзсері
і^аисііе (Іе Іа саіііёйгаіе ёіаіепі ёіаЫіея (Іеих 1оп<<иез
ігіЬипев іепсіиез (Іе (Ігар гои^е. Ь’ипе ёіаіі (іезііпёе
аих регзоппез Ііаиі ріасёез (1е8 (Іеих зехез, Гаиіге аих
тіпізігез ріёпіроіепііаігез ёігап^егз. 11 у аѵаіі епсоге
ипе ігоізіёте ігіЬипе роиг 1е8 регзоппез поіаЫез (1е8
(Іеих зехез шітізез сіапз Іа саіЬё(1га1е зиг ргёзепіаііоп
(Іе Ьіііеіз (Гепігёе диі Іеигз Гигепі сІізігіЬиёз.
Ьез сіатез еі Іез (Іётоізеііез сопѵіёез а ееііе сёгё-
топіе Гигепі іпѵііёез а зе ргёзепіег еп гіеііез іоііеііез
(Іе соиг еі рогіапі (Іез рагигез еп (Ііатапіз. Ьез саѵа-
Ііегз (Іеѵаіепі аиззі ѵепіг „та^пійдиетепі ѵёіиз*.
Ье 7 таі, аи таііп, Іез гё^ітепіз РгёоЬга]епзку,
Зётёпоѵзку, еіс.. аііёгепі зе гап^ег зиг Іа ріасе Іѵа-
поѵзку. Ьез ^гепасііегз Гогтаіепі ипе (ІоиЫе Ііаіе (Іериіз
Іа рогіе (Іи раіаіз Іе 1оп<г (Іе іоиі Іе Реггоп-Коіще еі (Іи
ігоііоіг еп ріапсііез циі тепаіі (Іе се реггоп а Іа саіііёсігаіе.
А 9 Ьеигез, Іез сіосііез сіе Леап-Іе-Огапй Гигепі
тізез еп Ъгапіе еі сіапз Іа саіііёсігаіе соттепсёгепі Іез
асііопз <1е і^гасез. Ь’етрегеиг еі Гітрёгаігісе йгепі
Іеиг епігёе сіапз Іа „заііе (Іез Гезііпз*, ой аѵаіепі ёіё
аррогіёз а Гаѵапсе Іез іпзіцпез (Іе Іа зоиѵегаіпеіё. С’езі
<1е ееііе заііе еріе (ІёЬоисІіа Іа ргосеязіоп. А Іа іёіе сіи
согіё^е тагсЬаіі Іа тоіііё (Іи согрз Дез сііеѵаііегз-^аг-
<1ез сопшіапсіёз раг Іеигз оГКсіегз. Ѵепаіепі епзиііе Іез
таіігез (Іез сёгётопіез. іез Ъгі^асііегз-^ёпёгаих. Іез щ;-
пёгаих еі Іез Ьёгаиііз (Гагтез, (Іеггіёге Іезсріеіз ёіаіепі
рогіёз Іез іп8І§пез зиіѵапіз: ип тапіеаи ітрёгіаі еп (Ігар
(Гог зетё (Гащіез Ъгоііёз еп геІіеГ, (ІоиЫё (ГЬегтіпе
сГипе Ыапсііеиг іттасиіёе еі огпё (Гипе а^гаГе еп (Ііа-
тапіз. Ье тапіеаи ёіаіі рогіе зиг (іеих соиззіпз. Ѵе-
паіепі епзиііе Гапсіеп зсеріге, Іе цІоЬе еі ипе соигоппе
ітрёгіаіе сопГесііопёе ехргёз роиг Іе соигоппетепі (Іе
Гітрёгаігісе. Ьеггіёге Іа соигоппе тагсЬаіі Іе §гаімІ-
іпагёсііаі зиіѵі (Іе Гетрегеиг Іиі-тёте, ауапі а зез со-
іёз (Іеих ГеЫтагёсЬаих. Іез ргіпсез Еёрпіпе еі Меп-
зсЬікоіѵ. Аргёз Гетрегеиг з’аѵапсаіі Гітрёгаігісе, (Іоп-
папі Іе Ьгаз аи сіис (Іе Ноізіеіп. зиіѵіе раг (Іеих зеі-
ігпеигз-аззізіапіз. Ьа ігаіпе (Іе Гітрёгаігісе ёіаіі рогіёе
раг сіікі сіатез сГІістпеиг. Ѵепаіепі епзиііе Іез сіатез
еі Іез сіетоізеііез (Іе цгашіез Гатіііез, Іез (Іі^пііаігез
Де Іа соиг. Іез ойісіегз еі 1е8 гергёяепіапІ8 (іе Іа поЫеззе.
Репсіапі Іе іпуеі (Іи согіёіде (Іи раіаіз а Іа саіііё-
сігаіе, Іез сіосііез зоппаіепі а іоиіе ѵоіёе еі Іез ігоирез
ргёзепіаіепі Іез агтез аих зопз (Іез тизіеріез тііііаігез
еі аих гоиіетепіз (Іез іатЬоигз.
А Гепігёе (Іи согіёіхе сіапз Іа саііичігаіе, Іез сііап-
ігез епіоппёгепі Іе 100-те рзаите: „Ле сііапіегаі іа
аітасе еі іа різіісе. оіі НеііПіеиг*! Ьез іпзіцпез Гигепі
(Іёрозёз зиг Іа ІаЫе, Гетрегеиг еі Гітрёгаігісе топіё-
гепі зиг Гезігайе еі ргігепі ріасез (Іапз Іеигз Гаиіеиііз.
Ь’етрегеиг зе Іеѵа ип тотепі аргёз. ргіі еп шаіп Іе
зсеріге сіёрозё зиг Іа іаЫе еі огсіоппа аи ^гаті-таге-
Библиотека «Руниверс»
СОПКѲХХЕМЕХТ БЕ8
явили манифестомъ о намѣреніи своемъ для коронова-
нія любезнѣйшей супруги нашей, которое нынѣ по чину
церковному извольте совершить*4. Тогда епископъ нов-
городскій Ѳеодосій, обращаясь къ Екатеринѣ, сказалъ
ей: ..Благочестивѣйшая великая государыня наша импе-
ратрица! Надлежитъ нынѣ вашему величеству вѣрно-
подданнымъ вашего величества вслухъ исповѣдать пра-
вославную каѳолическую вѣру**, что она и исполнила,
прочитавъ символъ вѣры. Затѣмъ послѣдовало возложе-
ніе руки архіерея Ѳеодосія на голову императрицы и
чтеніе молитвы: .,Господи. Боже нашъ, царю царствую-
щихъ и т. д.** Послѣ этого архіереи подали импера- ‘
тору коронаціонную мантію, и онъ. держа въ рукѣ
скипетръ, возложилъ ее на императрицу. Тогда импе-
ратрица стала снова на колѣни, а Ѳеодосій прочиталъ
молитву: „Тебѣ единому, царю человѣковъ и т. д.“. а
два архіерея поднесли императору корону, которую онъ
самъ, держа въ рукѣ скипетръ, возложилъ на Екате-
рину. Въ такомъ-же порядкѣ врученъ ей былъ и „гло-
бусъ** или держава, скипетра-же онъ ей не передавалъ.
Послѣ того начались поздравленія и пѣніе многолѣтія,
и въ это время грянулъ первый залпъ изъ пушекъ и
ружей и начался благовѣстъ къ обѣднѣ.
По окончаніи пѣнія киноники, императоръ взялъ
императрицу за руку и подвелъ ее къ царскимъ две-
рямъ, передъ которыми была положена золотая по-
душка: на нее стала на колѣни императрица, и тогда
Ѳеодосій помазалъ ее мѵромъ на челѣ, на персяхъ и
на обѣихъ рукахъ. Затѣмъ она. вставъ на то-же мѣсто,
причастилась по уставу для мірянъ.
Послѣ этого былъ данъ второй залпъ изъ пушекъ
и ружей.
По окончаніи литургіи архіепископъ псковскій Ѳео-
фанъ Прокоповичъ говорилъ поздравительную рѣчь, а
затѣмъ началось шествіе въ Архангельскій соборъ, но
императоръ не участвовалъ въ этомъ шествіи, удалив-
шись, по нездоровью, во дворецъ.
При выходѣ государыни изъ собора загудѣли всѣ
колокола, заиграла музыка, забили въ литавры, и на-
чалась пушечная и ружейная пальба. Генералъ Ласси.
идя слѣдомъ за императрицею, бросалъ въ народъ вы-
битые на этотъ случай золотые и серебряные жетоны,
стоившіе вообще болѣе 15.000 руб. Изъ Архангельскаго ;
собора императрица отправилась въ дѣвичій Вознесен-
скій соборъ—для поклоненія праху почивающихъ тамъ
государынь.
По возвращеніи оттуда во дворецъ, черезъ Крас-
ное крыльцо, она приняла поздравленія отъ ожидав-
шихъ ее тамъ знатнѣйшихъ особъ обоего пола.
Въ Грановитой палатѣ въ этотъ день приготовлено
было пять столовъ для обѣда: 1) для государя и госу-
дарыни—подъ балдахиномъ: 2) по лѣвую руку—для гер-
цога голыптинскаго; 3) нѣсколько далѣе—для знатнѣй-
шаго духовенства: 4) по правую руку отъ император- •
скаго стола — для знатнѣйшихъ свѣтскихъ особъ и 5)
противъ стола духовныхъ—для дамъ и фрейлинъ.
8ОѴѴЕКАІК8 КБ88Е8. 35
сііаі (Іе іаіге арргосііег Іез агсііеѵёсріея. аихдиеія іі ад-
геяяа. деЬопі. Гаііосиііоп яиіѵапіе:
„Сопяісіёгапі ^пе шіі п'і^поге поіге іпіепііоп, кіірті-
йёе раг ип піапіГеяіе, сіе ргосёсіег аи соигоппетепі сіе
поіге ёроияе Ьіеп-аітёе. ѵеиіііея ргосёсіег аи (Ііі сои-
гоппетепі яеіоп Іея гііея (Іе Гё^ііяе.**. 8иг сея рагоіея,
Тііёосіояе. ёѵёдие сіе Хоѵ^огосі, (Ііі еп я’асігеяяапі а
Гітрёгаігісе: „Тгёя-ріеияе яоиѵегаіпе еі ітрёгаігісе! II
іпсотЬе аіцоигд’ііиі а Ѵоіге Ма]еяіё сіе Гаіге деѵапі
ѵоя йсіёіея яіуеія асіе (Іе Гоі саіІіоІідие-огіЬодохе**.
Б’ітрёгаігісе оЬёіі а сеііе іпѵііаііоп, еп гёсііапі а Ьаиіе
ѵоіх Іе 8утЪо1е сіе Іа Еоі. Тііёосіояе Іиі ітрояа епяиііе
Іея таіпя еі гёсііа Іа ргіёге: „8еі§пеиг Біеи, таііге
сіея яоиѵегаіпя. еіс**. Бея агсііеѵёциея ргёяепіёгепі еп-
яиііе а Гетрегеиг Іе тапіеаи ітрёгіаі допі іі геѵёііі
Гітрёгаігісе, еп іепапі іои]’оигя Іе ясеріге а Іа таіп.
Б’ітрёгаігісе я’ацепоиіііа. репсіапі цие Тііёосіояе гёсііаіі
Іа ргіёге: „А Тоі, Гипідие яоиѵегаіп сіея Ііоттея** еіс.
Беих агсііеѵёсріея аррогіёгепі Іа соигоппе а Гетрегеиг диі.
ясеріге еп таіп. Іа рояа яиг Іа іёіе сіе СаіЪегіпе. Бе #1оЬе
Гиі гетія сіе Іа тёте тапіёге а Гітрёгаігісе, таія Гетре-
геиг ^агсіа Іе ясеріге. Ѵіпгепі епяиііе Іея Гёіісііаііопя еі
Іея ргіёгея (Іе Іоіщие ѵіе, репсіапі Іеядиеііея геіепііі Іа
ргетіёге яаіѵе (Гагііііегіе еі Іея сіосііея яоппёгепі Гар-
реі аи яегѵісе діѵіп.
(^иапсі Іея сЬапія яасгёя яе іигепі. Гетрегеиг соп-
сіиіяіі раг Іа таіп Гітрёгаігісе деѵапі Іа ^гапсіе рогіе
(Іи яапсіиаіге. Саіііегіпе я’у я’а^епоиіііа яиг ип соияяіп
<1е сігар (Гог ргёрагё а Гаѵапсе, еі Тііёосіояе Гоідпіі сіи
8аіпі-С1ігёте аи Ггопі. а Іа роіігіпе еі аих таіпя.
Б'ітрёгаігісе яе Іеѵа еі соттипіа (Іапя Іа Гогте асіоріёе
роиг іея Іаідиея. •
Бапя се тотепі Гиі іігёе ипе яесопде яаіѵе (Гаг-
ііііегіе еі сіе Гияіія.
Бе яегѵісе діѵіп іегтіпё. ТІіёорЬапе РгокороѵіісЬ.
агсііеѵёдие йе Рякоіѵ, ргоповда ипдіясоигя (Іе Гёіісііа-
ііоп, аргёя Іесріеі іе согіё^е яе гепсііі а Іа саіЬёдгаІе
сіея АгсЬап§ея. Б'етрегеиг п’у й§ига роіпі; яе яепіапі
іпдіярояё. іі геѵіпі дігесіетепі аи раіаія.
А Іа яогііе (Іе Гітрёгаігісе сіе Іа саіііёсігаіе.
Іея сіосііея яоппёгепі а іоиіе ѵоіёе; Іея яопя сіе Іа
тияісріе, Іе гоиіетепі (Іея іатЬоигя яе тёіёгепі аи
Ьгиіі сіея яаіѵея сГагііІІегіе еі йе Іа Гияіііаде. Бе её-
пёгаі Баяяу, сріі тагсііаіі іттёсііаіетепі (Іеггіёге Гіт-
рёгаігісе, Іап^аіі дапя Іа Гоиіе (Іея ]еіопя (Гог еі д’аг-
§епі Ггаррёя ехргёя (Іапя се Ьиі роиг ипе яотте сіе
ріия сіе 15.000 гоиЫея. Бе Іа саіііёсігаіе (Іея АгсЬап^ея
Гітрёгаігісе яе гепсііі дапя Іа саіііёсігаіе (Іи соиѵепі де
Геттея сіе ГАясепяіоп. роиг у яаіиег Іея іотЬея дея
яоиѵегаіпея даиігеГоія.
Кеѵепие аи раіаія раг Іе Реггоп-Кои§е, еііе ге^иі
Іея Гёіісііаііопя дея регяоппея Ііаиі ріасёея дея деих
яехея, диі Гаііепдаіепі.
Бапя Іа „сЬатЬге діатапіёе** Гигепі дгеяяёея се ]оиг-
1а сіпд іаЪІея яёрагёея: 1) Сеііе де Гетрегеиг еі де
Гітрёгаігісе. ріасёе яоия ип даія; 2) сеііе ди дис де
Библиотека «Руниверс»
36
ВѢНЧАНІЕ РУССКИХЪ ГОСУДАРЕЙ НА ЦАРСТВО.
Для народа были выставлены на рундукахъ жаре-
ные быки, начиненные птицами. Изъ двухъ фонтановъ
лились въ бассейнъ красное и бѣлое вина. Знатнѣйшія
особы получили изъ рукъ князя Меньшикова выбитыя
на случай коронованія большія золотыя медали.
Торжества коронаціи продолжались въ Москвѣ до
16-го мая.
Между этою коронаціею и послѣдовавшими подъ
рядъ коронаціями трехъ императрицъ была коронація
и одного императора — Петра II. О такомъ предстоя-
щемъ торжествѣ было 10-го октября 1727 года объ-
явлено манифестомъ, въ которомъ говорилось, что го-
сударь. „послѣдуя боговѣнчаннымъ предкамъ своимъ и
всѣмъ христолюбивымъ потентатамъ и исповѣдуя, что
Ноівіеіп (а ^аисііе); 3) сеііе сіи Ііаиі сіег^ё де тёте а
2Гаис1іе.а ипе сегіаіпе дівіапсе; 4) сеііе дея Ьаиіяді^пі-
іаігев (а сігоііе) еі 5) сеііе дев тетЪгев ди сіепгё виЬаІ-
іегпе. сіев сіатев еі дев детоівеііея дЪоппеиг (ѵія-а-ѵів
сіе Іа іаЫе ітрёгіаіе).
Бев ЬсеиГв епііегв. гоіів еі Гагсів де ѵоіаіііе. ёіаіепі
вегѵів аи реиріе виг Іев ріасев ди Сгетііп. Беих Гоп-
іаіпев Гаіваіепі ]аі!1іг сіев ]еів де ѵіп гои^е еі де ѵіп
Ыапс. Ьев регвоппев Іев ріив сопвідёгаЫев гесигепі дев
таіпв ди ргіпсе МепвсЬікоѵѵ дев тёдаіііев д'ог де
^гапд тодиіе. Ггаррёея еп яоиѵепіг ди соигоппетепі.
Ьев Гёіев дигёгепі а Моясои .(ивсрГаи 16 таі.
Епіге сеііе воіеппііё еі Іев соигоппетепів дев ігоів
ітрёгаігісев яиіѵапіея іі у еиі ип 8асге (Гетрегеиг.
Видъ Красныхъ воротъ въ Москвѣ во время коронаціи импера-
трицы Елизаветы Петровны.
(Ьа Рогіе гои^е й Мовсои, ди Іетрв ди соигоппетепі де Гітрёгаігісе ЕІіааЪеІІі.)
полученная имъ превеликія и преславныя монархіи дер- I
жава есть даръ, данный ему отъ царя царствующихъ. I
воспріялъ намѣреніе возложить на себя императорскую
корону и совершить священное помазаніе въ Москвѣ44.
9-го января 1728 года Петръ II отправился изъ
Петербурга: 19-го числа того-же мѣсяца онъ остано- і
вился въ семи верстахъ отъ Москвы, въ загородномъ
домѣ царицы грузинской, гдѣ. по болѣзни, долженъ былъ
прожить болѣе двухъ недѣль. Этой коронаціи предше-
ствовалъ торжественный въѣздъ государя въ Москву, гдѣ
въ трехъ мѣстахъ устроены были тріумфальныя ворота,
обитыя шпалерами и коврами и украшенныя эмблема-
тическими картинами. Февраля 25-го былъ совершенъ !
сеіиі де Ріегге П-ше. Сеііе яоіеппііё Гиі аппопсёе Іе
10 осіоЬге 1727. раг ип тапіГеяіе, дапз Іециеі іі ёіаіі
діі <|ие Іе воиѵегаіп, „еп ітііаііоп де вев апсёігев сои-
гоппёв раг Біеи, аіпві дие де іоив Іев ріеих роіепіаів.
гесоппаіяяапія.—цие Іа роввеввіоп де Іа атапде еі ціо-
гіеиве топагсЬіе, ери Іиі еві ёсііие. еві ип доп ди
таііге де іоив Іев воиѵегаіпв.— а дёсідё ди іі вега сои-
гоппё еі васгё а Мовсои44.
Ье 9 {апѵіег 1728. Ріегге II диіііа РёіегвЪоигц. Ье
19 ди тёте тоів, іі в'аггёіа а вері ѵегвіев де Мовсои
аи сЬаіеаи де Іа івагііва де (Іеотціе еі у гевіа таіаде
ріив де деих яетаіпея. Ье соигоппетепі Гиі ргёсёдё
сеііе Гоів раг ипе ...)оуеиве епігёе44 (Іи воиѵегаіп а
Библиотека «Руниверс»
СОПЕОМКЕМЕМТ ПЕ8 8ОѴѴЕКАЖ8 ВѴ88Е8.
37
обрядъ коронованія по старинному церковному чину,
но намъ не встрѣтилось извѣстій: была-ли употреблена
при этомъ корона, сдѣланная для Екатерины I. На-
добно. впрочемъ, полагать, что при этой коронаціи,
какъ коронаціи государя, могли быть употреблены и
прежнія царскія регаліи.
Торжество это сопровождалось роскошными пирше-
ствами при дворѣ, и русскіе вельможи, и иностранные
послы, поперемѣнно, устраивали для государя различ-
ныя увеселенія и потѣхи. Обѣды, балы съ иллюмина-
ціями и фейерверками слѣдовали безпрерывно одни за
другими. Для народа было устроено угощенье на Дѣ-
вичьемъ Полѣ.
| Мозсои. Ье согіеце разза зопз ігоіз агсз Де ігіотрііе
I іепДиз Де Дгарегіез. Де іаріз еі огпёз Де реіпіигез ет-
Ыётаііциез. Ье 25 Гёѵгіег еиі Ііеи Іе 8асге зеіоп Гап-
сіеп гііе, таіз поиз п'аѵопз ігоиѵё аисип іпДісе Де Гет-
ріоі Де Іа соигоппе соттапДёе роиг СаіЬегіпе І-ге. II
у а Ііеи Де зиррозег серепДапі. еріе Іогз Де се 8асге.
I циі ёіаіі ееіиі Д ип зоиѵегаіп таіе. оп йі иза^е Дез
апсіепз іпзщпез.
Се соигоппетепі Гиі зиіѵі раг Дез Гёіез Де соиг
зрІепДіДез. Ьез зещпеигз гиззез еі Іез атЬаззаДеигз
ёігапцегз ог^апізёгепі а іоиг Де гоіе Дез Гёіез еі Дез
геіоиіззапсез еп ГЬоппеиг (Іи зоиѵегаіп. Ьез Ъапциеіз.
Іез Ъаіз. Іез іПитіпаііопз еі Іез Геих сГагіійсе зе зис-
Видъ красныхъ воротъ въ Москвѣ теперь.
(Ьа Рогіе Вои^е а Мозсои. аіуоигсГІші.)
Вскорѣ, однако, а именно 28-го апрѣля 1730 года,
въ Москвѣ совершилось новое такого-же рода торже-
ство — вѣнчалась въ этотъ день на царство императрица
Анна Ивановна, бывшая герцогиня курляндская.
О предстоящемъ ея коронованіи было возвѣщено
манифестомъ 16-го марта 1730 года, а 24-го апрѣля
оберъ-церемоніймейстеръ ѣздилъ въ богатой каретѣ цу-
гомъ. съ придворными служителями, приглашать на это
торжество герцогиню Мекленбургскую Екатерину Ива-
новну. царевну Прасковью Ивановну, царицу Евдокію
Ѳеодоровну, цесаревну Елизавету Петровну и принцессу
Мекленбургскую. Иностраннымъ министрамъ было объ-
явлено о коронаціи черезъ церемоніймейстера. ..а въ
сёДаіепі Гпп а Гаиіге. Ѵп Гезііп Гиі оІТегі аи реиріе
зиг Іе сііаіпр БіёѵіісЬіё.
Віепіоі аргёз серепДапі. Іе 28 аѵгіі 1730, Мозсои
1 ѵіі ипе зоіеппііё Ди тёте ^епге: — Іе соигоппе-
। тепі Де Гітрёгаігісе Аппе Іѵапоѵпа. ех-ДисЪеязе Де
СоигІапДе.
’ Се соигоппетепі Гиі аппопсё раг ип тапіГезіе Іе
16 тагз 1730. Ье 24 аѵгіі, Іе ^гапсі-таііге (Іез сёгё-
топіез аііа еп ѵоііиге Де саіа а Іа Ііѵгёе ітрёгіаіе. іп-
ѵііег а Іа Гёіе Іа Дисііеззе Саіііегіпе Іѵапоѵпа Де Меск-
ІетЬоиг^. Іа ізагеѵпа Ргазсоѵіе Іѵапоѵпа. Іа ізагіпе
ЕиДохіе ЕёоДогоѵпа, Іа сёзагёѵпа ЕІізаЬеіІі Рёігоѵпа
еі Іа ргіпсеззе Де МескІетЬоипг.
Библиотека «Руниверс
38
ВѢНЧАНІЕ РУССКИХЪ ГОСУДАРЕЙ НА ЦАРСТВО.
народъ опубликовано того-жь времени обыкновеннымъ
чиномъ, при богато-убранныхъ литаврахъ и трубахъ".
Такъ какъ .это первое по времени извѣстное объ-
явленіе такого рода, то мы и приводимъ его въ под-
линникѣ. Оно гласило:
..Понеже всепресвѣтлѣйшая, державнѣйшая, великая
государыня императрица Анна Іоанновна, самодержица
всероссійская, указать соизволила коронованію и пома-
занію своему, при помощи Божіей, быть сего апрѣля ,
28-го дня, того ради о вышеписанномъ назначенномъ
днѣ коронованія ея императорскаго величества черезъ
сіе объявляется во всенародное извѣстіе, дабы всѣ вѣр-
ные ея императорскаго величества подданные, по своей
къ ней вѣрности, горячую молитву ко всевышнему Богу
приносили не токмо о совершеніи сего великаго и ра- .
достнаго дѣла, но дабы и всевышній Божескія свои
благословенія на ея величество изобильно изліялъ. и ея
величеству, ко всеобщей радости всѣхъ вѣрныхъ под-
данныхъ. долголѣтнее, постоянное и счастливое госу-
дарствованіе даровалъ".
Такія объявленія впродолженіе трехъ дней чита-
лись торжественно въ сопровожденіи военной эскорты
по всей Москвѣ и въ слободахъ.
Убранство собора было совершенно такое-же, какъ '
и при коронаціи Екатерины I. съ тою разницею, что
на тронѣ, подъ балдахиномъ, вмѣсто двухъ креселъ,
были поставлены „древней персидской работы кресла,
драгоцѣнными каменьями украшенныя", а вправо отъ
креселъ стоялъ накрытый богатою золотою парчею
столъ для положенія на него императорскихъ регалій.
Ступени алтаря и полъ отъ него до трона и до госу-
дарева церковнаго мѣста были застланы богатыми зо-
лототкаными коврами. Для духовныхъ персонъ были
поставлены скамьи, обитыя кармазиннымъ сукномъ.
„Ординарное" царское мѣсто было отдѣлано парчею.
„а въ прочемъ было оставлено такъ, какъ оно было сдѣ-
лано издревле". Въ соборѣ галереи для присутство- ;
вавшихъ при коронаціи особъ были устроены по преж-
нему. Жены и дѣвицы первыхъ четырехъ классовъ
должны были быть въ придворныхъ платьяхъ, т. е. въ |
робахъ, богато убранныхъ. I
Путь отъ аппартаментовъ государыни до соборовъ ।
Успенскаго. Архангельскаго и Благовѣщенскаго былъ '
устроенъ въ видѣ широкаго помоста, обитаго краснымъ
сукномъ, и 27-го числ» было объявлено, чтобы всѣ
сняли печальное платье, которое носили по случаю |
смерти Петра II. и надѣли-бы цвѣтное. I
Наканунѣ дня коронаціи была во всѣхъ московскихъ
церквахъ отслужена служба, установленная на такіе случаи. ।
Въ б часовъ утра, въ день коронаціи, произведено
было 11 пушечныхъ выстрѣловъ, по которымъ войска
должны были собраться на Ивановской площади, а лица,
участвовавшія вч, коронаціи — частью въ столовой па-
латѣ. частью въ аппартаментахъ императрицы, а частью
въ Успенскомъ соборѣ, смотря по тому, какое они по-
лучили назначеніе.
Ьея гергёяепіапіз (Іея риіяяапсея ёігагщегея Гигепі
іпГогтёя (Іи соигоппешепѴ раг ип таііге йея сёгётопіея
еі Іе реиріе еп ге^иі аппопсе сіапя Іа Гогте онііпаіге
..аи яоп (іе іітЬаІея еі (іе іготрея гісЬетепі йёсогёя.
Сотте с'еяі Іа ргетіёге поіійсаііоп (Іе се §епге.
йопі Іе іехіе яоіі аггіѵё ]ияуи а поия. поия аііопя йоп-
пег се іехіе іп ехіепзо. II йіяаіі:
„Сопяійёгапі цие Іа ігёя яёгёпіяяіте еі ігёя риія-
яапіе яоиѵегаіпе. ітрёгаігісе Аппе Іѵапоѵпа. аиіосгаіе
(Іе Тоиіе Іа Кияяіе, а огйоппё еі огйоппе ди’іі яоіі рго-
сёйё а яоп соигоппетепі, аѵес Іа йіѵіпе аяяіяіапсе. Іе
28 аѵтіі соигапі.—сеііе сіаіе еяі рогіёе а Іа соппаіяяапсе
риЫіцие. айп дие іоия Іея йсіёіея яіуеія йе 8а Ма]еяіё
ёіёѵепі Іеигя ргіёгея аи Тоиі-Риіяяапі. поп-яеиіетепі
роиг Іе яиссёя йе Іа цтапйе епігергіяе яияйііе. таія еп-
соге роиг сріе Іе 8еі§пеиг гёрапсіе ІіЬёгаІетепі яея
сд’асея яиг 8а Ма]еяіё еі Іиі ассогйе ип гё^пе яіаЫе
еі ргоярёге а Іа ріия ^гапйе доіе (Іе іоия яея Ййёіея
яіуеія".
Сеііе поіійсаііоп Гиі Іие яоіеппеііетепі, еп ргёяепсе
(Гипе еясогіе тііііаіге. репйапі ігоія ]’оигя (Іапя іоиіея
Іея гиея сіе Моясои еі сіе яея ГаиЪоиггя.
Ьа сіёсогаііоп сіе Іа саіііёсігаіе Гиі ійепііциетепі Іа
тёте сріе роиг Іе соигоппетепі сіе СаіЬегіпе І-ге, аѵес
сеііе яеиіе йіГГёгепсе. сре яоия Іе йаія. аи Ііеи сіея йеих
Гаиіеиіія сіе Іа сёгётопіе ргёсёсіепіе. іі п у аѵаіі уи’ип
яеиі Гаиіеиіі „(Гапсіеппе ГаЪгісаііоп регяапе, епгісЬі сіе
ріеггегіея". А Іа сігоііе сіе се Гаиіеиіі ёіаіі ріасёе ипе
іаЫе гесоиѵегіе сіе іарія еп йгар сГог тагпійдие, сіея-
ііпёе аих іпяі^пея ітрёгіаих. Ьея "гасііпя сіи яапсіиаіге
еі Іе яоі ёіаіепі гесоиѵегія ]ияци'а Іа ІгіЬипе ітрёгіаіе сіе
гісЬея іарія ЬгосЬёя й ог. Бея Ьапся іепсіия сіе йгар па-
сагаі ёіаіепі сііярояёя роиг Іе сіепгё. Ьа ігіЬипе „огйі-
паіге" сіея яоиѵегаіпя ёіаіі іетіие сіе сігар (Гог „яапя
аиіге тосіійсаііоп йе яоп апсіеп аяресі". II у аѵаіі.
сотте аиігеГоія. сіея ігіЬипея роиг Іея аяяіяіапія. Ьея
ёроияея еі Іея Йііея йея Гопсііоппаігея йея уиаігея рге-
тіёгея сіаяяея ёіаіепі іепиея йе яе ргёяепіег еп іоііеііея
йе соиг. с еяі-а-йіге еп гоЪея а ігаіпе гісЬетепі гагпіея.
ІТп Іаг^е ігоііоіг еп Ьоія іепйи йе йгар гоіще ёіаіі
ёіаЫі епіге Іе раіаія еі Іея саіЬёйгаІея йе ГАяяотрііоп.
йея Агсііап^ея еі йе ГАппопсіаііоп. Ье 27 аѵгіі рагиі
ипе іпѵііаііоп а циіііег Іе сіеиіі. ргія еп яиііе йе Іа тогі
йе Ріегге П-те.
Ьа ѵеіііе йи риг (Іи соигоппетепі Гиі сёІёЬгёе йапя
іоиіея Іея ё^ііяея йе Моясои Іе яегѵісе гёіщіеих ярё-
сіаіетепі іпяіііиё роиг сея оссаяіопя.
Ье ]оиг йи соигоппетепі. а 6 Ііеигея йи таііп. 11
соиря йе сапоп йоппёгепі аих ігоирея Іе яі^паі йе яе
гёипіг яиг Іа ріасе Іѵапоѵяку еі аих рагіісірапія а Іа
сёгётопіе — йе я? гепйге яеіоп Іа йёзі^паііоп: йапя Іа
яаііе йея Геяііпя. йапя Іея аррагіетепія йе Гітрёгаігісе
еі а Іа саіііёйгаіе йе ГАяяотрііоп.
II пе геяіе аисипе іпГоппаііоп яиг Іа тапіёге йопі
Гигепі ігапярогіёя аи раіаія Іея іпяі^пея ітрёгіаих Іогя
йи соигоппетепі йе СаіЬегіпе І-ёге еі йи 8асге сіе
Библиотека «Руниверс»
СОПКОИЫЕМЕЫТ ВЕ8 8ОѴѴЕИАШ8 1Ш88Е8.
39
О перенесеніи регалій изъ мѣста ихъ хранилища
во дворецъ въ описаніяхъ коронацій Екатерины I и
Петра II не встрѣчается никакихъ извѣстій, но изъ
описанія коронаціи Анны Ивановны видно, что древній
обычай перенесенія ихъ царскимъ духовникомъ былъ
оставленъ, и ихъ переносили въ аудіенцъ-залу въ пред-
шествіи двухъ лицъ бригадирскаго ранга, переносили
полковники съ ассистентами изъ подполковниковъ, а для
обереженія регалій шелъ капралъ съ двѣнадцатью ка-
валергардами. При настоящемъ случаѣ регаліями были:
императорская корона, скипетръ, держава, мантія и цѣпь
ордена Андрея Первозваннаго.
Балдахинъ, который имѣлъ быть несенъ надъ госу-
дарынею. быль сдѣланъ изъ богатой золотой парчи, съ
бахромою, шнурами и массивными золотыми кистями
на шести серебряныхъ штангахъ. Балдахинъ держали
на Красномъ крыльцѣ, въ ожиданіи выхода государы-
ни. шесть капитановъ, такъ какъ его. по величинѣ,
нельзя было внести въ аппартаменты. Передъ началомъ
процессіи вышелъ изъ этихъ аппартаментовъ протопопъ
Успенскаго собора, кропя путь святою водою.
Когда императрица вошла въ аудіенцъ-камеру, то
началось торжественное шествіе.
Шествіе открывала половина императорской ,,кава-
лергардіи"; за нею шли пажи со своимъ гофмейстеромъ.
Далѣе—два церемоніймейстера, депутаты оть городовъ
Эстляндіи и Курляндіи, полковники и другія лица этого
ранга, бригадиры и другія лица этого ранга, ландраты
эстляндскіе и лифляндскіе. генералитетъ по рангамъ,
въ томъ числѣ и малороссійскій гетманъ. Затѣмъ шли
оберъ-церемоніймейстеръ, два герольдмейстера, а за
ними несли мантію на двухъ подушкахъ и на особыхъ
подушкахъ: державу, скипетръ и корону. Послѣ того
шли гофмаршалъ, оберъ-гофмаршалъ, оберъ-маршалъ и
государыня со своими ассистентами — государственнымъ
канцлеромъ гра<|юмъ Головкинымъ и генералъ-фельд-
маршаломъ княземъ Долгорукимъ. Шлейфъ ея несли
шесть камергеровъ, а балдахинъ — шесть генералъ-
маіоровъ: конецъ-же шлейфа держалъ оберъ-гофмей-
стеръ. а шнуры балдахина — шесть генералъ-лейтенан-
товъ. По сторонамъ государыни шли камергеры и ка-
меръ-юнкеры. Затѣмъ слѣдовали: знатное шляхетство
россійское, по одному отъ фамиліи, всего двадцать пер-
сонъ; знатное московское купечество, всего двѣнадцать
человѣкъ. „Остальная часть кавалергардіи замыкала это
шествіе, во время котораго былъ звонъ во всѣ коло-
кола. Войска поднимали ружья на караулъ и прекло-
няли знамена съ музыкою и барабаннымъ боемъ.
ІИ. храмѣ встрѣча императрицы была исполнена въ
прежнемъ порядкѣ, и при входѣ ея туда пѣвчіе про-
пѣли 100-й псаломъ. Императрица стала на тронѣ на
свей* мѣсто. По окончаніи пѣнія псалма, когда коло-
кольный звонъ смолкнулъ. архіепископъ новгородскій
Ѳеофанъ взошелъ на амвонъ трона и сказалъ:
„Благочестивѣйшая, великая государыня наша, импе-
ратрица и самодержица всероссійская, понеже благово- ;
Ріегге И-ше, шаів іі геввогі сіе Іа йевегірііоп йп сои-
гоппетепі й’Аппе Іѵапоѵпа, ци’оп аѵаіі аЬапйоппё Гап-
сіеп ива^е, (Гаргёз Іециеі Іез іпяі<гпея еіаіепі аррогіёв
раг Гаипюпіег (Іи воиѵегаіп. Бе ігапвГегі зе Гаіваіі
шаіпіепапі раг (Іев соіопеіз авзізіёв (Іе Ііеиіепапів-со-
Іопеів, ргёеёйёз (Іе йейх ойісіегз ауапі гап§ йе Ьгі^а-
йіегв-^ёпёгаих еі езсогіёв раг сіоиге сЬеѵаІіегз-^агйез
соішпапсіёв раг ип сарогаі. Бев іпві^пев ішрёгіаих ве
сотрояаіепі сеііе Гоів (Іе Іа соигоппе ітрёгіаіе, (Іи
всеріге, (Іи уІоЬе, (Іи шапіеаи еі <Гип соіііег (іе Гогйге
(Іе 8аіпі-Ап(1гё.
Бе йаія, воив Іесріеі сіеѵаіі шагсЬег Іа воиѵегаіпе,
ёіаіі еп сігар (Гог, аѵес Ггап^ез, согсіопв, еі гісЬез сгёрі-
пев (Гог. II ёіаіі воиіепи раг зіх Ьоіз (Іе Іапсе гесои-
ѵегів (Гаг^епі. 8іх сарііаіпез Іе іепаіепі виг Іе Реггоп
Пои$е еп аііепсіапі Іа вогііе сіе Гітрёгаігісе, ѵи ци’іі
ёіаіі ігор ^гапсі роиг епігег сіапв 1а рогіе сіи раіаів.
Аѵапі цие Іе согіёце пе ве яоіі тів еп тагсЬе, Гаг-
сЬіргёіге сіе Іа саіЬёсІгаІе (Іе ГАввотрііоп зогііі (Іи ра-
іаів. роиг авренгег (Геаи Ьёпііе Іе сЬешіп, раг Іециеі аі-
Іаіі в'аѵапсег Іа воиѵегаіпе.
Бе согіёіге ве тіі еп тагсЬе сіев цие Гітрёгаігісе
епіга сіапз Іа яаііе сіев аийіепсея. А Іа іёіе в’аѵап^аіі
Іа тоіііё (Іи согрв (Іев сЬеѵаІіегя-^агйев. Ѵепаіепі еп-
виііе Іев радез аѵес Іеиг ^оиѵегпеиг. Веггіёге еих таг-
сЬаіепі: сіеих таіігез сіев сёгётопіев, Іев (Іёриіёв сіез
ѵіііев сГЕзіЬопіе еі сіе Соигіапйе, Іез соіопеіз еі аиігез
оГйсіегз сіи тёте гап#, Іез Ьгі^айіегз-^ёпёгаих еі іез
Гопсііоппаігев ауапі Іе тёте гап<?; епзиііе Іез ІапйгаіЬв
(ГЕвіІюпіе еі (Іе Біѵопіе, Іез оЙісіегв-<гёпёгаих сіе йіѵегв
іхгасіев, еі рагті еих іе Ьеітап сіе Іа Реіііе-Кизвіе.
Ѵепаіепі епзиііе: Іе іп’апй-таііге (Іев сёгётопіез еі
(Іеих гоіз (Гагтез, ргёсёсіапів Іе шапіеаи ітрёгіаі рогіё
зиг (Іеих соиввіпв. Іе #1оЬе, Іе всеріге еі Іа соигоппе.
Аргёя Іев іпвіцпея ѵепаіепі: ип тагёсЬаІ сіе Іа соиг, Іе
д<гапс1-шагёсЬа1 еі Гітрёгаігісе, ауапі аиргёв (Геііе, еп
еріаіііё сГ,,аз8І8іапІ8і4, Іе сотіе Бгоіоѵкіпе. сііапсеііег сіе
ГЕтріге, еі Іе ГеІйтагёсЬаІ ргіпсе Воі^огоику. Ба ігаіпе
(Іе Гітрёгаігісе ёіаіі рогіёе раг віх сЬатЬеІІапз еі Іе
(Іаів, зоиз Іесріеі еііе шагсЬаіі, — раг зіх ^ёпёгаих-ша-.
догз. Бе Ьоиі (Іе Іа ігаіпе ёіаіі іепи раг Іе ^гаші-таі-
іге сіе Іа соиг <4 Іез согсіопв йи (Іаія — раг віх Ііеиіе-
папів-цёпёгаих. Пев (Іеих соіёв тагсЬаіепі (Іев сііат-
Ьеііапв еі сіев цепііІвЬоттев сіе Іа сЬатЬге.
Веггіёге Іе (Іаів ваѵапѵаіепі Іез дігапсіз поЫев Де
Киззіе. гергёзепіапів сіе ѵііщі іашіПев еі сіоиге гергё-
зепіапіз сіи ^гапсі соттегсе сіе Мовсои. Ба циеие сіи
согіё^е ве сотроваіі (Іе Іа зесоіпіе тоіііё сіи согрв Йев
сЬеѵаІіегз-уапІев. Бев сіосііев воппаіепі а іоиіе ѵоіёе,
Іев ігоирез ргёвепіаіепі Іев агтев еі ваіиаіепі (Іев Дга-
реаих аих яопв (Іе Іа тивіцие еі аих гоиіетеиів (іев
іатЬоигв.
Ба гёсерііоп (Іе Гітрёгаігісе а Іа саіЬёйгаІе Гиі соп-
Гогте а Гапсіеп сёгётопіаі. Без сЬапігез епіоппёгепі
а воп епігёе Іе 100-те рваите (Іе Ваѵій. Б’ітрёгаігісе
ргіі ріасе яиг Гевігайе. (^паий Іев сЬапів еі Іе воп йез
Библиотека «Руниверс»
40
ВѢНЧАНІЕ РУССКИХЪ ГОСУДАРЕЙ НА ЦАРСТВО.
леніемъ Божіимъ и вашимъ соизволеніемъ имѣетъ нынѣ
въ семъ первопрестольномъ храмѣ совершиться вашего
императорскаго величества коронованіе и отъ святаго
мѵра помазаніе, того ради, по обычаю древнихъ хри-
стіанскихъ Монарховъ и боговѣнчанныхъ вашихъ пред-
ковъ. да соблаговолитъ величество ваше, въ слухъ вѣр-
ныхъ подданныхъ вашихъ, исповѣдать православно-ка-
ѳолическую вѣру44.
сіосііез еигепі се8зё, Тііёорііапе, агсііеѵёцпе сіе Хоѵдо-
госі шопіа зиг Гезігасіе еі <1іѣ:
„Тгбз-ріеизе еі ігёз-риіззапіе зоиѵегаіпе, ітрёга-
ігісе еі аиіосгаіе сіе Тоиіе Іа Киззіе! Риізцие Іа ѵо-
Іопіё сіе Біеи еі ѵоіге Ьоп ріаізіг опі ѵоиіи срі’іі зоіі
ргосёсіё ахуоигсГІіиі сіапз се іеіпріс аи соигоппетепі еі
аи 8асге сіе Ѵоіге Ма]езіё Ітрёгіаіе, ѵеиіііех Ьіеп ѵоиз
сопГотіег а Гизаце сіез апсіепз топагсріез сіігёііепз еі
гГронъ императрицы Анны Ивановны.
(Ье ііопе де Гітрёгаігісе Аппе.)
При этихъ словахъ онъ поднесъ императрицѣ рас- |
крытую книгу, по которой она и прочитала символъ вѣры.
Затѣмъ была возглашена протодіакономъ обыкно- I
венная эктенія съ слѣдующими къ ней добавленіями. |
Такъ какъ эти добавленія повторялись и при короно-
ваніи императора Александра Николаевича, то мы и
выписываемъ ихъ. отмѣтивъ въ скобкахъ то добавленіе,
которое сдѣлано было впослѣдствіи въ третьемъ воз-
глашеніи: :
сіе ѵоз апсёігез соигоппёз раг Віеи, еп Гаізапі а Ьаиіе
ѵоіх сіеѵапі ѵоз Іісіёіез зіуеіз асіе сіе Гоі саііюііуие-ог-
ііюсіохе*.
Еп сіізапі сез пюіз Іе ргёіаі ргёзепіа а Гітрёгаігісе
ип ііѵге оиѵегі. сіапз Іесріеі еііе іиі Іе іехіе сіи КуіпЪоІе
сіе Іа Гоі.
Ье сііасге гёсііа епзиііе Іез ргіёгез огсііпаігез роиг
Іе зоиѵегаіп аѵес сегіаіпез атріійсаііопз. <-отніе сез
атріііісаііопз Гигепі гёрёіёез Іогз сіи 8аеге сіе Геиіре-
Библиотека «Руниверс»
С0Ш10КХЕМЕХТ ЛЕ8 8ОПѴЕКЛІХ8 КІІ88Е8.
41
Л> еже благословится царскому ея вѣнчанію благо-
словеніемъ царя царствующихъ и Господа господствую-
щихъ. ГосПОД)’ помолимся.
„О еже укрѣплену быть скипетру ея десницею выс-
шаго. Господу помолимся.
..О еже (помазаніемъ святаго мѵра) пріяти ей съ
небесе къ правленію и правосудію силу и премудрость.
Господу помолимся.
..О еже получити ей благопоспѣшное во всемъ и
долгоденственное1 царствованіе. Господу помолимся.
„Яко да услышитъ ю Господь въ день печали и за-
щитить ю имя Бога Іаков ля, Господу помолимся.
..Яко да ’послетъ ей помощь отъ Святаго и отъ
('іона заступитъ ю. Господу помолимся.
..Яко да подастъ ей Господь по сердцу ея и весь
совѣть <‘я исполнитъ. Господу помолимся.
„Яко да подчиненные суды ея немздоимы и нелице-
пріятны сохранитъ. Господу помолимся.
..Яко да Господь силъ всегда укрѣпляемъ оружіе ея.
Господу помолимся.
„О попрати подъ нолѣ ея всякаго врага и супостата.
Господу помолимся.
Къ этимъ возглашеніямъ при коронованіи импера-
тора Александра Николаевича добавлено было:
„О еже славословитися царскому его вѣнчанію и
супруги его благочестивѣйшей государыни императрицы
Маріи Александровны благословеніемъ его-же царя
царствующихъ и Господа господствующихъ. Господу
помолимся. Послѣ того, во всѣхъ случаяхъ, читалась
обычная эктенія. Затѣмъ слѣдовало пѣніе стиха, безъ
всякой отмѣны впослѣдствіи, и чтеніе пророчества, ко-
торое при слѣдующихъ случаяхъ было нѣсколько со-
кращено. Далѣе слѣдовали, при всѣхъ коронаціяхъ безъ
всякаго измѣненія, чтенія: посланія апостола Павла и
евангелія отъ Матоія.
Послѣ прочтенія евангелія, на императрицу рукою
первенствовавшаго архіерея была возложена мантія, или
..какъ изящнѣе нарицаютъ палюдаментъ* — облаченіе
долгое изъ златотканой матеріи и съ нашитыми часто
двоеглавыми орлами, подбитое горностаевымъ мѣхомъ.
Послѣ того государыня склонила голову, а архіерей
новгородскій оеіѣнилъ верхъ главы ея крестообразно и.
положа руку ей на голову, прочелъ во всеуслышаніе
всѣмъ слѣдующую молитву:
..Господи Боже нашъ, царю царствующихъ и Гос-
подь господствующихъ, иже чрезъ Самуила пророка
избравый раба твоего Давида и помазывай его во царя
надъ людомъ твоимъ и Израилемъ, самъ и нынѣ услышь
моленіе насъ недостойныхъ и призри отъ святаго жи-
лища твоего и вѣрную рабу твою, великую государыню
императрицу Анну Іоанновну, юже благоволилъ еси по-
ставити императрицу надъ языкомъ твоимъ, его-же при-
тяжалъ еси (притяжаннымъ) честною кровію единород-
наго твоего сына, помазати удостой елеомъ радости,
одѣй ю силою съ высоты, наложи на главу ея вѣнецъ
отъ камене честнаго и даруй ей долготу дней. Даждь
гепг Аіехашіге II. іюня еп (Іоінюпз Іе іехіе. еп шеііапі
епіге рагепіііёзез іше атріііісаііоп Гаііе ріиз іапі <1апз
Іа ігоізіёте іпѵосаіюп.
„Ргіопз Іе 8еі*піеиг ци'іі Ъепіззе зоп 8асге (Іе Іа
! Ъеікміісііоп <1п зоиѵегаіп <Існ зоиѵегаіпз. еі <1п таііге
I (Іез таіігез:
„Ргіопз Іе Нещпеиг <ріе Іе Тгёз-Наиі аІГепшяяе Іе
| зсеріге (Іапз «а іпаіп (Ігоііе;
..Ргіопз Іе Веіщіеиг ци еііе гесоіѵе (Іи сіеі (раг ѵоіе
(Гопсііоп аѵес Іе 8аіпН Яігёте) Іа Гогсе еі Іа заігеззе пёсез-
заігез аи цоиѵегпепіепі еі а Гшітіпізігаііоп <1е Іа ^ивѣісе;
..Ргіопз Іе Кеіцпеиг роиг Іе кисеёй <1е іоиіез зез
। епігергізез еі роиг ип гё^пе ргоіоіщё:
| „Ргіопз Іе Кеіцпеиг ци'іі Іиі оиѵге зоп огеіііе Іез
]’оигз (Іе (Іоиіеигз еі ци'іі Іа соиѵге (Іе Гёцісіе (Іи пот
<1(5 ІЭіеи (Іе ЛасоЪ:
..Ргіопз Іе Неіцпеиг ци’іі Іиі епѵоуе Гаіііе (Іез заіпіз
(4 (Іи 8іоп:
„Ргіопз Іе 8еіцпеиг ци'іі Іиі ассопіе се цие (Іёзіге зоп
1 С(виг еі ци’іі ассоіпрііззе се ци'еііе аига (1ёсі(1ё еп сопзеіі;
I „Ргіопз-Іе Вещнеиг цие зез «рщез еі таеізігаіз зоіепі
іпсоггирііЫез еі ітрагііаих:
„Ргіопз Іе Йеіцпеиг ци'іі (Іоппе іоіцоигз Іе зиссёз
а зез агтез;
„Ргіопз Іе Нецтеиг ци'іі іеггаззе а зез ріебз іоиі
еппеті ои ігаііге".
А сез іпѵосаііопз Гиі а]’оиіёе Іогз (Іи соигоппепіепі
(Іе Гетрегеиг Аіехашіге II Гіпѵосаііоп зиіѵапіе:
..Ргіопз Іе Неигпеиг ци'іі Ьёпіззе (Іе за Ьёпёбісііоп
(Іи зоиѵегаіп (Іез зоиѵегаіпз еі (Іи таііге (Іез таіігез
зоп 8асге еі ееіиі (Іе зоп ёроизе, Іа ігёз ріеизе зоиѵе-
гаіпе еі іпірёгаігіее Магіе Аіехашігоѵпа".
Аргёз сез ѵегзеіз ёіаіі іоіуоигз гёсііёе Іа ргіёге ог-
(Ііпаіге роиг Іе зоиѵегаіп. Ьез сікеигз епіоппаіепі еп-
зиііе ипе апііеппе. циі па ]атаіз ѵагіё. еі оп Іізаіі ип
раззаце (Іи Ііѵге (Іез ргорііёіез. раззаце циі іиі ип реи
аЪгёцё аих оссазіопз зиіѵапіез. Тоиі сесі іиі зиіѵі. запа
ѵагіаііоп аисипе а іоиз Іез 8асгез. (Іе Іа Іесіиге (Гип піез-
за«<е (Іе Гардіге Раиі <4 (Іез ёѵапцііез зеіоп 8і. Маііііеи.
Аргёз 1а Іесіиге (Іез ёѵаіщііез. ГагсЪеѵічіие-ргішаі
геѵёііі Гіпірёгаігісе (Іи піапіеаи, ои роиг етріоуег ип
іегте ріиз ё1ёі»апі. ,.<Іе Іа раігиі^. Іопц ѵёіетепі (Іе
(Ігар (Гог, Ъго(1ё (Гащіез а (Іеих іёіез еі (ІоиЪІё (ГІіег-
пііпе. І/ііпрегаігісе іпсііпа аіогзіа іёіе. еі Гагсііеѵёцие
(Іе Хоѵ^огосі Іиі ітроза Іез таіпз. еп гёсііапі а Ііаиіе
ѵоіх Іа ргіёге зиіѵапіе:
лНещпеиг 1)іеи. зоиѵегаіп (Іез зоиѵегаіпз еі піаііге
(Іез таіігез! іоі циі раг Гепігешізе (Іе іоп ргорііёіе 8а-
пшеі а (Іёзіцпё іоп езсіаѵе 1>аѵі(1 роиг ёіге оіпі соитіе
гоі (Іе іоп реиріе. еі (ГІзгаёІ. (Іаіц-пе епіетіге аіуоиг-
(ГІіиі Іа ргіёге цие поиз. ішіі^пез. поиз і'асігеззопз роиг
іе (Іетаікіег (Іе ]еіег (Іи Ііаиі (Іе іоп сёіезіе (Іотаіпе
ип ге^аіті ІаѵогаЪІе зиг іа зегѵапіе. Іа цташіе зоиѵе-
гаіпе еі іпірёгаігіее Аппе Іоаппоѵпа. цие іи а Ьіеп ѵоиіи
іаіге іпірёгаігіее (Іе іез Іі(1ё1ез. аи пот (Іи ргёсіеих
заіііг (Іе іоп Кііз ипіцие. Баіігпе регтеНге циеііе зоіі
Библиотека «Руниверс»
42
ВѢНЧАНІЕ РУССКИХЪ ГОСУДАРЕЙ НА ЦАРСТВО.
въ десницу ея скипетръ спасенія, посади іо на пре-
столѣ правды, огради ее всеоружіемъ Святаго твоего
Духа, укрѣпи ея мышцу, подчини ей всѣ варварскіе
языки (смири передъ нимъ вся варварскіе языки, хо-
тящіе брани), всѣй въ сердце ея страхъ твой и къ по-
слушнымъ состраданіе, соблюди ю въ непорочной вѣрѣ,
покажи ю извѣстну хранительницу святыя твоея каѳо-
лическія церкве догматовъ, да судитъ люди твои въ
правдѣ и нищія твоя въ судѣ, спасаетъ сыны убогихъ
и наслѣдница будетъ твоего царствія".
Послѣ этой молитвы прочтена была главенствую-
щимъ архіереемъ слѣдующая молитва:
„Тебѣ единому царю человѣковъ, яже земному цар-
ству отъ тебе ввѣрена, подклони выю съ нами (нынѣ
читается такъ:. тебѣ единому царю человѣковъ, под-
клони выю съ нами, благочестивѣйшій государь, ему-же
земное царство отъ тебе ввѣрено) и молимся тебѣ, вла-
дыко всѣхъ, сохрани ю подъ кровомъ твоимъ, укрѣпи
ея царство, благоугодное тебѣ дѣяти всегда ю удостой,
возсіяй во днехъ ея правду и множество мира, да въ
тихости ея кроткое и молчаливое житіе поживемъ, во
всякомъ благочестіи и честности. Ты бо еси царь міра
и Спасъ душъ и тѣлесъ нашихъ, и тебѣ славу возсы-
лаемъ Отцу и Сыну и Святому Духу, нынѣ и присно
и во вѣки вѣковъ".
Послѣ того, со словами: „во имя Отца и Сына и
Святаго Духа". Ѳеофанъ возложилъ корону на импе-
ратрицу, сказавъ при этомъ:
„Благочестивѣйшая, самодержавнѣйшая великая го-
сударыня, императрица всероссійская! Видимое сіе ве-
щественное главы твоея украшеніе явный образъ есть,
яко тебе, главу всероссійскаго народа, вѣнчаетъ неви-
димо царь славы, Христосъ, благословеніемъ своимъ
благостыннымъ, утверждая тебѣ предержащую (влады-
чественную) и верховную власть надъ людьми своими".
Эти молитвы и обращеніе къ вѣнчаемому государю
повторились и при коронаціи императора Александра
Николаевича, съ тѣми измѣненіями, которыя занесены
въ скобкахъ, и съ слѣдующею отмѣною въ самомъ
дѣйствіи:
Митрополиты возложили на императора мантію и
алмазную цѣпь, а одинъ изъ находившихся при его
величествѣ сановниковъ оправилъ ее. Корону поднесъ
митрополиту московскому назначенный для того санов-
никъ, а митрополитъ представилъ ее государю, который
уже самъ возложилъ ее на себя, какъ это было сдѣлано
Павломъ Петровичемъ и его преемниками.
Скипетръ въ правую и державу въ лѣвую руку по-
далъ императрицѣ Аннѣ архіепископъ новгородскій, и
то-же самое при послѣдней коронаціи было сдѣлано
первенствующимъ въ священнодѣйствіи митрополитомъ
московскимъ. При подачѣ скипетра императрицѣ было
сказано слѣдующее:
„ Благочестивѣйшая и самодержавнѣйшая великая
государыня, императрица всероссійская, пріятыя сія отъ
руку твоего скипетро и держава (пріими скипетръ и
оіпіе сіе Гіпіііе гаДіеияе, сіоппе Іиі Іа Гогсе зиргёіие,
шеі Іиі зиг Іе Ггопі Іа соигоппе аих ріеггез ргёсіеияея
Д’ипе ригеіё ітшасиіёе еі ассогДе Іиі сіе Іоп^з ]оигз.
Меі сіапз за шаіп Дгоііе Іе зсеріге Ди заіиі, Гаіз Іа
азяеоіг зиг Іе ігбпе -сіе Іа ѵёгііё, ргёзегѵе Іа раг Іа
іоиіе-риіззапсе (Іи 8аіпі-Езргіі, Гогіійе зез тизсіея, теі
яоия за риіззапсе іоиіез Іез гасез ЪагЬагез (ѵагіапіе: ге-
Диіз аи гезресі Деѵапі Іиі іоиіез іез гасез ЬагЬагез
Ьозіііетепі сіізрозёез), ітріапіе сіапз зоп соеиг Іа сгаіпіе
сіе Іа щзіісе еі Іа сотраззіоп роиг сеих сріі оЪёіззепі,
таіпііепз Іа сіапз Іа Гоі риге еі ітшасиіёе, Гаіз еп Іа
^агДіеппе поіоіге сіез До^тея сіе іа заіпіе ёегіізе саіЬо-
Іідие. (^и’еііе щце іоп реиріе еп іоиіе щяіісе, ди’еііе
ргоіё§е Іез Йія сіез іпсіі^епія еі ци’еііе Ііёгііе іоп гоуаите".
Аргёз ееііе ргіёге ГагсЬеѵёцие-ргітаі гёсііа Гогаі-
зоп зиіѵапіе:
„Беѵапі іоі, зеиі зоиѵегаіп сіез Ііоттез, іпсііпе зоп
йюпСаѵес поиз, ееііе, а циі іи а сопйё Іе роиѵоіг яи-
ргёте зиг Іа іегге. (Се раяяа^е зе Ііі шаіпіепапі сіе Іа
тапіёге зиіѵапіе: „Беѵапі іоі, зеиі зоиѵегаіп сіез Ьот-
тез, іпсііпе аѵес поиз зоп йюпі Іе зоиѵегаіп ігёя-ріеих,
аидиеі іи а сопйё Іе роиѵоіг зиргёте зиг Іа іегге".)
„Хоиз і’ітріогопз, таііге сіе Гипіѵегз, сіе Іа іепіг еп
іа яаіпіе §агс1е. Д’айегтіг зоп гёіте. сіе Гаіге ди’еііе
а§іязе іоиригз сіе тапіёге а і’ёіге ацтёаЪІе; еще зоп
гё§пе зоіі Іе гёцпе сіе Іа ѵёгііё, Де Іа раіх еі сГипе
ѵіе ігапциіііе еп іоиіез ріёіё еі Ііоппёіеіё; саг іи еяі Іе
гоі Ди топДе еі Іе яаиѵеиг Де поз согрз еі Де поя
атез, еі поия іе §1огійопз сотте Рёге еі Еііз еі 8аіпі-
Езргіі, а ГЬеиге ргёзепіе, а Гаѵепіг еі Дапз Гёіегпііё
Дез зіёсіея Гиіигз".
Аргёя аѵоіг гёсііё ееііе ргіёге, ТЬёоГапе тіі Іа сои-
гоппе аи Ггопі Де Гітрёгаігісе, еп Діяапі: „аи пот Ди
Рёге, Ди Еіія еі Ди 8аіпі-Еяргіі". II аДгезза епзиііе а
Гітрёгаігісе Гаііосиііоп зиіѵапіе:
„Зоиѵегаіпе ігёя-ріеизе. ігёз-^гапДе еі ігёя-аиіосгаіе.
ітрёгаігіее Де Тоиіез Іез Виязіез! Сеі огпетепі таіё-
гіеі еі озіепзіЫе Де іоп Ггопі езі Іе яіете ѵізіЫе Де се
еще іи езі соигоппёе еп іа диаіііё Де сІіеГ Ди реиріе
гизяе раг Іе Сіігіяі, зоиѵегаіп Де Іа ціоіге, ещі іе Доппе.
раг ѵоіе Де за ЬёпёДісііоп Ьіепѵеіііапіе. Іе роиѵоіг зи-
ргёте (зоиѵегаіп) зиг зоп реиріе.
Тоиіез сез ргіёгез, аіпзі (]ие Гаііосиііоп аи зоиѵе-
гаіп соигоппё, опі ёіё гёрёіёея аи 8асге Де Гетрегеиг
АІехапДге II, аѵес Іез ѵагіапіез еще поиз аѵопя іпсііциёея
епіге рагепіЬёзез еі аѵес Іа тоДійсаііоп зиіѵапіе, Дапз
Іа тагсііе Де Іа сёгётопіе.
Ьез тёігороіііез тігепі зиг Іез ёраиіея Де Гетре-
геиг Іе тапіеаи еі Іиі разяёгепі аи сои Іе соіііег еп
Діатапіз еріе Гип Дез Діцпііаігез. зе іепапі аиргёз Ди
зоиѵегаіп, аггапагеа Де Іа тапіёге ѵоиіие. Ьа соигоппе4
Гиі ргёзепіёе аи шёігороіііе Де Мозсои раг Іе Ді^ти-
іаіге Дёяіцпё а сеі ейеі. еі Іе шёігороіііе Іа ргёзепіа
а Гетрегеиг, циі Га тіз Іиі-тёте яиг за іёіе, а Гехет-
ріе Де Гетрегеиг РаиІ I еі Де зез яиссеззеигз.
Ье зсеріге еі Іе 2?1оЬе Гигепі гетія епіге Іез таіпз
Библиотека «Руниверс»
СОЬЖШКЕМЕХТ БЕ8 8ОПѴЕВАІХ8 ІШ88Е8.
43
державу, еже) есть образъ даннаго тебѣ отъ вышняго
надъ людьми своими самодержавія къ управленію ихъ
и ко устроенію всякаго желаемаго имъ благополучія44.
Послѣ сего императрица сѣла на свой престолъ, что
было соблюдаемо и при послѣдующихъ коронаціяхъ.
При совмѣстномъ коронованіи государя и его супруги
происходившее дѣйствіе сопровождалось слѣдующимъ
обрядомъ:
Государь, положивъ обѣ регаліи, т. е. скипетръ и
державу, на подушки, поднесенныя ему сановниками,
призывалъ къ себѣ свою супругу, которая становилась
передъ нимъ на колѣни, на малиновую бархатную по-
душку, съ золотымъ позументомъ, положенную однимъ
изъ сановниковъ, а государь, снявъ съ себя корону,
прикасался оной къ головѣ государыни и снова надѣ-
валъ ее на себя.
За симъ подносилась императору малая корона, та-
кого-же образца, какъ и большая, тѣмъ сановникомъ,
который несъ ее. и эту корону государь возлагалъ на
императрицу, а статсъ-дамы оправляли ее. Потомъ под-
носились императору, для возложенія на императрицу,
порфира и цѣпь ордена святаго апостола Андрея.
Послѣ этого во всѣхъ случаяхъ возглашается госу-
дарю многолѣтіе съ полнымъ его титуломъ и наимено-
ваніемъ его „цесарскимъ величествомъ44, а также про-
возглашается многолѣтіе и коронуемой съ нимъ его су-
пругѣ. По провозглашеніи многолѣтія, всѣ присутствую-
щіе приносятъ государю поздравленіе троекратнымъ по-
клоненіемъ, не оставляя, своихъ мѣстъ, а затѣмъ импе-
раторъ. или царствующая императрица, ставъ на ко-
лѣни, по книжкѣ читаетъ слѣдующую молитву:
„Господи Боже мой (Боже отцовъ и), царю цар-
ствующихъ и Господь господствующихъ (Господь гос-
подствующихъ нынѣ пропускается), сохранивый мя отъ
всѣхъ скорбей и напастей (сотворивый вся словомъ
твоимъ) и премудростію^твоею устроивый человѣка, да
управляетъ міръ въ преподобіи и правдѣ! Нынѣ-же и
царствовати надъ преславнымъ симъ народомъ оправ-
давый. (Ты избралъ мя еси царя и судію людемъ твоимъ.)
Исповѣдую неисчетное ко мнѣ твое милосердіе (неизслѣ-
димое твое о мнѣ смотрѣніе) и, благодарнѣ, величеству
твоему поклоняюся. Ты-же, владыко и Господи мой,
настави мя въ дѣлѣ, на неже послалъ мя еси, вразуми
и управи мя въ великомъ служеніи семъ. Даждь и сми-
ренію моему премудрость. (Да будетъ со мною присѣ-
дящая престолу твоему премудрость). Посли ю съ не-
бесъ святыхъ твоихъ, да разумѣю, что есть угодно
предъ очами твоими (и что есть право въ заповѣдяхъ
твоихъ). Буди сердце мое въ руку твоею, еже вся
устроити къ пользѣ врученныхъ мнѣ людей и къ славѣ
твоей, яко да и въ день суда твоего непостыдно воз-
дамъ тебѣ слово: милостью и щедротами единороднаго
Сына твоего, съ нимъ-же благословенъ еси со пресвя-
тымъ и благимъ, и животворящимъ Духомъ во вѣки
аминь44.
По прочтеніи этой молитвы, императрица Анна Ива-
йе Гітрёгаігісе Аппе раг ГагсЬеѵёдие йе Ыоѵ^огой. Аи
йегпіег 8асге се Гиі Іе тёігороіііе йе Моясои, ргёзійапі
Іа сёгётопіе, диі Іез гетіі а Гетрегеиг Аіехапйге II.
Еп гетеііапі Іе всеріге а Гітрёгаігісе, Гаг^Ьеѵёдие рго-
поп^а Іез рагоіез зиіѵапіея:
„Тгёз-ріеизе, ігёя-аиіосгаіе еі ігёз-^гапйе яоиѵегаіпе,
ітрёгаігісе йеТоиіез ІезВиязіея! — Іе ясеріге еі Іе дІоЬе
сріе іи ѵіепя йе ргепйге еп таіпз (ргепйя еп таіпз Іе
ясеріге еі Іе §1оЬе сріі) яопі Гіта^е йе Іа яоиѵегаіпеіё
сріе Іе Тгёя-Наиі іе йоппе яиг яоп реиріе. айп сріе іи
Іе §оиѵегпея еі Іиі аяяиге іоиіе яогіе йе ргоярёгііё, ци’іі
реиі йёяігег44.
Ь’ітрёгаігісе я’аяяіі епяиііе яиг яоп ігопе, се сріі
Гиі епсоге оЬяегѵё а іоия Іея 8асгея яиіѵапія.
(^иапй іі у аѵаіі 8асге яітиііапё йи яоиѵегаіп еі йе
яоп ёроияе, Іа гетіяе йи ясеріге еі йи §1оЬе ёіаіі яиіѵіе
раг Іа сёгётопіе яиіѵапіе.
Ь’етрегеиг йёрояаіі Іея іпяі^пея сріі ѵепаіепі йе Іиі
ёіге гетія, яиг йея соияяіпя сіе ѵёіоигя аррогіёя раг йея
Ііаиія йі^пііаігея еі арреіаіі аиргёя йе зоі яоп ёроияе,
сріі я’а^епоиіііаіі сіеѵапі Іиі яиг ип соиязіп йе ѵёіоигя
пасагаі §а1оппё й’ог, йёрояё а іегге раг ип йея йі§пі-
іаігея. Ье яоиѵегаіп біаіі аіогя ип тотепі яа соигоппе
еі еп іоисііаіі Іа іёіе йе Іа яоиѵегаіпе, Іа гетеііапі еп-
яиііе яиг яа ргорге іёіе.
Оп аррогіаіі аіогя а Гетрегеиг ипе аиіге соигоппе
йе тоіпйгея йітепяіопя, таія йе Гогте іоиі-а-Гаіі ра-
геіііе а Іа яіеппе. Ье яоиѵегаіп теііаіі сеііе соигоппе
яиг Іа іёіе йе Гітрёгаігісе, еі Іея йатея а рогігаіі Гаі-
іасЬаіепі йёйпіііѵетепі а Іа соійиге йе Іа яоиѵегаіпе.
Риія оп аррогіаіі а Гетрегеиг Іе тапіеаи ітрёгіаі
еі Іе соіііег йе Гогйге йе 8аіпі-Апйгё, йопі іі геѵёіаіі
Гітрёгаігісе.
Аргёя сесі, а іоия Іея 8асгея іі у аѵаіі йея ргіёгея
йе Іоперте ѵіе а Гетрегеиг аѵес епопсіаііоп сотріёіе
йе яоп іііге йёіаіііё еі риаіійсаііоп йе ,,Ма]еяіё Сёяа-
гіеппе44, аіпяі цие йея ргіёгея йе 1оп§ие ѵіе а Гітрё-
гаігісе. Сея ргіёгея яопі яиіѵіея й’ипе ігіріе іпсііпаііоп
йе іоия Іея аяяіяіапія, роиг Гёіісііег Ьеигя Ма^еяіёя. Еп
Гаіяапі се ігіріе яаіиі, іоиі Іе топйе геяіе а яа ріасе.
Ь’етрегеиг (ои Гітрёгаігісе гё§папіе) яе теі аіогя
а §епоих еі Ііі сіапя ип Ъгёѵіаіге Іа ргіёге яиіѵапіе:
„8еі§пеиг топ І)іеи (І)іеи йе тея рёгея). яоиѵе-
гаіп йея яоиѵегаіпя еі таііге йея таіігея (Іея ігоія йег-
піегя тоія яопі таіпіепапі отія), сріі т’а ргёяегѵё йе
іоия Іея таих еі йе іоия Іея таіііеигя (еі циі а Гаіі
іоиі ееіа раг іа зеиіе рагоіе), іоі сріі гё^іе Іе яогі йе
ГЬотте сіапз іа за^еяяе. айп ци’іі §оиѵегпе Іе топйе
еп іоиіе ріёіё еі дияіісе! Тоі сріі т’арреііе таіпіепапі
а гё^пег яиг се реиріе іііияіге (іи т’а ёіи яоиѵегаіп
еі «рі^е йе іоп реиріе). Зе гесоппаія Гіпйпіе тіяёгі-
согйе йопі іи те сотЫе (іоп яоіп сопяіапі роиг тоі)
еі ]е т’іпсііпе гёсоппаіяяапі йеѵапі іа §тапйеиг. 8еі§пеиг
еі таііге! Бігі§е-тоі сіапя Іа іасііе циеіп т’а сопйёе,
іпяріге еі §оиѵегпе-тоі сіапя Іа ерапйе тіяяіоп, риі
іп’ёсіюіі аіуоигй’Ьиі. Боппе-тоі ГЬитіІііё еі Іа яа^еяяѳ
к*
Библиотека «Руниверс»
44 ВѢНЧАНІЕ РУССКИХЪ ГОСУДАРЕЙ НА ЦАРСТВО.
Рисчв. К. Брожі.
Св. коронованіе императрицы
(Ъе* Соигоппетепі (Іе Г
Библиотека «Руниверс»
СООКООЕМЕКТ 1»ЕН 8ОИѴЕКАІЫ8 КП8КЕ.Ч,
45
ерины И Алексѣевны 22 сентября 1762 г.
гаігісе СаНіегіпе II.)
Библиотека «Руниверс»
46
ВѢНЧАНІЕ РУССКИХЪ ГОСУДАРЕЙ НА ЦАРСТВО.
новна встала съ колѣнъ и оставалась стоять прямо, когда
всѣ присутствовавшіе опустились на колѣна, а во главѣ
ихъ и архіерей новгородскій, прочитавшій отъ лица
всего народа слѣдующую молитву:
„Боже великій и дивный неисповѣдимою благостію
п богатымъ промысломъ управляя вселенная, его-же
премудрыми и неиспытанными судьбами разнообразные
предѣлы жизнь и сожительство человѣческое пріемлетъ.
Тебѣ страшному и человѣколюбцу судіи позорствуетъ
на насъ беззаконія наша, яко вся бывшая намъ бѣды
и скорби истиною и судомъ навелъ еси на насъ грѣхъ
ради нашихъ. (Эта часть молитвы отъ словъ: тебѣ
страшному и т. д. впослѣдствіи была пропущена.) Испо-
вѣдуемъ: яко не по беззаконіямъ нашимъ сотворилъ еси
намъ, ниже по грѣхомъ нашимъ воздалъ еси намъ. Со-
грѣшихомъ, Господи, и беззаконновахомъ и крайняго
твоего отвращенія достойни сотворихомся, ты-же, о
неисчетная благостыня, милостивый и долготерпѣливый
и каяйся о злобахъ человѣческихъ, владыко, наказавъ
насъ краткимъ бывшія печали посѣщеніемъ, се изо-
бильно исполнявши (исполнилъ) радости и веселія сердца
наши, оправдая (оправдавъ) надъ нами царствовати воз-
любленную тобою рабу твою, благочестивѣйшую и само-
державнѣйшую государыню нашу императрицу Анну
Іоанновну всея Россіи: умудри убо и настави ю непо-
ползновенно проходити великое сіе къ тебѣ служеніе,
даруй ей разумъ и премудрость, во еже судити людемъ
(твоимъ) въ правду, и твое сіе достояніе въ тишинѣ
и безъ печали сохранити. Покажи ю врагамъ побѣди-
тельну, злодѣямъ страшну, добрымъ милостиву и благо-
надежну. Согрѣй сердце ея призрѣніемъ къ нищимъ,
ко пріятію странныхъ, къ заступленію напаствуемыхъ.
Подчиненныя-же ей правительства, управляя на путь
истины и правды и отъ лицепріятія и мздопріимства
(мздоимства) отражая и вся отъ тебе державѣ ея вру-
ченные люди въ нелицемѣрной содержа вѣрности, со-
твори ю матерь о чадѣхъ веселящуюся, и да удивити
милости твоея на насъ. Умножи дни живота ея въ не-
рушимомъ здравіи и непремѣняемомъ благополучіи. Да-
руй-же во дни ея и всѣмъ намъ миръ, безмолвіе, благо-
поспѣшество, благорастворенія воздуха, земли плодо-
носія и вся къ временной и вѣчной жизни потребная.
О премилосердый Господи нашъ, Боже щедротъ и отче
всякія утѣхи, не отврати лица твоего отъ насъ, и не
посрами насъ отчаянія (отъ чаянія) нашего уповающе
на тя, молимся тебѣ и моляіцеся на щедроты твоя
уповаемъ: ты бо единъ вѣси, еже требуемъ, и прежде
прошенія подаеши и дарованія утверждавши, и всякое
даяніе благо, и всякъ даръ совершенъ свыше есть,
исходяй отъ тебе, отца свѣтовъ. Тебѣ слава и держава
со единороднымъ твоимъ Сыномъ и всесвятымъ бла-
гимъ и животворящимъ твоимъ Духомъ, нынѣ и присно,
и во вѣки вѣковъ44.
По прочтеніи молитвы, Ѳеофанъ говорилъ импера-
трицѣ рѣчь, и рѣчь его, по тогдашнимъ требованіямъ
витійства, принадлежитъ къ числу лучшихъ произве-
(цие Іа яа^еявѳ циі ргёяіДе а іоп ігопе яоіі іоіцоигв
аѵес пюі). Епѵоіе Іа тоі сіи ііаиі Дея Сіеих, роиг цие
Зе те гепсі сотріе сіе се циі і’еяі а&гёаЫе (еі сіе се
циі еві веіоп іев соттапсіетепія). (^ие топ ссеиг яоіі
іоиригя Дапя іа таіп, роиг цие ]е риіяяе іоиі аггап^ег
еп ѵие сіи Ьіеп сіея реиріея циі те яопі сопііёя, еі й іа
ріия ^гапДе §1оіге, айп цие іе риг сіе іоп ]и^етепі ]‘е
риіяяе іе гёропсіге яапя Іюпіе. (^ие іоиі сеіа те яоіі
ассогсіё раг ^асея еі Іаг^еяяея сіе іоп Еіія ІІпіцие, аѵес
Іециеі яоія Ьёпі, о топ Біеи, аияяі ци’аѵес іе 8аіпі-
Еяргіі, зияци’й Іа Йп сіея яіёсіея. Атеп“.
Аргёя аѵоіг іи сеііе ргіёге, Гітрёгаігісе Аппе яе
Іеѵа еі гевіа сІеЬоиі репДапі цие іоиі іе топсіе я’а-
^епоиіПаіі еі цие ГагсЬеѵёцие сіе Хоѵсогосі Ііяаіі аи
пот Де іоиі Іе реиріе Іа ргіёге яиіѵапіе:
„Біеи ^гап(1 еі асІтігаЫе, сіопі Іа Ьопіё іпйпіе еі
Іа ѵоіопіё ЬіепГаіяапіе ^оиѵегпепі Іа іегге; сіопі Іея
Деяііпёея іпсоппиея еі іпяопДаЫея тагциепі Іа сіигёе
еі Іея Іітііея Де Гехіяіепсе Ііитаіпе! Ти сопіетріе,
ІеггіЫе еі тіяёгісогДіеих, поя іпіциііёя, саг іоия Іея таих
еі іоиіея іея Доиіеигя цие поия аѵопя ёргоиѵёя. с'еяі
іа ріяіісе еі іоп |и^етепі, циі Іея опі епѵоуёя еп рипі-
ііоп Де поя рёсііёя. (Сеііе рагііе Де Іа ргіёге. Дериія
Іея тоія: „Ти сопіетріе, іеггіЫе еіс.“ іиі отіяе аих
Йасгев яиіѵапія). Хойя ргоГеяяопя ісі сріе іи пе поиз а
рая яиОіяаттепі рипі еі гёігіЬиё яеіоп поя іпіциііёя еі
поя рёсііёя. Хойя аѵопя Гаіііі, Зеі^пеиг, поия аѵопя еп-
Ггеіпі Іа Іоі еі поия поия яоттея гепсіия Ді^пея Де іоп
яиргёте Дё^ойі. Еі серепсіапі, Дапя іа Ьопіё іпйпіе,
сотраііяяапі еі Іоп^апіте, ріаі^папі поіге ГаіЫеяяе. іи
пе поия а сііаііёя цие раг Дея реіпея Де соигіе сіигёе,
еі іи сотЫе (а сотЫё) Де ]оіе еі Д’аіё^геяяе поя ссеигя
еп регтеііапі (еп ауапі регтія) а іа яегѵапіе, поіге
ігёя-ріеияе еі ігёя-аиіосгаіе яоиѵегаіпе. Гітрёгаігісе
Аппе Іоаппоѵпа Де Тоиіея Іея Вияяіея. Де ге^пег яиг
поия. Боппе Іиі Допс Іа яа^еяяе пёсеяяаіге роиг гет-
рііг йДёІетепі Іе &тапД тапДаі цие іи Іиі а сопйё,
ассогДе Іиі Іа гаіяоп еі Іа регярісасііё роиг ди^ег Іе
реиріе (іоп реиріе) еі таіпіепіг еп раіх еі ігапциіііііё
іоп Дотаіпе. ЕепД Іа іпѵіпсіЫе Деѵапі Іея еппетія.
іеггіЫе аих тёсЬапія, §гасіеияе еі ГаѵогаЫе аих Ъопя.
АНите Дапя зоп ссеиг Іа сотраяяіоп аих іпсіі^епія.
Пюярііаіііё аих еггапія еі Іе. Дёяіг Де ДёГепДге сеих циі
яопі таіііеигеих. Бігще Дапя Іа ѵоіе Де Іа ѵегііё еі
Де Іа зияіісе яея тапДаіаігея, еп Іея етрёсііапі Де я’ё-
сагіег Дапя Іа ѵоіе Де Іа рагііаіііё еі Де Іа сопсияяіоп;
таіпііепя Іея яіцеія Дапя ипе йсіёіііё іпёЬгапІаЫе, Гаія
ци’еііе яоіі ипе тёге Ііеигеияе Дапя яея епГапіз еі
ёіоппея-поия раг Іез <*гасея цие іи гёрапсіга яиг поя
іёіея. Ргоіоп^е яа ѵіе Дапя ипе яапіё іпаІіёгаЫе еі
Дапя ипе ргоярёгііё сопяіапіе. АссогДе поия репДапі
зоп гёцпе Іа раіх, Іа ігапциіііііё, Іе яиссёя Де поя еп-
ігергіяея, ип аіг іоіуоигя риг, Іа Гегіііііё Ди яоі еі іоиі
се циі еяі пёсеяяаіге Дапя сеііе ѵіе еі Дапя Гаиіге.
Йеі^пеиг ігёя-тіяёгісогДіеих, І)іеи Дея Іагцеяяея еі Рёге
Де іоиіе Гёіісііё!—пе Дёіоигпе роіпі іа Гаее Де поия еі
Библиотека «Руниверс»
СОЕКОХХЕМЕХТ БЕ8 8ОПѴЕЕАІХ8 КѴ88Е8.
47
деній этого умнаго и ловкаго проповѣдника. Рѣчь эта
была весьма пространна и являлась не „ поученіемъ"
стариннаго образца, но похвальнымъ словомъ новой го-
сударынѣ. При послѣдующихъ коронаціяхъ такія рѣчи
установились обычаемъ, но онѣ сдѣлались кратки — что
и означается въ церемоніалахъ, и какъ содержаніе,
такъ и обработка ихъ предоставляется на волю самого
витіи.
Послѣ такихъ рѣчей поется: „Тебе, Боже, хвалимъ!"
и затѣмъ начинается литургія, которую государь или
государыня слушаютъ на тронѣ до мѵропомазанія и
причащенія.
Когда, послѣ причащенія въ алтарѣ священнослу-
жителей, отворились царскія двери, то архіепископъ по-
слалъ архимандрита и двухъ протодіаконовъ извѣстить
государыню о времени мѵропомазанія. Мы уже видѣли,
что прежнее изложеніе такого призыва измѣнялось, и
какъ оно было выражено Аннѣ Ивановнѣ — неизвѣстно,
но при коронаціи императора Александра II оно заклю-
чалось въ слѣдующихъ словахъ:
„Благочестивѣйшій великій Государь нашъ импера-
торъ и самодержецъ всероссійскій, Вашего Император-
скаго Величества мѵропомазанія и святыхъ божествен-
ныхъ тайнъ пріобщенія приближися время; того ради
благоволитъ Ваше Императорское Величество шество-
вать сея великія соборныя церкви къ царскимъ вра-
тамъ".
Императрица Анна Ивановна, какъ и слѣдовавшія
послѣ нея двѣ царствовавшія государыни, была пома-
зана мѵромъ „на челѣ, на очахъ, на ноздряхъ, на устахъ,
на ушесѣхъ, на рамѣ, на персѣхъ и по обую сторону
на рукахъ". Въ это время при „великомъ звонѣ" была
„другая изъ пушекъ и отъ полковъ бѣглымъ огнемъ
стрѣльба".
Для причащенія Анна была введена за руку архіе-
пископомъ внутрь алтаря и, стоя передъ святою трапе-
зою на златомъ коврѣ, приняла святыхъ тайнъ отъ пер-
ваго архіерея, по чину царскому, т.-е. особь тѣла и
особь крови, а при омовеніи устъ и рукъ служилъ ей
архимандритъ Троицко - Сергіева монастыря. Такой-же
порядокъ пріобщенія былъ соблюденъ и при корона-
ціяхъ императрицъ Елизаветы и Екатерины II; но го-
сударыни, короновавшіяся со своими супругами, пріоб-
щались по чину мірянъ.
Послѣ литургіи государыня шествовала по помосту і
сперва въ Архангельскій, а потомъ въ Благовѣщенскій
соборы. Осыпанія ея деньгами на этомъ пути уже не
было, но шедшій за нею генералъ-фельдмаршалъ, графъ |
Брюсъ,' бросалъ по обѣ стороны въ народъ золотые и ;
серебряные жетоны. ,
Въ это-же время одинъ дѣйствительный, а другой
статскій совѣтники, въ сопровожденіи военнаго конвоя,
разъѣзжая верхами на лошадяхъ по Ивановской пло-
щади. бросали въ народъ тоже золотые и серебряные
жетоны.
Прибывъ торжественно во дворецъ, государыня раз-
ве іготре роіпі Геяроіг цне поия Гопдопя зиг іоі, еп іе
ргіапі еі еп і’ітріогапі, саг яеиі іи яаія се ци’іі поия
Гаиі. Тоия Іез допя зопі иіііея еі іоиіез Іез #гасея зопі
рагГаііез, диапд еііея ѵіеппепі де іоі, яоиѵегаіп дея топ-
дея. (Поіге еі риіяяапсе а іоі, аіпяі ди а іоп Еіія ІТпідие
еі аи 8аіпі-Еяргіі, а ГЬеиге ргёяепіе, дапя Гаѵепіг еі
дапя Гёіетііё дея яіёсіея".
Аргёя сеііе ргіёге, ТЬёоГапе а адгеяяё а Гітрёга-
ігісе ип діясоигя диі. д’аргёз Іе #ойі ди іетря еяі ип
дея сЬеГя-д’оеиѵгез де сеі ЬаЬіІе ргёдісаіеиг. Ье дія-
соигя ёіаіі ігёя Іоп# еі п’аѵаіі рая Іа Гогте д’ип „яег-
топ". С’ёіаіі ріиіді ип ё!о#е де Іа поиѵеііе яоиѵегаіпе.
Аих 8асгез яиіѵапія Іея діясоигя де се #епге деѵіпгепі
соиіитіегя, таія іія Гигепі соитія — сопдіііоп ехргеяяе-
тепі ехі#ёе раг Іе сёгётопіаі. Ье яц)еі еі Іа тапіёге
де Іе ігаііег яопі Іаіяяёя & Іа ѵоіопіё ди ргёдісаіеиг.
Оп сііапіе аргёя сея діясоигя: „Ыоиз іе #1огійопя,
8еі#пеиг!“ аргёя диоі соттепсе Іе яегѵісе діѵіп, аидиеі
Іе яоиѵегаіп ои Іа яоиѵегаіпе аяяіяіепі аяяія яиг Іеигя
ігдпе ряди аи тотепі д’ёіге оіпія ди 8аіпі-СЬгёте еі
де гесеѵоіг Іея 8аіпія 8асгетепія.
(іиапд Іа #гапде рогіе ди яапсіиаіге з’оиѵгіі, аргёя
дие Іе с!ег#ё аіі соттипіё дапя Гепсеіпіе дидіі яапс-
іиаіге, ГагсЬеѵёцие дёрёсЬа ип агсЬітапдгііе еі деих
ргоіодіасгея аппопсег а Іа яоиѵегаіпе дие Іе тотепі
де Гопсііоп ёіаіі аггіѵё. Хойя аѵопя дё]а ѵи дие Іа Гог-
тиіе де сеііе іпѵііаііоп ѵагіаіі, еі Гоп пе соппаіі роіпі
Іе іехіе де сеііе диі Гиі адгезяёе а Гітрёгаігісе Аппе
Іоаппоѵпа; таія Іогя ди 8асге де Гетрегеиг Аіехапдге П
еііе Гиі Гаііе дапя Іея іегтея яиіѵапія:
„Тгёя-ріеих еі #гапд яоиѵегаіп, етрегеиг еі аиіо-
сгаіе де Тоиіея Іея Вияяіез!—Іе тотепі де Гопсііоп еі
де Гадтіпіяігаііоп дея 8аіпія 8асгетепія а Ѵоіге Ма-
^еяіё еяі аггіѵё. (}ие Ѵоіге Ма^еяіё Ітрёгіаіе даі#пе
допс яе гепдге а Іа #гапде рогіе ди яапсіиаіге де сеііе
яаіпіе ё#1ізе-саіЬёдга1е“.
Ь’ітрёгаігісе Аппе, аіпяі дие Іез деих ітрёгаігісея
гё#папіея, диі ІиГопі яиссёдёя, Гигепі оіпіея „аи Ггопі, аих
уеих, аих пагіпея, а Іа ЬоисЬе, аих огеіііея, а Іа роі-
ігіпе, аи яеіп еі аих таіпя (раите еі геѵегз)". Реп-
дапі сеііе орёгаііоп Іея сІосЬея яоппаіепі а іоиіе ѵоіёе,
еі Іея яаіѵея д’агііііегіе яе тёіаіепі аи іеи де реіоіоп
дея гё#ітепія.
Аи тотепі де Іа соттипіоп, ГагсЬеѵёдие’ ргіі Гіт-
рёгаігісе раг Іа таіп еі Іа йі епігег дапя Іе яапсіиаіге,
ой еііе соттипіа еп яе іепапі деѵапі Гаиіеі яиг ип
іарія де дгар д’ог. Ьа соттипіоп Іиі Гиі доппёе, сотте
а ип яоиѵегаіп, яоиз Іея деих еярёсея 8ёрагетепі. Ь’іт-
рёгаігісе яе Іаѵа еі я’еяяиуа Іея Іёѵгея еі Іез таіпя аѵес
Гаіде де ГагсЬітапдгііе ди соиѵепі де 8аіпі-8ег#е. Ьея
сЬояея яе раяяёгепі ідепіідиетепі де Іа тёте тапіёге
аих 8асгея дея ітрёгаігісея ЕІіяаЪеіЬ еі СаіЬегіпе II.
Ьея ітрёгаігісея соигоппёез сопріпіетепі аѵес Іеигя
ёроих, опі соттипіёз сотте де яітріея Іаідиея.
Аргёз Іе яегѵісе діѵіп, Гітрёгаігісе яе гепдіі раг Іа
#а1егіе дёсоиѵегіе д’аЬогд а Іа саіЬёдгаІе дея АгсЬап-
Библиотека «Руниверс
48
ВѢНЧАНІЕ РУССКИХЪ ГОСУДАРЕЙ НА ЦАРСТВО.
давала знатнымъ лицамъ жетоны и объявила о пожало-
ванныхъ ею высшихъ наградахъ и послѣ того отпра- 1
вилась на обѣдъ въ Грановитую палату въ церемоніаль-
номъ порядкѣ. Когда она сѣла за особый столъ, устроен-
ный подъ балдахиномъ, то ей поднесены были на двухъ
золотыхч. блюдахъ золотыя и серебряныя медали. Она
сама раздала по золотой и по серебряной медали царю
грузинскому, канцлеру и дѣйствительнымъ тайнымъ со-
вѣтникамъ. а прочимъ знатнымъ особамъ раздалъ медали
графъ Брюсъ, причемъ генералитету, включая и брига-
дировъ. и статскихъ совѣтниковъ, разданы были золотыя,
’а лицамъ пггабъ-офицерскаго ранга—серебряныя медали.
Когда государыня изволила за сто ломъ спросить пить
и прикушала. тогда всѣ духовныя и свѣтскія особы,
отдавъ поклонъ, сѣли за особые приготовленные для
нихъ столы.
ц'ез еі риіз сіапв Іа саіііёсігаіе <1е ГАззотрііоп. Оп пе
Гаізаіі ріия ріеиѵоіг сіез ріёсез сГог еі (Гагц’епі виг 8а
іёіе. таіз іе ГеЫіпагёсІіаІ Вгисе. ери тагсЬаіі (Іеггіёге
Іа воиѵегаіпе. Іап^аіі а сігоііе еі а ц’аисЬе сіапз Іа Гоиіе
(Іев ')еіоп8 <Гог еі сГаг^епі.
Репсіапі се іетрз, ип сопзеіііег іГёіаі асіиеі еі ип
сопзеіііег (Гёіаі, зиіѵіз <Гшіе езсогіе тііііаіге, рагсои-
гаіепі а сііеѵаі Іа ріасе сіе .Теап еі Іащ-аіепі аиззі сіапз
Іа Гоиіе сіез )еіопз (Гог еі сГагі^епі.
Кепігёе еп согіёяге аи раіаіз. Гітрёгаігісе а сііз-
ігіЪис еііе-тёте (Іез іеіопз аих і^гапсіз <ііх<пііаіг<кн
еі аппопса Іез Ьаиіез гёсотрепзез срГеІІе ѵепаіі сГас-
согсіег: риіз еііе зе гепсііі еп согіё^е сіапз Іа ,.сЬат-
Ъге (ІіашапіёсГ. ой еіаіі зегѵі Іе Ьапциеі. і^иаисі
еііе ргіі ріасе а ипе ІаЫе зёрагёе. ріасёе зоиз ип
сіаіз. оп Іиі аррогіа зиг (іеих ріаіз (Гог (Іез тёсіаіі-
Тверскія тріумфальныя ворота въ Москвѣ.
(Ьа рогіе Сгіотрііаіе, (ІіСе сіе Тѵег, й Мозсои.)
На императорскій столъ носили кушанья полковники,
по повелѣнію государыни, передаваемому верховнымъ
маршаломъ оберъ-церемоніймейстеру. При каждомъ вно-
симомъ кушаньи, по сторонамъ, возлѣ полковниковъ,
шли по два кавалергарда съ карабинами на рукахъ. При
приближеніи къ трону кавалергарды поднимали кара-
бины на караулъ. Гофмаршалъ принималъ со стола ку-
шанья. которыя онъ ставилъ и снималъ съ колѣнопре-
клоненіями; такимъ-же образомъ подавалъ онъ питія,
„что и отъ прочихъ всегда хранено было”.
Во время обѣда на площади, передъ Грановитою
палатою, на приготовленныхъ двухъ рундукахъ, были
поставлены для народа два жадныхъ быка, начиненные
разнаго рода птицами, а по бокамъ быковъ пущены были
два фонтана (бѣлаго и краснаго вина. Все это. по окон-
Іез (Гог еі сГагцепі. Еііе гетіі сіе зез ргоргез таіпз
раг ипе тёсіаіііе Д’ог еі ипе тёсіаіііе (Гапгепі аи ізаг
сіе (леогціе. аи сііапсеііег еі аих сопзеіііегз ргіѵёз ас-
іиеіз. Ье гезіе сіез регзоппез Ііаиі ріасёез гееигепі Іез
тёсіаіііез сіез таіпз сіи сотіе Вгисе. Ьез оііісіегз-цё-
пёгаих, у сотргіз Іез Ьгі^асііегз еі Іез сопзеіііегз (Гёіаі.
гееигепі сіез тёсіаіііез сГог. — Іез регзоппез ауапі гапц
(ГоЙісіег зирёгіеиг — сіез тёсіаіііез сГагагепі.
фіаші Гітрёгаігісе, аззізе а за іаЫе. сіетаисіа а
Ьоіге еі цойіа сГип ріаі, іоиз Іез аззізіапіз. сіепхё еі
Іаійиез. Іиі Іігепі ип ргоГопсІ заіиі еі ргігепі ріасе аих
аиігез іаЫез.
Ьез ріаіз ёіаіепі рогіёз а Іа ІаЫе ітрёгіаіе раг сіез
соіопеіз. Ііз Гигепі ігапзтіз зиг Гогсіге сіе Гітрёгаігісе.
раг ГагсЬітагёсЬаІ аи цтапсі-таііге сіез сёгётопіез.
Библиотека «Руниверс»
С0П1МЖМЕМЕХТ НЕ8 НОПѴЕІШ^Ч ЕИ88Е8.
маніи императорскаго стола дано было народу „въ воль-
ное у потребленіе *. При этомъ государыня изъ окна бро-
сала золотые и серебряные жетоны.
По окончаніи обѣда государыня въ торжественномъ
шествіи возвратилась въ свои покои.
Обь устройствѣ и убранствѣ Грановитой палаты въ
день коронаціи Анны Ивановны имѣются слѣдующія
извѣстія: •
Стѣны палаты были обиты по одной полосѣ карма-
зиннаго бархата и по одной полосѣ китайской золотой
богатой парчи съ разными
травами. Полъ былъ устланъ
богатыми персидскими ков-
рами. По правой сторонѣ две-
рей построено было высокое
мѣсто въ самой стѣнѣ, вну-
три обитое богатымч» што-
фомъ. С'Ь золотыми кистями
и бахромою — оттуда смо-
трѣли цесаревны. Около стол-
ба. стоящаго среди палаты,
были поставлены император-
скіе золотые и серебряные
сосуды „ превысокой* рабо-
ты. На правой сторонѣ въ
залѣ поставленъ былъ балда-
хинъ изъ кармазиннаго бар-
хата. съ богатымъ золотымъ
позументомъ, кистями и ба-
хромой; на внутренней стѣ-
нѣ балдахина былъ вышитъ
золотомъ вензель импера-
трицы. а отъ балдахина и до
самаго низу стѣна была уб-
рана бархатомъ, съ выши-
тымъ на немъ всероссійскимъ
гербомъ: бархатомъ-же было
обито и все мѣсто, на кото-
ромъ были поставлены столъ
и кресло для императрицы.
По лѣвую сторону отч. этого
мѣста были накрыты столы
для первыхъ духовныхъ и
свѣтскихъ лицъ, участвовав-
шихъ въ церемоніи. На той-
же сторонѣ, у дверей, былъ
построенъ „великій театръ*.
обитый весь кармазиннымъ бархатомъ съ золотымъ по- |
зу ментомъ. гдѣ помѣщалась императорская музыка.
29-го апрѣля происходили „всепокорнѣйшія поздрав-
ленія*. на которыхъ императрица была въ меныпей
императорской коронѣ и въ золотой богатой епанчѣ,
сдѣланной изъ „сѣтки*. То-же происходило и 30-го
апрѣля, и 1-го мая. Принесенію этихъ поздравленій,
или. такъ называемымъ, „аудіенціямъ* предшествовали
торжественные выходы по особымъ церемоніаламъ. 2-го
Сііасріе ріаі ёіаіі езсогіё раг (Іеих сііеѵаііегз-ігапіез, шаг-
сііапіз. Іа сагаЪіпе аи роіщх. сіез сіепх сбіёз (Іи рогіепг.
А ГарргосЬе (Іи ігдпе. Іез сііеѵаііегз-^апіез ргёзепіаіепі
। Іез агтез. Ье іпагёсііаі (Іе Іа соиг гесеѵаіі Іе ріаі грГі!
(Іёрозаіі зиг Іа ІаЫе еі ци’іі епіеѵаіі еп рііапі Іе «тё-
пой. II ргёзепіаіі сіе Іа тёте тапіёге а Ъоіге ..зеіоп
ип иза^е іоѵцоигя оЪзегѵё*.
Репсіапі Іе Ъапциеі оп аѵаіі зегѵі аи реиріе зиг Іа
ріасе сіе Іа „сІіатЬге (Ііатапіёе* (Іеих ІхеиГз гоііз еі
Гагсіз сіе ѵоіаіііе еі (Іе «іЬіег. Лея (Іеих сс»іёз <1е сез
Ьсвиія іі у аѵаіі (Іеих Гопіаі-
пез з’аіііізяапіз (Іи ѵіп гоіще
еі Ыапс. А Іа Ни (Іи сііпег
ітрёгіаі. іоиі сеіа Гиі Ііѵгё
аи реиріе. еі Гітрёгаігісе. зе
іепапі а Іа Гепёіге. Іапсаіі
(Іапз Іа іоиіе (Іез ]еіопз (Гог
еі сГаг^епі.
Аргёз Іе Ьапсріеі. Гітрё-
гаігісе геіоигпа еп согіёце
(Іапз зез аррагіетепіз раг-
іісиііегз.
Раг гаррогі а Гатёпаце-
тепі еі а Іа (Іёсогаііоп (Іе
Іа ..сІіатЬге (Ііатапіёе* Іе
]оиг (Іи 8асге (Іе Гітрёга-
ігісе Аппе Іоаппоѵпа. оп роз-
зёсіе Іез гепяеіцпетепія зиі-
ѵапіз;
Ьез шигз (Іе Іа сііатЪге
ёіаіепі іаріззёз (Іе Іёз. аііег-
папіз (Іе ѵёіоигз пасагаі еі
(Іе гісііе Ьгосагі (Гог сіііпоіз
аих (Іеззіпз гергёзепіапіз (Іез
Йеигз еі (Іе Іа ѵегсіиге. Ье
рагсріеі ёіаіі гёсоиѵегі (Іе
таіхпійциез іаріз (іе Регзе.
А (Ігоііе (Іе Іа рогіе (Гепігёе
зеіёѵаіі ипе Ііаиіе езігшіе.
іаізапі пісііе (Іапз Гёраіззеиг
(Іи тиг еі іаріззёе (Іе гісііез
ёіоПея (Іе зоіе аих сгёріпез
(Гог. Сеііе езігаііе зегѵаіі (Іе
ігіЬипе. (Іапз Іациеііе азяіз-
іаіепі аи Ьапсріеі Іез цтап-
(Іе-сІисЬеззез. Аиіоиг (Іи рі-
Ііег сепігаі (Іе Іа сііатЪге
ёіаіі ехрозёе Іа ѵаіззеііе ітрёгіаіе еп ог (4 еп агцепі
„(Гип ігаѵаіі ігёз-ргёсіеих”. 8иг Іе сдіё бгоіі ёіаіі ёіаЫі
ип сіаіз еп ѵёіоигз пасагаі огпё сіе гісііез цаіопз. Ггап-
"ея еі сгёріпез (Гог. Ье сіеі сіи сіаіз рогіаіі ип сІіііГге
сіе Гітрёгаігісе Ъгосіё еп ог. Ье тиг зоиз Іе сіаіз ёіаіі
іепсіи сіе ѵёіоигз аих агтез сіе ГЕтріге. Ьезігабе зиг
Іациеііе зе ігоиѵаіі Іа ІаЫе ёі Іе Гаиіеиіі (Іе Гітрёга-
ігісе ёіаіі аиззі іешіие (Іе ѵёіоигз. А Іа цаисііе (Іе
сеііе езігасіе ёіаіепі (Іізрозёез Іез іаЪ1(>з роиг Іез рге-
Герольдъ ордена св. Андрея Перво-
званнаго, временъ императора Павла I.
(Нёгаиі (Іе ГОпІге сіе 8і.-Ап(1гё, (Іи іетрз (Іе
ГЕтрегепг Раиі I.)
Библиотека «Руниверс»
50 ВѢНЧАНІЕ РУССКИХЪ ГОСУДАРЕЙ НА ЦАРСТВО.
мая былъ балъ въ Головинскомъ дворцѣ и гулянье въ
тамошнемъ „огородѣ", т.-е. въ саду, въ которомъ при
иллюминаціи горѣло болѣе 20.000 лампадъ. Послѣ гу- ।
лянья были танцы, а потомъ ужинъ на 300 персонъ: '
послѣ чего императрица тѣмъ-же порядкомъ возврати-
лась въ Москву. Въ этотъ вечеръ вся Москва была ;
иллюминована. 3-го мая. въ Грановитой палатѣ былъ |
балъ, на который были приглашены и архіереи, и на •
которомъ ..всѣ иностранные и россійскіе министры и :
знатнѣйшія мужскія и женскія персоны яко танцами, тако і
и другими увеселеніями забавлялись46. Въ то-же время— ।
балъ начался въ 5 часовъ вечера — ,.на площади оп»
Краснаго крыльца на колокольни» Ивана Великаго про-
тянутъ былъ канатъ даже до большаго колокола, высота
котораго отъ земли перпендикулярно 147а саженъ, и по
оному ходилъ персіянинъ и подоволыпемъ его танцо-
ваніи и прочихъ забавахъ спустился назадъ66. 4-го мая.
императрица „трактовала66 въ Золотой палатѣ придвор- |
ныхъ своихъ дамъ и кавалеровъ. 5-го мая, былъ балъ I
въ Золотой палатѣ и ужинъ на 656 персонъ въ Грано- :
витой палатѣ. Народу-же даны были опять „въ вольное ।
употребленіе66 два быка, а государыня опять бросала ।
изъ окна деньги, какъ это дѣлалось каждый день послѣ» ।
„аудіенціи66. За ужиномъ пили „за разныя здоровья66 при I
пушечной пальбѣ, а послѣ ужина былъ сожженъ фейер-
веркъ, который состоялъ „въ трехъ планахъ фитиль-
ныхъ. въ двухъ пирамидахъ фонарныхъ, четырехъ хол-
щевыхъ и во множествѣ другихъ различныхъ вышнихъ
и нижнихъ огняхъ".
Этимъ окончились коронаціонныя празднества.
Коронаціи двухъ императрицъ, Екатерины I и Анны,
вполнѣ утвердили порядокъ исполненія этого обряда,
такъ что коронація императрицы Елизаветы Петровны
могла быть исполнена по готовымъ образцамъ; тѣмъ не
менѣе, и въ этомъ случаѣ встрѣчаются нѣкоторыя ново-
введенія. но не въ самомъ обрядѣ, а только въ торже-
ственномъ церемоніалѣ.
1-го января 1742 года, былъ распубликованъ мани-
фестъ о предстоящей коронаціи, сходный. — конечно,
кромѣ исторической части — съ манифестомъ Анны Ива-
новны. 2б-го февраля, императрица Елизавета Петровна і
прибыла изъ Петербурга подъ Москву и остановилась въ '
селѣ Всесвятскомъ, гдѣ была встрѣчена духовными и свѣт- і
скими властями, а 28-го. былъ ея торжественный въѣздъ. |
для котораго было устроено четверо тріумфальныхъ во- ;
ротъ. Она ѣхала въ великолѣпной золотой каретѣ, запря-
женной восемью превосходными „неаполитанскими66 ло- I
шадьми. при пушечной пальбѣ и колокольномъ звонѣ. I
Въ этомъ въѣздѣ участвовали и ѣздовые гренадеры, и ।
шталмейстеры, и придворныя и знатныя особы, а также и ,
знатное дворянство, верхами, на богато-убранныхъ лота- !
дяхъ. гофъ-фурьеры. гофмаршалы, гайдуки и т. д. Импе-
ратрица проѣхала прямо въ Успенскій соборъ, а потомъ
въ другіе кремлевскіе соборы, и послѣ того отправилась ।
въ Лефортово, въ зимній дворецъ, бывшій на Яузѣ. У
синодальныхъ тріумфальныхъ пороть встрѣтили ее сту-
тіёгея сЬапгея сіе ГЕ^Ііяе еі (Іе ГЕіаі, ауапі ргія рагі
аих сёгётопіея (Іи 8асге. І)и тёте соіё, сопіге Іа
рогіе, яеіеѵаіі ипе іітапДе еяігасіе іепДие аияяі сіе ѵё-
іоигя пасагаі ігаіоппё (Гог. 8иг сеііе езігаДе яе ігои-
ѵаіепі Іея тияіеіепя (Іе Іа соиг.
Ье 29 аѵгіі. еигеиі Ііеи Іея „ЬитЫея Гёіісііаііопя66.
Ь тірёгаігіее рогіаіі а сеііе сёгётопіе ипе реіііе сои-
гоппе еі ип гісЬе шапіеаи еп „гёяіііе66 (Гог. Ьа тёте
сёгёшопіе яе гёрёіа Іе 30 аѵгіі еі Іе 1 таі. Ьея ,,аи-
Діепсея66, репсіапі Іежріеііея Гітрёгаігісе гесеѵаіі Іея Гё-
іісііаііопя, ёіаіепі сЬасріе Гоія ргёсёДёя Д’епігёе ргосея-
яіоппеііе. (1 аргёя ип сёгёшопіаі аггёіё. Ье 2 таі. опі еи
Ііеи ип Ьаі аи раіаія Сіоіоѵіпяку еі ипе Гёіе Де загДіп
сіапя Іе рагс (Іи раіаія іііитіпё раг 20.000 Іатріопя.
Ьа ргошепасіе аи ]агДіп Гиі яиіѵіе сіе Дапяея еі Д ип
яоирег сіе 300 соиѵегія, аргёя Іециеі Гітрёгаігісе ге-
іоигпа еп согіёце а Моясои, ерп ёіаіі Ьгіііаш-
тепі іііитіпёе. Ье 3 таі, ип Ьаі Гиі сіоппё сіапя 1а
„сІіатЬге Діатапіёе66 еі рагші Іея іпѵііёя сіе се Ъаі й-
цигаіепі Іея агсЬеѵёсріея. Ьея атЬаяяаДеигя ёігапцегя
(4 Іея Ьаиія Гопсііоппаігея гияяея ргепаіепі рагі аих
Дапяея еі „аих аиігея Діѵегііяяетепія66. Ье Ьаі сот-
тепса а 5 Ьеигея сіе Гаргёя-тіДі, еі репсіапі срГоп Дап-
яаіі аи раіаія. яиг Іа ріасе сріі яёраге Іе реггоп Кошге
сіи сіосііег бе Леап-Іе-бтапД, ёіаіі іепсіие ипе соніе
топіапі (Іи реггоп а Іа іггатіе сіосііе (яиярепДие а 14
яацёпея еі сіетіе аи-Деяяия сіи яоі). ІІп Дапяеиг (Іе соніе
регяап у Гаіяаіі сііѵегя ехегсісея. Ье 4 таі. Гітрёга-
ігісе „ігаііаіі66 сіапя Іа „сЬатЬге сіогёе" Іея сіатея еі Іея
саѵаііегя сіе яа соиг. Ье 5 таі. іі у еиі Ьаі Дапя Іа
„сЬатЬге Догёе66 еі ип яоирег Де 656 соиѵегія. яегѵі Дапя
Іа ..сІіатЪге Діатапіёе66. Ье реиріе Гиі епсоге ипе Гоія
гёігаіё Де Деих ЬсеиГя гоіія. еі Гітрёгаігісе Іапса Де
поиѵеаи раг Іа Гепёіге Дея ріёсея Де пюппаіе, се сріі
яе гёрёіаіі Д’аіПеигя аргёя сЬасріе „аиДіепсе66. Репсіапі
Іе яоирег оп рогіа Де потЬгеих іоаяія аи Ьгиіі Де Дё-
сЬаг^ея Д’агііііегіе. Аргёя Іе яоирег іі у еиі ип Геи
Д’агіійсе сотрояё Де „ігоія Дёсогя Де тёсЬе, Деих ру-
гатіДея Де Іапіегпея, диаіге ругатіДея Де іоііе еі ип
іггапсі потЬге Де ріёсея Де іоиі ігепге66.
Се Гиі Іа сопсіияіоп Дея Гёіея Ди 8асге.
Ьея 8асгея Дея ітрёгаігісея Саіііегіпе І-ёге еі Аппе
ёіаЫігепі Дёйпіііѵетепі ГогДге еі Іа тагсііе Дея сёгё-
топіея Де се цепге, Де яогіе сріе Іе 8асге Де Гітрёга-
ігісе ЕІіяаЬеіЬ риі яе тоДеІег яиг Дея Гогтиіея іоиіея
ргёіея. Оп у сопяіаіе серепДапі сегіаіпея ѵагіапіея. поп
рая Дапя Іа яоіеппііё геііціеияе. таія Дапя Іе сёгёто-
піаі ргоргетепі Діі.
Ье 1 запѵіег 1742 Гиі риЫіё Іе тапіГеяіе. аппоп-
Ѵ-апі Іе 8асге. Ье іехіе Де се тапіГеяіе. а Гехсіияіоп
Де яа рагііе Іііяіогідие ёіаіі сопГогте а ееіиі Ди тапі-
Геяіе Де Гітрёгаігісе Аппе. Ье 26 Гёѵгіег Гітрёгаігісе
ЕІіяаЬеіЬ аггіѵа Де 8і-Рёі(‘гяЬоигі»’ а Моясои еі я’аггёіа
аи ѵіІЬте Де Ѵяёяѵіаіякоё. ой еііе Гиі гесие раг Іе Ьаиі
сіег^ё еі Гея аиіогііёя сіѵііея. Ье 28 Гёѵгіег еиі Ііеи Іа
Іоуеияе епігёе. роиг Іасріеііе оп аѵаіі ёіеѵё циаігея агся Де
Библиотека «Руниверс»
СОІІВОХХЕМЕХТ ПЕ8 8ОІТѴЕВЛІХ8 ВѴ88Е8.
денты елавяно-греко-латинской академіи, въ бѣломъ
длинномъ одѣяніи, въ лавровыхъ вѣнкахъ и съ лавро-
выми вѣтвями въ рукахъ, и пропѣли ей привѣтственные
стихи. Вечеромъ въ этотъ день былъ балъ въ Аннен-
гофскомъ дворцѣ.
22-го апрѣля герольды — какъ это было и при пред-
шествовавшихъ со времени Екатерины I коронаціяхъ—
ѣздили по всей Москвѣ и читали объявленіе о назначе-
ніи коронаціи на 25-е апрѣля, причемъ на этотъ разъ,
вдобавокъ къ этому церемоніалу, они бросали въ народъ
и печатныя объявленія.
Принесеніе регалій въ аудіенцъ-залу и шествіе от-
туда въ Успенскій соборъ совершились по-прежнему
порядку; но теперь къ числу императорскихъ регалій
были присоединены новыя, а именно:
Государственный мечъ, государственная печать и
„паниръ* или государственное знамя.
Въ торжественной процессіи добавочными, сравни-
тельно съ процессіею предшествовавшей коронаціи, были
слѣдующія отдѣленія: 1) иностранные купцы, въ числѣ
30-ти человѣкъ; 2) малороссійской военной старшины
45 человѣкъ; 3) малороссійскихъ слободскихъ полковъ
бригадиръ, а также штабъ- и оберъ-офицеры въ числѣ
13-ти человѣкъ: 4) смоленскаго шляхетства бригадиръ,
а также штабъ- и оберъ-офицеры и рядовыхъ 60 чело-
вѣкъ: 5) депутаты малороссійскіе; 6) коллегіи и канце-
ляріи въ 13-ти отдѣленіяхъ; 7) сенатъ. Затѣмъ несли:
государственное знамя, государственную печать и госу-
дарственный мечъ. Мечъ несъ генералъ-аншефъ Нарыш-
кинъ. держа его передъ собою остріемъ вверхъ; одинъ
изъ ассистентовъ Нарышкина несъ ножны отъ меча, а
другой—подушку, на которой прежде лежалъ мечъ. Да-
лѣе на двухъ подушкахъ несли порфиру и на особыхъ
подушкахъ: державу, скипетръ и императорскую корону-
Сама императрица шла подъ такимъ-же точно бал-
дахиномъ. какъ и Анна Ивановна; за нею шелъ „гене-
ралитетскій корпусъ, предъ которымъ, напреди, былъ,
яко шефъ того генералитетскаго корпуса, дѣйствитель-
ный тайный совѣтникъ и первый лейбъ-медикъ госпо-
динъ Лестокъ~.
Шествіе, какъ и при предшествовавшей коронаціи,
открывала и замыкала „кавалергардія", а отъ сѣней
Грановитой палаты по Красному крыльцу стояли гре-
надеры учрежденной Елизаветою и столь отличенной ею
лейбъ-компаніи.
Соборъ былъ устроенъ и убранъ точно такъ-же, какъ
и при коронованіи Анны Ивановны, съ нѣкоторыми
измѣненіями по размѣщенію присутствовавшихъ въ немъ
лицъ. Кромѣ того, въ соборѣ было устроено особое
мѣсто для владѣтельнаго герцога шлезвигъ-голштин-
скаго, племянника императрицы и будущаго ея преем-
ника, гдѣ онъ и находился со своимъ дворомъ. Подъ
балдахиномъ былъ поставленъ для императрицы древ-
ній персидскій престолъ.
Обрядъ коронованія, мѵропомазанія и причащенія
былъ исполненъ безъ всякой отмѣны противъ прежняго.
। ігіотрііе. Ьа зоиѵегаіпе аггіѵа сіапз ипе нріепсіісіе саг-
I гоззе іоиіе Погёе. аііеіёе Не Ііиіін іпа^пійсріен сіісѵаих
„пароіііаіпз”.
Ьез сіосііез зоппаіепі а іоиіе ѵоіёе еі Іез Нёсііаг-
! «ез (ГагііІІегіе зиіѵаіепі Гипо А Гаиіге. Иапн Іе согіё§е
! Й^игаіепі Іез дгепасііегз (Гезсогіе, Іез ёсиуегн сіе Іа
соиг, Іез соигіізапз, Іез Ііаиіз-сіі^пііаігез, аіпзі еріе Іез
і гергёзепіапіз сіе Іа ^гапсіе поЫеззе, топіапіз сіез сііе-
I ѵаих гіеііетепі сараго^оппёз еі Ііагпасііёз; Іез Гоиггіегз
I сіе Іа соиг, 1е8 тагёсііаих сіе Іа соиг, Іез Ьёісіисріез.
I еіс. Ь’ітрёгаігісе 8е гепсііі сіігесіетепі а Іа саіЬёНгаІе
(Іе ГАззотрііоп еі епзиііе сіапз Іез аиігез саіІіёНгаІез
сіи Сгетііп, аргёз еріоі еііе аііа а ЬёГогіоѵо, аи раіаіз
сГЫѵег зііиё аи Ьогсі сіе Іа Ѵаоияа. 8оиз Гагс сіе ігіотрііе
(Іи 8упосІе еііе Гиі ге^ие раг Іез ёіисііапіз сіе Гасасіё-
1 тіе 8Іаѵо-§гесо-1аііпе, ѵёіиз сіе Іопедіез гоЪез Ъіапсііез.
і соигоппёз Не Іаигіегз еі іепапіз Нез Ьгапсііез Не Іаигіег а
' Іа шаіп. Пз ехёсиіёгепі ипе сапіаіе Не Ьіепѵепие. Ье
! зоіг Ни тёте ]оиг іі у еиі Ъаі аи раіаіз сГАппепЬоГ.
Ье 22 аѵгіі, Іез Ііёгаиіз, а Гехетріе Не іоиз Іез
8асгез Нериіз ееіиі Не Саіііегіпе І-ёгё, рагсоигигепі а
| сііеѵаі іоиіе Іа ѵіііе еп Іізапі ипе поіійсаііоп, еріі йхаіі
аи 25 аѵгіі Іа 80Іеппііё Ни 8асге. Ьез Ьёгаиіз Іап-
саіепі ееііе Гоіз Напз Іа Гоиіе сіез аѵіз ітргітёз, се еріі
пе з еіаіі раз Гаіі зизеріе-іа.
Ье ігапзрогі сіез іпзі^пез Напз Іа заііе сіез аисііеп-
сез еі Не Іа а Іа саіііёсігаіе Не ГАззотрііоп еигепі
! Ііеи Напз Гогсіге огНіпаіге, таіз ееііе Гоіз Іе потЪге Нез
' іпзі^пез зе ігоиѵаіі ассги раг Іе §1аіѵе сіе ГЕіаі, Іе ^гапН
I зсеаи еі Іе рапіг, аиігетепі сііі Іа Ъаппіёге Не ГЕіаі.
І)апз Іе согіё^е зоіеппеі іі у еиі, сотрагаііѵетепі
аи согіё«е сіи 8асге ргёсёНепі, Іез атріійсаііопз зиі-
ѵапіез: 1) Іез пё§осіапіз ёігап^егз, аи потЬге сіе 30
регзоппез; 2) 45 сІіеГз тііііаігез реіііз-гиззіепз; 3) ип
Ьгі§аНіег-§ёпёга1 еі 13 оГйсіегз зирёгіеигз еі зиЪаІіегпез
Нез гё^ітепіз сіез Ъоиг^аНез сіе Іа Реіііе-Виззіе; 4) ип
। Ьгі§ас1іег-§ёпёга1 еі 60 оГйсіегз (Не іоиі гапіг) еі тііі-
і сіепз Не Іа тііісе поЫе сіе 8іпо1епзк: 5) Іез сіёриіёз Не
. Іа Реіііе-Виззіе; 6) 13 зесііопз сіез соПё^ез еі сііап-
ееііегіез; 7) Іе зёпаі. Оп рогіаіі епзиііе Іа Ъаппіёге сіе
• Гёіаі, Іе §гапсІ-зсеаи еі Іе §1аіѵе Не Гёіаі. Ье ^Іаіѵе
I ёіаіі рогіё раг Іе §ёпёга! еп сІіеГ Хагізсіікіпе, ери Іе
іепаіі сіеѵапі зоі Іа роіпіе еп Ііаиі. Ье Гоиггеаи ёіаіі
рогіё раг ип сіез „аззізіапіз’4 Не Хагізсіікіпе. Ь’аиіге
„аззізіапі* рогіаіі Іе .соиззіп, зиг Іециеі ёіаіі сіёрозё
апіегіеигетепі Іе §1аіѵе. Ѵепаіепі епзиііе: Іе тапіеаи
ітрёгіаі рогіё зиг Неих соиззіпз, Іе ігІоЪе, Іе зсеріге еі
! 1а соигоппе ітрёгіаіе.
Ь'ітрёгаігісе заѵап^аіі 8оиз ип сіаіз іоиі-а-Гаіі ра-
геіі а ееіиі сіе Аппе Іѵаппоѵпа. Беггіёге еііе заѵап^аіі
„Іе согрз сіез цёпёгаих. ауапі а за іёіе, соитіе СІіеГ Ни
согрз, Іе сопзеіііег ргіѵё асіиеі еі ргетіег тёсіесіп сіе
Іа соиг, топзіеиг Ьезіоси.
А Іа іёіе еі а Іа циеие Ни согіёце зе ігоиѵаіепі,
сотте аи 8асге ргёсёсіепі, Нез сіёіаеііетепіз Не сііе-
ѵаііегз-дагсіез. 8иг Іе реггоп гои§е, Нериіз Іе ѵезіі-
Библиотека «Руниверс»
Библиотека «Руниверс»
Библиотека «Руниверс»
Св. коронованіе императора Николая 1 Павловича 22-го августа 1826 года.
(Ър гопгоппрпірпі ГЕтрргепг Хісоіа* Т.)
54
ВѢНЧАНІЕ РУССКИХЪ ГОСУДАРЕЙ НА ЦАРСТВО.
Первенствующимъ архіереемъ былъ архіепископъ нов-
городскій Амвросій Юшкевичъ, который съ амвона трона
говорилъ императрицѣ длинную рѣчь. Въ этой рѣчи онъ.
коснувшись прежняго правительства, упомянулъ объ угне-
теніи православія нѣмцами и, восхваляя императрицу,
произнесъ, между прочимъ, слѣдующее: „И кое-же
большее можетъ быть великодушіе, какъ сіе: забыть де-
ликатнаго своего полу, пойти въ малой компаніи на
очевидное здравія своего опасеніе, не жалѣть за цѣ-
лость вѣры и отечества послѣдней капли крови, быть
вождемъ и кавалеромъ воинства, собирать вѣрное сол-
датство, заводить шеренги, идти грудью противъ не-
пріятеля и сидящихъ въ гнѣздѣ орла россійскаго ноч-
ныхъ совъ и нетопырей, мыслящихъ злое государству
выпужать*.
Замѣтимъ при этомъ, что императрица сама возло-
жила на себя корону, въ отмѣну древняго церемоніала;
но скипетръ и державу подалъ ей Амвросій. При вѣн-
чаніи Елизаветы, провозглашаемыя въ этомъ случаѣ мо-
литвы читались еще безъ тѣхъ измѣненій, которыя, какъ
мы указали, сдѣланы были впослѣдствіи. Такъ, въ молитвѣ
говорилось еще: „подчини ей всѣ варварскіе языки*.
По окончаніи литургіи происходило шествіе по со-
борамъ, и въ это время канцлеръ, князь Черкасскій,
идя за императрицею, бросалъ въ народъ золотые и
серебряные жетоны. Кромѣ того, двое лицъ съ воен-
нымъ конвоемъ посланы были на Ивановскую площадь
для метанія въ народъ такихъ-же жетоновъ.
По возвращеніи императрицы во дворецъ послѣдо-
вало объявленіе высочайшихъ наградъ, а затѣмъ обѣдъ
въ Грановитой палатѣ, передъ которымъ происходили
поднесеніе медалей императрицѣ и раздача ихъ присут-
ствовавшимъ. Лица, назначенныя носить кушанья, передъ
уходомъ за ними, отдавали государынѣ, сидѣвшей за
столомъ на тронѣ, подъ балдахиномъ, колѣнопреклонен-
ный поклонъ. Такое поклоненіе воздавалось импера-
трицѣ и при снятіи кушаньевъ со стола, а также и
при поднесеніи питей.
„Во время стола отъ италіанскаго императорскаго
мусикійскаго хора продолжаемъ былъ съ пѣніемъ пре-
изрядный концертъ, и для того оная императорская
музыка въ Грановитой палатѣ поставлена была на на-
рочно сдѣланныхъ по угламъ той залы и пребогато бар-
хатомъ и съ позументомъ золотымъ убранныхъ двухъ
оркестровъ*.
Убранство Грановитой пйлаты противъ убранства
ея при прежнихъ коронаціяхъ отличалось только тѣмъ,
что теперь надъ окнами ея были поставлены нарисован-
ные гербы всѣхъ провинцій, а полъ былъ устланъ не
коврами, а краснымъ сукномъ.
Для герцога голштинскаго по правой сторонѣ дверей
было сдѣлано, въ самор стѣнѣ, высокое мѣсто, обитое
малиновымъ бархатомъ- и богато выложенное золотымъ
позументомъ. Съ этого-,мѣста онъ смотрѣлъ „торжество
императорскаго стола*.
Празднества по случаю коронаціи Елизаветы про-
Ьиіе сіе Іа „сІіатЬге сііатапіёе* ёіаіепі гапцёз еп <1оиЫе
і Ьаіе Іез ^гепасііегз сіе 1а „сотра^піе сіез цагсіез сіи
согрз* Гопсіёе еі сотЫёе сіе сіізііпсііопз раг ЕІізаЬеіІі.
Ьа саіііёсігаіе ёіаіі атёпа§ёе еі сіёсогёе ісіепііеріе-
тепі сіе Іа тёте тапіёге еріе іогз сіи 8асге сГАппе
Іѵаппоѵпа. аѵес сіе Іё^ёгез пюсіійсаііопз сіапз Іа тапіёге
сіопі зе ігоиѵаіепі ріасёз Іез аззізіапіз. II у аѵаіі еп
оиігѳ ипе ігіЬипе зрёсіаіе роиг Іе с1ис-ге§папі сіе
8сЫез\ѵі§-Но1зіеіп, пеѵеи сіе Гітрёгаігісе еі зоп Ііёгі-
I ііег ргёзотрііГ. Ье сіис з у ігоиѵаіі епіоигё сіе за соиг.
| 8оиз Іе сіаіз зе ігоиѵаіі Гапіісріе ігопе „регзап*.
і Ьез гііез сіи соигоппетепі. <1е Гопсііоп еі сіе Іа
! сопппипіоп, Еигепі гетрііз запз аисипе тосіійсаііоп пои-
ѵеііе. Ьез Гопсііопз сГагсІіеѵёцие-ргітаі ёіаіепі сіёѵо-
Іиез аГагсЬеѵёсріе сіе Коѵ§огос1, АтЬгоізе ѴоизсЬкёѵіісЬ,
ери асігезза а Гітрёгаігісе ип 1оп§- сіізсоигз еп зе іе-
папі зиг Гезігасіе сіи ігопе. II рагіа сіапз се сіізсоигз
сіи «оиѵегпетепі ргёсёсіепі, іоисііа еріеіеріез тоіз сіе
Горргеззіоп сіе 1а Гоі огіііосіохе раг Іез аііетапсіз еі, ёіё—
ѵапі аих сіеих Іа поиѵеііе зоиѵегаіпе, іі сііі епіге аиіге:
„Реиі оп топігег ріиз сіе «ргапсіеиг сГате срГеп
іаізапі. аи тёргіз сіе зоп зехе сіёіісаі: тагсііег еп
реи потЬгеизе сотрадпіе а Іа гепсопіге сГип «Іап^ег
ёѵійепі, пе раз ёраг^пег Іа сіегпіёге §оиііе сіе зоп запц
роиг сопзегѵег Гіпіёдгііё сіе Іа Гоі еі сіе Іа раігіе, сіе-
ѵепіг Іе сііеі’ еі Іе сііеѵаііег сіез агтёез, гёипіг Іез зоі-
I сіаіз Йсіёіез, Гогтег Іез гап§з, тагсііег сігоіі а Геппеті
еі с1ё!о§ег сіи піеі сіе Гаі^іе ітрёгіаі Іез сіюиеііез еі
Іез сііаиѵез-зоигіз еріі ѵоиіаіепі сіи таі а Гёіаі*.
Хоіопз. еріе Гітрёгаігісе зе тіі еііе-тёте Іа соигоппе
! зиг Іа іёіе еп тосіійсаііоп сіе Гапсіеп сёгётопіаі, таіз
еріе Іе зсеріге еі Іе §1оЬе Іиі Гигепі гетіз раг АтЬгоізе.
Репсіапі Іе соигоппетепі сГЕІізаЬеіЬ, Іез ргіёгез изі-
іёез сіапз сез осс^ізіопз Гигепі гёсііёез запз Іез іиосіій-
саііопз, диі. сотте поиз Гаѵопз скуа сііі. Гигепі іаііез
ріиз іагсі. Оп сіізаіі епсоге раг ехетріе: „соигЬе зоиз
зоп роиѵоіг іоиіез Іез гасез ЬагЬагез*.
Ье зегѵісе сііѵіп Гиі зиіѵі раг Іа ѵізііе ргосеззіоп-
пеііе сіез саіііёсігаіез. Ье сііапсеііег. ргіпсе ТсЬегказзку,
циі тагсЬаіі сіеггіёге Гітрёгаігісе. Іап^аіі сіапз Іа Гоиіе
сіез ]еіопз сГог еі сі аг§епі. І)еих Гопсііоппаігез а сііеѵаі
зиіѵіз сі ипе езсогіе тііііаіге, Гигепі епѵоуёз сіапз Іе тёте
Ьиі зиг Іа ріасе <1е Деап еріі ёіаіі гетрііе сіе реиріе.
Аи геіоиг сіе Гітрёгаігісе аи раіаіз, еиі Ііеи 1а по-
іійсаііоп сіез гёсотрепзез ассогсіёез еі риіз аргёз 1л
Ъапсріеі сіапз Іа „сІіатЬге сііатапіёе*. ргёсёсіё раг Іа
іІізігіЬиііоп (Іез тёсіаіііез аих аззізіапіз. Ьез соигіізапз
сЬаг^ёз (Гаррогіег Іез ріаіз, аѵапі сГаІІег іез сііегсііег,
заіиаіепі I ітрёгаігіее еп рііапі Іе зепои. Сез заіиіз
ои сез §ёпийехіопз зе гёрёіаіепі аих сііап^етепіз 4е
ріаіз еі сріапсі оп зегѵаіі а Ьоіге а Гітрёгаігісе. іріі
ёіаіі аз8Ізе зиг ип ігопе отЬга^ё сГип сіаіз.
„Репсіапі Іе сііпег, Іе сЬсеиг ітрёгіаі сіе тизідие
ііаііеппе а ехёсиіё ип Ьеаи сопсегі. Ьез тизіеіепя
ёіаіепі ріасёз зиг сіеих Ьеііез езігасіез гёсоиѵегіез (Іо
ѵёіоигз даіоппё (Гог*.
Библиотека «Руниверс»
СОНКОМХЕМЕЫТ І)Е8
8ОѴѴЕВАІК8 ВП88Е8. 55
должались недѣлю. втеченіе которой во всей Москвѣ
былъ звонъ въ колокола цѣлый день. При кремлевскомъ
дворцѣ, при зимнемъ на Яузѣ и кругомъ всей Иванов-
ской колокольни, а также по всему Кремлю и по всей
Москвѣ восемь ночей сряду были ..преизрядныя и весьма
великія иллюминаціи44.
На другой день послѣ коронаціи, т.-е. 26-го апрѣля,
было первое принесеніе въ Грановитой палатѣ поздрав-
леній и первая аудіенція какъ до обѣда, такъ'и послѣ
обѣда. При этомъ императрицѣ представлялись ино-
странные. съ ихъ кавалерами, министры: французскій,
венгерскій. прусскій, голштинскій, саксонскій и голланд-
скій. При вводѣ ихъ верховный церемоніймейстеръ „кла-
нялся на колѣни44. а министръ, проговоря поздравитель-
ную рѣчь, возвращался, чиня, какъ и при входѣ, три
поклона.
27-го числа была вторая аудіенція и торжественное
представленіе персидскаго посла. 28-го была опять
аудіенція для принесенія поздравленій: потомъ, какъ и
въ день коронаціи, былъ праздникъ для народа, а за-
тѣмъ и балъ. 29-го императрица торжественно пере-
ѣхала изъ Кремлевскаго дворца въ зимній на Яузѣ, при
колокольномъ звонѣ и пушечной пальбѣ. На всемъ пути,
предлежавшемъ императрицѣ, были уставлены по обѣимъ
сторонамъ, близъ строеній, елки, на подобіе зеленой аллеи,
а окна домовъ были обвѣшены сукнами, коврами и „про-
чими преизрядными разными шелковыми и шерстяными
матеріями44. Для зрителей были устроены особыя мѣста.
На другой день въ зимнемъ дворцѣ на Яузѣ для
лицъ первыхъ пяти классовъ, а также ихъ женъ и до-
черей. и для знатнаго духовенства былъ обѣдъ, во время
котораго государыня и ея племянникъ сидѣли рядомъ,
за особымъ столомъ, подъ богатымч. балдахиномъ. Столы
для знатныхъ персонъ были украшены оранжерейными
деревьями. Послѣ обѣда былъ балъ, на которомъ нахо-
дилось и ..знатное шляхетство44, какъ мужескаго пола,
такъ и женскаго пола, и какъ при столахъ, такъ и на
балѣ дамы и дѣвицы были въ робахъ.
3-го мая былъ большой балъ, такъ какъ на него
были приглашены еще и особы шестаго класса. Ужи-
нали на этомъ балѣ по нумерамъ, которые, въ видѣ |
<ве]*нутыхъ билетовъ, два камеръ-юнкера подносили
на золотыхъ блюдахъ кавалерамъ и дамамъ, послѣ чего і
гости и заняли мѣста по нумерамъ. 4-го числа былъ I
снова обѣдъ и балъ въ той-же самой залѣ. »
7-го мая всѣ императорскія регаліи и роба, со всѣми
уборами, бывшая на императрицѣ въ день коронаціи,
а также кресла, балдахинъ и жезлы были выставлены
въ Грановитой палатѣ для смотрѣнія желающимъ, и на
это смотрѣніе были, кромѣ „подлыхъ44, допущены люди
всякаго чина. Выставка эта продолжалась втеченіе
12-ти дней, и на ней перебывало: •
знатныхъ (т. е. особъ первыхъ пяти классовъ) 100
прочаго чина, кромѣ подлыхъ .... 136.158 і
а всего .... 136.258
Ьа (Іёсогаііоп (Іе Іа „СІіатЬге (Ііатапіёе44 зе дізііп-
«гпаіі зеиіетепі сеііе Гоіз раг Іез агтез (Іе іоиіез Іез
ргоѵіпсез, реіпіез аи-деззиз дез Гепёігез еі раг ип іаріз
де (Ігар гои^е гетріасапі Іез іаріз регзапз.
Ѵпе ігіЬипе ёіёѵёе. іепдие (Іе ѵёіоигз пасагаі іга-
Іоппё (Гог. ёіаіі іпзіаііёе еп пісііе, (Іапз Гёраіззеиг сіи
I тиг (Ігоіі роиг Іе дис (Іе Ноізіеіп, сріі аззізіаіі еп зрес-
! іаіеиг а „Іа зоіеппііё (Іи Ьапсріеі ітрёгіаі44.
Ьез Гёіез сіи 8асге сГЕІізаЬеіІі опі сіигё ипе зетаіпе,
репсіапі Іасріеііе Іез сіосііез сіе іоиіез Іез ёіііізез де
I Мозсои зоппаіепі а іоиіе ѵоіёе сіи таііп аи зоіг. Ье
раіаіз сіи Сгетііп, Іе раіаіз (ГНіѵег аи Ьогсі сіе Іа
Уаоияа, Іе сіосііег (Іе Леап-Іе-Огапд еі іоиі Іе Сгет-
I Ііп, аіпзі (ріе іоиіе Іа ѵіііе, ёіаіепі „ігёз-тацпійцие-
тепі44 іііитіпёз репсіапі Іпііі пиііз сопзёсиііѵез.
Ье Іепдетаіп сіи 8асге, 26 аѵгіі. іі у еиі роиг Іа
ргетіёге Гоіз Гёіісііаііоп еі аидіепсе (Іапз Іа „СІіатЬге
(Ііатапіёе44, аѵапі еі аргёз діпег. Ь'ітрёгаігісе з’езі
Гаіі ргёзепіег се ]оиг-1а Іез атЪаззадеигз сіе Ггапсе,
<1е Нотггіе, <1е Ргиззе, де Ноізіеіп, сіе 8ахе еі сіе Ноі-
Іапде. аѵес Іе регзоппеі сіе Іеигз атЬаззадез. А Іеиг
епігёе Гагсііі-таііге сіез сёгёріопіез заіиаіі Гітрёга-
ігісе „еп рііапі Іе ^епои еі ГатЪаззадеиг з’іпсііпаіі а
і ігоіз гергізез, ргопопсаіі зоп дізсоигз еі зе геіігаіі еп
| гёрёіапі Іез ігоіз заіиіз44.
! Ье 27. еигепі Ііеи Іа зесопде аидіепсе еі Іа ргё-
зепіаііоп зоіеппеііе де Гепѵоуё де Регзе. Ье 28, еиі
Ііеи ипе ігоізіёте аидіепсе де Гёіісііаііопз зиіѵіе (Гипе
Гёіе рориіаіге еі д’ип Ьаі а Іа соиг. Ье 29 аѵгіі. Гіт-
рёгаігісе дётёпа<геа еп согіёае ди раіаіз ди Сгетііп
аи раіаіз (ГНіѵег де Іа Уаоияа. аи зоп дез сіосііез
еі де соирз де сапоп. 8иг іоиі Іе іічуеі ди согіёге Іе
Іопц- дез таізопз ёіаіепі ріапіёз дез заріпз зітиіапі
ипе аііёе де ѵегдиге; Іез Гепёігез ёіаіепі дгарёез де
іаріз. де (Ігар де соиіеиг, д’ёіойез де зоіе еі де Іаіпе.
Г>ез ігіЬипез аѵаіепі ёіё ргёрагёез роиг Іе риЫіс.
Ье Іепдетаіп еиі Ііеи аи раіаіз (ГНіѵег де Іа Уаоияа,
ип Ьапдиеі роиг Іез Гопсііоппаігез дез сіпц ргетіёгез
сіаззез. роиг Іеигз ёроизез еі йііез еі роиг Іе Ііаиі-
сіегаё. А се Ьапдиеі, Гітрёгаігісе аѵаіі а зез сдіёз зоп
пеѵеи. Пз ёіаіепі аззіз а ипе ІаЫе зёрагёе. зигтопіёе
д’ип даіз тагпій(ріе. Ьез іаЫез дез іпѵііёз де Ііаиі
гашг ёіаіепі дёсогёез де ріапіез де зеггез. Ье Ьапдиеі
Гиі зиіѵі д’ип Ьаі, аисріеі Гигепі іпѵііёз Іез „поЫез по-
іаЫез44 дез деих зехез. Аи Ьапсріеі, сотпіе аи Ьаі, Іез
датез еі Іез детоізеііез ёіаіепі еп іоііеііез де соиг.
Ье 3 таі еиі Ііеи ип §тапд Ьаі, ашріеі Гигепі соп-
ѵіёз Іез Гопсііоппаігез де зіхіёте сіаззе. Аи зоирег оп
ёіаіі ріасё (Гаргёз дез Ьіііеіз питёгоіёз, гоиіёз еп реіііз
іиЬез. сріе деих ггепіііііоттез де Іа сІіатЬге ргёзеп-
іаіепі аих датез еі аих саѵаііегз, зиг дез ріаіз (Гог.
Оп ргепаіі ріасе дапз Гогдге дез питёгоз іігёз. Ье
4 таі еигепі Ііеи де поиѵеаи ип Ьашріеі еі ип Ьаі
(Іапз Іа тёте заііе.
Ье 7 таі Гигепі ехрозёз дапз Іа „сііатЪге діатап-
іёе44 іоиз Іез іпзі^пез ітрёгіаих еі Іа іоііеііе дие рог-
Библиотека «Руниверс»
о(>
ВѢНЧАНІЕ РУССКИХЪ ГОСУДАРЕЙ НА ЦАРСТВО.
Пріемная въ царскихъ теремахъ въ московскомъ Кремлѣ.
(8а11е (Іе гёсерііоп (1ап8 Іе Тегет сіел Тнага а Моасои.)
Библиотека «Руниверс»
Библиотека «Руниверс»
Спальня въ царскихъ теремахъ въ московскомъ кремлѣ.
(СІіатЬге а соисііег (Іана Іе іегет (Іеа 'Гаага а Моасоіі.)
•кякаіпі кхіѵмяапок ажі ххякяхкомікю
58
ВѢНЧАНІЕ РУССКИХЪ ГОСУДАРЕЙ НА ЦАРСТВО.
8-го мая былъ при дворѣ маскарадъ и „пребогатые
столы44. Маскарадъ этотъ повторился 9-го, 11-го, 13-го.
16-го, 19-го, 23-го и 25-го мая. На нихъ было выда- 1
ваемо отъ 800 до 1.000 билетовъ. Купечество ужинало
за особыми столами отъ знатныхъ персонъ и шляхет- ’
ства.
29-го мая при дворѣ была представлена италіанская
опера, а потомъ былъ балъ. 31-го балъ, а 3-го іюня
балъ и фейерверкъ, 6-го маскарадъ, балъ, опера и
ужинъ.
7-го іюня „иллуминація44, чѣмъ и окончились коро-
націонныя торжества.
’ Мы уже замѣтили, что императоръ Петръ III, по
кратковременности своего царствованія, не былъ вѣн-
чанъ на царство, а потому, по кончинѣ его, послѣдо-
вала вновь коронація особы женскаго пола — супруги
его, императрицы Екатерины II.
Въ изданномъ, 7-го іюля 1762 года, манифестѣ Ека-
терина назначила свое коронованіе въ сентябрѣ того-же
года въ Москвѣ, куда она. вмѣстѣ съ сыномъ своимъ,
великимъ княземъ Павломъ Петровичемъ, отправилась
изъ Петербурга въ концѣ августа мѣсяца. Туда-же
отправились: дворъ, сенатъ, синодъ и гвардія.
О коронованіи императрицы говорилось въ мани-
фестѣ, между прочимъ, слѣдующее: „Подражая право-
славнымъ, прежде насъ бывшимъ, россійскимъ монар-
хамъ, яко и греческимъ благочестивымъ и самымъ
древнимъ израильскимъ царямъ, которые обыкновенно
елеемъ святымъ на царство помазываемы были, поло-
жили мы намѣреніе, безъ продолженія времени, принять
оное священное елея помазаніе и возложить на себя
корону44.
9-го сентября императрица пріѣхала подъ Москву ।
и остановилась въ 7-ми верстахъ отъ нея, въ селѣ Пет-
ровскомъ, во дворцѣ, выстроенномъ тамъ еще Петромъ
Великимъ. Торжественный въѣздъ въ столицу состоялся ,
13-го сентября, причемъ императрица ѣхала въ ка- .
ретѣ, имѣвшей около 4-хъ саженей длины, внутри оби- |
той бархатомъ, а снаружи густо-вызолоченной, увѣн-
чанной на-верху короною и расписанной по бокамъ ку- |
зова миѳологическими изображеніями. Карета эта была ;
запряжена восемью неаполитанскими конями. Торжество
въѣзда сопровождалось пальбою и колокольнымъ зво-
номъ.
За три дня до коронаціи началось установившееся
уже по прежнимъ церемоніаламъ объявленіе 6 предстоя-
щемъ торжествѣ черезъ герольдовъ, ѣздившихъ въ со-
провожденіи почетнаго коннаго конвоя. Устройство и
убранство Успенскаго собора были точно такія-же, какъ
и при коронаціи Елизаветы. Петровны. Несены и упо-
треблены были тѣ-же регаліи, какъ и при предшество-
вавшей коронаціи. Только императорская корона, зака-
занная для коронаціи Екатерины I Петромъ Великимъ,
была, по повелѣнію Екатерины, передѣлана петербург-
скимъ ювелиромъ, женевцемъ Позье. Первоначально ко-
рона эта имѣла видъ вѣнцоьъ. употребляемыхъ обыкно-
іаіі Гітрёгаігісе Іе ]оиг <1и 8асге, аіпзі цие Іе ігопе.
Іе йаіз еі Іез Ьаіопз сіе соттапсіетепі (Іез Ііаиіз йі-
едіііаігез йе Іа соиг. А сеііе ехрозіііоп Гиі асітіз Іе ри-
Ыіс сіе іоиіез Іез сіаззез зосіаіез, Ьогтіз Іез „тапапіз*’.
ЕПе сіига 12 г]оигз еі Гиі ѵізііёе раг:
Регзоппез <іе Ііаиі гап^ (Іез ргетіёгез сіпд сіаззез) 1^)
РиЫіс (іез аиігез саіёаогіез Іюгтіз Іез тапапіз 136,158
Тоіаі. . . 136.258
Ье 8 таі еигепі Ііеи а Іа соиг ип Ьаі-тазциё еі ,,ип
гісЬе Гезііп". Ье Ьаі-тазциё Гиі гёрёіё Іе 9, 11. 13.
16, 19, 23 еі 25 таі. Оп йізігіЬиаіі сііадие Гоіз сіе 800
а 1.000 Ъіііеіз сГепігёе. Ьез пёдосіапіз зоираіепі а сіез
іаЫез зёрагёез, запз зе тёіег аих регзоппез сіе Ііаиі
гап§ еі а Іа поЫеззе.
Ье 29 таі іі у еиі а Іа соиг ипе гергёзепіаііоп (Горега
ііаііеп зиіѵіе сГип Ъаі. Ье 31 таі — Ьаі, Іе 3 диіп —
Ьаі еі Геи сГагіійсе, Іе 6 ]иіп — Ьаі-тазсріё, Ьаі, орёга еі
зоирег: Іе 7 доіп—іііитіпаііоп еі сіоіиге (Іез Гёіез сіи
8асге.
Хоиз аѵопз йері Гаіі оЬзегѵег. сріе Іа соитіе сіигёе
сіи гё^пе йе Гетрегеиг Ріегге III пе Іиі регтіі роіпі
йе ргосёйег а зоп 8асге. Аргёз за тогі, іі у еиі йе
поиѵеаи Іе 8асге сГипе Гетте, Гітрёгаігісе Саіііе-
гіпе II, ёроизе сіи йёГипі етрегеиг.
Бапз зоп тапіГезіе, риЫіё Іе 7 ]иі11еі 1762. Саіііе-
гіпе Гіхаіі зоп 8асге роиг Іе тоіз сіе зеріетЬге йе Іа
тёте аппёе. Ьа зоіеппііё йеѵаіі аѵоіг Ііеи а Мозсои,
ой еііе зе гепйіі йе Ві-РёіегзЬоиг^ аѵес зоп йіз, Іе
«тапй-йис Раиі Рёігоѵіісіі, а Іа Йп йи тоіз й’аойі.
Ь’ітрёгаігісе Гиі зиіѵіе раг Іа соиг, Іе зёпаі, Іе зупойе
еі Іез ігоирез йе Іа §агйё.
Ье тапіГезіе, рагіапі йи 8асге йе Гітрёгаігісе йі-
заіі епіге аиіге: ,,А Гехетріе йез топагсріез огіЬойохез
гиззез, поз ргёйёсеззеигз, аіпзі сріе йез рісих гоіз йе
Нгёсе еі йез ріиз апсіепз гоіз й’ізгаеі, циі аѵаіепі сои-
іите сіе зе Гаіге оіпйге сГЬиіІе сопзастёе, поиз аѵопз
сіёсісіё йегесеѵоіг, запз ріизіагйег. Гопсііоп зизйііе еі
йе теііге Іа соигоппе зиг иоіге Ггопі".
Ье 9 зеріетЬге, Гітрёгаігісе аггіѵаіі а Мозсои еі
з’аггёіаіі а 7 ѵегзіез сіеіа ѵіііе, аи ѵіікиге Рёігоѵзкоё.
роиг з’іпзіаііег ргоѵізоігетепі аи раіаіз Ьаіі еисоге раг
Ріеіте-Іе-Сггапй. 8а руеизе епігёе а Мозсои еиі Ііеи
Іе 13 зеріетЬге. Ь’ітрёгаігісе топіаіі ип саггоззе сГеп-
ѵігоп 4 зацёпез сіе Іоп^иеиг (епіге Іез гоиез). йоиЫё
сіе ѵёіоигз, гісііетепі йогё <і Гехіёгіеиг еі зигтопіё
сГипе соигоппе. Ьез рогііёгез еі Іез раппеаих йе Іа
ѵоііиге ёіаіепі соиѵегіз йе реіпіигез а зіуеіз туіііоіо-
§ідиез. Ь’аііеііаце зе сотрозаіі сіе сЬеѵаих пароіііаіпз.
Ь’епігёе еиі Ііеи аи зоп сіез сіосііез еі йез заіѵез й’агііПегіе.
Тгоіз зоигз аѵапі Іе 8асге соттеп^а, й аргёз Іе
сёгётопіаі ёіаЫі, Іа поіійсаііоп раг Іез Ііёгаиіз рагсои-
гапіз Іа ѵіііе аѵес ипе езсогіе й’іюппеиг. Ь'атёпаце-
тепі еі Іа сіссогаііоп іпіёгіеиге йе Іа саіііёйгаіе сіе
ГАззотрііоп Гигепі Іез тётез цие Іогз йи 8асге йе
Гітрёгаігісе ЕІізаЬеіЬ. Ьез іпзі^пез Гигепі аиззі Іез тё-
тез. Оп йі зеиіетепі гёГаіге раг ип ]оаі11іег йе 8і-Рё-
Библиотека «Руниверс»
СОИВОКХЕМЕХТ БЕ8
8ОПѴЕКАШ8 ВИ88Е8.
59
венно у насъ при бракосочетаніи, т. е. состояла изъ
нѣсколькихъ полосъ, сведенныхъ полукругомъ на вер-
шинѣ. осѣненной крестомъ. Употребленная-же при Ека-
теринѣ II корона имѣла видъ короны греческихъ или
византійскихъ императоровъ, т. е. состояла изъ двухъ
выпуклыхъ полушарій: на ней было болѣе 2.500 пре-
восходных'ь брилліантовъ, а крестъ надъ нею былъ :
утвержденъ на драгоцѣннѣйшемъ рубинѣ.
Другая перемѣна противъ предшествовавшей коро-
націи заключалась въ непоявленіи прежнихъ лейбъ-
кампанцевъ. въ видѣ почетной стражи, такъ какъ они
были замѣнены опять кавалергардами, одѣтыми въ ма- 1
линовые бархатные супервесты и въ серебряныя латы
и имѣли на головахъ серебряные-же шишаки съ стра-
усовыми перьями.
Обрядъ коронованія, мѵропомазанія и причащенія ।
„ і
оылъ совершенъ по прежнему, установившемуся- уже |
чину, безъ малѣйшаго отступленія, архіепископомъ Нов- 1
городскимъ Дмитріемъ Сѣченовымъ. Шествіе съ Крас-
наго крыльца въ Успенскій соборъ состояло изъ тѣхъ-
же отдѣленій и лицъ тѣхъ-же придворныхъ званій, изъ
какихъ состояла процессія при предшествовавшей ко-
ронаціи.
Коронаціонный нарядъ императрицы былъ слѣдую- і
щій: золотая парчевая порфира, усѣянная вышитыми |
двуглавыми орлами, серебряное парчевое платье, тоже
вышитое орлами и обложенное и по юбкѣ, и по шлейфу
золотымъ позументомъ, а по рукавамъ брабантскимъ
кружевомъ въ пять рядовъ, и серебряные парчевые
башмаки съ высокими каблуками. Шлейфъ несли восемь 1
камергеровъ, а конецъ его поддерживалъ оберъ-камер- ;
геръ.
Послѣ коронаціи слѣдовало шествіе по соборамъ съ
метаніемъ въ народъ пригоршнями золотыхъ и сереб- |
ряныхъ жетоновъ, объявленіе наградъ, поднесеніе импе- !
ратрицѣ и раздача знатнымъ персонамъ золотыхъ, а не- |
знатнымъ серебряныхъ медалей, торжественный обѣдъ і
въ Грановитой палатѣ и народный пиръ, но такъ какъ і
все. это уже описано однажды, то повторять теперь
такое описаніе было-бы излишнимъ. При настоящемъ
торжествѣ то мѣсто и въ соборѣ, и въ Грановитой па-
латѣ, какое занималъ при Елизаветѣ герцогъ голштин-
скій, занималъ теперь великій князь Павелъ Петровичъ. 1
Вечеромъ, 22-го сентября. весь Кремль и всѣ про- 1
ѣзжія улицы Москвы освѣтились иллюминаціею. Затѣмъ
начались празднества и аудіенціи, обѣды, балы, маска-
рады, театральныя представленія и гулянья, изъ кото- і
рыхъ послѣднее закончилось великолѣпнымъ фейервёр- I
комъ.
Послѣ коронаціонныхъ празднествъ Екатерина съѣз- 1
дила на богомолье въ Троицко-Сергіеву лавру, гдѣ она.
какъ вѣнчанная царица, была встрѣчена съ чрезвычай-
ною торжественностію.
Императрица провела всю зиму въ Москвѣ и воз-
вратилась въ Петербургъ только къ Пасхѣ 1763 года.
Послѣ трехъ, послѣдовавшихъ одна за другою ко-
іегяЪоигз*. Іе ц-ёпёѵоія Раияіё, Іа соигоппе ітрёгіаіе
соттапдёе раг Ріегге-Іе-СІгапд роиг Іе 8асге сіе Са-
іііегіпе І-ге. Сеііе соигоппе аѵаіі ргітіііѵетепі Іа
Гоппе сіез соигоппе» етріоуёея сііея поия роиг Іе та-
гіа^е, с’е»і-а-діге ди’еііе яе сотрояаіі сіе ріияіеигя Ъап-
сіея Іоп^ііисііпаіея гёипіея еп Ііаиі раг ипе сгоіх. Ьа
соигоппе етріоуёе раг Саіііегіпе II аѵаіі Іа Гогте сіея
соигоппе» сіея етрегеиг» сіе Вуяапсе. с’еяі-а-сііге ди еііе
яе сотрояаіі сіе сіеих ІіётіярЬёгея гарргосііёея, ріасёея
ѵегіісаіетепі. Еііе ёіаіі огпёе сіе ріия сіе 2,500 <1іа-
тапія сіе Іа ріия Ъеііе еаи, еі 1а сгоіх, сріі Іа яигтоп-
іаіі. ёіаіі Йхёе яиг ип гиЬія сГип ргіх ёпогте.
Ѵпе аиіге тодійсаііоп сопяіяіа сіапя ГаЬяепсе сіе Іа
сотрацтііе сіея §агде» (Іи согря. а іііге сіе §агде сГІюп-
пеиг. Сея §гепадіегя Гигепі сіе поиѵеаи тетріасёя раг
сіея сііеѵаііегя-^апіея, рогіапі сіея яоиЬгеѵеяіея еп ѵё-
іоигя пасагаі, сіея сиігаяяеяеі сіея саядие» д’аг^епі ог-
пёя де ріитея д’аиігисЪе.
Ьея гііея геііуіеих сіи соигоппетепі, сіе Гопсііоп еі
<1е Іа соттипіоп Гигепі Іея тётея, яапя ѵагіаііоп аи-
сипе. С’еяі Втіігі 8еіс1іёпоіѵ, агсЬеѵёдие сіе Коѵ^огосі.
сріі Іея ргёяісіаіі. Ьа ргосеяяіоп ди реггоп гои^е а Іа
саіііёдгаіе де ГАяяотрііоп пе ѵагіа еп гіеп де Іа ргё-
сёдепіе.
Ь нпрёгаігісе рогіаіі а Іа сёгётопіе ди 8асге ип
шапіеаи де дгар д’ог рагяетё д’аі^іея а деих іёіея.
ипе гоЪе де сігар д’апгепі аияяі Ъгодёе д’ащіея еі °а-
Іоппёе д’ог а Іа ріре еі а Іа ігаіпе, аѵес дея тапсііея
цагпіея д’ипе диіпіиріе гап^ёе де депіеііея де ВгаЪапі.
Ьея яоиііегя а Ьаиія іаіопя ёіаіепі еп сігар д’агцепі.
Ьа ігаіпе ёіаіі рогіёе раг Ііиіі сІіатЬеІІапя еі Іе Іюиі
ёіаіі яоиіепи раг Іе §тапд-с1іатЪе11ап.
Ьа сёгётопіе ди 8асге Гиі яиіѵіе д’ипе ѵіяііе рго-
сеяяіоппеііе аих саіііёдгаіе», репсіапі Іадиеііе оп 1аіц*аіі
дапя Іе реиріе де» рощпёе» де ]еіоп» д’ог еі д’агдепі.
Риі» ѵіпгепі: Гаппопсе дея рготоііопя еі гёсотрепяея.
Іа (ІіяігіЪиііоп раг Гітрёгаігісе дея тёдаіііея д’ог еі
д’агцепі. Іе Ьапдиеі ди 8асге дапя Іа „сІіатЪге діа-
тапіёе* еі Іе Ге»ііп рориіаіге. Сотте іоиі сеіа а дё)а
ёіё гасопіё еп дёіаіі ріия Ііаиі, пои» ігоиѵопя ітііііе
д’еп Гаіге ипе поиѵеііе деясгірііоп. Ьа ріасе ди’аѵаіі
оссирё Іе дие де Ноіяіеіп аи 8асге д’ЕІіяаЪеіЬ дапя Іа
саіііёдгаіе еі дапя Іа яаііе ди Геяііп, Гиі оссирёе Сеііе
Гоія раг Іе §гапд-дис Раиі Рёігоѵіісіі.
Ье яоіг ди 22 яеріетЬге, іоиі Іе Сгетііп еі іоиіе»
Іея гие» де Моясои ассе»»іЪ1ея аих ѵоііигея Гигепі іі-
Іитіпёе». Ѵіпгепі епяиііе Іе» Геяііѵііё», Іея аидіепсея, Іея
Ьапдиеія, Іея Ъаі», Іея Ъаія-таядиёя, іея яресіасіея еі
Іе» Гёіе» й сіеі дёсоиѵегі. Ьа дегпіёге де се» Гёіе» »е
іегтіпа раг ип Геи д’агіійсе та^пійдие.
Аргё» Іе» Гёіе» ди 8асге, Саіііегіпе II йі ип рёіёгі-
паі;е а Іа Іаиге де 8і-8ег§е, ой, еп »а диаіііё де »ои-
ѵегаіпе соигоппёе. еііе Гиі ге$ие аѵес ипе ротре ехіга-
огдіпаіге.
Ь’ітрёгаігісе разяа іоиі Пііѵег а Моясои еі пе ге-
ѵіпі а 8і-Рёіег»Ъоиг^ дие роиг Іе» Гёіе» де Расріея 1763.
Библиотека «Руниверс»
ВѢНЧАНІЕ РУССКИХЪ ГОСУДАРЕЙ на царство.
Библиотека «Руниверс»
Парадный залъ въ Грановитой палатѣ, въ Москвѣ, времени императора Александра II Николаевича. (1.)
(Заііе <1ем сёгётопіе*, ііііе «сІіатЬге (Ііатапіёе» аи сгетіін (Іе Моасои.) (1.)
СОШЮХХЕМЕХТ І)ЕК 8ОГѴЕКАІХ.Ч КБККЕК.
П а р а д н ы й з а л ъ і» ъ Г р а н о в и т о й и а л а т ѣ. в ъ М о с к в ѣ, времени императора Александра II
Николаевича. (II.)
(Каііе (1е> сёгетопіе*, Лііе «НіатЪге (Ііатапіёе>• ап сгетііп <1е М«»м*оп.) (II.)
Библиотека «Руниверс»
62 ВѢНЧАНІЕ РУССКИХЪ ГОСУДАРЕЙ НА ЦАРСТВО.
ронацій императрицъ, наступила коронація императора.
Павелъ Петровичъ, въ изданномъ имъ манифестѣ, на-
значилъ свой пріѣздъ въ Москву на 10-е марта 1797
года. и. пріѣхавъ туда, первый изъ русскихъ государей,
остановился въ томъ Петровскомъ дворцѣ, въ которомъ
впослѣдствіи останавливались всѣ его преемники передъ
торжественнымъ въѣздомъ въ столицу. Въ этомъ дворцѣ,
императоръ былъ встрѣченъ мѣстными властями, под-
несшими ему хлѣбъ-соль, а митрополитъ Платонъ ска-
залъ ему въ залѣ привѣтственную рѣчь. Въ Москву го-
сударь въѣхалъ верхомъ, а супруга его — въ золотой
парадной каретѣ. Направившись въ Кремль и помолив-
шись въ тамошнихъ храмахъ, императоръ переѣхалъ на
житье въ Лефортовскій дворецъ, назначивъ днемъ коро-
націи 5-ое апрѣля, приходившееся въ этомъ году на
свѣтлое воскресенье. Въ великую субботу, наканунѣ
дня коронаціи, императоръ и вся императорская фами-
лія, послѣ говѣнія, пріобщились св. тайнъ въ Чудовомъ
монастырѣ, и въ этотъ-же день Павелъ Петровичъ,
осмотрѣвъ дѣлавшіяся въ Успенскомъ соборѣ приготов-
ленія, остался всѣмъ доволенъ.
Обстановка собора не отличалась ничѣмъ особеннымъ
противъ 'прежней при такихъ-же торжествахъ. Но такъ
какъ теперь представлялась та особенность, что должно
было въ первый разъ происходить коронованіе государя
одновременно съ его супругою, то среди собора, на
тронѣ подъ балдахиномъ, было поставлено два престола.
Принесеніе регалій и шествіе въ Успенскій соборъ про-
исходило по прежнимъ церемоніаламъ. Императоръ шелъ
подъ однимъ балдахиномъ съ императрицею, въ воен-
номъ мундирѣ, при шпагѣ.
При коронаціи Павла Петровича были несены тѣ-
же регаліи, какія стали носить со времени коронаціи
императрицы Елизаветы, т. е., кромѣ короны, скипетра
и державы, еще порфиру — на этотъ разъ несли двѣ
короны и двѣ порфиры — паниръ, печать и мечъ. Ко-
рону для вѣнчанія императора сдѣлалъ петербургскій
ювелиръ, французъ Дюваль. Для этой коронаціи былъ
сдѣланъ и новый скипетръ, въ видѣ золотаго жезла,
главнѣйшую цѣнность котораго составляетъ алмазъ
имѣющій вѣсу почти 200 каратъ и въ настоящее время,
оцѣниваемый въ 2.500.000 рублей. Для коронаціи Павла
была приготовлена также и новая держава съ крупнѣй-
шимъ синимъ яхонтомъ—сапфиромъ, на которомъ утверж-
денъ крестъ съ драгоцѣнными алмазами. .
Обрядъ коронованія, какъ самого государя, такъ и
императрицы, былъ совершенъ по тому чину, который
мы описали выше, и безъ тѣхъ измѣненій въ молитвахъ,
на которыя мы уже указали. Первенствовалъ при этомъ ।
не московскій митрополитъ Платонъ, а новгородскій — |
Гавріилъ. Особенностью этой коронаціи было то, что.
по прочтеніи евангелія, поднесли императору особое
царское одѣяніе, такъ называемый „далматикъ", кото-
рый носили византійскіе императоры, и который по по-
крою былъ сходенъ съ архіерейскимъ сакосомъ. При
коронованіи императрицы, стоявшей передъ супругомъ
Аргёя ігоія 8асгея сопяёсиііГя й’ііпрёгаігісея ѵіпі еп-
йп ип 8асге (Гетрегеиг.
Раиі Рёігоѵіісіі Йха раг тапіГеяіе яоп аггіѵее а
Моясои роиг Іе 10 тагя 1797. II Гиі Іе ргетіег сіея
яоиѵегаіпя гияяея, диі йеясепсііі йапя се раіаія Рё-
। ігоѵяку, яегѵапі епяиііе сіе ріей-а-іегге а іоия яея
яиссеяяеигя еі ой іія аііепсіігепі Іе ]оиг сіе Іеиг ]оуеияе
I епігёе. Ь’етрегеиг Гиі ге^и сіапя се раіаія раг Іея аи-
І іогііёя Іосаіея, диі Іиі оіГгігепі Іе раіп еі Іе яеі. Ье тё-
1 ігороіііе Ріаіоп ргопоп^а сіапя Іа ^гапсіе яаііе ип сіія-
соигя Де Ьіепѵепие. Ье риг сіе Іа руеияе епігёе, Гет-
регеиг ёіаіі а сііеѵаі еі Гітрёгаігісе яоп ёроияе — еп
ѵоііиге йогёе сіе ^гапсі цаіа. 8’ёіапі гепсіи аи Сгетііп
еі ауапі ргіё сіапя іея іетріея сіе сеііе епсеіпіе, Гет-
регеиг аііа я’іпяіаііег аи раіаія ЬеГогі, еп Йхапі Іе 8асге
аи 5 аѵгіі, диі іотЬаіі сеііе аппёе яиг Іе йітапсііе сіе
Радиея. Ье яатесіі 8аіпі, ѵеіііе сіи ]оиг сіи 8асге, Гет-
регеиг еі іоиіе яа Гатіііе, ауапі Гаіі Іеигя (Іёѵоііопя.
гесигепі Іея 8аіпія-8асгетепія аи топаяіёге Тсіюийок.
Ье тёте ]оиг, Раиі Рёігоѵіісіі аііа ѵоіг Іея ргёрагаііГя
диі яе Гаіяаіепі сіапя Іа саіііёйгаіе сіе ГАяяотрііоп. еі
я’еп топка яаііяГаіі.
Ь’атёпа^етепі іпіёгіеиг сіи іетріе пе ргёяепіаіі гіеп
сіе поиѵеаи, таія сотте я’ёіаіі Іе ргетіег 8асге (Гип ет-
регеиг еі сіе яоп ёроияе а Іа Гоія, оп іпяіаііа яиг Геяігасіе
яигтопіёе (Гип (Іаія (Іеих ігопея аи Ііеи (Гип яеиі. Ье
ігапярогі йея іпяіцтіея еі Іа ргосеяяіЪп сіи раіаія а Іа
саіііёсігаіе еигепі Ііеи (Гаргёя Іе сёгётопіаі ёіаЫі. Ь’ет-
регеиг я’аѵап^аіі яоия Іе. тёте сіаія дие Гітрёгаігісе.
II рогіаіі ип ипіГогте тііііаіге еі ипе ёрёе.
Ьея іпяі§тіея рогіёя аи 8асге (іе Раиі Рёігоѵіісіі Ги-
гепі Іея тётея ди’оп рогіаіі (Іериія Іе 8асге Де Гітрё-
гаігісе ЕІіяаЬеіЬ. 8еи1етепі сеііе Гоія іі у аѵаіі (іеих
соигоппея еі (іеих тапіеаих ітрёгіаих. Ьа соигоппе сіе
Гетрегеиг ёіаіі Гозиѵге (Гип .зоаііііег Ггап^аія (Іе 8і-Рё-
іегяЬоиг§ поттё Биѵаі. Оп аѵаіі ргёрагё аияяі ип
поиѵеаи ясеріге ауапі Іа Гогте сГип Ьаіоп еп ог, (Іопі
Іе ріия Ьеі огпетепі еяі ип йіатапі сіи роій (Іе 200
сагаія епѵігоп еі (Іопі іе ргіх еяі ёѵаіиё асіиеііетепі а
2,500,000 г. Ье §1оЬе ёіаіі аияяі поиѵеаи. II ёіаіі огпё
сГип §тоя яарЬіг яоиіепапі ипе сгоіх сіе йіатапія й’ипе
еаи іпсотрагаЫе.
Ьея гііея (Іи 8асге (Іе Гетрегеиг сотте (Іе Гітрё-
гаігісе Гигепі Іея тётея дие поия аѵопя йё]а йёсгіія еі
яапя Іея тосіійсаііопя сіапя Іе іехіе сіея ргіёгея іпйідиёея
раг поия. Ьа сёгётопіе геіі^іеияе ёіаіі ргёяійёе поп раг
Ріаіоп, тёігороіііе сіе Моясои, таія раг СтаЬгіеІ, тё-
ігороіііе йе Моѵ^огой. Ипе рагіісиіагііё сіе се 8&сге
Гиі ди’аргёя Іа Іесіиге сіея ёѵапцііея. Іея тёігороіііея
ргёяѳпіёгепі а Гетрегеиг ип ѵёіетепі ярёсіаі, Іа „йаі-
іпаіідие" йея етрегеигя сіе Вуяапсе, рагеіііе раг яа
соире аи „яассоя" сіея агсііеѵёдиея огіііойохея. Репйапі
Іе соигоппетепі йе Гітрёгаігісе, ацепоиіііёе сіеѵапі яоп
ёроих, Гетрегеиг пе яе Ьогпа рая а Іиі іоисііег Іа
іёіе аѵес яа ргорге соигоппе. таія ііпі сеііе соигоп-
пе аисіеяяия йе Іа іёіе йе яоп ёроияе репсіапі диеі-
Библиотека «Руниверс
СОиВОЫЫЕМЕЫТ ПЕ8 8ОІТѴЕВАШ8 КБ88Е8.
на колѣняхъ, императоръ не только прикоснулся къ ея
головѣ снятою съ себя короною, но держалъ эту корону
надъ ея головой нѣсколько минутъ и только послѣ этого
надѣлъ на нее малую императорскую корону.
Во время этого обряда, а также и при мѵропомаза-
ніи. императоръ не снималъ своей шпаги, а снялъ ее и
отдалъ назначенному для держанія ея сановнику 'только
передъ вступленіемъ въ алтарь для причащенія.
Коронація эта ознаменовалась еще и другою особен-
ностью. Съ трона былъ прочитанъ самимъ императоромъ
составленный имъ законъ о порядкѣ престолонаслѣдія,
послѣ чего онъ положилъ этотъ актъ, признаваемый у
насъ основнымъ закономъ, на жертвенникъ московскаго
Успенскаго собора, въ серебряный ковчегъ. Въ этотъ-
же день было обнародовано ..Учрежденіе объ импера-
торской фамиліи’".
Нужно упомянуть еще объ одной особенности. Къ
присутствованію при самой коронаціи были допущены
только особы первыхъ друхъ классовъ. Всѣ прочія лица
оставались внѣ собора.
Празднества коронаціи, совершавшіяся въ Москвѣ
обычнымъ порядкомъ и отличавшіяся чрезвычайною пыш-
ностью, сопровождались необыкновенно щедрыми награ-
дами, изумлявшими даже тѣхъ, кто ихъ удостоился по-
лучить.
Послѣ коронаціи, вдобавокъ къ обычнымъ торже-
ствамъ, происходило небывалое ни прежде, ни послѣ
торжество въ день Переполовенія: императоръ въ ко-
ронѣ и въ далматикѣ командовалъ войсками на парадѣ,
а присутствовавшій при этомъ, въ полномъ облаченіи,
митрополитъ Платонъ, стоя на особомъ помостѣ, кро-
пилъ государя, знамя и войска святою водою.
3-го мая 1797 года императорская фамилія уѣхала
изъ Москвы въ Петербургъ, а императоръ, объѣхавъ
присоединенныя отъ Польши провинціи, возвратился
29-го числа того-же мѣсяца въ Гатчину.
Императоръ Александръ I Павловичъ, прибывъ для
коронованія въ Москву въ началѣ сентября 1801 года,
остановился, какъ и императоръ Павелъ, въ Петров-
скомъ дворцѣ, откуда 8-го сентября имѣлъ торжествен-
ный въѣздъ въ столицу.
15-го сентября совершено было коронованіе Алек-
сандра I и императрицы Елизаветы Алексѣевны митро-
политомъ московскимъ Платономъ — по тому-же церков-
ному чину и при той-же церемоніальной обстановкѣ,
какъ и коронованіе Павла Петровича и его супруги,
съ тою разницею, что императоръ Александръ не на-
дѣвалъ далматика и только прикоснулся своею короною
къ головѣ своею супруги.
Многочисленныя и разнообразныя увеселенія сопро-
вождали торжество коронованія: Кремль и вся Москва
пылали великолѣпными иллюминаціями; въ Слободскомъ
дворцѣ были блестящіе маскарады для дворянства и
купечества; черезъ три дня послѣ коронаціи былъ
устроенъ для народа большой праздникъ на Соколь-
ничьемъ полѣ».
63
сріез іпошепіз еі Іиі тіі аіогз Іа реіііе соигоппе ііп-
рёгіаіе.
Репсіапі сеііе сёгётопіе еі репсіапі Гопсііоп, Гетре-
геиг ^агсіа зоп ёрёе. II пе Іа гетіі а ип Ьаиі ді^пі-
іаіге ци’аи тотепі сГепігег дапз Іе запсіиаіге роиг ге-
сеѵоіг Іез 8аіпія-8асгетепіз.
Се 8асге Гиі епсоге зі^паіё раг ипе аиіге рагііси-
Іагііё. Ь’етрегеиг доппа Іесіиге сіи Ііаиі сіе зоп ігопе
(Іе Іа іоі ди’іі ѵепаіі сГёдісіег зиг Гогсіге сіе ГЬёгёдііё
сіе Іа соигоппе; риіз іі сіёроза сеі асіе, гесоппи сіериіз
Іоі ог^апісріе. зиг Гаиіеі де Іа саіііёдгаіе де ГАззотр-
ііоп, дапз ипе саззеііе еп аг^епі. Ье тёте ]оиг Гиі
риЫіё „Ь’асіе сопзіііиііГ де 1а Гатіііе ітрёгіаіе".
Ко и з сііегопз епсоге ип дёіаіі. Ь’ассёз ди іетріе
репсіапі Іа сёгётопіе ди 8асге пе Гиі аиіогізё ци’аих
регзоппез ауапі дез гап^з дез деих ргетіёгез сіаззез.
Тоиз Іез аиігез гезіёгепі еп деЬогз де Іа саіііёдгаіе.
Ьез Гёіез дез 8асгез диі еигепі Ііеи а Мозсои дапз
Гогсіге ассоиіитё еі сріі зе дізііпещаіепі раг Іеиг зріеп-
деиг, доппёгепі Ііеи а дез гёсотрепзез іеііетепі Іаг-
§ез, ци’еііез ёіоппёгепі тёте сеих, циі еп Гигепі ГоЪдеі.,
Ѵпе зоіеппііё запз ргёсёдепі еі диі пе з’езі затаіз
гёрёіёе сіериіз еиі Ііеи аргёз се 8асге. Ье ]оиг де Іа
Гёіе огіЬодохе ди ргіпіетрз Гетрегеиг, геѵёіи де Іа
даітаіідие еі соигоппе еп іёіе, соттапдаіі Іез ігоирез
гёипіез а Іа зоіеппііё геіі^іеизе, еі Іе тёігороіііе Ріа-
іоп, ріасё зиг ипе езігаде сопзігиііе зрёсіаіетепі дапз
се Ьиі, азрег^еаіі д’еаи Ьёпііе Іе зоиѵегаіп, Іез дгареаих
еі Іез ігоирез.
Ьа Гатіііе ітрёгіаіе диіііа Мозсои Іе 3 таі 1797
роиг геѵепіг а 8і-РёіегзЬоиг§’. Ь’етрегеиг рагсоигиі
Іез ргоѵіпсез гёипіез а Іа Киззіе аргёз Іе рагіа^е де
Іа Роіо^пе еі геѵіпі аргёз сеіа Іе 29 таі А СгаісЬіпа.
Ь’етрегеиг Аіехапдге I аггіѵё а Мозсои роиг Іе
8асге аи соттепсетепі ди тоіз де зеріетЬге 1801.
дезсепдіі, а Гехетріе де Гетрегеиг Раиі, аи раіаіз Рё-
ігоѵзку, д’ой іі йі за руеизе епігёе дапз Іа ѵіііе Іе
8 зеріетЬге.
Ье 8асге д’Аіехапдге I еиі Ііеи Іе 15 зеріетЬге.
Ь’етрегеиг Гиі засгё соп]оіпіетепі аѵес Гітрёгаігісе
ЕІізаЬеіЬ Аіехёіёѵпа раг Іе тёігороіііе Ріаіоп де Моз-
сои, д’аргёз Іез тётез гііез еі аѵес Іез тётез сёгё-
топіез сріе Гетрегеиг Раиі еі зоп ёроизе еі аѵес сеііе
зеиіе діГГёгепсе, цие Гетрегеиг Аіехапдге з’аЬзііпі де
геѵёііг Іа даітаіісіие еі ци’іі іоисііа зеиіетепі де за
соигоппе Іе Ггопі де зоп ёроизе.
Без гёриіззапсез потЬгеизез еі ѵагіёез зиіѵігепі Іа
зоіеппііё ди 8асге. Ье Сгетііп еі іоиіе Іа ѵіііе де
Мозсои Гигепі та§пійциетепі іііитіпёз: іі у еиі аи
раіаіз 81оЬодзку дез Ьаіз-таздиёз Ігёз-Ьгіііапіз, аи-
циеіз ёіаіепі іпѵііёз Іа поЫеззе еі Іез пё^осіапіз. Тгоіз
.Іоигз аргёз Іе 8асге, ипе §гапде Гёіе Гиі доппёе аи реи-
ріе зиг Іе сЬатр де 8око1пікі.
Ье 25 зеріетЬге, Гетрегеиг еі іоиіе за> Гатіііе й-
гепі ипе ѵізііе а Іа Іаиге де 8аіпі-8ѳг§е, еі Іе 15 ос-
іоЬге циіііёгепі Мозсои роиг геѵепіг а Ві-РёіегзЬоигіг.
Библиотека «Руниверс»
64
ВѢНЧАНІЕ РУССКИХЪ ГОСУДАРЕЙ НА ЦАРСТВО.
25-го сентября императоръ со всѣмъ семействомъ
ѣздилъ въ Троицо-Сергіеву лавру, а 15-го октября
того-же года уѣхалъ изъ Москвы въ Петербургъ.
Восьмою императорскою коронаціею, и четвертою
собственно императора, была коронація Николая Павло-
вича. Онъ пріѣхалъ въ Москву—куда еще заранѣе при-
была вся императорская фамилія, за 'исключеніемъ це-
саревича Константина Павловича — 21-го іюля 1826
года и остановился въ Петровскомъ дворцѣ. 25-го іюля
императоръ торжественно въѣхалъ въ Москву.
Въѣздъ этотъ происходилъ въ такомъ порядкѣ: 1)
открывалъ его дивизіонъ своднаго кирасирскаго гвар-
дейскаго полка; 2) за нимъ ѣхало верхами знатное дво-
рянство, по два въ рядъ, въ губернскихъ мундирахъ;
3) штабъ-квартирмейстеръ или камеръ-фурьеръ, а за
нимъ шли: 60 придворныхъ лакеевъ, 6 камеръ-лакеевъ
и 6 скороходовъ, по два въ рядъ, въ парадной ливреѣ;
4) два церемоніймейстера въ "открытой дворцовой ко-
ляскѣ; 5) оберъ-церемоніймейстеръ въ открытой коляскѣ;
6) камеръ-юнкеры верхомъ; 7) камергеры верхами; 8)
вторые чины двора, а за ними высшіе придворные чины
въ четверомѣстныхъ каретахъ; 9) члены государствен-
наго совѣта въ такихъ-же каретахъ; 10) два гофмар-
шала, съ жезлами, въ открытой коляскѣ; 11) другой ди-
визіонъ своднаго кирасирскаго полка; 12) государь, имѣя
около себя великихъ князей; за его величествомъ ѣхали
принцъ Карлъ прусскій и герцогъ Александръ виртем-
бергскій; за ними—шталмейстеръ, управляющій придвор-
ною конюшенною частью, генералъ-адъютанты и фли-
гель-адъютанты и вся свита; 13) императрица Марія
Ѳедоровна въ каретѣ подъ короною, заложенной восемью
лошадьми; 14) императрица Александра Ѳедоровна въ
такой-же каретѣ; 15) великая княгиня Елена Павловна
въ каретѣ, заложенной цугомъ; 16) третій дивизіонъ
своднаго кирасирскаго полка; 17) герцогиня Виртем-
бергская и гофмейстерина ихъ величествъ въ придвор-
ной каретѣ, заложенной цугомъ; 18) дворцовые экипажи, ।
въ которыхъ ѣхали статсъ-дамы, камеръ-фрейлины и
фрейлины; 19) шествіе замыкалъ гвардейскій гусарскій
дивизіонъ, за которымъ ѣхали двѣнадцать почтальоновъ, =
съ однимъ чиновникомъ, верхами; за ними двигались до-
рожные экипажи ихъ величествъ и ихъ высочествъ и
еще шесть почтальоновъ верхами. I
Такъ какъ намъ придется говорить и о въѣздѣ въ
Москву и о коронаціи императора Александра II Нико-
лаевича, то при этомъ условіи всего удобнѣе будетъ
изложить это сравнительно. |
Въѣздъ императора Александра II былъ многочис-
леннѣе и торжественнѣе, чѣмъ въѣздъ императора Ни-
колая.
Этотъ послѣдній въѣздъ открывали: 1) полицеймей-
стеръ и 12 жандармовъ, по два въ рядъ, верхами; вмѣ-
сто дивизіона кирасиръ, были: 2) собственный конвой
его величества; 3) эскадронъ лейбъ-гвардіи черномор-
скаго казачьяго дивизіона и лейбъ - эскадронъ лейбъ-
гвардіи казачьяго полка; 4) знатное дворянство, имѣя
Ье 8асге сіе Гетрегеиг Місоіая Гиі Іе Ііиіііёте 8асге
ітрегіаі еі Іе сіиаігіёте 8асге Гетрегеиг ргоргетепі сііі.
Ьа іатіііе ітрёгіаіе, а Гехсерііоп сіи сёзагёѵіісіі Сопзіапііп
Раѵіоѵіісіі, аггіѵа а Мозсои аѵапі Гетрегеиг. №со1ая I
у ѵіпі Іе 21 зиіГеі еі сіеясепсііі аи раіаіз Рёігоѵзку.
Ье 25 з’иіііеі еиі Ііеи Іа руеизе епігёе а Моясои.
Ье согіё^е ітрёгіаі я’аѵап^аіі сіапя Гогсіге яиіѵапі:
1) сіеих еясасігоия сіи гё^ітепі тіхіе сіея сиігаяяіегя (іе
Іа §агс!е; 2) Іея гергёяепіапія сіе Іа §гапс1е поЫеяяе, а
сііеѵаі, сіеих раг гап§, еп итГогтея сіе поЫея: 3) диаг-
ііег-таііге-тазог ои Гоиггіег сіе Іа сІіатЬге ргёсёдапі
60 ѵаіеія, 6 ѵаіеія сіе Іа сЬатЬге еі 6 соигеигя еп
§гапс1е Ііѵгёе, сіеих раг гап§; 4) сіеих таіігея сіея сёгё-
топіея, еп ѵоііиге сіёсоиѵегіе сіе §;гапсІ-^а1а; 5) ип ^гапсі-
таііге сіея сёгётопіея еп ѵоііиге сіёсоиѵегіе; І^Тея §еп-
іііііоттея сіе Іа сІіатЬге а сііеѵаі; 7) Іея сЬатЬеІІапз
а сііеѵаі; 8) Іея іііиіаігея сіея яесопсіея сііагцея сіе Іа
соиг, еі сіеггіёге еих Іея Ііаиія сіі^пііаігея сіе Іа соиг
еп ѵоііигея а диаіге ріасея Гегтёея; 9) Іея тетЬгея сіи
сопяеіі сіе Гетріге еп ѵоііигея а сріаіге ріасея Гегтёея:
10) сіеих тагёсііаих сіе Іа соиг, аѵес Іеигз Ьаіопя, еп
ѵоііиге сіёсоиѵегіе; 11) сіеих поиѵеаих еясасігопя сіи гё-
§ітеиі тіхіе сіея сиігаяяіегя сіе Іа ^агсіе; 12) Гетре-
геиг, епіоигё сіея §тапсІз-с1ися. Веггіёге Іе яоиѵегаіп ѵе-
паіепі Іе ргіпсе Сііагіез сіе Ргиззе еі Іе сіис Аіехапсіге
сіе УѴигіетЬег^, риіз Гёсиуег-сіігесіеиг сіез ёсигіез сіе
Іа соиг, Іея аісіея-сіе-сатря гёпёгаих еі Іея аісіея-сіе-
сатрз сіе Гетрегеиг еі іоиіе Іа зиііе ітрёгіаіе; 13)
Гітрёгаігісе сіоиаігіёге Магіе Еёосіогоѵпа еп сагозяе
аііеіё сіе Ьиіі сііеѵаих еі яигтопіё сГипе соигоппе: 14)
Гітрёгаігісе Аіехапсіга Еёосіогоѵпа еп ѵоііиге рагеіііе:
15) Іа §гапсіе-с1ис1іеязе Нёіёпе Раѵіоѵпа, еп ѵоііиге аі-
іеіёе сіе яіх сііеѵаих; 16) сіеих еясасігопя сіи гё§ітепі
тіхіе сіея сиігаяяіегя сіе Іа 2;агсІе; 17) Іа сІисЬеяяе сіе
ДѴигіетЬег§ еі Іа §тапс1е-таіігеяяе сіе Іа соиг, еп ѵоі-
іиге сіе цтапс!-§а1а; 18) сіатея а рогігаіі, сіетоіяеііея
сГЬоппеиг а рогігаіі еі сіетоіяеііея сГЬоппеиг еп ѵоііи-
гея сіе §гапс!-§а1а; 19) сіеих еясасігопя сіея Ііиязагйя сіе
Іа §агс!е, сіоиге Гасіеигя сіе розіе а сііеѵаі. ауапі а Іеиг
іёіе ип етріоуё сіе Гасітіпізігаііоп (Іея рояіея; Іез ѵоі-
іигея сіе ѵоуа§е сіе Ьеигя Ма]езіёя еі сіе Ьеигя Аііея-
яея Ітрёгіаіе» еі зіх аиігея Гасіеигя (Іе Іа рояіе а
сЬеѵаІ.
Сотте поия аііопя аѵоіг а рагіег сіе Іа руеияе еп-
ігёе а Моясои еі сіи 8асге <1е Гетрегеиг Аіехапсіге II.
іі поия зега ріия Гасііе (Іе ргосёсіег ееііе Гоіз раг ѵоіе
сіе сотрагаіяоп.
Ье согіё§е сіе ]*оуеизе епігёе (Іе Гетрегеиг Аіе-
хапсіге II, Гиі ріия потЬгеих еі ріия зоіеппеі еріе Іе
согіёце (Іе Гетрегеиг Хісоіая. II аѵаіі а за іёіе: 1) ип
таііге <1е роіісе еі 12 ^епсіагтез а сііеѵаі. сіеих раг
гапц. Ьез (Іеих еясасігопз (Іе сиігаяяіегя ёіаіепі гетріа-
сёя ееііе Гоіз раг 2) Гезсогіе рагіісиііёге (іе Гетрегеиг,
3) ип еясабгоп ((Іе Іа <?анІе) сіея созациея сіе Іа Мег
Хоіге еі ігоія еясасігопя (сіопі Гип ёіаіі Гезсабгоп сіе
Гетрегеиг) сіи гё^ітепі (Іез сояациея (Іе Іа цагсіе. Ѵе-
Библиотека «Руниверс»
СОШІОККЕМЕЛТ ПЕ8 8ОІІѴЕИАШ8 КВ88Е8.
65
ію главѣ московскаго уѣзднаго предводителя дворян-
ства: 5) побывшіе при предшествовавшемъ въѣздѣ де- (
путаты азіатскихъ подвластныхъ Россіи народовъ, вер- ।
хомъ. по два въ рядъ: <>) это отдѣленіе соотвѣтствовало
по своему составу третьему отдѣленію предшествовав-
шаго церемоніала, съ прибавкою 8-ми придворныхъ
арабовъ: 7) небывшіе при прежнемъ церемоніалѣ: госуда-
ревъ стремянной, верхомъ. 20 егерей, пѣшкомъ, и управ-
ляющій императорскими охотами, верхомъ: 8-е. 9-е. 10-е
и 11-е. и затѣмъ 13-е. 14-е. 15-е. 1б-е и 17-е отдѣ-
паіепі ’ епяиііе: 4) Іея піепіЬгея (Іе Іа цгагніе поЫеяяе.
! ауапі а Іеиг іеіе Іе піагёсііаі (Іе поЫеяяе (Іи (Ііяігісі (Іе
[ Моясои: 5) Іея (Іёриіёя (Іея реирішіея аяіаііциея ріа-
сёея яоия Іа яоиѵегаіпеіё сіе Іа Кияяіе, а сііеѵаі, (Іеих
раг гап? (іія п'аѵаіепі ]атаія ргія рагі ріядие-іа аих
сёгёпюпіея (Іи 8асге: 6) сеііе яесііоп Ди согіё^е соггея-
роікіаіі а Іа 3-ше (Іи сёгётопіаі ргёсёсіепі, аѵес аф’опс-
ііоп (Іе Ішіі пёцтея (Іе Іа соиг; 7) Гёсиуег сіея сііаяяея
(Іе Гетрегеиг (а сііеѵаі). 20 сііаяяеигя (а ріесі) еі
Гіпіеікіапі (Іея сііаяяея ітрёгіаіея (а сііеѵаі), іоия п’ауапі
ленія соотвѣтствовали 4-му. 5-му. 6-му. 7-му. 8-му. 9-му
и 10-му отдѣленіямъ прежняго
церемоніала, а въ настоящемъ це-
ремоніалѣ. въ 12-мъ отдѣленіи,
ѣхали конюшенный офицеръ и
два конюха верхомъ: 18) въ атомъ
отдѣленіи кирасирскій дивизіонъ
былъ замѣненъ, соотвѣтственно
11-му отдѣленію прежняго цере-
моніала. лейбъ-эскадрономъ ка-
валергардскаго ея величества пол-
ка и лейбъ-эскадрономъ лейбъ-
гвардіи коннаго полка.
Затѣмъ остальная часть шест-
вія и его обстановка соотвѣт-
ствовали прежнему церемоніалу,
тѣмъ болѣе, что и теперь, какъ
и въ предшествовавшемъ, уча-
ствовали двѣ императрицы, а ше-
ствіе и въ этотъ разъ замыкалъ
лейбъ - эскадронъ лейбъ - гвардіи
гусарскаго полка, съ прибавкою
къ нему лейбъ-эскадрона лейбъ-
гвардіи уланскаго его величества
полка. Но. въ отмѣну прежняго
церемоніала, не было ни почтальо-
новъ, ни дорожныхъ экипажей.
Встрѣча обоихъ императоровъ
въ Москвѣ происходила по оди-
наковому церемоніалу. Какъ того,
такъ и другаго, на тѣхъ-же са-
мыхъ мѣстахъ, постепенно встрѣ-
чали: городская дума и маги-
стратъ. московскій губернскій
предводитель дворянства: москов-
скій губернаторъ, съ членами
роіпі йцигё (Іапя Іе сёгётопіаі ргёсёсіепі. Ьея яесііопя
Герольдъ при коронованіи
императора Александра II Николаевича.
(Негаиі аи соигоппетепі (Іе
ГЕтрегеиг Аіехапсіге II.)
8-те, 9-те, 10-те еі 11-те, аіпяі
сріе Іея 13-те, 14-те, 15-те,
16-те еі 17-те, соггеяропсіаіепі
аих яесііопя 4-те. 5-те, 6-те,
7-те. 8-те, 9-те еі 10-те (Іи
сёгётопіаі ргёсёсіепі. еі Іа яес-
ііоп 12-те сопяіяіаіі сеііе Гоія
еп ип оГйсіег сіея ёсигіея, ас-
сотраігпё (Іе (Іеих ѵаіеія сГёси-
гіе а сііеѵаі; 18) (Іапя сеііе яес-
ііоп. соггеярошіапіе а Іа 11-те
яесііоп Си сёгётопіаі ргёсёсіепі.
Іея (Іеих еясасігопя (Іе сиігаяяіегя
ёіаіепі гетріасёя раг ип еяса-
(Ігоп сіея сііеѵаііегя-^агсіея еі ип
еясасігоп сіе ^агсіея а сііеѵаі.
Бапя іоиі Іе геяіе Іе согіё^е
ёіаіі сопГогте аи сёгётопіаі ргё-
сёсіепі. еі сеіа (Гаиіапі ріия сріе
сеііе Гоія епсоге оп у ѵоуаіі ра-
гаііге сіеих ітрёгаігісея. Ье сог-
іё§е ёіаіі Гегтё раг ип еясасігоп
сіе Ііияяанія сіе Гетрегеиг еі ип
еясасігоп сіе Іапсіегя Се Гетре-
геиг. Ьея Гасіеигя сіе рояіе еі Іея
ѵоііигея сіе ѵоуа^е пе Ё^игаіепі
роіпі сіапя Іе согіё^е.
Ьа гёсерііоп (Іея сіеих етре-
геигя а Моясои а еи Ііеи (Гаргёя
Іе тёте сёгётопіаі. Іія Гигепі
гесия сопяёсиііѵетепі а (Ііѵегя
роіпія сіе Іеиг рагсоигя раг: Іе
сопяеіі типісіраі еі 1а сІіатЪге
сіея ёеііеѵіпя, Іе піагёсііаі сіе по-
Ыеяяе (іе Іа ргоѵіпсе (іе Моясои,
присутственныхъ мѣстъ, московскій комендантъ, съ со-
стоящими подъ его начальствомъ штабъ- и оберъ-офи-
церами; сенатъ, синодъ и духовенство. При обоихъ
въѣздахъ процессія останавливалась у Иверскихч» во-
ротъ, такъ какъ оба императора съ ихч» супругами вхо-
дили въ часовню для поклоненія иконѣ Иверской Бо-
жіей Матери. Вшествія въ соборы Успенскій, Архан- і
гельскій и Благовѣщенску! разнились только тѣмъ,
что по прежнему церемоніалу государь и его супруга
посѣщали соборы, не входя еще во дворецъ, а по по-
1е §оиѵегпеиг (Іе Іа ргоѵіпсе а Іа іёіе (іея етріоуёя
япрёгіепгя (Іе Гаіітіпіяігаііоп ргоѵіпсіаіе, Іе соттап-
(Іапі (Іе Іа ріасе (Іе Моясои аѵес яоп ёіаі-тарг. Іе яёпаі.
Іе яупо(1е еі Іе сіег^ё. Ьея (Іеих согіёдея яе яопі аггёіёя
а Іа рогіе Іѵегяку, саг Іея (Іеих етрегеигя еі Іеигя ёрои-
яея (Іеясеікіігепі ргіег (Іеѵапі Гіта^е (Іе Коіге-Бате
і Іѵегяку. Ьа ѵіяііе аих саіііёбгаіея (Іе ГАяяотрііоп. (Іея
Агсііаіщея еі (Іе ГАппопеіаііоп п’а ДіІГегё ди еп се дие
(Гаргёя Іе ргетіег сёгётопіаі сеііе ѵіяііе еиі Ііеи аѵапі
(рГоіі пе яоіі епігё аи раіаія. іаікіія дие (Гаргёя Іе яесоті
Приі иі. „|5с -мі рц.»Л Ил.інитрпціи-, .V» 71'».
Библиотека «Руниверс»
66
ВѢНЧАНІЕ РУССКИХЪ ГОСУДАРЕЙ НА ЦАРСТВО.
слѣднему они вступили прежде во дворецъ, гдѣ вер-
ховный маршалъ поднесъ имъ хлѣбъ-соль, и потомъ
уже въ торжественной процессіи былъ выходъ въ со-
боры. Въ обоихъ случаяхъ были произведены пушеч-
ные залпы: 85 выстрѣловъ при входѣ въ Успенскій со-
боръ и 101 — при поднесеніи во дворцѣ хлѣба-соли.
Торжественное объявленіе о днѣ коронованія въ 1856
году производилось съ большею торжественностью, не-
жели въ 1826 году, когда оно было учинено „отъ иззбран-
ныхъ для сего чиновниковъ, кои состояли изъ одного
военнаго генерала, двухъ оберъ-церемоніймейстеровъ,
двухъ герольдмейстеровъ, четырехъ церемоніймейсте-
ровъ, двухъ штатскихъ секретарей и двухъ эскадроновъ
конной гвардіи".
Въ церемоніалѣ-же 1856 года порядокъ объявленія
изложенъ такъ: „Для сего назначаются, подъ командой
одного генералъ-адъютанта, въ чинѣ полнаго генерала,
два генералъ-адъютанта, генералъ-маіорскаго чина, два
коронаціонныхъ оберъ-церемоніймейстера, два герольда,
четыре придворныхъ церемоніймейстера, два штатскихъ
секретаря, всѣ верхомъ, и два въ конномъ строю эскадрона:
одинъ отъ кавалергардскаго ея величества, а другой отъ
лейбъ-гвардіи коннаго полка, съ литаврами и полными
хорами трубачей; изъ сихъ послѣднихъ при каждомъ эска-
дронѣ по два трубача (отдѣльно отъ хоровъ) съ трубами,
украшенными золотою парчею, съ изображеніемъ государ-
ственнаго герба. Всѣ означенныя лица, за исключеніемъ
герольдовъ, офицеровъ и нижнихъ чиновъ эскадрона,
имѣютъ по мундиру, черезъ правое плечо, шелковые шарфы
трехъ цвѣтовъ имперіи, обшитые по концамъ золотою
бахромою. Герольды, оберъ-церемоніймейстеры и цере-
моніймейстеры— съ жезлами. Герольды въ особой, зва-
нію сему для торжествъ присвоенной одеждѣ".
При этомъ отрядѣ въ 1856 году было 12 заводныхъ
лошадей въ богатыхъ попонахъ. Объявленіе въ 1826 году
читалось слѣдующее. Сдѣланные въ немъ въ 1856 году
добавки и пропуски означены въ скобкахъ.
„Всепресвѣтлѣйшій державнѣйшій великій государь
Николай Павловичъ (Александръ Николаевичъ), вошедъ
на прародительскій наслѣдственный всероссійскій пре-
столъ (Россійской имперіи и нераздѣльные съ оныимъ
престоломъ престолы царства Польскаго и великаго
княжества Финляндскаго), указать соизволилъ (изволилъ):
священнѣйшему коронованію его императорскаго вели-
чества и отъ святаго мѵра помазанію, при помощи Все-
вышняго (слова „при помощи Всевышняго" пропущены),
быть августа въ день, пріобщая къ сему священному
дѣйствію и супругу его (свою) великую государыню
императрицу Александру Ѳедоровну (Марію Александ-
ровну). О семъ торжественномъ происшествіи (торже-
ствѣ) всѣмъ вѣрноподданнымъ черезъ сіе возвѣщается,
дабы въ вожделѣнный оный день усугубили моленья
свои къ царю царствующихъ, да всемогущею его (своею)
благодатью пріосѣнитъ царство его величества и да
утвердитъ въ немъ миръ и тишину во славу свою свя-
тую и къ непоколебимому блаженству имперіи".
Гетрегеиг еі Гітрёгаігісе зоп ёроизе зе гепДігепі Д’а-
ЪогД аи раіаіз, ой Гагсііі-тагёсііаі сіе Іа соиг Іеиг ргё-
зепіа Іе раіп еі Іе зѳі, еі аііёгепі епзиііе ргосеззіоппеі-
Іетепі ѵізііег Іа саіЬёДгаІе. II у еиі сіапз Іез сіеих саз
(Іез заіѵез Д’агііііегіе, ипе Де 85 соирз & Гепігёе Дапз
Іа саіІіёДгаІе Де ГАззотрііоп, еі ипе аиіге Де 101 соирз
а Іа ргёзепіаііоп Ди раіп еі Ди зеі аи раіаіз.
Ьа поіійсаііоп зоіеппеііе Де Іа Даіе Ди соигоппе-
тепі еиі Ііеи еп 1856 аѵес ріиз Д’аррагаі ди’еп 1826.
ЕПе Гиі Гаііе раг „Дез Гопсііоппаігез зрёсіаіетепі Дё-
зі§'пёз, циі ёіаіепі: ип оГйсіег-^ёпёгаІ, Деих ^гапДз-
таіігез Дез сёгётопіез, Деих гоіз Д’агтез (таіігез-Ьё-
гаиіз), диаігез таіігез Дез сёгётопіез. Деих зесгёіаігез
еі Деих езсаДгопз Дез агагДез а сііеѵаі".
Ье сёгётопіаі Де 1826 пе Діі гіеп Де Іа тапіёге
Допі Доіі ёіге Гаііе Іа поіійсаііоп. Бапз Іе сёгётопіаі
Де 1856 оп Ііі: „8егопі сііаг^ёз Де сеііе тіззіоп зоиз
Іез огсігез Д’ип аіДе-Де-сатр егёпёгаі, ауапі Іе ^гаДе Де
^ёпёгаі еп сЬеГ:—Деих аіДез-Де-сатрз ^ёпёгаих ауапі
Іе етаДе Де 2ёпёга1-та]ог, Деих ^гапДз-таіігез Дез сё-
гётопіез Ди соигоппетепі, Деих Ііёгаиіз, диаігез таі-
ігез Дез сёгётопіез, Деих зесгёіаігез-отеГйегз, іоиз а сііе-
ѵаі; Деих езсаДгопз а сііеѵаі, Гип Дез сііеѵаііегз-ггаг-
Дез. Гаиіге Дез дагДез а сііеѵаі, аѵес Іеигз іітЪаІіегз еі
Іеигз зоппегіез Де іготреііез аи ^гапД сотріеі. Сііадие
езсаДгоп аига Деих іготреііез, тагсііапі зёрагётепі Дез
аиігез еі ауапі а Іеигз іпзігитепіз Дез реппопз еп
Дгар Д’ог аих агтез Де Гетріге. Тоиіез Іез регзоппез
зизпоттёез, а Гехсерііоп Дез Ііёгаиіз, Дез оГйсіегз еі
сиігаззіегз Дез езсаДгопз, рогіегопі еп заиіоіг Дез
ёсйагрез еп зоіе аих ігоіз соиіеигз Де Гетріге, Ггап-
^ёез Д’ог. Ьез Ііёгаиіз, Іез ^гапДз-таіігез еі Іез таі-
ігез Дез сёгётопіез аигопі Іеигз Ъаіопз Де соттапДе-
тепі. Ьез Ііёгаиіз рогіегопі Іе созіите зрёсіаі циі Іеиг
езі Дёзщпё роиг Іез саз зоіеппеіз.
Се ДёіасЪетепі ёіаіі ассотраетё еп 1856 Де 12
сЬеѵаих Де таіп гісііетепі сарагасоппёз. Ѵоісі Іе іехіе
Де Іа поіійсаііоп Де 1826 (Іез сйашгетепіз Гаііз еп 1856
зопі іпіегсаііёз епіге рагепіііёзез).
„Ье ігёз-зёгёпіззіте, ігёз-риіззапі еі ^гапД зоиѵе-
гаіп Хісоіаз Раѵіоѵіісіі (АІехапДге №со1аіёѵііс1і) піопіё
зиг Іе ігопе ІіёгёДііаіге Де зез апсёігез Де Тоиіез Іез
Виззіез (Де ГЕтріге Киззе еі зиг Іез ігопез Ди гоуаите
Де Роіо^пе еі Ди цгапД-ДисІіё Де ЕіпІапДе. диі зопі іп-
ДіѵізіЫез Де ГЕтріге) а сопзепіі Д'огДоппег (а Ъіеп ѵоиіи
огДоппег): Іе 8асге Де 8а Ма]езіё еі Гопсііоп Ди 8аіпі-
Сіігёте, аигопі Ііеи, аѵес ГаіДе Ди Тгёз-Наиі (Іез- тоіз
„аѵес ГаіДе Ди Тгёз-Наиі" зопі отіз). аи тоіз Д’аойі
еі а сеі асіе геіцгіеих ргепДга рагі зоп ёроизе. Іа ^гапДе
зоиѵегаіпе еі ітрёгаігісе АІехапДга ГёоДогоѵпа (Магіе
АІехапДгоѵпа). Сеі ёѵёпетепі зоіеппеі (сеііе зоіеппііё)
езі аппопсё раг Іез ргёзепіез а іоиз Іез йДёІез зіуеіз.
айп цие Іогз Ди з’оиг йхё, ііз гёДоиЫепі Іеигз ргіёгез
аи Зоиѵегаіп Дез зоиѵегаіпз, еп Іиі ДетапДапі ди’іі
соиѵге Де зоп ё«іДе іоиіе-риіззапіе Іе гоуаите Де 8а
Ма)езіё еі ди’іі у аззиге. Іа раіх еі Іа ігапциіііііё, а за
Библиотека «Руниверс»
СОѴВОХХЕМЕКТ ПЕ8 8ОИѴЕВАШ8 ШІ88Е8.
67
Въ 1856 году, по прочтеніи этого объявленія, ге-
рольды раздавали печатные его экземпляры, а хоры
трубачей играли народный гимнъ.
Къ чужестраннымъ министрамъ, по принятому прежде
обычаю, въ оба раза ѣздили’ для объявленія два цере-
моніймейстера въ придворныхъ богатыхъ экипажахъ.
Убранство Успенскаго собора при коронаціи импе-
ратора Александра Николаевича отличалось, сравни-
тельно съ прежнимъ, большимъ блескомъ и большимъ
изяществомъ. Балдахинъ былъ малиноваго бархата, съ
подборами изъ золотаго глазета, украшенный золотымъ
позументомъ, бахромою, шнурами и кистями; сѣнь его
была обита золотою парчею; карнизъ—золоченый съ рѣз-
ными украшеніями; по угламъ карниза золоченыя импе-
раторскія короны; посреди каждой изъ четырехъ сто-
ронъ карниза золоченые орлы, а на верхнихъ рѣзныхъ
украшеніяхъ страусовыя перья по цвѣтамъ имперіи; на
срединѣ каждой стороны подзора золотые щиты съ вен-
зелевымъ изображеніемъ имени его величества, укра-
шенные коронами; на углахъ подзора золоченые орлы,
а на его фестонахъ кресты изъ золотаго глазета. На
плафонѣ балдахина, въ серединѣ—шитый государствен-
ный гербъ; по угламъ вензелевое имя императора, подъ
короною, а вокругъ каждаго вензеля цѣпь ордена Анд-
рея Первозваннаго.
Подъ балдахиномъ былъ устроенъ тронъ о 12-ти
ступеняхъ, обитый малиновымъ бархатомъ, съ золотымъ
позументомъ. Ступени трона раздѣлены были двумя
уступами или площадками; вокругъ трона и по бокамъ
ступеней до самаго низа шли золоченыя перила; вверху
и внизу ступеней четыре золоченыхъ орла на тумбахъ.
На особомъ возвышеніи среди трона, обитомъ также
малиновымъ бархатомъ съ золотымъ позументомъ, были
поставлены: престолъ царя Ивана III для государя и
престолъ царя Михаила Ѳедоровича для государыни,
а по лѣвую сторону престоловъ — столъ для импера-
торскихъ регалій, обитый малиновымъ бархатомъ, съ
бахромою и позументомъ, покрытый золотою парчею,
съ такою-же бахромою.
Вправо отъ трона было устроено особое, подъ бал-
дахиномъ, мѣсто для вдовствующей императрицы, съ
престоломъ царя Алексѣя Михайловича, изъ малиноваго
бархата, а сѣнь его, подъ которою была утверждена
императорская корона, была обита золотою парчею; на
углахъ балдахина—страусовыя перья по цвѣтамъ импе-
ріи; подзоры были украшены вензелями императрицы
подъ короною и цѣпью ордена св. Андрея Первозван-
наго. Плафонъ изъ золотой парчи съ вышитымъ ма-
лымъ государственнымъ гербомъ.
Обыкновенное императорское мѣсто въ соборѣ было
обито снаружи малиновымъ бархатомъ съ золотымъ по-
зументомъ и бахромою, а внутри — золотою парчею съ
малымъ императорскимъ гербомъ.
Два столба въ соборѣ, между которыми былъ
устроенъ тронъ, были драпированы до высоты балда-
хина малиновымъ бархатомъ, съ золотымъ карнизомъ,
ріиз §тапс1е еі заіпіе §1оіге еі аи ЬопЬеиг іттиаЫе
сіе Гетріге".
Еп 1856, аргёз сііацие Іесіигѳ сіе ееііе поіійсаііоп
Іез Ііёгаиіз еп ДізігіЬиаіепі аи реиріе (Іез ехетріаігез
ітргітёз, еі Іез іготреііез епіоппаіепі ГЬутпе паііопаі
зиг Іез ріасез сіе Мозсои; Іез поіійсаііопз Гигепі Іиез
репсіапі іго’з ]оигз сопзёсиііГз.
Ьез атЬаззаДеигз ёігап^егз, сГаргёз ип иза^е асіоріё
сіериіз Іоп^іетрз, ге^игепі ееііе поіійсаііоп еп 1826,
сотте еп 1856, раг Гепігетізе сіе (Іеих таіігез Дез сё-
гётопіез, диі аггіѵаіепі сііея еих еп та^пійсціез ѵоііи-
гез сіе соиг.
Ьогз ди 8асге Де Гетрегеиг Аіехапсіге П, Іа Дёсо-
гаііоп іпіёгіеиге де Іа саіііёсігаіе Де ГАззотрііоп зе
Дізііп^иаіі раг ип зигсгоіі Де Іихе еі Де та^пійсепсе,
еп сотрагаізоп Дез 8асгез ргёсёДепіз. Ье Даіз ёіаіі еп
ѵёіоигз пасагаі аих ІатЬгедиіпз еп Дгар Д’ог. П ёіаіі
о-аіоппё, Ггап§ё еі аѵаіі Дез сгёріпез Д’ог. Ье сіеі Ди
Даіз ёіаіі еп Дгар Д’ог; Іа согпісЬе ёіаіі Догёе еі зсиір-
іёе а ^оиг, ауапі аих ап§1ез Дез соигоппез ітрёгіаіез
Догёез. Аи сепіге Де сііадие Гасе Де Іа согпісЬе оп
ѵоуаіі ип аі^іе ітрёгіаі Догё, еі зиг Іе ЪогД зирё-
гіеиг Дез огпетепіз зсиіріёз ёіаіепі Йхёз Дез Ьои-
еріеіз Де ріитез Д’аиігисііе аих соиіеигз Де Гетріге.
Сііадие ІатЪгециіп аѵаіі аи тіііеи, а гесіо еі аи ѵег80,
Дез ёсиззопз Д’ог, аих сЬіІГгез соигоппёз Де Гетрегеиг.
Аих ап§1ез Ди ІатЬгециіп іі у аѵаіі Дез аігіез Догёз
еі зиг зез Депіеііигез — Дез сгоіх еп Дгар Д’ог. Ье сіеі
Ди Даіз аи сепіге ёіаіі ЬгоДё аих агтез Де Гетріге еі
аих циаігез соіпз Іез сЬіЙгез ітрёгіаих епіоигёз Ди соі-
Ііег Де ГогДге Де 8і-Апс1гё.
8оиз Іе Даіз зеіёѵаіі ипе езігаДе а 12 §гаДіпз, іеп-
Дие Де ѵёіоигз пасагаі §а1оппё Д’ог. Ьез ^гаДіпз ёіаіепі
Діѵізёз раг Деих ріаіеіогтез ои раііегз. Аиіоиг Де Гез-
ігаДе еі Іе 1оп§ Дез §гаДіпз зизди’еп Ъаз соигаіі ипе
Ьаіизігасіе Догёе, Допі Іез еріаігез ріііегз Ди Ііаиі еі Ди
Ъаз ёіаіепі зигтопіёз Д’аі§1ез Догёз. 8иг ипе зесопДе
езігаДе, з’ёіёѵапі аи сепіге Де Іа ргетіёге, ёіаіепі Діз-
розёз сіеих ігопез, ееіиі Ди ізаг »Теап ПІ, роиг Гетре-
геиг, еі ееіиі Ди ізаг Місііеі КёоДогоѵіісіі роиг Гітрё-
гаігісе. А Іа цаисііе Дез ігопез зе ігоиѵаіі ипе іаЫе
роиг Іез іпзі^пез ітрёгіаих, іепДие Де ѵёіоигз пасагаі
^аіоппё еі Ггап^ё Д’ог еі гёсоиѵегіе Д’ипе парре еп Ъго-
сагі Д’ог Ггапцёе Ди тёте тёіаі.
А Іа Дгоііе Де ГезігаДе, зоиз Іе Даіз ёіаіі іпзіаі-
Іёе Іа ігіЬипе Де Гітрёгаігісе-тёге, роиг Іациеііе ёіаіі
ргёрагё Іе ігопе Ди ізаг АІехіз, еп ѵёіоигз пасагаі. Ье
Даіз Ди ігдпе, отЬга^еапі ипе соигоппе ітрёгіаіе, ёіаіі
еп Дгар Д’ог еі аѵаіі аих ап§1ез Дез ріитез Д’аиігисііе
аих соиіеигз Де Гетріге. Ьез ІатЪгецитз ёіаіепі огпёз
Де сІіііГгез соигоппёз Де Гітрёгаігісе, епіоигёз Де соі-
Ііегз Де ГогДге Де 8і-АпДгё. Ье сіеі Ди Даіз ёіаіі еп
Дгар Д’ог аих агтез Де Гетріге.
Ьа ігіЬипе огсііпаіге Ди зоиѵегаіп ёіаіі іепДие Де
ѵёіоигз пасагаі §а1оппё еі Ггаіщё Д’ог аи ДеЬогз еі Де
Дгар Д’ог аих агтез ітрёгіаіез аи ДёДапз.
9*
Библиотека «Руниверс»
ВѢНЧАНІЕ РУССКИХЪ ГОСУДАРЕЙ НА ЦАРСТВО.
Св. коронованіе императора Александра II Николаевича и императрицы Маріи
Александровны, 26-го августа 18 56 г. (I.)
(Ье соигоппетепі (Іе ГЕтрегенг Аіехатіге II еі (Іе Гітрёгаігн-е Магіе Аіехашігоѵпа). I.
С в. к о р о н о в а н і е императора А л е к с а и д р а II Н и к о л а е в и ч а и и м п е р а т р и ц ы М а р і и
Александровны, 26-го августа 1856 г. (II.)
(Ье соигоппетепі (Іе ГЕіпрегеиг Аіехатіге II еі (Іе Гітрёгаігісе Магіе Аіехашігоѵпа). II.
Библиотека «Руниверс»
СОѴВОЫЫЕМЕЫТ І>Е8 8ОѴѴЕВАІК8 ВѴ88Е8.
«9
Св. коронованіе императора Александра II Николаевича и императрицы Маріи
Александровны, 26-го августа 1856 г. (III.)
(Ье соигоппетепі (Іе ГЕшрегриг Аіехашіге II еі (Іе Гітрёгаігісе Магіе Аіе.хатігоѵпа). III.
Св. ко.ронованіе императора Александра II Николаевича и императрицы Маріи
Александровны, 26-го августа 1856 г. (IV.)
(Ье соигоппетепі (Іе ГЕтрегепг АІехапПге II еі (Іе Гітрёгаігісе Магіе Аіехашігоѵпа). IV.
Библиотека «Руниверс»
70
ВѢНЧАНІЕ РУССКИХЪ ГОСУДАРЕЙ НА ЦАРСТВО.
бахромою и кистями. Драпировка эта была украшена
.золочеными чеканными орлами.
У двухъ другихъ столбовъ собора, съ правой сто-
роны, было устроено мѣсто для высочайшихъ особъ,
съ особеннымъ входомъ и золочеными перилами, обитое
малиновымъ бархатомъ съ золотымъ позументомъ, а у
столба, съ лѣвой стороны, были мѣста для почетныхъ
особъ, расположенныя нѣсколько ниже описаннаго сей-
часъ мѣста; они были обиты алымъ сукномъ съ золо-
тымъ позументомъ и обведены золочеными перилами.
У 'стѣнъ, внутри собора, были мѣста для иностран-
ныхъ пословъ и посланниковъ, придворныхъ дамъ и
прочихъ особъ, обитыя алымъ сукномъ съ золотымъ
позументомъ и багетами.
Мѣста для духовныхъ особъ и пѣвчихъ, ступени
передъ алтаремъ и полъ церкви были также обиты
алымъ сукномъ.
Внѣ собора, по линіи чугунной рѣшетки, по сторо-
намъ Ивановской колокольни, между Архангельскимъ и
Благовѣщенскимъ соборами и между этимъ послѣднимъ
и Краснымъ крыльцомъ — мѣста для зрителей, обитыя
также алымъ сукномъ.
Церковный обрядъ былъ исполненъ съ соблюденіемъ
установившихся прежде правилъ; но коронаціонныя мо-
литвы при вѣнчаніи на царство императора Александра
Николаевича были прочитаны съ тѣми измѣненіями, на
которыя мы указали. Оба императора не надѣвали дал-
матика, который возложилъ на себя при коронаціи Па-
велъ Петровичъ, но оба, какъ и онъ, оставались при
шпагахъ, которыя они сняли только приступая къ мѵро-
помазанію и причащенію.
Вообще церковно-коронаціонный обрядъ установился
у насъ въ такомъ порядкѣ.
Входившаго въ соборъ государя съ супругою встрѣ-
чало духовенство. при пѣніи „царскаго" псалма: „Ми-
лость и судъ воспою тебе, Господи!" Поклоненіе свя-
тымъ иконамъ съ прикладываніемъ къ нимъ, восшествіе
на тронъ и возсѣданіе на престолахъ. Затѣмъ первен-
ствующій архіерей, ставъ предъ государемъ, предла-
галъ ему прочесть по книгѣ „велегласно" символъ вѣры
и по прочтеніи его, сказавъ: „Благость Святаго Духа
да будетъ съ тобою. Аминь", сходилъ съ трона. Послѣ
этого читаются: пророчество, посланіе апостола Павла
и евангеліе отъ Матѳія, и по прочтеніи его митропо-
литы входятъ на тронъ, а государь, снимая съ себя
обыкновенную цѣпь ордена св. Андрея Первозваннаго,
повелѣваетъ возложить на себя порфиру и брилліанто-
вую цѣпь этого ордена. Митрополиты подносятъ эти
регаліи и послуживаютъ его величеству, причемъ пер-
венствующій изъ нихъ возглашаетъ: „Во имя Отца и
Сына и Святаго Духа! Аминь". По возложеніи порфиры
императоръ преклоняетъ главу, а митрополитъ, осѣнивъ
его крестнымъ знаменіемъ и положивъ крестообразно
руки на главу, читаетъ установленныя по чину молитвы.
По окончаніи второй молитвы государь, въ описанномъ
нами порядкѣ, возлагаетъ на себя корону, а митропо-
Ьея сіеих ріііегя сіе Іа саіііёсігаіе, епіге Іездиеія
ёіаіі іпзіаііёе ГеяігаДе сіи ігопе, ёіаіепі сігарёя а Іа
Ьаиіеиг сіи сіаіз, Де ѵёіоигз пасагаі, а согпісііе сіогёе,
аих ігап^ея еі а сгёріпея сГог. Сеііе сігарегіѳ ёіаіі ог-
пёе Д’аі§1ея еп тёіаі героиязё еі Догё.
Епіге іея сіеих аиігея ріііегя сіе Іа саіііёсігаіе ёіаіі
іпзіаііёе Іа ігіЬипе сіея ргіпсея сіе яап§, аѵес ипе епігёе
ярёсіаіе еі ипе Ьаіизігасіе сіогёе. Ьа ігіЬипе ёіаіі іепсіие
Де ѵёіоигз пасагаі §а1оппё Д’ог. А соіё Ди ріііег ?аи-
сііе зе ігоиѵаіі ипе ігіЬипе ип реи тоіпя ёіеѵёе, роиг
Іея іпѵііёя Де Діяііпсііоп. Сеііе ігіЬипе ёіаіі іепсіие Де
Дгар сгатоізі §а!оппё Д’ог еі ёіаіі епіоигёе сГипе Ьа-
іизігасіе Догёе.
Ье 1оп§ Дея тигз іі у аѵаіі Дея ігіЬипея роиг Іея
тетЬгея Ди согря Діріотаіідие, Іея сіатез Де Іа соиг
еі Іея аиігея іпѵііёя. Сея ігіЬипея ёіаіепі іепсіиея Де
Дгар сгатоізі §а1оппё Д’ог еі огпёез Де Ьа^иеііея Догёез.
Ьея Ьапсз Ди с1ег§ё, Іея ріасея гёяегѵёея аих сЬап-
ігея, Іея тагсііея Ди запсіиаіге еі Іе яоі Де ГёгДіяе ёіаіепі
аизяі іепсіия Де Дгар сгатоізі.
Еп Деііогя Де Іа саіЬёДгаІе іе 1оп§ Де Іа ^гіііе (Іе
Гопіе, аих сіеих соіёя Ди сіосііег Де Деап-1е-СггапД, еп-
іге Іея саіЬёДгаІея Дез АгсЬап^ея еі Де ГАппопсіаііоп
еі а рагііг Де сеііе Дегпіёге саіЬёДгаІе ^изсрГаи реггоп
гоигге, ёіаіепі сопяігиіія Дея ігіЬипез роиг Іе риЫіс,
іепДиея аияяі Де Дгар сгатоізі.
Ьез гііез геіі^іеих Гигепі Іез тётез срі’аих Йасгея
ргёсёДепія, таія Іез ргіёгея Ди 8асге Гигепі гёсііёея еп
1856 аѵес Іея тоДійсаііопя еріе поия аѵопз іпДіциёея.
№ Гетрегеиг Лісоіаз, пі Гетрегеиг Аіехапсіге, п’опі
рая Гаіі ияа^е Де Іа Даітаііцие ди’аѵаіі геѵёіи а зоп
8асге Гетрегеиг Раиі; таія іоиз Іея сіеих опі цагДёз а
яоп ехетріе Іеигз ёрёея ]ияди’аи топіепі Де Гопсііоп
еі Де Іа соттипіоп.
Ьа сёгётопіе Ди 8асге еп Цияяіе Гиі еп §ёпёга!
гё§1ёе Де Іа тапіёге зиіѵапіе:
Ь’епігёе Ди зоиѵегаіп еі Де Іа зоиѵегаіпе Дапя Іа
саіЬёДгаІе ёіаіі яаіиёе раг Іе сіег^ё ѵепапі а Іеиг геп-
сопіге еп епіоппапі ип сііапі Ди рзаите „гоуаі" сот-
теп^апі раг іея тоія: „Де сііапіе іа цтасе еі іа ]изіісе,
8еі§пеиг топ Г)іеи“! Ѵіеппепі епзиііе Іа ѵёпёгаііоп Дея
заіпіея-іта^ея. Ье зоиѵегаіп еі Іа зоиѵегаіпе топіепі зиг
ГеяігаДе еі ргеппепі ріасе зиг Іея ігопея. Ье ргёіаі ргё-
яіеіапі аи 8асге я’аѵапсе ]ияци’аи зоиѵегаіп еі Гіпѵііе
А Ііге „а ѵоіх Ііаиіе еі іпіеІІі^іЫе" Ге зутЬоіе Де Іа
Гоі. Аргёз сеііе Іесіиге іі сііі: „(^ие Іа іггасе Ди 8аіпі-
Езргіі яоіі аѵес іоі, атеп" еі ДеясепД Де ГеяігаДе. Оп
Ііі аіогя: Іея ргорііёііея, Іе тезза^е Де Гароіге Раиі еі
ГёѵащДІе зеіоп МаіЬіеи. Аргёз ееіа Іез тёігороіііез
топіепі яиг ГеяігаДе, еііе яоиѵегаіп, зедіёроиіііапі Де
яоп соіііег огДіпаіге Де ГогДге Де 8аіпі-АпДгё, зе Гаіі
геѵёііг Ди тапіеаи ітрёгіаі еі Ди соіііег еп Діатапіз
Де Гогсіге Де 8і-АпДгё. Ьея тёігороіііез аррогіепі Іея
іпяі^пея еі еп геѵёіепі Гетрегеиг, аргёз ерюі Іе ргёіаі
ргёзіДапі Іа сёгётопіе Діі: „Аи пот Ди Рёге, Ди Гііз
еі Ди 8аіпі-Езргіі! Атеп". Ауапі геѵёіи Іе тапіеаи.
Библиотека «Руниверс»
СОѴКОККЕМЕОТ БЕ8 8ОПѴЕВАШ8 ІШ88Е8.
71
литъ произноситъ рѣчь по книгѣ. За симъ государь
принимаетъ поднесенные ему митрополитомъ скипетръ
и державу, а митрополитъ читаетъ по книгѣ рѣчь. При-
нявъ эти регаліи, государь садится на престолъ и вскорѣ
потомъ, положивъ скипетръ и державу на подушки, под-
несенныя назначенными къ тому сановниками, снимаетъ
съ себя большую императорскую корону, прикасается
ею къ главѣ императрицы и потомъ возлагаетъ на нее
малую императорскую корону, въ описанномъ нами по-
рядкѣ, а послѣ короны возлагаетъ на нее и цѣпь ордена
Андрея Первозваннаго. Затѣмъ государь принимаетъ
снова скипетръ и державу, а государыня садится на
свой престолъ, и тогда протодіаконъ, провозглашая весь
императорскій титулъ, „восклицаетъ44 многолѣтіе госу-
дарю и его супругѣ.
Между пѣніемъ многолѣтія какъ духовныя, такъ и
мірскія обоего пола особы, не оставляя своихъ мѣстъ,
приносятъ поздравленія его величеству троекратнымъ
поклоненіемъ. Послѣ пѣнія многолѣтія государь, воз-
ставъ съ престола, снявъ съ себя корону и отдавъ ски-
петръ и державу назначеннымъ для того сановникамъ,
читаетъ по книгѣ молитву, которая начинается словами:
„Господи, Боже отцевъ и т. д.“.
По прочтеніи этой молитвы всѣ присутствующіе
становятся на колѣни, а государь одинъ остается стоя,
и тогда митрополитъ прочитываетъ отъ лица всего на-
рода молитву, которая приведена, нами выше.
Послѣ этой молитвы митрополитъ произноситъ обра-
щенную къ императору краткую рѣчь, и по окончаніи
ея. при колокольномъ звонѣ и пушечной пальбѣ, клиръ
поетъ: „Тебе Бога хвалимъ44.
Затѣмъ начинается литургія, во время которой го-
сударь и императрица помазуются мѵромъ и пріобщаются
по описанному нами чину. По окончаніи литургіи воз-
глашается многолѣтіе государю и его супругѣ, во время
котораго всѣ присутствующіе вторично троекратнымъ
поклоненіемъ приносятъ всеподданнѣйшее поздравленіе
съ благополучнымъ совершеніемъ коронованія и святаго
мѵропомазанія.
Послѣ того совершается торжественное шествіе въ
Архангельскій и Благовѣщенскій соборы, а оттуда въ
Кремлевскій дворецъ.
Въ этотъ день бываетъ торжественный обѣдъ въ
Грановитой палатѣ, а затѣмъ наступаютъ празднества.
Гетрегеиг іпсііпе Іа іёіе, Іе тёігороіііе Іиі ітрозе Іез
таіпз еі Ііі Іез ргіёгез іпсіідиёез роиг се саз. Аргёз Іа
зесопДе ргіёге Іе зоиѵегаіп зе теі Іа соигоппе зиг Іа
іёіе еі Іе тёігороіііе Ііі ип Дізсоигз. Ье зоиѵегаіп ргепД
еп таіпз Іе зсеріге еі Іе #1оЪе дие Іиі гетіі Іе тёіго-
роіііе, еі се Дегпіег Ііі ип зесопсі Дізсоигз. Ауапі геси
іоиз Іез іпзщпез, Гетрегеиг з’аззіесі зиг зоп ігопе еі
Ъіепіоі аргёз, ауапі Дёрозё іе зсеріге еі Іе §1оЪе зиг
сіез соиззіпз аррогіёз раг Дез Ьаиіз Ді^пііаігез, іі оіе
за соигоппе еі еп іоисііе Іа іёіе сіе Гітрёгаігісе, а 1а-
циеііе іі теі епзиііе Іа реіііе соигоппе ітрёгіаіе еі Іе
соіііег сіе Гогсіге Де 8аіпі-АпДгё. Ь’етрегеиг гергепсі
аргёз сеіа Іе зсеріге еі Іе §1оЬе, еі Гітрёгаігісе з’аззіеД
зиг зоп ігопе. А се тотепі Іе ргоіоДіасге ргосіате Іе
іііге ітрёгіаі ДёіаіИё, еп „сіатапі44 1оп§;ие ѵіе аи зои-
ѵегаіп еі а Іа зоиѵегаіпе.
Епіге Іез ргіёгез Де 1оп§ие ѵіе, Іе сіег^ё еі Іез Іаі-
циез ргёзепіз, запз диіііег Іеигз ріасез, Гёіісііепі 8а Ма-
З’езіё еп заіиапі а ігоіз гергізез. Ь’етрегеиг зе Іёѵе
„оіе за соигоппе, гетеі Іе зсеріге еі Іе §1оЪе аих Ді-
§пііаігез сЬаг§ёз Де Іез іепіг еі Ііі Дапз ип Ьгеѵіаіге Іа
ргіёге цие поиз аѵопз сііёе ріиз Ъаиі еі с|иі соттепсе
раг Іез тоіз: „Веіещеиг, Біеи Де поз рёгез, еіс44.
Тоиі Іе топсіе з’а^епоиіііе аргёз сеіа, Гетрегеиг зеиі
гезіапі ДеЪоиі. Ье тёігороіііе Ііі ипе ргіёге аи пот Де
іоиі Іе реиріе (сеііе ргіёге аиззі а ёіё сііёе ріиз Ііаиі).
Ьа ргіёге іегтіпёе, Іе тёігороіііе аДгеззе ипе соитіе
аііосиііоп а Гетрегеиг, аргёз Іадиеііе Іез сЬапігез еп-
іоппепі, аи зоп Дез сіосііез еі аих заіѵез Д’агііИегіе:
„(Иоіге а Біеи44.
Епзиііе соттепсе Іе зегѵісе Діѵіп Дапз Іе соигапі
сішріеі Іе зоиѵегаіп еі Іа зоиѵегаіпе ге^оіѵепі Гопс-
ііоп Ди 8аіпі-СЬгёте еі Іез 8аіпіз-8асгетепіз Дапз
ГогДге дие поиз аѵопз Де]*а Дёсгіі. А Іа Гт Ди зегѵісе
Діѵіп опі Ііеи Іез ргіёгез Де 1оп§ие ѵіе еі іоиз Іез аззіз-
іапіз Гопі ипе зесопДе Гоіз ігоіз заіиіз роиг Гёіісііег
Ьеигз Ма^езіёз Де ГЬеигеих ассотрііззетепі Дез сёгё-
топіез Ди 8асге.
Риіз опі Ііеи Іа ѵізііе ргосеззіоппеііе аих саіІіёДга-
Іез Дез Агсііап^ез еі Де ГАззотрііоп еі Іе геіоиг аи
раіаіз Ди Сгетііп.
Пп Ъапциеі зоіеппеі а Ііеи Дапз Іа „сііатЪге Діа-
тапіёе44; епзиііе соттепсепі Іез Гёіез Де соиг еі ро-
риіаігез.

Библиотека «Руниверс
ВѢНЧАНІЕ РУССКИХЪ ГОСУДАРЕЙ НА ЦАРСТВО.
Императоръ Александръ II Николаевичъ.
(Ь’Етрегеиг Аіехашіге II.)
Библиотека «Руниверс»
Императрица Марія Александровна.
(Ь’ІтрёгаСгісе Магіе Аіехашігоѵпа.)
СОѴКОХКЕМВНТ ПЕ8 801ІѴЕКЛІК8 1Ш88Е8.
РЕГАЛІИ
ГОСУДАРЕЙ ВСЕРОССІЙСКИХЪ.
ІЯ8ІОЕ8 80ѴѴЕКАІК8
ВЕ8 МОХАК0ПЕ8 КІЖЕ8.
КОРОНЫ.
Приступая къ описанію импера-
торскихъ регалій, мы должны прежде
всего остановиться на коронѣ вели-
ка іо кня.ш Владиміра Равноапо-
стольная. Она была прислана въ
988 году, въ числѣ другихъ подар-
ковъ, императорами византійскими,
Василіемъ II и Константиномъ XI,
князю Владиміру Святославовичу,
какъ нареченному жениху ихъ сестры,
царевны Анны.
По всей вѣроятности, Святой Вла-
диміръ въ день своего крещенія и
при вѣнчаніи съ дочерью императора
Романа II былъ въ означенной ко-
ронѣ.
Эта корона, называемая «шапкою
Мономаха», состоитъ изъ восьми
тонкихъ золотыхъ пластинокъ, по-
крытыхъ канительными украшенія-
ми, и увѣнчана «яблокомъ» (верши-
ною). украшеннымъ лазуревымъ и
желтымъ яхонтами (лалъ), рубиномъ
и жемчугомъ; крестъ на яблокѣ
имѣетъ на концахъ по жемчугу. Каж-
дая пластинка украшена нѣсколь-
Скипетръ вел. князя Владиміра.
(Зсеріге (Іи бгашІ-Вис Ѵіасіітіг.)
СОѴКОХХЕК.
Еп аЬогсІапі Іа сіезсгірііоп сіе* іп-
*щпе* *оиѵегаіп* ги**е*, пои* сіеѵоп*
пои* аггёіег аѵапі іоиі а Іа соигоппе
(Іи дгапсі-дис Ѵіадітіг Іе Ваіпі,
Еііе а ёіё епѵоуёе еп 988, аи потЬге
(Іе ріизіеиг* аиіге* сасіеаих, раг Іе*
етрегеиг* Вазііе II еі (’оп*1ап1іп
аи ргіпсе Ѵіасіітіг 8ѵіаІо*1аѵоѵіІс1і
XI, Напсё а Іеиг *<еиг, Іа ргіп-
се**е Аппе.
8е1оп Іоиіе* Іе* ргоЪаЪіІіІё*, Заіпі-
Ѵіасіітіг а рогіё сеііе соигоппе Іе доиг
сіе *оп Ъаріёте еі а *оп тагіа^е аѵес
Іа Й11е (Іе Гетрегеиг Вотап II.
Сеііе соигоппе, соитіе *ои* іе пот
сіе «Ьопиеі (1с Монотадие», *е сот-
рете сіе ііиіі ріасріе* сГог ігё* тіпсе*
соиѵегіез сГогпетепІ* еп Шіитапе; еііе
е*і зигтопіёе (Гипе «ротте» (*от-
теі), епгісЬіе (Іе *арЬіг*, (Іе Іораге*,
сіе гиЪіз еі сіе регіез йпе*. Ьа сгоіх
сіе сеііе ротте е*1 огпёе сіе "го**е*
регіе* ііпе* аих Ъоиі* сіе *е* Ъгапсііе*.
СЬасще ріадие е*і огпёе сіе ріизіеиг*
регіе* Йпе* еі сГипе ріегге ргёсіеизе сіе
соиіеиг. Ье Ъогсі іпіёгіеиг, ціГаѵаіі
Большая гербовая печать царей.
(Ье дгапсі зсеаи оіГісіе! сіе* Тзагз.)
Библиотека «Руниверс»
74
ВѢНЧАНІЕ РУССКИХЪ ГОСУДАРЕЙ НА ЦАРСТВО.
кими жемчужинами; на каждой пластинкѣ по цвѣтному камшо.
Нижняя часть короны, отъ которой прежде висѣли жемчужныя ।
подвѣски (репйіііа), въ настоящее время отдѣлана соболемъ.
Означенная корона вполнѣ тожественна съ изображеніями
коронъ на золотыхъ монетахъ императоровъ Василія II и Кон-
стантина XI. '
Въ грамотѣ константинопольскаго патріарха Іоасафа, 1550 (
года, упоминается о коронѣ и другихъ регаліяхъ, посланныхъ
Владиміру Святому, супругу царевны Анны, по ошибкѣ на- 4!
званной сестрою «Мономаха Багрянороднаго». Впослѣдствіи
означенная грамота была издана покойнымъ кн. М. А. Обо- <
ленскимъ. Извѣстно, что подлинникъ грамоты былъ подскоб- ।
ленъ для показанія, будто-бы корона была послана великому
князю Владиміру Мономаху императоромъ Константиномъ XII •
Мономахомъ.
Ошибочно предполагается, что великій князь Владиміръ і
Мономахъ былъ внукомъ Константина XII Мономаха, ибо
императоръ, женившись на 57-ми-лѣтней Зоѣ, дочери Кон-
стантина XI, не могъ имѣть дѣтей. Можетъ быть, импера- I
торъ Константинъ XII Мономахъ былъ крестнымъ отцомъ |
великаго князя, почему и прислалъ ему въ подарокъ, въ |
числѣ прочихъ драгоцѣнныхъ вещей, также и корону; но не ;
ту корону, которая существуетъ по наше время подъ назва- I
ніемъ «Мономаховой шапки». Эта корона Святаго Владиміра
во многомъ разнится отъ настоящей короны Мономаха,
Послѣдняя найдена въ 1860 году въ Нейтрасскомъ краѣ,
въ Венгріи, крестьяниномъ, при обработкѣ поля. Она нахо-
дится въ Пештскомъ музеѣ и состоитъ изъ золотыхъ эмальи-
рованныхъ пластинокъ, изъ коихъ восемь сохранились до сихъ
лоръ.
На одной изъ этихъ продолговатыхъ, кверху закруглен-
ныхъ пластинокъ видно изображеніе изъ выпуклой эмали !
императора Константина XII Мономаха, во весь ростъ, въ сія-
ніи, держащаго «ІаЪагит» (значекъ) и ѵоішпеп (свертокъ).
На головѣ царя корона съ подвѣсками (незаостренная, какъ ।
московская) и по формѣ своей схожая съ короною императора |
Конрада П, по ошибкѣ называемой короною Карла Великаго ।
(но безъ дуги). I
По бокамъ изображенія императора слова: ।
К2Х.................КРАТ I
ІТАХ...............ОРОМ
ТІХО2..............ЕОХО
АГТО...............МОХО
МАХО
Е і
(Константинъ Самодержецъ Римлянъ Мономахъ). ’
Другія пластинки изображаютъ супругу императора Зою
и ея сестру Ѳеодору. На остальныхъ пластинкахъ видны алле- ।
горичезкія фигуры смиренія Й Таяеіѵшац) и правды (^ ’АХтдОеіа);
на двухъ-же болѣе узкихъ пластинкахъ—танцующія женщины;
на восьмой, круглой — образъ св. Андрея.
Корона св. Владиміра принадлежала всегда старшему въ
родѣ. |
При внимательномъ осмотрѣ короны равноапостольнаго 1
Владиміра видно, что яблоко (вершина) позднѣйшей работы
сравнительно съ короною и, по всѣмъ вѣроятіямъ, изготов-
лена нѣсколькими столѣтіями позже. I
Князья младшей отрасли имѣли свои собственныя короны,
изображенныя въ древнихъ рукописяхъ.
Эти короны были различныхъ формъ; напр., корона св. Ольги
была.о пяти оконечностяхъ. Во многомъ она схожа съ коро-
анігеіоіз йез репйеіосіиез (репдіііа) еп регіез йпез, езі асіп-
еііетепі #агпі йе тагіге гіЬёІіпе.
Ье «Ъоппеі йе Мопотачие» езі іше гергойисііоп ййёіе йез
соигоппез ци’оп ѵоіі зиг Іез топпаіез йе Гёрочие йез ешрегеигз
Вазііе II еі Сопзіапііп XI.
Ьапз ип тезза^е йе йоаззарЬ, раігіагсЪе йе Сопзіапііпоріе,
йаіё йе 1550, іі езі диезііоп йе Іа соигоппе еі йез аиігез іп-
зі^пез епѵоуёз й Заіпі-Ѵіайітіг, ёроих йе Іа ргіпсеззе Аппе, диі
езі йезі^пёе раг еггеиг сотте «зоеиг йе Мопотадие РогрЬуго-
^ёпёіе».
Се тезза&е а ёіё риЫіё ріиз іагй раг Іе йёіипі ргіпсе
М. ОЬоІепзку. Оп заіі дие Гогщіпаі а ёіё Гаізійё йапз Іе Ьиі
йе і'аіге сгоіге дие Іа соигоппе аѵаіі ёіё епѵоуёе аи ^гапй-йис
Ѵіайітіг Мопотадие раг Гетрегеиг Сопзіапііп XII Мопотадие.
С’езі ипе еггеиг йе сгоіге дие Іе ^гапй-йис Ѵіайітіг Мопо-
тадне аіі ёіё Іе реііі-йіз йе Сопзіапііп XII Мопотадие, ѵи
дие сеі етрегеиг, ауапі ёроизё 2оё, Шіе Йе Сопзіапііп XI. а^ёе
йе 57 апз, п’а раз рп аѵоіг й’епіапіз. Ь’етрегеиг Сопзіапііп XII
Мопотадие а ри ёіге Іе раггаіп йи «гапй-йис еі Іиі епѵоуег а
се іііге ипе соигоппе аи потЬге йе ріизіеигз аиігез оіуеіз ргё-
сіеих, тпаіз се п’езі раз сеііе соигоппе Ій, циі з’езі сопзегѵёе
Зизди’а поз ригз яоиз Іе пот йе «Ъоппеі йе Мопотадие» еі диі
йійёге еп Ъіеп йе скозез йе Іа ѵёгііаЫе соигоппе (іе Мопо-
тацис.
Сеііе йегпіёге а ёіё геігоиѵёе, еп 1860, еп Понятіе, йапз
Іе йізігісі йе Хеиігазз раг ип раузап, диі ІаЪоигаіі зоп сііатр.
ЕПе езі сопзегѵёе аи тизёе йе Резііі еі зе сотрозаіі йе ріа-
диез й’ог ётаіііёе, йопі Ііиіі зе зопі сопзегѵёез ]изци’а поз
,)оигз.
Ипе йе сез ріациез, йе іогте оЪ1оп°ие еі аггопйіе аи Ъоиі.
сопзегѵе ипе іщигѳ еп геііеі етаіііё, гергёзепіапі Гетрегеиг
Сопзіапііп XII Мопотадие. Ь’еГйоіе езі еп ріей еі епіоигёе
й’ипе аигёоіе. Ь’етрегеиг ііепі Іе ІаЪагит й’ипе таіп еі Іе ѵо-
іитеп йе Гаиіге. II рогіе зиг Іа іёіе ипе соигоппе а репйеіо-
циез (поп йе Іогте сопідие, сотте сеііе йе Мозсои). ігёз-
геззетЪІапіе а Іа соигоппе йе Гетрегеиг Сопгай II, йёзі^пёе
раг еггеиг сотте сеііе йе С1іаг1ета<>пе (Гагс йи тіііеи тапдие).
Аих йеих сбіёз йе ГеГііоіе йе Гетрегеиг зе ігоиѵепі Іез тоіз
зиіѵапіз:
К2Х.................КРАТ
ЕТАХ.................ОРОМ
ТІНОЕ................ЕОХО
АГТО................МОХО
МАХО
V
(Сопзіапііп, Аиіосгаіе йез Кошаіпз Мопотацие).
Ьез аиігез ріациез гергёзепіепі 2оё, Гёроизе йе Гетрегеиг.
еі за зоеиг Еёойога. Зиг Іез ріациез гезіапіез оп ѵоіі Іез іщигез
а11ё§огідиез йе ГЬитіІііё (^ Такгіѵшац) еі йе Іа ѵегііё (т^'АЦІкіа).
Зиг йеих ріасщез ріиз ёігоііез дие Іез аиігез оп ѵоіі Іез іта^ез
йе Іеттез йапзапіез; епйп зиг Іа ігоіяіёте ріацие не ігоиѵе ипе
іта$е йе 8і-Апйгё.
Ьа соигоппе йе 8і-Ѵ1айітіг а іоціоигз аррагіешіе аи еІіеТ
(Іе Іа йупазііе. Еп Гехатіпапі аѵес аііепііоп, оп я’арреі\оіі
фіе зоп яоіптеі езі й’ип ігаѵаіі ріиз тойегпе цие Іе гезіе еі
ди’іі йоіі зе гаррогіег й ипе ёродие ріиз гарргосііёе йе циеі-
циез зіёсіез.
Ьез ргіпсез йе Іа Ъгапске сайеііе аѵаіепі Іеигз ргоргез
соигоппез щГоп ѵоіі зиг Іез йеззіпз йе циеіцпез апсіепз тапп-
зсгііз. ЕПез аѵаіепі йез Гогтез йійегепіез. Аіпзі, раг ехетріе. Іа
соигоппе йе Заіпіе-ОІ^а ёіаіі ипе соигоппе й сііщ Ъгапсііез гез-
Библиотека «Руниверс
СОѴКОЫКЕМЕКТ БЕ8 8ОѴѴЕКАШ8 КѴ88Е8.
75
ною, вычеканенною на монетахъ императрицы Ирины, супруги
Леона IV, царствовавшей съ 797 года по 802 годъ.
Другія короны имѣютъ разныя формы, а именно: формы
узкихъ круговъ, съ тремя трилистниками (йеигопя ігёйёя);
въ видѣ митры, о пяти оконечностяхъ и т. д., т. е. вполнѣ
схожи съ коронами другихъ европейскихъ государей.
Короны великихъ княгинь и княженъ имѣли ту-же форму
о пяти оконечностяхъ. Царица Ирина Ѳедоровна, супруга
царя Ѳедора Іоанновича, имѣла корону о двѣнадцати оконеч-
ностяхъ, усыпанныхъ жемчугомъ; эти оконечности соотвѣт-
ствовали, по всей вѣроятности, числу апостоловъ.
Совершенно иная была корона, которую въ 1591 году все-
ленскій патріархъ Іеремія и соборъ всего греческаго духовен-
ства прислали съ митрополитомъ тернавскимъ Діонисіемъ ца-
рицѣ Иринѣ Ѳедоровнѣ: «Вѣнецъ царскій золотъ съ ка-
меньемъ и съ жемчуга».
Подобная корона была поднесена патріархомъ и соборомъ
царю Ѳедору Іоанновичу, но эта присылка, безъ сомнѣнія,
знаменовала признаніе царя главою восточной имперіи. Вѣ-
Мецъ существовалъ еще при царѣ Ѳедорѣ Алексѣевичѣ, и
украшенія его подробно исчислены въ описи 1682 года. ‘
Въ описной книгѣ 1699 года упоминается о корончикѣ съ ।
короной (женской); по исчисленнымъ и оцѣненнымъ ея укра-
шеніямъ въ 3.719 рублей видно, что она была «съ 8-ю го-
родами съ золотыми запонами, подвѣсками, поднизями и ко-
сичками греческаго дѣла, украшенными алмазами и жемчу-
гомъ». Нѣтъ сомнѣнія, что это была корона, присланная все-
ленскимъ патріархомъ царицѣ Иринѣ Ѳедоровнѣ.
На портретѣ царицы Евдокіи Лукьяновны, второй супруги
царя Михаила Ѳедоровича, видна на головѣ корона въ видѣ і
митры,—вѣроятно, изъ золотой парчи, съ золотымъ ободкомъ 1
(изъ металла).
На рисункахъ, приложенныхъ къ сочиненію Августина
де-Майернъ и Горація Вильгельма Кальвуччи, видны пор- (
треты царицы Маріи Ильинишны Милославской, первой су- ।
пруги царя Алексѣя Михайловича, въ такой-же коронѣ, какъ
и портретъ царицы Евдокіи Лукьяновны. Тамъ-же изобра-
жена царица Марія Ильинишна, въ такой-же коронѣ, пред-
шествуемая малолѣтнимъ царевичемъ Ѳедоромъ Алексѣеви-
чемъ, котораго несутъ на рукахъ гофмейстерины; четверо
молодыхъ дѣвушекъ поддерживаютъ балдахинъ надъ цареви-
чемъ и его матерью. Впереди балдахина идутъ сестры царя ।
Михаила Ѳедоровича, а именно: Ирина, Анна и Татьяна,
первыя двѣ въ остроконечныхъ коронахъ, а послѣдняя въ
коронѣ съ тремя листьями.
Вообще, во времена до Петра Великаго цари надѣвали
короны весьма часто. Иногда во время пріемовъ царь пере- I
мѣнялъ короны, какъ для замѣны болѣе легкой, такъ и для
того, чтобы произвести болѣе торжественное впечатлѣніе на
окружающихъ. Великолѣпіе и богатство царскихъ регалій и
одеждъ вызывали удивленіе иностранцевъ, восхищавшихся
драгоцѣнностями пріемной залы (знаменитой Грановитой па-
латы), серебрянымъ вызолоченнымъ трономъ, занимавшимъ
«красный уголъ» (т. е. главный уголъ), тронными креслами,
усыпанными тысячами драгоцѣнныхъ каменьевъ, серебряно-
вызолоченною люстрою, въ формѣ геральдическаго орла, и т. д.
Издѣлія изъ желѣза, мѣди и золоченаго дерева, какъ несоот-
вѣтствующія царскому величію, въ означенной залѣ не допу-
скались .
Количество коронъ разной формы было значительное.
яеіпЫапі Ъеапсопр ё Іа соигоппе ди’оп ѵоіі яиг Іея топпаіея <1е
Гітрёгаігісе Ігёпе, ёроияе <1е Ьёоп IV, (Іопі Іе гёргпе а (Іигё
Дерпія 797 іияци’а 802. Ьея аиігея соигоппея опі (Іея (огтея
ѵагіёея: се яопі Іапібі (Іея сегсіея ёігоіія огпёя (Іе Ігоів Йеи-
гопя ігёйёя, Іапібі Дея тіігея, Іапібі ё сіпц Йеигопя, еіс.
ЕПея геяяетЪІепі, еп рёпёгаі, аих соигоппея Дея аиігея яоиѵе-
гаіпя Де Гетріге.
Ьея соигоппея Дея ^гапДея-ДисЬеяяея еі Дея ргіпсеяяея ёіаіепі
аияяі ё сіпд Йеигопя. Ьа Іяагііяа Ігёпе ЕёоДогоѵпа, ёроияе Ди
Іяаг ЕёоЛог Іѵапоѵіісіі, аѵаіі ипе соигоппе ё Доиге Йеигопя еп-
гісЬія Де регіея йпея соггеяропДапі аррагетепі раг Іеиг пот-
Ъге аи потЪге Дея арбігея.
Тоиіе аиіге Гиі Іа соигоппе епѵоуёе еп 1591 & Іа Іяа-
гііяа Ігёпе ЕёоДогоѵпа раг Іе раігіагсііе оеситёпідие .Іёгётіе еі
раг Іе сопсііе Де Іоиі Іе сіег&ё &гес. Еііе еяі Дёяі&пёе яоия Іе
пот Де «соигоппе сіе ізаг еп ог а ріеггез ргёсіеизез еі регіез
/іпез».
ІТпе соигоппе рагеіііе аѵаіі ёіё епѵоуёе аияяі раг Іе сопсііе
аи іяаг ЕёоДог ІѵапоѵіісЬ, ргоЪаЫетепі Дапя Іе Ьиі Де Іиі ге-
соппаііге Іе іііге Де сЬеГ Де Гё^Ііяе Д’Огіепі. Сеііе соигоппе
ехіяіаіі епсоге Ди іетря Ди іяаг ЕёоДог АІехёіеѵіісЬ еі яея ог-
петепія яопі ёпитегёя еп Дёіаіі Дапя ип ге^іяіге Де 1682.
Раня Іе ге^іяіге Де 1699 іі еяі циеяііоп Д’ип «согоппеі аѵес
соигоппе» (Де Гетте). Раг Гёпитёгаііоп Де яея огпетепія ёѵаіиёя
ё 3,719 г. оп ѵоіі ди’еііе ёіаіі ё 8 сотрагіітепія а а^гаГея Д’ог,
аѵес репДеІодиея, Ггап^ея еі ігеяяея, Де ГаЬгісаііоп ^гесдие, еп-
гісЪіе Де Діатапія еі Де регіея Йпея. II еяі Іюгя Де іоиіе соп-
іеяіаііоп дие се Деѵаіі ёіге 1а соигоппе епѵоуёе а Іа іяагііяа
Ігёпе ЕёоДогоѵпа раг Іе раігіагсЬе оеситёпідие.
Ье рогігаіі Де Іа іяагііяа ЕиДохіе Ьоикіапоѵпа, яесопДе
Гетте Ди іяаг МісЬеІ ЕёоДогоѵіісЬ, Іа гергёяепіе ауапі яиг Іа
іёіе ипе соигоппе еп Гоппе Де тііге, ргоЪаЫетепі еп Дгар Д’ог,
сегсіёе Д’ог.
Ьея еяіатрея Д’ип оиѵга<ге Д’Аіщияііп Де Мауегп еі Де Но-
гасе бгиіііаите Саіѵиссі поия топігепі Іея рогігаіія Де Іа іяа-
гііяа Магіе ІШпіясЬпа Мііояіаѵяка'іа, Іа ргетіёге іёіпте Ди іяаг
Аіехія МікЬаіІоѵіісІі, рогіапі ипе соигоппе яетЫаЫе ё сеііе
ди’оп ѵоіі яиг Іе рогігаіі Де Іа іяагііяа ЕиДохіе Ьоикіапоѵпа.
ІІпе Де сея еяіатрея гергёяепіе Іа Іяагііяа Магіе ІПіпіясЬпа,
рогіапі сеііе тёте соигоппе еі ргесёДёе раг Іе реііі іяагёѵіісЬ
ЕёоДог АІехе’іёѵіісЬ, рогіё раг яея Ьоппея. (}иаіге зеипея Шіея
ііеппепі ип Даія, яоия Іедиеі я’аѵапдепі Іе іяагёѵіісЬ еі яа тёге.
Пеѵапі Іе Даія тагсЬепі Іея яоеигя Ди іяаг МісЬеІ ЕёоДогоѵіісЬ:
Ігёпе, Аппе еі Таііапа. Ьея Деих ргетіёгея опі Дея соигоппея
Де Гоппе сопісріе, Іа ігоіяіёте — ипе соигоппе оиѵегіе ё ігоія
Йеигопя.
Дияди’ё Ріегге-Іе-ѲгапД Іея яоиѵегаіпя гияяея рагаіяяаіепі
яоиѵепі еп риЫіс соигоппе еп іёіе. II аггіѵаіі диеІдиеГоія дие
репДапі ипе аиДіепсе Іе яоиѵегаіп сЬап^еаіі Де соигоппе роиг
еп теііге ипе тоіпя ІоигДе еі роиг ргоДиіге ріия Д’ітргеяяіоп
яиг Іея аяяіяіапія. Ьа та^пійсепсе еі Іа Ъеаиіё Дея іпяі&пея Де
Іа яоиѵегаіпеіё еі Дея сояіитея Де сёгётопіе ріоп^еаіепі Дапя
Іа яигргіяе Іея ёігап^егя, диі аДтігаіепі Іея гісііеяяея Де 1а яаііе
Д’аиДіепсе (Іа сёІёЪге «сЬатЪге Діатапіёе»), Іе Ігбпе еп ѵег-
теіі оссирапі Іе «соіп гоіще» (соіп Д’Ьоппеиг), Іе яіё"е Де се
ігбпе рагяетё Де тіШегя Де ріеггея ргёсіеияея, Іе Іияіге еп
ѵегтеіі ауапі Іа Гогте Д’ип аі^іе ЬёгаІДідие, еіс. Ьея оЪ]еія
еп Гег, еп сиіѵге еі еп Ьоія Догё ёіаіепі яігісіетепі Ьаппія Де
сеііе яаііе, сотте іпДі°пея Де яа гоуаіе ярІепДеиг.
Ье потЪге Де соигоппея Де Гогтея Діѵегяея ёіаіі сопяіДёгаЪІе.
іо*
Библиотека «Руниверс»
ВѢНЧАНІЕ РУССКПХГЬ ГОСУДАРЕЙ НА ЦАРСТВО.
Императрица Марія Александровна въ порфирѣ.
(Ь’Іпірегаігісе Магіе Аіехаікігоѵпа. еп со>Пппе <1е <-оіігоппешепі.)
Библиотека «Руниверс»
СОГКОХХЕМЕХТ ПЕ8 8ОГѴЕКАІХ8 ВГ8ЯЕ8.
Императоръ Александръ II Николаевичъ въ порфирѣ.
(Ь’Епірегеиг Аіехапсіге II. еп со.Чите сіе соигоппетепі.)
Библиотека «Руниверс»
78
ВѢНЧАНІЕ РУССКИХЪ ГОСУДАРЕЙ НА ЦАРСТВО.
Въ Успенскомъ соборѣ московскаго Кремля находится .
изображеніе царя Михаила Ѳедоровича — въ коронѣ съ тремя
листьями, изъ коихъ средній увѣнчанъ крестомъ; корона укра-
шена жемчугомъ въ три ряда.
Множество коронъ хранилось въ Москвѣ въ Мастерской
палатѣ. Изъ нихъ семь коронъ и три скипетра, а также
много цѣнныхъ вещей были употреблены для уплатъ на со-
держаніе польскаго войска.
Одна изъ означенныхъ коронъ была подарена царю Ивану
Васильевичу императоромъ Максимиліаномъ II, другая при-
надлежала царевичу Ѳедору Годунову, третья—лже-Дмитрію. !
Въ сочиненіи Строева «Выходы царей» упоминаются слѣ-
дующія короны, относящіяся къ 1641 году: ;
1) Золотая корона, украшенная брилліантами, яхонтами, '
изумрудами и жемчугами. (
2) «Шапка Мономаха» — самая легкая по вѣсу корона (вѣ- !
ситъ, безъ соболиной отдѣлки, 2 фунта 20 золотниковъ). I
3) Корона дьяка Ефима Телепнева (т. е. Астраханская, |
она называется также Фряжскою) иностранной работы. ।
4) Стрѣшневская корона, изготовленная по заказу околь-
ничьяго Василія Ивановича Стрѣшнева. і
Въ 1661 г., кромѣ означенныхъ коронъ, упоминается еще і
въ спискахъ «шапка» съ изумрудами 2-го разряда и съ 1679 |
года — новая корона съ алмазами и лаломъ (рубиномъ). Эти |
короны назывались «вѣнцами», или царскими шапками. I
Въ настоящее время въ Оружейной палатѣ, въ Москвѣ, |
хранятся слѣдующія короны:
1) Владиміра Святаго.
2) Казанская, заказанная царемъ Іоанномъ IV, для кре- 1
щенія царя Едигера (нареченнаго Семіономъ), послѣ смерти ’
котораго означенная корона была отправлена въ «Мастерскую •
палату». Царь иногда ею пользовался. ।
3) Корона, изготовленная нѣмецкими мастерами повелѣ-
ніемъ царя Михаила Ѳедоровича и по заказу думнаго дьяка
Ефима Телепнева, въ 1627 году. Съ 1776 года эта корона |
извѣстна подъ названіемъ Астраханской.
4) «Шапка» изъ золотой парчи, третьяго разряда (альта-
басная шапка), заказанная въ 1684 году; въ настоящее время
она извѣстна подъ названіемъ Сибирской.
5) «Шапка Мономаха», втораго разряда, изготовленная въ
1682 году, по образцу короны Св. Владиміра, для коронаціи
Петра Великаго.
На первой государственной печати Петра Великаго царь <
изображенъ сидящимъ на тронѣ, съ означенною короною на
головѣ. Эта корона въ настоящее время называется Таври-
ческою.
6) Брилліантовая корона Петра Великаго, нѣмецкой
работы; она украшена спереди двумя двуглавыми орлами,
между которыми находится пряжка также изъ брилліантовъ.
7) Алмазная корона царя Іоанна Алексѣевича.
На государственныхъ печатяхъ Петра Великаго изобра-
жены короны европейской формы, не остроконечныя, но
круглыя, увѣнчанныя крестомъ.
Подобныя короны встрѣчаются со времени царя Михаила
Ѳедоровича на печатяхъ, между головами двуглаваго орла,
украшенными круглыми коронами изъ трехъ листьевъ.
Означенныя короны въ формѣ митры встрѣчаются только
на рисункахъ и печатяхъ; но въ дѣйствительности не суще-
ствовали.
Корона царевны Софіи Алексѣевны имѣетъ другую форму,
Оп ігоиѵе й Іа саіііёйгаіе сіе ГАзяошрііоп аи Сгетпііп Де
Моясои ип іаЫеаи, гергёзепіапі Іе ізаг МісЬеІ ЕёойогоѵіісЬ еп сои-
гоппе & ігоіз Йеигопя. Ье Йеигоп йи іпіііеи еяі яигшопіё й’ипе
сгоіх. Ье роигіоиг йе Іа соигоппе езі огпё йе ігоіз гап^ёея йе
регіез йпея.
ІІп #гапй пошЬге йе соигоппез зе сопзегѵаіепі а Мовсои
йапз Іа «сЬатЬге йез огГёѵгея». 8ері соигоппез, ігоіз зсерігея
еі ипе іоиіе й’оіцеія ргёсіеих Гигепі ѵепйиз роиг рауег Гепіге-
ііеп йез ігопрея роіопаізез. ІТпе йе сез соигоппез аѵаіі ёіё
йоппёе аи ізаг Іѵап ѴаяяіІіёѵіісЬ раг Гетрегеиг Махііпіііеп II;
ипе аиіге аѵаіі аррагіепие аи ізагёѵіісіі Еёойог Оойоипоѵѵ; Іа
ігоізіёте ёіаіі Іа соигоппе йе Отіігі ГІтрояіеиг.
Вапз Гоиѵга^е йе Зігоіёхѵ, Ьея дгапсіз Іеѵегз сіев ізаг8, іі
ёзі Гаіі тепііоп йез соигоппез зиіѵапіез, диі опі ехізіёез еп 1641:
1) Ипе соигоппе й’ог епгісЬіе йе йіатапіз, йе гиЪіз, й’ётё-
. гаийея еі йе регіез Йпея.
2) Ье «Ьоппеі йе Мопотадие», диі езі Іа соигоппе Іа
тоіпз Іоигйе (еііе рёзе, запз Іа ^агпііиге йе тагіге гіЬёІіпе,
2 Ііѵгез 20 гоіоіпікя).
3) Ьа соигоппе йи зсгіЪе Ейт Тёіёрпек (соигоппе й’Азіга-
кЬап), — оп Гарреіе аияяі «соигоппе Ггапдие» (с’еяі-а-йіге й ип
ігаѵаіі ёігапдег).
4) Ьа соигоппе 8ігезсЬпетѵ, соттапйёе раг Іе сЬатЬеІІі.п
Ваяііе Вігезсііпеѵѵ.
Еп 1661, оп ігоиѵе йапз Іе ге^ізіге еп йеіюгз йез соигоп-
пез ргёсііёез Іа тепііоп й’ип «Ьоппеі» епгісііі й’ётёгаийез (2-те
сіаязе). Еп 1679, оп ігоиѵе Іа тепііоп й’ипе поиѵеііе соигоппе
огпёе йе йіатапіз еі й’ип гиЪіз. Оп Іез арреіаіепі «Ьоппеіз йе
ізагз».
А ГЬеиге ди’іі езі, йапз Іа сЬатЬге йе ГАгзёпаІ а Моясои
оп ѵоіі Іея соигоппея яиіѵапіея:
1) Соигоппе йе 8і-Ѵ1айітіг.
2) Соигоппе йе Кагап, соттапйёе раг Іе іяаг Іѵап IV,
роиг Іа сёгётопіе йи Ьаріёте йи іяаг Ейі^Ьег (диі ге^иі Іе пот
йе 8ітёоп еп етЬгаяяапі Іе сЬгіяііапіяте). Аргёя Іа тогі йе
зоп ргоргіёіаіге, сеііе соигоппе Гиі йёрозёе й Іа «сЬатЬге йея
огГёѵгея». Ье іяаг еп Гаіяаіі диеІдиеГоія ияа^е.
3) ІІпе соигоппе сізеіёе раг йея ]оаі11іегз аііетапйя, яиг Гог-
йге йи іяаі* МісЬеІ Еёойогоѵіісіі еі яиг Іа соттапйе йи ясгіЬе
йи сопяеіі Ейт Тёіёрпелѵ. Ьериіз 1776, сеііе соигоппе еяі соппие
яоия Іе пот йе «соигоппе й’АзігакЬап».
4) ІІп «Ьоппеі» еп йгар й’ог (3-те сіаяяе) соттапйёе еп
1684.
Сеііе соигоппе еяі соппие а ргёзепі яоия Іе пот йе «Ьоппеі
йе 8іЪёгіе».
5) Ье Ьоппеі йе Мопотадие (2-те сіазяе), ітііаііоп йи Ьоппеі
аиіЬепіідие, соттапйёе роиг Іе соигоппетепі йе Ріегге-Іе-Огапй.
8иг Іе ргетіег "гапй ясеап йе Ріегге-Іе-Огапй, се яоиѵегаіп
еяі гергёяепіё аязіз зиг яои ігбпе, ауапі сеііе соигоппе еп
іёіе. Еііе рогіе асіиеііетепі Іе пот йе «соигоппе йе Таигійе».
6) Ьа соигоппе еп йіатапіз йе Ріегге-Іе-Сгапй. Еііе еяі йе
ігаѵаіі аііетапй. Ьеих аідіея й йеих іёіея Гогпепі раг йеѵапі.
Епіге Іез ащіея яе ігоиѵе ріасёе ипе Ьоисіе ё^аіетепі еп йіа-
тапіз.
7) Ьа соигоппе еп йіатапіз йи іяаг йеап АІехеіёѵіісЬ. 8иг
Іез §гапйя-ясеаих йи іетря йе Ріегге-Іе-Стапй оп ѵоіі йез сои-
гоппея йе Гогте еигорёеппе, с’езі-а-йіге гопйея еі пои сопідиез.
ЕПѳя яопі яигтопіёез йе сгоіх.
Ьея соигоппея йи тёте ^епге зе гепсопігеиі йериіз Гёродие
йи ізаг МісЬеІ ЕёойогоѵіісЬ, яиг Іез ясеаих йе ГЕіаі, епіге Іея
Библиотека «Руниверс»
СОШІОЫЫЕМЕЫТ 1)Е8 801ІѴЕКАШ8 1Ш88Е8.
что видно на двухъ ея портретахъ. Она имѣетъ форму коро-
левской короны, листья которой, соединенные вверху, увѣн-
чаны крестомъ. Эта корона въ дѣйствительности существо-
вала, такъ какъ извѣстно, что честолюбивая царевна въ тор-
жественныхъ случаяхъ была въ коронѣ.
Первая корона, изготовленная по европейскому образцу,
была заказана Петромъ Великимъ въ 1724 году коро-
націи Екатерины I. Означенная корона, соотвѣтствующая
коронѣ послѣднихъ византійскихъ императоровъ, находится въ
настоящее время въ Оружейной палатѣ, въ Москвѣ. Эта ко-
рона изъ чистаго золота состоитъ изъ двухъ частей, указы-
вающихъ на западную и восточную имперіи; въ раздѣленіи
находится дуга, украшенная драгоцѣнными каменьями и увѣн-
чанная брилліантовымъ крестомъ.
Этою-же короною короновался императоръ Петръ II, 25-го
февраля 1727 года. Дугу, раздѣляющую корону на двѣ части,
Петрь II приказалъ украсить прекраснымъ рубиномъ, оцѣ-
неннымъ въ инвентарѣ «Мастерской палаты», въ 1725 году,
въ 60.000 руб., пріобрѣтеннымъ въ 1676 году царемъ Алек-
сѣемъ Михаиловичемъ, при посредствѣ посла въ Пекинѣ Ни-
колія Спафаріи. Означенный камень имѣетъ форму сердца и
укрѣпленъ на коронѣ острымъ концомъ вверхъ; на верхушкѣ
рубина прикрѣпленъ брилліантовый крестъ о широкихъ концахъ.
Послѣ коронаціи Петра II съ этой короны, составлявшей
предметъ восхищенія Д’Алліона, племянника маркиза де-Бо-
нара, были сняты брилліанты и другіе драгоцѣнные каменья.
Анна Іоанновна для своей коронаціи заказала корону по
тому-же образцу, но нѣсколько больше и драгоцѣннѣе.
Обѣ половины этой короны имѣютъ округленную форму
съ рѣшетчатымъ узоромъ; на пересѣченіяхъ узора находятся
трилистники, составленные изъ брилліантовъ. На внутреннихъ
коймахъ обѣихъ половинокъ, обращенныхъ къ дугѣ, видны
отборные жемчуги, помѣщенные между двумя рядами алма-
зовъ. На дугѣ большой рубинъ (лалъ), снятый съ короны
Екатерины I и Петра П. Нижній ободокъ короны украшенъ
алмазами и самоцвѣтными камнями высокаго достоинства.
Въ общемъ количество алмазовъ и брилліантовъ, укра-
шающихъ эту корону, простирается до 2.579-ти, кромѣ 28-ми
большихъ самоцвѣтныхъ камней.
Императрица Анна Іоанновна короновалась ею, и она-же
служила при коронаціи императрицы Елизаветы Петровны.
При вступленіи на престолъ Екатерина II поручила при-
дворному ювелиру, Позье, сдѣлать новую корону для предстоя-
щей своей коронаціи. Для этой цѣли она передала ему всѣ
свои брилліанты, оправа которыхъ вышла изъ моды. Новая
корона, по цѣнности, должна была быть богаче всѣхъ суще-
ствовавшихъ тогда коронъ въ Европѣ и, вмѣстѣ съ т^мъ,
должна была вѣсить не болѣе пяти фунтовъ.
Эта корона была изготовлена въ двухъ-мѣсячный срокъ.
Она была украшена 58-ю большими брилліантами, 4.878-ю
малыми; общій вѣсъ ихъ всѣхъ составлялъ 2.858б/3і карата;
затѣмъ — большимъ рубиномъ (вѣсомъ ЗѲЭѴг карата) и, нако-
нецъ — 75-ю большими жемчугами (вѣсомъ 745 каратовъ);
въ общемъ корона имѣла 5.012 драгоцѣнныхъ каменьевъ, вѣ-
сомъ 2.992,,/з2 карата, оцѣненныхъ въ два милліона рублей
ассигнаціями.
Для коронаціи императора Павла эта корона была под-
новлена; необходимо было сдѣлать ее нѣсколько шире, сооб-
разно головѣ императора; 75 жемчуговъ были замѣнены 54-мя
бблыпими.
79
। (Іепх Іёіе» (Іе Гащіе Ііёгаідіпие. Ье» (Іеих іёіе» зопі зигтопіёе»
<1е соигоппе» Геппёе» й Ігоіз ЬгапсЬе».
Ье» соигоппе» еп Гогте (Іе» тіігез ье гепсопігепі кеиіетепі »иг
(Іе» деззіп» еі зиг де» зсёаих. ЕПе» п’опі ]атаі» ехізіёз еп геаіііё.
Ьа соигоппе (Іе Іа ізагеѵпа Зоріііе Аіехеіёѵпа ёіаіі (1’ипе
Гогте (ІіЙегепіе, сотте оп реиі Іе ѵоіг зиг (Іеих сіе» рогігаііз
(Іе сеііе ргіпсеззе. ЕПе езі рагеіііе аих соигоппе» гоуаіе». 8ез
Ьгапсііе», ауапі Іа Гоппе де Геиіііе», зопі гёипіез еп Ііаиі еі зиг-
топіёе» Й’ипе сгоіх. Сеііе соигоппе а ехізіёе гёеііетепі, саг оп
»аіі цие ГатЬіііеизе ргіпсензе рагаіззаіі соигоппе еп іёіе Іе»
.(оигз (Іе ^гашіе» зоіеппііё».
Ьа ргетіёге соигоппе Гаііе д’аргёз Іе тодёіе еигорёеп а ёіё
соттапйёе еп 1724 раг Ріегге-1е-Сггапд, роиг Іе соигоппетепі
ііе Саіііегіпе I. ЕПе ітііе раг »а Гогте Іе» соигоппе» де» дег-
піег» етрегеиг» де Вугапсе еі »е ігоиѵе асіиеііетепі дап» Іа
сІіатЬге де ГАгзёпаІ де Мозсои. Сеііе соигоппе езі еп ог йп еі
зе сотрозе де деих сотрагіітепіз, циі зутЪоІізаіепі Гетріге де
ГОссідепі еі Гетріге де ГОгіепі. Епіге Іез деих сотрагіітепі»
зе ігоиѵе ипе Ьапде д’ог агциёе, епгісЬіе де ріеггез ргёсіеизез еі
зигтопіёе раг ипе сгоіх еп діатапіз.
Сеііе соигоппе А зегѵіе аиззі роиг Іе 8асге де Гетрегеиг
Ріегге II Іе 25 Гёѵгіег 1727. Ьа Ьапде ди тіііеи а ёіё огпёе,
раг огдге де Ріегге II, д’ип та^пійцие гиЬіз допі Іе ргіх а ёіё
еѵаіиё еп 1725 й 60,000 г., дапз Гіпѵепіаіге де Іа «сііатЪге
дез огіеѵгез». Се гиЬіз аѵаіі ёіё асЪеіё еп 1676 а Рёкіп зиг
Гогдге ди ізаг Аіехіз МікЬаіІоѵіісЬ раг Гепігетізе де ГатЪаз-
задеиг Хісоіаз 8раГагіа. II а Іа Гогте д’ипе «роіге» еі іі езі
йхё а Іа соигоппе раг за роіпіе іпГёгіеиге. 8иг Іе зоттеі йи
гиЬіз езі йхё ипе сгоіх еп діатапіз а Іаг^ез Ьгапскез.
Аргёз Іе 8асге де Ріегге II, Іе» діатапіз еі Іез аиігез
ріеггегіез де сеііе соигоппе, циі Гаізаіі Гадтігаііоп де д’АПіоп,
пеѵеи ди тагциіз де Воііагз, Гигепі детопіёез.
Ь’ітрёгаігісе Аппе Іѵапоѵпа соттапда роиг зоп 8асге
ипе соигоппе ди тёте тодёіе, таіз ип реи ріиз &гапде еі ріиз
гісііе епсоге.
Ьез деих сотрагіітепіз де сеііе поиѵеііе соигоппе зопі де
Гогте зрЬёгіцие еі зопі соиѵегіз д’ип ігеіПіз допі Іез поеидз
зиррогіепі дез ігёйез еп діатапіз. Ьез геЪогдз іоигпёз ди сдіё
йе Іа Ьапде сепігаіе зопі огпёз д’ипе гап^ёе де ^гоззез регіез
Йпез епсадгёез де діатапіз. Ьа Ьапде езі зигтопіёе ди &гоз
гиЬіз, циі огпаіі Іез соигоппез де СаіЬегіпе І-ге еі де Ріегге II.
Ье Ъогд іпГёгіеиг де Іа соигоппе езі епгісЬі де діатапіз еі де
ріеггез ргёсіеизез де соиіеиг д’ипе еаи та&пійцие.
Ье потЪге дез діатапіз циі огпепі сеііе соигоппе топіе й
I 2,579, запз сотріег 28 ^гоззез ріеггез ргёсіеизез де соиіеиг.
ЕПе & зегѵіе аи 8асге де 1’ітрёгаігісе Аппе еі де 1’ітрёгаігісе
ЕІізаЪеіІі.
СаіЬегіпе II, й зоп аѵёпетепі сііаг&еа Раизіё, ГогГёѵге де
• Іа соиг, де Іиі Гаіге ипе поиѵеііе соигоппе роиг зоп 8асге. еі
I Іиі йі гетеіігѳ роиг сеііе соттапде іоиз Іез діатапіз допі Іез
[ топіигѳз аѵаіепі раззё де тоде. Ьа поиѵеііе соигоппе деѵаіі
। ёіге 1а ріиз гісЬе дез соигоппез аіогз ехізіапіез, еі зоп роідз пе
деѵаіі роіпі серепдапі ехсёдег Іе тахітит де 5 Ііѵгез. Ьа
соттапде де Гітрёгаігісе Гиі ехёсиіё еп деих тоіз. Ьа поиѵеііе
соигоппе ёіаіі епгісіііе де 58 дтоз діатапіз еі де 4,878 діа-
тапіз де тоіпдге ^гапдеиг. Ье роідз іоіаі де сез ріеггез ёіаіі
де 2,858 сагаіз еі г’/з2; іі у аѵаіі, еп оиіге, ип §гоз гиЬіз (389
сагаіз еі детіе) еі 75 ^гоззез регіез йпез (745 сагаіз). Ье
потЪге іоіаі дез ріеггез ргёсіеизез ёіаіі де 5,012, рёзапі 2.992
| сагаіз еі еі ёѵаіиёез й 2,000,000 г. аззі^паіз.
Библиотека «Руниверс»
80 ВѢНЧАНІЕ РУССКИХЪ ГОСУДАРЕЙ НА ЦАРСТВО.
1) Мономахоі ская («Воппеі» М<»л<іпіафіе). 2) Царства казанскаго (діен 'Гаага «Іе Канап). 3)^ Михаила Ѳедоровича (МісЬеІ Есііогоѵіісіі). 4) Петра Алексѣевича.
(Ріегге I). 5) Іоанна Алексѣевича (.Ьап V). <») Еліпаветы Петровны (ЕІіааЪеІІіI. 7) Екатерины I (СаіЬегіпе I). 8) Анны Ивановны (Аіше Іѵапоѵпа).
Я) Большая императорская корона (Сопгопне Ііпрбгіаіе аеЬпеІІе). Ю) Кірона нмпѳрѵгрпцы (Соигоппе «Іе ГІіпрбгаігісе асіпеііе).
К о р о п ы р у с е к іі хі. государей.
(Ъех соигоппе* (Іе* чоиѵегаіп* ги**ез.)
Библиотека «Руниверс»
СОІТІКЖХЕМЕМТ БЕ8 8ОБѴЕКАІЫ8 ВІІ88Е8.
81
</7/
Императорскія царскія регаліи Россійской имперіи.
(Ье* Іпяі^пея яоиѵегаіп* <1е ГЕшріге <1е Кияяіе.)
Библиотека «Руниверс»
82
ВѢНЧАНІЕ РУССКИХЪ ГОСУДАРЕЙ НА ЦАРСТВО.
Работа, порученная придворному ювелиру Дювалю, жив-'
шему въ Петербургѣ еще при императрицѣ Елизаветѣ Пе-
тровнѣ, производилась въ Зимнемъ дворцѣ мастеромъ Лубье
(ЬоиЪіег).
Эта императорская россійская корона составляетъ верхъ
совершенства ювелирнаго искусства; за исключеніемъ боль-
шаго рубина на дугѣ короны, она украшена исключительно
брилліантами и жемчугами. На рубинѣ прикрѣпленъ крестъ,
состоящій изъ пяти великолѣпныхъ брилліантовъ. Спереди и
сзади короны видны двѣ лавровыя вѣтви, соединенныя внизу
лентою.
Внутреннія стороны половинокъ усѣяны каждая 27-ю
большими матовыми жемчугами. Дуга, отдѣляющая половинки
короны, состоитъ изъ дубовыхъ листьевъ съ желудями. Надъ
дугою спереди находится большой восьмиугольный брилліантъ
и три брилліанта въ формѣ миндалинъ; нижняя часть короны
украшена 27-ю большими брилліантами, окруженными мно-
жествомъ малыхъ.
Высота короны 26,4 гот., діаметръ отъ 19,4 до 21,1 тт.
Она подложена краснымъ бархатомъ.
По распоряженію министра императорскаго двора, отъ 7-го
декабря 1865 года, императорская корона была въ точности
оцѣнена; каждый драгоцѣнный камень былъ въ отдѣльности
взвѣшенъ. Произведенная оцѣнка показала стоимость короны
въ 823.976 руб.
Этою короною короновались
императоры:
Павелъ I — 5-го апрѣля 1797 года.
Александръ I — 15-го сентября 1801 года.
Николай I — 22-го августа 1826 года.
Александръ II — 26-го августа 1856 года.
Со времени Екатерины I россійскія императрицы, при
нѣкоторыхъ случаяхъ, носили малыя короны, называемыя
« выходными».
Въ означенныхъ коронахъ императрицы Анна Іоанновна и
Елизавета Петровна въ день коронованія прибыли въ Успен-
скій соборъ, гдѣ и перемѣнили ихъ на большія короны.
Малая корона Анны Іоанновны по формѣ была схожа съ
большой, только рѣшетка на обѣихъ сторонахъ была украшена
трилистниками.
МАлая корона Елизаветы Петровны нѣсколько разнилась
отъ вышеозначенной. Нижняя часть короны, вмѣсто трилист-
никовъ, была украшена переплетенными лентами, а рѣшетки
по сторонамъ. — звѣздочками.
При этихъ коронахъ коронаціонная мантія, или такъ на-
зываемая «порфира» изъ золотой парчи, усѣянной император-
скими орлами, не употреблялась, но надѣвалась великолѣпная
мантія, отдѣланная испанскими кружевами и вышитая цвѣ-
тами.
Означенныя малыя короны болѣе не существуютъ.* Со-
ставляя частную собственность .императрицъ, послѣ ихъ кон-
чины онѣ уничтожались, а драгоцѣнныя каменья передава-
лись, согласно завѣщаніямъ, родственникамъ усопшихъ импе-
ратрицъ.
Со времени императрицы Маріи Ѳедоровны, супруги импе-
ратора Павла I, малыя короны имѣли одинаковую форму.
Послѣдняя малая корона, принадлежащая къ государствен-
нымъ драгоцѣнностямъ, заказана покойнымъ графомъ Львомъ
Алексѣевичемъ Перовскимъ, бывшимъ министромъ удѣловъ и
президентомъ кабинета Его Величества, придворнымъ ювели-
Роиг Іе 8асге (іе Гетрегеиг Раиі, сеііе соигоппе Гиі ип реи
тоіійёе. II Гаііаіі еп а^гапііг Іе ііатёіге іпГёгіеиг і’аргёз Іа
^гапіеиг іе Іа іёіе йе Гетрегеиг. 75 регіез Йпез Гигепі гет-
ріасёез раг 54 регіез ріиз ^гоззез.
Ье ігаѵаіі допі Гиі сЬаг§ё Іе .іоаііііег іе Іа соиг Ьиѵаі, іиі
ехёсиіё аи раіаіз (ГНіѵег раг зоп оиѵгіег ЬоиЪіег.
Сеііе соигоппе ітрёгіаіе езі ип сйеГ-і’оеиѵге (Іе Гагі іе
Зоаіііегіе. А Гехсерііоп іи гиЬіз, циі зигтопіе Іа Ъапіе сепігаіе,
еііе езі епгісіііе ехсіизіѵетепі іе (ііатапіз еі (іе регіез йпез.
Ье гиЬіз йи зоттеі зоиііепі ипе сгоіх сотрозёе іе сіпц ііа-
тапіз зріепіііез. Раг іеѵапі еі раг іеггіёге еііе езі огпёе де
йеих ЬгапсЬез сгоізёез йе Іаигіегз аііасЬёез раг ип гиЪап.
Ьез геЬогіз іпіёгіеигз іез йеих сотрагіітепіз зопі ^агпія
сйасип йе 27 «гоззез регіез йпез і’ип огіепі таі. Ьа Ъапіе
сепігаіе гергёзепіе ипе °иіг1апіе йе Геиіііез еі йе <*1апіз іе
сЬёпе. Раг іеѵапі Іа Ъапіе езі огпёе (Гип ^гапі ііатапі іе
Гогте осіо&опе еі (іе ігоіз ііатапіз еп Гогте іе роігез. Ье
Ъогі іпГёгіеиг іе Іа соигоппе езі ^агпі іе 27 &гоз ііатапіз
епіоигёз й’ипе тиііііиіе іе ііатапіз іе тоішіге ^гапіеиг.
Ьа Ьаиіеиг сіе Іа соигоппе езі іе 26,4* тт., зоп ііатёіге
ѵагіе епіге 19,4 еі 21,1 тт. ЕПе а ипе іоиЫиге еп ѵёіоигз
гои^е.
Раг огіге іи тіпізіге іе Іа соиг ітрёгіаіе, зі&пё Іе 7 іё-
сетЪге 1865, іі Гиі ргосёіё А ипе поиѵеііе ёѵаіиаііоп іи ргіх
іе Іа соигоппе. СЬафие ріегге Гиі зощпеизетепі рёзёе. Ье ргіх
Гиі йхё й 823,976 г.
Сеііе соигоппе а зегѵіе аих Йасгез іез етрегеигз: Раиі I
(5 аѵгіі 1797), Аіехапіге I (15 зеріетЬге 1801), Кісоіаз I
(22 аойі 1826) еі Аіехапіге II (26 аойі 1856).
А рагііг іе Саіііегіпе І-ге Іез ітрёгаігісез гиззез рогіаіепі а
сегіаіпез оссазіопз іез реіііез соигоппез іііез «соигоппез іе
зогііе».
Ьез ітрёгаігісез Аппе еі ЕІізаЪеіІі рогіаіепі іез соигоппез
іе се &епге Іе доиг іе Іеиг 8асге еп аггіѵапі іапз Іа саікё-
ігаіе іе ТАззотрІіоп, ой еііез Іез гетріасёгепі раг Іа ^гапіе
соигоппе.
Ьа реіііе соигоппе і’Аппе Іѵапоѵпа ёіаіі іе Іа тёте Гоппе
цие Іа ^гапіе аѵес сеііе іійёгепсе, цие зоп ігеіПіз ёіаіі огпё іе
ігёйез.
Ьа реіііе соигоппе і’ЕІізаЪеіЬ Рёігоѵпа ёіаіі і’ипе Гогте
ип реи іійёгепіе. Зоп Ьогі іпГёгіеиг п’аѵаіі раз іе Йеигопе еп
ігёйез, таіз ёіаіі огпё іе гиЪапз епігеіасёз. Ье ІгеіШз аѵаіі
іез ёіоііез роиг огпетепі*
Оп пе рогіаіі роіпі аѵес сез соигоппез Іе тапіеаи ітрё-
гіаі еп ігар і’ог зетё і’ащіез й іеих Іёіез; іі ёіаіі гетріасё
раг ип гісЬе тапіеаи, ^агпі іе іепіеііез і’Езра&пе еі Ьгоіё іе
Йеигз.
Сез реіііез соигоппез п’ехізіепі ріиз. Еогтапі Іа ргоргіёіё
рагіісиПёге іез ітрёгаігісез циі Іез рогіаіепі, еПез Гигепі іё-
топіёез аргёз Іеиг тогі еі Іез ріеггегіез Гигепі гетіяез аих ра-
гепіз іез зоиѵегаіпез іёГипіез, сопГогтётепі аих іпіісаііопз іе
Іеигз іезіатепіз.
Ьериіз 1’ітрёгаігісе Магіе Еёоіогоѵпа, ёроизе іе 1’етре-
геиг Раиі I, Іез реіііез соигоппез опі ёіё іоиіез іе Гогте ра-
| геіііе.
Ьа іегпіёге іе сез соигоппез, Гаізапі рагііе іез ііатапіз
іе 1’ёіаі, а ёіё соттапіёе аих раііііегз іе Іа соиг ЫісЬоІз еі
Рііпске, раг Іе іёГипІ сотіе Ьёоп Рёгоѵзку, аіогз тіпізіге іез
арапа^ез еі ргёзііепі іи саЪіпеі рагіісиііег іе 8а Ма]езіё. ЕПе
езі ипе соріе іе Іа "гапіе соигоппе. Ье ІгеіПіз езі огпё іе
Библиотека «Руниверс»
СОИКОККЕМЕКТ БЕ8 8ОПѴЕЕАІЫ8 КБ88Е8.
83
рамъ Никольсъ и Плинке; она была изготовлена по образцу
большой короны. Рѣшетки обѣихъ сторонъ короны были укра-
шены четырелистниками. На дугѣ, посерединѣ короны, на-
ходится брилліантовый крестъ; нижняя часть украшена 22-мя
отборными брилліантами. Эта красивая корона имѣетъ въ вы-
шину 14 пни.
СКИПЕТРЪ.
Во времена византійскихъ императоровъ скипетръ сперва
имѣлъ форму креста, какъ это видно на монетахъ императора
Марка и Льва I. Юстиніанъ I и Юстинъ П ввели длинные
жезлы съ набалдашниками. Скипетръ съ орломъ вошелъ въ
употребленіе только при Тиверіи Константинѣ; потомъ опять
появились скипетры съ крестами, частью въ видѣ костыля
съ крестомъ, частью въ видѣ патріаршаго креста. Сначала
императоръ и императрица держали державу въ правой, а
скипетръ съ крестомъ въ лѣвой рукѣ, но уже со времени
царствованія Константина Порфиророднаго произошли измѣне-
нія. Вмѣсто скипетра, императоръ нерѣдко держитъ ЬаЪагит.
Вверху цвѣтовидный скипетръ появлялся на монетахъ Ро-
мана П, Анастасіи, супруги его, Константина ХП. Крестъ,
окруженный арабесками, служитъ украшеніемъ скипетра Алек-
сѣя I. На скипетрѣ Палеолога Михаила ѴІП, Андроника IV
и Іоанна ѴПІ крестъ окруженъ обручемъ. Пришлецы изъ
Трапезунда употребляли снова цвѣтовидные скипетры.
Вѣроятно, въ Россіи какъ скипетръ, такъ и корона съ
державою введены были въ употребленіе единовременно — въ
эпоху Владиміра Равноапостольнаго. Обыкновенно корона укра-
шала царя, а скипетръ несли передъ нимъ, когда онъ отправ-
лялся въ церковь, въ думу или на поле битвы. Когда Ми- |
хайлъ Ѳедоровичъ былъ избранъ въ цари, то на него возло- |
жили крестъ, дали ему въ руку скипетръ, возвели на пре- |
столъ и торжественно провозгласили царемъ всей Руси. Так-
же и царицы употребляли скипетры. Скипетръ царицы Евдо-
кіи Лукьяновны (второй супруги царя Михаила Ѳедоровича),
сохраняется до сихъ поръ въ московской оружейной палатѣ.
Онъ нѣмецкой работы и служитъ заодно футляромъ для зри- I
тельной трубки, флакона ц т. и. вещицъ. 1
Въ упомянутомъ московскомъ музеумѣ хранятся слѣдую-
щіе древніе скипетры:
1) Скипетръ большаго наряда, который сдѣланъ въ 1642
году по приказанію царя Михаила Ѳедоровича. Онъ изготов-
ленъ въ стилѣ гепаіззапсе изъ золота, съ роскошною эмалью.
Вверху виднѣется тройной орелъ; на груди у орла брилліанты; і
надъ орломъ большая корона, украшенная неотдѣланнымъ изум-
рудомъ и жемчужиной. ‘
2) Скипетръ втораго наряда, греческой работы; онъ былъ
переданъ царю Алексѣю Михайловичу въ 1662 г. изъ Царь-
града (Константинополя) Иваномъ Юрьевымъ; за-одно со ски-
петромъ онъ получилъ и державу. Этотъ золотой скипетръ
роскошно эмальированъ и украшенъ алмазами и рубинами;
на посохѣ двѣнадцать различныхъ изображеній изъ исторіи
новаго завѣта. Вверху скипетра сквозной шаръ, на которомъ,
между двумя эмальированными орлами, возвышается укра- I
шейный брилліантами и рубинами крестъ. Какъ извѣстно, і
изъ архива оружейной палаты этотъ скипетръ царь бралъ !
съ собою въ походы.
Болѣе или менѣе богато украшенные жезлы или посохи !
царей не имѣли особаго значенія, а потому не относятся
сюда.
еігопя ё циаігея рёіаіез. Ьа Ьапде сепігаіе езі зиппопіёе
(Гипе сгоіх. Ье ѣог<1 іпіёгіеиг езі &агпі де 22 діатапія де
сіюіх. 8а Ьаиіеиг езі де 14 тт.
ЬЕ 8СЕРТВЕ.
Бп іетрз дез етрегеигз де Вугапсе Іе зсеріге аѵаіі д’аЪогд
Іа іогте д’ипе сгоіх, сотте оп реиі Іе ѵоіг зиг Іез топпаіез
дез етрегеигз Магс еі Ьёоп I. «Гизііпіеп I еі дизііпіеп П опі
тія еп иза<*е Іез Іоп^з зсерігез ё роттеаи. Ье зсеріге зиг-
। топіё д’ип аі^іе аррагаіі зеиіетепі & Еёродие де ТіЬёгетСоп-
1 зіапііп. Аргёз Іиі герагаіззепі Іез зсерігез зигтопіёз д’ипе
сгоіх, іапіді йхё зиг ип тапсЬе еп іогте де тапсЬе ё Ъёдиіііе,
1 іапібі ди тодёіе д’ипе сгоіх де раігіагсЬе. Ьез етрегёигз еі Іез
।' ітрёгаігісез іепаіепі д’аЪогд дапз Іеиг таіп дгоііѳ Іе §іоЪе еі
I дапз Іеиг таіп &аисЬе Іе зсеріге зигтопіё д’ипе сгоіх; таіз дёя
Гёроцие ди гё^пе де Сопзіапііп РогрЬуго^ёпёіе іі з’езі ргодиіі
дез тодійсаііопз зоиз се гаррогі. Еп &иізе де зсеріге 1’етре-
[ гепг ііепі яоиѵепі Іе ІаЬаггип. Оп ѵоіі Іе зсеріге зигтопіё
I д’ипе Йеиг зиг Іез топпаіез де Котап П, де зоп ёроизе Апаз-
іаяіе еі де Сопзіапііп XII. Ппе сгоіх епіоигёе д’агаЪезциез
зигтопіе Іе зсеріге д’АІехіз I. Ьез зсерігез де МісЬеІ ѴІП
Раіёоіо^ие, д’Апдгопісиз IV еі де Іеап VIII зопі зигтопіёз
д’ипе сгоіх ріасёе дапз ип сегсіе. Ьез етрегеигз огі^іпаігез де
і ТгёЪізопде рогіаіепі де поиѵеаи дез зсерігез зигтопіёз д’ипе
Йеиг.
II езі ргоЬаЫе дие Іе зсеріге езі епіге еп иза&е еп Киззіе
еп тёте іетрз дие Іа соигоппе еі Іе ^ІоЬе, с’езі-ё-діге а 1’ё-
родие де 8аіпі-Ѵ1адітіг. Ье зоиѵегаіп рогіаіі огдіпаігетепі Іа
। соигоппе, таіз зе іаізаіі ргёсёдег ди зсеріге, диапд іі зе геп-
| даіі а Гё&іізе, аи сопзеіі ои зиг Іе сЬатр де Ьаіаіііе. (}иапд
। МісЬеІ ЕёдогоѵіісЬ Іиі ёіи зоиѵегаіп де Іа Киззіе, оп Іиі тіі
I аи сои Іе сгисійх еі & Іа таіп Іе зсеріге; оп Іе Йі топіег зиг
ипе езігаде еі оп Іе ргосіата ізаг де Тоиіе Іа Киззіе. Ьея
яоиѵегаіпез Гаіяаіепі аиззі иза&е ди зсеріге. Сеіиі де Іа іза-
гііза Епдохіе Ьоикіапоѵпа (зесопде ёроизе ди ізаг МісЬеІ Её-
догоѵіісЬ) яё сопзегѵе епсоге дапз Іа сЬатЪге де ГАгзёпаІ ё
I Моясои. II езі де ігаѵаіі аііетапд еі зегі' еп тёте іетрз
1 д’ёіиі а ипе іипеііе д’арргосЬе, ё ип Йасоп еі ё ріизіеигз аи-
ігея тёпиз оЬ]еіз.
Аи тизёе тозсоѵііе дие поиз ѵепопз де поттег зе сопзег-
ѵепі епсоге Іез зсерігез апсіепз зиіѵапіе:
1) Зсеріге де &гапде сёгётопіе, соттапдё еп 1642 раг
огдге ди ізаг МісЬеІ ЕёдогоѵіісЬ. II езі еп ог, де зіуіе гё-
і паіззапсе, гісЬетепі ётаіііёе. Зиг Іе зоттеі езі ип аі&іе а
ігоіз Гасез допі Іа роіігіпе езі огпёе де діатапія еі циі езі
! зигтопіё д’ипе &гапде соигоппе епгісЬіе д’ипе ётёгаиде Ьгиіе
еі д’ипе регіе йпе.
2) Зсеріге де зесопде сіаззе, ,де Ігаѵаіі &гес. II а ёіё еп-
ѵоуё еп 1662 де Сопзіапііпоріе? раг Деап Уоигіелѵ аи ізаг
АІехіз МікЬаіІоѵіісЪ. Ь’епѵоі ёіаіі ассотраігпё д’ип $1оЬе. Се
зсеріге еп ог езі гісЬетепі етаіііё еі епгісЬі де діатапія еі
де гиЬія. Ьа ѵег^е ди зсеріге еяі огпёе де доияез ёрізодез ди
Моиѵеаи-Тезіатепі. Ье зоттеі езі ип дІоЬе ё ]оиг циі зир-
I рогіе ипе сгоіх де діатапія еі де гиЬіз, ріасёе епіге деих
і аі^іез ётаіііёз. Ьа поіісе дез агсЬіѵея ди тияёе діі цие Іе
I зоиѵегаіп етрогіаіі се зсеріге аѵес Іиі еп зе гепдапі ё Іа
I «ріегге.
। Ьез саппез дез ізагз, ріиз ои тоіпз гісЬетепі огпёез, п’а-
ѵаіепі роіпі де зі^пійсаііоп зутЪоІідие, еі поиз п’аѵопя раз
Ііеи ё еп рагіег.
11*
Библиотека «Руниверс»
8-1
ВѢНЧАНІЕ РУССКИХЪ ГОСУДАРЕЙ НА ЦАІ^ТВО.
Кромѣ двухъ вышеупомянутыхъ скипетровъ, по указанію
древнихъ картинъ, употреблялись еще другіе скипетры. Такъ,
царь Алексѣй Михайловичъ — на портретѣ въ галереѣ Рома-
новыхъ въ Зимнемъ дворцѣ — держитъ въ рукѣ подобный ски-
петру командорскій жезлъ, украшенный вверху арабесками.
Царевна Софія, дочь царя Алексѣя, на весьма странной кар-
тинѣ той-же галереи, изображенная на груди двуглаваго
Еп сіеіюгв сірь Лепх ясерігея (іёрі тепііоппёв іі ёіаіі епсоге
Гаіі ияа^е (Гаиігея. Аіпяі раг ехешріе, міг ип рогігаіі <1и іяаг
Аіехія Мікііаііоѵіісіі ціГоп ѵоіі аи раіаія сГНіѵег <1апя Іа ^а-
Іегіе Вопіаподѵ, се яоиѵегаіп ііепі а Іа таіп ип Ъаіоп (Іе сот-
ташіетепі еп Гоппе сіе всеріге вигтопіё сі’ипе агаЪевцие. Ьа
іяагеѵпа 8ор1ііе, ЯПе сіи іяаг Аіехія еві гергёяепіёе виг ип іа-
Ыеаи ігёя Ъіхагге (Іе Іа тёте ^аіегіе, еп гё^епіе сіе Кияяіе
Новое государственное знамя.
(Коиѵеііе Ьаппіёге (Іе ГЕшріге (Іе Кияяіе.)
орла регентшей Россіи, держитъ золотой скипетръ съ дву-
главымъ орломъ наверху. Судя по картинамъ, такой-же ски-
петръ употребляли императрица Екатерина II и императоръ
Петръ II.
Императрицы Анна и Елизавета изображены съ малень-
кими скипетрами безъ двуглаваго орла. Императрица Екате-
іепапі а Іа таіп ип всеріге (Гог, яигтопіё (Гип аіціе а (Іеих
іёіея. 8’іі іаиі еп ]іщег (Гаргёя (Іея іаЫеаих сіи (етря, Гітрёга-
ігісе Саіііегіпе II еі Гетрегеиг Ріегге II опі Гаіі ияа^е (Гип
меріге іоиі а іаіі ветЫаЫе.
Ьея ітрёгаігісея Аппе еі Еііяаііеііі яопі реіпіея аѵес <1е
реііія ясерігея пои яигтопіёя (Гаі«*1ев. Ь'ітрёгаігісе Саіііе-
Библиотека «Руниверс»
СОІІКОЫЫЕМЕЫТ 1)Е8 8ОПѴЕКАІЫ8 ІШ88Е8.
85
Новая государственная печать — большая.
(Ье "гаші зсеаи (іе ГЕшріге (іе Виззіе.)
рина П, изображенная на знаменитой картинѣ Лампи въ га-
лереѣ Романовыхъ, держитъ у себя на столѣ древній царскій
скипетръ № 1.
У императора Павла мы въ первый разъ встрѣчаемъ нынѣ
употребляемый скипетръ, который былъ заказанъ этимъ госу-
даремъ для своего коронованія.
Онъ сдѣланъ изъ золота; у ручки, посерединѣ и внизу,
украшенъ двумя брилліантовыми обручами; вверху красуется
знаменитый Орловскій брилліантъ, надъ которымъ возвышается
гіпе II зиг Іе сёІёЪге іаЪІеаи (іе Ьатрі, пиі зе ігоиѵе Дапз Іа
^аіегіе Вотапок, а (іеѵапі еііе 8иг ипе іаЫе Гапсіеп зсеріге
(Іез ізагз № 1.
Ь’етрегеиг Раиі I а айоріё Іе зсеріге асіиеі, ди’іі соттапсіа
роиг зоп 8асге.
Се зсеріге езі еп ог. Аи тапсЬе, аи тіііеи (іе Іа ѵег<*е еі
іоиі еп Ьаз іі езі огпё (іе ігоіз сегсіез (Іе (ііатапіз. Аи зот-
теі зе ігоиѵе Іе сёІёЪге (ііатапі Огйлѵ, чиі зиррогіе ип аі^іе
ётаіііё й (іеих іёіез, ауапі зиг Іа роіігіпе Гіта°е (і’ип саѵа-
Новая государственная печать — средняя.
(Ье тоуеп зсеаи (іе ГЕшріге (Іе Виззіе.)
Новая государственная печать —малая.
(Ье рсііі зсеаи (іе ГЕшріге (іе Виззіе.)
Библиотека «Руниверс»
86 ВѢНЧАНІЕ РУССКИХЪ ГОСУДАРЕЙ НА ЦАРСТВО.
чѳрно-эмальированный двуглавый орелъ; на груди у орла всад-
никъ. На оборотной сторонѣ двуглаваго орла виднѣется на-
дѣтая на шею цѣпь андреевскаго ордена. Корона, скипетръ
и держава двуглаваго орла украшены брилліантами.
Этотъ скипетръ также употреблялся при коронованіи импе-
ратора Александра I, Николая I и Александра П.
Бысота его 13’/2 вершковъ (81 миллиметръ).
Брилліантъ, которымъ украшенъ императорскій скипетръ,
извѣстенъ, какъ сказано, подъ именемъ Орловскаго. О его
происхожденіи говорятъ различно. Нѣкоторые увѣряютъ, что
этотъ брилліантъ замѣнялъ глазъ золотаго льва у трона ве-
ликаго могола, а другой глазъ (Ко-и-нуръ) теперь служитъ
украшеніемъ англійской короны. По разсказамъ другихъ,
Орловскій брилліантъ, бывшій глазомъ идола въ храмѣ Серин-
гама — индійскій; по третьимъ-жѳ указаніямъ, французскій
солдатъ, состоявшій въ испанской службѣ, укралъ этотъ брил-
ліантъ и убѣжалъ на Малабаръ; тамъ камень былъ купленъ
капитаномъ корабля и за 2.000 гиней проданъ жиду, у ко-
тораго перекупилъ камень армянскій купецъ изъ Персіи, по
имени Лазаревъ. Шахъ принуждалъ Лазарева выдать ему
камень. Лазаревъ притворился больнымъ и, сдѣлавъ разрѣзъ
въ ляшкѣ правой ноги, положилъ въ него камень, заживилъ
рану и утверждалъ, что у него нѣтъ камня. Его заключили
въ темницу, но вскорѣ выпустили, такъ какъ брилліанта ни-
гдѣ не нашли. Наконецъ, Лазаревъ убѣжалъ и пѣшкомъ до-
брался до Петербурга. Здѣсь онъ явился къ императрицѣ
Екатеринѣ П, просилъ указать ему комнату въ Зимнемъ
дворцѣ, гдѣ-бы хирургъ могъ вскрыть ему рану и вынуть
брилліантъ. Когда операція была совершена, то Лазаревъ за-
просилъ такую высокую цѣну за свое сокровище, что импе-
ратрица Екатерина П отказалась отъ покупки. Лазаревъ от-
правился въ Амстердамъ, главное мѣсто ювелирной работы,
и здѣсь графъ Алексѣй Орловъ купилъ брилліантъ за 450.000
рублей сереб.; кромѣ того, онъ выдалъ Лазареву пожизнен-
ную ренту въ 2.000 рублей и дворянскую грамоту. Брил-
ліантъ былъ повергнутъ къ ногамъ императрицы.
Орловскій брилліантъ вѣситъ 1943/*каратъ,—слѣдовательно,
8п/іб каратъ болѣе Ко-и-нура—до полировки послѣдняго. Вслѣд-
ствіе полировки онъ потерялъ вѣса на 93/« каратъ и имѣетъ
вѣса 185 каратъ. Этотъ камень считается самымъ лучшимъ
и самымъ крупнымъ брилліантомъ въ свѣтѣ. Бъ 1865 году
скипетръ оцѣненъ въ 2.399.410 рублей.
ДЕРЖАВА.
Держава — эмблема, которую употребляли римскіе импера-
торы уже во времена Августа. Она сперва представляла зем-
ной шаръ и означала владычество цесарей надъ ОгЪіз-іегга-
гшп. Разсказываютъ, что вначалѣ шаръ былъ пустой и со-
держалъ въ себѣ землю изъ трехъ частей свѣта. Для боль-
шаго прославленія императоровъ, шаръ украшенъ былъ Вик-
торіей (Побѣдой), которая со временъ Ѳеодосія II уступила
мѣсто кресту. Этотъ крестъ означалъ господство христіанства
надъ свѣтомъ; поэтому въ византійское время крестъ дѣлался
гораздо больше шара. Императоры сперва держали глобусъ,
снабженный крестомъ, въ правой рукѣ. Бъ прежнія языче-
скія времена вооруженнаго императора представляли съ копь-
емъ на правомъ плечѣ и со щитомъ въ лѣвой рукѣ; на этомъ
щитѣ изображенъ былъ самъ императоръ какъ «ПеЪеІІаіог
^епііит ЪагЪагеит»; но при Юстиніанѣ копье замѣнено было
державой. При Констансѣ II императоры изображались съ
Ііег. Аи ѵегзо Де Гащіе оп ѵоіі Іе соіііег де Гогсіге Де 8аіпі-
Апдгё. Ьа соигоппе, Іе зсеріге еі Іе &1оЪе де Гаі^іе яопі огпёз
де діатапія.
Се зсеріге а ёіё ешріоуё аих соигоппетепіз дез етрегеигз
Аіехапсіге I, Иісоіаз I еі Аіехапсіге II. Па ипе Іоп^иеиг де
13 ѵѳгзсЪокз еі детіе (81 тіііітёігез).
Ье сііатапі циі огпе се зсеріге, езі соппи, сотте поиз ѵе-
попз де Іе діге, зоиз іе пот де «сііатапі Огклѵ». Ь’огі&іпе сіе
сеііе ріегге езі гасопіёе діѵегзетепі. Б’аргёз ипе ѵегзіоп, се
зегаіі іе діатапі циі Гогтаіі Гип дез уеих сіи Ііоп (Гог сіи
I Ѳгапд-Мо^оі, сіопі Гаиіге оеіі (КоЬ-і-пиг) огпе асіиеііетепі Іа
’ соигоппе д’Ап&Іеіегге. П’аргёя ипе аиіге ѵегзіоп, поіге сііа-
тапі зегаіі (Гогщіпе іпдіеппе еі аигаді й^игё аиігеГоіз сотте
ип дез уеих сГипе ідоіе ди іетріе де 8егіп^Ьат. Ппе ігоізіёте
ѵегзіоп ѵоидгаіі цие се сііатапі аіі ёіё ѵоіё раг ип яоідаі
Ггап^аія аи зегѵісе сіе ГЕзра^пе. Се зоісіаі зе зегаіі епГпі аи
МаІаЪаг, ой Іе сііатапі Іиі аигаіі ёіё асЪеіё раг ип сарііаіпе сіе*
паѵіге еі геѵепди роиг 2,000 ^иіпёез а ип ]иіГ циі Іе геѵепдіі а
ип тагсЬапд агтёпіеп де Регзе, ди пот де Ьагагеѵ. Ье зсііаіі
ѵоиіаіі Гогсег Іе поиѵеаи ргоргіёіаіге ди діатапі де Іе Іиі Іі-
ѵгег, таіз Ьагагеѵг Геі^піі д’ёіге таіаде еі, зе Гаізапі ипе
іпсізіоп дапз Іа сиіззе дгоііе, іі у сасЬа Іа ріегге. Ьа Ъіеззиге
І з’ёіапі геГегтёе, іі аГйгта Ъагдітепі ци’іі п’а раз Іе діатапі
ци’оп Іиі гёсіатаіі. Оп Іе тіі еп ргізоп, таіз аргёз де ѵаіпез
' гесЬегсЬез ди ргё^іеих іоуаих, іі Гиі ёіаг^і. Ьагагелѵ рагііі
Ъіепіді сіапдезііпётепі еп Киззіе еі Йпіі раг аггіѵег а ріед а
! 8і-РёіегзЪоиг&. II зе ргёзепіа а Гітрёгаігісе СаіЬегіпе П еі
Іа ргіа де Іиі іпдіциег ипе сЬатЪге ди раіаіз, ой ип сЫгиг^іеп
риіззе Іиі ехігаіге Іе діатапі. С^иапд Іа сйозе Гиі Гаііе, Ьазагеѵ
ехщеа роиг зоп ігёзог ип ргіх іеііетепі ёіеѵё цие Гітрёгаігісе
гепопда й Гідёе д’еп Гаіге Гасциізіііоп. Ье ргоргіёіаіге ди діа-
тапі зе гепдіі аіогз й Атзіегдат, сепіге дез ігаѵаих де Ъцои-
іегіе, еі се Гиі Ій еріе Іе сотіе АІехіз Огіоѵг Іиі аейеіа Іе діа-
тапі роиг ипе зотте де 450,000 г. еп аг&епі, ипе гепіе ѵіа&ёге
де 2,000 г. еі ип діріоте де поЫеззе. Огіолѵ ойгіі епзиііе Іе
діатапі й Гітрёгаігісе.
, Се діатапі рёзе 194 сагаіз еі 3/«. 11 дёраззе допс сотте
| роід де 8 сагаіз п/ів Іе КоЬ-і-пиг, циапд се дегпіег п’аѵаіі
раз ёіё іаіПё ипе зесопде Гоіз. Оп Іе сопзідёге сотте Іе ріиз
Ъеаи еі Іе ріиз ^гоз дез діатапіз ехізіапіз. Еп 1865 Іа ѵа-
Іеиг ди зсеріге а ёіё еѵаіиёе й 2,399,410 г.
ЬЕ СгЬОВЕ.
Ье &1оЪе езі ип іпзі^пе де зоиѵегаіпеіё, циі а ёіё еп иза&е
сЬег Іез етрегеигз готаіпз дериіз Аіщизіе. II зутЪоІізаіі аи
соттепсетепі Гипіѵегз еі іпдіциаіі Іе роиѵоіг ехегсё раг Іез
сёзагз зиг Іоиі Іе огЫз-іеггагит. Оп гасопіе цие дапз Іез
ргетіегз Іетрз се &1оЪе ёіаіі сгеих еі срГоп 1ѳ гешрііззаіі де
’ Іегге ргізе дапз Іез ігоіз рагііез ди топде. Оп Іе Гаізаіі зиг-
; топіег д’ипе зіаіиеііе де Іа Ѵісіоіге, циі Гиі гетріасёе раг ипе
' сгоіх дериіз Гёроциѳ де ТЬёодозе II. Сеііе сгоіх зутЪоІізаіі
і Іе гё^пе ди сЬгізііапізте зиг іоиі Гипіѵегз, еі раг зиііе де
| ееіа, дапз Іа рёгіоде Ъухапііпе, Іа сгоіх ёіаіі ріиз §тапде цие
1 іе &1оЪе. Ьез етрегеигз Іепаіепі д’аЪогд сеі іпзі^пе дапз Іа
' таіп дгоііе. А Гёроцие рауеппе Іез етрегеигз еп іепие де
дпегге ёіаіепі гергёзепіёз іепапіз ипе Іапсе зиг Гёраиіе дгоііе
еі Іе Ъгаз ^аіісііе соиѵегі д’ип Ъоисііег, зиг іециеі зе ѵоѵаіі
Гіта^е де се тёте зоиѵегаіп еп циаіііё де ВеЪеПаіог уепііит
ЬагЪагент; таіз й Гёродие де дизііпіеп, Іа Іапсе Гиі гетріасёе
раг Іе &1оЪе.
Библиотека «Руниверс»
СОѴКОЫЫЕМЕЫТ ОЕ8 8ОѴѴЕКАШ8 КИ88Е8.
87
державою въ лѣвой рукѣ; при Никифорѣ появился посохъ съ
крестомъ; во времена Константина ѴПІ и его наслѣдниковъ—
патріаршій крестъ.
Въ московской оружейной палатѣ сохраняются слѣдующія
державы:
1) Золотая держава съ эмальированными фигурами и укра-
шеніями, и цвѣтными драгоцѣнными каменьями. Держава
снабжена ножкою. Прикрѣпленный къ державѣ крестъ укра-
шенъ великолѣпнымъ большимъ сафиромъ. Фигуры изобра-
жаютъ четыре сцены изъ жизни царя Давида. Въ указаніяхъ
эта держава ошибочно признана греческой работы: она сдѣ-
лана въ половинѣ шестнадцатаго столѣтія итальянцемъ.
2) Держава царя Алексѣя Михайловича сдѣлана изъ зо-
лота, въ персидскомъ вкусѣ, и украшена алмазами, рубинами
и сафирами. Вверху крестъ изъ рубиновъ и брилліантовъ;
держава греческой работы вышеупомянутаго ювелира Ивана
Юрьева въ 1662 году.
3) Золотая держава съ серебряными прозрачными обру-
чами и съ серебрянымъ крестомъ; заказана для коронованія
императора Петра II; хранится въ оружейной палатѣ съ 30-го
марта 1728 года.
Судя по картинамъ галереи Романовыхъ, императрица
Екатерина I ввела державу безъ брилліантовъ. Держава импе-
ратора Петра П, писанная Людденомъ, украшена синей эмалью.
Императрицы Анна, Елизавета и Екатерина II употребляли
золотыя, усѣянныя брилліантами, державы съ брилліантовымъ
крестомъ вверху.
Нынѣшняя держава существуетъ со времени императора
Павла I. Она изъ золота; обручи ея состоятъ изъ брилліан-
товыхъ листьевъ. Посерединѣ находится большой миндале-
видный брилліантъ. Сверху держава украшена неотдѣланнымъ
большимъ овальнымъ сафиромъ, окруженнымъ брилліантами;
вверху брилліантовый крестъ; высота ея — 51/* вершковъ.
АНДРЕЕВСКІЙ ОРДЕНЪ СЪ БРИЛЛІАНТАМИ.
Андреевскій одренъ основанъ Петромъ I 30-го августа, а
по сказанію другихъ — въ день св. Андрея, 30-го ноября 1698
года. Первый кавалеръ этого ордена былъ бояринъ, генералъ-
адмиралъ, фельдмаршалъ и канцлеръ Головинъ; онъ получилъ
орденъ 10-го марта 1699 года. Петръ самъ возложилъ на себя
этотъ орденъ только 10-го мая 1703 г. — день, въ который
онъ, въ чинѣ капитана отъ бомбардирской роты, завоевалъ
въ устьяхъ рѣки Невы тридцать шведскихъ канонирскихъ
лодокъ.
На орденѣ изображенъ русскій государственный орелъ; на
немъ лежитъ косой крестъ; къ кресту прикрѣпленъ св. Андрей
головою вверхъ. Сверхъ государственнаго орла большая цар-
ская корона. При торжественныхъ случаяхъ этотъ орденъ
носятъ на золотой эмальированной цѣпи. Эта цѣпь состоитъ
изъ государственныхъ орловъ, круглыхъ щитовъ съ андреев-
скимъ крестомъ и шифровъ крупныхъ завоеваній, на кар-
тушѣ окруженныхъ трофеями. Андреевская лента свѣтлоголу-
бая. Звѣзда осьмиугольная; на ней андреевскій крестъ. На
эмальированныхъ изображеніяхъ звѣзда снабжается русскимъ
двуглавымъ орломъ; у орла на груди голубой андреевскій
крестъ.
Этимъ орденомъ украшались также императрицы Россіи
со дня своего коронованія.
Императоръ Павелъ заказалъ себѣ и супругѣ своей ордена
изъ брилліантовъ. Ихъ носятъ только въ день коронованія.
Би іешря йе Сопзіапііп II, оп гергёзепіаіі Іез етрегеигз
іепапі Іе &1оЬе (Іе Іа таіп ^аисЬе. А Гёроцие Де Місёріюге, оп
ѵоіі рагаііге Іе всеріге зигтопіё Д’ипе сгоіх, & Гёродие Де Соп-
зіапііп ѴПІ еі Де яея зиссезяеигз, аррагаіі Іа сгоіх Дез раігіагсЬез.
Оп сопзегѵе Дапя Іа сЬатЬге Де ГАгзёпаІ & Мозсои Іез &1о-
Ъея яиіѵапія:
1) Пп "ІоЬе еп ог огпё Де й§цгез еі Де Деззіпз ётаіііёя
еі епгісЫ Де ріеггез ргёсіеизез Де соиіеиг. Се &1оЪе езі типі
Д’ип ріеД, циі Іе зоиііепі. Ьа сгоіх, циі Іе зигтопіе, езі огпёе
Д’ип &гоз еі та^пійцие зарЪіг. Ьез Й^игея гергёзепіепі циаіге
ёрізоДез Де Іа ѵіе Ди гоі ПаѵіД. Папз іез ге^ізігез се &1оЪе
езі іаизяетепі Дезщпё сотте ёіапі Де ігаѵаіі §тес. II езі
1’оеиѵге Д’ип Ъцоиііег ііаііеп Де Іа тоіііё Ди XVI зіёсіе.
2) Ье §1оЪе Ди ізаг Аіехія МікЬаіІоѵіісЬ. Се &1оЪе езі еп
ог, зоп огпетепіаііоп езі Де зіуіе регзап. II езі епгісЬі Де
Діатапіз, Де яарЪігя еі Де гиЪіз. Ьа сгоіх, циі Іе зигтопіе, езі
еп Діатапіз еі еп гиЪіз. Ье ігаѵаіі езі Де зіуіе «гес. II езі
1’оеиѵге Дизоаііііег Деап Уоигіеѵ Деф поттё еі Даіё Де 1662.
3) Пп оДоЬе еп ог сегсіё Д’аг^епі аѵес огпетепіз й іоиг; Іа
сгоіх Ди зоттеі езі еп аг^епі. П а ёіё соттапДё роиг Іе 8асге
Де Гетрегеиг Ріегге II еі зе сопзегѵе Дапз Іа сІіатЪге Де ГАг-
| зёпаі Дериіз Іе 30 тагз 1728.
А еп щ&ег раг Іез іаЪІеаих Де Іа ^аіегіе Еотапоѵѵ, Гіт-
рёгаігісе Саікегіпе I аѵ$іі аДоріё ип &1оЪе яапз Діатапія.
Ье &1оЪе Де Гетрегеиг Ріегге I яиг Іе іаЪІеаи Де ЬиДДеп
езі огпё Д’ётаіі Ъіеи. Ьез ітрёгаігісез Аппе, ЕІізаЪеіЪ еі Са-
іЪегіпе II, іігепі ияа&е Де &1оЪея еп ог рагзетёз Де Діатапія
еі яигтопіёя Де сгоіх еп Діатапія.
Ье &1оЬе асіиеі ехізіе Дериіз Іе 8асге Де Раиі I. П езі еп
ог сегсіё Де іёиіііея еп Діатапія. А Гіпіегсеззіоп Дез сегсіея
зе Ігоиѵе ип &гапД Діатапі еп іогте Д’ипе атапДе ои «роіге».
Ье #1оЪе езі зигтопхё Д’ип §;гапД зарЪіг Ьгиі Де Іогте оѵаіе,
епіоигё Де Діатапія. Аи Дезяиз Ди зарЪіг езі ипе сгоіх еп
Діатапі. Ьа Ьаиіеиг іоіаіе езі Де 5 ѵегзсЪокз еі ип диагі.
Ш8І&КЕ8 ЕМ ПІАМАМТ8 ПЕ І/ОВПЕЕ ПЕ
8АШТ-АХПВЁ.
Ь’огДге Де 8і-Апбгё а ёіё ГопДё раг Ріегге I еп 1698, Іе
30 аойі, ои’ зиіѵапі ипе аиіге ѵегзіоп, Іе 30 поѵетЪге, іоиг
Де и8аіпі-АпДгё. Ье ргетіег сЬеѵаІіег Де сеі огДге Гиі Іе
§гапД-атіга1, ГеІДтагёсЪаІ еі сЪапсеШег Ѳоіоѵіпе, циі еп а ёіё
Дёсогё Іе 10 тагз 1699. Ріегге Іиі тёте п’еп геѵёііі Іез іп-
ящпея цие “Іе 10 таі 1703, Іе риг ой, рогіапі Іе "гаДе Де
сарііаіпе Де Іа сотра&ше Дез «ЪотЪагДіегз», іі а саріигё Дапя
Іез Ъоисііез Де Іа Кёѵа, ігепіе сапоппіёгея зиёДоізез.
II а Іа Гоппе Де Гаі^іе ітрёгіаі гиззе, аидиеі еяі зи-
регрояёе 1а сгоіх Де 8і-АпДгё, рогіапі Іе яаіпі гергёяепіе Іа
іёіе еп Ъаиі. Ь’ащіе а роиг сітіег Іа ^гапДе соигоппе ітрё-
гіаіе. Ьез зоигя Де ^гапДез сёгётопіея, сеі огДге езі рогіе яиг
Іа роіігіпе, зизрепДие й ипе сЪаіпе Д’ог ётаіііёе. Сеііе сЬаіпе
Гогтапі соіііег сопзіяіе еп аі&іез ітрёгіаих аііѳтапіз аѵес Дея
ёсиззопя Де іогте гопДе й Іа сгоіх Де 8і-АпДгё еі аѵес Дея
сагіоискез зирегрозёея й Дез рапорііея еі рогіапіз Іез сЪіЙгез
Дез ^гапДез сопдиёіез. Ье @тапД согДоп езі Ъіеи Де сіеі. Ьа
ріацие еяі й Ъиіі ЪгапсЬез еі рогіе аи тіііеи Іа сгоіх Де 8аіпі-
АпДгё. (^иапД Іе сепіге еяі ётаіііёе, іі гергёяепіе Гащіе ітрё-
гіаі ауапі зиг Іа роіігіпе 1а сгоіх Де 8і-АпДгё.
Ьея ітрёгаігісея Де Виззіе рогіаіепі сеі огДге Дериіз Іеиг
8асге.
Ь’етрегеиг Раиі аѵаіі соттапДё роиг Іиі еі роиг Гітрёга-
Библиотека «Руниверс»
88
ВѢНЧАНІЕ РУССКИХЪ
ГОСУДАРЕЙ НА ЦАРСТВО.
Они состоятъ изъ крупныхъ и мелкихъ брилліантовъ; на нихъ ;
не помѣщена фигура святаго Андрея. Орденъ императрицы !
немного меньше ордена императора. ।
Большая цѣпь ордена въ 1865 году была оцѣнена въ 77.233 |
рубля, знакъ ордена — въ 18.565 рублей, а звѣзда ордена въ
18.759 рублей, — слѣдовательно, все вмѣстѣ взятое составитъ
114.557 рублей. ।
ГОСУДАРСТВЕННОЕ ЗНАМЯ. МЕЧЬ И ЩИТЪ.
Государственное знамя сдѣлано изъ золотаго глазета; съ
обѣихъ сторонъ находится государственный гербъ, писанный
красками; бахрома изъ золота, серебра и чернаго шелка. Го-
лубая лента ордена св. Андрея Первозваннаго укрѣплена
ігісе §а і’еште йе* іп*і^пе* (Іе 1’огйге еп йіатапі*. Оп пе Іе*
рогіе цие Іе ]оиг йи 8асге. II* *опі еп (Ііатапі* (Іе ^гапйеиг
йіѵег*е; Гітаце (Іи 8аіпі п’у- іщиге роіпі. Ье* іп*і<ріе* <1е
1’ітрёгаігісе *опі й’ипе ^гапйеиг ип реи тоіпйге цие сеих (Іе
Гетрегеиг.
Ье ^гапй соіііег йе 1’огйге а ёіё ёѵаіиё еп 1868 а //,233,
Гащіе а 18,565 г. еі Іа ріацие а 18,759 г. Ьа ѵаіеиг іоіаіе
(Іе Гіп*щпе е*і йопс (Іе 114,557 г.
ЬЕ СЬАІѴЕ ЛЕ Ь’ЕМРІКЕ.
Сеііе агте а ипе Іате й’асіег Іоп^ие (Іе 1 агсіііпе 6 ѵег-
*сѣок* аѵес ігоі* гщоіе* *иг іоиіе *а Іоіщиеиг. Ьа Іаг^еиг йе
Видъ царскихъ теремовъ въ московскомъ кремлѣ.
(Ѵие йи іегет (Іе* Т*аг* аи Сгетііп йе Мозсои.)
вверху бантомъ; концы ленты украшены съ обѣихъ сторонъ
двуглавыми серебряными позолоченными орлами; отъ нихъ
вверхъ идутъ надписи, шитыя золотомъ; на одномъ: «съ нами
Богъ» и годы начала государства русскаго (862) и принятія
христіанской религіи (988); на другомъ: «съ нами Богъ» и
годы принятія герба восточной имперіи (1497) и титула Все-
россійской имперіи (1721). Отъ банта висятъ двѣ трехцвѣт-
ныя кисти. На древкѣ: серебряное позолоченное яблоко; на
немъ двуглавый орелъ серебряный-же, финифтяной; при древкѣ
ручки, въ серебряной позолоченной оправѣ, расписаны тремя
цвѣтами. Знамя прикрѣплено къ древку серебряными гвоз-
дями на золотомъ галунѣ; кругомъ него золотая трехцвѣтная
обшивка. При знамени кожаныя перевязи, покрытыя глазе-
1а Іате е*і йе 1 ѵег*с!юк еі йетіе. ІІи йе *е* ріаі* е*і йа-
та*(]иіпё й’ог й’ип аі<*4е а йеих іёіе*, Іепапі йап* *е* *егге*
ип йгароп циі *е іогй; *пг Гаиіге е*і ип «тіЙоп іепапі ипе
ёрёе йё^аіпёе. Ьа #агйе а ипе Іоициеиг йе 8 ѵегвсіюк* еі йетіе.
ЕПе *е іегтіпе раг йеих іёіе* й’аіціе* *игтопіё* й’ипе сои-
гоппе. Ьр сгоі*і11оп *е іегтіпе а *е* (Іеих Ьоиі* раг йе* іёіе*
*етЫаЫе*. Ьа <гаіпе е*і соиѵегіе йе (Ігар й’ог.
ЬЕ ВОІТСЫЕК ЛЕ Ь’ЕМРІКЕ.
С’е*і ипе гопйеііе (Іе 13 ѵег*с1юк* еі. йетіе йе йіатёіге. Ьа
*игГасе е*і соиѵегіе йе 42 ріацие* еп ]а*ре іпсги*іё й’ог, йе
гиЬі*, й’ётегаийе* еі йе Іиг(|іюі*е*.
Библиотека «Руниверс»
СОЕКО^ЕМЕХТ БЕ8 8ОѴѴЕКАШ8 ВѴ88Е8.
89
томъ съ трехцвѣтною каймою и подложенныя малиновымъ I
бархатомъ. I
По Высочайшему повелѣнію это новое государственное знамя ;
замѣнило прежнее обветшалое и освящено въ присутствіи |
Государя Императора Александра Николаевича, 1856 года ,
августа 18-го, въ Оружейной палатѣ. і
ЬА ВЛ^ІЁВЕ ГУЁТАТ.
Ьа Ъаппіёге Д’ёіаі езі еп (Ігар (Гог аих агтез (Іе Гетріге
реіпіез й Гііиііе (Іез (Іеих сбіёз (Іе ГёіоЙе. Еііе езі Ггап<гёе
Д’ог, Д’аг^епі еі сіе зоіе поіге. Аи Ііаиі сіе Іа Ііатре езі иоиёе
еп сгаѵаіе Іе согДоп Ыеи (Іе 8і-АпДгё. Ьез Ъоиіз (Іе Іа сга-
Большой государственный гербъ.
(Ьез агтез сіе ГЕтріге (Іе Киззіе.)
Новое знамя похоже на старое, но гербъ на новомъ со-
отвѣтствуетъ утвержденному 24-го іюля 1882 г., дополнен-
ному, съ прибавленіемъ туркестанскаго герба. Оное писано
на шелковой ткани цвѣта «стараго золота» (ѵіеіі ог) худож-
никомъ императорской академіи художествъ II. Балашовымъ.
ѵаіе зопі огпёз (Іез Деих сбіёз сіе Гёіойе Д’ащіез а Деих іёіез
еп ѵегтеіі еі сіе (Іеих іпзсгірііопз (сіе Ъаз еп Ііаиі), сіопі Гипе
зе сотрозе (Іе Іа Леѵізе «Ыеи езі аѵес поиз» еі сіез Даіез Де
Іа І'опДаііоп Де Іа Киззіе (862) еі Де ГіпІгоДисііоп Ди сіігіз-
ііапізте Дапз поіге рауз (?88). Ь’аиіге іпзсгірііоп гёрёіе Іа
Библиотека «Руниверс»
90
ВѢНЧАНІЕ РУССКИХЪ ГОСУДАРЕЙ НА ЦАРСТВО.
Государственный мечъ представляетъ стальную полосу,
во всю длину (1 арш. 6 верш.) выбитую тремя долами; I
шириной она 1*/2 вершка. Съ одной стороны, обронною ра-
ботою, вычеканенъ золотомъ двуглавый орелъ, держащій въ !
когтяхъ извивающагося дракона; съ другой—грифъ съ обна- I
женнымъ мечемъ. Рукоять длиною 8*/2 вершковъ; на верху
орлиныя головы подъ короною; крыжъ съ орлиными-же голо- I
вами. Ножны обтянуты золотымъ глазетомъ.
Государственный щитъ имѣетъ въ діаметрѣ ІЗѴг верш-
ковъ; въ немъ 42 яшмовыхъ бляхи, по которымъ, въ золо-
той насѣчкѣ и въ гнѣздахъ — яхонты, изумруды и бирюза.
СВ. БАРМЫ ИЛИ ДІАДИМЫ. [
Въ сохранившихся духовныхъ грамотахъ великихъ князей ।
св. бармы передаются наслѣдственно вмѣстѣ съ златою шап- *
кою. Въ преданіи о присылкѣ царскаго чина греческимъ импе- і
раторомъ Константиномъ сказано: «ожерелье, сирѣчъ святыя
бармы, яже на плещу свою возлагаше».
Въ древнихъ описяхъ царской большой казны св. бармы
названы діадимами.
«Діадима греческаго дѣла» состоитъ изъ семи золотыхъ, |
украшенныхъ финифтью, алмазами, яхонтами, сапфирами и ;
изумрудами, запонъ, нашитыхъ на глазетъ. і
Передняя круглая запона изображаетъ вѣнчаемую Пре- |
святую Богородицу съ младенцемъ Іисусомъ на рукахъ, у ко- ;
тораго на лонѣ отверстое евангеліе. По ободу запоны 16 алма- '
зовъ, вокругъ 8 отдѣланныхъ запонъ съ изображеніемъ солнца I
и луны, херувимовъ и серафимовъ. I
Правая боковая большая запона изображаетъ обрѣтеніе |
креста царемъ Константиномъ и матерью его Еленой, съ ।
греческой надписью, и украшена синимъ яхонтомъ и 7-ю |
изумрудами большими, 48-ю алмазами и 88-ю яхонтами. •
Лѣвая большая запона, украшенная такимъ-же числомъ I
драгоцѣнныхъ камней, изображаетъ чудо, совершенное св.
Меркуріемъ надъ Іуліаномъ. Надпись на греческомъ языкѣ.
Четыре промежуточныя, меньшаго размѣра, запоны укра-
шены, каждая, 34-мя алмазами и 16-ю яхонтами: 1-я изоб-
ражаетъ сотвореніе міра, въ числѣ животныхъ грифъ и едино-
рогъ; 2-я — псалмопѣніе царя Давида, вокругъ него ликъ съ
трубами, бубнами, гуслями, литаврами и струнными, съ смыч-
комъ и безъ смычка, инструментами; 3-я изображаетъ царей,
апостоловъ и проповѣдниковъ; 4-я изображаетъ церковь и ни- :
сходящаго Св. Духа на священнодѣйствующаго. I
Эта діадима дѣлана по заказу въ Цареградѣ. По приходо- !
расходной книгѣ 1665 года значится: «заплачено гречанину I
цареградцу, Ивану Юрьеву, 18.325 рублей, по оцѣнкѣ, за •
привезенную имъ діадиму золоту съ каменьи съ алмазы, съ ‘
яхонты и изумруды, дѣланную противъ образца діадимы ।
благочестиваго греческаго царя Константина». |
ДРЕВНІЯ ЗОЛОТЫЯ БАРМЫ. I
Этотъ драгоцѣнный памятникъ глубокой древности найденъ ।
въ 1822 году въ землѣ близъ села Старой Рязани, въ окопѣ |
или насыпи. !
Вообще найденныя вещи составляютъ часть полнаго кня- |
жескаго наряда, въ которомъ былъ, вѣроятно, погребенъ, по ।
древнему обычаю, какой-нибудь изъ русскихъ князей, а именно: і
бармы, состоящіе изъ 11-ти круглыхъ запонъ, образокъ, крестъ,
пуговицы отъ кафтана, петлица, перстень, поручни, цѣпочка
и множество серебряныхъ, золоченыхъ чеканныхъ блестокъ
йеѵізе: «Ьіеи езі аѵес поиз» еі рогіе Іез йаіез сіе Гайорііоп сіез
агтез сіе Гетріге сіе Вугапсе (1497) еі йе Іа ргосіатаііоп сіе
Гетріге (1721). Ьез іпзсгірііопз зопі Ьгойёез еп ог. Би псвисі
сіе Іа сгаѵаіе репйепі йез согйопз й §1апйз ігісоіогез. Ьа
Ьатре езі зигтопіёе й’ипе роіпте йогёе зегѵапі йе зиррогі а
Гаі§;1е еп аг<>еп1 ётаіііё. Ьа Ьатре езі роигѵие Йе тапсііез йе
Ігоіз соиіеигз сегсіёез йе ѵегтеіі. Ьа Ъаппіёге езі йхёе & Іа
Ьатре раг йез сіопз й’аг^епі зиг §;а1оп й’ог. Еііе* а ипе Ьог-
йиге й’ог а Ігоіз соиіеигз. Ьез Ьаийгіегз йе Іа Ъаппіёге зопі еп
сиіг гёсоиѵегі йе йгар й’ог а Ьогйиге ігісоіоге еі йоиЫёз йе
ѵёіоигз пасагаі.
Раг огйге ітрёгіаі, сеііе Ъаппіёге й, гетріасё Гапсіеппе й Іа
зиііе йе Гёіаі йе ѵеіизіё йе сеііе йегпіёге. Еііе а ёіё Ъёпіе
еп ргёзепсе йе Гетрегеиг Аіехапйге КісоІаіёѵіІсЬ Іе 18 аойі
1856 йапз Іа «сЬатЬге йе ГАгзёпаІ».
Ьа попѵеііе Ъаппіёге диі ѵа й^игег аи 8асге асіиеі езі
зетЫаЪІе й Іа ргёсёйепіе, таіз Іез агтез соггезропйепі й, сеііез
арргоиѵёез Іе 24 .іиіііеі 1822, аѵес афопсііоп йез агтез йи
Тигкезіап. Ь’ёіойе езі еп зоіе соиіеиг ѵіе И ог.
Ье^ реіпіигез зопі сіе М. Р. Ваіазсіюдѵ, агіізіе-реіпіге йе
Гасайётіе ітрёгіаіе йез Ъеаих-агіз.
ЬЕ8 8АІКТЕ8 ВАКМЕ8 ОГ Д)Ш)ЁМЕ8“.
Ьапз Іез Іеіігез раіепіез іезіатепіаігез йе поз апсіепз ^гапйз-
йисз, Іез 8аіпіез Ъагтез опі іощоигз ёіё ігапзтізез Ьёгёйііаі-
гетепі й іііге іпйіѵіз аѵес Іе Ъоппеі (Гог. Ьа Іё&епйе, диі рагіе
йе Гепѵоі йез іпзщпез зоиѵегаіпз раг Гетрегеиг «гес Сопзіап-
ііп, еп іаіі тепііоп йапз Іез іегтез: «соіііег, ЛИ Іез Заіпісз
іхіттез. роиг теііге зиг зез ёраиіез».
Ьапз Іез апсіепз ге&ізігез сіи Тгёзог йез ізагз іез Ъагтез
зопі йезі^пёез зоиз Іе пот йе (ІіасІ&тез.
Ье «йіайёте йе ігаѵаіі §тес» зе сотрозе йе зері ріадиез
ётаіііёез еі огпёез йе йіатапіз, йе гиЪіз, йе зарЬігз еі й’ё-
тегаийез, соизиез зиг ипе соіегеііе еп сігар й’ог.
Ьа ріадие сепігаіе езі сіе іогте гопйе. Еііе гергёзепіе Іа
8аіпіе-Ѵіего’е сопгоппёе, іепапі йапз зез Ъгаз ГепГапі йёзиз еі
ауапі зиг за роіігіпе ип Ііѵге йез Еѵап°і1ез оиѵегі. Ье роиг-
іоиг сіе Іа ріадие езі §агпі Йе 16 йіатапіз. Сеііе ріадие езі
епіоигёе Йе 8 ріадиез йе тоіпйге цгапйеиг гергёзепіапіз Іе
зоіеіі, Іа Іипе, сіез сЬёгиЪіпз еі йез зёгарЬіпз.
Ьа ётапйе ріадие йе йгоііе гергёзепіе Іа Ѵгаіе Сгоіх ге-
ігоиѵёе раг Сопзіапііп еі за тёге Нёіёпе. Еііе рогіе ипе іп-
зсгірііоп ^гесдие; за цагпііиге сопзізіе еп ип зарЬіг, 7 «гоззез
ётегаисіез, 48 йіатапіз еі 88 гиЪіз.
Ьа огапйе ріадие йе заасЪе, огпёе йи тёте потЪге йе ріег-
гез ргёсіеизез, гергёзепіе Іе тігасіе ассотріі зиг .Тиііеп раг
81-Мегсиге. Еііе рогіе ипе іпзсгірііоп цгесдие.
Ьез диаігез ріадиез ріасёез йапз Іез іпіегѵаііез епіге Іез
{отапйез зопі ^агпіез сЬасипе йе 34 йіатапіз еі 16 гиЪіз. Ьа
1-ге гергёзепіе Іа сгёаііоп йи топйе; рагті Іез апітаих іщи-
гепі Іе ргіЛоп еі Іе Іісогпе. Ье зіуеі йе Іа 2-те езі Іе гоі
Ваѵій сЬапіапі йез рзаптез. Ье гоі езі епіопгё й’ип огсііезіге
йе тизісіепз іепапі йез іготреііез, йез іатЪоигіпз, йез сііііа-
гез, йез іітЪаІез еі йез іпзігитепіз а согйе аѵес ои запз аг-
сЬеі. Ьа 3-те ріадие гергёзепіе йез гоіз, йез арбігез еі йез
ргёйісаіепгз; Іа 4-те — ипе ё.ціізе еі Іе 8аіпі-Езргіі йезсеп-
йапі зиг Іе ргёіге оійсіапі.
Се «йіайёте» а ёіё соттапйё й Сопзіапііпоріе. Ьапз Іез
сотріез йез йёрепзез еі йез гесеііез йе 1665 оп Ііі: «рауё ё
ип °тес йе Сопзіапііпоріе, Іеап Ѵоигіек 18.325 гоиЫез зиг
Библиотека «Руниверс»
СО11КО^ЕМЕКТТ 1ЖН 8О11ѴЕКАІК8 КІІК8Е8.
91
различной формы, составлявшихъ нашивку на верхней
одеждѣ.
Всѣ запоны изъ чистѣйшаго, мягкаго золота, безъ всякой
примѣси, украшены узорами накладной скани на гладкія пла-
стины, драгоцѣнными камнями въ природномъ ихъ видѣ и
уборкой мелкаго жемчуга, нанизаннаго на золотой проволокѣ.
Работу и скань, сходную съ золотыми вещами, находимыми
въ курганахъ крымскихъ, должно отнести къ произведеніямъ
греко-скиѳскаго искусства и къ первымъ временамъ водворе-
нія христіанской религіи на Руси.
Исчислимъ подробно запоны бармъ:
На 1-й, лицевой, изображено мусіею, съ золотой прорѣз-
ской, распятіе Спасителя съ предстоящими у креста Богома-
терью и Іоанномъ Богословомъ. По обѣ стороны, вдоль рас-
пятія, отъ верху къ низу, греческая надпись финифтью: 1007
?! аоб — се сынъ твой; 1007 6 ілцтдр обо — се мати твоя.
Надъ крестомъ херувимы. По окраинѣ запоны былъ жем-
чугъ и между сканью 12 гнѣздъ для мелкихъ камней, изъ
которыхъ сохранилось только четыре.
На этой запонѣ мусія или мозаика и финифть между зо-
лотыми очерками изображеній неподражаемаго достоинства,
какое только сохранилось отъ древности. Лики и вообще тѣло
сдѣланы изъ блѣдноватаго сквозящаго рубина; всѣ составныя
части финифти покрыты тонкимъ блестящимъ хрустальнымъ
слоемъ.
На 2-й лицевой запонѣ изображена финифтяной мусіей
божія матерь съ греческой подписью: МР—ѲТ. Образъ обни-
занъ жемчугомъ; вокругъ по скани — 9 рубиновъ въ гнѣздахъ;
по окраинѣ, между нитью бывшаго жемчуга— также 9 рубиновъ
меньшей величины, изъ которыхъ четырехъ недостаетъ. Ликъ
божіей матери и руки, какъ и въ первой запонѣ, рубиновые.
На двухъ лицевыхъ-же запонахъ изображены финифтью
лики великомученицы Варвары и мученицы Ирины, съ гре-
ческими надписями по сторонамъ ликовъ, сверху внизъ, на
первой подъ титломъ: 6 ауіа и слова: ВАР—ВАР; на другой
подъ титломъ: 6 а-4ча и подпись: ОР—НК А. Послѣдняя подпись
сдѣлана по русскому произношенію.
На двухъ боковыхъ большихъ, двойныхъ запонахъ, устроен-
ныхъ съ пустотой внутри, вѣроятно, для помѣщенія мощей,
и украшенныхъ съ обѣихъ сторонъ драгоцѣнными большими
камнями и обнизью жемчужной, наведены финифтяной мусіей
поясные, одинаковые на обѣихъ запонахъ, лики святаго царя
или князя въ царской шапкѣ, съ вѣнцомъ вокругъ головы и
съ крестомъ въ правой рукѣ; по обѣ стороны лика изобра-
жены крины. Лики обнизаны жемчугомъ и обложены шестью
большими камнями въ гнѣздахъ; съ другой стороны, въ сре-
динѣ запонъ, большіе овальные бѣлые яхонты, обнизанные
жемчугомъ вокругъ, по скани; 9 большихъ камней въ гнѣз-
дахъ, изъ коихъ 3 яхонта красныхъ, 2 синихъ, 2 бѣлыхъ и
изумрудъ По окраинѣ также нити жемчуга.
При этихъ двухъ запонахъ двѣ четырехугольныя подвѣски,
соотвѣтственныя по отдѣлкѣ пуговицамъ; въ нихъ со всѣхъ
сторонъ финифтяные образки, изъ которыхъ сохранилось только
два изображенія.
Въ трехъ заднихъ, средней величины, запонахъ посрединѣ
большіе яхонты; вокругъ, въ три ряда, по 8-ми камней сред-
нихъ и малыхъ красныхъ и синихъ яхонтовъ. Какъ средніе
камни, такъ и окраины запонъ были низаны жемчугомъ,
остатки котораго истлѣли отъ времени.
Двѣ меньшія запоны имѣютъ точно такую-же форму и
ёѵаіиаііоп (Іи йіайёпіе еп ог, аѵес ріеггез-^етшез, (Ііатапіз,
гиЬіз еі ётегаийез, (ай й'аргііз Іе пюсШе (Іи йіасіёте йиріеих
зоиѵегаіп угес Сопзіапііп».
ВАКМЕ8 ІУОК АМЛЕ^ЕЙ.
Сеііе ргёсіеизе геіідие 4’ипе Ііаиіе апіідиііё а ёіё йёіеггёе
еп 1822 аих аіепіоигн йе Іа Ъоиг^айе Зіагаіа Кіахап, йапз ип
іегіге ои апсіеп гетрагі.
Ьез оЭДеіз ігоиѵёз а сеі епйгоіі і’аізаіепі рагііе й’ип созіите
йе ^гапйез сёгётопіез, йапз Іедиеі а йи ёіге епіеггё, зеіоп Гап-
сіеп иза^е, ип йез ргіпсез гиззез. Сез оіуеіз зопі: Іез «Ьаг-
тез» сотрозёез йе 11 ріациез сігспіаігез, ипе іта^е, ипе сгоіх
ресіогаіе, Іез Ъоиіопз й’ипе іипідие, ипе адгаіё, ипе Ьа^ие,
йез Ьгасеіеіз, ипе сііаіпеііе еі Ъеаисоир йе реіііез раіііеііез еп
аг&епі йогё, йе Гогіпез йіѵегзез. Сез раіііеііез йеѵаіепі Гаіге
рагііе йез Ьгойегіез йи ѵёіетепі йе йеззиз.
Тоиіез Іез ріадиез зопі еп ог Іе ріиз Йп, запз аисип аі-
1іа°;е еі ехігётетепі таІІёаЫе. ЕПез зопі огпёез йе Й1і<ггапез
й’ог розёез а ріаі, йе ріеггез ргёсіеизез а 1’ёіаі Ъгиі еі йе ре-
іііез регіез Йпез епйіёез зиг ип Й1 й’ог. Ье ігаѵаіі еі Іез Йіі-
#гапез, ійепіідиез а сеих йез оіуеіз еп ог геігоиѵёз йапз Іез
іитиіі йе Сгітёе, зопі й’огі§іпе ^гесо-зсуіЬе еі йез ргешіёгез
аппёез йе Гіпігойисііоп йи сЬгізііапізте еп Виззіе.
Ѵоісі Іа йезсгірііоп йёіаіііёе йез ріадиез:
Ьа 1-ге езі огпёе й’ипе тозаідие сіоізоппёе й’ог еі гергё-
зепіапі йёзиз зиг Іа сгоіх ауапі а зез йеих сбіёз 1а 8аіпіе-
। Ѵіегое еі Гарбіге йеап Іе ТЬёоІо^ие; ' йез йеих сбіёз Іе Іоп*
। йе Іа сгоіх, йе Ііаиі еп Ъаз Гіпзсгірііоп ^тесдие ётаіііёе:
«1607 7) соб» (сесі езі іои йіз) еі: 1607 о НѴН’ °°° (сесі езі
іа піёге). ./
Ьа сгоіх езі зигтопіёе йе сІіёгиЪіпз. Ье роигіоиг йе Іа
1 ріацие ёіаіі #агпі йе регіез Йпез. Епіге Іез йіі^гапез оп ѵоіі
। 12 сгеих, йапз Іезциеіз ёіаіепі епсііаззёез йе реіііез ріеггез
ргёсіеизез, йопі іі пе гезіе дие диаіге.
Ьа тозащие еі 1’ётаіі йе сеііе ріадие зопі й’ипе Ъеаиіё
I іпсотрагаЫе сотте ігаѵаіі апсіеп. Ьез ѵіза^ез еі Іез рагііез
пиез йез согрз зопі еп гиЬіз-ЪаІаіз ігёз ігапзрагепі; іоиіез Іез
рагііез ётаіііёез зопі соиѵегіез й’ипе йпе соисЬе йе таііёге
ѵіігійёе, іпсоіоге еі ігёз ЪгіПапіе.
Ьа 2-те ріадие рогіе Гіта^е йе Іа Заіпіе-Ѵіег^е еп ётаіі
сіоізоппё аѵес Гіпзсгірііоп ^гесцие МР—ѲТ. Ь’іта^е езі еп-
іоигёе йе регіез йпез. Зиг Іе роигіоиг йапз Іез огпетепіз еп
Йіі^гапе, 9 гиЬіз епсііаззёз; Іе геЪогй ёіаіі "агпі й’ипе гап«ёе
йе регіез тёіёез а 9 аиігез гиЬіз йе тоіпйге "гапйеиг, йопі іі
тапдие диаіге. Ье ѵіза^е еі Іез таіпз йе Іа Ѵіег^е зопі еп
гиЪіз-ЪаІаіз сотте зиг Іа ргетіёге ріадие.
8пг йеих аиігез ріадиез оп ѵоіі Іез іта^ез ётаіііёез йе
8аіпіе-ВагЪе еі 8аіпіе-Ігёпе аѵес йез іпзсгірііопз «тесдпез аи-
іоиг -йез іёіез (йе Ііаиі еп Ъаз); зиг Іа ргетіёге йез іпзсгір-
I ііопз оп Ііі Іе топо^гатте йе о «71а еі Іез тоіз ВАР—ВАР,
1 зиг Гаиіге, Іе топо^гатте о 071а еі Гіпзсгірііоп ОР—НК А.
Сеііе йегпіёге іпзсгірііоп езі Гаііе зеіоп Іа ргопопсіаііоп гиззе.
8пг Іез йеих ргапйез ріадиез йоиЫез, ауапі сііасипе ип
і сгеих, циі зегѵаіі ргоЪаЫетепі й теііге йез геіідиез, еі епгі-
। сЪіез йез йеих сбіёз йе ^гоззез ріеггез ргёсіеизез еі й’ипе Ъог-
| йиге йе регіез йпез, оп ѵоіі ипе й-диге еп тозаідпе й’ётаіі
| й’ип ізаг ои й’ип ргіпсе Ъёаіійё. Сез й^игез зопі зетЫаЫез
зиг іез йеих ріадиез. Ье регзоппате езі соіЙё й’ип Ъоппеі
ргіпсіег, епіоигё й’ипе аигёоіе іепапі йапз Іа* таіп йгоііе
ипе сгоіх. Ьа Й^иге езі ріасёе епіге йеих Йеигз йе Іуз. ЕПе
12*
Библиотека «Руниверс»
92
ВѢНЧАНІЕ РУССКИХЪ ГОСУДАРЕЙ НА ЦАРСТВО.
украшенія. Образокъ—Пресвятая Богородица, также наведен-
ный финифтью, съ золотой прорѣзкой и надписью: МАРКА,
нѣсколько отличается работой.
Всѣ вообще запоны съ ушками, и потому онѣ были не
нашивныя, а навѣсныя, нанизанныя на цѣпь въ родѣ золо-
той іривны.
ЦАРСКІЯ МѢСТА ИЛИ ПРЕСТОЛЫ.
Престолъ царя и великою князя Іоанна III рѣзной изъ
слоновой кости.
Древнѣйшій изъ престоловъ, хранящихся въ оружейной
палатѣ, есть царское мѣсто, кресло или, по древнимъ описямъ,
царскій стулъ, рѣзной изъ слоновой кости, привезенный гре-
а ипе Ьогдиге (Іе регіе* йпе* еі (Іе <»і-о**е* рісгген-^епппе.ч еп-
са*ігёе* дап* Іе ніёіаі. 8иг Іе ѵег*о де* ркиціе* іі у а (Іе
^гашіе* ріегге*-"ешпіе* 1аіІеи*е* епіоигее* де регіе* йпе*. Аи-
іонг, дап* Іе* огпетепі* (Іе йіі&гапе ои ѵоіі пеііі <»то**е* ріег-
ге*-"етше* енса*ігёе*, допі (гоі* гоіі"е*. (Іеих Ыеиех, (Іеих Іаі-
іеп*е* еі ипе ётегаиде. Ье Ьогд е*і #агпі д’ипе гап"ее де регіе*.
Се* (Іеих ріацие* опі (Іе* репдеіоцие* саггёе* д’ип ігаѵаіі
рагеіі а ееіиі (Іе* Ъоиіоп*. Еііе *опі цагпіе* (Іе іои* Іе* еоіе*
сіе реіііе* іта<ге* еп ётаіі (Іопі іі п’у а еще (Іеих (Іе соп*егѵёе*.
Ье* (гоі* ріацие* (Іи (Іо* де «тапдеиг тоуеппе опі аи сеп-
іге де "го* гиЬі* епіоигё* *иг ігоі* гапц* де реііі* гиЪі* еі
*ар!ііг*. Тоіііе* Іе* ріегге* ёіаіепі епіоигее* де реіііе* регіе*
йпе*. допі іі пе ге*іе цие (|ііе1цие* ѵе*ііце*.
Родовой гербъ Императора Александра III.
(Ье* агтез де ГЕіпрегеиг Аіехапдге III.)
ческой царевной Софіею Палеологъ, чрезъ союзъ съ которою
Іоаннъ наслѣдовалъ гербъ Византійской имперіи.
Глубокую древность этого престола свидѣтельствуетъ ѳра-
кійская легенда о подвигахъ Орфея, изображенныхъ рѣзьбой,
а также и ветхость дерева, на которомъ наложена рѣзная
кость.
Въ описи казны государева большаго наряда, въ числѣ
царскихъ мѣстъ, которыя хранились на казенномъ дворѣ, объ
этомъ тронѣ сказано:
«Стулъ большой костяной рѣзной, яблока серебряны про-
рѣзные черезъ грань золочены; подъ стуломъ шесть левиковъ
мѣдяныхъ золочены; верхъ отласъ турецкой но серебряной
Ье* деих реіііе* ріацне* *опі де іогте еі д’огпетепіаііоп
рагеіііе* аих Ігоі* аиіге*. Ь’іпіа"е де Іа Ваіпіе-Ѵіегце. еп
ётаіі с1оі*оппё еі рогіапі Гіп*сгірііоп «МАРНА». е*1 д’ип іга-
ѵаіі ип реи дійегепі.
Тоиіе* іе* ріацие* *опі питіе* д’огеіііоп*. се цпі ргоиѵе.
(рГеІІе* п’ёіаіепі роіпі соизиез зиг ипе ёіоіі’е, таі* гёипіе* раг
ипе сііаіпе іогтапі соіііег.
ЪЕ8 ТКОХЕ8 ИЕ8 Т8АК8.
Тгбпе сіи Ізаг Лоап III еп ігоіге зеиіріе.
Ье ігопе Іе ріиз апсіеп де Іои* сеих, циі *е сопзегѵѵиі даіь
Іа (ІіатЬге де ГАг*ёпа1 езі ип зіёце еп іогте де іаиіеиіі ар-
Библиотека «Руниверс»
Библиотека
Боль ш ой г е р б 7. II м п (‘ р ат р и ц ы Маріи А е д о р о в н ы.
(Ьеа аппе?; (Іе ГІшрегаігісе Магіе Еебогоѵпа. Огапсі.)
Малый гербъ Императрицы Маріи Недоровны.
(Ье* аппе* (Іе ГТпірёгаПісе Магіе ЕеЛогоѵпа. Реіп.)
СОЦКОЫЫЕМЕЫТ 1)Е8 8ОѴѴЕКЛІЫ8 ІШ88Е8.
94
ВѢНЧАНІЕ РУССКИХЪ ГОСУДАРЕЙ НА ЦАРСТВО-
землѣ золото въ цвѣтахъ шолкъ зеленъ, подложенъ бархатомъ
червчетымъ, гладкимъ; тесьмы въ четырехъ мѣстахъ толковы;
шесть кистей шолкъ червчатъ въ золотомъ; ворворки низяны
по камкѣ таусинной жѳмчюгомъ; кастъ попорчена во многихъ
мѣстахъ и въ рп году взятъ тотъ стулъ въ мастерскую, а
изъ мастерскіе отнесенъ въ оружейный приказъ.»
Послѣ упоминаемой отдачи въ мастерскую палату, вѣроятно
для исправленія, и потомъ въ оружейный приказъ, костяныя
кресла съ 1642 года и находились тамъ, какъ видно изъ
описей Оружейной большой палаты оружейной казны 1687,
1701 и 1711. гг.
«Кресла костеные рѣзные, на нихъ вырѣзано орлы двое-
главые съ корунами и люди, и звѣри, и птицы, и травы;
подушка бархатная и назади обита бархатомъ червчетымъ;
около подушки и назади обито бахромою золотною; на под-
ножкахъ двѣ скобы желѣзные золочены; подъ мѣстомъ шесть
Яблочковъ желѣзные-жъ посеребрены.»
«А по нынѣшней переписи р«^ года и по осмотру тѣ кре-
сла противъ прежнихъ переписныхъ книгъ сошлись; на пра-
вой сторонѣ яблоко попорчено; половина его пппибено. Цѣна
по скаскѣ оружейной палаты костеново и рѣзново дѣла ма-
стеровъ Петрушки да Семки Шишининыхъ двѣ тысячи пять
сотъ рублевъ, а въ прежнихъ ^переписныхъ книгахъ тѣ кре-
сла написаны по другой переписи.'»
Изъ сравненія описаній видно, что находившіеся подъ
креслами левики замѣнены посеребреными желѣзными ябло-
ками и, вѣроятно, были употреблены на ножки одного изъ
стоянцевъ при серебряномъ тронѣ. Къ этому-же времени
должно приписать и замѣну попорченныхъ рѣзныхъ изображе-
ній другими, несоотвѣтственными по содержанію древнимъ, ибо
древнія рѣзныя изображенія представляли полное миѳологиче-
ское сказаніе о подвигахъ Орфея, изъ которыхъ сохранились
только нѣкоторыя:
На одномъ изображеніи Орфей, божественный пѣвецъ,
какъ выражается Овидій, удаляясь послѣ смерти Эвридики
на гору Родопъ, чаруетъ голосомъ своимъ и звуками лиры
животныхъ, камни и дерева.
Другое изображеніе представляетъ Орфея въ видѣ царя ,
ѳракійскаго, когда онъ умоляетъ Гименея, привлеченнаго его |
плѣнительнымъ голосомъ и летѣвшаго надъ ѳракійскою стра- I
ною, присутствовать при его бракосочетаніи. По Овидію — Ги- ।
меней былъ облеченъ въ ризу пламеннаго цвѣта, съ невоз-
женнымъ свѣтильникомъ.
На третьемъ изображеніи Орфей поражаетъ дикихъ звѣ- :
рей въ ознаменованіе, что онъ смягчилъ водворенной имъ въ і
Греціи религіей звѣрскіе нравы.
На четвертомъ — Орфей, съ лирой въ рукахъ, вѣроятно,
въ Македоніи, проповѣдуетъ цѣломудріе. Царь и народъ въ
изумленіи; жены въ окнѣ внимаютъ съ ужасомъ.
На пятомъ — Орфея изгоняютъ, поражая копьемъ.
На шестомъ — Орфей держитъ въ рукѣ змѣю, вѣроятно,
въ значеніе, что, проповѣдывая вѣрованіе въ Озириса и Изиду,
онъ заговаривалъ страсти и исцѣлялъ отъ нихъ.
Прочія изображенія замѣнили, какъ кажется, недостаю-
щія сказанія объ Орфеѣ и принадлежали позднѣйшему времени; ,
напримѣръ, на одномъ изображеніи представлено сраженіе: '
лица въ германскихъ костюмахъ; на оградахъ осажденнаго !
города пушки.
На спинкѣ креселъ—двуглавый орелъ; посреди шестиуголь-
ника, въ рѣзныхъ цвѣтами каймахъ, вмѣсто узорной рѣзьбы,
реіё Дапз Іез ѵіепх ге^ізігез «сЬаізе Де ізаг». II езі еп іѵоіге
зсиіріё еі а ёіё аррогіё раг Іа ргіпсеззе "гесдие 8ор1ііе Ра-
Іёоіо&ие. Допі 1’ипіоп а ѵаіи а Деап 1’Ьёгііа<ге Дез агшоігіез Де
Гетріге Де Вугапсе.
Ьа ^гапДе апіідиііё Де се ігопе а роиг іётоі^па.^е Іа 1ё-
&епДе Де Іа Тіігасе зиг Іез ехріоііз Д’ОгрІіёе, диі Гоигпіі Іез
8П)еі8 Дез зсиіріигез аіпзі дие Іа ѵёіизіё Ди Ъоія, зиг Іедиеі
зопі арріідиёез Іез ріадиез Д’іѵоіге зсиіріё.
Вапз Іе ге^ізіге Ди ігёзог Де Гаррагеіі Де «тапДез сёгё-
шопіез, се зіё&е езі Дёсгіі Де Іа тапіёге зиіѵапіе:
«Ипе ^гапДе сЬаізе еп іѵоіге зсиіріёе й роттез Д’аг^епі,
сізеіёез еі гауёез Д’ог. Ьа сЬаізе езі зоиіепие раг зіх Ііопсеаих
еп сиіѵге Догё, Іа іаріззегіе езі еп Ъгосагі іигс аих Йеигз еп
зоіе ѵегіе еі ог зиг ГопД Д’аг^епі. Ье Доя Де Іа сЪаіяе езі
іепДи Де ѵёіоигз гои^е ипі, Іез согДопз еп зоіе а зіх #1апДя Де
зоіе гои&е еі ог, Іез поуаих Дез ^ІапДз зопі еп ѵёіоигз ёріп^іё,
ЪгоДё Де регіез Йпез. Ъ'іѵоіге езі епЛоттадё еп ріизіаигз еп-
йгоііз еі Гаппёе рп, сеііе сЪаіяе а ёіё рогіёе й Гаіеііег Д’ой
іі а ёіё етрогіё & Іа ге&іе Де ГАгзёпаІ».
Аргёз Іе зёриг а Гаіеііег, ёѵіДетепі Дапз ип Ъиі Де гёра-
гаііоп, Іе Гаиіеиіі еп іѵоіге езі гезіё Дапз Іа §тапДе сііатЪге
Де ГАгзёпаІ Дериіз Гаппёе 1672, сотте оп Іе ѵоіі Д’аргёз Іез
ге^ізігея Де сеііе сЪатЪге Дея аппёея 1687, 1701 еі 1711.
«Еаиіеиіі еп іѵоіге зсиіріё; Іез зсиіріигез гергёзепіепі Дез
аі^іез а Деих іёіез, зигтопіёе Де соигоппез, Дез й^игез ііи-
таіпез, Дез апітаих, Дез оізеаих еі Дез ріапіез. Ье соиззіп езі
еп ѵёіоигз еі Іе Доз езі іепДи Де ѵёіоигз гои^е. Ье ЪогД Ди соиззіп
еі Іе Доя зопі Ггап^ёз Д’ог, Іе зоиз-ріеД езі геіепи раг Деих Ъаг-
гея еп Гег Догёез, Іе зіё^е герозе зиг зіх Ъоиіез Де Гег аг&епіёез.»
В’аргёз Іе ге&іяіге асіиеі Де Гаппёе рч^ еі Д’аргёз Гехаіпеп,
диі еп а ёіё Гаіі, Іе зизДіі Гаиіеиіі езі сопГогте а за Дезсгір-
ііоп; Іа ротте Ди сбіё Дгоіі езі епДотта§;ёе,1а тоіііё еп а ёіё
саззёе. Ье ргіх Д’аргёз Гёѵаіиаііоп Дез зсиіріеигз зиг іѵоіге
Рёігоизсііка ВсЪёсЫпіпе еі 8іерка 8с1іёс1ііпіпе езі Де Деих тіііез
сіпд сепія гоиЫез. Вапз Іез гадізігез сГаиігеі'оіз Іа Незсгчріімі
сіи /аиіеиіі езі аиіге.
Еп сотрагапі Іез Дезсгірііопз, оп ѵоіі дие Іез Ііопсеаих, диі
зоиіепаіепі Іе Гаиіеиіі, аѵаіепі ёіё геіпріасёз раг Дез Ъоиіез еп
Гег еі опі ёіё етріоуёя аррагетепі сотте зиррогія Д’ип Дез
топіапіз Ди ігопе Д’аг^епі. II Гаиі Даіег Де Іа тёте ёродие
Іе гетріасетепі Де ріияіеигя зсиіріигез раг Д’аиігез, ріиз то-
Дегпез, п’ауапігіеп Де соттип сотте яіуеі, саг Іез апсіеппез
гергоДиізаіепі іоиіе Іа Іё&епДе туікоіо^ідие Дез ехріоіія Д’Ог-
рііёе, Допі іі пе з’еяі сопзегѵё дие диеідиез ёрізоДез.
Ѵпе Дез зсиіріигез гергёзепіе Огркёе, Іе «скапіге Діѵіп» зе-
іоп Гехргеззіоп Д’ОѵіДе, зе геіігапі аргёз Іа тогі Д’ЕигіДісе,
зиг Іе топі ВоДЪоре еі у скагтапі Де за ѵоіх еі Ди зоп Де
за Іуге Іез Ъёіез Гёгосез, Іез госкегз еі Іез агЪгез.
8иг ипе аиіге оп ѵоіі ОгрЪёе еп гоі Де Тіігасе аи тотепі,
ой іі ітріоге Нутепёе, аііігёе раг за ѵоіх, Де ргёзіДег й зоп
тагіа&е. Вапз Іа ѵегзіоп Д’ОѵіДе Нутепёе аѵаіі ипе іипідие
соиіеиг Де Геи еі рогіаіі ип ЙатЪеаи поп аііитё.
8иг ипе ігоізіёте зсиіріиге ОгрЬёе іеггаззе Іез Ъёіез Гёгосез,
се диі езі ип зутЪоІе Де ГаДоисіззетепі Дея іпсеигз раг Гіп-
Йиепсе Де Іа геіщіоп ди’іі а аррогіё еп 6-гёсе.
Впе диаігіёте зсиіріиге гергёзепіе ОгрЪёе Іа Іуге й Іа
таіп, ргёсЪапі Іа скаяіеіё. Ье гоі еі Іе реиріе зопі зигргіз; Іез
Геттез ёсоиіепі аих Гепёігез еп Доппапі Дез зі^пез Де іеггеиг.
8иг ипе сіпдиіёте, ОгрЪёе езі сііаязё еі Ггаррё Д’ип соир Де
Іапсе.
Библиотека «Руниверс»
СОПВОЫЫЕМЕЫТ ОЕ8 8О11ѴЕКАШ8 ВГ88Е8.
95
представлена охота. На нижнихъ дощечкахъ—миѳологическія
изображенія Леды, Сатурна, пожирающаго дѣтей, купидоновъ,
ѣдущихъ на дельфинахъ, и пр.
При вѣнчаніи на царство царя Алексѣя Михайловича
этотъ тронъ употребленъ былъ какъ переносный — при шествіи
его изъ Успенскаго собора въ Архангельскій и Благовѣщенскій.
Въ 1856 году, по Высочайшему повелѣнію, этотъ тронъ
исправленъ къ священному коронованію Государя Императора
Александра Николаевича, причемъ возстановлены въ подножіи
левики (взятые обратно изъ-подъ стоянца державы) и надъ
спинкой придѣланъ, по образцу прочихъ троновъ, серебряный
вызолоченный двуглавый орелъ.
Царское золотое мѣсто, украшенное драгоцѣнными кам-
нями.
Въ поставленіяхъ на царство этотъ тронъ называется
персидскимъ. Время присылки онаго неизвѣстно; но Петрей,
шведскій писатель, бывшій въ Россіи и издавшій московскую
хронику въ 162(і году, упоминаетъ, что «этотъ тронъ, укра-
шенный 600 алмазами, 600 рубинами, 600 сафирами, 600
смарагдами и 600 бирюзами, изъ которыхъ нѣкоторыя въ
половину голубинаго яйца, подаренъ персидскимъ шахомъ
(Аббасомъ) царю Іоанну Васильевичу Грозному».
Въ описи казны царя Михаила Ѳедоровича упоминается о
тронѣ вкратцѣ:
«Мѣсто царское обложено золотомъ съ каменемъ съ боль- |
шимъ и съ малымъ, и съ искрами, и съ жемчуги съ боль- I
шими; на немъ влагалище суконное, съ верху багрецъ, а съ 1
низу на страфиль черленъ; у влагалища по краемъ снурокъ
толковъ черленъ; изъ мѣста изъ пяти гнѣздъ каменье боль-
шіе выняты и заверчены въ бумажку и привязаны къ тому
мѣсту: а сказалъ дьякъ Гаврила Облезовъ, что тѣ каменья
вынеты по государеву имянному приказу для осмотра госу-
дарю».
По описямъ 1663—1664 гг. этотъ персидскій тронъ былъ
въ походахъ. и въ описи 1676 г. исчислены недостающіе
въ немъ камни.
Въ настоящемъ-же видѣ украшенія его слѣдующія:
На золотой основѣ 1.325 яхонтовъ, гіацинтовъ и лаловъ,
559 бирюзъ, 16 большихъ жемчужинъ и раковинъ жемчуж-
ныхъ, 28 сафировъ, 15 аметистовъ, 21 хризолитъ и нѣсколько
поддѣльныхъ изумрудовъ.
На спинкѣ золоченый серебряный орелъ. Подушка трона,
устроенная вновь къ коронаціи государя императора, въ 1826
году, для ея величества вдовствующей императрицы Алек-
сандры Ѳедоровны, изъ золотаго глазета съ изображеніемъ
россійскаго герба, обшита галуномъ, трехцвѣтнымъ шнуромъ
и украшена 6-ю кистями. На спинкѣ, изъ той-же матеріи,
изображенъ вензель ея величества, окруженный Андреевской
цѣпью.
Царское мѣсто царя Бориса Ѳедоровича Годунова.
Царское мѣсто, по описямъ персидское, прислано въ даръ
царю Борису Ѳедоровичу Шахъ-Аббасомъ, въ 1604 году; око-
ванное червоннымъ золотомъ и украшенное драгоцѣнными
камнями, оно заключаетъ въ себѣ, кромѣ мелкихъ камней въ
каймахъ, 552 яхонта, лала и виниса, 825 бирюзъ, 177 жем-
чужинъ и 700 половинчатыхъ зеренъ жемчугу.-
Кресла алмазныя царя Алексѣя Михайловича.
Въ книгѣ персидскихъ пріѣздовъ (подъ № 14) упоминается,
что «7168 (1660) года великому государю царю Алексѣю
Ьа зіхіёше гергёяепіе ОгрЬёе іепапі а Іа шаіп ші яегрепі,
се циі Доіі ѵоиіоіг Діге, ди’еп ргёсЪапі Іа сгоуапсе еп Озугія
! еі І8І8, іі сопщгаіі еі таіігізаіі Іез раязіопз.
Ьез аиігея ясиіріигея ехіяіапіея опі Дй гетріасег сеііея пиі
। тапциепі а Іа ІёрепДе Д’ОгрЪёе. ЕІІез яопі ріиз тоДегпея. Оп
у ѵоіі, раг ехетріе, Дея йдигез еп созіитея аІІѳтапДз Ди тоуеи
а^е еі Дез сапопз зиг Іея гетрагіз Д’ипе ѵіііе аяяіё&ёе.
8иг Іе Дозяіег Ди Гаиіеиіі езі ясиіріё ип ащіе а Деих Іёіез
Дапз ипе сагІоисЬе Ьеха^опе. Ьез ЪогДигез ясиіріёея гергёзеп-
Іепі ипе сЪазяе. Ье Ъаз Ди Доззіег гергёяепіе ЬёДа, 8а1игпе
Дёѵогапі зез епГапіз, Дез сиріДопя топіапі Дез ДаирЬіпз, еіс.
Аи 8асге Ди Ізаг АІехіз МікЪаі’ІоѵіісІі Іе Ігопе а ёіё рогіё
Дапз Іа ргосеззіоп аи раяяа&е Ди Ізаг Де Іа саіЬёДгаІе Де
ГАяяотрііоп Дапз Іез саІЪёДгаІея Дез АгсЬап^ез еі Де ГАппоп-
сіаііоп.
Еп 1856, Іе Ігопе еп іѵоіге а ёіё герагё, раг огДге ітрё-
| гіаі, роиг яегѵіг аи 8асге Де Гетрегеиг АІехапДге НісоІаіёѵіісЪ.
| Ьея Ііопсеаих Д’еп Ъая Гигепі гетіз еп ріасе (ііз зегѵаіепі Де
! ріеДз аи зиррогі Ди &1оЪе). Ье Доязіег а ёіё зигтопіё й Гехетріе
і Дея аиігея ігбпея, Д’ип ащіе ітрёгіаі еп ѵегтеіі.
I
Тгбпе (Гот ептіскі (іе ріеттез ргёсгеизез.
Папя Іея Дезсгірііопя Дея 8асгея се ігопе а іощоигя рогіё
Іе пот (іе ігопе регяап. Оп пе соппаіі роіпі Гёродие Де яоп
епѵоі, таія ип ёсгіѵаіп яиёДоія, Реігеу, яиі а ёіё еп Вияяіе еі
циі а риЪІіё ипе «СЬгопідие тозсоѵііе» еп 1620, у рагіе Де се
Ігопе еп Діяапі: «огпё Де 600 Діатапія, 600 гиЪія, 600 зарѣігя.
600 ётегаиДея еі 600 іигциоіяея, Допі ріияіеигя рггоззез сотте
Іа тоіііё Д’ип сеиГ Де рщеоп, іі а ёіё Доппё раг Іе яЪаЪ Де
Регяе (АЪЪая I) аи іяаг Іѵап ѴазяіІіёѵіісЬ Іе ТеггіЪІе».
Папя Іея геагіяігея Ди ігёзог Ди іяаг Місііеі ЕёоДогоѵіісІі
оп ігоиѵе Іа тепііоп яоттаіге дие ѵоісі:
«Тгбпе Де іяаг ріациё Д’ог еі епгісѣі Де ріеггея-^еттея
і ^гояяея еі реіііея. Де Діатапія еі Де °тояяез регіея йпея. Ьа
' Ьоияяе еяі еп Дгар роигрге ДоиЪІё Де Дгар гоирге еі ЪогДёе Де
согДоп Де яоіе гои&е. Сіпд ргояяея ріеггея-ргеттея опі ёіё еп-
Іеѵёея Де Іеиг ріасе еі яопі аііасЪёез аи ігбпе епѵеіоррёея Де
раріег. Ье ясгіЪе. ОаЪгіеІ ОЪІёіотѵ а Десіагё, цие сеіа а ёіё Гаіі
раг огДге- Ди зоиѵегаіп, циі а ѵоиіи ехатіпег Іея ріеггез.
( Ьея ге^іяігея Де 1663—1664 Діяепі цие се ігопе а зиіѵі
Іе зоиѵегаіп еп сотраупе; Іе гердзіге Де 1676 ёпитёге Іея
ріеггегіея диі Іиі тапциепі.
8оп аяресі асіиеі еяі сотте іі зиіі:
Ьея ріациез Д’ог яопі епгісЬіея Де 1,325 гиЪія, Ьуасіпіея
еі ётегаиДея, 559 іигциоіяея, 16 ргоязея регіея еі социіііея Де
регіея, 28 яарЪігя, 15 атёіЪіяіея, 21 сЪгуяоІііея еі ріияіеигя
Гаиязея ётегаиДея.
Ье Дояяіег ^зі яагпі Д’ип аірДе еп ѵегтеіі. Ье соиязіп Ди
яіёрге еяі тоДегпе, ёіапі Гаіі еп 1856 роиг Іе 8асге Де Гет-
1 рёгеиг АІехапДге П, ой се ігопе а ёіё оссирё раг 1’ітрё-
I гаігісе-тёге АІехапДга ЕёоДогоѵпа. Се соияяіп еяі еп Дгар Д’ог
аих агтея Де Киззіе ЪгоДёез аи тіііеи. Ье ЪогД еяі ^агпі
Д’ип ргаіоп езі Д’ип согДоп ігісоіоге й 6 сгёріпея. Ье соияяіп
Ди Дояяіег еі еп Дгар Д’ог аи сЬіЯге Де І’ітрёгаігісе епіоигё
Ди соіііег Де 8і-АпДгё.
Тгбпе (іи ізаг Вогіз Оодоипмѵ.
Се яіёрге цие Іея геціяігез диаіійепі аияяі Де «регяап» а
ёіё епѵоуё аи іяаг Вогія раг Іе яЪаЪ АЪЪая еп 1604. И еяі
1 ріациё Де ГепіПея Д’ог йп еі епгісЪі Де ріеггея ргёсіеияея. Ьа
Библиотека «Руниверс»
96
ВѢНЧАНІЕ РУССКИХЪ ГОСУДАРЕЙ НА ЦАРСТВО.
Михайловичу челомъ ударилъ кизплбашскаго шахова ближ-
няго человѣка Ихто Модевлетевъ, купчина армянинъ Захарей
Сарадаровъ, въ дарехъ: «кресла оправлены золотомъ съ ка-
меньи, съ алмазы и яхонты, и съ жемчюіи, по оцѣнкѣ
22.591 руб. 20 алтынъ».
Въ вознагражденіе за эти кресла, въ числѣ другихъ, под-
несенныхъ царю Алексѣю Михайловичу торговой компаніей
Арменіи, даровъ пожаловано государемъ 4.000 руб. сер. и
19.000 руб. мѣдью.
Въ оппси 1676 года заключается подробное описаніе
алмазныхъ креселъ:
« Кресла большіе алмазные оправлены золотомъ съ каменьи
^агпііиге, яапя сотріег Іея ріеггегіея тепиея <1ея Ъогдя, яе сот-
рояе йе 552 гиЪія, ётегаийея еі ^гепаія, 825 іигциоіяея, 177
регіея йпея еі 700 тоіііёя (Іе регіея Йпея.
ЕаніеиИ (Катаніе сіи ізаг Аіехіз Міккаііоѵіісіі.
Баня Іея аипаіея (Іея атЪаяяасІея регяапея (Х: 14) іі еяі
діі, ци’еп 7168 (1660) Іе іяаг Аіехія МікЪаіІоѵіісІі а гес;іі
сотте оЙ’гапде (Гип тагсііапд агтёпіеп (Іи пот (Іе Хасііагіе
Загадаголѵ «ип Гаиіеиіі ріациё (Гог аѵес (Іея діатапія, (Іея гиЪія
еі дея регіея Йпея, ёѵаіиё А 22,591 г. 20 аііупея».
Еп геіоиг де се Гаиіеиіі оЙёгі аи потЪге де ріияіеигя аи-
ігея садеаих раг ипе сотра^піе (Іе тагсѣапдя д’Агтёпіе, Іе
Гербъ Государя Наслѣдника Цесаревича.
(Ьея Агтея ди Огапд-Иис Сёяагёѵіісіі.)
съ алмазы и съ яхонты, и съ искры яхонтовыми» и проч.
Въ настоящемъ видѣ въ алмазныхъ крестахъ заключается
876 алмазовъ разной величины, лалъ, 1.223 яхонта, бирюзо-
выя каймы и три нитки жемчугу, низаннаго по бархату
вокругъ слѣдующей надписи на спинкѣ: «Роіепііяяішо еі |
іпѵісііяяіто Моясоѵііагит Ітрегаіогі Аіехіо, іп іеггія іёіі-
сііег ге^папіі, Іііс ігопия, яитта агіе еі іпдияігіа ГаЪгі-
саіия, яіі Гиіигі іп соеіія еі регеппія Гаияішп Геііхцие отеп. ।
Аппо Ьотіпі 1659 >, то есть: могущественнѣйшему и непо-
бѣдимѣйшему Московіи императору Алексію, на землѣ благо-
получно царствующему, сей престолъ великимъ искусствомъ ।
содѣлапный, да будетъ предзнаменованіемъ грядущаго въ не-
бесахъ вѣчнаго блаженства. Лѣта Христова 1659».
іяаг А іаіі гетеііге аи допаіеиг 4,000 гоиЫея д’агрепі еі 19,000
гоиЫея де сиіѵге.
Ье ге^іяіге де 1676 доппе ипе деясгірііоп дёіаіііёе ди Гаи-
іеиіі:
«(тгапд Гаиіеиіі епгісііі де діатапія, ріациё д’ог, еіе. Ас-
іиеііетепі се Гаиіеиіі еяі огпё (Іе 876 діатапія де діѵегяея
"гапдеиг, д’ипе ётегаиде, де 1.223 гиЪія, де Ъогдиге де іиг-
циоіяея еі (Іе ігоія гаіщёея де регіея соияиея яиг Іе ѵёіоигя.
аиіоиг де Гіпясгірііоп яиіѵапіе яиг Іе дояяіег: «Роіепііяяіто еі
іпѵісііяяіто Моясоѵііагит Ітрегаіогі Аіехіо, іп іеггія іеіісііег
ге^папіі, Іііс ігопия, яитта агіе еі іпдияігіа ГаЪгісаіпя, яіі
іиіигі іп соеіія еі регеппія іаияіит іёііхцие отеп. Аппо 1>о-
іпіпі 1659». Се (|ііі ѵеиі діге: «аи ігёя риіяяапі еі іпѵіпсіЫе
Библиотека «Руниверс»
(’ОІЛІО^ЕМЕЯТ Т)Е8 КОБѴЕ1ІАІМ8 ІШ8ВЕ8.
97
Видъ Архангельскаго собора въ московскомъ Кремлѣ.
(Ьа ГаНіё<1га1е (Іе* Агсііаіте* аи (’гетііп (Іе Мо*сои.)
Видъ Благовѣщенскаго собора въ московскомъ Кремлѣ.
(Ьа (’аВнчІгаІе (Іе І’А^отрНоп аи (.’гетііп (Іе Мозсои.)
Библиотека «Руниверс»
98
ВѢНЧАНІЕ РУССКИХЪ ГОСУДАРЕЙ НА ЦАРСТВО.
На вершинѣ спинки, придѣланные впослѣдствіи, литые изъ
золота: посрединѣ двуглавый орелъ, на столбикахъ лики апо-
стола Петра и Николая чудотворца.
Сзади, съ боковъ и въ подножіи перететивья креселъ от-
четливо разрисованы красками съ различными изображеніями
персидскаго вымысла и искусства.
Серебряный золоченый двойной тронъ царей Іоанна и
Петра Алексѣевичей.
Къ общему царствованію царей Іоанна и Петра Алексѣе-
вичей изготовленъ былъ въ нѣсколько дней второй болъгиой
нарядъ царскаго чина и всѣ относящіяся къ оному царскія
утвари. Но въ короткое время отъ избранія до вѣнчанія ца-
ревича Петра Алексѣевича на общее царствованіе съ братомъ
невозможно было-бы устроить вновь двойной престолъ, и по-
.тому, безъ сомнѣнія, хранящійся нынѣ въ Оружейной па-
латѣ общій тронъ царей Іоанна и Петра передѣланъ изъ быв-
шаго при царѣ Михаилѣ Ѳедоровичѣ серебрянаго золоченаго
трона, о которомъ упоминаетъ Олеарій въ бытность свою въ
Россіи, въ 1634 году:
«Мѣсто великаго князя (въ золотой палатѣ) было у про-
тивоположной входу стѣны; оно возвышалось на три ступени
отъ пола и имѣло съ четырехъ сторонъ серебряные золоченые
столбцы въ три дюйма ширины и полтора аршина вышины,
на вершинѣ которыхъ были серебряные орлы. На подобныхъ-
же столбцахъ возвышался надъ трономъ и навѣсъ, съ четырьмя
башенками, на которыхъ также были серебряные орлы. Намъ
сказали, что изготовляется другой тронъ, на который упо-
треблено тысяча шестьсотъ маркъ серебра и сто двадцать
унцій червоннаго золота и который будетъ стоить двадцать-
пять тысячъ червонцевъ. Рисунокъ для онаго дѣлалъ нѣмецъ,
уроженецъ Нюренберга, по имени Исай Цинкрафъ.»
Этотъ тронъ поступилъ въ Оружейную палату въ 1706
году, до котораго времени находился въ Грановитой палатѣ.
Онъ весь чеканный изъ серебра съ прорѣзными украшеніями.
Главныя символическія изображенія на немъ: орелъ, левъ,
грифъ и единорогъ, которыя, вѣроятно, были приняты Іоан-
номъ ТП вмѣстѣ съ наслѣдіемъ герба Византійской имперіи.
Подобныя изображенія видны на державѣ, присланной изъ
Греціи, на налучіи и колчанѣ царскаго саадака большаго на-
ряда, совершенно сходнаго по работѣ съ державой, на тронѣ
изъ слоновой кости, привезенномъ въ числѣ даровъ изъ Гре-
ціи, при сочетаніи бракомъ Іоанна III съ Софіею, дочерью
Ѳомы Палеолога, порфирогенета и деспота аморейскаго и
ахайскаго. Тѣ-же изображенія замѣтны на нѣкоторыхъ ча-
стяхъ древняго зданія кремлевскаго дворца, построеннаго Іоан-
номъ Ш, между барельефными изсѣченіями изъ камня.
На задней стѣнкѣ или прислонѣ трона — завѣса, шитая
пряденымъ серебромъ и унизанная жемчугомъ. На ней, по-
срединѣ, двуглавый орелъ, а по каймамъ, между золотыми
травами, двѣнадцать гербовъ царствъ и областей россійскихъ.
За завѣсой, съ лѣвой стороны прислона, находится отверстіе,
въ родѣ слуховаго окна, за которымъ, вѣроятно, сидѣлъ на-
ставникъ десятилѣтняго царя — Петра.
По обѣ стороны трона прорѣзные, серебряные стоянцы —
для постановленія державъ.
Противъ трона три прорѣзные, серебряные золоченые
столбца, съ серебряными двуглавыми орлами на вершинѣ,
сходные съ описываемыми Олеаріемъ.
Тронъ польскій 1-й поступилъ въ Оружейную палату для
храненія въ 1832 году, послѣ коронованія блаженной памяти
етрегепг Де Моясоѵіе АІехіз, гё^папі аѵес ргозрёгііё зиг Іа
іегге, се ігопе, Гаіі аѵес ^гапД агі, риіззе-і-іі ёіге Іе ргёза^е
Де Іа іёіісііё ёіегпеііе Дапз Іез сіеих».
Ье Доззіег а ёіё зигтопіё ріиз іагД Д’ип ащіе еп ог таззіі
еі Де Деих зіаіиеііез Де Гарбіге Ріегге еі Де Місоіаз Іе
ТЬаитаіиг^е, Ди тёте тёіаі.
Ье Доззіег, Іез сбіёз, Іе зоиз-ріеД еі Іез Ъгаз Ди Гаиіеиіі
зопі огпёз Де реіпіигез регзапез аих ѵіѵез соиіеигз.
Тгбпе (ІоиЫе еп пегтеіі дез ізаг8 Ріегге I еі Ідап.
Роиг Іе ДоиЫе 8асге Дез ізагз Деап АІехёіёѵіісЬ еі Ріегге
АІехёіёѵіісЬ, Гиі ргёрагё еп циеіциез зоигз ип зесопД «арра-
геіі Дез ^гапДез сёгётопіез», таіз Гезрасе епіге Іеиг аѵёпе-
тепі еі Іеиг 8асге Гиі зі соигі, ди’іі п’а раз ри ёіге ров-
зіЪІе Де ГаЪгіциег ип поиѵеаи ігопе ДоиЫе. II езі Допс Ьогз
Де іоиі Доиіе, еріе Іе ігопе соттип Де Ріегге еі Деап, сопзегѵё
а ГАгзёпаІ Ди Сгетііп, п’езі чие Іе ігопе еп ѵерпеіі Ди ізаг
МісЬеІ РёоДогоѵіісЬ, Допі рагіе Оіеагіиз репДапі зоп зериг
еп Киззіе еп 1634.
«Ье ігопе Ди ^гапД-Дис (Дапз Іа сЬатЪге Д’ог) ёіаіі аДоззё
аи тиг еп Гасе Де Гепігёе зиг ипе езігаДе Де ігоіз ^гаДіпз,
огпёе аих диаігез соіпз Де соіоппеііез егі ѵегтеіі Де 3 роисез
Де Діатёіге еі Д’ипе агсЬіпе еі Детіе Де Ьаиі, зигтопіёез
Д’ащіез еп аг&епі. Ьез соіоппеііез Ди тёте ^епге зоиіепаіепі ип
Даіз й диаіге іоигеііез зигтопіёез Д’аі&іея еп аг^епі. Оп поиз
а Діі ди’оп сопзігиіі асіиеііетепі ип аиіге ігопе, Допі Іа Га-
Ьгісаііоп аЪзогЬе тіііе віх сепіз тагсз Д’аг&епі еі сепі ѵіп&і
опсез Д’ог йп еі диі соиіега ѵіп&і-сіпд тіііез Дисаіз. Ье
Деззіп Де се ігопе езі Д’ип аІІетапД Де КигпЪег^, поттё
Іззаіе 2іпсгаГі.»
Се ігопе а ёіё Дёрозё й ГАгзёпаІ еп 1706. Дизцие-Іі іі зе
ігоиѵаіі Дапз Іа «сЬатЪге Діатапіёе». II езі епііёгетепі еп
аг<гепі героиззё, аѵес Дез Деззіпз ё. ^оиг. Ьез огпетепіз ргіп-
сіраих зопі ип ащіе, ип Иоп, ип ^гійоп еі ип Іісогпе, аДоріёз
ргоЪаЫетепі раг Деап Ш еп тёте іетрз дие Іез агтез Де
Гетріге Де Вугапсе. Оп Іез ѵоіі зиг Іе &1оЪе епѵоуё Де Ѳгёсе
еі зиг Іе сагдиоіз рагеіі аи &1оЪе. Пз Й^игепі епсоге зиг
Іе ігопе Д’іѵоіге аррогіё раг 8орЬіе Раіёоіо&ие, йііе Де ТЬо-
таз Раіёоіо^ие, рогрЬуго^епёіе еі Дезроіе Д’Атогёе еі Д’АсЬаіе.
Оп Іез геігоиѵе зиг сегіаіпз Ъаз-геІіеГз Де 1а рагііе Ди раіаіз
Ди Сгетііп сопзігаііе раг Деап ІП.
8иг Іе Доззіег Ди ігопе езі ипе Дгарегіе ЪгоДёе Д’агрепі еі
Де регіез. Аи сепіге Де сеііе Дгарегіе й^иге ип ащіе & Деих
іёіез. Оапз Іа ЪогДиге, епіге Дез Йеигз ЪгоДёз еп ог, зе ѵоіепі
Іез Доиге агтоігіез Дез гоуаитез еі іеггііоігез Де Іа Киззіе.
Беггіёге Іа Дгарегіе й &аисЪе оп ѵоіі ипе оиѵегіиге еп іогте
Д’оеіі Де ЬоеиЬ Веггіёге сеііе оиѵегіиге Деѵаіі зе ігоиѵег сасЬё
Іе ргёсеріеиг Ди ізаг Ріегге, циі п’аѵаіі цие Діх апз & Гёродие
Де зоп 8асге.
Ьез Деих сбіёз Ди ігопе Дез зиррогіз еп аг&епі роиг Іез ^ІоЪез.
Ѵіз-і-ѵіз Ди ігопе, ігоіз соіоппеііез еп ѵегтеіі зигтопіёез
Д’ащіез еп аг&епі, зетЫаЫез аих соіоппеііез Дёсгііез раг
Оіеагіиз.
1-ег ігопе де Рдіодпе.
8е сопзегѵе і ГАгзёпаІ Дериіз 1832. аргёз Іе 8асге Де
Гетрегеиг Ыісоіаз еі Де Гітрёгаігісе АІехапДга ЕёоДогоѵпа й
Ѵагзоѵіе.
II зе сотрозе Де Деих Гаиіеиііз Догёз, Д’ип Даіз еі Д’ип
Доззіег еп ѵёіоигз пасагаі аих агтез Де Киззіе, ЪгоДёез еп ог.
Ьез соиззіпз Дез зіё^ѳз еі Ди Доз зопі аиззі еп ѵёіоигз па-
Библиотека «Руниверс»
СОЕКОХЫЕМЕКТ БЕ8 8ОЕѴЕВАШ8 КП88Е8.
99
государя императора Николая Павловича и государыни импе-
ратрицы Александры Ѳедоровны въ Варшавѣ.
Онъ состоитъ изъ двухъ тронныхъ вызолоченныхъ креселъ,
съ балдахиномъ и доссіей малиноваго бархата, съ шитыми
золотомъ гербами Россійской имперіи. Подушки и спинки
обиты также малиновымъ бархатомъ и обложены широкимъ
и узкимъ золотымъ галуномъ и золотою тесьмою. По сторонамъ
доссіи — щиты съ изображеніями польскаго герба и вензе-
леваго имени государя императора Николая Павловича на
польскомъ языкѣ: М. (Мікоіа]). Кресла эти находились въ
тронной залѣ, въ варшавскомъ королевскомъ замкѣ.
Тронъ польскій 2-й также состоитъ изъ двухъ вызолочен-
ныхъ тронныхъ креселъ съ коронами, подъ балдахиномъ. По-
душки и спинки обиты алымъ бархатомъ, обложены въ два ряда
широкимъ и узкимъ золотымъ галуномъ и золотою тесьмою.
Въ палату поступилъ изъ Варшавы въ 1832 году, послѣ
коронаціи императора Николая Павловича.
БОЛЬШОЙ ГОСУДАРСТВЕННЫЙ ГЕРБЪ.
§ 1. Россійскій государственный гербъ есть въ золотомъ
щитѣ черный двуглавый орелъ, коронованный двумя импе-
раторскими коронами, надъ которыми третья такая-же, въ
бёлыпемъ видѣ, корона съ двумя развѣвающимися концами
ленты Андреевскаго ордена. Государственный орелъ держитъ
золотые скипетръ и державу. На груди орла гербъ Москов-
скій' въ червленомъ съ золотыми краями щитѣ святый- велико-
мученикъ и побѣдоносецъ Георгій въ серебряномъ вооруже-
ніи и лазуревой приволокѣ (мантіи) на серебряномъ, покры-
томъ багряною тканью съ золотою бахромою, конѣ, поражаю-
щій золотаго съ зелеными крыльями дракона золотымъ съ
осьмиконечнымъ крестомъ на верху копьемъ. Главный щитъ
(съ гербомъ государственнымъ) увѣнчанъ шлемомъ святаго
великаго князя Александра Невскаго. Наметъ черный съ зо-
лотомъ. Въ крутъ щита цѣпь ордена святаго апостола Андрея
Первозваннаго; по сторонамъ изображенія святыхъ архистра-
тига Михаила и архангела Гавріила. Сѣнь золотая, короно-
ванная императорскою короною, усѣянная россійскими дву-
главыми орлами и подложенная горностаемъ. На ней червленая
надпись: «Съ нами Богъ!» Надъ сѣнью возникающая государ-
ственная хоругвь съ осьмиконечнымъ на древкѣ оной кре-
стомъ. Полотно государственной хоругви золотое; на ней изоб-
раженіе средняго государственнаго герба (см. § 5), только
безъ окружающихъ оный девяти щитовъ.
§ 2. Вокругъ главнаго щита— щиты оъ гербами царствъ
и нижеозначенныхъ великихъ княжествъ:
I. Гербъ царства Казанскаго' въ серебряномъ щитѣ чер-
ный коронованный драконъ; языкъ, крылья и хвостъ черв-
леные, клювъ и когти золотые.
П. Гербъ царства Астраханскаго: въ лазуревомъ щитѣ
золотая, подобная королевской корона, съ пятью дугами и зе-
леною подкладкою; подъ нею серебряный восточный мечъ, съ
золотою рукоятью, острымъ концемъ вправо.
ГП. Гербъ царства Польскаго: въ червленомъ щитѣ сере-
бряный коронованный орелъ съ золотыми клювомъ и когтями.
IV. Гербъ царства Сибирскаго: въ горностаевомъ щитѣ
два черные соболя, стоящіе на заднихъ лапахъ и поддержи-
вающіе передними — одной золотую пятизубцовую корону,
другою червленый лежащій лукъ и двѣ крестообразно остріями
внизъ поставленныя стрѣлы.
V. Гербъ царства Херсониса Таврическаго: въ золотомъ
। сагаі ^аіоппё б’ог. 8иг ІѲ8 сбіёз би боззіег еі би баІ81е8 агте8 бе
Роіодпе еі Іе сЬіЙте роіопаіз бе Гетрегеиг Кісоіаз М —(Місоіа]).
Сез Гаиіеиііз 8е ігоиѵаіепі бапз Іа сЬатЬге би ігопе би сЬа-
іеаи гоуаі а Ѵагзоѵіе.
2-те ігопе сіе Роіодпе.
8е сотроае аиааі бе беих і’аиіеиііз богёз, зигтопіёз бе сои-
ГОППѲ8 еі ріасёа зоиз ип баіз. Ьез соиззіпн би зіё^е еі би боа
! зопі еп ѵёіоигз гои^ѳ &а1оппё б’ог.
I Се ігбпе езі а ГАгзёпаІ бериіз 1832 еі у а ёіё епѵоуё
| аргёз Іе 8асге бе Ѵагзоѵіе.
I
ЬЕ8 АКМЕ8 БЕ Ь’ЕМРІКЕ.
§ 1. Ьез агтез бе Гетріге бе Виззіе 8опі ип #гапб ёси
б’ог рогіапі ип аі&іе бе заЫе й беих іёіез, соигоппёез бе сои-
। гоппез ітрёгіаіез еі зигтопіё б’ипе ^гапбе соигоппе ітрёгіаіе
й Ъапбеіеііез Йоііапіез еп гиЪап бе Гогбге бе 8і-Апбгё. Ь’аі^іе
ііепі бапз за бехіге ип зсеріге еі бапз за зёпезіге ип &1оЪе.
II а зиг Іа роіігіпе Іез агтез бе Мозсои, зиг сЬатр бе ^иеиіез
► 8аіпі-Ѳеог§ез Іе Ѵісіогіеих еп агтиге б’аг&епі еі тапіеаи б’а-
гиг. Ье заіпі топіе ип соигзіег б’аг&епі сарагадоппё бе &иеи1е
। й Ггап^ез б’ог еі ігарре б’ипе Іапсе б’ог, зигтопіёе б’ипе сгоіх
і а Ьиііз ЪгапсЬез, ип бга^оп б’ог а аііез бе зіпоріе. Ь’ёси та-
Зеиг (аих агтез бе Гетріге) езі зигтопіё бе Гагтеі би &гапб-
бис 8аіпі Аіехапбге-Ыеѵзку. Ье ІатЬгедиіп езі бе 8аЪ1е еі ог.
Ь’ёси езі епіоигё би соіііег бе Гогбге бе 8і-Апбгё еі а роиг
зиррогі ГагсЬізігаіё^е МісЬеІ еі ГагсЬап^е СгаЪгіеІ. Ье тап-
іеаи, зиг Іециеі іі герозе, езі б’ог еі зетё б’аі^іез а беих іё-
іез, боиЫё б’Ьегтіпе. Аи зоттеі зе Ііі еп Іеіігез бе &иеи1ез
Іа беѵізе (еп гиззе): «Біеи езі аѵес поиз!» Ье тапіеаи езі зиг-
топіё бе ГогіЙатте б’ёіаі зиг^іззапіе, бопі Іа Ьатре езі зиг-
топіёе б’ипе сгоіх. Ь’огіЙатте езі б’ог аих агтез (тоуеппез)
бе Гетріге (ѵоіг Іе § 5), таіз 8апз Іез пеиГ ёсиззопз, циі Іез
епіоигепі.
§ 2. Аиіоиг бе Гёси-та]еиг зе ріасепі Іез агтез бе8 гоуаи-
тез еі без ^гапбз-бисЬёз сі-беззоиз ёпитёгёз.
I. Воуаите бе Кагап. 8иг сЬатр б’аг^епі ип бга&оп бе
заЫе соигоппё, Іап^ие, аііез еі циеие бе ^иеиіез, Ъес еі &гіГ-
іёз б’ог.
II. Воуаите б'Азігаккап. 8иг сЬатр б’агиг ипе соигоппе
гоуаіе б’ог & сіпц ЪгапсЬез еі боиЫиге бе зіпоріе, зигтопіапі
ип ^Іаіѵе огіепіаі б’аг&ѳпі й §;агбе б’ог, Іа роіпіе й бехіге.
І*ІІ . Воуаите бе Роіодпе. 8иг сЬатр бе диеиіез ип аі&іе
соигоппё б’аг^епі, Ъес еі ^гійез б’ог.
IV. Воуаите бе ЗіЪёгіе. 8иг сЬатр б’Ьегтіпе беих гіЪе-
Ііпез бе заЫе беЪоиі, іепапіз аих раііез бе беѵапі, Гипе ипе
соигоппе б’ог ё сіпц Йеигопз, Гаиіге ип агс бе ^иеиіез ріасё
еп ігаѵегз еі беих ЙёсЬез, Іа роіпіе еп Ъаз.
V. Воуаите би СкегБОпёзе Таигідие. Зиг сЬатр б’ог ип
аі§1е бе заЫе Ъугапііп соигоппё бе беих соигоппез; Іез Іап-
#иез бе ^иеиіез, Іез Ъесз еі Іез ^гійез б’ог еі ауапі зиг Іа
роіігіпе ипе сгоіх б’ог ё Ьиіі ЪгапсЬез зиг сЬатр б’агиг
Ъогбё б’ог.
13*
Библиотека «Руниверс»
100
ВѢНЧАНІЕ] РУССКИХЪ государей на царство.
Общій видъ московскаго Кремля.
(Ѵие (Іи Сгетііи сіе Моасои, сіе поа ^оига.)
Библиотека «Руниверс»
СОІ’КОХХЕМЕХТ 1>Е8 ЯОЕѴЕКАІХК 1ШЯ8Е8.
101
Александровскій залъ въ московскомъ кремлевскомъ дворцѣ съ видомъ троннаго зала.
(Ьа $а11е Аіехашіге аи раіаіз ди Сгетііп.)
Библиотека «Руниверс»
102
ВѢНЧАНІЕ РУССКИХЪ ГОСУДАРЕЙ НА ЦАРСТВО.
щитѣ черный византійскій, увѣнчанный двумя золотыми коро-
нами орелъ съ червлеными языками и золотыми клювами и
когтями; на груди въ лазуревомъ, съ золотыми краями, щитѣ
золотой осьмиконечный крестъ.
VI. Гербъ царства Грузинскаго-, щитъ четверочастный,
съ оконечностью и малымъ въ срединѣ щитомъ. Въ сред-
немъ маломъ щитѣ гербъ Грузіи: въ золотомъ полѣ святый
великомученикъ и побѣдоносецъ Георгій, въ лазуревомъ во-
оруженіи, съ золотымъ на груди крестомъ, въ червленой при-
волокѣ, сидящій на черномъ конѣ, покрытомъ багряницею съ
золотою бахромою и поражающій червленымъ копьемъ зеле-
наго съ черными крыльями и червлеными глазами и языкомъ
дракона. Въ первой части — гербъ Иверігі: въ червленомъ
щитѣ серебряный скачущій конь; въ углахъ — верхнемъ лѣ-
вомъ и нижнемъ правомъ — серебряныя звѣзды о восьми лу-
чахъ. Во второй части — гербъ Карталиніи: въ золотомъ
щитѣ зеленая огнедышущая гора, пронзенная крестообразно ।
двумя черными стрѣлами — остріями вверхъ. Въ третьей ча- |
сти — гербъ Кабардинскія земли: въ лазуревомъ щитѣ, на
двухъ серебряныхъ, крестообразно, остріями вверхъ, положен-
ныхъ стрѣлахъ, малый золотой щитъ съ червленымъ, обра-
X. І
щепнымъ вправо полумѣсяцемъ; въ трехъ первыхъ четвер- |
тяхъ серебряныя шестиугольныя звѣзды. Въ четвертой части— I
гербъ Арменіи-, въ золотомъ щитѣ червленый коронованный
левъ. Въ золотой оконечности — гербъ Черкасскихъ и Гор- |
скихъ князей- скачущій на черномъ конѣ черкесъ, въ сере- !
бряномъ вооруженіи, червленой одеждѣ и черной изъ мѣха .
приволокѣ, съ чернымъ копьемъ на правомъ плечѣ.
ѴП. Соединенные гербы великихъ княжествъ -г-Кіевскаго,
Владимірскаго и Новгородскаго-, въ щитѣ, раздѣленномъ вило-
образно на три части. Въ первой, лазуревой части — гербъ
Кіевскій: святый Архистратигъ Михаилъ въ серебряномъ
одѣяніи и вооруженіи съ пламенѣющимъ мечемъ и серебря-
нымъ щитомъ. Во второй червленой части—гербъ Владимір-
скій: золотой львиный леопардъ, въ желѣзной, украшенной
золотомъ и цвѣтными камнями, коронѣ, держащій въ правой
лапѣ длинный, серебряный крестъ. Въ третьей серебряной
части — гербъ Новгородскій: два черные медвѣдя, поддержи-
вающіе кресла золотыя съ червленою подушкою, на коей по-
ставлены, крестообразно: съ правой стороны скипетръ, а съ
лѣвой — крестъ; надъ креслами — золотой трисвѣщникъ съ горя-
щими свѣчами; въ лазуревой окраинѣ щита двѣ серебряныя,
одна противъ другой, рыбы.
ѴШ. Гербъ великаго княжества Финляндскаго: въ черв-
леномъ щитѣ золотой коронованный левъ, держащій въ пра-
вой лапѣ мечъ прямой, а въ лѣвой—мечъ выгнутый, на кото-
рый опирается заднею правою лапою левъ, сопровождаемый
восемью серебряными розами.
Всѣ щиты увѣнчаны принадлежащими имъ коронами.
Внизу главнаго щита (съ гербомъ государственнымъ) родо-
вой Его Императорскаго Величества гербъ. Щитъ разсѣченный.
Вправо—гербъ рода Романовыхъ: въ серебряномъ полѣ черв-
леный грифъ, держащій золотые мечъ и тарчъ, увѣнчанный
малымъ орломъ; на черной каймѣ восемь оторванныхъ льви-
ныхъ головъ: четыре золотыя и четыре серебряныя. Влѣво—
гербъ Шлезвигъ-Голстинскій: щитъ четверочастный съ осо-
бою внизу оконечностью и малымъ на срединѣ щитомъ; въ
первой червленой части—гербъ Норвежскій: золотой короно-
ванный левъ съ серебряною галлебардою; во второй золотой
части — гербъ Шлезвигскій: два лазуревые леопардные
VI. Воуаите де Оеогдге. Еси ёсагіеіё ё роіпіе еі а ёсиз-
зоп сепігаі. Се дегпіег рогіе Іез агтез (Іе Іа Сгеог^іе, зиг
сЬатр й’ог 81-Оеог^е Іе Ѵісіогіеих еп агтиге д’агиг, сгоіх д’ог
зиг Іа роіігіпе, тапіеаи де ^иеиіез, топіапі ип соигзіег йе
заЫе сарагадоппё де &иеи1ез ё Ггап^е (Гог еі ігаррапі (Гипе
Іапседе ^иеиіез ип дга&оп де зіпоріе ё аііез де заЦе, Іап^ие
еі уеих де ^иеиіез.
Ье ргетіег диагііег рогіе іез агтез де ѴІѵёгіе, зиг сЬатр
де ^иеиіез ип сЬеѵаІ д’аг&епі соигапі, епіге деих ёіоііез д’аг-
#епІ ё Ьиіі гауопз ріасёз еп Ьіаіз аи соіп зёпезіге зирёгіеиг еі
дехіге іпГёгіеиг де Гёси. Ье зесопд диагііег езі аих агтез де
Іа'Сагіаііпіе, зиг сЬатр д’ог ип ѵоісап де зіпоріе, регсё еп
сгоіх де деих ЙёсЬез де заЫе, ауапі Іез роіпіез еп Ъаз. Ье
Ігоізіёте диагііег рогіе Іез агтез ди рауз де Іа КаЪагсІіе, зиг
сЬатр д’агиг ип реііі ёси д’ог ё сгоіззапі де ^иеиіез Іоигпё а
дехіге; 1’ёси езі зирегрозё ё деих ЙёсЬез д’аг&епі, сгоізёез Іа
роіпіе еп Ьаиі; дапз Іез Ігоіз ргетіегз диагііегз — дез ёіоііез
д’аг^епі ё зіх гауопз. Ье диаігіёте диагііег езі аих агтез де
ѴЛгтёпіе, зиг сЬатр д’ог ип Иоп де ^иеиіез соигоппё. І)апз
Іа роіпіе де 1’ёси — Іез агтез дез ргіпсез Тскегісаззез еі Моп-
іадпагйз: ип саѵаііег ІсЬегкеззе еп агтиге д’аг^епі топіапі ип
соигзіег де заЫе Іапсё ё Гопд де Ігаіп. Ье саѵаііег езі ѵёііі
де ^иеиіез ё тапіеаи еп Гоиггиге де заЫе еі Ііепі ипе іапсе
де заЫе зиг 1’ёраиіе дехіге.
VII. Ьез агтез ассоііёез дез &гапдз-дисЪёз де Кіехѵ, Ѵіа-
дітіг еі Моѵ&огод. Ь’ёси езі діѵізё еп Ігоіз рагііез раг ип Ігаіі
ГоигсЬи. Ьа ргетіёге рагііе езі аих агтез де Кіеъо: зиг сЬатр
д’агиг ГагсЬап^е МісЬеІ ѵёіи еі огпё д’аг^епі, Іепапі ип
&1аіѵе ЙатЬоуапІ еі ип Ъоисііег д’аг&епі. Ьа зесопде рагііе
рогіе Іез агтез де Ѵіайітіг: зиг сЬатр де &иеи1ез ип Іёорагд-
Ііоп д’ог, рогіапі соигоппе де Гег огпёе д’ог еі де ріеггез-^ет-
тез, еі Іепапі дапз за дехіге ипе сгоіх д’аг^епі ё Іоп^ие тапсЬе.
Ьа Ігоізіёте рагііе езі аих агтез де Ноѵдогосі: зиг сЬатр
д’аг^епі деих оигз де заЫе зиррогіапі ип зіё^е д’ог а соиззіп
де ^иеиіез; зиг Іе соиззіп — ип зсеріге еі ипе сгоіх епіге-
сгоізёз, зигтопіёз д’ип сапдеІаЬге д’ог ё Ігоіз ЪгапсЬез аѵес
сіег^ез аііитёз. Зиг Іе геЪогд д’агиг деих роіззопз дгаг#епІ зе
Гаізапі Гасе.
VIII. Огапд-дисЬё де Гіпіапйе: зиг сЬатр дё ^иеиіез ип
Ііоп д’ог соигоппё, Іепапі дапз за дехіге ип {егіаіѵе дгоіі еі дапз
за зёпезіге ип &1аіѵе гесоигЪё ди’іі Іоиіе де зоп ріед дехіге.
Аиіоиг Ьиіі гозез д’аг^епі.
Тоиз Іез ёсиззопз опі роиг сітіегз Іеигз соигоппез гезрес-
Ііѵез.
Аи деззоиз де 1’ёсита]еиг зе Ігоиѵе ип ёси аих агтез де
Гатіііе де Ьеигз Ма]ез1ёз. Ье сЬатр езі доиЫе, ё дехіге — Іез
агтез де Іа Гатіііе Вотапоіѵ: зиг сЬатр д’аг^епі ип цгііТоп
де заЫе, Іепапі ип #1аіѵе д’ог еі ипе таззе д’агтез д’ог, ауапі
аи зоттеі ип ащіе. Ье геЪогд де Гёси езі де заЫе ё Ьиіі Іёіез
де Ііопз, диаіге д’аг^епі еі диаіге д’ог. А зёпезіге — Іез аг-
тез де Вскіезіѵгд-Ноізіеіп: ёси ёсагіеіё ауапі аи сепіге ип
реііі ёсиззоп. Ье ргетіег диагііег езі аих агтез де Ногѵёде:
зиг сЬатр де диеиіез ип Иоп д’ог соигоппё, Ъгапдіззапі ипе ЬасЬе
д’агтез д’аг&епі. Ье зесопд диагііег рогіе Іез агтез ди Вскіез-
гѵід: зиг сЬатр д’ог деих Ііопз-Іёорагдз д’агигз. Ье Ігоізіёте
диагііег езі аих агтез ди Ноізіеіп: зиг сЬатр де ^иеиіез ип
ёси ті-рагііе де ^иеиіез еі д’аг^епі, епіоигё д’ипе Геиіііе д’ог-
Ііе Гепдие еп Ігоіз еі Ігоіз сіоиз д’аг^епі, Іез роідіез Юигпёз
Библиотека «Руниверс»
СОИКОККЕМЕЫТ І)Е8 8ОѴѴЕКАШ8 ВІТ88Е8.
103
льва; въ третьей червленой части — гербъ Голстинскій: пе-
ресѣченный малый щитъ, серебряный и червленый; вокругъ
онаго серебряный, разрѣзанный на три части листъ крапивы
и три серебряные гвоздя съ концами къ угламъ щита; въ
четвертой червленой части — гербъ Стормарнскій-. серебря-
ный лебедь съ черными лапами и золотою на шеѣ короною;
въ червленой оконечности — гербъ Дитмарсенскій: золотой
съ подъятымъ мечемъ всадникъ на серебряномъ конѣ, покры-
томъ черною тканью; средній малый щитъ также разсѣчен-
ный: въ правой половинѣ гербъ Ольденбургскій—на золотомъ
полѣ два червленые пояса, въ лѣвой — гербъ Дельменгорст-
скій: въ лазуревомъ полѣ золотой съ острымъ внизу кон-
цомъ крестъ. Сей малый щитъ увѣнчанъ велико-герцогскрю
короною, а главный — королевскою.
§ 3. Надъ сѣнію главнаго (съ государственнымъ гербомъ)
щита шесть щитовъ:
I. Щитъ соединенныхъ гербовъ княжествъ и областей ве-
ликороссійскихъ, дважды разсѣченный и дважды пересѣчен-
ный, съ оконечностью. Въ первой лазуревой части — гербъ
Псковскій: золотой барсъ; надъ нимъ выходящая изъ сереб-
ряныхъ облаковъ десница. Во второй серебряной части —
гербъ Смоленскій: черная пушка; лафетъ и колеса въ золотой
оправѣ; на запалѣ райская птица. Въ третьей червленой части — .
гербъ Тверской: золотой тронъ; на немъ царская на зеленой
подушкѣ корона. Въ четвертой серебряной части — гербъ
Югорскій: двѣ въ червленой одеждѣ руки, выходящія справа
и слѣва изъ лазуревыхъ облаковъ и держащія крестообразно
два червленыхъ копья. Въ пятой серебряной части — гербъ
Нижегородскій: червленый идущій олень; рога о шести отрост-
кахъ и копыта черныя. Въ шестой золотой части — гербъ Ря-
занскій: князь въ зеленомъ одѣяніи и въ опушенной соболемъ
шапкѣ съ червленою епанчею и въ таковыхъ-же сапогахъ
держитъ въ правой рукѣ серебряный мечъ, въ лѣвой — чер-
ныя ножны. Въ седьмой червленой части — гербъ Ростовскій:
серебряный олень съ золотымъ ошейникомъ. Въ восьмой се-
ребряной части — гербъ Ярославскій: черный, идущій на зад-
нихъ лапахъ медвѣдь, голова прямо, держащій въ лѣвой лапѣ
золотую сѣкиру на таковомъ-же ратовищѣ. Въ девятой лазу-
ревой части — гербъ Бѣлозерскій: двѣ накрестъ положенныя
серебряныя рыбы; надъ ними серебряный-же полумѣсяцъ; въ
правомъ углу золотой крестъ съ шариками на концахъ. Въ
черной оконечности — гербъ Удорскій: идущая серебряная ли-
сица съ червлеными глазами и языкомъ.
П. Щитъ соединенныхъ гербовъ княжествъ и областей
юго-западныхъ, раздѣленный вилообразно на три части. Въ
первой червленой части — гербъ Волынскій: серебряный крестъ.
Во второй лазуревой части — гербъ Подольскій: золотое солнце
о шестнадцати лучахъ; надъ нимъ золотой крестъ. Въ третьей
серебряной части — гербъ Черниговскій-, черный коронован-
ный, съ червленымъ языкомъ, орелъ съ золотыми когтями, дер-
жащій за собою въ когтяхъ лѣвой ноги длинный золотой крестъ, ।
наклоненный къ правому углу щита. *
ПІ. Щитъ соединенныхъ гербовъ княжествъ и областей
бѣлорусскихъ и литовскихъ-, четверочастный, съ оконеч-
ностью и малымъ щитомъ на серединѣ. Въ семъ маломъ черв-
леномъ щитѣ гербъ великаго княжества Литовскаго-, въ се-
ребряномъ конѣ, покрытомъ червленымъ трехконечнымъ, съ
золотою каймою, ковромъ всадникъ (ро^оп) серебряный, въ
вооруженіи, съ подъятымъ мечемъ и со щитомъ, на коемъ
восьмиконечный червленый крестъ. Въ первой части щита ।
ѵегя Іез соіпя йе 1’ёси. Ье циаігіёте циагііег рогіе Іез агтез
йе Зіоггпат: зиг сііатр йе ^иеиіез ип су^пе й’аг^епі й ріейз
йе яаЫе еі й соигоппе й’ог еп соіііег. Ьапя Іа рагііе іпі’ё-
гіепге йе Гёсіі — Іез агтез йе Віітагзеп: зиг сЬатр йе ^иеиіея
ип саѵаііег й’ог Ьгапйіззапі ип "Іаіѵе й’аг^епі еі топіё яиг
ип соигзіег й’аг&епі, сарагадоппё йе заЪІе. Ь’ёси сепігаі езі
аих агтез ассоііёез & ОЫепЪоигд (й йехіге): — зиг сЬатр й’ог
йеих Ъаггез йе ^иеиіея, еі йе Веітепііогзі (й зёпезіге): — зиг
сііатр й’агиг ипе сгоіх й’ог роіпіісе раг еп Ъаз. Сеі ёси а
роиг сітіег ипе соигоппе ^гапйе-йисаіе; Іе сітіег йез агтез
йе Гатіііе йе Ьепгз Мазеяіёз езі ипе соигоппе гоуаіе.
§ 3. Ь’ёсиззоп йе Гетріге еяі зигтопіё раг Йеязиз Іе тап-
іеаи йе зіх ёсияяопз.
I. Агтез ассоііёез йез ргіпсіраиіёз еі рауз йе Іа (тгапде-
Виззіе. Еси йоиЪІетепі ёсагіеіё еі ё роіпіе. Ье ргетіег циаг-
ііег езі аих агтез Йе Рзкоъѵ: зиг сЬатр й’агиг ип сЬаі-іі^ге
й’ог зигтопіё й’ипе аигоге роіпіапі йе пиа^ез й’аг^епі. Ье зе-
сопй циагііег езі аих агтез йе Зтоіепзк-. яиг сЬатр й’аг^епі
ипе соиіеиугіпе йе яаЫѳ топіёе яиг аййі еі гоиея й’ог. 8иг Іе
ігасе й’атогсе еяі регсЬё ип оізеаи йе рагайія. Ье ігоіяіёте
циагііег еяі аих агтез Йе Тѵег: зиг сЬатр йе ^иеиіея ип ігбпе
гоуаі еп ог, рогіапі яиг яоп соиязіп йе яіпоріе ипе соигоппе.
Ье циаігіёте циагііег рогіе Іея агтея йе Тоидгу: яиг сЬатр
й’аг&епі йеих Ьгая еп тапсЬе йе ^иеиіез, ётег^еапі, йе йехіге
еі йе яёпеяіге йея пиа&ез й’агиг еі іепапія йеих Іапсея йе ^иеиіея
сгоіяёея. Ье сіпциіёте циагііег езі аих агтез Йе Підпі-Баѵдо-
госі: яиг сЬатр й’аг&епі ип сегі яіх-согя й’аг&епі, Іе Ъоія еі
Іея яаЪоія йе яаЫе. Ье яіхіёте циагііег рогіе Іея агтея йе
Вгагап: зиг сЬатр й’ог пп ргіпсе ѵёіи йе яіпоріе, соійё й’ип
Ьоппеі &агпі йе гіЪёІіпе, шапіеаи еі Ъоііея йе ^иеиіез, іепапі
йапз яа йехіге ип ^Іаіѵе й'аг^епі еі йапз яа яёпеяіге — Іе
Гоиггеаи йе яаЫе йи яияйіі. Ье яерііёте циагііег еяі аих агтея
йе Во8Іоы: яиг сЬатр йе ^иеиіея ип сегі й’аг^епі і соіііег
й’ог. Ье Ьиіііёте циагііег рогіе Іея агтея йе Уагозіагѵ: яиг
сЬатр й’аг^епі ип оигя йе яаЫе йеЪоиі, Іа іеіе йе іасе, іепапі
йапз за зёпезіге ипе ЬасЪе й’ог еттапсЬёе йи тёте тёіаі.
Ье пеиѵіёте циагііег езі аих агтея йе Вёіоогего: яиг сЬатр
й’агиг йеих роіяяопя й’аг&епі еп сгоіх зигтопіёя й’ип сгоізяапі
й’аг^епі. Ьапз Іе соіп йехіге — ипе сгоіх й’ог & Ьоиіз зрЬё-
гіциея. Ье Ьая Йе 1’ёси рогіе Іез агтез д'Оидогзк: яиг сЬатр
йе яаЫе ип гепагй й’аг^епі аих уеих еі й Іа Іап^ие йе
^иеиіея.
II. Ьез агтея ассоііёез йез ргіпсіраиіёз еі йея іеггііоігея
йи 8ий-Еяі. Ь’ёси еяі йіѵіяё еп ігоіз рагііез раг ипе 1і<?пе
іоигсЬие. Ье ргетіег циагііег езі аих агтея йе Ѵоікупге: яиг
сЬатр йе $иеи1ея ипе сгоіх й’аг^епі. Ье яѳсопй рогіе Іея агтея
йе Родоікіе: яиг сЬатр й’агиг ип яоіеіі й’ог й яіх гауопя, яиг-
। топіё й’ипе сгоіх й’ог. Ье ігоіяіёте еяі аих агтез йе Тскегпі-
। доіс: яиг сЬатр й’аг^епі ип аі&іе йе яаЫе соигоппё & іоп^ие
йе ^иеиіез еі й ^гійез й’ог, іепапі йапз за зёпезіге ипе Іоп&ие
сгоіх й’ог іпсііпёе а йехіге.
Ш. Ьея агтея ассоііёез йея ргіпсіраиіёз еі іеггііоігея йе Іа
Ви88Іе Віапске еі йе Іа Біікиапіе. Еси ёсагіеіё і яоттеі еі й
ёсияяоп сепігаі. Се йетіег еяі аих агтея йи ^гапй-йисЬё йе
Ыікиапіе: яиг сЬатр йе ^иѳиіея ип соигяіег й’аг^епі, топіё
1 раг ип саѵаііег соиѵегі й’ипе ра§пе йе ^иеиіез й ігоіз Ьоиіз,
Библиотека «Руниверс»
104 ВѢНЧАНІЕ РУССКИХЪ ГОСУДАРЕЙ НА ЦАРСТВО.
гербъ Бѣлостокскій: щитъ пересѣченный; въ верхней черв-
леной части — серебряный орелъ; въ нижней золотой части —
лазуревый вооруженный всадникъ, съ подъятымъ мечемъ и се-
ребрянымъ щитомъ, на коемъ червленый восьмиконечный
крестъ; конь черный, покрытый червленымъ, трехконеч-
нымъ, съ золотою каймою, ковромъ. Во второй золотой части —
гербъ Самоштскій: черный, стоящій на заднихъ лапахъ мед-
вѣдь съ червлеными глазами и языкомъ. Въ третьей сереб-
ряной части — гербъ Положеній: на черномъ конѣ, съ сереб-
ряною и червленою сбруей, всадникъ (ро&оп) въ черномъ во-
оруженіи, съ подъятою саблею; рукоять золотая; тарчъ черв-
леный съ серебрянымъ восьмиконечнымъ крестомъ. Въ чет-
вертой червленой части — гербъ Вгітебскій: серебряный всад-
никъ въ вооруженіи съ подъятымъ мечемъ и круглымъ тар-
чемъ; сѣдло на серебряномъ конѣ червленое, покрытое трех-
конечнымъ золотымъ съ лазуревою каймою ковромъ. Въ се-
ребряной оконечности—гербъ Мстиславскій: червленый волкъ;
голова влѣво.
IV.Щитъ соединенныхъ гербовъ областей прибалтійскихъ
четверочастный. Въ первой золотой части — гербъ Эстлянд-
скій: три лазуревые леопардные льва. Во второй червленой
части — гербъ Лифляндскій: серебряный грифъ съ золотымъ
мечемъ; на груди, подъ императорскою коронощ, червленый
вензель: ПВ ИВ (Петръ Вторый Императоръ Всероссійскій).
Въ третьей: въ четверочастномъ полѣ гербы Курляндскій и
Семиіалъскій; въ первой гі четвертой серебряныхъ четвер-
тяхъ — гербъ Курляндскій: червленый левъ въ червленой-же
коронѣ, а во второй и третьей лазуревыхъ четвертяхъ — гербъ
Семиіалъскій: выходящій серебряный олень, съ шестью на
рогахъ отростками, увѣнчанный герцогскою короною. Въ чет-
вертой червленой части — гербъ Корелъскій: двѣ противопо-
ставленныя, поднятыя вверхъ руки въ серебряныхъ латахъ съ
серебряными-же выгнутыми мечами; надъ нимъ золотая корона.
V. Щитъ соединенныхъ гербовъ сѣверо-восточныхъ обла-
стей имперіи четверочастный съ - малымъ щитомъ на сере-
динѣ. Въ семъ маломъ червленомъ щитѣ — гербъ Пермскій:
серебряный идущій медвѣдь; на спинѣ его золотое евангеліе,
на коемъ серебряный крестъ съ четырьмя лучами. Въ первой
золотой части главнаго щита — гербъ Вятскій: выходящая
вправо изъ лазуревыхъ облаковъ, въ червленой одеждѣ, рука,
держащая червленый-же натянутый лукъ со стрѣлою; въ пра-
вомъ углу червленый, съ шариками, крестъ. Во второй зеле-
ной части, раздѣленной серебрянымъ крестомъ — гербъ Бол-
гарскій: серебряный идущій агнецъ, съ червленою хоругвью; |
древко золотое. Въ третьей серебряной части — гербъ Обдор-
скій: черная идущая лисица съ червлеными глазами и язы-
комъ. Въ четвертой зеленой части — гербъ Кандійскій: дикій
человѣкъ съ дубовымъ на головѣ вѣнкомъ и дубовымъ-же
поясомъ, держащій правою рукою на плечѣ серебряную булаву.
VI. Гербъ Туркестанскій: въ золотомъ щитѣ черный
идущій единорогъ съ червлеными глазами, языкомъ и рогомъ.
Ъогйёе (Гог, Ъгапйіззапі ип #1аіѵе еі іепапі ип Ъоисііег й’аг-
депі & сгоіх йе еиеи1е8 * Ьиіі ЪгапсЬез. Ье ргетіег диагііег
езі аих агтез йе Віёіовіок: сЪатр ті-рагііе йе ^иеиіея й ип
аі§;1е й’аг^епі еі й’ог; саѵаііег ѵёіи й’агиг, Ъгапйіззапі ип
^Іаіѵе еі іепапі ип Ъоисііег й’аг&епі А сгоіх йе ^иеиіея А Ьиіі
ЪгапсЬез. Ье соигзіег езі йе заЫе, сарага^оппё й’ипе ра&пе А
ігоіз Ъоиіз Ъогйёе й’ог. Ье зесопй диагііег рогіе Іез агтез йе
Ватодкіііе: зиг сЬатр й’ог ип оигя йе ^иеиіез йёЪоиі аих уеих еі
А Іа Іап^ие йе ^иеиіея. Ье ігоізіёте диагііег езі аих агтез йе
Роіоівк: зиг сЬатр й’аг^епі ип саѵаііег еп агтиге йе заЫе,
Ъгапйіззапі ип яаЪге А ^агйе й’ог еі іепапі ипе таззе й’агтея
йе і?иеп1ея, зигтопіёе й’ипе сгоіх й’аг^епі А Ьиіі ЪгапсЬез. Ье
соигзіег езі йе заЫе ЬагпасЬё й’агігепі еі йе ^иеиіез. Ье
диаігіёте диагііег рогіе Іез агтез йе ѴііеЬвк: зиг сЬатр йе
^иеиіез ип саѵаііег агтё й’аг&епі, Ъгапйіззапі ип ^Іаіѵе еі ипе
таззе й’агтея А зоттеі зрЬёгідие. Ье соигзіег езі й’аг^епі а
зеііе йе ^иеиіез гёсоиѵегіе й’ипе ра^пе й’ог А ігоіз роіпіез,
Ъогйёе й’агиг. Аи яоттеі, Іез агтез йе Мокііеіѵ: зиг сЬатр
й’ацгепі ип Іоир йе ^иеиіез Іа іёіе А зёпезіге.
IV. Агтез ассоііёез йез ргоѵіпсез ВаНідиев. Еси ёсагіеіё.
Ье ргетіег диагііег рогіе іез агтез д'Еъікопіе: зиг сЬатр й’ог
ігоіз Ііопя-Іёорагйя й’агиг. Ье зесопй езі аих агтез йе Ыѵстіе:
зиг сЬатр йе ^иеиіез ип ^гійоп й’аг^епі Ъгапйіззапі ип ^Іаіѵе
й’ог еі рогіапі зиг 1а роіігіпе Іе сЬійге гиззе, іогтё йез диаігез
іпіііаіез йе ^иеиіея йез тоіз гизяея «Ріегге-Іе-Сггапй, етрегеиг
йе Тоиіез Іез Виззіез»; Іе іоиі соигоппё й’ипе соигоппе ітрё-
гіаіе йе і^иеиіея. Ье ігоізіёте диагііег рогіе зиг сЬатр ёсагіеіё
іез агтез йе Соигіапсіе еі йе Вётідаііе. Ье ргетіег еі диаігіёте
диагііег: й’аг^епі А Ііоп соигоппё йе ^иеиіез, ]е йеихіёте еі
ігоізіёте: й’агиг аи сегГ зіх-согз й’аг&епі, соигоппё й’ипе сои-
гоппе §гапйе-йиса1е. бесопйе рагііе йи диаігіёте диагііег: зиг
сЬатр йе ^иеиіея йеих Ъгая Іеѵёз а Ъгазяагй й’аг&епі, іепапія
йез ^Іаіѵез гесоигЪёз йи тёте тёіаі. Аи тіііеи — ипе сои-
гоппе й’ог.
V. Агтез ассоііёез йез іеггііоігез Могсі-Оиеяі йе і’етріге.
Еси ёсагііё а ёсиззоп сепігаі. Се йегиіег рогіе Іез агтез йе
Регт: йе ^иеиіез А ип оигя й’аг^епі рогіапі зиг іе йоя ип И-
ѵге йез баіпіз-Еѵап^іІез еп ог, зигтопіё й’ипе сгоіх Гауоппапіе
й’агіепі А диаіге гауопз. Ье ргетіег диагііег езі аих агтез йе
Ѵіаіка: зиг сЬатр й’ог ип Ъгая еп тапсЬе йе ^иеиіез ётёге-
^еапі й’ип іта^е й’агиг еі іепапі ип агс іепйи йе ^иеиіез. Аи
соіп йехіге — ипе сгоіх йе ^иеиіея. Ье зесопй диагііег езі аих
агтез йи гоуаите Вбідаге: зиг сЬатр йе зіпоріе ип а°:пеаи
й’аг&епі, рогіапі ипе Ъаппіёге йе ^иеиіея, сгоізёе й’аг^епі а
Ъатре й’ог. Ье ігоізіёте диагііег езі аих агтез <ТОЫІог8к:
зиг сЬатр й’аг^епі ип гепагй йе заЫе аих уеих еі & Іа Іап^ие
йе ^иеиіея. Ье диаігіёте диагііег езі аих агтез йе Сопсііе: зиг
сЬатр йе зіпоріе ип Ьотте заиѵа^е, соійе еі сеіпі йе іеиіііез
йе сЬёпё, іепапі йе 1а йехіге ипе таззие й’аг&епі зиг Гёраиіе.
VI. Агтез йи Тигкезіап. 8иг сЬатр й’ог ип іісогпе йе за-
Ые; аих уеих, А Іа Іап^ие еі А Іа согпе йе ^иеиіез.
Библиотека «Руниверс»
СВЯЩЕННОЕ КОРОНОВАНІЕ
ихъ и»шшхъ гшт.гш
ИМПЕРАТОРА АЛЕКСАНДРА АЛЕКСАНДРОВИЧА
II
Императрицы Маріи Ѳедоровны.
ССШКОМКЕМЕЫТ
ВЕ ЕЕПК8 МАЛЕ8ТЁ8 ІМРЁКІАЕЕ8
Е'ЕМРЕКЕСК АЬЕХАКІЖЕ III
ЕТ
Ь’ІМРЕВАТВІСЕ МАНІЕ ЕЕЙОВОѴКА.
ВЫСОЧАЙШІЙ МАНИФЕСТЪ.
БОЖІЕЮ МИЛОСТІЮ
МЫ. АЛЕКСАНДРЪ ТРЕТІЙ.
Императоръ и Самодержецъ всероссійскій,
ЦАРЬ ПОЛЬСКІЙ, ВЕЛИКІЙ КНЯЗЬ ФИНЛЯНДСКІЙ
и прочая, и прочая, и прочая.
Объявляемъ всѣмъ вѣрнымъ нашимъ подданнымъ:
Богу угодно было призвать Насъ на прародитель-
скій всероссійскій престолъ и нераздѣльные съ ними
престолы царства Польскаго и великаго княжества
Финляндскаго въ минуту страшнаго потрясенія. Посреди
тяжкихъ ощущеній скорби и ужаса, которыми объяты
были вмѣстѣ съ Нами сердца вѣрныхъ нашихъ под-
данныхъ. неблаговременно было назначать и устроить
торжество коронованія. Смиряясь предъ неисповѣдимыми
судьбами провидѣнія и наказанія Господня. Мы поло-
жили въ сердцѣ своемъ не приступать къ сему священ-
МАКІЕЕ8ТЕ ІМРЁКШ.
РАН ЬА ОКАСЕ БЕ ВІЕВ.
М 0 и 8. АЬЕХАМБВЕ III.
Ешрегеиг еі Аиіосгаіе сіе Тоиіез Іез Виззіез,
КОТ ПЕ РОЬОНХЕ. (тКАХО-ЛГС ЛЕ ЕТХЬАХПЕ.
ЕТС.. ЕТС.. ЕТС.
Еаізопз Ваѵоіг а іоиз Хоз йсіёіез зтуеѣз:
Ье Тоиі-Риіззапі а баіцпё Хоиз арреіег аи шо-
іпепі сГипе зесоиззе іеггіЫе а пюпіег виг Іе Тгбпе Ііё-
гёсіііаіге <1е Тоиіез Іез Киззіез. аіпзі еріе зиг Іез ігопез
<1е Ро1о<?пе еі сіе Еіпіашіе. іпзёрагаЫез <1е ееіиі сіе
Киззіе. Аи тіііеи сіез зепіітепіз сіе (Іоиіеиг еі сГЬог-
геиг. сіопі ёіаіепі рёпёігёз аѵес Хоиз Іез ссеигз (Іе іоиз
Хоз Йсіёіез зіуеіз. іі ёіаіі іпіетрезііГ (Іе йхег Іа сіаіе
еі сіе ргёрагег 1а зоіеппііё сіи Соигоппетепі. Еп Хоиз
іпсііпапі сіеѵапі Іез сіеззеіпз ітрёпёігаЫез сіе Іа Рго-
ѵісіепсе еі Іе сЬаіітепі (Іе Ніей. Хоиз аѵіопз аггёіё
Библиотека «Руниверс»
106
ВѢНЧАНІЕ РУССКИХЪ ГОСУДАРЕЙ НА ЦАРСТВО.
ному дѣйствію, доколѣ не успокоится чувство, возмущен-
ное страшнымъ злодѣяніемъ, жертвою коего палъ благо-
дѣтель своего народа, возлюбленный Нашъ родитель.
Нынѣ настаетъ уже время сотворить волю Господню
и совершить завѣтное желаніе Наше и всѣхъ вѣрныхъ
сыновъ отечества. По примѣру благочестивыхъ госуда-
рей. предковъ нашихъ, вознамѣрились Мы возложить
на себя корону и воспріять, по установленному чину,
святое мѵропомазаніе, пріобщивъ къ сему дѣйствію и
Любезнѣйшую Супругу Нашу, Государыню Императрицу
Марію Ѳедоровну.
Возвѣщая о таковомъ намѣреніи Нашемъ, должен-
ствующемъ, при помощи Божіей, совершиться въ маѣ
мѣсяцѣ сего года, въ первопрестольномъ градѣ Москвѣ,
призываемъ всѣхъ вѣрныхъ нашихъ подданныхъ соеди-
ниться съ Нами въ горячей и смиренной молитвѣ: да
соблюдетъ Господь Вседержитель Насъ и царство Наше
въ мирѣ и безопасности; да изліетъ на Насъ Духа пре-
мудрости и разума; да поможетъ Намъ, съ возложеніемъ
царскаго вѣнца приснопамятныхъ предковъ, исполнить
вѣрно принятый нами обѣтъ — всего Себя посвятить
благоденствію и славѣ возлюбленнаго отечества, служе-
нію правдѣ и попеченію о благѣ народа, Богомъ ввѣ-
реннаго Нашему правленію.
Данъ въ С.-Петербургѣ, въ 24 день января, въ лѣто
отъ Рождества Христова тысяча восемьсотъ восемдесятъ
третье, царствованія-же Нашего во второе.
На подлинномъ собственною Его Императорскаго Величества
рукою подписано:
«АЛЕКСАНДРЪ*.
ИМЕННЫЕ ВЫСОЧАЙШІЕ УКАЗЫ
Пратітелъстеующему Сенату.
I.
Манифестомъ, въ сей день изданнымъ, возвѣстивъ
объ имѣющемъ совершиться въ маѣ мѣсяцѣ 1883 года
коронованіи Нашемъ, признали Мы за благо призвать
къ сему времени въ первопрестольный градъ Нашъ
Москву: губернскихъ предводителей дворянства, град-
скихъ головъ губернскихъ городовъ, исключая сибир-
скихъ. по отдаленности оныхъ, и предсѣдателей губерн-
скихъ земскихъ управъ.
Правительствующій Сенатъ не оставитъ благовре-
менно учинить по сему надлежащее распоряженіе
II.
Приготовленія къ предстоящему коронованію На-
шему и Любезнѣйшей Нашей Супруги Государыни Импе-
ратрицы Марій Ѳедоровны признали Мы за благо воз-
ложить на временно-учрежденную коронаціонную ком-
миссію подъ главнымъ вѣдѣніемъ и наблюденіемъ ми-
нистра императорскаго двора.
Правительствующій Сенатъ не оставитъ учинить над-
лежащее по сему распоряженіе.
На подлинномъ собственною Его Императорскаго Величества
рукою подписано:
«АЛЕКСАНДРЪ».
С.-Петербургъ, 24-го января 1883 года.
। сіапз Коіге ссеиг сіе пе рая ргосёсіег а сеііе заіпіе сё-
і гёшопіе, іапі дие іе зепіітепі Д’іюггеиг яоиіеѵё раг іе
I іеггіЫе сгіте сіопі а ёіё ѵісііте іе ЪіепГаііеиг сіе зоп
I реиріе, Коіге ігёя сііег Рёге, пе зе зегаіі раз араізё.
Б’ёродие арргосЪе таіпіепапі ой іі Гаиі ассотрііг
Іа ѵоіопіё сіи 8еі§пеиг, аіпяі дие Коіге сіёзіг еі сеіиі
і сіез йДёІея епГапія йе 1а Раігіе. Зиіѵапі Гехетріе сіез
ріеих Етрегеигя, Коя Апсёігея, Копя аѵопз Гіпіепііоп
Де ріасег яиг Коіге іёіе Іа Соигоппе еі Де гесеѵоіг Іа
і 8аіпіе-Опсііоп Ди 8еі§пеиг яеіоп Іея ргёсеріея Де ГЕ-
। §1іяе, аѵес Коіге ігёя сЪёге Ероияе 8. М. Гітрёгаігісе
Магіе ГёДогоѵпа.
Еп аппоп^апі аіпяі Коіге іпіепііоп, диі Деѵга я’ас-
сотрііг, аѵес ГаіДе Ди 8еі§пеиг, аи тоіз Де таі Де
сеііе аппёе а Моясои. Коіге ргетіёге сарііаіе, Коия
іпѵііопя іоия Коя ЙДёІея яіуеія а я’ипіг а Коия Дапя
ипе ргіёге агсіепіе еі ІіитЫе роиг Детапсіег аи Тоиі-
Риіяяапі ди’іі Коиз ассогсіе а Коия. аіпяі ди’а Коіге
Вё^тіе, Іа раіх еі Іа яёсигііё; ди’іі Коия рёпёіге Де
Геяргіі Де яа§еяяе еі Де гаіяоп; ди’іі Коия аяяіяіе, аргёя
аѵоіг ріасё яиг Коіге іёіе Іа Соигоппе ітрёгіаіе Де Коя
апсёігея Д’ітрёгіяяаЫе тётоіге, айп дие Коия риіяяіопя
і йДёІетепі гетрііг Коіге ѵоеи, диі сопяіяіе а Коия соп-
яасгег епііёгетепі аи ЬопЬеиг еі а Іа §1оіге Де Коіге
। сііёге Раігіе, аи яегѵісе Де Іа ѵёгііё еі аи Ъіеп-ёіге Ди
реиріе Допі Біеи поия а сопйё Іа ^агДе.
, Боппё а 8і-РёіегзЪоиг§г Іе 24 ^апѵіег Де Гап Де
цтасе тіі Ііиіі сепі диаіге-ѵііигі-ігоія еі Де Коіге Вёцпе
Іе Деихіёте.
АБЕХАКБВЕ.
ОѴКА8Е8 БЕ 8. М. Б’ЕМРЕВЕБВ
аи зспаі Иігідеапі.
I.
' Раг Іе тапіГеяіе еп Даіе Де се ]оиг Коия аѵопз
Гаіі яаѵоіг дие Коіге Соигоппетепі аига Ііеи аи іпоія
Де таі 1883 еі Коия ігоиѵопя пёсеяяаіге Де сопѵодиег
роиг сеііе ёродие а Моясои. Коіге ргетіёге сарііаіе:
іез тагёсііаих Де поЫеяяе Дея ргоѵіпсея, Іея таігея Дея
сЬеГя-Ііеих Дея ргоѵіпсея, а Гехсерііоп ф сеих Де Іа
। 8іЪёгіе диі яопі ігор ёіоі^пёя, еі Іея ргёяіДепія Дея Дё-
I 1ё§аііопя ргоѵіпсіаіея Ди гетяіѵо.
і Бе яёпаі Дігі^еапі ргепсіга Іея теяигея пёсеяяаігея
роиг Гехёсиііоп Де се диі ргёсёДе.
II.
। Коия аѵопз гесоппи пёсеяяаіге Де сопйег Іе яоіп
I Дея ргёрагаііГя роиг Коіге Соигоппетепі еі сеіиі Де
Коіге ігёя сііёге Ероияе 8. М. Гітрёгаігісе Магіе ЕёДо-
гоѵпа а ипе соттіяяіоп Ди соигоппетепі зоия 1а Ді-
гесііоп еі Іа яигѵеіііапсе ^ёпёгаіе Ди тіпіяіге Де Іа
соиг ітрёгіаіе.
Бе яёпаі Дігі^еапі ргепсіга Іея тезигея пёсеяяаігея
роиг Гехёсиііоп Де се диі ргёсёДе.
АБЕХАКБВЕ.
8і-РёеегбЪоиг$, 24 іапѵівг 1883.
Библиотека «Руниверс»
СОПВОККЕМЕКТ БЕ8 8ОБѴЕВАІК8 ЕП88Е8.
107
ВЫСОЧАЙШЕ УТВЕРЖДЕННЫЙ
ЦЕРЕМОНІАЛЪ
торжественнаго въѣзда въ первопрестольный градъ Москву
Ихъ Императорскихъ Величествъ Государя Императора
Александра Александровича, Самодержца Всероссійскаго, и
Государыни Императрицы Маріи Ѳеодоровны.
I. Въ назначенный Его Императорскимъ Величе-
чествомъ день для торжественнаго въѣзда изъ Петров-
скаго дворца въ Москву, по данному въ назначенный
часъ сигналу девятью выстрѣлами изъ поставленныхъ
на Тайницкой башнѣ орудій, нач-
нется благовѣстъ отъ Большаго
Успенскаго собора, и всѣ войска
построятся на опредѣленныхъ имъ
мѣстахъ. Въ то-же время собе-
рутся въ Петровскомъ дворцѣ
особы и чины, долженствующіе
участвовать въ церемоніальномъ
шествіи. Когда всѣ займутъ опре-
дѣленныя имъ мѣста и Государь
Императоръ изволитъ сѣсть на
коня, а Государыня Императрица
и Ихъ Высочества изволятъ сѣсть
въ экипажи, по данному господи-
номъ министромъ императорскаго
двора черезъ особо назначеннаго
плацъ-адъютанта сигналу, произ-
ведены будутъ три выстрѣла отъ
конной батареи противъ Петров-
скаго дворца, послѣ которыхъ
процессія двинется слѣдующимъ
порядкомъ:
1. Полиціймейстеръ и 12 жан-
дармовъ, по два въ рядъ, верхомъ.
2. Собственный Его Импера-
торскаго Величества конвой.
3. Лейбъ-эскадронъ лейбъ-
гвардіи казачьяго полка и эскад-
ронъ 1-го лейбъ-драгунскаго мо-
сковскаго Его Величества полка. Герольдъ при св. коронованіи
4. Депутаты азіатскихъ под- Императора Александра III.
властныхъ Россіи народовъ, вер- (Нёгаиі аи соигоппетепі Йе 1'Етрегеиг
жАІСХаііСІГС Д.АА» у
хомъ, по два въ рядъ.
5. Депутаты казачьихъ войскъ.
6. Знатное дворянство, верхомъ, имѣя предъ собою ,
московскаго уѣзднаго предводителя дворянства.
7. Камеръ-фурьеръ, верхомъ, за нимъ 60 придвор- I
ныхъ лакеевъ, 4 скорохода и 4 придворные араба, всѣ
по два въ рядъ, въ парадной ливреѣ, пѣшкомъ.
8. Государевъ стремянный, верхомъ, 26 охотниковъ
пѣшкомъ, по два въ рядъ, въ парадной-же ливреѣ, а
за ними ловчій Его Величества и начальникъ импера-
торской охоты, верхомъ.
9. Въ открытомъ фаэтонѣ, цугомъ, два коронаціон-
ные оберъ-церемоніймейстера съ жезлами.
СЁКЁМОХІАІ
сіѳ Гепігёе воІеппѳПе й Мовсои де Ьеигв Ма]ѳвіёв ГЕтрѳгеиг
Аіехапсіге III, Аиіосгаіе де Тоиіев Іев Еиввіѳв, еі Гітрёгаігісе
Магіѳ Еёосіогоѵпа.
Ье риг Пхё раг 8. М. ГЕтрегеиг роиг зоп епігёе
зоіеппеііе сіапз Іа ѵіііе де Мозсои, а ГЬеиге іпсіідиёе,
пеиГ соирз сіе сапоп зегѵігопі сіе зі§па! роиг Гаіге зоппег
Іез сіосііез сіе Іа саіііёсігаіе сіе ГАззотрііоп. Ьез ігоирез
зе гап§егопі аих епдгоііз дёзі§пёз.
А сеііе тёте Ъеиге Іез ді^пііаігѳз еі Іез аиігез регзоп-
пез Гаізапі рагііе сіи согіё§е, зе
гёипігопі аи раіаіз Рёіігоѵзку.
Ьогзци’ііз аигопі іоиз оссирё іез
ріасез срлі Іеиг зегопі аззі^пёез.
8. М. ГЕтрегеиг зе теііга а сЬе-
ѵаі, 8. М. Гітрёгаігісе еі ЬЬ.
АА. II. М-тез Іез §гапдез-ди-
сЬеззез ргепдгопі ріасе (Іапз Іез
саггоззез сіе §а!а; Іе тіпізіге (іе
Іа таізоп (Іе ГЕтрегеиг (Іоппега,
раг Гепігетізе сГип аісіе (Іе сатр
(Іе ріасе, зрёсіаіетепі дёзі^пё а
сеі ейеі, Іе зі^паі а Іа Ьаііегіе
розіёе ѵіз-а-ѵіз сіи раіаіз Рё-
ігоѵзку, сіе іігег ігоіз соирз сіе
сапоп еі Іе согіё§е зе теііга еп
тагсііе сіапз Гогсігѳ зиіѵапі:
1. ІТп таііге (іе роіісе еі доиге
§епдагтез, а сііеѵаі, раг деих
де Ггопі.
2. Ь’езсогіе рагіісиііёге де 8.
М. ГЕтрегеиг.
3. Ье ргетіег езсадгоп ди
гё^ітепі дез созадиез де Іа §аг-
де еі ип езсадгоп ди ргетіег
гё§ітепі дез дга§опз де Іа §агде
де Мозсои де 8. М. ГЕтрегеиг.
4. Ьез дёриіёз дез реиріадез
азіаіідиез зоитізез а 1а Виззіе,
раг деих де Ггопі, а сііеѵаі.
5. Ьез дёриіёз дез рориіаііопз
созадиез.
6. Ьез гергёзепіапіз де 1а
Ііаиіе поЪІеззе, а сііеѵаі, ргёсё-
дёз ди тагёсЬаІ де поЫеззе ди дізігісі де Мозсои.
7. Пп Гоиггіег де Іа сЬатЪге, а сііеѵаі, зиіѵі де
зоіхапіе ѵаіеіз де ріед, де диаіге соигеигз еі де диа-
ігѳ пё§тез де Іа соиг, еп Ііѵгёе де §а1а, а ріед, раг
деих де Ггопі.
8. Ье рідиеиг де 8. М. ГЕтрегеиг, а сііеѵаі.
26 сЬаззеигз а ріед. еп Ііѵгёе де §а1а, раг деих де
Ггопі.
Ье сІіеГ д ециіра^е де Іа сказзе де 8. М. ГЕтре-
геиг, а сііеѵаі, зиіѵі ди сЬеГ де Іа ѵёпегіе ітрёгіаіе,
ё^аіетепі а сііеѵаі.
Библиотека «Руниверс»
Библиотека «Руниверс»
(Б’Ішрёг.іігісе Магіе Ресіогоѵпа еп сояішпе сіе Соигоппетепі.) (Ь’Етрегеиг Аіехапсіге Ш еп сояіите сіе Соигоппетепі.)
Библиотека «Руниверс
по
ВѢНЧАНІЕ РУССКИХЪ ГОСУДАРЕЙ НА ЦАРСТВО.
10. Въ открытомъ фаэтонѣ, цугомъ-же, верховный
церемоніймейстеръ съ жезломъ.
11. 24 камеръ-юнкера, верхомъ, по два въ рядъ, а
предъ ними церемоніймейстеръ, верхомъ-же.
12. 12 камергеровъ, верхомъ, по два въ рядъ, а
предъ ними церемоніймейстеръ, верхомъ-же.
13. Конюшенный офицеръ и два конюха, верхомъ.
14. Вторые чины двора, въ четверомѣстныхъ парад-
ныхъ золоченыхъ каретахъ.
15. Находящіеся въ свитѣ иностранныхъ принцевъ
придворные кавалеры, въ четверомѣстныхъ парадныхъ,
золоченыхъ каретахъ.
16. Гофмаршалъ, въ открытомъ фаэтонѣ, съ жезломъ.
17. Первые чины двора, въ четверомѣстныхъ парад-
ныхъ, золоченыхъ каретахъ.
18. Члены государственнаго совѣта, въ такихъ-же
каретахъ.
19. Оберъ-гофмаршалъ, въ открытомъ фаэтонѣ, съ
жезломъ.
20. Лейбъ-эскадронъ кавалергардскаго Ея Величе-
ства полка и лейбъ-эскадронъ лейбъ-гвардіи коннаго
полка.
21. Его Императорское Величество, верхомъ, имѣя
за. собою министра императорскаго двора, военнаго ми-
нистра, командующаго императорскою главною кварти-
рою и дежурныхъ: генералъ-адъютанта, генералъ-маіора
свиты Его Величества и флигель-адъютанта.
22. Ихъ Императорскія Высочества государи вели-
кіе князья: Наслѣдникъ Цесаревичъ Николай Алексан-
дровичъ, Георгій Александровичъ, Михаилъ Алексан-
дровичъ, Алексѣй Александровичъ, Павелъ Алексан-
дровичъ. Константинъ Николаевичъ, Константинъ Кон-
стантиновичъ, Дмитрій Константиновичъ, Николай Ни-
колаевичъ старшій, Николай Николаевичъ младшій,
Петръ Николаевичъ, Михаилъ Николаевичъ, Николай
Михаиловичъ, Михаилъ Михаиловичъ, Георгій Михаи-
ловичъ, Александръ Михаиловичъ, Сергѣй Михаиловичъ,
прибывшіе въ Москву принцы иностранныхъ владѣтель-
ныхъ домовъ, Ихъ Императорскія Высочества князья
Романовскіе герцоги Лейхтенбергскіе: Николай Максими-
ліановичъ, Евгеній Максимиліановичъ и Георгій Макси-
миліановичъ, Ихъ Великогерцогскія Высочества принцы
Ольденбургскіе: Николай Петровичъ, Константинъ Пе-
тровичъ и Петръ Александровичъ, Ихъ Великогер-
цогскія Высочества герцоги Мекленбургъ-Стрелицкіе:
Георгій Георгіевичъ и Михаилъ Георгіевичъ, верхомъ.
Примѣчаніе. Ихъ Императорскія Высочества госу-
дари великіе князья Владиміръ Александровичъ и Сер-
гѣй Александровичъ и Его Великогерцогское Высоче-
ство принцъ Александръ Петровичъ Ольденбургскій
изволятъ находиться въ строю.
23. Его Императорскаго Величества генералъ-адъ-
ютанты, генералъ-маіоры свиты, флигель-адъютанты и
состоящіе при Ихъ Высочествахъ генералы и адъютанты
и военная свита иностранныхъ принцевъ, верхомъ.
24. Ея Императорское Величество. Государыня Импе-
9. Веих §гапдз-таіігез сіез сёгётопіез сіи соигоп-
петепі, рогіапі Іез іп8І§пез сіе Іеиг сЬаг^е, еп рЬаёіоп
сіе §а1а А зіх сііеѵаих.
10. Ь’агсЬі-§гапд таііге сіез сёгётопіез сіи соигоп-
петепі, рогіапі Іез іпзі§пез сіе за сЬаг§е, еп рЬаёіоп
сіе &а1а а зіх сЬеѵаих.
11. 24 §епіі1Ьоттез сіе Іа сІіатЬге, а сііеѵаі, раг
сіеих сіе Ггопі, ргёсёсіёз д’ип таііге сіез сёгётопіез, а
сЬеѵаІ.
12. 12 с1іатЪе11ап8, а сііеѵаі, раг сіеих сіе &опі.
ргёсёсіёз д’ип таііге сіез сёгётопіез, а сііеѵаі.
13. Ьп оГйсіег сіез ёсигіез ітрёгіаіез еі сіеих раіе-
Ггепіег8, а сЬеѵаІ.
14. Ьез зесопсіез сЬаг^ез сіе 1а соиг, еп саггоззез
сГаррагаі а сріаіге ріасез*
15. Ьез Ііаиіз ді^пііаігез сіез соигз ёігап^ёгез, Гаі-
запі рагііе сіе Іа зиііе сіез ргіпсез ёігап^егз, еп саг-
гоззез сГаррагаі а диаіге ріасез.
16. Ье тагёсЬаІ сіе Іа соиг рогіапі Іез іпзі^пез сіе
за сЬаг§е, еп рЬаёіоп сіе §а!а.
17. Ьез о-гапсіез сЬаг^ез сіе Іа соиг, еп саггоззез
(Гаррагаі а сріаіге ріасез.
18. Ьез тетЬгез сіи сопзеіі сіе ГЕтріге, еп саггоз-
зез сГаррагаі а диаіге ріасез.
19. Ье §гапс1-тагёс1іа1 сіе Іа соиг, рогіапі Іез іп-
зі§пез сіе за сЬаг°е, еп рЬаёіоп сіе §а1а.
20. Ье ргетіег езсасігоп ди гё^ітепі дез сЬеѵаІіегз-
§агдез сіе 8. М. Гітрёгаігісе еі Іе ргетіег езсасігоп сіи
гё^ітепі сіе Іа §агде а сЬеѵаІ.
21. 8. М. ГЕтрегеиг, а сЬеѵаІ, зиіѵі сіи тіпізіге де
за таізоп, сіи тіпізіге сіе Іа §иегге, сіе Гаіде-де-сатр
егёпёгаі соттапдапі Іа таізоп тііііаіге сіе 8а Ма]езіё.
д’ип аісіе сіе сатр §ёпёга1, д’ип ^ёпёгаі сіе Іа зиііе еі
д’ип аісіе сіе сатр сіе ГЕтрегеиг, Іез ігоіз сіетіегз де
зегѵісе аиргёз сіе 8а Мазезіё.
22. ЬЬ. АА. II. М-§г Іе сёзагёѵіісЬ §гапд-сіис Ьё-
гіііег Хісоіаз АІехапсІгоѵіісЬ, еі М-§гз Іез §гапд8-дисз
Стеог§е АІехапсІгоѵіісЬ, МісЬеІ АІехапсІгоѵіісЬ, АІехіз
АІехапсІгоѵіісЬ, Раиі АІехапсІгоѵіісЬ, Сопзіапііп Хісо-
ІаіёѵіісЬ, Сопзіапііп СопзіаиііпоѵіісЬ, Втіігі Сопзіап-
ііпоѵіісЬ, Хісоіаз ХісоІаіёѵіісЬ рёге, Хісоіаз Хісоіаіё-
ѵіісіі йіз, Ріегге ХісоІаіёѵіісЬ, Місііеі ХісоІаіёѵіісЬ.
Хісоіаз МікЬаІІоѵіісЬ, МісЬеІ МікЬаІІоѵіісЬ, Сгеог§е Мі-
кЬаІІоѵіісЬ, Аіехапсіге МікЬаІІоѵіісЬ еі 8ег§е МікЬаІ-
ІоѵіісЬ; ЬЬ. АА. Іез ргіпсез ёігап§егз; ЬЬ. АА. II. Іе*
ргіпсез Котапоѵзкі, сіисз сіе ЬеисЬіепЬег§’: Хісоіаз Ма-
хітіііапоѵіісіі, Еи§ёпе Махітіііапоѵіісіі еі Сеог^е Ма-
хітіііапоѵіісіі; ЬЬ. АА. цтапд-дисаіез Іез ргіпсез (ГОІ-
депЪоиг§: Хісоіаз РёігоѵіісЬ, Сопзіапііп РёігоѵіісЬ еі
Ріегге АІехапсІгоѵіісЬ еі ЬЬ. АА. §тапд-диса1ез Іез
сіисз сіе Меск1етЬоиг§-8ігё1іі2 Сеогне Сёог§иіёѵіісЬ еі
Місііеі 6гёог§иіёѵіісЬ, а сііеѵаі.
ЬЬ. АА. II. М-§тз Іез ёгапдз-дисз Ѵіасіітіг АІе-
хапсІгоѵіісЬ еі 8ег§'е АІехапдгоѵіісЬ еі 8. А. §гапд-ди-
саіе Іе ргіпсе Аіехапсіге РёігоѵіісЬ д’О1депЬоиг§ ргеп-
дгопі ріасе дапз Іез гапсгз дез ігоирез.
Библиотека «Руниверс»
СОБВОККЕМЕМТ БЕ8 8ОѴѴЕКАШ8 КБ88Е8.
111
ратрица съ Ея Императорскимъ Высочествомъ госуда-
рынею великою княжною Ксеніею Александровною, въ
парадной золоченой каретѣ. Карета запряжена восемью
лошадьми: у каждой лошади по конюшенному служи-
телю: подлѣ кареты, съ правой стороны, оберъ-штал-
мейстеръ. съ лѣвой — шталмейстеръ, верхомъ, а передъ
каретою конюшенный офицеръ, также верхомъ; на рем-
няхъ два пажа: по сторонамъ идутъ четыре камеръ-ка-
зака въ парадной одеждѣ; позади кареты шесть камеръ-
пажей. верхомъ, а за ними два конюха, верхомъ-же.
25. Ихъ Императорскія Высочества государыни ве-
ликія княгини: Марія Павловна и Александра Іоси-
фовна. въ парадной золоченой каретѣ, цугомъ; у каж-
дой лошади по конюшенному служителю; съ каждой
стороны кареты шталмейстеръ, верхомъ; на ремняхъ
два пажа; по сторонамъ идутъ четыре лакея; за каре-
тою два камеръ-пажа, верхомъ, а за ними два конюха,
верхомъ-же.
26. Ихъ Императорскія Высочества государыни ве-
ликія княгини: Ольга Ѳедоровна и Марія Александ-
ровна. герцогиня Эдинбургская, въ парадной золоченой
каретѣ, цугомъ: у каждой лошади по конюшенному слу-
жителю: съ каждой стороны кареты шталмейстеръ, вер-
хомъ: на ремняхъ два пажа; по сторонамъ идутъ че-
тыре лакея: за каретою два камеръ-пажа, верхомъ, а
за ними два конюха, верхомъ-же.
27. Ихъ Императорскія Высочества государыни ве-
ликія княгини: Вѣра Константиновна, герцогиня Вир-
тембергская, и Екатерина Михаиловна, въ парадной зо-
лоченой каретѣ, цугомъ: у каждой лошади по конюшен-
ному служителю: съ каждой стороны кареты шталмей-
стеръ. верхомъ; по сторонамъ идутъ четыре лакея; за
каретою два камеръ-пажа, верхомъ, а за ними два ко-
нюха. верхрмъ-же.
28. Ихъ Императорскія Высочества: принцесса Ба-
денская. Марія Максимиліановна, и принцесса Ольден-
бургская. Евгенія Максимиліановна, и Ея Великогерцог-
ское Высочество герцогиня Елена Георгіевна Меклен-
бургъ-Стрелицкая. въ парадной золоченой каретѣ, цу-
гомъ: у каждой лошади по конюшенному служите.™;
съ каждой стороны кареты шталмейстеръ, верхомъ; по
сторонамъ идутъ четыре лакея: за каретою два камеръ-
пажа. верхомъ, а за ними два конюха, верхомъ-же.
29. Лейбъ-эскадронъ лейбъ-гВардіи кирасирскаго Его
Величества полка и лейбъ-эскадронъ лейбъ-гвардіи ки-
расирскаго Ея Величества полка.
30. Двора Ея Величества Государыни Императрицы
статсъ-дамы, камеръ-фрейлины и фрейлины; Ихъ Импе-
раторскихъ Высочествъ государынь великихъ княгинь
гофмейстерины и фрейлины и прибывшія съ иностран-
ными принцессами придворныя дамы въ четверомѣст-
ныхъ парадныхт, золоченыхъ каретахъ.
31. Лейбъ-эскадронъ лейбъ-гвардіи гусарскаго Его
Величества полка и лейбъ-эскадронъ лейбъ-гвардіи улан-
скаго Его Величества полка.
Всѣ распоряженія, относящіяся до составленія тор-
23. Ьез аіДез сіе садпр $ёпёгаих сіе 8. М. ГЕшре-
геиг, Іез §ёпёгаих сіе Іа яиііе, Іез аіДея сіе сашр Де
ГЕтрегеиг, Іез оёпёгаих аііасііёя А ББ. АА. II., аіпяі
дие Іеигз аісіез сіе сашр еі Іез регзоппез сіе Іа зиііе
тііііаіге сіез ргіпсез ёігап^егя, а сііеѵаі.
24. 8. М. Гітрёгаігісе еі 8. А. I. М-те Іа §тапДе-
сіисііеззе Хёпіе Аіехашігоѵпа, еп саггоззе Д’аррагаі а
Ішіі сііеѵаих, сііадие сііеѵаі іепи раг ип раІеГгепіег.
Аих рогііёгея Ди саггоззе а Дгоііе — Іе ^гапД-ёсиуег,
а сііеѵаі; а ц’аисііе — ип ёсиуег Де Іа соиг, а сііеѵаі.
Ба саггоззе езі ргёсёДё Д’ип оГйсіег Дез ёсигіез ітрё-
гіаіея, а сііеѵаі. Беих ра^ез зопі ріасёз аих зоирепіез
Де 1а ѵоііиге еі диаіге созадиез Де Іа сііатЪге еп
агапДе іепие тагсііепі Дез Деих сдіёз Ди саггоззе. Бе
саггоззе езі зиіѵі Де зіх ра§ея Де Іа сііатЪге, а сііе-
ѵаі, еі Де Деих раІеГгепіегз, ё^аіетепі а сііеѵаі.
25. ББ. АА. II. М-тез Іез ^гапДез-ДисЬеззез Магіе
Раѵіоѵпа еі АІехапДга Зозёріюѵпа, еп саггоззе Д’арра-
гаі, а зіх сііеѵаих,. сііадие сііеѵаі іепи раг ип раІеГге-
піег. Бе сііадие сбіё Ди саггоззе ип ёсиуег Де Іа соиг.
а сііеѵаі. Беих ра^ез зопі ріасёз аих зоирепіез, диаіге
ѵаіеіз Де ріеД тагсііепі Дез Деих сдіёз Ди саггоззе.
диі езі зиіѵі Де Деих ра^ея Де Іа сііатЪге, а сііеѵаі,
еі Де Деих раІеГгепіегз, ё§а1етепі а сііеѵаі.
26. ББ. АА. II. М-тез Іез §тапДез-Дис1іеяяея: ОІ^а
ЕёДогоѵпа еі Магіе АІехапДгоѵпа, ДисЬеяяе Д’ЕДіт-
Ъоиг§’, еп саггоззе Д’аррагаі а зіх сііеѵаих, сопДиііз
раг зіх раІеГгепіегз; Де сііадие сдіё Ди саггоззе, ип
ёсиуег Де Іа соиг, а сііеѵаі; Деих ра§ез зопі ріасёз аих
зоирепіез; диаіге ѵаіеіз Де ріеД тагсііепі Дез Деих
сдіёз Ди саггоззе, диі езі зиіѵі Де Деих ра^ез Де Іа
сііатЪге, а сііеѵаі, еі Де Деих раІеГгепіегз, ёдаіетепі а
сііеѵаі.
27. ББ. АА. II. М-тез Іез отапДея-ДисІіеязея: Ѵёга
Сопзіапііпоѵпа. Дисііеззе Де АѴигіетЪег^. еі Саіііегіпе
Мікііаііоѵпа, еп саггоззе Д’аррагаі а зіх сііеѵаих, соп-
Диііз раг зіх раІеГгепіегз: Де сііадие сдіё Ди саггоззе.
ип ёсиуег Де Іа соиг, а скеѵаі; диаіге ѵаіеіз Де ріеД
тагсііепі Дез Деих сдіёз Ди саггоззе, диі езі зиіѵі Де
Деих ра§ез Де Іа сііатЪге, а сііеѵаі, еі Де Деих раІе-
Ггепіегз, ё^аіетепі а сііеѵаі.
28. ББ. АА. II. Іа ргіпсеззе Магіе Махітіііапоѵпа
Де ВаДе, М-те Іа ргіпсеззе Еи§ёпіе Махітіііапоѵпа
Д’О1ДепЪоиг§- еі 8. А. атапД-ДисаІе М-те Іа Дисііеззе
Нёіёпе Сгёогоиіеѵпа Де Меск1етЪоигд-8ігё1ііг, еп саг-
гоззе Д’аррагаі а зіх сііеѵаих, сопДиііз раг зіх раІеГге-
піегз; Де сііадие сдіё Ди саггоззе, ип ёсиуег Де Іа
соиг, а сііеѵаі: диаіге ѵаіеіз Де ріеД тагсііепі Дез
Деих сдіёз Ди саггоззе, диі езі зиіѵі Де Деих ра^ез
Де Іа сііатЪге, а сііеѵаі, еі Де Деих раІеГгепіегз, ёца-
Іетепі а сііеѵаі.
29. Бе ргетіег еясаДгоп Ди гё§’ітепі Дея сиігаяяіегз
Де Іа §агДе Де 8. М. ГЕшрегеиг еі Іе ргетіег езса-
Дгоп Ди гё^ітепі Дез сиігаязіегз Де Іа ^агДе Де 8. М.
Гітрёгаігісе.
30. Бея Датез Д’іюппеиг Де 8. М. Гітрёгаігісе. Іез
Библиотека «Руниверс»
112 ВѢНЧАНІЕ РУССКИХЪ ГОСУДАРЕЙ НА ЦАРСТВО.
Петровскій дворецъ близъ Москвы.
(Ъе раіаіз <1е Реігоѵзку, ргёз сіе Мозсоп.)
жественнаго поѣзда, по указанному порядку и правиль-
ности его движенія, возлагаются на шестерыхъ, особо
для сего назначенныхъ церемоніймейстеровъ, которые' I
ѣдутъ по сторонамъ шествія верхомъ. |
При вступленіи главы шествія въ столицу произве- ।
денъ будетъ, по сигналу, данному по распоряженію мо-
сковскаго коменданта, съ Тріумфальныхъ воротъ и по-
вторенному съ Тверской каланчи и съ Ивана Великаго.
71 салютаціонный выстрѣлъ. У въѣзда въ столицу встрѣ-
титъ Его Величество московскій генералъ-губернаторъ,
имѣя при себѣ офицеровъ особыхъ порученій и адъю-
тантовъ. верхомъ, съ которыми и присоединится къ
свитѣ Его Величества.
У старыхъ Тріумфальныхъ воротъ, при въѣздѣ въ
сіетоізеііез (ГЬоппеиг а рогігаіі. Іез <1етоізе11ез <ГЬоп-
пеиг <Іе На Ма]е8Іё: Іез ііатез <1е соиг еі Іез сіетоі-
зеііез (ГЬоппеиг (Іе ЬЪ. АЛ. II. М-тез Іез ^гатіез-йи-
сЬеззез еі Іез (Іатез еі (Іепюізеііез (ГЬоппеиг (Іез
ргіпсеззез ёігапігёгез. еп саггоззез «Гаррагаі а (іиаіге
ріасез.
31. Ье ргетіег езсасігоп (Іи гёсітепі (Іез Ьиззапіз
(Іе Іа ііаніе еі 1е ргетіег езсасігоп <1и гёеітепі «Іез
Іапсіегз (Іе Іа іганіе <1е 8. М. ГЕтрегеиг.
8іх таіігез (Іез сёгётопіез. а сііеѵаі. ассотраітепі
Іе согіёіге еі еп зигѵеіііепі Гопіге еі Іа тагсЬе гёіги-
Ііёге.
А Гепігёе (Іи согіё^е «Іапз Іа сарііаіе. * аи зіігпаі
(Іоппё раг Іе соттатіапі «Іе Мозсои «Іи Ііаиі <1е Гагс
Дворецъ въ Останкинѣ, близъ Москвы.
(Ъе раіаія «ІЧЫапкіпо, ргё* ііе Мозсои.)
Библиотека «Руниверс»
СОИКОКЫЕМЕЫТ ЛЕ8
Земляной городъ, встрѣчаетъ московскій городской го-
лова съ гласными думы и членами московской город-
ской управы, московскія мѣщанская и ремесленная
управы и цехи съ ихъ значками.
У Страстнаго монастыря, при въѣздѣ въ Бѣлый го-
родъ — предсѣдатель и члены московской губернской
земской управы.
На Тверской площади, противъ дома генералъ-гу-
бернатора— дворянство Московской губерніи, съ уѣзд-
ными предводителями, за исключеніемъ предводителя
Московскаго уѣзда, имѣя во главѣ московскаго губерн-
скаго предводителя дворянства.
8ОІІѴЕКЛШ8 КІІ88Е8. 113
(Іе ігіопірііе. яііщаі аиннііоЬ гёрёіё (Іи Ііаиі сіи сІосЬег
(Гіѵап-Ѵёіікі. ипе яаіѵе (Іе 71 соиря (Іе сапоп яега іі-
гёе а Іа ріасе (Іііс Тяагякаіа.
Ье ігоиѵегпеиг цёпёгаі (Іе Моясои. а сііеѵаі. яиіѵі
I (ГоПісіегя (Гопіоппапсе еі сіе яея аі(1ея (Іе сашр. ге^оіі
8. М. ГЕпірегеиг а Гепігёе (Іе Іа сарііаіе еі яе ріпі
і аи согіёце. а Іа яиііе сіе 8а Ма^еяіё.
1 А Гапсіеп агс (Іе ігіошрііе (а Гепігёе (Іи (ріагііег
арреіёе „Яетііапоі йогой") 8. М. ГЕпірегеиг яега геси
раг Іе піаіге (Іе Іа сарііаіе, Іея піетЬгея (Іе Іа типі-
сіраіііё (Іе Моясои. Іея йёіёіхиёя (Іея согря (Іе Іа Ъоиг-
цеоіяіе. (Іея агііяапя еі раг Іея йіѵегяея согрогаііопя (Іе
Екатерининскій залъ въ московскомъ кремлевскомъ дворцѣ.
(Ьа яаііе Саіііегіпе аи Раіаія <1и Сгетііп (Іе Моясои.)
При Воскресенскихъ воротахъ — московскій губер-
наторъ съ губернскими административными и судебными
учрежденіями.
У сихъ воротъ Его Величество Государь Имиера-
торъ и государи великіе князья изволятъ сойти съ ло-
шадей; Государыня Императрица изволитъ выйти изъ
кареты, которая остановится у самаго входа въ Ивер-
скую часовню, по правой сторонѣ оной, а государыни
великія княгини изволятъ выйти изъ каретъ, не доѣз-
жая часовни. На паперти часовни встрѣчаетъ Ихъ Ве-
личества епископъ дмитровскій, первый викарій москов-
скій. съ крестомъ и св. водою. Ихъ Величества и Ихъ
Моясои. піипія (Іе Іеигя іпяіцпея.
Аи соиѵепі (Іе Іа Раяяіоп. йіі 8ігаяіпоі Мопаяііг (а
Гепігёе (Іи (ріагііег арреіё Вёіо’і Йогой). 8. М. ГЕиі-
регеиг яега геси раг Іе ргёяійепі еі Іея піепіЪгея (Іе
Гайіпіпіяігаііоп (Іи хепіяіѵо (Іи цоиѵегпепіепі (Іе Моясои.
А Іа ріасе Тѵегякаіа, еп Гасе (Іи раіаія (Іи ігоиѵег-
пеиг "епёга1. 8. М. 1 Епірегеиг яега геси раг Іе піагё-
сііаі (Іе поЫеяяе (Іи цоиѵегпеіпепі (Іе Моясои. Іея піа-
гёсііаих йе йіяігісі (а Іехсерііоп (Іи піагёсііаі (Іе йія-
: ігісі йе .Моясои) еі раг Іа поЫеяяе (Іе Моясои.
А Іа рогіе <1е Іа Кёяиггесііоп (Ѵоякгеяяепякіа Ѵо-
гоіа) 8. М. ГЕпірегеиг яега теги раг Іе цоиѵегпеиг сі-
15
Библиотека «Руниверс»
114
ВѢНЧАНІЕ РУССКИХЪ ГОСУДАРЕЙ НА ЦАРСТВО.
Высочества изволятъ войти въ часовню для поклоненія
иконѣ Иверской Божіей Матери. Вся процессія на это
время останавливается и не двигается далѣе, пока Его
Величество не изволитъ опять сѣсть на коня и выѣхать
въ лѣвыя ворота на Красную площадь, а Ея Величество
не изволитъ сѣсть въ свою карету, которая выѣдетъ
на ту-же площадь черезъ правыя ворота.
У Спасскихъ воротъ встрѣчаютъ московскій комен-
дантъ, съ состоящими подъ его начальствомъ штабъ- и
оберъ-офицерами, верхомъ, и присоединяются къ свитѣ
Его Величества.
По всему пути Высочайшаго шествія отъ Петров-
скаго дворца до Кремля будутъ выстроены войска по
распоряженію военнаго начальства. Духовенство выхо-
дитъ изъ церквей со святыми иконами и крестами;
дома-же, по усердію жителей, будутъ убраны различ-
ными украшеніями.
По въѣздѣ въ Кремль, процессія слѣдуетъ мимо Ма-
лаго Николаевскаго дворца, причемъ лица, поименован-
ныя въ §§ 4, 5, 6, 7, 8, 11, 12 и 13, проѣзжаютъ, не
останавливаясь, черезъ Дворцовую площадь, мимо Боль-
шаго кремлевскаго дворца, и выѣзжаютъ изъ Кремля
черезъ Боровицкія ворота.
Войска, въ поѣздѣ участвующія, по мѣрѣ вступленія
на площадь противъ главнаго подъѣзда Большаго дворца,
выстраиваются на оной фронтомъ ко дворцу.
Коронаціонные оберъ-церемоніймейстеры, верховный
церемоніймейстеръ, вторые чины двора, иностранные
придворные кавалеры, гофмаршалъ, первые чины двора,
члены государственнаго совѣта и оберъ-гофмаршалъ,'
проѣхавъ мимо Малаго Николаевскаго дворца, повора-
чиваютъ направо и выходятъ изъ экипажей у воротъ
между церковью Ивана Великаго и храмомъ Двѣнад-
цати Апостоловъ; члены государственнаго совѣта про-
ходятъ по помосту и входятъ въ Успенскій соборъ че-
резъ сѣверныя двери.
Вторые и первые чины двора, обходя соборъ съ
западной стороны, выстраиваются у южныхъ дверей'
онаго на помостѣ, который ведетъ по направленію къ
воротамъ между колокольнею Ивана Великаго и Архан-
гельскимъ соборомъ. Вдоль сего помоста заблаговре-
менно будутъ выстроены шпалерами придворные чины
и кавалеры — старшіе ближе къ Успенскому собору.
Коронаціонные оберъ-церемоніймейстеры, верховный
церемоніймейстеръ, гофмаршалъ и оберъ-гофмаршалъ,
выйдя изъ экипажей, проходятъ налѣво, по помосту. |
ведущему къ воротамъ между Иваномъ Великимъ и
Архангельскимъ соборомъ, гдѣ и ожидаютъ прибытія
Ихъ Величествъ. (
У сихъ воротъ Ихъ Величества и Ихъ Высочества,
равно какъ и всѣ слѣдовавшія въ процессіи за высо-
чайшими особами лица, останавливаются, сходятъ съ
лошадей и выходятъ изъ каретъ; затѣмъ слѣдуютъ, въ
предшествіи коронаціонныхъ оберъ - церемоніймейсте- |
ровъ, верховнаго церемоніймейстера, гофмаршала и
оберъ-гофмаршала, въ Успенскій соборъ. I
ѵіі йе Мозсои, іез аиіогііёз сіѵііез, Іе согрз йез ^и^ез
еі Іе рагдиеі Ли ^оиѵегпешепі де Мозсои.
А сеііе рогіе 8. М. І’Етрегеиг еі ЬЬ. АА. II. М-^гз
Іез §гапдз-дисз теііепі ріед а іегге, 8. М. Гітрёга-
ігісе дезсепд де зоп саггоззе, диі з’аггёіе а дгоііе де
Гепігёе тёте де Іа сЬареІІе де Моіге-Вате д’ІЬёгіе.
Ьез ѵоііигез де ЬЬ. АА. II. М-тез Іез §гапдез-ди-
сііеззез з’аггёіепі аѵапі д’аііеіпдге Іа сЬареІІе. Ьеигз
Аііеззез Ітрёгіаіез дезсепдепі де ѵоііиге еі зе гепдепі
а ріед а Іа сЬареІІе.
Ьеигз Маз'езіёз зопі ге^иез зиг Іе рагѵіз де Іа сЬа-
реІІе раг М-§т Гагсііеѵёдие де Бшіігоаѵ, ргетіег ѵі-
саіге де Мозсои, аѵес Іа сгоіх еі Геаи Ьёпііе. Ьеигз
Ма]езіёз еі Ьеигз Аііеззез Ітрёгіаіез епігепі дапз Іа
сііареііе роиг ѵёпёгег ГІта^е де Коіге-Вате д’ІЬёгіе.
Ье согіё^е з’аггёіе еі пе зе гетеі еп тагсЬе дие
Іогздие 8. М. І’Етрегеиг, гетопіё а сЬеѵаІ еі раззапі
раг Іа рогіе де §аисЬе, Гаіі зоп епігёе зиг Іа ріасе
Кгаззпа’іа. 8. М. Гітрёгаігісе, ауапі гергіз ріасе дапз
зоп саггоззе, зиіі раг Іа рогіе де дгоііе.
А Іа рогіе ди Заиѵеиг (8раззкіа Ѵогоіа) Іе сот-
тапдапі де Мозсои, ассотра^пё д’оГйсіегз зирёгіеигз
еі зиЪаІіегпез а сЬеѵаІ, ге^оіі 8. М. І’Етрегеиг еі зе
ріпі аи согіё^е, а Іа зиііе де 8а Ма]езіё.
8иг іоиі Іе рагсоигз ди согіё^е, а рагііг ди раіаіз
Рёігоѵзку ]изди’аи Сгетііп, Іез ігоирез зегопі аіі^пёез,
еп доиЫе Ьаіе, зиг Іез огдгез дез аиіогііёз тііііаігез.
Ье с1ег§ё зе ііепдга зиг Іе зеиіі дез ё§1ізез, рогіапі
Іа сгоіх еі Іез заіпіез ітаегез.
А Гепігёе ди Сгетііп, Іе согіё^е 1оп§е Іа Га^аде
ди реііі раіаіз Хісоіаз. Ьез регзоппез тепііоппёез аих
рага§гарЬез 4, 5, 6, 7, 8, 11, 12 еі 13 ігаѵегзепі Іа
ріасе ди Раіаіз, запз з’аггёіег, еі зогіепі ди Сгетііп
раг Іа рогіе дііе Вогоѵіізкіа. Ьез ігоирез Гаізапі рагііе
ди согіё^е, аи Гиг еі а тезиге де Іеиг аггіѵёе зиг Іа
ріасе ди Раіаіз, з’у аіі^пепі, Гаізапі Ггопі аи реггоп
ргіпсіраі ди §гапд раіаіз ди Сгетііп.
Ьез ^гапдз-таіігез дез сёгётопіез ди соигоппе-
тепі, ГагсЬі-^гапд-таііге дез сёгётопіез ди соигоппе-
тепі, Іез зесопдез сЬаг^ез де Іа соиг, Іез регзоппез
Гаізапі рагііе де Іа зиііе дез ргіпсез ёігап^егз, Іе та-
гёсЬаІ де Іа соиг, Іез ^гапдез сЬаг§ез де Іа соиг, Іез
тетЬгез ди сопзеіі де ГЕшріге еі Іе §гапд тагёсЬаІ
де Іа соиг, аргёз аѵоіг дёраззё Іе реііі раіаіз Кісоіаз,
іоигпепі а дгоііе еі дезсепдепі де ѵоііиге ргёз де Іа
рогіе зііиёе епіге Іе сіосііег д’Іѵап-ѴёІікі еі Гё§1ізе дез
Воияе Ардігез.
Ьез тетЬгез ди сопзеіі де ГЕтріге зиіѵепі Іе ріап-
сЬег ѵоіапі еі епігепі, раг Іа рогіе Хогд, дапз Іа са-
іііёдгаіе де ГАззотрііоп. Ьез §тапдез еі Іез зесопдез
сЬаг§ез де Іа соиг зиіѵепі Іа Га^аде оссідепіаіе де Іа
саіЬёдгаІе еі зе ріасепі а Гепігёе 8ид, зиг Іе рІапсЬег
ѵоіапі диі тёпе ѵегз Іа рогіе зііиёе епіге Іе сіосііег
д’Іѵап-ѴёІікі еі Іа саіііёдгаіе де ГАгсЬапде МісЬеІ.
Ьез ді^пііаігез еі Іез еепііІзЬоштез де Іа соиг з’а-
1і§пепі а Гаѵапсе Іе 1оп§ де се ріапсііег ѵоіапі, еі зе
Библиотека «Руниверс»
СОИВОККЕМЕХТ БЕ8 8ОЫѴЕКАШ8 ЕИ88Е8.
115
Въ Успенскомъ соборѣ предварительно совершено
будетъ благодарственное молебствіе о благополучномъ
прибытіи Государя Императора, съ провозглашеніемъ
многолѣтія, и соберутся заблаговременно неучаствовав-
шіе въ торжественномъ въѣздѣ члены государственнаго
совѣта и придворныя дамы, а также министры, главно-
управляющіе. сенаторы, статсъ-секретари. почетные опе-
куны и другія особы первыхъ трехъ классовъ обоего
пола, губернскіе предводители дворянства, городскіе го-
ловы губернскихъ городовъ Россійской имперіи, равныя
имъ лица привислянскихъ губерній, депутаты великаго
княжества Финляндскаго (кромѣ суплеантовъ) и пред-
сѣдатели губернскихъ земскихъ управъ.
На паперти собора Ихъ Величества будутъ встрѣ-
чены святѣйшимъ синодомъ и духовенствомъ съ кре-
стомъ и св. водою, въ предшествіи которыхъ Ихъ Ве-
личества и особы императорской фамиліи входятъ въ
соборъ при пѣніи пѣвчими втораго тропаря изъ канона
недѣли Ваій.
По вступленіи Ихъ Величествъ въ храмъ, по сиг-
налу. данному московскимъ комендантомъ, произведено
будетъ 85 салютаціонныхъ выстрѣловъ. Ихъ Импера-
торскія Величества изволятъ прикладываться къ свя-
тымъ иконамъ и святымъ мощамъ.
Въ сіе время, стоявшіе шпалерами вдоль пути ше-
ствія Ихъ Величествъ въ соборъ, придворные чины и
кавалеры переходятъ къ дверямъ Благовѣщенскаго со-
бора и выстраиваются по-парно отъ сихъ дверей по
помосту, ведущему на Красное крыльцо, младшіе впе-
реди—для предшествованія Ихъ Величествамъ изъ Бла-
говѣщенскаго собора въ кремлевскій дворецъ.
Изъ Успенскаго собора Ихъ Величества изволятъ
шествовать, съ особами императорской фамиліи, имѣя
позади себя министра императорскаго двора, военнаго
министра, командующаго императорской главной квар-
тирой и дежурныхъ: генералъ-адъютанта, генералъ-
маіора свиты и флигель-адъютанта, въ предшествіи ко-
ронаціонныхъ оберъ-церемоніймейстровъ, верховнаго це-
ремоніймейстера, гофмаршала и оберъ-гофмаршала и
митрополита новгородскаго и въ сопровожденіи всѣхъ
знатныхъ обоего пола особъ, находившихся въ Успен-
скомъ соборѣ,—въ Архангельскій соборъ, въ которомъ,
до высочайшаго прибытія, будетъ совершено благодар-
ственное молествіе и гдѣ встрѣтитъ Ихъ Величества
архіепископъ тверской. Ихъ Величества и Ихъ Высо-
чества приложатся въ семъ соборѣ къ святымъ иконамъ
и мощамъ и поклонятся гробамъ своихъ предковъ, а за-
тѣмъ изволятъ слѣдовать въ Благовѣщенскій соборъ въ
предшествіи тѣхъ-же придворныхъ чиновъ и высоко-
преосвященнаго митрополита. Сопровождавшія Ихъ Ве-
личества и Ихъ Высочества изъ Успенскаго собора при-
дворныя дамы и знатныя особы обоего пола не вхо-
дятъ въ Архангельскій соборъ, а, пройдя къ западнымъ
дверямъ онаго, ожидаютъ выхода Ихъ Величествъ и
сопровождаютъ ихъ до дверей Благовѣщенскаго собора,
въ который также не входятъ, а затѣмъ слѣдуютъ за
ріасепі раг гапег д’апсіеппеіё а рагііг (Іе Іа саіЬё-
дгаіе.
Ьез ^гапдз-таіігез сіез сёгётопіез (Іи соигоппе-
тепі, Гагс1іі-§гапд-таііге дез сёгётопіез (Іи соигоп-
петепі, Іе тагёсЬаІ еі Іе ^гапд тагёсЪаІ (іе Іа соиг,
дезсепдиз іе ѵоііиге, 8е дігі^епі а §аисЬе еі зиіѵепі
Іе рІапсЬег ѵоіапі диі сопдиіі ѵегз Іа рогіе зііиёе еп-
іге Іе сіосііег д’Іѵап-ѴёІікі еі Іа саіЬёдгаІе де ГАг-
сЬап§е Місііеі, ой ііз аііепсіепі Гаггіѵёе де Ьеигз Ма-
^езіёз.
А сеііе рогіе, Ьеигз Ма]езіёз еі Ьеигз Аііеззез Іт-
рёгіаіез, аіпзі дие іоиіез Іез регзоппез диі Іез зиіѵепі
сіапз Іе согіё^е, з’аггёіепі, дезсепдепі (Іе сЬеѵа! еі
срііііепі Іеиг8 ѵоііигез, роиг Гаіге Іеиг епігёе а Іа саіЬё-
дгаІе (Іе ГАззотрііоп, ргёсёдёез дез ^гапдз-таіігез Дез
сёгётопіез ди соигоппетепі, де ГагсЬі-^гапд-таііге
дез сёгётопіез ди соигоппетепі, ди тагёсЬаІ еі ди
। атапд тагёсЬаІ де Іа соиг.
I А Іа саіЬёдгаІе де ГАззотрііоп, ой ип Те Бегіт
еп асііопз де §гасез роиг ГЬеигеизе аггіѵёе де 8. М.
ГЕтрегеиг аига ёіё ргёаІаЫетепі сЬапіё, еі дез ргіё-
гез аигопі ёіё дііез роиг Іа сопзегѵаііоп де зез ^оигз,
зе ігоиѵегопі гёипіез Іез регзоппез диі п’опі раз ргіз
рагі аи согіё§е, заѵоіг: Іез тетЪгез ди сопзеіі де
ГЕтріге, Іез датез де Іа соиг, Іез тіпізігез, Іез сЬеГз
зирёгіеигз дез дійегепіез адтіпізігаііопз, Іез зёпаіеигз,
Іез зесгёіаігез д’Еіаі, Іез сигаіеигз Ьопогаігез, Іез ді-
§пііаігез еі датез дез ігоіз ргетіёгез сіаззез, Іез та-
гёсЬаих де поЫеззе дез дійегепіз §оиѵегпетепіз, Іез
таігез дез сЬеГз-Ііеих де §оиѵегпетепі еі Іез тапда-
іаігез де Іа тёте саіё§огіе дез ргоѵіпсез де Іа Ѵізіиіе
еі ди §тапд-дисЬё де Еіпіапде, аіпзі сріе Іез ргёзі-
депіз дез дё!ё§аііопз дез яетзіѵоз дез цюиѵегпетепіз
I (^оиЬегпзкіа оиргаѵу).
8иг Іе рагѵіз де Іа саіііёдгаіе, Іе заіпі-зуподе еі Іе
[ с1ег§ё, аѵес Іа сгоіх еі Геаи Ьёпііе, ге^оіѵепі Беигз
Ма]езіёз, еі Іез ргёсёдепі а Гіпіёгіеиг де Іа саіЬёдгаІе,
репдапі дие Іез сЬапігез епіоппепі Іе 2-е сапіідие де
Іа зетаіпе дез Еатеаих.
Аи тотепі ой Ьеигз Ма]езіёз епігепі дапз Іа са-
іііёдгаіе де ГАззотрііоп, зиіѵіез дез аи^изіез тетЪгез
де Іа Гатіііе ітрёгіаіе, Іе соттапдапі де Мозсои
доппе ип зі^паі аіщиеі гёропд ипе заіѵе де 85 соирз
де сапоп, іігёе де Іа ріасе Тзагзкаіа.
Ьеигз Мгуезіёз з’іпсііпепі деѵапі Іез геіідиез дез
заіпіз еі ѵёпёгепі іез заіпіез іта^ез.
Репдапі се іетрз, Іез ді^пііаігез еі Іез ^епііІзЬот-
тез де Іа соиг, диі зе ігоиѵаіепі аіі^пёз зиг Іе раз-
за§е де Ьеигз Ма]езіёз, зе дігі^епі ѵегз Іа рогіе де Іа
саіЬёдгаІе де ГАппопсіаііоп еі ѵопі зе ріасег, раг деих
де Ггопі (Іез тоіпз апсіепз еп аѵапі) зиг Іе ріапсііег
ѵоіапі циі тёпе ѵегз Іе реггоп діі Кгаззпоіё Кгіііго,
роиг ргёсёдег Ьеигз Ма]езіёз а Іеиг разза^е де Іа са-
іііёдгаіе де ГАззотрііоп аи раіаіз ди Сгетііп.
Бе Іа саіііёдгаіе де ‘ГАззотрііоп, ‘Ьеигз Ма]езіёз,
ассотра§пёез де Іа Гатіііе ітрёгіаіе, ргосёдепі ѵегз Іа
15*
Библиотека «Руниверс»
116
ВѢНЧАНІЕ РУССКИХЪ ГОСУДАРЕЙ НА ЦАРСТВО.

Андреевскій залъ въ московскомъ кремлевскомъ дворцѣ.
(Ьа заііѳ ди Ігопе (81. Апйгё) аи раіаіз йи Сгетііп йе Мозсои.)
Библиотека «Руниверс
СОБКО^ЕМЕКТ 1)Е8 8ОБѴЕКАШ8 КБ88Е8.
117
Тронъ Ихъ Императорскихъ Величествъ въ Андреевскомъ залѣ.
(Ье Тгопе Ітрёгіаі (Іапя Іа заііе 81. Аікігё, аи раіаіз <1и Сгетііп <1е Мовсои.)
Библиотека «Руниверс»
118
ВѢНЧАНІЕ РУССКИХЪ ГОСУДАРЕЙ НА ЦАРСТВО.
высочайшими особами въ кремлевскій дворецъ. У две-
рей Благовѣщенскаго собора Ихъ Величества и Ихъ
Высочества будутъ встрѣчены протопресвитеромъ сего
собора. Коронаціонные оберъ-церемоніймейстеры и вер-
ховный церемоніймейстеръ, гофмаршалъ и оберъ-гоф-
маршалъ въ Благовѣщенскій соборъ не входятъ, а ста-
новятся: первые трое — впереди придворныхъ кавале-
ровъ, гофмаршалъ — между вторыми и первыми чинами
двора, а оберъ-гофмаршалъ — во главѣ первыхъ чиновъ
двора. Ихъ Величества, войдя въ Благовѣщенскій со-
боръ, въ которомъ также будетъ совершено, предвари-
тельно высочайшаго прибытія, благодарственное молеб-
ствіе, изволятъ приложиться къ св. иконамъ и затѣмъ,
въ предшествіи хора придворныхъ пѣвчихъ и прото-
пресвитера сего собора, изволятъ выйти изъ онаго и
шествовать по помосту къ Красному крыльцу, гдѣ бу-
детъ находиться придворное духовенство съ крестомъ
и св. водой; митрополитъ-же новгородскій останавли-
вается въ Благовѣщенскомъ соборѣ. Отъ дверей Благо-
вѣщенскаго собора, впереди пѣвчихъ и духовенства,
идетъ дворъ. Вся процессія слѣдуетъ по Красному
крыльцу въ кремлевскій дворецъ. На нижней площадкѣ
Краснаго крыльца встрѣчаютъ Ихъ Величества верхов-
ный маршалъ съ президентомъ и вице-президентомъ мо-
сковской дворцовой конторы и предсѣдателемъ корона-
ціонной коммиссіи съ его помощникомъ, причемъ вер- і
ховный маршалъ поднесетъ Его Величеству хлѣбъ и 1
соль и слѣдуетъ за Ихъ Величествами позади министра
императорскаго двора до внутреннихъ покоевъ.
Въ кремлевскомъ дворцѣ Ихъ Величества изволятъ
шествовать во внутренніе покои черезъ Святыя Сѣни и
Владимірскую залу, въ которой протопресвитеръ Благо-
вѣщенскаго собора, осѣнивъ Ихъ Величества крестнымъ
знаменіемъ, отбываетъ, вмѣстѣ съ придворнымъ духовен-
ствомъ и пѣвчими, въ церковь Спаса за золотою рѣшет-
кою; остальная-же процессія, во главѣ которой становится
верховный маршалъ, предшествуетъ Ихъ Величествамъ
черезъ залы Георгіевскую, Александровскую, Андреев-
скую и Екатерининскую. Въ сію послѣднюю залу входятъ,
по порядку шествія, коронаціонные оберъ-церемоніймей-
стеры, верховный церемоніймейстеръ, гофмаршалъ, пер-
вые чины двора, оберъ-гофмаршалъ, верховный маршалъ,
министръ императорскаго двора, командующій импера-
торской главной квартирой, дежурные: генералъ-адъю-
тантъ, генералъ-маіоръ свиты и флигель-адъютантъ и
придворныя дамы. Всѣ остальныя лица, предшествовав-
шія и сопровождавшія Ихъ Величества и особъ импе-
раторской фамиліи, останавливаются въ Андреевской
залѣ, причемъ придворные чины и кавалеры становятся
въ оной по правой сторонѣ трона, спиной къ окнамъ.
При входѣ Ихъ Величествъ въ кремлевскій дво-
рецъ, по сигналу, данному комендантомъ, будетъ про-
изведенъ 101 выстрѣлъ и во всѣхъ церквахъ начнется
колокольный звонъ, продолжающійся во весь день, а
ввечеру городъ, кромѣ Кремля, будетъ иллюминованъ.
саіЬёйгаІе йе ГАгсЬап^е МісЬеІ, ой ип Те Беит еп
асііопз йе стасез аига ёіё ргёаІаЫетепі сЬапіё.
Ьеигз Ма^езіёз зопі зиіѵіез (Іи шіпізіге Йе Іа шаі-
зоп йе ГЕтрегеиг, йи шіпізіге йе Іа ^иегге, йе Гаійе
йе сашр ^ёпёгаі сошшапйапі Іа таіэоп тііііаіге йе
8а Ма]езіё, йе Гаійе йе сашр ^ёпёгаі, йи #ёпёга1 йе
Іа зиііе, еі йе Гаійе йе сашр йе ГЕтрегеиг, йе зег-
ѵісе. ЕІІез зопі ргёсёйёез йез §гапйз таіігез йез сё-
гётопіез йи соигоппетепі, йе ГагсЬі-^гапй таііге йез
сёгётопіез йи соигоппетепі, йи тагёсЬаІ йе Іа соиг,
йи §гапй тагёсЬаІ йе Іа соиг, йе 8. Ет. М-^г Іе тё-
ігороіііе йе Хоѵ^огой, еі ассотра^пёез йез йі^пііаігез
еі йез йатез йез ігоіз ргетіёгез сіаззез, циі зе ігои-
ѵаіепі гёипіз а Іа саіЬёйгаІе йе ГАззотрііоп.
А Іа саіЬёйгаІе йе ГАгсЬап^е МісЬеІ Ьеигз Ма^езіёз
зопі ге^иез раг ГагсЬеѵёдие йе Тѵег.
Ьеигз Маз'езіёз, аргёз аѵоіг ѵёпёгё Іез заіпіез геіі-
циез еі Іез заіпіез іта^ез еі з’ёіге іпсііпёез йеѵапі Іез
іотЬеаих йе Іеигз Апсёігез, зе йігі^епі ѵегз Іа саіЬё-
йгаІе йе ІА’ппопсіаііоп, ргёсёйёез йез тётез сЬангез
йе Іа соиг еі йе 8оп Етіпепсе М-§г Іе тёігороіііе.
Ьез йатез йе Іа соиг, Іез йі^пііаігез еі Іез йатез
йез ігоіз ргетіёгез сіаззез, циі опі ассотра§пё Ьеигз
Ма]езіёз еі Ьеигз Аііеззез Ітрёгіаіез йе Іа саіЬёйгаІе
йе ГАззотрііоп ]изди’а Іа саіЬёйгаІе йе ГАгсЬап^е
МісЬеІ. ѵопі зе ріасег ргёз йе Іа рогіе оссійепіаіе йе
сеііе саіЬёйгаІе, запз у епігег. ЕІІез аііепйепі Іа зогііе
йе Ьеигз Ма]езіёз роиг Іез ассотра^пег ]изди’а Іа
рогіе йе Іа саіЬёйгаІе йе ГАппопсіаііоп, запз ёігаіе-
тепі у епігег, еі зиіѵепі Ьеигз Ма]езіёз еі Ьеигз Аі-
іеззез Ітрёгіаіез іизци’аи раіаіз йи Сгетііп.
А Іа рогіе йе Іа саіЬёйгаІе йе ГАппопсіаііоп Ьеигз
Ма]езіёз еі Ьеигз Аііеззез Ітрёгіаіез зопі гесиез раг
ГагсЬіргёіге йе Іа саіЬёйгаІе.
Ьез йеих §гапйз таіігез йез сёгётопіез йи сои-
гоппетепі, ГагсЬі-^гапй таііге йез сёгётопіез йи сои-
гоппетепі, Іе тагёсЬаІ еі Іе ггапй-тагёсЬаІ йе Іа
соиг з’аггёіепі а Гепігёе йе Іа саіЬёйгаІе йе ГАппоп-
сіаііоп еі зе ріасепі: Іез ігоіз ргетіегз — а Іа іёіе
йез ^епііІзЬоттез йе Іа соиг, Іе тагёсЬаІ йе Іа соиг —
епіге Іез §гапйез сЬаг^ез еі Іез зесопйез сЬаг^ез йе
Іа соиг, Іе §гапй-тагёсЬа1 йе Іа соиг. — а Іа іёіе йез
2?гапйез сЬаг§’ез йе Іа соиг.
Ьеигз Ма]езіёз, аргёз аѵоіг Гаіі Іеиг епігёе а Іа са-
іЬёйгаІе йе ГАппопсіаііоп, ой ип Те Оеит еп асііопз
йе §гасез аига ёіё ргёаІаЫетепі сЬапіё, з’арргосЬепі
йез заіпіез іта^ез роиг Іез ѵёпёгег. Ьеигз Ма^езіёз
диіііепі епзиііе Іа саіЬёйгаІе, ргёсёйёез йез сЬапігез
йе Іа соиг еі йи сопГеззеиг йе ГЕтрегеиг. еі зе йігі-
§епі раг Іе рІапсЬег ѵоіапі ѵегз Іе Кгаззпоіё Кгіііио.
ой еііез зопі ге^иез раг Іе сіегцё йе Іа соиг аѵес Іа
сгоіх еі Геаи Ъёпііе.
А рагііг йе Іа саіЬёйгаІе йе ГАппопсіаііоп. Іа соиг
ргёсёйе Іез сЬапігез еі Іе сіегцё еі зе йігііге аи раіаіз
йи Сгетііп раг Іе Кгаззпоіё Кгіііяо.
8иг Іе раііег іпГёгіеиг йи Кгаззпоіё Кгіііио, Ьеигз
Библиотека «Руниверс
СОПВОККЕМЕЫТ БЕ8 8ОПѴЕВА^8 КИ88Е8.
119
ВЫСОЧАЙШЕ УТВЕРЖДЕННЫЙ
ЦЕРЕМОНІАЛЪ
торжественнаго объявленія о днѣ священнаго коронованія
Ихъ Императорскихъ Величествъ Государя Императора Алек-
сандра Александровича, Самодержца Всероссійскаго, и Го-
су дарыни Императрицы Маріи Ѳедоровны.
Втеченіе трехъ послѣднихъ дней предъ соверше-
ніемъ обряда священнаго коронованія учинено будетъ
всенародное торжественное о томъ объявленіе.
Для сего назначаются: подъ командою одного гене-
ралъ-адъютанта, въ чинѣ полнаго генерала, два гене-
ралъ-адъютанта генералъ-лейтенантскаго чина, два ко-
ронаціонныхъ оберъ-церемоніймейстера, два герольда,
четыре церемоніймейстера, два сенатскихъ секретаря,
всѣ верхомъ, и два въ конномъ строю дивизіона, одинъ
отъ кавалергардскаго Ея Величества полка, другой отъ
лейбъ-гвардіи коннаго полка, съ литаврщиками и пол-
ными хорами трубачей; изъ сихъ послѣднихъ при каж-
домъ дивизіонѣ по два трубача (отдѣльно отъ хоровъ),
съ трубами, украшенными золотою парчею, съ изобра-
женіемъ государственнаго герба. Всѣ означенныя лица,
за исключеніемъ герольдовъ, офицеровъ и нижнихъ чи-
новъ дивизіоновъ, имѣютъ по мундиру, чрезъ правое
плечо, шелковые шарфы трехъ цвѣтовъ имперіи, обши-
тые по концамъ золотою бахромою. Герольды, оберъ-
церемоніймейстеры и церемоніймейстеры съ жезлами.
Герольды въ особой, званію сему для торжествъ при-
своенной одеждѣ.
При нихъ 12 заводныхъ верховыхъ лошадей, въ
богатыхъ попонахъ.
Въ первый день, въ 9 часовъ утра, вышеупомяну-
тыя лица собираются въ Кремлѣ, на площади, между
арсеналомъ и казармою, откуда перейдутъ на Сенатскую
площадь и тамъ строятся слѣдующимъ порядкомъ:
Оба дивизіона развернутымъ фронтомъ, имѣя хоры
трубачей и литаврщиковъ: кавалергардскій — на пра-
вомъ, конногвардейскій — на лѣвомъ флангѣ.
Заводныя лошади по обѣимъ сторонамъ: шесть—на
правомъ флангѣ трубачей кавалергардскихъ, шесть—на
лѣвомъ флангѣ трубачей конногвардейскихъ.
Начальствующій генералъ предъ срединою фронта,
имѣя: предъ собою двухъ сенатскихъ секретарей, по
обѣимъ сторонамъ, по одному генералъ-адъютанту, по
одному оберъ-церемоніймейстеру, по одному герольду и
по два церемоніймейстера, а за собою четырехъ труба-
чей съ гербовыми трубами.
По приказанію начальствующаго генерала герольды
поднимаютъ жезлы, и по сему сигналу присутствующіе
обнажаютъ головы, трубачи трубятъ сборъ, по оконча-
ніи коего одинъ изъ секретарей, не сходя съ лошади,
читаетъ объявленіе слѣдующаго содержанія:
„Всепресвѣтлѣйшій, Державнѣйшій, Великій Госу-
дарь Императоръ Александръ Александровичъ, восшедъ
на прародительскій наслѣдственный престолъ Россійской
имперіи и нераздѣльные съ онымъ престолы царства
Ма]езіё8 зопі ге^иез раг Гагсііі-етапсі тагёсііаі йи сои-
гоппетепі;, ассотра^пё йи ргёзійепі еі сіи ѵісе-ргёзійепі
йи сотріоіг йе Іа соиг йе Мозсои, аіпзі дие йи ргёзійепі
йе Іа сопітіззіоп йи соигоппетепі еі Йе зоп ай]оіпі.
Ь’агс1іі-§гапй тагёсііаі ге^оіі 8а Ма]езіё ГЕтре-
геиг, еп Іиі ргёзепіапі Іе раіп еі Іе зеі, еі ассотра^пе
Ьеигз Ма]езіёз еп зиіѵапі Іе тіпізіге йе Іа таізоп.
Аггіѵёез аи раіаіз Йи Сгетііп, Ьеигз Ма]езіёз зе Йігі-
цепі ѵегз Іеигз аррагіетепіз рагіісиііегз еп ігаѵегзапі Іез
8ѵіаііа 8ёпі еі Іа заііе йе 8і-Ѵіайітіг, ой еііез ге^оіѵепі
1а Ьёпёйісііоп йи сопГеззеиг йе 8. М. І’Етрегеиг.
Ье гезіе Йи согіё§е, а Іа іёіе йидиеі ѵа зе ріасег
Гагс1іі-§гапсІ тагёсііаі йи соигоппетепі, ргёсёйе Ьеигз
Мазезіёз а ігаѵегз Іез заііез 8і-Сгеог§е, 8і-А1ехапйге,
8і-Апйгё еі 8іе-Саі1іёгіпе.
Вапз сеііе йегпіёге заііе епігепі зеиіетепі Іез ^гапйз
таіігез йез сёгётопіез йи соигоппетепі, ГагсЬі-^гапй
таііге йез сёгётопіез йи соигоппетепі, Іе тагёсііаі йе
Іа соиг, іе §гапй тагёсііаі йе 1а соиг, ГагсЬі-§гапй
тагёсііаі йи соигоппетепі, Іе тіпізіге йе Іа таізоп,
Гаійе йе сатр ^ёпёгаі соттапйапі Іа таізоп тііііаігѳ
йе 8а Ма]езіё, Гаійе йе сатр §ёпёга1, Іе ^ёпёгаі йе
Іа зиііе, Гаійе йе сатр йе І’Етрегеиг, йе зегѵісе, еі
Іез йатез йе Іа Соиг.
Тоиіез Іез аиігез регзоппез з’аггёіепі йапз Іа заііе
8і-Апйгё, ой Іез йі§пііаігез еі Іез ^епііІзЬоттез йе 1а
соиг зе гап§епі а Іа йгоііе йи Тгбпе.
А Гепігёе йе Ьеигз Ма]езіёз аи раіаіз йи Сгетііп,
ипе заіѵе йе 101 соирз йе сапоп зега іігёе йе 1а ріасе
Тзагзкаіа.
Оп зоппега Іез сіосііез а іоиіез іез ё§1ізез йе 1а са-
рііаіе репсіапі іоиіе сеііе з’оитёе.
Ье зоіг Іа ѵіііе, а Гехсерііоп йи Сгетііп, зега іііитіпёе.
СЁКЁМОЫІАЕ
де Іа ргосіатаііоп воіеппеііе ди ^оиг ди Соигоппетепі еі ди
ІЗасге де Ьеигв Маіевіёв Ітрёгіаіев І’Етрегеиг Аіехапдге Аіе-
хапдгоѵіісЬ, Аиіосгаіе де Тоиіев Іѳв Виввіев, еі 1’Ітрёгаігісе
Магіе Еёодогоѵпа.
Ьа йаіе бхёе роиг Іа сёгётопіѳ йи 8асге еі йи
соигоппетепі йе Ьеигз Ма^езіёз Ітрёгіаіез езі зоіеп-
пеііетепі ргосіатёе аи реиріе репйапі Іез ігоіз ригз
диі ргёсёсіепі сеііе зоіеппііё.
А сеі ейеі зопі йёзіігпёз: зоиз Іез огйгез йи §ёпё-
гаі еп сЬеГ — аійе йе сатр дёпёгаі, йеих аійез йе
сатр §ёпёгаих — Ііеиіепапіз-^ёпёгаих, йеих §гапйз
таіігез йез сёгётопіез йи соигоппетепі, йеих Ііёгаиіз
й’аппез, диаіге таіігез сіез сёгётопіез, йеих зесгёіаі-
гез йи зёпаі, — іоиз а сііеѵаі; диаіге езсайгопз йе са-
ѵаіегіе, йопі йеих йи гё^ітепі йез сЬеѵа1іегз-§агйез
йе 8. М. Гітрёгаігісе еі йеих йи гёещпепі йе Іа §агйе
а сЬеѵаІ аѵес Іеигз іітЬаІіегз еі Іеигз іготреііез аи
сотріеі, сГой зопі йёіасЬёз диаіге іготреііез аѵес Іез
іпзігитепіз огпёз йе Ьоиззез еп йгар й’ог, Ъгойёез аих
агтез йе ГЕшріге.
Библиотека «Руниверс»
120
ВѢНЧАНІЕ РУССКИХЪ ГОСУДАРЕЙ НА ЦАРСТВО.
Польскаго и великаго княжества Финляндскаго, по образу
благочестивыхъ государей предковъ своихъ, указать со-
изволилъ: священнѣйшему коронованію Его Император-
скаго Величества и отъ святаго мѵра помазанію быть,
при помощи Всевышняго, сего мая въ 15-й день, пріоб-
щая сему священному дѣйствіи» и супругу свою Вели-
кую 1 осударыню Императрицу Марію Ѳедоровну. О
семъ торжествѣ всѣмъ вѣрноподданнымъ чрезъ сіе воз-
А Гехсерііоп (1е8 Ьёганій (Гагтез. (Іей оГДсіегз ес
(Іей зокіаіз сіи сіёіасііетепі (Іе саѵаіегіе. іоніей Іей рег-
йоппсй (Іи согіёце рогіепі еп заиіоіг зигіераиіе <1гоііе
ипе ёсЬагре (Іе йоіе аих ігоій соиіеигз (Іе 1 Етріге.
Ъогсіёе (Іе Ггапцей (Гог. Бей Ьёганій сГагтез. Іей <ггап<1з-
таіігез (Іей сёгётопіез (Іи соигоппетепі еі Іез таіігез
(Іей сёгётопіей рогіепі Іей іпзіцпез (Іе Іеигз сііапхез.
Бей Ьёгаиій (Гагтез йопі геѵёіи» (Іи роигроіпі (Іе ра-
Георгіевекій залъ въ московскомъ кремлевскомъ дворцѣ.
(Ьа ^аііе 8(. Оеог°е аи раіаія Ли Сгетііп Пе Моасои.)
вѣщается, дабы въ вожделѣнный оный день усугубили
мольбы свои къ царю царствующихъ, да всемощною
своею благодатію пріосѣнитъ царство Его Величества
и да утвердитъ въ немъ миръ и тишину во славу свою
святую и къ непоколебимому благоденствіи» государства**.
По прочтеніи сего объявленія герольды раздаютъ
народу печатные экземпляры онаго, а хоры трубачей
играютъ народный гимнъ: .Ліона*. Царя храни**.
га(1е. Ьго(1ё.
Ооняе сЬеѵанх ісішй еп таіп. гісЬетепі сарага-
соппёй. йиіѵепі Іе согіё^е.
Бе ргетіег )онг. а 9 Бенгез (Іи таііп. Іе согіёце
йе гёппіі аи Сгетііп. зиг Іа ріасе епіге Гагзепаі еі Іа
сазегпе. (Гой іі йе геті йнг Іа ріасе (Іи Нёпаі еі йе
гапце (Іапй Гогйге зиіѵапі:
Бей (ріаігей езсайгопз (Іёріоуёз. Іе іііпЬаІіег еі Іей
Библиотека «Руниверс»
8ОѴѴЕКАІК8 ІШ88Е8. 121
СОѴКОЫКЕМЕМТ Г)Е8
За симъ процессія отправляется, чрезъ Спасскія во-
рога. на Красную площадь, къ монументу князя По-
жарскаго и Минина, въ слѣдующемъ порядкѣ:
1. Четыре заводныя верховыя лошади—для церемо-
ніймейстеровъ.
2. Двѣ — для герольдовъ.
3. Четыре — для оберъ-церемоніймейстеровъ (для
каждаго но двѣ).
ігопіреііек (Іеа сііеѵаііега-ігаітіек аи Напг (Ігоіі, еі сеих
(1е Іа цапіе а сііеѵаі, аи Йапс ігаисЬе.
Ьея сііеѵаих (1с іпаіп нопі гашгёв: кіх аи Йапс
(Ігоіі (Іез іготреііез (Іен сііеѵаііега-ігапіев. (4 Іев 8Іх
аиігез аи Йапс ііаисііе (Іея ІгоіпреНез сіе Іа діагбе а
сііеѵаі.
Ье 2'ёпегаі сошіпаіміапі еп сІіеГ ае ріасе еп ЬЧе
<1ея ігоирек (Іёріоѵеек. ауапі (Іеѵапі іиі (Іеих зесічЧаі-
Влядимірскій залъ въ московскомъ кремлевскомъ дворцѣ.
(Ьа $а!1е НГ. Ѵіасіітіг аи раІаЬ (Іи (’гепіііп <1е Мозсои).
4. Двѣ —для начальствующаго генерала.
5. Дивизіонъ кавалергардскаго Ея Величества полка,
ію-взводно. имѣя впереди оба хора трубачей и обоихъ
литаврщиковъ.
б. Два герольда, которымъ предшествуютъ четыре
трубача съ гербовыми трубами.
7. Четыре церемоніймейстера — 110 Лва въ Раді”
гея (Іи кёпаі: (1е с1ш(|ие сбіё ип акіе <1е саиір 2’ёпёгаі.
ип 2таіи1 піаПге (Іен сёгётопіев (Іи соигоппетепі. ип
Ііёгаиі (Гагпіен еі (Іеих таіігеа (Іек сёгёіпопіек. еі (Іег-
гіёге Гііёгаиі циаіге ІготреНе» аих агтен <1е ГЕтріге.
Аи сотташіетепі (Іи цёпёгаі еп сІіеГ. Іея Ііёгаиі*
Іёѵепі 1еиг8 іиа88е8 (Гаппен. А се 8Іцпа1. Га88І8Іапсе не
(Іёсоиѵге. 1е8 ІгопіреНев воппепі Гарреі. аргёв і|иоі Гип
г.
Библиотека «Руниверс»
122 ВѢНЧАНІЕ РУССКИХЪ ГОСУДАРЕЙ НА ЦАРСТВО.
8. Два оберъ-церемоніймейстера.
9. Начальствующій генералъ.
10. Два генералъ-адъютанта.
11. Два секретаря.
12. Дивизіонъ лейбъ-гвардіи коннаго полка, по-взвод-
но-же.
На сей площади вся процессія вновь строится, объ-
явленіе прочитывается и раздается народу вышесказан-
нымъ порядкомъ, послѣ чего начальствующій генералъ
раздѣляетъ весь кортежъ на два равные отряда, со-
ставляя: первый — изъ старшихъ: одного генералъ-адъ-
ютанта, одного оберъ-церемоніймейстера, двухъ цере-
моніймейстеровъ, одного герольда, одного секретаря и
двухъ эскадроновъ кавалергардскаго Ея Величества
полка, со своимъ хоромъ трубачей и литаврщиковъ: при
ономъ шесть заводныхъ лошадей: второй — изъ тѣхъ-,
же лицъ, но младшихъ чиновъ и двухъ эскадроновъ
лейбъ-гвардіи коннаго полка, также съ своимъ хоромъ
трубачей и литаврщиковъ, при шести-же заводныхъ ло-
шадяхъ. По исполненіи сего командующій генералъ на-
правляетъ оба отряда на назначенныя имъ для объяв-
ленія мѣста, а самъ уѣзжаегь.
Каждый отрядъ шествуетъ по назначенію въ слѣдую-
щемъ порядкѣ:
1. Шесть заводныхъ лошадей.
2. Первый эскадронъ по-взводно, имѣя впереди хоръ
трубачей и литаврщика своего полка.
3. Герольдъ, которому предшествуютъ два трубача
съ гербовыми трубами.
4. Два церемоніймейстера.
5. Оберъ-церемоніймейстеръ.
6. Командующій генералъ-адъютантъ.
7. Секретарь сената.
8. Второй эскадронъ, по-взводно-же.
|Іо прибытіи процессіи къ мѣсту, назначенному для
объявленія, оба эскадрона строятся во фронтъ: тру-
бачи и литаврщикъ на правомъ флангѣ, три завод-
ныя лошади вправо отъ трубачей, три влѣво отъ эска-
дроновъ. Командующій отрядомъ генералъ-адъютантъ
впереди средины фронта, имѣя предъ собою секретаря
и герольда: по сторонамъ: по правую оберъ-церемоній-
мейстера, по лѣвую двухъ церемоніймейстеровъ, а по-
зади себя двухъ трубачей съ гербовыми трубами.
1 По приказанію командующаго генералъ-адъютанта
объявленіе (тѣмъ-же порядкомъ) прочитывается и раз-
дается первымъ отрядомъ кортежа:
У воротъ: Варварскихъ.
Ильинскихъ.
Владимірскихъ.
На площади Большаго театра.
У воротъ: Воскресенскихъ,
Троицкихъ и
Боровицкихъ.
Вторимъ отрядомъ:
У Рыбнаго рынка.
На Болотной площади.
(Іея яесгёіаігея (Іи яёпаі, яапя (Іеясешіге (Іе сііеѵаі. Ііі
а Ііаиіе ѵоіх Іа ргосіашаііоп яиіѵапіе:
„Хоіге ігёз аицтіяіе. ігёя Ііаиі еі ігёя риіяяаііі 8ои-
„ѵегаіп ГЕшрегеиг Аіехапдге АІехапдгоѵіісЬ. ёіапі
„іпопіё зиг Іе ігдпе Ііёгёдііаіге (іе ГЕшріге (Іе Тоиіез
,,1ез Кизяіея, ди гоуаите (Іе Роіодпе еі (Іи #гапд-ди-
„сііё (Іе Еіпіапде, диі еп зопі іпяёрагаЫея. а даіегпе
„огдоппег. а Гехетріе де яея Ргёдёсеяяеигя еі ^Іогіеих
„Апсёігез. дие Іа яаіпіе зоіеппііё ди (Соигоппетепі еі
„ди 8асге (Іе 8а Маіеяіё Ітрёгіаіе, аихдиеія 8а Ма-
,.]езіё Гаіі рагіісірег 8оп Аи^изіе Ероизе Гітрёгаігісе
„Магіе Еёдогоѵпа, аіі Ііеи, аѵес Гаіде (Іи Тоиі-Риія-
„яапі. Іе .... (Іи тоіз (Іе шаі.
„Раг Іа ргёяепіе ргосіашаііоп сеі асіе яоіеппеі еяі
„аппопсё а іоия Іез йдёіея зіуеіз де 8а Маіеніё. айп
„цп еп се ^оиг Ііеигеих ііз ёіёѵепі ѵегя Іе Еоі (Іен Коіз
„Іеигз ріиз Гегѵепіен ргіёгез еі ішріогепі Іе Тоиі-Риія-
„яапі (Іе гёрапдге Іа ^гасе (Іе яея Ьёпёдісііопя ниг Іе
„гё^гпе де 8а Ма]еяіё, роиг Іе таіпііеп де Іа раіх еі
..(Іе Іа ігапдиіііііё. а Іа ріиз §тапде ^Іоіге (Іе яоп яаіпі
,,пот еі а ГіпаІіёгаЫе ргозрёгііё (Іе ГЕшріге*.
Аргёз Іесіиге Гаііе сіе Іа ргосіашаііоп сі-деяяия. Іен
Ііёгаиіз еп дізігіЬиепі аи реиріе (Іен Геиіііен ітргі-
шёез: Іез іготреііез ехёсиіепі Піутпе паііопаі.
Бе согіё^е не дігиге епзиііе. еп раззапі раг Іа рогіе
(Іи 8аиѵеиг — 8раяякіа Ѵогоіа — зиг Іа ріасе Кгая-
паіа ѵегя Іе шопитепі (Іи ргіпсе Ро]агяку (4 (Іе Мі-
піпе, (Іапз Гогдге яиіѵапі:
1. (Диаіге сііеѵаих (Іе таіп — роиг Іез диаіге таі-
ігез (Іез сёгётопіез.
2. Беих — роиг Іез (Іеих Ііёгаиіз (Гагтея.
3. Диаіге — роиг Іез (Іеих іггапдз-таіігея (Іен сё-
гётопіез (Іи соигоппетепі;
4. Беих — роиг Іе цёпёгаі соттапдапі еп сІіеГ.
5. Ьез (Іеих еясадгопя (Іен сііеѵаііегя-ігагдея (Іе 8. М.
Гітрёгаігісе. раг реіоіопз: Іез іготреііез (Іен деих гё-
цітепіз гёипіз еі Іен (Іеих іітЬаІіегз еп іёіе.
(і. Бея (Іеих Ііёгаиіз (Гагтея. ргёсёдёя дея диаіге
іготреііез аих агтез (Іе ГЕшріге.
7. Бея (ріаіге таіігея (Іея сёгётопіез. раг (Іеих (Іе
Ггопі.
8. Бея (Іеих цтапдя таіігея (Іез сёгётопіез (Іи сои-
гоппетепі.
9. Бе і'ёпёгаі еп СІіеГ — аіде (Іе сатр ^ёпёгаі.
10. Бея деих аідея (Іе сатр ^ёпёгаих. — Ііеиіе-
папія-іхёпёгаих.
11. Бея (Іеих яесгёіаігея (Іи 8ёпаі.
12. Бея (Іеих еясадгопя (Іи гёіНпіепі (Іе Іа "аніе а
сііеѵаі. раг реіоіопз.
Аггіѵё а Іа ріасе Кгаяяпаіа. іе еогіёце я'аіщпе дапя
Гоніге іпдідиё ріиз Ііаиі: аргёз !а Іесіиге еі Іа діяігі-
Ьиііоп (Іе Іа ргосіашаііоп Іе цёпёгаі сотташіапі еп
сІіеГ рагіаце іоиі Іе согіё^е еп (Іеих (іёіасііетепія
ёцаих. (СІіасип (Іе сен (Іёіасііетепія не сотрояе (Гип
аіде де сатр ^ёпёгаі. (Гип ^гапд таііге (Іез сёгёто-
піея (Іи соигоппетепі. (Іе (Іеих таіігея дез сегетопіез.
Библиотека «Руниверс
СОЬКОХМЕМЕМТ І)Е8 8ОСѴЕКАШ8 ІШ88Е8. 123
У Калужскихъ воротъ.
і Серпуховскихъ воротъ и
У Краснохолмскаго моста.
На другой день, поутру, въ 9-же часовъ, оба от-
ряда снова собираются въ Кремлѣ, на площади между
арсеналомъ и казармой, и шествуютъ вмѣстѣ, какъ и
въ первый день, на Красную площадь, гдѣ. не оста-
навливаясь. по командѣ главнаго начальника, раздѣ-
ляются на тѣ-же два отряда и для исполненія обл.-
явленія, порядкомъ в’ь первый день соблюденнымъ,
идутъ:
Первый отрядъ-.
Къ Таганскому рынку.
Къ воротамъ: Яузскимъ,
Покровскимъ.
Мясницкимъ и
Краснымъ.
На площадь Іоанна Предтечи и
На Воронцовское поле у церкви пророка Иліи.
Второй отрядъ:
Къ Каменному мосту.
Къ воротамъ: Арбатскимъ,
Никитскимъ,
Тверскимъ,
Петровскимъ и
Къ Рождественскому монастырю.
Въ третій день, такимъ-же точно образомъ, повто-
ряется чтеніе и раздача объявленій.
Первымъ отрядомъ:
У Тріумфальныхъ воротъ,
У Каретнаго ряда,
На Самотекѣ.
У Сухаревой башни.
На Разгуляѣ, у церкви Богоявленія и
На Нѣмецкомъ рынкѣ.
Вторымъ отрядомъ:
Въ Зубовѣ,
На Смоленскомъ рынкѣ и
На Кудринской площади.
Во время шествія отрядовъ отъ одного мѣста объ-
явленія до другаго хоры трубачей играютъ марши.
Для указанія пути передъ каждымъ отрядомъ слѣ-
дуютъ: одинъ оберъ-офицеръ и двое рядовыхъ москов-
скаго жандармскаго дивизіона.
Иностранные послы и посланники извѣщаются о днѣ
коронованія церемоніймейстерами, которые будутъ по-
сланы къ нимъ въ парадныхъ золоченыхъ каретахъ, а
повѣренные въ дѣлахъ — правителемъ дѣлъ экспедиціи
церемоніальныхъ дѣлъ.
(Гип Ьегаиі д’агтея, (Гип яесгёіаіге ди яёпаі еі <1е (Іеих
еясшігопя: Іея Гопсііоппаігея Іея ріия апсіепя еп ^гасіе
Іопі рагііе (Іи ргетіег дёіасЬетепі еясогіё раг Іея (Іеих
еясадгопя сіея сііеѵаііегя-ігагдея, ауапі Іеиг ІітЬаІіег еі
Іеигя ігошреііея еп іёіе.
8іх сііеѵаих (Іе таіп яиіѵепі сііасип (Іея дёіасЬе-
| питія.
Аргёя аѵоіг іпдідиё Іея 'роіпія яиг Іеясріеія сея дё-
іасЬетепія опі а яе гепдге роиг ргосёдег а Іа Іесіиге
(Іе Іа ргосіатаііоп, Іе хёпёгаі соштапдапі еп сЬеГ яе
геііге аи Сгетііп, еі сііасип (Іея дёіасЬетепія яе теі
1 еп тагсЬе дапя Гогдге яиіѵапі:
1. 8іх сііеѵаих де таіп.
2. Ье ргетіег еясадгоп раг реіоіопя, Іея ігошреііея
еі Іе ІітЬаІіег еп іёіе.
3. Ип Ьёгаиі д’агтея, ргёсёдё де деих ігошреііея
аих агтея де ГЕтріге.
4. Г)еих таіігея дея сёгётопіея.
5. Ѵп ^гапд-таііге дея сёгётопіея ди соигоппе-
тепі.
6. Ѵп Ііеиіепапі-^ёпёгаі, аіде де сатр егёпёгаі. сош-
тапдапі Іе дёіасЬетепі.
7. Ье яесгёіаіге ди яёпаі.
8. Ье яесопд еясадгоп. ё^аіетепі раг реіоіопя.
Аггіѵёя аи роіпі дёяіцпё роиг Іа Іесіиге де Іа рго-
сіатаііоп. Іея деих еясадгопя я’аіі^пепі, Іея ігошреііея
еі Іе іітЬаІіег аи Яапс дгоіі. ігоія сЬеѵаих де таіп а
Іа дгоііе дея ігошреііея еі ігоія сііеѵаих де таіп а Іа
«іаисііе дея еясадгопя.
Ь’аіде де сатр §ёпёга1. соштапдапі Іе дёіасЬе-
тепі, ргепд Іа іёіе ди дёіасЬетепі дёріоуё; іі еяі ргё-
сёдё раг Іе яесгёіаіге еі Іе Ьёгаиі д’агтея; а яа дгоііе
яе ріасе Іе ^гапд-таііге дея сёгётопіея ди соигоппе-
тепі. а яа ^аисЬе Іея деих таіігея дея сёгётопіея:
іі еяі яиіѵі раг Іея (Іеих ігошреііея аих агтея де
ГЕтріге.
Ь’аіде де сатр ігёпёгаі соштапдапі Іе дёіасЬетепі
огдоппе Іа Іесіиге аіпяі цие Іа діяігіЬиііоп дея ргосіа-
таііопя ітргітёея дапя Гогдге яиятепііоппё еі.
Іл ргетіег (Іёіасііетепі зе гепЛ:
Аих рогіея: Ѵагѵагякіа.
г Пііпякіа.
„ Ѵіадітігякіа.
8иг Іа ріасе ди (4гапд-ТЬёаіге:
Аих рогіея: Ѵоякгеяяепякіа.
„ Тгоііякіа еі
,. Вогоѵііякіа.
Іл зесопЛ Лёіаскетепі зе гепЛ:
Аи піагсЬё аи Роіяяоп,
8иг 1а ріасе Воіоіпаіа,
Аих рогіея де Каіои^а еі де 8егроикЬоіѵ еі
Аи ропі КгаяпоЬоІпіяку.
Ье Іепдешаіп, а 9 Ьеигея ди піаііп. Іе согіёіхе сот-
; ріеі яе гаяяешЫе де поиѵеаи аи Сгетііп, яиг Іа ріасе
Библиотека «Руниверс
Г-’4 ВѢНЧАНІЕ РУССКИХЪ ГОСУДАРЕЙ НА ЦАРСТВО.
Объявленіе герольдовъ о священномъ коронованіи.
(Ье» Ііёі’аиі» ргосіашапі, 1е соигоппетепЬ.)
Библиотека «Руниверс»
СОИЕОгаЕМЕЫТ ПЕ8 8ОІІѴЕВАІЫ8 КП88Е8.
125
1) Павильонъ противъ дома генералъ-губернатора. 2) Башня съ аркой при входѣ въ Александровскій садъ. 3) Тверская улица. 4) Арка у Воровнчскихъ
воротъ, при входѣ въ кремлевскій садъ, о) У дома генералъ-губернатора.
Разные виды въ улицахъ Москвы въ день торжественнаго въѣзда Ихъ Величествъ.
(<}ие^ііе$ ѵііез сіе Моасои, Іе ,іоиг <1е Гепігёе яоіеппеііе сіе Ьеигз Ма]е8іё8.)
Библиотека «Руниверс»
ВѢНЧАНІЕ РУССКИХЪ ГОСУДАРЕЙ НА ЦАРСТВО.
126
ВЫСОЧАЙШЕ УТВЕРЖДЕННЫЙ
ЦЕРЕМОНІАЛЪ,
священнаго коронованія Ихъ Императорскихъ Беличествъ
Государя Императора Александра Александровича, Само-
держца Всероссійскаго, и Государыни Императрицы Маріи
Ѳедоровны.
Наканунѣ торжественнаго дня коронованія, въ четыре
часа пополудни, по всѣмъ церквамъ отправлено будетъ
молебствіе со звономъ, а ввечеру всенощное бдѣніе.
Ихъ Императорскія Величества съ высочайшею фами-
ліею изволятъ слушать оное у Спаса за Золотою Рѣ- ,
щеткою. причемъ и надлежащее правило, предъ днемъ
коронованія, прочтено будетъ.
Наканунѣ-же перенесутся изъ Оружейной палаты
императорскія регаліи въ Тронную (Андреевскую) залу
ассистентами тѣхъ особъ, кои при шествіи въ соборъ
нести ихъ долженствуютъ, слѣдующимъ порядкомъ:
Взводъ дворцовыхъ гренадеръ.
Два церемоніймейстера съ жезлами.
Коронаціонные оберъ-церемоніймейстеры съ жез-
лами.
Особы (2-го класса), къ несенію регалій назначенныя.
Верховный церемоніймейстеръ съ жезломъ.
Верховный маршалъ съ жезломъ.
Два герольда въ ихъ уборѣ.
За симъ слѣдуютъ регаліи, несомыя на подушкахъ
изъ золотой парчи съ аграмантомъ и кистями, по цвѣ-
тамъ имперіи:
Цѣпь ордена св. апостола Андрея Первозваннаго—
для Ея Императорскаго Величества.
Государственный мечъ. !
Государственное знамя. ।
Государственная печать. ;
Порфира Ея Императорскаго Величества. |
Порфира Его Императорскаго Величества. ।
Держава. |
Скипетръ. !
Корона императорская меныпая.
Корона императорская большая.
По сторонамъ каждой регаліи идутъ по два дворцо-
выхъ гренадера, а въ заключеніе — взводъ сей роты.
По прибытіи къ кремлевскому дворцу императорскія
регаліи встрѣчены будутъ;
У нижней ступени крыльца на Боярскую площадку— ।
двумя гофъ-фурьерами и камеръ-фурьеромъ. 1
На верхней площадкѣ— двумя церемоніймейстерами,
двумя камеръ-юнкерами и двумя камергерами.
Во Владимірской залѣ—гофмаршаломъ, а въ Трон-
ной залѣ — оберъ-гофмаршаломъ.
Оба взвода роты дворцовыхъ гренадеръ останавли-
ваются внизу, у крыльца, ведущаго на Боярскую пло-
щадку.
По комнатамъ-же дворца предшествуютъ регаліямъ:
Два гофъ-фурьера и камеръ-фурьеръ.
Пптыре церемоніймейстера.
епіге Гагяепаі еі Іа саяегпе. еі не дігіце ѵегя Іа ріасе
Кганяпаіа. ой. яиг Іея огдгея сіи ігёпёгаі сотташіапі
еп сІіеГ, Іе согіёце. яапя Гаіге Ііаііе, не рагіаце еп (іеих
дёіасііетепін яетЫаЫея а сеих (Іе Іа ѵеіііе. еп оЬяег-
ѵапі Іе тёте сёгётопіаі (ріе Іе г]оиг ргёседепі. еі не
гепдепі роиг ргосёдег а 1а Іесіиге (Іе 1а ргосіашаііоп
аих роіпін яиіѵапія:
Бе ргетіег (Шаскетепі'-
Аи тагсЬё Тактику.
Аих рогіея: сіе 1а Ѵаоияа.
,. Рокгоѵнкіа,
„ Міаяпііякіа,
г Кганяпіа.
А Іа ріасе (Іе 8і-Леап Варііяіе еі
Аи сііатр Ѵогопіяоѵѵ. деѵапі Гё§1іяе (іе 8аіпі-Е1іе.
Бе зесопй йёіаскетепк
Аи ропі сіе Ріегге,
Аих рогіен: АгЬаінкіа.
„ Ыікіінкіа.
„ Тѵегякіа.
„ Рёігоѵякіа, еі
Аи соиѵепі <1е Іа Каііѵііё.
Ье ігоізіёте ]оиг. сГаргён Іея огдгея ди ігёпёгаі сот-
тапдапі еп СІіеГ, Іа Іесіиге еі Іа діяігіЬиііоп дея рго-
сіатаііопн ітргітёея не Гопі, дапн Іе тёте огдге:
Раг Іе ргетіег йёіаскетепіг.
А Гагс де Тгіотрііе,
Аи Кагеіпу Еіад.
Аи 8атоіёк.
А Іа іоиг де 8оик1іагеѵѵ.
Аи Ваг^оиііаі, ргён Гёцііне де ГЕрірІіапіе еі
Аи тагсііё АПетапд.
Раг Іе зесопй йёіаскетепі'.
А %оиЬоѵѵо.
Аи тагсііё де 8то1епяк еі
А Іа ріасе Коидгіпяка’іа.
Репдапі Іе іітуеі. (Гип роіпі а Гаиіге іея іготреііея
риепі дея тагсЬея тііііаігея.
ІІп оГйсіег еі деих цепдагтея де Іа діѵіяіоп де
Моясои ргёсёдепі сііацие дёіасііетепі еп Іиі іпдіциапі
Іа гоиіе а яиіѵге.
Беих таіігея дея сегетопіез. еп саггоянея де ігаіа.
ѵопі аппопсег аих атЬаяяадеигя. аих атЬаяяадеигя еп
тіяяіоп ехігаогдіпаіге. аих епѵоуёя ехігаогдіпаігея еі
тіпіяігея ріёпіроіепііаігея. еі аих сІіеГя (Іея тіяяіопя
ехігаогдіпаігея Іе ]оиг Йхё роиг Іа яоіеппііё ди сои-
гоппетепі.
Ье цёгапі де Іа дігесііоп дея сёгётопіея де Іа соиг
ітрёгіаіе я’асциіііе де сеііе тіяяіоп аиргёя дея сііагцёя
(ГаЯаігея.
Библиотека «Руниверс»
СОІІВОМХЕМЕКТ ВЕ8 8ОПѴЕКАІЯ8 КП88Е8.
127
Два коронаціонные оберъ-церемоніймейстера.
Особы, къ несенію регалій назначенныя.
Верховный церемоніймейстера,.
Два герольда.
Регаліи, со слѣдующими по сторонамъ ихъ дворцо-
выми гренадерами; изъ офицеровъ-же сей роты одинъ
предшествуетъ рагаліямъ, а другой слѣдуетъ за ними.
За регаліями пойдутъ: верховный маршалъ и встрѣ-
тившіе оныя: гофмаршалъ, два камергера и два камеръ-
юнкера.
Въ Тронной залѣ верховный маршалъ, принявъ каж-
дую регалію отъ несущихъ оныя, возложить на особый
(‘толъ, по правую сторону трона, а государственное
знамя поставить въ особую тумбу, позади стола нахо-
дящуюся: для охраненія-же ихъ наряженъ будетъ ка-
рауль отъ роты дворцовыхъ гренадеръ и назначится
дежурство изъ придворныхъ кавалеровъ.
Въ самый день коронованія, по сдѣланному въ 7
часовъ утра, по распоряженію военнаго начальства, сиг-
налу 21 пушечнымъ выстрѣломъ, начнется отъ Успен-
скаго собора благовѣстъ: особы и лица, въ разныя
должности назначенныя, соберутся на показанныхъ имъ
мѣстахъ кт» 7* і часамъ: въ 8 часовъ особы первыхъ
двухъ классовъ обоего пола, въ шествіи не участвующія,
а въ 8*/2 часовъ послы и посланники, съ ихъ супругами,
пропускаемые въ соборъ по выданнымъ имъ билетамъ,
займутъ устроенныя для помѣщенія ихъ въ соборѣ
мѣста.
По всему пути Высочайшаго шествія въ Успенскій
соборъ, для коронованія, и въ другіе кремлевскіе соборы
разставятся шпалерами: отъ самаго трона въ Андреев-
ской залѣ до дверей Александровской залы дворцовые
гренадеры, а отъ сихъ дверей, на всемъ остальномъ
протяженіи.—нижніе чины отъ всѣхъ сосредоточенныхъ
іп» Москвѣ и ея окрестностяхъ, какъ гвардейскихъ, такъ
и армейскихъ шефскихъ кавалерійскихъ частей, по рас-
поряженію Его Императорскаго Высочества, главнаго
ихъ начальника. Прочія войска построятся на назначен-
ныхъ имъ, по распоряженію военнаго начальства, мѣ-
стахъ; въ самомъ дворцѣ: одинъ взводъ кавалергард-
скаго Ея Величества полка въ Екатерининской залѣ,
два взвода сего полка въ Андреевской залѣ и одинъ
взводъ того-же полка въ Святыхъ сѣняхъ, одинъ взводъ
лейбъ-гвардіи коннаго полка въ Георгіевской залѣ, по
одному взводу отъ московскихъ военно-учебныхч, заве-
деній во Владимірской залѣ и по одному взводу отъ
лейбъ-гвардіи кирасирскихъ» Его Величества и Ея Ве-
личества полковъ въ Святыхъ сѣняхъ. Всѣ сіи войска
со своими знаменами и штандартами.
Въ Успенскомъ соборѣ четыре кавалергардскихъ
офицера заблаговременно станутъ: два старшихъ — на
нятой ступени трона, а два младшихъ—на седьмой, съ
обнаженными палашами и касками въ рукахъ; у сѣвер-
ныхъ и южныхъ дверей собора, внутри онаго, постав-
лены будутъ по два кавалергардскихъ унтеръ-офицера,
тоже съ обнаженными палашами и касками въ рукахъ.
СЁКЁМОМАЬ
йи Соигоппетепі еі йи 8асге йе 8. М. 1’Етрегеиг Аіехапйге
АІехапйгоѵіісЬ, Аиіосгаіе йе Тоиіев Іев Еиввіев, еі Йе 8. М.
Гітрёгаігісе Магіе Гёйогоѵпа.
• Ьа ѵеіііе сіи риг Нхё роиг Іез яоіеппііёя сіи Сои-
1 гоппетепі еі сіи 8асге. а диаіге Ііеигея сіе Гаргёя-тісіі.
оп сііапіега сіапз іоиіея Іез ё^ііяея, аи яоп сіез сіосііез,
ип Те Беит, еі Іе яоіг оп у сёІёЬгега ГоГйсе діѵіп.
। ЬЬ. ММ. ГЕпірегеиг еі Гітрёгаігісе, аѵес Іез аи§ияіея
тетЬгез сіе Іа Гатіііе ітрёгіаіе. аяяіяіегопі а сея ргіё-
гез сіапз Гёціізе сіи Ваиѵеиг дііе „8раяя га /оіоіоі
ЕезсІюікоГ4: оп у гёсііега. еп тёте іетря. Іез ргіёгея
сГияа^е аѵапі Іе соигоппетепі.
Ье тёте ]*оиг, Іез іпяіотея і.прёгіаих яегопі ігапз-
Гёгёя. сіапя Гогдге яиіѵапі. де Іа яаііе сіез Агтигея
(Огои^еіпаіа Раіаіа) (Іапя Іа яаііе сіи Тгдпе (яаііе
8і-АпсІгё) раг Іея ад]оіпія (Іея с1і"‘пііаігез сіёяі^пёя роиг
рогіег Іея іпяіещез (Іапя Іе согіё^е сіи соигоппетепі:
ІТп реіоіоп де ^гепадіегя сіи раіаія.
І)еих таіігея сіея сёгётопіея. рогіапі Іея іпящпея
(Іе Іеиг сііаг^е.
Ьея «тапдз-таіігея сіея сёгётопіея сіи соигоппе-
тепі. рогіапі Іез іпяі^пея сіе Іеиг сЬаг§е.
Ьея діадіііаігея (сіе 2-е сіаяяе) дёяіігпёя роиг рогіег
Іея іпящпея ітрёгіаих.
Ь’агсііі-цтапд-таііге сіея сёгётопіея ди соигоппе-
тепі. рогіапі Іея іпяіадіея де яа сЬаг^е.
Ь’агсііі-отапд-тагёсііаі ди соигоппетепі, рогіапі
Іея іпяі^пея де яа сііаг^е.
Т)еих Ьёгаиія д’агтея дапя іеиг іепие даррагаі.
Ьея іпяі^пея ітрёгіаих, рогіёя яиг дея соияяіпя де
сігар д’ог §агпія д’огпетепіз еі де ^Іапдя аих соиіеигз
де ГЕтріге:
Ье соіііег де Гогдге де 8і-Апдгё роиг 8. М. Гіт-
рёгаігісе.
Ье ^Іаіѵе де ГЕтріге.
Ь’ёіепдагд де ГЕтріге.
Ье ясеаи де ГЕтріге. .
Ье шапіеаи ітрёгіаі де 8. М. Гітрёгаігісе.
Ье шапіеаи ітрёгіаі де 8. М. ГЕпірегеиг.
Ье §1оЬе ітрёгіаі.
Ье ясеріге.
Ьа соигоппе де Гітрёгаігісе.
Ьа соигоппе де ГЕпірегеиг.
Сііасип дея іпящпея яега ассотра^пё дез деих сд-
іёя раг деих ^гепадіегя де Іа сотра^піе ди раіаія: ип
реіоіоп де Іадііе сотра§піе Гегтега Іа тагсЬе.
А Іеиг аггіѵёе аи раіаія ди Сгетііп. Іея іпящпея
яегопі гесия:
А Іа ргетіёге тагсЬе ди реггоп сріі тёпе аи ра-
Ііег «Іея Воуагдз (Воуагяка’іа РІоясЬадка) — раг деих
Гоиггіегя де Іа соиг еі ип Гоиггіег де Іа сЬатЬге.
8иг Іе раііег яирёгіеиг — раг деих таіігея дея сё-
гётопіез. деих <?епіі1яЬоттея де Іа сЬатЬге еі деих
сЬатЬеІІапя.
Библиотека «Руниверс
128 ВѢНЧАНІЕ РУССКИХЪ ГОСУДАРЕЙ НА ЦАРСТВО.
а внѣ—по два пѣхотныхъ унтеръ-офицера, съ ружьями,
въ шапкахъ.
Между тѣмъ въ соборѣ отправлено б) детъ о здравіи
Ихъ Императорскихъ Величествъ молебствіе, и по про-
чтеніи обыкновенныхъ часовъ, духовенство, въ облаче-
ніи. ожидаетъ пришествія Его Императорскаго Высо-
чества Государя Наслѣдника Цесаревича.
По полученіи министромъ императорскаго двора извѣ- ।
щенія отъ верховнаго церемоніймейстера, что часы въ
соборѣ прочтены, и по донесеніи о томъ Его Импера-
торскому Высочеству Государю Наслѣднику Цесаревичу
министромъ императорскаго двора. Его Высочество ше-
ствуетъ въ соборъ въ сопровожденіи особъ августѣйшей ;
фамиліи (кромѣ участвующихъ въ шествіи Государя
1)ап8 Іа яаііе 8і-Ѵ1а(1ішіг — раг Іе іпагёсііаі (Іе Іа
соиг, еі сіапя Іа заііе <1и Тгопе раг 1е іггапгІ-тагёсЬаІ
(Іе Іа соиг.
Ьез (Іеих реіоіопв (Іе ^гепаДіегя (Іи раіаів я’аітёіепі
аи реггоп циі піёпе аи раііег дез Воуапіз.
1)апя Іев ваііез сіи раіаіз, Іеа іпзі^пея яопі ргёсёсіёя
раг Іев регвошіез сі-Лезяоив (Іёяі^пёея:
Веих Гоиггіегв (Іе Іа соиг еі Іе Гоиггіег сіе Іа
сЬашЪге.
і^иаіге піаіігев сіез сёгёпюпіев.
Неих цтапсіз-іпаіігев <1ея сёгёіпопіея (іи соигоппе-
іпепі.
Вев (1і<ппіаігез сііагцёв <1е рогіег Іев іпяіігпея (Іапз
Іе согіеіге (Іи соигоппепіепі.
Видъ кремлевской площади утромъ — въ день торжественнаго въѣзда Ихъ Величествъ.
(Ьа <ггаікІе ріасе <1п Сгетііп, аи таііп <1и .іоиг Не Гепігёе яоіеппеііе (Іе Ъепга Маіеяіея.-)
Императора), иностранныхъ принцевъ, еггатсъ-дамъ. ка-
меръ-фрейлинъ. фрейлинъ Ея Величества, гофмейстеринъ
и фрейлинъ Ихъ Высочествъ и иностранныхъ придвор-
ныхъ дамъ. Впереди идутъ два церемоніймейстера, съ
жезлами, камеръ-юнкеры. камергеры, вторые чины двора,
иностранные придворные* кавалеры и первые чины двора.
Изъ нихъ камергеры и камеръ-юнкеры не остаются въ
соборѣ, а проходятъ сѣвертмп дверями въ Сѵнодальную
палату.
У дверей собора встрѣчаетъ Ихъ Высочества духо-
венство со крестомъ и св. водою и затѣмъ ожидаетъ
пришествія Ихъ Императорскихъ Величествъ.
Вступи въ соборъ. Государь Наслѣдникъ Цесаревичъ
и Ихъ Высочества, пройди по правому боковому всходу
І/агс1іі-цтап<1-таПге (Іев гёгёпюпіея сіи соигоппе-
іпепі.
Реих Іитаиів іГагшея.
Бея іпяііпіез яопі ассоіираі’тіёя. (Іея (Іеих соіёв, раг
Іея цтепшііегя (Іе Іа сотрацпіе (Іи раіаів: ип оГй-
сіег (іе ееііе соіпрацпіе ргёсёііе Іев іпэдгпез, ип аиіге
Іев яиіі.
і/агсііі-^і’аші-тагёсіті <1и соигоппетепі ассотра-
«Піега Іев іпвіігпев. яиіѵі (Іи тагёсііаі (Іе Іа соиг. (Іев
(Іеих сІіаіпЪеІІапя еі (Іев (Іеих цепііІяЬопппев (Іе Іа
сІіатЬге циі аигопі ёіё гесеѵоіг Іев іизіі’пев.
Вапя Іа ваііе (Іи ігопе. Гагсііі-цгаікі-тагёсііаі ге-
сеѵга 1(*в іпвіцпев (Іев таіпя (Іе ееих (ри Іев аигопі
рогіёв (4 Ь*в (Іёрояега виг Іа ІаЫе ргёрагёе а геі еІГеі
Библиотека «Руниверс»
СОВКОМКЕМЕЫТ І)Е8 8ОѴѴЕКАІХ8 КВ88Е8.
129
трона (расположенному ближе къ южной стѣнѣ храма)
становятся на приготовленныя имъ мѣста — подлѣ перед-
няго праваго столпа.
Когда Государь Наслѣдникъ Цесаревичъ со всѣми
сопровождавшими Его Высочество особами изволить
сойти съ Краснаго крыльца, 32 штабъ-офицера, назна-
ченные по распоряженіи» военнаго начальства, выносятъ
на нижнюю ступень сего крыльца балдахинъ, который
будетъ несенъ надъ Ихъ Императорскими Величествами.
Вслѣдъ засимъ выходятъ на Красное крыльцо собрав-
а Іа (Ігоііе <1и ігопе. Іюгіпіз 1 еіепбагб іпірёгіаі. срГі
। ріасега зпг пп ріёбеніаі а I аггіёге бе Іа іаЫе. Ьез іп-
зіитіез зегопі ^агбёз раг пп (Іёіасііеіиепі бе Іа стира-
ете без <хгепабіегз <1п раіаіз еі раг пп зегѵісе б’Ьоп-
пепг, сотрозё (Іе цепііІзЬоттез бе Іа сопг.
Ье ]от* шёте би соигоппетепі, а 7 Ііеигез би та-
ііп, аи зіепаі <1оппё раг ипе заіѵе бе 21 соирз (Іе са-
пой, оп іега зоппег Іез сІосЬез бе Іа саіііёбгаіе (Іе
ГАззотрііоп.
Ьез біігпііаігез еі Іез аиігез регзоппез бёзіцпёз роиг
СбПРВСВЬТіІІіІІИІІІІ
еждъ па ПрііродіітаьсьіГі ііікшстесііііыіі ІГкстойъ Рѵкіііскоіі Н(ІІ.
ПСГІІІ и нсгашжіью А омытъ Престолы Дагства Ножнаго и Не.
ЛНЖ КіііііЖТСіі ФіІІІЛтНДОИГО.ІІООЕРІІЗВ Благо'кстпвыхг Гаси.
дйріГі, Пгьікосъ Спопн і). ѵімзать соііівоаіиъ^сііішаііііііішеііш Коро.
новацію ѵГО РІЛіПбРйТСГіЛШПб КміІ'-ЮТ! ііотъ’йтііТагсЖта
поіііазапію сытиппіодоциіІзсесышіілго.агоЖіікъ 15 дснь.пгі.
овшалі сеаій ^сжцкінюлі» дыктаю іі^йпруг» Свою, СбіНІ’Ж ІОВУ.
дйрбшіо Иаіператрііук іНарію ^«ѵ'Дсросііі'.О сетъ
торжествѣ ссъліъ гаюподдаінііжнъ чгаъ сіе возвгшаетслі.дзйі
въ вождеаънііын опыіі диіь «сбгмііліі аюлісы сбои къ Цагк» Цпр.
стсаюшііяъ да важцпкію ѵвоею Благодатію пріосыііітъ Цпр.
ство Ш НСіПІ'іесТСй и да «твердитъ съ пеліъ апігъ и тиши,
и» со Слава "Ссою ’Сеіі.тую іі къ ііеіюкмсеікполш Благоденствію
Госвдагі-тса.
Объявленіе о священномъ коронованіи.
(Ьа ргосіатаііон (1п гопіоппеіпеіН.)

шіеся въ Золотой палатѣ генералъ-адъютанты, назна-
ченные для несенія балдахина, и принимаютъ его отъ
штабъ-офицеровъ.
Передъ начатіемчэ шествія Его Императорскаго Ве-
личества духовникъ Ея Величества, со крестомъ, имѣя
при себѣ двухчэ дьяконовъ, несущихъ на золотомъ блюдѣ
св. воду, окропитъ оною путь.
Когда верховный маршалъ доложитъ, что все къ
шествію готово, то Ихъ Императорскія Величества
Приі-Ж.'ііі. І.ъ ... л.ііи.гірііцііг. .V 75.1
Іез (ІіЙегепіз зегѵісез, зе геімігопі, аих ріасез іп(1і([иёез
<1апз Іе сёгёпюпіаі роиг Іез 7 Ііеигез еі (Іетіе. Ьез
(Ііцпііаігез еі Іез ііатез ііез ііеих ргетіегез еіаззез пе
Гаізапі раз рагііе <1и соНёіге ітрёгіаі, аіпзі <ціе Іез ге-
рпізепіапіз ііез риіззапсез еі Іез сііеіз »1ез тіззіопз
ехігаопііпаіп‘8. аѵес Іеигз ёроизез. оссирегопі Іез ріа-
сез ргёрагёез роиг еих (Іапз Гё^Іізе, — Іез <1ігпійаігез
еі Іез сіатез гиззез а 8 Ііеигез Ли іиаііп. еі Іе согрз
(Ііріотаііцие а 8 Ііеигез еі ііеіиіе. — Тоиіез Іез рег-
17
Библиотека «Руниверс»
130
ВѢНЧАНІЕ РУССКИХЪ ГОСУДАРЕЙ НА ЦАРСТВО.
изволятъ изъ внутреннихъ покоевъ прибыть въ Трон-
ную залу и возсѣсть тамъ на тронъ подъ балдахиномъ.
По сигналу, данному трубами и литаврами съ террассы,
выходящей къ Благовѣщенскому собору, близъ Краснаго
крыльца — шествіе начнется слѣдующимъ порядкомъ:
1. Взводъ кавалергардовъ, по три въ рядъ, съ двумя
офицерами.
2. Двадцать-четыре пажа и столько-же камеръ-па-
жей, съ ихъ ротнымъ командиромъ, по три въ рядъ,
прошедъ сквозь церковь, ожидаютъ окончанія службы
въ Крестовой Сѵнодальной палатѣ.
3. Два церемоніймейстера, съ жезлами, которые
остаются въ соборѣ.
4. Волостные старшины губерній Россійской импе-
ріи, тминные войты привислянскихъ губерній и староста
коробовскихъ бѣлопашцевъ, всѣ по три въ рядъ; изъ
нихъ остаются въ соборѣ старѣйшіе по времени службы
12 волостныхъ старшинъ (въ томъ числѣ: одинъ отъ
Московской губерніи и одинъ отъ Петербургской), одинъ
тминный войтъ и староста коробовскихъ бѣлопашцевъ.
5. Городскіе головы всѣхъ губернскихъ городовъ
Россійской имперіи и равныя имъ лица привислянскихъ
губерній. Изъ нихъ остаются въ соборѣ только город-
скіе головы обѣихъ столицъ и исправляющій должность
президента города Варшавы.
6. Депутаты великаго княжества Финляндскаго.
Всѣ остаются въ соборѣ (кромѣ суплеантовъ).
7. Предсѣдатели губернскихъ земскихъ управъ. Всѣ
остаются въ соборѣ.
8. Предсѣдатель и члены московскаго биржеваго
комитета и предсѣдатель и члены московской купече-
ской управы. Въ соборѣ остаются одни предсѣдатели
сихъ учрежденій.
9. Московскія: ремесленная, мѣщанская и городская
управы.
10. Московскія: отдѣленія совѣта торговли и* ману-
фактуръ, главная складочная таможня и контора госу-
дарственнаго банка.
11. Управленіе акцизными сборами Московской гу-
берніи.
12. Управленіе государственными имуществами.
13. Мѣстное учрежденіе государственнаго конноза-
водства.
14. Врачебное управленіе.
15. Почтамтъ.
16. Контрольная палата.
17. Казенная палата.
18. Московскій столичный мировой съѣздъ, коммер-
ческій судъ, московскій окружный судъ съ прокурор-
скимъ надзоромъ онаго. Въ соборѣ остаются предсѣда-
тели: съѣзда, коммерческаго и окружнаго судовъ и про-
куроръ суда.
19. Попечительный совѣтъ заведеній приказа обще-
ственнаго призрѣнія, московскій попечительный о бѣд-
ныхъ комитетъ императорскаго человѣколюбиваго обще-
ства и мѣстное управленіе „Краснаго Креста*.
зоппев сі-Деввив шепііоппёев аигопі а ргёзепіег. а
Іеиг епігёе сіапв Іа саіііёсігаіе аіпві ди’аи раіаів, сіев
Ьіііеіз зрёсіаих, сіопі еііев аигопі ёіё ргёаІаЫетепі
роигѵиев.
8иг іоиі Іе рагсоигв сіи сііетіп сріе виіѵга Іе сог-
іё^е ітрёгіаі еп ве гепДапі а Іа саіЬёсІгаІе сіе ГАв-
вотрііоп еі аих аиігев саіЬёДгаІез сіи Сгетііп, Іев
ігоирев, Гогтапі Іа сІоиЫе Ііаіе, вегопі гашгёев сіапв
Гогсіге виіѵапі: а рагііг сіи ігбпе сіапв Іа ваііе 8і-Ап-
сігё зивсрГа Іа рогіе сіе Іа ваііе 8і-А1ехапсІге — Іев
§гепас!іегв сіи раіаів; еі а рагііг сіе сеііе рогіе виг іоиі
Іе рагсоигв сіи согіё^е, — Іев сІёіасЬетепів сіев гё^і-
тепів сіе саѵаіегіе сіе Іа §агДе еі сіе Гагтёе сіопі
8. М. ГЕпірегеиг еві Іе сІіеГ, диі ве ігоиѵепі сат-
рёв а Мовсои еі аих епѵігопв. Сев ігоирев вегопі ров-
іёев сГаргёв Іев огДгев сіе 8. А. I. Іе соттапсіапі еп
сЬеГ. Ьев аиігев ігоирев ве гап^егопі сіапв Іев епсігоіів
сі-сіеввоив Дёві^пёз: сіапв Іа ваііе 8аіпіе-СаіЬегіпе—ип
реіоіоп сіи гё§ітепі Дев сЬеѵа1іегв-§агДев Де. 8. М.
Гітрёгаігісе. Оеих реіоіопв Ди гёдітепі Дев сЬеѵаІіегв-
§агДев сіапв Іа ваііе 8і-АпДгё, ип реіоіоп Ди тёте гё-
§ітепі, ип реіоіоп Ди гё§ітепі Дев сиігаввіегв Де 8. М.
ГЕпірегеиг, аіпві ди’ип реіоіоп Ди гё^ітепі Дев сиі-
гаввіегв Де 8. М. Гітрёгаігісе — Дапв Іа ваііе Дііе:
„8ѵѵіаііа 8ёпі“; ип реіоіоп Ди гё^ітепі Де Іа §агДе-а-
сЬеѵаІ—Дапв Іа ваііе 8і-6геог§ев; Дапв Іа ваііе 8і-Ѵ1а-
Дітіг раг ип реіоіоп Де сііасипе Дев ёсоіев тііііаігев
Де Мовсои. Тоиіев сев ігоирев, аѵес Іеигв Дгареаих еі
Іеигв ёіепДагДв Дёріоуёв.
Оапв Іа саіііёсігаіе Де ГАввотрііоп вегопі ровіёв
диаіге ойсіегз Дев сЬеѵа1іегв-§’агДев: Іев Деих ріив ап-
сіепв еп §тас!е виг Іа сіпдиіёте тагсЬе Де Гевігасіе Ди
ігбпе, Іев Деих аиігев виг Іа верііёте тагсііе, Іе сав-
дие еі Іе ваЬге еп таіп; аих рогіев ШгД еі 8иД, а
Гіпіёгіеиг Де Іа саіііёсігаіе, ве ііепсігопі Деих воив-ойі-
сіегв Дев сЬеѵа1іегв-§агДев, Іе ваЬге еі Іе савдие еп
таіп, еі ец Деіюгв Де Гё§1ізе, Деих воив-ойісіегв Д’іп-
Гапіегіе Де Гасііоп.
РепДапі се іетрз оп сііапіега а Іа саіЬёсІгаІе ип
Те Веит роиг Іа сопвегѵаііоп Дев ]оигв Де Ьеигз Ма-
З’езіёз Ітрёгіаіев, еі аргёв аѵоіг гёсііё Іез Неигез, Іе
сіег^ё, еп ЬаЬіів васегсіоіаих, аііепсіга Гаггіѵёе Де 8. А.
I. М-§г Іе сёзагёѵіісЬ §гапД-Дис Ьёгіііег.
Аиввіібі дие Іе тіпівіге Де Іа соиг, аѵегіі раг Гаг-
сЬі-етапсІ-таііге Дез сёгёіпопіез, аига аппопсё а 8. А. I.
М-о-г Іе сёзагёѵіісЬ §гапД-Дис Ьёгіііег дие Іез Неигез
опі ёіё Дііев, 8оп Аііевве Ітрёгіаіе ве гепсіга а Іа са-
іЬёДгаІе, ассотра^пёе Дев аи§изіев тетЪгез Де Іа Еа-
тіііе ітрёгіаіе, Дев ргіпсев ёігап^егз, Дез Датез Д’Ьоп-
пеиг, Дез Дётоізеііев Д’Ьоппеиг а рогігаіі, Дез Депіоі-
зеііез Д’Ьоппеиг Де 8. М. Гітрёгаігісе, Дез Датез Де
Іа соиг еі Дев Детоізеііев Д’Ьоппеиг Де Ьеигв Аііеввев
Ітрёгіаіев аіпві дие Дев Датев еі Дез Детоізеііез Д’Ьоп-
пеиг Дез ргіпсеввез ёігап§ёгев.
8. А. I. М-^г Іе сёзагёѵіісЬ еві ргёсёДё Де Деих"
таіігев Дев сёгётопіев Ди соигоппетепі. Дев ^епііів-
Библиотека «Руниверс»
8ОѴѴЕВАШ8 ВП88Е8. 131
СОИЕОХХЕМЕХТ БЕ8
20. Коммиссія построенія храма Христа Спасителя.
21. Цензурный комитетъ, московское губернское прав-
леніе и канцелярія московскаго генералъ-губернатора.
22. Управленіе московскаго талеграфнаго округа.
23. Московскій округъ путей сообщеній.
24. Штабъ московскаго военнаго округа и окруж-
ные отдѣлы онаго. Въ соборѣ остаются: начальникъ
штаба и начальники отдѣловъ.
25. Московская судебная палата, съ прокурорскимъ
надзоромъ оной. Въ соборѣ остаются: прокуроръ и стар-
шій предсѣдатель судебной палаты.
26. Московскія: сохранная и ссудная казны.
27. Архивы министерствъ юстиціи и иностранныхъ
дѣлъ.
28. Межевая канцелярія.
Примѣчаніе: одни начальствующія лица учрежденій,
поименованныхъ въ §§ 9. 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16,
17. 19. 20, 21. 22. 23, 26. 27 и 28—остаются въ со-
борѣ.
29. Совѣтъ университета и попечитель московскаго
учебнаго округа. Въ соборѣ остаются ректоръ и попе-
читель.
30. Чины министерства императорскаго двора.
Примѣчаніе, въ соборѣ остаются одни начальствую-
щія между ними лица.
31. Депутаты всѣхъ казачьихъ войскъ; изъ нихъ
остаются въ соборѣ одни только атаманы.
32. Ассистенты губернскихъ предводителей дворян-
ства Россійской имперіи, которые въ соборъ не вхо-
дятъ.
33. Губернскіе предводители дворянства Россійской
имперіи и депутаты отъ дворянъ привислянскихъ гу-
берній.
34. Оберъ-прокуроръ 1-го департамента правитель-
ствующаго сената, почетные опекуны и сенаторы.
35. Находящіеся въ Москвѣ генералъ-губернаторы.
36. Оберъ-прокуроръ святѣйшаго сѵнода, статсъ-
секретари, главноуправляющіе отдѣльными частями, ми-
нистры и члены государственнаго совѣта.
37. Два коронаціонные оберъ-церемоніймейстера съ
жезлами.
38. Верховный церемоніймейстеръ съ жезломъ.
39. Два герольда въ ихъ уборѣ,
40. Унтеръ-офицеръ роты дворцовыхъ гренадеръ
со знаменемъ.
41. Императорскія регаліи, несомыя назначенными
для сего особами съ ихъ ассистентами, въ томъ по-
рядкѣ, какъ несены были въ Тронную залу; по сторо-
намъ оныхъ, до самаго балдахина, флигель-адъютанты,
свиты Его Величества генералъ-маіоры и генералъ-адъ-
ютанты генералъ-маіорскаго и генералъ-лейтенантскаго
чина — младшіе впереди.
42. Взводъ кавалергардовъ.
43. Гофмаршалъ съ жезломъ.
44. Оберъ-гофмаршалъ съ жезломъ.
45. Верховный маршалъ съ жезломъ. і
Ьотпіез сіе Іа сІіатЬге, Дев сЬатЬеІІапз, сіе» весопДев
сііаг^ез сіе Іа соиг, (Іев "гапсіев сііагцев сіе» соигв ёігап-
дёгев, Гаізапі рагііе сіе Іа виііе сіев ргіпсев ёігапдегв, еі
сіев ргетіёгев сЬаг^ев сіе Іа соиг ітрёгіаіе. — Ьев
сЬатЬеІІапв еі Іев §епіі1в1іоттев Де Іа сЬатЬге пе
в’аггёіепі рав Дапв Іа саіііёсігаіе, таів ве Дігі^епі ѵегв
Іа сІіатЬге вупосіаіе еп раввапі раг 1а рогіе ХогД Де
Гё§1іве.
Ье сіегдё гесеѵга Ьеигв Аііеввев Ітрёгіаіев а Геп-
ігёе Де Іа саіііёсігаіе, аѵес 1а сгоіх еі Геаи Ьёпііе.
А Іеиг аггіѵёе Дапв Гё§1іве, 8. А. I. М-§г Іе сёва-
гёѵіісіі §гапД-Дис Ьёгіііег еі Ьеигв Аііеввев Ітрёгіаіев
^гаѵігопі Іев §гаДіпв Де ГевігаДе а Іа Дгоііе Ди ігопе
еі оссирегопі Іев ріасев срй Іеиг вопі ргёрагёев аиргёв
Ди ргетіег рііавіге а Дгоііе.
Ьогвдие 8. А. I. М-§г Іе сёвагёѵіісіі §гапД-Дис Ьё-
гіііег, аѵес вой согіё§е, вега ДевсеиДи Ди реггоп Діі
„Кгаввпоё Кгіііго*—32 оГйсіегв вирёгіеигв аррогіегопі
Іе Даів, воив Іециеі тагсЬегопі Ьеигв Ма]евіёв еі ве
ріасегопі ргёв Де 1а ргетіёге тагсЬе Ди реггоп. Аивві-
іоі аргёв, Іев аіДев Де сатр цёпёгаих Дёвщпёв роиг
рогіег Іе Даів, еі гёипів еп аііепДапі Дапв Іа ваііе До-
гёе (2о1оіаіа Раіаіа) ве гепДгопі виг іе реггоп, роиг
гесеѵоіг іе Даів сіев таіпв Дев оГйсіегв вирёгіеигв.
Аѵапі Іа вогііе Де 8. М. ГЕтрегеиг, Гаитопіег Де
8. М. ГІтрёгаігісе, аѵес Іа сгоіх, аввівіё Де Деих Діа-
сгев, рогіапі Геаи Ьёпііе Дапв ип ріаі Д’ог, — Гегопі
Гаврегвіоп Ди сііетіп сріе Деѵгопі виіѵге Ьеигв Ма-
]евіёв.
Оиаші ГагсЬі-§гапД-тагёсЬа1 Ди соигоппетепі аига
аппопсё сріе Іе согіё^е еві Гогтё, Ьеигв Ма]евіёв Іт-
рёгіаіев ве гепДгопі Дапв Іа ваііе 8і-АпДгё, ой ЕПев
ргепсігопі ріасе виг Іе Тгопе. Аи вщпаі Дев іготреііев
еі Дев іітЬаІев Доппё Дев іеггаввев ѵів-а-ѵів Де Іа ваііе
8і-Апс1гё еі Де Іа саіЬёДгаІе Де ГАппопсіаііоп, Іе сог-
іё§е ітрёгіаі ве теііга ёп тагсЬе Дапв ГогДге виі-
ѵапі:
1. Ѵп реіоіоп Ди гё^ітепі Дев сЬеѵа1іегв-§агДев
Де 8. М. ГІтрёгаігісе, раг ігоів Де Ггопі. Деих оГйсіегв
еп іёіе.
2. Ѵіпді-сіиаіге радев еі ѵіпці-диаіге ра^ев Де Іа
сІіатЬге. соттапДёв раг Іеиг сІіеГ Де сотра^піе. Ив
ігаѵегвепі Іа саіііёсігаіе еі ве гепДепі Дапв Іа сЬат-
Ьге вупосіаіе, ой ІІв аііепсіепі Іа йп Ди вегѵісе Діѵіп.
3. Беих піаіігев Дев сёгёпюпіев, рогіапі Іев іпві^пев
Де Іеиг сЬагце.
4. Ьев вупсіісв Дев соттипев гигаіев (ѵоіовіпіё віаг-
сЬіпу), ип Де сііацие Дівігісі Де ГЕтріге, у сотргів Іе
вупДіс Дев Ггапсв-ІаЬоигеигв Де КогоЬоѵо еі Іев вуп-
сіісв Де Ьаііііаце Дев ргоѵіпсев Де Іа Ѵівіиіе.
Боихе Дев ріив апсіепв гевіепі Дапв Іа саіЬёДгаІе.
рагті Іевсріеів: ип вупДіс Де Гипе Дев соттипев гига-
Іев Ди §оиѵегпетеиі Де Мовсои еі ип вупДіс Дев сот-
типев гигаіев Ди §оиѵегпетепі Де 8і-РёіегвЬоиг^; Іе
вупсііс Дев Ггапсв-ІаЬоигеигв Де КогоЬоѵо еі ип вупДіс
Дев ргоѵіпсев Де Іа Ѵівіиіе.
Библиотека «Руниверс»
132_______ ВѢНЧАНІЕ РУССКИХЪ ГОСУДАРЕЙ НА ЦАРСТВО.
Торжественный въѣздъ Императора Александра Александровича и Императрицы
(ЕпГгёе ягіеітеПе (Іе ГЕтрегеііг Аіехаініге III еГ (Іе ГІтрёгаІгісе Магіе Гейогоѵі
Библиотека «Руниверс»
СОІ’КОХКЕМЕХТ І)Е8 8О0ѴЕКАІХ8 КІ’НЕЕВ.
133
аріи Ѳедоровны въ Москву. — В с т р ѣ ч а г о р о д с к л м ъ у и р а в л е и і е м ъ.
<1аіь Іа ѵіііе гір ДЬ»>гоіі. — Крсгрііоп <!<• Маіе>(й> раг !<• гоіьеіі пііпіі< іра1.)
Библиотека «Руниверс»
134
ВѢНЧАНІЕ РУССКИХЪ ГОСУДАРЕЙ НА ЦАРСТВО.
46. Его Императорское Величество, имѣя по сторо-
намъ двухъ ассистентовъ, а позади — министра импера-
торскаго двора, военнаго министра, командующаго импе-
раторскою главною квартирою, дежурныхъ: генералъ-
адъютанта, генералъ-маіора свиты Его Величества и
флигель-адъютанта, и командующаго кавалергардскимъ
Ея Величества полкомъ съ обнаженнымъ палашемъ и
каскою на головѣ.
47. Ея Императорское Величество, имѣя при особѣ
своей двухъ ассистентовъ по сторонамъ.
Отъ нижней ступени Краснаго крыльца балдахинъ
надъ Ихъ Величествами понесутъ шестнадцать гене-
ралъ-адъютантовъ, и шнуры держатъ также шестнад-
цать генералъ-адъютантовъ.
48. Четыре статсъ-дамы и свитныя фрейлины Ея
Величества.
49. Генералъ-адъютанты въ чинѣ полныхъ генера-
ловъ.
50. Взводъ кавалергардовъ.
51. Знатное россійское дворянство — по три въ рядъ;
изъ нихъ трое остаются въ соборѣ.
52. Мануфактуристы и заводчики—по три въ рядъ.
53. Именитое московское купечество—по три въ рядъ.
(Означенныя въ двухъ послѣднихъ параграфахъ лица
не входятъ въ соборъ, а, пройдя по западной сторонѣ
онаго, ожидаютъ въ Сѵнодальной палатѣ обратнаго ше-
ствія.)
54. Взводъ кавалергардовъ.
Всѣ четыре вышепоименованные взвода кавалергар-
довъ, дойдя до южныхъ дверей Успенскаго собора,
обходятъ оный съ западной стороны и ожидаютъ у сѣ-
верныхъ дверей храма обратнаго шествія Ихъ Вели-
чествъ.
Съ выступленіемъ процессіи изъ дворца начнется
звонъ во всѣ колокола, а во время Высочайшаго ше-
ствія стоящія въ парадѣ войска отдаютъ честь съ му-
зыкой и барабаннымъ боемъ.
Когда императорскія регаліи приблизятся къ две-
рямъ церковнымъ, тогда все духовенство, въ облаченіи,
выходитъ на паперть, и митрополитъ новгородскій по-
чтитъ оныя кажденіемъ ѳиміама, а митрополитъ кіевскій
кропленіемъ св. воды.
Когда Ихъ Императорскія Величества къ паперти
приблизиться изволятъ, тогда митрополитъ московскій
произнесетъ рѣчь; митрополитъ новгородскій поднесетъ
Ихъ Величествамъ благословящій крестъ къ цѣлованію,
а митрополитъ кіевскій окропитъ Ихъ Величества св.
водою.
По вступленіи во храмъ Ихъ Величества сотворятъ
предъ царскими вратами троекратное Господеви покло-
неніе и приложатся ко святымъ иконамъ, а потомъ
изволятъ слѣдовать на приготовленный посреди церкви
тронъ и возсѣсть на престолахъ царей Михаила Ѳедо-
ровича и Алексѣя Михаиловича. Тогда архіереи, архи-
мандриты и прочее духовенство, имѣющіе быть въ слу-
женіи, станутъ отъ ступеней трона до царскихъ вратъ.
5. Ьез іпаігез сіе сііей-ііеих дез §оиѵегпешепІ8 де
ГЕтріге еі Іез тапдаіаігез сіе Іа тёте саіё^огіе сіе»
ргоѵіпсев сіе Іа Ѵізіиіе. Ьез таігез сіез деих сарііаіез,
аіпзі цие іе гергёзепіапі де 1а типісіраіііё де Ѵагзоѵіе
зеиіз гезіепі дапз Іа саіііёсігаіе.
6. Ьез дёіё^иёз ди ^гапд-дисЬё де Еіиіапде. Тоиз
(Ьогтіз Іез зирріёапіз) гезіепі дапз Іа саіііёдгаіе.
7. Ьез ргёзідепіз дез дёіё^аііопз дез гетзіѵоз дез
§оиѵегпетепіз (Оиргаѵу) гезіепі іоиз дапз Іа саіііёсігаіе.
8. Ье ргёзідепі еі Іез тетЬгез ди сотііё де Іа
Воигзе, аіпзі сріе Іе ргёзідепі еі Іез тетЬгез де ГОи-
ргаѵа соттегсіаіе де Мозсои. Ьез ргёзідепіз зеиіз ге8-
іепі дапз Іа саіііёсігаіе.
9. Ьез дёіё^иёз дез согрз де Іа Ьоиг^еоізіе еі дез
агіізапз де Мозсои, аіпзі сріе Іа дёіё^аііоп типісіраіе
де Мозсои.
10. Ьа зесііоп ди сопзеіі дез тапиГасіигез еі ди
соттегсе, Іез етріоуёз зирёгіеигз ди Ьигеаи сепігаі де
1а доиапе еі сеих де 1а зиссигзаіе де Іа Вапцие де
ГЕіаі а Мозсои.
11. Ь’адтіпізігаііоп дез сопігіЬиііопз іпдігесіез ди
^оиѵегпетепі де Мозсои.
12. Ьа СЬатЬге дез Ботаіпез.
13. Ьа Бігесііоп Іосаіе дез Ьагаз де ГЕтріге.
14. Ье Сотііё §ёгапі Гаггопдібзетепі тёдісаі де
Мозсои.
15. Ьа Бігесііоп §ёпёга1е дез Розіез.
16. Ьа СЬатЬге ди Сопігдіе.
17. Ьа СЬатЬге дез Еіпапсез.
18. Ьез ]и^ез де раіх де Іа ѵіііе де Мозсои, Іе ігі-
Ьипаі де соттегсе ,еі Іе ігіЬипаІ де Гаггопдіззетепі
де Мозсои аѵес Іез гергёзепіапіз ди раічріеі. Ьез ргё-
зідепіз дез ігіЬипаих зеиіз, аіпзі дие Іе ргосигеиг, гез-
іепі дапз Іа саіЬёдгаІе.
19. Ье сопзеіі де іиіеііе §ёгапі Іез ёіаЫіззетепіз
ди сотііё де Газзізіапсе риЫідие, Іе сотііё де Іа зес-
ііоп де Мозсои де Іа 8осіёіё ітрёгіаіе де ЬіепГаізапсе
еі Іе сотііё де Іа Сгоіх-Кои^е де Мозсои.
20. Ьа соттІ8зіоп сііаг^ёе дез ігаѵаих де Іа соп-
зігисііоп ди Тетріе ди баиѵеиг.
21. Ье сотііё де Іа сепзиге, 1а гё§епсе ди §ои-
ѵегпетепі де Мозсои еі Іа сЬапсеІІегіе ди §оиѵегпеиг
^ёпёгаі де Мозсои.
22. Ьа дігесііоп дез іёіё^гарііез де Гаггопдіззетепі
де Мозсои.
23. Ьа дігесііоп дез ѵоіез де соттипісаііоп де
Гаггопдіззетепі де Мозсои.
24. Ьеіаі та]ог де Іа сігсопзсгірііоп тііііаіге де
Мозсои еі зез зесііопз д’аггопдіззепіепі. Ье сЬеГ де
Гёіаі-тазог еі Іез сІіеГз дез зесііопз зеиіз гезіепі дапз
1а саіЬёдгаІе.
25. Ьа соиг д’арреі де Мозсои аѵес зез гергёзеп-
іапіз ди рагсріеі. Ье ргосигеиг еі Іе ргетіег ргёзідепі
де Іа соиг д’арреі зеиіз гезіепі дапз Іа саіііёдгаіе.
26. Ьа дігесііоп де Іа Вапцие дез дёрбіз еі дез
сопзіцпаііопз.
Библиотека «Руниверс»
СОГКОХХЕМЕХТ ВЕ8 8ОѴѴЕВАІХ8 КѴ88Е8.
135
по обѣ стороны, а пѣвчіе на клиросахъ пропоютъ цар-
скій псаломъ: „Мгілостъ и судъ воспою тебѣ, Господъ**.
Между тѣмъ какъ Ихъ Императорскія Величества,
приложись ко святымъ иконамъ, изволятъ шествовать
къ трону, особы несущія регаліи, возложа оныя на прі-
уготовленный столъ, станутъ слѣдующимъ порядкомъ:
Несшій большую корону—на тронѣ, за столомъ, на
которомъ она положена.
Несшій малую корону — также за столомъ, возлѣ
оной.
Несшій скипетръг—на верхней площадкѣ трона,
справа.
Несшій державу — на той-же площадкѣ, слѣва.
Несшіе порфиру Государя Императора — на правой
ступени трона, справа.
Несшіе порфиру Государыни Императрицы — на
той-же ступени, слѣва.
Несшій государственный мечъ — держитъ оный на
второй ступени, справа.
Несшій государственное знамя — держитъ оное на
той-же ступени, слѣва.
Несшіе государственную печать и цѣпь ордена св.
апостола Андрея Первозваннаго—на третьей ступени:
первый — справа, второй — слѣва.
Герольды предшествуютъ регаліямъ и потомъ ста-
новятся по обѣимъ сторонамъ трона, на первой ступени,
снизу. Ассистенты-же при регаліяхъ, пройдя по верх-
ней площадкѣ трона и сойдя по малой лѣстницѣ по-
зади онаго, становятся у сѣверной стороны собора, за
духовенствомъ. Сопровождавшіе регаліи флигель-адъ-
ютанты, свиты Его Величества генералъ-маіоры и ге-
нералъ-адъютанты, по входѣ въ соборъ, пропустивъ ре-
галіи къ трону, направляются къ сѣвернымъ дверямъ
храма и останавливаются между иконостасомъ и мѣстомъ,
занимаемымъ дипломатическимъ корпусомъ, позади асси-
стентовъ особъ, несшихъ регаліи; здѣсь-же становятся
генералъ-адъютанты, несшіе балдахинъ надъ Ихъ Ве-
личествами и сдавшіе оный у южныхъ дверей собора
тридцати-двумъ штабъ-офицерамъ, выносившимъ балда-
хинъ на Красное крыльцо, а также шедшіе за Его Ве-
личествомъ дежурные генералъ-маіоръ свиты и флигель-
адъютантъ.
Верховный маршалъ, оберъ-гофмаршалъ, варховный
церемоніймейстеръ и гофмаршалъ, стоявшіе, пока Ихъ
Величества прикладывались къ иконамъ, на первомъ у
иконостаса уступѣ, близъ клиросовъ, лицомъ къ алтарю,
сопровождаютъ Ихъ Величества до верхней площадки
трона и становятся потомъ на второй площадкѣ онаго,
лицомъ другъ къ другу.
Ассистенты Государя Императора и Государыни
Императрицы займутъ мѣста на верхней площадкѣ трона,
по сторонамъ Ихъ Величествъ, выступи немного впе-
редъ.
Коронаціонные оберъ-церемоніймейстеры станутъ на
девятой ступени, ниже второй площадки трона.
Церемоніймейстеры — между первыми церковными
27. Ьез дігесііопз дез агсіііѵез сіи тіпізіёге сіе Іа
Зизіісе еі ди’пііпізіёге сіез айаігез ёігап^ёгез.
28. Ьа сііапсеііегіе Ли согрз сіез агрепіеигз.
Ьез сІіеГз зеиіз сіез іпзіііиііопз тепііоппёез дапз
Іез 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 19, 20, 21,
22, 23, 26, 27, 28 гезіепі сіапз Іа саіііёсігаіе.
29. Ье сопзеіі сіе Гипіѵегзііё еі Іе сигаіеиг (іе Гаг-
гопдіззетепі зсоіаіге сіе Мозсои. Ье гесіеиг сіе Гипі-
ѵегзііё еі Іе сигаіеиг, зеиіз, гезіепі сіапз Іа саіііё-
сігаіе.
30. Ьез Гопсііоппаігез (Іи тіпізіёге сіе Іа соиг. Ьез
сІіеГз сіе ’дёрагіетепі, зеиіз, гезіепі сіапз Іа саіііё-
сігаіе.
31. Ьез дёіё^иёз сіез рориіаііопз созадиез. Ьез аіа-
тапз, зеиіз, гезіепі дапз Іа саіііёсігаіе.
32. Ьез аззізіапіз сіез тагёсЬаих сіе поЫеззе. Хе
гезіепі раз сіапз Іа саіііёсігаіе.
33. Ьез тагёсііаих сіе поЫеззе сіез ^оиѵегпетепіз
де ГЕтріге, аіпзі дие Іез дёіё^иёз сіе Іа поЫеззе сіез
ргоѵіпсез сіе Іа Ѵізіиіе.
34. Ье ргосигеиг сіи ргетіег сіёрагіетепі сіи зёпаі
дігі§еапі, Іез тетЪгез Іюпогаігез сіи сопзеіі сіе іиіеііе
еі Іез зёпаіеигз.
35. Ьез §оиѵегпеигз §ёпёгаих сіез ргоѵіпсез ргё-
зепіз а Мозсои.
36. Ье ргосигеиг ^ёпёгаі сіи заіпі-зуподе, Іез зе-
сгёіаігез сГЕіаі, Іез сііеіз зирёгіеигз сіез дійегепіез ад-
тіпізігаііопз, Іез тіпізігез еі Іез тетЬгез сіи сопзеіі
сіе ГЕтріге.
37. Беих §тапдз-таіігез сіез сёгётопіез сіи соигог -
петепі, рогіапі Іез іпзпціез де Іеиг сііаг^е.
38. Ь’агсііі-^гапд-таііге дез сёгётопіез ди соигоп-
петепі, рогіапі Іез іпзі^ііез де за сііаг^е.
39. Веих’ Ііёгаиіз д’агтез сіапз Іеиг іепие д’ар-
рагаі.
40. Гп зоиз-оійсіег де Іа сотрадпіе дез §гепа-
діегз ди раіаіз, рогіапі Іе дгареаи де Іа сотра^піе.
41. Ьез іпзі§ііез ітрёгіаих, рогіёз раг Іез ді^пііаі-
гез дезі§тіёз а сеі ейеі еі аззізіёз 'раг Іеигз ад]оіпіз,
дапз Гогдге ёіаЫі роиг Іа сёгётопіе де Іеиг ігапзЕегі
дапз Іа заііе ди Тгдпе; дез деих сдіёз дез іпзі^пез
ітрёгіаих з’изди’аи даіз тагсЬепі Іез аідез де сатр де
ГЕтрегеиг, Іез §ёпёгаих де Іа зиііе еі Іез аідез де
сатр-§ёпёгаих де 8. М. ГЕтрегеиг (ауапі гап^ де §ё-
пёгаих тартз еі де Ііеиіепапіз-^ёпёгаих), Іез тоіпз
апсіепз еп аѵапі.
42. Ѵп реіоіоп ди гё^ітепі дез сііеѵаііегз-^агдез
де 8. М. ГІтрёгаігісе.
43. Ье тагёсііаі де Іа соиг, рогіапі Іез іпзі^пез де
за сііанге.
44. Ье §гапд-тагёс1іа1 де 1а соиг, рогіапі Іез іпзі-
^пез де за с1іаг§е.
45. Ь’агс1іі-§гапд-тагёс1іа1 ди соигоппетепі, рог-
іапі Іез іпзіо’пез де за с1іаг§е.
46. 8. М. ГЕтрегеиг, ауапі а зез сдіёз зез деих
ашгизіез аззізіапіз еі зиіѵі ди тіпізіге де за таізоп,
Библиотека «Руниверс»
136
ВѢНЧАНІЕ РУССКИХЪ ГОСУДАРЕЙ НА ЦАРСТВО.
столпами у всхода на тронъ, по два съ каждой стороны,
лицомъ ко всходу.
Между правымъ столпомъ и всходомъ, у самыхъ пе- 1
рилъ трона — московскій губернаторъ, съ двумя асси-
стентами (московскимъ вице-губернаторомъ и предсѣда-
телемъ окружнаго суда), для настланія, въ свое время,
бархата и золотой парчи.
Между престоломъ Его Величества и столомъ для
регалій — министръ императорскаго двора, военный ми-
нистръ, командующій императорскою главною квартирою
и дежурный генералъ-адъютантъ.
Командующій кавалергардскимъ Ея Величества пол-
комъ, съ обнаженнымъ палашемъ й каскою въ рукахъ—
между обоими престолами, позади оныхъ. По сторонамъ
его — двое изъ первыхъ чиновъ двора, назначенные къ
несенію концовъ порфиръ Ихъ Величествъ. За ними
четверо изъ вторыхъ чиновъ двора, назначенные къ
поддержанію порфиръ у плечъ, а далѣе, у перилъ трона—
десять камергеровъ, долженствующіе нести шлейфы
оныхъ (шесть у Государя Императора и четыре у Го-
сударыни Императрицы).
Всѣ сіи особы всходятъ на верхнюю площадку трона,
по ступенямъ, за вторыми столпами. Четыре статсъ-дамы,
назначенныя для оправленія короны и порфиры Ея Ве-
личества, взойдутъ на тронъ на это только время и по
исполненіи сей обязанности сойдутъ по тѣмъ-же ступе-
нямъ на прежнія свои мѣста.
Сановники и другіе чины, бывшіе въ процессіи и
остающіеся въ соборѣ, займутъ назначенныя имъ мѣста.
Коронованіе совершается слѣдующимъ порядкомъ: |
Митрополитъ новгородскій, взошедъ на верхнюю
площадку трона и ставъ предъ Государемъ Императо-
ромъ. предложитъ Его Величеству прочитать, въ слухъ
всѣхъ вѣрноподданныхъ, исповѣданіе православной вѣры
и потомъ поднесетъ разгнутую книгу, цо которой Его
Императорское Величество изволитъ прочитать веле-
гласно сѵмволъ вѣры. За симъ митрополитъ, возгласивъ:
„Благодать Св- Духа да будетъ сь тобою- Аминь'6.
сходитъ съ трона.
По прочтеніи св. евангелія митрополиты новгород-
скій и кіевскій взойдутъ на тронъ. Его Императорское
Величество, снявъ съ себя обыкновенную цѣпь ордена
св. апостола Андрея Первозваннаго и отдавъ ее одному
изъ ассистентовъ, повелитъ возложить на себя импера-
торскую порфиру, съ принадлежащею къ ней брилліан-
товою цѣпью сего ордена, а митрополиты новгородскій
и кіевскій поднесутъ оную Его Величеству на двухъ
подушкахъ и послужатъ при возложеніи; причемъ ми-
трополитъ новгородскій возгласитъ: „Во имя Отца и
Сина и Святаго Духа- Аминь'6, а одинъ изъ ассистен-
товъ Его Величества оправитъ порфиру.
По возложеніи порфиры Его Императорское Вели-
чество изволитъ преклонить главу, а матрополитъ нов-
городскій. осѣнивъ Государя Императора крестнымъ I
знаменіемъ и положа на главу крестообразно руки, про- |
читаетъ, по чиноположенію, установленныя двѣ молитвы. 1
сіи тіпізіге Де Іа §иегге, Не Гаісіе Не сатр ^ёпёгаі
соттапсіапі Іа таізоп тііііаіге Пе 1 Етрегеиг, Не Гаісіе
сіе сатр ^ёпёгаі, Ни §ёпёга1 Не Іа зиііе еі Не Гаісіе
Не сатр Не ГЕтрегеиг, Не зегѵісе, аіпзі сріе Пи сот-
тапсіапі Пи гёщтепі Нез- сііеѵаііегз-^агсіез Пе 8. М.
ГІтрёгаігісе,—се Негпіег Іе заЬге а Іа таіп еі Іе саз-
сріе еп іёіе.
47. 8. М. ГІтрёгаігісе, ауапі а зез соіёз зез (Іеих
аи^изіез аззізіапіз.
А рагііг Пе Іа сіегпіёге тагсііе Ни Кгаззпоё-Кгіііяо.
зеіяе аіПез Не сатр "ёпёгаих рогіепі Іе Наіз, зоиз 1е-
сріеі тагсііепі Ьеигз Ма)езіёз. Ьез согсіопз Ни Наіз
зопі ё^аіетепі іепиз раг зеіяе аіПез Не сатр еёпё-
гаих.
48. 9иаіге Патез сГЬоппеиг еі Іез Петоізеііез сГІіоп-
пеиг Не Іа зиііе Пе 8а Ма]езіё.
49. Ьез аісіез Не сатр ^ёпёгаих, ауапі гапц* Не ігё-
пёгаих еп сІіеГ.
50. Пп реіоіоп Пи гёедтепі сіев сііеѵаііегз-^агсіез
Не 8. М. ГІтрёгаігісе.
51. Ьез гергёзепіапіз Пе Іа ііаиіе поЫеззе Не ГЕт-
ріге, раг ігоіз Не Ггопі. сіездиеіз ігоіз гезіепі Папз Іа
саіііёсігаіе.
52. Ьез ^тапсіз іпсіизігіеіз сіи рауз. раг ігоіз сіе
Ггопі.
53. Ьез поіаЫез сіи соттегсе Не Мозсои. раг ігоіз
Пе Ггопі.
Ьез регзоппез Нёзі^пёез Папз Іез сіеих сіегпіеге ра-
га^гарііез п’епігепі раз Папз Іа саіііёсігаіе. таіз зе
гепсіепі сіапз Іа СІіатЬге вупосіаіе, ой еііез аііепНепі
Іе геіоиг сіи согіё^е.
54. Ѵп реіоіоп сіи гё^ітепі Нез сІіеѵаІіегз-дагНез
Не 8. М. ГІтрёгаігісе.
Ьез сріаіге реіоіопз сіи гё^ітепі Нез сііеѵаііегз-
^агсіез сі-сіеззиз тепііоппёз, аггіѵёз а Іа рогіе 8исІ
сіе Іа саіІіёНгаІе сіе ГАззотрііоп, — Іоп^епі Іе тиг
ехіёгіеиг Не Іа саіііёсігаіе еі аііепсіепі Ііогв сіе Іа рогіе
Хогсі Іа зогііе Пи согіё^е ітрёгіаі.
Аи тотепі ой аррагаііга Іе согіёце, а Іа зогііе Ни
раіаів, оп зоппега Іев сіосііез сіе іоиіез Іез ё^іізез. Ьез
ігоирез гапегёез еп рагаПе ргёвепіегопі Іев агтев еі
гепсігопі, аи воп сіе Іа тизідие еі сіез іатЬоигз, Іев
Іюппеигз тііііаігев аи согіёце ітрёгіаі.
А Гарргосііе сіев іпзіцпез ітрёгіаих, іоиі Іе сіепгё.
еп ІіаЬііз засегсіоіаих, ве рогіе зиг Іе рагѵіз сіе Іа са-
іііёсігаіе. М-ет Іе тёігороіііе Не Моѵ^огоП епсепзе Іез
іпзіцпез. еі М-агг Іе тёігороіііе сіе Кіехѵ Іез азрегзе
(Геаи Ьёпііе.
Ьогзсріе Ьеигз Ма^езіёз Ітрёгіаіев зе зопі аррго-
сііёез сіи рагѵіз, М-$г Іе тёігороіііе сіе Мозсои рго-
попсе Гаііосиііоп сГиза^е; М-ят Іе тёігороіііе Не Хоѵ-
^огосі ргёзепіе Іа сгоіх а Ьаізег а Ьеигз Ма]езіёз еі
М-ігг Іе тёігороіііе сіе Кіеіѵ Іеиг ргёзепіе Геаи Ьёпііе.
А Іеиг епігёе Папз Іа саіІіёНгаІе Ьеигз Ма]езіёв іопі
ігоіз цёпиЙехіопз сіеѵапі Іа рогіе заіпіе еі ѵёпёгепі Іев
ваіпіез ітаігез: еііез ве (Ѵл-щепі епвиііе ѵегз ГезігаНе
Библиотека «Руниверс
Библиотека «Руниверс»
ЯМННіІИ 8X1ѴЯЯЛ11О8 83(1 лкякмкыомпоо
Торжественный въѣздъ Императора Александра III Александровича и Императрицы Маріи Ѳедоровны въ Москву. — Поклоненіе Ихъ Величествъ иконѣ
Иверской Божіей Матери.
(Епігёе уоіеппеііе (іе ГЕтрегеиг Аіехашіге III еі (іе Гітрёгаігісе Магіе Еёсіогоѵпа ііапа Іа ѵіііе <1е Моасои. — Ьёѵоііоп (іе Ьеига Мазеаіёа а Іа сііареііе Іѵегаку.)
138
ВѢНЧАНІЕ РУССКИХЪ ГОСУДАРЕЙ НА ЦАРСТВО.
По окончаніи второй молитвы Государь Императоръ I
повелитъ подать себѣ корону. Сановникъ, несшій оную I
въ процессіи, поднесетъ ее на подушкѣ митрополиту I
новгородскому, который уже представитъ оную Его •
Императорскому Величеству.
Государь Императоръ, взявъ съ подушки корону,
возложитъ оную на главу свою; митрополитъ-же нов- 1
городскій произнесетъ рѣчь по книгѣ.
За симъ Его Императорское Величество повелитъ
подать себѣ скипетръ и державу. Сановники, несшіе
оные въ процессіи, поднесутъ ихъ на подушкахъ ми-
трополиту, который представитъ регаліи сіи Государю
Императору и произнесетъ по книгѣ рѣчь.
Его Величество, принявъ въ правую руку скипетръ,
а въ лѣвую—державу, возсядетъ на престолъ и вскорѣ I
потомъ, положивъ обѣ регаліи на подушки, поданныя
несшими ихъ особами, изволитъ призвать къ себѣ Го- і
сударыню Императрицу. Ея Величество станетъ предъ |
августѣйшимъ супругомъ своимъ на колѣни, на малино- •
вую бархатную подушку, украшенную золотымъ позу- |
ментомъ и положенную однимъ изъ ея ассистентовъ, а I
Монархъ, снявъ съ себя корону, прикоснется оною къ [
главѣ Императрицы и снова на себя возложитъ. і
Затѣмъ поднесена будетъ Государю Императору мень- ,
шая корона сановникомъ, несшимъ оную. Его Величе- |
ство возложитъ ее на главу Государыни Императрицы, ;
а четыре статсъ-дамы оную оправятъ. |
Потомъ поднесется Его Императорскому Величеству,
для возложенія на Ея Величество, порфира и цѣпь
ордена св. апостола Андрея Первозваннаго сановниками,
несшими оныя. Тѣ-же статсъ-дамы регаліи сіи оправятъ.
Тогда Государыня Императрица изволитъ встать и
возвратиться на свой престолъ. Государь Императоръ
снова воспріиметъ скипетръ и державу. Протодіаконъ,
возгласивъ весь императорскій титулъ, воскликнетъ
многолѣтіе Государю Императору и Государынѣ Импе-
ратрицѣ, а пѣвчіе пропоютъ трижды: „Многая лѣта“.
Пѣніе это сопровождается звономъ во всѣ колокола
и по данному, по распоряженію военнаго начальства,
сигналу —101 пушечнымъ выстрѣломъ.
Въ то время духовенство и свѣтскія обоего пола .
особы, не оставляя мѣстъ своихъ, приносятъ поздрав-
ленія Его Императорскому Величеству троекратнымъ
поклономъ; Государыня-же Императрица и всѣ члены
августѣйшей фамиліи привѣтствуютъ Государя Импера-
тора. Ихъ Высочества всходятъ для сего на тронъ.
По окончаніи звона колоколовъ и пальбы изъ пу-
шекъ Его Императорское Величество, возставъ съ пре-
стола и отдавъ скипетръ и державу особамъ, несшимъ
оные въ процессіи, изволитъ колѣнопреклоненно про-
честь по книгѣ, поданной митрополитомъ новгородскимъ,
установленную молитву. Засимъ митрополитъ новгород-
скій (ставъ на колѣни, равно какъ и всѣ, въ храмѣ
находящіеся) прочтетъ отъ лица всего народа также
молитву, впродолженіе которой Его Величество изво-
литъ стоять.
ёіеѵёе аи шіііеи (іе Іа саіііёсігаіе еі ргеппепі ріасе зиг
Іез ігдпез Лей ізага МісЬеІ ЕёдогоѵіісЬ еі Аіехік
МікЬаіІоѵіісЬ. Ьез агсЬеѵёдиез, Іез агсЬипапдгііез еі Іе
сіепгё оГйсіапі зе ріасепі зиг деих ган^ёез епіге Гез-
ігаде ди ігдпе еі 1а рогіе заіпіе; Іез сііоеигз дез сЬап-
ігез епіоппепі іе рзаите: „Мізегісог&іат еі Зидісгигп
сапіаЬо ТіЪг. Вотіпе“.
Репдапі дие Ьеигз Ма^езіёз з'арргосЬепі дез заіп-
іез іта^ез, роиг Іез ѵёпёгег, еі зе дігі^епі епзиііе ѵегз
Іе ігдпе, 1е8 ді^пііаігез, рогіапі Іез іпзі^пез ітрёгіаих,
Іез дёрозепі зиг Іа іаЫе ргёрагёе а сеі еЙеі.
Ье ді§пііаіге диі рогіе Іа соигоппе де ГЕтрегеиг
зе ріасе зиг Гезігаде ди ігдпе, а Гаггіёге де Іа іаЫе
зиг Іадиеііе езі дёрозёе Іа соигоппе.
Сеіиі диі рогіе 1а соигоппе де ГІтрёгаігісе зе
ріасе — ё^аіетепі а Гаггіёге де Іа іаЫе, а сдіё де Іа
соигоппе.
Сеіиі диі рогіе Іе зсеріге — зе ріасе зиг Гезігаде
зирёгіеиге ди ігдпе, а дгоііе.
Сеіиі диі рогіе Іе #1оЬе — зе ріасе зиг Іа тёте
езігаде, а ^аисЬе.
Ьез ді§пііаігез диі рогіепі Іе тапіеаи ітрёгіаі де
ГЕтрегеиг зе ріасепі — зиг Іа ргетіёге тагсЬе де
Гезігаде ди ігдпе, а дгоііе.
Сеих диі рогіепі Іе тапіеаи ітрёгіаі де ГІтрёга-
ігісе зе ріасепі — зиг Іа тёте тагсЬе, а ^аисііе.
()иапі а сеіиі дез ді^пііаігез диі рогіе Іе #1аіѵе де
ГЕтріге, іі Іе §агде еп зе іепапі зиг Іа зесопде таг-
сЬе, а дгоііе.
Сеіиі диі рогіе Гёіепдагд де ГЕтріге — Іе ііепі
зиг Іа тёте тагсЬе, а ггаисЬе.
Сеих диі рогіепі Іе зсеаи де ГЕтріге еі Іе соіііег
де Гогдге де 8аіпі-Апдгё зе ріасепі — зиг Іа ігоі-
зіёте тагсЬе де Гезігаде, Іе ргетіег а дгоііе. еі іе
зесопд а ^аисЬе.
Ьез Ьёгаиіз д’агтез ргёсёдепі Іез іпзі^пез еі зе
ріасепі епзиііе дез деих сдіёз де Гезігаде. зиг Іез дег-
піёгез тагсЬез.
Ьез аззізіапіз, ргёрозёз аих іпзі^пез, раззепі раг
Гезігаде зирёгіеиге, дезсепдепі раг Іе реііі езсаііег а
Гаггіёге еі оссирепі Іез ріасея диі Іеиг зопі аззі^пёез.
Ьез аідез де сатр де ГЕтрегеиг, Іез ^ёпёгаих де
Іа зиііе еі Іез аідез де сатр ігёпёгаих, диі аигопі ас-
сотра^пё Іез іпзі^пез ітрёгіаих, епігепі раг Іа рогіе
Яогд де Іа саіЬёдгаІе еі зе ріасепі епіге Гісопозіазе
еі Іа ріасе оссирёе раг Іе согрз діріотаіідие. Аѵес
еих зе ріасепі Іе §ёпёга1 де Іа зиііе еі Гаіде де сатр
де ГЕтрегеиг. де зегѵісе, аіпзі дие Іез аідез де сатр
^ёпёгаих диі опі рогіё Іе даіз, еі диі Гаигопі гетіз
аих 32 оГйсіегз зирёгіеигз сЬаг§ёз де Іе ^агдег дигапі
Іа сёгётопіе.
Ь’агсЬі-^гапд-тагёсЬаІ ди соигоппетепі, Іе іггапд-
тагёсЬаІ де Іа соиг, ГагсЬі-^гапд-таПге дез сёгёто-
піез еі Іе тагёсЬаІ де Іа соиг зе ііеппепі зиг Іа рге-
тіёге тагсЬе де Гезігаде де Гісопозіазе, аиргёз дез
сЬшигз, еі ііз ассотра^пепі епзиііе Ьеигз Мадезіёя
Библиотека «Руниверс»
СОИВОХХЕМЕХТ ВЕ8 8ОПѴЕКАШ8 КИ88Е8.
139
Послѣ сей молитвы митрополитъ новгородскій ска-
жетъ краткую привѣтственную Его Величеству рѣчь; ;
пѣвчіе пропоютъ „Тебе, Бош, хвалимъ^; вновь раздастся ।
колокольный звонъ и начнется божественная литургія.
Его Императорское Величество изволитъ снять корону I
и отдать несшимъ оную, а по окончаніи литургіи опять
возложить на себя.
По прочтеніи св. евангелія два архіерея поднесутъ ;
оное къ цѣлованію Ихъ Величествъ. I
При началѣ пѣнія киноника отъ императорскаго
трона до царскихъ вратъ постланъ будетъ, для Высо-
чайшаго къ онымъ шествія, московскимъ губернаторомъ,
съ двумя ассистентами, малиновый бархатъ, обложенный ,
золотымъ позументомъ, а близъ самыхъ вратъ царскихъ, |
до престола церковнаго, сверхъ бархата, тѣми-же ли- |
цами будетъ постлана парча, конецъ которой въ алтарѣ
разложатъ протодіаконы.
Послѣ' пѣнія киноника и по причащеніи совершав-
шихъ литургію, когда царскія врата отворятся, выйдутъ
изъ алтаря два архіерея съ протодіаконами возвѣстить
Его Императорскому Величеству, что время мѵропома-
занія наступило. Тогда Государь Императоръ, передавъ ’
шпагу свою ассистенту и сойдя съ трона, изволитъ I
шествовать въ порфирѣ къ царскимъ вратамъ; за Его і
Величествомъ слѣдуетъ Государыня Императрица. Ихъ I
Величествамъ предшествуютъ: верховный церемоніймей-
стеръ, имѣя по сторонамъ коронаціонныхъ оберъ-цере-
моніймейстеровъ, оберъ-гофмаршалъ съ гофмаршаломъ,
верховный маршалъ, три сановника съ регаліями ря-
домъ (несущій корону — въ срединѣ, несущій скипетръ—
справа, а державу — слѣва). За ними Государь Импера- |
торъ, имѣя по сторонамъ своихъ ассистентовъ и двухъ
старшихъ изъ стоявшихъ на тронѣ кавалергардскихъ
офицеровъ. За Его Величествомъ — командующій кава-
лергардскимъ Ея Величества полкомъ, съ обнаженнымъ
палашомъ, министръ императорскаго двора, военный ми-
нистръ, командующій императорскою главною квартирою
и дежурный генералъ-адъютантъ. За Государынею Импе-
ратрицею — ассистенты Ея Величества. Порфиры Ихъ ।
Величествъ поддерживаютъ назначенные для сего пер- |
вые и вторые чины двора и камергеры; сановники, нес-
шіе государственный мечъ, государственное знамя и го-
сударственную печать—остаются съ сими регаліями на
тронѣ, равно какъ и сановники, несшіе всѣ другія импе-
раторскія регаліи.
По приближеніи къ царскимъ вратамъ Государь
Императоръ станетъ на постланной золотой парчѣ, а
Государыня Императрица изволитъ остановиться между
трономъ и ступенями — предъ алтаремъ. Ассистенты Его
Величества отойдутъ вправо, къ мѣстной иконѣ Спаси-
теля; за ними въ рядъ: министръ императорскаго двора,
военный министръ, командующій императорскою глав-
ною квартирою, дежурный генералъ-адъютантъ и коман-
дующій кавалергардскимъ Ея Величества полкомъ, съ
обнаженнымъ палашомъ; предъ сими послѣдними — особы,
держащія на подушкахъ корону, скипетръ и державу;
]издиа Гезігаде зирёгіеиге (Іи ігдпе еі зе ріасепі еп-
зиііе зиг Гезігаде іпГёгіеиге. Ьез аи^изіез аззізіапіз
сіе ГЕшрегеиг еі де ГІтрёгаігісе зе ріасепі виг Гез-
ігасіе зирёгіеиге ди ігдпе, аих деих сдіёз еі ип реи
еп аѵапі де Ьеигз Ма]езіёз.
Ьез дгапдз-таіігез дез сёгётопіез ди соигоппе-
тепі зе ііеппепі а Іа пеиѵіёте тагсЬе аи-деззоиз де
Іа зесопде езігаде.
Ьез таіігез дез сёгётопіез — епіге Іез ргетіегз
рііазігез де Гё^іізе еі Гезігаде ди ігдпе, деих де сЬа-
сріе сдіё.
Епіге Іе рііазіге де дгоііе еі Гезігаде ди ігдпе, аи-
ргёз де Іа Ьаіизігаде, зе ііепі Іе ^оиѵегпеиг сіѵіі де
Мозсои аѵес 8ез деих адріпіз (Іе ѵісе-^оиѵегпеиг де
Мозсои еі Іе ргёзідепі ди ігіЬипа! д’аггопдіззетепі де
Мозсои), сЬапгёз д’ёіепдге, аи тотепі дёзі^пё, зоиз
Іез раз де Ьеигз Ма^езіёз, Іе ѵёіоигз еі Іе Ьгосагі д’ог.
Епіге Іе ігдпе еі Іа іаЫе ргёрагёе роиг Іез іпзі-
фіез ітрёгіаих зе ііеппепі: Іе тіпізіге де Іа таізоп
де ГЕтрегеиг, Іе тіпізіге де Іа ^иегге, Гаіде де сатр
цёпёгаі соттапдапі Іа таізоп тііііаіге де ГЕтрегеиг
еі Гаіде де сатр §ёпёга! де зегѵісе.
Ье соттапдапі ди гё§ітепі’ дез сЬеѵа1іегз-§агдез
де 8. М. ГІтрёгаігісе зе ііепі, Іе сазсріе еі Іе заЪге еп
таіп, ип реи а Гаггіёге еі епіге Іез деих ігдпез; а зез
сдіёз — деих дез ’ргетіёгез сЬаг§ез де Іа соиг дёзі-
адіёез роиг рогіег Іез деих Ьоиіз дез тапіеаих ітрё-
гіаих; а Гаггіёге де сез Ьаиіз ді^пііаігез — сріаіге дез
зесопдез сЬагцез де Іа соиг дёзі^пёез роиг зоиіепіг Іез
тапіеаих аих ёраиіез де Ьеигз Ма]езіёз; ргёз де Іа
Ьаіизігаде ди ігдпе зе ііеппепі Іез діх сЬатЪеІІапз
сЬангёз де рогіег Іа ігаіпе дез тапіеаих ітрёгіаих, зіх
роиг сеііе де 8. М. ГЕтрегеиг, еі диаіге роиг сеііе де
8. М. ГІтрёгаігісе. — Ьез регзоппез зизтепііоппёез
топіепі зиг Гезігаде зирёгіеиге ди ігдпе раг дез ега-
діпз ёіаЫіз аиргёз дез зесопдз рііазігез де ГЕ^Іізе.
Ьез циаіге датез д’Ьоппеиг, сЬаг^ёез де йхег Іа сои-
гоппе зиг Іа іёіе де ГІтрёгаігісе еі д’азиэіег зоп тап-
іеаи ітрёгіаі, топіепі Іез тётез §гадіпз, роиг з’ас-
сриііег де Іеигз Гопсііопз, еі геіоигпепі раг Іа тёте
ѵоіе а Іеигз ріасез.
Тоиз Іез аиігез ді^пііаігез, диі опі Гаіі рагііе ди
согіё^е ітрёгіаі еі диі гезіепі дапз Іа саіЬёдгаІе, ѵопі
оссирег Іез ріасез диі Іеиг зопі аззі^пёез.
Ьа сёІёЬгаііоп ди соигоппетепі еі ди 8асге з’ас-
сотрііі дапз Гогдге зиіѵапі:
М-^г Іе тёігороіііе де Коѵ^огод, топіё зиг Гез-
ігаде ди ігдпе еі ріасё еп Гасе де ГЕтрегеиг, рго-
розе а 8а Ма]езіё де Гаіге а Ьаиіе ѵоіх, деѵапі зез й-
дёіез зи]еІ8, за ргоГеззіоп де Гоі огіЬодохе, еі Іиі ргё-
зепіе Іе Ііѵге оиѵегі, дапз Іедиеі 8а Ма]езіё гёсііе а
Ьаиіе ѵоіх Іе зутЬоІе де Іа Гоі. Епзиііе, М-§г Іе тё-
ігороіііе ргопопсе Іез рагоіез гііиеііез: „Ѳгаііа врігі-
/и8 8апсіі зіі 8етрег іесит. Атепи. еі дезсепд де Гез-
ігаде ди ігдпе.
Аргёз Іесіиге дез Заіпіз-Еѵап^ііез. 88. Іез тё-
18*
Библиотека «Руниверс»
140
ВѢНЧАНІЕ РУССКИХЪ ГОСУДАРЕЙ НА ЦАРСТВО.
Торжественный въѣздъ Императора Александра Александровича и Императ
(Епігёе ₽о1еппе11е (Іе І'Ешрегепг Аіехапдге III еі Ле ГІтрёгаігісе )
Библиотека «Руниверс»
СОИВОКЫЕМЕЫТ БЕ8 8ОПѴЕВАИІ8 ЕП88Е8.
141
цы Маріи Ѳедоровны въ Москву. — Сцена на Красной площади.
іе Рёйогоѵпа сіапз Іа ѵіііе йе Мозсои. —- Зсёпѳ аиг Іа Ріасе Кои^е.)
Библиотека «Руниверс»
142
ВѢНЧАНІЕ РУССКИХЪ ГОСУДАРЕЙ НА ЦАРСТВО.
два старшихъ кавалергардскихъ офицера—бливъ озна-
ченныхъ уступовъ; а два коронаціонные оберъ-церемо-
ніймейстера. гофмаршалъ, верховный церемоніймейстеръ,
оберъ-гофмаршалъ и верховный маршалъ — полукру-
жіемъ отъ обоихъ клиросовъ до мѣста, гдѣ Ея Вели-
чество изволитъ остановиться.
Митрополитъ новгородскій, взявъ драгоцѣнный со-
судъ со святымъ мѵромъ, приступитъ къ Его Импера-
торскому Величеству и, омоча пріуготовленный для сего
драгоцѣнный сучецъ, совершитъ св. мѵропомазаніе на.
челѣ Его Величества, на очахъ, на ноздряхъ, на устахъ,
на ушахъ, на персяхъ и на рукахъ, глаголя: „Печать
дара Духа Святаго^, а митрополитъ кіевскій отретъ
мѣста помазанія.
Принявъ мѵропомазаніе, при совершеніи котораго
произведенъ будетъ колокольный звонъ и 101 выстрѣлъ
изъ пушекъ, Государь Императоръ изволитъ стать по
правую сторону, противъ мѣстной иконы Спасителя.
Тогда приступитъ къ царскимъ вратамъ Государыня
Императрица, ставъ на ту-же золотую парчу. Митро-
политъ новгородскій помажетъ мѵромъ только на челѣ
Ея Величества, произнося также: „Печать дара Духа
Святаюи; митрополитъ-же московскій отретъ мѣсто по-
мазанія.
Послѣ мѵропомазанія Ея Величество изволитъ стать
по лѣвую сторону, противъ иконы Божіей Матери, имѣя
при себѣ своихъ ассистентовъ.
Въ это время митрополитъ новгородскій введетъ,
чрезъ царскія врата, Государя Императора во внутрь
алтаря; прочіе-же сослужащіе святители поддержатъ
бока порфиры. Его Величество, остановясь предъ свя-
тою трапезою на золотой парчѣ, изволитъ причаститься
св. Христовыхъ Таинъ, по чину царскому, какъ прі-
общаются священнослужители, то-есть особо тѣла и
особо крови Христовой.
По причащеніи св. Таинъ одинъ изъ архіереевъ
поднесетъ Его Величеству антидоръ и теплоту, а дру-
гой послужитъ къ умовенію устъ и рукъ.
Выйдя изъ алтаря, Государь Императоръ изволитъ
снова отойти къ иконѣ Спасителя, а Государыня Импе-
ратрица приблизиться къ царскимъ вратамъ для при-
нятія св. причастія обыкновеннымъ порядкомъ отъ ми-
трополита новгородскаго, причемъ два другіе архіерея
послужатъ Ея Величеству въ поднесеніи антидора и
теплоты и къ умовенію устъ и рукъ.
Послѣ сего Ихъ Величества изволятъ вмѣстѣ ше-
ствовать къ трону и возсѣсть на престоламъ. Регаліи
несены будутъ впереди тѣмъ-же порядкомъ, какъ слѣ-
довали до царскихъ вратъ.
Въ то время протопресвитеръ-духовникъ прочтетъ
предъ Ихъ Императорскими Величествами благодар-
ственныя причастныя молитвы; при отпускѣ литургіи
протодіаконъ возгласитъ многолѣтіе Государю Импера-
тору и Государынѣ Императрицѣ, а пѣвчіе пропоютъ
трижды: „Многая лѣта“.
Въ заключеніе поднесется къ цѣлованію Ихъ Вели-
ігороіііез Де Хоѵ^огод еі де Кіеѵѵ топіепі зиг Гез-
ігаде ди ігдпе. Ь’Етрегеиг, аргёз аѵоіг епіеѵё Іе соі-
ііег де Гогдге дё 8аіпі-Апдгё еі 1’аѵоіг гетіз а Гип
де зез аи^изіез аззізіапіз, огдоппе де Іиі ргёзепіег Іе
тапіеаи ітрёгіаі аѵес Іе соіііег еп діатапіз дидіі ог-
дге. Ье тапіеаи езі ргёзепіё а 8а Ма^езіё зиг деих
соиззіпз раг XX. 88. Іез тёігороіііез де Моѵ^огод еі
де Кіелѵ, диі Гаідепі а з’еп геѵёііг; М-§г Іе тёігоро-
іііе де Моѵ^огод ргопопсе Іез рагоіез засгёез: „Іп по-
тіпе Раігіз еі Ріііі еі Зрігііиз 8апсіі, Атеп“.
Ь’ип дез аи^изіез аззізіапіз де 8а Ма]езіё а]изіе Іе
тапіеаи ітрёгіаі.
Аргёз з’ёіге геѵёіи ди тапіеаи ітрёгіаі, ГЕтрегеиг
' іпсііпе Іа іёіе еі ге^оіі Іа Ъёпёдісііоп ропіійсаіе де
М-^г Іе тёігороіііе де Хоѵ§огод, диі Іиі ітрозе Іез
таіпз еп Гогте де сгоіх зиг Іа іёіе, еп гёсііапі Іез
деих ргіёгез ргезсгііез раг Іе гііиеі.
Ьез ргіёгез іегтіпёез, ГЕтрегеиг огдоппе де Іиі
ргёзепіег Іа соигоппе ітрёгіаіе. Ье ді^пііаіге, циі Га-
ѵаіі рогіёе дапз Іа ргосеззіоп, з’арргосЬе еі Іа ргё-
зепіе зиг ип соиззіп; М-§г Іе тёігороіііе де Хоѵгогод
Іа ргепд еі Іа ргёзепіе а 8а Ма^еяіё.
Ь’Етрегеиг, ргепапі Іа соигоппе, Іа розе зиг Іа іёіе,
еі М-§г Іе тёігороіііе де Хоѵ^огод ргопопсе а Ьаиіе
ѵоіх Гаііосиііоп ргезсгііе.
Ь’Етрегеиг зе Гаіі ргёзепіег епзиііе Іе зсеріге еі
Іе §1оЪе; Іез ді^пііаігез. диі Іез аѵаіепі рогіёз дапз Іа
ргосеззіоп, Іез гетеііепі зиг дез соиззіпз а М-ет Іе
тёігороіііе, циі Іез-ргёзепіе а 8а Ма^езіё, еп ргопоп-
$апі Гаііосиііоп ргезсгііе.
Ь’Етрегеиг, ауапі ргіз Іе зсеріге де Іа таіп дгоііе
еі Іе §1оЬе де Іа таіп §аисЬе, ргепд ріасе зиг Іе
ігдпе еі, диеідиея іпзіапіз аргёз, дёрозапі зез іпзі§пез
зиг Іез соиззіпз ргёзепіёз раг Іез дщпііаігез, Іе Мо-
пагдие арреііе а Іиі 8. М. ГІтрёгаігісе. — Ь’Ітрёга-
’ ігісе з’а^епоиіііе деѵапі зоп аи§изіе ёроих зиг ип
I соиззіп де ѵеіоигз сгатоізі, §а1оппё д’ог еі розё а
I іегге раг ип де зез аи^изіез аззізіапіз. Ь’Етрегеиг.
і епіеѵапі аіогз за соигоппе, еп іоисЬе Іе Ггопі де 8. М.
। ГІтрёгаігісе еі Іа геріасе епзиііе зиг за ѣёіе.
। Ьа соигоппе де ГІтрёгаігісе ёіапі аіогз ргёзепіёе
I а ГЕтрегеиг раг Іе ді^пііаіге ери Гаѵаіі рогіёе дапз
Іе согіё^е, 8а Ма^езіё Іа розе зиг Іа іёіе де ГІтрёга-
і ігісе.
1 Ьез циаіге датез д’Ьоппеиг з’арргосЬепі де Іеиг
I 8оиѵегаіпе, роиг йхег Іа соигоппе зиг зоп аи^изіе іёіе.
8опі ргёзепіёз епзиііе а 8. М. ГЕтрегеиг, раг Іез
। ді§пііаігез диі Іез аѵаіепі рогіёз дапз Іе согіё^е, Іе
; тапіеаи ітрёгіаі еі Іе соіііег де Гогдге де 8аіпі-Ап-
дгё, допі зе геѵёі ГІтрёгаігісе. Ьез датез д’Ьоппеиг
: з’арргосЬепі ипе зесопде Гоіз де 8а Ма]езіё, роиг азиз-
| іег Іе тапіеаи ітрёгіаі еі Іе соіііег.
। Аргёз з’ёіге геѵёіие ди тапіеаи ітрёгіаі, ГІтрёга-
ігісе зе геіёѵе, роиг зе геріасег зиг зоп ігдпе. еі ГЕт-
| регеиг гергепд Іе зсеріге еі Іе §1оЪе. Ь агсЬідіасге рго-
сіате аіогз Іе іііге ітрёгіаі іп ехіепзо, еі епіоппе Іез
Библиотека «Руниверс
СОПЕОККЕМЕКТ ВЕ8 8ОПѴЕЕАІХ8 ЕП88Е8.
143 ,
чествъ святый крестъ. Государь Императоръ возложитъ
на главу свою корону, возьметъ скипетръ и державу. I
Тогда всѣ, какъ духовныя, такъ и свѣтскія особы, учи- !
нятъ троекратнымъ поклоненіемъ всеподданнѣйшее по-
здравленіе съ благополучнымъ совершеніемъ короно- ।
ванія и св. мѵропомазанія. ।
Предъ началомъ пѣнія киноника два церемоніймей-
стера выходятъ изъ собора въ Синодальную палату и
приглашаютъ всѣхъ особъ, ожидавшихъ въ оной обрат-
наго шествія Ихъ Величествъ, выйти изъ палаты и
строиться у сѣверной стороны собора для шествія въ ;
томъ-же порядкѣ, въ которомъ они шли въ соборъ;
камергеры-же и камеръ-юнкеры строятся снаружи, у
южныхъ дверей собора. Когда-же Ихъ Величества, по
святомъ причащеніи, изволятъ возвратиться на троны и
возсѣсть на престолы, церемоніймейстеры приглашаютъ I
выйти изъ собора въ южныя двери: придворныхъ чи-
новъ и иностранныхъ придворныхъ кавалеровъ, которые
строятся съ наружной стороны тѣхъ-же дверей, вмѣстѣ
съ камергерами и камеръ-юнкерами, для предшествова- '
нія Государю Наслѣднику Цесаревичу; а въ сѣверныя
двери: лицъ, предшествовавшихъ Ихъ Величествамъ при
выходѣ изъ кремлевскаго дворца въ соборъ, сопровож-
давшихъ императорскія регаліи флигель-адъютантовъ,
свиты генералъ-маіоровъ и генералъ-адъютантовъ и не-
сущихъ надъ Ихъ Величествами балдахинъ генералъ-
адъютантовъ, которые по выходѣ изъ собора у сѣвер-
ныхъ дверей онаго, снаружи, принимаютъ его отъ дер-
жавшихъ его штабъ-офицеровъ. Всѣ означенныя лица
занимаютъ свои мѣста въ ожиданіи обратнаго шествія
Ихъ Величествъ.
По принятіи Ихъ Величествами всеподданнѣйшаго
поздравленія въ соборѣ Его Императорское Высочество
Государь Наслѣдникъ Цесаревичъ, всѣ августѣйшіе члены
императорской фамиліи и иностранные принцы изволятъ
выйти изъ собора южными дверями и возвратиться во
дворецъ прежнимъ порядкомъ, предшествуемые придвор-
ными чинами и кавалерами россійскими и иностранными
и имѣя за собою Ея Величества Государыни Импера-
трицы статсъ-дамъ, камеръ-фрейлинъ и фрейлинъ и Ихъ
Высочествъ государынь великихъ княгинь гофмейсте-
ринъ и фрейлинъ, а также иностранныхъ придворныхъ
дамъ. Всѣ особы, предшествовавшія, а также сопро-
вождавшія императорскую фамилію, останавливаются въ
Андреевской залѣ — въ ожиданіи обратнаго шествія Ихъ
Величествъ.
Ихъ Императорскія Величества, сойдя съ трона,
изволятъ выйти въ сѣверныя двери соборнаго храма,
имѣя по сторонамъ своихъ ассистентовъ, а позади —
министра императорскаго двора, военнаго министра,
командующаго императорскою главною квартирою, де-
журныхъ: генералъ-адъютанта, генералъ-маіора свиты
Его Величества и флигель-адъютанта, и командующаго
кавалергардскимъ Ея Величества полкомъ, и, ставъ подъ
балдахинъ, шествуютъ въ коронахъ и порфирахъ, а Го-
сударь Императоръ, со скипетромъ и державою въ ру-
ѵегяеія: „Вопшіс, 8аІѵит /ас Ьпрегаіогет“ еі „Вотіпе.
8аІшт /ас Ітрегаігісст*, — яиіѵія (іи: „А(1 іпиІІ08
аппоз“, — дие Іе сііоеиг дез сЬапігез гёрёіе ігоіз Гоія.
Ьез сіосііез яоппепі а іоиіе ѵоіёе, еі ине заіѵе Де
101 соирз Де сапоп гёроші аи зі^паі Доппё раг Іез аи-
іогііёя шііііаігея.
РепДапі се іешрз, Іе сіег^ё еі іоиіе Газзіяіапсе
ргёзепіепі, запз диіііег Іеигз ріасез, Іеигз Гёіісііаііопз
а 8. М. ГЕтрегеиг раг ігоіз ргоіопДз заіиіз.
Ь’Ітрёгаігісе еі Іез аи^ияіез тетЬгея Де Іа Гатіііе
ітрёгіаіе ргёзепіепі ё§а!етепі Іеигз Гёіісііаііопз а 8. М.
ГЕтрегеиг. Ьеигз Аііеззез Ітрёгіаіез топіепі а сеі еГ-
Геі зиг ГеяігаДе зирёгіеиге Ди ігдпе.
ІттёДіаіетепі аргёз Іа заіѵе Де 101 соирз Де са-
поп еі Іе зоп Дез сІосЬез, 8. М. ГЕтрегеиг зе Іёѵе,
гетеі Іе зсеріге еі Іе §1оЬе аих Ді^пііаігея диі Іез
аѵаіепі аррогіёя еі з’а^епоиіііе роиг гёсііег Д’аргёз Іе
Ііѵге диі Іиі езі ргёзепіё раг М-§г Іе тёігороіііе Де
Хоѵ§огоД Іа ргіёге ргезсгііе. Ьа ргіёге асЬеѵёе, М-§г
Іе тёігороіііе зе теі а §епоих, Де тёте дие іоиіе
Газзізіапсе, еі аДгеззе аи пот Де іоиіе Іа паііоп Дез
ргіёгез аи Тоиі-Риіззапі. Ь’Етрегеиг яеиі гезіе ДеЬоиі.
Ьа ргіёге асЬеѵёе, М-^г Іе тёігороіііе Де Коѵ^о-
гоД аДгеззе ипе соитіе аііосиііоп а ГЕтрегеиг, еі Іе
сііоеиг Дез сЬапігез епіоппе Іе Те І)еит аи зоп Де іои-
іез Іез сіосііез Ди Сгетііп. Аргёз Іе сапіідие соттепсо
Іа теязе. 8а Ма^езіё Ітрёгіаіе діе за соигоппе, Іа ге-
теі аи Ді^пііаіге диі Гаѵаіі аррогіёе еі пе Іа геріасе
зиг Іа іёіе ди’а Іа йп Де Іа Іііинре.
Аргёз Іа Іесіиге Ди 8аіпі-Еѵап§і1е, Деих Дез аг-
сЬеѵёдиея ргёзепіепі Іе 8аіпі-Ьіѵге а Ьаізег а Ьеигз
Мазезіёя.
Аи тотепі ой Гоп сііапіе Гапііеппе Де соттипіоп,
Іе ^оиѵегпеиг сіѵіі Де Мозсои, аззіяіё Де зез Деих аД-
^отія, ёіепД роиг Іе раяяа^е Де ГЕтрегеиг, Дериіз Іе
ігдпе ]изди’а Іа рогіе заіпіе, Іе ѵёіоигя сгатоіяі, ЬогДё
Д’ог, еі Іе Ьгосагі Д’ог, Допі Іез агсІііДіасгез ёіепДепі
Іез ехігётііёз, Дериіз Іа рогіе заіпіе зиздиа Гаиіеі.
Аргёз Гапііеппе Де соттипіоп, диапД Іе сіег^ё
оГйсіапі аига соттипіё еі дие Іа рогіе заіпіе зега ои-
ѵегіе, Деих агсііеѵёдиез, аззізіёз Д’агсЬіДіасгез, з’аѵап-
сепіТДе Гаиіеі ѵегз 8а Ма]еяіё Ітрёгіаіе, роиг Іиі ап-
попсег дие Іа заіпіе сёгётопіе Ди 8асге ѵа сот-
тепсег.
Аиззііді ГЕтрегеиг, ауапі гетія зоп ёрёе а зоп аи-
ггизіе аяяізіапі, — ДеясепД Ди ігдпе еі зе Дігі§:е, зиіѵі
Де 8. М. ГІтрёгаігісе ѵегз Іа рогіе заіпіе.
Ьеигз Ма^езіёя зопі ргёсёДёея Де ГагсЬі-^гапД-таі-
іге Дез сёгётопіез Ди соигоппетепі, Де Деих ір’апДз-
таіігез Дея сёгётопіез Ди соигоппетепі, Ди §гапД-
тагёсЬаІ Де Іа соиг, Ди тагёсЬаІ Де Іа соиг, Де Гаг-
сЬі-^гапД-тагёсЬаІ Ди соигоппетепі еі Де ігоіз Дідпі-
іаігез рогіапі Іез іпзі§пея. — Аих Деих сдіёз Де 8. М.
ГЕтрегеиг зе ііеппепі зез аи^изіез аззізіапіз еі Іез
Деих ріиз апсіепз еп §гаДе Дез оГйсіегя Дез сЬеѵаІіегя-
§агДея, диі з’ёіаіепі іепиз зиг ГезігаДе Ди ігдпе. Ь’Ет-
Библиотека «Руниверс»
144
ВѢНЧАНІЕ РУССКИХЪ ГОСУДАРЕЙ НА ЦАРСТВО.
кахъ, въ Архангельскій соборъ, въ предшествіи: лицъ,
участвовавшихъ въ шествіи Ихъ Величествъ изъ крем-
левскаго дворца въ Успенскій соборъ, императорскихъ 1
регалій (государственнаго меча, государственнаго зна-
мени и государственной печати), сановниковъ, несшихъ і
всѣ другія регаліи въ Успенскій соборъ, и высокопре-
освященнаго митрополита новгородскаго, по помосту,
обитому алымъ сукномъ. Стоявшіе на ступеняхъ трона
четыре кавалергардскіе офицера идутъ: два младшіе —
передъ передними штангами балдахина, а двое стар-
шіе — за задними штангами онаго. Шествіе сопровож-
дается колокольнымъ звономъ и 101 пушечнымъ выстрѣ-
ломъ, а стоящія въ парадѣ войска отдаютъ честь съ |
музыкой и барабаннымъ боемъ. !
По выходѣ Ихъ Императорскихъ Величествъ изъ
Успенскаго собора два церемоніймейстера приглашаютъ
дипломатическій корпусъ выйти въ южныя двери онаго
и сопровождаютъ его по Красному крыльцу въ Золотую ।
палату.
Изъ числа особъ, шедшихъ впереди Ихъ Величествъ,
въ Архангельскій соборъ входятъ: церемоніймейстеры,
коронаціонные оберъ-церемоніймейстеры, верховный це-
ремоніймейстеръ, герольды, сановники, несшіе импера-
торскую корону, скипетръ и державу, и верховный мар- '
шалъ; всѣ прочія особы, предшествовавшія Ихъ Вели- <
чествамъ, проходятъ мимо Архангельскаго собора по
помосту; изъ нихъ сановники, несущіе государственный
мечъ, государственное знамя и государственную печать, *
и сановники, несшіе всѣ другія императорскія регаліи, ।
остаются между Архангельскимъ и Благовѣщенскимъ
соборами — въ ожиданіи выхода Ихъ Величествъ. Гене-
ралъ-адъютанты, несшіе балдахинъ надъ Ихъ Величе-
стами до сѣверныхъ дверей собора, переходятъ съ онымъ
къ западнымъ дверямъ собора, гдѣ и ожидаютъ выхода
Ихъ Величествъ; всѣ-же прочія особы и лица, пред- I
шествовавшія Ихъ Величествамъ, проходятъ мимо со- |
бора по помосту и слѣдуютъ по Красному крыльцу въ
кремлевскій дворецъ, и, дойдя до Владимірской залы,
корридорами выходятъ мимо церкви Рождества Вогс- |
родицы.
Въ Архангельскій соборъ входятъ также ассистенты
Ихъ Величествъ, министръ императорскаго двора, воен-
ный министръ, командующій императорскою главною
квартирою, дежурные: генералъ-адъютантъ, свиты Его
Величества генералъ-маіоръ и флигель-адъютантъ, коман-
дующій кавалергардскимъ Ея Величества полкомъ и
особы, поддерживающія порфиры. При входѣ въ сей
соборъ Ихъ Величества будутъ встрѣчены преосвящен- ।
нымъ Владимірскимъ, съ духовенствомъ, со крестомъ и |
св. водою, который поднесетъ крестъ къ цѣлованію Ихъ
Величествъ и окропитъ ихъ св. водою, и потомъ пред- .
шествуетъ имъ въ соборъ. I
Его Величество, вошедъ въ соборъ, изволитъ снять
съ главы своей императорскую корону и отдать оную, а ।
равно и скипетръ и державу сановникамъ, неспіимъ сіи •
регаліи, которые держатъ ихъ на подушкахъ; затѣмъ
регеиг езі зиіѵі сіи соттапдапі ди гё^ітепі дез сЬе-
ѵаііегз-^агдез, Іе заЪге а Іа таіп, Ди тіпізіге сіе Іа
таізоп сіе 8а Ма]езіё, ди тіпізіге де Іа §иегге, сіе
Гаіде (Іе сатр е*ёпёга1 соттапдапі Іа таізоп тііііаіге
де ГЕтрегеиг еі де Гаіде де сатр ^ёпёгаі де зег-
ѵісе. — Ь’Ітрёгаігісе езі зиіѵіѳ де зез аи^изіез аззіз-
іапіз, дез ^гапдез еі дез зесопдез сЪаг^ез де Іа соиг
еі дез сІіатЪеІІапз дёзі§пёез роиг рогіег Іез тапіеаих
ітрёгіаих еі Іез ігаіпез де Ьеигз Ма]езіёз.
Аргёз з’ёіге арргосЬё де Іа рогіе заіпіе, ГЕтрегеиг
з’у ііепі зиг Іе Ъгосагі д’ог; ГІтрёгаігісе з’аггёіе епіге
Іе ігдпе еі іез егадіпз, деѵапі Гаиіеі. Ьез аззізіапіз де
ГЕтрегеиг раззепі а дгоііе еі зе ріасепі а сдіё де Іа
заіпіе іта§е ди 8аиѵеиг; а Гаггіёге дез аи§изіез аз-
зізіапіз зе гапегепі де Ггопі: Іе тіпізіге де Іа таізоп
де ГЕтрегеиг, Іе тіпізіге де Іа §иегге, Гаіде де сатр
^ёпёгаі соттапдапі Іа таізоп тііііаіге де ГЕтрегеиг
еі Іе соттапдапі ди гё§ітепі дез сііеѵаііегз-^агдез де
ГІтрёгаігісе, іе заЬге а 1а таіп; деѵапі се дегпіег зе
ріасепі іез ді^пііаігез диі рогіепі 1а соигоппе, іе зсер-
іге еі 1ѳ §1оЪе; Іез деих ріиз апсіепз оГйсіегз дез сііеѵа-
ііегз-^агдез з’аггёіепі ргёз дез тагсііез, деѵапі Гаиіеі;
іез деих ^гапдз-таіігез дез сёгётопіез ди соигоппе-
тепі, Іе тагёсЬаІ де Іа соиг, Гагсііі-дгапд-таііге дез
сёгётопіез ди соигоппетепі, Іе §гапд-тагёсЬа1 де Іа
соиг еі ГагсЫ-§гапд-тагёсЪа1 ди соигоппетепі зе гап-
§епі еп деті-сегсіе а рагііг дез деих сЪоеигз зизди’а
Іа ріасе ой зе ііепі 8. М. ГІтрёгаігісе.
М-^г іе тёігороіііе де Коѵ§огод, іепапі ГАтрІіоге
ргёсіеизе аѵес Іе заіпі-сЬгёте, у ігетре Іе гатеаи
д’ог ргёрагё а сеііе йп еі еп оіпі Іе Ггопі, Іез раи-
ріёгез, Іез пагіпез, Іез Іёѵгез, Іез огеіііез, Іа роіігіпе еі
Іез таіпз де 8. М. ГЕтрегеиг, еп ргопопрапі Іез ра-
гоіез засгёез: „Ітргеззіо йопі Зрігііиз запсіі“. М-§г Іе
тёігороіііе де Кіеѵѵ еззиіе аіогз Іез ѵезіі^ез ди заіпі-
сіігёте. Ьез сіосііез зоппепі а іоиіез ѵоіёез еі Гагііі-
Іегіе ііге ипе заіѵе де 101 соирз де сапоп.
Аргёз Іа заіпіе опсііоп, ГЕтрегеиг зе ріасе а дгоііе.
еп Гасе де Іа заіпіе іта^е ди 8аиѵеиг, еі ГІтрёга-
ігісе, еп зиіѵапі іе тёте Ъгосагі, з’арргосЬе де Іа
рогіе заіпіе. М-§г Іе тёігороіііе де Коѵ^огод оіпі
8. М. ГІтрёгаігісе аѵес Іе заіпі-сйгёте, ехсіизіѵетепі
аи Ггопі,—еп ргопопрапі Іез рагоіез гііиеііез: „Іпѵргез-
зіо Яопі 8рігііиз запсіі“. М-§г іе тёігороіііе де Моз-
сои еззиіе Іез ѵезіі^ез де Іа заіпіе опсііоп.
Ьа сёгётопіе ди 8асге асЪеѵёе, ГІтрёгаігісе зе
ріасе а §аисЪе еп Гасе Гіта§е де 1а 8аіпіе-Ѵіег§е, еі
Іез аи^изіез аззізіапіз де 8а Мазезіё зе гап§епі а зез
сбіёз.
М-§г Іе тёігороіііе де Хоѵ^огрд іпігодиіі ГЕтре-
геиг дапз Іе запсіиаіге раг Іа рогіе заіпіе; Іез аиігез
ргёіаіз оГйсіапіз зоиііеппепі Іе тапіеаи ітрёгіаі. 8а
Ма]езіё, з’ёіапі аггёіёе зиг Іе іаріз гесоиѵегі де Ъго-
сагі д’ог еі з’у іепапі аиргёз де Іа заіпіе іаЪІе, у ге-
сеѵга Іе согрз еі Іе зап^ де Коіге-8еі^пеиг Яёзиз-
СЪгізі, сотте Іез героіѵепі Іез ргёігез, с’езі-а-діге зё-
Библиотека «Руниверс»
СОИКОККЕМЕХТ БЕ8 8ОИѴЕКАІК8 КѴ88Е8.
145
Ихъ Величества изволятъ прикладываться къ святымъ
иконамъ и мощамъ и поклониться гробамъ предковъ
своихъ. Протодіаконъ читаетъ надлежащую по уставу
ектенію, по окончаніи коей возглашается многолѣтіе;
Его Величество изволитъ вновь возложить на главу
свою корону, взять въ руки скипетръ и державу и ше-
ствовать вмѣстѣ съ Государыней Императрицей въ Бла-
говѣщенскій соборъ, при входѣ въ который Ихъ Вели-
чества будутъ встрѣчены преосвященнымъ ярославскимъ
и духовенствомъ со крестомъ и св. водою. Всѣ особы,
входившія въ Архангельскій соборъ, входятъ и въ Бла-
говѣщенскій соборъ, въ которомъ Его Величество также
изволитъ снять корону и отдать ее. а равно и скипетръ
и державу сановникамъ, несущимъ подушки отъ сихъ
регалій. Затѣмъ Ихъ Величества изволятъ приклады-
ваться къ св. иконамъ, послѣ чего будетъ прочтена
надлежащая по уставу ектенія и возглашено многолѣтіе.
Во время пребыванія Ихъ Величествъ въ Благовѣщен-
скомъ соборѣ, генералъ-адъютанты, несущіе балдахинъ,
продолжаютъ держать оный у дверей собора до выхода
Ихъ Величествъ.
Изъ Благовѣщенскаго собора Ихъ Величества ше-
ствуютъ подъ балдахиномъ, въ томъ-же порядкѣ, къ Крас-
ному крыльцу, дойдя до котораго, митрополитъ новго-
родскій осѣнитъ Ихъ Величества св. крестомъ и отбы-
ваетъ въ Успенскій соборъ.
На нижней площадкѣ Краснаго крыльца Ихъ Вели-
чества выходятъ изъ-подъ балдахина и изволятъ шество-
вать въ предшествіи: церемоніймейстеровъ, коронаціон-
ныхъ оберъ-церемоніймейстеровъ, верховнаго церемоній-
мейстера, герольдовъ, императорскихъ регалій и верхов-
наго маршала и въ сопровожденіи чиновъ двора, несу-
щихъ порфиры Ихъ Величествъ во дворецъ въ томъ-
же порядкѣ, какъ и при шествіи въ Успенскій соборъ.
По вступленіи въ Андреевскую залу Его Величество
изволитъ отдать скипетръ и державу* сановникамъ, нес-
шимъ оные, и затѣмъ Ихъ Величества, въ коронахъ и
порфирахъ, изволятъ отбыть во внутренніе покои для
отдохновенія и ожиданія, когда къ обѣденному столу въ
Грановитой палатѣ будетъ все приготовлено.
Верховный маршалъ, принявъ другія императорскія
регаліи отъ сановниковъ, несшихъ оныя, возложитъ ихъ
на приготовленный столъ, по правую сторону трона,
гдѣ поставленъ будетъ почетный караулъ отъ роты
дворцовыхъ гренадеръ на все время ихъ нахожденія
въ Тронной залѣ.
По донесеніи Ихъ Величествамъ верховнымъ мар-
шаломъ о томъ, что въ Грановитой палатѣ все къ обѣ-
денному столу изготовлено, Ихъ Величества, въ коро-
нахъ и порфирахъ, изволятъ шествовать въ сопровож-
деніи ассистентовъ, министра императорскаго двора,
военнаго министра, командующаго императорскою глав-
ною квартирою, дежурныхъ: генералъ-адъютанта, свиты
Его Величества генералъ-маіора и флигель-адъютанта
и командующаго кавалергардскимъ Ея Величества пол-
комъ. черезъ Андреевскую залу, въ которой Государь
рагётепі, зоиз сЬасипе сіез заіпіез езрёсез, еп ѵегіи
сіе Іа 8оиѵегаіпеіё диі гёзіде еп за регвоппе.
Аргёз Іа заіпіе соттипіоп, ип дез агсііеѵёдиез
' ргёзепіе а 8а Ма]езіё Гапіідоге еі Іе ѵіп, еі ип аиіге
ргёзепіе Геаи роиг Іез аЫиііопз.
Еп зогіапі ди запсіиаіге, 8. М. Гетрегеиг гергепд
за ріасе ргёз сіе Іа заіпіе іта^е (Іи 8аиѵеиг. Ь’Ітрё-
і гаігісе з'арргосЬе сіе Іа рогіе заіпіе еі ге^оіі де М-^г
• Іе тёігороіііе де Коѵ^огод Іа заіпіе соттипіоп, зиі-
і ѵапі Іе гііе изиеі. Беих аиігез агсііеѵёдиез Іиі ргё-
! зепіепі епзиііе Гапіідоге еі Іе ѵіп, аіпзі дие Геаи роиг
Іез аЫиііопз.
। Ьеигз Ма]езіёз Ітрёгіаіез зе дігі^епі ѵегз Гезігадс
। еі гергеппепі ріасе зиг Іеигз ігдпез. — Ьез іпзі^пез
ітрёгіаих зопі рогіёз деѵапі Ьеигз Ма]езіёз дапз Гог-
дге оЬвегѵё ргёсёдеттепі.
Ь’агсЬіргёіге аитдпіег де ГЕпірегеиг гёсііе деѵапі
Ьеигз Ма]езіёз Іез ргіёгез д’асііопз де етасе аргёз Іа
заіпіе соттипіоп. А Іа йп де Іа теззе ГагсЬідіасге
1 епіоппе Іез ѵегзеіз: ^Ботіпе. 8аІѵит /ас Ітрегаіогт?.
еі „Ботпе. заіѵгіт /ас Ітрегаігісет*. Ьез сЬапігез гё-
| рёіепі ігбіз Гоіз: тйіоя аппо8“.
! А Іа йп ди зегѵісе діѵіп, Іе сіег^ё ргёзепіе Іа сгоіх
а Ьаізег а Ьеигз Мазезіёз.
Ь’Етрегеиг геріасе Іа соигоппе зиг за іёіе еі ргепд
Іе зсеріге еі Іе $НоЪе еп таіпз. — Ье сіег^ё еі іоиіез
Іез регзоппез диі аззізіепі а Іа сёгётопіе ргёзепіепі
Іеигз Гёіісііаііопз а Ьеигз Ма]езіёз. а Госсазіоп де
ГЬеигеих ассотрііззетепі ди Соигоппетепі еі ди 8а-
сге, еп з’іпсііпапі ігоіз Гоіз.
I Аѵапі ди’оп аіі епіоппё Іе сЬапі де Гапііеппе де
! соттипіоп, деих таіігез дез сёгётопіез зе гепдепі а
Іа сЬатЬге зуподаіе еі іпѵііепі іоиіез Іез регзоппез, диі
I з’у ігоиѵепі гёипіез, а зе гап§ег ргёз де Іа рогіе Логд
де Іа саіііёдгаіе, роиг гергепдге ріиз іагд Іа тагсЬе
ди согіё^е ітрёгіаі, дапз Іе тёте огдге ди а зоп еп-
ігёе дапз Іа саіЬёдгаІе. Ьез сЬатЬеІІапз еі Іез §еп-
ііІзЬоттез де Іа сЬатЬге зе ріасепі еп деіюгз де Іа
рогіе 8ид де Іа саіЬёдгаІе. Ьеигз Ма]езіёз. аргёз Іа
заіпіе соттипіоп, ауапі гергіз Іеигз ріасез зиг Іез ігд-
пез, Іез таіігез дез сёгётопіез іпѵііепі Іез сііаг^ез де
Іа соиг ітрёгіаіе еі Іез ді^пііаігез дез соигз ёігап^ёгез
а зогііг де Іа саіііёдгаіе раг Іа рогіе 8ид еі а зе гац-
I §ег аѵес Іез сЬатЬеІІапз еі Іез ^епііІзЬоттез де Іа
сЬатЬге еп деіюгз де Іа тёте рогіе, роиг у аііепдге
Іа зогііе де 8. А. I. М-§г Іе сёзагёѵіісЬ ^гапд-дис Ьё-
гіііег, ди’ііз ргёсёдегопі дап8 за тагсЬе. Б’аиіге рагі
зопі іпѵііёз а зогііг де Гё^іізе раг Іа рогіе Хогд: Іез
і ді^пііаігез диі, дапз Іе согіё^е, опі ргёсёдё Ьеигз Ма-
.{езіёз еі Іез аідез де сатр §ёпёгаих, рогіеигз ди даіз.
Сез дегпіегз, еп зогіапі де Гё^іізе, ге^оіѵепі Іе даіз
, дез таіпз дез 32 оГйсіегз зирёгіеигз диі Гопі іепи ди-
гапі Іа сёгётопіе геіі^іеизе. Ьез ді^пііаігез зизтеп-
ііоппёз гергеппепі Іеигз ріасез дапз Іе согіё^е еі аі-
іепдепі Іа зогііе де Ьеигз Ма]езіёз.
Аргёз дие Ьеигз Мазезіёз аигопі геси Іез Гёіісйа-
19
Библиотека «Руниверс»
146 ВѢНЧАНІЕ РУССКИХЪ ГОСУДАРЕЙ НА ЦАРСТВО.
Императоръ принимаетъ скипетръ и державу отъ санов-
никовъ, несшихъ оные въ Грановитую палату, имѣя
предъ собою четырехъ церемоніймейстеровъ, двухъ ко-
ронаціонныхъ оберъ-церемоніймейстеровъ, гофмаршала,
верховнаго церемоніймейстера, оберъ-гофмаршала съ
жезлами, двухъ герольдовъ, особъ, несшихъ корону,
скипетръ и державу съ принадлежащими къ симъ ре-
галіямъ подушками и со своими ассистентами, высшихъ
чиновъ двора и верховнаго маршала.
По сторонамъ Ихъ Величествъ слѣдуютъ: по пра-
вой—генералъ-адъютанты, свиты Его Величества гене-
ралъ-маіоры и флигель-адъютанты, а по лѣвой—статсъ-
секретари и придворные кавалеры, а за Государынею
Императрицею — члены императорской фамиліи и ино-
странные принцы, имѣя за собою придворныхъ дамъ.
По всему протяженію шествія построятся шпалерами
кавалергарды и дворцовые гренадеры.
Особы императорской фамиліи и иностранные принцы,
проводивъ Ихъ Величества до Владимірской залы, изво-
лятъ изъ оной взойти по лѣстницѣ въ Тайникъ.
Особы дипломатическаго корпуса, заранѣе угощен-
ныя въ Золотой палатѣ завтракомъ, вводятся* заблаго-
временно въ Грановитую палату церемоніймейстерами
и становятся на назначенныхъ мѣстахъ.
Въ ту-же палату заблаговременно вводятся церемо-
ніймейстерами члены государственнаго совѣта, высшее
духовенство, генераЯъ-адъютанты полнаго генеральскаго
чина и обоего пола особы 1-го и 2-го классовъ, при-
глашенные къ обѣду, и становятся къ столамъ у сво-
ихъ мѣстъ: дамы — къ лѣвой,, а духовныя и свѣтскія
особы — къ правой сторонѣ палаты.
Ихъ Императорскія Величества изволятъ взойти на
тронъ, гдѣ подъ балдахиномъ будетъ приготовленъ обѣ-
денный столъ, на два прибора: для Его Величества по
правую, а для Государыни Императрицы— по лѣвую
сторону; за престолами станутъ ассистенты Ихъ Вели-
чествъ и первые чины двора, противъ нихъ оберъ-фор-
шнейдеръ. а по правую и по лѣвую стороны стола —
оберъ-шенки. Командующій кавалергардскимъ Ея Вег
личества полкомъ, съ обнаженнымъ палашомъ и каскою
на головѣ, — между обоими престолами, позади оныхъ.
Возлѣ трона, у нижней ступени, съ правой стороны,
дежурные: генералъ-адъютантъ и свиты Его Величества
генералъ-маіоръ, а съ лѣвой — дежурный флигель-адъ-
ютантъ. Внизу, по сторонамъ трона — четыре кавалер-
гардскихъ офицера, въ каскахъ, съ обнаженными пала-
шами. а у переднихъ угловъ послѣдней ступени онаго—
два герольда, противъ-же трона—верховный маршалъ,
оберъ-гофмаршалъ, верховный церемоніймейстеръ и гоф -
маршалъ. а за 'ними коронаціонные оберъ-церемоній-
мейстеры и церемоніймейстеры съ жезлами; сановники,
несшіе корону, скипетръ и державу, становятся у особо
приготовленнаго для сихъ регалій стола.
По данному отъ Его Императорскаго Величества
повелѣнію.- министръ финансовъ поднесетъ Государынѣ
Императрицѣ изготовленныя по случаю Высочайшаго ко-
Ііоп8 срй Іеиг зопі ргёзепіёез Дапз Іа саіііёсігаіе, 8. А. I.
М-цт Іе сёзагёѵіісіі §гапД-Дис Ьёгіііег фиіііе Гё^іізе
аѵес іоиз Іез аи§изіез тетЬгез (Іе Іа Гатіііе ітрёгіаіе
еі Іез ргіпсез ёігап^егз раг Іа рогіе 8иД еі геіоигпе
аи раіаіз Дапз Гогсіге Де тагсЬе Дё]а оЬзегѵё, ргёсёДё
Дез Ді^пііаігез еі Дез §епіі1зЬоттез Де 1а соиг ітрё-
гіаіе, аіпзі цие Де Іа зиііе Дез ргіпсез ёігап^егз еі
зиіѵі Дез Датез Д’Ьоппеиг, Дез Детоізеііез Д’Ьоппеиг
а рогігаіі, Дез Детоізеііез Д’Ьоппеиг Де 8. М. ГІтрё-
гаігісе, Дез Датез Де соиг еі Дез Детоізеііез Д’Ьоп-
пеиг Де ЬЬ. А А. II. М-тез Іез ^гапДез-ДисІіеззез, аіпзі
цие Дез Датез Дез соигз ёігап^ёгез. Тоиіез Іез регзоп-
пез диі ргёсёсіепі еі циі зиіѵепі Іа Гатіііе ітрёгіаіе
з’аггёіепі Дапз Іа заііе 8і-АпДгё, еі у аііепДепі Іе ге-
іоиг Ди согіё^е Де Ьеигз Ма]езіёз.
Ьеигз Ма)езіё8 Ітрёгіаіев, ДезсепДиез Ди ігдпе, зог-
іепі раг Іа рогіе ХогД Де Іа саіЬёДгаІе, ауапі а Іеигз
соіёз Іеигз аи§изіез аззізіапіз еі зиіѵіез Ди тіпізіге Де
Іа таізоп, Ди тіпізіге Де Іа §иегге, Де ГаіДе Де сатр
цёпёгаі соттапсіапі Іа таізоп тііііаіге Де ГЕтрегеиг,
Де ГаіДе Де сатр §ёпёга1, Ди ^ёпёгаі Де Іа зиііе, еі
Де Гаісіе Де сатр Де ГЕтрегеиг, Іез ігоіз Дегпіегз Де
зегѵісе, еі Ди соттапДапі Ди гё^ітепі Дез сЬеѵаІіегз-
§агДез Де 8. М. ГІтрёгаігісе, еі зе гепсіепі Де Іа са-
іЬёДгаІе Де ГАгсЬап§е МісЬеІ, тагсЬапі зоиз Іе Даіз
•еп тапіеаих ітрёгіаих еі рогіапі Іез соигоппез зиг
Іеигз іёіез, ГЕтрегеиг іепапі еп таіпз Іе зсеріге еі Іе
^ІоЬе.
Ьеигз Ма^езіёз зопі ргёсёсіёез Де іоиіез Іез регзоп-
пез сріі опі ргіз рагі аи согіё^е Іогз Де Іеиг разза^е
Ди раіаіз а Іа саіЬёДгаІе Де ГАззотрііоп, аіпзі дие Дез
іпзі^пез ітрёгіаих (Іе ціаіѵе. ГёіепДагД еі Іе зсеаи Де
ГЕтріге), Дез Ді^пііаігез (]иі опі рогіё Іез аиігез іпзі-
^пез еі Де М-§т Іе тёігороіііе Де Коѵ§огоД.
Ье согіё§е зоіеппеі зиіі іе ріапсііег ѵоіапі, гесои-
ѵегі Де Дгар гои§е. Ьез сіиаіге ойісіегз Дез сЬеѵаІіегз-
ггагДез, диі ёіаіепі ріасёз зиг Іез тагсііез Де ГезігаДе
Ди ігдпе, зиіѵепі ё§а1етепі Іе согіё§е: Іез Деих тоіпз
апсіепз ёп §гаДе тагсЬапі Деѵапі Іез ргетіегз Ьоіз-
Де-Іапсе Ди Даіз еі Іез Деих ріиз апсіепз зиіѵапі Іез
Дегпіегз Ьоіз-Де-Іапсе. РепДапі Іа ргосеззіоп зоіеппеііе
Іез сІосЬез зоппепі а ріеіпе ѵоіёе; ГагііИегіе ііге ипе
заіѵе Де 101 соирз Де сапоп. Ьез ігоирез, Гогтапі Іа
ДоиЫе Ьаіе, ргёзепіепі Іез агтез аи зоп Де Іа тизіцие
тііііаіге еі аи гоиіетепі Дез іатЬоигз.
Аи топіепі ой Ьеигз Ма^езіёз опі фиіііё Іа саіііё-
Дгаіе Де ГАззотрііоп, сІеих піаіігев Дез сёгётопіез іп-
ѵііепі Іе согрз Діріотаіідие а зогііг Де Гё§1ізе раг Іа
рогіе 8иД еі Гассотра^пепі еп ігаѵегзапі Іе Кгаззпоіё
Кгіііяо Дапз Іа заііе Д’Ог Ди раіаіз (Хоіоіаіа Раіаіа).
Аи потЬге Дез регзоппез ргёсёДапі Ьеигз Ма^езіёз:
Іез таіігез Дез сёгётопіез, Іез ^гапДз-таіігез Дез сёгё-
топіез Ди соигоппетепі, ГагсЬі-^гапД-таііге Дез сёгё-
топіез Ди соигоппетепі, Іез Ьёгаиіз, Іез Ді§пііаігез
рогіеигз Де Іа соигоппе, Ди зсеріге еі Ди ггІоЪе, аіпзі
дие ГагсЬі-§гапД-тагёсЬа1 Ди соигоппетепі, епігепі
Библиотека «Руниверс
СОЬКОККЕМЕХТ БЕ8 8ОѴѴЕВАШ8 ВІІ88Е8.
147
ронованія медали, кои потомъ раздаются и прочимъ
обоего пола присутствующимъ чиновниками министер-
ства финансовъ.
Для высочайшихъ особъ императорской фамиліи и
иностранныхъ принцевъ обѣденный столъ приготовленъ
будетъ въ Тайникѣ, гдѣ и поднесутся имъ состоящими
при Ихъ Высочествахъ кавалерами означенныя медали.
По повелѣнію, данному Его Величествомъ, верхов-
ный маршалъ, оберъ-гофмаршалъ, верховный церемоній-
мейстеръ. гофмаршалъ, коронаціонные оберъ-церемоній-
мейстеры и церемоніймейстеры, отдавъ Его Император-
скому Величеству поклонъ, выходятъ изъ Грановитой
палаты за кушаньемъ, которое вносятъ штабъ-офицеры,
въ предшествіи верховнаго маршала, оберъ-гофмаршала,
верховнаго церемоніймейстера и гофмаршала, имѣя по
сторонамъ по два кавалергардскихъ офицера, съ обна-
женными палашами, и въ послѣдованіи коронаціонныхъ
оберъ-церемоніймейстеровъ и церемоніймейстеровъ; ста-
вятъ-же оное на столъ оберъ-гофмаршалъ и гофмар-
шалъ. По принесеніи кушанья Его Величество сниметъ
съ себя корону и отдастъ оную,* скипетръ и державу
несшимъ ихъ сановникамъ, которые положатъ сіи рега-
ліи на приготовленый для сего столъ.
Митрополитъ московскій благословитъ трапезу, и
Ихъ Величества изволятъ сѣсть.
Когда послѣ перваго блюда Его Императорское Ве-
личество изволитъ спросить пить, тогда духовенство и
свѣтскія первыхъ двухъ классовъ обоего пола особы,
отдавъ поклонъ, сядутъ за обѣденные столы. Лица ди-
пломатическаго корпуса и всѣ особы, вошедшія въ Гра-
новитую палату, но неостающіяся тамъ во время обѣда,
также отдавъ поклонъ, выходятъ, не обращаясь лицомъ
къ дверямъ: изъ нихъ члены дипломатическаго корпуса
разъѣзжаются по домамъ, а особы III и IV классовъ,
предводители дворянства, лица россійскаго дворян-
ства, участвовавшія въ шествіи, генералъ-адъютанты,
генералъ-маіоры свиты Его Величества, флигель-адъю-
танты. статсъ-секретари и придворные кавалары обѣ-
даютъ въ устроенныхъ для того на дворѣ кремлевскаго
дворца палаткахъ.
За столомъ пито будетъ за здравіе:
Государя Императора—при 61 выстрѣлѣ изъ пушекъ.
Государыни Императрицы — при 51 выстрѣлѣ.
Всего императорскаго дома — при 31 выстрѣлѣ.
Духовныхъ особъ и всѣхъ вѣрноподданныхъ, — при
21 выстрѣлѣ.
Кубки подаютъ оберъ-шенки, а служатъ камергеры;
тосты провозглашаются при звукѣ трубъ и литавръ;
впродолженіе обѣда — вокальная и инструментальная
музыка.
• \ По окончаніи стола Его Величество, сойдя съ трона,
изволитъ возложить на голову корону, и. взявъ въ руки
скипетръ и державу, шествовать вмѣстѣ бъ Гбсудары- і
ней Императрицей въ Андреевскую залу, гдѣ сниметъ
съ себя корону и отдастъ ее. а равно скипетръ и дер-
жаву особамъ, назначеннымъ для несенія оныхъ, и- за-
сіапз Іа саіііёсігаіе сіе ГАгсЬап^е МісЬеІ; іоиз Іез аиігез
Ьаиіз сіипіііаігез сріі опі ргёсёдё Ьеигз Ма^езіёз, —
раззепі сіеѵапі Іа саіііёсігаіе. Ьез ді^пііаігез, диі рог-
іепі Іе ^Іаіѵе, Гёіепдагд еі Іе зсеаи (1ё ГЕтріге, аіпзі
дие сеих диі опі рогіё Іез аиігез іпзі^пез ітрёгіаих,
ргеппепі ріасе епіге Іа саіЬёдгаІе сіе ГАгсЬап^е МісЬеІ
еі сеііе сіе ГАппопсіаііоп, ой ііз аііепсіепі Іа зогііе Де
Ьеигз Ма^езіёз. Ьез аідез сіе сатр іхёпёгаих. рогіеигз
Ди сіаіз зоиз Іедиеі тагсЬепі Ьеигз Ма]езіёз, аггіѵёз а
Іа рогіе Когсі сіе Іа саіііёсігаіе сіе ГАгсЬап^е МісЬеІ,
зе дігщепі. аѵес Іе сіаіз, ѵегз Іа рогіе Оиезі (іе Іа са-
іііёсігаіе, ой ііз аііепсіепі Іа зогііе сіе Ьеигз Ма]езіёз.
Тоиз Іез аиігез ді^пііаігез еі іоиіез Іез регзоппез, диі
опі ргёсёдё Ьеигз Ма^езіёз сіапз Іа тагсЬе зоіеппеііе,
раззепі сіеѵапі Іа саіЬёдгаІе, зе гепсіепі раг Іе Кгазз-
по'іё Кгіііго аи раіаіз ди Сгетііп, еі, аггіѵёз а Іа заііе
8і-Ѵ1адітіг, зе дігіц'епі раг Іез §а1егіез ѵегз 1а зогііе
ргёз сіе Гё^іізе де Іа Хаііѵііё де Іа Заіпіе-Ѵіег^е.
Ьез аидизіез аззізіапіз де Ьеигз Ма^езіёз еі • Іез ді-
.дпііаігез диі зоиііеппепі Іез йіапіеаих ітрёгіаих еп-
ігепі дапз Іа саіЬёдгаІе де ГАгсЬап^е МісЬеІ.
А Гепігёе де ГЕтрегеиг еі де ГІтрёгаігісе дапз Іа
саіііёсігаіе де ГАгсЬатге МісЬеІ, ГагсЬеѵёдие де Ѵіа-
дітіг, аззізіё ди сіег^ё, з’аѵапсе а Іа гепсопіге де
Ьеигз Ма]езіёз, Іеиг ргёзепіе Іа сгоіх еі Геаи Ьёпііе,
еі Іез ргёсёдё дапз Іа саіЬёдгаІе.
Ь’Етрегеиг. епіге дапз Іа саіііёсігаіе, дёрозе Іа сои-
гоппе, аіпзі дие Іе зсеріге еі Іе ^ІоЬе, епіге Іез таіпз
дез Ьаиіз ді^пііаігез, диі опі рогіё ргёсёдеттепі сез
іпзйтез еі диі Іез ге^оіѵепі зиг дез соиззіпз; Ьеигз
Ма^езіёз ѵопі епзиііе ѵёпёгег Іез заіпіез іта§ез еі зе
ргозіегпепі сіеѵапі Іез заіпіез геіідиез еі Іез іотЬеаих
де Іеигз апсёігез. Ь’агсЬідіасге Иі Іез Іііапіез д’иза^е
зиіѵіез ди: Ай тиІІ08 аппоя ГЕтрегеиг геріасе Іа сои-
гоппе зиг за іёіе, гергепд еп таіпз Іе зсеріге еі Іе
§1оЬе еі зе дігі^е аѵес 8. М. ГІтрёгаігісе ѵегз Іа са-
іЬёдгаІе де ГАппопсіаііоп, а Гепігёе де Іадиеііе Ьеигз
Ма]езіёз зопі ге^иез раг ГагсЬеѵёдие де Тагозіаѵѵ еі
Іе сіенгё аѵес Іа сгоіх еі Геаи Ьёпііе. Тоиіез Іез рег-
зоппез, диі зопі епігёез дапз Іа саіЬёдгаІе де ГАг-
сЬап^е МісЬеІ, епігепі ё^аіетепі дапз Іа саіЬёдгаІе де
ГАппопсіаііоп.
Ь’Етрегеиг епіёѵе де поиѵеаи Іа соигоппе, еі Іа
гетеі, аіпзі дие Іе зсеріге еі Іе &1оЬе, аих ді^пііаігез
диі рогіепі Іез соиззіпз де сез іпзі^пез; Ьеигз Ма]ез-
іёз з’арргосЬепі дез заіпіез іта§ез роиг Дез ѵёпёгег;
ГагсЬідіасге Ііі Іез Іііапіез д’иза^е зиіѵіез ди: Ай щиі-
іо8 аппо8. Ьез аідез де сатр §ёпёгаих гезіепі аѵес Іе
даіз а Іа рогіе де Іа саіЬёдгаІе, ой ііз аііепдепі Іа
зогііе де Ьеигз Мазезіёз.
Бе Іа саіЬёдгаІе сіе ГАппопсіаііоп Ьеигз Мазезіёз,
оЬзегѵапі іе тёте сёгётопіаі, зе гепдепі еп тагсЬапі
зоиз Іе даіз аи Кгаззпо'іё Кгіііяо, ой еііез з’аітёіепі
роиг гесеѵоіг Іа Ьёпёдісііоп де М-^г Іе тёігороіііе де
Коѵ^огод, диі гепіге епзиііе дапз Іа саіЬёдгаІе де
ГАззотрііоп.
19*
Библиотека «Руниверс»
148
ВѢНЧАНІЕ РУССКИХЪ ГОСУДАРЕЙ НА ЦАРСТВО.
Торжественный въѣздъ Ихъ Величествъ въ Москву. — Пр
(Епігёе 8о1еппе11е йе Ьеигв Ма^евіе* і\ Моісоіі
Библиотека «Руниверс»
(’ОѴКОХХЕМЕХТ ПЕ8 КОИѴЕ1ІАІХН 1ШК8Е8. 149
ібытіе кортежа на Кремлевскую площадь.
— Аггіѵёе (Іи согіё^е киг Іа ріасе <1и Сгешііп.)
Библиотека «Руниверс»
150
ВѢНЧАНІЕ РУССКИХЪ ГОСУДАРЕЙ НА ЦАРСТВО.
тѣмъ Ихъ Величества изволятъ возвратиться во внѵт-
ренніе покои.
Въ назначенные дни и часы принесутъ поздравленіе
Ихъ Императорскимъ Величествамъ въ Тронной залѣ:
Святѣйшій синодъ и знатное духовенство; причемъ
митрополитъ кіевскій произнесетъ рѣчь.
Государственный совѣтъ, министры, главноуправляю-
щіе и статсъ-секретари.
Правительствующій сенатъ.
Генералитетъ и военнослужащіе штабъ- и оберъ-
офицеры.
Чины первыхъ четырехъ классовъ и особы, имѣю-
щія пріѣздъ ко двору.
Губернскіе предводители дворянства, предсѣдатели
губернскихъ земскихъ управъ, городскіе головы губерн-
скихъ городовъ Россійской имперіи, равныя имъ лица
привислянскихъ губерній и депутаты великаго кнаже-
ства Финляндскаго — всѣ съ ихъ ассистентами, и во-
лостные старшины.
Придворные чины и кавалеры.
Иностранные послы и посланники.
Равномѣрно въ назначенное время Ихъ Император-
скія Величества изволятъ принять поздравленія при-
дворныхъ дамъ, дамъ первыхъ шести классовъ, а равно
и женъ и дочерей потомственныхъ дворянъ.
Вовремя поздравленій императорскія регаліи остаются
возложенными на приготовленномъ для оныхъ въ Трон-
ной залѣ столѣ, по концамъ котораго стоятъ два ге-
рольда въ ихъ уборѣ. При Государѣ Императорѣ будутъ
въ это время находиться: министръ императорскаго двора,
командующій императорскою главною 'квартирою и де-
журные: генералъ-адъютантъ, генералъ-маіоръ свиты
Его Величества и флигель-адъютантъ, верховный мар-
шалъ, оберъ-гофмаршалъ, верховный церемоніймейстеръ
съ жезломъ, первые чины двора, гофмаршалъ, два ко-
ронаціонныхъ оберъ-церемоніймейстера и четыре цере-
моніймейстера, также съ жезлами — стоятъ по правую
сторону трона, а придворныя дамы — по л^вую.
Верховный маршалъ, испросивъ повелѣніе Его Ве-
личества, дѣлаетъ распоряженіе о вводѣ особъ, имѣю-
щихъ представиться, что и исполняется коронаціонными
оберъ-церемоніймейстерами и церемоніймейстерами.
Первые три дня по коронованіи быть колокольному
звону и иллюминаціи.
Въ одинъ изъ означенныхъ дней въ двадцати церк-
вахъ будутъ раздаваемы народу жетоны — при выходѣ
изъ храмовъ.
Торжественный въѣздъ Ихъ Император-
скихъ Величествъ въ Москву 10-го мая
1883 года,
Съ наступленіемъ столь нетерпѣливо ожидаемаго дня
весь городъ, охваченный праздничнымъ настроеніемъ*
очутился на ногахъ. Общая картина грандіозна. Мо-
стовая на пути шествія скрывается подъ слоемъ жел-
таго песка. Москва приготовилась къ встрѣчѣ своихъ
Аггіѵёез аи раііег іпГёгіеиг сіи Ктаззпоіё Кііііхо,
Ьеигз Ма]езіёз диіііепі Іе Даіз еі зе гепсіепі аи раіаіз,
ргёсёДёез Дез таіігез сіев сёгётопіез, Дез ^гапсіз-таіігез
Дез сёгётопіез Ди соигоппетепі, Де ГагсЬі-^гапД-таііге
Дез сёгётопіез Ди соигоппетепі, Дез Ьёгаиіз, Дев іп-
зіцъез ітрёгіаих, Де ГагсЬі-§гапД-тагёс1іа1 Ди соигоп-
петеиі еі зиіѵіез Дез Ді^пііаігез еі Дез сЬатЬеІІапз сріі
зоиііеппепі Іез тапіеаих ітрёгіаих Де Ьеигз Мазезіёз.
А зоп епігёе Дапз Іа заііе 8аіпі-Апс1гё, ГЕтрегеиг гетеі
іе зсеріге еі іе ІУоЬе аих Дщпііаігез циі іез опі рог-
іёз, еіТЬеигз Ма]езіёз, геѵёіиез Де іеигз соигоппез еі
Де Іеигз тапіеаих ітрёгіаих, зе Дігі^епі ѵегз Іеигз ар-
рагіетепіз рагіісиііегз.
Ь’агсЬі-^гапД-тагёсЬаІ Ди соигоппетепі, аргёз аѵоіг
ге^и Іез аиігез дпзіщіез ітрёгіаих Дез таіпз Дез Ді-
^пііаігез диі Іез опі рогіёз, Іез Дёрозега Дапз Іа заііе
8аіпі-АпДгё, зиг ипе іаЫе ргёрагёе а Іа Дгоііе Ди
ігдпе. Ьа ггагДе Д’Ьоппеиг ргёз Дез іпзищез вега топ-
іёе раг Іез цтепаДіегз Ди раіаіз.
Ьогздие ГагсЬі-отапД-тагёсЬаІ Ди соигоппетепі
ѵіепі аппопсег а Ьеигз Ма]езіёз сріе іоиі езі ргёі роиг
Іе Ьапциеі, Ьеигз Мазезіёз, еп соигоппез еі еп тап-
іеаих ітрёгіаих, — ігаѵегзепі Іа заііе 8і-АпДгё, ой
ГЕтрегеиг гергепД еп таіпз Іе зсеріге еі Іе $г1оЬе.
Ьеигз Ма]езіёз зе гепДепі а Іа бггапоѵііаіа Раіаіа, ас-
сотратіёез Де Іеигз аиц-изіев аззізіапіз, Ди тіпізіге Де
Іа таізоп Де ГЕтрегеиг, Ди тіпізіге Де Іа ^иегге. Де
Гаісіе Де сатр ^ёпёгаі соттапДапі Іа таізоп тііііаіге
Де ГЕтрегеиг, Де ГаіДе Де сатр цёпёгаі. Ди "ёпёгаі
Де Іа зиііе еі Де Гаісіе Де сатр а:ёпёга1 Де ГЕтрегеиг.
Де зегѵісе, аіпзі (ріе Ди соттапсіапі Ди гё^ітепі Дез
сЬеѵаІіегз-^агДез Де ГІтрёгаігісе. ЕИез зопі ргёсёДёез
Де диаіге таіігез Дез сёгётопіез, Дез Деих етапДз-
таіігез Дез сёгётопіез Ди соигоппетепі, Ди тагёсЬаІ
Де Іа соиг, Де ГагсЫ-^гапД-таііге Дез сёгётопіез Ди
соигоппетепі, Ди егапД-тагёсЬаІ Де Іа соиг, Дез Деих
Ьёгаиіз Д’агтез, Дез Ді^пііаігез аѵес Іеигз аДріпіз, диі
опі рогіё Іа соигоппе, Іе зсеріге еііе і^ІоЪе—Дез §гап-
Дез сЬаг^ез Де Іа соиг еі Де ГагсЬі-§гапД-тагёсЬа1 Ди
соигоппетепі.
Аих Деих соіёз Де Ьеигз Ма]езіёз тагсЬепі: а Іеиг
Дгоііе Іа таізоп тііііаіге Де 8. М. ГЕтрегеиг: а Іеиг
^аисЬе Іез зесгёіаігез Д’Еіаі еі Іез ^епііІзЬоттез Де
Іа соиг. Ь’Ітрёгаігісе езі зиіѵіе Дез аи^изіез тетЬгез
Де Іа Гатіііе ітрёгіаіе, Дез ргіпсез ёігап§’егз еі Дез Да-
тез Де Іа соиг. Ьез сЬеѵаІіегз-^агДез еі Іез ^гепаДіегз
Де Іа сотра^піе Ди раіаіз Гогтепі ипе ДоиЫе Ьаіе зиг
іоиі Іе рагсоигз Ди согіё§’е.
Ьез аи§изіез тетЬгез Де Іа Гатіііе ітрёгіаіе еі Іез
ргіпсез ёігап^егз ассотра^пепі Ьеигз Ма]езіёз зиздиа
кі заііе 8і-Ѵ1цДітіг еі топіепі епзиііе Дапз Іа рагііе
Ди раіаіз Дёзіцпёе зоиз Іе пот Де: „Та$пік“.
Ьез тетЬгез Ди согрз Діріотаіідие. аргёз Іе Дё-
]еипег. циі Іеиг аига ёіё зегѵі Дапз Іа 2о1оіа‘іа Раіаіа*.
зопі іпігосіиііз а Гаѵапсе раг Іез таіігез Дез сёгёто-
піез Дапз Іа Сггапоѵііаіа Раіаіа.
Библиотека «Руниверс»
СОПЕОХКЕМЕХТ БЕ8 8ОПѴЕВАШ8 ВП88Е8.
151
августѣйшихъ монарховъ. Всѣ зданія, мимо которыхъ
пройдетъ императорскій кортежъ, роскошно и велико-
лѣпно убраны государственными и національными фла-
гами, цвѣточными гирляндами, пестрыми коврами съ
золотыми блестками и такою-же бахромой. Въ различ-
ныхъ мѣстахъ выставлены большія картины, напоми-
нающія о достопамятныхъ и славныхъ событіяхъ, тѣсно
связанныхъ съ династіей Романовыхъ. На углу Охот-
наго ряда’ стоятъ двѣ картины, изображающія призваніе
на царство Михаила Ѳедоровича Романова и въѣздъ
юнаго царя въ Москву. Фасадъ дома московскаго дво-
рянства, стоящаго почти напротивъ рынка, декориро-
ванъ роскошно и изящно. На Красной площади, въ
промежуткѣ между двумя громадными эстрадами, съ мѣ-
стами для публики, прислоненными къ кремлевскимъ
стѣнамъ, находится большой помостъ со ступенями для
музыкантовъ и пѣвцовъ, которые исполнятъ торжествен-
ную кантату, написанную М. Чайковскимъ на текстъ
М. А. 'Майкова. Кортежъ пройдетъ мимо этого помоста
и. черезъ Спасскія ворота, вступитъ въ Кремль. Ста-
ринная живопись этихъ воротъ реставрирована — зеле-
ныя арабески и фантастическіе цвѣты на темнозоло-
томъ фонѣ очень эффектны на видъ.
Кремль еще пустъ. Все временное населеніе Бѣло-
каменной выѣхало за-городъ и присоединилось къ импе-
раторскому кортежу. Оставшіеся въ городѣ приготов-
ляются къ встрѣчѣ ^о дворцѣ.
Войска устанавливаются шпалерами. Уличный шумъ
принимаетъ другой характеръ. Стукъ отъ экипажей до-
носится лишь издали и покрывается смѣшаннымъ гу-
ломъ громадной толпы. Наступаетъ, такъ сказать, отно-
сительное затишье. На эстрадахъ, находящихся на Ивер-
ской площади, публика занимаетъ мѣста. Вся Тверская,
по направленію къ Тверскимъ воротамъ, залита фла-
гами. Погода теплая и пасмурная, но по облакамъ можно
ожидать, что она къ полудню разгуляется. Красная пло-
щадь украшена превосходно. Памятникъ Минина и По-
жарскаго какъ-бы исчезаетъ подъ массой флаговъ, гир-
ляндъ и пр. Четыре историческія хоругви, на высокихъ
мачтахъ, съ изображеніями Петра Великаго, Екатерины II,
Александра I и незабвеннаго Царя-Освободителя и му-
ченика, Александра II, невольно останавливаютъ на себѣ
вниманіе всѣхъ и каждаго.
Войска на пути кортежа установились окончательно.
Его Императорское Высочество великій князь Влади-
міръ Александровичъ только что изволилъ объѣхать ихъ.
Передъ Преображенскимъ полкомъ находится верхомъ
Его Высочество принцъ Ольденбургскій. Обѣ эстрады
для публики утонули въ морѣ головъ.
Раздаются пушечные выстрѣлы — сигналъ, по кото-
рому лица, участвующія въ императорскомъ кортежѣ,
занимаютъ свои мѣста. Издалека доносится протяжный
колокольный звонъ.
Съ Тайницкой башни гремятъ пушки. Съ колоколенъ
кремлевскихъ соборовъ несется радостный звонъ: импе-
раторскій кортежъ вступилъ въ Москву.
Ьез тетЬгез сіи сопзеіі йе ГЕтріге, 1е Ііаиі сіег^ё,
Іез аісіез (1е сатр ^ёпёгаих ауапі гаш* Йе §ёпёгаих еп
сЬеГ, аіпзі дие Іез йі§пііаігез еі Іез йатез йез йеих
ргетіёгез сіаззез, іпѵііёз аи Ьапс|иеі еі іпігойиііз а Га-
ѵапсе сіапз Іа бггапоѵііаіа Раіаіа раг Іез таіігез Йез
сёгётопіез, зе гап^епі аиргёз Йез іаЫез, ѵіз-й-ѵіз сіе
Іеигз ріасез: Іез йатез а §аисЬе, 1е сіег^ё еі Іез сіі^пі-
іаігез а сігоііе.
Ьеигз Ма|езіёз Ітрёгіаіез топіепі зиг Гезігайе йи
ігопе, ой ипе іаЫе а сіеих соиѵегіз езі йгеззёе зоиз
ип сіаіз. — Ье соиѵегі сіе 8. М. ГЕтрегеиг езі ріасё
йи соіё йгоіі йе Іа іаЫе, еі сеіиі йе 8. М. ГІтрёга-
ігісе а Іа §аисЬе йе ГЕтрегеиг. А Гаггіёге йез ігдпез
йе Ьеигз Ма]езіёз зе ііеппепі Іеигз аи^изіез аззізіапіз
еі Іез ^гапйез сііаг^ез йе Іа соиг; 1е §і-апй-ёсиуег ігап-
сііапі зе ріасе еп Гасе, Іез йеих ^гапйз-ёсііапзопз а
сігоііе еі а §аис1іе йе Іа іаЫе. Ье соттапйагіі йи гё-
<гітепі йез сЬеѵа1іегз-§агйез йе ГІтрёгаігісе, Іе заЪге
а Іа таіп еі Іе саздие еп іёіе, зе ііепі епіге Іез ігд-
пез; а сігоііе йе Іа йегпіёге тагсііе йи ігопе зе ііеп-
пепі Гаійе йе сатр §ёпёга1 еі Іе §ёпёга! йе Іа зиііе
йе зегѵісе; а «аисііе Гаійе йе сатр йе ГЕтрегеиг йе
зегѵісе. Ап ріей йи ігопе, йез йеих сдіёз, диаіге оГй-
сіегз йез сЬеѵа1іегз-§агйез, Іе заЪге а Іа таіп еі Іе
сазсріе еп іёіе, еі аих ап§1ез йе Іа йегпіёге тагсЬе йи
ігопе — йеих Ьёгаиіз й’агтез. -г- Еп Гасе йи ігдпе —
ГагсІіі-^гапй-тагёсЪаІ йи соигоппетепі, Іе §гапй та-
гёсЬа! йе Іа соиг, ГагсЬі-^гапй-таііге йез сёгётопіез
йи соигоппетепі еі Іе тагёсііаі йе Іа соиг; йеггіёге
еих Іез §гапйз-таіігез йез сёгётопіез йи соигоппе-
тепі еі Іез таіігез йез сёгётопіез аѵес Іез іпзі§пез йе
Іеиг сЬаг§ез. Ьез йі§пііаігез сріі опі рогіё Іа соигоппе,
Іе зсеріге еі Іе ціоЬе зе ііеппепі ргёз сіе Іа іаЫе ой
сез іпзі^пез аигопі ёіё сіёрозёз.
8иг Гогйге йоппё раг ГЕтрегеиг, Іе тіпізіге йез
йпапсез ргёзепіе а 8. М. ГІтрёгаігісе Іез тёйаіііез
ігаррёез а Госсазіоп йи соигоппетепі; еііез зопі еп-
зиііе йізігіЪиёез, раг Іез етріоуёз сіи тіпізіёге йез й-
папсез, аих регзоппез циі зе ігоиѵепі сіапз Іа заііе.
Ьа іаЫе йез аи^изіез тетЪгез йе Іа Гатіііе ітрё-
гіаіе еі йез ргіпсез ёігапцегз езі йгеззёе йапз Іа рагііе
йи раіаіз йііе: „Таіпік“, ой Іез йі§пііаігез йе Іеигз
соигз Іеиг ргёзепіепі Іез тёйаіііез Ггаррёез а Госсазіоп
йи соигоппетепі.
8иг Гогйге йоппё раг ГЕтрегеиг, ГагсЬі-§гапй-та-
гёсііаі, Іе §гапй-тагёсЪа1 йе Іа соиг, ГагсЬі-^гапй-
таііге йез сёгётопіез, Іе тагёсііаі йе Іа соиг, Іез
отапйз-таіігез йез сёгётопіез йи соигоппетепі еі Іез
таіігез йез сёгётопіез, аргёз з’ёіге іпсііпёз йеѵапі 8а
Ма^езіё Ітрёгіаіе, диіііепі Іа заііе роиг аііег ргепйге
Іез ріаіз, аррогіёз раг йез оГйсіегз зпрёгіеигз. .Ьез ріаіз
зопі ргёсёйёз раг ГагсЬі-^гапй-тагёсЬаІ, іе §гапй-та-
гёсЬа! йе Іа соиг. Гагс1іі-§тапй-таііге йез сёгётопіез
еі 1ѳ тагёсііаі йе Іа соиг, ассотра^пёз йе сііадие сдіё
йе йеих оГйсіегз йез с1іеѵа1іегз-§агйез, Іе заЪге й Іа
таіп еі Іе сазсріе еп іёіе, еі зпіѵіз йез ^гапйз-таіігез
Библиотека «Руниверс»
I
I
I
ВѢНЧАНІЕ РУССКИХЪ ГОСУДАРЕЙ НА ЦАРСТВО.
Библиотека «Руниверс»
Освященіе новаго государственнаго знамени въ Оружейной палатѣ.
(Ьа Сопзёсгаііоп сіе Іа поиѵеПе Ьаппіёгѳ сіе ГЕтріге аи тизёе сГагтигез (іи СгетІіпЛ
СОИВОХХЕМЕКТ ПЕ8 8ОЕѴЕВАШ8 КѴ88Е8.
153
На Красной площади, все въ томъ-же видѣ, какъ и
часъ тому назадъ, но со звономъ колоколовъ и пушеч- |
ными выстрѣлами, сливается пѣніе громаднаго хора, при
звукахъ музыки, подъ управленіемъ 6-ти капельмей-
стеровъ.
Кортежъ приближается и вступаетъ на Красную
площадь. Впереди ѣхали жандармы, а за ними слѣдовалъ
собственный конвой Государя Императора, а затѣмъ
драгуны псковскаго полка, шефомъ котораго состоитъ ;
Государыня Императрица. За ними церемоніймейстеръ і
въ золоченомъ фаэтонѣ и депутаціи отъ азіатскихъ на-
родовъ, подвластныхъ Россіи. Между ними рѣзко вы-
дѣляются своими своеобразными и живописными костю-
мами бухарцы, хивинцы и текинцы; затѣмъ московское
дворянство—многіе отставные военные были въ мунди- I
рахъ. Между ними было нѣсколько гусаръ линейныхъ I
полковъ, нынѣ переименованныхъ въ драгунскіе.
Шествіе продолжается согласно церемоніалу: идутъ
камеръ-лакеи; скороходы въ высокихъ шапкахъ, съ
оранжевыми помпонами и съ длинными золочеными бу- і
лавами; арабы въ чалмахъ и восточныхъ костюмахъ.
Костюмъ императорскихъ охотниковъ подвергся измѣне-
нію. Треугольныя шляпы, украшенныя зелеными перьями,
замѣнены мѣховыми шапками; парадные кафтаны—всѣ
русскаго покроя.
Далѣе, верхомъ, по два въ рядъ, двигаются камеръ-
юнкеры: камергеры въ залитыхъ золотомъ мундирахъ: се-
наторы и члены государственнаго совѣта въ золоченыхъ
экипажахъ, запряженныхъ шестью лошадьми — цугомъ.
Кучера и вся экипажная прислуга въ расшитыхъ
золотомъ ливреяхъ, пудреныхъ парикахъ и треуголь- і
ныхъ шляпахъ. Затѣмъ ѣдутъ кавалергарды и конно-
гвардейцы въ бѣлыхъ мундирахъ, золоченыхъ латахъ и
каскахъ.
Воздухъ оглашается громкимъ „ура!“ Является Го-
сударь Императоръ; онъ милостиво кланяется народу,
восторгъ котораго доходитъ до апогея. Государь въ
общегенеральскомъ мундирѣ темнозеленаго цвѣта, съ
воротникомъ и обшлагами краснаго цвѣта, вышитыми
золотомъ, въ черной барашковой шапкѣ съ золотымъ
галуномъ.
Чепракъ Государева бѣлаго коня — черный бараш-
ковый, безъ всякихъ золотыхъ украшеній. За Госуда-
ремъ слѣдовали Его Императорское Высочество На-
слѣдникъ Цесаревичъ и великій князь Николай Алек-
сандровичъ въ казачьемъ атаманскомъ мундирѣ и Его ;
Императорское Высочество великій князь Георгій Алек- I
сандровичъ въ гвардейскомъ мундирѣ. За ними великіе
князья въ парадныхъ мундирахъ и бѣлыхъ барашко-
выхъ шапкахъ. Иностранные принцы были всѣ въ
мундирахъ своихъ полковъ и при русскихъ орденахъ.
Между ними особенно выдѣлялся герцогъ Эдинбургскій—
въ красномъ мундирѣ генерала англійскихъ войскъ.
Свита Государя состояла изъ генераловъ, бѣлыя
барашковыя шапки которыхъ перемѣшивались съ мун-
дирами иностранцевъ. Громкое ,;ура“ не умолкаетъ.
Приложеніе къ „Всемірной Иллюстраціи1*, № ”52.
(Іез сёгётопіез сіи соигоппетепі еі (Іез таіігез (Іез сё-
гётопіез. — Ьез ріаіз зопі розёз зиг Іа іаЫе ітрё-
гіаіе раг Іе §тапД-тагёсЬа1 еі Іе тагёсЬаІ (іе Іа соиг.
Ьез ріаіз аррогіёя, ГЕтрегеиг Дёрозе Іа соигоппе, Іе
зсеріге еі Іе $ДоЬе зиг Іез соиззіпз дие Іиі ргёзепіепі
Іез Ьаиіз Діцпііаігез диі Іез опі рогіёз еі диі Іез ріа-
сепі зиг Іа іаЫе ргёрагёе а ееі еЙеі.
М-§г Іе тёігороіііе сіе Мозсои Ьёпіі Іе гераз, еі
Ьеигз Ма]езіёз ргеппепі ріасе.
Аргёз Іе ргетіег зегѵісе, аи тотепі ой 8а Ма]езіё
зе Гаіі ргёзепіег а Ьоіге, Іесіег^ё. аіпзі дие Іез аиігез
регзоппез іпѵііёея аи Ьапдиеі, Гопі ип ргоГопД заіиі а
Ьеигз Ма]еяіёз Ітрёгіаіев еі ргеппепі ріасе а іаЫе. Ье
согрз Діріотаіідие, Іез Ді§пііаігез Гаізапі рагііе (Іе Іа
зиііе сіез ргіпсез ёігап§егз, аіпзі дие іоиіез Іез
аиігез регзоппез пе ргепапі раз рагі-аи Ьапдиеі, за-
Іиепі Ьеигз Ма]езіёз Ітрёгіаіез еі зе геіігепі ѵегз Іа
рогіе а гесиіопз. Ьез Ді«пііаігез Де Іа ігоізіёте еі (Іе
Іа диаігіёте сіаззе, Іез тагёсііаих (Іе поЫеззе, Іез ге-
ргёяепіапіз Де Іа Ьаиіе поЫеззе, диі опі ргіз рагі аи
согіё^е, Іез аіДез Де сатр ^ёпёгаих, Іез ^ёпёгаих Де
Іа зиііе, Іез аіДез Де сатр Де ГЕтрегеиг, Іез зесгё-
іаігез Д’Еіаі еі Іез ^епііІзЬоттез Де Іа соиг зопі іп-
ѵііёз а ип Ьапдиеі, диі Іеиг зега зегѵі Дапз Дез іепіез
Лгеззёез а ееі еіТеі Дапз Іа соиг Ди ѲтапД-РаІаіз Ди
Сгетііп.
Ьез запіёз зиіѵапіез зегопі рогіёез Дигапі Іе Ьап-
диеі Де Іа Сгапоѵііаіа Раіаіа:
А 8а Ма^еяіё ГЕтрегеиг, — а се тотепі зега іі-
гёе ипе заіѵе Де 61 соирз Де сапоп.
А 8а Ма]еяіё ГІтрёгаігісе, — заіѵе Де 51 соирз Де
сапоп.
А іоиіе Іа Гатіііе ітрёгіаіе, — заіѵе Де 31 соирз
Де сапоп.
Аи с1ег§ё еі а іоиз Іез НДёІез зи]еіз, — заіѵе Де
21 соирз Де сапоп.
Ьез соирез зопі ргёзепіёез а Ьеигз Ма]езіёз раг Іез
Деих 2тап(І5-ёсЬапзоп8. — Ьеигз Ма]езіёя зопі зегѵіез
а іаЫе раг Дез сЬатЬеІІапз. Ьез запіёз зопі рогіёез аи
зоп Дез ГапГагез.
РепДапі іоиіе Іа Дигёе Ди Ьапдиеі зегопі ехёсиіёз
Дез тогсеаих Де тияідие ѵосаіе еі іпзігитепіаіе.
Ье Ьапдиеі іегтіпё, 8. М. ГЕтрегеиг ДезсепД Ди
ігдпе, геріасе Іа соигоппе зиг за іёіе, гергепД еп таіпз
Іе зсеріге еі Іе §1оЬе еі зе гепД аѵес 8. М. ГІтрёга-
ігісе Дапз Іа заііе 8аіпі-АпДгё. Аггіѵё Дапз сеііе заііе,
ГЕтрегеиг гетеі Іа соигоппе, аіпзі дие Іе зсеріге еі
Іе §1оЬе, аих Ді^пііаігез диі Іез опі рогіёз, еі Ьеигз
Ма^еяіёя зе Дігі§епі ѵегз Іеигз аррагіетепіз рагііси-
Ііегз.
Аи ]оиг еі а ГЬеиге іпДідиёз, зегопі аДтіз а ргё-
зепіег Іеигз Гёіісііаііопз а Ьеигз Ма]еяіёя Ітрёгіаіез,
Дапя Іа заііе Ди ігдпе;
Ье заіпі-яупоДе еі Іе Ьаиі сіег^ё.
Ье согрз Діріотаіідие.
Ье сопзеіі Де ГЕтріге, Іез тіпізігез, Іез сЬеГз яи-
20
Библиотека «Руниверс»
154 ВѢНЧАНІЕ РУССКИХЪ ГОСУДАРЕЙ НА ЦАРСТВО.
Государыня Императрица съ великою княжною Ксе-
ніей Александровной ѣхала въ дивно-роскошной золо-
той каретѣ, по сторонамъ которой шли 4 камеръ-ка-
зака въ расшитыхъ золотомъ казакинахъ. Императрица
милостиво кланялась направо и налѣво. За каретою
Государыни ѣхали великія княгини въ роскошныхъ ка-
ретахъ. украшенныхъ кистью Буше, Ванлоб и др. За
этими каретами слѣдовали въ золоченыхъ экипажахъ
придворныя дамы и фрейлины. Въ хвостѣ кортежа идутъ
войска: гвардія, кирасиры Ихъ Императорскихъ Вели-
чествъ, гусары и уланы Его Императорскаго Величе-
ства, гродненскіе, гусары, уланы Ея Императорскаго
Величества и депутаціи отъ гвардейскихъ пѣхотныхъ
полковъ.
Государь и Государыня вступили въ Кремль.
Освященіе государственнаго знамени
11-го мая.
11-го мая, въ полдень, въ Арсенальной залѣ крем-
левскаго дворца состоялось освященіе новаго государ-
ственнаго знамени. Ровно въ полдень въ означенной
залѣ собрались всѣ члены императорской семьи, а также
герцогъ эдинбургскій и принцъ Вальдемаръ датскій.
Посреди залы стояли два аналоя: на одномъ ле-
жала святая икона, на другомъ — евангеліе въ роскош-
номъ переплетѣ и украшенный драгоцѣнными камнями
крестъ. Передъ аналоями стояло государственное знамя,
сдѣланное не изъ золотой парчи (какъ дѣлалось до сихъ
поръ), но изъ тяжелой шелковой матеріи цвѣта ѵіеі ог.
Оно было изготовлено въ Ліонѣ. Среди гербовъ, окру-
жающихъ государственный гербъ, выдѣляется новый
гербъ—Туркестанскій (единорогъ); знамя очень красиво,
и на шелковомъ фонѣ гербы выдѣляются лучше, чѣмъ
на парчевомъ.
Ровно въ полдень въ залу вступилъ Государь подъ
руку съ Государыней, въ сопровожденіи Наслѣдника»
Цесаревича и великаго князя Георгія Александровича.
Оба великіе князя были въ мундирахъ Преображенскаго
полка. Послѣ прибытія Ихъ Величествъ началось бого-
служеніе, которое отправлялъ протопресвитеръ Бажа-
новъ — по чину освященія знаменъ.
По окончаніи богослуженія протопресвитеръ Баніа-
новъ освятилъ знамя, къ древку котораго затѣмъ изво-
лилъ прикоснуться Государь Императоръ. Обрядъ освя-
щенія окончился въ половинѣ втораго часа. Затѣмъ Его
Величество изволилъ осматривать выставленныя въ смеж-
ной залѣ императорскія регали. Для црисутствованія
при освященіи знамени Ихъ Величества пріѣхали въ
Москву изъ Нескучнаго въ открытомъ экипажѣ, безъ
конвоя. Государыня Императрица изволила быть въ
изящномъ, но скромномъ туалетѣ: корсажъ-кираса зогс
ротраЛоиг на бѣломъ фонѣ, бархатное платье цвѣта
татгон и такая-же шляпа, украшенная бѣлыми перьями.
Герцогъ эдинбургскій былъ въ парадномъ русскомъ
адмиральскомъ мундирѣ: принцъ Вальдемаръ датскій—
рёгіеигя йез йіЯГёгепіез айпііпіяігаііопз, еі Іез зесгёіаі-
гез й’Еіаі.
Бе зёпаі йігі^еапі.
Без ^ёпёгаих еі Іез оГйсіегз зирёгіеигз еі зиЬаІ-
іегпез.
Без йі^пііаігез без диаіге ргетіёгез сіаззез еі Іез
регзоппез ауапі сігоіі й’епігёе а Іа соиг.
Без тагёсЬаих йе поЫеззе йез дюиѵегпетепіз йе
ГЕтріге, Іез ргёзійепіз йез йёіё^аііопз йез гетзіѵоз
йез ^оиѵегпетепіз, Іез таігез йез сЬеГз-Ііеих йез ц*ои-
ѵегпетепіз, Іез тапйаіаігез йе Іа тёте саіёц’огіе йез
ргоѵіпсез йе Іа Ѵізіиіе еі Іез йёриіёз йи ^гапй-йисііё
йе Еіпіапйе, — іоиз аѵес Іеигз соііё^иез аззізіапіз,
Іез зупйісз йез соттипез гигаіез еі Іез зупйіся йе
Ьаі11іа§е.
Без йі§пііаігез еі Іез ^епііізіюттез йе Іа соиг.
Беигз Ма]езіёз Ітрёгіаіез гесеѵгопі ё^аіетепі, аи
риг еі а ГЬеиге Йхёз, Іез Гёіісііаііопз йез йатез йе Іа
соиг, йез йатез йез зіх ргетіёгез сіаззез еі йез йатез
еі йез йетоізеііез йе Іа поЫеззе.
Репйапі сез ргёзепіаііопз, Іез іпзі^пез ітрёгіаих
гезіегопі йёрозёз йапз Іа заііе йи ігопе, зиг ипе іаЫе
ргёрагёе а сеі еПёі еі аи Ьоиі йе Іадиеііе зопі ріасёз
йеих Ьёгаиіз й’агтез еп іепие й’аррагаі.
8. М. ГЕтрегеиг аига аиргёз йе Іиі:. Іе тіпізіге йе
за таізоп, Гаійе йе сатр §ёпёга1 соттапйапі еп сІіеГ
йе Іа таізоп тііііаіге.йе ГЕтрегеиг, Гаійе йе сатр
^ёпёгаі, Іе §ёпёга1 йе Іа зиііе еі Гаійе йе сатр йе
ГЕтрегеиг, Іез ігоіз йегпіегз йе зегѵісе.
Б’агсЬі-цтапй-тагёсЬаІ, Іе ^і'апй-тагёсііаі йе Іа
соиг, Гагсііі-іггапй-таііге йез сёгётопіез аѵес Іез іпзі-
§пез (Іе за сЬаг^е, Іез цтапйез сііангез йе Іа соиг, Іе
тагёсііаі йе Іа соиг, йеих ^гапйз-таіігез йез сёгёто-
піез йи соигоппетепі еі диаіге таіігез йез сёгётопіез
аѵес Іез іпзі^пез йе Іеиг с1іаге:е зе ііепйгопі а Іа йгоііе
йи ігопе; а Іа ^аисііе зе ріасегопі Іез йатез йе Іа
соиг. Б’агс1іі-§тапй-тагёсЬа1 йи соигоппетепі аргёз
аѵоіг ргіз Іез огсігез йе ГЕтрегеиг роиг Гоиѵегіиге йе
Іа гёсерііоп, — Іез регзоппез айтізез зегопі іпігойиііез
раг Іез §тапйз-таіігез йез сёгётопіез йи соигоппетепі
еі Іез таіігез йез сёгётопіез.
Репйапі Іез ігоіз ргетіегз ригз циі зиіѵепі Іе сои-
гоппетепі оп зоппега Іез сіосііез а іоиіез Іез ё^іізез,
Іа ѵіііе вега іііитіпёе, еі Гип йез ігоіз зизйііз ]оигз
йез ]еіопз соттётогаііГз зегопі йізігіЬиёя аи реиріе,
йапз ѵіп^і ёдіізез йе Іа сарііаіе.
Ь’епѣгёе зоіеппеііейе Ьеигз Мазезѣёз
а Мозсои. 10 Маі.
7 Ііеигез йи таііп. Тоиіе Іа ѵіііе езі йё]а йеЪоиі
ѳі еп Іёіе. Бе ѵоііа аггіѵё Іе "гапй риг іапі аііепйи!
Бе йёсог езі зріепйійе, Іа ѵоіе ігіотрііаіе езі іоиіе
]аипе йе заЫе йіззітиіапі Іе раѵё.
8 Ііеигез еі йетіе. Тоиі езі ргёі роиг гесѳѵоіг Іез
аи§изіез зоиѵегаіпз дие Мозсои ѵегга аиригйЪиі йапз
зез тигз. Ба йесогаіюп йе іоиіе Іа ѵоіе цие зиіѵга Іе
Библиотека «Руниверс»
СОПКСМЕМЕХТ БЕ8 8ОПѴЕКАШ8 КИ88Е8.
155
въ генеральскомъ датскомъ мундирѣ. Оба принца были
въ лентахъ ордена св. Андрея Первозваннаго.
Генералъ-адмиралъ, великій князь Константинъ Ни-
колаевичъ и августѣйшіе фельдмаршалы, великіе князья
Николай Николаевичъ старшій и великій князь Ми-
хаилъ Николаевичъ стояли непосредственно за Ихъ Ве-
личествами и ихъ августѣйшими дѣтьми. По окончаніи
обряда освященія всѣ высочайшія особы приложились
ко святому кресту, поднесенному протопресвитеромъ
Бажановымъ.
Объявленіе о коронаціи 12-го мая.
12-е мая — первый день, въ который было читано
герольдами объявленіе о коронаціи. Два эскадрона ка-
валергардовъ и конногвардейцевъ, въ полной парадной
формѣ и каскахъ съ орлами, уже стоятъ на своихъ мѣ-
стахъ. Двѣнадцать придворныхъ конюховъ, въ парад-
ныхъ ливреяхъ, держатъ подъ уздцы двѣнадцать лоша-
дей, бѣлой масти, роскошно убранныхъ и съ плюма-
жами на головахъ.
На крыльцѣ сената собрались герольды, секретари,
церемоніймейстеры и лица, командующія войсками. Во
главѣ послѣднихъ находится флигель-адъютантъ, князь
Святополкъ-Мирскій; однимъ изъ его помощниковъ на-
значенъ вице-адмиралъ Поповъ. Всѣ эти лица, кромѣ
герольдовъ, имѣютъ на себѣ, какъ знакъ отличія, шел-
ковые шарфы съ золотою бахромою. Церемоніймей-
стеры держатъ въ рукахъ золоченые жезлы, увѣнчанные
императорскими орлами; жезлы эти — настоящія пики, и
церемоніймейстеры, сидя верхомъ, ставятъ концы ихъ
въ особое помѣщеніе, у праваго стремени, обитое крас-
нымъ бархатомъ и украшенное золотымъ галуномъ.
Чепраки лошадей, назначенныхъ для герольдовъ,
имѣютъ оригинальную форму. Они состоятъ изъ широ-
кихъ полосъ золотой парчи и украшены государствен-
ными гербами.
Костюмъ герольдовъ очень роскошенъ и живописенъ.
Онъ состоитъ изъ плаща, сдѣланнаго изъ золотой парчи,
и украшенъ вышитыми императорскими орлами. Нижнее
платье—съ черными, бѣлыми и желтыми полосами; бот-
форты изъ мягкой желтой кожи съ золотою бахромой
и такими-же шпорами. Перчатки бѣлыя, украшенныя
императорскимъ вензелемъ, короной и золотою бахро-
мой. Шляпа а Іа ВетЪгап&і, красная бархатная съ зо-
лотымъ галуномъ и перьями національныхъ цвѣтовъ.
По бокамъ каждаго герольда идутъ два конюха въ па-
радныхъ ливреяхъ.
Ровно въ 9 часовъ шествіе выстроилось согласно
церемоніалу. Зазвучали трубы; герольды подняли свои
золоченые жезлы и одинъ изъ секретарей сената громко
и отчетливо прочелъ слѣдующее объявленіе:
„Всепресвѣтлѣйшій Державнѣйшій Великій Государь
Императоръ Александръ Александровичъ, восшедъ на
прародительскій наслѣдственный престолъ Россійской
имперіи и нераздѣльные съ онымъ престолы царства
Польскаго и великаго княжества Финляндскаго, по
! согіё^е ітрёгіаі езі зирегЬе. Ьез ГадаДез (Іез таізопз
Дізрагаіззепі зоиз Іез Дгареаих ігісоіогез аих соиіеигз
- ітрёгіаіез еі паііопаіез, Іез §иіг1апДез Де Йеигз, Іез
іаріз тиііісоіогез, Допі Ьоп потЬге зопі §агпіз ехргёз
роиг Госсазіоп Де Ггап§ез еі сіе сгёріпез Д’ог.
Бапз Ьеаисоир сГепДгоііз оп ѵоіі сотте тоііГ сіе
сіёсогз Де §гапДз іаЫеаих Де Гаііз діогіеих Дез ДіЙе-
гепіз гёцпез Де Іа Дупазііе Дез Котапоѵѵ. Аи соіп Ди
тагсііё соппи зоиз Іе пот Д’ОкЬоіпоІ КіаД, Деих Де сез
іаЫеаих гергёзепіепі Іа поіійсаііоп зоіеппеііе а Місііеі
Котапоѵѵ, дие Іе реиріе а сіюізі роиг зоп зоиѵегаіп, еі
Гепігёе Ди ]*еипе ізаг а Мозсои. Ье Дёсог Де Іа Га^аДе
Де Гііоіеі Де Іа поЫеззе, зііиё ргездие ѵіз-а-ѵіз Ди
тагсііё, езі зирегЬе Де гісііеззе еі Де §ойі. 8иг Іа
ріасе Кои§е, епіге Деих іттепзез ігіЬипез риЫідиез
аДоззёез аих тигз Ди Сгетііп, езі сопзігиііе ипе цгапДе
езігасіе а §гаДіпз роиг іез тизісіепз еі Іез сііапіеигз
диі ѵопі ехёсиіег Іа сапіаіе Де Ьіепѵепие ёсгііе раг
М. А. Маікоѵѵ еі тізе еп тизідие раг М. Тсііаі-
коѵзку. Ье согіё&е раззега Деѵапі сеііе ігіЬипе еі
епігега аи Сгетііп раг Іа рогіе Ди 8аиѵеиг. Ьез
апсіеппез реіпіигез Де Іа ѵойіе Де сеііе роіегпе зопі
гезіаигёез еі Гопі Ьеаисоир Д’еЙеі раг Іеигз агаЬездиез
Де ѵегДиге еі Де Йеигз Гапіазіідиез зиг ип ГопД соиіеиг
ѵіеіі ог.
Ье Дёсог Де Іа ріасе Кои§е дие ]’аі еп Гасе Де тоі
езі іоиі зітріетепі аДтігаЫе. Ье топитепі Де Мі-
піпе еі Рдіагзку езі сотте епсЬаззё Дапз’ ип іттепзе
ёсІіаГаиДаеге сГіІІитіпаііопз. Ьез таіз ѵёпіііепз Де Іа
Дёсогаііоп типісіраіе зиррогіепі Іез цгапДез Ьаппіёгез
Ьізіогідиез. II у еп а диаіге зиг Іа ріасе. ЕИез зопі
огпёез Дез рогігаііз Де Ріегге-Іе-бтапД, Де Саіііегіпе
II, Д’АІехапДге I еі Д’АІехапДге II, Іе ізаг ІіЬёгаіеиг
еі тагіуг.
Аи Сгетііп іоиі езі епсоге Дёзегі. Ь’ёпогте рори-
Іаііоп іетрогаіге Де Гапіідие гёзіДепсе Дез зоиѵегаіпз
гиззез езі рагііе еп та]огііё ехіга тигоз роиг зе ]оіп-
Дге аи согіё^е ітрёгіаі. Се диі гезіе зе ргёраге сііег
зоі а Іа гёсерііоп аи раіаіз.
Ьез ігоирез диі Гогтегопі Іа Ъаіе соттепсепі а
ргепДге ріасе. Ье Ьгиіі Де Іа гие а сііап^ё Де сагас-
іёге. Ье гоиіетепі Дез ѵоііпгез пе з’епіепД ріиз ди’аи
Іоіп. Ьа сіатеиг сопГизе Де сепіаіпез Де тііііегз Де
ѵоіх Ьитаіпез Іе Дотіпе ргездие епііёгетепі. С’езі
сотте ипе езрёсе Д ассаітіе геіаііѵе. Ьез ігіЬипез Де
Іа ріасе Іѵегзку соттепсепі а зе гетрііг Де топДе.
Ье іопіг Де Іа гие ТѵегзкаІа, Дапз Іа Дігесііоп Де ГАгс-
Де ТгіотрЬе, оп ѵоіі Йоііег ипе Іоп^ие йіе Де реп-
попз Дез заіоппіегз. Ье іетрз езі ігёз Доих еі ип реи
§гіз, таіз Іа іеіпіе Дез пиа^ез зетЫе ргёзацег ипе ігёз
Ьеііе ]оигпёе роиг тіДі.
Ьез ігоирез гап§ёез зиг Іе разза§е Ди согіё^е зопі
розіёез Дёйпіііѵетепі. 8. А. I. М-°г Іе §гапД-Дис
ѴІаДітіг АІехапДгоѵіісЬ ѵіепі Де Іез раззег еп ге-
ѵие. Беѵапі Іе гё^ітепі РгёоЬга]епзку зе ііепі а сЬе-
ѵаі 8. А. М-^г Іе ргіпсе Д’ОІДепЬоиг^. Ьез ІгіЬипез
20*
Библиотека «Руниверс»
Библиотека «Руниверс»
Съ картины профессора И. Е. Сверчкова.
Библиотека «Руниверс»
Его Императорское Величество Государь Императоръ Александра» Александровича».
__ ______________ _________(8а Маіеяіё ГЕтрегеиг Аіехашіге III.)_ _ _ ___ ____
158
ВѢНЧАНІЕ РУССКИХЪ ГОСУДАРЕЙ НА ЦАРСТВО.
образу благочестивыхъ государей, предковъ своихъ, ука-
зать соизволилъ: священнѣйшему коронованію Его Импе-
раторскаго Величества и отъ святаго мѵра помазанію
быть, при помощи Всевышняго, сего мая въ 15-й день,
пріобщая сему священному дѣйствію и супругу свою
Великую Государыню Императрицу Марію Ѳедоровну. О
семъ торжествѣ всѣмъ вѣрноподданнымъ чрезъ сіе воз-
вѣщается, дабы въ вожделѣнный оный день усугубили
мольбы свои къ царю царствующихъ, да всемощною
своею благодатію пріосѣнитъ царство Его Величества
и да утвердитъ въ немъ миръ и тишину во славу свою
святую и къ непоколебимому благоденствію государства".
Объявленіе это, отпечатанное на прекрасной веле-
невой бумагѣ, раздавалось народу.
Рамка вокругъ объявленія разноцвѣтная (желтый,
красный, синій, бѣлый и черный цвѣта). Наверху по-
срединѣ — вензель Государя Императора на кругломъ
щитѣ, окруженномъ цѣпью ордена св. Андрея Перво-
званнаго и увѣнчанномъ императорскою короною. По
сторонамъ вензеля находятся 8 щитовъ съ гербами вла-
дѣній, входящихъ въ составъ Россійской имперіи. Надъ
ними — два императорскихъ орла. Внизу рамки — фак-
симиле русской государственной печати. Текстъ объяв-
ленія отпечатанъ черной краской, а слова „Императоръ
Александръ Александровичъ" и „Императрица Марія
Ѳедоровна" большими буквами славянскаго шрифта
и красной краской. Объявленіе было отпечатано въ
экспедиціи заготовленія государственныхъ бумагъ.
Когда секретарь окончилъ чтеніе, раздались громкіе,
восторженные крики, и народъ хлынулъ къ придворной
каретѣ, наполненной экземплярами объявленія, которыя
раздавались придворнымъ лакеемъ въ парадной ливреѣ.
Вокругъ кареты происходила невообразимая давка и
слышались голоса: „Ради Бога, дайте мнѣ листочекъ!..“
Шествіе вышло изъ Кремля черезъ Спасскія ворота.
На Красной площади состоялось второе чтеніе объяв-
ленія; затѣмъ лица, участвовавшія въ кортежѣ, раздѣ-
лились на двѣ части и отправились по городу. Восторгъ
толпы достигъ высшаго предѣла.
Подробное описаніе торжества священнаго
коронованія Ихъ Величествъ.
Наканунѣ незабвеннаго отнынѣ для Россіи дня 15-го ’
мая, въ 4 часа пополудни, раздался съ колокольни Успен-
скаго собора торжественный благовѣстъ, на который сразу
отвѣтили колокола всѣхъ церквей первопрестольной сто-
лицы. Жители Москвы говорятъ „Моск. Вѣд.", откуда
мы заимствуемъ это описаніе, призывались во храмъ
Божій присоединиться къ торжественному молебствію,
положенному православною церковью на дни восшествія
на престолъ вѣнчанія на царство. Церкви наполнились
молящимися; велико было стеченіе народа въ кремлев-
скихъ соборахъ. Особою торжественностью отличалось
молебствіе въ Успенскомъ соборѣ: здѣсь присутствовали
всѣ находившіеся въ Москвѣ преосвященные и архиман-
дриты московскихъ монастырей.
риЫідиез дез Деих сдіёя сіе ГеяігаДе Дея піияісіепя еі
дез сііапіеигя зопі ріеіпез сіе шопсіе.
1 Ііеиге. Ріияіеигз соирз сіе сапоп ѵіеппепі сіе сіоп-
пег аих тетЬгез Ди согіё^е Іе яі^паі сіе ргепсіге іеигз
ріасез гезресііѵез. Ьез зопз дгаѵея сіев сіосііея геіеп-
ііззепі аи Іоіп.
2 Ьеигез. Ье сапоп іоппе зиг Іа іоиг Таіпііяку. Ьез
сіосііез сіи Сгетііп зоппепі а іоиіе ѵоіёе. Ье согіё^е
ітрёгіаі ѵіепі сіе ігаѵегзег ГАгс-Де-ТгіотрЬе сіе Іа Ьаг-
гіёге Рёігоѵзку. Ьеигз Ма]езіёз зопі сІапз Іез тигв сіе
Мозсои.
8иг Іа ріасе Кои*е іоиі езі епсоге сіапя Іе тёте
ёіаі ди’іі у а ипе Ііеиге. 8еи1етепі, а. ігаѵегя Іе зоп
(іез сіосііез еі Іез соирз сіе сапоп, аггіѵепі Іез сЬапіз.
ассотра^пёз (іе тизісре, сіе Гіттепяе огрЬёоп сіе Гез-
ігаде сепігаіе Дігі^ё раг зіх таіігез сіе сііареііе.
Ье согіё^е з’арргосЬе еі а 3 Ьеигез сІёЪоисЬе зиг
1а ріасе Кои§е. ІІпе езсоиаДе Де егепсіагтея тагсЬе
еп іёіе. Риіз ѵіеппепі Іез сояадиея ^агДея Ди согрз Де
8. М. ГЕтрегеиг еі Іея Дца^опя Де Рзкоіѵ, Допі 8. М.
ГІтрёгаігісе езі іе сЬеГ. Ьез ігоирез яопі яиіѵіея Д’ип
таііге скз сёгётопіея еп рііаёіоп Догё, аргёз диоі сот-
тепсе Іе Дёйіё Дез реиріасіез аяіаіідиея Де ГЕтріге
піззе. С’езі ипе зиссеззіоп Де сояіитея сигіеих еі ріі-
іогездиея рагті Іеядиеія зе ДёіасЬепі Іез созіитея Дея
ВоикЬагея, Дез КЫѵіепз еі Дез Тёкёз ігіЬиіаігез Де
ГЕтрегеиг Де Виззіе.
Ѵіеппепі епзиііе Іез поЫея Де Мозсои, Допі ріи-
зіеигз рогіепі ГипИогте Де тііііаігез еп геігаііе. II у
а Дапз Іе потЬге ріизіеигз Ьиззагсіз Дез гё^ітепія Де
1і§пе, геДеѵепиз а Гііеиге ди’іі езі се ди’ііз ёіаіепі а
Гогі^іпе, с’езі-а-Діге Дез гё^ітепіз Де Дгааопя.
Риіз Іе Дёйіё сопііпие, сопГогте аи сёгётопіаі. Ьа
Ііѵгёе Де Іа соиг, Іез рідиеигз аѵес Іеигз 1оп2‘иея сап-
пез еі Іеигз тіігея етріитёез, Іез „агаЬея" Де Іа сЬат-
Ъге, с’езі-а-Діге Дез пё§тез Ди ріия Ьеі ёЬёпе ѵёіия еп
таигеядиез. Аргёз Іея пё^гея, — ипе поиѵеаиіё. Ьез
рідиеигз еі Іея ѵепеигя Де Іа сііаязе ітрёгіаіе рогіепі
ип созіите тоДійё. Ье ігісогпе а ріитея ѵегіез а Діз--
раги. II езі гетріасё раг Іе Ъоппеі Д’азігакЬап; Іе
поиѵеаи созіите Де ^гапД §а1а езі Де соире гизяе.
Маіпіепапі с’езі Іе іоиг Дез ипіГогтея ЪгоДёя Де Іа
соиг еі Дез §гапДз Ді§пііаігез. Ьез §епіі1зЬоттея Де
Іа сІіатЬге еі Іез сЬатЬеІІапз з’аѵапсепі а сЬеѵаІ, раг
Деих Де йіе. Ьез зёпаіеигз еі Іея тетЬгез Ди сопзеіі
Де ГЕтріге зопі Дапя Дез саггоззез Догёя а зіх сЬе-
ѵаих, сопсіиііз раг Дез розііііопз, Дез сосЬегя еі Дея
ѵаіеія Д’ёсигіе еп Ііѵгёе ёііпсеіапіе Де ^аіопз Д’ог Ьія-
іогіёя Д’анНея ітрёгіаіез. Ьез розііііопз еі Іез сосЬегя
опі Дез ігісогпея еі Дез реггидиез роисігёея. Ѵоісі Іея
сЬеѵаІіегз-^агДез еі Іез §агДея а сЬеѵаІ, сиігазяёя еі
саздиёз Д’ог, ѵёіия Де Ыапс.
Ь’аіг зе гетрііі Д’ассіатаііопя ГогтіДаЫез. Ь'Ешре-
геиг я’аѵапсе, заіиапі 1ѳ реиріе, Допі ГепіЬоияіаяте еяі
Деѵепи Де Іа Ггёпёзіе. Ье зоиѵегаіп рогіе Іе яітріе
ипіГогте Де цёпёгаі. Типісріе ѵегі яотЬге а соііеі еі
Библиотека «Руниверс»
СОѴВОХХЕМЕХТ БЕ8 8ОѴѴЕКАЖ8 КП88Е8.
159
Въ 6 часовъ вечера, по третьему удару въ колоколъ
Успенскаго собора, снова начался единовременный бла-
говѣстъ во всѣхъ московскихъ церквахъ. Началось все-
нощное бдѣніе, которое совершалось въ Успенскомъ
соборѣ высокопреосвященнымъ Іоанникіемъ, митрополи-
томъ московскимъ; въ Архангельскомъ соборѣ высоко-
преосвященнымъ Іонаѳаномъ, архіепископомъ ярослав-
скимъ, а въ Благовѣщенскомъ соборѣ—высокопреосвя-
щеннымъ Ѳеогностомъ, архіепископомъ Владимірскимъ.
Ихъ Императорскія Величества, готовившіяся втеченіе
послѣднихъ трехъ дней къ принятію св. Таинъ постомъ
и молитвой въ уединеніи Александровскаго дворца, въ
Нескучномъ, и прибывшіе наканунѣ торжества въ 5 ча-
совъ вечера въ Николаевскій кремлевскій дворецъ, слу-
шали всенощную въ церкви Спасъ Золотая Рѣшетка,
гдѣ богослуженіе совершалось протопресвитеромъ Бажа-
новымъ при хорѣ синодальныхъ пѣвчихъ. Тутъ-же, по
окончаніи всенощнаго бдѣнія, Ихъ Величества слушали
правила къ причащенію.
Въ самый день коронаціи, къ 7-ми часамъ утра, при-
были въ Успенскій соборъ митрополиты: новгородскій,
кіевскій и московскій; къ нимъ присоединились, для со-
вмѣстнаго совершенія молебствія и литургіи, архіепи-
скопъ карталинскій и кахетинскій, экзархъ Грузіи Па-
велъ, архіепископъ варшавскій Леонтій, архіепископъ
казанскій Палладій, архіепископъ кишиневскій Сергій,
архіепископъ тверской Савва, архіепископъ тульскій
Никандръ, архіепископъ ярославскій Іонаѳанъ, архіепи-
скопъ Владимірскій Ѳеогностъ, архіепископъ вологодскій
Ѳеодосій, архіепископъ Ѳаворскій Никодимъ, оба вика-
рія московской епархіи, епископъ дмитровскій Алексій
и епископъ можайскій Мисаилъ, управляющій придвор-
нымъ духовенствомъ, главный священникъ гвардіи и
гренадеръ Бажановъ, ректоръ с.-петербургской духов-
ной академіи Іоаннъ Янышевъ, ректоръ московской ду-
ховной академіи протоіерей Сергій Смирновъ, намѣст-
никъ Троице-Сергіевой лавры архимандритъ Леонидъ и
настоятели монастырей московской епархіи: Ново-Іеру-
салимскаго — архимандритъ Веніаминъ, Заиконоспас-
скаго — архимандритъ Іосифъ, Андроньева — архиман-
дритъ Григорій, Златоустинскаго — архимандритъ Аѳа-
насій, Покровскаго — архимандритъ Веніаминъ, Высоко-
цетровскаго — архимандритъ Іосифъ, Даниловскаго —
архимандритъ Амфилохій, Знаменскаго — архимандритъ
Никодимъ, Срѣтенскаго—архимандритъ Антонинъ, Вы-
соцкаго-Серпуховскаго — архимандритъ Иннокентій, • на-
мѣстникъ Саввино-Сторожевскаго монастыря архиман-
дритъ Галактіонъ; протоіереи: Рождественскій и Зер-
новъ, а также настоятели Покровскаго и Казанскаго со-
боровъ — протоіереи: Надеждинъ и Кастальскій.
Ровно въ семь часовъ утра загудѣлъ колоколъ Ивана
Великаго, а съ Тайницкой башни раздались пушечные
выстрѣлы, числомъ 21. По этому знаку Москва узнала,
что въ Успенскомъ соборѣ началось молебствіе о здра-
віи и многолѣтіи Ихъ Императорскихъ Величествъ. Въ
соборіэ стали собираться лица, назначенныя въ разныя
а рагетепіз гоидев Ьгодёз сГог, Іе Ьоппеі д’азігакііап
поіг, допі Іа саіоііе езі сгоізёе д ип ^аіоп д’ог. Ье са-
рага^оп сіе зоп соигзіег Ыапс езі еп Гоиггиге д’азіга-
кЬап поіг, запз Іе тоіпдге §а!оп д’ог. Іттёдіаіетепі
аргёз ѵіеппепі 8. А. I. М-§г Іе §гапд-дис сёзагёѵіісЬ,
рогіапі Іа іипідие созадие Ыеие де зоп гё^ітепі д’а-
іатап, еі М-§г Іе ^гапд-дис Ѳеог^е АІехапдгоѵіісЬ,
еп ипіГогте д’оГйсіег де Іа §агде. Тоиі аиіоиг, оп
арег^оіі Іез ^гапдз-дисз, іоиз геѵёіиз дез ипіГогтез де
Іа таізоп тііііаіге де 8. М. ГЕтрегеиг еі соіГГёз ди
Ъоппеі д’азігакЬап Ыапс айесіё А ееі ипіГогте. Ьез
ргіпсез ёігап^егз рогіепі Іез ипііогтез де Іеигз агтёез
гезресііѵез, аѵес Іез согдопз дез огдгез гиззез допі ііз
зопі дёсогёз. Ь’ипіГогте гои§е де ^ёпёгаі ашДаіз рогіё
раг Іе дис д’ЕдітЬоиг^ зе дёіасЬе еп геІіеГ зиг Іез
ипіГогтез де іеіпіе ріиз зотЬге дез аиігез ргіпсез.
Ѵоісі Іа зиііе де 8а Ма]езіё: ип ге^ітепі іоиі еп-
ііег д’оГйсіегз §ёпёгаих еі зирёгіеиге, еп Ьоппеіз Ыапсз,
Ьеаисоир д’ипіГогтез ёігапдегз. Ьа сіатеиг рориіаіге
сопііпие.
8. М. ГІтрёгаігісе, ассотра^пёе де М-те Іа §гапде-
дисЬеззе Хёпіе Аіехапдгоѵпа, з’аѵапсе дапз ип саг-
гоззе д’ипе гіеііеззе іпсотрагаЫе. (^иаіге созадиез де
Іа сІіатЬге, еп іипідиез Ыеиез §а1оппёез д’ог, таг-
сЬепі аих рогііёгез. Ь’Ітрёгаігісе, зоигіапі аи реиріе
диі Гассіате, заіие а дгоііе еі а ^аисЬе. Ѵіеппепі еп-
зиііе М-тез Іез ^гапдез-дисЬеззез, дапз д’адтігаЫез
саггоззез аих раппеаих соиѵегіз де реіпіигез аиіЬепіі-
диез де ВоисЬег, де Ѵапіоо, еіс. Сез саггоззез зопі
зиіѵіз дез ѵоііигез догёез дез датез де Іа соиг.
Риіз соттепсе Іе дёйіё дез ігоирез де Іа дагде,
сиігаззіегз де ЬЬ. ММ. ГЕтрегеиг еі ГІтрёгаігісе, Ьиз-
загдз еі Іапсіегз де 8. М. ГЕтрегеиг, Ьиззагдз де
Сггодпо, Іапсіегз де 8. М. ГІтрёгаігісе, Іез дёриіаііопэ
дез гё&ітепіз д’іпГапіегіе де Іа §агде. С’езі йпі.
Ье зоиѵегаіп еі Іа зоиѵегаіпе зопі аи Сгетііп.
Ьа сопзёсгаѣіоп (іе Іа поиѵеПе Ьапшёге
(іе ГЕтріге.
Ье 11 Маі а еи Ііеи дапз Іа заііе де ГАгзепаІ
ди раіаіз ди Сгетііп Іа сопзёсгаііоп де Іа пойѵеііе
Ьапшёге де ГЕтріге. А тіді ргёсіз ёіаіепі гёипіз
Іез тетЬгез де Іа Гатіііе ітрёгіаіе еі, еп Гаіі де ргіп-
сез ёігап§егз, Іе дис д’ЕдітЬоипг еі іе ргіпсе АѴаІде-
таг де Бапетагк. Аи тіііеи де Іа заііе, деѵапі деих
ргіе-І)іеи допі Гип зиррогіаіі ипе заіпіе іта^е, Гаиіге
Іе Ііѵге дез ЕѵапеДез гісЬетепі геііё еі ип сгисійх
сопзіеііё де ріеггез ргёсіеизез, ёіаіі ріасёе зиг за ігі-
ріе Ьатре Іа Ьаппіёге де ГЕтріге. Ьа пойѵеііе Ьап-
піёге п’езі ріиз еп дгар д’ог, сотте Іез ргёсёдепіез,
таіз еп ёраіззе ёіойе де зоіе соиіеиг ѵіеіі ог. ЕИе а
ёіё ГаЬгіциёе ехргёз а Ьуоп. Аи потЬге дез агтоігіез
диі епіоигепі Іез агтез де ГЕтріге, іі у а ип поиѵеі
ёсиззоп аих агтез ди Тигкезіап (ип Исогпе). Ьа Ьап-
піёге езі ігёз Ьеііе еі зез реіпіигез геззогіепі тіеих
Библиотека «Руниверс»
160
ВѢНЧАНІЕ РУССКИХЪ ГОСУДАРЕЙ НА ЦАРСТВО.
должности при совершеніи торжественнаго обряда свя-
щеннаго коронованія, особы первыхъ двухъ классовъ,
не назначенныя къ участію въ коронаціонномъ шествіи,
и нѣкоторыя другія, допущенныя къ присутствію при
священномъ коронованіи, наконецъ, иностранные послы
и посланники съ ихъ супругами.
По окончаніи молебствія началось чтеніе литургій-
ныхъ часовъ, которое окончилось къ 9-ти часамъ. Тогда
преосвященные архіереи направились къ южнымъ две-
рямъ храма и, выступивъ изъ собора, остановились на
паперти для срѣтенія Его Императорскаго Высочества
Государя Наслѣдника Цесаревича и Ихъ Император-
скихъ Величествъ Государя Императора и Государыни
Императрицы. Во главѣ архіереевъ стояли митрополиты
новгородскій, кіевскій и московскій, а при нихъ нахо-
дились два сакелларія Успенскаго собора: одинъ со кре-
стомъ, а другой со святою водой, три пресвитера съ
запрестольными иконами и крестами и два иподіакона
съ дикиріями и трикиріями.
При видѣ выступившаго изъ собора духовенства,
весь народъ, находившійся на Дворцовой площадкѣ, на- •
божно перекрестился. Воцарилось глубокое молчаніе.
Изъ собора вышелъ верховный церемоніймейстеръ,
графъ Паленъ съ золотымъ жезломъ и, пройдя чрезъ
площадку, поднялся по Красному крыльцу для извѣще-
нія министра императорскаго двора о томъ, что литур-
гійные часы въ соборѣ прочтены. Министръ доложилъ
о томъ Его Императорскому Высочеству Государю На-
слѣднику Цесаревичу, который изволилъ подать зна^ъ
къ началу шествія въ соборъ.
Прежде всѣхъ спустились съ Краснаго крыльца два
церемоніймейстера съ жезлами; за ними слѣдовали на-
меръ-юнкеры, камергеры, вторые чины двора, иностран-
ные придворные кавалеры и первые чины двора. Когда
вся эта блестящая процессія, сверкавшая своими ши-
тыми золотомъ мундирами, сошла съ Краснаго крыльца,
войска, стоявшія шпалерами вдоль пути шествія, взяли,
по командѣ, „на караулъ*. барабаны загремѣли, и гро- ।
могласное „ура“ привѣтствовало появленіе Его Импе-
раторскаго Высочества Государя Наслѣдника Цесаре-
вича, спускавшагося съ Краснаго крыльца, держа за
руку герцогиню Эдинбургскую Марію Александровну.
За Ихъ Высочествами слѣдовали великій князь Георгій
Александровичъ съ великою княжной Ксеніею Александ-
ровною. Государь Наслѣдникъ Цесаревичъ Николай
Александровичъ и великій князь Георгій Александро-
вичъ были въ мундирахъ Преображенскаго полка, въ алек-
сандровскихъ лентахъ съ андреевскими цѣпями. За ними
слѣдовали герцогъ Эдинбургскій съ эрцгерцогиней Ма- ।
ріей-Терезіей австрійскою, эрцгерцогъ Карлъ-Людвигъ ।
австрійскій съ великою княгинею Маріею Павловною, »
королева эллиновъ Ольга Константиновна, великія кня- I
гини: Александра Іосифовна, Ольга Ѳедоровна, Екате-
рина Михаиловна съ дочерью Еленою Георгіевною,
герцогиня виртембергская Вѣра Константиновна, прин-
цесса баденская Марія Максимиліановна, принцесса
зиг се Гопсі сіе зоіе сріе зиг Іе Еопсі Д’ог тёіаііщие сіез
Ъаппіёгез ргёсёсіепіез. Ь’Етрегеиг езі епіге а тісіі
ргёсіз, Доппапі іе Ьгаз а ГІтрёгаігісе. зиіѵі Ди сёзагё-
ѵіісіі еі сіи §гапЛ-Дис Сіеог^е АІехапДгоѵіісІі, Іез Деих
ргіпсез еп ипіГогте Ди гё^ітепі РгёоЪга]епзку. А Геп-
ігёе Де Ьеигз Ма)е8Іё8, Гагсіііргёіге Ва]апоіѵ а епіоппё
Іе Те Веит Де Ъёпёсіісііоп Дез Дгареаих. Ье зегѵісе
геіі^іеих іегтіпё, Гагсіііргёіге а сопзасгё 1а Ьаппіёге.
Лопі ГЕтрегеиг з’езі арргосііё епзиііе роиг іоисЬег 1а
Ііатре. Ьа сёгётопіе з’езі іегтіпёе а ипе Бейте еі Де-
тіе. Ь’Етрегеиг, аргёз Іа сопзёсгаііоп Ди Дгареаи, а
ехатіпё Іез іпзі^пез ітрёгіаих ехрозёз Дапз ипе заііе
сопіі^иё. Роиг аззізіег А, Іа сёгётопіе. Ьеигз Ма]езіёз
ёіаіепі ѵепиез Ди раіаіз Де Хезкоиісітоё а Мозсои еп
ѵоііиге Дёсоиѵегіе, запз езсогіе.
8. М. ГІтрёгаігісе рогіаіі а 1а сёгётопіе Де Іа соп-
зёсгаііоп ипе іоііеііе ігёз ёіё^апіе диоісріе Де соиіеигз
ігёз зоЪгез: согза^е сиігаззе еп ёіойе Де зоіе ротра-
Доиг а Гопсі Ыапс, ]ире Де ѵеіоигз таггоп еі сііареаи
Гегтё, Де 1а тёте ёіойе, а ріитез Ыапсііез. 8. А. В.
М-§т Іе Дие сГЕДітЬоиг^ ёіаіі еп ^гапсі ипіГогте сГа-
тігаі гиззе, 8. А. В. Іе ргіпсе УѴаІДетаг Де Вапетагк
рогіаіі ГипіГогте Де ^ёпёгаі Дапоіз. Ьез Деих ргіпсез
аѵаіепі геѵёіи Іе ^гапД-согДоп Де 8і-Апс1гё.
- Ьез ігоіз аи^изіез опсіез Де 8. М. ГЕтрегеиг.
ЬЬ. АА. II. М-цтз Іез ^гапДз-Дисз Сопзіапііп №со-
ІаіёѵіісЬ. ^гапД-атігаІ, Хісоіаз Хісоіаіёѵіісіі рёге еі
Місііеі ХісоІаІёѵіісЬ, ГеІДтагёсІіаих, зе іепаіепі іттё-
Діаіетепі Деггіёге Ьеигз Ма]езіёз еі Іеигз аіщизіез еп-
Гапіз. А Гіззие Де Іа сёгётопіе, Ьеигз Маз’езіёз, аіпзі
дие ЬЬ. АА. II. М-§гз Іез етапДз-Дисз еі М-тез Іез
^гапДез-ДисІіеззез, опі Ъаізё Іе сгисійх. ргёзепіё раг
Гагсіііргёіге Ва]апо\ѵ.
Ьа ргосіатаѣіоп сіи соигоппетепі.
Ьа ргосіатаііоп Де Іа Даіе Ди 8асге раг Іез Ііёгаиіз а
еи Ііеи репсіапі 3 ]оигз зиссеззіѵез, Іе 12,13 еі 14 Маі. Ьез
Деих езсаДгопз Дез сЬеѵаІіегз-^агДез еі Де 2;агДез а сЬе-
ѵаі езсогіаіепі Іез Ііёгаиіз, еп ^гапД ипіГогте, аѵес сиігаззез
еі аѵес Гаі^Іе роиг сітіег Ди саздие. Боияе ѵаіеіз сГё-
сигіе, еп етапсіе Ііѵгёе, іепаіепі Доиге сііеѵаих Де таіп.
Допі зіх ргёсёДапі сііадие Ііёгаиі. Сез зрІепДіДез Ъёіез.
Ыапсііез сотте Іа ’пеі^е, ёіаіепі та^пійеріез а ѵоіг.
аѵес Іеигз сгапДез Іюиззез еп Дгар Д’ог аих агтез Де
ГЕтріге еі Іеигз рапасііез Де ріитез Ыапсііез зиг Іа
іёіе.
8иг Іе реггоп Ди 8ёпаі ёіаіепі гёипіз Іез Ііёгаиіз, Іез
зесгёіаігез, ои, роиг етріоуег Іа іегтіпоіо^іе Де Гап-
сіеп сёгётопіаі Де ГОссіДепі, Іез „§теГйегз“ Ди зёпаі.
Іез таіігез Дез сёгётопіез еі Іез аіеіез Де сатр сЬаг-
§ёз Ди соттапсіетепі Дез ігоирез Де Гезсогіе. А Іа
іёіе Де сез Дегпіегз езі ріасё М. ГаіДе Де сатр <*ёпё-
гаі ргіпсе Вѵіаіороік-Мігзку еі Гип (Іе зез а(1]оіпіз езі
Іе ѵісе-атігаі Ророѵѵ. Тоиз сез теззіеигз, а Гехсерііоп
«іез Ьёгаиіз, рогіепі еп заиіоіг 1есЬагре де зоіе Ггап-
Библиотека «Руниверс»
СОѴЕОХКЕМЕХТ БЕ8 8ОБѴЕКАІХ8 КѴ88Е8.
161
Ольденбургская Евгенія Максимиліановна, великій князь
Константинъ Николаевичъ и августѣйшіе фельдмаршалы
великіе князья: Николай и Михаилъ Николаевичи съ
сыновьями, герцоги Лейхтенбергскіе князья Романов-
скіе. принцы Ольденбургскіе Александръ Петровичъ съ
сыномъ, принцъ Альбрехтъ прусскій, принцъ Карлъ
шведскій, герцогъ Амедей аостскій, герцогъ Монпансье
инфантъ испанскій, принцъ Арнульфъ баварскій, принцъ
Карлъ баденскій, принцы Генрихъ и Александръ гес-
сенскіе. князь черногорскій Николай, князь болгарскій
Александръ, принцы Германъ и Бернгардъ саксенъ-
веймаръ-эйзенахскіе, принцъ Фердинандъ саксенъ-ко-
бургъ-готскій. Всѣ почти иностранные принцы были
въ русскихъ мундирахъ и лентахъ. Шествіе Наслѣдника
Цесаревича замыкали статсъ-дамы, камеръ-фрейлины,
фрейлины Ея Величества, гофмейстерины и фрейлины
Ихъ Высочествъ и, наконецъ, иностранныя придворныя
дамы.
Его Императорское Высочество Государь Наслѣдникъ
Цесаревичъ прошелъ, при восторженныхъ неумолкаемыхъ
привѣтствіяхъ народа, чрезъ Дворцовую площадку и
поднялся на паперть Успенскаго собора. Встрѣченный
здѣсь духовенствомъ со крестомъ и святою водой, Его
Высочество вступилъ въ соборъ и, пройдя по правому
боковому всходу троннаго возвышенія (расположенному
ближе къ южной стѣнѣ храма), сталъ на приготовлен-
номъ для него мѣстѣ, у передняго праваго столпа. Тутъ-
же. вдоль южной стѣны, помѣстились и всѣ особы, при-
нимавшія участіе въ шествіи Наслѣдника Цесаревича,
за исключеніемъ камергеровъ и камеръ-юнкеровъ, кото-
рые. не оставаясь въ соборѣ, прошли сѣверными дверьми
въ Синодальную палату.
Между тѣмъ на Дворцовой площадкѣ уже дѣлались
приготовленія ко второму, главному торжественному
шествію. Изъ Грановитой палаты 32 штабъ-офицера
перенесли великолѣпный, сіявшій золотомъ, украшенный
перьями и увѣнчанный императорскою короной балда-
хинъ къ нижней ступени Краснаго крыльца. Вслѣдъ за
симъ вышли на Красное крыльцо собравшіеся предъ
тѣмъ въ Золотой палатѣ 32 генералъ-адъютанта, назна-
ченные для несенія балдахина, и приняли его отъ штабъ-
офицеровъ. Съ паперти Успенскаго собора сошелъ ду-
ховникъ Ея Величества, ректоръ с.-петербургской ду-
ховной академіи, протоіерей Янышевъ въ сопровожде-
ніи двухъ діаконовъ, несшихъ на золотомъ блюдѣ свя-
тую воду, и окропилъ ею весь путь торжественнаго
шествія.
Верховный маршалъ, князь В. А. Долгоруковъ, до-
ложилъ Ихъ Величествамъ, что все къ шествію готово.
Тогда Ихъ Величества, выйдя изъ внутреннихъ покоевъ,
изволили прибыть въ Тронную (Андреевскую) залу и
возсѣсть тамъ на тронъ. Государь Императоръ былъ въ
общегенеральскомъ мундирѣ съ Владимірскою лентой и
съ обыкновенною цѣпью ордена св. Андрея Первозван-
наго. Государыня Императрица въ бѣломъ глазетовомъ
гладкомъ платьѣ. Въ Тронной залѣ ожидали Ихъ Ве-
§ёе й’ог, іп8І§пез йізііпсііГз сіе іоиіез 1е8 регзоппез диі
рагіісірепі йігесіетепі аих зоіеппііёз сіи 8асге. Бея
। таіігез с1е8 сёгётопіез аѵаіепі Іеигз ѵег^ез сіогёез еі
зигтопіёез сіе Гаі^іе ітрёгіаіе, ріиз Ьаиіез еі ріиз Гог-
1 іез дие сеііез ди’ііз ііеппепі еп таіп диапй ііз зопі а
I ріесі. Се зопі сіе ѵёгііаЫез Іапсев. ди’ііз арриіепі а Гё-
| ігіег йгоіі сіе Іеиг сЬеѵаІ, йапз ипе езрёсе йе заЬоі еп
! ѵёіоигз гои§е §а1оппё й’ог сотте Іез сарага^опз йе
' Іеигз зеііез.
' Без сарага^опз йез сііеѵаих йез Ьёгаиіз опі ипе
। Гоппе рагіісиііёге. Се зопі йе 1аг§ез Ьапйез йе йгар
й’ог розёез еп ігаѵегз йи йоз йи сЬеѵаІ, еі йезсепйапі
аззех Ьаз йез йеих соіёз. Без Ьоиіз зопі йёсоирёз еп
Гогте йе ІатЬгедиіпз еі рогіепі Іез агтез Ьгойёез йе
ГЕтріге.
Бе созіите йез Ьёгаиіз езі ігёз гісЬе еі ігёз ріііо-
। гездие. II зе сотрозе сГип тапіеаи еп йгар й’ог ёсиз-
зоппё а Іа роіігіпе еі аи йоз й’аі^іез ітрёгіаіез йе
^гапйез йітепзіопз. Аих ёраиіез зопі Ьгойёез Іез тё-
тез агтез. йе йітепзіопз ріиз реіііез. Бе рапіаіоп
Ьоийапі а Ьапйез 1оп§ііийіпа1ез поігез, з’аипез еі Ыап-
сЬез, гепігепі йапз йез Ьоііез тоііез еп сиіг ]аипе
! сіаіг, Ггап^ёез й’ог аи Ьаиі сіе Іа іі§е еі ёрегоппёз йи
тёте тёіаі. Без §апіз зопі Ыапсз, огпёз йез сЬійгез
ітрёгіаих, зигтопіёз Й’ипе соигоппе еі аиззі Ггап§ёз
! Й’ог. Бе сЬареаи, Гогте КетЬгапйі, езі еп ѵёіоигз
гои§е §а!оппё й’ог еі огпё йе ігоіз ріитез аих сои-
Іеигз йе ГЕтріге, геіотЬапі еп аггіёге. Без сЬеѵаих
йез Ьёгаиіз зопі Йапдиёз йе йеих ѵаіеіз й’ёсигіе еп
§тапйе Ііѵгёе.
А 9 Ьеигез ргёсізез, Іе согіё^е з езі аіі^пё йапз
Гогйге іпйідиё раг іе сёгётопіаі. Без сіаігопз Ьёгаійі-
диез еп аг§епі, А реппопз йе йгар й’ог, йез йеих ігот-
реііез ргёсёйапі Іез Ьёгаиіз опі Гаіі епіепйге Іеиг зоп
сіаіг еі рагіісиііёгетепі а§гёаЫе а Гогеіііе. Тоиі Іе
топсіе з’езі йёсоиѵегі, Іез Ьёгаиіз опі Іеѵё Іеигз таз-
зез й агтез йогёез, еі Гип йез зесгёіаігез йи зёпаі а
йоппё а Ьаиіѳ еі іпіеІІирЫе ѵоіх Іесіиге йе Іа ргосіа-
таііоп зиіѵапіе:
„Бе ігёз Зёгёпіззіте еі Тгёз Аиіосгаіе, (тгапсі 8ои-
„ѵегаіп Етрегеиг Аіехапйге АІехапйгоѵіісЬ. топіё зиг
„Іе ігопе Ьёгёйііаіге йе зез апсёігез, йе ГЕтріге йе
„Киззіе еі зиг Іе ігопе йи гоуаите йе Роіоцпе еі йи
„ягапй-йисЬё йе Еіпіапйе, диі еп зопі іпзёрагаЫез, а
„Гехетріе йез ріеих 8оиѵегаіпз зез апсёігез, а Ьіеп ѵоиіи
„огсіоппег дие Іе соигоппетепі йе 8а Ма]езіё, аіпзі дие
„Гопсііоп сіи 8аіпі-СЬгётѳ аіепі Ііеи Іе тоіз йе таі,
„15-е з’оиг; Іа §гапйе Воиѵегаіпе, Ітрёгаігісе Магіе
„Еёсіогоѵпа, зоп ёроизе, рагіісірапі а сеі асіе геіщіеих.
„Без ргёзепіез зопі роиг аппопсег Іасіііе зоіеппііё а
„іоиз Іез ййёіез зіуеіз, айп ди’ііз аидтепіепі Іа Гегѵеиг
„сіе Іеигз ргіёгез аи Воиѵегаіп йез Зоиѵегаіпз еп Іиі
„сіетапйапі йе соиѵгіг йе Гё^ійе йе за ^гасе Іе гоуаите
„йе 8а Маз'езіё еі й у Гаігѳ гё§пег Іа раіх еі Іа ігапдиіі-
„іііё, роиг за ріиз §гапйѳ еі заіпіе діоіге еі роиг Іа
„ргозрёгііё іттиаЫе сіе ГЕтріге".
21
Библиотека «Руниверс»
162
ВѢНЧАНІЕ РУССКИХЪ ГОСУДАРЕЙ НА ЦАРСТВО.
личества собравшіеся еще съ 8-ми часовъ члены государ-
ственнаго совѣта, статсъ-секретари и предводители дво-
рянства. Отъ трона до дверей Александровской залы
стояли шпалерами съ одной стороны дворцовые грена-
деры. съ другой—два взвода кавалергардовъ. Въ Алек-
сандровской залѣ находилось дворянство, городскіе го-
ловы. представители различныхъ учрежденій и городскія
дамы первыхъ трехъ классовъ; шпалерами стоялъ взводъ
кавалергардовъ со штандартомъ. Георгіевская зала была
наполнена генералами, штабъ- и оберъ-офицерами, на-
ходившимися въ строю, а также адмиралами и другими
чинами флота: здѣсь-же стояли взводы собственнаго Его
Величества конвоя и лейбъ-гвардіи коннаго полка. Въ
Святыхъ сѣняхъ стояли кирасиры Его Величества и
Ея Величества полковъ: наконецъ, во Владимірской залѣ
находились четыре взвода кадетъ московскихъ корпу-
совъ и рота Александровскаго военнаго училища.
По данному Его Величествомъ знаку зазвучали трубы
и литавры на террассѣ. противъ Андреевской залы, обра-
щенной къ Москвѣ рѣкѣ, и на террассѣ. выходящей къ
Благовѣщенскому собору, близъ Краснаго крыльца. ПТе-
ствіе двинулось къ Красному крыльцу.
Ровно въ 97» часовъ спустился на Дворцовую пло-
щадку взводъ статныхъ кавалергардовъ въ блестящихъ
мундирахъ и красныхъ супервестахъ: за ними шли 24
пажа и столько-же камеръ-пажей въ своихъ красивыхъ
шитыхъ золотомъ мундирахъ и въ каскахъ съ густыми
бѣлыми султанами.
Два церемоніймейстера съ жезлами открывали собою
нескончаемую процессію представителей волостей, горо-
довъ и земствъ Россійской имперіи. Особенно выдава-
лись среди всей окружающей блестящей обстановки
своимъ простымъ, но разнообразнымъ нарядомъ волост-
ные старшины всѣхъ россійскихъ губерній, тминные
войты царства Польскаго и староста коробовскихъ бѣло-
пашцевъ. За ними шли городскіе головы всѣхъ губерн-
скихъ городовъ, депутаты великаго княжества Фин-
ляндскаго и предсѣдатели губернскихъ земскихъ управъ.
Третью часть процессіи составляли представители
различныхъ учрежденій первопрестольной столицы Мо-
сквы. Тутъ были члены московскаго биржеваго коми-
тета, члены купеческой, ремесленной, мѣщанской и го-
родской управъ, представители совѣта торговли и ма-
нуфактуръ. главной складочной таможни, конторы госу-
дарственнаго банка, управленія акцизными сборами,
управленія государственными имуществами, мѣстнаго
учрежденія государственнаго коннозаводства, врачебнаго
управленія, почтамта, контрольной и казенной палатъ.
Далѣе шли московскій столичный мировой съѣздъ, ком-
мерческій судъ, окружной судъ, представители благо-
творительнвіхч» обществъ, коммиссія построенія храма
Христа Спасителя, цензурный комитетъ, московское' гу-
бернское правленіе и канцелярія московскаго генералъ-
губернатора, управленіе телеграфнаго округа, предста-
вители московскаго округа путей сообщенія, штабъ мо-
сковскаго военнаго округа, представители московской
Ье іехіе (Іе сеііе ргосіатаііоп Діяігіішёе аи реиріе
езі ітргіпіё яиг Ди ігёз Ьеаи ѵёііп. Допі Іе ѵегяо а
ипе іеіпіе з’аипаіге.
Ье сасіге роіусііготе (іаипе. гощге. Ыеи. Ыапс
еі поіг) еяі яигтопіё сГипе агсЬіігаѵе аи тіііеи Де
Іадиеііе яе ДёіасЬе яиг ип ГопД ]аипе циіііосііё Іе
сЪіЙге яіаѵе сіе 8. М. ГЕтрегеиг. Ь’ёсияяоп гопД
диі яиррогіе Іе сІііПге еяі епіоигё сіи соіііег сіе Гог-
Дге сіе 8аіпі-Апс1гё яигтопіё сГипе соигоппе ітрё-
гіаіе. Бея (Іеих сбіёя сіе се сІііГГге яопі ріасёя. (Іапя
сіея гояасея. Ьиіі ёсияяопя аих агтея (Іея рауя сіопі яе
сотрояе ГЕтріге сіе Кияяіе. Беих аиігея гояасея ріа-
сёея (Іапя Іея соіпя яирёгіеигя сіе ГагсЬіігаѵе рогіепі
ГеГйд'іе сіе Гаісіе ітрёгіаіе гияяе. Аи Ъая Ди сасіге. аи
тіііеи (Іе яа ЬогДиге іпГёгіеиге, яе ігоиѵе Іе Гас-яітііе
Ди ясеаи сіе ГЕіаі ітііапі Іея іеіпіея сіе Іа сіге гои^е.
Ьез тоія „Етрегеиг АІехапДге А1ехапс1гоѵіісЬи еі „Іт-
рёгаігіее Магіе ЕёДогоѵпа* яопі ітргітёя еп Іеіігея
яіаѵоппея гои^ея, ріия ^тояяея дие Іе геяіе сіи іехіе. диі
еяі еп поіг. Сея Ъеаих ярёсітепя сіе Гагі іурозгарЬі-
дие яогіепі сіе Гітргітегіе сіе Гехрёсііііоп сіея раріегя
(ГЕіаі.
9иапД Іе яесгёіаіге еиі іегтіпё яа Іесіиге. сіея ассіа-
таііопя ГогтіДаЫея опі геіепіі сіапя 1а іоиіе аііепііѵе
еі геяресіиеияетепі ётие. диі ёіаіі Іа ргетіёге а ар-
ргепДге раг ѵоіе оГйсіеІІе Іа сіаіе ргёсіяе Ди <ггапД риг
яі ітраііеттепі аііепДи. ЬГп тоиѵетепі я’еяі Гаіі сіапя
Іа таяяе рориіаіге, диі а гоиіё іоиі а соир аѵес ипе
Гогсе іггёяіяііЫе ѵегз ипе яітріе ѵоііиге Де соиг яе
іепапі Де сбіё. Сеііе ѵоііиге ёіаіі ріеіпе Д’ехетріаігея
Де Іа ргосіатаііоп еі. Ди Ііаиі Ди яіё^е Ди сосЬег. ип
ѵаіеі Де соиг еп етапДе Ііѵтёе еп деіаіі Дея роіцпёея
аи тіііеи Де Іа тиІіііиДе. Бе гасопіег се диі яе разза
ип тотепі аргёз аиіоиг Де сеііе ГаііДідие ѵоііиге яе-
гаіі сііояе рагГаііетепі ітроязіЫе. ІТп Гоиіііія Де іёіея
Дёсоиѵегіея еі Де Ьгая іепДия еп Гаіг. Дея соттепсе-
тепія Де гіхе роиг Іа рояяеяяіоп сГипе Дея ЪіепЬеигеи-
яея Геиіііея Де рагсііетіп. Іея егія: ..Боппег-т'еп ипе.
роиг Гатоиг Де Біеи!“ яогіапі сотте яропіапётепі Де
тііііегя Де роіігіпея. еіс.
Ье согіёге я’еяі геГогтё еі еяі яогіі Ди Сгетііп раг
Іа рогіе Ди Заиѵеиг. II я’еяі аггёіё ипе яесопДе Гоія аи
§гапД сотріеі яиг Іа ріасе Вошге еі. аргёз ипе яесопДе
Іесіиге Де Іа ргосіатаііоп, я'езі ясіпДё еп Деих роиг
аііег рагсоигіг Іа ѵіііе. А сеііе яесопДе яіаііоп Іа іоиіе
ёіаіі епсоге ріиз потЪгеияе еі ріия Ггёпёіідиетепі еп-
ііюияіаяіе.
Бевсгірііоп йеѣаіііёе сіе Іа зоіеппіѣё йи
Засге (Іе Ьеигв Мадезѣёз.
Ьа ѵеіііе Ди риг а )атаія тётогаЫе Ди 15 таі.
а 4 Ьеигез Де Гаргёя-тіДі. геіепііі Іе яоп Дея сІосЬез
Де Іа саіііёсігаіе Де ГАззотрііоп. еі а се яоп гёропДі-
гепі Іез сіосііез Де іоиіея Іея ёцііяея Де Гапіідие са-
рііаіе. Ьез ЬаЬііапія Де -Мозсои еіаіепі аіпзі сопѵо-
Библиотека «Руниверс»
СОПКОККЕМЕКТ БЕ8 8ОИѴЕКАІК8 ЕП88Е8.
163
судебной палаты, сохранной и ссудной казны, архивовъ
министерства юстиціи и иностранныхъ дѣлъ, межевой
канцеляріи, представители московскаго учебнаго округа
и университета.
За представителями Москвы шли чины министерства
императорскаго двора, депутаты всѣхъ казачьихъ войскъ,
губернскіе предводители дворянства Россійской имперіи,
оберъ-прокуроръ 1-го департамента правительствующаго
сената, почетные опекуны, сенаторы, находящіеся въ
Москвѣ генералъ-губернаторы, оберъ-прокуроръ святѣй-
шаго синода, статсъ-секретари, главноуправляющіе от-
дѣльными частями, министры и члены государственнаго
совѣта.
Съ напряженнымъ вниманіемъ всѣ присутствовавшіе
слѣдили за этою длинною разнообразною вереницей,
медленно двигавшеюся отъ Краснаго крыльца къ Успен-
скому собору. Въ самый соборъ входили лишь началь-
ствующія лица поименованныхъ выше учрежденій, тогда
какъ остальныя лица, участвовавшія въ шествіи, дохо-
дили лишь до южныхъ дверей собора, а затѣмъ обхо-
дили оный съ западной стороны и ожидали въ Сино-
дальной палатѣ обратнаго шествія. Для волостныхъ же
старшинъ было отведено особое мѣсто близъ Краснаго
крыльца, между Благовѣщенскимъ и Архангельскимъ со-
борами.
Но вотъ появились два коронаціонные оберъ-цере-
моніймейстера съ жезлами, верховный церемоніймейстеръ,
также съ жезломъ. Войска взяли на караулъ, загремѣлъ
барабанный бой и раздался колокольный звонъ. При-
ближались императорскія регаліи. Передъ ними шли
два герольда въ своемъ нарядномъ средневѣковомъ уборѣ
и унтеръ-офицеры роты дворцовыхъ гренадеръ со зна-
менемъ.
Большую корону Государя Императора несъ на бар-
хатной малиновой подушкѣ генералъ-адъютантъ графъ
Л. Л. Гейденъ; при немъ были ассистентами сенаторы
дѣйствительные тайные совѣтники: баронъ А. Ѳ. Гре-
веницъ и В. Г. Черноглазовъ.
Малую корону Государыни Императрицы несъ дѣй-
ствительный тайный совѣтникъ В. П. Титовъ, при ко-
торомъ шли ассистенты его гофмейстеръ Б. А. Нейд-
гардтъ и сенаторъ П. И. Саломонъ.
Скипетръ несъ графъ Э. Т. Барановъ, а державу-
графъ П. А. Валуевъ. При первомъ изъ нихъ ассистен-
тами были сенаторъ А. Н. Шаховъ и тайный совѣтникъ
Ѳ. А. Врунъ, при второмъ — гофмейстеръ С. М. Сухо-
тинъ и сенаторъ К. К. Петерсъ.
Затѣмъ слѣдовала порфира Его Императорскаго Ве-
личества, несомая генералъ-адъютантами, адмираломъ
Ѳ. М. Новосильскимъ и графомъ А. В. Адлербергомъ, и
ассистентами ихъ — гофмейстеромъ графомъ А. Н. Ламз-
дорфомъ и тайнымъ совѣтникомъ П. Н. Батюшковымъ.
Порфиру ,Ея Императорскаго Величества несли ге-
нералъ-адъютанты графъ Ѳ. Л. Гейденъ и А. Е. Тима-
шевъ съ ассистентами статсъ-секретаремъ А. А. Сабу-
ровымъ и сенаторомъ И. И. Розингомъ.
। дпёз аих ргіёгез зоіеппеііез, сёІёЬгёез раг Гё^іізе ог-
іііойохе Іа ѵеіііе (.Іей аппіѵегзаігез сіи риг (Іе Гаѵёпе-
тепі еі сіи 8асге. Ьез іетріез зе гетріігепі йе йсіё-
Іез. Ьеиг потЬге ёіаіі зигіоиі ігёз §гапс1 сіапз Іез са-
іЬёйгаІез сіи Сгетііп. Ьез ргіёгез а Іа саіЬёйгаІе сіе
ГАззотрііоп зе Йізііп^иаіепі раг ип сагасіёге сіе зо-
іеппііё іоиі рагіісиііег. Оп у ѵоуаіі гёипіз іоиз Іез ргё-
Іаіз огіЬойохез ргёзепіз а Мозсои еі Іез агсЬітапйгііез
сіе іоиз Іез соиѵепіз тозсоѵііез.
А 6 Ьеигез сіи зоіг, аргёз Іе ігоізіёте соир сіе сіо-
сііе сіе 1а саіЬёсІгаІе сіе ГАззотрііоп, Іез сІосЬез зоп-
пёгепі сіе поиѵеаи а іоиіе ѵоіёе сіапз іоиіез Іез ё^іізез
сіе Мозсои. С’ёіаіі Іе зі§па! сіи соттепсетепі йез ѵё-
. ргез сёІёЬгёез: сіапз Іа саіЬёсІгаІе сіе ГАззотрііоп раг
М-§г Йоаппісе, тёігороіііе (іе Мозсои; сіапз Іа саіЬё-
сІгаІе йез АгсЬап§ез — раг М-^г ЙопаіЬап, агсЬеѵёдие
сіе Тагозіаіѵ, еі сіапз Іа саіЬёсІгаІе сіе ГАппопсіаііоп —
раг М-§г ТЬёо§позіе, агсЬеѵёдие Де Ѵіадітіг. Ьеигз
Ма]езіёз диі з’ёіаіепі ргёрагёез репйапі ігоіз доите а
з’арргосЬег йе Іа 8аіпіе ТаЫе еп ]еипапі еі еп ргіапі
йапз іеиг геігаііе йи раіаіз й’АІехапйгіе а ХезкоиісЬ-
по'іё еі диі ёіаіепі аггіѵёез Іа ѵеіііе йе Іа зоіеппііё а &
Ьеигез аи раіаіз йи Сгетііп, опі аззізіё аих ѵёргез а
Гё^іізе йи Заиѵеиг а Іа атіііе й’ог. ой Іе зегѵісе гёіі-
о о *
феих ёіаіі сёІеЪгё раг М-§г ГагсЬіргёіге Ва^апоѵѵ, аих
сЬапіз йе Іа сЬареІІе сіи заіпі зупойе. С’езі йапз Іа
тёте ё§1ізе дие Ьеигз Мазезіёз опі аззізіё аих ргіёгез
ргёрагаіоігез а Іа соттипіоп.
Ье ]оиг йи 8асге, а 7 Ьеигез йи таііп, зопі аггіѵё
а Гё^іізе йе ГАззотрііоп Іез тёігороіііез йе Хоѵ§о-
гой, йе Кіе\ѵ еі йе Мозсои, аихдиеіз зе ]оі§пігепі роиг
ргепйге рагі а Іа зоіеппііё гёіі^іеизе: М-°т Раиі, аг-
сЬеѵёдие йе СагіЬаІіпіе еі йе КакЬёііе, ехагдие йе
Сгеог§іе; М-§г Ьёопсе, агсЬеѵёдие йе Ѵагзоѵіе; М-§г
РаИайіиз, агсЬеѵёдие йе Кагап; М-§г 8ег§е, агсЬеѵё-
дие йе КізсЬепелѵ; М-§г 8аЬЬа, агсЬеѵёдие йе Тѵег:
М-§г Кісапйге, агсЬеѵёдие йе Тоиіа; М-§г йопаіЬап,
агсЬеѵёдие сіе Ѵіайітіг; М-цт ТЬёойозе, агсЬеѵёдие
йе Ѵо1о§йа; М-§т Хісойёше, агсЬеѵёдие йе ТЬа-
Ьог; М-^г Аіехіз, ёѵёдие йе Мо]аізк, соайдоіеиг
йи йіасге йе Мозсои; ГагсЬіргёіге Ва]апоАѴ, аито-
піег йе Іа соиг еі §гапй-аитдпіег йе Іа §агйе
еі йез §гепайіегз; Іе рёге йеап ѴапузсЬеѵѵ. гес-
іеиг йе Гасайётіе іЬёоІодідие йе 8і-РёІегзЬоиг§; Гаг-
сЬіргёіге 8ег§е 8тігпо\ѵ, гесіеиг йе Гасайетіе іЬёоІо-
^ідие йе Мозсои; ГагсЬітапйгііе Ьёопійаз, аЪЬё Іосгіт
іепепз йе Іа Іаиге йе 8і-8ег§е; ГагсЬітапйгііе Веп^а-
тіп, аЬЬё йи топазіёге йе Іа Коиѵеііе йёгизаіёте;
ГагсЬітапйгііе йозерЬ, аЬЬё йи топазіёге йе Хаікопо-
зраззку; ГагсЬітапйгііе Сггё§оіге, аЬЬё йи топазіёге
Апйгопіеѵѵ; ГагсЬітапйгііе АіЬапазе, аЬЬё йи топазіёге
йе йеап ВопсЬе-й’Ог; ГагсЬітапйгііе Вещатіп, агсЬі-
тапйгііе йи топазіёге Рокгоѵзку; ГагсЬітапйгііе йо-
зарЬаі, аЬЬё йи топазіёге Ѵуззокорёігоѵзку; ГагсЬі-
тапйгііе АтрЬіІосЬе, аЬЬё йи топазіёге Бапііоѵзку;
ГагсЬітапйгііе Кісойёте, аЬЬё йи топазіёге йпатеп-
21*
Библиотека «Руниверс»
Библиотека «Руниверс»
(Сі> кяртііпи академика И. II. Крамскаго.)
Библиотека «Руниверс»
Ея Императорское Величество Государыня Императрица Марія Ѳедоровна.
(Ъ’ітрёгаігісе Нагіе Еёйогоѵпа.)
166
ВѢНЧАНІЕ РУССКИХЪ ГОСУДАРЕЙ НА ЦАРСТВО.
Государственный мечъ несъ генералъ-адъютантъ графъ
Д. А. Милютинъ, государственную печать — министръ
иностранныхъ дѣлъ Н. К. Гирсъ, а государственное
знамя — генералъ-адъютантъ князь Меншиковъ. При
первомъ изъ нихъ ассистентами были генералъ-адъю-
танты А. А. Свѣчинъ и К. Н. Манзей, при второмъ—
гофмейстеръ баронъ К. Н. Корфъ и тайный совѣтникъ
И. А. Зиновьевъ, а при третьемъ—генералъ-адъютантъ
графъ А. И. Мусинъ-Пушкинъ и сенаторъ В. М. Мар-
кусъ.
Наконецъ, слѣдовала цѣпь ордена св. апостола Ан-
дрея Первозваннаго, несомая министромъ внутреннихъ
дѣлъ графомъ Д. А. Толстымъ, имѣвшимъ при себѣ
ассистентами гофмейстера князя Н. П. Мещерскаго и
состоящаго въ должности гофмейстера А. А. Василь-
чикова.
По сторонамъ регалій шли флигель-адъютанты, свиты
Его Величества генералъ-маіоры и генералъ-адъютанты.
Когда императорскія регаліи приблизились къ две-
рямъ церковнымъ, все духовенство вышло на паперть,
и митрополитъ новгородскій Исидоръ почтилъ оныя
кажденіемъ, а митрополитъ кіевскій Платонъ — кропле-
ніемъ святою водой.
Вниманіе присутствующихъ достигло въ эту минуту
высшей степени напряженности; всѣ взоры приковались
къ Красному крыльцу въ ожиданіи появленія импера-
торской четы. Вдругъ грянуло стотысячное „ура", под-
хваченное густыми, необозримыми толпами народа, на-
полнявшими всѣ кремлевскія площади и прилегающія
къ Кремлю набережныя. Всѣ находившіеся на Дворцо-
вой площадкѣ оркестры военной музыки грянули гимнъ
„Боже, Царя храни", и при этихъ несмолкаемыхъ во-
сторженныхъ привѣтствіяхъ Его Императорское Величе-
ство Государь Императоръ спустился съ ступеней Крас-
наго крыльца, предшествуемый взводомъ кавалергардовъ,
гофмаршаломъ, оберъ-гофмаршаломъ, наконецъ, верхов-
нымъ маршаломъ съ жезломъ. По сторонамъ Его Импе-
раторскаго Величества шли, въ качествѣ ассистентовъ
при обрядѣ священнаго коронованія, Ихъ Высочества
великіе князья Владиміръ Александровичъ и Алексѣй
Александровичъ, а позади Государя Императора министръ
императорскаго двора графъ И. И. Воронцовъ-Дашковъ,
военный министръ генералъ-адъютантъ П. С. Банков-
скій, командующій императорскою главною квартирою
А. Б. Рихтеръ и дежурные: генералъ-адъютантъ и гене-
ралъ-маіоръ свиты Его Величества, а также командую-
щій кавалергардскимъ Ея Величества полкомъ генералъ-
маіоръ Шиповъ съ обнаженнымъ палашомъ.
Новые, усиленные клики „ура" привѣтствовали по-
явленіе Государыни Императрицы. Ея Императорское
Величество шествовала, имѣя при особѣ своей двухъ
ассистентовъ: Его Высочество великаго князя Сергѣя
Александровича и принца датскаго Вальдемара. Позади
шли четыре статсъ-дамы и свитныя фрейлины Ея Ве-
личества.
Сойдя съ Краснаго крыльца Ихъ Величества всту-
зку; ГагсЬііпапДгііе Апіопіп, аЬЬё сіи топазіёге 8гё-
іепзку; ГагсЬітапсігіѣе Іппосепі, аЬЬё сіи топазіёге
Ѵуззоізку (а 8егроикЬж); ГагсЬііпапДгііе Сіаіасііоп.
аЬЬё Іосинъ іепенз сіи топазіёге 8оѵѵіпо-8іаго]еѵзку; Іез
агсЬіргёігез Водсіезіѵепзку еі 2егпо^ѵ, Іез агсЬіргёігез
ХаДе]Діпе еі Козіоізку, сигёз Дез саіііёсігаіез сіи Ѵоііе
сіе Іа Заіпіе Ѵіег^е еі сіе Хоіге-Вате сіе Каяап.
А 7 Ьеигез сіи таііп ргёсізез, геіепііі Іе зоп сіе Іа
§гапДе сІосЬе сГІѵап-ѴёІікі, еі 21 соирз сіе сапопз Ги-
гепі іігёз сіе Іа іоиг Таіпіізка'іа. Се Гиі Іе зі§па! диі
арргіі а Мозсои дие сіапз Іа саіііёсігаіе сіе ГАззотрііоп
опі соттепсё Іез ргіёгез роиг Іа запіё еі Іа Іоп^ие
ѵіе сіе Ьеигз Мазезіёз. Бапз Іа саіЬёсІгаІе соттепсё-
гепі а зе гёипіг Іез регзоппез с1ёзі§*пёез а рагіісірег
аих сёгётопіез сіи 8асге, Іез Гопсііоппаігез Дез деих
ргетіёгез сіаззез пе ргепапі роіпі рагі аи согіё^е сіи
Засге еі сГаиігез регзоппез асітізез сіапз Іа саіііёсігаіе,
аіпзі дие Іез атЬаззасІеигз еі Іез сЬеГз сіе Іё^аііопз
аѵес Іеигз ёроизез.
Аргёз Іез ргіёгез зизтепііоппёез, соттеп^а Іа Іес-
іиге сіез „Ьеигез" ІііЬинДдиез диі зе ігоиѵа іегтіпёе
ѵегз 9 Ьеигез. Ьез ргёіаіз зе гепсіігепі аіогз а Іа рогіе
Зисі Ди іетріе еі, зогіапі сіе Гё^іізе, з’аггёіёгепі зиг Іе
рагѵіз, роиг у гесеѵоіг 8. А. I. М-§т Іе цгапД-Дис сё-
загёѵіісЬ еі ЬЬ. ММ. ГЕтрегеиг еі ГІтрёгаігісе. А Іа
іёіе сіез ргёіаіз зе ігоиѵаіепі Іез тёігороіііез сіе Хоѵ-
§огос1, сіе Кіеіѵ еі сіе Мозсои. А Іеигз сбіёз зе іе-
паіепі Іез Діасгез сіеззегѵапіз сіе Іа саіііёсігаіе сіе ГАз-
зотрііоп іепапі Іа сгоіх еі Геаи Ьёпііе, ігоіз ргёігез
іепапі Іез заіпіез іта^ез сіи таііге-аиіеі еі сіи сгисійх
еі сіеих ірросііасгез рогіеигз сіи Дікіёгіит еі сіи ігікіё-
гіит.
Еп ѵоуапі іе сіещё зогііг сіи іетріе, іоиі Іе реиріе
гёипі зиг ГезрІапаДе (Іи раіаіз зе зі§па аѵес ипе ріеизе
сотропсііоп. Ип зііепсе ргоГопД з'ёіаЫіі аиіоиг сіе Іа
саіЬёсІгаІе.
Оп ѵіі зогііг сіе Іа саіЬёсІгаІе М. Іе сотіе сіе РаЫеп,
агсЫтаііге сіез сёгётопіез, іепапі за ѵег§е Д’ог. II іга-
ѵегза Гезрасе диі зёраге Іе іетріе сіи раіаіз еі топіа
раг Іе реггоп Кои^е, роиг аппопсег аи тіпізіге
сіе 1а соиг ітрёгіаіе дие іез „Ьеигез" ІііЬипгідиез
ёіаіепі гёсііёез. Ье тіпізіге еп іпГогта 8. А. I. М-ігг
Іе §гапД-Дис сёзагёѵіісЬ диі сіоппа Іе зі^паі сіи Дёрагі
роиг Іе іетріе. Ьа ргосеззіоп соттепса а сіезсепсіге
Іе реггоп Вои^е сіапз Гогсіге зиіѵапі: Деих таіігез сіез
сёгётопіез аѵес Іеигз ѵег^ез, Іез §епіі1зЬоттез сіе 1а
сІіатЬге, Іез сЬатЬеІІапз, Іез зесопсіез сЬаг§ез Де Іа
соиг, Іез саѵаііегз Дез сотъ ёігап^ёгез, Іез ргетіёгез
сЬаг§ез Де Іа соиг. (^иапсі іоиі се Ьгіііапі ДеЫё, еп
ипіГогтез ёііпсеііапіз Д’ог, Гиі Дезсепсіи Ди реггоп, Іез
ігоирез гап§ёез еп езраііегз Іе 1оп§ Ди іпуеі Де 1а
ргосеззіоп ргёзепіёгепі Іез агтез, Іез іатЬоигз Ьаііі-
гепі аих сЬатрз, еіДез ассіатаііопз гёіепііззапіез за-’
Іиёгепі Гаррагіііоп Де 8. А. I. М-§г к1е §гапД-Дис сё-
загёѵіісЬ, Доппапі Іе Ьгаз а 8. М. Іа геіпѳ Дез Неііё-
пез. 8оп Аііеззе еі 8а Ма]езіё ёіаіепі зиіѵіез раг Іе
Библиотека «Руниверс
СОѴВОХХЕМЕЫТ БЕ8 8ОПѴЕВАШ8 ВѴ88Е8.
167
пили подъ балдахинъ, который понесли надъ Ихъ Вели-
чествами шестнадцать генералъ-адъютантовъ: Зиновьевъ,
Поповъ. Перелешинъ. графъ Шуваловъ 2-й. Обручевъ,
Софіано. князь Святополкъ-Мирскій 2-й. князь Имере-
тинскій. Шереметевъ. Свистуновъ, князь Шаховской,
князь Витгенштейнъ, Воейковъ. Шестаковъ. фонъ-Ро-
зенбахъ и Черевинъ. Шнуры балдахина держали слѣ-
дующіе шестнадцать генералъ-адъютантовъ: Веригинъ,
баронъ Бистромъ, графъ Лорисъ-Меликовъ. Яфимовичъ.
Гурко. Радецкій. князь Голицынъ 1-й, Костанда. Дрен-
тельнъ. Исаковъ, графъ Игнатьевъ. Треповъ, графъ Ле-
вашовъ. Чертковъ 2-й. Ребиндеръ и Стюрлеръ.
За балдахиномъ шли генералъ-адъютанты въ чинѣ
полныхъ генераловъ и взводъ.
Торжественное шествіе замыкалось представителями
россійскаго дворянства и именитымъ московскимъ купе-
чествомъ. и. наконецъ, новымъ взводомъ кавалергардовъ.
Когда Государь Императоръ и Государыня Импера-
трица. шествуя подъ балдахиномъ, приблизились при
возраставшихъ восторженныхъ кликахъ ,.ура“ и тор-
жественномъ колокольномъ звонѣ къ паперти Успенскаго
собора, генералъ-адъютанты, несшіе балдахинъ, останови-
лись. и Ихъ Величества по ступенямъ паперти поднялись
къ южнымъ дверямъ собора. Клики, музыка и колокола
смолкли; повсюду воцарилась благоговѣйная тишина. У
дверей собора встрѣтилъ Ихъ Величества митрополита
московскій Іоанникій и обратился къ нимъ со слѣдую-
щею рѣчью:
г Благочестивѣйшій Великій Государь!
„Исполнилось завѣтное желаніе твое и всѣхъ тво-
ихъ вѣрноподданныхъ. Въ царственномъ величіи тор-
жественно вступаешь ты въ знаменитый храмъ перво-
престольной столицы твоей, воспріять, по примѣру бла-
гочестивыхъ предковъ твоихъ, видимые знаки великаго.
Богомъ предопредѣленнаго тебѣ царственнаго служенія
и священное помазаніе отъ святаго, а съ нимъ и всѣ
дары Духа Святаго, необходимые для прохожденія
великаго къ Богу служенія твоего.
..Милліоны твоихъ вѣрноподданныхъ, по всѣмъ гра-
дамъ и весямъ обширнѣйшей державы твоей, торже-
ствуютъ и ликуютъ, сопровождая шествіе твое молит-
венными благожеланіями; святая церковь срѣтаетъ тебя
горячими молитвами о тебѣ къ Царю царствующихъ.
„Вѣруемъ, что съ сими видимыми молитвами соеди-
няются незримыя, но болѣе нашихъ дѣйственныя мо-
литвы твоихъ благочестивыхъ предковъ, собирателей и
устроителей земли русской, и молитвы великихъ святи-
телей. издалеча очами вѣры презиравшихъ п предсказы-
вавшихъ величіе Богомъ ввѣренной твоему водительству
державы.
„Дерзаемъ со смиреніемъ уповать, что горячія и
смиренныя молитвы такого сонма вѣрующихъ проник-
нутъ небеса, взойдутъ ко престолу Царя царствующихъ и
низведутъ чрезъ таинственное священнодѣйствіе церкви
благословеніе Всевышняго на тебя и Богомъ ввѣрен-
ную тебѣ державу.
। зтапд-дпс (теогсез АІехапдгоѵіісЬ еі Іа «ташіе-йи-
сЬеззе Хёпіе Аіехапсігоѵпа. М-дт Іе гггапд-дис сёзагё-
ѵіісЬ еі Іе птапсі-дис беопгез АІехапдгоѵіісЬ рог-
іаіепі ГипіГогте сіи гёпітепі РгёоЬгаіепзку. Іе соі-
Ііег сіе 8і-Апдгё еі Іе °тапсІ-согс1оп де 8і-А1ехапдге.
ІІ8 ёіаіепі 8иіѵІ8 раг Іе дие д’ЕдітЬоиг?. доппапі
Іе Ьгаз а ГагсЬідисЬеззе Магіе-ТЬёгёзе д'АиігісЬе,
ГагсЬідис СЬагІез-Ьоиіз д’АиігісЬе сіопиапі Іе Ьгаз
а Іа ^гапде-дисЬеззе Магіе Раѵіоѵпа, Іа ^і-апде-ди-
сііеззе Магіе Аіехапсігоѵпа, дисЬеззе д’ЕдішЬоиг^, Іез
стапдез-дисЬеззез Аіехапсіга ЛозёрЬоѵпа, Окта Еёдо-
гоѵпа. СаіЬёгіпе МікЬа’Йоѵпа. аѵес за йііе Нёіёпе 6-ёог-
! циіеѵпа, Ѵёга Сопзіапііпоѵпа, дисЬеззе де ДѴигіетЬенг.
I Магіе Махітіііапоѵпа, ргіпсеззе де Ваде, Ешгёпіе Махі-
тіііапоѵпа, ргіпсеззе д’ОІдепЪоинг; Іе §тапд-дис Соп-
зіапііп ХісоІа’іёѵіісЬ. Іез §гапдз-дисз ГеІдтагёсЬаих
№со!аз ХісоІаІёѵіісЬ еі Місііеі Хісоіаіёѵіісіі аѵес Іеигз
йіз; Іез ргіпсез Вотапоѵзку, дисз де ЬеисЬіепЬепг, Іез
дисз д’ОІдепЪоигд’, Іе ргіпсе АІЬегі де Ргиззе, Іе ргіпсе
СЬагІез де 8иёде, Іе дис Атедёе д’Аозіе, Іе дис де
Мопірепзіег, іпіапі д’Езра^пе, Іе ргіпсе АгпоІрЬе де
Ваѵіёге, Іе ргіпсе СЬагІез де Ваде, Іез ргіпсез Непгі
еі Аіехапдге де Неззе, Іе ргіпсе №со1аз де Мопіё-
। пё^то, Іе ргіпсе Аіехапдге де Викгагіе, Іез ргіпсез Нег-
тапп еі ВегпЬагді де 8ахе-АѴеітаг ЕізепасЬ, Іе ргіпсе
і Еегдіпапд де Йахе-СоЪоигег-СгоіЬа, еіс. Ргезцие іоиз Іез
I ргіпсез ёігап^егз рогіаіепі дез ипіГогтез еі дез етапдз-
। согдопз гиззез. Ье согіё^е ди ^гапд-дис Ьёгіііег зе
іегтіпаіі раг Іез даіпез а рогігаіі, Іез детоізеііез а
рогігаіі, Іез детоізеііез д’Ьоппеиг де 8. М. ГІтрёга-
ігісе, Іез ^тапдез-таіігеззез еі Іез детоізеііез д’Ьоп-
пеиг де Ьеигз Аііеззез Ітрёгіаіез еі Іез датез дез
соигз ёігап^ёгез.
8. А. I. М-§т Іе <>тапд-дис сёзагёѵіісЬ ігаѵегза Іа
ріасе ди раіаіз аих ассіатаііопз сопііпиез ди реиріе
еі топіа аи рагѵіз де Іа саіЬёдгаІе де ГАззотрііоп.
Вёпі раг Іе сіепгё аѵес Іа сгоіх еі Геаи Ьёпііе, іі еп-
іга дапз Іа саіЬёдгаІе еі. топіапі раг Гезсаііег ди едіё
дгоіі де Гезігаде ди ігопе (едіё 8ид ди іетріе), ргіі
за ріасе деѵапі Іе ріііег дгоіі Іе ріиз гарргосЬё ди
запсіиаіге. Би тёте едіё зе ріасёгепі іоиз Іез рагіісі-
рапіз ди согіё^е де 8оп Аііеззе. а Гехсерііоп дез ^еп-
ііІзЬоттез де Іа сЬатЬге еі дез сЬатЬеІІапз, циі зог-
іігепі ди іетріе раг Іа рогіе Хогсі роиг зе гепдге дапз
Іа сЬатЬге ди зуподе.
Репдапі се іетрз, зиг Гезріападе ди раіаіз аѵаіепі
Ііеи Іез ргёрагаііГз роиг Іа тагсііе ди зесогід согіё^е,
Іе ріиз зоіеппеі де Іа ]оигпёе. 32 оійсіегз зирёгіеигз
Йгепі дѳзсепдге де Іа „сЬатЬге діатапіёе“ аи ріед
де Гезсаііег ди реггоп Вои^е ип даіз та^пійцие, іоиі
гезріепдіззапі д’ог, огпёе де ріитез еі зигтопіё д’ипе
соигоппе ітрёгіаіе. Іттёдіаіетепі аргёз рагигепі зиг
Іе реггоп Вои^е Іез 32 аідез де сатр ^ёпёгаих, дёзі-
^пёз аих Гопсііопз де рогіе-даіз, еі ргігепі се дегпіег
дез таіпз дез оГйсіегз зирёгіеигз. Ь’агсЬіргёіге Тапу-
зсЬечѵ. аитдпіег де Ьеигз Ма]езіёз еі гесіеиг де Гаса-
Библиотека «Руниверс»
168
ВѢНЧАНІЕ РУССКИХЪ ГОСУДАРЕЙ НА ЦАРСТВО.
„Господь вседержитель, въ рукахъ котораго судьбы «
царей и царствъ, да соблюдетъ тебя и царство твое въ
мирѣ и безопасности, да изліетъ на тебя духа пре- ।
мудрости и разума, во еже судити людемъ твоимъ въ
правду, духа крѣпости и мужества, во еже устроити 1
вся къ пользѣ врученныхъ тебѣ людей и ко славѣ пре-
святаго имени своего. Благословенъ грядый во имя Го-
сподне!"
Митрополитъ новгородскій Исидоръ подалъ Ихъ
Величествамъ крестъ къ цѣлованію, а митрополитъ кіев- ।
скій Платонъ окропилъ ихъ святою водой, послѣ чего
Государь Императоръ и Государыня Императрица всту-
пили въ древній храмъ, въ стѣнахъ котораго коронуются ,
и помазуются на царство русскіе государи, въ предше-
ствіи аріереевъ и прочаго духовенства и при пѣніи пѣв- і
чими псалма „Милость и судъ воспою тебѣ, Господи".
Вступивъ въ соборъ, Ихъ Величества со своими
ассистентами приблизились къ царскимъ вратамъ и со- I
вершили троекратное Господу поклоненіе, а затѣмъ, |
приложившись къ мѣстнымъ иконамъ Спасителя и Бого- |
матери, Ихъ Величества взошли на тронное мѣсто. '
Тронное мѣсто было устроено въ самой серединѣ
собора, между поддерживающими куполъ четырьмя стол-
пами, на широкой площадкѣ, обтянутой алымъ сукномъ,
къ которой вели отъ амвона двѣнадцать ступеней. Между
двумя задними столпами поднималось обитое малино-
вымъ бархатомъ возвышеніе, на которомъ помѣщены I
были престолъ царя Михаила Ѳедоровича для Государя ;
Императора и престолъ царя Алексѣя Михаиловича для ;
Государыни Императрицы. Оба престола стояли подъ
сѣнью великолѣпнаго балдахина изъ малиноваго бархата,
съ золотыми украшеніями, орлами и коронами, поддер-
живаемаго сверху цѣпью, прикрѣпленною къ сводамъ
храма. На той-же площадкѣ, налѣво отъ престоловъ,
между двумя сѣверными столпами, стоялъ длинный, по-
крытый дорогою парчею столъ, приготовленный для
императорскихъ регалій. Все тронное мѣсто окружено
было изящными вызолоченными перилами. Вокругъ трон-
наго мѣста Успенскій соборъ представлялъ величествен-
ный видъ. До высоты входныхъ дверей всѣ стѣны были
затянуты алымъ сукномъ. Такимъ-же сукномъ былъ об-
тянутъ помостъ, занимавшій весь храмъ и на нѣсколько
ступеней поднимавшійся надъ уровнемъ пола. Западныя
двери за троннымъ мѣстомъ были совершенно закрыты
и затянуты сукномъ, а для входа и выхода оставлены
были лишь южныя и сѣверныя двери. На правой сто-
ронѣ къ тронному мѣсту примыкала боковая площадка
между южными столпами храма, приготовленная для
членовъ августѣйшей фамиліи и иностранныхъ прин-
цевъ, а на лѣвой сторонѣ находилась другая площадка, I
для генералъ-адъютантовъ. Далѣе, направо отъ трона,
вдоль южной стѣны храма, находилось возвышающееся
шестью ступенями мѣсто для статсъ-дамъ, фрейлинъ и
супругъ высокопоставленныхъ лицъ. Ближе къ алтарю,
на той-же сторонѣ, отведены были мѣста духовенству
иныхъ христіанскихъ вѣроисповѣданій. На противопо-
сіётіе іЬёо1о§ідие сіе Ві-РёіегзЬоиг^, сіезсепсііѣ сіи рог-
сЬе сіе Іа саіЬёсІгаІе сіе ГАззотрііоп, еп сотрадпіе сіе
сіеих діасгез рогіапі Геаи Ьёпііе дапз ипе аі§иіёге еп
ог еі азрег§аіі де сеііе еаи іоиі 1ѳ іга^еі ди согіё^е ди
Засге.
ЬагсЬі-тагёсЬаІ ргіпсѳ Бо1§огоикоѵѵ аппоп^а а
Ьеигз Мазезіёз дие іоиі ёіаіі ргёі роиг Іа ргосеззіоп.
ЬЬ. ММ. ГЕтрегеиг еі ГІтрёгаігісе диіііёгепі аіогз
Іеигз аррагіетепіз рагіісиііегз роиг зе гепдге дапз Іа
заііе ди Тгдпе (заііе 8і-Апдгё) еі у ргігепі ріасе зиг
іез зіё^ез ди ігдпе. 8. М. ГЕтрегеиг рогіаіі ГипіГогте
де ^ёпёгаі еі іе §гапд согдоп де 8і-Ѵ1адітіг аѵес іе
соіііег (огдіпаіге) де Гогдге де 8і-Апдгё. 8. М. ГІтрё-
гаігісе ёіаіі геѵёіие сГипе гоЬе еп дгар д’аг^епі ипі.
Бапз Іа заііе ди Тгопе Ьеигз Ма]езіёз ёіаіепі аііеп-
диез дериіз 8 Ьеигез ди таііп дез тетЬгез ди сопзеіі
де ГЕтріге, дез зесгёіаігез д’Еіаі еі дез тагёсііаих де
Іа поЫеззе. А рагііг де Гезігаде ди ігдпе ^изди а Іа
рогіе де Іа заііе 8і-А1ехапдге зе іепаіепі еп езраііегз.
д’ип сдіё Іез §гепадіегз ди раіаіз, еіде Гаиіге—деих
реіоіопз де сЬеѵаІіегз-^агдез. Бапз Іа заііе 8і-А1ехап-
дге зе ігоиѵаіепі: Іез гергёзепіапіз де Іа поЫеззе, іез
таігез дез ѵіііез, Іез гергёзепіапіз де діѵегзез іпзіііи-
ііопз, Іез датез де Мозсои дез ігоіз ргетіёгез сіаззез.
Оп реіоіоп дез сЬеѵа1іегз-§агдез, Гёіепдагд еп іёіе у
ёіаіі дізрозё еп езраііег. Ьа заііе де 8і-Оеог§ез ёіаіі
ріеіпе сГоГйсіегз де іоиз §гадез де Гагтёе де іегге еі
де 1а тагіпе, пе зе ігоиѵапі раз дапз Іез гапігз дез
ігоирез ргёзепіёез аи Засге. Оп у ѵоуаіі аиззі ип реіо-
іоп де Гезсогіе рагіісиііёге де 8. М. ГЕтрегеиг еі ип
реіоіоп де §агдез-а-сЬеѵа1. Бапз іе ѴезііЬиІе 8аіпі зе
іепаіепі Іез сиігаззіегз де 8. М. ГЕтрегеиг еі де 8. М.
ГІтрёгаігісе. Епйп дапз Іа заііе 8і-Ѵ1адітіг ёіаіепі
гап^ёз диаіге реіоіопз д еіёѵез дез согрз де садеі де
Мозсои еі ипе сотра§піе де Гёсоіе тііііаіге д’АІехап-
дге (тёте ѵіііе).
8иг ип зіцпе доппё раг 8. М. ГЕтрегеиг. оп еп-
іепдіі Іез зоппегіез дез іготреііез еі Іе зоп дез ііт-
Ьаіез зиг Іа іеггаззе ад]асепіе а Іа заііе 8і-Апдгё Гаі-
запі Гасе а 1а гіѵіёге Мозкѵа еі зиг Іа іеггаззе диі а
ѵие зиг Іа саіііёдгаіе де ГАппопсіаііоп (сдіё ди реггоп
Коіще). Ье согіё^е зе тіі еп тагсЬе ѵегз іе реггоп
Кои^е.
А 9 Ьеигез 30 т. дезсепдіі зиг Гезріападе ди ра-
іаіз ип реіоіоп де тацпійдиез сЬеѵа1іегз-§агдез геѵё-
іиз де Іеигз Ьгіііапіз ипіГогтез еі де зоиЬгеѵезіез гои-
§ез. Аргёз еих ѵепаіепі 24 ра^ез еі аиіапі де ра§ез
де Іа сЬатЬге еп ипіГогтез ^аіоппёз д’ог еі соіГГёз де
саздиез а рапасЬез Ыапсз.
Беих таіігез дез сёгётопіез, Іеиг ѵег§ез а Іа таіп.
тагсііаіепі еп іёіе д’ип дёйіё запз йп де гергёзеп-
іапіз дез Ьаі11а§ез. дез ѵіііез еі дез иетзіѵоз де ГЕт-
ріге Кпззе. Опу гетагдиаіі, §тасе а Іеигз созішпез зіт-
ріез, таіз іпйпітепі ѵагіёз, іез зупдісз дез Ьаіііа^ез
гиззез, Іез ѵоііез дез §тіппез ди гоуаите де Ро1о§пе
еі Іе зіагозіе дез сиіііѵаіеигз де КогоЬоѵо, ехетріз де
Библиотека «Руниверс»
СОПВОХХЕМЕХТ ПЕ8 8ОПѴЕКАШ8 ВП88Е8.
169
ложной сторонѣ собора, налѣво отъ троннаго мѣста,
вдоль западной стѣны, стояли лица дипломатическаго
корпуса и свиты иностранныхъ принцевъ. Наконецъ,
мѣста, находившіяся позади трона, вдоль западной стѣны
храма, были предоставлены сенаторамъ, дворянству, на- I
пальникамъ различныхъ учрежденій, нѣкоторымъ почет- і
нымъ лицамъ, не находившимся въ процессіи. Наверху
эстрады помѣщались газетные корреспонденты, числомъ ।
двѣнадцать, между ними семеро отъ русскихъ газетъ.
Между тѣмъ какъ Ихъ Императорскія Величества, 1
приложись ко святымъ иконамъ, изволили шествовать |
по ступенямъ троннаго мѣста къ престоламъ, архіереи, |
архимандриты и прочее духовенство, участвовавшее въ
служеніи, стали по обѣ стороны отъ ступеней троннаго
мѣста до царскихъ вратъ, а особы, несшія император-
скія регаліи, возложили оныя на приготовленный столъ и
стали въ слѣдующемъ порядкѣ:
Графъ Л. Л. Гейденъ, несшій большую корону, по-
мѣстился за столомъ, на которомъ она была положена.
Дѣйствительный тайный совѣтникъ В. П. Титовъ, нес-
шій малую корону? сталъ также за столомъ при оной.
Графъ Э. Т. Барановъ, несшій скипетръ, сталъ на верх-
ней площадкѣ троннаго мѣста, справа, тогда какъ графъ
П. А. Валуевъ, несшій державу, помѣстился на той-же •
площадкѣ, слѣва. Генералъ-адъютанты: адмиралъ Ѳ. М.
Новосильскій и графъ А. В. Адлербергъ, несшіе пор- |
фиру Государя Императора, стали на первой ступени
троннаго мѣста, справа; на той-же ступени слѣва за- :
няли мѣсто генералъ-адъютанты: графъ Ѳ. Л. Гейденъ '
и А. Е. Тимашевъ, несшіе порфиру Ея Императорскаго
Величества. Далѣе, на второй ступени справа, сталъ
генералъ-адъютантъ графъ Д. А. Милютинъ, держа въ |
рукѣ государственный мечъ, а противъ него слѣва, на 1
той-же ступени, сталъ генералъ-адъютантъ князь Мен- |
шиковъ съ государственнымъ знаменемъ въ рукахъ. На-
конецъ, на третьей ступени троннаго мѣста стали ми-
нистры иностранныхъ и внутреннихъ дѣлъ Н. К. Гирсъ
и графъ Д. А. Толстой, несшіе государственную печать |
и цѣпь ордена св. апостола Андрея Первозваннаго, і
первый — справа, второй — слѣва. 1
Герольды, предшествовавшіе регаліямъ, стали по ।
обѣимъ сторонамъ троннаго мѣста на первой ступени
снизу, ассистенты-же при регаліяхъ, пройдя по верхней
площадкѣ троннаго мѣста и сойдя по малой лѣстницѣ
позади онаго, стали у сѣверной стороны собора, за ду-
ховенствомъ. Позади нихъ помѣстились между иконо- !
стасомъ и мѣстомъ, занятымъ дипломатическимъ корпу-
сомъ, сопровождавшіе регаліи флигель-адъютанты, свиты
Его Величества генералъ-маіоры и генералъ-адъютанты,
а также 32 генералъ-адъютанта, несшіе балдахинъ надъ
Ихъ Величествами и сдавшіе оный у южныхъ дверей
собора 32-мъ штабъ-офицерамъ.
Пятая и седьмая ступени троннаго мѣста были за-
няты съ обѣихъ сторонъ четырьмя кавалергардскими
офицерами съ обнаженными палашами и касками въ
рукахъ.
іоиі ітроі. Веггіёге еих з’аѵап^аіепі Іез таігев сіе іоиз
Іез сІіеГ-Ііеих (Іе ргоѵіпсе, Іез бёриіёз би "гапб-бисііё
бе Еіпіапбе еі Іез ргёзібепіз без бёіё.^аііопз ргоѵіп-
сіаіез би гетзіѵо.
Ьа ігоізіёте рагііе би согіё^е зе сотрозаіі без ге-
ргёзепіапіз бе іоиіез Іез іпзіііиііопз бе Мозсои, Гап-
сіепие сарііаіе. Оп у ѵоуаіі Іез тетЬгез би сотііё бе
Іа Ьоигзе бе Мозсои, Іез тетЬгез без бёіё^аііопз без
тагсііапбз, без агіізапз, без Ьоиг^еоіз еі бе Іа бёіё^а-
ііоп типісіраіе; Іез гергёзепіапіз би сопзеіі би сот-
тегсе еі без тапиГасіигез, би бёроі сепігаі без боиа-
пез, бе Іа Ьапдие бе Киззіе, бе Габтіпізігаііоп бе Гас-
сізе, бе Габтіпізігаііоп без ботаіпез, без Ьагаз ітрё-
гіаих тозсоѵііез, бе Габтіпізігаііоп бе Іа запіё риЫі-
дие, бе Габтіпізігаііоп без розіез, бе Іа сЬатЬге бе
сопігоіе еі бе Іа сІіатЬге без сотріез. Ѵспаіепі еп-
зиііе Іез та^ізігаіз без аззізез бе раіх бе Мозсои, би
ІгіЬипаІ бе соттегсе, би ігіЬипаІ бе Гаггопбіззетепі
бе Мозсои, Іез гергёзепіапіз без зосіёіёз бе ЬіепГаі-
запсе, Іа соттіззіоп би іетріе би 8аиѵеиг, би сотііё
бе сепзиге, би бігесіоіге ргоѵіпсіаі бе Мозсои еі бе Іа
сііапсеііегіе би §оиѵегпеиг-^ёпёга1 бе Мозсои; бе Габ-
тіпізігаііоп бе Гаггопбіззетепі Іё1ё§гар1іідие, Іез ге-
ргёзепіапіз бе Гаггопбіззетепі без ѵоіез бе соттипі-
саііоп, Гёіаі-та]ог бе Іа сігсопзсгірііоп тііііаіге бе
Мозсои, Іез гергёзепіапіз бе Іа соиг бе ]изіісе бе Моз-
сои, бе Іа саіззе бе ргёі еі б’ёраг^пе, без агсЬіѵез би
тіпізіёге бе Іа Дізіісе еі би тіпізіёге без айаігез
ёігап§ёгез; бе Іа сііапсеііегіе без агрепіа§ез, бе Гаг-
гопбіззетепі зсоіаіге еі бе Гипіѵегзііё бе Мозсои.
Аргёз Іез гергёзепіапіз бе Іа ѵіііе бе Мозсои ѵе-
паіепі Іез тетЬгез би тіпізіёге бе Іа соиг ітрёгіаіе,
Іез бёриіёз бе іоиіез Іез ігоирез созадиез, Іез тагё-
сііаих бе поЫеззе без ргоѵіпсез бе ГЕтріге бе Виззіе,
Іе ргосигеиг-^ёпёгаі би 1-ег бёрагіетепі би зёпаі бі-
гі§еапі, Іез іиіеигз Ьопогаігез, Іез зёпаіеигз, Іез §ои-
ѵегпеигз-^ёпёгаих ргёзепіз а Мозсои, Іе ргосигеиг-§ё-
пёгаі би заіпі-зупобе, Іез зесгёіаігез б’Еіаі, Іез бігес-
іеигз §ёпёгаих без абтіпізігаііопз аиіопотез, Іез ті-
пізігез еі Іез тетЬгез би сопзеіі бе ГЕтріге.
Тоиі Іе топбе ге^агбаіі аѵес ипе аііепііоп йёѵгеизе
Іе бейіё бе се 1оп§ согіё§е з’аѵап^апі Іепіетепі би
реггоп Вои§е а Іа саіЬёбгаІе бе ГАззотрііоп, бапз 1а-
диеііе пе рёпёігаіепі дие Іез сІіеГз бе сЬадие ^гоире,
іапбіз дие іоиз Іез аиігез сопіоигпаіепі Іе іетріе а
рагііг би рогіаіі 8иб еі аііепбаіепі бапз Іа сЬатЬге
би зупобе Іе геіоиг би согіё§е. Ьез сІіеГз без Ьаіііа-
§ез Гигепі ріасёз а рагі, іоиі ргёз би реггоп Кои^е,
епіге Іез саіЬёбгаІез бе ГАззотрііоп еі без АгсЬап§ез.
Оп ѵіі рагаііге іоиі-а-соир беих §гапбз-таіігез без
сёгётопіез би 8асге рогіапі без ѵег^ез б’ог еі ГагсЫ-
таііге без сёгётопіез аѵес за ѵег§е. Ьез ігоирез рогіё-
гепі Іез агтез, Іез іатЬоигз Ьаііігепі аих сЬатрз еі
Іез сіосііез зе іпігепі а зоппег. Ьез іпзі§пез ітрёгіаих
арргосЬаіепі. Ііз ёіаіепі ргёсёбёз бе беих Ьёгаиіз
бапз Іеиг та§пійдие созіите тоуеп-а^е еі без зоиз-
22
Библиотека «Руниверс»
170
ВѢНЧАНІЕ РУССКИХЪ ГОСУДАРЕЙ НА ЦАРСТВО.
На девятой ступени стали два коронаціонные оберъ-
церемоніймейстера.
У самаго всхода на тронное мѣсто, у церковныхъ
столповъ, помѣстились церемоніймейстеры, по два съ
каждой стороны, лицомъ ко всходу, а между правымъ
столпомъ и всходомъ, у самыхъ перилъ троннаго мѣста,
сталъ московскій губернаторъ В. С. Перфильевъ съ
двумя ассистентами, московскимъ вице-губернаторомъ и
предсѣдателемъ окружнаго суда—для настланія въ на-
значенное время бархата и золотой парчи.
Верховный маршалъ, оберъ-гофмаршалъ, верховный
церемоніймейстеръ и гофмаршалъ, стоявшіе, пока Ихъ
Величества прикладывались къ иконамъ, на первомъ у
иконостаса уступѣ, близъ клиросовъ, лицомъ къ алтарю,
сопровождали Ихъ Величества до верхней площадки
троннаго мѣста и стали потомъ на второй площадкѣ
онаго лицомъ другъ къ другу.
Между престоломъ Его Величества и столомъ для
регалій помѣстились министръ императорскаго двора,
военный министръ, командующій императорскою глав-
ною квартирой и дежурный 'генералъ-адъютантъ.
Командующій кавалергардскимъ Ея Величества пол-
комъ генералъ-маіоръ Шиповъ, съ обнаженнымъ пала-
шомъ и каскою въ рукахъ, сталъ между обоими престо-
лами, позади оныхъ. По сторонамъ его размѣстились:
оберъ-камергеръ графъ М. И. Хрептовичъ и оберъ-гоф-
мейстеръ князь Г. Г. Гагаринъ, назначенные къ несе-
нію концовъ порфиръ Ихъ Величествъ; за ними егер-
мейстеръ князь Б. Ѳ. Голицынъ, шталмейстеръ князь
А. В. Мещерскій, гофмейстеръ князь Н. В. Юсуповъ и
гофмейстеръ князь И. М. Голицынъ, назначенные къ
поддержанію порфиръ у плечъ Ихъ Величествъ, и далѣе,
у перилъ троннаго мѣста—десять камергеровъ, должен-
ствующихъ нести шлейфы порфиръ, шесть у Государя
Императора (графъ А. С. Уваровъ, И. А. Всеволожскій,
баронъ М. Н. Корфъ, Н. П. Балашовъ, князь В. С.
Оболенскій и А. А. Араповъ) и четыре у Государыни
Императрицы (В. В. Апраксинъ, И. П. Балашовъ, Е. К.
Вейсъ и Р. У. Стааль фонъ-Гольстейнъ).
Взойдя на верхнюю площадку троннаго мѣста, Госу-
дарь Императоръ изволилъ возсѣсть на престолъ царя
Михаила Ѳедоровича, а Государыня Императрица на
престолъ царя Алексѣя Михаиловича. У подножія пер-
ваго изъ сихъ престоловъ, выступя немного впередъ,
стали ассистенты Государя Императора—Ихъ Высочества
великіе князья Владиміръ и Алексѣй Александровичи,
а съ другой стороны, у подножія престола, на кото-
ромъ возсѣдала Государыня Императрица, помѣстились
ассистенты Ея Величества — Его Высочество великій
князь Сергій Александровичъ и принцъ датскій Валь-
демаръ.
Когда всѣ вышепоименованныя особы заняли свои
мѣста, Успенскій соборъ представлялъ торжественное
зрѣлище. Высоко поднимались между четырьмя испо-
линскими церковными столпами широкія, обтянутыя
алымъ сукномъ ступени, ведущія къ верхней площадкѣ
| оійсіегз дез цтепадіегз ди раіаіз аѵес Іе дгареаи Де
Іеиг сотра§піе.
I Ьа дгапйе соигоппе де 8. М. ГЕтрегеиг ёіаіі рогіёе
зиг ип соиззіп де ѵёіоиг роисеаи раг М. Гаіде де
сатр ^ёпёгаі сотіе Ь. де Неудеп, аззізіё раг ММ. Іез
сопзеіііегз ргіѵёз асіиеіз, Ъагоп де бтёѵёпіія еі ТсЬег-
по§1а2О5ѵ, зёпаіеигз.
Ьа реіііе соигоппе де 8. М. ГІтрёгаігісе аѵаіі роиг
рогіеиг М. Іе сопзеіііег ргіѵё асіиеі Тііоуѵ, аззізіё раг
ММ. Іе таііге де Іа соиг де Ыеудііагді еі Іе зёпаіеиг
8а1отоп.
Ье зсеріге ёіаіі рогіё раг М. Іе сотіе Е. Вагапотс,
еі Іе дІоЬе — раг М. Іе сотіе Ѵаіоиклѵ. Ье ргетіег
ёіаіі аззізіё раг ММ. Іе зёпаіеиг 8сЬакЬок еі Іе соп-
зеіііег ргіѵё Вгипп, Іе зесопд — раг ММ. Іе таііге
де Іа соиг 8оикЪоііп еі Іе зёпаіеиг Реіегз.
Ѵепаіі епзиііе Іе тапіеаи ітрёгіаі де 8. М. ГЕт-
регеиг рогіё раг ММ. Іез аідез де сатр ^ёпёгаих, Га-
тігаі Моѵоззіізку еі Іе сотіе А. АдІегЪепг, аззізіёз
де ММ. Іе таііге де Іа соиг сотіе де ЬатздогЙ* еі Іе
сопзеіііег ргіѵё Ваііоизсіікодѵ.
Ье тапіеаи ітрёгіаі де 8. М. ГІтрёгаігісе аѵаіі
роиг рогіеигз ММ. Іез аідез де сатр ггёпёгаих сотіе
ТЬ. де Неудеп еі Тітазсііеѵѵ, аззізіёз де ММ. Іе зе-
сгёіаіге д’Еіаі 8аЬоигоѵѵ еі Іе зёпаіеиг Возіц^.
Ье діаіѵс йе ТЕіаі ёіаіі рогіё раг М. Іе сотіе
Мііиііпе, Іе дгапй зсеаи — раг М. де Оіегз, тіпізіге дез
айаігез ёігап^ёгез еі Іа Ъаппіёге йе ТЕіаі — раг М. Гаіде
де сатр ^ёпёгаі ргіпсе Мепзсііікодѵ. Ье ргетіег ёіаіі
аззізіё раг ММ. іез аідез де сатр ггёпёгаих 8ѵёіс1ііпе
еі Мапзеу, Іе зесопд — раг ММ. Іе таііге де Іа соиг
Ъагоп С. де КоНТ еі Іе сопзеіііег ргіѵё Хіпоѵіеѵѵ; Іе
ігоізіёте — раг ММ. Гаіде де сатр §ёпёга1 сотіе
Моиззіпе-РоизсЪкіпе еі Іе зёпаіеиг Магсиз.
Ѵепаіі епйп Іе соіііег йе Тогйге йе Еі-Апйгё рогіё
раг М. Іе сотіе Тоізіоу, тіпізіге де Гіпіёгіеиг аззізіё
раг ММ. Іе таііге де Іа соиг ргіпсе X. Мезісііегзку
еі Іе таііге де Іа соиг іпіёгітаіге Ѵаззі1іс1іікоит.
Без деих сбіёз дез іпзі§пез щагсііаіепі зиг деих
гап§’8 Іез аідез де сатр, Іез §ёпёгаих-та]огз де Іа
зиііе де 8. М. ГЕтрегеиг еі Іез аідез де сатр $гё-
пёгаих.
Циапд Іез іпзі^пез з’арргосііёгепі де Іа рогіе ди
іетріе, іоиі Іе с1ег§ё зогііі зиг Іе рагѵіз, еі М-§г Ізі-
доге, тёігороіііе де Хоѵцогод, Іез епсепза, іапдіз дие
М-цт Ріаіоп, тёігороіііе де Кіетс, Іез азрег§еа д’еаи
Ьёпііе.
Ь’аііепііоп дез аззізіапіз ёіаіі аггіѵёе а зоп сотЫе.
іоиз Іез уеих ёіаіепі сотте гіѵёз аи реггоп Вои§е,
дапз Гаііепіе де Гаррагіііоп ди соиріе ітрёгіаі. Тоиі
д’ип соир ип Іюигга ГогтідаЫѳ зогііі дез сепіаіпез де
тіііез де роіігіпез еі еиі роиг ёсію Іез ассіатаііопз
дез Іоиіез іппотЪгаЫез диі зе ргеззаіепі зиг іоиіез
Іез ріасез ди Сгетііп еі зиг Іез диаіз диі Гаѵоізіпепі.
Тоиз Іез огсііезігез де тизідие тііііаіге, таззёз зиг
Гезріападе ди раіаіз, епіоппёгепі ГЬутпе паііопаі еі
Библиотека «Руниверс»
СОБВОХХЕМЕМТ БЕ8 8ОБѴЕВАШ8 ВѴ88Е8.
171
троннаго мѣста, на вершинѣ котораго подъ балдахиномъ
возсѣдала на прародительскихъ престолахъ император-
ская чета. По обѣимъ сторонамъ этой, спускавшейся къ
царскимъ дверямъ, великолѣпной лѣстницы стояли въ
роскошныхъ, шитыхъ золотомъ, мундирахъ придворные
чины, кавалергарды и герольды. Далѣе до царскихъ
вратъ тянулись два ряда высшаго духовенства въ но-
выхъ золотыхъ облаченіяхъ. На клиросахъ стояли при-
дворные пѣвчіе въ полномъ составѣ, въ парадныхъ каф-
танахъ. Вдоль южныхъ и сѣверныхъ стѣнъ стояли въ
русскихъ костюмахъ, со множествомъ брилліантовъ и
драгоцѣнныхъ камней, придворныя дамы и дипломати-
ческій корпусъ въ блестящихъ мундирахъ различныхъ
національностей. Направо и налѣво отъ троннаго мѣста
стояли за золотой рѣшеткой на особыхъ площадкахъ
Наслѣдникъ Цесаревичъ и прочіе члены августѣйшей
фамиліи, иностранные принцы и высшіе военные чины
въ блестящихъ золотомъ и орденами мундирахъ, и, на-
конецъ, у западной стѣны храма составляли какъ-бы
фонъ этой дивной картины—сенаторы, главные началь-
ники всѣхъ учрежденій Россійской имперіи и представи-
тели русскаго дворянства. Надо всѣмъ этимъ блестя-
щимъ собраніемъ возвышались старинные своды заново-
реставрированнаго собора и исполинскій иконостасъ,
освѣщенные яркимъ огнемъ роскошныхъ паникадилъ,
лампадъ и свѣщниковъ, богато украшенныхъ золотомъ,
жемчугомъ и драгоцѣнными камнями.
Въ 10 часовъ начался торжественный обрядъ свя-
щеннаго коронованія.
По ступенямъ, ведущимъ къ тронному мѣсту, поднялся
медленною поступью маститый митрополитъ новгород-
скій. Взойдя на верхнюю площадку, высокопреосвящен-
ный сталъ предъ Государемъ Императоромъ и обратился
къ Его Величеству со слѣдующею по уставу рѣчью:
„Благочестивѣйшій Великій Государь нашъ, Импера-
торъ и Самодержецъ Всероссійскій! Понеже благоволе-
ніемъ Божіимъ и дѣйствіемъ святаго и всеосвящающаго
Духа, и вашимъ изволеніемъ имѣетъ нынѣ въ семъ
первопрестольномъ храмѣ совершиться Императорскаго
Вашего Величества коронованіе и отъ святаго мѵра
помазаніе; того ради, по обычаю древнихъ христіан-
скихъ монарховъ и боговѣнчанныхъ вашихъ предковъ,
да соблаговолитъ Величество Ваше въ слухъ вѣрныхъ
подданныхъ вашихъ исповѣдать православно-каѳоличе-
скую вѣру, како вѣруеши?"
Митрополитъ поднесъ Его Величеству разгнутую
книгу, по которой Государь Императоръ громко и от-
четливо прочелъ сѵмволъ православной вѣры, осѣнивъ
себя крестнымъ знаменіемъ троекратно при произнесе-
ніи святаго имени Бога Отца, Бога Сына и Духа Свя-
таго. Это была одна изъ торжественнѣйшихъ минутъ
священнаго обряда. '
По прочтеніи Государемъ Императоромъ исповѣда- .
нія православной вѣры митрополитъ Исидоръ возгла-
силъ: „Благодать Пресвятаго Духа да будетъ съ тобой.
Аминь“, и сошелъ съ троннаго мѣста, а діаконъ, послѣ
ее Гиі аи тіііеи сіе сев вопогііёв воіеппеііев дие 8. М.
ГЕтрегеиг дезсепдіі сіи реггоп Вои^е ргёсёдё д’ип ре-
іоіоп сіо сііеѵаііегв-^агдез, д’ип тагёсЬаІ сіе 1а соиг,
д’ип §гапд-тагёс1іа1 сіе Іа соиг еі епйп, сіе ГагсЫ-та-
гёсЬаІ рогіапі за ѵег^о. 8а Ма]езіё з’аѵап^аіі, аззівіёе
раг ЬЬ. АА. II. М-^гз Іез ^гапдз-дисз Ѵіадітіг Аіе-
хапсІгоѵіісЬ еі Аіехіз АІехапсІгоѵіісЬ. Беггіёге ГЕтре-
геиг з’аѵап^аіепі ММ. Іе сотіе Ѵогопівоѵѵ-ВазсЬкоѵѵ,
тіпізіге сіе Іа соиг, Гаісіе сіе сатр еёпёгаі Ѵаппоѵзку,
тіпізіге де Іа диегге, Гаісіе де сатр ^ёпёгаі ВісЬіег,
сЬеГ де Іа таізоп тііііаіге де 8а Ма]езіё, Гаіде де
сатр §ёпёга1 еі Іе §ёпёга1-та]’ог де 1а зиііе де 8а Ма-
Зезіё еп зегѵісе де риг еі Іе §ёпёга1-та]‘ог ЗсЬірохѵ,
соттапдапі ди гё^ітепі дез сЬеѵаІіегз-еагдез, се дег-
піег Гёрёе пие а Іа таіп.
Без ассіатаііопз поиѵеііез еі гедоиЫёез заіиёгепі
Гаррагіііоп де 8. М. ГІтрёгаігісе. Ьа Зоиѵегаіпе з’а-
ѵап^аіі аззівіёе раг ЬЬ. АА. II. еі ВЕ. М-етз іе ^гапд-
дис 8ег§е АІехапдгоѵіісЬ еі Іе ргіпсе АѴаІдетаг де
Вапетагк. 8а Ма^езіё ёіаіі зиіѵіе де сріаіге датез а
рогігаіі еі дез детоізеііез д’Ьоппеиг де за зиііе.
Безсепдиез ди реггоп Воиде, Ьеигз Ма]езіёз зе
ріасёгепі зоиз іе даіз рогіё раг зеіяе аідез де сатрз
§ёпёгаих, ММ. 2іпоѵіек, Ророіѵ. РёгёІезсЬіпе, сотіе
8сЬоиѵа1о\ѵ 2, ОЪгоиісЬеѵѵ, ЗорЬіапо, ргіпсе Зѵіаіороік-
Мігзку 2, ргіпсе Ітёгёііпзку, 8сЬёгётёііеіѵ, 8ѵізіоипок,
ргіпсе ЗсЬакоѵзкоу, ргіпсе де АѴііі^епзіеіп, Ѵоуёікоіѵ,
де ВовепЬасЬ еі ТсЬёгёѵіпе. Ьез согдопз ди даіз
ёіаіепі іепиз раг зеіяе аиігез аідез де сатр ^ёпёгаих,
ММ. Ѵёгі^иіпе, іе Ьагоп Візігот, Іе сотіе Ьогіз-Мё-
Іікодѵ, ѴайтоѵіісЬ, бгоигко, Вадеізку, ргіпсе Сгоііізупе 1,
Созіапда, Бгепіеіп, Іззакоѵѵ, сотіе І^паііек, Тгёро\ѵ.
сотіе ЬёѵазсЬож ТсЬегікоіѵ 2, ЕёЬіпдег еі Зіигіег.
Беггіёге Іе даіз тагсЬаіепі Іез аідез де сатр §ё-
пёгаих, ауапі гап§ де ^ёпёгаих д’іпГапіегіе, де саѵаіе-
гіе еі д’агііііегіе еі ип реіоіоп де сЬеѵаІіегз-§агдез.
Ье согіё§е зе іегтіпаіі раг іез гергёзепіапіз де Іа
поЫеззе гиззе, де Іа согрогаііоп дез соттегдапіз по-
іаЫез де Мозсои еі раг ип поиѵеаи реіоіоп дез сЬе-
ѵа1іегз-§агдез.
(^иапд ЬЬ. ММ. ГЕтрегеиг еі ГІтрёгаігісе, таг-
сЬапі зоиз Іе даіз, з’арргосЬёгепі аих ассіатаііопз еп-
іЬоизіазіез де Іа Гоиіе еі аи зоп де сіосііез, ди рагѵіз
де Іа саіііёдгаіе де ГАззотрііоп, Іез аідез де сатр §ё-
пёгаих, рогіеигз ди даіз, з’аггёіёгепі, еі Ьеигз Ма]езіёз
топіёгепі раг Іез деагёз ди рагѵіз а Іа рогіе 8ид ди
іетріе. Ьез ассіатаііопз, Іа тизідие, Іе зоп дез сіо-
сЬез сеззёгепі іоці-а-соир еі ип зііепсе зоіеппеі з’ёіа-
Ыіі. А Гепігёе ди іетріе Ьеигз Ма]езіёз йігепі ге^иез
раг М-§г «Тоаппісе, тёігороіііе де Мозсои, диі іеиг ад-
гезза Іе дізсоигз зиіѵапі:
„Тгёз-ріеих еі §гапд Зоиѵегаіп. Топ ріиз сЬег дё-
зіг еі Іе ріиз сЬег дёзіг де іез йдёіез згцеіз езі ас-
сотріі. Епіоигё де §гапдеиг зоиѵегаіпе, іи епіге зо-
Іеппеііетепі дапз Іе іетріе іііизіге де іа сарііаіе ргі-
тогдіаіе, роиг гѳсеѵоіг а Гехетріе де іез ріеих апсё-
22*
Библиотека «Руниверс»
Библиотека «Руниверс»
Библиотека «Руниверс»
Священное коронованіе Ихъ Императорскихъ Величествъ. — Чтеніе молитвы м и т р о и о л и т омъ И с и д о р о м т.
послѣ возложенія короны.
(Ье Соигоппетепі (Іе Ьеигя Ма;е8Іё8 Ітрёгіаіез. Ргіёге сіи тёігороіііе ЫДоге аргёа Іа тье Де Іа соигоппе.;
174
ВѢНЧАНІЕ РУССКИХЪ ГОСУДАРЕЙ НА ЦАРСТВО.
обычнаго начала, возгласилъ великую ектенію, въ кото-
рой въ прошеніи о Благочестивѣйшемъ Самодержавнѣй-
шемъ Великомъ Государѣ нашемъ церковь молится:
„О еже благословитися царскому его вѣнчанію благо-
словеніемъ Царя царствующихъ и Господа господствую-
щихъ.
„О еже укрѣплену быти скипетру его десницею
Вышняго.
„О еже помазаніемъ всесвятаго мѵра пріяти ему съ
небесе, къ правленію и правосудію, силу и премудрость.
„О еже получите ему благопоспѣшное во всемъ и
долгоденственное царствованіе.
„Яко да услышитъ его Господь въ день печали и
защититъ его имя Бога Іаковля.
„Яко да послетъ ему помощь отъ Святаго и отъ
Сіона заступитъ его.
„Яко да подастъ ему Господь по сердцу его и весь
совѣтъ его исполнитъ.
„Яко да подчиненные суды его немздоимны и не-
лицепріятны сохранитъ.
„Яко да Господь силъ всегда укрѣпляетъ оружіе
Его.
„О еже покорити подъ нозѣ его всякаго врага и
супостата.
„О еже благословитися царскому его вѣнчанію и
супруги его Благочестивѣйшей Государыни Импера-
трицы Маріи Ѳедоровны, благословеніемъ его-же Царя
царствующихъ и Господа господствующихъ".
По пропѣніи тропаря: „Спаси, Господи, люди твоя",
было чтеніе пророчества Исаина:
(Для яснѣйшаго разумѣнія приводится текстъ на
новѣйшемъ языкѣ, слѣдуя синодальному переложенію.)*
„Радуйтесь, небеса, и веселись, земля, и восклицайте,
горы, отъ радости: ибо утѣшилъ Господь народъ свой
и помиловалъ страдальцевъ своихъ. А Сіонъ говорилъ:
оставилъ меня Господь, и Богъ мой забылъ меня! За-
будетъ-ли женщина грудное дитя свое, чтобы не пожа-
лѣть чадо чрева своего? но если-бъ она забыла, то я
не забуду тебя. Вотъ, я начерталъ тебя на дланяхъ
моихъ; стѣны твои всегда предо мною. Сыны твои по-
спѣшатъ къ тебѣ, а раззорители и опустошители твои
уйдутъ отъ тебя. Возведи очи твои и посмотри вокругъ
—всѣ онй собираются, идутъ къ тебѣ. Живу я! — го-
воритъ Господь—всѣми ими ты облечешься, какъ убран-
ствомъ, и нарядишься, какъ невѣста. Ибо развалины
твои и пустыни твои, и раззоренная земля твоя будутъ
теперь слишкомъ тѣсны для жителей, и поглощавшіе
тебя удалятся отъ тебя. (Исаіи, 49, 13—19.)
Затѣмъ, по прокимнѣ: „Господи, силою твоею возве-
селится царь и о спасеніи твоемъ возрадуется зѣло",
читано посланіе св. апостола Павла къ римлянамъ, въ
которомъ заключается христіанское ученіе о повиновеніи
властямъ, какъ поставленнымъ отъ Бога:
„Братіе, всяка душа властенъ предержащимъ да по-
винуется. Нѣсть бо власть аще не отъ Бога: сущія-же
власти отъ Бога учинены суть. Тѣмъ-же противляяйся
ігез, Іез зіфіез озіепзіЫез сіе Іа ^гапде і^сііе сіе вои-
ѵегаіп диі Га ёіё ргёдезііпёе раг Іе 8еі#пеиг еі Іа
заіпіе опсііоп аіпзі дие іоиз Іез сіопв сіи 8аіпі-Евргіі
пёсеззаігез роиг Гассотрііззетепі сіе іоп зиргёте тап-
сіаі а Іа Гасе сіи Тоиі-Риіззапі.
„Без тііііопз сіе іез йдёіез зіуеіз, сіапз іоиіез іез
ѵіііез еі іоиіез Іез Іосаіііёз ІіаЪііёез сіе іоп іттепзе
етріге, зе гёртиіззепі еі сёІёЬгепі се ]оиг, еп ассотра-
§папі іоп согіё§е сіе Іеигз ѵоеих еі сіе Іеигз ргіёгез. Ьа
8аіпіе Е^іізе іе ге^оіі раг сіе сЬаидез ргіёгез аи 8ои-
ѵегаіп сіез Воиѵегаіпз й іоп іпіепііоп.
„Хоиз аѵопз Іа Гоі ди’й сез ргіёгез ѵізіЫез зе з’оі-
§пепі Іез ргіёгез іпѵізіЫез, шаіз ріиз еГйсасез дие Іез
поігез, сіе іез ріеих апсёігез диі опі ипійё еі ог^апізё
Іа Еиззіе, аіпзі дие Іез ргіёгез дез §гапс1з еі ЬіепЬеи-
геих ргёіаіз диі ѵоуаіепі сіе Іоіп, раг Іез уеих сіе Іеиг
Гоі, Іа дгапдеиг сіе ГЕтріге дие Біеи а сопйё а іоп
доиѵететепі.
„Яоиз озопз езрёгег ІіитЫетепі дие Іез сііаіеигеи-
зез ргіёгез сіе сеііе 1ё§іоп де сгоуапіз аггіѵегопі а Гаи-
іеі ди Зоиѵегаіп дез 8оиѵегаіпз еі Гегопі дезсепдге, раг
Гепігетізе ди заіпі тузіёге де Гё§1ізе, Іа Ьёпёдісііоп
ди 8еі§пеиг зиг іоі еі зиг ГЕтріге дие Біеи і’а
сопйё.
„Цие Іе Воиѵегаіп Маііге ди топде, диі ііепі епіге
зез таіпз Іез дезііпёез дез гоіз еі дез гоуаитез, іе
ргёзегѵе, іоі еі іоп етріге, ди’іі діѵегзе зиг іоі Гезргіі
де Іа за^еззе, роиг дие іи риіззе ]и^ег еп іоиіе ]’изіісе
іез зіуеіз, Гезргіі де Іа Гогсе еі ди соига^е, роиг дие
іи риіззе іоиі аггап§ег роиг Іе ріиз §гапд Ьіеп де іоп
реиріе еі роиг Іа рійз §гапде .§1оіге ди заіпі пот ди
8еі§пеиг! 8оіз Ъёпіз, іоі диі ѵіепз ісі аи пот де Біеи"!
М-§т Ізідоге, тёігороіііе де Моѵ^огод, ргёзепіа а
Ьеигз Мазезіёз Іа заіпіе сгоіх а Ьаізег, еі М-§г Ріаіоп.
тёігороіііе де Кіетс, Іеиг доппа Геаи Ьёпііе, аргёз
диоі ЬЬ. ММ. ГЕтрегеиг еі ГІтрёгаігісе епігёгепі
дапз Гапсіеппе Ьазііідие ой зопі соигоппёз еі засгёз
іоиз Іез зоиѵегаіпз гиззез. Ьеигз Ма]езіёз ёіаіепі ргё-
сёдёез раг Іез агсЬеѵёдиез еі Іез аиігез тетЬгез ди
сіег^ё. Ьез сЬапігез сЬапіаіепі Іе рзаите: „Іе сЬапіе-
гаі Іа «тасе еі Іа ]изіісе, оіі 8еі§пеиг"!
Ѵпе Гоіз а Гё§1ізе, Ьеигз Ма^езіёз еі Іез регзоппез
диі Іез аззізіаіепі зе зопі арргосііёез де Іа рогіе сеп-
ігаіе ди запсіиаіге еі зе зопі іпсііпёез а ігоіз гергі-
зез, аргёз диоі, ауапі Ьаізё Іез іта^ез ди 8аиѵеиг еі
де Іа Заіпіе Ѵіег^е диі огпепі Гісопозіазе, ГЕтрегеиг
еі ГІтрёгаігісе зопі іпопіёз зиг Гезігаде ди ігдпе.
Сеііе езігаде ёіаіі ёіаЫіе аи сепіге де Іа саіЬё-
дгаІе, епіге Іез диаігез ріііегз диі зиррогіепі Іа сои-
роіе. Оп аггіѵаіі а Гезігаде, іепдие де дгар гои§е раг
ип езсаііег де 12 тагсііез Гаізапі Гасе аи запсіиаіге.
Епіге Іез деих ріііегз д’аггіёге з’ёіеѵаіі ипе рІаіеГогте
іепдие де ѵёіоигз ропсеаи еі зиг сеііе рІаіеГогте
ёіаіепі іпзіаііёз Іез (гдпез ди ізаг Місііеі Еёдогоѵіісіі
(роиг 8. М. ГЕтрегеиг) еі ди ізаг Аіехіз Мікіийіо-
ѵііск (роиг 8. М. ГІтрёгаігісе). Ьез деих ігдпез зе
Библиотека «Руниверс»
СОПВОКЫЕМЕХТ БЕ8 8ОѴѴЕВАІЫ8 ВП88Е8.
175
власти—Божію повелѣнію проявляется: проявляющійся
же, себѣ грѣхъ пріемлютъ. Князи бо не суть боязнь
добрымъ дѣломъ, но злымъ. Хощеши-же ли не боятися
власти? благое твори: и имѣти будеши похвалу отъ него.
Божій бо слуга есть, тебѣ во благое. Аще-ли злое тво-
рити— бойся: не бо безъ ума мечъ носитъ: Божій бо
слуга есть, отмститель въ гнѣвъ злое творящему. Тѣмъ-
же потреба повиноватися не токмо за гнѣвъ, но и за
совѣсть. Сего бо ради и дани даете: служители бо Бо-
жіи суть во истое сіе пребывающе. Воздадите убо всѣмъ
должная: ему-же убо урокъ, урокъ, а ему-же дань, дань,
а ему-же страхъ, страхъ, и ему-же честь, честь". (Римл,
гл. 13, 1—7 ст..)
За симъ слѣдовало чтеніе евангелія отъ Матѳея:
„Во время оно совѣтъ пріимше вси фарисее на
Іисуса, яко да обольстятъ его словомъ. И посылаютъ
къ нему ученики своя со иродіаны, глаголюще: учителю,
вѣмы, яко истиненъ еси и пути Божію во истину учити,
и нерадиши ни о комъ-же: не зриши бо на лице чело-^
вѣкомъ. Рцы убо намъ, что ти ся мнитъ? достойно-ли
есть дати кинсонъ Кесареви или ни? Разумѣвъ-же
Іисусъ лукавство ихъ, рече: что мя искушаете, лице-
мѣри? Покажите ми златицу кинсонную: они-же прине-
соша ему пѣнязь. И глагола имъ: чій образъ сей и напи-
саніе? И глаголаша ему: Кесаревъ. Тогда глагола имъ:
воздадійте убо Кесарева Кесареви и Божія Богови. И
слышавше дивишася и, оставлыые его, отыдоша". (Матѳ.
21, 15—22.)
По прочтеніи евангелія на тронное мѣсто взошли
митрополиты: новгородскій Исидоръ и кіевскій Платонъ.
Его Императорское Величество, снявъ съ себя обыкно-
венную цѣпь ордена св. апостола Андрея Первозван-
наго, повелѣть соизволилъ возложить на себя император-
скую порфиру съ принадлежащею къ ней алмазною
цѣпью сего ордена. Митрополиты поднесли Его Вели-
честву порфиру на двухъ подушкахъ и возложили ее
на Государя Императора при содѣйствіи ассистентовъ
Его Величества—великимъ князей Владиміра и Алексѣя
Александровичей. При возложеніи порфиры митрополитъ
новгородскій возгласилъ: „Во имя Отца и Сына и Свя-
таго Духа. Аминь".
По возложеніи порфиры Государь Императоръ пре-
клонилъ главу. Митрополитъ осѣнилъ верхъ главы Го-
сударя крестнымъ знаменіемъ, возложилъ крестообразно
руки на оную и прочелъ во услышаніе всѣмъ, по по-
ложенію, слѣдующія двѣ молитвы:
I. „Господи Боже нашъ, Царю царствующихъ и
Господи господствующихъ, иже чрезъ Самуила пророка
избравый раба своего Давида и помазавый его во царя
надъ людомъ твоимъ Израилемъ: самъ и нынѣ услыши
моленіе насъ недостойныхъ и призри, отъ святаго жи-
лища твоего, и вѣрнаго раба твоего, Великаго Госу-
даря Александра Александровича, его-же благоволилъ
еси поставити Императора надъ языкомъ твоимъ, при-
тяжаннымъ честною кровію Единороднаго твоего Сына,
помазати удостой елеомъ радованія, одѣй его силою съ
ігоиѵаіепі ріасёз зоиз ип та^пійдие сіаіз еп ѵёіоигз
ропсеаи Ьгодё д’ог, зизрепди а ипе сііаіпе йхёе аих
ѵоиіез сіи іетріе. А Іа §аис1іѳ дез ігбпез зе ігоиѵаіі
зиг Гезігаде ипе 1оп§ие іаЫе гесоиѵегіе д’ипе парре
сіе дгар сГог сГипе дгаініе гісЬеззе еі дезііпёе а гесе-
ѵоіг Іез іпзі^пез ітрёгіаих. Тоиіе Гезігаде ёіаіі епіои-
гёе д’ипе Ьаіизігаде догёе. Аиіоиг сіе Гезігаде дез
ігдпез Іа саіЬёдгаІе де ГАззотрііоп ргёзепіаіі ип зрес-
іасіе §тапдіозе. Тоиз Іез шигз ди іетріе ёіаіепі іепдиз,
<1 Ьаиіеиг дез рогіез д’епігёе, де дгар гои§е. Ье зоі
ди іетріе ёіаіі гесоиѵегі де дгар де Іа тёте соиіеиг.
Ьа рогіе Оиезі, оррозёе аи запсіиаіге, ёіаіі епііёгетепі
таздиёе раг Іез іепіигез зиздііез, еі роиг Гепігёе еі Іа
зогііе оп п’аѵаіі Іаіззё ІіЬгез дие Іез рогіез Могд еі
8ид. Ви сдіё дгоіі де Гезігаде ди ігдпе ёіаіі адоззёе
а сеііе езігаде ипе ігіЬипе ріасёе епіге Іез деих рі-
Ііегз де дгоііе еі гезегѵёе аих тетЬгез де Іа Гатіііе
ітрёгіаіе еі аих ргіпсез де заш* ёігап^егз. А §аисЬе
зе ігоиѵаіі ипе ігіЬипе рагеіПе роиг Іез аідез де сатр
§ёпёгаих. Ріиз Іоіп, а Іа дгоііе дез ігдпез, ёіаіі ёіаЫіе
ипе ігіЬипе еп §гадіпз роиг Іез датез а рогігаіі, Іез
дётоізеііез д’Ьоппеиг еі Іез ёроизез дез регзоппа^ез
Ьаиі ріасёз. Ріиз ргёз ди запсіиаіге, ди тёте сдіё зе
ігоиѵаіі ипе ігіЬипе зрёсіаіе роиг Іез тетЬгез дез
с1ег§ёз сЬгёііепз Ьёіёгодохез. Ѵіз-а-ѵіз, а Іа §аисЬе
дез ігдпез, зе іепаіепі Іез тетЬгез ди согрз діріота-
іідие еі де Іа зиііе дез ргіпсез ёігап^егз; Епйп, дег-
гіёге Іез ігдпез зе ігоиѵаіі ипе ігіЬипе роиг Іез зёпа-
іеигз, Іез поЫез, Іез сЬеГз де діѵегзез адтіпізігаііопз
еі а диеідиез регзоппа^ез поіаЫез пе ргепапі роіпі
рагі аи согіё^е. 8иг Іе §тадіп зирёгіеиг де сеііе ігі-
Ьипе ёіаіепі ріасёз доиге соітезропдапіз, дапз Іе пот-
Ьге дездиеіз зе ігоиѵаіепі зері соггезропдапіз де )оиг-
паих гиззез.
Репдапі дие Ьеигз Ма]езіёз, аргёз аѵоіг Ьаізё Іез
заіпіез іта^ез, з’асЬетіпаіепі ѵегз Іез ігдпез еп топ-
іапі Іез §гадіпз де Гезігаде, Іез агсЬеѵёдиез, Іез аг-
сЬітапдгііез еі Іез аиігез тетЬгез ди сіег^ё ргепапі
рагі аи зегѵісе ге1і§іеих, зе гап§еаіепі еп доиЫе Ьаіе
епіге Гезсаііег де Гезігаде дез ігдпез еі Іа рогіе сеп-
ігаіе ди запсіиаіге, іапдіз дие Іез рогіеигз дез іп5І§пез
ітрёгіаих Іез .ріа^аіепі зиг Іа іаЫе ргёрагёе а сеі еГ-
Геі еі зе гап§ѳаіепі дапз Гогдге зиіѵапі:
М. Іе сотіе де Неудеп, рогіеиг де Іа §гапде сои-
гоппе, зе ріа^аіі деггіёге Іа іаЫе ой еііе ёіаіі дёрозёе.
М. Іе сопзеіііег ргіѵё асіиеі Тііоаѵ, рогіеиг де Іа ре-
іііе соигоппе, Гаізаіі де тёте. М. Іе сотіе Е. Вага-
пову, рогіеиг ди зсеріге, зе ріа^аіі зиг Іа рІаіеГогте зи-
рёгіеиге де Гезігаде а дгоііе, іапдіз дие М. Іе сотіе
Ѵаіоиіетс, рогіеиг ди §1оЬе, ргепаіі ріасе а §аисЬе зиг
сеііе рІаіеГогте. Ьез аідез де сатр §ёпёгаих, ММ. Га-
тігаі Хоѵоззіізку еі Іе сотіе Ад1егЬег§, рогіеигз ди
тапіеаи ди 8асге де 8. М. ГЕтрегеиг, з’аггёіаіепі а
дгоііе зиг Іе ргетіег дгадт де Гезігаде, іапдіз дие Іез
аідез де сатр §ёпёгаих, ММ. Іе сотіе ТЬ. де Неудеп
еі ТітазсЬеот, рогіеигз ди тапіеаи де 8асге де 8. ЛЬ
Библиотека «Руниверс»
ВѢНЧАНІЕ РУССКИХЪ ГОСУДАРЕЙ НА ЦАРСТВО.
Священное коронованіе Ихъ Императорскихъ Величествъ. — Коронованіе Государыни Императрицы.
(Ье Соигоппетепі сіе 8а Ма]еніё ГІтрёгаігісе.)
Библиотека «Руниверс
СОѴКОХКЕМЕХТ БЕ8 8ОѴѴЕВАІХ8 ЕІІ88Е8.
177
Встрѣча Ихъ Императорскихъ Величествъ духовенствомъ при вступленіи
въ Успенскій соборъ.
(Кёсёрііоп (Іе Ьеигв Ма]е»1ё8 Ітрёгіаіев раг Іе сіег^ё іі 1’епігёе (Іе )а саіііёдгаіе (іе ГАввотрііоп.)
Библиотека «Руниверс»
178
ВѢНЧАНІЕ РУССКИХЪ ГОСУДАРЕЙ НА ЦАРСТВО.
высоты, наложи на главу его вѣнецъ отъ камене чест-
наго и дарую ему долготу дней, даждь въ десницу его
скипетръ спасенія, посади его на престолѣ правды,
огради его всеоружіемъ Святаго твоего Духа, укрѣпи
его мышцу, смири предъ нимъ вся варварскія языки,
хотящія брани, всѣй въ сердце его страхъ твой и къ
послушнымъ состраданіе, соблюди его въ непорочной
вѣрѣ, покажи его извѣстнаго хранителя святыя твоея
каѳолическія церкви догматовъ, да судитъ люди твоя въ
правдѣ, и нищія твои въ судѣ, спасетъ сыны убогихъ,
и наслѣдникъ будетъ небеснаго твоего царствія. Яко
твоя держава и твое есть царство и сила во вѣки вѣ-
ковъ".
II. „Тебѣ единому Царю человѣковъ подклони выю
съ нами Благочестивѣйшій Государь, ему-же земное
царство отъ тебѣ ввѣрено: и молимся Тебѣ, Владыко
всѣхъ, сохрани его подъ кровомъ твоимъ, укрѣпи его
царство, благоугодная Тебѣ дѣяти всегда его удостой,
возсіяй во днехъ его правда и множество мира, да въ
тихости его кроткое и безмолвное житіе поживемъ во
всякомъ благочестіи и честности. Ты бо еси Царь мира,
и Спасъ душъ и тѣлесъ нашихъ, и тебѣ славу возсы-
лаемъ Отцу, и Сыну, и Святому Духу, нынѣ и присно,
и во вѣки вѣковъ".
По прочтеніи второй молитвы Его Императорское
Величество соизволилъ повелѣть подать себѣ корону. На
малиновой бархатной подушкѣ поднесена была большая
императорская корона, вся усыпанная драгоцѣнными
алмазами, ярко сіявшая подъ лучами церковныхъ огней.
Митрополитъ принялъ корону и представилъ ее Его
Величеству. Государь Императоръ, стоя въ порфирѣ
предъ своимъ престоломъ, взялъ корону въ обѣ руки и
возложилъ оную на главу свою, причемъ митрополитъ
возгласилъ: „Во имя Отца, и Сына, и Святаго Духа.
Аминь".
Послѣ сего митрополитъ произнесъ предъ Его Ве-
личествомъ слѣдующую установленную рѣчь по книгѣ:
„Благочестивѣйшій, Самодержавнѣйшій, Великій Го-
сударь Императоръ Всероссійскій!
„Видимое сіе и вещественное главы твоея украше-
ніе, явный образъ есть яко тебя, главу всероссійскаго
народа, вѣнчаетъ невидимо Царь славы Христосъ, бла-
гословеніемъ своимъ благостыннымъ, утверждая тебѣ вла-
дычественную и верховную власть надъ людьми своими”.
За симъ Государь Императоръ повелѣлъ подать себѣ
скипетръ и державу. Митрополитъ подалъ Его Величе-
ству въ десную руку скипетръ, а въ лѣвую — державу,
съ возгласомъ: „Во имя Отца, и Сына, и Святаго Духа.
Аминь",— и произнесъ по книгѣ слѣдующую рѣчь:
„О, Богомъ вѣнчанный и Богомъ дарованный, и
Богомъ преукрашенный Благочестивѣйшій, Самодержав-
нѣйшій Великій Государь Императоръ Всероссійскій!
Пріими скипетръ и державу еже есть видимый образъ
даннаго тебѣ отъ Вышняго надъ людьми своими само-
державія къ управленію ихъ и къ устроенію всякаго
желаемаго имъ благополучія".
ГІтрёгаігісе, зе ріауаіепі а цаисііе зиг Іе тёте ста-
діи. Ріиз Іоіп, зиг Іе зесопд стадіи й дгоііе, зе ігои-
ѵаіі М. Гаіде де сатр сгёпёгаі сотіе Мііиііпе, рогіеиг
ди §1аіѵе де ГЕтріге, еі ѵіз-а-ѵіз де Іиі Гаіде де сатр
§ёпёга1 ргіпсе Мепзсііікогѵ, рогіеиг де Іа Ьаппіёге де
ГЕтріге. Епйп, зиг Іе ігоізіёте ^гадіп ргігепі ріасе а
дгоііе еі а цаисііе ММ. де Сгіегз, тіпізіге дез аЙаі-
гез ёігап^ёгез, еі Іе сотіе Тоізіоу, тіпізіге де Гіпіё-
гіеиг, рогіеигз ди стапд зсеаи де ГЕтріге еі ди соіііег
де Гогдге де 8і-Апдгё.
Ьез Ііёгаиіз ргёсёдапі Іез іпзіспез ргігепі ріасез
дез деих сдіёз ди стадіи іпГёгіеиг. Ьез регзоппез диі
аѵаіепі аззізіёз Іез рогіеигз дез іпзі^пез, ігаѵегзапі
Гезігаде дез ігдпез еп Іопсгіеиг, еп дезсепдігепі раг ип
езсаііег де сдіё еі ргігепі ріасе аѵес Іе сіег^ё, гапсг
ди сдіё Могд де Іа саіЬёдгаІе. Беггіёге еих, епіге Гі-
сопозіазе еі Іа ігіЬипе ди согрз діріотаіідие, зе ріа-
сёгепі Іез аідез де сатр еі Іез ^ёпёгаих де Іа зиііе
де 8а Ма]езіё, аіпзі дие Іез 32 аідез де сатр сгёпё-
гаих, рогіеигз ди даіз, ди’ііз аѵаіепі гетіз а Гепігёе
ди іетріе а 32 оГйсіегз зирёгіеигз.
Ье сіпдиіёте еі Іе зерііёте стадіи де Гезігаде
ёіаіепі оссирё дез деих сдіёз раг диаігез оійсіегз де
сЬеѵаІіегз-сагдез, Гёрёе пие еі Іе саздие а Іа таіп.
8иг Іе пеиѵіёте стадіи зе іепаіепі деих ^гапдз-
таіігез дез сёгётопіез ди 8асге.
Аи ріед де Гезігаде аѵаіепі ргіз ріасе диаігез таі-
ігез дез сёгётопіез, деих де сЬадие сдіё, іе ѵізасге
іоигпё ѵегз Гезсаііег. Епіге Іе ріііег де дгоііе еі Гез-
саііег, іоиі ргёз де Іа Ьаіизігаде, зе іепаіі М. Регйііек.
§оиѵегпеиг де Мозсои, аззізіё де зоп ѵісе-^оиѵегпеиг
еі ди ргетіег ргёзідепі ди ІгіЬипаІ д’аггопдіззетепі де
Мозсои. Ііз ёіаіепі сЬаг§ёз іоиз Іез ігоіз де гесоиѵгіг
Іе зоі еп іетрз Яхё де ѵёіоигз еі де дгар д’ог.
Ь’агсЬі-тагёсЬаІ, Іе ^гапд-тагёсЬаІ де Іа соиг.
ГагсЬі-таііге дез сёгётопіез еі ип тагёсЬаІ де Іа соиг
диі, репдапі дие Ьеигз Ма]езіёз Ьаізаіепі Іез заіпіез
ітасгез, зе іепаіепі зиг Іе ргетіег дтадіп де Гезігаде
де Гісопозіасе, еп Гаізапі Гасе аи запсіиаіге, ассотра-
§пёгепі Ьеигз Ма]езіёз іизди’а Іа рІаіеГогте зирёгіеиге
дез ігдпез еі ргігепі ріасе епзиііе зиг Гезігаде, Гасе еп
Гасе Гип де Гаиіге.
Епіге Іез ігдпез еі Іа ІаЫе дез іпзщпез зе ріасё-
гепі ММ. Іе тіпізіге де Іа соиг, Іе тіпізіге де Іа
§иегге, Іе сІіеГ де Іа таізоп тііііаіге де 8. М. ГЕт-
регеиг еі Гаіде де сатр сгёпёгаі еп зегѵісе ди ]оиг.
М. Іе §ёпёга1-та]ог 8сЬіроѵѵ, соттапдапі ди гёс:і-
тепі дез сЬеѵаІіегз-^агдез, зе ріа^а еп аггіёге дез ігд-
пез, Гёрёе пие еі Іе саздие а Іа таіп. Без деих сд-
іёз ди §ёпёга1 ЗсЬіроіѵ ргігепі ріасе ММ. Іе ^гапд-
сЬатЬеІІап сотіе СЬгёріоѵіісЬ еі Іе стапд-таііге де
Іа соиг ргіпсе 6а§агіпе, дёзщпёз роиг рогіег іе Ьоиі
дез ігаіпез дез тапіеаих ди 8асге. Беггіёге еих зе ігои-
ѵаіепі ММ. Іе §гапд-ѵепеиг ргіпсе В. Стоііізупе, Гёсиуег
де Іа соиг ргіпсе А. МезісЬегзку, Іе таііге де. Іа соиг
ргіпсе Ѵоиззоироѵѵ еі Іе таііге де Іа соиг ргіпсе I. Оо-
Библиотека «Руниверс»
СОИВОХХЕМЕХТ ВЕ8 8ОѴѴЕКАШ8 КѴ88Е8.
179
Его Величество, принявъ скипетръ и державу, воз-
сѣлъ на престолъ.
Вскорѣ потомъ Государь Императоръ сложилъ сіи обѣ
регаліи на подушки и изволилъ призвать къ себѣ Го-
сударыню Императрицу. Ея Величество преклонила предъ
августѣйшимъ супругомъ своимъ колѣна на малино-
вую бархатную подушку, украшенную золотымъ позу-
ментомъ, а Монархъ, снявъ съ себя корону, прикос-
нулся ею ко главѣ Императрицы, и снова возложилъ
оную на себя.
Затѣмъ поднесена была Его Императорскому Вели-
честву меньшая корона, которую Государь Императоръ
возложилъ на главу своей августѣйшей супруги.
Послѣ сего поднесены были Его Императорскому
Величеству порфира и алмазная цѣпь ордена св. апо-
стола Андрея Первозваннаго. Государь Императоръ,
принявъ сіи регаліи, возложилъ оныя на Ея Величество
при содѣйствіи ассистентовъ Государыни Императрицы—
великаго князя Сергѣя Александровича и принца дат-
скаго Вальдемара, а также приблизившихся для сей
цѣли къ Ея Величеству статсъ-дамъ — графини Адлер-
бергъ и княгини Кочубей.
Ея Величество изволила встать и подойти къ Госу-
дарю Императору, и Его Величество поцѣловалъ свою
августѣйшую супругу. Это было невыразимо трогатель-
ное мгновеніе. Многіе изъ присутствующихъ плакали
отъ умиленія.
Когда Государыня Императрица возвратилась за
свой престолъ, Государь Императоръ снова пріялъ
скипетръ и державу. Протодіаконъ возгласилъ полный
титулъ Государя Императора: „Божіею милостію, Им-
ператоръ и самодержецъ Всероссійскій, Московскій.
Кіевскій. Владимірскій. Новгородскій. Царь Казан-
скій, Астраханскій, Польскій. Сибирскій; Царь Хер-
сониса-Таврическаго, Царь Грузинскій, Государь Псков-
скій и великій князь Смоленскій. Литовскій, Во-
лынскій, Подольскій Финляндскій; князь Эстляндскій.
Лифляндскій. Курляндскій и Семигальскій, Самогит-
скій, Бѣлостокскій, Корельскій, Тверской, Югорскій,
Пермскій, Вятскій и иныхъ; Государь и великій
князь Новагорода-Низовскія земли, Черниговскій. Ря-
занскій, Полотскій. Ростовскій, Ярославскій, Бѣлозер-
скій. Удорскій, Обдорскій, Кондійскій, Витебскій, Мсти-
славскій и всея сѣверныя страны повелитель и Госу-
дарь Иверскія, Карталинскія и Кабардинскія земли и
области Армейскія, Черкасскихъ и Горскихъ князей
и иныхъ наслѣдный Государь и обладатель, Государь
Туркестанскій, наслѣдникъ Норвежскій, герцогъ Шлез-
вигъ-Голстинскій, Стормарнскій, Дитмарсенскій и Оль-
денбургскій и проч., и проч., и проч." и воскликнулъ
многолѣтіе Государю Императору и Государынѣ Импе-
ратрицѣ. Пѣвчіе пропѣли трижды „Многая лѣта" и
единовременно (въ 10 часовъ 35 минутъ) раздались вы-
стрѣлы изъ орудій (числомъ 101) и колокольный звонъ,
извѣщавшіе, что священное коронованіе совершено. Всѣ
кремлевскія площади оживились; необозримая толпа.
Іуізіпе, йёзі^пёз роиг зоиіепіг Іез тапіеаих а Іа Ьаи-
іеиг (Іез ёраиіез сіе Ьеигз Маз’езіёз. Ріиз Іоіп епсоге
зе ігоиѵаіепі сіез сІіатЬеІІапз рогіеигз сіе ігаіпе, зіх
' роиг Іе тапіеаи (Іе 8. М. ГЕтрегеиг (ММ. Іе сотіе
1 Оиѵаготѵ, Ѵзёѵо1о]зку, Ьагоп КогІГ, ВаІазсЬок. ргіпсе
; ОЬоІепзку еі Агароѵѵ) еі диаігез роиг Іе тапіеаи сіе
і 8. М. ГІтрёгаігісе (ММ. Аргахіпе, Я. ВаІазсЬоіѵ, УѴеізз
| еі 8іаа1 (Іе Ноізіеіп).
Мопіё зиг Іа рІаіеГогте зирёгіеиге йе Гезігайе йез
ігбпез, 8. М. ГЕтрегеиг ргіі ріасе зиг Іе ігдпе ди ізаг
МісЬеІ Еёйогоѵіісіі еі 8. М. ГІтрёгаігісе з’аззіі зиг Іе
1 ігдпе (Іи ізаг Аіехіз МікЬаіІоѵіісЬ. Аи ріей йи рге-
। тіег йе сез йеих ігдпез, ип реи еп аѵапі, зе іепаіепі
і ЬЬ. АА. II. М-етз Іез ^гапйз-йисз Ѵіайітіг Аіехапй-
гоѵіісіі еі Аіехіз Аіехапйгоѵіісіі. Аи ріей йи зесопй
ігдпе ргігепі ріасе ЬЬ. АА. II. еі ВК. М-^гз Іез ^гапйз-
йисз 8ег§е Аіехапйгоѵіісіі еі Іе ргіпсе АѴаІйетаг йе
| Вапетагк.
I 9иапй іоиіез Іез регзоппа^ез зизпоттёз Гигепі еп
| ріасе, Іа саіЬёдгаІе йе ГАззотрііоп ргёзепіа ип зрес-
іасіе та§пійдие. Епіге Іез циаігез §гапйз ріііегз, зои-
іепапі Іа соироіе, оп ѵоуаіі топіег Іез ^гайіпз іаріззёз
йе йгар гои§е еі тепапі а Гезігайе йез ігдпез аи
зоттеі йе Іациеііе, зоиз Іе йаіз, зіё^еаіі Іе соиріе іт-
рёгіаі зиг Іез ігдпез йе зез апсёігез. Вез йеих сдіёз
йе сез §тайіпз зе іепаіепі Іез Гопсііоппаігез йе Іа соиг,
йапз Іеигз та^пійдиез ипіГогтез Ьгойёз й’ог, Іез сЬе-
ѵаііегз-о-агйез еі Іез Ьёгаиіз. Вериіз Іе ріей йе Гез-
ігайе зизци’а Іа рогіе сепігаіе йи запсіиаіге зе іепаіі
ипе йоиЫе Ьаіе йе ргёіаіз соиѵегіз йе сЬарез й’ог іои-
іез пеиѵез. Вез йеих сдіёз йе Іа рогіе сепігаіе, зиг
Гезігайе йи запсіиаіге зе таззаіепі Іез сЬапігез йе Іа
сЬареІІе ітрёгіаіе еп ^гапйе іепие йе §а1а. Ье Іоп^
йез тигз Могй еі 8ий йе Іа саіЬёйгаІе оп ѵоуаіі Іез
гап§ёее йез йатез йе Іа соиг еп созіитез гиззез гиіз-
зеіапіз йе йіатапіз еі Іез тетЬгез йи согрз йіріота-
іідие еп §гапйз ипіГогтез. А 1а йгоііе еі а 1а §аис1іе
йе Гезігайе, йеггіёге Іа аггіііе йогёе, зе іепаіепі йапз
йез ігіЬипез зрёсіаіез Іе §гапй-йис сёзагёѵіісЬ еі Іез
аиігез тетЬгез йе Іа Гатіііе ітрёгіаіе, Іез ргіпсез йе
запіг ёігап^егз еі Іез оГйсіегв зирёгіеигз йапз Іеигз
Ьгіііапіз ипіГогтез сЬатаггёз йе йёсогаііопз. Епйп,
сотте Гопй йе се зріепйійе іаЫеаи, зе ѵоуаіепі йег-
гіёге Гезігайе Іез зёпаіеигз, Іез сЬеГз йез айтіпізіга-
ііопз еі Іез гергёзепіапіз йе Іа поЫеззе гиззе. Аи йез-
зиз йе сеііе Ъгіііапіе гёипіоп з’ёіепйаіепі Іез ѵойіез
апіідиез йе Іа саіііёйгаіе гезіаигёе. а поиѵеаи еі ріа-
паіі Іе ^і^апіезцие ісопозіазе ёсіаігё раг іез Геих йез
гісЬез Іатрайаігез огпёз й’ог, йе регіез йпез еі йе
ріеггез ргёсіеизез.
А 10 Ьеигез соттеп^а 1а сёгётопіе зоіеппеііе йи
8асге.
Ье ѵёпёгаЫе тёігороіііе йе Моѵ^огой топіа Іепіе-
тёпі Іез тагсЬез йе Гезігайе йез ігдпез еі, з’аррго-
сЬапі йе 8. М. ГЕтрегеиг, іі Іиі айгезза, зеіоп Іе гііе
айоріё, Іе йізсоигз зиіѵапі:
23*
Библиотека «Руниверс»
Библиотека «Руниверс»

Библиотека «Руниверс»
С в. Мѵропомазаніе Ихъ Императорскихъ Величествъ.
(Ье 8асге (ГОпсііоп сіе Ьеигз Маіезіёз Ітрёгіаіе?.)
182
ВѢНЧАНІЕ РУССКИХЪ ГОСУДАРЕЙ НА ЦАРСТВО.
стоявшая до сихъ поръ въ благоговѣйномъ молчаніи,
огласила воздухъ восторженными кликами „ура". Чрезъ
пять минутъ все снова смолкло.
Въ это время въ соборѣ духовенство и свѣтскія
обоего пола особы, не оставляя мѣстъ своихъ, принесли
поздравленія Его Императорскому Величеству, а Госу-
дарыня-же Императрица и всѣ члены августѣйшей фа-
миліи привѣтствовали Государя Императора, приблизив-
шись къ его особѣ. Первымъ послѣ Ея Величества при-
несъ поздравленіе Государю Императору великій князь
Владиміръ Александровичъ, причемъ Его Величество и
Его Высочество троекратно облобызались. За ними слѣ-
довали великіе князья Алексѣй и Сергѣй Александро-
вичи, принцъ датскій Вальдемаръ, Государь Наслѣдникъ
Цесаревичъ Николай Александровичъ и великій князь
Георгій Александровичъ, великая княжна Ксенія Алек-
сандровна, великій князь Павелъ Александровичъ, ве-
ликіе князья Константинъ, Михаилъ и Николай Нико-
лаевичи, великія княгини: Александра Іосифовна, Марія
Павловна, Ольга Ѳедоровна; Ея Высочество Марія Алек-
сандровна герцогиня Эдинбургская, Ея Величество Ольга
Константиновна королева эллиновъ и прочіе члены авгу-
стѣйшей фамиліи и иностранные принцы, въ томъ числѣ
владѣтельные князья Черногоріи и Болгаріи.
По окончаніи сихъ поздравленій, когда умолкли ко-
локола и пушки, и всѣ присутствовавшіе снова заняли
свои прежнія мѣста, Его Императорское Величество,
возставъ съ престола и отдавъ скипетръ и державу, ।
преклонилъ колѣна. Митрополитъ Исидоръ подалъ Его *
Величеству книгу, и Государь Императоръ прочелъ ко- ।
лѣнопреклоненно слѣдующую установленную молитву: !
„Господи Боже отцевъ и Царю царствующихъ, со-
тгоривый вся словомъ твоимъ и премудростію твоею
устроивый человѣка, да управляетъ міръ въ преподобіи
и правдѣ! Ты избралъ мя еси царя и судію люденъ
твоимъ. Исповѣдую неизслѣдимое твое о мнѣ смотрѣ-
ніе и благодаря, величеству твоему поклоняюся. Ты-же,
Владыко и Господи мой. настави мя въ дѣлѣ, на не-же
послалъ мя еси, вразуми и управи мя въ великомъ слу-
женіи семъ. Да будетъ со мною присѣдящая престолу
твоему премудрость. Посли ю съ небесъ святыхъ тво- ।
ихъ; да уразумѣю, что есть угодно предъ очима твоима •
и чтё есть право въ заповѣдяхъ твоихъ. Буди сердце
мое въ руку твоею, еже вся устроити къ пользѣ вру-
ченныхъ мнѣ людей и ко славѣ твоей, яко да и въ день
суда твоего непостыдно воздамъ тебѣ слово: милостію |
и щедротами единороднаго Сына твоего, съ нимъ-же !
благословенъ еси со пресвятымъ и благимъ, и живо- [
творящимъ твоимъ Духомъ, во вѣки вѣковъ, аминь".
Яснымъ, но дрожавшимъ отъ душевнаго волненія
голосомъ, съ глубокимъ благоговѣніемъ прочелъ Монархъ
слова этой молитвы, и крупныя слезы умиленія кати-
лись по ланитамъ самодержавнаго Государя, благода-
рившаго Царя царствующихъ и молившаго о ниспосла-
ніи ему премудрости въ великомъ царскомъ служеніи.
На присутствовавшихъ видъ колѣнопреклоненнаго, пла- I
„Тгёз-ріеих еі §гапд Йоиѵегаіп, Етрегеиг еі Аи-
іосгаіе (Іе Тоиіез Іез Виззіез! Риіздие, раг Іа §гасе (Іе
Біеи еі Гасііоп ди 8аіпі-Езргіі, аіпзі дие раг ѵоіге
Ьоп ріаізіг, доіі аѵоіг Ііеи аіуоигд’Ьиі, сіапз се іетріе
апсіеп, Іе соигоппетепі де Ѵоіге Ма]езіё Ітрёгіаіе еі
Гопсііоп раг Іе Заіпі-СЬгёте — дие Ѵоіге Ма|езіё, іті-
іапі Гехетріе сіез апсіепз топагдиез сЬгёііепз еі де
ѵоз апсёігез соигоппёз раг Біеи, ѵеиіііе Ьіеп, аи зи де
зез йдёіез зщеів, ргоГеззег Іа заіпіе Гоі огіЬодохе са-
іііоіідие. Соттепі сгоіз іи"?
Ье тёігороіііе ргёзепіа а 8а Ма]езіё ип Ііѵге ои-
ѵегі, еі 8. М. ГЕтрегеиг у Іиі а Ьаиіе еі іпіеІІйгіЫе
ѵоіх Іе іехіе ди зутЬоІе де Іа Гоі еп зе зіщіапі а
ігоіз гергізез аи ргопопсё дез потз де Біеи Іе рёге,
Біеи Іе йіз еі Іе 8аіпі-Езргіі. Се Гиі ип дез тотепіз
Іез ріиз зоіеппеіз де Іа сёгётопіе.
(іиапд ГЕтрегеиг еиі іегтіпё Іа Іесіиге ди зут-
ЬоІе, М-§г Ізідоге діі а Ьаиіе ѵоіх: „(^ие Іа §гасе ди
ігёз 8аіпі-Езргіі зоіі зиг іоі. Атеп"! еі дезсепдіі до
Гезігаде; Іе діасге соттеп^а Іа цтапде ргіёге дапз
Іадиеііе, аи разза^е зе гаррогіапі аи „Тгёз-ріеих, ігёз
Аиіосгаіе еі §гапс1 8оиѵегаіп“, Гё^іізе детапде:
,,(^ие зоп Засге зоиѵёгаіп зоіі Ьёпі раг Іа Ьёпё-
дісііоп ди Зоиѵегаіп дез Зоиѵегаіпз еі ди Маііге дез
таіігез.
„(}ие зоп зсеріге зоіі айегті раг Іа дехіге ди ігёз-
Ьаиі.
„(^ие зоп гё^пе зоіі Ьеигеих еі іопіг.
,,9ие Іе Зеіещеиг Гепіепде Іез ]оигз де доиіеиг еі
Іе соиѵге де зоп ё§іде де Біеи де ІароЬ.
„(^и’іі Іиі ргёіе зоп заіпі-аіде еі Іа дёГепзе ди
8іоп.
„($ие Іе Зеі^пеиг ехііаиззе Іез ѵсеих де зоп ссеиг
еі гетрііззе де зоп езргіі іоиз зез оопзеіііегз.
,,(^ие Іез ігіЬипаих диі Іиі оЬёіззепі зоіепі іпіё^гез
еі ітрагііаих.
„(^ие Іе Біеи дез агтёез доппе Іа Гогсе а зез
агтез.
„(^и’іі іеггаззе а зез ріедз іоиі еппеті еі таіѵеіі-.
Іапі.
„(^ие зоп соигоппетепі ітрёгіаі, аіпзі дие сеіиі де
зоп ёроизе, Іа ігёз-ріеизе зоиѵегаіпе Ітрёгаігісе Магіе
Гёдогоѵпа, зоіі Ьёпі де Іа Ьёпёдісііоп ди Зоиѵегаіп
дез Зоиѵегаіпз еі ди Маііге дез таіігез".
Аргёз Іе сапіідие „8еі§пеиг, заиѵе іоп реиріе", еиі
Ііеи Іа Іесіиге де Іа ргорЬёііе зиіѵапіе д’Еззаіі (іе
іехіе гиззе езі доппе еп Іапдис тодегпе. сопГогтё-
тепі а Гіпіегргёіаііоп адоріёе раг іе заіпі-зуподе):
Сіеих, зоуея еп |оіе, іегге, ге]оиіз-іоі, топіа§пез,
роиззея дез ехсіатаііопз д’аіё^геззе! саг Іе 8еі§пеиг а
сопзоіё зоп реиріе еі а Гаіі §гасе а сеих диі зоиГ-
Ггаіепі роиг Іиі. Еі 8іоп дізаіі епсоге: „Ье 8еі§пеиг
т’а аЬапдоппё еі топ Біеи т’а оиЫіё! Езі-се ди ипе
Гетте оиЫіега зоп епГапі а Іа татеііе еі п’аига раз
ріііё ди Ггиіі де зоп зет? 8і еііе роиѵаіі оиЫіег, тоі
Іе пе і’оиЫіегаі роіпі. Ке§агде, ]е і’аі іпзсгіі зиг Іез
Библиотека «Руниверс»
СОПВОЫХЕМЕЫТ БЕ8 8ОПѴЕВАІК8 ВІІ88Е8.
183
чущаго и молящагося Царя произвелъ глубокое, неизгла-
димое на всю жизнь впечатлѣніе.
Государь, кончивъ молитву, сталъ предъ своимъ сѣ-
далищемъ. Тогда митрополитъ новгородскій опустился
на колѣна, а затѣмъ всѣ предстоявшія духовныя и свѣт-
скія особы, бывшія во храмѣ, а также народъ, стоявшій
на Дворцовой площадкѣ, у паперти собора. Митропо-
литъ прочелъ отъ лица всего народа слѣдующую молитву:
„Боже великій и дивный, неисповѣдимою благостію
и богатымъ промысломъ управляяй всяческая, его-же
премудрыми, но неиспытанными судьбами, разнообраз-
ные предѣлы жизнь и сожительство человѣческое прі-
емлетъ, благодарнѣ исповѣдуемъ: яко не по беззако-
ніямъ нашимъ сотворилъ еси намъ, ниже по грѣхомъ
нашимъ воздалъ еси намъ. Согрѣшихомъ, Господи, и
беззаконновахомъ, и крайняго твоего отвращенія до-
стойны сотворихомся. Ты-же, о неисчестная благостыня,
милостивый и долготерпѣливый, и каяйся о злобахъ че-
ловѣческихъ, Владыко, наказавъ насъ краткимъ бывшія
печали посѣщеніемъ, се изобильно исполнявши радости
и веселія сердца наша, оправдавъ надъ нами царство-
вати возлюбленнаго тобою раба твоего, Благочестивѣй-
шаго Самодержавнѣйшаго Великаго Государя нашего
Императора Александра Александровича всея Россіи:
умудри убо и настави его непоползновенно проходити
великое сіе къ тебѣ служеніе, даруй ему разумъ и пре-
мудрость, во еже судити людемъ твоимъ въ правду, и
твое сіе достояніе въ тишинѣ и безъ печали сохранити,
покажи его врагомъ побѣдительна, злодѣемъ страшна,
добрымъ милостива и благонадежна; согрѣй сердце его
къ призрѣнію нищихъ, ко пріятію странныхъ, къ за-
ступленію напаствуемыхъ. Подчиненныя-же ему прави-
тельства управляя на путь истины и правды и отъ
лицепріятія и мздоимства отражая, и вся отъ тебе дер-
жавѣ его врученныя люди въ нелицемѣрной содержа
вѣрности, сотвори его отца о чадѣхъ веселящагося, и
да удивиши милости твоя на насъ. Умножи дни живота
его въ нерушимомъ здравіи и непремѣняемомъ благо-
получіи; даруй-же во дни его и всѣмъ намъ миръ, без-
молвіе и благопоспѣшество, благораствореніе воздуха,
земли плодоносіе и вся ко временной и вѣчной жизни
потребная. О, премилосердый Господи нашъ, Боже ще-
дротъ и Отче всякія утѣхи, не отврати лица твоего отъ
насъ, и не посрами насъ отъ чаянія нашего, уповающе
на тя, молимся тебѣ, и молящеся на щедроты твоя упо-
ваемъ: ты бо единъ вѣси, еже требуемъ, и прежде про-
шенія подаеши, и дарованія утверждавши, и всякое дая-
ніе благо, и всякъ даръ совершенъ свыше есть сходяй
отъ тебе Отца свѣтовъ. Тебѣ слава и держава со едино-
роднымъ твоимъ Сыномъ и всесвятымъ, и благимъ, и
животворящимъ твоимъ Духомъ, нынѣ и присно, и во
вѣки вѣковъ44.
Послѣ сей молитвы митрополитъ Исидоръ обратился
къ Государю со слѣдующею привѣтственною рѣчью:
„Благочестивѣйшій, Богомъ вѣнчанный, Великій Го-
сударь Императоръ!
рашпез сіе тез піаіпз, Іез тигз зопі іощ'оигз деѵапі
тоі. Тез йіз з’етргеззегопі д’аііег ѵегз іоі, еі сеих диі
іе гиіпепі еі сіеѵоіепі іез Ьіепз з’еп ігопі аи Іоіп.
Ьёѵе іез уеих еі ге§агде аиіоиг, ііз зе гёипіззепі іоиз
роиг аііег а іоі. Іе зиіз! діі іе 8еі§пеиг. Тоиз ііз іе
зегѵігопі дё рагиге сотте а ипе йапсёе, саг іез гиіпез
еі іез дёзегіз еі іоп рауз деѵазіё зегопі таіпіепапі
ігор ёігоііз роиг Іез ЬаЬііапіз, еі сеих диі і’еп§1оиііз-
заіепі дізрагаііегопі" (Еззаіі 49, 13—19).
Епзиііе, аргёз Іа ргіёге: „8еі§пеиг, с’езі раг іа Гогсе
дие Іе зоиѵегаіп зека еп ^оіе еі с’езі раг іоп заіиі
ди’іі зе ѵегга гетріі д’аіё^геззе",—іі Гиі доппёе Іесіиге
(Іи тезза^е (іе 8і-Раи1 аих Еотаіпз, йапз Іедиеі сеі
ароіге ехрозе Іа сіосігіпе сіігёііеппе (Іе ГоЬёіззапсе аих
аиіогііёз ёіаЫіез раг Біеи.
„Егёгез, дие сЬасип оЪёіззе аих аиіогііёз ёіаЫіез.
II п’у а раз (Іе роиѵоіг диі п’етоие роіпі де Біеи, еі
іоиіез Іез аиіогііёз ехізіапіез зопі іпзіііиёез раг Іе
8еі§пеиг. (^иапд ѵоиз гёзізіег а Гаиіогііё, ѵоиз гёзізіея
а Іа ѵоіопіё діѵіпе, сеих диі гёзізіепі, аззоттепі ип рё-
сЬё. Ьез ргіпсез пе зопі роіпі Гейгоі (Іез Ьопз, таіз
Ьіеп дез тёсЬапіз. Ѵеих-іи пе раз сгаіпдге Іе рои-
ѵоіг? Гаіз Іе Ьіеп, еі іи вега Іоиё раг Іе роиѵоіг. Саг
іі езі Іе зегѵііеиг ди Веіащеиг еі іі ѵеиі ди Ьіеп. 8і
іи Гаіз Іе іпаі—сгаіпз, саг іі п’езі раз роиг гіеп ди’іі
рогіе іе §1аіѵе. II езі Іе зегѵііеиг де Біеи, Іе ѵеп^еиг
іеггіЫе а сеих диі Гопі Іе іпаі. II Гаиі оЬёіг аих аи-
іогііёз поп-зеиіетеиі раг сгаіпіе, таіз епсоге раг соп-
зсіепсе. С’езі роиг сеіа дие ѵоиз рауег Іе ігіЬиі, саг
ііз зопі Іез ѵгаіз зегѵііеигз де Біеи. Вепдея а сііасип
се диі іиі езі дй, Іе ігаѵаіі а диі ѵоиз деѵег Іе іга-
ѵаіі, Іе ігіЬиі а диі ѵоиз деѵег Іе ігіЬиі, Іа сгаіпіе а
диі ѵоиз деѵег Іа сгаіпіе еі Піоппеиг а диі ѵоиз де-
ѵег Гііоппеиг" (Вотаіпз, сЬ. 13, ѵегз 1—7).
Сеііе Іесіиге Гиі зиіѵіе раг Іа Іесіиге дез ѵегзеіз
15—22 ди сЬ. 21 де ГЕѵащпІе зеіоп МаіЬіеи, аргёз
диоі зопі топіёз зиг Гезігаде ди ігопе М-§г Ізідоге,
тёігороіііе де Коѵ§огод, еі М-§г Ріаіоп, тёігороіііе
де Кіеіѵ. 8. М. ГЕтрегеиг діа зоп соіііег ге§1ётеп-
іаіге де Гогдге де 8і-Апдгё еі доппа Гогдге де Іе ге-
ѵёііг ди тапіеаи ітрёгіаі еі ди соіііег еп діатапіз
диі зе рогіе аѵес Іедіі тапіеаи. Ьез тёігороіііез ар-
рогіёгепі Іе тапіеаи зиг деих соиззіпз еі еп геѵёіі-
гепі 8а Ма]езіё аѵес Газзізіапсе де ЬЬ. АА. II. М-гггз
Іез ^гапдз-дисз ѴІадітіг АІехапдгоѵіісЬ еі Аіехіз Аіе-
хапдгоѵіісіі. Еп теііапі Іе тапіеаи зиг Іез ёраиіез де
8а Ма]езіё, Іе тёігороіііе де Хоѵ^огод а ргопопсё Іез
рагоіез, аи пот ди Рёге, ди Гііз еі ди 8аіпі-Езргіі.
Атеп.
Ауапі геѵёіи Іе тапіеаи, 8. М. ГЕтрегеиг іпсііпа
Іа іёіе. Ье тёігороіііе Іиі ітроза Іез таіпз еп Гаізапі
ргёаІаЫетепі Іе зі^пе де сгоіх еі іиі а Ьаиіе ѵоіх Іез
деих ргіёгез зиіѵапіез:
I. „8еі§пеиг Біеи, 8оиѵегаіп дез 8оиѵѳгаіпз еі Маі-
іге дез таіігез! Тоі диі, раг Гепігетізе де іоп рго-
рЬёіе 8атие1, а дезі^йё іоп езсіаѵе Баѵід роиг ёіге
Библиотека «Руниверс»
184 ВѢНЧАНІЕ РУССКИХЪ ГОСУДАРЕЙ НА ЦАРСТВО.
„Торжественно совершившееся священное вѣнчаніе
твое на прародительскомъ престолѣ привѣтствуемъ какъ
благодатный даръ свыше, отъ Отца свѣтовъ, вѣнчающаго
тя милостію и щедротами (Псал. 102. 4). славою и че-
стію (Псал. 20. 6.)
„Живъ Господь, изрекшій чрезъ пророка:—Возставлю
пастыря овцамъ единаго, и упасетъ я,—раба моего Да-
вида. той упасетъ я и упокоитъ (Іезек. 34, 23).
„Въ лицѣ твоемъ, избранникъ Божій, зримъ того I
Царя по сердцу Божію, котораго Всевышній поставилъ |
надъ людьми своими и облекъ видимыми знаками Вы- |
сочайшей власти, чтобы врученные державѣ твоей на-
оіпѣ сотте гоі (Іе іоп реиріе (ГІзгаёІ. (Іатпе епіетіге
аіцоигсГІіиі Іа ргіёге сріе поиз, ішііотез, поиз і’адгез-
зопз роиг іе (Іетаіміег «Іе )’еіег <1и Ьаиі <1е іоп сёіезіе
(Іотаіпе ип геігаічі ГаѵогаЫе зиг іоп зегѵііеиг Й<1ё1е.
Іе згаті Зоиѵегаіп Аіехапсіге АІехашІгоѵіісЬ дие іи а
Ьіеп ѵоиіи Гаіге Етрегеиг сіе іез Йсіёіез аи пот сіи
ргёсіеих зап? сіе іоп Еііз ипісріе. І)аі<гпе регтеііге
срГі! зоіі оіпі сіе Гііиііе гасііеизе. (Іоппе іиі 1а Гогсе
зиргёте. теі Іиі зиг Іе Ггопі Іа соигоппе аих ріеггея
ргёсіеизея сГипе, ригеіё іттасиіёе еі ассоічіе Іиі (Іе
Іоп^з іоигя. Меі сіапз за таіп дгоііе Іе зсеріге ди за-
Іиі. Гаіз Іе аззеоіг зиг Іе ігдпе сіе Іа ѵёгііё. ргёзегѵе
Александровскій дворецъ въ Нескучномъ, близъ Москвы.
(Ье Раіаіа Ітрёгіаі Аіехапсіге а Хе^коиЬсІтое.)
роды подъ сѣнью скипетра твоего проводили тихое и
безмолвное житіе во всякомъ благочестіи и честности,
въ довольствѣ и радости, и чтобы возлюбленная его |
церковь, искупленная цѣною дражайшей крови его. подъ 1
твоимъ покровительствомъ, охраняемая ото всѣхъ на-
вѣтовъ вражіихъ, мудростію и силою твоею восходила
отъ силы въ силу и достигала въ мѣру возраста испол-
ненія Христова (Ефес. 4. 13).
„Подвигъ великій, для котораго, можно сказать, не
довлѣютъ никакія силы человѣческія, никакая мудрость,
никакая любовь, какъ-бы онѣ велики ни были! Но когда
самъ Вышній, владѣющій царствомъ человѣческимъ, вну-
1е раг Іа іоиіе риіззапсе <1и 8аіпі-Езргіі. Гогіійе зез
шизсіез. гедиіз аи гезресі деѵапі Іиі іоиіез Іез гасез
ЬагЬагез Іюзіііетепі дізрозёез, ітріапіе дапз зоп сопи*
Іа сгаіпіе (Іе Іа ]изіісе еі Іа сотраяяіоп роиг сеих циі
оЬёіззепі. таіпііепз Іе дапз Іа Гоі риге еі іттасиіёе.
Гаіз еп Іе аагдіеп поіоіге (Іез до^тез сіе іа заіпіе
ёціізе саіііоііцие. С^и’іі ,)иде іоп реиріе еп іоиіе ]из-
іісе. срГіІ ргоіё^е іез йіз (Іез іпдщепіз еі ди’іі ііёгііе
<1е іоп гоуаите".
П. „Ьеѵапі іоі, зеиі Воиѵегаіп <1е8 Іюітпеа. іп-
сііпе 8оп Ггопі аѵес пои» Іе «оиѵегаіп ігё»-ріеих
аіиріеі іи а сопііё Іе роиѵоіг аиргёіпе »цг Іа іегге. еі
Библиотека «Руниверс»
Библиотека «Руниверс»
Ихь Императорскія Величества нл Красномъ крыльцѣ кланяются народу.
(Ьеигв Ма]еяіёк Ттрёгіаіея .чаіиапі Іе реиріе (Іи Ііаиі <1п реггоп Поидо.)
СОиКООЕМЕЫТ 1)Е8 8ОІІѴЕКАШ8 КІІ88Е8.
186
ВѢНЧАНІЕ РУССКИХЪ ГОСУДАРЕЙ НА ЦАРСТВО.
шаетъ избранному своему: довлѣетъ ти благодать моя.
(2 Корин. 12, 9). Предо мною еси присно. (Ис. 49,
16.) Призови мя въ день скорби твоея и изьму тя (Псал.
49, 15); вѣруемъ и уповаемъ, что по царственной мо-
литвѣ твоей и соединенной съ нею молитвѣ всѣхъ вѣр-
ныхъ твоихъ подданныхъ послетъ тебѣ Господь обѣто-
ваніе Отца своего и облечетъ тя силою свыше (Лук.
24, 49.)
„Тобою, Господи, царіе царствуютъ (Притч. 8, 15.)
Твоею благодатію непоколебимъ всероссійскій престолъ.
Твоею милостію крѣпка Россія."
„Слава тебѣ Богу, благодателю нашему во вѣки
вѣковъ!"
Пѣвчіе пропѣли „Тебе Бога хвалимъ", и этимъ окон-
чился чинъ священнаго коронованія.
Началась божественная литургія.
Его Величество снялъ съ себя корону и отдалъ ее
для помѣщенія оной на столѣ, приготовленномъ для
регалій.
Литургію совершали высокопреосвященные митро-
политы: новгородскій, кіевскій и московскій, въ сослу-
женіи протоіереевъ: Бажанова, Янышева, Смирнова и
Рождественскаго.
По прочтеніи св. евангелія два архіерея поднесли
оное къ цѣлованію Ихъ Величествъ. При началѣ пѣнія
киноника отъ императорскаго трона до царскихъ вратъ
постланъ былъ для Высочайшаго къ онымъ шествія,
московскимъ губернаторомъ и его двумя ассистентами,
малиновый бархатъ, обложенный золотымъ позументомъ,
а близъ самыхъ вратъ царскихъ до престола церков-
наго сверхъ бархата тѣми-же лицами была постлана
парча, конецъ которой въ алтарѣ разложили протодіа-
коны.
Послѣ пѣнія киноника и по причащеніи совершав-
шихъ литургію священнослужителей царскія врата от-
верзлись и изъ алтаря вышли съ протодіаконами два
архіерея, изъ коихъ одинъ, преосвященный Павелъ,
экзархъ Грузіи, возвѣстилъ Его Императорскому Вели-
честву, что время мѵропомазанія наступило слѣдующимъ
образомъ: „Благочестивѣйшій Великій Государь нашъ
Императоръ и Самодержецъ Всероссійскій, Вашего
Императорскаго Величества мѵропомазанія и святыхъ
божественныхъ Таинъ пріобщенія приближися время:
того ради да благоволитъ Ваше Императорское Ве-
личество шествовать сея великія соборныя церкви къ
царскимъ вратамъ".
Государь Императоръ, передавъ шпагу свою асси-
стентамъ и сойдя съ трона, направился въ порфирѣ къ
царскимъ вратамъ. За Его Величествомъ слѣдовала Го-
сударыня Императрица. Образовалась величественная
процессія, торжественно спускавшаяся по ступенямъ
троннаго мѣста къ царскимъ вратамъ.
Впереди шелъ верховный церемоніймейстеръ, имѣя
по сторонамъ коронаціонныхъ оберъ-церемоніймейсте-
ровъ; оберъ-гофмаршалъ съ гофмаршаломъ; верховный
маршалъ; три сановника съ регаліями, рядомъ. За ними
пои8 і’ітріогопз, Маііге (Іе Гипіѵегз, сіе Іе іепіг еп іа
заіпіе §агде; д’айегтіг еоп гё^пе, (Іе Гаіге ди’іі а<гіззе
іоиригз сіе тапіёге й і’ёіге а^гёаЫе, дие 'зоп гё§пѳ
зоіі Іе гё^пе сіе Іа ѵёгііё, (іе 1а раіх еі сГипе ѵіе ігап-
диіііе еп іоиіе ріёіё еі Ііоппёіеіё, саг іи езі Іе Еоі ди
топсіе еі Іе Заиѵеиг де поз согрз еі де поз атез еі
поиз іе §1огіГюп8 сотте Рёге еі Еііз еі 8аіпі-Езргіі,
а ГЬеиге ргёзепіе, а Гаѵепіг еі дапз Гёіегпііё дез
зіёсіез Гиіигз".
С^иапд Іа Іесіиге де Іа зесопде ргіёге Гиі іегтіпёе,
8. М. ГЕтрегеиг огдоппа де зе Гаіге аррогіег Іа сои-
гоппе. ЕИе Іиі Гиі ргёзепіёе зиг ип соиззіп еп ѵёіоигз
гои^е, іоиіе ёііпсеііапіе де ріеггез ргёсіеизез, дапз Іез-
диеііез зе гейёіаіепі Іез Геих ди іетріе. Ье тёігороіііе
ргіі Іа соигоппе еі Іа ргёзепіа а 8а Ма^езіё. Ь’Етре-
геиг деЪоиі деѵапі зоп ігопе еі геѵёіи де зоп тапіеаи
ітрёгіаі, Іа ргіі дез деих таіпз еі Іа тіі зиг за іёіе,
репдапі дие іе тёігороіііе дізаіі: „Аи пот ди Рёге,
ди Еііз еі ди 8аіпі-Езргіі. Атеп".
Ье тёігороіііе Іиі епзиііе дапз ип ііѵге, ди’оп іе-
паіі оиѵегі деѵапі іиі, іе дізсоигз ге§1ётепіаіге зиі-
ѵапі:
„Зоиѵегаіп ігёз-ріеих, ігёз-§гапд еі ігёз-аиіосгаіе,
Етрегеиг де Тоиіез Іез Еиззіез! Сеі отетепі таіё-
гіеі еі озіепзіЪІе де іоп Ггопі езі Іе зі§пе ѵізіЪІе де се
дие іи езі соигоппё еп іа диаіііё де сЬеГ ди реиріе
гиззе раг Іе СЬгізі, зоиѵегаіп де Іа §1оіге, диі іе доппе
раг ѵоіе де за Ьёпёдісііоп Ъіепѵеіііапіе Іе роиѵоіг зои-
ѵегаіп зиг іоп реиріе".
8. М. ГЕтрегеиг огдоппа епзиііе де зе Гаіге ге-
теііге Іе зсеріге еі Іе §1оЪе. Ье тёігороіііе тіі Іе
зсеріге дапз Іа таіп дгоііе еі Іе ^ІоЪе дапз 1а таіп
§аисЪе де 8а Ма^езіё, еп дізапі: „Аи пот ди Рёге, ди
Еііз еі ди 8аіпі-Езргіі. Атеп", еі Іиі епзиііе дапз Іе
Ііѵге, ди’оп іепаіі деѵапі Іиі, Гаііосиііоп зиіѵапіе:
„О Зоиѵегаіп ігёз-ріеих, ігёз аиіосгаіе еі ігёз-
§гапд, Етрегеиг де Тоиіез Іез Виззіез, соигоппё еі
доппё раг Біеи! ге^оіз се зсеріге еі се §1оЪе диі зопі
Гіта§е озіепзіЪІе ди роиѵоіг аиіосгаіе дие Іе Тгёз-
Наиі і’а доппё зиг зоп реиріе, абп дие іи Іе ^оиѵегпе
еі дие іи ёіаЫіззе іоиіе Іа ргозрёгііё ди’іі дёзіге".
Ауапі ргіз Іе зсеріге еі Іе ^ІоЬе, 8. М. ГЕтрегеиг
з’аззіі зиг зоп ігопе. Віепібі аргёз ГЕтрегеиг дёроза
сез деих іпзі^пез зиг дез соиззіпз еі арреіа деѵапі зоі
8. М. ГІтрёгаігісе диі ЙёсЬіі іез §ёпоих деѵапі зоп
аицизіе ёроих, еп зе ріа^апі зиг ип соиззіп еп ѵёіоигз
гои§е §а1оппё д’ог. Ье Зоиѵегаіп діа за соигоппе,
I еп іоисЪа Іе Ггопі де ГІтрёгаігісе еі Іа гетіі епзиііе
зиг за іёіе.
Оп аррогіа аіогз а ГЕтрегеиг Іа реіііе соигоппе
дие 8а Ма^езіё тіі зиг Іа іёіе де ГІтрёгаігісе.
Оп ргёзепіа епзиііе а ГЕтрегеиг Іе тапіеаи еі Іе
соіііег еп діатапіз де 8аіпі-Апдгё, дезііпёз а Іа 8ои-
ѵегаіпе. 8а Ма^езіё геѵёііі де сез іпзі^пез ГІтрёга-
ігісе, аѵес Газзізіапсе де ЬЬ. АА. М-цг Іе §гапд-
дис 8ег§е АІехапдгоѵіісЪ еі ди ргіпсе ДѴаІдетаг де
Библиотека «Руниверс»
СОШІОХХЕМЕХТ ВЕ8 8ОПѴЕЕАШ8 ЕП88Е8.
187
шествовалъ Государь Императоръ, имѣя по сторонамъ
своихъ ассистентовъ и двухъ старшихъ, стоявшихъ на
пятой ступени, кавалергардскихъ офицеровъ. За Его
Величествомъ шли: командующій кавалергардскимъ Ея
Величества полкомъ съ обнаженнымъ палашомъ, ми-
мистръ императорскаго двора, военный министръ, коман-
дующій императорскою главною квартирою и дежурный
генералъ-адъютантъ. За Государыней Императрицей шли
ассистенты Ея Величества. Порфиры Ихъ Величествъ
поддерживали назначенные для сего и поименованные
выше первые и вторые чины двора и камергеры. Санов-
ники, несшіе другія императорскія регаліи, остались на
своихъ мѣстахъ.
По приближеніи къ царскимъ вратамъ Государь
Императоръ сталъ на постланной золотой парчѣ, а Госу-
дарыня Императрица остановилась предъ амвономъ; всѣ-
же остальныя особы, сошедшія съ троннаго мѣста вмѣ-
стѣ съ Ихъ Величествами, стали на опредѣленныя имъ
мѣста, полукружіемъ, отъ обоихъ клиросовъ до мѣста,
гдѣ остановилась Государыня Императрица.
Митрополитъ новгородскій, взявъ драгоцѣнный со-
судъ со святымъ мѵромъ, приступилъ затѣмъ къ Его
Императорскому Величеству и, омоча пріуготовленный
для сего драгоцѣнный сучецъ, совершилъ св. мѵропо-
мазаніе на челѣ Его Величества, на очахъ, ноздряхъ,
устахъ, ушахъ, персяхъ и рукахъ, глаголя: „Печать
дара Духа Святаго", а митрополитъ кіевскій отеръ мѣ-
ста помазанія.
Объ этомъ торжественномъ мгновеніи народъ былъ
извѣщенъ колокольнымъ звономъ и 101 выстрѣломъ изъ
пушекъ и отвѣтилъ громогласными кликами „ура".
Принявъ мѵропомазаніе, Государь Императоръ изво-
лилъ стать по правую сторону, противъ мѣстной иконы
Спасителя. Тогда приступила къ царскимъ вратамъ Го-
сударыня Императрица, ставъ на ту-же золотую парчу.
Митрополитъ новгородскій помазалъ мѵромъ только на
челѣ Ея Величество, произнеся также: „Печать дара
Духа Святаго"; митрополитъ-же московскій отеръ мѣсто
помазанія.
Послѣ мѵропомазанія Ея Величество изволила стать
по лѣвую сторону, противъ мѣстной иконы Божіей Ма-
тери, имѣя при себѣ своихъ ассистентовъ.
Тогда митрополитъ новгородскій приблизился къ
Государю Императору и ввелъ Его Величество внутрь ал-
таря, причемъ сослужащіе протоіереи поддерживали бока
порфиры. Его Величество, становясь предъ святою тра-
пезой на золотой парчѣ, причастился св. Христовыхъ
Таинъ по чину царскому, какъ пріобщаются священно-
служители, то-есть особо тѣла и особо крови Христовой.
По причащеніи св. Таинъ, одинъ изъ архіереевъ
поднесъ Его Величеству антидоръ и теплоту, а другой
послужилъ къ умовенію устъ и рукъ.
Выйдя изъ алтаря, Государь Императоръ изволилъ
снова отойти къ иконѣ Спасителя, а Государыня Импе-
ратрица—приблизиться къ царскимъ вратамъ для приня-
тія св. причастія, обыкновеннымъ порядкомъ, отъ ми-
Бапетагк, аіпзі дие де М-тез Іа сотіеэзе АДІегЬеп*
еі Іа ргіпсеззе КоісЬоиЬеу, Датез а рогігаіі, диі з’ё-
іаіепі арргосЬёез дапз се Ьиі Дез ігдпез.
ЬТтрёгаігісе зе Іеѵа еі з’арргосЬа Де ГЕтрегеиг,
диі етЬгазза зоп аи^изіе ёроизе. Се Гиі ип тотепі
іоисЬапі аи-ДеІа Де іоиіе Дезсгірііоп. Веаисоир Д аз-
зізіапіз зе зепіаіепі ётиз зизди’аих іагтез.
(}иапД 8. М. ГІтрёгаігісе геѵіпі а зоп ігдпе, ГЕт-
регеиг гергіі Іе зсеріге еі Іе §1оЬе. Ье ргоіоДіасге гё-
сііа Іе іііге сотріеі Ди Воиѵегаіп (оп у епіепДіі, роиг
Іа ргетіёге Гоіз епсоге, Іез тоіз: „8оиѵегаіп Ди Тигкё-
зіап") еі ргосіата Іощріе ѵіе, а ЬЬ. ММ. ГЕтрегеиг
еі ГІтрёгаігісе. Ьез сЬапігез гереіёгепі а ігоіз гергі-
зез Іез рагоіез „1оп§ие ѵіе" еі Дапз се тотепі (а 10
Ьеигез 35 тіпиіез Ди таііп) геіепіігепі 101 соирз Де
сапоп еі Іе зоп Дез сІосЬез, аппоп^апі дие Іа сёгёто-
піе Ди соигоппетепі езі іегтіпёе. ГГпе апітаііоп ехіга-
огДіпаіге з’ёіаЫіі зиг іоиіез Іез ріасез Ди Сгетііп;
Гіттепзе Гоиіе диі Іез епсотЬгаіі, еп §агДапі зиздие-іа
ип зііепсе гесиеіііі, ёсіаіа еп ассіатаііопз Ггёпёіідиез.
Сіпд тіпиіез аргёз, Іе зііепсе зе геіаЫіі.
РепДапі се іетрз, Дапз Іа саіЬёДгаІе Іе с1ег§ё еі
Іез аззізіапіз Іаідиез Дез Деих зехез Гёіісііаіепі Ьеигз
Ма]езіёз, запз диіііег Іеигз ріасез, еі Іез тетЬгез Де Іа
Гатіііе ітрёгіаіе з’арргосЬаіепі Де ГЕтрегеиг еі Де
ГІтрёгаігісе, роиг аррогіег Іеигз Гёіісііаііопз аи соиріе
соигоппё.
Ье ргетіег диі з’арргосЬа Гиі 8. А. I. М-§г Іе §гапД-
Дис ѴІаДітіг АІехапДгоѵіісЬ дие ГЕтрегеиг етЬгазза
а ігоіз гергізез. Ѵіпгепі епзиііе Іез §гапДз-Дисз Аіехіз
АІехапДгоѵіісЬ еі 8ег§е АІехапДгоѵіісЬ, Іе ргіпсе УѴаІ-
Детаг Де Бапетагк, Іе ш’апД-Дис сёзагёѵіісЬ №со1аз
АІехапДгоѵіісЬ, Іе §гапД-Дис Сіеог^ез АІехапДгоѵіісЬ,
Іа §гапДе-ДисЬеззе Хёпіе АІехапДгоѵпа, Іез §гапДз-
Дисз Раиі АІехапДгоѵіісЬ, Сопзіапііп ХісоІаІёѵіісЬ,
Жсоіаз КісоІаІёѵіісЬ рёге еі МісЬеІ №со1а!ёѵ1ісЬ; Іез
^гапДез-ДисЬеззез Магіе Раѵіоѵпа, АІехагіДга Дозё-
рЬоѵпа, 01§а ЕёДогоѵпа, Магіе АІехапДгоѵпа, ДисЬеззе
Д’ЕДітЪоиг§, 8. М. 01§'а Сопзіапііпоѵпа, геіпе Дез
Неііёпез, Іез аиігез тетЬгез Де Іа Гатіііе ітрёгіаіе
еі Іез ргіпсез Де зап^ ёігап^егз, аи потЪге Дездиек
зе ігоиѵаіепі Іез ргіпсез зоиѵегаіпз Ди Мопіёпё^го еі
Де Іа Виі^агіе.
()иапД сез Гёіісііаііопз Гигепі іегтіпёез, дие Іе са-
поп еі Іез сІосЬез зе ійгепі еі дие іоиз Іез аззізіапіз
гергігепі Іеигз ріасез, 8. М. ГЕтрегеиг зе Іеѵа Де зоп
ігдпе, Дёроза Іе зсеріге еі Іе §1оЬе еі ЙёсЬіі Іез §ё-
поих. Ье тёігороіііе ргёзепіа а 8а Мазезіё ип Ііѵге,
еі ГЕтрегеиг у Іиі а ^ёпоих Іа ргіёге зиіѵапіе.
„8еі§пеиг, Біеи Де тез рёгез, Зоиѵегаіп Дез зои-
ѵегаіпз, диі а іоиі сгёе раг іа зеиіе рагоіе, іоі диі гё-
§1е Іе зогі Де ГЬотте раг іа за^еззе, айп ди’іі §ои-
ѵегпе Іе топДе еп іоиіе ріёіё еі зизіісе! Тоі диі т’а
ёіи зоиѵегаіп еі зиге Де іоп реиріе! Де гесоппаіз іоп
зоіп сопзіапі роиг тоі, еі зе т’іпсііпе гесоппаіззапі
Деѵапі іа ^гапДеиг. Зеіц-пеиг еі таііге! Дігі°е тоі
24*
Библиотека «Руниверс»
ВѢНЧАНІЕ РУССКИХЪ ГОСУДАРЕЙ НА ЦАРСТВО.
Шествіе Ихъ Императорскихъ Величествъ
(Ргосеззіоп зоіеппеііе (Іе Ьеигз
Библиотека «Руниверс»
СОПВОЯНЕМЕКТ І)Е8 8ОѴѴЕВАШ8 ЕП88Е8.
189
ъ Успенскаго собора послѣ св. коронованія.
Мёз Ітрёгіаіев аргёз Іе Засге.)
Библиотека «Руниверс»
190
ВѢНЧАНІЕ РУССКИХЪ ГОСУДАРЕЙ НА ЦАРСТВО.
трополита новгородскаго, причемъ два другіе архіерея
послужили Ея Величеству въ поднесеніи антидора и
теплоты и къ умовенію устъ и рукъ.
Послѣ священнаго мѵропомазанія и причащенія св.
Христовыхъ Таинъ, Ихъ Величества изволили вмѣстѣ
шествовать къ трону. Вся процессія снова потянулась
вверхъ по алымъ ступенямъ троннаго мѣста въ томъ-же
порядкѣ, какъ слѣдовала до царскихъ вратъ.
Когда Ихъ Величества возвратились къ своимъ пре-
столамъ и прочія лица заняли свои прежнія мѣста, ду-
ховникъ Его Величества, протопресвитеръ Бажановъ,
прочелъ предъ Ихъ Императорскими Величествами бла-
годарственныя причастныя молитвы; при отпускѣ литур-
гіи протодіаконъ возгласилъ многолѣтіе Государю Импе-
ратору и Государынѣ Императрицѣ, а пѣвчіе пропѣли
трижды „Многая лѣта44.
Въ заключеніе къ цѣлованію Ихъ Величествъ былъ
поднесенъ святый крестъ. Государь Императоръ, возло-
живъ на главу свою корону, взялъ скипетръ и державу.
Тогда всѣ, какъ духовныя, такъ и свѣтскія особы учи-
нили троекратнымъ поклоненіемъ всеподданнѣйшее по-
здравленіе съ благополучнымъ совершеніемъ коронова-
нія и св. мѵропомазанія.
По принятіи Ихъ Величествами поздравленія Его
Императорское Высочество Государь Наслѣдникъ Цеса-
ревичъ, всѣ августѣйшіе члены императорской фамиліи
и иностранные принцы стали выходить изъ собора
южными дверями й возвратились во дворецъ прежнимъ
порядкомъ, предшествуемые придворными чинами и имѣя
за собой придворныхъ дамъ.
Государь Императоръ и Государыня Императрица,
сойдя съ трона, изволили выйти въ сѣверныя двери
Успенскаго собора, имѣя по сторонамъ своихъ асси-
стентовъ, а позади — министра императорскаго двора,
военнаго министра, командующаго императорскою глав-
ною квартирой, дежурныхъ: генералъ-маіора свиты Его
Величества, флигель-адъютанта и командующаго кава-
лергардскимъ Ея Величества полкомъ. Здѣсь у сѣвер-
ныхъ дверей уже стояли, вышедшіе заранѣе изъ собора,
32 генералъ-адъютанта съ балдахиномъ. Ставъ подъ
балдахинъ Ихъ Величества изволили шествовать въ ко-
ронахъ и порфирахъ, а Государь Императоръ со ски-
петромъ и державой въ рукахъ въ Архангельскій соборъ,
въ предшествіи лицъ, участвовавшихъ въ шествіи Ихъ
Величествъ изъ кремлевскаго дворца въ Успенскій со-
боръ, и митрополита новгородскаго.
Шествіе направилось по помосту, обитому алымъ
сукномъ, за дворцовую рѣшетку, мимо Чудова монастыря,
колокольни Ивана Великаго и царь-колокола и снова
вступило на Дворцовую площадку, къ паперти сѣвер-
ныхъ дверей Архангельскаго собора. Шествіе сопровож-
далось колокольнымъ звономъ и 101 пушечнымъ вы-
стрѣломъ; стоявшія на парадѣ войска отдавали честь
съ музыкой и барабаннымъ боемъ, а Кремль дрожалъ
отъ кликовъ ликующаго народа, привѣтствовавшаго ко-
ронованнаго и мѵромъ помазаннаго Монарха, шество-
йапз Іа іасііе дие іи т’а сопйёе, іпзріге еі ^оиѵегпе
тоі йапз іа §гапйе тіззіоп диі т’ёсііоіі аи|оигй’1іиі.
(^ие Іа за^еззе диі ргёзійе а іоп ігдпе зоіі іоиригз
аѵес тоі. Епѵоіе Іа тоі йи Ьаиі Дез сіеих, роиг дие
]е те гепйе сотріе йе се диі і’езі а^гёаЫе еі соп-
Гогте а іез соттапйетепіз. (^иѳ топ соеиг зоіі іои-
ригз Дапз іа таіп, роиг дие ]е риіззе іоиі аггащ^ег
еп ѵие йи Ъіеп (іез реиріез диі те зопі сопйёз еі а
іа ріиз §гапйе §1оіге, айп дие іе донг Йе іоп ]и^е-
тепі ]е риіззе іе гёропйге запз Ъопіе. (^ие іоиі сеіа
те зоіі ассогйё раг §гасез еі Іаг^еззез йе іоп Еііз
ипідие, аѵес Іедиеі зоіз Ъёпі, о топ Біеи, аиззі ди’а-
ѵес Іе Заіпі-Езргіі, з’изди’а Іа йп йез зіёсіез. Атеп44.
Ь’Етрегеиг Іиі сеііе ргіёге й’ипе ѵоіе пеііе еі сіаіге,
таіз ігетЫапіе й’ётоііоп іпіёгіеиге, еі йе^гоззез іаг-
тез соиіаіепі йез уеих йи боиѵегаіп аиіосгаіе диі геп-
йаіі ^гасе аи Воиѵегаіп йез зоиѵегаіпз еі диі Іиі йе-
тапйаіі Іа за^еззе роиг Гассотрііззетепі йе за іасііе
зоиѵегаіпе. Ь’азресі йи Тзаг а§епоиі11ё, ріеигапі еі
ргіапі ргойиізіі зиг Газзізіапсе ипе ітргеззіоп ргоГопйе
еі іпёйа^аЫе.
Ауапі іегтіпё за ргіёге, Іе Зоиѵегаіп зе Іеѵа еі зе
ііпі йеЪоиі йеѵапі зоп ігдпе. Аіогз іотЪа а «ёпоих Іе
тёігороіііе йе Моѵ^огой, еі зоп ехетріе Гиі зиіѵі раг
іоиіе Газзізіапсе еі йе іоиіе Іа Гоиіе гетиёе аи йеііогз
йеѵапі Іе іетріе. Ье тёігороіііе Іиі аи пот йе іоиі
Іе реиріе Іа ргіёге зиіѵапіе:
„Біеи §тапй еі айтігаЫе, йопі Іа Ъопіё іпйпіе еі
Іа ѵоіопіё ЪіепГаізапіе ^оиѵегпепі Іа іегге, йопі Іез
йезііпёез іпсоппиез еі іпзопйаЫез тагдиепі Іа йигёе
еі Іез Іітііез йе Гехізіепсе Ііитаіпе! Хоиз ргоГеззопз
ісі дие іи пе поиз а раз зиГйзаттепі рипі еі геігіЪиё
зеіоп поз іпідиііёз еі поз рёсііёз. Коиз аѵопз Гаіііі
8еі§пеиг, поиз аѵопз епГгеіпі Іа Іоі еі поиз поиз зот-
тез гепйиз йі§пез йе іоп зиргёте йё^оиі. Еі сереп-
йапі, йапз іа Ъопіё іпйпіе, сотраііззапі еі Іоп^апіте,
ріаі^папі поіге ГаіЫеззе, іи пе поиз а сііаііё дие раг
йез реіпез йе соитіе йигёе еі іи а сотЪІё йе ріе еі
й’аіё^геззе поз ссеигз, еп ауапі регтіз а іоп зегѵііеиг,
Іе ігёз-ріеих еі ігёз-аиіосгаіе зоиѵегаіп, Етрегеиг Аіе-
хапйге Аіехапйгоѵіісіі йе Тоиіез Іез Виззіез, йе гё<гпег
зиг поиз. Боппе Іиі йопс Іа зацеззе пёсеззаіге, ро.иг
гетрііг ййёіетепі Іе §тапй тапйаі дие іи Іиі а сопйё,
ассогйе Іиі Іа гаізоп еі Іа регзрісасііё, роиг ]и§ег іоп
реиріе еі таіпіепіг еп раіх еі ігапдиіііііё іоп йо-
таіпе. Вепй Іе іпѵіпсіЫе йеѵапі Іез еппетіз, іеггіЪІе
аих тёсйапіз, §гасіеих еі ГаѵогаЪІе аих Ъопз. АИите
Йапз зоп ссеиг Іа сотраззіоп аих іпйі^епіз, ГЪозрііа-
Іііё аих еггапіз еі Іе йёзіг йе йёГепйге сеих диі зопі
таІЪеигеих. Бігі^е йапз Іа ѵоіе йе Іа ѵегііё еі йе Іа
]изіісе зез тапйаіаігез, еп Іез етрёсііапі йе з’ёсагіег
йапз 1а ѵоіе йе Іа рагііаіііё еі йе Іа сопсиззіоп, таіп-
ііепз зез зи)еіз йапз ипе ййёіііё іпёЬгапІаЫе, Гаіз дп’іі
зоіі Іе рёге Ъеигеих йе зез епГапіз еі ёіоппез поиз
раг Іез ^гасез дие іи герапйга зиг поз іёіез. Ргоіотге
за ѵіе йапз ипе запіё іпаІіёгаЫе еі йапз ипе ргозрё-
Библиотека «Руниверс»
СОВВОКХЕМЕХТ ВЕ8 8ОПѴЕЕАІХ8 ВП88Е8.
191
вавшаго въ ослѣпительно сіявшей подъ яркими лучами
солнца коронѣ, въ порфирѣ, со скипетромъ и державой
въ рукахъ. За Его Величествомъ, подъ срединой бал-
дахина, шествовала Государыня Императрица, также въ
блистательной коронѣ и порфирѣ. Шествіе двигалось
чрезвычайно медленно въ строгомъ чинномъ порядкѣ,
такъ что народъ могъ вдоволь налюбоваться своими
Царемъ и Царицей.
Приблизившись къ Архангельскому собору, Ихъ
Величества выступили изъ-подъ балдахина и, подняв-
шись на ступени паперти, были встрѣчены архіеписко-
помъ Владимірскимъ преосвященнымъ Ѳеогностомъ со
крестомъ и святою водой, который поднесъ крестъ къ
цѣлованію Ихъ Величествъ, окропилъ ихъ святою водой
и потомъ предшествовалъ имъ въ соборъ.
Его Величество, вошедъ въ соборъ, снялъ съ себя
корону и отдалъ оную, а равно и скипетръ и державу,
сановникамъ, несшимъ сіи регаліи, которые приняли
оныя на бархатныя подушки. Затѣмъ Ихъ Величества
приложились ко святымъ иконамъ и мощамъ и покло-
нились гробницамъ предковъ. Протодіаконъ прочелъ
надлежащую по уставу ектенію, по окончаніи коей воз-
гласилъ многолѣтіе. Тогда Его Величество изволилъ снова
возложить на себя корону, взять въ руки скипетръ и
державу и, выйдя изъ собора западными дверями, ше-
ствовать подъ балдахиномъ вмѣстѣ съ Государыней
Императрицей въ Благовѣщенскій соборъ, при входѣ
въ который Ихъ Величества были встрѣчены архіепи-
скопомъ ярославскимъ, преосвященнымъ Іонаѳаномъ, и ду-
ховенствомъ со крестомъ и святою водой. Войдя въ
Благовѣщенскій соборъ, Его Величество изволилъ также
снять корону и отдать ее, а равно и скипетръ и дер-
жаву, сановникамъ, несшимъ подушки отъ сихъ регалій.
Затѣмъ Ихъ Величества изволили приложиться ко свя-
тымъ иконамъ, послѣ чего была прочтена надлежащая
по уставу ектенія и возглашено многолѣтіе. Во время
пребыванія Ихъ Величествъ въ Благовѣщенскомъ со-
борѣ генералъ-адъютанты, несшіе балдахинъ, продол-
жали держать оный у дверей собора до выхода Ихъ
Величествъ.
Изъ Благовѣщенскаго собора императорская чета
шествовала подъ балдахиномъ, въ томъ-же порядкѣ, къ
Красному крыльцу, дойдя до котораго митрополитъ нов-
городскій осѣнилъ Ихъ Величества св. крестомъ и от-
былъ въ Успенскій соборъ.
На нижней площадкѣ Краснаго крыльца Ихъ Ве-
личества изволили выйти изъ-подъ балдахина и подня-
лись вверхъ на крыльцо, въ предшествіи церемоніймей-
стеровъ , коронаціонныхъ оберъ - церемоніймейстеровъ,
верховнаго церемоніймейстера, герольдовъ, император-
скихъ регалій и верховнаго маршала.
Взойдя на верхнюю площадку Краснаго крыльца,
Ихъ Величества троекратно, по древнему обычаю, по-
клонились народу. Ликованіе народа тогда достигло сво-
его апогея, и не найдешь словъ, чтобы выразить его.
По вступленіи въ Андреевскую залу Его Величество
гііё сопзіапіе. Ассогйе поиз репйапі зоп гё^пе Іа
раіх, Іа ігапдиіііііё, Іе зиссёз йе поз епігергізез, ип
аіг іоідоигз зоІиЪІе, Іа Гегіііііё йи воі еі іоиі се диі
поиз езі пёсеззаіге йапз сеііе ѵіе еі йапз Гаиіге. 8еі-
§пеиг тізёгісогйіеих, Віеи йез Іаг^еззез еі Рёге йе
іоиіе Гёіісііё!—пе йеіоигпе роіпі Іа Гасе йе поиз еі пе
іготре роіпі Гезроіг дие поиз Гопйопз зиг іоі, еп іе
ргіапі еі еп і’ітріогапі, саг зеиі іи заіз се ди’іі поиз
Гаиі. Тоиз Іез йопз зопі иіііез еі іоиіез Іез ^гасез зопі
рагГаііез диапй еііе ѵіеппепі йе іоі, Зоиѵегаіп йез топ-
йез! Сгіоіге еі риіззапсе а іоі, аіпзі ди’й іоп Еііз ипі-
дие, а ГЬеиге ргёзепіе, йапз Гаѵепіг еі йапз Гёіегпііё
йез зіёсіез".
Аргёз сеііе ргіёге, М-§г Ізійоге айгезза аи Зоиѵе-
гаіп Іе йізсоигз зиіѵапі:
„Тгёз-ріеих еі ігёз §гапй зоиѵегаіп, Етрегеиг сои-
„гоппё раг Віеи!
„Моиз заіиопз іоп соигоппетепі зоіеппеі зиг Іе
„ігопе йе іез апсёігез, сотте ип йоп ^гасіеих й’еп
Ьаиі, йи Рёге йез топйез уиі Іа соигоппё йе зез дга-
сез еі йе зез Іагдеззез (Рзаите 102, ѵ. 4), йе діоіге еі
(Піоппеиг (Рзаите 20, ѵ. 6).
„II ѵіі, Іе Зеі^пеиг, диі а йіі раг Іа ЬоисЬе йи рго-
рЬёіе: Те йоппегаі ип зеиі разіеиг аих ЬгеЫз, еі И Іез
дагйега. Се зега топ зегѵііеиг Ваѵій. II Іез дагйега еі
Іез саітега (Лезедиіеі, 34, 23).
„Вапз Іа регзоппе ёіие йи Зеі^пеиг поиз ѵоуопз Іе
зоиѵегаіп зеіоп Іе сшг йе Віеи дие Іе Тгёз-Наиі а
йоппё а зоп реиріе еі ди’іі а іпѵезіі йез зі^пез озіеп-
зіЫез йи роиѵоіг зоиѵегаіп, айп дие Іез реиріез §ои-
ѵегпёз раг іоі аіепі, а ГотЪге йеіоп зсеріге, ипе ехі-
зіепсе ігапдиіііе еі зііепсіеизе еп іоиіе ріёіё еі Ііоппеиг,
заіізГаііз еі руеих; еі дие зоп ё§1ізе Ьіеп-аітёе, га-
сііеіёе аи ргіз йе зоп зап§ ргёсіеих, ргоіе§ёе раг іоі
еі ^агйёе йе іоиіе саіотпіе Ьозіііе риіззе, ^гасѳ а іа
за^еззе еі а іа Гогсе, йеѵепіг йе ріиз /огіе еп ріиз/огіе
еі аггіѵег а Іа тезиге йе Гассотрііззетепі йез ргезсгір-
ііопз йи Скгізі (Еріі. 4, 13).
„С’езі ипе §тапйе тіззіоп а Іадиеііе пе зиШгаіепі
роіпі, оп реи Іе йіге, аисипе Гогсе Ііитаіпе, аисипе за-
§еззе, аисип атоиг, зі Гогіз ди’ііз зоіепі. Маіз диапй
Іе Тгёз-Наиі Іиі-тёте, йотіпаіеиг йез гоуаитез китаіпз
йіі а зоп ёіи: та дг&се Іезі йие (2 СогіпіЬ., 12, 9), іи
езі ргёзепі йеѵапі тоі (Еззаіі 49, 16); іпѵоцис тоі Іе
]оиг йе йогйеиг, еі ]'е іе заиѵегаі (Рзаите 49, 15)—поиз
сгоуопз еі езрёгопз дие зиг іа ргіёге зоиѵегаіпе ипіе а
Іа ргіёге йе іоиз іез зи]еіз Іе 8еі§пеиг і'епѵегга Іа рго-
теззе йе зоп Рёге еі і'іпѵезііга йе Іа /огсе ѵепапі й’еп каиі.
„С’езі раг іоі, 8еі§пеиг, дие гёдпепі Іез зоиѵегаіпз
(РагаЬ. 8, 15). С’езі раг іа §гасе дие Іе ігопе йе Виз-
зіе езі іпёЬгапІаЫе. С’езі раг іа тізёгісогйе дие Іа
Киззіе езі Гогіе.
„8оіз Ъёпі, Віеи, йізрепзаіеиг йез Ъіепз, йапз Гё-
іегпііё йез зіёсіез"!
Ьез сііапігез епіоппёгепі: „Сгіоіге а іоі, 8еі§пеиг“!
еі Іа сёгётопіе йи соигоппетепі іегтіпа.
Библиотека «Руниверс»
ВѢНЧАНІЕ РУССКИХЪ ГОСУДАРЕЙ НА ЦАРСТВО.
яешті—гичид.1
^'НЗЕРИГП;
У собора Василіи Блаженнаго. Большой театръ. Въ Александровскомъ саду въ Кремлѣ.
Въ Кремлѣ.
Иллюминація города Москвы. (8гі*ію.ч Пн Гіііиіпіпаі І<>11 <1е Мохсуи.)
Библиотека «Руниверс»
Библиотека «Руниверс»

Иллюминація Красной площади въ Мо с к вѣ в ъ день ко р о н а ці и.
(Піііпііпаііоп ііе Іа ріасе Коіще а Мозсои Іе ,)оиг (Іи соигоппетепі.)
СОЕКОХХЕМЕХТ І)Е8 8ОБѴЕІІЛ1Х8 КЕ88Е8.
194
ВѢНЧАНІЕ РУССКИХЪ ГОСУДАРЕЙ НА ЦАРСТВО.
изволилъ отдать скипетръ и державу сановникамъ, нес-
шимъ оные, и затѣмъ Ихъ Величества, въ коронахъ и
порфирахъ, отбыли во внутренніе покои для отдохно-
венія и ожиданія обѣденнаго стола въ Грановитой па-
латѣ.
Верховный маршалъ, князь В. А. Долгоруковъ, при-
нявъ другія императорскія регаліи, отнесши оныя, воз-
ложилъ ихъ на приготовленный столъ по правую сто-
рону трона, гдѣ поставленъ былъ почетный караулъ отъ
роты дворцовыхъ гренадеръ на все время ихъ нахож-
денія въ Тронной залѣ.
Такъ короновались въ первопрестольной столицѣ
Москвѣ, 15-го мая 1883 года, Ихъ Императорскія Ве-
личества Государь Императоръ Александръ ІП и Госу-
дарыня Императрица Марія Ѳедоровна.
Высочайшій обѣдъ въ Грановитой палатѣ
15-го мая.
15-го мая, около трехъ часовъ пополудни. Государь
Императоръ и Государыня Императрица вступили въ !
Грановитую палату. Здѣсь къ обѣденному столу собра- і
лись члены святѣйшаго синода и высшія духовныя |
лица, какъ православнаго, такъ и другихъ исповѣданій, |
и особы двухъ первыхъ классовъ, коимъ, по Высочайше I
утвержденному церемоніалу, было назначено принять
участіе въ царской трапезѣ. Для нихъ было сервиро-
вано исторической посудой Оружейной палаты и новыми
богатыми сервизами пять столовъ налѣво отъ трона,
если стать предъ нимъ лицомъ. Государь Императоръ
и Государыня Императрица изволили обѣдать подъ трон-
ною сѣнью. У стола Ихъ Величествъ были ассистен-
тами: великіе князья Владиміръ Александровичъ, Алек-
сѣй Александровичъ, Сергѣй Александровичъ и принцъ
датскій Вальдемаръ. Ихъ Величествамъ и другимъ обѣ- ।
дающимъ Лицамъ были представлены медали. Ихъ Вели- |
чествамъ, при подачѣ кушаній, служили: стоявшій предъ
столомъ вмѣсто оберъ-форшнейдера — оберъ-гофмар- |
шалъ: по лѣвую сторону — оберъ-шенки: предъ трономъ ।
—верховный маршалъ, верховный церемоніймейстеръ и
другія лица. Ихъ Императорскія Величества обѣдали
въ порфирахъ. По повелѣнію, данному Государемъ Импе-
раторомъ, верховный маршалъ, оберъ-гофмаршалъ, вер-
ховный церемоніймейстеръ, гофмаршалъ и прочія лица
выходили за кушаньями, которыя приносили назначен-
ныя лица, въ сопровожденіи двухъ кавалергардовъ. Мо-
сковскій митрополитъ, предъ началомъ обѣда, прочи-
талъ молитву Господню. За столомъ были питы здра-
вицы: Государя Императора при 61 выстрѣлѣ, Госу-
дарыни Императрицы при 51, императорскаго дома при
31. духовныхъ особъ и вѣрноподданныхъ при 21. Оркестръ
музыки и хоръ императорскихъ театровъ, при участіи
г-жи Лавровской и г. Мельникова, исполнили слѣдую-
щую кантату А. Н. Майкова, аранжированную г. Чай-
ковскимъ:
Ье зегѵісе діѵіп соттеп^а.
8. М. ГЕтрегеиг діа за соигоппе диі йіі дёрозёе
зиг Іа іаЫе ргёрагёе роиг Іез іпзі^пез.
Ье зегѵісе діѵіп іиі сёіёЬгё раг Іез тёігороіііез (іе Моѵ-
§огод, де Кіеѵѵ еі де Мозсои, аѵес Іе сопсоигз дез агсЬі-
ргёігез Ва]апоѵѵ, Ѵапузсііек, Зтігподѵ еі Во]дезіѵепзку.
Аргёз Іа Іесіиге дез 8аіпіез-Еѵап§і1ез, деих агсЬе-
ѵёдиез ргёяепіёгепі Іе Ііѵге засгё а Ьаізег а Ьеигз Ма-
Зезіёз. Аи соттепсетепі ди сапіідие диі ргёсёде Іа
соттипіоп, Іе ^оиѵегпеиг де Мозсои ёіепдіі дериіз Іе
ігопе зизди’а Іа егапде рогіе ди запсіиаіге ип Іопег іа-
різ де ѵёіоигз гои§е ^аіоппё д’дг. Бериія Іа §тапде
рогіе зизди а Гаиіеі Гиі ёіепди рагдеззия се іаріз ип іа-
різ еп дгар д’ог, допі Іез Ъоиіз Гигепі ёіаіёз дапз Іе
запсіиаіге раг дез агсЫдіасгез.
(^иапд Іе сіепгё оШсіапі еиі соттипіё, Іа §гапде
рогіе ди запсіиаіге з’оиѵгіі, роиг Іаіззег раззег деих
агсЬеѵёдиез ассотра^пёз д’агсЬідіасгез. Ь’ип де сез
ргёіаіз, М-^г Раиі, ехагдие де (хёоппе, аппоп^а а 8а
Ма]езіё Гаггіѵёе ди тотепі де Гопсііоп, дапз Іез іег-
тез зиіѵапіз:
„Тгёз-ріеих еі §гапд Зоиѵегаіп, Етрегеиг еі Аиіо-
сгаіе де Тоиіез Іез Виззіез! Ье тотепі де Гопсііоп
раг Іе 8аіпі-СЬгёте еі де Іа Соттипіоп де Ѵоіге Ма-
Зезіё езі ргосЬе. <^ие Ѵоіге Ма]езіё ѵеиіііе допс зе ді-
гі^ег ѵегз Іа іггапде рогіе ди запсіиаіге де сеііе егапде
ёягіізе саіЬёдгаІе".
Ь'Етрегеиг гетіі зоп ёрёе аих ргіпсез диі Газзіз-
іаіепі еі, дезсепдапі ди ігопе, зе дігщеа. геѵёіи ди
тапіеаи ітрёгіаі, ѵегз Іа ^гапде рогіе ди запсіиаіге.
8. М. ГІтрёгаігісе Іе зиіѵіі. II зе іогта ип согіёаге
етапдіояе дезсепдапі Іез дё^гёз ди ігопе еі зе дігі-
егеапі ѵегз Іа гггапде рогіе.
А Іа іёіе ди согіё^е тагсЬаіі ГагсЬі-таііге дез сё-
гётопіез, ауапі а зез сбіёз деих "гапдз-таіігея дез сё-
гётопіез. Ѵепаіепі епзиііе: Іе ^гапд-тагёсЬа! де Іа
соиг ассотра^пё д’ип тагёсЬаІ ди раіаіз, ГагсЬі-та-
гёсЬа! еі ігоіз ді^пііаігез рогіеигз дез іпзі^пез, таг-
сЬапі де Ггопі. 8. М. ГЕтрегеиг зиіѵаіі іттёдіаіѳтепі.
ауапі а зез сдіёз Іез ргіпсез диі Газзізіаіепі еі деих
оГйсіегз зирёгіеигз де сЬеѵаІіегз-^агдез ріасёз зиг Іе
сіпдиіёте ^тадіп ди ігопе. Веггіёге ГЕтрегеиг з’аѵап-
^аіепі Іе соттапдапі ди гё§ітепі дез сЬеѵа1іегз-§аі-
дез, Гёрёе пие а Іа таіп, Іе тіпізіге де Іа соиг, Іе
тіпізіге де Іа едіегге, Іе соттапдапі де Іа таізоп ті-
Іііаіге де 8а Ма]езіё еі Гаіде де сатр ^ёпёгаі де зег-
ѵісе. Беггіёге 8. М. ГІтрёгаігіре тагсЬаіепі іез ргіпсез
диі Газзізіаіепі. Ьез ігаіпез дез тапіеаих ітрёгіаих
ёіаіепі зоиіепия раг дез Ьаиіз ді^пііаігез де Іа соиг
еі дез сЬатЬеІІапз. Ьез ді^пііаігез рогіеигз дез аи-
ігез іпзі^пез ітрёгіаих гезіёгепі а Іеигз ріасез.
Ѵпе Гоіз деѵапі Іа ^гапде рогіе ди запсіиаіге, 8. М.
ГЕтрегеиг зе ріа^аіі зиг Іе іаріз еп дгар д’ог. Ь’Ітрёга-
ігісе з’аггёіа деѵапі ГатЬоп. Тоиз сеих диі ассотра-
§паіепі Ьеигз Ма]езіёз зе гап^ёгепі еп деті-сегсіѳ дег-
гіёге Іе Зоиѵегаіп еі Іа Зоиѵегаіпе.
Библиотека «Руниверс»
СОИВОКЫЕМЕКТ БЕ8 8ОПѴЕКАІЫ8 ВІІ88Е8. __ Н)5
Съ мала ключика студёна потекла рѣка.
Съ невелика зачиналась каменнй Москва.
Наѣзжали тутъ князья тѣшиться,
По темнымъ лѣсамъ кабана ловить,
Въ тихихъ заводяхъ лебедей стрѣлять.
Гой, не туча въ синемъ небѣ разстилается:
Злы татары, валъ за валомъ, по Руси валятъ...
Не видать въ дыму красна солнышка;
Стономъ стонъ стоитъ по ЛПцу земли:
Гдѣ не бьютъ людей — гонятъ полоны...
Полоняннички идутъ, другъ друга спрашиваютъ:
«Изъ которой веси ты, какого города?»
— Я изъ Кіева — изъ Чернигова —
Я изъ Суздаля — изъ Владиміра —
Ты прости на вѣкъ, милъ родимый градъ! —
Ты-ли, Господи, въ конецъ на Русь прогнѣвался!
Ни пощады ей не будетъ, ни спасенія?..
Въ людяхъ рознь идетъ, въ князьяхъ кбторы.
Гдѣ ни глянь кругомъ — темна ночь лежитъ,
Темна ночь лежитъ, непроглядная...
# *
*
То не звѣздочка
Засвѣтилася
Въ непроглядной тьмѣ;
То зажглась свѣча
Воску яраго
Въ каменндй Москвѣ;
Зажигалъ ее
Тамъ святитель Петръ
Да московскій князь...
Запримѣтили
Люди русскіе
Съ далека ее;
Ободрилися,
На нее глядятъ,
Богу молятся...
А она горитъ,
Разгорается,
Свѣтитъ всей Руси;
А московскій князь
Возвышется,
Думу думаетъ...
Думу думаетъ,
Дѣло дѣлаетъ,
Не торопится.
* *
*
Часъ ударилъ жданный, радостный!
Колокольный звонъ по всей Руси,
И молебны по церквамъ поютъ!
И по всей землѣ веселіе!
Словно мутны воды вешнія'
Золота-Орда растаяла,
Отъ святой Руси отхлынула.
Пронеслися тучи черныя;
Вышло селнце изъ-за черныхъ тучъ:
Засвѣтился имъ московскій Кремль,
Золотыя церквей маковки;
А въ палатѣ узорочатой
Всѣхъ свѣтлѣй сидитъ и, радостнѣй
На престолѣ самъ московскій князь,
Самодержецъ всея Ру сіи,
А не ханскій уже данничекъ: *
Его ноженькой растоптана
Басма ханская тутъ валяется,
И бѣгутъ съ метлою конюхи
Выметать ее на задній дворъ.
* *
$
Ужь какъ изъ лѣса, лѣса темнаго
Богатырь выѣзжалъ въ поле чистое,
Въ поле чистое, во великій свѣтъ:
Погулять ему-бъ, да потѣшиться,
Силой-удалью похвалитися...
Ье тёігороіііе де Хоѵцогой, ргепапі Іе ѵазе ргёсіеих
гетріі де 8аіпі-СЬгёте з’арргосЬа йе ГЕтрегеиг еі,
аргёз аѵоіг ігетрё йапз Іе ѵазе ип гатеаи ргёсіеих
ргёрагё йапз се Ъиі, іі оі§піі 8а Ма^езіё аи Ггопі, аих
пагіпез, аих Іёѵгез, аих огеіііез, а Іа роіігіпе еі аих
таіпз, еп йізапі: „Сесі езі Іе зсеаи йи йоп йи 8аіпі-
Езргіі".' Ье тёігороіііе йе Кіе\ѵ ёроп&еа еі еззиуа Іез
рагііез йи согрз оіпіез.
Сё тотепі зоіеппеі Гиі аппопсё аи реиріе раг Іе
зоп йез сІосЬез еі раг 101 соирз йе сапоп. Ье реиріе
гёропйіі раг йез ассіатаііопз геіепііззапіез.
Аргёз аѵоіг ге$и Гопсііоп, 8. М. ГЕтрегеиг зе тіі
а 1а йгоііе, ѵіз-а-ѵіз йе Гітаде йи 8аиѵеиг; 8. М.
ГІтрёгаігісе з'арргосЬа аіогз йе Іа ^гапйе рогіе еі зе
ріа^аіі аиззі зиг Іе іаріз йе йгар й’ог. Ье тёігороіііе йе
Хоѵ^огой Гоі§’піі йе 8аіпі-СЬгёте аи Ггопі зеиіетепі,
еі Іе тёігороіііе йе Кіеѵг еззиуа Гепйгоіі оіпі. Ь’Іт-
рёгаігісе разза йи сдіё ^аисЬе, йеѵапі Гіта^е йе Іа
Ѵіегаге. Ьез ргіпсез диі Газзізіаіепі зе ріасёгепі йег-
гіёге еііе.
Ье тёігороіііе йе Коѵ^огой з’арргосЬа аргёз сеіа
йе ГЕтрегеиг еі іпігойиізіі 8а Маіезіё йапз Іе запс-
іиаіге. Ьез ргёігез сооГйсіапіз зоиіепаіепі репйапі се
іетрз Іез Ъогйз йи тапіеаи ітрёгіаі. 8а Ма^езіё з’аг-
гёіа йеѵапі Гаиіеі еі соттипіа сотте зоиѵегаіп й
Гіпзіаг Йи с1ег§ё, с’езі-а-йіге зоиз Іез йеих езрёсез зё-
рагётепі.
Пп йез агсЬеѵёдиез ргёзепіа а 8а Маз’езіё Гапіі-
йоге еі Іе ѵіп сііаий, Гаиіге Гаійа а зе Іаѵег Іа Ьои-
сЬе еі Іез таіпз.
8огіі йи запсіиаіге, ГЕтрегеиг гергіі за ріасе йе-
ѵапі Гіта^е йи 8аиѵеиг, еі ГІтрёгаігісе, з’арргосЬапі
йе Іа §гапйе рогіе, соттипіа йапз Гогйге огйіпаіге
іпзіііиё роиг Іез Іаідиез, йез таіпз йи тёігороіііе йе
Хоѵ§огой. Ь’апіійоге, Іе ѵіп сЬаий еі Геаи роиг Іаѵег
Іа ЬоисЬе еі Іез таіпз Гигепі ргёзепіёз раг йеих агсііе-
ѵѳдиез.
Ьеигз Ма^езіёз, аргёз аѵоіг ёіё оіпіез йе 8аіпі-
СЬгёте еі аѵоіг соттипіё, геѵіпгепі зиг Гезігайе йез
ігдпез. Тоиіе Іа ргосеззіоп гётопіа Іез ^гайіпз йапз
Іе тёте огйге ди’еііе Іез аѵаіі йезсепйие.
9иапй Ьеигз Ма]езіёз еі іоиі Іе топйе еиі гергіз
зез ріасез, ГагсЬіргёіге Ва]ашж Іиі йеѵапі Ьеигз Ма-
^езіёз Іез асііопз йе §гасез диі зиіѵепі Іа соттипіоп.
А ГаЬзоиіе, Іе ргоіойіасге гёсііа Іез ргіёгез йе 1оп§ие
ѵіе а ЬЬ. ММ. ГЕтрегеиг еі ГІтрёгаігісе, еі Іез сЬап-
ігез гёрёіёгепі а ігоіз гергізез: „Ьоп^ие ѵіе“!
• Ьеигз Ма]езіёз Ъаізёгепі епзиііе Іа сгоіх, еі 8. М.
ГЕтрегеиг гетіі за соигоппе еі ргіі Іе зсеріге еі Іе
§1оЪе. Аіогз іоиз Іез аззізіапіз, сіег^ё еі Іаідиез, й-
[ гепі ип ігіріе заіиі еп зі^пе йе Гёіісііаііоп йе Ьеигз
Мадезіёз.
1 С^иапй сез Гёіісііаііопз Гигепі іегтіпёез. 8. А. I.
М-цт Іе дгапй-йис сёзагёѵіісЬ, іоиз Іез тетЬгез йе Іа
Гатіііе ітрёгіаіе еі Іез ргіпсез ёігашгегз зе йігіцёгепі
роиг зогііг ѵегз Іа рогіе 8ий еі геѵіпгепі аи раіаіз
2Б*
Библиотека «Руниверс
196 ВѢНЧАНІЕ РУССКИХЪ ГОСУДАРЕЙ НА ЦАРСТВО.
Парадный обѣдъ въ Грановитоі
(Ье Ъапдиеі ітрёгіаі (іап§ Іа «сІіатЬ
Библиотека «Руниверс»
СОПВОНЫЕМЕЫТ БЕ8 8ОПѴЕВАІЫ8 ВП88Е8.
197

палатѣ послѣ св. коронованія.
р йіашапіёе» аргёз Іе соигоппетепі.)
Библиотека «Руниверс»
198 ВѢНЧАНІЕ РУССКИХЪ ГОСУДАРЕЙ НА ЦАРСТВО.
Да какъ вышелъ онъ во великій свѣтъ,
Увидали его люди божіи
Ото всей страны, отъ восточныя,
И взмолилися, громко плачутся:
«Одолѣли насъ силы темныя!
Церкви божьи у насъ всѣ поруганы,
Иаши царства всѣ ниспровергнуты,
Царство Сербское и Иверское,
И Болгарское и великъ-престолъ
Константинова Царя-города!
Ты для всѣхъ теперь для восточныхъ странъ
Чтб звѣзда взошла виѳлеемская,
Во своей святой каменной Москвѣ!
Возлюбилъ тебя и избралъ Господь —
Повязать тебѣ Константиновъ мечъ
И вѣнчаться вѣнцомъ Мономаховымъ,
Сирыхъ быть тебѣ да защитникомъ,
Поплѣненныхъ быть избавителемъ,
Вѣры правыя быть поборникомъ!
О Москвѣ-жъ твоей се пророчество:
«Пали два Рима — третій стоитъ, —
А четвертому не быть».
* *
*
Мнѣ-ли, Господи,
Мнѣ-ль по силамъ ты
Тяжкій крестъ даепіь!
Недостоинъ есмь
Твоея любви!
Развѣ ты мнѣ дашь
Силу крѣпкую...
Умудришь меня
Своею мудростью...
Я какъ вѣрный рабъ
Предаюсь тебѣ
И готовъ въ огонь
И во всяку скорбь,
Ибо дорогъ мнѣ
Не земной почетъ,
А Христовъ вѣнецъ.
* ♦
По Руси пошелъ стукъ и громъ большой,
Чтобъ сковать себѣ броню крѣпкую,
Броню крѣпкую — не себѣ одной,
А чтб есть людей межъ пяти морей,
Чтобы жить имъ всѣмъ за одну семью,
За одну семью, подъ однимъ вождемъ,
Правды божеской только ищучи
И для ближняго не жалѣючи
Во спасеніе сложить голову,
Ибо выше нѣтъ какъ сія любовь...
Ради славы той потрудилися
Всѣ цари ея благовѣрные
И всѣ предки твои, царь возлюбленный,
Днесь на царствіе намъ помазанный,
Добродѣтельми изукрашенный,
Божьей милостью намъ дарованный!
*
И гряди-жъ въ ихъ путь, православный царь!
Да великимъ твоимъ царскимъ дѣланьемъ
И смиреньемъ твоимъ передъ Господомъ
О тебѣ сердца твоихъ подданныхъ
Да возрадуются!
И пройдетъ твоя далеко во людяхъ
Слава!
* *
*
Слава Богу на небѣ, слава!
Государю нашему на сей землѣ — слава!
Государынѣ, супругѣ его — слава!
Государю Наслѣдничку его — слава!
Всему царскому дому его — слава!
И всему народу его — слава!
Его вѣрнымъ слугамъ — слава!
Именитымъ гостямъ его — слава!
Чтобы правда была на Руси
Краше солнца свѣтла — слава!
і йапз Гогйге сіе Іеиг аггіѵёе, ргёсёйёэ <1ев йідгпііаігез йе
Іа соиг еі зиіѵіз йез (іатез йе Іа соиг. .
Ь’Етрегеиг еі ГІтрёгаігісе йезсепйігепі (іе Гезігайе
йи ігдпе еі зогіігепі раг Іа рогіе Когй, ауапі а Іеигз
сдіёз Іез ргіпсез диі Іез аззізіаіепі еі зиіѵіз раг Іез ті-
пізігез йе Іа соиг еі йе Іа ^иегге, Іе сІіеГ йе Іа таі-
зоп тііііаіге еі Іез оГйсіегв еп зегѵісе йе сеііе таізоп.
Беѵапі Іа рогіе Логй зе іепаіепі йё]‘а Іез 32 аійез йе
сатр ^ёпёгаих рогіѳигз йи йаіз. 8е ріа^апі зоиз Іе
йаіз, Ьеигз Ма^езіёз зе йігщёгепі, геѵёіиез йе іоиз Іеигз
іпзі^пез, ѵегз Іа саіЬёйгаІе йез АгсЬап^ез ргёсёйёез йе
іоиіез Іез регзоппез йе Іеиг согіёгге еі йи тёігороіііе
йе Коѵ^огой.
Ье согіё^е з’аѵап^а зиг Іа рІаіеГогте іепйие йе
йгар гои^е, ігаѵегзапі Іа еггіііе йи соиѵепі ТсЬоийодѵ.
разза йеѵапі Іе сіосііег йе ^ап-Іе-СІгапй еі 1а сІосЬе
йііе „Іа геіпе йез сіосііез", еі геѵіпі зиг Гезріапайе йи
раіаіз еп з’аггёіапі йеѵапі Іе рогсііе йе Іа саіЬёйгаІе
йез АгсЬап^ез. Ьа ргосеззіоп зе йі аи зоп йез сіосііез
; еі йе 101 соирз йе сапоп. Ьез ігоирез гёипіез роиг Іа
сёгётопіе ргёзепіаіепі Іез агтез аи зопз йе Іеигз іпи-
зідиез еі Йез іатЪоигз Ьаііапі аих сііатрз. Тоиі Іе
Сгетііп гёіепііззаіі йез ассіатаііопз йи реиріе заіиапі
Іе Мопагдие соигоппё диі тагсііаіі зоиз Іез гауопз
ёЫоиіззапіз йи зоіеіі, соигоппе еп іёіе, Іе зсеріге еі
! 1ѳ §1оЬе еп таіп. Беггіёге 8а Маз’езіё з’аѵап^аіі ГІт-
і рёгаігісе, аиззі соигоппе еп іёіе еі геѵёіие йи таагпі-
йдие тапіеаи ітрёгіаі. Ье согіёяе з’аѵап^аіі Іепіетепі
! йапз Гогйге Іе ріиз рагГаіі, еі Іе реиріе риі айтігег
а зоп аізе Іе Зоиѵегаіп еі Іа 8оиѵегаіпе.
I А ГарргосЬе Йе Іа саіЬёйгаІе йез АгсЬапаез Ьеигз
| Ма]езіёз зогіігепі йе йеззоиз Іе йаіз еі, топіапі Іез
: тагсЬез йи рогсЬе, Гигепі гедиез раг М-§г ТЬёо^позіе.
I агсЬеѵёдие Йе Ѵіайітіг, диі Іеиг ргёзепіа Іа сгоіх а
I Ъаізег, Іеиг йоппа Геаи Ьёпііе еі Іез іпігойиізіі йапз Іа
; саіЬёйгаІе.
[ Епігё йапз Іе іетріе, ГЕтрегеиг діа Іа соигоппе еі
। Іа гетіі. аіпзі дие Іе зсеріге еі Іе ^ІоЬе. аих йщпііаі-
гез рогіеигз йе сез іпзіегпез, диі Іез гесигепі зиг йез
| соиззіпз еп ѵёіоигз гои^е. Ьеигз Ма]езіёз Ьаізёгепі Іез
! геіідиез еі Іез ітацез еі з’іпсііпёгепі йеѵапі Іез іот-
і Ьез йе Іеигз апсёігез. Ье ргоіойіасге гёсііа Іез ргіёгез
і ивііёез еп рагеіі саз. Ь’Етрегеиг гетіі за соигоппе,
! ргіі Іе зсеріге еі Іе еІоЬе, еі зогііі раг Іа рогіе Оиезі.
• роиг зе йігі§ег, еп тагсЬапі йе попѵеап зоиз Іе йаіз.
I йапз Іа саіЬёйгаІе йе ГАппопсіаііоп, а Гепігёе йе 1а-
диеііе Ьеигз Ма]езіёз Гигепі гесиез раг М-^г Іопаіііазі,
| агсЬеѵёдие йе Уагозіаѵѵ. Епігё йапз Іа саіЬёйгаІе, 8. М.
' ГЕтрегеиг діа йе попѵеап за соигоппе еі гетіі аих
; йі^пііаігез рогіеигз йез іпзі§пез Іе зсеріге еі Іе §1оЬе.
; роиг айогег Іез заіпіез іта^ез еі епіепйге Іез ргіёгез
й’иза^е. Репйапі дие Ьеигз Ма]езіёз гезіаіепі йапз Іа
: саіЬёйгаІе йе ГАппопсіаііоп. Іез аійез йе сатр еёпёгапх
рогіез-йаіз аііепйаіепі аѵес Іе йаіз йеѵапі Іе рогсЬе
йе Іа саіЬёйгаІе.
Бе Іа саіЬёйгаІе йе 1 Аппопсіаііоп Ьеигз Ма]езіёз
Библиотека «Руниверс»
СОѴВООЕМЕЫТ БЕ8 8ОПѴЕВАІЫ8 ВІІ88Е8.
199
А эту пѣсню мы хлѣбу поемъ.
Хлѣбу честь воздаемъ — слава!
Старымъ людямъ на утѣшенье,
Добрымъ людямъ на услышанье — слава!
Слава вб вѣки вѣковъ — слава!
Послѣ обѣденнаго стола Государь Императоръ, вновь
возложивъ на себя корону и взявъ скипетръ и державу,
отправился вмѣстѣ съ Государыней Императрицей, при
пѣніи хоромъ „Славы", въ Андреевскую залу и, оста-
вивъ тамъ свои регаліи, удалились во внутренніе аппар-
таменты.
Иллюминація Москвы 15-го мая.
Центральнымъ пунктомъ всѣхъ иллюминаціонныхъ
сооруженій являются Кремль и колокольня Ивана Ве-
ликаго. Церковь и колокольня освѣщены маленькими
электрическими лампами новой системы; свѣтъ, даваемый
ими, не особенно ярокъ, но весьма пріятенъ для глазъ
и видѣнъ издалека. Куполъ колокольни и крестъ уто-
паютъ въ морѣ огоньковъ; надъ грандіознымъ двор-
цомъ возложившаго на себя корону Монарха виситъ въ
воздухѣ огненный вѣнецъ.
Вся церковь и колокольня унизаны по архитектур-
нымъ линіямъ такими-же электрическими лампочками
и ярко выдѣляются на темномъ фонѣ неба. Башни и
стѣны кремлевскія унизаны шкаликами по всѣмъ архи-
тектурнымъ очертаніямъ. Сады кремлевскіе залиты
огнями: среди зелени ихъ тянутся вокругъ всего Кремля
длинныя огненныя гирлянды.
Фасадъ Кремля, обращенный къ Москвѣ-рѣкѣ, пред-
ставляетъ весьма живописный видъ. На башняхъ устроены
электрическія солнца; по временамъ отъ нихъ къ За-
москворѣчью льются цѣлые снопы бѣлаго и краснаго
свѣта. Съ Тайницкой башни бьетъ освѣщенный элек-
трическимъ свѣтомъ фонтанъ.
Иллюминація зданій, находящихся на противополож-
номъ берегу рѣки, по роскоши не уступаетъ иллюми-
націи Кремля. Фасады домовъ освѣщены весьма изящно
и разнообразно и утопаютъ въ морѣ разноцвѣтныхъ
огней. Въ одномъ мѣстѣ устроенъ высоко-бьющій фон-
танъ.
Вдали, во мракѣ ночи, выдѣляется колоссальный
храмъ Христа Спасителя, бѣлыя стѣны и золоченый
куполъ котораго освѣщены электричествомъ. Храмъ при
этомъ освѣщеніи имѣетъ величественный видъ. Красная
площадь освѣщена а діогпо.
Громадная ниша, устроенная вокругъ памятника Ми-
нину и Пожарскому, сама по себѣ очень красива; за
нею цѣлая группа иллюминаціонныхъ сооруженій. Цер-
ковь Василія Блаженнаго по всѣмъ архитектурнымъ
линіямъ унизана огнями.
Иллюминація на главныхъ улицахъ Москвы велико-
лѣпна. Никольская улица со своими красивыми домами,
асфальтовой мостовой, молочными шарами и газовыми
звѣздами, имѣетъ совершенно западный характеръ. Импе-
раторскіе театры, новый театръ, воздвигаемый г. Лен-
товскимъ, площадка, на которой происходятъ военные
зе «іігцгёгепѣ, еп тагсЬапі зоиз 1ѳ даіз, ѵегз Іе реггоп
Кошге. Аи ріед де се реггоп, Іе тёігороіііе де Хоѵ-
агогод Іеиг доппа за Ьёпёдісііоп аѵес Іа сгоіх еі ге-
ѵіпі дапз Іа саіЬёдгаІе де ГАззотрііоп.
8иг Іе раііѳг іпГёгіеиг ди реггоп, Ьеигз, Ма]’еяіёз
зогіігепі де деззоиз Іе даіз еі топіёгепі, ргёсёдёез раг
Іез таіігез дез сёгётопіез, Іез §гапдз-таіігез дез сёгё-
топіез ди 8асге, ГагсЬі-§гапд-таііге, Іез Ьёгаиіз. Іез
іпзі<?пез ітрёгіаих еі ГагсЬі-тагёсЬаІ.
8иг Іе раііег зирёгіеиг ди реггоп, Ьеигз Ма]езіёз
з’аггеіёгепі еі, оЬяегѵапі ип апіідие иза^е. заіиёгепі а
ігоіз гергізез Іе реиріе допі Гаііёеггезяе топіа еп се
тотепі а ип дё«тё .розіііѵетепі іпдезсгірііЫе.
Еп епігапі дапз Іа заііе де 8аіпі-Апдгё, 8. М.
ГЕтрегеиг гетіі Іе зсеріге еі Іе §1оЬе аих рогіеигз де
сез іпзі^прз еі Ьеигз Ма]езіё8 гепігёгепі, еп тапіеаих
ітрёгіаих еі еп соигоппез, дапз Іеигз аррагіетепіз раг-
іісиііегз роиг зе гёрозег, еп аііепдапі Іе Ьапдиеі де
Іа „сЬатЬге діатапіёе".
Ь’агсЬі-тагёсЬаІ, ргіпсе Бо1§огоико\ѵ, аргёз аѵоіг
геси Іез аиігез іпзі^пез ітрёгіаих, Іез дёроза зиг ипе
іаЫе ргёрагёе а Іа дгоііе ди ігопе еі §агдёе раг дез
егепадіегз ди раіаіз, диі деѵаіепі Гаіге Іа §агде дез
іпзі^пез репдапі іоиі.іе іетрз ди’ііз гезіепі дапз Іа
заііе ди Тгбпе.
Вапдиеѣ (іи Засге, сіапз Іа „сЬатЬге
сііатапіёе".
Ье 15 таі, ѵегз ігоіз Ьеигез де Гаргёз-тіді, ЬЬ. ММ.
ГЕтрегеиг еі ГІтрёгаігісе йгепі Іеиг епігёе дапз Іа
заііе ди Ьапдиеі. Оп у ѵоуаіі гёипіз Іез тетЬгез ди
заіпі зуподе еі ди Ьаиі сіег^ё огіЬодохе еі Ьёіёгодохе,
аіпзі дие Іез регзоппез дез деих ргетіёгез сіаззез де-
яі^пёез раг Іе сёгётопіаі а ргепдге рагі аи Гезііп іт-
рёгіаі. Сіпд іаЫез сЬаг^ёез де ѵаіззеііе ріаіе Ьізіогі-
дие сопзегѵёе дапз Іа заііе де ГАгзёпаІ еі де ѵаіззеііе
ріаіе тодегпе д’ипе ^гапдѳ гісЬеззе ёіаіепі дгеззёез а
Іа ^аисЬе ди ігдпе. Ь’Етрегеиг еі ГІтрёгаігісе діпаіепі
зоиз Іе даіз ди ігопе. Ііз ёіаіепі аззізіёз а іаЫе
раг ЬЬ. АА. II. еі КВ. М-етз Іез §гапдз-дисз Ѵіаді-
тіг АІехапдгоѵіісЬ, Аіехіз АІехапдгоѵіісЬ, Зег^е АІе-
хапдгоѵіісЬ еі Іе ргіпсе УѴаІдетаг де Бапетагк. Без
тёдаіііез опі ёіё ргёзепіёез а Ьеигз Ма]езіёз еі аих
аиігез сопѵіѵез. Ье Зоиѵегаіп еі Іа Зоиѵегаіпе ёіаіепі
зегѵіз а іаЫе раг Іез §гапдз ді^пііаігез зиіѵапіз: Іе
§гапд-тагёсЬа1 ди раіаіз гетркцапі 1ѳ іггапд-ёсиуег
ігапсЬапі (зе іепапі деѵапі Іа іаЫе), Іез ^гапдз-ёсЬап-
зопз (зе іепапі а цаисііе де Іа іаЫе), ГагсЬі-тагёсЬаІ.
ГагсЫ-таііге дез сёгётопіез, еіс. Ьеигз Ма^езіёз аѵаіепі
^агдёз Іеигз тапіеаих ди 8асгѳ. 8иг Гогдге доппё раг
8. М. ГЕтрегеиг, ГагсЬі-тагёсЬаІ, Іе §тапд-тагёсЬа1
ди раіаіз, ГагсЬі-таііге дез сёгётопіез, Іе тагёсііаі ди
раіаіз, еіс., зогіаіепі де Іа заііе роиг аііег сЬегсЬег Іез
ріаіз диі ёіаіепі аррогіёз раг дез ді^пііаігез деэщпёз
а сеі еіТеі еі езсогіёз сЬасип де деих сЬеѵа1іегз-§аг-
дез. Аѵапі Іе соттепсетепі ди Ьапдиеі. Іе тёігороіііе
Библиотека «Руниверс»
ВѢНЧАНІЕ РУССКИХЪ ГОСУДАРЕЙ НА ЦАРСТВО,
Меню параднаго обѣда въ Грановитой палатѣ (верхъ).
Ье тепп ди Ьапциеі ітрёгіаі дапя Іа «сІіатЪге діатапіёе». Наиі.)
Рн
<и
«
к
к
ЕОП ни невхшиі
т ншш ня ян ?еніій
Библиотека
г» вг?нымх ЙИ ШИ!
ЛмбНІІТЫК ГКГАМШйбШ!
ТОШ ПРЯМЯ БЬШІНЯ Рхси шш«
МЫ ХЯШ П«МІ, ЭДЙХ ПШ, ХіІЙХ
чйтьвдж (шіСшіш ам’ня
Меню параднаго обѣда въ Грановитой палатѣ (низъ).
(Ье тпепи (іи Ъап^иеѣ ітрегіаі <1ап8 Іа «сІіатЬге гііатапіёѳ». Вая.)
СОПВОХХЕМЕХТ І)Е8 8ОѴѴЕКА1Х8 КЕ88Е8.
201
смотры, иллюминованы ро-
скошно и со вкусомъ. То-же
самое можно сказать объ
иллюминаціи улицъ Петров-
ской. Тверской. Кузнецкаго
Моста и бульваровъ.
Фасады зданій, занимае-
мыхъ представителями ино-
странныхъ державъ, иллюми-
нованы съ необычайной ро-
скошью и вкусомъ. Между
ними особенно выдѣляется
Медаль въ память св. коронованія.
(МеііаіПе еп зопѵепіг <1и соигоппетепі.)
бе Мозсои а гёсііё Гогаізоп
ботіпісаіе. Репбапі Іе Гезііп
Гигепі ~ рогіез Іез іоазіз зиі-
ѵапіз: 8. М. ГЕтрегеиг (61
соирз бе сапоп), 8. М. ГІт-
рёгаігісе (51 соирз сіе сапоп),
Іа Гатіііе ітрёгіаіе (31 соирз
сіе сапоп). Іе сіенгё еі іез
йбёіез зіуеіз (31 соирз сіе
сапоп). Пп огсііезіге бе ти-
зісріе еі Іез сікеигз без іЬёа-
ігез ітрёгіаих, аѵес Іе соп-
Регаліи въ Тронной залѣ во время поздравленій.
(Ье Ріасетепі <1е§ Іпзі^пез Ітрёгіаих дапз Іа 8а11е ііи Тгопе.)
домъ, занимаемый германскимъ по-
сломъ, генераломъ Швейницъ.
При наступленіи сумерекъ толпа
запрудила улицы — движеніе экипа-
жей замедлилось и въ воздухѣ стояло
неумолкавшее „ура!"
Принесеніе поздравленій Ихъ
Императорскимъ Величест-
вамъ 16-го мая.
16-го мая, въ половинѣ двѣнадцатаго часа, въ Ан-
дреевской залѣ кремлевскаго дворца приносили поздрав-
ленія Ихъ Величествамъ губернскіе предводители дво-
Жетонъ въ память св.
коронованія.
(Деіоп еп Боиѵепіг ди соигоппе-
тепі.)
соигз бе М-те Ьаѵгоѵзку еі М. Меі-
пікодѵ, опі ехёсиіё ипе сапіаіе ёсгііе
раг М. А. Маікодѵ еі тізе еп тизіцие
раг М. ТсЬаікоѵзку. Ье іехіе бе сеііе
сеиѵге гарреіаіі Іез огі^іпез бе Мозсои
еі Іез біѵегзез ёродиез бе ГЬізіоіге
гиззе еп йпіззапі раг Іа ебогійсаііоп,
бапз Гапсіеп зіуіе гиззе, би соиріе
соигоппе. Ьа бегпіёге зігорЪе бізаіі:
„Стіоіге а Біеи бапз Іе сіеі. §1оіге!
„— А поіге 8оиѵегаіп зиг сеііе іегге, іНоіге! — А Іа
„8оиѵегаіпе зоп ёроизе, "Іоіге!—А іеиг Нёгіііег, §1оіге!—
„А іоиіез Іа таізоп гё§папіе, §1оіге!—А іоиі зоп реиріе,
26
Библиотека «Руниверс»
202
ВѢНЧАНІЕ РУССКИХЪ ГОСУДАРЕЙ НА ЦАРСТВО.
рянства всѣхъ губерній съ ихъ ассистентами, знат-
ное россійское дворянство, депутаты великаго княже-
ства Финляндскаго, казачьихъ войскъ и азіатскихъ на-
родовъ, предсѣдатели губернскихъ земскихъ управъ,
головы губернскихъ городовъ Россійской имперіи и рав-
ныя имъ лица губерній царства Польскаго съ ихъ асси-
стентами. Еще съ 10-ти часовъ утра громадная Геор-
гіевская и другія залы переполнились названными пред-
ставителями, которые всѣ имѣли хлѣбъ-соль на сереб-
ряныхъ, великолѣпно сдѣланныхъ блюдахъ съ такими-
же солонками и надписями. По бокамъ трона Андреев-
ской залы находились герольды съ жезлами; у подно-
жія трона стояли Ихъ Императорскія Величества. Го-
сударь Императоръ былъ въ генеральскомъ мундирѣ,
Государыня Императрица—въ великолѣпномъ русскомъ
платьѣ. На правой сторонѣ отъ Государя Императора
находились: Государь Наслѣдникъ Цесаревичъ, въ ата-
манской формѣ, и великіе князья: Георгій Александро-
вичъ, Владиміръ, Алексѣй, Сергѣй и Павелъ Александ-
ровичи, Константинъ, Николай и Михаилъ Николаевичи,
принцъ датскій Вальдемаръ и другія высочайшія особы.
Оба августѣйшихъ фельдмаршала имѣли фельдмаршаль-
скіе жезлы. Затѣмъ министры: двора, внутреннихъ дѣлъ
и военный, командующій главною квартирою, верхов-
ный маршалъ, верховный церемоніймейстеръ, оберъ-
гофмаршалъ, гофмаршалъ, церемоніймейстеры и другія
лица. На лѣвой сторонѣ заняли мѣста — Ихъ Высоче-
ства: великая княгиня Марія Павловна и герцогиня
эдинбургская Марія Александровна, статсъ-дамы и фрей-
лины. Первымъ представилось московское дворянство
съ губернскимъ предводителемъ, графомъ А. В. Боб-
ринскимъ, во главѣ. Кромѣ краткихъ привѣтствій, рѣ-
чей не было. Депутаціи тянулись безконечною верени-
цею: онѣ приближались къ Ихъ Величествамъ, дѣлали
поклоны, подносили хлѣбъ-соль и отходили направо.
Ихъ Величества въ самыхъ милостивыхъ словахъ бла-
годарили депутатовъ и разговаривали съ ними. Затѣмъ
представилась петербургская депутація дворянъ съ гу-
бернскимъ предводителемъ, графомъ А. А. Бобринскимъ,
во главѣ. Депутаты отъ казачьихъ войскъ подносили
Ихъ Величествамъ образа въ драгоцѣнныхъ ризахъ. Во
главѣ депутаціи отъ донскаго казачьяго войска прино-
сили поздравленіе Ихъ Величествамъ августѣйшій ата-
манъ всѣхъ казачьихъ войскъ — Государь Наслѣдникъ
Цесаревичъ и войсковой наказный атаманъ—генералъ-
адъютантъ князь Святополкъ-Мирскій 2-й. При депу-
таціи донскихъ калмыковъ находилось ихъ высшее ду-
ховное лицо въ весьма живописномъ костюмѣ. Кавказцы,
текинцы, калмыки, киргизы, мервцы и другіе депутаты
смѣняли другъ друга и дефилировали въ Андреевской
залѣ послѣ русскаго дворянства. Въ 1 часъ 40 минутъ
принесеніе поздравленій первой группы депутатовъ кон-
чилось. Послѣ небольшаго перерыва въ Андреевской
залѣ Ихъ Величествамъ приносилъ поздравленіе весь
дипломатическій корпусъ, за исключеніемъ папскаго нун-
ція. который еще не былъ представленъ Ихъ Величе-
„оіоіге!—А зез ййёіез зегѵііеигз, §1оіге!— А зез іііи-
„зігез іпѵііёБ, ^Іоіге! — <^ие Іа ѵегііё гё§пе еп Виззіе
„р1и8 гайіеизе дие Іе зоіеіі, §1оіге! — Се сЬапі езі
„сЬапіё еп ГЬоппеиг (іи раіп, §1оіге!—А Іа сопзоіаііоп
„йез ѵіеіИагйз, роиг ёіге ёсоиіё раг Іез Ьоппёіез ^епз,
„^Іоіге! — Сгіоіге йапз Гёіегпііё йез зіёсіез, §1оіге“!
Ье Ьапдиеі іегшіпё, 8. М. ГЕтрегеиг гетіі за сои-
гоппе, ргіі Іе зсеріге еі Іе ^ІоЬе еі зе .гепйіі, аих сііапіз
йе „діоіге", йапз Іа заііе йе 8аіпі-Апйгё, еп сотра^піе
йе 8. М. ГІтрёгаігісе, роиг у йёрозег зез іпзі^пез еі
зе геіігег йапз Іез аррагіетепіз рагіісиііегз йе Ьеигз
Ма]езіёз.
Ь’Шиттаѣіоп йе Мозсои, Іе 15 таі.
• Ье сепіге йез іііитіпаііопз езі, Ьіеп епіепйи, 1ѳ
Сгетііп еі йапз Іе Сгетііп, Іе сІосЬег еі Іе^іізе соп-
пиз зоиз Іе пот йТѵап-Іе-Огапй. Се сІосЬег еі сеііе
ё^іізе зопі ёсіаігёз аи тоуеп йе Іатрез ёіесігідиез й’а-
ргёз ип зузіёте іоиі поиѵеаи. Бапз Іез реіііз Гоуегз
йе Іитіёге етріоуёз роиг ігапзГогтег „Іѵап-1е-Сггапй“
еп ёйійсе диі зетЫе ёіге Ьаіі ипідиетепі йе реіііз
&1оЬез йе Геи, оп а засгійё йе ргороз йёІіЬёгё Гіпіеп-
зііё йи роиѵоіг ёсіаігапі а Гейеі ргойиіі раг ип пот-
Ьге іпйпі йе реіііез Ішпіёгез й’ипе йоисеиг сЬагтапіе.
Ьез Іатрез йе сеііе іііитіпаііоп пе зегѵепі роіпі а
рго)еіег Іа сіагіё аи Іоіп. ЕІІез зе сопіепіепі й’ёіге ѵі-
зіЫез тёте йе ігёз Іоіп. Без ѵеггез йёроііз й’ипе
іеіпіе ипіГогтётепі ]’аипаіге аггіѵепі гетагдиаЫетепі
Ьіеп а ргойиіге сеі ейеі. Тоиіе Іа соироіе йи сІосЬег
еі Іа §тапйе сгоіх диі Іа зигтопіе рагаіззепі зе сот-
розег й’ипе а§§1отёгаііоп й’ёпогтез Іисіоіез. Оп йігаіі
ипе іттепзе соигоппе, ріапапі еп Гаіг аи-йеззиз йе
Іа тадпійдие йепіеиге йи Зоиѵегаіп поиѵеііетепі сои-
гоипё.
Аи-йеззоиз йе Іа соироіе, іоиіез Іез Іі^пез агсЬі-
іесіигаіез йи сІосЬег еі йе Гё§Цзе зопі йеззіпёез раг
йез гап§ёез ігёз гарргосЬёез йе Іатрез ёіесігідиез йи
тёте егепге. Тоиіе Іа таззе йи іетріе зе йеззіпе еп
Іитіёге зиг Іе сіеі зотЬге, соиѵегі й’ёраіз пиа^ез сЬаз-
зёз раг Іе ѵепі аѵес ипе ехігёте гарійііё.
Ьез іоигз еі Іез гетрагіз йи Сгетііп зопі ёсіаігёз аи
тоуеп йе зітріез Іатріопз, таіз йізрозёз аиззі йе та-
піёге а йеззіпег іоиіез Іез 1і§пез агсЬііесіигаІез йе Іа
сііайеііе. Сгёпеаих йез гетрагіз, аі^иіііез йез йоп]опз,
іоиі зе йёіасЬе еп ігаііз йе Геи. Ьез загйіпз диі еп-
іоигепі Іё Сгетііп зопі ёсіаігёз й’ипе тапіёге пои
тоіпз іп^ёпіеизе.
А ипе сегіаіпе Ьаиіеиг, йе піѵеаи аѵес Іе Геиіііа^е
йез агЬгез, соигі ипе 1оп§ие §иігіапйе йе Геих йе сои-
Іеигз, йізрозё йе Га^оп а се дие, ѵие йе Ьаиі, еііѳ гез-
зѳтЫе а ипе соіоззаіе Ьаггіёге йе йеигз аих ѵіѵез пи-
апсез епіоигапі іоиі Іе Сгетііп.
Ьа Гасе йе Іа сііайеііе іоигпёе йи едіё йе Іа Моз-
кѵа езі й’ші ріііогездие іпйезсгірііЫе. Оп у а сопсеп-
ігё іоиз Іез агіійсез йипе заѵапіе ругоіесЬпіе. Ріизіѳигз
зоіеііз ёіесігідиез й’ипе §гапйе риіззапсе зопі іпзіаііёз
Библиотека «Руниверс
СОБЕЮТЕМЕХТ ВЕ8
8ОѴѴЕВАІЫ8 КП88Е8. 203
ствамъ. За дипломатическимъ корпусомъ приносили по-
здравленія предсѣдатели губернскихъ земскихъ управъ,
головы губернскихъ городовъ Россійской имперіи и рав-
ныя имъ лица царства Польскаго, и всѣ подносили
хлѣбъ-соль. Костромское земство поднесло Ихъ Вели-
чествамъ хлѣбъ на серебряномъ блюдѣ, изображающемъ
избраніе на царство царя Михаила Ѳедоровича; солонка
изображаетъ хоромы бояръ Романовыхъ. Отъ города
Петербурга приносили поздравленія: городской голова—
дѣйствительный статскій совѣтникъ И. И. Глазуновъ,
гласные думы: въ званіи камергера П. В. Жуковскій и
коммерціи совѣтникъ Н. М. Полежаевъ. Блюдъ подне-
сено безчисленное множество; Андреевская зала ими
переполнена.
16-го мая, въ третьемъ часу дня, приносили поздрав-
ленія Ихъ Императорскимъ Величествамъ: святѣйшій
синодъ, съ первенствующимъ его членомъ во главѣ, при-
чемъ преосвященный митрополитъ кіевскій Платонъ про-
изнесъ. отъ .лица духовенства, рѣчь; архіепископы, уча-
ствовавшіе въ священномъ коронованіи, викаріи москов-
ской митрополіи, протопресвитеръ Бажановъ, ректоры пе-
тербургской и московской духовныхъ академій и архиман-
дриты. Первенствующій членъ синода поднесъ Его Вели-
честву икону Спасителя, московскій митрополитъ—икону
Богоматери Государынѣ Императрицѣ. Затѣмъ слѣдовали
представители иностранныхъ исповѣданій и нехристіан-
скихъ религій въ Россіи. Потомъ приносилъ поздравле-
нія государственный совѣтъ, имѣя во главѣ августѣйшаго
предсѣдателя и Ихъ Высочествъ, состоящихъ членами
государственнаго совѣта. За ними слѣдовали статсъ-се-
кретари, сенаторы и почетные опекуны.
При принесеніи поздравленій отъ членовъ св. синода
Его Величеству сказана была слѣдующая рѣчь высоко-
преосвященнымъ Платономъ, митрополитомъ кіевскимъ
и галицкимъ:
„Благочестивѣйшій, Богомъ вѣнчанный, Великій Го-
сударь Императоръ!
„Псалмопѣвецъ Давидъ въ одной изъ вдохновенныхъ
своихъ пѣсень взываетъ: „Сынове Сіона возрадуются о
царѣ своемъ" (Псал. 149, 2). Внимая сему священному
призыву къ радости и слѣдуя влеченію сердецъ нашихъ,
мы—сыны новаго Сіона—православной Россіи, отъ души
радуемся нынѣ о Царѣ своемъ — о тебѣ, возлюбленный
Монархъ нашъ, и просимъ дозволенія выразить предъ
тобою причины нашей радости.
„1) Мы радуемся нынѣ потому, что видимъ въ тебѣ
Царя по сердцу нашему — Царя кроткаго и милости-
ваго, праводушнаго и благочестивѣйшаго, какъ это по-
казываютъ безукоризненная жизнь, преданность волѣ
Божіей и добрыя дѣла твои.
„2) Мы радуемся и потому, что ты сдѣлался Царемъ
нашимъ не только по закону царскаго престолонаслѣдія,
но и по особому дѣйствію промысла Божія, которое
видно изъ того, что по закону престолонаслѣдія надле-
жало быть царемъ въ Россіи первородному брату тво-
ему. бывшему до тебя наслѣдникомъ всероссійскаго пре-
сіапз Іез іоигз сіез гетрагіз. Оп Іез тапіе сіе тапіёге
а се дие раг тотепіз ііз рпдеііепі зиг Іе Яатозкѵо-
гёісЬіё йез §егЬез де Іитіёге ЫапсЬе ёЫоиіззапіе еі
іттёдіаіетепі аргёз Іа Іитіёге, іатізёе раг дез ѵеггез
гои§ез еі сопсепігёе дапз Гіпіёгіеиг дез іоигз, гетрііі
іоиіез Іеигз Гепёігез еі іоиіез Іеигз теигігіёгез д’ипе
доисе еі Ьеііе Іитіёге гиЪіз-ЬаІаі. Бе Іа іеггаззе де Іа
іоиг Таіпіізку з’аііііі еп Гаіг ипе риіззапіе Гопіаіпе
ёсіаігёе раг Іа Іитіёге ёіесігідие. С’езі зріепдіде.
Би гезіе Іе диаі зиг Іедиеі доппе сеііе Гасе дез гет-
рагіз ди Сгетііп ргёзепіе ип зресіасіе та§ідие, тёте
зі оп іоигпе Іе доз аих гетрагіз. Ье диагііег де Гаи-
іге сдіё де Геаи п’а гіеп ёраг§пё роиг дие зез іііиті-
паііопз пе рагаіззепі роіпі тездиіпез а сдіё де сеііез
ди Сгетііп. Тоиіез Іез Га^адез дез таізопз доппапі
зиг Іе диаі зопі та§пійдиетепі ёсіаігёез раг Іез рго-
сёдёз Іез ріиз ѵагіёз. Ье диаі Іиі-тёте зегі де Ьазе а
ип зузіёте д’ёсЬаГаида^ез зітиіапі, еп ѵеггез де сои-
Іеиг, ипе Ьаиіе еі Ьеііе §гі11е де Геих тиііісоіогез.
Бапз ип епдгоіі оп а дгеззё ип аррагеіі диі Іапсе ігёз
Ьаиі ипе Іідпе де зеіз д’еаи, аіітепіёз раг Іа гіѵіёге
еі у геіотЬапі еп сазсадез.
Аи Іоіп зе дёіасЬе, зиг Іе Гопд зотЬге де Іа пиіі,
Іе іетріе соіоззаі ди Ваиѵеиг. Ве риіззапіз рго]есіеигз
де Іитіёге ёіесігідие ёсіаігепі Іе іетріе де Ьаз еп
Ьаиі, де зогіе ди’оп Іе ѵоіі сотте еп ріеіп ^оиг, аѵес
зез тигз д’ипе ЫапсЬеиг іттасиіёе еі зоп ёпогте сои-
роіе гісЬетепі догё. Сеі ейеі де Іитіёге езі д’ипе
Ьеаиіё ѵгаітепі §гапдіозе.
Ьа ріасе Кои^ѳ езі ёсіаігёе а діото.
Ь’іттепзе ёсЬаГаида^е диі епсЬаззѳ Іе топитепі
де Міпіпе еі Ро]агзку Гогте ип дёсог тадпійдие, дег-
гіёге Іедиеі зе деззіпе ипе 1і§пе д’ёдійсез гісЬетепі іі-
Іитіпёз. А §аисЬе (зі Гоп зе іоигпе ди сдіё ди Сгет-
Ііп), Іа Ьеііе еі Гапіазіідие ё^іізе де Вазііе Іе Віеп-
Ьеигеих езі іііитіпёе де Ьаиі еп Ьаз, зиг іоиіез зез
Іщпез агсЬііесіигаІез, д’ипе ѵагіёіё зі зигргепапіе еі зі
саргісіеизе.
Ьез іііитіпаііопз дез гиез ргіпсіраіез зопі ігёз Ьеі-
іез. Ьа гие №со1зку, гедгѳззёе, азрііаііёе еі Ьогдёе де
Ьеііез таізопз, гарреіапі де ігёз ргёз Іез таізопз дез
гиез Ѵіѵіеппе еі ВісЬеІіеи а Рагіз, а ип аіг іоиі оссі-
депіаі аѵес зез §1оЬез де ѵегге Іаііеих еі зез іііиті-
паііопз аи §ая. Ьез іЬёаігез ітрёгіаих, Іе іЬёаіге дие
Ьаііі М. Ьепіоѵзку а сдіё де зез деих заііез де зрес-
іасіе, Іе роигіоиг де Гезріападе заЫёе, дезііпёе аих
геѵиез тііііаігез, Гогтапі Іе сепіге де Іа ріасе дез
ТЬёаігез, зопі іііитіпёз ігёз гісЬетепі еі аѵес Ьеаисоир
де §ойі. Ьез іііитіпаііопз дез гиез Рёігоѵзкаіа еі Тѵег-
зкаіа, аіпзі дие ди Ропі дез МагёсЬаих, зопі ігёз Ьеі-
іез. Ьез Ьоиіеѵагдз зопі ехігётетепі ріііогездиез аѵес
Іеиг 1оп§ие йіе д’іііитіпаііопз зітиіапі ипе §гі11е а
Ьаиіеиг д’арриі.
Ьез Га^адез дез таізопз ой Іо^епі Іез гергёзепіапіз
дез §оиѵегпетепіз ёігап^егз гіѵаіізепі де ^ойі еі де
гісЬеззе еп Гаіі д’іііитіпаііопз. Сеііе де ГЬдіеІ ЬаЬііё
26*
Библиотека «Руниверс»
204
ВѢНЧАНІЕ РУССКИХЪ ГОСУДАРЕЙ НА ЦАРСТВО.
Поздравленіе Ихъ Императорскихъ Вѳличесі
(Кёсерііоп еі Ргёвепіаііоп йе
Библиотека «Руниверс»
СОПВОЫЫЕМЕЫТ БЕ8 8ОПѴЕВАІЫ8 ВѴ88Е8. 205
ъ и поднесеніе хлѣба-соли въ Тронной залѣ.
аих дапз Іа БаИе ди Тіоие.)
Библиотека «Руниверс»
206
ВѢНЧАНІЕ РУССКИХЪ ГОСУДАРЕЙ НА ЦАРСТВО.
стола; но Богъ, который, по выраженію премудраго, со-
держитъ въ рукѣ своей власть земли и потребнаго воз-
двигаетъ во время на ней (Сир. 10, 4), судилъ иначе:
онъ призвалъ сего брата твоего въ свои горній обители
и чрезъ это законно открылъ тебѣ путь къ русскому
престолу. Значитъ, онъ хотѣлъ, чтобы ты былъ Царемъ
Россіи, и призналъ тебя потребнымъ для ней въ на-
стоящее время.
„3) Мы радуемся и тому, что вчера благополучно
совершилося священнѣйшее коронованіе твое: ибо это
показываетъ, что оно угодно Господу и Богъ невидимо
содѣйствовалъ совершенію его; въ противномъ-же слу-
чаѣ оно, при всемъ нашемъ желаніи, не могло-бы со-
вершиться, потому что люди, по свидѣтельству богопро-
свѣщенныхъ мужей, ничего не могутъ сдѣлать добраго
безъ воли и помощи Божіей (Филипп. 2,13. Псал. 126,3.)
„4) Мы радуемся и тому, что въ таинствѣ мѵропо-
мазанія, совершенномъ при коронованіи твоемъ, Духъ
Божій невидимо сошелъ на тебя и будетъ носиться надъ
тобою, какъ нѣкогда носился надъ израильскимъ царемъ
Давидомъ (1 Цар. 16, 1—13. 18, 12—14); значитъ, ты
вошелъ въ ближайшее общеніе съ Богомъ и находишься
подъ особымъ покровомъ Господа силъ, который, по
слову пророка, будетъ охранять вхожденіе и исхожде-
ніе твое отъ нынѣ и до вѣка. Если-же Богъ за насъ,
кто противъ насъ? (Псал. 120, 4—8. Римл. 8, 51.)
„Наконецъ, 5) Мы радуемся нынѣ еще потому, что
Духъ Божій, сошедшій на тебя въ св. мѵропомазаніи,
таинственно сообщилъ тебѣ, по ученію нашей церкви,
различные дары свои, потребные для твоего великаго
служенія, дабы ты, при помощи благодатной силы Бо-
жіей, которая, по выраженію апостола, совершается въ
немощи нашей, могъ надлежаще исполнить трудныя цар-
скія обязанности ко благу Россіи. Изъ сего видно, что
Господь печется не только о тебѣ, Государь, но и о
насъ, вѣрноподданныхъ твоихъ,—желаетъ устроить чрезъ
тебя благоденствіе нашего отечества.
„Имѣя столько причинъ къ радости въ настоящее
время, мы, возлюбленный Монархъ, радостнѣйше при-
вѣтствуемъ тебя отъ лица православной церкви и духо-
венства ея со священнымъ вѣнчаніемъ твоимъ на цар-
ство: а купно поздравляемъ съ симъ вожделѣннымъ со-
бытіемъ и благочестивѣйшую супругу твою, которую ты
благоволилъ сдѣлать причастницею совершеннаго надъ
тобою священнодѣйствія. При этомъ мы отъ души мо-
лимъ и не престанемъ молить Господа, да хранитъ онъ
тебя и вѣнценосную супругу твою въ совершенномъ
здравіи и благоденствіи неисчетные годы и благословляетъ
всѣ дѣла и начинанія твои желаннымъ успѣхомъ; а за
добрые подвиги твои въ пользу Христовой церкви и
нашего отечества даруетъ тебѣ неувядаемый вѣнецъ
славы—не земной только, но и небесной. Господи, спаси
Царя! — а ты. Царь православный, уповай на Господа
и мужественно неси крестъ, возложенный имъ на тебя
съ царскимъ достоинствомъ. Ты не одинъ, — съ тобою
Богъ и Россія!"
раг М. Іе ^ёпёгаі сіе ЗсЬѵѵеіпіія. атЬаззадеиг д’АПе-
таеще, езі зріепдіде.
Вёз іе сгёризсиіе. Іа Гоиіе ёіаіі сіеѵепие зі сот-
расіе дапз Іез гиез дие Іез ѵоііигез роиѵаіепі а реіпе
аѵапсег.
Ь’епіЬоизіазте рориіаіге з’езі тапіГезіё репсіапі
іоиіе Іа зоігёе раг (Іез Ьоиггая іпсеззапіз. роиззёз а
ріеіпе роіігіие раг дез тііііегз д’Ьоттез.
Рёіісіѣаііопз ргёзепѣёез а Ьеигз Мазезіёз
Іе 16 таі.
Ье 16 таі. а 11 Ьеигез еі сіетіе (Іи таііп, сіапз Іа
заііе 8аіпі-Ап(1гё сіи раіаіз (Іи Сгетііп опі ргёзепіё
Іеигз Гёіісііаііопз а ЬЬ. ММ. ГЕтрегеиг еі ГІтрёга-
ігісе Іез тагёсЬаих Де поЫеззе сіе іоиіез іез ргоѵіп-
сез (Іе ГЕтріге еі Іез дё!ё§иёя диі Іез аззізіаіепі, Іез
гергёзепіапіз сіе Іа §гапде поЫеззе гиззе, Іез (Іёриіёз
сіи е^гапд-дисЬё сіе Еіпіапде. (Іез ігоирез созадиез еі
сіез реиріадез азіаіідиез, Іез ргёзісіепіз дез сіёіё^аііопз
ргоѵіпсіаіез, Іез таігез сіез сЬеГя-Ііеих сіе ргоѵіпсе де
ГЕтріге Еияяе еі Іез та§ізігаіз аззітііёз аих дііз таі-
гез дигоуаите (Іе Роіо^пе. Вериія 10 Ьеигез ди та-
ііп Гіттепзе заПе 8і-6геог§е зе ігоиѵа гетрііе сіе сез
дёіё^иёз диі аррогіаіѳпі іоиз Іе раіп еі Іе зеі зиг сіе
та^пійдиез ріаіз еп ог, еп ѵегтеіі еі еп аг.^епі еі
дапз дез заііёгѳз д’ипе §гапде гісЬеззе, дёсогёз Іез
ипя еі Іез аиігез д’іпясгірііопз. Вез деих сдіёз ди ігдпе
де Іа заііе 8і-Апдгё зе іепаіепі Іез Ьёгаиіз аѵес Іеигз
ѵеггез. Ьеигз Мауезіёз зе іепаіепі аи ріед ди ігдпе.
8. М. ГЕтрегеиг рогіаіі ГипіГогте де §ёпёга1, 8. М.
ГІтрёгаігісе, — ип та^пійдие созіите гиззе. А Іа
дгоііе де 8. М. ГЕтрегеиг зе ігоиѵаіепі: М-#г Іе §гапд-
дис сёзагёѵіісЬ — еп ипіГогте д’аіатап еі М-§гя Іез
§гапдз-дисз Веоп*ѳ АІехапдгоѵіісЬ, Ѵіадітіг Аіехапдго-
ѵіісЬ, Аіехіз АІехапдгоѵіісЬ, 8ег^е АІехапдгоѵіісЬ, Раиі
АІехапдгоѵіісЬ, Сопзіапііп ИісоІаІёѵіісЬ, №со1ая Хісо-
ІаіёѵіісЬ рёге, МісЬеІ ЫісоІаІёѵіісЬ, Іе ргіпсе УѴаІдетаг
де Вапетагк еі Іез аиігез тетЬгез де Іа Гатіііе ітрё-
гіаіѳ. Ьез деих §гапдз-дисз ГеІдтагёсЬаих іепаіепі Іеигз
Ьаіопз де соттапдетепі. Ріиз Іоіп ѵепаіепі: Іе тіпізіге
де Іа соиг, Іез тіпіяігез: де Гіпіёгіеиг еі де Іа ^иегге:
Іе сЬеГ де Іа таізоп тііііаіге де ГЕтрегеиг, ГагсЬі-
тагёсЬаІ, ГагсЬі-таііге дез сёгётопіез. Іе §гапд-та-
гёсЬаІ ди раіаіз, ип тагёсЬаІ ди раіаіз, ріизіеигз таі-
ігез дез сёгётопіез, еіс.
Би сдіё §аисЬе зе зопі ріасёез ЬЬ. АА. II. еі ЕЕ.
М-тез Іез §гапдея-дисЬезяея Магіе Раѵіоѵпа, Магіе
Аіехапдгоѵпа, дисЬеззѳ д’ЕдітЪоиг^, Іез датез а рог-
ігаіі еі Іез детоізѳіГез д’Ьоппеиг. Ьа поЫеззе де Моз-
сои з’езі ргезепіёѳ Іа ргетіёге, ауапі а яа іёіе М. Іе
сотіе А. V. ВоЬгіпзку, тагёсЬаІ де поЫеззе де Іа
ргоѵіпсе. И п у аѵаіі рая де дізсоигя де ргопопсё, гіеп
дие де соигіея Гёіісііаііопз. Ьез дериіёз з’аѵап^аіеиі еп
йіе іпіегтіпаЫе. Пя з'арргосЬаіепі де Ьеигз Ма)езіёз.
Іея заіиаіепі, ргёзепіаіепі Іе раіп. еі Іе зеі еі я еіоі-
Библиотека «Руниверс»
СОІТВОККЕМЕЫТ БЕ8 8ОБѴЕКАШ8 КП88Е8.
207
Балъ въ кремлевскомъ дворцѣ 16-го мая.
Балы въ Москвѣ открылись куртагомъ въ кремлев-
скомъ дворцѣ 16-го мая. Всѣ залы дворца были залиты
огнемъ и переполнены приглашенными лицами обоего
пола. На балу играли три оркестра музыки: придвор-
ный, бальный—въ Грановитой палатѣ на эстрадѣ; лейбъ-
гвардіи Преображенскаго полка — на хорахъ въ Геор-
гіевской залѣ и императорскихъ театровъ — въ Алек-
сандровской залѣ на эстрадѣ; театральные музыканты
были въ новой формѣ. Не смотря на колоссальные раз-
мѣры залъ, по случаю многолюдства, двигаться было
трудно. Въ массѣ русскихъ блестящихъ мундировъ тамъ
и сямъ виднѣлись иностранные всѣхъ націй и цвѣтовъ.
Изъ общеевропейскихъ костюмовъ выдѣлялись костюмы
представителей Азіи. Туалеты дамъ блестѣли брилліан-
тами и отличались роскошью, изяществомъ и вкусомъ.
По случаю высокой температуры были открыты окна,
сквозь которыя доносились крики „ура“ ликующаго на-
рода. Въ 9 часовъ 25 минутъ вечера изъ внутреннихъ
покоевъ послѣдовалъ Высочайшій выходъ въ Андреев-
скую залу. Его Величество Государь Императоръ изво-
лилъ шествовать съ Государыней Императрицею подъ
руку; Государь былъ въ генеральскомъ мундирѣ и Вла-
димірской лентѣ; Ея Величество была въ блѣдно-розо-
вомъ бархатномъ платьѣ, вышитомъ серебромъ, и ан-
дреевской лентѣ. На головѣ Государыни Императрицы
была брилліантовая діадема съ панделоками изъ круп-
наго жемчуга. За Ихъ Императорскими Величествами
слѣдовали иностранные принцы, принцессы, великіе
князья и великія княгини — попарно.
Шествіе направилось черезъ Андреевскую, Алек-
сандровскую, Георгіевскую и Владимірскую залы въ
Грановитую палату, гдѣ вскорѣ послѣ этого открылся
балъ польскимъ. Балъ открывалъ верховный церемоній-
мейстеръ, графъ Паленъ, съ статсъ-дамой, графиней
Адлербергъ. Шествіе слѣдовало по Грановитой палатѣ,
Владимірской, Георгіевской и Александровской заламъ
и обратно. Всего было сдѣлано семь туровъ: первый
туръ — Государыня Императрица съ германскимъ по-
сломъ, генераломъ Швейницемъ, Государь Императоръ
— съ королевой греческой. Второй туръ — Государыня
Императрица съ турецкимъ посломъ, Шакиръ-пашею,
Государь Императоръ — съ эрцгерцогиней австрійской
Маріей-Терезіей; третій туръ — Государыня Импера-
трица съ англійскимъ посломъ, сэромъ Торнтономъ, Го-
сударь Императоръ — съ лэди Торнтонъ; четвертый
туръ — Государыня Императрица съ французскимъ по-
сломъ Жоресомъ, Государь Императоръ — въ госпожей
Жоресъ; пятый туръ — Государыня Императрица съ
австро-венгерскимъ посломъ, графомъ Волькенштейномъ-
Тростбургомъ, Государь Императоръ— съ госпожей Вад-
динітонъ; шестой туръ — Государыня Императрица съ
графомъ Нигра, Государь Императоръ — съ супругой
бельгійскаго посланника, графиней Эрамбо-де-Дюдзель;
седьмой туръ — Государыня Императрица съ чрѳзвы-
^паіепі раг Іа дгоііе. Ьеигз Ма^езіёз гетегсіаіепі раг
дез рагоіев ^гасіеизез еі саиваіепі аѵес Іез дёриіёз.
Ѵіпі епзиііе Іа дёриіаііоп йе Іа поЫеззе (іе 8і-Рёіегз-
Ьоиг§ аѵес зоп тагёсЬаІ, М. Іе сотіе А. А. ВоЬгіпзку,
еп іёіе. Ьез (іёриіёз (іез ігоирез созадиез ргёзепіаіѳпі
А Ьеигз Ма]ѳзіёз (іез заіпіез іта^ез гісЬетепі епсЬаг-
§ёез. А Іа іёіе (іе Іа дёриіаііоп Дез созадиез (іи Боп
зе ігоиѵаіепі 8. А. I. М-^г іе §гапд-дис сёзагёѵіісЬ.
аіатап де іоиіез іез ігоирез созадиез, еі М. Гаіде де
сатр ^ёпёгаі 8ѵіаіоро1к-Мігзку 2, аіатап Іосмт іепепб
дез созадиез ди Боп. А іа іёіе дез каітоикз ди Боп
зе ігоиѵаіі Іе сЬеГ де Іеиг сіег^ё, геѵёіи д’ип созіите
ігёз ріііогездие. Ьез іпді^ёпез ди Саисазе, Іез іёкёз,
Іез каітоикз, Іез кіг^Ьіяез, іез іпді^ёпез де Мегѵ, еіс.,
аггіѵаіепі Іез ипз аргёз Іез аиігез еі дёйіаіепі дапз Іа
заііе 8і-Апдгё а Іа зиііе де Іа поЫеззе гиззе. А
1 Ьеиге 40 тіпиіез Іа ргёзепіаііоп ди ргетіег ^гоирѳ де
дёриіёз ёіаіі іегтіпёе. Аргёз ипе соитіе іпіеггирііоп,
Ьеигз Ма^езіёз Гигепі Геіісііёез дапз Іа заііе 8і-Апдгё
раг іоиі Іе согрз діріотаіідиѳ, й Гехсерііоп ди попсе
ди раре диі пе Іеиг аѵаіі раз ёіё епсогѳ ргёзепіё.
Аргёз Іе согрз діріотаіідие ѵіпгѳпі Іез ргёзідепіз дез
дёіё^аііопз ргоѵіпсіаіез, Іез таігез дез сЬеіз-Ііеих де
ргоѵіпсѳ де ГЕтріге еі Іез та^ізігаіз оссирапі дез роз-
іез апаіо^иез дапз Іе гоуаите де Роіо^пе. Тоиз сез
дёриіёз ргёзепіаіепі Іе раіп еі Іе зеі. Ье яѳтзіѵо де
Козігота ргёзепіа зоп ойгапде зиг ип ріаі д’аг^епі
гергёзепіапі Гёіесііоп аи ігопе ди ізаг МісЬеІ Гёдого-
ѵіісЬ Котапок. Іа заііёге гѳргёзепіаіі ГЬаЬііаііоп дез
Ъоуагдз Котапок. Ьа дёриіаііоп де Іа ѵіііе де 8і-Рё-
іегзЬоиг^ зе сотрозаіі де ММ. Іе сопзеіііег д’ёіаі ас-
іиеі Сгіагоипоуѵ, таігѳ де Іасарііаіе, М. Іе сЬатЬеІІап
Лоикоѵзку еі Іе сопзеіііег де соттегсе РоІё]аІемг,
тетЬгѳ ди сопзеіі типісіраі. Ье потЬге дез ріаіз ргё-
сіеих ойегіз а Ьеигз Ма]езіёз ёіаіі ёпогте. Ьа заііе
8і-Апдгё еп ёіаіі іоиіе ріеіпе.
Ье 16 таі, ѵегз 3 Ьеигез де Гаргёз-тіді, Ьеигз
Ма]езіёз опі ге$и Іез Гёіісііаііопз ди заіпі-зуподе, ауапі
а за іёіе Іе ргёіаі-ргітаі, Іез агсЬеѵёдиез диі опі ргіз
рагі аи 8асге, Іез соад]иіеигз ди діосёзе де Мозсои,
ГагсЬіргёіге Ва]апок, Іез гесіеигз дез асадётіез іЬёо-
Іо^ідиез де 8і-РёіегзЬоиг& еі де Мозсои еі Іез агсЬі-
тапдгііез. Ье тѳтЬге-ргітаі ди заіпі-зуподе а ойегі
а 8. М. ГЕтрегеиг ипе іта^е Ьёпіе ди 8аиѵеиг, Іе
тёігороіііе де Мозсои а ргопопсё ип дізсоигз еі а оГ-
Гѳгі й 8. М. ГІтрёгаігісе ипе іта§е Ьёпіе де Іа 8аіпіѳ-
Ѵіег§е. Аргёз 1ѳ с1ег§ё огіЬодохе зопі ѵепи Іез гѳргё-
зепіапіз дез геіі&іопз Ьёіёгодохез сЬгёііеппез еі поп-
сЬгёііѳппез. Ііз опі ёіё зиіѵіз раг Іез тетЬгез ди соп-
зеіі де ГЕтріге ауапі а Іеиг іёіе Гаи^изіе ргёзідепі
де се сопзеіі еі Іез §гапдз-дисз диі еп зопі тетЬгез.
Ье сопзеіі де ГЕтріге а ёіё зиіѵі раг Іез зесгёіаігез
д’Еіаі, Іез зёпаіеигз еі Іез іиіеигз Ьопогаігез.
Ье дізсоигз де М-§г Ріаіоп, тёігороіііе де Моз-
сои, ёіаіі ип дёѵеіорретепі д’ип ѵегзеі дез рзаитез де
Библиотека «Руниверс»
208 ВѢНЧАНІЕ РУССКИХЪ ГОСУДАРЕЙ НА ЦАРСТВО.
Приношенія, поднесенныя при поздравленіи Ихъ Императорскихъ Величествъ.
(Ье Ріасетепі сіея Сасіеанх оіГегія А Ьеигя Ма|ея(Дя Дтрёпаіея^сіапя Іа Заііе Ди Тгопе.)_
Библиотека «Руниверс»
СОБКО^ЕМЕМТ І)Е8 8ОѴѴЕІШК8 ІШ88Е8.
209
Парадная лѣстница въ кремлевскомъ дворцѣ вечеромь 16-г» мая.
(Ье ••таші Е^саіін* аи Раіаіз <1и Сгетііп, Іе коіг (Іи 1(1 таі.)
Библиотека «Руниверс»
210
ВѢНЧАНІЕ РУССКИХЪ ГОСУДАРЕЙ НА ЦАРСТВО.
чайнымъ посломъ французскимъ, Баддингтономъ, Госу-
дарь Императоръ—съ супругой португальскаго послан-
ника, баронессой Сантосъ. За Ихъ Императорскими
Величествами слѣдовали иностранные высокіе гости, ве-
ликіе князья, великія княгини, министръ императорскаго
двора графъ Воронцовъ-Дашковъ, оберъ-гофмаршалъ
Нарышкинъ, статсъ-дама княгиня Кочубей и другія
высокопоставленныя лица. Какъ при выходѣ, такъ и во
время польскаго всѣ присутствующіе почтительно раз-
ступались и кланялись Ихъ Величествамъ и Ихъ Вы-
сочествамъ. Князь черногорскій Николай участвовалъ
въ польскомъ. Въ 11 часовъ Ихъ Величества оставили
Грановитую палату, черезъ залы возвратились во вну-
тренніе покои—и балъ кончился. Буфетовъ и ужина не
было: на такихъ балахъ ихъ не устраиваютъ. Присут-
ствующихъ было около пяти тысячъ лицъ.
Принесеніе поздравленій Ихъ Император-
скимъ Величествамъ 17-го мая.
17-го мая пріемъ поздравленій начался около полу-
дня. Массы расшитыхъ золотомъ мундировъ придавали
этой церемоніи необычайно торжественный видъ. Госу-
дарь Императоръ былъ въ общегенеральскомъ мундирѣ,
при Владимірской лентѣ, а Государыня Императрица—
въ платьѣ изъ серебряной парчи, съ длиннымъ шлей-
фомъ, при андреевской лентѣ, и въ діадемѣ съ брилліан-
тами и рубинами; на шеѣ Ея Величество имѣла такое-же
ожерелье. Ихъ Величествамъ предшествовали оберъ-це-
ремоніймейстеры, гофмаршалы и верховный маршалъ.
Государь Императоръ и Государыня Императрица оста-
новились у трона въ Андреевской залѣ; великіе князья
и родственные принцы стали со стороны Государя Импе-
ратора, впереди дежурныхъ генералъ-адъютантовъ. Со
стороны Государыни Императрицы находились великія
княгини, родственныя принцессы и статсъ-дамы. Кор-
тежъ приносившихъ поздравленія занялъ Андреевскую,
Александровскую и Георгіевскую залы. .Подходили по
одиночкѣ. Первыми приносили поздравленія: генералъ-
адъютанты, свитскіе генералы, флигель-адъютанты, офи-
церы свитъ иностранныхъ принцевъ, — между прочимъ,
командиры двухъ австрійскихъ и одного баварскаго
полковъ, шефомъ которыхъ состоитъ' Государь Импе-
раторъ, начальники отдѣльныхъ частей, штабъ- и оберъ-
офицеры первой гвардейской дивизіи и придворные ка-
валеры. Благодаря генераловъ, Государь Императоръ
милостиво подавалъ имъ руку. Государынѣ Императрицѣ
поздравлявшіе цѣловали руку. Въ 1 часъ 20 минутъ былъ
сдѣланъ небольшой отдыхъ, во время котораго Ихъ
Величества и Ихъ Высочества выходили на террассу
полюбоваться залитымъ солнцемъ Замоскворѣчьемъ. Прі-
емъ возобновился принесеніемъ поздравленій отъ чиновъ
двора первыхъ четырехъ классовъ и волостныхъ стар-
шинъ средней и южной полосъ Россіи. Старшинъ пред-
ставляли Ихъ Величествамъ предводители дворянства.
Многіе подносили Ихъ Величествамъ хлѣбъ-соль и иконы,
къ которымъ Государь Императоръ благоговѣйно при-
Баѵісі, сіізапі дие „Іез йіз сіе 8іоп зегопі Дапз Іа ]оіе й
саизе де Іеиг Зоиѵегаіп". Ье ргёіаі ехріідиаіі еп сіпд
роіпіз Іез гаізопз сіе Гаіё^геззе диі гетрііі Іез ссеигз де
іоиз Іез Киззез. Сез гаізопз сопзізіепі еп се дие 8. М.
ГЕтрегеиг езі Іе зоиѵегаіп зеіоп Іе соеиг де зез зіуеіз,
Ьоп, тізёгісогдіеих, д’ипе ѵіе іггёргосІіаЪІе, з’іпсііпапі
деѵапі Іа ѵоіопіё діѵіпе. 8а Мазезіё езі топіё зиг Іе
ігдпе де зез апсёігез раг Іез дёсгеіз ёѵідепіз де Іа
Ргоѵідепсе, риіздие се ігдпе деѵаіі геѵепіг а ип аи-
іге. Біеи а ѵоиіи доппег й Іа Киззіе Іе зоиѵегаіп диі
Іиі езі пёс€88агге дапз се тотепі. Ье Гаіі дие Іе 8асге
де 8а Ма^езіё з’езі раззё Ііеигеизетепі ргоиѵе дие
Біеи Га ѵоиіи аіпзі еі а сопігіЬиё а Гассотрііззетепі
де Гасіе зоіеппеі. Ь’опсііоп ди 8аіпі-С1ігёте а Гаіі
дезсепдге зиг 8а Ма]езіё Іе 8аіпі-Езргіі еі а тіз Іе
Зоиѵегаіп еп соттипісаііоп іпііте аѵес Біеи. биідё
раг Іе 8аіпі-Езргіі, Іе Зоиѵегаіп аига Іа Гогсе пёсез-
заіге роиг Ъіеп §оиѵегпег Іа Киззіе. еі сеіа ргоиѵе дие
* Іе Зеі^пеиг ѵеиі Іе Ьіеп ди реиріе гиззе еі Іа ргозрё-
гііё де Іа Киззіе. Ь’огаіеиг ехргітаіі за зоіе де се дие
8. М. ГІтрёгаігісе а рагіісірё аи 8асге еі іі а ехЬогіё
8. М. ГЕтрегеиг де рогіег ѵігііетепі за сгоіх де зои-
ѵегаіп, еп зе зоиѵепапі іоиригз дие Біеи еі Іа Киззіе
зопі аѵес Іиі.
(Згапсі Ьаі аи раіаіз йи Сгетііп, Іе 16 таі.
Ьез Ьаіз диі опі ёіё доппёз репдапі Іез Гёіез де
Мозсои зе зопі оиѵегіз раг Іе Ъаі де §гапде сёгётопіе
доппё 1ѳ 16 таі аи раіаіз ди Сгетііп. Тоиіез Іез заі-
Іез ди раіаіз ёіаіепі іппопдёез де Іитіёгез еі гетрііез
д’іпѵііёз дез деих зехез. Тгоіз огсЪезігез опі зоиё реп-
дапі Іе Ъаі. Сеіиі де Іа соиг ёіаіі ріасё зиг Гезігаде
де Іа Сггапоѵііаіа Раіаіа, ГогсЪезіге ди гё^ітепі Ргёо-
Ъга]епзку зе ігоиѵаіі дапз Іа §а1егіе зирёгіеиге де Іа
заііе 8і-6геог§е, еі ГогсЪезіге дез ікёаігез ітрёгіаих—
дапз 1а заііе 8і-А1ехапдге. Ьез тизісіепз дез іЬёаігез
рогіаіепі ип ипіГогте де поиѵеаи тодёіе. Маі^гё Іез
дітепзіопз §і§апіездиез дез заііез, оп у сігсиіаіі аѵес
діГЙсиІіё. Аи тіііеи дез іппотЪгаЫез еі Ъгіііапіз ипі-
Гогтез гиззез оп ѵоуаіі $а еі Іа Іез ипіГогтез ёігап-
§егз де іоиіез Іез соиіеигз еі де іоиіез Іез паііопаіі-
іёз. Оп гетагдиаіі рагті Іез ѵёіѳтепіз де соире еиго-
рёеппе Іез гісЪез созіитез дез іпѵііёз азіаіідиез. Ьез
іоііеііез дез датез ёііпсеііаіепі де діатапіз еі зе діз-
ііп^иаіепі аиіапі раг Іеиг гіскеззе дие раг Іеиг ёіё-
§апсе. Сотте іі Гаізаіі ігёз сЬаид, Іез Гепёігез ёіаіепі
оиѵегіез, еі оп епіепдіі аггіѵег д’еп Ъаз Іез сгіз д’аіё-
^геззе ди реиріе. А 9 Ііеигез 25 тіпиіез еиі Ііеи Геп-
ігёе де Ьеигз Ма]езіёз дапз Іа заііе 8і-Апдгё. 8. М.
ГЕтрегеиг доппаіі Іе Ъгаз а 8. М. ГІтрёгаігісе. Ье
Зоиѵегаіп ёіаіі еп ипіГогте де §ёпёга1, Іа Зоиѵегаіпе
рогіаіі ипе гоЪе де соиг еп ѵёіоигз гозе сіаіг еі 1ѳ
^гапд-согдоп де 8і-Апдгё. 8а Ма^езіё аѵаіі роиг соіГ-
Гиге ип діадёте еп діатапі а рѳпдеіодиез де §то8зез
регіез йпез. Беггіёге Ьеигз Ма]езіёз з’аѵащаіепі Іез
Библиотека «Руниверс»
СОПКОККЕМЕКТ БЕ8 8ОБѴЕКАІХ8 КѴ88Е8.
211
кладывался. Затѣмъ слѣдовали представители сѣверныхъ
губерній и Сибири; депутаты Тобольской и Иркутской
губерній поднесли собольи мѣха изумительной роскоши.
За депутатами привислянскихъ губерній, въ мѣстныхъ
костюмахъ, слѣдовали свиты хивинскаго хана и сына
бухарскаго эмира и депутація отъ общества спасанія
на водахъ, поднесшая икону Государю Наслѣднику Це-
саревичу. Церемонія окончилась въ 2 часа 25 минутъ.
Около четырехъ часовъ Ихъ Величества отбыли въ
Александринскій дворецъ Нескучнаго сада, гдѣ пребы-
вали августѣйшія дѣти.
Балъ у князя Долгорукаго 17-го мая.
Балъ у московскаго генералъ-губернатора, князя
Долгорукова, данный имъ 17-го мая въ честь Ихъ
Императорскихъ Величествъ, по роскоши и блеску, со-
вершенно затмилъ всѣ подобнаго рода праздники, до
сихъ пора устраиваемые княземъ.
Роскошный фасадъ дома генералъ-губернатора былъ
иллюминовамъ а діогпо. Громадная лѣстница была въ два
ряда уставлена лакеями въ пудренныхъ парикахъ и крас-
ныхъ ливреяхъ. Салоны и гостиныя утопали въ морѣ огней.
Дамскіе туалеты отличались замѣчательною роскошью.
Кавалергарды и конногвардейцы или въ бальной, па-
радной формѣ. Къ 9-ти часамъ вечера салоны наполни-
лись гостями, ожидавшими прибытія Ихъ Величествъ.
Государь Императоръ и Государыня Императрица
изволили прибыть въ началѣ 11-го часа и были внизу
лѣстницы встрѣчены княземъ Долгорукимъ. Нѣсколько
ранѣе прибыли члены императорской семьи и иностран-
ные принцы. Государь былъ въ бальной парадной формѣ
кавалергардскаго полка и въ лентѣ ордена Подвязки.
Государыня была въ роскошномъ городскомъ платьѣ,
свѣтлаго цвѣта, унизанномъ драгоцѣнными камнями и
брилліантами.
Немедленно по прибытіи Ихъ Величествъ начались
танцы. Государыня Императрица первую кадриль изво-
лила танцевать съ княземъ Долгорукимъ.
Ихъ Величества оставались на балу до полуночи.
По отбытіи Государя и Государыни возобновились танцы,
и балъ закончился роскошнѣйшимъ ужиномъ.
Принесеніе поздравленій Ихъ Император-
скимъ Величествамъ 18-го мая.
18-го мая, въ 11 часовъ 25 минутъ утра, въ крем-
левскомъ дворцѣ, въ Андреевской залѣ, передъ пріемомъ
придворныхъ дамъ, Ихъ Императорскимъ Величествамъ
представилась депутація отъ болгаръ Восточной Руме-
ліи. Депутація состояла изъ доктора Янколова, Кон-
стантина Величкова и доктора Странскаго; кромѣ того,
при ней былъ депутатъ отъ города Казанлыка—Дмит-
рій Поповъ. Помимо общаго поздравительнаго адреса
областнаго собранія, поднесены адресы отъ Бургаса,
Новозагры и Казанлыка. Общій адресъ былъ прочитанъ
передъ Ихъ Величествами. Всѣ адресы находятся въ пе-
реплетѣ малиноваго бархата. Государь Императоръ, въ
ргіпсез еі Іез ргіпсеззез сіе зап§ ёігап^егз, Іез ^гапсіз-
(Іисз еі Іез цгапДез-ДисЬеззез сіеих раг сіеих.
Ье согіё^е ітрёгіаі зе гепсііѣ сіапз Іа „СІіатЬге Діа-
тапіёе“, еп ігаѵегзапі Іез заііез 8і-АпДгё, 8і-А1ехап-
сіге, 8і-Сгеог§е еі 8і-Ѵ1аДітіг. Ье Ьаі з’оиѵгіі сіапз Іа
„сІіатЬге Діатапіёѳ“ раг ипе роіопаізе, Дігі^ёе раг
М. Іе сотіе РаЫеп, агсііі-таііге сіез сёгётопіез, сріі аѵаіі
роиг сіатѳ М-те Іа сотіеззе АД1егЬег§, сіате Ди ра-
іаіз. Ьа роіопаізе а Гаіі Іе іоиг сіе 1а „сЬатЬге Діа-
тапіёе“ еі сіез заііез 8і-Ѵ1аДітіг, 8і-Сгеог§е еі 8і-А1е-
хапДге, роиг геѵепіг а зоп роіпі сіе Дёрагі. II у а еи
еп іоиі 7 іоигз. Аи ргетіег 8. М. ГІтрёгаігісе Доп-
паіі Іе Ьгаз а М. Іе §ёпёга1 Ьагоп сіе 8с1і\ѵеіпіія, ат-
Ьаззасіеиг сГАПета^пе, еі 8. М. ГЕтрегеиг а 8. М.
Іа гѳіпе сіез Неііёпез. Аи зесопД іоиг 8. М. ГІтрёга-
ігісе а еи роиг саѵаііег 8с1іакіг-расЬа, атЬаззаДеиг Де
Тигциіе еі 8. М. ГЕтрегеиг аѵаіі. ргіз роиг сіате
8. А. I. М-те ГагсІіі-сІисЬеззе Магіе-ТЬёгёзе Д’Аиігі-
сііе. Аи ігоізіётѳ іоиг, Іе саѵаііег Де 8. М. ГІтрёга-
ігісе ёіаіі зіг Тііогпіоп, атЬаззасІеиг Д’АпдІеіегге, еі Іа
сіате сіе 8. М. ГЕтрегеиг — ІаДу Тііогпіоп. Аи сріа-
ігіёте іоиг, 8. М. ГІтрёгаігісе а Дапзё аѵес М. Іе
ѵісе-атігаі Даигёз, атЬаззасІеиг Де Егапсе, еі 8. М.
ГЕтрегеиг аѵес М-те Даигёз. Ье сіпдиіёте іоиг а ёіё
Гаіі раг 8. М. ГІтрёгаігісе аи Ьгаз сіе М. Іе сотіе сіе
АѴоікепзіеіп - ТгозіЬоигд, атЬаззасІеиг сГ АиігісЬе, еі
8. М. ГЕтрегеиг аѵаіі роиг сіате М-те АѴаскІіп^іоп.
Аи зіхіёте іоиг, Іе саѵаііег сіе 8. М. ГІтрёгаігісе а
ёіё М. Іе сотіе №§га, атЬаззасІеиг ехігаогсііпаіге Д’І-
іаііе, еі Іа сіате Де 8. М. ГЕтрегеиг—М-те Іа сот-
іеззе НёгатЬаиІі Де Бискееіе, ёроизе Ди тіпізіге ріё-
піроіепііаіге Де Веі^іцие. Аи зерііёте іоиг, 8. М.
ГІтрёгаігісе Доппаіі Іе Ьгаз а М. АѴаДДіп^іоп, атЬаз-
засІеиг ехігаогсііпаіге Де Іа КёриЫіцие Егап^аізе, еі
8. М. ГЕтрегеиг — а М-те Іа Ьагоппѳ Де 8апіоз,
ёроизе Ди тіпізіге ріёпіроіепііаіге Ди Рогіи^аі. Бег-
гіёгѳ Ьеигз Мазезіёз заѵащаіепі раг раіге Іез ргіпсез
Де зап§ ёігап^егз, Іез ^гапДез-ДисЬеззез, Іез §гапДз-
Дисз, Іез ргіпсеззез ёігапдёгез, М. Іе сотіе Ѵогопізоіѵ-
Базсіікоуѵ, тіпізіге Де Іа соиг, М. Хагузсіікіпе, §гапД-
тагёсііаі Ди раіаіз, М-тѳ Іа ргіпсеззе КоісЬоиЬеу,
сіате а рогігаіі, еі Д’аиігез регзоппез Ііаиі ріасёез Дез
Деих зехез. А Гепігёе Де Ьеигз Ма]езіёз еі а Іеиг раз-
за^ѳ репДапі Іа роіопаізе, Іез аззізіапіз з’ёсагіаіепі гез-
ресіиеизетепі Дез Деих сдіёз Ди согіё^е, еп заіиапі
Ьеигз Ма]езіёз еі Ьеигз Аііеззез. 8. А. Іе ргіпсе №со-
Іаз Де Мопіёпё§го а ргіз рагі А Іа роіопаізе. А 11 Ьеи-
гез Ди зоіг Ьеигз Ма]езіёз диіііёгепі Іа „сЬатЬге Діа-
тапіёе“ еі геѵіпгепі Дапз Іеигз аррагіетепіз рагіісиііегз
еп геігаѵегзапі Іез заііез Де Ьаі. Сотте с’ёіаіі ип Ьаі Де
§гапД аррагаі, іі п’у аѵаіі пі ЬиЙеіз, пі зоирег. Ье потЬге
Дез іпѵііёздиі опі аззізіё аиЬаІтопіаіі А реи ргёз А 5,000.
Вёсерѣіоп еѣ Гёіісіѣаѣіопв йи 17 таі.
Ье 17 таі Іа гёсерііоп а соттепсё ѵегз тіДі. Ь’ё-
погтѳ диапіііё Д’ипіГогтез ЬгоДёз Д’ог Доппаіі А сеііе
27*
Библиотека «Руниверс»
212
ВѢНЧАНІЕ РУССКИХЪ ГОСУДАРЕЙ НА ЦАРСТВО.
Парадный балъ въ кремлевскомъ д
(Ѳгаші Ваі аи Раіаь
Библиотека «Руниверс»
’Цѣ 16-го мая. Высочайшій выходъ.
тііп Іе 16 таі.)
Библиотека «Руниверс»
214
ВѢНЧАНІЕ РУССКИХЪ ГОСУДАРЕЙ НА ЦАРСТВО.
милостивыхъ выраженіяхъ, благодарилъ депутатовъ за
благія пожеланія и выраженныя въ адресахъ чувства. При-
нявъ депутацію, Ихъ Величества, предшествуемыя вер-
ховнымъ церемоніймейстеромъ графомъ Паленомъ, вер-
ховнымъ маршаломъ княземъ Долгоруковымъ, оберъ-
гофмаршаломъ Нарышкинымъ, гофмаршаломъ княземъ
Оболенскимъ и сопровождаемыя министромъ император-
скаго двора графомъ Воронцовымъ-Дашковымъ, коман-
дующимъ главною императорскою квартирою генералъ-
адъютантомъ Рихтеромъ и дежурствомъ, приблизились
къ трону, ставъ у его подножія. На правой сторонѣ по-
мѣстились: Его Императорское Высочество Государь
Наслѣдникъ Цесаревичъ и великіе князья Георгій Алек-
сандровичъ, Владиміръ, Алексѣй, Сергій и Павелъ Алек-
сандровичи, Константинъ, Николай и Михаилъ Нико-
лаевичи съ сыновьями и другіе члены императорской
фамиліи; на лѣвой сторонѣ находилась королева элли-
новъ. Всѣ великія княгини стали во главѣ придвор-
ныхъ дамъ. Государь Императоръ былъ въ генераль-
скомъ мундирѣ, а Государыня Императрица — въ рус-
скомъ, свѣтло-голубаго бархата, платьѣ, отороченномъ
горностаемъ, и въ андреевской лентѣ; на головѣ Ея
Величества былъ голубаго цвѣта кокошникъ, украшен-
ный драгоцѣнными камнями и жемчугомъ. Началось при-
несеніе поздравленій отъ придворныхъ дамъ и дамъ пер-
выхъ шести классовъ, женъ и дочерей потомственныхъ
дворянъ. Первою подошла къ Ихъ Императорскимъ
Величествамъ великая княгиня Марія Павловна, затѣмъ:
Александра Іосифовна, Ольга Ѳедоровна, герцогиня
Эдинбургская Марія Александровна, Вѣра Константи-
новна, Екатерина Михаиловна, Марія Максимиліановна
Баденская, Евгенія Максимиліановна Ольденбургская,
Елена Георгіевна Мекленбургъ - Стрелицкая, статсъ-
дама графиня Адлербергъ, статсъ-дама княгиня Кочу-
бей и друг. Всѣхъ поздравляющихъ дамъ было около
300; всѣ были въ роскошныхъ русскихъ платьяхъ. На
многихъ платья были изъ богатой ткани и парчи, рас-
шитыя золотомъ и отороченныя дорогими мѣхами. Ста-
ринные русскіе кокошники блестѣли жемчугомъ и драго-
цѣнными камнями. Дамы, приближаясь къ Ихъ Вели-
чествамъ, дѣлали поклоны Государю Императору, по-
томъ Государынѣ Императрицѣ и цѣловали руку у Ея
Величества; затѣмъ дѣлали поклонъ великимъ княгинямъ.
Во время поздравленія около Государыни Императрицы
находились: гофмейстеръ князь И. М. Голицынъ, статсъ-
дама княгиня Кочубей и фрейлина Ермолова, которая
называла московскихъ дамъ по фамиліямъ. Принесеніе
поздравленія кончилось въ 12 часовъ 10 минутъ по-
полудни.
Парадный спектакль 18-го мая.
Парадный спектакль 18-го мая, по своему велико-
лѣпію, далеко оставилъ за собою всѣ бывшія до сихъ
поръ подобныя торжества. Зала Большаго театра въ
Москвѣ, по своей величинѣ, превосходной акустикѣ,
роскошнымъ украшеніямъ, громадному фойэ и широкимъ
сёгётопіе ип сагасіёгѳ ехсерііоппеііетепі воіеппеі.
8. М. ГЕтрегеиг рогіаіі ГипіГогте сіе ^ёпёгаі еі Іе
§гапс! согдоп сіе 8і-Ѵ1адітіг, 8. М. ГІтрёгаігісе—ипе
гоЪе сіе соиг еп дгар д’агдепі аѵес Іе согсіоп де
8і-Апдгё еі ип діадёте сіе гиЬів еі де діатапів. Ье
соіііег сіе 8а Ма]евіё ёіаіі рагеіі аи діадёте. Ьеигв
Мазезіёз ёіаіепі ргёсёдёев сіев ^гапдз-таіігев дев сё-
гётопіев, дев §гапдв-тагёс!іаих ди раіаів еі де ГагсЬі-
тагёсііаі. Ьез §гапдя-дисв еі Іев ргіпсез ёігап§егз, ра-
гепіз де Ьеигз Ма]езіёв, зе іепаіепі & Іеиг дгоііе де-
ѵапі Іез аідез де сатр §ёпёгаих еп зегѵісе ди ]оиг.
Би сдіё де 8. М. ГІтрёгаігісе ве ігоиѵаіепі Іев §гап-
дев-дисііезвев, Іев ргіпсеввев ёігап^гев аррагепіёев еі
Іев датез а рогігаіі. Ьеигв Ма^езіёв ргігепі ріасе де-
ѵапі Іез ігдпез де Іа ваііе 8і-Апдгё. Ье дёйіё де Гёіі-
сііаііопв а соттепсё раг Іев аідев де сатрз §ёпёгаих,
Іев §’ёпёгаих-та]огв де Іа виііе еі Іев аідев де сатр
де 8. М. ГЕтрегеиг. Ѵепаіепі епвиііѳ Іев оГйсіегв де
Іа зиііе дез ргіпсез ёігап^егз, Іез соттапдапіз де деих
гё^ітепіз аиігісіііепз еі ди гё§ітепі Ьаѵагоіз, допі
8. М. ГЕтрегеиг еві Іе сІіеГ, Іев ойісіегз де іоиі §гаде
де Іа діѵізіоп де Іа §агде еі Іез саѵаііегз де Іа соиг.
Еп гетегсіапі Іез ойісіегз §ёпёгаих', 8. М. ГЕтрегеиг
Іеиг доппаіі ^гасіеизетепі Іа таіп. Оп Ьаіваіі Іа таіп
а 8. М. ГІтрёгаігісе. А 1 Ііеиге 20 тіпиіев Іа гёсер-
ііоп Гиі зизрепдие репдапі диеідиез тотепіз, еі Ьеигв
Маіезіёз, аіпві дие Ьеигв Аііеззез Ітрёгіаіев зогіігепі
зиг Іа іеггаззе, роиг адтігег Іа ѵие ди Хатозкѵогёіскіе
іпопдё раг Іез гауопз ди воіеіі. Ьа гёсерііоп Гиі ге-
ргізе раг Іез Гёіісііаііопз дез ді^пііаігев де Іа соиг дев
диаігев ргетіёгез сіаззев еі дез зупдісз де Ьаіііа^ез
дез гё^іопв ди Сепіге еі ди 8ид де Іа Кизвіе. Ьев зуп-
дісз ёіаіепі ргёвепіёв раг Іез тагёсііаих де поЫеззе
де Іеиг ргоѵіпсев. Веаисоир де сез ѵі11а§еоіз ойгаіепі
а Ьеигз Ма]езіёз Іе раіп еі Іе зеі ои Ьіеп де заіпіев
іта§ез дие 8. М. ГЕтрегеиг Ъаізаіі аѵес дёѵоііоп. Ѵіп-
гепі епзиііе Іез гергёзепіапіз дез ргоѵіпсев ди Хогсі
еі де Іа ЗіЬёгіе. Ьез дёіё^иёв дез ргоѵіпсев де ТоЬоІвк
еі сГІгкоиівк опі ргёвепіёв а Ьеигз Мазевіёв дез Гоиг-
гигез д’ипе зріепдеиг вапв ргёсёдепі. Беггіёге Іев дё-
риіёз дев ргоѵіпсев гіѵегаіпез де Іа Ѵівіиіе, геѵёіиз де
Іеигв созіите паііопаі, ѵепаіепі Іез регзоппез де Іа
зиііе ди кЬап де КЬіѵа еі ди йів де Гётіг ди Вои-
кііага еі ипе дёриіаііоп де Іа зосіёіё де зесоигв аих
паиГгацёз, диі а ойегі ипе заіпіе ітагге а 8. А. I. М-§г
Іе егапд-дис сёзагёѵіісіі. Ьа гёсерііоп з’езі іегтіпёе а
2 Ьеигез 25 тіпиіев. Ѵегв 4 Ьеигез Ьеигв Ма]езіёз
вопі рагііез роиг Іе раіаів Аіехапдге, а Хёзкоиісітоё.
ой зе ігоиѵаіепі Іеигз аи§изіез епГапів.
Ваі йоппё раг М. Іе ргіпсе Поі^огоикоіѵ,
Іе 17 таі.
Ье Ьаі доппе раг М. Іе ргіпсе Бо1§огоикодѵ, §ои-
ѵегпеиг-о-ёпёгаі де Мозсои, еп ГЬоппеиг де Ьеигв Ма-
Зевіёз, а дёраввё еп та§пійсепсе іоиі се дие Іа ѵіеіііе
сарііаіе аѵаіі ѵи ]ивди’ісі еп Гаіі де Гёіез доппёев раг
Библиотека «Руниверс
СОПЕОХКЕМЕКТ ВЕ8 8ОПѴЕЕАІХ8 ЕѴ88Е8.
215
корридорамъ, совершенно подходитъ для подобныхъ
грандіозныхъ представленій.
А между тѣмъ въ этотъ день громадная зала эта
едва вмѣщала въ себѣ многочисленную избранную пу-
блику. Въ верхнихъ ярусахъ сидѣли высшіе чины: ка-
мергеры, генералы въ густыхъ эполетахъ, гражданскіе
сановники въ вышитыхъ золотомъ мундирахъ и др. Въ
лѣвомъ углу 4-го яруса сидѣла группа людей въ скром-
ныхъ черныхъ фракахъ, между которыми мелькали „при-
дворные костюмыочевидно, иностраннаго происхож-
денія. Группа эта состояла изъ представителей печати,
занимавшихъ нѣсколько ложъ.
Второй ярусъ былъ занятъ дамами въ роскошныхъ
туалетахъ, залитыхъ драгоцѣнными каменьями и брил-
ліантами. Въ бель-этажѣ помѣщались члены диплома-
тическаго корпуса со своими семействами. Въ первой
ложѣ, около авансцены, помѣщалось германское посоль-
ство съ генераломъ Швейницемъ во главѣ. Слѣдующія
ложи были заняты посольствами: великобританскимъ,
австро-венгерскимъ и французскимъ. Въ ложѣ, занятой
этимъ посольствомъ, сидѣлъ впереди г. Баддингтонъ, а
за нимъ генералъ Питтіэ. Рядомъ съ французскимъ
посольствомъ помѣщалось японское, затѣмъ слѣдовали
представители разныхъ европейскихъ странъ.
Ложи бенуара были занятыми дамами въ парадныхъ
туалетахъ, съ шифрами, портретами Государыни Импе-
ратрицы и знаками ордена св. великомученицы Екате-
рины. Между ними—масса сенаторовъ въ красныхъ мун-
дирахъ и членовъ нашего дипломатическаго корпуса въ
мундирахъ, вышитыхъ серебромъ. Съ правой стороны,
ближе къ сценѣ, сидѣлъ ханъ хивинскій и помѣщалось
бухарское посольство.
Партеръ былъ занятъ генералами и лицами, при-
надлежавшими ко ІІ-му классу. Всѣ были въ лентахъ:
одни въ синихъ лентахъ ордена св. Андрея Первозван-
наго, а другіе въ красныхъ лентахъ ордена св. Алек-
сандра Невскаго. Въ заднихъ рядахъ сидѣли кавалеры
ордена Бѣлаго Орла (лентаТтемно-синяя) и ордена св.
Анны (лента красная съ желтыми каемками). Въ мѣ-
стахъ за креслами — масса камергеровъ въ блестящихъ
золотыхъ мундирахъ.
Таковъ былъ общій видъ залы къ 7-ми часамъ вечера.
Царская ложа была еще пуста. Она увеличена присо-
единеніемъ къ ней съ обѣихъ сторонъ нѣсколькихъ ложъ
бель-этажа, драпированныхъ красной шелковой матеріей
и уставленныхъ золочеными креслами. Въ глубинѣ цар-
ской ложи—группа придворныхъ лакеевъ въ парадныхъ
ливреяхъ.
Въ 7 часовъ и 25 минутъ вся публика сидѣла на
своихъ мѣстахъ. Въ 7‘А часовъ громкое „ура“ огла-
сило залу—всѣ встали и обратились лицомъ къ царской
ложѣ, въ которую въ эту минуту вступили Ихъ Импе-
раторскія Величества. Императоръ и Императрица ми-
лостиво поклонились публикѣ. Государь былъ, какъ и
наканунѣ, въ бальной парадной кавалергардской формѣ
и въ лентѣ ордена св. Андрея Первозваннаго. Госуда-
1е §тапсІ зенпіеиг ріасё А Іа іёіе (Іе Гайтіпізігаііоп де
Іа ѵіііе.
Ба зріепсіійе йёсогаііоп сіе Іа Гадайе сіе ГЬдіеІ сіи
§оиѵегпеиг-§ёпёга1 ёіаіі ёсіаігёе а діогпо, аѵес іоиз Іез
еІТеіз Іез ріиз гаГйпёз сре Іа ругоіесітіе тойегпе Гоиг-
піі а Гагі сіез іііитіпаііопз. Бе топитепіаі езсаііег
ёіаіі Ьогсіё сГипе сІоиЫе Ііаіе сіе ѵаіеіз роийгёз, еп
Ііѵгёе гощге; Іез заіопз гезріепсііззаіепі сіе Іитіёгез.
Бе Іихе йез іоііеііез ёіаіі ехігаогсііпаіге, срюідие ауапі
ип аиіге сагасіёге дие сеіиі сіи §гапй Ъаі диі аѵаіі
еи Ііеи Іа ѵеіііе аи Сгетііп. Без гоЬез іе соиг сіез
(Іатез аѵаіепі Іаіі ріасе аих іоііеііез сіе Ьаі. Без ^гапйз
ипіГогтез сіе соиг ёіаіепі гетріасёз раг ГипіГогте сіе
сіеті-іепие. Без с1іеѵа1іегз-§агйез еі Іез ^агсіез й сЬе-
ѵаі аѵаіепі Іеиг ипіГогте сіе Ьаі, гои&е ^аіоппё й’аг-
§епі сЬег Іез ргетіегз, еі сГог сЬег Іез зесопйз. Ба
Гоиіе зе ргеззаіі сіапз Іез заііез сіериіз 9 Ііеигез, еп аі-
іепсіапі Беигз Ма^езіёз.
Б’Етрегеиг еі ГІтрёгаігісе зопі аггіѵёз Ьіепіоі аргёз
йіх Ііеигез еі опі ёіё ге^из раг М. Іе ргіпсе Боі^о-
гоикоуѵ аи Ьаз сіе Гезсаііег. Без тетЬгез сіе Іа іатіііе
ітрёгіаіе еі Іез ргіпсез ёігап^егз аѵаіепі ргёсёйё Іе
Зоиѵегаіп еі Іа 8оиѵегаіпе. 8. М. ГЕтрегеиг рогіаіі
ГипіГогте сіе Ьаі йез сЬеѵа1іег8-§агйез еі Іе §гапй-
согйоп (Ыеи Гопсё) сіе Іа йаггеііёге. 8. М. ГІтрёгаігісе
ёіаіі еп та^пійдие іоііеііе сіе ѵіііе, Де соиіеиг сіаіге
еі іоиіе гезріепйіззапіе сіе йіатапіз еі сіе ріеггегіез.
Без йапзез опі соттепсё іттёйіаіетепі аргёз Гаг-
гіѵёе сіе Беигз Ма]езіёз. А Іа ргетіёге сопігейапзе,
М. Іе ргіпсе Бокюгоикоіѵ аѵаіі ГЬоппеиг й’ёіге Іе са-
ѵаііег йе 8. М. ГІтрёгаігісе.
Беигз Ма]езіёз зопі гезіёез аи Ьаі ]издиА тіпиіі.
Аргёз Іеиг сіёрагі, Іез йапзез опі сопііпиё Ыеп аѵапі
йапз Іа пиіі еі Іа Гёіе з’езі іегтіпёе раг ип йе сез
зоирегз йе Бисиііиз, сотте Іе ^оиѵегпеиг-^ёпёгаі йе
Мозсои заіі еп ойгіг а зез іпѵііёз.
Вёсерѣіоп Пи 18 таі.
Бе 18 таі, а 11 Ьеигез 25 тіпиіез сіи таііп, аѵапі
Іа гёсерііоп йез йатез йе Іа соиг, йапз Іа заііе 8і-
Апйгё аи раіаіз йи Сгетііп, Беигз Ма^езіёз опі геди ипе
йёриіаііоп йез Виі^агез йе Іа Еоитёііе-Огіепіаіе. Ба
йёриіаііоп ёіаіі сотрозёе йе ММ. Іе йосіеиг Уапко-
іоуѵ, Сопзіапііп ѴёІіісЬкоіѵ, Іе йосіеиг Зігапзку еі І)ті-
ігі Ророіѵ, йё1ё§-иё йе Іа ѵіііе йе Кагапіук. Еп йеЬогз
ипе айгеззе ^ёпёгаіе опі ёіё ргёзепіёз йез айгеззез йе
Воиг^аз, Ыоѵі-2а^га еі Каиапіук. Б’айгеззе §ёпёга1е а
ёіё Іие А Беигз Ма]езіёз. Тоиіез Іез айгеззез зопі ге-
Ііёез еп ѵёіоигз ропсеаи. 8. М. ГЕтрегеиг а гетегсіё
цтасіеизетепі Іез йёриіёз роиг Іез ѵсеих еі Іез зепіі-
тепіз ехргітёз йапз сез айгеззез. Аргёз аѵоіг ге^и Іа
йёриіаііоп, Беигз Ма]езіёз, ргёсёйёез йе ММ. Іе сотіе
йе РаЫеп, агсііі-таііге йез сёгётопіез, Іе ргіпсе Боі-
§огоико5Ѵ, агсЬі-тагёсЬаІ, Xагу зсіікіпе, §гапй-тагё-
сііаі йи раіаіз, Іе ргіпсе ОЬоІепзку, тагёсЬаІ йи раіаіз,
Библиотека «Руниверс»
216 ВѢНЧАНІЕ РУССКИХЪ ГОСУДАРЕЙ НА ЦАРСТВО.
рыня была въ роскошномъ платьѣ свѣтлаго цвѣта, съ
брилліантовой діадемой на головѣ, драгоцѣннымъ брил-
ліантовымъ. въ три ряда, ожерельемъ и въ лентѣ ордена
св. Андрея Первозваннаго, который Ея Величество из-
волитъ носить со дня священнаго коронованія.
За Ихъ Величествами слѣдуютъ августѣйшіе члены
еі зиіѵіез (Іе ММ. Іе сотіе \ огопІзо\ѵ-Вазс1іко\ѵ. ті-
пізіге 4е Іа соиг. Гаісіе (Іе сатр «іёпёгаі КісЬіег. сІіеГ
(Іе Іа таізоп тііііаіге (Іе 8. М. ГЕтрегеиг еі (Іез оГГі-
сіегз (Іе сеііе таізоп еп зегѵісе1 <1и доиг. з ’аѵапсёгепі
«Іи Ігопе еі заггёіёгепі аи ріееі (Іе зоп езігжіе. А Іа
(Ігоііе (Іе Ьеигз Ма]езІёз зе зопі ріасез ЬЬ. АА. П.
Приношенія Ихъ Императорскимъ Величествамъ. — Кофреръ отъ общества московскихъ дамъ.
(Работа фабрики И. П. Хлѣбнпкова.)
(Саіеаих, оЙегЬ а Ьеигз Ма]езіез. СоЙ’геІ йе Газзосіаііоп Дез йашез сіе Мозсои.)
императорской семьи и иностранные принцы. Громкое ।
„ура* потрясаетъ воздухъ и умолкаетъ лишь при вели-
чественныхъ звукахъ народнаго гимна, исполненнаго і
оркестромъ и русской оперной труппой. Послѣдняя по-
мѣщалась между занавѣсомъ и рампой. По окончаніи
гимна снова раздается восторженное ,.ура“!
М-цг Іе цгап(1-(1ис сёзагёѵіісіі еі Іез <ггап(1з-(1исз
Сіеопге Аіехашігоѵіісіі. Ѵіасіітіг Аіехашігоѵіісіі. Аіехіз
Аіехашігоѵіісіі. 8ег$ге Аіехашігоѵіісіі. Раиі Аіехашіго-
ѵіісіі. Сопзіаиііп Хісоіа’ёѵіісіі. Хісоіаз Хісоіаіёѵіісіі еі
Місііеі Хісоіа’іёѵіісіі. аѵес Іеигз Іііз еі Іез аиігез іггашіз-
(іисз еі ргіпсез (Іе Іа Гатіііе ітрёгіаіе. А цаисііе зе
Библиотека «Руниверс»
СОПВОХКЕМЕХТ БЕ8 8ОПѴЕКАШ8 ВП88Е8.
217
Ихъ Величества занимаютъ свои мѣста, и ихъ при-
мѣру слѣдуетъ вся публика. Въ эту минуту царская
ложа представляетъ слѣдующій видъ: посрединѣ — Го-
сударь и Государыня. Императоръ сидитъ по лѣвую
сторону отъ своей супруги. По правую сторону отъ Ея
Величества сидятъ Ея Высочество королева эллиновъ и
ігоиѵаіі 8. М. Іа геіпе сіез Неііёпез. Тоиіез Іез "гап-
(Іез-Дисііеззез ргігепі ріасе а Іа іёіе сіез сіашез сіе Іа
соиг. 8. М. ГЕтрегеиг рогіаіі ГипіГогте (іе ^ёпёгаі;
8. М. ГІтрёгаігісе аѵаіі ипе гоЬе сіе соиг еп ѵёіоигз
Ыеи сіаіг Ьогсіёе сГІіегтіпе, Іе ^гапй-согсіоп сіе Гогсіге
сіе 8і-Апс1гё еі ипе соИГиге гиззе еп ѵёіоигз Ыеи еп-
Приношенія Ихъ Величествамъ. — Створы отъ Владим ірскаго дворянств а.
(Работы фабрики И. П. Хлѣбникова.)
(Сайеаих ойегіз & Ьеигз МаіезСёз.— Іта^е-8аіпѣ іе Іа ХоЪІеззе <1е ѴІаШтіг.)
Ея Императорское Высочество эрцгерцогиня австрій-
ская; по лѣвую сторону отъ Государя—Ихъ Император-
скія Высочества великія княгини: Марія Павловна и
Александра Іосифовна. Въ смежной съ царской, правой
ложѣ сидѣли Ея Королевское Высочество герцогиня эдин-
бургская, Его Императорское Высочество Государь На-
гісіііе сіе ріеггез ргёсіеизез еі сіе регіез йпез. Ьез Гё-
। Іісііаііопз опі сотіпепсё раг Іез (іатѳз (Іе Іа соиг, іез
| (Іатез сіез зіх ргепііёгез сіаззез, Іез ёроизѳз еі Іез ЙІ-
Іез сіез поЫез Ііёгёсіііаігез. Ье сіѳйіё а ёіё оиѵегі раг
8. А. I. М-те Іа ^гапйе-йисЬеззе Магіе Раѵіоѵпа. Ѵе-
паіепі епзиііе Іез ^гапсіе-гіисііеззез Аіехапсіга Яозё-
28
Библиотека «Руниверс»
218
ВѢНЧАНІЕ РУССКИХЪ ГОСУДАРЕЙ НА ЦАРСТВО.
слѣдникъ Цесаревичъ, Его Королевское Высочество гер-
цогъ эдинбургскій, Ея Королевское Высочество великая
княгиня Вѣра Константиновна; въ смежной съ царской,
лѣвой ложѣ — Ия Императорское Высочество великая
княгиня Ольга Ѳедоровна и великій князь Георгій
Александровичъ.
Великіе князья, братья и дяди Государя занимаютъ
второй рядъ. Въ этомъ-же ряду сидятъ Его Королевское
Высочество герцогъ Монпансье и Его Королевское Вы-
сочество принцъ Вальдемаръ датскій. Въ одной изъ смеж-
ныхъ съ царской ложъ сидятъ принцъ персидскій Абдус-
самедъ-Мирза-Иззудъ-Дауле и Ихъ Высочества князья
черногорскій и болгарскій.
Спектакль начался первымъ актомъ оперы „Жизнь
за Царя“, во время котораго публика болѣе смотрѣла
на царскую ложу, чѣмъ на сцену. Впрочемъ, эпилогъ
оперы приковалъ общее вниманіе. Въ постановкѣ были
сдѣланы нѣкоторыя весьма удачныя измѣненія, примѣ-
ненныя къ настоящему великому событію. Декорація изо-
бражаетъ часть Кремля и Спасскія ворота, черезъ которыя,
недѣлю тому назадъ, состоялось торжественное вступленіе
Ихъ Величествъ во дворецъ ихъ предковъ; направляясь
къ этимъ воротамъ, среди толпы по сценѣ двигается тор-
жественный кортежъ, предшествующій первому монарху
изъ династіи Романовыхъ. Хоръ поетъ: „Славься, славь-
ся нашъ русскій Царь"! Какъ и всегда, занавѣсъ опу-
скается передъ появленіемъ юнаго царя. Громкое „ура"
снова оглашаетъ залу, и вся публика снова обращается
лицомъ къ царской ложѣ, которая, мало-по-малу, пу-
стѣетъ. Наступаетъ продолжительный антрактъ и начи-
нается царское угощеніе. Въ фойэ и корридорахъ устрое-
ны роскошные буфеты; придворная прислуга въ крас-
ныхъ, расшитыхъ золотомъ ливреяхъ разноситъ мороже-
ное, фрукты, прохладительные, напитки и шампанское.
Смежныя съ театральной залой комнаты наполняются
публикой, и говоръ ея несется сверху до низу.
Курильной на этотъ вечеръ нѣтъ — курить выхо-
дятъ на площадь; группы сановниковъ, въ расшитыхъ
золотомъ мундирахъ и шляпахъ съ плюмажемъ, при-
даютъ ей крайне живописный видъ. Благодаря прекрас-
ной погодѣ, всѣ выходятъ безъ верхняго платья, для того
чтобы хоть немного подышать чистымъ воздухомъ.
Раздается звонокъ — антрактъ кончился. Всѣ воз-
вращаются на свои мѣста. Начинается новый балетъ:
„День и ночь“. Декорація изображаетъ красивый пей-
зажъ съ водопадомъ живой воды. На сценѣ — ночь.
Танцы блуждающихъ огней, падающихъ звѣздъ и пр.
Сцена свѣтлѣетъ; является заря—природа пробуждается
отъ сна. Слетаются птички, пчелы со своею царицею:
восходитъ солнце; съ появленіемъ дневнаго свѣтила,
онѣ исчезаютъ, и начинается шествіе различныхъ наро-
довъ, населяющихъ Россійскую имперію. Сцена напол-
няется артистами въ разнообразныхъ и живописныхъ ко-
стюмахъ; начинаются національные танцы, и все закан- ,
чивается апооеозомъ. изображающимъ „Славу Россіи."
Постановка балета и исполненіе его были превос-
рЬоѵпа, 01§а Еёдогоѵпа, Магіе Аіехапсігоѵпа, дисЬеззе
д’ЕдітЬоиг^, Ѵёга Сопзіапііпоѵпа, СаіЬегіпе МікЬаІ-
Іоѵпа, Магіе Махішіііапоѵпа, ргіпсеззе де Ваде, Еи-
§епіе Махішіііапоѵпа, ргіпсеззе д’О1депЬоиг§, Нёіёпе
Сгеог^иіёѵпа, дисііеззе де Меск1етЬоиг§-8ігё1іі2, ММ-піез
Іа сотіеззе АдІегЬег^ еі Іа ргіпсеззе КоісЬоиЬеу, да-
тез а рогігаіі, еіс., еіс. Ье потЬге дез датез ргёзеп-
іёез ёіаіі де 300. Веаисоир рагті еііез рогіаіепі де гі-
сііез гоЪез де соиг еп Ьгосагі еі еп дгар д’ог еі д’аг-
§епі, Ьгодёз д’ог еі §агпіез де Гоиггигез ргёсіеизез.
Ьез датез, з’арргосЬапі де Ьеигз Ма]езіёз, з’іпсііпаіепі
деѵапі 8. М. ГЕтрегеиг еі Ьаізаіепі Іа таіп а 8. М.
ГІтрёгаігісе, риіз Гаізаіепі ипе гёѵёгепсе деѵапі Ьеигз
Аііеззез Ітрёгіаіез М-тез Іез ^гапдез-дисЬеззез. Реп-
дапі Іа ргёзепіаііоп, 8. М. ГІтрёгаігісе аѵаіі а зез сб-
іёз М. Іе ргіпсе Я. Сгоііізупе, таііге де Іа соиг, М-те
Іа ргіпсеззе КоісЬоиЬеу, дате а рогігаіі, еі М-Пе Уег-
тоіоѵѵ, детоізеііе д’Ьоппеиг, диі поттаіі Іез датез де
Мозсои. Ьа гёсерііоп з’езі іегтіпёе а тіді 10 ті-
пиіез.
Зресѣасіе &а1а аи ОгапсІ-ТЬёаѣге сіе Мовсои
18 таі.
Ье зресіасіе де §а1а а дёраззё еп ітрозапіе тацпі-
йсепсе іоиі се ди’оп аѵаіі ѵи з'изди’ісі еп се Ц'епге а
Мозсои еі а 8і-РёіегзЬоиг^. Ье Сггапд-ТЬёаіге де
Мозсои езі Ьіеп Іа заііе раг ехсеііепсе арргоргіёе аих
зресіасіез де сеііе саіё^огіе. Епогте, ігёз гетагдиаЫе
зоиз Іе гаррогі де Гасоизіідие, гісЬетепі дёсогёе, еііе
а Гіттепзе аѵапіа^е де роззёдег де зрасіеих аЬогдз.
Зоп Гоуег езі ипе заііе де дітепзіопз таз’езіиеизез, зез
соиіоігз зопі д’ипе Іаг^еиг ехсерііоппеііе.
Еі серепдапі сеі ёпогте езрасе ёіаіі іпзиШзапі
роиг сопіепіг Іе риЫіс зоі§пеизетепі сЬоізі еі диі
аѵаіі дгоіі а у ігоиѵег ипе ріасе. Тоиі еп Ьаиі, зоиз
Іе сіпіге, оп ѵоуаіі Іез ипіГогтез дез Ьаиіз Гопсііоп-
паігез; Іа ігаіегіе ди 4-е гап§ ёіаіі оссирёе ехсіизі-
ѵетепі раг Іез ^епііІзЬоттез де Іа сЬатЬге, еп ипі-
Гогтез Ьгодёз; Іе ігоізіёте гап§ ёіаіі гетріі де §тоз-
зез ёраиіеііез еі дез ипіГогтез сіѵііз аих Ьгодегіез дез
сіаззез зирёгіеигез. ЬГп зеиі соіп (Іе ^аисЬе) де се гап^г
ргёзепіаіі Іа рагіісиіагііё д’ёіге гетріі де зресіаіеигз
еп зітріез ЬаЬііз поігз, дапз Іе зотЬге таззіГ дездиеіз
зе регдаіепі ргездие диеідиез „ЬаЬііз де соиг" де соире
еі де ргоѵепапсе ёігап^ёге. С’ёіаіі Іе соіп дез соггез-
ропдапіз, аихдиеіз оп аѵаіі ІіЬёгаІетепі ассогдё ріи-
зіеигз 1о§ез.
Ье зесопд гап§* ёіаіі гетріі де датез еп тао’пій-
диез іоііеііез сопзіеііёез де діатапіз еі де ріеггез ргё-
сіеизез де іоиіез Іез соиіеигз. Аи ргетіег гап§\ ои.
сотте оп діі сЬея поиз еп Киззіе, аи „Ье1-ёіа§е“ зе
ігоиѵаіепі Іез тетЬгез ди согрз діріотаіідие еі Іеигз
Гатіііез. Ьа ргетіёге Іо^е ди гапд, ѵоізіпе де Іа §тапде
1о§е д’аѵапі-зсёпе, ёіаіі оссирёе раг ГатЬаззаде д’АІ-
Іетацпе, Іе цёпёгаі де ЗсЬуѵеіпіія еп іёіе. Риіз ѵе-
Библиотека «Руниверс»
СОПВОНКЕМЕНТ БЕ8 8ОПѴЕВАІЫ8 ВП88Е8.
219
ходны. Особенно выдавались г-жи: Ваземъ, Соколова,
Радина и Никитина. Петербургскій кордебалетъ отли-
чился на славу. Занавѣсъ опустился въ 10*ч часовъ.
При восторженныхъ крикахъ публики Ихъ Величе-
ства и Ихъ Высочества оставили ложу.
Парадный подъѣздъ былъ роскошно драпированъ
краснымъ сукномъ съ золотыми украшеніями и устав-
ленъ экзотическими растеніями. Весь наружный фасадъ
театра былъ залитъ огнями. Всѣ архитектурныя линіи
его были унизаны молочными шарами, которыя каза-
лись огромными жемчужинами. По колоннамъ фронтона
эти ряды жемчужинъ шли спирально; надъ фронтономъ
возвышался гигантскій императорскій орелъ, а надъ
нимъ — огромная лира. Вся площадь утопала въ морѣ
разноцвѣтныхъ огней.
При появленіи у подъѣзда царской кареты въ толпѣ
раздалось восторженное „ура“! Карета Государя, съѣхавъ
съ площади, направилась мимо Охотнаго ряда, по Твер-
ской, и вернулась въ Кремль черезъ Иверскія ворота и
Красную площадь. Восторгъ толпы былъ громадный.
Перенесеніе регалій 19-го мая.
19-го мая, въ 3 часа дня, состоялось съ обычнымъ
церемоніаломъ перенесеніе императорскихъ регалій и
государственнаго знамени. Императорскія регаліи пере-
несены изъ Андреевской залы не въ Грановитую палату,
какъ предназначалось, а прямо въ Тронную залу Ору-
жейной палаты. Рядомъ съ этою комнатой, въ Трофей-
ной залѣ, помѣщенъ балдахинъ, подъ которымъ Ихъ Ве-
личества совершали церемоніальное шествіе въ соборъ.
Обѣдъ въ Грановитой палатѣ 19-го мая.
19-го мая въ Грановитой палатѣ былъ высочайшій
обѣденный столъ, къ коему были приглашены высшее
духовенство и особы обоего пола первыхъ двухъ клас-
совъ. Ихъ Императорскія Величества вступили въ па-
лату въ 6 часовъ и 53 минуты. Государь былъ въ обще-
генеральскомъ мундирѣ, а Государыня—въ платьѣ рус-
скаго покроя, обшитомъ горностаемъ. За Ихъ Величе-
ствами вступили въ палату великіе князья, великія кня-
гини, высокіе иностранные гости и прочія приглашен-
ныя особы. Высокопреосвященный Іоанникій благосло-
вилъ трапезу, и Ихъ Величества сѣли за столъ, имѣя
противъ себя митрополитовъ: с.-петербургскаго Исидора,
кіевскаго Платона и московскаго Іоанникія. По сторо-
намъ Ихъ Императорскихъ Величествъ помѣстились:
королева греческая, принцъ датскій Вальдемаръ и ве-
ликіе князья и княгини, принцы и принцессы—по стар-
шинству. На противоположной сторонѣ стола заняли
мѣста представители духовенства: православнаго, като-
лическаго, армяно-григоріянскаго и лютеранскаго. Всѣхъ
духовныхъ особъ православнаго вѣроисповѣданія за импе-
раторскимъ столомъ было 17. За тѣмъ-же столомъ, на
самомъ его концѣ, помѣщались хивинскій ханъ и бухар-
скіе принцы. За другимъ столомъ помѣщались статсъ-
паіепі Іез іодез дез атЬаззадез йе Стгапсіе-Вгеіа^пе,
д’АиігісЬе-Нопдгіе еі сіе Егапсе. Вапз сеііе детіёге
оп ѵоуаіі ап ргетіег гапд М. АѴасІсІіпдіоп, еі сіеггіёге
Іпі М. 1ё дёпёгаі Рііііё. Ь’атЬаззасІе ди дароп ёіаіі
ѵоізіпе сіе ГатЬаззасІе сіе Егапсе, риіз ѵепаіепі Іез 1ё-
даііопз сіе сііѵегз рауз еигорёепз.
Аих Ьаідпоігез, сіез датез еп дгапде іоііеііе, рог-
іапі дез сЬідгез, дез рогігаііз де 8а Ма^езіё еі іез іп-
зідпез де Гогдге де 8іе-СаіЬегіпе. Веаисоир д’ипіГог-
тез гоидез де зёпаіеигз еі д’ипіГогтез Ьгодёз д’агдепі
де поіге согрз діріотаіідие. Вапз Іа Іоде ѵоізіпе де
Іа Іоде д’аѵапі-зсёпе дгоііе, Іе кЬап ди КЬіѵа еі Гат-
Ьаззаде ЬоикЬаге.
Ьез Гаиіеиііз д’огсЬезіге ёіаіепі сигіеих а ѵоіг. Віеп
дие дез дёпёгаих еі дез Гопсііоппаігез сіѵііз де зе-
сопде сіаззе (сопзеіііегз ргіѵёз асіиеіз). СЬасип дез
оссирапіз рогіаіі ои іе согдоп Ыеи де 8і-Апдгё, ои Іе
согсіоп гоиде д’АІехапдге-Хеѵзку. Се п’ёіаіі дие дапз
Іез дегпіегз гапдз ди’оп роиѵаіі арегсеѵоіг диеідиез
дгапсіз-согдопз де ГАідІе-ВІапс (Ыеи Гопсё) еі де
8аіпіе-Аппе (гоиде а Іізёгёз ]аипез). А ГатрЬііЬёаіге
ди рагіегге ипе гапдёе запз зоіиііоп де сопііпиііё д’ипі-
Гогтез де сЬатЬеІІапз, соиѵегіз де Ьгодегіез д’ог.
Теі ёіаіі Газресі де Іа заііе дериіз зері Ьеигез ди
зоіг. Ьа Іоде ітрёгіаіе ди сепіге гезіаіі епсоге ѵіде.
ЕИе аѵаіі ёіё адгапдіе дез деих сбіёз раг Гад]опсііоп
де ріизіеигз Іодез огдіпаігез ди Ьеі-ёіаде, дгарёез де
зоіе гоиде еі дапз Іездиеііез оп аѵаіі дізрозё дез зіё-
дез догёз. Аи Гопд де Іа Іоде, оп арегсеѵаіі дез до-
тезіідиез еп дгапде Ііѵгёе де соиг.
А 7 Ьеигез 25 тіпиіев іоиі Іе топде ёіаіі еп ріасе.
А 7 Ьеигез еі детіе ипе іттепзе ассіатаііоп ёЬгапІе
Іа заііе, еі іоиі Іе топде зе іёѵе, еп зе іоигпапі ѵегз
Іа Іоде ітрёгіаіе. Ьеигз Ма]езіёз ѵіеппепі д’у епігег еі
з’аѵапсепі еп заіиапі дгасіеизетепі Газзізіапсе. 8. М.
ГЕтрегеиг рогіе, сотте 1а ѵеіііе, ГипіГогте де Ьаі
гоиде дез сЬеѵаІіегз-дагдез еі Іе согдоп де 8і-Апдгё.
8. М. ГІтрёгаігісе а ипе зріепдіде гоЬе де соиіеиг
ігёз-сіаіге, ип діадёте еп діатапі, ипе ігіріе гіѵіёге
де діатапіз д’ипе дгоззеиг ехігаогдіпаіге еі д’ип ёсіаі
іпсотрагаЫе, еі іе согдоп Ыеи де 8і-Апдгё, ди’еііе
рогіе дериіз 1ѳ ]оиг ди Засге.
Веггіёге Ьеигз Ма^езіёз ѵіеппепі Іез тетЬгез де
Іа Гатіііе ітрёгіаіе еі Іез ргіпсез ёігапдегз. Ьез ассіа-
таііопз сопііпиепі. ЕИез зе іаізепі ип тотепі аргёз,
аих зопз та]ѳзіиеих де ГЬутпе паііопаі, ехёсиіё раг
ГогсЬезіге еі Іа ігоире Іугідие гиззе гапдёе епіге Іе
гідеаи еі Іа гатре. Ь’Ьутпе іегтіпё, Іез сгіз де Газ-
зізіапсе ёсіаіепі де поиѵеаи.
Ьеигз Ма^езіёз ргеппепі ріасе, еі Іез іпѵііёз ди зрес-
іасіе де даіа зиіѵепі Іеиг ехѳтріе. А се тотепі Іа
Іоде ітрёгіаіе аѵес зез аппехез ргёзепіе Газресі зиі-
ѵапі. Аи сепіге — Ьеигз Ма^езіёз, ГЕтрегеиг ріасё а
даисЬе сіе ГІтрёгаігісе. А 1а дгоііе де 1а Зоиѵегаіпе,
8. М. Іа геіпе дез Неііёпез еі 8. А. I. ГагсЬідисЬеззе
д’АиігісЬе; а Іа даисііе де ГЕтрегеиг ЬЬ. АА. II.
28*
Библиотека «Руниверс»
220
ВѢНЧАНІЕ РУССКИХЪ ГОСУДАРЕЙ НА ЦАРСТВО.
Парадный спектакль въ Большомъ московскомъ театрѣ.
(Зресіасіе Ѳаіа аи (ігапЛ-ТІіёаігѳ йе Мозсои.)
Библиотека «Руниверс»
Библиотека «Руниверс
Видъ царскаго фойэ во время параднаго спектакля въ Большомъ театрѣ, въ Москвѣ.
(Ье Роуег Ітрёгіаі решіаій Іа КергёяеійаНоп С4а1а аи С4гап(1-Т1іёаіге (Іе Моксои.)
ЯЫІѴЯЯАЛОЯ 8ЖІ 1ХЯІѴЯХХОЯЛОЛ
222 ВѢНЧАНІЕ РУССКИХЪ ГОСУДАРЕЙ НА ЦАРСТВО.
дамы, высшіе придворные чины и фрейлины свиты. За
слѣдующими тремя столами, накрытыми на противополож-
ной сторонѣ палаты, помѣщались особы втораго класса
обоего пола, высокопоставленныя лица изъ свиты ино-
странныхъ принцевъ, а также личные адъютанты вели-
кихъ князей. Убранство стола поражало своею роскошью
и богатствомъ. Великимъ князьямъ, княгинямъ, прин-
цамъ и принцессамъ прислуживали пажи. Сзади Ихъ Вели-
чествъ, кромѣ того, стояли арапы и скороходы. Всѣхъ
приглашенныхъ присутствовало на обѣдѣ 275 человѣкъ.
За обѣдомъ придворный струнный оркестръ исполнилъ
слѣдующія десять пьесъ: 1) Коронаціонный маршъ, по-
священный Ихъ Императорскимъ Величествамъ (Флиге);
2) увертюра къ оперѣ „Русланъ и Людмила* (Глинки);
3) вальсъ изъ оперы „Евгеній Онѣгинъ* (Чайковскаго);
„Баба Яга“, фантазія (Даргомыжскаго); 5) пляска женщи-
ны, изъ „Рогнѣды*; 6) серенада (Мошковскаго); 7) „Ка-
маринская* (Глинки); 8) пляска шутовъ, изъ оперы „Снѣ-
гурочка* (Римскаго-Корсакова); 9) балетъ изъ оперы
„Фераморъ* (Рубинштейна); 10) польскій (А. А. Гирса).
За обѣдомъ, предъ каждымъ приборомъ, находилась ро-
спись блюдъ, разукрашенная виньеткой, изображающею
старинный московскій великокняжескій пиръ.
Въ 8 часовъ Ихъ Величества удалились во внутрен-
ніе покои.
Въ то-же время въ Золотой палатѣ былъ сервиро-
ванъ обѣдъ для особъ третьяго класса, на которомъ
присутствовало 270 человѣкъ.
Балъ московскаго дворянства въ честь Ихъ
Императорскихъ Величествъ 19-го мая.
19-го мая московское дворянство въ залахъ благо-
роднаго собранія давало по случаю коронованія Ихъ
Величествъ балъ. За четверть часа до одиннадцати из-
волили прибыть на балъ Ихъ Величества Государь
Императоръ и Государыня Императрица. Ихъ Величе-
ства были встрѣчены на подъѣздѣ губернскимъ предво-
дителемъ дворянства, графомъ Бобринскимъ, и всѣми
уѣздными предводителями, а на верхней площадкѣ лѣст-
ницы — хозяйками бала, женами уѣздныхъ предводите-
лей: княгиней Трубецкой, г-жей Бахметевой и г-жей
Шереметевой. Ихъ Императорскія Величества прослѣ-
довали въ Круглую гостиную и отсюда вошли въ ро-
скошно устроенный въ Большой залѣ шатеръ, драпиро-
ванный малиновымъ бархатомъ и увѣнчанный орломъ.
Ниже его красовался родовой гербъ дома Романовыхъ—
красный грифо-левъ съ мечами и щитомъ на серебря-
номъ полѣ. Между тѣмъ, еще до пріѣзда Ихъ Вели-
чествъ, здѣсь собрались члены императорской фамиліи,
иностранные принцы, а раньше ихъ—дипломатическій
корпусъ почти въ полномъ составѣ. Въ огромныхъ за-
лахъ, залитыхъ огнями, было до четырехъ тысячъ при-
глашенныхъ: высшіе сановники, особы двора, дворяне
и другія лица. Залы были уставлены лавровыми де-
ревьями, пальмами и цвѣтущими растеніями; особенно
изящно была убрана Круглая гостиная для император-
М-іпез Іез §тапДе8-с1ис1іеяяез Магіе Раѵіоѵпа еі Аіе-
хапсіга Дозёріюѵпа. Бапз Гаппехе сіе сігоііе ЬЬ. АА. II.
еі КК. М-ше Іа ДисЬеззе сГЕДітЪоиг§’, М-§г Іе §гапД-
Дис сёзагёѵіісіі, 1ѳ Дис Д’ЕДітЬоиг^, М-те Іа §гапДе-
ДисЬеззе Ѵёга Сопзіапііпоѵпа; сіапз Гаппехе сіе §аи-
сііе ЬЬ. АА. II. М-те Іа ^гапДе-ДисІіеззе Оі^а ГёДо-
гоѵпа, М-§г Іе ^гапД-Дис &еог§е Аіехапсігоѵіісіі еіс.
Ьез ^гапДз-Дисз Тгёгез еі опсіез сіе 8. М. ГЕтре-
геиг оссирепі Іе Деихіёте гап§. 8. А. К. Іе Дис сіе
Мопірепзіег зе ігоиѵе а се гап§, аіпзі дие 8. А. К.
1ѳ ргіпсе УѴаІДетаг сіе Оапетагк. Ье ргіпсе сіе Регзе
АЬДоиззатеД-Мігяа-ІягоиД-ДаоиІё езі Дапз ипе Дез ап-
пехез, аіпзі дие ЬЬ. АА. Іез ргіпсез Ди Мопіёпё&го еі
Де Ви1§агіе.
Ье зресіасіе соттепсе раг Іе ргетіег асіе Де Го-
рёга Ѵіе роиг Іе Т8аг“, ёсоиіё Д’ипе огеіііе аззег
Дізігаііе раг Іа §гапс!е та]огііё Дез зресіаіеигз, Допі
Іез уеих пе реиѵепі раз епсоге зе Дёіасііег Де 1а 1о$ге
ітрёгіаіе. Ь ерііо^ие Ди Ьеі орёга Де СНіпка, диі зиіі
іттёДіаіетепі аргёз, гёиззіі епйп а сарііѵег Гаііеп-
ііоп. Ьа тізе еп зсёпе езі сеііе Тоіз Ііеигеизетепі то-
Лійёе роиг Іа сігсопзіапсе. Ье Дёсог гергёзепіе ипе
рагііе Дез гетрагіз Ди Сгетііп еі сеііе рогіе Ди 8аи-
ѵеиг раг Іадиеііе а еи Ііеи, іі у а Ііиіі з’оигз, Гепігёе
зоіеппеііѳ Де Ьеигз Ма]езіёз Дапз Іа ѵіеіііе сііаДеІІе.
Зиг ип ріап іпсііпё тепапі а сеііе рогіе з’аѵапсе, а
ігаѵегз ипе Тоиіе сііапіапі: „Сгіоіге! Сгіоіге!* Іе согіё^е
Де Гепігёе зоіеппеііе аи Сгетііп Ди ргетіег Зоиѵегаіп
Де Іа Дупазііе Дез Котапохѵ. Сотте іоиригз, Іе гі-
Деаи іотЪе аи тотепі ой Іе ]еипе Тзаг Іиі-тёте Доіі
рагаііге. Ьа заііе геіепііі Д’ассіатаііопз епіііоизіазіез,
еі ДёгесЬеТ іоиі Іе топсіе зе Іёѵе, еп зе іоигпапі ѵегз
Іа Іоаге ітрёгіаіе, диі зе ѵісіе Іепіетепі.
С’езі Іе зі^паі Ди 1оп§ епіг’асіе, репДапі Іедиеі Іез
аззізіапіз ѵопі ёіге ігаііёз та^пійдиепіепі, еп іпѵііёз
Д’ипе Гёіе Де соиг. Аи Гоуег еі Дапз Іез соиіоігз Дез
ЬиЙеіз гісііетепі §агпіз еі зегѵіз раг Дез ѵаіеіз еп 1і-
ѵгёе гои^е ^аіоппёе Д’ог, ойгепі а іоиі Іе топДе Дез
Ьоіззопз гаТгаісІііззапіез, Дез §1асез, Дез Тгиііз зріепсіі-
Дез еі Ди сЪатра^пе. Ьез аЪогДз Де Іа заііе Де зрес-
іасіе зе гетрііззепі Де топсіе. Ье Ьгиіі Дез сопѵегза-
ііопз геіепііі Ди Ііаиі еп Ьаз, іез езсаііегз зопі ріеіпя
Д’ипіГогтез ЬгоДёз еі Де іоііеііез Де Ьаі.
Ье Титоіг ёіапі зирргітё, с’езі Дапз Іа гие ди’оп
ѵа зе Ііѵгег аих Дёіісез Д’ипе сідагеііе Титёе а Іа
Ііаіе. Аиззі Іез аіепіоигз Ди іііёаіге зопі-ііз ріііогез-
диез аи роззіЫе. II у а ипе Тоиіе Де Титеигз зиг Іез
реггопз еі Іе ігоііоіг диі Іоп^е ГёДійсе, таіз сеііе Тоиіе
езі іоиіе Догёѳ еі етрапасЬёе Де ріитез Ыапсііез еі
аиігез. Ипе зоігёе ехсерііоппеііетепі Ьеііе регтеі Де
зогііг запз рагДеззиз, еі ргездие іоиз Іез Титеигз рго-
йіепі Де Іа Ьоппе аиЬаіпе роиг зе гаТгаісЫг ип реи Де
Іа сііаіеиг Де Іа заііе, ёсіаігёе Де тііііегз Де Ьои§іез
еі Де Ъесз Де §аг.
Ьез зоппеііез ауапі аппопсё Іа йп Де Гепіг’асіе.
іоиі Іе топсіе гепіге. Ье поиѵеаи Ъаііеі „іа Ниіі еі Іе
Библиотека «Руниверс»
СОПКОНЫЕМЕЫТ І)Е8 8ОПѴЕЕАЖ8 КП88Е8.
223
ской фамиліи, уборная и кабинетъ для Государя Импе-
ратора и Государыни Императрицы. Въ Большой залѣ
билъ фонтанъ. Въ залѣ 1812 года висѣли портреты
Кутузова, Барклая, Багратіона и Растопчина и стоялъ
ковчегъ съ жалованными дворянству грамотами, и между
ними грамота Александра I съ изъявленіемъ благодар-
ности за дворянское ополченіе въ отечественную войну.
Въ Главной залѣ портретъ Государя былъ роскошно
убранъ лаврами и цвѣтами. Балъ былъ открытъ поло-
незомъ. Ея Величество шла съ графомъ Бобринскимъ,
а Государь Императоръ — съ княгинею Трубецкою. За
ними шли члены августѣйшей фамиліи и иностранные
принцы. Необыкновенно было оживленіе, когда Ихъ
Величества, среди массы танцующихъ, приняли участіе
и въ кадрили. Роскошь и изящество костюмовъ дамъ,
придворные, кавалергардскіе и дворянскіе мундиры тан-
цующихъ — все это было полно блеска и великолѣпія.
Ихъ Величества изволили оставаться на балѣ около
часа; танцы продолжались до утра. Буфеты были щедро
и изящно сервированы. Звуки народнаго гимна и клики
многотысячной толпы народа проводили Ихъ Величе-
ства отъ роскошно иллюминованнаго благороднаго со-
бранія.
Обѣдъ для губернскихъ предводителей дво-
рянства и другихъ лицъ въ кремлевскомъ
дворцѣ 20-го мая.
20-го мая, вечеромъ, въ Александровской залѣ крем-
левскаго дворца происходилъ обѣдъ для губернскихъ
предводителей дворянства, депутатовъ казачьихъ войскъ
и азіатскихъ народовъ, городскихъ головъ, предсѣда-
телей губернскихъ земскихъ управъ, статсъ-дамъ, ка-
меръ-фрейлинъ, гофмейстеринъ, свитскихъ фрейлинъ Ея
Величества и дежурныхъ городскихъ фрейлинъ и фрей-
линъ Ихъ Высочествъ; дежурныхъ: генералъ-адъютанта,
генералъ-маіора свиты Его Величества, флигель-адъю-
танта и адъютантовъ Ихъ Высочествъ. Въ Александ-
ровской залѣ было накрыто 12 столовъ, великолѣпно
убранныхъ стариннымъ серебромъ. Высочайшій столъ
находился въ сторонѣ, на дворцовой террассѣ, вдоль
залы; на немъ былъ великолѣпный англійскій серебря-
ный сервизъ. Передъ кувертомъ Ихъ Величествъ кра-
совалась колоссальная группа изъ серебра, изображаю-
щая св. Георгія на конѣ, поражающаго копьемъ дра-
кона. Какъ эта группа, такъ и другія на этомъ столѣ
были окаймлены живыми цвѣтами. На всѣхъ столахъ
было приготовлено 335 кувертовъ. Для депутатовъ азіат-
скихъ народовъ были отведены ,три первые стола на-
право отъ Георгіевской залы. Такъ какъ они почти всѣ
магометанскаго исповѣданія, то для нихъ было отдѣль-
ное мэню блюдъ: супъ съ клецками, стерлядь холодная
съ гарниромъ, баранина съ рисомъ, пилавъ, жаркое пу-
лярда, салатъ стручки, яблочные пироги; вмѣсто вина
на ихъ столахъ находились различныя сладкія воды.
Другое, общее мэню составляли слѣдующія блюда: супъ
раковый, пирожки, дикая коза, котлеты изъ куръ, за-
Ооиг* сотшепсе. Ип Ьеаи дёсог гергёзепіе ип зііе
а^гезіе етЬеІІі раг ипе сазсаде (Геаи ѵіѵе. II Гаіі пиіі.
Без дапзеизез зутЬоІізапі сіез ёіоііез Яіапіез, дез Гои-
§ёгез, еіс., еіс., ехёсиіепі еп айадіо ипе дапзе ріеіпе
сіез Іап^иеигз д’ипе Ъеііе пиіі д’ёіё. Риіз оп ѵоіі Іа
зсёпе з’ёсіаігег, Гаигоге ёѵеіііе Іа паіиге еі гапіте Іез
Яеигз. Ьез ]о!із оізеаих де ГаиЪе, ргёсёдёз д’аЪеіІІез
аѵес Іеиг геіпе, ѵіеппепі ѵоііі^ег ^аіетепі зиг іа
зсёпе, диі з’ёсіаіге реи а реи без гауопз йи зоіеіі 1е-
ѵапі. (^иапд Газіге Ли ]'оиг Ьгіііе & ГЪогігоп, сез ргё-
сигзеигз дізрагаіззепі, еі Гоп ѵоіі дёЯІег Іе 1оп§ д’ипе
репіе езсагрёе іез гергёзепіапіз де діѵегзез паііопаіііёз
де ГЕтріге Виззе.
Ьа зсёпе зе гетрііі де созіишез ріііогездиез, сЬа-
дие §гоире паііопаі ехёсиіе за дапзе еі іоиі зе іег-
тіпе раг ипе ароіЬёозе гергёзепіапі Іа §1оіге де Іа
Киззіе.
С’ёіаіі ігёз-Ьеаи, адтігаЫетепі огдоппё еі та^ізіга-
Іетепі ехёсиіё раг іе зріепдіде согрз де Ьаііеі де
8і-РёіегзЪоиг§, М-тез Ѵагет, Вокоіоѵа, Вадіпа еі №-
кіііпа еп іёіе. Ье гідеаи езі іотЪё а 10 Ііеигез ип
диагі.
Ьеигз Мі^'езіёз еі Ьеигз Аііеззез опі диіііё Іа заііе
аи тіііеи дез ассіатаііопз епііюизіазіез, раг Іе реггоп
дЪоппеиг, гісЬетепі дгарё де дгар гои§е, §а1оппё еі
ёсиззоппё д’ог еі ігапзГогтё зоиз зез іепіигез еп ]агдіп
ріет де ріапіез ехоіідиез еі де Яеигз. Ьа ріасе зиг
Іадиеііе доппе се реггоп аѵаіі ип азресі та§ідие.
Тоиіе Іа топитепіаіе Га^аде ди іЬёаіге де Ъаиі еп
Ьаз гезріепдіззаіі. де Геих. Ье 1оп§ де зез Іі^пез агсЬі-
іесіигаіез соигаіепі дез ^ІоЪез де ѵегге Іаііеих, еі Гоп
роиѵаіі сгоіге дие іоиіе Іа Га^аде ёіаіі соиѵегіе (Гё-
погтез регіез Іитіпеизез. 8иг Іез соіоппез ди Ггопіоп,
дез гап^ёез де регіез топіаіепі еп зрігаіез; аи-деззиз
ди Ггопіоп Ьгіііаіі ипе соіоззаіе ангіе ітрёгіаіе, еі ріиз
Ііаиі епсоге, зигтопіапі ГёдіЯсе, ипе Іуге, де дітеп-
зіопз поп тоіпз соіоззаіез, зе дёіаскаіі зиг Іе Гопд
зотЪге д’ип сіеі де пиіі. Тоиі аиіоиг де Іа ріасе оп
адтігсііі ип Іихе ГаЪиІеих де дёсогз д’іііитіпаііоп. Ьа
Іитіёге тиііісоіоге дез Геих де Ъеп^аіе геЬаиззаіі еп-
соге Іа зріепдеиг Гапіазіідие де Іа зсёпе.
(^иапд Іа Гоиіе гап§ёе зиг Іа ріасе ѵіі з’ёЬгапІег
деѵапі Іе реггоп дЪоппеиг Іа ѵоііиге де Ьеигз Ма]е-
зіёз, Гасііетепі гесоппаіззаЫе аих деих созадиез де Іа
сІіатЬге диі зе іепаіепі деггіёге, Гаіг зе гетрііі д’ас-
сіатаііопз. Ьа ѵоііиге ітрёгіаіе, сопіоигпапі Іа ріасе
д’агтез диі з’ёіепд деѵапі Іе бгапд-ТЬёаіге, ргіі а
дгоііе зиг Іа ріасе де ГОкЬоіпу Кіад, риіз зиіѵіі Іа
Тѵегзкаіа, роиг геіоигпег аи Сгетііп раг Іа рогіе Іѵег-
зку еі Іа ріасе Вои^е. 8иг іоиі Іе рагсоигз, Іа Гоиіе
епіоигаіі Ьэигз Мазезіёз аѵес ип епііюизіазте іидез-
сгірііЫе. Ьез аиігез тетЬгез де Іа Гатіііе ітрёгіаіе
еі Іез ргіпсез ёігап^егз опі еи, сотте іоіуоигз, Іеиг
рігі де сез ассіатаііопз, зі іоисііапіез раг Іеиг зроп-
іапёііё.
Библиотека «Руниверс»
ВѢНЧАНІЕ РУССКИХЪ ГОСУДАРЕЙ НА ЦАРСТВО.
**>о
РОТАСЕЗ. — РСКЁЕ ПЕ СЁ1ЛЫОТТЕЗ
СО№ОММЕ Р8ІМТАКЫІЁВЕ
РЕТІТЗ РАТЁЗ АЗЗОНТІ8
Ткштез пе Сатснша, запсе Зісіые^е
.ІАМВОЫ АѴХ ЁРІЫАВЭЗ
Ратё пе ѵоьаіеье
Риысн НОМАШЕ
РОИкАНОЕЗ ЕТ САИАКПЗ ЗАиѴАСЕЗ
Заьапе
Ретітз роіз ет сноих-гьЕикз. заосе ноь-
ЕАІЧПАІЗЕ
СаТЕАОХ АПХ ГВАІЗЕ5
Скёме ли САГЁ
СЬАСЕЗ
Веззект.

Меню параднаго обѣда въ честь дипломатическаго корпуса.
(Мепп Ли Ъаппиеі еп ГЬоппеиг (іи согрв (Ііріотаѣіцие.)
Рн
О
Я
К
к
Библиотека
Афиша параднаго спектакля въ Б олыпомъ москов. театрѣ.
(Ь’айісЬе йи зресіасіе-^аіа аи Сггапй-Тііёаіге йе Моасои.)
СОѴВОЫЫЕМЕЫТ БЕ8 8ОѴѴЕВАІЫ8 ВІІ88Е8.
225
Отъ земства Владимірской губерніи. Отъ дворянства Волынской губерніи.
Отъ дворянства Тверской губерніи. Отъ дворянства Курской губерніи.
Отъ земства Курской губерніи. Отъ пензенскаго городскаго общества.
Поднесеніе хлѣба-соли Ихъ Императорскимъ Величествамъ. — Блюда и солонки. (Работа московскаго
фабриканта И. П. Хлѣбникова.)
(Сабеаііх, ойегіз А Ьеигв Ма]ѳві6в. — Ріаів еі ваііёгѳз бе <1іѵ. ѵіііев еі ргоѵіпсев.)
Приложеніи къ „ВсемІрноЛ Иллюстраціи**, № 768,
20
Библиотека «Руниверс»
226
ВѢНЧАНІЕ РУССКИХЪ ГОСУДАРЕЙ НА ЦАРСТВО.
ливное изъ ершей, жаркое дичь, салатъ и огурцы, струч-
ковый горохъ, сладкое хлѣбное и мороженое. Виньетка
этого мэню наверху изображаетъ кремлевскіе соборы,
виды Кремля, группу торговыхъ и другихъ людей, под-
носящихъ хлѣбъ-соль. На одной сторонѣ видна Волга-
матушка съ тянущимся на ней караваномъ торговыхъ
судовъ, на другой—по песчаной пустынѣ идетъ купече-
скій караванъ на верблюдахъ. Въ третьемъ мѣстѣ —
море съ плывущимъ по немъ торговымъ караблемъ, ко-
торый удаляется отъ маяка. Во время обѣда игралъ
придворный военный оркестръ музыки подъ управле-
ніемъ г. Франке; оркестръ помѣщался въ Георгіевской
залѣ. Въ началѣ седьмаго часа почти всѣ приглашен-
ныя лица уже были у своихъ мѣстъ за столами; между
азіатскими депутатами находился муфтій. Всѣ они были
въ своихъ оригинальныхъ, живописныхъ и разнообраз-
ныхъ костюмахъ. Налѣво отъ входа въ Александров-
скую залу изъ Андреевской первые три стола были за-
няты градскими головами, между которыми были фин-
ляндскіе депутаты и петербургскій городской голова
Глазуновъ; далѣе столъ былъ занятъ предсѣдателями
губернскихъ земскихъ управъ; затѣмъ — столы губерн-
скихъ предводителей и депутатовъ казачьихъ войскъ.
Направо отъ входа изъ Андреевской залы помѣщались
дамы, налѣво отъ входа изъ Георгіевской — фрейлины,
министръ императорскаго двора, дежурство и прочія
лица. Въ 6 ч. 40 м. Ихъ Величества вышли изъ вну-
треннихъ комнатъ и черезъ Андреевскую залу прослѣ-
довали въ Александровскую; за Ихъ Величествами шли
попарно иностранные принцы и принцессы, великіе
князья и великія княгини. Государь Императоръ занялъ
мѣсто между Государыней Императрицей и королевой
эллиновъ; противъ Государя сѣлъ оберъ-гофмаршалъ
Нарышкинъ, имѣя съ правой руки московскаго губерн-
скаго предводителя дворянства, а съ лѣвой—петербург-
скаго. По обѣимъ сторонамъ Ихъ Величествъ помѣсти-
лись иностранные высокіе гости, великіе князья и кня-
гини. За этимъ-же столомъ находились: министръ вну-
треннихъ дѣлъ, графъ Толстой, верховный маршалъ,
князь Долгоруковъ, хивинскій ханъ, два сына бухар-
скаго эмира и нѣсколько губернскихъ предводителей
дворянства. Въ 7 ч. 40 м. вечера обѣдъ кончился; Ихъ
Величества и Ихъ Высочества перешли въ Андреевскую
залу, куда всѣмъ былъ поданъ кофе. Ихъ Величества,
окруживъ себя представителями дворянства, земства,
головами и депутатами, милостиво бесѣдовали съ ними
и разспрашивали нѣкоторыхъ о видахъ на урожай и
другихъ предметахъ. Затѣмъ Ихъ Величества, покло-
нившись всѣмъ, удалились во внутреннія комнаты.
Балъ у германскаго посла 20-го мая.
Состоявшійся 20-го мая балъ у германскаго посла
отличался особеннымъ великолѣпіемъ. За недостаткомъ
времени представители другихъ иностранныхъ державъ
не дали баловъ, и такъ какъ генералъ Швейницъ ста-
рѣйшій изъ членовъ дипломатическаго корпуса, то эта
Тгапзрогѣ (Іез іпзі&пез ітрёгіаих
Іе 19 таі.
Ье 19 таі, а 3 Ііеигез йе Гаргёз-тійі, а еи Ііеи
сопГогтётепі аи сёгётопіаі й’иза^е Іе ігапзрогі сіез
іпзі^пез ітрёгіаих еі сіе Іа Ьаппіёге йе ГЕіаі Йе Іа
заііе 8і-Апйгё, пои раз йапз Іа „сЬатЬге йіатап-
іёе“, сотте сеіа аѵаіі ёіё йѳсійё й’аЬогй, таіз йігес-
іетепі йапз Іа заііе йи Тгбпе йе ГАгзёпаІ. А сдіё йе
сеііе заііе, йапз Іа заііе йез ігорііёез, а ёіё ріасё Іе
йаіз, зоиз Іедиеі Ьеигз Ма]езіёз зе зопі гепйиз а Іа
саіііёйгаіе йе ГАззотрііоп Іе риг йи 8асге.
Вапдиеѣ (іи 19 таі, Папз Іа „сЬатЪге
йіатапѣёе".
Ье 19 таі а еи Ііеи сіапз Іа „сІіатЬге йіатапіёе“
ип Ьапциеі ітрёгіаі аициеі ёіаіепі сопѵіёз Іез тет-
Ьгез сіи Ііаиі сіепіё еі Іез регзоппез сіез йеих зехез
сіез йеих ргетіёгез сіаззез. Ьеигз Ма^езіёз зопі аггі-
ѵёез Йапз Іа заііе сіи Ьапдиеі а 6 Ііеигез 53 тіпиіез.
8. М. ГЕтрегеиг рогіаіі ГипіГогте йе ^ёпёгаі, 8. М.
ГІтрёгаігісе ипе гоЬе йе соиг, Ьогйёе йЪегтіпе. А Іа
зиііе йе Ьеигз Ма^езіёз зопі епігёз Іез ^гапйз-йисз,
Іез ^гапйез-йисЬеззез, Іез ргіпсез йе защг ёігап§егз, Іез
ргіпсеззез йе зашг ёігап^егз еі Іез аиігез іпѵііёз. М-ет
Доаппісе а гесііё Іе Вёпёйісііё, еі Ьеигз Ма^езіёз ргі-
гепі ріасе, ауапі ѵіз-а-ѵіз й’еііез М-°т Ізійоге, тёіго-
роіііе йе Моѵ^огой еі йе 8і-РёіегзЬоиг§, М-°г Ріаіоп.
тёігороіііе йе Кіедѵ, еі М-§г Лоаппісе, тёігороіііе йе
Мозсои. А сдіё йе Ьеигз Ма]езіёз ргігепі ріасе 8. М.
Іа геіпе йез Неііёпез, 8. А. В. Іе ргіпсе УѴаІйетаг йе
Бапетагк, Іез §таііЙ5-йисз еі Іез ^гапйез-йисЬеззез.
Іез ргіпсез еі Іез ргіпсеззез, йапз Гогйге йе Іа ргё-
зёапсе. Бе Гаиіге сдіё йе Іа іаЫе зе ігоиѵаіепі Іез ге-
ргёзепіапіз йез сіег^ёз огііюйохе, саіііоіісріе, агтёпо-
§гё^огіеп еі ІпіЬёгіеп. Ьез тетЬгез ргёзепіз йи сіег^ё
огііюйохе ёіаіепі аи потЬге йе 17. Аи Ьоиі сіе Іа тёте
іаЫе ёіаіепі ріасёз Іе кііап йи КЬіѵа еі Іез ргіпсез
ВоикЬагез. А ипе аиіге іаЫе зе ігоиѵаіепі Іез йатез
а рогігаіі, Іез Ііаиіз сіі^пііаігез йе Іа соиг еі Іез йе-
тоізеііез й’Ьоппеиг йе Іа зиііе йе 8. М. ГІтрёгаігісе.
А ігоіз іаЫез йгеззёез йе Гаиіге сдіё йе Іа заііе аѵаіепі
ргіз ріасе Іез саѵаііегз еі Іез йатез йе Іа 2-те сіаззе,
Іез тетЬгез йе Іа зиііе йез ргіпсез ёігап^егз еі Іез
аійез йе сатр регзоппеіз йез ^гапйз-йисз. Ье зегѵісе
йез іаЫез Ггарраіі раг за гісЬеззе. Ьез §гапйз-йисз,
Іез ^гапйез-йисЬеззез, Іез ргіпсез еі Іез ргіпсеззез
ёіаіепі зегѵіз раг йез ра§ез. Беггіёге Ьеигз Ма]езіёз зе
іепаіепі еп оиіге Іез пё^гез йи раіаіз еі Іез рідиеигз.
Ье потЬге йез іпѵііёз топіаіі а 275. Репйапі Іе Ьап-
диеі ип огсііезіге йе Ьаі а Гаіі епіепйге Іез ріёсез йе
тизідие зиіѵапіез: 1) МагсЬе сіи соигоппетепі, сіейіёе
а Ьеигз Ма]езіёз (Е1іе§е); 2) Оиѵегіиге йе Горёга
Вогізіап еі ЪтлЛтіІа (СИіпка); 3) Ѵаізе йе Горёга Еидёпс
Опіёдиіпе (ТсЬаікоѵзку); 4) ВаЪа-Хада. Гапіаізіе (Баг-
<готѵ}зкѵ); 5) Бапзе йе Геттез йе Горёга Водпіёсіи
(8іёго\ѵ); 6) Вёгёпаск (МозсЬкоѵзку); 7) Ьа КапшгіпзкаѴа
Библиотека «Руниверс»
СОПВОХХЕМЕХТ ВЕ8 8ОПѴЕКАЖ8 КП88Е8.
227
честь выпала на его долю. Представитель Германіи
сдѣлалъ все отъ него зависѣвшее для того, чтобы быть
на высотѣ своей задачи. Бальная зала въ домѣ, зани-
маемомъ посланникомъ на Знаменской, невелика, при-
глашеній разослано было очень немного, но за то на
балъ собралось самое избранное общество.
Посланникъ и его супруга находились въ первой
гостиной и съ очаровательною любезностью встрѣчали
своихъ гостей. Большинство мужчинъ было въ мунди-
рахъ всѣхъ націй; на балѣ присутствовали представи-
тели всѣхъ посольствъ, не исключая китайскаго послан-
ника, очень рѣдко появляющагося на оффиціальныхъ
торжествахъ.
Ихъ Величества изволили прибыть ровно въ 11
часовъ. Государь былъ въ мундирѣ прусскаго уланскаго
полка, котораго онъ состоитъ шефомъ; всѣ великіе князья
были въ прусскихъ мундирахъ и въ прусскихъ лентахъ.
Ихъ Императорскія Высочества великій князь Влади-
міръ Александровичъ и великій князь Михаилъ Нико-
лаевичъ были въ гусарскихъ мундирахъ, Его Импера-
торское Высочество великій князь Николай Николаевичъ
старшій въ кирасирскомъ мундирѣ (бѣлый съ золотомъ),
а Его Императорское Высочество великій князь Кон-
стантинъ Николаевичъ въ мундирѣ генералъ-адъютанта,
такомъ-же, въ какомъ былъ посланникъ въ день свя-
щеннаго коронованія и на парадномъ спектаклѣ. Гер-
манскіе офицеры и гражданскіе сановники, которымъ
пожалованы русскіе ордена, имѣли ихъ на себѣ.
Государыня Императрица изволила войти подъ руку
съ германскимъ посланникомъ, а Государь Императоръ—
съ супругою генерала Швейницъ; на балѣ распоряжался
генералъ Вердеръ и ни въ чемъ не было ни малѣйшей
задержки. Роскошные буфеты ломились подъ тяжестью
дорогаго столоваго серебра.
Танцы отличались оживленіемъ и закончились бле-
стящимъ ужиномъ.
Ихъ Величества изволили покинуть балъ послѣ полуно-
чи. Всѣ приглашенные были въ полномъ восхищеніи отъ
чисто барскаго гостепріимства представителя Германіи.
Обѣдъ волостнымъ старшинамъ въ Петров-
скомъ дворцѣ 21-го мая.
21-го мая, въ три часа пополудни, данъ былъ въ
устроенныхъ на дворѣ Петровскаго двора палаткахъ ука-
занный Высочайше утвержденнымъ расписаніемъ празд-
нествъ обѣдъ волостнымъ старшинамъ и тминнымъ вой-
тамъ. Предъ началомъ обѣда Государь Императоръ все-
милостивѣйше соизволилъ обратиться къ старшинамъ съ
слѣдующими словами:
„Я очень радъ еще разъ видѣть васъ; душевно бла-
годарю за ваше сердечное участіе въ торжествахъ на-
шихъ, къ которымъ такъ горячо отнеслась вся Россія.
Когда вы разъѣдитесь по домамъ, передайте всѣмъ мое
сердечное спасибо; слѣдуйте совѣтамъ и руководству
вашихъ предводителей дворянства и не вѣрьте вздор-
нымъ и нелѣпымъ слухамъ и толкамъ о передѣлахъ
(бгііпка); 8) Бапзе Дев Ьоийопз сіе Горёга Зпіедои-
гоіскка (Вітзку-Когзакоѵѵ); 9) Ваііеѣ сіе Горёга Еега-
тогз (А. КиЬіпвіеіп); 10) Роіопаізе (А. А. Сгіегз). Бе-
ѵапі сЬадие соиѵегі ве ігоиѵаіі ип тёпи отё Д’ипе
ѵі^пеііе гергёзепіапі ип Ьапдиеі (Гапсіепв воиѵегаіпв
гиввев. А 8 Ьеигез Ьеигв Ма]'езіёз ве зопі геіігёез Дапв
Іеигв аррагіетепіз рагіісиііегв.
Еп тёте іетрв ип аиіге Ьапдиеі Де 270 соиѵегіз
ёіаіі ойегі Дапв Іа ваііе Д’Ог аих саѵаііегв еі аих Да-
тев Де Іа 3-те сіавве.
Ваі сіоппё раг Іа поЫеззе йе Мозсои Іе
19 таі еп ГЬоппеиг сіе Ьеигз Мадезѣёз.
Ье 19 таі Іа поЫевве Де Мозсои а Доппё Дапз Іез
заііез Де зоп аззетЫёе ип Ьаі а Госсазіоп Ди Засге
Де Ьеигз Ма]езіёз. Ье Зоиѵегаіп еі Іа 8оиѵегаіпе зопі
аггіѵёз а сеііе Гёіе а 11 Ьеигез тоіпв ип диагі. Ьеигв
Ма]езіёз Гигепі ге^иез виг Іе реггоп Де ГЬдіеІ Де Іа
поЫеззе раг М. Іе сотіе ВоЬгіпзку, тагёсЬаІ Де Іа
ргоѵіпсе, раг іоиз Іез тагёсЬаих Де Дізігісі еі виг
Іе реггоп зирёгіеиг раг Іез Датез ог§апізаігісез Де Іа
Гёіе, М-тев Іа ргіпсеззе ТгоиЬеівкоу, Вактёііехѵ еі
ЗсЬёгётеііеѵѵ, ёроизез Де тагёсЬаих Де Дізігісі. ЬЬ. ММ.
ГЕтрегеиг еі ГІтрёгаігісе зе зопі гепДиз Дапв Іе ва-
Іоп гопД, Д’ой ііз опі раззёз Дапз Іа 1о§е Дгарёе Де ѵё-
Іоигв гои^е Де Іа §тапДе заііе. Аи Дезвоиз Де Гаісіе
ітрёгіаіе диі Дёсогаіі сеііе 1о§е, зе ѵоуаіёпі Іез аппоі-
гіев Де Гатіііе Де Іа таізоп Котапотѵ, ип Ііоп-^гіЙоп
Де ^иеиіев ЬгапДіззапі Дев §1аіѵев еі іепапі ип Ьои-
сііег, зиг сЬатр Д’аг^епі. Вапз сеііе Іо^е ёіаіепі Дё)*а
гёипіз Іев тетЬгез Де Іа Гатіііе ітрёгіаіе, Іез ргіпсез
еі ргіпсеззез Де вап§ ёігап^егз ёі 1ѳ согрз Діріотаіі-
дие ргездие аи §гапД сотріеі. Вапз Іез ѵазіез заіопв
ёсіаігёз а діогпо зе ргеззаіепі Іев Ьаиів Гопсііоппаігез,
Іез Ді^пііаігез Де Іа соиг, Іев гергёзепіапіз Де Іа по-
Ыезве, еіс. Ьез аррагіетепіз Де ГЬдіеІ Де Іа поЫезве
ёіаіепі Дёсогёз Де ріапіез ехоіідиез еі Де Йеигз. Ье
заіоп гопД гезегѵё роиг Іа Гатіііе ітрёгіаіе, Іа сЬат-
Ьге Де іоііеііе Де 8. М. ГІтрёгаігісе еі Іе саЬіпеі Де
8. М. ГЕтрегеиг зе Дізііп^иаіепі зигіоиі раг Іа гі-
сЬеззе еі Гёіё^апсе Де Іеиг Дёсогаііоп. Вапз Іа §гапДе
заііе ёіаіі іпзіаііёе ипе Гопіаіпѳ Д’еаи ѵіѵе. Вапв Іа
заііе Де 1812 оп ѵоуаіі Іез рогігаіів Дез Коиіоигоѵг,
Де Вагсіау Де Тоііу, Де Ва^гаііоп еі Де КозіорісЬіпе
еі ипе сазвеііе сопіепапі Іез Іеіігев раіепіез ассогДёез
а Іа поЫеззе Де Мозсои, рагті Іевдиеііез зе ігоиѵепі
Іез Іеіігез раіепіез Д’АІехапДге I, гетегсіапі Іа поЫезве
роиг Гогдапізаііоп Дез тііісев репДапі Іа §иегге Де
1812. Вапз Іа заііе ргіпсіраіе Іе рогігаіі Де 8. М. ГЕт-
регеиг ёіаіі гісЬетепі Дёсогё Де Іаигіегз еі Де Йеигз.
Ье Ьаі а соттепсё раг ипе роіопаізе. 8. М. ГІтрёга-
ігісе Дапваіі аѵес М. Іе сотіе ВоЬгіпзку, еі 8. М.
ГЕтрегеиг — аѵес М-те Іа ргіпсеззе ТгоиЬеівкоу. Ѵе-
паіепі епзиііе Іев тетЬгез Де Іа Гатіііе ітрёгіаіе, Іез
ргіпсез еі Іез ргіпсеззез Де зап§ ёігап^егз. Ь’апітаііоп
і Гиі а зоп сотЫе, диапД Ьеигз Ма]езіёз ргігепі рагі а
Библиотека «Руниверс»
228
ВѢНЧАНІЕ РУССКИХЪ ГОСУДАРЕЙ НА ЦАРСТВО.
Царскіі
Народный праздникъ на
(Ьа іеіе рорпіаіге еиі
Библиотека «Руниверс»
СОѴВОКЫЕМЕЫТ ПЕ8 8ОѴѴЕКАІХ8 КИ88Е8. 229
іавпльопъ.
10 Д ы н с к о м ъ полѣ 21-го мая.
Ів сііатр Кіюйііькоуе.)
Библиотека «Руниверс»
230
ВѢНЧАНІЕ РУССКИХЪ ГОСУДАРЕЙ НА ЦАРСТВО.
земли, даровыхъ прирѣзкахъ и тому подобному. Эти
слухи распускаются нашими врагами. Всякая собствен-
ность, точно также какъ и ваша, должна быть непри-
косновенна. Дай Богъ вамъ счастья и здоровья*.
Затѣмъ Его Величеству благоугодно было сказать
собравшимся здѣсь-же губернскимъ предводителямъ дво-
рянства:
„Благодарю васъ за вѣрность. Я всегда былъ увѣ-
ренъ въ искреннихъ чувствахъ дворянства и твердо
надѣюсь, что оно какъ было, такъ и будетъ опорою во
всемъ хорошемъ—для пользы престола и отечества. Дай
Богъ намъ жить мирно и тихо; благодарю васъ отъ
души*.
Во время обѣда на дворѣ, близъ палатокъ, играла
музыка лейбъ-гвардіи Преображенскаго полка. Предъ
каждымъ изъ обѣдавшихъ лежала роспись блюдъ, на
которой подъ красивою виньеткой, изображающею кня-
жескій пиръ, крестьянъ съ хлѣбомъ-солью въ рукахъ,
племена, населяющія Россію, въ національныхъ одѣя-
ніяхъ и виды Москвы, напечатано: „Роспись блюдъ
стола царскаго. Старшинскій обѣдъ 21-го мая 1883
года. Борщъ, кулебяка, судакъ фаршированный, теля-
тина съ овощами, жаркое разное, огурцы, левашники*.
Послѣ обѣда, по повелѣнію Его Величества, губернскіе
предводители роздали старшинамъ кабинетные поясные
портреты Государя Императора.
Народный праздникъ на Ходынскомъ полѣ
21-го мая.
Широко и живописно раскинулись на Ходынкѣ по-
стройки, заготовленныя для народнаго праздника. Гро-
мадное поле, пустынное и безлюдное въ обычное время,
приняло вдругъ видъ импровизированнаго городка, чрез-
вычайно красиваго, убраннаго и принаряженнаго вполнѣ
по праздничному. Городокъ этотъ расположился какъ
разъ противъ Петровскаго дворца, занявъ громадную
площадь въ 800 саж. длины и 700 ширины. Это обшир-
ное пространство охватывалось со всѣхъ сторонъ крѣп-
кою изгородью; мѣстами изгородь замѣняли длинные
ряды небольшихъ буфетовъ, между котбрыми были остав-
лены проходы для публики; буфеты эти состояли изъ
будокъ, имѣвшихъ съ двухъ сторонъ окна для выдачи
черезъ нихъ угощенія; въ срединѣ стѣны будокъ были
покрыты полками, на которыхъ лежали корзины съ уго-
щеніемъ; буфеты стояли въ шахматномъ порядкѣ такимъ
образомъ, что одни углы ихъ сходились настолько, что
между ними могъ пройти только одинъ человѣкъ; дру-
гіе-же углы расходились въ стороны; артельщики, стоя
въ буфетахъ у оконъ, выдавали входившимъ угощеніе
въ плетеныхъ корзинахъ и посуду для пива. По внѣш-
ней .линіи гулянья стояли въ небольшомъ другъ отъ
друга разстояніи высокія мачты, украшенныя гербами
и развѣвавшимися по воздуху флагами; флагами-же и
другими декораціями пестрѣла вся площадь, окаймлен-
ная оградой.
Среди разнообразныхъ и частью весьма значитель-
1а ргетіёге сопігедапзе. Ьа гісЬеззе еі Гёіёдапсе дез
іоііеііез де датез, Іез ипіГогтез де Іа соиг, сеих дез сЬе-
ѵаііегз-^агдез еі де Іа поЫеззе Гогтаіепі ип зресіасіѳ
та^пійдие. Ьеигз Ма]езіёз зопі гезіёез аи Ьаі зизди’а
1 Ьеиге ди таііп. Ьез дапзез опі сопііпиёез ]изди’аи
Іеѵег ди риг. Ьез Ьийеіз ёіаіепі соріеизетепі еі та-
§пійдиетепі зегѵіз. Ьез ассогдз де ГЬутпе паііопаі еі
Іез ассіатаііопз рориіаігез опі ассиеіііі Ьеигз Ма]езіёз
аи зогііг де ГЬдіеІ де Іа поЫеззе, зріепдідетепі іііи-
тіпё.
Вапдиеѣ йи 20 таі оЙГегѣ аих тагёсЬаих
йе поЫеззе йез ргоѵіпсез, еѣс.
Ье 20 таі а еи Ііеи дапз Іа заііе 8і-А1ехапдге аи
раіаіз ди Сгетііп ип Ьапдиеі ойегі аих тагёсЬаих де
поЫеззе дез ргоѵіпсез, аих дёіё^иёз дез ігоирез соза-
диез еі дез реиріадез азіаіідиез, аих таігез дез сЬеГз
ііеих де ргоѵіпсе, аих ргёзідепіз дез дёіё^аііопз рго-
ѵіпсіаіез, аих датез еі детоізеііез й рогігаіі, аих
^гапдез-таіігеззез де Іа соиг, аих детоізеііез д’Ьоп-
пеиг де Іа зиііе де 8. М. ГІтрёгаігісе, аих ойісіегз
де Іа таізоп тііііаіге де 8. М. ГЕтрегеиг еп зегѵісе
де ]оиг еі аих аідез де сатр де Ьеигз Аііеззез Іт-
рёгіаіез. Боиге іаЫез гісЬетепі дёсогёез д’апсіеппе
ѵаіззеііе еп аг§епі ёіаіепі дгеззёез дапз Іа заііе ди Ьап-
диеі. Ьа іаЫе ітрёгіаіе ёіаіі дгеззёе зиг Іа іеггаззе
ди раіаіз 1оп§*еапі Іа заііе 8і-А1ехапдге. ЕПе ёіаіі дё-
согёе д’ип зріепдіде зегѵісе еп аг^епі ап^іаіз. Беѵапі
Іез соиѵегіз де Ьеигз Мазезіёз зе ігоиѵаіі ип ёпогтѳ
зигіоиі де іаЫе еп аг§епі таззіГ гергёзепіапі 8і-С1еог§е
іеггаззапі Іе дга^оп. Сё зигіоиі, аіпзі дие Іез аиігез
де Іа тёте ІаЫе ёіаіепі Ьогдёз де Йеигз. Тоиіез Іез
іаЫез сопіепаіепі 385 соиѵегіз. Ьез ігоіз ргетіёгез
іаЫез ди сдіё де Іа заііе 8і-6геог§ѳ ёіаіепі гезегѵёз
аих дёриіёз дез реиріадез азіаіідиез. Сотте сез дёри-
іёз зопі ргездие іоиз тизиітапз, Іе тепи де Іеиг ді-
пег ёіаіі діЙегепі ди тепи дез аиігез іаЫез. II зе
сотрозаіі д’ип роіа§ѳ аих диепеііез, де зіегіеіз Ггоідз
§агпіз, де тоиіоп аи гіг, де ріІайГ, де роиіагдез гдііез,
де реіііз роідз поп ёсоззёз еі де іоигіез аих роттез.
Ье ѵіп ёіаіі гетріасё раг дез Ьоіззопз доисез Гегтеп-
іёез. Ье тепи §ёпёга1 ди Ьапдиеі ёіаіі Іе зиіѵапі:
Роіа§е Ьіздие, реіііз раіёз аззогііз, диагііегз де сЬе-
ѵгеиіі, соіеііеііез де роиіеі, §а1оиііпѳ де уегзсЬіз, §і-
Ьіег гдіі, заіаде еі сопсотЬгез Ггаіз, реіііз роіз поп
ёсоззёз, раііззегіез ѵагіёез еі ріасез. Ьез ѵі§пеііез ди
тепи гергёзепіаіепі Іез саіЬёдгаІез ди Сгетііп, ип
§гоирѳ де тагсЬапдз еі д’Ьоттез ди реиріе ргёзеп-
іапі Іе раіп еі Іе зеі, ипе ѵие ди Ѵо1§а аѵес ипе са-
гаѵапе де Ьагдиез тагсЬапдез, ипе сагаѵапе де таг-
сЬапдізез ігаѵегзапі Іез дёзегіз а доз де сЬатеаих еі
ипе ѵие тагіііте гергёзепіапі ип рЬаге еі ип паѵіге
тагсЬапд. Репдапі Іе діпег ГогсЬезігѳ тііііаіге де Іа
соиг Гаізаіі епіепдге дез аігз ѵагіёз дапз Іа заііе
8і-Сгеог^е. Віепіді аргёз 6 Ьеигез, ргездие іоиз
Іез іпѵііёз ёіаіепі дё]й еп ріасе. Бапз Іеиг пот-
Библиотека «Руниверс»
СОПКОЫКЕМЕЫТ БЕ8 8ОѴѴЕВАІН8 КП88Е8.
231
ныхъ построекъ на мѣстѣ гулянья прежде всего бро-
сается въ глаза своими размѣрами и красотой архитек-
туры императорскій павильонъ; большой, двухъ-этажный
корпусъ павильона, выкрашенный въ бѣлый цвѣтъ, вы-
ступалъ нѣсколько впереди другихъ построекъ, имѣя
главный подъѣздъ прямо противъ Петровскаго дворца.
Не смотря на обширные размѣры, зданіе выглядѣло
легкимъ и стройнымъ, отличаясь въ то-же время изящ-
ной простотой внѣшней отдѣлки. Бѣлая окраска павильона
очень удачно гармонировала съ красными драпировками
на верхней террассѣ и свѣжею зеленью вокругъ зданія.
Павильонъ состоялъ изъ большаго зала, двухъ гости-
ныхъ, буфета и нѣсколькихъ комнатъ, служившихъ убор-
ными; всѣ эти аппартаменты были убраны съ большимъ
вкусомъ и роскошью; всюду великолѣпная мебель, ро-
скошныя драпировки, бархатные ковры и масса растеній;
особенно изящно была отдѣлана уборная Государыни
Императрицы. Нижній этажъ со стороны противопо-
ложной главному подъѣзду былъ обнесенъ широкой тер-
рассой; въ верхнемъ этажѣ въ сторону гулянья также
выходила большая крытая террасса, средняя часть ко-
торой, драпированная краснымъ бархатомъ и увѣнчан-
ная золотымъ орломъ, выступала нѣсколько впередъ.
Отсюда открывался широкій видъ на все гулянье. Впе-
реди павильона была расположена невысокая, обтяну-
тая краснымъ сукномъ эстрада для музыкантовъ; а по
обѣимъ сторонамъ, въ нѣкоторомъ отъ павильона раз-
стояніи, возвышались двѣ галереи для иностранныхъ
гостей и почетныхъ лицъ; эти галереи были накрыты
крышей и обтянуты краснымъ сукномъ. По обѣимъ сто-
ронамъ крытыхъ галерей тянулись громадные откры-
тые амфитеатры для публики. Всѣ галереи и амфи-
театры были обращены въ сторону гулянья и тыломъ
выходили къ Петровскому дворцу. Входы на амфитеатры
для публики были сдѣланы и со стороны гулянья, и со
стороны шоссе; проходы между мѣстами оставлены ши-
рокіе, такъ что входъ и размѣщеніе весьма многочи-
сленной публики происходили безъ всякой толкотни. Мѣ-
ста вообще были устроены очень удобно.
Вокругъ царскаго павильона зеленѣли клумбы ков-
ровыхъ растеній и группы тропическихъ растеній въ
кадкахъ.
Всѣ остальныя постройки на мѣстѣ гулянья зани-
мали большой полукругъ, въ центрѣ котораго находился
громадный открытый циркъ-амфитеатръ, напоминавшій
своими размѣрами цирки древняго міра. Онъ вмѣщалъ
въ себѣ около 15.000 зрителей. За циркомъ располо-
жились полукругомъ четыре театра, или точнѣе—четыре
большихъ сцены съ кулисами и уборными, но безъ мѣстъ
для публики, которая смотрѣла представленія, стоя на ।
открытомъ воздухѣ. Первый изъ этихъ театровъ пред- ।
назначенъ для военной пантомимы, другой—для арлеки-
нады, два остальные — для драматическихъ представле-
ній. За театрами открывалось широкое, незастроенное
пространство, средняя часть котораго была занята эстра-
дой для акробатовъ, ареной для бѣга въ запуски и 6-Ю I
Ьге зе ігоиѵаіі ип тоирЬіі шизиітап. Тоиз Іез дё-
риіёз Дез реиріадез азіаіідиез рогіаіепі Іеигз гісЬез
еі ріііогездиез созіишез. А Іа ^аисЬе бе Гепігёе
йапз Іа заііе 8і-Апдгё, Іез ігоіз ргетіёгез іаЫез
ёіаіепі оссирёез раг Іез таігез, рагті Іездиеіз зе
ігоиѵаіепі Іез дёриіёз йпіапдаіз еі М. бгіаяоипоѵѵ,
таіге де 8і-РёіегзЬоиг§. Ьа іаЫе зиіѵапіе ёіаіі осси-
рёе раг Іез ргёзідепіз дез дёіё^аііопз ргоѵіпсіаіез. Ѵе-
паіепі епзиііе Іез іаЫез дез тагёсііаих де поЫеззе
дез ргоѵіпсез еі дез дёриіёз созадиез. А Іа дгоііе де
Гепігёе дапз Іа заііе 8і-А1ехапдге ёіаіепі ріасёез Іез
датез, а Іа §аисЬе де Гепігёе дапз Іа заііе 8і-&еог§е —
Іез детоізеііез д’іюппеиг, Іе тіпізіге де Іа соиг, Іез
оГйсіегз еп зегѵісе де риг де Іа таізоп тііііаіге де
8. М. ГЕтрегеиг, еіс. А 6 Ьеигез 40 тіпиіез Ьеигз
Ма]езіёз диіііёгепі Іеигз аррагіетепіз рагіісиііегз еі
епігёгепі дапз Іа заііе 8і-А1ехапдге, ігаѵегзапі Іа заііе
8і-Апдгё. Ь’Етрегеиг еі ГІтрёгаігісе ёіаіепі зиіѵіз раг
Іез ргіпсез еі Іез ргіпсеззез ёігап§ёгез, Іез ^гапдз-
дисз еі Іез ^гапдез-дисЬеззез тагсііапі раг раігез.
8. М. ГЕтрегеиг ргіі ріасе епіге ЬЬ. ММ. ГІтрёга-
ігісе еі Іа геіпе дез Неііёпез. Ѵіз-а-ѵіз де 8а Ма]езіё
з’езі ріасё М. КагузсЬкіпе, ^гапд-тагёсііаі ди раіаіз,
ауапі а за дгоііе Іе тагёсііаі де поЫеззе де Мозсои.
еі а за ^аисііе—Іе тагёсііаі де поЫеззе де 8і-Рёіегз-
Ьоинг. Вез деих сдіёз де Ьеигз Ма^езіёз опі ргіз
ріасе Іез ргіпсез де зап§ ёігап^егз еі Іез тетЬгез де
Іа Гатіііе ітрёгіаіе. А Іа тёте іаЫе зе ігоиѵаіепі еп-
соге М. Іе сотіе Токіоу, тіпізіге де Гіпіёгіеиг, М. Іе
ргіпсе Боі^огоикоіѵ, агсЬі-тагёсЬаІ, 1ѳ кЬап ди КЫѵа.
Іез деих йіз де Гётіг де ВоикЬага еі Іез тагёсііаих
де поЫеззе де сегіаіпез ргоѵіпсез. Ье Ьапдиеі з’езі
іегтіпё а 7 Ьеигез 40 тіпиіез ди зоіг. Ьеигз Ма^езіёз
зопі раззёез дапз Іа заііе 8і-Апдгё, ой а ёіё зегѵі Іе
саГё. Ьеигз Ма]езіёз, арреіапі аиіоиг де зоі Іез гергё-
зепіапіз де Іа поЫеззе, ди яетзіѵо, Іез таігез еі Іез
дёіё^иёз, зе зопі §гасіеизетепі епігеіепиез аѵес еих.
Іеиг адгеззапі дез диезііопз зиг Іез гесеііез еі аиігез
8и]еіз. (^иеідие іетрз аргёз, Ьеигз Ма]езіёз зе зопі ге-
іігёез дапз Іеигз аррагіетепіз рагіісиііегз, еп заіиапі
Газзізіапсе.
Ваі сЬех ГатЪаззаПеиг (ГАПета^пе,
20 таі.
Ье Ьаі доппё Іе 20 таі сЬех ГатЬаззадеиг д’АПе-
іпа^пе. а ёіё ехсерііоппеііетепі Ьгіііапі. Ье Ьеі Ьдіеі
дие Іе Ъагоп де 8с1іуѵеіпіія оссираіі гие Хпатепзкаіа
ауапі ипе заііе де Ьаі де дітепзіопз тоуеппез, Іе
потЬге дез іпѵііаііопз ёіаіі Гогсётепі гезігеіпі еі Іе
сЬоіх дез іпѵііёз іеі дие Газзізіапсе Гогтаіі. роиг аіпзі
діге, Гёіііе де Гёіііе де Іа зосіёіё диі а ргіз рагі аих
Гёіез ди 8асге.
Ь’атЬаззадеиг еі Іа Ьагоппе де Зсіиѵеіпііг, диі зе
ігоиѵаіепі дапз Іе ргетіег заіоп, гесеѵаіепі Іеигз іп-
ѵііёз аѵес ипе §тасе сЬагтапіе. Ь’іттепзе таргііё де
сеих-сі ёіаіепі еп ипіГогте де іоиіез Іез паііопз. Ьез
Библиотека «Руниверс»
232
ВѢНЧАНІЕ РУССКИХЪ ГОСУДАРЕЙ НА ЦАРСТВО.
Отъ старообрядцевъ г. Казани, пріемл. священство.
Отъ земства Самарской губерніи.
Отъ самарскаго городскаго общества.
Отъ земства Казапокой губерніи.
Отъ дворянства Казанской губерніи.
Поднесеніе хлѣба-соли Ихъ Императорскимъ Величествамъ. —Блюда и солонки. (Работа московскаго
фабриканта П. Овчинникова.)
(Саііеапх, оЙегі» й Ьепгя Ма]е*1ен. Ріаія еі ааііёгез сіе сііѵ. Ѵіііез еі Ргоѵіпсез).
Библиотека «Руниверс»
СОЬКОХХЕМЕМТ БЕ8 8ОІІѴЕВАІХ8 КѴ88Е8.
мачтами для лазанья. Затѣмъ тянулись четыре ряда
разнообразныхъ построекъ, расположенныхъ полукру-
гомъ въ шахматномъ порядкѣ; первый и четвертый ряды
были заняты качелями и каруселями, расположенными
въ перемежку; въ срединѣ втораго ряда возвышались
мачты для лазанья, а по обѣимъ сторонамъ — эстрады
233
сІіеГз (Іез атЪаззасІез еі Іё^аііопз ёіаіепі іона ргёзепіз,
шёпіе ГашЬаззасІеиг <1с Іа Сіііпе, сріе Гоп ѵоіі гаге-
іпепі аих іеіез оПісіеІІез.
Ьеигз ЗЬуезіёз зопі аггіѵёез а 11 Ьеигез ргёсізез.
Ь’Етрегеиг аѵаіі геѵёіи ГипіГогте сіи гегітепі сіез
иіііапз ргиззіепз (Іоиі іі езі Іе сІіеГ, еі іоиз Іез §гапс1з-
Приношевія Ихъ Императорскимъ Величествамъ. — Группа изъ золота отъ
князя Александра болгарскаго.
(Сасіеапх, оііёгіз й Ьеигз Ма]еьіё$. — Огоире еп ог (Іи Ргіпсе Аіехашіге <1е Вои1<*агіе.)
для оркестровъ и пѣсенниковъ, акробатовъ, петрушекъ; |
въ третьемъ—петрушка и раешники. Карусели, качели
и вообще всѣ постройки были обнесены крѣпкими барье-
рами во избѣжаніе напора толпы. Въ разныхъ мѣстахъ
гулянья были устроены водопроводные крапы. Таковъ
сіисз ёіаіепі еп ипііоппо ргиззіеп, аѵес Іез §гапі1з-сог-
сіопз ргиззіепз. Ьез шііііаігсз еі аиігез іпѵііёз аііе-
шапсіз. циі роззёііепі (Іез ^гапсіз-согсіопз гиззсз, Іез
аѵаіепі геѵёіиз.
А Гепігёе сіе Ьеигз Ма]езіёз. ГІтрёгаігісе сіоппаіі
Библиотека «Руниверс»
234
ВѢНЧАНІЕ РУССКИХЪ ГОСУДАРЕЙ НА ЦАРСТВО.
былъ общій планъ народнаго гулянья. Безчисленное
множество разноцвѣтныхъ флаговъ, гербовъ, вензелей,
щитовъ, различныхъ драпировокъ и декорацій прида-
вало веселый, живописный и эффектный видъ этому гро-
мадному пространству, запруженному колоссальной массой
народа въ праздничныхъ костюмахъ.
Отъ брестскаго вокзала къ мѣсту гулянья были про-
ложены рельсы конно-желѣзной дороги, по которымъ
доставлялось въ бочкахъ пиво и медъ; бочки остава-
лись за оградой въ вагонахъ и при нихъ находились
артельщики, наполнявшіе кружки, которыя имъ пода-
вали чрезъ ограду. Благодаря этому, угощеніе пивомъ
и медомъ хотя и сопровождалось давкой, но не въ та-
кой сильной степени, какъ въ прежніе коронаціонные
праздники.
Открытіе праздника было назначено въ 12 часовъ
пополудни, но густыя массы народа еще съ ранняго
утра обложили всѣ входы, которые были устроены въ
четырехъ мѣстахъ: съ шоссе противъ Петровскаго парка,
со стороны Прѣсненской заставы, Всѣхсвятской рощи
и Ходынскаго лагеря. Съ ранняго утра со всѣхъ кон-
цовъ города устремились къ Тріумфальнымъ воротамъ
толпы народа въ праздничныхъ нарядахъ; широкой лен-
той потянулись онѣ по Петербургскому шоссе и, нако-
нецъ, на Ходынскомъ полѣ разливались въ широкое,
безбрежное море, колыхавшееся и волновавшееся по
мѣрѣ того, какъ однѣ волны вкатывались въ огражден-
ный кругъ гулянья, а другія вновь прибывали со сто-
роны города. Въ средѣ этой толпы, состоящей изъ нѣ-
сколькихъ сотъ тысячъ, можно было встрѣтить публику
всѣхъ „племенъ, нарѣчій, состояній", но преобладаю-
щій элементъ составляли рабочіе, фабричные и мелкіе
торговцы; гулянье было вполнѣ народное; большая часть
такъ называемой „чистой" публики размѣстилась въ га-
лереяхъ, устроенныхъ вблизи царскаго павильона. Вся
Тверская, Тверская Ямская и особенно Петербургское
шоссе были запружены нескончаемой цѣпью экипажей,
стремившихся туда-же по направленію къ Петровскому
дворцу; но ѣхавшіе въ экипажахъ не составляли и сотой
доли той колоссальной массы, которая облегла со всѣхъ
сторонъ мѣсто гулянья, въ ожиданіи сигнала къ откры-
тію праздника и впуску публики. Конно-желѣзная до-
рога назначила на линію въ Петровскій паркъ чуть-ли
не весь свой подвижной составъ, и, все-таки, мѣста на
конкѣ брались съ бою. Вѣроятно, конка еще ни разу
за все время своего существованія не зарабатывала вте-
ченіе одного дня столько, сколько ей пришлось въ день
народнаго праздника. Экипажи двигались безконечною
цѣпью въ нѣсколько рядовъ; народу двигалось взадъ и
впередъ тьма, и, не смотря на это, вопреки ожиданіямъ
и опасеніямъ, давки почти не было и доступъ къ вхо-
дамъ на гулянье около полудня былъ очень легокъ.
Давка была лишь въ то время, когда на гулянье рину-
лась главная масса простаго люда, прибывшаго сюда съ
разсвѣта, причемъ многіе, въ особенности пришедшіе
изъ ближайшихъ деревень, провели самую ночь на полѣ.
Іе Ьгаз а ГатЬаззадеиг д’АПета^пе, ГЕтрегеиг соп-
диізаіі Іа Ьагоппе (іе 8сЬтееіпіія. Без дізрозіііопз де
Іа Гёіе ёіаіепі адтігаЫетепі дігі^ёез раг Іе §ёпёга1
де АѴегдег, еі іоиі зе Гаізаіі запз Іа тоіпдге сопГизіоп.
Без Ьийеіз ёіаіепі зріепдідез еі рііаіепі зоиз Іе роідз
д’ипе ащепіегіе ёЫоиіззапіе.
Ѵегз 11 Ііеигез еі детіе дез іаЫез іоиіез зегѵіез
опі ёіё аррогіёез дапз ріизіеигз заіопз. Без дапзез
ёіаіепі ігёз апітёез.
Беигз Ма^езіёз зопі рагііез аргёз тіпиіі.
Тоиз Іез іпѵііёз опі ёіё гаѵіз де Гііозрііаіііё та^пі-
йдие, ѵёгііаЫетепі зеі^пеигіаіе, де ГатЬаззадеиг д’АІ-
Іета^пе.
Се Ьаі езі Іе зеиі диі а ёіё доппё а Мозсои раг ип
гергёзепіапі ди согрз діріоіпаіідие, Гаиіе де іетрз діз-
ропіЫе. М. Іе ^ёпёгаі де ЗсЬіѵеіпііг. ёіапі Іе доуеп дез
гергёзепіапіз дез риіззапсез ёігап^ёгез ассгедііёз аи-
ргёз де Іа соиг де Киззіе, іі ёіаіі іоиі паіигеі дие сеі
Ьоппеиг Іиі ёсіійі еп рагіацт еі. сопзсіепі де Іа рогіёе
ди тапдаі допі Іез сігсопзіапсез Гаѵаіепі геѵёіи, Гё-
тіпепі гергёзепіапі де Гетріге д’АПетаапе а іепи а
ёіге а Іа Ьаиіеиг де за іасііе.
Без §гапдз-дисз рогіаіепі аиззі дез ипіГогтез ргиз-
зіепз: БЕ. АА. П. М-§тз Іез §гапдз-дисз Ѵіадітіг АІе-
хапдгоѵіісЬ еі МісЬеІ ЫісоІаІёѵіісЬ ГипіГогте де Ьиз-
загд, 8. А. Б М-дг Іе егапд-дис Місоіаз ХісоІа'іёѵіісЬ
рёге ГипіГогте де сиігаззіег (Ыапс еі ог) еі 8. А. Б
М-^г Іе §гапд-дис Сопзіапііп ЫісоІаіёѵіісЬ ГипіГогте
д’аіде де сатр ^ёпёгаі, Іе тёте дие рогіаіі М. де
Всішеіпііи Іе риг ди 8асге еі аи зресіасіе-цаіа.
Вапдиеѣ оЙГегѣ аих яупсіісз сіе Ъаіііа&ез
Іе 21 таі аи сЬаѣеаи Рёігоѵзку.
Ее 21 таі, а 3 Ьеигез де Гаргёз-тіді, а ёіё доппё
зоиз дез іепіез дгеззёез дапз Іа соиг д’Ьоппеиг ди
сЬаіеаи Рёігоѵзку, Іе Ьапдиеі оЙегі сопГогтётепі аи
сёгётопіаі ди 8асге, аих зупдісЗ де Ьаіііаоез еі аих
ѵоііез (апсіепз) дез ^тупез ди гоуаите де Роіоепе.
Аѵапі дие Іез сопѵіѵез п’аіепі ргіз ріасез а Іеигз іа-
Ыез гезресііѵез, 8. М. ГЕтрегеиг з’езі адгеззё аих
зупдісз дапз Іез іегтез зиіѵапіз:
„Ле зиіз Ьіеп аізе де ѵоиз ѵоіг епсоге ипе Гоіз. Ле
ѵоиз гетегсіе де іоиіе топ ате роиг ѵоіге согдіаіе
рагіісіраііоп а поз зоіеппііёз диі опі гепсопігёз де зі
сЬаидез зутраіЬіез дапз іоиіе Іа Киззіе. (^иапд ѵоиз
зегея гепігёз дапз ѵоз Гоуегз, ігапзтеііея а іоиі Іе
топде тез зіпсёгез гетегсітепіз. 8иіѵех Іез сопзеііз
еі Іез іпдісаііопз де ѵоз тагёсііаих де поЫеззе еі п’а-
Зоиіея роіпі Гоі аих зоіз еі зіирідез Ьгиііз геІаііГз аи
рагіа^е де Іа іегге, доіаііопз зирріётепіаігез §гаіиііез.
еіс. Сез Ьгиііз зопі ргора^ёз раг поз еппетіз. Тоиіе
ргоргіёіё, іоиі аиіапі дие Іа ѵоіге, доіі-ёіге засгёе.
<^ие Віеи ѵоиз доппе ЬопЬеиг еі запіё"!
8а Ма^езіё а діі епзиііе аих тагёсЬаих де по-
Ыеззе гёипіз аиззі дапз Іа соиг:
.,Ле ѵоиз гетегсіе роиг ѵоіге Іоуаиіё. Гаі іоиригз
Библиотека «Руниверс»
СОПКОХХЕМЕХТ БЕ8 8ОТІѴЕКАШ8 КИ88Е8.
235
Подъѣздъ и разъѣздъ экипажей также происходилъ въ
большомъ порядкѣ.
Уже въ 10 часовъ у входовъ на гулянье собралась
такая масса народа, что становилось необходимымъ от-
крыть входы ранѣе назначеннаго времени, чтобы дать
мѣсто вновь прибывавшимъ толпамъ и экипажамъ. А
масса между тѣмъ продолжала все увеличиваться. Го-
воръ веселья, болтовня, смѣхъ, возгласы, перебранка
изъ-за болѣе удобныхъ мѣстъ сливались въ одинъ не-
ясный, но несмолкаемый и оглушительный гулъ. Не-
терпѣніе расло поминутно. Наконецъ, входы открыли,
хотя еще не было 12-ти часовъ.
Массы народа, словно лавины, устремились въ нихъ.
Каждый входившій получалъ отъ артельщиковъ, нахо-
дившихся въ буфетахъ при входѣ, плетеную корзину съ
двумя пирогами, бумажнымъ мѣшкомъ съ сладкимъ уго-
щеніемъ и глиняной кружкой или стекляннымъ стака-
номъ для пива и меда. Пироги раздавались съ мясомъ
и вареньемъ; тутъ-же, невдалекѣ отъ гулянья, въ зданіи
бывшаго механическаго отдѣла выставки, пироги пек-
лись Филипповымъ во множествѣ печей. Въ бумажномъ
мѣшечкѣ съ вензелемъ Ихъ Величествъ, напечатанномъ
красной краской, находились орѣхи, цареградскіе стручки,
конфекты, пряники; кружки были глиняныя, глазиро-
ванныя; на нихъ выбитъ государственный гербъ, а также
годъ священнаго коронованія.^
Громадное пространство гулянья, охваченное огра-
дой, быстро наполнялось празднично-настроенной пуб-
ликой; тут^ навѣрное было свыше 500.000 народа; го-
родокъ казался колоссальнымъ движущимся муравей-
никомъ, въ которомъ била ключемъ лихорадочно-сует-
ливая, шумливо-веселая, неудержимо-подвижная жизнь.
Каждый веселился и забавлялся кто чѣмъ хотѣлъ.
Въ одномъ мѣстѣ толпа, окруживъ эстраду съ орке- |
страми, [степенно слушаетъ музыку; въ другомъ — ка-
таются на каруселяхъ и качеляхъ; въ третьемъ — про-
исходятъ состязанія въ бѣгѣ и нѣсколько молодцовъ съ
неимовѣрными усиліями карабкаются по мачтамъ, пре-
дательски смазаннымъ саломъ; вотъ одинъ изъ претен-
дентовъ на плисовые шаровары, серебряные часы, само-
вары, кумачныя рубахи и т. п. вещи, соблазнительно
развѣшанныя на верху мачтъ, доползаетъ послѣ страш-
ныхъ усилій 'почти до верху и вдругъ, не разсчитавъ
послѣдняго отчаяннаго усилія, быстро скользитъ внизъ,
увлекая съ собою и тѣхъ, кто карабкался за нимъ.
Глазѣющая публика гогочетъ. Сконфуженный смѣльчакъ
бранится, не обращаясь собственно ни къ кому. Осо-
бенно веселый смѣхъ и оживленіе возбуждали попытки
пройти по лежачимъ мачтамъ; къ концу каждой изъ
этихъ мачтъ былъ прикрѣпленъ ящикъ съ живымъ по-
росенкомъ, а по бокамъ — длинные мѣшки съ мѣломъ
и сажею; желавшій получить призъ долженъ былъ пройти
по скользкой мачтѣ и взять въ руки поросенка; мало-
мальски нетвердый шагъ велъ за собою очень непріят-
ныя послѣдствія для удальца: онъ падалъ либо въ сажу,
либо въ мѣлъ и подымался при оглушительномъ хохотѣ ।
ёіё сопѵаіпси Дев вепіішепів віпсёгев сіе Іа поЫевве, еі
З’е сгоіз Гегшешепі ди’еііе гезіега сошше аиігеГоів Гар-
риі сіе іоиі се сріі езі иіііе аи Ъіеп сіи ігопе еі сіе Іа
раігіе. (}ие Біеи поив сіоппе сіе ѵіѵге еп раіх еі ігап-
диіііііё. Де ѵоиз гешегсіѳ сіи іопсі сіе Гаше“.
Репсіапі 1е Ьапдиеі, Іа тизіеріе тііііаіге сіи гё§і-
тепі РгёоЪга]епзку а ехёсиіё сіапз Іа соиг, аиргёз дез
іепіез, Дез аігз ѵагіёз. Беѵапі сЪасріе соиѵегі ёіаіі розё
ип тепи, зиг іедиеі, — зоив ип Деззіп гергёвепіапі ип
Гевііп зеі^пеигіаі Дез апсіепз іетрз, Дез раузапв ойгапі
1ѳ раіп еі 1е веі, Іез Діѵегз реиріез Де Гѳтріге Дапв
іеигз созішпев паііопаих еі Дез ѵиез Де Мозсои,—ёіаіѣ
ітргітё 1е іехіѳ зиіѵапі:
„Мепи Де Іа іаЫе Ди ігаг“. Оіпег Дез зупДісз,
21 таі 1883. ВогвісЬ, коиІёЬіака. 8оиДас Гагсі. Ѵеаи
аих Іё^итез. Воів Діѵегз, сопсотЪгев. ЬеѵазсЬпікіз^.
Аргёз 1е Діпег, зиг ГогДге Де 8. М. ГЕтрегеиг, Іез та-
гёсііаих Де поЫеззе ;опі ДізігіЬиё Дез саЬіпеіз-сагіев
рогігаііз Де 8а Маіезіё.
Рёѣе рориіаіге сіе Ккосіупка, 1е 21 таі.
Ьез сопзігисііопз еіеѵёез зиг Іа КІіоДуика роиг 1а
Гёіе рориіаіге оссираіепі ип ѵазіе езрасѳ еі ргёзеп-
іаіепі ип азресі ігёз ріііогездие. Ь’іттѳпзе ріаіпе ог-
Діпаігетепі Дёзегіе аѵаіі ргіз іоиі-а-соир Гаіг Д’ипе
реѣіѣе ѵіііе ітргоѵізёе, ехігётетепі зоііе еі геѵёіие Де
за рагиге Де Гёіе. Сеііе ѵіііе ерііётёге зе ігоиѵаіі з’изіе
ѳп Еасе Ди сііаіеаи Рёігоѵзку еі оссираіі ип іттепзе
езрасе Де 800 за^ёпез Де 1оп§ еі 700 за^ёпез Де Іаг^е.
Тоиі ееі езрасѳ ёіаіі епіоигё Д’ип Гогі епсіоз диі зе
ігоиѵаіі гетріасё раг епДгоііз раг Де Іоп^иез йіез Де
Ъийеіз, епіге Іездиеіз ёіаіепі тёпа^ёз Дез разза^ев
роиг 1е риЫіс. Сев ЪиЙеів аѵаіепі Іа Еогте Де ^иёгііез
а ДоиЫе ещіеііеі зегѵапі а Іа ДізігіЪиііоп Дез ѵіѵгез.
А Гіпіёгіеиг Дез циёгііез Іез тигз ёіаіепі соиѵегіз
Де гауопз зиг Іездиеіз ёіаіепі Дізрозёз Іез рапіегз Де
ѵіѵгез. Ьев Ъийеіз ёіаіепі Дізрозёз еп ёсііісіиіег Де
тапіёге а се еріе Іеигз ап^іез зе ігоиѵаіепі зиГйзат-
тепі гарргосііёз роиг пе Іаіззег раззег ди’ипе зеиіе
регзоппе а Іа Гоіз. Аих ^иісЬеіз зе ігоиѵаіепі Дез Іют-
тез сЬаг^ёз Де Іа ДізігіЪиііоп. Ііз раззаіепі а сЪасріе
епігапі Іез ѵіѵгез еі ипе іітЪаІе роиг Іа Ьіёге. 8иг
1ѳ роигіоиг ехіёгіеиг Де Гагёпе з’ёіеѵаіепі а Дез Діз-
іапсез гарргосііёез Дез таіз ѵёпіііепз огпёз Д’ёсивзопз
еі раѵоізёз аих соиіеигз паііопаіез. Тоиіе Гагёпе ёіаіі
Дёсогёе еі раѵоізёе.
Аи тіііеи Дез сопзігисііопз Діѵегзез еі зоиѵепі ігёв
сопзіДёгаЫез Де Гагёпе, Гаііосиііоп ёіаіі аііігёе аѵапі
іоиі раг Гёіё^апіѳ агсЫіесіиге Ди раѵіііоп ітрёгіаі. Се
§гапД ёДійсе аих тигз іоиз Ыапсв зе ігоиѵаіі а ипе
сегіаіпе Дізіапсе Дез аиігез сопзігисііопз, еі зоп реггоп
Д’Ьоппеиг зе ігоиѵаіі ^изіе еп Гасе Ди сЬаіеаи Рё-
ігоѵзку. Маі^гё вез §гапДез Дітепзіопз ГёДійсе аѵаіі
ип сагасіёге Де 1е§ёгеіё Ъагтопіеиве ігёз-гетагсріаЫе,
еп зе Гаівапі гетагдиег еп тёте іетрз раг Гё1ё§апіе
зітріісііё Де за Дёсогаііоп ехіёгіеиге. Ьа соиіеиг Ыап-
30*
Библиотека «Руниверс»
ВѢНЧАНІЕ РУССКИХЪ ГОСУДАРЕЙ НА ЦАРСТВО.
Библиотека «Руниверс»
Парадный обѣдъ для духовенства и первыхъ 2-хъ классовъ особъ обоего пола въ Грановитой палатѣ,
(Віпег еп Гіюппеиг (Іи Сіег^ё еі (Іез сіеих ргетіёгез сіаззез (Іе Іа соиг.)
Библиотека «Руниверс»
Балъ московскаго дворянства въ благородномъ собраніи.
(Ье Ваі йе Іа КоЫеззе сіе Мозсои.)
СОПКОЫЫЕМЕИТ БЕ8 8ОПѴЕКАІЫ8 ВП88Е8.
238
ВѢНЧАНІЕ РУССКИХЪ ГОСУДАРЕЙ НА ЦАРСТВО.
публики или мельникомъ, или трубочистомъ. Призы для
состязавшихся на стоячихъ и лежачихъ мачтахъ со-
стояли изъ щегольскихъ картузовъ, шароваръ, рубахъ,
сапогъ, часовыхъ цѣпочекъ, карманныхъ часовъ и полу-
имперіаловъ. Охотниковъ состязаться было много, и нѣ-
которые пожали обильные лавры, какъ въ видѣ одобреній
зрителей, такъ и въ видѣ цѣнныхъ призовъ.
Увеселеній и развлеченій было вообще много, и всѣ
они были организованы подъ руководствомъ г. Лентов-
скаго. Въ одномъ мѣстѣ поютъ военные пѣсенники, въ
другомъ — русскій хоръ водитъ хороводы съ пѣснями;
здѣсь народъ потѣшаютъ петрушки и паяцы; тамъ,
между небомъ и землею, вертятся, изгибаются и ло-
маются акробаты; еще дальше раздается краснобайство
раешниковъ, появляются татары, и проч., и проч. Въ
два часа начались представленія въ театрахъ и циркѣ,
о чемъ возвѣстили герольды, появившіеся на эстрадахъ
въ оригинальныхъ костюмахъ съ большими трубами.
Послѣ того какъ всѣ оркестры сыграли увертюру, въ
театрахъ поднялись занавѣсы. Для увеселенія народа
были даны слѣдующія драматическія представленія:
„Русская свадьба" — Сухонина, „Иванъ Царевичъ" —
волшебная сказка, сочин. Родиславскаго, „Весна-красна"
—сказочное представленіе въ трехъ картинахъ, съ пѣ-
ніемъ, плясками и танцами, сочин. Л., „Русскіе орлы
на Кавказѣ"—большая военная пантомима, сочин. того-
же Л. и „Возрожденіе арлекина"—большая арлекинада
въ семи картинахъ. Участвовавшихъ во всѣхъ этихъ
представленіяхъ было до 1.500 человѣкъ. Во время
антрактовъ публику занимали разсказчики, хоръ бывшій
Молчанова, фабричные пѣсенники, рожечники и проч.
Всѣ театральныя представленія были превосходно об-
ставлены въ декоративномъ отношеніи, да и вообще уве-
селительная часть праздника была организована умѣло,
толково, добросовѣстно.
Съ полудня царскій павильонъ и ближайшія къ нему
двѣ крытыя галереи начали наполняться почетными
гостями праздника: иностранными посольствами, при-
дворными дамами и кавалерами, генералитетомъ, госу-
дарственными сановниками и другими почетными особами;
прибыли также многія изъ особъ августѣйшей фамиліи
и иностранныхъ принцевъ. Въ 24 часа раскаты востор-
женнаго „ура!" возвѣстили о прибытіи въ царскій па-
вильонъ Ихъ Императорскихъ Величествъ. Всѣ увесе-
ленія и представленія въ театрахъ прекратились и со
всѣхъ эстрадъ раздался національный гимнъ, исполнен-
ный всѣми хорами пѣсенниковъ и оркестрами. Необо-
зримыя массы народа обнажили головы и ринулись къ
царскому павильону; шапки полетѣли вверхъ; „ура!"
не смолкало. Государь Императоръ, приблизившись къ
барьеру террассы, изволилъ милостиво отвѣчать на во-
сторженныя привѣтствія народа. Его Величество изво-
лилъ выходить на террассу еще нѣсколько разъ.
Черезъ нѣсколько времени послѣ прибытія августѣй-
шей четы изъ цирка тронулось костюмированное ше-
ствіе „Весны", подъ звуки марша, исполнявшагося всѣми
сЬѳ Дез тигз в’Ьагтопізаіі Гогі Ьеигеизетепі аѵес Іез
іѳпіигез гои^ез йе Іа іеггаззе зирёгіеиге еі Іа ГгаісЬе
ѵегйиге йопі 1е раѵіііоп ёіаіі епсайгё. Ь’ёйійсе зе сот-
розаіі й’ипе ^гапйе заііе, Йе йеих заіопз, й’ипе сЬат-
Ьгѳ йе Ьийеі еі йе ріпзіеигез сЬатЬгез йе іоііеііез. Тоиз
сез аррагіетепіз ёіаіепі йёсогёз аѵес Ъеаисоир Йе §ойі
еі йе гісЬеззе. Оп ѵоуаіі рагіоиі йез теиЫез зріепйі-
йез, йе гісЬез іепіпгез, йез іаріз йе ѵёіоигз еі йез ріап-
іез ехоіісріез. Ьа сІіатЬге йе іоііеііе йе 8. М. ГІтрё-
гаігісѳ ёіаіі йёсогёе аѵес ипе ёіё^апсе іоиіе рагііси-
Ііёге. Ь’ёіа^ѳ іпГёгіеиг ёіаіі епіоигё йи сбіё оррозё
аи реггоп й’Ьоппеиг, й’ипе Іаг^е іеггаззе. А Гёіа^е зи-
рёгіеиг, йи сбіё йе Гагёпе йе Іа Гёіе, зе ігоиѵаіі ипе
§гапйе ѵегапйаЬ йопі Іа рагііе сепігаіе, іепйие йе ѵё-
іоигз гои§е еі зигтопіёе й’ипе аі§1е ітрёгіаіе йогёе,
Гаізаіі заііііе. Бе сеііе ѵегапйаЬ оп аѵаіі ѵие зиг іоиіе
Гагёпе йе Іа Гёіе. Еп Гасе йи раѵіііоп з еіеѵаіі ипе
езігайе роиг Іез тизісіепз, іепйие йе йгар гои§е. Без
йеих сбіёз йе Гёйійсе зе ігоиѵаіепі йез ігіЬипез сои-
ѵегіез роиг Іез Ьбіез ёігап^егз еі Іез іпѵііёз йе йіз-
ііпсііоп. Ріиз Іоіп, йез йеих сбіёз з’ёіёѵаіепі й’іттеп-
зез ігіЬипез роиг 1е риЫіс. Тоиіез сез ігіЬипез Гаі-
заіепі Гасе А Гагёпе йе Іа Гёіе. Оп у епігаіі йи сбіё
йе Гагёпе еі йи сбіё йе Іа гоиіе. Без разза^ез тёпа-
^ёз епіге Іез ріасез ёіаіепі ігёз-іаг^ез, йе зогіе срі’оп
з’іпзіаііаіі запз зе Ъоизсиіег аисипетѳпі. Без ріасез
ёіаіепі ігёз соттойез.
Аиіоиг йи раѵіііоп ітрёгіаі з’ёіепйаіі ип рагіегге йе
йеигз.
Тоиіез Іез аиігез сопзігисііопз Гогшаіепі ип ѵазіе
йеті-сегсіе, аи сепіге йидиеі з’ёіёѵаіі ип сігсріе йопі
Іез йітепзіопз гарреіаіепі Іез сігфіез йе Гапііциііё. II
роиѵаіі сопіепіг зизсрі’а 15,000 зресіаіешъ. Беггіёге 1е
сігдие зе ігоиѵаіепі сіізрозёез еп йеті-сегсіе сріаігез
цтапйез зсёпез йе іЬёаіге йопі Гипе ёіаіі йезііпёе роиг
йез рапіотітез тііііаігез, Іа зесопйе аих агіесрипайев
еі Іез йеих аиігез а йез гергёзепіаііопз йгатаіідиез.
Беггіёге Іез іЬёаігез з’ёіепйаіі ип ѵазіе езрасе ІіЬге
йопі 1е сепіге ёіаіі оссирё раг ипе езігайе роиг Іез
асгоЬаіез, ипе агёпе йе соигзез а ріей еі 6 таіз йе
соса^пе. Ѵепаіепі епзиііе диаігез гап^ёез зеті-сігси-
Іаігез йе сопзігисііопз йіѵегзез йізрозёез еп ёсЬідиіег.
Бе ргетіег еі 1е диаігіёте гап§- зе сотрозаіепі
й’езсагроіеііез еі йе сііеѵаих йе Ьоіз аііегпёз; аи ті-
Ііѳи йи зесопй гап§ з’ёіёѵаіепі йез таіз йе соса§пе
йапсріёз й’езігайез роиг Іез тизісіепз еі роиг Іез сЬап-
іеигз. Аи ігоізіётѳ гап§ ёіаіепі іпзіаііёз Іез іЬёаігез
сіе тагіопеііез еі Іез топігеигз йе йіогатаз. Тоиіез Іез
сопзігисііопз ёіаіепі епіоигёез йе Гогіез Ъаггіёгез роиг
ёѵііѳг ГѳпѵаЬіззетепі йе Іа Гоиіе. А йіѵегз епйгоііз йе
Гагёпе ёіаіепі ёіаЫіз йез ргізез й’еаи. Теііе ёіаіі Іа
йізрозіііоп 8’ёпёгаіе йе Іа Гёіе рориіаіге. Бпѳ циапіііё
ёпогте йе йгареаих, й’ёсиззопз, йе сЬійгез еі йе йё-
і согз йе іоиіе езрёсѳ йоппаіі ип азресі апітё еі ріі-
іогезсріе а сеі іттепзе ѳзрасе іоиі гешріі Йе реиріѳ
еп ЬаЬііз йе Гёіе.
Библиотека «Руниверс»
СОПВО^ЕМЕМТ ВЕ8 8ОѴѴЕВАШ8 КП88Е8.
239
оркестрами. Процессія, направившись изъ цирка къ цар-
скому павильону по кривой линіи, возвратилась въ циркъ,
сдѣлавъ полный кругъ; кругъ этотъ былъ обтянутъ ка-
натами для того, чтобы толпа не мѣшала шествію.
Процессію открывали герольды въ блестящихъ шле-
махъ и латахъ съ золочеными крыльями, верхомъ на
бѣлыхъ лошадяхъ; за ними слѣдовали жуки и кузнечики
верхомъ и пѣшкомъ, зеленыя лягушки верхомъ на ло-
шадяхъ и царица пчелъ, сидѣвшая на колѣсницѣ около
громаднаго пчелинаго улья. Колесницу царицы сопро-
вождали пчелы. Далѣе на высокой колесницѣ, напол-
ненной земледѣльческими орудіями, ѣхалъ богатырь Ми-
кула Селяниновичъ, служащій въ народномъ эпосѣ оли-
цетвореніемъ земледѣльческой силы; Микула высоко воз-
вышался надъ окружавшими его муравьями, олицетво-
рявшими трудолюбіе, опираясь на соху. За земледѣль-
цемъ, ликовавшимъ по случаю наступленія весны, слѣ-
довали ярко наряженные цвѣты и бабочки, а за ними,
словно по дорогѣ, усыпанной цвѣтами, ѣхала колесница
виновницы праздника—„Весны"; колесницу ея везли че-
тыре лошади, на которыхъ сидѣли русскіе .богатыри.
Далѣе шелъ богатырь съ знаменемъ, четыре богатыря
несли громадный мечъ-кладенецъ и, наконецъ, грузно
двигалась колесница съ огромнымъ темнозеленымъ Змѣ-
емъ-Горынычемъ, страшно раскрывавшимъ свои три зіяю-
щія пасти; на змія наступилъ побѣдившій его богатырь
Добрыня Никитичъ. Сцена эта должна была изображать
аллегорію уничтоженія всего злаго и дурнаго. За Доб-
рыней верхомъ на бойкѣ ѣхалъ разудалый, подгулявшій
мужикъ, изображая собою „хмѣль"; вокругъ него рас-
положились парни въ красныхъ рубахахъ и видимо въ
праздничномъ настроеніи; за хмѣлемъ слѣдовало неиз-
бѣжное веселье, представлявшееся компаніей скоморо-
ховъ въ телѣгѣ; шествіе заключалось козой съ бараба-
номъ, медвѣдемъ, журавлемъ и русскимъ хоромъ съ пѣс-
нями и пляской. Оставляя съ сторонѣ вопросъ о томъ,
насколько вѣрно шествіе выражало аллегорію постепен-
наго оживленія природы подъ живительнымъ дыханіемъ
весны, слѣдуетъ отдать г. Лентовскому справедливость
за изящество и роскошь костюмовъ и вообще декорацій
шествія. Особенно выдѣлялась группа цвѣтовъ и бабо-
чекъ, предшествовавшихъ колѣсницѣ „Весны". Въ об-
щемъ шествіе представляло живописную, эффектную,
пеструю декоративную картину, оставившую въ зрите-
ляхъ очень пріятное впечатлѣніе.
Государь Императоръ и Государыня Императрица
изволили отбыть съ праздника въ началѣ четвертаго
часа. Въ моментъ отбытія во всѣхъ театрахъ представ-
ленія пріостановились, и всѣ артисты, хоры и оркестры
исполнили „Славься!".
Съ наступленіемъ вечера въ разныхъ мѣстахъ гу-
лянья были зажжены бенгальскіе огни; до той поры
пока не стемнѣло всѣ увеселенія и представленія на
всѣхъ эстрадахъ и во всѣхъ театрахъ продолжались без-
остановочно. Праздникъ закончился блестящими фейер-
верками, которые были сожжены у Всѣхсвятской рощи
। Бе Іа <цаге йе Вгезі ^издиа Гагёпе йе Іа Гёіе
і ёіаіепі розёз йез гаііз й’пп ігатѵѵау диі Гаізаіі сігсиіег
йез іоппез йе Ьіёге еі йЪуйготеІ. Ьез ѵѵа^опз диі
сопіепаіепі сез Ьоіззопз гезіаіепі йеггіёге ипе Гогіе
Ьаггіёге еі йез §аг^опз йе Ьгаззегіе зегѵаіепі 1е репріе.
Сггасе а сеііе ргёсаиііоп, Іа йізігіЬиііоп іоиі еп йоп-
папі Ііеи а ипе Ьоизсиіайе, з’езі Гаііе аѵес Ъеаисоир
ріиз й’огйге еі йе Гасііііё ^ие Іез йізігіЪиііопз ійепіі-
диез йез 8асгез ргёсёйепіз.
Ьа Гёіе йеѵаіі соттепсег а тійі, таіз йез таззез
ёпогтез йе реиріе аззіёаеаіепі йёз 1е таііп іоиз Іез
аЪогйз йе Гагёпе. Оп аггіѵаіі йе диаігез йігесііопз йіГ-
Гёгепіез: йи сбіё йи рагс Рёігоѵзку, йе Іа Ъаггіёге
Ргезпіепзкаіа, йи реііі Ъоіз йе Ѵзёзѵіаізкоё еі йи сатр
йе іа Кіюйупка. Бёз іа Іеѵёе йи ^оиг йез Гоиіез ёпог-
тез зе йігі§еаіепі йе іоиз Іез роіпіз йе Іа ѵіііе ѵегз
Гагс йе ігіотрке. Сез Гоиіез соиѵгаіепі Іа сЪаиззёе йе
8і-РёіегзЬоиг§’ еі Гогтаіепі зиг 1е сііатр Кіюйупзкоуё
ипе ѵёгііаЫе тег Ііитаіпе, йопі Іез ѵа^иез опйиіаіепі
сопііпиеііетепі а тезиге <]ие ГаГЙиепсе ^гоззіззаіі.
Аи тіііеи йе сеііе таззе йе ріизіеигез сепіаіпез йе
тіііез йе регзоппез оп роиѵаіі ігоиѵег йез гергёзеп-
іапіз йе іоиіез Іез паііопаіііёз еі йе іоиіез Іез сіаззез
зосіаіез, таіз Гёіётепі ргёйотіпапі ёіаіі Гоппё й’ои-
ѵгіегз, й’агіізапз еі йе реіііз соттег^апіз. Ьа Гёіе ёіаіі
ѵёгііаЫетепі „рориіаіге". Ьа та]огііё йи риЫіс ріиз
йізііщгиё аѵаіі ігоиѵё йез ріасез, йапз Іез ігіЬипез
ѵоізіпез йи раѵіііоп ітрёгіаі. Ьез гиез Тѵегзкаіа, Тѵег-
зкаіа-Таіпзкаіа еі зигіоиі Іа сііаиззёе йе 8і-Рёіегз-
Ьоиг§ ёіаіепі соиѵегіез йе йіез йе ѵоііигез зе йігі^еапі
іоиіез ѵегз 1е сЬаіеаи Рёігоѵзку; таіз сеих диі зе
ігоиѵаіепі йапз Іез ѵоііигез пе сопзіііиаіепі тёте раз
Іа сепііёте рагііе йе Гіттепзе тиііііийе диі аззіё-
^еаіі Іез аЪогйз йе Гагёпе аііепйапі 1е тотепі й’у рё-
пёігег.
Ь’айтіпізігаііоп йи ігаттау- аѵаіі епѵоуё зиг Іа
1і§пе йи рагс Рёігоѵзку ргездие іоиі зоп таіёгіеі гои-
Іапі, таіз Іез ріасез йапз Іез ѵѵа^опз з’оЬіепаіепі пёап-
тоіпз аѵес Іа ріиз ^гапйе йіГйсиІіё. II езі ргоЬаЫе
дие 1е ігатѵѵау п’аѵаіі епсоге ^атаіз Гаіі й’аиззі Ъеііез
гесеііез дие се ]оиѴ-1а. Ьез ѵоііигез рагіісиііёгез з’а-
ѵап^аіепі зиг ріизіеигз гап^з еп йіе іпіегтіпаЫе, Гаі-
Йиепсе йез ріёіопз ёіаіі соіоззаіе, еі серепйапі оп рои-
ѵаіі рёпёігег Гасііетепі йапз Гагёпе ѵегз тійі, сопіге
іоиіез Іез ргёѵёпапсез еі еп йёріі йе іоиіез Іез сгаіпіез.
II п’у а еи йе Ьоизсиіайе ци’аи тотепі ой Гагёпе зе
ігоиѵа епѵакіе раг Іа таззе ргіпсіраіе йи реиріе, рагті
Іециеі зе ігоиѵаіепі Ъеаисоир йЪаЬііапіз {йез епѵігопз
йе Мозсои диі аѵаіепі раззё іоиіе Іа пиіі зиг 1е сЪатр
КЪойупзкоуё. Ь’аггіѵёе еі 1е йёрагі йез ѵоііигез аѵаіепі
аиззі Ііеи йапз Гогйге 1е ріиз рагГаіі.
Ѵегз йіх Ъеигез Іез епігёез йез агёпез ёіаіепі аз-
зіё^ёез а ип іеі роіпі ци’оп ѵіі Іа пёсеззііё йе Іез ои-
ѵгіг аѵапі тійі, роиг Гаіге ріасе аих поиѵеаих аггі-
ѵапіз еі аих ѵоііигез. Ь’аШиепсе сопііпиаіі. Ье Ъгиіі
йез ѵоіх Гогтаіі ип сопсегі ёіоигйіззапі. Ь’ітраііепсе
Библиотека «Руниверс»
240 ВѢНЧАНІЕ РУССКИХЪ ГОСУДАРЕЙ НА ЦАРСТВО.
и у Ваганькова кладбища. Кромѣ безчисленнаго множе-
ства ракетъ, бураковъ, звѣздъ и т. п. потѣшныхъ огней,
особенно эффектной вышла декорація изъ четырехъ
колоннъ, вышиною въ 30 аршинъ, соединенныхъ гир-
ляндами изъ зелени; надъ среднимъ пролетомъ красо-
вался распростертый орелъ, окаймленный надписью:
„Миръ странѣ родной*. Во время горѣнія декораціи
сіе Іа Гоиіс аидпіспіаіі <1е ініпиіе еп тіпиіе. Оп ои-
ѵгіі Іез Ьаггіёгез. (іиоісріе іі пёіаіі раз епсоге тісіі. Ье
реиріе зегиа <1апз Гагёпе сотые ипе аѵаіапсііе. Сііа-
сріе епігапі гесеѵаіі аи ^иісііеі сіи ЬиіГеі <1еѵапі 1е-
циеі іі раззаіі, ип рапіег ^агпі <1е сіеих еаіеаих, (Гип
зас еп раріег ріеіц <1е Ггіапсіізез еі сГипе ІітЪаІе еп
іеггѳ сиііе ои сГип ѵегге. Ьез "аіеаих зогіаіепі (Іез
Поднесеніе хлѣба-соли Ихъ Императорскимъ Величествамъ. — Блюдо отъ земства Нижегородской губерніи.
(Работа московскаго фабриканта А. М. Постникова.)
(Садеапх, оЙеги а Ьешъ Ма]е$іёя. — Ріаі де Іа ргоѵіпсе де Кьііпу-Коѵ^огод.)
хоры музыки играли „Славься!*; горѣніе-же закончи-
лось залпомъ 1.000 римскихъ свѣчей и бураковъ. Не
менѣе эффектна была громаднѣйшая въ 1.800 кв. арш.
декорація съ вензелями Ихъ Императорскихъ Вели-
чествъ. окруженными надписями. Во время горѣнія де-
кораціи былъ произведенъ салютъ изъ 75-ти бураковъ
и бѣглый огонь изъ 50-ти артиллерійскихъ орудій. Орке-
Гопгз <1е М. Рііііірродѵ (ЧаЫіз ііапз 1е раѵіііоп сіез та-
сіііпез сіе Іа «Іегпіёге ехрозіііоп ‘“паііопаіе. ие зас еп
раріег огпё сіи сЬіІГге сіе Ьеигз Ма]езІёз соійепаіі сіез
поізеііез. сіез Гёѵез (Іоисез ііе Сопзіапііиоріе. сіез Ьоп-
ІЮП8 еі <108 раіпз «Іерісез. Ьо8 НтЪаІРн <Чаіеій еп
іегге сиііе еіпаіПёе ;піх аппея <1е Гещріге аѵес Іа <1аіе
♦Іи Каеп*.
Библиотека «Руниверс»
к
о>
к
о
й
я
р
Отъ дворяпствъ: рязанскаго, новгородскаго, донскаго, тульскаго, казанскаго, московскаго. Отъ городскихъ обществъ: тульскаго, костромскаго, самарскаго, иркутскаго. Отъ земствъ: пермскаго, тульскаго.
Поднесеніе хлѣба-соли Ихъ Императорскимъ Величествамъ. — Солонки. (Серебряныя, чеканной работы московскаго фабриканта П. Овчинникова.)
(Сасіеаих, ойёгік а Ьеига Ма)екіё*. — Йаііёгек сіе сііѵ. Ѵіііе* еі Ргоѵіпсе*.)
К488ПЯ 8\ТІѴЯЯАЛО8 8ЯСІ ЮИЯООШІОЭ
242 ВѢНЧАНІЕ РУССКИХЪ ГОСУДАРЕЙ НА ЦАРСТВО.
стры играли народный гимнъ. Въ заключеніе фейер-
верка на воздухъ взлетѣлъ павильонъ изъ двухъ тысячъ
свѣчей съ цвѣтными звѣздами.
По окончаніи фейерверка массы народа стали рас-
ходиться съ гулянья по дорогѣ, освѣщенной бенгаль-
скими огнями. Народу было такое колоссальное коли-
чество. что онъ продолжалъ двигаться по Петербург-
скому шоссе до глубокой ночи. Кое-гдѣ раздавались
пѣсни.
Поѣздка Ихъ Императорскихъ Величествъ
въ Троицко-Сергіевскую лавру 22-го мая.
22-го мая, въ 9 часовъ утра, Ихъ Величества Го-
сударь Императоръ и Государыня Императрица съ авгу-
стѣйшими дѣтьми и великіе князья Владиміръ, Алексѣй
и Сергій Александровичи, Михаилъ Николаевичъ, принцъ
датскій Вальдемаръ, герцогъ Эдинбургскій, князь черно-
горскій Николай и принцъ Гессенскій, а также грече-
ская королева Ольга Константиновна и великія кня-
гини Марія Александровна, герцогиня Эдинбургская,
Александра Іосифовна и Вѣра Константиновна изволили
отправиться по ярославской желѣзной дорогѣ въ Сер-
гіевъ посадъ. Ихъ Величества сопровождалъ московскій
генералъ - губернаторъ князь В. А. Долгоруковъ. По
дорогѣ Ихъ Величества повсюду были привѣтствуемы
толпами народа. Селенія, мимо которыхъ проходитъ
ярославская дорога, до самаго посада были украшены
флагами.
Въ Сергіевъ посадъ царскій поѣздъ прибылъ около.
45-ти минутъ одиннадцатаго. Оберъ-прокуроръ св. си-
нода К. П. Побѣдоносцевъ и другія высокопоставлен-
ныя лица прибыли въ половинѣ десятаго и наканунѣ.
На станціи желѣзной дороги Ихъ Императорскимъ Ве-
личествамъ городской голова Е. В. Амфитеатровъ и
члены городской управы имѣли счастіе поднести хлѣбъ-
соль на кипарисномъ блюдѣ, на которомъ мѣстнымъ ма-
стеромъ Цырюльниковымъ изящно вырѣзаны благосло-
веніе преподобнымъ Сергіемъ Дмитрія Донскаго на
брань, виды лавры и зданій московской духовной ака-
деміи и посадскихъ присутственныхъ мѣстъ. Кромѣ того,
поднесена хлѣбъ-соль на серебряныхъ вызолоченныхъ
блюдахъ отъ волостей Морозовской и Рогачевской. Со
станціи желѣзной дороги Ихъ Императорскія Величе-
ства съ Ихъ Высочествами, при несмѣтномъ стеченіи
народа и восторженныхъ, неумолкаемыхъ кликахъ „ура“.
прослѣдовали ко святымъ вратамъ, гдѣ Ихъ Величества
встрѣчены были высокопреосвященнымъ Іоанникіемъ, ми-
трополитомъ московскимъ, какъ настоятелемъ лавры,
соборнѣ, съ крестомъ и святою водой, причемъ владыка
митрополитъ сказалъ слѣдующую привѣтственную рѣчь:
„Благочестивѣйшій, Богомъ вѣнчанный, Великій Го-
сударь Императоръ!
„Торжествуетъ и ликуетъ обитель преподобнаго Сер-
гія, имѣя невыразимое счастіе видѣть въ своихъ стѣ-
нахъ тебя и августѣйшую вѣнчанную супругу твою послѣ
торжествъ первопрестольной столицы твоей.
Ьа ді^апіездие агёпе сіе Іа Гёіе зе ігоиѵа гарісіе-
тепі гетрііе раг дея таззея де реиріе еп ]иЬі1аііоп.
II у аѵаіі аи тоіпз 500,000 регзоппез. Ь агёпе геззет-
Ыаіі а ипе соіоззаіе Гоигтіііёге еп тоиѵетепі регта-
пепі. СЬасип з’атизаіі а за §иізе. А ѣеі епдгоіі ипе
Гоиіе аііепііѵе епіоигаіі ипе езігаде сіе тизісіепз, аи-
іге рагі оп ѵоуаіі зе тоиѵоіг Іез езсагроіеііез еі Іез
сііеѵаих сіе Ьоіз, ріиз Іоіп оп з’еззауаіі а дез соигзез
редезігез, а Гезсаіаде дез таіз де Соса^пе епдиііз де
§таіязе. Теі ргёіепдапі, азрігапі а Іа сопциёіе сГипе си-
Іоііе еп ѵёіоигз де соіоп, (Гипе топіге еп аг^епі, д’ип
яатоѵаг, д’ипе сЬетізе еп соіоппаде гошге, еіс., де^іп-
есоіаіі гарідетепі ди таі аргёз ёіге аггіѵё а тоіііё де
за Ьаиіеиг. Ьа §а1егіе з’еясіайе де гіге. Ь’азрігапі дез-
арроіпіё ]иге запз з’адгеззег а п’ітрогіе сріі еп рагіі-
сиііег. Оп з’атизаіі зигіоиі аих іепіаііѵез таіііеигеи-
зез де Ггапсіііг дапз іоиіе за Іоп^иеиг ипе роиіге Ьо-
гіяопіаіе. Аи Ьоиі де сеііе роиіге зе ігоиѵаіі ипе
саіззе гепГегтапі ип реііі сосЬоп де Іаіі ѵіѵапі. Без
деих сдіёз де Іа роиіге ёіаіепі дізрозёз де 1опе:8 засз
гетрііз де сгаіе еп роидге еі де яиіе. II Гаііаіі аггіѵег
діядц’аи сосЬоп де Іаіі, 1е ргепдге еі геѵепіг еп іе-
папі еп таіп 1е ргіх сопдиія. Аи тоіидге Гаих раз оп
іотЬаіі еі Гоп зе геіеѵаіі Ыапс сотте ип теипіег. ои
поіг сотте ип гатопеиг, аих ёсіаіз де гіге де Іа іга-
Іегіе. Ьез ргіх дез ^еих д’адгеззе сопзізіаіепі еп саз-
сіиеііез ёіё^апіея, еп сиіоііез де ѵёіоигз де соіоп, сЬе-
тізез, Ьоііез, сііаіпез де топіге, топігез еі ріёсез
д’ог. Ьез атаіеигя де сез егепгея де ярогі ёіаіепі пот-
Ъгеих; іія опі гесиеіііі таіпіз Іаигіегя еп арргоЪаііоп ди
риЫіс еі еп ргіх д’ипе ѵаіеиг сопзідёгаЫе.
Ье ргоататте де 1а Гёіе ёіаіі ехігётетепі ѵагіё.
^гасе а Гіта^іпаііоп Гёсопде де зоп аиіеиг, М. Ьеп-
іоѵзку. Без сЬапіеигз гияяея, дез дапзея рориіаігез, дез
іЬёаігея де тагіоппеііез, дез топігеигз де діогатез,
дез асгоЪаіез, еіс., еіс., ѵоііа се диоп гепсопігаіі а
сЬацие рая. А 2 Ьеигея соттепсёгепі Іез гергёзепіа-
ііопз дея іЬёаігез еі ди сігцие. се диі а ёіё аппопсё
раг дея Ьёгаиія геѵёіия де сояіитез д’ипе атапде огі-
^іпаіііё. Аргёз ипе оиѵегіиге ехёсиіёе раг іоиз Іез ог-
сЬезігея, Іез гідеаих дея ясёпез де іЬёаіге яе Іеѵёгепі.
Оп доппаіі Іез ріёсея зиіѵапіея: „Ѵп тагіа^е гиязе*.
де М. ЯоикЬопіпе. „Ье ізагёѵіісЬ деаіГ\ Гёегіе де
М. Водізіаѵяку. „Ье Ьеаи ргіпіетрз*. Гёегіе еп ігоія
асіея, тёіёе де сііапі еі де дапяез раг М. Ь.. „Ьез
ащіез гиззез аи Саисазе*. рапіотіте тііііаіге де М. Ь.
еі „Ьа геяиггесііоп д’АгІедиіп", дтапде агіециіпаде еп
7 іаЫеаих. Ье потЬге дез рагіісірапіз а іоиіез сез ге-
ргёзепіаііопя пюпіаіі а 1,500. Репдапі Іез епіг асіея 1е
реиріе ёіаіі атизё раг дея сопіеигя де ясёпез рори-
іаігез, раг дея сЬапіеигз еі дез тизісіепз. Тоиз Іез
яресіасіез ёіаіепі ігёя гісЬетепІ топіез, еі еп ц’ёпёгаі
1е рго§татте де ріаізігз ёіаіі геді^ё аѵес ипе іпіеііі-
цепсе еі ип яоіп гетагдиаЫе.
Вершя іпкіі. 1е раѵіііоп ітрёгіаі еі Іез ІгіЬипез ад-
]асепіез соттепсёгепі а зегетрііг Д’іпѵііёз (Гкоппеиг.
Библиотека «Руниверс»
СОПКОККЕМЕКТ ВЕ8
8ОПѴЕВАШ8 КП88Е8. 243
„Царь обширнѣйшей въ свѣтѣ державы прерываетъ
приличныя царскому величію радостныя торжества пер-
вопрестольнаго града своего, чтобъ явиться въ смирен-
ной обители смиреннымъ и благоговѣйнымъ поклонни-
комъ завѣтной русской святыни. Какое умилительное
и восторгающее душу зрѣлище! Какъ поучительно оно
для всѣхъ твоихъ вѣрноподданныхъ!
„Время на все временное кладетъ свою печать. Из-
мѣняется не только внѣшнее положеніе, но часто и са-
мые взгляды и убѣжденія. Но среди этой непрерывной
измѣнчивости, къ истинному утѣшенію всѣхъ вѣрныхъ
сыновъ отечества, остаются неизмѣнными вѣра и благо-
говѣйное уваженіе вѣнценосныхъ монарховъ русскихъ
къ святынѣ. Руководясь сею вѣрой, они прибѣгали подъ
кровъ смиренной обители и въ радостныхъ обстоятель-
ствахъ жизни, чтобы вознести ко престолу Всевышняго,
отъ котораго исходитъ всякое даяніе благо и вбякъ
даръ совершенъ, мОлитвы, хвалы и благодаренія, и въ
скорбныя годины испытаній, чтобы вдохнуть въ себя
силу и крѣпость, твердость и мужество благодушно пе-
ренести посылаемыя испытанія, найти утѣшеніе и под-
крѣпленіе въ постигшихъ скорбяхъ и обстояніяхъ.
„Тотъ-же духъ вѣры и благоговѣнія къ святынѣ
благочестивыхъ предковъ твоихъ видитъ вѣрноподдан-
ный народъ твой и въ тебѣ, Благочестивѣйшій, Богомъ
вѣнчанный Государь, и въ твоей августѣйшей вѣнчан-
ной супругѣ, видитъ и радуется радостію неизглаголан-
ною о Благочестивомъ Царѣ своемъ.
„Первоначальникъ обители сей, преподобный и бого-
носный отецъ нашъ Сергій, благословившій нѣкогда
благочестиваго предка твоего свергнуть иноплеменное
иго, тяготѣвшее надъ Россіей, споспѣшествовавшій мо-
литвами своими побѣдѣ надъ врагами отечества и вы-
дѣлившій изъ своего небольшаго стада двухъ доблест-
ныхъ витязей, положившихъ на брани души своя за
отечество, да низведетъ своими дѣйственными у пре-
стола Божія молитвами благословеніе Всевышняго на
тебя, вѣнчанную супругу твою и Богомъ врученное тебѣ
царство русское".
Отъ святыхъ вратъ Ихъ Величества и Ихъ Высо-
чества, при пѣніи церковныхъ гимновъ и несмолкаемыхъ
кликахъ „ура", направились къ Троицкому собору, гдѣ
по вступленіи Ихъ Величествъ во храмъ была начата
божественная литургія, которую совершалъ высокопре-
освященный Іоанникій соборнѣ. Имъ-же совершена па-
нихида по въ Бозѣ почившей Государынѣ Императрицѣ
Маріи Александровнѣ (22-го мая—день ея кончины) и,
наконецъ, молебенъ преподобному Сергію. Послѣ чего
Ихъ Императорскія Величества и Ихъ Высочества при-
кладывались къ мощамъ преподобнаго Сергія и приняли
поднесенныя имъ иконы: Его Величеству образъ Видѣ-
нія Пресвятыя Богородицы преподобнымъ Сергіемъ,
складной, копія съ образа, находящагося надъ южною
дверью въ Троицкомъ соборѣ, устроеннаго изъ верхней
доски гроба преподобнаго Сергія. Еще царь Алексѣй
Михаиловичъ бралъ сей образъ въ польскій походъ въ
Де шѳтЪгез сіи согрз Діріотаіідие, Де сіатез еі (Іе са-
ѵаііегз сіе Іа соиг, сіе Ііаиіз Дщпііаігез тііііаігез еі
сіѵііз, еіс. Оп ѵіі аггіѵег Ьіепібі ріизіеигз тетЬгез сіе
Іа Гатіііе ітрёгіаіе еі ріизіеигз ргіпсез (Іе зап§ ёігап-
§еі*8. А 2 Ііеигез ни сріагі сіез ассіатаііопз ГогтіДа-
Ыез атюпсёгепі Гаггіѵёе сіе Ьеигв Ма]езіёз Дапз Іе ра-
ѵіПоп. Тоиз Іез зресіасіез зе ігоиѵёгепі 8П8репсІи8 еі
сіе іоиіез Іез езігаДез (іе тизісіепз еі сіе сЬапіеигз ге-
іепіігепі іез ассогсіз (іе ГЬутпе паііопаі. Ьа Гоиіе зе
Дёсоиѵгіі, Іез Ьоппеіз ѵоіёгепі с1ап8 Гаіг еі Іез ассіа-
таііопз аііаіепі іоіуоигз еп геДоиЫапі. 8. М. ГЕтре-
геиг з’арргосііапі сіе Іа Ьаггіёге (іе Іа іеггаззе гёропсііі
§тасіеизетепі а сез оѵаііопз рориіаігез. 8а Ма]езіё
езі геѵепие а ріизіеигез гергізез зиг ГезігаДе.
<2ие1дие іетрз аргёз Гаггіѵёе сіе Ьеигз Ма]езіёз оп
ѵіі ДёЪоисІіег сіи сігдие Іа §тапс!е ргосеззіоп сіи „ргіп-
іетрз" з’аѵап^апі аих ассогсіз сГипе тагсЬе |оиёе раг
іон8 Іез огсііезігез а Іа Гоіз.
Ье согіё§е разза сіеѵапі Іе раѵіііоп ітрёгіаі еі
геѵіпі аи сігцие раг ипе різіе Ъогсіёе сі’ипе Ъаггіёге сіе
согсіе сріі Іа ДёГепДаіі сіе ГепѵаЬіззетепі сіе Іа Гоиіе.
А Іа іёіе сіе Іа ргосеззіоп з’аѵапдаіепі сіез Ьёгаиіз ге-
ѵёіиз сіе сиігаззез ёііпсеііапіез аих аііез сіогёез еі
соіЙГёз де саздиез сГог. Беггіёге еих ѵепаіепі сіез Ьап-
пёіопз еі сіез сі§а!ез а ріеД еі а сііеѵаі, Дез цтёпоиіі-
Іез ѵегіез а сііеѵаі, Іа геіпе сіез аЪеіІІез ігбпапі зиг
ип сііаг еп Гоппе сіе пісііе. Ье сііаг ёіаіі езсогіё раг
сіез аЪеіІІез. Ріиз Іоіп, зиг ип сііаг еіеѵё, огпё сГіп-
зігитепіз огаіоігез оп ѵоуаіі Іе ргеих Мікоиіа 8ё1іапі-
поѵіісіі—регзоппійсаііоп 1ё§епс1аіге сіе Іа риіззапсе сіе
Га§гіси1іиге. Ье сііаг сіе Мікоиіа ёіаіі езсогіё раг сіез
Гоигтіз, етЫётез сіи ігаѵаіі. Мікоиіа з’арриуаіі зиг
ипе сііаггие. Беггіёге Іе сііаг тагсііаіепі сіез Йеигз
апітёез еі сіез раріііопз, еі а Іеиг зиііе ѵепаіі Іе сЬаг
сіи „Ргіпіетрз" ігаіпё раг сріаіге сііеѵаих топіёз раг
Дез ргеих Іё&епДаігез гиззез. Ѵепаіі епзиііе ип ргеих
Ьгапсііззапі ипе Ъаппіёге; диаігез аиігез ргеих рогіаіепі
Іе ^Іаіѵе соіоззаі сіе поз Іё^епДез еі ргёсёДаіепі ип
сііаг §’і§-апіездие зиг Іесріеі оп ѵоуаіі Гёпогте сіга^оп
ѵегі а ігоіз іёіез іеггаззё раг Іе ргеих БоЬгупіа Хікі-
ііісіі. Тоиіе сеііе зсёпе аііё^огідие зутЬоІізаіі Іа ѵіс-
іоіге Ди Ьіеп зиг Іе таі. Беітіёге ВоЬгупіа, а сііеѵаі
зиг ипе Ьаітідие, з’аѵап^аіі ип тоіуік зутЪоІізапі Гіѵ-
геззе саизёе раг Іе ІюиЫоп. II ёіаіі епіоигё Де ]еипез
цагз еп сЬетізез гиззез, аиззі ігёз-апітёз. Ьа ргосез-
зіоп 8е іегтіпаіі раг ип ^гоире Де ЬоиГГопз. М. Ьеп-
іоѵзку а шёгііё Дез ё1о§ез роиг Іа гісііеззе еі Гёіё^апсе
Дез созіитез еі роиг Іа рагііе сіёсогаііѵе Де Іа ргосеззіоп.
Оп а гетагсрё зигіоиі Іе етоире Дез раріііопз ргёсёДапі
Іе сііаг Ди „Ргіпіетрз". Ь’епзетЫе ^ёпёгаі а ргоДиіі
Іа теіііеиге ітргеззіоп зиг Іез зресіаіеигз.
Ьеигз Ма]езіёз опі диіііё Іа Гёіе Ьіепібі аргё8 3 Ііеи-
ге8. Аи тотепі Де Іеиг Дёрагі, іоиіез сез гергёзепіаііопз
Гигепі зизрепсіиез ипе зесопсіе Гоіз. еі іоиз Іез агіізіез
аіпзі дие іоиз Іез огсііезігез Де тизіцие епіоппёгепі Іе
I сііапі Де ..Оіоіге"!
Библиотека «Руниверс»
244 ВѢНЧАНІЕ РУССКИХЪ ГОСУДАРЕЙ НА ЦАРСТВО.
Уличныя сцены въ Москвѣ. во время коронованія.
(8сепе* (Іап* Іе* гпе* (Іе Мо*г< н решіап! Іе* іёіе* (Іи соигоппетепі.)
Библиотека «Руниверс»
СОІШООЕМЕМТ І)Е8 8ОІТѴВКЛЖ8 КІІ88Е8.
245
Отъ дворянства Тульской губерніи. Отъ земства Воронежской губерніи.
Отъ земства Тульской губерніи. Отъ тульскаго городскаго общества.
Отъ дворянства Тамбовской губерніи.
Отъ земства Тамбовской губерніи.
Поднесеніе хлѣба-соли Ихъ Императорскимъ Величествамъ — Блюда
фабриканта П. Овчинникова.)
и солонки. (Работа московскаго
(Са<1еаих, ойегія а Ьеигв Ма)е»1ёх. Ріаія еі хаііёге» Не іііѵ. Ѵіііе» еі Ргоѵіпсех).
Библиотека «Руниверс»
246
ВѢНЧАНІЕ РУССКИХЪ ГОСУДАРЕЙ НА ЦАРСТВО.
1654 году, и, возвративъ оный въ 1659 году, благо-
дарно исповѣдалъ и приказалъ надписать на самомъ
образѣ, что по молитвамъ Пресвятыя Богородицы и
заступленію св. Чудотворцевъ Сергія и Никона Богъ
даровалъ ему побѣду надъ королемъ польскимъ и пре-
далъ въ его руки Вильну и другіе города польскіе, ли-
товскіе и нѣмецкіе. Съ того времени этотъ-же образъ
былъ во многихъ ополченіяхъ и сраженіяхъ. Государынѣ
Императрицѣ была поднесена икона Черниговской Бо-
жіей Матери. Ихъ Высочествамъ и почетнымъ гостямъ
были поднесены образа преподобнаго Сергія. Изъ со-
бора Ихъ Величества изволили прослѣдовать въ митро-
поличьи кельи, гдѣ былъ приготовленъ завтракъ. За-
симъ Ихъ Величества осматривали Успенскій соборъ,
откуда Государь Императоръ и Государыня Императ-
рица одни осчастливили своимъ посѣщеніемъ москов-
скую духовную академію, въ сопровожденіи владыки
митрополита, оберъ-прокурора св. синода и московскаго
генералъ-губернатора. Здѣсь, въ актовой залѣ, были со-
браны наставники и другіе служащіе въ академіи, ко-
торые были представлены Государю Императору рек-
торомъ академіи, протоіереемъ С. К. Смирновымъ, каж-
дый отдѣльно. Въ то-же время Государыня Императ-
рица изволила милостиво бесѣдовать съ профессоромъ
В. Д. Кудрявцевымъ. Ихъ Величества внимательно осма-
тривали актовый залъ, его оригинальныя украшенія и
многіе портреты, находящіеся въ немъ. Далѣе, Ихъ Ве-
личества посѣтили келіи ректора, гдѣ благосклонно при-
няли нѣкоторыя сочиненія наставниковъ академіи. От-
сюда Ихъ Величества прослѣдовали въ академическую
церковь, гдѣ студенты академіи пропѣли: „Спаси Го-
споди". Когда Ихъ Величества вышли изъ церкви, во-
одушевленію и счастію студентовъ и наставниковъ не
было границъ. Въ классномъ корридорѣ и академиче-
скомъ саду раздались самыя горячія, искреннія и воо-
душевленныя „ура"! За симъ дальнѣйшее слѣдованіе
Ихъ Величествъ по монастырю нѣсколько разъ бук-
вально было задерживаемо массой народа, желавшаго
подолѣе насладиться лицезрѣніемъ возлюбленнаго Мо-
нарха. Изъ лавры Ихъ Величества и Ихъ Высочества
посѣтили Геѳсиманскій скитъ.
При входѣ въ него Ихъ Величества встрѣчены были
высокопреосвященнымъ Іоанникіемъ, митрополитомъ мо-
сковскимъ, прибывшимъ сюда изъ лавры нѣсколько ра-
нѣе, и строителемъ скита, отцомъ Даніиломъ, соборнѣ,
съ крестомъ и святою водой. Приложившись ко кресту,
Ихъ Величества и Ихъ Высочества направились къ
средоточію скита — Успенской церкви.
Ихъ Величества и Ихъ Высочества внимательно
осматривали этотъ древній храмъ, представляющій очень
много оригинальнаго. Въ немъ сохраняются многія древ-
нія иконы и святыни. Замѣчательны и всѣ принадлеж-
ности этого храма. Паникадила, выносные подсвѣчники,
блюда и прочія принадлежности всѣ деревянныя, согласно
заповѣди основателя скита: „сохранить церковь Геѳси-
манскаго скита въ простотѣ и нестяжаніи... Простота,—
А Іа іотЬёе сіи ]оиг, сіез Яаттез сіе Ьеп^аіе ёсіаі-
гёгепі Гагёпе. Ьез гергёзепіаііопз еі Іез гё^оиіззапсез
опі сопііпиё зизсрГа се ди’іі Гйі сотріёіетепі зотЬге.
Ьа Гёіе зе іегтіпа раг сіе та^пійдиез Геих й’агіійсез,
аііитёз сіеѵапі Іе реііі Ьоіз сіе Ѵзёзѵіаізкоё еі сіи соіё
сіи сітеііёге ѴаЬапкоѵзкоё. Еп йеЬогз сГипе тиііііисіе
сіе Гизёез, сЬапйеІІез готаіпез, еіс., оп а Ьеаисоир ай-
тігё ип сіёсог сотрозё сіе диаігез соіоппез Ііаиіея сіе
30 агсЬіпез сЬасипе, геііёез раг сіез §иіг1апйез йе ѵег-
сіиге еі соигоппёез й’ип аі§1е аих аііез йёріоуёез еп-
іоигё йе Гіпзсгірііоп: „Раіх а поіге раігіе"! Репйапі сріе
Ьгиіаіі се сіёсог, Іез тизісріез ехёсиіаіепі 1ѳ сііапі йе
„Сгіоіге"! Ье іаЫеаи зе іегпііпа раг Гехріозіоп сіе 1,000
сЬапйеІІез готаіпез еі Геих йе Магз. Оп а апззі Ьеаи-
соир арріаисіі ип аиіге йёсог йе 1,800 агсЬіпез саггёз
йе зигГасе огпё сіез сЬійгез йе Ьеигз Ма]езіёз епіоигёз
сіе йеѵізез. Репйапі сріе се сіёсог Ьгиіаіі, оп а іігё ипе
заіѵе сіе 75 §гоз рёіагсіз еі йе 50 соирз йе сапопз.
Ьез огсЬезігез ]опаіепі репйапі сеііе заіѵе ГЬутпе па-
ііопаі. Ье Геи сГагіійсе зе іегпііпа раг ип Ьоидиеі йе
2,000 Гизёез еі сЬапйеІІез готаіпез.
Аргёз Іе Геи сГагіійсе Іа Гоиіе соттеп^а а з’ёсоиіег
йе Гагёпе ёсіаігёе йе йаттез йе Ьеп^аіе. Ь’аГйпепсе
ёіаіі зі ёпогте цпе Іе реиріе сопііпиаіі а геѵепіг раг
Іа сііаиззёе сіе 8і-РёіегзЬоиг§ з’изди’а 1а пиіі. Оп епіеп-
сіаіі рагіоиі сіез сііапзопз.
Рёіёгіпа&е йе Ьеигз Медезѣёз а Іа Ьаиге
5ѣ-8ег&е.
Ье 22 таі, а 9 Ііеигез сіи таііп, ЬЬ. ММ. ГЕтре-
геиг еі ГІтрёгаігісе, Іеигз аи^изіез епГапіз, Іез §гапйз-
йисз Ѵіайітіг АІехапйгоѵіісЬ, Аіехіз Аіехапйгоѵіісіі,
8ег§е АІехапйгоѵіісЬ еі МісЬеІ №со1а'іёѵіісЬ, Іе ргіпсе
УѴаІйетаг йе Бапетагк, Іе йпс сГЕйітЬоиг^, Іе ргіпсе
йи Мопіёпё§го, Іе ргіпсе йе Неззе, 8. М. Іа геіпе сіез
Неііёпез, Іез ^гапйез-йисііеззез Магіе Аіехапйгоѵпа,
йпсЬеззе й’ЕйітЬоиг^, Аіехапйга йозёрЬоѵпа еі Ѵёга
Сопзіапііпоѵпа зопі рагііз раг Іе сЬетіп йе Гег йе
Ѵагозіаіѵ роиг Іе Ьоиг§ Зсг^иіёѵзку. М. Іе ргіпсе Боі-
^огоикоіѵ, ^оиѵегпеиг-^ёпёгаі сіе Мозсои, ассотра^паіі
Ьеигз Мазезіёз. 8иг іоиі Іе іга]еі Гаи^изіе соиріе а
ёіё заіиё раг Іез ассіатаііопз рориіаігез. Ьез ѵіііа^ез
йеѵапі Іезциеіз раззаіі Іе ігаіп ітрёгіаі ёіаіепі ра-
ѵоізёз.
Ье ігаіп аггіѵа йапз Іе Ъоиг§ Зег^шёѵзку а 10 Ьеи-
гез 45 тіпиіез. М. Іе сопзеіііег ргіѵё асіиеі РоЬёйо-
позізетс, ргосигеиг-^ёпёгаі йи заіпі-зупойе еі сГаиігез
регзоппа^ез Ьаиі ріасёз ёіаіепі аггіѵёз Іа ѵеіііе. А Іа §аге
М. Іе таіге АтрЬііЬёаігоіѵ еі Іез тетЬгез йе Іа йёіё^а-
ііоп тшіісіраіе опі еи ГЬоппеиг й’ойгіг а Ьеигз Ма]езіёз
Іе раіп еі іе зеі зиг ип ріаі еп Ьоіз сіе сургёз агіізіе-
тепі зсиіріё раг ип зсиіріеиг зиг Ьоіз йе 1а Іосаіііё. М.
Тзіги1піко\ѵ. Ьез йёіё^иёз йез Ьаі11а§ез Могояоѵзку еі
Во^аісЬеѵзку опі оіГегі Іе раіп еі Іе зеі зиг йез ріаіз
еп ѵегтеіі. Бе Іа §аге Ьеигз Ма]езіёз еі Ьеигз Аііез-
Библиотека «Руниверс»
СОБКОХХЕМЕЫТ БЕЗ 8ОѴѴЕКАШ8 КѴ88Е8.
247
продолжалъ покойный владыка. — какъ мнѣ кажется,
есть надежда скита. Да сохранитъ сіе Господъ и да
будетъ по присловію: гдѣ просто, тамъ ангеловъ со сто*.
Изъ Успенской церкви Ихъ Величества и Ихъ Вы-
сочества, въ сопровожденіи высокопреосвященнаго Іоан-
никія, перешли въ келіи приснопамятнаго Филарета,
знаменитыя своею необычайною простотой, выстроен-
ныя по его плану и наказу, „чтобы ни дверей, ни по-
ловъ крашенныхъ не было*. Изъ малой моленной окно
выходитъ въ Успенскую церковь. Мебелью служатъ
простыя деревянныя скамьи. Сюда почившій владыка
любилъ уединяться, какъ только обязанности его слу-
женія позволяли ему .это. Въ этихъ келіяхъ, гдѣ ничто
не измѣнилось со времени кончины великаго святителя,
Ихъ Величества и Ихъ Высочества изволили выпить
по чашкѣ чаю, и такъ какъ времени оставалось мало,
то изъ келіи Филарета прямо направились пѣшкомъ
чрезъ весь скитъ и чрезъ мостъ къ иконѣ Богоматери,
именуемой Черниговскою-Ильинскою.
При входѣ въ пещерный храмъ Ихъ Величества и
Ихъ Высочества изволили спуститься по лѣстницѣ, сту-
пеней въ двадцать, въ нижнюю церковь, къ самой иконѣ
Богоматери, гдѣ слушали молебенъ и приложились къ
иконѣ. За симъ Государь Императоръ и Государыня
Императрица одни, не смотря на предупрежденіе о сы-
рости и холодѣ, спустились еще ступеней на двадцать
или на тридцать къ самому пещерному колодезю и по-
томъ отправились обозрѣвать пещеры въ собственномъ
смыслѣ.
При жизни основателя скита въ этихъ пещерахъ
дѣйствительно жили отшельники, и первый изъ нихъ
былъ извѣстный въ народѣ подъ именемъ „блаженнень-
каго Филиппушки съ голубкомъ*. Этотъ Филиппушка,
лично извѣстный самому основателю скита и съ его
благословенія поселившійся въ близости къ скиту, за
прудомъ, въ густой лѣсной чащѣ, въ ветхой, необитае-
мой лѣсной сторожкѣ, испросилъ однажды у покойнаго
намѣстника лавры, архимандрита Антонія, позволеніе
выкопать близъ сторожки погребъ. Страннымъ показа-
лось намѣстнику желаніе пустынножителя при уединен-
ной сторожкѣ имѣть погребъ, тѣмъ не менѣе онъ поз-
волилъ ему исполнить свое желаніе и даже разрѣшилъ
ему, если будетъ нужно, взять въ помощь еще двухъ
послушниковъ изъ скита. Когда, чрезъ три недѣли, отецъ
наставникъ лично захотѣлъ осмотрѣть это мѣсто, на-
шелъ, что выкопанъ не погребъ, а небольшая подзем-
ная квадратная пещера, въ которой Филиппъ со своими
сотрудниками уже началъ совершать молитвы и читать
правила. Когда это стало извѣстно основателю скита, онъ
написалъ намѣстнику: „Хорошо, если трудятся въ пеще-
рахъ по усердію, но, мнѣ кажется, не надобно сіе распро-
странять и дѣлать гласнымъ*. Чрезъ нѣсколько времени
пожелали жить въ пещерахъ еще нѣкоторые. Естественно,
что вмѣстѣ съ симъ расширились и самыя пещеры. Го-
сударь Императоръ изволилъ спросить, живетъ-ли те-
перь кто-либо въ пещерахъ, и припомнилъ обстоятель-
зе зопі гепйисз аи шіііеи йез ассіашаііопз рори-
Іаігез, а Іа рогіе заіпіе сіи сіоііге ой Іез аііепйаіі. еп
диаіііё й’аЬЬё йе Іа Іаиге, М-§т Лоаппісе, тёігороіііе
йе Мозсои аѵес іоиі Іе сіег^ё. Ье ргёіаі а айгеззё а
Ьеигз Ма]езіёз ип йізсоигз йе Ьіепѵепи йапз Іедиеі іі
сопзіаіаіі Іа зоіе йез геійреих йе Іа Іаиге а Іа ѵие йе
Гаи^изіе соиріе ѵепапі еп рёіегіпа^е аргёз Іез Гёіез
йе Мозсои. Ье зоиѵегаіп йе Гёіаі Іе ріиз ѵазіе йи
топйе а зизрепйи Іез гёзоиіззапсез йе за ргетіёге
сарііаіе роиг ѵепіг еп зітріе рёіегіп айогег Іез геіі-
диез йи топазіёге, сЬег аи соеиг йе іоиіе Іа Киззіе.
Сезі-Іа ип зресіасіе диі ётие еі ігапзрогіе Гате!
Тоиі сЬап^е аѵес Іе іетрз, Іез зііиаііопз еі зоиѵепі
тёте Іа тапіёге й’епѵіза^ег Іез сіюзез, таіз аи тіііеи
йе іоиз сез с1іап§етепІ8 1а ріёіё йез топагдиез гиззез
гезіе іпіасіе. С’езі іоіуоигз а Біеи ди’ііз з’айгеззепі
аих ]оигз й’ёргеиѵе сотте аих ]оигз йе ^оіе. Сеі ез-
ргіі йе ріёіё ргоГопйе езі ѵізіЫе йапз Іе зоиѵегаіп ас-
іиеі еі йапз зоп аи^изіе ёроизе, еі Іе реиріе гиззе еп
геззепі ипе ^оіе іпйісіЫе. Ье заіпі Гопйаіеиг йи сои-
ѵепі соиѵгіга йе за Ъёпёйісііоп Іе зоиѵегаіп, Іа зоиѵе-
гаіпе еі Іа Киззіе йопі 1ѳ ^оиѵегпетепі а ёіё сопйё
а 8а Ма]езіё раг Іа ѵоіопіё йи Тоиі-Риіззапі.
Бе Іа рогіе заіпіе, Ьеигз Ма]езіёз зе гепйігепі аи
тіііеи йез ассіатаііопз рориіаігез еі йез сапіідиез за-
сгёз Йапз Іа саіііёйгаіе йе Іа Тгіпііё ой М-цт йоаппісе
сёІёЬга Іе зегѵісе йіѵіп зиіѵі йез ргіёгез роиг Іе героз йе
Гате йе Іа йёГипіе Ітрёгаігісе Магіе Аіехапйгоѵпа (йё-
сёйёе Іе 22 таі). Ьез ргіёгез зе іегтіпёгепі раг йез ас-
ііопз йе §гасе А, 8і-8ег§е. Ьеигз Мазезіёз опі айогё еп-
зиііе Іез геіідиез йе 8і-8ег^е еі ассеріёгепі егасіеизе-
тепі Іез заіпіез іта^ез диі Іеиг опі ёіё ойегіез. Сеііе
диі а ёіё ойегіе а 8. М. ГЕтрегеиг езі іа соріе й’ипе
іта°е йе Іа ѵізіоп йе Іа ѵіенге дие Іе ізаг Аіехіз
МікЬайоѵіісЬ аѵаіі етрогіё аѵес іиі йапз за сатращіе
йе Роіоцпе еп 1654 еі ди’іі а гепйи еп 1659, йёсіагапі
ди’іі йоіі за ѵісіоіге а Гіпіегсеззіоп йе Іа Заіпіе-Ѵіенге
еі йез заіпіез іЬаитаіпг^ез Зегеге еі №копе, диі Гопі
аійё йапе Іа сопдиёіе йе Ѵііпа еі й’аиігез ѵіііез роіо-
паізез, ІііЬиапіеппез еі аііетапйез. Бериіз сеііе ёродие
Гітаее йопі іі з'а^іі а й§игё йапз ип §гаіій потЪге
йе сатраещез еі йе сотЬаіз. 8. М. ГІтрёгаігісе а ге^и
ипе іта^е йе Моіге-Бате йе ТсЬегпі^одѵ. А Ьеигз А1-
іеззез еі аих Ьоіез йе йізііпсііоп опі ёіё ойегіез йез
іта^ез йе 8і-8ег^е. Бе Іа саіііёйгаіе Ьеигз Маіезіёз
опі раззё йапз Іез аррагіетепіз йи тёігороіііе, ой ёіаіі
зегѵі ип йё^еипег. Ьеигз Маіезіёз опі ѵізііё епзиііе 1а
саіііёйгаіе йе ГАззотрііоп еі зе зопі гепйпез запз Іеигз
сотра^попз йе ѵоуа^е а Гасайётіе іЬёоІодідие йе Моз-
сои еп сотра^піе йи тёігороіііе, йи ргосигеиг-^ёпёгаі
Йи заіпі-зупойе еі йи §оиѵегпеиг-§ёпёга1 йе Мозсои.
Бапз Іа заііе йез сопГёгепсез йе Гасайётіе ёіаіепі гёи-
піз Іез ргоГеззеигз еі Іе гезіе йи регзоппеі рёйа^о^ідие
дие Іе гесіеиг йе Гасайётіе а еи ГЬоппеиг йе ргёзепіег
а 8. М. ГЕтрегеиг, репйапі дие 8. М. ГІтрёгаігісе
з’епігеіепаіі ^гасіеизетепі аѵес М. Іе ргоГеззеиг Кои-
Библиотека «Руниверс»
248
ВѢНЧАНІЕ РУССКИХЪ ГОСУДАРЕЙ НА ЦАРСТВО.
Отъ тамбовскаго городскаго общества. Отъ дворянства Рязанской губерніи.
Отъ дворянства Московской губерніи.
Отъ ярославскаго городскаго общества.
Отъ земства Ярославской губерніи.
Отъ дворянства Саратовской губерніи.
Поднесеніе хлѣба-соли Ихъ Императорскимъ Величествамъ. — Б л юда и солонки. (Работа московскаго
фабриканта П. Овчинникова.)
(СаНеаих, оіТегІз Л Ъеигз Ма]е&1ё8. — Ріаіз еі заііёгез Не Ліѵ. ѵіііе» еі ргоѵіпсе».'!
Библиотека «Руниверс»
СОѴВОЯЫЕМЕЫТ БЕ8 8ОПѴЕВАт8 ВП88Е8.
249
Отъ московскаго купечества.
Отъ бакппскаго городскаго общества.
Отъ кишиневскаго городскаго общества.
Отъ дворянства Подольской губерніи.
Отъ с.-петербургскаго купечества.
Отъ серпуховскаго городскаго общества.
Поднесеніе хлѣба-соли Ихъ Императорскимъ Величествамъ. — Блюда и солонки. (Работа с.-петербургскаго
фабриканта Сазикова.)
(Сасіеаих, ойегів й Ьеигв Мазезіёв. — Р1а€н еі заііёгея гіе <1іѵ. ѵіііея еі ргоѵіпсея.)
Приложеніи і:і. „ИскиірііоЛ Пл.іюгтрііціи**, № 750.
Библиотека «Руниверс»
250
ВѢНЧАНІЕ РУССКИХЪ ГОСУДАРЕЙ НА ЦАРСТВО.
ства своего прежняго посѣщенія ихъ. По выходѣ изъ |
пещеръ. Ихъ Величества радостно встрѣчены были |
долго дожидавшимися августѣйшими спутниками и не- .
медленно направились къ станціи желѣзной дороги. Вра-
тія-же Геѳсиманскаго скита, пещерной обители и Ки-
новіи собрались въ церкви и соборнѣ совершили молеб-
ствіе о благополучномъ путешествіи Государя Импера-
тора, Государыни Императрицы и Ихъ Высочествъ.
Изъ скита Ихъ Величества направились къ станціи
желѣзной дороги.
Въ Москву Ихъ Величества возвратились въ 5 час.
40 мин. вечера и, при восторженныхъ кликахъ народа,
занявшаго предъ вокзаломъ всю площадь, сѣли въ от-
крытый экипажъ и возвратились въ кремлевскій дворецъ.
== ।
Угощеніе войскъ московскимъ городскимъ
управленіемъ 23-го мая.
23-го мая Москва чествовала пріемомъ и угощеніемъ
войска, прибывшія въ первопрестольную столицу по
случаю коронаціи. Мѣстомъ праздника, говорятъ „Русс.
Вѣд.“, откуда мы занимаемъ эту статью, были избраны
Сокольники, какъ излюбленное москвичами мѣсто гуля-
ній, представляющее къ тому-же всѣ удобства для празд-
ника на открытомъ воздухѣ. Городская коронаціонная
коммиссія, которой дума поручила устройство гулянья для і
народа и угощенія для войскъ, очень удачно восполь-
зовалась Сокольничьимъ кругомъ и прилегающей къ
нему со всѣхъ сторонъ рощей съ широкими прогали-
нами. Вся эта мѣстность получила во время праздника і
чрезвычайно живописный и эффектный видъ. На Соколь-
ничьемъ кругу городъ выстроилъ громадный павильонъ
для пріема Ихъ Императорскихъ Величествъ, особъ
августѣйшей фамиліи, иностранныхъ гостей и почет-
ныхъ лицъ, получившихъ приглашеніе на праздникъ.
Павильонъ занимаетъ площадь въ формѣ круга, имѣю-
щаго въ діаметрѣ 18 саженей, и можетъ вмѣстить отъ
3-хъ до Зх/2 тысячъ зрителей. Съ внѣшней стороны па-
вильонъ представляетъ изящное круглое въ русскомъ
стилѣ зданіе, накрытое красивымъ куполомъ; корпусъ
зданія окруженъ открытой галереей, къ которой у строе- ‘
но три подъѣзда, изъ нихъ средній, выходящій противъ і
заставы, предназначался для августѣйшихъ гостей, а ;
два боковые — для другихъ приглашенныхъ. Какъ га- ।
лерея, такъ и корпусъ зданія отдѣланы рѣзьбой, орна- !
ментами, украшены щитами, гербами и красивыми дра-
пировками и окружены высокими мачтами, на которыхъ
развѣвались флаги и знамена. Внутренность павильона 1
состоитъ изъ громадной круглой залы, изъ которой вы- *
дѣлены: аванъ-зала, гостиная и императорская ложа:
въ противоположной императорской ложѣ сторонѣ воз-
вышалась эстрада для оркестра. Вся зала была роскошно
и съ большимъ вкусомъ убрана драпировками и расте-
ніями; особенной пышностью отличалась отдѣлка импе- і
риторскихъ ложи и гостиной. Павильонъ строился на- • ।
столькой капитально, чтобы могъ сохраниться и на бу-
дущее время въ видѣ украшенія Сокольниковъ, въ ко-
Дгіаѵізедѵ. Ьеигз Ма]е8Іёз опі ехатіпё аѵес Ъеаисоир
Д’аііепііоп 1е Дёсог огиппаі Де Іа заііе Дез сопГёгепсез
еі Іез рогігаііз Допі еііе езі огпёе. Ье Зоиѵегаіп еі іа
Зоиѵегаіпе опі ѵізііё епзиііе іез аррагіетепіз Ди гесіеиг
еі у опі §гасіеизетепі ассеріё Дез ехетріаігез Дез <си-
ѵгез Де ріизіеигз ргоГеззеигз. Пз зе зопі гепДиз епзиііе
а 1е§1ізе Де ГасаДётіе, ой Іез ёіиДіапіз опі сііапіё 1е
сапіідие „8еі§пеиг, ргёзегѵе іоп реиріе". Аи зогііг Де
Ьеигз Ма^езіёз, Гапітаііоп еі Гаіё^геззе Дез ёіиДіапіз
еі Дез ргоГеззеигз езі аггіѵё а зоп сотЫе. Бапз 1е
соиіоіг Дез заііез Д еіиДез еі Дапз 1е ]агДіп асаДётідие
геіепііззаіепі Дез ассіатаііопз епііюизіазіез. Ье раг-
соигз иііёгіеиг Ди сіоііге раг Ьеигз Маз’езіёз а ёіё ріи-
зіеигз Гоіз аггёіё раг Іез таззез рориіаігез Дёзігеизез
Де ѵоіг Де ріиз ргёз Іеиг топагдие Ьіеп-аітё. Бе Іа
Іаиге, Ьеигз ЛЬуезіёз зе зопі гепДиез Дапз Гегтііаце Де
Сгеііізетапё, ой еііез Гигепі гесиез раг М-§т Лоаппісе
еі раг 1е рёге Бапіеі, Гагсііііесіе Де Гегтііаце. Аргёз
аѵоіг Ъаізё Іа 8аіпіе-Сгоіх еі геси Геаи Ъёпііе. Ьеигз
Ма]езіёз зе зопі гепДиез а Гё^іізе Де ГАззотрііоп срй
езі 1е сепіге Де Гегтііа^е еі опі аііепііѵетепі ехатіпё
сеі апсіеп іетріе диі зе Дізііп^ие раг Ъеаисоир Де раг-
іісиіагііёз огі§іпа1ез еі ой зе ігоиѵепі ріизіеигез іта^ез
еі геіідиез Д’ипе Ііаиіе апііциііё. Ь’огпетепіаііои Ди
іетріе езі аиззі ігёз гешагсріаЫе. Ьез ІатраДаігез, Іез
сапДёІаЪгез еі іоиз Іез оіуеіз Де сиііе зопі еп Ъоіз соп-
Гогтётепі аи іезіатепі Ди ГопДаіеиг Де Гегтііа^е, циі
а ехі^ё дие Гё§1ізе Де се сіоііге зоіі таіпіепие Дапз
за зітріісііё ргітіііѵе роиг зе сопГогтег аи ргоѵегЬе
диі Діі ,,1а ой іоиі езі зітріе, Іез апегез ѵіеппепі раг
сепіаіпез".
Бе Гёціізе Ьеигз Ма]езіёз зе зопі гепДиез аѵес
М-§г Доаппісе Дапз Іез сеіиііез Ди ДёГипі тёігороіііо
РЫІагёіе сёІёЪгез раг Іеиг зітріісііё гизіісріе еі Допі
Іез рогіез еі Іез рІапсЪегя п’опі ^атаіз ёіё реіпіз раг зоп
огДге ехргёз. Бпе Гепёіге Ди реііі огаіоіге Доппе Дапз
Гёагіізе Де ГАззотрііоп. Ьез теиЪІез зопі гетріасёз раг
Де зітріез Ъапсз Де Ъоіз. Ье ДёГипі тёігороіііе аітаіі
а з’епГегтег Дапз сеііе геігаііе сріапД зез потЪгеизез
оссираііопз 1е Іиі регтеііаіепі. Кіеп п’а ёіё сііаіщё
Дапз Іез сеіиііез Дериіз Іа тогі Ди §тапД ргёіаі. Ьеигз
Маіезіёз еі Ьеигз Аііеззез ассеріёгепі ипе іаззе Де іііё.
еі сотте іі пе гезіаіі ріиз дие реи Де іетрз, зе зопі
асЪетіпёз а ріеД а ігаѵегз іоиі Гегтііа§е ѵегз Гіта^е
Де Хоіге-Бате Де Тсііегпі^оіѵ-Піііпзку. А Гепігёе Де
Гё^іізе зоиіеггаіпе, Ьеигз Ма]езіёз зопі ДезсепДиез Дапз
1е іетріе іпГёгіеиг ой зе ігоиѵе Гіта§е еі опі аззізіё
а Дез ргіёгез еп асііопз Де цтасез. Аргёз сеіа, 1е 8ои-
ѵегаіп еі Іа 8оиѵегаіпе, попоЪзіапі 1е ГгоіД еі Гкиті-
Дііё, зопі ДезсепДиз епсоге ріиз Ъаз зизци’аи риіі Дез
саѵегпез еі зопі аііёез ѵізііег сез Дегпіёгез.
Би ѵіѵапі Ди ГопДаіеиг Де Гегтііа^е, Іез саѵегпез
еп (іиезііоп ёіаіепі ІіаЪііёез раг Дез егтііез Допі 1е
ргетіег ёіаіі сошіи зоиз 1е пот Ди „Ъіепііеигеих РІіі-
Іірроизска а Іа соІотЪе . Сеі азсёіе, регзоппеііетепі
соппи аи ГопДаіеиг Де І’еппііа^е еі диі з’ёіаіі ёіаЫІ
Библиотека «Руниверс»
СОИКОХХЕМЕПТ ПЕ8 8ОПѴЕЕАШ8 КП88Е8.
251
торомъ это лучшее мѣсто для общественныхъ гуляній
такъ давно нуждалось.
Вокругъ павильона, на газонѣ, подъ тѣнью деревьевъ,
были разставлены лучеобразно, рядами, столы для угоще-
нія войскъ; между столами оставались свободныя аллеи
для гуляющихъ. Вся эта мѣстность была убрана хоруг-
вями, флагами и значками. Среди зелени деревьевъ де-
кораціи получали особенный эффектъ. Позади павильона
было расположено два громадныхъ оркестра. Улицы, по
которымъ должны были слѣдовать въ Сокольники Ихъ
Величества, приняли нарядный и оживленный видъ; на
тротуарахъ толпился народъ; у въѣзда на Каланчевскую
площадь возвышались два большихъ щита съ государ-
ственными гербами и два ряда мачтъ съ флагами, обра-
зуя нѣчто въ родѣ воротъ; стеченіе народа было осо-
бенно велико на дорогѣ отъ Сокольнической заставы
къ павильону. Вся эта дорога пестрѣла различными
декораціями, между которыми выдѣлялись хоругви съ
портретами нѣкоторыхъ русскихъ государей. Хоругви
эти украшали Тверскую въ день Высочайшаго въѣзда.
Въ 21/2 часа пополудни издалека послышалось „ура";
по дорогѣ въ Сокольники показались придворные эки-
пажи; впереди изволили ѣхать въ открытой коляскѣ
Его Высочество великій князь Владиміръ Александро-
вичъ съ супругой великой княгиней Маріей Павловной;
въ откинутомъ задкѣ коляски лежало нѣсколько буке-
товъ. Далѣе слѣдовали великіе князья Николай Нико-
лаевичъ старшій, Константинъ Николаевичъ, Алексѣй
Александровичъ съ особами августѣйшей фамиліи, Его
Высочество Государь Наслѣдникъ Цесаревичъ Николай
Александровичъ, князь черногорскій Николай и, нако-
нецъ, при восторженныхъ кликахъ народа, въ открытой
коляскѣ, изволили слѣдовать Ихъ Величества Государь
Императоръ и Государыня Императрица. За ними слѣ-
довали въ каретахъ великія княгини въ русскихъ ко-
стюмахъ, иностранные принцы и послы, придворныя
дамы и кавалеры, генералитетъ и другія высокія особы.
У павильона Ихъ Величества были встрѣчены предста-
вителями городскаго общественнаго управленія, какъ
хозяевами праздника, при звукахъ національнаго гимна.
Части войскъ, собравшіяся въ ожиданіи обѣда, выстрои-
лись вдоль столовъ. Государь Императоръ и Государыня
Императрица изволили выйти на террассу, встрѣченные
единодушными и восторженными криками „ура"; все-
общій восторгъ войскъ и народа достигъ крайняго пре-
дѣла, когда Ихъ Величества, въ сопровожденіи особъ
императорской фамиліи, иностранныхъ гостей и блестя-
щей свиты, изволили обходить столы, здороваясь съ
войсками. По данному знаку войска сѣли за столы. Ихъ
Величества изволили удалиться въ павильонъ, гдѣ былъ
приготовленъ роскошный буфетъ, сервированный содер-
жателемъ ресторана „Эрмитажъ". Оркестры поперемѣнно
исполняли нумера концертной музыки. Въ 3 часа Госу-
дарь Императоръ и Государыня Императрица изволили
отбыть съ праздника. Среди войскъ и народа вновь раз-
дались восторженные, долго не смолкавшіе клики. За
сіе кои аззепіітепі аих епѵігопз сіи сіоііге деггіёге Гё-
іап§, сіапз Іе ріиз ёраіз (Іе Іа Гогёі,— аѵаіі детапдё аи
дёГипі аЬЬё-соад]иіеиг сіе Іа Іаиге, ГагсЫтапдгііе Ап-
іоіпе, Гаиіогізаііоп сіе 8е сгеизег ипе саѵе аих епѵі-
гопз де Іа Ьиііе сіе Гогезііег диі Іиі зегѵаіі д’аЬгі. Ь’аг-
сііітапдгііе ігоиѵа ёігап^е се дёзіг (Іе Газсёіе, таіз іі
Іиі сіоппа Гаиіогізаііоп детапдёе еі Іиі доппа тёте
роиг аіде деих Ггёгез Іаідиез де Гегтііаце. 9иапс1 ігоіз
зетаіпез аргёз сеіа Іе рёге агсЬітапдгііе ѵоиіиі ѵізііег
Іиі-тёте Гепдгоіі еп диезііоп, іі ѵіі ди’оп аѵаіі сгеизё
поп ипе саѵе, таіз ипе ѵёгііаЫе сІіатЬге зоиіеггаіпе,
дапз Іадиеііе РЬіІірре еі зез сотра&попз аѵаіепі дё]’а
соттепсё а гёсііег дез ргіёгез еі а зе Ііѵгег а дез
ехегсісез геіі-ціеих.
Оиайд Іе Гопдаіеиг де Гегтііа^е Гарргіі іі ёсгіѵіі
а зоп соадріеиг: „С’езі Ьіеп зі оп зе Ііѵге аих ехег-
сісез геіигіеих дапз Іез саѵегпез раг гёіе ѵёгііаЫе,
таіз іі те рагаіі дие Іа сіюзе пе доіі раз ёіге еЬгиі-
іёе. С^иеідие іетрз аргёз іі зе ігоиѵа д’аиігез азсёіез
дёзігеих де зе сіоіігег дапз Іез саѵегпез. Тоиі паіи-
геііетепі Іез саѵегпез еііез тётез дигепі ёіге а§гап-
діез.
8. М. ГЕтрегеиг а Ьіеп ѵоиіи детапдег, зі диеі-
ди’ип ЬаЬііе таіпіепапі сез зоиіеггаіпе еі зе зоиѵепіг
дез сігсопзіапсез дапз Іездиеііез іі Іез а ѵізііё аиіге-
Гоіз. Аи зогііг дез зоиіеггаіпе Ьеигз Ма]езіёз опі ёіё
З’оуеизетепі ассиеііііез раг Іеигз аи§изіез сотра^попз
диі Іез аѵаіепі Іоп^іетрз аііепдиз; риіз іоиі Іе топде зе
гепдіі аи сЬетіп де Гег. Роиг се диі езі дез геіі^іеих
ди сіоііге де СгеіЬзетапё, де Гегтііа^е зоиіеггаіп еі ди
топазіёге дез сёпоЬііез, ііз зе зопі гёипіз а Гё^іізе
роиг ргіег а ІЪеигеих ассотрііззетепі ди ѵоуа§е де
геіоиг де Ьеигз Ма]езіёз еі де Ьеигз Аііеззез.
Ьеигз Ма]езіёз зопі геѵепиез а Мозсои а 5 Ьеигез
40 тіпиіез. 8’ёіапі тіз еп ѵоііиге дёсоиѵегіе аи ті-
ііеи дез ассіашаііопз епііюизіазіез ди реиріе диі зе
ргеззаіі зиг Іа ріасе де Іа даге, ГЕтрегеиг еі ГІтрёга-
ігісе зопі гепігёз аи раіаіз ди Сгетііп.
Вапдиеѣ оіГегѣ аих ігоирез раг Іа типі-
сіраііѣё сіе Мозсои Іе 23 таі.
Ье 23 таі Іа ѵіііе де Мозсои а ойегі ип Ьапдиеі
аих ігоирез гёипіез дапз Гапсіеппе сарііаіе а Госсазіоп
ди 8асге. Оп аѵаіі сЬоізі роиг сеііе Гёіе Іа Іосаіііё де
8око1пікі, сотте Гепдгоіі Гаѵогі дез тозсоѵііез еп ѵіі-
Іа^іаіиге, ргёзепіапі іоиіез Іез диаіііёз ГаѵогаЫез роиг
ипе Гёіе А сіеі дёдоиѵегі. Ьа соттіззіоп типісіраіе
ди 8асге, а Іадиеііе Іе сопзеіі типісіраі аѵаіі сопйё
Гопцапізаііоп де сеііе Гёіе, аіпзі дие де сеііе ди
сЬатр КЬодупзкоё, а зи иіііізег Гогі Ьеигеизетепі Іе
гопд-роіпі де Зокоіпікі еі Іез аѵепиез диі у аЬоиііз-
зепі. Тоиі се епдгоіі ргіі ип азрѳсі Ьаиіетепі ріііо-
гездие Іе риг де Іа Гёіе. 8иг Іе гопд-роіпі оп аѵаіі
еіеѵё ип іттепзе раѵіііоп роиг Ьеигз Ма]езіёз, Іез
тетЬгез де Іа Гатіііе ітрёгіаіе, Іез ргіпсез де зап^
ёігап^егз еі Іез іпѵііёз де дізііпсііоп. Ье раѵіііоп аѵаіі
32*
Библиотека «Руниверс»
252 ВѢНЧАНІЕ РУССКИХЪ ГОСУДАРЕЙ НА ЦАРСТВО.
Отъ иркутскаго городскаго общества.
Отъ земства Симбирской губерніи.
Отъ дворянства
Поднесеніе хлѣба-соли Ихъ Императорскимъ Величествамъ — Блю
(Сайеаих, овеги & Ьеига Мазезіёз. — 1
Высочайшій смотръ войскъ
(Кеѵие тіІПаіге виг
Библиотека «Руниверс»
СОБВОККЕМЕКТ ПЕ8 8ОПѴЕВАІЫ8 КѴ88Е8.
253
Отъ земства Пермской губерніи.
Отъ дворянства Вологодской губерніи.
и солонки (Работа московскаго фабриканта П. Овчинникова.)
еі 8а1іёгей сіе йіѵ. Ѵіііе» еі Ргоѵіпсе§.)
Ходынскомъ полѣ 28-го мая.
іашр йе КЬойупвкоё.)
Библиотека «Руниверс»
254
ВѢНЧАНІЕ РУССКИХЪ ГОСУДАРЕЙ НА ЦАРСТВО.
Ихъ Величествами послѣдовала и большая часть высо-
кихъ гостей.
Длинные обѣденные столы, накрытые бѣлыми ска-
тертями съ русскими узорами, были уставлены безчи-
сленнымъ множествомъ приборовъ; посрединѣ столовъ
стояли бутылки съ напитками; столовое бѣлье: скатерти
и полотенца, посуда фаянсовая и деревянная въ рус-
скомъ видѣ съ позолотой, ложки, ножи и вилки, — все
это было заготовлено къ празднику по особымъ зака-
замъ и преимущественно исполнено кустарями. Угоще-
ніе состояло изъ обѣда по слѣдующему мэню: солонина,
лапша съ говядиной и кускомъ пирога, жареная бара-
нина съ картофелемъ, на сладкое — пряники. Изъ на-
питковъ были: пиво, медъ, водка и красное вино. Кромѣ
того, каждый нижній чинъ получилъ послѣ обѣда по
пакету съ пряниками, леденцами, орѣхами, стручками и
карамелью. Прислуживало за обѣдомъ до двухъ тысячъ
половыхъ, собранныхъ со всѣхъ трактировъ Москвы.
Для каждаго изъ нижнихъ чиновъ былъ приготовленъ
особый приборъ, который онъ и получилъ послѣ обѣда
на память о гостепріимствѣ Москвы. Приборъ состоялъ
изъ фаянсовой тарелки съ гербомъ Москвы, деревянной
чашки, росписанной золотомъ съ такимъ-же гербомъ,
ложки и кружки. Угощеніе было предложено только
войскамъ, но такъ какъ собрать въ Сокольникахъ всѣ
войска, прибывшія въ Москву на коронацію, не пред-
ставлялось возможнымъ, то на праздникѣ было устроено
угощеніе только на 12.000 человѣкъ отъ всѣхъ собран-
ныхъ въ Москвѣ гвардейскихъ и армейскихъ войскъ;
для всѣхъ остальныхъ войскъ въ этотъ день было пред-
ложено угощеніе отъ города въ казармахъ и другихъ
временныхъ мѣстахъ ихъ расположенія. Во время обѣда
играли оркестры военной музыки.
Балъ въ кремлевскомъ дворцѣ 23-го мая.
23-го мая въ Александровской залѣ кремлевскаго
дворца состоялся балъ, на которомъ присутствовало до
2.700 человѣкъ.
Праздникъ этотъ отличался роскошью и замѣчатель-
нымъ одушевленіемъ. Съѣздъ начался въ 9 часовъ, и
скоро обѣ залы, Александровская и Андреевская, бли-
стательно освѣщенныя, наполнились публикой.
Въ 10 часовъ въ Андреевскую залу вступили Ихъ
Величества Государь Императоръ и Государыня Импе-
ратрица, за которыми слѣдовали августѣйшіе члены
царской семьи и иностранные принцы. Государь былъ
въ формѣ семеновскаго полка. Государыня была въ бѣ-
ломъ платьѣ, отдѣланномъ цвѣтами и украшенномъ ве-
ликолѣпными брилліантами.
Балъ, по принятому обычаю, открылся полонезомъ,
за которымъ слѣдовала кадриль. Государыня Императ-
рица изволила танцовать ее съ Его Королевскимъ Вы-
сочествомъ принцемъ Карломъ шведскимъ, имѣя визави
Его Императорскаго Высочества великаго князя Влади-
міра Александровича, танцевавшаго съ Ея Император-
скимъ Высочествомъ эрцгерцогиней австрійской Маріей-
Іа Гогте д’ипе гоіопде сіе 18 заігёпез де (Ііатёіге еі
роиѵаіі сопіепіг сіе 3,000 а 3,800 регзоппез. II ёіаіі
Ъаіі сіапз Іе зіуіе гиззе еі зигтопіё д’ипе ёіё^апіе сои-
роіе. Ье согрз Де Гёдійсе еіаіі епіоигё д’ипе §а1егіе
сіёсоиѵегіе, а Іадиеііе оп топіаіі раг ігоіз реггопз. Сеіиі
ди тіііеи зе ігоиѵаіі еп Гасе сіе Іа Ьаггіёге сіе 8око1-
пікі. II ёіаіі дезііпё аих аи^изіез іпѵііёз. Ьез деих
аиігез зегѵаіепі а Гепігёе дез зресіаіеигз. Ьа ^аіегіе еі
Іе согрз де Гёдійсе Гигепі гісЬетепі дёсогёз де зсиір-
іиге а ]оиг еп Ьоіз, д’ёсиззопз еі де іепіигез. Аиіоиг
ди раѵіііоп ёіаіепі ріапіёз дез таіз ѵёпіііепз зигтоп-
іёз де дгареаих еі д’огіЯаттез. Ь’іпіёгіеиг ди раѵіііоп
Гогтаіі ипе гоіопде, дапз Іадиеііе оп аѵаіі іпзіаііё ипе
аѵапізаііе, ип заіоп еі ипе ігіЬипе роиг Ьеигз Ма]езіёз.
Еп Гасе де Іа ігіЬипе з’ёіёѵаіі ипе езігаде роиг Іез ти-
зісіепз. Тоиіе Іа гоіопде ёіаіі гісііетепі дёсогёе де ѵег-
диге еі де Йеигз. Ьа дёсогаііоп де Іа ігіЬипе еі ди
заіоп де Ьеигз Ма^езіёз зе с1ізііп§иаіепі раг зоп Іихе еі
раг зоп Ъоп §ойі. Ье раѵіііоп а ёіё Ъаіі зі зоіідетепі
ди’іі зега сопзегѵё сотте ип огпетепі де Іа рготе-
паде де Вокоіпікі.
Аиіоиг ди раѵіііоп, зиг Іа реіоизе ёіаіепі іпзіаііёез
еп гауопз Іез іаЫез роиг Іез ігоирез, Іаіззапі де Іаг^ез
аѵепиез ІіЬгез роиг Іа сігсиіаііоп дез зресіаіеигз. Тоиі
Іе гопд-роіпі ёіаіі дёсогё де Ъаппіёгез, де дгареаих
еі де реппопз. Ьа ѵегдиге дез агЬгез а]оиіаіі аи ріі—
іогездие де ГеЙеі. Веггіёге Іе раѵіііоп зе іепаіепі деих
§гапдз огсііезігез де тизідие.
Ьез гиез, раг Іездиеііез Ьеигз Ма]езіёз деѵаіепі зе
гепдге а Зокоіпікі, аѵаіепі ргіз ип аіг де Гёіе. Ье реиріе
зе ргеззаіі зиг Іез ігоііоігз; а Гепігёе де Іа ріасе Ка-
ІапісЬеѵзкаіа з’ёіёѵаіепі деих ёпогтез ёсиззопз аих аг-
тез де ГЕтріге еі деих гап§ёез де таіз ѵёпіііепз Гог-
тапі ипе зогіе де рогіаіі. Ь’аГЙиепсе ёіаіі зигіоиі
§гапде епіге Іа Ьаггіёге де Йокоіпікі еі Іе гопд-роіпі.
Тоиі се іга^еі де Іа гоиіе* ёіаіі та^пійдиетепі дё-
согё еі Гоп у ѵоуаіі ріизіеигез §тапдез Ъаппіёгез а рог-
ігаііз де діѵегз зоиѵегаіпз гиззез. Сез Ъаппіёгез аѵаіепі
й^игёез дапз Іа дёсогаііоп де Іа гие Тѵегзкаіа, Іе ]оиг
де Гепігёе зоіеппеііе де Ьеигз Ма]езіё8 а Мозсои.
А 2 Ііеигез еі детіе оп епіепдіі аи Іоіп Іез ассіа- ’
таііопз ди реиріе еі Гоп ѵіі аггіѵег ипе йіе д едиіра-
§ез де Іа соиг. Вапз Іа ргетіёге ѵоііиге дёсоиѵегіе зе
ігоиѵаіепі ЬЬ. АА. II. М-§т Іе іггапд-дис Ѵіадітіг
АІехапдгоѵіісЬ еі М-те Іа егапде-дисЬеззе Магіе Раѵ-
Іоѵпа. Вапз Іе сгеих де Іа сароіе ге]'еіёе де Іа ѵоііиге
оп ѵоуаіі ріизіеигз Ъоидиеіз де Йеигз. Вапз Іез ѵоііигез
зиіѵапіез зопі аггіѵёез ЬЬ. АА. II. М-§гз Іез «;гапд-
дисз №со1аз Ыісоіаіёѵіісіі рёге, Сопзіапііп КісоІаіёѵіісЬ,
Аіехіз АІехапдгоѵіісЬ, Іе §гапд-дис сёзагёѵіісЬ. Іе ргіпсе
№со1аз ди Мопіёпёідто. Веггіёге іоиз Іез ргіпсез аггі-
ѵёгепі аи тіііеи дез ассіашаііопз епііюизіазіез де Іа
Гоиіе ЬЬ. ММ. ГЕтрегеиг еі ГІтрёгаігісе еп ѵоііиге
сіёсоиѵегіе, зиіѵіз раг Іез дгапдез-дисііеззез, Іез ргіпсез
ёігап^егз, Іез атЪаззадеигз, Іез датез еі Іез саѵаііегз
де Іа соиг, Іез оГйсіегз, «ёпегаих, еіс. Веѵапі Іе ра-
Библиотека «Руниверс»
СОШІОНЯЕМЕНТ ВЕ8 8ОПѴЕВАШ8 КН88Е8.
255
Терезіей. Для мазурки Государыня Императрица изво-
лила избрать своимъ кавалеромъ командира Преобра-
женскаго полка, князя Оболенскаго. Танцы продолжа-
лись до часу пополуночи. Затѣмъ открылись двери Геор-
гіевской залы, въ которой былъ сервированъ роскошный
ужинъ. Не смотря на обширныя свои размѣры, Геор-
гіевская зала не могла вмѣстить всѣхъ приглашенныхъ
и потому пришлось накрыть столы въ смежныхъ покояхъ.
Государь два раза изволилъ обойти столы, милостиво
бесѣдуя со своими гостями.
Освѣщеніе Георгіевской залы было вполнѣ роскош-
ное. Кромѣ люстръ и канделябровъ, по всѣмъ карнизамъ
горѣли свѣчи. Въ галереѣ, примыкающей къ Андреев-
ской залѣ, былъ устроенъ буфетъ для чая и прохлади-
тельныхъ напитковъ. Тутъ-же были выставлены драго-
цѣнныя блюда, поднесенныя Ихъ Величествамъ. Роскошь
мундировъ и дамскихъ туалетовъ поразительная. Общее
вниманіе было обращено на военные и гражданскіе мун-
диры иностранныхъ владѣтельныхъ особъ. Они отлича-
лись изяществомъ и разнообразіемъ.
Очень красивъ мундиръ шведской лейбъ-гвардіи, но-
симый обыкновенно Его Королевскимъ Высочествомъ
принцемъ Карломъ шведскимъ. Мундиръ этотъ голубаго
цвѣта, оттѣнка дгіез Ле Іаіп, съ широкими отворотами,
воротникомъ и обшлагами бѣлаго сукна. Очень изящны
и живописны нѣкоторые болгарскіе мундиры.
Многочисленные прусскіе мундиры отличаются чисто
военнымъ покроемъ и разнообразіемъ цвѣтовъ. Итальян-
скіе мундиры—болѣе скромныхъ цвѣтовъ, но по своимъ
богатымъ украшеніямъ и отложнымъ воротникамъ—не-
вольно бросаются въ глаза. Французскіе мундиры изящны,
но, сравнительно, болѣе скромны.
Прадставители востока блистаютъ дивными шелко-
выми матеріями и роскошнымъ оружіемъ. Костюмъ хана
хивинскаго, затканный золотомъ, вызываетъ общій во-
сторгъ. Костюмъ тифлисскаго предводителя, бѣлый и
отдѣланный мѣхомъ, также очень понравился всѣмъ.
У англичанъ преобладаетъ красный цвѣтъ, но его
царство приходитъ къ концу. Въ Англіи нашли, что
цвѣтъ этотъ слишкомъ ярокъ, неудобенъ для офицеровъ
на полѣ битвы, и имъ скоро придется надѣть мундиры
темныхъ цвѣтовъ. Между австрійскими мундирами обра-
щаютъ на себя вниманіе мундиры венгерскаго покроя,
въ которыхъ часто сукно замѣнено бархатомъ и шел-
комъ.
Среди этого разноцвѣтнаго калейдоскопа наши рус-
скіе мундиры невольно кажутся очень скромными. Но
въ этой простотѣ много изящества, и офицеры ино-
странцы завидуютъ намъ.
Обѣдъ для членовъ дипломатическаго кор-
пуса въ кремлевскомъ дворцѣ 24-го мая.
24-го мая, въ кремлевскомъ дворцѣ, въ Георгіев-
ской залѣ, былъ обѣдъ для пословъ, посланниковъ съ
ихъ супругами, членовъ государственнаго совѣта, сена-
торовъ, первыхъ и вторыхъ членовъ двора, генералъ-
ѵіііоп Ьеигз Ма^езіёз Гигепі гедиез раг Іез гергёзепіапіз
сіе Іа ѵіііе еп Іеиг диаііѣё д’ог^апізаіеигз де Іа Гёіе.
Ьез огсЬезігез риаіепі репдапі се іетрз ГЬутпе паііо-
паі. Ьез ігоирез гёипіез роиг 1е Ьапдиеі ргігепі ріасе
деѵапі Іеигз іаЫез гезресііѵез. Ьеигз Ма]езіёз зогіігепі
зиг Іа іеггаззе аих ассіатаііопз ипапітез дез аззізіапіз.
Ь’епіЬоизіазте дез ігоирез Гиі а зоп сотЫе, диапд
ГЕтрегеиг еі ГІтрёгаігісе, зиіѵіз дез тетЬгез (іе Іа
Гатіііе ітрёгіаіе, Іез ргіисез ёігащгегз еі ипе Ьгіііапіе
зиііе рагсоигигепі іез гап^ёез де іаЫез еп заіиапі Іез
зоідаіз сіе Іа рагоіе. А ип зі^пе доппё, Іез зоідаіз з’аз-
зігепі. Ьеигз Ма]езіёз геѵіпгепі дапз Іе раѵіііоп ой ёіаіі
іпзіаііё ип та§пійдие ЬиЙеі зегѵі раг Іе дігесіеиг ди
гезіаигапі ,,ГЕгтііа^еи. Ьез огсЬезігез ехёсиіёгепі ріи-
зіеигз тогсеаих де сопсегі. А 3 Ьеигез Ьеигз ’Маз’езіёз
диіііёгепі Іа Гёіе аи тіііеп (іез ассіатаііопз (іез ігои-
рез еі ди реиріе. Ье дёрагі де Ьеигз Ма^езіёз Гиі
Ьіепіді зиіѵі раг сеіиі (іез аиігез аи^изіез іпѵііёз.
Ьез Іоп^иез іаЫез (іи Ьапциеі ойегі аих ігоирез
ёіаіепі гесоиѵегіез де паррез Ыапсііез, аих Ьогдигез
еп соиіеигз де зіуіе гиззе, зиг іездиеііез з’ёіаіаіепі д’іп-
потЪгаЫез соиѵегіз. Аи тіііеи де сЬадие іаЫе з’ёіё-
ѵаіі ипе Іоп^ие гап^ёе де Ьоиіеіііез. Ье 1іп§е де іаЫе,
іа ѵаіззеііе де Гаіепсе, Іез ]аііез еі Іез сиііііёгев еп Ьоіз
Іадиёз еі догёз, іез соиіеаих, іез ГоигсЬеііез, іоиі сеіа
аѵаіі ёіё ГаЬгідиё ехргёз роиг Іа Гёіе раг дез реіііз іп-
дизігіеіз гиззез. Ье тепи ди діпег ёіаіі сотрозё аіпзі
сіи’іі зиіі: Ѵіапде заіёе. 8оире аи гаѵіоііз аѵес де іа
ѵіапде, ипе ігапсЬе де раіё, ди тоиіоп гдіі аих рот-
тез де іегге еі дез раіпз д’ёрісе сотіпе деззегі. Ьез
Ьоіззопз зегѵіез ёіаіепі іа Ъіёге, ГЬудготеІ, Геаи-де-
ѵіе еі іе ѵіп гои§е. СЬадие зоідаі а ге?и еп оиіге ип
зас де Ггіапдізез. Ье зегѵісе ёіаіі Гаіі раг 2,000 §аг-
$опз де гезіаигапіз, ргіз сЬег іоиз іез гезіаигапіз’ де
Мозсои. СЬацие зоідаі аѵаіі Іе’ дгоіі’ д’етрогіег, Іеп
зоиѵепіг де ГЬозрііаІііё де Мозсои, зоп соиѵегі зе сот-
розапі д’ипе аззіеііе де Гаіепсе аих агтез де сеііе
ѵіііе, д’ипе ]аііе еп Ьоіз іадиёе еі огпёе де деззіпз еп
ог, д’ипе сиііііёге рагеіііе еі д’ипе іітЬаіе еп Гаіепсе.
Сотіпе іі аигаіі ёіё діГбсіІе де гёипіг аи гопд-роіпі
де Вокоіпікі іоиіез іез ігоирез асситиіёез а Мозсои,
Іе Ьапдиеі п’а ёіё ойегі ди’аих 12,000 Ьоттез дез ігои-
рез де іа §агде. Тоиз іез аиігез гё^ітепіз опі ёіё ігаі-
іёз раг Іа ѵіііе дапз Іеигз сазегпез еі Іеигз сатретепіз
д’ёіё. Репдапі Іе Ьапдиеі, дез огсЬезігез де тизіцие
тііііаіге опі ехёсиіё дез аігз ѵагіёз.
Ваі аи раіаіз <іи Сгетііп, 23 таі.
Ье 23 таі а еи Ііеи дапз Іа заііе 8і-А1ехапдге-
Яеѵзку аи раіаіз ди Сгетііп ип Ьаі аициеі аззізіаіепі
2,700 регзоппез.
Сеііе Гёіе а ёіё зріепдіде еі д’ипе аиітаііоп ѵгаі-
тепі ехсерііоппеііе. Ьеих заііез ди раіаіз, Іа заііе
8і-А1ехапдге-Хеѵзку еі Іа заііе 8і-Апдгё, зегѵаіепі де
Ііеи де гёипіоп аих 2,700 іпѵііёз ди Ьаі. Оп а сот-
тепсё а аггіѵег ѵегз 9 Ьеигез еі Ьіепібі ипе Гоиіе Ьгіі-
Библиотека «Руниверс»
256 ВѢНЧАНІЕ РУССКИХЪ ГОСУДАРЕЙ НА ЦАРСТВО.
Поднесеніе хлѣба-соли Ихъ Императорскимъ Величествамъ. — Блюда и солонки. (Работа с.-петербургскаго
фабриканта Снаикова.)
(Саііеаііх, оІГегІн а Ьеигм Ма]ѳнІен. — Ріаін еі. наііеге.ч (Іе (Ііѵ. ѵіііѳн еі ргоѵіпсез.)
Библиотека «Руниверс»
СОІЛЮОЕМЕЫТ БЕ8 8ОПѴЕВАІК8 ВѴ88Е8.
257
Отъ нижегородскаго городскаго общества.
Отъ земства Бессарабской губерніи.
Отъ прихожанъ Троице-Введенской Благовѣщенской
церкви въ Москвѣ.
Отъ московскаго ремесленнаго сословія.
Поднесеніе хлѣба-соли Ихъ Императорскимъ Величествамъ. — Блюда и солонки. (Работа московскаго
фабриканта П. Овчинникова.)
(Сагіеаих, ойёгіз а Ьеигв ІОДеяде. — Ріаіз еѣ заііёгез де діѵ. ѵіііев еі ргоѵіпсез.)
При іъжэни къ «Всь-міриоЛ Ии.іюстрацін- Л» 7Пй.
Библиотека «Руниверс»
258
ВѢНЧАНІЕ РУССКИХЪ ГОСУДАРЕЙ НА ЦАРСТВО.
адъютантовъ, статсъ-секретарей, лицъ свиты Ихъ Ве-
личествъ и Ихъ Высочествъ и иностранныхъ придвор-
ныхъ дамъ. Высочайшій столъ былъ приготовленъ на
72 куверта; всего обѣдало 584 лица. Ихъ Величества
вышли изъ внутреннихъ покоевъ въ 6 часовъ 50 ми-
нутъ вечера. Государь Императоръ занялъ мѣсто между
королевой эллиновъ и эрцгерцогиней австрійской; Госу-
дарыня Императрица—между герцогомъ эдинбургскимъ
и принцемъ Вальдемаромъ. За обѣдомъ подавались слѣ-
дующія блюда: супъ изъ рябчиковъ, консомэ съ свѣжей
зеленью, пирожки, гатчинская форель, сицилійскій соусъ,
ветчина со шпинатомъ, паштетъ, римскій пуншъ, жар-
кое пулярдки и дикія утки, салатъ, зеленый горошекъ
и цвѣтная капуста подъ голландскимъ соусомъ, пирогъ
изъ свѣжей земляники, кофейный кремъ, мороженое,
дессертъ. Во время обѣда, на хорахъ, подъ акомпане-
ментъ оркестра русской императорской оперы, пѣли
пѣвцы и пѣвицы этой оперы. Обѣдъ окончился въ 8
часовъ вечера, послѣ чего Ихъ Величества перешли въ
Андреевскую залу, гдѣ около получаса бесѣдовали съ
лицами дипломатическаго корпуса и затѣмъ удалились
во внутреннія комнаты.
Обѣдъ въ честь московскаго генералъ-губер-
натора и другихъ мѣстныхъ представителей
27-го мая.
27-го мая въ Александровской залѣ кремлевскаго
дворца состоялся обѣдъ на 136 кувертовъ для москов-
скихъ: генералъ-губернатора, предводителей дворянства,
городскаго головы, предсѣдателя земской управы и име-
нитаго московскаго купечества. Высочайшій столъ былъ
накрытъ въ длину залы и, кромѣ того, два стола попе-
рекъ; сервировка была старинная; во время обѣда играли
два оркестра музыки — придворный и Преображенскаго
полка. Ихъ Величества вышли изъ внутреннихъ по-
коевъ въ 6 часовъ 40 мин. Государь Императоръ занялъ
мѣсто между Государынею Императрицею и эрцгерцоги-
нею австрійскою; противъ Государя Императора сидѣлъ
оберъ-гофмаршалъ Нарышкинъ, между московскимъ гене-
ралъ-губернаторомъ, княземъ Долгоруковымъ, и губерн-
скимъ предводителемъ дворянства, графомъ Бобринскимъ.
За обѣдомъ также присутствовали наказные атаманы ка-
зачьихъ войскъ. Государь Императоръ, обратясь къ графу
Бобринскому, пилъ за здоровье московскаго дворянства.
Обѣдъ кончился въ 7 часовъ 40 минутъ, и всѣ перешли
въ Андреевскую залу, гдѣ Ихъ Величества продолжитель-
ное время бесѣдовали съ присутствовавшими на обѣдѣ
лицами и затѣмъ удалились во внутреннія комнаты.
Въ этотъ-же день, вечеромъ, Ихъ Императорскія Вели-
чества переѣхали въ Петровскій дворецъ.
Высочайшій смотръ войскамъ на Ходын-
скомъ полѣ 28-го мая.
Въ субботу, 28-го мая, въ 11 часовъ утра, на Хо-
дынскомъ полѣ состоялся Высочайшій смотръ слѣдую-
щимъ войскамъ:
Іапіе гетрііззаіі Іез Деих іттепзез заііез, та^пійдие-
тепі ёсіаігёея.
А 10 Ііеигез а еп Ііеи Гепігёе сіе ГЕтрегеиг еі Де
ГІтрёгаігісе Дапз Іа заііе 8і-АпсІгё. Ьеигз Мазезіёз
ёіаіепі зиіѵіѳз Де іоиз Іез тетЬгез сіе Іа Гатіііе іт-
рёгіаіѳ еі Дез ргіпсез ёігап^егз. 8. М. ГЕтрегеиг аѵаіі
геѵёіи роиг 1е Ьаі ГипіГогте Ди гё^ітепі Зётёпоѵзку,
диі Даіѳ сотте Іе ргетіег, Де Гёродиѳ Ріегге-Іе-
СтгапД. 8. М. ГІтрёгаігісе аѵаіі ипе іоііеііе ЫапсЬе
цагпіе Де Йеигя еі Де та^пійдиез Діаіпапіз.
Ье Ьаі а ёіё оиѵегі сотте іоиртигз раг ипе ро-
Іопаізе, зиіѵіѳ іттёДіаіетепі Д’ипе сопігеДапзе, Дапз
Іадиеііе 8. М. ГІтрёгаігісе аѵаіі роиг саѵаііег 8. А. К.
Іе ргіпсе Сііагіез Де 8иёДе еі роиг ѵіз-й-ѵіз 8. А. I.
М-§г Іе цтапД-Дис ѴІаДітіг АІехапДгоѵіісІі, Дапзапі
аѵес 8. А. I. М-те ГагсІііДисІіеяяе Магіе-ТЪёгёзе Д'Аи-
ігісЬе. Роиг Іа таяигка, 8. М. ГІтрёгаігісе аѵаіі Даі-
§пё сЬоізіг сотте саѵаііег М. Іе ргіпсе ОЪоІепяку,
соттапДапі Ди гёдітепі РгёоЬга]епяку.
Ьез Дапзез опі Дигёз ]ияди’а ипе Ііеигѳ аргёз ті-
пиіі. ЕПез опі ёіё іпіегготриез раг ип зоирег Дипе
яріепсіеиг ѵгаітепі ітрёгіаіе, зегѵі Дапз Гіттепзе
заііе Де Ні-Ѳеог^е, Допі Іез рогіез ёіаіепі гезіёез рз-
цие-Іа Гегтёез. Маіцтё зея Дітепзіопз §і§апіеядиея, Іа
заііе 8і-6геог§е пе роиѵаіі сопіепіг Іез 2,700 іпѵііёз, еі
Гоп аѵаіі Дй Дгеззег Дея іаЫея Дапя Д’аиігея аррагіе-
тепія Ди раіаія. 8. М. ГЕтрегеиг а рагсоиги а Деих
гергіяея іоиіея Іез іаЫея Ди яоирег, іётоі^папі Іа яоі-
ІісііиДе Іа ріиз §тасіеияе аих сопѵіѵея.
Ь’ёсіаіга^е Де 1а заііе 8і-6геог§е ёіаіі та^пійдие.
Оиіге Іез іияігея еі іея арріідиея огДіпаігез, оп аѵаіі
ёіаЫі Іе 1оп§ Де Іа согпісЬе ипе гап^ёе іпіегтіпаЫе
Де Ъои§іея. Еп ЬиЙеі ой Гоп яегѵаіі Ди іііё еі Дея
гаГгаісЬіяяетепія аѵаіі ёіё Дгеяяё Дапя 1а цаіегіе циі
1оп§е Д’ип сбіё 1а заііе 8і-АпДгё. Сеііе §а1егіе аѵаіі
роиг огпетепі іоия іея ріаія ргёсіеих гедия раг Ьеигя
Ма]еяіёз Дапя іея Діѵегяея сёгётопіея Де ргёяепіаііоп
Ди раіп еі Ди яеі. Ь’еЙеі ёіаіі яаіяіяяапі.
Рагіег Дея іоііеііея Дея Датея еі Дея Ьгіііапія ипі-
Гогтея Дея Іюттея яегаіі іотЬег Дапз Дея геДііея.
Ьея ипіГогтея тііііаігея еі сіѵіія Дея ёігапдегя сопіі-
пиаіепі а ёіге ГоЪдеі Де Іа сигіояііё ^ёпёгаіе. Ьеиг ѵа-
гіёіё іпйпіѳ еяі Д’ип ріііогеядие іпДеясгірііЫе. Баня 1ѳ
потЬге іі у еп аѵаіі Д’ѳхігётетепі ё1ё§апіз.
Ьез Огіепіаих йгепі ёіа1а§е Д’ёіойез ярІепДіДея еі
Д’агтез та§*пійдиея. Ье кЬап Де Кіііѵа Гаіяаіі роияяег
Дея сгія Д’аДтігаііоп аих Датея раг зея Іоп^иея гоЪея
еп Іатрая Де яоіе, іапібі Іатё, іапібі сіііпё Д’ог. Аияяі
оп а Ъеаисоир аДтігё Гёіё^апі сояіитѳ ^ёог^іеп Ди
тагёсііаі Де поЫеяяѳ Де ТіЙія, іоиі Ыапс еі ц'агпі Де
тагіге яіЬеІіпе та§пійдие.
Вапдиеѣ ойегѣ аи согрз сііріотаѣідие.
Ье 24 таі, Дапя Іа заііе 8і-Оеог§е аи раіаіз Ди
Сгетііп а еи Ііеи Іе Ьапциеі еп Пюппеиг Дез атЪазза-
Библиотека «Руниверс»
СОПВОКЫЕМЕЫТ БЕ8 8ОѴѴЕЕАШ8 ВѴ88Е8.
259
Пѣхотѣ: 3-му военному Александровскому училищу,
сводному батальону 4-хъ московскихъ кадетскихъ кор-
пусовъ, сводной гвардейской пѣхотной дивизіи, москов-
скому пѣхотному юнкерскому училищу, 1-й, 2-й и 3-й
гренадерскимъ дивизіямъ, 1-й бригадѣ 1-й пѣхотной ди-
визіи, 33-му, 56-му, 79-му и 84-му резервнымъ пѣхот-
нымъ батальонамъ и тремъ пѣшимъ артиллерійскимъ
батальонамъ, отъ трехъ гренадерскихъ артиллерійскихъ
бригадъ, всего 86-ти батальонамъ.
Кавалеріи: гвардейской жандармской командѣ, свод-
ной гвардейской кавалерійской дивизіи, 1-й кавалерій-
ской дивизіи, 1-й бригадѣ 13-й кавалерійской дивизіи,
всего 37 '/* эскадронамъ и 6-ти сотнямъ.
Артиллеріи: сводной гвардейской артиллерійской
бригадѣ, 1-й Его Величества и 6-й донской Его Вели-
чества батареямъ гвардейской конно-артиллерійской бри-
гады, 1-й, 2-й и 3-й гренадерскимъ артиллерійскимъ
бригадамъ и 1-й и 2-й конно-артиллерійскимъ бата-
реямъ, всего 108-ми орудіямъ.
Войска для парада построились на Ходынскомъ полѣ
фронтомъ къ Петровскому дворцу, въ восемь линій, въ
слѣдующемъ порядкѣ: въ первой линіи — батальонъ 3-го
военнаго Александровскаго училища, сводный батальонъ
четырехъ московскихъ кадетскихъ корпусовъ, гвардей-
ская жандармская команда и полки сводной гвардей-
ской пѣхотной дивизіи; во второй линіи — батальонъ мо-
сковскаго пѣхотнаго юнкерскаго училища и полки 1-й
гренадерской дивизіи; въ третьей линіи — полки 2-й
гренадерской дивизіи; въ четвертой — полки 3-й гре-
надерской дивизіи; въ пятой — полки 1-й бригады 1-й
пѣхотной дивизіи, четыре резервныхъ пѣхотныхъ ба-
тальона и три пѣшіе артиллерійскіе батальона; въ ше-
стой— вся пѣшая артиллерія; въ седьмой — вся кава-
лерія и, наконецъ, въ восьмой — вся конная артиллерія.
Пѣхота встала въ двухъ взводныхъ колоннахъ справа,
кавалерія — въ полковыхъ эскадронныхъ колоннахъ
справа, пѣшая артиллерія по-бригадно, во взводныхъ
колоннахъ, справа и конная артиллерія — развернутымъ
фронтомъ.
Войска были одѣты въ полную парадную форму.
На парадѣ участвовало 53 генерала, 1.772 штабъ- и
оберъ-офицеровъ, 36.111 нижнихъ чиновъ, а всего 37.883
человѣка.
Всѣмъ парадомъ командовалъ Его Императорское
Высочество, главный начальникъ войскъ, собранныхъ
въ Москвѣ и ея окрестностяхъ, великій князь Влади-
міръ Александровичъ.
На мѣстахъ построенія войска уже были въ 10 ча-
совъ утра, но въ линіи не вводились и при объѣздѣ
ихъ частными начальниками становились лишь смирно;
подобный порядокъ только что введенъ приказомъ по
военному вѣдомству 1883 года за № 115.
Въ ІО1/» часовъ утра Его Высочество главный на-
чальникъ изволилъ отдать приказаніе ввести войска въ
линіи и объѣхалъ первую линію, здороваясь съ каждою
частью.
йеигз ёігап^егз еі (Іе Іеигз ёроизез, (Іез шешЬгез (Іи соп-
зеіі сіе ГЕшріге, Дез іііиіаігез без ргетіёгез еі зесопйез
сЬагі’ез сіе Іа соиг, йез аісіез-сіе-сатрз ^ёпёгаих, йез зе-
сгёіаігез й’ёіаі, (Іез тетЬгез йе Іа зиііе йе Ьеигз Ма-
]ѳзіёз еі йе Ьеигз Аііеззез еі йез йатез йез соигз ёігап-
§егз. Ьа іаЫе ітрёгіаіе ёіаіі йе 72 соиѵегіз, Іе потЬге
іоіаі йез іпѵііёз — йе 584. Ьеигз Ма]езіёз зопі зогііез
йе іеигз аррагіетепіз рагіісиііегз А 6 Ьеигез 50 тіпиіез.
8. М. ГЕтрегеиг а ргіз ріасе епіге 8. М. Іа геіпе йез
Неііёпез еі 8. А. I. М-те ГагсЬі-йисЬеззе Магіе-ТІіёгёзе
й’АиігісЬе; 8. М. ГІтрёгаігісе аѵаіі а зез сбіёз ЬЬ. АА.
ВВ. Іе йис й’ЕйітЬоиг^ еі 1ѳ ргіпсе ^Ѵаійетаг йе Ва-
петагк. Ье теті йи йіпег ёіаіі сотте іі зиіі: Сгёте йе
^еііпоііез, сопзоттё аих Іё^итез, реіііз раіёз аззогііз;
ігиііѳз йе (гаісЬіпа, заисе зісіііеппе; ]атЬоп аих ёрі-
пагйз; раіё йе Гоіе §газ; рипсЬе готаіпе; роиіагйз еі
сапагйз заиѵа^ез гбііз, заіайе; реіііз роіз еі сЬоих-
йеигз, заисе Ьоііапйаізе; іогіе аих Ггаізез; сгёте йе
саГё, ^Іасез, йеззегі.
Репйапі Іе Ьапдиеі Іез сЬапіеигз еі Іез сЬапіеизез
йе Горёга ітрёгіаі гиззе зе зопі Гаіі епіепйге, аѵес ас-
сотра§петепі йе ГогсЬезіге йи тёте орёга. Оп а
диіііё Іа іаЫе а 8 Ьеигез йи зоіг, еі Ьеигз Ма^езіёз
зопі раззёез йапз Іа заііе 8і-Апйгё ой ГЕтрегеиг еі
ГІтрёгаігісе зе зопі епігеіепиз епѵігоп ипе йеті-Ьеиге
аѵес Іез тетЬгез йи согрз йіріотаіідие еі зопі геп-
ігёз епзиііе йапз Іеигз аррагіетепіз рагіісиііегз.
Вапдиеѣ оЙГегІ аих Еоиѵегпеиг-&ёпёга1
йе Мозсои еі аих аиігез гергёзепіапѣз
йе сеііе ѵіііе.
Ье 27 таі а еи Ііеи, йапз Іа заііе 8і-А1ѳхапйге аи
раіаіз йи Сгетііп, ип Ьапдиеі йе 136 соиѵегіз йоппё
аи ^оиѵегпеиг-^ёпёгаі, аих тагёсЬаих йе поЫеззе, аи
таіге, аи ргёзісіепі йе Іа йё1ё§аііоп ргоѵіпсіаіе еі
аих пё^осіапіз поіаЫез йе Мозсои. Ьа іаЫе ітрёгіаіе
ёіаіі йізрозёе еп Іоп^иеиг, еі йеих аиігез іаЫез — еп
ігаѵегз йе Іа заііе. Ье зегѵісе йез іаЫез ёіаіі сотрозё
йе ѵаіззеііе апсіеппе. Беих огсЬезігез зе Гаізаіепі еп-
іепйге репйапі 1ѳ йіпег, сеіиі йе’ Іа соиг еі сеіиі йи
гёцітепі РгёоЬга]епзку. Ьеигз Маз’езіёз зопі зогііез йе
Іеигз аррагіетепіз рагіісиііегз а 6 Ьеигез 40 тіпиіез.
8. М. ГЕтрегеиг а ргіз ріасе епіге 8. М. ГІтрёгаігісе
еі 8. А. I. М-те ГагсЬі-йисЬеззе Магіе-ТЬёгёзе Й’Аи-
ігісЬе. Ѵіз-а-ѵіз йе 8. М. ГЕтрегеиг ёіаіі ріасё М. Іе
§гапй-тагёсЬа1 йе Іа соиг ХагузсЬкіпе епіге М. Іе
ргіпсе Бо1§огоикоѵѵ, §оиѵегпеиг-§ёпёгаІ, еі М. Іе сотіе
ВоЬгіпзку, тагёсііаі йе Іа поЫеззе йе Іа ргоѵіпсе йе
Мозсои. Рагті Іез іпѵііёз зе ігоиѵаіепі аиззі Іез аіа-
тапз Іосит-іепепз йез ігоирез созадиез. 8. М. ГЕт-
регеиг, з’айгеззапі аи сотіе ВоЬгіпзку, а Ьи а Іа по-
Ыеззе йе Мозсои. Оп езі зогіі йе іаЫе а 7 Ьеигез
40 тіпиіез, еі Гоп езі раззё йапз Іа заііе 8і-Апйгё, ой
Ьеигз Маіезіёз зе зопі Іоп^иетепі епігеіепиез аѵес Іез
аз*
Библиотека «Руниверс»
260 ВѢНЧАНІЕ РУССКИХЪ ГОСУДАРЕЙ НА ЦАРСТВО.
Отъ дворянства Новгородской губернія. Отъ астраханскаго городскаго общества-
Отъ дворянства Уфимской губернія.
Отъ орловскаго городскаго общества.
Отъ кочующихъ народовъ ^Т1» скоиипскаго городскаго общества.
Ставропольской губерніи.
Поднесеніе хлѣба-соли Ихъ Императорскимъ Величествамъ. — Блюда и солонки. (Работа московскаго
фабриканта П. Овчинникова.)
(Саііеаііх, ойегЬ а Ьеіігя Мазевая. — Ріаія еі ваіісгея (Іе (Ііѵ. ѵіііея еі ргоѵіпсея.)
Библиотека «Руниверс»
СОПВОККЕМЕКТ ОЕ8 8ОПѴЕКАШ8 КП88Е8.
261
«
Отъ дворянства Пензенской губерніи.
(Раб. моск. фабр. А. М. Постникова.)
Отъ елецкаго городскаго общества.
(Раб. моск. фабр. А. М. Постникова.)
Отъ дворянства Могилевской губерніи.
(Раб. СПб. фабр. II. Пантелеева.)
Отъ еврейской общины.
(Раб. СПб. фабрики Сазикова.)
Отъ крестьянъ Черноярскаго уѣзда, Астраханской губерніи.
(Раб. моск. фабр. II. П. Хлѣбипкова.)

Отъ дворянства Минской губерніи-
(Раб- моск. фабр. И. П. Хлѣбипкова.)
Поднесеніе хлѣба-соли Ихъ Императорскимъ Величествамъ. — Блюда и солонки.
(Сасіеаих, ойегіз й Бейте Ма]езІб8. — Р1аІ8 еі заііёгез йе сііѵ. ѵіііез еі ргоѵіпсев.)
Библиотека «Руниверс»
262
ВѢНЧАНІЕ РУССКИХЪ ГОСУДАРЕЙ НА ЦАРСТВО.
Для пребыванія на парадѣ Государыни Императрицы
и прочихъ особъ императорской фамиліи женскаго пола,
а равно дамъ и иностранныхъ гостей, былъ оставленъ
тотъ-же павильонъ, который былъ устроенъ съ этою
цѣлью для народнаго праздника, бывшаго 21-го мая;
всѣ остальныя постройки, какъ-то: театры, цирки, раз-
ныя эстрады и тому подобное были сломаны въ три
дня послѣ народнаго праздника и Ходынское поле со-
вершенно очищено; только лишь по сторонамъ импера-
торскаго павильона были оставлены для зрителей по
двѣ эстрады съ каждой стороны, которыя и были сплошь
заняты публикою, прибывшею изъ Москвы посмотрѣть
на такой большой и блестящій парадъ, заканчивающій
собою коронаціонныя торжества.
Въ 11 часовъ утра на мѣсто парада изволили при-
быть Ихъ Императорскія Величества Государь Импе-
раторъ и Государыня Императрица. По принятіи ра-
порта отъ Его Высочества главнаго начальника Ихъ
Величества изволили, въ сопровожденіи многочисленной
свиты, объѣхать всѣ линіи, отдававшія имъ честь, при
звукахъ музыки, и провожавшія Ихъ Величества гром-
кими криками „ура“. Собравшійся здѣсь народъ во все
время объѣзда продолжалъ привѣтствовать своего Го-
сударя потрясающими криками радости, бросая шапки
кверху.
По окончаніи объѣзда Ихъ Величества изволили
подъѣхать къ павильону, гдѣ уже по линіи церемоніаль-
наго марша было поставлено 20 офицеровъ отъ резерв-
ныхъ войскъ. Государыня Императрица изволила помѣ-
ститься въ павильонѣ.
Церемоніальнымъ маршемъ войска проходили одинъ
разъ: пѣхота — въ батальонныхъ четырехъ-взводныхъ
колоннахъ; пѣшая артиллерія — въ сомкнутыхъ бригад-
ныхъ колоннахъ, кавалерія — по-эскадронно и конная
артиллерія—по-батарейно; пѣхота—шагомъ, а четвер-
тые полки—бѣгомъ, артиллерія—рысью, а кавалерія—
разными алюрами.
По окончаніи парада Его Величество Государь
Императоръ милостиво изволилъ благодарить всѣхъ на-
чальниковъ отдѣльныхъ частей и старшихъ надъ ними
начальниковъ, собравшихся около императорскаго па-
вильона; здѣсь-же Государю Императору являлись фельд-
фебеля и вахмистры тѣхъ частей, въ которыхъ Его Ве-
личество изволитъ состоять шефомъ, а также и полко-
вые адъютанты тѣхъ-же частей имѣли честь подать
Государю Императору строевыя записки.
Затѣмъ Государь Императоръ, въ сопровожденіи
свиты, изволилъ верхомъ проѣхать въ Петровскій дво-
рецъ, Государынѣ Императрицѣ былъ поданъ экипажъ,
запряженный четверкою бѣлыхъ лошадей, въ которомъ
Ея Величество и изволила отбыть также въ Петровскій
дворецъ, гдѣ былъ сервированъ завтракъ, приглашенія
на который были удостоены всѣ начальники отдѣльныхъ
частей и старшіе надъ ними начальники.
іпѵііёз еі зопі геіоигпёез епзиііе сіапз Іеигз аррагіе-
шѳпіз рагіісиііегз. Ье зоіг сіи тёте ^оиг Ьеигз Ма-
{езіёз зопі аііёез з’іпзіаііег аи сііаіеаи Рёігоѵзку.
Ьа ^гапсіе геѵие (Іез ігоирез зиг Іе сЬатр
Де КЬоДупзкоё.
Ье 28 таі, а 11 Ііеигез Ди таііп, а еи Ііеи раг
8. М. ГЕтрегеиг зиг Іе сЬатр сіе КЬойупзкоё Іа геѵие
йез ігоирез зиіѵапіез:
ікгактекіе. — Есоіе тііііаіге Аіехапсіге, Ьаіаіііоп
тіхіе сіез согрз сіе сасіеіз йе Мозсои, йіѵізіоп тіхіе
сіе ГіпГапіегіе сіе Іа §агс!е, ёсоіе сіез рогіе-епзещпез
сіе Мозсои, 1-ге, 2-те еі 3-те сііѵізіопз сіи согрз сіез
§гепас1іегз, 1-ге Ьгі^айе йе Іа 1-ге йіѵізіоп йе ГіпГап-
іегіе йе Іа Іідпе, 33-те, 56-те, 79-те еі 84-те Ьа-
іаіііопз йе ГіпГапіегіе йе гёзегѵе еі ігоіз Ьаіаіііопз а
ріей йез ігоіз Ьгі^айез йе Гагііііегіе йи согрз йез §те-
пайіегз, еп іоиі 86 Ьаіаіііопз.
Саѵаьекіе. — Сгепйагтегіе йе Іа §агйе, йіѵізіоп
тіхіе йе саѵаіегіе йе Іа ^агйе, 1-ге йіѵізіоп йе Іа са-
ѵаіегіе йе Іа 1і§пе, 1-ге Ьгі^айе йе Іа 13-те йіѵізіоп
йе Іа тёте саѵаіегіе, еп іоиі 37 езсайгопз еі ип диагі
еі 6 зоіпіаз созадиез.
Актіььекіе. — Вгі^айе тіхіе йе Гагііііегіе йе Іа
§агйе, 1-ге Ьаііегіе (8. М. ГЕтрегеиг) еі 6-те Ьаііе-
гіе йи Боп, йе 1а Ьгі^айе йе Гагііііегіе топіёе йе Іа
§агйе, 1-ге, 2-те еі 3-те Ьгіцайез йе Гагііііегіе йи
согрз йез §тепайіегз, 1-ге еі 2-те Ьаііегіез й’агііПегіе
топіёе йе Іа Іі&пе, еп іоиі 108 сапопз.
Ьез ігоирез ёіаіепі гап§ёез зиг Іе сЬатр йе КЬо-
йупзкоё ѵіз-а-ѵіз Іе сЬаіеаи Рёігоѵзку еп Ьщі Ійщез еі
йапз Гогйге зиіѵапі:
1-ге Іі^пе: Іе Ьаіаіііоп йе Гёсоіе Діехапйге, Іе
Ьаіаіііоп тіхіе йез диаігез согрз йе сайеіз, Іа §еп-
йагтегіе йе Іа §агйе еі Іа йіѵізіоп щіхіе йе Іа етгйе.
2-те Іі&пе: Іе Ьаіаіііоп йе Гёсоіе йез рогіе-епзеі§пез
й’іпГапіегіе еі Іез гецітепіз йе Іа 1-ге йіѵізіоп йез
§тепайіегз. 3-тѳ 1і§пѳ: Іез гё^іщепіз йе Іа 2-те йіѵі-
зіоп йез §гепайіегз. 4-те Іі^пе: Іез гё§ітепіз йе Іа
3-те йіѵізіоп йез ^гепайіегв. 5-те Іі^пѳ: Іез гё»т-
тепіз йе Іа 1-ге Ьгі^айе йѳ Іа 1-ге йіѵізіоп й’іпГапіе-
гіе йе Іа 1і§пе еі Іез ігоів Ьаіаіііопз й’агііііѳигз а ріей.
6-те 1і§пе: іоиіе Гагііііегіе а ріей. 7-те Іі^пе: іоиіе
Іа саѵаіегіе еі 8-те 1і§пе — іоиіе Гагііііегіе топіёе.
Ь’іпГапіегіѳ ёіаіі гап§:ёе еп соіоппез йе йеих реіоіопз.
Іа саѵаіегіе еп соіоппез й’езсайгопз, Гагііііегіе а ріей—
еп Ьгіггайез ѳі Гагііііегіе топіёе еп ипе зеиіе 1і§пе. Ьез
ігоирез ёіаіепі еп §гапйе іепие. ЕПез сотріаіепі 53 оГіі-
сіегз-§ёпёгаих, 1,772 оГйсіегз зирёгіеигз еі зиЬаІіегпез.
36,111 зоійаіз, еп іоиі 37,883 тііііаігез. ЕИез ёіаіепі
соттапйёез раг 8. А. I. М-§г Іе §гапй-йис Ѵіайітіг
АІехапйгоѵіісЬ, соттапйапі йе іоиіез Іез ігоирез
гёипіез а Мозсои еі йапз Іез епѵігопз йе сеііе ѵіііе.
А 11 Ьеигез зопі аггіѵёз ЬЬ. ММ. ГЕтрегеиг еі
ГІтрёгаігісе диі опі рагсоигиз, зиі ѵіз й’ипе потЬгеизе зиііе.
іе Ггопі йе іоиіез Іез ігоирез диі ргёзепіаіепі Іез агтез
Библиотека «Руниверс
СОИВОХХЕМЕХТ БЕ8 8ОПѴЕВАШ8 ВП88Е8.
263
Отъѣздъ Ихъ Императорскихъ Величествъ
изъ Москвы въ Петербургъ.
28-го мая, въ 8 часу вечера, Ихъ Императорскія
Величества съ Государемъ Наслѣдникомъ Цесаревичемъ
и августѣйшимъ семействомъ выѣхали въ С.-Петербургъ.
Московскій генералъ-губернаторъ провожалъ Ихъ Ве-
личествъ до Клина. Всѣ станціи на пути были роскошно
убраны и блистательно иллюминованы; на пути стояли
массы народа въ праздничныхъ одеждахъ. На станціи
Колпино императорскій поѣздъ былъ встрѣченъ петер-
бургскимъ губернаторомъ и здѣсь представились Госу-
дарю Императору депутаціи отъ 19-ти сельскихъ об-
ществъ. Въ Петербургъ Ихъ Величества прибыли въ 12
часовъ дня, при восторженныхъ восклицаніяхъ народа.
Послѣ того Ихъ Величества посѣтили соборы Казанскій
и Петропавловскій, и затѣмъ отправились въ Петергофъ.
Циркуляръ министра иностранныхъ дѣлъ къ
русскимъ представителямъ за-границей.
(Москва, 28-го мая 1883 года.)
Оставляя вмѣстѣ съ царственною супругою своею
Москву и возвращаясь въ С.-Петербургъ, Государь
Императоръ находитъ нужнымъ поручить вамъ, равно
какъ и другимъ представителямъ, передать чувства при-
знательности Его Величества за пріязненное располо-
женіе, выразившееся въ присылкѣ иностранными вѣнце-
носцами и главами государствъ чрезвычайныхъ посольствъ
и миссій ко дню священнаго коронованія.
Уваженіе, оказанное въ настоящемъ случаѣ царствен-
ной четѣ нашей, было сочувственно встрѣчено русскимъ
народомъ, неразрывно связаннымъ съ августѣйшимъ импе-
раторскимъ домомъ узами вѣры и единодержавія.
Раздѣляя чувства своего народа, Государь Импера-
торъ былъ, съ своей стороны, тронутъ выраженіями и
доказательствами пріязни со стороны иностранныхъ
вѣнценосцевъ и главъ государствъ, подтвержденными ихъ
представителями, стекшимися къ престолу Ихъ Импе-
раторскихъ Величествъ въ эти знаменательные и тор-
жественные дни. Въ обстоятельствѣ этомъ Государю
Императору благоугодно было также усмотрѣть благо-
надежный залогъ согласія и мира, охраненіе коихъ
вполнѣ отвѣчаетъ миролюбивымъ намѣреніямъ Его Ве-
личества.
Исполняя данное мнѣ Государемъ Императоромъ по-
велѣніе, я предлагаю вамъ передать правительству, при
коемъ вы аккредитованы, выраженіе чувствъ призна-
тельности Его Величества.
Подписано: Гирсъ.
аих зопз сіе Іа тизісріе еі ассіатаіепі Іе Зоиѵегаіп еі
Іа Йоиѵегаіпе. Ье реиріе гёипі аих аЬогдз ди сЬатр за-
Іиаіі Ьеигз Ма]езіёз сіе зез ассіатаііопз епіЬоизіазіез.
Аргёз аѵоіг рагсоиги іоиі Іе Ггопі дез ігоирез, Ьеигз
Ма]езіёз геѵіпгепі деѵапі Іе раѵіііоп, ой зе іепаіепі
дё^і 20 оГйсіегз ]а1оппеигз ргіз дапз Іез ігоирез де
гёзегѵе. 8. М. ГІтрёгаігісе езі топіёе дапз Іе раѵіііоп.
Ье дёйіё п’а еи Ііеи ди’ипе Гоіз. Ь’іпГапіегіе таг-
сііаіі аи раз огдіпаіге ехсеріё Іез диаігіётез гё^ітепіз
({иі з’аѵапдаіепі аи раз де соигзе; Гагііііегіѳ дёйіаіі аи
ігоі еі Іа саѵаіегіѳ а дез аііигез ѵагіёеэ.
Аргёз Іа геѵие, 8. М. ГЕтрегеиг а ^гасіеизетепі
гетегсіё іоиз Іез сЬеГз гёипіз аиіоиг ди раѵіііоп іт-
рёгіаі. Ь’Етрегеиг з’езі Гаіі ргёзепіег епзиііе Іез зег-
^епіз-таргз еі Іез тагёсЬаих де 1о§із, Іез сІіеГз дез
ігоирез допі іі езі Іе сІіеГ, аіпзі сре Іез аідез-де-сатрз
де гё^ітепі де сез ігоирез.
8. М. ГЕтрегеиг езі геѵепи епзиііе а сЬеѵаІ аи
сііаіеаи Рёігоѵзку. 8. М. ГІтрёгаігісе у езі герагііе еп
ѵоііиге аііеіёе де диаігез сііеѵаих Ыапсз. Аи сііаіеаи
Рёігоѵзку а ёіё зегѵі ип дё]еипег асщиеі йігепі сопѵіёз
іоиз Іез сІіеГз дез ігоирез ауапі ргіз рагі а Іа геѵие.
Ье 28 таі а 8 Ііеигез ди зоіг, Ьеигз Ма]езіёз зопі
рагііез де Мозсои роиг •8і.-РёіегзЬоиг§. 8иг іоиіе Іа
Іі^пе, а скасріе зіаііоп де сЬетіп де Гег, Ьгіііатепі іііи-
тіпёез еі раѵоізёез, ГЕтрегеиг еі ГІтрёгаігісе Гигепі ге-
сиз аѵес ип епіііоизіазтѳ іпдезсгірііЫе. Ьеігаіп ітрёгіаі
езі аггіѵё а 8і.-РёіегзЬоиг§ дітапсЬе Іе 29 таі, а тіді.
Ьеигз Ма]езіёз, ассіатёез раг ипе Гоиіе епогте, опі ѵі-
зііёз Іа СаіЬёдгаІе де Кагап еі Іа Саіііёдгаіе 8і. Ріегге
еі Раиі еі зе зопі епзиііе етЬагсріёез роиг РеіегЬоГ.
Сігспіаіге (Іи тіпізіге (Іез аПаігсз ёІгап&ёге$ аих гергёзеюіапія <1е
Гетріге а Гёігаг^сг.
Мозсои Іе 28 таі.
Аи тотепі ой поз аи^изіез Зоиѵегаіпз ѵопі циіііег
Мозсои роиг гепігег дапз Іеиг сарііаіе. 8. М. ГЕтрегеиг
ѵоиз огдоппе, сотте а іоиз зез гергёзепіапіз, де ѵоиз
Гаіге Гіпіегргёіе де зез гетегсйпепіз роиг Іез іётоі§па-
$гез де зутраііііе дие 8а Ма]езіё а ге?и дез зоиѵегаіпз
еі сІіеГз сГЕіаі раг Гепѵоі де тіззіопз ехігаогдіпаігёз
сііаг^ёез д’аззізіег а сеііе §гапде еі заіпіе зоіеппііё.
Ьа паііоп гиззе а ѵи аѵес ипе ]оіе зіпсёге сез іё-
тоі^па^ез де гезресі епѵегз зез аи^изіез Зоиѵегаіпз,
аихдиеіз еііе а іосуоигз ёіё еі гезіе іпдіззоІиЪІетепі
ипіе раг Іе Ііеп де за Гоі геііреизѳ еі топагсііісре.
Ь’Етрегеиг з’арриіе зиг се зепіітѳпі паііопаі, еп
ассиеіііапі аѵес ипе ѵіѵе заіізГасііоп Іез аззигапсез еі
Іез ргеиѵез д’атіііё сріі Іиі опі ёіё доппёез раг Іез
зоиѵегаіпз еі сІіеГз сГЕіаі еі сопйгтёез раг Іеигз ге-
ргёзепіапіз гёипіз аиіоиг де Іиі дапз сеііе сігсопзіапсе
зоіеппеііе. 8а Ма]езіё Ітрёгіаіе зе ріаіі а у ѵоіг ип
поиѵеаи &а^е де сопсогде еі де раіх, епііёгетепі д’ас-
согсі аѵес зез іпіепііопз расійдиез.
С’езі раг зоп огдге ехргёз сріе ]е ѵоиз іпѵііе а ѵоиз
гепдге Гогдапѳ де сез зепіітѳпіз ѵіз-а-ѵіз ди §оиѵег-
петепі аиргёз дидиеі ѵоиз ёіез ассгёдііё. &іегз.
Библиотека «Руниверс»
264 ВѢНЧАНІЕ РУССКИХЪ ГОСУДАРЕЙ НА ЦАРСТВО.
Отъ земства Уфимской губерніи.
Отъ дворянства Воронежской губерніи.
Отъ земства Саратовской губерніи. Отъ астраханскаго старообрядческаго общества,
пріемл. священство.
Отъ города Кутаиси. Отъ московскаго еврейскаго общества.
Поднесеніе хлѣба-соли Ихъ Императорскимъ Величествамъ. — Блюда и солонки. (Работа московскаго
фабриканта И. П. Хлѣбникова.)
(Саііеаих, ойегЬ а Ьепгв Маіе^ёя. Ріаіа еі «аііёгез Де Діѵ. Ѵіііез еі Ргоѵіпсеа).
Библиотека «Руниверс»
СОИВ(ШХЕМЕКТ 0Е8 8ОПѴЕКАІХ8 КП88Е8.
265
Отъ донскаго дворянства.
Отъ земства Костромской губерніи.
Отъ крестьянъ Бузулукекаго уѣзда
Екатеринославской губерніи.
Отъ сумскаго уѣзднаго земства.
Отъ земства Вологодской губерніи.
Отъ земства Вятской губерніи.
Поднесеніе хлѣба-соли Ихъ Императорскимъ Величествамъ. — Блюда и солонки. (Работа московскаго фабриканта
П. Овчинникова.)
(Сасіеаііх, оЙёгЬ й Ьеигя Маіеяіёа. — Ріаік еі каііёгея ііе <1іѵ. ѵіііек еі ргоѵіпсез.)
При ложи и! <• къ «ВсомірпоЛ Иллюстраціи., А’.1 7 Со.
34
Библиотека «Руниверс»
266
ВѢНЧАНІЕ РУССКИХЪ ГОСУДАРЕЙ НА ЦАРСТВО.
ВЫСОЧАЙШІЙ МАНИФЕСТЪ.
МАКІЕЕ8ТЕ ІМРЙКІАІ.
БОЖІЕЮ МИЛОСТІЮ
МЫ, АЛЕКСАНДРЪ ТРЕТІЙ,
Императоръ и Самодержецъ Всероссійскій,
ЦАРЬ ПОЛЬСКІЙ, ВЕЛИКІЙ КНЯЗЬ ФИНЛЯНДСКІЙ
и прочая, и прочая, и прочая.
Объявляемъ всѣмъ вѣрнымъ нашимъ подданнымъ:
По изволенію Божію, возложивъ на себя вѣнецъ царствен-
ныхъ предковъ съ пріятіемъ святаго мѵропомазанія, мы всѣмъ
сердцемъ молимъ Господа Вседержителя царей и царствъ, да
благословитъ сей священный день и часъ, въ который, предъ
лицемъ его, на мѣстѣ, отъ древнихъ лѣтъ освященномъ вѣ-
рою и молитвою всей земли русской, повторили мы великій
обѣтъ царскаго званія. Да укрѣпитъ онъ всесильнымъ своимъ
духомъ державу нашего правленія и да подастъ намъ мудрость
и силу — къ умиротворенію всего смятеннаго, къ укрѣпленію
порядка и правды въ дѣлахъ, къ просвѣщенію народа въ
истинахъ вѣры, къ утвержденію въ каждомъ званіи вѣрности
долгу и закону, къ охраненію предоставленныхъ каждому
правъ и всеобщей безопасности, къ возвеличенію благоденствія
и славы возлюбленнаго нашего отечества!
Желая въ священный и торжественный для насъ день сей
явить милость нашу всѣмъ подданнымъ нашимъ, мы нынѣ
обращаемся къ тѣмъ, въ особенности, нуждающимся и удру-
ченнымъ, кои, по недостаточному положенію или по несчаст-
нымъ обстоятельствамъ, не въ состояніи были выполнить
всѣхъ лежащихъ на нихъ передъ правительствомъ обяза-
тельствъ; не изъемлемъ отъ царской милости нашей и тѣхъ,
которые впали въ противозаконныя дѣянія по заблужденію,
легкомыслію и небреженію или-же хотя омрачили жизнь свою
преступленіями, но, вслѣдствіе понесенной ими кары закона
или по другимъ обстоятельствамъ, заслуживаютъ прощенія или
облегченія участи. Въ сихъ видахъ всемилостивѣйше повелѣ-
ваемъ:
I. Даровать нижеслѣдующія облегченія въ уплатѣ недои-
мокъ по разнаго рода, окладнымъ и неокладнымъ сборамъ:
1) Простить всѣ недоимки, числившіяся къ 1-му января
1883 года: по подушной подати во всей имперіи, по взимае-
мымъ въ Бессарабской губерніи биру, даждію, оброку и личной
подати; по кибиточному сбору; по подымной подати въ Кубан-
ской и Терской областяхъ и въ западной Сибири; по ясач-
ному сбору и оброчной подати, платимымъ кочевыми, бродя-
чими и осѣдлыми инородцами кабинету нашему и по шести-
копѣечному сбору въ Сибири.
2) По выкупнымъ платежамъ, платимымъ крестьянами
всѣхъ разрядовъ; по оброчной подати и по лѣсному налогу,
платимымъ бывшими государственными крестьянами; по лѣс-
ному налогу, платимому населеніемъ горнозаводскихъ окру-
говъ; по поземельному оброку, платимому крестьянами казен-
ныхъ имѣній въ прибалтійскихъ губерніяхъ, и по половинно-
оброчной подати, платимой переселенцами, — сложить и изъ
счетовъ исключить ту часть накопившихся къ 1-му января
1883 года недоимокъ, которая превышала годовой окладъ
этихъ сборовъ, исчисленный въ размѣрѣ оклада за 1882 годъ.
Уплата той части вышепоименованныхъ недоимокъ, которая
не подлежитъ сложенію, должна производиться ежегодно въ
размѣрѣ не менѣе одной пятой части годоваго оклада. Крестьяне
же, коимъ предоставлена разсрочка недоимки на срокъ свыше
пяти лѣтъ, пользуются ранѣе имъ дарованною льготою, за
уменьшеніемъ общей суммы недоимки въ указанномъ выше
размѣрѣ.
3) Оставить безъ взысканія недоимки въ платежахъ по
окладнымъ сборамъ, поименованнымъ въ предшествующихъ
пунктахъ настоящей статьи сего манифеста, слѣдовавшихъ къ
поступленію за время по 1-е января 1883 года, которыя по
какимъ-либо причинамъ не зачислены по день коронованія
нашего по счетамъ казначействъ. Изъ сего изъемлются взы-
сканія выкупныхъ платежей съ бывшихъ временно-обязан-
ныхъ крестьянъ западныхъ губерній, перебранныхъ помѣщи-
ками.
4) Сложить всѣ образовавшіяся къ 1-му января 1883 года
недоимки въ горныхъ податяхъ, въ отдѣльности не превы-
РАК ЬА СЖАСЕ І)Е БІЕІІ,
ПОНЗ, АЬЕХАЕВКЕ Ш,
Ешрѳгѳиг еі Аиіосгаіѳ сіе Тоиіев Іев Виввіѳв,
ВОІ БЕ РОЬОѲКЕ, ОВАКБ-ББС БЕ ЕІЫЬАЫБЕ,
ЕТС., ЕТС., ЕТС.
А іоив пов іеаих вщеів ваѵоіг Гаівопз:
Ауапі, раг Іа ѵоіопіё бе Біеи, ріасё виг Коігё іёіе Іа
Соигоппе воиѵегаіпе бе Ков апсёігев, еі геди Іа 8аіпіе Опсііоп,
Коив ргіопв бе іоиі Коіге соеиг Іе 8еі&пеиг, 8оиѵегаіп-Маііге
бев гоів еі бев гоуаишев, айп ци’П Ъёпівве еі вапсііЯе Іе з'оиг
еі ГЬеиге ой, беѵапі 8а Гасе еі бапв 1’апііцие Ііеи сопвасгё
раг Іа Гоі еі Іев ргіёгев бе іоиіе Іа Тегге гивве, Коив аѵопв
гепоиѵеіё Іа ^гапбе ргошевве бе Ьтоіге шіввіоп ітрёгіаіе! Риівве-і-
II іогіійег бе 8оп ваіпі евргіі Іа риіввапсе бе Ыоіге ^оиѵегпе-
тепі, еі Ыоив боппег Іа ва^евве еі ]а Гогсе пёсевваігев роиг
араівег іоив Іев ігоиЫев, сопвоіібег Гогбге еі Іе бгоіі бапв
іоиіев Іев айаігев, ёсіаігег Іе реиріе бев Іитіёгев бе Іа Еоі,
айегтіг бапв іоиіев Іев сіаввев Іа Йбёіііё аи беѵоіг еі а Іа Іоі,
ваиѵе&агбег Іев бгоіів гёвегѵёв А сѣасип еі Іа вёсигііё риЪИцие,
ассгоііге Іа рговрёгііё еі Іа ^Іоіге бе Ыоіге Раігіе Ъіеп-аітёе!
Бёвігапі гёрапбге, еп се з’оиг воіеппеі еі васгё роиг Ыоив,
ЬТов іаѵеигв виг іоив Ков Йбёіев вщеів, Коив Ьтоив абгеввопв
рагіісиііёгетепі А сеих циі вопі бапв Іе Ъевоіп еі Іа реіпе еі
циі, раг І’іпвиГйвапсе бе Іеигв геввоигсев ои раг бев сігсопвіап-
сев таШеигеивев, пе ве ігоиѵепі рав еп ёіаі бе ваіівіаіге А
іоиіев Іев оЫі&аііопв ци’іів опі А гетрііг ѵів-А-ѵів бе ГЕіаі,
вапв еп ехсіиге сеих циі ве вопі Іаіввёв аііег А бев асіев іііё-
^аих, раг епігаіпетепі, Іё^ёгеіё ои пё^іі^епсе, пі тёте сеих
циі, ауапі епіасЬё Іеиг ехівіепсе раг бев сгітев, тёгііепі, воіі
раг виііе бе Іа рипіііоп ци’іів опі бё]А виЪіе, воіі раг б’аиігев
сігсопвіапсев, Іе рагбоп ои Гаііё^етепі бе Іеиг вогі.
Раг сев сопвібёгаііопв, Ыоив огбоппопв ігёв ^гасіеиветепі,
ваѵоіг:
I. И еві ассогбё бев абоисівветепів роиг Іе раіетепі бев
аггіёгёв бе іоиіе еврёсе б’ітроів бігесів еі іпбігесів:
1. II еві Іаіі гетіве бе іоив Іев аггіёгёв б’ітроів ассшпиіёв
А Іа баіе би 1-ег запѵіег 1883 виг: Іа сарііаііоп бапв ГЕт-
ріге епііег; Іев ітроів біів Ыга, даддла, Іа гебеѵапсе еп аг-
#епі еі Іев іахев регвоппеііев ргёіеѵёев еп ВеввагаЬіе; Іев іахев
виг Іев кіЬііка$; Гітрбі бев ібуегв бапв Іев іеггііоігев би Кои-
Ъап еі би Тёгек, еі бапв Іа 8іЪёгіе-Оссібепіа1е; Іев сопігіЬи-
ііопв аіпві цие Іа гебеѵапсе рег^ие раг Коіге саЪіпеі виг Іев
потабев еі Іев реиріабев еггапіев еі А ботісііе йхе, аіпві цие
Іа іахе бев віх соресв еп ЗіЬёгіе.
2. Раг гаррогі аих раіетепів бе гасііаі бев раувапв бе
іоиіе саіё^огіе еі еп се циі сопсегпе: Іа гебеѵапсе еі Іа соп-
ігіЪиііоп Гогевііёге бев сі-беѵапі раувапв бев ботаіпев, Іа соп-
ігіЬиііоп Гогевііёге бе Іа рориіаііоп бев аггопбівветепів тіпіегв,
Іа гебеѵапсе бев раувапв бев іеггев ботапіаіев бапв Іев рго-
ѵіпсев Ваіііщіев, еі Іа беті-гебеѵапсе бев раувапв іттщгёв,—
іі еві Іаіі гетіве бе Іа рагі б’аггіёгёв ассшпиіёе аи 1-ег ^ап-
ѵіег 1883 бёраввапі Іе іаих аппиеі бевбііев іахев веіоп Іев гб-
Іев бе Гехегсісе 1882. Ье гевіапі бев аггіёгёв вега ргёіеѵё Іев
аппёев виіѵапіев бапв Іа ргорогііоп б’аи тоіпв ип сіпциіёте би
іаих аппиеі бевбііев іахев. (^иапі аих раувапв аихциеів апіё-
гіеигетѳпі бё]А іі аѵаіі ёіё ассогбё ип аіегтоіетѳпі бе сіпц
апв, се ргіѵііё^е Іеиг еві таіпіепи, аѵес гёбисііоп би іоіаі бев
аггіёгёв бапв Іа ргорогііоп вивіпбіциёе.
3. И еві іаіі гетіве бев аггіёгёв б’ітроів бігесів, ёпитёгёз
бапв Іев рага^гарЬев сі-беввив би ргёвепі агіісіе би тапіГевіе,
гесоиѵгаЫев аи 1-ег з'апѵіег 1883, таів циі, раг бев гаівопв
циеісопциев, п’опі рав ёіё рогіёв аих сотріев бев ігёвогегіев
Зивци’аи ^оиг бе Ыоігѳ соигоппетепі. II п’еві іаіі ехсерііоп воив
се гаррогі цие роиг Іев раіетепів бе гасііаі бев апсіепв рау-
вапв сі-беѵапі іетрогаігетепі оЪІщёв бев ^оиѵегпетепів бе
ГОиеві, гесоиѵгёв раг Іев ргоргіёіаігез іопсіегз.
4. II езі іаіі гетіве бе іоив Іез аггіёгёв б’ітроів тіпіегв
асситиіёез аи 1-ег запѵіег 1883 пе бёраввапі рав сіпциапіе
Библиотека «Руниверс»
СОИКОККЕМЕЫТ ВЕ8 8ОПѴЕВАІЫ8 ВП88Е8.
267
шающія пятидесяти рублей; по недоимкамъ же въ сихъ по-
датяхъ на бдльшую сумму—исключить по пятидесяти рублей
изъ каждой статьи.
5) Простить прЛитающіяся ко дню нашего коронованія:
пени по взимаемымъ въ суммы государственнаго казначейства
налогамъ: государственному поземельному и съ недвижимыхъ
имуществъ въ городахъ, посадахъ и мѣстечкахъ, какъ основ-
ному, такъ и дополнительному на квартирную повинность, а
также по взимаемымъ въ западныхъ губерніяхъ сборамъ: про-
центному съ недвижимыхъ имуществъ лицъ польскаго про-
исхожденія и поземельному на содержаніе духовенства; штрафы
и пени за прописку по ревизіи душъ и за неподачу въ срокъ
ревизскихъ сказокъ; слѣдующіе въ доходъ казны экзекуціон-
ные штрафы и пени по губерніямъ царства Польскаго — за
несвоевременный взносъ налоговъ, податей и всякихъ другихъ
сборовъ или платежей; пени за несвоевременный платежъ
крѣпостныхъ и эксдивизорскихъ пошлинъ и всякаго рода
взысканія и пени съ бывшихъ государственныхъ крестьянъ,
а равно съ тѣхъ крестьянъ, которые водворены въ казенныхъ
имѣніяхъ, наложенныя какъ лично на означенныхъ крестьянъ,
такъ и на общества и селенія — за пользованіе казенными
землями и оброчными статьями, впослѣдствіи отведенными
этимъ крестьянамъ въ надѣлъ.
6) Сложить накопившіяся ко дню коронованія нашего не-
поступившія въ казну процентныя штрафныя деньги, начи-
сляемыя за несвоевременный взносъ разсроченныхъ платежей
акциза и попудныхъ денегъ за соль, а также за несвоевре-
менный взносъ разсроченной при покупкѣ казенной соли платы.
По тѣмъ солянымъ недоимкамъ, которыя частію взысканы,
всѣ поступившія суммы отнести сначала на пополненіе капи-
тальнаго долга, а затѣмъ уже процентовъ и штрафа, дальнѣй-
шаго-же взысканія процентныхъ и штрафныхъ денегъ, по день
коронованія нашего причитающихся, не производить.
7) Сложитъ со счетовъ всѣ числящіяся по 1-е января
1883 года недоимки въ пошлинахъ за право торговли и про-
мысловъ.
8) Оставить безъ взысканія недоимки въ пошлинахъ съ
межевыхъ плановъ и книгъ, опредѣленныхъ ко взысканію за
пять и болѣе лѣтъ до дня коронованія нашего.
9) Сложить числящіяся по день коронованія нашего не-
доимки: по денежнымъ взносамъ за пожалованіе орденами, а
также по взысканіямъ по случаю увеличенія окладовъ содер-
жанія; неначисленныя-же по сей день недоимки въ сихъ сбо-
рахъ не начислять.
10) Оставить безъ взысканія числящіяся ко дню короно-
ванія нашего въ недоимкѣ за дворянствомъ разныхъ губерній
суммы, слѣдующія за содержаніе пансіонеровъ дворянства въ
учебныхъ заведеніяхъ вѣдомства министерства народнаго про-
свѣщенія до 1-го января 1878 года, а также суммы, начи-
сленныя по добровольнымъ за прежнее время сборамъ дворян-
ства за содержаніе и воспитаніе дѣтей дворянъ въ военно-
учебныхъ заведеніяхъ, если самые сборы признаны были за-
тѣмъ, въ установленномъ порядкѣ, необязательными и вовсе
прекращены За пять и болѣе лѣтъ назадъ.
11) Всѣ недоимки, накопившіяся по день коронованія на-
шего на лицахъ, перебравшихъ изъ казны пенсіи,—простить,
если противъ такихъ лицъ не возбуждено обвиненія въ при-
чиненіи ими казнѣ ущерба завѣдомо съ корыстною или иною
противозаконною цѣлью.
12) Сложить со счетовъ причитающіяся въ доходъ казны
недоимки и пени по сборамъ, отмѣненнымъ до 1-го января
1883 года, въ томъ числѣ и по окладному сбору съ мѣщанъ.
13) Сложить изъ недоимокъ, по неокладнымъ сборамъ,
пошлинамъ, кромѣ таможенныхъ, и взысканіямъ, не подходя-
щимъ подъ дѣйствіе предыдущихъ пунктовъ настоящей статьи
сего манифеста, а также по издержкамъ на содержаніе и пе-
ресылку арестантовъ и выдачамъ изъ казны на счетъ винов-
ныхъ кормовыхъ, прогоновъ и суточныхъ денегъ, образовав-
шихся по день коронованія нашего, какъ числящихся по сче-
тамъ, такъ и неначисленныхъ или разсроченныхъ — тѣ, ко-
торыя въ отдѣльности не превышаютъ пятидесяти рублей. По
недоимкамъ-же на бдльшую сумму—исключить по пятидесяти
рублей изъ каждой статьи.
И. Освободить содержателей казенныхъ удѣльныхъ, двор-
цовыхъ п принадлежащихъ кабинету нашему имѣній всѣхъ
наименованій и оброчныхъ статей отъ разнаго рода взысканій
въ нижеслѣдующихъ предѣлахъ:
1) Всякаго рода начеты и недоимки, числящіеся по кон-
трактамъ, срокъ дѣйствія которыхъ прекратился за двадцать-
гоиЪІез; Іез аггіёгёз йёраззапі се сЬійге Ъёпёйсіепі й’ипе гё-
йисііоп Де сіпциапіе гоиЪІез.
5. II езі Іаіі гетізе: йез атепйез іпйі^ёез ]изди’й Іа Йаіе
йе Хоіге соигоппетепі аи ргойі йи Йзс Йи сЬеГ Йе Гітрбі Гоп-
сіег еі йе Гітрбі зиг Іез іттеиЪІез игЪаіпз, аіпзі цие йез іахез
регфіез йапз Іез ^оиѵегпетепіз йе ГОиезі: зиг Іа сопігіЪиііоп
зирріётепіаіге ітрозёе аих іттеиЪІез йез ргоргіёіаігез й’огі-
&іпе роіопаізе еі зиг Іа сопігіЪиііоп іопсіёге роиг 1’епігеііеп Йи
сіег&ё; Йез атепйез іпйі^ёез роиг іггё&иіагііёз йапз Гепге&із-
ігетепі еі роиг Іа поп-ргёзепіаііоп й іегте Йез гбіез йе Іа
рориіаііоп; йез атепйез, йііез й’ехёсиііоп, іпйщёез, аи ргойі
Йи Йзс, Йапз Іез ^оиѵегпетепіз Йи гоуаите йе Роіо^пе, йи
сЪеі йе геіагй йапз Іез раіетепіз йез ітрбіз еі аиігез іахез;
йез атепйез йопі зопі раззіЪІез Іез геіагйаіаігез йапз Іе раіе-
тепі йез йгоііз й’епге^ізігетепі; епйп йе іоиіе езрёсе й’атеп-
йез іпйі^ёез аих сі-йеѵапі раузапз йез йотаіпез й Іа зиііе йе
Гиза^е іііё&аі йез іеггез, Іезциеііез йапз Іа зиііе Іеиг опі ёіё
аііоиёез.
6. П езі Іаіі гетізе йез атепйез еі йез іпіёгёіз ассити-
іёз ^изци’аи доиг йе Коіге соигоппетепі Йи сЪеГ йи геіагй йи
раіетепі йе Гассізе зиг Іез Ъоіззопз еі зиг Іе зеі, аіпзі еще
Йез атепйез роиг геіагй йапз Іе ѵегзетепі йез зоттез йиез
роиг ГасЪаі Йи зеі ѵепйи раг Іе йзс. (^иапі аих аггіёгёз еп
циезііоп зе гаррогіапі аи зеі, Іезциеіз аигаіепі Йё]й ёіё апіё-
гіеигетепі асциіііёз еп рагііе, Іез зоттез рег^иез Йеѵгопі ёіге
аіігіЪиёез еп ргетіег Ііеи & Гехііпсііоп йи сарііаі йе Іа йеііе,
еі Іе гезіапі аи раіетепі йез іпіёгёіз, запз ди’іі у аіі Ііеи
й’ехі&ег йе се сЪеГ аиспп раіетепі зирріётепіаіге.
7. II езі Іаіі гетізе йе іоиз Іез аггіёгёз асситиіёз щзди’аи
1-ег ^апѵіег 1883, Йи сЪеГ йез ітрбіз йе раіепіе йе соттегсе
еі й’іпйизігіе.
8. II езі іаіі гетізе йез аггіёгёз йез йгоііз зиг Іез ріапз
еі Іез Ііѵгез й’агрепіа^е гесоиѵгаЪІез сіпц апз аи тоіпз аѵапі
Іе ]оиг йе Коіге соигоппетепі.
9. II езі Іаіі гетізе йез аггіёгёз асситиіёз з’изци’аи ^оиг Йе
Коіге соигоппетепі зиг Іез раіетепіз й ейесіиег роиг Іез йёсо-
гаііопз сопіегёез, аіпзі дие роиг Іез іахез рег^иез й Госсазіоп
йез аи&тепіаііопз Й’ётоіитепіз; циапі аих аггіёгёз йе се скеГ,
Іизди’ісі поп сопзіаіёз, ііз пе зегопі раз геіеѵёз.
10. II езі Іаіі гетізе йез зоттез поп-рауёез ]изди’аи ]оиг
йе Коіге соигоппетепі раг Іа поЪІеззе йе йіѵегз ^оиѵегпетепіз
еі йиез раг еііе роиг Гепігеііеп йе зез репзіоппаігез йапз Іез
ёіаЪІіззетепіз й’іпзігисііоп йи геззогі йи тіпізіёге йе Гіпзіпіс-
ііоп риЪІіфіе ^изди’аи 1-ег запѵіег 1878, .аіпзі щіе Йез зоттез
йиез & Іа зиііе Йе соііесіез па^иёге ейесіиёез раг Іа поЫеззе
роиг Гепігеііеп еі Гёйисаііоп й’епГапіз поЪІез, йапз Іез ёіаЫіз-
зетепіз й’іпзігисііоп тііііаіге, йапз Іе саз ой сез соііесіез аи-
гаіепі ёіё Йёсіагёез ріиз іагй поп-оЪІі&аіоігез еі йе іаіі зиз-
репйиез йериіз аи тоіпз сіпц апз.
11. II езі Іаіі гетізе йе іоиз Іез аггіёгёз асситиіёз ]из-
ди’аи ]оиг йе Ыоіге соигоппетепі еі Йиз раг йез регзоппез
ауапі іоисѣё ип ехеёйапі йе репзіоп йе ГЕіаі, йапз іе саз ой
сез регзоппез п’опі раз ёіё Гогтеііетепі ассизёез Й’аѵоіг саизё
се ргё]ийісе й ГЕіаі еп соппаіззапсе йе саизе, йапз ип Ъиі Йе
Іисге ои Йапз іоиі аиіге Ъиі Шісііе.
12. II езі Іаіі гетізе йез аггіёгёз еі атепйез рег^из аи
ргойі йи йзе Йи сЪеГ йез сопігіЪиііопз зирргітёез аѵапі Іе
1-ег запѵіег 1883, еі йапз Іе потЪге Іез атепйез еі аггіёгёз
йе Гітрбі йігесі йез реіііз Ъоиг^еоіз.
13. II езі Іаіі гетізе йез аггіёгёз епге^ізігёз, поп-епгё-
^ізігёез еі аіегтоуёз, ^изди’а Іа Йаіе йе Коіге соигоппетепі,
йез ітрбіз йігесіз, йез йгоііз,—Іез йгоііз йе йоиапе ехсеріёз,—
еі йез атепйез поп-сотргіз йапз Іез рага^гарііез сі-йеззиз йи
ргёзепі агіісіе йе Ыоіге тапіГезіе, аіпзі цие йез Ггаіз й’епіге-
ііеп еі й’ехрёйіііоп йе йёіепиз еі йез ігаіз йе ігапзрогі еі аи-
ігез Ггаіз йе зиЬзізіапсе. Аисип Йе сез аггіёгёз пе реиі йё-
раззег 50 г.; аи-йеззиз йе се сЪійге Гаггіёгё Ъёпёйсіе й’ипе
гёйисііоп йе 50 г.
II. II езі Іаіі гетізе аих Гегтіегз йез йотаіпез еі аиігез
Ъіепз йе ГЕіаі, йез арапа^ез, йез йёрепйапсез йез раіаіз еі
йез іттеиЪІез аррагіепапі а Коіге саЪіпеі, йез йеііез ехёси-
іоігез йапз Іез Іітііез сі-йеззоиз:
1. II езі Іаіі гетізе йез йеііез еі аггіёгёз, зе гаррогіапі й
йез сопігаіз ехрігёз ѵіп^і-сіпц апз аѵапі Іа йаіе йе Коіге сои-
34*
Библиотека «Руниверс
268 ВѢНЧАНІЕ РУССКИХЪ ГОСУДАРЕЙ НА ЦАРСТВО.
Альбомъ отъ дамскаго попечительства о бѣдныхъ въ Москвѣ.
(Раб. московск. фабр. II. П. Хлѣбникова.)
(АІЬпт дез датез де Іа зосіёіё де ЪіспГаізапсо
де Мозсои.)
Серебряный подносъ и солонка отъ обывателей города Варшавы. (Работа фабрики Іосифа Фраже.)
(Ріаіеаи еі ваііёге еп аг^епі, де Іа ѵіііе де Ѵагзоѵіе.)
Приношенія Ихъ Императорскимъ Величествамъ. (Садеапх, оЙ’егЬ а Ьеиг* Ма]е$іё$.)
Библиотека «Руниверс»
СОІІКООЕМЕМТ І)Е8 8ОІІѴЕИЛІК8 1Ш88Е8.
2(>9
Отъ города Лодзь.
Отъ земства Рязанской губерніи.
Отъ земства Таврической губерніи.
Отъ дворянства Симбирской губерніи.
Отъ города Воронежа. Отъ земства Екатеринославской губерніи.
Поднесеніе хлѣба-соли Ихъ Императорскимъ Величествамъ.—Блюда и солонки. (Работа московскаго
фабриканта И. II. Хлѣбникова.)
(Сшіеаііх, ойегік а Ьенгя Ма]е.чіён. Ріаін еі ааііёгея (Іе <1іѵ. ѴіПез е( Ргоѵіпсеа.)
Библиотека «Руниверс»
270 ВѢНЧАНІЕ РУССКИХЪ ГОСУДАРЕЙ НА ЦАРСТВО.
— - - е
пять лѣтъ до дня коронованія нашего — сложить, за исклю-
ченіемъ той части этихъ начетовъ и недоимокъ, которую
возможно покрыть удержаніемъ въ казнѣ залоговъ содер-
жателей.
2) Сложить также пени, начисленныя по день коронованія
нашего, а равно всѣ взысканія, наложенныя по сей день за
неправильную или излишнюю распашку земли.
3) Простить невзысканные по день коронованія нашего
убытки и начеты за разстройство строеній и всякаго рода со-
оруженій, за неудобреніѳ земли, за нѳпосадку деревьевъ, не-
правильное веденіе хозяйственныхъ счетовъ, несдачу принад-
лежащаго къ имѣніямъ и оброчнымъ статьямъ движимаго иму-
щества и несоблюденіе другихъ контрактныхъ условій, а также
убытки казны, происшедшіе отъ недодержанія имѣній и ста-
тей до окончанія контрактныхъ сроковъ — въ размѣрѣ не
свыше трехсотъ рублей на каждое лицо; а если имѣнія или
статьи находились въ содержаніи крестьянскаго или мѣщанскаго
обществъ, то по пятидесяти рублей съ каждаго домохозяина.
4) Не налагать на содержателей казенныхъ имѣній всѣхъ
наименованій и оброчныхъ статей взысканій за несоблюденіе
условій, упомянутыхъ въ предшествующихъ пп. 2 и 3 на-
стоящей статьи сего манифеста по тѣмъ окончившимся до дня
коронованія нашего арендамъ, по которымъ разсчеты еще не
заключены.
5) Изъ убытковъ казны, начтенныхъ на основаніи статей
1.868 и 1.916 т. Х-й ч. 1-я зак. гражд., по день короно-
ванія нашего за отказъ съемщиковъ отъ заключенія контрак-
товъ, — сложитъ ту сумму, которая превышаетъ размѣръ за-
логовъ.
Ш. Предоставить по возврату ссудъ, произведенныхъ въ
разное время лицамъ, обществамъ и сословіямъ, нижеслѣдую-
щія облегченія:
1) Простить и со счетовъ сложить числящіеся по день
коронованія нашего долги по ссудамъ, выданнымъ изъ госу-
дарственнаго казначейства, а равно изъ капиталовъ министер-
ства государственныхъ имуществъ—государственнымъ крестья-
намъ, а также ямщикамъ, перешедшимъ въ крестьяне-соб-
ственники и въ другія сословія, какъ до воспослѣдованія Вы-
сочайше утвержденнаго, 9-го іюня 1869 года, мнѣнія госу-
дарственнаго совѣта объ устройствѣ ямщиковъ, водворенныхъ
въ губерніяхъ Московской, Новгородской, .С.-Петербургской
и Тверской, такъ и послѣ 9-го іюня 1869 года;—на покупку
скота, на постройку домовъ и церквей, на образованіе вспо-
могательныхъ кассъ и на другіе предметы; казакамъ Черни-
говской губерніи — на содержаніе въ межевыхъ учрежденіяхъ
названной губерніи членовъ отъ казаковъ и кандидатовъ на
эту должность; крестьянамъ-собственникамъ, бывшимъ коло-
нистамъ Екатеринославской губерніи, Новомосковскаго уѣзда,
въ 1825 году — на водвореніе и на другіе предметы; эстон-
цамъ въ 1862—1866 гг. — на водвореніе ихъ въ Крыму; по-
селенцамъ въ Сибири — на обзаведеніе по случаю вступленія
въ бракъ съ поселенками.
2) Всѣ произведенные изъ казенныхъ суммъ на покрытіе
издержекъ по переселенію съ 1860 года въ Таврическую гу-
бернію славянъ разныхъ наименованій, на выдачу имъ ссудъ
по разнымъ предметамъ, на покупку въ неурожайные годы
хлѣба, расходы, подлежащіе по силѣ ст. 290, 293 и 296 уст.
о кол. (свод. зак. т. ХП-й ч. 2-я) возврату съ бывшихъ ко-
лонистскихъ обществъ, нынѣ крестьянъ-собственниковъ, — съ
означенныхъ обществъ не взыскивать, принявъ эти расходы
на счетъ казны безвозвратно.
3) Сложить со счетовъ накопившіяся по день коронованія
нашего недоимки въ размѣрѣ, не превышающемъ ста-пятиде-
сяти рублей по каждой отдѣльной ссудѣ, изъ числа выдан-
ныхъ мурманскимъ переселенцамъ., которые, воспользовавшись
таковыми ссудами, дѣйствительно приняли осѣдлость на Мур-
манскомъ берегу.
4) Исключить изъ счетовъ суммы, употребленныя за-гра-
ницею на содержаніе, леченіе и возвращеніе въ Россію раз-
ныхъ лицъ недостаточнаго состоянія.
5) Оставить безъ взысканія числящіяся по день коронова-
нія нашего въ недоимкѣ за дворянствомъ разныхъ губерній
денежныя позаимствованія изъ бывшаго государственнаго зем-
скаго сбора на разныя нужды дворянства, если со времени
первоначальнаго распоряженія о позаимствованіи протекло бо-
лѣе десяти лѣтъ.
6) Изъ числа остающихся невзысканными по день коро-
нованія нашего процентовъ за просрочку платежей по ссудамъ,
выданнымъ изъ государственнаго казначейства и изъ фунду-
гоппетепі, — заиГ Іа рагііе йе сез йеііез еі аггіёгёз ди’іі у
аигаіі тоуеп йе гесоиѵгег раг Іа геіепие Йез саиііопз йёрозёез
раг Іез Гегтіегз.
2. И езі іаіі гетізе йез атепйез еі аиігез раіетепіз іпйі-
^ёз, зизди’аи ]оиг йе Ыоігѳ соигоппетепі, роиг йёГгісЬетепі
йе іеггез іггё&иііег ои йёраззапі Іез сопйіііопз йез Ьапз.
3. II езі Іаіі гетізе йез зоттез поп-гесоиѵгёез ^изди’аи
]оиг йе Ыоіге соигоппетеі еі йиез раг іез Гегтіегз й Іа зиііе йи
таиѵаіз епігеііеп йез Ъаіітепіз, Іа поп-ехёсиііоп йез сіаизез
йез сопігаіз зе гаррогіапі аи Гита^е йез іеггез, а Іа ріапіаііоп
йез агЪгез, й. Іа іепие йез сотріез, й Іа поп-гетізе йе Гіп-
ѵепіаіге, еі й Іа зиііе й’аиігез іпГгасііопз аих Ъапз, йе тёте
йез зоттез ехщіЫез роиг регіез іпйі^ёез аи йзс раг зиііе йе
ГаЪапйоп йез Геппез аѵапі Гехрігаііоп йи Ьаіі. Ьа гетізе, йапз
іоиз сез саз, езі йе ЗОО г. раг іпйіѵійи еі йе 500 г. зі Іе
Геппіег ёіаіі ипе соттипе йе раузапз ои йе реіііз Ъриг^еоіз.
4. II езі Гаіі гетізе аих регзоппез ауапі еи еп Ьаіі йе>
йотаіпез еі йез Ъіепз йе ГЕіаі й’аргёз йез сопігаіз ехрігёз
апіёгіеигетепі аи риг йе Коіге соигоппетепі. таіз йопі Іез
сотріез пе зегаіепі раз епсоге гё&іёз, — йез атепйез йопі сез
регзоппез зегаіепі раззіЫез йи сЬеГ йе поп-оЪзегѵаііоп йез соп-
йіііопз ёпитёгёез сі-йеззиз йапз Іез рага&гарЪез 2 еі 3 йи ргёзепі
аііісіе йе Хоіге тапіГезіе.
5. И езі Гаіі гетізе йез регіез зиЪіез раг іе йзс, ]изци’аи
)оиг йе Хоіге соигоппетепі (ѵоіг агі. 1868 еі 1916 йи іоте X,
рагііе I йи сойе сіѵіі), й Іа зиііе Йи геГиз йез Гегтіегз йе
сопсіиге Іез сопігаіз зизци’а сопсштепсе йи топіапі йез саиііопз
йёрозёез.
ПІ. И езі ассогйё Іез айоисіззетепіз сі-йеззоиз роиг Іе гет-
Ъоигзетепі Йез аѵапсез рёсипіаігез Гаііез й Йіѵегзез регзоппез.
согрогаііопз еі соттипез й йійегепіез ёро^ие^:
1. II езі Гаіі гетізе сотріёіе йез йеііез сопігасіёез ]из-
ди’аи )оиг йе Хоіге соигоппетепі еп ѵегіи Й’аѵапсез ейесіиёез
раг Іе Тгёзог аіпзі дие раг Іе тіпізіёге йез йотаіпез, зиг Іез
сарііаих Іиі аррагіепапі, заѵоіг: аих раузапз йе Іа соигоппе, еі
аих розііііопз (ямщики) йеѵепиз раузапз-ргоргіёіаігез ои айтіз
йапз й’аиігез сіаззез йе Іа зосіёіё, іапі апіёгіеигетепі а Гаѵіз
йи сопзеіі йе ГЕтріге йи 9 )иіп 1869 зиг Гог&апізаііоп йе Іа
зііиаііоп йез розііііопз ёіаЫіз йапз Іез ^оиѵегпетепіз йе Моз-
сои, йе Хоѵ&огой, йе 8і-РёіегзЪоиг& еі йе Тѵег, ди’аргёз Іа
йаіе йи 9 ]иіп 1869—роиг ГасЬаі йе Ьёіаіі, Іа сопзігисііоп йе
таізопз еі й’ё^іізез, Іа Гогтаііоп йе саіззез й’аззізіапсе еі аи-
ігез оЬ)еіз; аих созадиез йи ^оиѵегпетепі Йе ТсЬегпі^олѵ роиг
Гепігеііеп йез йёіё^иёз созациез еі Йе сапйійаіз й се розіе
йапз Іез іпзіііиііопз й’агрепіа^е йийіі ^оиѵегпетепі; аих рау-
запз-ргоргіёіаігез, сі-йеѵапі соіопз йи ^оиѵегпетепі йе СаіЪе-
гіпозіамг, йізігісі йе Хоѵотозкочѵ, еп 1825, роиг Іеиг ёіаЫіззе-
тепі еі роиг й’аиігез оіуеіз; аих ЕзіЪопіепз, еп 1862—66.
роиг Іеиг ёіаЪІіззетепі еп Сгітёе; аих ітті^гапіз еп ЗіЬёгіе
роиг Іеиг ёіаЪІіззетепі а Іа зиііе йез тагіа^ез сопігасіёз зиг
Іез Ііеих йи поиѵеі ёіаЪІіззетепі.
2. И езі Гаіі гетізе йе іоиіез Іез аѵапсез ассогйёез раг Іе
Тгёзог роиг соиѵгіг Іез Ггаіз й’ёті^гаііоп йе 81аѵез йе йійегеп-
іез йёпотіпаііопз йапз Іе ёоиѵегпетепі йе Таигійе, й рагііг йе
1860, аіпзі дие йез аѵапсез й еих ассогйёез роиг йійегепіз оЪ-
)еіз, іеіз дие ГасЬаі йе Ыё йапз Іез аппёез йе йізеііе, аѵапсез
О.иі, аих іегтез йез агі. 290, 293 еі 296 йи гё^іетепі йез
соіопз (Сойе йез Іоіз, і. XII, р. II), йеѵгаіепі ёіге гетЪоигзёез
раг Іез апсіеппез зосіёіёз йе соіопз, аи]оигй’Ьиі раузапз-рго
ргіёіаігез; іоиіез сез зоттез пе зегопі раз ге^иІ8е8 йезйііез зо-
сіёіёз, таіз ргізез й Іа сЬаг&е йе ГЕіаі.
3. II езі Гаіі гетізе йез аггіёгёз асситиіёз ^изди’аи ^оиг йе
Хоіге соигоппетепі йапз ипе ргорогііоп пе йёраззапі раз сепі
сіпдиапіе гоиЫез роиг сЬадие аѵапсе ейесіиёе аих ітті&гапіз
йе Іа сбіе Моигтапе, й сеих поіаттепі циі, ауапі Ъёпёйсіё Йе
сез аѵапсез, зе зопі гёеііетепі іпзіаііёз йапз Іайііе сопігёе.
4. И езі Гаіі гетізе йез зоттез йёрепзёез й Гёігап^ег
роиг Гепігеііеп, Іе ігаііетепі еі Іе гераігіетепі й’іпйі&епіз.
5. II езі Гаіі гетізе йез аггіёгёз асситиіёз різди’аи ]оиг йе
Хоіге соигоппетепі еі йопі зегаіі раззіЫе Іа поЫеззе йе йШё-
гепіз ^оиѵегпетепіз роиг аѵоіг етріоуё й зез ргоргез Ъезоіпз
Іез зоттез йи сі-йеѵапі Гопйз йе сопсоигз, зі йериіз Іогз іі
з’езі ёсоійё ип іегте йе йіх апз.
6. II езі Гаіі гетізе йез іпіёгёіз, поп-рег^из зизци’аи ]оиг
йе Хоіге соигоппетепі, таіз йиз й ГЕіаі роиг геіагй йе раіе-
тепіз й аѵапсез Гаііез й» йез рагіісиііегз еі й> йез согрогаііопз
Библиотека «Руниверс»
СОѴВООЕМЁКТ БЕ8 8ОІІѴЕВАІЫ8 ВП88Е8.
271
шеваго капитала частнымъ лицамъ и обществамъ, по особымъ
Высочайшимъ повелѣніямъ и на основаніи закона о ссудахъ
изъ фундушеваго капитала — простить и изъ счетовъ исклю-
чить сумму таковыхъ процентовъ, накопившуюся за время не
далѣе десяти лѣтъ, а съ тѣхъ заемщиковъ, на которыхъ упо-
мянутые проценты числятся за большее время, сложить эти
проценты лишь за десять лѣтъ.
7) Сложить со счетовъ числящіеся по день коронованія
нашего долги и недоимки изъ казенныхъ и горнозаводскихъ
суммъ, выданныхъ по разнымъ случаямъ въ ссуду и въ счетъ
заработка бывшимъ мастеровымъ, непремѣннымъ и урочнымъ
работникамъ до увольненія ихъ отъ обязательной службы, а
также не подвергать взысканію долговъ на сумму не свыше
ста-пятидесяти рублей, образовавшихся на мастеровыхъ и ра-
бочихъ при исполненіи ими работъ и при поставкѣ матеріа-
ловъ и припасовъ на казенные горные заводы; по недоимкамъ
же въ сихъ послѣднихъ долгахъ на большую сумму — исклю-
чить по ста-пятидесяти рублей изъ каждой статьи.
8) По ссудамъ, выданнымъ изъ казны по день коронова-
нія нашего лицамъ и обществамъ по случаю пожаровъ, на-
водненій и другихъ несчастныхъ обстоятельствъ, а равно по
ссудамъ, выданнымъ, въ прежнее время, обывателямъ фор-
штадтовъ Динабугской и Бобруйской крѣпостей, по Высочай-
шимъ повелѣніямъ, на переносъ домовъ на вновь назначен-
ныя мѣста — сложить со счетовъ и простить всѣ недоимки и
проценты за просрочку, числящіеся на такихъ заемщикахъ,
съ которыхъ поступившіе по день коронованія нашего пла-
тежи, вмѣстѣ съ процентами и пенею, покрываютъ первона-
чальный капитальный долгъ; а съ прочихъ заемщиковъ сло-
жить по таковымъ ссудамъ проценты за просрочку платежей,
равно числящіяся по день коронованія нашего недоимки, не
превышающія по каждой отдѣльной ссудѣ трехсотъ рублей;
съ тѣхъ-же заемщиковъ, на коихъ недоимки по сказаннымъ
ссудамъ превышаютъ этотъ размѣръ — исключить изъ недо-
имки триста рублей съ каждаго заемщика. По ссудамъ, впо-
слѣдствіи пересроченнымъ, сложенію подлежатъ только недо-
имки новыхъ срочныхъ платежей, хотя-бы въ разсроченномъ
вновь капиталѣ и заключались причисленныя къ оному при
такой пересрочкѣ недоимки срочныхъ платежей по первона-
чальной разсрочкѣ.
9) Сложить также суммы, числящіяся по день коронованія
нашего въ недоимкѣ по ссудамъ, выданнымъ въ разное время
изъ бывшаго коннозаводскаго капитала по случаю пожара жи-
телямъ слободъ, состоящихъ при Хрѣновскомъ, Ново-Александ-
ровскомъ и Деркульскомъ государственныхъ конскихъ заводахъ.
IV. Силу предшествовавшихъ статей І-й и ПІ-й настоя-
щаго манифеста, за исключеніемъ особо указанныхъ въ сихъ
статьяхъ случаевъ, не распространять какъ на недоимки по
бывшимъ питейнымъ откупамъ, по казеннымъ подрядамъ и
поставкамъ, на недоимки въ патентномъ и акцизномъ съ раз-
ныхъ статей сборахъ и въ платежѣ за акцизныя свидѣтель-
ства на право приготовленія и продажи табаку, на недоимки
и недоборы по сборамъ таможеннымъ, такъ и на недоимки
въ земскихъ повинностяхъ, въ капиталахъ народнаго продо-
вольствія, по ссудамъ государственныхъ кредитныхъ установ-
леній и государственнаго казначейства, на взысканія суммъ,
принадлежащихъ къ городскимъ доходамъ, общественнымъ и
мірскимъ сборамъ и вообще къ сборамъ и доходамъ сослов-
нымъ и особыхъ учрежденій.
V. Простить и сложить на нижеслѣдующихъ основаніяхъ
невзысканные еще казенные по службѣ начеты, ущербы и
утраты, причиненные такими дѣйствіями или упущеніями,
которыя послѣдовали до дня коронованія нашего:
1) Тѣ ущербы и утраты, по которымъ дѣла ко" дню ко-
ронованія нашего еще окончательно не разсмотрѣны или и не
начаты, оставить безъ преслѣдованія, когда сумма оныхъ со-
ставляетъ не болѣе трехсотъ рублей по каждой отдѣльной
отчетности за годовой періодъ времени или не болѣе трех-
сотъ рублей на каждое подлежащее отвѣтственности лицо.
2) Изъ начетовъ, ущербовъ и утратъ, кои ранѣе дня ко-
ронованія нашего уже предписаны ко взысканію или дѣла
по коимъ окончательно разсмотрѣны, сложить тѣ, которые въ
первоначальномъ составѣ или въ остаткахъ, за произведен-
нымъ взысканіемъ или сложеніемъ, не превышаютъ какъ
общею суммою, такъ и по раскладкѣ ихъ на отвѣтственныя
лица трехсотъ рублей съ каждаго лица.
3) Изъ начетовъ, ущербовъ и утратъ, превышающихъ
означенную въ предшествующихъ пп. 1-й и 2-й настоящей
зиг Іез Гопйз йи Тгёзог, еп ѵегіи й’огйоппапсез ітрёгіаіез. Ьа
гетізе сіе се сІіеГ з’арріідие аих іпіёгёіз аггіёгёз роиг ипе рё-
гіойе сіе йіх апз; »і Іе геіагй йёраззе се іегте, Іа гетізе пе
рогіе дие зиг йіх апз.
7. II езі Гаіі гетізе йез йеііез еі аггіёгёз епгѳ^ізігёз щз-
ди’аи риг йе Ыоіге соигоппетепі зиг Іез сотріез йи геззогі
йез тіпез еі йез аѵапсез йе заіаіге Гаііез аих сопіге-таіігез
еі оиѵгіегз ауапі диіііё Іе зегѵісе; йе тёте, іі езі іаіі гетізе
йез йеііез, ]изди’ё сопсиггепсе йе сепі сіпдиапіе гоиЪІез, соп-
ігасіёез раг Іез сопігетаіігез еі Іез оиѵгіегз йигапі Іеиг вег-
ѵісе, ои раг виііе йе Гоигпііигез йез таіёгіаих еі йез ѵіѵгез
аих изіпез йе ГЕіаі; Іез аггіёгёз йе се сЬеі* й’ип топіапі ви-
рёгіеиг Ьёпёйсіепі й’ипе гёйисііоп йе 150 г.
8. II езі Гаіі гетізе йез аггіёгёз еі іпіёгёіз йиз аи ^оиг йе
Коіге соигоппетепі роиг геіагй йе раіетепі й’аѵапсез ейес-
іиёез раг Іе Тгёзог ё йез рагіісиііегз еі ё йез согрогаііопз а
Госсазіоп й’іпсепйіез, й’іпопйаііопз еі й’аиігез саіатііёз, аіпзі
дие йез ргёіз ассогйёз аих ЬаЬііапіз йез ГаиЪоиг^з йез Гогіе-
геззез йе ВипаЪоиг# еі йе Воѣгоійзк, еп ѵегіи й’ипе огйоппапсе
ітрёгіаіе, роиг Іа ігапзіаііоп йез таізопз зиг йе поиѵеаих ет-
ріасетепіз; сез аггіёгёз зегопі аЪапйоппёз еп епііег а сеих йез
йёЪііеигз йопі Іез ѵегзетепіз іизди’аи ]оиг йе Коіге соигоппе-
тепі, Іез іпіёгёіз еі Іез атепйез у сотргіз, соиѵгігаіепі Іе са-
рііаі йе Іа йеііё ргітіііѵе; Іез аиігез йёЪііеигз йе се сЪеГ
п’аигопі йгоіі ди’ё Іа гетізе йез іпіёгёіз роиг йез геіагйз йапз
Іез раіетепіз еі, щзди’а з'оиг йе Коіге соигоппетепі, йез аг-
гіёгёз роиг ипе зотте пе йёраззапі раз ігоіз сепіз гоиЪІез роиг
сЪасип. Роиг сеих йез йёЪііеигз йопі Іез аггіёгёз йе се скеГ йё-
раззепі сеііе зотте, іі у аига гёйисііоп йез аггіёгёз ]изди’ё
сопсиггепсе йе ігоіз сепіз гоиЪІез роиг сЪадие йёЪііеиг. (}иапі
аих аѵапсез диі йериіз аигаіепі ёіё аіегтоуёез, Іа гетізе пе
рогіе дие зиг Іез аггіёгёз айёгапі аих зоттез аіегтоуёез, Іогз
тёте дие Іе сарііаі поиѵеііетепі аіегтоуё сотргепйгаіі йез іп-
іёгёіз йе Іа йеііе ргітіііѵе.
9. II езі Іаіі гетізе йез зоттез сопзійёгёез, зиздп’аи ]оиг
йе Коіге соигоппетепі, сотте йез аггіёгёз йе раіетепіз ё еі-
Гесіиег зиг Іез аѵапсез Гаііез ё йійегепіез ёродиез йи сі-йеѵапі
сарііаі йез Ъагаз, ё Госсазіоп й’іпсепйіез, аих ЪаЪііапіз йез
Ъоиг&з КЬгёпоѵоІ, Коѵо-АІехапйгоѵзк еі Вегсоиіі.
IV. Ьез агіісіез I еі ПІ йи ргёзепі тапііезіе, ё Гехсер-
ііоп йез саз зрёсіаіетепі йёіегтіпёз, пе з’арріідиепі: пі аих
аггіёгёз гёзиііапі йе Іа іегте йез Ъоіззопз (асіиеііетепі аЪоІіе),
пі аих сопігаіз аѵес Іе йзс еі аих іоигпііигез ё ГЕіаі, пі аих
аггіёгёз йи скеі йе Гассізе еі йез йгоііз йе раіепіе аихдиек
зопі зоитізез Іез іпйизігіез ітрозёез аи ргойі йи Тгёзог, Іа іа-
Ъгісаііоп еі Іе йёЪіі йи іаЪас; пі аих аггіёгёз зе гаііаскапі аих
йгоііз йе йоиапе; пі аих аггіёгёз йез сопігіЪиііопз Іосаіез еі йи
сарііаі й’арргоѵізіоппетепі; пі аих ргёіз ассогйёз раг Іез ёіа-
Ыіззетепіз йе сгёйіі йе ГЕіаі еі Іе Тгёзог; пі аих зоттез
йиез аих типісіраіііёз, аих соттипез еі аих согрогаііопз.
V. Зопі гауёез йез сотріез, йапз Гогйге сі-йеззоиз іпйі-
диё, Іез атепйез гёзиііапі й’іпігасііопз аих гё^іетепіз зиг
Іез зегѵісѳз риЪІісз, соттізез аѵапі Іе ]оиг йе Коіге соигоппе-
тепі:
1. Ьез іпігасііопз, аи зщеі йездиеііѳз іі п’аигаіі раз ёіё
іпіепіё йе роигзиііез зизди’аи риг йе Коіге соигоппетепі, аіпзі
дие сеііез диі п’аигаіепі раз йоппё Ііеи, ё Іа тёте йаіе, ё ип
аггёі йёйпіііі зопі сопзійёгёез сотте поп-аѵепиез, зі Іе топ-
іапі йез йотта^ез іпЯщёз аи Тгёзог ои йез атепйез пе йё-
раззе раз ЗОО г. роиг сііадие сотріе зрёсіаі роиг ипе рёгіойе
аппиеііе, ои Ъіеп зі се тёте топіапі п’езі раз йёраззё раг
гаррогі ё Іа регзоппе йопі Іа гезропзаЪПііё зе ігоиѵе еп-
&а*ёе.
2. Ьез зоттез ѳхёсиіоігез апіёгіеигетѳпі аи ,}оиг йе Коіге
соигоппетепі Ъёпёйсіепі йе Іа гетізе, зі Іеиг топіапі ргітіііГ,
ои Ъіеп Іе геіідиаі, пе йёраззе раз ЗОО г. роиг сііадие регзоппе.
йопі Іа гезропзаЪПііё зе ігоиѵе еп^адёе.
3. Вапз Іез саз тепііоппёз аих §§ 1 еі 2 йе Гагі. V. йи
ргёзепі тапііезіѳ, іі езі ассогйё ипе гетізе йе ЗОО г. Іогздие
Библиотека «Руниверс»
272
ВѢНЧАНІЕ РУССКИХЪ ГОСУДАРЕЙ НА ЦАРСТВО.
Отъ дворянства Таврической губерніи.
Отъ томскаго городскаго общества.
Отъ дворянства Орловской губерніи.
Отъ дворянства Смоленской губерніи.
Отъ города Томска.
Отъ московскаго городскаго общества.
(Рао. моск. фабр. П. Овчинникова.)
Поднесеніе хлѣба-соли Ихъ Императорскимъ Величествамъ. — Блюда и солонки. (Работа с.-петербургскаго
фабриканта Сазикова и московскаго фабриканта П. Овчинникова.)
(Саіеаих, ойёгіз а Ьеигз Ма)еві&. — Ріаѣа еі Баііёгез Де сііѵ. ѵіііев еі ргоѵіпсе^.)
Библиотека «Руниверс»
СОПВОКХЕМЕКТ ПЕ8 8ОІІѴЕВАІХ8 КП88Е8.
273
Отъ города Одессы.
Отъ дворянства Калужской губерніи.
Отъ дворянства Екатеринославской губерніи.
Отъ города Моршаиска.
Отъ Нижегородскаго уѣзднаго земства.
(Раб. моск. фабр. А. М. Постникова.)
Отъ земства Московской губерніи.
(Раб. моск. фабр. А II. Постникова.)
Поднесеніе хлѣба-соли Ихъ Императорскимъ Величествамъ. —Блюда и солонки. (Работа московскаго
фабриканта И. П. Хлѣбникова и А. М. Постникова.)
(Садеапх, ойегіз а Ьеигз Ма]езі^з. — Ріаіз еі заііёгез (іе діѵ. Ѵіііез еі Ргоѵіпсез.)
Приложеніе къ «Всемірной Иллюстраціи», .V 7С1.
35
Библиотека «Руниверс»
274
ВѢНЧАНІЕ РУССКИХЪ ГОСУДАРЕЙ НА ЦАРСТВО.
статьи сего манифеста сумму, сложить съ каждаго лица, взы-
сканію подлежащаго, триста рублей.
4) Всѣ начеты по ревизіи отчетности за послѣднюю войну
съ Турціею, за переборъ жалованья, столовыхъ, суточныхъ,
порціоновъ, прогонныхъ денегъ и иныхъ видовъ личнаго до-
вольствія, упадающіе на офицеровъ и врачей частей войскъ,
принимавшихъ въ сей войнѣ участіе — сложить, безъ огра-
ниченія суммы, по дѣламъ какъ окончательно разсмотрѣн-
нымъ, такъ и находящимся въ производствѣ. Новыхъ дѣлъ
по взысканію начетовъ этого рода за время послѣдней съ
Турціею войны не возбуждать.
5) Изъ начетовъ за время той-же войны, по перетребова-
нію разныхъ видовъ денежнаго и матеріальнаго довольствія
войскъ, когда начеты сіи слѣдуютъ къ пополненію изъ эко-
номическихъ или хозяйственныхъ суммъ частей войскъ, при-
нимавшихъ участіе въ войнѣ, сложить тѣ, которые не
превышаютъ тысячи-двухсотъ рублей на каждую часть и по
каждому виду довольствія. Изъ начетовъ, превышающихъ эту
сумму, сложить по тысячѣ-двѣсти рублей съ каждой части
войскъ по каждому виду довольствія.
6) Дѣла объ убыткахъ казны отъ неправильнаго или не-
брежнаго храненія казеннаго имущества въ продовольствен-
ныхъ, вещевыхъ и иныхъ матеріальныхъ складахъ на театрѣ
бывшей войны съ Турціей, въ Румыніи и прилегающихъ
мѣстностяхъ имперіи, объявленныхъ на военномъ положеніи,
—прекратить, если по дѣламъ симъ не возникаетъ обвиненія
въ растратѣ, а также въ причиненіи ущерба казнѣ завѣдомо
съ корыстною или иною противозаконною цѣлью, и убытки
тѣ оставить безъ преслѣдованія.
7) Начеты за выдачи, безъ разрѣшенія надлежащаго на-
чальства и внѣ установленнаго порядка, наградъ и пособій
всякаго рода изъ остатковъ штатныхъ или конфискаціонныхъ
суммъ, произведеннЬія до дня коронованія нашего,—оставить
безъ преслѣдованія.
8) По ущербамъ и утратамъ, причиненнымъ казнѣ по день
коронованія нашего упущеніями по службѣ, равно по пере-
требованію по сей день казенныхъ денегъ или инаго имуще-
ства, когда признанный недостатокъ подлежитъ взысканію въ
пользу казны съ виновныхъ или съ поручителей ихъ, или-
же съ другихъ прикосновенныхъ къ дѣлу лицъ вдвое —взы-
скать только одну капитальную сумму. Процентовъ, гдѣ тако-
вые за нарушеніе казенныхъ интересовъ по дѣламъ сего рода
полагаются и кои еще не поступили куда слѣдовало,—не взы-
скивать за время до дня коронованія нашего, независимо отъ
суммъ ихъ.
9) Всѣ казенные денежные начеты по службѣ, падающіе
на наслѣдниковъ лицъ, подлежавшихъ взысканію и умершихъ
прежде настоящаго дня, а равно и на пенсіи вдовъ и сиротъ
ихъ,—простить, не подвергая взысканіямъ и тѣхъ лицъ, ко-
торыя, въ случаѣ недостатка имѣнія означенныхъ наслѣдни-
ковъ, должны были за нихъ отвѣтствовать.
10) Всѣ казенные начеты, подлежащіе къ пополненію съ
лицъ, привлекаемыхъ къ денежной отвѣтственности, вслѣдствіе
несостоятельности прямыхъ отвѣтственныхъ лицъ, а также и
наслѣдниковъ ихъ, по ущербамъ, убыткамъ и утратамъ, при-
чиненнымъ казнѣ до дня коронованія нашего,— сложить безъ
ограниченія суммы.
11) Оставить безъ преслѣдованія всѣ казенные по службѣ
убытки, ущербы и утраты, причиненные дѣйствіями или упу-
щеніями, со времени которыхъ до дня коронованія нашего
протекло не менѣе десяти лѣтъ.
12) Силу предыдущихъ пунктовъ настоящей статьи сего
манифеста не распространять: на суммы, казнѣ непринадле-
жащія и хотя находящіяся въ распоряженіи правительства,
но имѣющія спеціальное назначеніе; на похитившихъ или рас-
тратившихъ казенную или принадлежащую учрежденнымъ отъ
правительства установленіямъ какого-либо рода собственность,
когда храненіе оной было имъ ввѣрено постоянно или вре-
менно, а также на причинившихъ ущербъ казнѣ завѣдомо съ
корыстною или иною противозаконною цѣлью и на дѣйствія,
по которымъ отчеты еще не представлены ко дню коронова-
нія нашего.
VI. Простить и не взыскавать начтенные или причитаю-
щіеся, но еще непоступившіе въ казну до дня коронованія
нашего: тѣ изъ штрафовъ за нарушеніе правилъ устава о
гербовомъ сборѣ 17-го апрѣля 1874 года, которые опредѣлены
ко взысканію за пять и болѣе лѣтъ до дня коронованія на-
шего; штрафы за неименіе установленныхъ документовъ какъ
по первой и второй гильдіи, такъ и промысловыхъ (на мелочной,
развозный и разносный торгъ, на мѣщанскіе промыслы) и
1е топіапі де Іа яотте Ь рауег езі яирёгіеиг й ЗОО г.
роиг сЬацие регзоппе допі Іа геяропяаЪіІііё яе ігоиѵе еп^арёе.
4. II еяі іаіі гетізе де іоиіея зоттез, яапя Іітііе де топ-
іапі, ехі^іЫез й Іа яиііе де Іа гёѵізіоп дез сотріез де Іа дег-
піёге ^иегге де Тигциіе еі гёзиііапі д’ётоіитепія, де ігаіз де
гоиіе, еіс., іоисііёя еп ігор раг дез оійсіегз еі дез тёдесіпя
дез согрз де ігоирея ауапі ргіч рагі й Іа диегге. Ие поиѵеііея
гёсіатаііопя де се сЪеі пе доіѵепі рая ёіге роигзиіѵіез.
5. Иапз Іез саз ой Іез гёсіатаііопя яизіпдіциёея, ауапі
ігаіі й Іа зоіде, й Гёциіретепі, ои й Іа поиггііиге дез ігои-
рез, деѵгаіепі, яеіоп Іез гё^іетепія ехізіапіз, ёіге яаіізіаііез
зиг Іез іопдз ргоргея дез согрз де ігоирея, іі еяі Гаіі гетізе
де іоиіез сеііез циі пе дёраяяепі раз 1,200 г. раг согрз; Іез
гёсіатаііопя д’ип топіапі яирёгіеиг Ъёпёйсіепі д’ипе гёдисііоп
де 1,200 г.
6. Ьез гёсіатаііопя роигяиіѵіея й Іа яиііе де регіея іпйі--
^ёез аи Тгёзог роиг пё^іі^епсе дапз Іа #агде де таіёгіаих аих
та^азіпз зиг 1е іЪёаіге де Іа &иегге, еп Воитапіе еі дапз Іез
іеггііоігез ІітіігорЪея де ГЕтріге дёсіагёя еп ёіаі де ^иегге—
яопі аЪапдоппёея, дапз Іез саз ой іі пе я’а^ігаіі пі де дёіоиг-
петепіз, пі д’аиігея асііопя сгітіпеПея.
7. II еяі Гаіі гетізе дез гёсіатаііопя яе гаррогіапі а дез
^гаіібсаііопз еі й дез яиЬзідез аііоиёя, )изци’аи )оиг де Хоіге
соигоппетепі, яиг Іез геііциаія дез зоттпея деяііпёея ай ігаі-
іетепі дез етріоуёз еі зиг дез зоттея сопйзциёея, яапя 1е соп-
зепіетепі дея сЪеГз ЬіёгагсЫциез еі еп сопігаѵепііоп апх гё-
^Іетепіз еп ѵі^иеиг.
8. Раг гаррогі аих дотта^ея іпйі^ёз аи Тгёзог, зизци’аи
]оиг де Хоіге соигоппетепі, раг ятіе д’іпігасііопя аих гё^іе-
тепія де яегѵісе, аіпзі дие д’аііосиііопя іггё^иііёгез де іопдя
ег де таіёгіеі, іі п’еяі ехі^ё дез соираЪІез еі де Іеигя гё-
ропдапія дие 1е ргіпсіраі де Іа деііе, аѵес гетізе дея іпіёгёія
дня )ияди’аи ]оиг де Моіге соигоппетепі.
9. II езі Гаіі гетізе де іоиіея зоттез диез роиг сопіга-
ѵепііопз аих гё^іетепіз де яегѵісе, дапя Іез саз ой Іея соп-
ігеѵепапія зегаіепі дёсёдёз аѵапі 1е ргёяепі риг, еі ой Іея
яоттея еп циезііоп аигаіепі дй ёіге асциіііёея раг Іея Ііё-
гіііегз еі Іея гёропдапіз деядііея регяоппея.
10. II еяі Гаіі гетізе де іоиіез яоттез яапя геяігісііоп
де Іеиг топіапі диез ]ияци’аи )оиг де Хоіге соигоппетепі А
Іа яиііе де дотта^ез іпШ»ёя аи Тгёзог. дапя іея саз оа
Іея регзоппез гезропзаЫез ои Ъіеп Іеигя Ьёгіііегя дігесія зегаіепі
іпзоІѵаЪІез.
11. Тоиіея роигзиііез ауапі ігаіі а дея дотта<гез саияёя
аи Тгёзог, й, Іа яиііе де сопігаѵепііопя еі де пё<г1і^епсея даіапі
де діх апз аѵапі 1е ]оиг де Хоіге соигоппетепі, яопі аЪап-
доппёез.
12. Ьез агіісіея ргёсёдепіз ди § V ди ргёзепі тапііезіе пе
я’аррііциепі рая: аих іопдз циі, Ъіеп ци’ёіапі адтіпізігёя раг
ГЕіаі, опі ипе дёзі^паііоп зрёсіаіе; аих іпдіѵідия соираЪІез
де ѵоі ои де дёіоигпетепі де Ъіепя де ГЕіаі, Іогяцие Іея оЪ-
)еія дёіоигпёя ёіаіепі соттія А іеиг &агде; аих іпдіѵідия ауапі
сапяё дез дотта^ея А ГЕіаі ясіеттепі еі дапя ипе іпіепііоп
соираЪІе ои іііё&аіе, пі аих орёгаііопя допі Іез сотріез п’аи-
гопі раз епсоге ёіё ргёяепіёя аи риг де Хоіге соигоппетепі.
VI. II езі Гаіі гетізе дея атепдея зиіѵапіея гесоиѵгаЪІея
Зияци’аи ]оиг де Хоіге соигоппетепі: іея атепдея ёдісіёея раг
1е гё^іетепі зиг Гітрбі ди іітЪге ди 17 аѵгіі 1874, ргопоп-
сёез іі у а сіпц апз еі ріия аѵапі 1е )оиг де Хоіге соигоппе-
тепі; Іея атепдея допі яопі раяяіЪІея Іея соттег^апія циі п’опі
рая ргія й іетря Іеигя раіепіея; Іея атепдея іпдіцёея апх рег-
яоппея я’ёіапі сйаг^ёея де сопігаія еі де і’оигпііигея д'ип топ-
іапі дёраяяапі Іея дгоіія циі Іеиг яопі аіігіЪиёя яоия се гаррогі^
Библиотека «Руниверс»
СОПВОККЕМЕЫТ 0Е8 8ОПѴЕКАШ8 ВЕ88Е8.
275
приказчичьихъ; штрафы за вступленіе разныхъ лицъ въ под-
ряды и поставки на суммы, превышающія права ихъ по тор-
говлѣ п за другія нарушенія, предусмотрѣнныя въ положеніи
о пошлинахъ за право торговли и промысловъ (ст. 113,
115—123 прил. къ ст. 464 свод. зак., т. V, уст. о пошлин.
по прод. 1876 года), и наложенные прежними судебными
установленіями штрафы за неправильное вчинаніе исковъ и
за неправую апеляцію. Дѣйствіе настоящей статьи не рас-
пространяется на тѣ части штрафовъ, которыя слѣдуютъ въ
пользу богоугодныхъ заведеній, судей и секретарей присут-
ственныхъ мѣстъ и открывателей нарушеній, а также въ го-
родской доходъ.
VII . Лицамъ, учинившимъ по день коронованія нашего
преступленія и проступки, даровать милости и льготы на
нижеслѣдующихъ основаніяхъ:
1) Всѣхъ, совершившихъ преступленіе или проступокъ, за
которые опредѣлены, по закону, какъ высшее наказаніе, де-
нежное взысканіе не свыше трехсотъ рублей, внушенія, за-
мѣчанія и выговоры, арестъ, заключеніе въ тюрьмѣ, заклю-
ченіе въ смирительномъ домѣ и крѣпости, несоединенное съ
лишеніемъ нѣкоторыхъ особенныхъ правъ и преимуществъ,
лично и по состоянію присвоенныхъ, или служебныя взыска-
нія, въ пп. 2—9 ст. 65 улож. о наказ. исчисленныя; всѣхъ
виновныхъ въ составленіи подложныхъ на жительство видовъ
или въ проживательствѣ съ видомъ подложнымъ (ст. 975—
977 улож. о наказ.), буде они при семъ не обвиняются въ
преступленіяхъ болѣе важныхъ; равно всѣхъ виновныхъ въ
учиненіи нарушеній лѣснаго устава, произведенныхъ въ лѣ-
сахъ казенныхъ, удѣльныхъ, дворцовыхъ, кабинетскихъ, кон-
нозаводскихъ, бывшихъ карабельныхъ и горнаго вѣдомства, а
также въ нарушеніяхъ правилъ по судоходству и сплаву лѣса
и дровъ, въ нерасчисткѣ рѣкъ и каналовъ отъ затонувшихъ
судовъ и въ неумышленномъ поврежденіи сооруженій на во-
дяныхъ путяхъ, хотя-бы таковыя лица подлежали за сіи дѣя-
нія денежнымъ взысканіямъ и свыше трехсотъ рублей, про-
тиву коихъ по день коронованія нашего не было возбуждено
уголовнаго преслѣдованія или не послѣдовало судебнаго при-
говора, или постановленный о коихъ обвинительный приговоръ
не вошелъ въ законную силу — отъ суда и наказанія осво-
бодить.
Милость сія не распространяется на лицъ, совершившихъ
кражу, мошенничество, присвоеніе и растрату чужаго имуще-
ства, мздоимство и лихоимство; на учинившихъ оскорбленія
чести, преслѣдуемыя по частной жалобѣ; а равно на совер-
шившихъ дѣянія, по коимъ денежныя взысканія поступаютъ
не въ пользу казны, удѣла, дворцоваго вѣдомства и кабинета
нашего и не въ капиталы на устройство мѣстъ заключенія.
Освобожденіе, за силою сего манифеста, отъ наказанія не
избавляетъ виновнаго: отъ обязанности вознагражденія за вредъ
и убытки, отъ уплаты стоимости патента, торговаго или про-
мысловаго свидѣтельства, причитающагося акциза или инаго
сбора, за исключеніемъ той части слѣдующихъ съ него де-
нежныхъ суммъ, которая подлежитъ сложенію въ силу преды-
дущихъ статей сего манифеста и не устраняетъ, въ установ-
ленныхъ законами случаяхъ, отобранія вещей и предметовъ,
подлежащихъ конфискаціи или сломки, и исправленія непра-
вильно построеннаго (ст. 68 уст. о нак., налаг. мир. суд.).
Дѣла о нарушеніяхъ лѣснаго устава въ общихъ казенныхъ и
частныхъ владѣльцевъ дачахъ, а равно спорныхъ между каз-
ною и частными лицами и въѣзжихъ, должны быть приво-
димы къ окончанію, по установленнымъ для того правиламъ;
для опредѣленія мѣры вознагражденія, которое можетъ при
томъ слѣдовать частнымъ лицамъ или сословіямъ.
2) По всѣмъ преступленіямъ и проступкамъ, по коимъ
уголовное преслѣдованіе на основаніи сего манифеста не под-
лежитъ прекращенію, учиненнымъ по день коронованія на-
шего, уменьшить сроки давности, законами уголовными уста-
новленные, на одну треть.
3) Со всѣхъ приговоренныхъ къ денежному взысканію не
свыше трехсотъ рублей, а по нарушеніямъ лѣснаго устава,
произведеннымъ въ лѣсахъ казенныхъ, удѣльныхъ, дворцо-
выхъ, кабинетскихъ, коннозаводскихъ, бывшихъ корабельныхъ
и горнаго вѣдомства, а также въ нарушеніяхъ правилъ по
судоходству и сплаву лѣса и дровъ, въ нерасчисткѣ рѣкъ и
каналовъ отъ затонувшихъ судовъ и въ неумышленномъ по-
врежденіи сооруженій на водяныхъ путяхъ и свыше сей
суммы,—о коихъ приговоръ вошелъ по день коронованія на-
шего въ законную силу, но не приведенъ въ исполненіе,—взы-
сканіе сложить. Со всѣхъ же совершившихъ по день короно-
ванія нашего дѣянія, подлежащія взысканію, превышающему
аіпзі цие Іез атепйез ёйісіёез раг Іе гё^іетепі зиг Іез йгоііз
йе раіепіе (агі. 113, 115—123, 426 Йи і. V йи сойе йез
іоіз, ёйіііоп йе 1876); Іез атепйез іпйщёез раг Іез апсіепз
ІгіЪппапх роиг ргосёз іпййтепі іпіепіёз. Ье ргёзепі агіісіе пе
з’аррііцие раз а Іа рагі й’атепйез ргёіеѵёе аи ргойі йез ёіа-
Ыіззетепіз йе ЪіепГаізапсе, йез іщ>ез еі йез зесгёіаігез йез
ігіЬипапх, аіпзі ци’аи ргойі Йез саіззез типісіраіез.
VII. Аих регзоппез циі, апіёгіеигетепі аи риг йе Ыоіге
соигоппетепі, опі соттіз йез сгітез еі йез йёіііз, іі езі
ассогйё йез §гасез еі йез аііё^етепіз йапз Іез сопйіііопз цие
ѵоісі:
1. II езі Гаіі §гасе ріёпіёге аих регзоппез соираЫез й’ип
сгіте ои й’ип йёііі раззіЫе й’ипе атепйе пе йёраззапі раз ЗОО
гоиЪІез, й’ипе айтопезіаііоп ои й’ипе гергітапйе, йе Іа тізе
аих аггёіз, йе Іа ргізоп, йе Іа йёіепііоп йапз ипе таізоп йе
Гогсе ои йапз ипе Гогіегеззе, запз ргіѵаііоп йез йгоііз, еі йез
реіпез йізсірііпаігез тепііоппёез аих §§ 2—9 йе Гагіісіе 65 йи
сойе рёпаі; — аих іпйіѵійиз соираЫез йе Гаих йапз Іез раззе-
рогіз (агі. 975—977 йи сойе рёпаі), зі сез іпйіѵійиз пе зопі
раз еп тёте іетрз ассизёз й’ип йёііі ріиз &гаѵе; аих іпйі-
ѵійиз соираЫез йе йёіііз Гогезііегз соттіз йапз Іез Гогёіз йез
йотаіпез еі йез арапа^ез, еі йе сопігаѵепііопз аих гё&іетепіз
зиг Іа паѵщаііоп йапз Іез еаих Йиѵіаіез, зі Іа реіпе йопі ііз
зопі раззіЫез пе йёраззе раз ипе атепйе йе ЗОО г. Тоиіез
Іез роигзиііез репйапіез ои поп епсоге іпіепіёез сопіге Іез
регзоппез соираЫез йез йёіііз зизтепііоппёз зопі аЪапйоп-
пёез.
Ьа ргёзепіе §гасе пе з’аррііцие раз аих іпйіѵійиз соира-
Ыез йе ѵоі, й’езсгоциегіе, йе йёіоигпетепі еі йе сопсиззіоп;
аих іпйіѵійиз соираЫез й’оиіга^ез еі роигзиіѵіз зиг гёсіатаііоп
йе рагіісиііегз; аих іпйіѵійиз раззіЫез й’атецйез йопі Іе
топіапі езі айесіё & Гепігеііеп й’ёіаЫіззетепіз рёпііепііаігез.
Ьа ИЪёгаііоп, еп ѵегіи йи ргёзепі тапіГезіе, пе йізрепзе
раз Іез регзоппез соираЫез йе ГоЫщаііоп йе рауег йез йот-
та&ез-іпіёгёіз, й’асдиіііег Іе топіапі йе Іа раіепіе йе сот-
тегсе, йе Гассізе еі йе іоиіе аиіге іахе, й Гехсерііоп йез
зоттез йопі іі езі Гаіі гетізе аих іегтез сі-йеззиз йи ргёзепі
тапіГезіе; Іа ^тасе п’а раз -роиг сопзёциепсе, еп оиіге, Іа
гезіііиііоп йез оіуеіз зщеіз & сопйзсаііоп еі & йезігисііоп (агі.
68 йи гё^іетепі зиг Іа роигзиііе йез сопігаѵепііопз зоитізез
аих ]и§ез йе раіх). Ьез ргосёз репйапіз геІаііГз аих сопіга-
ѵепііопз Гогезііёгез йеѵгопі ёіге тепёз ё йп, йапз Іе Ъиі йе
йёіегтіпег Іе топіапі йез йотта^ез й, аіігіЬиег аих рагііси-
ііегз еі аих согрогаііопз.
2. Роиг іоиз Іез сгітез еі йёіііз диі пе Ъёпёйсіегопі раз
йез йізрозіііопз йи рага^гарЪе ргёсёйепі, Іе іегте йе Іа рге-
сгірііоп ёіаЫі раг Іез Іоіз рёпаіез езі гёйиіі й’ип ііегз.
3. II езі Гаіі гетізе йе Іа реіпе ё іоиз Іез іпйіѵійиз соп-
йатпёз к йез атепйез пе йёраззапі раз ЗОО г., еі аих іпйі-
ѵійиз сопйатпёз роиг йёіііз Гогезііегз еі іпГгасііопз аих гё§1е-
тепіз зиг Іа паѵі&аііоп Йиѵіаіе, Іогз тёте цие Іе топіапі йе
Гатепйе зегаіі зпрёгіеиг й сеііе зотте, — йапз іез саз ой Іа
зепіепсе аигаіі ёіё ргопопсёе апіёгіеигетепі аи )оиг йе Иоіге
соигоппетепі, таіз п’аигаіі роіпі епсоге ёіё ехёсиіёе. (^иапі
аих іпйіѵійиз соираЫез й’ип йёііі раззіЫе й’ипе атепйе йё-
раззапі 300 г., сеііе-сі зега гёйиііе йе 300 г., запз іоиіеГоіз
цие сеііе гёйисііоп з’ёіепйе аи раіетепі йез йотта&ез-іпіёгёіз,
йез йгоііз йе раіепіе, йе Гассізе еі й’аиігез сопігіЪиііопз, й
Гехсерііоп Йез рагіз йе сез ітрбіз Ъёпёйсіапі й’ипе гетізе еп
36*
Библиотека «Руниверс»
27«»
Г,ѢНЧАНІЕ РУССКИХЪ ГОСУДАРЕЙ НА ЦАРСТВО.
«Воздайте Божіе Бэгови и Кесарево—Кесарю», картина проф. Келера. Рама грушеваго дерева.
Приношенія Ихъ Императорскимъ Величествамъ. — Отъ представителей эстскихъ обществъ.
(СаЦеанх, оЙегЬ а Ьеигз Ма]е8Іёз. — ТаЫеаи <1и ргоіеззеиг Кбіііег, «Іе* (ІёрпГёз (Іе ГЕзПюпіе.)
Библиотека «Руниверс»
СОПВООЕМЕНТ БЕ8 8ОѴѴЕКАШ8 ВГ88Е8.
277
Князь ИпколаЛ черногорскіЛ (Черногорія). — Князь Александръ болгарскій (Болгарія). — Принцъ Германъ саксеігь-веЛмарскіЛ (Саксенъ-БеЛмаръ).
Принцъ Александръ гессспъ-дармттадтскіЛ. — Принцъ Альбрехтъ прусскій (Германія). — Принцъ Арнульфъ баварскій (Баварія).
Герцогъ Монпансье (Испанія). — Герцогъ ЭдпнбургскіЛ (Англія). — Принцъ Вольдемаръ датскіЛ (Данія). — Герцогъ АмедеЛ Аостскій (Италія).
Эрцъ-герцогъ Карлъ-Людвигъ австрійскія (Австрія). — Кардиналъ Ванутеллн (Римъ). — Сенаторъ Баддингтонъ (Франція).
Сіудъ-Мнръ-Абдулъ-Ахадъ, сынъ эмира бухарскаго (Бухара). — Махомедъ-Рехимъ. хань хивинскій (Хива). — Мнръ-Сіудъ Мансуръ, младшіЛ сынъ эмира бухарскаго
Портреты иностранныхъ принцевъ и представителей державъ, присутствовавшихъ
при священномъ коронованіи.
(Рогігаііз (іез ргіпсез еі гергёяепіапіз (іез риіззапсез ёігап^ёгез циі опі аззізіёз аи соигоппетепі.)
Библиотека «Руниверс»
278
ВѢНЧАНІЕ РУССКИХЪ ГОСУДАРЕЙ НА ЦАРСТВО.
триста рублей, назначать оное съ уменьшеніемъ на триста
рублей, не распространяя, однако, такого сложенія или умень-
шенія на взысканія за вредъ и убытки, уплату стоимости
патента, торговаго пли промысловаго свидѣтельства, причи-
тающагося акциза или инаго сбора, за исключеніемъ той части
слѣдующихъ съ нихъ денежныхъ суммъ, которая подлежитъ
сложенію въ силу предыдущихъ статей сего манифеста, и не
устраняя отобранія вещей и предметовъ, подлежащихъ кон-
фискаціи, и обязанности сломки и исправленія неправильно
построеннаго, а равно не уменьшая взысканій, кои поступаютъ
не въ пользу казны, удѣла, дворцоваго вѣдомства и кабинета
нашего и не на устройство мѣстъ заключенія.
4) За совершенныя по день коронованія нашего дѣянія,
подлежащія такимъ денежнымъ взысканіямъ, кои поступаютъ
въ пользу казны, удѣла, дворцоваго вѣдомства и кабинета
нашего или въ капиталы на устройство мѣстъ заключенія, въ
случаѣ несостоятельности виновныхъ къ уплатѣ оныхъ,—лич-
ному задержанію и отдачѣ въ общественныя работы или за-
работки не подвергать; тѣхъ, къ коимъ нынѣ примѣняются
сіи мѣры взамѣнъ означенныхъ выше денежныхъ взысканій,—
отъ личнаго задержанія и работъ освободить.
5) Всѣхъ, кои приговорены къ выговору, замѣчанію или
внушенію, аресту, заключенію въ тюрьмѣ, заключенію въ
смирительномъ домѣ и крѣпости, несоединенному съ потерею
нѣкоторыхъ особенныхъ правъ и преимуществъ, но о коихъ
приговоры, вошедшіе по день коронованія нашего въ закон-
ную силу, не приведены въ исполненіе, или кои отбываютъ
нынѣ сіи наказанія, — простить и отъ наказанія освободить.
Милость сія не распространяется на осужденныхъ или
отбывающихъ вышеисчисленныя наказанія за кражу, мошен-
ничество, присвоеніе и растрату чужаго имущества, мздоим-
ство и лихоимство, а равно и за оскорбленія чести, преслѣ-
дуемыя по частной жалобѣ. Наказаннымъ-же или приговорен-
нымъ за сіи преступленія уменьшить наказаніе судомъ сроки
заключенія на одну треть. Въ той-же мѣрѣ уменьшать сроки
сихъ родовъ заключенія совершившимъ сіи преступленія по
день коронованія нашего, о коихъ приговоры еще не вошли
въ законную силу или о коихъ производства не было еще
возбуждено.
Равномѣрно даруемъ мы прощеніе и освобождаемъ отъ на-
казанія всѣхъ осужденныхъ по день коронованія нашего за
составленіе подложныхъ на жительство видовъ и за прожива-
тельство съ видомъ подложнымъ, предоставляя тѣмъ изъ нихъ,
кои были лишены всѣхъ или нѣкоторыхъ особенныхъ, лично
и по состоянію присвоенныхъ правъ и преимуществъ, права
и преимущества, до осужденія имъ принадлежавшія.
6) Всѣмъ совершившимъ по день коронованія нашего пре-
ступленія и проступки, за кои они будутъ подлежать заклю-
ченію въ смирительномъ домѣ и крѣпости, съ потерею нѣко-
торыхъ особенныхъ правъ и преимуществъ, заключенію въ
рабочемъ домѣ и въ исправительныхъ арестантскихъ отдѣле-
ніяхъ, — уменьшать при опредѣленіи наказанія назначаемый
судомъ срокъ на одну треть; въ той-же мѣрѣ сократить сроки
лицамъ, по день коронованія нашего приговореннымъ къ симъ
наказаніямъ или отбывающимъ таковыя.
7) Всѣмъ совершившимъ по день коронованія нашего пре-
ступленія и проступки, за кои они будутъ подлежать ссылкѣ
на житье въ Сибирь или въ отдаленныя губерніи, кромѣ си-
бирскихъ, а равно осужденнымъ или отбывающимъ нынѣ сіи
наказанія, даровать право: для сосланныхъ въ отдаленныя
губерніи, кромѣ сибирскихъ, по истеченіи десяти лѣтъ, а для
сосланныхъ на житье въ Сибирь по истеченіи пятнадцати
лѣтъ со дня вступленія приговора въ законную силу—свобод-
наго избранія мѣстожительства въ предѣлахъ Европейской и
Азіятской Россіи, за исключеніемъ столицъ и столичныхъ гу-
берній, и безъ возстановленія въ правахъ.
/
8) Въ видахъ облегченія участи лицъ, совершившихъ по
день коронованія нашего преступленія, за кои они будутъ
подлежать ссылкѣ на поселеніе; лицъ, нынѣ приговоренныхъ
къ сему наказанію или отбывающихъ оное; лицъ, перешед-
шихъ по нынѣ изъ каторжныхъ работъ въ разрядъ ссыльно-
поселенцевъ, а равно и имѣющихъ быть переведенными изъ
каторги въ разрядъ ссыльнопоселенцевъ, буде они совершили
преступленія до дня коронованія нашего, — предоставляемъ
министру внутреннихъ дѣлъ и генералъ-губернатору восточной
Сибири, по принадлежности, сокращать назначенный закономъ
для перечисленія ссыльнопоселенцевъ въ крестьяне десятилѣт-
ній срокъ для тѣхъ изъ ссыльнопоселенцевъ, которые втеченіе
ѵегіи (Іея агіісіея ргёсёЛепія (Іи ргёяепі тапііеяіе; Іа цгасе,
еп оиіге, пе Ліярепяе рая (іе Іа ваіяіе пі (іе Іа сопйясаііоп бея
оіуеія яоишія й сея теяигея еі п’ітрііцие рая Іа гёЛисііоп Дея
, ашепЛея ргёіеѵёея аи ргойі Лея рагіісиііегя еі Лея согрога-
ііопя.
4. Ьея ІпЛіѵіЛия циі аигаіепі соттія апіёгіеигетепі аи]оиг
Ле Хоіге соигоппетепі Лея Лёііія раяяіЫея Л’атепЛея к ргёіеѵег
аи ргойі Ли Тгёяог, Лея арапа^ея, Ле Хоіге саЫпеі еі Ли ГопЛя
роиг 1’іпяіаііаііоп Лея ёіаЪІіяяетепія рёпііепііаігев, еі диі пе
яегаіепі рая еп теяиге Ле рауег ІеяЛііея атепЛея, пе яегопі
раяяіЪІея пі Ле Іа Лёіепііоп, пі Лея ігаѵаих риЪІіся; сеих аих-
циеія ІеяЛііея теяигея яопі аррііциёея асіиеііетепі аи Ііеи еі
ріасе Лея реіпея рёсипіаігея яегопі тія еп ІіЪегіё.
5. Тоия сеих диі аигопі ёіё сопЛатпёя а Лея гёргітапЛея
еі & Лея аЛтопеяіаііопя, аих аггёія, а Іа ргіяоп ои й Іа Лё-
іепііоп Лапя ипе таіяоп Ле Гогсе ои Лапя ипе іогіегеяяе, яапя
ргіѵаііоп Лея Лгоіія сіѵіія, яі Іея реіпея еп циеяііоп яопі Ле-
ѵепиея ехёсиіоігея аѵапі Іе ]оиг Ле Хоіге соигоппетепі, аіпяі
цие Лапя Іея сая оіі Іа сопЛатпаііоп аига геди ип соттепсе-
тепі Л’ехёсиііоп — еп яегопі геіеѵёя.
Сеііе огасё пе я’аррііцие рая аих іпЛіѵіЛия соиЛатпёя роиг
ѵоі, еясгоциегіе, Лёіоигпетепія еі сопсияяіоп, аіпяі цие роиг
іщигея. Маія сеих циі опі ёіё сопЛатпёя роиг Іея сгітея еі Лё-
ііія еп циеяііоп Ъёпёйсіегопі Л’ипе гёЛисііоп Ле Іа реіпе Лапя
Іа ргорогііоп Л’ип ііегя. II яега Лапя Іа тёте теяиге ассогЛё
ипе гёЛисііоп Ле реіпе роиг Іея Лёііія яиятепііоппёя, регрёігёя
аѵапі Іе ]оиг Ле Хоіге соигоппетепі, аи ящеі Леяциеія іі п’аига
рая епсоге ёіё ргопопсё Ле з’и^етепі ЛёйпіііГ ои Ъіеп іпіепіё Ле
роигяиііея.
Хойя ассогЛопя ё^аіетепі рагЛоп еі гетіяе Ле Іа реіпе а
іоия сеих циі аи. ^оиг Ле Хоіге соигоппетепі яиЪіяяепі ипе
сопЛатпаііоп роиг іаих Лапя Іея раяяерогія ои роиг рояяеяяіоп
Л’ип Гаих раяяерогі; сеііея Ле сея регяоппея циі Ле се сЬеГ аи-
гопі ёіё сопЛатпёя й Іа регіе ой а Іа Літіпиііоп Лея Лгоіія
сіѵіія, гесоиѵгегопі Іея Лгоіія циі Іеиг аррагіепаіепі апіёгіеи-
гетепі й Іа сопЛатпаііоп.
6. А іоия сеих циі аигопі соттія апіёгіеигетепі аи ]оиг
Ле Хоіге соигоппетепі ип сгіте ои ип Лёііі раяяіЪІе Ле Гіп-
Іегпетепі Лапя ипе таіяоп Ле Гогсе ои ипе іогіегеяяе, аѵес
регіе Лея Лгоіія сіѵіія, Ле Гіпіегпетепі Лапя ипе таіяоп Ле
соггесііоп ои Лапя ипе сотра^піе Ліясірііпаіге, — іі яега ас-
согЛё, аи ргопопсё Ли ^и^етепі, ипе гёЛисііоп Л’ип ііегя Ле Іа
Лигёе Ле Іа реіпе; Лапя Іа тёте теяиге яега гёЛиііе Іа реіпе
Лея ІпЛіѵіЛия яиЪіяяапі ІеяЛііея реіпея ои Леѵапі Іея яиЪіг еп
ѵегіи Ле ^и^етепія Леѵепия ехёсиіоігея апіёгіеигетепі аи ]оиг
Ле Хоіге соигоппетепі.
7. А іоия сеих циі аигопі соттія, аѵапі Іе ]оиг Ле Хоіге
соигоппетепі, Лея сгітея епігаіпапі Ъаппіяяетепі еп ЗіЪёгіе
ои Лапя Іея ргоѵіпсея ёіощпёея, аіпяі ци’й іоия сеих циі яопі
сопЛатпёя А сея реіпея еі циі Іея яиЪіяяепі Лё]й, іі еяі ас-
согЛё*. аих ІпЛіѵіЛия сопЛатпёя аи Ъаппіяяетепі Лапя Іея рго-
ѵіпсея Іоіпіаіпея поп-яіЪёгіеппея, Іа іасиііё Л’ёііге Лотісііе, Ліх
апя аргёя Іе ргопопсё Ли зи«етепі, Лапя Іея Іітііея Ле Іа
Вияяіе Л’Еигорѳ еі Л’Аяіе, А Гехсерііоп Лея сарііаіея еі Ле
Іеигя ргоѵіпсея; Іе тёте Лгоіі еяі ассогЛё аих ІпЛіѵіЛия Лё-
рогіёя еп ЗіЪёгіе циіпге апя аргёя Іе ргопопсё Ли зи§епіепі.
Рапя Іея Леих сая Іа дгасѳ п’а рая роиг сопяёциепсе Іа гёіп-
іёёгаііоп Лапя Іея Лгоіія сіѵіія А Іа регіе Леяциеія Іея ІпЛіѵіЛия
еп циеяііоп аѵаіепі ёіё сопЛатпёя.
8. Айп Л’аЛоисіг Іе яогі Лея ІпЛіѵіЛия циі, апіёгіеигетепі аи
>иг Ле Хоіге соигоппетепі, опі соттія Лея сгітея епігаіпапі
Іа реіпе Ли Ъаппіяяетепі; Лея ІпЛіѵіЛия сопЛатпёя А сеііе реіпе
ои Ъіеп Іа яиЪіяяапі; Лея ІпЛіѵіЛия, ауапі раяяё Ле Іа саіё-
&огіе Лея Гог^аія А сеііе Лея Ъаппія А регрёіиііё, аіпяі цие Ле
сеих циі Лоіѵепі раяяег Лапя сеііе Легпіёгѳ саіё^огіе, — я’іія
опі соттія Іеиг сгіте апіёгіеигетепі аи ,{оиг Ле Хоіге соигоп-
петепі, — Хойя аиіогіяопя Іе тіпіяіге Ле 1’іпіёгіеиг еі Іе §ои-
ѵегпеиг-вёпёгаі Ле Іа ЗіЪёгіе-ОгіепіаІе А Літіпиег 1ѳ іегте Ле
Ліх апя йхё раг Іа Іоі роиг Гіпясгірііоп Лея Ъаппія А регрё-
іиііё Лапя Іа сіаяяе Лея рауяапя, аи ргойі Ле сеих Лея Ъаппія
циі репЛапі циаіге апя аигопі іаіі ргеиѵе Л’ипе сопЛиііе раг-
Библиотека «Руниверс»
СОПКОККЕМЕКТ БЕ8 8ОѴѴЕКАІК8 ВП88Е8.
279
четырехъ лѣтъ вели себя совершенно одобрительно, занимались
полезнымъ трудомъ и пріобрѣли осѣдлость; а ссыльнопоселен-
цамъ, перечисленнымъ въ крестьяне, по истеченіи десяти лѣтъ
со дня перечисленія, разрѣшать избраніе мѣста жительства за
исключеніемъ столицъ и столичныхъ губерній, съ отдачею
ихъ на пять лѣтъ подъ надзоръ мѣстной полиціи и съ при-
знаніемъ ихъ, взамѣнъ лишенія всѣхъ правъ состояніи, ли-
шенными, по ст. 43 улож. о нак., всѣхъ особенныхъ, лично
и по состоянію присвоенныхъ правъ и преимуществъ, токмо
безъ возстановленія правъ по имуществу.
9) Предоставляемъ министру внутреннихъ дѣлъ и генералъ-
губернатору восточной Сибири, по принадлежности, уменьшать
тѣмъ изъ отбывающихъ нынѣ каторжныя работы, осужден-
нымъ за общія преступленія, кои добрымъ поведеніемъ и при-
лежаніемъ къ труду окажутся достойными снисхожденія,—на-
значенные судомъ сроки каторги, но не болѣе какъ на одну
треть, а безсрочную каторгу замѣнить срочною на двадцать
лѣтъ.
10) Лицамъ должностнымъ, подвергнутымъ по день коро-
нованія нашего взысканіямъ въ пп. 2—9 ст. 65 улож. о нак.
исчисленнымъ,—не считать таковыя взысканія препятствіемъ
къ дальнѣйшему прохожденію службы и къ полученію пенсіи
п наградъ, за исключеніемъ знаковъ отличія безпорочной
службы и ордена св. Владиміра — за выслугу лѣтъ.
VIII. Лицъ, учинившихъ такія противозаконныя дѣянія
или такія нарушенія установленныхъ правилъ, за которыя
они подлежатъ или подвергнуты денежному взысканію, нала-
гаемому въ порядкѣ административномъ,— освободить отъ та-
коваго взысканія въ тѣхъ-же размѣрахъ и съ тѣми-же изъ-
ятіями, которые опредѣлены въ пп. 1, 3 и 4 предыдущей
ст. ѴІІ сего манифеста, если только взысканія сіи не подле-
жатъ сложенію въ бблыпемъ размѣрѣ по другимъ статьямъ
сего манифеста.
IX. Лѣсныхъ чиновъ и стражей или, при несостоятель-
ности сихъ послѣднихъ, крестьянъ всѣхъ наименованій, под-
вергнутыхъ или подлежащихъ денежнымъ взысканіямъ, за
недосмотръ неизвѣстно кѣмъ совершенныхъ до дня коронова-
нія нашего лѣсоистребленій или другихъ нарушеній уставовъ
о лѣсахъ, — отъ означенныхъ взысканій освободить. Сія ми-
лость не распространяется на лѣсныхъ чиновъ и стражей,
завѣдомо дозволившихъ кому-либо нарушить существующія
по лѣсной части постановленія.
X. Наслѣдниковъ виновныхъ лицъ, а также подлежащихъ
отвѣтственности вслѣдствіе несостоятельности самихъ винов-
ныхъ, на которыхъ не распространяются льготы, указанныя
въ пп. 9 и 10 ст. V сего манифеста,— отъ денежной передъ
казною отвѣтственности освободить, если со времени преступ-
наго дѣянія до дня коронованія нашего истекло десять лѣтъ.
XI. Платежи, уже поступившіе ко дню коронованія на-
шего, на пополненіе упомянутыхъ въ семъ манифестѣ денеж-
ныхъ взысканій и недоимокъ, по всѣмъ сборамъ и платежамъ,
за исключеніемъ упомянутыхъ въ пп. 1, 2 и 6 ст. I сего
манифеста, а равно суммы, имѣющіяся на пополненіе оныхъ
въ распоряженіи разныхъ правительственныхъ учрежденій,
возврату или зачету за другіе платежи не подлежатъ.
XII. Осужденнымъ по день коронованія нашего за бродя-
жество, кои обнаружатъ званіе свое и состояніе, по удосто-
вѣренію сего мѣстнымъ судомъ, дозволить возвратиться въ
ихъ общества или дозволить приписаться къ другимъ обще-
ствамъ, буде тѣ или другія общества изъявятъ на то согла-
сіе; лицамъ же, необязаннымъ приписаться къ обществамъ,
дозволить возвратиться въ предѣлы Европейской Россіи.
XIII. Лицамъ, сосланнымъ въ Сибирь въ административ-
номъ порядкѣ по приговорамъ обществъ, состоявшимся до дня
коронованія нашего, а равно высланнымъ на водвореніе за
непринятіемъ ихъ до того-же дня обществами, если они одоб-
ряются въ поведеніи, разрѣшается, по истеченіи трехъ лѣтъ
со времени ихъ водворенія въ мѣстахъ переселенія, дозволен-
ный имъ закономъ (т. XIV, уст. о ссыльн., ст. 896, по прод.
1876 г.) переходъ въ другія губерніи и общества, за исклю-
ченіемъ только тѣхъ, изъ которыхъ они удалены.
XIV. Дарованное намъ отъ Бога право миловать и щадить
Гаііе, тепё іше ѵіе ІаЪогіеизе еі зе зегопі Гаіі ипе іпзіаііаііоп;
диапі аих Ъаппіз іпзсгііз сіапз Іа сіаззе (Іез раузапз, ііз роиг-
гопі ёіге аиіогізёя, йапз ип йёіаі сіе йіх апз ё рагііг (Іе Гіпз-
сгірііоп, ё ёііге ІіЪгетепі Іеиг <1отісі1е, ё Гехсерііоп дез са-
рііаіез еі (Іе Іеигз ргоѵіпсез, еі еп гезіапі зошпіз репйапі
сіпд апз & Іа зигѵеіііапсе йе Іа роіісе Іосаіе. Ьез регзоппез йе
сеііе саіё^огіе, ргіѵёез, еп ѵегіи йез іи^етепіз, йе ГепяетЫе
йе Іеигз йгоііз сіѵііз, пе гезіегопі йёя Іогз ргіѵёез дие йез
йгоііз зрёсійёз ё Гагі. 43 йи сойе рёпаі, запз дие, іоиіеГоіз,
Іа гёіпіё^гаііоп сотрогіе Іа гезіііиііоп йез Ъіепз йопі ііз аѵаіепі
регйи Іа ргоргіёіё.
9. Ье тіпізіге йе Гіпіёгіеиг еі Іе &оиѵегпеиг-&ёпёга1 йе Іа
ЗіЪёгіе-ОгіепіаІе зопі аиіогізёз, сЬасип йапз зоп геззогі, ё гё-
йиіге Іа йигёе йе 1а реіпе ргопопсёе раг іез ігіЪипаих еп Гаѵеиг
йез Гогдаіз диі, сопйатпёз роиг йез сгітез йе йгоіі соттип,
аигопі тёгііё раг Іеигсопйиііе еі Іеиг аззійиііё аи ігаѵаіі сеі
айоисіззетепі йе Іа реіпе; таіз Іа гёйисііоп пе йеѵга раз аііег
аи-йеіё й’ип ііегз йи іегте Йхё, еі роиг сеих диі зопі соп-
йатпёз ё регрёіиііё оп роигга гетріасег сеііе реіпе раг йез
ігаѵаих Гогсёз йе ѵіп^і аппёез.
10. Ьез етріоуёз йе ГЕіаі диі, ^изди’аи ]оиг йе Хоіге
соигоппетепі, зе ігоиѵегопі зоиз Іе соир йез реіпез ёпшпёгёез
йапз Іез §§ 2—9 йе Гагі. 65 йи сойе рёпаі, пе зегопі роіпі
раг се Гаіі етрёсЬёз йе роигяпіѵге Іеиг саггіёге риЪІідие, пі
й’аѵоіг йгоіі аих репзіопз еі гёсотрепзез, ё Гехсерііоп йе І’іп-
зі^пе зрёсіаі сопГёгё роиг зегѵісез іггёргосѣаЫез еі йе Гогйге йе
8і-Ѵ1айітіг ассогйё раг апсіеппеіё.
VIII. Ьез атепйез рёсипіаігез диі опі ёіё еі диі йеѵгаіепі
ёіге іпйі^ёез раг ѵоіе айтіпізігаііѵе, аих регзоппез соираЫез
й’асіез іііё^аих ои йе ѵіоіаііоп йез гё^іетепіз ехізіапіз Іеиг
зегопі гетізез йапз Іа ргорогііоп еі аѵес Іез гезігісііопз іпйі-
диёез йапз Іез §§ 1, 3 еі 4 йе Гагіісіе ѴІІ йи ргёзепі та-
піГеяіе, заиГ Іе саз ой, еп ѵегіи й’аиігез агіісіез йи тапіГеяіе,
сез реіпез йеѵгаіепі ёіге гёйиііез йапз ипе ріиз Гогіе ргорог-
ііоп епсоге.
IX. Ьез етріоуёз еі Іез ^агйез Гогезііегз, аіпзі дие, йапз
Іе саз й’іпзоІѵаЪіІііё, Іез раузапз йе іоиіез Іез саіё&огіез раз-
зіЫез й’атепйез ои диі аигаіепі йё]ё зиЪі сеііе рёпаіііё роиг
саизе йе ѵоіз йе Ьоіз соттіз раг йез іпсоппиз зизди’аи риг
йе Хоіге соигоппетепі ои роиг й’аиігез іпГгасііопз аи гё^іе-
тепі Гогезііег, зопі ІіЪёгёз йе сез реіпез. Сеііе &гасе пе з’ё-
іепй раз аих етріоуёз еі ^агйез Гогезііегз ауапі зсіеттепі
аиіогізё Іезйііез іпГгасііопз аи гё^іетепі Гогезііег.
X. Ьез Ьёгіііегз йез іпзоІѵаЪІез сопйатпёз, аіпзі дие Іез
іпзоІѵаЫез еих-тётез сопйатпёз йе се сЬеГ, з’ііз пе ргойіепі
раз йез Гаѵеигз іпйідиёез йапз Іез §§ 9 еі 10 йе Гагі. V йи
ргёзепі тапіГезіе, зопі айгапсЫз йе іоиіе гезропзаЪіІііё епѵегя
Іе Йзс, зі іоиіеГоіз Гасіе сгітіпеі а еи Ііеи йіх апз аѵапі Іе
риг йе Хоіге соигоппетепі.
XI. Ьез раіетепіз диі, зизди’аи ]оиг йе Хоіге соигоппе-
тепі, опі ёіё йё]ё ейесіиёз еп таізоп йез реіпез еі йез аг-
гіёгёз тепііоппёз йапз се тапіГезіе, еі сеіа йапз іоиіез Іез
саіё&огіез йе сопігіЪиііопз еі йе раіетепіз, ё Гехсерііоп йе
сеих диі зопі тепііоппёз йапз Іез §§ 1, 2 еі 6 йе Гагі. І-ег
йи ргёзепі тапіГезіе, аіпзі дие Іез зоттез тізез ё Іа йізро-
зіііоп йе йіѵегз ёіаЪІіззетепіз §;оиѵегпетепіаих йапз Іе Ъиі йе
сотріёіег сез раіетепіз, пе заигаіепі ёіге гепйиз пі зегѵіг ё
й’аиігез раіетепіз.
XII. Ьез регзоппез сопйатпёез зизди’ап ]оиг йе Хоіге сои-
гоппетепі, роиг ѵа^аЪопйа^е, таіз диі Гегопі соппаііге Іеиг
сопйіііоп еі диаіііё, роиггопі, аргёз Іа сопзіаіаііоп іийісіаіге
йи Гаіі, геіоигпег йапз Іеигз соттипез ои з’іпзсгіге йапз й’ай-
ігез, з’іі з’еп ігоиѵе диі у сопзепіепі. (^иапі аих регзоп-
пез поп-іепиез йе зе Гаіге іпзсгіге йапз йез соттипез ои
согрогаііопз, еііез зегопі аиіогізёез ё гепігег йапз Іа Виззіе
й’Еигоре.
ХШ. Ьез регзоппез ехііёез еп ЗіЪёгіе раг ѵоіе айтіпізіга-
ііѵе, еп ѵегіи йе зепіепсез ргопопсёез апіёгіеигетепі аи зоиг
йе Хоіге соигоппетепі, аіпзі дие сеііез диі опі ёіё епѵоуёез
еп 8іЪёгіе роиг у ёіге ёіаЪИез, Гаиіе йе соттипез ои согро-
гаііопз ѵоиіапі .щзди’ё сеііе тёте йаіе Іез айтеііге йапз
Іеиг зеіп, роиггопі ёіге аиіогізёез, йапз Іе саз йе Ъоппе соп-
йиііе, ё раззег йапз ип аиіге доиѵегпетепі ои ипе аиіге сот-
типе, ё Гехрігаііоп йез ігоіз аппёез гедиізез раг Іа Іоі (і. XIV,
гё&іетепіз зиг Іез ехііёз, агі. 896, сопііп. йе 1876) йериіз
Іе тотепі йе Іеиг ёіаЪІіззетепі йапз Іе рауз й’ехіі. Еііез пе
роиггопі пёаптоіпз раз геіоигпег йапз Іез Іосаіііёз йопі еііез
аѵаіепі ёіё огі^іпаігетепі ёіоі^пёез.
XIV. Тепапі йе Ріей Іе йгоіі йе &гасіег еі сеіиі й’ёраг^пег
Библиотека «Руниверс»
Библиотека «Руниверс»
ВѢНЧАНІЕ РУССКИХЪ ГОСУДАРЕЙ НА ЦАРСТВО.
Приношенія Ихъ Императорскимъ Величествамъ. — Ларецъ для вложенія адреса отъ харьковскаго
дворянства. (Работа московскаго фабриканта II. А. Овчинникова.)
(Саііеаііх, ойёгіх а Ьешъ Маіекіёк. — СоЙ’геІ (Іе Іа иоЫеьке (іе К1іагко\ѵ.)
СОПКОЫКЕМЕКТ РЕ8 8ОИѴЕВАІК8 КБ88Е8.
281
простирая на лицъ, совершившихъ преступныя дѣянія, мы въ
. семъ манифестѣ, независимо отъ прощенія преступниковъ, мо-
гущихъ по самому свойству вины ихъ заслуживать полнаго
снисхожденія, объемлѳмъ милостью нашей и тѣхъ изъ числа
болѣе тяжкихъ преступниковъ, кои смиреніемъ въ наказаніи,
поведеніемъ и трудолюбивою жизнью обнаруживаютъ нрав-
ственной исправленіе.
Не сомнѣваясь, что такихъ, проявляющихъ искреннее рас-
каяніе и возвращающихся на путь добра, закона и истиннаго
долга, возможно обрѣсти даже среди тѣхъ, кои, отступивъ отъ
святой клятвы вѣрности престолу, закону и отечеству, впали
въ преступленія государственныя, мы въ настоящій день ко-
ронованія нашего за благо признали открыть и сему разряду
преступниковъ путь къ милости нашей.
Посему, не изъемля и государственныхъ преступниковъ
отъ облегченій, даруемыхъ пп. 1—7 статьи VII сего мани-
феста лицамъ, учинившимъ общеуголовныя преступленія или
проступки:
1) Разрѣшаемъ министру внутреннихъ дѣлъ примѣнять,
согласно особымъ указаніямъ нашимъ, къ ссыльнопоселенцамъ
изъ государственныхъ преступниковъ облегченія, указанныя
въ п. 8 ст. VII сего манифеста, а къ отбывающимъ каторж-
I 1е« регяоппея циі соттеііепі (Іея асіея сгітіпеія, Копя Гаіяопя,
| раг Іе ргёяепі тапіГеяіе, Ъёпёйсіег <1е Коіге &гасе, — іпЛё-
репЛаттепі сіи рагсіоп (Іея сгітіпеія тёгііапі, раг Іа паіиге
тёте (Іе Іеиг іаиіе, іше ріеіпе іпЛиІ^епсе, аияяі сеих Л’епіге
еих циі, ёіапі ріия соираЪІея, гёѵёіепі ипе ^иёгіяоп тогаіе
раг Гіпітііііё Дапя Іе сІіАіітепі, Іа Ъоппе сопЛиііе еі ипе ѵіе
ІаЪогіеияе.
Ке Лоиіапі рая цие тете рагті сеих циі, аи тёргія Ли яег-
тепі яасгё сіе ѢЛёІііё ргёіё аи ігбпе. А Іа Іоі еі А Іа раігіе,
яе яопі гепЛия соираЪІея Ле сгітея Л’Еіаі, іі у а Лея регяоппея
яіпсёгетепі герепіапіея еі іоиіея ргёіея & яиіѵге Іа ѵоіе Ли
Ъіеп, Коия аѵопя ігоиѵё Ъоп, еп се ]оиг Ле Ыоіге соигоппе-
тепі, Л’оиѵгіг аияяі А, сеііе саіё^огіе Ле сгітіпеія Гассёя Ле
Коіге сіётепсе.
Еп ѵегіи Ле циоі, яапя ехсеріег Іея сгітіпеія Л’Еіаі Лея
соттиіаііопя аЛтіяея Лапя Іея рага^арЬея 1—7 Ле Гагі. VII
Ли ргёяепі тапііеяіе роиг Іея регяоппея ауапі соттія Лея сгі-
тея еі Лёііія Ле Лгоіі соттип:
1. Коия аиіогіяопя Іе тіпіяіге Ле Гіпіёгіеиг к ёіепЛге, соп-
іогтётепі а Коя іпЛісаііопя рагіісиііёгея, аих Лёрогіёя роиг
сгітея роііііциея Іея аЛоисіяяетепія іпЛіциёя Лапя Іе § 8 Ле
Гагі VII Ле се тапііеяіе еі .роиг Іея іогдаія Іея аЛоисіяяе-
Отъ старообрядцевъ, пріемлющихъ священство.
(Раб. моск. фабр. И. П. Хлѣбникова.)
Поднесеніе хлѣба-соли Ихъ Императорскимъ Величествамъ. — Блюда и солонки.
(СаЛеаих, ойегія А Ьеигя Ма]еяіёя. — Ріаія еі яаііёгея.)
ныя работы облегченія, указанныя въ п. 9 той-же ст. VII
настоящаго манифеста.
2) Разрѣшаемъ также министру внутреннихъ дѣлъ, по
соглашенію съ министромъ юстиціи, о тѣхъ учинившихъ пре-
ступленія государственныя, кои раскаяніемъ въ совершенныхъ
ими преступленіяхъ и добрымъ поведеніемъ заслуживали-бы
смягченія, превышающаго размѣры, въ вышеприведенной
статьѣ VII сего манифеста установленные, войти съ особымъ
намъ докладомъ.
3) Предоставляемъ министру внутреннихъ дѣлъ повергать
на наше усмотрѣніе участь тѣхъ изъ сосланныхъ въ админи-
стративномъ порядкѣ или подчиненныхъ особому полицейскому
надзору за преступленія государственныя, кои по свойству
вины ихъ или по проявленному ими раскаянію заслуживаютъ
снисхожденія, а равно освобождать отъ воспрещенія житель-
ства въ опредѣленныхъ мѣстностяхъ тѣхъ изъ подвергшихся
сему ограниченію, возвращеніе коихъ въ эти мѣстности со-
вмѣстимо съ требованіями общественнаго порядка и спокой-
ствія.
4) Разрѣшаемъ министру внутреннихъ дѣлъ представлять
намъ ходатайства тѣхъ самовольно оставившихъ отечество, кои,
удалившись за предѣлы государства, вслѣдствіе совершенныхъ
тепія іпЛіциёя аи § 9 Ле се тёте агіісіе VII Ли ргёяепі тапі-
іёяіе.
2. Копя аиіогіяопя ё&аіетепі Іе тіпіяіге Ле Гіпіёгіеиг, аргёя
епіепіе аѵес Іе тіпіяіге Ле Іа зияіісе, А поия Гаіге ип гаррогі
ярёсіаі яиг сеих Лея сгітіпеія Л’Еіаі циі раг Іеиг герепііг еі
Іеиг Ьоі'зе сопЛиііе аигопі тёгііё Лея аЛоисіяяетепія Ле реіпе
Лёраяяаі ’ея Птііея ёіаЫіея Лапя Іе яияЛіі агі. ѴП Ли ргёяепі
тапііеяіе.
3. Ыоия Іаіяяопя Іа Гасиііё аи тіпіяіге Ле Гіпіёгіеиг Л’аі-
іігег Коіге аііепііоп яиг Іе яогі Лея ІпЛіѵіЛия ехііёя раг ѵоіе
аЛтіпіяігаііѵе ои яоитія А Іа яигѵеіііапсе рагіісиііёге Ле Іа ро-
Іісѳ роиг сгітея Л’Еіаі, циі раг Іа паіиге Ле Іеиг Іаиіе ои раг
Іеиг герепііг тёгііегопі Ле ГіпЛиІ&епсе, аіпяі цие Ле Іеѵег Іа
ЛёГепяе Ле ѵіѵге Лапя сегіаіпея Іосаіііёя еп Гаѵеиг Ле сеііея
Лея регяоппея яоитіяея А сеііе геяігісііоп Лопі Іе геіоиг Лапя
ІеяЛііея Іосаіііёя пе яегаіі рая іпсотраііЫе аѵес Іея ехщепсея
Ле ГогЛгѳ еі Ле Іа ігапциіШіё риЫіциея.
4. Копя аиіогіяопя Іе тіпіяіге Ле Гіпіёгіеиг А Копя яои-
теііге Іея яиррііциея Ле сеих Лея ётщгёя циі, ауапі циіііё Іе
рауя аргёя аѵоіг соттія Лея сгітея Л’Еіаі, п’опі серепЛапі рая
зв
Библиотека «Руниверс»
282
ВѢНЧАНІЕ РУССКИХЪ ГОСУДАРЕЙ НА ЦАРСТВО.
ими государственныхъ преступленій, не изобличаются въ зло-
дѣяніяхъ, наказуемыхъ по 241 ст. улож. о нак., а между
тѣмъ* пожелаютъ возвратиться на родину и вѣрностью пре-
столу и отечеству искупить свою прежнюю рину.
5) Тѣ дѣла о преступленіяхъ государственныхъ, по закону,
давности неподлежащія (ст. 161 улож. о нак.), кои по день
нашего коронованія втеченіе пятнадцати лѣтъ оставались без-
гласными, повелѣваемъ предать забвенію и противъ винов-
ныхъ въ сихъ преступленіяхъ уголовнаго преслѣдованія не
возбуждать.
6) Повелѣваемъ также предать забвенію дѣла о преступ-
леніяхъ, предусмотрѣнныхъ въ ст. 246—248 улож. о нак.,
кои по день коронованія нашего оставались безгласными. Лицъ,
обвиняемыхъ въ сихъ преступленіяхъ или отбывающихъ за
вину свою наказанія, отъ отвѣтственности и наказанія со
всѣми онаго послѣдствіями освободить, даровавъ осужденнымъ
лишенію правъ состоянія, вмѣстѣ съ законными дѣтьми, рож-
денными послѣ произнесенія надъ родителями ихъ приговоровъ,
всѣ права, имъ лично и по состоянію до осужденія принадле-
жавшія, токмо безъ правъ на имущество.
7) Горцамъ, высланнымъ разновременно, по распоряженію
административной власти, за участіе въ происходившихъ на
Кавказѣ безпорядкахъ, даруемъ полное и совершенное про-
щеніе.
8) Тѣмъ изъ понесшихъ наказаніе за участіе въ мятежѣ
1863 г. въ губерніяхъ царства Польскаго и западныхъ, ли-
цамъ различныхъ свѣтскихъ сословій и званій, коимъ, за облег-
ченіями ихъ участи, дарованными всемилостивѣйшими незаб-
веннаго родителя нашего повелѣніями, 25-го мая 1868 года,
13-го мая 1871 года и 9-го января 1874 года, воспрещено
лишь жительство въ столицахъ и губерніяхъ столичныхъ цар-
ства Польскаго, Западнаго края и другихъ, а также вступ-
леніе въ государственную и общественную по выборамъ службу,
или кои остаются еще понынѣ подъ полицейскимъ надзоромъ,—
предоставляемъ, по совершенномъ освобожденіи ихъ изъ-подъ
надзора полиціи, право свободнаго избранія мѣстожительства,
безъ всякихъ ограниченій, а равно право вступать въ госу-
дарственную и общественную по выборамъ службу. Милость
сія, однако, не можетъ распространиться на лицъ, осужден-
ныхъ за убійства, истязанія, грабежи и поджоги, совершен-
ные для содѣйствія мятежу. Лица эти, а равно и тѣ изъ быв-
шихъ участниковъ мятежа 1863 года, кои впали въ Сибири
или другихъ мѣстностяхъ въ новыя преступленія, подчиняются
токмо милостямъ для общеуголовныхъ преступниковъ симъ
манифестомъ постановляемымъ.
9) Лицъ, на коихъ распространится дѣйствіе указанной
въ предыдущемъ пунктѣ милости и коимъ по особымъ всеми-
лостивѣйшимъ повелѣніямъ еще не возвращены принадлежав-
шія имъ до осужденія права, — возстановляемъ, вмѣстѣ съ
законными дѣтьми ихъ, рожденными послѣ осужденія, въ
прежнихъ правахъ происхожденія, но безъ возвращенія, однако,
этимъ лицамъ чиновъ, орденовъ, знаковъ отличія и правъ,
службою пріобрѣтенныхъ, и безъ возстановленія въ правахъ
по имуществу.
10) Ссыльноводвореннымъ, переселеннымъ изъ губерній
царства Польскаго и западныхъ въ Сибирь и въ отдаленныя
губерніи имперіи, — даруемъ права, присвоенныя вообще по-
датнымъ сословіямъ по ихъ состоянію. Тѣ изъ нихъ, которые,
оставаясь въ податныхъ состояніяхъ, пожелаютъ водвориться
на родинѣ, обязаны представить пріемный приговоръ того
общества, къ которому намѣрены приписаться и уплатить въ
мѣстахъ водворенія всѣ числящіяся на нихъ и несложенныя,
по сему манифесту, казенныя недоимки. Непредставившіе
пріемныхъ приговоровъ могутъ водворяться на родинѣ, съ со-
гласія мѣстнаго начальства, по усмотрѣнію котораго и при-
писываются къ обществамъ, но безъ возстановленія правъ
ихъ по имуществу.
11) Выходцевъ изъ губерній царства Польскаго и изъ за-
падныхъ губерній какъ принявшихъ иностранное подданство,
такъ и непринявшихъ онаго, по возвращеніи въ отечество,
повелѣваемъ преслѣдованію за участіе въ мятежѣ 1863 года
не подвергать, подчинивъ лишь надзору полиціи на родинѣ
или въ другихъ мѣстностяхъ имперіи на два года; по исте-
ченіи же сего срока разрѣшаемъ министру внутреннихъ дѣлъ
& Іеиг сЪаг&е (іез тёГаііз ѵізёз раг Гагі. 241 йи сойе рёпаі
еі ѵоийгаіепі геѵепіг аи рауз еі гасЬеіег Іеиг Гаиіе апіёгіеиге
раг ***йёіііё аи ігопе еі & Іа раігіе.
5. Коиз огйоппопз йе ѵоиег а 1’оиЫі Іез абаігез геіаііѵез
ё йез егішез й’Еіаі диі, й’аргёз Іа Іоі, п’ёіапі раз раззіЪІез
йе ргезегірііоп (агі. 161 йи сойе рёпаі), п’опі раз ёіё йёѵоііёез
йапз іез диіпге апз аѵапі Іе ]оиг йе Коіге соигоппетепі. Коиз
огйоппопз йе Іез ѵоиег ё ГоиЪІі еі Йе пе раз іпіепіег йе
роигзиііез сопіге Іез аиіеигз йе сез егітез.
6. Иоиз огйоппопз ё&аіетепі йе ѵоиег ё ГоиЪІі Іез айаігез
геіаііѵез аих егітез ргёѵиз раг Іез агі. 246—248 йи сойе
рёпаі, диі іизди’аи ^оиг йе Коіге соигоппетепі п’аигопі раз
ёіё йёѵоііёз. Ьез регзоппез ассизёез йе сеііе саіё^огіе йе
егітез, ои диі зиЪіззепі Іа реіпе йе іеиг Гаиіе, зопі аіГгап-
сЫез йе Іеиг гезропзаЪПііё іисіісіаіге аіпзі дие Йез реіпез аѵес
іоиіез Іеигз сопзёдиепсез, еі сез сопйатпёз ргіѵёз йе іоиз
Іеигз йгоііз еі ргіѵііё&ез, зегопі, аіпзі дие Іеигз епГапіз 1ё-
&ііітез пёз аргёз Гепігёе еп ѵщиеиг йе Іа зепіепсе ргопопсёе
сопіге Іеигз рагепіз, гёіпіё&гёз йапз іоиз Іез йгоііз еі ргіѵі-
Іё^ез йопі ііз аѵаіепі ]оиі аѵапі Іа сопйатпаііоп, запз дие Іа
гёіпіё&гаііоп сотрогіе Іа гезіііиііоп йез Ъіепз йопі ііз аѵаіепі
регйи Іа ргоргіёіё.
7. Иоиз ассогйопз ипе атпізііе ріеіпе еі епііёге аих топ-
іа^пагйз ехПёз ё йійегепіез ёродиез раг Гіпіііаііѵе йи роиѵоіг
айтіпізігаііГ роиг Іеиг рагіісіраііоп аих йёзогйгез диі опі еи
Ііеи аи Саисазе.
8. Ьез регзоппез диі опі йё^ё зиЪі Іеиг реіпе роиг рагіісі-
раііоп а Гіпзиггесііоп йе 1863 йапз Іез ^оиѵегпетепіз йи
гоуаите йе Роіо&пе еі йапз сеих йе ГОиезі, поіаттепі Іез
регзоппез аррагіепапі аих йіЙегепіез сіаззез еі сопйіііопз йе
Іа зосіёіё Іаідие, опі ѵи Іеиг зогі айоисі раг Іез ігёз &га-
сіеизез огйоппапсез йе Коіге рёге, й’ітрёгіззаЪІе тётоіге, еп
йаіе йез 25 таі 1868, 13 таі 1871 еі 9 запѵіег 1874; іі
Іеиг ёіаіі іпіегйіі серепйапі йе зё^оигпег йапз Іез сарііаіѳз еі
Іез ^оиѵегпетепіз ауапі Іез сарііаіез роиг сЪеГз-Ііеих, йапз
іе гоуаите йе Роіо&пе, йапз 1а гё&іоп йе ГОиезі еі йапз сег-
іаіпез аиігез сопігёез; іі Іеиг ёіаіі іпіегйіі ё^аіетепі й’епігег
аи зегѵісе риЪІіс еі й’ехегеег йез Гопсііопз ёіесііѵез; й’аиігез зе
ігоиѵаіепі епсоге зоиз 1а зигѵеШапсе йе Іа роіісе. Еп Іез 1і-
Ъёгапі йе іоиіе зигѵеПІапсе йе Іа роіісе, Коиз ассогйопз а сез
регзоппез Іе ІіЪге сЬоіх йе Іеиг Ііеи йе гёзійепсѳ, зай». аисипе
гезігіеііоп, аіпзі дие Іе йгоіі й’епігег аи зегѵісе йе ГЕіаі, сі
йе зегѵіг йапз Іез етріоіз ёІесііГз. Сеііе &гасе пе заигаіі се-
репйапі ёіге ёіепйие аих регзоппез диі, роиг аійег ё Гіпзиг-
гесііоп, з’ёіаіепі гепйиез соираЫез йе те.игігез, йе тиіПа*
ііопз, йе Ьгі&апйа&е еі й’іпсепйіе. Сез регзоппез, аіпзі дие
ееііез диі опі ргіз рагі ё Гіпзиггесііоп йе 1863 еі диі, еп
8іЪёгіе ои аПІеигз, зе зегопі гепйиез соираЫез йе поиѵеаих
егітез, пе роиггопі Ъёпёйсіег дие йез &гасез осігоуёез раг Іе
ргёзепі тапіГезіе аих егітіпеіз йе йгоіі соттип.
9. Ьез регзоппез диі ЪёпёЙсіегопі йе Іа <*гасе іпйідиёе йапз
Іе рага&гарЪе ргёеёйепі еі аихдиеііез йе ігёз-^гасіеизез огйоп-
папсез зрёсіаіез п’аѵаіепі раз епсоге гезіііиё Іез Йгоііз ди’еііез
роззёйаіепі аѵапі 1а сопйатпаііоп, зопі гёіпіё^гёез, соп)оіпіе-
тепі аѵес іеигз епГапіз Іё&ііітез пёз аргёз 1а сопйатпаііоп,
йапз Іеигз йгоііз апіёгіеигз, серепйапі запз гезіііиііоп йез
&гайез, йёсогаііопз, іпзі^пез еі йгоііз оЪіепиз йапз 1ѳ зегѵісе
риЫіс, еі запз гезіііиііоп Йе Іеигз ргоргіёіёз.
10. Коиз ассогйопз аих ехііёз йез ^оиѵегпетепіз йи гоуаите
йе Роіо&пе еі йез ргоѵіпсез йе ГОиезі ёіаЪІіз еп ЗіЪёгіе еі
йапз Іез ргоѵіпсез ёіощпёез йе ГЕтріге Іез йгоііз асдиіз аих
сіаззез ітрозёез зеіоп Іа сопйіііоп йе сЪадие іпйіѵійи. Сеих
й’епіге еих диі, гезіапі йапз Іа сопйіііоп йез сіаззез ітрозёез,
ѵоийгаіепі гепігег йапз іеигз Гоуегз йоіѵепі ргёаІаЪІетепі зе
типіг й’ип ѵоіе й’айтіззіоп йе Іа соттипе ё Іадиеііе ііз сотр-
іепі зе Гаіге іпзегіге еі рауег іоиз іез аггіёгёз й’ітрбіз ё ГЕ-
іаі диі Іеиг іпсотЪегопі еі йопі гетізе п’аига раз ёіё Гаііе
еп ѵегіи йи ргёзепі тапіГезіе. Ьез регзоппез диі п’опі ри зе
типіг йе ѵоіез й’айтіззіоп, реиѵепі пёаптоіпз ёііге йотіеііе
йапз Іеигз Гоуегз аѵес Гаиіогізаііоп йез аиіогііёз Іосаіез, диі
Іез Гегопі іпзегіге ё ипе сіаззе диеіеопдие, таіз запз гёіаЪІіз-
зетепі йе Іеигз апсіепз йгоііз йе ргоргіёіё.
11. Моиз огйоппопз йе пе раз іпіепіег йе роигзиііез ^ийі-
сіаігез, йи сЬеГ йе рагіісіраііоп ё Гіпзиггесііоп йе 1863, соп-
іге Іез геззогііззапіз йез ^оиѵегпетепіз йи гоуаите Йе Роіо^пе
еі йез ргоѵіпсез йе ГОиезі, ди’Пз аіепі ои поп етЪгаззё Іа
зщёііоп ёігап&ёге; іі зиГбга йе Іез тѳіігѳ, роиг Гезрасе йе
йеих апз, зоиз Іа зигѵеіііапсе йе Іа роіісе — зоіі йапз Іеигз
Гоуегз, зоіі йапз іоиіе аиіге сопігёе йе ГЕтріге; аргёз Гё-
Библиотека «Руниверс»
СОѴВОХНЕМЕК^ БЕ8 8ОѴѴЕВ МХ8 ВІІ88Е8. 283
ждать таковыхъ выходцевъ отъ надзора по ходатайствамъ
іыхъ генералъ-губернаторовъ и губернаторовъ, по при-
эжности, но безъ возстановленія правъ ихъ по ' ществу.
ость сія также не распространяется на лицъ „ жденныхъ
Убійства, истязанія, грабежи и поджоги, с ^ршонные для
.^дѣйствія мятежу;'относительно сихъ послѣднихъ лицъ сохра-
няетъ свою силу установленный Высочайшимъ повелѣніемъ
18-го іюня 1871 года порядокъ разсмотрѣнія ходатайствъ вы-
ходцевъ изъ губерній царства Польскаго и западныхъ, кои
изъявятъ желаніе возвратиться въ Россію.
XV. Тѣ изъ состоящихъ подъ слѣдствіемъ и судомъ, кои
силою сего манифеста подлежатъ освобожденію отъ суда и
наказанія, но по убѣжденію въ своей невиновности пожелаютъ
оправдаться предъ судомъ, могутъ, втеченіе шести мѣсяцевъ
со дня обнародованія манифеста, просить о продолженіи или
возобновленіи надъ ними слѣдствія и суда. Равнымъ образомъ,
кто за дѣянія, до обнародованія сего манифеста учиненныя,
будетъ впослѣдствіи подведенъ подъ силу онаго и не поже-
лаетъ тѣмъ воспользоваться, тотъ можетъ, втеченіе одного
мѣсяца со дня объявленія состоявшагося о семъ постановле-
нія, просить объ окончаніи дѣла его въ установленномъ за-
кономъ порядкѣ. Тѣ и другія лица въ случаѣ обвиненія ихъ
уже не могутъ подлежать прощенію по силѣ сего манифеста.
XVI. О могущихъ возникнуть, относительно примѣненія
правилъ сего манифеста, сомнѣніяхъ, всѣ правительственныя
мѣста обязаны входить съ представленіями въ правительствую-
щій сенатъ, который, въ случаяхъ, превышающихъ его власть,
испрашиваетъ наше разрѣшеніе установленнымъ порядкомъ.
ХѴП. О льготахъ и другихъ облегченіяхъ для поддан-
ныхъ нашихъ великаго княжества Финляндскаго издается осо-
бое постановленіе.
Данъ въ первопрестольномъ градѣ Москвѣ въ пятнадцатый
день мая, въ лѣто отъ Рождества Христова тысяча восемьсотъ
восемьдесятъ третіег царствованія же нашего въ третіе.
На подлинномъ собственною Его Императорскаго Величества
рукою додчихано:
«АЛЕКСАНДРЪ*.
Москва, 15-го мая 1883 года.
соиіетепі сіе се іегте, Хоиз аиіогізопз 1ѳ тіпівіге (іе Гіпіё-
гіеиг й ІіЪё^ег сез зіцеіз <іе Іа зигѵеіііапсе <1ѳ Іа роіісе й Іа
зиііе <іе йёщагсііез Гаііез раг Іе #оиѵегпеиг-#ёпёга1 еі Іез #ои-
ѵегпеигз, зщз іоиіеГоіз гёіаЫіг іеигз апсіепз йгоііз йе рго-
ргіёіё. Сеііе ^гасе пе з’арріідиега раз аих іпйіѵійиз сопйатпёз
роиг сгітез йе теигіге, тиіііаііопз, Ьгі^апйа^е еі іпсепйіе
соштіз а» пот йе Гіпзиггесііоп; роиг се циі рзі йез ассцвёз
йе сез йегпіеіз сгітез Іа ргосёйиге ёіаЪііе еп ѵегіи йе Гог-
йоппя.псе ітрёгіаіе йи 18 ]иіп 1871 роиг Гехатеп йез гедиёіез
Йе»' геззогііззапіз йез ^оиѵегпетепіз йи гоуаите Йе Роіо^пе еі
йьз ^оиѵегпетепіз йе ГОиезі йёзігеих йе геѵепіг еп Виззіе,
ігзіе еп ѵі^иеиг.
‘ XV. Ьез іпйіѵійиз аи зи]еі йездиеіз іі зе роигзиіі йез
іпзігисііопз ои диі зопі тіз зоиз щ&етепі, іоиі еп ёіапі
ехетріз йе роигзиііез щйкіаігез еі йе сЬаіітепіз еп ѵегіи йи
ргёзепі тапіГезіе, таіз циі еп сопзсіепсе зе сгоіепі іппосепіз
еі ѵоийгопі зе зизіійег йеѵан 1е§ ігіЬипаих, реиѵепі, йапз/
Іез зіх тоіз й рагііг йе Іа ріЭДісаііоп йи ргёзепі тапіГезіё,
зоііісііег Іа сопііпиаііоп ои Іе г?поиѵе11етепі йе Гіпзігисііоп
еі .йи зи^етепі диі Іез сопсегпе. Ье тёте, Іез регзоппез аих-
диеііез Іе ргёзепі МапіГезіе зегаіі аррІіеаЫе роиг йез Гаііз
соттіз апіёгіеигетепі ё Іа йаіе йе Хоіге соигоппетепі, таіз
диі пе ѵоийгаіепі раз ргойіег йе сеііе Гаѵеиг, роштопі, йапз
Іе соигапі й’ип тоіз а рагііг йе Іа риЫісаііоп йе Іа йізрозі-
ііоп Іё^ізіаііѵе Іез сопсегпапі, зоііісііег Іа роигзиііе йе Іеиг
айаіге йапз 1’огйге ёіаЫі раг Іа Іоі. Еп (аз йе сопйатпа-
ііоп, сез регзоппез пе роиггопі ріиз ргойіег йез йѵеигз ёйіс-
іёез йапз Іе ргёзепі тапіГезіе.
XVI. Аи зіуеі йез йоиіез фіі роиггаіепі ііге ёіеѵёз геіа-
ііѵетепі & 1’арріісаііоп йез ргіпсірев йи рпзепі тапіГезіе,
сЬадие ог&апе ^оиѵегпетепіаі йоіі еп гёіёгеГ аи зёпаі йігі-
ееапі, циі, Йапз Іез саз диі йёраззегаіепі зез юиѵоігз, аига,
еп ѵегіи йе Гогйге ёіаЪИ, гесоигз & Хоіге йёсізъп.
XVII. П зега Гаіі ипе риЫісаііоп зрёсіаіѳ юпеегпапі
іттипііёз еі аиігез а11ё§;етепі8 роиг Хоз зиіеіз іи ^гапА^Яи-'
сііё йе Гіпіапйе. <
Ьоппё йапз Іа ѵіііе йе Мозсои, Хоіге ргетіёге сарііаіе,
Іе диіпге йи тоіз йе таі, йе Гап йе &гасе тіі Ьиіі сепі
диаіге-ѵіп&і-ігоіз еі йе Хоіге гё^пе Іе ігоізіётѳ.
Ь’огщіпаі езі зі&пё йе Іа ргорге таіп йе 8. М. ГЕт-
регеиг:
«АЪЕХАНВЕР*.
Дозволено цензурою. С.-Петербургъ, 2-го августа 1883 года.
Типографія Эдуарда Гоппе, Вознесенскій проспектъ, № 53.
Библиотека «Руниверс»
Библиотека «Руниверс»
Библиотека «Руниверс»
Библиотека «Руниверс»
Библиотека «Руниверс»