Титул
Предисловие
Описание ст.сл. рукописей
Листки Охридские и Ундольского, Боянское Евангелие-апракос, Зографский полимпсет
Енинский апостол
Евхологий синайский;
Клоцов сборник
Супрасльская рукопись
Листки Хиландарские и Рыльские глаголические
Зографские листки
Фонетико-фонолоогическая и правописно-графическая характеристика старославянских рукописей
Нормализация написания заглавного слова основной словарной статьи
Построение словарной статьи
Алфавит
О произношении старославянских букв
Условные сокращения
СЛОВАРЬ
А
ави-авѣ
ага-адо
адр-акы
акv-алъ
алъ-амо
амо-анн
ант-апо
апо-ари
ари-арх
арх-аск
аск-аще
аще-аще
аще-беж 
Б
без-без
без-без
без-бес
бес-бес
бес-бещ
бещ-бит
бич-бла
бла-бла
бла-бла
бла-бла
бла-бла
бла-бла
бла-бла
бла-бль
блѣ-блѫ
блѫ-бо
бог-бог
бог-бог
бог-бог
бог-бол
бол-боя
боя-бра
бра-бръ
бры-бъд
бъд-быт
быт-быт
быт-бѣд
бѣд-бѣс
бѣс-ваа 
В
вар-вед
вед-вел
вел-вел
вел-вес
вес-веч
веч-вид
вик-вин
ви-вкѹ
вла-вла
вла-влъ
въл-вод
вод-вол
вол-воѥ
воѥ-вра
вра-врь
врь-врѣ
врѣ-врѣ
врѣ-въ
въа-във
във-въд
въд-въз
въз-въз
въз-въз
въз-въз
въз-въз
въз-въз
въз-въз
въз-въз
въз-въз
въз-въз
въз-въз
въз-въз
въз-въз
въз-въз
въз-вък
вък-въл
въл-въм
въм-вън
въ-вън
въ-въп
въп-вър
вър-въс
въс-въс
въс-въс
въс-въс
въс-въс
въс-въс
въс-въс
въс-въс
въс-въх
въх-вы
выв-выс
выс-вьс
вьс-вьс
вьс-вьч
вѣ-вѣн
вѣн-вѣс
вѣс-вѧз
вѧщ-гал
Г
гал-гер
гер-гла
гла-гли
глѹ-гнѣ
гнѣ-гов
гов-гол
гол-гор
гол-гос
гос-гот
гра-гра
гре-гръ
гръ-грѣ
грѣ-гѹр
Д
да-дав
дав-дар
дар-дая
дая-двь
двь-дес
дес-див
див-дия
дия-до
до-доб
доб-доб
доб-дов
дов-дол
дол-дон
до-дос
дос-дре
дре-дрь
дрь-дрь
дрѣ-дѹх
дѹх-дъв
дъв-дъщ
дъщ-дьн
дь-дѣи
дѣи-дѣл
дѣл-дѫб
дѫб-евр
Е
еде-ели
ели-епа
епе-еръ
еръ-ефф
ефь-же 
Ж
же-же
же-жел
жел-жив
жив-жив
жив-жит
жит-жла
жлѣ-жрѣ
жрѣ-жьр
жьр-s 
S-З
за-зав
зав-зад
зад-заи
зак-зак
зак-зак
зак-зан
за-зап
зап-зар
зар-зат
зат-за
защ-звѣ
звѣ-зем
зем-зин
зи-зми
зми-зна
зно-зъл
зъл-зъл
зъл-зыб
зьд-и
И
и-и
и-ибо
иге-идо
идо-иже
из-изб
изб-изб
изб-изв
изв-изв
изб-изг
изг-изд
изд-изи
изл-изм
из-изѣ
изѣ-или
или-имѣ
имѣ-имѧ
ина-ино
ино-иоа
иоа-иро
иро-иск
иск-иск
иск-исп
иск-исп
исп-исп
исп-исп
исп-исп
исп-ист
ист-ист
ист-ист
ист-исѹ
исѹ-исъ
исъ-ити
итѹ-ицѣ
ицѣ-ияк
ияк-иѥр
иѥс-каз К
К
кал-кан
ка-кат
каф-кес
кес-кле
кле-клѣ
клю-ког
код-кол
кол-кол
кол-кон
кол-коп
коп-кос
кос-кра
кра-кри
кри-кро
кро-кръ
кръ-крь
крь-крѣ
крѣ-кѹп
кѹп-къ
къг-кън
къ-кыз
кыи-кѫщ
кѵм-лаз
Л
лег-ли
ли-лик
лим-лих
лих-лиц
лиц-лов
лов-лот
лот-лъж
лъж-льв
льг-льс
льщ-лѣп
лѣп-люб
люб-люб
люб-люд
люд-лѫк
лѫк-маа
М
мал-мал
мал-мар
мар-мас
мат-меж
меж-меч
меф-мил
мил-мин
ми-мир
мир-мла
мла-млѣ
млѣ-мол
мол-мос
мос-мра
мрь-мън
мъ-мън
мъ-мън
мъ-мыт
мыт-мьн
мь-мѣл
мѣ-мѣс
мѣс-мѫд
мѫд-мѫж
мѫж-мѫч
мѫч-на
Н
нав-над
над-наз
наз-нак
нак-нан
на-нап
нап-нап
нар-нар
нар-нас
нас-нас
нас-нас
нас-нах
нач-нач
наш-неб
неб-нев
нев-нев
нев-нег
нег-нед
нед-нед
нед-нез
нез-неи
неи-нек
нек-нем
нем-нео
нео-неп
неп-неп
неп-неп
неп-неп
неп-нер
нер-нер
нер-нес
нес-нес
нет-неч
неч-ни
нив-низ
низ-ник
ник-нищ
нищ-нов
нов-нос
нощ-нъ
ны-нѣк
нѣк-нѫд
нѫд-о
О
о-оба
оба-оби
оби-оби
оби-обл
обл-обл
обл-обл
обл-обо
обо-обр
обр-обр
обр-обр
обр-объ
объ-обь
обь-обѣ
обѣ-обѧ
обѧ-овъ
овъ-огн
ог-одо
одр-одѣ
одѣ-озо
озр-окл
окл-окр
окр-окы
оло-омр
омр-омъ
онъ-опа
опа-опр
опр-орѫ
орѫ-осв
осв-оск
осл-осл
осл-ост
ост-ост
ост-ост
ост-осѧ
осѫ-оти
оти-отр
отр-отъ
отъ-отъ
отъ-отъ
отъ-отъ
отъ-отъ
отъ-отъ
отъ-отъ
отъ-отъ
отъ-отъ
отъ-отъ
отъ-отъ
отъ-отъ
отъ-охо
охо-оцѣ
оцѣ-пав
П
пак-пан
па-пас
пас-пач
паѫ-пет
пещ-печ
печ-пис
пис-пищ
пищ-пла
пла-пли
пли-плъ
плъ-пль
пль-плѧ
плѵ-по
по-поб
поб-пов
пов-пов
пов-пог
пог-пог
пог-пог
пог-под
под-под
под-под
под-под
под-под
под-пож
пож-поз
поз-пои
пои-пок
пок-пок
пок-пок
пок-пол
пол-пол
пол-пол
пол-пом
пом-пом
пом-пом
пом-пом
пом-пон
по-поп
поп-пор
пор-пор
пор-пос
пос-пос
пос-пос
пос-пос
пос-пос
пос-пос
пос-пот
пот-пот
пот-пот
пот-поу
поу-пох
пох-поч
поч-поя
поя-пра
пра-пра
пра-пра
пра-пре
при-при
при-при
при-при
при-при
при-при
при-при
при-при
при-при
при-при
при-при
при-при
при-при
при-при
при-при
при-при
при-при
при-при
при-при
при-при
при-про
про-про
про-про
про-про
про-про
про-про
про-про
про-про
про-про
про-про
про-про
про-про
про-про
про-прь
прь-прь
прь-прѣ
прѣ-прѣ
прѣ-прѣ
прѣ-прѣ
прѣ-прѣ
прѣ-прѣ
прѣ-прѣ
прѣ-прѣ
прѣ-прѣ
прѣ-прѣ
прѣ-прѣ
прѣ-прѣ
прѣ-прѣ
прѣ-прѣ
прѣ-прѣ
прѣ-прѣ
прѣ-прѣ
прѣ-прѣ
прѣ-прѣ
прѣ-прѣ
прѣ-прѣ
прѣ-прѣ
прѣ-пса
пса-поус
поус-пъп
пър-пъс
пьс-пѣс
пѣв-пѣс
пѣс-пѧт
пѧт-пѫт
пѫт-раб
Р
рав-рад
рад-раз
раз-раз
раз-раз
раз-раз
раз-раз
раз-раз
раз-раз
раз-раз
раз-ран
ран-рас
рас-рас
рас-рас
рас-рас
рас-рат
рат-рещ
рещ-риз
риз-ров
ров-род
род-рож
роз-роуш
ръв-ръв
рьв-рѣч
рѣч-рѫк
рѫк-сав
С
сам-сам
сам-сан
сан-сви
сви-сво
сво-свѣ
свѣ-свѣ
свѣ-свѧ
свѧ-свѧ
свѧ-сев
сед-сел
сел-сеv
си-сил
сил-сио
сир-сия
ска-скв
скв-ско
ско-скр
скр-скѫ
скѫ-сла
сла-сла
сла-сло
сло-сло
слоу-слоу
слоу-слоу
слъ-сль
сль-смо
смо-снѣ
соб-сол
сол-спы
спѣ-сра
сра-срѣ
cѣр-ста
ста-ста
ста-ста
ста-сто
сто-стр
стр-стр
стр-стр
стр-стр
стр-стр
стр-стоу
стоу-стъ
сть-соут
соут-соух
соуш-съ
съ-съб
съб-съб
съб-съб
съб-съв
съв-съв
съв-съв
съв-съв
съв-съв
съв-съв
съв-съв
съв-съг
съг-съд
съд-съд
съд-съз
съз-съз
съз-сък
сък-сък
сък-сък
сък-съл
съл-съл
съл-съм
съм-съм
съм-съм
съм-съм
съм-съм
съм-сън
сън-сън
сън-съп
съп-съп
съп-съп
съп-съп
съп-сър
сър-със
със-със
със-сът
сът-сът
сът-сът
сът-сът
сът-съх
съх-сын
сын-сь
сьд-сьр
сър-сѣд
сѣд-сѣт
сѣт-cѧ
сѧд-cѫд
cѫд-cѫд
cѫд-cѫп
cѫп-cѫч
сvд-тав
Т
таи-так
так-так
так-тат
тат-тво
тво-тво
тво-тво
тво-тео
тео-ти
ти-тих
тих-то
то-тол
тол-тол
тол-тра
тра-тре
тре-тро
тро-троу
троу-тръ
тръ-трь
трь-трѣ
трѣ-трѣ
трѣ-тоу
тоу-тъ
тъ-тъ
тъг-тък
тък-тъщ
тъщ-тъч
тъч-тъл
тъл-тьм
тьм-тѣл
тѣл-тѧг
тѧг-тѧт
тѫг-оу
ОУ
оуби-оубо
оубо-оубо
оубо-оубо
оубо-оубѣ
оубѣ-оубѣ
оувѣ-оуга
оуга-оуго
оуго-оуда
оуда-оудо
оудо-оудъ
оудь-оужа
оужа-оука
оука-оуко
оуко-оукр
оукр-оуло
оулоу-оуми
оуми-оумо
оумр-оумр
оумоу-оумъ
оумъ-оумь
оумь-оуни
оуни-оупа
оупа-оупр
оупр-оупъ
оура-оусл
оусл-оусп
оусп-оуст
оуст-оуст
оуст-оуст
оуст-оусъ
оусъ-оутв
оутв-оутв
оутв-оутр
оутр-оутр
оутоу-оухо
оухо-оучи
оучи-оучѧ
оуши-фар
Ф-Х-W
фин-хар
хар-хва
хва-хлѣ
хлѣ-ход
ход-хот
хот-хра
хра-хра
хра-хри
хри-хоуд
хоуж-хыз
хыз-ѡ ѡ
Щ-Ц
цѣ-цѣл
цѣл-цѣл
цѣл-цѣс
цѣс-цѣс
цѣс-час
Ч
чет-чиѭ
чин-чис
чис-чис
чло-чло
чло-чрь
чрь-чрѣ
чрѣ-чоуд
чоуд-чоуд
чоуи-чьс
чьс-чьт
чьт-чѧд
чѧд-шес Ш
Ш-Ю-Я
шьд-юно
юно-ядь
ядь-яко
яко-яко
яко-яко
яко-яко
якъ-ясл
ясн-ѥгд
ѥ-ѫ-ѩ-ѳ-V
ѥди-ѥдь
ѥдь-ѥдь
ѥже-ѥли
ѥли-ѥст
ѥст-ѫже
ѫжи-ѫро
ѫро-ѩдр
ѩдр-ѩти
ѩти-ѳал
ѳед-ѳvм
vвѩ-vтр
Грамматический справочник
Образцы склонений сущ. ж. рода
II. Имя прилагательное
Б. Местоименное склонение
Образцы именного склонения причастий действительного залога настоящего времени
Образцы именного склонения причастий действительного залога прошедшего времени
Образцы местоименного склонения прилагательных
Образцы местоименного склонения сравнительной степени прилагательных
Образцы местоименного склонения причастий действительного залога настоящего времени
Образцы местоименного склонения причастий действительного залога прошедшего времени
III. Местоимения
Особые виды склонения
IV. Имена числительные
V. Глагол
Б. Таблицы форм тематических глаголов
с основой настоящего времени на -и-
Примечания к табл. на сс. 831-839
Основные пособия по грамматике старославянского языка
Текст
                    СЛАВЯНСКИЙ ИНСТИТУТ АКАДЕМИИ НАУК
ЧЕШСКОЙ РЕСПУБЛИКИ
ИНСТИТУТ СЛАВЯНОВЕДЕНИЯ И БАЛКАНИСТИКИ
РОССИЙСКОЙ АКАДЕМИИ НАУК
старославянский
словарь
(по ррюлисям Х-ХІ веков )
Под редакцией
Р. М. ЦЕЙТЛИН, Р. ВЕЧЕРКИ
и Э. БЛАГОВОЙ
МОСКВА
•«РУССКИЙ язык>
1994

ББК 81.2-4 С77 Авторы: Э. БЛАГОВА, Р. М. ЦЕЙТЛИН, С. ГЕРОДЕС, Л. ПАЦНЕРОВА, М. БАУЭРОВА Рецензенты: акад. Н. И. Толстой, д-р филол. наук А. Е. Супрун, д-р филол. наук Г. А. Хабургаев Данное издание выпущено при содействии Международного фонда -«Культурная инициатива». Старославянский словарь (по рукописям X—XI ве- С 77 ков): Около 10 000 слов/Э. Благова, Р. М. Цейтлин, С. Геродес и др. Под. ред. Р. М. Цейтлин, Р. Вечерки и Э. Благовой.— М.: Рус. яз., 1994.— 842 с. І8ВМ 5-200-01113-2 Словарь дает исчерпывающее описание лексики 18 древней- ‘ ших памятников славянской письменности (около 10 тыс. слов). Предназначается для научных работников, филологов сла- вистов, преподавателей и студентов, изучающих старославянский язык, для всех, интересующихся древнеславянской письменностью, для чтения Ветхого и Нового Завета. р 4602030000—040 „ „„ ББК 81.2-4 Ь 015(01) 94 76 I „ ©Издательство «Русский язык», художественное оформление, макет, 1994 -200-01113-2 Репродуцирование (воспроизведение) данного издания любым спо-. собом без договора с издательством запрещается.
ПРЕДИСЛОВИЕ •«Старославянский словарь (по рукописям X—XI веков)» рассчитан на славистов-язы- коведов, а также на историков, этнографов, юристов, литературоведов, изучающих древ- нейший период истории, культуры и быта славянских народов. Вместе с тем словарь является учебным пособием для студентов филологических, исторических и ряда других гуманитарных факультетов, отделений университетов и педагогических институтов. Настоящий словарь — коллективный труд сотрудников Славянского института Ака- демии наук Чешской республики и Института славяноведения и балканистики Россий- ской Академии наук. Словарь создай на основе картотеки языка старославянских и цер- ковнославянских рукописей Чехословацкой академии наук. Тексты расписаны по их лучшим изданиям; при наличии нескольких изданий учитываются и критически отби- раются разночтения. Работа в авторском коллективе была распределена следующим образом. Руководи- тель авторского коллектива — Э. Благова; она же автор ряда словарных статей (буквы д, н, к, н, все предлоги и союзы). Ею проведено специальное редактирование раздела греческих соответствий и дополнение этого раздела по последним публикациям греческих текстов. Она выполнила переводы на чешский язык в буквах р — ѵ. Авторы остальных словарных статей: Р. М. Цейтлин (буквы р — ѵ); С. Геродес (буквы а, в, в, г, е, м, о — от начала буквы до ОСАДИТИ); Л. Пацнерова (буквы ж, з, з, л, п) и М. Бауэрова (частицы в буквах а — пи часть буквы о — от ОСАДИТИ до конца). Р. М. Цейтлин провела специаль- ное редактирование русских толкований по буквам а — п. Авторами разделов вступительной статьи являются Р. Вечерка («Описание старосла- вянских рукописей», «Фонетико-фонологическая и правописно-графическая характери- стика старославянских рукописей», «Нормализация написания заглавного слова основ- ной словарной статьи», «О произношении старославянских букв») и Р. М. Цейтлин («Построение словарной статьи»). Перевод с чешского языка разделов, написанных Р. Ве- черкой, выполнен Р. М. Цейтлин. К словарю прилагаются морфологические таблицы, составленные Р. Вечеркой. Создание словаря старославянской лексики, отвечающего как современному состоянию изученности рукописей старославянского языка, так и современному уровню лексикологии и лексикографии,— одна из насущных задач славяноведения наших дней. Важность создания такого труда объясняется прежде всего той исключительной ролью, которую играл старославянский язык в истории культуры (в широком понимании этого термина) народов Восточной Европы, прежде всего славянских, в эпоху раннего средневековья. Без такого словаря-справочника не могут обойтись не только слависты, но и византинисты и румыноведы различных специальностей, обращающиеся в своих исследованиях к старо- славянский текстам. Практически вообще нельзя заранее определить все возможные области использования справочника такого рода, каким является словарь древнего языка широкого международного распространения. Старославянский язык — первая фиксация славянской речи на письме, первый по времени появления письменный славянский язык. Его возникновение относится ко второй половине IX в. и связано с именами уроженцев г. Солуня — братьев Константина-Кирил- ла Философа и Мефодия. Кирилл и Мефодий, выдающиеся общественные деятели своего времени, высокообразованные люди, создали славянскую азбуку (по мнению большин- ства ученых — глаголицу) и вместе со своими учениками и последователями сделали 3
первые переводы богослужебных книг с греческого языка на славянский. Рукописи на старославянском языке непосредственно от IX в. не сохранились. Первые старославянские рукописи датируются по совокупности признаков в основной второй половиной X в., остальные — XI в. Датированные рукописи нам не известны; до нас дошло только несколько датированных надписей. Самые древние — надпись 921 г. в скальном монастыре около села Крепча (недалеко от г. Провадия); надпись на корчаге 930—931 гг. в Преславе; До- бруджанская надпись 943 г. на камне; надпись 993 г. царя Самуила на могильной плите; Битольская надпись Ивана Владислава 1015—1016 гг. на камне и некоторые другие. В течение длительного времени старославянский язык был общим культурным книжно- письменным (по другой терминологии — литературный) языком славянских народов. Старославянский язык и старославянская письменность сыграли значительную роль в формировании и развитии литературных языков и литератур почти всех славянских народов. Языковые факты, засвидетельствованные в старославянских рукописях, в силу тесного родства древних славянских языков позволяю? истолковать целый ряд особен- ностей славянских языков различных групп в их историческом развитии от древности до современного состояния. Эти качества старославянского языка в течение почти двух столетий — с начальных этапов формирования научного славяноведения, с одной стороны, и сравнительно-исторического языкознания, с другой,— привлекаю? к старославянскому языку постоянное внимание специалистов различных областей гуманитарных знаний. Следует учитывать, что данные старославянского языка являются также непременным источником и при решении ряда проблем индоевропеистики. Решение некоторых вопросов изучения старославянского языка затрудняется в извест- ной мере тем, что в славистике пока нет общепринятой единой терминологии для наимено- вания древнейшего славянского письменно-литературного языка, а также тем, что в это понятие не все ученые XIX—XX вв. вкладывают одинаковое во всех деталях содержание. Практически спор о содержании основных терминов, связанных с понятием старославян- ского языка, сводится прежде всего к обсуждению его временных и территориальных границ и состава письменных источников его изучения *. В данном словаре обработай словарный состав устоявшеюся основного корпуса древних рукописей, называемых обычно «классическими старославянскими рукописями* (с добавлением некоторых относительно недавних находок 1 2), в принадлежности которого к ядру старославянского языка в славистике никаких сомнений нет. Наиболее исследованы в языковом отношении фонетика и морфология старославян- ского языка, а с начала XX в. и ряд вопросов синтаксиса, но словарный состав старо- славянского языка все еще остается наименее изученный разделом палеославистики. Именно поэтому так велика в настоящее время потребность в лексикографическом описании этого языка. Старославянский язык — профилирующая дисциплина филологических факультетов всех высших учебных заведений в славянских странах и многих славистических инсти- тутов в неславянских странах. В программах по старославянскому языку раздел лексики обычно вообще отсутствует из-за неразработанности старославянской лексикологии. Практические занятая по чтению старославянских текстов (обязательные в вузовских программах) крайне затруднены, так как нет необходимые пособий по лексике и прежде всего словарей старославянского языка. Существующие словари, в которых учитывается лексика старославянских рукописей, не доступны широкому кругу специалистов и студен- тов, так как они печатались ограниченными тиражами и сразу же по выходе в свет становились библиографической редкостью. Это прежде всего относится к словарям Востокова, Миклошича, Садник и Айтцетмюллера, а также к опубликованным выпускай четырехтомного «Словаря старославянского языка» Чехословацкой академии наук. Следует подчеркнуть, что малая изученность словарного состава языка древнейших рукописей характерна не только для палеославистики. Для основных направлений линг- вистических исследований XIX в. и первой половины XX в. характерно определенное 1 См. В. Ѵесегка. 2иг Регіодізіегиіщ дез АккігсЬспзІаѵізсЬеп, - «Аппаіез Іпзіііиіі зіаѵісі». Вд. 9, 1976, ХѴіеп — Коіп — Огаг; Я. Ѵесегка. ТзсЬесЬізсИе Тегтіпо1о§іе дег аііезіеп зІаѵізсЬеп ЗсЬгіГізргасЬе.— «Старобългаристика», 1985, № 1; р. М. Цейтлин. О содержании термина «старо- славянский язык».— «Вопросы языкознания», 1987, № 4. 2 Имеются в виду Енинский апостол, Боннский и Зографский палимпсесты. Новейшие на- ходки 1975 г. в монастыре св. Екатерины на Синае не могли быть учтены, так как были опублико- ваны после завершения работы над словарем. См. Іоаппіз С. Тагпапідіз. ТЬе Зіаѵопіс тапизсгіріз дізсоѵегед іп 1975 аі 8і. СаіЬегіпе'з Мопазіегу оп Мопп? 8іпаі. ТЬеззаІопікі, 1988. 4
пренебрежение к лексическим проблемам. Если словарный состав древних текстов и изу- чался , то преимущественно в виде изолированньіх словарных этюдов. Понятие лексической системы было обосновано и принято (далеко не всеми лингвистами) только в последние десятилетия XX века. Изучением лексики старославянского языка занимались многие видные палеослависты прошлого. Их имена вошли в историю славистики, в частности, в исгорию старославянской лексикологии и лексикографии. Большой интерес для лексиколога-палеослависта представляют < Матери алы и иссле- дования в области славянской филологии и археологии» А. И. Соболевского (СПб., 1910), где разработана методика вычленения лексических пластов в рукописях, переписанных в различных славянских землях, которая в основных своих положениях сохраняет значение и в настоящее время, хотя в ряде характеристик отдельных слов Соболевский пришел к неверным выводам, так как не располагая всеми теми источниками, которыми владеет современный исследователь старославянского языка. Изучением словарного состава старославянских и церковнославянских рукописей много занимались русские слависты: И. И. Срезневский, А. Л. Дювернуа, В. А. Погорелов, А. И. Соболевский, С. Н. Северьянов, М. Н. Сперанский, П. А. Лавров, С. М. Кульбакин, В. Н. Щепкин, Г. А. Ильинский, Е. Ф. Карский, Н. Н. Дурново, В. В. Виноградов, А. С. Львов и многие другие ученые. Значительная работа по изучению древних славянских рукописей и их словарного запаса проводилась и проводится учеными других славянских стран. Многие исследования опосредованно или непосредственно связаны с изучением лексики старославянского языка. Еще в 70-е годы XVIII в. И. Добровский изучал древние восточные языки — еврейский, сирийский и арабский, а затем, во многом под влиянием В. Дуриха, одного из наиболее активных деятелей чешского Возрождения, начал анализировать славянские переводы евангелия. Хотя он пользовался поздними списками (классические старославянские рукописи евангелия за исключением мало тогда известного Ас не были еще открыты), именно ему удалось установить первые лексико-текстологические параллели различных евангельских списков на славянских языках типа архаизм — неологизм, например, такие, как годннд — часъ, етеръ — н*йкын, къннгы — пнсаннк. Вопросами старославянской и церковнославянской лексикологии, обычно в связи с подготовкой к печати древних славянских текстов, занимались и другие чешские и словац- кие слависты: П.-Й. Шафарик, Л. Гейтлер, Фр. Пастрнек, Й. Поливка, В. Вондрак, М. Вейн- гарт, Я. Фрчек, Й. Вайс, Й. Вашица, Й. Курц, Б. Гавранек, Я. Бауэр, Я. Станислав и многие другие ученые. В Болгарии старославянской лексикологией занимались Б. Цонев, Ст. Младенов, Ст. Романски, К. Мирчев, И. Гылыбов, Й. Заимов. В Югославии в области древнеславянской лексикографии и лексикологии работая Дж. Даничич, автор труда «Речник из кіьижевних старина српских» (Београд, тт. I—III, 1863—1864; в 1962 г. словарь был в одном томе фототипически переиздай в Граце). Вопросами старославянского языка и его лексики интересовался и Вук Караджич, в XX в.— В. Штефанич, Ф. Гривец, Б. Грабар, Й. Хамм и многие другие слависты. Очень много сделал для старославянской и церковнославянской лексикологии и лекси- кографии ученик Ф. Миклошича В. Ягич, хорват по национальности, воспитанник Венского университета, бывший профессором университетов в Одессе (1872—1874), Берлине (1874—1880) и Петербурге (1880—1886). В. Ягичу принадлежат лучшие издания Зограф- ского и Мариинского (с индексом слов) евангелий в кириллической транскрипции и фунда- ментальный труд «История возникновения древнецерковнославянского языка»3, постро- енный на сопоставлении текстологических дублетов множества древних славянских рукописей различных изводов и редакций, в том числе и собственно старославянских. Эта тема стала традиционной и в известном отношении ведущей для текстологов и лекси- кологов XX в. (см. ряд исследований К. Горалка, К. Мирчева, А. С. Львова и многих других современных славистов). В известной мере с историей словарного состава старославянского языка связаны и некоторые польские работы по лексикологии и лексикографии, посвященные, как правило, позднему средневековью. Это прежде всего труды Ст. Слонского и Т. Лер-Спла- винского. Болыпим знатоком старославянской и церковнославянской лексики был французский лингвист А. Вайан, которому принадлежит учебник старославянского языка, а также 3 V. 1а§іс. Епі5іеЬип888е8СЬісЬіе <1ег кігсЬепзІаѵізсЬеп ЗргасЬе. 2. АиЯ., Вегііп, 1913. 5
издания с комментариями ряда старославянских и церковнославянских текстов,- много- численные этюды по этимологии и толкованию старославянских лексем. Лексикологиче- скиё работы А. Вайана всегда конкретны, насыщены материалами из старославянских рукописей, в этом отношении он далеко превзошел своего учителя А. Мейе (см. А. Меіііеі. «Еішіез зиг Гёіутоіояіе еі 1е ѵосаЬиіаіге би ѵіеих віаѵе». Рагіз, I—II, 1902—1905). Преимущественно в связи с проблемами индоевропеистики старославянский язык изучался и немецкими учеными. Большое значение для уяснения собственно лексиколо- гических проблем имел в свое время раздел словообразования в учебнике старославянского языка А. Лескина; следует также назвать работы М. Фасмера, Б. фон Арнима, К. Мейера. Много сделал в области изучения старославянской лексики голландский ученый Н. Ван-Вейк. Идея создания словаря церковнославянского языка занимала еще Й. Добровского и В. Копитара. Первый большой словарь—«Ьехісоп Ііпщіае зіоѵепісае ѵеіегіз біаіесіі» (1850) — принадлежит Ф. Миклошичу, автору сравнительной грамматики и этимологического словаря славянских языков. В этом словаре содержится около 16 000 слов, выписанных из 69 рукописей и печатных книг. Славянские слова сопровождаются переводами на древнегреческий и латинский языки. В этом труде Ф. Миклошич лишь выборочно исполь- зовал древнейшие славянские рукописи, которые были в его распоряжении. В большинстве случаев при словах и нерегулярно приводимых примерах из текстов не даются точные указания на цитируемые места памятника. В 1862—1865 гг. Ф. Миклошич опубликовал новый словарь — «Лексикон древне- славянско-греческо-латинский» 4. По сравнению со словарем 1850 г. здесь учтено намного большее количество слов, извлеченных из весьма многочисленных и разнообразных славянских рукописей и книг X—XVII вв. В частности, Ф. Миклошич полностью включил лексемы «Словаря церковнославянского языка» А. X. Востокова, много материалов из его «Описания рукописей Румянцевского музеума», из «Описания славянских рукописей Московской синодальной библиотеки» А. В. Горского и К. И. Невоструева, из Лексикона Памвы Берынды, из «Сказаний русского народа» А. Сахарова, из опубликованных И. И. Срезневским древних текстов, из «Памятников» П.-Й. Шафарика (1851 г.), из «Исторической хрестоматии» Ф. И. Буслаева (1861 г.), из рукописных собраний В. Копи- тара, А. Михановича, из Ас. Полностью расписаны старославянские рукописи Клац и Супр по изданиям самого Миклошича (1836 г. и 1851 г.). Первый словарем церковнославянского языка, изданным в России, который сохраняет свое научное значение и в настоящее время, является «Словарь церковнославянского языка» (т. I, СПб., 1858; т. II, СПб., 1861) А. X. Востокова, одного из основоположников современного славяноведения, выдающегося лексикографа и грамматиста XIX в. А. X. Во- стоков собирал материалы для своего словаря в течение 40 лет. Он расписал для него более 130 рукописей XI—XVIII вв. и изданных к тому времени старинных памятников письменности различных изводов и редакций, а также включил в него материалы словаря Ф. Миклошича 1850 г. Множество собственно лексикологических сведений об отдельных словах в древних славянских рукописях различных изводов и редакций в связи с палеографическими наблю- дениями содержится в «Описании русских и словенских рукописей Румянцевского музеума> (СПб., 1842) А. X. Востокова. Названные словари древних славянских языков имели только косвенное отношение к старославянскому языку в современном понимании этого термина, так как их авторы не располагали достаточным количеством собственно старославянских рукописей. Последние за единичными исключениями (Ас, Клоц и Супр по несовершенный изданиям) стали достоянием палеославистики лишь с 70-х гг. XIX в. по изданиям В. И. Ягича (Зогр. 1879 г., Мар., 1883 г., Киев, 1890 г.) и, в основном, позднее — в XX в. Тем не менее значе- ние этих словарей для славистики в целом и для древнеславянской лексикографии, в част- ности, огромно. Именно в них впервые решались сложные вопросы подачи слова в словаре древнего языка, отрабатывались приемы его лексикографического описания, и, главное, было объяснено значение множества непонятных древних славянских слов, часть которых была впоследствии зафиксирована и в найденных позднее старославянских манускриптах. Эти труды облегчили работу последующих поколений лексикографов-палеославистов. В этой связи нельзя не отметить и значение для славистики «Материалов для словаря 4 Гг. МікІозісЬ. Бехікоп раіаеозіоѵепісо-егаесо-іаіітип. ѴіпйоЬопае, 1862—1865. 6
древнерусского языка» И. И. Срезневского в 3-х томах (1893—1912 гг.), хотя автор и ограничил свою задачу древнерусский языком. В словаре Срезневского помимо собственна русских памятников расписаны восточнославянские рукописи различных других изводов, множество так наз. церковнославянских памятников общеславянского значения, частично материалы Супр, в комментариях к словарный статьям нередко приводятся данные из других славянских языков. В отличие от всех названных выше словарей в словаре Срезнев- ского впервые словарная статья содержит подробные толкования значений и семантиче- ских оттенков слов, сопровождаемые значительным числом примеров из рукописей с точ- ным указанием места цитаты в источнике. О необходимости издания словаря старославянского языка и церковнославянских языков говорилось на первом Международном конгрессе славистов в Праге в 1929 г. Эта идея развивается в проекте решения Лингвистической секции 3-го съезда славянских филологов в Белграде 5. В 1955 г. в Гейдельберга вышел «Краткий словарь к древнецерковнославянским текс- там» Л. Садник и Р. Айтцетмюллера 6. Он был задумай авторами как учебное пособие для чтения старославянских памятников. Значение словаря выходит за рамки собственно учебного пособия. Это оригинально решенный и надежный справочник не только для учащихся, но и для исследователей старославянского языка, прежде всего его словарного состава. Труд Л. Садник и Р. Айтцетмюллера состоит из трех неравных по объему, но одина- ково важных разделов. Первая, основная, часть (с. 1—170) — словарь. Кроме 16 старо- славянских рукописей, здесь учитывается лексика двух восточнославянских манускрип- тов — Слуцкой псалтыри (сохранился небольшой фрагмент рукописи) и Новгородских, или Куприяновских, отрывков евангелия, а также двух рукописей чешского извода — Киевских листков X в. и Пражских листков XI в. В словаре лексика данных 20 рукописей приведена исчерпывающе за исключением немногих пропусков, чаще всего из Ас. В работе над Ас авторы пользовались несовершенный изданием Чрнчича (Рим, 1878). В словаре, разумеется, не учтены позднее открытые рукописи: Зографский и Боннский палимпсесты, древнейший из известных в настоящее время текстов апостола — Енинский апостол, Рыльские глаголические листки, точнее их «новая» часть, в словарь включена лексика ранее известной части — так наз. Македонского глаголического листка. Старославянские слова приводятся в латинской транскрипции, толкования значений даются по-немецки и крайне лаконично; указываются лишь самые основные, обычно одно, реже — два значе- иия. При слове пометами указывается часть речи. Наречия даются в статье соответствую- щего прилагательного. Иллюстративные примеры из рукописей не приводятся, устой- чивые словосочетания указываются в исключительных случаях. Словарная статья завер- шается перечнем рукописей, в которых встречается данная лексема; здесь же указывается номер этимологической статьи (в третьей части словаря), к которой относится данная лексема. Вторая часть словаря (с. 173—207) — так наз. обратный словарь. Пока это единствен- ный опубликованный справочник такого рода по старославянскому языку. В нем указы- ваются только славянские слова и не учитываются грецизмы. Третья часть словаря (с. 211—341) — справочник по этимологии старославянских слов (кроме заимствованных из неславянских языков). Он состоит из Г180 словарных статей-гнезд однокоренных лексем. Каждое такое гнездо содержит этимологический комментарий авторов словаря и ссылки на основные работы в данной области, главный образом на этимологические словари Бернекера, Покорного, Траутмана, Младенова, Мейе, Фасмера, а также на наиболее значительные этимологические исследования по индоевро- пейской и собственно славянской этимологии. Отметим также, что старославянская лексика комментируется на широком общесла- вянской фоне в 6 вышедших выпусках Сравнительного словаря славянских языков Л. Сад- ник и Р. Айтцетмюллера. Здесь по целому ряду слов для старославянистов содержатся чрезвычайно ценные сведения 7. С 1958 г. в Праге начал регулярно выходить отдельными выпусками Зіоѵпік іагука зѣагозІоѵёпзкёЬо С8АѴ (далее СЯС). В настоящее время опубликовано 3 тома (буквы 5 «Сазоріз рго тодегпі Гі1о1о§іі». 1940, госп. XXVI, № 4, 5. 589—602. 6 Б. Задпік ипд Я. АіігеітйІІег. НапдлѵогіегЬисй ги деп аккігскепзІаѵізсЬеп Техіеп. НеідеІЬегд, 1955. 7 Б. Задпік, Я. Аііхеітйііег. Ѵегдіеісііепдез ХѴогІегЬисЬ дег ЗІаѵізсЬеп ЗргасЬеп. БіеІ. I, ХѴіезЬадеп, 1963 ипд К. 7
д — р), печатается последний, четвертый том, подготовлен к печати справочный том, содержащий греческо-старославянский индекс слов и некоторые дополнительные мате- риалы по словарю. Подготовлены к печати первые тетради «Этимологическою словаря старославянского языка*, в 1989 г. опубликован 1-й выпуск. Систематическую работу по созданию СЯС начал еще В. Вондрак (1859—1925). После смерти В. Вондрака ее продолжил М. Вейнгарт (1890—1939), но преждевременная смерть прервала и его работу 8. Непосредственно работа над СЯС началась в 1943 г. по проекту его будущего глав- ного редактора Й. Курца (1901—1972) 9. К 1954 г. в основном было завершено составле- ние картотеки, и сотрудники словаря приступили к написанию словарных статей. В настоя- щее время картотека СЯС, которая образовалась в результате сплошного расписывания 86 старославянских и церковнославянских рукописей и насчитывает около двух миллионов словарных карточек, сама по себе представляет громадную научную ценность. На основе этой картотеки можно проводить самые разнообразные лексикологические исследования; целый ряд таких работ уже опубликован. На материалах этой картотеки построен и на- стоящий словарь. СЯС отличается подробный анализом значений слов и его оттенков, переводы даются на чешском, русской и немецком языках. Большое значение придается греческим ориги- налам. В начале словарной статьи в 1 и 2 томах даются выборочно типичные греческие и латинские соответствия толкуемых в данной словарной статье слов; начиная с 3-го тома указываются все греческие и латинские соответствия. Кроме того, выдержки из греческих оригиналов (там, где они известны) приводятся при иллюстративных примерах; при этих примерах даются также нетипичные (в том числе и ошибочные) греческие соответствия, отсутствующие в начальной части статьи. Большое внимание уделяется грамматическим особенностям, текстологическим дублета м, комментированию неясных и ошибочных пере- водов с греческою, а также описок писцов. Заглавные слова даются в нормализованной кириллической транскрипции. Комментарий дается на латинском языке, на латинском же языке даются все виды помет в словарной статье. Весьма показательны горячие споры уже практическою характера о составе источни- ков словаря, которые возникли в середине 50-х годов нашего столетия в связи с широким обсуждением в печати его проспекта 10. В СЯС эксцерпируются рукописи X—XVI вв.; всего, с дополнительно учтенными источниками (такими, как, например, Ен\— 86 старославянских и церковнославянских памятников. Они рассматриваются как «материал древнейшего периода старославянской письменности, т. е. памятников, сохранившихся от этой эпохи, или памятников, в эту эпоху возникших» (СЯС, вып. 2, с. XI). Кроме того, в словарь включены церковнославян- ские тексты чешскою извода «по языковым и культурно-историческим соображениям» (там же, с. XI). СЯС включает памятники, возникшие, по всей вероятности, еще в велико- 8 М. \Ѵеіпйагі. О зіоѵпіки іагука зіагозІоѵёпзкёЬо.— «ЗутЬоІае 8г«чптаіісае іп Ьопогет I. Вогѵѵасіоѵѵзкі». II. Сгасоѵіае, 1928. 9 I. Кигг. Мй) паѵгЬ па рокгасоѵапі ѵ ргіргаѵпусЬ ргасісЬ о зіагозіоѵёпзкёт зіоѵпіки.— Росіа Рг. Тгаѵпіскоѵі а Рг. й'оПтапоѵі. Вгпо, 1948. См. также «Введение» (<йѵо<1») к СЯС (вып. 2, Прага, 1959). 10 Зіоѵпік .(агука зіагозІоѵёпзкёЬо. Скагкоѵу зезіі. РгаЬа, 1956. Укажем основные работы, в которых обсуждался вопрос отбора памятников для СЯС: І. Кигг. Ми) паѵгЬ па рокгасоѵапі ѵ ргіргаѵпусЬ ргасісЬ о зіагозіоѵёпзкёт зіоѵпіки.— В кн.: Росіа Рг. Тгаѵпіскоѵі а Рг. ІѴоІІтапоѵі. Вгпо, 1948; Его же. Зіоѵпік іагука зіагозІоѵёпзкёЬо Сезкозіоѵепзкё Акасіетіе Ѵё<1.— В кн.: Всо^гаСзкі тесіипагосіпі зіаѵізііскі зазіапак. Вео§га<і, 1957. Ср. высказывання других ученых по этому вопросу при обсуждении проспекта СЯС в 1956 г.: Зіаѵіа, госп. XXII, 1953, зез. 2—3; госп. XXIV, 1955, зез. 1; Ѵёзіпік С8АѴ, госп. 63, 1954, с. 4—6. См. также отзыв на первые выпуски СЯС А. Вайана: А. Ѵаіііапі. СЬгопіцпе. Оёпёгаіііёз.— ВЁ81, I. 36, 1959, Газс. 1—4, рецензии на Сада.: Фр. Славского (1Р, госг. XXXVI, 1956, гезг. 2), Дикенмана (Кгаіуіоз, №81, В<1. I, Н. 1, 1956), А. Достала (Зіаѵіа, госп. XXV зез. 4), А. В. Исаченко (2ГРЬ, Вй. 10, 1957, Н. 2), Г. Роте (2І81РЬ, Вд. 26) и ответ на рец. Г. Роте Р. Айтцетмюллера (№81, Вд. II, 1957), И. Хамма (Зіоѵо, 1957, № 6—8), Й. Курца (ХѴ811, Всі, 6, 1957—1958). См. также статьи Р. Вечерки (Зіаѵіа, госп. ХЕ, 1951, зез. 1), А. Назор (Еекзіко§гаІзкі зішрозіі ѵ Кгакоѵп.— Зіоѵо, 1. 17, 1967). См. также: 1. Кигг, Ва<1. Ѵесегка, Е. Наѵіоѵа. Копіегепсе о зіоѵпіки іагука зіагозІоѵёпзкёЬо а о еіуто1о§іскёт зіоѵпіки іагукй зіоѵапзкусЬ.— Зіаѵіа, госп. XXIV, 1955, зез. 1; V. Зіеіапіс. РгоЫет гіеспіка іигпозІоѵепзкіЬ гесіаксііа зіагозіаѵепзкой іегіка.— 81оѵо, Ьг. 11—12, 1962. Еще ранее по этим вопросам высказывались: 8. М. КиГЬакіп. Эи сіаззетепѣ сіез іехіез ѵіеих-зіаѵез. ВЁ81, 1. 2, Газс. 3—4; Н. Н. Дурново. Мысли и предположения о происхождении старославянского языка и славянских алфавитов.— Вугапііпозіаѵіса, гоёп. I, 1929; Ы. Ы. Эигпоѵо. 8иг 1е ргоЫёте <іи ѵіеих-зіаѵе.— ТСЁР, I, 1929; Р. А. Ьаѵгоѵ. Бе Іехіцие <іи ѵіеих-зіаѵе.— КЁ81, 1- 7, 1927, іазс. 1—4. 8
моравскую эпоху, независимо от того, в каких рукописях (более древних или более позд- них) они сохранились. В связи с решением четвертого Международного съезда славистов 1958 г. о создании едино го словаря церковнославянского языка разных изводов 11 вопрос отграничения старо- славянских рукописей от церковнославянских обсуждался и на заседаниях Международ- ной комиссии по составлению Словаря церковнославянского языка 12. Инициатива создания краткого (объемом 36 авт. л.) словаря старославянского языка как совместного труда чехословацких и советских славистов принадлежит Й. Курцу (1901—1972) и С. Б. Бернштейну. Работа велась под их руководством в 60-е годы и пре- кратилась на начальной стадии. Работа над настоящим словарем началась в середине 70-х годов. «Старославянский словарь (по рукописям X—XI веков)» строится на строго синхронных основаниях и явля- ется словарем всех древнейших дошедших до нашего времени классических старославян- ских рукописей. Это 18 текстов Хи XI вв. Из них двенадцать глаголических: Киевский миссал (Киевские листки), евангелия Зографское, Мариинское, Ассеманиево, Охридские листки, Зографский палимпсест, Боннский палимпсест, Синайская псалтырь, Синайский евхологий, Синайский служебник, Клоцов сборник, Рыльские листки. Шесть рукописей кириллических: Саввина книга, Листки Ундольского, Енинский апостол, Супрасльская рукопись, Хиландарские листки, Зографские листки. Киевские листки (X в.) — перевод с латинского языка. Они содержат литургические молитвы по западному обряду. Остальные 17 рукописей переведены с греческого языка. Описание каждой рукописи (включая краткие библиографические данные и языковую характеристику) дается в следующих разделах. Древние надписи X—XI вв., представляющие громадный культурно-исторический интерес и содержащие важные факты различных языковых уровней, в своем словарном составе крайне ограничены, а потому не включены в состав «Старославянского словаря». В отличие от А. Минчевой мы не включаем в число старославянских рукописей два восточнославянских текста: Новгородские (или Куприяновские) листки и Златоструй Бычкова, а также очень плохо сохранившийся Македонский кириллический листок — рукопись XI—XII вв. (См. А. Минчева. Старобългарски кирилски откъслеци. София, 1978). Авторы и редакторы «Старославянского словаря» полагают, что без сплошного лекси- кографического описания словарного состава перечисленных древнейших славянских рукописей невозможно решение целого ряда кардинальных задач палеославистики на всех языковых уровнях, не говоря уже о лексическом. Только после аналогичного лексикографического описания всех сохранившихся до нашего времени рукописей по отдельным изводам могут быть: 1) установлены четкие критерии восстановления несохранившихся текстов славянских переводов с греческого языка, относящихся к кирилло-мефодиевскому времени; 2) определены особенности протографов рукописей позднего средневековья; 3) выделены локальные особенности рукописей по изводам; 4) определены критерии отделения народных языковых особен- ностей конкретных славянских литературных языков эпохи их формирования и становле- ния от общеславянских книжных. Необходимо учитывать, что «Старославянский словарь» включает не все слова, которые были в старославянском языке, так как до нас дошли лишь немногие памятники старославянской письменности того периода. К тому же сохранившиеся рукописи из-за своей жанровой ограниченности фиксирую? не весь словарный состав старославянского языка и не все имевшиеся в то время сочетания известных нам по этим рукописям слов. Об утраченных словах старославянского языка мы отчасти можем судить по косвенным источникам — по церковнославянский рукописям различных изводов и редакций. Эти материалы с достаточной полнотой представлены в СЯС. Вместе с тем исследование сохранившегося словарного состава старославянского языка и сравнительно-сопостави- тельное изучение лексики древнейших славянских рукописей, относящихся к различным языкам, показывает, что словник «Старославянского словаря» может дать достаточно полное представление о лексической системе старославянского языка в целом. Более того, «Старославянский словарь» — синхронное лексикографическое описание всех классиче- ских рукописей старославянского языка — позволяет при определенной методике восста- 11 Сб. «IV Международный съезд славистов. Отчет.» М., 1960, с. 162. 12 См. материалы заседания Комиссии 1966 г.— «Вопросы языкознания», 1966, № 1. 9
лавливать с достаточной долей вероятности утраченные лексемы старославянского языка 13. •«Старославянский словарь» по своему типу тезаурус: он содержит все без исключения лексемы, имеющиеся в перечисленных выше 18 старославянских рукописях. Это слова разливного происхождения — преимущественно славянские, а также заимствованные через посредство греческих (в подавляющей болыпинстве случаев) оригиналов — грециз- мы, латинизмы, сирийские слова, гебраизмы (арамейские и древнееврейские слова), кроме того, заимствования, воспринятые из народных славянских языков — тюркизмы, германизмы и грецизмы. В словаре приводятся все имена собственные — названия личные, географические, географо-политические (т. е. наименования областей, государств, племен и т. п.). Все эти слова включаются в общий алфавит. В общий алфавит вносятся как само- стоятельные словарные статьи также буквенные обозначения цифр, имеющиеся в пере- численных рукописях. «Старославянский словарь» — словарь к определенным текстам. Он рассчитан прежде всего на читателя этих рукописей. В словарь включены и неясные написания, описки и ошибки писцов, которые даются в виде ссылочныя статей на основной вариант слова (на основную словарную статью) или как самостоятельные статьи, если других вариантов данного слова в старославянских рукописях не засвидетельствовано. Например: кесквр'ьньн’ь Служ За 2~3; Супу 362, 1 см. кескр'ьвьн'ь; порокъ Супр 218, 3 см. паровъ; пнтѣтт> Л 13, 1 Зогу см. пнллтт»; снн'й Гал 4, 25 Ен см. снна; ржтрокд Пс 21, 11 Син см. жтрокд (одни исследователи рассматривают вариант рмтровд как описку, например, издатель рукописи С. Н. Северьянов, см. Син, с. 25; другие — как редкое явление в фонетике славянских языков — вторичный звук в начале слова, как, например, С. Б. Бернштейн в своей «Сравнительной грамматике славянских языков», М., 1961, с. 187). При анализе значения, при определении нормативного варианта и в других элементах описания старославянского слова в «Старославянской словаре» учитываются, кроме данных 18 старославянских рукописей, также материалы косвенных источников — данные греческих протографов для 17 рукописей и соответствующего латинского текста для Киевских листков, данные этимологического анализа, данные исторических и диалектных словарей славянских языков, данные картотеки СЯС в ее полном объеме. При этом сведе- ния, почерпнутые из косвенных источников, никогда не рассматриваются применительно к словам старославянских рукописей как самодовлеющие; назначение косвенных источ- ников — вспомогательное: способствовать интерпретации тех фактов старославянских рукописей, которые представлены единичными употреблениями, часто недостаточными для их интерпретации. Толкования слов, грамматические данные и другие справочные сведения даются на основании изучения всего материала о данном слове, который содержится в памятниках. Это, однако, не означает, что в каждой словарной статье будут указаны все случаи употреб- ления данного слова. Если слово встречается в памятниках не более 15 раз (безразлично, в одной рукописи или в нескольких), то все эти случаи находят непосредственное отра- жение в словарной статье — часть как иллюстративные примеры, остальные — в заключи- тельной части словарной статьи в виде перечня тех мест в рукописях, в которых оно встре- чается. Так как в старославянских рукописях преобладают редкоупотребляемые слова, то в подавляющей большинстве словарных статей читатель будет располагать исчерпываю- щими сведениями по данной лексеме. Общее число словоупотреблений по всем 18 памятникам не установлено. Есть десятки слов, встречающихся в старославянских рукописях более тысячи раз. Это, в основном, так наз. неполнозначные слова — многие предлоги, союзы, местоимения, кроме того вспо- могательные глаголы, а также слова типа косъ, господь, рецін. При оценке количественных данных « Старославянского словаря» следует учесть одну из языковых универсалий: увеличение словарного состава языка происходит с нарастаю- щей интенсивностью. Таким образом, суммарное число словоупотреблений по всем 18 ру- кописям, как и количественные данные по отдельным словам представляют относительно словарного состава старославянского языка в целом и его частных фактов14 несравненно 13 См. Р. Цейтлин. О старославянских словах, которых нет в рукописях старославянского языка.— Сб. «Этимологии, 1975». М., 1977. 14 О чем мы не располагаем точными данными, так как до нас дошли не все рукописи, напи- санные на старославянском языке. 10
большую его часть, чем такие же количественные соотношения в лексике большинства современных письменных языков. Поскольку объем 18 рукописей различен, то и количество слов в них не одинаково (имеется в виду набор различных лексем, а не количество словоупотреблений). В Супр — 5285 слов; в Мар— 2874; в Зогр— 2756; в Евх— 2705; в Ас— 2603; в Син— 2358; в Сав — 2198; в Клоц — 1346; в Ен — 898; в Боян — 644; в Рыл — 411 (в части, опублико- ванной в 1909 г. Г. А. Ильинским,— 235); в Хил — 254; в Зогр-лл — 242; в Киев — 241; в Унд — 215; в Охр — 194. Подсчеты производились по индексам слов к отдельным рукописям, составленным И. В. Ягичем (для Мар), С. Н. Северьяновым (для Син), К. Мейером (для Супр), С. Слон- ским (для Евх), В. Н. Щепкиным (для Сав), Г. А. Ильинским (для Охр и Мар), И. Гошевым (для Рыл), Е. Ф. Карским (для Унд), А. Вайаном и П. А. Лавровым (для Зогр-лл), К. Мир- чевым и X. Кодовым (для Ен), А. Досталом (для Клоц), И. Добревым (для Боян). Везде считались словарные статьи, в том числе и такие, в которых в отдельных немногих случаях объединено несколько слов (преимущественно лексических вариантов фонетического происхождения). В ряде случаев при подсчете сказался различный подход к выделению слова у составителей указанных индексов, а потому полученные цифры нельзя считать абсолютно точными. Так как индексов к Зогр и Ас не существует, число слов в этих рукопи- сях подсчитано по словарю Садник с учетом отдельных пропусков слов в нем по этим рукописям, которые нам удалось установить. Число слов в Зогр-пал и Служ не подсчи- тано. Всего во всех 18 старославянских рукописях содержится около 10 000 слов. В 1978 г. в Софии вышло новое издание кириллических текстов X—XI вв. (А. Минчева. Старобългарски кирилски откъслеци), к которым приложен сводный индекс всех слов и форм, встречающихся в этих рукописях. Новые данные А. Минчевой учтены в настоящей словаре. Аналиэ распределения слов по отдельным рукописям показывает, что нет ни одной, в которой бы употреблялись все известные нам старославянские слова, но нет рукописи, кроме небольших по объему отрывков евангелий (Унд, Охр, Боян и Зогр-пал), в которой бы не было слов, только в ней употребляющихся (сравнительно с остальными рукописями). Учет буквально каждого такого слова в любой из 18 рукописей имеет чрезвычайно важное значение для славянской лексикологии в целом прежде всего как древнейшая письменная фиксация славянского слова и при этом в контексте определенного литера- турною памятника и конкретной рукописи. Как показывает анализ, подавляющее боль- шинство гапаксов 15 и редких слов в памятниках не является окказионализмами. В боль- ших по объему рукописях число таких слов сравнительно велико. В качестве иллюстрации приведем несколько выборочных примеров из отдельных рукописей: В Зогр: влажьнъ, изгдиіати, коуръ, мьздьинцд, ліждити, пивьца, свирдтн. В Мар: възглдвьницд, жаль, здскдьникъ, кокотъ, мисд, помрькнжтн, рдскганик, прнплодити, токъ, чр’Ькнн. В Ас: къзл’Ьгдник, ключарь, иед’Ьльиъ, поуытдти, п’Ьстоунъ, оусЬкновеник, оученицд. В Сав: дгодд, господа, гръісти, кръвоточеннк, прдуи'Ьнъ, сърицдтн, сжкъ, оув'Ьтьинкъ. В Син: ведра, враздд, весна, вепрь, в’Ько, жава, заььць, инокъ, злакъ, лжгъ, мъіто, перьндтъ, стръпътнвъ, шьпътатн. В Ен: везродьнъ, влдгородьнъ, гр’Ьуопдддник, жиръ, здстжпьннцд, листопадъ, помоціьннцд, сватьва. В Евх: влато, гръмъ, држгъ, зьр-Ьинк, коладд, краста, локы, монисто, мъішь, мънихъ, пр'кгждьннцд, п’Ьвьць, ръітн, скжпость, съвада, Ц’Ьлъі, чешоугд. В Клоц: врАцдннк, вынести, гвоздь, днвъ, дроужькд, къмотрд, прнклддъ, скотьнъ, съставь- ннкъ, гдгньць. В Зогр-лл: влагонспъітаннк, въдрьлнвъ, въіведеннк, възвъішеннк, въздрастаник, нспадати, л’Ьгдльннцд, прозорьлнвъ. В Хил: гоувнтельнъ, знзаннк, кзовлнчдтн, овлнвдтн, помраченнк, «учительство, ауастм, ХОБОТЪ. В Рыл: вогопротивьнъ, въоржждтн са, коиьчьнъ, малъжеиа, мъногоглаголаннк, нагло, слъі- шатель, юнотьнъ. В Служ: въдрость, въсклангатн са, диптоухд (приводим все слова, которые отмечены только в Служ). 15 Гапаксом — из греческого апа^ Х.еу6цеѵоѵ (Ьарах Іедотепоп) — называется слово, употреб- левное в определенном круге текстов одни раз. 11
В Супр\ ВрЪКЬ, ВАПА, ГОСТЬ, Д’ЬдЪ, ДЖТН, ЖАЛО, ЗрЬЦАЛО, КОБЫЛА, КОЗА, МЛАТЪ, МОТЫКА, м’Ьлъ, м’Ьнд, НАМОЧИТИ, пила, плоекъ, рыло, скнр’Ьль, СКОКрАДА, СМрАДЪ, с’йдъ, ц’Ькьннца, чело, чрьннло, идро, В Киев: късждъ, ннокость, нспок’Ьдь, мнлостнкьно, мьшд, оплатъ, очнціеннк, пр’Ьдрдгъ, ПрНЧАСТЬНЪ, СКВрЬНОСТЬ, Ц’ЬсдрНТН, ЧЬСТНТН, ХОДАТАНТН. Только по одной какой-либо рукописи известно 4700 слов, т. е. почти половина всех зафиксированных в рукописях слов. Только в Супр употребляется 3124 слова, а осталь- ные 2161 слово Супр отмечены еще в какой-либо одной или нескольких рукописях. 1567 слов известно только по одной из следующих рукописей: Зогр, Мар, Ас, Сав, Син, Евх, Служ, Ен, Хил, Рыл, Зогр-лл, Клоц, Киев. При этом такие слова могут в этой рукописи употреб- ляться часто. Например, в Син слово рѣснота встречается 36 раз; сждька — 29; в Евх рдспонъ — 11 раз, в Супр кдпнціе — 26 раз, коумнръ — 29, сковрАДА — 18 раз 16. Имеются и отдельные группы однокоренных слов, которые известны только по опре- деленным группам старославянских рукописей или же только по одной рукописи, и даже только по отдельным произведениям, входящим в ту или иную рукопись. Так, например, только по Супр известно 5 слов с корнем -том- (томитель — сущ. и прил., томнтн, томлкннк, оутомнтн); 6 слов с корнем коуд- (коуднтн, прокоуднтн, лрокоудд, прокоудьннкъ, прокоудьнъ, іірокоужддтн); 10 слов с -жрод- (окжродѣтн, жроднтн са, жроднкъ, жродьнъ, жродьно, жродьскы, жродьстко, жродьсткокАТН, жро докати, жродъ). Около четверти словарного состава словаря старославянских рукописей составляют гапаксы. Среди них имеются лексемы самого различного характера. Прежде всего такие, которые принадлежат к редкоупотребляемым словам вообще или к редкоупотребляемым для того круга литературных памятников, который представлен в рукописях. В большин- стве случаев это слова, широко известные в старославянском языке, многие из них следует отнести к праславянским, к общеславянскому словарному фонду. Таковы, напри- мер, баба Ас 1476 4, въдрость Служ За 18-19, весна Пс 73, 17 Син, дроужькд Клоц 46 15, заыщь Пс 103, 18 Син, ковылд Супр 43, 1, лоукъ Евх 54а 10 и многие другие. Целый ряд специальных и сугубо книжных слов (среди них преобладают кальки с греческого) также представлен в старославянских рукописях только гапаксами. Таковы, например, длъгослоужнк Евх 926 17, ненздреченьннкъ Евх 56а 11, сыновожьсткнк Супр 342, 12. В числе гапаксов находим и малоупотребительные ареально ограниченные варианты частоупотребляемых и широкоизвестных слов. Их важно отличать от описок писцов данных рукописей. К числу таких гапаксов, например, относится глагол къзднгнжтн са Мт 21, 21 Зогр-пал; в Мар в этом стихе общеупотребительный вариант — дкнгнжтн са, в других евангельских рукописях старославянского языка этот стих не имеет места. Только после анализа этого глагола на фоне косвенных данных из болгарского и других славянских языков различных эпох стало возможный квалифицировать данный гапакс из Зогр-пал как вариант известного старославянского глагола къздкнгнжтн са и не считать его опиской писца. Коллектив словаря благодарит за помощь в проверке цитат и чтении корректур к. ф. н. В. С. Ефимову. Авторы просят все пожелания и замечания по словарю направлять по адресу: 103012, Москва, Старопанский пер., 1/5, издательство «Русский язык».
ОПИСАНИЕ СТАРОСЛАВЯНСКИХ РУКОПИСЕЙ Описания старославянских рукописей следуюг в том порядке, в каком они цитируются в словарной статье: Зогр Мар Ас Сав Охр Унд Боян Зогр-пал Ен Син Служ Киев Евх Клоц Супр Хил Рыл Зогр-лл. В конце каждого описания приводится (выборочно) библио- графия по данной старославянской рукописи, которая дается в хронологической после- довательности. Зографское четвероевангелие (Зогр). Неполная глаголическая рукопись четвероеван- гелия. Содержит 304 пергаменных листа, из них 288 — евангельский текст, 16 — написан- ный кириллицей синаксарь (месяцеслов). Рукопись датируется концом X или началом XI в. за исключением л. л. 41-57 (Мт 16, 20-24, 20), так называемой) текста Зогр-б, который представляет собой позднюю вставку (от XI—XII вв.) и не относится к канону старосла- вянских памятников (как и месяцеслов, который также не был создай одновременно с ос- новным текстом), а потому и не включается в «Старославянский словарь». Зогр было найдено в Зографском монастыре на Афоне в 1843 г. А. Михановичем. В 1844 г. с рукописью ознакомился русский славнст В. И. Григорович, а в 1875 г. ее сфото- графировал П. И. Севастьянов. В 1860 г. монастырь подарил Зогр русскому царю Алек- сандру II, который передал ее в Публичную библиотеку в Петербурге (теперь — Государ- ственная публичная библиотека им. М. Е. Салтыкова-Щедрина), где она хранится в настоящее время (под шифром Глаг. 1). Первые сведения о Зогр опубликовал И. И. Срезневский (в «Исследованиях и замет- ках о древних памятниках старославянской литературы», СПб., 1856) по выпискам, кото- рые ему прислал болгарин Петкович, но полное научное издание евангелия в кириллической транскрипции осуществил И. В. Ягич («Оиаііиог еѵап&еііогит сосіех фаяоіііісиз оііт Хо&гарЬепыз пипс Реѣгороіііапиз», Вегоііпі, 1879; переиздано в Граце в 1954 г.). Литература о Зогр: V. .Іафс. Зіисііеп йЬег сіаз аІІяІоѵепізсЬфаяоіііізсЬе Хощ-арЬоз- Еѵапдеііит.— АЫРЬ, 1876, 1—55; 1877, 201—269; Н. Грунский. К Зографскому еванге- лию.— Сб. ОРЯС, т. 83, № 3, СПб., 1907, с. 1—43; М. ѵап \Ѵі)к. Раіаеозіоѵепіса I. О рго- Іоіуріе сегкіеуѵпозіоуѵіапзкіейо «Сосіех ХозгарЬепзіз».— «Косгпік яіаѵѵізіусгпу», 9, 1921, 1—14; Его же. Еще раз о Зографском четвероевангелии.— «Зіаѵіа», 1, 1922—23, 215— 218; 5. Кигг. Мёкоіік рогпатек к зіагозіоѵёпккёти сіѵегоеѵап^еііи 2о&гайкёти.— «Еізіу Віоіофскё», 50, 1923, 229—232; ІЧ. ѵап ХѴцк. 2и сіеп аііЬиі&агізсЬеп НаіЬѵокаіеп. 1. Оег ІІтіаиі сіег НаіЬѵокаіе іт Сосіех Хо&гарЬепзіз.— АЙІРЬ, 39, 1925, 15—43; I. Кигг. К 2о- ЙгаЬкёти еѵап&еііи.— «Зіаѵіа», 9, 1930 — 31, 465—489, 673—696; 11, 1932, 385—424; Т. Мііяяоп. ІІЬег сіеп СІеЬгаисЬ сіег РгарозШопеп іт аііЬиіяагіясЬеп Сосіех 2о^гарЬеп8І5. ЗіоскЬоіт, 1944; Н. О. Еипі. Оп Оісі СЬигсЬ Зіаѵопіс РЬопетез: Ійе Сосіех 2о&гаЕ— «ѴѴогд», 8, 1952, 311 и след.; С1. Н. РаігЬапкз. ТЬе РЬопетіс Зігисіиге о! 2о&гарЬеп8І8.— «Еапвиа^е», 28, 1952, 360—365; Ь. Мозгупзкі. ХѴрІусѵ тогасѵякі \ѵ оЬосгпусЬ ГогтасЬ Косіехи 2о&гаГ$кіеяо.— «2 роккісй зіисіідсѵ зіасѵЫусгпусЬ». \Ѵаг«гаѵѵа, 1958, 24—33; Е. Негсідоп)а. О пекіт гпасещіта озпоѵпіЬ ргеіегііаіпіЬ ѵгетепа и )егіки 2о8гаГзко8 кодекса.— «Касіоѵі га зіоѵепзки П1о1оф)и», 4, 2а&геЬ, 1961, 87—124; Ь. Мозгугізкі. 2е зіисіібѵѵ пасі г^коріхет Кобекзи /оягаЬкіеяо. ХѴгосІаѵѵ— ѴѴагзгасѵа— Кгакбхѵ, 1961; Его же: Рипкс)е рагіукиіу-ярбфіка сіа ѵѵ Кобекяіе 2о^гаІ8кіт.— «Ргасе Шоіофсгпе», Г. 18, 1961, сг. 2, 414—427; Его же. \Ѵаг.8ісѵу ^гукосѵе \ѵ Кобекяіе 2о&гаЕ5кіт.— «2 роівкісЬ зіисіібсѵ яІаѵѵЫусгпусЬ». ХѴагзгаѵѵа, 1963, 237—265; И. Добрев. Към въпроса за прото- типовете на старобългарския текст Сосіех 2о#гарЬеп8І8.— «Български език», 17, 1967, 144—147; П. Пенкова. Диакритичният «знак за мекост» в Зографското евангелие.— «Константин-Кирил Философ. Юбилеен сборник по случай на 1100 годишнината от смъртта 13
му». София, 1969, 403—407; I. ОаІаЬоѵ. Опотазіізсйез апз Нет Хо^гарЬепзіз.— «Зегіа Зіаѵіса іп тетогіат А. ЗсЬтаиз», МипсЬеп, 1971, 174—178; Ь. Мозгупзкі. РгбЬа изіаіепіа тіе)зса игулѵапіа Сгѵѵ. Кобекзи Хощаізкіедо.— «Зіисііа г Гііоіощі роізкіе) і зіоуѵіапзкіе), II, ХѴагзгаѵѵа, 1972, 227—233; Его же. І^гук Кобекзи ХовгаЬкіедо, сг. I. Ітіе пагу\ѵа)4се. ХѴгосІаѵѵ — ХѴагзгаѵѵа — Кгакоѵѵ — Обапзк, 1975; И. Добрев. Къде е написано Зограф- ското евангелие и странствувало ли е то из западнославянски земи.— «Български език», 1972, № 6, 546—549; 3. Загребин. О происхождении современного оклада Зографского евангелия.— «Старобългаристика», 1978, № 1, 66—73; Е. Бренер. Семантический анализ группы староболгарских глаголов Зографского евангелия.— «Старобългаристика», 4, 1980, 48—67; И. Добрев. Зографско евангелие.— «Кирило-Методиевска енциклопедия I». София, 1985, 734—740. Мариинское четвероевангелие (Мар). Глаголическая неполная рукопись четвероеван- гелия. Его основную часть (171 лист) нашел В. И. Григорович в монастыре св. Богородицы на Афоне. После его смерти (в 1876 г.) эта рукопись с рядом других рукописей его собрания поступила в Румянцевский музей в Москве (теперь Государственная библиотека им. В. И. Ленина), где и хранится в настоящее время под іпифром Григ 6 или Муз 1689 (ф. 87). Два начальных листа из памятника наіпел А. Миханович и подарил Ф. Миклоіпичу, после смерти которого (в 1891 г.) они поступили в Народную библиотеку в Вене, где и хра- нятся в настоящее время под іпифром Сой. Зіаѵ. 146. Первые издания отрывков из Мар были осуществлены Ф. Миклошичем, который опубликовал в 1850 г. фрагменты Михано- вича, и И. И. Срезневским, который включил отрывки из части Григоровича в свое изда- ние «Древние глаголические памятники сравнительно с памятниками кириллическими», СПб., 1866. Полное научное издание Мар осуществил И. В. Ягич: Памятник глаголиче- ской письменности. Мариинское четвероевангелие. Труд И. В. Ягича. Берлин, 1883 (пере- издано в Граце в 1960 г.). Текст передай кириллицей, утраченные начальные листы до- полнены из текста Дечанского евангелия XIII в. (Мт 1—5, 24), а лакуны внутри рукопи- си — из текста Зогр. К изданию Мар приложено обширное исследование Ягича о па- леографических и грамматических особенностях памятника, а также полный индекс слов и форм. Литература о Мар: А. Будилович.— ЖМНПр, 1884, март, 152—169; Ь. Мазіпд.— «Обіііпвепег деіейгіе Апхеідеп», 1884, 687—711; 3. Роііѵка.— «Ьізіу Гііоіодіскё», II. 1884, 402—412; Л. Милетич. Особеностите на езика на Мариинския паметник.— «Перио- дическо списание», т. 5, кн. 19—20, София, 1886, 219—252; П. Бузук. К вопросу о месте написания Мариинского евангелия.— «Известия ОРЯС», 1918, т. 23, кн. 2, Пг, 1921, 109— 149 (см. также рец. С. Кульбакина — «Іигпозіоѵепзкі Піоіод», 1924, 4, 219—222; 1925 — 26, 304—307); Его же. Замечания о Мариинском евангелии.— «Известия ОРЯС», 1924, т. 29, Л., 1925, 307—368; Е. Керр. 2нг Кгііік бея Содех Матіатіз.— 2ЫРЬ, 24, 1956, 271—276; Н. О. Ілші. СопігіЬпііопз іо іЬе Зіиёу оі О1<і СЬигсЬ Зіаѵопіс. I. Оп Ке-КеаФпд іЬе «Магіапиз»,— «Ініегнаііопаі Іоигпаі о) Зіаѵіс Ьіпдиізіісз апб Роеіісз», 1—2, 1959, 9—37; М. А. Муталимова. Переход причастий в другие части речи (по материалам Мариин- ского евангелия).— «Материалы научно-теоретической конференции», Минск, 1965, 342—345; Она же. Временные значения причастий (на материале Мариинского еванге- лия).— «Исследования по русскому языку». Минск, 1965, 154—180; Ь. МаіЬё. ЗупіакіізсЬе Гипкііоп <1е8 аІізІаѵѵізсЬеп Інйпіііѵз ипб Зиріпз аиі Огиші дез Содех Магіапиз.— «Зіаѵіса», і. 6, 1966, 35—44; М. А. Муталимова. Составное причастное сказуемое в Мариинском кодексе.— «Тыпалогія и гісторія славянскіх моу и узаемасвязі славянскіх літератур. Минск, 1967, 107—110; Она же. Причастия в Мариинском евангелии, Л., 1968; Е. И. Гурье- ва. Гипотаксис в старославянском языке. На материале Мариинского и Остромирова евангелий. Тарту, 1968; Она же. Гипотаксис предложения с зависимой объектной частью в старославянском языке. На материале Мариинского и Остромирова евангелий.— «Уче- ные записки Тартуского ун-та», вып. 219-А. Труды по русской и славянской филологии, 12, 1968, 3—35; Ь. Мозгупзкі. Сугуііса ѵѵ Кобекзіе Магіапзкіт.— «Зіиёіа 2 Ніоіофі роізкіе) і зіоѵѵіапзкіеі», 8, 1969, 213—259; М. А. Муталимова. Причастия в Мариинском кодексе и их соответствия в евангелии Тяпинского (автореферат канд. дисс.). Минск, 1970; М. И. Лекомцева. К семантической характеристике глаголов говорения в Мариинском кодексе.— «Ученые записки Тартуского ун-та», вып. 284, 1971. Труды по знаковым си- стемам, 5, 437—462; Й. Домбровский. К вопросу о выражении актуальности в языке (на материале Мариинского евангелия).— «Зіисііа Зіаѵіса Асаб. Зсіепііагит Нипдагісае», 19, 1973, № 1—2, 17—26; П. Лили. К вопросу о существительных с основой на -й. Их роль в контаминации с основами на -о в Мариинском четвероевангелии.— «Зіиёіа Зіаѵіса 14
Асасі. Зсіепііагит Нипдагісае», 19, 1973, № 1—2, 197—205; Ь. Мозгу іізкі. Оіе Теігаеѵап- деііеп дез Сосіех ХодгарЬепзіз ипсі Сосіех Магіапиз аіз ІііигдізсЬе ВйсЬег.— «Вугапііпозіа- ѵіса», ХЬѴІ 1, 1985, 78—88. Ассеманиево (или Ватиканское) евангелие-апракос (Ас). Глаголическая рукопись XI в. на 158 пергаменных листах, содержит так наз. апракос-евангелие, т. е. евангельские чтения на субботу и воскресенье в календарном порядке и с календарными заметками о христиан- ских праздниках. Рукопись украшена многочисленными цветными орнаментальными заставками и инициалами. Ас было обнаружено в Иерусалиме Дж. Ассемани, директором Ватиканской (Папской) библиотеки, и с тех пор хранится в этой библиотеке под шифром Зіаѵ. 3. После ненадежных в научном отношении изданий Фр. Рачки (глаголицей в Загребе, 1865 г.) и И. Чрнчича (в латинской транскрипции в Риме, 1878 г.) Ас было фототипически издано Й. Вайсом и Й. Курцем (1. Ѵа]з а 1. Кигг. Еѵапдеііагіит Аззетапі. Сосіех Ѵаіісапиз 3. Зіаѵісиз діадоіііісиз. Тотиз I. Ргоіедотепа. ТаЬиІае. РгаЬа, 1929), а в кириллической транскрипции (с предисловием, текстологическими примечаниями и указаниями чтений) Й. Курцем как 2-й том этого издания (1. Кигг. Еѵапдеііаг Аззетапйѵ. Косіех Ѵаіікапзку 3. зіоѵапзку. ОП II, РгаЬа, 1955). В 1981 г. в Софии вышло факсимильное издание Ас, под- готовленное В. Ивановой-Мавродиновой и А. Джуровой с приложением (комментариями издателей) в виде отдельной книги: В. Иванова-Мавродинова, А. Джурова. Асеманиевото евангелие. Старобългарски глаголически паметник от X век. Художествено-историческо проучване. София, 1981. Литература об Ас: 1. Кигг. О роігеЬё поѵёЬо ѵусіапі гикорізи Аззетапоѵа.— «Ілзіу Шоіофскё», 53, 1926, 106—118; 234—247; М. Н. Сперанский. «Злые дни» в приписках Ассеманиева евангелия.— «Македонски преглед», 8, кн. I, 1932, 41—53; 180—181; 31. Міасіепоѵ. Аззетапзкі аіЬо ХѴаіукапзкі ЕуѵапдеЦагг.— «ЗІоѵѵпік зіагогуіпозсі зіоѵѵіап- зкісЬ», гезгуі ргбЬпу. ХѴагзгаѵѵа, 1934, 1—3; Е. Огіѵес. Оіксі]а Аззетапцеѵа діадо^зкеда еѵапдеіізіаг^а.— «ЗІоѵо», 3, 1953, 5—34; Его же. На семь петрѣ—«ЗІоѵо», 4—5, 1955, 24—46; М. ЫоЬа. Сізіісе ѵ Аззетапоѵё косіехи.— «Зіаѵіа», 25, 1956, 394—400; 5. Кигг. Зегпат еѵапдеіцпісЬ сіепі оЬзагепусЬ ѵ зізі. гикорізе Аззетапоѵё.— «Зіаѵіа», 1957, 336—363; Ь. Мозгупзкі. Зіаго-сегкіеуѵпо-зіоуѵіапзкіе огаіо — пеоіофгт Косіекзи Аззета- піедо.— «ЗутЬоІае РЫІоІодісае іп Ьопогет Ѵііоісіі Тазгускі», ХѴгосІаѵѵ — ХѴагзгаѵѵа— Кгакбсѵ, 1968, 223—228; 3. Кигг. Нагаіпі ѵокаіі и Азетапоѵи косіехи.— «ЗІоѵо», 20, 1970, 5—28; Ег. ЗІаѵѵзкі. О агсЬаігтасЬ і іппо\ѵас]асЬ Косіекзи Аззетапіедо.— «Мізсеііапеа ііп- Виізііса», Озігаѵа, 1971, 23—25; Й. Заимов. Асеманиево евангелие като паметник на старо- българската култура.— «Вековни български езикови традиции 1». София, 1980, 68—71; Б. Велчева. Проблеми на глаголческата писменост. Асеманиево евангелие.— «Константин- Кирил Философ». София, 1981, 167—171; Б. Велчева. За една кирилска приписка в Асема- ниевото евангелие.— «Помощни исторически дисциплина, 3». София, 1981, 94—97; Н. С1. Еипі. Оп ѢЬе Оісі СЬигсЬ Зіаѵопіс Сосіех Аззетапіапиз.— «Македонски ]азик», 32—33, 1981 — 82, 405—416; Б. Велчева. Късната глаголица и кирилските приписки в Асеманиевия кодекс от X в.— «Литературознание и фолклористика». София, 1983, 202—207; Й. Заимов. За смекчаването на съгласните и за замяната на носовките в Асема- ниевото евангелие. «Старобългаристика», 7, 1983, № 3, 43—57; Д. Минев. Асеманиево евангелие.— «Кирило-Методиевска енциклопедия, I». София, 1985, 124—134. Саввина книга (Сав). Кириллическая рукопись в 129 листов, по всей вероятности, список с глаголического оригинала, содержит неполный текст евангелия-апракоса, дати- руется XI в. Происходит из северовосточной Болгарии, возможно, из области к северу от Дуная. Сав была собственностью Середкинского монастыря около Пскова, затем Типографской библиотеки (при Синодальной типографии) в Москве, в настоящее время хранится в Центральном государственном архиве древних актов в Москве под шифром ф. 381, № 14. Рукопись называется по имени писца — «попа Саввы», которое встречается в двух приписках к основному тексту. Рукопись была открыта и впервые издана И. И. Среэ- невским в 1868 г. Научное полное издание Сав принадлежит В. Н. Щепкину: Саввина книга. СПб., 1903. К тексту приложен индекс слов (переиздано в Граце в 1959 г.). Литература о Сав: В. Н. Щепкин. Рассуждение о языке Саввиной книги. СПб., 1899; В. Погорелов. Из наблюдений в области древнеславянской переводной литературы. III. Опыт изучения текста Саввиной книги. Братислава, 1927; I. ВагЬиіезси. Іагазі сіезрге Заѵіпа кпіда $і Сосіех Зиргазііепзіз іп Оасіа Тгаіапа.— «АгсЬіѵа ЗосіеІа(іі Ізіогісо-Еііо- Іофсе сііп Іа$і», 44, 1937, 59—75; К. Ногаіек. Ѵугпат Заѵѵіпу кпіду рго гекопзігиксі зізі. ргекіасіи еѵапдеііа.— «Ѵёзіпік Кгаі. сез. зроі. паик», 1946, РгаЬа, 1948; Ег. ЗІачѵзкі. ІЬѵаді о зіоуѵпісіуѵіе Кзщф Заѵѵу.—«Зіисііа ііпдиізііса іп Ьопогет ТЬ. ЕеЬг-ЗрІаѵѵіпзкі». 15
\Ѵаг.8?а\ѵа, 1963; А. С. Новикова. О некоторых отличиях Саввиной книги в области употреб- ления падежей.— «Вестник Моск. ун та. Филология», 1967, № 3, 47—59; Она же. О свое- образии употребления предложно-падежных форм в Саввиной книге.— «Вестник Моск. ун-та. Филология*, 1968, Ай 4, 32—36; она же. Падежные отношения в Саввиной книге. Автореферат канд. дисс. М., 1968; В. Папазисовска. За Савината кн>ига.— «Симпозиум 1100-годишнина од смртта на Кирил Солунски», II, Скопле; 1970, 301—317; Е. ѴгаЬіе. Аи (озі коріаіе «Заѵѵіпа кпі§а» ?і «Сосіех Зиргазііепзіз» іп Эасіа Тгаіапа?» — «Зіисііі ?і сегсеіагі Ітциівідсе», 22, 1971, № 2, 185—198; Ег. Зіахѵзкі. О агсЬаігтасЬ і іппо\ѵас)асЬ К.зфф 5>аѵѵу» — «Зіаѵіа», 47, 1978, 338—339. Охридские глаголические листки (Охр). Два листка, написанные глаголицей, от XI в., содержащие отрывок евангелия-апракоса. Были найдены в 1845 г. В. И. Григоровичей в Охриде. Хранятся в Одесской государственной научной библиотеке им. А. М. Горького (до 1930 г.— в библиотеке Одесского ун-та). Охр издал И. И. Срезневский в 1866 г., Н. К. Грунский в 1906 г. Лучшим научным изданием является издание Г. А. Ильинского: «Охридские глаголические листки». Пг, 1915. Литература об Охр: 2. Киггоѵа. Ргі.чрёѵек к гогЬоги ОсЬгісІзкусЬ Іізій.— «Симпо- зиум 1100-годишнина од смртта на Кирил Солунски», II, Скоп)е, 1970, 134—148. Листки Ундольского (Унд). Два кириллических листа XI в., содержат отрывок из евангелия-апракоса. «Ундольскими» листки называются по имени их первого владельца — В. М. Ундольского, библиографа и собирателя памятников славянской письменности. После его смерти рукопись поступила в Румянцевский музей, ныне хранится в Библиотеке им. В. И. Ленина в Москве, фонд Ундольского, № 961. Впервые Унд были изданы И. И. Срезневским в кн. «Древние славянские памятники юсового письма». СПб., 1868 (текст и филологический анализ). Позднее: Е. Ф. Карский. Листки Ундольского. Отрывок кирилловского евангелия XI в. СПб., 1904 (переиздано в кн.: Е. Ф. Карский. Труды по белорусскому и другим славянским языкам. М., 1962); А. Минчева. Старобългарски кирилски откъслеци. София, 1978, 18—24. Литература об Унд: В. Н. Щепкин. Листки Ундольского.— В кн.: «Сборник статей, посвященных Ф. Ф. Фортунатову». Варшава, 1902; В. Сто)чевска-Антик. Листовите на В. М. Ундолски.— Сб. «Кирил Солунски», 2, Скоще, 1970, 389—403; В. Антик. Околу датираіьето на Ундолските листови.— «Македонски )азик», 20, 1969, 175—178. Боннское евангелие-апракос (Боян), так наз. Боянский иалимпсест. Текст конца XI в. на глаголице. Этот пергамент в XII—XIII вв. был счищен, и на палимпсесте был написан другой текст — евангелие-апракос кириллицей (так наз. Боянское евангелие). Рукопись нашел в 1845 г. В. И. Григорович в Боянском монастыре около Софии; после его смерти рукопись поступила в Румянцевский музей, ныне хранится в Библиотеке им. В. И. Ленина в Москве под шифром М. 1960. Глаголические буквы и отдельные слова удалось прочитать В. И. Григоровичу, а также П.-Й. Шафарику и И. В. Ягичу. Значительную часть перво- начального глаголического текста (26 страниц) удалось прочитать И. Добреву, которому принадлежит и издание Боян в кириллической транскрипции: И. Добрев. Глаголическият текст на Боянския палимпсест. София, 1972 (к изданию приложен индекс слов и исследова- ние памятника). Литература о Боян: Ь. Мозгупзкі. Сгкщоккі Іекзі Во)агі8кіедо Раіітрзезіи \ѵоЬес іппусЬ сугу1оте1о<іе).чкісй еѵѵапдеііаггу.— «Изследвания върху историята и диалектите на българския език». София, 1979, 271—275; И. Добрев. Боянски палимпсест.— «Кирило- Методиевска енциклопедия, I». София, 1985, 236. Зографский палимпсест (Зогр-пал). Отрывок евангелия-апракоса, написаииого в конце XI в. глаголицей. Эти листы пергамена были позднее, видимо, в конце XII в., смыты, и на палимпсесте был написан текст евангелия-апракоса поздней глаголицей, известный под названием Зогр-б (см. выше о Зогр). Смытый первоначальный текст был прочитай, исследован и издан И. Добревым в кириллической транскрипции: И. Добрев. Палимпсесто- вите части на Зографското евангелие.— Сб. «Константин-Кирил Философ. Доклади от симпозиума, посветен на 1100-годишнината от смъртта му». София, 1971, 157—164. От- дельные части текста, которые издателю не удалось прочитать, пополнены по Мар. О приведенных рукописях евангелия см. также литературу, посвященную более общим вопросам изучения старославянских и церковнославянских евангельских текстов: М. Н. Сперанский. К истории славянского перевода евангелия.— «Русский филологиче- ский вестник», 41, 1899, 198—219; 43, 1900, 9—28; О. ОгііпепіЬаі. Эіе ІІЬегзеігип^зіесЬпік сіег акзі. ЕѵапйеІіепйЬегзеіхипдеп.— АЫРЬ, 31, 1910, 321—366; 507—528; 32, 1911, 1—48; «6
V. Ѵопбгак. О сзі. ргекіаби еѵапдеііа ѵ )еЬо сіѵои гйгпусЬ сазіесЬ а )ак зе пат 2асЬоѵа1 ѵЫаѵпсізісЬ гикорізесЬ.— «Оапісісеѵ гЬогпік». Вео^гасі — Ь)иЫ)апа, 1925, 9—27; А. 5по)е. Зіагозіаѵепзкі ргеѵосі еѵапдеііеѵ.— «Вовозіоѵпі ѵезіпік», II 2, 1922, ЦиЬЦапа, 105 и след.; В. Погорелов. Формы греческих слов в кирилло мефодиевском переводе евангелия.— «Вугапііпозіаѵіса», 2, 1930, 1—26; 3. Ѵа)з. Кгіііскё зішііе зізі. іехіи ЫЫіскёЬо, I—IV, РгаЬа, 1927—1936; Его же. Вугапізка гесепзе а еѵапдеіцпі кобеху зіагозіоѵёпзкё.— «Вугапііпозіаѵіса», 1, 1929, 1—9; 4, 1932, 1—10; Его же. К сЬагакіегізіісе пеізіагвісЬ еѵапвеІпісЬ гикорізй зізі.— «Вугапііпозіаѵіса», 5, 1933—34, 113—119; Его же. Кіабпё а гарогпё ѵузіебку кгііісксЬо Ьасіапі ѵ зізі. еѵапдеіпіт іехіи.— «Вугапііпозіаѵіса», 7, 1937—38, 149—157; К. Ногаіек. Еѵапдеііаге а сіѵегоеѵапдеііа. Ргізрёѵку к іехіоѵё кгііісе а к сіс’фпат зіагозІоѵёпзкёЬо ргекіаби еѵап^еііа. РгаЬа, 1954 (см. рец.: Г. Огіѵес.— «81оѵо», 6—8, 1957, 349—358); К. Ѵесегка. К ргекіади зіагозІоѵёпзкусЬ еѵапдеііі г гесііпу.— «Зіаѵіа», 24, 1955, 42—44; Ь. Мозгупзкі. Зіаго-сегкіеуѵпо-зіоуѵіагізкі аргакоз.— «Зіисііа 2 іііоіофі роізкіе) і 8Іо\ѵіагізкіе)», II, \Ѵагзг.а\ѵа, 1957, 373—395; 3. Ѵгапа. О ііроѵіта, гебаксцата і піеЙизоЬпот осіпози зіагозІоѵепзкіЬ еѵапЙеЦа.— «Зіаѵіа», 26, 1957, 331—336; 29, 1960, 552—557; К. Ногаіек. 2ит Ьеиіфеп Зіапсі сіег іехікгііізсЬеп ЕгіогзсЬипд дез аІікігсЬепзІаѵізсЬеп Еѵапдеііитз.— 2Гз1РЬ, 27, 1959, 255—274; 3. Ѵгапа. ОЬег сіа.з ѵег- дІеісЬепсІе ЗргасЬ- ипсі Техізіисііит аІікігсЬепзІаѵізсЬег Еѵапдеііеп.— «\Ѵс1і сіег 81аѵеп», 5, 1960, 418—428; Л. П. Жуковская. Об объеме первой славянской книги, переведенной с греческого Кириллом и Мефодием.— «Вопросы славянского языкознания», 7, 1963, 73—81; К. Мирчев. Из историята на Кирилометодиевия евангелски превод в българските земи.— В кн.: «Хиляда и сто години славянска писменост. 863—1963». София, 1963, 155—164; Ь. Мозгупзкі. Рокгсѵѵісгізіѵѵо па)зіагзгусЬ зіаго-сегкіеуѵпо-зІоуѵіагізкісЬ ісхібѵѵ еѵгап&е]і)пусЬ \ѵ зхѵіеііс зіаіузіукі зіохѵпікоѵѵе).—«81аѵіа оссібепіаііз», 27, 1968, 153— 158; Его же. 2гбгпісо\ѵапіе Іекзукаіпе па)зіагзгусЬ зіаго-сегкіе\ѵпо-8ІоуѵіагізкісЬ іехіб\ѵ е\ѵап§е1і)пусЬ.— «2 роІзкісЬ зіисіібуѵ зІауѵізіусгпусЬ, зегіа 3, З^гукогпауѵзіуѵо». ХѴагзг.аѵѵа, 1968, 195—204; И. Буюклиев. Структура на относителните изречения в Кирило-Методие- вия превод на евангелския текст.— «Константин-Кирил Философ», София, 1969; О. Не- беЦкоѵіс. Кебаксі)е зіагозіоѵепзкок еѵапЬе1)а і зіагозіоѵепзка зіпопітіка.— «Симпозиум 1100-годишнина од смртта на Кирил Солунски», II, Скоп)е, 1970, 269—279; Е. М. Вереща- гин. Из истории возникновения первого литературного языка славян. I. М., 1971; II, М., 1972; Л. П. Жуковская. О глаголической традиции в славянской евангелии-апракос.— «81оѵо», 21, 1971, 351—358; Она же. О текстологическом изучении памятников тради- ционного содержания.— Сб. «Текстология славянских литератур», Л., 1973, 183—193; Она же. Текстология и язык древнейших славянских памятников. М., 1975; Н. Зеііііе. Везіапб ипсі Осиіипд сіег ІехікаІізсЬеп Ѵагіапіеп іп сіеп акзі. Еѵапдсііспісхісп.— 2Гз1РЬ, 38, 1975, № I, 57—89; 3. Ѵгапа. РгоЫетаііка розіапка зіагозіаѵепзков ргі)еѵо<1а еѵап- ЙеЦа.— «Ргііогі Нгѵаізкод Шоіозков сігизіѵа». 2адгеЬ, 1978, 163—168; Н. Ваиегоѵа. 2тёпу копігакспісЬ зкиріп -аіе-, -иіе-, -ёіе- ѵ'зіагозІоѵёпзкусЬ еѵапееІпісЬ кодехесЬ.— «Зіаѵіа», 48, 1979, 1-11. Енинский апостол (Ен). Неполная, написанная кириллицей рукопись апостола-апра- коса XI в. (39 листов пергамена). Найдена в 1960 г. в с. Енино около Казанлыка. Хра- нится в Народной библиотеке им. Кирилла и Мефодия в Софии. Издана К. Мирчевым и X. Кодовый: Енински апостол. Старобългарски паметник от XI в., София, 1965 (текст, его фототипическое воспроизведена, исследование и индекс слов). С предисловием X. Ко- дова; его же: Енински апостол. Факсимилно издание. София, 1983. Литература об Ен: К. Мирчев. За езиковите особености на новооткрити фрагмента от най-стар славянски апостолски текст — Енински апостол от XI в.— Сб. «Славянска филология», III, 1963, 81—103; Н. Демирчева-Хафузова. Бележки по откриването на старобългарския писмен паметник «Енински апостол» от XI век.— «Български език», 1964, кн. 6, 527—533; Р. А. Симонов. Применялся ли знак V в записи числа в Енинском апостоле XI в.?— «Советское славяноведение», 1967, № 3, 75—76; Р. Угринова-Скаловска. Енинскиот апостол во споредба со некои други апостоли.— «Симпозиум 1100-годишнина од смртта на Кирил Солунски». II. Скоще, 1970, 405—417; 2. Наиріоѵа. Ьехікаіпі гогЬог арозіоіа ЕпіпзкёЬо — «Зіисііа раіаеозіоѵепіса». РгаЬа, 1971, 105—121; Ь. Мозгупзкі. Егавтепіу рзаііеггоуѵе Арозіоіа Епігізкіедо ѵѵоЬес іг.ѵѵ. Рзаііегга Зупаі.зкіедо.— Сб. «Кон- стантин-Кирил Философ». София, 1971, 143—156; К. Аіігеіппіііег. 2иг Еіпзіиіипд сіез Арозіоіизігадтепіз ѵоп Епіпа.— АпгізІРЬ, 10—11, 1979, 19—24; А. Атанасов. Енинският апостол — новооткрит старобългарски писмен паметник от среда та на XI век.— «Вековни български езикови традиции, 1». София, 1980, 75—78; Е. Коцева. Особенности в кален- 17
дара на Енинския апостол.— «Старобългаристика 9», 1985, № 1, 104—110; Е, Дограмад- жиева. Енински апостол.— «Кирило-Методиевска енциклопедия, I». София, 1985; 652—655. Синайская псалтырь (Син). Глаголическая рукопись XI в., написанная несколькими писцами, содержит 177 листов пергамена, всего 137 псалмов. Рукопись хранится в мона- стыре св. Екатерины на Синае. Ее открыл архимандрит Порфирий Успенский. После неточного издания Л. Гейтлера (1883 г.) научное издание памятника осуществил С. Н. Се- верьянов: Синайская псалтырь. Глаголический памятник XI в. Пг., 1922. Текст псалтыри дан кириллицей, снабжен примечаниями издателя и полным старославянско-греческим индексом слов. Фототипическое издание осуществил М. Альтбауэр: М. АкЬаиег. Рзакегішп Зіпаііісшп, ап 11ІЬ Сепіигу СЛа^оШіс Мапизсгірі ітош 81. СаіЬагіпе’з Мопазіегу, Мі. 8іпаі. 8кор)е, 1971. На Синае была найдена вторая часть рукописи; фототипически она опубликована в книге I. С. Тагпапісііз. ТЬе Зіаѵопіс тапизсгіріз сіізсоѵегесі іп 1975 аі 8і. СаіЬагіпе’з Мопазіегу оп Мошіі Зіпаі. ТЬеззаІопікі 1988. В настоящей словаре ее лекси- ческий состав не обработай. Литература о Син: Ю. В. Петровская. Мена глухих в Синайской псалтыри.— «Из- вестия ОРЯС», 21, кн. I, 1917, 302 и след.; 8. КиІ’Ьакіп. Рзакегіит Зіпаііісит и поѵот ігсіащи.— «Іигпозіоѵепзкі Піоіов», 4, 1924, 166—181; Его же. Роіидіазпісі и Зіпа)зкот РзаШги.— «Іигпозіоѵепзкі Піоіов», 5, 1925—26, 69—82; В. ѵоп Агпіт. Зіисііеп гит акЬиі- дагізсЬеп Рзакегіит Зіпаііісит. Ееіргід, 1930; 1. Ьаигепсік. Меіикіапоѵзка сіепі ѵ Зіпаі - зкёт гакагі.— «Зіоѵапзкё зіисііе», РгаЬа, 1948, 66—83; А. ХѴапсІаз. Рзакегг ВіЫіі Озігочѵ- зкіе) па Не Рзакегга Зупаізкіе^о.— «Зргаѵѵогсіапіа г ргас паикоѵѵусЬ ХѴубгіаіи паик зроІесгпусЬ», 1960, № 2—3, 97—100; Ь. Мозгупзкі. Егавтепіу рзакеггохѵе Арозіоіа Епіпзкіедо ѵѵоЬес Ігѵѵ. Рзакегга Зупа)зкіедо.— Сб. «Константин-Кирил Философ». София, 1971, 143—156; Е. М. Верещагин. К изучению семантики лексического фонда древне- славянского языка (доклад на VIII Международной съезде славистов). М., 1978; П. Илчев. Текстова структура на Синайския псалтир.— Сб. «Изследвания върху историята и диалек- тите на българския език». София, 1979, 200—205; М. АкЬаиег. 7ит ХѴогізсЬаіг дез «Рзакегіит зіпаііісит».— «РаІаеоЬиідагіса», 3,1979, № 1,60—63; I. ЗсЬйіг. 7иг Рзаііегѵо- каЬеі акзі. ѵъизкі<ѵъп-шкі.— «РаІаеоЬиівагіса», 4, 1980, 1, 90—91; П. Илчев. Синайският псалтир и неговите писачи.— «Славянска палеография и дипломатика*. София, 1980, 89—95; Л. Мавродинова. Украсата на Синайския псалтир.— «Старобългарска литера- тура», 13, 1983, 74—90; Е. Дограмаджиева. Преводачески похвати при предаване на съюзните средства в Синайския псалтир.— «Старобългаристика», 1985, № 4, 45—55. О Син см. также в работах о старославянской языке и о псалтыри вообще: 1. Ѵа)з. Кіегё гесепзе Ьуіа геска ргесІІоЬа зізі. ргекіасіи гакаге.— «Вугапііпозіаѵіса», 8, 1939—46, 55—86; Ьёріззіег. Ьа ігабисііоп ѵіеих зіаѵе сіи Рзаиііег.— «Кеѵие сіез ёіисіез зіаѵез», 43, 1964, 59—72; 1. Ѵіазек. 2а1тоѵу ѵегз. Ргізрёѵек к іеогіі зіагозІоѵёпзкёЬо ѵегзе. «Сезкозіоѵепзкё ргесіпазку рго IV Мегіпагосіпі зіегсі зіаѵізій ѵ Ргаге», РгаЬа, 1968, 383— 388; 1. Ѵіазек. О ѵгіаЬи ргекіабоѵё ІесЬпіку а роеііку зізі. гакаге.— «Зіаѵіа», 38, 1969, 607—615; М. Рапіеііс. Харасіпе ѵагіапіе и зіагозіоѵепзкіт рзакігіта.— Сб. «Симпозиум 1100-годишнина од смртта на Кирил Солунски», Скоп)е, кн. 2, 1970, 291—299; 1. Ѵіазек. Ро зІорасЬ агсЬеІури зізі. р&кіасіи гаітй.— «ЗіисНа раіаеозіоѵепіса», РгаЬа, 1971, 389— 392; Е. М. Верещагин. Прием параллелизма в псалтыри и выявление смысловых связей между словами первого литературного языка славян.— «Советское славяноведение», II, 1975, 60—72; Й. Хамм-.К истории древнеславянского перевода Псалтыри.— Сб. «Культур- ное наследие древней Руси. Истоки. Становление. Традиции». М., 1976, 359—363; Е. М. Верещагин. О тематических группах лексики в псалтыри.— Сб. «Изследвания върху историята и диалектите на българския език». София, 1979, 83—87. Синайский служебиик (Служ) см. Евхологий синайский. Киевскве листки (Киевский миссал) (Киев). Семь пергаменных глаголических листов (13 страниц текста, первая страница первого листа содержит другой текст позднего письма). Рукопись относится приблизительно к X в. (или к концу IX в.), содержит от- рывок литургии по римскому обряду и является переводом с латинского оригинала. Рукопись подарил Киевской духовной академии к ее 50-летию (в 1869 г.) представи- тель русской православной миссии в Иерусалиме архимандрит Антонин Капустин. В на- стоящее время Киев хранятся в Государственной публичной библиотеке в Киеве (іпифр ДА/П. 328). Широкая научная общественность узнала о Киев на 3-м Археологическом съезде (Киев, 1874 г.), где о них прочитал доклад И. И. Срезневский, их обнаруживший. Ему же 18
принадлежит и первое издание Киев: «Римско-католический миссал в древнем глаголи- ческом списке» (И. Срезневский. Сведения и заметки о малоизвестных и неизвестных памятниках, СПб., 1875. Приложение к ХХѴІІІ-му тому Записок Имп. Академии наук, № 1). Критическое издание Киев подготовил И. В. Ягич: V. За^іс. Оіавоііііса. ХѴйгдідипд пеиепісіескіег Ргадтепіе, \Ѵіеп, 1890; издание с латинским текстом: О. МоЫЬегд. II теззаіе діадоіііісо ді Кіесѵ (зес. IX) ед іі зио ргоіоііро готапо деі зес. VI—VII («АШ деііа Ропіі- йсіа Асадетіа Котапа сіі агсЬеоіодіа» (зег. III), Метогіе, ѵоі. II, Кота, 1928, 207—320; фототипическое издание оригинала рукописи с кириллической транскрипцией, латинским текстом и исследованием о памятнике: В. В. Німчук: Киівські глаголичні листки. Киів, 1983. В издании принята кириллическая транскрипция М. Вейнгарта из хрестома- тии: М. ХѴеіпдагі, 3- Кигг. Техіу ке зіисііи )агука а різетпісіѵі зкагозіоѵёпзкёЬо. РгаЬа, 1949. Литература о Киев: V. ОЫак. 7иг Ргоѵепіепг сіег Кцеѵег ипд Ргадег Ргадтепіе.— АГзіРЬ, 18, 1896, 106—112; V. Ѵопдгак. О рйѵоди Кі)еѵзкусЬ іізій а РгагзкусЬ гіоткй. РгаЬа, 1904; V. Ѵопдгак. СЬег діе Ргоѵепіепг сіег Кі)еѵег Віаііег ипд Ргадег Ргаятепіе.— АІзіРЬ, 28, 1906, 472—478; А. И. Соболевский. Родина Киевских отрывков.— А. И. Собо- левский. Материалы и исследования в области славянской филологии и археологии (Сб. ОРЯС, т. 88). СПб., 1910, 106—109; Н. Дурново. К вопросу о языке Киевских лист- ков.— «Зіаѵіа», I, 1922 — 23, 219—227; Ед. Зіеѵегз. Оіе акзІаѵізсЬеп Ѵегзіехіе ѵоп Кіесѵ ипд Ргеізіпд.— «ВегісЬіе дег засЬз. Акад. д. ІѴізз., РЬіі.-Ьізк. Кіаззе, 76, 2, 1924, Ьеіргід, 1925, 1—59; М. ѵап 1Ѵі)к. Кііка исѵад о росЬодгепіи Мзгаіи КЦосѵзкіево.— «Кзціда раті?кко\ѵа ки сгсі О. Ваігега», II, Ьуѵоуѵ, 1925; Л. Арасимович. К вопросу о Киевских листках.— «Зіаѵіа» 6, 1927—28, 18—27; Н. Грунский. Киівськи глаголицьки листн та Фрейзінгенські уривки. Киів, 1928; 3- Ѵа)з. Ку)еѵзкё Іізіу а )е)ісЬ іаііпзку (гітзку) огідіпаі зкоі. VI. аг VII.— «Вгакізіаѵа», 4, 1930, 521—527; А. ІЗзепіспік. Ма)8Іаге)8І діадоізкі зротепік іп Іііигфіа 8ѵ. Сігііа іп Метода.— «Водозіоѵпі ѵезіпік», 10, 1930, 235 и след.; С. Ь. Тгавег. ТЬе Оід СЬигсЬ Зіаѵопіс Кіеѵ Ргадтепк. ІІ8 Ассепкз апд іЬеіг КеіаНоп Іо Модегп Зіаѵопіс АссепіиаНоп — зирі. іо «Еап^иаве», 13, 1933; 3. Ѵазіса. Зіоѵапзка Іііигдіе поѵё озѵёііепа Кі)еѵ8куті іізіу.— «Зіоѵо а 8Іоѵе8по8І», 6, 1940, 65—77; Н. Ноеррпег. 2иг Рог8сЬип888е8сЬісЬ1е йЬег діе «Кіеѵег ОІадоІШзсЬеп ВІаНег».— ХГзіРЬ, 21, 1951, 39—63; М. Ьеитапп. Оіе аІікігсЬепзІаѵізсЬеп Кіесѵег Віаііег ипд іЬг ІаіеіпізсЬез Огі^іпаі,— «Ре8І8сЬгіК АІЬегі ОеЬгиппег», Вегп, 1954, 291—305; Е. КозсЬтіедег. Оіе ѵегтеіпІІісЬеп АкгепІгеісЬеп дег Кіеѵег Віаііег.— «Зіоѵо», 4—5, 1955, 5—23; V. Ткадісік. Тго)і ЫаЬоІзке і ѵ КуіеѵзкусЬ ІізкесЬ.— «Зіаѵіа», 25, 1956, 200—216; А. 3- Ыоѵак. ѴгіаЬ КуіеѵзкусЬ Іізій к ѵусЬодпіти оЬгади.— «Ргаѵозіаѵпу зЬогпік», 1956, 90—92; К. Кга)соѵіс. Кі)еѵзкё Іізіу ѵ пазе) 8ІаѵІ8Ііке.— «Зіоѵапзку ргеЫед». 43, 1957, 12; К. ОатЬег. Оаз діавоІіІізсЬе Закгатепіаг дег Зіаѵепарозіеі Сугііі ипд МеіЬод ипд зеіпе ІаіеіпізсЬе Ѵогіа&е.— «Озі- кігсЫісЬе Зіидіеп», 6, 1ѴйггЬиг&, 1957, 165—173; А. И. Багмут. Досліження російськими і укра'інськими мовознавцями фонетичних і лексичних особливостей Киівських листків і Празьких уривків у зв’язку з питанням про походження цих пам’яток.— Сб. «Слов’янське мовознавство», II, Киів, 1958, 251—276; Р. ХадіЬа. Оег Ьі81огІ8сЬе ЕГткгеіз дег Кіеѵег Закгатепіагітавтепіе.— «Зіоѵо», 14, 1964, 59—77; О. Меде1)коѵіс. Аксепіі ііі пейте и Кцеѵзкіт ІізНсіта?—«Зіоѵо», 14, 1964, 25—51; К. ОатЬег. Оіе Кіесѵег ВіаПег іп закга- тепіагдезсЬісЬШсЬег ЗісЫ.— «СугіІІо-МекЬодіапа», Кбіп — Огаг, 1964, 362—371; Ь. МаІё)ка. Зузіетаііс Зоипд Кереііііоп іп іЬе Кіеѵ ЕеаДеіз.— «ТЬе Зіаѵопіс апд Еазі Еигореап Зоигпаі», 4, 1962, 334—340; 3. Зіапізіаѵ. Аиз дет зіоѵѵакізсЬеп Маіегіаі гит Зіидіит дег Кіеѵег Віаііег.— «Оіе \Ѵе1і дег Зіаѵеп», II, 1966, 221—232; Его же. Към въпро- са за изследването на Киевските листи.— «Език и литература», 1967, кн. I, 3—24; К. Аиіу. ТЬе ХѴезіегп Ьехісаі Еіетепіз іп іЬе Кіеѵап Міззаі.— «ЗІасѵізсЬ-деиізсЬе ІѴесЬзеІЬегіе- Ьипдеп іп ЗргасЬе, Еііегаіиг ипд Киііиг». Вегііп, 1969, 3—6; 3- Натт. Оаз Каізеі дег Кіесѵег Віаііег.— Апгеідег дег рЬіі.-Ьізі. К1. дег дзіегг. Акад. дег ХѴіззепзсЬаНеп», 1970, № 20, 175—177; 3- Ѵіазек. Зіагозіоѵёпзка тодІііЬа га ѵіазі (Кі) ЗЬ 8—13), Зе)І роеііка, зётапііска зігикіига а ргекіад.— «Раіаеозіоѵепіса». РгаЬа, 1971, 125—141; 3. Штибер. О языке Киевского миссала.— «Исследования по славянскому языкознанию». М., 1971, 106—109; Б. Д. Фонкич. О судьбе Киевских глаголических листков.— «Советское славя- новедение», 1972, № 2, 82—83; Ы. 3- С. ОоПегі. А Мевіесіед Кедиіагііу іп іЬе Кіеѵ Міззаі,— «ТЬе Зіаѵопіс апдЕазі Еигореап Кеѵіесѵ», 51, 1973, № 124, 445—447; Н. ВіггіЬаит. ЫосЬ еіптаі гиг Еаиідезіаіі дег Кіеѵег ВіаПег ипд гиг Ргаде пасЬ іЬгег НегкипГі.— ХГзіРЬ, 38, 1975, 335—348; Р. V. Магез. ТЬе ргауег «Ьоок, Ьогд, ироп оиг кіпддот» іп кЬе Кіеѵ Рга^тепіз.— «Роііа Зіаѵіса», ѵоі. 2, № 1—3 («Зіидіез іп Ьопог оГ Ногасе О. І.ипі»), 19
СоІшпЬив, ОЫо, 1978, 240—244; 1. Натт. О аз яІаяоІіІівсЬе Мівваіе ѵоп Кіехѵ.— \Ѵіеп, 1979; Е. Когііапді. 2иг Акхепіиіегип^ дег Кіеѵег Віаііег.— 2(з1РЬ, 41, 1980, 1—3; 1. Ѵгапа. Кцеѵзкі Іізіоѵі пізи ГаІвіНкаІ.— «Зіаѵіа», 50, 1981, 322—326; Н. ВігпЬашп. \Ѵіе аіі ізі даз аііегійтіісйзіе зІаѵізсЬе ЗргасЬСепктаІ? ХѴеіІеге Ег\ѵавищ?еп хиг НегкипЙ дег Кіеѵѵеі Віаііег ипд хи іЬгет Ріаіх іп дег Еііегаіиг дез зІаѵізсЬеп Міііеіаііегз.— «Оіе \Ѵе1і дег Зіаѵеп», 26/2, 1981, 225—258; 8. Опдгиз. 2 Іехіку Ку)еѵзкусЬ Іізіоѵ: ѵъзрдъ.— «Зіаѵіса Зіоѵаса», XIX, 1984, 34—42; М. Рапіеііс. О Кцеѵзкіш і 8іпа)зкіт Іізіісіта.— «ЗІоѵо», 35, 1985, 5—56; 1. ЗсЬаекеп. Оіе Кіеѵег Віаііег. Атзіегдат, 1987; К. Ѵесегка. Аптег- кип&еп хи деп Кіеѵег ^ІавоІіІіксЬеп Віаііегп.— «Вухапііпозіаѵіса» ХЫХ, 1988, Газс. I, 46—58. Евхологий синайский (Синайский евхологий, Синайский требник) (Евх) и Синайский служебник (Служ). 106 пергаменных листов глаголического письма, датируемых XI в. и содержащих в большей своей части неполный перевод (с греческого и древневерхне- немецкого) так наз. требника, т. е. книги молитв и специальных церковных служб на разные случаи жизни, а также так наз. Заповедей святых отцов (перевод с латинского) и три листа литургического служебника (перевод с греческого) (Служ). Рукопись наіпел архимандрит Порфирий Успенский в 1850 г. в монастыре св. Екатерины на Синае, где Евх хранится и в настоящее время, кроме трех листов (Служ), которые П. Успенский и Н. П. Крылов увезли в Россию; из них два листа хранятся в Публичной библиотеке им. М. Е. Салтыко- ва-Щедрина в Ленинграде (іпифр глаг. 2), третий лист — в библиотеке Академии наук СССР в Ленинграде (под шифром 24,4. 8). Первое издание памятника (в кириллической транскрипции) осуществил Л. Гейтлер (Ь. Сеіііег. ЕисЬоІовіит. СИаяоізкі зротепік тапазііга Зіпаі Ьгда, 2авгеЬ, 1882), позднее Я. Фрчек: 1. Егсек. Еискоіофит Зіпаііісит. Техіе 8Іаѵе аѵес зоигсез ^гесциез еі 1га- дисііоп ітап<;аІ8е.— «Раігоіо&іа Огіепіаііз», I. 24, Газс. 5, Рагіз, 1933; I. 25, Газс. 3, Рагіз, 1939. Последнее издание — фототипическое воспроизведение текста и его кирилличе- скую транскрипцию — осуществил Р. Нахтигал: К. ЫаЬіідаі. Еисйоіофит Зіпаііісит. I. Еоіо&гаізкі ровпеіек; II. Текві в котепІаг)ет, ЦиЬЦапа, 1941—42; недавно найденные листы рукописи опубликованы в книге I. С. Тагпапідіз (см. у Син); их лексический состав в настоящем словаре не обработай. Литература о Евх: К. Іагозіеѵѵісх. ОЬег даз ЕисЬоІофит Зіпаііісит.— «Зргаѵгохёапіа дугекс)і с-к. уѵухзхе&о фтпахуит \ѵ Коіотуі ха 1888»; Р. Еап&. ІахукоѵёОеску гохЬог Еисйоіо&іа 8іпа)зкё1ю.— «Хргаѵа 8Упш. ѵ РгіЬгаті ха Іёіа 1888, 1889, 1890»; V. Ѵопдгак. АІіЬосЬдеиІзсЬе ВеісЬіГогтеІп іт Аіікігсііепвіаѵівсйеп ипд іп деп Егеізіп&ег Оепкта- Іегп.— АГвІРЬ, 16, 1894, 118—132; Его же. 2асйодпіо-еигоре)зкіе ровіапоуѵіепіа рокиіпе ѵг З^хуки сегкіеѵѵпо-зіоѵѵіагізкіт.— «Кохргаѵгу ХѴудхіаІи Ніоіо&ісхпе&о Роізкіе) Акад. ит.», ХЬ, Кгакбуѵ, 1904, 1—67; К. Ыайііяаі. Зіагосегкѵеповіоѵапвкі еѵЬоІояі).— «Кахргаѵе», II, ЦиЬЦапа, 1925, 221—228; М. ѵап ІѴцк. 2иг Ѵог^езсЬісЬіе хѵѵеіег аіІкігсйепзІаѵізсЬег ЗргасЬдепктаІег. I. Зиргавііепвів. II. ЕисВоІо^іит Зіпаііісит.— АГвіРЬ, 40, 1926, 265— 278; 81. ЗІопвкі. Іпдех ѵегЬогит до Еисйоіо&іит зіпаііісит. ХѴагвхаѵѵа, 1934; Ь. СгаГепаиег. Кагоііпзка каіейеха Іег іхѵог ВгіхіпвкіЬ зротепікоѵ іп Сіпа пабъ ізроѵёда)рзІііть з§.— «Кахргаѵе 2папзІѵепе#а дгизіѵа и ЦиЬЦапі, 13, Еііоіозко-Ііп&ѵізііскі одзек, 2, 1936; Его же. ЗіагоЬаѵагзка (Зѵеіоеттегатзка) тоіііеѵ ѵ зіагет зіоѵепзкет сзі. )ехіки.— «Зіоѵепзкі )ехік. Оіазііо Зіаѵізііспе^а сігизіѵа». I. ЦиЬЦапа, 1938, 8 и след.; К. Тгаиітапп. 2ит Еисйоіо&іит Зіпаііісит.— 2(з1РЬ, 17, 1941, 52—59; Н. С. Державин. Еисйоіо&іит Зіпаі- іісит. К вопросу о времени происхождения памятника.— В кн. Н. С. Державин. Сборник статей и исследований в области славянской филологии. М.— Л., 1941, 215—231; 1. Егсек. К Іехіоѵё кгііісе 8іпа)зкёЬо еисйоіовіа. КеЬоіпі гііиаі.— «Зіаѵіа», 18, 1947—48, 31—46; Т. Керр. 2иг Кгііік сіег кігсЬепзІаѵізсЬеп ОЬегзеІхип^ дез 81. Еттегатег ОеЬеІз іт ЕисЬо- Іофит Зіпаііісит.— 2(з1РЬ, 22, 1953, 315—332; 1. НаЬп. Оег Ітрегаііѵ гасі іт Еисй Зіп.— «МйпсЬепег Веііга&е хиг 81а\ѵепкипде», МйпсЬеп, 1953, 124—136; А. Ѵаіііапі. Ь’ЕисоІо&е би Зіпаі. Рагіісиіагііёз де Іа Іап^ие ди Іехіе.— «Вухапііпозіаѵіса», 21, 1960, 75—87; А. Е. Карлинский. Древневерхненемецко-старославянская билингва из Синай- скою требника.— «Тезисы докладов, предназначенных для обсуждения на 1-й Всесоюзной конференции по вопросам славяно-германскою языкознания», Минск, 1961, 79—82; А. Оозіаі. Е’ЕисоІо^е Зіаѵе ди Зіпаі.— «Вухапііоп», 36, 1966, 41—50; Е. ЗІаѵѵзкі. Модіі- Іеѵѵпік 8упа)зкі.— «Зкпѵпік зіагохуіпозсі ЗІоуѵіапзкісЬ», 3, № 1, 1967, 272—273; А. Е. Кар- линский. Старославянская версия Сант-Эммерамской молитвы.— В кн.: «Типология и взаимодействие славянских и германских языков». Минск, 1969, 135—161; Ст. Кожухаров. Едва редакция на поместения в Синайския модитвеник чннъ надъ нспок’Ьдджцінмь са в
пергаментен препис от края на XIII в.— Сб. «Константны-Кирил Философ». София, 1969, 349—368; 2. Киггоѵа. Ѵухпат а ихіѵапі ітрегаііѵи ѵ ЕисЬсІо^іи 8іпа)зкёт.— «Зіидіа раіаеозіоѵепіса». РгаЬа, 1971, 185—194; Она же. Аіетаііскё ітрегаііѵу іури сіаісіі ѵ ЕисЬоІо^іи 8іпа)зкёт.— «Зіаѵіа», 1971, 1—8; I. Вщикііеѵ. К сЬагакіегізііке піекіогусЬ Ьарах Іе^отепа ѵ 8іпа)зкот еисЬоІбфи.— «2Ьогпік ЕЕ ПК-РЬі1о1о§іса», 23—24, 1971—72, Вгаіізіаѵа, 1974, 215—220; П. Пенкова. Коментариите на Р. Нахтигал към изданието на Синайския евхологий и днешното състояние на проучванията върху паметника.— В кн.: «КаЬіі^аІоѵ гЬогпік». ЦиЬЦапа, 1977, 375—389; Е. Дограмаджиева. Обстоятелствени изречения в Синайския евхологий.— Там же, 47—67; В. Вгопоѵ. Віе ап§еЫісЬеп йОІізсЬеп ЕпіІеЬпипяеп іп сіег аІіЬиІйагізсЬеп ВеісЬіе ипсі іт 81. Еттегат ОеЬеі.— «РаІаеоЬиІ- йагіса», I, 1977, № 3, 60—69; П. Пенкова. Лексикографическая характеристика Синай- ского Евхология.— «Советское славяноведение», 1978, № 2, 83—87; Б. Джонов. Сант-Еме- рамската молитва и нейното отношение към изповедната молитва от Синайския требник.— «Годишник на Софийския университет. Факултет класически и нови филологии», 74/3, 1984, № 3; В. Андреева. Старобългарската изповедна молитва от Синайския требник и нейното старонемско съответствие — Сант-Емерамската молитва. Сравнително-стили- стичен анализ.— «Старобългарска литература», 17, 1985, 85—97. О Киев и Евх см. также в работах более общего характера: Д. Ѵа)8, Іпдоіез Іііигдіае 81аѵісае, сиіиз гііиз Гиегіі Іііигфа Зіаѵіса а зз. Сопзіапііпо еі МеіЬодіо іпігодисіа, огіеп- іаііз пе ап оссідепіаііз.— «Асіа VII сопѵепіиз ѴеІеЬгадепзіз», Оіотоис, 1937; Д. Ѵазіса. Зіоѵапзка Іііигще зѵ. Реіга.— «Вугапііпозіаѵіса», 8, 1939—1946, 1—54; Е. Огіѵес. Кііиз Бііигфае Зіаѵісае.— «Асіа Асасіетіае ѴеІеЬгадепзіз», 17, 1941; Д. Чижевский. К вопросу о литургии св. Петра.— «Зіоѵо», 2, 1953; 8. Згпггік. ТЬе Оіайоііііс ог Котап-ЗІаѵопіс Еііигяу.— «Зегіез СугіІІотеіЬодіапа», ѵоі. 2. Зіоѵак Іпзіііиіе Сіеѵеіапд-Коте, 1959; М. Баско. ТЬе СугіІІо-МеіЬодіап Огі^іп оі іЬе Вугапііпе-ЗІаѵопіс апсі ІЬе Котап-ЗІаѵопіс кііигЕ'у.— «Зіоѵак Зіисііез, III, СугіІІо-МеіЬодіапа», Коте, 1963, 79—87; Б. Рокоту. Бііигфе рё)е зіоѵапзку.— Сб. «Зоіипзіі Ьгаігі», РгаЬа, 1962, 158—191; Его же. Віе зІахѵізсЬе сугіІІо-теіЬодіапізсЬе Бііигфе.— Сб. «Запсіі Сугіііиз еі МеіЬодіиз». РгаЬа, 1963, 118— 126; Р. Якобсон. Тайная служба Константина Философа.— «2Ьогпік гасіоѵа Віхапіоіозкоа іпзіііпіа», кщ. VIII, I. Мёіапйез Оеог^ез Озігойогзку. Вео^гад, 1963, 153—166; Е. 2а§іЬа. Еіпще 8гипд1е§епде Ега^еп дез СугіІІо-МеіЬодіапізсЬеп ІііигфзсЬеп Оезап^ез.— «ЗЬогпік ргасі Гіі. Гак. Вгпо, Е9, 1965, 403—415; А. Возіаі. ТЬе Огіфпз о( іЬе Зіаѵопіс Еііиг§у. «ВшпЬагіоп Оакз Рарегз», 19, \ѴазЬіп§іоп, 1965, 67—87; 1. Ѵазіса. ЗІаѵізсЬе Реігизіі- іигфе.— «АпГап^е сіег зІаѵізсЬеп Мизік». Вгаіізіаѵа, 1966, 23—34; Е. КозсЬтіедег. \Ѵіе ЬаЬеп Кугііі ипсі МеіЬосІ геІеЬгіегі?— «Апіап^е сіег зІаѵізсЬеп Мизік», Вгаіізіаѵа, 1966, 7—22; 1. Баигепсік. К оіахсе зіоѵапзкё Іііигфе зѵ. Реіга.— «Зіисііа раіаеозіоѵепіса», РгаЬа, 1971, 201—214; V. Ткадісік. ВугапііпізсЬег ипсі гбтізсЬег Кііиз іп сіег зІаѵізсЬеп Бііигфе.— «\Ѵе§геісЬеп. Еезі§аЬе гит 60. ОеЬигізіа§ ѵоп Н. М. Віесіегтапп». \ѴйггЬиг§, 1971, 313—332; Б. Чифлянов. Богослужебният чин, проведен от св. братя Кирил и Мето- дийв началото на тяхната Моравска мисия.— «Годишник на Духовната акад. «Св. Климент Охридски», т. XXII (XVIII) за 1972—73 г., София, 1976, № 4, 225—385; V. ТкасІІсТк. Зіоѵапзка Іііиг^іе зѵаіёЬо Реіга.— «ВисЬоѵпі разіуг», XXVI, 13—14, 22—26; Его же. Вугапізку а гігпзку гііиз ѵе зіоѵапзкё ЬоЬозІигЬё.— «ВисЬоѵпі разіуг», XXVII, 1978, 4—10; V. Копхаі. Віе Епілѵіскіипй сіег ЬугапііпізсЬеп Еііиг§іе ипсі діе 81аѵеп.— «Веііга§е гиг ЬугапііпізсЬеп ОезсЬісЫе іт 9.— 10. ДаЬгЬипдегі». РгаЬа, 1978, 283—299. Клоцов сборннк (Клоц). Пергаменная глаголическая рукопись XI в., содержит гомилии (проповеди). От большого кодекса сохранилось 14 листов. Рукопись до конца XV в. была собственностью Ивана Франкопана, правителя о-ва Крка. В настоящее время Клоц раз- делен на две части: а) триентскую (12 листов), хранящуюся в городском музее в Триенте (Италия) и подаренную музею из частной библиотеки графа П. Клоца (откуда и название памятника), и б) инсбрукскую (2 листа), хранящуюся в музее «Еегсііпапсіешп» в Инсбруке (Австрия). Триентскую часть первоначально издал В. Копитар (1836 г.), инсбрукскую — Ф. Миклошич (1860 г.), обе части издал И. И. Срезневский (1866 г.). Критическое издание всего памятника с соответствующим греческим текстом предпринял В. Вондрак (V. Ѵопд- гак. О1а§о1ііа Сіохйѵ. РгаЬа, 1893); новое издание А. Достала содержит фототипическое воспроизведение Клоц, его кириллическую и латинскую транскрипцию с примечаниями, греческий текст, перевод на чешский язык и полный индекс слов: А. Возіаі. Сіогіапиз. Зіагозіоѵёпзку ЫаЬоІзку зЬогпік ігідепізку а іппзЬгиску. РгаЬа, 1959. Литература о Клоц: ]. Коіаг. СЯавоІііа Сіогйѵ.— «Ѵёзіпік Кгаі. сез. зроі. паик. Тгіда Гі1.-ЬізІ.-)аг». РгаЬа, 1893, зерагаіит; О. А. ТЬаІ. ТехікгііізсЬе Зіидіеп хи Нотіііеп дез 21
Оіайоіііа Сіохіапиз.— АГзІРЬ, 24, 1902, 514—555; 1. Міісеііс. 2иг Епісіескипй сіез СИавоІііа Сіохіапиз.— АЫРЬ, 35,1914, 603—606; М. ѵап \Ѵі)к. О напряжённом ь (ь) в Сборнике Кло- да.— «Зіаѵіа», 6, 1927—28, 239—245; Е. Огіѵес. Сіохоѵ— Корііаг]еѵ яіаяоііі ѵ зіоѵепзкі кпрхеѵпозіі іп х§осіоѵіпі.— «Кахргаѵе», 1/5, ЦиЫ]апа, 1943, 341—408; А. Ѵаіііапі. ІІпе Ьо- тёііе сіе МёіЬосіе.— «Кеѵие сіез ёіисіез зіаѵез», 23, 1947, 34—47; Р. Огіѵес. Пио зегтопез 8. МеіЬосііі ТЬеззаіопісепзіз.— «Огіепіаііа СЬгізііапа Регіосііса», 16, 1950, 440—448; Д. Ѵазіса. Апопутпі Ьотіііе ѵ гикорізе Сіохоѵё.— «Сазоріз рго тосіегпі Шо1о§іі», 33, 1950, 6—9; Р. Огіѵес. О ІехкіЬ тезСіЬ ѵ Сіохоѵет §1аяо1ііи.— «Кахргаѵе», I, ЦиЬЦапа, 1950, 61—65; Р. Огіѵес. 2акоп зисіпуі іп Сіохоѵ яіаяоііі.— «Зіоѵо», 3, 1953, 84—89; V]. Зіеіапіс. Моѵі]а ізігахіѵап]а о Кіосеѵи я1аяо1]ази.— «Зіоѵо», 2, 1953, 67—74; Его же. Кіосеѵ яіаяоііаз і Бика Кіпаісііз.— «Касіоѵі Зіагозіаѵепзкоя іпзіііиіа», 2, 1955, 129—155; Д. Ѵазіса. Апо- путпі Ьотіііе гикорізи Сіохоѵа ро зігапсе ргаѵпі.— «Зіаѵіа», 25, 1956, 221—233; А. Возіаі. К ЫаЬоІзкёти різти Сіохоѵа зЬогпіки.— «Зіаѵіа», 25, 1956, 217—220; А. Ѵаіііапі. Без сііаііопз сіез Ёсгііигез сіапз 1е Зиргазііепзіз еС 1е Сіохіапиз.— «Зіаѵізііспа геѵі]а», 10, 1957, 34—40; К. Аііхеітйііег. Сіох За 3: ипеЬуііѵъ.— «\Ѵек сіег Зіаѵеп», 4, 1959, 450— 451; А. Позіаі. К іпіегргеіасі пёкіегусЬ тізі ѵ Сіохоѵё зЬогпіки.— «Зіаѵіса Рга^епзіа», 2, 1960, 59—63; Е. ВІаЬоѵа-Оѵогакоѵа. Зупіах апопутпі Ьотіііе гикорізи Сіохоѵа.— «Зіаѵіа», 31, 1962, 151—165; Она же. Нотіііе Сіохіапи а Ьотіііаге МіЬапоѵісоѵа.— «Зіаѵіа», 32, 1963, 1—16; Д. Ѵазіса. К. ѵукіасіи пёкіегусЬ тізі ѵ іхѵ. Апопутпі Ьотіііі гикорізи Сіохоѵа.— «ОгЬіз зсгіріиз От. ТзсЬіхелѵзкі] хит 70. ОеЬигізіа§». МйпсЬеп — АІЬасЬ, 1966, 853—856; М. Миовски. За адаптащцата на тугата ономастика во Клоцовиот зборник во споредба со Михановикевиот панегирик.— Сб. «Кирил Солунски», 2, Скоп)е, 1970, 175—196; 8. Вопахха. Аиз сіег Коггезропсіепх Апсігеаз Оі Раиіі. Веііга§ хиг Сіохіапиз- РогзсЬипй.— «ХѴіепег зІаѵізіізсЬез ДаЬгЬисЬ». 19, 1973, 7—13; К. Магіі. Оіе Еѵап^еііеп- хіСаСе іт ОІаяоІіСа Сіохіапиз.— «Соііоциіит Зіаѵісит Вазіііепзе (ОесіепкзсЬгіГі Гііг Ніісіе- Яагсі ЗсЬгоесІег)». Вегп — РгапкГигі а. Маіп — Баз Ѵе§аз, 1981, 443—458; Н. Кеірегі. 7сѵеі Ветегкип^еп хиг зо^епаппСеп АіЬапазіиз-НотіІіе сіез Сосіех Сіохіапиз.— Сб. «Лите- ратурознание и фолклористика». София, 1983, 193—196. Супрасльская рукопись (Сг/ир). По своему содержанию Сг/ир— мартовская минея, т. е. сборник житий святых и гомилий (проповедей) на месяц март. Супр — самый большой по объему старославянский памятник, она состоит из 285 пергаменных листов, написан- ных кириллицей в северо-восточной Болгарии одним писцом, и относится к середине XI в. Супр — собрание 24 житий и 24 гомилий различного происхождения; большая часть рукописи восходит к тексту X в., к преславской школе письменности. Супр была открыта М. К. Бобровским в библиотеке Супрасльского монастыря (под Белостоком) в 1823 г., впоследствии рукопись была разделена на три части и в настоящее время хранится в трех местах: 1) 151 лист в Народной библиотеке в Варшаве под шифром № 21 в собрании Замойских; 2) 118 листов — в Университетской библиотеке в Любляне под шифром Сой. Кор. 2; 3) 16 листов — в Государственной публичной библиотеке им. М. Е. Салтыкова- Щедрина в Ленинграде под шифром (^п. 72. Первое издание Супр принадлежит Ф. Миклошичу (Вена, 1851 г.), но им была опубли- кована только Люблянская (Копитарова) часть рукописи. Часть рукописи, хранящуюся теперь в Государственной публ. библиотеке им. Салтыкова-Щедрина в Ленинграде (из собрания А. Ф. Бычкова), опубликовал И. И. Срезневский (СПб., 1868 г.). Полный текст Супр с критическим аппаратом издал С. Н. Северьянов: Супрасльская рукопись. СПб., 1904 (переиздание: Грац, 1956 в двух томах); Супрасълски или Ретков сборник. София, т. 1, 1982, т. 2, 1983. Йордан Заимов. Увод и коментар на старобългарския текст. Марио Капалдо. Подбор и коментар на гръцкия текст (в издании приведены снимки с рукописи, факсимильное воспроизведение издания С. Северьянова и греческие подлинники). Литература о Супр: А. Бем. Историко-филологическое исследование о Супрасльской рукописи.— «Славянский сборник». Филологические записки, 8/1, 1869, 1—44; И. Паплон- ский. Известие о Супрасльской рукописи (с примечанием П. Лавровского).— «Варшав- ские университетские известия», 4, 1872, 1—5; V. Ѵопсігак. АкзІоѵепізсЬе Зіисііеп. Веііга§е хиг Кеппіпіз сіез Сосіех Зиргазііепзіз.— «8ііхип§зЬегісЬіе сіег Каіз. Акасі. <1. ХѴізз.», Вск, СХХП/7, \Ѵіеп, 1890, 1—53, 81—90; А. Вгйскпег. 7ит Зиргазіег Сосіех.— АГзіРЬ, 13, 1891, 317—318; V. Ѵопсігак. ОЬег еіпще огіЬоягарЬізсЬе ипсі ІехікаІізсЬе ЕщепійтІісЬ- кеіСеп сіез Сосіех Зиргазііепзіз.— «8іІхип§зЬегісЬіе сі. Каіз. Акасі. <1. ХѴізз., Ьізі.-рЬіІоІ. КБ, Всі. СХХІѴ, ХѴіеп, 1891; Е. 7іѵіег. Зіисііеп йЬег сіеп Сосіех Зиргазііепзіз. I, Вгезіаи, 1892; II, КаІІОАѵііх, 1899; К. АЬісЬі, Н. ЗсЬтісІ, С. КеісЬеІІ, О. ОеЬЬагсіІ, Д. ОЬеуп. (ЗиеІІеппасЬ- лѵеізе хит Сосіех Зиргазііепзіз.— АГзІРЬ, 15, 1893, 321—337; 16, 1894, 140—153; 18, 22
1896, 113—155 и 156—192; 20, 1898, 181—209; 21, 1899 , 44—49; Р. Разігпек. О пікорізе Зиргазізкёт.— «Ьізіу Гііоіозіскё», 24, 1897, 96—109; А. Кочубинский. О Супрасльской рукописи I—II.— «Известия ОРЯС», 2, 1897, 1143—1148; А. Ьезкіеп. Віе Ѵокаіе ъ ипб ь іт Сосіех Зиргазііепзіз.— АЫРЬ, 27, 1905, 481—512; Его же. 2иг Кгііік дез аіікігсЬепзІа- ѵізсЬеп Сосіех Зиргазііепзіз. I. II.— «АЬЬапдІ. <і. рЫІ.-Ьізі. К1. <1. Кбпщі. ЗасЬзізсЬеп ОезеІІзсЬаГі О. ХѴізз.», і. 27, 1909, 443—465; 1. 28, 1910, 1—26; С. П. Обнорский. Судьба ]-та (і) в Супрасльской рукописи.— «Известия ОРЯС», 17, 1912, кн. 3, 252—255; Его же. Глухие в сочетании с плавными в Супрасльской рукописи.— «Известия ОРЯС», 17, 1912, кн. 3 и 4, 338—384; \Ѵ. Ьйбіке. Ваз Магіугіит сіез Вазііізсиз.— АГзІРЬ, 35. 1914, 44—51; к этому дополнение: V. Да^іс. Ваз ѴегЬаІіпіз сіег аіікігсЬепзІаѵізсЬеп ОЬегзеіхипз ги біезет Техіе.— Там же, 51—55; К. ѵап \ѴЦк. 2иг Котрозіііоп дез аіікігсЬепзІаѵізсЬеп Сосіех Зиргазііепзіз. Атзіегбат, 1925; Его же. 2иг Уог^езсЫсЫе хсѵеіег аккігсЬепзІа- ѵізсЬег ЗргасЬбепктаіег. I. Зиргазііепзіз. II. ЕисЬоІофит зіпакісит.— АГзІРЬ, 40, 1926, 265—278; Н. Н. Дурново. К вопросу о древнейших переводах на старославянский язык библейских текстов. Супрасльская рукопись.— «Известия ОРЯС», 30, 1926, 353—429; А. Маг^иНёз. Вег аІікігсЬепзіаѵізсЬе Сосіех Зиргазііепзіз. НеібеіЬег^, 1927; К. Н. Меуег. Вег ХѴесЬзеі ѵоп ё ипсі іа іт Сосіех Зиргазііепзіз.— Сб. «8утЬоіае Огаттаіісае іп Ьопогет I. Яохсѵабосѵзкі». Сгасоѵіае, 1928, 193—203; Р. Віеіз. 2иг ЗсЬгеіЬип^ сіез Сосіех Зиргаз- ііепзіз.— АізіРЬ, 41, 1928, 115 и след.; С. П. Обнорский. «Беглое» в в Супрасльской рукописи.— В кн.: «Сб. статей в честь акад. А. И. Соболевского». Л., 1928, с. 418—422; Н. Ван-Вейк. Был ли Климент переводчиком № 21 Супрасльской рукописи.— «Юбілейний збірник на пошану акад. М. С. Групіевського». Ки’ів, 1928, 178—184; К. ѵап \Ѵі)к. 2иг Негкипіі сігеіег Ье^епсіеп сіез Сосіех Зиргазііепзіз.— АГзІРЬ, 42, 1929, 289—295; . К. Тгаиі- тапп, К. Сіозіегтапп. Вгеі згіесЬізсЬе Техіе гит Сосіех Зиргазііепзіз.— 2{з1РЬ, 11, 1934, 1—21 и 299—324; 12, 1935, 277—294; Они же. МосЬ еіп ^гіесЬізсЬег Техі хит Сосіех Зиргазііепзіз.— 2ГзРЬ, 13, 1936, 337—341; К. Н. Меуег. АІікігсЬепзІаѵізЬ ягесЬізсЬез ХѴогіегЬисЬ сіез Сосіех Зиргазііепзіз. Оійскзіаск — НатЬиг^, 1935; К. ѵап \Ѵі ]к. Віе аііезіе кігсЬепзіаѵізсЬе ОЬегзеІхип^ сіег Нотіііе еіс тбѵ ейаууеХісгцдѵ тт)с ѵлерауіа^ Ѳеотбхои — «Вугапііпозіаѵіса», 7, 1937—38, 108—123; К. Н. Меуег. АккігсЬепзІаѵізсЬе Зіидіеп I. ГеЫйЬегзеігип^еп іт Сосіех Зиргазііепзіз.—«ЗсЬгіііеп д. К. ОеіеЬгіеп ОезеІІзсЬаД*, 15—16, ОеізіезсѵіззепзсЬ. К1. № 2, Наііе а. д. 8. 1939; С. М. Кульбакин. Лексичке сту- дще.— «Глас Српске крал>евске академи]е», 182. Други разред, 92. Београд, 1940, 9—24; 3. Витох. За богатството на сложното съставно изречение в Супрасълския сборник.— «Спис. БАН». кн. 71. Клон ист.-фил., 34, 1950, 29—44; Г. Кузапек. Ргізрёѵек ке кгііісе а ѵукіасіи зЬогпіки ЗиргазІзкёЬо.— «Зіисііе а ргасе ііпзѵізііскё». I. РгаЬа, 1954, 152— 153; К. Аііхеіпійііег. КиііигкипсіІісЬез аиз Зет Сосіех Зиргазііепзіз.— «ГезізсЬгіГі Ѵазтег», Вегііп, 1956, 23—27; А. Ѵаіііапі. Ьез сііаііопз сіез Ёсгііигез сіапз 1е Зиргазііепзіз еі 1е Сіогіапиз.— «Зіаѵізііспа геѵі]а» 10, 1957, 34—40; К. Мирчев. Има ли глагол мъчатн в Супрасълския сборник?—«Български език», 8, 1958, 50—51; К. Аііхеітйііег. Віе аііЬиІдагізсЬе ОЬегзеіхип^ сіег Ѵііа з. Раиіі Зітріісіз.— «Віе ХѴеіі сіег Зіаѵеп», 5, 1960, 3—4, 225—232; Ю. Откупщиков. О слове стьгда в Супрасльской рукописи.— «Вопросы теории и истории языка», Л., 1963, 218—219; О. Еегте^Но. Ьіоіе сгііісЬе аі іезіо сіеі Сосіех Зиргазііепзіз.— «Кепсіісопіі сіеІГІзііІиІо ЬотЬагбо сіі зсіепга е іеііеге е зсіепхе тогаіі е зіогісЬе» 100, Мііапо, 1966, 423—434; Н. ВігпЬаит. 2и Зиргазііепзіз.— «8сапбо-81аѵіса», 12, 1966, 87—95; Э. Благова. Гомилии Супрасльского и Успенского сборников.— «Иссле- дования источников по истории русского языка и письменности». М., 1966, 77—87; К. Аііхеітйііег. Віе ^гіесЬізсЬе Уогіа^е сіег аЬ^. Ѵііа з. Раиіі Зітріісіз.— «ОгЬіз зсгіріиз Вт. ТзсЬігесѵзкі] хит 70. ОеЬигізіаз». МйпсЬеп, 1966, 49—52; Его же. 8иргаз1іепзіз- Маіегіаііеп.—АпгЫРЬ, 2, 1967, 48—66; 3, 1969, 102—117; 4, 1970, 72—82; 7, 1974, 92— 108; С. Рухлова. Из наблюдений над употреблением редуцированных гласных в Супрасль- ской рукописи.— «Вестник СНО Казанск. ун-та. Общеетв.-гуманит. науки», 1969, вып. 2—3, 127—130; Е. ѴгаЬіе. Аи Гозі соріаіе «Заѵѵіпа кпі^а» §і «Сосіех Зиргазііепзіз» іп Оасіа Тгаіапа?».— «Зіисііі §і сегсеіагі Ііпзѵізіісе», 22, 1971, № 2, 185—198; Н. Атзе-бе 1оп§. ТЬе Меапіп^ о! ІЬе Еіпііе ѴегЬ Гогтз іп Оіб СЬигсЬ Зіаѵопіс Сосіех 8иргаз1іепзіз. ТЬе На^ие — Рагіз, 1974; Е. ВіаЬоѵа. Ѵхпік Ьотііеііскё сазіі косіехи ЗиргазізкёЬо.— «Раіаеозіоѵепіса». РгаЬа, 1971, 7—27; А. Мііеѵ. ОЬег сііе аІіЬиІ^агізсЬеп ОЬегзеігип^еп іт Сосіех Зиргазііепзіз.— «РаіаеоЬиі^агіса», 2, 1978, № 3, 51—59; Л. Боева. О Житиях Супрасльского сборника.— «РаіаеоЬиІзагіса», 2, 1978, № 3, 60—67; М. Сараісіо. 2иг ІіпзиізіізсЬеп ВеігасМип^ сіег Котрозіііоп сіез Сосіех 8иргаз1іепзіз.— «СопігіЬиІі ііаііапі аІГѴІІІ Соп^геззо іпіегпахіопаіе сіедіі Зіаѵізіі (2а#геЬ— ЦиЬЦапа, 1978)». Вота, 1978, 23
23—60; М. Иитіігезси. Соотношение средств и моделей словообразования в Супрасльском сборнике.— «ІІпіѵегзііаіеа сіт Висиге§іі. Гасиііаіеа сіе ІітЬі §і Іііегаіигі зігаіпе. Саіесіга сіе Гііоіофа сиза». Висиге§іі, 1978, 5—10; И. Добрев. Гръцките думи в Супрасълския сборник и втората редакция на старобългарските богослужебни книги.— «Български език», 1978, № 2, 89—98; Д. Иванова-Мирчева. Архаичен препис на Слово № 21 от Супрасълския сборник.— «Изследвания върху историята и диалектите на българския език». София, 1979, 177—181; «Про учвания върху Супрасълския сборник. Старобългарски паметник от X век. Доклади и разисквания пред Първи международен симпозиум за Супрасълския сборник. 1977. Шумен». София, 1980; И. Добрев. Агиографската реформа на Симеон Метафраст и съставът на Супрасълския сборник.— «Старобългарска литера- тура», 10, 1981, 16—38; РЬ. Ма1іп§оисІІ8. 2и еіпіцеп Ѵегіаззипйзіегтіпі сіез Сосіех 8ирга- зііепзіз.— «СугіПотеіЬсхІіапит», 5, 1981, 197—201; В. ТгЬо)еѵіс. ТЬе Весіепзіоп о! Огеек Мазсиііпе №тез іп іЬе Сосіех Зиргазііепзіз. ТЬезза1опікі? 1982; М. Мъжлекова. За някои прилагателни и наречия от Супрасълския сборник, употребявани днес в българските териториални говори.— «Славистични проучвания. Сборник в чест на IX междунаро- ден славистичен конгрес». София, 1983, 37—46; В. Иванова-Мавродинова, Л. Мав- родинова. За украсата на Супрасълския сборник.—«Литературознание и фолкло- ристика». София, 1983, 165—174; Д. Дунков. Супрасълският сборник и етапите в раз- витието на Преславската редакция на старобългарските книги.— «Език и литература». 1985, № 5, 11—20. См. также о Клоц и Супр в более общих работах о минеях и гомилиях (старославян- ских и церковнославянских): А. Ѵаіііапі. ІЛтотіІіе сГЁрірЬапе зиг Гепзеѵеііззетепі би СЬгізі. Техіе ѵіеих 8Іаѵе, іехіе цгес еі ігасіисііоп Ггап^аізе.— «Касіоѵі Зіагозіоѵепзкоа іпзіііиіа», 3, 2а§геЬ, 1958, 7—101; Е. ВІаЬоѵа. Зіагозіоѵёпзку ргекіасі Ерііапіоѵу Ьоті- Ііе.— «Виііеііп йзіаѵи гиз. )ахука а Іііегаіигу», 10, 1966, 53—59; Е. ВІаЬоѵа. Иіе егзіе аІікігсЬепзІаѵізсЬе ОЬегзеіхипц сіег СЬгузозіотиз Нотіііе ’Ех Оасцатсоѵ ёлі та Оабцата.— АпхізІРЬ, 3, 1969, 74—101; Д. Иванова-Мирчева. Из старобългарския хомилиар (ново- открити преводи).— Сб. «Константин-Кирил Философ». София, 1969, 309—314; Е. ВІаЬо- ѵа. Ргізрёѵек ке хкоитапІ зізі. ЬотіІеііскусЬ іехій. ТгоД ргекіасі СЬгузозіотоѵу Ьотіііе о Дісіазоѵё хгасіё.— «8іи<ііа раіаеозіоѵепіса». РгаЬа, 1971, 49—64; Е. ВІаЬоѵа. ХеізіагзІ зіагозіоѵёпзкё Ьотіііе. 8упіах а Іехікоп. РгаЬа, 1973; Д. Иванова-Мирчева, Ж. Иконо- мова. Хомилията на Епифаний за слизането в ада. София, 1975; Э. Благова. Значение Хлудовского сборника № 55 для изучения состава древнейших славянских гомилетиче- ских сборников.— «Археографический ежегодник за 1978 г.», М., 1979, 163—170. Хиландарские листки (Хил). Два пергаменных листа, написанных кириллицей, дати- руются XI в., содержат неполный текст старославянского перевода Поучений Кирилла Иерусалимского. Рукопись нашел в 1844 г. В. И. Григорович в Хиландарском монастыре на Афоне и подарил Новороссийскому университету в Одессе (теперь Одесский государ- ственный университет). В настоящее время Хил хранятся в Одесской государственной народной библиотеке им. А. М. Горького под шифром Р I 533. Хил издавались несколько раз: В. И. Григоровичей (в 1852 и 1856 гг.), И. И. Срезневским (в 1868 г.), И. В. Ягичем (в 1882 г.) и др. Критическое издание текста Хил с приложением фототипических снимков рукописи, греческого текста и словоуказателя осуществил С. М. Кульбакин: Хиландарские листки. Отрывок кирилловской письменности XI в. СПб., 1900. Последнее издание: А. Мин- чева. Старобългарски кирилски откъслеци. София, 1978, 24—39. Литература о Хил: V. Ѵошігак. РаІаойгарЬізсЬез ипсі ЗргасЫісЬез апІаззІісЬ сіег пеиеп РиЫісаііоп сіег Віаііег ѵоп СЬіІапсІаг.— АГзІРЬ, 22, 1900, 542—553; С. М. Кульба- кин. Лексика Хиландарских отрывков XI в.— «Известия ОРЯС», т. VI, кн. 4, 1901, 132— 133; А. Ѵаіііапі. Ба ігасіисііоп ѵіеих-зіаѵе сіез СаіёсЬёзез сіе Сугіііе сіе Дёгизаіет.— «Вухапііпозіаѵіса», IV, 2, 1932, 253—302; Г. Георгиевски. Хилендарските ливчиаа.— Сб. «Кирил Солунски. 2». Скоще, 1970, 67—80; СЬ. Наппіск. Ега&шепіа СЬіІапсІагіса Раіаеозіаѵіса.— «Ігёпікоп», 45, 1972, 371—375. Рыльские глаголические листки (Рыл). 8 поврежденных пергаменных листов и 3 об- рывка листов, написанных глаголицей, представляют собой отрывок из несохранившегося кодекса литургичеСкого назначения от XI в. (из исповедальной молитвы) и части Паре- несиса (наставления) Ефрема Сирина. Первые два листа обнаружил В. И. Григорович в Рыльском монастыре в Болгарии в 1845 г.; в настоящее время они хранятся в Библио- теке АН СССР в Ленинграде под шифром 24.4.15 (фонд И. И. Срезневского). В 1880 г. К. Иречек обнаружил в переплете рукописи № 3/6 (Панегирик на Владислав Граматик 1473 г.) Рыльского монастыря еще 3 листа, а в 1936 г. Й. Иванов там же нашел еще часть 24
фрагментов Рыл. Эти отрывки Рыл и сейчас хранятся в Рыльском монастыре под шиф- ром 3/6. Первое издание двух листов осуществил И. И. Срезневский (1866 г.). Более совершен- ное научное издание принадлежит Г. А. Ильинскому: Македонский глаголический листок. Отрывок глаголического текста Ефрема Сирина XI в. СПб., 1909. Все сохранившиеся фрагменты Рыл опубликовал И. Гошев (Рилски глаголически листове. София, 1956) в кириллической транскрипции, с приложением фотокопий оригинала, греческого текста, индекса слов и исследования, содержащего сопоставление с другими текстами, палеогра- фический и лингвистическим анализом памятника. (Помимо названного издания суще- ствует, по всей вероятности, как составная часть рыльского глаголического сборника еще так наз. Лист Григоровича, который хранится в Библиотеке АН СССР в Ленинграде под шифром 24.4.17; в «Старославянской словаре» он не учитывается). Литература о Рыл: В. Погорелов. К вопросу о Македонском глаголической листке.— «Сборник статей... посвященных Ф. Ф. Фортунатову». Варшава, 1902, 492—499; Н. О. Ьипі. СопітіЬиііопз іо іЬе Зіисіу оГ 014 СЬигсЬ Зіаѵопіс. II. Оп іЬе Кііа (оііа.— «Іпіегпаііопаі Іоигпаі о( Зіаѵіс Ыпзиізіісз апсі Роеіісз», 1—2, 1959, 9—37; В. Велчева. Глаголическият «и» проблем и Рилските листове.— «Български език», 1977, кн. 6, 456— 461; С. Смядовски. Към въпроса за състава на Рилските глаголически листове.— «Българ- ски език», 1980, кн. 6, 500—501; Е. Дограмаджиева. Рилски глаголически листове.— «Вековни български езикови традиции, 1».— София, 1980, 73—75. Зографские листки (Зогр-лл). Два пергаменных листа, написанные кириллицей, дати- руемые XI в., содержат отрывок перевода монашеских правил Василия Великого. Зогр-лл были найдены П. А. Лавровым в Зографском монастыре на Афоне, где и хранятся в на- стоящее время. Издания: Р. Ьаѵгоѵ. Ьез ГеиіПеіз сіи 2о§гарЬ.— «Кеѵие сіез ёіисіез зіаѵез», 6, 1926, 5—23; Р. А. Ьаѵгоѵ — А. ѴаіІІапС Ьез Кё§1ез сіи Заіпі-Вазііе еп ѵіеих-зіаѵе. Ьез Геиіііеіз сіи 2о§гарЬ.— «Кеѵие сіез ёіисіез зіаѵез», 10, 1930, 5—35 с приведением более позднего списка, с греческим оригиналом и индексом слов — старославянско-греческим и греческо-старославянским; А. Минчева. Старобългарски кирилски откъслеци. София, 1978, 39—45. Литература о Зогр-лл: М. ВоІоЬко. Ьа Іапдие сіез ЕеиіІІеСз сіи 2оегарЬ.— «Кеѵие сіез еСисІез зіаѵез», 6, 1926 , 24—38. Р. Вечерка
ФОНЕТИКО-ФОНОЛОГИЧЕСКАЯ И ПРАВОПИСНО-ГРАФИЧЕСКАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА СТАРОСЛАВЯНСКИХ РУКОПИСЕЙ Для облегчения ориентации в настояіцем словаре приводим основные фонетико-фоно- логические и правописно-графические особенности старославянских рукописей. К ним относятся: а) явления, обусловленные архаическим чередованием гласных (так наз. аблаут) при словообразовании и формообразовании; б) явления, возникшие вследствие фонетико-фонологических изменений гласных и согласных, которые привели к изменению ожидаемых этимологических форм слов и тем самым затемнили их принадлежность к соответствующим этимологическим гнездам; в) явления, в результате которых фактиче- ское графическое воплощение слов в рукописях отличается от нормализованных написа- ний заглавных слов основных словарных статей. Указанные явления наблюдаются в рукописях, как правило, не изолированно, а в сочетании с другими явлениями, возник- шими вследствие исторических изменений. А. Во всех старославянских рукописях известны общие чередования (альтернации) как наследство древнейших фонетических процессов, частично индоевропейских, частично общеславянских и частично диалектных, относящихся к праславянской эпохе. I. У гласных наблюдаются следующие чередования: 1. Чередование гласных, связанное с развитием исконного сочетания <гласный4- сонант»: а) перед согласный, т. е. внутри слога (тавтосиллабическая, или гомосилла- бическая, позиция); б) перед гласными, т. е. в разных слогах (позиция гетеросиллабиче- ская, разнослоговая). В тавтосиллабической позиции (перед согласным) уже в праславянскую эпоху про- изошла монофтонгизация дифтонгов, возникли носовые гласные, метатеза плавных. В гете- росиллабической позиции (перед гласным) сохранялись оба независимых первоначальных члена слога (с эвентуальной редукцией е>ь) в исконном порядке. В старославянском языке наблюдаются следующие чередования этого типа: /. Чередование гласных, основанное на первоначальном строении слога чгласный-(- сонант» или перед согласным, или перед гласным: оу:ок из *оц, ю:ев/ьв из *ец, ѣ:о()) из *оі, н:ь(])>и(]) из *еі, ра:ор из *6г, л4:ел из *е1, ла:ол из *о1, например, ПЛОУТН.ПЛОЕЛІ, БвСѢДОуЖ:БвСѢДОвЛТИ например, РЮТИ:Р6ВЖ; БЛЮ№:БЛЬВАТИ например, ПѢТИ:ПОЖ; например, БИТИ:(БЬЖ) БИБЪ например, ВРАТИ :Б0РЖ например, ЛЛЛѢТИ:ЛМ?ЛНЬ например, КЛАТИ:КОЛЖ Чередования данного типа иногда могут комбинироваться с чередованиями аблаут- ного происхождения, а в отдельных случаях могут быть и членами дальнейших рядов чередований (см. п. 2.). 2. Чередование •ыгьв как результат перехода старого * й перед гласными в *йу, на- пример, ОуЛѴЬГТИ.'ОУ'ЛЛ'ЬВвНЪ (страд. прич. прош. вр. из *-тйЧеі: * тй-еп->*-тйц-еп-), СВВКРЪІ :СВ6КРЪВ6 (из *зѵекгй-з, *8ѵекгй-ез>*8ѵекгйц-ез). 2. Чередование гласных в некоторых морфологических типах, основанное на индо- европейской аблауте и его проявлении и развитии в праславянскую эпоху. В старославян- ском языке оно частично отражено в морфологической парадигматике некоторых глаго- лов, преимущественно при образовании итеративных и фактитивных глаголов: 26
а) е:о:ь:игк:д [из и.-евр. *е:о:і (удлинение из ь):е:б], например, РвКЖ:РЬЦИ (императив): ПРОРИЦАТИ :-РѢКАТИ (вне парадигматического ряда ср. также РОКЪ); В6ДЖ:ВОДИТИ:ВѣСЪ (1 л. сигматического аориста из *ѵе<і-8-ъ); ЕОДЖ:ЕАСЪ (1 л. сигма- тического аориста из *Ьо<1$-ъ, ср. 3 л. мн. ПРОБАСА) 6) ер/р'Ь:ор/рд:ьр/рь:нр. |из *ег:ог:ы:іг (удлинение из ьг)], например, БвРЖ:БЬРАТИ:СЪ- БИРАТИ (ср . также СЪБОРЪ); МРѢТИ (из *тег-Іі):МОРИТИ:МЬРЖ:ОѴ-МИРАТИ (ср. также СЪ-ДАРЬ-ТЬ) в) л'Ьидгль перед согласными, из *е!:о1:ь1, например, ВЛѣЩИ (из *ѵе1к-іі):ВЛАЧИТИ (из *ѵо1к-ііі):ВЛЬКЪ (действ. прич. пропі. вр. из *ѵь!к-ъ, ср. им. мн. СЪВЛЪКЪШб СА) г) еи/А:ои/ж:ьи/т.и:ни (удлинение из ьп) и 6м/а:ом/ж:ьм/т>м:нм (удлинение из ып)гым (удлинение из ып)по происхождениюиз еп:оп:ьп:ъп:іп:ші и ет:от:ып:ът:іт:шп, например, ЖСН& (из *8еп9):Г0НИТИ:ГЬНЛТИ; ВЪЗАТИ (из *ѵъх ет-Сі):ВЪЗЬЛАЖ:ВЪЗИЛААТИ; ПРОПАТИ:ПРОПЬНЖ:ПРОПИПАТИ; (ср. также ОПОНА, ПЖТО из *ропіо); ДЖТИ:ДЪЛЛЖ: НАДЪІЛААТИ д) ь(])/и:о(])/’к:ь:и (из *еі:оі:ь<і:і<і), например, ЦВИСТИ:ЦВЬТЖ (из *кѵе[С-Сі *кѵіі>9; ср. также ЦВѢТЪ из *кѵоіі-ъ); ЛѢПИТИ (из *1оір-ііі):ПРИ-ЛЬПѢТИ (из *’1ір-):ПРИЛИПАТИ (из *-1ір-) е) ок/оумкгьгы (из *оц:дц:й:й), например, СЛОуТИ:СЛОВЖ:СЛАВИТИ:СЛЪІШАТИ; БОуДИТИгБЪДѢТИ; ДЪХНЖТИ:ДЪІХАТИ (ср. также ДОуХЪ) ж) кдгы (из *цо/ца:й), например, КВАСИТИ:КЪІСНЖТИ. Примечание: 06 остальных явлениях в области вокализма (редуцированные, носо- вые и т. д.) см. в пунктах Б и В. II. У согласных наблюдаются следующие чередования: 1. д:с, т:с как результат еще балто-славянского изменения (Іиівзв положении перед і при их сохранении в других положениях, например, ведж:вести (из *ѵе<кі), ПА6ТЖ:ПЛв- СТИ (из *р1еШ). 2. Чередование <согласный:0> как результат частично балто-славянских, частично праславянских утрат согласных в положении перед некоторыми согласными (при их сохра- нении в других положениях). Для старославянской морфологии и словообразования (т. е. вариации форм некоторых префиксов) в особенности характерны следующие чере- дования согласных с нулем звука: а) к:0, г;0, например, Р6КЖ:РѢХЪ (1 л. архаичного сигматического аориста из *гёк-зъ); Ж6ГЖ:ЖѢХЪ (1 л. архаичного сигматического аориста из *§ё8-зъ) б) з:0, с:0, например, Н6СЖ:НѣСЪ (1 л. ед. архаичного сигматического аориста, из *пёз-зъ); равный образом приставки-предлоги ИЗ, ВЪЗ, БвЗ, РАЗ без конечного з перед последуЮщими з, с, ш, например, ИСЪХНЖТИ (из ^ьгзъсЬпріі), ИСЪНЬДАИШТА (из *]ьг зъпыпізк]а); ЕвЗЪАОЕИІб (из *Ьеггъ1оЬь]е), ЕбСРЪДЬНЪ (из *Ьегзгь<іьпъ), Е6-СЁЛА6Н6 (из *Ьег зётепе); ИШЬДЪ (действ. прич. пропі. вр., из *]ьгзыіъ); ВЪЗИРАТИ (из *ѵъггігаіі); РАСЫ ПАТИ (из *оггзураіі). В некоторых случаях нельзя однозначно определить, какая исходная приставка употребляется: ВЪ- или ВЪЗ-, например, ВЪЗЪВАТИ (*ѵьг-гъѵаіі? ѵъ-гъѵаіі?); ВЪСЫПАТИ (ѵъг-зураіі? ѵъ-зураіі?) в) д:0, т:0, например, ПРОБОДХдПРОБАСЪ (1 л. ед. архаичного сигматического аориста, из *-ЬбсІ-8ъ); ЧЬТЖ, ЧИСТИ (из *сіііі):ЧИСА (3 л. мн. архаичного сигматического аориста, из *сіізі?1); ДАДАТЕ:ДАДАЕ (из Мбсіть); ПРИСВАДЖ (3 л. мн. асигматич. аориста):ПРИ- СВАНЖТИ (из *ргізѵ?сІп9І:і); В6ДЖ:В6АЪ (из *ѵесПъ); ПА6ТЖ:ПА6ЛЪ (из *ріеі1ъ) г) м:0, в:0, п:0, к:0, в особенности при соотнопіении форм наст. вр. с инфинитивом глаголов типа -ж, -еши (с предпіествующим губным):-ти, например, ГРвБЖ:ГР€ТИ (из *йгеЬСі); Т6ПЖ:Т6ТИ (из *іеріі); ЖНВЖ:ЖИТИ (из *гіѵіі), а также при соотнопіении форм аориста (и страд. причастия) с остальными формами некоторых глаголов типа -иж, -неши:-ижти, например, ОуТОПЖ (3 л. мн. асигматического аориста):0уТОНЖТИ (из *Щорп9Іі); ОуТАВБЪ (вместо СуГДЬБЪ 1 л. ед. асигматического аориста):0уГАЫІЖТИ (из *и8ь1Ьп9іі); ОХРЪДАЖ (3 л. мн. асигматического аориста):ОХРЪНЖТИ (из *осЬгътп9іі). Утрата в в положении после б в старославянской языке проявляется изменением начала корня после приставки ов-, например, ВЛѣЩИ :0БДѢЩИ (из *оЬѵе!кіі); ВИТИ:ОБИТИ (из ’оЬѵііі). 3. Чередование з:е как следствие регрессивной ассимиляции исконного звонкого г перед глухими согласными, например, В63Ж:В6СТИ (из *ѵегІі); это явление имеет место 1 Здесь и далее первый приведенный вариант, отделеиный косой чертой /,— позиция перед гласным; второй вариант — позиция перед согласный. 27
и в чередующихся формах предлогов-приставок ИЗ:ИС, БвЗ:Б6С, РАЗ:РАС, ВЪЗ:ВЪС, например, ИЗБИТН:ИСК0уСИТИ; ИЗ ДОЛЛОушС КОРАБЛІА; РАЗДѢЛИТИ:РАСТ0ЧИТИ; ВЪЗНеСТИ:ВЪСПИТѢТИ, Б63 НАР0ДА.Б6С ПЛОДА. 4. Чередование р:др как следствие праславянского изменения гогбг. Возникает при сочетании предлогов (и приставок) ИЗ, ВЪЗ, Б63, РАЗ с основами слов, начинающимися этимологическим р, например, РАДОВАТИ СА:ВЪЗДРАДОВАТИ СА; РЪПЪТАТИ:БвЗДРЪПѢ- ТЬНЪ; РАЗОуЛѴЬ:БеЗ Д РАЗОуЛЛА; РЪІТИ:НЗДРЪІТН; РАБОТА :ИЗД РАБОТЫ; РѢШИТИ: РАЗДРѢШИТИ. 5. Чередования к:ч:ц, г:ж:э или з (об употреблении э или з в различных рукописях см. ниже, раздел В), х:ш:с как следствие праславянских палатализаций задненебных, например, ВЛЬКЪ:ВЛЬЧв:ВЛЬЦѣ, ВЛЬЦИ; Б0ГЬ:Б0Ж6:Б03Ѣ или БОЗѢ, ВОЗИ или ВОЗИ; ДОуХЪ:ДОуШВ:Д0уСѢ, ДОуСИ, Р6КЖ:Р6Ч6ПІН :РЬЦИ; ЛЛ0ГЖ:ЛЛ0ЖеШИ:ЛЛ03Н или ЛЛОЗИ; ОуСЪХНЖТИсОуС’ЬШВ (3 л. ед. асигматического аориста из *и8ъсЬе); ПЛАКАТИ:ПЛАЧЖ (из *р!ак]р); ЛЪГАТИгЛЪЖЖ (из *1ъ§]р); ОТЬЦА (род. ед., из *оѣька):ОТЬЧв (из *о(.ьке). б. Чередования (кроме Киев) ск:щ или шт:сц или ст (о распределении щ:шт и сц:ст по рукописям см. ниже раздел В), зг:жд:зд как наследие палатализаций задненебных в указанных консонантных сочетаниях, например, ИСКАТИ:ИЩ6ТЪ||ИШТвТЪ (из *ізкеіъ или Чзкіеѣъ); ЛЮДЬСКЪІИ:ЛЮДЬСЦИИ или ЛЮДЬСТИИ; ДРАЗГА.ДРАЗДѢ; ср. также ЛА03ГЬ:ЛЛ0ЖДАІГЬ (из *тог§ёпъ). Сюда же следует отнести появление ці/шт и жд на морфонологическом стыке предлогов и приставок, кончающихся на -г/-8, с основами слов, начинающимися на с-, г- (из *к-, *§-), например, *ЧвЗНЖТН:ИЩ63НЖТИ (из *і8сегпрІі>*]ьгкег-); ЧЬСТЬ:Б6ШТЬСТИ (из *Ьезсь8ѣі<*Ьег кіѣѣі); ЖИТИ:ИЖДИТИ (из *іг<Ігіѣі<;*]ьгфѵѣі); ЖАДАТИ:ВЪЖДАДАТИ (из *ѵъг<1г?с1аѣі<;*ѵъг8епс1-). 7. Чередования с:ш и з:ж как результат мены 8 и г перед ) и перед Г < *1] ип’ < *п), например, НОСИТИ:Н0Ш6НЪ (из *по8)епъ < *по8-і-епъ); В03ИТИ:В0Ж6НЪ (из *ѵог]епъ < *ѵог-|-епъ); ЛГЫСЛИТИ.’ПОЛГЫШЛІвНИіе (из *роту8Гепь]е<*роту8Ііепьіе<*роту8І-і еп), Б63 НАР0ДА.Б6Ж Ш6Г0 (из *Ьех п’е§о<*Ье2 п)е§о). Перед 1’ и п’ подобное изменение проводится непоследовательно, что хорошо отражают старославянские рукописи: БСЖ ни-го и вез шего. 8. Чередования (кроме Киев) т:щ или шт, д:жд (о распределении ці и шт в отдельных рукописях см. ниже в разделе В) как результат специфического изменения первоначаль- ных *(. и *<і перед и частично перед г’<*гу например, ЛЛ6ТАТИ:ЛЛ6ЩЖ или Л46ШТЖ (из *теСІ9); ПРѢКРАТИТИ:ПРѢКРАЩЖ или ПРѢКРАШТЖ (из * копу;): ЖАДАТИ:ЖАЖДЖ (из *8ешіІ9); ХОДИТИХОЖДЖ (из *сЬобІ9); СЪМОТРИТИ:СЪМОЦІРІЖ или -ШТРІЖ (из *8ътоѣг’9<;*8ъто1;г]9); ЛЛЖДРНТИ:Л4ЖЖДРІЖ (реконструированная форма из *тос1г’9< *тос1г;9, но ср. без чередования ОуЛЛЖДРШНѢ); ср. также СВѣЦІА/СВѣШТА из *8ѵёЦа и МСЖДА из *тесЦа. 9. Чередования р:р, лй, и:й как результат праславянских изменений *г, *1, *п в г’, Г, п’ перед *], например, БРАТИ:БОРІЖ (т. е. Ьог’р из *Ьог)9); СТЬЛАТИ:СТ6ЛЫІ (т. е. зГеГр из *8Іе1]9); СТ6НАТИ:СТ6НЫі (т. е. зіеп’ц из *8іеп}9). О различной степени сохранения мягкости г’, 1’, п’ и о различной их графической выражении в рукописях см. ниже, раздел В. 10. Чередования п:пл, е:кл, к:вл, м:мл как результат праславянских диалектных измене- ний губных согласных перед *], например, СЪШАТИ.’СЪІПАІЖ (из *зур)ц); П030БАТИ: ПОЗОБЛББ (из ’ро/оЬір); ВЪЗДРѣЛЛАТИ:ВЪЗДРѢЛЛЛІЖ (из *ѵъ/<1гёт;9): ЛЮБИТИ:ЛЮБЛ№ (из *ЦиЬі9); ЛОВИТИ:ЛОВЛБК (из *Іоѵ)9); здесь чередование может быть не фонетического, а аналогического происхождения; СЪЛ0ЛАИТИ:СЪЛ0ЛЛЛІ6НЪ (из *8ъ1опцепъ). О различ- ной степени сохранения эпентетического 1 в отдельных рукописях см. ниже, раздел В. 11. Чередования (кроме Киев) г, к:ці или шт как результат специфического изменения кі (ф) перед передними гласными, например, ЛЛОГЖ:ЛЛОЦІИ или ЛАОШТИ (из *ток(.і< *тоціі); РвКЖ:Р6ЩИ или Р6ШТИ (из *гекі.і); ср. также НОЩЬ или НОШТЬ из *покІь. 12. Чередования (кроме Киев) ст:ці или шт и зд:жд (о распределении ці и шт в различ- ных памятниках см. ниже, раздел В) как результат специфического изменения сочетании *8І и *гсІ перед і и перед г’ из *г), частично и перед ѵГ из *ѵ), например, ЛЛЬСТИТИ’.ЛЛЬЩЖ или ЛАЬШТЖ (из *І11ЬН.І9); ПРИГВОЗДИТИ :ПРИГВ0ЖД6НЪ (из *ргщѵо/<Цепъ); ОСТРИ ТИ:0ЩРЖ или ОШТРІЖ (из *оНгІ9); укажем также БЛАГОСЛОВ6СТВвШПе:БЛАГОСЛО- ВбЩВвНИіе (в обоих случаях без 1 эпентетического), ОуМРЬЩВвНЪ (без 1 эпентети- ческого). Б. Рукописи, написанные глаголицей, отличаются от рукописей, написанных кирилли- цей, способами передачи некоторых звуков буквами; следствием этого является отсут- ствие в отдельных случаях прямых буквенных соответствий в обеих азбуках. 28
1. а) в глаголических рукописях употребляется специальная буква м «грьвь» (в совре- менных изданиях глаголических рукописей, транслитерированных кириллицей, на ее месте употребляется более поздняя буква ѣ) в словах, заимствованных из греческого, на месте греческого палатализоваииого у’. В кириллических текстах в этих случаях упо- требляются буквы г/г, например, глаг. ѢбОНА: кир. Г60НЛ/Г60НЛ. б) В кириллических рукописях в словах, заимствованных из греческого, могут употреб- ляться буквы 3, 4" на месте которых в глаголических рукописях в тех же словах употреб- ляются только диграфы кс, пс. 2. В глаголических рукописях употребляется «ять» А (в кириллической их транслите- рации в современных изданиях старославянских памятников — ѣ) на месте этимологиче- скою ё и этимологическою ’а/)а; в кириллических рукописях этимологическому ’а/)а соответствует, как правило, графема га, например, кир. ІАКО: глаг. ѢКО; кир. КОНІА: глаг. конѣ или КОНѢ; кириллическая графема га не имеет графематического соответствия в глаголице. 3. В глаголических рукописях употребляется э (в кириллической их транслитера- ции е) на месте этимологическою е и этимологическою ]е; этимологическое ]е в кирилли- ческих рукописях иногда выражается графемой к, например, кир. К>ГО: глаг. 6Г0, кир. К0Н№Ли>: глаг. КОНбДЛЬ/КОНбДЛЬ; кириллическая графема к не имеет графематического соответствия в глаголице. Примечаиие: В некоторых кириллических рукописях, однако, и в позициях, указаиных в п.п. 2 и 3, в различной степени может соблюдаться графический узус глаголических рукописей. Подробное см. в разделе В. 4. Дифференциация между графическим узусом в глаголических и кириллических рукописях проявляется также в буквенных обозначениях числа (ср. таблицы обеих азбук). Готовя к изданию кириллическую транслитерацию глаголических рукописей, издатели придерживаются различных принципов: или передают глаголическую букву (цифру) соответствующей кириллической буквой и при этом не принимают во внимание, что в отдельных случаях параллельные кириллические и глаголические графемы имеют разное числовое значение (это подлинная транслитерация), или же учитывают эти различия и передают глаголические буквы (цифры) теми кириллическими графемами, которые обозиачают то же число (это так наз. транснумерация). Например, глаг. (числовое значение 3) при транслитерации передается кир. буквой й (которая в кириллице как цифра означает 2), а при транснумерации — кир. буквой г. (О передаче букв-цифр в отдельных рукописях см. в разделе В). В большинстве изданий старославянских рукопи- сей проведена транслитерация, только в издании Синайской псалтыри Северьянова — транснумерация. В. В ряду звуковых и графических различий слов и форм имеются такие, которые свойственны одному или нескольким памятникам в отличие от других. Рукописи, на кото- рых базируется «Старославянский словарь», в фонетико-фонологической и в правописно- графической области характеризуются, кроме указанных, следующими особенностями: 1. Зогр'. а) носовые гласные сохраняются и различаются (кроме единичных случаев замены ж — а и ж — оір и совсем редких случаев замены А — е). Рядом с глаг. »е (в кирилли- ческой издании іа) применяется также так наз. «носовой с хвостиком» ® (в кириллической издаиии а) в формах им. ед. м. действ. причастий наст. вр. 1-го класса типа ГРАДаН б) сохраняется этимологическое «еры» в обычном графической выражении т»і. На- пример, ЕЪІТИ в) редуцированные гласные: ва) в сильном положении большей частью сохраняются, но частично переходят в гласные полного образования ь>е, реяре ъ>о, например, ТбДАЬНИЦЖ вм. ТЬДАЬНИЦЖ, ЦРЬКОВЬ вм. ЦРЬКЪВЬ, РОДОСЪ вм. РОДЪ СЬ вб) в слабом положении т>, ь, как правило, сохраняются, но выпадают преимуще- ственно в сочетаниях вьс, дък, мт>м, кът, чьт, къд, пьс, пт»т, дьц, пьц, към, ст>тк, дьм, кьд, жьд, иьм, рьц, например, ВСѢ (вм. ВЬСѢ), МНОГО (вм. МЪНОГО), КТО (вм. КЪТО), ЧТО (вм. ЧЬТО), СЛѢПЦА (вм. СЛѢПЬЦА) и т. п. вв) не представлена так наз. лабиовеляризация, т. е. иэменение ь в % после ж, ш, ч, ц, э или з, шт, жд вг) представлена (не всегда последовательно) ассимиляция ч», ь по правилу Ягича, т. е. изменение ь>т> перед слогом с задней гласной и изменение т>>ь перед слогом с перед- ней гласной, например, ЛѴЬЗДА наряду с этимологически правильный МЬЗДА, ВЬЗАТИ наряду с ВЪЗАТИ 29
вд)' напряженные редуцированные гласные в слабом положении выступают как в форме ь, так и и, например, ЗНАЛЛ6НБ6//-Н6; в сильной позиции наблюдаются различ- ные графические варианты: группа *ъ]ь предстает в графическом выражении ъіи, ч»і, •ы, оі, например, ІСТИНЬНЫН, НѢЛѴЫ, ЧСКЪІ, СТОІ. Группа *ь]ь в графическом выра- жении — иі, іи, и, и, і, ы, еі, еі, например, ОЛЛОЧЬі, В6ЛИІ г) на месте праславянских слоговых *ъг и *ьг пишется большей частью (без различия) р-ь, реже на месте *ьг — рь, а в единичныя случаях и р, например, ПРЪВЫ//ПРЬВЪІ, ВРХОу. На месте праславянских слоговых *Ъ1 и *Ь1 большей частью одинаково (без раз- личия) пишется лъ, на месте *Ь1 кроме того иногда и ль, но ль иногда употребляется даже на месте праславянского *ъ1, например, ХЛЪМЬ//ХЛЬЛ1Ь, ВЛЬКЪ д) палатальные г’, Г, п’ из *г], *1], *п] обозначаются соответствующими буквами с дополнительный значком («дужкой») р, л, й более последовательно, чем в остальныя старославянских рукописях, например, ВОЛѢ, КОНѢ, 36ЛАЛА; только в сочетании Р4-Ѣ значок палатальности употребляется редко, ср. БОуРѢ е) 1 эпентетическое последовательно сохраняется перед ѣ (-’а), іа, вк, и, к, например, АВРААЛЛА6, 36ЛЛЛА, 36ЛЛЛЖ. Но перед ь, и сохраняется редко или вообще отсутствует, например, КОРАБЬ//КОРАБЬ (вм. КОРАБЛЬ); ЗвЛЛЛИ//ЗвЛЛН//ЗвМН; ПРИСТЖПЛЬ// ПРИСТАНЬ ж) частично еще сохраняется э (из *я в результате 2-й и 3-й палатализации задне- небныя), частично уже заменяется позднейшим з, например, КЪНА5Ь//КЪНАЗЬ з) после ч, ж, ш, шт, жд, ц, э/з, с (из *сЬ после 3-й палатализации задненебныя) пишется обычно а, значительно реже—ѣ, например, ЧАСЪ//ЧѣСЪ, Х0ЖДААШ6//Х0Ж- ДѣАШб, но обычно — ю, например, ЧЮДИША СА, оДю и) рефлексы праславянских *С], *кХ, *зС) и *зк) практически передаются только через диграф шт, например, ПИЫіШТб к) глаголические буквы со значением числа в издании Ягича даются в кириллической транслитерации, например, д=5 (хотя д в кириллических рукописях означает 4). 2. Мар\ а) носовые ?/]? сохраняются в исконныя позициях и пишутся через а и іа, но на месте этимологических пишутся не только ж/вк, но нередко и оу/к>, и наоборот, графемы ж/вк иногда появляются на месте этимологически ожидаемыя оу/м, например, КЪ Н6Л/ІЖ (вм. КЪ неллоу), отьпоушпо (вм. ОТЬПОушТЖ); примеры с о вместо ж типа СОДИТЬ (вм. САДИТЬ), вероятно, представляют собой ошибку писца (недописанное глаг. ж — эе, ср. о — 8). б) на месте этимологически ожидаемого «еры» графема ъі обычно сохраняется, лишь изредка на ее месте находим и (и во флексиях, и в корнях), например, Ж6НИ, РИБА вм. жены, рыба в) редуцированные гласные: ва) в сильной позиции еще сохраняются, но имеется и немало примеров с их вокали- зацией (ь>е, т»>о), например, ВбСЬ (вм. ВЬСЬ), ДОЖДЪ (вм. ДЪЖДЬ) вб) в слабом положении ъ, ь также обычно сохраняются, но выпадают преимуще- ственно в сочетаниях вьр, дъв, дьи, към, кыі, кът, м-ьн, ньд, п-ьт, пьс, пьш, пьц, чьт, шьш, например, ТОКМО (вм. ТЪКЪМО), КН АЗЪ (вм. КЪНАЗЬ) вв) часто наблюдается изменение ь>-ь после ж, ш, ч, ц, э/з, шт/ці, жд, т. е. так наз. лабиовеляризация по правилу Кульбакина, например, НОЖЪ, ЧЪТО, НОЩЪ, КОНвЦЪ вм. этимологических ножь, чьто, нощь, коньць вг) частично представлена ассимиляция по правилу Ягича, т. е. переход ь>т» в слоге перед задним согласным и ь;>ь в слоге перед передним согласным, например, ВЬ СЬНѢ (вм. СЪНѢ), СЪБЪРАША (вм. СЪБЬРАША) вд) наблюдается также графическое смешение (немотивированная замена) ъ, ь в абсо- лютной конце слов, где уже в живом узусе последнего писца они явно не произносились, например, КРЪВЪ (вм. КРЪВЬ), РАДОСТЬ (вм. РАДОСТЬ) ве) напряженные редуцированные гласные в слабом положении чаще передаются графемой и, чем графемой ь, например, ЗНАДЛ6НИ6, БН6ШИ, но Л6СТЫА; вместо т» на стыке морфем также пишется -ы в случаях типа ВЫ-ИСТИНА (из *ѵъ фзііпр). В сильной позиции на месте *щь находим ии, еи, на месте *ъ)ь — ъіи, т»і, оі, например, БОЛИИ// Б0Л6И, ВѣЧЪНЫИ, СЛАВЪНЫ, СТОЙ (-*8ѵу1ъ», а также на стыке морфем, как, например, СЛЫШАХОЛЛЫ-И (из *з1узасЬотъ]ь) г) на месте праславянского *)ь обычно находим и, і, в сильной позиции иногда и е, например, прииллъ//приеллъ д) на месте праславянских слогообразующих *ьг *ъг обычно пишется беэ различения 30
рч>, например, СКРЪБЬ, СЪМРЪТЬ, на месте праславянских слогообразующих *ь1, *Ъ1 — лъ, например, СЛЪНЬЦб, БЛЪКЪ е) палатальные г’, Г, п’ из *г), *1], *п} обозначаются соответствующими буквами с надстрочной «дужкой» р, л, н значительно реже, чем в Зогр, например, 36МЛІЖ, Б0Л6И; обычно в графике мягкость не обозначается, например, БОЛѢ, 36МЛІЖ, КЛАНѣТИ СА ж) 1 эпентетическое сохраняется перед 'Ь (-’а), іа, вк, к, е, например, АБЛ6НИ6, 36МЛЫІ, КОРАБЛЮ. Перед ь, и оно сохраняется, но нередко и отсутствует, например, КОРАБЛИ//КОРАБИ, ПРѢЛОМЪ з) частично еще сохраняется э (из в результате 2-й и 3-й палатализации задненеб- ных), но уже часто заменяется более поздним з, например, КЪ МАЗЬ и КЪНАЗЪ и) после ч, ж, ш, шт/щ, жд, ц, э/з, с (из *сЬ в результате 3-й палатализации задненеб- ных) пишется обычно а, в меныпем числе случаев — 'Ь, например, ДЛЖЖА, М0ЖААШ6, МбЖѣАХЖ, но чаще пишется к, чем оу, например, СЛЪНЬЦЮ//СДЪНЬЦ0у к) рефлексы праславянских *і), *кі, *8І), *зк) передаются различно, иногда графе- мой щ (т. е. глаг. »), иногда диграфом шт, например, ОТЪБѢЩАБЪШб, ОТЪПОуШТАТИ л) глаголические буквы с числовым значением в издании Ягича транслитерируются кириллицей, например, д=5 (тогда как в кириллических рукописях оно имеет числовое значение 4). 3. Ас. а) буквы, обозначающие носовые гласные, обычно встречаются на этимологи- чески ожидаемых местах, реже встречается случай их взаимной мены, особенно жмі после ч, ж, л (мягкого), например, ЛЬЖА (вин. ед. вм. ЛЪЖЖ), ПРИ6МЛАТБ (вм. приемліжтъ) б) написание «еры» двояко: ъі и іи в) графемы для обоих редуцированных гласных сохраняются, но их этимологический прообраз в употреблении в значительной степени затемнен: ва) сравнительно часто наблюдается вокализация редуцированных ь>е и в сильном положении, например, Б6СБ вм. ЕБСЪ, Т6МБНИЦЖ вм. ТЬМЬНИЦЖ, ЛОЖЬ вм. ЛЪЖЬ, ДАКОТЪ вм. ЛАКЪТЬ вб) ь, ъ часто опущены в слабом положении, например, ИЗБРАНЫ вм. ИЗБЬРАНЫ, ВСѢ вм. БЬСѣ, КНАЗЬ вм. КЪНАЗЪ, МНОГА вм. МЪНОГА вв) ъ и ь часто взаимно^заменяются без какой-либо регулярности или явной моти- вации, например, ПРѢДЪ ОЦЛЛЪ ЛЛОИЛЛЪ вм. ОП,ЛЛЬ ДЛОИЛЛЬ, ЗАКФНЬННКЬ вм. ЗА- КОЛЬНИКЪ. запобѢдъ ВМ. ЗАПОВѢДЬ вг) в напряженной позиции на месте ь в слабом положении пишется и/і, например, ЦРКОвИБК, НА РАСПЖТіѢ, в сильном положении на месте *щь появляется іи, ии, иі, еи, еі, на месте *ъ]ь — ни, ъиі, т»і, ъи, ои, оі г) на месте праславянского *)ь обычно употребляется и/і, в сильном положении иногда появляется и е, например, ВЪ ЗАЙМЪ//ВЪ ЗАбМЪ д) на месте праславянских слоговых *ъг, *ьг, *ъ1, *Ь1 хотя и пишется рт> и рь и лт» и ль, но непоследовательно, без этимологического различия, например, СЪМРЬТЬ//СЪМРЪТЬ, скръбь//скрьбь, бдькъ//бдъкъ, сдъньце//сльньце е) палатальные г’, Г, п’ (из *г], *1), *п.і) пишутся, как правило, без надстрочных «ду- жек» как р, л, н+'Ь, іж, к, обычно написание ла (никогда льа, ла) ж) 1 эпентетическое чаще сохраняется, чем утрачивается, но утрата наблюдается во всех позициях (не только перед ь, и, как в Зогр и Мар), например, ПРѢЛОМЪ вм. ПРѣ- ЛОМЛЬ, ОСЛАБбНОуМОу ВМ. ОСЛАБЛбНОуМОу, БЛАГОСЛОБЖ вм. БЛАГОСЛОБЛБК, ВЬЗЛЮБЖ вм. ВЪЗЛЮЪЛБК, ДЮБѢАШС вм. ДЮБЛѣАШб з) буква э из *в в результате 2-й и 3-й палатализации употребляется в соответствии с этимологией, например, РАСТРЪЗА, ПО ПОЗѢ и) после ч, ж, ш, шт/щ, ц, э, с (из *сЬ в результате 3-й палатализации) обычно пи- шется а, реже % но чаще к, чем оу, например ОЦА, ЧАЧѢ, ОШбДЪШОу, КЪ ОЦЮ к) рефлексы праславянских *і), *зк) и *кі пишутся неодинаково — графемой ці (т. е. глаг. в), или диграфом шт, например, АЦІ6//АШТе, ОТЪВѢШТЛВЪ, СѢДАЩАГО л) глаголические буквы с числовым значением в издании Курца даются в кирилличе- ской транститерации, например, д=5 (тогда как в кириллических рукописях д имеет числовое значение 4). 4. Сав'. а) носовые гласные различаются и сохраняются в соответствии с этимоло- гией. Графема а употребляется в начале слога (т. е. в абсолютном начале слова и в сере- дине слова после гласных) в значении графемы а/а — после согласных в значении $, например, СТ0АЩ6І, СА, ГДА, ИЗИДОША 31
б) специфические буквы, которыми кириллическая азбука отличается от глаголицы, применяются не всегда; в рукописи нередко соблюдается графический узус глаголиче- ских рукописей: ба) только в единичных случаях употребляется к, обычно же в начале слога и после палатальных г’, Г, п’ из *г(, *1), *п) пишется е, например, ©ОТЪ, АБН©, ГЛАГ0Д6ІПН бб) графема іа употребляется последовательно в начале слога (т. е. в абсолютной начале слова и в середине слова после гласных). После палатальных согласных г’, Г, п' из *Г), *1_), *п) — последовательно пишется (кроме одного случая) после п’:ига, тогда как в соединении с Г — всегда л’Ь, в соединении с этимологическим г’ — р’Ь или чаще ра, на- пример, ІА КО. ТВОІА, ГША, КЛАНІАШ6 СА, солѣ, дивлѣхж СА, ЛЛОРѢ, ТСОРѢше, САРлеть в) редуцированные гласные: ва) в сильном положении в абсолютном болыпинстве случаев еще сохраняются, но наблюдаются и единичные случаи перехода ь>е и ъ>о, например, СКЖДбЛЬНИЧН вм. СКЖДЬЛЬНИЧИ, СЛАОКОСИІЖ вм. СМОКЪВИІЖ вб) в слабом положении они нередко опускаются, особенно в группах ккр, вьн, вьс, гьн, дьи, дьр, жьд, зьд, зъл, къл, към, кът, мък, мьр, пьс, път, сьл, стьр, сътв, чьт, например, тьклло, мнѣ, ОСЛА, ЧТО вв) так наз. лабиовеляризация по правилу Кульбакина (т. е. изменение ь>ъ) прово- дится после ж, ш, ч, например, ШЪДЪ, НАШЪ, ЧЪТО, КОЛИЖЪДО, но после ці и жд непо- следовательно, там частично сохраняется исконный ь, например, НОЦІЬ, ВНЖДЪ//ВНЖДЬ вг) ассимиляция ъ, ь по правилу Ягича наблюдается редко, например, БЬПНІАХЖ (вм. въ ); ЛІЖЧЪНО© вм. ЛІЖЧЬНОЮ вд) наблюдается немотивированная мена ъ, ь в конце слов, где оии в языке последнего писца уже не произносились, например, НА НЪ, ПРОРОКОМЪ НОАИбЛЛЬ ГЛ(АГОЛ)ЖЩЬМЪ ве) в напряженной позиции за ь в слабом положении регулярно (за исключением 2 случаев) пишется н//і, например, АБН6, ИМѣНИб. В сильном положении на месте этимологических *ь)ь — иі, іи, ьн, на месте этимологических *ъ)ь, как правило,— т»і, на- пример, БОЛШ/БОЛЬН, ЗЪЛЪІ г) на месте праславянских слоговых *ьг, *ъг без различения пишется большей частью рь, например, ДРЬЖ-, СКРЬБ-, изредка, также без этимологического различения,— ръ, например, ЖРЪТВЖ; на месте праславянских слоговых *ь1, *Ъ1 пишется то ль, то лъ, например, ПЛЪН-//ПЛЬН-, ВЛЬК, ДЛЪГ- д) 1 эпентетическое частично сохраняется, частично опускается (при этом во всех поэициях), частично же на его месте появляется ь, например, 36МЛѢ, БЬНбМѢТб, земыл е) на месте праславянского *$? в результате 2-й и 3-й палатализаций задненебных употребляется только з, например, КН АЗЬ ж) после ч, ж, ш, ці, жд, ц, з (из в реэультате 3-й палатализаций задненебных) и е (из *сЬ в результате 3-й палатализаций задненебных) пишется обычно а, в единичных случаях — % но последовательно — к и никогда оу, например, О ТЫ], А, МЖЖА, ОТЬЦЮ, чюдесд, нищюмсѵ з) рефлексы праславянских *і], *зіі, *зк) и *кі передаются буквой ці, например, ПИЩА, иціжтъ, отъпоущж, НОЩЪ. 5. Охр: а) носовые гласные употребляются в сѳответствии с их этимологией; на месте этимологических ? и і?//’? употребляется одна буква (в издании Ильинского—іа), на- пример, СІА, ХОТЕА, [ГЁ0]ЗДІІНЪ1ЕА; единственная замена р>и:Д0у'НСѴ (2 л. ед. аориста) вм. доунж б) «еры» имеет обычное графическое выражение — "ы, например, БЪІШІА в) редуцированные гласные: ва) в сильной позиции ь>е, например, день, нлченъ, тогда как этимологический % сохраняется: БЬЗЬРѣБЪ вб) в слабой позиции ъ, ь обычно сохраняются, например, КЪНІГАХЪ, ЧЬТО ©ОТЪ ЛАЬНѢ; нередко наблюдается мена ъ и ь без какой-либо регулярности или явной мотиви- рованности, например, ВЬЛОЖІ, ДбНЪ (вм. ВЪЛОЖИ, ДЬНЬ), в отдельных случаях реду- цированные опущены, например, БЛЕЗН6Ц, ПОЛНА вм. БЛИЗЬНЬЦЬ, ПЬСАНА вв) в напряженной позиции встречается ъін, ъін, ъі, и, ин и т. п., например, НАРН- ЦАвЛ/ѴЫН, ГЛ( АГОЛ)ЕЖТЫ И ЖИВА, ПРН6Л/ѴЫ г) на месте праславянских слоговых *ьг, *ъг пишется ръ, на месте праславянских сло- говых *ь1, *ъ1— ЛЪ, например, ДРЪЖЕАТЬ, ПРЪСТЪ, НАПЛЪНИТЪ 32
д) 1 эпентетическое частично сохраняется, частично утрачивается, например, (въ п)Рѣлолілениі, прѢлсл/іь е) сохраняется э, (из *в в результате 2 й и 3-й палатализации задненебных), напри- мер, КЪШАЗИ, Н05Ѣ ж) после шипящих согласных пишутся А, и, например, ШЪДЪІПА, СЛТЛШАВЪШЮЮ з) рефлексы праславянского пишутся через ці (т. е. глаг. в), например, ОБРАЦІЬ СЬА. 6. Унд: а) сохраняются носовые гласные в соответствии с их этимологией, но в графике без йотированных вариантов, например, ТВОРАЦІАА, Л/ІОЖ б) сохраняется этимологический «еры» в виде -ы, например, СЛЪІШАВЪШИ в) редуцированные гласные передаются одним знаком ъ (ь отмечен только в двух словах: есть, г(оспод)Ь), при этом: ва) в сильном положении ъ частично сохраняется, например, ВЪСЪ, КОНЪЦЪ, час- тично вокализуется ь>е, например, СКРЪЖСТЬ, ПРАВбДЪНИ вб) в слабом положении ъ также частично сохраняется, например, ПОЛЪ^А, ТѣЛОЛАЪ, частью утрачивается, например, оуспение, кто вв) в напряженном положении исконные редуцированные пишутся как -ы, и, например, ВЪСѢѢВЪІ, АБИ6 г) на месте слоговых праславянских ♦’Т, *ьг пишется ръ, на месте *ь1, *Ь1 — лъ, на- пример, встръ^джще, слънъце д) не употребляются графемы к, іа, на их месте в соответствии с узусом глаголиче- ских рукописей употребляются буквы е, 'Ь, например, ДОБР06, 6Г0, ѢКО, С6ПТАБРѢ е) 1 эпентетическое сохраняется, например, ПРИСТЖПЛЪШб, 36ЛАЛА ж) на месте праславянского *в в результате 2-й и 3-й палатализации задненебных — 3, например, СЪЖИ^АЖТЬ СА з) после ч пишется 'Ь, к, после остальных шипящих и свистящих согласных — а, оу, например, с<ъ)конъчѣние, чюдотворца, слъішатн, сѣѣвъшоу и) рефлексы праславянских *1), *8І), *зк) пишутся графемой ці, например, АЦІ6, ВѢДЖЦІИ. 7. Боян: а) носовые гласные частично взаимозаменяются, что характерно для так наз. среднеболгарских, более поздних рукописей; при этом в издании Добрева в отличие от издательских принципов Ягича глаг. о транслитерируется кириллический а (у Ягича — а), а глаг. эе транслитерируется кириллический а (у Ягича — іа), например, СЛАВЖЦІ6 вм. СЛАВАШ6, ОУБИАТЬ вм. ОуБИЮТЬ б) «еры» имеет двоякое графическое выражение — та, ън, например, БЪІОТЬ, СЛЪИШАВЪ в) редуцированные гласные передаются одной буквой ч» (так наз. одноеровый памят- ник) и при этом: ва) в сильной позиции частично еще сохраняются, частично вокализуются (искон- ное ь>е, исконное ъ>о), например, СТАРЪЦЪ, ТОуРЪСКЪ, СОЗДА вм. СЪЗЬДА, ПРАВЪ ДвНЬ вм. ПРАВЬДЕНЬ вб) в слабой позиции частично сохраняются, частично утрачиваются, например, донъдеже, свѣтъ, ЧТО (вм. ЧЬТО), ПОСЛАВЪ (вм. ПОСЪЛАВЪ) вв) в напряженной позиции большей частью встречаются в форме ыі//ьи, и, например, по оуьиенн на месте *иЬі)епі)і<*иЬь)епь)і, вид’квъи на месте *ѵісіёѵу)ь<:*ѵіс1ёѵъ)ь г) 1 эпентетическое большей частью сохраняется, но частично опускается, например, ПРОСЛАВЛЮ, 36Л/ІЛІЖ, зелхи, ОСЛАБвНОЛ/ІОу д) большей частью еще сохраняется э (из *в в результате 2-й и 3-й палатализации задненебных), но частично уже употребляется з, например, КНАЗЪ, ПѢНАЗСЛАА но ллнозѣхъ е) после ч, ж, ш, ці, жд, ц, э пишется, как правило, д (только после е из *сЬ в резуль- тате 3-й палатализации задненебных — •&) и преимущественно к (изредка оу), например, ЧЮДАЦІА СА, О(ТЬ)ЦЮ, ЧОуСТб, ЛАѢ(СА)ЦА, Д<0У)ША, ВСѢ (им. вин. мн. с.) ж) рефлексы праславянских *і), *кі передаются графемой ці (т. е. глаг. »), например, ОТЪВѢЦІА, АЦіе з) глаголические литеры с числовыми значениями в издании Добрева транслите- рированы. 8. Зогр-пал: а) для графического обозначения носовых гласных имеются два знака: •е (в издании Добрева транслитерируется кириллический а) и »е (в издании Добрева — кириллическое ж); оба употребляются большей частью этимологически правильно, но без различения позиций после твердых и мягких согласных или в начале слога, например, 2 Заказ 777 33
БОА, АЗКЛ, БЖД6Т6, ТБОРЖ, КОЖ. В единичныя случаях имеет местозамена <? на и: ПОГРЯЗАТЬ б) на месте этимологически ожидаемого «еры» обычно употребляется графема ъи, например, БЪИ, БЪНТИ в) редуцированные гласные: ва) в слабой позиции очень часто опускаются в середине слова и на его конце, на- пример, еннде. конца, створите, вждет вб) в напряженной позиции встречаются ъи, и, например, ЛИСТВН6, ОуѢИЖТЪ, ВДАСТИЖ (на месте групп *Ъ]ь, *ь)ь, *ьц — т>и, и или ни), например, ПРѣТРЬПѣВЪИ, БОЛѢЗНИ (род. мн ), ЛЪЖНИ г) на месте праславянских слоговых *ьг, *”г пишутся ръ и рь без их этимологиче- ского различия, например, ПРѢТРЫіѢЕЪИ, СЪВРЪІПНЛЪ; чаще — одно р, например, В ЦРКВИ; праславянские слоговые *ь1, *Ъ1 отмечены в крайне редких случаях, например, ОуЛАЛЪКНбТА д) сохраняется з (из в результате 2-й и 3-й палатализации задненебных), напри- мер, мнозн, ВРЬЗИ е) после ф и т. п. пишется д и ю, например, СѢДАЦІА, ЦПО ж) рефлексы праславянских *!], *кі и т. п. пишутся графемой ф (т. е. глаг. в); на- пример, дще, съсжціихъ. 1 > 9. Ен: а) буквы, обозначающие носовые гласные, употребляются в большинство случаев соответственно с этимологией слова, но без знака йотации: в рукописи встре- чаются только а и ж, например, КНА^Оу, БЖДЖТЬ, АЗЪІЦН, ПОЖ; только в отдельных случаях наблюдается мена юсов, например, МАЛАТЪ, ГЛ(АГ0Л)АЦІ6 вм. этимологически надлежащих ИЛЛЖТЪ, ГЛАГ0ЛЫЩІ6 б) редуцированные гласные обозначаются одной графемой ъ (так наз. одноеровый памятник): ба) в сильной позиции ъ во многих случаях сохраняется, на месте этимологиче- скою ь иногда встречается е, например, ДѢНЬ, начатъкъ, конецъ бб) в слабой позиции редуцированные гласные частично сохраняются, частично опущены, например, ДЪНеСЪ//ДН6СЪ, КТО бв) в напряженной позиции в большинстве случаев наблюдаются ъі и и, изредка (в слабой позиции) — ъ, например, ВЪЗЛЛЪЗДИв//ВЪЗЛАЪЗДЪе, КРЪЦІбНИвЛАЪ, недлоціны в) графема іа употребляется в единичныя случаях, например, ДѢіАТИ; большей частью — ѣ; графема к не встречается вообще; в памятнике е и большей частью ѣ употреб- ляется в соответствии с узусом, характерный для глаголических рукописей, например, ѣко, прѢхвалнаѣ, с<ъ)П(А)снтелѣ, его, своеж г) непоследовательно проведена мена іѵй>цд и ^й>^д, например, АЗЪІЦАХЪ, ЦАНОЖ, ?АЛО вм. ьа^ъіцѢхъ, цѣноіж, ?ѣло д) 1 эпентетическое сохраняется в неболыпом количестве случаев, например, 36ЛѴЛѢ, ІАВЛЪІПН СА, чаще опускается, например, ПРИбЛАвТЬ, ВЪЗЛУБбНИ. е) буква г, (из в результате 2-й и 3-й палатализации) употребляется последовательно, например, МНО^И, ДВН^АбТЪ, случаи написания з единичны, например, ВЪЗДВИЗАбТЬ ж) после ч пишется ю, после с (в результате 3-й палатализации задненебных) — •&, в остальных случаях после шипящих и свистящих согласных — оу и а, например, ЧЮД6СА, отъцоу, отьца, въсѣчъсклѣ з) рефлексы праславянских *і), *кі, *8І), *зк) передаются графемой ці, например, ПОЗААЩеНАХЪ, ПОДІОЩЪ. 10. Син: а) носовые гласные в большинстве случаев сохраняются в соответствии с этимологией, частично имеет место мена р — о, т. е. в графике иногда встречается о на месте ожидаемого ж и ж на месте ожидаемого о, например, ЗДОЖвМЪ (вм. ЛДЖЖвЛАЬ), ВЪЗЖВЖТЬ (вм. ВЪЗОВЖТЬ), в единичныя случаях представлено е на месте у, например, езіЛЦІ (вм. ІАЗЪЩІ). В рукописях для обозначения носовыя гласных употребляются три буквы: іа, ж, <ж; буква »е (в кириллической транскрипции іа) употребляется в начале слов и в середине слов после гласных, а также и после согласных, например, ІАЗЪІКЪ, ПРІБЛІЖНШІА СІА б) «еры» обычно пишется ти, реже ъ'і и еще реже ъи, в большинстве случаев сохра- няется в соответствии с этимологией, единичны случаи употребления на месте «еры» н/і, например, ІАЗЩІ (вм. ІАЗЪЩІ) в) редуцированные гласные: 34
ва) в сильной позиции частично сохраняются, частично вокализуются — ъ>о, ь>б, например, ДЬНЬ, ЦРЪКЪЙЪ; пРАведъныихъ, СОБЬРА вм. прайьдыгынхъ, СЪБЬРА вб) в слабой позиции частично сохраняются, частично опускаются, например, СЫѢОРИ, ОуЛѴЬРЖ, КТО вм. КЪТО, ПРАВДА вм. ПРАВЬ ДА; нередко наблюдается мена (графическая), особенно на конце слов, например, ПЖТЪ вм. ПЖТЬ, ДАСТЪ вм. ДАСТЪ вв) в напряженной позиции на месте слабого ь встречается и или ь/ъ, на месте ъ встре- чается'ы, в сильной позиции на месте исконных сочетаний *ь]ь — ии, ьи или ен в различных графических вариантах; на месте исконного *ъ)ь находим чаи, та или он в различных графических вариантах, например, ПЖТИ6//ПЖТЬ6, ЖРѣБНІ, ДЬНЬИ//ДЬН6И, СЛАРЪТЬ- ны, силънъп, нечъстівоі г) на месте праславянских слоговых *ьг, *ьг, *ь1, *Ь1 написания рь/рч», аь/ач. употреб- ляются без отражения этимологических отличий, например, СКРЪБЬ//СКРЬБИ, БРЪХЪ, ПЛЪНЪ//ИСПЛЬНІАТЪ СІА д) палатальные г’, Г, п’ (из *г], *Ц, *пі) графически выражаются сочетаниями букв р, л, н с •&, к, іж//ж, например, ВОЛѢ, ОГНѢ, АЛТАРЮ, ЛЮДЬб, ОГНЮ, ЗЪРЖ, ЛАИЛОС- ТЫШЖ//ЛАІЛОСТЫНЖ е) 1 эпентетическое большей частью сохраняется, например, ДР6ВЛ6, ВЬЗЛЮБЛЖ, но изредка опускается (при этом во всех позициях), например, ОуТЛЪБЫі, в единичных Случаях на его месте пишется ь/ъ, например, іѣковью, зеллъѣ ж) сохраняется э (на месте *я в результате 2-й и 3-й палатализаций задненебных), например, ЛАЪНОЗѢ, ЗѣЛО з) после ч, ж, ш, шт/ф, жд, э, с (из *сЬ в результате 3-й палатализаций задненебных) обычно пишется а, изредка — ’й, например, ЧѣША, обычно — к, изредка — оу, например, АШОУТЬ, обычно — іж (но никогда — ж), например, НАОуЧНК, ДІПТЖ и) рефлексы праславянских *1), *8І), *зк], *кі передаются неодинаково, иногда гра- фемой ф (т. е. глаг. »), иногда диграфом шт, например, ШТ6ДРОТА//ЦІ6ДРОТА к) глаголические буквы с числовым значением в издании Северьянова транснумеро- ваны, т. е. глаг. ѵ (которая при транслитерации соответствовала бы кириллической Й) в числовом значении «3» (три) передается буквой г, имеющей в кириллице то же число- вое значение. 11 и 12. Евх и Служ'. а) носовые гласные употребляются этимологически правильно, например, ТА, ТВОбІА, ЛАЖЧНЛАА, РАБОТАЕТЪ. Замены различного типа имеют место в единичных случаях, которые, по всей вероятности, являются описками писца б) редуцированные гласные: ба) в сильной позиции частично сохраняются, но чаще вокализуются (ь>е, ч»>»), например, ЛЮБЪЙЬ, ГЫГЬЛАѢЛАЪ; ДБСРЬЛАН вм. ДЕЬРЬЛАН, (ЮНЪ вм. СЪНЪ бб) в слабой позиции частично сохраняются, частично опускаются, например, ДНИ, НбЗЛОБИѢ; графически пропуски слабых редуцированных иногда отмечаются специаль- ным надстрочный значком в виде «крыши», который употребляется только в этой рукописи, ио в настоящем словаре передается апострофой ’, например, ПЛАЧ6Т*, ТАЖ’КО, В’СІЖ бв) хорошо представлена лабиовеляризация, т. е. изменение ь в ъ, но только в поло- жении после ж, ш, например, НАШЪ, НбДіЬЖЪНЪ; в сочетаниях чь, ць, зь («ігь), фь, ждь обычно сохраняется исконный ь, например, ОТ(Ь)ЦЬ, ДѢВНЧЬСКАА, РОЖДЬСТІЮЛАЪ бг) ассимиляция ъ>ь и ь>ъ (по правилу Ягича) также частично представлена, например, вьздвигни вм. въздвигни. непристжпънж вм. непрнстжпьнж бд) имеет место графическое смешение ч», ь, преимущественно на конце слов, напри- мер, СЪ вм. СЬ, ПРѢДАНЬ вм. ПРѢДАНЪ бе) в напряженной позиции на месте слабого ь перед и, к большей частью — ь/ъ (изредка также и); перед е, ьа везде и; перед •&, іж большей частью и (реже ь), например, ІЮДЪНОЖЪЮ, БЪ СЪДРАВЬИ, СЪДРАВНб, СОЛИЫі, Б(О)ЖИѢ; на месте слабого ъ — та, реже ъи, например, БЪІНЖ//БЪННЖ; в сильной позиции на месте исконного сочетания *ь)ь большей частью употребляется еи, реже ьи, ии, на месте *ъ)ь — чаи, та, ъи, ои, например, источеи, водъны, простсръи, истинъныи в) в графике рефлексов праславянских слоговых *ьг, *ьг, *‘1, *Ь1 наблюдаются напи- сания рь/ръ, дь/дъ независимо от этимологических различий по твердости и мягкости, например, ИСПЛЪНИ, ІСТРЪГАЛЪ г) 1 эпентетическое большей частью сохраняется, частично опускается, преимуще- ственно перед ь, и, например, ПРОСЛАЙЛѢСТЬ СА//ПРОСЛАйѢеТЪ СА, на зеліи д) на месте в результате 2-й и 3-й палатализаций пишется з, например, БЛАЗѢ, іюльзи, звѣзды 35
е) рефлексы праславянских *і], *зк/, *кС передаются графемой ці (т. е. глаг. в), например, ТРвПбЩІЖТЪ, АЦІ6 ж) после ч, ж, ш, ці, жд, ц регулярно пишется а (и только в единичных случаях к) и к, например, еѣньчллъ. ллиожѣишиѣ, пришедъшю, чювьствиѣ, лллАденьцю; после с (из *сЬ в результате З й палатализации задненебных) регулярно пишется к, например, В’СѢ з) этимологическое *)а в начале слога передается в болыпинстве случаев графемой к, а также иногда и графемой а (особенно в сочетании *а)а), например, СТОѢНИѢ, ОуГОДЪНДА теоѣ дѣѣти, жизнь бѢчьнаа. 13. Клоц: а) носовые гласные обычно представлены в соответствии с их этимологией, но частично имеет место и мена ж/вк — оу/ю, например, РАЗДЮЧА6Т6 вм. РАЗЛЖЧА6Т6, ЛАѴ(!)ЦѢ вм. ДАЖЦѢ б) «еры» передается через та, т>і обычно в соответствии с этимологией, например, ОуЛАЪІ, ВЪІ, частично же наблюдается взаимная мена ъі и и, например, П0КРІВАШ6 вм. ПОКРЫВАЛИ!©, СЛНША вм. СЛЫША, ДАРЫ (им. мн.) вм. ДАРИ, ТЫ вм. ТН в) редуцированные гласные: ва) в сильной позиции частично сохраняются, частично вокализуются (ь>е, ъ>о), например, ДбНЬ вм. ДЬНЬ, АГНбЦЬ вм. АГНЬЦЬ, НАЧАТОКЪ вм. НАЧАТЬКЪ, ЛЮБОВЬ вм. ЛЮБЪВЬ вб) в слабой позиции редуцированные утрачиваются в сочетаниях бьн, вьи, дъв, ДЬЦ, ЗЪЛ, към, кън, кът, льн, лсьн, мьи, иьц, ПКИ, пкс, рьн, рьц, СКН, СТ»ТВ, ’ГКК вв) лабиовеляризация по правилу Кульбакина, т. е. изменение ь>ъ, хорошо пред- ставлена после шипящих ж, ш, ч, шт, жд, например, ТЬШТЬ, ЧЪТО, ВНЖДЪ вг) ассимиляция ъ>ь и ь>ъ по правилу Ягича представлена, но непоследовательно, например, ПРАВЪДЫ вм. ПРАВЬДЫ, БбСТОуДЪНА вм. БбСТОуДЫІА, ВЬЗАША вм. ВЪЗАША вд) имеет место графическая мена ъ, ь на конце слов (где они в речи последнего писца уже не произносились), например, ЕЬСѣХЬ вм. ВЬСѢХЪ ве) в напряженной позиции в слабом положении частично встречается ь, т», частич- но — и, ъі, например, АБЬб, ЦѢСАРЬСТВІб; в сильной позиции на месте праславянского *ъ)ь находим ъіи, чд, на месте *ь)ъ находим іи, і, например, БЛАЖ6НЫ ДА(ВЫ)ДЪ, ОуЧб- ШИ (род. мн ), АЗЪ БАЛЛЪ ПРѢДАЛАІ И, Б(О)ЖІ г) на месте праславянских слоговых *ьг, *ъг большей частью пишется только ръ, редко встречается написание рь в соответствии с этимологией, например, СЪЛѴРЬТЬ, СРЪДЬЦбЛАЬ; на месте праславянских слоговых *ь1, *Ъ1 употребляется всегда лъ, напри- мер, длъженъ, плънъ д) 1 эпентетическое (так же, как в Зогр) сохраняется перед е, к (’а), іа, вк, к, тогда как перед ь, и частично утрачивается, например, 36ЛАЛА, ПОСТАВЛЖ, ДР6ВЛ6, ИѢКОВЛЬ; ВЪЗЛЮБЬ, НА 36ЛАН е) рефлексы праславянского после 2-й и 3-й палатализации задненебных обозна- чаются буквой з, в единичных случаях — э, например, КНАЗЪ, но ЗѢЛОуТО ж) после ч, ж, ш, шт, жд, ц пишется д и ю, после с (из *сЬ после 3-й палатализации задненебных) пишется к, например, ПОуіПТАТИ, ОуЧбШЧА, Д(0У)ША, ВЬСѢКЪ, АШЮТЬ, гл(агол>нкпітю і з) рефлексы праславянских *і), *зіі, *зк), *кі обозначаются диграфом шт, например, " сжштвдіъ, ноштыж, лште. 14. Супр'. а) носовые гласные различаются и употребляются в соответствии с этимо- логией; при этом графема ж употребляется в начале слова и после гласных (изредка также и іа); графема д— после согласных (изредка также и а), например, ОуТВР’ЖДАА, ЬАЗбІЙІ. БЪІША, СА, ННШТАА б) снецифические буквы кириллической азбуки, которые не имеют эквивалентов в глаголической азбуке (см. выше, раздел Б, пункты 2, 3), употребляются значительно чаще, чем в Сав, но в Супр частично сохраняется и графический узус глаголических памятников: ба) в начале слов обычно пишется к, например, І6Г0, тогда как е — в заимствован- ных словах, например, ©АННЪ; кроме того, регулярно в исконно славянских словах — еи, етеръ и как дублеты в следующих отдельных случаях, как 6ДА//І6ДА, 636РО// 1636Р0, елень//1влеиь, 6ША//І6ША, а также после и, ь, к, например, НИ 6ДНАЧ6, и елико бб) графема а употребляется обычно в начале слога (т. е. в абсолютной нача- 36
іаются графемой ці (т. е. глаг. в), : только в единичных случаях ’й) пю, чювьствиѣ, лллАденьцю; генебных) регулярно пишется 'й, большинстве случаев графемой например, СТОѣНИѣ, ОуГОДЪНАА в соответствии с их этимологией, рдзлючлете вм. РАЗлжчлете, । ітствии с этимологией, например, 1 ъі и и, например, П0КРІВАШ6 ін.) вм. ДАРИ, ТЫ вм. ТИ I Ітично вокализуются (ь>е, ъ>о), ХТОКЪ вм. НАЧАТЪКЪ, ЛЮБОВЬ ! йся в сочетаниях бьн, бьн, дъв, рьц, сьн, сътв, тък е. изменение ь>ъ, хорошо пред- >штъ, чъто, виждъ вставлена, но непоследовательно, |м. БбСТОуДЬНА, ВЬЗАША вм. слов (где они в речи последнего ьсѣхъ астично встречается ь, ъ, частич- позиции на месте праславянского ер, БЛАЖ6НЫ ДА(ВЫ)ДЪ, ОуЧ©- япей частью пишется только ръ, имологией, например, СЪЛАРЬТЬ, I употребляется всегда лъ, напри- I іся перед е, 'Ь (-’а), іа, ж, к, тогда зелілА, поставлж, древле, латализации задненебных обозна КНАЗЪ, но ЗѣЛОѴТО (из *сЬ после 3-й палатализации ПЧА, Д(0у)ША, ВЬСѢКЪ, АШЮТЬ, качаются диграфом шт, например, іебляются в соответствии с этимо- слова и после гласных (изредка рке и а), например, ОуТВР’ЖДАА, !>торые не имеют эквивалентов в , 3), употребляются значительно графический узус глаголических ГО, тогда как е — в заимствован- в исконно славянских словах — іучаях, как 6ДА//І6ДА, 636Р0// и, ь, к, например, НИ 6ДНАЧ6, :лога (т. е. в абсолютной нача- ле слов и в середине слов после гласных), тогда как после палатальных г’, 1’, п’ из *гі, *1), *п) наряду с іа как дублет представлено также и •ѣ// ’Ь, например, ТР6- ТША, ІАКО, ОГША//ОГНѢ, Р0ДИТ6ЛІА//Р0ДИТ6АѢ, ДѢЛІА//ДѢЛѢ, ЦѢСАРІА//ЦѢ САРѢ в) «еры» в обычном виде ъі употребляется на местах, соответствующих этимологии, изредка встречается графический вариант ъи, а в отдельных случаях также и ы, напри- мер, БЫ ОТЪ, ЛАЖЧбНИКЪИ, ВЫШЬНЖІЖ. В единичных случаях встречается и, напри- мер, ОТЪКРИВАІЖ вм. ОТЪКРЫВАІЖ г) редуцированные гласные: га) в сильной позиции частично сохраняются, при этом ъ последова.ельно (кроме трех случаев), тогда как ь частично сохраняется, а частично вокализуется в е, например, съБЪРАВъше, дьнь, вьзелАъшн вм. -зелаъ-, по трехъ же дьнехъ вм. трехъ ДЬНЕХЪ гб) в слабой позиции часто опускаются, но иногда на их месте ставится апостроф, например, ТеЛАНИЦА//ТеЛА’НИЦА//ТЬЛАЬНИЦА, КНАЗИ вм. КЪНАЗИ, БОНДА СА вм. БОИЛАЪ гв) лабиовеляризация по правилу Кульбакина проявляется весьма слабо, так что с достаточной достоверностью нельзя утверждать ее наличие . > б? гг) ассимиляция редуцированных по правилу Ягича, т. е. мена ь>ъ перед слогом с задним гласный и мена ъ>ь перед слогом с передним гласным, представлена хорошо, например, ПОБѢДЪНЖІЖ вм. -ДЕНЖ-, ЗЕЛѢ вм. ЗТЬЛѢ гд) имеет место частое графическое смешение (немотивированная замена) редуци- рованных гласных в абсолютной конце слов, где они в языке последнего писца не произ- носились, например, ОУДАОДАЪ вм. -Л/ІЬ, СЬ ЛѴНОЗѢЛѴЬ вм. съ . ге) в напряженной позиции в слабом положении пишется ь (изредка также и ъ), и, ’, например, ІЮЛАОШТЫА//ПОЛАОШТИІА, ТЪЧЫЖ//ТЪЧЪІЖ, ПРИЛеЖАН’16. В силь- ной позиции на месте этимологического *ь|ь — ни, ьн, и, на месте этимологического *ъ)ь — ъін,_ъи, ъі, например, ДЕН6ШЕНШ, СЖШТЬИ, СЖДИ (им. ед.); НОВЫЙ, ГРОБЪНЪИ, НИКСИСКЫ ГРАДЪ д) на месте праславянского *]ь обычно пишется и, г,- в сильной позиции иногда и к, например, ЗАИДАЪ//ЗАІ6ЛЛЪ е) отчасти сохраняется различение исконных твердости и мягкости в графике бывших слоговых *ьг, *ъг, *ь1, *ъ1, но большей частью эти различия в графике не отмечаются, пишется ръ (реже и рь), ль (реже лъ), например, ПОВРЬГбНІА, ВЪВРЪГОША нм. -РЕ-, СКРЕБЪ вм. -РЪ-, ИДЕНА, ВДЪКЪ вм. -ЛЬ- . ж) палатальные 1’, п’ из *Ц, *п] большей частью пишутся с надстрочный значком мягкости («дужка») и непоследовательно с последующей гласной буквой йотованной или нейотованной; на месте г’ из *г) часто опускается значок мягкости, как и графиче- ское выражение предшествующей йотации у последующей гласной буквы, например, ЛАОЛІАШв, ВОЛЖ, СЕ ННЛАЬ, ГЛАГОЛА, ВЪ НвИЖб, но. реже — П0І1АЛІЛА. ЛЮБНТ6, ТВОРѣАШб, чаще — БОРЖШТНИ, ТВОРАСТА, Ц?0Ѵ з) 1 эпентетическое сохраняется лишь отчасти, обычно оно отсутствует во всех пози- циях: перед ь, и опускается без замены; перед о, к, а, вк, к обычно заменяется на ь, на- пример, 36ЛАЛѢ, ЗСЛАЛЫі, ДР6ВЫПАІА вм. -ВЛЕ-, КО РАБИ вм. -БЛИ, ДР6ВЫ6 вм. -ВЛІ6, АВРАЛАЫА вм. -ЛАЛІА и) на месте праславянского после 2-й и 3-й палатализации задненебных употреб- ляется только графема з, например, КЪНАЗЬ к) после ч, ж, ш, шт, жд, ц, з (из после 2-й и 3-й палатализации задненеб- ных), с (из *сЬ после 3-й палатализации задненебных) обычно пишется д, оу, напри- мер, ЛАЖЖА, ТВОРЬЦА, ПРИШЪДЪША, ВРАЧОу, ПРИШЪДЪШОУ, ГЛАГОЛЖШТОУ (но ВЬСѢКЪ) л) рефлексы праславянских *фі, *8І), ,*зк],. *кі пишутся диграфом шт,. например, НОШТЬ 15. Киев'. а) носовые гласные употребляются в соответствии с их этимологией. Только одна1 буква эе (в кириллической транслитерации іа) пишется в абсолютной начале слова и в середине слова после гласных и согласных, так же, как и в Син, например, ЛАЖЧвНІКЪ, ЛАІЛОСТІІЖ, ТВОІА, ТІА, ІА б) «еры» употребляется в соответствии с этимологией и обычно графически пере- дается через ъи, например, ЛАОЛІТВЪИ в) редуцированные гласные: 37
ва) употребляются этимологически правильно в сильной и слабой позициях (за исклю- чением одного случая написания въсѣхъ вм. БЬС) вб) в напряженной позиции на месте ь встречается и, реже і или ь, например, МІДОСТНЖ//МІЛОСТЫЖ, СЪДРАБІб; на месте *ъ)ь преимущественно -ы (возможно дву- слоговое), реже также ьиі или (вероятно, однослоговое) ъи, например, ВѣЧЫГЫ, ВБС6- могьш. принесеньи г) этимологическое *)ь в начале слов пишется большей частью как і, реже как и, в единичных примерах как г, в середине слов большей частью как і, реже і, например, ІМААѴЬ, ИЗ-/НС-, ДОСТОШЪН, СКВРЬНОСТШ (род. мн.) д) этимологически слоговые *ьг, *ъг графически различаются как рь и ръ, этимоло- гическое *Ь1 пишется как ль, например, ТВРЬДЬ, ОКРЪБЬНІ, НЛПЛЬНбШ ё) палатальные г’, Г, п’ из *гі, *1), *п.і обозначаются соединением букв р, л, и с по- следующими іж, к, 'Ь, і, ь, е без диакритического значка мягкости (-«дужка»), напри- мер, пріеліліжце, йънжтрыгёѢ, йъиіпьніліі, йъжлюБленъиіА ж) 1 эпентетическое последовательно сохраняется, например, ЗбЛЛЛЬСКАѢ, ПРІ6ЛІ- АЖЦ6 з) на месте праславянских *С), *кі здесь ц (в отличие от іит//ці в осталь- ных памятниках), на месте праславянского *б.і здесь з (в отличие рт жд ос- тальных памятников), на месте праславянских и *зк] — шч (в отличие от шт//ці в остальных памятниках), например, ПОДАОЦЫЖ, ПОДАЗЬ, ОЧІПІЧбННѢ, ЗАШЧІТІ и) после шипящих согласных и ц пишется к (не оуі) и большей частью ѣ, редко — а, например, ХОДАТАІАЦЮ, ДШІГЁ, ДОуШѢДШ, СРЬДЬЦѢ//СРЬДЬЦА, ПАП6ЖА 16. Хил-. а) носовые гласные употребляются в соответствии с этимологией, при этом после согласных пишутся ж, а, а в начале слога, т. е. в абсолютной начале слов и в середине слов после гласных — іж, а (-)?), например, ЗЖБЪІ, ТЬМОЙ., ЖИВЖЦІАА б) отчасти употребляются специфические буквы, которыми кириллическая азбука отличается от глаголической, но отчасти также соблюдается графический узус глаго- лических памятников: ба) только в двух случаях представлено к (ПРОЧбіе, НАй’ЫЧеНЫб), обычно же в начале слога употребляется е, например, 6СТБ, ОуЧвННб бб) буква и (чередующаяся с а) употребляется в начале слога, например, ІАКО, нечеСТЫА; КАА, после палатализованных г’, 1’, п’ из *г), *1), *п) этимологи ческое ’а передается через ’Ь, например, РАЗАРѢеТЬ, ОуПОДОБЛѣА СА, НЪіНѣШЬ НѣА в) «еры» сохраняется в соответствии с этимологией и обычно в виде *ы, например, ПРНЗЪІвАННб, в окончаниях полных прилагательных пишется последовательно ъи, на- пример, котеръи, страшьнънлѵь г) редуцированные гласные: га) в сильной позиции большей частью сохраняются, например, ВЬСЬ, частично вокализуется ь в е, например, НвЧССТЬНѢ вм. НбЧЬСТЬНѢ гб) в слабой позиции также большей частью сохраняются, но частично утрачиваются, при этом на месте редуцированного употребляется знак ’ (апостроф), например, ОБЬ ЧАХЪ, ПРАЙ’ДОІЖ гв) имеются примеры ассимиляции ъ>ь и ь>'ь по правилу .Ягича, например, СВѢТЬЛА вм. СВѢТЬЛА, ПРАЙЪДОІЖ вм. ПРАВЬ ДО ІЖ гг) в напряженной позиции в слабом положении изредка пишется ь, большей частью — и, например, ВЪСКРЪСбННГА, ПО ПРѢДАННЮ, ІІ6Ч6СТБГА д) на месте праславянских слоговых *ьг, *ъг пишется всегда ръ, на месте праславян- ских слоговых *ь1, *Ъ1 — всегда лъ, например, ОЪМРЪТЬ, ВЛЪЦН е) палатальное Г из *1) большей частью обозначается с диакритическим значком , реже без него, например, ПРН6ЛЛЛАН, БЛЮДѢТв, но ОЖНБЛбНЪ; исконные г’, п’ пи- шутся без такого значка ж) 1 эпентетическое обычно сохраняется, например, ООТАВЛ6НИ6, оно утрачено в единственном примере (перед ь!): КОРАБЬ з) сохраняется ^ (из *§ после 2-й и 3-й палатализаций задненебных), например, ЛѴЬНО^Н 38
и) после шипящих и ц пишется а, например, М0ЖААШ6, П’ШСНИЦА, на месте этимологического ’а после пишется і, например, ПОЛЬЗѢ (им. ед.), на месте «(— ю, например, ЧЛЧЮ к) рефлексы праславянских *<:), *кС пишутся через ці, например, АЩ6, ТЫЦ6ІЖ, только в одном случае через шт: ТЬААШТИИМЪ. 17. Рыл: а) носовые гласные употребляются последовательно и различаются между собой, например, СЖДЬНЪИІА, МА, СТРАІІГНЖІЖ б) «еры» сохраняется в соответствии с этимологией в графическом выражении т>н, например, ТЬИ, СДЪИШАТИ. Написание ъі и ъі в болыпинстве случаев наблюдается в окончаниях сложных склоняемых прилагательных и местоимений, например, ПДЪТЬ- СКЪІМЦ КЪІ, где оно, по всей вероятности, обозначало двуслоговость в) редуцированные гласные: ва) в сильном положении почти последовательно сохраняются, лишь в единич- ных случаях наблюдается вокализация ь>е, ъ>о, например, ПРАКбДЬНЪИХ’, КРО- ТОКЪ вб) в слабой позиции частично проявляются следы лабионеляризации по закону Кульбакина (но только после ц), например, О(ТЬ)ЦЪ, отчасти наблюдается ассимиля- ция ъ>ь и ь>ъ по закону Ягича, например, БКД6НК6, СЪЗЪДАТН, но чаще они заме- няются произвольно, при этом чаще ь, чем ъ, например, ВСТЬХААГО, особенно в предло- гах и приставках, например, ВЪ(-)>ВЬ(-) и ВЪЗ(-)>ВКЗ(): ВЬ СВ06И, ВЬЗВРАЦІАЬКЦІС; слабые ъ и ь часто опускаются, при этом непоследовательно на их месте может стоять надстрочный знак ’, например, МНОГО, В’СН, НЗВ6Д6Т’ СА, но конечный ь обычно сохраняется, например, ВКОПАТЬ, ВѢТНТбДЬ, Н6М0ЩК вв) в напряженной позиции обычно пишутся ъ и ь, в редких случаях — н//Т, например, АБЬС, МОЩЫЖ, но ЦѢС(ДРЬ)СТВИ6, ЗНАМ6Ш6МК (см. также пункт ва). г) после плавных р и л, независимо от того, являются ли они этимологически слого- выми или неслоговыми, большей частью пишется ъ, и только в единичных случаях ь, например, С’МРЪТИ, СКВРЬ(НАВ...), СДЪЗИ, СДЪЗАМИ д) 1 эпентетическое сохраняется последовательно, например, ТРЪПЛІЖ е) сохраняется <іг (из в результате 2-й и 3-й палатализации велярных); в издании Гошева он обозначается кириллическим например, ПОМОГИ ж) после ш, ж, ч, ці, жд, ц, пишется а (никогда ѣ), после с (из *сЬ в результате 3-й палатализации велярных) пишется •к, например, (НСХО)ДАША, Ч(ДОвѢ)ЧА, ДОуША, ПОЛЬЗА, ВСѢ, ВСѢКЖ; после тех же букв пишется к (никогда оу), например, ТВОРАЩЮ, Н(ЪЙ)НѢЧЮ, СР(ЪДЬ)ЦЮ з) на месте этимологического *)а в начале слога большей частью пишется 4, иапри- мер, НАРѢЧЬѢ, ІАЗ(ЪН)ЧЬНАѢ, реже — а (преимущественно в сочетании *а)а), напри- мер, ЛЮБНМАА, ЗМІА и) на месте рефлексов праславянских *і), *к1, *зк) пишется ці (т. е. глаголиче- ское в), например, АЩС, ТКЩАНК6МК. 18. Зогр-лл: а) носовые гласные сохраняются в соответствии с этимологией, ж пи- шется в начале слога и после л (если обозначает Г из *!)), в остальных случаях — ж, буквы а и А употребляются безразлично, как в начале слога, так и после со- гласных, например, П0ДКНЗАІЖШТ6 СА БЖДЖТЪ, МОЛЫ;, БЖНА, КРАТНА, ПРѢДЪЛС- ЖАШТ66 б) «еры» сохраняется в соответствии с этимологией и передается буквой ы, напри- мер, СЪВАЗАНЫН в) редуцированные гласные: ва) большей частью сохраняются и в сильной, и в слабой позиции (изредка заменяют друг друга), например, РЬВЬНОВАТН, ТЬЧЬНО, НАМЪ, САКМА; в единичных случаях имеет место вокализация сильного ь>е, например, НАПАСТСХЪ, возможна вокали- зация ъ>о в формах местоимения КЫИ<*къ)ь, например, КОИХЪ; реже наблюдается исчезновение ь, т» в слабой позиции, например, ДВОЮ вм. ДЪВОЮ, МНОЗѢМЪ вм. мънозѣмъ вб) в напряженном положении встречаются и, ы, например, ПОЕСЛѢННН (род. ми.), ТРѣБОКАННб, СЪБАЗАНЫН г) рефлексы праславянских слоговых *ьг, *Ь1 (если они представлены) обозначаются через рь, ль, например, СЪ ПРКВА, МАКЧАНИ6 39
д) этимологические *е и *]е||’е не различаются, как в глаголической азбуке; во всех позициях употребляется одна буква е, например, Н6, ОуДБНОб, бСТЬ е) 1 эпентетическое сохраняется, например, ИСПРАВД6НИ6 ж) рефлекс после 2-й и 3-й палатализации задненебных пишется большей частью через з, в отдельных случаях через з, например, ліно?ѣхъ, дінозѣдіъ з) рефлексы праславянских *і), *кІ и т. п. пишутся через щт, например, АШТ6 и) исконно мягкие 1’, п’ из *1^, *п} пишутся через л, и без диакритического значка, но с последующими а, к, ж, например, ДАОДЫі, ОуіДШНІДТН, ПОХОуЛІДТН, ПО ОуЧбННЮ ГНЮ, тогда как перед е, и, ь, а//а эта особенность графически не выражается, например, оуне, испрдвдение к) после глухих шипящих обычно пишутся а, оу, например, ПОТРѢБЬИѢНІПЛ, ПРНБЛНЖАТН СА, ГЛ’ВТіШОу, в одном только случае отмечено в: ОТЪЛЖЧІДбТЪ. Р. Вечерка
НОРМАЛИЗАЦИЯ НАПИСАНИЯ ЗАГЛАВНОЮ СЛОВА ОСНОВНОЙ СЛОВАРНОЙ СТАТЬИ (фонетическая и морфологическая) I 1. Необходимость нормализации написания заглавною слова основной словарной статьи во многом определяется наличием дублетных букв в рукописях. В заглавных словах из числа таких букв применяются только: и (никогда і, і, за исключением обозначения цифр), э (никогда ^), о (никогда и>, за исключением междометия «>!), оу (никогда >0. ці (никогда шт), тд (никогда ън, ъі), а (никогда а, л). Глаголическое м передается как г; если в тексте встречается написание с начальный ѣ, то оно выделяется в ссылочную статью, например, ѣолъѣотд см. гольготд. 2. В славянских словах восстанавливается их «идеальная» орфографическая и фоне- тическая форма, соответствующая так наз. каноническому старославянскому языку: а) сохраняются этимологические: аа) ь и ъ, в том числе и в слабом положении, например, ДЬНЬ, СЫТЬ, ВЛЕКЪ, ВРЬХЪ, ТРЪГЪ аб) носовые, например: ПАТЪ, ПЖТЬ. При наличии исконной дублетности ж/оу при- водятся оба варианта, например, НЖДИТИ, НОУДИТИ: на первом месте дается наиболее употребительный вариант; второй вариант дается также на своем алфавитной месте как ссылочная статья на данную основную ав) ъі и и, например, БЪІТИ и БИТИ аг) к и ’а, например, НѢКЪТФ, БОША, ИЦѣАІАТИ «исцелять», ИЦѣДѣТИ «выздо- роветь» (в начале слова и внутри слова в положении после гласного употребляется форма с а, например, ІАК0, ІАСТИ, П0ІАСТИ; о чередовании а-:д- в начале слова см. также ниже в разделе г ад) э и з, например: 5ѣД0, ЗВѢРЬ ае) сочетание гласных с исконным интервокальным ) без стяжения и ассимиляции, например: ЗНАІ6ІПИ б) в напряженной позиции пишутся ъі, и перед н, например: ДОБРЫЙ, ВЫИНЖ, БОДНИ, и перед йотированными буквами, например: АБИІ6. Только у глаголов типа БИТИ приводятся обе формы: с -и-: БИЫІ, БИІ6ШИ и с -ь-: БЫ&, БЫ6ШИ в) графически не различаются исконные і, ф, )ь, они во всех случаях передаются через и, например: ІАСТИ, СТРОИТИ, ТВОИ г) йотированные буквы употребляются: га) в начале слога, т. е. в абсолютной начале слова и внутри слова после гласного, например: ЮГЪ, ІАСТИ, ЮДИНЪ, ІАЗЪІКЪ, ЗНАВЪ, ВОЮ ВОДА, ББДОуЖб, НОВАІА, ЮЮ; чередование д-:а- в начале слова нормализуется следующим образом: большинство слов, которые в старославянских текстах имеют варианты с начальным д- или а-, в заглав- ных словах основных словарных статей пишутся с д-, а имеющиеся в текстах варианты на іа- указываются в справочном отделе основной словарной статьи и даются как ссылки на основную статью, например, авити см. двити; в исключительных случаях при абсо- лютном преобладании варианта с а дается основная статья на а. Например: основная статья ІА КО; ссылочная ако см. ако чередование е-:к- в начале слова нормализуется следующим образом: на е- даются заимствованные слова, например: бвАНГбДИЮ, из исконно славянских слов только: 6ДА, еи, есе, етюръ; все остальные исконно славянские слова даются через к, например: іедень 41
чередование оу-:к- в начале слова нормализуется в зависимости, от преобладания в старославянских рукописях написаний с оу- или с к-, например: слова с корнем оутр- на оу, слова с корнем кн-на к гб) после палатальных согласных г’, Г, п’ из *г), *Ц, *п), например: СЪБДАЖНГАТИ, ДДОРІС, КО А ІА д) палатальные г’, 1’, п’ из *Г), *Ц, *П), обозначаемые в старославянском языке р, л, й, т. е. со знаком мягкости («дужка» над буквой), если после них следует ь или и. Если же после них следуют йотированные буквы к, га, к, іа, ик, то «дужка» над ними не ставится (палатальность выражена йотированными гласными). Например, НИВА, КОНЬ, но БОНІА. 3. В словах неславянскою происхождения в качестве заглавною слова основной словарной статьи выбирается вариант, наиболее часто встречающийся в рукописях, при этом в справочном разделе приводятся остальные варианты. Вариантность формы объяс- няется различными причинами — или чисто графическими способами передачи иноязыч- ною слова, или фонетическими особенностями, являющимися результатом устного или письменного заимствования данного варианта слова. а) В результате выбора написания заглавного слова по принципу наибольшей употре- бительности возможны расхождения в написании даже однокоренных слов аа) греческое О передается через т, а, например, АТИНЫ «Афины» и ААИН6И «афиняне» аб) греческое <р передается через п, к, ф, например, КАПбРЪНАОуДДЪ, ПРОСКОРА, РАФАИАЪ ав) греческое о передается через ву, к, и, ѵ, например, ТОуМЬПАНЪ, МИРОНЪ, КѴССОНЪ, ТѴРЪ (а также АКѴНДИНЪ — греч. соответствие ’Аиіѵбпѵое) аг) греческое о в дифтонгических сочетаниях ап, еп — через к, ѵ, например, 6КАН- ГбДИІв, АѴРИДИІАНЪ ад) греческое ф, — через п«, кс или ф, например: ПСААЪМЪ, ПРИНКЛФЪ, АДб^АНДРЪ ае) даются написания с неэтимологическим ъ между двумя согласными или в группе согласных, если такие формы имеются в рукописях, например: КАПбРЪНАОуМЪ, ПСААЪМЪ б) последовательно нормализуются без вариантов: ба) е в начале слов, например, бПНСКОуПЪ бб) палатальное как г (за исключением м—кириллическое ѣ, см. п. 1 стр. ООО) и палатальное к’ как к, например, Г60НА, КвСАРЬ бв) велярное д перед задненебными как нг, нк, например, АНГбДЪ, АНКѴРА (никогда АГГбДЪ, АГКѴРА; подобные написания в рукописях даются в справочном отделе словар- ной статьи и в виде ссылочных статей на основную словарную статью) і. в) существительные на -еи, -’Ьи типа ФАРИС6И, ФАРЯСѢИ и образованные от них прилагательные даются заглавными словами в обеих формах (если они встречаются). При этом на первом месте дается форма на -еи. В разделе о вариантах написания указы- вается, сколько раз и в каких рукописях засвидетельствованы обе формы. 4. Варианты написания приводятся на своем алфавитном месте как ссылочные статьи на основную нормализованную словарную статью, а в последней такие варианты (с указа- на ем тех рукописей, в которых они отмечены) даются в справочном отделе. Дублет фоне- тическою происхождения приводится в заглавной части основной словарной статьи после основного варианта, например: АДЪДИИ, ДАДЛИ; СЖБОТА, СЖБОТЪ П 1. Морфологическая нормализация заглавного слова основной словарной статьи состоит в том, что в качестве такого слова всегда (за немногими исключениями, которые специально оговариваются) приводится слово в его основной словоформе, вне зависи- мости от того, встречается ли такая нейтральная (нормализованная) основная форма в текстах старославянских рукописей. Такой основной словоформой являются: а) у скло- няемых слов — форма именительного падежа единственною числа (у прилагательных — именная форма мужского рода), например, РАБЪ, ВРѣДАбЛЬНЪ, АЗЪ, ПАТЬ. Только местоимение 3 л. ед. *)ь и возвратное местоимение даются заглавными словами в форме вин. п. ед. ч.: И и СА (так как форма им. п. отсутствует). Ріигаііа іапішп, сіиаііа Іапішп, 42
а также в отдельных случаях названия жителей, членов племени и т. п. (которые в рукопи- сях представлены только во мн. ч., при этом реконструкция ед. ч. не однозначна), даются в форме им. п. мн. ч. или им. п. дв. ч., например, КЪНИГЫ, АТИНЫ, КОРѴН-О-Ѣнв, ДЪВА. Как самостоятельные словарные статьи даются личные местоимения 1-го и 2-го лица мн. и дв. ч. ЛЛЪІ, вѢ, ВЪІ, ВА (так как они образованы от других корней, чем АЗЪ, ТЫ, т/е. являются супплетивными формами слова) б) у глаголов — инфинитив, например, НвСТИ. 2. В одну словарную статью объединяются слова — варианты фонетического и в от- дельных случаях словообразовательного характера. Это принято преимущественно для некоторых имен собственных, заимствованных из греческого языка. При наличии фонетических вариантов типа ТРѣВА, ТРАВА; ШвРвИ, НІвРѢИ оба варианта являются заглавными словами, причем на первом месте дается наиболее употре- бительный вариант (например, ТРѣВА); при нарушении алфавитного порядка остальные варианты даются на своем алфавитном месте как ссылочные статьи. Фонетические ва- рианты заглавного слова даются через запятую, словообразовательные — через союз и, например: АНЬДРеИ, АНЬДРѢИ, -а и АНЬДРбІА, АНЬДРѢіА, -іа м; ДИМИТРНИ, -иа и ДЬДАИТРЪ, -а м. В сомнительных случаях реконструкции заглавного слова и его грамматических форм они даются со знаком вопроса. При наличии нескольких возможных вариантов ставится союз или: въкисти, въньзж, въньзеши или въньзнжти , -кж, -кешк сое. 3. В виде исключения самостоятельными словарными статьями даются: а) формы причастий (в том числе и с отрицанием), употребляемых в функции прила- гательного или существительного при отсутствии других форм данного глагола; в таких случаях форма инфинитива не реконструируется, а как заглавное слово словарной статьи дается причастие в краткой форме им. ед. м. с пометой прич.-прил. или прич.-сущ. На- пример: ДОБРОДѢіА, -іак прич.-прил. (не доврод'кіати!); ПРИСНОСЪІ, -ни прич.-прил. (не присновытн!); НвЛЛРЬЧвНЪ (не мрьчитк!) б) супплетивные формы сравнительной степени прилагательных и наречий и единич- ные формы превосходной степени, например, АОучИИ, НАИПАЧв. Отдельными словарными статьями даются в большинстве случаев наречия, возник- шие из существительных (или наречий) с предлогами, типа ЗАОуТРА. 4. Как одно слово представлены глаголы типа ДОБРОТВОРИТИ, которые последова- тельно будут трактоваться как композиты, т. е. не будут учитываться в словарных статьях ДОБРЪ и ТВОРИТИ. 5. Особое место занимают полиморфемные сочетания неизменяемых (служебиых) слов. Древние рукописи писались без разделения на слова. В их современных изданиях издатели производят такое разделение в известной мере условно, поэтому в различных изданиях имеют место отличия в выделении слов. В настоящем словаре, например, неко- торые сочетания с -же из-за их грамматической функции считаются одной лексемой, например, ІбГДАЖе, ІАК0Ж6; с другой стороны, сочетание а вы считается двумя лек- семами и рассматривается в статье А (союз). 6. Неизменяемые слова нормализуются в соответствии с реконструируемой языковой ситуацией в IX—X вв.— так, как эти предполагаемые формы фактически засвидетель- ствованы в рукописях. Например, предлоги БвЗ, ВЪЗ, ИЗ даются как заглавные слова без конечною редуцированного (формы типа веж-ккго даются ссылочными статьями). Пред- лог ОТЪ дается с редуцированным гласным, хотя в функции префикса он в большинстве случаев представлен без редуцированного, как от-. Р. Вечерка
ПОСТРОЕНИЕ СЛОВАРНОЙ СТАТЬИ Основная словарная статья, т. е. такая статья, в которой объясняется значение дан- ного слова (в отличие от ссылочной словарной статьи) состоит из главной части, тде дается толкование значения или значений, и двух справочных частей. ' Все грамматические и стилистический пометы и различного рода пояснеййя даются в словарной статье по-русски курсивом. Первая справочная часть словарной статьи вводит слово в лексико-грамматический класс. Заглавное слово всегда дается в нормализованной написании, кроме заимствован- ных слов и имен собственных; в последних нормализация отсутствует, основная словар- ная статья разрабатывается при наиболее употребительной варианте. Грамматические формы, которые указываются при изменяемых словах, могут отсутствовать в рукописях; их назначение — указать на определенную парадигму, т. е. тип склонения или спряжения, принятую как основную в грамматиках старославянского языка. После них (через союз и) приводятся вариантные формы слова, которые встречаются в рукописях, обычно это неологизмы или диалектные варианты основных форм, приводимых на первом месте после заглавного слова. Заглавная форма изменяемого слова может отсутствовать в старосла- вянских рукописях, на ее существование указывают данные косвенных падежей имени, личных окончаний глагола (это характерно для гапаксов и редкоупотребляемых слов). При существительных пометами м, с, ж указывается грамматический род. Слова общего рода даются с двумя пометами. Например, ЖЖИКА, -ъі м и ж. Если заглавная форма слова известна в двух вариантах, то даются оба варианта. При этом на первом ме сте дается тот вариант, который чаще употребляется. Например: КОТОРЪШ и КОТбРЪІИ, -діа, -ок мест. ; І636Р0, -а с и ІбЗеРЪ, -д м. Такой тип подачи, помимо экономии места, обусловлен и тем, что в ряде косвенных падежей флексии вариантов совпадают, и выде- лять варианты с уверенностью можно только применительно к именительному падежу и к отдельным формам косвенных падежей. Сведения о числе употреблений каждого варианта даются при описании орфографических вариантов (см. далее). Если такие варианты не следуют по алфавиту непосредственно друг за другом, то более редкий вариант оформляется также и в виде ссылочной статьи. Если род- существительного не установлен, ставится знак вопроса. Например: ААГОуИ ж (?)... Если заглавная форма слова может быть восстановлена в двух вариантах на равных основаниях, то оба они приводятся через союз или. Например: ПАЬЗѢТН или ПДЬЗИТИ, пдьжж, пдьзиши несов. 1... Фонетические варианты разрабатываются в одной статье, при этом они отделяются друг от друга запятой. Это, в частности, варианты существительных на -еи и -’йи типа Ш6Р6И, ИІвРѣИ, варианты с -рд-, -рѣ- в корне типа ТРАВА, ТРѢВД, варианты с метатезой плавного или ее отсутствием в корне типа ААЪДИИ, ЛАДИН, вариан- ты основ инфинитива глагола типа ЖРЬТИ, ЖРѢТИ и ряд других. При слове специальными пометами указывается часть речи, к которой оно относится. Существительные и прилагательные даются в форме именительного падежа единствен- ного числа. У сіиаііа Іапіит и ріигаііа Гапіит слово приводится соответственно в форме двойственного числа или множественного числа (с указанием числа). При неизменяемых существительных (это преимущественно заимствованные слова) и при несклоняемых прилагательных дается помета нескл. Например: КАНА ж нескл.; ТААИ^АКОуМЪ нескл. др.-евр.; 6ТНИ ж нескл.; НСПАЬНЬ 1 прил. нескл. При именах собственных всех разрядов после указания грамматического рода указы- вается, к какому подвиду относится существительное. Для этого ставятся курсивные 44
пометы типа имя (имеется в виду имя собственное личное), город, местностъ, страна, гора, острое, река, озеро и т-. п. При прилагательных, образованных от имен собственных, после пометы прил. дается указание прил. к (например, прил. к икзекии в статье И1636- КИИЛІСВЪ) в том случае, если соответствующее мотивирующее слово встречается в рукописях. Если мотивирующее имя собственное в рукописях отсутствует, то дается помета типа прил. к названию города Кадес (в словарной статье КАДИСКЪ); прил. к мужскому имени Сим (в словарной статье СИМОВЪ). Форма родительного падежа существительного при заглавном слове указывает на тип склонения. Если слово может переходить из одного типа склонения в другой (что засвидетельствовано в рукописях), то на первом месте дается форма род. п., наиболее употребительная в рукописях; при равном соотношении — наиболее древняя. Например: СЫНЪ, -оу и -а м; «УДЪ, л и -0Ѵ м- Родительный падеж существительных среднего рода на -ик дается как -ии. Например: В6С6ЛИІ6, -ии; ПИТИІ6, -ии; «УГОДИІС, -ии. Родитель- ный падеж слов женского и мужского рода на -ии дается как -иіа у типа ЛЛЪДНН, -иіа, БАЛИИ, иіа, но Г60РГИИ, -ии. Форма родительного падежа существительных мягких основ на а, й, р дается, начиная с последней согласной основы. Например: БОША, -иіа; КбСАРЬ, -ри (но ср. ДВОРЪ, -а); «учитель, -ли. „ ,р, ., Если формы склонения в старославянских рукописях не зафиксированы (это наблю- дается преимущественно у заимствованных слов), то после указания восстанавливаемой формы род. п. ставится знак вопроса. Например: НАОуТРИІА, -ии с мн. (?) или -иіа ж (?); ИРИНИ, -иіа (?) ж. То же относится к реконструкции именительного падежа. Например: еѵхи (?). Прилагательные даются в именной форме. При ней указывается полная форма муж- ского рода, за исключением притяжательных прилагательных, несклоняемых прилага- тельных и прилагательных типа радъ. Например: РАДОСТЕНЪ, -ъш прил. ИСПДЬНЬ1 прил. нескл. ОТЬЧЬ прил. .... При прилагательных и наречиях дается форма сравнительной степени, если она засвидетельствована в старославянских рукописях. Например: ТЬНЪКЪ, -ъіи прил., сравн. ст. тьнъчан. Супплетивные формы сравнительной степени и единичные формы превосходной степени прилагательных и наречий даются самостоятельными словарными статьями. Если в рукописях употребляется только причастие, но отсутствуют личные формы глагола и инфинитив, то как заглавное слово словарной статьи дается причастие в имен- ной форме им. ед. м. с пометой прич.-прил. Например: ЖИВ0Т60РА прич.-прил. ... (не животворити!); ДЛЬГОТРЬПА прич.-прил. (не дльготрыгЬтн!). У местоимений, изменяющихся по родам, при заглавной форме указываются формы женского и среднего рода. Например: МОИ, мои, мок мест. ...; ОБЪ, ова, око мест. Числительные порядковые даются с пометой числит. порядк. Например: ПАТЪ, -ыи числит. порядк.; числительные собирательные — с пометой числит. со^ир. Например: ДЪВОИ, -и, -к числит. собир. У предлогов указываются падежи, с которыми они употребляются. Глаголы даются в инфинитиве с указанием форм 1 го и 2-го лица ед. ч. настоящего времени и вида глагола. Безличные глаголы даются в форме 3-го лица настоящего времени с пометой безл. Личные формы глагола даются с последнего неизменяемого гласного или согласного основы инфинитива. Например: ДѢЛАТИ, -авк, -акши; ВЪЗДРАСТИ^ -стж, -стеши; «угЛ&БИ- ТИ, БЛЖ, -виши. , Если основа инфинитива и основа настоящего времени глагола различаются (имеет место чередование гласных или согласных), если в основах инфинитива и настоящего времени имеются повторяющиеся гласные, если образование форм настоящего вре- мени может вызвать затруднения, то личные окончания приводятся полностью (в ряде случаев и с повторением глагольной приставки). Например: АИІАТИ, л’Ьж, л’ккши; ЧИСТИ, чьтж, чьтеши; ВЪНИТИ, вънидж, вънидеши; ГЛАСИТИ, глашж, -сиши; ДЖТИ, дъмж, дъмеши. Если употребляются две личные формы глагола, то приводятся обе через союз и; на первом месте дается наиболее употребительная форма, при равной частотности — наиболее древняя. Например: «увѢДѢТИ, оув-кмь и оувѣдѣ, оув-кси; ВАЗАТИ, важж, ВАжешн и вазаіж, вазакши; ДЫХАТИ, дышж, дышеши и дыхаіж, дыхакши; М6ТАТИ, метж, метеши и меціж, меціеши и метділж, метавши. 45
Если личные формы глагола не могут быть точно восстановлены, то возможные формы даются со знаком вопроса. Например: ОуіАДРИТИ, оуььдрж или оуььждріж (?) (вопрос относится к обеим формам). Двухвидовые глаголы сопровождаются пометой сов./несов. На первом месте дается вид, который чаще встречается. Русские и чешские переводы, являющиеся видовыми парами разделяются знаком /. Например: БЛАГОВѢСТИТИ... сов./месов. ... возвестить/ возвещать (добрую весть) ... оЫакіІ/оЫаздѵаі ... Если глагол сохраняет оба вида не во всех значениях, то после цифры, обозначающей значение, указывается, в каком виде (или в обоих видах) известно данное значение. На- пример: НАСЛѢДОВАТИ... сов./месов. 1. сов. ... 2. несов. ... После личных форм и вида глагола указывается сильное управление, которое обозна- чается падежными вопросами (соответствующими косвенными падежами местоимений къто, чьто). Предложное управление указывается сочетанием предлога с косвенный падежом местоимений къто, чьто. Если глагол управляет только одушевленным суще- ствительным, указывается только местоимение къто, кого и т. д.; если глагол управляет только неодушевленным сугцествительным, указывается только местоимение чьто, чесо и т. д. Если глагол может употребляться как с дополнением, так и без дополнения, то перед указанием на управление дается помета без доп. Например: ОучИТИ, оучж, оучиши несов. без доп.; кого чесомоу; кого чьто; о чемь; с инф.; ДОХОДИТИ, доуождж, доуодиши несов. кого, чесо; до кого, чесо; ОувѢРИТИ, -ріж, -риши... 1. кого... 2. комду; ОУДАЛИТИ кого, чьто; кого, чьто отъ кого, от чесо; ОуКЛАШАТИ СА, -аіж са, -іакши са несов. ... 1. (отъ) кого, чесо; въ чьто... 2. без доп.; ОУДОЛѢТИ, -Ьіж, -’Ькши сов. комоу, чесомоу; ОуГОДИТИ, оугождж, дугодиши 1. комоу... 2. прѣдъ цѣмь, чимь; въ чемь; НАПЛЬНИТИ чьто чесо. Глаголы с са, которые в старославянском языке, как правило, обозначают страда- тельный залог, даются в статьях соответствующих глаголов действительного залога. Примеры на формы страдательного залога даются, как правило, после примеров на действительный залог (если таковые имеются). Возвратное значение или сомнительные случаи, когда нельзя четко различить страдательное или возвратное употребление, даются после знака □. Например: ОуБАЛОвАТИ, -лоуіж, -лоуешн... да неджжънъпА оувалоуеші К-лоц 46 3-4; ели к’то плача са і припадай.... не оувалоуетъ са Евх 84а 3-4; ВЪЗНбСТИ, -сж, -сеши... 2. перен. ... повысить, возвысить... слава ллоѣ вьзиесе главж ллоіж 77с 3,4 Син; всѣкъ... съллѣрѣьы са • вьзнесеть са Л 14, 11 Зогр Мар Ас (възноситъ сд Сав) □ възиести са... возвыситься... иже вьзиесетъ са сълѵкритъ са Мт 23, 12 Мар Ас... (пример перед с — на страдательный залог, пример после □ — на возвратное значение). Если глагол имеет одно и то же значение в действительной и страдательной форме, то са дается в скобках: плакати (са), плачж (са), плачеши (са). Примеры в таких случаях приводятся на обе формы без особого выделения. Если глагол отмечен только в форме с са (или вообще без нее не употребляется), то именно эта форма является заглавной. На- пример: ВЪЗГАРАТИ СА, -раіж са, -ракши са; ОуСЫРИТИ СА, -ріж са, -риши са. Если глагол употребляется с двумя видами возвратного местоимения —- са и си, то обе формы приводятся следующим образом: П6ЧАЛ0ВАТИ СА или СИ, -лоуіж са (си), -лоукши СА (си) ... Если слово в оцределенных значениях употребляется в функции разных частей речи, то такие значения даются после римских цифр с соответствующими пометами, указывающими на часть речи. Например: ТЬЧИНЬ... I. нареч. ... II. союз. ... III. частица. ВРЬХОу... I. нареч. ... II. предлог. После грамматических сведений при заглавном слове указываются количественные данные суммарно по всем рукописям, в которых оно отмечено. Если число употреблений слова не превышает ста, то приводится точная цифра всех употреблений. Если слово встречается более ста раз, то указывается (>100), (>200), (>300) и (>400); (>500) означает от 501 до 1000 случаев; затем (>1000), (>2000), (>3000) и т. д. Если слово встречается не более 15 раз (безразлично — в одной рукописи или в нескольких), то все эти случаи находят непосредственное отражение в словарной статье: часть как иллюстративные примеры, остальные — в заключительной части словарной статьи в виде перечня всех мест во всех рукописях, где употреблено данное слово. Если заглавное слово употребляется только в определенном словосочетании или словосочетаниях, то после него ставится двоеточие и приводится то словосочетание (или словосочетания, если их несколько), в составе которых оно отмечено. При других словах, входящих в такое словосочетание (словосочетания), даются ссылки на эту словар- ную статью, заглавное слово которой является опорным (семантическим) центром при- 46
веденного выражения. Например: САВСКОВЪ прил. (1): грімі сдвековъ «рѵсбѵ аа(5ёх...; гръмъ Евх 156 8-9 см. сдвековъ. Греческие соответствия и эквиваленты в таких случаях даются не к заглавному слову, а к словосочетанию или словосочетаниям в целом. Если слово употребляется только в одной из своих косвенных форм в особой функции, например, имя существительное в значении наречия, то после заглавного слова за двое- точием приводится эта форма и при ней указываются число употреблений, греческое соответствие, русские и чешские эквиваленты. Например: РАДОЦІА, -а ж: рддоцідми тв. мн. в знач. нареч. Омонимы обозначаются арабскими цифрами. Как омонимы подаются слова различ- ного происхождения типа ЛАІАТИ1 и ЛАІАТИ2; ГРАДЪ1 и ГРАДЪ2; ВЬСЬ1 ж и ВЬСЬ2 мест. или слова общего происхождения, функционирующие в старославянском языке как самостоятельные слова (омонимы) типа ЧРЬИИЦА1 и ЧРЬНИЦА2; ЛЬВЪ1 м и ЛЬВЪ2 м имя. Как омонимы подаются слова общего происхождения, относящиеся к различным лексико- грамматическим классам. Например: РОДЬСТВО 1 и РОДЬСТВО 2, СВОБОДА 1 и СВОБОДА 2, томитель1 и томитель2. В спорных случаях, когда нет достаточных данных об омони- мичности в старославянском языке двух одинаковых слов общего происхождения, по- следние даются как разные значения одного слова. В первой части основной словарной статьи после указания общего числа употреблений слова в прямоугольных скобках указываются фонетико-орфографические варианты написания корня слова, в исключительных случаях — также грамматические и слово- образовательные варианты и описки писца. При этом называются рукописи, в которых отмечены данные варианты и описки, а в круглых скобках указывается, сколько раз данная форма слова отмечена в каждой рукописи. У слов, встречающихся более 100 раз, число орфографических вариантов не указывается. В этом разделе приводятся только те орфографические варианты, в которых вариация написания приходится на корень слова. Орфографические варианты, в которых вариация приходится на приставку, даются в исключительных, не типичных для старославянского языка случаях. Орфо- графические варианты суффиксов и флексий также не регистрируются, так как в рукопи- сях очень много вариантов такого рода, и их перечни слишком перегрузили бы словар- ные статьи. В корне слова отмечаются следующие вариации: а) написания ъ и ь в соче- тании с плавными согласными типа жрьтв- и жрътв; утрата или вокализация ъ и ь типа вс- (вьс-), мног- (лѵъпог-) или ден- (дьн-), сон- (стл-); б) деназализация носовых гласных типа бодж (вждж-), содн- (сжди-); в) у слов с двумя формами корня типа длт^дии и лдднн отмечается, в каких рукописях употребляется та или иная форма; г) у слов неславянского происхождения на -еп/-ін (енскъ/-інскъ) отмечается, в каких рукописях употребляется та или иная форма типа фарисеи, фдрис'Ьи; икреи, нкрін; евреискъ и еврінскъ, а также другие единичные варианты типа епендитъ, епеи’дитъ; д) приводятся все ошибочные написания и написания с утраченной частью слова (с восклицательным знаком, который дается в круглых скобках) типа оусъніиъ (!) при ОуСНИІАНЪ. Слова под титлами даются только в орфографическом разделе, при этом выносные буквы ставятся в строку в круглых скобках. Знак титла ставится всегда над одной буквой даже в тех случаях, когда в ру- кописи он распространяется на несколько букв. Например: ХЛѣБЬ... (хлій Евх (14), Евх (1)]; МОЛИТВА... [... млтв-, м(л)тв-, молтв-... Евх...]. Примеры различных типов орфографического раздела: ВАИ, ВАНА нескл. ... [вді,- Зогр(1), кдид Ас (1), вдіа Сав (1)]; 8ЛРТ0Л0М6И, -еа и ВЛРТОЛОМѢИ, -іа (вдртололгб- Мар (3), вдр’толомі- Зогр (2), вдрътололѵЬ- Евх (1). вдртоло.ие- Сав (1), вдр’толо.ие- Зогр (1). вдрАоложе- Ас (1)]; ОуПЪВАНИІС... [оупьв- Син (5), оуп’в- Супр (5), оупв- Супр (5), опъв- (1) Евх (1)]; ОуКАРІАТИ... [оукдрд- Супр (6)]; ОуЖАСЪ... [оужіс- Син (1)]; ТРЫГЬТИ... [тръп- Зогр (3) Мар (4) Ас (4) Сав (1) Боян (1) Ен (3) Син (6) Евх (7) Супр (10) Рыл (1), творАці- (!) Клоц (1)...]; ОуДРЬЖАТИ... (27) [оудръ- Зогр (2) Мар (3) Ас (1) Боян (1) Ен (1) Син (6) Евх (1) Супр (10)]; ТЪЦІЬ... [тьці- Мар (1) Син (1) Евх (1)]...; ЧИСТЪ... [чъст- (!) Син (1), чьст- (!) Супр (1)...]. В справочный раздел в квадратных скобках включаются также все случаи искажен- ного написания слова различного происхождения, при этом пропуски букв в слове, как и в иллюстративных примерах, обозначаются двумя точками. Например: САМПСОНЪ... [с<фѵи- Супр (1), с..псс (!) Клоц (1), сдм’псои- Евх (1), сдм..и- (1) Ен (1)]; ПРѢДАТИ... [...прідд.. Ен (1), п.. бж.. Син (1)]. Во всех случаях, кроме слов под титлами, в справочной части, заключенной в квад- ратные скобки, приводится основа слова без окончания. 47
Колебания в написания редуцированных в приставках даются ссылочными статьями типа в ь з - см. въз-; с ь - см. съ-. Если колебания в написании охватывают несколько слов с общей основой, то такая основа также дается ссылочной статьей. Например: тръп - см. трьп-. Следующим разделом справочной части словарной статьи являются греческие соот- ветствия старославянского слова, а также латинские соответствии для Киев, которые приводятся после греческих. В словаре под греческим соответствием понимается то слово или сочетание слов в греческом оригинале, которому непосредственно соответствует слово или словосочетание старославянской рукописи в определенном контексте данного литературного памятника. Для ряда слов греческие соответствии не приводятся, так как не установлены греческие оригиналы текста старославянской рукописи, в которой упо- треблено это слово. Такие слова сопровождаются пометой греч. нет. Когда не установлено латинское соответствие для слова из Киев, дается помета лат. нет (см., например, статью ВЪНАТИ). Почти все рукописи — переводы с греческого языка, кроме Киев и отдельных мест Евх (которые палеослависты связывают с западными источниками — древневерхненемец- ким или латинским оригиналом) и, возможно, так называемой Анонимной гомилии (пропо- веди) в составе Клоц, автором которой, как предполагают исследователи, является сам Мефодий. При этом остается неясным, была ли эта гомилия написана сразу на славянском языке или же Мефодий, написав ее по-гречески, затем сам перевел на старославян- ский язык. Латинские соответствии для Киев в словаре приводятся по изданию Мольберта, например: СЪвѢСТОВАТИ... Іезіііісагі. Мольберг в 1928 г. установил для Киевских листков соответствующий латинский текст, хотя и не являющийся непосредственный оригиналом Киев. Латинские соответствии других рукописей, если известны их греческие соответствии, в словаре не приводятся. Анализу греческих соответствий в науке о старославянском языке традиционно уделяется очень большое внимание. Имеется немало исследований, результаты кото рых приняты большинством специалистов и используются в настоящем словаре. Вме- сте с тем в словаре обращается особое внимание на то, чтобы не подменять (как это характерно для некоторых работ по старославянскому и церковнославянскому языкам) анализ старославянского контекста анализом соответствующего места в греческом протографе. В старославянском словаре греческий текст рассматривается как источ- ник первостепенного значения, но при этом учитывается, что все же это косвенный ис точник наших знаний о языке конкретной старославянской рукописи, хотя и переве- денной с греческого '. ' Принципиально важно, что приводимые в словаре греческие соответствии не являются «переводами» соответствующих старославянских слов на греческий язык в отличие от лексиконов XIX в., например, словаря Ф. Миклошича и отчасти А. X. Востокова. В от- дельных, сравнительно немногих, случаях греческие соответствии не вполне отвечают или даже явно противоречат значениям старославянского слова. Такие греческие соот- ветствия сопровождаются специальной пометой — предупредительным восклицательный знаком в круглых скобках. Например: БРАТОАЮБЬСТВНК?... ціаадеХфіа (!). Чаще всего в таких случаях имеет место непонимание переводчиком греческого оригинала или глаз- ная ошибка из-за буквенного сходства одного греческого слова с другим. Важно учитывать, что нам не известны те греческие рукописи, тексты которых непо- средственно переводились на старославянский язык. Мы не всегда располагаем и точными данными, какая именно редакция литературного памятника лежит в основе славянского перевода. Древнегреческие и византийские редакции текстов Ветхого и Нового заветов и особенно гомилитические (проповеди) и агиографические (жития святых) сочинения все еще недостаточно изучены в сопоставлении с соответствующими произведениями 1 Эта проблема была одной из центральных на Первом международном съезде славистов 1929 г. в Праге и на последующих конгрессах. См. также: ]. Ѵа]з. Еѵаіщеііит зѵ. Магка а )еЬо ротёг к гескё ргебіоге. РгаЬа, 1927; К. ХеѵозІги)еѵ. І.с ѵосаЬиІаіге §гес.— «Аііі сіеі V іпіег- пагіопаіе Сопягеззо сіі зіисіі Ьігапііпі». Кота, 1, 1938; М. ХѴсіпуагІ, І.с ѵосаЬиІаіге би ѵіеих-зіаѵе бапз зез геіаііопз аѵес 1е ѵосаЬиІаіге 8гес.— Там же. См. также: К. Ѵесегка. Ѵііѵ гесйпу па зіагозіоѵёпзііпи.— «Ызіу Гііоіодіскё», госп. 94, зез. 2, 1971; Его же. Ёеску росііі па Гогтоѵапі зіагозіоѵёпзііпу ]ако зрізоѵпёЬо )ахука Ѵеікё Могаѵу.— «Сезкозіоѵепзкё ргебпазку рго VII. тегі пагобпі з]егб зІаѵізГй». РгаЬа, 1973. В двух последннх работах указывается основная литература по данному вопросу. 48
славянской письменности древнейшей поры. Показательность греческого текста поэтому всегда в той или иной степени относительна. Греческие словосочетания, которые передаются на старославянский язык одним словом или свободный сочетанием слов (но не фразеологизмом), в настоящем словаре, в отличие от «Словаря старославянского языка» ЧСАН, даются в разделе греческих соответствий, а не в разделе старославянских устойчивых словосочетаний. В разделе толкованій значений старославянского слова толкуется именно старославянское слово или устойчивое словосочетание, а не соответствующий греческий текст. При подаче греческих соответствий приняты следующие правила: 1. В многозначных словах, кроме союзов и предлогов, греческие соответствия при- водятся для каждого значения и оттенка значения, если эти соответствия различны. У союзов и предлогов греческие соответствия приводятся перед всеми значениями. Напри- мер: ОуТВРЬДИТИ... 1. оттірі^еіѵ, ёлютткй^егѵ... хаОібрбеіѵ, харіСеаОаі (!)... • хра- таіоѵѵ... □оутврьдити са отт](и^еоОаі, отереоѵоОаі... □оутврьжден'ь в знач. прил. ёатгірі-уцёѵоб... 2. хѵроѵѵ... 2. Если греческие соответствия относятся ка всем значениям данного слова, то они даются перед первым значением и далее не повторяются. Например: ОуМРЫЦВбНИІв, -на с (4) ѵёхршои; 1. ... 2. ... 3. Греческие соответствия приводятся в определенной последовательности — начиная с наиболее употребительного и кончая единичными. В тех случаях, когда греческое соответствие не отвечает значению старославянского слова или является другой частью речи по сравнению со старославянским словом, оно дается в конце перечня греческих соответствий и сопровождается восклицательным знаком в круглых скобках. Например: РАБА... ларОёѵое (!)• После перечня греческих соответствий в круглых скобках даются старославянские словосочетания, которые переводят одно греческое слово. Это слово обычно является другой частью речи по сравнению со старославянским соответствием. Например: ТЬЛѣТИ... срОеіреоОаі, лаХаюбоОаі; (не тьл’кььи асрОартое...); КАЗНЬ... ^тцііа; (казнь сьткорити тіщореіѵ)... ; ОУМРѢТН... теХеотаѵ...; (оумрѣтн съ ц’кмь аѵѵало- Оѵчохеіѵ; нжждеж оумьръ (Зіав>аѵі]б); КАМ6НИІН... 1. оі Хгйоі| (камеиик остро ХіОботрш- тоѵ; каменикмь кити, покивати ХіОа^еіѵ, хатаХгОа^егѵ, ХіОороХеіѵ). 4. Греческие соответствия приводятся в той же основной словарной форме, что и старославянское заглавное слово (греческие глаголы даются в форме инфинитива). Например: ВЪАОЖИТИ... раХХеіѵ; ОуЧИТИ... 8і8аохегѵ, ларагѵеіѵ... хратбѵегѵ (!), бнхѵгѵш (!) . 1 оучитн сж раѵОаѵііѵ, раіб)гігеаОні і । оучА(и) « .тнч. <//щ. дідиахіаѵ, 8і8аохаХое; ДОЛААЦІЬНЬ... оіхіахбе; ДОЛѢ... хатаі; ИНАКО аХХа>е, ётёраіе- Формы греческого' слова, не соответствующие грамматической категории старосла- вянского слова, приводятся в следуюіцих случаях: а) если старославянскому прилага- тельному соответствует греческое существительное в родительном падеже с членом (тоб, ттіе, тй>ѵ), который указывает род и число греческого существительного. Например. ВИНЬНЪ2 ... ттіе ацлёХоѵ; ГОСПОДЬСКЪ... тоѵ хѵріоо, тоѵ беолбтоо; ГРѣШЬНИЧЬ... тоб ацартиХоб, тй>ѵ сщарта>Ха>ѵ; б) если старославянскому наречию соответствует грече- ское существительное в падежной форме без предлога, это существительное приводится в данном падеже с членом; если соответствием является греческое слово в падежной форме с предлогом, оно приводится в данном предложном сочетании. Например: КЬНЖТРЬ ёосі>, еіе то ёоштероѵ; ДОМОВИ еіе тоѵ оіхоѵ; БРАТРЫГЬ о лрбе тдѵ абеХсрдѵ, тйѵ абеХсрбгѵ; ДОКОЛѢ... ёа>е лдте, ёа>е тіѵое... ДОЛЛА... ёѵ тф оіхщ; в) если старосла- вянскому отглагольному существительному соответствует греческий инфинитив, он при- водится в соответствующей форме с членом (тд-Гинфинитив наст. времени, аориста и т. п.). Например: ВЪЗНбСбНИІв то бѵаХт|ср(Міѵаі; ВЪКОуШбНИІв уеѵаіе, цетаХтіфіе... то уебоаоОаі; ВИДѣНИІб... то рХёлеіѵ. 5. Греческие соответствия не приводятся: а) при переносных значениях (сопровож- дающихся пометой перен.) и при оттенках значений, если в них засвидетельствовано то же соответствие, что и в основном значении; б) при возвратных формах глагола, поме- щенных за знаком □, если у них те же греческие соответствия, что и у глагола действи тельного залога. Для большинства старославянских слов и устойчивых словосочетаний установлены определенные греческие соответствия. Там, где в греческих источниках имеются варианты, наиболее важные из них приводятся после основных соответствий с пометой вар. На- пример: ПОТРѣБИТИ... ё^оХоОребегѵ, вар. ё^оХоОребеоОаі. Если в имеющемся греческом тексте конкретное лексическое соответствие старосла- 49
вянскому слову не может быть точно установлено, то дается йомета греч. неясно., Напри- мер: ЧРЬВЛІвН’Ь... ярьклинъін пржгъ греч. неясно... Там, где греческий текст не установлен, дается помета греч. нет. Например: ОучИ- ТбЛЫГЬ... греч. нет. Те слова в старославянских переводах с греческого языка, которые заимствованы через посредство греческого из других языков, стилистически (не этимологически!) являются грецизмами особого рода. При греческих соответствиях таких старославяи- ских грецизмов в круглых скобках указывается язык-источник. Например: ТЛЛИ-^А- коуліъ... тсЛгва иобц (др.-евр.). Число известных исследователям разночтений в греческих текстах, лежащих в основе старославянских памятников-переводов, весьма значительно. Тем не менее роль грече- ского источника при толковании подавляющего большинства конкретных старославян- ских слов, для которых установлены греческие соответствия, чрезвычайно велика, осо- бенно при интерпретации темных или трудных для толкования мест в рукописи. При определении греческих соответствий в настоящем словаре использованы мате- риалы картотеки «Словаря старославянского языка» ЧСАН и те же источники, что и в нем. Для текстов Ветхого завета: А. КаЬИк. Зеріиавіпіа, I. I. I, II, 5 АиГІ. Ьопсіоп — ЗіиПаагі, 1952; для текстов Нового завита: А. Мегк. Текіатепішп &гаесе еі Іаііпе, е<1. 7, Котае, 1951; Н. V. Зосіеп. Віе ЗскгііТегі дек М. Текіатепік іп іЬгег аііекіеп еггеісЬЬагеп ТехІ^екіаН, I. I, Вегііп, 1902—1910, I. II, СдШпдеп, 1913; для Евх — греческие тексты, установленные Я. Фрчеком и опубликованные им в труде: I. Ргсек. ЕцсЬо1о§іит Зіпаі- іісит, I. I, Рагік, 1933 («Раігокщіа огіепіаіік», I. XXXIV, іх. 5); I. II, Рагік, 1939 («Раіго- Іо&іа огіепіаіія», і. XXV, (я. 3). Для остальных памятников — греческие тексты, прило- женные издателями соответствующих рукописей к старославянским текстам (см. указан- ные выше издания этих рукописей). Для Супр, в основном, использовано издание: I. Р. Мідпе. Раігоіофае сигкик сошріеіик, кегіек §гаеса, а также отдельные более поздние публикации (их список указан в «Словаре старославянского языка» ЧСАН, 2, с. XXIV— XXVI, там же приводятся указания на труд Миня и отмечаются жития и гомилии Супр, для которых греческий оригинал не установлен). Для Супр в «Старославянском словаре» учтены также вновь открытые итальянским славистом М. Капалдо греческие рукописи, более близкие к славянскому тексту Супр, чем опубликованные ранее. Они приведены (как и весь известный в настоящее время греческий текст) в последнем издании Супр 1982—1983 гг., осуществленном Й. Заимовым и М. Капалдо. (См. М. Капалдо. За състава на Супрасълския сборник.— В кн: «Проучвания върху Супрасълския сборник». София, БАН, 1980). Главная часть словарной статьи посвящена раскрытаго значения или значений старо- славянского слова, их рттенков и фразеологически неразложимых или , устойчивых сочетаний. . , ,. і . . Переводы даются на двух языках — русской и чешском; там, где это невозможно, даются толкования. Двуязычные переводы представляют и узкоспециальный интерес. В словарной статье сконцентрирован лексический материал, который во многих случаях может служить отправной точкой для дальнейших сравнительно-лексикологических сопоставлений славянских языков различных групп. Чешские переводы для русского читателя, как и русские переводы для чешскою читателя, помимо основной цели — объяснения старославянского слова — в отдельных случаях помогут ознакомиться с историей данного слова и в другом родственном языке. Например: ст.-сл. пръсть — русск. ’палец’ (уст. ’перст’) чешск. ’ргнѣ’; ст.-сл. стѣнь — русск. ’тень’ — чешск. ’кіш’; ст.-сл, оуглжкити в прямом значении — русск. 'углубить' — чешск. ’ѵуЫоиЫі’; в переносно^ значении — русск. 'углубить' — чешск. ’ргоЫоиЬіі’; ст.-сл. тайнѣ — русск. 'тайно' — чешск. ’іащё’; ст.-сл. чесати — русск. 'снимать, собирать плоды’ — чешск. ’сезаГ; ст.-сл. мьзда — русск. 'плата' (с особым оттенком 'мзда') — чешск. ’тхсіа’. Переводы с одного родственного языка на другой всегда представляют специфиче- ские трудности из-за кажущейся адекватности переводимого слова и его буквенно или фонетически сходных эквйвалентов в языке перевода. Таких внешне похожих слов немало в языках одной семьи. При переводах с древнего языка на родственный современный возникают и дополнительные трудности. Толкование значений и особенно оттенков значений старославянского слова пред- ставляет и свои специфические трудности. Во-первых, ряд старославянских слов при- надлежит к общеславянскому фонду и известен (с семантическими нюансами) в других славянских языках в различные периоды их развития. Во-вторых, многие старославяи- 50
ские слова, как слова первого письменно-литературного языка межславянского общения и распространения, были заимствованы другими славянскими письменно-литературными языками на определенной ста ди и их формирования или развития и со временем претер- пели в лоне заимствующего языка специфические семантические и стилистические изме- нения, которые самому старославянскому языку не были свойственны. Нельзя, например, переводить старославянское беспжтьнъ современный русским при- лагательным ’беспутный’ (в чешском языке подобное слово не употребляется), только 'бездорожный, непроходимый’. Ст.-сл. кесцѣнкнъ соответствует современному русскому ’бесценный’ (заимствованному в древности из старославянского), но его нельзя пере- водить современный чешским ’Ьехсеппу’, так как это прилагательное имеет антонимичное старославянскому слову значение—'ничего не стоящий, не представляющий никакой ценности’ (такое значение сохраняется в русском выражении за бесценок). Трудности усугубляются тем, что при изучении старославянского языка на семанти- ческий аспект обычно обращалось мало внимания. В результате этого даже в специальных работах многие старославянские лексемы толкуются неверно или неточно. Так, слово младъ переводилось на русский язык как 'юный', а кр-Ьгъ— как ’берег’ (любой, вообще), тогда как в старославянском языке младъ означало 'только что появившийся, родив- шийся’ (ср. русск. младенец), а вр-Ьгъ — 'крутой берег’, а также ’холм, склон, гора’. ‘ Даже при совпадении значений старославянского слова и соответствующего совре- менного русского и чешского слова последние в ряДе случаев не могут быть использованы в качестве эквивалентов без специальных помет из-за стилистических отличий от старо- славянского слова. Например: ст.-сл. мкзда вполне соответствует современному чеш- скому шхба, но русское мзда — слово стилистически не нейтральное; в современном литературном языке оно имеет устарелый или шутливо-иронический оттенок. В отдельных случаях, когда в современном языке отсутствует стилистически нейтраль- ный эквивалент, допускается перевод архаичным или диалектным словом, если оно точно соответствует значению старославянского слова. В этих случаях в скобках дается помета (усгар.), (книжн.), (диал.) и т. п., и перед этим словом даётся толкование на совре- менном языке. Например: оѵдовьлѣти... довлеть (усгар.). Учитывая трудности, связанные с переводом старославянского слова на современ- ный язык, авторы руководствовались в выборе русских и чешских эквивалентов следую- щими соображениями: во-первых, стремились дать перевод, точно отражающий семантику старославянского слова; во-вторых, дать такой перевод, который можно употребить при переводе на современный язык старославянского слова в дошедших до нас рукописях. Поэтому значения старославянских слов часто передаются несколькими синонимами (даже при гапаксах). Это касается прежде всего глаголов и сложных слов, образованных по греческим моделям. При этом количество синонимов в русских и чешских переводах может не совпадать. При наличии синонимичных переводов на первом месте дается слово с более общим значением, затем следуют слова с более узким значением. В ряде случаев, преимущественно при глаголах, переводы могут не быть синонимами, их назначение — в комплексе пояснить значение данного старославянского слова в целом или в определен- ных сочетаниях этого слова с другими словами. Например: П0МРДЧ6ННІ6, -на... затемнение, помрачение; ослепление хаіешпёпі; озіерепі; ВЪЗИГРАТИ СА... взыграть; подпрыгнуть от радости розкосіі габозіГ. Эквиваленты, которые не образуют синонимй- ческого ряда, отделяются точкой с запятой. Если в современном языке нет адекватного по виду глагола, возможны описательные и отсылочные объяснения. Например: ОТПАСТИ 2... 2. прокормить (на пастбище сов. к пасти)... павуій; ІЮРЬЕЬНОВАТИ... сов. ... ревновать... Ьогііі, Ьогііѵё пазіебоѵаі. В тех случаях, когда управление русских и чешских глаголов отличается от управления старо- славянского глагола, оно указывается при помощи местоимений кто-л., что-л., пёкдо, пёсо. При терминах, сопровождающихся пометой спец., даются или переводы с краткими толкованиями (курсивом) или только толкования (курсивом). Например: СТРНЦІН... спец. стричь, постригать (об обряде пострижения) зігГНаі, розІгіЬоѵаІ (о розітіііпаск)-, БЛАЖвНЬНЪ... спец. песнопение о блаженствах грёѵ о Ыаііочіаѵепзіѵісіг... При старославянских словах, обозначающих предметы или живые существа, точное значение которых нам неизвестно, вместо перевода дается толкование. См., например, объяснения слов ИЛОСЪ, КАРЪКИНОСЪ. В неясных и сомнительных случаях предположительные переводы даются с вопро- сительным знаком, который ставится в круглых скобках. 51
Там, где перевод невозможен, в круглых скобках ставится знак вопроса, затем помета неясно. Например: АНАБЛЪ, -ла м (1)... (?) неясно... Ас 1226 18-19. Значения старославянских слов обозначаются арабскими полужирными цифрами с точкой. Старославянский язык изобилует метафорическими употреблениями прямых значе- ний, которые еще не сформировались в соответствующие самостоятельные переносные значения, известные в ряде современных славянских языков. Такие переносные употреб- ления (оттенки значений) даются за знаком •. При этом на первой месте без перевода даются такие переносные употребления и значения, которые имеют те же русские и чеш- ские эквиваленты, что и прямые значения. Оттенки значений даются с переводами, если их нельзя перевести теми же эквива- лентами, которые даны при прямой значении. Те переносные значения, которые в старо славянском языке уже сформировались как самостоятельные, даются отдельными значе- ниями. Например: БИТИ... бить Ьіѣ • бичевать Ьісоѵаѣ • убивать хаЬуіеѣ; ОТПРАВИТИ... 1. ... 2. перен. ... • ... исправить, выправить паргаѵіі; ОуСТРОК>НИК>... устройство; уста- новленный порядок иярогабапі, габ... • перен.: ...образъ есть етеръ доушевым’го оустрокныа Супр 497, 30; ОуСТРЬЛЛЛІбНИІб... быстрое целенаправленное движение (ргибку) роЬуЬ, йіок... • перен. напор парог. В ряде случаев в старославянских рукописях имеются только метафорические употребления без примеров на прямое употребление. Эти метафорические употребления подаются следующим образом. Например: ДОЛЬНЕ, -ии прил. (1)... нижний боіпі; перен. земной рохетзку...; ШОуЛЛЬНЪ, -ъіи прил. (1)... шумный Ыиспу; перен. хмельной, пьяный робпарііу... После оттенков значения за знаком □ приводятся старославянские словосочетания с переводами. Если словосочетание не связано с определенным значением, то оно дается за знаком ф. Таких словосочетаний за □ и | может быть несколько. См., например, сло- варные статьи БИТИ, БОуИ, ТРЖДЪ. Словосочетания даются разрядкой. Следует учитывать, что в старославянском языке определить границы между устой- чивым и свободный словосочетанием при ограниченности материалов, которые дают рукописи, нередко бывает чрезвычайно трудно. Большое количество словосочетаний встречается в рукописях по одному разу; в таких случаях нельзя проверить, употребля лось ли данное словосочетание как устойчивое или же возникло в процессе перевода на старославянский язык определенного текста. Приходится принимать во внимание данные косвенных источников, которые Не всегда могут заменить данные самих старославянских рукописей. Если слово в каких-то отдельных формах употребляется в значении другой части речи, то такие употребления помещаются после знака □ с пометами типа в знач. сущ., в знач. прил., в знач. нареч. и т. п. Например: БЛАГЪ... □ благо, -ок с ... в знач. сущ. БѢСЬНЪ... □ в знач. сущ. ...; БЙІДЖЦІИИ. ..пкжджціек с, к ж д ж ці а а с мн. в знач. сущ. За знаком □ даются также выражения со значением сказуемого (с пометой в знач. сказ.). Например: БѢДЕНЪ... сл б-йдьио (кстъ)в знач. сказ. ...; БРѢЛЛА... □ врія* (к с т ъ), довро кетъ в р -й м а в знач. сказ. Большую роль в словарной статье играют иллюстративные примеры из рукописей. Подбору иллюстративных примеров уделяется большое внимание. Эти примеры являются непосредственным продолжением толкования значения слова. К сожалению, в рукописях ограничено число таких примеров, в которых ясно раскрывается значение слова. Это примеры типа ілѵйіаи нев-йетж женихъ есть И 3, 29 Мар Ас (0 Зогр); чаще они относятся к древнееврейСким и арамейским словам: г(лдго)лд емоу • еф’фдтд • еже есть рдзвръзи са Мк 7,34 Зогр Мар; она г(лаго)лд емоу • евреискы рдввоуни • еже ндречетъ са «учителю И 20,16 Мар (рдвви Ас, 0 Зогр). Подобный примерам отдается предпочтение, и обычно они даются на первом месте. В ряде случаев (их немало, в том числе гапаксы) приходится приводить в качестве иллюстративных примеров те выдержки из рукописей, которые имеются, но не дают точного представления о значении слова без более широкого кон- текста или без учета греческого оригинала. При отборе примеров в словаре учитывается не только их семантическая информа- тивность. Особое внимание уделяется отбору таких примеров, которые содержат различ- ные грамматические сведения о слове: нетипичные флексии, разные формы глагола, указания на управление, а также ошибочные написания. Последние сопровождаются восклицательный знаком в круглых скобках, и даются ссылочными статьями с указанием основной словарной статьи. Например: СИЛА *... не с(ъ)п(дс)етъ сіа ц('йса)рь многж енлж (I) 52
Пс 32,16 Син (архаичная форма тв. ед.)-, ОуСПѢШЬНЪ... на «учеиик оуспѣшено (!) Супр 379,9', КОРбНЬ... іѵ зависти и ткорл (! вм. корл) сьмрьти велми плодъны Супр 399,14 (ссылочная статья: ткорл Супр 399,14 см. корень). Если литературный памятник известен в старославянском языке по несколысим ру- кописям, то текст в цитате приводится по наиболее древней рукописи или по той, в которой он лучше сохранился, а затем перечисляются все остальные рукописи идентичною со дер жания, где в данном контексте употребляется иллюстрируемое слово. Если же в данном контексте в рукописи идентичною содержания употреблено другое слово, оно приводится после цитаты с указанием этой рукописи. Если в подобной рукописи текст видоизменен, и данное слово отсутствует, дается помета нет и указывается рукопись. Если в Зогр или Мар утрачена данная часть рукописи, дается помета 0. Например: БААИИ... бааии ісцѣлн сд едмъ Л 4,23 Мар (врдчю Ас, 0 Зогр). Если контекст, цитируемый в словарной статье, повторяется с сохранением данного слова в другом месте рукописи, то это место также указывается с названием рукописи, а имеюгцийся в другой рукописи текстологический дублет приводится в круглых скобках с указанием этой рукописи. Если в какой-то рукописи цитируется другой памятник (обычно тексты Псалтыри, Евангелия и Апостола), то после примера из этой рукописи перечисляются места в рукопи- сях другого содержания, где приводится данная цитата. Например: ДРЬКОЛЬ... съ оржжиемь і дрькол’ми... Мт 26, 55, Зогр Мар Ас (жьрьдьми Сав); Клоц 46 40—41 (съ дрѣвесъі Супр 412, 12); ОуТРО... оутрѣ къ огйь въмѣтдемо Мт 6,30 Зогр Мар Ас (оутро Сав); Мк 14,43 Зогр Мар. При цитировании Библии в рукописях другого содержания после указа- нна места в цитируемой рукописи приводится в круглых скобках указание на место в Биб- лии, при этом, если слово варьируется, то приводится этот вариант. Например: НА... 4. ...си болѢзнь нѣсть на съмрьть Супр 313,6 (къ съмръти И 11,4 Зогр Мар Ас Сав); невѣсть НИ КЪ... се иавѢстьиикъ грАдетъ Супр 369,3; 372,21—22 (женнуъ Мт 25,6 Зогр Мар Ас Сав); ПАСТЫРЬ... азъ если, пдстырь довры И 10,11 Зогр Мар Ас (лдстоууъ Сав; Супр 478,12); РАЗМѢСИТИ... даша емоу пити оцьть съ зльчиж рдзмѣшьиъ Мт 27,34 Зогр Ас (съмѣшъиъ Мар, съмѣшеиъ Сав), рдзмѣшъше Евх 50а 15). Если в рукописи приводится цитата из текста Ветхою или Нового завета, который не сохранился в старосла- вянских списках, то указывается только место из Библии. Например: ПРНОБРѣТѢЛЬ... мнѣ бо иже жити х(ристос)ъ • и иже оумрѣти приоврѣтѣль Супр 166,8 (Фил 1, 21). В иллюстративных примерах все слова под титлами раскрываются, восстанавли- ваемая часть слова дается в угловых скобках. Например: б(о)гъ, св(а)тъ, г(лдго)ла. Все надстрочные буквы даются в строке в круглых скобках. Все диакритические значки, кроме паерка и знака мягкости, опускаются. Все знаки препинания заменяются точкой посередине строки. Все остальные особенности текста в цитируемых примерах сохра- няются в том виде, в каком они даны в используемом издании. Например: ОуКОРИЗНА... а не оукорізиѣ творіть-е (! вм. творити е) Клоц 2а 19- В исключительных случаях авторы «Старославянского словаря» отступают от деления на слова, даваемою издателями рукописей. Это касается преимущественно написаний союзов с постпозитивной частицей же (типа іакоже), а также и прилагательных и причастий с не-. Например, причастие не оукроціеиъ приводится в словаре как два слова, тогда как в изданиях Супр оно дается как одно слово. Авторы словаря в таких случаях исходят из положений старославянской грамматики и семантики. Купюры, которые делают авторы словаря в цитатах из рукописей, обозначаются тремя точками (...), пропуски в издании текста из-за порчи рукописи — двумя точками (..). Если испорченный текст восстанавливается авторами словаря, то он дается' в круглых скобках. Обычно восстанавливается текст Хил и начало Клоц и Син, не восстанавли- вается текст Ен и Зогр-пал. При цитировании в текстах Ветхого и Нового завета указывается глава и стих; в остальных рукописях — лист (арабской цифрой), страница (русскими буквами), столбец (греческими буквами); в Супр — страница и строка издания. После всех иллюстративных примеров в квадратных скобках даются примеры на неправильное употребление слова (ошибочные переводы) вследствие неверного понимания или прочтения греческого оригинала переводчиком. Например: ИЗГОуБИТН... [сьвѣтьиикъ же ихъ дигаколъ • изгубивъ прьвок дрѣво • им’же оумори адама аѵалоХцоас Супр 402, 5-6 (переводчик читал аѵалбкеаас вм. аѵалокраас)]. Кроме ошибочных переводов, в квадратных скобках даются лишние буквы и слова, написанные писцом. Например: повѣ[кѣ]дихъ И 16,33 Зогр; ... о късхождеиии въ прав’дж [пракдж] провьстржБи... Супр 478, 28. 53
Иллюстративные примеры даются в каждой основной словарной статье, кроме тех, которые посвящены цифрам (обозначаемый старославянскими буквами). Цифры изобра- жаются буквами со знаком титла. Например: кв о оусохъшии смоковъиици Мар 436 25. Завершает основную словарную статью вторая справочная часть. Она включает перечень всех рукописей, в которых употреблено заглавное слово. Если число всех употреб- лений данного слова не превышает 15, то в справочной части указываются места всех употреблений, кроме тех, которые даны в иллюстративных примерах. Если слово в указан- ном месте (стихе, строке) употребляется более одного раза, то в скобках арабскими цифрами указывается, сколько раз отмечено слово в данном месте рукописи — (2), (3) и т, д. Напри- мер: ...дьиь... И 19,31 Зогр Мар Ас (3) Сав. Если общее число употреблений данного слова больше пятнадцати, то перечисляются только рукописи, в которых оно отмечено, без указания мест его употребления. В словаре учитываются текстологические и лексикологические аспекты подхода к слову в рукописи, но они последовательно разграничиваются. В цитатах из памятников идентичного содержания в скобках указываются текстологические дублеты. В конце сло- варной статьи после перечня рукописей за пометой Ср. приводятся ссылки на собственно лексические дублеты и синонимы данного слова (т. е. на соответствующие основные словарные статьи). Текстологические дублеты — это слова, различно передающие одно и то же слово греческого (или латинского) оригинала в определенном контексте (чтении) определенного литературного памятника (псалтырь, евангелие, то или иное житие, про- поведь и т. п.). Обычно текстологические дублеты являются одновременно и лексиче- скими дублетами, т. е. словами, которые имеют одно и то же значение (в многозначных словах непременно совпадает одно значение и не обязательно остальные). Лексические дублеты, т. е. слова с одним и тем же значением, отличаем от синонимов, т. е. слов, близ- ких по значению. Так, ссылками связываются лексемы велии и великъ, къіспрк и горѣ. Словарные статьи ОТОКЪ и ОСТРОВЪ будут связаны перекрестными ссылками как лекси- ческие дублеты, одновременно они являются и дублетами текстологическими, что в дан- ной их подаче не имеет принципиального значения; но статья ПОТОКЪ с этими словами таким образом сопоставлена не будет, так как это лексемы различных, несопоставимых значений. ПОТОКЪ — лишь текстологический дублет слов ОТОКЪ и ОСТРОВЪ, возникно- вение которого в рукописи следует отнести к ошибке писца (в результате внешнего сход- ства слов ОТОКЪ и ПОТОКЪ), что и будет отмечено в иллюстративных примерах. Ср. аналогичные текстологические дублеты СЛДКОСЛОКбСНК? и СЛОВОСЛОВвСТВНІб. Дублеты и синонимы связываются между собой перекрестными ссылками. Такими ссылками, например, связаны словарные статьи: ОНОУЦІА, САПОГЪ и ЧРѢВНН; БбЗОуМЬНЪ, БОУИ и ЖРОДИВЪ; ВИДѢТИ и ЗЬРѢТН; ВЪЗГЛАВЬННЦА и ДЪХЪТОРЪ. Дублеты и сино нимы приводятся в алфавитном порядке. В конце перечня после точки с запятой приво- дятся синонимические словосочетания; указывается опорное слово и за ним в круглых скобках словосочетание. Например: АШОуТЬ...— Ср. вездовь, спыти, соуи (въ соук), тъціь. (въ тъціе); ВЪЗНбСТН... — Ср. възвести, възвъісити, въздвигижти, възати; възнести гласъ ср. възъпити. Особое место в словаре занимают ссылочные статьи. Заглавное слово ссылочной статьи дается разрядкой строчными буквами. .«Старославянский словарь» — словарь к определенным рукописям, и предполагается, что читатель при чтении старославянских рукописей будет обращаться к словарю за объяснениями словоупотреблений в том или ином контексте. Поэтому в ссылочных статьях даются такие формы старославянского слова, которые могут вызвать сомнения у читателя при определении их нормативных вариантов, выделяемых в словаре в качестве заглавных слов основных словарных статей. Ссылочными статьями даются и различные ошибочные написания слов. Ссылочными статьями даются: 1) начальные буквы ’й- см. іа- и а-; іѵ- см. о-; 2) при- ставки, содержащие -ь- на месте этимологического -ъ- типа в ь - см. въ-; с к - см. съ-; 3) корни слов, содержащие чередования в различных грамматических формах типа пл’Ьжж... см. пльзати; корни слов с дублетными основами типа р и в а Мт 14,17 Сав; Супр 495,30 см. ръіва; р и к а т и см. ръікати; оу м е р - см. оумр-йтн; п л ю вк, п л ю к ш и см. пльвати; рьци см. реціи; р^хъ см. реціи; 4) супплетивные формы, например: шьдъ, ш к л ъ см. ити (там, где несколько форм следуют друг за другом по алфавиту, они даются перечнем в одной ссылочной статье); теве см. ты; 5) фонетико-орфографиче- ские варианты заимствованных слов типа костатииъ см. Константинъ; 6) фонетиче- ские дублеты исконно славянских слов, разработанных в статье наиболее употребитель- ного варианта типа трава см. трѣва; 7) ошибочные написания слов. В особо трудных 54
случаях в ссылочных статьях сохраняется именно та форма слова (косвенный падеж имени, личная форма глагола и т. п.), которая имеет место в испорченном тексте рукописи. Например: зльзами Супр 526,9 см. сльза; прнкаьь са (1) Евх 446 13-14 см. приклслти са; р е к ж м ж ж Супр 191,18 см. реціи; р ц р к а Пс 17,51 см. ц-йслр-йкъ; лаетъ Пс 111,10 Син. см. растаіати; глада Супр 104,29 см. клада; тіломъ Супр 57,12 см. дѣло; декапельскъ Мк 7,31 Зогр см. декапольскъ; оу к р ъі т и Супр 240,6 см. оукорити; 8) в от- дельных случаях даются и другие формы. Например: присдго)(ъ Супр 508,13, 511,16 см. присАціи. Это показывает, что в словаре эта форма разрабатывается в статье ПРИ- СУЩИ, а не ПРИСАГНХТИ, хотя она может относиться к обоим глаголам. При ссылках, отмеченных в пунктах 1) — 4), не указываются рукописи, в которых встречаются данные словоформы. При ссылках на менее распространенные или единич- ные написания указываются все соответствующие места в рукописях, если данная слово- форма употребляется не более трех раз, в исключительных случаях — 4 раза. При большей количестве случаев указываются только рукописи без указания места употребления. Ссылочными статьями на соответствующую основную глагольную статью даются причастия, если они употребляются в функции прилагательного или существительного и указываются в перечне синонимов в основной словарной статье соответствующего при- лагательного или существительного. Не даются ссылки: 1) на глаголы разных видов. Например: при глаголе ПРИИ6СГИ нет ссылки на ПРИНОСИТИ; 2) на слова общего корня с отрицанием Н6-. Например: при слове ЧЕСТИВЪ нет ссылки на НбЧЕСГИВЪ. Р. М. Цейтлин
КИРИЛЛИЧЕСКОЕ И ГЛАГОЛИЧЕСКОЕ ПИСЬМО Кириллица Цифровое значение буквы Глаголица Цифровое значение буквы Название буквы Транслитерацію Л 1 + 1 азъ а а Б —— Е! 2 воукъі б ь К 2 V 3 в’кд'к в V Г 3 % 4 глаголи г 8 Л 4 Л 5 довро д а € 5 3 6 іестъ э, е -е Ж — - л 7 живете Ж г ЗЛ 6 * 8 з'кло дэ’ Лг’ о 7 & 9 зелілга э г 1 V 10 10 і и і и 8 8 20 иже и і к * — М 30 дервъ(ККркь) п 8’ к 20 40 како к к Л 30 Л 50 людиіе л 1 м 40 60 /иъіслите м т н 50 •р 70 нашь н п 0 70 э 80 онъ О О с 90 — — — ут;,-.г — — п 80 г 90 ПОКОИ п р р 100 ъ 100 рьци р г с 200 й 200 слово с $ т 300 00 300 твръдо т і оу, У 400 » 400 оукъ У и * Буква К применяется при издании глаголических рукописей кириллицей. 56
Продолженія Кириллица Цифровое значение буквы Глаголица Цифровое значение буквы Название буквы Транслитерация ф 500 Ф 5(Й> фр'ѴГ'Ъ Ф Г X 600 ь 600 ХІрТа X сЬ (1) 800 о 700 адтъ о‘ о ф — V 800 ЦМ шт 51 чд 900 V 900 ЦН ц с ѵ,ч 90 * 1000 ЧркВЬ ч г ш 1 1" ш —— Ш4 ш 5 ъ я —— ъ ** (ъ) ЪИЫЪІ ——. юръі ы У ь» 1 я іерь ь •• (ь) ъ 1 - А гать е.’і ё ю Г — 1 » ю га • , ' ' а йотированное я І€ е йотированное е Іе А € юс малый носовое к Э€ юс большой носовое! Ч Ч ІА . — Э€ *** **** юс малый йотированный носовое іч НК юс большой йотированный носовое іч 60 ' Зи КС X у 700 11 111 фи ПС ре ♦ 9 . “О* —— ♦НТ4 ф ІЬ, Г ѵ.у 400 й- ижица ю”** іі ** Старославянская графема Т* произносится как современное безударное о (например, в слове вода); графема Ь — как безударное е (например, в слове ветер). ***В Супрасльской рукописи графема А обозначает носовое е с предшествующей йотацией; графемы Д, А- носовое е без йотацин. В Киевских глаголических листках н в Синайской псалтыри графема Э€ (в кириллической транслитерацни ІА) обозначает носовое е или с предшествующей йотацией, нлн без нее. **** Произносится как греческое^/, французское и. 57
О ПРОИЗНОШЕНИИ СТАРОСЛАВЯНСКИХ БУКВ Современное произношение старославянских текстов является в известной мере услов- ный. Напомним, что каждая старославянская рукопись характеризуется определенными и специфическими только для нее чертами графики и орфографии (см. о них подробнее на стр. 29 и сл.). Эти особенности отчасти отражают специфические (локальные) нормы произношения. Попытка их восстановления (и реализации при чтении старославянских текстов) является, однако, неприемлемой, так как в известных нам рукописях (как списках с более древних оригиналов!) смешиваются разные региональные и временные языковые пласты. Поэтому целесообразно принять на практике единое и общее для всех рукописей (и тем самым для старославянского как литературного языка) условное произношение или по предлагаемому ниже варианту а), или по варианту б). Единого общепринятого старославянского произношения отдельных графем в на- стоящее время нет. Для школьного чтения и для цитирования старославянских текстов различно передается этимологическое (позднее общеславянское) произношение с пред- полагаемыми ареальными, диалектными (в отношении места возникновения отдельных памятников или рукописей) отличиями. Важнейшие разногласия имеют место при вос- произведении произношения следующих праславянских графем: 1. Графема «ять» засвидетельствована в глаголических рукописях последовательио (а в ряде кириллических рукописей непоследовательно) не только в позиции исконного (общеславянского) «ятя» (из *аі/*оі и ё), но и в позиции исконного (общеславянского) «а> с предшествующей йотацией (из *а, *б, и из *ё после йотации) (см. стр. 29 и сл.). Графема «ять» произносится двояко: а) этимологически, т. е. в позиции исконного «ятя» произносится как широкое «е», смягчающее предшествующий согласный (’а), например, дат. п. ед. ч. жеігй [хепа] (<*хепё<*-паі), болѣти [ЬоГаІі] (<*Ьо1ёІі<*-1ё-); в позиции же «а» после исконной йотации в начале слога произносится как «а» с йотацией [)а-], например -Ько [іако] (<*іа), стоити [віоіаіі] (<*8ІоіаІі<*8Іоі-ё-), а в сочетании с предшествующим согласным как смягчающее его «а» [’а], например, 3 л. мн. ч. импер- фекта мол'ѣахж/мол'ѣахж [тоГаасЬр] (<*то1]а-<*то1-і-ё-), род. и. ед. ч. коігк/коні [копа] (<*коп)а<*-піб). В кириллических рукописях в позицйи «а» после исконной йотации засвидетель- ствована также графема іа: гако, стоити, моаіаахлс, конга и т. п. Ею мы пользуемся в словаре в нормализованных заглавных словах. б) «ять» произносится всегда одинаково (по принципу «одна графема — одна фоне- ма», не принимая во внимание этимологию) как широкое «е», в начале слога с йотацией [Іа], а внутри слога сильно смягчающее предшествующий согласный [’а], например ѣю [Іако], стоити [віоіаіі], кои-к/кой-к [копа], мол-ках-к/мол-ках-к [шоГаасЬр]. 2, Графема глаг. э (в кириллической транслитерации е) засвидетельствована в глаго- лических рукописях последовательио (а е в кириллических рукописях непоследовательно) не только в позиции исконного (общеславянского) нейотированного *е в начале заимст- вованных (и редких славянских) слов и того же гласного после несмягченного согласного, но и в позиции исконного (общеславянского) йотированного *]е, произносимого перво- начально в начале слога с предшествующей йотацией, внутри же слога с сильным смяг- чением предшествующего согласного (см. стр. 29 и сл.). Графема э произносится двояко: а) этимологически, т. е. в позиции исконного *е как «э», например, 2 л. мн. ч. наст. вр. ведете [ѵебеіе], в позиции же после исконной йотации в начале слога как [іе], например, емоу [іетп], новое [поѵоіе], и в сочетании 58
с согласный как смягчающее его [’е], например, поле [роі’е], кт» иемоу [къ йети] и таким же образом со значком мягкости : поле [роі’е], кт> йемоу [къ п'егои]. б) всегда одинаково (по принципу «одна графема — одна фонема», не принимая во внимание этимологию) как «э», нейотированное в начале слога и несмягчаюіцее пред- шествующий согласный внутри слога, например, емоу [ети, т. е. эму], новое [поѵое=новоэ], поле [роіе], кт» иемоу [къ лети]. Со значком мягкости 'однако,— сильное смягчение со- гласного: поле [роі’е], кт» немоу [къ йети]. 3. а) Графемы согласных перед графемами, обозначающими гласные переднего образования за исключением «ятя», т. е. перед е, и, (і, і), а (а, а), ь, принято произносить в канонических памятниках X—XI вв. несмягченно, так как на территории юго-восточ- ного славянского языкового ареала (конкретно на Балканах) в то время, по всей вероят- ности, уже не существовало исконное в приведенных сочетаниях фонем позиционное смягчение согласных, например ведете [ѵесІеГе], ходити [сЬосіііі], хода [сЬобу], дьиь [<іьпь]. На славянской Севере, однако, позиционное смягчение согласных перед гласными пе- реднего образования в то время соблюдалось, так что для древних рукописей моравского, паннонского, чешского и восточнославянского (древнерусского) происхождения пред- полагают произношение [ѵ’еФеѴе], [сЬоФіі’і] и т. д. 6) Иногда даже для канонических памятников вводят одинаковое, унифицированное произношение графем согласных перед графемами, обозначающими гласные переднего образования, с позиционным смягчением: [ѵ’еб’еі’е], [сЬосІ’іГі] и т. д. Р. Вечерка
УСЛОВНЫЕ СОКРАЩЕНИЯ НАЗВАНИЙ СТАРОСЛАВЯНСКИХ РУКОПИСЕЙ Ас — Ассеманиево евангелие Боян — Боннский палимпсест Евх — Синайский евхологий Ен — Енинский апостол Зогр — Зографское евангелие Зогр-лл — Зографские листки Зогр-пал — Зографский палимпсест Киев — Киевские листки Клоц — Клоцов сборник Мар — Мариинское евангелие Охр — Охридские глаголические листки Рыл — Рыльские листки Сав — Саввина книга Син — Синайская псалтырь Служ — Синайский служебник Супр — Супрасльская рукопись Унд—Листки Ундольского Хил — Хиландарские листки УСЛОВНЫЕ СОКРАЩЕНИЯ НАЗВАНИЙ БИБЛЕЙСКИХ КНИГ И ИХ ЧАСТЕЙ Авв — Книга пророка Аввакума Ап — Откровение Иоанна Богослова (Апо- калипсис) Быт — Бытие. Первая книга Моисеева Втзак — Второзаконие. Пятая книга Мои- сеева Гал — Послание апостола Павла к Галатам Леян — Деяния св. апостолов Евр — Послание апостола Павла к Евреям Еф — Послание апостола Павла к Ефесянам И — Евангелие от Иоанна Иак — Послание апостола Иакова / Ио — Первое послание апостола Иоанна 2 Ио —- Второе послание апостола Иоанна 3 Ио — Третье послание апостола Иоанна Ис — Книга пророка Исаии Исх — Исход. Вторая книга Моисеева Кол — Послание апостола Павла к Колос- сянам / Кор — Первое послание апостола Павла к Коринфянам 2 Кор — Второе послание апостола Павла к Коринфянам Л — Евангелие от Луки Лв — Левит. Третья книга Моисеева Мк — Евангелие от Марка Мт — Евангелие от Матфея Песнь — Книга Песни песней Соломона / Петр — Первое послание апостола Петра 2 Петр — Второе послание апостола Петра Притч — Книга Притчей Соломоновых 77с — Псалтырь; псалм Рим — Послание апостола Павла к Рим- лянам 1 Тим — Первое послание апостола Павла к Тимофею 2 Тим — Второе послание апостола Павла к Тимофею Тит—Послание апостола Павла к Титу / Фес — Первое послание апостола Павла к Фессалоникийцам 2 Фес — Второе послание апостола Павла к Фессалоникийцам Фил — Послание апостола Павла к Филип- пийцам Филим — Послание апостола Павла к фи- лимону Числ — Числа. Четвертая книга Моисеева
УСЛОВНЫЕ СОКРАЩЕНИЯ аор.— аорист арам.— арамейский безл.— безличный буд.— будущее (время) взнач. сказ.— взначении сказуе- мого вин.— винительный (падеж) вм.— вместо возвр.— возвратный (глагол, частица) вопр.— вопросительный вр.— время (глагола) гебр.— гебраизм гл. обр. — главным образом глаг.— глаголица, глаголический греч.— греческий; греческое соответст- вие дат.— дательный (падеж) дв.— двойственное (число) действ.— действительный (залог) диал. — диалектное доп. — дополнение др.-евр.— древнееврейский ед.— единственное (число) ж — женский (род) зв.— звательный (падеж) знач.— значение и.-евр.— индоевропейский им.—именительный (падеж) инф.— инфинитив кир.— кириллица, кириллический книж. — книжный колич.— количественное (числитель- ное) кр. ф.— краткая форма (прилагатель- ного) л.— лицо -л.—либо личн.— личный м — мужской (род) межд.— междометие мест.— местоимение местн.— местный (падеж), локатив мн.— множественное (число) накл.— наклонение (глагола) нареч,— наречие наст. вр.— настоящее (время) неизм. — неизменяемое неодобр.— неодобрительное неопр.— неопределейное нескл.— несклоняемое несов.— несовершенный (вид) определит.— определительное относит.— относительное п. — падеж перен.— переносное (значение, упо- требление) перф. — перфект повел.— повелительное (наклоне- ние) полн. ф.— полная форма порядк.— порядковое (числитель- ное) превосх. ст.— превосходная степень предл.— предложный (падеж) (в сов- ременных русском и чешском язы- ках) прил.— имя прилагательное притяж. — притяжательное прич.— причастие проги.— прошедшее (время) р.— род род.— родительный (падеж) с — средний (род) сказ.— сказуемое см. — смотри собств.— имя собственное 61
собир. — собирательное сов.— совершенный (вид) сослаг. накл.— сослагательное накло- нение ср.— сравни сравн. ст.— сравнительная степень ст.-сл.— старославянский страд.— страдательный (залог) суп.— супин сущ.— имя существительное Тв,-—творительный (падеж) указ.— указательное уменыи. — уменьшительное употр.— употребляется усилит. — усилительный устар.— устарелое ч.— число числи т.— имя числительное
А 3 цифра глаг. и кир. (>100) а’, еіс 1.— Зогр Мар Ас Охр Сав Син Евх Супр Хил.— Ср. кдннъ, прьвъ А союз (>700) 1. противительный 8ё, оѵѵ, уар, хаі, акка, еілер (!), т) (!) а, но ѵёак, аіе: чьто же вндншн сжчьць іжь есть въ оцѣ вратра твоего * а нрьвн’а еже есть въ оцѣ твоемь не чюешн Мг 7, 3 Зогр Мар Ас Сав; вамъ дано есть разоумѣтн таіны ц(ѣса)р(ь)- с(тв)ьѣ н(о)жьѣ • а прочиімъ въ притъчахъ Л 8, 10 Зогр Мар Ас Сав; гнѣвайте сы> а не съгрѣшаіте Пс 4, 5 Син; Евх 73а 13; навъіко- Хомъ во отъ с(ва)тынхъ к’нигъ покарѣти са когоу а не кънАземъ Супр 59, 27; сьмире- нніа во да (! вм. ради) съ кратомъ и си жрътва • а ты не нсправншн мира Супр 423, 2 (же Клоц 9а 23) • в о... а, оу к о... а, ж е... а рёѵ... 8ё (хотя)... но, а (зісе)... аіе: д(оу)хъ ко кьдръ • а плъть немоштьиа Мт 26, 41 Зогр Мар Ас Сав; Евх 47а 15; кракъ оуко готовъ есть • а зъваиии не кѢша достоини Мт 22, 8 Мар Ас (0 Зогр); алеДаидръ въскочи въ сковрадж • кдінъ же вьииде • а въістъ видѣти въ сковра- дѣ самого третий Супр 157, 30 2. присоеди- нительный хаі, 8ё, Зі), хаітоі, ола>с (!) и, а а, рак: ово паде при пжти... а дроугое паде на камеие • і прозАВЪ оусъше • за не не імѣаше влагы • а дроугое паде по срѣдѣ трьньѣ • і въздрасте трьнье г подави е • а дроугое паде на земли докрѣ Л 8, 6-8 Зогр Мар Ас (Сав только Л 8, 8); ако же ко вьлѣзе къ «ученикомъ наоучнуъ са • како же ли вьлѣзе никакоже не навъікоуъ • а кгоже не прѣимъ то и глаголати не сьмѣіж Супр 501, 21 • вво- дит вопросительное предложение: петръ г(лаго)ла іс(оусо)ви • г(оспод)и • а сь чьто И 21, 21 Зогр Ас Сав (0 Мар); алеДаи’дръ... рече наржгаж са > а сна жзъі чьсо ради сжтъ на текѣ Супр 130, 11 □ а ли вводит вопро- сительное предложение хаі, 8ё а разве а сог- рак: інъі с(ъ)п(ас)е • а ли секе не можетъ съпастн Мк 15, 31 Зогр Мар Сав, л секе лі Ас; три лѣта сътвориуъ въ презвутеръствѣ... н капнштемъ не пожръуъ • а нынѣ ли велнши мн... кѣсоу пожръти Супр 227, 18 3. соедини- тельный (с оттенком сопоставления) хаі, 8ё еі и а: ч(ловѣ)ка дъва вьнидосте въ црковь • помолитъ са • единъ фарисѣі а дроугъі мытарь Л 18, 10 Зогр Мар Ас Сав; разоумѣьктъ д(оу)хомь клждАштеи разоумъ • а ръпъштжштеі наоучАТЪ са послоушати Клоц 1а 14 (и Супр 325, 22); кѣауж ко въ широтж пати лакътъ • а въ длъготж два десАти тн пати лакътъ Супр 230, 12 4. условный (только в Евх) греч. нет если іезіііге, -1і: аціе к’то оукрадет(ъ) • главъно ч’то... д лѣт(а) да п(о)каетъ с(а) • а ли мало ч’то оук- радет(ъ) • Б лѣт(а) да покает’сА Евх 1026 7 □ а к и, а к ъі (только в Супр) еі, еіуе если бы ксІуЬу: а ни къілъ сьде не къі мн оумрьлъ кратъ Супр 307, 21, а вы Супр 306, 19; 306, 24; 315, 8; 315, 14 (аште кн И 11, 21 Зогр Мар Ас, аціе къі Сав) 5. уступительный (очень редко) хаі, 8ё, хаітоіуе хотя ас, аскоііѵ: дівъ творітъ оумоу • землѣ вісашті повелѣиьемь на водахъ • а ТАЖъка вештъ сжшті Клоц 10а 4; ішане како кес печали съпн- ніи • а мшиси вь велицѣ вѣдѣ прѣвъіваатъ Супр 275, 26 6. вводит главное предложение после условнаго (единственный случай) вар. аХка, 8ё (не переводится): аште и вьси сь- влазнАт’ са о тевѣ > а азь николіже не съвлаж- ніж са Мт 26, 33 Ас (Зогр Мар Сав нет).— Зогр Мар Ас Сав Унд Боян Ен Син Служ Киев Евх Клоц Супр Хил Рыл а Пс 38, 13 Син см. азъ а а р ш н ъ Пс 105, 16 Син см. аронъ а а р о и ь Пс 117,3 Син см. аронь а к Зогр-лл 26 12 см. авик аки Супр. см. а АБИЮ шгреч. (>300) [ак’к Супр(Х), акь(!) Мар(1), ав (!) Зогр-лл (1), ѣвивие (I) Мар (1)] еѵОѵс, еѵОёа>с, ларахртіца, т)8т) сейчас же, тотчас іЬпесІ, ѵіот, рі: она же авие оставила мрѣжА • по немь ідосте Мт 4, 20 Зогр Ас; і тьма авие къіс(тъ) • і не оу вѣ прншьлъ къ нимъ і(соу)с(ъ) И 6, 17 Зогр Мар Ас; і вьнндж въ каперънаоумъ • і авь въ сойоты на соиьмиціи оучаше іа Мк 1, 21 Мар, авье Зогр; наганъ тоу авик рече Супр 360, 26.— 63
АБЪІ Зогр Мар Ас Сав Унд Боян Зогр-пал Евх Клоц Супр Рыл Зогр-лл Д Б Ъ I Супр СМ. А А Б Б Мк 1, 21 Мар-, А Б Ь К СМ. ДЕИК АКЙА м нескл. (2) а(3(3а (арам.) аЬЬа, отец аЬЬа, оіес: і г(лдго)лл ав’ва о(ть)ць Мк 14, 36 Зогр Мар АвГОСТЬ, леъгоусть, -а м (23) [лвго(с) Ас (18), авъгоуст Зогр (1) Мар (1), авъгоуст Сав (1), лвгоуст Ас (1) Унд (1)] 1. имя Аѵ- уоѵагос, Август Аидизіиз: изнде повелѣнне • отъ кесдра лвъгоустл Л 2, 1 Зогр Мар Ас Сав 2. месяц сгѵуоѵатск; август згреп: ніри а дв- гос(тл) Ас 146а 27.-- Зогр Мар Ас Сав Унд АееЛЪ, -д и АвбЛЬ, -ліа м имя (10) [двел- Мар (1) Евх (1), двьл- Супр (1), двел- Зогр (1) Мар (1) Ас (1) Супр (3)]*А|Зек Авель АЬеІ: да мьстнтъ са • кръвь вьсѣуъ пророкъ • проливаема "к отъ съложеньѣ вьсего мира... отъ кръве лвелѣ прдвьдънддго • до кръве зауарньл Л 11, 51 Зогр Мар; агнецъ • иже приведе лвелъ во в’сѣсъжлглемАА Евх 166 6; авьлъ пожъренъіи прѣжде * и пръвъіи прдвьд- ннкъ Супр 460, 12.— Мг 23, 35 Мар Ас; Супр 232, 9; 304, 26; 306, 4; 460, 12 АйвСбЛОуЛЛЪ, -а м имя (1) ’АРеоааХсоц Авессалом АЬзоІбп: псалмъ дд(въ<)довъ егда вѣглше отъ ліц-д-веселоумд с(ъі)иа своего Пс 3, 1 Син АеИАДЪ, ЛСИДЪ, -А м имя (4) [авіад- Ас (2), авид- Сав (2)] ’А^іа Авия АЬіаз: роводмъ же родн авіада • двіадъ же роді дссл Мг 1, 7 Ас, авидд авндъ Сав ЛеНЛНЬ, ЛеИІЛНЬ прил. к мужскому име- ни Авий (3) [авид- Зогр (1), Ас (1), авиѣ- Мар (1)] той ’А^іа Авиев АЬіазйѵ: іереі етеръ именемъ здуарнѣ • отъ дьневъныіА чрѣдъі авиана Л 1, 5 Зогр Мар Ас АеИАТАРЪ, А и АеИАТАРЬ, -ріа м имя (4) [авндтдр- Ас (1) ѣвндвнафдр- (!) Зогр (1), двнатдрь- Мар (1), авнтдр- Сав (1)]’АріаОар Авиафар АЬіаіЬаг: кдко въииде въ храмъ б(о)жии • при двндтдри друнереи Мк 2, 26 Мар, при ѣвидвнафарѣ (!) Зогр, прі авнатарѣ Ас, при двнтдрн Сав • д в и в о с(ъ)' Супр 256, 13-14 см. авнвъ Аеиеъ, леиеосъ, авнва м имя (4) [лви- вос Супр (1)]’А|Зі|Зо<; Авив АЬіЬиз: мѢ(са)- ц(а) • то(го)ж(е) • е? • с(вА)тыуъ испо- вѣдъиикъ • гирнА самонъі и авнва Унд 2а 4.— Ас 127а 17; Супр 256, 13-14; 271, 7 авндъ Мг 1, 7 Сав см. двнадъ ЛеИЛИННІА, -иіа ж местность (5) ’АЗіАт)ѵт) Авилинея АЬіііпа: лѵ(са)иік> • четврътовлдстьствоуіжиггю • авнлнннеіж Л 3, 1 Зогр Мар Ас Сав Боян авнлоиъ Евх 13а 14 см. вавѵлонъ леи авилоиьскъ Пс 136, 1 Син см. вдвк- лоиьскъ ленмелехоеъ прил. к мужскому имени Авимелех (1) тоб ’АРіцёкеу Авимелехов АЬітеІесЬйѵ: пріде дд(въі)дъ въ домъ двиме- леуовъ Пс 51, 2 Син АВИРОНЪ, -а м имя (1) ’А(Зірсоѵ Авирон АЬігоп: иггъвръзе сіа землѣ • и пожрѣтъ ДАТАНА • И ПОКрЪІ НА СЪИЪМИЦП АВІрОИА Пс 105, 17 Син д в и т а р ь Мк 2, 26 Сав см. двидтдръ леити, ІАвИТИ, -вліж, -виши сое. (>200) [ав- Евх Зогр Мар Ас Сав Син Супр, ѣв- Зогр Мар Ас Унд Боян Син Клоц Рыл, іав- Сав (1) Супр} 1. алохакблтегѵ, фаѵеройѵ, 6г]ког>ѵ, беіхѵбѵаи, ёлібеіхѵбѵаи, аѵайеі хѵбѵаі, ёцфаѵі^еіѵ, алобеіхѵѵѵаі, цт]ѵбегѵ, бтір.труореіѵ, ларіатаѵаі явить, открыть, сде- лать явным, обнаружить, показать, объ- явить г)еѵіі, обЬаІіі, исіпіі х)еѵпут, икагаі, огпатіі: ѣвнуъ іма твое ч(ловѣ)комъ И 17, 6 Зогр Мар Ас Сав 107а 19 (съкдздуъ Сав 26а 8); мъногд дѣла докраа ѣвнуъ вамъ • отъ о(ть)цд моего И 10, 32 Зогр Мар Ас; законъ его авітъ імъ Пс 24, 14 Син; не могж тръпѣ- тн • да гавыж дѣло • тдче Супр 240, 14; оеѢштавактъ дѣвицн самъ * своимъ лицемъ пришьствик іавнтн Супр 248, 24 о а в и т н са орааваі, фаіѵеаОаі, ёліфаіѵеаОаі, ёрфаіѵв- аОаі, фсгѵеробаОаі, аѵабеіхѵоаОаі, аѵа- фаіѵеаОаі, фаѵербѵ уі'уѵестваі явиться, стать зримым, показаться, появиться а)еѵіі ве, 8Іаі зе г)еѵпут, икагаі 8е, оЬіеѵіі зе: АВИ СА імъ ілиѣ съ мосѣомь Мк 9, 4 Зогр, ѣви са Мар, авіша са Ас; і Ѣвиша са прідъ нимн Л 24, 11 Зогр Мар Ас; ты ко к(ог)ъ нашъ на земи лви са Евх 46 15; облачьцъ малъ іавн са надъ народомъ Супр 568, 17 • комоу, чесомоу фаіѵеаОаі показаться, пока- зать себя кому-л. (сделать что-л. напоказ) икагаі 8е пёкоти (идёіаі песо па оиііѵ): Ѣко ЛЮБАТЪ... НА рдспжтниуъ * СТОІАШТС МОЛИТИ СА • ДА ѢваТЪ СА ч(Л0вѢ)К0МЪ Мт 6, 5 Зогр Мар Ас Сав □ двлкнъ, іа в л к нъ ёцфаѵік, фаибрбб, лрб8т|кос;; (не авлинт. ЛаѵОаѵшѵ, афаѵт’к) явный г)еѵпу: двленж Болѣзнь ицѣлѣіА • і не двленж нсправлѣм Евх 26а 6-7 • къ комоу фаиѵеаОаи прийти, явиться к кому-л. ргізіоиріі к пёкоти: кротъко іавн са къ свАтилиштоу Супр 248, 13 2. ёгѵабеіхѵбѵаі, лоіейѵ назначить, сде- лать кого-л. кем-л. изіапоѵіі, исіпіі пёкоко пёсіт: тъ раны ны сжшта грѣуоу • своводи авилъ Супр 480, 2 □ а в н т и са аѵабеіи- ѵоаОаі оказаться, стать чем-л. 8Іаі зе пёсіт: н(е)к(е)съиоумоу ц(ѣсд)р(ь)ствоу твоемоу > причАСтьиикъ авитъ са Евх 24а 2.— Зогр 64
ЛЕИ Мар Ас Сав Унд Боян Син Евх Клоц Супр Рыл.— Ср. ОКрЪІТН, ПОКАЗАТИ АВИОУДЪ, АВИЮДЪ, -А м имя (4) [двноуд- Ас (2), двиюд- Сав (2)] ’А[Зіоѵ8 Авиуд АЬіисІ: ЗОрОВАВеЛЬ же рОДІ • АВІОуДА • АВІОуДЪ же роді елндкмлд Мт 1,13 Ас Сав двиѣнь Л 1, 5 Мар СМ. АВНАЙЬ АВЛІАТИ, ІАВЛІАТН, -ляж, -лгакши несов. (45) [дв- Зогр (1) Мар (3) Ас (2) Евх (7), ав-/ѣв- Зогр (2) Мар (1) Сав (1) Клоц (7) Супр (21)] 1. беіхѵѵѵсп, ёѵбеіхѵйѵаі, ёлі- беіхѵйѵаі, ёХёухеіѵ, алобеіхѵйѵаі, 8тщо- аіейеіѵ, атщаіѵеіѵ, ёцсраѵі^еіѵ; (двлгаьь оацтс.) являть, делать явным, показывать, раскрывать, разоблачать 2]еѵоѵаІ, сіпіі г]еѵпут, пкагоѵаі, осІЬаІоѵаі: кое зндллеиие ѣвлѣеши Наллъ ѣко си твориши И 2, 18 Мар Зогр; лице гавьгактъ печдль Супр 474, 26; не ТЪКЛЛА КО цѢсАрЬСТВО ОВрАЗОВААШе • нъ н кръвогадеиьк н оувиіство жидовъ гавьгаше Супр 484, 24; не уотѣдше же овъторити гаже о оученнцѣхъ свонуъ авъакллдга кллоу Супр 569, 14 • алобеіхѵйѵаі, беіхѵйѵаі представ- лять (в каком-л. свете) ргесізіаѵоѵаі (ѵ пё]а- кёт хѵёііе): то слдвьнѢнша (! вм. слдвьнѣише) гакьгаше • трьпѣннк ллжченик’ Супр 92, 27 □ двлгати са блтаѵеаОаі, хатацрѵйеаОаі, «раіѵеаОаі являться, представать, делаться зримыя 2]еѵоѵаІ ее, зіаѵаі ее 2]еѵпут: по срѣдѣ ллосѣд • і иліьь въ горѣ ѣвлѣьь са Клоц 136 35; дште кде остдвькнд кывадше кость свѣтоллъ гавьгаше са Супр 81, 9-10 • представляться (в каком-л. свете) ргесізіа ѵоѵаі зе (ѵ пёіакёт хѵёііе): вьнѣждоу оуво двлѣдте са чл(о)в(ѣ)коллъ прдведьни Мт 23, 28 Мар 2. двлгати са лраіѵеаОаі казаться, представляться гсіаі зе: слъішдсте влдсви- ллиил • чьто вдллъ са двлѣетъ Мк 14, 64 Зогр МарЗ. двлгати са сраіѵеаОаі становиться, быть зіаѵаі зе, Ьуі: пльть приАтъ вогъ слово • н чловѣкъ гавьгаше са Супр 480, 10.— Зогр Мар Ас Сав Евх Клоц Супр.— Ср. окръівдти, ПОКАЗАТИ, П0КА30ВАТИ АЕЛЮНИЮ, ІАВЛІвНИЮ, -на с (32) [ав- Зогр (3) Мар (5) Ас (1) Евх (1) Супр (1), гав-/ѣв- Зогр (1) Мар (1) Ас (2) Охр (1) Сав (8) Супр (8)] 1. алохакофі^, аѵабеі^іе откровение (божественное) 2]еѵепі, осІЬаІе- пі: вожикллъ авькиииллъ приде сѣлло Супр 203, 8; ымкм кллоу съкровиште отъ влдгодѣти доу- уовьнъіА • до врѣллеие гавьеннга кллоу съурднь Супр 26, 12-13 2. блтааіа, ёлісраѵеіа явле- ние, видение г]еѵеш, ѵісіёпі: ѣвленье д(н)- ѣ(е)лъ вндѢвъша Л 24, 23 Зогр Мар Ас Охр □ д в л к и и к, двлкниа мн. та (рапа Богоявление (церковный праздник) 2]еѵепі Рапё: с(ж)в(от)ж прѣдъ авлениі леѣ А Сав 145а 15 3. аафііѵеі.а, ёѵбеі^і^, алббеі^і^ знамение, знак гпатепі: се кетъ кръстьнок нспрдвькннк • се кетъ вьекръеенига велнкок гавькннк Супр 489, 30 4. то лрдбркоѵ нечто явное, очевидное со ]е ]азпё, гге]тё: та кдннд о неллъ съповѢдаа • гаже въеѣллъ съпро- стд гавькннк ндвѣджштинллъ того Супр 278, 30 □ въ двлкннк прити еіе; сраѵероѵ ёрхеаОаі стать явным, обнаружиться ѵу]е- ѵіі зе, ѵу]іі па]еѵо: нѣсть во тдіно • еже не двитъ са • ни оутдено еже не вждетъ позна- но • і въ двленье придетъ Л 8, 17 Зогр Мар Ас Сав 5. аѵабеі^іб назначение изіапоѵепі: о двлении седлли деслтъ Мар 766 13-—Зогр Мар Ас Охр Сав Евх Супр.— Ср. вогодвлк- ник, видѣиик, просвѣіреиик АВЛЮНѣ, ІАВЛЮНѣ нареч. (1) аасрёате- роѵ явно, открыто ]азпё, перокгуіё: рьци гавькнѣ • и штеллок Супр 437,1.— Ср. двѣ, ОБИНОВАТИ са (не овиноуіА са) АВОРОВЪ прил. (1) тт)5 лХатаѵоі) яворовый ]аѵогоѵу: привАздшА с(ва)тааго джвѣ соусѣ дворовѣ Супр 18, 10 АВРААМЛЬ, АВРА ДАЛЬ прил. к авраемъ (39) [дврддлл- Зогр (7) Мар (3) Ас (8) Син (2) Супр (2), дврдлл- Зогр (2) Мар (7) Сав (3) Евх (5)] той ’Арраац Авраамов АЬгаЬатйѵ: за не і сь с(ы)нъ АВрддллль есть Л 19, 9 Зогр Мар Ас; на лонѣ дврдллли Евх 58а 23.— Зогр Мар Ас Син Ен Евх Супр.— Ср. АВрААЛЛОВЪ АВРААМОВЪ, АВРАМОВЪ прил. к дврддллъ (3) [дврддлл- Зогр (1) Мар (1), дврдлл- Евх (1)] той ’Арраац Авраамов АЬгаЬатйѵ: на лонѣ дврдлловѣ Евх 576 23-—Л 3, 34 Зогр Мар.— Ср. АВрААЛЛЛЬ АВРААМЪ, АВРАМЪ, -д м имя (80) [дв- рддлл- Зогр (15) Мар (13) Ас (21) Ен (2) Син (2) Супр (6), дврдлл- Зогр (2) Мар (5) Сав (11) Евх (2) Супр (1)] ’Арраац Авраам АЬгаЬат: възведъ очи своі • сы въ ллжкдуъ • оузьрѣ АВрААллд із ддлече Л 16, 23 Зогр Мар Ас Сав.— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Евх Супр АВТОНОМЪ, -д м имя (2) Айтбѵоцое; Автоном Апіопотиз: ллѣ(сд)цд сеп(тА)в(рд) ді... с(ва)тааго автонолла Ас 1166$ 26, Ен 296 9 д в ь л ъ Супр 460, 12 см. двелъ двьтоууъ Сав 151а 17 см. евтоууъ АВѢ, ІАВѢ нареч. (72) [двѣ Зогр (8) Мар (5) Ас (2) Евх (2) Супр (8), авѣ/ѣвѣ Зогр (4) Мар (7) Ас (1) Сав (5) Син (1) Клоц (2) Супр (27)] 1. ларрраір, сраѵерше;, сраѵербѵ, сраѵербтероѵ, ааерйе;, аасрёатероѵ, ёѵаруйс;, ёцераѵше;, ёѵ тф лраѵерф, ейОі)|36ксо^, лрб- 8т)коѵ, хатабркоѵ явно, открыто г]еѵпё, 3 Заказ 777 63
АГА перокгуіё: і(соу)с(ъ) же къ томоу не ѣвѣ Хождааше въ иодеіхъ И 11, 54 Зогр Мар Ас □ л ві к с т ъ в знач. сказ. бцкоѵ, сраѵербѵ, ёѵ ларрг|оі</, аасрё^ ясно, известно ,іе гге)тё, ]е гпато: тѣмьже іже кес покааннѣ оумьретъ • то авѣ то есть • ѣко нѣсть крестьянъ Евх 666 15; чнм же се ивѣ кетъ Супр 490, 29; ннкъ- тоже ко въ таінѣ ничесоже творитъ • і ншт- етъ самъ ѣвѣ быти И 7, 4 Зогр Мар Ас □ авѣтворнтн/сътворнтн кого бт|А.оѵ, сраѵербѵ тіѵа лоіеіѵ открывать/открыть, выдавать/выдать осІЬаіоѵаі/осІЬаІіІ, ргогга- гоѵаі/ргоггасііі: Бесѣда твоѣ авѣ та творитъ Мт 26, 73 Зогр Мар Ас Сав (2); запрѣти імъ • да не авѣ его сътворлтъ Мт 12, 16 Зогр Мар Сав, творлтъ Ас 2. о'аерше; на- верно ]І8Іё, игсііё: въста авѣ н вес пьрА Супр 440, 10 □ авѣ іако бцкоѵбті на- верно, конечно перосЬуЬпё, харзіё: цѣмъ же даны вжджтъ • свАтнтелы ивѣ іако Супр 246, 12.— Зогр Мар Ас Сав Син Евх Клоц Супр.— Ср. авлкнѣ, овнноватн са (не овнноуіА са) АГАПИИ, -ни м имя (2) ’Ауаяіос Ага- пий А^аріоз: мѣ(сл)ца сеп(тА)в(ра) й • с(ва)тънхъ м(ж)ч(енн)къ... теопнета н агапіѣ Ас 1206 17-18,—Ен 35а 17 АГАРЬ, -и ж имя (2) [-ръ] 'Ауоцэ Агарь А&аг: агаръ во есть еннѣ гора • еже въ равні Гал 4, 25 Ен.— Гал 4, 24 Ен АГАРѢне, Ъ м мн. племя (1) оі ’Ауа- рг|ѵоі агаряне А^агёпоѵё: села ідоумѣіекаѣ ізмаілнтѣне • моѣвъ і агарѣнѣ (I вм. -не) Пс 82, 7 Син АГАТОКЛИІА, -ніа ж имя (1) ’Ауос&бхХеіа Агафоклея А&аіЬокІеіа: плматъ... (с(ва)- тѣн) агатоклн (I) Ен 20а 16 АГАТОННКЪ, -а м имя (1) ’АуаВбѵіхос; Агафоник А&аіЬопік: мѣ(сл)ца авгос(та) № с(вл)т(аа)г(о) • агатоннка Ас 152а 18 АГАѲОДОРЪ, -а м имя (2) греч. нет Агафо- дор А&аіЬосІог: съвАзавъше с(ва)тыа мжжа • еугеньи • агаллдора елпндни • жъзлнкмъ н каменнкмъ влдчАште побнша Супр 538, 23-— Супр 538, 15 а г г е - см. анге- АГрИИ, -ни м имя (І)'Ауіас; Агий А^іаз: а се нмъ имена... лешнтнн * аггнн • аетнТ Супр 69, 15 АГЛАНН, -ни м имя (1) ’Аукаіос, Аглаий Адіаіоз: запрѣтнвъ агланоу капнкларнѴ • тврьдѣ влкстн нуъ Супр 72, 2 АГНЬЦЬ, ІАГНЬЦЬ, -а м (30) [ѣгньц- Клоц (2)] ацѵбс, арѵіоѵ, аррѵ агнец, ягне- нок Ьегапек, ]еЬпё: стоите на крьстѣ агньць • н два влька Супр 437, 15; се агньць в(о)жі въземлАі грѣхы вьсего мира И 1, 29 Зогр Мар АДО Ас Сав Боян.— Зогр Мар Ас Сав Боян Син Служ Евх Клоц Супр.— Ср. агнл, овьча АГНА, -лте с (3) арт)ѵ ягненок, агнец ]еЬпё, Ьегапек: азъ посыла» вы • ѣко агнл по срѣдѣ влькъ Л 10, 3 Зогр (агньцА Мар, овца Ас).— Супр 471, 27; 481, 7.— Ср. агньць, овьча АГОДА, -ы ж (3) [агона (!) Сав (1)] наряду плод ріоск или творитъ дрѣво доврое агодж емоу доврж • или творитъ дрѣво прахнѣно и агонж (!) емоу нзгннлж • отъ агоды во дрѣво знаетъ са Мт 12, 33 Сав (плодъ... плодъ... отъ плода Зогр Мар Ас).— Ср. плодъ агона Мт 12, 33 Сав см. агода АГРНКОЛАН, аи м имя (5) ’АуріхбХаоб Агриколай А^гікоіаоз: агрнколан воквода гла- гола Супр 70, 1.— Супр 68, 27-28; 71, 18; 74, 29; 76, 6-7 АГРИПА, -ы м и АГРИІГЬ, -а м имя (2) [агрнпа Супр (1) агрнпъ Супр (1)] греч. нет Агриппа А&гірра: воквода же агрнпъ вьлѣзъ въ амаснТскъ градъ • съзъва старѣйшины града Супр 17, 5.— Супр 15, 22 АДАНОВЪ прил. к мужскому имени Адав (1) греч. нет Адавов, Адава род. АдаЬйѵ: нсани нѣк’то именемъ • сынъ адавовъ Супр 271, 21 АДАМОВЪ прил. к адамъ (7) тоб ’Абац Адамов Асіатйѵ: с(ы)нъ сы ѣко мьннмъ вѣ • іосифовъ... адамовъ Л 3, 38 Зогр Мар,— Супр 280,22; 396, 18; 482, 15; 483,29; 489,16 АДАМЪ, -а м имя (47) ’Абсіц Адам Асіат: д(ь)нес(ь) • адамъ овнавлѣетъ са • і евъга свокаждаетъ са Евх 2а 4.— Евх Клоц Супр Рыл аддъднквъ Л 3, 28 Зогр см. адъднквъ АДНКЪ, -а м имя (1) ’Аттіхб? Аттик Аііісиз: мѣ(сл)ца окток(ра) аі • с(ва)т(ы)- уъ о(ть)ць наш(нхъ) арх(не)п(нско)пь ц(ѣса)рѣ града • нектарна арсака • аднкл Ас 1226 14 АДОВЪ, -ын прил. к адъ (22) тоб тоб тартароѵ адов, адский рсхізѵёіпі, рекеіпу: ты есн петръ • і на семь камене • съзнждж цръковь моьк • і врата адова не оуделѣіжтъ ен Мт 16, 18 Зогр Мар Ас; вѣды адовы оврѣтж лиа Пс 114, 3 Син.— Зогр Мар Ас Син Евх Клоц Супр.— Ср. адовьнъ, адовьскъ, адьскъ АДОВЬНЪ, -ын прил. (2) тоб (хбоѵ адский, адов росізѵёіпі, рекеіпу: дьньсь вратьннци адовьннн вндѣвъше нштезошА Супр 450, 2; Клоц 13а 32-33.— Ср. адовъ, адовьскъ, адьскъ АДОВЬСКЪ, -ын прил. (3) тоб (хбог> ад- ский, адов рсхізѵёіпі, рекеіпу: дьнесь же вльштанннмъ в(о)жнкмъ • адовъекок жнлнште 66
АДР кьктъ Супр 449, 26-27;— Клоц 13а 25; Супр 459, 12.— Ср. адовъ, ддовьнъ, адьскъ ДДРИЛНЪ, -а м имя (1) ’Абріаѵос; Адриан Насігіап: мѢ(са)ца авгос(та) • йе • с(ва)та м(ж)ч(енн)кд адриана и іже сь ннмъ Ас 152а 25 АДЪ, -а м (76) ад роОзѵёіі, рекіо дегъко во очнма твонмд вл(ады)ко • оумрътвн- тн і оживити • ннзъвестн въ адъ • і пакы вьзвестн Евх 786 24} не тьчыж же сьмрьть ндрнцдаше са • рдздрѣшенък д(оу)шА отъ тѣлесе нъ н адъ Супр 487, 18 9 ад, пекло рекіо: до н(еве)се вьзнесъ са • до ддд съве- дешн са Л 10, 15 Зогр Мар} възвратіАтъ см грѣшьніці въ ддъ Пс 9, 18 Син.— Зогр Мар Ас Сав Син Евх Клоц Супр Хил.— Ср. ѣеона, прѣнсподьнь (прѣнсподьнпп) ДДЪДИЮбЪ прил. к мужскому имени Ад- дий(2) [дддъдн- Зогр (1)] тоѵ ’Аббі Аддиев Агікіійѵ: с(ъі)нъ съі... аддъдневъ Л 3,'28 Зогр, ддъдневъ Мар АДЬСКЪ, ъиі прил. (4) той $6от> адский робзѵёѴпі: тоу въ чрѣвѣ адьстѣѣмъ лежитъ Тонна Супр 461, 2.— Супр 335, 15; 461, 1; 464, 29-— Ср. адовъ, ддовьнъ, одовьскъ АИРЪ, -д м (2) аііо воздух ѵгсіисЬ: дд вѣсы сжштаа нд дерѣ проженетъ Супр 482, 11-12.— Евх 71а 12.— Ср. въздоууъ, вѣтръ АвРЬНЪ, -ъін прил. (1) та>ѵ аёрсоѵ воз- душный ѵгсіизпу: темъна водд въ овлдцѣхъ деръныхъ Пс 17, 12 Син.— Ср. въздоушьнъ летай, -и» м имя (1) греч. нет Аэтий Аеііиз: вѣахж же воннн кападокннскыа стра- ны... а се имъ имена • дометнпнъ... аггнн • аетиТ • ннкдл Супр 69, 15 ЛЗАРША, -ны> м имя (2) ’АІ,адіа$ Азария Агагіаз: мѢ(са)ца дек(Авра) іж с(ва)- ТЪНХЪ Тріи отрокъ • АНАННІА АЗАрНІА МИСАИЛА Н даннла пр(о)р(о)кд Ас 1296 23.— Супр 179, 6 АЗАРЪ, -д м имя (4) [дзарь Ас (1)] ’А&оц Азор Ахог: елнакнмь же роді Аздрд • лздрь же роді содокд Мт 1, 13-14 Ас Сав (0 Зогр Мар) АЗЪ мест., род. мене, дат. мьнѣ, ми, вин. мене, ма, местн. мьнѣ, тв. мъноіж (>2 700) [ѣзъ Мар (1), д (!) Син (1)] ёуа» я Да: азъ же по срѣдѣ васъ есмь Л 22, 27 Зогр Мар} ѣко оутвръ(ді)шіА сьь пдче мене Пс 17, 18 Син; д не протнвн са мьнѣ акы оннснТ Супр 48, 27} рьці л<н • кдко подовдше створіті лоучъшъ Клоц 5а 33; пко н мене грѣшьнддго... съподо- вілъ ксн Супр 103, 6-7} помнлоун ма Евх 846 21; ѣко мілость твоѣ велнѣ на мьнѣ есть Пс 85, 13 Син} ч’то же г(лаго)лж о сн\ъ • иже положі прѣдъ множ Супр 49, 9 ♦ тако мн с вин. ца, ѵц клянусь кем рпзаЬат рті кот: тако мн вогы не нмдмъ теве по- АКЪІ А штадѢтн Супр 104, 21.— Зогр Мар Ас Охр Сав Боян Зогр-пал Ен Евх Клоц Супр Зогр-лл днръ Л 8, 41 Ас см. нанръ ЛИЦв, -д с (6) фбѵ яйцо ѵе)се: которддго же отъ ВАСЪ о(ть)цд... с(ъі )нъ„. дште проситъ аіца • еда подастъ емоу скоръпні Л 11, 12 Зогр Мар Ас Сав (2).— Супр 291, 8 АКЛКНН, -на м имя (1)’Ахахіос, Акакий Акакіоз: вѣахж же воннн кдпддокннскъіа страны... д се имъ имена • дометнпнъ... ек’днкін • акдкнн • Тшанъ Супр 69, 11 акнмъ Ас 166 «Р 14 см. нодкнмъ дко Зогр Ас Супр см. ако АКРИДЪ, -н ж (5) ахрі? акрида коЬуІка: ѣдь • дкрндн і медъ днвні Мк 1, 6 Зогр Мар Ас Боян (пржзн Сав).— Мт 3, 4 Ас.— Ср. пржгъ АКРФГФННЮИ прил. (1) йхооушѵіаіоб краеугольный йЬеІпу: потъкж са въ акрого- нне • і (!) камень Клоц 126 20-21 (жгъльнън Супр 448, 17).— Ср. жгъльнъ АКРОТФМЪ, -а м (2) ахротоцос скала, утес зкаіа, йіез: овѣтовднне • недвижимо • основано • на акротомѣ Евх 936 17.— Пс 113, 8 Син АКТЫ нареч. и союз (>100) [ѣкы Зогр (3)] I. нареч. относительное акы, акъін а>5, соолер, охтеі, хаОалер, хаба, хата, біхтуѵ, ате, октаѵеі; (дкы снѣгъ, дкы снѣгъ снаы>н са хюѵбсреууос) выражает сравнение как, точно, словно ]ако, зіеіпё іако: вждѣте же льждрн дкы змніа Мт 10, 16 Зогр (ѣко Мар)} вьзлквншн подроуга своего ѣкы самъ са Мк 12, 31 Зогр (ѣко Мар Ас)} просвьтѣшА СА кости с(ва)тынхт> вь водѣ • дкы н свѣтнль- ННЦН Супр 81, 8^ СЪБЪрАША съворъ • да не дкы снѣгъ СНВІЖШТДДГО са внсърд прннмжтъ Супр 385, 18 • дкы... тако греч. нет как... так ]ако... Іак: акы отьць лквовънын прнкм- летъ чадо свок • тако притекъ львъ скочн на прдведьннка Супр 166, 20 • выражает условно-предположительное сравнение как будто ]ако Ьу, ]акоЬу: н выша акън мрътві Мт 28, 4 Ас (ѣко Зогр Мар, пко Сав) • присоединяет имя предикативное как, в ка честве кого-л., чего-л. іако, іакогіо: кдко оуво хоштете • о семь намъ страдати • акы прдвьдьннкомъ или акы н неправьдьннкомъ Супр 128, 1} сего дѣлма н (т. е. законъ) оуставн • поне нспльннтн иго не можадше • акы тажькд сжштд Супр 416, 28 (ѣко Клоц 66 11) П. союз изъяснительный а>5, оті что ге: дроузнТ же не покораахж са • глдголжште дкы нѣсть велико чоудо Супр 33,24} да оувѣ- сте акы н не въпрашатн са велимъ Супр 130, 15.— Зогр Ас Евх Супр.— Ср. окы, пко 67
лкѵ АЛЪ АКѴЛА, -ъі м имя (1) ’АхтАас Акила Акѵііа: кѣ и акула и прнскула • и мнозн ннн Супр 347, 3 АЛАВАСТРЪ, -а м (11) [алавестр- Зогр (1), алавѣстр- Зогр (2)] ака[3аатрск;, ака[3аат- роѵ алебастровый сосуд аІаЬазігоѵа пасІоЬа: прнде жена • ілѵжштн алавѣстръ урнзмъі • нар’дьнъі пнстнкні драгы Мк 14, 3 Зогр Мар; прннесъшн алавастръ мѵра Л 7, 37 Зогр Мар Ас.— Мг 26, 7 Зогр Мар Ас Сав; Мк 14, 3 Зогр Мар.— Ср. стьклѣннца алавестръ Мг 26, 7 Зогр см. алавастръ алавѣстръ Мк 14,3 Зогр см. алавастръ АЛАМОуНДАРЬ, рга м имя (1) ’АЛацоѵѵба- рос; Аламундар Аіатипсіаг: оломоундарь си- сикъ • цѣсаръскын санъ вьзьмъ • иже персомъ дань даіауж • нде на аравнж Супр 291, 25 АЛАСѴРЬ прил. к мужскому имени Асур (?) ’Аоообр Асура род. Азигйѵ: стр(а)стъ ...рнмпснА н дроужнны ед * при дноклнтнѣнѣ ц(ѣса)рн • н прн ц(ѣса)рн перстѣ • арта- ванѣ • с(ъі)нѣ • аласурн Ен 38а 8 АЛГОуН ж (?) нескл. (3) [алъгоун Клоц (1), ал’гѴи Супр (1), ал...оун Супр (1)] аЛот| алоэ аіое: змурнж н въ погревеннк * н ол’гѴн прн- кмьктъ Супр 451, 26; Клоц 14а 14.— Супр 454, 1 АЛГОуИНЪ прил. (3) [алгоунн- Мар (1), алгонн- Ас (1), олъгоуін- Зогр (1)] ттіс <5Лот)е из алоэ 2 аіое: съмѣшенне змърно і олъгоуіно И 19, 39 Зогр Мар Ас алднн Супр 428, 21 см. алъднн а л е к с- см. также алеЦ- АЛбКОАНДРОВЪ прил. к алеДандръ (5) [алек’сан’др- Зогр (1), Ас (1), алексаньдр- Сав (1), алекЦан’др- Супр (1), алексАдр- Мар (1)] тоѵ ’Аке^аѵброо Александров Аіехапсігйѵ: і задѣніА мнмо уодАінти • етероу симоноу • кѵрѣннноу... о(ть)цк алек’сан’дровду • і р(ду)- фовоу • да възъметъ кръстъ его Мк 15, 21 Зогр Мар Ас Сав.— Супр 161, 2 АЛбКСАНДРЬСКЪ, ъін прил. к алеДандрніа (2) [алеДандръс- Супр (1)] 6 хата ’Аке^аѵ- бреіаѵ александрийский аіехапсігцзку: кѵри- ла ару(не)п(искду)па александрьска Ас 1496 21-22,—Супр 186, 17-18,— Ср. але^ан- дрннскъ алексаньдровъ Мк 15, 21 Сав см. александровъ алексддровъ Мк 15, 21 Мар см. александровъ алелін Евх 106а 5 см. алелоуніа алелоу г н а Ен 266 5 см. алелоу ни а л е л оу г ѣ Пс 106, 1 Син см. алелоуніа АЛбЛОуИІА межд. (50) [алелоунѣ Син (8), алелоугна Ен (1), олѣлоуіѣ Син (2), олелоугѣ Син (1), длнлоу.. Ен (1), оллелоугьѣ Син (2), 68 оллѣлоунѣ Син (1), алел’ѣн Евх (1), аллоу(г) Ен (11), аллоу- Ен (2), алл(г) Ен (2), оле(ѣ) Ас (9), але(іа) Сав (5), ал(л)е Евх (2), ол(ѣ) Ас (2)] аккт)коѵіа, аЕкцкоша (евр.) алли- луйя аіеіща: але(лоун)ѣ глас(ъ) г Ас 5аа 2.— Ас Сав Ен Син Евх АЛбЛОуИІАРНН (?) -ни м (2) [ол(л)е] греч. нет аллиллуйарий аііегиіагіоп: алел(оунарнн) глас(ъ) нскрь Е Евх 586 14.— Евх 996 20 а л е см. также алекс- АЛбВАНДРННСКЪ, -ъін прил. к длеДандрна (1) тйѵ ’АЛе^аѵбрёсоѵ александрийский аіехапсігііяку: отъ олеДандрннскд града Супр 189, 9.— Ср. александрьскъ АЛб^АНДРИІА, -иіа ж город (5) [алеДан’др- Супр (1), александр- Ас (1) Ен (1)] ’АЛе^аѵ- бреіа Александрия Аіехапсігіе: с(вА)тоую о(ть)цю наш(е)к) д^,дн(д)снѣ н курила ару(не)п(нскоу)па александрніА Ас 141а 20,— Ен 296 7; Супр 188, 2; 188, 22; 201, 10 АЛв^АНДРЪ, -а м имя (57) [алеДан’др- Супр (7), александр- Ен (1)] ’Акё^аѵброд Александр Аіехапсіг: оле|дн’дръ же вьсуотѣ поржгатн са кмоу Супр 130, 9.— Ен Супр а л и см. а союз длндкнмъ Мт 1, 13 Сав см. елндкнмъ а л к- см. алък- дллелоугьѣ Пс 104, 1; 105, 1 Син см. алелоуніа дллѣлоуиѣ Син 174а см. алелоуніа алмодановъ Л 3, 28 Мар см. елмода- новъ АЛСОСЪ, -а м острое (1) греч. нет Алсос Аізоз: прнвръженъ къістъ въ островъ ндрнцдк- мъін алсосъ * въ странахъ рѣкы дьндпрд Супр 539, 5 алтарь Пс 42, 4 Син см. олътдрь АЛФИИ, ни м имя (1) ’АЛфеібс; Алфей АИеиз: ..лѵжченн.. (ке)лоунтнна • алфна • александра Ен 376 16 алъгоун Клоц 14а 14 см. алгоун АЛЪДНН, ЛАДИН, -ніа ж (14) [алъди- Зогр (1) Супр (1), алдн- Супр (1), лади- Зогр (4) Мар (6), галнн (!) Зогр (1)] якоіоѵ, охафт] ладья, корабль ІосГ: оузьрѣ іѣковд зеведеова • і оана кратра его • і та въ ол’дні • заВАзаіжшта мрѣжА Мк 1,19 Зогр, въ ладнн Мар; і вълѣзъ- ше въ ладник ѣдѣауж на онъ полъ морѣ И 6, 17 Мар, въ голи» (!) Зогр (въ кордвь Ас).— Мк 1, 20 Зогр Мар; Мк 4, 36 Зогр (2) Мар (2); Мк 4, 37 Зогр Мар; Супр 428, 21; 522, 8.— Ср. коракль, коравлнць, ладннца АЛЪКАНИЮ, -на с (4) [алк- Супр (3)] 1. греч. нет голод Ыасі: алъканне жАдание Евх 696 22 2. ѵтіотеіа пост розіёпі, рйзі: слово о алканнн Супр 354, 16-17; кок врѣ лла алканнн оукрашеннк Супр 356, 8.— Суп}
АЛЪ АЛЛО 319, 5.— Ср, алъчьва, гладъ, постъ, поціе- ннк АЛЪКАТИ, ЛАКАТИ, -чж, -чеши несов. (28) [алък- Сав (4) Евх (3), ал’к- Зогр (1) Супр (3), алк- Мар (3)Ас (3) Супр (2), лак- Зогр (4) Мар (1) Ас (1) Син (3)] 1. леіѵаѵ быть го- лодный, голодать Ьуі Ыасіоѵу, Ыасіоѵёі, Іаспёі: къгда та видѣхомъ • лачжшта і натроухомъ • ли ЖАЖджшта • і иавотуомъ Мт 25, 37 Зогр, алчжціа Мар Ас Сав 2. ѵт)стте- беіѵ, аоітеіѵ поститься розііі зе: аціе вѣды се сътворилъ есть • да алъчетъ за са • елико н за оиого • і еже есть вьзалъ • да дастъ ннціннмъ Евх 104а 3; онъ же три дии ал’кавъ Супр 518, 2122.— Зогр Мар Ас Сав Син Евх Супр.— Ср. постити СА АЛЪНИИ, -иіа ж (1) ёХасрос лань Іай: кднна отъ мьиии (1 вм. алънии) сжііітннуъ въ лаодикии Супр 232, 30 АЛЪЧЬБА, -ъі ж (13) [алч- Супр (10)] ѵцтгіа, «охцстіс; пост рйяі: донелиже на ллногы дии въ ал’чьвѣ и молитвѣ прѣвываіжштоу славьноуоумоу томоу сергю • съвръшеиѣ въз- може вѣсъ изгъиати из йего Супр 567, 18; нъ довро вь врѣллА алчъвы • покааниіа прѣ ди положити цѣльны Супр 358, 24.— Супр 53, 23; 170, 29; 280, 26-27; 513, 30; 514, 10; 530, 8; 531, 1-2; 547, 23; 547, 26; 548, 6; 548, 28-29.— Ср. алъканик, постъ, поціеиик АЛЪЧЬБЬНЪ, -ын прил. (3) трс; ѵт)отеіас относящийся к посту, связанный с постом розіпі: не раздроушаатъ са алчьвънъіи троудъ Супр 431, 7.— Супр 390, 6; 427, 2/ АЛЪЧЬНЪ, -ын прил. (1): алъчьиъ выти яеѵѵаѵ быть голодным, голодать Ьуі Ыабоѵу, Ыайоѵёі, Іаспёі: ал’ченъ во вѣуъ и дасте ми асте (! вм. асти) Супр 123, 20 (възлакауъ во са Мт 25, 35 Зогр, възалкахъ Мар Сав, възьалкауъ Ас).— Ср. алъкати АЛЬФбОБЪ прил. к мужскому имени Ал- фей (10) [алфе- Зогр (2) Мар (1) Ас (1)] той ’АХсраіоѵ Алфеев АКейѵ: і мимо грлды нс(оусъ) • видѣ леѵѣиіж альфеова • сѣдАшта на мытьници Мк 2, 14 Зогр Мар Ас Сав.— Мт 10, 3 Зогр Мар; Мк 3, 18 Зогр Мар; Л 6, 15 Зогр Мар алѣлоуѵѣ Пс 114, 1; 117, 1 Син см. длелоуиа АМАЛИКЪ, -а м племя (1) ’Ацактіх Амали- китяне Атаіесапё: на тіа завѣтъ з(ав)ѣ- шташіА... мамъиъ і амалікъ Пс 82, 8 Син АМАСИИСКЪ, -ыи прил. к амасиа (2) [амасиск- Ас (1)] тпс ’Ацааеіаб, тбэѵ ’Аца- аеаіѵ амасийский атазе)зку: васнліа кп(нско)па аліасиска Ас 146а 2.— Супр 17. 6 АЛЯАСША, -иіа ж город (1) ’Араоеіа Ама- сия Атазеа: хотѣше во скоро отнтн отъ алса- сна Супр 17, 14 АмБАКОумЪ, -а м имя (2) ’АРРахоѵц, ’АцРахобц Аввакум НаЬакпк: акы пророкъ акоже мьнж амвакоумъ • оврѣте са въ своки пештерѣ Супр 289, 23.— Супр 502, 3 АмБФНЪ, -а м (2) ацРсоѵ амвон атЬопа, атЬоп: въсходитъ патриаруъ на амвонъ Ен 306 18, - Ен 306 13 АмбМОуРМНИИ, -иіа м (4) [аменоуръм- Супр (1)] ацецоѵрцѵііё калиф, халиф каІИ, атетигтпев: амемоур’миии повелѣ иго оусѣк- нжти Супр 66, 10-11.— Супр 56, 7; 56, 20; 57, 30.— Ср. амемоурллиинъ АмбМОуРМНИИНЪ прил. (2) [амеиоурми- Супр (1)] той ацероѵрцѵті халифов каІИйѵ: въ амемоур’мнинъ дворъ Супр 59, 1-2.— Супр 56, 6 АмбМОуРМНИНЪ, -а м (1) а|іецог>рцѵц<; халиф каііі: не могы тлъкъ извѣштати лжкавоуѴмоу амемоурмииноу * досаждеина и оукора Супр 61, 11.— Ср. амемоурмиии а м е и оу р- см. амемоур- АМИДЬ(ЖЪ, ыи прил. к названию города Амида (1) ттк ’Аціблс Амиды род. Атісіу род.-, по аллндьстѣѣмь плѣнеии! Супр 292, 1 АМИНАДАБОБЪ прил. к амииадавъ (2) той ’АціѵабйР Аминадавов АтіпабаЬйѵ: с(ъі)нъ гы... аминадавовъ Л 3, 33 Зогр Мар АМННАДАБЪ, а м имя (4) ’Аціѵаббр Аминадав АтіпасІаЬ: араамъ же роді аміна- дава • аміиадавъ же роді * нассоиа Мт 1, 4 Ас Сав АМИНЪ, АМИНЬ межд. (>400) [аминъ Мар Ас Сав Ен Евх Супр, амниь Зогр Мар Ас Клоц Супр, амии Зогр Мар Ас Супр, амии’ Зогр Супр, амнь Зогр Мар Клоц, амнъ Мар, амн Клоц, ами(и) Ас Сав Служ, ам(н) Ас, ами Сав Супр] ацліѵ (из др.-евр.) аминь атеп: амнн' г(лаго)ліж вамъ • іде- же колижьдо проповѣдано вждетъ... еже сътвори си • г(лаго)лаио вждетъ въ п(ал«А)ть еіл Мк 14, 9 Зогр Мар; съ иимьже тевѣ слава... вь вѣкы вѣкомъ аминъ Евх 17а 12. — Зогр Мар Ас Сав Ен Служ Евх Клоц Супр.— Ср. выти (вждетъ) АМОНЪ, -а м имя (2) ’Аццшѵ Амон Атоп: и с(вл)т(а)го амоиа Ен 20а 18.— Пс 82,8 Син АМФРИИ, -ни м город (1) ’АцФріоѵ Аморий Ашогіоп: въста зълодѣи на крьстиіаиы • и в’са ВОА своа оустроивъ • на дроугок лѣто на вьзлювькиъіи градъ [къ] амориі приде по- плѣиити ИГО ХОТА Супр 56, 15 АмФРѢИСКЪ, -ыи прил. к названию пле- мени Аморреяне (2) тйѵ ’Ацорраісоѵ амор- рейский атоге.ізку: ізві... сіога ц(ѣса)рѣ амо- 69
АЛЛО рѣіскд Пс 134, 11 Син.— Пс 135, 19 Син АМОСОВЪ прил. к ымсх. (2) тоѵ ’Ацсо? Амосов Атозйѵ: с(ъі)нъ сы... Амосовъ Л 3, 25 Зогр Мар АМОСЪ, -а м имя (4) ’Ацох;, ’Ацсоѵ Аммос, Амон А’тоз, Атоп: манасіи же роді дмосд • дмось же роді носнж Мт 1, 10 Ас Сав АНАВЛЪ, -д м имя (1) греч. нет (?) неясно: мѢ(са)ца октов(рд) й с(ва)т(ъі)х(ъ) м(ж)ч(енн)к(ъ) • пдпоулд рдспд дндвлд н дроу- жннън нх(ъ) 1226 18-19 АНАГНОСТЬСТВО, -а с (1) тйѵ аѵа- уѵамттшѵ та^і? служба чтеца (в церкви) зІихЬа Іекіога: шесть на десАте лѣтъ сътво- рнхъ въ дндгностьствѣ Супр 227, 12 АНАЛАВЪ, -д м (2) аѵакаРо^ аналав (часть монашескою облачения) апаіаѵ (сазі тпіз- зкёНо одёѵи): прнемлетъ аналавъ Евх 97а 7.— Евх 99а 10-11 АНАННІА, -ны> м имя (13) ’Аѵаѵіас Анания Апапіаз: мѢ(са)ца окток(рд) д с(ва)тааг(о) ап(осто)ла ананніа Ас 1216 24; Сав 131а 16.— Ас 1296 22-23; 141а 28; Ен 386 2-3; Евх 34а 21; 346 1; Супр 179, 5-6; 358, 10; 362, 9; 362, 13; 363, 12; 363, 16 АНАОТАОИІА, -ны> ж имя (2) ’Аѵаатааіа Анастасия Апазіагіе: мѢ(са)ца дек(Аврд) ЙЕ С(Ва)тЪНІА м(ж)ч(еНн)ЦА АНАСТАСІИ» Ас 1326 2.— Супр 198, 9 АНАТОЛИИ, -ни м имя (2) [дндтонл- (!) Ас (1)] ’АѵатоАюс Анатолий Апаіоі, АпаГоІі), Апаіоііиз: мѢ(са)ца тог(о) й с(ва)тънх(ъ) о(ть)ць ндш(н)х(ъ) • дрх(не)п(нскоу)пъ въивших ц(-ѣсл)рн трад-ѣ • максимнна проклд • дндтонлѣ (!) н ѣенлдА Ас 127а 27-28.— Супр 236, 17 дндтонль Ас 127а 27-28 см. анатолнн АНАЗАРХЪ, -д м имя (1) ’Аѵа^адхск; Анак- сарх АпахагсЬоз: той лн сокрдтъ н дрнстндъ • н дндДдрхъ • н промни велнчААХж са Супр 138, 14 АНГвЛЪ, -д м (>300) [днѣел- Киев, д-егел- Син, днгел- Ен Супр, днгел- Хил, дйьѣл- Мар, дггел- Супр, дгТел- Супр, лгел- Син, дйгл- Мар Унд Ен Син Супр, д-егл- Син, дйѣл- Зогр Мар Ас Боян Клоц, дКл- Зогр Мар Ас Боян Евх Клоц, дКл’ Рыл, дйѣл Ас, дКл- Боян, дгл- Сав Син, дггл- Сав, д(н)л- Мар] аууеХод, сц}%аууекос (!); (рдвьнъ ангеломъ іааууекос) ангел апсіёі: вь шесты же м(Ѣ)с(д)ць • ПОСЪЛДНЪ ВЫС(тъ) д(н)Ѣ(е)лЪ ГАВЬрНІЛЪ • отъ в(ог)д • въ грлдъ гдлнлеіскъ Л 1, 26 Зогр Мар (Арх(д)нѣ(е)лъ Ас; Супр 246, 4); ѣко дег(е)ломъ своімъ здповѣстъ о тевѣ • съхрдніті тіа во вьсѣхъ пжтехъ твоіхъ Пс 90, 11 Син; нн оумрѣтн ко по томь могжтъ • рдвьнн во сжтъ д(н)ѣ(е)ломъ • і с(ъі)нове ТО АНН сжтъ к(о)ж< Л 20, 36 Зогр Мар; нъ дд рдвъно Ангеломъ жнвжціаа помрдченни тъмоіж • н невѣрьствд гоувнтельнъмь обложитъ оустрое- нннмь Хил 2а Р 9 • перен. адх<оѵ предводи- тель, князь кпіхе: нже сжтъ дггелн сотонннн Супр 260, 27,— Зогр Мар Ас Сав Унд Боян Ен Син Евх Клоц Супр Рыл Хил АНГеЛЬСКЪ, -ъін прил. (36) [днгел- Супр (2), дггел- Супр (20), днѣл- Евх (1) Клоц (1), дѣл- Евх (12)] тйѵ аууёХогѵ, тоб аууёХоѵ, аууекіхо^; (днгельскдкго оврдзд, днгельскъ оврдзьнъ аууекоеібтіс) ангельский апсіёізку: велікы же сжтъ • і днѣ(е)лъскыы> сілъі Клоц 96 36-37; съподовн н жнтн достойно • д(н)ѣ(е)л(ь)скоумоу житью • і съхрднн н отъ непрнѣзнннъ сѣтей Евх 81а 23-24; въ воннъ- СТВО д(н)Ѣ(е)л(ь)СКААГО ОБрАЗА • і жнтне въ въісотж • н(е)в(е)с(ь)нддго ц(ѣсд)р(ь)- ствд Евх 906 8-9.— Евх Клоц Супр АНРвЛЬОКЪІ нареч. (1) аууекіхй? ан- гельски апсіёізку: д(н)1і(е)л(ь)скы зьрѣтн теве • чнстомь ср(ьдь)цемь Евх 946 14 а и д р е а Зогр Ас Унд см. дньдрен дндреовъ И 1, 44 Зогр см. дньдре- овъ А и д р ѣ А Мк 3, 18 Зогр см. дньдрен АНИНА, -ъі и АНИНЪ, -д м имя (8) [им. ед. АНИНА Супр (3), род. ед. днннд Супр (4), местн. ед. днннѣ Супр (1)] ’Аѵіѵас; Анин Апіпаз, Аліи: с(ва)тын же днннд двнк оувѣ- дѣвъ сдмо то отъ с(ва)тааго д(оу)хл Супр 558, 3; съчнннтн и писанью прѣддтн • иже отъ чловѣкд в(о)жни днннд Супр 543, 21 — Супр 543, 13; 544, 7; 544, 22; 547, 13; 548, 5; 560, 30 АНКѴРА, -ъі ж (2) [пн- Супр (1)] стухла якорь коіѵа: дондеже нме(шн) вѣровьнжж днкурж Супр 500, 13.— Супр 509, 17.—Ср. КОТЪКА АНКѴРЬСКЪ, -ъін прил. к названиюгорода Анкира (1) тг^ ’Аухѵцас анкирский ап- кугзку: клнментд еп(нскоу)пд днкѵрскд Ас 141а 24-25 АННА1, -ъі ж имя (13) [дньн- Мар (1) Сав (2), дн’н- Супр (1)] ’Аѵѵа Анна Аппа: мѣ- (сд)цд дек(АВрд) 5 здчАтне с(ва)тъніа дн- нѣн • в(огородн)цж Ас 1286 22.— Л 2, 36 Зогр Мар Ас Сав; Зогр 129а 5; Мар 76а 9; Ас 1166$ 15; 1506 29; Сав 1266 17; Ен 25а 5; 286 3; Супр 24, 29 АННА2, ъі м имя (14) [дн’н- Зогр (2) дньн- Сав (2), Клоц (1), дньн- Боян (1), нодньнъ (!) Сав (1)] ’Аѵѵас Анна Аппаз: посълд же і дн’нд съвазана къ кдідфѣ И 18, 24 Зогр Ас, нодньнъ (!) Сав.— Л 3, 2 Зогр Мар Ас Сав Боян; И 18, 13 Зогр Мар Ас Сав; Клоц 136 8; Супр 450, 16
АНТ АНТИГРАФбѴСЪ, -л м (1) аѵтгуеокреѵб антиграф (контролер государственных дохо- довъ апТі^га? (копігоіог зіаіпісіг рп/тй): Аешдіѵръ • слдвънъін днтнгрдфеѵсъ Супр 281, 7 ЛНТИЛЛЪ, -л м имя (3) 'Аѵвірос; Анфим АпіЫт: мѢ(са)цд септАв(рд) В с(ва)тддг(о) с(вА)т(нте)лѣ м(ж)ч(енн)кд днтімд еп(нс- ко)па ннкоміді(н) Ас 114 а$ 21-28.— Сав 1256 4; Ен 246 3 АНТННОПОЛЬ, -и ж город (3) ’АѵтіѵблоХіс; Антинополь Апііпороі: ведомъ къ дитіио- полн • прѣшедъ рѣкж Супр 150, 8-9.— Супр 150, 5; 150, 13-14 АНТИОХИИСКЪ, -ъін прил. к дитнохии (5) [ди’т- Супр (1)] тоѵ ’Аѵтібхоѵ (!) антиохий- ский апііосйі]зку: тъгдд пришедъшоу въ ди- тнохннскъін грАдъ Супр 214, 1-2.— Супр 214, 15; 561, 1-2; 562, 8-9; 564, 22 АНТНОХИІА, -ніа ж город (1) ’Аѵтібхеіа Антиохия АпііосЫе: мелетии отъ антнш^а Супр 201, 12 АНТНПАСХА, -ъі ж (3) [дитипд(с) Ас (1), днтнпдсх Ас (1), дити(пс) Ас (1)] (хѵріахт) тоѵ) ’Аѵтілааха воскресенье после пасхи пебёіе ро ѵеІікопосісЬ, ВПа пебёіе: иед(ѣлѣ) Еантнпдс(ха) Ас 66$ 28.— Ас 1226 9; 1566 1 АНТИФОНЪ, -а м (9) [дитифш(и) Ен (2), днтн(ф) Ен (2) Евх (2), днътн(ф) Евх (1)] антифон апСіСопа: и по сем(ь) идчьижт(ъ) • днтнф(онъ) • въ глдс(ъ) г Евх 836 14.— Ен 206 16; 21а 9; 266 14; 27а 18; 316 17; 32а 11; Евх 846 15; 856 4 АНТИХРЬСТЪ, -а м (1) аѵтіхеютое анти- христ апіісЬгізІ: вьниде днтихръстъ въ грлдъ Супр 221, 3-4 АНТОНИИ, -ніа м имя (19) [днът- Евх (1)] ’Аѵтйѵюе Антоний АпСопіп: зѣло лютѣ вѣ- сдштъ ед юноша приведенъ въістъ къ влдже- ноуоумоу днтоиию Супр 171, 18.— Ас Сав Евх Супр.— Ср. АНТОНИНЪ, АНТОНЪ АНТОНИНЪ, -а м имя (26) [ди’т- Супр (12)] греч. нет Антонин АпСопіп: твори въскорѣ непрѣподоБьие • н вьсѣуъ нечьстнве дн’тоннне томителю • волж отьцд свокго со- тонъі Супр 166, 14.— Супр.— Ср. АНТОНИИ, АНТОНЪ АНТОНЪ, -а м имя (1) ’Аѵтсоѵюс;, ’Аѵто- ѵіѵое Антон АпСопГп: с(ва)тънхъ м(ж)ч(е- нн)къ Антона и родітелю его Ас 126а 3.— Ср. АНТОНИИ, АНТОНИНЪ антоупатъ Супр 110, 20; 117, 1 см. ДНАѴПДТЪ днтупатъ Супр 111, 6; 117, 30 см. ДНАѴПДТЪ а н ъ д р е іа Мт 4,18 Сав см. дньдрен АНЪИА Л 3,2 Боян СМ. АННА2 ЛПО А Анътнфоиъ Евх 856 4 см. дитифонъ диътонии Евх 926 24-25 см. дитонин АНЬДРВИ, АНЬДРѢИ, <а и АНЬДРбІА, АНЬДРѣіА, -іа м имя (31) [дньдрен Сав (1) Супр (2), дньдрѣи Зогр (2) Мар (1), дньдрѣіа Зогр (5) Мар (8), диъдреіа Сав (1), дндред Зогр (2) Ас (5) Унд (1), дндрѣд Зогр (1), Андреи Ас (1), АньдрнА Охр (1)] Аѵб^ёае Андрей Опііге]: г(лдго)лд емоу единъ отъ оучеиикъ его ди’дред Братъ снмонд петра И 6, 8 Зогр, аиьдрѣд Мар, дндред Ас; хода же при мори гдлнленсцѣ • видѣ снмонд і дньдрѣіж Брдтрд того снмонд Мк 1, 16 Мар, аиьдрѣд Зогр.— Зогр Мар Ас Охр Сав Унд Супр АНЬДРНОВЪ, ЛНЬДРѢОКЪ и АНЬДРѢіВвЪ прил. к дньдрен, дньдрѣи (6) [диьдреов- Сав (1), дндреов- Зогр (1) Ас (1), аньдрѣов- Зогр (1) Мар (1), диьдрѣкв- Мар (1)] тоѵ ’Аѵбрёоѵ Андреев Опбге]йѵ: прндж въ домъ... диьдрѣовъ Мк 1, 29 Зогр Мар; бѢ же филипъ отъ вндсдідьскд града • Андреева і петрова И 1, 45 Зогр Ас, дньдреовд Сав, диьдрѣевд Мар диьдрид И 1, 40 Охр см. дньдрен дньдрѣи см. дньдрен диьдрѣовъ см. Аньдреовч, а и ь д р ѣ іа см. дньдрен а и ь и а1 Мар 76а 9; Л 2, 36 Сав; Сав 1266 17 см. дина1 а и ь и а2 Л 3, 2 Сав; И 18, 13 Сав см. дина2 а и л, оу п дтъ Супр. см. диктатъ АИФ ѴПАТЪ, -а м имя (78) [дн’туп- Супр (1), ди’тоуп- Супр (1), дн’луп- СупрІА), дитуп- Супр (2), дитоуп- Супр (2), диАюуп- Супр (4)] аѵОѵлато<; наместник, проконсул зргаѵсе ргоѵіпсіе, ргокопзиі: повелѣ днл-упдтъ... мечемъ глдвж кмоу отъсѣшти Супр 118, 28- 29 — Супр а о и а г р ъ Пс 103, 11 Син см. онагръ АПАЛЛДИСКЪ, -ъін прил. к дпдмніа (2) тб>ѵ ’Алацаісоѵ апамийский араше]5ку: въ земи же дпдмиистѣ Супр 557, 20.— Супр 111, 18 АПАМИІА, -ніа ж город и край О) греч. нет Апамия Аратеа: ндъі же отъ дпдмна Супр 562, 7 АПОАОНИІА, -ніа ж город (1) ’Алокксоѵіа Аполлония Ароііопіа: влдженоуоумоу же ко- дрдтоу повелѣ днлупдтъ коупно н съ ннѣмн • въслѣдъствовдти въ дполонніж Супр 114, 24-25 АПОЛОНОКЪ прил. к дполонъ (3) тоѵ ’Алб- Хксоѵо^ Аполлонов Ароіібпйѵ: повелѣ же вок- водд вьвести кго въ ХРЛЛѴК аполоновъ Супр 20, 4.— Супр 114, 26; 220, 22 АПОЛОНЪ, -а м имя (8) 1. ’АлоккФѵюс; Аполлоний Арроібпіиз: мѢ(са)цд дек(АБрд) ГС с(ва)тддг(о) тѵрсд левкд калнннкд . и 71
АПО с(вА)тоую м(ж)ч(еин)коу фнлнмона и аполона Ас 1296 21 2. ’АлбХХшѵ Аполлон (боа) Ароіібп (Ьй/г): син же нже близъ дни • гла- големый аполонъ • не отъ влжда ли роди са • отъ жены рекомыж лнтоус Супр 8, 1-2.— Супр 1, 10; 21, 3; 26, 14; 27, 4; 27, 6; 115, 7 АПОСТОЛА, -ъі ж (1) іаалбптоХос; (!) про- поведница христианства Ыазаіеіка кгезі’ап 8іѵі: мѣ(сл)ца сеп(тА)в(ра) нг страс(ть) с(ва)тъніа пръвом(ж)ч(енн)цА апо(сто)лы ^еклън Ас 121а 19-20 АПОСТОЛЪ, -а м (>100) [айостл- Мар, ап(о)стл- Ен, апстл- Ен, апол- Зогр Унд Клоц, апол* Рыл, ап(о)л- Супр, апо(л) Евх, айл Мар Ас Сав Служ Евх Рыл Зогр-лл, апо Клоц] 1. албптоХос; посол, посланец розеі, ѵузіа- пес: нѣсть ракъ воли г(оспод)ѣ своего • ни ап(ост)олъ воли посълавъшаего і И 13, 16 Зогр Мар Сав (сьлъ Ас) 2. аябагокое апос- тол арозіоі: вѣдѣ г(оспод)і връховьнѣаго ап(осто)ла твоего петра Служ 16 12; то же с(вА)тоумоу і влаженоумоу павълоу ап(ост)олоу г (лаго) лишено къ вѣрънъмъ Клоц 2а 31 3. греч. нет апостол {книга) арозіоі (кпіііа зкиікй а Нзій арозіоій): ап(осто)лъ къ ефе- сеомъ Евх 1056 9; н чьтет(ъ) ч(ь)тьць • ап(ост)ол(ъ) Евх 586 14.— Зогр Мар Ас Сав Унд Ен Служ Киев Евх Клоц Супр Рыл Зогр-лл.— Ср. сълъ АПОСТОЛЬСКЪ, -ъін прил. (8) [аплъек- Евх (1), лпо(л)ск- Служ (1), аплск Евх (1)] алоатокіхб^, та>ѵ алоатбХсоѵ апостольский, апостолов род. арохіоіяку, арокіоій род.; нынѣ радоуетъ са ап(осто)л(ь)скы ликъ Евх 876 17; іѵ како прѣштеньк архнеренско • въз’- мжтн апостольскы тржты Супр 471, 23.— Служ 36 25; Евх 236 18-19; Супр 186, 1-2; 302, 1; 426, 13-14; 411, 24 АПОСТОЛЬСТВО, -а с (1) апоатокі) апо- стольство арозіоізкё роѵоіапі: аціе ко ннѣмъ нѣсмъ апост(о)лъ • нж оуко вамъ есмъ • пе- чать моемоу апост(о)л(ъ)ствоу вы есте о г(оспод)н 1 Кор 9, 2 Ен АПОСТОЛЬСТВОВАТИ, -ствоуж, -ствоукшн несов. (1) греч. нет быть апостолом Ьуі арозіоіет: гласъ... наказа» како отътолѣ ап(осто)л(ь)ствоватн • текѣ Евх 34а 19 АПРИЛЬ, -лга м (8) [апрн(л) Ас (4), апр(л) Ас (2)] алоікіос; апрель (іиЬеп: мѣ(СА)ца апрнл(ѣ) а! с(вА)та(а)г(о) антнма Ас 1456 24.—Ас 1456 19; 1456 25; 1456 26; 146а 1; 146а 3; 1466 14; Сав 151а 17 араамъ Мт 1, 3 Ас; Мт 1, 4 Ас см. арамъ АРАВИНСКЪ, -ын прил. к аравніа (1) тт)б ’АеаРіас арабский, аравийский агаЬзку: дастъ сіа емоу отъ золъта аравпека Пс 71, 15 Син.— Ср. аравьскъ 72 ЛРИ АРАВНІА, -и» ж страна (3) [равн- Ен (1)] ’АраРіа Аравия АтаЫе: страс(ть) с(ва)- тънх(ъ) м(ж)ч(енн)кь козмы и дамнана от аравніА Ас 1276 11.— Гал 4, 25 Ен; Супр 291, 27 АРАВЬСКЪ, -ын прил. (2) тсоѵ ’Аоа(Зсоѵ арабский, аравийский агаЬзку: цѣ(са)рі аравьсти саво дары прінесжтъ Пс 71,10 Син.— Пс 71, 15 Син.— Ср. аравннскъ АРАЛЛОВЪ прил. к арамъ (2) той ’Арац Арамов Агатйѵ: с(ы)нъ... арамовъ Л 3, 33 Зогр Мар АРАЛЛЪ, -а м имя (4) [араамъ Ас (2)] ’Арац Арам Агат: арамъ же роди • амннадава Мт 1, 4 Сав Ас; Мт 1, 3 Ас Сав АР6И, -еа м имя бога (1)'А<)Г|<; Арес Агез: оукон са... тръвелнчьствънааго * ареа • пн- ендона Супр 115, 9 АРСОПАГНТЪ, -а м прозвание (1) ’Аоео- лауітт)*; Ареопагит Агеора^ііа: с(вА)тааг(о) о(ть)ца наш(е)го м(ж)ч(енн)ка дионнсіа ареопаѣіта Ас 122а 11 АР6ТА, -ы м имя (1) греч. нет Арефа АтеіЬаз: мѣ(сд)ца окток(ра) а... м(ж)- ч(енн)ка аретън и дроужннън его Ас 1216 25 АРЗАНИНЬСКЪ прил. к названию страны Арзания (1) тфѵ ’Ар^аѵіѵйѵ арзанийский аггапцзку: отъ земьд сы арзанінъекы Супр 271, 21-22 АРИАНИ, АРИІАНИ, -нъ м мн. (4) [арнан- Супр (3), арніан- Супр (1)] ’Ареіаѵоі ариане агіапі: прнзъвавъ въ црьк’ве вьса арніаны Супр 200, 14.— Супр 200, 3; 200, 24; 508, 12 АРИАНЬСКЪ, АРИІАНЬСКЪ, -ын прил. к арнанн, арніанн (4) [арнан- Супр (2), арніан- Супр (2)] ’Ареіаѵбс; арианский агіапзку: арніанъекаіа хоула Супр 197, 20.— Супр 186, 14; 199, 21; 202, 1 АРНИ и АРИОСЪ, арніа м имя (12) [арнос Супр (1)]*Аоеюс Арий Агіиз: арнн ко и въ нынѣшьннн н въ кжджштнн вѣкъ • да вждетъ отължченъ отъ славы божна Супр 187, 16.— Супр 187, 12; 187, 29; 188, 22; 190, 2; 190, 19; 509, 18; 510, 1; 510, 8; 511, 30; 513, 9; 541, 28 АРИЛЛАТеіА, -СІА, АРИЛААТѢіА, ѣьл ж город (19) [арнмате- Зогр (2), арнматѣ- Зогр (2) Мар (4) Клоц (1), арнматн- Клоц (2), арнмале- Ас (4) Супр (4)] 'Аріцссваіа Арима- тея АгітаСІііа: поздѣ же вывъшю • прнде ч(ловѣ)къ Богатъ • отъ арнматеіА • іменемь Іосифъ Мт 27, 57 Зогр, отъ арнматѣіл Мар, отъ арнмалеіА Ас. — Зогр Мар Ас Клоц Супр ариматиіа Клоц 14а 16; 146 35 см. арнматеіа ариматѣіа Зогр Мар Клоц см. арнлштев арнматеіа Ас Супр см. арнматеіа
АРИ АРХ А а р и о с Супр 509, 18 см. Арни АРИСТИДЪ, -а м имя (1) ’А(натеі5ік Арис- тид Агізіекіез: тон ли сокрдтъ и Аристидъ • И АНА^АрХЪ • И Промни КеЛНМАА\Ж СА Супр 138, 14 а р н га н н Супр 200, 14 см. АрИАИИ АРИІАНЪ, -а м имя (7) ’А(>еіаѵо<; Ариан Агіапиз: дрнганъ вокводд се слышавъ рече Супр 149, 8,—Супр 146, 7; 147, 6; 148, 5; 150, 2; 153, 6; 153, 20 Арніаиьскъ Супр 186, 14; 197, 20 см. дрндньскъ АРИІбВЪ прил. к Арни (3) тоѵ ’Ареіоѵ Ариев Агійѵ: късж дрнккж хоулж Супр 190, 23.-Супр 192, 16; 201, 15-16 АРМбННИСКЪ, -ъін прил. (1) тбэѵ ’Арре- ѵішѵ армянский агтёпзку: армеиинстии от- (р)оцн Супр 278, 26.— Ср. дрменьскъ, рд- мѣньскъ АРМ6НИІА, -иіа ж страна (2) ’Аоцеѵіа Армения Агтёпіе: с(ва)тддго св(А)ці(е)- ном(ж)ч(ени)кд грігорнд дрхиеп(иско)пд ве- лнкъньь АрменніА Ас 1216 21.— Ен 38а 5 ДРЛЛбНЬСКЪ, -ъін прил. (2) 6 хата ’Ар- цеѵіаѵ, тт)<; ’А^цеѵіае армянский агтёпзку: ОТЪ ДрМенЪСКДДГО НИКОПОЛЮ вѣ Супр 278, 17.— Ен 38а 9-10.— Ср. дрмениискъ, рдмѣиьскъ АРОМАТЪ, -а м (11) аесоца благовоние ѵоппа таяі: суготокашл ароматы • і м’ѵро Л 23, 56 Зогр Мар.— Мк 16,1 Зогр Мар Ас; Л 24, 1 Зогр Мар Ас; И 19, 40 Зогр Мар Ас,— Ср. воню АРОНОВЪ, АРОуНОВЪ прил. к дронъ (3) [аро- Син (1) Супр (1), дроу- Син (1)] тоѵ ’Аарсоѵ Ааронов Агопйѵ: вл(аго)с(ловес)- твілъ есть домъ дроуиовъ Пс 113, 20 Син.— Пс 132, 2 Син; Супр 300, 15.— Ср. дронь АРОНЪ, -а м имя (8) [ддр- Син (1)] ’Ааесоѵ Аарон Агоп: посълд мосѣд рака своего • арена егоже извърд севѣ Пс 104, 26 Син.— Сав 74а 18-19; Ен 7а 13-14; 8а 6; 10а 15;Пс 98, 6 Син; 105, 16 Син; Супр 127, 13 АРОНЪ прил. к дронъ (9) [ддр- Син (1)] гоѵ ’Ааесоѵ Ааронов Агопйѵ: выстъ... іереі етеръ именемъ здхарнѣ... і жена его отъ дъ- штеръ дронъ Л 1, 5 Зогр Мар Ас.— Ен 29а 7; Пс 76, 21 Син; 113, 18 Син; 117,3 Син; 134, 19 Син; Евх 9а 11.— Ср. Дроновъ АРСАКЪ, -а м имя (1) ’Арпахю^ Арсакий Агзасіиз: нектдрнд дрсакд • аднкд Ас 1226 14 АРТАВАНЪ, -а м имя (1) ’А(>та|Заѵо<; Арта- ван Агіаѵап: при дноклнтнѣнѣ ц(ѣсд)рн • н при ц(ѣсд)рн перстѣ • дртдвднѣ • с(ы)нѣ • алдсурн Ен 38а 8 АРТ6МА, -ъі и АРТеМИДА, -ъі ж имя бо- гини (4) [вин. дртемж Супр (1), дрфемж Супр (1), род. дртемнды Супр (2)] "Артеріи Арте- мида Агіетік: освѣштдннк богына Артемиды Супр 222, 9.— Супр 226, 15; 226, 29; 231, 2.— Ср. артемись АРТеМИДОВЪ прил. к Артема (3) тті<; 'Артёрібос; Артемидин Агіетісііп: таче въ- шъдъ въ црък’виште дртемндово * вьзнско- вддше кдпиштъ црькъвъныихъ Супр 221, 8.— Супр 220, 26; 221, 13-14 АРТеМИИ, -ига м имя (1) ’Артёцюе Арте- мий Агіетіоз: мѢсацд марта кд • страсть сватддго чистителѣ и мжченнкд • дртемна Супр 220, 9 АРТеМИСЬ ж нескл. или прил. к Артема (1) ’Артеріс; Артемис (название моста, по- священнаго богине Артемиде) Агіешіз (па- геѵ тозіи газѵёсепёііо Ьоііупі Агіетісіё): и кгдд прѣлѣзошА мостъ рекомын Артемись... помолн са Супр 254, 13.— Ср. Артема АРТеМОНЪ, -а м имя (32) [дрле- Супр (1), ар’те- Супр (1)] ’Артёцсоѵ Артемон Аг- іетбп: въпрашддше рака вожнга др’темонд * како звѣри сига оуловн Супр 223, 13.— Супр а р оу и о в ъ Пс 113, 20 Син см. Дроновъ АРФАК САДОВЪ прил. к мужскому имени Арфаксад (2) тоѵ ’Арсра^аб Арфаксадов Агёахабйѵ: с(ы)нъ... дрфаксадовъ Л 3, 36 Зогр Мар а р ф е м а Супр 226, 15 см. артели дрХаггел- см. дрхангел- АРХАНГбЛОВЪ прил. (3) [друагге- Супр (1), др’хдг’ге- Супр (1), др’хдгге- Супр (1)] тоѵ аех«ѴѴёХ.оѵ архангелов, архангельский агсЬапсіёІйѵ: потомъ же н от’цд свокго ар’хдг’- геловы ради влдгодѣтн • оврдтнвъ влага оутодь- ннкд показа в(ог)оу Супр 26, 4.— Супр 32, 19; 372, 19 АРХАНГеЛЪ, -а м (22) [др’хдн’гел Супр (1), дрХаггел Супр (5), дрхаг’гел Супр (2), др’хдг- гел Супр (2), др’хаг’гел Супр (3), дрхаиг(л) Ас (1), др)(нѣл Ас (1) Клоц (1), д^хлиѣл Ас (1) Клоц (1), арукл Евх (1), дрѣл Евх (1)] ад- ХаууеХос;, аууеЛос; (!), архьотраттіуоі; (!) архангел агсЬапбёІ: посълднъ вънстъ дрх(а)н- к(е)лъ гдвриилъ от в(ог)д Л 1, 26 Ас; Супр 246, 4 (д(н)ѣ(е)лъ Зогр Мар); дошедъшоу же врѣменн врдкоу * гавн са кононоу • др’- ХДг’гелъ мнудилъ Супр 25, 2.— Ас Евх Клоц Супр АРХАНГеЛЬСКЪ, -ыи прил. (2) [др)(клъс- Евх (1)] тшѵ аехаѴѴёксоѵ, аоха,ѴѴеЛ.іхд5 архангельский агсЬапдёІзку: дрх(ди)к(е)- лъсции лици • тевѣ клдиѣіжтъ са Евх 4а 15.— Супр 464, 13-14 а р х е р ѣ и Клоц 136 8 см. архиереи АРХИДИІАКОНЪ, -а м (1) аехібіахоѵое архидиакон агсцаЬеп: с(ва)тдго пръвом(ж)- ч(еин)кд дрхидиѣконд стефди(д) Ас 1356 8 73
АРХ Архиеписксупъ и архиепископъ, -а м (38) [др)(иепп- Ас (2) Супр (10), др5(пп- Ас (6), д^х"- Лс(2), дрп(п)- Ас(1), ар^пскп- Ен (2)] аохіеліахоло^, ёліахоло^ (!) архиепископ агс іЬізкир: с { ва ) тдго о( ть ) цд наш (его) томъи ар(хне)п(нско)па • ц(ѣсд)рѣград(д) Ас 144а 29', Тіѵдиид дрхиеп(нскоу)пд злдтооустдаго слово вь великж срѣдж • о зависти Супр 395, 22.— Ас Ен Клоц Супр АРХИбРбИ, -ед и -еіа, АРХНбРѢИ, -ѣд и -ѣіа м (>200) [дрхнере- Зогр Мар Ас Сав Боян Супр, дрхнерѣ- Зогр (3) Евх Клоц, архарѣ- (!) Клоц (1)] аехіеее'йб первосвя- щенник, архиерей ѵеіекпёг, пе)ѵуззі кпёг: тъгдд съвърдшА са Ар’хиерен • I КЪННЖЬННЦН • і стдрци людьсцні • иа дворъ архиереовъ • ндрнцаемдго каіѣфа Мт 26, 3 Зогр Мар Ас Сав; с(ъі)иъ ч(ловѣ)ч(ь)скы прѣдднъ вжде- тъ • др’хиереом'ь Мк 10, 33Зогр Мар Ас Сав; пилатъ же съзъвавъ дрхиереіА Л 23, 13 Зогр Мар.— Зогр Мар Ас Сав Боян Ен Евх Клоц Супр АРХИбРбИСКЪ, АРХИбРѣНСКЪ, -ъіи прил. (7) [дрхиереи- Мар (1) Супр (1), др’хне- реи- Супр (3), дрхиерѣи- Зогр (1) Евх (1)] та>ѵ асхіерёсоѵ первосвященника род., пер- восвященнический ѵеіекпёгі род., ѵеіе- кпёгзку: они же прнлежддхж глдсъі велні • про- САШте его иа пропАтье * і оустоѣхж гласи іхъ • і дрхнерѣісцні Л 23, 23 Зогр, дрхие- реистни Мар.— Евх 34а 11-12; Супр 471, 22; 472, 5; 472, 9; 476, .26.— Ср. дрхнере- овъ ЛРХИ6Р€0вЪ прил. (33) тоѵ архіерёох; первосвященника род. ѵеіекпёгйѵ: петръ же ідѣдше по немь издалече • до двора дрхнереовд Мт 26, 58 Зогр Мар; тако х(рнстос)д в(ог)о- оувници имъше • прнведошА иа дворъ др’хне- решвъ Супр 471, 28.— Зогр Мар Ас Сав Боян Супр.— Ср. дрхиереискъ ЛРХИЛАИ, -діа м имя (3) [дрхѣл- Боян (1)] ’АехёХаое Архелай АгсЬеІаоз: слъишдвъ же • ѣко дрхнлди ц(ѣса)р(ь)ствоуетъ въ июден • въ ирода мѣсто о(ть)цд своего Мт 2, 22 Ас Сав Боян АРХИСТРАТИГЪ, -а м (2) [др’хи- Супр (1)] а(>Хіот(>атт)уо<; верховный военачальник ѵгсЬпі ѵеіііеі: іже еси рдзгръдѣвъшии • іиог’дд архистратигъ • і съ своей его слоу- ЖЪБОИК * ослоушдииемь отъвръгъшъ СА • съвръгы иа земліж Евх 51а 20.— Супр 464, 11.— Ср. вокводд архнсоуидгогъ Мк 5, 22 Мар; Л 13, 14 Сав см. дрхнсѵидгогъ АРХИСѴНАГОГОКЪ прил. (2) [др’хи- Зогр (1)] тоѵ ацхіоѵѵаушуоѵ принадлежащий архисинагогу па1еге)ісі ргесізіаѵепёши зу- 74 лск Панову: приде въ домъ др’хисѵидгоговъ Мк 5, 38 Зогр Мар.— Ср. сѵидгоговъ АРХИСѴНАГОГЪ, -а м (12) [архнсоуи- Мар (1) Сав (1), др’хисѵи- Зогр (4)] аехі°иѵа- •усоуоб архисинагог, глава синагоги ргесізіа- ѵепу зупадову: пришьдъ етеръ отъ др’хисѵид- гогд • г(лдго)лд емоу Л 8, 49 Зогр Мар (сѵидгогд Ас, соуидгога Сав).— Мк 5, 22 Зогр Мар; Мк 5, 35 Зогр Мар; Мк 5, 36 Зогр Мар; Л 13, 14 Зогр Мар Сав; Супр 480, 26.— Ср. сѵидгогъ, старѣйшина, къиазь АРХИТРИКЛИНЪ и АРХИТРИКЛИНЪТЪ, -д м (9) [дрхитрнклии- Зогр (2) Мар (2) Ас (2), дрхитриклинът- Зогр (1), др’хитрнклни- Мар (1) Ас (1)] аехіТ(>імкгѵо<; распорядитель пира ѵгсЬпі зргаѵсе Ьозііпу: ѣко же въкоусн дрхнтриклинъ вина бъівъшдго отъ водъі... при- гласи жениха дрхнтриклинъ И 2, 9 Зогр Мар Ас. — И 2, 8 Зогр Мар Ас а р X ѣ л а и Мт 2, 22 Боян см. дрхнлди АРЬНѣИ, -ѣіа м имя (2) греч. нет Арней (?) Агпе) (?): дрьнѣи въ кдлнопнТ стдрѣишинъст- воуА • жнвъі въ днтиохнТстѣмъ велнцѣмъ градѣ Супр 564, 21.— Супр 565, 2-3 Артемомъ Супр 221, 21-22см. Артемонъ дсддфовъ Пс 49, 1 Син см. дсафовъ а с а ф а т ъ Мт 1, 8 Сав см. носдфдтъ ЛСЛФОВЪ прил. к дсдфъ (3) [дсддф- Син (1)] тф ’Аааф Асафов Азаёйѵ: псаломъ дсд- дфовъ Пс 49, 1 Син.— Пс 73, 1 Син; 75, 1 Син АСАФЪ, -а м имя (1) греч. нет Асаф Аза(: дсдфъ • кже о вьскрѣшеииТ • въстаии воже сжди земи Супр 478, 23 АСИИСКЪ, -ъіи прил. к дсиіа (2) ттіе ’Ааіас, азиатский азцзку: въ поустыни дсиистѣи Супр 8, 4-— Супр 201, 21.— Ср. дсніанъ АСИІА, -ніа ж страна (3) ’Аоіа Азия Азіе: прослоутик во мжчеииіа иго оуже по вьсеи дсин • и въхма по вьсеи вьселенѣи овьтекло вѣдше Супр 117, 7.— Супр 235, 28; 236, 16 АСИІАНЪ прил. (1) та>ѵ ’Ааіаѵшѵ азиат- ский ахцзку: ллжжь нѣкто отъ дсніанъі земьл сы Супр 293, 22.— Ср. дсиискъ АСКАЛОНЪ, -а м город (1) ’АсхсЛсоѵ Аска- лон Азкаіоп: възврати са съ много» вѣдой къ дскдлонъ Супр 294, 3-4 АСКЛИПИИ, -ніа м имя бога (4) ’Аахкпяібб Асклепий, Эскулап Азкіёріоз, Езкиіар: нъ сво» слдвж нмдтъ великыи богъ дсклипии Супр 227, 25.— Супр 115, 5; 227, 10; 228, 27 дсклипии Супр 125, 1; 125, 4 см. дскли- пиіадъ АСКЛИПНОДЪ, -а м имя (1) ’АсгхХгіліб- 5ото<; Асклепиодот Азкіеріосіоіиз: цѣсдрьст- вовдвъшоу мд^имиіаиоу • приде прѣмѣиьинкъ въ дс’клнпншдд мѣсто Супр 15, 20-21
ЛСК асклнпнгади Супр 125, 20; 139, 4 см. Мклнпнгадъ АСКЛИПИІАДЪ, АСКЛИПИАДН, -нида и АСКЛИПИН, -ига м имя (12) [им. асклнпнядъ Супр (7), асклнпнгади Супр (2); род., вин. асклнпнгада Супр (1); дат. асклнпнн (!) Супр (1); тв. асклнпнкмь Супр (1)] ’Аохкпліабпс Асклепиад Азкіеріасіез: ати быша пнонин презвутеръ • и савннн исповѣдьннца • и ас- клнпнгадъ и македони Супр 124, 26', рече же асклнпнгади и сакнннн Супр 125, 20; ати быша син съ савннпж • и съ асклнпнкмъ Супр 125, 1.— Супр 125, 4; 132, 26-27, 28, 29; 132, 30-133, 1; 133, 2; 133, 16, 17-18; 139, 4 АСПИДА, -ъі ж (3) бюліс, змея, гадюка Ьасі, гшце: на асшдж і васільскаа иастжпіші Пс 90, 13 Син.— Пс 57, 5 Син; Супр 183, 21.— Ср. ехндьна, змнга АСПИДОвЪ прил. (1) тшѵ ёуібѵшѵ змеи- нын, гадючий Ьасіі, гті)і: племА аспндово • како можете довро г(лаго)латн • лжкавн сжціе Мт 12, 34 Сав (іштаднѢ ехиднова Зогр Мар Ас).— Ср. ехндьновъ, змиинъ, змнквъ АССАРИИ, -ига м (2) [асѵрнн Ас (1), ссарнн (!) Мар (1)] апаарюѵ ассарий (мелкая мо- нета) аззагіиз, репігек: не дьвѣ ли пьтнцн на ссарнн (!) вѣннмѣ есте Мт 10, 29 Мар, асѵрін Ас (пѣнАзоу Зогр).— Ср. пѢиазь а с оу р о в ъ Л 2, 36 Мар см. асѵровъ АСОуРЪ, -а м страна и народ (1) [ѣсоуръ] ’Ааооѵр Ассирия, ассирийцы Аззиг, Азугапё: №01 ѣсоуръ съ иімі пріде • еышіа въ застжпленіе с(ъі)номъ лотовомъ Пс 82, 9 Син АСЪ, АССЪ, -а м имя (4) [ас- Сав (2), асс- Ас (2)] ’Ааа Аса Аза: авндъ же роди аса • асъ же роди • асафата Мт 1, 7,8 Сав, асса • ассь Ас АСѴРИИ, -ига м (2) ’Ааай(но<; ассириец Азугап: пъсаломъ асафовъ пѣснь къ асурпо 17с 75, 1 Син.— Супр 215, 6 асѵрнн Мт 10, 29 Ас см. ассарнн АСѴРОВЪ прил. к мужскому имени Асир (4) [сѵров- Зогр (1), асоуров- Мар (1)] той ’Асгір Асиров Азегйѵ: и вѣ анна пр(о)р(о)- ч(н)ца • дьштн фаиоунлева • ѵѵтъ колѣна асѵрова Л 2, 36 Ас Сав, асоурова Мар, колѣна сѵрова Зогр асѵрьскъ Л 4, 27 Ас см. сѵрьскъ АТА НАИЛЬ, -ли м (1) греч. нет Атанаил (одно из имён бога) АіЬапаеІ (іесіпо ге ;теп Вока): заклннаіж та д(оу)ше зълъі • б(о)гомь саваотомь • і в’сѣмь воннъствомь а(н)ѣ(е)лы е(о)жьи • і атанаилемь • б(о)гомь в’седръ- жнтелемь Евх 52а 10 АТИНЪІ, -иъ ж мн. город (1) ’АОтіѵаі Афи- ны АіЬёпу: въ онъі дни • въ атнн.. жнвжціоу павлоу Деян 17, 16 Ен лціе А . АФбДРОНЪ, -а м (4) [афред- Зогр (2)] а<ре5(>Фѵ задний проход гасіпісе: вьсѣко еже въходнтъ въ оуста • въ чрѣво въмѣціаатъ са • і афедрономъ исходитъ Мт 15, 17 Мар, афредомь Зогр.— Мк 7, 19 Зогр Мар афредоиъ, афредъ Мт 15, 17 Зогр; Мк 7, 19 Зогр см. афедронъ АФРИКАНЪ, -а м имя (4) ’Асреіхаѵое Аф- рикан Аігікапиз: мѣсАца марта к * мжка сеатынхъ • тереитнга • афрнкана • и полшнга Супр 174, 10,—Супр 177, 13; 181, 7; 185, 15 АФРИКИІА, -иіа ж страна (1) ’Асруіхі) Африка Аітіка: посъла же въ африкиж нечь- стивжіж тж заповѣдь Супр 174, 21 АФРИКЬСКЪ, -ыи прил. к афрнкнга (1) 6 ёѵ тті ’Афріхй африканский аігіску: посъла же въ африкнис нечьстнвжіж тж заповѣдь • къ кнАзоу фуртоунатнганоу афрнкьскоуоумоу Супр 174, 23 АХААВЪ, -а м имя (2) [аха’в- Супр (1)] ’А%ааР Ахав АсЬаЬ: разгнѣваву са сватынмъ доухомъ въгодьннкъ христосовъ « по пророцѣ нлнн * на ауа’ва цѣсара нздранлнтъска Супр 194, 28,— Супр 190, 21 АХАЗЪ, -а м имя (4) ’Ауа^ Ахаз АсЬаг: ноатамь же роді ахаза * ауазь же роді незекпж Мт 1, 9 Ас Сав АХИЛА, -ъі м имя (1) ’АуіХХас; Ахилла АсЬіІІаз: призови же ахнлж и але^андра ока презвутера • заие... та прѣкмлета по рАДоу епнскоупъскыи столъ Супр 187, 19 АХИЛИН, -ига м имя.(1) ’АуіХХісх; Ахиллий АсЬіІІіиз; мѣ(сл)ца ма(н)ѣ ді с(ва)тлго о(ть)ца наш(е)го с(ва)т(итс)лѢ аунліа Ас 1466 5 АХИЛЛЪ, АХИНЪ, -а м имя (4) [аунм- Сав (2), ахни- Ас (2)] ’Ауіц Ахим АсЬіт: садокъ же роди • ахнма • аунмъ же роди • елиоудж Мт 1, 14 Сав, ахіна • ахінъ Ас АХОЛИИ, -ійа м имя (2) 'АуоХіо? Ахолий Асйоііиз: и крьсти са тоу сжштинмъ епискоу- помъ ауолнкмъ солоуна града Супр 197, 27- 28.— Супр 197, 17-18 АЩ6 союз и частица (>1000) [ѣціе Мар (3) Син (24), аціе Супр (1), еще (!) Зогр (1); ашти вм. аціе би Супр (5), аштншА вм. аціе бнша Супр (1)] I. союз 1. аціе, аціе да (в Супр) условный ёаѵ, еі, аѵ, еілее, олотаѵ, ёлеі (аѵ), т) (!) если )езі1І2е, -1і: аште азъ съвѣдѣтельствоуис о мьнѣ • съвѣдѣтельство мое нѣсть істннъно И 5, 31 Зогр Мар Ас; аште къто іматъ оушн слышати да слышитъ Мк 7, 16 Зогр Мар; аште ли ежджтъ • с(ы)- нове мира * почнетъ на йемь миръ вашь • аште ли ни • къ вамъ възвратнтъ са Л 10, 6 Зогр Мар; можетъ бо то аште уоштетъ творити • 75
лціе лціе вѣетъ уытчюсть тж аште да нѣсть лѣнива Супр 381, 27 и 28 ф с индик. или (чаще) с сослаг. накл. если бы кдуЬу: въскран же вѣаше кзера вайѣ • раждежена • да аште к’то хоштетъ прнстжпнтн и ізвѣгнжтн • прн- вѣжнтъ кт» вайи Супр 76, 18; аште во внсте вѣрж імалн мосѣовн • вѣрж внсте ььлн і мытѣ И 5, 46 Зогр Мар Ас; х(ристос)ъ потомь не отърече са • тжжде кръвь... въдаті самомоу продавъшю іж • аште кі хотѣлъ Клоц 76 35 (а вт»і Супр 419, 30); аште не вн вылъ • сь зълодѣі • не внхомт» прѣдалн его тевѣ И 18, 30 Зогр Мар Ас Сав, аштн сь не вылъ зъло- дѣн Супр 433, 1; како можаауж протнвж цѣса- ремъ... стати... аште да не выша къстакъ- шааго насытили са намановеинга Супр 442, 30; аштишА во кд’ин воннн печатьлѣлн • могли выша глаголати Супр 441, 1 • аціе... то, аціе... ті, а ці е... и, аціе... тогда еі... 0, аѵ... 0, Ёаѵ... 0, Ёаѵ... тбте если (бы)... то )е5І1І2е, кдуЬу... Іеду, ІеЬду: аште оуно свѣтъ іже въ тевѣ • тьма есть • тѣ тьма кольмн Мт 6, 23 Зогр Мар, аціе... то Ас Сав; ѣште мі не оудовлѣіж-тътда непороченъ еждж Пс 18, 14 Син; аште • (к)ъзненакндѣкь отъпоустіші (г. е. жеиж) • і покріетъ иечъстье на та Клоц 26 16; аште соль овоугактъ то чимъ осолить са Супр 259, 30, аште же соль оноу- ѣетъ • чнмьосолнтъсаМт5, 13 Зогр (0 Мар); ѣште не законъ твоі пооучение мое есть • тогда оуно погывлъ внмь во съмѣренні моемь Пс 118, 92 Син 2. аціе, аціе и (с индик. или сослаг. накл.) условно-уступительный еі хаі, Ёаѵ. Ёаѵ хаі, аѵ, хаѵ. і) (!) если даже, если бы и і ксіуг, і кдуЬу: ѣже аште по едн- номоу с’паиа вываіжтъ • ни самомоу мной» • вьсемоу мнроу въмѣститн • пншемыхъ къйигъ И 21, 25 Зогр (0 Мар); вѣроуы»н въ ма • аште оумьретъ оживетъ И 11,25 Зогр Мар Ас Сав, Супр 75, 25; насъ же не нмашн въсхытити • аште и цѣсарьство намъ овѣштавакшн Супр 2, 13; ѣште оуплъчітъ сы» на мы» плъкъ не оувоітъ сы» сръдьце мое Пс 26, 3 Син, аште Супр 17, 27; ииколиже жрътн имамъ богомъ твоимъ • аште съ вьсѣмъ вьспрѣштеннкмъ повелн- шн[шн] Супр 148, 11; не во ииктоже чистъ аште и кдннъ дьнь поживетъ на земн Супр 358, 16; аште и кдннъ вн вылъ чоуднмын • довьлѣаше нашей силѣ одолѣти Супр 82, 28 • аціе и... и ъ, аціе и... а, а ці е и... оваче еі хаі... акка, ві хаі... 0 если (бы) и... но все-таки і ксіуг, і кдуЬу... ргесе: аште и вьси сьбллзнат’ са о тевѣ • а азь ииколіже не съвлажни» са Мт 26, 33 Ас, аште... азъ ииколиже Зогр Мар Сав; аште и врази имъ ксмъ гакоже вѣштаіжтъ • нъ чловѣци кдначе овндж иенавидАште Супр 126, 26; аште ко 76 и оусты намъ нънга не весѣдоук • оваче доухомъ въ стоаштиихъ слоухы вьпнктъ Супр 385, 5 3. а ці е и уступительный еі хаі хотя аскоііѵ, ІгеЬаге: аште і в(ог)а не воіж са • і ч(ловѣ)къ не срамлѣіж са • за йе творитъ ми троудъ въдовица си • да мьштж еы» Л 18, 4 Зогр Мар Ас Сав • а ці е и... и ъ, аціе и... оваче еі хаі... аХХа хотя... все-таки аскоііѵ... ргесе: аште и на кдннь часъ налтъ выстъ нъ доврѣ сьдѣла Супр 427, 5; аште бо и наша влагодѣть ксть • гаже отъ владыкы • нъ и тѣмь сладость вываатъ Супр 490, 23; аште и сьревро поврьже (г. е. нюда) жидомъ... оваче не вьста ии въсплака са Супр 362, 29 4. употребляется в изъяснительных предло- жениях еі, іѵа если, если бы )е5І1іге, кдуЬу: каѣ польза ч(ловѣ)коу • аште прноврАШтетъ вьсь миръ Л 9, 25 Зогр Мар Ас; доврѣе емоу би выло • аште са би не родилъ ч(ловѣ)къ тъ Мт 26, 24 Зогр Мар Ас Сав • что ге: пнлатъ же днві са • аште оуже оумрѣтъ Мк 15, 44 Зогр Мар Ас; не диви са вьзлювькне • аште отъ водъ пажити цвѣтьннн гавишл са Супр 495, 19 * чтобы аЬу: шгйѣ прѣдъ (! вм. придъ) въврѣштн въ земли» • чьто Хоштж • аште оуже възгорѣ са Л 12, 49 Зогр Мар • в придаточных предложениях после глаголов или оборотов, обозначаюищх клят- ву (из др.-евр.) еі что не ге пе: амнн’ • г(лаго)ліж вамъ • аште дастъ са родоу семоу зиамеине Мк 8, 12 Зогр Мар; единой» клььсъ сы» св(ы»)т(ыі)мъ моімъ • аште да(вы)доу солъжж Пс 88, 36 Син 5. аціе не, аціе да и е ограничительный Ёаѵ ці), еі ці), аѵ цц разве только Іес, Іесіа: не можетъ чаша си мимо ітн отъ мене • аште не пыж еы» Мт 26, 42 Зогр Мар Ас Сав, Евх 47а 18; ие можетъ с(ы)нъ творити о севѣ ничесоже • аште не еже видитъ о(ть)ца творАШта И 5, 19 Зогр Мар Ас; она славънага мжжа • не ндѣаста прѣжде въ полатж къ ц(ѣса)роу • аште ие рано вь зорА шъдъша къ прѣподовьноуоумоу поклангаста са кмоу Супр 205, 20; не моштъно тн кетъ нтн • аште да не възвратнвъ са въ с(ва)тын градъ • і ндешн въ лаврж чрьньца савы Супр 294, 7 II. частица 1. неопределенная в соче- таниях иже аціе см. иже; идеже аціе см. идеже; иждеже аціе см. нждеже; отъивкдѣже аціе см. отъніждѣже; клико аціе см. клико 2. вопроси- тельная (в прямых и косвенных вопросах) еі ли 2<іа, гсіаіі: рѣшж емоу г(оспод)н • аште оударнмъ ножемь Л 22, 49 Зогр Мар; иа- знраауж і • аште въ сжботж іцѣлнтъ і Мк 3, 2 Зогр Мар Ас Сав; въпрашааше и аште чьто видитъ Мк 8, 23 Зогр Мар • разве сограк: аште и вы не разоумѣкте Супр 366, 12 • Ёаѵ что же если а со ксіуг: рече імъ се ли
лще ВЫ БЛАЗИИТЪ • АШТе оуво оузьрнте с(ы)нд ч(ловѣчь)скдго • въходашта ідеже вѣ прѣжде И 6, 62 Зогр Мар Ас 3. желательная (с со- слаг. накл.) еі хоть бы, если бы кёг Ьу: аште БИ рдзоумѣлъ ВЬ ДЬНЬ СЬ • I ТЫ Ѣже къ мироу твоемоу Л 19, 42 Зогр Мар.— Зогр Мар Ас Сав Боян Зогр-пал Ен Син Евх Клоц Супр Хил Рыл Зогр-лл АфеРЪ, -а м (1) ааѵра ящерица )евіёгка: глдголжтъ сжшта аштера зд'клена (! вм. зе- лена) • НЬ иѢсТЪ ЗАВИСТИ (! вМ. ЗАВНСТНВЪІН)(Ъ) зелендіа (! вм. зеленѣй) Супр 399, 24 АЦІН, А ЦІ Н Ш А СМ. АЦіе АЦѣ союз уступительный (3) хаітоі а ме- жду тем, хотя а ргесе, аскоіі, ІгеЬаге: цѣловАниіа мн не да • ацѣ прѣмьднвъ сы * зъвавъ ны на овѣдъ • прѣжде излѣсти ти цѣловати лѵа Супр 393, 5.— Супр 308, 22; Супр 410, 20.— Ср. цѣ, ибо, любо1, дціе (дціе н) АШОуТЬ нареч. (4) [дшютъ Клоц (2)] 1. бсореаѵ без причины Ьегбйѵобпё: да не порадоуіжтъ мн сьь ВрАЖЬДОуіЖЦІНІ на мьь • вес правъды • иендвндіАціні мене дшоуть Пс 34, 19 Син 2. цатт)ѵ напрасно, тщетно пасіагто, тагпё, хЬуІеспё: аште но і тъмж імдмъ докрывъ дѣлъ • гнѣвъ же дръжімъ • вьсе въ соуе і ашють Клоц 96 17.— Пс 34, 7 Син; Клоц 1а 6.— Ср. вездовь, поустошь, сныти, соуи (въ соук), тъціь (въ тъціе) ашютъ Клоц 1а 6; 96 17 см. дшоуть АФАНАОИИ, -ніа м имя (3) [дл^н)дсн- Ас (1)] ’АОаѵааіос Афанасий АіФапазіиз: мѣ- (СА)цА МАНѢ к С(ва)т(дд)г(о) 4Л.4И4СН4 еп(нско)пд Ас 146а 6.— Ас 141а 19; Супр 69, 11 А«>ИНеИ, -еіа м (2) ’АОцѵаіое афинянин АіЬёпап: тѣхъ Сократъ отъ ал.ииеи не по- страда Супр 138, 13-— Супр 540, 15 АѴДИСОТЪ, -д м имя (1) ’АРбіаабтас Авдиссот АЬсііязоІ: мжжъ нѣкто довроговѣ- ннъ • нменемь дуднсотъ Супр 270, 23 АѴРИЛНІАНЪ, -а м имя (29) Аѵріккіаѵбе Авредиан Аигеііап: н по сед’мн дьннТ нзнде аурилиіаиъ н сѣде на сжднштн Супр 6, 26.— Супр АѴРИЛИІАНЬ прил. к дѵрнлніанъ (1) греч. нет Авредианов Аигеііапйѵ: мнозн же отъ сѣчецъ мжчаштні'хъ с(ва)таіа повелѣннкмъ аурилнинемъ Супр 6, 10 Б Б цифра глаг. (>1ОО) Р', бѵо, беѵтерое; (И бйбеха) 2.— Зогр Мар Ас Евх Киев.— Ср. 8, дъва, оба, въ торъ БвЖ Б БАБА, -ъі ж (1) греч. нет кормилица рёз- іоипка: вита и модестд пѣстоуиа его • Н Кр(ь) СТАНИЦА БАБЬИ 6Г0 Ас 1476 4 БАГЪРИТИ, -рва, -рншн несов. (1) фоіѵіог- аегѵ багрить Ьагѵіѣ пасЬоѵё: кгдд млдде- ннштъ крьвник внл.лекмъ вдгърнмъ вѣѣше Супр 397, 16 БАГЪРЪ, -д м (3) 1. греч. нет багрец {крас- ка) пасѣ {Ьатѵа): въ вдгърд мѣсто н чрьвькнн • с(ва)тыихъ о(ть)цъ н др’хнеп( искоу )пъ кръвыж оукрдснвъ са Супр 543, 2 2. оЛоіцруіс;, лорсрщроѵс; (!) багряница, пурпур ригригоѵу заі, ригригоѵу ріазі’: сдмомоу носАштоуоумоу вѣньць • н вдг’рА нмѣикштоуоумоу Супр 491, 30.— Супр 438, 16.— Ср. БАГЪрѢннЦА, прд- ПрЖДЪ, поръфѵрд БАГЪРѢНИЦА, -А ж (3) [вдгр- Супр (1)] лорсрйра багряница, пурпур ригригоѵу ваі, ригригоѵу р1ав€: нзнде но нмы не оу с а вѣнь- ЧАНА • Н ВЪ вдгрѣннцж ОБЛЬЧеНА Супр 435, 5.— Супр 7, 2; 368, 11.— Ср. вдгъръ, ПрАПрЖДЪ, поръфѵрд БАЛИИ, -ніа м (8) іатрбс; врач іека?: валнн іецѣлн са едмъ Л 4, 23 Мар (врдчю Ас, 0 Зогр); бдлн иеджжъиымъ г(оспод)і Евх 84а 4-5.— Мк 2,17 Мар; Мк 5, 26 Мар; Л 8, 43 Мар; Пс 87, 11 Син; Клоц 5а 40; 10а 32.— Ср. врдчь, ицѣлитель, цѣлитель БАЛОБАНИе, -ніа с (1) іатреі'а лечение Іёсепі: да нмжтъ іж. .. къ балованью Евх 5а 18.— Ср. БАЛЬСТВО, ВрАЧЬБА, НцѢлКННК, цѢлК- ННК, цѣлы, цѣльвд БАЛЬСТВО, -а с (5) іатреіа, оЛе^ітпріоѵ, срарцахоѵ лекарство; лечение Іёк; Іёсепі: сътворн іж... неджгомъ бальство Евх 5а 5; ѣко бальство есть то живота вѣчьидго Киев 6а 7—Киев 46 21; Евх 66 19; Клоц 5а 40.— Ср. БАЛОВАННК, ВрАЧЬБА, НцѢлКННК, цѣлк- иик, цѣлы, цѣльвд БАНЬСКЪ, -ъін прил. (1) тоѵ коѵтроѵ банный, бани род. Іагепвку, Іагпё род.: н ПрНМАТАЛЪ са вьиезддпж • или із морѣ... или ІС ПОКрОВА БАНЬСКААГО • НЛН ІС КЖПѣлН ВОДЪ- иыіА ЕвХ 546 13 БАША, -ніа ж (10) Ракаѵеіоѵ, коѵтрбѵ, уіщѵааіоѵ (!) баня Іагеп: близъ иѣк’де въ бани грѣкмъ Супр 92, 17 Ь перен. омовение коиреі: дастъ кн весъмрьтыа вднж Супр 517, 25.—Супр 76, 17; 76, 19-20; 76, 23; 78, 5; 78, 15; 92, 21; 93, 18; 235, 10 Б6ДРА, -ы ж (1) цт)рбс бедро Ьесіго: прѣ- поѣші сіа жржжъемъ (!) твоімъ по ведрѣ твоеі Пс 44, 4 Син Б6ДРЫГБ (?) прил. (1) лкойаюс обиль- ный (?) кощу (?): въ мирѣ семь... принметъ ведръио възддине Евх 58а 3 в е ж см. вез 77
Б63 БеЗ предлог (>200) [везъ Зогр Ен Евх Супр, везь Ас (1), везо Зогр (1), вес перед глухими согласными Зогр Мар Ас Сав Ен Син Евх Клоц Супр Рыл, ве перед с, з, ч Зогр Мар Син Евх Клоц Супр, везд перед р Зогр Мар Супр, веж перед н Зогр Ас Киев, веці (т. е. вез ч-) Зогр (2) Мар (1)] с род. 1. при обозначении отсутствия, неимения кого-л., чего-л. аѵеѵ, х«>ріб, атер, бёх«, ласа, оѵ хата зіпе без Ьег: подовьнъ есть ч(ловЕ)коу • съзъддвъшю хрАмннж везъ ОСНО- ВАНЬЕ Л 6, 49 Зогр, вез Мар-, вежнего ннчь- тоже не выстъ И /, 3 Зогр Ас, вес того Супр 10, 17; нЕстъ пророкъ вештьстн (=вез чьстн) Мк 6, 4 Зогр, вечьстн Мар-, весъвлдзнд (=вез съвлдзнд) да вждете • в’са дьнн жи- вота ею Евх 106 18; дште ли моуднти мните • сдмЕмъ кратомъ вез-д-ржкоу о севЕ вьзати са велитъ Супр 465, 29 2. при обозначении несогласия, сопротивления лара, об хата, а- против, вопреки, не по ргоіі, пе росііе: СИІА ВЪПАДЪШАІА ВЪ ПОГДНЪСКЫІА НЖЖДА • I вез вола отъ нихъ Еко непырекд въкоушьше... сквръиж отъ съвЕсти ихъ очисти Евх 226 1 7; не бЕхъ ли тн реклъ ЙТ позъвдти • то како вез мокго повелЕнніа три на деслте ксн позъвдлъ Супр 121, 16; да и ты възлюбиши кжже вьзиеидвндЕ вез оумд Супр 395, 13.— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Киев Евх Клоц Супр Хил Рыл везАконениіе, везАконьниіе, -иіа с (71) [везаконеи- Мар (1) Син (44), везАконен- Супр (1), везАконьн- Син (1), вездконн- Син (24)] аѵоціа, с^бр-тща беззаконно, просту- пок пергаѵозі, ргоѵіпёпі: съкержтъ отъ ц(Е)с(д)р(ь)ствнЕ его вьса скдньдЕлы • і творАціАьь вездкоиенне Мт 13, 41 Мар (везд- коиие Зогр Ас Унд); помнлоуі мьь в(о)же по веліцЕі милості твоеі • і по многынмъ ціедро- тдмъ твоімъ оцЕсті вездкоиньЕ моЕ Пс 50, 3 Син; не дЕлдикштеі во вездконеннЕ • въ пжтехъ его х°Днш1А Пс 118, 3 Син.— Мар Син Супр.— Ср. вездконнк, грЕхъ, здконопрЕ- стжплкннк БбЗАКОНИіе, -ига с (53) 1. аѵорёа, лара- ѵоціа, аѵбцяни, аоё|3еіа, бѵоаёЗеіа, бѵа- аёЗпци. ларалкпііа нарушение закона; про- ступок ргезіоирепі гакопа; ргесіп: не по ве- здконъемъ ндшімъ • сътворілъ есть намъ Пс 102, 10 Син; прЕзьри вездконнЕ наша • ціедротдмн твоими Евх 626 10 2. греч. нет беззаконно, произвол Ьеггакоппозі, ІіЬоѵйІе: да ли о пльтьнЕЕмь оучннеинк «до доуховь- нЕЕмь вездконнк Супр 361, 22-23.— Зогр Мар Ас Сав Унд Зогр-пал Син Евх Клоц Супр.— Ср. вездкоиеник, здкоиопрЕстжплкинк, грЕхъ 78 Б63 БбЗАКОНЬНИКЪ, -а м (21) [вездкьнъ- Син (1)] аѵорос;, лараѵоцос;, ахаріатос тот, кто преступает законы, преступник Іеп, Ыо ргезіиріце гакопу: съ Бездкоииикомд прнчьтенъ выс(тъ) Мк 15, 28 Зогр Мар Ас Сав; словесд бездкьнъиикъ прЕмогж ны Пс 64, 4 Син; ш чоудо како кездкои’иикъ ВАжетъ СВОБОДЪНЫА Супр 57, 25.— Зогр Мар Ас Сав Син Клоц Супр Рыл.— Ср. здкоиопрЕстжпьинкъ ВбЗАКОНЬНОВАТИ, -ноуіж, -ноукшн несов. (6) аѵоцеіѵ не соблюдать (преступать) за- коны, совершать беззаконие пегасЬоѵаѵаі (ргезіироѵаі) гакопу, бороизіёі зе перга- ѵозіі, Ьегргаѵі: съгрЕшіхомъ съ о(ть)ці нд- шімі кездкоиъиовдхомъ і не опрдвьдіхомъ Пс 105, 6 Син.—Пс 24, 3 Син; 118, 78 Син; Евх 746 13; Супр 93, 16-17; 110, 30—111, 1 везАКОНЬНЪ, -ын прил., сравн. ст. ве- здкоиьнЕи (34) лараѵоцос; 1. ларакоуо^ нару- шающий законы, незакономерный ргезіи- ридсі гакопу, пегакопііу, пепаіегііу: слъньце рдспіндемъ видітъ • і сьЕти не съмЕетъ... ноштым • вездконнжім • котордетъ дръзость • вездконьЕ іюдЕіскд Клоц 116 2 2. акоуо^, атолос;, бѵаае|3іі<;, (Зкаасрт)!10^ авёріато^, тоб ѵброѵ (!) негодный, свойственный не- годяю, злодейский пезІесЬеіпу, пісетпу, гіосіппу: егдд погоуві севе пода • егдд съвЕты вездконныіж сътворі Клоц 6а 3-4; иедоволно мн вждет’ врЕмж • да всЕ съповЕдЕ • везд- кои’идЕ дЕлд и вецін Рыл 26а 14; Еко въздре- ВЬИОВАХЪ НА вездкоиьныіА міръ грЕшьиікъ ВІДІА Пс 72, 3 Син; иже вездконьнЕи сы • и дкы ИНЪ АХААВЪ • НА СВАТЫА 60ЖИА ЦрЪКВИ ВЬЗвЕСН са Супр 190, 20-21.— Син Клоц Супр Рыл.— Ср. здкоиопрЕстжпьнъ бездкоиьиье Пс 102, 3 Син см. везд- коиеиик вездконьнѣ нареч. (1) греч. нет безоб- разно пісетпё: иача иоздрьми и оусты г(лдго)- лдти хиГл'ь| * и оукАрдти вездконнЕ н непо- дов’нЕ прдвьд’иААго Супр 554, 2 везвожьнъ, -ын прил. (13) авеос;, ттіе а©еотт)тое безбожный ЬегЬогпу: весь по- гднъскы • и везБОЖьнъі обычаи Евх 236 20; покажи Бездкоиьиоуоумоу и везкожьиоуоумоу ди’тоиииоу • и дел’мдтню • іако ты ксн БОГЪ крьстиіаиьскъ Супр 163, 7 □ в знач. сущ. безбожник ЬегЬогпік: везвожьие... доколн прЕовидиши в(о)жик трьпЕиик Супр 49, 22,— Супр 56, 5-6; 56, 23; 56, 24; 57, 14; 85, 5-6; 180, 12-13; 216, 26; 217, 14; 396, 22; 460, 21; Рыл 2 6^ 7-8 везвожьство, -а с (1) абеіа безбожие ЬегЬогпозі: не имамы цЕсдрЕ рдзвЕ кесдрд рЕшА • отъметдник вез гонеииіа • везвожьство съ егуптъскынмъ зъломъ Супр 435, 18
вез БвЗБОІЛЗНИІв, -иіа с (1) греч. нет бесстра- шие пеЬо)аспозі: авьк того трепетъ и неви- дѣньи обьа • іакоже ктомоу кмоу не иллжштоу везвоіазнніа • прочей ллжчнтн на Супр 559, 28 БбЗБРАІПЫГЬ, -ъін прил. (1): в е з - в р а ш ь и о в р а ш ь и о (игра слов) греч. нет еда без пищи дсііо Ьег рокппи: а кже которън кетъ ныша • принмын • и веЗБрашънынмъ ВрАШЪНЫИМЪ (! вм. врашъномъ) кръмА чдудъ- нд’го сего Супр 272, 12-13 БбЗБѣДЫГЬ, -ъін прил. (1) ахіѵбѵѵоі; безопасный Ьегреспу: да тн доведж дьнесь- -паствы БезвѣдьныА Супр 503, 5.— Ср. вѣда (вез вѣды) БбЗБбЩЫГЬ, -ъін прил. (3) [везвѣцгьн- Супр (1), Безвѣстьи- (!) Супр (1)] ссОЛос; невещественный пеЬтоіпу: и ста крьстъ миогосильнаіа сила • стрѣла иевндома • вылик везвештьно Супр 428, 6.— Супр 272, 18-19; 272, 27 БбЗБИНЫГЬ, ыи прил. в знач. сущ. (3) аОфо^, аѵебОѵѵос; невинный пеѵіппу: нъ вез- ВИНЪНЫА Н ПрАВЬДНВЫА ллжчнте Супр 398, 1.— Супр 368, 2-3; 398, 3-— Ср. везгрѣшьігь, не- вииьнъ, иеповнньнъ, непороченъ БбЗБОДЬНА, -ы ж (3) аѵсброѵ безводная пустыня Ьегѵоба роизѴ: вьсхотѢшіа хотѣнью въ поустыні • і нскоусішьк в(ог)а въ везводьнѣ Пс 105, 14.— Пс 77, 15 Син; Пс 77, 17 Син.— Ср. поустынн БбЗБОДЫГЬ, -ыи прил. (7) аѵоброс; без- водный, сухой Ьегѵобу, зисЬу: прѣходитъ сквозѣ везводъиаѣ мѣста Л 11, 24 Мар (вез- дънаа Зогр); вв землі поустѣ і непрѣходьнѣ і везводьнѣ Пс 62, 2 Син.— Пс 77, 40 Син; 104, 41 Син; 106, 4 Син; 106, 35 Син; Евх 55а 3-4 БвЗБРѢМбНЫГЬ, -ыи прил. (2) [везъ- Супр (1)] 1. греч. нет безвременный, вне времени Ьег сази, тіто саз: имѣвъ в’ сенѣ слово... въ обличьи своемь • съпрнсносжціь- ноумоу • везврѣменъно • весконечьно Евх 67а 9-10 2. аа>оос, преждевременный ргебсазпу: ии мозѣте измѣнити везъврѣмеиьноіж съмрьтніж • сладъкыа сел жизни Супр 86, 30 БбЗБѢДЫГЬ, -ыи прил. (1): тьма вез - вѣдьнаіа греч. нет тьма невежества іша пеѵёботозіі: ізведн и отъ слѣпоты • ѣко из везвѣдъныьа тьмы Евх 33а 24 БбЗБѣРИіе, -иіа с (1) греч. нет безверие, иеверие пеѵёга: ізгона в’сѣко незвѣрне из людей своихъ Евх 446 15-16.— Ср. иевѣрнк, невѣрьствнк, невѣрьство незвѣстънъ Супр 272, 27. см. вез- веціьнъ БвЗБѣСТЫГЬ, -ыи прил. (1) абг|Ло<; неиз- вестный, неясный пегпашу, пе)азпу: нез- Б63 Б вѣстьнаа и таинаа прѣллждростъ твоіж ѣвілъ ми есі Пс 50, 8 Син,— Ср. невѣдомъ БОЗГНѢвЫГЬ прил. (1) абруг)то<; беззлоб- ный пегпарсі Ьпёѵи: тако же творааше вьса лѣта жнтніа свокго • господоу равотаж въ молитвахъ прѣвываА... довродръзостенъ • ие- которнчьнъ Безъловенъ • безгнѣвенъ • пооу- чалнвъ Супр 207,21.— Ср. гнѣвъ (вез гнѣва) БвЗГОДИіе, -иіа с (1) аоэріа небдагоприят- ное время пеѵЬосіпу саз: варивъ вь Безгодьи і возъвахъ Пс 118, 147 Син БеЗГОДЬНѢ нареч. (1) ахаірак; не вовре- мя, несвоевременно пеѵсазпё, пеѵЬосіпё: не въсхоштн везгодьнѣ осжднтн севе Супр 269, 15.— Ср. врѣллА (нез врѣмене), годъ (не въ годъ) БеЗГРДДЬНИКЪ, -а м (1) аяоХи; чедовек без родины сіоѵёк Ьег дотоѵа: то како юже везградьннкы ли а наречемъ • или градьннкы вьсса вьселеныА Супр 84, 1 Безгрѣшьнъ, -ыи прил. (4) аѵадартт)то<; безгрешный ЬегЬгізпу: везгрѣшьнъ но вѣа- ше • нъ Безгрѣшенъ сы кръсти са Хил 1аа 12-13, 14.— Евх 86а 9; Супр 569, 9.— Ср. везвииьиъ, грѣхъ (вез грѣха), иевиньнъ, ие- повииьиъ БбЗДАРЬОТБЫТЬ, -ыи прил. (1) ахарютоб неблагодарный пеѵдёспу: съвлѣкъше нез- дарьствьиааго • пакы ниіате Супр 103, 2-3.— Ср. иевъзвлагодатьиъ, иевъзвлагодѣтьнъ незденик Пс 35, 7 Син; Евх 4а 8; Супр 77, 5-6 см. вездъиик БбЗДОБЬ нареч. (1) рат-цѵ тщетно, на- прасно пасіагто, тагпё: оиа же отъвѣштаста глаголжшта вездовь молншн са Супр 167, 4.— Ср. ашоуть, поустошь, спыти, соуи (въ соук), тырь (въ тъціе), оумъ (вез оума) БбЗДРОДЫГЬ прил. (1) ауеѵіі<; незнатный пеигогепу: (н)езродъи(а)... (н)звра в(ог)ъ / Кор 1, 28 Ен БбЗДРЫГЪТЫГЬ, -ыи прил. (1) греч. нет безропотный пегеріаѵу: х°Аи-" в63“ дръпътъное слдуженне Евх 89а 26-896 1 БбЗДРѢвЬНЪ прил. (1) а^ѵЛо^ не из дере- ва, недеревянный пе)зоисі ге сігеѵа, песіге- ѵёпу: двьрн вездъны възьмъ отъ срѣды • и врата нездрѣв’на кръстомъ х ( Рнст0 ) « (ч> > сьломь Супр 462, 17 БбЗДОуШЫГЬ, -ыи прил. (4) афсхо<; не имеющий души, неживой пешадсі сіизі, пейѵу: каменьк нездоуш’но и коумнрнк Супр 536, 9.— Супр 23, 9-10; 485, 20; 495, 25 БбЗДЪЖДИЮ, -иіа с (2) айхноб, а₽<?охі« бездождие, засуха Ьегсіезіі, зисЬо: да вы... отъгналъ належАштек вездъждик Супр 529, 28-29.— Супр 529, 13 79
вез БбЗДЪНА, -ъі ж (17) [вездьн- Сав (1) Син (3) Супр (3), везьи- (!) Син (1)] а|Ыаао<; пропасть, бездна ргоразі, ЫиЫпа: съмжтішіа СІА БеЗДЬНЪІ мъножъстко шюма кодъ Пс 76, 17 Син-, и запрѣті чръмьнумоу морю • і нсььче • и прокеде іа къ вездънѣ Ѣко по поустыні Пс 105, 9 Син; не вѣете ли іако огню неоугасакмоу быти • н чрькн иеоусыпаіжштоу * н вездьнѣ и тинѣ Супр 107, 20.— Зогр Мар Ас Сав Син Клоц Супр.— Ср. Бездъннк БбЗДЪНИКі, -ніа с (4) [вездьн- Супр (1), кезден- Син (1) Евх (1) Супр (1)] а(3гхшое, Рѵвб<; пропасть, бездна ргоразі, ЫиЫпа: повелѣ кго кь рѣкж кькрѣшти * н къ Бездьннн оумрѣтн Супр 153, 30; теке боіатъ са вез- деннѣ Евх 4а 8.— Пс 35, 7 Син; Супр 77, 5-6.— Ср. Бездъна БбЗДЪИЪ, -ъін прил. (4) аѵѵброс; (!), а©ѵ- рос (!) бездонный ЬегеЛпу: преходитъ сквозѣ вездънаѣ мѣста Мт 12, 43 Зогр Мар.— Л 11, 24 Зогр; Супр 462, 17 б е з д ь н а Сав Син Супр см. Бездъна вездьник Супр 153, 30 см. вездъннк БвЗИЛЛвНЬНЪ прил. (1) греч. нет без- ымянный, неназванный Ьеге)теппу, Ьег па- гѵи: псалмъ... да(кн)докъ • незіменнъ Пс 65, 1 Син б е з л о б - Евр 7, 26 Ен; Супр 172, 7 см. БеЗЪЛОБ- БбЗЛѣТЬНЪ прил. (1) греч. нет вневремен- ный, нестареющий Ьег ѵёки, пезіагпоисі: нмѢіа к’ секѣ слово... весконечьно * везлѣтъно Евх 67а 10 11 БбЗЛ/ІИЛОСТИВЪ, -ъін прил. (1) алт)ѵП6 немилосердный петііозпіпу: отъ дроужнны отътръгъше • ЛЮТЫА Н БеЗМІЛОСТНВЪІА слоугы дигаколокы Супр 64 3-4.— Ср. немилостивъ БбЗЛЛЛЪВИКі, -ніа с (5) [везмльв- Клоц 1)] агуі), і)пт>хіа безмолвие, тишина кіісі, іісЬо: везмлъкье много • і лілъчанке м’ного • везлількье много • ѣко цѣсарь съпітъ Клоц 126 2-3, 3-4 • монашеский или отшельнический подвиг молчания азкеііска изеЬгапозі, шісепі: въ начало въздраста • въ овла- шьстѣмъ овразѣ съі • въ кротости н къ вез- млъкии... видимъ вѣаше Супр 544, 25.— Евх 92а 1; Клоц 126 1.— Ср. везмлъкьсткнк, мльчаннк, неплнціеканнк БбЗЛ/ІЛЪВЫГЬ прил. (2) [везмльв- Супр (1)] т]оѵхіое, алеріеруо^ (!) безмолвный, молчаливый кіібпу, іісЬу, изеЬгапу: кь вез- млъкъио жнтне Евх 19а 16.— Супр 204, 24- — Ср. лільчаликъ БбЗЛЛЛЪВЬОТВИіе, -ніа с (1) і) асу іа без- молвие, (покорное) молчание кіісі, изеЬгапі: тѣллже аште съ везмлькьствнкмъ къ слѣдъ х<Рнс'Г0)С4 идеши Супр 462, 80 вез 26.— Ср. везмлъкнк, мльчаннк, неплнціе- каннк БбЗМЬЗДЬНИКЪ, -а м (2) [везмез- Ас (2)] аѵаруѵро<; бессребреник обпіёпу пега<іа)ісі сіоѵёк: мѢ(са)цд ноььв(ра) а с(кА)тоую чюдо- ткорцю вез’мездьиікоу козмън и даміана Ас 1256 2.— Ас 150а 25-26 БвЗМѢРЬНЪ прил. (3) ацбОт)тое безмер- ный пезтігпу: везмѣрьно множьстко отъ малъ Хлѣвъ прѣпнтѣлъ Супр 473, 10.— Супр 87, 11; 92, 14 БбЗЛШЖЬНЪ, -ъіи прил. (2): везліжжыіъ мжжь аѵаѵбро^ ’аѵі)р муж только по назва- нию шапгеі )еп росііе )тёпа: юсіфъ • вез- мжжъны мжжъ маріннъ Клоц 14а 15; Супр 451, 27 БбЗНАДвЖДЬНЪ, -ъіи прил. (1) греч. нет утративпіий надежду гігаііѵзі па<1ё)і: на- дежда везнадеждънъінмъ Супр 143, 29 Б63НАЧАЛЬНО нареч. (1) аѵархше без на- чала Ьег гасаіки: рождъшоуоумоу са отъ него везначАльио прѣжде вѣкъ Супр 188, 6 Б63 НАЧАЛЪ НЪ, -ъін прил. (11) аѵархое не имеющий начала пешарсі росаіки: тевк слакж късъілаемъ • везначАЛьноумоу о(ть)цк Евх 216 10; егдаже незначАЛьны о(ть)ць • везначАЛьное рождьстко • с(ъі)ноу своемоу сѵтъкры Евх 53а 9-10, 10-11.— Евх 4а 23; 20а 18; 216 11; 566 12; 616 5-6; 796 19-20; Супр 168, 22-23; 471, 9-10.— Ср. начало (вез начала) в е з о Мт 10, 29 Зогр см. вез Б630К0ВАТИ, -коуик, -коукшн несов. (1) аѵашхѵѵтеіѵ быть бесстыдным Ьуі пезіоисі- пу: онн же прѣвъікаахж везокоуикште • невѣ- рьсткнТмъ Супр 32, 26.— Ср. стыдѣтн са (не стыдѣтн са) БбЗОЧЬСТВО, -л с (5) аѵаібеіа, аѵаіа- Хѵѵтіа бесстыдство пезѣоисіпозі: нъ за вез- очьстко его • къстакъ дастъ емоу • елико трѣвоуетъ Л 11, 8 Зогр Мар Ас Сав.— Клоц 8а 35.— Ср. весрамнк, вестоуднк везплачьнъ Супр 429, 18 см. вес- плачыгь везпжтьнъ Супр 289, 17 см. вес- пжтьнъ везскръвънъ Супр 285, 17-18 см. вескръкьнъ БбЗОуЛЛАИ прил. (2) ауѵшцшѵ, срреѵбкт|Л- то^ неумный пегогишпу: іѵ нздраилю вез оумаи Супр 387, 7; іѵ веле оумъ вез оуман ськѣтъ • и неськѣштаиніа пльть (! вм. пльнъ) Супр 387, 14.— Ср. везоуліль, везоумьнъ, несъмъіслыгь БбЗОуЛ/Шіе, -ига с (27) аѵоіа, ауѵоіа, албѵоіа, асррооѵѵт), ауѵшцооѵѵт), аѵашОт|- аіа, цаѵіа, срреѵо|ЗХ.аРіа, тѵсркшоіс тоѵ ѵобе; (въ везоумнн ларасрроѵшѵ) неразум-
вез ность, безрассудство пегогит, розеѣііозі: они же ісплъииша са везоуми'к Л 6, 11 Зогр Мар', ВЬСМрЪД’кшіА СІА I СЫНИЩА рДНЪІ МОЬЬ • ОТЪ лица везоумпѣ моего Пс 37, 6 Син; Евх 76а 14.— Зогр Мар Син Евх Клоц Супр.— Ср. несъмъшілкиик БеЗОуліДЬ, ЕбЗОуЛХЬЛЬ, -ии прил. (9) [вез оумл- Супр (1), везоумьл- Сав (1) Супр (7)] афрсоѵ, ларафрсоѵ, ауѵсоцсоѵ неразумный, безрассудный пегогитпу, розеіііу: доколи кезоумьлн ксте Супр 27, 29 сл в знач. сущ.: рече же емоу в(ог)ъ везоумьлю Л 12, 20 Сав (везоумьне Зогр Мар Ас); везоумьлю въ смѣск творити зъло Супр 356, 25.— Супр 2, 16; 27, 29; 29, 19-20; 153, 7; 183, 4-5; 322, 27; 425, 7-8.— Ср. везоумди, везоумьникъ, везоу- мьнъ, воуи, нек'Ьглдсъ, иесълѵысльиъ, нерд- зоумыгь, нердзоумичьиъ, нердзоумивъ везоумьль см. везоуліль БбЗОуМЬНИКЪ, -д м (1) даѵаОХіое нера- зумный человек пегогитпу сіоѵёк: ы о(каа)иъі везоумьніче Клоц 12а 16.— Ср. везоумль БбЗОУМЫГЪ, -ъіи прил., сравн. ст. везоумь- ігЬн (19) [весоу- Син (1)] афрсоѵ, трс аѵоіас, цатаіос;, ауѵсоцсоѵ неразумный, безрассуд- ный пегогитпу, розеіііу: мжжь везоумеиъ не позндетъ • і нердзоумівъ не рдзоум’кетъ сіхъ Пс 91, 7 Син; се стдрѣишинъі жърцемъ и кннжьникомъ * везоумыткиціА млдденьцемь сьткорн Супр 340, 18-19 □ в знач. сущ.: везоумьне • въ сивк иошть д(оу)шж твоис істаздіж отъ тене Л 12, 20 Зогр Мар Ас (везоумьлю Сав).— Зогр Мар Ас Син Евх Клоц Супр.— Ср. везоумди, везоумль, воуи, некѣглдсъ, нердзоумивъ, иердзоумичьнъ, не рлзоумыгь, иесълѵысльиъ везчАдъиъ Супр 249, 16 см. веціАдьиъ везъ Зогр Ен Евх Супр см. вез везъвр'ѣменьнъ Супр 86, 30 см. вез- врѣменьнъ БбЗЪЛФБНВЪ, -ъіи прил. (1) ахахос без- злобный, кроткий, беспорочный ргозіу гІоЬу, тігпу: влъци... кротъкоіж овложени ко- жей* • и оврдзъмь веЗЪЛОВИВЪІА Пр’ЪлЬЦІА- кціе Хил 2а$ 22.— Ср. везъловьнъ, иезъло- внвъ, зъловд (ве-зъловы) БбЗ'ЬЛОБНЮ, -ига с (1) ахахіа беззлоб- ность, невиновность пеѵіппозі, доЬгоІа: не оувонцъ иеприпзиьствоу • нъ млддъінуъ везъловию Супр 340, 26.— Ср. незъловд, незъловнк БбЗЪЛОБЫГЬ, -ъіи прил. (10) [везьлов- Супр (2), везлов- Супр (1) Ен (1)] ахахо?, аѵе^іиаиое, адХойе беззлобный; кроткий, беспорочный ргозіу гІоЬу, тігпу: юидга и везъловьидід врьстд творьцд похвали Супр 324, вес Б 2-3; везловьиып стдрьць Супр 172, 7— Евр 7, 26 Ен; Супр 5, 30; 8, 28; 169, 5; 207, 21; 330, 21 22; 367, 26; 440, 17.— Ср. везъ- ловнвъ, незъловивъ, зъловд (вез зълокъі) БбЗ'ЬРДТИИ прил. (1) адоХёцртос мир- ный, без войны роко)пу, Ьег ѵаіек: почто иа везърдтни мир’ оустнте рдтн Супр 324, 22 везъчоувьствьиъ Супр 116, 5-6 см. веціоувьствьиъ везъчьствовлтн Супр 214, 30-215, 1 см. веціьствовАти везь Мт 10, 29 Ас см. вез везьловьиъ Супр 8, 28; 440, 17 см. везъловьиъ вес см. вез в е с а д а Супр 363, 23 см. весѣдд БвСВѢТЫГЬ прил. (1) греч. нет лишенный света )$оисі Ьег зѵёііа: «хватитъ омрдче- иъіхъ • ’кко весв-ктъиж тъмж Евх 33а 2 весквръиьиъ Служ За 2-3; Супр 362, 1 см. вескръвьиъ БбСКВРЬНЬНЪ, -ъіи прил. (2) греч. нет непорочный перозкѵгпёпу: ы жити емоу во в’семь гов'киьи * і вескврънъи'к • і оугодыгЬ житьи Евх 986 2.— Ен 346 5-6.— Ср. не- скврьньнъ БбСКОНЬЧЬНЪ, -ъіи прил. (4) ахрратое бесконечный пекопеспу: о въсхожденьн на оупъвдиие • живота весконечьнАдго Евх 65а 13-14; кмоуже слава и дръждвд въ весконьчь- иъіа в’ккъі вѣкомь Супр 543, 11.— Евх 67а 10; Супр 532, 18.— Ср. коньць (вез коньца) БбСКР'ЬБЫГЬ, -ъіи прил. (1) рай/юс; спо- койный, мирный, безмятежный роко)пу, кіідпу, Ьегзіагозіпу: кес’печдльно и вескр’вьио житик жнвъі Супр 492, 16-17.— Ср. веспе- ЧАЛЬНЪ БбСКР’ЬВЬНЪ, -ъіи прил. (3) [вескврънън- (!) Служ (1) Супр (1), везскръвъи- (!) Супр (1)] аѵаіцахтос бескровный пекгѵаѵу: при- носи весквръиъижіж жрътвж Супр 362, 1; въ годъ везскръкънъіА жрътвъі Супр 285, 17-18. — Служ За 2-3 Б6СЛ086СЫГБ, -ъіи прил. (5) аХоуос, аХбуютос бессловесный (о животных) пёту, петарсі сіаг гесі (о гѵітаіесіі); перен. нера- зумный пегогитпу: от’ци вдші акта весловесъ- иаіа животъиа оу прѣльсти В'кдхж Супр 27, 16; и съвъсхыштенн выхомъ іако весловесьиин животи Супр 108, 9.— Супр 273, 13; 321, 26; 495, 30.— Ср. весловьнъ, иесловесьнъ БбСЛОВЬНЪ, -ъіи прил. (1) аХоуютос не- разумный пегогитпу: нъ овдче зълъ лювопьри- ВА БЪІВАКТЪ и вестоудд • и весловънъінми иачинактъ Супр 443, 16-17.— Ср. весло- весьиъ, иесловесьнъ 81
вее БбСЛЪНЫГЬ, -ыи прил. (1) аѵркюі; ли- шенный солнечнаго света ро.чігасіаіісі ніи- песпіЬо .чѵёііа: гако оуко врата и весльиьиага адова жнлншта... постиже Супр 464, 7 БбСПбЧДЛЬНЪ, -ъін прил. (2) [кес’п- Супр (1)] ацё(Н|Гѵоб, адраурсоѵ беззаботный, спо- койный Ьегніагоніпу, кіібпу: и вы веспе- чал’нъи сътворнм Мт 28, 14 Ас (вес печали Зогр Мар Сав).— Супр 492, 16.— Ср. вес- кръвьнъ, печаль (вез печали) БбСПЛЛЧЬНЪ, -ыи прил. (1) адеѵОтіе бесслезный, без слез, без плача (рчоисі) Ьег 8І2, Ьег ріасе: иі миогоовразьиааго дьии • кѵ миогоплачьнааго и везплачьиааго Супр 429, 18 Бесплодыгь прил. (1) ахардос; бесплод- ный, неплодоносящий періосіпу, пергіпа- 5е)Гс і ріосіу: відѣ смокве акы чловѣка весплодь- иа Супр 345, 7.— Ср. иеплодьнъ, плодъ (вез плода), сѢма (иже ие творитъ сѣмеие) БбСПЛ'ЬТЬНО нареч. (1) аосоратсо^ бес- плотно пеіёіенпё: Благословимъ та... влаго- словешеиааго прѣжде вѣкъ • и досели вес- пльтьио Супр 330, 6 БбСПЛЪТЫГЬ, -ъіи прил. (17) [веспльт- Супр (9)] аосоцатое, аОкос, ааархое бес- плотный петарсі іёіо, пеіёіеяіу: единъ плачет’ са днѣ волъ • вида та весплотъныуъ а(и)ѣ(е)лъ житие приелілжфа Евх 88а 9’, дьиесь аигели съ чловѣкы размѣсншА са • и ИОСАШТИИ тѣло СЪ ЕвСПЛЬТЪИЪІИМИ силами * пѣтик вьспѣваіжтъ Супр 486, 30.— Ен Евх Супр.— Ср. плъть (вез плъти) Б6СП0СДГАИ прил. (1) алеірбуаро^ неза- мужний пеѵдапу: тоа оуво дѣльлѵа твока веспосагаА лѵатере и дѢвица • ллилоуи ма Супр 391, 27 Б€СШ*ДВЬДИ№, -иіа с (1) абіхіа неспра- ведливость пезргаѵесііпозі: а ие весправьдига дѣлайте Супр 257, 24.— Ср. иеправьда БбСПРДБЬДЬНЪ, -ъіи прил. (1) тт)е абіхіа^ несправедливый пезргаѵесіііѵу: оувои вес- правьдьныи ТВОрАТЪ • и вь тьмиицж вьнити отъмештжтъ са Супр 432, 6.— Ср. иеправь- дивъ, иеправьдьнъ БбСПРИКЛАДЫГЬ, -ъіи прил. (1) греч. нет беспримерный, несравненный Ьегрпкіабпу, пезгоѵпаіеіпу: сътвореи... весприкладъижіж цѣлъвь • съдравие и оцѣціеиие Евх 476 2-3 БбСПРѢСТДНН нареч. (5) абіаХеілтсос;, аяёраѵта беспрестанно, постоянно Ьег рге- зіапі, пеизіаіе: волѣзни веспрѣстаии кмѴ творА Супр 567, 7.— Супр 13, 26; 192, 21-22; 327, 11-12; Рыл 2аа 3.— Ср. въіииж, иностаиь, незамждьио, присно БбСПЖТЫГЬ, -ъіи прил. (1) тт)б аѵобіае бездорожный Ьегсезіпу: заклжднвъ въ вез- пжтъныа крѣ гы Супр 289, 17 82 вее Б6СРЛЛЛИІ6, -ига с (3) аѵаібеіа, аѵаіа/ѵѵ- тіа бесстыдство пезіоисіпозі: гаже прьвои весрамик сътвори • весрамик довро Супр 394, 22.— Супр 394, 23-24.— Ср. везочьство, вестоудик БбСРДЛѴЬК’Ь, -а м (1) аѵаібре бесстыдник пе.чіоиііпік: и> сѢма уанаана весрамька Супр 323, 30.— Ср. вестоудьиикъ, вестоудьць БбСРДЛІЫГЬ, -ъіи прил. (1) аѵаібёотато^ бесстыдный пехіоибпу: весрамьиага • жена смыти стыди са Супр 13, 14.— Ср. вестоу- дьиъ вессьиик Супр 274, 26 см. весъиик Б6СТРДСТИК>, -ига с (2) аяаОеіа, абеіа(!) отсутствие страданий гіѵоі Ьег иігрепі: вьзведи ны съ совоіж * иа свое вестрастне Евх 65а 20; доколѣ наше вестрастик льстншн іѵ чловѣче Супр 436, 30 БбСТРДСТЬНЪ, -ъіи прил. (4) апайре не знающий страданий пегпарсі иігрепі: съін родомь вестрастеиъ Евх 26а 15-16.— Супр 436, 19; 504, 6; 511, 13-14.—Ср. страсть (вез страсти), врѣдъ (не приимъ врѣда) Б6СТОУДИК>, -ига с (3) аѵаібеіа, аіо%йѵт) бесстыдство пезіоисіпозі: вельѣ дръзость велье вестоудье Клоц 46 31.— Евх 536 22; Супр 526, 3.— Ср. везочьство, весра- мик БбСТОудЬНИК’Ь, -а м (1) афрсоѵ бесстыд- ник пе.чіоисіпік: да придетъ вестоудьницн прнкнлАИ жрътвж Супр 116, 9.— Ср. вес- рамъкъ, вестоудьць БбСТОуДЫГЬ, -ъіи прил., сравн. ст. вес- тоудьиѣи (10) аѵаібік, аѵаіо%ѵѵто<;, а\а- X сотое; бесстыдный пеніоисіпу: понеже вес- тоудъиаѣ дръзость съвыстъ са • і дѣтѣль съкоиьча са • тогда лі оувѣдѣ грѣуъ Клоц 56 17; да ие вестоудьиѣиша кго сътворнтъ Супр 412, 22.— Евх 54а 21; Клоц 4а 19; 56 35-36; 76 27; Супр 74, 24; 415, 16; 515, 1-2; 528, 9 — Ср. весрамьиъ БбСТОуДЫГЁ нареч. (1) греч. нет бесстыд- но пезіоисіпё: вестоуднѣ вьзирааше иа рака в(о)жига Супр 554, 12-13 БбСТОуДЬЦЬ, -а м (1) аѵаібре бесстыдник пезіоисіпік: о йжже ты сьвѣштавакши са н мѣиж творити вестоудьче Супр 415, 15-16,— Ср. вестоудьиикъ, весрамъкъ Б6СТЬЛѢНИК>, -ига с (1) афбароіа нетлен- ность пеііепі, перен. перогиёііеіпозі: ты кес- тьлѣиикмъ тълѣиьк отъгъна Супр 505, 26.— Ср. иетьлѣиик, неистьлѣиик БбСТЬЛѢіГЬ, -ыи прил. (1) греч. нет не- тленный пеііеіісі, перен. перогинііеіпу: въ кестьлѣиынуъ мѣсто • тьлѣиик ПрИОЕрАШТЖ Супр 164, 30.— Ср. вестьлѣиьнъ, иетьлѣньнъ, иеистьлѣиьиъ
вее вестьдѣньнъ, -ъін прил. (1) ттіе афбар- аіа$ нетленный пеі1е)ісі, перен. перогизі- іеіпу: даждъ и мьнѣ господі вднж вестьлѣньнжіж Супр 235, 10.— Ср. нестьлѣиъ, иетьлѣньнъ, не иетьлѣньнъ БвСТЖЖЬНЪ, -ъіи прил. (1) греч. нет пере- носимый без жалоб, безропотный зпазепу Ьег папкапі, Ьег зіёгоѵапі: послѣдоуьь пове- лѣннемъ его • въ завьдѣнънжіж молнтвж • въ кестжжъное поціеиие Евх 89а 25-26 несоумеиъ Пс 13, 1 Син см. везоумьнъ БССХРАМЬНИКЪ, -а м (2) аоіхое человек без крова сіоѵёк Ьег сіотоѵа: даждъ ми тѣло мрьтво нд погревеник... ісоусд весхрамникд Супр 454, 18.— Супр 455, 1.— Ср. домъ (вез домоу) кесцѣннъ Клоц 146 24; Супр 453, 14 см. кецѣньнъ кесчинди Супр 322, 25 см. кеціиндн кесчниик Супр 288, 24 см. веціиник кесчниьиъ Супр 288, 26-27; 398, 4 см. кецінныгь ве с ч ь с тв и к Супр 328, 10-11 см. ве- ціьствик кесчьствьнъ Супр 512, 7 см. кеціь- ствьнъ кесчьстнк Супр 74, 25-26 см. веціьстнк БеСЬЛЛРЬТИіе, -иіа с (5) [весьмрьт- Супр (1), весъмрът- Евх (1), весьмрът- Клоц (1)] аОаѵащ'а бессмертие пезтгіеіпозі: ты единъ кмъі весъмрътие Евх 616 10.— Клоц 106 5; 12а 27; Супр 480, 15; 517, 25.— Ср. весъ- мрьтьство БбСЪЛІРЬТЬНЪ, -ъіи прил. (30) [весьмрьт- Супр (8), весъмръ- Ен (1) Евх (11) Клоц (1) Супр (2) Рыл (1)] аОаѵато?, ахцратос, Ьѵг)тавѵт)тос, тт)с аОаѵаоіас бессмертный пезтгіеіпу: увдлимъ та г(оснод)і н(о)же нашъ • ѣкоже тевѣ едииомоу животъ весъ- мрътенъ есть Евх 58а 10-11 • перен.'. боа са * кдд коли отъ многддго к йеи попеченьи • весьмрьтьижк волѣзиь нанесетъ Супр 516, 24.— Ен Евх Клоц Супр Рыл.— Ср. не- съ мрьтьнъ БеСЪЛДРЬТЬСТВО, -д с (1) йдаѵаоіа бес- смертие пезтгіеіпозі: н(о)же идшъ • імѢіан единъ несъмрътъство Евх 576 15.— Ср. весъмрьтик весъниге, -Ніа с (1) аурѵлѵіа бдение, бессонница ЬсіёпГ: съид же толико прикмыа- ше • кликоже тъчыж оумд не погоувити • вессьннкмъ Супр 274, 26.— Ср. въдѣиик БвСѢДЛ, -ъі ж (36) [кесд- Супр (1)] 1. Хоуое, Хакіа, бцЛіа, Ьіакоут), ёѵтеѵ- ейто/іа (!); (жродивдід весѣдд рсороХо- уіа) слово, речь, разговор зіоѵо, гес, гог- тіиѵа: юже не зд твонк весѣдж вѣроуемъ И 4, Б6ЦІ Б 42 Зогр Мар Ас; і ддждн намъ • да полезьны вжджтъ Бесѣды наша Евх 18а 2 П ХаХіа речь, манера речи тіиѵа, грйзоЬ тіиѵу: въ істннж і ты отъ ннуъ еси • і весѣдд твоѣ двѣ та творитъ Мт 26, 73 Зогр Мар Ас Сав (2); ібо гдлнлеанннъ еси • і Бесѣда тво'к подобнтъ ти са Мк 14, 70 Зогр Мар 2. ѵлодеоіе, РЛоі^ проповедь кагапі, Ьотіііе: хотѣуъ пд- трідруовж весѣдж къ вамъ • простърѣті Клоц За 27.— Зогр Мар Ас Сав Син Евх Клоц Супр.— Ср. весѣдовдннк, слово, рѣчь Бесѣдовдниіе, -ніа с (1) оціХіа разговор, беседа гогЬоѵог, Ьезесіа: весѣдовдиик обы- чаи • обьштик кже ид трепезѣ Супр 411, 28 (весѣдж Клоц 46 21).— Ср. весѣдд Бесѣдовати, -доуж, -доукши несов. къ комоу, съ цѣли», комоу (50) 1. бцікеіѵ, лро- ооціЛеіѵ, ХаХегѵ, фіД.око'уеіѵ, лераіѵеіѵ, Хёуегѵ, ЬіаХё'уегѵ, ЬіаХё'ѵеодаі, фвёууеаваі, ѵла'уореѵеіѵ, лрооа'уореѵеіѵ; (овилнкли» весѣ- довдти періттоХоуеіѵ) беседовать, разгова- ривать, говорить гогтіоиѵаі, тіиѵіі: та не- сѣдовддшете къ сенѣ • о всѣуъ сиуъ приклю- чьшихъ са сиуъ Л 24, 14 Зогр Мар, весѣдо- ВААСТА Ас; ЗАКЛИНАЮ та... Бесѣдовдвъшиимь • идмъ стрдс(ть)ми до гровд • і ада вьскръсе- ииемь испровръгъшиимь Евх 536 5-6; сего дѣльма четврьтъи се дьи’ имамъ весѣдоуА съ вами о молитвѣ за врдгы Супр 406, 29 2. оѵѵтѵ'ухаѵегѵ, оѵѵоцЛеіѵ общаться, встре- чаться с кем-л. )ебпаі, зіукаі зе 5 пёкупт. не можадуж * Бесѣдовати къ немоу • народомъ Л 8, 19 Зогр Мар Ас Сав.— Зогр Мар Ас Сав Ен Евх Супр.— Ср. глаголати, повѣ- дати БеЦІИ ИЛИ прил. (1) атахтос необуздан- ный, несдержанный пеѵагапу, пеикагпёпу: съБОрд весчиидк множьство рдзоумѣвди Супр 322, 25-26.— Ср. веціииьиъ веціииицд Клоц 2а 24-25 см. веціииьиицд Бещиниіе, -нга с (1) ахатаотаоіа бесчин- ство, необузданность, несдержанность пеѵа- гапозі, пеикагпёпозі, гіогасі: и влджеиоуоумоу Савѣ • отъ лавры отъшъдъшоу нд страны скудопольскъіА • весчинніа ради послѣдьнннуъ • иже въ новѣй лаврѣ выша Супр 288, 24.— Ср. веціииьиицд Бещиньницд, -а ж (1) греч. нет бесчин- ство гіогасі: нъ і позьрАштжіА нуъ къназа ТДКОВЬСАІА Б6ШТІНІЦА (! вМ. БеШТІНЬИІЦА) Клоц 2а 24-25.— Ср. веціииик БеЦІИНЫТЬ, -ыи прил. (3) [весчи- Супр (2)] атахтос, ттіе ата^іае необузданный, несдержанный пеѵагапу, пеикагпёпу: чъстъ- ныи ісѵднъ бѢжа Бесчинънддго съворд Супр 288, 26-27.— Супр 398, 4; 497, 24.— Ср. ке- Ц1НИАИ 88
веці Б6ЩИ СЛЫТЬ, -ъіи прил. (9) [вечислъи- Супр (2)] арётрртос, атахтос (!) бесчислен- ный; безмерный певсівіпу; певтігпу: и авик по кд’иомъ д’ии > прнде съ множьствомъ вок- водъ... съ... вештислъиыими вой Супр 561, 26', увалимъ та г(оспод)і в(о)же иашъ • Ькоже тевѣ едииомоу животъ весъмрътеиъ есть • і слава иепостижьиа • с милость веціисльиа Евх 58а 12.— Евх 536 1; 68а 15; Клоц 5а 16-17; 126 15-16; Супр 448, 13; 541, 7; 565, 25-26,— Ср. веціисмеиьиъ БвЩИСЛІвНЬНЪ, -ъіи прил. (1) цѵрюі бесчисленный пе.чсЫпу: како можаа^ж про- тивж цесаремъ... стати < ижде мечи и сков- рады • и пешти • и вечисменьныл по вьса дьии сьмрьти Супр 442, 29-— Ср. веціисльиъ БвЩОѴ’ВЬСТВЬНЪ, -ъіи прил. (1) аѵаіаОт] тос ничего не чувствующий, не восприни- мающий піс песііісі, пеѵпітарсі: коумиромъ везъчоувьствьиомъ • жържште Супр 116, 5-6.— Ср. иечоувьствьиъ БеЩЬСТВИТВ, -иіа с (1): веціьствик сътворити атіра^еіѵ опозорить хпеи СІіі: не хоули хРис'госокл ц'йсарьства хоульнн- че • да не родивъшоуоумоу кесчьствик сътво- риши Супр 328, 10-11.— Ср. веціьстик, нечь- стик; веціьствик сътворити ср. веціьство- вати БеЩЬСТЕОВАТИ, -воуіж, -воукши несов./ сов. (2) [вечье- Супр (1), везъчьс- Супр (1)] атіца^еіѵ срамить/посрамить, бесчестить гпеисТоѵаі/гпеисііі, ройапёі: не ч’ти меие вечьствоул съзъдателіа Супр 510, 13; «укори и везъчьствова № Супр 214, 30-215, 1.— Ср. веціьствик (веціьствик сътворити), досаждати, досадити, чисти (не чисти) БёЩЬСТВЫГЬ, -ъіи прил. (1) тт)б ааеРеіас бесчестный Ьегесіпу: въ кои (г. е. ржц'й) оудръжа мьздж весчьстьвьижвк Супр 512, 7.— Ср. иечьстивъ, иечьстьиъ в е ці ь с т и Мк 6, 4 Зогр см. вез и чьсть БбЩЬСТИН прил. (2) [вечье- Зогр (1)] атщос непочитаемый, не пользующийся по- четом Ьегесіпу, перогіѵарс і сіі: и'йстъ пр(оро)къ веціьстии • тъкмо въ своемь отьчь- ствии Мт 13, 57 Мар Зогр.— Ср. веціьствьнъ, чьсть (вез чьсти) Бещьстиге, -иіа с (4) [вес’ч- Супр (1), вечье- Супр('З)] агіціа, аіохіохоѵ бесчестие, посрамление гпеисіёпі, ройапа: вестоуд’иа же лица ваша глаголжштаа иа в(ог)а не правьдж • вес’чьстиіа во испльиі Супр 74, 25-26, веціьстик сътворити атіца- 4еіѵ опозорить гпеисііі: да христосоу вечьстик сътворАт’ СуПр 385, 12.— Супр 436, 20; 510, 14.— Ср. веціьствик, иечьстик, иечьсть; веціьстик сътворити см. веціьствовати ял БИТ БеіДЬСТЬНЪ прил. (4) [вечье- Супр (2)] атіцое, атіцсоОеіс, т)тіца>цеѵос посрамлен- ный гпеисёёпу: того камеииемь вивъше про- биша главж емоу • і посълашА вештьстънд Мк 12, 4 Зогр Мар.— Супр 436, 7; 446, 17 в е ці а д а Л 20, 30 Зогр см. вез и чадо Б6ЩАДИК5, -иіа с (1) атехѵіа бездетность; бесплодие Ьехсіёѣпо.чѣ; періосіпо.чѣ: въздаах» ми зълаа въз довраа • и вецплдне д(оу)ши моей Пс 34, 12 Син в е ці а д ъ Л 20, 28 Мар см. вез и чадо Б6Щ АДЫГЪ, -ъіи прил. (5) [везчддън- Супр (1), баштьдьи- (!) Зогр (1)] атехѵо^, цт) хардофорйѵ бездетный; бесплодный Ьегдёіпу; періодпу: тъ оумьр'йтъ вештАдьнъ Л 20, 30 Мар (вештлда Зогр); не роди вез- чАдъиаіа Супр 249, 16.— Л 20, 28 Зогр; Л 20, 29 Зогр Мар.— Ср. чадо (вез чада) БбЦѢНЫГЬ, -ъіи прил. (3) [весц'йии- Клоц (1) Супр (1)] «тіцг|тос бесценный, драгоцен- ный тарсі певтігпои сепи, (ігайос еппу: не посрами иасъ... даекціиихъ въ има твое * дари вец'йнъиъііА Евх 44а 14.— Клоц 146 24; Супр 453, 14.— Ср. мъиогоц'йиьиъ в е ч и и оу Супр 565, 19 см. вез и чинъ вечисмеиьиъ Супр 442, 29 см. ве- ціисмеиьиъ вечьствовати Супр 510, 13 см. ве- ціьствовати в е ч ь с т и см. вез и чьсть вечьстии Мт 13, 57 Зогр см. веціьстнн вечьстик Супр 385, 12; 436, 20; 510, 14 см. веціьстик вечьстьиъ Супр 436, 7; 446, 17 см. веціьстьиъ в е ч а с т и Евх Іа 25 см. часть б и см. выти БИВАТИ, -авк, -акши несов. (1) алохтеі- ѵегѵ убивать хаЬцеі: ие оувоите са отъ вн- важцпихъ т-йло Мт Ю, 28 Ас (оувивагештніуь Зогр Мар).— Ср. оувивати БИСЬРЪ, -а м (20) [висър- Зогр (1) Ас (1) Сав (3) Клоц (1) Супр (5), висер- Зогр (1) Ас (2), виср- Супр (1)] цаеуадіѵпб жемчуг, жемчужина регіа: ии пом’йтаіте висеръ ва- шихъ пр'йдъ свийиѣми Мт 7, 6 Зогр Мар Ас Сав.— Зогр Мар Ас Сав Клоц Супр БИТИ, выж, вькши и виіж, викши несов. (>100) бёдеіѵ, тѵятеіѵ, хбятеіѵ, лѵіуеіѵ, фапі^еіѵ, цаоті^еіѵ, цаотіуойѵ бить Ьіі: ки'ѣахж і по лаиитама И 19, 3 Зогр, виі:хл Мар Ас, виіахж Сав; виетъ та трисавице г(ос- под)ь • часъиаа • емлисцпгй въ ё часъ • сего « виеииемь неотъв'йтъиомь Евх 49б 14 * ерра- уеХкобѵ, фа0бі^еіѵ, цаотгуойѵ бичевать Ьісоѵаі: и поржгажтъ са емоу • и досодать емоу и заплюіжтъ і * и вивъше оувиіжтъ і Л 18,
БИЯ БЛА Б 33 Мар (тепъше Зогр) • фоѵеёеіѵ убивать хаЬііеі: ллладеииштА... кд’иаче къ младьиѣи и лілѣчьнѣи пишти сжште • лютомь гнѣвомъ града иродомъ викмы Супр 391, 10 ф каме- ннкмь бити ХіОа^Еіѵ, Хі6о|ЗоХеіѵ забра- сывать камнями катепоѵаі: того камеииемь кнкъше провишА главж емоу Мк 12, 4 Зогр Мар.— Зогр Мар Ас Сав Боян Евх Клоц Супр Рыл.— Ср. тети, оувивати БИЧЬ, -а м (4) фрауёХХіоѵ, ФрауёЛХт) бич, плетка Ьіс, сійіку: съткорь ѣко бичь отъ връвні • кьса ізгъиа іцръкъве И 2, 15 Зогр Мар Ас.— Супр 193, 6.— Ср. вощага БИ№НИ№, -иіа с (4) [вьк- Супр (2)] то цаптіуйааі, холетбе битье; бичевание Ьііі; Ьісоѵапі: прѣдадлтъ і иа поржгаиие ььз(ы)- к(о)мъ • і Биеиие и пропАтье Мт 20, 19 Мар (0 Зогр); ринжшА са иа оукоризиы и кькиыа Супр 535, 19.—Евх 496 16; Супр 386, 12 влаго с см. благъ в л а г о Син см. влагоже БЛАГОВОЛИТИ, -лк, -лиши несов./сов. (18) на кого; о комь; чьто вёбохеіѵ благоволить к кому-л., любить/возлюбить кого-л. тГі гаііЬепі ѵ пёкотп, оЫГЬіі зі пёкоко; ты еси с(ъі)нъ моі възлюБлеиъі • о тевѣ клаговолиуъ Л 3, 22 Зогр Мар; вьсесъжагаемыхъ же ие влаговоліші 77с 50, 18 Син; ш Благоволити г(ос- под)ю в(ог)оу иа иы Евх 61а 11.— Зогр Мар Ас Сав Син Евх Супр.— Ср. влагоизво- лнтн БЛАГОВОЛіеНИіе, -иіа с (20) вёбохіа, ейуѵсоцооѵѵт) милость, благоволение тііозі, сІоЬга ѵйіе: еі о(ть)че ѣко тако выстъ • влаго- воленне прѣдъ тововк Л 10, 21 Зогр Мар Ас (2) Сав (2); въ влаговолеиі твоемь възиесетъ сіа рогъ иашь 77с 88, 18 Син.— Зогр Мар Ас Сав Син Евх Супр Рыл.— Ср. волга БЛАГ0В0ЛІ6Н0 нареч. (1) еѵарёотсое бла- госклонно Ыайозкіоппё: приемъи възможьио прнношенне въдовица • влаговолеио Евх 136 10 БЛАГОВОНЬНЪ, -ыи прил. (1) (влаговоньиа масть цй(2оѵ) благовонный, ароматный ІіЬо- ѵоппу, ргцешпё ѵопісі: и се жеиа... прииесъши стьклѣиицж Благовоньны масти Супр 391, 10 (ср. Алавастръ м’ѵра Л 7, 37 Зогр Ас, мѵроу Мар, алавастръ уризмы Мк 14, 3 Мар Зогр).— Ср. влагожхлиь,п> БЛАГОВРѢмеНЬНЪ, -ыи прил. (2) еѵхаі- ро$ своевременный, уместный ѵсазпу, ѵйосіпу: вл(а)годѣтъ оврАщемъ въ влаговрѣ- менънж помощъ Евр 4,16 Ен □клаговрі- м е и ь и о в знач. сказ. удобно, пора )е ѵЬо<1- пё, )е па сазе, )е саз: влаговрѣмеиьио оуно намъ • вьвести покааиию оучителіа Супр 390, 14.— Благовр'кмеиьио ср. врѣмА (врѣмА кетъ, довро КСТЪ Вр'кмА) БЛАГОВЪГОДЬНЪ, -ыи прил. (1) еѵаоеотос; угодный ргцетпу: ш влаговъгодьиѣ трѣвѣ быти • словесъиоумоу семоу слоужеиью иаше- моу • г(оспод)к помо(лимъ са) Евх 60а 14.— Ср. ВЛаГОПрИІАТЬИЪ, ВЪГОДЬИЪ, ДОБрОВЪГОДЬНЪ, оугодьиъ БЛАГОВѢРИІС, -иіа с (7) еѵаёрЕін набож- ность, благочестие хЬохпозі, ЬоЬаЬоіпозі: есть во дръзъ • и весрама • ии дѣвъства срамлѣьь са • ии цѣломждриѣ чьты • ни влаго- кѣриѣ воьь са Евх 88а 15-16; ции в(ог)а иашего вышьши са творите... страшьиыими сими мжками прѣтите • грѣхъ иа иы иосАште • влаговѣрик • иъ ие страшивомъ прѣтіте Супр 88, 21,—Евх 18а 5; 19а 18; 536 14-15; 946 9; Супр 57, 16.— Ср. влагочьстик, вѣра (влагаіа вѣра), говѣииьетво, говѣиик, довроговѣиик, ДОБрОЧЬСТИК БЛАГОВѢ РЫТЪ, -ыи прил. (6) еѵоері)с, еѵ<теР«гѵ, тідд еѵае|3еіси; набожный, благоче- стивый хЬохпу, ЬойаЬо)пу: па(мА)т(ь)„. влаговѣриом(оу) • коистатииоу ц(ѣса)рю Ас 1466 6.— Ен 5а 1; Супр 24, 25; 85, 11; 96, 21; 97, 15.— Ср. влагочьстивъ, влагочьстьнъ, довроговѣииъ, говѣииъ, доврочьстивъ, довро- чьстьиъ, чьстьиъ БЛАГОВѢ РЫТЬ нареч. (2) еѵаеР&д набож- но, благочестиво хЬохпё, ЬоЬаЬо)пё: и вьсн влаговѣрьнѣ живжшти'і о х(рИСТ0С)'Ь иоу- ждаауж са жръти богомъ Супр 68, 26.— Супр 69, 4-5.— Ср. влагочьстьио БЛАГОВѢСТВОВАТИ, -воувк, -воукши несов. (9) еѵаууекі^еаОаі возвещать (добрую весть) охпатоѵаі, Ыазаі (сіоЬтои гргаѵи): се во влаговѣствоувк вамь радость велыж Л 2, 10 Зогр (влаговѣштаіж Мар Ас, влаговѣстоуик Сав); миога же іна Благовѣствованіе г(лаго)лА къ людьмъ Л 3, 18 Зогр (влаговѣстъствоваше Мар Ас, повѣдаА г(лаго)ла(а)ше Сав).— Л 7, 22 Зогр; Л 16, 16 Зогр Мар; Л 20, 1 Зогр; Клоц 14а 5; Супр 451, 19; 452, 3.— Ср. Благовѣстити, влаговѣстовдти, влагокѣсть- ствовати, влаговѣщати БЛАГОВѢСТИТИ, -вѣціж, -вѣстишн сов./ несов. (17) еѵаууекі^еаСаі возвестить/воз- вещать (добрую весть) охпатіі/охпашоѵаі;, оЫазіі/оЫазоѵаі (доЬтои гргаѵи)-. подоваетъ ми Благовѣстити ц(ѣса)р(ь)ствие в(о)жие Л 4, 43 Зогр Мар; Благовѣсти са гаурніломъ ар’хаг’геломъ • дѣвѣ с(ва)тѢ и прѣчистѣ отъ рода цѣсарьска сжшти Супр 10, 20-21.— Зогр Мар Ас Сав Син Клоц Супр.— Ср. влдго- вѣстьствовати БЛАГОвѢСТОВАТИ, -тоунк, -тоукшн несов. (8) ЕѵаууекйеаСаі возвещать (добрую весть) охпатоѵаі, Ыазаі (доЬтои гргаѵи)-. прокажеиии очищаектъ са и глоусии слышатъ • 85
БЛА МрЪТВИИ ВЪСТАІЖТЪ • I ИИШТИИ КЛАГОвѢ- стоуиктъ Мт 11,5 Мар (влаговѣстьствоувктъ Ас, нет Зогр).— Л 7, 22 Мар; Л 8, 1 Зогр Мар; Л 9, 6 Зогр Мар Сав; Л 2, 10 Сав.— Ср. Благовѣствовати, Благовѣстити, клаго- ВѢСТЬСТВОВАТИ, БЛАГОвѢціАТИ БЛАГОвѢСТЬСТВОВАТИ, -воуик, -воукшн несов. /сое. (9) еѵаууеХі^еоОаі возвещать/ возвестить (добрую весть) охпатоѵаі/охпа- тіі, оЫаёоѵаі/оЫазіі (доЬгои гргаѵи): г(0СП0Д)ь ДАСТЪ г(ЛАГо)лЪ БЛАГОВѣсТЬСТВОуіЖ- цпимъ снлоіж миогонк Пс 67, 12 Син; Аггелъ... порожденіи* кго кже отъ грока благовѢстьствова Супр 451, 20-21; Клоц 14а 7.— Л 3, 18 Мар Ас; Л 20, 1 Мар; Мт 11, 5 Ас; Клоц 14а 18-19; Супр 452, 1.— Ср. клаговѣствоватн, БЛАГОВѢСТИТИ, БЛАГОвѢсТОВАТИ, БЛАГОвѢціАТИ БЛАГО ВѢЩАТИ, -АВК, -АКЦІИ несов. (3) еѵауѵеХі^еоОаі возвещать (добрую весть) ойіазоѵаі (доЬгои гргаѵи): се ко клаговѢштавк вамъ радость веливк Л 2, 10 Мар Ас (благо- вѣствоувк Зогр, клаговѣстоувк Сав).— Л 9, 6 Ас.— Ср. БЛАГОВѢСТВОВАТИ, БЛАГОВѢСТИТИ, БЛА- говѣстовати, благовѢстьствовати БЛАГОвѢщеНИіе, -ига с (12) [клдго- вѣ(ці)н- Ас (1)] 1. еѵа'У'уёХ.юѵ, та еѵаууёкіа добрая весть боЬга хѵё.чі: ие дасть ли кмоу родьствоу ІШАИОВОу БллговѣштеииіА Супр 249, 6-7 • еѵаууёХюѵ евангелие еѵапдеііит: гакоже сьвѣдѣтельствоуктъ МИ ПАВЬЛЪ глагола • по Блдговѣштению рече Супр 347, 21-22 2. ЕсаууеХіодб^ благовещение (церковный праздник) 2ѵёвіоѵапі (Раппу Магіе): на БЛАговѣці(е)ние с(ва)тѢи б(огороди)ци Ас 158а 2,—Ас 1446 2; 145а 4; Супр 243, 26-27; 243, 28; 245, 8; 249, 11; 301, 30; 445, 12; 464, 12.— Ср. евдигелик БЛАГОГОЛѢНЬНЪ, -ъіи прил. (1) еѵохекііе имеющий крепкие ноги та)Ісі реѵпё поЬу: нѣ ЛИ ЮИОТЪ ВЪ ВАСЪ и Бллгоголѣиеиъ Супр 30, 24-25 БЛАГОДАВЬЦЬ, -л м (1) сгуаѲб$, вар. <рі- КаусіОод благодетель доЬгосІіпес: ты вл(а- дъі)ко БЛАгодАвьче • і ч(ловѣ)к(о)люк’че Евх 10а 1.— Ср. Благодатель, благодатьиикъ, благодѣтель БЛАГОДАРИТИ, -рик, -риши несов. (9) еѵхарютеіѵ благодарить, восхвалять бё- коѵаі, ѵеІеЬіі: по ицѣлеиии многъі д’ии тоу БЛАГОДАрА И ХВАЛА • И ПрОПОвѢдАА у(рНСТо)СА б(ог)а илшего Супр 555, 28.— Супр 309, 7; 309, 12; 316, 29; 517, 19; 518, 11; 541, 28; 550, 28; 556, 2.— Ср. вллгодАрьствити, БЛАГОДАрЬСТВОВАТИ, ХВАЛИТИ БЛАГОДАРНК5, -ига с (1) греч. нет польза; благодеяние ргозрёсЬ; боЬгобіпі: ныига гнѢвааши са о божиихъ оучениихъ • гако пишеми 86 БЛА сжтъ иа БллгодАрик вѣроувкштнімъ Супр 403, 22 БЛАГОДАРЬСТВНТИ, -рьцівлвк, -рьствишн несов./сов. (10) 1. еѵ/аріатеіѵ, еѵхарютіаѵ алолёрле іѵ благодарить/ поблагодарить, восхвалять бёкоѵаі/робёкоѵаі, ѵхбаѵаі/ ѵхбаі бГку, ѵеІеЬіі: и видѣвъ стдрць лѣто- РАСЛЬ БЛАГОДАрЬСТвѣАПіе БОГА СЪ СЛЪЗАМИ Супр 300, 21; Аже възьмъ стлрцъ и съ слъзамн ОБЛОБЫЗАВЪ • ИзѢ • И БЛАГОДАрЬСТВИ ИЗВѣ- стивъпіааго кмоу бога Супр 300, 26 2. несов. еѵеруетеіѵ благодетельствовать, оказывать благодеяние боЬге сіпіі, ргокагоѵаі боЬго- СІІпГ: ОБЬХОДА ГрАДЫ И ВЬСИ • БЛАГОДАрЬСТВА вьса оутомькныА дигаволомь Супр 11, 9.— Супр 100, 17; 119, 9; 169, 26-27; 194, 2; 276, 22; 299, 25-26; 518, 17.—Ср. благо- дарити, БЛАГОДАрЬСТВОВАТИ, ХВАЛИТИ, БЛАГОДѣа- ТИ, БЛАГОТВОрИТИ, ДОБрОДѣіАТИ, ДОКрОТВОрИТИ БЛАГОДАРЬСТВНІИ, -лга с (2) еѵ/арнттіа благодарственная хвала, благодарение бё- коѵапі, бГкйѵхбапі: ие но на хвалж намъ слово И ИА БЛАГОДАрЬСТВИК ТЪЧЫЖ ТрѢвѢ • ИЪ И НА оученик оуспѣшеио Супр 379, 8.— Супр 524, 20.— Ср. БЛАГОДАрКНИК БЛАГОДАРЬСТВОВАТИ, -воувк, -воукши не- сов. (2) еѵхаріотегѵ благодарить, восхва- лять бёкоѵаі, ѵеІеЬіі: БЛАгодАрьствоуж тд г(оспод)и Тс(оу)х(ристо)се Супр 112, 10-1 Супр 103, 11.- Ср. БЛАГОДАРИТИ, БЛАГОДАрь- ствити БЛАГОДАРЬСТВЬНЪ, -ыи прил. (2) 1. еѵ- Харіаті)рю$ благодарственный бёкоѵпу; БЛАГОДАрЬСТВЬНЫА пѢсИИ ВЪСЫЛААПіе БОГОу Супр 292, 30-293, 1 2. греч. нет благодатный ргозрёёпу: а иже къ когоу вогатъство • скоро кетъ и БЛАгоДАрьствьно Супр 160, 9.— Ср. ДОКрОДАрЬСТВЬНЪ, ПОХКАЛЬИЪ БЛАГОДАРіеНИІИ, -ига с (3) [-ре- Супр(З)] еѵхадіотіа благодарственная хвала, благо- дарение бёкоѵапі, сІГкйѵхсіапІ: тевѣ славж и влАгодАреник въздакмъ Супр 342, 23- Су пр 319, 26-27; 340, 21.— Ср. клАгодлрь- ствик БЛАГОДАТ6ЛЬ, -лга м (1) еѵеруётг)? бла- годетель боЬгобіпес: окладаіжште ими блдго- длтеле нАрицАктъ са Л 22, 25 Мар (влаго- дѣтеле Зогр).— Ср. БЛАГОДАВЬЦЬ, БЛАГОДАТЬ- иикъ, Благодѣтель БЛАГОДАТИ, -дамь, -даси сов. (1) еѵеруе- теіѵ оказать благодеяние ргокагаі (ІоЬго- сііпі: пож г(оспод)ю благодавъшюмоу мнѣ Евх 74а 7-8 (влАгодѣАвъшкмоу Пс 12, 6 Син).— Ср. КЛАГОСЪТВОрИТИ, докросътворити БЛАГОДАТЬ, -и ж (24) /ецне, %аріщ«х милость, благодать тііозі, ргігеп: ие вой сд МАрие • ОБрѣте бо благодать отъ в(ог)а Л 1,
БЛА 30 Мар (влдгодѣть Зогр Ас); и кетъ зѣло старъ * и свѣтьлъ лицемъ и доушеіж пооусть- нѣн • И ЕОЖЬСТКЪИЪІА БЛАГОДАТИ ИДПЛЬНбИЪ Супр 302, 22.— Мар Супр Хил.— Ср. бла- гость, БЛАГОДѢТЬ БЛАГОДАТЬ НИ КЪ, -а м (1) еѵеруёттіе тот, кто делает добро, оказывает милость (іагее (іоЬга, тііозіі: нстиииоуоумоу с(ы)ноу • отъ отьцд влагодатьннкоу Супр 176, 5-6.— Ср. влдгоддвьць, Благодатель, Благодѣтель БЛАГОДАТЕНЪ, -ъіи прил. (2) 1. хе/арі- тсоцёѵос благодатный, исполненный ми- лости хаЬгпиіу, оЬбагепу тііозіі: радоуи са Благодатъиаѣ г(оспод)ъ съ тобож Л 1, 28 Мар (благодѢтъидѢ Зогр Ас) 2. ттіе /арітос милостивый тііозііѵу: влдгоддтьиое прнзывд- нне зндмендвъ д(оу)шж • не дастъ къ томоу страшьнънмъ пожрътоу выти змнемь Хил 1ба 14-15.— Ср. блдгодѢтьиъ БЛАГОДОуШИЮ, -ига с (1) еѵфѵ/іа душев- ное спокойствие (ІоЬга ту.чі, (іизеѵпі ро- Иосіа: да... вждетъ тн... длъгослоужью по- датель • влдгод(оу )шьк давець Евх 926 17-18 БЛАГОДѢтеЛЬ, -лга м (10) еѵеруётт)б, тйѵ ауаОЛѵ /ортіуое благодетель; тот, кто делает добро, оказывает милость сіоЬгосіі- пес, (іагее тііозіі: ц(ѣса)ре ььзыкомъ • оустоіАтъ імъ * і овладаіжште ими • вла- годѣтеле нарнцаиктъ са Л 22, 25 Зогр (блд- годдтеле Мар).— Клоц 106 36; Супр 148, 3; 322, 28; 393, 6; 402, 20; 417, 3; 417, 10; 493, 11; 494, 14-15.— Ср. блдгоддтьинкъ, Благодатель БЛАГОДѢТЬ, -и ж (>100) [вл(д)т Ас (1), вХгдѣ- Сав (3) Хил (1), влго- Ен (1) Син (1), влгодѣ(т) Рыл (1)] /арі^ 1. /арійца, еѵ/а- ріатіа, бѵѵаці^ (!) милость, благодать ті- ІО5І, ргіхеп: видѣ/омъ славж его • славж Ѣко ІНОЧАДДегО отъ о(ть)цд • ІСПЛЪНЬ БЛД- годѣтн іетнны И 1, 14 Зогр Ас; д’иесь во • ВЛДГОДѢТЬ С(ВА)ТДДГО Д(оу)ха • ПрИ/ОДАЦІИ освАці(а)етъ доуиовеииемь воды Евх 16 16-17 2. еѵеруеоіа, ауаі)6ті%; (влдгодѣть творити еѵареотеіѵ !) благодеяние, добро (іоЬго- (ііпі, (ІоЬго: творАИ в’сѣ въ влдгодѣть нашіж Евх 25а 15 3. /ара (!); (ие влдгодѣти имѣти а/аріатеіѵ) благодарение, благодарность (іік, ѵёёспозі: влдгодѣть милостивъіимъ и весъмрътъиыимъ богомъ Супр 146, 25; влдгодѣть нсповѣддіж БОГОу мокмоу • ддръство- вдвъшоуоумоу мн... вѣиьць Супр 254, 9-10 4. ареті) добродетель сіпозі: потъштд са съвьсѣкок тврьдостик съпнсдти • на възгрдж- деннк... подражателемъ тдковъіа о /(ристос)ѣ влагодѣтн Супр 272, 1 5. /аріе приятность ІіЬозі: и така словеса да износитъ • да дастъ влдгодѣть слъішаштні'мъ Супр 497, 22.— БЛА Б Зогр Ас Сав Ен Син Евх Клоц Супр Хил Рыл Зогр-лл.— Ср. благодать, влагодѣгаиик, БЛАГОСТЬ, милостыни, милость, дѣтѣль (влага, ДОБрД дѣтѣль) БЛАГОДѣТЬНЪ, -ыи прил. (9) 1. хе/арі- тсоцёѵо? благодатный, исполненный милости хаЬгпиіу, оЬдагепу тііозіі: рддоуі са влаго- дѣтъндѣ Л 1, 28 Зогр Ас (влагоддтъидѣ Мар) 2. еберуёттіе, ттіе /арітос милостивый, благотворный тііозііѵу, ЫаЬосіагпу: днвлѣ/ж са о словеси влагодѣтьиѣ • нс/одаціи/ъ (!) из оустъ его Л 4, 22 Сав (влагодѣтн Ас, благодати Мар, нет Зогр); іеточьииче влдго- дѣтьны Евх 216 4-5; нсповѣждъ оуко іако ежтъ вози истниьиии • влдгодѣтьиин Супр 148, 17 3. еѵ/аріатоб благодарный ѵсіёс- пу: н вы влагодѣтии Бывайте Кол 3, 15 Ен.— Евх 43а 5; 85а 24; Супр 256, 8.— Ср. влдгоддтьиъ БЛАГОДѢіАНИЮ, -ига с (12) [влдгодѣд- Евх (3) Супр (7)] еѵер'уеоіа, ейер'уёттща, ауаОоер'уіа, еѵлоііа, хт)бецоѵіа делание добра, благодеяние копапі сіоЬга, (іоЬго- сіппозі, (іоЬгосііпі: исповѣдаемъ влдгодѣть • проповѣдаемъ м(н)л(о)сть • ие таимъ влаго- дѣдинѣ Евх 46 9; вьед июдед нспльин са влдго- дѣдиин Супр 323, 25-26.— Евр 13,16 Ен; Евх 246 11; 82а 11-12; Супр 95, 7-8; 396, 25; 398, 16-17; 411, 18; 417, 4;417, 22;494, 13.— Ср. довросътворкиик БЛАГОДЪІАТИ, -дѣвк, -дѣкши несов./сов. (4) [-дѣд- Син (2) Евх (1)] еѵеруетеіѵ, еѵер'уетеіойаі, еѵареотеіѵ (!) оказывать/ оказать благодеяние, делать/сделать добро ргокахоѵаі/ргокахаі доЬгосІіпі, копаі/ ѵукопаі (ІоЬго: а и не влдгодѣти имѣти влд- годѣввштиимъ Супр 127, 10-11; вьзовж къ в(ог)оу вышьиюмоу * к(ог)оу влдгодѣдвьшюмоу мнѣ Пс 56, 3 Син.— Пс 12, 6 Син; Евх 95а 7-8.— Ср. Благотворити, влдгодѣть (БЛАГОДѢТЬ ТВОрИТИ), ДОБрОТВОрИТИ БЛАГ0Ж6 межд. (8) еѵуе хорошо, так и надо (іоЬге іак: рѣшьь благо же благо же видѣсте очи идіш Пс 34, 21 Син.— Пс 34, 25 Син; 39, 16 Син; 69, 4 Син.— Ср. до врѣ БЛАГОИЗВОЛИТИ, -лвк, -лиши сов./несов. ид кого, ид комь, о комь, въ комь (12) [вХго- Сав (1)] еѵбохеіѵ возлюбить/любить ко- го-л., благоволить к кому-л. паді хаііЪепі ѵ пёкот, оЫіЪіі зі пёкоИо, тіі хаІГЬеш ѵ пёкот'. се отрокъ мои егоже ізволн/ъ • възлювлеиы мои • ид ньже благоізволи д(оу)им моѣ Мт 12, 18 Зогр Мар Ас, ид иемьже Сав; сь естъ с(ы)иъ мон вьзлювлеиы о иемьже клдгонзволнуъ Мт 17, 5 Мар; Евх 36 1; ѣко влд- гонзволн в ніхъ Пс 43, 4 Син.— Л 12, 32 Зогр 87
ВЛА Мар Ас Сав; Пс 48, 14 Син.— Ср. благо- волити БЛАГОИЗВОЛБНЪ, -ъіи прил. (1) (влдгоиз- вольиъ быти еі>6оиіцеіѵ) известный, знаме- нитый ргозіпіу: того рдди пдче благоизвольнн выша Супр 373, 3-4 БЛАГОИЗвОЛіеНИіе, ига с (3) а<?етг| преимущество, добродетель ргесіпозѣ, сѣпозѣ: нѣсть иного бога рлзвѣ меие • и СЛАВЫ МОКА ИИОМОу Не ДАМЪ • НИ ВЛАГОИЗВОЛе- иии моиуъ вАіАНиимъ Супр 263, 4 (Ис 42, 8).— Супр 8, 27-28; 274, 5 6 БЛАГО ИСПЫТА НИ 16, -иіа с (1) аи<н|3еіа старательность ресііѵозѣ: Аште во... старѣ- ИШОуОуМОу БрАТНД ИШТвТЪ ВЛАГОИСПЫТАНИе • како есть моштьио въ тонжде вьси мнозѣуъ снцнуъ подсучити Зогр-лл 16 18.— Ср. испы- ТАНИК, опасеник, ОПАСЪ БЛАГОКОРбНЕНЪ, -ъіи прил. (1) епрі^ос, вар. еѵ благородный, хорошего про- исхождения, рода 2 доЬгёйо когепе, годи, изІесЬѣіІу: влагокоренньмъ рддовАнымъ • въсеьк земліА Пс 47, 3 Син БЛАГОЛѢПЕНЪ, -ъіи прил. (1) еолраусоб (!) красивый, прекрасный кгазпу, рйѵаЬпу: отъ несмщииуъ въ въітие • в’се в(лд)голѣпъ- ное словомь съставль Евх 566 18-19.— Ср. ДОБрЪ, КрАСЬИЪ, лѢпЪ БЛАГООБРАЗЬНО нареч. (1) еѵстхтщбѵсоб добропорядочно паіейіё, зіизпё: ѣко въ дие БДАгошБрлзно ходимъ Рим 13, 13 Ен БЛАГООБРАЗЕНЪ прил. (6) еѵохйцшѵ, ЕѴП(>елі)б добропорядочный, почтенный па- Іегіѣу, зіиёпу, росезіпу: приде Іосифъ отъ лримлт’еіА • влагооБрАзьнъ съвѣтьиикъ Мк 15, 43 Зогр Мар Ас (2); дажди емоу житие БЛАгооБрлзъно Евх 99а 2.— Евх 76 3-4.— Ср. ДОБрООБрАЗЬИЪ БЛАГОПРИИЛІИЧБНЪ, -ъіи прил. (1) еѵ- побобеитос благоприятный, удобный ргі- Ьосіпу, рпгпіѵу: нъіиіа крѣмА вллгоприимичьио Супр 356, 8.— Ср. приимичьнъ БЛАГОПРИЛбЖЕНЪ, -ъіи прил. (1) еѵпа- (>еб(>ос; усердный зпагіѵу, йогііѵу: иепо- слгъшиіа во печетъ са о г(оспод)и... иа доБроовразьнок * и вллгоприлежьнок къ г(ос- под)и ве съмжштениіа Супр 375, 28.— Ср. прилежьнъ БЛАГОПРИЕ&ТБНЪ, -ъіи прил. (1) еѵа(>ео- тос угодный, приятный рецепту: гакоже жрьтва жива клагопрнАТъна тевѣ Супр 91, 23-24.— Ср. Благовъгодьиъ, въгодьнъ, до- БрОВЪГОДЬИЪ, ПрИІАТБИЪ, оугодьиъ БЛАГОРАСТЕОРіеНИіе, -иіа с (1) греч. нет приятное смешение, соединение ѵйосіпё зтізепі: вл(а)г(осло)ви внио се • і сътвори е во в’сѣко влагордстворение пижціиимъ Евх 146 4 88 БЛА БЛАГО РОДНИ?, -иіа с (1) еѵуёѵеіа благо- родство игогепозѣ: се и тѣло погоунитъ • и доушевио влагородик прѣдактъ Супр 494, 21-22.— Ср. донрородик, доврородьство БЛАГОРОДЕНЪ, -ъіи прил. (1) еѵуеѵі)б благородный цеогепу: не миоэи влагород.. 1 Кор 1, 26 Ен.— Ср. доврородьиъ, чьстьнъ, родъ (блага, довра рода) Благословеиик Евх см. БЛАГОСЛОВЛКИНК Благословенъ Зогр Сав Служ Евх см. влагословлкнъ Благословесенъ Супр 329, 26; 329, 29 см. влагословесьиъ БЛАГ0СЛ0В6СИТИ, -вешж, -весиши сое. (21) |влгс- Син (4), влагс- Син (3), вле- Син (1)] еѵкоуеіѵ 1. благословить рохейпаі: влаг(ослове)с(н) нъі в(о)же и оувоіжтъ ськ теве вьсі коиьці земльк Пс 66, 8 Син □ в л а - гословешенъ в знач. прил. еѵкоуіціё- ѵос благословенный рогейпапу: вдагослове- шенъ грАДЪіи въ нма господьйе Супр 319, 27-28 (вл(агослове)нъ Пс 117, 26 Син) 2. бла- гословить, вознести хвалу росйѵаііѣ, ѵгйаі сйѵаіи: в(лагос)л(ове)си • д(оу)ше моѣ г(оспод)ѣ Пс 102, 1 Син □ влагосло- вешенъіи в знач. сущ. етЛоутщёѵос; бла- гословенный, восхваленный сІоЬгогесепу, ѵеІеЬепу: придѣте възлюбькии да влАгослове- стимъ влдгословешеиддго Супр 320, 3.— Сиг Супр.— Ср. Блдгословествити, Благословити влдгословешенъ ср. влдгословествьиъ, благо словлкнъ БЛАГОСЛОВбСТВеНИІб, -иіа с (5) |влст Син (3)] еѵХоуіа благословение рогейпа пІ: не рѣши» мимоходіаштиі вл(дгослове)- ствеине г(осподь)не иа васъ Пс 128, 8 Син.— Пс 23, 5 Син; 83, 7 Син; 132, 3 Син; Супр 493, 18.— Ср. влдгословеірвлкник, влдгосло- веціеник, влдгословешеник, влдгословлкиик БЛАГОСЛОВ6СТВИТИ, -вецівлж, -вествншн сов./несов. (36) [вХств- Син (22), влгетв- Син (1)] егЛоуеіѵ 1. сое. біббѵаі еѵХоуіас благословить рогейпаі: вл(дгослове)ствілъ есть домъ і(здрд)плевъ Пс 113, 20 Син 2. несов. благословлять, восхвалять ѵгсіа- ѵаі сйѵаіи, доЬгогесіѣ, ѵеІеЬіѣ: се нъіні в(лдгос)л(ове)ствітег(оспод)ѣ Пс 133,1 Син; вжді іміа его в(лдгос)л(ове)ствеио въ вѣки Пс 71, 17 Син.— Син Супр.— Ср. влаго- словеснтн, влдгословествовдтн, влдгословестнти, благословити, влдгословлати, влажнти БЛАГ0СЛОВ6СТВ0ВАТИ или БЛАГФСЛО- В6СЕСТВ0ВАТИ, -ствоувк, -ствоукшн не- сов. (1) ЕІЛоуЕІѵ благословлять гейпаі: въдовнціа его в(лагос)л(ове(ьс))ствоуіА в(ла- гос)л(ове)ціж Пс 131, 15 Син.— Ср. влаго- словестити, благословити
БЛА БЛАГОСЛОВеСТВЬНЪ прил. (1) еѵкоутщё- ѵое благословенный, восхваленный (ІоЬгоге сепу, ѵеІеЬепу: бжди ілма г(осподь)ие в(ла- гос)л(ове)ствьио Пс 112, 2 Син.— Ср. влаго- СЛОВеСЬИЪ, ЕЛАГОСЛОКЛКНЪ, влАгословествити (ела- гословесткеиъ), влАгословесити (влдгословешенъ) БЛАГОСЛОВвСТИТИ, -кеціж, -вестиши сов./ несов. (18) [вХтсв- Зогр (1) Мар (1) Евх (1), клстнти Ас (1) Син (4), бгсвс- Зогр (1), влгст- Мар (1)] еѵкоуеіѵ 1. хатеѵХоуеіѵ запсіі- Гісаге благословить/благословлять рохеЬ паі/хейпаі: ѣджціеллъ же имъ • принмь н(сИ|-)с(ъ) \лѢеЪ и вл(А)г(о)с(лове)шть • прѣлоллн Мт 26, 26 Мар Ас (бл(а)г(осло)- внвъ Зогр, влагословль Сав; оустъі своіми в(лАгас)л(ове)ціАхж і Пс 61, 5 Син 2. бла- гословить /благословлять, восхвалить/вос- хвалять Ѵ2(1а1/Ѵ2<іаѵаі сйѵаіи, дойгогесіі: в(лАгос)л(ове)ціж г(оспод)ѣ на вьсѣко врѣміл Пс 33, 2 Син; влАгословестдштиі во «го ела- гословешеии сжтъ Супр 319, 29.— Зогр Мар Ас Син Киев Евх Супр.— Ср. влАгослове- сити, КЛАГ0СЛ0В6СТВНТИ, БЛАГОСЛОВеСТВОВАТИ, КЛАГОСЛОВбСЬСТОКАТИ, БЛАГОСЛОВИТИ, клдгосло- влати, БЛАЖИТИ БЛАГОСЛОВеСЬНЪ прил. (2) еѵкоутщёѵое благословенный рохейпапу: ЕЛАгословесеиъ грддъіи въ нма господьйе Супр 329, 29.— Супр 329, 26.— Ср. ЕлАгословествьнъ, бла- гословлкиъ, клАгословесити (влАгословешеиъ) БЛАГОСЛОВбСЬСТОВЛТИ, -тоуис, -тоукши сов. (1) еѵкоуеіѵ благословить ѵхсіаі сйѵаіи: въ цр(ъ)къвдуъ ЕЛАГОСЛОВеСЪСТОуіЖ ты» Пс 25, 12 Син.— Ср. влАгословесити, благосло- вествнти, ЕЛАГОСЛОВеСТИТИ, БЛАГОСЛОВИТИ БЛАГ0СЛ0В6ЩВЛІ€НИІв, -ига с (1) еѵко уіа благословение рогейпапі: г(осподь)ие есть с(ъ)п(дсе)иье • и иа люденъ твоіуъ кл(а)гословецівеиье твое Пс 3, 9 Син.— Ср. клагословеціеиик, влАгословешеиик, влагословлк- инк БЛАГОСЛОВещенИіе, -иа с (4) [клгціе- Син (1) Супр (3)] еѵкоуіа, то еѵХоуеіоОаі. благословение рогейпапі: ие вьс^о-гѣ бл(а)- г(ослове)ціеныо и оуддлі ськ отъ иего Пс 108, 17 Син,—Супр 519, 11; 524, 4; 568, 27,— Ср. влдгословецівлкиик, влАгословешеиик, благо- словлкник БЛАГОСЛОВбШвНИІб, -ига с (2) еѵкоуіа благословение рогейпапі: влАгословешеиьк н полоучеиьк нцѣлеиьк приАшд Супр 568, 5-6,— Супр 524, 11.— Ср. вллгословецівлкиик, клагословеціеиик, влагословлкиик вллгословешеиъ см. влдгословесити БЛАГОСЛОВИТИ, -влвк, -виши сов./несов. (>100) [вХгв- Зогр Мар Ас Сав Боян Ен Евх, клгсв- Зогр Мар Сав Клоц, вгсв- Зогр, БЛА Б вХгов- Евх, вХгос- Мар Ен, вХгослв- Мар, вХг- Евх, елагв Зогр, елагов Евх, нла(Р)с- Евх, вла((?)е- Евх, влти Мар Ас Ен Син Клоц, влгсти Мар Син, влйти Ас Евх, влети Син Евх Клоц, вХг Син, бХагсти Син, влайти Син, вХготи Клоц] еѵкоуеіѵ 1. благосло- вить/благословлять рохейпаі/гейпаі: приімъ и(соу)с(ъ) • улѣвъ г вл(а)г(осло)вивъ • пре- ломи і Мт 26, 26 Зогр, благословль Сав (вл(А)г(о)с(лове)штк Мар Ас); по истинѣ ие елагословыж иго Супр 298, 27 2. е'ѵхаеютеіѵ, аѵѵрѵеіѵ, Е'ѵаууеХі^еаОаі (!) благословить/ благословлять, восхвалить/восхвалять ѵхсіаі/ѵгсіаѵаі сйѵаіи, боЬгогесіі, ѵеІеЫі: і ѣко е(ог)а вл(а)г(о)с(ло)виша садаштаго иа жрѣвАте Клоц 1а 36-37; Супр 326, 15-16; НЪ МЪІ ЖИВНИ БЛАГО (сло) ВИЛЛЪ ТА Евх 646 25-26.— Зогр Мар Ас Сав Боян Ен Син Евх Клоц Супр.— Ср. влАгословесити, благо- словествити, БЛАГОСЛОВеСТВОВАТИ, ЕЛАГОСЛОВеСТН- ТН, БЛАГОСЛОвеСЬСТОВАТИ, ЕЛАГОСЛОВЛИТИ, БЛА- ЖИТИ БЛЛГ0СЛ0ВЛІАТН, -<аж, -акши несов. (3) 1. еѵХоуеіѵ благословлять г ей па і: овемъ ІА БЛАГОСЛОВлѢдше * ВЪЗЛАГАІА рЖцѢ ИА ИА Мк 10, 16 Мар (влАгословештААше Зогр) 2. аіѵеіѵ благословлять, восхвалять сіоЬго- гесіі, ѵгбаѵаі сйѵаіи: оиа же иджштд вла- гословыаста бога Супр 5, 16.— Л 24, 51 Зогр.— Ср. влАгословествовАТи, влАгослове- СТВИТИ, ЕЛАГОСЛОВеСТИТИ, БЛАГОСЛОВИТИ, БЛАЖИТИ Бллгословлісниге, Бллгословениіе, -ига с (28) [благословьии- Супр (8), благосло- веи- Евх (2), вХговеи- Евх (4) Ен (1), вХгвеи- Евх (7), вХгсли- Син (1), влгослови- Син (1), бХи- Син (1), ЕЛА(г)словеи- Евх (1), БХдгвеи- Евх (1), вл(г)веи- Евх (1)] еѵХоуіа, еѵцё- ѵеіа, то еѵХ.о'уеіоОаі; (влагословлкиик възати, прніАти еѵХоуеіоОаі; вез благословлкииіа аѵеѵ- Х.бут)то^) благословение рохейпапі: влаг(о)- словеине трдпезѣ Евх 17а 23; сътвори ек въіти в’сѣмъ « ПОЧрЪПА№Ц1ИИЛЛЪ отъ неіА * И КрОПА- ЦІИИМЪ СА еж • I ВЪКоуШАНКЦІИМЪ еіА * вл(а)- г(осло)веньи іеточьникъ Евх 66 18.— Ен Син Евх Супр.— Ср. влАгословествеиик, благосло- вецівлкиик, Бллгословеціеиик, влАгословешеиик БДАГословліенъ, Благословенъ, -ъш прил. (31) [благословьки- Супр (4), благосло- веи- Сйв (2), влгвеи- Зогр (1) Служ (1) Евх (1); еХгсв- Зогр (1), вХгслв- Мар (1), вХгси- Зогр (1) Мар (1), бХгсви- Мар (1), вХгв- Зогр (1), вХгн- Зогр (1) Мар (1) Син (1), вХви- Ас (2), вХи- Ас (3) Син (2) Евх (2), вХгви- Сав (2), вХгослви- Мар (1), еХагои- Син (1)] еѵЛоутірёѵос, еѵЛоутітдс; 1. благо- словенный рогейпапу: вл(а)г(о)с (ло)венъ плодъ чрѣвд твоего Л 1, 42 Зогр Мар Ас Сав 89
БЛА 2. благословенный, восхваленный ЫаЬогесе- пу, ѵеІеЬепу: Бл(а)г(о)с(лове)нъ г(оспод)ь б(ог)ъ і(здраи)левъ Л 1, 68 Зогр Мар Ас, клагословькиъ ксн г(оспод)и к(о)же НАШЪ Супр 112, 21.— Зогр Мар Ас Сав Син Служ Евх Клоц Супр.— Ср, влагослоке ствьиъ, влагословесьиъ, влагословесити (блд- іословешеиъ) БЛАГОСТЪІНИ, -иьь Ж (11) [властыіА (!) Син (1)] хдтщ’ютгіс, аѵаОаххбѵт), ауа- О6тт]С, біхаіоабѵт] доброта, благожелатель- ность доЬгоііѵозё, Іазкаѵозі: възлюеілъ есі зълоеж паче влагостъіиьь Пс 51, 5 Син; во- пль ии д(оу)шж рака свокго твока елагостыйа Супр 163, 5-6.— Пс 13, 1 Син; 13, 3 Син; 24, 7 Син; 36, 3 Син; 37, 21 Син; Евх 8а 9; 24а 19; 746 23; 77а 3.— Ср. благость, КЛАГЫНИ, ДОБрОТА БЛАГОСТЬ, -и ж (23) [елаНст- Син (2), влг- Ен (1)1 хрпатбттіе, ауаОсооѵѵт], ёгуайотре, Харіе доброта, милость, благожелатель- ность боЬгоііѵозі, тііо.чі, ргіхеп: напои и ьсточьииколіь твоеьь благости Евх 30а 1 -2; отъвръзъшк же тевѣ ржкж вьсѣчъскаа • тс- плъиььтъ сіа влагості Пс 103, 28 Син.— Ен Син Евх Супр.— Ср. благостыни, влагыйи БЛАГОСТЕНЪ, -ъіи прил. (1) ттк хрпотбтті- тое добрый, милостивый боЬгоііѵу, тііозіі- ѵу: ѣко варілъ і есі ел(а)гословнъілмімі (! вм. вл(а)гословеииемь) • вл(а)г(о)стънъіл<ъ Пс 20, 4 Син.— Ср. благъ БЛАГОСЪТВОРИТИ, -рис, -риши сов. (2) ауаОёѵеіѵ, %рт|отбтг]та яоіеіѵ сделать добро исіпіѣ боЬге: исповѣстъ ті сіа егдл елаго- ств(о)ріші емоу Пс 48, 19 Син; влагосътво- рилъ еси съ ракомь твошъ Пс 118, 65 Син.— Ср. довросътворити БЛАГОТВОРИВЪ, -ъіи прил. (1) ауайо- яоібб делающий добро копарсі боЬго: ии лигелл влаготворива дыавола иепъфевавъше пожръти Еждемъ Хил 2ба 12.— Ср. довродѣьь, БЛАГОТВОРИТИ (БЛАГОТВОрА) БЛАГОТВОРИТИ, -рвк, -риши несов. комоу (13) [влго- Сав (2)] ауаволоіеіѵ делать добро, благодетельствовать (іоЬге сіпіі, копаі боЬго: оваче лквите врагы ваша і Благотворите Л 6, 35 Зогр Мар Сав (довро творіте Ас); влаготворА напасть дѣекфиимъ тевѣ Евх 896 3; д(оу)хг с(ва)тыи • иже отъ от’ца исходитъ влаготворАИ Супр 28, 25.—Л 6, 33 Зогр (2) Мар (2) Ас (2) Сав (2).— Ср. влагодѣгати, довротворити; влаго- творА ср. Благотворивъ, докродѣіА БЛАГОЧИШеНИіе, -Иіа с (1) еёнтаОеіа надлежащее устройство боЬгё и.чрогабапг. (о) оустроеии въселенъстѣмъ влдгочииеии с(ва)тымъ цр(ъ)к(ъ)вамъ Ен 216 13 90 БЛА БЛАГОЧЕСТИВЪ, -ъіи прил. (1) греч. нет набожный, благочестивый, богобоязненный гЬогпу, ЬоЬаЬощу: сего же нельстиваго оставивъше • на благочестива рАзвониика приведенъ слово Супр 426, 17.— Ср. вла- говѣрьнъ, влагочьстьнъ, довроговѣниъ, говѣ- инъ, доврочьстивъ, доврочьстьиъ, чьстьиъ БЛАГОЧЬСТИК?, -ии с (9) еі)аё0еіа набож- ность, благочестие, богобоязненность гЬог- позі, ЬоЬаЬоІпозі: кже въ влагодѣтн доврѣ воиіактъ • Елагочьстик носатъ Супр 335, 10.— Супр 313, 12; 322, 1; 326, 5; 338, 6; 339, 25-26; 357, 10; 401, 10; 401, 13,- Ср. клаговѣрик, вѣра (влагай вѣра), говѣиик, довроговѣиик, доврочьстик, чьсть БЛАГОЧЬСТОВАТИ, -тоуис, -тоукши несов. (1) еѵоеЦті еіѵаі быть набожным, благо- честивый Ьуі гЬогпу: да аціе с(ъі)иъ в(о)- жии кръсти са • къто оуже кръціеиин иеврѣгы влагочьстоуетъ Хил 1аа 9 БЛАГОЧЬСТЬНО нареч. (1) ебое0б>б на- божно, благочестиво гЬохпё, ЬоЬаЬо)пё: отроци влагочьстьио слоужАТъ хвалж Супр 324, 6.— Ср. клаговѣрьнѣ ВЛАГОЧЬСТЬНЪ, -ъіи прил. (3) еѵаЕ(Зі)<; набожный, благочестивый гЬогпу: елагочъ- стъижіж вѣрж прнкмьіжштн Супр 341, 3-4,— Супр 506, 18; Хил 26 (} 6-7.— Ср. благо вѣренъ, благочьстивъ, говѣииъ, довроговѣниъ доврочьстивъ, доврочьстьиъ, чьстьиъ влагой СМ. БЛАГЪ БЛАГОЖХАНИЮ, -ни с (2) еёсобіа, Осціа ца благоухание ІіЬа ѵйпё: прннмн ь син. ЖрЪТВЖ • ВЪ ВОИІЖ ЕЛДГОЖХАНнѢ Евх 156 13-14.— Евх 61а 18.— Ср. вони, довровойик БЛАГО&ХАНЬНЪ, -ъіи прил. (1) греч. нет благовонный, ароматный ІіЬоѵоппу, агота- Ііску: иеръдлиъ воиѣетъ ліастиж • влл- гожхаиъиоіж Евх 36 8-9.— Ср. влдговойыгь БЛАГЪ, -ъіи прил. (>200) [елг- Мар (1) Сав (2), гъ (!) Син (1)] йуаОбе, х^патбб, хаХбе, еёае0Цб. ебцеуеОпб, аугоб (!), афйо- ѵос (1), ен(уе) (!) добрый, хороший; прият- ный боЬгу; рп)етпу: ѣко слъиьце свое смѣ- етъ • иа дълъі ь благы Мт 5, 45 Зогр Мар, благъиіа Ас (иа доврАго Сав); ПАСТОУХЪ доврън и влагъи Супр 328, 21; да в’сег’да в’сѣкъ до- волъ иллжціе • ізвытъчьствоуеліъ * во к’сѣ- КОЛІЬ дѣлѣ БЛАзѢ Евх 156 21 □ БЛАГО, -ОК с, влагай с мн. в знач. сущ. то ауайбѵ, та ауаОа; (благо придати еѵеруетеінОаі) добро, доброе дело, нечто хорошее (ІоЬго, сІоЬгу зкиіек, (ІоЬга ѵёс: благо же примите великок отъ чловѣколювивааго б(ог)а Супр 531, 3; изиджтъ сътворьшеи блага • въ въекрѣ- шеиье животоу И 5, 29 Зогр, благаа Мар Лс; мъі грѣшъиии • і недостоииии рави твои
БЛА НАСЪІЦІЫІіе СА • БОГАТЫХЪ БЛАГЪ ТВОИХЪ * Хвалж тевѣ приносимъ Евх 176 9', благо на- реч., благо кетъ в знач. сказ.: мьнѣ же прілѣплѣті сіа б(о)эѢ благо есть Пс 72, 28 Син ф БЛАГО В р ІМ А СМ. ВрѣмА; Б Л А Г А ІА В Ѣ - р А СМ. вѣра; Б Л А Г А ІА дѣла, БЛДГДІД Д Ѣ - тіль см. дѣло, дѣтѣль; благаіа лѣпота см. лѣпота; благъіи нравъ см. нрлвъ; блага родл см. родъ; благъ оугодь- иикъ см. оугодьиикъ.— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Евх Клоц Супр Хил Рыл Зогр-лл.— Ср. довръ, милъ БЛАГЫНИ, -иіа ж (11) 1. то огуог&бѵ добро сіоЬго: се во начало вллгыніамъ Супр 445, 15 2. то ауа&бѵ добро, имущество та]еіек, гЬогі: приде чловѣкъ нѣкто незндкмъ съпро- ста къ стдрьцоу имѢа осьла миогъ вллгынь идложеио Супр 291, 5; оврѣтъ толнкы влл- гына въ пештерѣ Супр 291, 16 3. ауаОдтт)б, цахарібтре доброта, доброжелательность сіоЬгоІа, (ІоЬгоІіѵозЬ: Б(ож)евьседръжнтелю... ПОКАЖИ н о мьнѣ недостоннѣ ранѣ свокмъ • свои, влдгынж Супр 22, 1; принмн владыко и нынѣ съвоины моа... нынѣ же прннѣглвк- ШТАА КЪ ТВОКИ БЛАГЫНИ • Н Чл(ОвѢ)кОЛЮБЬЮ Супр 110, 2-3.—Супр 123, 29; 158, 13-14; 430, 4-5; 436, 18; 513, 16; 523, 27-28,— Ср. БЛАГЪ (БЛАГО), БЛАГОСТЫНИ, БЛАГОСТЬ, ДОБрЪ (дО- кро), доврость, доврота БЛАЖИНИКЪ, -а м (3) цахарітт|<; бла- женный (наименование святых) ЫаЬозІаѵе- пу (роітепоѵапі зѵаіусЬ.)-. влаженикъ оуво сава того приимъ Супр 283, 11 — Супр 286, 1; 293, 4.— Ср. ОБлажеинкъ, влаженъ БЛАЖИННЮ, -иіа с (7) 1. цахарібттіе, баібтре блаженство Ыагепозі; зѵаіозі: вѣч- ной сжште • и Тспльнено вьсего клдженыа • кетъ сице Супр 544, 23 2. цахаріацб^ бла- женство ЫаЬозІаѵепзіѵі: о влджеи[ъ]ннхъ Мар 76а 22, и> нлджеиъіхъ (!) Зогр 129а 18,— Супр 326, 3-4; 377, 1; 544, 17; 544, 18.— Ср. влдженьство БЛАЖбНЪ, -ыи прил. (>300) [влж- Сав (1) Син (1), вла(ж) Рыл (1)] цахаріое 1. счастливый, блаженный зі’азіпу, Ыагепу: ЕЛАжеии кротьцн • ѣко тн ндслѣдАТЪ земли; Мт 5, 5 Зогр Мар Ас, влдженні Сав; вла женъ мжжъ емоуж-е-стъ заетжплеиі-е-моу отъ теве Пс 83, 6 Син; довро дѣло и слажено нзвърд Евх 87а 2 2. ауюс;, цахаріттіе, тріа- баіое, еокарік (!), ауа&бс; (!), лаѵауаатос; (I), уеѵѵаіос (!), аябатокое (!) Ьеаіиз бла- женный {наименование святых) ЫаЬозІаѵе пу (роітепоѵапі зѵаіусіг): влажеиъін же сава печальнъ бывъ въ оумѣ • отнде... ОТЪ МА- нлетнрѣ Супр 287, 4; почто влдженъін петръ АПАППНК И СДПфирж ТОу АБНК ОуМОрИ СуПр 362, БЛА Б 9; і Блдженънхъ рдді днѣелъ твоіхъ Киев 7а 5-6.— Зогр Мар Ас Охр Сав Ен Син Киев Евх Клоц Супр Рыл.— Ср. блажьнъ, Блаже- ннкъ, оклажеиикъ БЛАЖИНЬНЪ, -а м (1) спец. цахарюрб^ песнопение о блаженствах грёѵ о Ыаігозіа- ѵепзіѵісіт. лнътнф(онъ) К влажеи(ъ)нъ глас(ъ) г Евх 856 4 БЛАЖвНЬСТБО, -а с (1) цахарібттіе бла- женство Ыагепозі: ннчтоже отъ вьсего того тъчьно кетъ • влдженъствд прдведънынхъ Супр 87, 30.— Ср. Блаженнк БЛАЖИТИ, -жж, -жншн несов. (18) цаха- рі^егѵ; (не блажити ахаріатеіѵ) восхвалять ѵеІеЬіі: се во отъ селѣ блажатъ ма вьси роди Л 1, 48 Зогр Мар Ас Сав; понеже во и петръ КГДА НСПОвѢдА х(рИСТО)СА БЛАЖААПіе СА Супр 379, 13; о ннхъже славити и величати не бла- жатъ Супр 339, 10. — Зогр Мар Ас Сав Клоц Супр.— Ср. влАгословествнтн, клдгословести- ТИ, БЛАГОСЛОВИТИ, БЛАГОСЛОВЛІАТН БЛАЖЬНЪ прил. (1) цахарюд блаженный ЫаЬозІаѵепу: блажьнъ есть іже аште ие съвлдзинтъ са о м’нѣ Л 7, 23 Зогр (влаженъ Мар).— Ср. влаженъ БЛАЗНА, -ъі ж (2) лХаѵті; (вез влазны аѵецябйіатое) заблуждение, ошибка роЫои- сіёпІ, огпуі: да не нждетъ тожденменнкмь нннліаже (! вм. ннкдіаже) влдзнд отължчи сего отъ иного Супр 410, 17; нез влазны намъ на невесд пжтьшъствик оуготовн Супр 353, 11 — Ср. завлжжденнк, съблдзнъ БЛАЗНИТИ, влажніж, влазнншн несов. (10) 1. аяатйѵ, яокецеіѵ обманывать, соблаз- нять, искушать, смущать заііі, гпагпіі, ро- коизеі, гпероко]оѵаі: нъ врагъ льститъ ма • і влдзинтъ д(оу)шіж мовк Евх 836 20 о блдзннти са якаѵасг&аі. ошибаться, за- блуждаться гауііі зе, Ьуі ѵ Ыікіи: іако влаз- натъ са о ннхъже вѣроувктъ Супр 31, 19 2. ахаѵ8аХі4,еіѵ возмущать, вызывать него- дование роЬогзоѵаі, гогЬогбоѵаі: се ли вы влазиитъ И 6, 61 Зогр Мар Ас о б л а з - нити са ахаѵйоАі^есг&аі. возмущаться роЬогзоѵаі зе: влажнѣауж са о немь Мт 13, 57 Зогр Мар 3. блдзннти са Ркаасрт)- цеГѵ богохульствовать гоиЬаІ зе: бллзнатъ же са не рдзоумѣіжште • іако съхожденніа сн бѢ н прншъдъшннхъ дѣльма немоштн молитва Супр 303, 16.— Супр 29, 20; 147, 29.— Ср. скднъдалнсдти, съвлджніатн БЛАЗНЪ, а м (3) ахаѵйаХоѵ соблазн, искушение рокизепі: аціе к’то въ цр(ъ)к(ъ)ве съпа • толн емоу врагъ влдзиъ принесетъ въ сънѣ • ік денъ да поститъ са Евх 105а 6-7.— Евх 536 20; Супр 74, 28.— Ср. сканъ- далъ, съблдзнъ 91
БЛА БЛАЗНЬНИЧЬ прил. (1) тоѵ рХаофйцоѵ богохульника род. гоийасйѵ: не приклихетъ чьсти блдзньнича Супр 510, 2 БЛАЗНЬНЪ, -ъін прил. (2) 1. ёяіотраХііе (!) подверженный ошибкам, заблуждающийся огпуіпу, ЫоисПсі; не тако не прдвьд’иъ вла- дыка • не тлко блазньнъ х(рнсто)с(ъ) • акоже тевѣ свовк пльть оувѣроуктъ Супр 512, 10 2. рХаа<рт)цое богохульный гоиЬаѵу: л ты кждоу лрне БЛЛЗНЬНОе иавъі(че) кждоу оувѣдѣ иже проповѣддкши Супр 511, 30.— Ср. хоульнъ БЛАТО, -а с (2) Хіцѵті болото, трясина ЬаЬпо, Ьагіпа: на в’сѣуъ мѣстѣуъ испрлви инъ пжть • лн по земн * лн по морю • лн по бла- томъ Евх 186 6-7.— Евх 546 6.— Ср. вапа БЛИЖИКА, -ъі м (4) 6 яХтіаіоѵ родствен- ник, близкий, ближний ргіЬигпу, пе)Ыігзі, Ыігпі: дроуви моі і еліжнкы моьь прѣмо МНѢ пріБлнжішьь сьь стдшіа • і кліжьни моі далече сташіа Пс 37, 12 Син; Евх 766 2-3.— Пс 121, 8 Син; Супр 135, 12.— Ср. блнжьннн, въскранннн, нскрьннн, подроугъ, жжика Блнжие Рим 13, 11 Ен см. близъ БЛНЖЬННН прил. (24) о ёууѵс,, о ёууіата, 6 хѵхАлр близкий Ыігку: ідѣмъ въ блнжьнаьь всн і грады Мк 1, 38 Зогр Мар Ас Сав; славно во быстъ нма кго чръиорнзьцемъ • всѣмъ влнж- йиимъ Супр 548, 26 □ клижьнии в знач. сущ. 6 лА.Т|Піоѵ близкий, ближний пе)Ыігзі, Ыігпі: вьзлюбн клнжьніаго своего іако Г самъ са Мт 22, 39 Сав (искрънѣго Мар Ас, 0 Зогр); то оуво вѣджште • прииесѣмъ вьсе на оуспѣуъ влижьнинмъ Супр 378, 20. — Зогр Мар.Ас Сав Ен Син Евх Супр.— Ср. влнжнка, въскранннн, нскрьннн, подроугъ, жжнка БЛНЗНЬЦЬ, -а м прозвание (11) Дібѵцое Близнец Віігепес: рече же т’омл • ндрнцдемы близньць • къ «ученикомъ И 11, 16 Зогр Мар Ас Сав.— И 20, 24 Мар Ас Охр; И 21, 2 Зогр Мар Ас; Супр 498, 26-27 БЛИЗНЬЧЫГЬ, -ъіи прил. (1) 8і6ѵцо<; двойной, двойственный сіѵор: блнзньчьныимд источьникомд • крьвн и водѣ излнгаиолы • съпдсъ свок творѣіаше Супр 438, 18 БЛИЗЪ нареч. и предлог (88) [близь Ас (1) Син (1)] I. нареч., сравн. ст. Ближе ёууѵе, лЛг|ОІоѵ, ёууѵтероѵ, пареууѵ<;, ёу- уѵОеѵ близко Ыігко: ѣко близъ вѣаше грокъ ндеже положисте і(соу)сл И 19, 42 Зогр Мар Ас; вѣ же близъ праздьннкъ іюдеіскъ И 7, 2 Зогр Мар Ас; постдвькиы во стрѣшти мжчеиикъі • близъ нѣк’де въ вайи грѣкмъ Супр 92, 16; нынѣ влижие (! вм. Ближе)... с(ъ)п(л)сеиие • ли егда вѣровлуомъ Рим 13, 11 Ен II. предлог с род. и дат. при обозна- чении пространственных отношений ёууѵд, 92 БЛЬ яареууѵе, ёууѵтероѵ, ёууіата, пХт)<гіоѵ; (близъ кого быти асіеззе) близко, вблизи Ыіг- ко, и: иии прндж коравли отъ тивернѣды • близъ мѣста • ідеже Ѣша улѣвы И 6, 23 Зогр Мар Ас; іѵБлче близъ боіаштімъ сіа его Пс 84, 10 Син; близъ вьси вьлѣзе въ нивж Супр 217, 30.— Зогр Мар Ас Сав Боян Ен Син Киев Евх Супр.— Ср. искрь близь Ас Син см. близъ влнскдтн СА Супр 336, 7-8 см. влисцд- ТИ СА БЛИСКЪ, -л м (1) греч. нет молния Ыезк: мол(итвд) идд(ъ) емоуже дціе блис’къ изыметъ зракъ Евх 34а 5.— Ср. влнсцлннк, вльцілннк, ллльннн Блистаинк Супр 462, 14-15; 465, 1 см. влнсцлннк БЛНСЦАНИІ6, -ига с (6) [влісцѣн- Син (1), влистли- Супр (2)] аатрапі), тт)Хаѵут|аі<; блистание, сияние, блеск Ыузкапі, гаге, Іезк: кждетъ свѣтъло в’се • ѣко се егда свѣтиль- никъ • влнсцАньемь просвѣштлетъ са Л 11, 36 Зогр Мар; вънезалпж выстъ съвыше • БлнстАИню мракъ Супр 465, 1.— Пс 17, 13 Син; Клоц 13а 25; Супр 462, 14-15.— Ср. ВЛИСКЪ, БЛЬЦІДИНК БЛИСЦЛТИ СА, -дик са, -лкши са несов. (5) [влискл- Супр (1)] аатраятеіѵ, ё^аатрая- теіѵ, аті'Хреіѵ сверкать, блистать, блестеть Ыузкаі, Ыузкаі зе, Іезкпоиі зе: і бъіс(тъ) егда молѣаше са • видѣнье лица его іно • і одѣлнье его вѣло блнсцдіа са Л 9, 29 Зогр Мар.— Л 17, 24 Зогр Мар; Супр 336, 7-8,— Ср. влырдти СА в л оу с т и Ен За 14 см. блюсти БЛЬБАТН, клюй;, клюкши несов. (1) греч. нет рвать гѵгасеі: дціе к’то овѣдъ са клюетъ Евх 103а 10 БЛЬБОТИНА, -ы ж (2) ёцетод, ё^ёрара рвота гѵгаіку: ѣко песъ ил своіа бльвотннъі възврлцідіА са Евх 91а 5-6.— Евх 70а 10 БЛЬЦІАНИіе, -ига с (2) 1. атіХ|Здтт|<; блеск Іезк: іакоже аште к’то видит’ вѣдро злато • имѣышіте мтръ кдмеиие чьстьиок • нослште на секѣ си тайна нлпнслиа • х°штетъ вѣдро видѣти • вльштлниіа дѣльма Супр 344, 6-7 2. аатралт) блистание; молния Ыузкапі; Ыезк: дьнесь же блыитднннмъ б(о)жикмъ • ддовъскок жилиште кьктъ Супр 449, 26 (блнсцанимь Клоц 13а 25).— Ср. влнсцлннк, влискъ, лсхьиии БЛЬЦІАТИ СА, -ціж са, -цінши са несов. (4) аатраятеіѵ сверкать, блистать, блестеть Ыузкаі зе, ігруііі зе, Іезкпоиі зе: мжяи дъвд стаете вь нихъ • вь ризахъ вльштАштауь са Л 24, 4 Зогр Мар Ас.— Супр 167, 20,— Ср. влнецатн са, льціати са
БЛѢ БЛѢДЪ, -ын прил. (3) %к<»д6с, бледный Ыесіу: вѣаше ко ти лице влѣдо видимо Супр 159, 21,— Супр 133, 8; 159, 23 БЛѢдѢТИ, -дѣнк, -дѣкшн несов. (1) греч. нет бледнеть Ыесіпоиі: вьсѣкъ ко въ волѣзин съі тѣлесьнѣн влѣдѣк зѣло Супр 159, 25 БЛЮДО, -л с (8) ліѵа^ блюдо пива: прн- несе глава его на влюдѣ Мк 6, 28 Зогр Ас (на мнсѣ Мар).— Мт 14, 8 Зогр; Мт 14, 11 Зогр; Мк 6, 25 Зогр Мар Ас; Л 11, 39 Зогр.— Ср. БЛЮДЪ, МНСЛ, ПАрОПСНДА БЛЮДЪ, -а м (4) ахоѵтёкюѵ блюдо шіза: ндн крате даждъ кмоу блюдъ тъ Супр 121, 2,— Супр 120, 29; 121, 5; 122, 11,—Ср. БЛЮДО, МНСА, ПАрОПСНДА БЛЮСТИ, блюда, влюдешн несов. (45) [влоу- Ен (1)] 1. ркёлеіѵ, брйѵ, ахолеіѵ, срѵкааоЕіѵ смотреть, следить рогогоѵаі, Ыесіёі, сІЬаё, сіаѵаі рогог: влюдѣтд да никто- же не оувѣстъ Мт 9, 30 Зогр Мар Ас Сав; ЕЛЮДН ЧАДО * КАКОВАА ОбѢтОВАНнѢ ДА6ШИ в(ог)оу Евх 876 1 2. кого, чьто тіуреіѵ, ёлі- тцреіѵ, ларатт)реіѵ, грѵкаааеіѵ, грроѵреіѵ; (не блюдомъ агрёкахто^) охранять, оберегать зігегіё, ораёгоѵаё: чистѣ и крѣпѣ своіж вѣрм влюдАште Супр 58, 17; видѣвъ же невлюдоллм сашта нивл Супр 40, 28-29 3. чьто тгіреіѵ блюсти, соблюдать ріпіё, гасЬоѵаѵаё: вьсѣ оуко елико дште рекмтъ вамъ блюсти • съБлюдднте Мт 23, 3 Мар Ас; тъціАціе са блюсти • еднненне д(оу)хл • въ съ азъ мира Евх 1056 18.— Зогр Мар Ас Сав Ен Евх Супр Хил.— Ср. блюсти са, въиимдти, съелю- дати, съмотрити, стрѣцін, съхрлиіати, хранити БЛЮСТИ СА, блюда са, влюдешн са несов. (47) ЗХёлеіѵ, брйѵ 1. ларокрѵкаааесг&аі обращать внимание Ыесіёё, сіЬаё, (іаѵаё ро- гог: влюдѣте са оуво како слъішнте Л 8, 18 Зогр Мар Ас (влюдѣте Сав); влюдѣте са ЧАДА • ДА никтоже ВАСЪ отължчитъ отъ лювь- ве христосовъі Супр 236, 12 13 2. отъ чесо, чесо Л(?ооё%еіѵ остерегаться, беречься че- го-л. 5ІГІСІ зе, сЬгапіІі зе пёсеііо: влюдѣте са • отъ кваса фдрисеіскд Мт 16, 6 Зогр Мар; влюдѣте са врага Евх 976 8-9.— Зогр Мар Ас Сав Евх Супр.— Ср. блюсти, въннматн, стрѣцін, съхрАніатн, хранити БЛАДЬ1, -и м (1) греч. нет болтун, пусто- меля шіиѵка, УасЬаІ: то ие тъчыж кладь КСМЪ НЪ И Ародъ Супр 156, 1 .— Ср. БЛАДЬ- ннкъ КЛАДЬ2, -и ж (9) 1. Хт)ро<;, лг&аѵокоуіа пустая болтовня пегогшппё шіиѵепі: Ѣвнша СА прѣдъ НИМИ • Ѣко ВЛАДИ Г (ЛАГО) ЛИ іуЪ Л 24, 11 Зогр Мар Ас; воуіа словеса гллголе- шн • н клади многъі Супр 155, 22 2. греч. нет заблуждение, ересь Ыікіпё исепі, Ыисі: БЛА Б прѣстанн але^ан’дре отъ елади... н пожьрн богомъ Супр 162, 14 3. греч. нет распутство, разврат 8іпіІ5Іѵо, петгаѵпозё: въ помъішленьн непрдведьнѣ * поустошн і клади • ѣкоже азъ колнжъдо сътворихъ Евх 72а 17.— Супр 8, 21-22; 156, 26; 358, 25.— Ср. кладъ, коуи (воуіа словеса) БЛАДЬНИКЪ, -л м (1) (ркйѵацюе болтун, пустомеля гѵапіі, шіиѵка: иѣкоторин завн- СТИІЖ пострѣкдкмн • АЗЪІЧЪИА Н БЛАДЬННКЛ и ндрнцдіж Супр 276, 24.— Ср. бладь' БЛАДЬНЪ, -таи прил. (1) греч. нет болтли- вый гѵапіѵу: не во съпле...кдио кок • НЛИБЛАДЬ- ИО ВАШИМЪ слоухомъ ВЬНАТИ МОЛА Супр 533, 1 ВЛАСТИ, блада, влАдешн несов. (4) щкѵареГѵ болтать, говорить вздор ёІасЬаё, пезтузіпё Ьоѵогіё: доколѣ х°Ул'ы гллголеши о козѣуъ много бладъі Супр 8, 16.— Супр 12, 10-11; 155, 28; 155, 30 БЛ&ДИЛИЦіе, -л с (1) яорѵеіоѵ место разврата, дом терпимости тійо пегезіі, пеѵёзНпес: Гоулніанніж повелѣ поставити на влмднлншти Супр 2, 25-26.— Ср. цатонмьство БЛЖДИТИ, БЛАЖДА, БЛАДИШН несов. (11) 1. лкаѵйсг&аі блуждать Ыошііі:: овьцд вьнѣ ограды БЛАЖддлше Супр 498, 29 • перен.'. влжднте не вѣдмште къннгъ • нн силы в(о)- жиіа Мт 22, 29 Мар; рѣуъ прісно бладіатъ сръдьцемь Пс 94, 10 Син 2. лорѵеѵеіѵ развратничать зтііпіі: к’то оуво поноудн жидовъ... влАднтн въ дьштере\ъ ннострднннкъ Супр 127, 6-7.— Мк 12, 24 Зогр Мар; Мк 12, 27 Зогр Мар; Евх 786 6-7; Клоц 1а 14; 2а 16.— Ср. бладъ (бладъ творити, дѣіати), любы (любы творити, дѣіати), прѣлюводѣіатн БЛАДННТЬСТвѢ Супр 131, 19-20 см. влмдьннчьство БЛЙѵДОЛЮБИІС, -иіа с (1) греч. нет бес- путство, развратность гаІіЬа ѵ ргозёораёпо- 8ІІ, ѵе зтіізіѵи: вади... въ бладолюбнѢ мѣсто • чнстолювець Евх 706 14-15 БЛЖДЪ, -а м (24) лорѵеіоѵ, лорѵеіа, лорѵіхо^ блуд, разврат зшіізіѵо: съгрѣ- шиуъ... присно ВЪПАДДІА ВЪ БЛАДЪІ * I прѣ- люводѣаннѣ Евх 68а 21; иѣ ли ’( тъ отъ бладл родилъ са Супр 8, 8 ф бладъ дѣіати, творити, сътворити лорѵеѵеіѵ раз- вратничать, погрязнуть в разврате зтііпіі, сіоризііі зе/сіороиёіёі; зе зтіізіѵа: аціе к’то съ чръннцеіж блад(ъ) сътворит(ъ) Евх 103а 1; аціе к’то самъ в’ са блад(ъ) творнт(ъ) Евх ЮЗа 4; каа во пользѣ еже вѣдѣти • о к(о)зѣ прдвдіа оучеиніа доврѣ • л бладъ дѣатн срдмьнѣ Хил 26$ 12; бладъ сътвориуъ • оукои сьдѣ- ллхъ Супр 528, 10-11.— Евх Супр Хил.— Ср. бладь2, влАжденнк, люводѣіаннк, прѣлюводѣіа- ник; бладъ дѣіати ср. бладнти, люкъі (любы 93
БЛЖ творити, дѣіатн, сътворнтн), прѣлюводѣіатн БЛіЬДЬНИКЪ, -а м (3) аасото^, лбцѵо^ развратник зіпіІпГк: син не можетъ нцѣлѣтн • клждннкъ ко кетъ и пиіаннцд Супр 564, 16.— Супр 7, 16-17; 371, 22.— Ср. люводѣн, прѣ- люкодѣн БЛЖДЬНИЦЛ, -а ж (23) лбцѵгі блудница, развратница ргохіораёпіее, мпііпа гепа, пе- ѵёзіка: длвън... влждьннцн отъпоущеине грѣ- хомъ Евх 77а 11; приде клждинца стьклѣннцж мура дръжАштн * н вьзлша масло то дрѣвѣ- нок иа глдвж господьнж Супр 408, 10.— Служ Евх Супр.— Ср. ЛЮБОдѢнЦА БЛЖДЬНИЧЬСК’Ь, -ъін прил. (1) лорѵіхб? блудницы род., развратницы род. зтііпё гепу, пеѵёзёку род.: чоужддауж са вьси трьпѣ- ННЮ НСОуСОВОу • ВНДАШТе И КрОТЪКО ТрЬПАШТА * ЛОБЪЗАННіа БЛЖДЬННЧЬСКА Супр 392, 25 БЛ&ДЬНИЧЬСТБО, -а с (1) лоцѵеіоѵ проституция ргозііёисе: не жьржтъ женъі вь влждннтьствѣ (!) стоат’ Супр 131, 19—20 БЛ&ДЬНО нареч. (4) аскі>т(і>$ распутно, беспутно ргозіоразпё, гогпіагііе: тоу расточи имѣнье свое жнвъі блждъно Л 15, 13 Зогр Мар Ас Сав БЛ&ДЬНЪ, -ъін прил. (12) ттк лорѵеіа^, аа%т)цбѵа>5 лроеатсбе; (клждьнд т] лб^ѵц; рдепдлкннк блждьнок оіатро^) распутный, раз- вратный ргозёораёпу, зтііпу: в(о)же идшъ... съурднен ап(осто)лъі своьь отъ блжда • і отъ раждеженнѣ клждъна • и отъ помъішленнѣ клждъна Евх 37а 10, 11; прнзвавъше кес- тоуднж женж и блжднж • даша ен два десАтн златицъ Супр 5/5, 2фклждьнъін сынъ, б л ж д ь и ъ м греч. нет блудный сын шаг- поігаіпу зуп: принмн иы... ѣкоже и блждъ- надго с(ъі)нд • и рдзвонинкд Евх 86а 10; вьздвнгин ма... ѣко древльиѣдго клждъна • і ѣко прѣждьнѣаго рдзвонинкд Евх 79а 1.— Евх 366 18; 70а 16; Супр 351, 1; 515, 2; 521, 6; 525, 5; 525, 26 27; 525, 30,- Ср. люводѣн, люкодѣннъ, прѣлюводѣннъ, ПрѢлюБОдѢнСТВЬИЪ БЛЖЖД6НИЮ, -ига с (3) порѵеіа, ахока- аіа, Хауѵеіа беспутство, разврат, прелюбо- деяние Ьегигс1по<Ц, зшікіѵо, сігоіогзіѵі: родъ • къ кдпнштемъ слоуженню и на пѣсни • и на Блжжденніа женомъ Супр 352, 13.— Супр 391, 30; 404, 1.— Ср. бладь2, влждъ, любодѣіаннк, прѣлюБОдѣіаннк ВО союз и частица (>2000) I. союз 1. по- яснительный или причинный уа^, хаі уац, оті, 5і’ оті, біа то с инф., ёпеібц, оѵѵ, 8ё (!), хаі (!), аАЛа (!), т) (!), уе (!), 6ц (!), паѵтсое (!) циіа ибо, ведь Іоііг, пеЬо€, ѵгсіуі’: кордвь же бѢ по срѣдѣ морѣ вълаіа са влънамн • вѣ во протнвьнъ вѣтръ Мт 14, 24 Зогр Мар Ас Боян (0 Сав); по дѣлом же нуь (т. е. фдрн- 94 ВО сен) не творіте... ськіраиктъ ко врѣменд тажь- кд... и въеклдддектъ на плеща чл(овѣ)чьска Мт 23, 4 Ас (же Мар, 0 Зогр); болій въ васъ • да кждетъ вамъ слоугд • иже во възнесетъ са съмѣрнтъ са Мт 23, 12 Ас (а Мар, 0 Зогр); чьто троужддете женж * дѣло во довро съдѣла о мнѣ Мт 26, 10 Зогр Мар Ас Сав; иѣстъ съде • въстд во Л 24, 6 Ас (нъ Зогр Мар); да с(ва)тж створімъ свои; д(оу)шж * можемъ во се створітн • аште уоштемъ • едінѣмь дьиемь Клоц 86 1 7; Супр 421, 24; въ шестый мѢсацъ глагола * се во кетъ шестъін мѢсаць * здчатню Тшановоу Супр 245, 14 • во оуво цёѵ уар, оѵѵ ибо Іоііг: жжтеле сжтъ аи(ъ)- ѣ(е)лн • ѣко ко оуво съвнрдіжтъ плѣвелъі • і огнемь съжнзаіжтъ • тако кждетъ вь съконъ- чанне вѣка сего Мт 13, 40 Мар (ѣкоже оуво Ас, ѣко оудовь (!) Зогр); мните во оуво про- нырьствомъ въздръжанша • пронъірнти славя божніж Супр 331, 12 9 б о... л, б о... ж е цёѵ... 6ё, уар... 6ё, цёѵ уар... 6ё, 0... хаі ибо (хо- тя)... но пеЬоІ’ (зіее)... аѵёак: кьдите і мо- лите са... д(оу)уь по вьдръ * л плъть ие- моштьна Мт 26, 41 Зогр Мар Ас Сав; Мк 14, 38 Зогр Мар; Евх 47а 14; и вечеръ вывъ- шю • бѢ бо коравль по срѣдѣ морѣ • а сь единъ иа зеліли Мк 6, 47 Зогр (нет Мар); оиомоу б(о) мъногдштн на семь жітін пакость творілъ есі • самъ же секе есі створілъ вез отъвѣта Клоц 9а 8; нмѣдуж во масло не обильно же Супр 370, 27 2. следствия оѵѵ, уоѵѵ, тоіѵѵѵ, бОеѵ, уар (!) поэтому ргоіо, ёесіу: шчесоже того ненавідітъ б(ог)ъ ѣко же того іже дръжітъ гнѣвъ... послоушаі во чъто сатъ Клоц 9а 16; Супр 422, 26; не можааше оуже и х°Аити 1 вьсь во пжть на колѣуь везомъ вѣаше Супр 117, 22; понеже вештиіж н(е) (сж)тъ тн законн истннннн • не вѣджште ко то творАТЪ Супр 148, 1 3. присоединительный бё, хаі, уац, цёѵ и, же а, рак: слънце мръкнетъ • и лоуна ие дастъ свѣта своего • и звѣздъі съпаджтъ I съ н(е)в(е)се • сілъі во н(е)Б(е)с(ь)нъныі двнгнжтъ са Мт 24, 29 Ас (и Зогр Мар Сав); на всакъ днь • великъ овычаі вѣ гемоиоу • отъпущатн народоу съвазьніз егоже х°тѣуж • нмѣше ко тогда съвазьніз нарочита Мт 27, 16 Сав (же Зогр Мар Ас); и акье въста ді- внца и хождааше • вѣ ко лѣтома Ж Мк 5, 42 Зогр Мар; д(ь)нес(ь) • ц(ѣса)р(ь)ство н(е)к(е)с(ьс)кое коупнуомъ • госп(о)дьскоу ко ц(ѣса)р(ь)ствоу не вждетъ коньца Евх 26 22; кгда чоудеса творАшта видѣ • не вѣштд іако съгрѣшиуъ... клма во зъло вьмѣсти са... тъгда разоумѣ грѣуъ Супр 414, 26 (понеже Клоц 56 1 7) • с отрицательным оттенком: егда во грАдешн съ ежпьремь твонмь къ кьна- аоу • на пжтн даждъ дѣланне нзкъггн отъ
БОГ БОГ Б него Л 12, 58 Мар (же Зогр); мы... ксмъ ПОВННЬНН СЪБЛЛЗННВЪШе са на пжтн • тъ ко не отъпдде Супр 33, 1; не вѣ ко кд’но отечьство с(ва)тынмъ • дрсугын КО ОТЪ ННОА страны Супр 83, 29 и 30 9 употребляется в главном предложении после придаточного или в придаточном после главного, если пер- вое содержит союз во греч. нет не перево- дится'. А КЫША БО не взлѣзли ОТЪ ЗАКОНА • не выша бо закона положьшддго похсулнлн Супр 401, 20; еже во зъло стрддлтн • цѣ- сдрьство бо намъ невеснок НСХАЖДАК Супр 406, 10; сего ради во мы не видАште х(РНСТ0С)л ПОКЛАНИКМЪ са кмоу • нліже БО онъ видовъ поклднн са Супр 499, 8 II. частица усили- тельная (чаще всего при местоимениях) цёѵ, уар; (тъ во бс;) же -рак: іѣемонъ рече имъ • что во зъло сътворн Мт 27, 23 Мар (оуво Ас, сь Сав, нет Зогр); Мк 15, 14 Мар (оуво Зогр); Л 23, 22 Зогр Мар; г(лАго)ллше ен • ты во • емоуже не хоштсши кждеть тн прнАтн Супр 131, ,18; дмемоур’мнннк же НАрнцАКТЪ КНАЗА СЬвѢтЪ НХЪ • ТЪ БО Н прьвън сьвѣтьннкъ нарнцактъ са Супр 56, 8; иже недостойно вьземыжтъ с(ва)ток комъкд- ннк • въ ты плче въсклчетъ н въллзнтъ ЧАСТО ДНИВОЛЪ • ІАКОже БО И ВЪ НКДМ ТЪГДА Супр 421, 7 (Клоц 8а 38 нет).— Зогр Мар Ас Сав Унд Боян Зогр-пал Ен Син Служ Киев Евх Клоц Супр Хил Рыл Зогр-лл БОГАТИТИ СА, вогдціж са, богатншн са несов. (3) якоѵтегѵ богатеть, быть богатый ЬоЬаІпоиІ:, Ьуі ЬоЬаІ: богаташтаіа са отъ- псусти піита Л 1,53 Зогр Мар. — Л 12, 21 Сав.— Ср. КОгатѢтН, ОБОГДЦІДТН, БОГАТЪ (богатъ быти) БОГАТЪ, -ъін прил. (>100) якойітюс; 1. б ёѵ тф якоотср хоцфѵ; (богатъ быти якоѵ- теіѵ) богатый ЬоЬаѣу: ч(ловѣ)къ етеръ вѣ бо- гатъ • I ОБЛАЧААШе СА ВЪ фор’фнрж Л 16, 19 Зогр Мар Ас Сав; земъни же с(ъі)н(о)ві чл(о)в(ѣ)чі въксупѣ богатъ і оувогъ Пс 48, 3 Син; нѣсть ракъ ни свободъ • нѣсть бо- гатъ н ніштъ Супр 101, 26; доуховънъінмн же влдгодѣтьмн богатомъ сжштемъ Супр 283, 11 2. щедрый, богатый зіёсігу, Ьо)пу: сътво- рн СЪ НАМН • I МОЛАЦІННМЪ СА СЪ НАМН • Б0- ГАТЫІА м(н)л(о)СТН ТВ06ІА • I ЦІбДрОТЫ Евх 63а 5-6.— Зогр Мар Ас Сав Син Евх Клоц Супр.— Ср. овнльнъ БОГАТЬСТвИіе, -ни с (4) якоѵтое богат- ство ЬоЬаІзѣѵі: печаль свѣта сего • і льсть вогдтьствиѣ подлвлѣетъ е • слово Мт 13, 22 Зогр (в(о)гатъствл Мар).— Мк 4, 19 Зогр Мар; Л 8, 14 Мар.— Ср. воглтьство БОГАТЬСТвО, -л с (46) [бгатъств- Мар (2) Ен (1), кгств- Син (1)] якоѵто§, х0ПЬ«та, яерюѵаіа тагѵ хоьцбтщѵ, Отіоаѵрб^, та хті)цата, та ахбка (!) богатство ЬоЬаѣзІѵі: чада • ѣко не судовъ есть супъвліжштнімъ нд воглтьство • въ ц(ѣсл)р(ь)с(тв)не в(о)- жне вьннтн Мк 10, 24 Зогр Мар; ч(ло)в(ѣ)къ же... супъвд на множьство воглтъствд своего Пс 51, 9 Син; нлчръплнмъ са оуво н мы сь нн- мн съ горы н невесънллго воглтъствд • не- сытдмн плзоухлмн Супр 327, 9.— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Клоц Супр Рыл, — Ср. БОГАТЬ СТВИК БОГАТѢТИ, -ѣвк, -ѣкшн несов. (3) яХоѵ- теіѵ богатеть, быть богатый ЬоЬаІпоиІ, Ьуі ЬоЬаІ: тлко съБнрльы севѣ • л не въ в(ог)ъ когатѢіа Л 12, 21 Зогр Мар, еогатѢіан Ас (богата са Сав).— Ср. воглтнтн са, обогаціа- ТН, БОГАТЪ (богатъ ЕЫТн) БОГФАБЛІбНИіе, -ни с (8) [ёоав- Ас (2), ЙГОАВ- Ас (1) Евх (3), вогоив- Супр (1)] Оеосраѵеіа явяение бога г)еѵепі Ьогі: отьцъ же САВА • ВЪ ОБЫЧАИ сы БОГОИВЬКННИ же н дггельскд видѣнни * не сувои са Супр 287, 25 • ВОГОАВЛК ННК, БОГОАВЛКННИ МН. та Оеосраѵеіа богоявяение (церковный праздник) Хіеѵеш Рапё: по амнн(ъ) вьлѣ- ет(ъ) воды • игг(ъ) с(ва)тых(ъ) б(о)го- двленен Евх 21а 13-— Ас 138а 10-11; 1396 1; 158а 13; Евх 196 7; 20а 22; 21а 13.— Ср. двлкннк, епнфлнни, просвѣціеннк БОГФБОРИЮ, -ни с (1) Оеоцахіа богобор- чество Ьо) ргоіі ЬоЬи: нѣсть дошълл зл- падънынхъ странъ дрнинъскди х°Улл * нн вьзможе прѣльстнтн • вывъшек тѣмь нечъ- стънок воговорик Супр 197, 22.— Ср. вого- воркннк БОГФБОРЫГЬ, -ын прил. (3) Оеоцахое борющийся против бога, богоборческий Ьо)и)Гсі ргоіі ЬоЬи: съкдзл имъ о воговорьнѣн тон всун ереси оврѣтеннк Супр 188, 28-29.— Супр 188, 19; 191, 10.— Ср. вогокоторьнъ, вогосвдрьнъ, ВОКВАТН (нд БОГА ВОКЬЬ) БОГОБОРЬЦЬ, -а л (2) Оеоцахое богоборец осірйгсе ЬоЬа: недостойно же отъ воговорьцъ жидовъ • въспрннмдше възмьздни Супр 480, 18-19.— Супр 87, 13-14.— Ср. вогосвдрьннкъ БОГФБОРЮНИЮ, -ни с (1) Оеоцахіа бого- борчество Ьо) ргоіі ЬоЬи: да ие подрдждимъ ЖИДОВЬСКА жродьствд • НЪ дѢтЬСКСу П03АВН- днмъ влАгоддреннк * не стдрьць вогоддренніс (! вм. воговоркннк) • нъ млдденнштъ вого- словькннк Супр 340, 22.— Ср. воговорнк БФГФвеселЫГЬ, -ын прил. (1) Ьеолреяіі^ (!) радующийся богу габщГсі зе ѵ ЬоЬи: н мы вьздревьнсунмъ воговесельнсусумсу ликсу Супр 321, 10 БОГФБИДЬЦЬ, -а м (1) Оебяттіс; видящий бога ѵісіоисі ЬоЬа: отъ негоже за памать 95
БОГ БОГ сумоленъ быкъ съ горы къ намъ новый син коговидъцъ Супр 218, 1 БОГОЙ'ЬГОДЫГЬ, -ыи прил. (1) Оеареато^ угодный богу ЬоЬитіІу, ЬоЬиІіЬу: кого- въгодкнъ съв’йтоуктъ съв'йтъ къ скатыи градъ отити Супр 282, 8.— Ср. когооугодьиъ, во- ГОГОДЬИЪ, БОГОЛ'ЬпЬИЪ БОГОГОДЬНЪ, -ыи прил. (1) Оеареатое угодный богу ЬоЬитіІу, ЬоЬиІіЬу: и> келе не коупькиок сучеиик • когогодьиыихъ Супр 327, 3.— Ср. когокъгодьиъ, воголѣпьнъ, Б0- госугодьнъ б о го д а р е и и к Супр 340, 22 см. кого- БОрКИИК БОГОДЪХНОвенЪ, -ыи прил. (1) Оебяѵеѵ- атое боговдохновенный, вдохновленный бо- гом іпзрігоѵапу ЬоЬет: ликъ в(о)годъ(хио- к)еи(ъ) Ен 5а 8 БОГОЗЪЙЛНЪ, -ыи прил. (1) ѲебхХі)тое избранный богом ЬоЬет ѵуѵоіепу: в(о)го- звана'Ь пръвомжчеиица •Ьки са Ен 36а 6 БФГФКОТОРЬНЪ, -ыи прил. (1) Оеоцахо^ борющийся против бога, богоборческий Ьо)и)Ісі ргоіі ЬоЬи: отъсжждж вогокоторьнъ съворъ Супр 504, 15-16.— Ср. коговорьнъ, вогосварьнъ, вокватн (на вога конца) БОГОЛѢПЬНО нареч. (2) §еояреяй>е бого- угодно ЬоЬитіІе: къ вогсу когол'Ьпьио воровати иаоучихъ са Супр 139, 29-30.— Супр 463, 10-11 БОГОЛѢПЪНЪ, -ыи прил. (2) Ѳеояреят)с богоугодный, божеский ЬоЬиІіЬу, Ъоізку: акы ніколиже вид'ѣвъше влагод'Ьтеліа • и славъна вогол'Ьпьнынмн чсудесы Супр 322, 29.— Супр 332, 17.— Ср. когокъгодьиъ, вого- годьиъ, вогосугодьиъ БОГОЛЮБИЕЪ, -ыи прил. (6) [в5л- Супр (4)] ОеосріАре любящий бога, набожный тііирсі ЬоЬа, гЬогпу: принтъ ко(го)л»кикыи ц('йса)рь доиесъшАА книгы Супр 541, 25.— Супр 114, 17-18; 517, 26-27; 534, 22; 548, 22; 552, 12 БОГОЛЮБЕЦЪ, -а м (4) [кголюк- Евх (1), волкв- Супр (1)] фіХбвеое, сріЛоОеацтѵ (!) человек любящий бога сіоѵёк ті!и)Гсі ЬоЬа: кжди... къ влъхволювігй лгйсто • к(о)- голквець Евх 706 18.— Супр 55, 23; 365, 16; 543, 15 БОГОЛЛРЬЗЪКЪ, -ыи прил. (3) (когомръз- Супр (1), к5мрьз- Супр (1)] Оеоагѵупе враждебный богу ЬоЬи зе ргоііѵісі, ЬоЬи пергаіеізку: земьга... ткм’же и ие трьп'каше • нъ иегодовааше • ие хоташти иосити иа сек'й когомръзъкыихъ жидокъ Супр 485, 8.— Супр 482, 8; 567, 22-23 БОГОЛЛЖДРООТЫГЬ, -ыи прил., сравн. ст. когомждростыгЬи (1) той Ѳеой аосрсотеро^ 96 мудрый как бог тоисігу ]ако ЬйЬ: жродп- вок ко • вогомждростьн'йк члов'Ькомъ кетъ Супр 183, 2 (к(ог)оу пр'йм(ждр'йе) 1 Кор 1, 25 Ен) БОГОЛЛЖДРЪ, -ыи прил. (1) Оеооосрое бо- жественно мудрый Ьогзку тоисігу: глжкинъ- иааго зми'к • к(о)голсждрымь хмдожьсткомь • суловль Евх 636 11-12 БОГОНДОучеНЪ, -ын прил. (3) [кои- Клоц (1)] Оео8і8ахтос внушенный богом ой ЬоЬа паисепу: новомъ азыкомъ когонаоуче- ижж п'Ьснь покмъ Супр 326, 8; Клоц 1а 28,— Супр 321, 16.— Ср. когооученъ, насучити (во- гомь насученъ) БОГОНевѢОТЛ, -ы ж (1) Оеоб ѵбрерт) невеста бога ЬогІ пеѵёзіа: словомъ иаочъшн са (! вм. насучъшн са) • су павла к(о)гоне- кѣсто Ен 36а 4 БОГОНОСИБЪ, -ыи прил. (2) Оеосрброі; носящий в себе бога позіеі ѵ зоЬё ЬоЬа: БОГОНОСИВЫ СЬ ОТЬЦЬ вогсу СА на СуЧАСТНК въдавъ Супр 279, 9.— Супр 300, 29.— Ср. вого- иосьиъ, иосити (вога носа) БОГОНООЫГЬ, -ыи прил. (3) Оеокбуое (!) носящий в себе бога позІсі ѵ зоЬё ЬоЬа: выстъ намъ лоза вогоносьнага Супр 353, 20.— Супр 403, 28-29; 404, 10.— Ср. вогоиоснвъ, носити (вога носа) БОГОНОСЕЦЪ, -а м (4) [воио(ц) Ас (1), воносьц- Ас (1), коио?ць Ас (1)] Оеосрбрск; бо- гоносец, носящий в себе бога іеп, ксіо ѵ зоЬё по5і ЬоЬа: ск{А>ці(е)иом(ж)ч(еии)ка в(ог)о- но(сь)ц(а) игьиатна Ас 1416 4\ сѵ съкоре влъкъ паче кръкинк пнтомомъ некли члов'ѣкомъ вогоносьцемъ Супр 385, 28.— Ас 1286 2; 1316 9 БОГООБРДЗЪНЪ, -ыи прил. (1)і)еотѵлфто<; богоподобный, подобный богу росіоЬпу Ьо- Ьи: вогоовразънок прнклслетъ • разсумьнынмн възводнмъ степеиьми закоиоположеиик Супр 277, 12 БОГОПОЗНАННіе, -ня с (4) Оеоуѵсопіа познание бога рогпапі ЬоЬа: д'йти х84** прииосАтъ • да родитель обличатъ кезако- иига • и в'Ьрсужштннхъ обиокатъ вогопозна- ник Супр 338, 17.— Супр 329, 18-19; 335, 26; 340, 24-25.— Ср. вогоразсумик, познаник (къ вогсу позианнк !), разсумъ (вожии разсумъ) БОГОПРНіеЛІІЬЦЬ, -а м (1) ©ЕО86-/ОС бого- приимец (державший бога на руках) Іеп, ксіо сіггеі ѵпагисіЬоЬа: м,й(сА)ца фе(в)р(а)- р('к) к с(ка)тлго сѵмеоиа во(го)приемца Ас 1426 9 БОГОРАЗОуЛМІіе, -ига с (2) [вГо- Евх (1)] Оеоуѵсоаіа познание бога рогпапі ЬоЬа: ск'Ьтомь к(о)горазсуми^ • к’сь миръ озаряетъ са Евх 26 9.— Супр 474, 19.— Ср. кого-
БОГ познаннк, познаннк (къ вогоу ПОЗНанНК !), разоумъ (вожнн разоумъ) БОГОРОДИЦА, -а ж (48) [врц- Евх (9) Служ (1), бц- Ас (11) Сав (5) Унд (1) Ен (13) Киев (2)] беотбхо^ богородица ЬоЬо- госііска: БлдговАціенне с(ва)тАи в(огороді)ці марки Ас 145а 5; прАс(вА)тда в(ого)р(одн)це помилоуи Евх 366 13; да ны съприимннкы сътворнтъ х(рнсто)с(ъ) в(о)гъ • прАчнстыА ради матере кго с(ва)тыа вогородицл Супр 124, 2.— Ас Сав Унд Ен Служ Киев Евх Супр БОГОРО ДИЧИНЪ прил. (1) тце Оеотбхоѵ богородицын, богородицы род. ЬоЬого- сііссіп: оускпенне с(ва)тъиіа аннън • м(д)- т(е)ре в(о)г(ороди)чинън Ас 1506 30 БОГОРОДИЧЬНО, -а с (3) [иго- Евх (1), во(г) Евх (1), б Евх (1)] Оеотбхюѵ литург. богородичен ѵегз ке сіі ЬоЬогобібку: н пакъі тожде • слав(а) • и вог(ородпчвно) Евх 98а 15.—Евх 116 21; 846 9 БОГОСВАРЬНИКЪ, -а м (1) (вогосваркннкъ бывати Оеоцахеіѵ) богоборец обрйгсе ЬоЬа: о ннхъже пАтн н влдгодАтв въздлгати • коу- ДАТЪ н когосварннци БЫВАЮТЪ Супр 339, 12.— Ср. БОГОБОрВЦЕ БОГОСБАРЫГЬ, -ыи прил. (1) беоца%о5 борющийся против бога, богоборческий Ьо)щісі ргоіі ЬоЬи: не восвдрЕнъінхъ (! вм. ЕОГОСВАрЬИЫИХЪ) ЖИДОВЪ • НА СЪПАСА рдждн- закмо зълок лиганик (! вм. лдіаник) • н каменн глаголати ноуждж творитъ Супр 396, 8.— Ср. ЕОГОБОрЬИЪ, БОГОКОТОрЕНЪ, ВОКВАТИ (НА БОГА вокіа) Б0Г0СЛ0В6СТВИТИ, -вецівлнк, -вествиши несов. (1) Феокоуеіѵ проповедовать; восхва- лять бога Ыазаі; сЬѵаІіі ЬоЬа: дроузиГ ЕОГОСЛОВеиіТВДАХЖ * БЛАГОСЛОвешенЪ ГрАДЪІИ вь нма господьне Супр 322, 16.— Ср. вогосло- весвствовдтн, вогословити БОГОСЛОвёсЬСТБОБАТИ, -ствоувк, -ствоу- кши несов. (1) Оеокоуеі/ѵ проповедовать; восхвалять бога Ыазаі; сЬѵаШ ЬоЬа: посъ- лднъ ВЫСТЪ ГАурнГлЪ • ВЪЗвАшТДА цАсДрЬСКО ТАННОК ЗнаКМОК • А не НСПЫТаКМО • ТАИНОК кланіакмо • д не прАмАрнмо > тайной вого- словесьствоукмо • д не нспытакмо... Супр 245, 2-3-— Ср. вогословествити, вогословити БОГОСЛОБИТИ, -влвк, -виши несов. (3) ОеоХоуеіѵ проповедовать; восхвалять бога Ыазаі; сЬѵаІіІ ЬоЬа: разбойникъ на крвстА вогословнтъ Супр 425, 5.— Супр 324, 5; 333, 6-7.— Ср. вогословествитн, вогословесв- СТВОВАТН Богоеловліениіе, -нга с (2) беоХоуіа вероучение исепі ѵігу: ндвыкнАте оть нихъ к’то идоучивъіи • к’то съвьрдвъін • отъкждоу БОГ Б оученига • кок новой богословькник • и ветъ- Хок проречеинк Супр 324, 28.— Супр 340, 23 БОГОСЛОБЪ, -а м (1) ОеоХбуо^ богослов Іео1о§: его же м(о)ли в(о)гослове прилежно Ен 366 11.— Ср. вогословьць БОГООЛОБЬНЪ, -ыи прил. (1) тт)е ЬеоХо- уіш; богословский ЬоЬозІоѵпу: вогословь- нааго охоулнтъ закона Супр 338, 12 БОГОСЛОБЬЦЬ, -д м (5) [вгословц- Ас (2) Ен (1), вословц Ас (1), вгословьц- Сав (1)] ЬеоХбуо^ богослов 1ео1о§: мА(са)цд сеп- (тА)в(рд) прАстдвление с(ва)тааго полна б(о)гословца ев(ди)к(е)л(н)стА Ас 1216 15-16; глігора в(о)гословцд • еп(нско)пл въившл нднзнднзин Ас 141а 26-27.— Ас 146а 7; Сав 1516 4-5; Ен 366 5.— Ср. богословъ БОГООуГОДЬНЪ, -ыи прил. (1) Оебц>естто<; богоугодный, приятный богу ЬоЬшпіІу, ЬоЬи ргцетпу: і мы съ ними въ споемъ новым(ъ) іазыком(к) пАснъ евАнѣ(е)л(ь)скжнк во(го)- наоученоувк во (го) оугодънж Клоц 1а 28.— Ср. БОГОВЪГОДЬИЪ, БОГОГОДЬНЪ, боголАпенъ БОГООученЪ, -ыи прил. (2) [воочен- Клоц (1), вооучън- Клоц (1)] беобібахтск; вну- шенный богом осі ЬоЬа паисепу: ндоучі са • отъ иего • кдко вооченж (! вм. вого- оученж) пАснв Клоц Іа 19 (вогомь ндоученж Супр 325, 29).— Клоц 16 7.— Ср. вого- наоучеиъ, иаоучнтн (вогомь насученъ) БОГОЧЕСТИВЪ, -ъін прил. (8) [в5чь- Ас (1) Супр (2), вбчъс- Супр (1)] еѵкаРйе, ОеоаеРц^ чтущий бога, благочестивый ис- НѵаіІсі ЬоЬа, ЬоЬаЬо)пу: чл(ов,Ь)къ сь правьднвъ • н н(ог) очистивъ • чаіа оут^хтд из(дрАи)л(е)вы Л 2, 25 Ас (чьтнвъ Зогр, чьстнвъ Мар Сав); иже прнзъвавъ А>оу^анлл б(ог)очъстиваго попа Супр 564, 9-10.— Супр 8, 29; 529, 15 16; 539, 23; 541, 22; 552, 12; 564, 13-— Ср. чистивъ БОГОЧЬСТИВѣ нареч. (1) греч. нет благо- честиво ЬоЬаЬо)пё: т-кмк тако богочьстив’Ь нспоуштеномъ Супр 539, 20-21.— Ср. ко- гочьстьно БОГОЧЬСТИІв, -иіа с (6) [б5чь- Супр (2) Хил (1)] Оеооёреіа благочестие, богобояз- ненность, набожность ЬоЬаЬоіпозІ, гЬог- ПО8І: радости извитъ вжди вамъ • чадъ вашихъ богочьстнк Супр 324, 25-26; б(ог)о- чьстнга же овразъ отъ дъвоего сего състоитъ СА Хил 2ба 22-23.— Супр 98, 16; 559, 5; 559, 8; 560, 20 БОГОЧЬСТЬНО нареч. (1) беоаеРшс на- божно, благочестиво паЬогпё, ЬоЬаЬо)пё: не тол’ми БОГОЧЬСТЬНО ОТЪВ'ЬшТАША • клмн ВраЧЬБНО Супр 314, 12.— Ср. БОГОЧЕСТИВА БФГОЧЬТЬЦЬ, -л м (3) [вгоч- Зогр (1) Мар (1), воч- Ас (1)] ОеоаеРце набожный, 4 Заказ 777 97
БОГ благочестивый человек ЬоЬаЬо]пу, гЬогпу сіоѵёк: нъ Аште къто б(о)гочьтьць есть • і волж его творитъ И 9, 31 Зогр Мар Ас богоіавькннк Супр 287, 25 см. вого- авлкннк БОГЪ, -а м (>2100) [в, бг-] Оебе, еібсокоѵ (!), аёрааца (!) сіеиз бог ЬйЬ: ѣко вьсі в(о)зі іазъікъ демоні • г(оспод)ь же и(е)в(е)сл створі Пс 95, 5 Син; сътвори намъ богы • иже прѣдъ нами понджтъ Супр 417, 8; поідж ОТЪ СІЛЪІ въ сілж авіатъ сіа в(ог)ъ к(ого)мъ въ сюнѣ Пс 83, 8 Син • единый яатцр (!), хѵ(но<;(!), беаябтт)^ (!), бсотцр (!), хоіато^ (!), то ОеГоѵ (!); (отъ бога ОеоОеѵ): къто можетъ ОТЪПОуШТАТН Гр'Ьх’Ы • тъкъмо единъ в(ог)ъ Мк 2, 7 Зогр Мар Ас Сав Боян; іхъже м(о)л(н)твдми по(с)ѣти насъ в(о)же Служ Зб 15; АЗЪ въннж жьрж вогоу свокмоу жрьтвж Хвллѣ Супр 20, 26 27 • перен.: нѣсть ли ПСАНО ВЪ ЗАКОНѢ влшемъ • Ѣко АЗЪ рѣуъ КОЗИ есте И 10, 34 Зогр Мар Ас ф и а бога в о ю іа см. воквати; богомъ любимъ см. любити; богомъ написанъіи см. напьса- ти; богомъ илоучеиъ см. нлоучити; БОГА ИОСА см. носити; КЪ Б о г оу (!) ПОЗНАИИК СМ. ПОЗНАИИК; БОГОМЪ п оу ці е - и ъі и см. поустити; сжпротнвь Б о г оу см. сжпротнвь.— Зогр Мар Ас Охр Сав Боян Ен Син Служ Киев Евх Клоц Супр Хил Рыл БОГЫНН, -ніа ж (4) Оеа богиня ЬоЬупё: рАБЪ кси богына Артемиды Супр 226, 29.— Супр 222, 8; 226, 15; 231, 2 БОЖНН прил. (>800) [кжии, кіки все па- мятники, Бжьи, бжъи Син] тоѵ Овоѵ, Оеіос, Ое'іхбб, 6 еіе Оеоѵ, б Ёх тоѵ Оеоѵ, б хата ОёОѴ, ЁѴ&ЕО5, ТТ)5 ОеОТЦТО^, ТОѴ ХѴ(НОѴ (!), тоѵ хеіатоѵ (I), тце х«<2ігое (!), ауіо$ (!) божий Ьогі только о едином боге: лште ли о д(оу)сѣ б(о)жіи • азъ изгои» вѣсы • оуво постнже на васъ ц(ѣсл)р(ь)с(тв)ие в(о)жне Мт 12, 28 Зогр Мар; вънідж къ ллтлрю в(о)жю Пс 42, 4 Син; штължчн са і отъдѣли • оустыдн СА * ШБрАЗА ОБрАЗОВААНААГО • рЖКОЮ в(о)жнею Евх 546 20; родъ вывъ н божна влагодѢти испльннвъ са • дроужннѣ скоки рече Супр 62, 28 ф сынъ вожнн вебяаі^, ѵіо5 тоѵ Оеоѵ сын божий, Христос «уп Ьогі, Кгізіиз: познанъ въівъ • і(со)у(съ) с(ъі)нъ в(о)жн Клоц 13б 27, Супр 451, 2; ВО Ж И ІА В Ѣ р А см. вѣрл; вожнн д лръ см. длръ; БОЖНИ нлродн см. идродъ; ОТЕЦЪ вожнн см. отецъ; вожнн рлзоумъ см. рлзоумъ; БОЖНІА р е Б р А см. ревро; Б О Ж И ІА - МА р Ж К АМА СМ. ржкл; БОЖНІА Т Ѣ Л А, вожню т ѣ л оу см. тѣло.— Зогр Мар Ас Сав Охр Боян Ен Син Евх Клоц Супр Хил Рыл Зогр-лл.— Ср. вожьскъ, божественъ 98 БОЛ БОЖЕСКЪ, -ъіи прил. (3) та>ѵ Оешѵ, Оеіхб^ божеский, божий Ьогзку, Ьогі: рьци мн ты кто КСИ ЛЬСТАН МНОГЫА • И ОТЪВрАШТАА А ОТЪ жрътвъ кожъскъін\ъ Супр 155, 6.— Супр 8, 12; 345, 12.— Ср. вожнн, божественъ БОЖЕСТВО, -а с (27) [вжс- Служ (1) Евх (1), кжь- Супр (2)] 1. то Овіоѵ бог ЬйЬ, Ьог- зка росізіаіа: еже са прѣс(вА)тлА тронцл ре- четъ • о(ть)цьис(ы)ныс(вА)тыд(оу)хъ • три СЪСТАВН сълнчьно въ единомъ в(о)жьствѣ Евх 67а 15; кдно трьмн сьставькннн божество • вез начала * ве сътворенніл • несъгонимо * ни прѣмѣннмо Супр 327, 26-27 2. Овбтці; божественность ЬойіѵІ: слово же то к(о)- жне • в(ог)ъ съі отъ б(ог)а • нлшего рдди с(ъ)п(лс)еннѣ • пльтию обложивъ свое в(о)- ж(ь)ство Евх 67а 18; обличи о мьнѣ силж БОЖЕСТВА ТВ0КГ0 ВЬ СЬ ЧАСЪ Супр 22, 10.— Служ Евх Супр БОЖЕСТВЕНЪ, -ъіи прил. (39) [вжь- Супр (1), кжст- Клоц (3) Рыл (2), вЗксьн- Рыл (3), вжест- Евх(З) Хил (1)] ОвГое 1. тт)е Оеотт)то<; божий Ьогі: заклннаіж та... землю содомъ- скжю и гоморъскжю • шгнемь в(о)жествьнымъ попАльшемь Евх 526 7-8; (в)ъчерл плътьскаа • А дьнесь ГОСПОДЪСКАА дѣьь • въчерл ч(ловѣчь)- скаа • а дьнесь в( о)ж( ъ) ствъиаа дѣетъ Клоц 13а 23; Супр 449, 24 2. Оеаяёаюс;, Оеб- яѵвѵатое (!) божественный Ьогяку: съподовн н... ОБвціьиикд н(о)же(с)твъныуъ твонуъ ТА- НКЪ Евх 74а 24-25; повѣдл... кже о вожь- ствьнѣѣмъ ТиіАннѣ Супр 295, 4.— Евх Клоц Супр Хил Рыл.— Ср. вожнн, вожьскъ БОЛИ И, БОЛЬШИ, БОЛЮ прил. сравн. ст. (>100) цеі^соѵ, яеріаабтерос;, якеісоѵ, хреіт- та>ѵ, хеі'осоѵ (!), ха^ея«>те0о6 (!) болыпий ѵёіёі: рАзорю житьннцж мою * і вольшж съзиждж Л 12, 18 Зогр Ас Сав, больша Мар; нъ р аз сумѣй • ѣко плче отъселѣ из мѢнАТЪ ТА БОЛЬШАА ПОДВНЗАНнѢ • врАНН непрнѣзньскыьъ Евх 916 5; Большей чоудо севѣ оставыаа Супр 316, 25 • яквісоѵ, яХёоѵ обильнее, болыре Ьо)пё)8І, ѵісе: вьсѣкж рАЗГЖ... отрѣвнтъ Ю ДА ПЛОДЪ БОЛНН СЪТВОрНТЪ И 15, 2 Мар Зогр, вольші Ас, волы, вольн Сав; си сжтъ чоудесд сьмѣреил’го и прѣпростддго ПАуЛА • И ННА ВАШТЬША Н БОЛЬША СИуЪ Супр 174, 3 • цёуіатое, цёуае (!) наиболыпий пе)ѵёІ5І: клѣ заповѢдь есть вольшн въ законѢ Мт 22, 36 Мар Ас Сав; си есть пръвд н большиѢ заповѢдь Мт 22, 38 Мар, большаа Ас(велиіа Сав).— Зогр Мар Ас Сав Зогр-пал Ен Евх Клоц Супр.— Ср. вацінн БОЛЬ, -и м (10) 6 ёѵ ааОЕѴЕІд, арракттое больной петоспу сіоѵёк: мол(нтвд) над(ъ) колемъ пнюціемь многж водж Евх 296 10; почто боли ваша пзБНВлкте Супр 388, 20.—
БОЛ Евх 24а 21; 27а 18; 30а 5; 386 15; 386 18; 426 13; 43а 10; Супр 38, 9-10.— Ср. не джжьннкъ БОЛЬЛЛИ нареч. (1) греч. нет очень ѵеіті: тжжалше же болми Супр 561, 16 БОЛЬНЪ, -ъіи прил. (9) асг&еѵй^, аррсоа- тое, агг&еѵйѵ больной петоспу: когда же та ВідѢхОМЪ БОЛЬНА ЛИ ВЪ ТЕМЬНІЦИ Мт 25, 39 Ас (еолашта Зогр Мар Сав); больиыа своа при- ношаахж к немоу Супр 531, 20.— Мт 25, 43 Мар Ас; Мт 25, 44 Зогр Мар Ас Сав; Евх 27а 2.— Ср. волѣзиьиъ, иеджжьиъ Е О Л Ь Ш - СМ. БОЛИИ БОЛЬШЬЛЛИ нареч. (4) цаккоѵ, цеі^оѵ, елі лкеіатоѵ, якеіоѵ больше ѵісе: х0'^^ вольшъмі простьрѣті слово се Клоц 96 1; ОуНЫЛЪІ БЫША БОЛЬш’мИ д(оу)шА СуПр 494, 16,— Клоц 12а 20; Супр 172, 17.— Ср. вольмн, боли, вельми БОЛѢЗНЬ, -и ж (>100) 1. снт&ёѵеіа, цакахіа, ѵбао^, ѵботща, аасуоотіа, то асг&еѵдѵ болезнь, нездоровье пешос, сЬига- ѵозі: сн Болѣзнь нѣсть къ съмръти • нъ къ сллвѣ к(о)жі И 11, 4 Зогр Мар Ас Сав; г(оспод)і • ціѢлѢіан отъ в’сего неджгл • і волѣзни Евх 246 16 • 2. аХутцда, акуо^, акутібсоѵ, оббѵц, <»6і5, еобіѵ, лоѵ ос„ та ёяілоѵа, хѵцбе, Хѵаіяоѵо^, хато%т|, аѵаухті; (волѣзни род. ббѵѵтірд^; вез волѣзии аѵб- бѵѵо^, аябѵах;; волѣзни имѣти акуѵѵеаОаі; волѣзиь прпіАТИ обѵѵаа&аі; въ волѣзии выти цакахі^еаОаі) боль, страдание Ьоіезб, иігре пі: шдръждшіА міа болѢзні СЪМрЪТЬНЫІА Пс 17, 5 Син; вез волѣзии сътворівъ и вес тжгы отъпоустн а Супр 39, 18; оть того дебель- ства волѣзни имѢа Супр 335, 13; за ны Бо- лѣзнь прнкмьктъ Супр 436, 15-16; въ волѣзни БЫСТЪ БЕЗАКОИНН рАДИ НАШИХЪ Супр 436, 24-25.— Зогр Мар Ас Сав Зогр-пал Син Евх Клоц Супр Зогр-лл.— Ср. иеджгъ, немоціь, іаза БОЛѢЗНЫГЬ, -ыи прил. (8) 1. греч. нет больной петоспу: съкирлахж са к немоу • волѣзньини • и врѣдъ нмжштнн Супр 556, 4 2. сЛуегѵбе, хатсобѵѵо^, бѵасрорйтатое бо- лезненный (связанный с болью) Ьоіезбіѵу; ДрЪЖАЦІААГО Врѣдъ БОлѢзИЬИЪІ ВЪ ОуСтѢхЪ Евх 28а 19; волѣзиьио творитъ • мрдзи- лгынмъ чоуиство Супр 89, 22 3. греч. нет болезни род. пешосі род.: повѣдн в’свк силж волѣзньижіж * I ДАЖДИ рАБОу ТВОЕМОу СЪДрАВИЕ Евх 296 4.— Супр 91, 4; 283, 26; 534, 17; 568, 4-5.— Ср. БОЛЬИЪ, НЕДЖЖЬИЪ БОЛѢТИ, болбк, Болиши несов. (>100) 1. аоОеѵегѵ, хахй>5 ё%еіѵ, ёѵ асг&еѵеід егѵаі, ѵоаеіѵ, хацѵеіѵ, асг&еѵт)5 егѵаі, ар- ршотегѵ болеть Ьуі пешосеп: сътьиикоу же БОТА Б ЕТЕрОу рАБЪ БОЛА ЗЬлѢ ОуМИрДДШЕ Л 7, 2 Зогр Мар Ас Сав; і нцѣли болаціааго г(оспод)і Евх 26а 3; придЕ къ болаштиимъ врдчь Супр 251, 19 2. дбѵѵаодаі, акуегѵ, яоѵеіѵ чув- ствовать боль пай Ьоіезё: злвистивк стрѣчЕми срьд’цн волѣдуж Супр 398, 22; дѣтишть пла- четъ и мати болитъ Супр 312, 9 • собіѵеіѵ иметь родовые потуги шіь рогосіпі Ьоіезёі: СЕ волѣ ИЕПрДВЬДЖ • ЗАЧІАТЪ БОлѢзиЪ I роді безаконнье Пс 7, 15 Син ф волѣти огнкмь см. огнь.— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Евх Супр Рыл.— Ср. иеджговати БОЛІАРННЪ, -а м (9) цеуюта^, о та ярйта ірёрсоѵ; (волгарЕ мн. сгбухктітое) вельможа ѵеішог: сътворж та кдного отъ волѣръ своихъ Супр 61, 4.— Ен 216 17; Супр 58, 2; 58, 21-22; 66, 5; 195, 18; 198, 10; 216, 7; 562, 25.— Ср. БЫЛИ БОЛІАРЬСКЪ, -ыи прил..(4) тт)с; анухк^тоо, аѵухктітіхбе вельможи род. ѵеііпогзку: заповѣди КЕСАрОвѢ и волѣрьстѣ НЕ повннж са Супр 104, 17-18.— Супр 101, 29; 202, 14; 281, 13 БОЛ№ нареч. сравн. ст. (12) [воле Син (1) Евх (1)] якеіоѵ, якёоѵ, пкеіатѵ, ёхтѵяйте- роѵ больше, более ѵісе: ѣко покллша са проповѣдннк ЮИИИОВК • I СЕ ВОЛЕ ІОНЫ СЬДЕ Мт 12, 41 Зогр (болей Мар); аште ли же въ СЕлѢхЪ ИХЪ п лѣтъ • И ВОЛЕ ИХЪ троудъ I Бо- лѣзнь Пс 89, Ю Син; ныніа же велми воле глаголж Супр 379, 29.— Мт 12, 42 Зогр; Л 21, 3 Зогр Мар Ас Сав; Евх 236 9-10; Супр 442, 15; 463, 9; 564, 27Ср. вольми, БОЛЬШЬМИ, ВАЦІЕ БООЧЕИЪ Клоц 1а 19 СМ. ВОГООуЧЕНЪ Б0Р6НИІ6, -ига с (1) ябкецо^ борьба Ьо): мнръндга вина * сьмирЕныа начатъкъ • во- рЕннн отатьк • рдзорЕньк сьмрьтн Супр 486, 27-28.— Ср. враиик, врлнь БОРЬЦЬ, -а л (1) греч. нет борец Ьо)оѵп!к: подражнвъ БОрЬЦА ПрѢдъПЛЬЧЬНЫА Супр 93, 27 восвлрьнъ Супр 396, 8 см. вогосварьнъ БОСТИ, водж, бодешн несов. (7) [вжд- Евх (1)] сираттеіѵ, ѵѵааеіѵ колоть Ьосіаі: ПрИЕМЫ КОПИЕ Б0ДЖЦ1ЕЕ ВЪ ПА30у\Ж ТВОБК ЕвХ 29а 2; тъгда оии дкы остъиы водоми зжвы скръжьталхж Супр 403, 4; нарЕцін иеджгъ бжджціеи (!) Евх 29а 12.— Евх 29а 1; 356 9; Супр 354, 1; 474, 10 БФІАЗНЬ, -и ж (16) <ро(3ое, бёос боязнь, страх Ьагеп, збгасЬ: воѣзнъ і трепетъ прідв ид міа Пс 54, 6 Син; ие во кетъ вамъ рече БОгатн са • нъ онѣмъ распьнъшннмъ • отъньмъ оуво ИМЪ БОгаЗИЬ * И СЛОВЕСЫ и лицемъ Супр 445, 11.— 1 По 4.18 Ен (3): Пс 13,5 Син (2); Супр 382, 30; 445, 5; 446, 12; 458, 20; 471, 99
БОТА 20; 472, 3; 543, 21; 565, 23-24; 570, 12-13.— Ср. страхъ БФІЛТИ СА, ковк са, кокшк са несов. кого, чесо; отъ кого, чесо или без доп. (<200) фоЗеісг&аі., щріттеіѵ, бебоіхёѵаі, беікіаѵ; (не боіа са афдЗсое) бояться Ьаі зе: дръзанте азъ есмь не воіте са Мт 14, 27 Зогр Мар Ас Сав Боян; далъ есі боіащінмъ сіа теве знаменье Пс 59, 6 Син; і прогъндвъі ада • печати лі са бонтъ Клоц 12а 18 19; нъ не бон са отъ мжкъ Супр 16, 7.— Зогр Мар Ас Сав Боян Ен Син Евх Клоц Супр Рыл.— Ср. оувогатн са БРАДА, -ъі ж (7) Яф'усоѵ, уёѵеюѵ борю да ѵоизу па Ьгасіё, Ьгасіа: мол(нтва) па по- стрнженне крадѣ Евх 86 24.— Пс 132, 2 Син; Евх 86 3; 86 14; 9а 12; 9а 16; Супр 142, 8 БРЛДЪІ, врадъве ж (2) аиёларѵоѵ топор зеку га: твои; шиж врадвніж отъсѣкнетъ Супр 237, 2-3-— Супр 161, 29-30.— Ср. се- кыра БРАДѢТИ, -дѣвк, -дѣкшн несов. (1) (вра- дѢіа іоііЛоіі; ёлаѵВойоіѵ) обрастать боро- дой сіозіаѵаі: ѵоизу па Ьгасіё: Брада же кмоу акъі топрьво врадѣіжшт# евктѣаше са Супр 142, 8 БРАЗДА, -ъі ж (1) агАаЕ, борозда Ьгахсіа: Бразды еіА напои оумьно-жн-та еьь Пс 64, 11 Син БРАКЪ, -а м, БРАКЪІ, -ъ м мн. (50) уацо^, уацоі (мн.), ѵѵщребѵ свадьба, брак зѵаѣЬа, зпаіек: вракъ выс(тъ) въ кана галнлѣіецѣі И 2, 1 Зогр Мар, вракы выша Ас Охр; его же прнзъва десница твоѣ • въ д(оу)ховъ- иыіа вракы Евх 946 24; сь во Тіѵснфъ краткія чьстъномъ враком’ женивъ са прежде * и ро- дивъ сыны страда подроужніа Супр 246, 14.— Зогр Мар Ас Охр Сав Ен Евх Супр БРАНИТИ, -нвк, ниши несов. (13) хсокѵеіѵ, проаѵаатёХХеіѵ возбранять, запрещать Ьга- піі, хаЬгайоѵаІ: не дѣгте дѣтні прнходнтн къ мнѣ • і не враннте імъ • тацѣхъ во есть ц(ѣса)р(ь)ствне в(о)жне Мк 10, 14 Зогр Мар; еда вранж ли пншта • не вранж сего Супр 494, 25 и 26.— Мт 19, 14 Мар; Мк 9, 39 Зогр Мар Ас; Л 9, 50 Зогр Мар; Л 18, 16 Зогр Мар; Клоц 4а 30 БРДНИІв, -ига с (2) [вър- Супр (1), вьр- Супр (1)] аОктіспе, аусоѵіа борьба хараз: гакоже се вьлазАштен въ въраннк въкоупѣ имена свога глаголжтъ • н на мѣсто во вьра- ннга въетжпаіжтъ Супр 86, 13 и 14.— Ср. вореннк, врань БРАНЬ, -и ж (49) яокецо^, та яокёціа, оі яокёщоі (!), яакті, ёлаѵаатааіе, яакаі- атра, ёОѵое (!), ахт|птоѵ%іа (!); (врань поло- 100 БРА жити тітрсоахеіѵ (!); не сътрьпѣтн вранн бяоббѵаі тт) ртті^) борьба, бой, битва хараз, Во), Ьііѵа: егда же оуслышнте вранн • і слоу- Хъі вранні • не оужасаіте са Мк 13, 7 Зогр Мар; покори подъ ногама его • в’са поганъ- скыіа вранн (! вм. страны) • лккдще врань Евх 19а 8; к томоу оуже до старости дошъдъ- шоу • не сьтръпѣтн вранн Супр 521, 16; сж- постатъ врань положи Супр 251, 3 ♦ п о с о - вига на вранн. творАн см. пособнк.— Зогр Мар Ас Сав Син Евх Клоц Супр.— Ср. вореннк, враннк БРАНЬСКЪ, -ыи прил. (1) локеціхб^ во- енный ѵаіеспу: за враньскжіж х’ытРость • и за мжжьство д(оу)ніА • того дѣльма велнд чьстн нмѣдуж отъ цѣсара Супр 84, 30 БРАТИ (СА), кори; (са), воркшн (са) несов. (22) [въра- Супр (2)] локецеіѵ, ёхяоХецеі- сгОаі, цахеаОаі, лроощахесг&аі., аѵѵалтеіѵ, яактіѵ аѵабёхеаОаі, лакаіѵеіѵ; (коржи ло- кёцюс) бороться, воевать харазй, Ьо)оѵаІ: весъ денъ воры» сътжжн мі Пс 55, 2 Син; кгда са в’рахомъ на велнцѣн врані Супр 72, 21; Хоштж сьнАтн са съ воржштннмъ Супр 247, 25.— Син Евх Клоц Супр Хил в р а т н га см. вратрнга БРАТФЛЮБЬСТБИіе, -нга с (2) срЛабеХ- еріа, ціаабекфіа (!) братская любовь Ьгаіг- зка Іазка: вьсѣга Тіѵснфъ слъзы вратолквь- ствнга Супр 364, 18-19.— Супр 367, 19.— Ср. вратролквнк, вратолквьство БРАТФЛЮБЬСТБФ, -а с (1) фЛабекфіа братская любовь Ьгаігзка Іазка: ты канніа вратооувннства (! вм. вратолквьства) вѣлъід рнзы съвлѣче Супр 389, 9.— Ср. вратолквь- ствнк, вратролквнк БРАТФСЪТвФРгеНИге, -ига с (1) абеХфо- лоііа принятие в монахи (обряд) ргі)сСі ха тпісЬа: мол(нтва) на вратосътворенне Евх 9а 20.— Ср. вратротворкннк вратооувннство Супр 389, 9 см. вратолквьство БРАТРИІА, БРАТИІЛ, -иіа ж собир. (>200) [вратр- Зогр Мар Син Евх Клоц, врат- Зогр Ас Сав Ен Син Киев Евх Клоц Супр Зогр-лл, врта Ас, вратѣ Рыл] оі абекфоі, абеХфдттіе, оі цоѵахоі (!), то фікоОеоѵ (1) братья; братство, братия Ьгаігі; Ьгаігзіѵо: ідн же къ вратрн моен И 20, 17 Мар, вратни Ас (0 Зогр); ізнде же слово се въ вратрнга И 21, 23 Зогр, въ вратііж Ас Сав (0 Мар); о(ть)ць нліжтъ богъ • н краткія вьси не отъ кд’ного н кдноА рожденн Супр 84, 19; в(о)же силъ • посѣти кратны, нашеіА • мнлостніж н щедротами Евх 26а 21.— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Киев Евх Клоц Супр Рыл Зогр-лл.— Ср. вратрьство, вратръ
БРА БРАТР0ЛЮБИІ6, -на с (2) філабелфіа братская любовь Ьгаігзка Іавка: ие оугож- деннѣ ч( ловѣ) комъ • ли севѣ оугаждати въ тръпѣние • влаговѣрие • кратролюкие Евх 946 9-10.— Евх 92а 1.— Ср. вратолювьствик БРАТРОТВОР№НИ№, -иа с (1) абекфо- поітіоіб принятие в монахи (обряд) ргірша пі га тпісЬа: мол(итва) а на вратротвореиие Евх 96 20.— Ср. вратосътворкиик БРАТРЪ, БРАТЪ, -а м (>300) [вратр- Зогр Мар Ас Охр Син Служ Евх Клоц Рыл, врат- Зогр Ас Сав Боян Ен Син Евх Клоц Супр Рыл Зогр-лл, врот- (!) Зогр (1), вр- Зогр (1), врт- Мар (1), врта Евх] абекфбс, (ШѵбогАос; (!), йпопрубс; (!); (кратъ господьнь абекфоОёос; врата оукити абекфохтоѵеіѵ) брат Ьгаіг: пръвы же симонъ іже иарицаеть са петрь • і аи’дрѣа . вратъ емоу Мт 10, 2 Зогр, вратръ Мар; покои д(оу)шА ракъ твоихъ прѣжде оусопъшииуъ • о(ть)цемъ же и чадомъ же • и вратромъ нашимъ Евх 64а 3; с(вА)тааг(о) ап(осто)ла иѣкова • врата г(ос- подь)нѣ Ас 124а 4; Сав 1336 2 • перен. (о монахеу. вьз’двигии і нынѣ • отъ ложа немоціьнааго вратра нашего Евх 396 18; ндж- штсу же кмоу пжтемь сьрѣте и вратъ нѣкыи Супр 524, 6.— Зогр Мар Ас Охр Сав Боян Ен Син Служ Евх Клоц Супр Рыл Зогр-лл.— Ср. вратриіа БРАТРЬНЬ, БРАТЬНЬ, -нии прил. (5) [врат- рьн- Евх (1) Клоц (2), вратьи- Супр (1) Зогр-лл (1)] 6 ярое тоѵ абекфбѵ, тсоѵ абекфйѵ; (ненависть вратьиіа ціоабекфіа) братский, брата род. Ьгаігйѵ, Ьгаігзку: сего раді и въ врѣмА жрътвѣ • іноіа правъдъі коеіА не помѣнж • нъ съміренье вратрьне Клоц 9а 41; сь лѣпоты высте остри- ли скрьвь иенавистию вратьню (!) Супр 368, 8,- Евх 886 3; Клоц 9а 23; Зогр-лл 1а 10 БРАТРЬСТВО, БРАТЬСТВО, -а с (2) [вратр- Евх (1), врат- Супр (1)] фЛабекфіа брат- ство Ьгаігзіѵі: ѣко... съблюсти кратръство иезавистьно • г(оспод)ю по (молимъ са) Евх 96 13.— Супр 364, 29 БРАТУЧАДЪ, -а м (2) абекфібобс, аѵефібс; племянник (сын брата) зупоѵес ($уп Ьгаітйѵ): приде въ нероусалимъ • иллжшти съ сово№ кратоучАда самьчиА санъ прѣдръжАШ- та Супр 297, 30.— Супр 281, 6 вратъ см вратръ в р а т ь й ь Супр 368, 8; Зогр-лл 1а 10 см. вратрьнь вратьство Супр 364, 29 см. вратръ- ство БРАЧЫГЬ, -ъін прил. (12) тоі> уацоо свадебный, брачный вѵаСеЬпі: видѣ тоу ч(ловѣ)ка не овлъчеиа въ одѣаиие врачъиое БРЪ Б Мт 22, 11 Мар Ас ф врач ьиии съіиове ѵіоі тоѵ ѵѵцфсоѵоб свадебные гости зѵа- СеЬсапё: еда можете с(ъі)ны крачьныіА • доідеже женихъ есть съ ними • сътворити постити са Л 5, 34 Зогр Мар.— Мт 9, 15 Мар; Мт 22, 12 Мар Ас; Мк 2,19 Зогр Мар; Евх 1066 15; 1066 18; Супр 246, 26 БРАПІЬНО, -а с (75) [ тв. ед. крашъиыимь! Супр (1)] Зрсоца, Звс&аіс, Зрсоащоѵ, тро<рц, ёбеаца, ёяіаітіацос, ёатіааіс, та ё^чта, бапаѵц (!), та хбАХо|За (!), аіаОцаіс (!); (въкоушати крашьно ёоОіеіѵ) еда, кушанье рсііо, рокгш: оученици ко его ошьли вѣахж въ градъ • да крашьиа коупАТъ И 4,8 Зогр Мар Ас; ты сътлъче главж змьевж • далъ есі врашьно людемъ етюпьскомъ Пс 73, 14 Син; кѣаше прѣдъ нима трепеза оуготоваиа вьсѣчь- скыими крашъны доврыиимн Супр 182, 10; кезкрашъныимъ крашъныимъ (1) крынА чоудъ- иа’го сего Супр 272, 13-— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Евх Клоц Супр.— Ср. крашьиьце, пиціа, іадь БРАШЬНЬЦб, -а с (3) греч. нет 1. еда, кушанье )і<і1о, рокгш: ничсоже окрутъ иосаш- тж • розвѣ крашьиьца кже ки гонѣктъ иа пжти Супр 559, 22 2. просвира Ьозііе: аціе к’то Болѣзни ради • ізвлюетъ врашеиьце Евх 103а 12.— Евх 1046 25.— Ср. врашьно, пиціа, гадь; въсждъ, комъкаиик, оплатъ БРИДЪКЪ, -ъіи прил. (1) брщбтатос; ост- рый сіг.чпу; перен. пронизывающий ргопіка- ѵу: кѣаше же и въздоухъ стоуденъ • и часъ кридъкъ Супр 76, 14.— Ср. лютъ БРИТВА, -ъі ж (2) §ороѵ бритва ЬгіСѵа: ѣко крітва изоштреиа сътворілъ есі лесть Пс 51, 4 Син; Супр 426, 7 БРЪВЬ, -и ж (1) рлёфароѵ ресница (?), веко (?) Ьгѵа (?), ѵіско (?): иамагаахж очи- ма • да тькмо ие вѣштаахж крьвьми к немоу Супр 502, 18 БРЪЗДА, -ы ж (1) хццбс удила шіісііо: кръздалм и оуздоіж челюсті іуъ въстіАгиеші Пс 31, 9 Син БРЪЗО нареч. (1) ёѵ та/еі быстро гусЫе: иа пр'Ьславъно чоудо течаахж • колико крьзо народи Супр 125, 25.— Ср. скоро кръ на Евх 53а 19 см. крьиа б р ъ и и к Мар Ас Син Клоц Супр см. врьиик БРЫПА, -нь ж мн. (2) [врьн- Евх (1)] §<бра§ броня Ьгпёпі: одѣетъ са въ маиьти- иціж • иезъловью • 'Ько въ врънА правъдъі Евх 97а 18-19.— Евх 94а 2 БРЪСбЛИге, -ни с собир. (1) ботрахоѵ черепки вігеру: повелѣвъ крьселик тлъчено подъ хрьБьтъ влаженааго ллжченика подъсыпати Супр 104, 26 101
БРЪІ БРЫОЛЛО, -л с (1) ёхцауеіоѵ полотенце иіёгасііо: коли ксн видѣлъ сице женж • скоа власы връісало сътворьшоу (! вм. съткорьшж) Супр 395, 3 БРЬБЬНО, -л с (17) [нръв- Зогр (3) Мар (6) Ас (3)] 8ох6е бревно Ьгеѵпо: ізъмн пръкѣе врьвъно • із очесе твоего Л 6, 42 Зогр Мар.— Зогр Мар Ас Сав в р ь з о Супр 125, 25 см. връзо БРЬНА, -ъі ж (1) ят)к6е грязь Ыаіо: за- клииаіж та... връноіж слѣпоумоу просвѣціьшемь Евх 53а 19-— Ср. врьннк, калъ БРЕШІЮ, -на с (22) [врън- Мар (1) Ас (4) Син (1) Клоц (1) Супр (1), врен- Мар (1) Син (2) Евх (1)] лт)Х6б грязь Ыаіо: сътворн врьнне отъ плнновеннѣ И 9, 6 Зогр Мар Ас; къзкеде міа... отъ кръньѣ тімѣил • і поставн на клмні нозѣ моі Пс 39, 3 Син • греч. нет глина Ыіпа: аже въ породѣ * ржка десила ада- мова ржка прнкоснж са дрѣкѣ • н прѣстжпьк- НИИМЪ оусъх«ж • ТОН ПЛКЫ ГЛННЪНЪІНМЪ крьннкмъ грьньчлремъ съткореиѣ въітн Супр 396, 20.— Зогр Мар Ас Син Евх Клоц Супр.— Ср. крьнл, калъ БРЬНЫГЬ, -ъін прил. (1) лцкіѵое создан- ный из грязи, из глины зіѵогепу г Ыаіа, г Ыіпу: не сътьретъ брьиыгыиуъ творьць Супр 506, 23 крьселнк Супр 104, 26 см. връселнк БРѢГЬ, -а м (27) 1. хрццѵбб крутой склон, откос згаг, зѵаЬ: оустръми са стадо по врѣгоу въ езеро Л 8, 33 Зогр Мар Ас Сав; мѣсто вь иемьже затворилъ са кетъ с(ва)тын старцъ • крѣгъ иматъ НА ЗАПАДЪ * н въіеокъ зѣло Супр 300, 1 2. аіуісАое, о/От), бх§ос, аіОакц той яотацой, хеікое, Ха-у-уае той яотацой берег ЬгеЬ: оутроу же лкне къівъшю • ста н(соу)с(ъ) • при врѣзѣ И 21, 4 Зогр Мар Ас; рлзгнѣвлвъша са ллжчнтела • покелѣста извлѣштн а • н нзвАзавъше а вести на нрѣгъ морѣ Супр 79, 23.— Зогр Мар Ас Сав Евх Клоц Супр.— Ср. стѣна БРѢЖЫГЬ, -ъіи прил. (1) той хотщѵой склона, откоса род. згаги, зѵаЬи род.; врѣжънъін же клмъі • толма соухъ зѣло кетъ Супр 300, 3 БРѣМбНЫГЬ, -ъін прил. (1) греч. нет обремененный оЬНгепу: покою врѣменънъіимъ Супр 144, 7 БРѣЛЛА, врѣмене с (28) срортіоѵ, фбртоб, ароте, та аусоуіца, убцое; (врѣмА накласти ёяцрорті^еіѵ) груз, бремя пакіасі, Ьгетепо: съвираіжтъ же врѣмена тажъкл н не оудовь носима Мт 23, 4 Мар Ас (0 Зогр); нъіна оуво наша доушА * тажькжык пльть • лкъі велико врѣллА съкръгъша (! вм. -ша) • оудовь пержтъ къ творьцоу Супр 390, 10; х0ТА врѣллА нл- 102 БЪД класти скотоу свокмоу Супр 41, 5.— Зогр Мар Ас Сав Син Евх Супр Рыл в р ѣ ці н см. неврѣцін БРАЦЛНИК5, -иа с (1) оі. кбуоі (ттіе хіОарае), вар. оі фОбууоі бряцание Ьгпкапі: д(оу)х(о)въиъхъ гжелі врАцаньѣ Клоц 16 11 БОУИ, -ии прил. (26) цшрбе, афрсоѵ, алаѵОрсол:об (!); (воуи творити ёхрах/ейегѵ) неразумный, неумный розеіііу, ЫаЬоѵу: тъгдл оуподокн са ц(ѣсл) р (ь) с (тв)не и(евесь)ское • 1 дѣвъ... пать же нѣ отъ ннуъ воуі • і пать мждръ Мт 25, 2 Зогр Мар Ас Сав; воуи когда оумждріте сіа Пс 93, 8 Син; съклзл имъ о воговорьнѣн той воуи ереси оврѣтеиик Супр 188, 29 ♦ ноуа словеса греч. нет празднословие НасЬапі: ноуа сло- веса гллголешн Супр 155, 21.— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Евх Клоц Супр.— Ср. везоумль, жродивъ, жродъ; воуа словеса ср. бладь2 БОуиОТВО, -а с (1) цсоріа неразумность розеіііозі, ЫаЬоѵозі: вллгословькнъ... цѣсарь на ежпротивиикл • ие вьседръжнтельства силою и мждростивк • нъ мьиимъінмъ кръста ноуиствомъ... плѣнъ разгрАБИТЪ Супр 329, 5-6.— Ср. незоумик, ноуксть, жродьство БОуКЪІ, воукъке ж (4): воукъки мн. та ураццата запись, грамота гаріз, Іізііпа: прими воукъви ТВОІА • I НАПИШИ «О* Л 16, 7 Зогр Мар.— Л 16, 6 Зогр Мар.— Ср. кънигы Б0Ѵ?ЫГЬ, -ъіи прил. (5) ттіе хатаіуібоб, Зіаюе грозовой, бурный Ьопгпу, Ьоигііѵу: д(оу)х(о)мъ ноуръиомъ съкроушітъ корлвлм таръсисъскъііА 77с 47,8 Син.— Пс 10,6 Син; 80, 8 Син; 106, 25 Син; Супр 77, 7 БОуРІА, -ріА ж (20) [нжр- Мар (1)] ХаГЛа-ф, хатагуй;, хеіцсоѵ, асхрое (!), ёбсор (I); (воуркю (Зіаьсое) буря, гроза Ьоиге: съниде воурѣ вѣтръил въ езеръ Л 8, 23 Зогр Ас, кжрѣ Мар; ізбави... отъ града носима воуреик Евх 14а 8; ал пе потопитъ пасъ воурл водьнаа Супр 77, 20; воурж вѣтрьпж оутолилъ словомъ Супр 473, 18-19.— Зогр Мар Ас Син Евх Супр БОуібСГЬ, -и ж (6) цсоріа, соцотце (!) не- разумность розеіііозі, ЫаЬоѵозі: останн сл оуво поиѣ нынѣ отъ воуксти • и от’ везоумьиа оуп’влииа крьстиаиьскл Супр 49, 18; се же показактъ и оиѣхъ воукстъ Супр 440, 16,— Евх 456 3; Супр 1, 19; 48, 10; 139, 25-26,- Ср. везоумик, воуиство, жродьство БЪДРФСТЬ, -и ж (1) ѵті'фьс бодрость сііозѣ: ѣко въіти приемліжціиимъ вь в(ъ)д- (ро)сть д(оу)ши Служ За 18-19 Б’ЬДР’Ь, -ъіи прил. (7) [вьд- Зогр (2) Мар (2) Ас (1) Евх (1)] лрбОсцоб бодрый сііу: д(оу)хъ во вьдръ л плъть иемоштьил Мк 14,
БЪД 38 Зогр Мар.— Мт 26, 41 Зогр Мар Ас Сав; Евх 47а 14.— Ср. въдръливъ, въждрь БЪДРЪЛИВЪ, -ъіи прил. (1) ѵтіфоЛюе бодрый сііу: аште во и прозорьливо и въ словесн довъльное имжште и въдрьливое... иштетъ влагоиспытаине Зогр-лл 16 15.— Ср. БЪДръ, въждрь БЪДѢНИІв, -на с (4) [вьд- Евх (2) Супр (1) Рыл (1)] аурѵпѵіа, еѵу(>ітѵ<Х>т]ст^ бодр- ствование, бдение Ьсіепі: прѣпоѣши са твръ- днк • постомъ и вьдѣииемь Евх 84 а 24.— Евх 826 22; Супр 279, 24; Рыл 26$ 37.— Ср. весъини БЪДѢТИ, въждж, въдиши несов. (65) [вьд- Зогр (14) Мар (13) Ас (8) Сав (7) Син (1) Евх (6) Супр (8)] уртіуореіѵ, аурѵл- ѵеіѵ, аруашеіѵ, біаѵѵхтереѵеіѵ, гѵауоул.- ѵеіѵ, ѵііфеіѵ бодрствовать, бдеть Ьсій: вратьникоу повелѣ да вьднтъ Мк 13,. 34 Зогр Мар; оуклажи и бьдаціл • дѣллыкціа • съпаціл Евх 946 11; мы гакоже измрьли кѣуомъ сьиомъ • онъ же вьдѣ въ вьсж ношть Супр 79, 16-17.— Зогр Мар Ас Сав Син Евх Супр БЪЖДРЬ, -рии прил. (1) греч. нет бодрый сііу: дѣло съвръшлА • вьждреіж д(оу)шенк Супр 550, 21.— Ср. въдръ, въдръливъ в ъ р л и и и Супр 86, 13 см. крайне въратн Супр 101, 11; 335, 2 см. вьрлтн въратн са Супр 113, 9 см. врати (са) БЪХЪМЛ, БЪХЪЛѴЬ нареч. (8) |къ\ъма Супр (1) Зогр-лл (1), къхъмъ Супр (1), въхма Супр (5)] лаѵтт], паѵтекс&б, то аѵѵо- лоѵ совсем, вообще гсеіа, ѵйЬес: воды же оу нею къх’ма ие кѣаше Супр 547, 29.— Супр 117, 7; 261, 2; 273, 15; 497, 24-25; 502, 1; 529, 30; Зогр-лл 26 20.— Ср. въшиіж БЪЧбЛА, -ъі ж (3) [вьч- Син (1)] рёкісгаа пчела ѵсеіа: швидж міа Ѣко вьчелы сотъ Пс 117, 12 Син.— Л 24, 42 Мар Ас БЪШИІЖ нареч. (7) [вьш- Супр (1)] дХсос,, олоѵ, паѵтелйі;; (ие въшиіж оѵбацс&е) совсем, полностью; вообще гсеіа, паргозіо, ѵйЬес: вьшніж иго оусулитъ Супр 338, 13; не оустжпихъ въшыж божествомъ Супр 503, 3,—Супр 30, 1-2; 43, 4-5; 346, 8; 347, 7; 393, 4.— Ср. въхъма, къхъмъ БЫВАТИ, -аіж, -лиши несов. (<200) [съвывати (!) Зогр-лл (1)] 1. уіуѵеаОаі, ха§іатааОаі, цетапоіеіаОаі, прауцатеѵесг- Оаі, яраааеаОаі, ёяібёхеаОаі наставать, становиться, возникать, совершаться пазіа- ѵаі, зіаѵаі зе, ѵгпікаі, сій зе, копа! зе: иже пръвѣе вълажаше по възмжштенн водъі * съдравъ вывлаше И 5, 4 Зогр Мар Ас; сим же тако • нъ и паче сихъ • въ адѣ вываіж- штемъ Супр 467, 27 2. еіѵаі, ёяітеіѵеаОаі бывать, находиться ЬуѵаС: нъ оваче зълъ БЪІТ в лквопьрнва въіваитъ н ве стоуда Супр 443, 16 3. вспомогательный глагол в страда- тельныя конструкциях: в’сѣко оуво дрѣво... посѣкаемо вънваетъ и въ огнь въмѣтаемо Мт 3, 10 Ас; гонимъ въівааше вѣсомъ Л 8, 29 Зогр Мар Ас Сав ф вогосварьиикъ в ъі в а т и см. вогосварьиикъ; живъ в ъі в а - т и см. живъ; лоучии бывати см. лоу- чии; въ иапастьхъ въівати см. на- пасть; пакости въівати см. пакость; причАстьиикъ Бывати см. при- частьиикъ; сжпротивь въівати см. сжпротивь; чоудесемъ въівати см. чоудо.— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Евх Клоц Супр Рыл Зогр-лл.— Ср. въіти БЪІЛИКъ, -ига с собир. (9) аі Зотаѵаі травы, растения Ьуііпу, гозСІіпу, Ьуіі: мѣ- сто... порасть БЫЛИИМЪ многомъ и трьннім’ Супр 217, 21 • фарцахоѵ, ёрпкаатрое; (сжпротивьио вылии аѵтіфйрцахоѵ) целеб- ные травы Іёсіѵё Ьуііпу: да аште не рачн придти кылига иа помоштъ Супр 414, 4-5; многоволѣзиьнынмъ чловѣкомъ • сжпротивьио ази вылии Супр 436, 29 • перен. ; покааиьга быльи Супр 522, 16.— Супр 251, 4; 428, 6; 430, 16; 495, 21; 564, 24.— Ср. трава БЫЛІА нескл. м (3) греч. нет господин рап: ие вой са былія Супр 230, 1.— Супр 230, 7; 233, 20.— Ср. болгаринъ БЫСТРЪ, -ыи прил. (2) ёѵтрехче скорый гусЫу: агриколаоу воиводѣ сжштоу • гоувителю сжштоу сверѣпоу * и выстроу къ дигаволи слоужь- вѣ Супр 68, 29.— Супр 332, 22.— Ср. скоръ БЫТИ, исмь, иси несов. вждеши сов.; буд. вждж, вждеши; аор. выхъ, вы, выстъ; имперфект вѣхъ, вѣ, вѣ (вѣаше); сослаг. накл. вимь, ви, ви; прич. наст. сы, сжціи, сы; прич. проги, вывъ, вывъши, вывъ; прич. перфекта вылъ, выла, выло; наст. вр. с отрицанием иѣсмь, иѣси, нѣсть (>7000) 1. несов. еіѵаі; ѵпар/еіѵ, тѵу/аѵеіѵ, цёѵеіѵ, уіуѵеаОаі, ёѵеіѵаі, цетеіѵаі, проаеіѵаі, ё/еіѵ, апё/еіѵ, просгёхеіѵ, ауеіѵ, біауеіѵ, іатааОаі, хаОіатааОаі, перііатааОаі, хеіа- Оаі, біахеіаОаі, пееіяатеіѵ, оіхеіѵ, ёѵоіхеіѵ, біатрі'Зеіѵ, ёлібтщеіѵ, ёлі^еѵоѵаОаі, еѵріа- хеаОаі, ібрѵеаОаі, лёкеіѵ, брцааОаі, текеіѵ, ѵёцеаОаі, х2тШаті4еіѵ, аѵабеіхѵѵаОаі, алолА.т](>оѵѵ, лроіёѵаі, хоцаѵ, цёААеіѵ; (сы, иже истъ о; не выти кеілеіѵ, алеіѵаі, алоА.іцлаѵеаОаі; съ цѣмь, оу кого выти аѵѵеіѵаі; оу кого быти лроаеіѵаі; въ чемь выти леріЗаА.А.еаОаі; при комъ выти проа- хартереіѵ тіѵі; тоу, сьде, оуже выти лареі- ѵаі; прѣжде выти лроОлархеіѵ; рештн истъ кехтёоѵ) еззе быть Ьуі: і гъидша і симоиъ • і иже кѣауж съ нимь Мк 1, 36 Зогр Мар Ас, 103
БЪІТ БЪІТ вѣхж Сав; рече оучеиикомъ скоімъ • да есть при немь ладніцд Мк 3, 9 Зогр Мар; саі иа селѣ • да ие къзкратитъ са кьспать Мк 13, 16 Зогр, сый Мар; сжштю емоу къ кит’дииі • къ домоу снмонд... приде жена Мк 14, 3 Зогр Мар; кѣ же филинъ отъ кндсаідьска града И 1, 45 Зогр Мар Ас Сав-, рече кесоумеиъ къ сръдъці скоімъ нѣсть в(ог)д Пс 13, 1 Син-, кѣ(ше)тоу іюдд • се г(лаго)лжштю у(ристос)оу Клоц 76 24 (и приде Супр 419, 19-20)-, иѣ ли юнотъ къ касъ Супр 30, 24 • еіѵаі зна- чить гпатепаі: аште речетъ ч(локѣ)къ • о(ть)цю ли м(ате)ри • кор’канъ • еже есть даръ Мк 7,11 Зогр Мар • комоу, оу кого, отъ кого, кого ё/еіѵ, 8і8оа0аі, еіѵаі, уіуѵеа- Оаі, хрт]а§аі иметься у кого-л.; принадле- жать кому-л шіі; раігіі пёкоти: аште вждетъ етероу чл(о)к(ѣ)коу • р • овецъ Мт 18, 12 Мар Сав, оу етера Ас; влджеии ништиі д(оу)хомь • ѣко тѣуъ есть ц(ѣсд)р(ь)с(тв)о и(е)в(е)с(ьс)кое Мт 5, 3 Зогр Ас Сав; ие ко кѣѣше отъ него съплетъка рѣчемъ Супр 46, 30 • комоу с инф. 8еіѵ, цёАЛеіѵ, ё/еіѵ, еіѵаі, 8ібоаОаі, х(>т|, 8оѵа- тбѵ следует, нужно, должен тіі (роѵіппозі, пиіпозі), тизеі: камъ есть кѣдѣти тдіны ц(ѣса)р(ь)ствиіа и(е)в(есь)скдго Л 8, 10 Сав (даио есть Зогр Мар Ас); ие ко кетъ камъ рече коіатн са Супр 445, 9; понеже ко кьсѣко оумрѣти кетъ • оумрѣмъ Супр 91, 20 • съ цѣмь сгѵѵёрхеаОаі, лроа<р0еіреаОаі (!) всту- пать в половые связи зіукаі зе (роЫаѵпё): та ко х(ристос)а сп(а)са прижитъ • ие съ мжжемъ кыкъши Супр 482, 28 • чемоу іа/ѵеіѵ годиться Ьойіі ее: аште же соль окоуѣетъ... ии чьсомоу же вждетъ къ томоу Мт 5, 13 Зогр □ чьто кетъ текѣ, иамъ и т. п. ті лрбд от., тщас; и т. п., ті ооі что (тебе,) нам и т. п. до того со )е (іі пат арод.) <1о ІоЬо: аште уошт* да тъ прѣ- кждетъ • доиьдеже придж • чьто е текѣ И 21, 22 Зогр Ас, есть Сав (0 Мар); они же рѣшА чьто есть иамъ Мт 27, 4 Зогр Мар Ас Сав; се кетъ лареатіѵ (он) здесь )е /бе: оучитель се есть • і зоветъ та И 11, 28 Зогр Мар Ас Сав □ ежціаи с мн. в знач. сущ. та бѵта имущество таіеіек: окильнѣ трѣкоуіжштнимъ сжштдіа истьштаіжштоу Супр 370, 26; с ж ці е к с ед., мн. в знач. сущ. то еіѵаі бытие Ьуіі, ехізіепсе: тъ ко и-спрька ны съткорилъ • отъ не сжштааго кь сжштек прикедъ Супр 479, 28-29; и е ежціек, ие с ж ці а іа с ед., мн. в знач. сущ. то цт) бѵ небытие пеЬуѣі, пеехізіепсе: отъ ие ежціиихъ къ вытие • к’се... състдкль Евх 566 17-18; хотацідіа вы- ти с мн. в знач. сущ. та цёХЛоѵта 104 то, что будет, будущее со зе та зіаі, Ьисіоиспозі: скатъіи двухъ... хоташтди вы- ти пропокѣдааше Супр 323, 10-11 2. сов. уіуѵеаФаі, еіѵаі, яарауіуѵеаОаі, лоооуіу- ѵеоОаі, <рѵеіѵ, аѵц0аіѵеіѵ, лраааеаОаі, ёр/еаОаі, ёлёр/еаОаі, ал:о0аіѵеаОаі, хата- РаЛХеаОаі, хатаХац0аѵеіѵ, лро/ореіѵ, 6о- хеіѵ (!) йегі случиться, совершиться, воз- никнуть зіаі зе, пазіаі, ргіЬосІіІ зе, ѵгпік- поиі: кечероу выкъшю • приде съ овѣмд на десАте Мк 14, 17 Зогр Мар; да скіаты ткоі къеждъ пріемліжце достоіиі вждемъ очішченнѣ твоего Киев За 12-13; къіетъ исходаштѢ’ кмоу на поле Супр 191, 23; да ие вждетъ отъстжпнти отъ съткорикъшадго ма в(ог)а Супр 150, 1 • измениться гтёпіі зе: вжджтъ стръпътънаа къ правдѣ • і остриѣ къ пжти глддъкы Л 3, 5 Зогр Мар Ас Сав □ въ севѣ выти, къ оу м ѣ скокмь выти ёѵ ёаѵтф уіуѵеаОаі, еі<; ёаѵтбѵ ёр/еаОаі прийти в себя ргірі к зоЬё: кд’ва же кь севѣ вывъ дН'О.упдтъ • повелѣ а вести кь теминцж Супр 111, 2; выкъше же къ оумѣ скокмъ • къстакъше прнпддошА каіжште са Супр 39, 12 о выкъше к, вы къ ш діа с ед., мн. в знач. сущ. то уеѵбцеѵоѵ, то уеуоѵбд, то уеуеѵтщёѵоѵ то, что случилось, событие со зе зіаіо, исіаіозі: къзкѢстнша аруиереомъ всѣ кыкъшаа Мт 28, 11 Зогр Мар Ас Сав; нде кь севѣ дика са выкъшюмоу Л 24, 12 Зогр Мар Ас (2); кьзвѣштеио кыстъ аурилніаноу отъ при- ставькиыихъ воинъ кьсе то выкъшек Супр 15, 5; вждетъ уёѵоіто аминь атеп: влдго(сло- ве)нъ г(оспод)ь • къ вѣкъ • вждетъ вждетъ Пс 88, 53 Син; в ж д и с инф. уёѵоіто пусть кёг: кгоже вжди вьсѣмъ намъ полоучнтн Супр 384, 5; не вжди, да не вждетъ в знач. междом. цт) уёѵоіто нет пікоіі: къ кои ржцѣ кь неиже кьехыти заложено имѣнье... къ той Х(ристос)а овиска не вжди Супр 512, 9; да ли син оуво м мъ да оудолѣиктъ • да ие вждетъ Супр 73, 5; к ж ди кже в знач. союза греч. нет если и іезіііхе і: вжди кже не видѣлъ ксн • то не слыша лн Супр 475, 5 3. связка и вспо- могательный глагол а) связка еіѵаі, 0 быть Ьуі: азъ есмь пжть і истина • і животъ И 14, 6 Зогр Мар Ас (2) Сав; видѣ дъва вратра... къмѣтаіжштд мрѣжА къ море « вѣдшете во рыкарѣ Мт 4,18 Зогр, вѣете Ас, кѣстд Сав (0 Мар); вѣахж же етеріи иегодоуіжште Мк 14, 4 Зогр Мар; докро есть намъ сьде выти Л 9, 33 Зогр Мар; не вжди несытъ Супр 41, 7; азъ ко крьстыаиъ • ксмъ Супр 102, 1; ты кси ц(ѣса)роу съткорикын то Супр 360, 16; дѣкоіж во вѣ еуа Супр 489, 9; видѣти и кѣаше сѣда Супр 121, 26 6) вспомогательный гла- гол в греч. форма знаменательнаго глаго-
БЪІТ ла быть Ьуі: перфект: далъ емоу есі • длъго- тж дъны вь вѣкъ Пс 20, 5 Син; еже сътво- рілъ есть • іночады с(ы)иъ б(о)жі Клоц 9а 35 (сътворн Супр 423, 13); давнопрошедшее: не вѣхъ ли тн реклъ вТ позъвати Супр 121, 15; второе будущее: лціе ли с(а) бж- дет(ъ) недонрѣ покаалъ с(а) Евх 102а 15-16; Аште НА то сътворнмъ ВЛАДЫКЪ! ПОДРАЖАЛИ вждемъ Супр 379, 11; сослагательное накл. : аште не кнмь прншьлъ і г(ллго)лалъ імъ • грѣха не еж смѣли И 15, 22 Зогр Мар Ас, лціе не вѣхъ прншьлъ... не быша имѣли Сав; абы не вылъ влъхвъ • н насъ бы огнь тъ пожеглъ Супр 23, 1; страдат. залог: прѣдъ владыкы же і ц(ѣсд)рА • веденн вждете Мт 10, 18 Зогр Мар, ведомн вждете Ас; вѣ ПАСХА ІЮдѢіСКА ІНОГДА * НЪ рАЗОреНА БЫСТЪ Клоц 76 16 (разори са Супр 419, 12); си вьсн АТН кыкъше отъ вокводъ Супр 69, 17 ♦ ллъчьиъ быти см. алъчьиъ; БЛИЗЪ БЫТИ см. близъ; богатъ выти см. богатъ; въ волѣзни быти см. Бо- лѣзнь; вѣдь но выти см. вѣдьнъ; ВОИНЪ БЫТИ см. воинъ; ВОКВОДА БЫТИ см. воквода; в р ѣ д оу выти см. врѣдъ; въ гнѣвѣ БЫТИ см. гнѣвъ; годѣ Бы- Т и см. годѣ; ДЛЪЖЬИЪ БЫТИ см. длъжь- нъ; доврѣк кетъ см. довръ; довольиъ выти см. довольиъ; достойно кетъ, ДОСТОИНЪ БЫТИ см. достоинъ; д р Ь 3 ъ выти см. дрьзъ; држселъ выти см. дрдселъ; живъ быти см. живъ; ж а д ь и ъ выти см. жадьиъ; ИСПЛЬИЬ БЫТИ см. нспльнь; НА коиьчииѣ БЫТИ см. коиь- чннл; въ коупѣ ныти см. коупъ; лихъ выти см. лнхъ; л оу ч и и выти см. л<л(- чнн; лъжесъвѣдѣтель ныти см. лъжесъвѣдѣтель; лѣпо кетъ см. лѣпъ; милостивъ БЫТИ см. милостивъ; м Илъ ныти см. милъ; мокръ быти см. мокръ; мьик выти см. мьик; невѣстѣ в ъі т н см. иевѣстд; недостоинъ ныти см. недостоинъ; неистовъ ныти см. неистовъ; неключимъ быти см. неклю- чимъ; несытъ быти см. несытъ; нжжда кетъ см. нжждд; обычаи кетъ СМ, обычаи; ПАТрИАрхЪ БЫТИ см. пАтрнАрхъ; печАльнъ быти см. печлльнъ; ПЛЬНЪ БЫТИ см. пльиъ; повииьиъ БЫТИ см. повииьиъ; подоба кетъ см. подоба; подовьио кетъ, подоньиъ БЫТИ см. подовьнъ; ПОЛЬЗА кетъ см. польза; помоціь быти см. помоціь; п о - т р ѣ б а кетъ см. потрѣвл; п р а з д ь иъ выти см. прАздьиъ; присно сы см. присно; п р И Ш Ь Л Ь Ц Ь БЫТИ см. пришьльць; приіАтьиъ быти см. приіАтьнъ; вѣд Б простъ БЫТИ см. простъ; пьргамъ любивъ быти см. пьріл; оу прѣльсти выти см. прѣльсть; РАДЪ БЫТИ см. рлдъ; свѣтьлъ быти см. свѣтьлъ; скръБьиъ быти см. скръвьиъ; слоухоу БЫТИ СМ. слоухъ; стлрѣи БЫТИ см. СТАръ; СТАрѢнШИИА БЫТИ см. старѣй- шина; съвороу ныти см. съворъ; с оу - лѣк кетъ см. соулии; тъчьиъ быти см. тъчьиъ; тажько кетъ см. тажькъ; оу ГО Д Ь ИЪ БЫТИ см. оугодьиъ; оу н к кетъ см. оунии; на оуспѣхъ быти см. оуспѣхъ; цѣелрь БЫТИ см. цѣелрь; ЧИСТЪ БЫТИ см. чистъ; чрьиьць БЫТИ см. чрьиьць; ЧЬСТЬИЪ БЫТИ см. чьстьиъ; из вьиъ ныти см. іазвьнъ.— Зогр Мар Ас Сав Охр Унд Боян Зогр-пал Ен Син Служ Киев Евх Клоц Супр Хил Рыл Зогр-лл.— Ср. бывати; ежціек ср. бы- тик; ежцілга ср. имѣиик; ие ежціек ср. иены- тик; хотаціаи выти ср. нжджціии (нжджціек) БЪІТИКі, -на с (11) то еіѵаі, уёѵеаіе существование, бытие Ьуіі, ехіеіепсе: г(оспод)і... сътвореи в’сѣ • отъ иевытиѣ въ нытие Евх 86 5; ие бывъшааго въ бъітик приведъши Супр 317, 12.— Киев 4а 17; Евх 36 22; 186 2-3; 566 18; 606 1; 606 7; Клоц 96 35; Супр 305, 4; 535, 15.— Ср. ныти (еж- ціек) н ь д ѣ и и к Евх Супр Рыл см. въдѣнмк б ь ж д р ь Супр 550, 21 см. въждрь Б Ь Р А и и к Супр 86, 14 СМ. врАИИК БЬРАТИ, нерж, вереши несов. (3) [нър- Супр (2)] ёхкёуеіѵ, трсуааОаі, леріапаа- Оаі собирать еЫгаі: отрочиикы закона съби- рлкши • А истовок грозиовьк Еърати • по- поуштдкшн Супр 335, 2.— Супр 43, 17; 101, 11.— Ср. сънирдти б ь ч е л а Пс 117, 12 Син см. въчелл бькник Супр 386, 12; 535, 19 см. внк- иик БѢГАТИ, -аіж, -акши несов. (27) 1. феёуеіѵ бежать, убегать Ьёхеі, иіікаі: егда же гоиатъ вы въ градѣ семь • нѣгаите въ дроугы Мт 10, 23 Зогр Мар; отъпоуштеномъ же имъ бывь- шемъ • так(о) текжште бѢгаахж акы ог- немъ плкы гоиими Супр 39, 21 2. чесо, отъ чесо феѵуеіѵ ті, апобібраахеіѵ избегать, сторониться чего-л., уклоняться от чего-л. ргсЬаі ртед пёсіт, ѵуеігіЬаі ее пёсеііо, еігапіі ее: егда Бѣганіе отъ ліц-а-веселоумл с(ы)ид своего Пс 3, 1 Син; дѣла б(о)жив бѢглкмъ Супр 130, 4.— Зогр Мар Ас Сав Боян Ен Син Евх Супр.— Ср. отъбѢгати, оу Бѣжати БѢДА, -ы ж (52) 1. аѵаухц, аецфора, та беіѴа, ёлаѵаатааіе, ёлцреіа беда, бед- 105
Бѣд ствие зоихепі, Ьісіа: горе непрлздънымъ • і доіаштіимъ въ ты дни • кждетъ во вѣда вельѣ ил земли • і гнѣвъ ил людехъ сихъ Л 21, 23 Зогр Мар; въплсти вь вѣдж Супр 534, 30 2. аѵаухт), Ріа, то аѵаухаіоѵ; (вѣдж тво- рити Зіа^еаОаі; вез вѣды оѵ8ё ЗіааОеіе) надобность, необходимость; принуждение пиіпозі; бописепі: каа во вѣ вѣда словомъ исъхижти смокви • л не словомъ плодл имѣти Супр 345, 21; иь ие хотѣлше иоуждеіж сътво- рити доврл • ин вѣдоіж привлѣшти къ севѣ Супр 408, 25; иыніа же о севѣ иикогоже ноу- ДАШТЛ • ИИ вѣды ТВОрАШТЛ • рЛТЬ ТВОрАТЪ ил в(ог)л Супр 419, 8 (иі едіномоу вѢдаштю Клоц 76 8); вез вѣды елмъ о севѣ • домл роди зълж льсть Супр 408, 29 3. хіѵбсѵое, ёяіхіѵбѵѵоѵ, ёдаѵаотааіе; (вез вѣды ёлі- хіѵ8бѵа>^) опасность пеЬехресі: въсѣко ми кетъ и гллголлти и мльчлти вѣдл Супр 240, 21; вьсѣдъ въ корлвь • и малы въ пжчинж отъплоувъ * нѣ отъ коиго ежпротивовѣтриа Възкрлти СА СЪ МНОГОЮ бѣдою ВЪ ЛСКЛЛОНЪ Супр 294, 3; вез вѣды присАгнжти Супр 43, 5.— Зогр Мар Ен Син Евх Супр.— Ср. ииціетл, ижждл; вѣдж творити ср. вѣдити, вез вѣды ср. везвѣдьиъ БѢДНТИ, вѣждж, вѣдиши несов. (4) аѵогу- ха^еіѵ, хокахебеаОаі (!) принуждать пиііі: і нынѣ о севѣ иі едіномоу вѢдаштю • ні еді- иомоу • нждаштю • врань творАтъ къ в(ог)оу Клоц 76 8 ( вѣды творАШта Супр 419, 8); врѣ(мА> дьи(і) (с)е(моу) вѣдітъ ны кезоумье ег(о) (і)згллголлти Клоц За 32 о вѣдити с а нл чьто дротрёлесгОаі стремиться изі- Іоѵаі: пакы рекж и кѢда са нл довро не помльчж Супр 320, 1.— Супр 365, 17.— Ср. ижди- ти вѣдио Супр 151, 5 см. вѣдьмъ БѢДЬНЪ, -ыи прил., сравн. ст. вѣдьмѣн (13) 1. тадеіѵбе бедный, убогий Ьісіпу, иЬоЬу: аціе ие послоушлете м’не вѣдънллго Евх 596 9-10 • хѵХкбе, аѵадтірое изуве ченный хтгхасепу: видАціе... вѢдъныіа съдрлвы Мт 15, 31 Мар (вѢсъныіа Зогр) 2. 8ба|3атоб трудный, недегкий оЫігпу, пеяпасіпу: клко во имлтъ сътръпѣти толикъ пжть • вѣд’ноу сжштоу и горъноу Супр 31, 10 □ в ѣ д ь н о (к с т ъ) в знач. сказ. хаХелбѵ, 6ѵсЛт)Лтоѵ, 8йахоЛоѵ трудно ]е оЫіхпё: вѣдьно же и иеоврАштемо д(оу)шж моштьнж очесы миогы Зогр-лл 16 12; тевѣ кетъ выло оудовѣк показати и сътворити • мнѣ же вѣдьк (1 вм. вѣдьнѣк) оставити Супр 377, 19 3.: вѣдьно выти комоу хіѵбѵѵеѵеіѵ быть в опасности Ьуі ѵ пеЬехресі: ти зѣло вѣтры И ВЛЬНДМИ МЬЧИМИ възврлштлахж СА въспать • и бѣдно имъ вѣлше Супр 151, Бѣс 15.— Мт 18, 8 Мар Л 14, 21 Зогр Мар Ас Сав; Супр 31, 10; 345, 18 вѣдьк Супр 377, 19 см. вѣдьмъ БѣЖАНИіе, -иа с (3) фѵуі) бегство, побег ЬёЬ, іііёк: обрати и на вѣжлиие Евх 516 12.— Супр 560, 1; 560, 3.— Ср. вѣство БѢЖАТИ, вѣжж, бѣжиши несов./сов. (76) феѵуеіѵ 1. ёхтрё/еіѵ, ѵдофеѵуеіѵ бежать/ побежать Ьёгеі, иіікаі/иіёсі: оувои са вѣжи • не възврати са Евх 546 26; плежштен евн- ИИІА бѢжЛША • I ВЪЗвѢсТИША ВЪ градѣ * I ил селѣхт> Мк 5, 14 Зогр Мар; кдинъ же отъ чисмеие ослабѣвъ... бѣжавъ отиде Супр 92, 13 2. отъ чесо, чесо адобібраахеіѵ, кеілотахтеіѵ, фѵуабебеіѵ, аѵа/аіреіѵ, ѵоѵаОаі, фѵуч Х(>т)сН)аі избегать чего-л., уйти/уходить от чего-л. ргсЬаі/ргсЬпоиі: къто съклзл вамъ бѣжати отъ грАджштаго гнѣва Л 3, 7 Зогр Мар Ас Сав; бѢжа вес- чинънллго съворл Супр 288, 26.— Зогр Мар Ас Сав Син Евх Супр.— Ср. вѣглти, оувѣ- жлти БѢЛИТИ, вѣлю, вѣлиши несов. (4) Хеи- хаіѵеіѵ белить Ыііі: выша ризы его льштд- шта са... ѣцѣуъже не можетъ * гнафеі на землѣ (! вм. нл земли) тако вѣлити Мк 9, 3 Зогр (оувѣлити Мар) □ ие вѣлкнъ ауѵафое небеленый (о ткани) пеЬйепу (о Іаісе)'. никтоже во не пристлвлѣлтъ • пристлвлениѣ • плата не вѣлкнл ризѣ ветъсѣ Мт 9, 16 Мар (0 Зогр).— Мк 2, 21 Зогр Мар БѢЛОРИЗЬЦЬ, -л м (4) греч. нет мирянин Іаік: аціе которы вѣлоризець • скжпости ради клънетъ с(а) Евх 104а 12.— Евх 386 12; 1026 18; 104а 23-— Ср. овллшь Бѣлость, -и ж (1) Хеѵхбтт)б белизна, чистота Ьёіозі, сізіоіа: не съвллчите вѣлости доушьныА Супр 507, 30 БѢЛЪ, -ыи прил. (21) Хеѵхбе, Хеѵхещшѵ; (въ вѣллхъ ризахъ Хеѵхоахтщоѵоѵѵтее) бе- лый Ьйу: вѣ же... одѣние его бѣло ѣко снѣгъ Мт 28, 3 Зогр Мар Ас, одежда... вѣлл Сав; видѣлхж во кмоу сѣдины бѣлы лкы вльиж Супр 47, 29.— Зогр Мар Ас Сав Супр,— Ср. плавъ БѣОИТИ СА, вѣшж са, вѣсиши са несов. (10) цаіѵеаОаі, Хѵттаѵ бесноваться, не- истовствовать Ьёзпіі, зПепё хигіі: како ли МОЖЛЛХЖ сътрьпѣти нлродоу кѢсАШТоу СА Супр 442, 19 • 8ащоѵійѵ, 8аіцоѵі4еоОаі быть одержимым злым духом Ьуі розесііу хіут ЗисЬет: дъціи моа зѣло вѣситъ са Мт 15, 22 Сав (вѣсъиоуетъ са Зогр Мар); прнвож- дллхж же и бѢсаштаа са къ йемоу Супр 18, 25 ф ил новъ мѢсаць вѣсити са аеХтіѵіа^еаОаі быть лунатиком Ьуі патё- зіепу: ако нл новъ мѢ(са)ц(ь) вѣситъ са 106
ВАА В БѢС Мт 17, 15 Сав (вѣсъ ноетъ са! вм. вѣсъ- ноуетъ са Мар, вѣсъноует(ъ) са Ас).— Супр 157, 10; 171, 16-17; 172, 8-9; 183, 5; 374, 21; 519, 18.— Ср. вѣсьиовдти са, зълодѣати са, вѣсъ (вѣсы имѣти) БѢСОБАНИІб, -на с (7) цсгѵіа, еібаАоца- ѵіа (!), афеое оёхобоціі (!) бешенство, не- истовство, беснование гЬёзіІозІ, гигіѵозі, ро- зесПозІ: прѣпьрѣшА ли къі мжкъі • «стати са вѣсоклина иже нмдте зълосъмрьтьиии Супр 180, 5-6,— Супр 1, 5; 34, 13; 53, 25-26; 115, 1-2; 165, 29-30; 180, 13.—Ср. вѣшеиии БѢСОВЬСКЪ, -•ыи прил. (8) тсоѵ бащо- ѵісоѵ, тсоѵ бащбѵсоѵ бесовский, злых духов род. Ьёзоѵзку, гІусЬ сІисЬй род.: о кьиазі вѣсокъстѣ изгонитъ вѣсы Мт 9, 34 Ас (вѣсъ Зогр Мар, вѣсомъ Сав).— Супр 161, 23-24; 165, 19; 171, 10; 171, 22; 220, 12-13; 543, 6-7; 560, 12.— Ср. вѣсьиъ, демоиьскъ БѣСТВО, -а с (6) фѵуд бегство, побег йіёк, йпік: да не вждетъ вѣстко кдше зимѣ Мк 13, 18 Зогр Мар.— Мт 24, 20 Мар Ас Сав; Супр 466, 6.— Ср. вѣжлиии БѢСЪ, -а м (>-200) бащбѵюѵ, бащсоѵ, біаРокое, лѵебца (!), Себе (!) бес, злой дух Ьёз, хіу бисЬ: видѣхомъ етерд • о імеии ткоемь • ізгоиашта бѢсъі Л 9, 49 Зогр Мар; с(ва)тыи же коиоиъ помиловавъ а повелѣ вѣсомъ остати са ихъ Супр 39, 9 ♦ вѣсы, вѣсъ имѣти ёццаѵс&б ё/еіѵ, бащоѵіа ё%еіѵ, баіцоѵаѵ быть одержимым злым духом Ьуі розесііу хіут сІисЬет: вѣсы имѣ- №ШТН? ВЬ НИХЪ • вѣсъ прдштдими измждрѣ- ваахж Супр 398, 30.— Зогр Мар Ас Сав Евх Клоц Супр.— Ср. вѣсьиъ, демонъ вѣсъ НО В АТИ СА СМ. вѢсЬИОВАТИ СА БѢОЬНОВАТИ СА, -иоуіж са, -иоуиши са несов. (20) [вѣсъи-] бащоѵі^еаОаі, л:аахеіѵ г>ло бащбѵсоѵ быть одержимым бесом, злым духом Ьуі розесііу гіут сІисЬет: прнвѣсд емоу вѣсъиоуіжшть СА слѣпъ I нѣмъ Мт 12, 22 Зогр Мар; мол(итвл) иад(ъ) вѣсъноуіжштиіми са Евх 51а 11 ф вѣсь- НОВАТН СА ИА ИОВЪІ мѢсАЦА 06- Хтіѵіа^еаОаі быть лунатиком, страдать луна- тизмом Ьуі патёзіспу: ш вѣсъиоуіжштиімь са на иовъі м(Ѣ)с(а)ца Зогр 1296 14.— Зогр Мар Ас Сав Евх.— Ср. вѣсити са, зълодѣ- ИТН СА, вѣсъ (вѣсы имѣти) БѢСЫГЬ, -•ыи прил. (29) [бѢсыи- (!) Сав (1)] цсгѵійбтіб. цаіѵбцеѵое, тоѵ бащоѵіоѵ неистовый, бешеный гЬёзіІу, ѵгіекіу, гигі- ѵу: иі імжштнмь д(оу)хъ вѣсьиъ Зогр 129а 9, Мар 76а 13; вы во вѣсъии сжште иъі цѣломждръиыА вѣшеиъі мьиите Супр 116, 15 ф баіцоѵі^бцеѵое, баіцоѵюОеіб, баіцоѵс&ѵ, хгАХдб (!) одержимый бесом, злым духом, бесноватый розесііу гіут сІисЬет: привѣсА емоу ВЬСА ВОЛАШТАІА • рАЗЛИЧЬИЫМИ иеджгы • і стрлстьми одръжимы • і вѢсъиыіа Мт 4, 24 Зогр (0 Мар); а оии завистиіж прѣдолѣими • пдче кѣсъиъінуъ прѣделѣкдАхж Супр 399, 2 □ вѣсьиъ в знач. сущ. баіцсоѵ бес Ьёз: вѣсъиъихъ оучеииа хвлЛАШТ6 Супр 403, 30. — Зогр Мар Ас Сав Супр. — Ср. вѣ- совьскъ, вѣшенъ, демоиьскъ; вѣсъ Бѣшеные, -иа с (4) цаѵіа исступление, беснование Ьёзпёпі, гЬёзіІозІ, гигіѵозі: видѣ- Ах« во кго вечислъиои вѣшеньи Супр 565, 27.—Супр 15, 6; 215, 17; 557, 30.-Ср. ВѢСОВАИИИ БѣШСНЪ прил. (2) цаіѵеаОаі (!) безум- ный зііепу: вѣшенъ ли иси дледдидре Супр 157, 8-9.— Супр 116, 16.— Ср. вѣсьиъ, демоиьскъ ваштьдьиъ Л 20, 29 Зогр см. ве- ЦІАДЬИЪ в ж д ж ці е и Евх 29а 12 см. вости БЖДЖЦІИИ прил. (20) цёккерѵ, алоЗпоб- цеѵое, ёабцеѵое, аіатое предстоящий, бу- дущий пазІаѵа)ісі, Ьисіоисі: не отъпоустнтъ са емоу • ии вь сь вѣкъ ии въ вжджціии Мт 12, 32 Мар (въ грАджштиі Зогр Ас Сав); кд- жетъ же ие мало крѣмА вжджштеи плкы • иже посрѣдоу оучеинкъі отъвода иже злати Супр 372, Зсдвжджціеи с, вжджціла мн., в знач. сущ. то, что будет, что слу- чится, будущее со Ьшіе, со зе зіапе, Ьисіоис- позі: ИАСТ0ІАЦ1АА ПОТрѢвЪИОМЬ • СЪМАТрѢіА • і вжджціАА оудовь строіА Евх 64а 20; близъ иѣк’де въ бани грѣимъ • съмотрддше вждж- штааго Супр 92, 18. — Мар Евх Супр Рыл. — Ср. грАджціии; вжджціеи ср. выти (хотАціла выти) в ж р а Л 8, 23 Мар см. воура В В цифра глаг. и кир. (>200) 1. глаг.: у’, треіб 3 2. кир.: 3', ббо, бебтерое; (КТ бсобеха) 2.— Зогр Мар Ас Сав Унд Син Служ Киев Евх Супр.— Ср. Б, дъвд, трни, въ торъ, третий БД мест., род., местн. вдю, дат., тв. вдмл (70) ѵцеіе вы (вас двое) ѵу (сіѵа): посъла дъва оучеиикА своѣ • і г(лаго)ла НМД идѣтл въ весь ѣже есть прѣмо вама Мт 21, 1 Мар Ас Сав; тъгдл косиж ѣ въ очи г(лаго)ла • по вѣрѣ ваю вжди вама Мт 9, 29 Зогр Мар Ас Сав.— Зогр Мар Ас Сав Зогр-пал Супр.— Ср. вы БААЛОБЪ прил. к имени бога Ваал (1) тоб Ваак Ваалов Ваійѵ: при илии ізвави 107
ВАР БАБ і(ЗДраи)лѢ ОТЪ ЛЬСТИ ВААЛОВЪ! Евх 56 12-13 ВАБИТИ, -Блык, -биши несов. (1) аѵбра- лобі^еіѵ (!) привлекать, манить Іакаі, ѵа- Ьіі: и сума свовождеиик вабимо • иа довро истины постижеиик ие идетъ Супр 334, 6 вави.. Сав 726 14 см. вавѵла В А в и л - см. влвѵл- вавоульиъ Пс 86, 4 Син см. вавѵлонъ ВАВѴЛА, -ы м имя (2) [въавид- (!) Ас (1), вави.. Сав (1)] ВаЗѵкае Вавила ВаЬуІаз: мѢ(са)цд сеп(тА)в(ра) • г с(ва)т(ы)хъ м(ж)ч(ени)къ • въавидѣ (! вм. вавилѣ) • иерелшоиі • и теодорѣ Ас 1146а 6; иед(ѣліа) сыропЛтъи(а) • пдмат(ь) каки, .ні? (! вм. ва- вилы) леву Сав 726 14 ВАВѴЛОНЪ, -а м город и страна (5) [ва- воульи- Син (1), авилои- Евх (1) Ен (1), вавілои- Клоц (1), вдвулои- Супр (1)] ВаЗѵксоѵ Ва вилон ВаЬуІбп: аклеи отрокы въ акилоиѣ • скѢтълѢша (вм. -Ѣиша) плодъ земъиыуъ Евх 13а 14.— Ен 27а 2-3; Пс 86, 4 Син; Клоц 7а 26; Супр 418, 17 ВЛВѴЛОНЬСКЪ, -ни прил. (11) [віл- Ас (3) Сав (4) Син (1) Клоц (1), авил- Син (1), -вул- Супр (2)] тт)б Ва|ЗіАа>ѵоб вавилон- ский ЬаЬуІбпзку: по прѣселеиии же вавілоиьстѣ Мт 1, 12 Ас Сав (0 Зогр Мар); иа рѣцѣ вавулоиьстѣ тоу сѣдоуомъ Супр 418, 21, ва- вілоиьсцѣ Клоц 7а 30, авилоиьстѣ Пс 136, 1 Син.— Мт 1,11 Ас Сав; Мт 1, 17 Ас Сав (2); Супр 172, 30-31 ВОДИТИ, каждж, вадиши несов. на кого (9) хатдуореіѵ, біаЗаккеіѵ обвинять кого-л. оЬѵіпоѵаі пёкоіго; къде сжтъ іже ил та важд- лхж И 8, 10 Зогр Мар; тъгда толштель сладьцѣ приимъ вадивъшаа тыа • отъкѣшта глдгола Супр 215, 11-12.— Л 23, 2 Зогр Мар; Л 23, 10 Зогр Мар; Л 23, 14 Зогр Мар.— Ср. глаголати ели,влил нескл. (3) [ваі Зогр (1), влил Ас (1); ваід Сав (1)1 (та) |ЗаІа пальмовые ветви раітоѵё гаіоіезіі: приіАША влі отъ фи- никъ И 12, 13 Зогр Ас Сав (вѣие Мар).— Ср. вѣик, кѣткик ВАКЪХЪ, -а м имя (2) [клкх- Ас (1)] Вах- %ос, Вакх ВаксЬиз: съподоклеи с(вА)таа м(ж)ч(еии)ка • серьѣиѣ • і вакъха • кратра выти Евх 106 12.— Ас 1226 10 валеригаиъ Супр 69, 17 см. оудлери- іаиъ ВАЛИТИ СА, -ліж са, -лиши са несов. (2) хѵАлеоОаі катиться киіаіеі зе: сьпаде коу- мирь съ мѣста сконто • и вала са приде БЛИЗЪ с(ва)тааго Супр 33, 16.— Супр 36, 20.— Ср. валити са ВАЛІАТИ СА, -ліаіж са, -ліакши са несов. (5) хѵА.іеаОаі, хѵкіаѵ кататься, катиться 108 ѵаіеі зе, киіаіеі зе: і видѣвъ і д(оу)хъ сътрАсе и * і падъ иа земли вдлѣдше са пѣны тѢшта Мк 9, 20 Зогр Мар Ас Сав; по истинѣ и иыша камеиик скато каліактъ са по земн Супр 294, 30—295, 1.—Ср. валити са В Л М Л СМ. ВА ВАПА, -ы ж (1) кіцѵт) болото, стоячая вода Ьайпа, 5Іо)аіа ѵосіа: видѣ мѣсто иѣка- ко * акы вапж сжштж исак’шж * и ТИНТЫ СМрЬДАШТЖ пльиж Супр 193, 12.— Ср. БЛАТО ВЛРЛЛВЛ, -ы м имя (39) [-рака Мар (4) Сав (4), -вва Мар (1) Супр (1), -ракка Мар (7), варваръ (!) Клоц (1)] ВараЗЗае, Варра- Варавва ВагаЬаз: бѢ же вараавА раз- коіиикъ И 18, 40 Зогр Ас Сав; варава Мар,— Зогр Мар Ас Сав Клоц Супр ВЛРААКЪ, -а м имя (1) Варах Вараак Вагаак: постигнетъ бо ма (по)вѣсти дѣжціа лѣта ш (гедео)иѣ • и ш вардацѣ же и ш сам(со)иѣ Евр 11, 32 Ен ВАРАХИИНЪ прил. к мужскому имени Ва рахия (2) тоѵ Вара/іоѵ Варахиин Вага сЬіазйѵ: до крьве зауарніА с(ы)иа кардуишь Мт 23, 35 Мар Ас (0 Зогр) ВЛРЛХИСИИ, ига м и ВЛРЛХИСИОНЪ, -а л имя (21) [-сии Супр (16), -сиоиъ Супр (5)3 Вара/іоюе Варахисий ВагасЬізіиз: оврѣто- ша са въ персьстѣ земи... дъва врата варахиснн и кѵиа имеиемь идрицакма Супр 255, 12; та- кожде же и ти мжчеинцн видѣвъше скатай і'шиж и варахисишид Супр 256, 5.— Супр вдрахисиоиъ Супр см. варахисии ВАРВАРА, ы ж имя (2) Варвара Варва ра ВагЬога: мѢ(са)ца декіАБ(ра) г • с(ва)- тъиіа м(ж)ч(еии)цА каркаръи Ас 1276 20.— Сав 134а 19 варваръ Супр 101, 27 см. варъваръ ВЛРДИАХОВЪ, -а (?) м город (1) Варбіа- |3а>х Вардиавох ВагсІіаЬосЬ: вывъшема же има въ вьси вардіаховъ Супр 255, 20 ВАРНОНА м нескл. (3) Варісоѵа (др.-евр.) сын Ионы зуп Іопйѵ: влаженъ еси снмоне вариоиа Мт 16, 17 Зогр Мар Ас ВАРИТИ1, -ріж, -риши сов. (43) 1. лрофОа- ѵеіѵ, лроау^іѵ, лрокацЗаѵеіѵ, лроер/еоОаі, л:рохатаХацЗаѵеіѵ обогнать, опередить ко- го-л. ргесіері, ргесЫійпоиі пёкоіго: пѣшн отъ всѣхъ градъ тѢша тамо і варишА іа Мк 6, 33 Зогр Мар; иже варив’ дойдетъ мѣста того • того кетъ силеи’ к(ог)ъ Супр 30, 29 2. л:рофОаѵеіѵ, л:роА.ацЗаѵеіѵ внезапно на- пасть на кого-л., застигнуть кого-л. ргераФ поиі, хавкосіі пёкоіго-. варішіА міа сѣті съмрътъиыіА Пс 17,6 Син.— Зогр Мар Ас Сав Син Супр Зогр-лл.— Ср. прѣдъварнтн ВАРИТИ2, -ріж, -риши несов. (3) цауеіреѵеіѵ варить, готовить ѵагіі: и вдрАштк’ носити
ВАР врашъно дѣлателемъ Супр 284, 27-28.— Супр 284, 2; 284, 7 КАРНАКА, -ы м имя (2) Варѵа|3а<; Вар- нава ВагпаЬаё: мѣ(сж)ца а! с(вА)тоую ап(осто)лоу варл,оломеа и вариавъи Ас 1466 18-19.— Сав 1236 4 КАРТНЛ16Н, -ега м имя (3) [варьт- Мар (1)] Вартіцаіос Вартимей Вагіітаеиз: с(ы)- нъ т’нмеовъ • вартимеи • слѣпъ сѣдѣаше при пжти хЛЖП4ІА Мк 10, 46 Зогр Мар.— Мар 436 23 КАРТОЛОЛ16Н, -еа и КАРТОЛОЛіѢи, -ѣа м имя (9) |вартоломѣ- Мар (3), вар’толомѣ- Зогр (2), варътоломѣ- Евх (1), вартоломе- Сав (1), вар’толоме- Зогр (1), варл.оломе- Ас (1)] ВарОокоцаІос Варфоломей Вагіо- Іотё): иѵвѣма же иа десАте апо( сто) лома • имена сжтъ си • пръвъи же снмоиъ иже иа- рнцаеть са петрь • и аи’дрѣа • вратъ емоу • фнлнпъ • і вар’толомѣи • и тома Мт 10, 3 Зогр Мар.— Мк 3, 18 Зогр Мар; Л 6, 14 Зогр Мар; Ас 1466 18; Сав 1236 3-4; Евх 106 8 КАРЪ, -а м (5) хаѵаагѵ зной, жара ѵесіго, гаг: равъиы иамъ сътворилъ іа еси • поиесъ- шенмъ тдготж дьие и варъ Мт 20, 12 Мар Ас (0 Зогр).— Л 12, 55 Зогр Мар; Супр 540, 18. Ср. зпоп КАРЪ КАРЪ, -а м (2) [варв- Супр (1)] (3<х<>- Рарос; иноплеменник, варвар сіхохетес, Ьаг Ьаг: нѣсть ногатъ и иіштъ • ии варваръ • нн скул-ъ... вьси во о господи идиио исмъ Супр 101, 27.— Пс 113, 1 Син.— Ср. ииоплемеиь- ннкъ, ииостраиьиикъ, ИИОІАЗЫЧЬИИКЪ варътоломѣи Евх 106 8 см. вартоломеи КАРЬ, -и ж (2) 0арис дворец раіас: іѵтъ варьи сло(но)веиыхъ із иі^ъже възвеселишіА тіа Пс 44, 9 Син.— Пс 47, 4 Син варьтнмеи Мар 436 23 см. вартимеи КАРІАТИ, -аіж, -аиши несов. (16) [-ра- Сав (1) Супр (4)] лроауеіѵ, лрофОаѵеиѵ, лооттуейтваі, л:ротрёхеиѵ обгонять, опере- жать кого-л. ргебсЬагеі, ргебьѣіЬоѵаі пёко- ко'. по въскръсиовеии же моемь * варѣіж вы въ галилеи Мт 26, 32 Зогр Мар (варіж Ас Сав); вараіжтъ хеР0БКЛѴЬ • и прѣтѣкаіжтъ серафимъ Супр 458, 12-13.— Зогр Мар Ас Сав Супр.— Ср. варити1, прѣдъварати вартоломеи Ас 1466 18 см. вартоло- мен КАСАНЬСКЪ прил. к названию страны Ва сан (1) ттіе Ваааѵ васанский Ьазапзку: і ога ц(ѣса)рѣ васаиьска Пс 135, 20 Син КАСИЛИИ, -иіа и КЛОНА Ь, -ла м имя (13) [-лнн Ас (1) Сав (1) Ен (1) Служ (1), -леи Супр (5), -лѣи Супр (1), -ль Сав (1) Евх (1) Супр (1)] Васпкеіоб, ВаспЛеѵб Василий вед В Вазііеиз, Вахіі, Ѵазіі: мѢ(са)цл тог(о) йе св( А)ці(е)иом(ж)ч(еии)ка василіа еп(иско)- па амасиска Ас 146а 2; заклииаиие с(ва)тл- аг(о) василѣ • иад(ъ) д(оу)хы нечисты Евх 566 4.— Сав 144а 10; 1516 1; Ен 246 9; Служ 26 1; Супр 81, 30; 532, 21; 535, 8; 537, 9; 538, 7; 538, 13 14; 538, 18 КАОНАННА, -ъі ж имя (3) ВасгЛіѵа Ва- силина Вазіііпа, Ѵазіііпа: се же азъ отъ тоа самоА слъішауъ диакоиисы василииы Супр 299, 29.— Супр 297, 28; 299, 8 КАСИЛИСКЪ, -а м имя (21) .[васискъ (!) Супр (/)] ВасгЛіахос Василиск Вазііізкиз: воиии же идоша съ с(ва)тыимъ василискомъ Супр 16, 22.— Супр КАОНЛНІА, -иіа ж имя (1) Ваайкиааа Ва- силиса Ѵазіііза: мѢ(са)цл септАв(ра) в... с(ва)тыіа м(ж)ч(еии)цА влсил(и)іа Ас 114а& 29 василь Сав Евх Супр см. василии КАСИЛЬСКЪ, -а м (1) РсптиЛиохос; васи- лиск Ьахіііёек: иа аспідж і васільсклл (/ вм. -ска) иастжпіші Пс 90, 13 Син васискъ Супр 20, 22 см. василискъ КАОНЬ нареч. (7) та/а, Фе еихбс вероятно, может быть зпасі, азі: васиь крьстиаии про- клаша ма • и богъ иуъ мжчитъ ма Супр 222, 5; къіи законъ • кыими словесъі извѣштакмъ • васиь почьтеиъіими дьиесь Супр 434, 24. Супр 226, 19; 302, 3; 432, 16; 432, 17; 446, 18 КАСОЙ, -іа м имя (4) Васгсгбік, ВаабтіС, Ваайтіб Васой Вазбез: мѣсАца марта »з« ллжчеиик с(ва)тыихъ и славъиъіуъ иовоавь- шиі'уъ са мжчеиикъ • о.есѵдора... васоіа • и дроужииы их’ Супр 54, 7.'— Супр 62, 26; 64,11,64,24 КАШЬ, ваша, ваше мест. (>5ОО) срётеро^, сцсоѵ ваш ѵаё: радоутте же са- • 'Ько имена ваша иапсаиа сжтъ иа и(еве)с(ь)хті Л 10, 20 Зогр Мар Ас (2) Сав (2); пророка въставитъ вамъ г(оспод)ъ к(ог)ъ отъ кратиА ваше а акта меие Супр 387, 2; по чьто вы пр'Ьстжпаете запов-йдь в(о)жиіж • за пр'Ьдаиие ваше Мт 15, 3 Зогр Мар; рырЬте же оуво къ богомъ вашимъ Супр 177, 9.— Зогр Мар Ас Сав Боян Ен Син Евх Клоц Супр Рыл в а к см. ва КАІАНИ№, -на с (1) уксл:тдѵ изваяние, статуя зосЬа: и'Ьстъ иного вога разв’й меие • и славы моиа ииомоу ие дамъ • ии влагоизво- леиии моихъ вагаииимъ Супр 263, 4.— Ср. истоукаиьиъ К6К6ІА, -іа ж имя (1) Ве0аіа Вевея Ве- Ьеа: стр(а)стъ с(ва)тдго м(ж)ч(еии)ка за- рила • и вевеи сестр-Ь его Ен 246 16-17 К6ДРФ, -а с (2) есбіа хорошая погода )азпё росазі: вечеръ сжштю г(лаго)лете • 109
вед ведро чръмъиоуетъ са и(е)во Мт 16, 2 Зогр Мар ведъ(х) Ен 18а 15 см. ветъхъ 66ле межд. (15): ьѵ веле ш, <о, ш лб- аое ох, о как 6, 6 )ак: ьѵ веле медъ капыжиітии азъікъ дѣтии . ьѵ веле не коупьииои оучеиии • вогогодьиъіихъ Супр 327, 1, 2.— Супр. 311, 13; 323, 27; 339, 4; 339, 5; 354, 22; 368, 2; 387, 14; 398, 14; 419, 25 (2); 419, 26; Рыл 26$ 12; 26$ 13-14.— Ср. ьѵ велезълова Рыл 26$ 12 см. веле, зъло- ВЛ велей см. велии велеиеиависть Рыл 26$ 13-14 см. ве- ле, ненависть велерічевдти Евх 766 16 см. вельрѣ- чевдти велерѣчивъ Пс 11,4 Син см. велерѣ- чивъ 66ЛИИ прил. (>200) [-льи Зогр (23) Мар (2) Син (2) Клоц (8) Супр (1), -лъи Смн(2), -леиМар(1)Ас(4)5оян(1) Син(11) Евх (2) Рыл (1), -ли Зогр (2) Ас (1), -лы Зогр (1) Син (1)] рёусф, лоХѵс, прсотос (I), афб8(>а (!) большой ѵеіку: с надъ в’сѣми сими • междю нами с вами • пропасть кельѣ оутврьди са Л 16 26 Зогр Мар Ас (велика Сав)-, даръі велиА онмомъ раздавдіжште Супр 93, 4 • о голосе громкий зііпу: сътрАсъ і д(оу)хъ нечисты • с възъпивъ гласъмь ве- лиемь • с изиде іжнего Мк 1, 26 Зогр Мар ф велии дьнь см. дьиь.— Зогр Мар Ас Сав Боян Ен Син Евх Клоц Супр Рыл.— Ср. великъ, волии, ваціии ВелИИСТВО, -а с (5) рёуедсх; необычайно большая величина ѵеіікозі: сиТ велииствомъ тѣла... и силоіж тъченъ вьсѣхъ своихъ • оуньше Супр 84, 27; видѣ ли велиі'ство дара Супр 496, 22,— Супр 490, 20; 494, 13; 496, 25.— Ср. великота, величьство В6ЛИК0ДОѴШЫГЬ, -Ъіи прил. (1) реуа- Хд^ш/ое великодушный ѵеікобизпу: сѵ вели- кодоушьиыи оуме Супр 63, 29 ВелиКОЛѢПОТИЮ, -ига с (1) греч. нет ве- ликолепие ѵеікоіерояі: тевѣ подокддтъ хвала • слава великолѣпотии • сватость Супр 144, 17.— Ср. вельлѣпотд В6ЛИКОТА, -ъі ж (1) цё-уеОое необычайно большая величина ѵеіікозі: покдзаьь ч(ловѣ)- колювьѣ своего • великотж до самого прѣ- (дан)ьѣ вьсѣкж польза творѣаше емоу Клоц 36 33.— Ср. велииство, величии, величьствии, величьство ВеЛИКЪ, -ъіи прил., сравн. ст. величай (>300) цёуае, лоХѵб, хратаібб, тоаойтое, яаццеуёОтіб, аѵафаіретое, Зіаюе, Рарѵб, афобрбб, лаХіатрофое (I), пХобаюе, аѵдхеа- 110 тое (!), раОѵе (I), г)4>т)Х6б (I), ёяоѵраѵіое (I), ХацЛрбб (I), абѵтоѵоб (I); (великъ выти аіреаОаі; великомь гллсомь цеуаХофсоѵсос) большой ѵеііку, ѵеіку: видиши ли велнкаѣ си зъдаииѣ Мк 13, 2 Зогр Мар; се море ве- лікое простраиое Пс 103, 25 Син-, велнкж во печаль иматъ о тевѣ Супр 225, 17-18 • силь- ный зііпу: по морю же вѣтроу великоу дъіха- іжиітю И 6, 18 Зогр (велию Мар Ас) • о го- лосе громкий зііпу: и рече слово просто • ве- ликомъ гласомъ Супр 568, 15 * великий (выдающийся) ѵеііку (ѵугпатпу): ѣко пророкъ великъ въста въ иасъ Л 7, 16 Зогр Мар (ве- лій Ас); слъішдли исте • серпа • сдврантъ- скоуоум(оу) племени киазд поставьиид • ве- ликомъ родомъ Супр 566, 20 ф великъ дьиь ласг/а, ласт/аХіа ёорп), та уеѵёаіа см. дьиь; велика иедѣліа см. недѣліа; великъ патъкъ см. патъкъ; велика с ж в о т л см. сжботл; великъ четвръ- т ъ к ъ см. четврътъкъ; велика» д а - р оу іа и см. даровати.— Зогр Мар Ас Сав Боян Ен Син Евх Клоц Супр Хил Рыл Зогр-лл.— Ср. велии, волии, ваціии величааиии Супр 519, 13-14 см. вели- чаиик ЁбЛИЧАбЪ, -ъіи прил. (2) аХа^соѵ надмен- ный, заносчивый ѵуріпаѵу, сіотуёііѵу: писано во истъ мрьзость г(осподе)ви вьсь велнчдвъін Супр 545, 18.— Супр 88, 26-27.— Ср. гръдъ КеЛИЧАНИіе, -иа с (11) [величали- Супр (7)] фаѵтааіа, фрбауца, тбфое, о [тугіе; над- менность ѵуріпаѵояі: величаиии мльчдтн не трьпитъ Супр 279, 22; вь нихъже много ве- личаньи и вьиѣш’ниі'мъ одѣдинУмъ • и многомъ различномъ трепезъі Супр 491, 13.— Супр 273, 19; 279, 19; 333, 18-19; 492, 25-26; 513, 21; 519,13-14; 522, 5; 545, 12;545, 14.- Ср. кычеиии, тъціеслдвии В6ЛИЧАТИ, -аіж, -лиши несов. (16) цеуа- Хѵѵеіѵ 1. увеличивать гѵёізоѵаі:: рдшнрѣектъ же хрлинлишта своѣ • і величаіжтъ подъметы • вьскрилиѣ ризъ своихъ Мт 23, 5 Мар Ас (0 Зогр) 2. превозносить, восхвалять роѵгпа- ёеі, ѵеІеЬіі: ладоша иици на земи • велн- чаіжште в(ог)а кръстніаиьска Супр 541, 5; се же отъ миогыиуъ имоу чоудесъ ицѣленна • о нихъже величааше са има имоу Супр 45, 13 □ величати са цеуаХаѵхеіѵ, ёлаіоеаОаі, аѵаРрѵѵеаОаі, хеѵобо^еіѵ, цёуа фшаѵ, фрѵаааегѵ (!) гордиться Ьопозіі зе, ѵусЫои- Ьаі зе: да ие пріложитъ потомъ велічдті сь* чл(овѣ)коу иа земі Пс 9, 39 Син; ч’то са пророкы величаиши Супр 334, 28.— Мар Ас Син Супр.— Ср. величити, вельрѣчевдтн величеств- Син Евх см. велнчьств- келнчнтн, -чж, -чиши несов. (6) ре-
Е6Л уаХѵѵегѵ превозносить, восхвалять роѵхпа- зеі, ѵеІеЫі: рече лідриѣ • велнчнтъ д(оу)шд ладѣ г(оспод)ѣ Л 1, 46 Зогр Мар Ас Сав; Ен 27а 16.— Евх 516 22.— Ср. величати ВбЛИЧНіе, -ига с (14) цеуаХеиотре, цеуа- Хакгйѵг) величие ѵеіікозі, ѵеІеЬпозі: дивлѣд- ах« же са вси о велнчиі в(о)жіи Л 9, 43 Зогр Мар Ас (о величъствиі Сде); величик чоудесъ • дже с(ва)тъіи творгадше въииж идзидмеиоу- ичііте до вѣка Супр 560, 26 • та цеуаХеіа, та цеуаХа нечто великое песо ѵеІікёЬо: ѣко сътворн лиьиѣ величие силънъі Л 1, 49 Зогр Ас, велнчьѣ Мар • цеуаХоѵоіа величество ѵеіісепзіѵо (при обращении): сдвннд повелѣ ваше величик въ затворѣ въти Супр 147, 3-— Пс 78, 11 Син; Евх 86 6; 706 3-4; 756 20; Супр 136, 18-19; 546, 5-—Ср. величьствик, величьство, въісотл ВбЛИЧЬСКЪ, -ъін прил. к названию места и реки Велица (или Велика?) (1) греч. нет величский ѵеіісзку: лѵѢ(са)цд июл(иѣ) нж... о(ть)ца наш(е)г(о) клиліеитд еп(и)ск(о)пд величскдго Ас 151 а 4 ВбЛИЧЬСТВИІб, -ига с (6) [-чъс- Сав (1), -чествье Евх (2)] цеуеОос, цеуаХюоѵѵт] вели- чие ѵеіікозі, ѵеІеЬпозі: ты приілш покддние • і нсповѣдание раь-оу твоеліоу семоу * припддд- вкцію величествью твоеліоу Евх 74а 16 • та цеуаХеіа нечто великое песо ѵеІікёЬо: сі- ловк твоеж і прдвъдж твоіж • в(ог)ъ въішь нихъ ѣже сътворі велічьствгѣ Пс 70, 19 Син,-Л 9, 43 Сав; Евр 1, 3 Ен; Евх 80а 8; Супр 508, 14.— Ср. величик, величьство, въі- сотд величьство, -д с (ІО) [-чес- Син (1), -чъс- Супр (2) Ен (1), велічь Киев (1)] 1. цё- уейое большая величина ѵеіікозі: гако не вь величъствѣ тѣлесъ • или въ въздрастѣ тѣ- лесъ лишеиынх’ • въсѣлгактъ са в(о)жига влдгодѣть Супр 546, 6-7 2. цеуаХеиотре, цеуаХакгйѵт), цеуаХоярёяеиа та)е5Іаз вели- чие ѵеіікозі, ѵеІеЬпозІ: оуліъиожілъ есі ид лінѣ велічество твое Пс 70, 21 Син-, д и ідвыда величьство вола Супр 545, 29.— Ен 24а 15; Киев 36 17; 5а 11; Супр 115, 6; 287, 17; 530, 30; 534, 2.— Ср. велииство, великотд, величик, величьствик в е л и га Супр 190, 18 см. велигаръ велиілръ, -д м имя (1) ВеХіар Велияр Веііаг: лѣтоу прѣшедъшоу ліиръиъіи врагъ ве- лиіа (!) поставыактъ съсждъ свои дкы въто- рааго арид на прдвжіж вѣрж цѣсара оудлд Супр 190, 18 велиіеилленьнъ, -ъіи прил. (1) це- уаХсоѵсцос славный, прославленный зіаѵпу, зіоѵиіпу: велиеимеиъидд прѣліждрость Евх 636 17 вел В велнгеіАД’ь, -а м (1) греч. нет обжора пепазуіа, хгоиі: ліол(итвд) и> избавленьи вельеѣда ч(ловѣ)ка Евх 36а 10 в е л м и Супр см. вельліи ееЛФеГОРЪ, -а м имя (2) [-льф'ѣ- Син (1)] ВееХиреуйр Ваалфегор Вааіреог: и прі- ЧІАСТІШІА СІА Вельфѣгорѣ • И СЪН'ѢСІА жрътвж лірътв-ыхъ Пс 105, 28 Син.— Супр 127, 5 велъ- см. вель- велЬБЖДЪ, -а м (17) хацт)Хос верблюд ѵеІЫоиіі: оудов'ѣе ко естъ вельвждоу • сквозѣ игълинѣ суши проітн • неже вогдтоу вь ц(ѣсд)- р(ь)с(тв)ье в(о)жие вьиити Л 18, 25 Зогр Мар Ас Сав; Мт 19, 24 Мар Ас Сав (0 Зогр); Мк 10, 25 Зогр Мар; и дкик оутврьди са нога вельвждоу и въістъ съдрдвд Супр 218, 19.— Зогр Мар Ас Сав Супр веЛЬБЖЖДЬ прил. (7) [велъв- Боян (1)] той, тііс хацрХос верблюжий ѵеІЫоибі: сдм же иоднъ нлѵѣдше ризж своіж * іѵт(ъ) власъ вельвжждъ Мт 3, 4 Ас Сав (0 Зогр Мар).— Мк 1, 6 Зогр Мар Ас Сав Боян веЛЬГЛАСЫГЬ, -ъіи прил. цеуаХбираіѵос громогласный хѵиспу: вельглдсъндга тржвд Супр 206, 22-23 веЛЬДАРОИАНИіе, -ига с (1) иріХотіціа (!) щедрое даяние йёсігу баг: Благоволеньи во о прьв'ыиуъ сьгрѣшеиин * вельддровдник при- клськтъ владъічьне Супр 496, 27-28.— Ср. ЛЮБЬЗНЪ (люкьзнок ДДІДНИК) вельеѣдъ Евх 36а 10 см. велнкгадъ вельзѣ волъ, вельзѣ воулъ Мар см. вельзѣволъ вельзѣволъ, -а м (16) [вельзѣвол- Мар (2), велъзѣвол- Мар (1), вельзѣвоул- Мар (2), вельзѣвоул- Мар (1), вельзѣоул- Зогр (2), вельзѣол- Евх (1), вельз'ѣво.. Ас (1)] ВееХ^е- роѵХ, ВвеХ^еропр Вельзевул ВеІхеЪиЪ: сь не изгонитъ вѣсъ • тъкмо о вельз'ѣвол'ѣ къиази вѣсъ Мт 12, 24 Зогр Мар.— Зогр Мар Ас Евх вельзѣолъ Евх 536 25 см. вельзѣволъ вельзѣоулъ Зогр см. вельзѣволъ веЛЬЛѣПОТА, -ъі ж (8) [вълѣп- Син (1), вьлл'ѣп- Син (2)] цеуаХоярёяеиа, еѵярёяеіа великолепие ѵеікоіерозі: ѣко дд въспоис елдвж твоіж вьсь день вельлѣпотж твоіж Пс 70, 8 Син; еліоуже подоваетъ в’сѣ славд • честь и дръжавд • і поклдиѣиие * і вельлѣпотд Евх 956 24-25.— Пс 8, 2 Син; 20, 6 Син; 28, 4 Син; 95, 6 Син; 103, 1 Син; 110, 3 Син.— Ср. великолѣпотик иельлѣпъ, -чди прил. (6) цеуаХояреярб великолепный, великий ѵеікоіеру, ѵеііку: Хвалити вельлѣпое иліа твое Евх 38а 14-15.— Евх 136 1; 136 17-18; 23а 3; 99а 25; Супр 102, 13 111
вел В6С ВеЛЬМИ нареч. (40) [-лми Супр (17), вель(м) Евх (1)] цеуаХсос, цёуа, цеуаХср, яоХХф, ёа>с афббра, афобрбтероѵ, цаХХоѵ, цеуаХа, іах<>0«>с, тоаобтоѵ, цеі^бѵсос, яоХ- Ха, аафаХйб (!), уѵцаіах; (!), біаярѵаісое (!); (вельми трѣвѣ искати яоХѵ^птгітое) очень, весьма ѵеіті: в(ог)ъ іже тварь свож вельмі помілова Киев 26 10 11} възкѣсивъше са - велми вльсви . повелѣшА принести олово Супр 264, 20 ® о голосе громко зііпё: вьскрича мати дѣтиштд вел’ми глаголжшти Супр 44, 2.— Син Киев Евх Клоц Супр.— Ср. коль- ми ВеЛЬЛЛОЖА и веЛЬЛЛЖЖА, -а м (2) [-мож- Супр (1), -мжж- Супр (1)] тояархпс вельможа ѵеітог: не кѣдше же оу йего рдз- лжчеиыа вогатоуоумоу и оувогоуоумоу • ии послоу- шдаше коли вельможъ Супр 557, 12.— Супр 354, 6.— Ср. воліарииъ, въіліа ВеЛЬЛЛЖДРФВАТИ, -роуж, -роукши несов. (3) цёуа ірроѵегѵ быть самонадеянным Ьуі сіотузііѵу: вельмждроуА же але^аидрь рече Супр 159, 10.—Супр 522, 5-6; 522, 11.— Ср. мждрити СА вельмжжа Супр 354, 6 см. вельможа ВеЛЬРѢЧевАТИ, -чоуж, -чоукши несов. иа кого (4) [велерѣч- Евх (1), вельрѣч- Син (1), велърѣч- Син (2)] реуаХорртріоѵеіѵ ки- читься, превозноситься ѵусЫоиЬаі зе: аціе ві иеиавідіАі мие иа мьа велърѣчевалъ Пс 54, 13 Син.—Пс 34, 26 Син; Пс 37, 17 Син; Евх 766 19.— Ср. величати са вельрѣчивъ, -ъіи прил. (1) цеуаХоррі)- ци>ѵ хвастливый ѵусЫоиЬаѵу: потрѣвітъ г(оспод)ь... іазъікы велерѣчывъи Пс 11, 4 Син вельфѣгоръ Пс 105, 28 Син см. вел- фегоръ веЛѣНИіе, -ига с (1) греч. нет повеяение, приказ, заповедь ргікагапі, ргікаг, гогкаг: ИИ ВЪЗГ(и)жШДИ СА МНОИС [ис] ПрѢсТЖПЛЬШААГО ти велѣиие Евх 85а 20.— Ср. повелѣиин велѣти, велж, велиши несов. (53) 1. ёяі- таааегѵ, яараіѵеіѵ, яеіОеіѵ, хеХеѵеіѵ, яроа- таааеіѵ, яротрёяеіѵ, ёяітрёяеіѵ, яарахе- Хеѵегѵ, а^юѵѵ (!); (аціе велиши біа тт]с та^есос) веяеть, приказывать ѵеіеі, гогка- гоѵаі, ргікагоѵаі: ѣко по овласти д(оу)х(о)- мъ нечистымъ велитъ • і послоушажтъ его Мк 1, 27 Зогр Мар} ч’то велиши иамъ тво- рити Супр 37, 10 2. ОёХеіѵ, ЗоѵХеаОаі хотеть, желать сЬііІ, ргаі зі: «>(ть)че аште велиши мимо неси чдшж сьж отъ меие Л 22, 42 Зогр (волиши Мар)} ие велж вдм’ ие вѣдѣти о оусъикшиіуъ да ие скрьвите Супр 488, 9.— Зогр Мар Ас Сав Боян Евх Клоц Супр.— Ср. волити, повелѣвати, хотѣти вениіамииъ Пс 79, 3 Син см. веныа- мииъ ВеНЫАЛЛИНЪ, -а м имя (3) [-ииіа- Син (1)] Веѵіаціѵ Вениамин Вепіатіп: прѣдъ ефремомь і вениѣміиомь • і нмасію (/ вм. ма- насію) • въздвігиі сілж твож і пріді Пс 79, 3 Син,— Супр 367, 21; 367, 26 ВеНЫАЛЛИНЬ прил. к веиыаминъ (1) тоѵ Веѵіаціѵ Вениаминов Веіцатіпйѵ: отъ сѣмене дврдамыа • племеие веиыаминіа Супр 347, 12 в епль Мт 2, 18 Боян см. въпль веПРЬ, -ріа м (1) аѵс кабан, вепрь капес, ѵерг: іѵзовд і вепрь отъ лжгд • шокъ дивьеі поѣлъ естъ Пс 79, 14 Син веРИГА, -ъі ж (10) аХшіб, хХоіск;, аібц- роѵ цепь, оковы геіёг, роиіо, окоѵу: по- нм’ше кдного съвазаша • веригами двоими Супр 146, 4-5.— Ас 141а 15; Супр 58, 27; 181, 23; 182, 6; 182, 8; 195, 22; 223, 22-23; 318, 14; 368, 15.— Ср. розвьиъ веРЪСАВеіА, -еи ж имя (1) Втіросфеё Вирсавия ВеізаЬё: псалмъ дд(ви)довъ вънгда пріде къ немоу иатаиъ пр(оро)къ егда вьніде къ веръсавеі Пс 50, 2 Син верѣіл, -іа ж (5) рохХбе, хХеГОроѵ запор хаѵога: ѣко съкроуші врата мѣдѣид • и верѣіл желѣзны съломі Пс 106, 16 Син.— Евх 63а 24; 636 8; Супр 462, 18; 466, 3 в е с д е Мт 25, 29 Ас см. вьсьде весеЛИТИ, -лж, -лиши несов. (62) еѵфраі- ѵеіѵ Іаеіі/ісаге веселить, радовать оЬѵезеІо- ѵаі, гогѵезеіоѵаі: рѣчъиа оустръліленьѣ весе- ліатъ града в(о)жіѣ Пс 45, 5 Син; Ен 266 10} в(ог)ъ іже иъи • лѣта огрььджцѣ кла- жеиаго Климента мжчеиіка твоего і папежа чьстьж веселіші Киев 16 5 □ веселити сл еѵсрраІѵеаЪаі, ауаХХіаа&аі, ауаХХЕойаі, тёрдеаСаі, аѵѵеѵфраіѵеа'&аі, аѵѵеѵшхеіа- Оаі радоваться, веселиться габоѵаі зе, ѵезе- Ііі зе: і ѣдъше да веселимъ са • ѣко с(ъі)нъ моі сь • мрътвъ вѣ і оживе Л 15, 23 Зогр Мар Сав (да възвеселімъ са Ас); съ аг’геіъі веселАтъ са Супр 55, 8-9 * еѵцдшіѵеобаі вести веселый образ жизни ѵёзі ѵезеіу ііѵоі: овлдчадше са въ фор’фирж • і вус’сонъ • веселА са иа в’сѣкъ дьиь свѣтьлъ Л 16, 19 Зогр Мар Ас Сав.— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Киев Клоц Супр.— Ср. радовати сл весеЛИіе, -иіа с (43) еіхррооѵѵті, ауа- ХХіааіс, та хвпо^отера, еѵсррааіа, <раі- брбттіс, хара веселье, радость ѵезеіі, гасіозі: слоууоу моемоу ддсі радость и веселье Пс 50, 10 Син} въстаиѣте идѣте отъсждоу • отъ страсти вь веселик Супр 470, 14 • еѵюра веселие пиршества, пир Ьобоѵпі ѵезеіі, Ьозііпа, куаз: дьиесь цѣсарь славы... причд- 112
вес стьннкы невесьноуоумоу веселню • земьнъіА сьтворн Супр 322, 3.— Зогр Мар Син Евх Супр.— Ср. радость В6С6Л0 нареч. (2) сраібрсое весело ѵезеіе: нынѣ весели прістжпімъ • къ въскресъшюмоу весело Клоц 12а 30.— Супр 536, 19.— Ср. радостьно веселъ, -ъін прил. (7) огусЛкбцеѵое, сраібрбс;, иехарітсорёѵос;, уеурОсое, ёяіхаріб, тт)<; ауакХсааесое веселый, радостный ѵезеіу: гасіозіпу: лице въ старости веселой Супр 47, 30. Клоц 12а 29; Супр 62, 33; 141, 19; 319, 12; 321, 1; 327, 6-7.—Ср. радос- тенъ весло, -а с (1) исоят] весло ѵезіо: твоа пле- ннца сжтъ завнстн • н кораььчиА ьѣсн • весла льсти Супр 400, 16 веснл, -ъі ж (1) ёар весна іаго: лѣто і веснж ты созъда Пс 73, 17 Син веснъ Супр 514, 7 см. вьсьнъ веСНЫГЬ, -ын прил. (1) тоѵ ёарос весен- ней іагпі: земыа оуво вь се врѣмА веснънок • шнпъкъ н Га н ннъ цвѣтъ раститъ Супр 495, 16 вести1, ведж, ведешн несов./сов. (>100) ауеіѵ, аяауеіѵ, еіаауеіѵ, аѵауеіѵ, срёреіѵ, аяосрёреіѵ, ёХиеіѵ, ббтіуеіѵ, яаракацЗаѵеіѵ, аѵаХацРаѵеіѵ, аѵаяёцяеіѵ (!) вести/повес- ти, отводить/отвести ѵёзѣ/сіоѵёзі, осіѵасіёі/ осіѵёзі: онн же (по)імъше н(соу)са ведошА и къ каіѣфѣ • ар’хнереовн Мт 26, 57 Зогр Сав (2), вѢса Мар Ас (2); егоже аште ловъжж імѣте н то естъ • і ведѣте і съураньно Мк 14, 44 Зогр Мар; ведомн къ пакостьникомъ сего фалма глаголадуж Супр 73, 15-16; повелѣ вьса вести а вь темннцж Супр 104, 25.— Зогр Мар Ас Сав Боян Син Евх Клоц Супр.— Ср. отъ- вестн, извести, въвестн, прѣдъвестн, водити веСТИ2, ведж, везешн несов. (2) хорі^егѵ, ауеіѵ везти ѵёхі: вьсь во пжть на колѣнъ везомъ вѣаше Супр 117, 23-—Супр 96, 8 весь- см. вьсь- ветъхъ, -ыи прил. (49) [-тьуъ Супр (2) Рыл (1), вьт- Зогр (1), ведъх Ен (1)] ла- каібе, архаіо^ старый, древний зіагу, (іаѵпу: никътоже прнставлениѣ плата не Бѣлена • не прнставлѣетъ ризѣ ветъсѣ Мк 2, 21 Зогр Мар; съвлъкъше са • ветъ^ааго ч( ло- вѣ )ка Евх 94а 22; оврѣте грокъ ветъ^ъ по- доволнчьнъ пештерѣ Супр 527, 24 ф в е т ъ - X ы и завѣтъ см. завѣтъ; в е т ъ % ъі и законъ см. законъ; ветъуыіА къни- гъі см. къннга.— Зогр Мар Ас Сав Ен Евх Клоц Супр Рыл.— Ср. древьнь, старъ веТЪШАТИ, -авк, -акшн несов. (3) яакаі- оёа&аі стареть, ветшать зіагпоиі, ѵеізеі: сътворнте вълагалнште не ветъшаіжште Л 12, 33 Зогр, вълагалншта не ветъшаіжшта Мар, евч в ветъшаіжціаіа Сав (тьлѣіжціа Ас).— Ср. тьлѣти вещь, -и ж (31) 1. ярауца, атоіхеіоѵ вещь, предмет ѵёс, ргесішёі: да н веціьмн і ч(ловѣ)кы • і а(н)ѣ(е)лъі • н вндимъінмн і невидимыми • славитъ са... нма твое Евх 6а 3; да всѣ съповѣдѣ • везакон’наѣ дѣла н вецін Рыл 2ба 15 • ѵХт| матерня Ьшоіа: како знжджтъ са • така оуста рече кыимн шары коквк вештнык Супр 381, 30 2. срѵаіе сущность, суть ргігохепозі, роѵаЬа: вндѣуъ н море ллрътво • водж прѣмѣненж свока вешти Супр 128, 24 3. ярауца факт зкиіеспозі: по неже оуво • мнози ндчаша • чнннтн повѣсть • о ізвѣстъныуъ въ насъ вештехъ Л 1, 1 Зогр Мар Ас; ѣже чътж напсана • знаіж вештъмі Клоц 11 б 8-9 * дело ѵёс: аште дъва отъ васъ съвѣштаате на земн о вьсѣ- кои вешти Мт 18, 19 Мар Ас Сав.— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Евх Клоц Супр Рыл Зогр-лл.— Ср. веціьство, рѣчь, ксть- ство ВеЦІЬНЪ, -ын прил. (1) ёѵ-ѵХос веществен- ный, материальный ѵёспу, Ьтоѣпу: како оуво тоу • съ везвѣстънымн (/ вм. везвештъны- мн) вештънынмн притекъ ста • повѣдѣ іавѣ Супр 272, 27 ВещьСТВФ, -а с (1) греч. нет материаль- ная действительность, вещественность Ьгаоі- па зкиіеспозі, ѵёспозі: сладость во имамъ къ вештьствоу • не во мн ксть оупватн кдиѣмъ рѣчемъ Супр 501, 3.— Ср. веціь вечернія Супр 338, 25 см. вечерьніа вечеръ1, -а м (37) [вьчер- Син (1), ве(ч) Евх (1)] офіа, ёаяёра, сора (!); (въ вечеръ бфё) вечер ѵесег: вечероу въівъшю • прнде съ — овѣма на деслте Мк 14, 17 Зогр Мар • яарат цоѵі) канун (праздника), навечерие ѵі^іііе, ргесіѵесег: въ вечеръ х(ристосо)ва рождства Мар 81а 15 ♦ на вечеръ то ёолёчад, е’ід ёаяёраѵ вечером ѵесег: ѣко трѣва мімоі- джтъ • ютро процвьтж... на вечеръ • отъпа- детъ Пс 89, 6 Син; при вечерѣ, къ ве- чер оу, подъ вечеръ ярое ёаяёраѵ под вечер к ѵесеги, паѵесег: овлазн съ нама ѣко прн вечерѣ естъ Л 24, 29 Мар Ас Охр; къ вечероу во вѣаше дьнн Супр 76, 15; да въкоу- снтъ подъ вечеръ • мало кашица Евх 44а 22.— Зогр Мар Ас Охр Сав Син Евх Клоц Супр вечеръ2 нареч. (16) [вече(р) Ас (1) Евх (1)] бфё, ттіе бфіае, то ёаяёрае, яері тае ёаяеріѵае сорас; вечером ѵесег: і вечеръ кывъшю • вѣ во коравль по срѣдѣ морѣ Мк 6, 47 Зогр (вечероу Мар); мол(итва) над(ъ) съі- ромь вь велнкы сжвотъ • вечеръ Евх 16а 19; вечеръ въдворітъ сіа плачь • н заоутра радость 113
веч Пс 29, 6 Син.— Зогр Мар Ас Сав Син Евх Супр.— Ср. поздѣ ВвЧвРЬНИИ прил. 1) греч. нет вечерний ѵесегпі: коньчаимъ вечерънАіА мол(и)тв(ы) Евх 66а 19 ВвЧвРЬНІА, -іа ж (1) беіяѵоѵ ужин ѵесеге: на вечерни съ господьни вьзлежАштд Супр 338, 25.— Ср. вечеріа^ вечеріаник вечеріА, іа ж (46) беіяѵоѵ, то беіяѵеіѵ ужин, пир ѵесеге, Ьовііпа: по вечери приемъ чдшис... прѣда оученикомъ Евх 466 12; егдд іродъ рождьствоу своемоу вечерж творѣаше Мк 6, 21 Зогр Мар Ас.— Зогр Мар Ас Сав Ен Евх Супр.— Ср. вечерьніа, вечеріаник ВвЧвРІАНИЙ, -ніа с (2) то беіяѵеіѵ ужин ѵесеге: приімъ... і чдшж такожде по вечеряніи г(лдго)ла Л 22, 20 Зогр Мар.— Ср. вечеріа, вечерьніа ВвЧвРІАТИ, -іаяс, -іакши несов. (3) беія- ѵеіѵ ужинать ѵесегеі: оуготовді чьто вечерѣ» Л 17, 8 Зогр Мар Ас (нѣчто вечери Сав) ВИДАНА, -ъі ж город (6) [видѣна Супр (4)] Вібаѵа Видана Вісіапа: вь видѣнѣ ндри- цдкмѣ вьсн Супр 35, 10.— Супр 24, 23; 46, 5; 46, 13; 47, 17; 47, 22 ВИДИМО нареч. (1) греч. нет видимо ѵісіі- іеіпё: сватнвъ отиде невидимо • видимо во прѣвывадше сь нимь доижде с(ва)ти са Супр 25, 15 видимъ см. видѣти ВИДФВАТИ, -доуис, -доукши несов. (2) браѵ, хатоятрі^еаОаі видеть, созерцать ѵісіаі, рохогоѵаі: иже во прѣдъ врдты лежАштддго мниоуА • их’же ни видовдлъ истръгижти уош- теть вѣдъі и родьствд Супр 374, 12.— Супр 289, 4.— Ср. видѣти ВИДОМЪ, -ъіи прил. (4) брспцеѵос, аіаОт|- тос видный, видимый ѵібііеіпу: стража видо- мд поусти льва велика зѣло Супр 292, 22.— Супр 293, 12; 430, 2-3; 504, 29.— Ср. видьиъ, видѣти (видимъ) в и д с а н д- см. видъсдид- ВИДЪ, -а м (11) 1. Оесоріа, іаторіа (!) вид роЫеб: оуждсъшл же са вида того • рекостд Супр 211, 17; кгдд во уоштж повѣстьндіа съкд- здти дѣлеса • тоу двик съ видомъ чоудесд к нимь прнвлѣкжтъ са Супр 344, 2 • бятааіа видение ѵісіёпІ: и видъ от’цемъ повѣдавъ • веденъ въі къ мльчдльиикоу Супр 294, 21 2. {іесоріа зрение есЬорпое! ѵідёі, пахігапІ: ВЬСПАТЬ влѣкж же СА пдкы доууовьиъіимъ ви- домъ Супр 344, 143. еібос образ, вид ѵхЫеб, робоЬа: кдменик сжште • чловѣкъі извдіани • и въ видъ чловѣчьскъ оврджени Супр 177, 7.— Супр 211, 3; 277, 14; 345, 13; 408, 1; 436, 6; 436, 7.— Ср. видѣник 114 вид ВИДЪСАИДА, -ъі ж город (14) [витъс- Зогр (1) Мар (1), видьс- Зогр (1) Мар (1), вндс- Ас (1), ВИА.С- Мар (1)] ВтуОааіба Витсаида Веізаісіа: вѣ же филипъ отъ ви«,сдндъі отъ града диьдрѣевд И 1, 45 Мар Ас Сав (отъ видсдьдьскд града Зогр).— Мт 11, 21 Зогр Мар; Мк 6, 45 Зогр Мар; Мк 8, 22 Зогр Мар; Л 10, 13 Зогр Мар; И 12, 21, Зогр Мар Ас ВИДЪСАИДЬСКЪ прил. к видъсдидд (1): видъсдндьскъ градъ ВттОааіба т| ябкіс Витсаида Веіеаіба: вѣ же филипъ отъ видсдьдьскд града • дндреовд і петрова И 1, 45 Зогр (отъ Виландъ! отъ града диьдрѣевд Мар, от відсдидъі • грддьцд Ас, отъ видъсдідъі града Сав) видъфдгии Клоц 16 3 см. витъфагнн ВИДЕНЪ, -ъін прил. (1) Оесортітіхбе види- мый ѵісіііеіпу: показа иамъ и тъ • богомъ на- писаны кго скрижали • извъиждоу оуво дѣнст- вънъі * извънжтрь же видьиъі (вм. -но ?) < имжшта оутврьжденнк Супр 278, 5.— Ср. видомъ, видѣти (видимъ) ВИДЬЦЬ, а м (1) греч. негочевидец, свиде- тедь осііу еѵёбек: нзвъівьшн елинъскъіА • нд сърдзоумѣиик прѣслдвьнѣ СЪБЪІв’шИИуЪ СА о нею • прндошА тѣхъ вндцн Супр 569, 2.— Ср. сдмовидьць видѣна Супр см. видана ВИДѢНИК?, -иіа с (40) 1. Оёа, оіріс видение ѵібёпі, біѵапі: а азъ ни кдинъ ксмъ ие достоинъ видѣнью кго Супр 500, 1-2 2. Оёаца, Оешріа зреяище росііѵапа: онъ... видѣ видѣник днвьно Супр 93, 2; тѣм’же и веде и на видѣник Супр 445, 28 • бятааіа, браца, брааіс видение ѵісіёпі, ѵіхе: ішедъ же ие можддше г(лдго)лдтн къ людемъ • і рдзоумѣшА ѣко видѣние видѣ въ цр(ъ)к(ъ)ви Л 1, 22 Мар Ас (0 Зогр) 3. то РХёяеіѵ зрение ѵісіёпі, зсЬорпозІ ѵісіёг.: по- моли са х(ристо)соу дд подастъ ндмъ вндѣнна Супр 3, 22 4. еібо^, ібёа, беі^іс; (животьномь видѣиикмь іавліаіА са ^сросраѵрс) образ, вид росіоЬа, ѵхЫеб: ни гласа его никъдеже слъі- шдсте • ни видѣииѣ его видѣсте И 5, 37 Зогр Мар Ас.— Зогр Мар Ас Син Евх Супр.— Ср. видъ, зракъ ВИДѢТИ, виждж, видиши несов./сов. (>1400) 1. ораѵ, ёсрораѵ, хаОораѵ, рХёпеіѵ, Оесореіѵ, ОеааОаі, ахояеіѵ, аѵѵораѵ, тт|$ Оёас тѵухаѵеіѵ, Оеаті]с уіуѵеа'Оаі, аіреіѵ (!), цаѵОаѵеіѵ (I), ХацРаѵеіѵ (!); (чловѣкомъ видѣти ёяібеіхтіх&с; прѣли видѣти яроораѵ) видеть/увидеть ѵібёі/иѵібёі, враігіі: егдд видѣауж і д(оу)сн иечнстиі • припадаауж къ немоу Мк 3,11 Зогр Мар; чесо видѣть ізидете въ поустын» Мт 11,7 Зогр Мар Ас; шьдъшд възвѣстнтд юднновн • ѣже вндѣстд і слъі- шдстд Л 7, 22 Зогр Мар; виждъ оуно словесд сн
еик ськѣдктельствоуіжшта о всемъ томь Супр 439, 28 • исгсацаѵфаѵеіѵ, уіуѵшоиеіѵ узнать рогпаі: коли кси видѣлъ сице женж • своа вла- сы кръісало сътворьшоу Супр 395, 2-3 □ви- димъ, -ъіи в знач. прил. бритое;, брспцеѵое, Оесггос;, ОеаОеіс, фаіѵбреѵоб, ебОеоциітоб; (ие видимъ абратос, цт; брсбцеѵо;;, ауѵооѵ- реѵо^, аОегорцтос, аОёатос, аѵеібеоб, афа- ѵііе, алрб0Хелтос; видимъ въівати браоОаі, ёлцрасѵесгОаі) видный, видимый ѵісіііеіпу: д(ь)нес(ь) • невидимъі видимъ • къівдетъ Евх 2а 10; гаже на невесе\ъ и на земн « види- маго и невидимАга Супр 188, 11 2. в знач. вѣ- дітн еібёѵаі знать ѵёсіёі: доврѣ во видѣ • ако... спѣшьиѣк кждетъ съі^ати • троудъі же и гойеинга Супр 302, 3.— Зогр Мар Ас Охр Сав Унд Боян Зогр-пал Ен Син Евх Клоц Супр Хил Рыл.— Ср. зьрѣти; видимъ см. видомъ, видьиъ ВИКвНТЪ, -д м имя (1) Віиёѵтюс Викен- тий Ѵіпсепс: мѢ(са)цд иОіаб(рд) аГ с(ва)- тааг(о) м(ж)ч(ени)ка МІНЪИ И ВИКТОРА И ВІ- кентд Ас 127а 6 ВИКТОРЪ, -А м имя (1) Віитюр Виктор Ѵікгог: мѢ(са)ца ноіАЕ(ра)аТ с(вл)тааг(о) м(ж)ч(еии)ка мінъи и Виктора Ас 127а 5-6 ВИЛИТИСЪ, -а м (1) рт)^іфѵХцтт)с, ваР- фвккіттіс вид вреднаго насекомого гігиіі Юіосіііѵёііо ктуги: зачьиж нъіиѣ г(лаго)лати» имена гадомъ • пржгъ... ілосъ • вилитисъ Евх 59а 17 ВИНА, -ъі ж. (90) 1. аіхіа, афорці), пар- аітюб, аітіос, ѵлбОеаіс тропой (1), а^іа (!) причина, повод ргісіпа, дйѵод: аште досто- итъ чл( окѣ) коу поустити женж свож • по вьсѣ- кон винѣ Мт 19, 3 Мар Ас Сав (0 Зогр); отъ кинъі же тоа ноуднмъ нѣдше прочек жити въ ма(на)стыри свокмъ Супр 548, 30 2. ярбфа- аі4, алокоуіа, ѵХц (!) отговорка ѵутіиѵа: нъінѣ же винъі не імжтъ о грѣсѣ своемь И 15, 22 Зогр Мар Ас Сав 3. аітіа, аітюѵ, ёуиХгща, Харц (!); (вез винъі аффое) вина, провинность ѵіпа, ргоѵіпёпі: азъ инеднноіА винъі ие онрѣтаіж вь немь И 18, 38 Зогр Мар Ас Сав; сицъ дѣльма вьсѣуъ винъ хоштемъ погоувити кго Супр 402, 29.— Зогр Мар Ас Сав Боян Евх Клоц Супр.— Ср. иепьціевд- ннк; вез винъі ср. везвиньнъ ВИНАРЬ, -рга м (2) ацлеХоѵр-убе виногра- дарь ѵіпаг: рече же къ виидреви Л 13, 7 Зогр Мар ВИНО, -д с (84) 1. огѵос вино ѵіпо: иикъ- тоже ни въливдетъ • вина нова въ мѣхы вьтъхы Мк 2, . 22 Зогр Мар; васъ веселитъ вино Супр 19, 14 2. йцлеХое, атафѵХі), иар- лбс; виноградная лоза, виноград ѵіппа гёѵа, Ьгогпу: посълд рдвъі своа къ дѣллтельмъ иматъ йин В вина своего Мт 21, 34 Сав (плодъі его Мар Ас, 0 Зогр); ожидавъ сътворити ми виио сътвори же трьник Супр 436, 1 □вина мн. аі ацпе- Хоі, ацпеХос виноградник гёѵоѵі, ѵіпісе: и> всем(ь) гадѣ зълѣ • гоуБАціиимь • вина и иивъі • і връты Евх 59а 6; ізві грддомь віна іуъ Пс 77, 47 Син.— Зогр Мар Ас Охр Сав Ен Син Евх Супр.— Ср. виноградъ, грозиовик, гроздъ, грознъ, лоза, плодъ ВИНОВЕНЪ, -ъіи прил. (2) греч. нет винов- ный, виноватый ѵіпеп: въівъшоуоумоу вииовъ- ноу въ идчалѢ Супр 544, 21 ф виновьиа творити аітійоОаі обвинять кого-л., ста- вить в вину кому-л. оЬѵіпоѵа! пёкокіс. въі гакоже хоштете печдтьлѣите • да ие дроусыл имате виновъиъі творити Супр 440, 30.— Ср. вииьнъ' ВИНОГРАДЪ, -а м (81) [вииогрд- Мар (2), виног(р)д- (!) Мар (1), віногра(д) Ас (1)] 1. ацлеХсбѵ виноградник ѵіпісе, ѵіпоЬгаб: ч(ловѣ)къ насади виноградъ • I ВЪДАСТЪ I дѣлателемъ Л 20, 9 Зогр Мар; вино влагок иовддго винограда Супр 143, 23 2. аряеХос; виноградная лоза ѵіппа гёѵа, ѵіппу ктеп: віиоградъ із егоупьта прѣиесе Пс 79, 9 Син; привАзаыкштааго къ вииоградоу жрѣвл свок Супр 321, 22.— Зогр Мар Ас Сав Боян Син Евх Супр.— Ср. вино, грозиовик, гроздъ, грозиъ, лоза ВИНОГРАДИНЪ, -ъіи прил. (1) -сой ацлеХй- ѵос, виноградника род. ѵіпіспу: да отъ плода виноградъиааго дадАтъ емоу Л 20, 10 Зогр (вкиогр(а)да Мар) ВИН0ДАТИІ6, -ига с (1) оіѵобосгіа дарение вина дагоѵапі ѵіпа: видѢша лазара оууода сьмрьти Бивъша • слъшідша по мороу уожде- иик • иедѣлаиок вииодатик Супр 323, 20 ВИНОПИВЬЦА, -а л (1) оіѵоябттіб пьяница рі)ак ѵіпа: се ч(ловѣ)къ ѣдьца • і вииопивьца Л 7, 34 Зогр (винопиица Мар).— Ср. вино- пивца, пивьцд ВИНОПИИЦА, -а м (2) оіѵолбтцб пьяница рЦак ѵіпа: се чл(о)в(ѣ)къ ѣдъца и винопиица Л 7, 34 Мар (винопивьцд Зогр).— Мт 11; 19 Мар.— Ср. ВИИОПИВЬЦА, пивьцд 6НН0ПИТНІ6, -нга с (1) греч. нет питье вина, употребление вина рііі ѵіпа, рохіѵапі ѵіпа: тѣмьже и тъі чадо • бжди... въ вино- питиѣ мѣсто водопннца Евх 706 1 ВИНЪЗАНТИИСКЪ прил. к названию го- родка Визади (1) тшѵ Вц^а'ібёеоѵ, вар. тце Ві^абцс визадийский Ьігасізку: (ст(рд)ст)ъ с(ва)таго... нТа града винъзан- тиі’ска Ен 366 3 ВИНЬННКЪ, -а м (1) аітюс тот, кто являет- ся причиной рйѵобсе: толика доврд виньиика погоувити мъіслатъ Супр 386, 23, 115
еин ВИНЫГЬ1, -'ын прил. (7) 1. аГтіос; повин- ный, являющийся причиной ззоисі ргісіпои: а иже зьло сътворити * виино намъ вѣчноу огни и мжцѣ ьываатъ Супр 406, 112. ѵлеѵ- Фѵѵос, аітіос виноватый, виновный ѵіпеп, ргоѵіпііу: а ты ли развоиника въводншн • иже тьмами зъла и тьмами везакоини внинь истъ Супр 308, 30 □ виньиъ, виньиа сътво- рити кого аі.тійо'&аі обвинить оЬѵіпіі: к’то иматъ ь- ( ог) а виниа • сътворити Супр 432, 19 3. виньи ъ, внньна сътворити кого чимь ёѵохоѵ яоіеіѵ обязать кого-л. к чему-л. исіпіі роѵіппут, гаѵагаі пёкоіго пёсіпт. тоже не просто словесы кынмн • нъ и дѣле- «емь вннны сътвори своа оученнкы • рѣшити и влзати Супр 358, 6.— Супр 41, 21; 368, 3; 403, 19—20.— Ср. внновьнъ ВИНЬНЪ2, ын прил. (1) трс ацяёХоѵ вино- градный ѵіппу: ты плодось вииъиы вл(а)г(о- сло)ви Евх 14а 17 ВИСАМЕФНЪ, а м имя (1) ВюацЗсоѵ Ви- самбон ВізатЬбп: кдинъ же отъ прѣстодшти- нуъ • внсамьонъ именемъ рече Супр 149, 26 ВИСѣНИЮ, -иіа с (1) греч. нет висение ѵізепі: самъ во отъ многа внсѣнига не можааше о севѣ ржкоу вьздѣти Супр 143, 1 ЕИСЪТИ, вншж, внсиши несов. (18) ирёцаа- Саі, яефіирёраоСаі висеть ѵізеі: не на дрѣвѣ лі віса моліші Клоц 11а 31 • перен.: вь сею овою заповѣдию • весь законъ и пророцн висать Мт 22, 40 Мар Ас Сав (0 Зогр).— Мар Ас Сав Ен Клоц Супр в и т’ а ѣ и и Мк 11, 1 Зогр см. витъфагии ВИТАЛИН,-ига м имя (6) ВітаХюе Виталий Ѵіійііз: жьрецъ нменемь внталии Супр 228, 23-24.— Супр 235, 5; 235, 15; 235, 20; 235, 21-22; 236, 28 8ИТАНИІА, -иіа ж город (42) [вила- Ас (8) Сав (4) Супр (4), вифа- Зогр (1)] Вті'йаѵіа Вифания Веіапіе: вѣ же етеръ вола лазарь отъ витаииіА • градьца марина • і маръты сестры еьь И 11, 1 Зогр Мар Ас Сав.— Зогр Мар Ас Сав Супр в и т' а ѣ и и Супр 409, 3-4 см. оклевета- ннк ВИТАТИ, -аіж, -аиши несов./сов. (12) аѵкі- 4е<г9аі, ёѵоіиеіѵ, иатааигіѵоѵѵ, ёяісроітаѵ, иатаХбеіѵ жить, обитать, пребывать где-л., поселиться Ьусіііі, ргеЬуѵаі, изасііі зе: егда вьсѣно вждетъ въздрастетъ... і творитъ вѣтви велыА • ѣко мошти подъ сѣииіж его • птицамъ иев(есь)скымъ витати Мк 4, 32 Зогр Мар-, ѣко къ грѣшьиоу мжжю вьннде • витать Л 19, 7 Зогр Мар Ас-, ты фарасѵсоу въ срьдци витавъ Супр 389, 13. — Мт 13, 32 Зогр Мар; Л 9, 12 Зогр Мар; Супр 338, 21; 395, 27.— Ср. въселити (са), жити, овитати, привитати вкоу ВИТвЗДА, -ы ж пруд (3) [фезда Зогр (1)] ВтіСеаба Вифезда ВеіЬегба: естъ же въ ер(оу)с(али)мѣ\ъ иа овьчи кжпѣли • ѣже нарн- цаатъ са евреискы витезда И 5, 2 Мар Ас, фезда Зогр витлее-, витлео-, витлѣе- см. внть- лее- внтфдгии Мт 21, 1 Ас, витфаѣнн Мт 21, 1 Мар см. витъфагии ВИТЬ, -а м имя (1) Зітос Вит Ѵіі: мѣ(сд)ца июн(ѣ) Ді с(ва)т(ъі)хъ м(ж)ч(ени)къ вита и модеста пѣстоуиа его • н кр(ь)стаиицА вавъи его Ас 1476 3 витъса ида Мт 11, 21 Зогр Мар см. видъсаида ВИТЪФАГИИ, -иіа ж село (8) [витъфаѣн- Мар (2), витьфаги- Сав (1), витфаги- Ас(1), витфаѣи- Мар (1), вит’аѣи- Зогр (1), відъфап- Клоц (1)] Віт&срауі) Витфагия Вёііа&ё: егдд прнвлнжн са въ іер(оу)с(а)л(и)мъ * і прнде въ витфаѣиіж • къ горѣ елеоньсцѣ Мт 21, 1 Мар Ас Сав (0 Зогр).— Мк 11, 1 Зогр Мар; Л 19, 29 Зогр Мар; Клоц 16 3 витьлеелѵь, -а м и ВИ’ф’ЛввЛІЬ, -н ж го- род (28) [витьлеемъ Зогр (1), внллеемь Ас (3) Супр (1), виллеемъ Ас (1) Супр (3), витлеемъ Мар (2), внльлеомъ Сав (7), внлле- омь Ас (2), виллеомъ Ас (2), витлѣемъ Зогр (1), витьлѣомъ Клоц (1), в иль омъ (!) Сав(1), Биллемъ Супр (1), витьлѣмь Клоц (1), внть- леомъ Боян (1)] ВтіСХеец Вифлеем Веііёт: пастыри • рѣшА дроугъ къ дроугоу * прѣідѣмъ оуво до внтлѣема Л 2, 15 Зогр Мар Ас Сав.— Зогр Мар Ас Сав Боян Клоц Супр ВИТЬЛввЛЛЬСКЪ, -ыи прил. (3) [внть- леом- Зогр (1), витлеом- Ас (1), витлеемъс- Мар (1)]: в и т ь л е е м ь с к ы и градьць Втт&Хеёц Вифлеем Веііёт: отъ витьлеомь- скаго градьца И 7, 42 Зогр Мар Ас (отъ (ви)льлеомы вси Сав) витьлеомьскъ И 7, 42 Зогр см. внть- леемьскъ витьлѣмь Клоц 14а 16 см. витьлеемъ витьлѣомъ Клоц 14а 8 см. витьлеемъ внтьфагни Мт 21, 1 Сав см. витъфа- гии в и ф а и и га Мк 11, 1 Зогр см. витанно ВИІАЛИЦА, -а ж (2) греч. нет буря Ьоиге: в(о)же творьче • г(лаго)лавы изъ овлака мо- сѣеви • пр(оро)коу твоемоу • точаціи воурн • сжцін внѣлици Евх 446 9.— Евх 446 24.— Ср. воурга внланига Ас Сав Супр см. витанніа в и л л е-, виллео- см. витьлее- вильлеомъ Сав см. витьлеемъ в и л ь о м ъ (!) Мт 2, 8 Сав см. витьлеемъ в к оу с и т и Евх 46а 19-20 см. въкоуснти 116
ВЛА ВЛАВИІАНЪ, -а м имя (1) ФХаЗіаѵбс Фла- виан Ріаѵіап: паллатъ • влдвиѣиоу пдтридрхоу Ен 46 16 ВЛАГА, -ъі ж (7) Іхцас, ѵотіа; (вез влагы аѵіуцси;; мокротьндга влага Рура ойоіа) влага ѵіайа: а дроугое пдде на кдмене • і прозлкъ оусъше • за не ие імѣдше влагы Л 8, 6 Зогр Мар Ас • перен.: подджди ми влдгж твоихъ ціедротъ Евх 78а 4.— Супр 128, 22; 300, 4; 300, 5 ВЛАДЪІКА, -ы м (>200) [-дъка Клоц (1), вл(д)ка Евх (2), влдкд Мар (3) Ас (4) Сав (2) Боян (1)Явх(1) Супр (3), влка Мар (1) Ас(1) Сав(4) Син(1) Служ(1) Евх (57), влд Ен (1), л Ен (1)] беолбттіе, тпецсоѵ, цуобцеѵое, хратагѵ, латцу (!), стштцу (!) правитель, вла- дыка ѵіасісе, ѵіадаг, рап: прѣдъ влддыкы же і ц(ѣсд)рА • ведеии нждете мене рдди Мт 10, 18 Зогр Мар Ас-, вл(адъі)ко г(оспод)і н(о)же о(ть)ць иашихъ Евх 7а 3; воле же чьто сътво- рилъ тъгда владыка тъ Супр 86, 23 ф подъ ВЛАДЫКОЮ, ПОДЪ ВЛАДЫКАМИ ЙЯО ё^оиоіаѵ под властью, в подчинении, под- властный росі тосі, робЖепу: ибо азъ чл(овѣ)къ семь подъ вл(а)д(ы)ками оучииеиъ Л 7, 8 Сав (подъ влдстелы Зогр Мар Ас)\ ібо азъ ч(ловѣ)къ есмь ПОДЪ ВЛАДЫКОЮ * ІМЫ подъ совою воіиы Мт 8, 9 Зогр Мар Ас, подъ кл(дды)кдми Сав.— Зогр Мар Ас Сав Боян Ен Син Служ Евх Клоц Супр.— Ср. влдсте- ЛИНЪ, ВОЖДЬ, ВЬСевЛАДЫКА ВЛАДЫЧИЦА, -а ж (5) [влдчцд Ас (1), влдчица Служ (1)] бёолоіѵа правительница, владычица ѵіасікупё, ѵіасіагка: оусьпеиие пр (ѣ )с (ва )тыіа вл(а)д(ы)ч(и)ца ИАИіеіА в(огороди)цА Ас 152а 13 • перен.-. вждеши владычица моки д(оу)ши Супр 1, 23.— Служ 36 8; Евх 61а 26; Супр 1,17 ВЛАДЫЧЬНЬ, -ни прил. (11) руецоѵіхб?, беолотіхбс;, той беолбтоѵ, грс; ё^оѵоіа^ вла- дыки род., правителя род. ѵіабагзку, ѵіасі- сйѵ, ѵіасіаге род.-, повелѣньи послоушджштн владычьиіа Супр 495, 22-, онъ съвѣты тво- рѣдше • I ИА кръві ВЛАДЫЧЪИІ • цѣиж ВЪЗІ- пААШеКлоцба 10.— Пс 50, 14 Син;Клоц 13а 21; Супр 472, 5; 489, 17; 494, 12; 496, 28; 526, 20-21; 526, 30; 556, 12.—Ср. влд- дычьскъ, влдстельскъ ВЛАДЫЧЬСКЪ, -ыи прил. (6) [влд(д)чьс- Евх (1)] цуецоѵіхде, беолотіхб^, той бест- лдтои, тці; ё^оѵоіаі; владыки род., правите- ля род. ѵіасіагзку, ѵіасісйѵ: іже отъ вла- д(ы)чьскааго твоего д(оу)уД Евх 95а 3; въ... владычьскъи санъ Супр 463, 6.— Супр 322, 24;376, 21;449, 22; 502, 16.— Ср. влддычьйь, влдстельскъ ВЛАДЫЧЬСКЫ нареч. (3) беаяотіхйс, влд в оіхоѵоціхсос как владыка, в качестве влады- ки ѵіабагзку: отъметААи оуво вьчерд • вла- дычьскъи легеоиъ • Аггелъ глагола петро- ви Супр 463, 7.— Супр 463, 11 —12; 465, 11 ВЛЛД’ЫЧЬСТВИІб, -ига с. (8) [влддычъст- Мар (1), влддычест- Син (1), влдче- Ас (1)] 1. цуецоѵіа, беотіотеіа власть, владычество ѵіайа, рапоѵапі: въ піатос ид десАте лѣто • вл(а)д(ы)ч(ь)ствиѢ • тівериѣ кесдрѣ Л 3, 1 Ас (владычьства Зогр Мар Сав)', иа вьсѣкомъ мѣстѣ влддычествіе (!) его Пс 102, 22 Син 2. влады ч ьс тв ига мн. аі ё^оѵоіаі на- чальство, власти ѵгсЬпозі: егдд же приведжтъ ВЫ ИА СЪИЪМИШТА * I ВЛАСТИ • I ВЛАДЫЧЬСТВиѢ Л 12, 11 Зогр Мар (вл(д)д(ы)чьствд Ас) • спец. аі ё^оѵоіаі, аі арх«1, оі Орбѵоі один из ангельских чинов іесіеп ге зЬогй апдёій: тысжштл тысжштами • имы дггелъ и друдн- гелъ • ВЛАСТИИ ВЛАДЫЧЬСТВИИ Супр 463, 17-18,—Клоц За 14-15; Супр 458, 17; 464, 19-20.— Ср. ВЛАДЫЧЬСТВО, ВЛАСТЬ ВЛАДЫЧЕСТВО, -а с (12) [влддычъст- Мар (2) Сав (1), влддычет- Боян (1), вла(д)ч- Евх (2), влдч- Ас (1)] 1. архч, іі'уецоѵіа власть, владычество ѵіасіа, рапоѵапі: въ пАтое же иа десАте лѣто • владычьства • тиверьѣ кесдрѣ Л 3, 1 Зогр Мар Ас Сав Боян (вл(а)д(ы)ч(ь)ствиѢ Ас) 2, владычь- ства мн. аі ё^оѵоіаі начальство, власти ѵгсЬпозі: ѣко иѣстъ емоу крднь къ кръви • I ПЛЪТИ • КЪ ВЛАСТеМЪ і влдд (ы )чьствомъ Евх 936 23 (Еф 6, 12) 3. архч владения, госу- дарство Же: нмжцпомоу власть • иа в’сѣкомь влад(ы)чьствѢ Евх 55а 19.— Л 12, 11 Ас; Л 20, 20 Зогр Мар; Пс 109, 3 Син; Супр 143, 15-— Ср. влддычьствик, власть вЛАСвИЛАИСАТИ, -дю, -дкши несов. (8) [влдсфи- Мар (1)] ЗХаслріщеіѵ богохульство- вать гоиііаі зе: а іже влдсвимисдетъ ид д(оу)хъ с(ва)ты Л 12, 10 Зогр Мар Ас.— Мт 9, 3 Зогр; Мк 3, 28 Зогр Мар; Мк 3, 29 Зогр Мар.— Ср. влдсвимлгати, уоулити, въехоулгати, хоуловлти ВЛАСВИЛЛИІА, -ніа ж (28) [влдсфи- Мар (9)] рХаофцціа богохульство гоиЬаш: всѣкъ грѣхъ і влдсвимиѣ • отъпоуститъ СА ч(ловѣ)- комъ • а ѣже иа д(оу)хъ влдсвимиѣ • ие отъ- поуститъ са ч(ловѣ)комъ Мт 12, 31 Зогр (хоулд... х°Улл Мар Ас, х°улеиие... х°Ул6нн6 Сав).— Зогр Мар Ас Сав.— Ср. хоулд, ХИГЛМ“ иик ВЛАСВИЛ4ЛІАТИ, -гаяс, -гакши несов. (5) [влдсфи- Мар (1)] ЗХаофтщеіѵ богохульство- вать гоиЬаІ зе: вы г(лдго)лете ѣко влдсви- млѣеши * здне рѣуъ ѣко с(ы)иъ в(о)жіи есмь И 10, 36 Зогр Ас, влдсфимлѣеши Мар.— Мт 9, 117
ЙЛА ВЛЪ 3 Мар Ас.— Ср. власвнмнсати, хоулити, уоуло- вати ВЛАСИИ, -иіа м имя (1) Вкастіо^ Власий Віахе): мѣ(сж)ца тог(о) а! с(вА)та(а)го св(А)ф(е)иом(ж)ч(еии)ка власиѣ Ас 1426 11 ВЛАСТвЛЬ, -ліа м (5) 1. ёяархоб владетель, властелин ѵіадаг, ѵіасісе: и> джье ьлажеи'ыи • кгоже цѣсаре чътжтъ • ваастеае и вельмжжА лкватъ Супр 354, 5 6 2. властеле мн. ё^оѵаіа начальство, власти, власть ѵгсЬ- ПО8І, тос: іво азъ ч(ловѣ)къ если» подъ влас- телъі • оучинеиъ Л 7, 8 Зогр Мар Ас (подъ вл(а)д(ъі)ками Сав)- • спец. греч. нет один из ангельских чинов іесіеп ге зЬогй апсіёій: егоже трепефжтъ • видимаа и иевидимаа * а(и)ѣ(е)ли і арх(аи)ѣ(е)ли • прѣстоли і г(оспо)дествнѣ • властели і дръжавъі Евх 456 21.— Ср. владъіка ВЛАСТвЛЬСКЪ, -ъіи прил. (3) беотгопхое, тоѵ беоядтоѵ, ттіе беояотеіас владетеля род., властелина род. ѵіадагзку, ѵіасісе род.'. іакоже вь немь властельско хотѣиик Супр 345, 3-4.— Супр 43, 6; 501, 28.— Ср. владъічьнь, владъічьскъ ВЛАСТИ, владж, владеши несов. чемь (17) археіѵ, хатархеіѵ, тіуецоѵеѵегѵ, бестяб^еіѵ, ё^оѵсна^еіѵ, хщнебеіѵ, иаряі^еіѵ (!) вла- деть, властвовать ѵіабпоиі, рапоѵаі: владж- штю с’ѵрнеж • кѵриньк Л 2, 2 Зогр Мар Ас, владжфюмоу Сав' вьсѣмъ егѵптомъ владъі Супр 367, 13.—.Зогр Мар Ас Сав Син Евх Клоц Супр.— Ср. овладати ВЛАСТЬ, -и ж (>100) 1. ё^оѵсііа, архи, аѵОеѵтіа, тѵраѵѵіс, а^іа; (кдина власть цоѵаохіа; подъ власти» въіти ЗаоіХеѵео'Оаі.) власть, право ѵіаба, тос, ргаѵо: вѣ во оучл ѣко власть імъі Мт 7, 29 Зогр Мар Ас Сав-, дадите же ми иа нь власть Супр 27, 21', ц(ѣса)ръ съі • подъ власти» кетъ ц(ѣса)роу Супр 360, 22 2. в л а с т и мн. аі архаі началь- ство, власти ѵгсЬпозі: иѣстъ емоу врань къ кръви • і плъти • къ властемъ і влад(ъі)чь- ствомъ Евх 936 23 (Еф 6, 10) • спец: один из ангельских чинов ]е,(1еп ге зЬогй апсіёій: тысжшта тысжштами • имъі аггелъ и архан- гелъ • властии владъічьствии Супр 463, 17 • власть ед. при обращении ё^оѵоіа ве- личество ѵеіісепзіѵо: молж са вашей свѣтьлѣи власти Супр 228, 25 3. арх1<І> ё^оѵоіа; (цѣ- саріа власть та расіАеіа) владения, госу- дарство Же, зіаі: цѣсарьствоу»штоу гръчь- стѣи власти Супр 65, 3; строити рамѣньскж власть Супр 281, 22.— Зогр Мар Ас Сав Боян Зогр-пал Ен Евх Клоц Супр Хил.— Ср. владъічьствик, владъічьство, об- ласть в л а с ф и м- см. власвим- 118 ВЛАСЪ1, -а м (58) §рі^, хоцт], тріхица волос ѵіав, сЫир: вамъ же і власи главъі • вси іштьтеии сжтъ Мт 10, 30 Зогр Мар Ас • власи мн. аі тріхеб власяница гіпёпё гоисЬо, гіпіее: вѣ же іоаиъ овльченъ власы вельвжжди Мк 1, 6 Зогр Мар Ас Сав Боян ф постриженик власомъ см. пострм- жеиик.— Зогр Мар Ас Сав Боян Син Евх Супр ВЛАСЪ2, -а м имя (1) греч. нет Влас Віаз: азъ же власъ въ ефесѣ съі • въ то врѣмд оупразиивъ са отъ дѣла ц(ѣса)ра • прѣпнсауі, Супр 144, 23 ВЛАСѣНЪ, -ъіи прил. (1) греч. нет волося- ной гіпёпу: повелѣ кназь... власѣномъ соукнмъ вьстирати ранъі кю Супр 213, 11 ВЛАХвРНЪІ, -нъ ж мн. район города Кон- стантинополя (1) Вкахёрѵаі Влахерны ВІасЬегпу: мѣ(сж)ца июл(ѣ) На св(А)ір(е)- иие цр(ъ)к(ъ)ве с(ва)тъиіа в(огородн)цд . ѣже въ влахериах(ъ) Ас 151а 7 ВЛАЧИТИ, -чж, -чиши несов. (9) ЁХхеіѵ, отіреіѵ, бхХа^еіѵ волочить, тащить ѵіёсі, ѵіасеі, ІаЬпоиі: повелѣшА влачити и по трьнм» Супр 270, 4.— Супр 71, 27; 125, 13; 134, 18; 134, 27; 137, 20; 435, 27; 537, 19; 538, 24.- Ср. влѣфн в л ъ к ъ Мар Ас Супр Хил см. влькъ в л ъ и- см. вльи- ВЛЪСНЖТИ, -иж, -иеши несов. (1) феХ- ХіХеіѵ говорить косноязычно ѵасіпё тіиѵіг, кокіаі: іазъіці влъсижштеі • иаоучАтъ сл г(лаго)лати міръ Клоц 1а 15-16 (иѣмоувкштні Супр 325, 23).— Ср. иѣмовати ВЛЪХВОВАНИІб, -иіа с (3) [вльх- Супр(І)] цауеіа, срарцахеіа волхвование, колдов- ство, магия сагу, та^іе, коихеіпіеіѵі: иъіно нсповѣждь мнѣ о вльхвоваииі свокмь Супр 23, 5-6.— Супр 22, 28; 151, 6.— Ср. влъшьва, влъшьствик, влъшьство ВЛЪХВОВЬНЪ, -ъіи прил. (1) греч. нет кол- довской коигеіпіеку: прѣврати а чисти I акы вога « свокж вльхвовънжж хитрости іж нзмѣ- иіал са Супр 7, 22.— Ср. влъшьвьнъ ВЛЪХВОЛЮБИІС, -иіа с (1) греч. нет при- верженность к колдовству гаІіЬа ѵ коигеі- піеіѵі: вждн... въ влъхволювнѣ мѣсто • в(о)- голювець Евх 706 17 ВЛЪХВЪ, -а м (45) [вльХ- Ас (1) Сав (7) Супр (24)] цауое, архчі«'Ѵо6 колдун, волхв, жрец коигеіпік, сагобё]; роЬапвку кпёг: се влъеві отъ въстокь • прідж въ нер(оуса)л(н)мъ Мт 2, 1 Ас Сав (0 Зогр Мар); идеже иечьстн- вни вльевн мжчаахж крьстніаиъі горьцѣ Супр 255, 19.— Ас Сав Боян Супр.— Ср. чародѣи ВЛЪШЬВА, ъі ж (6) [вль- Супр (2)] цаусіа колдовство коигеіпіеіѵі, сагу: азъ во кръсть-
влъ ІАНЪ КСМЪ И не вѣдѣ НН ВЛЬШЬЬЫ нн проказьства Супр 111, 25.— Супр 112, 19; 157, 15-16; 159, 20; 166, 2; 567, 22.— Ср. влъхвоваиик, влъшьствик, влъшьство ВЛЪШЬБЫГЬ, -ъін прил. (2) [вльшевънъ Супр (1)] цауіиде колдовской коихеіпіску: макъікъ зѣло хытрость вльшеьъилоіж Супр 7, 16.— Супр 567, 3.— Ср. влъхвовьиъ ВЛЪШЬСКЪ, -ъіи прил. (6) [вльш- Супр (3)]: старѣйшина влъшьскъ архі- дауос; верховный жрец роЬапзку ѵеіекпёх: то слъішлвъша отъ нею старѣйшины влъшьскыа • разгнѣвавъшА са зѣло Супр 260, 7,— Супр 256, 26; 257, 9; 258, 22; 261, 7; 263, 8.— Ср. влъ^въ ВЛЪШЬСТВИІб, -иіа с (1) дауеіа колдов- ство коихеіпісіѵі, сагу: азъ дивлж са вида смлло влъшъствніа кго Супр 151, 8.— Ср. влъхвоваиик, влъшььа, влъшьство ВЛЪШЬСТВО, -а с (5) [вльш- Супр (2)] дауеіа, уотітеіа колдовство коихеіпісіѵі, сагу: иыиіа оувѣдѣуъ іако ты влъшъствомъ кръмншн са Супр 165, 29.— Супр 74, 21; 151, 23; 152, 25; 567, 4.— Ср. влъхвоваиик, влъшьь-а, влъшьствик ВЛЬКЪ, -а м (35) [влъ- Мар (5) Ас (5) Супр (9) Хил (2)] Хйиос;, Орріоѵ (!) волк ѵіі: і влькъ расхититъ іа • і расплодитъ овьца И 10, 12 Зогр Мар Ас.— Зогр Мар Ас Супр Хил ВЛЬНА1, -ъі ж (28) [влъ- Зогр (2) Мар (3) Лс (1) Син (6) Евх (3) Клоц (1) Супр (2)] хйда, детесорюрде волна ѵіпа: кораьъ же вѣ по срѣдѣ морѣ вълаьк са влънами Мт 14, 24 Зогр Мар Ас Боян; прѣсѣкъшнн вльиъі морь- ск-ил Супр 477, 11.— Зогр Мар Ас Боян Син Евх Клоц Супр ВЛЬНА2, -ъі ж (1) ёріоѵ шерсть ѵіпа, гоипо: вндѣахло во кмоу сѣдины вѣлы акы вльнло Супр 47, 29 ВЛЬНИТИ СА, вльиио са, вльнншн са несов. (1) (не вльніаи са аиодаѵтое) волноваться (о море) ѵіпіі зе: сѢдаштинмъ въ тьмѣ сльньце правьдьнок іави са * вльніаяоштинмъ отишнк • н иевлънАштек са пристаииште Супр 251, 21-22 ВЛЬНЬНЪ, -ыи прил. (2) [влън- Супр (1)] греч, нет воли род. мн. ѵіп род. мн.: иже по пѣнамъ влънъиыимъ х°Аи Супр 344, 23.— Супр 399, 9 ВЛЬНІАТИ СА, -ніаио са, -ніакшн са несов. (1) хеіца^еоОаі носиться по волнам Ьуі ипазеп ѵіпаті: сѢдаштиимъ въ тьмѣ сльньце правьдьнок іави са • вльніаиоштинмъ отишнк • м иевлънАштек са пристаииште Супр 251, 21 ВЛЬНЮНИЮ, -иіа с (5) [ влъ- Зогр (1) А с (1) Евх (1), влъиеи- (!) Мар (1), плъньѣ (! мн.) Евх (1)] иХѵбсоѵ волнение (моря) ѵіпоЬііі: вод В запрѣти вѣтроу • і влънеиью морьскоумоу Л 8, 24 Зогр, влъие(и)ию водъноумоу Мар Ас.— Евх 26 1; 53а 15-16 ВЛЬЧЬЦЬ, -а м (2) тріроХое волчец Ьосііак: онъ во стенати и трдсти са осложденъ выстъ и трьньк [и трьиик] и вльчецъ дѣлати Супр 484, 1.— Супр 483, 29.— Ср. триволъ, рѣпнк ВЛѢЦІИ, влѣкло, влѣчешн несов. (17) ёХхеіѵ, оѵреіѵ; (въспать влѣцін аѵОёХиеіѵ) волочить, тянуть ѵіёсі, ІаЬпоиі: влѣкжште мрѣжло рывъ И 21, 8 Зогр Мар Ас Сав; повелѣшА ложемъ за иогло повръзъше и влѣштн Супр 261, 8.— Зогр Мар Ас Сав Евх Клоц Супр.— Ср. влачити в н- см. вън- в о предлог см. въ в о- приставка см. въ- воазъ Мт 1, 5 Сав см. воозъ ВОАНИРЪГИСЪ м нескл. прозвание (2) [вооаннрѣнси Зогр (1)] Воаѵтіруёе Воаниргес Воапег^ёз: н нѣкова зеведеова • і ноаиа ь-ратра иѣковлѣ • і иарече има нменѣ • воаннръѣесъ • еже естъ с(ы)иа Громова Мк 3, 17 Мар Зогр ВОДА, -ы ж (>300) [въда Син (1)] ѵ8ад), ѵаца вода ѵосіа: прнімъ водж оумы рлоцѣ прѣдъ иародомь Мт 27, 24 Зогр Мар Ас Сав; далъ ти ви водло живло И 4, 10 Зогр Мар Ас; противж силѣ пнтніа оучеииоу почрьпѣмъ водло Супр 312, 29 • воды мн. ѵ8ата, <эег&ра, ѵацата, реѵцата воды (о реке, озере, море) ѵосізіѵо, ѵосіу (ѵ гесе, іегеге, пгогі): моръскыіА сланыіА воды • сладькы вываиотъ Евх 26 5; д’несь • иеръдаиъскыіА воды • въ ицѣлеииѣ лвнша са ч(ловѣ)комъ Евх 2а 21; и влодетъ акы дрѣво саждеиок при нсходиштиихъ водъ Супр 352, 26 (Пс 1, 3, 0 Син) • иатаи- потоп роіора: ие оштютиша • доіде- же прнде вода • і вьзатъ вса Мт 24, 39 Зогр Мар Сав (потопъ Ас (2)).— Зогр Мар Ас Сав Охр Боян Син Евх Клоц Супр Хил,— Ср. иаводик, потопъ, рѣка ВОДИТИ, вождло, воднши несов. (13) ауеіѵ, ббтууеіѵ, алауеіѵ водить, вести, сопровож- дать ѵодіѣ, ѵёзѣ, доргоѵахеі: слѣпъ же слѣпьца аште водитъ • ова въ ѣмло въпадета са Мт 15, 14 Зогр Мар; плоть водан къ от’цоу Супр 144, 2.— Мк 13, 11 Зогр Мар; Л 6, 39 Зогр Мар; Пс 79, 2 Син; Евх 116 15; Клоц 106 26; Супр 171, 20; 350, 21; 350, 26-27.— Ср. вести ВОДОНОСЪ, -а м (10) ѵ8<эіа сосуд для воды пасіоЬа па ѵосіи: вѣ же тоу водоносъ камѣнъ шесть • по очиштеиию іюдѣіскоу И 2, 6 Зогр Мар Ас Охр.— И 2,7 Мар Ас Охр; И 4, 28 Зогр Мар Ас.— Ср. водоиось ВОДОНОСЬ, -и ж (8) греч. нет сосуд для воды пасіоЬа па ѵосіи: възъмъ водоиось • начА 119
вод ити пжтьмь ид рѣкж Супр 550, 23.— Супр 550, 6; 550, 13; 550, 25; 550, 29; 551,4; 551, 6; 551, 11.— Ср. водоносъ ВОДОПИИЦЛ, -а м (1) греч. нет тот, кто пьет воду {вместо вина) іеп, ксіо рі.іе ѵосіи (тіхіо ѵіпа); вжди... въ вииопнтиѣ мѣсто водо- пиица Евх 706 1 ВОДОТѣЧЬ, -д м или ВОДОТѢЧА, -а ж (1) Хеіцаррос поток (воды) іок ѵосіу: оврати плѣнеиик наше акы'водотеча вь югъ Супр 349, 5 (потокъ Пс 125, 4 Син).— Ср. потокъ ВОДЬНОТРЖДОВНТЪ, -ъін прил. обрсояі- ибс больной водянкой ѵосіпаіеіпу: «*> водъио- трждовитѣмь Зогр 130а 20.— Мар 766 31 — Ср. водьнъ (водьнъіи трждъ имы) ВОДЕНЪ, -ын прил. (29) тоѵ ѵбатос, тйѵ ѵбатсоѵ водный, водяной ѵосіпі, ѵосі род. мн.\ авішіА сіа істочъиіці водъиіи Пс 17, 16 Син; да ие потопитъ насъ воура водьиаа Супр 77, 20 ф водьнъіи трждъ, водьиъіи про- логъ (водьиъіи трждъ имы ѵбрсояіхбс) во- дянка ѵобпаіеіпозі: чл(о)в(ѣ)къ единъ имы водъиъіи трждъ Л 14, 2 Мар Ас Сав (0 Зогр); мол(нтва) иад(ъ) трждовитомь [и] водъиыми прѣлогы Евх 31а 17-18.— Мар Ас Сав Син Евх Супр ВОЖДЬ, -а м (6) [-дъ Ас (1)] 1. обрубу по- водырь ѵйсісе: горе вамъ вожди слѣпни Мт 23, 16Мар(0Зогр)2. гі'уоѵреѵое, лротруобреѵое, руецсоѵ вождь, владыка ѵйсісе, ѵёѵоба: не теве во изідетъ вождъ • іже оупасетъ люді своіа и(здраи)лѣ Мт 2, 6 Ас (вл(а)д(ъі)ка Сав, 0 Зогр Мар).— Мт 15, 14 Зогр Мар; Мт 23, 24 Мар; Евх 516 9.— Ср. владыка, игемонъ ! ВОЗЪ, -а м (1) аца^а повозка ѵйг: по- велѣста же мжчителѣ привести возы Супр 80, 12.— Ср. колесьиицд, коло (кола) ВОИ, вой м мн. (19) атратіа, атратбе, сгсратеѵца, та атратебцата, та атратбяеба войско, войска ѵоізко: егда же оузьрите • оньстоімъ воі іи(роуса)л(и)мъ Л 21, 20 Зогр Мар; въста зълодѣи иа крьстнгаиы • и в’са воа своа оустроивъ... къ амориТ приде Супр 56, /3 • оі сттратійтаі солдаты ѵо)асі: азъ ч( ловѣ) къ есмь подъ властелы • оучииеиъ ,• імѣьк подъ совож воіа Л 7,8 Зогр Мар (воииы Ас Сав); н(ог)ъ виеиы пилдтомь • і прѣдаиы ид рдспАТне • ведеиы вой пиллціи Евх 496 21 ф воіа сътворити ёхатратебеіѵ послать войска против кого-л., начать вой- ну ѵургаѵіі ѵо)зко, гаЬа)іі ѵаіки: А«и>филъ... воа сътворивъ ид сквръидвЫА срацииы Супр 56, 2.— Зогр Мар Ас Боян Евх Супр.— Ср. воииъ, воиньство ВОИНЪ, -а м (>100) атратіеоттіе, атра теѵбдеѵос, атратеѵаареѵос, атратт)Хатт)с, ЙОЛ бісоуціттіс, бтіціос, яротіхтсор, ояехоѵХа- тшр, атраттіубс (I); (воиии атратбе, атратіа, Хаое лаѵотраті, та^іс, атратеѵца; воинъ вы- ти атратебесгваі) воин ѵо)ак: воіии же ведошл і въижтрь ид дворъ Мк 15, 16 Зогр Мар; при^ОДА къ тъмиичьиоуоумоу • стражоу • и къ воиномъ даа имъ ліного злато Супр 98, 18; нѣкоторый ДОБИИ ВОИНЪ ПЪВДА СВОКІЖ силой Супр 105, 11; непотрѣкьноуоумоу рдвоу воннн ксте Супр 107, 27 • перен.'. свѣтелъ сы благодѢтивк и истинъиыи х(ристосо)въ КОННЪ Супр 62, 28; иепокѣдии сжште о къзнехъ • воина твокго сотоиы Супр 100, 3.— Зогр Мар Ас Сав Боян Ен Евх Клоц Супр.— Ср. вон, оими (мн.), рдтьиикъ , ВОИНЬСТВО, -а с (10) 1. отратіа, атратеіа войско, воинство ѵоізко: вьсемоу воииъствмр кго господинъ бы\ъ Супр 113, 20; с(ва)ты;(ъ д(и)ѣ(е)лъ воинъствд Евх 936 2 2. атратеіа, ^соѵт) (!) военная служба, принадлежность к воинскому сословию ѵоіепзка зІигЬа, рпзіизпозі к ѵо іепзкёти зіаѵи: крьстніанн же иже кѣ’х* въ воииьетвѣ вьсн иоуждаах» сд от нихъ жрьти вѣсомъ Супр 69, 1; ие покорнвъ- шемъ са отъати поіасы и воиньство Супр 73, 27-28,—Евх 506 8; 52а 9; Супр 55, 11-12; 70, 5; 147, 14; 439, 10.— Ср. воинъ воінж Пс 34, 27 Син; 69, 5 Син сл. вы- ннм ВОЙСКА, -ы ж (1) греч. нет война ѵоіепзке іагепі: мол(итвд) иа воискж нджште Евх 19а 1 воле Супр см. воли ВОДИТИ, -лвк, -лиши несов. (6) 1. РобХеайаі хотеть сЫіі: о(ть)че аціе волиши мілю неси чашж сивк отъ мене Л 22, 42 Мар (велншн Зогр) 2. цаХХоѵ аіреіег&аі предпочитать, выбирать гас!ё)і сЬііі, ѵоііі: волимъ арнанъ- скжж вѣрж иеже къ коупиосжштию приложити сл Супр 202, 1.— Мт 11, 27 Зогр Мар Ас; Евх 736 5-— Ср. велѣти, хотѣти ВОЛОВЬНЪ, -ын прил. (4) тйѵ Рошѵ воло- вий, волов род. мн. ѵоізку, ѵоій род. мн.: ежпржгъ ВОЛОВЪИЫХЪ коупихъ ПАТЬ Л 14, 19 Зогр Мар Ас Сав ВОЛЪ, -оу м (21) 0оѵс; вол ѵйі: которааго ВДСЪ * ОСЬЛЪ • лн волъ • въ клддазь въпддетъ са Л 14, 5 Зогр Мар Ас Сав; стада разлнчь воловъ Сі)пр 42, 29.— Зогр Мар Ас Сав Син Евх Супр ВОЛЕНЪ, -ыи прил. (8) енойасос, добро- вольный, сознательный, умышленный, воль- ный сіоЬгоѵоіпу, сЬіёпу, бтузіпу: отъда- жди... прѣгрѣшеииѣ наша • вольиаа и неволь- иаа Евх 66а 3; вольиии грѣси Супр 127, 4-— Пс 67, 10 Син; 118, 108 Син; Евх 736 18; Супр 135, 29; 334, 14-15; 503, 9.— Ср. свж- вольствьиъ
вол КОЛЮ., -ліа ж (>200) 1. Оёктща, Роѵктща, РоѵХтіоіб, яроаіреснб, "уѵсоцт) воля ѵйіе: іже во аште творитъ коли; о(ть)ца моего Мт 12, 50 Зогр Мар; о мнѣ створиті коли, ткои; к(о)же моі не късхотѣуъ Пс 39, 9 Син □ в о л и; ««іт и съ чимь; чесомоу сгѵѵеѵбохеіѵ согла- шаться, одобрять зоиЫазіі, зсЬѵаіоѵаі: воли; імате • съ дѣлъі о(ть)ць вашихъ Л 11, 48 Зогр, дѣломъ Мар; по воли ёхсоѵ, хрі- ѵа<; (!); (не по воли ахсоѵ) добровольно боЬго- ѵоіпё: им’же не по воли жържтъ Супр 126, 11; въ темницж идемъ по воли Супр 130, 16; воли» ёхшѵ, ёхоѵаісос, ёх лроОёаесое, хата лрбОеаіѵ, уѵсоці], г<Р ОеАдІраті добро- вольно боЬгоѵоіпё: ѣже сътворнхъ колеи; Евх 686 9; колеи; на сьпасьнжи; страсть съ вами придетъ Супр 331, 26; вез в о л іа оѵ хата прбОеаіѵ против воли песІоЬгоѵоІпё: вез вола отъ нихъ... въкоушьше Евх 226 17-18 2. ябОос, лроаіреаіе, цаѵіа стремление, желание ргапі, ІоиЬа: отъсѣче отъ секе вьса своа кола Супр, 273, 10; да кждеши мжченнкъ волей; • и нзлѣзеши вкз гоненнга * везъ огнѣ * кез-д-ранъ тѣхъжде мжкъ съподовькнъ Супр 82, 10 3. Ріа насилие пазііі: а не акъі ннѣхъ волей; • и насъ въсхъітивъше ведете Супр 130, 17 4. еѵбохіа благоволение хаІГЬепі: еи • о(ть)че • ѣко тако кыс(тъ) волѣ прѣдъ тобой; Мт 11, 26 Зогр Мар 5. ёѵбоаі^, уѵсоцт), лроаіреаіс воля, свобода (действий, реше- ний) тогпозі, зѵоЬоба: дадите ми волж мало дьииі • да шедъ оустроіж жжнкъі скоа Супр 16, 13; волга кмоу вѣ дана Супр 414, 3-—Зогр Мар Ас Сав Ен Син Евх Клоц Супр Рыл Зогр-лл.— Ср. хотѣннк, влаговолкник, жела- ннк, замъіслъ; кез вольь, не по воли ср. неволга (неколки;) ВОЛ№ межд. и частица (16) [воле Супр (16)] I. межд. воли же бейро бт) итак, да- вайте пиге: воле же оу ко... паліАть на окьштж пользж... състроимъ Супр 83, 3 9 оѵѵ, еіта (!) и вот, а вот пи а, а Ые, аѵёак Ые: воле же чьто съткорилъ тъгда кладъіка тъ Супр 86, 22 II. частица воли, воли же ара 5ё разве, ли хсіаг, сог(рак): воле же н ржцѣ сълагакши • простеръшоуоумоу нсъхъшии ржцѣ • нлн и нозѣ по закоиоу мрьтвъінмъ вАжешн Супр 456, 28 □ во л к (ж е) оу в о ара, ара уар, ара бё разве не, ли, истинно ли гба Іебу, гба оргаѵби: воле оуво и своима прьстома • гако мрьтвоу 1 соу- сови заткаракши очн Супр 456, 24; воле же оуво н на одрѣ вьздвнжешн • рекъшоуоумоу ослаьъкноуоумоу жилами възмн свои одръ и ходи Супр 457, 2.— Супр.— Ср. веле, се, есе, и, лн, оуво вой- см. вън- вОНІА, -ніа ж (11) 1. оацт) запах ѵйпё: хрл- воіе В мина же ісплънн са • отъ вона хрнзмьным И 12, 3 Зогр Мар Ас Сав Пдокрага вона арсоца аромат, благовоние ѵйпё: стран’ниТ множаахж са к немоу • докръіл ради вона имени кго Супр 549, 13 2. вони. мн. ха арсората, та еібт) (!) благовония ѵоппё Іаіку, тазіі: мѵромъ кже кетъ разлнчь вонгамн оуст- рокно Супр 425, 22-23; сь вонгамн многоцѣнь- нъінмн • окнк’ше... положиша чьстънок кго тѣло въ томъ грокѣ Супр 532, 6.— Евх 156 13; 95а 19; Супр 143, 13; 349, 16.— Ср. клаго- жуаиик, довровоник; хризма, ароматъ, мѵро, масть КОНІАТИ, -гаи;, -гакшн несов. (3) (вонгаіАН цѵрблѵе'оатос; докрѣ вонгатн цѵрілѵоеГѵ) (приятно) пахнуть, благоухать ѵопёі: днес(ь) самъ неръданъ вонѣетъ масти» • клагожханънои; Евх 36 7-8 • перен.-. въ црьквьнѣѣмъ ликоуіжтъ чрьтозѣ * и кже въ влагодѣтн доврѣ вонгактъ • влагочьстик носатъ Супр 335, 10.— Евх 2а 23 вооаннрѣнсн Мк 3, 17 Зогр см. во- аннръгесъ ВООЗОвЪ прил. к ввозъ (2) той Вобс Воозов Воохйѵ: с(ъі)нъ съі... ввозовъ Л 3, 32 Зогр Мар в003Т>, -а м имя (4) [воазъ Сав (1), воозь Ас (1)] Вобе Вооз Воох: Салмонъ же роді ввоза от(ъ) рауавъі • воозь же роді овюда Мт 1, 5 Ас Сав в о п- см. въп- вОСКЪ, -а м (6) хцрбс воск ѵозк: ѣко таетъ воскъ отъ ліцѣ огнѣ Пс 67, 3 Син.— Пс 21, 15 Син; 57, 9 Син; 96, 5 Син; Супр 153, 2; 462, 21 вотъ Л 24, 27 Охр см. отъ вОЩЛГЛ, -ъі ж (1) цаатб; кнут, плеть Ьіс, бйіку: огнь готовъ мечь нзъоштренъ • распА- тнк поставькно • пропасть • коло воштагы Супр 85, 17.— Ср. внчь вОЮвЛТИ, коки;, воккшн несов. (3) лоіе- цеіѵ; (на вога кокіа Оеоца%ое) воевать Ьо)о- ѵаі: воквавъше на доушепагоувыгыА коумнрА Супр 542, 18; заклннаіж та... мжчнтелѣ і воіа на к(ог)а воюіжціа Евх 526 13.— Супр 514, 19.— на вога кокіа ср. воговорьнъ, когоко- торьнъ, вогосварьнъ ВОгекОДЛ, -ъі м (89) 1. атратіеоттіе воена- чальник ѵо)еѵйбсе: подовааше во варнтн конноу вокводж Супр 245, 16 2. тіуецсоѵ, тіуойцеѵое, архсоѵ, атратѵубе; (воквода къіти тіуецоѵеѵ- еіѵ) правитель, владыка ѵіабаг, ѵёѵоба: прѣдъ воеводами • і ц(ѣса)ри станете мене ради Мк 13, 9 Зогр Мар; воквода же агрнпъ вьлѣзъ въ амаснТскъ градъ • съзъва старѣй- шинъ» града Супр 17, 5.— Зогр Мар Ен Супр.— Ср. владъіка, игемонъ, къна^ь 121
ЕОЮ ВОІСВОДИНЪ прил. (4) той тіуецбѵос пра- вителя, владыки род. ѵіабагйѵ, ѵёѵосійѵ: нжде кѣаше коракь вокводннъ Супр 151, 13. Супр 18, 28; 151, 17; 154, 4.—Ср. игемоновъ вок-водьскъ, -ын прил. (1) отраттгуіх- сотато^ военачальника род. ѵеіііеізку: гла- голъ етеръ крѣпокъ * н Архангельскъ • н вок- водьскъ свѣтълъ Супр 464, 14 ВОІСВОДЬСТВО, -а с (1) отраттгуіа долж- ность военачальника Ьобпозі ѵоіеѵшісе: въ миозѣхъ старѣншнньствѣхъ градъскы лѣпь- ствовавъшемъ • въ вокводьствѣхъ же • н иародоводнмѣхъ Супр 278, 23 воіжан Супр 514, 19см. вокватн в р а б е н Пс 10, 1 Син см. вравни ВРАБИИ, нга м (1) отро'овіоѵ воробей ѵгаЬес: прѣвітаі по горамъ ѣко птіца • вравеі Пс 10, 1 Син ВРАГЪ, -а м (>200) ёхврбс, локёціос, сЛХотрюе (!), лавое (!), 6 лктіоіоѵ (!) враг пергііеі: вьзлкбншн подроуга своего • і възне- навндншн врагъі своіа Мт 5, 43 Зогр, врага своего Мар Ас Сав; покори емоу в’са врагы • і сжпостатъі Евх 56 24; ю крамольннче к(о)жні н враже истинѣ Супр 49, 30 • перен. о дьяво- ле; прѣскврьнънъін ко врагъ родоу чл(овѣ)ч(ь)- скоу Супр 519, 16.— Зогр Мар Ас Сав Унд Ен Син Евх Клоц Супр Рыл в р а ж д- см. вражьд- ВРАЖ6НИЮ, -нга с (1) греч. нет предсказа- ние, гадание, ворожба ѵёзіёпГ, йабапі: въпадаіж... въ чародѣаннѣ * въ враженкѣ Евх 686 1 6РАЖИИ прил. (21) той ёхОроо, ё%Оро- хратцс вражеский, вражий перёііеійѵ, пе- ргаіеізку: се дахъ вамъ власть настжпатн... на всж снлж вражыж ЛЮ, 19 Зогр Ас (2) Сав (2) (врага Мар); отъ страха вражіѣ ізъмі д(оу)шж моіж Пс 63, 2 Синь перен. о дьяво- ле: раздрѣшн къізнн вражніА Евх 626 25.— Зогр Ас Сав Син Евх Супр ВРАЖЬДА, -ъі ж (14) ёхвра, ёхйрбс (!), то- раѵѵіс;; (не помьнѣтн вражьдъі ацѵцоіхахіа) вражда, злоба пергаіеізіѵі, газіі: о не помь- нѣти вражьдъі Мар 436 26; кываатъ во врѣлѵъ поврѣштн вражьдъі Супр 357,5 ♦ вражьдж имѣти, дрьжатн ёѵ ёхвра еіѵаі, ёхвраіѵеіѵ, цёѵеіѵ ёхвраіѵсоѵ питать злобу, ненависть, вражду сітоѵаі пергаіеізіѵі, пеѵгагіі, пепаѵібёі: прѣжде ко кѣашете враж- дж імжшта междю собоіж Л 23, 12 Зогр Мар; а ли тъі съ клеврѣтомъ своимъ моудншн • враж- дж дръжА Супр 422, 7-8.— Евх 103а 24-25, Клоц 86 21; 86 33; Супр 274, 13; 336, 28; 388, 27; 400, 20; 421, 28; 422, 18-19. вражь- дж имѣти см. вражьдоватн 122 ЕРА ВРАЖЬДОВАТИ, -доуіж, -доукшн несов. ю- моу, на кого (7) ёхвраіѵеіѵ, ёухотеіѵ, ццѵіеіѵ питать вражду, злобу, ненависть, ненави- деть сйоѵаі пергаіеізіѵі, пеѵгагіі, пепаѵісіёі:: ты поразі вьсіа вражьдуіжцііАіА мнѣ въсоуе Пс 3, 8 Син; да не порадоуіжтъ мн сіа вражь- доуіжціні на міа • кес правъдъі Пс 34, 19 Син,— Пс 54, 4 Син; 102, 9 Син; Евх 34а 12; Супр 406, 26; 563, 17.— Ср. вражьда (вражьдж имѣти, дрьжатн) ВРАЖЬСКЪІ нареч. (1) греч. нет вражески перга Іеізку: вьзнесеньк • иже кѣ кназъ вѣка сего вражьскы въсхытнлъ сенѣ Супр 545, 21 в р а м іа Пс 80, 16 Син см. врѣмА ВРАНЪ, -а м (4) хбра§ ворон Ьаѵгап, кгка- ѵес: съмотрнте вранъ • како не сѣвктъ ни жьніжтъ Л 12, 24 Зогр Мар ♦ вранъ и о ці ь и ъ ѵѵхтіхбра^ сыч зусек: кыхъ ѣко ноціънъі вранъ на нырнцп Пс 101, 7 Син,— Супр 460, 19 ВРАТА, -ъ с мн. (90) лёХц, аі лёЛаі, лѵксоѵ, вора, та лаѵтбвѵра, лбртц ворота, дверь ѵгаіа, Ьгапа, бѵеге: вьнндѣте жзъкъиіи враты Мт 7,13 ЗогрМарАс; чі мьнѣ глоумаіхо (! вм. глоумлѣахж) сіа сѣдььштеі въ вратѣ)(ъ Пс 68, 13 Син; врата адовъскага съкроушивъ Супр 459, 12.— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Евх Клоц Супр.— Ср. двьрь ВРАТАРИЦА, а ж (1) т] Оѵрсорбе приврат- ница ѵгаіпа: или во връховьнн-і’-хъ • вратарицл женъі словесе не сътрьпѣ Супр 442, 20.— Ср. двьрьннца ВРАТАРЬ, -рга м (3) 6 Оѵрсорбе, ц Оорсорб; (!) привратник сіѵегпік, ѵгаіпу: повелк вра- тароу прнзъватн днгакона фнлеа Супр 224, 14; рече вратаревн И 18, 16 Сав (двьрьннцн Зогр Ас, 0 Мар).— Супр 224, 1.— Ср. вратьннкъ, двьрьннкъ ВРАТИТИ СА, враціж са, вратншн са сов. (5) 1. олоотрёсреіѵ вернуться ѵгаііі зе: въставъ- ша во тъ часъ вратнсте са въ і(ероусали)мъ Л 24, 33 Мар (възвратісте са Ас, 0 Зогр) 2. отрёсреоваі обернуться, повернуться оЬга- Ііі зе: ни помѣтаіте кнсеръ вашихъ прідъ свнннѣмн. да не... враштьшА са растръгижтъ въі Мт 7, 6 Зогр, враціьше са Мар С«в(възвра- ціьше са Ас).— Супр 43, 26.— Ср. възвра- тнтн са, овратнтн са ВРАТЪ1, -а м (2) хохХіае колесо, орудие пытки коіо, шнсісПо: въложнша и въ вратъ... и тоу съломнша вьса кости кмоу Супр 270, 15 — Супр 269, 3 ВРАТЪ2,-а м (1) лтербу юѵ крыша (двускат- ная) зігесйа (зесііоѵа): тогда і полть ди- гаволъ... и поставн і на вратѣ цр(ь)к(ъ)вьнѣкь Мт 4, 5 Сав (на крилѣ Зогр Ас, 0 Мар).— Ср. крило
ВРА ВРАТЪКЪ, -ъін прил. (1) еѵлерітрелтое шаткий, неустойчивый ѵгаіку, незіаіу: кратка наша мъіслъ Супр 410, 4 ВРАТЬ НИКЪ, -А м (5) Оѵрсорбс, пгАсорбс привратник ѵгаіну, сіѵегпік: врдтьннкоу по- велѣ да бьднтъ Мк 13, 34 Зогр Мар.— Клоц 13а 32; Супр 450, 2; 464, 19.— Ср. Вра- тарь, ДВЬрЬННКЪ ВРАЧ6ВАТИ, -чоуіж, -чоукшн несов. (1) греч. нетлечить, врачевать Іёсіі, игсігаѵоѵаі: когоу ПОДАВЪШОу кмѴ врачевати • рОЗЛНЧЬНЪІА н мно- ГОЛИЧЪНЫА АЗА Супр 556, 3.---- Ср. НцѢлѢ- вдти, цѣлити ВРАЧбВЪ прил. (1) тоѵ іатроті врача род. Іёкагйѵ: не врдчево то съгрѣшеннк Супр 414, 5 (валі неповінънь Клоц 5а 40) ВРЛЧбВЫІЪ, -ъінприл. (1) греч. нетврачеб- ный Іёкагзку: Болѣзни врдчевьнддго нцѣленьга Супр 556, 25-26.— Ср. врдчевьскъ ВРАЧбВЬСКЪ, -ъін прил. (1) тсоѵ іатрсоѵ врачей род. мн. Іёкагзку, Іёкагй род. мн.: акоже во врачевьстнн отроцн змнннъіа газвъі цѣлдтъ Супр 430, 14.— Ср. врдчевьнъ ВРАЧЪ, -д м (36) іатрб^, то іатреіоѵ (!) врач Іёкаг: не трѣвоувктъ съдравні врачевъ Мк 2,17 Зогр (балніа Мар)', азъ повелж врдчемъ нцѣ- лити та Супр 115, 4.— Зогр Мар Ас Сав Унд Евх Супр.— Ср. балнн, нцѣлнтель, цѣлитель ВРАЧЬБА,-ъі ж(2) [-ч’ка Супр(2)} Оералеіа лечение, врачевание, излечение ІёсЬа, Іёсе- пі, ѵуіёсепі: творѣ’ше кн гаже нд врач’кж Супр 516, 22.— Супр 556, 27.— Ср. бдловдннк, бальство, нцѣлька, нцѣлкннк, лѣчька, цѣлъі, ЦѢЛЬБА, цѢлКННК ВРАЧЬБЬНО нареч. (1) іатр іишс; целительно Іёкагзку: не тол’мн вогочьстьно отъвѢшташа • КЛМИ ВрДЧЬБНО Супр 314, 13 ВРАЧЬБЫГЬ, -ъін прил. (1) Оерапегтхбе лечащий, врачующий тарсі зсЬорпозі Іёсіі, ихсігаѵоѵаё, ІёсГсі: рж-цѣ-н слѣпъінуъ цѣлькь- нѣи • хролсынуъ врдчъБьнѣн Супр 431, 20.— Ср. цѢльбьнъ ВРЪХОСЪ, -д (?) м (1) Рроѵхое разновид- ность нелетающей саранчи (Ітиіі пеіёіаѵусіі кобуіек: здчьнж нъінѣ г(лаго)латн • имена гадомъ • пржгъ • слднж... кдръкнносъ • кръхосъ Евх 59а 18.— Ср. връхъ ВРЪХЪ,-длі (1) греч. нетразновидность не- летающей саранчи дтиіг пеіёіаѵусіг кобуіек: оссуша евк • і (I вм. осоушдіАі) велнкы връхъ • к’сѣкы гадъі • штндѣте отъ лознѣ • сетъ иивъ • сотъ врътогрддъ Евх 59а 20.— Ср. кръхосъ ВРЬБИІб, -ига с собир. (3) [връ- Син (1)] аі. ітёаі ивы мн., вербы мн. ѵгЬоѵі, ѵгЬу мн.: нд ВрЪБИІ ПО СрѢдѢ ІА ІА (I вМ. еім) • ОВѢСНХОМЪ ЕРЬ В оръгдн[ъ]ъі нашіа Пс 136, 2 Син; Клоц 7а 31; Супр 418, 22 ВРЬБЬНИЦА, -а ж (3) [връв- Евх (1) Супр (1)] Ра'іофброе, та (Зіхеа Вербное воскре- сенье Кѵёіна песіёіе: сватааго отца ндшего ГШДНД ЗЛАТООуСТААГО • СЛОВО НА ВрЬБЬННЦЖ СуПр 318, 11.— Евх 156 24; Супр 332, 14.— Ср. цвѣтьнъ (недѣли цвѣтьндга) ВРЬВЬ, -и ж (4) [връ- Зогр (1) Мар (1) Ас (1) Супр (1)] охоіѵіоѵ веревка ргоѵаг: сътворь ѣко бнчь отъ връвні И 2, 15 Зогр Мар Ас.— Супр 270, 7 ВРЬЖбНИіе, -ига с (2) [връ- Зогр (1) Мар (1)] РоХр бросание, бросок Ьогені, Ьосі: самъ отъстжпн отъ нихъ • ѣко връженье кдменн Л 22, 41 Зогр Мар ВРЬСТА, -ъі ж (12) [връ- Евх (1) Супр (9)] т)Хіхіа 1. возраст ѵёк: шесть нд десАте лѣтъ оуво сжштоу нлдженоуоумоу връстоіж Супр 272, 30 2. оі оѵѵрвеіе поколение, сверстники рокоіені, ѵгзіеѵнісі: отъметдешн бо са роди- тель • БрДТрНІА женъі И дѣтен • ЖЖНКЫ • И в’сего рожденнѣ • дроугъ и връстъ Евх 90а 1.— Супр 11,6; 98, 14-15; 252, 30; 279, 15; 279, 26; 288, 28-29; 295, 7; 302, 12; 302, 20; 324, 3.— Ср. въздрдстъ ВРЬТОГРАДАРЬ, -рга м (2) [врът- Мар (1) Ас (1)] хт|Поѵ(?дс садовник гаЬгасіпІк: мьна- штн ѣко врътогрдддрь естъ И 20, 15 Мар Ас (0 Зогр) ВРЬТОГРДДЪ, -д м (8) [врът- Зогр (1) Мар (1) Ас(1) Евх(3)] ирлое огород, сад гаЬгасіа, касі: да отъженжтъ... в’се еже обидитъ вина • і ннвъі • і врътогрддъі Евх 59а 13-14 • греч. нет райский сад га)зка гаЬгасіа: теке рддн ншъдъшддго отъ врьтогрддд • нюдешмъ прѣ данъ быхъ отъ врьтд • и въ врьтѣ осжжденъ ныхъ Супр 469, 4-5.— Л 13, 19 Зогр Мар Ас Сав; Евх 59а 22-23; 596 8-9.— Ср. врьтъ, врьтъпъ, врьтъпогрддъ, градъ ВРЬТЪ, -д м (11) [врът- Зогр (2) Мар (і) Ас (5) Евх (1)] хт)ПО5 огород, сад гаЬгасіа, засі: не АЗЪ ЛН ТА вндѣхъ въ врътѣ съ нимь И 18, 26 Зогр Ас (въ градѣ Сав, 0 Мар).— И 18, 1 Зогр Мар Ас (2); И 19, 41 Ас (2); Евх 59а 7; Супр 469, 5; 469, 5-6.— Ср. врьтогрддъ, врьтъпогрддъ, врьтъпъ, грддъ ВРЬТЪПОГРДДЪ, -д м (3) [врът’п- Супр (2), врътп- Супр (1)] парабеіоое сад, зверинец гаЬгасіа, оЬога: намъ повелѣ прнтн къ врът’по- грддоу семоу Супр 224, Ю.— Супр 223, Ю; 223, 28-29.— Ср. врьтогрддъ, врьтъ, врьтъпъ, грддъ ВРЬТЪПЪ, -а м (16) [врътъ- Зогр (4) Мар (5) Клоц (5) Супр (3), връто- Син (1), врьть- Супр (2)] 1. хт)ПО5 огород, сад гаЬгасіа, засі: бѢ же НД мѣстѣ • сдеже I ПрОПАША • врътъпъ 123
ЕРЬ • і въ врътъпѣ грокъ новъ И 19, 41 Зогр Мар (врътъ... въ врътѣ Ас) 2. <глг|7.аіоѵ пещера )езкупё, зіи]: егда вѣжа отъ лица саоулова въ врътопъ Пс 56, 1 Син; како окнта въ грокѣ не оставлнн прѣстола отьча • како въ врата врътъпоу въходнтъ Супр 459, 9 • притон, вертеп сіоирё, реіез: храмъ... въі же сътворн- сте н • врътъпъ разкоіннкомъ Мк 11,17 Зогр Мар.— Зогр Мар Син Клоц Супр.— Ср. врьтоградъ, врьтъ, врьтъпоградъ, градъ, пеціе- ра, пеціь ѢРЬтѢТН СА, врьціж са, врьтншн са несов. (1) хѵхіоѵѵ ворочаться, вертеться ѵгіёі зе, оЬгасеІ зе: горѣ н долоу врьтнтъ са Супр 366, 27 ВРЬХОВЬНЪ, -ъін прил. (1) хоргкраГос; вер- ховный, высший, стоящий во главе, главный ѵгсЬпІ, пе.іѵуззі, ргесіпі, Ыаѵпі: с(вА)тоую връховноую ап(осто)лоу • Петра н Павла А с 1496 24.— Ср. врьховьнь ѢРЬХОвЬНЬ, -ннн прил. (9) [връх- Служ (1) Евх (2) Супр (4)] хорѵфаГое, ар/гр/ос; вер- ховный, высший, главный ѵгсЬпі, пе)ѵуззі, ргесіпГ: връховьнюмоу ап(осто)лоу петроу Евх 206 19-20; клаженън Петръ врьховьннн апосто- ломъ Супр 526, 24.— Служ 16 11-12; Евх 226 6-7; Супр 122, 18; 442, 20; 471, 29; 541, 21; 542, 11.— Ср. врьховьнь ВРЬХОу нареч. и предлог (26) [връхоу Зогр (2) Мар (6) Ас (5) Син (1) Евх (1) Супр (4) Хил (1)] ёлаѵсо I. нареч. ёл’ аѵтсоѵ наверху, сверху паѵгсЬн, паЬоге: възложнша връхоу ризы своіа Мт 21, 7 Мар Ас Сав; акы коракн връхоу плаваахж Супр 66, 24 II. предлог с род. 1. при указании места или направленію дей- ствия на (с предл. и вин.), поверх (с род.) на (с предл. и вин.); не можетъ градъ оукрыті са връхоу горы стоіа Мт 5, 14 Ас Зогр (0 Мар); походилъ гакоже по соухоу връхоу морга Супр 473, 18; м(а)ти кго повръже и връхоу нхъ Супр 80, 22 2. при указании предмета, выше которого что-л. находится или кладется над (с тв.) па<1 (с тв.): вельѣ връхоу н(е)к(е)съ милость твоѣ Пс 107, 5 Син; положиша връхоу главы его • вннж напсанж Мт 27, 37 Зогр Мар Ас Сав.— Зогр Мар Ас Сав Син Евх Супр Хил.— Ср. врьхъ (на връхоу), выше, горѣ, надъ ВРЬХЪ, -оу м (19) [връх- Зогр(4) Мар (4) Ас (3) Охр (1) Син (2) Евх (3) Супр (1)] ахроѵ, хорѵ<рг|, 6ф(?і>5 верх, вершина, темя ѵгсЬ, ѵгсйоі, Іегпено: ведошА і до връхоу горы Л 4, 29 Зогр Мар, до връха Ас; вждетъ оутвръ- ждецне на зелслі на връхоу [го]горъ Пс 71, 16 Син; на връхъ емоу неправьда его съшдетъ Пс 7, 17 Син • перен. греч. нет величай- ший пе)ѵёІзі: начьнъ же отъ мосеа • дроуга к(о)жнгаго връха пророкъ Супр 478, 6 ф ЕРѢ съ в р ь х оу ёх тшѵ аѵсоОеѵ сверху зѵгсЬи, зсЬога: кѣ же хитонъ нешьвенъ • і съ връхоу істъканъ вьсь И 19, 23 Зогр Мар; на врьуіу ёлаѵсо наверху наЬоге: звѣзда... ста на връхоу • ндеже кѣ отрочА Мт 2, 9 Сав (връхоу Ас, 0 Зогр Мар); до връха а) ёсос; аѵсо доверху а/ сіоѵгсЬи: вѣ же тоу водоносъ камѣнъ шесть... і наплънншА до връха И 2,7 Зогр Мар Ас Охр б) (до връха плодъ творити теіеофореіѵ) в выс- шей степени, полностью ѵ пе]ѵуззі тіге, ріпё: подавлѣіжтъ са • с не до връха • плода творлтъ Л 8, 14 Зогр Мар Ас (до коньча ! вм. до коньца Сав).— Зогр Мар Ас Охр Син Евх Супр.— съ връхоу ср. гора (отъ горы); на врьуоу ср. връхоу, горѣ; до връха ср. коньць (до коньца) ВРѢДИТИ, врѣждж, врѣдншн сое. (27) Ріаптеіѵ, абіхеГѵ, траѵцаті^еіѵ, ларайлі- 0еіѵ, хтііібоѵѵ (!), лоіюрхеіѵ (I); (не врѣж- деиъ абіаѵоіхто^!) повредить, причинить вред нзкосЫ, розкосііі:, иЫІгі(: аціе и съмрътъно что нспніжтъ ннчътоже нхъ не врѣ- днтъ Мк 16, 18 Мар Ас (0 Зогр); не дожди емоу врѣднтн плътн • нн оу да нн жилъ * нн при- влнжнтн са д(оу)шн его Евх 426 3; вѣждъ гакоже нзндешн • н нн кдного отъ судовъ кго врѣдншн • нлн и врѣднвъ отндешн отъ него Супр 554, 19; іако не врѣдн кго никакоже тако- вага мжка Супр 269, 1; врата грока н печатни неврѣждены съхрангаА Супр 459, 15.— Зогр Мар Ас Сав Евх Клоц Супр.— Ср. окндѣти ВРѢДЪ1, -а м (32) 1. ла(к>5, ХсоРр; (ниче- соже прннмъ врѣда алаОтіе) рана, раиение га- ла, рогапёпі: д(оу)ха • сцѣлѣіжціааго от(ъ) в’сѣкоьъ волѣзни • с в’сего строупа • н в’сего врѣда Евх 416 6; н врѣд’ ржкы лѢвыа прѣтръ- пѣвъшоу Супр 521, 10 9 греч. нет нарыв, чи- рей ѵгесі, пегіі: мол(итва) иад(ъ) емоуже естъ врѣдъ въ оустѣхъ • ли въ оушью Евх 276 23 2. цсоА.со4’ болезнь пегпос, сЬогоЬа: да нмжтъ іж... къ калеванью врѣдомъ Евх 5а 18; прнуож- даахж же н жены к немоу нмжшта танныа врѣды • нуже не моштьно врачемъ вндѣти Супр 557, 1 3. рХаРое ущерб, убыток гігаіа, й)та: азъ теке о прнокрѣтенни въпрашах’ • ты же мн врѣдъ повѣдакшн Супр 447, 12 • РІаРті; (врѣдъ творнтн ріалтеіѵ; врѣдоу ныти РІалтео’Оаі; на врѣдъ выти ёлі Ріарц егѵаі) вред зкосіа: что вы врѣдъ творАтъ пнсменаа Супр 404, 3; да не кжде отъ него врѣда Супр 35, 28; кже на врѣдъ вѣаше чловѣкомъ Супр 45, 6-7 □ кез врѣда аРІаРгк, арХа[)й$ невредимый, невредимо, без повреждения Ьеге зкосіу, Ьег йЬопу: повели съхраннтн свѣтъ мрака его • кез вьсѣкого врѣда Евх 326 12 — Евх Супр.— Ср. рана, Строупъ, творъ; про- каза, прокаженнк; колѣзнь, неджгъ, ьюа; врѣж- деннк, пакость; врѣдъ творнтн ср. врѣждати 124
б ЕРѢ крѣдъ2: не врѣдоу съ творнтн абохіца^еіѵ см. некрѣдъ ВРѣДЬНЪ прил. (2) 1. РкаРербе вредный зкобііѵу: да кн к’ томоу • ничесоже врѣдънА • на тѣлесехъ снуъ • знАменАВАемыхъ съдѣдлъ Евх 516 14-15 2. в р ѣ д ь н ъ кыти ркалте- (Лаі потерпеть ущерб нігрёі зкоби: да не н знзаныа іако п’шеннцж іадъше невѣдьстволи» крідьні кждемъ Хил 2ба 8.— Ср. пакость (пакость прнілтн) ВРѢЖДАТИ, -дек, -Акшн несов. (4) Ркалтеіѵ вредить, причинять вред зкобіі: стрлжл КрѢпЪІ НА ВЬСЛ СЖПрОТПВЬНЫА Н МЫТЫА • НЪ И ВІСОКЬСКЫА ПЛЬКЫ • х(рвсто)с(ов)омъ дѣйст- вомъ врѣжддіжтъ Супр 543, 7 □ ВрѢжДАІА рХсфербе вредный зкобііѵу: врѣжддіжціАьь водъі • прн елнсѣн солніж іцѣль Евх 66 9.— Евх 206 17—18; Супр 314, 14.— Ср. врѣдъ (вркдъ творнтн), пакость (пакость творнтн); ВрІЖДАІА ср. ВрѢдЬНЪ ВРѢжденИІв, -нга с (1) (кез врѣжденнга ааіѵгіё) повреждение розкогені, нЫігені: ТЪІ Н нынѣ уОТАЦІАІА СЬДб ЖНТН... ПрОСЛАВН • вес пакости • і врѣжденнѣ в’сего жнтиѣ • въ Хромѣ семь Евх 146 22.— Ср. врѣдъ1, пакость крѣлхеньно нареч. (1) лрбохащое вре- менно, на время босазнё, на саз: нежели врѣ.нъно имѣти • грѣх(д) сластъ Евр 11, 25 Ен ВРѣЛіенЬНЪ, -ъіи прил. (8) лрбохаірое, лрбтерое (!) временный, преходящий, не- постоянный сазну, босазну, роті'іерсі: не іматъ же корене вь сенѣ • нъ врѣменъно есть Мт 13, 21 Зогр Мар-, прѣзьрѣшл врѣменънжіж жизнь Супр 97, 10-11 ♦ въ часѢ врѣ- меньнѣ еѵ отіуртд хро'ѵог’ в одно мгнове- ние ѵ окатйки: показа емоу вьсѢка ц(Ѣ)- с(а)р(ь)ствнѢ въселеныьь вь чѣсѣ врѣменьнѣ Л 4, 5 Мар (0 Зогр).— Мк 4, 17 Зогр Мар; Евх 81а 3-4; Супр 408, /5.— Ср. мдловрѣ- меньнъ ВРѢМА, -меие с (<500) [врАмьь Син (1); въ оно врѣмл: въ оно(в) Ас Сав Боян, въ(н)о Ас, въ он(в) Ас, въ(н)мл Унд, въ о(н) врѣ(м) Евх] иаірдс; 1. хрбѵое, а>ра, гщёра Іетриз время, период саз. боЬа, оЬбоЫ: въ оно в(ркмА) • чл(овѣ)къ юноша единъ приде къ іс(оусо)вн Мт 19, 16 Сав-, вь врѣменехъ с(вл)- тынхъ апостолъ Супр 24, 1; дошедъшоу же времени крАкоу • ІАВН са кононоу Супр 25, 1 * хаірбс, ёто^ время года, пора госні оЬбоЬі: четыръмн врѣлленъі • кржгъ лѣтоу вѢньчалъ есн Евх 4а 2; година врѣмене іако знмна Супр 89, бОгрАджціек врѣмл то цёХХоѵ будущее Ьибонснозі: въ грАджштее врѣмл посѣченіи іж Л 13, 9 Зогр Мар-, клико врѣ- ма бооѵ хрбѵоѵ пора, доколе рокиб, дак ЕРѢ біоийо: елнко врѣмл съ собоіж ьлсжтъ женнуд • не імжтъ постити са Мк 2, 19 Зогр Мар-, прѣжде врѣмене греч. нет заранее ргебет: прѣжде врѣмене прнготовыаше оуче- ннкы своа на молнтвж Супр 569, 20-21; в ъ мало врѣмл ціхрбѵ хобѵоѵ недолго, не- надолго кгаісе, накгаіко: еште въ мало врѣмл свѣтъ въ васъ естъ И 12, 35 Зогр Мар Ас Сав; на дльзѣ врѣмене ёлі хдбѵоѵ долго, долгое время біоийо, бІоиЬои боЬи: не хотѣше на длъзѢ врѣмене Л 18, 4 Сав, на длъэѣ врѣмені Ас Мар, на дльзѣ же врѣменн Зогр; прѣжде мала врѣмене лрб Ррахёсо^ недавно небаѵно: даждъ мн тѣло ІСОСОВО • ОМрАЧЬШААГО сльнце прѣжде мала врѣ- мене Супр 454, 10; отъ мънога врѣме- ие, отъ мъногъ врѣменъ ё§ іхаѵауѵ Хрбѵсоѵ давно, с давних пор обебаѵпа: вѣ ко желѣл отъ многа врѣмене вндѣті н Л 23, 8 Зогр, отъ мъногъ врѣменъ Мар; иа вьсіако врѣмл а) хата хагрбѵ по временам, время от времени саз об сазн: Анѣ(е)лъ ко г(осподь)нъ на всѣко врѣмл • мъіѣше СА въ кжпѣлі И 5, 4 Ас (на вьсѣ лѢта Зогр Мар) б) ёѵ лаѵті. хащф всегда, навсегда ѵгбу: осквръиѣіжть СІА пжт[т]і его на вьсѣко врѣміл Пс 9, 26 Син 2. (клаго врѣльл еѵхаіріа; въ клаго врѣмл еѵхаірое; подокьно врѣмл еѵхаі- ріа, еѵхаірое) подходящее, надлежащее время, надлежащий срок, благоприятный, подходящий, удобный момент ѵЬобну, нгсі- Іу саз, ргаѵа сЬѵПе: въ врѣмл посълд къ дѣлд- телемъ ракъ • ДА ОТЪ ПЛОДА ВИНОГрАДЪНААГО дадатъ емоу Л 20, 10 Зогр Мар; елнсдветн же нсплънн сл врѣмл родити ен Л 1, 57 Мар (дьнье Зогр Ас); искААше подокьна врѣмене • да і прѣддстъ кез нАродА Л 22, 6 Зогр Мар; кыстъ г(оспод)ъ прікѣжнціе оукогоумоу • по- моціьннкъ • въ клаго врѣміл Пс 9,10 Син; іаже вь лѣпо врѣмл • ЖНЗНЬНОК ПОКАЗА КеСрАМНК Супр 394, 23 • обстоятельства окоінозіі: Аште е льзѣ поуштдтн женж своіж • на вьсѣко врѣмл Клоц 26 8-9; хваллштен доклл лсжжл въ тъчьнѣхъ врѣменех’ • не отължчлтъ сл подрдженнга Супр 82, 7 □ въ (подокьно) врѣмл, въ клаго врѣмл еѵхаірсо^, еѵхаіроѵ удобно, вовремя ѵЬобнё: ты же на кръстѣ простеръ ржцѣ въ врѣмл • погыкъшн окрѣте рлі Клоц 116 17; нскАдше како і въ подокьно врѣмл прѣддстъ Мк 14,11 Зогр Мар; да дасі пиціж імъ въ клаго врѣміл Пс, 103, 27 Син; кез врѣмене ахаірак; неудобно, не вовремя неѵЬобнё: онъ ко простерь ржкж на дрѣво кез врѣмене • оукрдденъ кыстъ Клоц 116 15 о врѣмл (кстъ), докро кетъ врѣмл взнач. сказ. хаірб^, еѵхаіроѵ удоб- но, пора )е ѵЬобнё, )е на сазе, де саз: врѣмл 125
ЕРѢ есть кже іздрешті • і прккъштнті нъі тдіндуъ Клоц 16 7; докро истъ врѣліА дьньсь вьсѣмъ намъ вьз’пнтн Супр 486, 22.— Зогр Мар Ас Сав Охр Унд Боян Ен Син Киев Евх Клоц Супр Хил Рыл.— Ср. година, годъ, дьиь, лѣто, часъ; въ клдго врѣмл, подокьно врѣмА ср. клаговрѣменьнъ ВРѣТИЩб, -а с (13) [врѣціе Син (1)] 1. оах- хое мешок (из грубой ткани) руСеІ, тёсЬ: повелѣ дн<о.упдтъ... вьвѣснтн и вь нь вь врѣтиш- тн Супр 112, 4; многоу же чдсоу мннжвъшоу • повелѣ ИЗ АТН и из врѣтншта Супр 112, 6 • лгіра сума, мошна, кошелек тоёпа, піёзес: ни носите вълдгдлнштд ни врѣтншта • ни сапогъ Л 10, 4 Зогр Мар 2. оаххое вретище (одежда из грубой ткани) ЬгиЬу, гіпёпу ёаі: оклачаауж сьь въ врѣтнціе • и сьмѣрѣдуъ пос- томь д(оу)шж моіж Пс 34, 13 Син; положіуъ одѣнье мое въ врѣште (! вм. врѣтнште) Пс 68, 12 Син.— Мт 11, 21 Зогр Мар; ЛІО, 13 Зогр Мар; Пс 29, 12 Син; Супр 112, 3; 112, 7-8.— Ср. мѣхъ, мошьнд, пира в рі ці е Пс 68, 12 Син см. врѣтнціе врѣщи, врьгж, врьжешн сое. (18) [връ- Зогр (4) Мар (6) Ас (2) Супр (2) Боян (1)] [іал- Хеіѵ, рілтеіѵ бросить Ьобіі, ѵгЬпоиІ: прѣжде връэн камень нд ніж И 8,7 Зогр Мар перѣ- ці и с а РаХХеіѵ ёаѵтбѵ, РаХЛеоОаі бросить- ся ѵгЬпоиІ зе: дште речетъ горѣ сен • двн- гнн са і връзн са въ море Мк 11, 23 Зогр (въвръзн са Мар); Супр 316, 19 ф в р ѣ ці и ж р ѣ к и и см. жрѣкнн.— Зогр Мар Ас Сав Боян Зогр-пал Супр.— Ср. въврѣцін, въме- сти, въметдтн в с д к ъ Сав см. вьсгакъ в с- см. въс-, вьс- в т- см. вът- в у- см. въу- вчера И 4, 52 Ас; Евр 13,8 Ен см. вьчера ВЪ предлог (>7000) [вь; в; во Мар Боян Син Евх Супр, вън Мар (1) Син (4) Супр (1), въі перед н Мар Син] А. с вин. еіе, ёѵ, ёлі, лро^, хата, лері, ѵлб (!), ёх (!) іп (с вин.) 1. при обозначении пространственных отно- шений: при указании направления действия внутрь чего-л. им на поверхность чего-л. в(свин.), на (с вин.) Но, па(с вин.); егддмолн- шн са • вънндн въ клѣть твоіж Мт 6, 6 Зогр Мар Ас Сав; всѣко дрѣво еже не сътворнтъ пло- да докра • посѣкдвктъ • і въ огнь въметаіжтъ Мт 7, 19 Зогр Мар; ізндоша въ горж елеонь- скжіж Мт 26, 30 Зогр Мар Ас Сав; да веденн вждете въ ефесъ Супр 137, 6 • при указании направления к чему-л. к, до к: приде въ море галнлеіское Мк 7, 31 Зогр (нд море Мар Ас Сав) • при указании места действия (ср. Б. 1.) в (с предл.), на (с предл.) ѵ (с предл.), ВЪ па (с предл.); омочні съ мноіж въ солнло ржкж Мт 26, 23 Зогр Мар, въ солілѣ Ас; не къ кд’номъ мѣстѣ са здтворьше • нъ въ много мѣста сжште Супр 94, 24 2. при глаголах движения для обозначения изменения со- стояния в (с вин.) <1о: въ азж въ па де н разволі са Супр 197, 15-16; помолнте са да не вьнндете въ напасть Л 22, 46 Зогр Мар 3. при обозна- чении объектных отношений в (с вин. и предл.), о (с предл.) Но, ѵ (с вин. и предл.),о (с предл.); дште къ то та оуддрнтъ • въ дес- нжіж ланитж Мт 5, 39 Зогр Мар; Клоц 4а 33; вь рнзж не ОБлдчддше са Л 8, 27 Зогр Мар Ас Сав ; нже дште съклдзннтъ еднного отъ малъіхъ снуъ • вѣроучжштніуъ въ ма Мк 9, 42 Зогр Мар; прнемъі копне коджціее въ пазоухж ткок Евх 29а 2; • при указании на предмет, лицо, против которого направлено действие против ргоіі: дште седморнценк съгрішнтъ въ та Л 17, 4 Зогр Мар (кь тевѣ Ас, тн Сав) 4. при обозначении временных отношений в (с вин.) ѵ (с вин.); посъла равы свои къ годннж вечерА Л 14, 17 Зогр Мар Ас Сав; кѣ же оучл... въ сжботы Л 13, 10 Зогр МарАс, въ сжкотж Сав • при указании на срок протекания действия на (с вин.) па (с вин.); іже въ врѣмА вѣрж еліліжтъ Л 8, 13 Зогр Мар; не подвіжж сьь вь вѣкъ Пс 29, 7 Син 5. при обозначении цели, назначения дейст- вия к, в (с вин.), для к, рго, па: въметѣте мрѣжА вдша въ ловнтвж Л 5, Зогр Мар Ас; к(о)же моі въ помошть моіж вонъмі Пс 70, 12 Син; повелѣвали земн творнтн плодъ • вьвесе- лне н пнцпж ндшіж Евх 13а 12; егдд пАтьулікъ прѣломнуъ • вь пать тъісжшть Мк 8, 19 Зогр Мар • при обозначении результата дейст- вия, перехода из одного состояния в другое, превращения в (с вин.), твор. без предлога ѵ (с вин.), твор. без предлога; къіуъ імъ къ прітъчж Пс 68, 12 Син; прѣложен прн мосін • водж горъкжіж • лкдемъ твонмъ • въ слддъкжіж Евх 66 8 6. при обозначении образа действия в (с вин. и предл.) ѵ (с вин. и предл.); д(оу)уъ с(ва)т’ы • егоже по съ летъ о(ть)ць въ імамоо И 14, 26 Зогр Мар Ас Сав; аціе к’то ь-ратм своего въ гнѣвъ проклънетъ Евх 1046 16; прѣддстъ емоу слдв(ж) еднного к(о)ж(ь)стко • вь трн лица Служ 16 17 • при обозначении меры (твор. без предлога); въ ннкже мірж мѣрнте • намѣритъ са вамъ Мк 4, 24 Зогр Мар 7. в составе предложных сочетаний, имеющих значение наречий; въ нстниж см. истина; въ прдвьдж см. прдвьда; къ жтрь см. вънжтрь Б. с местн. ёѵ, еіс, Ёлі, лара, лрбб, ёѵтбб, біа, хата, лері, ёх (!), цета (!) іп 1. при обозначении пространст- венных отношений: при обозначении места 126
ВЪЛ действия в (с предл.), на (с предл.) ѵ (с предл.), па (с предл.): сжштк емоу въ вит’дниі Мк 14, 3 Зогр Мар; емоуже лопата въ ржкоу его Л 3, 17 Зогр Ас Сав, въ ржцѣ Мар • при обозначении окружения среди тегі (с твор.): се а(н)ѣ(е)лъ г(осподь)нь ста вь ннхъ Л 2, 9 Зогр Мар Ас Сав • при указании направ- ления действия (ср. А. 1.) в (с вин.), на (евин.) сіо, па (с вин.): шьдъше • въ окръстъ- йиіуь селахъ і кьсеуъ Мк 6, 36 Зогр Мар; пришедъ вь севдстнн Супр 72, 18 2. при обо- значении состояния в (с предл.) ѵ (с предл.): жена етера сжшти • въ точениі кръве • лѣт И Мк 5, 25 Зогр Мар 3. при обозначении временных отногиений в (с предл. и вин.) ѵ (спредл. и вин.): обаздмдторѣвъшд въ дьнехъ скоіуь вѣдшете Л 1,7 Зогр Мар Ас; въведе іа овлакомь въ дьне Пс 77, 14 Син; д’вдшдн вь недѣли двьрьцА отвръзал Супр 528, 29 4. при обозначении объектных отногиений о (с предл.), в (с предл.) о (с предл.), ѵ (с предл.): чьто къ прочніхъ печете сл, Л 12, 26 Зогр (о прочннхъ Мар); ѣко влдгонзволи в шхъ Пс 43, 4 Син; въ заповѣдехъ его въехоштетъ эѣло Пс 111, 1 Син 5. при обозначении образа и обстоятельства действия в (с предл.), при, с ѵ (с предл.), ргі, з: да кждетъ мнлостъінн ткоѣ къ тдінѣ Мт 6, 4 Зогр Мар Ас Сав; мьиать са -ѣко въ миоэѣ г(лдго)лднн своемь • оуслъішаии вжджтъ Мт 6, 7 Зогр Мар Ас Сав; кь севѣ во зелѵѵѣ плодитъ са Мк 4, 28 Зогр (о севѣ Мар); во псалътъірі десілтьстроуньнѣ поіте емоу Пс 32, 2 Син 6. при обозначении цели(редко) на (с вин.), для па (с вин.), рго: кьчеліь гъівѣль си хрнзмънаѣ къіс(тъ) Мк 14, 4 Зогр Мар; ни въ земи ии въ гноі • трѣвѣ есть Л 14, 35 Зогр Мар В. с род.7 ёѵ в (с предл.) ѵ (с предл.): дроужннд къіуомъ • въ малокрѣменьнддго сего житніа Супр 72, 8.— Зогр Мар Ас Сав Охр Унд Боян Зогр-пал Ен Син Служ Киев Евх Клоц Супр Хил Рыл Зогр-лл къ а в н д ѣ Ас 114ба 6 см. вавѵлд ВЪБЛАГОВОЛИТИ, -ліж, -лншн сов. (1) еѵбо- иеіѵ возлюбить оЫГЬіІ зі, парѣ ѵ пёкот гаіі- Ьепі: едА къ вѣкъ отърінетъ г(оспод)ь • і не пріложіть въвлдговолнті пакъі Пс 76, 8 Син.— Ср. ВЛАГОНЗКОЛИТИ ВЪБѢГАТИ, -діж, -дкшн несов. (1) аѵц- среѵуеіѵ вбегать ѵЬІЬаѣ перен. проникать ѵшкаі: отьгонима во топлотд отъ конецъ тѣла • н къвѣгдіжштн въ глжкннж ЧАСТИ Супр 89, 26 ВЪБѣГНЖТИ, -нж, -нешн сое. (1) хата- (реёуеіѵ вбежать ѵЬёЬпопѣ: въкѣгнеши въ ХрАминж Супр 195, 13 ВЪв6Д6НН№, -ига с (1): ціоуждннхъ ЕЪЕ В въведеннк ^еѵобохіа гостеприимство роЬозѣіппозѣ: подвнзаіжште са гакоже дроугоу дроугд докрѣншоу БЫТИ... въ штоуждинхъ въве- деннн Зогр-лл 2а 19.— Ср. стрдньиолювик ВЪВбСТИ, -ведж, -ведеши сов. (69) [оувѣ- дѣстд (!) Сав (1)] еіоауеіѵ, ауеіѵ, аѵтеіоср уеіѵ, аѵауеіѵ, еіофёреіѵ, фёреіѵ, обтіуеіѵ, РаХЛеіѵ, ёцРаХХеіѵ, еіобёхеоОаі, бёхеаОаі; (въведенъ въіти еіоёрхест0аО ввести, при- вести гаѵёзѣ сіоѵпііг, пѵёзѣ: імъше же и вѢса • і въвѢса и въ домъ архнереовъ Л 22, 54 Мар (0 Зогр); привлнжнвъ са къ юньцоу... ржкоіж поимъ • вьведе въ свои хлѣвъ Супр 566, 14; і въведе іа въ горж с(ва)тъініа своеьь Пс 77, 54 Син • перен.: не въведи насъ въ іекоуше- иье Л 11, 4 Зогр Мар Сав • оѵѵауеіѵ при- нять, приютить ргіітоиі, розкуѣпоиі йѣиіек: страннъ вѣхъ і въведосте ма Мт 25, 35 Зогр Сав, вьвѣсте Мар (0 Ас).— Зогр Мар Ас Сав Боян Син Евх Клоц Супр Рыл.— Ср. възвестн, прнььтн ВЪВЛѢфН, -влѣкж, -влѣчешн сов. (2) ЁЛхеіѴ втянуть, втащить ѵѣаЬпоиѣ, гаѵіёсі: оустд моѣ отврѣсъ і вьвлѣхъ д(оу)хъ • "ѣко заповѣдеі твоіхъ желѣхъ Пс 118, 131 Син.— Супр 277, 1516 ВЪВОДИТИ, -вождж, -водити несов. (17) еіоауеіѵ, апауеіѵ, еіофёреіѵ, еіооіхі^еіѵ вводить, приводить ѵоіііѣ сіоѵпііг, иѵасіёі: емъ и за ржкж деенжіж • въводитъ и къ олътарю Евх 96а 4; отьць твон... аддмд ис породъі нз- веде • а тъі ли разкоиннкд въводнши Супр 308, 29 • перен.: тѣснъ пжть • въводаі въ животъ Мт 7, 14 Зогр Мар Ас; Евх 896 8-9.— Зогр Мар Ас Сав Ен Евх Супр.— Ср. прниліатн ВЪВРѢТИ, -вьрж, -вьреши сов. (1) РаХЛеіѵ воткнуть, вонзить ѵгагіѣ, гаЬоіІпопГ: колъ желѣзнъ въврѣтн междоу ржкама и иогдмд Супр 2, 22.— Ср. въглжвити, въинстн, оуглж- ВНТИ ВЪВРѢфН, -врьгж, -врьжеши сов. (>100) [-връ- Зогр (24) Мар (30) Ас (14) Унд (1) Евх (1) Клоц (1) Супр (25)] РаАЛегѵ, ёхРа- ХЛеіѵ, ёцРаХЛеіѵ, рілтеіѵ, хакаѵ, ахоѵті^еіѵ, трёлеіѵ, соОеіѵ, алотгОёѵаі, хатеіруеіѵ, РХтщхеіѵ, лёцлеіѵ, хойѵ, трёлеіѵ; (въврьженъ въіти алёрхест0аі, оіхеіѵ) ввергнуть, бросить ѵЬосііі, пѵгЬпоиі: д не все тѣло твое въвръжено кждетъ въ ѣеонж Мт 5, 29 Зогр Мар; пом-ыш лѣвъ ѣко по толщѣ оученін въ какъ врѣгъ секе въвръгъ не чюѣше Клоц Зб 5 * перен.: много ко бѢсовдннк кже отъ теке томькинк въвръже ТА въ’ хоулж Супр 1, 6 □ въврѣціи СА ёаѵтоѵ РаАЛегѵ броситься ѵгЬпоиѣ зе: гакоже прнноужденомъ имъ выти когазиыж юньцд • сдмѣмъ СА въврѣштн ВЪ пештъ хлѣкьижк Супр 565, 24.— Зогр Мар Ас Сав Унд Боян 127
ЕЪЕ Зогр-пал Евх Клоц Супр.— Ср. врѣціи, въме- тати ВЪВѢРИТИ, -ріж, -рншн сов. (4) 1. Ліатоба- Оаі сделать верным, верующим нсіпіі ѵёг- пут, ѵёпсіт: родъ іже ие ісправі сръдьца свое- го • і не въвѣрі съ в(ого)мь д(оу)ха своего Пс 77, 8 Син 2. лютебеіѵ поверить, уверовать нѵёгіі: нъ кдно вывактъ тъчыж • иже овли- ченоу быти гровоу • и вьвѣреноу выти отъ сего въстанию Супр 444, 16 3. ёцЛштебеіѵ до- верить, вверить зѵёгіі: не во нъ и о виноградѣ отъда дѣлателемъ и отнде • и сьде вьвѣрнвъ отнде Супр 316, 14.— Супр 511, 3.— Ср. оувѣрити ВЪВѢСИТИ, -вѣшж, -вѣсншн сов. (1) тгйё- ѵаі, ёцРаХЛеіѵ повесить внутрь, подвесить роѵёзіі боѵпііг, гаѵёзіі: повелѣ аи<е.ѵпатъ принести врѣтиште * и вьсадити и вь не * и ископати ровъ • и вьвѣсити и вь нь вь врѣти- шти • и вити и • посохами Супр 112, 4.— Ср. повѣсити ВЪВѢіАТИ, -вѣй», -вѣкшн сое. (1) греч. нет вдуть гаѵаі боѵпііг: етеръ во вѣтръ страха вь нѣ вьвѣавъ • гакоже листомъ вьсѣмъ есть- ствомъ двизааше Супр 412, 11 ВЪГАЖДАННЮ, -ига с (1) греч. нет угожде- ние, служение гаѵбёсоѵапі, зІнгЬа: не срамьгакши ли са ю лкжчители о сътворенъіихъ товоіж зьлнн • и о въгаждании вѣсовьстѣмъ Супр 161, 23.— Ср. оугожденик ВЪГАЖДАТН, -ли», -лиши несов. комоу (4) ебареотеГѵ, боіАебеіѵ, Оераяебеіѵ служить, угождать зіонгіі, гаѵбёсоѵаі зе: много спѣше- ник творѣаше въгаждати воіѴ Супр 281, 5.— Супр 116, 4; 281, 11; 284, 10—11.— Ср. оугаждати ВЪГЛАШбНИіе, -на с (1) ксияіхпоіб на- ставление ронсепі: никакоже нѣстъ вывъшек се чоудо нъ въглашеник пришъдъшинмъ Супр 309, 26.— Ср. оглашеник, оученик ВЪГЛЖБИТИ, -вліж, -биши сое. (1) ёѵопеі- реіѵ вонзить ѵЪобпоиі: сицевъ остеиъ зави- сти • кднж во въглжви іж въ доуши Супр 339, 21-28.— Ср. въврѣти, вънисти, оуглжвити ВЪГНѢЖДАТИ СА, -ли» са, -акши са несов. (1) греч. нет гнездиться нЬнігсГоѵаІ зе: кажоуштоу волАштоуоумоу и назнаменоуіжштоу • въ коемъ мѣстѣ плъзааше д(оу)хъ • 9КЪІ змига вьгнѣждал са вь немь Супр 561, 14 ВЪГНѢЗДИТИ СА, -гнѣждж са, -гнѣздиши са сое. (1) ёѵѵоаоебегѵ угнездиться нЬнІгсІіІ зе: ты запрѣти нынѣ • вьгнѣждьшюмоу са въ ракъ твои • противьнааго днѣ вола Евх 56а 13.— Ср. оугнѣздити СА ВЪГОДИТИ, -гождж, -годиши сов. комоу чили» (4) еѵареотеГѵ, ейбохіцеГѵ угодить, послу- жить гаѵНёсіі зе, розіонгіі: съподоки ліа мжче- 128 въд ничьскыимъ съвръшениимъ въгодитн текі Супр 260, 23,- Супр 159, 12-13; 280, 26; 281, 2.— Ср. оугодити ВЪГОДЫШКЪ, -а м (6) еѵареотос, Ое(>а- лсоѵ угодник (наименование некоторых свя- тых) зІнгеЬпік (роітепоѵапі пёкіегуск зѵаіусіі): оуправн на высотж • възвода въгодь- ника свокго ениіхЛ Супр 232, 10.— Супр 192, 21; 194, 21; 206, 21-22; 232, 23; 216, 19-20.- Ср. оугодьникъ ВЪГОДЫГЬ прил. (1) лрёлсоѵ угодный, приятный рпіетпу, тііу: си сжтъ прѣподовь- нааго троудьні въгодьни когоу * и отцели. и аг’гелом’ • и чловѣкомъ тѣхъ ради нзлихл лювімъ кетъ богомъ Супр 219, 21.— Ср. вла- говъгодьиъ, оугодьнъ ВЪДАТИ, -дали», -даси сов. (50) ёлібіббѵаі, біббѵаі, ёхбіббѵаі, алобіббѵаі, ларатг Оёѵаі, РаХХеіѵ, хатаР<5АХеіѵ, асріЕробѵ от- дать баС, о<1еѵг<1а(:: съгънжвъ кънигы къдакъ слоуэѣ сѣде Л 4, 20 Мар Ас Сав (0 Зогр); ицѣли отрока • і въдастъ і о(ть)ц» его Л 9, 42 Зогр Мар Ас Сав; повелѣ пилатъ въдати кмоу • прѣсвАток тѣло Супр 455, 28; да тл съдроужитъ врага сжшта и ратьника • сбои доушж вьда Супр 422, 6, въдастъ Клоц 86 32 • поручить, доверить зѵёгіі, ргоргцеіі: съзъда стлъпъ і въдастъ і тлжателемъ і отиде Мк 12, 1 Зогр Мар • возвратить ѵгаііі: въеаді и въ темъницж • доньдеже въдастъ емоу длъгъ весь Мт 18, 30 Ас (въздастъ Мар Сав) ф плеіри въ дати см. плеціе; на оу ч а с т и к въдатн см. оучАСтик □ въ д а т и са предаться чему-л. оскіаі зе пёсети: ие въдадимъ севе пыаньсткоу Супр 493, 1 • пегОеоОаі подчиниться росі- гоЬіі зе: се старѣй васъ оуктімонъ въдастъ са • ,и жрътвж сътвори Супр 136, 21.— Зогр Мар Ас Сав Боян Евх Клоц Супр.— Ср. въздати, отъдати, прѣдати ВЪДАІАТИ, -дай», -дакши несов. (4) греч. нет отдавать осіеѵгсіаѵаі: оувідівъше же окычаи кго • въдагахж севе розлнчыгынмн одръжимии страстьми • да то съвръшаатъ к нимъ Супр 556, 11 □ въдагатн са еи8і- ббѵаі ёаѵтбѵ предаваться, отдаваться осіеѵ- гсіаѵаі зе, оскіаѵаі зе: кто бо кетъ нзходлн на рать • и не въдал са вьсѣмь ерьдьцемъ на сьмрьть Супр 264, 16 ф въдагатн са къ вѣрж кого піотебегѵ ёаѵтбѵ быть откро- венны м с кем-л. зѵёгоѵаі зе пёкоти: самъ же и(соу)с(ъ) • не въдааше севе въ вѣрж цъ И 2, 24 Зогр Мар СЪДСАРІАТН СА, -гаіж са, -гакшн са несов. (4) аіАі^естОаі пребывать, вселяться, водво- ряться ргеЪуѵаІ, нзагоѵаі зе: вѣ же вь дыіе оучл въцр(ъ)к(ъ)ве • а ноштиіж въдварілше
въд са исхода къ горѣ нарнцаемѣн елеенъ Л 21, 37 Мар (оудварѣаше са Зогр).— Супр 546, 8-9; 546, 10; Рыл 1ба 4-5.— Ср. въееліати, оудва- ргатн ВЪДВОРИТИ СА, -ріж са, -рншн са сов. (11) аѵХі^еойаі, оѵѵаѵХі^еоОаі вселиться, во- двориться нзасііі зе, роЬ>ѣ: нзнде вънь из града въ внтанніж • і въдворн са тоу Мт 21, 17 Мар Зогр-пал (всели сд Сав, 0 Зогр); жнвжі въ помошті въшьнѣго • въ кровѣ в(ог)а н(е)- в(е)сьнаего въдворітъ сы» Пс 90, 1 Син; Супр 70, 20.— Пс 24, 13 Син; 29, 6 Син; Евх 586 12; 75а 12; Супр 286, 21; 510, 3.— Ср. въее- лнтн са, оудворити са в ъ д о в- см. вьдов- йЪДРЖЖАТИ, -аіж, -акшн несов. (1) птгуѵѵ- ѵаі водружать ѵгіусоѵаі: крестъ въдржжаше са • а ідольскаѣ слоужъка разорена нъіваше Клоц 106 8 ВЪДРЖЖИТИ, -жж, -жншн сов. (3) яп'уѵгі- ѵаі водрузить ѵгіусіі, розіаѵіі: кръстъ въдржжеиъ вывааше Клоц 106 11-12.— Ен 306 3; Супр 560, 23-24.— Ср. подржжнтн, поставити въдоунжтн, -нж, -нешн сов. (2) ёцяѵейеіѵ, ёлілѵеѵеіѵ вдохнуть ѵсіесЬпоиІ: съ младе- ' ништи вѣки вьзьмѣмь... да и въдоунетъ въ ны с(ва)тын доухт» Супр 321, 15-16.— Супр 22, 3-4.— Ср. въдъхнжтн ВЪДЪХНЖТИ, -нж, -нешн сов. (1) ёряѵей- еіѵ вдохнуть ѵсіесЬпоиі: заклннаіж та к(о)- голск... въдъхнжвъшннмь к(о)жествшгы д(оу)хъ въ п(ро)р(о)кы Евх 536 11-12.— Ср. въдоуижтн ВЪДѢТИ, -деждж, -деждешн и -дѣіж, -дікшн сое. (4) [вьд- Евх (3)] РаХХеіѵ вло- жить ѵіогіѣ: въдѣ пръстън своіа въ оушн его Мк 7, 33 Ас; Евх 31 б 21 (въложн Зогр Мар Сав); вьдеждн пръсты въ оушн его Евх 316 18.—Евх 50а 3.— Ср. въложнтн ВЪЖАГАТИ, -аіж, -акшн несов. (3) хаіеіѵ, ё^аятеіѵ зажигать гараіоѵаі, гагеЬоѵаі: ни въжагаіжтъ свѣтильника • і поставлѣіжтъ его подъ спждомь Мт 5, 15 Зогр Ас (0 Мар).— Супр 95, 4.— Ср. въжнзатн^ зажагатн въжделатн Пс 18, 11 Син; Супр 252, 9 см. въжделѣтн въжделѣти, -ѣіж, -ѣкшн и ВЪЖДб- ЛАТИ, -аіж, -акшн сое. (кого), чесо; с инф. (14) [въжделі- Зогр (3) Мар (3) Син (2) Клоц (1) Супр (3), въждела- Син (1) Супр (1)] ёяіОѵ- цеіѵ, поОеіѵ сильно захотеть, возжаждать чего-л. гаіоигіі ро пёсетп: егда вьжделѣете еднного дьне • с(ъі)на ч(ловѣчь)скааго видѣти Л 17, 22 Зогр Мар; вьжделѣхъ заповѣдеі ткоіуъ Пс 118, 40 Син; молнті въжделѣхъ Клоц 11а 32 □ в ъ.ж д е л а н ъ в знач. прил. въз В ёпавѵцтгеоб вожделенный, желанный, же- лаемый гасіонсі, кугепу, ѵуёонгепу: еждъвъи г (осподъ) ніа нстіншгы оправъданън въкоупѣ • въжделана (/ вм. въжделанъі) паче злата і камені драга Пс 18, 11 Син.— Мт 13,17 Зогр Мар; Л 22, 15 Зогр Мар; Пс 118, 20 Син; Супр 252, 9; 490, 30-491, 1; 491, 2; 506, 8.— Ср. въждАдатн, въехотѣтн ВЪЖДАДАТН, въждаждж, въжддждешн и въждАдаіж въждАДакшн сов. (19) [въжАда- Мар (1)] 1. въждАдатн са бпр-цѵ по- чувствовать жажду росіііі гігеп: въждадахъ са • і напоіете мл.Мт25, 35 ЗогрМар Ас Сав; іже пнетъ отъ водъі іжже азъ дали» емоу • не іматъ въждАдатн са въ вѣкъ И 4, 14 Зогр Ас, не вьждАдаатъ са Мар 2. въждлдатн къ комоу; на кого бьтр-цѵ возжаждать, сильно за- хотеть гаіонгіі: въждььда д(оу)ша моѣ къ в(ог)оу крѣпъкоуемоу Пс 41, 3 Син; въждььда на ты» д(оу)ша моѣ • коль множіцеіж тевѣ плоть моѣ Пс 62, 2 Син.— Зогр Мар Ас Сав Син.— Ср. въжделѣтн, въехотѣтн ВЪЖбЦІИ, -жегж, -жежешн и -жьгж, -жьжешн сов. (18) [-жъ- Евх (1) Супр (2)] аятеіѵ, ѵлаѵалтеіѵ, аѵаятеіѵ, ё^аятеіѵ, ёцлѵрі^еіѵ зажечь, возжечь гараііі, гагеЬ- ноні: нн къ тоже свѣтильника вьжегъ * въ кровѣ полагаетъ • нн подъ спждомь • нъ на свѣшть- ннцѣ Л 11, 33 Зогр Мар Сав; въжѢшіа огнели» свіатіло твое Пс 73, 7 Син • перен. '. вьжьзн вь немь • іекрж твоего м(н)л(осръ)днѣ Евх 78а 7 □ въже ці и са аѵалтеоОаі перен. воспламениться, распалиться ѵгріапоні, гограііі зе: въжегъ са гнѣвомъ Супр 61, 24.— Зогр Мар Ас Сав Син Евх Супр.— Ср. възгнѣтнтн, възгорѣтн са, въепланжтн, за- жецін, раждецін ВЪЖИЗАТИ, -аіж, -акшн несов. (3) аятеіѵ зажигать гараіоѵаі: аште погоувнтъ драгъллж едннж • не въжнзаетъ лн свѣтильника • і по- мететъ храмины • і нштетъ прнлежьно Л 15, 8 Зогр Мар □ въжнэатн са ѵфаятеоОаі перен. воспламеняться, распаляться гогра- Іоѵаі зе: кгоже прнсно внддште въжнзаіжтъ са Супр 435, 12.— Ср. въжагатн, зажднэатн, ражднзатн въж ли к ле н и і Киев 56 5 см. възлювлк- ннк въжлювленънд Киев 5а 3-4 см. възлювнтн въжлдатн И 4, 13 Мар см. въждАдатн ВЪЗ предлог с вин. (1О)[вьз Син(1)Евх (1) Супр (2), въе Евх (1)] 1. при указании на предмет, являющейся объектом замещения, возмещения, отплаты аѵті вместо, взамен тізіо, га (с вин.)-. въздаахж мн зълаа въз довраа Пс 34, 12 Син • при обозначении 5 Заказ 777 129
ВЪЗ постепеннаго нарастания, накопления на (с вин.) га (с твор.): отъ есплъненнѣ его мъі вьсн принтомъ • клагодѣть въз клагодѣть И 1, 16 Зогр Мар 2. при обозначении пространст- венныя отногиений греч. нет у, близ и, Ыігко: егоже Петръ видѣ мжчнмд • стоьк въс коуреннѣ Евх 48а 25.— Пс 37, 21 Син; 108, 5 Син; Евх 77а 1; Супр 388, 15; 411, 18; 446, 3 ВЪЗАВИДѢТИ, -внждж, -вндншн сов. комоу (1) (Застхаіѵеіѵ позавидовать рорпоиѣ гаѵізѣ: тъі нспръвд аддмоу въ породѣ възавндѣ Супр 389, 1.— Ср. позавндѣтн ВЪЗАКОНИТИ, -ніж, -ниши сов. (2) ѵороОе- геіѵ сделать законом игакопіѣ, зѣапоѵіѣ )ако гакоп: възаконнн връховьнюмоу ап(осто)лоу петроу... ничесоже скврънъна • ли нечиста • мнѣтн сътвореныхъ тобоіж • на пнцпж ч(ловѣ)- комъ Евх 206 19.— Евх 806 4.— Ср. законъ (законъ положити, поставити, дати) ВЪЗАКОНИіе, -ига с (1) ѵоробеаіа узако- нивание, закон игакопёпІ, гакоп: чьстьно истъ чнсма иже почелъ ксн • четъірьмн десАты дьннн поста • нм’же вьзаконнк {вм. възаконе- ннк?) вьннде миръ (/ вм. въ миръ) Супр 92, 8-9.— Ср. законоданнк, законоположеннк, за- конъ ВЪЗАЛЪКАТИ (СА) и ВЪЗЛАКАТИ (СА), -чж (са), -чеши (са) сов. (39) [възалък- Мар (7) Сав (2) Зогр-пал (1), възал’к- Супр (12), възаалък- Мар (2) Супр (1), възлак- Зогр (7) Син (2), въслак- Зогр (1), възьалк- Ас (3), вьзалк- Мар (1)] леіѵаѵ, Хірсоастеіѵ проголо- даться, взалкать гіаспёѣ, росіѣіѣ Ыасі: горе вамъ насъіштенні нъінѣ * ѣко въслачете (!) са Л 6, 25 Зогр, възалчете са Мар\ възвратььтъ сіа на вьчеръ н възлачжтъ ѣко песъ Пс 58, 7 и 15 Син.— Зогр Мар Ас Сав Зогр-пал Син Супр ВЪЗБИТИ, -кніж, -бнкшн и -кыж, -кькшн сов. (1): възкнтн прьсн тѵлтегѵ то сгттіііое; ударить себя в грудь исіегіѣ зе ѵ ргза: егоже видѣвъ адамъ съзъданын прѣжде • и оужасомъ ВЬЗЕНВЬ прьсн • вьзпн къ вьсѣмъ • СЬПАШТН- имъ отгъ вѣка Супр 468, 14.— Ср. оударнтн ВЪЗБЛАГОСЛОВССТВИТИ, -вецівліж, -вест- вншн сов. (1) еоЛоуеіѵ благословить рогеЬ- паѣ: възвлаго(слове)стшАтъ сіа о немь вьсѣ колѣна земьскаѣ Пс 71, 17 Син.— Ср. благо- словити, Благословествнтн В’ЬЗБОІАТН СА, -бой> са, -коншн са сов. (6) сроРеісг&аі, хаталХліааеайаі, лтоеістОаі испугаться роіекаѣ зе, гаіекпоиѣ зе: възбоѢ- ша са страхомь вельемь Мк 4,41 Зогр Мар.— Супр 68, 13; 71, 30; 72, 22; 142, 12.—Ср. оувогати СА ВЪЗБРАНИТИ, -ніж, -нншн сов. комоу чесо (18) хсокѵеіѵ, локереіѵ (!) воспрепятство- 130 въз вать, помешать гаЬгапіѣ, ргекагіѣ: вндѣхомъ етера • о іменн твоемь • ізгонАшта вѣсъі • і възвраннхомъ емоу Л 9, 49 Зогр Мар; възвра- нн емоу в’сѣхъ пжтен • сжціннхъ по плътн • і скозѣ млса Евх 36а 2-3 • отказать одерпі: теліліжштюмоу текѣ рнзж • і срачнцл не възкранн Л 6, 29 Зогр Мар • комоу, чесомоу отъ чесо удержать гасіггеѣ: сото вьсѣкого пжтн зълд възкраннхъ ногама моема Пс 118, 101 Син.— Зогр Мар Ас Син Евх Супр.— Ср. ставити ВЪЗБРАНІАТН, -гаіж, -іакшн несов. комоу чесо (14) хсокѵеіѵ, біахсокбеіѵ, аасраХеіаѵ ларё/еоѲаі препятствовать, мешать Ьгапіѣ, гаЬгапоѵаѣ: юань же възкрднѣше елму г(лаго)- ла Мт 2, 14 Зогр Сав, възкранѣдше Ас (0 Мар); сего окрѣтохомъ... възкранѣіжшта • ддѣтн кесдревн дань Л 23, 2 Зогр Мар; слънь- це стыдѣаше са • покланѣнье пріелілА « възкранѣтн са покланѣіжштнмъ са не въ(з)- може Клоц 10а 19.— Евх 46а 7-8; 46а 11; 496 17; Клоц 36 23; Супр 30, 4; 53, 7; 94, 21-22; 501, 14 ВЪЗБОуДИТИ, -Боуждж, -Боудншн сов. (17) ёуеірегѵ, біеуеіреіѵ, ё^ѵлѵі^гіѵ, бголѵі^еіѵ разбудить ргоЬисііѣ: лазарь дроугъ нашь оусъ- пе • нъ ідж да възкоуждж і И 11, 11 Зогр Мар Ас Сав; Супр 313, 27 и 29.— Зогр Мар Ас Сав Супр.— Ср. оукоуднтн ВЪЗБОуЖДАТИ, -аіж, -акшн несов. (2) біѵлѵі^еіѵ будить Ьисііѣ: окы отъ съна възкоуждаіжшта ма Супр 543, 19.— Супр 275, 23-24 еЪЗБОуіЛННІС, -ни с (1) ё^ецллйрюѵ (!) росток (?), почка (?) ѵуЬопек (?), рирепес (?); перен; жрѣкА готовакмо кетъ • кесловесь- нъінхъ странъ * прьвок несловесънок възвоуа- ннк • на показаннк покоренню Супр 321, 21 ВЪЗБЪНЖТИ, -бънж, -Бънешн сов. (1) греч. нет проснуться, пробудиться ргосіѣпоиі, ргоЬисііѣ зе: тѣмъ нмъ вь сьнѣ глаголаномъ • въз’вънжста Супр 536, 15-16.— Ср. въепра- нжтн, въстатн ВЪЗБЬРАТИ, -нерж, -керешн сов. (1) аѵллё- уеіѵ собрать зеЬгаѣ, розЬігаѣ: хоштеші лі • да шедъше възверемъ іа Мт 13, 28 Ас (іеплѣ- вемъ Зогр Мар, нзъкеремъ Унд).— Ср. нсплѣтн, нзкьратн, съкьратн ВЪЗБѢСИТИ, -бѢшж, -вѣеншн сов. (7) ёхРаххеѵеіѵ привести в неистовство (в ис- ступление) гогЬёзпіѣ, гоггигіѣ: кннжннцн жндовьстн • на хрнстоса оукнкннк възвѣенша Супр 340, 17 □ възбѢснтн са ёица- іѵеаСаі, ёцраѵті уіуѵеаОаі, аѵоір ираге- іаСаі прийти в неистовство (в исступ- ление) гогЬёзпіѣ зе, гоггигіѣ зе: тъгда вьз- вѣенвъ са повелѣ дрѣвесъі ежкатъі кнтн а
б ЕЪЗ Супр 178, 17; акъі инъ ауаавъ • на сватъіа кожиа цръквн вьзвѣсн са Супр 190, 22.— Супр 177, 12; 184, 30; 193, 10-11; 264, 20.—ВЪЗкѢснТИ СА ср. възкѣсьнѣтн ВЪЗБѢСФВАТИ СА, -соуіж са, -соукши са несов. (1) ёхраіѵеаОаі приходить в не- истовство (в исступление) гигіі, Ьёзпіі: оуне ко кетъ... чистъ имѣти оумъ • кегли Еѣсъиъиуъ оученнга хвалАШте • на клжжденнк вьзвѣсоватн са Супр 404, 1.— Ср. вѣсити СА ВЪЗБѢСЬНѢТИ, -нѣіж, -нѣкшн сов. (1) цаіѵеоОаі прийти в неистовство (в исступле- ние) гоггигіі ее, гогЬёзпіі ее: тръпитъ вьзвѣсьнѣвъшиимъ • цѣлитъ отъвѣтомъ овАштреник Супр 330, 28-29.— Ср. възкѣ- енти ВЪЗБѢШАТИ, -аіж, -акши несов. (1) ёхРах/еѵеіѵ доводить до безумия иѵадёі ѵ зііепзіѵі: сице ко кетъ зълъін корень ть * вѣса лютѣй • ОуВАЗЪШАА вьзвѢшла (! вм. възвѣ-) доушА Супр 411, 24 (Д(оу)шж нашж всуй, творітъ Клоц 46 11).— Ср. воун (воуи творити) ВЪЗБѣшеННІб, -иіа с (4) цаѵіо 1. безумие зйепзіѵі: со велё июдино кезаконик • со веле вьзвѣшеиик • овъ во прода а на трехъ деСАтехъ дикарии Супр 419, 26-27 2. исступление, беснование гигіѵозі, гЬёзіІозі: оставивъ кже везвожьнъіихъ тѣхъ • на доврочьстьнъіл вьзвѣшеник Супр 217, 15.— Супр 217, 7-8; 566, 10.— Ср. вѣсованик, кѣшеник ВЪЗВАЛИТН, -ліж, -лиши сов. (3) яроохѵХіеіѵ привалить ргіѵаііі: възваль • камень на двьри грока отнде Мт 27, 60 Зогр Мар Ас.— Ср. привалити ВЪЗВАРИТИ, -ріж, -рншн сов. (1) Лѵеіѵ довести до кипения пѵёзі до ѵаги: повслѢша възварити пьцьлъ въ коновѣ Супр 268, 16,— Ср. разварити възвати Супр 77, 27 см. възъватн ВЪЗВбЛИЧАТИ, -аіж, -акшн несов. (2) цЕуаХѵѵегѵ восхвалять, славить ѵеІеЬіі, зіаѵіі: сего раді исповѣмь сіа т(е)кѣ въ іазъіцѢхъ... вьзвелічаіА с(ъ)п(асе)нъе (! вм. съпасеиъѣ) [р]ц(ѣса)р(е)ва Пс 17, 51 Син □ възвеличати са аяо%ртіаОаі (!) гордиться, кичиться Ьопозіі зе, ѵусЫопЬаІ 8е: дауидъ мждръ съі и въ съмъіслѣ живы • не възвелича са ц(ѣса)ръскоіж чьстніж Супр 360, 18.— Ср. величати са, величитн са ВЪЗВеЛИЧИТИ, -чж, -чиши сов. (22) [вьз- Зогр (1) Мар (1) Син (5) Супр (2)] цеуаХгіѵегѵ 1. увеличить, умножить гѵеіісіі, гогтпогіі: ѣко вьзвеличнлъ есть г(оспод)ь • милость свои. съ неіж Л 1, 58 Зогр Мар Ас; чл(о)в(ѣ)къ мира моего... ѣдън хл'ѣв'ы моіа еъз възвелічилъ есть на міа ковъ Пс 40, 10 Син □ възвеличитн са це’усЛѵѵеаОаі уве- личиться, умножиться го/тпо/ІС зе, гѵсіісіе зе: възвелнчишіА сіа дѣла твоѣ г(оспод)і Пс 103, 24 Син • перен. греч. нет воз- выситься; превзойти роѵгпёзі зе; ргеѵузіі: вьзвелнчи са на врагъі докрочьстикмъ • въгодь- никъ твои моусн Супр 232, 22 2. еѵерраіѵеіѵ (!) восхвалить, восславить ѵуейѵаііі, озіаѵіі: воінж възвелнчітъ сіа г(оспод)ь Пс 69, 5 Син о възвелнчити са цеуоЛёѵеаОоі преисполниться гордости, ли- кования паріпіі зе Ьгёозіі: въ іміа г(оспод)і в(ог)а нашего възвелічімъ сіа Пс 19, 6 Син.— Зогр Мар Ас Ен Син Супр.— Ср. възвести, прѣвъзнести възвеселити, -ліж, -лиши сое. (69) еѵерраіѵеіѵ, сраібрѵѵеіѵ ІаеіИісаге обрадо- вать, порадовать гохѵезеііі, оЬѵезеІіі: възвеселі д(оу)шж рака твоего Пс 85, 4 Син; сѵ заоутра опечалнвъін • вечеръ же вьзвесе- лнвъ Супр 429, 19 □ възвеселити са еѵсрраіѵеаОаі, ауаХХіааОаі обрадоваться, порадоваться гогѵезеііі зе, гагаёоѵаі зе; възвеселити же са і въздрадоватн подокааше * ѣко кратръ твоі сь • мрътвъ кѣ і ожнве Л 15, 32 Зогр Мар Ас Сав; възвеселіж н въздрадуіж сіа о текѣ Пс 9, 3 Син.— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Киев Евх Супр Рыл.— Ср. въздрадоватн са ВЪЗВесеЛІАТИ, -іаіж, -іакшн несов. (1) еѵерраіѵеіѵ радовать гогѵезеіоѵаб, Іёз’іі; вьзвеселѣіА оупъваннемь • съмръть повннънж ежцііж • мнозѣмъ ранамъ Евх 64а 21.— Ср. веселити ВЪЗВеСТИ, -ведж, -ведешн сов. (72) 1. аѵауегѵ, ёХхеіѵ, аѵасрёреіѵ, аяа-уеіѵ вы- вести, привести наверх, возвести ѵуѵёзі паЬоги: вьзведе іа на горж въіеокж едины Мт 17, 1 Мар Ас (0 Зогр); отъ кездьнъ зелллн древле възведе міа Пс 70, 20 Син • перен.; отъ одръжАціиихъ колѣзнен • і отъ скръкеи вьзведн Евх 28а 25-286 1; мол(итва) іѵ изкавленьн вельеѣда ч(ловѣ)ка... і еже вьз- вестн са д(оу)хомь с(ва)тъімь чрън(ь)цю • се (! вм. съ) тѣхъж’де Евх 36а 13 □ възвести очи аіреіѵ, ёяаіреіѵ, аѵатеіѵеіѵ тоѵе 6<рОаЛ.цоѵб поднять глаза рогѵедпопі осі: възведъ очи своі • на оученнкы своіа г(лаго)ллаше Л 6, 20 Зогр Мар Ас Сав 2. ёяаѵауеіѵ, ё^ауеіѵ, оѵѵауелѵ, ёхРаХХеіѵ, ёяі0фа^еіѵ ввести, привести иѵёзі, ргіѵёзі: чловѣчьско кстъство • отъ дигаволга протнвъ- ства свокоднвъ • на прьвок докрородик вьзведе Супр 490, 7 3. аѵаРіРа^еіѵ возвести (в сан) роѵузіі: на старѣишннъство кратид възведошА Супр 277, 7.— Зогр Мар Ас Сав Син Евх 131
еъз Супр.— Ср. възнести, извести; възвести очи ср. възьрѣти ВЪЗВИТИІб, -ига с (1) хёрбое прибыль гізк: вьсе то подъ нозѣ подъложивъ прѣште- ИИК съ вьзвитиимъ сьмѣсивъ • ВИНЫ искд- дше кдко са бы съ кратки, позналъ Супр 367, 23 еЪЗВИТЪ, -и ж (3) тбхое проценты, лихва іігок: подока ти кѣ дати скрекро мое прнкоупъ ТВОрАШТННМЪ • и азъ пришъд’ оуво ВЬЗАЛЪ БЫуЪ мок съ вьзвитивк Супр 370, 1 (съ лихвою Мт 25, 27 Зогр Мар Ас Сав).— Супр 377, 16 (2).— Ср. лихва, приносъ вЪЗВФДИТИ, -вождж, -водиши несов. (7) 1. аѵауеіѵ, аѵарфа^еіѵ выводить наверх ѵуѵадёі ѵхЬйги: к(о)же нашъ... оумръцівѣьь И ЖИВА • И ИИЗЪВОДА ВЪ ДДЪ И ВЪЗВОДА Евх 576 18 • перен. ауеіѵ воспитывать ѵусЬоѵаѵаі: крьстндномд сжштемд родивъ- шиимд • кръстнанѣ и възвождддше са съ свои, кратки. Супр 279, 5-6 2. аѵіотаѵаі под- нимать ггіѵіііаі, рогѵесІаГ: ізкавн іа отъ в’сеьь колѣзнн... възвода отъ одра сквръиъиа Евх 266 3 3. аѵасрёреіѵ (ёлі тіццѵ) воз- водить (в сан) роѵузоѵаё: повелѣ имдти и поудити А жръти... ЖКрЖШТАА • нд великъі СДНЪІ и чьсти възводнти Супр 255, 7-8.— Евх 576 18; Супр 232, 10; 277, 13.—Ср. въздвизатн еЪЗВРДТИТИ, -врдціж, -врдтишн сов. (>200) 1. алоатрёсреіѵ, ёліатрёсрегѵ,атрё- іреіѵ, аяотіѵЕіѵ, алобіббѵаі, аѵалёцлеіѵ, РаХХеіѵ (!) возвратить, вернуть, отдать, по- слать обратно ѵгаііё, паѵгаііі, розіаё грёі: възврдти иожь своі въ ножъница И 18, 11 Сав (въньзи Зогр Мар Ас); възврдти • К • сърев- рьникъ • дрхиереомъ Мт 27, 3 Зогр Мар Ас Сав; оклъкъ і вь ризж свѣтълж • възврдти і къ пилдтови Л 23, 11 Зогр Мар □ възврдтити са цлоатеёсреіѵ, ёлютрё- среіѵ, ЕЛаѵёрхеаОаі, аѵахацлтеіѵ, ёлаѵа- уеіѵ, лаХіѵброцеГѵ, аѵаХѵеіѵ, алоатрёсре- аваі, ёлаѵатсёхеіѵ возвратиться, вернуться ѵгаііі зе: миръ вдшь къ вамъ възврдтитъ са Мт 10, 13 Зогр Мар; възврдтишА са въ гдлилеіж Л 2, 39 Зогр Мар Ас Сав • перен.; възврдтішіА сіа і отъвръгж сіа ѣкоже ОТЪцІ Хъ Пс 77, 57 Син 2. ёлютрёсреіѵ, аѵтютрёсреіѵ, аѵатрёлеіѵ обратить вспять, отменить гѵгатіт, ггизіё: възврдти г(оспод)ь плѣиеиие наше ѣко потокъ кгомь Пс 125, 4 Син; езекига иже слъзами възврдти сълірьти ндрѣчик Супр 238, 24 □ възврдтити са атрёсре- аОаі, алоатрёсреаОаі, ёліатрёфеа'&аі обра- тить вспять оЬгатіі зе: иоръданъ възврдті сь* вьспіать Пс 113, 3 Син; кдко могж възврдтити са иа жродивжю и иепользьижю ВЪЗ вѣрж вѣсовъскжю Супр 165, 17 3. алощре- среіѵ отвратить, отогнать обѵгаііё: оумъно- жітъ възврдтиті ѣрость свою Пс 77, 38 Син; възвратілъ еси помошть оржжіѣ его Пс 88, 44 Син о възврдтити са алоотрёсреіѵ отступиться осіѵгііш зе: възвратілъ сіа есі отъ гнѣва ѣрості твоеіА Пс 84, 4 Син. — Зогр Мар Ас Сав Боян Зогр-пал Син Евх Супр Хил Рыл.— Ср. вратити, ократнтн, отъвра- тити, прѣвратитн ВЪЗВРАЩАТИ, -ди., -акшн несов. (18) 1. цлоатрёсреіѵ возвращать ѵгасеі, паѵгасеі: ты... созъдалъ еси ч(ловѣ)ка • і пакы вь землю вьзвраціае[и]ши и Евх 576 20 □ възврдцідти са цлоатрёсреіѵ, ёлютрё- среіѵ, лаХіѵброцеіѵ, атрёсреаОаі возвра- щаться ѵгасеі зе: коньчавъшемъ дьии • възврдштдюштемъ са імъ Л 2, 43 Зогр Мар Ас Сав; ѣко песъ нд своіа кльвотннъі възврдцідіА са Евх 91а 6 • перен.; ѣко возвращаете са вбспатб Рыл 2а$ 17 2. алоотрёсреіѵ, ёцлобі^еіѵ отвращать осіѵга- сеё: въскжю възврдштдеші ржкж твои. • і десиіцж твою отъ срѣды ѣдръ твоіуъ до коиьца Пс 73, 11 Син.— Зогр Мар Ас Сав Боян Син Евх Супр Рыл.— Ср. отъвра- щдтн ВЪЗВРАЩбШІІб, -ига с (5) 1. аѵахорійп возвращение (чего-л.) паѵгасепГ: мѢ(са)цо еноу(а)р(а) из пд(ма)т(ь) в(ъ)звраціеииѣ • моціемъ • св(А)ці(е)ном(ж)ч(еии)ка ко- (го)но(сь)ц(д) игьндтиа Ас 1416 3 2. ёлаѵо- бое возвращение (чьё-л.) паѵгаё: изкѣгии із иего... і ие имѣи възвращеинѣ къ немоу Евх 486 22.— Ас 141а 29; Супр 95, 23; 243, 30 ВЪЗВРѣЩИ, -врьгж, -врьжеши сов. (3) [-връг-, -връэ- Зогр (1) Мар (1) Син (1)] ЕЛіреілтеіѵ набросить, накинуть Ьоіііі, ргеііосііѵ. възвръгъше рнзъі своіа иа жрѣкл въсддиша і(соу)сд Л 19, 35 Зогр Мар,— Пс 54, 23 Син ВЪЗВЪІСИТИ, -въішж, -въісншн сов. (2) ін|>оѵѵ возвысить роѵгпёзі:: чакмъ... х(рист«- с)д възвысивъшд са Супр 513, 10; възвъши (вм. -шьи) же клдгословькниимъ чистители мелихиседекд Супр 232, 12.— Ср. възиестн възвъішениге, -ига с (і) ёяаотс надменность, гордыня роѵуёепозі, русЬа: от възвышеиига съБывдетъ са имъ пакости [съ]выватн Зогр-лл 26 12-13.— Ср. величл- иик, възгръдѣинк, възиесеник, въішеник, гръдъіни, гръждеиик ВЪЗВѣРОВАТИ, -роуж, -роукшн сов. (3) лютейеіѵ поверить, уверовать иѵёгіі: тн тъгдд вьзвѣрКж чоудеси Супр 500, 29-30,— Супр 506, 4; 506, 9.— Ср. вѣра (вѣря іати), вѣровати 132
въз ВЪЗВѢСИТИ СА, -вѣшж са, -вѣсншн са сов. (3) алау/еаОаі повеситься оЬёзіі зе: повръгъ е въ цръкьве отиде * і ошьдъ възвѣсн са Мт 27, 5 Зогр Мар (оуддві са Ас Сав).— Евх 49а 19-20.— Ср. отдавити са ВЪЗвѢСТНТИ, -вѣціж, -вѣстншн сов. (>100) ала-у-уёХХеіѵ, аѵау-уёХХеіѵ, 5т)Хоѵѵ, «ѵафёреіѵ, ртіѵѵеіѵ, хатацрѵѵеіѵ, бркоѵ лоіеіѵ сообщить, рассказать огпашіі, роѵёНёІ: іди въ домъ твои... і възвѣсти ьмъ • елико ти г(оспод)ь сътвори Мк 5, 19 Зогр Мар; вьзвѢстнша кнАЗоу кже видѢша Супр 182, 22-23 • аѵаууёкХеіѵ, ё^ау-уёХ- Аеіѵ, біаууёХХеіѵ, ррѵѵеіѵ возвестить хѵёзіоѵаі: ѣко отъ ллоего приіллетъ • і возвѣ- ститъ вамъ И 16, 15 Зогр Мар Ас (повѣетъ Сав); възвѢстіатъ и(е)к(е)сд прдвьдж его Пс 49, 6 Син.— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Евх Супр.— Ср. повѣдѣти, проповѣдѣти, сътъкати ВЪЗВѣЩАТИ, -дис, -дкши несов. (17) аууёХХегѵ, аѵаууёХХеіѵ, ё$;ау-уёХХеіѵ, Хёуеіѵ, 8т)Хойѵ сообщать, рассказывать огпашоѵаі, роѵМаі: приде мдриѣ мдгддлини вьзвѣ- штакшти «ученикомъ И 20, 18 Мар Ас (0 Зогр) • аѵа-у-уёХХеіѵ, ёлаууёХХегѵ, алаууёХ- Леіѵ, біаууёХХеіѵ, цгрѵеіѵ, (Зоаѵ вещать, проповедовать гѵёзіоѵаі, Ыазаі: ты же шьдъ възвѣштдіц(ѣсд)р(ь)с(тв)не к(о)жьеЛ 9, 60 Зогр Мар Ас; възвѣштдввште хвлл,ы г(ос- подь)иіа і сілы его Пс 77, 4 Син.— Зогр Мар Ас Син Супр.— Ср. повѣдати, про- повѣдати ВЪЗВѢЦІбНИЮ, -ига с (2) цйѵѵца воз- вещение, сообщение огпашепГ: подиви са вьзвѣштеиик> кывъшоуоумоу о томъ къ с(вА)тоуоумоу Супр 559, 1.— Супр 243, 29 възвѣшати Супр 411, 24 см. възкѣша- Ти ВЪЗВѢіАНИІб, -ига с (1) ёлілѵеѵаіе дуно- вение, веяние хаѵап, ѵапиіГ: то топлок вьзвѣіаиик мгово Супр 349, 12-13.— Ср. вѣіаиик ВЪЗВѢіАТИ, -вѣй., -вѣкшн сое. (10) лѵеіѵ, ёлілѵеіѵ подуть, повеять гаѵапоиі: і съииде дъждь і придж рѣкъі • і възвѢдша вѣтри • і опьрѣшА са храминѣ той Мт 7, 27 Зогр Мар Ас Сав.— Мт 7, 25 Зогр Мар Ас Сав; Супр'349, 6; 349, 10 ВЪЗвАЗАТИ, -важж, -вАжеши сов. (2) 1. лрооЙеіѵ завязать наверх, связать наверху ргіѵагаі паЬоги, зѵагаі паЬоге: иеоукроште- ииі во вездкоиик дѣлдтеле • отрѣшнвъше погасъ кмоу * власы кмоу вьзваздша Супр 61, 30 2. ёлирорті^еіѵ усугубить, увеличить хѵёѣзіѣ: иа съмьрьть х°’ГАШ'ге възваздти таготж Клоц 11а 12-13 ВЪЗ В ВЪЗГЛРАТН СА, -дик са, -дкши са несов. (2) аХХоіобсгваі, ёцлѵрі^еобаі возгораться гогЬогіѵаі зе, гараіоѵаі зе: или коуреииемь • или дымомь етеромь • видимъ • или ѣко огнь вьзгдрдіА са Евх 54а 5 • перен.'. въ гръдості нечестиваго възгдрдетъ сіа ніщеі Пс 9, 23 Син ВЪЗГЛАВЬННЦА, -аж(1) лроахефаЛаюѵ подушка роёизка: і кѣ самъ иа кръмѣ на възглдвьиици съпа Мк 4, 38 Мар (иа дохъ- торѣ Зогр).— Ср. дъхъторъ вЪЗГЛАГФЛАТИ, -лис, лиши сое. (35) [-гл- Зогр (3) Мар (3) Ас (2) Сав (2) Син (10), -глдгл- Мар (1)] ХаХеіѵ 1. начать го- ворить, заговорить гасіі шіиѵіі, ргошіиѵіі: не пьцѣте са прѣжде чьто възглдголете Мк 13, 11 Зогр Мар; възглдголвктъ вьсі дѣлдіжштеі незаконенъ Пс 93, 4 Син; възгла(гола)шл ннѣлш іазыкы Евх 62а 12 2. на кого хепщуо- деіѵ высказаться против кого-л., обвинить кого-л. рготіиѵіі ргоіі пёкоти, ѵгпёзі гаІоЬи па пёкоііо: і назнраахж і • аште въ ежкотж іцѣлнтъ і • да на йь възг(лаго)листъ Мк 3, 2 Зогр Мар Сав; взъ’глис Ас (!) възг(лаго)лашіА иа міа іазыкомъ льстівомъ Пс 108, 2 Син.— Зогр Мар Ас Сав Син Евх Супр.— Ср. изглдголати, проглаголати ВЪЗГЛАСИТИ, -глдшж, -гласити сов. (72) [-глд(с) Евх (1), вз.. Зогр-пал (1)] сршѵеГѵ 1. без доп. лроасрагѵеіѵ, х(?аѵуа(;еіѵ, цеХсрбеіѵ, ааХлі^егѵ (!) возгласить, восклик- нуть гѵоіаі, ргошіиѵіі (ЫаМІё): пдкы же пилдтъ възглдси х°ТА отъпоустити і(соу)сд Л 23, 20 Зогр Мар; и възглдс(итъ) иерѣи • и речет(ъ) • мир(ъ) всѣм(ъ) Евх 106 25 • заговорить, начать говорить ргошіиѵіі: ие възглдсіатъ грътдиемь свогмь Пс 113, 15 Син • пропеть (о петухе) гакокгЬаі: і авие коуръ възглдси Мт 26, 74 Зогр Мар Ас Сав □ възглдшеидга с мн. в знач. сущ. лрбфОеуца предсказание ргеёроѵёсГ: вьедчьекы клкдѣдше • възглдшеиыихъ о дѣви- ци Супр 245, 28 2. кого позвать (громким голосом) кого-л. гаѵоіаі пёкоііо: прѣжде даже ие възглдси теке филипъ • сжштд подъ смоковьницеик видѣхъ та И 1, 49 Зогр Мар Ас Сав: егдд лдздрѣ възглдси отъ грока И 12, 17 Зогр (възъвд Мар Ас Сав).— Зогр Мар Ас Сав Зогр-пал Ен Син Евх Супр Рыл.— Ср. възъвдти, възъпнти, въекричдтн, въепѣти, пригласити СЪЗГЛАШАТИ, -дич, -дкши несов. (4) Л(роа- <ра>ѵеіѵ, ёліфшѵеГѵ кричать ѵоіаі: они же възглдшаахм г(лдго)лвкште • пропьиі н Л 23, 21 Зогр (вьпиѣхж Мар).— Мт 11, 16 Зогр Мар; Супр 160, 29.— Ср. въпнтн, гласити, зъвдтн 133
ЕЪЗ еъзгллшению, -нга с (58) [в(ш) Евх (57)] ёхсрйѵтіаіе литург. возглас (заключи- тельные слова безмолвной молитвы священ- ника, произносимые вслух) екГопеге (гаѵёт Нсігё тосІІііЬу, ргопазепу паЫав): възглаше- нне • (нз)дрАДЪНО • прѢс(ВА)тѢн • чи- стки... приснодѣвѣ мдрии Служ 36 6.— Служ Евх ВЪЗГІГЁТИТИ, -нѣціж, -иѣтншн сов. (9) алтеіѵ, аѵалтеіѵ, ле<лалтеіѵ разжечь (огонь) ѵгпіііі, гараііі (оЬеп): възгиѣшть- шемъ же імъ огнь по срѣдѣ двора Л 22, 55 Зогр Мар.— Супр 80, 22-23; 118, 1; 118, 2; 157, 13; 157, 16-17; 164, 2-3; 164, 5.— Ср. въжецін, зажецін ЁЪЗГНЖПІАТИ СА, аи, са, -акши са несов. цѣмь, чимь (3) [-гжш- (!) Син (1) Евх (1)] РбеЛѵааеаОаі брезгать, гнушаться кем-л., чем-л. Ьппзіі зі, озкііѵіі зі пёкоіго, пёсо: не ВЪЗГИЖШДН са мной, грѣшъннкомь Евх 79а 5.— Пс 106, 18 Син; Евх 85а 19.— Ср. ГНЖШаТН СА ВЪЗГФРѢТИ СА, -ріж са, -рншн са сов. (8) аѵаятеаОаі, ё^алтеаОаі, хаѵеаОаі, ёххаѵеаОаі разгореться, загореться, воз- гореться ѵгріапопі, ѵгпіііі зе, гогЬогеі зе: огнь отъ него въспллнетъ сіа • жглье възгорѣшіА сіа отъ него Пс 17, 9 Син.— Л 12, 49 Зогр Мар; Пс 2, 13 Син; 49, 3 Син; 77, 21 Син; Евх 236 7; Супр 191, 12.— Ср. разгорѣтн са, въспланжтн са еъзгРАДити, -граждж, -градиши сов. (4) 1. оіхобоцеіѵ; (кже кѣаше възграднлъ оіхобор’п; възгражденын на пѣсьцѣ аатііеіхтое) воз- вести, построить ѵузіаѵёі: възграднвъ въ томъ градѣ црькъве прѣхвальнѣн вогороднцн Супр 279, 11 • перен.: възгражденыихъ на пѣсьцѣ д(оу)шА прѣльштал Супр 214, 26-27 2. възграднтн са о чемь оіхобоцеіабаі укрепиться в чем-л. иіѵпііі зе ѵ пёсет: вьсѣмъ отьцьмъ възграднвъшемъ са о того оустрокннн • н чистотѣ Супр 285, 1-2.— Супр 52, 27.—Ср. съзьдати, оутврьдитн ВЪЗГРАЖДАТИ, -аіж, -акши несов. о чемь (1) оіхобоцеіѵ укреплять в чём-л. преѵпо- ѵаі, иіѵггоѵаі ѵ пёсет: по вьса дьнн • възгра- ждакмн н оутврьждакмн о вѣрѣ господьнн Супр 205, 29.— Ср. оутврьждатн ВЪЗГРАЖДеНИЮ, -на с (3) оіхобоціі укрепление преѵпёпі, піѵггепі: на вьзграж- деньк и оутврьжденьк аггельскааго сего житнга Супр 513, 27.—Супр 271, 28; 520, 18.— Ср. оутврьжденнк еЪЗГРЪДѢНИІб, -нга с (1) греч. нет гор- дыня русЬа: ненавнстьнъ к(ого)вн плодъ възгръдѣныа Супр 545, 16.— Ср. велнчаннк, възвъішеннк, гръдъінн, гръжденнк 134 ВЪЗ еъзгрьллѣти, -МЛ№, -мншн сов. (2) [воз- гръм- Син (2)] Рроѵтаѵ загреметь гаЬгшіІ: возгръмѣ съ н(е)к(е)сі г(оспод)ь Пс 17, 14 Син.— Пс 28, 3 Син възгжшатн са Пс 106, 18 Син; Евх 85а 19 см. възгижшатн са еЪЗДАННЮ, -Иіа с (8) аѵталббооіе, аѵталббоца, то алобіббѵаі отплата, воз- даяние обріаіа, обеѵгсіапГ: оваче очима своіма съмотріші • і възданіе грѣшьнікомъ оузьрішн Пс 90, 8 Син; за нАже троудилъ са естъ • въ мирѣ семь • іменн твоего ради • прннметъ кедръно въздаиие • въ жнлнцінхъ с(ва)тыхъ Евх 58а 3-4 ф слово възданню сътворнтн Лбуоѵ алобіббѵаі дать отчет ѵусіаі росеі: како ти засъвѣдѣ- тельствоуетъ намъ • ізвѣстоуіА • ѣко слово възданьк сътворнтн імаши Евх 826 15.— Пс 18, 12 Син; 27, 4 Син; 54, 21 Син; 68, 23 Син; 93, 2 Син.— Ср. въздаіаиик, възмьзднк, въсплаціеннк еЪЗДАТеЛЬ, -ліа м (1) алобдгпб воздаю- щий, воздатель обріаіііеі: что протнвж томоу мъздамъ вьздатель • лквнвыи чьстемь довро дѣіжштннмъ х(Рнсто)с('ь) Супр 427, 11.— Ср. мьздодавьць, мьздоотъдавьць ВЪЗДАТИ, -дамь, -дасн сов. (>100) 1. алобіббѵаі, аѵталобіббѵаі, ёлібіббѵаі, Л(>оасрё(>егѵ отдать, дать огіеѵ/сіаі, сіаі: виноградъ прѣддстъ ниѣмъ дѣлателемъ * іже въздадАтъ емоу плодъі въ врѣмена своі Мт21, 41 Мар Ас Сав (0 Зогр) О въздати Хвалж, въздати влагодаркиніа еѵ/а- Сіатеіѵ, ёѵ еѵхаеіатіаіе аѵатеіѵеіѵ побла- годарить росіёкоѵаі, ѵгсіаі сіГку: приімъ ча- шж • хвалж въздавъ рече Л 22, 17 Зогр Мар; пѣсньмн и хвалами • влагодаренніа въздадимъ нмоу Супр 319, 27; въздати клатвъі алобіббѵаі тоѵ<; орхос^ сдержать клятву зріпіі рпзаЬп: въздасн же г(осподе)ви клатвъі своіа Мт 5, 33 Зогр Мар; въздати овѣтъі алобіббѵаі тае еѵхае исполнить обеты зріпіі зІіЬу: въздамъ тевѣ окѣты моіа Пс 65, 13 Син; въздати слово сл. слово; въздати нарѣчик см. иарічик 2. оілобібдѵаі, ацеі'РеаОаі отдать, отплатить, воздать обріаііі, ѵгаііі: прилежи емь • і еже аште приіждівешн • азъ егда възвраштж са въздамь тн Л 10, 35 Зогр Мар Ас Сав; ѣко ты въздасі комоужьдо по дѣломъ его Пс 61, 13 Син.— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Евх Супр Рыл.— Ср. въдатн, дати, отъплатитн; въздатн хвалж ср. Благословити еЪЗДАІАНИЮ, -ніа с (7) аѵталббооіе, аѵталббоца, аѵтацеіг|че, ацоіРіі отплата, воздаяние обріаіа, огіеѵгсіапі: еда коли и ти та такожде възовжтъ • н кждетъ ти
въз въздаакне Л 14, 12 Мар Зогр; въздаднмъ влагодѣтелеки за къікъшжія на насъ милость • въздааиьк довьльно Супр 493, 12.— Пс 102, 2 Син; 118, 112 Син; 136, 8 Син; Супр 411, 19.— Ср. възданик, възмьздик ЙЪЗДАІАТИ, -даіж, -дакши несов. (38) 1. алобіббѵаі отдавать, давать; воздавать сіаѵаі; ѵгбаѵаі: похвальнжіж кмоу пѣснь въздакште Супр 65, 6 □ въздаати слакж бб^аѵ аѵалёцлеіѵ славить озіаѵоѵаі: да радости», радоуетъ са... і славж въздаетъ тевѣ Евх 31а 14-15; въздаати хвалж, Хвалы, вла г о д ар к н и к, влагодѣть Еѵхаеютеіѵ, еѵхарютіаѵ аѵалёцлеіѵ, еѵ%а- ріатіаѵ алолХрроѵѵ; (влагодѣть въздаати хатауераіреіѵ) восхвалять, возносить хва- лу; благодарить сЬѵаІГі, ѵгбаѵаі сЬѵаІи, ёёкоѵаі, ѵгбаѵаё сіГку: паде ниць на ногоу его • \валж емоу въздаы, Л 17, 16 Зогр Мар (хвдлж... въздасть Ас, хвалж възда Сав); и тевѣ славж и влагодареник въздакмъ Супр 342, 23-24; о нихъже пѣти и клагодѣть въздаати Супр 339, 11-12; в-ьздаити молитвы (!) алобіббѵаі хас, гѵхас, испол- нять обеты ріпіі зІіЬу: тако вьспои, імені твоемоу въ вѣкъі • въздаы, молітвъі моы, Пс 60, 9 Син; въздаати слово см. слово 2. алобіббѵаі, аѵталобіббѵаі, біббѵаі, аѵтібіббѵаі отплачивать, воздавать ѵгасеё, оёріасеі; за ты лі доврыы, дѣтѣлі сыа мъзды въздаеші емоу Клоц 46 5.— Зогр Мар Ас Сав Син Евх Клоц Супр ВЪЗДВИГНЖТН, -нж, -нешн сов. (75) [въздиг- Зогр-пал (1)] 1. ёуеіреіѵ, ё^еуеі- рЕіѵ, ёлаісеіѵ, аіреіѵ, алаіреіѵ, хоѵсріСеіѵ, аѵатеіѵЕіѵ, алохаОіатаѵаі, хіхраѵ (!) егі^еге поднять гбѵіЬпоиё, рогбѵіЬпоиІ: въздвнгиѣте главы вашА * за не привлнжі са ізвавлеиье ваше Л 21, 28 Зогр Мар; въздвіже ржкж своіж на ніа Пс 105, 26 Син; ПОМАМИ и миожьствомь милостей ТВОИХЪ... імиже вьздвиглъ еси • множьство ч( ловѣ) къ • от(ъ) одра немоціьныхъ Евх 396 14-15 • перен.; къ тевѣ г(оспод)і вьздвігъ д(оу)шж мок Пс 24, 1 Син; Евх 746 7; съпадъшиихъ ВЬЗДВНГОША • СЖМНАШТиТХЪ СА ОуТВрьДИША Супр 97, 14 □ въздвигнжтн гласъ сриѵт)ѵ ёлаіреіѵ, аіреіѵ подать голое, за- говорить рогѵебпоиі Ыаз, рготіиѵіі: вьздвмгъ гласъ свои влаженыи кодратъ • вь’зпи Супр 109, 19 2. ёуеіееіѵ воздвигнуть ѵуЬиДоѵаё, ѵузіаѵёі: разорите цръковь сиіж • і трьми дьиы вьздвігнж № И 2, 19 Зогр Мар (сьзіждж Ас) • перен. создать ѵуГѵогіі; ѣко можетъ в(ог)ъ • от(ъ) каменкѣ сего въздвигижті чіадл авраамоу Мт 3, 9 Ас (0 Зогр Мар)3. ёуеіреіѵ, лоіеіѵ, аѵіотаѵаі, ёлаіреіѵ въз Е поднять, устроить ѵуѵоіаі, робпіііі, грйзо- Ьіі, исіпіі: аурнлнанъ же оувоіавъ са народа кда крамолж вьздвнг’нжтъ • дастъ о нею отъвѣтъ Супр 14, 3-4; въздвіже съвѣдѣиіе въ іѣковѣ Пс 77, 5 Син,—Зогр Мар Ас Сав Боян Зогр-пал Ен Син Киев Евх Супр.— Ср. въздѣти, възнести, възати, въскрѣсити, съзьдати; въздвигнжтн гласъ ср. възъпити ВЪЗДВИГЪ, -а м (6) [въздви(г) Ас (1), вздви(г) Ас(1)]:въздвнгъ(чьстьнакго) крьста, крьстоу ѵг|)ооаіе тоѵ (тіціоѵ) отаѵроѵ Воздвижение (честного) креста (церковный праздник) Роѵузепі (зѵ.) кгіге (сігкеѵпі зѵаіек); въ с(ж)в(от)ж прѣдъ въздвнгомь кр(ь)ста Сав 127а 5.— Ас 27аа; 1166$ 20; 117а 3; Сав 127а 7; Ен 30а 3.— Ср. въздвиженик ВЪЗДВИЖвНИКі, -иа с (9) [въздвнже(н) Ас (1), вьздвиже(н) Ас (1), здви- (!) Ен (1)] греч. нет поднятие гѵебпиіі: и пакы въздвизаетъ крстъ... пакы пѣвъци пожтъ пѣс(нъ) • по вторѣмъ здви.. (иі) (!) Ен 31а 16 фвъздвиженик (чьстьнакг о) крьста ѵг|хоаі6 тоѵ (тіціоѵ) атаѵроѵ Воздвижение (честного) креста (церковный праздник) Роѵузепі (зѵ.) кгіге (сігкеѵпі зѵаіек); сжв(ота) по вьздвіжен(ии) чес(ть)на(а)г(о) кр(ь)ста Ас 1186 18.— Ас 117а 22; 1186 18; Сав 128а 15; Боян К 2; Ен 30а 5; 33а 11; 33а 12-13.— Ср. въздвигъ ВЪЗДНИЗАТИ, -жж, -жешн и -эаіж, -закши несов. (5) 1. аіреіѵ, ёлаіреіѵ, ёуеіреіѵ поднимать гДѵГЬаІ, рогбѵіЬоѵаІ: вьздвізаьы отъ зеліліА нншта • і отъ гноішта възносы, оувога Пс 112, 7 Син 2. ёрлоіеіѵ поднимать, устраивать ѵуѵоіаѵаі, робпё- соѵаі: пьрА съ ными въздвнжжште Зогр-лл 2а 14.—Ен 31а 14; Пс 74, 6 Син; Супр 457, 2.— Ср. възводити, възимати ВЪЗДИВНТИ СА, -вліж са, -вишн са сов. чесомоу, отъ чесо (3) ёхлХрааеаОаі, ѵлерОаѵ- ца^еіѵ удивиться чему-л. робіѵіё зе, игаз- поиі: пасі пёсіт; дъждъ съпіЛти... кмоуже вьздививъше са... отндоша Супр 530, 28; вьздивьше же са отъ чоудесъ вьскричаША велми Супр 33, 18.— Супр 550, 2.— Ср. подивити са, почоудитн са, оужаснжтн СА СЪЗДИвИІАТИ, -виаіж, -виакши (?) или -виіж, -викши (?) сов. (1) греч. нет одичать гбіѵосеі: кньць приведенъ на даръ в(ого)вн • н тоу кръмим’ въшьствиимъ лжкааго вѣса вьздивьа Супр 565, 15 въздигнжтн Мт 21, 21 Зогр-пал см. въздвигнжтн СЪЗДИРАТИ, -аіж, -акшн несов. (1) хата-уеіѵ раздирать го/сіігаі: повелѣшА 135
ВЪЗ нзвлачитн трьстн из Него • да съ трьстнкмъ и пльть кго въздирактъ са Супр 270, 11 ВЪЗДРАДФВЛТИ СА, -доуіж са, -доукши са сов. о комь, чемь; комоу, чесомоу; въ комь, чемь (97) %аі(>егѵ, ауаХХіааЪаі, ёліх«іееіѵ, уг|Оеіѵ возрадоваться, обрадоваться гагаёо- ѵаі вё, га)аваі: миоэи о рождьствѣ его въздрадоуіжтъ са Л 1, 14 Зогр Мар Ас: прідѣте въздрадоуімъ сіа г(оспод)ю Пс 94, 1 Син; въ дѣлахъ ржкж твоеіж въздрадоуіж сіа Пс 91, 5 Син.— Зогр Мар Ас Охр Сав Син Евх Супр.— Ср. възвеселити са, окрддоватн са, порадовати са, сърддовдти СА ВЪЗДРАЖАТИ, -аис, -дкши несов. кого отъ чесо (1) аѵахаіті^еіѵ удерживать, отговари- вать гёгхоѵаі, гаёггоѵаі: ие ко иъ того иадѣдуж са • того ради и чисто (/ вм. ЧАСТО) А ВЪЗДрДЖДКТЪ • ОТЪ ИДД6ЖДА ТОА Супр 372, 12 В'ЬЗДРАЗИТИ, -ражж, разишн . сое. (1) аѵтіхеойеіѵ удержать хаёггеі: въздрлзиуъ Петра сучити ма хоташтд Супр 510, 22 ВЪЗДРАСТбНИІб, -иіа с. (1) аѵ§т)аіе воз- растемте ѵхгйві: или въ въздрдстеиии числа съ(въ)здрьжьиикы • или ВЪ Иігкхъ ТДКОВЫИХЪ дѣлахъ • исходАШте и въ рети испаддіжтъ Зогр-лл 2а 19-20.— Ср. оумъножеиик ВЪЗДРАСТИ, -стж, -стеши сов. (18) аѵ^аѵеіѵ, аѵ^аѵеаОаі, аѵѵаахеіаОаі, аѵц- срйеаОаі, аѵаЗаіѵеіѵ, Рцѵеіѵ вырасти ѵугйві: а дроугое паде по срѣдѣ трьиьѣ • і въздрдсте трьиье і подави е Л 8, 7 Зогр Мар Ас Сав', жеиоіж въз’драсте зълок • и жеиоіж истѣкаистъ лоучьшаіа Супр 251, 6-7.— Зогр Мар Ас Сав Киев Супр Рыл.— Ср. възи- ти ВЪЗДРАСТИТИ, ація,, -олтиши сое. (5) аѵ^аѵеіѵ, лоХѵлХааіа^еіѵ, (ЗХаатеіѵ, ёхбі- ббѵаі вырастить ёаі ѵугйві: земь’іа ие СВОИМЪ КСТЪСТВОМЪ ПрОЗАКбИЬК въздрдсти кылии Супр 495, 21; въздрдсти ѣ • силой. с(ва)тддго твоего д(оу)ха Евх 126 13.— Пс 104, 24 Син; Евх 35а 19; Супр 300, 18 ВЪЗДРАСТЬ, -а м (19) 1. греч. нет рост (человека) ѵггйві, ровіаѵа: по тѣлоу же Хоудъ кѣаше въздрастомъ Супр 545, 25 2. т]Хіхіа возраст ѵёк: самого въпросите въздрдстъ імдтъ самъ • о секѣ да г(лдго)- летъ И 9, 21 Зогр Мар Ас; отъ млада ко въздрдстд кротость вь иемъ іави са Супр 546, 19.— Зогр Мар Ас Евх Супр.— Ср. врьста, растъ ВЪЗДРАЩАТИ, -ціа№, -ціакши несов. (1) аѵ^аѵеіѵ растить, выращивать, взращивать даѵаі гйві: да чистой. д(оу)шеіж и тѣломь • плодъ» творА • і въздраціаіА • і примѣшай. 136 въз са с(ва)тѢмь твоемь д(оу)сѣ • наслѣдьннкъ кждетъ • ц(ѣсд)р(ь)ства и(е)к(е)с(ь)нааго Евх 746 2.— Ср. растити въздревьиовати Пс 72, 3 Син см. въздрьвьиовдти ВЪЗДРИНЖТИ, -иж, -иеши сов. (2) (ѢОеіѵ повалить роѵаііі: доколѣ идлежіте ид чл(о)- в(ѣ)ка оукьѣете въсі въі • ѣко ид стѣижпрѣкло- иеиж и плотъ вьздріиовеиъ Пс 61, 4 Син,— Пс 117, 13 Син.— Ср. въіриижти ВЪЗДРОѴТИ, -ровж, -ровеши сов. (2) Збі5хеіѵ или Реѵхеіѵ закричать, взреветь гакгісеі, гагѵаі: слъішдвъ же се воквода въздроу акы левъ • и повелѣ съваздти а Супр 71, 26.— Супр 74, 6.— Ср. въскричдти, възъпити еЪЗДРЪВАНИІб, -ига с (1) то ёхалааваі вырывание ѵуігхепі: да кжджтъ ѣко трѣва на зъддииіхъ • ѣже прѣжде воздръваииѣ нсъше Пс 128, 6 Син ВЪЗДР’ЫДАТИ, -аіж, - дкши сов. (4) Орт]Ѵеіѵ, леѵОеіѵ зарыдать ёаі ве до ріасе: горе вамъ смѣіжштеи са иъіиѣ Ѣко въздръідддте и въсплдчете са Л 6, 25 Мар (въздъіхдете Зогр).— И 16, 20 Зогр Мар Сав,—Ср. въсплдкдти СА, просльзитн СА ВЪЗДРЬВЬНФВАТИ, -иоуіж, -иоукши сов. (3) [-ревьи- Син (1) Супр (1)] ^т)Хоѵѵ 1. накосо, ид чьто вознегодовать гогЬогІіі зе, гогЬогсіі ве; ѣко въздревьиовахъ ид кездкоиьнъііА міръ грѣшьиікъ відіа Пс 72, 3 Син 2. комоу, чесомоу с усердием последовать кому-л., чему-л. Ьогііѵё пёкоііо, пёсо павіесіоѵаі: и мъі вьздревьиоуимъ коговесельиоуоумоу лнкоу Супр 321, 9-10.— Супр 9, 11 ВЪЗДРЬЖАНИіе, -иіа с (22) [-дръ- Супр (21), -др’- Супр (1)] 1. аахроіе, то ааиеіѵ, ('.), а7у''-Л'ѵіа (’) воздержанно гёггепііѵові, одгікапГ: въздръжаиик же кез’ кьдѣиига чистотъі • и сьмѣреииіа оупрдвнтн сл ие можетъ Супр 279, 23; вьси оуко идѣмъ • сь лѣпъіимъ въздръжаииимъ и чистотж Супр 420, 9 2. еѵХа|Іеіа, еѵаёЗеіа благоволение; благочестие рокога; йсіа, гЬогповІ: и съ страхомъ и трепетомъ • и лѣпъіимъ въздръ- жаииимъ • къ гръдоуоумоу и страшъиоуоулй’ прнстжпнте комькаиию Супр 405, 21-22,— Супр ВЪЗДРЬЖАНЫГЬ, -ъіи прил. (2) [ дръ- Супр (2)] тт)5 аахііаеше воздержанный осігікаѵу: иже плодъиъіимъ словомъ и дѣломъ • иа житик въздръжаи’иок чииіааше Супр 2Т), 30. Супр 171, 14-15 ВЪЗДРЬЖАТИ, -жж, -жиши несов. (6) [-дръ- Евх (1) Супр (5)] 1. кого, чьто хатёхеіѵ задерживать, удерживать хсігхо- ѵаі, гаёггоѵаі; поусти ко к йеміё жеиа кго дов-
еъз рОПОМОШТЬНИЦЛ • ПООуШТЛКМа МЖЖа ВЪЗДрЪ- жашти Супр 434, 6 □ въздръжати са отъ чесо или без доп. (аохцаеі) талеі ѵоѵѵ ёантбѵ воздерживаться обгГкаі еі: тѣлесънок ко когатъство съ троудомъ и колѣзииіж великоіж окрѣтактъ са • им’же въ погыкѣль д(0у)ША не ВЪЗДрЪЖАШТАА СА иджтъ Супр 160, 6; аціе к’то твръдо въздръ- житъ са етъ (! вм. отъ) в’сего • то въ скорѣ принметъ ослакж Евх 696 2 3 2. чьто аѵё%е аОсн придерживаться чего-л. ргійггоѵаі зе пёсеко: ие глаголетъ г(осподь)мь ни к(ого)мъ • не въздръжитъ истииъі • не съло- житъ са съ А'Омж Супр 509, 22 3. в ъ з д р ь- жа еіЛаР’ЦС благочестивый гЬогпу: иже при ниомь оуко въздръжА кѣаше • къ црькъви же вьсѣчьстѣи ие приокьштааше са Супр 298, 1,— Супр 294, 17.— Ср. оудрьжати ВЪЗДРѢЛІАТИ (ОА), -мліж (са), -млкши (са) сов. (12) ѵѵата^еіѵ заснуть, задремать пзпоиі, гдгітпоиі зі: вьздрѣма д(оу)ша моѣ отъ сіуныииѣ Пс 118, 28 Син; въздрѣмашіА сы< въсѣдъшеі иа коиіа Пс 75, 7 Син.— Мт 25, 5 Зогр Мар Ас Сав; Пс 75, 7 Син; 120, 3 Син; 120, 4 Син; Супр 135, 8; 275, 22; 369, 2; 372, 6-7Ср. оусъижтн ВЪЗДОУНЖТИ, -иж, -иеши сов. на кого, чьто (2) ёрсрноаѵ сильно дунуть на кого-л., что-л. (ІусЬпоиІ па пёкоко, песо: и сътво- рнвъше зиамеиик кръстънок иа лицихъ своиуъ • въздоуижшА иа капишта • и тоу авие сътръшА са Супр 180, 15-16.— Супр 230, 2.— Ср. доуижти вЪЗДОухЪ, -а м (17) ат)р, аіОро воздух ѵійисЬ, роѵёігі, оѵгдиЗт: ты къ въздыуаныо въздоухъ пролнѣ Евх 4а 13-14; кѣаше же и въздоухъ стоуденъ Супр 76, 14.— Евх Супр.— Ср. аеръ ВЪЗДОуШЫГЬ, -ыи прил. (1) аёрюе воз- духа род. оѵгсіизі род.: паліАТь дии того • вь йьже възд^шьиыиуъ кѣдъ свокождеии выша • творлтъ Супр 531, 7-8.— Ср. аерьиъ ВЪЗДЪХНЖТИ, -иж, -иеши сов. (16) отеѵа^еіѵ, аѵаатеѵаСегѵ, хатаатеѵа^еіѵ вздохнуть ѵгдесЬпопі: възьрѣвъ иа и(е)ко въздъунжвъ • і г(лаго)ла емоу Мк 7, 34 Зогр, въздъуиж Мар Ас Сав Боян; въздъу- ижвъ д(оу)хомь своімь г(лаго)ла Мк 8, 12 Зогр Мар; плачі са горъко с въздъуш вкльми Клоц 36 37.—Зогр Мар Ас Сав Боян Евх Клоц Супр ВЪЗД’ЫХАНИІб, -иіа с (22)" 1. атеѵаурбе вздох ѵхйусЬапі: въздыуание мое отъ теве не оутассіА Пс 37, 10 Син; съ слъзами и въздыуа ннТ кквше вь прьси своа Супр 524, 26 2. аѵалѵоц дыхание дусЬапі: ты къ въздыха- ньк въздоухъ пролнѣ Евх 4а 13.— Син Служ ВЪЗ В Евх Супр.— Ср. стенаннк; дыхании, нздыха- ник ВЪЗД’ЫХАТН, -аіж, -акши несов. (2) яеѵОеіѵ вздыхать ѵгдусЬаІ: горе вамъ смѣіжштімъ са ныйѣ • ѣко въздыхаете с въсплачете са Л 6, 25 Зогр (въздрыдаате Мар).— Супр 568, 14.— Ср. стенати ВЪЗДЬРАТИ, -держ, -дереши сов. (3) ёхрі- ^оѵѵ вырвать (с корнем) ѵуігЬпоиІ (5 коге- пет): г(лаго)лали кисте оуно сѵкамѣиѣ сеі • вьздери са с въсади са въ море Л 17,6 Зогр Мар Ас (вьзьми са Сав).— Ср. възати, ископати, искоренити еЪЗДѣЛАТИ, -аіж, -акши сов. (1) уеоіруеіѵ возделать (землю) оЬдёІаІ (геті): такожде и трьиикмъ вѣиьчаиъ кыстъ • да вьздѣлаижіж зьлѣ земыж грѣуомъ • своимъ послоушаниимъ кротчѣишж сътворитъ Супр 484, 6-7 ВЪЗДѢТИ, -деждж, -деждеши и -дѣіж, -дѣвши сов. (22) ёхтеіѵеіѵ, аѵатеіѵеіѵ, аіреіѵ, ёяаіеегѵ, біаяетаѵѵѵѵаі, ёхяетаѵ- ѵѵѵаі поднять, воздеть гѵебпоиі, рогбѵіЬ- поиі: вьздеждешн ржцѣ твоі • і инъ та по- ѣшетъ И 21, 18 Зогр Ас Сав (0 Мар); егда въздѣіж ржцѣ моі къ цр(ъ)къві с(віа)т(Ѣ)і твоеі Пс 27, 2 Син.— Зогр Мар Ас Сав Син Евх Супр.— Ср. въздвигнжти, възиести ВЪЗДѢіАТИ ОА, -ѣіж са, -ѣкши са несов. (1) ёяаіееіаОаі подниматься, воздеваться (вверх) гѵедаі зе (ѵгкйги): отАта кжди ржка • да иматъ дръзиовеиик • къ владыцѣ въздѣати са Супр 91, 10 еЪЗИГРАТИ ОА, -аіж са, -акши са сов. (18) ахіетаѵ, аѵахі(>таѵ взыграть, подпрыг- нуть от радости розкосіі габозіі: вьзигра са младѣиишть радоштами вь чрѣвѣ моемь Л 1, 44 Зогр Мар Ас Сав; нынѣ вьзиграіжтъ са праведънъихъ народи Евх 876 18; горы вьзіграшіА сіа ѣко овьни • і хлъмк апікци овьчиі Пс 113, 4 Син; Евх 36 9.— Зогр Мар Ас Сав Син Евх Супр Іі'Ь.ЗНЛѴАННІв, -ига с (1) греч. нет припадок гасЬѵасоѵапі, гасЬѵаі: прѣсжчи еи істочь- иикъ • отъ негоже исходитъ • възкранн еи в’сего възимаииѣ • отъ негоже възимаетъ силж Евх 45а 12 ВЪЗИЛЛАТИ, въземліж, въземлкши и възи- маіж, възимакши несов. (40) 1. аціеіѵ, ХацРаѵеіѵ, хоці^еаОаі, аяоХаѵегѵ (!) брать, получать, принимать Ьгаі (зі), бозіаѵаі, ргцішаі: запрѣти імъ • да ничесоже ие вьземліжтъ на пжть Мк 6, 8 Зогр Мар; онъ съвѣты творѣаше • і на кръві владычъні • цѣиж възімааше Клоц 6а 11 • брать (в руки) Ьгаі (до гикои): въземлжште камеиик мештаауж иа йь Супр 216, 24 • перен.: до колѣ д(оу)шА иашА вьземлеши И 10, 137
въз 24 Зогр Мар □ къзимдтн комъкдиик цетёхеіѵ тйѵ Оеішѵ рѵатрріоаѵ причащаться св. таин ргіртас вѵаёові оііагпі: иже недостойно вьземыжтъ с(ва)ток комъкдиик Супр 421, 5; възимдтн пжть Яерюбе- йеіѵ пускаться в дорогу, в путь ройпікаі севіи: к’то покмьктъ врдчеви троужддіжштоу са • и толикъ пжть вьземыжштоу Супр 361, 6 2. аіреіѵ, арлаСеіѵ, алаітеіѵ брать; отни- мать огіштпаі: въ сиіж иоціъ вьземлжтъ д(оу)шж твоіж Л 12, 20 Сав (истаздіжтт» Мар Ас, істаздіж Зогр) 3. възимати са ёлаіреадаі возвышаться роѵувоѵаі ве: вьсѣко въішеиик въземыжштек са • нд вѣдѣиик кожик Супр 280, 30.— Зогр Мар Ас Сав Син Евх Клоц Супр.— Ср. възно- СИТИ, ПрИИМДТИ ВЪЗИРАТИ, -аіж, -акшн несов. нд кого, чьто (21) атеѵі'Сеіѵ, ёѵатеѵі^еіѵ, асрорйѵ, алоркёлеі'ѵ, лрооёхеіѵ, аѵаОешреіѵ; (нзннцд възирдьь Хо^ф тф осрйаХцф) смотреть, взи- рать ѵгЫіхеі, Ыедёі, сііѵаі ве: шчі его ид оукогаго възірдете Пс 9, 29 Син; ид йь присно вьзирдше Супр 79, 27-28; из’ницд вьзирдА дѣвичж жтрокж съмотрѣше Супр 240, 4.— Ен Син Евх Клоц Супр Рыл.— Ср. прѣзирдти ВЪЗИСКАНШб, -ніа с (4) (Зустщіс;, ёл і^і)тт|аі5, аѵаСіітт]аіб поиски Ыедапі, ѵуЫебапГ: ид вьзискдник заклжждъшоуоумоу аддмоу сьнити моими штедротдми ХОШТЖ Супр 247, 13.—Супр 131, 3; 145, 17; 220, 12 ВЪЗИСКАТеЛЬ, -м м (1) 6кхіхт)Т’Пб тот, кто судит, обсуждает ровигоѵаіеі: послоуш- никъ ко ксмъ чоудесемъ влдстельскомъ • а не вьзискдтель кожькмъ дѣлесемъ Супр 501, 28 ВЪЗИСКАТИ, -искж и -иціж, -иціеши сое. и -иска», -искавши несов. (>100) 1. аѵа^т]- теіѵ, ^ртеіѵ, ёиСртеіѵ, ёлі^тітеіѵ отыскать, разыскать/искать ѵуЫебаІ/Ыебаі: вьзи- штете мене і ие окрлштете И 7, 36 Зогр Мар; приде к нимъ полемъ... вьзискдті и влачити крьстиганы • нд трѣкы Супр 125, 12; възврдтисте са въ і(ероусд)л(и)мъ • вьзи- скавкшта его Л 2, 45 Зогр Мар Ас Сав Боян • перен.: въсхвалььтъ г(оспод)ѣ възіскжште его Пс 21, 27 Син; не имамъ ко съде прѣкъі- важціа града • нж грѣджціаго възискдимъ Евр 13, 14 Ен 2. 4лхеіѵ; (зѣло възискдти лоХѵярауцоѵеіѵ) изучить/изучать; наблю- дать ргогкоитаІДкошпаі: вьзискдти • оуко лѣпо вьзлмкькнии • словесе кже о смок’ви Супр 347, 25; тъгда вкзвѣріЛж чоудеси зѣло вьзиштж се» си ржкоіж Супр 500, 30 3. ёхСртеіѵ, ёлі^ртегѵ, ^ртеіѵ, аітеіѵ захо- теть/хотеть, пожелать/желать гаіоихіі/ въз Іопйі, сЫІІ: вьзиштжтъ вьннтн • і не възмогжтъ Л 13, 24 Зогр Мар Ас Сав; іже дште вьзиштетъ д(оу)шж своіж с(ъ)п(а)- сти погоукитъ іж Л 17, 33 Зогр Мар; въсё- съждгаемъіхъ о грѣсѣуъ ие възискд Пс 39, 7 Син 4. ёиСтітеіѵ потребовать/требовать, взыскать/взыскивать (долг, отчет) ѵуха- сіаі/ѵухасіоѵаі (сііиіі, йсеі): вьзиштетъ са отъ рода сего Л 11,51 Зогр Мар; не възіштетъ Пс 9, 34 Син.— Зогр Мар Ас Сав Ен СинЕвх Супр.— Ср. въпрдшдти, изискдти, искати ВЪЗИСКФВАТИ, -коуіж, -коукшн несов. кого, чесо (1) ёлі^тітеіѵ искать, отыскивать Ыедаі, ѵуЫебаѵаІ: тдче въшъдъ въ црък’киште дртемидово * вьзисковааше капнштъ црькъ- вънъіихъ Супр 221, 8.— Ср. възискати, искати ВЪЗИТИ, -идж, -идеши сое. (88) аѵсфаіѵеіѵ 1. ёлфаі'ѵеіѵ, аѵёрхеайаі, ёлаѵёрхеойаі, аѵаХар|Заѵеа'&аі, аѵатрёхеіѵ взойти, под- няться ѵурі (паігоги), ѵувтоиріі: оузьрівъ же идродъі вьзиде на горж Мт 5, 1 Зогр Ас Сав • перен.: і огнь възгорѣ сіа въ іікові і гнѣ-въ-зіде (! вм. гнѣвъ възіде) на і(здра)илѣ Пс 77, 21 Син; на срьдьце чловікоу ие вьзиде Супр 154, 11 2. взойти, возрасти ѵгері, ѵ/.гйві: дро(у)гое паде въ трънии • і вьзиде тръние и подави е Мк 4, 7 Мар (0 Зогр) 3. ёяаѵсгуегѵ, ё^ёрхеаОаі уйти, отойти ѵурі, о<іе)Гѣ, осіе)еѣ: вьзиде же і осифъ (! вм. і Іосифъ) * отъ гдлилеьь • града иаза- ретьскд Л 2, 4 Зогр Мар Ас Сав; вълѣзь же въ едінъ от(ъ) кордыцк... молі и от землА възити мало Л 5, 3 Ас (отъстжпнти Зогр Мар).— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Евх Клоц Супр.— Ср. вълазити, вълѣсти, вънити, въстжпнти, въсходити, въуодити; изитн, исходити, отити; въздрдсти ВЪЗЛАГАТИ, -аіж, -акшн несов. (18) тіОёѵаі, ёяітіОёѵаі, ёѵалотіОёѵаі класть, возлагать кіаві, рокІабаѴ. і окрѣтъ ж възлдгаетъ нд рамѣ своі Л 15, 5 Зогр Мар • перен.: нд иегоже о(ть)цд окѣтованнѣ твоі възлдгдеши Евх 92а 8 ф възлагати ржцѣ, ржкж тіОёѵаі, ёягсгвёѵаі, ёхтеіѵеіѵ тае хеірае возлагать руки ѵкіасіаі гисе: окемъ іа клдгословлѣдше * възлдгдіа ржці иа на Мк 10, 16 Мар Зогр.— Зогр Мар Ас Сав Евх Супр.— Ср. въсклдддти възлдкдти са Зогр Син см. възалъкати СА еъзлежлти, -жж, -жнши несов. (72) йѵаиеіаОаі 1. лежать Іегеі: оузьрѣ въпапрьті тоа чьстъиъіа црькъве • мжжд чоудъиа свата вьзлежАшта и оумираіжштд Супр 296, 6 2. иатаиеіойаі, иатаиХіѵеайаі; (възлежати съ онѵаѵаиеіаОаі) возлежать (за трапезой) 138
б въз Іеіеі (и зіоіи ргі ійНе), зіоіоѵаі: мьздоімьци пришедъше къзлежАдхж съ и(соу)сомь Мт 9, 10 Зогр Мар Ас; вьзлеждхж Сав; съ мъітари вьзлежддше • и сь лккодѣицдми живѣдше Супр 474, 1.— Зогр Мар Ас Сав Ен Евх Супр.— Ср. леждти ВЪЗЛеТЁТИ, -леціж, -летишн сов. (1) аѵалётепОаі взлететь ѵгіёіпоиі: мжчеиомъ же вывъшемъ тѣмъ сватыимъ • и вьзлетѣвъ- шемъ ид иеко Супр 256, 21-22 ВЪЗЛеЦІИ, -лагж, -лажсши сов. (50) 1. аѵалілтеіѵ, хХіѵеіѵ, ёлітіОёѵаі ёаѵтбѵ возлечь, лечь иІеЬпоиі: іже с въздеже ид пръси его И 21, 20 Зогр Ас Сав (0 Мар); зной же въ прѣплддьиии Бывъшоу * въздеже міѵусии подъ кдмъікомъ великомъ Супр 275, 16-17 2. хатахХіѵеаОаі, аѵахХіѵеаОаі, аѵалілтеіѵ, аѵахеіаОаі возлечь (за трапе- зой) иІеЬпоиі (га зійі ргі іісііе): егдд въіс(тъ) година • вьзлеже і оба иа деслте апо(сто)ла съ нимь Л 22, 14 Зогр Мар.— Зогр Мар Ас Сав Охр Ен Супр.— Ср. леціи ВЪЗЛИВАТИ, -аіж, -дкши несов. на чьто или без доп. (6) ёліхеіѵ, хеѵоѵѵ лить, на- ливать, возливать (устар.) паіёѵаі, Ііі: оваза строупъі его • вьзливаіа масло і виио Л 10, 34 Зогр Мар Ас Сав.— Супр 179, 1; 457, 4-5.— Ср. изднвдти ВЪЗЛИІАТИ, -лѣвъ, -лѣвши сов. ид чьто или без доп. (14) [-льѣ- Зогр (1) Мар (1)] хатахеіѵ, ёліхеіѵ, РаХХеіѵ, ёліРаХХеіѵ на- лить паііі: длдвѣстръ ХРИЗЛѴЫ--- вьзльѣ емоу на глдвж Мк 14, 3 Зогр Мар; повслѢша принести олово и рдстопивъше възлиатн на очи Супр 264, 21-22 • перен.'. вьзлѣи на нь клагодѣть • и рлзоумъ Евх 95а 1.— Мт 26, 7 Зогр Мар Ас Сав; Мт 26, 12 Зогр Мар Ас Сав; Евх 20а 20; Супр 408, 11.— Ср. излити ВЪЗЛОЖИТИ, -жж, -жиши сов. чьто ид кого, чьто; чьто комоу (>100) ёяітіОёѵаі, леріті- Оёѵаі, аѵатг&ёѵаі, тіОёѵаі, ёліРаХХеіѵ, ЛЕріхеіаОаі, аѵасрёреіѵ, ёлібеіѵ (!), аѵа- теіѵвіѵ (1) положить, возложить роіогіі: съплетъше вѣиьць отъ тръииѣ • възложиша ил главж его Мт 27, 29 Зогр Мар Ас Сав; ТОГЬДА възложетъ (! вм. възложіатъ) НА олт(д)ръ твои тельціА Пс 50, 21 Син • перен. лвеітійёѵаі, хататіОеаОаі, ѵлоРаХХеіѵ, ёѵ- тібвоОаі, ёліХацРаѵеіѵ: възложи на на кл(л)г(осло)вение твое Евх 13а 1; не бъіша тлкоа рачнли кмоу възложити слдвъі Супр 442, 4; възложнмъ ид та мжкы Супр 258, 29 • греч. нет надеть оЫёсі: поп(ъ) вьзложь оурлрь • и фелонь Евх 386 4 • л<>оатг&ёѵаі прибавить ргіро)іі: кто же отъ васъ пекъі въз са • можетъ възложити на тѣло свое ♦ лдкъть единъ Мт 6, 27 Сав (приложити тѣлеси своемь Зогр Мар Ас) • без доп. аѵатг&есг&аі дать монашеский обет газІГЬіі зе, зіогіі геЬоІпі зііЬ: прнзьрн... ид съмѣреиие рака твоего сего • іже възложн • и ісповѢда прѣдъ миогы съвѣдѣтелъі Евх 936 10 ♦ възложити ржцѣ, ржкж ид кого а) ёлгсг&ёѵаі тае хеірае, трѵ хеіра возложить руки, руку на кого-л. ѵіойіі гисе, гики па пёкоііо: тъкъмо на мало неджжьиикъ възложи ржцѣ і ицѣли Мк 6, 5 Зогр Мар; і ицѣли ИеДЖЖЪИЪПА • ВЬЗЛОЖЬША ржкж СВО№ ИА иь Евх 40а 14-15' б) ёліРаХХеіѵ та^ хеісас поднять руку, взять ѵгІаЬпоиі гики, гарпоиС: тогда прнстжпьше • възложиша ржцѣ ид и(соу)сд • і іаша и Мт 26, 50 Зогр Мар Ас Сав Боян; възложити газвъі лХтіуае ёліхіОёѵаі изранить ггапіі: въ рдз- боіиикы въпдде * іже... і ѣзвъі възложьше отидоша Л 10, 30 Зогр Мар Ас Сав; възло- жити очи тг&ёѵаі тоѵе бсрОаХройе устре- мить взгляд иргй ггак: ізгоиіАштеі міа нынѣ ОБІДЖ МІА • 041 СВОІ ВЪЗЛОЖИША оуклоиішіА иа земъвк Пс 16, 11 Син.— Зогр Мар Ас Сав Боян Син Евх Супр.— Ср. НАЛОЖИТИ, ПОЛОЖИТИ еъзлѣглниіб, -ига с (1) яеохгохХіоіа возлежание за трапезой Іеіепі и зіоіи: лмбатъ же възлѣгдииѣ на вечерѣхъ Мт 23, 6 Ас (прѣждевъзлѣгдииѣ Мар, 0 Зогр).— Ср. прьвовъзлежеиик, прьвовъзлѣгдиик, прѣ- ждёвъзлѣгдиик ВЪЗЛѢСТИ, -лѣзж, -лѣзеши сов. (13) аѵаРаіѵеіѵ, ёліРаіѵеіѵ взойти; влезть (на- верх) ѵуіёгі (паііоти), ѵузіоиріі: і прѣди текъ вьзлѣзе ид с’ѵкомдриіж • да видитъ іс(оус)д Л 19, 4 Зогр Мар Ас; вьзлѢзоша НА ХРАЛЛИНЖ тьмиичьижіж Супр 184, 6-7.— Л 5, 19 Зогр Мар Ас Сав; Пс 131, 3 Син; Супр 41, 14; 118, 7; 350, 13; 565, 30.—Ср. възити, вълѣсти, ВЪСХОДИТИ ВЪЗЛЮБИТИ, -бл№, -виши сов. (>200) [въжлм- Киев (1), възьвъзлкб- (!) Ас (1)] 1. буалаѵ, сріХеіѵ, ёрааОаі, еѵсрраіѵеаОаі по- любить, возлюбить (устар.) гатііоѵаі зі, оЬ- ІіЬіІ зі: вьзлкбиши г(оспод)а к(ог)д своего • отъ всего сръдьцд твоего Л 10, 27 Зогр Мар Ас Сав; законъ же твоі вьзлмкихъ Пс 118, 113 Син; г(оспод)і к(о)же идшъ • възлквлеи тако дѣвъство Евх 806 22-23; вьзлмкивъшеи мі(рь сь) и мірьскъими пек’(ше) са Рыл 5ба 1 □ в ъ з л м б л к и ъ, -ъіи в знач. прил. или сущ. ауалтітбс; любимый, дорогой, возлюбленный тііоѵапу, сігаЬу: се отрокъ мои егоже ізво- лиуъ • възлмБлеиъі мои • на йьже благоізволи д(оу)шд моѣ Мт 12, 18 Зогр Мар Ас Сав; 139
въз кгда дастъ възлюклеиъіимъ своімъ сонъ Пс 126, 2 Син 2. ёлілоОеіѵ, лоОеіѵ, Оёкеіѵ, ёрааОаі захотеть, пожелать гаіоигіі: вьзлюкихъ с(ъ)п(ас)ение твое Пс 118, 174 Син', кже вьзлюкиша въсприАША Супр 55, 5; вьселити са вь иъі вьзлюки Супр 507, 6 □ възлюклкиъ, -ъіи в знач. прил. лоОеіѵбе, лойоѵцеѵое желанный ѵуіоигепу: есе намъ приде вьзлюкькиок и сьпасиок праздеиьство Супр 486, 25-—Зогр Мар Ас Сав Ен Син Киев Евх Клоц Супр Рыл.— Ср. въсхотѣти; възлюклкнъ ср. люкьнъ ВЪЗАЮБА№НИКЪ, -а м (3) ауалт]тбс дорогой, любимый тііоѵапу, бгаЬу: приставь възлюкькииче сумъ си къ глассу Супр 317, 13-14,— Супр 317, 1; 317, 27-28,—Ср. ВЪЗЛЮКИТН (възлюклкнъ) КЪЗЛЮБЛІбНИіе, -ига с (3) [въжлю- Киев (1)] ауалті, ауалтщіе любовь Іазка: положішіа иа міа... иеиавістъ за възлюклеиье мое Пс 108, 5 Син.— Киев 56 5; Евх 10а 3-4 ВЪЗЛЛАГАТИ, -га№, -гакши несов. (5) 1. бѵѵааОаі быть в состоянии Ьуі в іо, тосі: междю нами і вами * пропасть вельѣ оутврьди са • ѣко да х°таштеі мниути • отъ судоу тамо • ие възмагавктъ Л 16, 26 Зогр Мар Ас Сав 2. ёѵбѵѵацоѵаОаі возрастать, усили- ваться ѵ/такаі зе, паЬуѵаі вііу: крат(иіа) възмагаіте о г(оспод)и Еф 6, 10 Ен.— Ср. моціи възметати Супр 118, 9 см. възмѣтати ВЪЗЛЛФЖЬНЪ, -ъіи прил. (29) 1. бѵѵатое возможный тогпу: кьсѣ възможьиа вѣроуіж- штюмоу Мк 9, 23 Зогр Мар Ас Сав Боян • 6 хата бнѵаціѵ посильный о<1роѵГ<1а]ГсГ тогповіі: прнемън възможьно прнношеиие въдовица Евх 136 9 □ възможьно (кетъ) в знач. сказ. бѵѵатбѵ ёаті возможно ]е тогпо: молѣаше са • да аште възможьно есть • мимо ітн отъ йего чѣсъ Мк 14, 35 Зогр Мар 2. възможьиа (вин. ед. м) сътворити кого бѵѵацобѵ тіѵа укрепить кого-л. ровіііі пёкоііо: помолимъ же са... да когъ кште паче и паче възможьиа съ творитъ кго Супр 302, 24-25.— Зогр Мар Ас Боян Евх Супр.— Ср. моціьнъ; възможьиа сътворнтн ср. оукрѣпити ВЪЗЛЛФЩИ, могу, -можешн сов. (93) 1. іахѵегѵ, бнѵааОаі, бѵѵатбѵ (1); (ие възмоцш абѵѵатоѵ еіѵаі) ровве, ѵаіеге смочь, суметь тосі, бокахаі, доѵёві: како мъі ие възмогомъ ізгъиати его Мк 9, 28 Зогр Мар Ас Боян (могохомъ Сав)', како оуко възможемъ присту- пити къ таковоуоумоу мучителю Супр 215, 25 • (не възмоцш абѵѵатеіѵ) осуществиться, претвориться (в жизнь) ивкиіеспіі ве: кда не възможетъ отъ мене • сътворьшоуоумоу ВЪЗ вьсѣчьскага словомъ Супр 249, 16 (не изне- можетъ... вьсѣкъ г(лаго)лъ Л 1, 37 Зогр Мар Ас Сав) 2. бѵѵацоѵаОаі, аѵбрі^еайаі стать могучим, стать крепким, укрепиться ѵгтосі ве, паЬуі *тосі, хезіііі: да і иъи възможемъ въ въжлюклеииі Твоемь Киев 56 4-5; того ради кратига да възможемъ вьси Супр 63, 15-16 3. кого, чьто; на кого, на чьто хатюхѵеіѵ одолеть ргетосі: въ въздрастѣ юиѣ покѣднвша • вьзможе иа старость Супр 522, 10; не възмогутъ иа та Евх 916 6-7— Зогр Мар Ас Сав Боян Син Киев Евх Клоц Супр Рыл.— Ср. прѣмоцін, преодолѣти, оукрѣпити ВЪЗЛЛЬЗДИіе, -ига с (4) [-мъз- Ен (2)] ацофі), ціоОаяобоаіа воздаяние, отплата одтёпа, одріаіа: оустави оустръмькнье то • да ие вьзмьздьга троудиааго « рек’ше ц(ѣса)рьствига вѣчьиааго лишиши са Супр 558, 12,— Евр 10, 35 Ен; Евр 11, 26 Ен; Супр 480, 19.— Ср. възданнн, въздашик, въеплаціеиик ВЪЗЛЛѣРИТИ, -рі», -рншн сов. (5) аѵтщет- реіѵ измерить, отмерить патёгіі, осітёгіі: вь ниже мѣру мѣрите • възмѣрАтъ вамъ Мт 7, 2 Зогр Ас, вьзмѣритъ са вамъ Мар (мѣритъ са Сав).— Л 6, 38 Зогр Мар,— Ср. намѣрити ВЪЗЛЛѣТАТИ, -аіж, -акши несов. (2) [възмет- Супр (1)] 1. ёхрілтеіѵ подбрасы- вать, взметать ѵуЬагоѵаі ѵгЬйги, гогѵігоѵаі: нъ [ѣ]ѣко п(ра)хъ его(же) вьзмѣтаетъ вѣтръ отъ ліца земліА Пс 1, 4 Син 2. ёяі|ЗаНеіѵ кидать, бросать Ьагеі: възметаахж же слоугы дигаволА иа сковраду • пьцьлъ • и масло и трьстик Супр 118, 9.— Ср. възмжціати, метати, помѣтати ВЪЗЛЛАСТИ СА, -мату са, -ллАтеши и сов. (9) тараааеаОаі 1. зашататься гакута- ееі ве: възміасіа сіа і вьсколѣкашіА сіа ѣм пиѣиі Пс 106, 27 Син 2. прийти в смятение, взволноваться ирасіпоис ѵе гтаіек, гперо- корі ве, ѵггивіі ве: вен ко видѣвъше і • і вьзматоша са Мк 6, 50 Зогр, ВЬЗМАША СА Мар; възміасіа сіа вьсі иеразоумьні еръдьцемь Пс 75, 6 Син; вьсь градъ възліАте сл • отъ къівъшааго страха Супр 22, 15-16; миръ і оукогъ есмъ азъ • и ср(ъ)д(ь)це мое възміАте сіа во миѣ Пс 108, 22 Син,—Пс 64, 8 Син; 103, 29 Син; Евх 76а 24-25,- Ср. възллжтити, СЪЛЛАСТИ, съллжтити ВЪЗЛЛЖЖАТИ, -аіж, -акши несов. (1) аѵбріСЕоОаі мужать паЬуѵаі тихповіі, віаіесповіі: миръ текѣ крѣпи са и възмжжлн Супр 193, 29 ВЪЗЛЛЖТИТИ, -мжціу, -ллжтиши сов. (17) 1. възмжтнтн са тауаааеоЪаі прийтив 140
въз движение гохѵігіі зе, гогЬопгіі зе: ч(ловѣ)кд не ІМАМЬ • ДА ЕГДА КЪЗЛѴКТИТЪ СА ВОДА * къкръжетъ ма въ кжпѣль И 5,7 Зогр Мар Ас 2. възмжтнтн перен. ёхтараооеіѵ, біаибптеіѵ привести в замешательство, смутить иѵёзі. ѵе гшаЬек, ѵггизіі: оустрдшеннѣ тмѣ възмжтішіа міа Пс 87, 17 Син □ възмжтнтн са тарасюегѵ ёаѵтбѵ, тараа- аеаОаі смутиться гкогтоиШ зе: нъінѣ д(оу)шд моѣ възмжтн са И 12, 27 Зогр Мар Ас Сав Боян.— Зогр Мар Ас Сав Боян Син Супр.— Ср. възмастн са, съмастн, СЪМЖТИТН вЪЗМЖЩЛТИ, -аіж, -акшн несов. (6) 1. тарастсгеіѵ, тараооеоОаі приводить в движе- ние иѵадй ѵ роЬуЬ: д(н)ѣ(е)лъ во г(осподь)- НЬ НА ВЬСѣ лѣта... ВЪЗМЖШТААШе водж И 5, 4 Зогр Мар Ас □ възмжцідтн са хлоѵеіаЬаі трястись, дрожать сЬѵёі зе, ігазі зе: тѣло во вь стоудень въпадъ... ВЪЗМЖШТАКТЪ» СА • н въскыпнтъ • зжвомъ зъшыжштемъ са Супр 89, 16 2. перен. греч. нет приводить в замешательство, смущать иѵабёі: ѵе гтаіек: кгда воіазнь н стрдхъ • окьметъ земьнАдго • вьсе кго естьство авнк възмжштактъ Супр 471, 21 22.— Супр 496, 11.— Ср. ЛЛАСТН, МЖТНТН, СЪМЖЦІАТН ВЪЗЛІЖЩвНИіе, -ніа с (ІО) тарахп, оалос волнение, движение гѵіпёпі, роЬуЬ: нже пръвѣе вълажаше по възліжштенн кодъі > съдрдвъ вывАдше И 5,4 Зогр Мар Ас ф в е з възмжціенніа аОбксото^ не помутневший Ьег гакаіи, пегакаіепу: вес порока съсждъ • ве скврънъі хлѣвннд • везъ възмжштенніа стьклѣннцд Супр 243, 3 4-—Л 21, 25 Зогр Мар Ас Сав; Пс 88, 10 Син; Супр 496 12.— Ср. съмлтеннк, съмжірдннк ВЪЗНАКЪ нареч. (1) гіятю^ навзничь пагпак: н лежитъ възндкъ въскрѣшенне вьсѣмъ • и оумрьштенъ бываатъ вогъ пльтніж * вьскрѣшдАн мрьтвъіА Супр 456, 5 ВЪЗНбНАВИДѢТИ, -внждж, -вндишн сов. (54) щоеіѵ возненавидеть ро]тоиі: пепаѵізі к пёкоти: възнендвндншн врдгы своіа Мт 5, 43 Зогр Мар, възнендвіді Ас (нендвндншн Сав); възнендвідѣ вьсьь творььцііАіА ве- здконенье Пс 5, 6 Син.— Зогр Мар Ас Сав Зогр-пал Ен Син Евх Клоц Супр ВЪЗНеПЬЩвВАТИ, -цюуіж, -ціоукшн сое. (1) ЬпоХарРаѵеіѵ предположить, подумать ротузііі (зі): вьзнепъштевд вездконье • ѣко кждж тевѣ подобенъ 77с 49, 21 Син.— Ср. помъіслити възнесениіе, -ига с (4) 1. то аѵактіф'Ой- ѵаі вознесение ѵупезепі (ѵгЬйги): по възне- сеиьн вывъшннмь нд н(е)во • сѣде о деснжж к(ог)д Евх 62а 6-7 2. перен. въз В ёпараіе возвышение роѵузепі: вьзнЕсенннмъ нѣкъінмъ нлн велнчдднннмъ атъ • въ сьгрѣшеньк попоуштенъ въістъ въпдстн Супр 519, 13. Супр 545, 20; 570, 4.—Ср. възношеннк, въсхожденнк ВЪЗНеСТИ, -сж, -сешн сов. (>100) 1. аѵафёреіѵ, гпроѵѵ, ёпаіреіѵ, аѵапетаѵѵѵѵаі (!), алеірегѵ (!) поднять (вверх), вознести ѵупёзЬ (ѵгЬйги), ѵухсІѵіЬпоиІ:, рогсІѵіЬпоиІ:: нд кдменъ вьзнесешн міа Пс 26, 5 Син; Ѣкоже мосн вьзнесе змніж въ поустынн • тлко ПОДОВААТЪ са възнестн съіноу чл(о)в(ѣчь)скоу- моу И 3, 14 Мар Сав Ас (2)ф еіаауеіѵ, аѵауеіѵ, поіеіѵ (!) принести ргіпёзі:: вьзнѢса і въ і(ероусд)л(н)мъ Л 2, 22 Зогр Мар Ас Сав; възнесж тевѣ волъі н козълъі Пс 65, 15 Син □ възнестн гласъ аіреіѵ тт|ѵ фсоѵрѵ подать голое, заговорить рогѵесіпоиі: Ыаз, ргошіиѵіі: тн вьзнѢса гласъ г(лдго)ліжште Л 17, 13 Мар Зогр Ас □ възнестн са ОіроѵоОаі подняться (вверх), вознестись ѵупёзі зе (ѵгЬйги), ѵгпёзі зе, рогсІѵіЬпоиІ: зе: възнесн сіа н(д) (не)в(е)- сд Пс 56, 6 Син 2. перен. йіроѵѵ, ёпаіреіѵ повысить, возвысить роѵузіі, роѵгпёзі, ѵуѵузіі: слава моѣ вьзнесе глдвж моіж 77с 3, 4 Син; всѣкъ... съмѣрѣьы са • вьзнесетъ са Л 14, 11 Зогр Мар Ас (възноентъ са Сав) □ възнестн са ѵіроѵаОаі, ёпаі- реаОаі, цетеюріСеайаі возвыситься роѵузіі зе, ѵуѵузИ зе, роѵгпёзі зе: нже вьзнесетъ са съмѣрнтъ са Мт 23, 12 Мар Ас (0 Зогр); до- колѣ възнесетъ сіа врдгъ моі на міа Пс 12, 3 Син; къніазн людъецні... зѣло възнѣсьь сіа Пс 46, 10 Син • лроахбптеіѵ продвинуться вперед рокгосЬ: наипаче во възнесжтъ са нечъстнвнн 2 Тим 2, 16 Ен.— Зогр Мар Ас Сав Боян Ен Син Евх Клоц Супр.— Ср. възвестн, възвъіентн, възвъішнтн, въздвнг- нжтн, възнтн, възатн; възнестн ГЛАСЪ ср. възъпнтн ВЪЗНИКНЖТИ, -нж, -нешн сов. (6) аѵа- ѵеѵеіѵ, біахѵптеіѵ пробиться, подняться ргопікпоиі па роѵгсЬ, ѵгіусіі зе: некълн ВЬЗННКНЖ НЗ ГЛЖВННЪІ БЕЗАКОНЕН МОНХЪ Евх 69а 1-2 • перен. аѵаѵі)феіѵ прийти в себя, воспрянуть ѵграшаЬоѵаІ: зе, ѵгсЬоріі зе: видѣвъ же а отънемогъшА молнтвж сътворн о нихъ и възннкоша Супр 39, 12.— Пс 91, 8 Син; Супр 41, 3; 41, 8; 48, 24-25.— Ср. ВЪЗВЪНЖТН, ВЪСПрАНЖТН ВЪЗНИСТИ, -ньзлц -ньзешн или възнь- ЗНІЬТИ, -ньзнж, -ньзнешн сов. (8) яерітіОё- ѵаі наколоть, насадить паЬосІпоиІ, пазасііі: НСПЛЪНЬ ГЖВЖ ОЦЬТА • ВЬЗНЬЗЪ НА трьсть • ндпдѣдше і Мк 15, 36 Зогр Мар.— Мт 27, 48 Зогр Мар Ас Сав; И 19, 29 Зогр Мар 141
въз възносити, -ношж, -носншн несов. (31) 1. аѵафёреіѵ, аѵауеіѵ, гнроѵѵ, аѵѵгроѵѵ поднимать, возносить (устар.) ѵупазеі ѵгЬй- ги, гсІѵіЬаі, рогсІѵіЬоѵаі: възносіа овлакы отъ посл'кдьншхъ земльь Пс 134, 7 Сим; отъ гноішта възносьъ оукога Пс 112, 7 Син • приносить ргіпазеі: 'гклске оуко възноснмъ жрътвж ХКАЛ-Ь вынж б(ого)вн Евр 13, 15 Ен о възносан в знач. сущ. 6 аѵафёрюѵ но- СИЛЫЦИК ПО8ІС : ХерОВНМЪСКЫН престолъ оугото- внлъ са кетъ • възносАштен Адрн • иначе готовн Супр 470, 25; възноентн са аѵа- фёреоОаі подниматься, возноситься ѵупазеі зе ѵгЬйги, хсіѵіЬаі зе, рогсІѵіЬоѵаі зе: възно- шааше са на н(е)ко Л 24, 51 Зогр Мар Ас 2. перен. гнроѵѵ, ѵлерѵгроѵѵ повышать, воз- вышать роѵузоѵаі, ѵуѵуёоѵаі: всакъ... сълѵЬ- рААі са възноснтъ са Л 14, 11 Сав (вьзне- сетъ са Зогр Мар Ас) • восхвалять ѵе- ІеЬіі: възносіте г(оспод)а в(ог)а нашего Пс 98, 5 Син; Ен 326 4; 326 8; 326 17 о възно- ентн са гнроѵѵ ёаѵтбѵ, ретеюріСеаОаь, ёлаіреаОаі гордиться, кичиться, возвышать- ся роѵузоѵаі зе, ѵуѵузоѵаі зе: въі... не възносите са Л 12, 29 Зогр Мар; аште па- детъ врагъ твон не порддоун са • н о потъ- чеии’Г кмоу не възносн са Супр 126, 21.— Зогр Мар Ас Сав Син Клоц Супр.— Ср. въздви- затн, възнматн, выснтн са възношениіе, -ніа с (3) [взноше(н) Ас (1), взно(ш)н Ас (1)] 1. възношеннк гос под ьнк ’Аѵакгр|п<; тоѵ хѵріоѵ Возне- сение Господне \апеЬеѵзіоирепі Рапё: въ че(тврътъ)к(ъ) взношен(не) г(осподь)не Ас 28аа 1 2. аѵафора жертвоприноше- ние, жертва оЬёі’: тогда блдговоліші жрътвж правьдж • възношенігЪ въсесъжагаемаа 17с 50, 21 Син.— Ас 155а 26.— Ср. възиесе- ник, въехожденнк, прнношеннк възньзнжтн см. възннстн ВЪЗОР’Ь, -а м (2) 1. о-фіе ВВД ѵгЫесі, ѵге- ггепі: стрдш’номъ възоромъ • н свер’Ьпа власы нмжшта Супр 40, 12 2. Оёара взгляд, взор роЫесІ: а ты лнетвннмъ закрывъ очн сн • вьсъ са тамо пр’Ьда... нн къ цв’Ьтьца възороу лнчесе свокго не пр'кведы Супр 335, 13.— Ср. внд'кннк, възьр'Ъннк, зракъ в ъ з п н т н Супр см. възъпнти ВЪЗ'ЬВАНИІб, -ніа с (4) аѵахХт]Оі<;, то фа>ѵт|оаі зов, призыв гаѵоіапі, ѵугѵапі: посъланъ быстъ гаурнлъ • носа адамоу на- 4*аннк възъванніа Супр 244, 8.— Супр 243, 29-30; 350, 7-8; Зогр-лл 1а 1.— Ср. прнзъва- инк ВЪЗ’ЬВАТИ, -зовж, -зовешн сов. (87) [-зьв- Ас (6) Син (3), -зв- Син (1) Ен (2) Супр (1), -зжв- Син (1)] 1. хра^егѵ, аѵа- 142 въз хра^еіѵ ёххра^еѵ’, храѵуа^еіѵ воззвать, воскликнуть гѵоіаі, ѵукгікпоиі: възъва же въ цръкъве • оучА н(соу)с(ъ) И 7, 28 Зогр Мар Ас; гласьмъ моімъ къ г(осподе)ві возь- ва\ъ Пс 3, 5 Син 2. хаЛеіѵ, ёліхалеіаОаі, фсоѵеіѵ позвать, призвать гаѵоіаі, роѵоіаі: възъваах« сл'кпьца Мк 10, 49 Зогр (зъваа\ж Мар); аште не бы мене напрасно възъкалт Супр 276, 4 * хаХеьѵ, аѵахалеіѵ, аѵті- хаХеіѵ, лроахалеіѵ пригласить рогѵаі: ч(лов'Ь)къ етеръ сътворн вечерж велыж • і възъва многы Л 14, 16 Зогр (зъва Мар Ас Сав) 3. ярооауоребеіѵ назвать пагѵаі, ро- )тепоѵаі: сжштжіж влждьннцж не кызъвл Блждннцеіж нъ женоіж Супр 394, 16.— Зогр Мар Ас Сав Боян Ен Син Евх Супр Зогр-лл.— Ср. възглаентн, възъпнтн, иарецт, пригласити, прнзъватн ВЪЗТ>ПИТИ, -пн№, -пикши сое. (>100) [-зьп- Мар (2) Ас (18) Супр (9), -з’п- Супр (6), -зп- Супр (5)] 1. без доп. хра^еьѵ, храг- •уа^еіѵ, аѵахра^еіѵ, 0оаѵ, ёх0оаѵ, аѵа[3оаѵ, ёлфоаѵ, фсоѵеіѵ, аѵафюѵеіѵ, ёлкршѵеіѵ; (възъпнтн гласомъ ёлаіреіѵ фсоѵтуѵ, <ршѵт|Ѵ ХртіаОаі) воскликнуть, вскричать, возопить ѵгкгікпоиі, гѵоіаі: отъ страха възъпиша Мт 14, 26 Зогр Мар Ас Сав Боян; възъ- пнвъшні гласомъ отъ народа Зогр 130а 3, Мар 766 19; кназн же вел’мн вьзпнвъше вьсмипшл са Супр 138, 1 2. кого, чьто Роаѵ, аѵсфоаѵ провозгласить, объявить ргоЫазіі, ѵуЫазіі, ргоѵоіаі: паче же наше съпдсеннк къзъпнТмт Супр 479, 14 3. кого аѵахаХеіаОаі позвать, призвать гаѵоіаі, роѵоіаі: теке кдного тыиі- чоу вьзъпнвк Супр 311, 8.— Зогр Мар Ас Сав Боян Ен Служ Евх Клоц Супр,— Ср. въздроутн, възъватн, въекрнчатн възъирнти СА Супр 112, 17 см. възв- ритн СА ВЪЗ’ЫВАТИ, ~а№, -дкшн несов. (3) 1. ёлі- хаХеіоОаі взывать, кричать ѵоіаі: въиегда вьзывдхъ оуслыша мьь Б(о)же Пс 4, 2 Син 2. аѵахаХеіаОаі звать, приглашать роѵо- Іаѵаі: крьстьнок же др'Ьво н ошьдъши’іхъ отъ ада пакы възывдаше Супр 489, 21,—Евх 73а 3.— Ср. въпнтн, зъватн възьвъзлюбіх'ь И 19, 9 Ас см. ВЪЗЛЮБНТН ВЪЗЬРѣНИІб, -ніа с (4) брааід взгляд роЫесІ: иже естъ измѣрилъ водж моръемик гръстніж... а вьзьр'Ъннемь своимъ зе.млж по- трлсаетъ Евх 556 21.— Евх 37а 11-12; 686 3; 88а 13.— Ср. възоръ ВЪЗЬРѣТИ, -ріж, -риши несов. (>100) [-зр- Боян (1), -зър- Зогр (1) Мар (4) Сае(1)] рХёлеьѵ, аѵаРХёлеіѵ, ёрРХёлеьѵ, лерфХё- леѵ’, ёліРХёлеіѵ, аѵрфкёлеіѵ, ораѵ, асрораѵ,
вък в въз ёсрораѵ, йешреіѵ, атеѵі^еіѵ, ёѵтѵухаѵеі'ѵ, лроаёхеіѵ, ларахёлтеьѵ, аѵатеьѵеіѵ (!); (възьрѣти очимд ёлаіреіѵ той<; офОакроё^) посмотреть роЫёсІпоиі: въиезддпж възьрѣвъ- ше • иикогоже не видѢша Мк 9, 8 Зогр Мар; възърѣвъ на иа съ гнѣвомь Мк 3, 5 Зогр Мар Ас Сав; вьзърѣвъ і(соу)с(ъ) • озима своіма на и(е)во • и рече И 17, 1 Сав 256 1 (възведе очи Зогр Мар Сав 107а 4, възведъ очи Ас); иа кого вьзьрж Супр 173, 28; кгда же ли вь еуаггелиА вьзьрѣхъ Супр 430, 7-8,— Зогр Мар Ас Охр Сав Боян Син Евх Клоц Супр.— Ср. възвести (възвести очи) възьіаритн са Супр 164, 21 см. възв- рити СА ВЪЗѢХАТИ, -ѣдж, -ѣдешн сов. (1) ёла- ѵауеіѵ отъехать, поехать ѵу)еі, осІ]еѣ: вьзѣ- ди въ[въ] глжвииж • і вьметѣте мрѣжА ВАША въ ловитвж Л 5, 4 Мар (виждь 'ЬХАІ Зогр, въѣді Ас).— Ср. въи\ати ВЪЗІАРИТИ СА, -ріж са, -риши са сов. (2) [възъвр- Супр (1), възыар- Супр (1)] Оѵцоѵ- оОаь рассердиться, прийти в ярость гоггіо- Ьй зе, гоххигН зе, гогЬпёѵаі зе: възъіаривъ же са аилупдтъ рече къ йемоу Супр 112,17.— Супр 164, 21.— Ср. разгнѣвати са ВЪЗПХАТИ СМ. възѣхдти ВЪЗАТИ, възьмж, възьмеши сое. (>400) ,1. аіфеіѵ, ёлаьрегѵ, афаьреьаОаі, ХацРаѵеьѵ, аѵсЛацРаѵеьѵ, цетакацРаѵеіѵ, ёлЛацРа- ѵеьѵ, хорі^еайаі, аѵухоць^еіѵ, (Зситга^еіѵ, бёхеайаь, ёиРаХХеіѵ, фёреьѵ, хрраОаі взять, схватить ѵгй (зі), исЬорй, зеЬгаі: възьмн одръ твои і иди въ домъ твои Мт 9, 6 Зогр Мар Ас Сав; на ржкахъ возъмжтъ тіа 77с 90, 12 Син; вьземъ дѣтишта отъ звѣрѣ дастъ матери Супр 44, 28 2. ХацРаѵеьѵ, бёхеаОаі, хорі^еайаі. ёхеіѵ принять, получить ргі- Ітоиі, сіозіаі: оувои са г(оспод)а... на иемьже вьза оучеиикъ его • 1і съреврьиикъ Евх 476 19-20; просишА влагодѣти отъ него сь иевесе • и соугоувь за кд’ио вьзаша Супр 55, 3; и тѣмъ ВЬЗАСТе вѢньца отъ ржкоу господьноу Супр 68, 2 • ХацРаѵеіѵ вместить ро)тоиі, оЬ- заЬпоиі: сьсждъ • аште истъ великъ велико вьзьметъ * аште малъ мало вьзьметъ си Супр 307, 27, 28 □ възати комъ ка- ики, в ъ с ж д ъ хоьѵсоѵеьѵ причаститься (се. таин) ргіішоиі (вѵаІоЛ оііатпі); ни сва- тааго комками іа вьземи Супр, 361, 27; (с)віа- ты твоі въсждъ г(оспод)і іже есмъ възььлі Киев 36 20; влагословлинии възати см. влагословлинии; вѢньца възати см. вѣиьць; въ займъ възати см. займъ; к о и ь ц ь възати см. коньць; ндчатъкъ ВЪЗАТИ см. иачатъкъ; п о в ѣ д ж В Ъ 3 А - ти см. повѣда; съмрьть дъзатн см. съмрьть 3. ацэеьѵ, ёлаіреьѵ, ХацРаѵеіѵ, ёх(ЗаХХеіѵ отнять осіертюиі: възьмѣте отъ него мъндсж Л 19, 24 Зогр Мар Ас; при- детъ дьѣволъ • і възъметъ слово отъ сръдьцд іхъ Л 8, 12 Зогр Мар Ас Сав 4. аіреіѵ, ёлаіреіѵ поднять /ѵесіпоиі: възъмѣте камень И 11, 39 Зогр Мар Ас; вьземъши с(ъі)на свокго на рамоу... идѣдше Супр 80, 18 □ възати са ёлаіресгОаі, ёхрь^оѵаОаі подняться гѵесіпоій зе: г(лдголд)ли высте горѣ сеі • вьзьми са и стаии въ мори Л 17, 6 Сав (вьздерн са Зогр Мар Ас); возъмѣте сіа врдтд вѣчъндѣ Пс 23, 9 Син.— Зогр Мар Ас Сав Боян Ен Син Киев Евх Клоц Супр.— Ср. възвести, въздвигнжти, въздьрдтн са, възнести, ЗДІАТИ, НЗАТИ, ОТАТИ, ПрИЬЛТН ВЬЗАТИіе, -ии с (1) греч. нет получение оЬйггепі: ю вьзАТне (вм. о вьзати ?) намъ • і остдвление грѣхомъ • і познанне твоей» влдгодѣти Евх 60а 24 възжватн Пс 64, 14 Син см. възъвдтн в ъ и и ъ и ъ Евх 896 1 см. въіииьнъ въ н н ж см. выинж въ и с п р ь см. въіспрь ВЪКФПАТИ, -паіж, -пакши сов. (2) 1. греч. нет вкопать гакораі: въкопдвъше четыре дрѣвесд • и протАгъше по дрѣвесемъ привА- ждте и твръдо Супр 158, 29 2. охалтегѵ вскопать окораі: и иынп же кже повелѣ сътворихомъ и въкопдхомъ нивы Супр 41, 23-24.— Ср. окопати ВЪКОРвНИТИ и ОѴКОРвНИТИ, ніж, -нншн сов. (6) [вък- Супр (3), оук- Евх (2) Супр (1)] рь^оѵѵ укоренить газайй (до гетё): призьри иа виноградъ съ • і насади и • і оуко- реии и Евх 14а 3 о въкоренитн са рь^оѵоОаь, рь^оѵѵ укорениться (о растении), пустить корни гакогепй зе (о тоЛИпасЕ), гаризій когепу: вь земыж же въдржженок копни въкорени са Супр 560, 24.— Евх 916 23; Супр 301, 4; 560, 1; 560, 14.— Ср. върѣс- ННТИ СА въкосити И 2, 9 Ас см. въкоуснтм ЕЪКОѴП’Ь, ЕЪКОУПЬ нареч. (5) [въкоупъ Мар (1), въкоупь Ас (1) Сав (1) Супр (1), вькоупь Супр (1)] 1. ало ціа<;, хата то аѵтб вместе, совместно зроіеспё, зроіп: і идчаса въкоупъ отърнцдти са вьси Л 14, 18 Мар Ас Сав (въ коупѣ Зогр) 2. ара одновременно зоисазпё, гагоѵеп: тѣмь глдголж г(оспод)ь мои и в(ог)ъ мои... прѣдъ вѣкы вькоупь н новъ Супр 504, 28.— Супр 133, 29.— Ср. въкоупѣ, коупьно ВЪКОуПЫГЬ, -ын прил. (1) лат. нет со- вместный зроіеспу: поддзь намъ просімъ тък вьсемогъні в(о)же... въкоупьнжіж молитвж Ки- ев 2а 15. 143
вък ВЪКОупѢ нареч. (70) бцоѵ, кгі то агіто, ара 1. ало ціа$, оцоОѵцаббѵ, т)ѵа>цёѵа><;, рѵащёѵос;; (въ коуп-Ь сѣсти аѵухаОь^еіѵ) вместе зроіи: кѣауж въ коупѣ симокъ Петръ • і .©.ома... і натанаіль И 21, 2 Зогр Мар Ас; възгн-кштьшемъ же імъ огнь по срѣдѣ двора • і въ коупѣ сѣдъшемъ Л 22, 55 Зогр Мар; къкоупѣ на мьл шьпътаа\ж вси вразі моі 77с 40, 8 Син; по мнозѣуъ же лѣтѣуъ прѣкыканыа има къ коупѣ Супр 548, 4 2. одновременно зоисазпё, хагоѵеп: да постъідіатъ сьл и посрам- лѣіжтъ сьл къкоупѣ 77с 34, 26 Син; въ мирѣ кькоупѣ оусънж и почиіж 77с 4, 9 Син.— Зогр Мар Ас Син Евх Клоц Супр.— Ср. въкоупъ, коупьно ВЪКОуСИТИ, -коушж, -коусишн сов. чесо (59) [въкос- Ас (1)] уебеоОаі, аяоуебесг&аі, цетаХацРаѵеьѵ, Хац0аѵеіѵ, цетёуеіѵ принять пищу, попробовать (пищу) ро)ізі, осЬиіпаі: ’Ъко же въкоуси архитриклииъ вина въікъшаго отъ водъі И 2, 9 Зогр Мар, въкосі (!) Ас; пондѣте чАда да къкоуснте Супр 38, 19 о не въкоушенъ в знач. прил. ауеѵохос, неиспытавший пехпаіу: оузьрѣвъ ... веныами- на... отъ ча лозъі посл’Ьдкннн грознъ * некъкоу- шеныи вратнА нелювьствомъ (7 вм. -ства) Супр 367, 28.— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Евх Супр ВЪКОуСЪ, -а м (2) уебои;, яра^ь^ (!) про бование (пищи) осЬиіпапі: вѣжи ка къ коуса • сладъка тн кетъ къкоушаіжште • нъ горька по въ коусѣ Супр 350, 29 и 30.— Ср. въкоу- шеник ВЪКОуШАТИ, -аіж, -акшн несов. чесо, чьто (8) уебеоОаі, цетаХацРаѵеіѵ, ёаОіеіѵ при- нимать пищу, есть, пробовать (пищу) ргЦітаі роігаѵи, Дзі, осЬиіпаѵаі, рохіѵаі: патын дьнь не въкоушал врашно Супр 170, 8 • перен.: а нже въкоушактъ скръвнн господьнь Супр 267, 1.— Евх 56 17; 66 17-18; 13а 18; 21а 8-9; Супр 285, 8; 350, 29-30. Ср. іастн въкоѵшениіе, -иіа с (8) уебсті^, цета- Хт]гри;, Рршаи;, Рршца, то уебаааОаі пробо- вание (пищи), принятие, прием пищи осЬиі- паѵапі, рогіѵапі, осЬиіпапі, рогііі: подаждн равоу твоемоу • отъданне семоу... въкоушъшю масъ нечистыхъ • іуъже въкоушеиие отъ- реклъ еси Евх 22а 12; сица вѣ и змніа сладька весѣдоіж • нъ горька льстніж * сладько въкоу- шеник нъ горько паденик Супр 351, 9.— Евх 6а 17-18; 20а 12-13; 22а 21; 696 5; Супр 524, 19; Хил 2аа 18-19.— Ср. въкоусъ ВЪКЪІСНЖТИ, -нж, -нешн сов. (2) (дщоѵо- Оаі закваситься ѵукупоиі: подовъно есть ква- соу • егоже приемъши жена съкръі въ мжцѣ • триі сатъ • доідеже въкысе всѣ Л 13, 21 Зогр въл Сав (вькысѣ Мар, къскысж Ас).— Ср. въкысѣти, въскъісижти, въскъісЬтн ВЪКЪІСѣТИ, -ѣіж, -Ѣкши сов. (1) і^ѵцойа- Оаі закваситься ѵукупоиі: подовъно есть ква- соу * иже приемъши жена съкръі въ ллжцѣ < трии сатъ • доньдеже вькысѣ вьсі Л 13, 21 Мар (въкысе Зогр Сав, въскысж Ас).-- Ср. въкыснжти, въскыснжти, въскъісЬтн ЕЪЛАГАЛИЦІб, -а с (11) РаЛЛаѵтюѵ сума тёзес: іже іматъ вълагалиште • да възъметъ такожде і пирж Л 22, 36 Зогр Мар.— Л 10, 4 Зогр Мар; Л 12, 33 Зогр Мар Ас Сав; Л 22, 35 Зогр Мар; Клоц 146 26.— Ср. врѣтнціе, мѣуъ, мошьна, пира ЕЪЛАГАТИ, -аіж, -акшн несов. (11) 1. 0аХ- Хегѵ, ёцРаХХеіѵ вкладывать, класть ѵкіасіаі, сіаѵаі: вьсѣко оуво дрѣко не творАштее докра плода • посѣкаіжтъ • і въ огнь вълагакть Л 3, 9 Зогр (кьмѣтаіжтъ Мар); а неподокьна вьземыжштииуъ въ вольшжіж мжкж вълагаиггь Супр 421, 10 2. греч. нет налагать ик!аёаі, пагіхоѵаі: разлжчение вълагаетъ ти • іѵтъ довродѣаны дроужнны Евх 88а 26; г(оспод)і в(о)же... к’сѣмъ нспокѣданне вълагаеши Евх 80а 4.— Мт 6, 30 Сав; И 15, 6 Зогр Мар Ас Сав (2); Супр 496, 6.— Ср. въметатн, въмѣтатн; покелѣкатн вълдзити, -лажж, -лазншн несов. (15) ёцРаьѵеіѵ, хата0аіѵеіѵ, ёяфаіѵеьѵ, еіоёр- уеаОаі, хатёруеаОаь, еіепёѵаі, яаробеѵеіѵ входить, вступать ѵсЬахеі, ѵзіироѵаі: егда же приуождж азъ • іиъ прѣжде мене въла- зитъ И 5, 7 Зогр Мар Ас; вълазиши ко въ водж еціе носа гр'Ьуы Хил 1ба 12-13.— И 5, 4 Зогр Мар Ас; Супр 86, 12-13; 134, 17; 139, 6-7; 421, 7; 507, 22; 510, 2; 555, 25; 555, 26.— Ср. въетжпати, втуо- дити ВЪЛД31>, -а м (3) еіообо^ вход ѵзіир, ѵсЬосІ: къ оученикомъ вълазъ лише рѣчи кетъ Супр 501, 18,— Супр 308, 24; 499, 24.-Ср. въуодъ, въуожденик ЕЪЛЛІЛТИ, кълаіж, вълакши несов. (6) Раоаѵі^еіѵ качать Ьоираі, кутасеі: коракь же в'Ъ по ср'Ъд'к мор'Ъ вълаьь са влъиами Мт 14, 24 Зогр Мар Ас □ вълапти са иіѵбѵ- ѵеоеіѵ качаться кутасеі зе, гтііаі зе: съниде воур'к к-ктръна въ езеръ • і искоиьча- ваауж са • і вълаауж са Л 8, 23 Зогр Мар Ас.— Ср. зывати, кол'Ъвати, трлсти вълежлти, -жж, -жиши несов. темь (1) яроохартереіѵ прилежно заниматься чем-л рііпё зе пёсіт оЬігаі: како ли вьлежиіші кни- гахъ Супр 334, 29.— Ср. прилежати ЁЪЛИЕАТИ, -аіж, -акшн несов. (9) РаХХеіѴ вливать ѵіёѵаі: ни вьливаіжтъ вина нова < въ м-^хы ветъхы... нъ вино ново въ мірі 144
вълі в еъл новъі въливаіжтъ Мт 9, 17 Мар (0 Зогр) □ въливдти са ёлфаккеіѵ (!) вливаться ѵіёѵаі зе: выстъ воурѣ вѣтрънд велнѣ • влъиъі же въливаахж са въ ладніж Мк 4, 37 Зогр Мар.— Мк 2, 22 Зогр Мар; Л 5, 37 Зогр Мар; Л 5, 38 Зогр Мар ВЪЛИТИ, -лиіж, -ликшн сов. (1) (ЗаХХеіѵ влить ѵііі: по томь же вълн водж въ оум'ыкаль ннцж И 13, 5 Мар (волнѣ Зогр Ас Сав).— Ср. въливтн ВЪЛИТИІб, -нга с (1) ІіЬатеп возлияние, жертва й!ііЬа, оЬёі’: тѣлесе свіатаго і прѣд- рагъньь кръве напльнеиі вълитиѣ просимъ г(оспод)і в(о)же нашь Киев 2а 6-7 ВЪЛИІАТИ, -лѣіж, -лѣкши сое. чьто; чесо въ чьто (9) [вьльѣти Зогр (1)] РаХХеіѵ, ёрРаХХеіѵ, ёліхеіѵ влить ѵІІѢ: по томь же волнѣ водж въ оумывАльницж И 13, 5 Зогр Ас Сав (вълн Мар)’, и по амин(ъ) вьлѣет(ъ) водъі Евх 21а 12.— Мк 2, 22 Зогр; Евх 196 5-6; Супр 264, 22; 270, 18; 445, 2,— Ср. ВЪЛИТИ ВЪЛФВЬНЪ, -ъін прил. (1) т|(>ецо<; спокой- ный, медленный роѵіоѵпу, кіісіпу, ротаіу: Ходъ вьловьнъ имѣти Супр 497, 25-— Ср. тихъ ВЪЛ0Ж6НИ№, -ии с (1) хатогОе<п<; вложе- ние иіохепі: мѢ(са)ца авгос(та) ѣ а • вьло- жеиие • поѣсл чес(ть)нлАго пр(ѣ)с(вА)тъиіА К(0Г0р0Дн)ЦА ЛеЖАЦІААГО ВЪ С(вА)тѢ КрАВИИ • въ х^лкопрАТінхъ Ас 1536 8.— Ср. положе- ннк ВЪЛФЖИТИ, -жж, -жишн сов. (49) РаХХеіѵ, ёцраХХеіѵ, хататіОёѵаі, тіОёѵаі, ёлгсіОёѵаі, карРаѵеіѵ, аофакі^еіѵ вложить ѵіогіё: въло- жи прьсты своьл въ оушн его Мк 7, 33 Зогр Мар Сав Боян (въдѣ Ас); по том(ь) въло- жит(ъ) кр(ь)стъі въ водж Евх 6а 22; г въложи оумъ въ ср(ъдь)це мое с(ва)тааго твоего д(оу)Х* Евх 376 7-8.— Зогр Мар Ас Охр Сав Син Евх Супр.— Ср. въдѣтн ВЪЛЬСТИТИ, -лырж, -льстишн сов. (1) 5оХ.ойѵ обмануть оЬеізІіІ: ѣко волъстн • прѣдъ иімъ • окрѣсти везАконине свое 77с 35, 3 Син.— Ср. оульстити вълѣпотл Пс 20, 6 Син см. вельлѣпотд вЪЛѢСТИ, -лѣзж, -лѣзеши сов. (>100) ец0аіѵеіѵ, аѵаРаіѵеіѵ, хатаРаі'ѵеіѵ, ёрхеа- Фаі, еіоёрхеоОаі, еіоіёѵаі, ёлеіоёрхеаОаі, нлеіаёрхеоѲаі, ларёрхеаОаі вступить, войти ѵзіоиріі, ѵері: двие оукѣдн оученикы вълѣсти въ кордвь Мт 14, 22 Зогр Мар Ас (2) Сав (2); по том(ь) вьлѣзѣте вь цр(ъ)к(ъ)вь Евх 72а 1; дгрипъ вьлѣзъ въ амасиі'скъ градъ Супр 17, 5; вьлѣзъ къ сжштии тоу кратш цѣловд а Супр 523, 21-22.— Зогр Мар Ас Сав Евх Супр Хил.— Ср. въннтн , ВЪЛЛеТЛТИ, -метж, -метешн сов./несов. и -метАіж, -метакшн несов. (10) Заккеѵѵ, ацффаХХеіѵ, %акаѵ забросить/забрасы- вать, бросить/бросать ѵгЬпопі/ѵгЬаІ, ѵЬо- «ІіІ/ѵЬагоѵаІ, Ьагеі: въметѣте мрѣжА ваша въ ловнтвж Л 5, 4 Зогр Мар, въметіте Ас; ви- дѣ симоиа « і аньдрѣа крата того симоиа • въметжшта мрѣжА въ море Мк 1, 16 Зогр, въметаіжштА Мар; всѣко(дрѣво еже ие сътво- рнтъ ПЛОДА ДОВрА * ПОСѣкаіЖТЪ • I ВЪ ОГНЬ въметаіжтъ Мт 7, 19 Зогр (вьмѣтаіжтъ Мар).—Мт 6, 30 Мар; Л5, 5 Ас; И 12, 6 Зогр; Супр 183, 22.— Ср. въврѣціи, вълагдтн, въмѢтати, метдтн въллѣнити, -ніж, -инши сов. (7) Хоуі^ео- Оаі приписать, вменить что-л. кому-л. ргі- сізі, харосііаі: пёкоти песо; вл(а)женъ мжжъ емоуже ие въмѣнітъ г(оспод)ь грѣха Пс 31, 2 Син; еже і съ везАконьиикомА вьмѣни са Л 22, 37 Зогр Мар.— Пс 43, 23 Син; 105, 31 Син; Супр 525, 29; 544, 20.— Ср. въчнстн, примѣнити, прнчистн ВЪЛЛѣРИТИ, -ріж, -ришн сов. (1) талеіѵоѵѵ перен. унизить рокогіі, ропіхіі: въмѣрішьь въ оковеуъ нозѣ его 77с 104, 18 Син.— Ср. съмѣрити ВЪЛЛѢСТИТИ, -мѣціж, -мѣстишн сов. (26) 1. %шреіѵ, лрохшреГѵ вместить, заключить ро)тоиІ: вѣ же тоу водоносъ камѢнъ шесть... ВЪмѢСТАШТЬ ПО ДЪвѢмА • ЛИ ТрбМЪ мѢрАМЪ И 2, 6 Зогр Мар Ас Охр; невесьстнТ и земьстнн коньци • ие вьмѢстат’ теве владъіко Супр 250, 9 о въмѣстнти са поместиться, войти ѵшёзіпаі: зе, ѵе)іі зе: съврд са на мѣсто то мжжн и жены • и младенци... гакоже ие вѣдше вьмѣстити са ндродоу Супр 109, 3 2. въмѣстнтн, въмѣстнти СА ХШ- реіѵ понять росЬоріІ: могъі вьмѣштдтн да вьмѣстить Мт 19, 12 Мар Ас, вьмѢстатъ Сав, ...са вьмѣститн да са вьмѣстить Супр 371, 4 3. ёухатабеіѵ (!) вместить, вложить иішзііі, ѴІО2ІІ: въмѣсті в(ог)ъ въ праздьнікъь ихъ дѣтѣлі Клоцбб 27 (прнвАЗА Супр417, 12) □ въмѣстнти СА Л(ЮХ<І><?ГІѴ поселить- ся, поместиться изісНіІ зе, итізііі зе: в(ог)ъ НАШЪ вьмѣстнлъ СА кетъ въ иы Супр 74, 23 • совершиться, осуществиться изкиіеспіі зе: клмл во зъло вьмѣстн са Супр 414, 26-27 (СЪВЫСТЪ СА Клоц 56 17-18); КГДА ПрѢдААНИК вьмѣстн са Супр 415, 19 (съкоиьча са Клоц 6а 2).— Зогр Мар Ас Сав Охр Клоц Супр.— Ср. НАСТАТИ, СЪНЫТИ СА, СЪКОНЬЧАТИ СА въллѣтлти, -аіж, -акши несов. (30) РаХ- Хеіѵ бросать куда-л., во что-л. ѵЬагоѵаі, Ьагеі: ѣкоже ч(ловѣ)къ въмѣтаетъ сѢма въ зелілж Мк 4, 26 Зогр Мар; вьсѣко дрѣво... посѣкаіжтъ и вь огнь вьмѢтаіжтъ Мт 7, 19 Мар 145
въм (въметаіжтъ Зогр).— Зогр Мар Ас Сав.— Ср. вълагатн, въметатн, метати ВЪЛГЁЩЛТИ, -анк, -акши несов. (13) 1. греч. нет вмещать, заключать роуітаі, оЬза- Ьоѵаі: паницу велику... м’ного могушту вьмѣ- штатн водъ сътворн въ мдндстыри Супр 552, 17 о въміфатн са хдареіѵ помещать- ся, входить зтёзІпаѵаЦ.зе, ѵеці зе: акье съкъраША са миози • ѣко къ томоу не въмѣ- штаауж са • ни прѣдъ двьрьми Мк 2, 2 Зогр Мар Сав. не въмѣіраті са Дс; како въ грокъ невъмѣштакмъіи въмѣштакмъіи вьмѣштаат’ са Супр 459, 7 8 2. хшреіѵ понимать сЬараі: могъі вьмѣштатн да вьмѣстнтъ Мт 19, 12 Мар Ас (вьмѣстити Сав. И Зогр).— Мт 15, 17 Зогр Мар; И 8, 37 Зогр Мар Ас.— Ср. раз сумѣти в ъ и Л 1, 44 Мар; Пс 17,7; 34, 13; 78, 12; 88, 51 Син; Супр 244, 26 см. въ вънезаапъ, въиезаапь см. вънеза- апу вънезллпж, вънезлАпъ, вънезлдпь нареч. (29) [-заапу Зогр (3) Мар (5) Ас (3) Сав (1) Син (2) Евх (1) Супр (2), -заѣпу Зогр (1), -запу Зогр (1) Сав (2), -заапъ Супр (7), -заапь Супр (1)] ё§аіфѵт]<;, афѵсо, аіфѵібюс, аіфѵібюѵ, ё^аяіѵа, арбтуѵ, аОрб- а><; вдруг, внезапно, неожиданно паЫе, пео- секаѵапё: вънезаапу възьрѣвъше • ннкогоже не видѢшіа къ томоу Мк 9, 8 Зогр Мар; при- ступи во вьиезаапъ Супр 499, 21.— Зогр Мар Ас Сав Син Евх Супр.— Ср. напрасно въиезаѣпу Мк 13, 36 Зогр см. въне- заапу вънесениіе, -ни с (4): вънесеннк когороднцА еіао6о<; трс Ѳеотбхоѵ Вве- дение во храм Богородицы (церк. праздник) Біѵесіепі Раппу Магіе до сЬгати (сігк. зѵаіек); сего мѢ(сАца)... ка • вьнесенне в(огородн)цн вь цр(ь)к(ъ)въ Сав 134а 14.— Ас 1276 3; Сав 1356 3; Унд 2а 10 ВЪНбСТИ, -иесж, -несеніи сов. (14) еіафё- реіѵ, ешауеіѵ, ёлауегѵ внести ѵпёзі, хапёзі: мужи нослште на одрѣ ч(ловѣ)ка... нскаауу вьиести і • і положити і прѣдь нимь Л 5, 18 Зогр Мар Ас Сав; кгоже... вьнесоніА въ ма- иастырь Супр 562, 13.— Л 5, 19 Зогр Мар Ас Сав; Супр 219, 10; 417, 19; 487, 28; 488, 21; 491, 10 ВЪНИМЛТИ, ВЪНЬЛЛАТИ, вънемліу, въне- млкшн и въннмаіу въиимакшн несов. (44) прооёхеіѵ внимать, внимательно слушать пазІонсЬаі, рохогпё ѵпітаё: вънемлѣте мн- ЛОСТЪІНА ВАША • не творнтн прѣдъ ч(ловѣ)- к(ъі) да видами кудете імн Мт 6, 1 Зогр Мар Ас, вьннмаіте Сав; кудѣте оуши твоі вънем- ліуште гласъ молнтвъі моеьь Пс 129, 2 Син • вън сетѣ отъ кого, отъ чесо браѵ, ярооёхеіѵ (ёаѵтф) ало тіѵос остерегаться кого-л., чего-л. сЬгапіі зе ргед пёкут, пёсіт: вьнем- лѣте отъ къннжьиикъ • уотАШтиіуъ въ оде- ждахъ ходити Л 20, 46 Зогр Мар Ас, въинмаіте секѣ отъ кънижъникъ Сав; пръвѣе вьиелілѣте секѣ отъ кваса фарисѣіска Л 12, 1 Зогр Мар,— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Евх Супр Рыл,— Ср. клксти, непьціевати ВЪНИСТИ, -иьзу, -ньзеши и ВЪНЬЗНЖТИ, -ньзну, -ньзнешн сое. (5) [вънъз- Супр (1)] РаХХеьѵ, хатаяеі'реіѵ, ёцятіуѵѵѵаі воткнуть, вонзить, вложить ѵгахіі, хагагіі: въиьзн ножъ въ ножьннцА И 18, 11 Зогр Мар Ас (възвра- ти Сав); повелѣ... колъ желѣзнъ... въиъзнжтн вь земыу Супр 2, 23.— Пс 31, 4 Син, — Ср. оуньзнутн ВЪНИТИ, -иду, -ндешн сое. (>500) еіоёр- ХеаОаі, ёрхеаОаі, лореёеаОаі, еіалоребеа- Оаі, ёлёрхеоОаі, ёлаѵёрхеаОаі, ёлаѵсфаі- ѵеіѵ, ёцлілтегѵ, ларіёѵаі, ларауіуѵеаОаі, аѵаРаіѵеіѵ, ёліРаіѵегѵ, хата(3аіѵеіѵ, хатёр Хео'Оаі, аѵтешауесгОаі, леріРаХХеаОаі, ё^ёр- ХеаОаі ('\ аѵОегѵ; (въинти съ аоѵеіаёрхеа- Оаі, аѵѵаѵаРаіѵеьѵ, аѵѵахоХоовеіѵ) войти, вступить ѵе)Гѣ, ѵзіонріі: въиидн въ клѣть твоіж Мт 6, 6 Зогр Мар Ас Сав; въииде въ каферъндоумъ Л 4, 31 Зогр Мар Ас; въшьдъ въиутрь сѣдѣніе съ слоугами Мт 26, 58 Зогр Мар Ас Сав (2); подъ кровъ закьхеовъ вьннтн Евх 146 12 • перен. ; молите са • да не выш- лете въ напасть Мк 14, 38 Зогр Мар, — Зогр Мар Ас Сав Охр Боян Зогр-пал Ен Син Служ Евх Клоц Супр.— Ср. вълѣстн, ВЪСТУПИТИ вънозити, -ножу, -нозиши сов. (1) ёцлеі- реіѵ вонзить ѵгагіі: гвоздна остръі въиозишд въ оиоуніту Супр 17, 20.— Ср. въиистц, оуньзнутн ВЪНОСИТИ, -ношу, -носншн несов. (3) еіофёреьѵ, біббѵаі (!) вносить ѵпазеі: днвь- нап во нѣкап въноснши въ слоухы иашд Супр 540, 16 (Деян 17, 20).—Евр 13, 11 Ен; Супр 89, 29 ВЪНОѴШИТИ и ВЪОуіПИТИ, -шу, -шншн сое. (11) [въноу- Син (2) Супр (1), въоу- Син (7) Евх (1)] ёѵсотіХеоОаь услышать изіузеі: въоуші моленье мое ие (въ) оустьнАхъ льстівдхъ Пс 16, 1 Син; суши імутъ і не въноушіАтъ Пс 134, 17 Син.— Пс 5, 2 Син; 38, 13 Син; 48, 2 Син; 54, 2 Син; 53, 4 Син; 83, 9 Син; 85, 6 Син; Евх 776 5; Супр 73, 13.— Ср. оуслъішдтн вЪНЪ нареч. и предлог (>100) [вьнъ Мар (2) Супр(1), вонъ Мар (21) Ас (17) Боян (2) Син (2) Евх (1)] I. нареч. еЕ,(о наружу, вон ѵеп: ізгъндша і вънъ із града Л 4, 29 146
вьн вън Зогр Мар (пзамАшл и нз града Ас); исхож- дааше вонъ і г(лаго)ла(а)ше 77с 40, 7 Син II. предлог с род. ё^со, ёх из (ѵеп) г\ излѣзо- ша же звѣрнк вънъ црькъве Супр 229, 15; ншедъшема же има вънъ града Супр 14, 12-13.— Зогр Мар Ас Сав Боян Син Евх Супр.— Ср. вънѣ, въиѣіждоу В Ъ Н Ь з н жт н см. въиистн в ъ н ь м - СМ. ВЪНАТН въньмати см. въинмати ВЪНѢ нареч. и предлог (49) [вьнѣ Зогр (9) Мар (11) Сав (4) Евх (1) Супр (15), внѣ Евх (2)] I. нареч. ё^со вне, снаружи ѵпё, ѵепки: петръ же вьнѣ сѣдѣаше • на дворѣ Мт 26, 69 Зогр Мар Ас Сав; аціе которааго цр(ъ)кы отължчаетъ въ мало врѣмА • вьнѣ стоѣти Евх 69а 7 II. предлог с род. ё^со, ё^соОеѵ вне ѵпё, тіто: иикомоу отътоли склѵЬтн по слъиечьиѣѣмъ заходѣ вьнѣ домоу свокго окрѣсти са Супр 53, 5; да не вьнѣ чръ- тога затворенъ кждетъ Супр 319, 16—17 • из (ѵеп) г: тѣло же влѣк’ше вьнѣ вратъ Супр 537, 24.— Зогр Мар Ас Сав Ен Евх Супр,— Ср. вънъ, вънѣіждоу, вънѣіждѣ, извъноу ВЪНѣфЬНЬ, ВЪНѣШЬНЬ, -нии прил. (16) [вънѣці-, вьнѣці- Мар (5) Супр (1), вънѣш-, вьнѣш- Зогр (2) Супр (6) Зогр-лл (2)] о ё^со, ё^штеро^, 6 ё^соОеѵ внешний, наруж- ный, находящийся вне чего-л. ѵпё)зі, к<іо (со) )е ѵпё: вамъ есть дано вѣдѣтн... шнѣмъ же вънѣціъннмь въ прнтъчауъ вьсѣ кываіжтъ Мк 4, 11 Мар; вь нихъже много велнчаньк и вьнѣш’ннТмъ одѣанні'мъ Супр 491, 13 * перен. о „тсоѵ хоіѵсоѵ техѵсоѵ мирской зѵёі- $ку: іако н вьнѣшьиыи хытрьцн рьвьноуіжтъ тьчьно имъ оумѣіжштиимъ хытрьцемъ Зогр-лл 2а / /□въиѣціьикк, вънѣшьнкк в знач. сущ. то ё^со, то ё^соОеѵ, то ёхтб^ наружная сторона ѵпё)зек: ѣко очиштаате вьнѣціънее стькльинци Мт 23, 25 Мар (0 Зогр).— Зогр Мар Супр Зогр-лл.— Ср. кромѣціьйии, кромѣшьнии в ъ н ѣ ж д оу Мт 23, 28 Мар; Мк 7, 15 Мар см. вънѣекдоу ВЫГЁЫіДОу' нареч. и предлог (5) [-ждж Мар (1), -ждоу Мар (2)] ё^соОеѵ I. нареч. снару- жи геѵпё: ѣко подоните са трономъ повапьне- иомъ • іже вьнѣіждж оу но сжтъ краськн Мт 23, 27 Мар (0 Зогр) II. предлог с род. вне ѵпё, тіто: ничьтоже нѣсть • еже можетъ ч(ловѣ)ка • въхода вь нь • не можетъ оскврънитн Мк 7, 15 Зогр, отъ вьнѣждоу Мар.-Мт 23, 28 Мар; Евх 196 5.— Ср. вънъ, вънѣ, вънѣіждѣ ВЫГЁІЖДѣ нареч.(і)е^тЬеѵ вне ѵпё: вьнѣ- вкдѣ окрАштаахъ чоудесио • а жтрьждѣ В страшно Супр 511, 21.— Ср. вънѣ, вънѣіждоу ВЪНІвГДА союз и нареч. (22) [вънегъда Син (1), вънгда Син (2)] I. союз временной ёѵ тф с инф., бтаѵ, оябте, ёѵ оскр, т]ѵіха когда ксіуг, аг: и кънс(тъ) вънегда ськонча н(соу)с(ъ) всѣ словеса сіи • днвлѣауж са народі • о оучеиии его Мт 7, 28 Ас (егда Зогр Мар Сав); низъложвгыа есі вънегда разг(р)ъ- дѢшіа Пс 72, 18 Син II. нареч. греч. нет когда ксіу: вь дни вьнегда са роді нлаженыи мж- ченикъ полукарпъ Супр 124, 22.— Ас Син Евх Супр.— Ср. въикгдаже, когда, кгда вънгегдлже союз временной (2) ёѵ бсяр когда ксіуг: вьнегдаже то са творѣше • н пнлатъ нн глаголати нн слышати можааше Супр 434, 1.— Супр 552, 18.— Ср. вънкгда, когда, кгда ВЪНАТИ, въиьмж, въиьмешн сов. (38) [въиъм- (воиъм-, вьиъм-) Син (14) Евх (7), вьием- Супр (1), вънм- Ен (1) Евх (1)] 1. чьто; комоу или без доп. ярооёхеіѵ обратить вни- мание на что-л., внять чему-л. сіаі рогог па пёкоіго, песо, ѵзітпопі зі пёкоіго, пёсеіго: оуготоваиъе сръдьцю іуъ въньктъ оухо твое Пс 9, 38 Син; н(о)же моі вонъмі мі Пс 21, 2 Син; и по тръс(вл)тѣмь ие речет(ъ) • диѣ(къ) • въиъмѣм(ъ) Евх 966 19 • въ чьто, на чьто поспешить (на помощь), содей- ствовать ргізрёсЬаі, ргізрёі: н(о)же въ по- мошть моіж вонъмі Пс 69, 2 Син, иа помоштъ мьнѣ вьиьмн Супр 118, 12 2. лат. нет полу- чить ргі)тоиі: да оупъваиие (въ)ньмемъ дѣлъ скоіуъ Киев 26 22 3. чьто; с инф. хріѵеіѵ, еіобёхесгОаі задумать, принять решение гогЬобпоиі зе, ро)тоиі шпузі: нъ да вндатъ вьсн • іако вьнатъ вь тем’ницж акик ити Супр 125, 8-9; помышленик же вьна видѣти како отължчактъ са доуша отъ тѣлесе Супр 296, 1.— Ен Син Киев Евх Супр.— Ср. ПрНІАТН ВЪНАТИ ОА, -ньліж са, -ньмешн са сов. (4) [въием- Зогр (1) Мар (1) Ас (1)] тѵфео- Оаі загореться ѵгпіііі зе: пръта въиемъша са ие оугаснтъ Мт 12, 20 Мар Ас Сав, не въиемъша са Зогр ЕЪНЖТРЬ нареч. (20) [въжтрь Евх (1) Супр (1)] 1. ёско, еіс; то ёоФтероѵ внутрь сіоѵпііг: вогни же ведошА і въижтрь на дворъ Мк 15, 16 Зогр Мар; въскочнти вьижтрь Супр 182, 18-19 □ до въижтрь ёско внутрь сіоѵпііг: петръ ідѣаше гздалече вь слѣдъ его • до въижтрь въ дворъ архиереовъ Мк 14, 54 Зогр Мар 2. ёско, ёскоОеѵ, ёѵбоѵ внутри иѵпііг: по осмн день пакы нѣахж въижтрь оучеиици его И 20, 26 Мар Охр (0 Зогр); ие імѣі иікътоже въижтрь зълы мыслі Клоц 86 13.— Зогр Мар Ас Сав Охр 147
вън Евх Клоц Супр.— Ср. вънжтрыждоу, жтрь, жтрыждоу ОТНЖТРЬНЬ, -ннн прил. (13) о ёѵбоОеѵ, ёѵббтероі; внутренний ѵпіігпі: заложилъ еси пжть в’сѣкон непрнѣзни • ходацінн по земн • I в’сѢкОМОу НвДЖГоу • ХОДАЦІЮМОу по плъти • і скозѣ масл • по жиламъ вьнжтрьннимъ Евх 42а 16 □ в ъ н ж т р ь н к к сед.,вънж- т р ь н іа іа с мн. в знач. сущ. то ёпиОеѵ, то ёѵтб^, та ёѵтбе ѵізсега внутренность пііго, ѵпіігек: очисти прѣжде вьнжтрьнее стекльннцн Мт 23, 26 Мар (0 Зогр).— Л 11, 39 Зогр Мар; Л 11, 40 Зогр Мар; Пс 102, 1 Син; Киев За 19-20; Евх 42а 16; Супр 177, 14; 178, 19; 467, 18; 565, 20-21 ОТНЖТРЫЖДОу нареч. и предлог (10) [-ждж Мар (2)] I. нареч. 1. ёосоОеѵ, ёѵто^ внутри иѵпііг: іже вьнѣіждж оуно сжтъ красьни • вънжтрьждж же плънн сжтъ костни мрътвы- нхъ Мт 23, 27 Мар (0 Зогр) 2. ёѵббтероѵ внутрь сіоѵпііг: овн въходАіитоу вънжтрыждоу Х(рнсто)соу прѣдьтечаахж Супр 467, 24 II. предлог с род. ёѵббтеро^ (!) среди техі: адамъ онъ • сьвАзанын вьсѣхт» ч( ловѣ) къ прѣжде • вьнжтрыждоу вьсѣхъ Супр 468, 1-2.— Мт 7, 15 Зогр Ас; Мт 23, 28 Мар; Л 17, 21 Зогр Мар; Пс 44, 14 Син; Евх 196 4-5-— Ср. вънжтрь, жтрь, жтрыждоу ОТ0БРАЖАТИ ОА, -аіж са, -акши са несов. (1) тѵяоііѵ ёаѵтбѵ уподобляться, следовать (образцу) рпросІоЬпоѵаі зе, пазіесіоѵа! (ѵгот); не въовражаіжштамъ са... Зогр-лл 26 14.— Ср. образовати ОТОБРАЗИТИ, -ажж, -азишн сое. (2) цор- фоѵѵ уподобить ргіросІоЬпй: въовразнвъша же севе въ равнн овразъ Супр 533, 5-6.— Супр 22, 2.— Ср. отразити ОТ0РЖЖАТИ ОА, -аіж са, -акши са несов. (1) греч. нет вооружаться огЬго)оѵаі зе: твоеіж м(и)л(о)ст(ь)іж въоржжаіж са (са)мь на (в’)сА Пр0Тн(вл)ѢіЖЦ1АІА лш са Рыл 7 ба 5 ОТ0РЖЖИТИ 'СА, -жж са, -жншн са сое. (4) хаОоякі^епОаі; (въоржжь са ёѵолХо^) вооружиться огЬго)і! зе: егда крѣпъ кы въоржжь са хранитъ • своі дворъ Л 11, 21 Зогр (оуоржжь са Мар).— Евх 84а 22-23; 846 2-3; Супр 26, 26.— Ср. оуоржжнти ОТПАДАТИ, -аіж, -акши несов. (4) яіятеіѵ, лерілі'лтеіѵ; (въпадатн въ напасть ёятіреа^еа- Оаі) падать, впадать во что-л., попадать ара- ба! до пёсеіго: лшожнцеіж въпадаетъ въ огнь Мт 17, 15 Сав (падаетъ Мар Ас, 0 Зогр) • перен.: въпадаіжціннмъ въ грѣхы Евх 756 17-18; о(ть)че авлеи са • вельмн послоушаьь • въпадаіжціннхт» въ напасть Евх 636 19-—Евх 68а 20-21.— Ср. падатн отпАдсниге, -ига с (1) греч. нет впаде- 148 въп ние ѵрабпиіІ, ирабпиіі: отъ тржда сего пзъми и • ѣко въпаденнѣ стоуденааго Евх 316 10-11 БЪПАСТИ (СА), -падж (са), -паденіи (са) сое. (66) яіятеіѵ, ёцЯілтеіѵ, аѵаяіптеіѵ, лараяіятеіѵ, яеріяйѵсеіѵ, ёхяілтегѵ, еіаёр- ХеаОаі, ёрхеаОаі (!), уіуѵеаОаі (!), ХацРа- ѵеаОаі (!), аоѵёрхеаОаі (!), аоѵаятеаОаі (I) упасть, впасть, попасть ѵрабпоиі, ирасіпоиі: въ развоіннкы въпаде Л 10, 30 Зогр Мар Ас Сав; въ печаль лютж въпадъ Супр 282, 3; аште въпадетъ са въ сжвотж въ Ѣмж Мт 12, 11 Зогр Мар; въпаде са въ пѣровъ • и изломи ногж прѣдьнжіж Супр 218, 3.— Зогр Мар Ас Сав Унд Син Евх Клоц Супр ОТПвРИТИ, -ріж, -рншн сое. (1) птеробѵ окрылить окгісПіІ: а мрьтвнн въперени кж- джтъ на вьстаннк Супр 425, 2 ОТП6ЧАЛИТИ СА, -ліж са, -лиши са сов. о чемь (1) ХояеІоОаі опечалиться гаппоиііі зе: томоу же о семъ зѣло въпечалнвъииу са Супр 297, 21.— Ср. опечалити, оскръкітм, пожалити са въпнсатн см. въпьсатн ОТПИТИ, -пніж, -пикши несов. (>100) хра^еіѵ, аѵахра^еіѵ, біахра^еіѵ, Роаѵ, ёпі- 0оаѵ, ёх0оаѵ, аѵа0оаѵ, храоуа^еіѵ, ёлі- фсоѵегѵ, Хёуеіѵ, акака^еіѵ, аѵахЦ<л.$ (I) звать, кричать ѵоіаі, кгісеі: оии же ізлиха въпнѣхж г(лаго)ліжште Мт 27, 23 Зогр Мар Сав, въпнѣахж Ас; доухомъ въ стоаштиихь слоухы вь пиктъ Супр 385, 7.— Зогр Мар Ас Сав Боян Ен Син Евх Клоц Супр Рыл.— Ср. зъватн ОТПЛАКАТИ, -плачж, -плачеши сов. (1) оіцй^еіѵ заплакать харіакаі: тъі же зт>ло- зьлѣ въплачешн Супр 115, 24.— Ср. въспм- катн са ОТПЛТТИТИ, -плъціж, -плътиши сов. (7) [-пль- Евх (4) Супр (2)] пархобѵ вопло- тить ѵіёііі: оукон са вьплыренааго в(ог)а • подовленнѣ Евх 546 21 □ въплътити са стархобстОаі воплотиться ѵіёііі зе: вьплырыш са в(ог)а вндАіре Евх 53а 6-7.— Киев 26 12-13; Евх 526 18-19; 616 19; Супр 459, 4; 533, 7.— Ср. въчловѣчнтн СА ОТПЛТфбНИге, -нга с (4) [-пль- Евх (1), вьпльченн- (!) Супр (1)] агархахпс, ёѵоар- хамтц; воплощение ѵіёіепі: завылъ еси в’сд грѣзы ихъ... вьплыреннемь еднночАдааго с(ъі)- на в(о)жнѣ Евх 30а 17.— Евх 306 6; Супр24, 2; 330, 8.— Ср. въчловѣченнк ОТПЛТЧвНИІб, -ига с (1) парата^б’ по- строение (войска) зезікоѵапі (ѵо)хка): акоже во вельгласънлга тржва тржвАштн вьставьактъ многы • на въплъченнк рати Супр 206, 24 — Ср. оплъчеинк ОТПЛТЧИТИ, -чж, -чншн сое. (2) [оуалъ-
выі Син (1)] греч. нет построить (войско) зе- гайіі, зезікоѵаі (оо/ій’о): на тыа въплъчн • вѣроужштА кмоу жндовы н елнны Супр 538, 21 □ въплъчити са ларатаооеоОаі построиться зегасііі зе, зезікоѵаі зе: ѣште оуплъчітъ сіа на міа плъкъ 77с 26, 3 Син.— Ср. оплъчнтн СА ТИЛЛЬ, -ліа м (18) [вьп- Ас (1) Сав (1) Супр (8), воп- Син (1), веп- Боян (1)] храѵур крик ѵоіапі, кгік, рокгік: полоу ношти же въпль выс(тъ) • се женихъ грлдетъ Мт 25, 6 Зогр Мар Ас Сав; вопль моі пр'ѣдъ німъ вьнідетъ вън-оуші его Пс 17,7 Син • обѵрцбс, оіцогур, бХоХѵуцбе вопль пагек, йрёпі: глас(ъ) въ рам'ѣ слъишанъ выс(тъ) • плачь и ръидание и въпль многь Мт 2, 18 Ас Сав Боян (0 Зогр Мар).— Зогр Мар Ас Сав Боян Син Супр ВЪПРАВЬДИТИ, -вьждж, -вьдншн сов. (1) біиаюйѵ оправдать озргаѵесііпіі:: тако вьси въправьднвъше са • хК4ЛАТЪ теве Супр 232, 24-25,- Ср. оправьдитн ВЪПРАШАНИ№, -ніа с (6) 1. ёрштроіі;, ёлесштроіс спрашивание, вопрос сіоіахоѵа- пі, оіахка: мъі во готовя ксмъ о въпрашанни твоем’ отъвѣштаватн Супр 177, 30 2. ё^ёта- очс;, ахрбаоіч расследование, допрос ѵу- зеігоѵапі, ѵузІесЬ: отължчнвъше іа разно • да ие слъішнта къждо кю въпрашаииіа подроуга си Супр 258, 18.-- Супр 98, 3; 177, 27; 225, 26; 258, 22.— Ср. въпросъ, въпрошеннк ВЪПРАШАТИ, -а», -акшн несов. (>100) 1. ёссотаѵ, ёлерштаѵ, біерштаѵ, яѵѵОаѵеа- Оаі, лёуеіѵ (!) спрашивать, вопрошать іагаі зе, ріаі зе, сіоіахоѵаі: зе: въпрашааше н аште чьто видитъ Мк 8, 23 Зогр Мар; онъ же въставивъ № въпрашааше • ч’то кетъ вина Супр 44, 7 2. ё^ета^еіѵ, лѵѵОаѵеаОаі, ахоб- еіѵ, аѵахрі'ѵеіѵ допрашивать, вести допрос, расследование ѵузеігоѵаі, ѵузІусЬаі: сто'Ьвы иа ежднцін мжчнмъ • і въпрашаемы в’евк иоціь стоудеижис Евх 48а 22; да оув'ѣсте акы и не въпрашати са велимъ • нъ въ темннцж идемъ по воли Супр 130, 15 3. ёрштаѵ про- сить ргозіі, хаба!: оув'ѣштанте са н вы • въпрашажтъ во васъ лепидонъ • н еуктимоиъ Супр 136, 28.— Зогр Мар Ас Сав Боян Син Евх Супр ВЪПРОСИТИ, -прошж, -проеншн сое. (>100) ёрсотаѵ, ёлерштаѵ, лѵѵОаѵео'Оаі, цаѵОа- ѵеіѵ (!) спросить кого-л. оіахаі зе пёкоііо: въпроси іа колнко імате хл,ккъ Мк 8, 5 Зогр Мар; въпросн къннжьннкы • чьто сътАзаете сл вь секѣ Мк 9, 16 Зогр Мар,— Зогр Мар Ас Сав Зогр-пал Син Клоц Супр,— Ср. въепроентн ВЪПРОСЪ, -а м (11) [въпро(с) Евх (9)] вър В ёрютраіе, лебогіе вопрос оіагка: не отъме- штетъ са въпроса Супр 331, 2; въпрос(ъ) • оуво довро дѣло н влажено извъра Евх 87а 1.— Евх 82а 6; 83а 7; 83а 10; 87а 6; 87а 12; 87а 15; 87а 19; 92а 17; 92а 20.—Ср. въпраша- ник, въпрошеннк ВЪПРОШвНИіе, -ни с (12) [въпро(ш) Евх (1)] 1. ёрютроіі;, ёлерс&троьс, ^ртроіе вопрос оіахка, сіоіах: сѵ г(осподь)ни въпрошенні Зогр 1296 12; въпрош(енне) • прѣвываешн ли въ манастырн Евх 87а 8 2. аітроіе просьба ѵургозепі, ргозЬа: о въпрошенни тѣлесе г(осподь)ігѣ Мар 44а 6.— Зогр 1036 20; Мар 436 16; 44а 1; 133а 5; Евх 866 18; 866 21; 92а 15; Супр 99, 10-11; 240, 23.— Ср. въпра- шаннк, въпросъ въпръвъзл'Ьганнк Зогр 130а 21 см. пръвовъзл'Ьганнк въпрѢкъі нареч. (2): въпр'ѣкы гла- голати аѵтікёуеіѵ противоречить шіиѵіі ргоіі, одрогоѵаі: аште ли кто кште вьпрѣкы глаголетъ • и пьрнтъ са Супр 346, 29.— Супр 346, 21-22 ВЪПРѢЧАТИ СА, -аис са, -акши са сов. (1) ёцлХёхеоОаі впутаться харіёзі зе: ии паки вьпр'Ьчанте са Рыл 2б'\) 2 ВЪП РАЩИ, -прАГЖ, -прАжешн сов. (2) лроотіОёѵаі впрячь харгаЬпоиі: кожа люта сжшта... въпрАже въ жрънъвн Супр 565, 7.— Супр 222, 29-— Ср. припрАіри ВЪПОуСТИТИ, -поуціж, -поустншн сов. (1) еіоауеіѵ впустить ѵризііі: дьнесь нспаде не породы • дьнесь пакы въпоуштенъ выстъ Супр 429, 16 ВЪПОуЩАТИ, -а№, -акшн несов. (1) ларец- РаХХеіѵ впускать ѵроизіёі: влждьннца кетъ сласть '• сладъко тн весѣдоуктъ съпрьва • тан въпоуштаіжштн • весѣдоіж горесть съмрь- тънжис Супр 351,6 ВЪПЬСА’ГИ и ВЪПИСАТИ, -пишж, -пншешн сов. (7) [въпс- Клоц (2)] урасреіѵ, аѵаураіреіѵ вписать, записать, написать ѵерзаі, харзаі, парзаі: въ невесеуъ ваша вьпнеана ежтъ имена Супр 507, 27; еже е въ в(о)жі законъ въпсаио Клоц 2а 3.— Клоц 2а 7; Супр 16, 1; 140, 22; 152, 16-17, 484, 24-25.— Ср. напьсатн ВЪРАЗОѴЛЛИТИ, -мл№, -мншн сов. (10) ошѵеті^еіѵ наставить, вразумить роисіі, озѵіііі: въразоумн міа і испытаіж законъ твоі Пс 118, 34 Син,— Пс 15, 7 Син; 31, 8 Син; 118, 73 Син; 118, 125 Син; 118, 144 Син; 118, 169 Син; Евх 816 4; 84а 26; 98а 14 върннжтн Пс 48, 15 Син см. выринжтн ВЪРѢСНИТИ СА, -рѣши» са, -р'ѣенншн са сов. (1) лат. нет укорениться хакогепіі зе: зълова нашѣ не вър'ѣсні сьь въ насъ Киев 56 8,— Ср. въкореннтн са 149
ВЪР въе ВЪРАДИТИ, -рдждж, -рАдншн сов. (1) хататаааеіѵ включить, причислить ѵгасііі, хагасііі: и вь ликъ твоихъ дроутъ вьрАди Супр 507, 18.— Ср. въчинити, въчисти, причетдти, причинити ВЪРАЖДеНИІв, -ига с (3) ахокоѵОіа, Хелтоѵ очередь, порядок гагагепІ, зіесі, рога- <1і: молитъ кго по вьрАждеимю км’ Супр 525, 7.— Супр 281, 17; 534, 3.— Ср. рлдъ ВЪРЖЦІАТИ СА, -аіж са, -акшн са несов. (1) РоОріСеоОаі биться (о стены и т. п.) пагахеі, Ноисі зе (о якаіу аір.): походАште и ломаштс са вѣа\ж въ гордхъ вържштаіжште са вь стѣнахъ вьсь дьнъ тъ и тж ношть Супр 32, 1 ВЪРЖЧИТИ, -чж, -чиши сов. (2) ёу/еі- рі^еіѵ, ліатеѵеіѵ вручить, дать, вверить осіеѵгсіаі, зѵёёіі, осікагаі: отъда оуво км&ке кѣ вържчено кдно тдланто Супр 378, 15-16.— Супр 281, 24 въ с предлог см. въз в ъ с - см. также вьс- ВЪСАДИТИ, -сдждж, -сддиши сое. (32) 1. РаХХеіѵ, алотіОеаОаі поместить, посадить ѵзасііі: імъ юдн’нд • съвазд і въсдди въ тьмьницж Мт 14, 3 Зогр Мар 2. фѵтеѵеьѵ, ёцфѵтеѵегѵ посадить (растение) газасііі (гозіііпи): смоковьницж імѣдше етеръ въ вино- градѣ своемь • въсджденж Л 13,6 Зогр Мар • перен.: въсддити сътворенок слово о въскръсе- нии Супр 442, 24 3. ёлі0фа(;егѵ посадить (верхом) розасііі: въсаждь же і нд своі скотъ • приведе же і въ гостиницж Л 10, 34 Зогр Мар Ас (възъмъ же і на скотъ Сав).— Зогр Мар Ас Сав Син Евх Супр.— Ср. посадити в ъ с а к ъ см. вьсгакъ ВЪСВбРѢпѢТИ, -ѣіж, -ѣкши сов. (1) бріѵеоОаі рассвирепеть гохЬёзпіІ зе, гоххигіі зе: въсверѣпѣвъше (7 вм. въсверѣпѣвъ же) ко влъндми • съ земл(е)іж са коретъ Евх 1а 17-18.— Ср. възгарити са в ъ с е г д а см. вьсегдд еъселити, -ліж, -лиши сов. (44) хатаотсг)- ѵоѵѵ, хатоіхіХеіѵ, хатоіхеіѵ поселить, все- лить ияісіііѣ, иЬуІоѵаІ: въселн въ селѣхъ іхъ колѣна і(здрд)илевд Пс 77, 55 Син • перен.-. въселиті славж въ земліж ндшж Пс 84, 10 Син о въселити са ахпѵоѵѵ, ха- таахпѵоѵѵ, оіхеіѵ, хатоіхеіѵ, лароіхеіѵ, аѵкі^еаОаі поселиться, вселиться изісіііі зе: пришедъ вьсели са въ кдперьндоумъ Мт 4, 13 Зогр Мар Ас Сав Боян-, птица... вьсслиша са въ вѣтви его Л 13, 19 Зогр Мар Ас Сав; плотъ моѣ въселітъ сіа на оупъванъе 77с 15, 9 Син.— Зогр Мар Ас Сав Боян Син Киев Евх Супр.— Ср. витати, въдворитн са, насе- лити ВЪССЛІАТИ, -іаіж, -гакши несов. (6) [-сѣл- Син (1) Евх (2) Супр (1)] хатоіхіСееѵ посе- лять, вселять изісііоѵаі, изагоѵаі; в(ог)ъ вьсѣлѣетъ нномъіслънъна вь домъ 77с 67, 7 Сим; в’сѣлѣетъ же во нь съдрдвне Евх 46а 15 о въселгатн са ёѵоіхеіѵ поселяться, вселяться изісііоѵаі зе: въ въздрастѣ тѣлесъ лншенъіих’ • въсѣлгактъ са в(о)жига влагодѣть Супр 546, 8.— Кол 3, 16 Ен; Пс 112, 9 Син; Евх 486 26-49а 1.— Ср. селити , въселкнд 77с 23, 1 Син см. въселкиав ВЪСеЛІвНАІА, -ъна ж (62) [оус- Мар (1) Син (5), -на Син (1)] оіхоѵцёѵт] (обитаемая) земля, весь мир хешё (оЬусіІепа), хетзку окгзек, зѵёі: ьзиде повелѣние • отъ кесара авъгоуста • идписдти вьсж вьселеижж Л 2, 1 Зогр Ас Сав, оуселенжіж Мар-, сждиті въселе- нѣі въ прдвъдж 77с 95, 13 Син; грддьинкъі вьсса вьселенъіА Супр 84, 3.— Зогр Мар Ас Сав Боян Зогр-пал Ен Син Служ Евх Клоц Супр.— Ср. въселкник, миръ въселівниів, -ига с (4) 1. ахпѵшца, иа- тоіхптйрюѵ обиталище, жилище ргіЪуСек, оЬусІІі: вьзлювіхъ... мѣсто въселеньѣ славъ, твоеьл 77с 25, 8 Син 2. оіхоѵцёѵт] (обитае- мая) земля, весь мир гешё (оЬусіІепа), хет- зку окгзек, зѵёі: отъ вьсего въкоупѣ вьсе- лении (!) • слъпвАШте и глдголжште Супр 513, 11.—Супр 247, 7; 509, 25,-Ср. въселкндга, жилиціе, селиціе ВЪСвЛЮНЬСКЪ, -ъіи прил. (3) оіиоице- ѵіхбс, тйс оіхогщёѵт]? всемирный, вселен- ский сеіозѵёіоѵу, ѵзеоЬеспу: вьселеиъскыи же оучитель • клаженъін пдвьлъ Супр 488, 8; пд(льа)т(ь) с(ва)т(ъі)мъ о(ть)ц(е)мъ • съвьрдвъшиимъ са въ с(ва)тѢмъ и вьселеи- стѣмъ съворѣ Ас 1186 22-23.— Ен 216 12 ВЪСИІАТИ, -іаіж, -гакши сов. (22) [-сыа- Син (1) Клоц (1)] 1. аѵатёХХеьѵ, ё^аѵател- Хеіѵ, аѵакбщяеіѵ, Хацлеьѵ засиять, воссиять гагагіі, газікѵіі зе: свѣтъ въснѣетъ иа насъ Мт 4, 16 Зогр, въсіѣ имъ Ас Сав Боян (0 Мар); рѣснота отъ земльк въсіѣ 77с 84, 12 Син 2. лоіеіѵ (!) зажечь гогпіііі: вьсигавъіи свѣтъ и тъмж • отъгьндвъ Супр 179, 16.— Зогр Мар Ас Сав Боян Ен Син Евх Клоц Супр «"ВСКАКАТИ, -скдчж, -скдчеши несов. (1) ёлілт]6аѵ вскакивать зкакаі сіоѵпііі', ѵзка- коѵаі: въ тъі паче въскдчетъ и вълазитъ часто дигаволъ Супр 421, 6 «ЪСКЛАДАТИ, -діж, -дкши несов. (2) еяі- тіОёѵаі класть, возлагать пакіасіаі, ѵкіасіат, кіазі: ськіраіжтъ во врѣменд тажысд... и въскла- даіжтъ нд плецід чл(овѣ)чьскд Мт 23, 4 Ас (възлагаіжтъ Мар, 0 Зогр).— Евх 476 16- Ср. възлдгдти, полагати 150
въс ВЪОКЛАНІАТИ СА, -ганк са, -гакши са несов. (1) аѵі'атааОаі выпрямляться ѵхргітоѵаё зе: въскланѢіа са поп(ъ) з(намен) (аетъ) в • с(ва)тыіа дары г(лдго)ла Служ За‘8 вЪСКЛАСТИ, -ддж, -адеши сов. (1) ёяіті- Оёѵаі положить, возложить паіогіі: повелѣ- ста... привести козы • и къскладъше тѣлеса скдтынхъ прѣкезошА а на крѣгъ рѣкы Супр 80, 12.— Ср. накласти, наложити, положити ВЪСКЛИКНОббННіе, -иіа с (3) аХаХауцое клики (радости, восторга) ѵукгіку (гасіохіі), Іазоі: възіде к(ог)ъ во вьскликновены Пс 46, 6 Син (въсклицднькмъ Супр 478, 29).— Ас 28аа 5-6; Пс 26, 6 Син.— Ср. въсклнцдннк, клнкновеннк ВЪСКЛИКНЖТИ, -нж, -неши сов. (11) аХсАа^еіѵ, (Зоаѵ воскликнуть (радостно), возликовать гаёозіпё ѵгкгікпоиі, га]азаё: въсклікнѣте к(ог)оу гласомъ радості Пс 46, 2 Син; въкоупѣ же снлъі въсклнкнжша Супр 466, І.— Ен 19а 9; Пс 65, 1 Син; 80, 2 Син; 94, 1 Син; 94, 2 Син; 97, 4 Син; 97, 6 Син; 99, 1 Син; Супр 319, 11 ВЪСКЛИЦДНИге, -ига с (3) [въскліцѣ- Син (1)] аХаХсгуцбе, аХаХауца клики (ра- дости, восторга) ѵукгіку (гасіохИ), ]азоѣ: доврѣ поіте емоу въскліцѣньемъ Пс 32, 3 Син,—Пс 43, 13 Син; Супр 478, 29.— Ср. въсклнкновеннк, клнкновеннк ВЪСКЛОННТН, -ник, -ниши сов. (12) греч. нет выпрямить, поднять ѵгргітіі, ѵгіусіі: въсклонн н отъ прѣклоненнѣ непрнѣзиинд Евх 40а 19 о въсклоннти са аѵахѵлтеіѵ выпрямиться, подняться ѵгргітіё зе, ѵгѣусіі зе: въсклоннте са • і въздвигнѣте главъі вашл Л 21, 28 Зогр Мар.— Л 13, 11 Зогр Мар Ас Сав; И 8,7 Зогр Мар; И 8, 10 Зогр Мар; Евх 63а 9 ВЪСКЛ0Н№НИ№, -иіа с (1) аѵаѵеѵок; выпрямление ѵгргітепі: ѣко нѣсть въсклоне- шѣ во съмрът-і-хъ Пс 72, 4 Син ВЪСКОЛѣБЛТИ СА, -нлнк са, -блкшн са и -вавк са, -какшн са сов. (1) ааХеѵеаОаі за- шататься гакутасеі зе: кьсколѣкашьь сіа Ѣко пнѣні Пс 106, 27 Син.— Ср. потрлстн в ъ с к о р ѣ см. скорѣ ВЪСКОЧИТИ, -чж, -пиши сов. (17) 1. еіа- лт)6йѵ, ёяілт)8аѵ, лт)8аѵ вскочить ѵзкосіі: въскочн вь езеро вьпна н глагола Супр 78, 18; въскочнтн вьнжтрь Супр 182, 18 2. аѵалрЙаѵ, ехлт)баѵ выскочить ѵузкосіі: гакоже въскочи- тн веджштнТмъ кго отъ страха Супр 18, 14.— Клоц Супр.— Ср. искочнти ВЪСКРЛН предлог с род. (1) ёуубе близ, возле Ыігко, ѵеСІе: въскран же вѣаше кзера вапѣ • раждеженд Супр 76, 17.— Ср. близъ, НСІфЬ въс В ВЪСКРАИНИИ, -нгакго прил.-суіц. (2) 6 лХраіоѵ ближний Ыігпі: аште оупрдвькннк въскраннгадго глаголеши Супр 380, 9-10.— Супр 379, 6-7.— Ср. влижика, клижьнин, БЛИЗЪ КЪ ВЪСКРНЛИТН, -ліж, -лиши сое. (1) аѵалте- робѵ окрылить окгісіііі; перен.'. дьньсь про- рочьскы тржвъі вкеь миръ въскрнлишА Супр 319, 2-3 еЪСКРИЛИІС, -ига с (11) храалвЙоѵ подол, край (одежды) Іет, окта) (гоисЕсіу. молѣдуж и • да донѣ вьскрнли рнзъі его прнкоснжтъ са Мк 6, 56 Зогр Мар.— Мт 9, 20 Мар Ас; Мт 14, 36 Зогр Мар; Мт 23, 5 Мар Ас; Л 8, 44 Зогр Мар Ас.— Ср. край, омета, подъметъ ВЪСКРИЧАТИ, -чж, -чишн сов. (13) хра- 4егѵ, аѵахра^егѵ, аХоЛа^еіѵ, бХоХѵ^егѵ, яраааеіѵ (!) воскликнуть, вскричать гѵоіаі, ѵгкгікпоиѣ: своимъ имъ азъікомъ въскрнчд глагола Супр 26, 28; плкы въскрнчд къ стоа- штнимъ Супр 154, 19.— Супр 33, 18-19; 35, 3; 36, 10; 36, 21; 43, 24; 44, 1; 44, 25; 138, 20-21; 149, 29; 151, 10; 524, 25.—Ср. въздроутн, възъвдтн, възъпнтн, крнчь (крнчь сътворити) ВЪСКРЪБѢТИ, -БЛНК, -виши сов. (2) Хѵяеіа- Оаі опечалиться, почувствовать скорбь хезтиіпёі, гагтоиѣіі зе: въскръвѣхъ печалшж моеіж Пс 54, 3 Син; въ скръвехъ (! вм. въскръ- вѣхъ) Пс 76, 4 Син.— Ср. опечалити са, пожалити сн ВЪСКРЪЛЛНТИ, -млик, -мнши сов. (3) [вьскрьм- Супр (1)] ёхтрёсрвіѵ, трёсреіѵ вскормить ѵухіѵіі, перен. воспитать ѵусЬо- ѵаі: еже оуво который кетъ родивын • довьгаго сего н въекръмивъін Супр 272, 8.— Супр 96, 18; 96, 20.— Ср. въепнтѣтн ВЪСКРЬСДТН, -дик, -акшн несов. (2) [вьекръе- Супр (2)] аѵіотаоОаі воскресать (из мертвых) ѵзіаѵаі г тгёѵусЬ: мрьтвнн въскръсаіжтъ Супр 425, 25-26.— Супр 471, 1.— Ср. въстдгати ВЪСКРЬС6НИ№, -ни с (40) [въекръе- (вьекръе-) Ас (4) Евх (2) Клоц (1) Супр (13) Хил (1), въскр’с- Супр (1)] аѵаатааіе, ёуераіе, то ёуврОтіѵаі, хрртріе (!) воскресе- ние (из мертвых) хтгІѵусЬѵзІапІ, ѵхкгі- зепі (г тгіѵусЕ)'. по въекръееннн же моемъ варіж вы [вы] въ палілен Мт 26, 32 Ас Сав (по въекръеновени Зогр Мар); гако мрьтвынмъ въскрьсеннк вьсѣмъ проповѣдано быстъ Супр 386, 20.— Ас Сав Евх Клоц Супр Хил.— Ср. въскрьсновеник, въекрѣшеник вЪСКРЬСНС*в6НН№, нга с (4) [кръе- Зогр (2) Мар (1)] ёувраіе, то ёуврОт)ѵаі воскресение (из мертвых) гтгіѵусЬѵзіапі, ѵгкпзепі (г тг(ѵусЕ): по въекръеновениі 151
въс въс его • въиидоша въ с(ва)ты градъ Мт 27, 53 Зогр Мар (по къскръсеии Ас, по вьскрьсе- ииі Сав).— Мт 26, 32 Зогр Мар.— Ср. въскрьсеиик, въскрѣшеиик ВЪСКРЬСНЖТИ, -нж, -иеши сов. (>100) [въскръс- (воскръс-, вьскръс-) Зогр Мар Ас Син Евх Супр Хил, вьскр’с- Супр (2), въскрес- (вьскрес-) Мар (1) Ас (1) Син (1) Клоц (1)] аѵіатааОаі встать ѵзіаі: въскръсиі г(оспод)і гнѣвомъ твоімъ Пс 7, 7 Син', еда съпіаи не пріложітъ въскръснжті Пс 40, 9 Син • аѵіатааОаі, ёуеіреоОаі, аѵаРюѵѵ вос- креснуть ѵзіаі г тгіѵусЬ: аште къто отъ мрътвъіуъ въскръсиетъ Л 16,31 Зогр Мар Ас Сав', мрьтвнн въскръсошА Супр 386, 16-17.— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Евх Клоц Супр Хил.— Ср. въстдти ВЪСКРѢСИТИ, -крѣшж, -крѣсиши сов. (48) аѵютаѵаі поднять рогѵейпоиі: г(оспод)і помилуі міа н въскрѣси МІА I въздамъ ІМЪ Пс 40, 11 Син • аѵютаѵаі, ё^аѵютаѵаі, ёуеіреіѵ, ё^еуеіреіѵ воскресить ѵгкпзіі: кѣ лазарь оумьры • егоже въскрѣси отъ мръ- твыуъ и(соу)с(ъ) И 12, 1 Зогр Мар Ас Сав; како кугж въскрѣси Супр 463, 2.— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Киев Клоц Супр Рыл.— Ср. въстдвити ВЪСКРѢСЬНЪ, -ъіи прил. (4) аѵаотаоі- цо^, ттІ5 аѵаотасгесос; относящийся к воскре- сению (из мертвых) ІукаіісІ зе ѵгкгізепі (г тгіѵусН): грокъ вьскрѣсьиое село Клоц 116 40; вьскрѣсьныи дьнь г(оспод)н нашего ТсХ’ Х(рьст)а Супр 486, 26.— Ас 1536 11; Супр 440, 6 ВЪСКРѢШАТИ, -дж, -акши несов. (11) ёуеіреіѵ, аѵютаѵаі воскрешать (из мертвых) кгізіі (г тгіѵусН): болаштаіа іцѣлите • лчрътвъііА въскрѣшдите Мт 10, 8 Зогр Мар Ас Сав.— И 5, 21 Зогр Мар Ас; Евх 266 20; Супр 456, 7; 468, 18; 471, 2.— Ср. въстдв- ліати въскрѣщениге, -ни с (57) аѵаатааіе воскрешение, воскресение (из мертвых) гтгіѵусЬѵзіапі, ѵгкгізепі (г пггіѵусН): въ въскрѣшенье егда въскръснжтъ Мк 12, 23 Зогр Мар; ие вѣровдсте ли быти вьскрѣшеиию мрътвыимъ Супр 107, 17-18; вьскрѣш(еиыо) во есть праздь(никъ) Рыл 2ба 22.— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Евх Супр Рыл.— Ср. въскрь- сеиик, въскрьсиовеиик, въстаник, въставлкиик ВЪСКОуРИТИ СА, -рж са, -риши са сов. (1) халѵі^еоОаі задымиться гасіі зорііі, сіутаі: прікдсдььи сіа горахъ въскоурььтъ сіа Пс 103, 32 Син ВЪСКОуРІАТИ, -иж, -гакіііи несов. (1) греч. нет заставлять дымиться рйзоЬіі, аЬу (Нога) зоріііа, йупіаіа: в(о)же творьче... 152 прика(са)ьь са горахъ • і въскоурѣіл ьь Евх 446 14 еъск'ыпѣтн, -плж, -пиши сов. (2) аѵа- РраооеоОаі, ё^ёрпеіѵ вскипеть, взволно- ваться ѵгкурёі, ргекурёі: въскыпѣ землѣ іуъ Жаками Пс 104, 30 Син.— Супр 89, 16-17 ВЪСК'ЫСНЖТИ, -иж, -иеши сов. (1) <тОаі закваситься ѵукупоиі: подовьно есть квдсоу • іже приемъші жена • съкры въ мж- цѣ трі сатъ • доидеже въскысж вьсѣ Л 13, 21 Ас (въкысе Зогр Сав, вькысѣ Мар).— Ср. въкысижти, въкысѣти, въскысѣтн ВЪСК'ЫС’ЁТИ, -ѣж, -ѣкіпи сов. (2) <тОаі закваситься ѵукупоиі: подокьно есть ц(ѣсд)р(ь)с(тв)о и(е)в(есь)ское • к’вдсоу • іже вьзьмъши жена съкры въ мжцѣ трін с(а)тъ • доиьдеже въскысѣ вьса Мт 13, 33 Зогр Мар.— Ср. въкысижти, въкысѣти, въскыснжти ВЪСКЖІЖ нареч. (42) іѵа ті, ен; ті, ті по- чему, зачем, для чего ргос: в(о)же ллон въскжж лла остави Мт 27, 46 Зогр Мар Ас,— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Евх Супр,—Ср. почьто, чьто ВЪСЛАВИТИ, -влж, -виши сов. (2) 6о|(і- 4егѵ прославить, восславить озіаѵіі: да сд въславитъ богъ кж Супр 313, 4-5 (прославитъ са И 11, 4 Зогр Мар Ас Сав).— Супр 389, 28.— Ср. прославити ВЪСЛАДИТИ СИ, -слаждж си, -слддншн си сов. чимь (1) т]8ѵѵеіѵ насладиться роіёз'іі зе: и отъ оупитиіа не могжтъ ити въ домъі своа • понеже много сжтъ пили въсладнвъше си виномъ Супр 267, 13-14.— Ср. насладити въслакати Л 6, 25 Зогр см. възалъкати ВЪСЛАНІАТИ СА, -іаж са, -іакши са несов. комоу (?); коми (?) (1) ё^артаоОаі опираться (на кого-л.) орігаі зе (о пёкоНо): твои во людик мы и овьца паствины тво'ка • и тевѣ вьси въслаиіакм’ са Супр 342, 22-23 ВЪСЛѢДОВАТИ, -доуж, -доукши несов. ко- моу, чесомоу; кого, чесо (8) ахоХооОеіѵ, ёла- хоХоѵОеіѵ следовать, идти вслед (за кем-л., чем-л.) пазіейоѵаі, рі га пёкут, пёсіт: повелѣ... вьслѣдовдти кмоу дожи і до кесарннс- кд града Супр 223, 24-25; се вса оставивъ и вьслѣдовдхомъ текѣ Супр 547, 6 (вь слѣдъ теве идомъ Мт 19, 27 Мар Ас Сав).— Супр 30, 28; 105, 8; 283, 1; 292, 28; 430, 1; 509, 23-24.— Ср. въслѣдьствовати, ити (въ слѣдъ), послѣдовати, послѣдьствовдти въ слѣдъ см. слѣдъ ВЪСЛѢДЬСТВОВАТИ, воуж, -воукши не- сов./сов. комоу, чесомоу; кого, чесо (6) ахо- ХоѵОеіѵ, сгѵѵоЙеѵегѵ следовать/последовать, идти/пойти вслед (за кем-л., чем-л.) павіе- йоѵаі, )іѣ га пёкут, пёсіт: оучдште право-
въс еъс б вѣр’но вьслѣдъствоувкште с{кл)тт(т(ма( васи- леоу Супр 538, 17-18; излѢзоша же звѣрик вънъ црькъве покелѣииимъ правьдиика • и кБслѣдьствовашА кго Супр 229, 16-17.— Супр 114, 18; 114, 24; 223, 6-7; 561, 25.~ Ср. къслѣдокати, ити (въ слѣдъ ити), послѣ- довати, послѣдьсткокати ВЪСЛѢПАТИ, -плвк, -плкши несов. (2) йллеоОаі течь, струиться ргузіі, ѵуіёкаі: вждетъ въ немъ источьиикъ водъи • къслѣ- плжштаіа въ животъ вѣчъиъіи И 4, 14 Ас, вьслѣплжштжвк (!) Зогр (въходаціа Мар) ВЪСМИІДТИ СА, -смѣвъ са, -смѣкши са сое. (8) уеѣ&ѵ, аѵауеХаѵ засмеяться, начать смеяться газтаі зе, гасіі зе зтаі: клажеии плачжштеі са нъінѣ • ѣко въі вьсмѣете са Л 6, 21 Зогр Ас Сав, въсмѣвктъ са Мар.— Пс51, 8 Син; Супр 131, 11; 138, 1; 169, 13 ВЪСМРЬД’ЁТИ СА, -смрьждж са, -смрьдиши са сое. (2) [-смръ- Син (1) Евх (1)] ярооо^еіѵ начать смердеть газтгасіпоиі, гасіі расіі- поиі: вьсмръдѣшьь сіа і съгиішіа раны моьь Пс 37, 6 Син.— Евх 76а 12-13 в ъ с о к ъ Пс 88, 28 Син см. въісокъ ВЪСПИТАНШС, -ига с (1) Орёцца домаш- ний скот сіошасі сІоЬуСек: влъкъ мок вьспита- ник сьнѣдактъ Супр 247, 19.— Ср. скотъ ВЪСПНТѢТИ, -тѣнь, -тѣкши сов. (4) трё- среіѵ, аѵатрёсрегѵ, ёхтрёсреіѵ вскормить ѵугіѵіі: на водѣ покоінѣ въспітѣ міа Пс 22, 2 Син • воспитать ѵусЬоѵаі: приде въ Наза- ретъ въ немьже вѣ въспитѣнъ Л 4, 16 Мар Ас Сав (0 Зогр).— Ср. въскръмити ВЪСПЛАКЛТИ (СА), -плачж (са), -плачеши (са) сов. (15) хХаіеіѵ, Йахрѵеіѵ, хбятео- ваі, яеѵОеіѵ, бахрсаі ѵоті&іѵ заплакать гаріакаі, сіаі зе Но ріасе: ѣко въсплачете са • і въздръідаете въі • а вьсь миръ къздрадоуетъ са И 16, 20 Зогр Мар, въсплаче(те) въі са Сав; авнк въ радости вьсплака Супр 367, 30.— Мт 24, 30 Мар Ас Сав; Л 6, 25 Зогр Мар; Пс 94, 6 Син; Супр 243, 12-13; 316, 10; 363, 1; 517, 4; 568, 12.— Ср. просльзити са ВЪСПЛЛНЖТИ СА, -иж са, -иеши са сов. (1) хатадАоуі^егѵ, вар. хатасрХёуеоОаі вспыхнуть, воспламениться ѵгріапоиі, ѵгріароіаі: възіде дъімъ гнѣвомъ его • и огнь отъ него въсплаиетъ сіа Пс 17,9 Син.— Ср. въжеціи (са), възгорѣти са, разгорѣти са ВЪСПЛАІЦеНШб, -иіа с (1) аѵтацеігріё отплата, расплата осіріаіа: кѣчьныуъ твоихъ благъ • въсплаціеиие даьь имъ Евх 136 7-8.— Ср. въздаиик, въздаіаиик, възмьздик ВЪСПЛвСКЛТИ, -плеціж, -плеціеши сов. (7) и(?отеіѵ, ёліхротеіѵ начать рукоплескать гаііезкаі: аг’гели же слъішавъше вьсплескашА Супр 86, 8; вьсі іазъіці въсплеціѣте ржкама Пс 46, 2 Син; Ас 28аа 3.— Пс 97, 8 Син; Клоц 14а 3-4; Супр 319, 10-11; 451, 17 ВЪСПЛИЩбВАТИ, -цюувк, -ціоукши сов. (1) греч. нет зашуметь гаЫисеі: врат’іа же сжш- таа иа съіиоу 3 • в(ъ)сплиштевавъше сълла- тоша са Супр 570, 11 ВЪСПЛЮНЖТИ, -иж, -иеши сов. (2) греч. нет плюнуть рііѵпоні: вьсплюнжвъ иа іазъікъ его • сътрѣкилъ еси нѣмость отъ іжзъіка его Евх 28а 10-11.— Евх 28а 1-2.— Ср. плииж- ти, плюижти въспомеиаиик / Кор 11, 24 Ен см. въспомииаиик ВЪСПОЛІИНДНИіе, -иіа с (4) [въспомен- Ен(1)] аѵацѵроіе воспоминание ргірошіпка, рашаіка: слава сѣд(ильна) псал(мъ) да(въі- до)въ (въ) вьспомииаиие о сжвотѣ Пс 37, 1 Син; се творите въ мое въспоминание Евх 466 19, въспоме(и)аи.. 1 Кор 11, 24 Ен.— Пс 69, 1 Син.— Ср. памАтик, памАТЬ, пома- иовеиик ВЪСПОЛІИНДТИ, -авк, -акши несов. кого, чьто (3) аѵаціцѵііохегѵ, йяоціцѵіісгхеіѵ на- поминать ргіротІпаі: въспомииаетъ бо ти любьвь родителю Евх 886 2.— 2 Тим 2, 14 Ен; Супр 417, 21-22.— Ср. иамѣніати, помииати въспомѣижти Зогр Мар Сав Зогр-лл СМ. ВЪСПОЛСАИЖТИ ВЪСПОЛІАНЖТН (СА) и ВЪСПОМѢНЖТИ (СА), -иж (са), -иеши (са) сов. (13) [въспо- маи- Зогр (1) Ас (1) Син (\) Евх (7.) Супр(2), въспомѣи- (вьспомѣи-) Зогр (1) Мар (2) Сав (2) Зогр-лл (1)] 1. кого, чьто ціцѵііохеоОаі, аѵацѵаоОаі, йябцѵт)Оіѵ ХацРаѵеіѵ вспом- нить ѵгротепоиі зі, гогротепоиі зе: чадо въспомѢии іако приАлъ еси влагаіа въ животѣ своемь Л 16, 25 Сав (помѣни Зогр Мар Ас); тѣмь же потрѣвьио есть въспомѣижти и сьде ап(осто)ла г(лаго)лавъша Зогр-лл 1а 15; въспомььиі сіа везакоииье о(ть)ць его прѣдъ г(осподе)мъ Пс 108, 14 Син 2. комоу чьто аѵаціцѵііохеіѵ, йлоціцѵііохеіѵ напомнить ргіротепоиі: въсполлаижтъ вамъ в’сѣ • ѣже рѣуъ вамъ И 14, 26 Зогр, въсполлАнетъ Ас, вьспомѣнетъ Мар Сав.— Мк 11, 21 Зогр Мар; Евх 46а 4-5; 646 26; Супр 83, 16; 293, 7.— Ср. ПОМАНЖТИ (са) ВЪСП0ПЛЬЗ€НИ№, -иіа с (2) [-плъ- Син (2)] оліаОтцаа оступание, скольжение зкіои- гпиіі, кІоруіпиіГ: ѣко ізвавілъ есі... иоэѣ моі отъ въспоплъзеиьѣ Пс 55, 14 Син.— Пс 114, 7 Син ВЪСПРИИЛЛДТИ, -приклллвк, -прикмлкши не- сов. (7) аяоХацРаѵеіѵ, аяёхеіѵ принимать, получать рпртаі, Зозіаѵаі: аминь г(лаго)лвк вамъ • ѣко въсприемлвктъ мъздж свовк Мт 6, 5 Мар (въспримжтъ Зогр, въсприімжтъ 153
въс Ас Сав).— Мт 6, 16 Мар; Л 23, 41 Зогр Мар Ас (2); Супр 480, 19.— Ср. приилати вГЬСПРИИкТН, -приилѵк, -приплети сов. (39) ХацЗаѵеіѵ, алоХац(Заѵеіѵ, аѵаХац(Заѵеіѵ, <хлё%еіѵ, аіреіѵ, %рт)<тОаі, срореіѵ, ёОёХеіѵ (!) принять, получить ргі)тоиі, сіозіаі: въсприі- лжтъ лъздж своіж Мт 6, 2 Зогр Мар Ас Сав; кгоже о вразъ въспридти лноголъ лнлосрьди- Тлъ съ подокилъ Супр 490, 15-—Зогр Мар Ас Сав Евх Супр Хил.— Ср. примети ВЪСПРОСИТИ, -прошж, -просити сов. кого чесо (19) аітеіѵ, аітеіаОаі, ^цтеіѵ попросить роргозіі, рогасіаі: которааго же отъ васъ о(ть)ца • въспроситъ с(ы)нъ твоі хлѣва Л 11, 11 Зогр Мар Ас Сав (2); покаанига въепроси тъ Супр 363, 9-— Зогр Мар Ас Сав Зогр- -пал Син Евх Супр.— Ср. испросити ВЪСПРѢТИТИ, -прѣціж, -претити сов. (8) 1. ёцРрщаоОаі, алеіХеіѵ пригрозить роЬго- гіі: въепрѣтивъ клоу рече къ нел^ Супр 33, 12 2. ёлітаааеіѵ приказать ргікагаі: въепрѣти- ши вездьнѣ огньнѣи Супр 384, 2 3. ёлітіцаѵ укорить, упрекнуть рокагаі: придти во чло- вѣчьска ие хоштетъ • да ие чловѣка ради • па- кта вьспрѣштеиа кждетъ Супр 129, 1.— Супр 34, 22 23; 36, 12; 36, 17-18; 36, 23-24; 219, 14 въспрѢщати, -аіж, -акши несов. (2) 1. алеіХеіѵ грозить, угрожать Ьгогіі: ие илаши ты леие никакоже въепрѣштад льнѣ лжкали Супр 148, 22 2. ёлітіцаѵ порицать, укорять ѵуіукаі, кагаі: кгда же ли отълѣ- тааше са крьста и отъвѣштавааше сд • въепрѣштакло клоу вывааше зѣло Супр 379, 15-16 еъспрѣщенніе, -иіа с (5) 1. хатцуоріа упрек, порицание ѵусііка, ргесІЬйгка: да клн тоижде невѣстиіж речеио кетъ толико вьспрѣ- штеиик Супр 379, 18 2. алеіХті угроза ЬгогЬа: въепрѣштеник сълрьти Супр 49, 7 3. ларау- уеХіа запрещение гакаг: гакоже прѣетжпьшела ила вьспрѣштенига Супр 40, 16.— Супр 77, 16; 148, 12.— Ср. прѣціеннк ВЪСГІРАНЖТИ, -иж, -иеши сов. (3) біаѵі- атсюОаі, аѵаѵтцреіѵ встать, проснуться ѵзіаі, ргосііпоці: того дѣлга и тржсъ выстъ • да въепрднжтъ и подвигнжтъ сд Супр 445, 1.— Клоц 56 23; Супр 103, 3.— Ср. възбънж- ти, въстати, подвигнжти сд ВЪСПРАТАТИ, -прдтаіж, -прдтакши или -прдціж, -прдціешн сов. (1) спнттёХХеіѵ оста- новить газіаѵіі, гагагіі: приподовихолъ же и лъі сд латери оувозѣи • ие илжпіти гладоль ллѣка • нъ въепрдтавъшж ллѣчъныилъ (!) пжти Супр 384, 17-18.— Ср. съпрдтати ВЪСПОуСТИТН, -поуціж, -поустиши сов. (1): въспоустити пѣснь аѵаяёцяеіѵ 154 въе фбцѵ начать петь, запеть хасГі хріѵаі, хапо- іоѵаі рі.чеп: вогонаоученжіж въспоустнлъ въ чинъ пѣснь Супр 321, 17.— Ср. испоустмти ВЪСПОуЩАТИ, -аіж, -акши несов. (1): въепоуціати пѣсиь аѵалёцяегѵ фбрѵ начинать петь хасіпаі хріѵаі: довродарьствъ- нжіж пѣснь въепоуштаіжшта вогоу Супр 215, 21-22.—Ср. испоуціати ВЪСІГЫТАТИ, -аіж, -акши сов. (1) фуееіѵ попытаться, постараться рокизіі ее, ѵупа- зпахіі зе: въепъітан и ты тако глаголати пакъі гакоже и тъ Супр 383, 1.— Ср. възнскати ВЪСПѢВАТИ, -аіж, -акши несов. (1) (пѣтик въепѣвати ѵцѵербіас аѵаерёреіѵ) петь ргохрё- ѵоѵаі: ноедштии тѣло съ веспльтъныимн сн- лали • пѣтик вьспѣваіжтъ Супр 487, 1.— Ср. пѣти ВЪСПѢТИ, -поіж, -покши сов. (65) 1. без доп. рбеіѵ, бцѵегѵ, граХХеіѵ, Роаѵ; (прѣжде въепѣти яроаѵасрсоѵегѵ, въепѣти съ Хеіѵ) спеть хахріѵаі: въепѣвъше ізндж • къ горж елеоньскжіж Мк 14, 26 Зогр Мар; нлаені твоелоу въепоіж Пс 17, 50 Син 2. без доп. срстѵеіѵ запеть (о петухе) хакокгЬаі: нзиде вънъ на прѣдъдворие • і коуръ въепѣтъ Мк 14, 68 Зогр Мар 3. кого оцѵеіѵ, аѵицѵеіѵ, фаХХеіѵ, фбеіѵ воспеть хрёѵет озіаѵіі: в’сѣ тварь вьспѣтъ та Евх 46 13; прѣдъ аюгелы въепоіж тіа Пс 137, 1 Син.— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Служ Евх Кмц Супр.— Ср. възгласити, съпѣтн въепѣтніе, -ига с (2) греч. нет пение (петухов) хакокгЬапі: той ноцін до коуриѣ въепѣтиѣ • триціи отвръже са Евх 486 Евх 486 3 ВЪСПАТЬ нареч. (58) [въепжтъ Боян (1)] оліою, еі$ та дяіеко, йятюе; (въепдть клѣ- цін аѵОёХхеіѵ) вспять, назад хрёі: ідж вьспать і падж на зелли И 18, 6 Зогр Мар Ас Сав; Клоц 5а 19; іеръданъ възвратн сл вьспать Евх За 22; вьспать влѣкж же сл пакы доуховьиыилъ видолъ Супр 344, 13 ♦ въепдть прииосити аѵОѵпофёреіѵ возражать патііаі: вьспать прнносд глаго- лж • сн волѣзнь нѣсть на сълрьть Супр 313, 5.— Зогр Мар Ас Сав Боян Син Евх Клоц Супр Рыл ВЪСТАВАТИ, -ваіж, -вакши несов. (1) ё^еуеі'реіѵ вставать ѵзіаѵаі: а пдть камъікъ дауидовъ зависти гаже вь са(оулѣ) паче въста- ва Супр 399, 23-24.— Ср. въстаіатн ВЪСТАвИТелЬ, -лга м (1) ёфеѵретт)с создатель, виновник зігщее, рйѵосісе: в(ог)ъ... въ тълѵж вътрътъравъ... та в’сему зълоу въставителѣ диѣволе Евх 55а 11,— Ср. оврѣтатель, окрѣтельникъ, приоврѣтель- иикъ
въс въс КЪСТАВИТИ, -влвк, -виши сов. (43) аѵіата- ѵаі, аѵіатаѵ, ёуеіреіѵ, Йіеуеіреіѵ, аѵоддоѵѵ, опкі^еіѵ (!) поставить, поднять розіаѵіі, гѵесіпоиі: давъі ап(осто)лоу твоемоу петроу • къстакн(тн) хромааго въ имл твое Евх 44а 1; кьстакн кго отъ земьА Супр 555, 22', въста- кн же кго • и за ржкж имъ сътворн и съ совою Ходити Супр 563, 6 • перен. '. иъ иже вративъ мовк на лѵа въстави Супр 366, 24', пророка къстакнтъ вамъ г(оспод)ъ в(ог)ъ отъ вратил кашед Супр 387, 1-2 ф въставити (из мрьтвъінхъ) ёуеіреіѵ, аѵеуеіреіѵ, 8іе- уеіреім, аѵютаѵаі воскресить ѵгктізіі (г тгіѵусіг): лазара четврьтодьиьиа из мрьтвъі- нхъ въставилъ Супр 480, 23-24; твои сынъ съмрьть покѣднть • мрътвъіА въставитъ Супр 238, 29-— Евх Супр.— Ср. въскрѣсити, поставити вЪСТАВЛІАТИ, -гавк, -гакши несов. (3) [-кыа- Супр (3)] ёуеіреіѵ, Йіеуеіреіѵ, 8іаѵі- атаѵаі воскрешать кгізіі (г тгіѵуск): стѣйь «ученикъ въставыаше мрътвъіА Супр 307, 17-18,— Супр 206, 23; 402, 26.— Ср. въскрѣ- шатн вЪОТАВЛіеННіе, -иіа с (1) то ёуеіраі воскрешение ѵгкгізепГ: дѣѣши ли молитвъі трівока тъгда на въставькиик оумьръшааго Супр 307, 4-5.— Ср. въскрѣшеник, въскрьсе- ннк, къскрьсновеник, въстаник вЪСТАНИВ’Ь, -ъіи прил. (1) Йіеутіуерцёѵос; ревностный Ьогііѵу: доушж трѣзкж и въстани- вж Супр 493, 13-— Ср. подвижьнъ, тъціивъ ВЪОТЛНИІб, -ига с (17) 1. аѵаатааі^; (вез къстанига аѵёуертос;) действие по гл. къстаТн (1.) ѵзіапі, роѵзіапі: се лежитъ сь • на паданье і на въстанье многомъ Л 2, 34 Зогр Мар Ас Сав Боян; везъ вьстаиига па- Супр 425, 10-11 • аѵаатасис,, ёуераіе, аѵёуероіе воскресение гтгіѵусЬѵзіапі: а тѣмь лн хоткауж простѣ кесѣдоувкштемъ вѣровати о вьстани Супр 443, 5-6 2. ёлфоѵХ'П козни йкіасіу: гавивъши кмоу лжкавьныихъ са- марѣнъ • наипаче же сотонино пооученик на правьднааго и въстаник Супр 517, 17.— Зогр Мар Ас Сав Боян Клоц Супр.— Ср. въскрь- сеннк, въскрьсновеник, въскрѣшеник, въставлк- ннк; ковъ, крамола ВЪСТАНЬНЪ, -ъіи прил. (1) греч. нет ка- сающимся вставания ІукарсГ зе ѵзіапі: възвранѣетъ ти врѣмеии • въстанъиааго Евх 496 18 ВЪСТАТИ, -станж, -стаиеши сов. (>400) 1. ё|аѵіатааОаі, аѵіатааОаі, ёлаѵіатааОаі, ёуеіреаОаі, ё^еуеіреаОаі, ЙіаѵіатааОаі, 8іе- уеіреа'&аі, аѵалцбаѵ, іатааОаі (!), афіатаа- йаі (!), аіреаОаі встать ѵзіаі, роѵвіаі: чьто во естъ оудокѣе реіііти • отъпоуіптавктъ въс В ти са грѣси твои • лн решти въставъ ходи Мт 9, 5 Зогр Мар; въстани и ходи Ас Сав; въставъ же отъ молитвъі • и текъ инѣмь пжтьмь прѣдъвари цѣсара Супр 194, 4; въста- ні... в(о)же мои повелѣньемъ імъже заповѣдѣ Пс 7, 7 Син □ Въ с т ат и (отъ, из мрь- т в ъі и х г) ёуеідеаваі, аѵіатааОаі; (въстатн съ цѣмь аоѵаѵіатааОаі, аоѵеуеіреаОаі ёх ѵехратѵ) воскреснуть, восстать из мерт- вых ѵзіаі г тгіѵусЬ: въста отъ лірът- въіх’ь Мт 27, 64 Зогр Мар Ас; ѣко вн- дѣвъшиимъ его въставъша из мрътвъіхъ не іаса вѣръі Мк 16, 14 Мар Ас (0 Зогр); гако ’і(соу)с(ъ) • оумрѣтъ и вьста Супр 488, 15 2. на кого ёуеіреаОаі, ёле'уеіреаОаі, аѵіатааОаі, ёлаѵі'атааОаі, аоѵіатааОаі, ёліхецрегѵ восстать против кого-л. роѵзіаі ргоіі пёкоти: егда въстанетъ грѣшьиикъ на міа Пс 38, 2 Син; въста зълодѣи на крьстига- нъі Супр 56, 12.— Зогр Мар Ас Сав Боян Зогр-пал Ен Син Евх Клоц Супр.— Ср. въскрьснжти ВЪСТАГАТИ, -ставь, -стакщн несов. (27) 1. ё^еуеіреоОаі, ЙіеуеіреаОаі, ё"уеі()еаОаі, аѵіатааОаі, ё^нлѵі^еаОаі; (въстагати съ цѣмь аоѵаѵі'атааОаі) вставать ѵзіаѵаі, роѵзіаѵаі: море же вѣтроу вели» дъіхавкштю въстааше И 6, 18 Мар Ас (по морю же вѣтроу великоу дъіхавкштю Зогр); иже за оутра въставкште... радоувкть са зѣло Супр 267, 16 □ въстагати (из, отъ м р ь твъі иу ъ) ёуеіреаОаі (ёи ѵехратѵ, ёх та<роѵ) вос- кресать, восставать из мертвых ѵзіаѵаі г тгіѵусЬ: мрътвиі въставктъ Мт 11, 5 Зогр Мар Ас; отъ мрътвъіиуъ въстла лазарь Супр 303, 3; х(Ристос )а... въставкшта из мрътвъіхъ Клоц 12а 28 2. иа кого ёлаѵіатааОаі восставать против кого-л. роѵзіаѵаі ргоіі пёкоти: отъ въставкцшхъ иа міа отъми міа Пс 58, 2 Син.— Зогр Мар Ас Син Евх Клоц Супр Хил.— Ср. въскрь- сати, въставати ВЪСТСНАТИ, -стенвк, -стенкши сов. (3) атеѵа^еіѵ, аѵаатеѵа^еіѵ застонать газіёпаі: да аште вьстенетъ или въсплачетъ са марига Супр 243; 12,— Супр 363, 1; 386, 14 ВЪСТИРАТИ, -авк, -акши несов. (4) Трі- Реіѵ, аѵатріРеіѵ натирать, тереть Ігіі, ѵуіігаі: соукномъ въстирати ранъі кго Супр 161, 18,— Супр 116, 20; 179, 2; 213, 11.— Ср. трѣти ВЪСТЛАПИТИ, -плвк, -пиши сов. (1) греч. нет укротить, смирить гтігпіі: въстлапивъ гнѣвъ словесъі кротъкъіми Супр 566, 13 ВЪСТОКЪ, -а м (33) 1. аѵатоХ'П восход (солнца) ѵускосі (зіипсе); перен.'. посѣти насъ • въстокъ съ въіше Л 1, 78 Зогр Мар; 155
въс іако и мрьтвд погрѣвакши і'соуса • въстока въстокомъ Супр 456, 24 2. въ стокъ, в ъ с т о ц и мн. аѵатоХі), аі аѵатоХаі восток (страна света) ѵусЬос! (хѵёіоѵа хігапа): ѣко миози отъ въстокъ • і западъ • приджтъ Мт 8, 11 Зогр Мар Ас, отъ въстока Сав', вѣ • нѣк’то мжжь въ псу стыни на въстоцѣ... живыи Супр 191, 2 * перен. Ѳрахр (!) Восток ѴусЬос!, ѵусЬойпі гешё: с(вА)та(а)- го м(ж)ч(еии)ка Теодора воина на встоцѣ Ас 1466 16; акъі въстока свободи • н запада Супр 512, 25.— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Супр.— Ср. въсходъ ВЪСТОЧИВЪ, -ъіи прил. (1) греч. нет неис- товый, бешеный гигіѵу, ѵ/іекіу: заклииаіж та... идеже аціе еси... или поустошенъ • или въсточивъ Евх 54а 14—15 ВЪСТОЧЬН’Ь, -ъіи прил. (4) аѵатоХіхбе восточныйй ѵусіюбпі: тѣм-ь отължчи жити въсточьнжіж странж града Супр 542, 5.— Супр 15, 22 23; 248, 2; 538, 25 ВЪСТРбПбТАТН, -пеціж, -пеціеши сов. (6) трёцеіѵ, троца^еіѵ содрогнуться, затрепе- тать гаігазі зе, гасЬѵёі зе: вьстрепеціи повѣгии • ізгонитъ тд г(оспод)ь Евх 496 6-7.— Евх 51а 8; Клоц 126 7; Супр 110, 20; 448, 6; 466, 11.— Ср. въстржсти са ВЪСТРЪГАТИ, -аіж, -акши несов. (9) [вьстрьг- Сав (1)] тіХХеіѵ, снАХёуеіѵ (!) сры- вать, вырывать ѵуІгЬаѵаі: нлчаша въстръга- ти класъі і •Ѣсти Мт 12, 1 Зогр Мар.— Мт 13, 29 Зогр Мар Ас; Мк 2, 23 Зогр Мар Ас Сав.— Ср. въстрьзати ВЪСТРЪГНЖТИ, -иж, -иеши сов. (6) ёхрі- 4оѵѵ, ёхтіХХеіѵ, аѵарла^еіѵ вырвать ѵуІгЬ1 поиі: еда въстръгаіжште плевелъ • въстръг- нете коупъио съ нимь і пьшеницж Мт 13, 29 Зогр Мар Ас Унд • перен.; въстръгнетъ тіа и прѣселітъ тіа отъ села твоего Пс 51, 7 Син.— Супр 375, 14 ВЪСТРЬЗАТИ, -аіж, -лиши несов. (4) [въстръэа- Ас (1), въстръза- Зогр (1) Мар (1) Унд (1)] тіХХеіѵ, роХХёуеіѵ срывать, вырывать ѵуігЬаѵаѣ: въстръзаахж суче- иици его класъі Л 6, 1 Зогр Мар, въстръзаахж Ас.— Мт 13, 29 Унд.— Ср. въстръгати ВЪСТРАСТИ СА, -сж са, -сеши са сов. (2) троца^еіѵ, <рріхт) уіуѵеаОаі содрогнуть- ся, затрепетать гаігазі зе, гасйѵёі зе: іако- же и мѣстоу вьстрАСТИ са иа неллже стоіаше Супр 520, 5,— Супр 221, 26,- Ср. въстре- петати, потрАСТи (са), сътрлстн (са) ВЪСТРЖБИТИ, -вліж, -биши сов. (6) ааХ- лі^еіѵ затрубить гаІгоиЬіі: въстржвіте иа новъ мѣсььць тржвоіж Пс 80, 4 Син; не въстрж- би прѣдъ собоіж Мт 6, 2 Зогр Мар, не въстрж- віте Ас (не възгласи Сав) • кого, чьто воз- въс вестить звуками трубы оЫазіі гаігоиЬепіт: егда отрокъі шсаииа въ въішьннихъ вьпнкштл цръкы въстржкитъ Супр 322, 16.— Супр 318, 3.— Ср. провъстржкити ВЪСТЪКНЖТН, -нж, -неши сое. (1) аѵар- таѵ воткнуть, всунуть ѵеікпоиі: ныніа внднши кгда мжчителіа съвАза • кде же глава кго въстъче Супр 462, 28.— Ср. потъкнжти ВЪСТАГНЖТИ, -нж, -нешн сов. (1) аухеіѵ стянуть, взнуздать зіаЬпоиІ,- зроиіаі: връз- дали н оуздоіж челюсті іхъ въстілгнеші Пс 31, 9 Син.— Ср. сътагнжти ВЪСТАЗАНИЮ, -иіа с (1) алаіттіаіб тре- бование ѵутайапі: иъ тевѣ подоба вѣ вьдати рече • и вьстазаиик мьиѣ оставити Супр 311, 14-15 ВЪСТАЗАТН1, -аіж, -акшн несов. (3) 1. греч. нет спрашивать сіоіахоѵаі зе: вьстдза- кмъ рече Супр 369, 21 2. алаітеіѵ, 6лаітт|- аі$ (!) требовать назад, взыскивать, отби- рать рогабоѵаі грёі, ѵушаЬаі, ѵуіасіоѵаі: виждъ же кго... не вьскорѣ въстазаишта Супр 376, 12. -Супр 377, 13-14.—Ср. възискати, истАзати' ВЪСТАЗАТИ2, -тажж, -ТАжешн сов. (2) ёухаХеіѵ обвинить, упрекнуть оЬѵіпіі: еда коли г(оспод)ь • мене грѣшьнааго н оукогааго въстАжетъ • о скръви снхъ пришед’шиихъ кі мнѣ Супр 568, 1З.-’— Супр 375, 9.— Ср. ПОІАТИ ВЪСТЖЖИТИ, -жж, -жиши сов. (6) вХфео- Оаі, аѵауха^еаОаі оказаться в тяжелой, горестном положении, в страдании осііпоиі зе ѵ іізпі, ѵ зоигепі: възъвашьь къ г(оспод)» • егда въстжжишіа Пс 106, 28 Син.— Пс 105, 44 Син; 106, 6 Син; 106, 13 Син; 106, 19 Син; Супр 32, 12-13.— Ср. сътжжнтн ВЪСТЖПАТИ, -аіж, -акши несов. (3) рг ОіотаоОаі, аѵѵгоОеіаваі вступать ѵзіироѵаі: иа мѣсто во вьраниіа въстжпаіжтъ Супр 86, 14-15 ф въстжпати въ плесиьци см. плесиьце.— Евх 97а 14; Супр 89, 28,- Ср. вълазити въсоую нареч. (20) цатт)Ѵ, еіе цаттіѵ, цатаісое, еі^ хеѵоѵ, 8іа хеѵйб, еіхт) напрас- но, без пользы, всуе пабагто: въ соуе же чьтжтъ ма Мк 7, 7 Зогр Мар; овлче въсоуе въсѣка соуета • въсѣкъ чл(о)в(ѣ)къ жшп* Пс 38, 6 Син.— Син Евх Супр.— Ср. ашоуті, соуи, тъціь (въ тъціе) ВЪСХВАЛИТИ, -ліж, -лиши сов. (25) аіѵеіѵ, еѵхаріатеіѵ, аѵеіхрт|ц.еіѵ, аѵоцѵеіѵ восхва- лить, возблагодарить ѵгсіаі; сйѵаіи (сіГку). озіаѵіі: въсхвалж імьь в(ог)а моего съ пѣскм Пс 68, 31 Син; никътоже во есть достонит по лѣпотѣ та въсхвалити Служ 2а 8-9 □ въсхвалитн са хаохаоОаі, ёухавхаа- 156
6ЪС в къс Оси начать хвастаться хасіѣ зе рузпіѣ: въсхва- лншіа сіа ненавіділштеі теке Пс 73, 4 Син.— Ен Син Служ Евх Супр.— Ср. похвалити вЪСХвДТИТИ, -аціж, -атншн сов. (2) 8іар- па^еіѵ похитить исЬѵаШ: мъіслаштсмъ въс’хватнтн правьдннка мошти Супр 219, 12-13.— Супр 557, 30.— Ср. въсхытнтн ВЪСХЛАіреНИІб, -ига с (1) сріцетроѵ обуз- дайте, укрощение гасіггепі па иг<1ё, гкгосепі: то во кмоу вѣаше тъчыж оунъіненню въсхла- штенню (I вм. -ннк) Супр 274, 29 ВЪОХЛЖПЛТИ, -авв, -акшн сов. (1) ёлаі- теіѵ начать просить милостыню гасіі геЬ- гаі: да прѣселілтъ сіа с(ъі)н(о)ве его и въсхльь- панггъ (!) Пс 108, 10 Син въсхліАпатн Пс 108, 10 Син см. въсхлжпатн ВЪСХОДИТН, -хождж, -ходити несов. (49) І.аѵаРаіѵеіѵ, еіалореёеаОаі, ёлаѵёрхеаОаі, еіаёе/еаОаі, ёр/еаОаі, ёяаѵауеіѵ, аѵатрё /еіѵ, леоалеХа^еіѵ всходить, подниматься ѵусЬагеі (паЬоги), ѵузіироѵаі: і акне ВЪСХОДА ОТЪ ВОДЪІ • I ВИДѢ рДЗВОДАШТа СА н(е)в(е)са Мк 1, 10 Зогр Мар Ас (исхода Сав); заоутра рече въсхода въ градъ Т(соу )с(ъ) • възадка Супр 348, 15 2. ёуеіреаОаі всхо- дить ѵгсЬагеі: даѣше плодъ въсхода и расты Мк4, 8 Мар 3. аѵатёХХеіѵ, йѵіахеіѵ восхо- дить ѵусЬагеі: сльньцоу въсходАштоу съкръі- кть са стѣнь Супр 417, 28.— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Супр.— Ср. въходнтн, исходити въеходъ, -а м (4) 1. аѵо8о$ дорога, веду- щая вверх, склон горы сезіа ѵгЬйги, зѵаЬ: понмъі и на въсходъ с(вА)тааго голголгы особь • рече Супр 286, 13 2. (въсходъ и горьннца р глеуші] <я<>«) нерхниіі :паж Ііогпі розсЬойі: испльнн же са вьсе то мѣсто • и въсходн и горьинцА • единъ и жидовъ Супр 125, 28; СТОАШТОу С(ВА)тоуоумоу на ВЪСХОдѢ съіньнѣмь Супр 570, 6 3. аі аѵатокаі восток (часть све- та) ѵускосі (зѵёіоѵа хігапа): въсшьдъшоуоумоу на нево иевесе на вьсходъ Супр 321, 12.— Ср. въсхожденик, въстокъ, горьннца ВЪеХОЖДвНИКі, -иіа с (6) еГообое, аѵо- бое восхождение, подъем ѵусЬагепі (паЬо- ги), ѵузіир: сѢдацінкмъ низъ • въсхожде- нне показавъ Евх 636 9 • аѵбЛрцгріе воз- несение (на небо) папеЬеѵзіоирепг. егда съконьчаваах* са дьнье • въсхожденью его Л 9, 51 Зогр Мар.— Евх 65а 10-11; 65а 12; Супр 478, 28.— Ср. въсходъ, въшьствнк, възнесекнк ВЪОХОТѢТН, -уоціж, -хоціешн сов. (60) ёОёЛеіѵ 1. чьто; чесо; чесоалоу; с инф. ёпіОи- реГѵ, (тоЛеадаі захотеть, пожелать хаіоихіі: вьзнде на горж і прнзъва ььже самъ въсхотѣ МкЗ, 13 Зогр (хотѣ Мар); аціе ві вьсхотѣлъ жрътвѣ далъ бімъ оуво Пс 50, 18 Син; то имѣннга ли въсхотѣ неврѣгын нмѣннга Супр 432, 23-24; алеЗан’дръ же вьсхотѣ поржгатн са кмоу Супр 130, 9-10 2. кого; комоу про- явить благосклонность, полюбить ргсреѵіі ргігеп, оЫГЬіі зі: нзваві міа Ѣко въ(с)хотѣ міа Пс 17, 20 Син; въсхотѣвъ намъ оутврьді срьдьцѣ нашѣ Киев 26 14-15 ф не въсуо- ці и с инф. повелит. накл. (в отрицании)'. не въсхошти кезгодьнѣ осжднтн севе Супр 269, 14-15.— Зогр Мар Ас Сав Охр Боян Син Киев Евх Клоц Супр.— Ср. въжделѣтн, похотѣтн ВЪСХОуЛІАТИ, -іавк, -гакши несов. (1) аѵтАоібореіѵ хулить, поносить, оскорблять в свою очередь Ьапёі, іиріі, оріасеі игагки: Хоулимъ не възъхоуліааше Супр 481, 8-9.— Ср. оклеветати, хоулнтн въсх’ьтнтн Пс 9, 30 Син см. въсхы- тнтн ВЪСХЪІТАТИ, -авв, -акшн несов. (5) а<}- яа^еіѵ похищать исЬѵасоѵаі, Іоиріі: и въсхытаатъ сѣное въ ср(ъ)д(ь)цн его Мт 13, 19 Мар (въсхыштаетъ Зогр).— Мт 11, 12 Зогр Мар Ас Сав.— Ср. въсхыціатн, поува- ціатн В’ЬСХ'ЫТИТИ, -уыціж, -уытншн сов. (21) [-уът- Син (1)] аряа^еіѵ, аѵѵарла^еіѵ, ёлаіреіѵ взять, похитить исЬоріі, исЬѵаШ; ннкътоже не можетъ въсхытнтн іуъ • отъ ржкы о(ть)ца моего И 10, 29 Зогр Мар Ас; насъ въсхытнвъше ведете Супр 130, 17-18; въ кон ржцѣ вь ііенже вьсуъітн заложено имѣ- нье Супр 512, 4.— Зогр Мар Ас Син Супр.— Ср. въсхватнтн, похватити, поуытнтн ВЪСХ'ЫЩАТН, -авв, -акшн несов. (7) й(>- ла^еіѵ, аѵѵарла^еіѵ хватать, захватывать, похищать исЬѵасоѵаі, хасЬѵасоѵаі: отъ мъногъ во лѣтъ въсхъіштааше і Л 8, 29 Зогр Мар (поуытааше Ас, похваціаше Сав); дл на вьскрѣшеньн свѣтълн сърАціемъ н • въсуыціа- емн • на овлацѣхъ по аероу Евх 7 іа 10-11 (1 Фес 4, 17).— Мт 13, 19 Зогр; Пс 21, 14 Син; 68, 5 Син; Евх 696 15-16.— Ср. гравнтн, въсхытати, поуваціатн, попытати В'ЬСХЪЩІбНИіе, -ни с (2) аряауца по- хищение, грабеж иіоирепі: съгрѣшнхъ... въпадаіж... въ въсхъіціеннѣ тоуждего нмѣннѣ Евх 686 5-—Пс 61, 11 Син.— Ср. гравлк- ннк, хыціеннк ВЪСХЪІЦІЬНИКЪ, -а м (1) ацяа^ похити- тель, грабитель Іиріс: пьсе н въсхъіштьннче Супр 102, 10.— Ср. хчаціьникъ въсчоудитн СА Супр см. въціоуднтн СА вЪСЪЛАТИ, -съліж, -сълкшн сов. (1) греч. нет послать розіаі, ѵузіаі: да въсълемъ тевѣ
въс съмъіслъиъіьь мол(н)твъі Евх 18а 7.— Ср. постлати ВЪСЪІЛАТИ, -аіж, -акши несов. (39) аѵа- лёцпеіѵ высылать, направлять рохііаі, ѵу- зііаі: текѣ славж • и хвалж въсъілаемъ Евх 10а 17', молнтвънъіа и похвальнъіА пѣсни владъіцѣ х(рнсто)соіс въсъілаіжште Супр 531, 10. — Евх Супр.— Ср. сълатн вЪСЪІИІАТИ, -іаіж, -іакшн несов. (1) іхраі- ѵсіѵ ткаіь (?). пржіь (?) Гка'Г ('?), рпз{ (?); перен. слагать ккІайаѴ. се же и рече или прить- чеіж съклзда • и вьсъіиіза вк или поклзла Супр 374, 3 вЪСЪІН№НИ№, -иіа с (1) ѵіодеаіа усы- новление ргі)еіі га худа: кратнга вьси не отъ кд’иого н кдиоа рождени • нъ отъ въсъінеиніа доуховьнааго Супр 84, 20.— Ср. оусынкинк вЪСЪІПАТИ, -паю, -плкшн сов. (3) рі'лтеіѵ, алоррі'лтеіѵ всыпать ѵхураі, пахураі: пепелъ съметыие въсъіпаніА вь рѣкж Супр 80, 30.— Супр 94, 14; 541, 2 въ сѣл іат н Син Евх Супр см. въселіатн ВЪСЁСТИ, -садж, -сАдешн сов. (28) ха- Оі^еіѵ, ёліхаОі^еіѵ, ёцЗаіѵеіѵ, ёяфаіѵеіѵ сесть рохайіі зе, ѵхейпоиі, пахейпоиё: ндж і вьсѣдж въ коравль • і въ тж ношть не ььніа ничесоже И 21, 3 Зогр Мар Ас; ц(ѣ)с(а)ръ твон грАдетъ тевѣ • кротокъ н вьсѣдъ иа осьла • і жрѣкА с(ъі)иа ѣрьмьинча Мт 21, 5 Мар Ас Сав (0 Зогр).— Зогр Мар Ас Сав Син Супр.— Ср. сѣсти въ сіт н см. въсѣіатн . ВЪСѢіАТИ, ВЪСѢТИ, -сѣвк, -сѣкши сов. (25) [-сѣіа- (-сѣѣ-, -сѣа-) Зогр (3) Мар (2) Ас (3) Унд (3) Супр (7), -сѣ- Зогр (3) Мар (4)] ёѵаяеіреіѵ, отгеіреіѵ, ёяюяеіреіѵ, лаі- бостореГѵ посеять гахіё: а врагъ есть въсѣа- въі плѣвелъ днѣволъ Мт 13, 39 Зогр Мар Ас Унд; егда вьсѣио кждетъ въздрастетъ Мк 4, 32 Зогр Мар; кл’мл ие нматъ родАн са вьсѣавъшааго н Супр 240, 20.— Зогр Мар Ас Сав Унд Супр ВЪС&ДЪ, -а м (14) соттипіо причаще- ние ргіртапі (хѵаіоьіі оііагпі): въсжда твоего г(оспод)і насънцеиі Киев 6а 22 ф по въсжд’Ь ай сотріепйит, ай соттипіопет молитва по причащении тойІііЬа ро ргі- ртапі: по въсждѣ Киев За 9; в ъ с ж д ъ възати см. възати.— Киев 2а 4; 26 1; За 11; 36 18; 36 19; 46 1; 5а 12; 56 15; 6а 21; 66 16; 76 5; 76 10-11.— Ср. врашьиьце, комъ- каинк, оплатъ, причАстнк, причАціеник ВЪСЖДЫГЬ, -ъін прил. (1) .-іат. нет относя- щийся к причащению ѵгіайиіісі хе к ргір- тапГ: (в)ъсждьндѣ молітва Киев 56 16 ВЪТАИНОІбЛІЬИЪ, -ъін прил. (1) греч. нет тайно охватывающий іа)пё исітѵасидсі: ччя въх нжденн трАсавнціж сніж... прнтжжаіжцін д(оу)- шн его • въ болѢзии сен • в’сѣхъ часъ • въта- нноемьиъіхъ Евх 45а 5 в ъ т а и н Мт 26, 6 Зогр см. въ и внтанни еъторицеиь нареч. (23) [вьт- Ас (2), вт- Ас (1)] ёх Йеѵтёроѵ, 8ейтероѵ, 8іе (во) вто- рой раз, вторично ройгиЬё: въторнцеіж ксуръ въспѣтъ Мк 14, 72 Зогр Мар; то жде же пакъі сътворн • въторнцеіж рекъ к’ немоу ’ помнлоун ма к(о)же Супр 562, 19-20.— Зогр Мар Ас Сав Клоц Супр.— Ср. въторок ВЪТОРОПРЬВ’Ь, -ъін прил. (2) )-пръв- Зогр (1) Мар (1)]: въторопрьваіа сж- в о т а <та(3(3атоѵ беѵтеролуюгоѵ первая суб- бота после второго дня еврейской пасхи ргѵпГ хоЬоіа ро йгиЬёпі йпі гійоѵхкусЬ ѵеііко- пос: бъістъ же въ сжботж • въторопръвъі (! вм. въторопръвж) • ітн емоу сквозѣ сѣаньі Л 6, 1 Зогр, въторопръвжіж Мар ВЪТОРОІб нареч. (3) Зеѵтероѵ во-вторых, (во) второй раз, вторично га йгиЬё, ройпіііе: въторое же • іако недостойнѣе прислати съмѣетъ достонныимъ съготоваиынуъ Зогр-лл 1 а 12; нже истъ въ сватѢѢмь • въторок гръдъ на овлацѣхъ... силами славимъ Супр 326, 30.— Клоц 16 5.— Ср. въторнцеіж ВЪТОРЪ, -ъін числит. и прил. (42) [вьт- Супр (1), вт- Ен (2)] Йейтерое I. чис.ип. второй йгиЬу: се пакъі въторое чюдо сътворн н(соу)с(ъ) И 4, 54 Зогр Мар (вьторщеш Ас); въторое кръціеине прнемлешн д’несь вратре Евх 906 15 □ въторъін иа десдте яеѵтехаібёхатое (!) двенадцатый йѵапасіу: въ въторое иа десдте лѣто Л 3, 1 Сав (въ пАтое же на десдте лѣто Зогр Мар Ас) II. прил. второстепенный йгиЬогайу: кіау* во н Тнн оучеинцн нсоусоу... нь ти въторнн кіауж Супр 409, 6.— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Евх Клоц Супр.— Ср. в, в, дроугъ ВЪТОРЬНИКЪ, -а м (23) [вторнн(к) Унй(1), вто(к) Ас (1), въ(т)р Сав (2), в(т)кь Ас (1), в(к)ъ Ас (11), в(к)ь Ас (2), в(т)ъ Сав (2), в(к) Ас (1)] т) трітт) вторник йіегу: в(ъ) в(ъторьнн)къ Д нсд(Ѣла) по пас(тѣ) Ас21а(і 17-18; въ велнкъін въторинкъ Супр 384, 10-11.— Ас Сав Унд Супр вЪТРЪТЬРАТИ, -аіж, -акшн сов. (1) тар- таройѵ ввергнуть в ад пѵгЬпоиі йо рекіа: в(ог)ъ... жзамн въ тъмж вътрътъравъ • съвАзаиъ • вь велнкжіж иоціь Евх 55а 8-9 в ъ т ъ ці е см. тъціь въ оу шн т н Син Евх см. въноушнтн вЪХОДИТИ, уождж, -ходити несов. (77) еіаёрхеоОаі, еіадореѵеоОаі, аѵаРаіѵсіѵ, ёцРаіѵеіѵ, еіспёѵаі, ёлілт]8аѵ, хатёр/есЛаі, аААестОаі, ёѵаХХеаОаі входить ѵсйагеі, ѵзіироѵаі: всѣко еже въходнтъ въ оуста Мг
въх б 15, 17 Зогр Мар; въ ньже колнжьдо грддъ вводите Л 10, 10 Зогр Мар Ас; въходіте въ дворы его Пс 95, 8 Син; п(о)пъ въходнтъ къ олътарю Евх 966 15. - Зогр Мар Ас Сав Ен Син Евх Клоц Супр.— Ср. вълазнтн ВЪХОДЪ, -а м (14) еіаобое вход, приход ѵзіир, ргізіир: въходъі н исходы его • ізкавн отъ снѣга Евх 14а 5; оуготован мн слоухоу въуодъ Супр 248, 119 спец.: а се входъ Ен 27а 14.— Ен 23а 7; 326 11; Евх 586 4; Супр 144, 3; 248, 24; 248, 28; 251, 6; 277, 22; 465, 25; 501, 23; 566, 26.— Ср. вълазъ, въхожде- ннк, въшьствнк ВЪХОДЬНЪ, -ъін прил. (5) греч. нет вход- ной ѵзіирпі: затварѣвктъ тн са в’са двьрн въходъныіа Евх 46а 14.— Евх 45а 7-8; 45а 9; 46а 12-13; 486 26 ВЪХОЖДСНИІб, -ніа с (5) е 100805, аѵа- Рааіб вход, приход ѵзіир, річсЬосІ: двьрн н(е)в(е)сънааго ц(ѣса)р(ь)ства • развръзъ твоего жндетъ въхожденнѣ Евх 876 25-26.— Пс 83, 6 Син; 120, 8 Син; Евх 156 17; 186 10.— Ср. вълазъ, въходъ, въсхожденнк, прн- Х’А'ь ВЪЩОуДИТИ СА, -ціоуждж са, -ціоудншн са сов. (4) [въсч- Супр (3), вьсч- Супр (1)] йаоца^еіѵ, ёилХ.пооеоОаі удивиться росііѵіі зе: к’то не въсчоуднтъ са островъ вѣренъ севъ Супр 55, 14.— Супр 299, 1; 301, 6; 390, 22 ВЪЦѢСАРИТИ СА, -рвъ са, -риши са сов. (14) [въцр- Зогр (1) Ас (1) Ен (3) Син (1) Евх (1), вьЦр- Сав (2) Син (1), вьЦѣср- Син (1)] |ЗаспХ.ейеіѵ; (въцѣсарнтн са съ цѣли» (П>цРааіХ.ейеіѵ) воцариться зіаі зе кгаіет, ирпочі зе ѵіасіѵ: въц(ѣса)рн сіа б(ог)ъ надъ вьсѣмн іазъікы Пс 46, 9 Син; г('ос- под)ь вьцѣс(а)рі сы» да гнѣваютъ сіа людне Пс 98, 1 Син, Ен 32а 12; аціе тръпнмъ с ннмъ въц(ѣса)рнм са 2 Тим 2, 12 Ен.— Л 1, 33 Зогр Мар Ас Сав; Сав 81а 8; Ен 25а 11; Пс 92, 1 Син; 95, 10 Син; 96, 1 Син; Евх 976 14.— Ср. оуцѣсарнтн са в ъ ч е р а Мар Клоц Супр см. вьчера въчерашьнь Клоц 126 9-10 см. вьче- рашьнь ' бЪЧИНИТИ, -нвъ, -ниши сов. (1) ёуха- татаааеіѵ включить, причислить ѵгабіі, /агасііі: въ агельекын лнкъ въчнненомъ въівъшемъ Супр 256, 22-23.— Ср. върлднтн, въчнетн, пристроити, прнчетатн ВЪЧИНГЛТИ, -гавъ, -іакшн несов. (1) яа- татаааеіѵ причислять гагагоѵаі: съзъданнн вьчннѣтн дръзнж скврънънын • н нечистый Супр 188, 8.— Ср. прнчетатн ВЪЧИСТИ, -чьтж, -чьтешн сов. (5) тсю- аеіѵ, хататааоеіѵ, хатаріОцесѵ причислить ргіросізі, гагабіі: оуньше вьсн въ оимъство ВЪІ въчьтенн быша Супр 84, 29-30.— Супр 78, 21; 190, 3-4; 472, 26; 472, 29.— Ср. върж- днтн, въчнннтн, прнчнетн въчловѣчениіе, -ніа с (1) ёѵаѵОрсо- лт|сп5 воплощение (в человеческом образе), вочеловечение ;ргі)еіі ІіЗзкё ргігогепозіі, ѵіёіепі: с(ъ)п(а)въаіъіли> въчл(о)в(ѣ)ченнелм» • еднночАдааго с(ы)на твоего • с к(ог)а нашего Евх 23а 15-16.— Ср. въплъціе- ннк вЪЧЛОвѢЧИТИ СА, -чж СА, -чншн са сов. (2) ёѵаѵОрсолеІѵ воплотиться (в чело- веческом образе), вочеловечиться ргі)тоиі ІіЗзкои ргігогепозі, ѵѣёііѣ зе: сего дѣла владыка нашъ въчловѣчн са Супр 359, 12.— Супр. 502, 8.— Ср. въплътнтн са вЪЧАЛО, -а с (1) архчубе начало ро- саіек: и>... съпасенню въчало Супр 313, 11.— Ср. зачАло, начАло, начАтъкъ, поконъ вЪЧАТИ, -чьнж, -чьнешн сов. (11) 1. ар- ХеоОаі, ё^археіѵ начать гасіі: тлѣцін вьчьнжтъ вь двьрн Л 13, 25 Сав (начьнетъ... тлѣштн Зогр Мар Де) 2, вспомогательный гл. при образовании буд. вр.; аште же и о црквн не родити вьчьнетъ Мт 18, 17 Мар Ас Сав (0 Зогр).— Мт 6, 24 Зогр Ас Сав; Л 16, 13 Зогр; Клоц 76 40; 12а 5; Супр 320, 10.— Ср. зачАтн, начАтн; имѣти, х°* вЪШОуЛѴЁТИ, -мѣнъ, -мѣкшн сов. (2) [въшюм- Син (2)] цхегѵ зашуметь гази- тёі: въшюмѢшіа... водън іуъ Не 45, 4 Син.— Пс 82, 3 Син в ъ ш ь н ь Пс 91, 9 Син см. въшьйь вЪШЬСТвИІб, -ніа с (3) [ шест- Евх (1) Супр (1)] греч. нет 1. приход ргісЬосІ, ѵзіир: Аже въшествніа твоихъ воинъ не сътрьпѣвъшА Супр 164, 16 2. вознесение (на небо) папе- Ьеѵзіоирепі: въшествнѣ твоего ради н(е)- в(е)сънааго Евх 306 7.— Супр 565. 15,— Ср. вълазъ, въходъ, въхожденнк, въсхожденнк вЪІАХАТИ, -іадж, -іадешн сов. (2) аѵа- уеоОаі, ёлаѵауеіѵ отъехать, поехать ѵу)еі, осІ)еі: въѣді въ глжбінж Л 5, 4 Ас (ѣхаі Зогр, вьзѣдн Мар).— Л 8, 23 Мар.— Ср. възѣхатн ВЪІ мест., род., местн. васъ, дат. вамъ, вин. вы, васъ, тв. вами (>2500) ирей; вы ѵу: въложнте вы въ оушн вашн словеса сн Л 9, 44 Зогр (нет Мар); единъ отъ васъ прѣдастъ ма Мк 14, 18 Зогр Мар; того послоушанте о всемъ кже заповѣстъ вамъ Супр 387, 4; тамо вы (!) есть далъ г(оспод)ь • денънжю пицію Евх 596 2; страхоу г(господь)ню наоучж вы Пс 33, 12 Син; пакы заклинаю васъ Евх 596 3-4; доврѣ оуво сего раді прогласі * о васъ ісаі(ѣ) пророкъ Клоц 1а 8; къто ліа поставн 159
ВЪІВ сждивк ли дѣлателѣ надъ вами Л 12, 14 Зогр Мар.— Зогр Мар Ас Сав Охр Унд Боян Зогр-пал Син Евх Клоц Супр Хил Рыл Зогр-лл ВЪІВРѢЦІИ, -врьгж, -крьжешн сов. (1) ёх0аХ.Х.еіѵ выбросить, извергнуть ѵуѵгЬпоиі, осНіобіС: ты же възненавідѣ наказанье * і кыкръже словеса моѣ кьспььтъ Не 49, 17 Син.— Ср. изврѣціи, отъкрѣціи ВЪІГОНИТИ, -ивк, -ниши несов. (1) ёхбіео- хеіѵ выгонять, изгонять ѵуЬапёі: миози выгонььштеі мьь і сътжжавкштеі ми Пс 118, 157 Син.— Ср. изгонитн ВЪІГЪНДТИ, выженж, выженеши сов. (5) ёх0аХ.Х.еіѵ, ёхбішхеіѵ выгнать, изгнать ѵу- Ьпаі: выгънані кжджтъ із домовъ своіуъ Пс 108, 10 Син; сего выгънахъ Пс 100, 5 Син.— Пс 36, 28 Син; 43, 3 Син; 79, 9 Син.— Ср. изгънати ВЪІИНЫІЪ, ВЪІНЫІЪ, -ын прил. (2) [вын- Евх (1) Клоц (1)] бітіѵехре постоянный зіаіу, изіаѵіепу: вѣ же праздьиікъ памжті нмъ • вын’наѣ Клоц 66 39.— Евх 896 1.— Ср. прнснъ ВЪІИНЖ, ВЪИНЖ, 1П.ІНЖ нареч. (57) [выинж Мар (1) Син (3), въинж Зогр (1) Мар (3) Син (1) Евх (1) Клоц (1) Супр (19), выиж Зогр (1) Ас (2) Сав (1) Ен (2) Син (15) Евх (4), воіиж Син (2)] біа лаѵтбб, лаѵтоте, абіаататоѵ, абісЛеигсах;, бітіѵехйб, еі$ то бгг|ѵехёб, абіаотгаатоб (!), еіе аеі, аѵеХ,- Х.іла>б (!), аѵшОеѵ (!) постоянно, всегда зіаіе, пеизіаіе, ѵгбу: ѣко анѣ(е)ли... въ іиж видать лице отъца моего Мт 18, 10 Мар Ас Сав (0 Зогр); выиж хвала его въ оустѣуъ моіхъ Пс 33, 2 Син; азъ въинж жьрж вогсу свокмоу жрьтвж хкллѣ Супр 20, 26.— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Евх Клоц Супр.— Ср. присно, вьсегда выисплъннтн Клоц 36 25 см. нсплъни- тн ВЪІКНЖТИ, -нж, -неши сов. чьто; чесомоу (5) цаѵОаѵегѵ, бібаохеоОаі привыкнуть, приучиться гѵукпоиі зі, паисіі зе: матери довры матере повѣсть да выкнжт’ Супр 95, 29 □ выкижвын законоу в знач. сущ. ѵоцоцаОре знаток законов гпаіес гакопй: оученикъ продактъ * н законоу выкижвъшнн коупоувктъ Супр 425, 3-4.— Супр 239, 13; 361, 2; 356, 22.— Ср. навыкнжтн, наоучнти СА еъінести, -несж, -иесеши сов. (1) ёх0аХ- Х.еіѵ вынести, извлечь ѵупёзі: коліко вынесе • отъ д(оу)шА іюдов(ъ)і Клоц 46 20.— Ср. нзнести выньнъ Евх 896 1, Клоц 66 39 см. выииьиъ въю выиж Зогр Ас Сав Ен Син Евх см. выинж ВЪІРИНЖТИ, -нж, -неши сов. (3) [вър- Син (1)] ё^юОеіѵ выгнать, изгнать ѵуЬпаі: выріні ІА ѣко прогиѣвашіА ТІА Пс 5, 11 Син.— Пс 35, 13 Син; 48, 15 Син.— Ср. отърннжти ВЪІСНТИ СА, вышж са, высиши са несов. (1) ёлаіреоОаі возноситься ѵуѵуёоѵаі зе: кндѣуъ нечьстиваего прѣвьзосььціа сіа и въісіа- ціа сіа ѣко кедры лнваньскыіА Пс 36, 35 Син,— Ср. възносити ВЪІСОКЪ, -ыи прил., сравн. ст. вышнн(41) [въе- Син (1)] ѵгрТ|Х.б5 1. цёусо;; (къісокъ зѣло І!г|>т]Х.бтато5) высокий ѵузоку: вьзведе іа иа горж высокж Мк 9, 2 Зогр Мар; тъ вама покажетъ горьницж высокж * постълаиж го- товж Мк 14, 15 Зогр (веливк Мар)а въі- с о к а іа с. мн. .высоко с ед. в знач. сущ. ха бі[)Т)Х.а, то тп|>т)Л6ѵ высота ѵузіпа: къто ѣко г(оспод)ь в(ог)ъ иашъ жнвжі иа въі- сокъіуъ Пс 112, 5 Син; иа высоцѣ же сто- Аштоу коумнру Супр 33, 11 2. ріетоцзепоб; (вышни аѵштеро^, блерёхсоѵ; вышки са тво- рити лротіцасг&аі) возвышенный ѵеііку, ѵгпезепу: въсокъ (!) надъ цѣсарі земьнъіли Пс 88, 28 Син; іже дръжитъ в’сѣчьскаа... мышъцевк своевк высокою Евх 556 16-17; вышьша вѣсъ створи Супр 414, 10 (надъ вѣсы Клоц 56 5); цнн в(ог)а нашего въішьшн са творите Супр 88, 17 • вышин чесо стоя гций выше роѵгпезепу: выти емоу въішъш» миръиыуъ печалей Евх 986 9.— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Евх Супр.— Ср. вышьнь; въі- сокаіа ср. высота ВЪІСОТД, -ы ж (24) ѵірое 1. цёуеОоц высота, величина ѵузка; ѵеіікозі: ні въздвіжі- те иа высотж гога (/ вм. рога) вашего Пс 74, 6 Син; не вьнимаи довротѣ • нн въіеоті въздраста кго • іако оунич’жихъ кго Супр 546, /2 □ высоты морьскыіА цетеа>(>юц6$ высокие морские волны, валы ѵІпоЫІі: ди- вьны высоты морьскыіА дивенъ ВЪ ВЪІШЬ- ніуъ г(оспод)ь Пс 92, 4 Син 2. высота ѵузі- па: иже сътворн высотж и глжвннъі Супр 262, 17-18; посъла во аг’гела свокго съ вы- сотъ невесъскыихъ Супр 4, 23 3. перен. величие, высота ѵеіікозі, ѵгпезепозі: по высотѣ твоеі оумножіль есі с(ы)нъі чловѣ- чьь Пс 11, 9 Син.— Син Евх Супр.— Ср. велииство, великота, величик, величьствии, высокъ (высокаіа, высоко) і ВЪІСПРЬ нареч. (7) [въ испрь Мар (1) Ас I (2)] аѵсо вверх, вверху ѵгЬйги, паЬоги, па- Ьоге: вьзведе очи выспрь И 11, 41 Зогр Мар Ас (горѣ Сав); сый выспрь съ от’цемъ въии* іако вогъ Супр 458, 29.— Супр 458, 22; 460, 10; 460, 25.— Ср. врьуоу, горѣ 160
еъіе ВЪІСПРЬНЬ, -ннн прил. (3) 6 аѵсо верхний, вышний, самый высокий Ьогпі, пеіѵѵхйі: призьри нынѣ отъ выспрьниихъ и(е)н(е)съ твоихъ Евх 32а 2 3.— Клоц 14а 29; Супр 458, 26-27.— Ср. вышьнь, горкни (ІЪІШб сравн. ст. нареч. и предлог (12) [въіже ! Супр (1)] I. нареч. аѵсотероѵ, аѵсо- терш выше ѵузе: дроуже посади выше Л 14, 10 Зогр Мар Ас Сав; гакоже и в ыше съклздхомъ Супр 302, 13 □ съ выше см: съвънпе II. предлог с род. ёяаѵсо, і’лер, аѵсотерос над (с тв.) пасі (с ге.): сѣтии въіше вывъше Супр 498, 6-7; кже во въіше пытднига кетъ Супр 338, 7 • (въіше мироу елерхооціеос) больше, сверх (с род.) ѵісе пег, пай (с вин.): въіше мироу іірдздкноунмъ Супр 319, 24.— Супр 216, 9; 505, 7-8; 521, 9; 566, 16.— Ср. врь.\оу; надъ 6ЪІШ6НИ№, -ига с (1) гпрсоца возвышение ѵуѵузепі, ѵуѵузоѵапі: вьсѣко вышеник въземьжштек са * ид вѣдѣннк божик Супр 280, 30.— Ср. възвъішеник, възнесеник к ъі ш и и сравн. ст. прил. см. въіеокъ (і’ЫІПЬНЬ, -нни прил. (>100) [въш- Син (1)] 1. 6 аѵсо, 6 аѵсоОеѵ, гпртіХбтатое; (съ вышьигакго крдга ал’ аѵсоОеѵ) верхний Ьогпі: кдталетазмд црковъндѣ • рдздърд са • съ въішьнѣго краѣ • до нижьнѣдго Мт 27, 51 Зогр МарАс Сав; глдвж нд вышъннимь мѣстѣ поло- жи Евх 76 6; гакоже тѣмъ исплънити вышьнии миръ Супр 533, 24; вьзиде въ вышьниТ иероусд- лимъ Супр 452, 12 2. ѵгріатое, аѵсотерос, аѵштатоб высший пе]ѵу§8І: с(ъі)не б(ог)а въішьйѣего Мк 5, 7 Зогр Мар; съвръжены • отъ къішьиаіа свѣтълости Евх 52а 3 □ въішьнии в знач. сущ.: ты отрочл пророкъ кышьйѣго ндречеши са Л 1, 76 Зогр Мар Ас; въішьнгага с мн. в знач. сущ. та аѵсо, та «фіата. та гл['Г|Л.а высоты мн. ѵу.чіпу мн.: въішъиѣѣ • съ нижъииими кесѣдоужтъ Евх 26 15; іѵелил въ въішъниихъ Евх 16а 11; азъ отъ кышьннук есмь И 8, 23 Зогр Мар Ас.— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Киев Клоц Супр,— Ср. высокъ, выспрьнь, горкни ВЫІА, -іа ж (36) трахрХод, ат>%т)Ѵ шея, выя 8І)е, І1ГСІІ0, кгк: дште обложатъ кдмень • жръиовъиъі о вы его Мк 9, 42 Зогр Мар; по- велѣ... съвАЗлвъше за выж вести виса вькоупѣ къ кзероу Супр 76, 8.— Зогр Мар Ас Сав Син Евх Супр.— Ср. шига в и - см. также въ- (ІЬДОІіЛ, -ы ж (13) [въд- Зогр (3) Мар (3) Ас (3) Сав (1) Евх (1) Супр (1)] ХПР« вдова ѵсіоѵа: і та въдовд до осми деслтъ • і четырь лѣт Л 2, 37 Зогр Мар Ас Сав; дціе к’то съ въдовож... блжд(ъ) сътворитъ Евх 1036 8.— Л 7, 12 Зогр Мар Ас; Л 18, 3 Зогр Мар Ас; ВЬС В Пс 108, 9 Син; Супр 378, 27.—Ср. вьдо- вицд СЬ ДО СИЦА, -а ж (38) [въд- Зогр (7) Мар (11) Ас (5) Сав (7) Син (3) Евх (1) Супр (1)] ХТ|ра вдова, вдовица ѵсіоѵа: видѣвъ же етерж въдовицж оукогж • вьмѣтджштж тоу дъвѣ леп’тѣ • і рече Л 21, 2 Зогр Мар Ас Сав; ВЪДОВІЦІА І^Ъ ие ОПЛДКДНЫ БЪІШІА Пс 77, 64 Син.— Зогр Мар Ас Сав Син Евх Супр.— Ср. вьдовд СЬДОСЬЧЬ прил. (1) ті)5 ХЛ<?аС вдовий ѵсіоѵзку, ѵсіоѵу род.: кже оувогъіА трепезы въдовича не похоули Супр 395, 26 в ь з - см. въз- вьзѣди Л 5, 4 Мар см. възѣхлтн вьллѣпотд Пс 8, 2 Син; 103, 1 Син см. вельлѣпотд вин- см. вън в и и оу см. извъиоу в ь п - см. въп- вьпльченнк Супр 330, 8 см. въплъціе- иик в ь р - см. также вър- вьрдціьнеи (!) Не 89, 4 Син см. вьче- рдціьнь ВЬРѢТИ, -рж, -риши несов. (1) хахХ-а^еіѵ кипеть ѵгіі: дкы сьренро слъзы вьрАштА кдпддхж по лднитдмд нд земьж Супр 397, 25 в ь с - см. также въе- вьед- см. вьега- 6ЬСбВИДА, -аи прич.-прил. (1) ёяоятіхое всевидящий ѵзеѵісіоисІ: дѣѣши нѣстъ вксевн- дАштига силд ножига • съмотрАшти вьсе Супр 366, 13 СЬСвСЛАДЪІКА, -ы м (1) греч. нет власти- тель (всего) ѵіасісе (ѵзеЬо): в’севл(дды)ко г(оспод)і Евх 726 4.— Ср. вьседрьжитель вЬССТДА нареч. (59) [въе- Мар (6) Ас (8), в’с- Зогр (1) Евх (7) Супр (2) Рыл (5), вс- Зогр (2) Сав (4)| лаѵтоге. діа лаѵтбй. еіхо тсое, хаО’ ехасттцѵ всегда, постоянно ѵгсіу, ѵхсіуску, зіаіе: вксегдд ддждк намъ хлѣвъ сь И 6, 34 Зогр Мар; вксегдд сѢда съ сльзами плдкддше са Супр 274, 21.— Зогр Мар Ас Сав Евх Супр Рыл.— Ср. выниж, присно вьседрьжитель, -лга м (28) [вьседръ- (в’седръ-) Евх (15) Супр (12)] лаѵтохратсор вседержатель ѵіасісе ѵзеію, ѵзетоЬоисі: г(оспод)і в(о)же в’седръжителю Евх 9а 8-9; здклиндж та о велицѣи силѣ вьседръжителга богд Супр 122, 1-2.— Евх Супр.— Ср. вьсе- влддыкд, вьседрьжА, вксемогъі вьседрьжительство, -а с (1) яаѵто- хратіхос (!) всевластие, всемогущество ѵзетоЬонспозі: не вьседръжительствд силож и мждростнж • нъ мьнимыимъ кръстд ноуист- вомъ Супр 329, 4 6 Заказ 777 161
вье вье вЬСбДРЬЖА, -аи прич.-прил. (1) яаѵто- хратіхбд вседержащий, всемогугций ѵзіт ѵіасіпоисі, ѵзетоЬоисГ: и теск славж... възда- кмъ... кдносжштьи'ки ц животворАіитии * и вседръжАштиТ троици Супр 342, 26.— Ср. вьседрьжитель, вьсемогы вЬСвЖвГОМЪ, -ъіи прич.-прил. (1) оЛо- хаѵтоѵцеѵос сжигаемый целиком, пол- ностью (в качестве жертвы всесожжения) сеіу зраіоѵапу (іако гараіпа оЬёд}: да прилти вждемъ • іакоже жрьтва жива влагоприіатьнд тев'Ь • стоудеииіж сеіж • вьсежегоми • довро приношеиик • ново вь(се)съжежеиик Супр 91, 24-25.— Ср. вьсесъжагакмъ, вьсіасъжагакмъ вЬС6И(ЗѢДЛЬА, -ы>и) прич.-прил. (1) яац- фауод всепожираюгций, всепоглощающий ѵзе згІгарсі, ѵзе роЫси]ісі: съпасителю вьиезаапъ рдстркгижвъиіоу вксеи(з'кддіжиітек) адово чр-йво Супр 498, 23 вЬСбЛИЧЬСКЪ! нареч. (1) 8ібХ.оѵ всяче- ски, вообще ѵзетогпё, ѵзеті грщоЬу, ѵйЬес: вселичьскъі съкоиьча довротворА • досаждаж- штимъ емоу Супр 481, 20-21.— Ср. вьсіачь- скы вЬСеМОГЫ, -ъіи прич.-прил. (13) [в’се- Евх (6)] лаѵто8г>ѵацо<; отпіроіепз всемогу- щий ѵзетоЬоисГ: просімъ тіа вьсемогы в'кчьиы в(о)же Киев За 17; врачоу вьсемогыи Супр 392, 12-13.— Киев 2а 13; 26 2-3; 4а 2; 46 2; 5а 13; Евх 33а 10; 486 7; 56а 12; 72а 5; 726 5; 80а 1-2.— Ср. вьседрьжитель, вьседрь- ЖА вьсеноціьнъ, -ъіи прил. (1) лаѵѵб/іоб всенощный, продолжающийся всю ночь сеіопоспі, Ігѵарсі сеіои пос: в’сеиоціьное иамъ славословествие твое дароуи Евх 38а 12-13 вЬСеПДОДЫІЪ, -ъіи прил. (1): вьсе- плодьиок с в знач. сущ. бкохарясооіе жертва, состоящая только из плодов оЬёі’ «кіасіарсі зе гсеіа г ріосій: в(о)же... приемъі кадило зауаръінио • і илніа в-йрънааго • в’сеплодъиое Евх 156 11-12 ВЬСеСРЬДЬ нареч. (1) еіХіхріѵсое от всего сердца, всем сердцем 2 сеіёйо зг<ісе, иргіт- пё: вкзискаіжиітиимъ того вьсесрьдь исправье- иыа Супр 521, 22-23 вьсесъжлгліемъ, -ъіи прич.-прил. (8) [въс- Ас (1) Син (2)].- вьсесъжагакмок с, вьсесъжагакмаіа ж в знач. сущ. сАохаѵтаща жертва всесожжения гараіпа оЬёі’, сеіораі: въсесъжагаемыхъ о гр’кгкхъ ие възиска Пс 39, 7 Син; еже лювіті искрьи'каго • акы севе • воле есть въсесъжагаемыих жрьтвъ Мк 12, 33 Ас (шлокавътоматъ • і жрътвъ Зогр Мар}; вьсесъжагама (! вм. вьсесъжа - гаема) твск тоучъиа вжди Пс 19, 4 Син.— Пс 49, 8 Син; 50, 18 Син; 50, 21 Син; 65, 13 162 Син; 65, 15 Син.— Ср. вьсесъжеженик, вьсіасъжагакмъ, олокавътоматъ вьсесъжежениіе, -иіа с(1) окоитхаорл жертва всесожжения гараіпа оЬёІ’, сеіораі: да приАти кждемъ • іакоже жрьтва жива... ново вьсъжежеиик (!) Супр 91, 25-26,— Ср. вьсесъжагакмъ, вьсіасъжагакмъ, олокавъто- матъ вьсъжежеиик Супр 91, 25-26 см. вьсе- съжежеинк ВЬСЬ1, -и ж (>100) [въсь Ас, в’сь Зогр, весь Мар Ас, всь Зогр Сав, вес Ас, ве(с) Ас] /соріоѵ 1. хащт], ябАіе (!); (вьсь и градъ хсоцояокіе) деревня, весь ѵез, ѵезпісе: прохождааше и(соу)с(ъ) • грады вса і всн Мт 9, 35 Зогр Мар Ас Сав; дошедъ оусоровъ вьси Супр 46, 10 2. хтціыа поместье, усадьба, земельный участок зіаіек, сіѵйг, рогетек: тъгда приде съ йими и(соу)с(ъ) вь всь нарн- цаемжіж • кеи’симаии Мт 26, 36 Зогр Мар Ас Сав.— Зогр Мар Ас Сав Клоц Супр Зогр-лл.— Ср. градьць, село вЬСЬ2, вьсіа (вьса), вьсе мест. (>300) [въсь Мар Ас Сав Унд Боян Ен Син Киев Клоц Супр, в’сь Зогр Ас Служ Евх Супр Рыл, весь Мар Ас Син Евх, всь Зогр Мар Ас Сав Боян Зогр-пал Син Супр Рыл] 1. яае, аяае, яац- отпіз весь, каждый ѵзе- сЬеп, ѵезкегу, кагсіу: вси во пророци і законъ • до юаиа прор-кшА Мт 11,13 Зогр Мар Ас Сав; помаии в’са оуме(ръ)иіАіА Служ 36 15; тако и вьсе др'кво доврое • довръи плодъ творггъ Мт 7, 17 Ас (всйко Зогр Мар} □ надъ вьскмь, иадъ вьскми (сими) ёлі яаотѵ, ёѵ яаот (тоѵтоіе), аѵѵ яааі (тоѵ- тоіб) сверх того, кроме всего этого кгошё ІоЬо ѵЗеЬо, пасііо: приложи і се надъ вьсімь • і заключи юаиа вь тъмьиици Л 3, 20 Зогр Мар; надо вьскмі сімі съгр'кшішіА пакы емоу Пс 77, 32 Син; по вьсемоу хата Хеятоѵ пооди- ночке, в отдельности ресіпоіііѵё, ро іесіпот: іакоже вѣаше дѣло • по вьсемоу съказа кму Супр 517, 14; иа вьса дьии, по вьса д ь и и см. дьиь; иа вьсіа лѣта, по вьса акта см. л'кто; иа вьсЦъ м'Ьстіхъ см. м'ксто 2. окое, яае, яацяае; (вьсѣмк оумомь, вкгклсь срьдьцелъ яроОѵцод; вьск иоціь стоити 8іаѵѵхтереѵеіѵ; вьсе оржжнк яаѵоякіа) весь, целый сеіу, ѵезкегу: про- Хвждааше в’свк галилеик и(соу)с(ъ) • оучдМг4, 23 Зогр Ас Сав (0 Мар}; кднож иоштнж вьсь в-ккъ измѣнимъ Супр 91, 7; ие въда* са вьскмь срьдьцемъ иа сьмрьть Супр 264, 16; овл-Ьци и въ оржжие в’се * с(вж)тааго твоего д(оу)ха Евх 936 20 □ вьсь миръ см. миръ.— Зогр Мар Ас Сав Охр Унд Боян Зогр-пал Ен Син Служ Киев Евх Клоц Супр
6ЬС Хил Рыл Зогр-лл.— Ср. вьсіакъ, вьсіачьскъ, къжьдо ВЬСЬДе нареч. (10) [вес- Мар (1) Ас (1)] 1. лаѵтахоб всюду, везде ѵзисіе: дьнесь ра- дость вьсьде по вьселеиѣи Супр 490, 17 2. лаѵ- ті, аѵш хаі хатсо всегда, во всех случаях ѵе ѵзеш, ѵйЬес, ха ѵзесіі окоіпозіі: імжш- тюмоу во вьсьде дано кждетъ і изкждетъ Мт 25, 29 Зогр Мар Ас.— Клоц 36 6; 6а 16; Супр 3, 14; 377, 22-23; 488, 16; 557, 27. - Ср. вьсьжде, вьеждѣ, мѣсто (на вьсѣуъ мѣ- стахъ) ВЬСЬЖДб нареч. (15) 1. лаѵтахогі всю- ду, везде ѵзікіе: виждъ же кго вьсьжде не вьскорѣ въстАзаіжшта Супр 376, 11; искати вьсьжде чловѣка к(о)жиіа Супр 519, 22 2. ёѵ лаѵгі всегда, во всех случаях ѵе ѵзет, ѵй- Ьес, га ѵзесЬ окоіпозіі: иж въс..жд.. м(о)- л(и)твож и м(о)л.. ...Фил 4, 6 Ен.— Супр 51, 6; 51, 7 (3); 57, 8; 57, 8-9; 57, 9; 144, 5; 345, 5; 409, 17; 415, 29; 569, 5 — Ср. вьсьде, вьеждѣ, мѣсто (иа вьсѣуъ мѣстѣут») ВЬСЬНЪ, -ъіи прил. (1): в ь с ь и ъі и градъ хшцояоХ.15 местечко ѵепкоѵзкё тёзіеско: нъістъ нѣкыи отъшъльць • вь весиѣѣмь градѣ Супр 514, 7.— Ср. градьць, вьсь1 (вьсь и градъ) в ь с ѣ - см. вьсіа- ВЬСІАКО нареч. (8) [-сѣ- Мар (1) Ас (1) Клоц (1) Супр (5)] яаѵтсос, бксос, бцсое (!), гаха(!); (вьсіако окаіаныи лаѵаОХ.105) во всём, совсем, наверно ѵйЬес, гсеіа, га)ізіё: по- неже ко вьсѣко оумрѣти кетъ • оумрѣмъ да оживемъ Супр 91, 20; іѵ окании и вьсѣко окааннн Супр 107, 14.— Л 4, 23 Мар Ас; Клоц 9а 3; Супр 73, 3; 240, 20; 564, 17.—Ср. ОТЪ НИК дь ВЬСІАКЪ, -а, -о мест. (>400) [вьсѣ- Зогр Мар Ас Син Евх Клоц Супр, въеѣ- Мар Ас Ен Син, в’сѣ- Зогр Служ Евх Рыл, всѣ- Зогр Ас Боян Евх Супр, вьса- Сав Супр, въеа- Сав, вса- Сав] лад, ёхаотос каждый, всякий, весь кагсіу, ѵеікегу, ѵзесііеп: ѣко всѣкъ къзносаі са съмѣритъ са Л 14, 11 Зогр Мар Ас; мол(итва) над(ъ) в’сѣцѣмь стадомъ Евх 15а 2; а к томоу прѣклонитъ са кмоу вьсѣко колѣно некесъныихъ и земьиъіихъ Супр 332, 8 ф на вьсіакъ дьиь см. дьнь; и а кьевкж иоціь см. иоціь; на вьсіако в р ѣ м а см. врѣмА.— Зогр МарАс Сав Боян Ен Син Служ Евх Клоц Супр Рыл.— Ср. вьсь, вьсіачьскъ, къжьдо ВЬСІАМО нареч. (1) лаѵтахогі всюду, во все стороны ѵзисіе, ѵзеті зтёгу: житик прѣподоньиааго отьца нашего исаакиа • вьеждоу же н вьсѣмо проповѣдакмо Супр 206, 26-27.— Ср. вьеждоу вьч В КЬСІАСЪІКАГАІСДѴЬ, -ъіи прич.-прил. (1); вьсіасъжагакмаіа с мн. в знач. сущ. оЛохарлшстід жертва всесожжения гараіпа оЬёІ’, ееіораі: с(ва)ти и • ѣкоже с(ва)тити ізволи агиець • іже приведе авелъ во в’сѣсъ- жагаемаа Евх 166 6-7.— Ср. вьсесъжеженнк, вьсесъжагакмъ, олокавътоматъ ВЬСІАЧЬСКЪ, -ъіи прил. (21) [въеѣ- Супр (14), въеѣ- Ен (1), в’сѣ- Евх (3)] лас, от>|іілаб всякий, всяческий ѵёесЬеп, ѵеёкегу: вьсѣчь- ско тѣло... съзъва иа господьйж увалж Супр 320, 4-5; іже дръжитъ в’сѣчьскаа Евх 556 14-15 ф вьсіачьскаіа црькъі см. црькы.— Ен Син Евх Клоц Супр.— Ср. вьсь, вьсіакъ вЬСІАЧЬСКЪІ нареч. (8) [вьсач- Супр (2), вьсѣч- Супр (6)] паѵта трблоѵ, ёхаота, хата кбуоѵ, лас (!), лаѵтоіод (!) всячески ѵзетогпё, ѵзеті грйзоЬу: вьсѣчьскы са дѣашА присъвъкоупити а хотАште • къ правѣй... вѣрѣ Супр 201, 25.— Супр 51, 19; 59, 7; 204, 18; 245, 27; 276, 25-26; 344, 28; 409, 24 ВЬСЖДОу нареч. (21) [въеж- Зогр (2) Ас (1) Супр (6), веж- Сав (1) Ен (1), въеждж Мар (2)] лаѵтахогі, лйѵтоОеѵ, алаѵтахт), лаѵті, лаѵтахбОеѵ всюду, везде ѵзікіе: ОБИДЖТЪ ТА • I ОКрОЧАТЪ ТА ВЪСЖДОу Л 19, 43 Зогр Мар; того плакати вьеждоу подокьно Супр 406, 7.— Зогр Мар Ас Сав Ен Супр.— Ср. вьсьде, вьсьжде, вьсіамо, вьеждѣ ВЬСЖДѣ нареч. (5) [въе- Зогр (1) Мар (2) Ас (1)] лаѵтахогі, лаѵтахбОеѵ всюду, везде ѵёіісіе: они же ишедъше проповѣдѣиіА въеждѣ Мк 16, 20 Мар (въеждоу Ас, 0 Зогр) ф отъ вьеждѣ лаѵтоОеѵ отовсюду осіеѵзасі: прихождаауж къ немоу отъ въеждѣ Мк 1, 45 Зогр Мар.— Л 9, 6 Ас; Супр 508, 26.— Ср. вьсьде, вьсьжде, вьсіамо, вьеждоу в ь т - см. вът- в ь т ъ х ъ Мк 2, 22 Зогр см. ветъхъ в ь ц - см. въц- в ь ч - см. также въч- вЬЧбРД нареч. (20)[въч-Мар(1)Клоц(7), Супр (5), вч- Ас (1) Ен (1)] ёхОёс, х®ё<; вчера ѵсега: ѣко вьчера въ часъ седмъі остави огнь И 4, 52 Зогр Мар Ас.— Зогр Мар Ас Ен Клоц Супр вьчердщьнь, -йии прил. (1) 6 ёхОёе вчерашний ѵсеге)зі: ѣко день вьраштьие-и- -же (/ вм. вьчераштьиеи) мимоідетъ • । стража иоштьиаѣ Пс 89, 4 Син.— Ср. вьчерашьнь ВЬЧвРАШЬНЬ, -нии прил. (4) [въч- Клоц (1)] 6 яро Ррахёсос (!) вчерашний ѵсеге)8І: къде иъіиѣ ежтъ * въчерашъиАіА млъвъі Клоц 126 9-10; Супр 448, 8-9 ф прьвѣк вьчерашьиіакго яро тт)б ёхОёс; позавче- ра ргесіеѵсігет: прьвѣк вьчерашьиіааго влл- 163
вѣ дыкд нд крьстѣ кѣаше Супр 495, 10.— Супр 495, 12.— Ср. вьчердціьнь вѣ мест., вин. нд, род., местн. иди, дат., тв. ндмд (77) тцнеіб мы (нас двое) ту (сіѵа); вѣ оуко въ правъдж • достоінаа... въспрнем- левѣ Л 23, 41 Зогр Мар Ас Сав; не осрами ндю отъ лица твокго Супр 183, 13; егда г(лдго)лддше къ ндмд нд пжти Л 24, 32 Мар Ас; посълд нд стдрьць нд орждик • НА ливиддж Супр 296, 21; не ср(ъ)д(ь)це ли иди горА кѣ въ ндю Л 24, 32 Мар Ас (0 Зогр); вѣроуквѣ во когоу іако понужденъ вждеши ндмд Супр 12, 24,— Зогр Мар Ас Сав Охр Зогр-пал. Супр в ѣ а н и к Супр 388, 6 см. вѣіаник вѣдомъ, -ъіи прич.-прил. (4) 1. уѵсоатбс известный гпату: вѣдомо да кждетъ текѣ Супр 104, 16 2. 6 ёѵ уѵшаеі сознательный ѵёсіопіу: отъдджди... прѣгрѣшениѣ наша • ВОЛЬНДД И НеВОЛЬНАА • вѢДОМДД і невѣдомдд Евх 66а 3 3. о ёѵ еібеі различимый, узнан- ный рогпаіеіпу, гогегпаіеіпу: ты невѣдомы и вѣдомъ кыстъ меие дѣліа Супр 504, 30.— Супр 199, 22.— Ср. съвѣдѣти (съвѣды), съвѣстьиъ вѢдРО, -д с (3) атарѵое, хабое ведро ѵёсіго: подондетъ излиѣти із него • к вѣдеръ • воды Евх 206 6.— Супр 344, 4; 344, 6.— Ср. КрИНИЦА, СТАМЬНД вѣдь, -и ж (4) •уѵшцт), уѵюотс;, боуца, Тфбпо^ (!) знание, познание ѵ&іспі, рогпапі: не инъ ми съказа вѣди • не отъ слоууд имамъ чоудо Супр 510, 20.— Супр 301, 7; 500, 18; 511, 15.— Ср. вѣдѣник, повѣдь, познаннк, разоумъ, оустлвъ вЪДѢнИІб, -иіа с (2) уѵштс, знание, по- знание ѵёсіёпі, рогпапі: вьсѣко вышеник вьземыжштек са • нд вѣдѣник вожик Супр 280, 30 31.— Супр 143, 6-1.— Ср. вѣдь, по- вѣдь, позндник, разоумъ вѢдѢТИ, вѣмь и вѣдѣ, вѣси несов. (>800) 1. еібёѵаі, угуѵйохеіѵ, аѵаХоуі^есгбаі, гхраіреіаОаі, ёліатааОаі, аѵѵеібёѵаі, яро уіуѵйохеіѵ, цаѵОаѵеіѵ, ахобеіѵ (!); (не вѣ- дѣти ауѵоеіѵ, аяореіѵ, ауѵсоцоѵеіѵ) знать гпаі, ѵёсіёі: вѣетъ во о(ть)ць вдшь іуъже трѣкоуете Мт 6, 8 Зогр Мар Ас Сав; ѣко не вѣмь ч(ловѣ)кд сего Мк 14, 71 Зогр Мар; вѣдѣ г(оспод)і рдзкоиникд възъпивъшд г(ос- под)і Служ 16 8; вѣды іако сни ді/уове лжкави сжтъ Супр 53, 16; а ты кде моудиши не вѣдѣ Супр 242, 17; іже і та иу(ъ)же не вѣдѣуж старці • к(ого)мь ндоучені въспѢша Клоц 1а 2-3 (кже и старьци не вѣдомо кыстъ Супр 325, 6) □ прѣжде вѣдѣти яро РХёяеіѵ предвидеть ргесіѵісіаі: прѣжде ко вѣдѣдше іако семоу кетъ выти Супр 51, 2 о кѣн вѣдѣти са еібёѵаі знать, отдавать себе отчет (в чём-л.) Ьуі зі ѵёсіот (пёсеЛо): о(ть)че отъпоусти імъ • не вѢдатъ ко сл чьто творАтъ Л 23, 34 Зогр Мар Ас Сав 2. в знач. видѣти ораѵ видеть ѵівёѴ. ыдѣиъ міа вѣрова • клажени не вѣдѣвъшеі * и кѣ- ровавъшеі И 20, 29 Охр (не видѣвъшеі Зогр Мар Ас); іѵт(ъ) селѣ познаете и • и вѣете и И 14, 1 Ас 93а(5 1 (в(и)дѣсте Зогр Сав. оувѣдѣсте Мар, оувѣсте Ас 29а(5 13-14).— Зогр Мар Ас Сав Охр Унд Боян Ен Син Служ Евх Клоц Супр Хил Рыл.— Ср. знати, рдзоумѣти, рдзоумѣвдтн, сумѣти вѣждд, -а ж (2) рХёсрароѵ веко оспі ѵіеко: іѵ[о]чі его нд ницідего прізіраете • вѣжди его іепытдете с(ы)ны чл(окѣ)чіл Пс 10, 4 Син.— Супр 431, 21.— Ср. вѣко вѣиге, -иіа с собир. (9) [іавліал ! Супр(1)] та Раіа, та хХабт], аі отіРабес;; (вѣик но- сити хХабтцрореіѵ) ветви ѵёіѵоѵі, гаіоіейі: приіАСА вѣие отъ финикъ И 12, 13 Мар (ваі Зогр, ваиа Ас, ваіл Сав); кгда ліладъі дѣти вѣик възьм’ше и вѣикмъ кмоу покѣдж гм- САШте • іѵедн’на въ выііікнииуъ Супр 402, 30; егда ли пакы вѣик носашта • и сьрѣта- іжіііта хрнстосд... съмоштрж Супр 332, 28; кмоуже кръстоу кореник вь земыж выложено кыстъ • іавліаА (/ вм. а вѣиіа) нд невеса възложены Супр 352, 21.— Мк 11, 8 Зогр Мар; Супр 321, 14; 326, 14; 341, б.— Ср. вди, вѣтвик, вѣтвь, вѣіа, лѣтордсль, розга вѢКО, -д с (1) (Злёфароѵ веко оспі ѵіеко: аште ддмь сонъ очимд моілід • і вѣкома моіма дрѣмдние Пс 131, 4 Син.— Ср. вѣжда вѢКЪ, -а м (>500) [вѣ(к) Ас Евх, вѣ (!) Евх] аіеоѵ; (прѣдъ вѣкы яроаіеоѵіоі;; к»- джціддго вѣка аіеоѵюс) век, вечность ѵёк, ѵёспозк: не отъпоуститъ са емоу • нн вь сь вѣкъ • ни въ грлджштні Мт 12, 32 Зогр Мар Ас Сав; г(оспод)ь въ вѣкъ прѣкъівает Пс 9, 8 Син; ѣко ты дръжиши • и ц(ѣса)р(ь) ствоуеши нд насъ... нынѣ и присно и вь вѣкы вѣкомъ Евх 566 3; кгда ти рекж сынъ вышьніаго • прѣжде вѣкъ ке страсти роднвъ- шадго • отьцд ндзндмендуъ Супр 239, 15; ты к(ог)ъ мои и г(оспод)ь • прѣдъ вѣкъ вькоупь и новъ Супр 504, 28; си сжтъ тоннъ Христианомъ • о вьскрѣшении мрьтвъінхъ • и жизни кжджштддго вѣка Супр 486, 4 • иооцоб мир зѵёі: ндслѣдоуите оуготовдное вамъ ц(ѣсд)р(ь)ство • отъ съложениѣ вѣкоу Евх 996 12 (всего мира Мт 25, 34 Зогр Мар Ас Сав).— Зогр Мар Ас Сав Унд Боян Зогр- пал Ен Син Служ Евх Клоц Супр вѣнити, -ніж, -ниши несов. (7) лшХеіѵ продавать ргосіаѵаі:: не дьвѣ ли птнцн пѣ- нАзоу вѣните са Мт 10, 29 Зогр, вѣникѣ есте 164 I
вѣн Мар Ас. Л 12, 6 Зогр Мар Ас Боян.— Ср. продавити, цѣнити ёѢНЬЦЬ, -а м (54) атёфаѵое, ЦІтра, біабгща, РраРеіоѵ, уёрас (!) венец, корона ѵёпес, когипа: воіии съплетъше отъ тръниѣ віиьць . къзложиша нд главж емоу И 19, 2 Зогр Мар Ас Сав; тако ми кѣньцъ цѣсдрд персика савориа Супр 264, 1; дажди емоу вѣиець правъд'ы Евх 576 25 ф вѢньца възати отеіраѵоѵоОаі принять венец Ьуі когипоѵап: сътрьпите мало • и здконьиѣ посграждите да вѢньца вьзьмете Супр 75, 28.— Зогр Мар Ас Сав Син Евх Клоц Супр ВѢНЬЧЛТИ, -а», -акшн сов. /несов. (19) (пефаѵобѵ, (отёіраѵоѵ) аѵабеіѵ увенчать/ венчать, короновать оѵёпсіі/ѵёпсіі, когипо- ѵаі: такожде и трьникмъ вѣньчднъ кысч'Ъ Супр 484, 6; щіч'о[ч'о]мъ нлдговолеиьѣ вѣиь- чдлъ иъі есі Пс 5,13 Син; вѣнъчджцідго ты» милость» щедротами Пс 102, 4 Син; невіді- мъіимі довротамі • вѣньчдемтд Клоц 96 38-1 Оа І.— Ен Син Евх Клоц Супр ВѢРА, -ъі ж (>400) 1. яіотіе, уѵаютс; (!) вера ѵіга: дъигги вѣра твоѣ с(ъ)п(дс)е та Мк 5, 34 Зогр Мар Ас Сав Унд; о оумеръ- шиих’ь въ вѣрѣ Служ За 25; прѣнждѣте о вѣрѣ х(Рист0)совѣ Супр 16, 25 □ вѣрж іати/имати, имѣти яштеѵеіѵ, яеіОе- (Лаі, апѵтіОёѵаі; (не іати вѣрчд, ие имѣти вѣръі аяютеіѵ) поверить/верить иѵёгіі/ ѵёгіТ: іакоже не а вѣрчд дѣвици Супр 241, 30; ие імѣах» імъ в-Ьръі Л 24, 11 Зогр Мар Ас; въ да ити са въ вѣрж кого см. въддіатн са 2. Орг]бхеіа; (кожиіа вѣра ОеооёРеіа) вера, религия ѵіга, ѵухпапі, паЬохепзіѵі: къ соуктьнѣи крьстиіаньстѣ вѣрѣ пристжпн Супр 101, 10; кж» вѣрж иманіи Супр 139, 22 • аіреогі секта зекіа: онрѣтошА... кд- иого отъ в'кръі фругиискъіА Супр 133, 27 □ зълаи вѣра хахояютіа ложная вера іраіпа ѵіга, зраіпё паЬохепзІѵі: прелоситъ же и прочии • иже нѣдуж отъ дриевъі зълъіа вѣръі • паче съврдтишА цѣсдрѣ Супр 192, /6; влагай вѣра еѵоёРеіа набожность гЬогпозі: показа доплата мдти • іако оучениими влагъіА вѣръі вьскрьмилд и паче • неже мле- комъ Супр 96, 18.— Зогр Мар Ас Сав Унд Служ Киев Евх Клоц Супр Хил.— Ср. влаговѣрик, нлагочьстик, говѣннк ВѢРОВАТИ, -роу», -роукши несов./сов. комоу, чесомоу; въ кого, чьто; къ комоу, чесомоу; о комь, чемь (>400) яютеѵеіѵ, яштоѵоОаі, аеЗеаОаі, усуѵсоахегѵ, яеіОеоОаі, яеіОар- Хегѵ, бо^а^еіѵ (I), еѵхеоОаі (!); (ие вѣровати алипеіѵ, біалютеіѵ, алеіОегѵ) верить/по- верить, веровать/у верова ть ѵёгіі/иѵёёіі: вѣе В г(лдго)лд ілла • н(соу)с(ъ) вѣроуетд ли • ѣко могж се створити Мт 9, 28 Зогр Мар Ас Сав; вѣровати о всѣхъ • ѣже г(лдго)лдша пророци Л 24, 25 Зогр Мар Ас; ізнѣгни і-сего рака... вѣроужщддго въ нма г(осподь)не Евх 46а 2; вѣроуж вогоу Супр 4, 19; вѢрОВДША КЪ БОГОу Супр 6, 11; іже не вѣроуетъ въ с(ъі)ид И 3, 36 Зогр, иже не вѣроуоутъ Мар.— Зогр Мар Ас Сав Охр Боян Зогр-пал Ен Син Евх Клоц Супр Рыл.— Ср. вѣра (вѣрж іати, имдтн, имѣти), вѣрьствовати ВѢРОВЫІЪ, -ъіи прил. (1) яіотесое веры род. ѵігу род.; подвижа прилежи донде- же име(ши) вѣровьнжж днкѵрж Супр 500, 12- 13.— Ср. вѣрьнъ ВѢРЬНО нареч. (4) 1. греч. нет. с верой, ве- руя ѵёгпё, росііе ѵігу: дште вѣрьнъ кси • вѣрьно приди къ хрвстосоу Супр 328, 11 • яіотюе верно, точно ѵёгпё (родіе зкиіеспо- хіі), ргезпё: дште ли вѣтъскъі се • а не вѣръно слъішіші Клоц 14а 36 2. яютйд с доверием з сійѵёгои: сице блждници вѣрьно таи въ доу- ши • дѣл’иица МОЛАШТИ съ сльзами • чоужддд- Хж са вьси трьпѣнию исоусовоу Супр 392, 22.— Супр 452, 19 ВѢРЕНЪ, -ъіи прил., сравн. ст. вѣрьнѣи (>100) 1. яіотбс верный, преданный ѵёгпу: докръі раке клагъі • і вѣрънъі • о мдлѣ вѣ вѣрьнъ Мт 25, 21 Зогр Мар Ас Сав; да нами людие твои • вѣръиии слоужлтъ Евх 9а 5 2. яіотбс верующий ѵёгісі: сь вѣръиъіи- ми поклдиіактъ са доухомь Супр 321, 24; оу трона кго вѣр’иии СТЛЪПЪ ПОСТДВИША великъ Супр 539, 10 9 ейкаРцс, еѵоеРцс набож- ный хЬохпу: поимъ еп(иско)пъ клирикъі и мжжа вѣрьны Супр 81, 6; с’де жена вѣрна за чадъ молашти приходитъ Супр 95, 22 3. лютое, а^юяютое верный, достоверный; правильный ргаѵсііуу, Ьосіпоѵёгпу; зргаѵпу: вѣрънъі вьсіа заповѣди его Пс 110, 7 Син; не бо нъ вѣрнѣиши естд очи послоухъ Супр 500, 27 4. тце ліотесое веры род. ѵігу род.; тене разоумѣ» вѣрьныимд очилла Супр 505, 13-14.— Зогр Мар Ас Сав Охр Ен Син Евх Клоц Супр.— Ср. нлдговѣрьнъ, вѣровьнъ, достоиновѣрьнъ, прдвьдивъ ВѢРЬСТВОВАТИ, -воуіж, -воукши несов. (6) яштеѵеіѵ; (не вѣрьствовати аяютеіѵ) верить ѵёгіі: не вѣрьствовдхъ рекшиимъ сжпротивнхъ са апостоломъ Супр 510, 21.— Супр 500, 20 (2); 500, 25; 507, 12; 512, 16,-Ср. вѣра (вѣрж имдтн), вѣровати в ѣ с - см. вести ВѢСТЬ, -и ж (13) (рццт), <4хоц, ёяіяѵоіа (!); (вѣсть приіАти хріцааті^еітВаі) весть, из- вестие хргаѵа, роѵёзі: вѣсть нзнде по вьсеи странѣ о немь Л 4, 14 Мар (0 Зогр); вѣсть 165
ВАЗ нѣо же пріемъ въ сънѣ отіде въ стрднж гдлилеискж Мт 2, 22 Ас Сав Боян (0 Зогр Мар) | кез кісти въіти абт|Х.о<; угуѵеаОаі, а<раѵт)<; уіуѵеоФаі исчезнуть, пропасть без вести хтіхеі: то имд рек’шема кез вѣсти дник кыстъ оклдкъ Супр 211, 20.— Мт 9, 26 Зогр Мар Ас Сав; Супр 187, 25; 217, 18-19; 305, 15; 338, 19 ВѢСТЬНИКЪ, -л м (4) аууеХое, цт)ѵѵтпе вестник розеі, хѵёзіоѵаіеі: посъла вѣстьникы прѣдъ лицемь своімь Л 9, 52 Зогр Мар;— Л 7, 24 Мар; Супр 245, 17.— Ср. дигелъ, сълъ вѢТВИІв, -ига с собир. (6) оі хХ.абоі, та хХабт], 6 хХабое ветви ѵёіѵе, ѵёіѵоѵі: ііьтица н(е)к(е)с(ьс)кыА вселишА са вь вѣтвні его Л 13, 19 Сав, въ вѣтви Зогр Мар Ас.— Мк 13, 28 Мар; Клоц 1а 36.— Ср. ваи, вѣик, вѣтвь, лѣтордсль, розгд ВѢТВЬ, -и ж (8) [вѣть (!) Зогр (1)] хка- 8ое ветвь ѵёіеѵ: дроузии же рѣздуж вѣтви отъ дрѣвд • и постнлдуж по пжти Мт 21, 8 Мар Сав (0 Зогр).— Мт 13, 32 Зогр Мар; Мк 4, 32 Зогр Мар; Мк 13, 28 Зогр; Евх 16а 9.— Ср. вди, вѣик, вѣтвик, вѣга, лѣто- рдсль, розгд вѣтки, -иіа м (1) рт)тсор оратор, вития геспік: и іазъіци вѣтии • и словеса хъітрьцъ • и кесѣдъі «учитель • извѣштдтн не могж зълокы на Супр 400, 1 вѣтитель, -лга м (1) греч. нет советник гасісе: ѣко в’(сегдд) и • в’семоу слъи(ши)тель и вѣтитель... тъи еси Рыл 7ба 27— Ср. съвѣтьникъ ВѣТРЪ, -а м (76) аѵецое, яѵегіца, аёрюѵ птенца, ат)р; (на вѣтрѣ цетараю^) ветер, дуновение ѵііг: вьзвѢдша вѣтри • і идпддж ид хрдминж тж Мт 7, 25 Зогр Мар Ас Сав; кгдд вѣтръ лютъ сѣверъ вѣгаше ие прѣстдА Супр 90, 2; на вѣтрѣ прѣиесенъ къістъ Супр 289, 26 • перен. страна света зѵёіоѵа зігапа: тъгдд посълетъ д(и)ѣ(е)лъі свои» • і съкеретъ ізкърдиъііА своіа • отъ четъіръ вѣтръ • отъ кон’цд землА • до коньца не- к(е)си Мк 13, 27 Зогр Мар.— Зогр Мар Ас Сав Боян Син Евх Супр Рыл.— Ср. ДОУХ'Ь ВѢТРЕНЪ, -ъіи и ВѢТРЬНЬ, -нии прил. (9) [-иъ Зогр (2) Мар (2) Ас (1) Супр (1), -нь Син (2) Евх (1)] тогі аѵёцое, та>ѵ аѵёцсоѵ ветренный, ветров род. ѵёігпу, ѵёігй род.-. кыстъ ноурѣ вѣтрънд велиѣ Мк 4, 37 Зогр Мар; ходи>и ид крилу вѣтрьню Пс 103, 3 Син, вѣтръиюю Евх 566 21.— Л 8, 23 Зогр Мар Ас; Пс 17, 11 Син; Супр 473, 19 ВѣТЪ, -а м (2) РоеХт), аѵцфагѵоѵ согла- шение, договор йтіиѵа, зтіоиѵа: вѣтд не 166 сътвористе ид Гродд Супр 397, 2.— Супр 41), 24.— Ср. здвѣтъ, съвѣтъ вѣть Мт 13, 32 Зогр см. вѣтвь вѣтьскъі нареч. (2) цѵ&іхйс вымышлен- но ѵуЬа)епё: дште ли вѣтъскы се • д не вѣръ- но слышіші Клоц 14а 36; Супр 452, 18 вѣцілвлти, -вдж, -вдкши несов. (1) срОёу- уесгОаі говорить тіиѵіі, Ьоѵогіі; ты кто ксн прѣдь нимъ вѢштдвда Супр 102, 18,—Ср. кесѣдовдти, вѣщдти, глдголдти ВѣЩАНИЮ, -ига с (1) фОбууос голое Ыаь: во вьеж земліж изідж вѣщднъѣ ихъ Пс /8, 5 Син.— Ср. гласъ ВѣЦІАТИ, -діж, -дкши несов. (20) Хёуеіѵ, Сраѵаі, ХаЛсіѵ, фОёууеаОаі, хтіуіістаеіѵ, лроа- біаХ.ёуеаОаі, агщРогАегіегѵ говорить, рас- сказывать, сообщать тіиѵіі, пкаі, ѵургаѵо- ѵаі, охпатоѵаі: вѣштд же и(соу)съ о смръті его И 11, 13 Ас (рече Зогр Мар Сав); ннчсоже не вѣштд прѣжде глдсд сего Супр 309, 9; чоудьид вѣштдкши Супр 501, 30,—Ас Супр.— Ср. кесѣдовдти, вѣщдвдтн, глаголати, провѣцідти ВѣЦІв, -а с (1) (вѣще творити атааіа^еіѵ) совещание, сговор іігасіек: пдкы нд влддъік* вѣште творАтъ рдкі Супр 424, 25,—Ср. съкоръ, съвѣтъ ВѢЧЬНО нареч. (1) аішѵіше вечно ѵёс'пё: въсхотѢша вѣчьно ЧЬСТЬИИ БЫТИ Супр 55, 7-8 ВѣЧЬНЪ, -ыи прил. (>200) 1. аіа>ѵіо$, аібюе, ооѵаібіое, аяараітщто^ (!) аеіег- пиз; (животъ вѣчьиъіи іттогіаіііаз) вечный ѵёспу: ідѣте отъ меие проклАти • въ огнь вѣчьнъі Мт 25, 41’ Зогр Мар Ас Сав; вѣчь- ны к(о)же Киев За 1; кдльство естъ то живота вѣчьидго Киев 6а 8 9 6 ая’ аійѵос извечный, давний осіѵёку, сіаѵпу: рдздрѣшъ вѣчънъіь* жзы Клоц 126 28; Супр 448, 24 2. аеѵѵаое постоянный, непрестанный зіаіу, Ігѵаіу, изіаѵіепу: тъи едмъ помоцыж твоей вѣчь- ноіж зашчіті нъи Киев 5а 17-18.— Зогр Мар Ас Сав Охр Зогр-пал Ен Син Служ Киев Евх Клоц Супр Рыл.— Ср. прѣвѣчьнъ вѣіл, -іа ж (4) хХ.абоб ветвь ѵёіеѵ, гаіо- Іезі: егдд «уже вѣѣ еы> кждетъ млддд Мт 24, 32 Зогр Мар Ас Сав.— Ср. вди, вѣнк, вѣт- вик, вѣтвь, лѣтордсль ВѢіАНИ№, -ига с (1) Ріа веяние ѵапі: великыихъ вѣтръ вѣднига Супр 388, б.— Ср. възвѣганик, дъіудник ВѣіАТИ, вѣвь, вѣкши несов. (3) ёяіяѵеіѵ, яѵоп (!) дуть, веять ѵапоиі: кгдд вѣтръ лютъ сѣверъ вѣгаше ие прѣстдл Супр 90, 2- Супр 89, 8; 90, 12.— Ср. дыхдти ВАЗ АТИ, важж, вАжеши и вазднв, вам- кши несов. (14) беіѵ, беацеѵегѵ, хата&а-
6АЩ цеіѵ, хеіуоѵоОаі, отреРХоѵѵ (!) вязать, свя- зывать ѵахаі, роиіаі: ВАзаахм і жжн желѣзны Л 8, 29 Зогр Мар Ас Сав; кезакон’ннкъ ва- жетъ своеодъныа Супр 57, 25.— 2 Тим 2, 9 Ен; Супр 41, 1-2; 88, 24-25; 358, 7; 431, 24; 447, 20; 456, 30; 462, 16; 467, 22 ВАЩе нареч. сравн. ст. (17) лкеіоѵ, л/.еіш, ёяаѵсо больше, б'олее ѵісе: не імамъ сьде • влште пати хлѣвъ Л 9, 13 Зогр Мар ф влціе сътворнтн ігкеоѵа^егѵ превысить ргеѵузіі: аште н когатъ ксн • ничимже ВАШте сътворншн оукогааго Супр 491, 24.— Мт 20, 10 Мар Ас Сав; Мт 26, 53 Зогр Мар Ас Сав Боян; Мк 14, 5 Зогр Мар; Л 7, 43 Зогр Мар Сав; Супр 170, 5.— Ср. воли 6АЩИИ, ВАфьшн, вАфе прил. сравн. ст. (19) цеі^соѵ, лЛеісоѵ, цеуае больший, вящий ѵёізі: іже ео мьнні есть всѣуъ васъ • сь есть башты Л 9, 48 Зогр Мар; ВАфкшвк честь нмѢіа Евх 1026 22-23.— Зогр Мар Ас Сав Евх Супр.— Ср. еолнн ВѴЗАНЬТИИСКЪ, -ъін прил. (1) тсоѵ Вѵ^аѵтісоѵ византийский Ьугапізку: вузан’- тнистнн же н арменннстнн от(р)оцн Супр 278, 25-26 вѵли нескл. город (1) ВоѵХРі Вулви ВиІЬі: ндн въ аснвк • на мѣсто рекомок вулн • «же кетъ при морн Супр 235, 28 ВѴССОМЪ, ОУСОНЪ, -а м (4) [вѵс’сон- Зогр (1), вѵсон- Мар (1), вѵсь- Ас (1), оусон- Сав (1)] рйоооё виссон (тонкое полотно) ктепі, іетпё ріаіпо: ч(ловѣ)къ етеръ... овлачааше са въ фор’фнрж • і вѵс’сонъ Л 16, 19 Зогр Мар Ас Сав вѵсь Л 16, 19 Ас см. вѵссонъ вѵфннніа Супр 97, 30 см. вѵ<е.ннніа ВѴФНННІА, -ни» ж край (2) ВіОѵѵіа Ви- финия Вугйіпіе: вь ннкомндннекын градъ вуАнннд Супр 97, 30.— Супр 541, 27 Г Г цифра глаг. и кир. (>200) 1. глаг. 6’, теапарес, тётартос 4 2. кир. у’, треіб, трітос 3,— Мар Ас Сав Унд Боян Син Киев Евх Супр.— Ср. Е, д; трнк, четыре, третнн четврьтъ га ва ата И 19, 13 Зогр см. гаввата гавата И 19, 13 Боян см. гаввата ГАВВАТА, -ъі ж местность (5) [гаваата Зогр (1), гавваАа Ас (1), гавата Боян (1)] ГаРРайа (др.-евр.) Гаввафа ОаЬЬаіЬа: на мѣстѣ рекомѣмь літострата • евренскън же гаввата И 19, 13 Ас (2) Зогр Мар Боян; голъгаАа (!) Сав (2) ГЛЛ Г гавваАа И 19, 13 Ас 103а(5 21-22 см. гаввата ГАНРИИЛЪ, -а м имя (27) [гаЕрлъ Мар (1), гаврнлъ Сав (1), гаЕршлъ Зогр (1), гавь- рнлъ Мар (1) Евх (1), гаурннлъ Супр (14), гаурнлъ Супр (3)] ГаРріцХ. Гавриил ОаЬгіеІ: посъланъ бънстъ арх(а)нѣ(е)лъ Гаврннлъ Л 1, 26 Ас Зогр Мар, Супр 247, 9.— Зогр Мар Ас Сав Евх Супр гаврнлъ Сав 134а 6-7 см. гаврннлъ гавьрнлъ, гавьрннлъ Зогр Мар см. гаврннлъ ГАДАРИНЬСКЪ, -ъін прил. к названию го- рода Гадара (6) тйѵ Га6арт|ѵшѵ гадарин- ский дасіагепзку: вьсъ народъ овластн гада- рннъскыіА Л 8, 37 Мар (ѣерѣесіньскыіл Зогр); Л 8, 26 Мар Ас Сав (ѣеннсаретьскж Зогр); Мк 5, 1 Зогр Мар.— Ср. гергеснньскъ ГАДЪ, -а м (11) ёрлетбѵ, йцріоѵ ползаю- щее животное (в болыиинстве случаев не- чистое, мерзкое) ріагіѵу гіѵосісЬ (ѵёізіпои песізіу); тоу гаді[н] імъже нѣсть чіела Пс 103, 25 Син; зачьнж нынѣ г(лаго)латн • имена гадомъ Евх 59а 15 • собир.: заклинавъ вы в’сѣкъ гадъ • іѵтндѣте отъ лознѣ Евх 596 7.—Евх 20а 7-8; 54а 7; 59а 5-6; 59а 12; 59а 21; Супр 495, 24; 495, 28; 495, 29 ГАДЬНЪ, -ыи прил. (1) греч. нет перен. мерзкий, отвратительный песізіу, осірогпу: того радма попнрааше страсти гадънъіА и идо- внтыа Супр 556, 15 газафнлакни Мк 12, 43 Зогр см. газо- фнлакніа ГАЗОФИЛАКИІА, -иіа ж и ГЛЗОФНЛЛКНН, -иіа м (11) [дат. газофнлакновн, -кеовн Зогр Мар, вин. газофнлакнвъ Зогр Мар Ас Сав, мест. газофнлакнн Зогр Мар Ас; газафнл- Зогр (1), ѣазофнл- ЗогР (1), газофоулнк- Зогр (1)] •уа^оірѵХ.ахіоѵ сокровищница рокіасі- піее: і сѣдъ н(соу)с(ъ) прѣмо газофнлакновн • вндѣвъ како народъ • мештетъ мѣдь въ газа- фнлакнвъ Мк 12, 41 Зогр, прѣмо газофнла- кеовн... вь газофнлакнвъ Мар.— Мк 12, 43 Зогр Мар; Л 21, 1 Зогр Мар Ас Сав; И 8, 20 Зогр Мар Ас газофоулнкни Мк 12, 43 Зогр см. газо- фнлакніа ГАИИ, -ни м имя (2) [гасни (!) Ас (1)] Гаіое Гай Оаіиз: мѣ(сл)ца окток(ра) Йа • с(ва)- тънх м(ж)ч(енн)къ даснѣ гасгѣ и зотнка Ас 123а 27-28,— Супр 69, 11 ГАЛААДЪ, -а м имя (2) Гакааб Галаад Оаіаасі: мои есть галаадъ и моі есть манасі Пс 59, 9 Син,— Пс 107, 9 Син ГАЛАТИ, -ъ м мн. (2) оі Гакатаі Галатяне, жители Галаты Оаіаі’апё: Нфі нед(ѣлж) кЕ • къ галаттѵмъ Ен 30а 4.— Ен 38а 12 167
ГАЛ гер г а л и и И 6, 17 Зогр см. алъдни ГАЛИЛ6И, -еіа и ГАЛИЛѢИ, -ѣіа м (4) [ леи Зогр (1) Мар (2), -лѣи Зогр (1)] ГакЛаТо^ галилеянин, житель Галилеи Оа1і1е)ес: о галилѣіх'ь іже вѣахж въ силоуамѣ Зогр 130а 13, о галилеихъ Мар 766 26.— Л 13, 1 Зогр Мар.— Ср. галилеіаиииъ ГАЛИЛвИСКЪ и ГАЛИЛѢИСКЪ, -ъіи прил. (58) [-леи- Зогр (10) Мар (12) Ас (13) Сав (6) Боян (2) Зогр-пал (1), -лѣи- Зогр (7) Мар (5) Охр (1), галѣлѣи- Мар (1)] ГакіІаіое, тйб ГаХ.іЛаіа<; галилейский да.1і1е)зку: хода же при мори галилѣісцѣли, Мт 4, 18 Зогр Ас Сав\ аште ч( ловѣ) къ галилѣіскъ есть Л 23, 6 Зогр Мар.— Зогр Мар Ас Сав Охр Боян Зогр-пал ГАЛИЛ6ІА, -еы> и ГАЛИЛѢіА, -Ѣіа ж страна (>100) [-ле- Зогр Мар Ас Сав Боян Супр, -лѣ- Зогр Мар Охр] ГаХЛаіа Галилея Оаіі- Іеа: і кѣ проповѣдавъ на сънъмиштихъ іхъ • въ вьсеи галилеі Мк 1, 39 Зогр Мар Ас Сав', і тъ прохождааше междю самариеіж • галилѣіж Л 17, 11 Зогр Мар.— Зогр Мар Ас Сав Охр Боян Супр ГЛЛИЛеіЛНИНЪ и ГАЛИЛѢіАНИНЪ, -а м (9) [-ле- Зогр (1) Мар (1), -лѣ Зогр (4) Мар (3)] ГаЛіЛаіо<; галилеянин, житель Галилеи Оа1і1е)ес: мьните ли ѣко галилѣаие сіи • грѣшьнѣіше паче вьсѣхъ галилѣанъ бышаЛ 13, 2 Зогр, галилѣаие... вьсѣхъ чл(овѣ)къ Мар.— Мк 14, 70 Зогр Мар; Л 22, 59 Зогр Мар; И 4, 45 Зогр Мар.— Ср. галилеи г а л и лі- см. галиле- ГАИАНИІ6, -иіа с (2) лроРХрца загадка Ьасіапка: штвръзж въ прітьчахъ суета моѣ • провѣштаіж гаиаиіѣ іепръва Пс 77,2 Син.— Пс 48, 5 Син ГАНЪГРбИА, -ъі ж (1) уауудаѵѵа гангрена 8пёІ’: слово ихъ • ѣко ганъгрена жиръ оврАціетъ 2 Т 2, 17 Ен г а с и и Ас 123а 27-28 см. гаии гасити см. негасимъ, негасА, негашл гауриилъ.гаурилъ Супр см. гавриилъ ГвОЗДвИИ, -иіа аі (1) ркое гвоздь ЬгеЬ: нмѣаше сии коравль котъкы желѣзны • нъ нсоусовами гвоздвними изгорѣшл Супр 400, 28.— Ср. гвоздии, гвоздь ГвОЗДвИИНЪ, -ъіи прил. (1) тй>ѵ рЛшѵ гвоздевой, гвоздей род. мн. ЬгеЬй род. мн.'. аште ие виждж вь ржкоу его знаменыа гвозд- виинааго ие имж вѣры Супр 506, 7 (ѣзвы гвоздеииъііА И 20, 25 Мар, гвоздіииъііа Ас, 0 Зогр).— Ср. гвоздиииъ ГВОЗДИИ, -иіа м (12) ркое, оРекіахое (!) гвоздь ЬгеЬ, ЬгеЬГк: гвоздии же верѣл вечьнъіА съкроушн • и съломь Супр 462, 18.— Супр 17, 19; 17, 22; 141, 5? 178, 27; 399, 15; 437, 23; 168 438, 17; 500, 9; 500, 10; 503, 4; 505, 4,- Ср. гвоздвии, гвоздь ГвОЗДИИНЪ, -ъіи прил. (9) [-деинъ Мар (1)] т.й>ѵ ГІХ.СОѴ гвоздевой, гвоздей род. мн. ЬгеЬй род. мн.: аште ие виждж на ржкоу его кзвъі гвоздеииъііА И 20, 25 Мар, гвоздіииъііа Ас Охр.— И 20, 25 Мар Ас Охр; Супр 499, 26; 500, 24-25; 500, 29.— Ср. гвоздвиинъ ГвОЗДЬ, -и м (2) рХ.05 гвоздь ЬгеЬ: кр’сты моука и гвоздие • і съмрьть сі жівотоу • кесъмрътъноумоу вываіжтъ пелены Клоц 106 20.— Клоц 11а 29.— Ср. гвоздвии, гвоздии ГбвАЛЬ, -ліа м нация (1) Гс(1сіл Гевал ОеЬаІ: гевали (! вм. -ль) і мамънъ і амллікъ Пс 82, 8 Син г е м о н ъ см. игемонъ Г6НАДЪ, -а м имя (1) Геѵѵабюе Геннадій ОеппасЬиз: мѣ(сл)ца тог(о) й с(ва)тъих(ъ) о(ть)ць наш(и)х(ъ) • арх(ие)п(иско)пъ въивших ц(ѣса)ри градѣ * максимина прокла • анатонлѣ (!) и ѣенада Ас 127а 28 генисдретьскъ, -ыи прил. (9) [ѣеии- сарет- Зогр (4) Мар (3) Ас (3)] Гсѵѵтіпирет Генисаретский депехагеізку: придошл иа зем- ли, ѣенисаретьскж Мт 14, 34 Зогр Мар Ас (геиисаре«,ь Сав).— Мк 6, 53 Зогр Мар; Л 5, 1 Зогр Мар А с; Л 8, 26 Зогр (вм. гадарниьекъ) генисАРе-еъ ж нескл. (?) край(і) Геѵѵг)- сгарёт Генисарет Оепехагеі: придж въ земы* геиисарель Мт 14, 34 Сав (иа зелѵик ѣеииса- ретьскж Зогр Мар Ас) геоНА, -ъі ж (22) [ѣеои- Зогр (8) Мар (8) Ас (2), Геенна Мар (1), геон’на Супр (1), ѣеоиьиа Мар (1), гешиа Супр (1)] уёеѵѵа геен- на, ад рекіо: да по гы влетъ единъ судъ тво- іХЪ • а ие все тѣло твое въвръжено вждетъ въ ѣеон- Мар (1)] тт'к уеёѵѵтіе, ёѵ тт) уеёѵѵі], н а іа уёеѵѵа геенна огненная рекеіпу оЬеп: іжь ренетъ всуе • повиненъ есть ѣеонѣ огиыііи Мт 5, 22 Зогр (0 Мар).— Зогр Мар Ас Боян Супр.— Ср. адъ, дьврь ГеоНЬСКЪ, -ыи прил. (3) [гешн- Супр (1), ѣеон- Мар (1)] трд уеёѵѵтіе, ёѵ тт) уеёѵѵч, оѵраѵюе (!) адский, геенны род. рекеіпу: како оувѣжите отъ ежда ѣеонъекааго Мт 23, 33 Мар (0 Зогр).— Супр 88, 6; 453, З.— Ср. адовъ, адьскъ Г60РГИИ и ГеОРЬГИИ, -иіа м имя (4) [ѣеорѣии Ас (2), георьгии Сав (1), геѵоргнн Супр (1)] Гесоруюе Георгий Дігі: мѣ(сл)ца април(ѣ) йв • с(вл)тааго великаго м(ж)ч(е- ни)ка ѣеорѣиа Ас 1456 27.— Ас 1276 9; Сав 151а 18-19; Супр 282, 18 геръгесини, -синь м мн. (1) оі Геоуеоті- ѵоі гергесиняне, жители гергесинской обла- сти, Оегдезепзіі: въ оно в(рѣліА) пришъдъ і(соу)с(ъ) въ землж геръгесиномъ Мт 8, 28
Г6Р Сав (кер’кесии’скж Зогр, ѣерѣесинскж Мар, керкесииьскж Ас) геръгесиньскъ и геръгесиискъ, -ъіи прил. (5) [ѣерѣесииьскъ Зогр (1) Ас (1), кер’кесии’скъ Зогр (1), геркгесннкскъ Сав (1), ѣеркесиискъ Мар (1)] тйѵ Геруеопѵюѵ герге- синский дегдезепзку: вьсь народъ области • керкесіиьскыіА Л 8, 37 Зогр Сав (гдддрниъ- скыіа Мар).— Мт 8, 28 Зогр Мар Ас.— Ср. глдлрииьскъ ГбРЪЛЛАНЪ, -а м имя (1) Герцаѵое Герман Сегтапиз: лѵй(сА)ц(а) вТ • епнфднд и герь- млйл Сав 1516 20 геркгесннкскъ Л 8, 37 Сав см. геръге- снньскъ ГбТЪСИЛЛАНИ ж (?) нескл. поместъе (6) [кетъс-Мар(1), ѣедьс-Лс(І), ѣедси- Мар(і), гетъс- Сав (1), ѣеи’си- Зогр (2)] ГеОотцыаѵі Гефсимания Оеізетапу: тъгда прнде съ ними н(соу)с(ъ) • вь всь нарицаеллжіж • ѣеи’симани Мт 26, 36 Зогр Мар Ас Сав.— Мк 14, 32 Зогр Мар г е т ьс има и и Мт 26, 36 Сав см. Тетъ- снмдии г е ѵі- см. гео- ГИСТбРЬНА, -ъі ж (1) греч. нет водоём сізіегпа: вид-каше са то страждА отъ пр’кпо- довьидаго еп(искоу)пд • и отъ творАШтннхъ гнстер’иж хъ,тРьЦ'ь Супр 553, 6-7 ГЛАВА, -ъі ж (>600) [гл(в)д Мар Ас Сав Унд Евх, гл(в) Ас, гл(вд) Ас, глвд Боян, глдв Ас, гла Сав, г(в) Сав, г Сав, лдв Ас, ла Охр] 1. хесроАі), хортхрі); (глдвж прокнтн хе<раХ.аі- оѵѵ; глдвж отъскціи хроѵегѵ) голова Ыаѵа: положиша връхоу главы его * вннж идпсдиж Мт 27, 37 Зогр Мар Ас Сав', того кдменнеліь вивъше провишА глдвж емоу Мк 12,4 Зогр Мар-, положіль есі ид глдв'к его в'кнъць Пс 20, 4 Син; січьца отъскче глдвж ии Супр 14, 18 • перен.; клажж глдвж твоіж ниже прикосиж са І(соу)с(ъ) глдвд вьгкмъ Супр 458, 3 • хеіра- Хаюѵ суть (дела), главное )асіго (ѵёсі), Ыаѵпі ѵёс: да не продьлж слова • дд придемъ вь саллж главж вешти Т Супр 481, 27 □ глдвд жгълоу хесраХі] усоѵіае глава угла, крае- угольный камень ѵгс.Ко! гіКкі, іікеіпу кагпеп: камень... къіс(тъ) въ глдвж жгълоу Мк 12, 10 Зогр Мар 2. хеіраЛаіоѵ глава (книги) карі- Іоіа, Ыаѵа: глав(ъі) ев(д)иък(е)ли'к еже отъ маръка Мар 43а 19; — [едд кдко зв’кркмн из'к- деиа вждж пр-кдъ главоіж твокіж про тт'|<; хёлЛт]<; Супр 515, 21 —переводчик читая хесроАтк вм. хёНтіс].— Зогр Мар Ас Сав Охр Унд Боян Син Евх Клоц Супр Хил.— Ср. гла- визна ГЛАВИЗНА, -ъі ж (1) хе<ракаюѵ суть (дела), главное )ас!го (ѵёсі), Ыаѵпі ѵёс: ГЛА Г многой же остдвнвъше > къ главнзігк прнд'кмъ Супр 189, 29.— Ср. глдвд ГЛАВЕНЪ, -таи прил. (1): г л д в ь н о и м'к- с т о храѵіоѵ место казни (в Иерусалиме) роргаѵіёіё (ѵ Зегигаіётё); иде ид сваток глдвь- нои м'ксто Супр 286, 4-5.— Ср. крдииивъ ГЛАГ0ЛАНИІ6, -иіас(6) [глдиик] тбХаХгіоаі говорение, речь тіиѵепі, гес: г(оспод)ь же и(соу)съ по г(лдго)лднии его къ нимъ • вьзиесе са ид нево Мк 16, 19 Мар, по г(лдго)лдиню Ас (0 Зогр) ф мъного глдголдник яоХ.ѵХ.оуіа многословие тпоіютіиѵпозі: ’ккоже і іаз’ычкннцн • мьнатъ са кко въ мноэ'к г(лдго)лднн своемь « оуслышдни бжджтъ Мт 6, 7 Зогр Мар Ас Сав.— Ср. глдголъ, гласъ, Р'кчь ГЛАГОЛАТИ, -ліж, -лиши несов. (>3300) [глдти, глти] 1. Х.аХ.еіѵ, кёуегѵ, бріЛсіѵ, сраѵаі, яроіраѵаі, си>Х.Х.аХ.еіѵ, аяаууёХ.Х.еіѵ, біаХ.ёуеоОаі, «рОёууесгбаі, яарахакеіѵ, яроа- фагѵеіѵ, о'ѵѵтоухаѵеіѵ (!), бітруеіоОаі, арѵеі- оОаі, аѵтЛёуеіѵ, біакакеіѵ, ярокёуеіѵ, хт)рт>осгеіѵ, аяохріѵесгбаі, ёяерсотаѵ, Роаѵ, хра^еіѵ, яроспрёреіѵ, тіОёѵаі, і>яобеіхѵг>ѵаі; (глдголдти съ іукмь оѵХ.Х.аХ.еіѵ; ноцініж глагола ѵѵхтокаХ.05) говорить, проповедовать тіи- ѵіі, гікаі, ргаѵіі, Ыазаі: рдздр'кши са жзл іаз'ыкд его • і г(лдго)лддше чисто Мк 7, 35 Зогр Мар Ас Сав Боян; г(лдго)лддше же і притъчж къ йнмъ Л 5, 36 Зогр Мар; повел'к никомоуже не г(лдго)лдти Л 9, 21 Зогр Мар; іли едмъ еси вельз'колъ... или ноцініж г(лд- го)ла • или глоухо стрдшА Евх 54а 8 • ид кого, въ кого хаттруореіѵ тіѵа, тіѵбе, хатоЛоАеіѵ, кёуегѵ ярое тіѵа, <рОёууеоОаі хата тіѵа высказываться против кого-л., жаловаться на кого-л., обвинять кого-л. в чём-л. тіиѵіі ргоіі пёкоти, хаіоѵаі па пёкоко, оЬѵіпоѵаІ пёкоко; се же р'кшА іекоушаіжште и • дд вж ім-кли нд нь чьто г(лдго)лдтн И 8,6 Зогр Мар; іво скдж къніази і ид міа г(лдго)лддхж Пс 118, 23 Син; глаголи оуво тдкожде вь нь Супр 381, 20 □ въпр’ккъі, противж глаголати аѵтікёуеіѵ противоречить, возражать тіиѵіі ргоіі, осірогоѵаі: нъ азъ съкдзднию семсу ТЪШТЖ СА • въпр’ккъі ГЛАГОЛАТИ Супр 346, 21-22; доушд отъ зеллль нсподьниихъ истръжена быстъ • ни диіаволоу противж глаголжштсу Супр 317, 24-25; лнуо глаголати 0атта- Х.оуеіѵ говорить попусту, болтать тіиѵіі хЬуІеспё, ИасЬаІ: моллште же са ие лихо г(лдго)л'кте Мт 6, 7 Зогр Мар Сав, г(лдго)- літе Ас; мдлта глаголати ціхроХ.оуеіѵ говорить кратко, скупыми словами тіиѵіі зкоирё: почто малы глагола лідло дакши отъ мнрд сего Супр 87, 23; іа с но глаголати траѵокоуеіѵ говорить ясно тіиѵіі )азпё: то 169
гли ГЛЛ ли не азъіцн нанѣмь истина іасно глаголать Супр 336, 25;хоі{л'ы глаголати см. хоулд □ глаголимой в знач. сущ. глдголднок в знач. сущ. то еірпцёѵоѵ сказанное, изречение гесепё, ѵугок: ннчтоже но сице кдзнтъ жизни чловѣчьск-ыл • іако еже скоро вѣровати глдголемъінмъ Супр 305, 26-27; по глдголдноуоумоу въ і|гдлмѣхъ • рАВОТАИТе вогоу съ страхомъ Супр 285, 73; и е г л а г о - лан в знач. сущ. аХ.аХ.06 немой пёту: ВЬСАЖДЫІІИИМЬ ГЛОуХЫМЪ слоухч» • I ие г(лдго)- лжціинмъ г(лдго)лдтн Евх 53а 24 2. кёуеіѵ, срсоѵеіѵ называть ртепоѵаі, пагуѵаі: вѣлм» ѣко месід придет • г(лаго)лемъі х(Рн«тос)ъ И 4, 25 Ас (рекомъі Зогр Мар).— Зогр Мар Ас Сав Охр Унд Боян Зогр-пал Ен Син Служ Евх Клоц Супр Рыл Зогр-лл. — Ср. ВесѢдоВДТИ, ВЪЗвѢстИТИ, ВЪЗГЛДГОЛДТИ, вѢфД- ти, глашати, повѣдати, нарицатн; не ГЛАГОЛАИ ср. гжгъннвъ, нѣмъ ГЛАГОЛЪ, -а м (>200) [гл-] рпца 1. рпоіс, то кёуеіѵ слово, речь 8Іоѵо, гес: вьсеі стрѣнѣ іюдѣісцѣн ♦ повѣдаеми вѣдхж всн г(лдго)лн сіи Л 1, 65 Зогр Мар Ас; в(о)же... въоуші г(лдго)лъі оустъ моіуъ Пс 53, 4 Син 2. вещь, событие ѵёс, исіаіозі: видимъ г(лдго)лъ сь вывъшін • іже г(оспод)ь съкдзд ндмъ Л 2, 15 Зогр Мар Ас Сав.— Зогр Мар Ас Сав Боян Ен Син Евх Клоц Супр Рыл.— Ср. весѣдд, ГЛАГОЛА НИК, ГЛАСЪ, рѣчь, СЛОВО глддд Супр 104, 29 СМ. КЛАДА ГЛАДИВЪ, -ъіи прил. (1) Х.еХ.т)Оарупцёѵое голодный Ыасіоѵу: глдднвдіа сига • ненд- съіштендіа • іаже николнже своимъ нѣстд сыта Супр 172, 17-18.— Ср. длъчьнъ ГЛАДИТИ, глдждж, глади ши несов. (1) греч. нет гладить Ыасііі: принмн мол(н)твж • і по- клоненне раса твоего сего • і меие грѣшънддго ТВОрАфДДГО ПОВелѢниѢ ТВоѢ • ГЛДДАфДДГО пръстомь очи его Евх 336 23 ГЛАДЪ, -д м (32) [гладь (!) Зогр (1) Супр (1)] Х.іц6б, аоттіа, та>ѵ аѵаухаісоѵ ояаѵіе; (гладомь мрѣти яеіѵаѵ) голод Ыасі: азъ же сьде гладомь гъівлж Л 15, 17 Зогр Мар Ас Сав; вь день глада насъітіатъ сіа Пс 36, 19 Син; възврдтн са третий дьнь глддъмъ мъръі • и рдслдвѣвъ Супр 291, 14.— Зогр Мар Ас Сав Зогр-пал Син Супр.— Ср. длъкдннк; гладомъ мрѣти ср. АЛЪКАТИ ГЛАДЪКЪ, -ъіи прил. (4) кеіое гладкий, ровный Ыасіку, гоѵпу: вжджтъ стръпътъндд въ правдѣ • і острнѣ въ пжтн ГЛАДЪКЫ Л 3, 5 Зогр Мар Ас, остри пжтне глддъцн Сав.— Ср. прдвъ глддъше Супр 141, 14 см. класти гладь Л 15, 14 Зогр; Супр 367; 15 см. ГЛАДЪ 170 ГЛАСИТИ, глдніж, гласный несов. (7) Срсоѵеіѵ, яроаѵасрсоѵеіѵ, от>|ііг[>еХ.Х.І^еіѵ звать ѵоіаі: вьннде же пакта пнлатъ въ преторъ • і гласи і(соу)сд і рече емоу И 18, 33 Зогр Ас (възъвд Мар, г(лдго)лд къ і(соу)соу Сав).~ Мт20, 31 Зогр-пал; Мк 9, 35 Зогр Мар; Супр 403, 1; 320, 19.— Ср. въпнтн, гласовдти, гм- ШАТИ, ЗЪВДТн ГЛАООВАТИ, -соувк, -соукшн несов. (1) греч. нет звать ѵоіаі: рече во къ немоу в(ог)ъ глдсоуід Клоц 26 39.— Ср. въпитн, гласити, глашати, ЗЪВАТИ ГЛАСЪ, -а м (>400) [глд(с) Ас Сав Евх Супр, глс- Мар, гл(с) Ас] 1. срсоѵт), хоаѵуп, обурцотті^ голое Ыаз: приде гласъ із овалы г(лаго)ла Мк 9, 7 Зогр Мар; дджди емоу на съдрдвне чистъ гласъ Евх 43а 22-23 • угща речь, слово гес, зіоѵо: съкдздша о гласѣ • г(лдго )лднѣмь имъ о отрочдте семь Л 2, 11 Сав (о г(лдго)лѣ Зогр Мар Ас) • звук гѵик: гласъ иогоу етерд слъішж Супр 468, 6 □ вез гласа снрсоѵоб молчаливый, тихий; молча, тихо шісепііѵу, Иску; Ьег Ыези, тіеку, Іізе: гакоже агна прѣдъ стригжштнТмъ иго везъ гласа ♦ не протнвА са Супр 481, 7; прѣвъівъ многъі часы вь тѣуъ ранахъ везъ гласа прѣдд доушж Супр 47, 77;велнкомь гласомь р.еуодмсршѵ(о$ громко, звучно Ыазііё, гѵис- пё: рьци сь нимъ великомъ гласомъ • из оустъ младенецъ и съсжнітннуъ съвръшилъ ксн хвала Супр 336, 11; кдннѣмь глдсомь ат>|трсоѵах; согласно, в один голое зоиЫазпё, ^ес^поЫа8пё: отъ обоихъ • кдннѣліь гласомъ съ отцемъ и съ доухолль увалимъ Супр 322, 6 2. пхое глас (определенный напев в церк. пес- нопении) Ыа8, тосіив (ідпіпа Ьугапізкеію сіткеѵпііго грёѵи): пѣнне се глдс(ъ) г Евх 996 25.— Зогр Мар Ас Сав Боян Ен Син Служ Евх Клоц Супр.— Ср. бесѣда, вѣфдник, гм- голаннк, глаголъ, рѣчь, слово, шоумъ; идинѣли глдсомь ср. съглдсьно ГЛАШАТИ, -ліж, -лиши несов. (12) срсоѵеіѵ 1. хсАеіѵ звать ѵоіаі: етерін же... г(лаго)- ладуж • ѣко нлніж гланідетъ Мт 27, 41 Ас (зоветъ Зогр Мар Сав); оулльръшАА шо съпаштаа глдшллше • Х(’ОМЬ,А Нй теченьи словомъ зъвддше Супр 473, 15 2. называть пагуѵаі: своы> овьца глдшдетъ по іліеии И 10, 3 Зогр Мар Ас.— Мк 3, 31 Мар; Мк 15, 35 Зогр Мар; И 11, 28 Ас; И 13, 13 Зогр Мар Ас.— Ср. глаголати, гласити, гласовдтн, зъва- ти г л и г о р- см. грнгор- ГЛИНЬНЪ, -ъіи прил. (3) [гннльн- (!) Супр (1)] тоё херацёсос, осттрахіѵо^ глиняный Ыіпёпу: и пдлнцеіж желѣзноіж пасетъ • и акъі съсждъі глнннъі • тьлѣннн оуллд съвръш’шл*
глоу са сътъретъ Супр 336, 9; гннльнок (!) свѣ- штило тѣлесе кмоу разорлтъ • нъ свѢшта кожъствд кмоу оугасити не могжтъ Супр 402, 15-16,— Супр 396, 20 ГЛОѴМИТИ СА, -мліж са, -ми ши са несов. (2) цетеюрі^есгбаі, цетешрейѵ отвлекаться; пустословить гохріуіоѵаі ее; хЬуіеспё тіи- ѴІѴ. пекъи СА ПЛЪТЬСКЪІМІ Н ГЛоуМАИ СА • не Х(ристос)д ли съвлъклъ са есть • ѣко не чаіл слова въздатн вь дьиь сждьны Рыл 1а$ 33.— Супр 277, 9.— Ср. глоуліліатн са ГЛОуМЛІАТИ СА, -ліаіж са, -ліакши са несов. (3) абокеахегѵ отвлекаться; пусто- словить гохріуіоѵаі ее; гЬуіеспё тіиѵіі: сѵ мьнѣ глоулилѣуо (! вм. -уж) сіа сѣдькштеі въ вратіуъ «со мьнѣ поѣуж пыжште вино Пс 68, 13 Син • раздумывать ргетіѣаѣ, иѵагоѵаѣ: иоштыж сръдьцемь глоумлѣуь сіа • клъцаше д(оу)хъ моі Пс 76, 7 Син.— Пс 118, 23 Син.— Ср. Бесѣдовати, глоужити са ГЛОуМЛІбНИіе, -ніа с (1) абокеахіа пусто- словие, пеетузі, пеетуеіпа гес: повѣдашіл мнѣ закоиопрѣстжпьниі глоуллленнѣ Пс 118, 85 Син.— Ср. глоумъ ГЛОУЛІЪ, -а м (2) 1. глоумъі дѣсатн греч. нет высмеивать ѵуетіѵаѣ ее: с(ва)- Тъ(ніа) к’нигъи СЛЪИШАЦіе смьѣуом’ СА гл(оум)ъ(и) дѣвкці(е) чьтжці(ннмъ) іа Рыл 560 14 2. к е з г л оу м а ацетесорртоб не от- влекаясь пегогріуіепу; пегохріуіепё: оумъ везъ глоума уранА Супр 279, 27.— Ср. глоулілк- ннк ГЛОуХЪ, -ъіи прил. (40) хсосрбе глухой ЫисЬу: глоусиі слъішатъ Мт 11,5 Зогр Мар Ас; заклиидіж та... вьсаждьшннмь глоууымъ слоууь Евх 53а 23.— Зогр Мар Ас Сав Боян Син Евх Супр ГЛАДАТИ, -аіж, -акшн несов. (5) 0кёяеиѵ, періРЛелеі'ѵ, ораѵ, трахтеоеіѵ смотреть, глядеть; видеть сНѵаі ее, Ыесіёі; ѵісіёі: нцѣлн і • ѣко слѣпъ і глоууъ і г(лаго)лаше и гллдаа- шеМт 12, 22 Зогр Мар.— Супр 191, 24; 340, 3; 349, 22.— Ср. видѣти, възглАдати, зьрѣ- ти ГЛЖБИНА, -ъі ж (36) ІЗаОое, ІЗѵОбе, |360ѵ- ѵо$, иѵтое, аРѵааое глубина ЫиЫпа, ЫоиЬ- ка: внждь ѣуаі въ глжвннж • и въметѣте мрѣ- жл влша въ ловнтвж Л 5,4 Зогр Мар Ас • перен.: вьздвигии ма г(оспод)і нз глжвнны зълъ моиуъ Евх 786 26.— Зогр Мар Ас Син Служ Евх Супр.— Ср. вездъна, вездъннк ГЛ&БИНЬНЪ, -ъіи прил. (2) (ЗѵОиое глубин- ный ЫиЬіппу; перен. адский рекеіпу: ста- раагозълодѣа • с глжвинънааго змнѣ • в(о)го- мждръімь уждожьствомь • оуловль Евх 636 10-11,— Супр 528, 22.— Ср. адовъ, адовьскъ, адьскъ, кездънъ гнѣ Г ГЛЖБОКЪ, -ъіи прил., сравн. ст. глжвлнн (11) (ЗаОпб глубокий ЫиЬоку: изваві отъ не- НЛВІДІАШТІХЪ МІА • і отъ глжвокыуъ водъ Пс 68, 15 Син; тѣм’же н с’нндоша тъгда текжште въкѴпѣ • н послѣдоуіжште вогови н господи на гровьнаіа н вьсен земи глжвьшаіа Супр 464, 4.— И 4, 11 Зогр Мар Ас; Пс 63, 7 Син; Супр 262, 18; 269, 8; 439, 9; 533, 18; 555, 17 глжсн Пс 91, 4 Син см. гжслн ’ г л ж с л и Син см. гжслн ГНАФ6И, -еіа м (2) уѵасреѵб белилыцик Ьёііс: бъіша рнзъі его льшташта са • вѣлъі зѣло ѣко і снѣгъ • ѣцѣуьже не можетъ • гиа- феи на зелилѣ тако вѣлитн Мк 9, 3 Зогр Мар ГНесТИ, гнетж, гнетешн несов. (4) ало- Окс0еіѵ теснить, давить ѣіепіѣ, ѣіасіѣ: народи оутѣштаіжтъ та • с гнетжтъ Л 8, 45 Зогр Мар Ас Сав.— Ср. оугнѣтати гнесь Евх 78а 14 см. гньсь г н и л ь н ъ Супр 402, 15-16 см. глиньнъ ГНИТИ, гнніж, гникшн несов. (1) гнить, гноиться Ьпіі, Ьпіеаі: не могж во ицѣленнѣ оулоучнтн * ѣзвѣ гниіжцінн въ ср(ъдь)ци моемъ Евх 676 26-68а 1 ГНОИ, сноса м (10) 1. хбяроб, хбяриоѵ, холріа, орфиб; (гноіа пльнъ лиоооеибрб !) навоз; гниль Ьпй); ЬпіІоЬа: аште же соль овоуѣетъ • о чемь оуво осолитъ са • ни въ земн нн въ гноі • трѣвѣ есть Л 14, 35 Зогр Мар; ш зависти коравьк гноіа пльнъ некръстьиааго Супр400, 5 2. ёкхоб язва, гнойная рана ѵгесі, Ьпіеаѵа гапа: нъ и п’си прнуодАште • овлі- Заауж гноі его Л 16, 21 Зогр Мар Ас.— Л 13, 8 Зогр Мар; Пс 82, 11 Син; Супр 338, 29-— Ср. врѣдъ1 г н о н н н ъ Л 16, 20 Ас см. гноннъ ГНОИНЪ, -ъіи прил. (4) [-нннъ Ас (1)] ескхсоцёѵоб покрытый язвами, гнойный, гноящийся рокгуіу ѵгесіу, Ьпіеаѵу, Ьпіеа- ) сс і: нішть же вѣ етеръ именемъ лазоръ • иже лежааше • при вратѣуь его гноинъ Л 16, 20 Зогр Мар Ас Сав ГНОИЦіе, -а с (1) холойа навозная куча Ьпо)іеіё: отъ гноишта възносіа оувогд Пс 112, 7 Син гноус-, гноуш- см. ГНЖС-, гнжш- ГНЬСЬ, -иж(1) греч. нет грязь, гной ерГпа, Ьпіе: и подаждн грѣшъныма мк очнма • источь- нккъ слезъ • имнже да внмь отъмъілъ • гнесь отъ д(оу)шА моеьк • и скврънж отъ плътн моеьк Евх 78а 14 гнѣвАнніе, -нса с (1) сройауца гнев Ьпёѵ: кде людик и гнѣвднніа • н тржтъ неправьдънъіи Супр 448, 13-14 (шАтаньѣ Клоц 126 16).— Ср. гнѣвъ ГНѢВАТИ СА, -аіж са, -акшн са несов. нд кого, нд комь, о челль или без доп. (31) оруі^е- 171
гнѣ аОаі, хоХаѵ, ёѵёхегѵ, хѵ.цаіѵеаОаі., лоѵеёѵ, уо'у'уй^еіѵ (!), ауаѵахтеёѵ, біасрёресѵ, ацѵѵе- аОаі, ёццаіѵеаваі, хатасррѵаааеа’&аі, ак- •уеіѵ сердиться, гневаться Ьпёѵаі зе, гІоЬіі зе: нл ма ли гнѣваете са И 7, 23 Зогр Мар Ас; гнѣвайте сіа а не съгрѣшаіте Пс 4, 5 Син; оуне къі снце гнѣвати са на тѣ\ъ « иже плАСцемъ съвнраннк пншжтъ Супр 403, 18; иъініа гнѣ- вдашн са о Еожннуъ оученинхъ Супр 403, 21.— Зогр Мар Ас Ен Син Евх Супр.— Ср. гнѣвъ (въ гнѣвѣ выти), іарнти са гнѣвити, -влвк, виши несов. (2) ёреОі^есѵ сердить, гневить Ьпёѵаі зе, гогсііоѵаі: дѣ- ТИШТЪ МА ОВАВШАК въ «тронѣ СКАЧА • почто пдче сама гнѣвлж Тсѵсифа Супр 242, 5-— Супр 239, 26 гнѣвъ, -а м (>100) бруц, Оѵцое, ліхріа, ларор'уіацбе, цаѵіа, ахаѵбакоѵ, аці5ѵт] ігазсі гнев Ьпёѵ: гнѣвъ в(о)жі прѣнываетъ на немь И 3, 36 Зогр Мар; прѣстдни отъ гнѣвд і остави ѣрость Пс 36, 8 Син ♦ въ гнѣвѣ в ъі т н а) несов. ёццаіѵеаОаі сердиться, гневаться, быть в гневе Ьпёѵаі зе, Ьуі ѵ Ьпёѵи: вь гнѣвѣ съі нача глаголати Супр 43, 22 б) сов. ёццаѵре угуѵеава» рассердиться, разгневаться гогЬпёѵаі зе: дриіанъ же воквода се СЛЫШАВЪ вь гнѣвѣ ВЫВЪ • КЪ ВОННОМЪ ГЛА- ГОЛА Супр 133, 21.— Зогр Мар Ас Сав Син Киев Евх Клоц Супр Рыл.— Ср. гнѣваник, трость въ гнѣвѣ выти ср. гнѣвдти са г н ѣ в ы и Пс 17, 49 Син см. гнѣвъливъ ГНѢВЬЛИВЪ, -ын прил. (1) оруЛое, гне- вающийся, злобный, сердитый Ьпёѵіѵу, гіозіпу: нзвдвітелъ моі отъ врдгъ моі\ъ гнѣ(въли)вы)(ъ Пс 17,49 Син. — Ср. гнѣвьнъ гнѣвьнъ прил. (1) апатррбе гневный, злобный Ьпёѵіѵу, гІоЬпу: възъвавъ іж гнѣвъ- номъ лицемъ Супр 240, 25-26.— Ср. гнѣвь- ливъ ГНѢЗДИТИ СА, гнѣждж са, гнѣздншн са несов. (1) ёцсрсоХебеіѵ гнездиться Ьпігбіі: главы гнѣздАціии^ъ са змиевъ • тоу съкроу- , шилъ есн Евх 46 19 ГНѢЗДО, -а с (9) ѵоааіа, хатаахііѵсэаіе, хаХіа гнездо Ьпігсіо: лисн ѣзвнны іллжтъ • і п’тнца н(е)в(есь)скыіА гнѣздд Л 9, 58 Зогр Мар Ас (овнтѣлн Сав).— Мт 8, 20 Зогр Мар Ас; Л 13, 34 Мар; Пс 83, 4 Син; Супр 350, 4 Г Н Ж С Н Т И СА (?) СМ. ГНЖШАТИ СА ГНЖСЬИЪ, ГНОуСЬНЪ, -ыи прил. (3) [ нж- Супр (1), -ноу- Супр (2)] ціарб^, ттіе хахіае гнусный, отвратительный Ьпизпу, озкііѵу: отъ[т]връгни ЛЛА отъ сквары гнЛъныа Супр 160, 20-21.—Супр 386, 10; 410, 28.—Ср. сквьрьнъ, скврьнавъ ГН&ШЛТИ СА, ГНОуШЛТИ СА, -аіж са, -акшн са несов. кого, чесо (5) [имперф. гнж- 172 гов шааше са возможен и от гл. гнжсити са; -нж- Супр (2), -иоу- Супр (3)] РбеХёаоеабаі, цѵааааесгОаі, аеібаэе ёхегѵ гнушаться, брез- гать озкііѵіі зі, Ьпизіі зі: сице вѣ ічѵснфь в«- голквьць... іако и льстимъ и вѣдимъ • егоуптк- нынеА гнжшааше са н вѣгааше * прѣлоувс- дѣнствьнааго дѣлесе Супр 365, 18; гнжшаш са которьиааго гласа нхъ Супр 510, 4-— Супр 110, 10; 167, 22-23; 545, 12 го вез нк Евх 13а 4 см. говьзик ГОБИНО, -а с или ГОБИНА, -ы ж (1) еѵвтіѵіа изобилие Ьо)позі: а онн въ говинѣ вѣръ • гладомь невѣрьствніа мьрѣуж Супр 398, 23-24-— Ср. говьзик, овнлнк ГОБЬЗбВАТИ, -эюіж, -эюкши или ГОЕЬ- ЗОВАТИ, -зоуіж, -зоукшн несов. (2) [говъ- Син (1)] еі>От]ѵеіѵ жить в изобилии гіі ѵ пасі- Ьуіки: колесніца в(о)жьѣ тъллдлли тьмъ < тысжщіа говьзоуіжфііхъ Пс 67, 18 Син; по- ношенне говъэюіжфнімъ Пс 122, 4 Син,— Ср. ГОЕЬЭЬСТВОКАТН, ОБИЛОВАТИ ГОБЬЗИТИ, говьжж, говьзншн несов. (1) еі)От]ѵеіѵ изобиловать оріуѵаі: говьзілфиѣ (примечание писца к слову плодовита, т. е. жена) Пс 127, 3 Син ГОБЬЗИІС, -ніа с (1) еѵОцѵіа изобилие Ьо)по8І: да нмжще говезне твое • подадлтъ н ннфннмъ Евх 13а 4.— Ср. говиио, овили» ГОБЬЗЬСТВОВАТИ, -ствоуіж, -ствоукшн не- сов. (1) ебОтіѵегѵ жить в изобилии, в достат- ке 2ІІ ѵ пасІЬуІки: сі грѣшьніці і говьзьст- воуіжште • въ вѣкъ оудръжашіА вогатьство Пс 72, 12 Син.— Ср. говьэевдти, окиловати г о в ь з- см. говьэ- ГОВОРИТИ, -ріж, -рншн несов. (2) воргфеіѵ, ЬрѵХеіѵ шуметь Ыисеі: не говори ии сыпати доушА дѣвнци Супр 248, 12.— Супр 461, 28.— Ср. лілъвитн ГОВОРЪ, -а м (4) &6рѵ|3о5, Срйкос шум, гул Ыик: къ де нынѣ сжтъ • въчерашънАіА млъвъ и гласі • і говорі * вываіжштеі иа х(ристос)а • отъ законопрѣстжпьнікъ Клоц 126 10; Супр 448, 9.—Клоц 126 15; Супр 448, 13.- Ср. млъва ГОВѣИНЪ, -ын прил. (3) еі>ка|3г|5, аецѵа; набожный, богобоязненный, благочестивый гЬогпу, ЬоЬаЬо)пу: хранншн ли са вь дѣвь- ствѣ • і цѣломждрьн • і говѣинѣ житьи Евх 87а 14.— Служ 36 26; Евх 19а 9.— Ср. вогочьстнвъ, влаговѣрьнъ, въздрьжати (въздрьжж), довроговѣниъ, чьстивъ ГОвѢИНЬСТВО, -а с (1) греч. нет набож- ность, благочестие гЬогпозі, ЬоЬаЬорозі: моливъ и самъ съ говѣинъствомъ И ТИХОСТИ» Супр 553, 24.— Ср. говѣник ГОВѣНИІб, -ніа с (9) еѵХареіа; (говѣниимь еѵкаРйе) набожность, благочестие гЬогпозі,
гов ЬоЬаЬо)позі: сѵ жити емоу во в’семь говѣньн • і вескврънънѣ • і оугодьнѣ житьи Евх 986 1; ирѣ и съ страхомъ • и съ вьсѣмъ говѣннимъ стоа вь гіѣтии Супр 285, 12.— Евх 92а 2; Клоц 26 22-23, 96 22; Супр 61, 27; 456, 20; 458, 24; 492, 18.— Ср. влаговѣрнк, говѣннь- ство, докроговѣннк ГОвѢТИ, -ѣю, -'киши несов. (1) аібеістОаі быть набожным, богобоязненный гіі гЬогпё, ЬоЬаЬофё: гірѣтимааго вами ие вою са • іако клеврѣтъ ми кетъ оумѣктъ говѣти • неврѣ- гжштиі'хъ о коумиріуъ Супр 88, 8-9 ГОвАЖДЬ прил. (2): говжжда жила Роѵѵеироѵ плеть Ьукоѵес: повелѣ бити а • ежкатомъ жезликмъ * и жилами говаждлми Супр 178, 6-7.— Супр 113, 1 ГОДИНА, -ъі ж (>100) сора 1. ццёра (!); (вез годниъі асоріа) (благоприятное, назна- ченное) время(скодпа, игсііа) сЬѵіІе, (і.4іо(і пу, итсііу) саз: нъ се есть ваша година • і область тьмънаѣ Л 22, 53 Зогр Мар; ие к приде година моѣ И 2, 4 Зогр Мар Ас; с(ъ)п(ас)етъ ми д(оу)шо въ годиио оно Рыл 2аа 32-33 2. ерцкахі) (!) час {единица време- ни) Ьоёіпа (іако самоа /едпоіка): въівъши же годинѣ шестѣі • тьма бъіс(тъ) по вьсеі земли • до девАТъіьь годииъі Мк 15, 33 Зогр Мар 3. година врѣмене сора тоѵ етоѵ? время года госпі оЬсіоЬі: съмотривъ во кстъ- ство тоа земьл • іако стоудеиь велика кетъ вь неи • и година врѣмене іако зимиа Супр 89, 4-5.— Зогр Мар Ас Сав Охр Боян Евх Супр Рыл.— Ср. врѣмА, годъ, часъ ГОДИТИ, гождо, годиши несов. комоу, чесо- моу (1) аѵцлернрёреаОаі удовлетворять ѵуЬоѵоѵаі, ЬуГ ро ѵйіі: ие самъ молитвъі трѣ- воуА нъ иемошті женьстѣ года Супр 308, 14 годовати см. негодовати ГОДЪ, -а м (26) 1. сора, хаірбс, х<?бѵос; (благоприятное, назначенное) время (ѵііосі- па, игсііа) сіоЬа, (ѵкодпу, игсііу) саз: никъ- тоже ие възложи рокъі иа нь • ѣко ие го вѣ прншьлъ годъ его И 7, 30 Зогр Мар (годіиа Ас); вь в'сѣкъ годъ Евх 1016 14; поусто е мѣсто • и годъ юже мимо Мт 14, 15 Сав (година Зогр Мар Ас) □ въ тъ годъ, въ то года ёѵ тф хагрф ёхеіѵср, тт]Ѵіхаѵта тогда, в то время ІеЬЗу, ѵ опеп саз, ѵ опи сЬѵііі: не ко нъ въ годъ тъ мнози отъпадошА того напрасно въстръжеии Супр 375, 13 2. (мъногы годъі аѵу/роѵое) год гок: видѣ сна многы годъі сьвАЗаиа ази ославькнааго Супр 523, 16 3. пааха (!) праздник Ьосі, зѵаіек: вѣ же вь пдтъкъ овѣдъ годоу И 19, 14 Сав 115а 11 (параскевьѣи пасцѣ Зогр Мар Ас (2) Сав 1286 18) 4. в знач. сказ. с инф. еѵхасроѵ пора, время (]е) саз, фе) ѵЬобпа сіоЬа: годъ гол Г же се н влаженааго паула на срѣдо извести Бе- сѣдъ! Супр 356, 5 ♦ не въ годъ ахаірсо? не вовремя, некстати ѵ пеѵЬосіпои сіоЬи, пеѵЬоб: не въ годъ просншА Супр 373, 1; на годѣ аѵццётрсое соответственно ргішёгепё: вьза на годѣ Супр 40, 28.— Зогр Мар Ас Сав Евх Супр.— Ср. врѣмл, годнка, часъ; годѣ ГОДѢ нареч. (7): г о д ѣ въіти несов./сов. арёахегѵ, НералеѵеаОас (!) нравиться/по- нравиться, подходить/подойти (для чего-л.) ІГЬіі зе/гаІГЬіі зе, Ьуі ѵЬоб, ргірі ѵЬоб, Иосііѣ зе: естъ ли ти годѣ игоумеиъ Евх 92а 18; годѣ выст’ вьсѣмъ слово то Супр 540, 27.— 2 Т 2, 4 Ен; Пс 68, 32 Син; Евх 92а 19; Супр 204, 24; 544, 11.— Ср. оугодьио голгота И 19, 17 Мар см. голъгота голгота Ас см. голъгота ГОЛЪ, -ъіи прил. (1) уѵрѵсостіе (!) голый паЬу: да кмоу ие водетъ видѣтн голъ прьенн Супр 187, 9.— Ср. нагъ г о л ъг а ла, голъ г а ф а Сав см. голъ- гота голъго лъ гота И 19, 17 Боян см. голъ- гота ГОЛЪГОТА, -ъі ж гора (16) [голгот- Мар (1), ѣолъѣот-Зогр(1), голго-е-- Ас (3) Супр (4), голъгаіе.- Сав (4), голъгаф- Сав (1), ѣельѣот- Зогр (1), ѣелъѣот- Зогр (1), голъголъгот- Боян (1)] ГолуоОа (др.-евр.) Голгофа Ооі- цоіа: сзиде въ иарицаемое краииево мѣсто * еже г(лаго)летъ са евреискы голгота И 19, 17 Мар Зогр Ас Сав.— Зогр Мар Ас Сав Боян Супр.— Ср. краииквъ ГОЛЪГОТИНЪ прил. к голъгота (1): голъ- готиио мѣсто Голуойа голое место Голгофа тізіо Ооі^оіа: пришъдъ же иа голь- ГО.О.НИО мѣсто Супр 455, 29 го ль г о 1®. и и ъ Супр 455, 29 см. голъго- тииъ ГОЛѣНЬ, -и ж (23) ахёХое, еѵхѵтщіа (!) голень Ьоіеп: придо же воіни • і пръвоумоу прѣ киша голѣии И 19, 32 Зогр Мар Ас (3) Сав, голѣиъ (! вм. голѣии) Боян.— Зогр Мар Ас Сав Боян Супр ГОЛЖБИНЪ прил. (4) тйѵ періеттершѵ го- лубиный, голубки род., голубицы род. ЬоІиЬі, ЬоІиЬісі: дати жрътво... дъва каргь- личишта • дъва пьтѣньца Головина Л 2, 24 Зогр Мар Ас Сав.— Ср. Головинъ ГОЛЖБИНЪ прил. (2) тце лергатерае голуб- ки род., голубицы род. ЬоІиЬісі, ЬоІиЬісе род.'. д(оу)хъ с(ва)ты • вь видѣньи голо- Биии • съ и(е)в(е)се надъ главо г(осподь)иж съниде Евх Зб 12.— Евх За 20.— Ср. Го- ловинъ головъ Ас Боян см. годовъ 173
гол ГОЛЖБЬ, -н м (32) [голжкъ Ас (2) Боян (1)] лерютера голубь ЬоІиЬ: ѣко видѣхъ д(оу съходашть ѣко голжвь... сь иев(е)се И 1, 32 Зогр Мар Ас Сав Боян.— Зогр Мар Ас Сав Боян Зогр-пал Син Евх Супр ГОЛЛОРЬСКЪ, -ъіи прил. к названию города Гоморра (5) та>ѵ Гоцбррсоѵ, тт)е Горбррае гоморрский ^отогзку: зелѵиж содомъскжіж и гоморъскжіж Евх 526 6-7.— Мт 10, 15 Зогр Мар; Супр 136, 3; 304, 30 ГОЛЛОРІАН6, -къ м мн. (2) Гброрроі Го- морряне, жители города Гоморры Оотогзіі: отърддьиѣе вждетъ • содомомъ • лн гоморѣ- немь • въ дьиь сждънъі Мк 6, 11 Зогр Мар ГОНАЖАТН, -аіж, -акши несов. чесо (2) [-на- Супр (1)] алаккаааеіѵ освобождать, избавлять озѵоЬогоѵаІ, гЬаѵоѵаІ: доврѣ въ ГАЛилеи гойажаа дѣлъ и вѣдъ Супр 445, 23.— Супр 445, 5.— Ср. извавліати Г0Н63НЖТИ, -нж, -иеши сов. кого, чесо или без доп. (10) біааф^еаОаі, каѵОаѵеіѵ, алокаѵОаѵеоОаі, алаккаааеаОаі, алотѵу- Хаѵеіѵ, ёхсреіЗуеіѵ освободиться, спастись, избавиться от кого-л., чего-л., избежать чего-л. озѵоЬосНі зе од пёкоко, пёсеко, хасЬгапі! зе ртед. пёкут, пёсітп, ѵуѵагпоиі г пёсеко, гЬаѵі! зе пёкоко, пёсеко, ипікпоиі пёкоши, пёсети: доиде икоиииска града и тоу гоиезе Супр 51, 5; цѵсифа гоиезижти уотѣдше Супр 240, Г, да быша ии тоа трепезъі гоиез- нжли Супр 405, 16.— Супр 238, 16; 338, 14; 354, 29; 401, 6; 412, 20; 412, 23-24; 440, 28.— Ср. ИЗБАВИТИ, СВ0Б0ДИТИ, СЪПАСТИ, оувѢжАТИ г о и е н е^и Евх 66 22 см. отъгонкиик гонитель, лга л (3) бісохтрс преследо- ватель, гонитель ргопазіесіоѵаіеі: ии гонители ОТЪГЪНА ПОЗИАВЬША ТВОК цѢсарЬСТВИК Супр 507, 16,— Супр 94, 6; 527, 2 ГОНИТИ, -иіж, -ниши несов. (29) 1. ёХаѵѵеіѵ гнать Ьпаі: гонимъ въівадше вѣсомь • сквозѣ поустынА Л 8, 29 Зогр Мар Ас Сав • бкохеіѵ, хатабкохеіѵ гнать, преследовать Ьопіі, ргопазіебоѵаі: егдд же гоиатъ въі въ градѣ семь • вѣгдите въ дроугы Мт 10, 23 Зогр Мар 2. бкйхеіѵ, хатабійхеіѵ, цетабісо- хеіѵ стремиться к чему-л., искать чего-л. изііоѵаі о иёсо: дджди емоу... гоиити в’сѣко довродѣаиие Евх 816 16-17.— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Евх Клоц Супр.— Ср. гъиати Г0Н03ИТИ, гоиожж, гонозиши сое. (2) біа- аф^еіѵ освободить, спасти озѵоЬобіІ, га- сЬгапіІ; аште можеши отъпоусти и • аште ли ие можеши самъ са гонози Супр 434, 9.— Супр 414, 8.— Ср. гоиезижти, избавити, свободити, СЪПАСТИ ГОНѣТИ, гонѣіж, гонѣкшн несов. (4) ар- хеіѵ, ёлархегѵ хватать, быть достаточным 174 Г0Р зіасіі, сіозіасоѵаі: ч’то бждж люди сеаикы госта • имже кдииъ х(ристо)с(ъ) гонѣктъ насытити Супр 424, 20.— Супр 387, 8-9; 423, 22; 559, 22.— Ср. довьлѣти, достати гоніениіе, -ии с (18) бішурбс гонение ргопазіесіоѵапі: по томь же вывъши печали • ли гонению • словесе ради Мк 4, 17 Зогр Мар; вѣаше гонеиик велико иа крьстиганъі Супр 68, 24-25-—Зогр Мар Евх Супр.— Ср. про- гоикиик ГОРА, -ъі ж (>200) [гра Мар (1)] бро$, ореіѵр гора Нота, ѵгсЬ: пакы поььтъ его не- приѣзнь иа горж въісокж зѣло Мт 4, 8 Зогр Ас Сав Боян (0 Мар); горъі сиоиъскъі Пс 47, 3 Син; іѵтидѣте въ поустыіж горъі Евх 596 12 | отъ горъі до низъ, до низоу, до долоу ёлаѵсоОеѵ ёа>б хатсо сверху вниз зЬога сіоій: раздъра са • иа дъвое отъ горъі до низъ Л 28, 45 Зогр, шт(ъ) горъи до низоу Ас (Мар нет); овлѣчена въ котыгж льиѣиж • раздъраиж отъ горъі дожи и до долоу Супр 187, 5; съ горъі аѵсоОеѵ заранее, сначала зЬога, ргесіет, о<1 росаѣки: не притАжите злата • ни сьрекра • ни мѣди въ погасѣуъ вашихъ • съ горъі прѣжде прАт(д)А тевѣ * сьревролювьствиіа съказаиик Супр 411, 6; сватай гора брос йуіоѵ гора Сион Ьога Зіоп: та... въвѣсте міа въ горж с(віа)тжіж твоіж Пс 42, 3 Син,—Зогр Мар Ас Сав Боян Зогр-пал Ен Син Евх Клоц Супр.— Ср. врьхъ, подъгорик, хлъмъ гора (въ горѣ) Мк 15, 7 Зогр см. ковъ ГОРНИ, горьши, горк прил. сравн. ст. (30) [горъі Клоц (1), горьшии Супр (1), горш- Супр (2)] хеірсоѵ, лоѵпрбтерое, ліхрбтеро$, хеірбтерое, ха^елготерое хуже, худший Ьогзі: вждетъ послѣдьнѣѣ льсть горьши пръвъііА Мт 27, 64 Зогр Мар Ас, Супр 439, 23; поіметъ дроугъіхъ горьшь севе седмь Л 11, 26 Зогр, горьша Мар; такъ во есть зълъі тъ корень • вѣса горы Клоц 46 11; ин единоі* польза оврѣтъши • къ паче въ горе пришьдъши Мк 5, 26 Зогр Мар Сав Унд, въ горее въпадъ- ші Ас □ горни вьсѣхъ превосх. ст. /а- Лелаітатос; самый худший, хуже всех пе)Ьог- зі: въ сьгрѣшеиьк вьсѣхъ горшек Супр 519, 15.— Зогр Мар Ас Сав Унд Клоц Супр.— Ср. зълъ ГФРКОНИИ, -ига м имя (1) Горудѵюе Гор- гоний Оог^опіиз: а се имъ имена • домети- ганъ • исухии • змарагдъ... горкоиии Супр 69, 11-12 г о р оу ш- см. горюш- г о р ъ- см. горь- ГОРЬКО нареч. (15) [-р’ко Зогр (1) Супр(2), -рко Ас (1), -ръко Клоц (1)] ліхрйе, ліирбѵ горько Ьогсе: шьдъ вънъ петръ • плакааше са горько Л 22, 62 Зогр Мар; гор’ко въздъхнжвь
ГОР рече Супр 523, 24.— Мт 26, 75 Зогр Мар Ас (2) Сав (2); Клоц 36 37; Супр 44, 6; 338, 11; 405, 25; 526, 27-28; Рыл 5ба 26-27,— Ср. горьц’Ь ГОРЬКЪ, -ыи прил., сравн. ст. горьчди (20) [горък- Евх (3) Супр (1), горк- Супр (2)] ліхрбс; горький Ьогку: рдствореи при ліосѣн горъкжк водж • въ сладъ кжіж Евх 206 16; иъ прслѣжде горьчак зльчн оврАштешн Супр 351, 3; горкой сладько сътворивъ Супр 430, 18-19 • перен. жестокий кгиіу: идоста же примъішлѣіжштд горъкыл ліжкы Супр 210, 20.— Син Евх Клоц Супр.— Ср. лютъ ГОРЬНИЦЛ, -а ж (5) тлерфоѵ, тлерфл, аѵауаюѵ горница, верхнее помещение Ьогпі тйіпо8І : тъ кдмд покажетъ горьннцж высокж • постълдиж Мк 14, 15 Зогр Мар.— Л 22, 12 Зогр Мар; Супр 125, 28-29 ГОРЬНЪ, -ъіи прил. (1) (вѣдьнъ и горьнъ бѵсфатос) горный, іористый Ьогзку; Ьог- паіу: како ко ниатъ сътръпѣти толикъ пжтъ • вѣд’иоу сжштоу и горъиоу Супр 31, 10-11.— Ср. горьнь ГОРЬНЬ, -мни прил. (5) аѵФтеро?, 6 аѵа>, аѵатоХіхбс (!) верхний, горний Ьогпі, Ьоге)5І: хоткдше ити къ горьниТлѵь лѵѣстоліъ Супр 24, 10 □ г о р ь и и и м мн. в знач. сущ. оіаѵсо небожители пеЬекі’апё: сего дѣли горь- йин • земьиок съпдсеиик проповѣдаіжште поіауж Супр 322, 7;горьиіаіа ж ед. в знач. сущ. □Оеіѵгі горы Ьогяіѵо: въ ксеи гориииі июдеи- стѣи • покѣдделіи вѣауж въ си г(лдго)ли сі Л 1, 65 Ас (вьсеі стрѣнѣ Зогр, въ вьсеи стра- нѣ Мар).— Супр 45, 28; 349, 23.— Ср. в-ыспрьнь ГОРЬЦѣ нареч. (5) [-рцѣ Супр (2) -ръцѣ Служ (1)] ліхрй?, ліхроѵ горько Ьогсе: вѣдѣ г(оспод)і връховьиѣдго дп(осто)лд твоего петрд просльзикъшд са горъцѣ Служ 16 13 9 перен. жестоко кгиСё: тдко мжчилсь велми горцѣ Супр 153, 9.-Супр 209, 26-27; 255, 19; 517, 4; 551, 11.— Ср. горько, люто, лютѣ г о р ь ш- см. горни ГОРѢ нареч. (9) аѵш 1. вверх, горе ѵхЬйги, паЬоги: і(соу)с(ъ) же вьзведе очи своі горѣ И 11, 41 Сав (выспрь Зогр, въ іспрь Мар Ас) 2. наверху, вверху паЬоге: ти тоу поллАиеши горѣ стоа оу трѣвиштд Супр 422, 28.— Супр 333, 10; 366, 27; 383, 13; 456, 2; 508, 23; 558, 29; 565, 30.— Ср. въіспрь, въіше ГОРѢТИ, горю, гориши несов. (22) хаіеаОаі; (горл той лорбд) гореть Ьогеі: вждж чрѣслд ваша прѣпоѣсдид • і свѣтильиици горжште Л 12, 35 Зогр Мар Ас, горАціе Сав; ие ср(ъ)д(ь)це ли маю горА вѣ въ иди Л 24, 32 Мар, горъі Ас (0 Зогр); принести свѢшта горА- шта Супр 13, 2 □ г о р ъі, г о р а в знач. прил. гос Г біахацс; перен. пламенный, горячий Ьогоисі, ѵгоисі: горАштж лювьвыж • н вожьствънылѵь огнелсь разгараА са присно Супр 273, 30.— Зогр Мар Ас Сав Син Супр ГОРЮШЬНЪ, -ъіи прил. (15) [гороу- Зогр (1) Мар (1) Ас (3) Сав (1)1 тоѵ агѵалеох; горчичный Ьогсіспу: подокьно естъ ц(ѣсд)- р(ь)с(тв)о и(е)в(е)с(ьс)кое • зръиоу горюшь- иоу Мт 13, 31 Зогр Мар. — Мт 17, 20 Мар Ас- Сав; Мк 4, 31 Зогр Мар; Л 13, 19 Зогр Мар Ас Сав; Л 17, 6 Зогр Мар Ас Сав ГОРК? межд. (69) оѵаі, оіццоі горе ЬёНа: горе же непрдздъиъіліъ и доькштилѵь въ ты дьии Мт 24, 19 Мар Ас Сав Боян.— Зогр Мар Ас Сав Боян Зогр-пал Супр Рыл.— Ср. лютѣ горк с прил. см. горни ГОРІбСТЬ, -и ж (5) ліхріа, ліхрбѵ горечь Ьогкозѣ: еліоуже клььтвы оустд его плъна сжтъ • и горести і лъсті Пс 9, 28 Син.— Супр 143, 18-19; 351, 7; 426, 5; 474, 9-10 г о с л и Пс 32, 2 Син см. гжели ГОСПОДА, -ы ж (1) лаѵбохеіоѵ постоялый двор, гостиница Ьозросіа, Ьозііпес: възълѵь же і на скотъ своі • приведе же і въ господж Л 10, 34 Сав (въ гостииицж Зогр Мар, въ гостіиьиицж Ас).— Ср. гостиница, гостинь- ннца, ціоуждекръліьиицд, іатъхоульиицд ГОСПОДИНЪ, -а м (87) [гсЬдии- Мар (1) Ас (1), гсНди- Ас (1), гдии- Сав (1), Гни- Зогр (1) Мар (1), Рьиъ (!) Зогр (1), гди- Зогр (1) Ас (9) Сав (1), Рн- Зогр (16) Мар (14) Ас (8) Сав (6) Унд (1)] хгфіос;, беалотік, оіхобео- лбттіе, ерткаі (!), аѵ&ёѵтік (!) господин, хозяин рап, Ьозросіаг: егоже поставитъ г(осподи)нъ надъ доліоліь своімь Л 12, 42 Зогр (г(оспод)ъ Мар) ф господинъ доліоу, ХР а длины, храминѣ, хРлмл оіхобео- п6тг]б, хѵрюс; хозяин Ьозросіаг: дште г (ос- подина доліоу вельзѣвола иарѣшА Мт 10, 25 Зогр Мар Ас; ѣко дште ви вѣдѣлъ г(оспо- ди)нъ • хрлл'нн’ьі Л 12, 39 Зогр Мар Ас; г(осподи)иъ хрлліа Мт 24, 43 Зогр Мар Ас, храминѣ Сав.— Зогр Мар Ас Сав Унд Евх Супр.— Ср. господь* ГОСПОДИНЪ прил. (1) беолотіхбд господ- ский, господина род. рапйѵ: нагъ извѣже • да господина ие оскврьиитъ леѣ ста Супр 365, 24.— Ср. господьнь ГОСПОДЪІНИ, -ИІА ж (1) бёалогѵа госпожа рапі: видѣвъши же господъійи... вывъ шеи чоудо • вѣрова г(оспод)оу Супр 18, 23.— Ср. госпождд ГОСПОДЬ, -и м (>1600) [?-, г(с)д-] 1. хтрі- 05, 6еолдтт]5 сіотіпиз господин рап: иикы же рдвъ не ліожетъ двѣлід г(осподь)ма рано тати Мт 6, 24 Зогр Мар (г(оспо)діиолід Ас Сав); 175
гос гот отъ кждоу се • да придетъ мати г(оспод)и моего къ мнѣ Л 1, 43 Зогр Мар □ господь д о м оу оіхобеалдпк хозяин Ьовробаг: въстаиетъ г(оспод)ь • домоу • і затворитъ двьри Л 13, 25 Зогр Мар 2. хбрюс, беалотцс, Оебс, Оеос латтір, Хріатбе (!), ’ІтіО’О'Ое (!) «іотіпиз (бог) господь Рап, Новросііп: на г(оспод)а оупъвауъ Пс 10, 1 Син; приими г(оспод)і м(о)л(и)твъі каша Евх 16а 20.— Зогр Мар Ас Сав Охр Унд Боян Зогр-пал Ен Син Служ Киев Евх Клоц Супр Рыл.— Ср. господинъ ГОСПОДЬНЬ, -нии прил. (>300) [гй-] беало- тіхбе 1. господский рапйѵ: ты притьчА подо- киіііа вѣрьиааго рока и неразоумьнааго * и гос- подьне растрошивъшааго Супр 370, 11 2. ѵоѵ хцріотз, тоб Оеоб, тоб беалбтоѵ, хоріахд^, тоб Хрцттоб, тоб асотпрос; (вратъ господьнь абЕЛсробеоц) господень Рапё:і сеа(и)ѣ(е)лъ г (осподъ )нь ста вь ниуъ Л 2, 9 Зогр Мар Ас Сав; с(вл)тааг(о) ап(осто)ла нѣкова • врата г(осподь)нѣ Ас 124а 4, Сав 1336 2; десиіца г(осподь)нѣ сътворн силж Пс 117, 15 Син; оувои са имени г(осподь)нѣ Евх 456 17; гос- подьнек пришьствик • сама прѣисподьніаа прѣ- исподикимъ доити хотѣаше Супр 467, 29.— Зогр Мар Ас Сав Боян Ен Син Евх Клоц Супр Зогр-лл.— Ср. господинъ, господьскъ ГОСПОДЬСКЪ, -ыи прил. (16) [гдск- Ас (1), госпдъск- Евх (1), гдьскъ Евх (1)] беаяотіхбс 1. господский рапйѵ: оньде во внекштааго и пиіанааго и господьско трошАштааго и погоувыа- іжштааго мжчитъ Супр 370, 23 2. тоб хоріоо, тоб беалотоі), хпріахо^, 6 тбс абОЕѵтіас господень Рапё: ѣко а(н)ѣ(е)ли г(оспо) дьсции Евх 596 5; господьскаа дѢіа Клоц 13а 22, Супр 449, 23.— Ас Евх Клоц Супр.— Ср. господинъ, господьнь ГОСПОДЬСТВИІб, ига с (2) [гдествн- Евх (1)]: господьствип мн. греч. нет, один из ангельских чинов іесіеп ге зЬоти апдёій: а(и)ѣ(е)ли і ару(аи)ѣ(е)ли • прѣстоли і г(оспо)дествиѣ Евх 456 20-21.— Супр 463, 18 ГОСПОДЬСТВО, -а с (2) Хоріотцс, абОеѵтіа владычество, господство ѵіасіа, тос: своимъ господьствьмъ зовж мрътвааго Супр 310, 2-3.— Супр 327, 24-25.— Ср. владъічьствик, владъічьство, власть, область Г0СП0ЖДА, -а ж (17) [гжда Ас (1) Син (1)] хоріа, уѵѵті, бЕаяоіѵа госпожа рапі: ѣко очи равъіиіА въ ржкоу г(оспо)ждьъ своеіл Пс 122, 2 Син; госпожда же селоу томоу елинъіни вѣаше • илла кн троіани Супр 18, 5 9 о бого- родице: род(ь)ство с(ва)тыіа г(оспо)жда в(огороди)ца Ас 116а(} 11.— Ас Син Супр.— Ср. господъіни ГОСТИНИЦА, -а ж (2) паѵбохеіоѵ постоя- лый двор, гостиница Ьозііпес, Ьозросіа: прн- веде же і въ гостиницж Л 10, 34 Зогр Мар (въ гостіньиицж Ас, въ господж Сав).— Ср. господа, гостииьиица, ціоуждекръмьница, игъ- Хоу льница ГОСТИНЬНИКЪ, -а м (3) паѵбохебе содер- жатель постоялого двора, гостиницы йовііп- вку: ізьмъ д’ва пѢназд дастъ гостннникоу Л10, 35 Зогр Мар Ас (гостьникоу Сав).—Ср. гостьникъ ГОСТИИЬИИЦА, -а ж (3) яаѵбохеіот, упрохбцеіоѵ постоялый двор, гостиница Ьозііпес, Ьозросіа: пріведе и въ гостіньиицж Л 10, 34 Ас (въ гостиницж Зогр Мар, къ гос- подж Сав).— Супр 282, 15; 282, 17.—Ср. господа, гостиница, ціоуждекръліьинца, итъ Хоульница ГОСТИНЬЦЬ, -а м (2) якатеіа широкая дорога, улица вігока сеяіа, иіісе: клачаахж и по гостииьцоу градъноуоумоу Супр 537, 20.— Супр 323, 23.— Ср. распжтик, стьгна ГОСТИТИ, гоціж, гостити несов. (2) бе^юё- аОаі, ^еѵі^еіѵ угощать Ьояііі: ч’то кжджлюди селикъі госта • имже одинъ х(ристо)с(ъ) гонѣ- ктъ насытити Супр 424, 19.— Супр 18, 6 ГОСТЬ, -и м (1) срікое гость Ьозі: пиръ великъ гостемъ своимъ оуготовивъ Супр 267, 3-4 ГОСТЬНИКЪ, -а м (1) лаѵбохебе содержа- тель постоялого двора, гостиницы Ьовііпзку: вьзъмъ в пѣнАза • дастъ гостьникоу Л 10, 35 Сав (гостиньникоу Мар Зогр Ас).— Ср. гос- ти ньиикъ ГОТОВАТИ, -аек, -акши несов. (5) ётоі- цаСеіѵ, лараахеоа^еіѵ, ебтрЕЛІ^еіѵ готовить ргіргаѵоѵаі: позорьиікъі въскръсеныо его • готоваеши Клоц 12а 22.— Пс 64, 7 Син; Клоц 12а 24; Супр 248, 6-7; 321, 25.— Ср. гото- вити, оуготовати, строити ГОТОВИТИ, -вліж, -виши несов. (10) ётоща- 4еіѵ готовить ргіргаѵоѵаі: пакъі готовдтъ жидове сьревро да въ адъ поустАтъ Супр 424, 28 □ готовити са иа чьто лараахЕѴ- а^еаОаі, лараахеоаСеіѵ, етощаСеаОаі, етоі- ца^еіѵ ёаотбѵ, хацѵеіѵ готовиться к чему-л. ргіргаѵоѵаі ве па песо: сіи на слоужъвж готок- лѣауж са Клоц 6а 11-12.— Супр 191, 22; 216, 13; 216, 17-18; 290, 29; 300, 30; 399, 8; 415, 25; 550, 5.— Ср. готоватн, оуготовати, строити ГОТОВЪ, -ъіи прил. (56) ётощо^ готовый Ьоіоѵ, ргіргаѵепу: въі вждѣте готокн • іко въ ньже часъ не мьиите с(ъі)нъ ч(ловѣчь)скы придетъ Л 12, 40 Зогр Мар Ас Сав; ѣко лекъ готовъ на ловъ Пс 16, 12 Син • ярбофоро^ полезный ихііеспу: вьзискати . покдіазиьиъіа 176
ГРА готокъі цѣлькы Супр 362, 16.— Зогр Мар Ас Сав Син Евх Супр ГРАБИТИ, -вліж, -виши несов. (4) арла^еіѵ, 6іа()Л(х4егѵ, лкеоѵеитегѵ отнимать, грабить Ьгаі, Іоирй: иждеии трлсавиціж сиіж • отъ рака твоего сего... граклцііж водж • тржсжцііжіж внѣлнцеіж • кь тѣлеси его Евх 446 23; Богатъ стко правити Супр 90, 18.— Супр 378, 5; 527, 6.— Ср. въсх'ыціати ГРАБА№НИ№, -ии с (1) греч. нет грабеж Іоирег: да вы кто... очистилъ... доушж отъ пре- льсти мира сего * и всего гравькньи Супр 570, 23-24.— Ср. въсхыціеинк, разграклкиик грдвькиьк Супр 570, 23-24 см. гравлк- иик ГРАДИТИ, граждж, градиши несов. (1) хті^егѵ строить зГаѵёГ: сълоучи са градити маиастъіръ отъ лавръі на сѣверъ Супр 284, 13.— Ср. зьдати ГРАДЪ1, -а м (>400) [гра Ас (2), ..радъ Ен (1)] 1. лбкіс, исоцт], рртролокіс (!), лбкт] (I); (иапьсати въ градъ локітоурасреіѵ) город тёзіо: прохождааше и(соу)с(ъ) • градъі вса і кси Мт 9, 35 Зогр Мар Ас Сав; иаведе и на пжтъ правъ • въиіті въ градъ овитѣльиъи Пс 106, 7 Син; вьси иаі|гаиии въ вышьнии градъ иераусалимъ Супр 496, 23-24 • перен. о жите- лях города: і се всь градъ ізиде противж і(соу)с(о)ки Мт 8, 34 Зогр Мар Ас Сав □ вез града алокіе (человек) не имеюгций родины {сіоѵёк) Ьег сіотоѵа: вез домоу • и вез града вывъше Супр 442, 2; сватъи градъ ау іа локіе святой город (Иеруса- лим) зѵаіё тёзіо (] егигаіёпг): тогда поіатъ і диіволъ • кь с(ка)ты градъ Мт 4, 5 Зогр Ас Сав (0 Мар); вьсь и градъ см. вьсь; вьсьнъіи градъ см. вьсьнъ; и ко ииискъ градъ см. икониискъ; исаурь- скъін градъ см. исаурьскъ; коистаи- тннь градъ см. коистантинь; никеи- скъін градъ см. иикеискъ; поустъ градъ см. поустъ; р и м ь с к ъ градъ см. рнмьскъ; цѣ с а р ь градъ см. цесарь 2. теі- /ос городская стена ЬгасІЬу: саториииъ же нмѣаше село вьиѣ града • не далече града Супр 204, 9 3. ирлор, ларабектор сад, парк гаЬгасіа, оЬога: не азъ ли тд видахъ въ градѣ И 18, 26 Сав (въ врътѣ Зогр Мар Ас); икоже въ градѣ ни смокы вждетъ • ии джвъ никакъже многыд ради теплоты и соууоты Супр 301, 11, -Зогр Мар Ас Сав Боян Зогр-пал Ен Син Евх Клоц Супр Зогр-лл.— Ср. стѣна, станнк; крътоградъ, врътъ, врътъпъ; вез града см. везградьиикъ ГРАДЪ2, -а м (8) хакаса град, градобитие кгоиру, кгироЬйі: ізві градомь кіна іуъ Пс 77, 47 Син; ізвавн... отъ града носима воуреіж Евх ГРА Г 14а 7.—Пс 17, 13 Син; 77, 48 Син; 104, 32 Син; Евх 546 10-11; Супр 77, 6; 397, 10 ГРАДЬНИКЪ, -а м (1) локітрб гражданин, житель оЬсап, оЬуѵаЬеІ: то како кже вез- градьникы ли а наречемъ • или градьникы вьсеж вьселеиыд Супр 84, 2. — Ср. гражда- нинъ, жителииъ ГРАДЬНЪ, -ыи прил. (5) тт)<; лбкесос; город- ской тёзізку: оудшА градъныж стѣны Супр 540, 5.— Супр 206, 9; 281, 3; 397, 12; 537, 20.— Ср. градьскъ ГРАДЬСКЪ, -ыи прил. (2) тт)с; лбкесос; го- родской тезику: начА оучити градъекыж мжжд Супр 535, 10.— Супр 174, 28.— Ср. градьиъ ГРАДЬСКЪ! нареч. (1) локітіибс (!) пуб- лично ѵеге)пё: въ миозѣхъ старѣишииьствѣхъ градъекы лѣпьствовавъшемъ • въ вокводь- ствѣхъ же • и народоводимѣхъ Супр 278, 22 ГРАДЬЦЬ, -а м (11) 1. ИСОЦТ], лбкіб городок тёзГеско: вѣ же етеръ вола лазарь отъ вита- ниьь • градьца марина • і маръты сестры еьь И 11, 1 Зогр Мар Ас (града Сав) 2. ирларіоѵ садик, огородик гаЬгасІка: потом же градьць малъ на врѣзѣ сьтворивъ • и тъ вь рѣдъкыд часы дьии дѣлад • отъ того крьмлж севѣ нмѣаше Супр 519, 5.— Мт 14, 15 Зогр Мар; Мк 6, 6 Зогр Мар; И 7, 42 Зогр Мар; И 1, 45 Ас.— Ср. вьсь1 (вьсь и градъ), вьсьнъ (вьсьныи градъ) ГРАЖДАНИНЪ, -а м, мн. граждане (10) покіттіб; (граждане мн. лбкіе) гражданин, житель оЬсап, оЬуѵаіеІ: породьиааго гражда- нина • везъ земьиааго троуждаиии жнвжшта Супр 429, 23-24; і граждане емоу • иеиавидѣ- ауж его Л 19, 14 Зогр Мар Ас; да ие вждетъ съ зълъіими граждаиы оежжденъ Супр 319, 19; скрьвь же и печаль не уоулж имѣауж граждане Супр 191, 20-21.—Супр 13, 27; 319. 20; 362, 22: 542, 30.— Ср. градьиикъ, жителииъ ГРАЖД6НИІ6, -иіа с (1) оіиобоціі построй- ка зГаѵепі: на пештерънкк гражденик пришъдъ Супр 293, 6.— Ср. зьдаиик граждъ Супр 215, 1 см. граждь ГРАЖДЬ, -жда м (1) сратѵт] конюшня зіа): оукори и везъчьствова іж (т. е. црькъвь) • ко- немъ граждъ сътворивъ іж Супр 215, 1 граждьвьи.. (?) Супр 552, 20 разура в рукописи ГРАНЪ, -а м (1) греч. нет стих ѵегз: и по сем(ь) рекжт(ъ) граннъ (!) Евх 65а 3-— Ср. стихъ гратиаиъ Супр 197, 11 см. гратианъ ГРАТИІАНЪ, -а' м имя (3) [гратиаи- Супр (1)] Гратіаѵбс Грациан Огасіап: и иосълашд сълы къ цѣсароу гратиіаиоу Супр 196, 26.— Супр 197, 11; 197, 13 177
ГРв г р е в- см. также трети ГР6Б6НИІ6, -ига с (2) то ёкаѵѵегѵ гребля ѵезіоѵапі: видѣвъ іа стражджштіА въ гревеииі Мк 6, 48 Зогр Мар ГРбБИЦіе, -а с (1) цѵтщеіоѵ могила ЬгоЬ: сърѣтосте и дъва вѣсъна • отъ гревишть іхъ • ісходлшта Мт 8, 28 Зогр (отъ грокиштъ Ас, отъ грока Сав, отъ жалки Мар).— Ср. гро- киціе, грокъ, жаль ГР6ТИ, гревж, гревеши несов. (3) ёкаѵѵегѵ грести ѵезіоѵаі: грекъше же 'ѣко дъва деслти і пать стадиі • ли К ти оузьрѣшА і(соу)са Ходлшта по морю И 6, 19 Зогр Мар Ас гречьскы И 19, 20 Ас Боян см. грьчьскы ГРИГОРИИ, -ига и ГРИГОРЪ, -а м имя (20) [григории Ас (1) Боян (1) Супр (8), глигории Ас (1) Унд (1); григоръ Сав (3) Супр (2), глигоръ Ас (2), глигорь Ен (1)] Грлѵбріос; Гри- горий КеЬог: мѣ(сл)ца иоілв(ра) Жі • с(ва)- тааго глигориа чюдотворца неокесариіА Ас 127а 23.— Ас Сав Унд Боян Ен Супр григоръ Сав Супр см. григории г р и с т и Л 12, 33 Сав см. грысти ГР0БИЦІ6, -а с (3) цѵтіца, цѵтщеіоѵ могила ЬгоЬ: сърѣтосте и дъва вѣсъна • отъ грокиштъ исходАЦіа Мт 8, 28 Ас (отъ грекишть Зогр, отъ грока Сав, отъ жалии Мар).— Супр 528, 30; 529, 17.— Ср. грекиціе, грокъ, жаль ГРОБЪ, -а м (>200) тбфое, рѵтщеіоѵ, цѵ-ц- ца, Хаххое (!), тасрт) могила, склеп, гроб- ница ЬгоЬ; ЬгоЬка: гроки отвръзошА са • і миога талеса почиваекштиіхъ с(ва)тъіхъ въстлша Мт 27, 52 Зогр Мар Ас Сав; тако прогиѣваіжцііАіА живжцпаіа въ гронѣхъ Пс 67, 7 Син.— Зогр Мар Ас Сав Охр Син Евх Клоц Супр.— Ср. грекиціе, грокиціе, жаль ГРОБЬНЪ, -ъіи прил. (9) 1. тоѵ тасроѵ мо- гильный ЬгоЬоѵу: гровънъи камы отъваліакши Супр 338, 27 2. 6 ёѵ преисподний роб- зѵёѣпі; послѣдоуекште когови и господи иа гровь- иаіа и вьсеи зеліи глжвьшаіа Супр 464, 3-4; іако въ тьмнѣуъ ложесиѣхъ х(ристо)са проповѣдаА гровьиыимъ вьсѣмъ Супр 461, 10.— Клоц 12а 25-26; 12а 35; 146 1-2; Супр 448, 1; 452, 24; 472, 27 ГРОЗА, -ъі ж (2) срріхт] ужас Ьгйха: гроза етера и трепетъ • въкоупѣ же и съліжштаиик и страхъ пристрашънъ иападактъ Супр 464, 25.— Клоц За 6.— Ср. страхъ, трепетъ ГРОЗДЪ, -а м (6) атасрѵкті, трѵут], харлбе виноградная гроздь ѵіппу Ьгохеп: еда овьем- лектъ отъ тръннѣ гроздъі Мт 7, 16 Зогр Ас (грозиъі Мар).— Л 6, 44 Зогр Мар; Евх 14а 10; 59а 19.— Ср. виио, грозиовик, грозиъ ГР03Н0ВИІ6, -ига с (2) оі Рбтрѵее, оі хар- лоі виноградные грозди ѵіппё Ьго2пу: да ие отъ винограда сладъкок овькмыжтъ грозиовик 178 ГРЪ Супр 385, 22.— Супр 335, 2.— Ср. кино, гроздъ, грозиъ ГРОЗНЪ, -а м (3) ата<рѵА.ті, рбтрѵ<; вино- градная гроздь ѵіппу Ьгогеп: еда окемлжтъ отъ тръииѣ грозити Мт 7, 16 Мар (гроздіи Зогр Ас); тъчыж же оузьрѣвъ враткек и присиааго крата веиыамииа • кезълокьиааго младааго мьньшааго • отьча лозы послѣдьнии грозиъ Супр 367, 27-28.—Супр 397, 16-17,- Ср. вино, гроздъ, грозиовик ГРОЗЬНЪ, -ъіи прил. (2) греч. нет страш- ный, грозный Ьгогпу: іѵ къітьи намъ ѣко ио выти • въ грозъиое правьдивое съшесткие * с(вл)тааго емоу д(оу)х* • г(оспод)ю побо- лимъ са) Евх 606 2.— Евх 516 8.— Ср. страшьиъ ГРОМОВЪ прил. (2) тце |3роѵттк грома род. Ьготи род.: нарече іліа іліеиѣ • кооаии- рѣиси • еже естъ с(ы)иа Громова Мк 3, 17 Зогр Мар.— Ср. громьиъ ГРОМЪ, -а м (12) Рроѵті) гром Ьгот, Ьгтёпі: гласъ дашьь оклаці іко стрѣлъі твои прѣходььтъ • гласъ грома твоего въ колесі Пс 76, 19 Син; и мльчитъ въ плъти громъ кожга словесе Супр 456, 8.— И 12, 29 Зогр МарАс Сав Боян; Пс 103, 7 Син; Евх 566 20; Супр 6, 15; 230, 5; 266, 3 ГРОМЪГЛАСЪ, -ыи прил. (1) Рроѵтб<ра>ѵо$ громоголосый Ьгішаѵу: громъгласомъ етеромъ слышАштемъ Супр 465, 2 ГРОМЬНЪ, -ыи прил. (1) греч. нет громо- вой Ьготоѵу: гласъ испоуштеиъ вы изъ ов- лака • окы громъиыи • иа миогъ часъ гръмд Супр 570, 8-9.— Ср. громовъ ГРЪ ДО «ТЬ, -и ж (3) ѵлерлфаѵіа, то ѵлерт]фаѵеѵеа’&аі, ёлараіе надменность, гордыня русЬа, грирпозі:; въ гръдості иечь- стиваго възгараетъ сіа иіціеі Пс 9, 23 Син,— Евх 52а 5; 916 14.— Ср. възгръдѣиик, гръдъі- ни, гръждеиик ГРЪДЪ, -ыи прил. (24) [грьд- Супр (2), родъ (!) Син (1)] 1. ѵлерлфаѵое, тѵ<ра>ѵіхб$ возгордившийся, надменный руёпу, грирпу: расточи гръдыіА мыслыж сръдьца іуъ Л 1, 51 Зогр Мар; іѵтиди • в’сѣкъ демонъ нечисты... или гръдъ • или животьномь • кидѣииемь авлѣьь са Евх 536 26 2. фріхтбе, фріхшбік фоРербе величественный, поражающий, изумляюгций ѵгпеёепу, Ьгогпу: гръдъ на ов- лацѣх'ь • и аггелы • и силами славимъ Супр 326, 30; къ жрьтвѣ приходиши грьдѣ и с(ва)тѢ Супр 421,29.— Зогр Мар Син Евх Супр Рыл ГРЪДЪІНИ, -иіа ж (14) [грьд- Син (1)] ѵлерлФ«'ѵіа, цеуакаѵхіа, тѵфск; надмен- ность; гордыня русЬа, грирпозі: отъ сръдьцо ч( ловѣ )ч(ь) ска • помышлеииѣ зълаѣ іс- ХОдатъ... хоулеиие • гръдыии • везоумье Мк7,
ГРЪ Г 11 Зогр Мар; кръстъ въдржженъ въівааше • исдѣіска гръдыні падааше Клоц 106 12.— Пс 16, 10 Син; 30, 19 Син; 30, 24 Син; 35, 12 Син; 58, 13 Син; 72, 6 Син; 73, 3 Син; 73,23 Син; 100, 7 Син; Евх 89а 18; Супр 467, 12.— Ср. къзгръдѣннк, гръдость, гръжденнк ГРЪДѢ нареч. (1) сроРероѵ грозно, потря- сающе рузпё, Ьгогпё: прѣдн ндын грьдѣ на ратьннкъі • вьзнрактъ кръстъ Супр 105, 13 ГРЪЖДбНИІб, -ни с (1) ёлЛт)фіа (1) гор- дыня русЬа: снце ко обоихъ везоуллик • снце и)(і> гръжденнк оудръжанніа Супр 339, 14.— Ср. келнчаиик, възгръдѣннк, гръдость, гръдъі- йи ГРЪЛИЦА, -а ж (1) троуйѵ горлица Ьгсіііска: іво пьтіца окрѣте сенѣ храмінж • і грълнца гнѣздо секѣ Пс 83, 4 Син ГРЪЛИЧИЩЬ, -а м (5) [грьл- Сав (1)] трѵушѵ птенец горлицы Ьгсіііссі тіасіё: прі- веде в(ого)ві • і о(ть)цю дъва гръличішта Клоц 14а 32-33; Супр 452, 15.— Л 2, 24 Сав; Клоц 14а 27; Супр 452, 9-Ю.— Ср. кагрълн- ЧИфЬ гръллъ Евх 156 8-9 см. савековъ сръмѣтн Супр 570, 9 см. грьмѣти ГРЪНЬЧАРЬ, -рга м (1) херацеѵе гончар ЬгпсІг: іако кетъ лѣпо... глннънъінмъ крьннкліъ грьньчареллъ сътворенѣ выти Супр 396, 10-21.— Ср. скждьльникъ ГРЪСТЬ, -и ж (1) 5ра^ горсть Ьгзі: иже естъ измѣрилъ водж моръскжіж гръстніж Евх 556 20 ГРЪТАНЬ, -н м (11) [грьт- Супр (2), грт1- Супр (1)] кароуВ, срароу^, каіцбе горло, гортань Ьгсііо, сЬгТап: прільплі ь*з(ъі)къ моі грътанн моемь Пс 136, 6 Син; показа снлж грьтань > имже нзидоша прѣдаанию словеса Супр 426, 15.—Пс 5, 10 Син; 21, 16 Син; 68, 4 Син; 113, 15 Син; 118, 103 Син; Евх 296 23; Супр 104, 6; 351, 2; 353, 25 гръчьскъ Супр 65, 3; 144, 26; 566, 26 см. грьчьскъ гръчьскъі И 19, 20 Мар см. грьчьскы г р ъ ц и Супр 291, 28-29 см. грьцн ГРЪІСТИ, гръізж, грызеніи несов. (1) 5іа- фйеіреіѵ (!) грызть, глодать, точить Ьгугаі, Ыодаі, гоггігаі: идеже тать не прнклнжаетъ сл нн чрьвь грнзетъ • нн тълѣ тьлитъ Л 12, 33 Сав (нн тьлѣ тьлнтъ • нн чръвь Зогр, ни тьлѣ тьлитъ Мар Ас) ГРЬЛГЁТИ, срьмліж, грьмншн несов. (1) греч. нет греметь Ьгптёі: гласъ нспоуштенъ къі изъ овлака • окы гролѵьныи • на многъ часъ гръллА Супр 570, 9 грьиьчарь Супр 396, 21 см. гръньчарь грьтань Супр 351, 2; 426, 15 см. грътань ГРѢ ГРЬЧЬСКЪ, -ъіи прил. (5) [гръч- Супр (3)] ёккцѵіхое, тйѵ 'Рсоцаісоѵ, ёрраіхбе (!) гре- ческий теску: въходъ въ гръчьскж земыж Супр 566, 26; рокъ же к(о)жнТ грьчьскомъ азъікомъ вѣаше гржкъ н неоустрокнъ Супр 48, 28.—Л 23, 38 Сав; Супр 65, 3; 144, 26.— Ср елнньскъ ГРЬЧЬСКЪІ нареч. (5) [гръч- Мар (1), греч- Ас (1) Боян (1)] ёЛ.Хт)Ѵіаті по-грече- ски геску: вѣ нап’сано евреіскы і грьчьскы • латиньскы И 19, 20 Зогр Мар Ас Сав Боян ГРЬЦИ, грькъ м мн. (1) оі ’Ршцаіоі греки Кекоѵё: иде иа аравиіж н на палестинъ съ многоіж іаростніж на гръкы въсждоу плѢнпа Супр 291, 28-29.— Ср. елннъ грѣховьнъ, -ъін прил. (19) тй>ѵ ацартішѵ, тйѵ ацарттщатсоѵ, тце ацсцтас;, 6 ё§ аца(>- тійѵ, топ ла0ог>5, тгі5 аорохттіае греха род., грешный, греховный Ьгізпу, ЬгісЬи род.: съхрани нъі отъ мрачьныьь тългы грѣховънъіьь Евх 376 20-21; твоіа жжа сжтъ грѣховьннн съжзн Супр 400, 14 □ грѣховьнок с в знач. сущ. ацортгща грех ЬгісЬ: и жзы грѣховьнъіихъ растрьзаауж са Супр 387, 16.— Ен Евх Супр Хил.— Ср. грѣшьнъ; грѣхъ грѣхопаданик Ен 316 8 см. грѣуъ- паданнк ГРѢХЪ, -а м (>300) ацартіа, ацарттща, лтаіаца, аѵоціа, яктщ|лёкт)|ла, леякт)црект|- цёѵоѵ, ёухктща, яарахоц, оруц; (грѣхъ отъ- поуститн аоухсорегѵ) сиіра, рессаіит, ех- сезяия грех, проступок ЬёісЬ, ргоѵіпёпі: отъпоуштаистъ ти са грѣсн твои Мт 9, 5 Зогр Мар Ас Сав; грѣховъ раздрѣшеиие Евх 5а 4; сихъ въкоушъшк неволею • отъпоустн грѣхъ Евх 22а 15; кагауж са славАште в(ог)а • и Тсповѣдаіжште грѣхы своа быша крьстиіанн Супр 4, 3 ф вез грѣх* аѵацартт]то5 без- грешный ЬехЬёізпу, пеѵіппу: іже васъ кез грѣха естъ И 8, 7 Зогр Мар.— Зогр Мар Ас Сав Охр Боян Ен Син Служ Киев Евх Клоц Супр Хил Рыл.— Ср. везаконнк, вина, грѣхъ- паданик, законопрѣстжплкннк, прѣгрѣшеннк, прѣстжплкник; вез грѣха ср. кезгрѣшьнъ ГРѢХЪПАДАНИІб и ГРѢХОПАДАНИІб, ига с (3) [грѣхъпад- Син (2), грѣхопад- Ен (1)] ларалтсоца грех, прегрешение ирасіапі сіо ЬгісЬи: грѣхъпаданьѣ къто разоумѣетъ Пс 18, 13 Син.— Ен 316 8; Пс 21, 2 Син ГРѢШЬНИКЪ, -а м (>100) ацаотшХбс грешник Ьгізпік: вѣахж же привлижаикште са къ немоу вси мъітаре • і грѣшьннцн Л 15, 1 Зогр Мар; положишь* грѣшьннцн сѣть ліьнѣ • і отъ заповѣдей твоіхъ не завлждихъ Пс 118, 110 Син; на хрткьтѣ ліокмъ коваахж грѣш- ницн • оудалишА везаконнк нуъ Супр 113, 179
а Ті ГРѣ а ті 11; Пс 128, 3 Син.— Зогр Мар Ас Сав Син Евх Супр.— Ср. законопрѣстжпьннкъ; грѣшьнъ ГРѢШЫІНЦЛ, -а ж (8) г] ацсщтоАбд треш- ница ЬгІзпісе: вѣдѣлъ кн оуво • і какова жена прикасаетъ са емь • ѣко грѣшьиица есть Л 7, 39 Зогр Мар Ас.— Л 7, 37 Зогр Мар Ас; Супр 391, 7-8; 393, 3.— Ср. клждьиица ГРѣШЬНИЧЬ прил. (7) тоѵ ацартшкоѵ, хтѵ ацартсоЛйѵ трешника, грешников род. ЬгіёпІка, ЬгІзпікй род.', неже жіті въ селѣхъ грѣшьнічіх'ь Пс 83, 11 Син; масло грѣшниче Супр 542, 24.— Пс 35, 12 Син; 54, 4 Син; 81, 2 Син; 81, 4 Син; 108, 2 Син ГРѢШЕНЪ, -ъін прил. (82) араутсокб? грешный Ьгіёпу: исповѣдаиие • грѣшъиааго рака Евх 776 20; како можетъ ч( ловѣ) къ грѣшьнъ • сице знамениѣ творити И 9, 16 Зогр Мар Ас огрѣшьныи в знач. сущ. греш- ник ЬгіёпІк: съмрьть грѣшьныіхъ люта Пс 33, 22 Син.— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Евх Супр Рыл.— Ср. законопрѣстжпьнъ; грѣшь- никъ, законопрѣстжпьннкъ ГРѢіАТИ, грѣіж, грѣкши несов. (15) біа- Оаклеіѵ, лщна^Еіѵ треть, согревать Ьгаі, оЬгіѵаІ: грѣаше іж теплостніж ржкы свока Супр 516, 15 □ грѣнти са ОеецаіѵеаОаі третьей, согреваться Ьгаі зе, оЬгіѵа! зе: стоѣуж же раві и слоугъи огнь сътворьше • ѣко зіма вѣ • и грѣауж са • вѣ же съ німи петръ стоіа и грѣьк са И 18, 18 Ас Сав, грѣауж (!)... грѣіл (са) Зогр (0 Мар).— Мт 14, 54 Зогр Мар; Мк 14, 67 Зогр Мар; И 18, 25 Зогр Ас Сав; Супр 92, 17 ГРАСТИ, грлдж, грАдеши несов. (>100) ёрхеаОаі, ЕІаёухестОаі, ЕПЁухеаОаі, хатЁр- ХЕаОаі, лоуЕѵеаОаі, лерілатЕІ/ѵ, ѵлауЕіѵ, ёлаѵауЕіѵ, 66еѵеіѵ, Рабі^еіѵ, цхеіѵ, ёлеі- уеоОаі, луоаЁухеаОаі, алЁухеаОаі, ёліло- ОеѵЕаОаі; (мимо гржсти лауауеіѵ; грлди беѵро, 5еѵте) идти, приходить, грясти )11, кгасеі, ргісЬагеІ: ѣко азъ къ о(ть)цю грждж И 14, 12 Зогр Мар Ас (2) Сав; ѣко гріждетъ еждитъ землі Пс 95, 13 Син; лазоре грлди вънъ И 11, 43 Зогр Мар Ас (иди Сав); грдди и покажи намъ Супр 218, 28 • въ слѣдъ кого, по комь, послѣдь ахо- ХоѵОегѵ тіѵі, оліасо тіѵбб следовать, идти вслед за кем-л. пазіесіоѵаі пёкоіго, ]Гѣ га пёкут: кьелѣдь теве гржджціА Евх 806 7-8; по мнѣ ты грАд(и) И 21, 22 Зогр Ас (иди Сав, 0 Мар); послѣдь грлджште коѣлуж са Мк 10, 32 Зогр Мар о г р а д ы и в знач. прил. цёкксоѵ, ёухоцеѵое будущий, грядущий Ьисіоисі, пазіаѵарсі: не отъпоуститъ са емоу * ни вь сь вѣкъ • ни въ грАджштиі Мт 12, 32 Зогр Ас Сав (вжджціии Мар); грлдж- ГОур ці е к с, грАджціаіа с мн. в знач. сущ. цёХХоѵ, цЁХХоѵта мн. будущее, грядущее Ьисіоисі ѵёсі, Ьисіоиспозі: развонника грл- джштек просивъша син прѣвеликыи даръ кд- номь часѣ показа Супр 427, 12; і грдджшти вьзвѣститъ вамъ И 16, 13 Зогр Мар Ас- Зогр Мар Ас Сав Охр Боян Ен Син Евх Клоц Супр.— Ср. ити, ходити; въелѣдовати, въслѣдьствовати; грждыи ср. выти (вждъін) ГРЖБЪ, -ыи прил., сравн. ст. гржвлнн (5) ібіеотце, ацаОце, аууоіхое, ббкіос (!) не- сведущий, необразованный пехпаіу, пе- ѵхсіёіапу: кѣаше во мжжь тъ ие простъ • и гржвъ • нъ проказивъ • славоіж и имѣннкмъ Супр 214, 25; нѣси петра и кѵанна гржкльк Супр 378, 28; нъ вьсѣхъ вѣахж гржвьшн Супу 442, 10.— Супр 48, 29; 403, 26 г р ж г о м ь Супр 268, 18 см. кржгъ ГРЖСТОКЪ, -ыи прил. (2) хоЛелбе тягост ный, печальный Лёгку, зшиіпу: сьвѣдѣтель- ствоуктъ сарра • и сь неіж ревека * и пакы аниа • гржстокааго неплодьства * равотавъша страсти Супр 250, 3.— Рыл 5ба 31-32.— Ср. иеоудовь, тажькъ гоувитель, -лга м (5) [..оув„ Син (1)] коіцбе, блёОріод, бкоОуЕѵсоѵ, тораѵѵог; губи- тель гЬоиЬсе, ЬиЬііеІ: въчера съвдзанъ въ- вааше • дьнесь иераздрѣшеными жзамі съвАЗаетъ гоувітелл Клоц 13а 28 (ліжчнтела Супр 449, 29).— Пс 1, 1 Син; Клоц 66 35; Супр 35, 25-26; 68, 28 гоувительнъ, -ыи прил. (1) Хоциобік губительный гЬоиЬпу: нъ да равъно ангеломъ живжціаа помраченига тьмой; • и некѣрьстіи гоувительнъмь обложитъ оустроениимь Хил 2а$ 12-13 гоувительство, -а с (1) бЛЁйріоѵ гибель гаЬиЬа: сътвори іж... демономъ гоувителвстм Евх 5а 6.— Ср. гывѣль, пагоува ГОуБИТИ, -вліж, -виши несов. (5) 6Хов- уЕѴЕіѵ, алоккѵЕіѵ, ркалтЕіѵ, ср§ЕІуеіѵ гу- бить, уничтожать ЬиЬіІ, піеіі: мол(нта) с(вА)тааг(о) трофоиа • сѵ в(ь)сем(ь) гадѣ зълѣ • гоувАціиимь • вина и никъі Евх 59а 6.— Евх 826 8; Супр 417, 17; 544, 2; 565, 18 ГОуДАВНО, -а с(7) аксоѵ, аках; 1. гумно,ж Ьшппо, шіаі: емоуже лопата въ ржкоу его • і потрѣкитъ гоумъио свое Л 3, 17 Зогр Мар Лс Сав 2. житница, амбар зурка, зрігігпа: аціе к’то домъ зажежетъ • ли гоумъио Евх 103611; и сѣавъ • ожидактъ пришедъши жатвѢ начи- нити гоумио Супр 266, 7.— Мт 3, 12 Зогр,- Ср. житьиица ГОуРША, -иіа м имя (2) [гюр- Унд (1)] Гоѵеіас Гурий Оигіаз: мѢ(са)цл ноілв(ра) дГ с(вА)тааго иѣкова... и с(ва)тъих • исок 180
гън в'кдьник(ъ) • гоуриіА САМОИЪИ И АВНВА Ас 127 а 17.—Унд 2а 3 ГЬНАТН, женж, женешн несов. (19) 1. ёХай- ѵеіѵ, ауеіѵ, бісохеіѵ, ёпібісохеіѵ гнать Ьпаі: оиъ же окы отъ пастоухд жеиомъ • тако идѣлше Супр 558, 21 2. хатабісохеіѵ следовать за кем-л. неотступно йзііоѵпс пазіесіоѵаі пёко- ко: і гъиаша і сімонъ • і иже кѣлхж съ нимь • і оврѣтьше і г(лаго)лаша емоу Мк 1, 36 Зогр Мар Ас Сав.— Зогр Мар Ас Сав Супр Рыл.— Ср. гоиити ГЫБЛТИ, ГЫБЛНЯ, ГЫБЛКШИ несов. (6) апбккідаОаі гибнуть, погибать Ьупоиё: азъ же сьде гладомь гыблж Л 15, 17 Зогр Мар Ас (изгыбаня Сав).— И 6, 27 Зогр Мар; Евх 786 6.— Ср. ГЫКНЖТИ, ИЗГЫКАТИ, ПОГЫКА- ТН ГЫБНЖТН, гыкнж, гыБнеши несов./сов. (4) аябккпайаі гибнуть, погибать/погибнуть Ьупоиі/гайупоиі: дѣлднте ие Брлшио гыкиж- штее И 6, 27 Ас (2) (гыклняштее Зогр Мар)-, ЗАпрѣтілъ есі іазыкомъ і гы Бе * нечьстівъи Пс 9, 6 Син.— Супр 479, 29.— Ср. гыбати, НЗГЫБАТИ, ПОГЫБАТИ, ПОГЫБИЖТИ ГЫБѢЛЬ, -и ж (7) 1. греч. нет гибель, по- гибель хайиЬа: ие прѣзкрѣвъ ч( ловѣ) ка • отъ НеприІЗНННА ЛЖКАВЪСТВА • ВЪ ГЛЖБИИЖ гыкѣ- ли • і льсти съшедъшл Евх 23а 13 2. апшке- іа потеря гСгаСа: въ чемь гыкѣль си хризмъ- нлі выс(тъ) Мк 14, 4 Зогр Мар.— Мт 26, 8 Зогр Мар Ас Сав. — Ср. гоунитель- стко г и р и іа Унд 2а 3 см. гоурига ГЖБЛ, -ы ж (12) апоууос, губка ЬоиЬа: гжвж же нлплъньше оцьт(а). .. придѣшА къ оустомъ его И 19, 29 Зогр Мар Ас.— Мт 27, 48 Зогр Мар Ас Сав; Мк 15, 36 Зогр Мар; Евх 426 15; 506 19; Супр 469, 22 ГЖГЪНИБЪ, -ыи прил. (6) цоуікаХоі; кос- ноязычный, гнусавый; немой сёхко тіиѵісі, ЬиЬпаѵу; пёту: прнведошА къ йемоу глоухъ гжгъиивъ Мк 7, 32 Зогр, гжгъиивл Мар Сав (німа Ас).— Мар 436 12; Евх 28а 10; Супр 456, 28.— Ср. глаголати (ие глаголаи), нѣиъ ГЖСЛИ, -лин ж мн. (15) [глжсли Син (4), госли Син (1), глжеи Син (1)] хіОара, фаЛтг|- рюѵ (1) струнный инструмент зігиппу па- 5Ігоі: іеповѣмъ сіа текѣ въ гжелехъ к(о)же Пс 42, 4 Син,- Пс 32, 2 Син; 56, 9 Син; 70, 22 Син; 80, 3 Син; 91, 4 Син; 97, 5 Син (2); 107, 3 Син; Евх 88а 4; Клоц 16 10-11; 7а 33; Супр 320, 16; 418, 23; Рыл 26$ 24-25 ГЖСѢНИЦЛ, -а ж (1) [Зрой/о^ вид вред- наго насекомого сігик ёкодііѵёко кшуги: прідж прози • і гжсѢиіціа імъже ие вѣ числа Пс 104, 34 Син.— Ср. връхосъ Д Д д Д цифра глаг. и кир. (>100) 1. глаг. е’, лёѵте 5: Зогр Мар Ас Евх Киев 2. кир. б’, тёааареб 4: Син Сав Боян Унд Супр.— Ср. г, е, пать, четыре, патъ, четврьтъ ДА союз и частица (>1500) [до Зогр (3) Мар (3)] I. союз 1. целевой (с глаголом в форме изъяв. или сослаг. накл.) іѵа, бпак> бпсое аѵ, Ф^, Фате, ярое то с инф., той с инф., еіе то с инф., ёѵ тф с инф., ёп'і тф с инф., еі (!), хаі (1), Еѵеха с род., х<іріѵ с род. иі; (да ие, да ии цп, цп лоте, той цт) с инф., блах; ЦП) чтобы аЬу: люките врАгы ваша... да вжде- те с(ы)нове о(оть)ца влшего Мт 5, 45 Зогр Мар Ас, іако да нждете Сав; ньдите і молите са • да не вьиидете въ напасть Мт 26, 41 Зогр Мар Ас Сав; множиценя и въ огнь въвръже • і въ водж • да і би погоуБнлъ Мк 9, 22 Зогр Мар Ас Сав; ибо с(ы)иъ чл(овѣ)ч(ь)скы... пріде... да послоужітъ Мк 10, 45 Ас (послоужитъ супин Зогр Мар Сав); ведошА і до връхоу горы... да вж і иизъриижли Л 4, 29 Зогр Мар Ас; ДАЖДЬ МИ СИНЯ ВОДЖ • ДА ии жаждж • ии прихождж сѣмо почръплтъ И 4, 15 Зогр Мар Ас; кште мало прѣтръпи да съвръшеиъ вждеши Супр 79, 30; богъ во свокго си сына поусти... да подъзакоиъиъіа искоупитъ Супр416, 23 (посъ- ла... іекоупітъ Клоц 66 6 Гал 4, 4); сии шъдъше вь плѣненик възаша (т. е. съсжды) • да вмѣ- нятъ ПАЛЛАТЬ житиіа • СВОКА ЗеМЬА • нъ не ДА понятъ Супр 418, 26 и 28 (да іліжтъ... не хо- тАште • тоу пѣти Клоц 7а 36 и 37) • в ввод- ных предложениях: который кетъ родивыи • довыаго сего и въекръмивыи • прѣжде чръно- ризъствА да тако рекж чоудъныи грддъ земъ- иыи кетъ Супр 272, 9; иъ да съкрлтивъ слово рекж • иде вь ви^аниня Супр 315, 4; ие пои- штетъ ли самъ ходатаю сенѣ • да ивѣ издрекж • и мьньшааго сене Супр 361, 19-9 соттенком следствия (с глаголом в изъяв. накл. или с инф.) так, что(бы) іакхе, іак аЬу: помрдчіете сіа оч-і-хъ да ие відіатъ Пс 68, 24 Син; оумъио- жіатъ сіа въ стлрості мастітѢ • і довропріем- лняште бжджтъ да възвѢстіатъ • Ѣко прлвъ г(оспод)ь в(ог)ъ нашъ Пс 91, 16 Син; прѣ- ДАИИИКА... ТОЛИКОу ДОБроу СЪПОДОКИ • ДА И ДО послѣдьніа’го вечерл трьпА кмоу прѣвъі Супр 409, 22; толика ко сила кѣлше оучителв» • да и блждннца привлѣшти иа свок послоушлине Супр 408, 20 • да, иъ да с ограничительным от- тенком еі ці), еі цт) іѵа только чтобы Іес аЬу: ии чьсомоу же кждетъ къ томоу (т. е. соль) • да сыпана кждетъ въиъ Мт 5, 13 Зогр (0 Мар); тать ие приходитъ . нъ да оукрддетъ И 10, 10 Зогр Мар Ас Сав 2. употребляется в изъяс- 181
ДА нительных предложениях (с глаголом в фор- ме изъяв. или сослаг. накл.) іѵа, соате, со<;, вин. с инф.; (да ие Гѵа цц, блсое ЦП, цц, тоб ці| с инф.) чтобы аЬу: елико хоштете да творАтъ вамъ ч(ловѣ)ци • тако і въі творите імъ Мт 7, 12 Зогр Мар Ас, запрѣти імъ • да ие авѣ его сътворАтъ Мт 12, 16 Зогр Мар Ас Сав; семоу задѣшА да понесетъ кр(ь)стъ его Мт 27, 32 Ас (2) (понести кр(ь)стъ его Зогр Мар Сав); молѣаше і вѣсъиовавы са * да би съ ннмь вылъ Мк 5, 18 Зогр Мар; емоу же азъ нѣсмь достоіиъ • да отрѣшж ремень сапогоу его И 1, 27 Зогр Мар (отрѣшіті Ас); Авраамъ о(ть)ць вашь • радъ би былъ да би видѣлъ дьнь моі И 8, 56 Зогр Мар Ас; нѣсть лѣпо да имеиоуетъ са х(ристосо)въ равъ Евх 104а 7; иѣстъ во ч( ловѣ) къ творАі прѣдълежліштаа • да кжджтъ тѣло і кръвъ х(ристосо)ва Клоц 8а 15 (выти пльтн и крьви христосовѣ Супр 420, 15); ие ко Х°'г’Ьх’ Давы кто оувѣдѣлъ тайпы сеА Супр 288, 2 • вводит прямую речь: магнъ повелѣ привести с(ва)тллго иисивк • се помысливъ * или да оувѣштаіж отъврѣштн са Христосова имеие • или да мжчитъ кго Супр 46, 19 3. употребляется в придаточных опреде- лительных предложениях іѵа, тоб с инф. чтобы аЬу: нсплъннша са деиие да родітъ Л 2, 6 Ас (родити еі Зогр Мар Сав) • когда ксіу: придетъ година • да вьсѣкъ іже оукиетъ вы • мьиитъ си слоужьвж прнноситн б(ого)ви И 16, 2 Зогр Мар Ас (2) Сав (2) • что хе: естъ же овычаі вамъ • да едииого вамъ отъпоуштж иа пасхж И 18, 39 Зогр Мар Ас Сав 4. употреб- ляется в придаточных пояснительных пред- ложениях после вопросительнаго предл. бті что хе: отъ кждоу се мнѣ да придетъ м(а)ті г(оспод)а моего кь мнѣ Л 1, 43 Ас Зогр Мар Сав; чъто ти естъ море да повѣже • і ты иеръ- даие да възврати сіа вьспіать Пс 113, 5 Син 5. соединительный и присоединительный хаі, бё, обѵ, тоіѵѵѵ, аЛЛа и, же а, рак: ви- дѣвъ же иеклкдоліж сжштж никж • прѣклоии са и потрьза ие соумьнА са • да ако начА снопы ВАзатн • оуслыша гласъ Супр 41, 1; оукоіа ко са мжкы да тѣмъ не да намъ прѣнтн Супр 151, 25; азъ сего житиіа ие трѣкоуіж... да оуво того ради ннколнже не отъврьгж са господа мокго Тс(оуса) х(ристо)са Супр 259, 8 • с отрица- тельный оттенком: ие десАть ли іштистиша са • да девАть како Л 17, 17 Зогр Мар Ас Сав; ииако рече • и Тиако сътворн • глаго- лааше жръти • да въ жрътвы мѣсто влъхво- ваиикмъ своимъ огнь прииесе иа храмъ Супр 22, 27; волга кмоу кѣ дана • да аште ие рачн придти вылнга на помоштъ • не врачево то съгрѣшеиик Супр 414, 4 (аште лі Клоц 5а 39) • вводит вопросительное предложение (по значению 182 ДАВ близок частице): воквода рече • да ч’то ти кыстъ Супр 147, 13 6. вводит главное пред- ложение после условнаго (очень редко) греч. нет (не переводится)', аште хофеши р сътворимъ съде три кровы Мт 17,4 Мар Ас (0 Зогр); аціе оуво д(оу)хомъ иарицаетъ его г(оспод)а • да како с(ы)иъ емоу естъ Мт 22, 45 Сав (і Мар, нет Ас, 0 Зогр) II. частиш 1. побудительная іѵа, греч. оптатив или повел. накл., или буд. вр., или коньюнктив; (да не цп) да, пусть аѴ, кёх: іако вѣрова • дд вждетъ ти Мт 8, 13 Сав (кждн тевѣ ЗогрМар Ас); аште ц(ѣса)рь і(здраи)л(е)въ естъ • дд сълѣзетъ нынѣ съ кр(ь)ста Мт 27, 42 Зогр Мар Ас Сав; тогда сжштеі къ нодѣі • дд кѣгаіжтъ въ горы • і иже по срѣдѣ его да ісуо- датъ • іже къ странахъ • да ие въходдтъ п нь Л 21, 21 Зогр Мар; г(оспод)і да не постъ(і)- ждж сіа Ѣко прізъвахъ тіа Пс 30, 18 Син; трАСомы же да въкоуситъ подъ вечеръ • мало кашнцА Евх 44а 21; да въскръснетъ вопи разиджтъ са врази кго Супр 22, 17 (въскръс- иетъ (без да) Пс 67, 2 Син) □ да, да оуво при глаголах в форме повел. накл. Хоіпоѵ, тоіѵѵѵ, оѵѵ, біо; (да ие цт|) ну-ка, вот пиге: прізъкалъ нън есі г(оспод)і • да нспракіньні очісті Киев 36 8; есе оиы нивы противж не копаны оставятъ • да идѣте копайте н потра- вите Супр 37, 23; виждж же та н докролнчьна • н рѣчнка зѣло • да оуво послоушан мене дроуже Супр 100, 14 • при глаголах в форме изъяв. накл.: да оуже кд’но отъ дкокго прѣдъложнмь камъ Супр 73, 23; да оуво оуже слыша вьсд наша ан^.упате Супр 99, 18 2. усилительная (в сочетании с союзом или относительныя местоимением) греч. нет (не переводится): иже да ие отъвръжетъ са нмене хрисостова(І) • да оукнкнъ кждетъ Супр 45, 19; вѣсть хит- рость тж аште да иѣстъ лѣннка Супр 381, 28.— Зогр Мар Ас Сав Охр Боян Зогр-пал Ен Син Служ Киев Евх Клоц Супр Хил Рыл ДАВИТИ, давлвк, дакншн несов. (3) лѵіѵеіѵ, апопѵіуеіѵ душить гсіоизіі, зкгГіГ: окрѣте едииого отъ клеврѣтъ своихъ... і имъ давліше и Мт 18, 28 Мар, давлѣаше Ас (книше Сав, 0 Зогр).— Супр 57, 3 ДАвЪІДОвЪ прил. к дакыдъ (>100) [дауи- дов- Супр (9), дав- Зогр (14) Мар (1) Син (33) Клоц (2), давдЕ- Мар (4), дадв- Син (3), ХаХов- Син (23), Хе- Зогр (1) Мар (7) Сав(12) Боян (1) Син (9) Евх (1) Клоц (1), двдов- Ас (1), двХв- Ас (1) Мар (4), дХовъ Ас (1), дХв- Ас (11)] тоб Дашб Давидов Оаѵісійѵ: кьздкиже рогъ с(ъ)п(ас)еиьѣ нашего • п домоу да(выдо)вѣ • отрока своего Л 1,69 Зогр (дав(ы)да Мар).— Зогр Мар Ас Сав Боян Зогр-пал Син Евх Клоц Супр
ДАЙ ДАВИДЪ, -а м имя (>100) [даунд- Супр (19), длуд- Супр (4), дауыд- Супр (1), дай- Зогр (1) Син (1), дайд- Мар (7), дад- Зогр (10) Син (17) Клоц (2), дй- Мар (1) Син (1), ДЙД- Мар (4) Сав (2) Ен (1) Син (1), дд- Ас (9) Сав (6) Евх (4) Супр (7) Рыл (1)] Лаѵіб Давид Оаѵіб: несен же роді д(авъі)да ц(ѣса)рѣ • д(авъі)дъ же ц(ѣса)рь роді соломона Мт 1, 6 Ас Сав (0 Зогр Мар).— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Евх Клоц Супр Рыл ДАВЬЦЬ, -а м(3) 6оті)р даритель сіагсе: ты во есн давецъ • оувогымъ Евх 86 21.— Евх 926 18; Супр 285, 20-21.— Ср. даритель, подаднтель, податель ДАЖ6 союз (62) [дажн Евх (2)]: даже и е, прѣжде даже ие, прѣжде даже, прьвѣк даже ие яро тоѵ с инф., лріѵ, лріѵ т), лріѵ г| аѵ прежде чем, перед тем как, пока, пока не сіпѵе пех, пех, сіокисі пе: идѣмъ оуво вратии ллои къкоупѣ • даже ие придетъ въ комаиъ коккода Супр 16, 20; г(оспод)і • дажи до кои’ца ие погъівиж с(ъ)п(ас)и ма Евх 84а 5; съииди прѣжде даже не оумьретъ отрочА мое И 4, 49 Зогр Мар, (прѣжде да ие Ас); пръвѣе даже ие съмѣркхъ сіа азъ прѣгрѣшихъ Пс 118, 67 Син; не вндѣтн съмръти * прѣжде даже видитъ Х(рнст)а г( осподъ )нѣ Л 2, 26 Зогр Мар Ас Боян, прѣжде даже ие Сав.— Зогр Мар Ас Сав Боян Син Евх Супр.— Ср. доидеже, доньдеже, доиклнже дажн Евх 836 21; 84а 5 см. даже ДАЛ6Ч6 нареч. и предлог (52) I. нареч. 1. цахраѵ, лбррсо, лоррфтероѵ, цахрбОеѵ, ех 6іааті)цатоб далеко сіаіеко: вліжьип моі далече стаішл Пс 37, 12 Син; Евх 766 5 □ иль далече над' бооѵ на какое расстоя- ние, насколько о коіік, пакоіік: ель далече отъстоіатъ вьстоці отъ западъ • оудалілъ есть отъ насъ везакоииьѣ иаша Пс 102, 12 Син; далече въіти аяёхегѵ находиться на расстоянии Ьуі ѵхбаіеп: дьва вѣста оть ннхъ нджшта... въ вьсь сЖштжіж далече отъ нероусалнма • шести десАтъ стадии Супр 471, 18 (отъстоіаштжіж Л 24, 13 Зогр Ас, отъ- стошитж Мар); далече сътворити скрцпаѵаі, алобійхеіѵ удалить осісіаііі, ѵхсіаік: везвожьиъі обычаи • далече съткори отъ мъісли его Евх 236 20 2. цахра долго сіІоиЬо: непьштевлииемь • далече молжште са Мк 12, 40 Зогр Мар II. предлог лбррсо далеко от, мимо сіаіеко осі, тіто: коииъ далече вон хождааше Супр 498, 30; си дѣла далече сжтъ сьмрьтьиаго естьства Супр 473, 24 —Зогр Мар Ас Сав Ен Син Евх Клоц Супр,— Ср. дали, издалече ДЛ₽ Д далматъскъ Супр 185, 25 см. даль- матьскъ ДАЛЬМАНОуФАНЬСКЪ, -ъіи прил. к на- званию области Далмануфа (2) [дальмаиоу- таи- Мар (1)] Далцаѵоѵба далмануфский баітапиізку: приде • въ страиъі дальмаиоу- фаиьскы Мк 8,10 Зогр Мар ДАЛЬМАТЬСКЪ, -ъіи прил. к названию области Далмация (1) греч. нет далматин- ский сіаітаізку: житик прѣподовънааго о(ть)- ца иашего исааки моиостъіра далматъскй’го Супр 185, 25 ДАЛЬНИИ прил. (2) греч. нет 1. отдален- ный ѵхбаіепу: жеиа иѣкаи... пришълъсткоуіж- шти кь иѣкъіихъ дальииихъ мѣстѣхъ поустыйж Супр 559, 9-10 2. следующий сіаізі: иічъже іио дальнее съмъішлѣті Клоц 26 2 ДАЛІА, -ліа ж (6): въ длліа аяб, алё/аіѵ на расстоянии ѵе ѵхсіаіепозіі: отиде трииде- сатъ пьприштъ въ дала отъ маиастирѣ Супр 287, 6.— Супр 185, 13; 221, 26; 273, 26; 284, 29; 547, 30.— Ср. подалик ДАЛЮ нареч. (2) лоррсотероѵ дальше Наіе: тъ ткорѣаше са дале ити Л 24, 28 Мар Ас (далече Зогр).— Ср. далече ДАМАСКОМЪ прил. к Дамаскъ (2) тт)6 Да- цаохой дамасский батаззку: с(ва)тллг(о) ап(осто)ла аиаииіА • еп(искоу)па дамаскова Ас 1216 25.— Ен 386 3 ДАМАСКЪ, -а м город (1) греч. нет Дамаск Вапіазек: доиде въ Дамаскъ • третьей день Евх 34а 22 ДАМАЦІАНИНЪ, -а м (1) греч. нет дама- скинец, житель Дамаска оЬуѵаіе! Оапіазкц; постакеиъ въівъ ап(о)ст(о)лъі д(ам)аціѣиинъ ежи Ен 386 4-5 ДАМИІАНЪ, -а м имя (4) Дарлаѵбс; Дамиан Ватіап: мѢ(са)цл мюлѣ • а • с(вА)тоую везмездьиикоу козмъі и дамиаиа Ас 150а 26.— Ас 1256 3; 1276 11; Сав 1336 10 ДАНИИЛЪ, -а м имя (16) [даиил- Зогр (1) Ас (3) Сав (1) Боян (1) Евх (1)] ДаѵгпХ. Даниил Оапіеі: нзвавнвъін даииила отъ оустъ львовъ Супр 179, 7-8.— Зогр Мар Ас Сав Боян Евх Супр ДАНЬ, -и ж (8) ерброе, тёА.05; (дань длити, дати текеіѵ) налог, дань, подать бай: до- стоітъ ли иамъ кесареки дань даѣти іли ии Л 20, 22 Зогр, дань дати Мар; иже персомъ дань даихж Супр 291, 27 — Мт 17, 25 Мар Ас Сав; Л 23, 2 Зогр Мар.— Ср. кинъсъ, ов- рокъ дара, -ы ж Супр 420, 18 см. даръ ДАРИТИ, -ріж, -риши несов. (1) харі^еойаі дарить, давать багоѵаі, баѵаі: что ми словеса дѣаииімъ дариши Супр 510, 24,— Ср. дарова- ти, дарьсткокати, длити, подлити 183
ДАР ДАР08АНИК?, -на с (5) бсореа, бшртіра, Харіс; дарение, дар оЬбагоѵаш, <1аг: славАціе текѣ дателѣ • в’сѣмъ влагымъ • дарованнемъ Евх 166 23.— Евх 96 7; 906 14-15; 106а 4-5; Супр 496, 26.— Ср. даръ, даганнк, реванша ДАРОВАТИ, -роуіж, -роукшн несов./сов. (14) Харі^еоваі, бсореіаваі; (велнкага дороуілн цеуаЛобсорос) дарить/подарить сІаѵаі/Заі, сіагоѵаГ: многомъ слѣпомъ дарова прозьрѣнье Л 7, 21 Зогр Мар; в’сіж чистотж дароун ен Евх.81а 7-8; въ зьлъ мѣсто довро даровалДЭ Супр 481, 22; оваче велнкага дароуіжштааго Х(ристо)са • прѣвелнкок чл(овѣ)колюкик Супр 522, 12,— Евх 96 15; 14а 16; 38а 14; 57а 2; Супр 449, 30; 481, 20; 531, 17-18; 535, 16; 563, 13-14.— Ср. дарьствоватн, дати, дагатн, подагатн ДАРЪ, -а (реже -оу) м (>100) [дара ж (?) Супр (1)] 1. бйроѵ, бсореа, бсбртща, боца, Хрпца (!) сіопит, типиз; (даръ прнноентн бсоросрорЕІѵ, борѵірореіѵ (!) дар <1аг: что ко есть коле • даръ ли или олтарь св(а)ці<плн даръ Мт 23, 19 Мар (0 Зогр); дѣти дары приносАтъ Супр 337, 30 • хйрюца, хйріе; (вожии даръ хйрюца) дар божий, милость сіаг Ьой, тііозі: тъі рака твоего сего... в’сѣми дарълли твоиліи • оукрасн Евх 86 15-16; вьсчоуди са • о старчи прозорьиѣѣмь дароу Супр 299, 2; кес кагазии дарове Супр 347, 24; окразъ испль- шла строитъ * молитвьиикъ словеса глаголА оиа нъ сила и дара (!) кожига вьсе кетъ Супр 420, 18 2. ацофр, ёпаОлоѵ вознаграждение, на- града осітёпа: достоинъны троудъ своихъ даръі приимъ Супр 272, 23-—Зогр Мар Ас Сав Ен Син Киев Служ Евх Клоц Супр.— Ср. въздаганик, възмьздик, дароваиик, даганнк, мьзда, реванша ДАРЬСТВОВАТН, -ствоуж, -ствоукши несов. (10) хиеі^еоОаі дарить, давать багоѵаі, сіііѵаі: оежжденымъ • свокодж даръствоуетъ Клоц 13а 30-31 (дароуктъ Супр 449, 30).— Клоц 146 14-15; 146 17; Супр 3, 28; 163, 4; 179, 12; 179, 14-15; 254, 10-11; 488, 30; 502, 12.— Ср. дарити, даровати, дагатн, по- дагатн ДАСИИ, -ига м имя (1) Дао 105 Дасий Вазіиз: мѣ(сд)ца окток(ра) на • с(ва)тъих м(ж)ч(еии)къ дасиѣ гасіѣ н зотикд Ас 123а 27 ДАТАМЪ, а м имя (1) ДаОаѵ Дафан Оа- іЬап: іѵтъвръзе сіа землѣ • и пожрѣтъ датана Пс 105, 17 Син ДАТбЛЬ, -ли м (6) ларохое, хортіѵй? дари- тель сіагсе: датели влагынуъ славАште Супр 551, 10,— Евх 146 7; 166 22; 406 22 23; Супр 313, 16; 568, 20.— Ср. давьць, подадитель, податель Ш ДАТА ДАТИ, дамь, дасн сов. (>1000) біббѵаі 1. цетабіббѵаі, ёлібібоѵаі, ларабіббѵш, алобіббѵаі, бсореіоваі, ларёхеіѵ, %аф(ы- Оаі, РраРебеіѵ, аѵух«>реіѵ, ареі|3еахаі, ёлі- тівёѵаі, иататіОёѵаі, РйХХеіѵ, лараахЕѵо- 4еіѵ, РХѵ^еіѵ баге, ргаезбаге; (дати съвітъ оѵцРоѵХебеіѵ) дать <1аІ: улѣкь нашь наежцл- иъі даждъ намъ дьнес Мт 6, 11 Ас Зогр Мар Сав; възлакахъ ко са і дасте ми ѣсти Мт 25, 35 Зогр Мар Ас Сав; кѣ же каіафа • д«ѵ съвѣты іюдѣомъ И 18, 14 Зогр Ас См (0 Мар); сего раді закопъ дасть съгрѣшлв- штеімъ пжть Пс 24, 8 Син; Евх 746 25; желанье еръдьца твоего даль емоу есі Пс 20, 3 Син; просите • і дастъ са вамъ Мт 1, 7 Зогр Мар Ас Сав • дать, принести (плоды) ргіпёзі (ріосіу)'. запрѣціеи смокови • неплодо- витѣй • ие давъшии плода тевѣ Евх 35а 4 I вознаградить, отплатить, воздать оЛпёпй, обрІаШ, паЬгасііі: по дѣломъ ржкоу іуь даждъ імъ Пс 27, 4 Син; даждь мн имъже еси длъжеиъ Мт 18, 28 Мар Ас (въздаждъ Сав, 0 Зогр) • лютеѵЕіѵ, ёцлютЕѵеіѵ впе- рить зѵёгіі: господинъ мои... не вѣсть ннмсо» из меие * кже кмѴ въ домоу • иъ вьсе кетъ далъ въ ржцѣ мои Супр 366, 5 Сдати гласъ подать голое ѵубаб Ыаз: дастъ глась по вышьиеі Пс45, 7 Син; дати славж біббѵаі 561;аѵ выразить благодарность ѵхсіаі сЬѵаІи. росіёкоѵаб: ие оврѣтж са • възвраштьше сл дати славж в(ого)у Л 17, 18 Зогр Мар Ас Сав; дати отъвѣтъ біббѵаі албірааіѵ вынести приговор ѵупёзг гогзпбек: дастъ о нею отъвѣтъ • мечемъ оуморити іа Супр 185, /; дати дѣланик бібоѵаі ёруааіаѵ приложить усилия ѵупаіой! йзііі: егда же грАдеши съ ежпьремь своімь къ къиАзоу > на пжти даждь дѣланье ізкыти отъ него Л 12, 58 Зогр Мар; дати заждд см. зажда; дати законъ см. законъ; д а т н (въ) займъ см. займъ 2. с дат. пад. и инф. илі придаточным предложением цели аеріёѵаі. ёаѵ, оѵухсореі'ѵ позволить, оставить, дать доѵоііі, песка!, (іорпзііі: не дадѣаше іжъ г(лаго)латн Л 4, 41 Зогр (даѣше Мар); ие дастъ огню сътжжити нлла Супр 5, 24; дадите оуко да мьштж к(о)гоу вашемоу Супр 32, 24-25.— Зогр Мар Ас Сав Боян Зогр- -пал Ен Син Киев Служ Евх Клоц Супр Хил.— Ср. въдлти, въздати, издати, отъ- дати, положити, въвѣритн, възаконити; дати славж ср. прославити, славословити ДАТА НИК?, -иіа с (11) боца, 66015, лрбОе аі5 даяние, дар багоѵапі, баг: оумѣете дааниі влага даѣти чадомъ вашимъ Мт 7, 11 Зогр Мар ф лювьзьиок даіаник см. лкга- зьиъ.— Л 11, 13 Зогр Мар Ас Сав (2);
ДАТА ДВЬ д Пс 61, 19 Син; Супр 50, 9; 123, 6; 493, 21.— Ср. даръ, вельдароваиик ДАІАТН, давк, дакшн несов. (>1ОО) 1, бібб ѵаі, ёлібіббѵаі, бсореіаОаі, харіСесгіІаі, тівё- ѵаі, аѵатёХЛеіѵ, иіхраѵ, асріёѵаі, ёяіте- Хеіѵ (!), яротеіѵеіѵ (!), иатаХіцяаѵеіѵ (I), хаХаѵ (!), оіиеіоѵѵ (I), біаіреіѵ (!), ёлаіріёѵаі (!), теХеіѵ(!), ларёхеіѵ (!) давать, раздавать, предоставлять сіаѵаі, гохбаѵаі, розкуіоѵаі: даіте і дастъ са вамъ Л 6, 38 Зогр Мар; миръ моі давк вамъ не ѣкоже вьсь миръ даетъ • азъ давк вамъ И 14, 21 Зогр Мар Сав, давк (далее нет) Ас; разсумъ даетъ младенцемъ Пс 118, 130 Син; сілж даетъ родоу ч(ловѣчь)скоу плодъ творіті Клоц 8а 24 • аяобіббѵаі отдавать, воз- вращать о<1р1асеѴ ндж длъгъ вамъ отъдатъ • длъгъ і мьнѣ давкштоумоу на оуспѣхъ Супр 498, 14-15 • давать, приносить (плоды) ргіпазеі (ріоду): даауж плодъі • ово съто • ово шестъ десА-гъ Мт 13, 8 Зогр Мар • совер- шатъ сіёіаі, сіпіі: давкшта знаменніа н чоудеса въ егуптѣ Супр 77. 11 □ длити славж выражать благодарность, благодарить ѵгсіа- ѵаі сЬѵаІп (<1ік), Оёкоѵаі: даетъ же славж имени твоемоу Евх 46а (6; давти на к оу - плн ёцлоріаѵ лоіеіаОаі торговать, про да вать оЬсНосІоѵаТ, ргосіаѵаі : оувѣштаваА • не длити дара в(о)жиіа на коуплн Супр 518, 14; длити троудъі холопу яарёхеіѵ беспо- коить оЫёгоѵаТ: чьто троудъі даете женѣ Мт 26, 10 Ас (троуждаете Зогр Мар Сав); длити (въ) занмъ см. занмъ; даити длиь см. дань; даіатн деСАтннж см. де- сдтина; даіатн снлж см. сила; д а іа т н ра- зулъ см. разсумъ 2. ёаѵ, ларахсореіѵ, <л>ух<Ж>егѵ давать, позволять (іоѵоіоѵаі: видѣній... аггела господьни столшта прѣдъ звѣрьми • н не давкштоу привлижити са нмн Супр 184, 11.— Зогр Мар Ас Сав Охр Син Евх Клоц Супр Рыл.— Ср. въздаіати, отъдаити, оставліати; даіатн славж ср. про- сллвлити, славословити ДВИГНЖТИ, -нж, -неши сов. (24) иіѵеіѵ, отЛеѵегѵ, аіреіѵ, ёяаіреіѵ двинуть роЬпоиІ: дкіже ѣко овьціа люди своіа * і възведе іа Ѣко стлдо въ псустынвк Пс 77, 52 Син • перен.: двнгнетъ иа нж гнѣвомъ сжднвк Супр 391, 11 □ д виги жти са двинуться роНпоиІ зе: СНЛЪІ ВО Н6Е(бСЬ)СКЫІА ДВНГНЖТЪ СА Л 21, 26 Зогр Ас Сав (подвнгнжтъ са Мар) • перен. : гнѣвомъ двнже са Супр 565, 16.— Зогр Мар Ас Сав Син Супр.— Ср. въздвигижти, по- двигижти ДВИЖАТИ СА, -жж са, -жншн са несов. (6) хіѵеіаОаі, оаХебеаОаі, хоребеіѵ, ёряеіѵ, хХоѵеіаОаі двигаться ЬуЬаІ зе: младенншть жтрь двнжааше са Супр 239, 28-29 □ дви- жимъ в знач. прил. движушийся роНуЬщісГ зе: воды же * тъгда нзиесошА жнвотьиы дви- жимы Супр 495, 23.— Пс 68, 35 Син; 108, 10 Син; Супр 6, 16; 485, 20.— Ср. двиэатн движениіе, -иіа с (4) иіѵтіаіе движение роЬуЬ: ѵоньходитъ назнраіА твое слово • і движение • і вьзьрѣнне Евх 88а 12-13.— И 5, 3 Зогр Мар Ас — Ср. подвнженнк ДИИ5АТИ, двнжж, двнжешн и двнэавк, двнэакшн несов. (20) 1. аакеѵеіѵ, иіѵеіѵ, та аѵряаѵта срёреіѵ (!) двигать роЬуЬоѵаѣ, ЬуЬаІ: (па)къі двигаетъ кр(ъ)стъ Ен 31а 17; чесо ізидосте въ псустынвк видѣтъ • трьсти ли вѣтромь движемъі Л 7, 24 Зогр Мар □ двигати са двигаться ЬуЬаІ зе: о толи» оуво живжште и движжште са Супр 532, 25 • перен.: многа іарость звѣрінъска двнзааше са • отъ неправедънъінхъ на влаговѣрьнъіА Супр 85, 10 2. аиѵккеіѵ затруднять оЬіёхо- ѵаі: не движн оучнтелѣ Л 8, 49 Зогр Мар Ас Сав □ двнзатн са утруждать себя, трудиться оЫёхоѵаІ зе, патаЬаѣ зе: г(ос- под)и ие движн са Л 7, 6 Зогр Мар Ас Сав.— Зогр Мар Ас Сав Ен Супр.— Ср. движати са, подвнжати, подвизати, троуждатн ДВОРЪ, -а м (60) аѵкц, лерірокое двор сіѵйг, пасіѵогі: въ пръвѣѣмъ оуво дворѣ не видитъ ии кд’ного Супр 555, 9; инъі овца ьмамь • ььже не сжтъ отъ двора сего И 10, 16 Зогр Мар Ас Сав; стоіаштс нѣауж ногы нашіА въ дворѣхъ твоіх'ь іи(роуса)л(и)мъ Пс 121, 2 Син • атрий аігіит: тъгда съвърашА са ар’хиерен • і къннжьннцн • і старцн людьсцні • на дворъ архнереовъ Мт 26, 3 Зогр Мар Ас Сав • ёяаѵХіі;, оіио^ дом, жилище ргіЬуѣек: сим’ же ведомомъ вывъшемъ • въ амемоур’мнннъ дворъ Супр 59, 2.— Зогр Мар Ас Сав Син Евх Супр.— Ср. домъ, жнлнціе, ограда ДВЬРЬ, -и ж и ДВЬРИ, -ии ж мн. (>100) Опра, яѵХт), яѵХйѵ. ІІѵоі'с (!), Оѵрібюѵ (!); (прѣдъ двьрьмн ёѵ яроОцроіе) дверь, ворота сіѵеге, Ьгапа: въниди въ клѣть твои, • і за- творь двьрн твоіа • помели са Мт 6, 6 Зогр Мар Ас Сав; на земн ми весѣдоукшн и прѣдъ двьрьмн клѣти мока Супр 231, 4; завы кдноіж затъкнжтн двьрн Супр 297, 17 • перен.: двьрі иев(е)сі отвръзе 77с 77, 23 Син.— Зогр Мар Ас Сав Охр Син Евх Клоц Супр.— Ср. врата, двьрьцА ДВЬРЬНИКЪ, -а м (3) Оцрсорбс; привратник ііѵег'пГк, ѵгаіпу: семоу двьрьннкъ отвръзаетъ И 10, 3 Зогр Мар Ас.— Ср. вратарь, врать- ннкъ ДВЬРЬНИЦА, -а ж (4) 7) Оѵрсорб? приврат- ница ѵгаіпа: г(лаго)ла же рава двьрьннца пет- 185
ДВЬ рови И 18, 17 Зогр Сав (нет Ас, 0 Мар).— И 18, 16 Зогр Ас.— Ср. врдтдрица ДЁЬРЬЦА, -ь ж мн. (7)1. Оѵра дверь сіѵеге: на много ростворивъ двьрьцл Супр 554, 27 • царские ворота зѵаіё сіѵеге, кгаіоѵзкё сіѵеге: поставитъ и прѣдъ дверьцдлш Евх 100а 9-10 2. Оѵдіс; окно окно: прѣклоннвъ са двьрьцдми Супр 516, 7.— Евх 97а 23; Супр 184, 8; 528, 29; 554, 22; 554, 23-24,— Ср. ВрАТА, ДВЬрь декельство, -А с (1) трахОтце (!) полнота ііоий’ка; перен. грубость ЬгиЬозС: вьсь са тдмо прѣда • ии оть того декельствд Болѣзни нмѢа Супр 335, 12 ДѲВАТЬ, -ъіи числит. порядк. (23) ёѵатое девятый беѵаіу: до девлтыьь годины Мт 27, 45 Зогр Мар Ас (Ітыл Сав); въ седмьде- сатънок и девАток лѣто Супр 295, 6-7 □ девАтыи иа деслте девятнадцатый сіеѵаіепасіу: мѢсацд марта въ девАты на деслте Супр 168, 28.— Зогр Мар Ас Евх Супр.— Ср. з, А; девлтыи на деслте ср. девлтьнддеслтьиъ ДбвАТЬ, -и числит. (29) ёѵѵёа; (девлть десАтъ ёѵеѵцхоѵта; девлть сътъ ёѵѵахоаюі) девять сіеѵёі: окрѣтостд девлть мжжь крьстип- ны затворены Супр 255, 25; не оставитъ ли девлти деслтъ • і девлть въ поустыни Л 15, 4 Зогр Мар', жиста девАть сътъ • и л лѣтъ Супр 9, 21.— Зогр Мар Ас Сав Супр.— Ср. 5, Л ДбвАТЬНАДбСАТЬНЪ, -ыи числит. по- рядк. (1) ёѵѵеахаі6ехаетг|5 (!) девятнадца- тый сіеѵаіепасіу: по девАТъиддесАтьнѣмь лѣтѣ Супр 273, 19-20.— Ср. девлть (де- влтын иа деслте) декдпельскъ Мк 7, 31 Зогр см. декд- польскъ ДбКАПОЛИТЬСКЪ, -ын прил. к деклпоХь (1) тт)<; ДехаябХесое Десятиградия род. бекароізку: вы видѣсте и повѣдайте • лю- динскж земХм и декдполитъскж изгорѣвъшж Супр 129, 3.— Ср. декдпольскъ ДбКАПОЛЬ, -ли и ДбКАПОЛѢИ, -ѣа м об- ласть (5) [деклполѣи Зогр (1), докдпелни Сав (1)] ДехалоХіе Десятиградие Оекароііз, Ое- зІГітёзСІ: по немь ідоша народи миоэн • отъ гдлнлеіА і декдполѣд Мт 4, 25 Зогр, декаполѣ Ас, докАпелиіа Сав (0 Мар).— Мк 5, 20 Зогр Мар де КАЙОЛЬ СКЪ, -ыи прил. к декаполь (5) [декдпел- Зогр (1)] тцб ДехалоХесоб Десяти- градия род. (Іекароізку: приде въ море гали- лейское * междю прѣдѣлы • декапельскы Мк 7, 31 Зогр, декдпольскы Мар Ас Сав Боян.— Ср. декдполнтьскъ Д6КИИ, -иа м имя (6) Дёхюе Декий 186 дес Оесіиз: цѣсдрьствоуіжштоу декнк • рнмьстін власти Супр 174, 11.— Ен 386 18; Супр 97, 28; 98, 7; 124, 24; 185, 17 _ Де КАИРЪ, -а и ДЕКАБРЬ, -ра м (31) [род. декАврд Сав (1) Супр (2), -рѣ Унд (1) Ен (1), де(к) Ас (16), дек(Ё) Ас (5), декл(Е) Ас (4), де(к)кр Ас (1)] ДехецРріое декабрь ргозіпес: мѢ(са)цд дек(АБра) з зандтае с(ва)тъиіа аннън Ас 1286 22.— Ас Сав Унд Ен Супр Д6ЛМАТИИ, -иа м имя (2) греч. нет Далматий Ваітабшз: делмдтии же пришать пристращенъ вывъ Супр 162, 24.— Сунр 163, 8 ДбЛЛОНЪ, -а м (6) баіцбѵюѵ, Ьаіцшѵ де- мон сіёпіоп: іѵтиди • в’сѣкъ демонъ нечисты • і скврънъны Евх 536 17.— Пс 90, 6; 95, 5; 105, 37 Син; Евх 5а 6; 516 3.— Ср. гіст ДеМОНЪСКЪ, -ын прил. (2) тйѵ баірбѵшѵ демонский, демонов род. сіёпіопзку, сіётопй род.: прѣльсть демонъскди разори са Супр 488, 22.— Евх 53а 17.— Ср. вѣсовьскъ Д6СИТИ, дешж, десиши сов. (4) хатаХац- раѵеіѵ, егірі'охеіѵ застать газСіЬпоиі: дешен оученикы скоьь съпаціа Евх 47а 9 • перен.: дціе иы деситъ день съмрътъиы къ грѣсіхъ Евх 71а 4.— Супр 297, 15-16; 486, 16,- Ср. окрѣсти Д6СНИЦА, -а ж (50) бе|ьа правая рука, десница ргаѵа гика, ргаѵісе: да не чиетъ шкіцд твоѣ • чьто творитъ десница твоі Мт 6, 3 Зогр Мар Ас Сав; с(ъ)п(ас)і десні- цевк твоевк і оуслыші міа Пс 107, 1 Син,— Зогр Мар Ас Сав Син Служ Евх Супр ДбСНЪ, -ыи прил, (>100) бе^ібб правый ргаѵу: дште къто та оу даритъ • въ деснжі» лдиитж • оврдтн са емоу дроугжж Мт 5, 39 Зогр Мар; Клоц 4а 33; Супр 411, 9 фо деснж, о деснжвк, десный ёх беВквѵ, ёѵ бе^ір, ёѵ тоіе бе^юіе, ёѵ таіс 5еІ;ісцб по правую сторону, одесную ро ргаѵё зігапё, ро ргаѵісі: дьѣволъ да станетъ о деснжж его Пс 108, 6 Син; да... съподовитъ са • стоінігк твоего десидаго Евх 7а 17-18,— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Евх Супр Д6САТИНА, -ы ж (6) (деслтииж даати алобехатеѵеіѵ) десятая часть, десятина сіезеііпа, сіезаСу <111, сіезасек: деслтнн* давк • всего елико притлжж Л 18, 12 Зогр Мар Ас Сав.— Л 11, 42 Зогр Мар десАТистроуньнъ, десАтьстму НЬНЪ, -ын прил. (2) [десіАТИ- Син (1), десілть- Син. (1)] беха/орбо^ десятиструн- ный сіезеііяігиппу: во псалътырі десылъ- строуиьнѣ поіте емоу Пс 32, 2 Син.— Пс 91, 4 Син Д6САТ0Р0 числит. собир. (1) бёха
дес десять, десятеро сіе.чаіего, сіезеі: яркимъ десдторо кратнл Супр 279, 15.— Ср. деслть ДВСАТЪ, -ъін числит. порядк. (1) греч. нет десятый (іезаСу: приходитъ ко намъ слово • къ деслтоуоумоу наосу дьни Супр 437, 8,- Ср. Т ДВСАТЬ, -и числит. (>1ОО) бёха, бехас; десять (іезеС: жена ьмжштн деслть дрдгъмъ Л 15, 8 Зогр Мар; нам’ же прѣдълежитъ не о кдииомъ мжченицѣ чоудити са ни о дъкою • ни о десАти Супр 82, 15 □ в составе сложных числителъных количественных'. кдннъ на деСАте, кдинъіи на десл- те ёѵбеха 11; д ъ в а на деслте, ока на деСАте бсббеха 12; трик иа деслте бехатрей; 13; п а т ь на деслте бехапёѵте 15; шесть на деслте ёххаібеха 16; семь на деслте бехаохтсб 18; дъва десАти, дъка деслтѣ еіхооі 20; три деслти трійхоѵта 30; чктъіри деслти геааарахоѵта 40; пать деслтъ пеѵті)- хоѵта 50; ш е с т ь деслтъ ё^пхоѵта 60; седмь деслтъ ёРбортухоута 70; семь десАтъ оубопхоѵта 80; девлть де- с л т ъ ёѵеѵтіхоѵта 90; д е с л т ь т ъі с ж ці ь церюі 10 000: вьзвѣстишл вьсѣ си едниомоу нд деслте Л 24, 9 Зогр Мар Ас; заповѣданъ окѣ- ма на десАте оученикома скоіма Мт 11,1 Зогр Мар (окѣма иа іте Ас); дъшти іночлда кѣ емоу • ѣко і дъвою на деслте лѣтоу Л 8, 42 Зогр Мар Ас Сав; кѣаше же и\ъ до три! на десдте Супр 18, 8; проваждад же кго до патн на десдте поприштъ Супр 527, 18; шесть на десдте лѣтъ сътворихъ въ анагиостьствѣ Супр 227, 11; ли они семь на десдте • на нлже паде стлъпъ снлоуамьскъ... мьннте ли іко тн длъжьнѣіше кѢша • паче всѣхъ ч(локі)къ Л 13, 4 Зогр Мар; гакоже по двіма десАтьма н трьмь деслтьмь чрьи’цемъ к немоу прнходитн Супр 519, 8-9; четъірьми деедтъі • і шестнвк лѣтъ • съ зъдана кыс(тъ) цр(ъ)кы сн И 2, 20 Зогр Мар Ас; единъ ві длъжьнъ • патыж сътъ дннарь • а дроугы плтьвк деслтъ Л 7, 41 Зогр Мар Ас; дъка отъ йнхъ кѣсте іджшта... въ вьсь отъстоьь- штжвк • стадні шесть деслтъ отъ і(ероуса)- л(н)ма Л 24, 13 Зогр Мар Ас; іѵ аклениі седмн деслтъ Зогр 1296 19; Мар 766 16; напншн оемк деслтъ Л 16, 7 Мар, Зогр; радоуетъ са о неи паче • неже о девАти деслтъ н девАТн не заклжждьшннуъ Мт 18, 13 Мар Ас, девдти деслтъ и Ати Сав (0 Зогр); аште н деслть тъісжшть речешн... не оумалнтъ са чьсть Супр 496, 20; в составе сложных числителъных порядковых; кдинъіи на десдте ёѵбёхатос; 11; третий иа де- сате трктхаібёхатое 13; плтъіи нд ДИВ Д деслте леѵтехаібёхатое 15; осмъін нд десдте бхтсохаібёхато^ 18: вь едннжіж же нд деслте годинж ишедъ Мт 20, 6 Мар Ас Сав (0 Зогр); третного нд деслте не кидѣдше ник’тоже Супр 121, 21; въ пжтое же нд деслте лѣто • владъічьства • тнкерьѣ кесарѣ Л 3, 1 Зогр Мар Ас, въ въторое нд десдте Сав; въ шестой нд деслте лѣто дишклитиганга цѣсдрьстка Супр 535, 1; сиіж же дъштерь дкралсліж сжштж > іжже съклза со- тона • се осмое на деслте лѣто • ие достоѣше лн раздрѣшнти сеьь Л 13, 16 Зогр Мар Ас Сав □ деслть, деслтии в знач. сущ. оі бёха десять (человек) сіезеі (Іісіі): не де- сать ли іштистиша са Л 17, 17 Зогр Мар Ас (Т Сав); і слъішавъше деслтии Мт 20, 24 Мар (0 Зогр).— Зогр Мар Ас Сав Боян Син Евх Клоц Супр.— Ср. Т, кдннъ иа деслте ср. кдннонддесАтъ деслтьстроуньнъ Пс 32, 3 Син см. десАтистроуньнъ д е ш и Супр 303, 23 см. дѣкшн джекьнъ Пс 77, 44 Син см. дъжде- кьнъ д и а в о л - см. дигакол- ДИВИИ прил. (19) аурюе дикий Зіѵоку, перёяіоѵапу: кдннъ отъ днвннхъ животъ глагола епискоупоу Супр 225, 12; ѣдь • акриди і медъ дикиі Мк 1, 6 Зогр Мар Ас Сав Боян ф дивна коза аіуаурос; дикая коза сііѵока коха: кидиши дикиаа сна козъі и клеии Супр 224, 17.— Зогр Мар Ас Сав Боян Син Супр.— Ср. сверѣпъ ДИВИТИ СА, -кліж са, -виши са несов. о комь, чемь; комоу, чесомоу (>100) Оаѵца^еіѵ, ёхлкцааеаОаі, хатапкцааеаОаі, ^еѵі^есгѲаі, ё^іатааОаі удивляться сііѵіі зе, хазпоиі: дивлѣдауж же са вси о келичиі к(о)жиі Л 9, 43 Зогр Мар Ас Сав; емоуже д(нъ)ѣ(е)лн и к’са енлъі и(е)к(е)сънъіьь днкнша са Евх 53а 6; азъ диклж са Супр 151, 7.— Зогр Мар Ас Сав Боян Зогр-пал Син Евх Супр.— Ср. оуждедти са, чоудити СА ДИВО, дикесе с (1) тёрае чудо сііѵ, хахгак: помььнѣте... дівеса его Пс 104, 5 Син.— Ср. зиамеиик, чоудо ДИВЪ, -а м (2) Оаѵца удивление, изумле- ние ікііѵ, ііхаз: дівъ ко ткарі принесъ прѣ- спѣіжштъ • мѣрж ткарі Клоц 10а 10 ф дивъ творити ёхлкпооеіѵ удивлять, вы- зывать удивление исііѵоѵаі, рйзоЬі! росііѵ: дівъ творітъ оумоу • землѣ Клоц 10а 3.— Ср. оужасть ДИВЬНО нареч. (4) Оаораотйе, параболой; удивительно родіѵиЬодпё: наставітъ тіа дікьио десніца твоѣ Пс 44, 5 Син.— Пс 75, 5 Син; Клоц 12а 35; Супр 448, 1 187
ДИВ ДНВЬНЪ, -ыи прил. (56) Оаѵраотбі;, Оао- рааюі;, ларабо(;о<;, §ёѵо<;, иаіѵос;. %еѵі(;соѵ удивительный робіѵийобпу: словомъ ма- ломъ • иек(е)са отвръзе • і дівъноіж пѣсныж • дівъно съкровіште окрѣтъ Клоц 116 22-23 ф ди вь и а іа гора название горы: сумеона ь-ьнвиіаго на дивнѣи горѣ Ас 1466 8 9 □ дивъ на, ди вь наіа с мн. чудеса сііѵу: вндѣуомъ дивъиа дьньсь Л 5, 26 Зогр Мар Сав, дівьнаа Ас.— Зогр Мар Ас Сав Ен Евх Клоц Супр.— Ср. чоудьнъ ДИДРАГЬЛЛА, -та ж или нескл. (6) бібра%- роѵ (монета в) две драхмы бѵоибгасйта: оучитель вантъ ие даетъ лн дидрагма Мт 17, 24 Мар Ас, дидрагъмы Сав (0 Зогр).— Мт 17, 24 Мар Ас Сав ДИЛЛИТРИИ, -иіа и ДЬЛЛИТРЪ, -а м имя (2) Дт|рт|теіо<; Дмитрий Вітіігі): мѣ(СА)ца окток(ра) не с(вА)тааг(о) м(ж)ч(еии)ка дімітріа • іже въ солоуиѣ Ас 1246, 11, дьмитра Сав 1336 4 ДИЛЛОСИИ, -иіа м (3) бпрбоюе служитель ѵеге)пу, зіаіпі ДиЬа: димосии же стоіааше дръжА коумирь Супр 138, 24.— Супр 138, 27; 141, 4 ДИЛХОФИЛЪ, -а м имя (3) ДтірбфЛо^ Демофил ВеторЬіІи.ч: старѣйшина ариа- иомъ • именемъ димофилъ Супр 200, 4.— Супр 200, 7; 200, 13 ДИНА мест. (1) о беіѵа один, некий (есіеп, )І8Іу: идѣте въ градъ кь діиѣ Мт 26, 18 Ас (къ етероу Зогр Мар, къ нѣкомоу Сав).— Ср. етеръ, нѣкыи, онъсица, кдинъ ДИНАРИН, -иіа м (6) бтіѵарюѵ, арубрюѵ динарий сіепаг: поврьже три десАти динарии Супр 414, 21 (сърекрьнікъ Клоц 36 11).— Супр 407, 20 (2); 419, 22; 419, 27-28; 423, 21.— Ср. дииариоиъ, динаръ, пѢнаэь, сьрекрь- ннкъ ДИНАРИОНЪ, -а м (1) бттѵаріоѵ динарий сіепаг: давъ динариоиъ Супр 438, 2.— Ср. дииарин, динаръ, пѢнаэъ, сьрекрьннкъ ДИНАРЪ, -рга м (4) бтіѵарюѵ динар сіепаг: единъ кѣ длъжьнъ • паты» сътъ динаръ Л 7, 41 Зогр Мар Ас (сьрекрьннкъ Супр 393, 23).— Супр 423, 24,— Ср. дииариоиъ, дииа- рнн, пѢнаэь, сьрекрьиикъ ДИОДОРЪ, -а м имя (1) Діббсороі; Диодор Віосіог: стр(а)стъ с(ва)тыхъ м(ж)ч(е)- н(н)къ • дніѵдіѵра • и дніѵдоума Ен 296 3 ДИОДОуМЪ, -а м имя (1) Дібборо^ Диодим Віосіутоз: стр(а)стъ с(ва)тыхъ м(ж)ч(е)- и(и)къ • диіѵдіѵра • и диіѵдоума Ен 296 6 ДИОКЛИТИІАНЪ, -а м имя (10) [-тиан- Супр (1) Ен (1)] Діоиктітіаѵб^ Диоклетиан Віокіесіап: постигъшоу ко гойеиию • кже кыстъ при дноклнтнганѣ и маЦнмнганѣ ц(ѣса)рн 188 ДИІЛ Супр 252, 16.— Супр 144, 30; 186, 29; 220, 11; 334, 23-24; 534, 29-30; Ен 296 11; 376 14; 38а 7; 39а 5 ДИОКЛИТИІАНЬ прил. к диоклитиіанъ (1) греч. нет Диоклитиана род. Віокіесіапйѵ: въ шестой на десАте лѣто дніѵклнтнанв цѣсарьства Супр 535, 1 ДИФЛЛИДИИ, -иіа м имя (1) Дюці]5г)? Диомид Віотёсіе.ч: овъ глаголдаше азъ ксмъ дніѵмндін Супр 52, 30 ДИФНИСИИ, -иіа м имя (1) Дюѵбпіо? Дионисий Віопузіиз: мѣ(сл)ца окток(ра) в с(вА)тааг(о) о(ть)ца наш(е)го м(ж)ч(е- ии)ка дионисіа • ареопаѣіта Ас 122а 10,— Ср. дионисъ ДИОНИСЪ, -а м имя (1) Дюѵбспос; Диони- сий Віопузіиз: мѣ(сл)ц(а) г • днониса епископа Сав 131а 17.— Ср. дионисии ДИФНѴСЪ, -а м бог (1) Дібѵішоі; Дионис Віопувоз: такожде же диоиусь • нарочитый вашъ когъ Супр 8, 7 ДИОСКОРЪ, -а м местность (1) тоб Дюахб- роо Диоскор Віозсогит: оусѣк’ижшд н • на мѣстѣ иарицакмѣ диоскоръ Супр 23, 17 ДИОПТОуХА нескл. с мн. (1) га білггда диптих сіірѣусЬа: дн(п)’тоуха о оумеръшнхъ Служ 36 9 10 ДИРА, -ы ж (3) [им. дирѣ Зогр (1)] ахіаца дыра сііга: кольши дира кждетъ Мт 9, 16 Мар (0 Зогр).— Мк 2, 21 Зогр Мар ДИІАВФЛФВЪ прил. (7) [дна- Супр (1)] тоб біаРбкоо дьяволов, дьявольский й'аЬ- Ійѵ: по диіаволовѣ силѣ Супр 35, 19,—Супр 64, 4; 143, 19; 479, 15; 486, 29; 487, 2; 488, 29.— Ср. дніаволь, непрніазнннъ, сотонинъ ДИІАВОЛЪ, -а м (>100) [днѣ- Зогр Мар Ас Унд Евх, дьѣ- Зогр (1) Син (1) Клоц(3), дыа- Супр (4) Хил (1), дна- Ас (3) Супр (1)] біаРокоі; дьявол сІ’аЬеІ: да запрѣтитъ ти г(оспод)ь диѣволе Евх 566 11-12; сами са дігаволоу прѣдасте Супр 107, 16-17 • перен.: отъ васъ единъ диѣволъ естъ И 6, 70 Зогр Мар.— Зогр Мар Ас Сав Унд Боян Син Евх Клоц Супр Хил.— Ср. кѣсъ, зълодѣи, лжкавъ, непрніазнь, сотона диіа Супр 115, 8 см. зеусъ ДНІАВОЛЬ прил. (23) [дьѣ- Клоц (1)] біаЗокіибі;, тоб біаРбкоо, тоб ВеХіар дья- вольский сГаЬеІзку, сГаЫйѵ: нзъмн е нз вьсѢкоіа напасти диѢвола Евх 56а 16 • перен.: глава днгаволѣ ты ксн агриколау Супр 74, 29.— Евх Клоц Супр.— Ср. дниво- ловъ ДИІАКОНИСА, -ы ж (3) т| біахоѵое диако- нисса сііакопка, )айепка: отъ... диаконисъі васнлнны Супр 299, 29.— Супр 297, 28; 298, 3-4.— Ср. слоужительница
ДИІА ДИІАКОНЪ, -а м (3) [дна- Ас (1)] біахоѵос дьякон сііакоп, іаЬеп: повелѣ вратороу прнзъ- 8атн дникона фнлеа Супр 224, 14.— Ас 141а 11; Супр 224, 16.— Ср. дни къ, слоугл ДИГАКОНЬСТЁО, -а с (7) 1. собир. біахоѵіа дьяконы сііакопі, )айпоѵё, Зіакопзёѵо, ]аЬеп- 5іѵо: ПОМАНИ... в’сѢ(кв) ПОПЪСТВО • и днѣконъ- ство еже о х(рьст)ѣ Служ 36 21 2. аѵѵаптті ектения (молитва, произносимая дьяконом в литургии) коіекіа, екіепіе, (тодІііЬа ѵе ѵусіюгіпі Інигуй ртедпаіепа іаітет): н по еканѣ(е)льн речет(ъ) диѣ(къ) • днѣконъство сне Евх 586 19. — Евх 9а 22-23; 10а 24; 616 2; 65а 4; 966 16 ДНІАКЪ, -а м (36) [дн(ѣ) Служ (7) Евх (17) д(ѣ) Евх (1)] біахоѵое, біахоэѵ дьякон сііакоп, )аЬеп; дникоу рекшоу вьньмѣмь Супр 540, 30; днѣ(къ) • речет(ъ) • г(оспод)ю пом(о)лнмъ с(а) Евх 93а 9.— Служ Евх Супр Рыл.— Ср. дниконъ, слоуга ДНІАПСАЛЪЛЛА нескл. (40) [діѣпъса- Син (6), дн(1і)пса(л) Син (17), дн(ѣ), ді(ѣ) Син (10), діѣплма Син (3), діѣпь Син (1), ді Син (1)] біафакца диапсалма сііаркаіта, зеіа: діѣпъсалма * помѣнж равъ і вавоулыіа Пс 86, 3 Син. — Син ДЛАНЬ, -и ж (5) лсАацт) ладонь сііагі: прнгвождениемь дланью своею • пригвоздилъ «н в’са ржкъі нечьстнв'ых'ь Евх 306 21.— Евх За 15; Супр 425, 16; 456, 8-9; 506, 21 ДЛЪГОСЛОуЖИЮ, -ни с (1) еѵтоѵіа (!) верность служения ѵуігѵаіозі ѵе вІигЬе: вждетъ тн... оутѣшенью вина • длъгослоужью податель Евх 926 1 7 ДЛЪГОТА, -ъі ж (6) 1, цт)хое длина, про- тяженность (іёіка, ѵяОаІепозі:: вѣахж ко въ шнротж пати лакътъ • а въ длъготж два деслтн тн патн лакътъ Супр 230, 12 2. рахрбтт)^ продолжительность, длительность (іёіка, сІІоиЬё ігѵапі: жівота просі оу теве і далъ емоу есі • длъготж дъны Пс 20, 5, Син.—Ен 25а 10; Пс 22, 6; 90, 16; 92, 5 Син ДЛЪГОТРЬПѣЛИВЪ, -ъін прил. (2) цахрб- Оѵцо^ терпеливый, снисходительный ігрёііѵу, зкоѵіѵаѵу: г(оспод)ь же дльготрьйѣ- лнвъ сы • кѣсъі проганиаше Супр 481, 16-17, —Супр 116, 23-24.— Ср. длъготрьпл, трьпѣлнвъ ДЛЪГОТРЫіѢЛИге, -ни с (1) цахроОѵціа долготерпение, снисходительность ігрёіі- ѵозі, зЬоѵіѵаѵозі: въсхотѣ длъготрьпѣлнімъ • и трьпѣнькмъ • наставити заклжждъшннхъ на нстннж Супр 481, 12-13.— Ср. длъго- трьпѣннк, трьпѣльство, трьпѣинк ДЛЪГОТРЫіѢниге, -ни с (2) цахеоНѵціа долготерпение, снисходительность ігрёіі- ДО Д ѵозі, зЬоѵіѵаѵозі: да оувѣсн кго длъготрьпѣ- ннк Супр 376, 15.— Супр. 122, 14.— Ср. длъготрьпѣлнк, трьпѣльство, трьпѣннк ДЛЪГОТРЬПА, -ан прич.-прил. (2) ц«хро- Оѵцсоѵ, цахроОѵцос; терпеливый, снисхо- дительный ёгрёііѵу, зЬоѵіѵаѵу: отецъ нарнцаатъ са... н штедръ • милостивъ • и длъготръпАн Супр 21, 20-21.— Супр 12, 11.— Ср. длъготрьпѣливъ, трьпѣлнвъ ДЛЪГЪ, -а м (24) бсреікт), осреікбцеѵоѵ, баѵеіоѵ, аі еб'вѵѵаі, ХОё°у долг с!1иЬ, роѵіппа сіаѵка: длъгъ твон отъпоустнхъ тевѣ Мт 18, 32 Мар Ас Сав (0 Зогр) • расчет ѵугоѵпапі: тажъшаіа имѣти имашн длъгы • отъ о(ть)ца на страшънѣмь • н неокннънѣмь сжднцін Евх 91а 19 • грех ЬпсЬ: отъпоустн намъ дльгы наша Мт 6, 12 Зогр Мар Ас Сав ф по длъгоу н по чьстн осреіксоѵ надлежащим образом паіегііё: по длъгоу н по чьстн • съ люкьвніж присно свокмоу г(оспод)н • въннж прѣстоитн коговн Супр 463, 24.— Зогр Мар Ас Сав Евх Супр ДЛЪЖЬНИКЪ, -а м (18) бсрейёттк. бсреіксоѵ, хоеосреіЛётт)<; должник сііигпік: дъва длъжьннка кѣашете засмодавьцю етероу Л 7, 41 Зогр Мар Ас; Супр 393, 20.— Зогр Мар Ас Сав Супр ДЛЪЖЬНЪ, ъін прил., сравн. ст. длъжьнѣн (52) 1. осреіХсоѵ, бсреіЛёттіе; (длъжьнъ въіти осреі'кеіѵ, хеесоатеіѵ) должен сііигеп: такожде многашдн н о дльжьнъіихъ нмѣннкмъ кывактъ Супр 494, 2; тн длъжьнѣіше вѢша • паче всѣхъ ч(ловѣ)къ Л 13, 4 Зогр Мар; длъж’нъ кжде нѣкто комоу сьрекромъ Супр 494, 2-3 2. дсреіЛбцеѵое надлежащий, должный па- Іеяііу, роѵіппу: длъжънжіж тевѣ хвалж • влагодѣаннемь въздаіжціа Евх 245 10 ф длъжьнъ къітн с инф. бфеікеіѵ быть дол- жен, быть обязантіі, ПШ8І1: за са длъжън(ъ) (е)стъ... прнноснтн о грѣсѣхъ Евр 5, 3 Ен.— Зогр Мар Ас Сав Ен Служ Евх Клоц Супр.— Ср. повнньнъ ДЛЬГЪ, -ъін прил., сравн. ст. дльжан (14) [длъ- Мар (1) Ас (1) Сав (1) Супр (7)] цахрбс; долгий (Поийу: хоштешн во се на пжть отнтн длъгъ Супр 558, 7; икоже длъжак соломшнъ • прореченьи отъ к(ог)а прннмь Супр 534, 1 ф на дльэѣ ёлі локѵ долго бІоиЬо: мажн мн срьдьце на дльзѣ Супр 516, 20.— Л 18, 4 Зогр Мар Ас Сав; Супр 53, 24; 88, 30; 169, 8; 289, 2; 416, 7; 518, 4; 557, 3 ДО предлог (>400) с род. 1. при обозна- чении пространственных отношений ёа>б. цёхрі, лрбе, хата, еі<; изчие ад при указании на место, предмет, лицо, являющееся пре- дельным пунктом движения до, вплоть до, 189
ДО к к, ах к, ах ро (с вин.)-. народи іскаахж его • і придж до него Л 4, 42 Зогр Мар; прівліжишіл сіа до вратъ съмрътьиыіхъ Пс 106, 18 Син; покланѣетъ с(а) до зелллА прѣд(ъ) с(ва)- тым(ь) олътаремь Евх 96а 5; сътворишл же шьствик с(вл)тни * отъ реченААго мѣста до рѣкъі Супр 60, 4 • при указании на место, на которое направлено движение в (с вин.), на (с вин.) Но, па (с вин.): прѣідѣмъ оуво до витлѣемд Л 2, 15 Зогр Мар Ас Сав; ведошл і до връхоу сорта Л 4, 29 Зогр Мар Ас; въсходіатъ до иев(е)съ і иизъ- ХОдіатъ до кезденъ Пс 106, 26 Син • при указании на предельный пункт распростра- нения действия до Но: даждь имъ мъздж • каченъ отъ послѣдьииихъ до пръвъіихъ Мт 20, 8 Мар Ас Сав (0 Зогр); порази вьсіа пръвѣиьціА егупьтьскы • сотъ чл(овѢ)ка до скота Пс 134, 8 Син; нѣсть творьы довра иѣстъ до едіиого 77с 52, 4 Син; прѣфдцнѣ • до вѣчьиы в(о)же Киев 16 16 2. при обозна- чении временных отноіиений ёшс,, а%рі, рёхеі. еіѴ. Цеха (!) при указании на время или событие, являющееся предельным для какого-л. действия до Но: тѣмь же иарече са село то село кръве до сего дие Мт 27, 8 Зогр Мар Ас Сав; котъ шестыьь же годины • тьма выс(тъ) по всей земли • до девлтыіА годины Мт 27, 45 Зогр Мар Ас Сав; пакта же и до иошті показа міа жтрокд моѣ Пс 15, 7 Син; отъ юності моеьь і до нынѣ възвѣштж чюдесд твоѣ Пс 70, 17 Син; до старості матерьства • в(о)же моі не оставі меие Пс 70, 18 Син • при указании на срок про- текания действия, в течение ёяі (вин. без предлога) ро (с вин.); того ради ие вьииде до трин дьиии ни за ходоу (I) севѣ Супр 170, 13; тако[го] же ариаии до четыръ деслтъ лѣтъ правовѣръиыихъ цръкви дръждшл Супр 200, 24 3. ёсое, ахрі, еі?, яро?; (до коиьца лаѵтеХ.а>е; до врьха плодъ творити, до коиьца плодъ творити теХ.еосрореіѵ) при обозначении ко- личества и меры действия до Но, к: прѣтръ- пѣвы же до конца с(ъ)п(ас)еиъ вждетъ Мт 10, 22 Зогр Мар Ас; Супр 71, 1; КАТАпетАзмА црковъиАѣ раздъра са • въ въшь- нѣго краѣ • до ннжьнѣаго • на дъвое Мт 27, 51 Зогр Мар Ас Сав; прнскръвъна есть д(оу)ша моѣ до съмръти Мт 26, 38 Зогр Мар Ас Сав; Евх 47а 4; Супр 383, 9; ие до връха • плода творАтъ Л 8, 14 Зогр Мар Ас, до коиьча (I) Сав; істъштаіте до осиованеі его Пс 136, 7 Син 4. хата, лрб<; при указании на предмет, лицо, против которого направлено действие против ргоіі: аште имаши что до врага свокго Супр 421, 26 (иа врага Клоц 86 19) 5. лХ.еісо при указании 480 ДОБ на приблизительное количество предметов. или лиц около, приблизительно аяі: віаше же ихъ до триі иа деслте Супр 18, 8 дожи и до см. дожи.— Зогр Мар Ас Сав Охр Боян Зогр-пал Унд Ен Син Служ Кивв Евх Клоц Супр Зогр-лл Хил Рыл до И 7, 3 Зогр Мар; И 12, 10 Зогр Мар; И 17, 1 Зогр см. да ДОБЛЬ, -ии прил., сравн. ст. довлин (26) [доки- Супр (9), довь- Супр (5)] уЕѵѵаіо$, аѵбреіое, ахатаусбѵіатое, арютос доблест- ный, мужественный сЬгаЬгу, зіабеспу: пока- за довлдіа мати • іако оучеииими клагыа вѣры вьскрьмилА и Супр 96, 17; доклиншнилп. ОуПВАИЬК вѢчиЫА ЖИЗНИ ОСТАВИ Супр 533, 16.— Супр.— Ср. . джлкстьнъ, крѣпъкі, сильиъ ДОБЛЬНО нареч. (1) уеѵѵаіох; доблестно сйгаЬге: трьплште страсть • докльво Супр 92, 1.— Ср. довлк, мжжьскы ДОБЛЬСТВО, -а с (1) аѵбрауабтціа подвиг ЬгНіпзку сіп: іако и довльства повракьскай • миогаш’ди ко словописателе • и шаропнсатем иачрьтаіжт’ Супр 83, 7-8.— Ср. довлисть, подвигъ ДОБЛК? нареч. (6) [доньи Супр (5)] уеѵѵаісое, аѵбреісое, ёѵ уеѵѵаібттіті доблест- но сбгаЬге: довьк сътрьпѣ лютыд ш мжкы Супр 105, 4.— Супр 62, 30; /75, 9; 213, 16; 253, 27; 274, 9,—Ср. довмно, мжжьскы ДОБЛЮСТЬ, -и ж (2) [довьк- Супр (2)] то уеѵѵаіоѵ доблесть, подвиг сЬгаЬгозГ, зіаіес- пу сіп: кто кетъ довьлеиъ словесы исповѣда- ти • того докьксти и троуды Супр 274, 2-3.— Супр 69, 21.— Ср. докльство, мжжа- ство, подвигъ ДОБЛЮСТЬНЪ, -ыи прил., сравн. ст. доклкстьиѣи (1) греч. нет доблестный сЬгаЬ- гу: иже рака свокго але|аидра довькстьнѣншни- ми троуды • крѣп’ка иа твок оувѣдѣннк... приведъ Супр 161. 12.-—Ср. довль ДОБРО нареч. (1) хаХ.а>5 хорошо сІоЬ/е: влаженъ еси і довро тевѣ вждетъ Пс 121, 2 Син.— Ср. докрѣ д о в р о в а Пс 73, 5 Син см. джврава ДОБРОВОНШв, -иіа с (1) еѵсобіа благоуха- ние, аромат ІіЬа ѵйпё: оузьрѣ... д(оу)ш* кго отъ аггелъ... съ... докровоннкмъ на иекесл възиоснмж Супр 296, 9.— Ср. влаго- жудинк, воніа ДОБРО ВЪГОДЫГЬ, -ыи прил. (1) еѵареатоі приятный, угодный ргі]епшу, ѵЬоНпу: мола- ше нога съ слъзами * довести сл въ мѣсто докровъгодъио и мльчдльно Супр 282, 21 — Ср. влаговъгодьнъ, въгодьнъ, оугодьнъ
ДОБ ДОЕРОГОВѣИІГЪ, -ъіи прил. (2) ебХарце, 6 еѵ еѵаеРецх набожный, благочестивый гЬогпу, ЬоЬаЬо]пу: мжжъ нѣкто докрогокѣ- ннъ • нменелль аудисотъ Супр 270, 22.— Супр 202, 13.— Ср. говѣинъ, клаговѣрьнъ ДОБРОГОЕѢНИІб, -ига с (1) ебХ.а|Зеіа на- божность, благочестие хЬохпозІ, ЬоЬаЬо]- позі: кротости ради лихыа • и кже о божин докрогокѣннн • дѣлъі оуткрьди наречеиок Супр 252, 14.— Ср. влаговѣрик, говѣиньство, говѣ- ннк ДОБРОДЛРЬОТЕЬНЪ, -ъіи прил. (1) еб/а- (лсгакцое благодарственный сіскоѵпу: ви- діша н... докродарьствънжвк пѣснь въспоу- штлвкшта когоу Супр 215, 21.— Ср. клаго- длрьствьнъ, похвальиъ ДОБРО ДРЬЗООТЬНЪ, -ъіи прил. (1) ебяа- рртіяйінное откровенный ргіту, иргітпу: тако же ткорааиіе вьса лѣта жнтнга сконто * господоу ракотал... докродръзостеиъ • иеко- торнчьнъ кезъловенъ Супр 207, 20 ДОЕРОДѢтѢЛЬНЪ, -ъіи прил. (1) ёѵаретос добродетельный сіпозіпу: ракоу твоемоу • подаждн мъісль праведъиж • і жизнь докро- дѣтѣльнж Евх 7а 13-14.— Ср. докродѣганъ, докръ ДОБРО дѣілниіе, -ига с (7) аретц, еберуе- аіа добродетель, добрые дела сіпозі, сіоЬгё зкиіку: не «украдетъ зълова докродѣаиыа Супр 509, 26-27,—Евх 816 17; 826 19-20; 88а 17; 946 6; 98а 8-9; Супр 513, 16-17.— Ср. Благодать, докрость, докрота, докрочьсть, дѣтѣль (довра дѣтѣль) ДОЕРОДѢіАНЪ, -ъін прил. (2) ёѵаретос добродетельный сіпозіпу: дажди емоу житие влагоокразъно • житие докродѣано Евх 99а 3,— Евх 886 1.— Ср. докродѣтѣльиъ ДОЕРОДѣЬЛ, -іан прич.-прил. (1) ёѵ тай; еиеруеаіаі? делающий добро сіпісі боЬго: лкбнвъін чьстемь докро дѣіжштиимъ х(Ри~ сто)с(ъ) Супр 427, 11-12.— Ср. Благотво- ривъ, Благотворити (клаготкорл) ДОЕРОЛИЧЫГЬ, -ъін прил. (1) ебе 161)5 красивый БІіспу, кгазпу: виждж же та н довролнчьна • и рѣчива зѣло Супр 100, 13.— Ср. красьнъ, докръ ДОЕРООЕРАЗЫГЬ, -ъіи прил. (1) ебстхпцшѵ добропорядочный, паіейіу, зіизпу: иепосагъ- шни во печетъ са о г(оспод)и... на докроокразь- нок • н влагопрнлежьиок Супр 375, 27-28.— Ср. влагоовразьнъ ДОБРОПОЕѢДЫГЬ, -ъіи прил. (1) хаккіѵі- хо$ победоносный ѵііёхпу: сии кдии на десАте страстотръпьцн • н довроповѣдьинн мжчеиици Супр 271, 9-10 ДОБРОПОМОЩЬНИЦА, -а ж (1) хоХц ₽оті'&6е хорошая помощница сіоЬга ротоспі- доп Д се: поусти во к неміё жена кго докропомошть- ница Супр 434, 5 ДОБРОПОТРѣБЬНЪ, -ъіи прил. (1) еб/ргцт- тос очень нужный, полезный ѵеіші роІгеЬпу, иаіеспу: съсждъ • иже мьиоіж мьиѣиѣ освАштеиъ • и докроііотрѣвьиъ Супр 287, 15.— Ср. потрѣкьнъ ДОБРОПРИИЛЛАТИ, -прикмліж, -прнклыкшн несов. (1) еёяа'&еГѵ быть здоровым, сильным Ьуі гбгаѵу, зііпу: оумъножілтъ сіа въ старості мастітѣ • і довропркльмжште кжджтъ Пс 91, 15 Син ДОБРОРАЗОулЛИВЪ, -ъіи прил. (1) еѵуѵа>- щоѵ знающий, очень сведущий гпаіу, тоибгу: довроразоумивъ сждии отъложи тд- жесть иа жидовъскъі главъі Супр 433, 6,— Ср. разоумьиъ ДОБРОРАЗОуллИВѣ нареч. (1) ейуѵащбѵаи; разумно, со знанием дела гогитпё, тоибге: ови приносАште нспокѣдаіжт’ докроразоумикѣ и свок И ВЛАДЪІЧЬСКО Супр 376, 21 ДОБРОРОДИІС, -ига с (1) ебуёѵеіа знат- ность игогепозі: дьиьсь чловѣчьско кстъство • отъ дигаволга противъства свободнвъ * иа прьвок доврородик вьзведе Супр 490, 7.— Ср. влагородик, доврородьство ДОБРОРОДЫГЪ, -ъіи прил., сравн. ст. довро- родьнѣн (3) ебуеѵііс знатный, благородный игогепу, иёІесЬііІу: доврородьнъ гы не пооуво- жан са самъ Супр 163, 18; зѣло доврѣи докрородьнѣи ксмъ • іако ие пожръхъ Супр 106, 29.— Супр 7, 27.— Ср. родъ (довра рода), чьстьиъ ДОВРОРОДЬСТВО, -а с (3) ебуёѵеіа, яерираѵеіа тоб уёѵоос знатность игогепозі: раки г(осподь)ии ксмъ • се кетъ наше докро- родьство Супр 100, 9-10.— Супр 99, 14; 442, 11-12.— Ср. влагородик, доврородик ДОБРОСТЬ, -и ж (3) еёХареіа, аретц доб- родетель боЬгоІа, сіпозі: доврости кго • почътъше Супр 386, 2.— Супр 365, 7; 410, 18.— Ср. говѣииьетво, говѣиик, докрота, докрочьсть ДОБРОСЪТВОРИТИ, -рж, -риши сое. (4) еберуетеіѵ, ауа'&дѵ лоіеіѵ, ауа'&олоіеіѵ, еббохіцаѵ сделать добро исіпіі боЬго: ДОСТОИТЪ ЛИ въ ежвотж • докро сътворити ЛИ зьло сътворити Мк 3, 4 Ас (докро творити Зогр Мар Сав).— Л 6, 9 Ас; Пс 114, 7 Син; Супр 378, 26.— Ср. клагосътворнти ДОБРОСЪТВОРгеНИге, -ига < (1) ебяоіла благодеяние боЬгобіпі, ргокагапі боЬга: да имжціе гокезне твое • подадАтъ и ии- Фнимъ • довросътворение Евх 13а 5.— Ср. влагодѣганик ДОБРОТА, -ъі ж (36) 1. ауаОбтік, аретіі добродетель боЬгоІа, сіпозі: се джвъ 191
ДОБ вьпиитъ докротѣ старчи сьвѣдѣтельстѴА Супр 300, 28 2. хаХ.Х.05, хаЛЛоѵр красота кгаза: насытиціА лн са лкбькници ткои довроты ткоиа Супр 5, 2.— Син Клоц Супр.— Ср. докроетъ, докрочьсть ДОБРОТВОРИТИ, -ріж, -риши несов. (23) хаХй>5 лоьесѵ, еѵ лоіеіѵ, ауаОбѵ лоіеіѵ, ауаОолоіеіѵ, еёеруетегѵ делать добро сіпіі боЬго: вселичьскы съконьча докроткорА • досаждаіжштнмъ емоу Супр 481, 21.— Зогр Мар Ас Сав Супр.— Ср. клагодѣіати, Благо- творити, ДОЕрОдѢіА ДОБРОЧЬСТИВЪ, -ъіи прил. (3) ейоеРле, ѲеоаеРлс благочестивый, набожный гЬогпу: ВЪГОДЬНИ когоу... И ДОБрОЧЬСТИВЫИМЪ людемъ Супр 220, 1,—Супр 222, 7-8; 281, 13-14.- Ср. клагочьстикъ, клагокѣрьнъ, сокѣ инъ, докро- ЧЬСТЬНЪ, ЧЕСТИВЪ ДОБРОЧЬСТШб, -иіа с (4) еоаёРеіа бла- гочестие, набожность гЬогпозІ: кьзкеличн са иа красы докрочьстикмъ • въгодьникъ ткои моуси Супр 232, 23.— Супр 105, 4; 217, 13; 252, 3.— Ср. клагокѣрик, клагечьстии, гокѣник, докрогокѣник ДОБРОЧЬОТЬ, -и ж (1) аретті добродетель сіпозі: оиого отъ докрочьстн нарече Супр 410, 21.— Ср. докродѣіаник, доврость, доврота, дѣтѣль (влагаіа, докраіа дѣтѣль) ДОКРОЧЬСТЬНЪ, -ыи прил. (4) [докрочест- Хил (1)] ебаеРпс, 6 тт)5 еёаеРеіаб а&Х.Г|тік благочестивый, набожный гЬогпу: везвожь- иыиуъ тѣуъ • иа доврочьстьныА кьзкѣшеиии Супр 217, 15.— Супр 207, 28; 214, 15; Хил 26$ 1.— Ср. клагокѣрьнъ, клагочьстикъ, влагочьстьнъ, говѣинъ, доврочьстивъ, ЧЕСТЕНЪ ДОБРЪ, -ыи прил., сравн. ст. докрои (>100) [сравн. ст. декрѣ- Зогр (1)] хоЛбі; 1. ауаОбе, леоіхаХХік, ебХаРпе, т|6ѵе, енОсЛік, ёѵаретое, ебуеѵііе, хаХХі'ѵіхое, Х(?т)<тх6е, аоѵетсое (!); (докрои дѣло хатбрЬсо- ра; докрыи мжченикъ хаХА.щарті>б) хороший, добрый боЬгу: азъ есмь пастырь довры И 10, 14 Зогр Мар Ас Сав; дроугое паде на земли доврѣ Л 8, 8 Зогр Мар Ас Сав; съконьча са къ доврѣ исповѣдании Супр 187, 28; злвыша добывъ (!) его дѣтѣлі Клоц 66 27; вѣрж прѣмждрости • посрѣдѣ пакость никъ • довриТ мжченнци проповѣдаете Супр 68, 7; выстъ доврѣиши и мждрѣиши Супр 408, 15 □ довро, -ок в знач. сущ. то ауаОбѵ, та ауаОа, то хаХбѵ, та хаЛа добро боЬго: «уклони сьъ отъ зълл і творі довро Пс 33, 15 Син; о селицѣ доврѣ не радоуіжтъ са Супр 386, 22 • та ауаОа добро, имущество та)еіек, гЬогі: съкерж тоу жита моѣ • і довро мое Л 12, 18 Зогр Мар, докрое Ас Сав □ довро (истъ) в знач. сказ., сравн. 192 ДОВ ст. доврѣк истъ хаЛбѵ ёатгѵ, <тѵ>|а<рёреі. ХлчптеХеі хорошо )е сіоЬгё: докро кь врѣиа длчъкы • покааниіа прѣди положити цѣльны Супр 358, 23; докрѣе есть вамъ да азъ ц* И 16, 7 Зогр (оунѣе Мар, Ас оуне Сав) □ докра(іа) дѣтѣль см. дѣтѣль; довро крѣмА см. крѣмл; довра рода см. роді 2. леріхаХХ/пс красивый кгавпу: вида чловѣчьекы доврыА жены и дьштерн Супр 1 18-19; видиши лн неко се • коль докро ксп видѣти и коль велико Супр 87, 27,—Зогр Мар Ас Сав Унд Зогр-пал Син Служ Евх Клоц Супр Хил Рыл Зогр-лл.— Ср. власъ, красьнъ, клагородьнъ, влаговрѣменьнъ; лоучин, оунии ДОБРѢ нареч. (82) 1. хаХхое, уѵгуіісіу;, еѵ, ах(н0а>5, лоовбцш$ (!), Оерцсх; (!), Харіёѵтсое (!); (доврѣ слышан ебг|хоо<;) хорошо сіоЬгё: доврѣ вьсе творитъ Мк 7, 31 Зогр Мар Ас Сав • правильно зргаѵпё. да доврѣ глагола съворьникъ Супр 356, 30; сушима доврѣ слышАштема * слышимъ Супр 318, 25 2, (доврѣ цкьтаи иа/.лі.тѵоос доврѣ кои гати цоріпѵоеіѵ) красиво, прекрасно кгазпё: зависть докрѣ цкьтжшткі цвѣтъ • лювъве оукАждактъ Супр 399, 18; кже въ клагодѣти доврѣ контактъ Супр 335, 9-10 ф докрѣ мждровлти см. мждро- кати.— Зогр Мар Ас Сав Боян Ен Син Евх Клоц Супр Хил Рыл Зогр-лл.— Ср. довро, правы, лѣпота (съ лѣпоты) Д О В Ы ІА Клоц 66 27 см. довръ д о в ь- Супр см. довль- ДОБвСТИ, -ведж, -веденіи сое. (6) шгауеіѵ, дбтууеіѵ, лро^еѵеіѵ, алоаср^еіѵ (!) привести, довести ргіѵёві: доведи ма о(ть)ца твоего прѣкъпнънѣдго Евх 366 2-3.— Супр 31, 26- 27; 39, 6; 282, 21; 503, 4; 564, 12.—Ср. въвести, привести довльство см. довъльство ДОВОДИТбЛЬ, -ліа м (1) греч. нет вождь ѵйсісе, ргйѵобсе: уодата» нашъ • і дово- днтелю Евх 276 3 ДОВОДЪ, -а м (6) 1. аѵтадхеіа достаток сіозіаіек: да в’сѣмь овогаіраемн равн ткои > і в’сь довелъ имжціе • ізкытъкоуемъ • во к’сѣкомь дѣлѣ влазѣ Евх 126 17 • баяаѵі) расходы пакіасі: къто отъ васъ уотд стлъпъ съзъдати • ие прѣжде ли сѣдъ • раштьтетъ довелъ Л 14, 28 Зогр Мар 2. доводъ имѣти до чесо археіоОаі удовлетворяться, быть довольный чем-л. Ьуі зроко)еп 5 пёсіт; і не до сего же доводъ ілѵкште • нъ і развоінікы нждатъ • причітаиште съмрьти его Клоц 11а 15-—Евх 156 19-20; 17а 6.- Ср. довъльство ДОВОЛЬНО нареч. (2) іхаѵоіу достаточно.
дое довольно СІО8ІІ: кже о молиткѣ довольно кесѣдовдуомъ Супр 407, 22.— Ен 266 12 ДОВОЛЕНЪ, -ын прил. (17) [докъ- Зогр-лл (1), докь- Супр (9) Клоц (1), дъкъ- Зогр (1), дьвь- Мар (1)] 1. іхаѵбе, аѵгй(>иг\<; доста- точный гіояіаси.іісі: гюлдгддт’ сивк прнтчж довьльнж нл прѣпьрѣник Супр 371, 19 • спо- собный зсЬорпу: к’то докьлеиъ исповѣдати • печали Супр 56, 25 □ докольнъ выти прхеіѵ, ё'^археіѵ, іхаѵеіѵ хватать (безличн.) Цасіі: нн тѣмь бъістъ докьльио тъчьик пооуштеннк Супр 374, 6 2. докольнъ къітн чнмь археіа§аі довольствоваться, быть довольный чем-л. зрокоці 8е 5 пёсіт: довоаьнн кждѣте оврокъі вдшнмн Л 3, 14 Зогр Ас, дьвьльни Мар (достоіии Сав). — Зогр Мар Клоц Супр Рыл Зогр-лл. — Ср. до- стоинъ довъльнъ Зогр-лл 16 14 см. докольнъ ДОВЪЛЬСТВО, -л с (2) [докль- Супр (2)] абтархеіа, аоццетріа должное количество роІгеЬпа. тіга: къ потрѣвѣ н докльсткѣ станемъ Супр 494, 22.— Супр 494, 20.— Ср. доводъ довълѣти Ас Клоц см. докьлѣти ДОВЬЛѢТИ, -ліж, -лкшн и -лѣик, -лѣкшн несов. (33) [докъ- Ас (2) Клоц (2)] 1. археіѵ, ёіщрхЕІѵ хватать ніасіі: докьлетъ оученнкоу да кждетъ ѣкоже і оучнтель его Мт 10, 25 Зогр Мар Ас адокьлѣтн са чесомоу нтоіхеіѵ придерживаться бггеі не: да кждетъ... трѣзкение сьдѢкдіа • еднндчьиддго окраза • іспрдкленью докьлѢіа са Евх 99а 21-22 2. докьл'кти са о комь, чемь греч. нет довольствоваться чем-л. 8роко)ік 8е 5 пёсіт: длъженъ есть вьсѣкъ кръштеиъі... о своеі женѣ довълѣтн са Клоц 26 1-2.— Зогр Мар Ас Сав Евх Клоц Супр. — Ср. достати довѣдѣти Евх Супр см. иедокѣдѣти ДОЖИ частица (19): дожн и до ё<»б, цехрі, «хрі, ёсоб хаі, хатёѵаѵті до (самого) аг сіо, аг к: твокн во доуши погывѣль прѣодолѣ дожн н до съмрьтн Супр 1, 2.— Супр ДОЖЬДАТИ, -жьдж, -жьдеши сое. кого, чесо или без доп. (2) аѵацёѵеіѵ, яеріцёѵеіѵ подождать роскаё, ѵускаі: лѣпо нмъ кетъ дожьдатн дн,о,упатд Супр 137, 1.— Супр 91, 5,— Ср. пожьддтн ДОЗЬРѢТИ, -зьрик, -зьриши несов. кого, чесо (3) фаѵто^еаОаі созерцать зраігоѵаі: того ко... къ чистотѣ житиіа скокго • іако къ зрьцдлѣ дозьрл • ие можддше насытити сд Супр 275, 3.— Супр 272, 20; 272, 21-22.— Ср. зьрѣтн доидеже, доижде, доиждеже, дои- Ж6 союз временной (35) [доижде Син (1) ДОЛ д Супр (1), доиждеже Син (7) Супр (1), донже Син (1)] 1. ёа>5 об, ёа>5 аѵ, цёхріб об, цёхрі тоб с инф., ап’ арті ёа><; аѵ пока не (іокисі пе: и нд сѣнъ крілоу твоею нддѣіж сіа доіже прѣідетъ вездкоиеиье тдко очи ндши къ г(оспод)ю к(ог)оу идшемоу • доіж- деже оуштедрітъ иъі Пс 122, 2 Син; Супр 75, 21 2. ёа>5, ёѵ <Ь, ёа>е бтоо пока сіокисі, рокисі: поіж в(ог)оу моемоу доідеже есмъ Пс 103, 33 Син: видимо ко прѣвъівддше сь ннмь доижде с(ва)ти са Супр 25, 16.— Зогр Мар Ас Син Евх Супр, — Ср. доньде, доиклнже донжде Пс 93, 13 Син; Супр 25, 16 см. доидеже доиждеже Син Супр см. доидеже донже Пс 56, 2 Син см. доидеже ДОИКЪ, -д м имя (1) Дсоцх Доик Оое&: егдд пріде • доікъ доумѣдиъ Пс 51, 2 Син ДОИЛИЦА, -а ж (1) Хохеооцёѵті кормящая своим молоком ко)ісі: поіатъ і отъ стддъ окьчіуъ • ѵотъ доілиць поьато і Пс 77, 71 Син д о и м ѣ т и Супр 92, 29 см. недоимѣти ДОИТИ1, -идж, -ндеши сое. (44) «рОаѵеіѵ, хатаХацРаѵеіѵ, хагаѵтаѵ, ХацРаѵеіѵ, ё<}- хеаОаі, ларёрх60®011, ёууі^еіѵ, ёсріатааОаі, афіхѵеіаОаі, уіуѵеоОаі, ларараА-Хеіѵ 1. че- со; въ чьто; нд чьто; до чесо; къ чесомоу; кого прийти, дойти ргі)іѣ, <1о)іѣ: доидоша нд село Супр 18, 4; къзкрдти са ие дошъдъ рѣкы Супр 551, 1; кидАште кезкожьини вездкоиь- иок оукикдиик • ДОИДОША и нокоскѣтълъіА влдгокѣрию подкижьинкъі Супр 57, 15 9 перен. достичь бокаЬпоиІ, сіозрёі: доидоша копд- іжште до съсждъ кркчажьиыиуъ Супр 52, 10; доиде коиьца житию Супр 208, 4 2. без доп. прийти, наступить ргі)іѣ, пазіаі: дошедъшоу же крѣмеин врдкоу Супр 25, 1. — Евх Супр.— Ср. прнтн ДОИТИ2, доик, доиши несов. (11) ОцЛа^еіѵ кормить (грудью) ко)іѣ: горе иепрдздъиъімъ • г доіаштінмъ къ ты дни Л 21, 23 Зогр Мар.— Мт 24, 19 Мар Ас Сав Боян; Мк 13, 17 Зогр Мар; Л 23, 29 Зогр Мар; Супр 237, 19 докдпелни Мт 4, 25 Сав см. декаполь ДОКОЛѢ нареч. (52) [доколи Супр (3)] ёсое ябге, ёа><; тіѵос; доколе бокиб, )ак сІІоиЬо: доколѣ вждж къ кдсъ • і тръплик вы Л 9, 41 Зогр Мар Ас Сав; понеже не кѣмъ доколѣ жикн вждемъ Евх 71а 3- — Зогр Мар Ас Сав Син Евх Супр доконьчдтн см. иедоконьчдти ДОЛОу нареч. (8) хатсо; (долоу съмотрити хатаахолеіѵ) вниз боій: дште с(ъі)иъ еси в(о)жіи • поусти севе долоу Мт 4, 6 Зогр Сав (ннзоу Ас Боян, 0 Мар); дкьрьцдмн съмо- штрддхж долоу Супр 184, 8 ф до долоу вниз 7 ЧйѴЯ' 193
дол доій: овлѣчеид къ котыгж льиѣиж • раздъраиж отъ горъі дожи и до долоу Супр 187, 6.— Супр 211, 3; 349, 22; 366, 27; 374, 24.— Ср. иизоу, низъ ДОЛЬНЕ, -ии прил. (1) о хатсо нижний доіпі; перен. земной рогетзку: дольиии некесъиъіимъ кеселикмъ... коупно прдздьиоуіж- ште Супр 322, 10.— Ср. нижьнь ДОЛѢ нареч. (2) хатсо, %ацаі внизу сіоіе: долѣ лежитъ • и горѣ гакьгактъ са Супр 508, 23.— Супр 522, 15.— Ср. низъ ДОМА нареч. (6) ёѵ тер оіхср, оіхоОеѵ дома дота: маркѣ дома сѣдѣаше И 11, 20 Зогр Мар Ас Сав. — Супр 267, 18; 408, 29.— Ср. домъ (къ домоу) ДОЛЛАЖИвЬЦЬ, -а м (1) греч. нет местный житель, туземец дотогодес: крд(м)олъі д(о- мо)жикъцъ Ен 22а 5-6 ДОЛЛАЦІЬНЬ, -нин прил. (2) оіхіахд? до- машний дотасі: крдзи чл(овѣ)коу домдціьиии его Мт 10, 36 Мар (домдшьниі Зогр).— Мт 10, 25 Мар.— Ср. домдшьнь ДОЛЛАШЬНЬ, -нии прил. (4) оіхіахбс, о ёѵ ті) латрйі домашний дотасі: аште г(ос- под)иид домоу кельзѣволд идрѣшА • колми паче домдшьніаіа его Мт 10, 25 Зогр Ас (домдштьиаіа Мар).— Мт 10, 36 Зогр; Клоц 7а 36-37.— Ср. домдціьнь, скои ДОМеНЪ, -д м имя (3) [доми- Супр (1)] Дбцѵос Домн Вотпиз: д се имъ имена... лусимдуъ • домнъ • саісердои Супр 69, 9.— Супр 70, 29; 74, 22 доместикъ, -д м (2) боцёотіхос домес- тик (высокий чиновник римской и византий- ской империи) дотезіісиз Цесіеп г ѵузокусЬ. гітзкуск. а Ьугапізкуск йгесіпікй): глдголдша к йемоу доместици Супр 222, 7.— Супр 222, 4-5 дометни, -иіа м имя (4) Доцётюс До- метий Оотеііиз: идкддиша ид прдкедиикд дометид Супр 215, 10.— Супр 213, 29; 219, 3; 219, 24 ДОМетИІАНЪ, -а м имя (3) 1. Доцетіаѵбс Дометиан ВотіЫап: а се имъ имена • дометигаиъ • исухни • змдрдгдъ Супр 69, 6-7 2. Доцётюс Дометий Вотеііиз: тек’ше къ пештерѣ с(ка)тддго дометигаид Супр 215, 18.—Супр 217, 16 ДОМОКН нареч. (2) еіс тдѵ оіхоѵ домой дотй: шьдъши домоки • окрѣте отрококицж лежАштж • ид одрѣ Мк 7, 30 Зогр Мар.— Ср. домъ ДОМОВИТЪ, -ъіи прил. (12): чловѣкъ домокитъ оіхобеогябттіс хозяин (дома) Ьозродаг: подокъио естъ ц(ѣ)с(д)р(ь)сткие иекес(ьс)кое • чл(о)к(ѣ)коу домокитоу Мт 20, 1 Мар Ас Сав (0 Зогр).— Мт 13, 52 Зогр 194 дон Мар Ас Сав; Мт 21, 33 Мар Ас (2) См Боян.— Ср. господь (господь домоу) ДОМОвЬНЪ, -ъіи прил. (2): приставлю иик домокь иок оіхоѵоціа управлениедо- мом, хозяйство зргаѵсоѵзіѵі, Ьозросіагепі: къзддждь • отъкѣтъ о пристдклеин домові- иѣемь Л 16, 2 Зогр Мар.—Ср. строи, строительство, строкиик (строкиик домоу), съмотркиик ДОМЪ, -оу м (>100) оіхос, оіхіа 1. оіхгща, оіхбяебоѵ, атёуг] дом, жилище дйт, ргіЬу- Іек: иже ид кровѣ • дд ие сълдзатъ въ домъ • ии дд кьиидетъ кьзатъ чесо отъ домоу своего Мк 13, 15 Зогр Мар; къігъидиі кжджтъ в домокъ скоіхъ Пс 108, 10 Син; се іже млкка носатъ • къ домохъ ц(ѣсд)рнхъ сжтъ Мт 11,8 Зогр Мар Ас □ къ домоу ёѵ тч оіхіа дома дота: отрокъ мои лежитъ въ домоу ославленъ Мт 8, 6 Зогр Мар Ас (въ храмнні Сав); къ домъ скои, къ домъі своіа, домъ домъ еіс (тдѵ) оіхоѵ (айтой, айтйѵ), ЕІ5 та ібіа, ЕІ5 тоІ5 ібіоіе, оіхабе домой дотй: дште отъпоуштж іа ие Ѣдъша въ домъі скоіа Мк 8, 3 Зогр Мар; да цѣлъ идетъ въ скои домъ Супр 172, 1; гакоже тѣмъ домъ дом’ иджштемъ • слдкити • и вллгословествити в(ог)д Супр 531, 16 2. оіхтітіірюѵ челядь, домашние, дом сеіед’, дотаспозС, дйт; кидѣкъши же господъіни села того кывъшек чоудо • кѣрокд г(оспод)оу съ кьсѣмь домомъ своимъ Супр 18, 24; не помьиатъ нн домовъ ии чада • ии имѣиига Супр 267, 24 □ кез домоу аоіхос без дома, без родины Ьег дотоѵа: вез домоу и кез града къівъше Супр 442, 2: господь домоу см. господь; пристдкьиикъ домоу см. прнставьннкъ; строкиик домоу см. строкиик 3. род, дом год, дйт: стража ддхъ та с(ъі)ие чл(ові)чь • домоу и(здраи)лекоу Евх 82а 18,— Зогр Мар Ас Сав Боян Син Ен Евх Клоц Супр — Ср. дворъ, хлѣкиид, храмина, храмъ; въ домоу ср. дома; къ скои домъ ср. домокн; кез домоу ср. кесхрамьникъ ДОЛЛЪІСЛИТИ СА, -мъішлвк са, -мъіслнши са сое. чесо (1) хатаХацРаѵеіѵ понять росЬо- ріі: кгоже глжкокыа мъісли • не можетъ ииктоже домъіслити са Супр 262, 19-20 — Ср. помъіслити; иедомъіслити са домъішлгати са см. иедомъішлити сл ДОЙЛЬНИНЪ, -д м имя (1) Доцѵіѵо^ Домнин Вотпіпиз: мѢ(са)цд окток(рі) а... м(ж)ч(еии)кд домьиіид Ас 122а 1 доиелиже Супр. см. доиклиже доиелѣже Л 17,8 Сав; Супр 216,28 см. доиклиже донести, -иесж, -несеніи сов. (3) алофё- реіѵ, алауеіѵ принести, отнести сіопёзі,
ДОН 2апе8І: посла лса игоумеиыа донести проскорж вь сыж кьсь Супр 515, 27.— Супр 209, 3 4; 541, 25.— Ср. принести донъ де И 12, 35 Боян см. доньде доньде, доньдеже, доньжде, донь- ждеже союз временной (>1ОО) [-ъде Боян (1), -жде Супр (6), -ждеже Супр (1)] 1. ёсое аѵ, ёсое оѵ, ёсое бтоѵ, ёсое ср, ахріе оѵ, рёхріе оѵ, цёхріб бтоѵ, цёхрі тоѵ с инф., ярб тоѵ с инф.. ал’ артс ёсое аѵ.ёѵ ср пока не сіокисі пе: сѣдн о десижіж меие • доньдеже поло жж врагъі твоьь • под'ьиожьк НОГЛМЛ ТВ01МД Л 20, 43 Зогр Мар (досждеже Пс 109, 1 Син); мъі же не отъстжпимъ отъ теке доньждеже ожи- вити нлсъ Супр 77,3; дотолѣ же мжчиша и • доньдеже рекрд кго оголиша Супр 260, 12-13 • с оттенком следствия ёсое бте так что, до того, что аг: и подъпдлити кмоу чрѣво и реврд • доньжде пльть кмоу дкы коекъ съжежеил быкъ- шн растечетъ са Супр 153, 1-2 9 с оттенком условия еі рт) пока не, если не сіокисі пе, іезі ііге пе: не нмлтъ прѣити ил оиж стрдиж • доиь- жде прѣжде нсповѣстъ илса г(оспод)д мокго І(соу)с(а) х(Ристо)сл Супр 151, 30 2. ёсос, шс, ше ёті, ёѵ ср, ёср’ баоѵ, ёсое бтоѵ пока сіокисі, рокисі: слоужн ми • доньдеже ѣмь с пыж Л 17, 8 Зогр Мар Ас (доиелѣже Сав); ходите донъде свѣтъ имдте И 12, 35 Боян, доньдеже Зогр Мар Ас Сав □ доньдеже не ёсое оѵ пока не сіокисі пе: по истинѣ ие влдгословыж кго • дондеже не отъстжпитъ мждръсткокдииіа отьлжчнвъшинхъ са Супр 298, 27-28.— Зогр Мар Ас Сав Боян Ен Син Евх Супр.— Ср. дондеже, донклиже доньжде Супр см. доньде доньждеже Супр 77. 3 см. доньде до н гели же, доніелѣже союз времен- ной^) [донелнже Супр (7), доиелѣже Сав (1) Супр (1)] 1. ёсое бтоѵ, ахрее оѵ пока не сіокисі пе: молиша кго прѣвыти отрококици оу него в дьнн * донелнже до коиьца своводитъ са отъ вѣса Супр 520, 14-15 2. сое, ёсое пока сіокисі, рокисі: слоужнть ми доиелѣже гамь и пніж Л 17, 8 Сав (доньдеже Зогр Мар Ас).— Супр 216, 28; 378, 8-9; 516, 26-27; 526, 17; 544, 14; 555, 7; 567, 18,— Ср. доидеже, доньде ДОПАСТИ, -падж, -падеши сов. (1) ёясяі- лсесѵ достаться, выпасть (на долю) ргірасі- поиі: жжа допадж мі въ дрьждкънъіхъ Пс 15, 6 Син ДОПОЗДѢ нареч. (1) бфё позднее рогсіё)і: женъі... дзж пенѣ допоздѣ иѣколи • отъло- жнвъша злдтьнддго желаииіа Супр 447, 4.— Ср. поздѣ ДОРОуМѢДОНТЬ, -а м имя (2) [дородомеит- Ен (1)] Дорѵцёбсоѵ Доримедонт Оогутссіоп: ДОС Д стр(д)(ст)ъ с(вА)тоуи м(ж)ч(еии)коу (тро- фнм).. и дороумѣдонтѣ Ен 38а 2.— Ен 35а 13-14 ДОСАДИТбЛЬ, -ліа м (2) ѵРрсатйе тот, кто поносит, оскорбляет ЬапоЬііеі, іирііеі: ие бжди досадитель кладъікамъ Супр 13, 4.— Супр 146, 30 ДОСАДИТИ, -сдждж, -садиши сов. Ммчу, че- сомоу; кого, чьто (9) ѵРрі^есѵ, ёѵѵРрі^есѵ, атеца^еіѵ опорочить, оскорбить роіиріі, роііапёі: прочи имъше расы его досадиша имъ Мт 22, 6 Мар Ас (0 Зогр); Евх 106а 23-24; длъкати во имдши • и жаддти • і ндготова- ти • і досаждеиоу ти бъікдти • і поржгдноу • поиошеиоу же Евх 90а 25-26; дръзнж ли до- садити ДОБрЪІА НАША ц(Ѣса)рА СуПр 148, 6.— Л 18, 32 Зогр Мар; Л 20, 11 Зогр Мар.— Ср. ввфьствовати, охоулнти, поносити 2, порж- гдти, посрамити, скдиъддлисдти ДО С АЖ ДАТИ, -аіж, -акши несов. комоу, чесомоу (11) ѵРрі^есѵ, ѵ|3реіе яроаауеіѵ по- рочить, оскорблять, поносить іиріі, ііапёі: съкоиьчд довроткорА • досаждаіжштнмъ емоу Супр 481, 21-22 • ёяаѵатеіѵесѵ угрожать ѵуЬгогоѵаі: мжкдми везмѣръидми • досдж- дадніе имъ Супр 87, 11.— Л 11, 45 Зогр Мар; Супр 2, 15-16; 8, 16-17'; 61, 22; 102, 13-14; 269, 27; 474, 2; 484, 30.— Ср. Беціьствокдти, корити, поносити 2, посралсліати, ржгдти, хоулити ДОСАЖДеНИге, -иіа с (6) ѵРоіе, «тщія поношение, оскорбление роіира, роЬапа: прѣспѣ же сыж довротж • ч(локѣ)къ почъ- теиьемь • досажденье почътеньемь сткорь Клоц 10а 9-10 ф досдждеиик приіАТи ѵРрі^есі'Оаі быть опороченный, оскорблен- ный Ьуі роіиреп: досдждеиик отъ насъ приимъ- ше негодоукте Супр 88, 18.— Пс 82, 17 Син; Клоц 4а 3; Супр 61, 11; 253, 3.— Ср. кеціь- стик, иечьстик, иечьсть, оукоръ, Х°ѴЛЛ досели Супр см. доселѣ ДОСеЛѣ нареч. (33) [досели Супр (4)] ёсое артс, ёсое тоѵ ѵѵѵ, ёсое тоѵтоѵ, ахре тоѵ беѵро, цёхріе оѵ, цёхсэс ттіе беѵро, цёхрі тоѵ ѵѵѵ до сих пор, доселе аг сіозисі, сіозисі: до селѣ не проснсте ничесоже къ ьма мое И 16, 24 Зогр Мар Ас (2) Сав (2); они же покореииТ с(ка)тддго коиоид досели прѣвыніА Супр 53, 19.— Зогр Мар Ас Сав Евх Супр достати см. недостдти ДОСТОЙНО нареч. (8) а^іеое сіівпапіег до- стойно ѵЬосІпё, паіегііё: достойно оуво зъвдиью етжпди Евх 906 22 (Еф 4, 1) ♦ достойно сътворнтн хата^юѵѵ сделать достой- ный исіпіі ііосіпут: твокго то кетъ чловѣко- ЛЮБЬСТКИіа • ЗДВЛЖДИКЪНІДДГО кьзискддтъ... и прькддго мѣста достойно сътворнтн Супр 342, 20,—Киев 56 14; Евх 81а 23; 81 б 20; 86а 195
дос 17; 1056 11-12; Клоц 8а 39.— Ср. достойнѣ, подовъно; недостойно ДОСТОИНОвѢРЬИЪ, -ъіи прил. (1) а'ёіо лютое заслуживающій доверия ѵегоЬосІпу: достоиновѣрьиии отьци Супр 168, 19-20.— Ср. подовьнъвѣръ ДОСТОИНЪ, -ъіи прил. (>100) 1. аі,іод, іхаѵбс, ёліРаллюѵ, лроархсоѵ, аітсос, ар- цб^соѵ, блев'Овѵое; (достоинъ съткорити ой-іобѵ, хата^юоѵ) достойный Ьобеп, ѵЬобпу, паіехііу: кьсего мира кладъікХ по- знавъ • достойно дастъ поклонеиик Супр 427, 9 □ достоинъ бъіти аІюѵаОаі, хата- ВіобаОаі, а^іоѵ еіѵаі быть достойный Ьуі Ьосіеп: весцѣииаго віеъра • достон(нъ) (въ)істъ іірнлти Клоц 146 25; Супр 453, 14', достоіиъ во естъ дѣлатель мъздъі скоеьь Л 10, 7 Зогр Мар □достойно кетъ в знач. сказ. ё^еотсѵ следует, полагается, надлежит зіизі зе, Ьосіі зе: достойно ли естъ дати кииъсъ ке- сареви или ии Мт 22, 17 Мар Сав (достоитъ Ас, 0 Зогр) 2. достоинъ къітн архейгОас быть довольный Ьуі зрокореп: достоіии вж- дете • овѣціаниі вашими Л 3, 14 Сав (довольни Зогр Мар Ас).— Зогр Мар Ас Сав Боян Служ Киев Евх Клоц Супр Зогр-лл.— Ср. довольнъ, достонньнъ, подокьнъ ДОСТОИНЬНЪ, -ъіи прил. (10) а^юс, ёла- ^іос, бфеіАбцеѵое достойный Ьосіеп, ѵЬосІпу, паіегііу: достоииъны троудъ своихъ даръі приимъ Супр 272, 22 □ до с то ии ь но в знач. сказ. ёВеатгѵ следует, полагается, над- лежит зіизі зе, Ьосіі зе: достониъно же и оного вьзискати Супр 440, 18-19-— Супр 8, 20-21; 109, 13; 190, 10; 216, 4; 219, 9-Ю; 287, 10; 433, 9; 447, 19-20.— Ср. доволенъ, достоинъ, ПОДОБЕНЪ ДОСТОИНЬСТвО, -а с (3) а^са достоинство, честь сіизіорпозі, <1йзІо)епзІѵі: родъ мои и достоинъство съ с(ва)тъіими истъ Супр 102, 1.— Супр 157, 24-25; Хил Іаа 16-17,— Ср. санъ, чинъ, честь ДОСТОИНѢ нареч. (1) а^іеос достойно ѵЬосІпё, паіегііё: е-о-ерии же нарицакмъ епис- коупъскъаимъ саномъ почьтеиъ • и того до- стойнѣ живъі Супр 293, 24-25.— Ср. достойно, ПОДОВЕИО Д0СТ0ІАИИІ6, -иіа с (36) хХг)роѵоціа на- следство, наследственная доля бёбіеіѵі, бёбіеку робіі: дастъ землик іхъ достоѣние • достоѣние с(здра)нлю людемъ скоімъ Пс 134, 12 Син • лерюваіаоцбе имущество та)е- іек: ѣко іѣкова сзвъра севѣ г(оспод)ь • і(здра)илѣ въ достоѣние севѣ Пс 134, 4 Син.— Зогр Мар Ас Боян Ен Син.— Ср. иаслѣдик, нлелѣдоваиик достоинъ Клоц 2а 26 см. съдостоганъ 196 ДР6 ДОСТОІАТИ, -сто», -стоиши несов. (79): достоитъ комоу, чесомоу с инф. ё^ЕОГіѵ, беі, лроорхеі, хріі, а^юѵ следует, полагает- ся, надлежит зіизі зе, Ьосіі зе, Іге, паіегі: аште достоітъ въ ежвотж цѣлити Мт 12, 10 Зогр Мар', достоѣше емоу прости сквозѣ сама- ршж И 4, 4 Зогр Мар.— Зогр Мар Ас Сав Боян Киев Евх Клоц Супр.— Ср. достоинъ (достойно истъ), льзѣ, подоватн, подобенъ (подовьио истъ), потрѣва, трѣва (трѣкѣ истъ) ДОСЬДб нареч. (3) ёсое <»бе, ёѵгайОа до- сюда аг зет: оучА • по вееі сюдеі • начьнъ отъ галилеьЕ до сьде Л 23, 5 Зогр Мар.— Супр 495, 5 ДОСАЦІИ, -сагж, -сАжеши сов. (1) срОаѵеіѵ достичь, добиться сіозаЬпоиІ: присдзн окразі аште вѣроукши и досАжеши Супр 511, 12 дотаціи, -текж, -течеши сов. кого, чесо (2) греч. нет догнать, достичь сіоЬпаІ, сіозііЬ- поиі: дотекъ с(вА)тааго Супр 551, 5.— Супр 560, 9-— Ср. доити 1 дотолѣ нареч. (2) ёо>5 тбте, ёяі гоооѵтоѵ до тех пор, дотоле сіоіисі, сіоІеЬсІу: не оуво вѣаше дотолѣ видѣлъ аггела Супр 122, 29 — Супр 260, 12 ДОХОДИТИ, -хождж, -ходишн несов. кого, чесо; до кого, чесо (2) срОаѵесѵ, хаОіхѵеіаОаі доходить, достигать бозаЬоѵаІ: ю лѣсткице иевесе дохо дашти Супр 63, 29-— Супр 89, 21 д о х 'ь т о р ъ см. дъхъторъ ДОШЬСТИІб, -ига с (1) греч. нет приход (достижение какого-л. места, пункта) ргі- сЬосі, сіозагепі: прѣжде же дошьстніа кмк прѣ- половькннга пжти • оврѣте са водоносъ нспль- неиа водъі Супр 550, 24.— Ср. прншъстіж ДРАГЪ, -ъіи прил., сравн. ст. дражнн (16) тіціос, лерсхаХХліе, Рарйтщое, лоХѵтеХіХ дорогой, драгоценный сІгаЬу, ѵхаспу, сеп- пу: положіль есі на главѣ его вѣнъць * отъ камеиі драгаего Пс 20, 4 Син; ничътоже естъ драже вѣка сего Евх 44а 15 9 перен. хатаОбцюе дорогой, милый тііѵ: н клико тевѣ люво и драго тевѣ вждетъ Супр 48, 15.— Мт 26, 7 Зогр Мар Ас Сав; Мк 14, 3 Зогр Мар; Пс 18, 11 Син; Служ За 10: За 13; Евх 216 3; 1026 6; Супр 368, 16; 389, 19.— Ср. вецѣиьнъ, мъногоцѣныіъ, ЧЕСТЕНЪ ДРЛГЪЛЛЛ, -ъі ж (6) брахцт] драхма (ІгасЬ- та: оврѣтъ драгъмж іжже погоувнхъ Л 15, 9 Зогр Мар.— Л 15, 8 Зогр Мар; Евх 84а 15; 856 12-13 ДтавЛЬНЬ, -ненн прил. (20) [древъ- Зогр (3) Мар (4) Син (1) Клоц (1) Супр (1)] вдяіо? старый, древний, прежний зіагу, сіаѵпу, (Ігіѵёізі: поревъноунмъ... дреклънюмоу развои- никоу • древльиин влждьинцн • дрекльномоу
ДР6 мытарю • іже едниоіж отъстжпль зъла * по томь не възврдтн са на тожде Евх 70а 18-20 □ в знач. сущ.: речено кыстъ дрекьннімъ Мт 5, 2/ Зогр (0 Мар); како дрекьнѣд прѣідж • како новаа процкнсА Клоц 136 3; Супр 450, 12.— Зогр Мар Син Служ Евх Клоц Супр.— Ср. ветъуъ, прькъ, старъ ДР6ВЛІ6 нареч. (20) [древье Евх (1) Супр (5), древе Ен (1)] паХаі, паХіѵ, пріѵ, прщтоѵ, аѵшОеѵ, (Зрабй прежде, раньше, когда-то сігіѵе, паргесі, ксіузі: повели мн • древле шьдъ- ше погретн о(ть)цд моего Л 9, 59 Зогр Мар Ас (прѣжде Сав); ѣкоже древье нзвдвн даннла из суетъ львовъ Евх 85а 13.— Зогр Мар Ен Син Евх Клоц Супр.— Ср. когда, прьвѣк, прѣжде ДРОБИТИ, дровлвк, дровншн несов. (1) цеХі- ^еіѵ разламывать гохіатоѵаі: нн скатддго комканни вьземн • чловѣкъ во кетъ дровАИ е Супр 361, 28.— Ср. ломнтн ДРОБИТЬ, -ъін прил. (1) Хелто^ мелкий сігоЬпу, ]етпу: н лъжеименънддго вога сътво- рн • акы пѣсъкъ дровенъ Супр 22, 14 ДРОЖДИЬЛ, -нн ж мн. (1) трігуіае заквас- ка, дрожжи кѵаз, (ігохсіі: дрождьіА его ие (і)ск[р]ыдашіА сіа Пс 74, 9 Син ДРОНТА, -ъі ж (2) сріХг] подруга рпіеікупё: съзъікаетъ дроугы і сжсѢдына Л 15, 9 Зогр Мар дроугоици нареч. (1) потё в другой раз рпсіу: овогда кдменнкмъ кніауж г(оспод)а • дроугонцн же окоушаауж са съ стѣнъ сърннжтн Супр 480, 30.— Ср. дроугок, овогда ДРОуТОКа нареч. (1) та 5ё в другой раз Ііікіу: а дроугок.. дше (т. е. гла(гола)ше вм. давааше) чьстн отъ ц(ѣса)рѣ н саны прннмете Супр 87, 5.— Ср. дроугонцн, овогда ДРОуГЬ1, -а м (>100) сріХое, ётаірое, ашитрос; друг, сотоварищ ргііеі, сігий: дроу- же на неже есн прншьлъ Мт 26, 50 Зогр Мар Ас Сав Боян; дроуэн моі і вліжнкы моіа прѣмо мнѣ прівлнжішіА сіа Пс 37, 12 Син; Евх 766 2,- Зогр Мар Ас Сав Боян Син Евх Клоц Супр.— Ср. клеврѣтъ, подроугъ ДРОуГЬ2, -ъіи прил. (>400) 1. аХХо^, ёте- ро$, о бё, еіе, тіб, ёппоѵ, Хоепб^, ёѵюі мн. другой рву: кыстъ же въ дроугжіж ежкотж • вьинтн емоу • въ сънъмнште Л 6, 6 Зогр Мар Ас; да овн похвдтивъше за суши влѣчаауж и • дроузнн же съзаждд порнвддуж а дроузн’і кніауж Супр 14, 21 22 □ дроугъ дроугд аХХр- Хоѵе, аХХое аХХоѵ, ётеро^ ётероѵ, ацербтероі друг друга паѵга)ет, ѵга]етпё, ]е<1еп <1ги- ЬёЬо: съкержтъ са прѣдъ нимь вен іазъіци • і различитъ іа дроугъ отъ дроугд Мт 25, 32 Зогр Мар Ас Сав; привмлціе дроугъ дроугд Кол 3, 13 Ен; дроугъ дроузѣ прѣтыкал са Супр Д₽ь Д 466, 7; въ дроугъін аХХоте в другой раз ]іпсіу: въ дроугъін же пакы юноша нѣкън отъ вѣса населенъ овѣліа но гама раслакѣ Супр 518, 18 2. бейтеро^ второй сігийу: си естъ велиіа заповѣдь • и се дроугаіа подовьна еи Мт 22, 39 Сав (вътордд Мар Ас, 0 Зогр).— Зогр Мар Ас Сав Охр Боян Зогр-пал Ен Евх Клоц Супр Зогр-лл.— Ср. въторъ, инъ, овъ, прочнн ДРОуЖИНА, -ъі ж (30) аоѵобіа, сгѵццоріа, оі ойѵ айтф, оі ётаіроі, оі оѵѵобеѵоѵтеб, оі ооотратіеотаі, оі от>ѵаОХг]таі сотоварищи сігийоѵё, зроіеспісі: іѵсвѣціен... пдв’лд дп(ос- то)лд твоего • на пжтн по срѣдѣ дроужнны его Евх 34а 10.— Зогр Мар Ас Сав Боян Ен Евх Супр Рыл.— Ср. дроугъ1, чадь ДРОуЖЬБА, -ъі ж (1) еріХіа дружба рга- іеізіѵі: не помытъ иі дроужъвы • ні овычаѣ • ні рода Клоц 46 15 ДРОу'ЖЬНЬ, -нии прил. (1) той <р(Хот> друга род. ргіГеІйѵ. не уотАн съмрьти грѣшьныимъ • радоукшн са сьмрьтн дроужьннн Супр 314, 22 ДРЪИА, ъ с мн. (3) та ^6Ха, ёХт) дрова сіггѵі: прннесошА дръвд и огнь Супр 5, 13.— Супр 5, 10; 141, 14.— Ср. дрѣво ДРЬЖАИА, -ъі ж (58) [дръ- Зогр (1) Мар(1) Ен (2) Син (7) Евх (16) Клоц (1) Супр (28)] храто^, хратаі'аща, хратаідтгіб, хратаіеоаіе держава, власть, сила шос, ѵіаба, яГІа: ты влддеші дръждвоіж морьскож Пс 88, 10 Син; кто сь кетъ рдздроушивъін ндшж неповѣднмжіж дръждвж и мжжьство Супр 466, 26.— Зогр Мар Ен Син Евх Клоц Супр.— Ср. власть, крѣпость, овласть ДРЬЖАИЬНЪ, -ъін прил. (4) [дръ- Син (2) Евх (1)] хратаібе, хратюто^ могуществен- ный, сильный, державный шоспу, зііпу: жжа допадж мі въ дрьждвъныуъ • нео достоѣ- нье мі дръждвъно естъ мънѣ Пс 15, 6 Син.— Пс 22, 5 Син; Евх 556 15-16.— Ср. крѣпъкъ ДРЬЖАНИге, -ніа с (2) [дръ- Супр (1)] хра- тг]ца, аері) прикосновение сіггепі, пейорепі, боіук: вндАште и кротъко трьпАштд • лобъ- здниіа влждьничьскд • и дрьжднніа ржкоу грѣшь- ноу Супр 392, 26,— Супр 446, 9.— Ср. прн- косновеник, прнсАжеинк ДРЬЖАТИ, -жж, -жиши несов. (>100) [дръ- Зогр (11) Мар (11) Ас (6) Охр (2) Син (1) Евх (14) Клоц (2) Супр (68)] хратеіѵ, ха- тёхеіѵ 1. ёхеіѵ, аоѵёхеіѵ, хеіроОетеіѵ, хеірі- (;еіѵ, а^юйѵ; (дрьждти гнѣвъ цѵг]оіхахоѵ еіѵаі) держать, иметь сіггеі, тіі: іави же са дніаволъ о деенжіж дръжА мечь Супр 76. 5; прнзьрн на нъі • і на рака твоего сего... дръжА- щддго врѣдъ болѢзньны въ оустѣуъ Евх 28а 18; тольмд лн ш мжжоу дръжнмъ ксн невѣдѣ- 197
ДРЬ ннкмь Супр 475, 19; иічесоже іиого ненавідітъ в(ог)ъ Ѣко же того іже дръжітъ гнѣвъ Клоц 9а 13 • владеть тіі ѵ тосі, оѵіабаі: тдко[го] же дридни до четъіръ десАтъ лѣтъ гірдкокѣръ- иыихъ цръкви др'ьждіііА Супр 200, 26 • дер- жать в тюрьме ѵёгпіі: мжжи дръжжштеи и(соу)сд • ржгддхж са емоу Л 22, 63 Мар Зогр • задерживать /(Іг/оѵаТ: народи іскадхж его • і придж до него • і дръжддхж і дд би не о шелъ отт. нихъ Л 4, 42 Зогр Мар □ дрьжатн са кого, чесо аѵтёхеоОаі, ёхеоКаі, ёиирецаѵ- ѵоаОаі держаться сіггеі зе: иикъі же рдвъ не можетъ двѣмд г(осподь)мд работати... ли еди- наго дръжнтъ са • д о дроузѣмь ие врѣшти въчьнетъ Мт 6, 24 Зогр Мар Ас (едииомоу Угодитъ Сав) • удерживаться от чего-л. Ьга- піі зе песеты, оѵіасіаі зе: гакоже сльзнти кмоу зѣло... и не мошти са сдмомоу дръждти Супр 285, /9 □ дрьжатн в р а ж ь д ж см. врджь- дд; дрЬЖАИ мжчительство см. мжчи- тельство 2. аола^ЕоОаі соблюдать, придер- живаться, исповедовать гасЬоѵаѵаІ, сіосігго- ѵаі, ибггоѵаі, ѵугпаѵаі: сиі сжтъ • іже до- е роллъ сръдьцемь і БЛАГОМЪ * СЛЪІШАШТеі слово * дръжАтъ Л 8, 15 Зогр Мар Ас (хрднатъ Сав); прѣдаижик испрьвд апостолы вѣрж дръжимъ Супр 197, 24; дръжАтъ же пдллать сватъіихъ моштин • дожи и до нъіига Супр 219, 22 □ дрьжатн са чесо, по чьто хОЛяНосі, ёи- ХвЛоОоп соблюдать что-л. бобггоѵаі песо'. довро И СЪПДСИО ПОКДДИИК • ДрЪЖАШТИИМЪ СА кго Супр 390, 5; дръжА са пдче по иемьвеиик • СТЫДА СА ие тъчыж ОТЪ ИНОГО Видѣти СА • иъ и едмъ идгъ вид-йти са Супр280, 19 3. без доп. ёліиратеіѵ, иатёхеіѵ длиться, оставаться Ігѵаі: дръжд же тдковдга неоутѣшимдіа скрьвь • ид м’иогд врѣллеид Супр 190, 29.— Зогр Мар Ас Сав Охр Син Киев Евх Клоц Супр.— Ср. съдрьждти, оудрьждти, ХРАНИТИ ДРЬЗАТИ, -аіж, -дкши несов. чимь; о челіь или без доп. (26) [дръ- Зогр (7) Мар (7) Ас (5) Боян (1) Евх (1) Супр (4)] Оарреіѵ, тоХцаѵ, ОрааёѵЕіѵ мужаться, отваживаться, дерзать Ьуі боЬгё тузіі; обѵахоѵаі зе, Ігоиёаі зі: дръзди дъштн • вѣра твоѣ с(ъ)п(дс)е та Мт 9, 22 Зогр Мар Ас (нддѣі са Сав); дръ- зажціе іредротдми твоими вьпиемъ Евх 62а 24; чсо дѣлмд о сихъ дръздкши вездкоиьиъіихъ д'Ьлесехъ Супр 418, 16.— Зогр Мар Ас Сав Боян Супр.— Ср. дрьзовдти, иддѣгати са, съмѣтн, оупъвдти ДРЬЗНОвениге, -ига с (22) [дръ- Сав (2) Ен (3) Служ (1) Евх (5) Клоц (1) Супр (9) Рыл (1)] ларрт]ОІа, тсЛцг], лроОоціа, трблос смелость, дерзновение сійѵёга, зтёіозі: іѵ семъ съвръшдетъ са любы в ндсъ * дд дръзно- веиие имдмъ въ д(ъ)иъ еждиы 1 Ио 4, 17 Ен 198 ДРЬ • дерзость ороѵагііѵозі: ѣрость • кличь • Хоуление • клеветд • прѣзоръство • дръзно- веиие • любы частьнаа Евх 916 16-17 ♦ съ дрьзиовеиикмь (ёѵ) ларртіаір, Еѵла- рртіаіаотсо^ смело, открыто зтёіе, оіеѵгепё: се иынга съ дръзиовеииемъ г(лдго)лешн И 16, 29 Сав 1406 3 (не овииоуіА са Мар Ас Сав 1066 8, овииоуіА са Зогр).— Сав Ен Служ Евх Клоц Супр.— Ср. дрьзость ДРЬЗНЖТИ, -иж, -иеши сов. (29) [дрч>- Зогр (1) Мар (1) Ас (1) Клоц (1) Супр (20)] тоі- цаѵ, иататоХцаѵ, Оарреіѵ, ёліхеірЕІѵ дерз- нуть, набраться храбрости, осмелиться, от- важиться (іоеіаѣ зі тузіі, паЬу! одѵаЬу, озтё- Ііі зе, обѵагіі зе: дръзнжвъ вьннде къ пи- лдтоу • і проси тѣла іс(оусо)вд Мк 15, 43 Зогр Мар Ас; Клоц 146 7; Супр 452, 28; 454, 3; дръзохъ пристжпитн к тевѣ господи Супр 391, 23.— Зогр Мар Ас Клоц Супр Рыл дрьзо нареч. (1) ебОаросос смело зтёіе: своводьиомъ глдсомь дрьзо мжжьскы... крьстии- нн сами са ндрекошА Супр 86, 2.— Ср. дрьзі ДРЬЗО ВАТИ, -зоуіж, -зоукши несов. за кого, чьто (1) [дръ- Супр (1)] ларрт|<ла(;еа(кіі смело говорить зтёіе тіиѵіі: по оулірътвии ли хотѣдхж зд нь дръзовдти • дште да не га въстдлъ Супр 441, 23.— Ср. дрьздтн ДРЬЗОСТЬ, -и ж (18) [дръ- Евх (2) Клоц (6) Супр (9)] ларрт]ОІа смелость зтёіозі: имъ зд оуздж конга цѣедрд • рече къ цѣсароу дръ- зостыж Супр 194, 7-8 • тбкца, тбкцтща дерзость ороѵагііѵозі: вельѣ дръзость велье вестоудье Клоц 46 30.— Евх Клоц Супр.— Ср. дрьзновеник ДРЬЗЪ, -ыи прил., сравн. ст. дрьзіи (11) [дръ- Евх (2) Супр (6)] албтоцое, еётокцо$, Еі>Оараііс; (дрьзъ творити кого лараОар- аѵѵЕіѵ) смелый зтёіу: подрдждтеле хР'ьсто- вн • жилиштд с(ва)тддго д(оу)х* • нсповід- ници дрьзи Супр 67, 16; стрдшнвыд дръзъі творѣше Супр 98, 23 • токртірб^, Ораовте- рос, атоуЕрбс дерзкий ороѵагііѵу: есть во дръзъ • и веердмд Евх 88а 13 ♦ дрьзъ выти ОароолоіЕІО'Оаі осмелеть, набрать- ся храбрости озтёііі зе, паЬгаі осІѵаЬу: видѣвъше же с(ва)тин вывъшек • дрьзи вы- ша Супр 74, 11.— Евх 886 6; Супр 28, 13; 46, 16; 66, 5; 98, 21; 380, 28; 380, 30 ДРЬЗѢ нареч. (1) ёлі лХеіоѵ (!) смело зтёіе: тѣло во внкши • кже аште дрьзі сътрьпнтъ • елдвьнѣк вѣиьчдктъ са Супр 88, 11.— Ср. дрьзо ДРЬКОЛЬ, -и м (16) [дръ- Мар (3) Ас (2) Боян (1) Клоц (2), др’- Зогр (1) Супр (1), дрькьл- Мар (1)] ^ѵХоѵ, ббро, (ЗаиХоѵ палка, дубина Ьйі, кіасек: ѣко нд рдзвоіннка ли ізи- досте • съ оржжиемь і дрькол’мн • ььти ма Мт
дрѣ 26, 55 Зогр Мар Ас (жьрьдьми Сав).— Мт 26, 47 Зогр Мар Ас Боян; Мк 14, 43 Зогр; Мк 14, 48 Зогр Мар; Л 22, 52 Зогр Мар; Клоц 46 40-5а 1; 126 13; Супр 79, 23- 24.— Ср. дрѣво, држгъ, жрьдь, ЖЬЗЛЪ, ПДЛНЦД, посоха ДРѢвО, дрѣвесе и дрѣвд с (>100) ^ѵкоѵ 1. беѵйроѵ дерево (растение) зігот: дроузні вѣіе рѣзААХ» отъ дрѣвъ Мк 11,8 Зогр, отъ дрѣвд Мар 2. іх<?юѵ дерево, древесина <іге ѵо: снн во бозн лже мѣинши * камеинк и дрѣво нмѣдь н желѣза сжтъ Супр /77, 2 • перен. крест кгіг: поклонение чьстьндго дрѣка Сав 127а 1 3. кол, палка кйі, куд: повелѣ дрѣвесы сжкаты внтн а Супр 178, 18.— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Евх Клоц Супр.— Ср. дръвд, дрьколь, држгъ ДРѢВОДѢЛІА, -ЛІА м (1) тёхтсоѵ плотник іезаг: комоу же се • не семоу ли дрѣводѣли і\ѵсн- фоу Супр 246, 13.— Ср. тектонъ ДРѣВЬНЪ, -ъін прил. (3) той 'Е,йХот>, тшѵ і;ѵ/.о>ѵ дерева, деревьев род. зіготи, зіготи род.: въ довровѣ дрѣвьнѣ секырдмн рдсѣшьь двьрі его 77с 73, 5 Син.— Клоц 10а 39; 11а //.— Ср. дрѣвѣнъ ДРѣвѢнЪ, -ъін прил. (5) той ^бХоѵ дре- весный, дерева род. зіготи род. • перен.: дрѣвѣнын врѣдъ нл съплсъ прѣложнвъ Супр 430, 21 ф масло дрѣвѣнок ёХаюѵ де- ревянное масло оіе): вьзлніа масло то дрѣвѣнок на главж господьнж Супр 408, 12.— Клоц 10а 33; Супр 238, 20-21; 291, 7.— Ср. дрѣвьнъ ДРѣЛІАНИІб, -ніа с (1) ѵнотаурос дремота, дрёма сігігпапі, сігцпоіа: лште дали, сонъ очн- жа моема • і иѣкома моема дрѣмание 7ІС 131, 4 Син ДРАЗГА, -ъі ж (1) греч. нет лес, роща Іез, На): скрьжьтддше зжкъі нд нь • іако левъ въ дрлздѣ трдштд звѣрь Супр 12, 8.— Ср. ДЖВ- равд, лѣсъ, лжгъ ДРАС6Л0ВАТИ, -лоунк, -лоукшн несов. (2) <пі>уѵа(;егѵ печалиться Ьуі зтиіпу: чръмъ- иоуетъ бо са дрАселоуіА н(е)во Мт 16, 3 Зогр Мар,— Ср. печалити са, печдловдтн са, скръ- вѣти ДРАСбЛЪ, -ъіи прил. (3) ахѵОрсоябс пе- чальный зтиіпу, зкіісепу: чьто сжтъ словеса сн • о нихъже сътАЗдетд са къ севѣ іджшта • і еста дрдселд Л 24, 17 Зогр Ас (држулд Мар) ф дрдселъ въітн отѵуѵа^Еіѵ опеча- литься гезтиіпёі: сѵнъ же дрАселъ вывъ о словесе • отнде скръкл Мк 10, 22 Зогр (дрлхлъ Мар).— Ср. дрлхлъ, печдльнъ, скръвьнъ, сѣтьнъ, оунъілъ ДРАХЛЪ, -ыи прил. (8) ахнОрсоябс, хат- Яфііб, отѵуербс скорбный, печальный зтиі пу, зкіісепу: да не дрлхлъ ид прилтик окрл- Д штетъ сл Супр 319, 18 фдрлхлъ быти атѵуѵа^еіѵ опечалиться гезтиіпёі: онъ же дрлхлъ бывъ о словесн • отиде скръвл Мк 10, 22 Мар (дрАселъ Зогр).— Л 24, 17 Мар; Супр 42, 9; 343, 23; 405, 25; 491, 7; 557, 8.- Ср. дрАселъ, печдльнъ, скръвьнъ, сѣтьнъ, оунылъ ДРАХЛЬОТВО, -а с (2) хаті)среіа скорбь гагшпіек, зкіісепозі: оувогыи оуво въ дрлх- льствѣ • вогдтън же вь веселни Супр 492, 23.— Супр 491, 15. — Ср. печаль, скръвь ДРЖГЪ, -а м (1) греч. нет палка, дубина Ьйі, куу: нд негоже прндж отъ др’хнерѣн • съ свѣцідми і съ мечи • і съ држгы Евх 48а 2-3.— Ср. дрьколь, дрѣво, жрьдь ДРЖЧ6ИИІ6, -ніа с (1) ат]5іа затруднения, трудности оЬСіг, Ігарепі, Ігѵхегі: прѣмногы овразы • неджгъ тѣлль прноврѣтъше • н много држченьк приимше Супр 495, 3.— Ср. оудржче- ннк доуждевъ Супр 301, 19 см. дъждевъ доуксъ Супр 73, 18; 73, 19; 74, 1; 74, 12; 74, 30; 75, 11-12 см. доуЗ'ь ДОуЛДѢіАИЪ, -а м (1) ’Ібонцаіос идумея- нин, житель Идумеи Іс1ите)ес: егдд пріде • доікъ доумѣднъ Пс 51, 2 Син ДОуНАВЪ, д м река ДаѵойРіос, ’Іатрос Дунай Випа): прѣплоувъше рѣкж рекжллжик доуидвъ Супр 191, 18-19.— Супр 196, 10; 197, 10 ДОуИОВбИИІб, -ніа с (1) греч. нет дунове- ние бесЬпиІі: д’несь во • влагодѣть с(ва)тддго д(оу)хл • прнходАцін освАір(д)етъ доунове- ннемь воды Евх 16 18.— Ср. доухъ, дъхно- веннк ДОуИЖТИ, -иж, -иеши сов. (4) ёрфѵоаѵ дохнуть, дунуть бесЬпоиІ: се рекъ доуиоу и г(лдго)лд нмъ • прнимѣте д(оу)ха с(ва)тд И 20, 22 Мар Ас Охр (0 Зогр).— Супр 520, 6.— Ср. въдоунжтн ДОУПИИА, -ы ж (2) бяі) отверстие оіѵог, сіиііпа: въннде кллоу нога въ доупннж пеште- ръижіж Супр 218, 16.— Супр 219, 1.— Ср. пропддь, пропасть, сквожьніа ДОу КАТИ, доушж, доушешн несов. (6) лѵеіѵ дышать, веять бусЬаІ, ѵапоиі: д(оу)хч* ідеже Хоштетъ доушетъ И 3, 8 Зогр Мар (дышетъ Ас).— Л 12, 55 Зогр Мар; Супр 45, 26; 62, 7.— Ср. дыхдтн ДОуХОВЫІЪ, -ыи прил. (80) [дхов- Мар (1) Сав (1) Ен (2) Евх (22) Клоц (6) Супр (10), д)(в- Клоц (1)] 1. лѵеѵцатіхбс, 6 хата яѵей- ца духовный бисЬоѵпі: дд въ п’сдлъмѣхъ • і пѣньнуъ • і пѣс(нь)хъ д(оу )ховъныхъ • прослдвлѣетъ • прѣчестъное • и вельлѣпое нала твое Евх 99а 23 2. той яѵейратос относя- щийся к духу ѵгіаЬиіісі зе к диски: д(оу)- Хввьное хоуленне не отъддстъ са чл(овѢ)комъ 199
доух Мт 12, 31 Сав (иа д(оу)хт» Зогр Мар Ас).— Мар Сав Ен Евх Клоц Супр ДОѴХЪ, -л м (>500) [дх-] лѵеѵца 1. дух <ІисЬ: клажеин ииштиі д(оу)хомь • ѣко тѣхъ естъ ц(ѣса)р(ь)с(тв)о н(е)в(е)с(ьс)кое Мт 5, 3 Зогр Ас Сав (0 Мар); і(соу)с(ъ) же пакы въз'ыіикъ гласомь велиемь • іспоусти д(оу)хт» Мт 21, 50 Зогр Мар Ас Сав • баіщоѵ демон бётоп: дастъ імъ власть • иа доусѣхъ и6' чистыхъ Мт 10, 1 Зогр Мар Ас Сав; закли- навъ та д(оу)ше зълы Евх 52а 1 • Святой Дух ВисЬ зѵаіу: с(вд)тааго д(оу)ха съшест- вие • троичьское съвъкоуплеиие съвѣстьствова Евх 53а 12; томоу слава • и тѣмь когоу и о(ть)- цоу • о доусѣ сватѢѢмь Супр 478, 30 2. яѵоц дыхание сіусЬапі, бесй: словесемъ г(осподь)- и(е)мъ и(е)в(е)са оутвръдішьь сіа • и д(оу)- Х(о)мъ оустъ его вьсѣ сіла нх'ь Пс 32, 6 Син • дуновение, ветер ѵапиіі, ѵііг: д(оу)х(о)мъ воуръиомъ съкроушітъ коракліА таръсисъскъііА Пс 47, 8 Син □ вез доух4 аяѵооб без- дыханный, мертвый ЬегсіесЬу, шгіѵу: и вываатъ въ малѣ вез доух* * животъ кьсѣмъ и д(оу)ут> Супр 456, 3.— Зогр Мар Ас Сав Охр Боян Ен Син Служ Евх Клоц Супр Рыл ДОУША, -а ж (>500) [джш- Супр (1); дй-] яѵейца; (доуши пользьиъ грохифЕЛце) душа сіиче: ие оукоіте са оукиваикштиіхъ тѣло • а д(оу)шА ие могжшть оукнтн Мт 10, 28 Зогр Мар Ас; оукореиити са вь иихъ начинаетъ • тьлитель д(оу)шъ Евх 916 24; миогыихъ вла- гына • и д(оу)ши полезьиъіихъ довродѣаиии... Ходатаи вываатъ Супр 513, 16 • перен. жизнь гіѵоі: да постъідіатъ сіа і посрамлѣ»тъ сіа • іскжштні д(оу)шіА моеьь Пс 34, 4 Син ф въ икмьже доуша истъ Ёцлрі>х°С живой гіѵу: сѣверъ же лютъ вѢа вьсе вь немъ- же д(оу)ша вѣ иа съмр’ть рѣаше Супр 90, 12; предати доушж Ёхбт]Ц.ЕіѴ испустить дух, умереть гештіѣ: въ тъ часъ • прѣдалъ вѣаше д(оу)шж чловѣкъ Супр 296, 14-15; доуши прокоудьиъ см. прокоудьиъ.— Зогр Мар Ас Сав Боян Зогр-пал Ен Син Киев Служ Евх Клоц Супр Хил Рыл Зогр-лл ДОуШбвЬНЪ, -ъін прил. (14) [дшев- Евх (4) Супр (1)] 1. грі>хі-х0С, 6 ёѵ ті) 4>1>ХІІ, яаѵбтщое (!) душевный сіизеѵпі: ізка- ви іа отъ в’сеіА волѣзии • і иеджга д(оу)шевъ- иа и тѣлесъиа Евх 266 2-3 2. Ёцгрі>х°С живой, имеющий душу гіѵу, тарсі сіив): кездоушиаа движатъ са • и доушевьиии ие вѣроуіжтъ Супр 485, 20 • перен. ; посълаиъ выстъ гауриилъ • къ доушевьиѣн полатѣ • цѣсара аггеломъ Супр 244, 15.—Евх 256 2-3; 61а 4; 69а 21-22; Супр 247, 28; 251, 15; 461, 13; 462, 7; 474, 200 дъе 17; 494, 21; 494, 28-29; 497, 29-30,-Ср. доушьиъ ДОуШбГОуБЬНЪ, -ъіи прил. (2) [дпіе Евх (1)] г^схофОбро^ губящий души, пагубный ЬиЬГсі бизе, гЬоиЬпу: въпадъ къ развои д(оу)шегоувъныіА • поравотнхъ са Евх 78а 20-21.— Супр 328, 25.— Ср. доушеплгоукыгь, прокоудьиъ (доуши прокоудьиъ) ДОуШбПАГОуБЬНЪ, -ъіи прил. (1) греч. нет губящий души, пагубный ЬпЬісі сіизе. /ІюиЬпу: воквакъше на доушепагоувьнъіА ку- мнрА Супр 542, 18-19.— Ср. доушегоукыгь, прокоудьиъ (доуши прокоудьиъ) доу’іпеоуспѣшыгь, -ъіи прил. (1) греч нет полезный для души ргозрёзпу 4изі: по- коушж са кже вь мнѣ волѣзиьиок • цѣлитель- НЖЖ ИХЪ сватостивк • прѣдъложнтн доушеу- спѣшьиаіа • слоушаіжштиимъ Супр 534, 18- 19. — Ср. доуша (доуши пользьиъ) ДОуШЬНЪ, -ъіи прил. (9) 1. тг)р тйѵ грі>х<йѵ душевный, души род. йизеѵпі. <Іизе род.', нже пльтиик повѣжденн въкте • крѣпости» д(оу)шъижж повѣдите Супр 108, 22 2. Ёріг|л>хос живой, имеющий душу гіѵу, та)Гсі бизі: вездоушьиок кстьство • душь- иаа животъиаа нзнесе Супр 495, 26,— Супр 191, 10 11; 360, 10; 392, 27-28; 432, 11; 507. 30; 511, 18; 569, 11.— Ср. доушевьнъ доѵаовъ, -ъіи прил. к доу^ъ (2) той йоѵхбс воеводы род. ѵеіііеійѵ: жьдѣаше ко н доу^ова пришествніа Супр 72, 4.— Супр 147, 12 ~4 м (8) [доук’с- Супр (5)] йоѵі; вое вода бих, ѵеіііеі: прнде доуЗъ отъ кесарнА Супр 72, 18,—Супр 73, 2; 73, 18; 73, 19; 74, 1; 74, 12; 74, 30; 75, 11-12 ДЪВА м, дъвѣ ж, с числит. колич. (>200) [дьв- Зогр (12) Мар (18) Ас (34) Охр (1) Супр (19), д’в- Зогр (5) Супр (6), дв- Зогр (11) Мар (2) Ас (9) Сав (14) Боян (2) Зогр- пал (1) Ен (1) Клоц (3) Супр (29) Зогр-м (1)] ббо; (дъвѣ лѣтѣ 6іетт]С Хвбѵое) два сіѵа: иикъі же равъ ие можетъ двѣма г(осподь)ш работати Мт 6, 24 Зогр Мар Ас Сав; прѣшѵ дъшема же дьвѣма лѣтома по съконьчаннн свл- тааго Супр 217, 24 • &ѵуос, пара раг: дъва кагрьличишта Л 2, 24 Зогр Мар Ас (в Сав) ф дъва иа десАте бсобеха двенадцать сіѵапасі: егда въістъ дъкою иа десАте лѣту Л 2, 42 Мар Ас (ЕГ лѣтѣ Зогр, вТ лѣтѣ Сав); дъва десАти еіхоот двадцать сіѵасеі: дашА еи два десАти златицъ Супр 515, 2; дъвѣ сътѣ біахботоі двести сіѵё віе: дьвѣма сътома пѢиазь * х4^^ не ДОВьлать імъИ 6,7 Зогр Мар Ас; дъвѣ тъісжцін бюхі^Юі две тысячи сіѵа іізісе: кѣ же іуь ѣко дьвѣ тысашти Мк 5, 13 Зогр Мар; по дъвѣма, дъва иъ дъва аѵа бйо, бѵо
дъв бѵо по два, по двое ро сіѵои: посьла и(соу)съ оученикы своіа по дъвѣма прѣдъ ліцемъ своимъ Л 10, 1 Ас Зогр Мар; начатъ сълатн • дъва • нъ дъвд Мк 6, 7 Зогр Мар; д ъ в ѣ помыш- л к н н и см. помышлкинк; дъва крлтъі см. кратъ.— Зогр Мар Ас Сав Охр Боян Зогр- пал Ен Евх Клоц Супр Зогр-лл.— Ср. к, в, дъвон, ока ДЪВЛДбСАТЬНЪ, -ъін числит. порядк. (2) [два- Супр (1)] еіхоатбе двадцатый Аѵасаіу: дъвддесАтъноуоумоу оуво н осмоуоумоу лѣтоу пришъдъшоу Супр 280, 5.— Супр 302, 11.— Ср. дъводесАТКиъ дъвлшьди нареч. -числит. (3) [дкашди, д’вашди Супр (3)] 615, бебтероѵ два раза, дважды сіѵакгаі: кд’нож и дкашди н многаш’ди Супр 165, 12.— Супр 526, 26; 528, 28-29-— Ср. кратъ (дъва кратъі), соугоувь ДЪвОДбСАТЬНЪ, -ъін числит. порядк. (1) [дно- Сг/ир(1)] еіхосгтбс; двадцатый Аѵасйіу: вь лѣто дводссатьнок и четврьток • цѣсара диіліклитиана Супр 220, 10.— Ср. дъваде- САТЬНЪ ДЪКОДОушиге, -иіа с (1) 5гфохі« сомнение росЬуЬпозі, росЬуЬоѵапі: вьсѣко дъводоушнк отъ срьдьца кмоу отътрѣвивъ Супр 299, 7 ДЪВОН, дъвоіа, дъвок числи, собир. (20) [дьв- Супр (1), дв- Ас (2) Сав (1) Ен (1) Супр (5)] 8ѵо двое, два с!ѵо)е, с!ѵа: дъвоі людье вь Сіонѣ • ВЪ ВрѣмА х(ристосо)вьнѣи мжцѣ ІірІДЖ Клоц 136 4-5; Супр 450, 13 ♦ на дъвок еі$ 8ѵо, цёаоѵ, хата цёаоѵ надвое, пополам па (Іѵё сазіі, ѵесіѵі, па сіѵё: катапетазма црковънаѣ • рачдъра са... нл дъвое Мт 27, 51 Зогр Мар Ас Сав.— Зогр Мар Ас Ен Син Клоц Супр.— Ср. дъва ДЬвОПОЛЛОСТИТЬ, -ъін прил. (1) бю- тт|'уг|<; двухэтажный іебпорозсЬоб’оѵу, (іѵоиросііахш: сътвори кмоу клѣть дъвопомос- тнтж Супр 204. 18 ДЪвОІеНЛДбСАТеЛОѴЧЬНЪ, -ыи прил. (1) бшбехахтіѵое имеющий двенадцать лу- чей (Іѵапасгіраргккоѵу: тако ми великжж еогынж артелаж • и двокнадеСАтелоучьнок сльньце Супр 231, 2-3 ДЪЖДеВЪ, -ъіи прил. (2) [доуждев- Супр (1)] бцреоціаГоб, той бетой дождевой, до- ждя род. беёі’оѵу, с!е.?1ё род.; подъгорик по- тотьнок доуждевъіихъ водъ Супр 301, 19.— Супр 250, 27.— Ср. дъждевьнъ, дъждьнъ, тжчьнъ дъждевьнъ, -ъіи прил. (2) [дьждев- Евх (1), джев- Син (1)] греч. нет дождевой, до- ждя род. беёі’оѵу, сіезіё род.: швлаци дьждевь- ннн... дьждь праведъиы одьждажтъ Евх 16 21 □ дъждевьнъіи в знач. сущ. бцРетща дождь <!«(’; правраті (!) въ кровъ рѣкъі іуъ • і дъці Д тжчьнъііа (джевьныьк; глосса) іуъ Пс 77, 44 Син.— Ср. дъждевъ, дъждьнъ, тжчьнъ ДЪЖДИТИ, -ждж, -ждиши несов. (4) [дьжд- Ас (1)] Ррё%еіѵ ниспосылать дождь зезПаі тіёяѣ’: дъждитъ иа праведъныіА • і неправьдъ- нъі Мт 5, 45 Зогр Мар Ас Сав.— Ср. одъ ждати ДЪЖДЬ, -а м (19) [дь- Ас (1) Син (1) Евх (1), до- Мар (2) Син (2), де- Ас (1)] Ррохп, бетбс;, бцРрос; дождь сІёЯС: съниде дъждь і придж рѣкъі Мт 7, 27 Зогр Сав, дождъ Мар, сьнн-де-ждь Ас.— Зогр Мар Ас Сав Син Евх Супр ДЪЖДЬНЪ, -ъіи прил. (2) греч. нет дожде- вой Аеёі’оѵу: сътвори паиицж зѣло малж • нл прниманик дъждьиъіихъ водъ Супр 549, 14-— Супр 552, 16.— Ср. дъждевъ, дъждевьнъ, тжчьнъ ДЪНЛ, -ъі ж (2) греч. нет подагра Опа: по- милоуи ч(ловѣ)ка сего • вьпижціааго дънок Евх 366 8.— Евх 366 6 ДЪОКА, -ъі ж (14) [дь- Супр (3)] 1. ліѵа|, тітХ.05 доска, таблица Аезка, ІаЬиІка: пилатъ на дьстѣ истниж показа Супр 403, 13; іакоже во шаръчиА иа кднои дьстѣ • и овразъі чръта- вктъ и истинж пишжтъ шаромъ Супр 418, 1 • лтт>хл створка раковины Іазіига: и ты висръд (вм. висъра) дъскъі имиже са красАтъ • зьлѣ оумножакши Супр 335, 15 2. оаѵіс, доска ргкпо: да ие видатъ тако стар’ца лежАшта... на земи • ни во ни дъскъі вѣаше под нимъ нн Рогозины Супр 555, 5 3. тралена стол зійі: тръжьникомъ расыпа пѢиаза • і дъскъі оп- ровръже И 2, 15 Зогр Мар Ас.— Мт 21, 12 Мар Зогр-пал; Мк 11, 15 Зогр Мар; Супр 83, 11; 100, 29-30; 403, 13.—Ср. дъцінца, пинакида, трапеза дъхновениіе, -ига с (2) ецлѵешлб, ёц- србсггща дыхание сіесішиіі: сотъ дъуновенъѣ д(оу)ха гнѣва твоего Пс 17, 16 Син.— Супр 469, 8.— Ср. доуновеинк, доух'к ДЪХЪТФРЪ, а м (1) лроахесракаіоѵ по- душка росіизка: вѣ самъ на кръмѣ • на доуъ- торѣ съпа Мк 4, 38 Зогр (на възглавьннци Мар).— Ср. възглавьница ДЪЦІИ, дъціере ж (>500) [дьці- Ас (12) Супр (14) Рыл (1), дці- Унд (1)] Опуаттц?, Оѵуатрюѵ дочь Асета: раздѣлАтъ са • о(ть)ць на с(ы)на • і с(ы)иъ на о(ть)ца • матн на дъштерь • і дъшти на матерь Л 12, 53 Зогр Мар • перен.; дръзаи дъшти • вѣра твоѣ с(ъ)п(ас)е та Мт 9, 22 Зогр Мар Ас Сав; іереі етеръ іменемь захариѣ... і жена его отъ дъштеръ аронь Л 1, 5 Зогр Мар Ас; не воі са дъшти сионова И 12, 15 Зогр Мар Ас Сав.— Зогр Мар Ас Сав Унд Ен Син Клоц Супр Рыл 201
ДЪЦІ ДЪЦІИЦА, -а ж (3) яіѵахібюѵ дощечка сіезііска, ІаЬиІка: испрошь дъштицж ндіісд... юанъ естъ іма емоу Л 1, 63 Зогр Мар Ас.— Ср. дъска, пннакида ДЪІМЪ, -д м (8) халѵое дым сіут, кои?: нчезж ѣко дъімъ дьні моі Пс 101, 4 Син • пе- рен.: не полсанж. .. БрдтолюБьствига ненависть- нддго дъімд Супр 367, 20.— Пс 17, 9 Син; 36, 20 Син; 67, 3 Син; Евх 326 9; 34а 3; Супр 128, 19.— Ср. коуркник ДЪІХЛНИЮ, -ніа с (5) 1. яѵоі) дыхание сіусЬапі: отъ теве естъ в’се дыхание влдго Евх 79а 26-796 1 • перен. живое существо гіѵа Ьуіозі: отъ в’сего дыудннѣ • стрдуомь славитъ са прѣс(вА)тое има твое Евх 516 22-23 2. яѵеѵра дуновение ѵапиіі: тажци вѣтри ве- лнкж дыудннга силж нд кротость тишддуж Супр 399, 11.- Супр 257, 29; 262, 17.— Ср. двухъ ДЪІХЛТИ, дышж, дышеши и дыудіж, д’ы- удкши несов. (8) 1. ёрлѵегѵ дышать йусЬаѣ: сынъ же оучилѵыи мдтериіж • имеиемь мелитъ • кште дыудаше Супр 80, 11 2. яѵеіѵ дуть, веять сіоиі, ѵапоиі: море же • вѣтроу велік дыудіжфю въстддше И 6, 18 Ас Зогр Мар.— И 3,8 Ас; Супр 94, 12; 96, 2; 189, 4-3.— Ср. доухдтн, вѣгатн ДЬБРЬ, -и ж (7) срарауВ долина, низина, ущелье іісіоіі, гокіе: всѣка дьврь ісплъннтъ са Л 3, 5 Зогр Мар Ас Сав • дьврь (огнь- и а га) тартароб ад рекіо: рдве дьври огньныа Супр 231, 13.— Пс 59, 2 Син; Супр 107, 21.— Ср. ждолик, ждоль; ддъ, геона ДЬНЛПРЪ, -д м река (1) греч. нет Днепр Впёрг: въ стрдидхъ рѣкы дьиапра Супр 539, 5 ДЬНбБЬНЪ, ъіи прил. (3) 1. Т]реріѵдб днев- ной сіеппі: подовітъ са і сімъ слънъце • дъневъиъімъ са свѣтомь овлагаіА Клоц 10а 1-2 2. ёліоѵаюі ежедневный кагсіосіеппі: у лѣвъ нашъ д’невьны • даждъ иамъ на всдкъ д’нь Л 11, 3 Сав (иадьневънъі Зогр, ндсжштъ- нъі Мар) 3.: д ь н евьн а га ч р ѣ д а ёсррре- ріа чреда, смена (иудейских священнослу- жителей) ыпёпа, зіигЬа (гісіоѵякусіг кпёгі а Іеѵіій): іереі етеръ ьмеиемь зауарнѣ • отъ дьиевънъііА чрѣды авианА Л 1, 5 Зогр (ефі- мерніА Ас Мар).— Ср. дьнь, дьньнъ; надьие- вьнъ, идсжфьнъ; ефімерига ДЬНИЫгі нареч. (2) ррерае днем ѵе сіпе: ХрднАіита и • ноштиіж и дьниіж Супр 292, 23 24.— Супр 537, 30.— Ср. дьнь ДЬНЬ, -е м (>1000) [деи- Мар (72) Ас (46) Охр (3) Боян (1) Ен (2) Син (67) Служ (1) Евх (39) Клоц (4) Супр (11), д’и-, дн- Зогр (39) Сав (73) Унд (1) Боян (4) Ен (4) Син (7) Евх (8) Супр (21) Рыл (1), дъи- Зогр (1) Мар (9) Ас (7) Син (9), дн- Зогр (1) Ен (3) Хил (1), ден Ас (11)] прёра; (третий дьнь, 202 дьн трнк дьннк трсрцерое) день сіеп: четъірьмн десАТы • сшестнислѣтъ • съзъддна выс(тъ) цр(ъ)кы сн • і ты лн трьмн дьиъі вьздвігнеши ія>И 2, 20 Зогр, деньми Мар Ас; дфе к’то дроу- гд своего оупонтъ до ржгд • да постите са оса Яс дьнен Евх 104а 26; дьнь вь ноштъ са пр’ѣов- лѣче Супр 473, 16; ты мрьтвъ трнТ дьнь Супр 303, 8; трети! дьнь въстдвъ из мрътвъі- нхъ Супр 11, /9*дьникаі Т]рёраі, х<?бѵоб время, времена, дни сІоЬа, сав: ікоже быс(тъ) въ дьнн ноевы • тдко вждетъ і въ дьнн с(ы)нд ч(ловѣчь)скдго Л 17, 26 Зогр Мар ф велии, великъ дьнь а) ёортіі, та уеѵёсла праздник зѵаіек: великъ же день творАіите аполсѵноу Супр 26, 13 6) т] реусілт] Т]рёра, т] тоѵ Паауа ёорті), і) Паауаліа ёоріі), то Пааха Пасха ѵеіікопосе: ві во вели дьнь тоіа сжвоты И 19, 31 Зогр Мар Ас (3), великъ днь Сав; великъ дьнь и праздьннкъі съ отьци сътворивѣ Супр 290, 5; п о л оу дьне, полоу дьни, на полоу дьне а) цеатф|1()і- ае, реаррРріаѵ, реаррРрсѵбе (!) в полдень ѵ роіесіпе: вечеръ і ютро и полоудъне новомъ Пс 54, 18 Син; прѣврафдіА са • нлн на оутръніжіж • или на полоуд’не • или полоуноцін Евх 54а 25 6) хата реаррРрсаѵ, вар. то ѵбтюѵ рёро^ на юг, к югу па )ііі, к ]іЬи: въздвигшоу кр(ъ)стъ дрхиерек • ид въстокъ... и пакы на западъ такожде • и нд полѴдне толикожде и на полоунофъ такожде Ен 31а 10; дьнь и нофь, нофь и дьнь тщераб хаі ѵѵхтбб, ѵѵхта хаі Т]рёраѵ, ѵѵхтсор хаі хаО’ тщёраѵ днем и ночью ѵе сіпе ѵ посі: волѣзнъ вь сръдьці моемъ дьнь і ноштъ Пс 12, 3 Син; въстдетъ иошть і дьиь Мк 4, 27 Зогр Мар; въ дьне, въ дьнн, въ дьнь тт)б Т]рёраб, тае тірёрае, ёѵ тр днем ѵе сіпе: вѣ же въ дьне оучА въ цркъве • д ноштнк оудвдрѣдше са ісхода въ горѣ Л 21, 37 Зогр Мар; в(ог)ъ моі възовж въ декъ і не оуслънші- ші Пс 21, 3 Син; по вьса дьнн, на вьса дьнн, иа вьсгакъ дьиь хаО’ (ёхаотг|ѵ) ррёраѵ, ёф’ ёхаатрс: тщёрас: соіісііапиз (I) ежедневно кагбосіеппё: по вса дьнн вѣуъ въ васъ • оучА въ цръкъве Мк 14, 49 Зогр Мар; ѣкоже нъи чьстімъ чьсті сихъ нд вьсіа дьиі Киев 7а 15; не гнѣвд ндводіа ид вьсѣкъ день Пс 7, 12 Син; дьне дьне тцлёуаѵ ё^ тціерае изо дня в день сіеп ге сіпе, сіеп со сіеп: вьздага молітвы моіа дне дие Пс 60, 9 Син; д ь н ь сь нь, дьньшьнь дьиь см. дьньсьнь, дьньшьнь; оутрьнь, оутрѣй дьнь см. ооутрьйь, оутрѣи; дьиь рождьствд см. рождьство; ндстдвъшдкго дьне см. на- стати.— Зогр Мар Ас Сав Охр Унд Боян Ен Син Служ Киев Евх Клоц Супр Хил Рыл
ДЬН ДЬНЬ, дьйнн прил. (2) ттіе тщёрае днев- ной, однодневный деппГ, )едподеппі: придете пжтъ • дьннТ і нскаашете его въ рожденні Л 2, 44 Зогр, дьнен Мар.— Ср. дьневьнъ, дьньнъ ДЬНЬНИЦА, -а ж (2) [деи- Син (1)] ешасрброб денница, утренняя звезда депісе, [іКепка: прѣжде деньніцы» родивъ ты» Пс 109, 3 Син,— Супр 241, 17-18.— Ср. зоріа ДЬНЬНЪ, -ъіи прил. (3) [деи- Евх (1)] 1. гт]5 Т]цёра<; дневной деппі: посълднъ выстъ оутро ндъі прѣдъ свѣтомъ дьньнъінм Супр 244, 24 2. хаОтціеріѵбе ежедневный каг- додеппі: тдмо въі естъ далъ г(оспод)ь • декъкжик пнцпж Евх 596 2-3.— Супр 426, 23 — Ср. дьневьнъ, дьйь, нддьневьнъ, насж- ЦІЬКЪ ДЬНЬСЬ нареч. (>100) [дьньсъ Сав (1), дькъсъ Клоц (1), дьнесь Мар (13) Ас (8) Син (1) Евх (1) Клоц (12) Супр (50), дькесъ Мар (1) Ас (1), дънесь Мар (3), дънесъ Ен (1), дньсь Зогр (2) Сав (2), дньсъ Сав (1), днесь Зогр (1) Син (2) Евх (4), днесъ Син (1) Ен (1), дьне(с) Ас (2), дие(с) Евх (28), дъ(с) Ен (3), дйъ Ен (1)] атціероѵ сегодня дпез: дьньсь с(ъ)п(дсе)нне домоу семоу въістъ Л 19, 9 Зогр Мар Ас ф до дьньсь цёхрі ат)цероѵ до сегодняшнего дня, до сих пор додпез, дозид: до дьнесь • н до прншъствнга кмоу Супр 420, 26 (до дьнесьнѣго дьне Клоц 8а 27).— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Евх Клоц Супр ДЬНЬСЬНЬ, -нии прил. (6) [дьнес- Зогр (1) Мар (1) Служ (1) Евх (1) Клоц (1) Супр (1)]: дьньсьнии (дьнь)т) атіцероѵ сегод- няшний день сіпеёпі деп, дпевек: вь дьнесьнен день съшедъше са * съ пр(оро)комь д(авъі)- домь ръцѣмъ Евх 956 15.— Мт 11, 23 Зогр Мар; Служ 16 24-25; Клоц 8а 27; Супр 35, 4.— Ср. дьньшьнь ДЬНЬШЬНЬ. нии прил. (10) [дьнеш- Супр (6), д’неш-, днеш- Супр (4)]: дьньшьннн (дьнь) (| аі)цероѵ (тщёра), ц ёѵеатсбаті іІцес«, то ѵнѵ, Т] ё|тіб сегодняшний день дпезпі деп, дпеяек: на нем’же мѣстѣ до ДЬНеШЬНІДАГО ДЬНе цѢл’вЪІ МНОГЪІ ТВОрАТЪ са Супр 532, 11,—Супр 53, 10; 163, 3; 199, 23; 200, 20; 217, 22; 287, 1; 531, 6; 552, 18; 560, 25-26.— Ср. дьньсьнь ДЬРАНИіе, -ига с (1) греч. нет сдирание дгепГ, одгепі: сьнидоша ранъі дърдннга кго Супр 162, 6 ДЬРАТИ, держ, дерешн несов. (7) [дър- Супр (4)] |еіѵ драть, сдирать дгаі, одігаі, дгазаѣ: разгнѣвавъ са повелѣ дърдти га Супр 183, 8 • скрести, царапать что-л. зкгаЬаі па песо: ногътьмн свонмн двьрн держштоу дѣн Д Супр 558, 23.—Супр 113, 30; 161, 6-7; 161, 16; 179, 26-27; 183, 14.— Ср. стръгдтн ДѢВА, -ъі ж (46) [дв- Ен (2) Евх (1)] ларвёѵое дева, девственница раппа: посъ- ланъ выс(тъ) д(иъ)ѣ(е)лъ ГАВЬрНІЛЪ... къ дѣвѣ овржченѣ мжжевн • емоуже іма іосифъ • отъ домоу да(въідо)ва • ЬМА дѣвѣ маркѣ Л 1, 27 Зогр Мар Ас,—Зогр Мар Ас Сав Боян Ен Син Киев Евх Клоц Супр.— Ср. дѣвдга, дѣвнцд, прнснодѣвд ДѢвАІА, -ъііа ж (2) яарОёѵое дева, дев- ственница раппа: диѣ(е)лъ дѣвѣн възъпі Клоц 14а 22; Супр 452, 5.— Ср. дѣва, дѣвнцд, ПрНСНОдѢвА ДѢВИЦА, -а ж (73) 1. хорааюѵ, хб<?т), Т] яаіб девушка, девочка ді'ѵка: дѣвнце тевѣ г(лдго)ліж въстдни Мк 5, 41 Зогр Мар 2. яарОёѵо^ дева, девственница раппа: дціе к’то съ въдовож • лн съ дѣвицею влжд(ъ) сътворитъ • Б лѣт(ѣ) да пок(д)етъ с(а) Евх 1036 9.— Зогр Мар Ас Сав Евх Супр.— Ср. дѣвд, дѣвдга, приснодѣва; отроковица ДѣВИЧЬ, -ии прил. (10) яарОеѵіхдб, ттіб яарОёѵос, та>ѵ яарОёѵсоѵ девичий, девст- венный рапепзку: лице дѣвнче • х°Д'ь Ле- винъ • очи дѣвичн • осклавькннк дѣвнче * кесѣда дѣвнчд • а жтрова не дѣвнчд * нъ мдтерѣ Супр 240, 11-13.— Супр 240, 4; 250, 11; 334, 10; 370, 29.— Ср. дѣвнчьскъ, дѣвьствьнъ ДѢВНЧЬСКЪ, -ъіи прил. (2) яар’&еѵіхбе девичий, девственный рапепзку: дѣвнчьскаа с(ва)тнлъ еси ложесна Евх 46 11.— Супр 535, 23.— Ср. дѣвнчь, дѣвьствьнъ ДѢвЬСТВФ, -а с (17) [дѣвъста (!) Супр (2)] яарОеѵіа девственность, девство, чисто- та рапепяіѵі, рапісіѵі, сізіоіа: жнвъши съ мжжемь Рк лѣт • отъ дѣвъствд своего Л 2, 36 Зогр Мар Ас Сав; хрлнншн ли са вь дѣвьствѣ • і цѣломждрьи • і говѣннѣ житьи Евх 87а 13.— Евх Супр дѣвьствьнъ, -ъін прил. (4) [дѣвъ- Клоц (1), дѣве- Супр (2)] яарОеѵіхбб, тце яар- Оёѵоѵ, тт]б яарОеѵіаб девственный рапепзку: дѣвествънъін даръ чистота сватыйьндіа Супр 372, 4.— Клоц 14а 39 40; Супр 452, 22; 459, 11.— Ср. дѣвнчь, дѣвнчьскъ Дѣдъ, А м (1) ярбуоѵоб предок ргедек: единъ же отъ нихъ влага рода отъ дѣдъ славенъ же племенемъ Супр 62, 25.— Ср. прадѣдъ дѣи Супр 438, 23 см. дѣкшн ДѢЙСТВО, -а с (3) ёѵёруеіа действие СІППО8І, рйзоЬепі: иже отъ дѣйства сотоннна • иача отъштиштатн и съмжштатн семоу вържченжж црькъве Супр 281, 22-23.— Супр 543, 7; Зогр-лл 16 9.— Ср. дѣганнк 203
дѣи дѣл ДѢЙСТВОВАТИ, -ствоуіж, -ствоукши несов. (5) греч. нет делать, действовать копаі, рйзоЬік: вьсѣ во дѣиствоул и въ вьсѣуъ Х(ристо)съ кетъ Супр 544, 9.— Супр 534, 24; 544, 28; 560, 29; 569, 6.— Ср. дѣлати, дѣіати ДѢЙСТВЕНЪ, -ъіи прил. (2) лрахтіхбб действующий, делаюший рйзоЬГсі: дѣйст- венъ съі влъшъвъі • прѣлиштакшн вьса Супр 166, 2.— Супр 278, 4 ДѢЛАНИІС, -иіа с (4) ёруаспа труд, усилие ргасе, патака: нзіде чл(овѣ)къ на дѣло свое • и на дѣланьѣ своѣ до вечера Пс 103, 23 Син ф дати дѣланик приложить усилия ѵу- паіогіі патаки: егда же грАдеши съ сжпьремь свогмь къ къиАзоу • иа пжти даждь дѣланье ізвъіти отъ него Л 12, 58 Зогр Мар.— Пс 106, 23 Син.— Ср. дѣло, дѣтѣль, дѣіаник ДѢЛАТбЛЬ, -ліал(>100) ёруатрб і. хт)ри| (!) деятель, делатель сіпііеі, рйзоЬііеі: отъстжпите отъ меие вьси дѣлателе неправдѣ Л 13, 27 Зогр Мар Ас Сав • ёухаОетоб ис- полнитель ѵукопаѵаіеі: посъллша дѣлателл • творлште са п(р)аведьници сжште Л 20, 20 Зогр (засѣдьникъі Мар) 2. о холішѵ работник еіёІпГк: достоінъ во есть дѣлатель пишта своеіА Мт 10, 10 Зогр Мар • уешдудд, йерюттіб крестьянин, земледелец гоіпік, гетёсіёізку сіёіпік, рёзкііеі: ч(ловѣ)къ насади виноградъ • і въдастъ і дѣлателемъ Л 20, 9 Зогр Мар.— Зогр Мар Ас Сав Боян Ен Евх Супр.— Ср. ратаи, тлжатель дѣлатель Л 12, 14 Зогр см. дѣлитель ДѢЛАТИ, -аіж, -акшн несов. (61) ёруа^ео- Оаі 1. без доп. работать ргасоѵаі: о(ть)ць моі до селѣ дѣлаетъ • і азъ дѣлаіж И 5, 17 Зогр Мар Ас □ дѣла іа и оіхобоцоб работающий, работник ргасидсі: водж отъ потока възноса • варА дѣлаіжштиимъ Супр 284, 2 2. чьто (дѣлакмъ ёруоѵ!) делать, совершать Нёіаі, копаі: чьто сътворимъ • да дѣлаемъ дѣла в(о)жиѣ И 6, 28 Зогр Мар Ас • уешруеіѵ обрабатывать, выра- щивать оЬбёІаѵак, рёвкоѵак: Тзгънана въіста не породънъіА пишта • дѣлати земыж ржкама своима Супр 9, 19 • оіхобоцеіѵ строить кіаѵёі: иже свѢтълъіа домъі дѣлаіжтъ Супр 416, 6 3. о чемь пускать в дело что-л. Ьозро- сіагіі ,ѵ пёсіт-. шьдъ же приемъі д талан’тъ • дѣла о нихъ • і приоврѣте дроугжіж д талан’тъ Мт 25, 16 Зогр Мар Ас Сав.— Зогр Мар Ас Сав Евх Супр.— Ср. дѣйствовати, дѣіати, творити ДѣЛИТбАЬ, -ли м (2) [дѣла- (!) Зогр (1)] церісгтііб тот, кто делит что-л. гогсіёіоѵаіеі: кто ма поставн сждиіж ли дѣлителѣ надъ вами Л 12, 14 Мар, дѣлателѣ (!) Зогр дѣлити, -ліж, -лиши несов. (1) дері^еіѵ делить сіёііі: дѣлитъ ми са сумъ Супр 343,30 ДѢЛО, дѣлесе и дѣла с (>300) ёруоѵ, лрауца 1. лра^іб, ёѵёруеіа, брада (!), лроаіреспе (!), ацарттща (!); (дѣло доерон хатбрОсоца; дѣло правьдьиок тегііит; діло чоудесьнок йайца, йапцатопрутща; клдглп дѣла аретті) дело, поступок ккиіек, сіп: дѣла во ѣже дастъ мьнѣ о(ть)ць да сьвръшж ѣ • та дѣла ѣже творіж • съвѣдѣтелыт- воуіжтъ о мьнѣ И 5, 36 Зогр Мар Ас; уошт» повѣстьнага съказатн дѣлеса Супр 344, I; да... ізвытъкоуемъ • во в’сѣкомь дѣлѣ клазі Евх 126 19; аште во і тъмж імамъ доврись дѣлъ • гнѣвъ же дръжімъ • вьсе въ соуе і ашютъ Клоц 96 16; молітвамі... кьсір, свіАТЪиуъ твоіуъ • і дѣлъ іуъ раді правьдь- ньихъ Киев 76 9; ал’чъкоіж и клагынмк дѣлъі • поспѣшивъ Супр 514, 11; могж азъ сътворнтн неприіазнииок се дѣло • ти съсріиіи- ти прѣдъ вогомь Супр 366, 9; прѣжасактъ ма дѣло • дѣлитъ ми са сумъ Супр 343, 30; сиуъ чоудесънъіиуъ дѣлесъ вьзлювькннче Супр 317,27 □ вез дѣла алрахтоб бездельный песіппу: вез дѣла оуво въіс(тъ) нево • къі-исправлеиьк нечъсти Клоц 10а 16 2. ёр- уаоіа, ёруаотіірюѵ (!), уесоруіа работа, занятие, деятельность ргасе, гатёзіпапі, копапі, сіппозк: давъ равомъ своімъ власть • і комоужьдо дѣло свое Мк 13, 34 Зогр Мар; оукрѣпи и на дѣло твоиу’ь заповѣдей Евх 74а 21-22 3. произведение сіііо, ѵуіѵог: не сътворите севѣ капиштъ * ии покланіите са дѣломъ ржкъ вашнуъ Супр 262, 29 4. лрау цатеіа дело ѵёс, гаіегііозі: нѣстъ се мое дѣло Супр 171, 21.— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Служ Киев Евх Клоц Супр Хил Рыл Зогр-лл.— Ср. дѣланик, дѣтѣль, дѣіаник ДѢЛОЛѴЁРЬІГЬ, -ъіи прил. (1): жж е діло- мѣрьнок ауогѵіоѵ хктіробооіаб веревка для обмера земли тёпсГ ёпйга: по жріжіи раздѣли імъ земіж • жжемь дѣломѣрьнъімъ Пс 77, 55 Син ДѢЛЬМА послелог с род. (84) [діл’ма, дѣлма Супр (29)| бкі. ѵяёр), ёѵехеѵ. ёх из-за, ради рго, кѵйіі: отьць твои кдпого дѣлма грѣуа адама ис породъі изведе Супр 308, 27 28 4 сего дѣльма, того діль- ма біа тойто, ёх тойтоп поэтому ргоіо: сего дѣл’ма павьлъ оучитъ Супр 409, 30; того дѣльма стеки • того плачи Супр 406, 1; чесо дѣльма тіѵос; ёѵехеѵ почему ргос: чсо дѣлма и почто Супр 493, 29.— Супр Зогр-лл.— Ср. дѣлга, за, ради; чесо дѣлмм ср. почьто; сего дѣльма ср. тѣмьже Дѣльникъ, -а м (2) ёруасгггіоюѵ мастер- ская (іііпа: въ доушьнѣѣмь си дѣлкинці 204
дѣл Хоульны ковааше на нь мысли Супр 392, 28; сице влждници вѣрьно таи въ доуши • дѣл’ннца (вм. -цѣ) молашти сь сльзамн Супр 392, 22 ДѢЛІА послелог с род. (29) [дѣлѣ Сав (4) Супр (1), дѣла Супр (1)] біа, харіѵ, бяёр, хата из-за, ради рго, кѵйіі: мене дѣла оскататъ имд мок Супр 325, 18 (мене ради Клоц Іа //)♦ сего дѣла, того дѣла біа тоѵто, тоі5тот> харіѵ поэтому ргоіо: сего дѣла горьнин * земьнок съпасеннк про- покѣдаикште поауж Супр 322, 7; того дѣлѣ • н протнвж нзнде народъ И 12, 18 Сав (сего ради Зогр Мар Ас).— Сав Супр.— Ср. дѣльл»а, за, ради; сего дѣла ср. тѣмьже дѣти, -ни ж мн. (59) лаібіа, лаібее, техѵа, ѵі]Ліоі, Ррёсрт), лрбуоѵоі дети сіёіі: не дѣіте дѣтні прнуодити къ мнѣ Мк 10, 14 Зогр Мар • перен.: дѣти • еда чьто сънѣдьио імате И 21, 5 Зогр Мар Ас ♦ дѣтемъ творити лаіболоіа плодить, родить детей ріосііі сіёіі: повелѣти тѣлесн поспѣхъ творити дѣтемь Супр 249, 25- — Зогр Мар Ас Сав Зогр-пал Евх Супр Хил.— Ср. дѣтиціь, отрокъ, отрочл, чадо дѣтищь, -а м (21) лаібіоѵ, лаіс; ребенок сіі’іс: и дѣтишть плачетъ и мати волитъ • накыкъшн овычакмъ крьмити дѣтишть Супр 31'2, 8 и 10.— Зогр Мар Евх Супр.— Ср. дѣти, отрокъ, ОТрОЧА, ЧАДО Дѣтогоувлгениіб, -иа с (1) греч. нет детоубийство пзтгсёпі бііёіе: присно въпадаж къ влжды • і прѣлкводѣаниѣ • въ развоіА • кь дѣтогоувлеинѣ Евх 68а 22-23 дѣтьскъ, -ъш прил. (6) яаібіхбб, та>ѵ лаібішѵ, тшѵ лаібсоѵ, ѵёос; детский, детей рой. (Ісізку, <1ёіі род.: Ѣдать отъ кроупнць дѣтьскъ Мк 7, 28 Зогр Мар; познати мл съткори таинж твоіж из дѣтъска въздраста Супр 31, 24-25 • малолетний пеёозрёіу: аціе лн естъ дѣтескъ • ж день да постит’ СА Евх 1046 2.~~ Супр 326, 4; 340, 21 ДѢТѢЛЬ, -и ж (20) 1. лра^іб; (довраа дѣтѣль ейеруесгіа; влагаа, довраа дѣтѣль аретц) дело, поступок зкиіек, сіп: вь дѣло съконьчаваикштА • повелѣнннмъ дѣтѣли Супр 463, 30; завышА довъпа (вм. доврыід) его дѣтѣлі Клоц 66 27; крѣпАшта въ влагыл дѣтѣли подвизѣуъ Супр 548, 13 2. ёѵёруеіа деятельность, действие рйзоЬепі, сіппозі: очнстн в’сд ны • дѣтѣлиис с(вА)тааго твоего д(оу)ха Евх 626 23-24-—Евх Клоц Супр.— Ср. довродѣаинк, дѣланнк, дѣло, дѣаннк дѣѣнью Евх 7а 11 см. подааннк д ѣ ѣ ш и Супр. см. дѣкши ДѣіЛНИЮ, -на с (18) 1. яра^іб, ёруоѵ, ярауца дело, поступок ккіііек, сіп: да избавленъ вждетъ • отъселѣ в’сего нечиста • ДЖБ Д въкоушеннѣ и дѣѣниѣ Евх 22а 21-22; довраа во дѣѣниѣ троудомь съннскаіжтъ са Евх 87а 4 2. ёруасгіа, цеОобіа деятельность, действие рйзоЬепі, сіппокі: въпадъшннмъ гадомъ вь не • дѣѣннемь непрнѣзниномь • отъженн отъ равъ твонуъ Евх 20а 8.— Евх Клоц Супр Хил.— Ср. дѣланнк, дѣло, дѣтѣль ДѢіЛТИ, дѣіж, дѣкши несов. (76) 1. дѣа- тн, д ѣ а т и са ёѵеруеіѵ, уіуѵесгваі действо- вать рйзоЬіё: итрадн и силою с(вл)тааго твоего д(оу)х4 • да не възможетъ дѣѣти на нь Евх 806 14-15; силы дѣіжтъ са о немь Мт 14, 2 Зогр Мар; и вьсѣчьскы са дѣашА прнсъвъкоупитн А Х0ТАШТ6 • къ... вѣрѣ Супр 201, 25 2. дѣатн чьто лраааеіѵ, лоіеіѵ, ёѵбеіхѵйѵаі делать, совершать сіёіаѣ, копаі, сіпіё: чьто дѣета отрѣшаіжшта жрѣвьць Мк 11, 5 Зогр, дѣата Мар; вь миръ съдравие оустрон и * в’сіж правъдж дѣіжфа * по за- повѣдемъ твоимъ Евх 18а 18-19; въчера (п)лъТьскаа * а дьнесь господьскаа дѢіа • (в)ъчера • ч (ловѣчь)скаа • а дьнесь в(о)ж(ь)- ствьндд дѣетъ Клоц 13а 21-22; дѢа (...авьа- ктъ) Супр 449, 23-25 □ влждъ, лювы дѣатн см. влждъ, лювы; коупліж дѣатн см. коупла; молитвж дѣати см. молитва; мольвы дѣатн см. мольва; пакости дѣати см. пакость; прѣлквы дѣатн см. прѣлквы □ дѣати са ёяіяекеісгОаі со- стояться копаі зе: дъвѣ жрътвѣ • въ тъ вечеръ дѣашете са Клоц 136 11 (даашете са Супр 450, 19) □ милъ са дѣатн см. милъ 3. не дѣати кого с инф. асріёѵаі не мешать кому-л., оставить кого-л. пеЬгапіТ пёкоти, песЬаІ пёкоіго; не дѣіте дѣтиі при- ХОдитн къ мнѣ Мк 10, 14 Зогр Мар; не дѣі еы> И 12, 7 Зогр Мар, не дѣите Ас Сав.— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Служ Евх Клоц Супр Хил Рыл.— Ср. дѣвствовати, дѣлати, творити ДѢЮШИ частица (18) [дѣѣшн Супр (15), деши Супр (1), дѣТ Супр (1)] ці), цт) уар, ара разве (не) гда (пе), сог (пе): дѣѣшн отьринж люди своа господь Супр 347, 9; дѣі (1) ли о ратьннцѣуъ кдннѣуъ рече Супр 438, 23.— Супр.— Ср. еда, волк оуво, лн ДЖЕИКі, -на с собир. (2) бёѵбра деревья зігошоѵГ, зіготу: присно зеленыимъ джвнкмъ веселАшта са Супр 429, 28.— Супр 301, 14-15.— Ср. дрѣво ДЖБРЛВЛ, -ы ж (5 [джвро- Син (3), довро- Син (1)] брѵцбе роща, дубрава, дуб- рова Ьа), Іізіпаіу Іез: ѣко огнь Т попалѣетъ джвровъі Пс 82, 15 Син.— Пс 28, 9; 73, 5; 131, 6 Син; Евх 556 12.— Ср. лѣсъ, лжгъ ДЖЕРЛВЫГЬ, -ыи прил. (2) [джвро- Син (1)] тог; брѵцоѵ десной Іезпі, Ьа)пі: мт 205
Д*б сжтъ въсі звѣрі джврдвъни Пс 49, 10 Син.— Пс 95, 12 Син.— Ср. лжжьнъ д л> в р о в д Пс 28, 9; 73, 5; 82, 15 Син см. джврава джвровьнъ 77с 95, 12 Син см. джврдвьиъ ДЖБЪ, -д м (14) 1. бёѵброѵ, сртітбѵ, РХаатос; дерево зСгот: въ грддѣ ии смокъі вждетъ • ии джвъ иикакъже Супр 301, 12 2. 8(>ѵс, дуб ЛіЬ: вл(а)г(осло)вивъи • жрътвж дврдмліж • подъ джвомь мамьвриискъіліь Евх 156 5.— Супр 8, 5; 18, 10; 18, 16-17; 228, 13; 300, 27-28; 301, 3; 343, 4; 347, 29; 353, 30; 354, 5; 385, 23; 399, 26,—Ср. дрѣво ДЖТИ, дъліж, дъмеши несов. (2) 1. греч. нет дуть Соиі, Гоикаі: въстдгаше напрасно вѣс’... дълѵы на лице кго • и плюа ид нь Супр 554, 8 2. д жти сл б-ухойсгОаівздуватьсяпасіоиѵаі зе: жтровд дьлѵѢше са • и младеништк жтрь движааше са Супр 239, 27-28.— Ср. надъімд- ти СА е ё цифра глаг. и кир. (>200) 1. глаг. Р', 8', 6 2. кир. е', лёѵте 5.— Мар Ас Сав Унд Син Киев Евх Супр,— Ср. пать; шесть евЛНГвЛИНСКЪ, -ъіи прил. (4) [еудг’гел Супр (1), еудггел- Супр (3)] ейаууекіхбі; евангельский, евангелия род. еѵапдеіпі, еѵапнеііа род.-, куаг’гЕлииско во писаньи Супр 545, 27.- Супр 312, 17; 385, 1; 390, 19-20.— Ср. еваигельскъ евлнгелиеть, -а м (30) [евди^еліст- Клоц (1), еванѣлист- Клоц (4), ева(ѣ)ст- Ас (1), ева(г)лист- Сав (2), евѣлист- Ас (2) Евх (1), евѣлист- Ас (1), евѣлст- Ас (2), ев(ѣ)ліст- Ас (1), ев(г)ліст- Сав (1), евѣст- Служ (1), ев(ѣ)ст- Ас (2), еуаггелист- Супр (12)] енаууеХістттіб, ейаууекі^бцеѵоб (!) евангелист еѵап^еіізіа: кон(ь)ча с(а) лоук(а) Ев(аи)ѣ(е)лістъ • и иачат(ъ) са марко ев(ди)ѣ(е)лість Ас 746а 3-5.— Ас Сав Служ Евх Клоц Супр евЛНГеЛИІА, -иіа ж (4) [еудггел- Супр (3), еудгел- Супр (1)] ейаууёкюѵ евангелие еѵапдеііит: слово • отъ тлъковдниід еудггелиА • гаже отъ матова о десати дѣвицъ Супр 368, 23.— Супр 318, 28; 430, 7; 547, 5.— Ср. евднгелик еВАНГеЛИІв, -ига с (>500) [еваиглие Ен, еваиѣлие Мар, еваи(ѣ)лье Евх, евдѣелие Зогр, евдиьѣелие Мар, евдиьѣлие Мар, екаѣлне Зогр Евх, ева(ѣ)лие Боян, ева(г)лиЕ Сав, евдггелие Ас, ева(ѣ) Ас Охр Боян Евх, 206 ева(г) Сав Ен, ев(Ё)а Сав, ейд Ас, евнъ(ѣ)лне Мар, евнѢлие Мар Ас, евнѣлье Клоц, евкглне Ен, евѣлие Зогр Ас Евх, ев(г)лке Сав, евге(л) Унд, ев(Р)л Сав, ев(ѣ) Ас, е(к) Ас, ев.. Боян, еуаггелик Супр] еѵаууёЛіоѵ 1. бла- гая весть ЫаЬа, (ІоЬга хѵёзі: приде и(соу)с(ъ) въ галилевк • проповѣдай» ева(и)ѣ(е)лне • ц(ѣса)р(ь)с(тв)ігѣ к(о)жнѣ Мк 1, 14 Зогр Мар 2. евангелие еѵапдеііит: ев(ак)ѣ(елие) от(ъ) лоук(ъі) Ас 1416 11.— Зогр Мар Ас Сав Охр Унд Боян Ен Евх Клоц Супр.— Ср. влдговѣціеиик евЛНГеЛЬ, -ли м имя (1) ЕѵаууеХо? Евангелий Еѵапдеіиз: с(ва)тънх(ъ) м(ж)- ч(еии)къ еоустата полѵкарпа • и еоуваКѢ (!) • и инѣуъ Ас 1506 2 евлнгельскъ, -ъіи прил. (5) [еваіЛскч Клоц (1), еванѣлскъ Клоц (1), еуаггельскъ Супр (3)] еѵаууекіхбб, тйѵ ау-уёкшѵ (!), а'ууекіхбс; (!) евангельский, евангелия род. еѵап^еіпі, еѵап^еііа род.: Г(ѵо)аина архне- пискоупа костаитиига града злдтооустдго • отъ съказаиига еуаггельскдаго • кже отъ матАел Супр 439, 16.— Клоц 1а 28; 16 5; Супр 312, 27; 533, 13-14.— Ср. евангелиискъ евгении, -ии и евгенъ, а м имя (3) [евѣеиъ Ас (1), еугеиии Супр (1), еугеньн Супр (1)] Еіэуёѵюс; Евгений Еѵхеп: с(вд)тъ- иу(ъ) м(ж)ч(ени)къ • евстратіа... евѣена < мьрдара Ас 1296 17.— Супр 538, 15; 538, 22 еВДОКСИИ, -ига м имя (1) Еѵббіцос; Евдоксий Еисіохшз: с(ва)тдаго лл(ж)ч(екк)- ка евдоксіа • харитоиа Ас 1156а 2 еВбРОВЪ прил. к мужскому имени Евер (2) той ”Е(Зее Евера род. НеЬегйѵ: с(ъі)нъ съі ѣко мьиилѵь вѣ • іосифовъ... фалекокъ • Еверовъ • салань Л 3, 35 Зогр Мар евѣеиъ Ас 1296 17 см. евгеиии 6ВЛЛМПИИ, -ига м имя (1) ХараХацяі]$ (!) Евлампий Еиіатріиз: с(ва)тддго евлам- піа и инѣуъ Ас 120а 22 евпрдкснга Ас 1506 30 см. евъпраксиа вВРеИ, -еа м (8) 'ЕЗраіое еврей НеЬге), ХіеІ: къ еврешлѵь послаиие Ен 5а 11. — Ен 6а 5; 8а 8; 86 1; 236 15; 25а 12; 286 12; 336 6.— Ср. жидовииъ, июдѣи евреискъ, еврѣискъ, -ъіи прил. (7) [-реи- Мар (1) Ас (1) Супр (1), иеврѣн- Евх (1)] ёРраіхбе, тйѵ ’ЕРваісоѵ, 6 ёі; ’іоебаішѵ еврейский ЬеЬге]зку, гісіоѵзку: свовождек отъ равотъі фараоушА • мосѣемь родъ некрѣ- покъ Евх 56 5-6.— Л 23, 38 Зогр Мар Ас; Евх 16а 7-8; Клоц 136 6; Супр 450, 14 — Ср. нюдѣискъ евреиск-ы, еВРѣИСКЪІ нареч. (19) [-реи- Зогр (1) Мар (2) Ас (5) Сав (4) Боян (3), -рѣй- Зогр (2) Мар (2)] ёрраісггі по-ев-
евс рейски ЬеЬгез'зку: вѣ нап’сано евреіскы і грьчьскъі • латнньскы И 19, 20 Зогр Мар Ас Сав Боян.— Зогр Мао Ас Сав Боян 6ВС6ВИИ, -иіа м имя (1) ЕбоёРіое Ев- севий ЕизеЬіиз: па(лѵь)т(ь) с(ва)т(ы)мъ іже на строумнцн • тімотеоу теодороу евсевию к дроужннѣ их Ас 1526 1 бВСвСНТЪ (!), -а м имя (1) Аг>Вёѵтюе Авксентий Аихепііив: мѣ(сл)ца дек(Авра) Йс(ва)тъих(ъ) м(ж)ч(енн)къ • евстратіа • евсеснта • евКена Ас 1296 17 евстатии Ас 1206 16; Ен 35а 15 см. евьстатни 6ВСТРЛТИИ, -ка м имя (1) Еіэотратюі; Евстратий Еизігаііив: с (ва)тънх(ъ) м(ж)- ч(енн)къ • евстратіа • евсеснта • евѣена • мьрдара • и ореста Ас 1296 16 6ВТЛИ, -аіа м имя (1) ’ІесрОае Евтей Іерйіе: постигнетъ во ма (по)вѣстн дѣжціа літа... «> вараацѣ же и и>... евтаи Евр 11, 32 Ен бВТѴХЪ, -а м имя (2) [авьтоухъ Сав (1)] Еіпйхіоі; Евтихий Еиіусйіиз: па(мл)т(ь) с(вл)та(а)г(о) о(ть)ца наш(его) евтуха арх(ке)п(искоу)па ц(ѣса)рнград(ѣ) Ас 1456 20; Сав 151а 17 бВЪГЛ, -ъі ж имя (15) [еуа Супр (3), еі(та Супр (9), куга Супр (1), кгда (!) Супр (1)] Еѵа Ева Еуа: радоун са оврадованаіа • да азъ помнлоуіж еуж озъловькнжіж Супр 248, 16,- Евх 2а 5; Супр 9, 10; 9, 13; 248, 25-26; 457, 19; 459, 27; 463, 2; 469, 26-27; 471, 3; 482, 16 (2); 482, 23; 489, 9; 489, 14 6ВЫІРЛКСИІА, -иіа ж имя (2) [евпракс- Ас (1)] ЕѵяраВіа Евпраксия Еиргахіа: с(ва)тъніа евпраксніА Ас 1506 30.— Евх 93а 3 евъстатин Ен 356 3 см. евьстатни бВЬСТЛТИИ, -ніа м имя (5) [евст- Ас (1) Ен(1), еоустатъ Ас (1), евъст- Ен (1)] Етіата- §іоб Евстахий Еизіасйіиз: с(ва)тънхъ м(ж)ч(ени)къ евстатіа и жены его Ас 1206 16,- Ас 1506 1; Сав 1356 2; Ен 35а 15; 356 3 егда см. кгда егепьть, -а м город (1) (ошибка) ГёО (!) Гет СеіЬ: егда іасіа і іноплеменьніці въ егепьтѣ (! вм. гетѣ) Пс 55, 1 Син егнп-, егоуп-, егюп- см. егѵп- 6ГКРЛТИИ, -иіа м имя (1) ’Еухратіое Енкратий Епсгаііив: родителю вывъ • егкра- тни • и еуфнмнА • тако нарнцакмома Супр 218, 18 егѵпетъ Ас см. егѵпьтъ бГѴПЬТЬ, -а м страна (38) [еѣѵпетъ Ас, егѵпетъ Ас, еѣѵптъ Ас Клоц, егѵптъ Ас, егуптъ Син, егуптъ Сав Син Супр, епптъ Син, егуп’тъ Супр, егпутъ Син, еѣюптъ едл в Евх Клоц, еѣоуптъ Боян, еѣоупътъ Боян, еѣоупетъ Боян, егоуптъ Син, егоупьтъ Син, егоуптъ Син Супр] Аіуѵлтое Египет Е^урі: се анѣ(е)лъ г(осподь)нъ въ сьнѣ ѣви са иосифоу въ еѣѵптѣ Мт 2, 19 Ас Сав Боян (0 Зогр Мар).— Ас Сав Боян Син Евх Клоц Супр еГѴПЬТЬОКЪ, -ъін прил. к егѵпьтъ (10) [егупь- Син (1), егуптьскъ Супр (2), егуптъскъ Супр (1), егуп’тьскъ Супр (1), егоупь- Син (2), егоупет- Син (1), егоупот- Син (1), ..пътъскъ Ен (1)] тре Аіубятоті, аіутіятіахбе, та>ѵ Аіуиягісоѵ египетский ейурівку: въ землТ егоупетьстѣ на поли танеосѣ Пс 77, 12 Син ф кгѵпьтьска страна Аіуѵятоб Египет Едурі: гонению же оуво належАштоу на крьстн- іан’ы зѣло егуптьстѣ странѣ зѣло лѵчтжштн са Супр 145, 7. Ен 76 13; Пс 77, 51 Син; 80, 6 Син; 80, 11 Син; 134, 8 Син; Супр 145, 5; 172, 28-29; 435, 19 егѵпьтѣнинъ, -ннна м (1) Аіуйятіое египтянин Ейурі’ап: і нзвѣгъ съмръті • іжже гоувітель наведе на еѣюптѣні вьса Клоц 66 36 егѵпьтѣныни, -ніа ж (2) [егоуптѣнынн Супр (2)] Аіуѵятіа египтянка Е^урЕапка: не весѣдовааше лн сими словесъі къ егоуптѣ- нынн і'шснфъ Супр 366, 2.— Супр 365, 17-18 6ДЛ частица и союз (>200) [кда Сав (1) Супр (26), е (!) Син (1)] I. частица 1. вопро- сительная (в прямом и косвенном вопросе) ці), рі)ті, рряоте, еі, ара; (еда како ррлоте, ррлоѵ, ісгсоб) разве, ли сог (рак), гёіаіі: аціе р'ыв'ы проситъ • еда змыж подастъ емоу Мт 7,10 Мар (лн Зогр)-, еда приходитъ свѣтиль- никъ • да подъ спадомъ положенъ вждетъ Мк 4, 21 Мар (егда Зогр); помъішлѣіжштемъ всѣмъ • въ сръдьцнхъ своіхъ • о іоан’нѣ еда тъ есть х(ристос)ъ Л 3, 15 Зогр Мар Ас Сав; еда ты отъ галилеіА еси И 7, 52 Зогр Мар Ас Сав; съвръши во са г(лаго)лъ г(ос- под)а н(соу)са • кда сынъ чловѣчьскыи оврАштетъ вѣрж на земн Супр 135, 10 (ли Л 18, 8 Зогр Мар); кда како и по правьдѣ кже страждетъ Супр 436, 14 2. еда когда желательная рряоте пусть не кёг пе: еда когъда порадоуіжтъ мн сіа вразн моі Пс 37, 17 Син; Евх 766 1 6 • еда коли греч. нет пусть не кёг пе: оу горе мнѣ еда коли г(оспод)ь • меие грѣшьнааго и оувогааго въстАжетъ • о скръви сихъ прншед’шннхъ къ мнѣ Супр 568, 12 II. союз 1. целевой еда, еда како, еда когда, еда коли рі) яоте чтобы не аЬу (зпаё!) пе: раки же рѣшл емоу • хоште- шн лн оуво да шьдъше ісплѣвемъ іа • онъ же рече ни • еда въстръгаіжште плѣвелъ • въстръгнете коупъно съ нимь і пьшеннцж 207
еде Мт 13, 29 Зогр Мар, еда кдко Ас Унд; егдд възъванъ кждешн нд вракъ • не сади нд прѣдь- ннмь мѣстѣ • едд къто чьстьнѣн теве вж- детъ • зъванъіуъ Л 14, 8 Зогр Мар Ас Сав; егдд творншн овѣдъ • лн вечерю • не зови дроугъ твоіхъ... еда коли і ти такожде въздаа- нье Л 14, 12 Зогр Мар; просвѣті очі моі едд когда оусънж во съмръті Пс 12, 4 Син; Евх 74а 1; на ржкауъ возъмжть ты» • еда когда прѣтъкнешн о камень ногж твою Пс 90, 12 Син (да не Мт 4, 6 Ас, да не когда Зогр Сав, 0 Мар) 2. изъяснительный (при глаго лах со значением «бояться» и т. п.) рі) чтобы не аЬу («пай) пе: воимъ са едд въскорѣ ндчьнж искати теве Супр 16, 18; блюди оуво • едд свѣтъ іже (естъ) вь тевѣ • тьма есть Л 11, 35 Зогр Мар; влюдѣте едд къто въі естъ крддоводАи прѣліждростню и тырею лестню Хил 2аа 5 (Кол 2, 8) • е д а кдко, едд когдд, едд коли ці] яоте, ртіясо^ чтобы не аЬу (эпасі) пе: вьнемлѣте же севѣ • едд когдд отагъчдютъ сръдьцд ваша • овѣда- ньемь і пьѣньствомь Л 21, 34 Зогр Мар Ас Сав; вою са • кда како ве сѣмене дѣтиштоу овадитель вждж Супр 240, 17; воа са • кда колн отъ многааго к неи попеченьа • весьмрьть- нжю волѣзнь нанесетъ Супр 516, 23 3. услов- ный (?) еі если (?) )е5І1іге (?): еда не можетъ прѣнти отъ мне чаша си • аціе не въкоушю еы> • да вждетъ волѣ твоѣ Евх 47а 17 (аште Мт 26, 42 Зогр Мар Ас Сав).— Зогр Мар Ас Сав Унд Ен Син Евх Супр Хил едемьокъ прил. к названию племени Эдом (1) тпе 'Ебсбр едомский ееіетэку: по- мынн г(оспод)і с(ъі)ны едемьскы Пс 136, 7 Син е д е р ъ Л 7, 2 и 7, 36 Ас см. етеръ е д и н - см. кднн- езеКИІА, -иіа м имя (5) [иез- Ас (2) Сав (2)] ’Е^ехісо; Езекия ЕгесЬіаэ: ахазь же роді иезекію • иезекіѣ же роді манасию Мт 1, 9-10 Ас Сав (0 Зогр Мар).— Супр 238, 23 еи частица (76) ѵаі да, же, конечно апо, га)іэіё, оѵэет: г(лаго)ла імъ н(соу)с(ъ) • разоумѣете ли всѣ сн • г(лаго)лашА емоу еі г(оспод)н Мт 13, 51 Зогр Мар Ас Сав; ен вл(адъі)ко призьрн на ны • і на с(ва)ты Храмъ сь Евх 63а 2.— Зогр Мар Ас Сав Боян Евх Клоц Супр.— Ср. аминь, правь еѣоуп-, е ѣ ю п -, еѣуп - см. егѵп- екдтеринл, -ы ж имя (1) Аіхатеріѵт) Екатерина Каіегіпа: мѣ(сА)ца ноы>в(ра) не • с(ва)тъиы> м(ж)ч(енн)ЦА екаткринъі Ас 1276 8 бКЪДИКИИ, -на м имя (1) ’Ехбіхюе Екдикий Ессіісіиэ: а се имъ имена... сеурнанъ • ек’дикіи акакни • ііѵанъ Супр 69, 10 208 ели 6ЛДЪ, -а м имя (1) 'ЕХХабюс Елладий Неііасііиз: мѢ(са)цд еноу(а)ра э • страс(ть) с(ва)тоую м(ж)ч (ени)коу теофида дидкокд • п елдд Ас 141а 11 6Л6НА, -ъі ж имя (1) ’ЕХёѵг) Елена Неіепа: мѢ(са)цд мд(и)ѣ на пд(ма)т(ь) с(вА)тоу- моу... констдтиноу ц(ѣса)рю • и м(а)т(е)ре его еленън Ас 1466 7 елеФНЪ м нескл. гора (4) ёХаісоѵ, тйѵ ёХаійѵ гора Елеонская Оііѵеізка йога: і ьыстъ Ѣко прнвліжн са • въ витъфагиі* • і витанню • къ горѣ ндрицдемѣі елеоиъ Л 19, 29 Зогр Мар.— Л 21, 37 Зогр Мар елеФНЬОКЪ, -ъіи прил. к елеоиъ (24) [елион- Сав (2)] тйѵ ёХаісоѵ елеонский оііѵоѵу: ізидоша въ горж елеоньскжю Мт 26, 30 Зогр Мар Ас Сав,— Зогр Мар Ас Сав Евх елеѴОИИ, -иа м имя (1) ’ЕХейаіоі; Елев- сий Еіеиэіиэ: отъ ариевъі же и мдкедойд страиъі • елеуси маркианъ... и промни Супр 201, 16 ели, елои нескл. (арам. или др.-евр.) (12) [ели Зогр (2), еллі Ас (2), елои Зогр (2), еліѵі Мар (4), или Сав (2)] т)ХІ, ёХсоІ боже мой тй] Ъоіе: ели • ели лем’ма завах’тдии • еже естъ в(о)же в(о)же мои въскжж мл остави Мт 27, 46 Зогр Мар Ас Сав. — Мк 15, 34 Зогр (2) Мар (2) елиазаръ Мт 1,15 Сав (2) см. елиизоръ 6ЛН АКИ АХОВЪ, еЛИІАКИЛЛОВЪ прил. к едиакнмъ (2) [-на- Мар (1), -иѣ- Зогр (1)[ тоѵ ’ЕХіахір Елиакимов Еііакішйѵ: с(ъ)нг съі... елнѣкимовъ Л 3, 30 Зогр Мар ели АКИЛЛЪ, а м имя (4) [али- Сав (2)] ’ЕХіахі'ц Елиаким Еііакіт; авіоудъ же роді елиакіма • елнакимь же роді азара Мт 1, 13 Ас Сав (0 Зогр Мар) единъ, еллинъ, -а м (15) [единъ Зогр (1) Ас (1) Супр (8), еллинъ Зогр (1) Мар (1), клинъ Супр (2), ельлинъ Мар (1)] "ЕХХцѵ грек, эллин Кек: еда въ расѣаиие елииъско хоштетг нти • і оучитн ельлннъі И 7, 35 Мар Зогр.— И 12, 20 Зогр Мар Ас; Супр 101, 27; 109, 1; 125, 29; 126, 12; 221, 10; 438, 20; 537, 17; 538, 3; 538, 22; 569, 4.— Ср. елниьнъ, грьцн елинъіни, -ны» ж (1) 'ЕХХрѵіе гречанка, эллинка Кекупё: госпожда же селоу томоу ели- нъіни кѣаше Супр 18, 5 еЛИНЬНЪ, -а м (1) ”ЕХХт)ѵ грек, эллин Кек: дГ о пришедъшиихъ елиньнѣхъ Мар 133а 16.— Ср. единъ, грьцн еЛИНЬСКЪ, -ъіи прил. к единъ (9) еХХцѵі- хбс;, тйѵ 'ЕХХтіѵшѵ греческий, эллинский гескѵ: вѣ же і напсанье нап’сано надъйнмь • кънигами елннъскамн • і римьскамк Л 23, 33 Зогр Мар Ас Сав.— И 7, 35 Мар; Супр 105,
ели 21; 357, 18; 535, 9; 569, І.— Ср. грьчьскъ елиокьскъ Мт 21, 1 Сав; Мт 26, 30 Сав см. елеонкскъ бЛИСАВбТЬ, -и ж имя (34) [-вьть Зогр (6), -кетъ Мар (1), -ве,о>ь Ас (7) Сав (4) Супр (2), -кел Ас (1)] ’ЕХісгаРет Елизавета АІгЬёІа: іжека твоѣ елнсавьть • родитъ с(ъі)нъ тевѣ • і нареченіи іліа емоу соаи’нъ Л 1, 13 Зогр Мар Ас.—Зогр Мар Ас Сав Супр елнсавеАк Ас Сав Супр см. Елнсаветь елнсавьт ь Зогр см. Елнсаветь 6ЛИС6И, елисѣи, -іа м имя (7) [-сен Мар (1) Ас (1) Сав (1) Супр (1), -сѣй Евх (2), клисеи Супр (1), иелисеи Ас (1)] ’ЕХісгсгсц- 05 Елисей Еіізеиз: і мъиоэн кѣахж прокаженн к(ъ) (издран)лн при елнсеи пророцѣ Л 4, 27 Мар Ас Сав (0 Зогр).— Ас 1466 21; Евх 66 10; 206 18; Супр 283, 25 СЛИСПОНТЪ, -а м пролив (2) 'ЕХХтісглоѵ- тос Геллеспонт, Дарданеллы Неііезропі, Оагхіапеіу: да на пжтн елнспонта иджште отъсккжтт, главѣ кю Супр 114, 15.— Супр 111, 13 СЛИСПОНТЬСКЪ, -ъін прил. к елиспонтъ (3) [елиспокъскъ Супр (1)[ б леуі 'ЕХХтісглоѵ- таѵ геллеспонтский Ьеііезропізку: къ елис- понтъскоуоулюу островоу Супр 116, 30.— Супр 201, 20-21; 538, 8-9 елиспонъскъ Супр 538, 8-9 см. елнс- поктьскъ ели оу да Мт 1, 14 Сав см. елиоудъ СЛИОуДЪ, -а м имя (4) [-суда Сав (1)] ’ЕХюѵб Елиуд ЕІіиЗ: ауінъ же роді елиоуда • еліоудъ же роді еліезора Мт 1, 14-15 Ас Сав (0 Зогр Мар) бЛИІбЗОРЪ, -а м имя (4) [-азаръ Сав (2)] ’ЕХеа^ар Елиазар ЕІеа/.аг: еліоудъ же роді еліезора • еліезоръ же роді маттана Мт 1, 15 Ас Сав (0 Зогр Мар) елл- см. также ел- слмодановъ прил. к мужскому имени Елмодам (2) [аллл- Мар (1)] той ’ЕХцобац Елмодамов Еітойагпйѵ: с(ъі)нъ съі... елмо- данокъ Л 3, 27 Зогр, алмодановъ Мар е л о и см. ели 6ЛПИДИИ, -иіа м имя (2) ’Екяібюб Ел- пидий Еірісііиз: еугении • ага>е>одор’ • ел’пн- днн • прѣподовннн еп(искоу)пи Супр 538, 16,- Супр 538, 23 еліликъ И 7, 35 Мар см. единъ бМАНОуИЛЬ, -ліа м имя (3) [еима- Ас (1), емъмакоуилъ Боян (1)] ’Еццаѵотнік Эм- мануил Еттапиеі: и нарекжтъ има емоу еи- макоуиль Мт 1, 23 Ас Сав Боян (0 Зогр Мар) бЛШІЪ, -а м имя (1) Аіцаѵ Еман Етап: слово разоумьно еманоу і(здра)нлитѣніноу Пс 87, 1 Син епл в в АЛА Оу СЪ нескл. селение (4) [-сь Зогр (1), ем’м- Супр (1)] ’Еццаойб Эммаус Етаигу: і се дъва отъ нихъ вѣете іджшта въ тъжде днк . въ вьсь отъстоіаштжіж • стадиі шесть деслтъ отъ і(ероуса)л(н)ма • еіже іма емаоусь Л 24, 13 Зогр Мар Ас.— Супр 471, 19-20 е м’м а оу с ъ Супр 471, 19-20 см. емаоусъ емъман оу илъ Мт 1, 23 Боян см. ема- ноу иль ©НКвНИІА, -нн с мн. (1) та ёухаіѵіа праздник восстановления иерусалимского храма зіаѵпозі оЬпоѵепі )егига1ёт8кёЬо сЬгати: быша же тъгда енкеннѣ въ ер(оу)- с(а)л(и)м(ѣ)хъ И 10, 22 Мар (свлш(те)- ниѣ Зогр Ас (2).— Ср, осваціеник, сваціе- ннк енманоунль Мт 1, 23 Ас см. еманоунль еннонъ И 3, 23 Мар см. енънонъ ©НОЗДРОИНЪ, -а м (1) (о ёѵ ’Оароі)ѵт]) житель Осроина (области) Озігоіпап: и слы- шали ксте • серпа • саврантъскоуоум племени кнАза поставькна • великомъ родомъ • въ еноздроинѣхъ • и междоурѣчнн область дръ- жавъ Супр 566, 21 ©НОСОВЪ прил. к мужскому имени Енос (2) той ’Еѵсое Еносов Епозйѵ: с(ы)нъ сы... сносовъ Л 3, 38 Зогр Мар ©НОХОВЪ прил. к енохъ (2) той ’Еѵсох Енохов ЕпосЬйѵ: с(ъі)нъ съі... еноховъ Л 3, 37 Зогр Мар ©НОХЪ, -а м имя (1) ’Еѵсох Енох ЕпосЬ: ты во осватн овразъ отрока свокго заклана ве зъловъі авела • н оуправн на высотж • възвода въгодьннка свокго енсѵха Супр 232, 10 ©НОуАРЬ, ©НЬВАРЬ, -ріа м (18) [еньварь Сав (1), еноурь Боян (1), еноуарк Евх (1), енуаръ Супр (1), еноу(р) Ас (11), ено(р) Ас (1), ен(р) Ас (2)] ’Іаѵоиаріос; январь Іесіеп: мѣ(сА)ца ен(оуа)р(ѣ) Йд с(вл)тааг(о) о(ть)ца наш(б)го • глігора Ас 141а 26.— Ас Сав Боян Евх Супр е и оу р ь Ас Боян см. Еноуарь ©НЪНОНЪ, -а м город (2) [еннон- Мар (1)] А’іѵсоѵ Енон Епоп: вѣ же ноакъ кръстл вь еннонѢ И 3, 23 Мар Ас (0 Зогр) Еньварь Сав 144а 9 см. еноуарь еньдиктъ Сав 1226 1-2 см. ннъднктъ енуаръ Супр 279, 2 см. еноуарь Епантнмъ Сав 1256 4 см. антнмъ ©ПАРХЪ, а м (2) іяяархое (!) наместник области шібіосіггііеі ргоѵіпсіе: рече епархъ <е>ешфнлъ Супр 137, 4-—Супр 136, 25 ©ПАРЫПЬСКЪ, -ын прил. (1) той луётоуо^ наместнический тізіосіггііеізку: и дръжл- штоу тъгда епар’шъскын санъ • приведенъ же выстъ людьми на епнскоупьство Супр 202, 16 209
6П6 епендитъ И 21, 7 Мар Ас см. епень- днтъ епеНЬДИТЪ, -а м (4) [-н’ди- Зогр (1), -иди- Мар (1) Ас (1)] ёлеѵ&бгг)<; одежда обёѵ: епен’днтомь прѣпоѣса сл И 21, 7 Зогр Мар Ас Сав е п и с к о п- см. епнскоуп- епИСКОуПИІА, -ніа ж (2) ёлюхолц епис- копство Ьізкпрзіѵі, Ьіікирзку йгасі: м сътвори въ епнскоупнн деслть лѣтъ Супр 302, 14.— Супр 281, 19-20.— Ср. епнскоупьство епискоупль прил. (1) тоѵ ёяюхблон епископский Ьінкпрзку: отънелнже нзндохъ из града епискоупыа Супр 233, 15-16.— Ср. епнскоупьскъ, пнскоуплк епйскоупъ, -ал(>100) [-копъ Сав Супр, еппъ Ас Супр, епспъ Евх, епн(с)п Евх, епскпъ Ас Ен Евх, епскоуп Ен, епГскпъ Ен] ёяіохолое епископ Ьізкпр: мѢ(са)цд ав- гос(та) йд • с(ва)тдго ап(осто)ла тіта еп(иско)па Ас 152а 21’, по трехъ же дьнехъ гавишл са епнскоупоу града того • нменемь петр# Супр 81, 2.— Ас Сав Ен Евх Супр Рыл.— Ср. пнскоупъ епиокоупьскъ, -ъіи прил. (4) ТТ|б ёяі- охоягіб, ои^хуяліополос, (!) епископский Ызкирзку: прѣкмлетд по рлдоу епнскоупъскъіи отелъ Супр 187, 22-23 ♦ епнскоупьс къі и съ воръ сгбѵобос; синод, собрание еписко- пов зупосі, Ьізкпрзкё зйготагсіёпі: цѣсарь съворъ епнскоупъскыи сътвори Супр 201, 2.— Супр 202, 29; 293, 23-24.— Ср. епискоупль, пнскоупль еПИСКОуПЬСТВО, -а с (6) [епнпъс- Син (1), епнскпъство Служ (1)] ёяюхолі), ёлі- ахолеіоѵ, архіершсгоѵг) епископство Ьізкпр- 8кѵі, Ьізкпрзку йгасі: влсдж днье его малі • и епи(скоу)пъство его прѣімі инъ Пс 108, 8 Син; въ епискоупьствѣ акъі въ манастырн троуждаа- ше сл Супр 280, 1,8 9 собир. епископы Ьізкпроѵё: помани г(оспод)і (в’)се епнск(оу)- пъство Служ 36 19.— Супр 202, 17; 280, 16; 280, 18; 295, 6.— Ср. епнскоупніа еПИТИЛЛИІЛ, -иы» ж (1) (епитнмикіж ёлітіцсоѵ) епитимья сігкеѵш кгезк, рокапі: того пооуштааше • ово наказаннк.иъ ово епи- тнмніж Супр 188, 17 еПИФЛНИИ, -ніа м имя (3) ’Еяісраѵюе Епифаний ЕрИапіпз: мѣ(сл)ца маѣ с(ва)- та(а)г(о) о(ть)ца наш(е)го епнфанна Ас 1466 3.— Клоц 12а 32; Супр 447, 28.— Ср. епнфднъ еПИФДНИІЛ, -ннн с мн. (2) [ефи- Сав (2)] та Оеосраѵеіа Богоявление 2)еѵепі Рапё (церковный праздник)'. навечерне с(ва)тъіхъ ефифанні Сав 146а 14.— Сав 1476 14.— Ср. авлкннк, вогоавлкннк, просвѣціеник 210 вРЪ еПИФДНЪ, -л м имя (2) [ефи- Ас (1)] ’Елісраѵюе Епифаний ЕріГапіиз: с(вА)тоу» о(ть)цю наш(е)ю арх(не)п(иско)поу ц(ѣса)- рѣгр(а)да ефнфана нминънАс 152а 23.— Сав 1516 20.— Ср. епифанни бРЛЗМЪ, -а м имя (1) "Ецасціос Еразм Егазтпв: мѣ(сл)ца июн(ѣ) в... с(вл)тдг« еразма еп(нско)па Ас 1466 12 еРЛКЛЬ, -ліа м имя (1) 'НрахХті<; Геракл Нёгакіёз, Негкиіез: оунои са величьстко богъ и велнкааго аполона довыаго • и ерлкли кже вьсѣхъ ц(ѣса)ръ • и дніа Супр 115, 7-8,— Ср. нраклъ крдднъ Мк 1, 9 Ас 158а 19 см. норъ- дднъ ерддньскъ Мт 3, 6 Сав; Мк 1, 5 Ас Сав см. норъддньскъ еремннскъ Супр 252, 12 см. срілсьскъ еРеЛШОНИ, -иы» ж имя (1) 'Еррібѵт; Ермиона Негтіопа: с(ва)т(ъі)хт> м(*)ч(е- ни)къ • въавндѣ • и еремионі Ас 114ба 6-1 еремпа Сав 151б 3 см. нкремни еРеоевИИ, -иіа ж (1) ёеъхгіРп ржавчина хлебная оЫІпа гег: і ддстъ ересевіі плодъ іхъ Пс 77, 46 Син еРеСЬ, -и ж (3) аіреспе ересь Ьегеге: окрѣте воговорънъіА ереси потопъ доушыгыи Супр 191, 10,— Супр 188, 29; 189, б.-Ср. КЛАДЬ, вѣрд еретикъ, -а м (1) греч. нет еретик Ьеге- іік: съінъі притворивъ овоекдоу несѣколаиго камъікд • нд еретнкъі и нд ратьнъіж Супр 543, 4 еретичьскъ, -ъін Прил. (1) тшѵ аірёоЕсоѵ еретический Ьегеііску: повелѣ... прпти на съворъ и старѣйшинамъ еретнчьскдмъ Супр 201, 8-9 еРеіА, -еы> ж имя (1) "Х^а Гера Нёга: отъ крона н ереА рджддіжтъ са мдтерн кожъ- скъіа Супр 8, 11 е р н х а Зогр Мар Ас Сав см. нкрпуд е р и х о н ъ Мт 20, 29 Ас; Мк 10, 46 Зогр см. нкрнхд еРЛШІЛ, -ніа м имя (1) 'Ерреіа^ Гермий(?) Негшіаз: крмніа же к’то воинъ кдннъ отъ стрѣгжштниуъ кго рече Супр 152, 2 еродовъ прил. (1) той ёршбюё цапли род. ѵоіаѵсі: еродово жілире Пс 103, 17 Син ер оу с длнмліанинъ Мк 1, 5 Мар см. нкроусдлнмліанннъ ер оу салимъ Зогр Мар Ас Сав Син см. нк роус длимъ еръдднъ Евх 2а 20; 6а 11-12 см. норъ- дднъ еръддньскъ Евх 66 11 см. норъдтскъ еръмоунъ, д м горы (1) 'Ерцсоѵ Ер- мон Негтбп: таверъ і ръмоунъ (/ вм. еръ-
6ФФ 6 6РЪ доунъ) імені твоемоу въздрадовасте сіа 77с 88, 13 Син еРЪМОуЙЬ прил. к еръмоунъ (1) тоѵ ’Ерцшѵ ермонский йегтбпзку: ѣко роса еръмоунѣ съуоділштіѣ на горъі сноніа Пс 132, 3 Син.— Ср. еръмоуньскъ СРЪМОуНЬСКЪ, -ъін прил. к еръмоунъ (1) тоѵ 'Едцсоѵ ермонский йегтопзку: ѣко роса еръмоунъска Евх 9а 12-13 (еръмоунѣ Пс 132, 3 Син).— Ср. еръмоунь ерѣ не къ Л 1, 9 Зогр см. нкренскъ ССС частица (7) [ксе Супр (2)] сбой, [8е, хаі, обе (!) вот Ые: иже въістъ мжжь про- рокъ о немже зауарнса гааголааше • есе МЖЖЬ ВЬСТОКЪ НЛІА кго Супр 476, 10.— Супр 37, 22; 88, 23; 369, 25; 478, 20; 486, 25; 504, 11,— Ср. се ССДИМОВЪ прил. к мужскому имени Ес- лим(2) тоѵ 'ЕсЛІ Еслимов Незіітйѵ: с(ъі)нъ гы... еслнмовъ Л 3, 25 Зогр Мар ССПСРИИА, -ъі ж (1) греч. нет вечерня пезрогу: мол(итва)... въіваіжцін,,, на есперннѣ Евх 596 1 7 ССРОМОВЪ прил. к есромъ (2) тоѵ ’Еорсор Есромов Езготйѵ: с(ъі)нъ съі... есромовъ Л 3, 33 Зогр Мар СОРОМЪ, -а м имя (4) [ефромъ Сав (2)] ’Еаршц Есром Езгот: фаресъ же роді есро- ма • есромь же роді араама Мт 1, 3 Ас Сав (0 Зогр Мар) СТАНЪ, -а м имя (1) АІОаѵ Ефам ЕіЬап: разумъ о таінъіуъ етана і ( здра ) илітѣніна Пс 88, 1 Син СТСРЪ, -а, -о мест. (>200) [едеръ Ас (2), ете(р)Лс (1), етер Ас (2), -рь Клоц (1), теръ Ен (1)] тіе, 6 беіѵа некий, некоторый, один, некто пё|аку, пёкіегу, )е<1еп: етерн отъ къннжьникъ рѣшл къ севѣ Мт 9, 3 Зогр Ас (кдинн Мар, нѣцні Сав); оуготовнтн са отъ- селѣ не на покои • нн на пнцнж • нн на нно етеро земъныхъ красотъ Евх 90а 17 о в знач. сущ. кто-то, некто ксіозі: прншьдъ етеръ отъ ар'хисѵнагога • г(лаго)ла емоу Л 8, 49 Зогр Ас (единъ Мар Сав).— Зогр Мар Ас Сав Охр Унд Боян Ен Евх Клоц Супр Хил.— Ср. днна, нѣкъто, нѣкъін, кдннъ; онъснца СТИОПЬСКЪ, -ъін прил. (4) [елвѵп- Супр (1)] тшѵ АІОіоясоѵ, АІОіоф эфиопский еііорзку: далъ есі врашьно лкдемъ етюпь- скомъ Пс 73, 14 Син.— Ен 27а 5; Пс 86, 4 Син; Супр 62, 9-10 СТИОІГЁНИ, -нъ м мн. (1) оі АіОіояее эфиопы Еііороѵё: прѣдо нь пріпаджтъ епопѣні Пс 71, 9 Син СТНИ ж нескл. вулкан (1) Аітѵті Этна Еіпа: етни вь снкилнн островъ • исхода отъ него огнь Супр 129, 6 е оу к а ѣ ь Ас 1506 2 см. евангель бОуСИГНЪ, -а м имя (1) Еѵоіуѵюб Ев- сигний Еизі^піиз: с(вл)та(а)го м(ж)ч(енн)- ка еоусігна Ас 1516 6 е оу с т а т ъ Ас 1506 1 см. евьстатмн 6Ф6С6И, -ен м мн. (2) оі ’Есрёоіоі ефеся- не ЕЕезапё: ап(осто)лъ къ ефесеомъ Евх 1056 9,— Ен 356 7 еФССЪ, -а м город (2) ’Есреоо^ Эфес ЕЕез: азъ же власъ въ ефесѣ съі Супр 144, 23.— Супр 137, 6 еФеСЬСКЪ, -ъін прил. к ефесъ (1) тт)б ’ЕсрЁооѵ эфесский еіеззку: еуі<е>нн ефесъ- скъін Супр 201, 18 еФИЛЛеРША, -ніа ж (2) [-мѣр- Мар (1)] есрпцеріа чреда, смена (иудейских священ- нослужителей) зтёпа, зіихЬа {гідоѵхкуск кпёгі а Іеѵіій): зауарнѣ • отъ ефимѣрніА авиѣнА Л 1, 5 Мар Ас (отъ дьневънъііА чрѣдъі Зогр).— Ср. чрѣда, дьневьнъ (дьневьнаіа чрѣда) е ф нм н п Ас 119а 23; 1506 23 см. еуфн- мніа ефнмѣрнга Л 1, 5 Мар см. ефнмерни е ф и ф а н- см. епифан- еФРАИТА, -ъі м область (1) ’ЕфраОа, вар. ’ЕсрраѵОа Ефрафа Еітаіа: се слъішауомъ ж въ ефрантѣ Пс 131, 6 Син еФРАТЬ, -а м река (5) греч. нет Евфрат ЕиЕгаі: ношааше водж отъ рѣкы ефрата Супр 550, 8.—Супр 547, 30; 551, 3; 551, 23; 562, 5 ефреемъ Пс 107, 9 Син см. ефремъ еФРеЛЛОВЪ прил. к ефремъ (2) [ефььм- Син (1)] тоѵ ’Есрраіц Ефремов ЕЕгётйѵ: і отърінж село юсіфово • і колѣна Ефремова не ізвьра Пс 77, 67 Син.— Пс 77, 9 Син еФРеЛЛЪ, -а м (9) [е Евх (1), ефре(Л) Рыл (1), ефреемъ Син (1), ефреомъ Зогр (1)] ’Есрраіц Ефрем ЕЕгёт: 1. имя: сѣдьы на Хіроувімѣ ѣві сіа • прѣдъ ефремомь і веннѣ- міномь • і нмасік (/ вм. манасиж) Пс 79, 3 Син; Евх 100а 5 2. город: і(соу)с(ъ) же к томоу не авѣ хождлаше въі-нкденхъ • нъ иде отъ тждоу въ странж близъ поустынн • въ ефремъ нарнцаемъ градъ И 11, 54 Мар Ас, ефреомъ Зогр.— Ас 1416 2; Пс 59, 9 Син; 107, 9 Син; Рыл 2а$ 16 ефреомъ И 11, 54 Зогр см. ефремъ ефремъ Мт 1, 3 Сав (2) см. есромъ еФРосинА, ъі ж имя (1) Еѵсррооѵѵті Ефросина ЕиЕгохіпа: мѣ(сл)ца сеп(тл)в(ра) йд... пр(ѣпо)д(овь)нъніА ефросінън наре- ченъніА имен(е)мь мжжскомъ змараздь Ас 121а 25 еФФАТА нескл. арам. (5) [еф’фата Зогр (1), ефьфата Сав (1), е(въ)фъта Боян (1)] 211
6ФЬ ёффаба разверзнись оіеѵй зе: г(лаго)ла емоу • еф’фата • еже естъ развръзн са Мк 7, 34 Зогр Мар Ас Сав Боян ефьтимъ Евх 926 25 см. еѵтѵлшн е ф ь ф а т а Мк 7, 34 Сав см. еффата е ф іа л» о в ъ 77с 77, 9 Син см. ефремовъ ехидьид, -ы ж (1) ёхібѵа гадюка гші)е: повелѣ привести клико нліжтъ звѣрнн • лютъ и зълъ • аспнды и ехнд’ны • и керасты Супр 183, 21-22 СХИДЬНОВЪ прил. (9) тйѵ ёхібѵйѵ гадю- чий хтір: іштадьѢ еунд-ьнова • къто съказа вамъ вѣжатн отъ грлджштаго гнѣва Л 3, 7 Зогр Мар Ас Сав.— Мт 3, 7 Ас; 12, 34 Зогр Мар Ас; 23, 33 Мар.— Ср. аспидовъ, змнннъ, змнквъ С^-СРИИ, -ига м имя (4) АІОёріос; Ефе- рий (?) АеіЬегіиз: посъланъ кыстъ отъ нероу- салнма еп(нскоу)пъ • тамо • елернн именемъ Супр 539, 1 2.—Супр 293, 23; 294, 18; 294, 29 е'в’Ншпьскъ Супр 62, 9-10 см. етн- опьскъ е у а, е у г а Супр см. евъга е у а г г е л- Супр см. евангел- еугеннн Супр 538, 15 см. евгеннн вѴДОКИІА, -ніа ж имя (1) Еѵбохіа Ев- докия Еисіосіа: и прѣвывъ въ гостнньннци гаже прѣдъ градомъ • гаже съзъдана кыстъ отъ влаженыА еудокиА Супр 282, 16-17 6ѴИ-0-ИИ, ига м имя (1) ЕѵрОюб Еви- фий (?) ЕиеІЬіиз: отъ арневы же н македонА страны * елеусн маркнаиъ ламфачьскын • и еуіА.нн ефесъскыи • и маръ • уалісндоньскъ н промни Супр 201, 17 СѴКАРПИОНЪ, -а м имя (5) (Еѵхаряісоѵ) Евкарпион Еисагріиз: мѣсАца марта кв мжче- ннк свАтоую • трофнма и еукарпншна Супр 209, 24.— Супр 210, 8-9; 210, 16; 210, 26-27; 212, 13 СѴКТИЛЛОНЪ, -а м имя (3) [оук- Супр (1)] Еѵхтццшѵ Евктимон Еикіётбп; въпрашаіжтъ во васъ лепидоиъ • и еуктнмонъ Супр 136, 29,— Супр 136, 26-27; 137, 23 СѴТѴЛЛИИ, -ига м имя (2) [еѵтѵмнн Ас (1), ефьтнмъ Евх (1)] ЕѵОѵцюб Евфимий ЕніЬутіиз; пр(ѣпо)д(овь)на(а)го о(ть)ца наш(его) етѵмна Ас 141а 21.— Евх 926 25 СѴТѴХИИ, -нга м имя (2) Еѵтѵхюб, Еѵ- тѵхос Евтихий ЕиІусЬіиз: се имъ имена... алеЗан’дръ • еутухнн • лусимауъ Супр 69, 8.— Супр 69, 14 бѴТѴХШАКЪ, -а м имя (1) Еѵтѵхіаѵб? Евтихиян ЕиіусЬіапнз: оврѣтошА... женж ма- кедоньскж • н кдного отъ вѣры фругннскъіА • нменемь еутуунгакъ Супр 133, 28 212 же СѴФИЛЛША, -иіа ж имя (3) [ефимиіа Ас (2)] Еѵфтщіа Ефимия Еиіетіе: родители вывъ • егкратнга • н еуфнмиА • тако кари цакмома Супр 278, 18.— Ас 119а 23; 1506 2] СѴФИДАЪ, -а м имя (1) Еѵ<рт]|иое Ефи- мий ЕиЕёшіиз: еуфимоу аруиепнскоупоу късил- тннга града • потроуднвъшоу са за йь Супр 282, 6 вѴХИ (?), -иіа ж греч. нет молитва пкхі ІііЬа: молнтвж сътворнвъ окивотворивааго крьштеньга еуунА • надъ тѣломъ кго Супр 537, 5.— Ср. молнтва Ж Ж цифра глаг. (>100) ёята, ё/Збоцос 7.— Зогр Мар Ас Евх.— Ср. з, седмь, седмъ ЖАБА, -ы ж (2) [жѣ- Син (1)] ратесвд лягушка, жаба хаЬа: въскыпѣ зелілі ір жавамн Пс Ю4, 30 Син.— Пс 77, 45 Сая ЖАЛИТИ, жалю, жалншн несов. о чемь (1) бХофѵреоОаі сетовать, скорбеть пагікаі, Ьогекоѵаі, ІгисЫіІ: зѣло жалАштемъ о младъі- нуъ мАдѣуъ нсѣченнн Супр 397, 14,—Ср. жаловати, сѣтовати ЖАЛОВАТИ, жалоуис, жалоуншн несов. т комь (2) яеѵОеГѵ сетовать, скорбеть пагікаі, ІгисЫіІ, хеіеі: жалова во и тъ по лазарк и Тидѣ Супр 382, 29 □ жалоуіл в знач. прил. охѵОрсопбб унылый, скорбный хазтшііу: егда же постите са • не вждѣте іако і ли- цемѣрн жалоужіре Мт 6, 16 Сав (сѣтсуишіте Зогр Ас, нет Мар).— Ср. жалити, сѣтовати ЖАЛОСТЬ, -н ж (5) 4лко5 усердие, рве- ние Ьогііѵозі, ЬогІепГ: жалость домоу твоего сънѣстъ міа Пс 68, 10 Син; И 2, 17 Зогр Мар Ас.— Пс 118, 139 Син.— Ср. рьвьник ЖАЛЬ, -н ж (1) цѵтщеіоѵ могила, гроб- ница паЬгоЬек, ЬгоЬ, ЬгоЬка: сърітете и дъва вѣсъна отъ жалнн ісуодАціа люті эім Мт 8, 28 Мар (отъ гревншть Зогр, отъ гро- внштъ Ас, отъ грова Сав).— Ср. гревнцн, гровнціе, гровъ -жде частица см, вьсьжде, донжде, ннъжде, колижде, послѣжде, сьжде, такожде, такъжде, тоунжде, тъжде жденъ Супр 125, 29 см. жеиа же союз и частица (>3000) I, союз бе, оѵѵ, хаі, уар, цёѵ, те, цёѵтоі, ццѵ, бі),тоіѵоѵ, тбте (!) Іашеп 1. присоединительный (при- соединяет предложения или периоды, свя- занные с предшествующими временной последовательностью) и, же, потом а, рак: они (г. е. вѣсн)... ндж вь свиниа... памиреи же вѣжашА * н шъдъше въ градъ повѣдаша
же вм • о вѣсьноуи Мт 8, 33 Сав (і Зогр, а Мар Ас)', укалж къздакъ прѣломн • і дастъ суче- ннымъ скоімъ • оученнцн же народомъ Мт 15, 36 Зогр Мар (а Ас Сав)', рече емоу н(соу)- с(ъ)... продаждъ имѣнне твое... слышавъ же юноша слово отнде скръвж Мт 19, 22 Мар Ас Сав (0 Зогр); н ставъ і(соу)с(ъ) зъва га іт. е. слѣпьца) • н рече что уоціета да створж вала • она же рѣста емоу Мт 20, 33 Сав (нет Мар Ас, 0 Зогр); прочін емъше равы его • домдіша нмъ • н извнша іа • слъішавъ же ц(ісл)ръ тъ * разгнѣвавъ са... погоувн оувін- ца тъи Мт 22, 7 Ас (і Мар, 0 Зогр); і ставъ (г. е. исоусъ) надъ невк запрѣти огни • н оставн ж • авне же въставъшн слоужааше имъ Л 4, 39 Мар (і Зогр); вь шестъі же м(і)с(а)ць • посъланъ выс(тъ) а(н)ѣ(е)лъ гавьрнілъ * отъ в(ог)а • въ градъ галнлеіскъ Л 1, 26 Зогр Мар Ас; ѣко же въкоусн арун- трнклниъ вина вывъшаго отъ водъі • і не вѣ- діаше отъ кждоу естъ... пригласи женнуа арунтриклинъ И 2, 9 Зогр Мар (н ѣко Ас); отъвіштдша і рѣшжемоу... ты лн ны оучншн * ізгънашА же і вънъ И 9, 34 Зогр Ас (і Мар); і акне речет(ъ) вънъмѣм(ъ) • п(о)пъ же въздвигъ потнрь речетъ • вънъмѣмъ Евх 116 1 • присоединяет предложения, до полняющие, развивающие или уточняющие высказанную мысль же, и (при этом) рак, і: а(н)К(е)лъво г(осподь)нь... отъвалн камень... бі же зракъ его • ѣко млънн • і одѣнне его віло іко снѣгъ Мт 28, 3 Зогр Ас Сав (во Мар); вѣ же маркѣ • поллазавъшнѣ г(оспод)ѣ мѵромъ И 11, 2 Зогр Мар Ас Сав; Супр 313, 1; і се рекъ показа нмъ ржцѣ и ноэѣ и ревра скоѣ къздрадокашА же са оученнцн вндѣвъше г(оспод)а И 20, 20 Мар Ас (0 Зогр); и всь пародъ исканіе прнкасатн са кмь • и сила из него нсуождаше • нцѣлѣше же вса Л 6, 19 Сав (і Зогр Мар Ас); молаштоу же са кмоу • дондоша иа село да починитъ мало • госпожда же селоу томоу елннъінн вѣаше Супр 18, 5; істоч’никъ изнде из него • кетъ же н до снуъ дыші Супр 18, 19; съкоиьчавъшнТуъ же са скдтыиуъ • имена ежтъ си Супр 271, 5 * с пояснительным оттенком ибо Іоііг: ншь- дъша кѣжашА отъ грова • імѣаше же іа трепетъ і оужасъ Мк 16, 8 Зогр Мар Ас; н(соу)с(ъ) рече • си волѣзнь нѣсть къ съллръ- тн... ліовлѣаше же і(соу)с(ъ) • мар’тж • і сестра еьь И 11, 5 Зогр Мар Ас (во Сав); г(лаго)ла имъ пнлатъ • поимѣте вы и распьнѣ- те • азъ же ие оврѣтавк вь немь вины И 19, 6 Сав 1286 4 (во Зогр Мар Ас (2), Сав 1146 6 Боян); ложь конь во с(ъ)п(ас)енне • во множествіи же силы своеіА не с(ъ)пасетъ сіа Пс 32, 17 Син • с оттенком следствия же Ж итак іеду: вьсѣхъ же родовъ • игт(ъ) ав- раама до д(авы)да • родовъ гіте Мт 1, 1 7 Ас (нет Сав, 0 Зогр Мар); вждѣте же вы нспльне- нн • іакоже и о(ть)ць вашъ н(е)в(есь)скы • нспльненъ естъ Мт 5, 48 Сав (оуво Зогр Мар Ас); тоуне прнілсте • тоуне же дадите Мт 10, 8 Зогр Ас Сав (нет Мар); рече мн • ідн въ кжпѣль енлаалллж * і сумы са • шьдъ же і оу мы къ са прозьрѣуъ И 9, 11 Зогр Мар Ас; кждоу же лі разлічъе выстъ Клоц 6а 14-15 (оуво Супр 415, 27-28) • вводит вопроси- тельное предложение (по значению близок частице) же, и а, рак: по томь же дроугоумоу рече • ты же колнцѣмь длъженъ еси Л 16, 7 Зогр Мар; въ законѣ намъ мосн повелѣ • та- ковыіа каменнемь повнватн • ты же чьто г(лаго)лешн И 8, 5 Зогр Мар □ и же хаі, хаі... 6ё, 6ё и (потом) а (рак): і аціе речетъ кто вама что • речета ѣко г(оспод)ь трѣвоуетъ еи • і авье же посълетъ ѣ Мт 21, 3 Мар (толь- ко н Ас Сав, 0 Зогр); и егда же приде врѣлык ематн е посъла равы своа Мт 21, 34 Сав, толь- ко же Мар Ас Боян (0 Зогр); і выстъ же възлежлшти емоу въ домоу его • і мъноэн мытаре н грѣшъннцн възлежауж съ н(соу)- с(о)мь Мк 2, 15 Мар (только і Зогр Ас Сав); прѣндосте дьнн пжть • и нскаашете же его • въ рожденнн Л 2, 44 Ас (только і Зогр Мар Сав, нет Боян); имѢаі заповѣди моа и уранА а • тъ естъ ливаі ма * и ЛИВАІ же лса * вьзлквенъ вждетъ о(ть)цьмь моімь И 14, 21 Сав 256 11 (а Зогр Мар Ас (2), Сав 1О1а 17); же оу в о оѵѵ итак ѣесіу: і вы же оуво нынѣ • печальки вждете И 16, 22 Зогр Мар, только же Сав; воле же оуво н на одрѣ вьздвнжеши • рекъшоуоумоу ослакькноуоумоу жилами възмн свои одръ и ходи Супр 457, 2 2. начинательный (начинает новый пе- риод) и, же і: выс(тъ) же по томь • і тъ проуождааше сквозѣ грады • і в’сн Л 8, 1 Зогр Мар; сътьннкоу же етероу равъ вола зьлѣ оумнрааше • іже вѣ емоу чьстьнъ Л 7, 2 Зогр Мар Ас Сав; чл(о)в(ѣ)къ же единъ вѣ во- гатъ * і овлачаше са въ пор’фѵрж • і вѵсонъ Л 16, 19 Мар (нет Зогр Ас Сав) 3. соедини- тельный и а: ѣко во вѣ юна вь чрѣвѣ кнтовѣ • три дни три же ноштн Мт 12, 40 Зогр (н три ноштн Мар); средъ... видѣвъ і(соу)са • радъ выстъ зѣло... въпрашааше же і словесы многы Л 23, 8-9 Зогр Мар; н(е)в(е)са іепо- вѣдаиктъ славж в(о)жыж • творъ же ржкоу его възвѣштаетъ тврдъ 77с 18, 2 Син; ты во в(ог)ъ сы ненспнсаненъ • везначАленъ же • і нензглаголаненъ Евх 4а 23 • при перечислении: азъ на нашен земи • славенъ сы племенемъ * высокъ же саномъ * вогатъ же зѣло Супр 63, 9 • 0 ... же, оуво... же, 213
же ж е... ж е, ж е... а с оттенком сопоставления; овомоу дастъ д талан’тъ • овомоу же ё • ово- моу же а Мт 25, 15 Зогр Мар Ас Сав-, они же отъвѢціаша • овн ноана кр(ь)с(тн)т(е)лѣ • инн же нлн» • а дроуэіи едино го отъ пр(о)- рок(ъ) Мк 8, 28 Ас Сав (і Зогр Мар)', чет- врътовластьствоу»штю • галнлеж іродоу •• филипоу же кратоу его • четврътовластьствоу- жштк • і тѵрне» Л 3, 1 Зогр Мар Ас Сав (нет Боян); ови оуво вѣжаауж въ горъі • Овн же на селѣуъ сжште тагауж са Супр 98, 9; овогда же ворА са овогда же лестьмн ль ста градъ прѣА Супр 56, 22; да ако са прнвли- жиша овон близъ рѣкъі • син же страстоно- сьци съвазанн • а снн льстнвъін н неоукро- штенъіи пьсъ • по кодѣ ндъі Супр 60, 7; съ тржвож • н страуомъ н радости» • радости» же сватъіихъ и правьднъінх • страуом же неправьдьнъіихъ и грѣшьныихъ Супр 486, 13-14 □ же и ге хаі, хаі, 6ё (как) и, и (также) ((ако?) і, а (Іакё): съвърашА вьса ьъже окрѣтж • зълъіьа же и довръі Мт 22, 10 Мар Ас (0 Зогр); і оврѣтж лсариж же і осифа • і лсладьньць лежлшть въ ѣслеуъ Л 2, 16 Зогр Мар Сав (только и Ас, только же Сав); тржск... вжджтъ • страуоканиѣ же • и знаме- инѣ с н(е)в(е)се велиѣ вжджтъ Л 21, 11 Мар (только і Зогр); вьса ізгъна іцръкъве • овьца же і волъі И 2, 15 Зогр Мар Ас; сътвори » въіти... в’сѣкомоу ковоу * видимоу же и невиди- моу • отъ гоненеи (! вм. отъгонение) Евх 66 21; тако невесьскок жнтии прѣподовьнааго отьца нашего нсаакна • вьсждоу же и вьсѣмо про- повѣдакмо Супр 206, 26; вьсн во съшедъше са попове же н клирици * овлаши же и чръно- рнзьцн Супр 219, 20; лѣпо кетъ... чьсть • отъ цѣсарь же и кназь • н вокводъ * н отъ вьсего дъіханига приимати Супр 262, 16 • и... же, при отрицании ни... же хаі... 6Ё, хаі, хаі цёѵ, оѵйё (ці)) и (также, еще) а (Іакё, )ейё, к Іоти): люватъ... възлѣганиѣ на вече- рахъ • н прѣждесѣданнѣ на сьньмиціинхъ • и нарицатн же са от(ъ) ч(ловѣ)къ оучітеле Мт 23, 7 Ас (только і Мар, 0 Зогр); не сь ли есть тек’тонъ • с(ъі)нъ марнінъ • і вратръ же іѣковоу • с осні Мк 6, 3 Зогр, только же Мар; ръідаауж же вен • і плакаауж же са еы> Л 8, 52 Зогр (только и Мар Ас Сав); нъ оно оуне кетъ... н се же оуво вьсе довро Супр 130, 3; не съверж сънемъ іуъ отъ кръвъі • ні полианж жеімьъніуъ77с 15, 4 Сан • п аче же цсЛХоѵ 8ё и даже а сіокопсе: глаголааше • іако кже за х(ристос)а троуднти са • паче же кже за нь оумьрѣти Супр 99, 1 4. противительный но аіе, ѵзак: кънелслѣте отъ лъжиіуъ пророкъ • іже прнуодАТЪ къ вамъ въ одеждахъ овьчахъ • вънжтрыждоу же сжтъ вльцн • уыштьннцн же Мт 7, 15 Зогр Мар Ас; мъиоэи во сжтъ зъва- нин мало же нзвъранынхъ Мт 20, 16 Мар Ас (0 Зогр); ідж по тевѣ г(оспод)и • древле же повелн отъврѣштн мн са • іже сжтъ въ долу моемъ Л 9, 61 Зогр Мар Ас (нъ Сав); ови г(лаго)лахж ѣко влагъ есть • іин же г(лаго)- лахж нн • нъ льститъ народъі И 7, 12 Зогр Мар Ас; юенфъ • іже вѣ отъ ариматѣіа • съі оучеинкъ іс(оусо)въ • таінъ же за странъ іюдеіекъ И 19, 38 Зогр Мар Ас; ел(дго- словіа)ціиі его наслѣдьътъ земліж • клънжціеі же его потрѣвіАТъ сіа Пс 36, 22 Син; азъ ксмъ вашего племене • штоуждъ же васъ дѣломъ Супр 28, 3; имѣауж во масло ие обиль- но же Супр 370, 28; рати вѣшд иоуждж творАштек (!) • ни пѣсни можаауж сьпѣти... нъініа же о севѣ... рать творАтъ на к(ог)а Супр 419, 7 (іКлоц 76 7) • с оттенком огра- ничения: милоеръдъ... кетъ лише къ вьсѣмъ... паче же нже отъ нечьстніа овратАтъ сд къ нкмоу Супр 29, 5 5. уступительный (при обо- роте дательнаго самостоятельною) хотя аскоііѵ: нскаауж лъжа ськѣдѣтельства... и не оврѣтж • многомъ же съвѣдѣтелемъ прі- етжпавъшемъ Мт 26, 60 Ас Сав 1116 11 (і Зогр, Сав 976 2, нет Мар)-, толнкоу же въівъшк не протрьже са мрѣжа И 21, 11 Сав (нет Зогр, і Мар Ас); толико же іиі) зъла нанесъшоу нн кд’иого гласа испѴстн Супр 153, 3 6. вводит главное пред- ложение после придаточного (редко), греч. 0, цёѵ а) после придаточного времени кгда (же)., (тогда) же, іако... же когда... (тогда) ксіуг... (ІеЬсіу, Іи): егдаже ізгъианъ въіс(тъ) народъ • въшьдъ же іатъ іжза ржи* Мт 9, 25 Зогр (нет же Мар Ас Сав); егда же оуслъіша ѣко велитъ тогда же прѣвъіетъ • на йемьже вѣ мѣстѣ дъва дьни И 11, 6 Зогр Мар Ас (нет же Сав); егда ізиде • г(ла- го)ла же н(соу)с(ъ) И 13, 31 Зогр Мар; и іако отъ желаиніа къ иклніанні течаауж наро- ди вьси • аг’гелъ же отътрАсъ прахъ пко отъ ногъ нуъ • ослѣпи а Супр 3, 9 б) после при- даточного причины поикже...же так как... (поэтому) ргоіоге... (ргоіо): нюдеі же понеже ПАТЪКЪ вѣ... МОЛИША Же ПИЛАТА * ДА ПрѢкНИТЪ голѣнн іуъ И 19, 31 Сав (нет же Зогр Мар Ас (2) Боян) в) после придаточного цеіш да... же чтобы... (поэтому) аЬу... (ргоіо): да оу вѣете ѣко власть ілсатъ... отъпоуштати грѣхы • рече же ославленоумоу Л 5, 24 Зогр Ас (нет же Мар Сав) г) после придаточного, выражающе го условие а ці е... ж е если... (то) )ез1;1І2е... (ІеЬсіу, Іи): аште ли речет зьаъи равот... моудітъ г(осподи)нъ мои приті... при- детъ же г(осподн)нъ рака того • въ ден(ъ) въ ньже не чѣетъ Мт 24, 50 Ас (нет же Зогр 214
же Мар Сав); лціе кто оуслъншнтъ г(ллго)лъи моіа • и ие сьхраннтъ нхъ • азь же не сжждж емоу И 12, 47 Ас {нет же Зогр Мар) д) после придаточною уступительнаго л ці е и... ж е хотя... (но, все-таки) аскоііѵ... (аіе, ргесе): аште и влажеиъін сь вьздрлстомъ хоудъ * д(оу)шеж же велнк’ о лкб’ви в(о)жнн Супр 546, 18 е) после причастной конструкции: не имъі сѣмене • остлвн же женж своек вратроу своемоу Мт 22, 25 Мар (0 Зогр); гревъше же ѣко й н піать стадіи лі ^ти • оузьрѣшл же и(соу)сл И 6, 19 Ас {нет Зогр Мар); въслждь же і на скоі скотъ • приведе же і въ гостиницж Л 10, 34 Зогр Сав {нет Мар Ас) II. частица усилительная 8ё, -уе, 6г| 1. в вопроситель- ныя предложениях, чаще всего при вопроси- тельной местоимении или наречии же а, -рак: чьто же вндншн сжчьць іжь естъ въ оцѣ кратра твоего Мт 7, 3 Зогр Мар Ас Сав; чьто же са каллъ лльнітъМт 18, 12 Ас {нет Мар Сав, 0 Зогр); когда же та вндѣхомъ странна Мт 25, 38 Зогр Мар Ас Сав; распАтыи же оуво кто кетъ Супр 137, 29; почто же и трьннк носилъ Супр 483, 28 2. в повелительныя и желательныя предложенияя же, ну -г, пиге: рдзоумѣіте же сі злвывліжціеі в(ог)а Пс 49, 22 Син; ѵѵ г(оспод)і с(ъ)п(дс)і же • и? г(ос- под)і поспѣши же Пс 117, 25 Син; вжди же вьсѣмъ наллъ... оуслъішлти влаженын тъ гласъ Супр 123, 26 3. усиливает разные члены предложения, не переводится: дште можеши • помози наллъ • милосръдовавъ же о насъ Мк 9, 22 Зогр {нет Мар Ас Сав); і не х0- тіаше на дльзѣ же врѣменн Л 18, 4 Зогр (нет Мар Ас Сав); і въ законѣ же вашемь • слано (!) естъ И 8, 17 Зогр Мар {нет Ас); рѣшіА благо же влаго же видѣсте очн нлші Пс 34, 21 Син; довра корене довра же н лѣто- расль Супр 96, 16 • при междометии: аминь жег(лаго)лвк вамъ Мк 14, 25 Мар {нет Зогр); се же рѣуъ вама Мт 28, 7 Сав {нет Зогр Мар Ас) ф д о и ь д е же см. также доньдеже; нде же см. также ндеже; нжде же см. также нждеже; клко же см. также какоже; ннколи же см. ннколиже; ннкоторъіи же см. ннкоторъіиже; ннкъто же см. «нкътоже; ннк’ы и же см. никыиже; н н ч ь - то же см. ничьтоже; никдинъ же см. иикдииъже; потомь же см. также потомь- же; тл же см. тлже; тако же см. тлко- же;тъ же см. тъже; т ѣ м ь же см. также тѣмьже; ако же см. также гакоже; га м о же см. также аможе; кгдд же см. также кгдАже; к л ь м а же см. ильмаже.— Зогр Мар Ас Сав Охр Унд Боян Зогр-пал Ен Син Служ Киев Евя Клоц Супр Хил Рыл Зогр-лл жел Ж ж е з л и к Супр 178, 6 см. жьзлмн жезлъ, жезль Мар Ас Ен Син Евх Клоц см. жьзлъ ж е з ъ Пс 73, 2 Син см. жьзлъ желлиик, желанье Син Евх Супр см. желѣиик ж е л л н ъ, -ъін Пс 105, 24 Син см. желѣти желати Зогр Мар Ас Син Супр см. желѣти желѣзиин Супр 438, 17 см. желѣзо ЖбЛѢЗНЪ, -ъіи прил. (30) [желѣзьн- Ас (1)] оівтісоѵб, тоѵ осбрроп, хаХхог)5 (I); (жже желѣзно аХѵоіб) железный геіегпу: верѢіА желѣзнъі съломі Пс 106, 16 Син; жезлъ желѣзнъ Евя 546 23; і вазалхж і жжн желѣзнъі Л 8, 29 Зогр Мар Сав, желѣзьнъин- ми Ас.— Зогр Мар Ас Сав Син Евя Супр ЖбЛѢЗО, -а с (9) [желѣзиин ! Супр (1)] 0(613905 железо геіего: сни во вози Аже мѣня- ти • кдмении и дрѣво н мѣдь н желѣза сжтъ Супр 177, 2; отъ роудъ же и желѣзиин (! вм. желѣза) • лжшта же и гвозднн Супр 438, 1 7 • аібткроѵ железное орудие пазіго) ге геіега: повелѣ рлждегъше желѣза зѣло жешти н по ре- вромъ Супр 116, 22 • желѣзо, желѣза мн. оі6т)роѵ оковы, кандалы геіега, геіегпа роиіа: желѣзо проіде д(оу)шл его Пс 104, 18 Син; повелѣвъ... желѣзъі же оковати н въсждоу Супр 104, 29.— Пс 106, 10 Син; Клоц За 12; Супр 118, 20; 397, 5-6 желѣзьнъ Л 8, 29 Ас см. желѣзнъ желѣниіе и желлниіе, -нга с (14) [же- лѣ- Зогр (1) Мар (1), жела- Син (4) Евя (1) Супр (6), лежаньи ! Супр (1)] ёяіОѵціа же- лание ІоиЬа, гасіозі, ргапі: желлние грѣшь- никоу погывнетъ Пс 111, 10 Син; тѣмъ нд лежаньи (!) вжджштиихъ идемъ Супр 488, 24 • РоѵХоцеѵоі алоХсгйегѵ (!) плотское желание Іёіезпа гасіозі: гако отъ желаннга къ шолиганиТ течллхж народи вьси Супр 3, 7 ♦ желлник мьнѣ истъ ёцоі цёѵ ксгсаОѵ- ціоѵ ёотіѵ желаю, хочу Іоигіт, рге)і 8І: мьнѣ оуво желании истъ възвратнти са Супр 203, 24-25.-— Л 22, 15 Зогр Мар; Пс 9, 38 Син; 20, 3 Син; 37, 10 Син; Евя 76а 22; Супр 97, 15 16; 289, 6; 447, 5; 490, 30.~ Ср. ЖАдании; желании мьнѣ истъ ср. желѣтн ЖбЛѢтВА, -ъі ж (2) яёѵОоб печаль, горе хаі, гаіохі, хтиіек: дште и въ желѣтвж въпа- деши Супр 382, 27.— Супр 383, 15.— Ср. жалость, желга ЖелѢТИ, -лѣвъ, -лѣиши и ЖеЛАТИ, -ллек, -ллишн несов. чесо; къ комоу, (чесомоу); кого, чьто или нд чьто; с инф. или без доп. (28) [желѣ- Зогр (2) Мар (1) Син (1) Клоц (1) Супр (3), жела- Зогр (1) Мар (2) Ас (2) Син (4) Супр (10), жела.. Ен (1)] ёяіОѵцеіѵ, 215
жвл ЖИВ ёлілоѲеіѵ, лоОеіѵ, ёліОѵцг|тіхдѵ еіѵаі, ёсрі- еаОаі, ОёХеіѵ желать, хотеть іоихіі, ргаі зі: і желѣю насытити са • отъ кроупнць па- даюштніхъ • отъ трепезы вогатааго Л 16, 21 Зогр, желааше Мар Ас (0 Сав) □ желак- мын, желай ъ, -ъін в знач. прил. поОоѵ- цеѵоб, ёліОѵцтітбб желаемый хадапу, ѵуіои- хепу: се тн прѣстоитъ сам’ желакмын Супр 502, 21; н оунічъжишіА землю желанжю Пс 105, 24 Син.— Зогр Мар Ас Ен Син Клоц Супр.— Ср. жждатн; желаннк (мьнѣ кетъ) ЖвЛІА, желм ж (2) Орт)Ѵоб, лёѵОоб пе- чаль, горе хаіозі, зтиіек: іѵ стенаннк н желе Супр 386, 11.— Супр 426, 22.— Ср. жалость, желѣтва ЖСНА, -ъі ж (>400) [жденъ! Супр (1)] 1. уѵѵі), уѵѵаіоѵ, то От]Хѵ женщина хепа: ідѣаше же вь слѣдъ его мъногь народъ лкдиі • мжжн і жены Л 23, 27 Зогр Мар 2. уа- цеті), уѵѵі), цѵгщтті; (мжжи н женъі аѵброуѵ- ѵоі) жена, супруга хепа, шапхеіка: отъме- таешн во са родитель • вратрню женъі н дѣтей Евх 896 25; крнчава н трьзанніа мжжк н женъ Супр 397, 11.— Зогр Мар Ас Сав Охр Унд Боян Ен Син Евх Клоц Супр ж е н е с къ Мт 19, 4 Мар Ас; Евх 54а 7 см. женьскъ Ж6НИТИ, -ню, -нншн несов./сов. (23) 1. кого цѣмь иѵцатеѵе<гІ)щ женить хепіі/ охепіі: родителѣ кмоу съвѣштаста са же- нити Т дѣвицею нменемь ан’на Супр 24, 29 2. женити са без доп.; цѣмь уацеіѵ, Яроаоцікеіѵ жениться хепіі 8е: ѣкоже во вѣахж • въ дьни прѣжде потопа • ѣджште і пиюште * женАште са і посагаюште Мт 24, 38 Зогр Мар Ас (2) Сав.— Зогр Мар Ас Сав Супр жеНИХОВЪ прил. (4) тоѵ ѵѵщріоѵ жениха род. хепісЬйѵ: а дроугъ жениховъ стою и послоушаю его * радостню радоуоутъ са за гласъ жениховъ И 3, 29 Мар Ас (0 Зогр) женихъ, -а м (40) ѵѵщріое жених хе- пісЬ: і ѣко на жениха възложи на ма вѣнець Евх 976 26.— Зогр Мар Ас Сав Син Евх Супр.— Ср. зать, невѣстьннкъ жеНЬСКЪ, -ъін прил. (13) [жене- Мар (1) Ас (1) Евх (1), женъ- Евх (1) Супр (2)] тшѵ уѵѵаіхшѵ, тт)е уѵѵаіхбб, уѵѵаіхеіоб, тшѵ парОёѵшѵ; (женьскъін полъ, женьскъіи родъ то Ог|Лѵ) женский, женщин род. хеп- зку, хеп род.: вндаштаа • теченнк жень- скок Супр 447, 3; ѣко сътворн н іеконн мжжескъ полъ н женескъ Мт 19, 4 Мар Ас (ліжжл и же нж Сав, 0 Зогр); да нечьсть женьска родоу • вь чьсть овратнтъ Супр 244, 9-10.— Евх 456 1; 54а 7; Супр 80, 16-17; 307, 20-21; 216 308, 14; 390, 21; 397, 27; 442, 25; 517, 26 женьство, -а с (1) греч. нет женски свойства, особенности хепзіѵі: не ты ли сдай и в’са твою • вонте са... женъства жеиѵ ска Евх 456 1 жерьць Супр 21, 1-2 см. жьрьць ЖССТОКОЛѢГАНЬНИКЪ, а м (1) грет. нет ложащийся на жесткое ложе, аскет іеп, ксіо Іеііа па іѵгсіёт Ійхки, азкеіа: вжди... въ МАКъколѣганнѣ мѣсто • жестоколѣганыип Евх 706 5 6 жеСТОКЪ, -ъін прил. (18) ахктюо;, тра/ѵ^, алт)Ѵі)5, аѵрХатоб твердый, жесткй іѵгсіу: сігзпу: сего во дѣльма и жестокой ка- меннк са распадааше Супр 485, 15 * перен. жестокий кгиіу: вѣдѣхъ та Ѣко жестотъ есн ч( ловѣ) къ Мт 25, 24 Зогр Мар Ас Сав Супр 369, 22; 377, 3; мжкъі жестокы и литы зѣло Супр 258, 30 □ жестоки сж в знач. сущ. жестокость іѵгсіохі: акі ліоделп своімъ жестокаа 17с 59, 5 Син.— Зогр Мар Ас Сав Син Супр Хил.— Ср. крѣпысъ, лютъ, твръдъ ЖеСТОСРЬДИВЪ, -ъін прил. (1) щаркт- то$ жестокосердный іѵгсіёііо згеіее, хаіѵпе 1у: слышите жестосрьднвни • что вамъ Бла- говѣститъ захарніа пророкъ Супр 324, 16- Ср. жестосрьдъ ЖеСТОСРЬДИіе, -ніа с (8) [жестосрѵ Зогр (1) Мар (3) Ас (2), жестосрд Сав (1)] ахХтірохарбіа, харбі'а (!) жестокосердие іѵгсіозі згеіее: поноси невѣрьствии нуь и жестосръдью Мк 16, 14 Мар Ас.— Мт 19,6 Мар Ас Сав; Мк 10, 5 Зогр Мар; Супр 296, 16.— Ср. жестость ЖеСТОСРЬДЪ, -ъін прил. (1) От|рісо6т)с (!) жестокосердный, суровый і ѵгсіёЬо згіісе. (ігзпу: съплсъшнн жестосръдъіА вьса азъікіі Супр 460, 17.— Ср. жестосрьднвъ ЖеСТОСТЬ, -н ж (1) то ши]ѵё? суро вость, жестокость іѵгсіозі, сіг.чпояі, кгиіозі: кже во непросльзнти отънждь акы жестость ... отъмештА Супр 316, 11.— Ср. жестосрьди жещи, жегж, жежешн несов. (17) [жѵ- Супр (1)] хаіеіѵ, хатахаіеіѵ, ёххаіеіѵ, яроаірёреіѵ (то пѵр), хатапіцяраѵаі, ба- лаѵаѵ (лѵрі) жечь хйпоиі, раііі: і съеби- те іа въ снопы ѣко жештн іа Мт 13, 30 Зогр (съжештн Мар Ас); слоугам’ же кеспрѣстаии жегжштамъ Супр 13, 26 • перен. оѵѵе %еіѵ сжигать (о жаре) хасйѵасоѵаі (о /іо- гессе): и огнь великъ нлча жешти и Супр221. 27 ф огнемь жегомъ см. огнь,— Зоір Мар Ас Евх Супр ЖИВИТИ, живлю, живишн сов./иади. (28) 1. ^шолоіеіѵ, 4лѵ, 4<ноѵѵ оживить оживлять охіѵіі/охіѵоѵаі: і не оетжпімъ л-
ЖИЕ ве • жівіііи ны і Ѵлча твое іірізовемъ Пс 79, 19 Син-, тако і с(ы)нъ егоже хоштетъ жи- витъ И 5, 21 Зогр Мар, жівіті (!) Ас □ ж к в а и в знач. прил. ротное животворя- щій, оживляющий ойѵирсі: живан • і свѣ- телъ істочьиикъ Евх 63а 17 2. ^шоуоѵеіѵ оставить в живых песйаі па йѵи: иже аште вьзиштетъ д(оу)шж своіж с(ъ)п(л)сти ПОГУБИТЪ И. • а іже погоувнтъ ЖНВІТЪ № Л 17, 33 Зогр Мар.— Зогр Мар Ас Син Евх,— Ср. жнвліати, жнтн ЖИКЛІАТИ, -клгаик, -вліакшн несов. (1) [шолоіеіѵ живить ойѵоѵаі: д(оу)уъ есть нже живліатъ И 6, 63 Мар (жнв(е)тъ Зогр Ас).— Ср живити, жити ЖИВОТВОРИВЪ, -ыи прил. (3) ^соолоібс; животворящий йѵоіосіагпу: чъстъиыимъ мѣстомъ поклонивъ са • н животворивоуоумоу дрѣв^ Супр 293, 27. - Супр 534, 24; 537, 4.— Ср. животворьиъ, животворл, ЖИВОТЬНЪ, ЖИЗКІНЪ ЖИВОТВОРИТЬ, -ъіи прил. (1) ^шоЛоібб животворящий хіѵоіосіагпу: искоупоуіжштааго жнвотворьнок кръвыж • свокіж миръ Супр 331, 28.— Ср. животворивъ, животворьць, жнвотворА, ЖИВОТЬНЪ, ЖИВЪ, ЖИЗНЬИЪ ЖИВОТВОРЬЦЬ, -л м (1) Ссоояоіде тот, который дает жизнь, животворящий Іеп, Мо йаѵа йѵоі, йѵоіосіагсе: в(ъздвиже)иіе чес(ть)иа(аго) ж(ів)отворца к(рьс)та г(ос- подь)иѣ Ас 117а 22-23.— Ср. жизнодлвьць, ЖИВОТВОрА ЖИВОТВОРА, -аи прич.-прил. (16) [живоу- вотворл- I Евх (1)] ^соояоішѵ, ^шопоіое, (іиар/іио^ животворящий гіѵоіосіагпу: съ пр4с(ва)тымь • I БЛАГЫМЬ • I ЖИВОТВОрА- і|иммь д(оу)хо(мь) Евх 186 24 аживотво- рл с в знач. сущ. аі ^сооуоѵіаі оживление ойѵепі: да оуже ник’деже покога ник’деже ославькнни • ник’деже животворАштл • иъ вьсьжде съмрьть Супр 37, 6.— Ас Ен Евх Супр Рыл.— Ср. животворивъ, животворьиъ, животворьць, ЖИВОТЬНЪ, живъ, жизньнъ ЖИВОТОЛЮБЬЦЬ, -д м (1) фіХофіціос (!) жизнелюбивый человек тііоѵпік гіѵоіа: аште аі же къ (! вм. ѣко) жівотолквьці • і нена(ви)дАшт(е)і до кра • съ честыж і отрокы намъ д(ад)іте Клоц 1а 24-23 ЖИВОТЪ, -а м (>200) [жидовъ ! Супр (1)] 1. (оір, то Фіѵ, Ріое, аѵаотхзоірт), у избу ѵііа, ѵіѵеге; (животъ вѣчьныи іттогіаіііаз) жизнь йѵоі: пойдете... отъ съмрьти въ животъ Супр 470, 12; дл жівж въ домоу г(осподь)иі въсіа дъні жівота моего Пс 26, 4 Син; чьто сътворь животъ вѣчьны НДСлѢдоуіЖ Л 18, 18 Зогр Мар Ас Сав □ животъ сь аѵтщ т) эта жизнь, земная жизнь Іепіо гіѵоі, жив Ж рогетзку гіѵоі: мъі же за прніазнь истовалго ц(ѣса)рѣ • жнвота сего ие прѣдамъ ли Супр 91, 14 2. (;фоѵ живое существо, животное, зверь гіѵу Іѵог, гѵіге: дивиаа животы оулавь- іда словомъ х(рнсто)совомъ Супр 223, 3.— Зогр Мар Ас Сав Охр Ен Син Служ Киев Евх Клоц Супр.— Ср. жнвотьиъ (животьно), жизнь, жнтик, жить животъ Пс 67, 11 Син вм. живжтъ см. жити жнвотътн-ыіа Пс 15, 11 Син см. жн- вотьнъ ЖИВОТЬНЪ, -ъін прил. (31) [жівотътн- (!) Син (1)] 1. ттуе ^сотіб, ^ютіхб^, еі$ усорѵ аісоѵюѵ жизни род. йѵоіа род.: азъ еслль Хлѣвъ животъны И 6, 35 Зогр Мар Ас; оучн- ии іменд нуъ ♦ въ къннгахъ животъныхъ Евх 656 3-4 2. (;<отщброс, животворящий йѵоіосіагпу: нъістъ дніаволоу лозл съмрьтьнлга • и иамъ лоза животъид Супр 353, 19 3. тйѵ ушсоѵ, (Хрофаѵре животный, звериный, жи- вотныя род. мн. хѵігесі, гѵігаі род. мн.; или животьномь * видѣниелль авлѢіа са Евх 536 26-27 о животьио, -ок, с животьнъ м в знач. сущ. фроѵ живое существо, жи- вотное, зверь йѵа Ьуіозі, гіѵосісЬ, гѵіге: от’ци вдші акъі весловесъиАіа животъид оу прѣльсти вѣлуж Супр 27, 16; ЖИВОТЪНАД малаа съ велікыми Пс 103, 25 Син; воды же • ТЪГДА ИЗНесОША животъны движимы Супр 495, 23.— Зогр Мар Ас Ен Син Евх Супр.— Ср. животворивъ, животворьиъ, ЖИВОТВОрА, живъ, житиискъ, звѣринъ, звѣриньиъ, звѣрьиъ животьио ср. животъ, звѣрь живоувотворА Евх 56а 5-6 см. жн- вотворА ЖИВЪ, -ыи прил. (<200) [жидове ! Супр (1)] 1. ^шѵ, аОаѵато^, пугц? (!), ѵфютое (!); (ѣлѣ живъ тщіОаѵті$; живъ бывати ^сооуо- ѵеіоОаі; живъ выти ^рѵ, обх алоОѵіутхеіѵ, оѵѵ тіѵі еіѵаі, т\ тіѵбс; еатіѵ) живой гіѵу: да изнесжтъ воды гадъ доушъ жи- въ ихъ Супр 495, 24-25; ты еси х(р««тос)ъ с(ы)нъ в(ог) а жнваго Мт 16,16 Зогр Мар Ас; і въ рАЗБОіникы въпаде... і оставьте і елѣ живъ сжшть Л 10, 30 Зогр Мар, елѣ жива Ас, елѣ живого Сав; чьто іштете живлего съ мрътвыми Л 24, 5 Зогр, живааго Мар Ас; живи бываіжтъ оулавыакмии Супр 496, 6; ие оумьрж нъ живъ вждж Пс 117, 17 Син □ живъ творити греч. нет оживлять огіѵоѵаі: слава тевѣ Тс(оусо)у... живы творА вьса Супр 143, 5 2. ^й>ѵ животворящий йѵоіосіагпу: отъ кждж оуво имлши водж живж И 4, 11 Мар Ас (нет Зогр); іако тъ кетъ доуховьиыи и живъи камык’ Супр 485, 16.— Зогр Мар Ас Сав Охр Ен Син Евх Клоц 217
ЖИЕ ЖИТ Супр.— Ср. жнвотьнъ; живъ выти, бывати ср. жити; живъ творнтн ср. жнвнтн ЖИВЫ, ЖИВА, Ж Н В Ж ЦІ- прич. СМ. ЖИ- ТИ ж н в ж ці оу Деян 17, 16 Ен см. жьдатн ж и д о в е Супр 444, 10 см. живъ жидОве, жндовн мн. см. жндовииъ ЖИДОВИНЪ, -а м (74) ’Іоѵбаіое иудей, еврей 2іб: отъв'кшта пилатъ еда азъ жндо- винъ если» И 18, 35 Зогр Мар Ас Сав; жидо- ве н клннн Супр 109, 1; ем/лрке жндовн за- пльваша лице Евх 48а 17.— Зогр Мар Ас Сав Евх Клоц Супр.— Ср. нкдеи жидовнсци Евх 49а 11-12 см. жндовьскъ жидовъ Супр 438, 15 см. животъ ЖИДОвЬСКЪ, -ыи прил. (36) [жндовнс- (!) Евх (1)] тйѵ ’Іоѵбаісоѵ, ’Іоѵбаіхбб, ’Іоѵ- 6аіо$, тйѵ 'ЕРраісоѵ, тйѵ брсоцёѵсоѵ (!) иудейский, еврейский хібоѵхку, (іеЬге)хку: вксж жндовъскж зельлж прошедъ Супр 128, 12.— Евх Клоц Супр.— Ср. евренскъ, ик- денскъ ж н з н Супр 389, 7 см. жнзнь ЖИЗНОДЛКЬЦЬ, -а м (1) 6 тру ^сот)ё /орг) у бу тот, кто дает жизнь іеп, кйо баѵа хіѵоі, сіагсе хіѵоіа: н-ксмъ во тольма славн • да оставила’ жнзнодавьца Супр 176, 18.— Ср. жнвотворьць ЖИЗНЬ, -н ж (>100) [жизнь Супр (1), жнзн (!) Супр (1)] ^сот), 0іоу, то яоА.і- теіа, біаусоуі), ѵеогтіу (!), сршѵц (!), Оаѵа- тоу (I); (жнзнь люван ерЛб^сооу) жизнь хіѵоі: а у(рнсто)с(ъ) кетъ... кже жизни и сьмрьти власть нматъ Супр 311, 24; подова мн кетъ с'йд'Ьти мльчАШте дожи и до коньца жизни мока Супр 205, 15; иджтъ... праведьиіцн въ жнзнь в'Ъчьижіж Мт 25, 46 Ас (въ животъ в'кчьнъі Зогр Мар Сав); лкваи же жнзнь съпаде са • везакон’новавъ вътъште Супр 93, 16 • пе- рен.; пов-Ѣснша жизнь на др'Ьв'Ь Супр 477, 11 ф жизнь сн, жнзнь и ы ні ш ь - н са га, жизнь настоіАціиіа, жизнь сж- ці и га, жизнь наша аѵтт) г] оѵтоу о 0іоу, т) яароѵаа о паршѵ 0іо$, т| ^сор т)цшѵ, та яарбѵта эта жизнь, земная жизнь Іепіо хіѵоі, рогешнку хіѵоі; нн мозіеге измѣнити везъврѣмеиьиоик съмрь- тнвк • сладъкыа сел жизни Супр 87, 1; вьсе лі кже сьверетъ на потрѣвж кетъ • тако же и нынѣшьнга’ жнзнь Супр 127, 30.— Ас Сав Зогр-пал Ен Служ Евх Клоц Супр Хил Рыл.— Ср. животъ, жнтик, жить ЖИЗНЬНЪ, -ын прил. (1) ^сорсуброу жиз- нетворящий гіѵоіобагпу: гаже вь лѣпо врѣльА • жнзньнок показа весрамнк Супр 394, 23.— Ср, животворивъ, животворА ЖИЛА, -ы ж (25) 1. Гу жила, сухожилие 218 хПа, зІасЬа: възвранн емоу в’сѣуъ пжтеи • ежценнуъ ПО ПЛЪТИ • I СКОЗ’Ь МАСА • I I» жиламъ • і по ко стемъ Евх 36а 4-5 □ ославити жилы ѵехроѵѵ (!) парализо- вать осЬгошіІ: сь истъ кетъ • окличнвън крьстомъ • и позороу сътворивъ • и ославль ЖИЛЫ ВАША Супр 467, 5; ОСлаКЛКНТ ж н л а м н яараХѵтіхбу парализованный осЬгпиІу: і прндошА къ немоу ноелште ослав- лена жилами • носимъ четырьми Мк 2, 3 Зогр Ас Сав, ославленъ жилами Мар 2. жили г о в а ж д а или с оу р о в а [ЗоѵѴЕѵроѵ плеть Ьукоѵес: и повелѣ вити а • ежкатолѵь жезлн- кмъ • н жилами говаждами Супр 178, 6; повелѣ... вити и жилами соуровамі Супр 100, 30.— Зогр Мар Ас Сав Евх Супр ЖИЛИЩН, -а с (33) оіхіа, оіитща, иатоі- иіа, яароіхіа, хатаусоуюѵ, натоіхтіаіу хатосхт]тпріоѵ, оіхцтрріоѵ, оіхцаіе;, доѵц, ахрѵсоца жилище рпЬуІек, ЬусІІізТё: іже жнлиште імѣаше въ грокѣуъ Мк 5, 3 Зогр Мар; даждъ ми сего страи’иааго • кмоуже міе- та и жнлншта не сьвѣмъ Супр 454, 21-28 ( перен. ; прииметъ ведръио въздаине • въ жн- лнціихъ с(вА)тыуъ твонуъ Евх 58а 4,— Зогр Мар Ен Син Евх Клоц Супр Рыл Зогр-лл- Ср. дворъ, домъ, жиціе, овнтѣль, скиини ЖИРЪ, -а м (1) ѵоцт) пастбище разіѵа: и слово ихъ • ѣко ганъгрена жиръ окрАЦіеть 2 Тим 2, 17 Ен.— Ср. паствина жнтенскъ Л 8, 14 Мар; Л 21, 34 Мар см. жнтннскъ ЖИТСЛИНЪ, -а и житель, -ли м (5) оіиртсор, яоХітру житель оЬуѵаіеІ, оЬсап: і шьдъ прилѣпи са единомъ отъ жнтелъ той страны Л 15, 15 Зогр Мар, жітель Ас Сав; влъкъ мок вьспитаннк сьнѣдактъ • опоусті раю жнтелниъ Супр 247, 20.— Ср. граждінннт ЖИТИ, жнвж, живеши несов. (>200) 1. 4т)ѵ, ёяі^лѵ, 0юѵѵ, хата тбѵ (Зіоѵ Еіѵаі, біатрі(3еіѵ, аѵотрёфеаваі, аѵа- атрёфЕаОаі, хатеіруеаОаі, ёцфоАеѵеіѵ, трЕ- феіѵ (!), Ехбё/ЕаОаі (!) жить хіі: азъ жива о(ть)ца ради И 6, 57 Зогр Мар Ас; вь се- лѣуъ і'хъ не вжді иже жіветъ Пс 68, 26 Син; жнвотънаа твоіі животъ (! вм. -жтъ) и« неГ Пс 67, 11 Син; не х0ТАЦіе неродъно жити дьнн своьь Евх 91а 18; жнвъши съ мжжемьі лѣт • отъ дѣвъства своего Л 2, 36 Зогр Мар Ас Сав; таже дауидъ мждръ съі и вт сьмыслі живы Супр 360, 18 • оіхеіѵ, хатоіхеіѵ, цёѵеіѵ, яарацёѵеіѵ, біауеіѵ, ха- таах-цѵобѵ, аѵХі^еоОаі жить, пребывать, находиться ЬусПеІ, ргеЬуѵаі, сіііі, хйвіаѵаі: ты лн кдниъ живеши въ нероусалнмі • н не оув'Ьд'Ьлъ кси вывъшааго вь немь Супр 415, 9; въ немъ живемъ • и тъ в насъ 1 Ио4, Н
жит Ен □ (житии) жити Ріоѵ цетёрхеоОаі, Ріоѵ біауегѵ, Ріоѵ біаѵйеіѵ, ріоѵ цЕтіёѵаі, Ріоѵ локіТЕЙеаОа і, яокітеіаѵ цетіёѵаі, яо- Хітеіаѵ ЁлібЕІхѵѵаОаі жить (нравственно и т. п.) гІХ (о грйзоЬи ііѵоіа): да оутѣшенне ихъ * кь кезмлъвъно житие • еже живемъ Евх 19а 17; да достойно живъ • по заповѣ- демъ твоимъ... съподовитъ са рждоу с(ва)- тыхъ твоимъ Евх 816 20 □ жнвъі и а) в знач. прил. живой хіѵу: въждььда д(оу)ша моі къ к(ог)оу крѣпъкоуемоу и живжціюемоу Пс 41, 3 Син б) в знач. сущ. оіхцтсор житель оЬуѵаіеІ: вьсемоу(! вм. вьсемъ) подъ сльньцоу жикжиітнТм’ • вѣръиъіимъ Супр 189, 17 □ живмірен о к р ь с т ь мн. в знач. сущ. оі лароіхоѵѵтЕб, оі ЛЕрюіхойѵтее, оі ле- ріоіиоі соседи зоизесіё: ѣко слъішауъ рж- женъе много жівжштихъ окръстъ его Пс 30, 14 Син 2. ^соояоіеіѵ оживлять охіѵоѵаі: д(я{)Хъ есть іже жівет И 6, 63 Ас, жнв(е)тъ Зогр (жикліатъ Мар).— Зогр Мар Ас Сав Охр Ен Син Киев Евх Супр Хил.— Ср. витати, живъ (жнвъ въіти); жнвъін ср. жителииъ, сжсѣдъ ЖИТИИСКЪ, -ъіи прил. (17) [жнтеи- Мар (2)] ріштіхбб, той ріоѵ жизни род., жизнен- ный, мирской хіѵоіа род., хіѵоіпі, зѵёізку: еда когда отлгъчавктъ сръдьца ваша... пе- члльмн житіискъіми Л 21, 34 Зогр Сав, жі- тіискъіимн Ас, Житеискъінмн Мар □ жи- ти иска в с мн. в знач. сущ. та Рісотіха мирские дела зѵёіякё хаіехііочіі: оставльшАьь в’сі жнтнискаа Евх 806 6.— Зогр Мар Ас Сав Ен Евх Супр.— Ср. животьиъ, житьнъ1 ЖИТИІ6, -ига с (>100) [жить- Зогр (1) Евх (8) Клоц (3) Супр (7) Рыл (3)] 1. Ріо$, ^сот), то аѵ^цѵ, локітеіа, яокітеѵца, біа- усоуп, аѵѵаѵаатрофті, цХіхі’а, х</<Іл<К, <5т<г- Оеаіс, атратЕІа, аохцасе, ауѴЕІа (!); (говѣйно жнтнк еѵкаРЕіа; докрои житнк ёѵацехос,) жизнь, житие хііі, хіѵоі: хкллнлѵь ТА г(ос- под)і ізкаклыпааго... рака твоего сего • іѵтъ соуетънааго житнѣ сего мира Евх 81а 21; Хранити ли са вь дѣвьствѣ * і цѣломждрьи * і говінні житьи Евх 87а 14; мжжоу правь- днвй( и докромъ житиимъ Супр 294, 1112 □ жнтнк се, житии нъінішыіки, жнтнк иастоілціеи о яаршѵ ріое, 1І лароша ц тосаётц ^аи), і) еѵтаѵОа біатріргі, айтц т) асотцріа (!) эта жизнь, земная жизнь іепіо гіѵоі, рохетзку ііѵоі: строга • і иастоілціее наше житие • г вжджціаа- го намъ наслажденье • іѵкѣціавъ Евх 166 17 2. иатоіиіа жилище оЬусіІі: молн кго попешти сд о пештерѣ • рек’ше о грокѣ • вь нем’же житнк нмѣаше с(ва)тыи Супр 531, 28 3. Ріо$ средства к жизни хіѵоЬуіі: вьсе елико імѣ- ЖАА Ж аше въвръже вьсе житье свое Мк 12, 44 Зогр, житие Мар • цацсоѵа$ богатство, мамона шатоп, Ьойаізіѵі: аште оуво вь иеправьдьиѣмь жнтиі • не висте вѣрьнн Л 16, 11 Зогр Сав, жити Мар (въ иеправедьнѣмъ мамонѣ Ас).— Зогр Мар Сав Ен Евх Клоц Супр Рыл Зогр-лл.— Ср. въселкннк, животъ, жизнь, жилнціе, жить ЖИТО, -а с (6) <зіхо$, уёѵѵтща, индлбс, хлеб, плод оЬіІі, ріосі: разорис жнтьиицж моак • і вольшж съзнждж • і съверж тоу жита моѣ • г довро мое Л 12, 18 Зогр Мар Ас Сав.— Пс 64, 11 Син; Евх 126 14.— Ср. плодъ, пьшеинца ЖИТОДЛѣРіеНИіе, -ига с (2): да гати жнтомѣркннк біббѵаі то аітоцЁтрюѵ определять количество зерна какой-то мер- кой, мерить зерно осітёгоѵаі оЬіІі: къто оуво естъ вѣрънъі прнставьннкъ • г лѵкдръі * егоже поставитъ г(осподи)иъ надъ домомь своімь • даѣти въ врѣлѵь житомѣреиье Л 12, 42 Зогр, житомѣрение Мар житъница Мт 13, 30 Унд см. жнть- ница ЖИТЬ, -и ж (1) Сосуп жизнь гіѵоі: шсо не въсуотѣ оувѣдѣтн нстнинааго в(ог)а • давъшааго ти жить Супр 115, 25-26.— Ср. жнвотъ, жнзнь, житнк ЖИТЬНИЦА, -а ж (19) [житъ- Унд (1)] алоОцит), ацрЕІоѵ амбар, житница чурка, зіосіоіа: і съверетъ пьшеннцж • вь жнть- иицж свонк Л 3, 17 Зогр Мар Ас Сав.— Зогр Мар Ас Сав Унд Супр.— Ср. съкро- виціе ЖИТЬНЪ1, -ъіи прил. (1) тт)5 яоХітеіа$ жизненный хіѵоіпі: и теве праштаис гакоже и снвк • жнтьнъінуъ съгрѣшении Супр 393, Л'-)4‘.— 63р\ ЖИКѴТК.ѴВ, лнѵг.ніѵжа ЖИТЬНЪ2, -ъіи прил. (1) той уЕѴѴііц.ато5 хлебный оЬіІпу: и иасѣшьь села и иасадішіА віноградъі • и сътворішьь плодъ жнтенъ Пс 106, 37 Син ж и т ь к Зогр Евх Клоц Супр Рыл см. житии ЖНЦІИ, -а с (2) бохеіоѵ, лоХітеѵца жили- ще, обиталище ргіЬуіек, Ьусііізіё: оу горе мнѣ гако жиште ксмъ днгаволе Супр 517, 9-— Супр 272, 17.— Ср. жилнціе ЖДАДЬБА, -ъі ж (1) ^тщіа ущерб, убыток хігаіа, щша: аште и зѣло иманні жладьва • нь ннколиже теве ие распА * гакоже и христоса жидове Супр 422, 14.— Ср. лишеннк, тъціета ЖЛЛ6ТИ, жладж, жладешн и ЖЛѢбТИ, жлѣдж, жлѣдеши сов./несов. чьто, чимь или без доп. (4) [жла- Супр (3), жлѣ- Супр (1)] хата(ЗбЛкЕіѵ, ияотіѵеіѵ возместить/возме- щать убыток, уплатить/платить долг паЬга- 219
жлѣ сІіі/паЬгахоѵаі хігаіи, зріаііі/зріасеі сІІиЬ: длъж’нъ вжде нѣкто комоу сьревромъ • н не нматъ чимъ жластн Супр 494, 4.— Супр 360, 13; 494, 5; 494, 9-— Ср. въздатн, въздаіатн, отъплатнтн ж л ѣ с т и Супр 360, 13 см. жластн жръновьнъ Зогр Мар см. жрьнъвьнъ ж р ъ н ъі Зогр Мар Ас Сав Супр см. жрьны ж р ъ т в а Зогр Мар Ас Сав Боян Ен Син Евх Клоц Супр см. жрьтва жрътвънъ Супр 98, 3; 138, 25 см. жрь- твьнъ ж р ъ т н Зогр Мар Супр см. жрьтн ж р ъ т и к Супр 148, 30 см. жрьтнк ЖРЬДЬ, -н ж (3) [жьрь- Сав (1)] ^ѵХоѵ, ббрѵ палка, дубина, дреколье Ьйі, кук іако на развоіинка лн нзидосте съ оржжиели» • и жьрьдьми ати ма Мт 26, 55 Сав (дрькол’ми Зогр, дрькольми Мар, дръколмі Ас).— Мт 26, 47 Сав; Супр 448, 11.— Ср. дрьколь, држгъ, жьзлъ, палица, посоуа ЖРЬНЪВЬНЪ, -ъіи прил. (4) [жръно- Зогр (2) Мар (2)]: камъі жрьнъвьнъ ХіОо^ цѵкіибе, цѵкос оѵіибе жернов хегпоѵ, тіупзку катеп: доврѣ-е-моу би бъіло • аште вн камень жръновънъі • възложенъ на въіж его • і връжеиъ въ море Л 17, 2 Зогр Мар.— Мк 9, 42 Зогр Мар ЖРЬНЫ, жрьнъве ж (7) [жръ- Зогр (1) Мар (2) Ас (1) Сав (1) Супр (2)] цѵХое жернов хегпоѵ, тіупзку катеп: оуиѣе емоу естъ да обѢсатъ жръновъ на въін его осьльскъі Мт 18, 6 Мар (0 Зогр) • жрьнъвн мн. цѵХое жернова, жерновая мельница хег- поѵу, хегпоѵу тіуп: двѣ меліжштн въ жрън’- вауъ Мт 24, 41 Зогр, жрънъвауъ Мар Ас Сав,- Супр 395, 29-30; 565, 8 ЖРЬТВА, -ъі ж (94) [жръ- Зогр (5) Мар (6) Ас (2) Сав (2) Боян (1) Ен (4) Син (16) Евх (2) Клоц (И) СіРгр(ЗЗ)] 0ѵаіа,*алоѵ6т), Оѵца, то Оѵеіѵ, то епіОѵеіѵ, еібоб (!); (жрьтва скотьнаіа ит’ПѵбОѵтоѵ) жертва, жертвоприношение оЬёѴ: вьсѣка жрътва со- ливъ осолитъ са Мк 9, 49 Зогр Мар; тѣльже оуво възиосимъ жрътвж увалѣ въінж в(ого)ви Евр 13, 15 Ен; тогда клаговоліші жрътвж правьдж (!) Пс 50, 21 Син; ові скотъижвк жрътвж... приношахж Клоц 136 19-20; не проситъ жрътвъ кръвавъ Супр 28, 14 ♦ жрьтва мрьтвъіиуъ (г. е. вогъ), мрьтвъіимъ (г. е. богомъ), жрьтва вожьскаіа Оѵаіа ѴЕирсоѵ жертва идолам, языческим богам оЬёб тосПат, роЬапзка оЬёі’: съиѣсьл жрътвж мръ-гвъіуъ Пс 105, 28 Син; отъвраштаА а отъ жрътвъ вожъскыихъ Супр 155, 5-6; жрьтва вескръвьнаіа 220 ЖРѢ см. вескръвьнъ; жрьтва вьсесъжаган- м а іа см. вьсесъжагакмъ; жрьтвж или жрьтвъі възноснтн, приноси ти/ принести, т в о р и т н/с ъ т в о р н тн, ж р ь т и/п о ж р ь т и, д а т н/в ъ з д а т и о комь, за кого ёліОѵЕіѵ, Оѵаіаѵ или Оѵаіас или олоѵба$ аѵсцрёреіѵ, лротрёреіѵ, бібоѵаі, Оѵеіѵ, ёлітеХеГѵ прйносить/принести жерт- ву во имя кого-л., совершать/совершить жертвопр инопіение, жертвовать/пожертво- вать ргіпазеі/ргіпёзі оЬёі’ га пёкоііо, баѵаС/сІаС оЬёГ, ѵукопаѵаі/ѵукопаі оЬёі’, оЬёІоѵаІ: і дати жрътвж по реченоумоу • въ законѣ г(осподь)нн Л 2, 24 Зогр Мар Ас Сав Боян ; тевѣ пожьріж жрътвж хв4ЛЫЙ Пс 115, 8 Син; ові скотънжіж жрътвж • ові же в(о)жію тѣлоу жрътвж приношу» Клоц 136 19-20 и 20-21; азъ чловѣксу жрътвъі ие творж Супр 132, 4.— Зогр Мар Ас Сав Боян Ен Син Евх Клоц Супр,— Ср. възиошеник, вълитик, жрьтнк, прииошении, трѣва; жрьтвж дати и т. д. ср. жрьти, но- жрьтн ЖРЬТВЬНЪ, -ъіи прил. (2) [жръ- Супр(2)]: коумирь жрьтвьиъіи еібсоХббтлоѵ (!) кумир жертвенный, идол жертвенный оЬёіпі тосііа: днмосии же стоиаше дръжд коумирь жрътвъиъіи Супр 138, 25;жрьтвь«« іа с т и ціарофауеіѵ есть жертвенныя живот- ныя, принимать участие в жертвенной пире )Гзі оЬёІоѵапё, хйсазіпіі: зе оЬёѣпісЬ Ьосій: аште рачАТЪ жрътвъно пстн Супр 98, 3.— жрьтвьио іасти ср. льасо (скврьньна май іасти).— Ср. трѣньиъ ЖРЬТИ, ЖРѢТИ, жьрж, жьреши несов. /сов. (69) [жръ- Зогр (1) Мар (1) Супр (12), жърл и т. д. Супр (11)] Ооеіѵ, епійѵеіѵ, Хатрео- еіѵ, теХеІѵ, дкоиарлоѵѵ; (жрьти и оскврьнктк са ціароірауЕгѵ) приносить/принести жер- тву, жертвовать / пожертвовать ргіпавеі/ ргіпёзі оЬёі’, оЬёіоѵаі: прнде же дьнь ол- рѣсиъкъ • въ йьже подовьно вѣ жрътн пасуж Л 22, 7 Зогр Мар; азъ же жьрж вогоу мокмсу і‘(соу)с(оу) х(ристо)соу Супр 148, 3; вко жъръше и осквръинвъше са придоуомъ Супр 130, 14; іако да вьси въсждоу • въ всѣуъ окластехъ и странахъ и мѣстѣуъ • жрътл « трѣвъі творити МИЛОСТНВЪІИМЪ когомъ Супр 147, 24-25.— Зогр Мар Супр.— Ср. жрьти (жрьтвж възноснтн и т. д.) ЖРЬТИІб, -иіа с (1) [жръ- Супр (1)] то Оѵеіѵ жертвоприношение оЬёіоѵапі: не мо- гжтъ (г. е. мжкъі) въинж и присно дръ(жа)т« вь се(вѣ) мжчимааго • жрътии раді соунтъ- нъіимъ вогомъ Супр 148, 30.— Ср. жрьти ЖРѢБИИ, -иіа м (23) [жрѣвъ- Син (1), жрѣвь- Зогр (2) Син (1)] имірос; 1. жребий
ЖРѢ І08, йсіёі: къ ржкоу твоею жрѣкы моі Пс 30, 16 Син □ по ж р ѣ к и ю раздѣлити хХтіроботеіѵ разделить по жребию ѵука- гаі Іозет: по жрѣкію раздѣли імъ земіж • жжемь дѣломѣрьнымъ 77с 77, 55 Син; ж р ѣ - в и іа метати о чьто [Заллеіѵ хХрроѵ или хлтіроѵс; ёпс тіѵа, Хаух«ѵбіѵ лері тіѵое метать, бросать/бросить жребий о чем-л. теіаі Іоз, Іозоѵаі о песо: меташл жрѣкььь о йа Мк 15, 24 Зогр Мар Ас Сав 2. доля, наследство росііі, бёбісіѵі: не оставитъ г(оспод)ь жьзла грѣшьникъ • иа жрѣкис прдкедьннкъ 77с 124, 3 Син.— Зогр Мар Ас Сав Син Евх Клоц Супр.— Ср. до- стопиик, наслѣдик, ПрИЧАСТИК, рАДЪ, ЧАСТЬ ЖРѣБЬЦЬ, -а м (9) поЛое детеныш (осла, лошади) тіасіё (озіа, копё): грАДАі... иа жрѣвьці • отъ відъфагііА Клоц 16 3 (иа жрікдти Супр 326, 25-26).— Мк 11,2 Зогр Мар; Мк 11, 4 Зогр Мар; Мк 11, 5 Зогр Мар; Мк 11, 7 Зогр Мар.— Ср. жрѣкА, ОСЬЛА ЖРѣЕА, -лте с (30) паЛое детеныш (осла, лошади) тіасіё (озіа, копё): привѣсте осьла и жрікА Мт 21, 7 Мар Ас Сав; ѣко к(ог)а вл(а)г(о)с(ло)виша сАДАштаго иа жрѣклте Клоц 1 а 37; Супр 326, 16 ф ж р ѣ в а осьлк или осьлатиио см. осьль, осьлатинъ.— Зогр Мар Ас Сав Клоц Супр.— Ср. жрѣ- кьць ж р ѣ т и см. жрьти ЖОуПЛНЪ, -а м (3) греч. нет глава жупы, жупан гирап, ргесізіаѵепу гиру: приде съ миожьствомъ вокводъ и казиьцъ и жоупаиъ • и санокнтыими Супр 561, 24.— Супр 561, 7; 562, 26 жоупвлъ, жоупьлъ, -а м (3) [жю- Зогр (1) Мар (1), зюпел- (!) Син (1)] Оеіоѵ сера, жупел зіга: одъжди жюпьлъ • с огиь съ ие- кесе • і погоуки вьса Л 17, 29 Зогр, жюпелъ Мар.— Пс 10, 6 Син жоупнще, -а с (3) тасрос, цѵрца могила, гробница ЬгоЬ, йгоЬка: зовж и лазара изъ жоупишть Супр 310, 9.— Супр 311, 6; 316, 15-16,— Ср. грокъ, грекиціе, жаль ж оу п ь л ъ см. жоупелъ жъ г ом ъін Супр 476, 17 см. жеціи жъддтн Супр см. жьдати жъзлнк Супр 213, 10; 538, 23 см. жьзлик жъзлъ Мар Сав Супр см. жьзлъ жънж Мт 25, 26 Сав и жъижтъ Мт 6, 26 Сав см. жати жъречьскъ Супр 407, 27 см. жьрьчьскъ жъръць Супр 246, 24; 460, 20-21, жърьць Супр см. жьрьць ж ъ р- Супр см. жрьти жьр Ж ЖЬДАТИ, жидж и жьдж, -деши несов. кого, чесо; чесомоу или без доп. (26) [жъд- Супр (4), живжціоу ! Ен (1)] ёхбёхбоОаі, алехбёхеоОаі, лрообёхеаОаі, цёѵесѵ, аѵацё- ѵесѵ, леріцёѵеіѵ, тілоцёѵесѵ, лрообохаѵ, алохесоОас, аѵаРаХХесѵ ждать, ожидать секаі, осекаѵаі: с кѢша людье жиджште зауариіА Л 1, 21 Зогр Мар Ас; і жьдахъ иже со мъиоіж поскръкітъ і ие кѣ 77с 68, 21 Син • перен.: съкери же иезамоудъио • помьиѣти клагаа • жиджціаа люкаціиимъ та Евх 1006 24 • подстерегать кого-л. сПіаі па пёкоко: меие жиджтъ грѣшьиици погоукити міа Пс 118, 95 Син.— Зогр Мар Ас Син Евх Супр.— Ср. ожидати, пожьдати, чаіати ЖЬЗЛИК?, -иіа с собир. (7) [жез- Супр (1), жъз- Супр (2)] аі фаРбоі, та рбпала палки, прутья йоіе, ргиіу, ргоиіі: и различьио къждо киіауж и • Ови пржтикмъ ови кичи • а дроу- зии жьзликмъ Супр 193, 7.— Супр 178, 6; 178, 16-17; 213, 10; 258, 15; 260, 11; 538, 23-— Ср. жьзлъ, пржтик ЖЬЗЛЪ, -а м (29) [же- Мар (1) Ас (1) Син (4) Евх (2) Клоц (1) Ен (4), жъ- Мар (2) Сав (1) Супр (6), жезъ ! Син (1)] фаРбо^ 1. палка, прут Ьйі, ргиі: жезлъ желѣзнъ Евх 546 23 • перен.: оклюкльшааго жезлъ вѣръі твоеьь... съураии ма отъ живота ие- моціьиааго Евх 36а 18 • посох Ьйі (роиі- піска): с запрѣти смъ • да иичесоже не вьземліжтъ иа пжть • тъкъмо жьзлъ единъ • ии п’иръі ии хлѣка Мк 6, 8 Зогр, жезлъ Мар 2. Рахттцііа скипетр, жезл гегіо: прѣстолъ твоі к(о)же въ вѣкъ вѣка • жезлъ правості жезлъ ц(ѣса)ръства твоего 77с 44, 7 Син; Евр 1, 8 Ен.— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Евх Клоц Супр.— Ср. дрьколь, жрьдь, палица, посоха ж ь р ь д ь Мт 26, 55 Сав см. жрьдь ЖЬРЬЦЬ, -а м (17) [жър- Супр (7), жъръ- Супр (2), же- Супр (1), жьре- Супр (2)] іері-ік, ©іЗтт]С священнослужитель, жрец кпёг, ггес: кѣауж же въ цръквишти томъ змикве живжште • и жърьци кдиоіж лѣта сладька красима подаіауж имъ Супр 227, 29 ф старѣйшина жьрьцемъ ар/іереб^ первосвященник, верховный жрец пе)ѵу55І кпёг, ѵеіекпёг: то ко старѣишииъі жьрьцемъ • и киижиици жидовьстн • иа христоса оукикинк възкѢсиша Супр 340, 15.— Супр.— Ср. икреи, попъ, свАТитель, свАціеиикъ, чиститель; старѣйшина жьрьцемъ ср. архиереи, жьрьчьскъ (старѣйшина жьрьчьскъ) ЖЬРЬЧЬСКЪ, -ъіи прил. (6) [жъре- Супр (1), жьре- Супр (1)]: старѣйшина жь- рьчьскъ архігргік, ар/ірауос первосвя- щенник, верховный жрец пе)ѵу55І кпёг, 221
ЖЬР ѵеіекпёг: ..пиша к иемоір оірчАцио • ..рѣишииъи жрчскъи • и старци людстии Мт 21, 23 Зогр- -пал (архиереи Мар, 0 Зогр)', шьдъ... июда нскариотииъ • къ старѣйшинамъ жъречъскамъ Супр 407, 27 (къ архиереомъ Мт 26, 14 Зогр Мар Ас Сав).— Супр 230, 14; 257, 6; 408, 28; 410, 26-27.— Ср. архиереи, жьрьць (старѣйшина жьрьцемъ) ж ь р ж, жьреши и т. д. см. жрьти жѣка Пс 77, 45 Син см. Жака жкпелъ Л 17, 29 Мар, жюпьлъ Л 17, 29 Зогр см. жоірпелъ ЖАДДНИК5, -иіа с (2) 1. греч. нет жажда, ощущение жажды гігегі, гІгпёпі: тѣсиъіхъ же тѣхъ вратъ • і скръкыіааго пжти • се сжтъ дѣла • алъкаиие ЖАдаиие • земелѣга- ние Евх 696 22 2. лойое желание, жажда гасіові, гасіовііѵові: прилежи зѣло къ такомоу ЖАдаиик. доидеже оузьриши ЖАдѣиааго іако и жАждеши Супр 500, 14.— Ср. желѣннк, ЖАЖда ЖАДЛТИ, жаждж, жАждеши и жАдаик, ЖАдакши несов. чесо; иа чьто; с инф. или без доп. (39) [жіа- Ас (2) Син (2) Киев (1)] 1. 5ідІ>т)ѵ испытывать жажду, жаждать гігпіі, тіі гігегі: и потоци иаводьиишА са • і жаждіжціаіа люди своіа иасъіціь Евх 56 9 9 перен.: клажеии ал’чжштиі і жажджштиі правъдъі ради • ѣко тн иасъітлтъ са Мт 5, 6 Зогр Ас, жАжджціеі Сав (0 Мар) 2. лоОеіѵ, ёлілоОеіѵ, леіѵаѵ, ёліОѵцеіѵ сіевісіегаге хо- теть, жаждать іоигіі, гасіаі: и жАдаше насытити са • отъ рожьць Аже ѣдѣ\ж сви- ниа • и ииктоже ие даіаше емТ/ Л 15, 16 Сав (желааше Зогр Мар Ас); вѣчьиаѣ твоѣ іхъже жььдаемъ подась иамъ Киев За 6-7.— Зогр Мар Ас Сав Син Киев Евх Супр.— Ср. желѣти, жадьиъ (жадьиъ бъіти) ЖАДЬИЪ, -ъін прил. (3) греч. нет нспы- тывающий жажду гігпіѵу, гігпісі: иждеии із него в’сь д(оі()хъ жадъиъі Евх 43а 2 ф жадьиъ въі ти біг|)Г|Ѵ испытывать жаж- ду Ьуі гігпіѵу, гігпіі: пришед’шиимъ отъ пжти жад’иомъ сжштемъ водж принести Супр 549, 24-— Супр 123, 20-21.— Ср. жа- ДАТИ ЖАДѣНЪ, -ъіи прил. (1) яоОоѵцеѵое желанный гасіапу, ѵуіоигепу: доидеже оузьриши жАдѣиааго іако и жАждеши Супр 500, 14.— Ср. желѣти (желакмъіи, желавъ), въжде- аѣти (въжделаиъ) ЖАЖДА, -а ж (9) біг|іа, 5іг|юе жажда гігегі: въ жіаждж моіж напоішьь міа оцьта Пс 68, 22 Син; Супр 478, 19 • перен.: како иасыштж жаждж вашего люкослъішаииіа Супр 424, 17 • иссохшая земля ѵургаЫа гешё: положилъ есі рѣкы въ поустыиіж • исходила 5 водьиаа въ жіаждж Пс 106, 33 Син.— Пс 61, 5 Син; 103, 11 Син; Евх 296 20; Супр 13) 7; 568, 9.— Ср. жадаиик ЖАЛО, -а с(3) хё ѵтроѵ жало озіеп, йЬасІІо: к’де ти сьмрьти жало Супр 352, 3; 487, ) 479, 25 (1 Кор 15, 55).— Ср. остьиъ, стрѣ- кало ЖАТВА, -ъі ж (50) [жіа- Ас (3)] верісщбі. Осетіи (!) жатва гаіѵа, вкіігегі, гпё: егда же съзьрѣетъ плодъ • посълетъ сръпъ • иастоітъ жатва Мк 4, 29 Зогр Мар • Йероі время жатвы, лето сіоЬа гпі, Іёіо: слъиьце о нихъ въсиіа топло іако въ жатвж Супр 77, 30 ф жатва п о к а іа и и іа перен. 6 щ цетаѵоіае лорюцое приношение покаянш копапі рокапі: кок крѣлѵА покааииіа жаты (вм. жатка) Супр 356, 11.— Зогр Мар Ас Сав Унд Евх Супр ЖАТВЬНЪ, -ъіи прил. (1) греч. нет жат- венный ггіоѵу: врѣмА же жатвънок вілше Супр 568, 9 ЖАТбЛЬ, ліа м (4) Оерюттіе жнец гпес: въ врѣмА жатвѢ рекж жлтелемъ Мт 13,30 Унд (жілтелѣиемь Ас, дѣлателемъ Зогр Мар).— Мт 13, 39 Зогр Мар Унд.—Су. дѣлатель, ЖАТеліаиинъ, жати (жьиіаи) жАтелѣие Супр 43, 21; 43,24;43,1647 см. ЖАТеліаиинъ ЖАТбЛІАНИНЪ, -а м (5) [ лѣ- Ас (2) Супр (3)] Оерютт)?, ёруатре жнец гпес: жіАтелѣие аиѣ(е)лі сжтъ Мт 13, 39 Ас (ха- теле Зогр Мар Унд).— Мт 13, 30 Ас; Супр 43, 16-17; 43, 21; 43, 24-—Ср. дѣлдтыі, ЖАтель, жати (жьиіаи) ЖАТИ, жьивк, жьикши несов. (37) [жыіл- Сав (2)] Оері^еіѵ жать гпоиі: плодъі ихе еси далъ иамъ • іхъже съиидоша са равм твои жатъ Евх 126 25-26 □ ж ь и іа и в знач. сущ. о Оері^соѵ жнец гпес: еіжже (т. е. трѣ- воіж) ие Тсплъии ржкъі своеьь жьиіаи Пс ІА, 7 Син • перен.: іиъ естъ сѣььи • і ииъ есп жьиаі И 4, 37 Зогр Мар Ас.— Зогр Мар Ас Сав Син Евх Супр—Ср. жлтель, ж*- теліаиинъ ж іа д а т н Ас Син Киев см. жлдатп ж іа ж д а Син см. жажда ж іа т в а Мт 13, 30 Ас (2), Мт 13, 39 Ас см. жлтва жььтелѣие Мт 13, 39 Ас, Мт 13, 30 Ас см. ЖАТеліаиинъ 5 5 цифра глаг. и кир. (>100) 1. глаг. ч’, охтсо, бубоос, ёрбоцос (!) 8 2. кир. э' мЕ ё^, ёхтое, (!), е' (!), ёрбоцос; (!) 6,—Зогр 222
5ВѢ Мар Ас Сав Охр Унд Син Евх Супр.— Ср. е, й, осмь, шесть 58ѢЗДЛ, -ъі ж (34) [звѣ- Мар (2) Сав (6) Евх (3) Супр (11)] аотрр, аотроѵ звезда Ьѵёгсіа: і вжджтъ зиамеиьѣ въ слъиьци • і мѣслци • і звѣздахъ Л 21, 25 Зогр Мар Ас, звѣздахъ Сав • перен. срсоогтрр свет вѵёііо: и сице пострадавъше вѣиьчаии къіша • и сипитъ іако н звѣзды вь вьсемь мирѣ Супр ІИ, 13.— Зогр Мар Ас Сав Син Евх Супр — Ср. свѣтило; свѣтильникъ ЗйѢЗДОЗЬРЬЦЬ, -А м (1) [звѣ- Евх (1)] мроцсг/іхбс; звездочет, астролог Ьѵёгсіо- ргаѵес, авігоіо^: или звѣздозьрець • или па- ромъ оврѣтатель Евх 54а 17-18 звѣрие Ен 36а 10 см. звѣрь ЗѢЛО нареч. (<200) [зѣ- Зогр (4) Ас (1) Сое(И) Син (1) Евх (5) Клоц(2) Супр(87)] офббра, есое офббра, очробрйс;, осробрдте- роѵ, ліаѵ, рака, паѵт>, лоХ/о, ёлі лоХ/о, бксос;, ахсіЗйе, 1охг>е<»е, ёла^ісо^, та цёуюта, ха§' г>ле()|ЗсЛт|ѵ, Іхаѵйе (!), аогсракаіс; (!), лаѵтсос;(!), аѵаібйс; (!), беіѵйе (!), хахах; (!), цёуае (!); (зѣло любити срЛдтщос; егѵаі.; великъ эѣло лаццеуеОёотато^; въісокъ зѣло і)і|>пкитатое; далече зѣло ёх поллоб біао трратое; зѣло рано орОроѵ |ЗаОёсос;; поздѣ зѣло ноцініж ёопёрае (ЗаОеіа^ ёпЛа|Зоботіе) очень, слишком ѵеіші, ргіііё: дъва бѢсъиа... люта эѣло Мт 8, 28 Зогр Ас, лютѣ зѣло Мар, литѣ зѣло Сое; оувоѣшА са зѣло Мт27, 54 Мар Ас, зѣло Сав (Зогр нет) ; въ едниж же сжвотъ зѣло рано Л 24, 1 Зогр Мар Ас; и постнгоша и далече зѣло Супр 44, 18; цѣсарествик иекесьиок • зѣло лювыж Супр 88, 5; стража видома поустн льва велика зѣло • н страшьиа Супр 292, 22; мѣсто... врѣгъ нматъ иа за- падъ • и въісокъ зѣло Супр 300, 1; и чоувъ- ства • иже сжтъ иаитрѣвьшн пжти оучеиию • зѣло лютѣ прокоудн Супр 340, 1; аште н зѣло имаииі жладьва Супр 422, 13; жеиа • идетъ к не.ілоі( • поздѣ зѣло иоштніж Супр 515, 8 ф паче зѣло, зѣло поХХср цаХХоѵ, осро- йобгедоѵ гораздо больше, еще больше тпоЬет ѵісе, сіаіеко ѵісе: оиъ же паче зѣло въпиѣше Л 18, 39 Зогр, зѣло Мар (только паче Ас); зѣло доврѣн доврородьиѣн ксмъ Супр 106, 29; горе есть зѣло оумьрьшоу нзь- горѣти Супр 131, 12; д о зѣла ёсос; онробра чрезмерно ргезргіііз: і не отыми отъ оустъ моіхъ словесе істіиьиа до зѣла Пс 118, 43 Син; тъгда эѣло абтіха рака сейчас же іЬпесі: кажетъ же не мало врѣмА вжджштек пакъі • кже посрѣдоу оучеиикы отъвода кже чаити • тъгда зѣло іавнтн са цѣсарьствоу кго Супр 372, 10.— Зогр Мар Ас Сав Боян ЗА 3 Ен Син Евх Клоц Супр.— Ср. вельлли, паче з ѣ л оу т о Клоц 26 20 вм. эѣло лоуто 3 3 цифра глаг. и кир. (>100) 1. глаг. О', ёѵѵатос; 9 2. кир. (7, ёпта, ёрбоцое, ёхтос; (!), оубоос; (!) 7.— Мар Ас Сав Унд Боян Син Евх Супр Рыл.— Ср. девлть, девлтъ, & седмь, седмъ, ж ЗА предлог (>300) А. с вин. дпіат, ало, аѵті, лері, блёр, ещ, біа, бло 1. при указа- нии объекта, места, за пределы которого направлено действие, движение за (с вин.) га (с вин.); иди за лла сотоио Мт 4, 10 Сав, за мио(а) Боян (отидн Зогр Ас, 0 Мар) 2. при указании на объект, за который берут- ся за (с вин.) га (с вин.); и(соу)с(ъ) же імъ і за ржкж вьздвиже н Мк 9, 27 Зогр Мар Ас Сав Боян; имъ за оуздж коиіа Супр 194, 6 3. при указании на лицо, предмет, являю- гцийся объектом замещения, возмещения, отплаты вместо, взамен шівіо, га (с вин.); отнде июда • н вьииде за йь мат<е.ніа Супр 94, 5; за доушА иуъ прннми моіж д(оу)шж Супр 110, 12; око за око • і зжвъ за зжбъ Мт 5, 38 Зогр Мар; за тръс(вл)тое поет са • кр(ъ)стоу твоемоу поклаиѣемъ са Ен 326 15 4. при указании на объект, ради которого совершается действие ради, за (с вин.) га, рго: дати д(оу)шж своик • ізвавлеиие за мъиогъі Мт20, 28 Мар Зогр-пал (0 Зогр); Мк 10, 45 Зогр Мар Ас Сав; ие прѣстаи за иъі м(о)лаціи Ен 286 9; доврѣе естъ едииомоу ч(ловѣ)коу оумьрѣти за люди И 18, 14 Зогр Ас Сав (0 Мар) 5. при обозначении причи- ны действия из-за, ради рго, кѵйіі: аціе комоу оумьретъ дѣтиціь иекръціеиъ • за лѣ- ность Евх 1046 10; мати кд’иого нлажеиъіихъ • тѣхъ видѣвъшн прокыихъ • оуже стоудеииіж оумеръшА • а свокго иначе дъіхаіжшта • за сило» (вм. -лж) и за сътрьпѣиик лютынуъ Супр 96, 3 6. при указании на лицо, всту- пающее в брак за (с вин.) га (с вин.); аште жеиа поустивъши мжжа сн • і посагиетъ за іиъ Мк 10, 12 Зогр Мар 7. при обозначении объектных отногиений; за лаиитж вити см. ланита; за оухо оударитн см. оухо 8. в составе предложных сочетаний, имеющих значение наречий; за тъціек см. тъціь Б. с твор. опіосо при указании предмета, места, по другую сторону которого происходит действие за (с твор.) га (с твор.); ідн за мъиоіж сотоио Мт 16, 23 Мар (0 Зогр); Мк 8, 33 Зогр 223
ЗА Мар; Л 4, 8 Мар (0 Зогр) В. с род. біа, ѵлёр, цеха (!) 1. при указании на объект, в пользу, ради которого совершается дей- ствие (ср. А. 4.) ради, за (с вин.) га (с вин.), рго: за сзвъраиъіхз> же прѣкратлтъ са дьне тн Мт 24, 22 Зогр, зд изкъраныіА Мар Ас Сав; молитвж сътворж зд вы • и зд вьсего родд крьстиганьска Супр /7, 1 □ зд... рдди ради, за (с вин.) га (с вин.), рго: зд сего рдді длъженъ есть кьсѣкъ киазъ... законъ... прооучати Клоц 2а 8 2. в составе предложных сочетании, имеющих значение наречий: ЗА ОуТрА, ОуТрО ЗА ОуТрА СМ. ЗДОуТра, ОуТрО.— Зогр Мар Ас Сав Охр Боян Зогр-пал Ен Син Служ Евх Клоц Супр Рыл за не, зд не, за н еже см. занк, за- нкже за х о д оу (!) Супр 170, 13 см. заходъ 3 д Б А О Д I Ш ІА Пс 106, 4 Син см. завлж- днти ЗАБЛЖДИТН, -блжждж, -влждншн сов. (19) [-Бле- ! Син (1)] лкаѵао'ваі заблудиться хаЫоисііі:, гЫоибіі: рддоуетъ са о нен паче • неже о девАТн деслтъ и девлти не завлжждь- шинхъ Мт 18, 13 Мар Ас (иепогывъшихъ Сав, 0 Зогр) • перен. отъ чесо яХаѵао'&аі ёх тіѵб^, ало тіѵо^ отклониться от чего-л. осІсЬуІіі ее од пёсеіго: отъ заповѣдеі твоіхъ не здвлжднхъ Пс 118, 110 Син.— Мар Ас Син Евх Супр.— Ср. съклдзиитн са ЗАБЛЖЖД6НИК5, -нга с (1) яХаѵт) заблуж- дение гаЫоисіёпі, роЫоисІёпі: твокго то кетъ ЧЛОвѢкОЛЮБЬСТВИІА • завлждивъшааго вьзискд- дтъ • и отъ здБлжжденига обратити Супр 342, 19.— Ср. БЛАЗНА, СЪБЛАЗИЪ ЗАБЪВбШНб, -ига с (1) [ вь- Супр (1)] ёхотаоч^ изумление йгаз: анл-упатъ же дкъі въ здвьвении БЫВЪ • о дръзости МЖЖА того • рече Супр 99, 20.— Ср. дивъ, оуждсть здвъвенъ Зогр Ас Боян Син см. забы- ти ЗАБЪДѢНЫГЬ, -ъіи прил. (1) [ вь- Евх (1)]: молитва здв ъ д ѣ и ь и а га греч. нет молитва при бодрствовании шосІІіСЬа ргі Ьсіёпі: х°Ди по заповѣдей ъ г(осподь)нѣмъ присно • послѣдоуьь повелѣниемъ его • въ завьдѣнъижіж молитвж • въ веетжжъиое поціенне Евх 89а 24-25 ЗАБЪДѢТН, -въждж, -въдишн сов. (1) [здвь- Син (1)] аурѵяѵеіѵ остаться бодрст- вовать, не спать гйьіаі ѵгЬйги, ѵ Ьсіёпі, пезраі: завьдѣхъ і выуъ ѣко пьтіцд совььцінѣ сіа нд зъдѣ Пс 101, 8 Син ЗАБЪІВАТИ, -ва№, какши несов. (8) ёяі- ХаѵбаѵеоОаі забывать гарошіпаі: егда прі- імауж довро отъ него • скоро здвъівахж Клоц 66 19; Супр 417, 3-4; разоумѣіте же сі завы 00 Л здв вдіжціеі б(ог)д Пс 49, 22 Син. — Евр 13,2 Ен; Пс 9, 18 Син; 43, 25 Син; 102, 2 Син; Клоц 66 39 ЗАБЪІТИ, здбждж, злкждеши сов. (61) [здвъвенъ Зогр (1) Ас (1) Боян (1) Син (1), завьвеиъ Мар (1) Син (3)] ёяіХаѵв«ѵеі. ХаѵОаѵеіѵ, кт)-Вт|ѵ яоіеіѵ, от>х аіоОт ог&аі. (!); (сътворнтн забыти еіе Хтібттѵ ёц|3<іл Хеіѵ) забыть гаротепоиі: ие здвжді оукогы- ихъ твоіхъ до конъца Пс 9, 33 Син; завы кдиоіж здтъкижтн двьри Супр 297, 16 | земли ЗАБъвена перен. ут) ёяілслт)0 цёѵт] земля забвения, преисподняя гетё гаротепиіі, росіьѵёбі: правъдд твоѣ вь земл завьвенѣ Пс 87, 13 Син □ завыти сл ёі; ёаъ’тоё’ уіуѵгоОаі забыться гаротепоиі зе: акы завывъ са • не може отькѢштати кмМ словесе Супр 194, 20-21.— Зогр Мар Ас Боян Ен Син Евх Клоц Супр Рыл ЗАБЪІТИІб, -ига с (1) Хт)6т) забвение га- рошпёпІ: тдже кгда завытига облакъ • пришъдъ на оуллъ слово ставн Супр 312, 14- -15.— Ср. ЗАБЫТЬ ЗАБИТЬ, -и ж (1) Алу&т] забвение гаротпё- пі: вьса си въ завыть вьложи скрекролввь- ствик тъгда Супр 412, 1.— Ср. завытик здвьвеиик Супр 99, 20 см. закъвеиіи здвьвенъ Мар Син см. завыти злвьдѣнъныи Евх 89а 24-25 см. завъ- дѣньиъ завьдѣти Пс 101, 8 Син см. здвъдѣти завахтании Мт 27, 46 Ас см. сакахтани 3 а в а х’т д ни, завах'ьтапи Мт 27, 46 Зогр; Мк 15, 34 Зогр см. савахтдин здведеовъ глаг. приписка Мт 10, 1 Мар см. зеведеовъ ЗАВИДА, ы ж (1) греч. нет зависть га- ѴІ8І: завиды протнвлціАьь са б(о)жьи прдв’дѣ Евх 89а 14.— Ср. зависть ЗАВИДЬЛИВЪ, ыи прил. (1) греч. нет за- вистливый гаѵізііѵу: ие изволи любити иасъ • иеподовьие и завидьливе • и покръвеие тьмой Супр 71, 24.— Ср. завистьливъ, завидѣти (завидАн) ЗАВИДѢТИ, завиждж, завидиши несов. комоу (6) ф§оѵеіѵ, ^т|Хойѵ завидовать га ѵіеіёі: ии здвиди творьыриімъ везАкоиеиие Пс 36, 1 Син □ завидАн в знач. сущ. Ф'&оѵЛѵ завистливый, завистник гаѵізііѵу, гаѵіьііѵес: хвалы во зависть имѣикштинлсі. • оржжик завидАштиимъ сжтъ Супр 403, 6; ие завидаи в знач. прил. а<рйоѵо$ не- завистливый пегаѵізііѵу: ие закнддштві влагодѣлник Супр 95, 7.— Супр 336, 16; 340, 11-12; 403, 6; 538, 2О.~ змндмі см. завистьиикъ; ие завидаи ср. незакндьлт, незавнетьиъ
ЗАВ ЗАВИСТЬ, -н ж (56) фОбѵос;, о фОоѵербс;, та фйоѵера, ^рХо^, фдѵос; (!), ёлюрхіа (!), хахіа (!) зависть гаѵізі: кѣдѣаше во ѣко за- висти ради прѣдашА і арх’иереі Мк 15, 10 Зогр Мар; Мт 27, 18 Зогр Мар Ас Сав | за- кисть имѣли о фОоѵоі'цеѵос; вызываю- щий зависть іеп, )етиг ве гаѵісіі: хкал’ы бо зависть имѣіжштиимъ • оржжик закида- штиимъ сжтъ Супр 403, 5.— Зогр Мар Ас Сав Киев Евх Супр.— Ср. завида ЗАВИСТЬЛИВЪ, ыи прил. (3) фОоѵе^бе, фОоѵйѵ, Раоиаіѵоцеѵо^ завистливый га- ѵізііѵу: сѵ зависти гаже не тобоіж завистьли- кымъ жити дастъ Супр 388, 25.— Супр 340, 23; 400, 17.— Ср. завидьливъ, завидѣ- ти (здвидаи) ЗАВИСТЬНИКЪ, -а м (1) охсоптгіе (!) за- вистник гаѵівіпік: гакоже завистьиикомъ мо- лнтвьникомъ быти глаголжштемъ • гако ис- точьникъ присио текыи затвори са Супр 276, 29-30.— Ср. завидѣти (завидаи) ЗАВИТИ, -виіж, -викши сов. (1) перюсріу- уеіѵ закрутить гакгоиііі: повелѣшА принести вратъ и въложити и вь нь • н сътагнжтн и завити зѣло Супр 269, 4 завлонь Мт 4, 15 Ас см. завоулонь ЗАВОРА, -ъі ж (2) цох^бе засов гаѵога: врата мѣдьиа сътъръши • заворы желѣзны съломьшн Супр 317, 8-9.— Супр 473, 1-2.— Ср. верѣга, затворъ ЗАВРѣТИ, -вьрж, -вьреши сов. (1) стѵухХеі- егѵ закрыть гаѵпі: исоуии оржжие • и завьрн прѣдь гонььштиімь міа Пс 34, 3 Син.— Ср. заклеижтн, заключити, затворити, затъкнжти, загати ЗАВОуЛФНЬ прил. к мужскому имени Заву лон (8) [завь- Ас (1), зав- Ас (1), завѵ- Зогр (2), заоу- Сав (2)] 2а0отАсоѵ Завулонов 2а- Ьиіопйѵ: пришедъ вьсели са въ каперьнаоумъ * иа поморне • въ область завѵлоніж Мт 4, 13 Зогр, въ прѣдѣлѣхъ завьлоніихъ Ас, зай'лонихъ Сав, зав(оу)лоиихъ Боян (0 Мар).— Мт 4, 15 Зогр Ас Сав Боян завьлонь Мт 4, 13 Ас см. завоулонь ЗАВѢТЪ, -а м (39) 1. біаОрхг, договор, уговор зтіоиѵа, йтіиѵа: сътворити милость съ о(ть)ци нашими • с помѣнжти завѣтъ с(ва)тоі своі Л 1, 72 Зогр Мар □ с к р и и га завѣта иіРсотое тре біаОг|ХТ|е ковчег завета агсЬа йтіиѵу: златж иллжціи каидил- ннцж • и скрииж завѣта Евр 9, 4 Ен; ветъ- Хъін и новый завѣтъ т] паласа (хаі) г) хаіѵт] Діайт|хт| Ветхий и Новый завет 8іагу а Ыоѵу гакоп: нъ и отьць ветъхоу за- кѣтоу не вѣдѣ нъ и сынъ по новоуоумоу завѣтоу Супр 305, 10 и 11 2. ёѵтоХі) наказ, завет ргікаг, ргікагапі: нъ се ч’то сътворимъ гако зад 3 завѣтъ божнн прѣстжпнхомъ Супр 386, 29.— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Евх Супр.— Ср. велѣиик, законъ, заповѣдь, повелѣинк ЗАВѢЩДВДТИ, -ваик, какши несов. комоу (3) 1. бсатіОестОас завещать осікагоѵаі, гйзіаѵоѵаі: і азъ завѣштаваіж вамъ • ѣкоже завѣшта мнѣ о (ть)ць моі • ц(ѣса)р(ь)с(тв)о Л 22, 29 Зогр Мар 2. завѣтъ завѣціа- в а т и біаОрхтіѵ бсатіОестОас заключать договор игаѵігаі зшіоиѵи: съверѣт-е-моу прѣ(по) д(обь)ныіа его • завѣціаваіжціьььь завѣтъ его о жрътвахъ Пс 49, 5 Син ЗАВѢЩАТИ, -ціаик, -ціакши сов. (6) [зѣшта- иііА ! Син (1)] бсатіОестОас 1. обещать зІГЬіѣ: въхожденіѣ въ сръдьце свое завѣшта Пс 83, 6 Син □ завѣтъ завѣщати комоу, на кого біаОрхгіѵ бсатіОестОас заключить договор, обязаться игаѵгіі зшіоиѵи, зтіиѵ- пё зе гаѵагаі: завѣштахъ завѣтъ нзБьранымъ моімъ Пс 88, 4 Син 2. завещать осікагаі, хйзіаѵіі: с азъ завѣштаваіж вамъ • ѣкоже завѣшта мнѣ о(ть)ць моі • ц(ѣса)р(ь)с(тв)о Л 22, 29 Зогр Мар.— Пс 82, 6 Син; 104, 9 Син ЗАКАЗАТИ, -аіж, -акшн несов. (4): м р ѣ - жа завазати хатарті^есѵ та біхтгіа чинить сети оргаѵоѵаі зііё: видѣ іиа дъка Братра... завазаіжш га мрѣжА своіа Мт 4, 21 Зогр Ас (стрОАціа Сав, 0 Мар).— Мк 1, 19 Зогр Мар.— Ср. вазати, строити завѵлонь Мт 4,13 Зогр, Мт 4,15 Зогр см. завоулонь ЗАГЛАДИТИ, -глаждж, -гладншн сов. (3) ё^аХеіфеіѵ, апаХеіфегѵ стереть, загладить гаЫасііѣ, зтагаі: да и ржкофаиьк грѣхъ на- шихъ загладитъ Супр 483, 5.— Супр 390, 17; 480, 2.— Ср. отъмыти, погладити ЗАГЛАЖДАТИ, -ждавъ, -ждакши несов. (1) ё^аХеіфеіѵ стирать, заглаживать зшагаѵаі: како можетъ таковъ сы чловѣкъ грѣшьнъ грѣхы заглаждати Супр 358, 23 ЗАГРАДИТИ, -граждж, -традиціи сов. (3) ёцфраоаеіѵ преградить, закрыть хаЬгасІіѣ, гасраѣ: загради оуста львови Супр 158, 9.— Супр 1, 7-8; 312, 7.— Ср. заложити ЗАГРАДИТЬ, -ыи прил. (1): заг радьиок с в знач. сущ. леріРоХо^ (!) сад гаЬгасіа: гакоже аште и к’то иачьиетъ отъ заградьны- ихъ • и отъ виноградъ Супр 42, 17.— Ср. врътъ, врътоградъ, врътъпъ ЗАДИ нареч. (16) 1. бпіосо позади, сзади ѵхасіи: і ставъши зади при ногоу его... на- чатъ мочитн иозѣ его сльзами Л 7, 38 Зогр Мар; Супр 391, 10; сь заді Ас □ съ задн бпсаОеѵ, опіосо сзади хехасіи: прншьдъши въ народѣ • съ зади • прикосиж са ризѣ его Мк 5, 27 Зогр Мар Сав Унд, сь заді Ас 2. греч. 8 Заказ 777 225
ЗАД нет назад бохаби: тѣлчже зади повръже вьсж печаль Супр 547, 10.— Ср. съзажда ЗАДЛЬЖИТИ, -жж, -жиши сов. (1) цахоѵ- ѵегѵ продолжить ргосііоигіі;: иа хр|ЕЬ,гѣ моемь коваауж грѣшьннцн • злдлъжишіа везакоииие свое Пс 128, 3 Син.— Ср. про- дльжнти ЗАДОуШИТИ СА, шж са, -шиши са сов. (1) окіуофѵхегѵ задохнуться хігаііі сіесЬ: н ие окрѣтъ кждоу сьвратити са къ пештерѣ • ие могы же грАсти • паде задоушивъ са Супр 289, 20 ЗАДЪХНЖТИ СА, -иж са, -иеши са сое. (2) [-дь- Супр (1)] аѵапруѵгхг&аі (!), хагаггта- ^егѵ (!) задохнуться хаікпоиі зе: тоже оии рьвьиостиіж задъ\ижти са хотѣауж Супр 398, 29.—Супр 466, 13-14 ЗАДѢТИ, задѣвъ, задѣвши сов./несов. (12) 1. сов. комоу чьто аууареѵеіѵ, ёяьті'бёѵаі возложить на кого-л. что-л., заставить иіохіі пёкоти песо, ргіпиііі: ілсыпе • снмона етера кѵрииѣа... злдѢша емоу крьстъ иосити по і(соу)сѣ Л 23, 26 Зогр Мар 2. задѣти с а несов. греч. нет закрываться хакгуѵаі зе: трАсавице • краджціиѣ отаи силж его • тъмоіж задѣ акціи са • ѣко и тать Евх 476 15.— Мт 27, 32 Зогр Мар Ас Сав; Мк 15, 21 Зогр Мар Ас Сав; Евх 50а 11-12 заемодавьцъ Пс 108, 11 Син см. за- нмодавьць заемъ Зогр Ас Син см. займъ ЗАЖДА, -а ж (1) ѵйпоѵ спина хаба: заждж дати ѵйта бьббѵаі убежать, по- казать спину ргсЬпоиС, икахаі хаба: съмрьтн не оуклоиимъ са іѵ сьвоииъі • ие дадимъ заждА дніаволови Супр 91, 18.— Ср. хрьвьтъ ЗАЖДЬ, зажда м (1) афетррюѵ зад хабпі сазі Іёіа: иже въ мотылъі мѣсто иечистыл жтроь-ы • жтрокж вьсж взваливъ • заждемь нечистъіи тъ Супр 190, 7.— Ср. афед- роиъ ЗАЖ6ЩИ, зажегж, зажежеши и зажьгж, зажьжеши сов. (4) [зажь- Мар (1) Ас (1)] ёцліцлраѵаь, ёрльрлраѵ зажечь, поджечь гараііі: погоуки оувицА ты • і грады иуъ зажьже Мт 22, 7 Мар Ас, зажеже Евх 1066 3 (0 Зогр).— Евх 1036 10-11.— Ср. въжеціи, запалити ЗАЖИ5АТИ, -авв, -акши несов. (1) аѵакіа- хеіѵ (!) зажигать, поджигать хараіоѵаі: повелѣ цѣелрь савории... влъувомъ • сваты а цръкви хр'ьстиіаиъекы огнемъ зажизати Супр 255, 3.— Ср. съжагати, съжиэати ЗАЗИРАТИ, -авк, -акшн несов. (1) хата- уіѵсоахеіѵ укорять, упрекать, подозревать гагііѵаі, ѵуіукаі: иъ иштжтъ • чесо ради цин не иоудими сами приходАтъ на жрътвж • 226 зли да тѣхъ ли ради вьсѣмъ крьстиіаиомъ зазн- ракте Супр 127, 21 ЗАЗНАМ6НАТИ, -авк, -акшн сов. (1) ырца- уі^еіѵ наложить печать, запечатать охпасіі реееіі, хареееііі: зазиамеиаі грокъ • воииъі • поставі • оетжпі грокъ Клоц 12а 19.—Ср. запечатьлѣти ЗАЗОРЪ, -а м (2) ѵяофіа, лбрѵт] (!) подо- зрение робехгепі: се ко грѣха ие имжтъ кже скорѣй въстати • а кже поздѣк зазора бы пльио выло Супр 443, 24.— Супр 238, 23 ЗАЗОРЬИЪ прил. (2) 1. цецлтёос; предосу- дительный, зазорный хаз1ийи)ісі Иапи, ѵуі- ки: хвалимъ оуво іако словомъ оусоуши • зазоренъ же іако вез оума вк проклА Супр 346, 2 2. ѵлол- то^ подозрительный робехгеіу: аште ли ми- мошъдъшемъ • и отъшъдъшемъ вжджтъ • стражемъ хотѣаше зазорьио дѣло быти Супр 444, 3 ЗАЗЬРѢТИ, -рвк, -риши несов. (?) 1. иата- уіѵсоохеіѵ, рёрфеоваі упрекать, укорять хахііѵаі, ѵуСукаі: видѢша етерні отъ «уче- никъ его • иечнетама ржкама... ѣджштл Хлѣвы • зазьрѣахж Мк 7, 2 Зогр Мар 2. Хаѵ- Оаѵеіѵ тайком порочить, поносить іа)пё Ьапёі, ёиріі: тьмиомъ словомъ уоулиіпи • мьиа зазьрѣти Супр 104, 10 ф зазьріти глаголѣ рт)ратое ёлЛар|ЗаѵесгОаі ловить на слове сЬуІ.аІ ха ЗІоѵо: і не могоша зазьрі- ти... г(лаго)лѣ его прѣдъ людьмиЛ20,26Зогр Мар.— Супр 425, 19 ЗАИМАТИ, закмлвк, закмлкшн несов. (1) баѵеі^еойаі занимать, брать в долг ѵурщео- ѵаі зі: заемлетъ грѣшьиикъ і ие вьзвратитъ Пс 36, 21 Син ЗАИМОДАВЕЦЪ, -а м (4) [зае- Син (1)] б«ѵекттг|5 заимодавец, кредитор ѵёгііеі: дъва длъжьиика кѣашете заімодавьцю етеру Л 7, 41 Зогр, заимодавъцоу Мар Ас (давъшв1 заим’ Супр 393, 20).— Пс 108, 11 Син ЗЛИМЪ, -а м (21) [зае- Зогр (2) Ас (4) Син (1), зак- Супр (1)]: (в ъ) займъ дл- ити, дати баѵеі^еьѵ, (займъ давъ баѵеюттіе) давать/дать взаймы рйрсоѵаі/ рщеіі: въ займъ даіте • ничесоже чаишгге Л 6, 35 Зогр Мар Сав, въ злимъ дадіте Ас, заемъ даетъ праведьиы Пс 36, 26 Син: въ злимъ възати оу кого баѵеі^еЛі взять взаймы ѵурйісіі зі: хотдіраго оу теве въ заімъ въздти ие възврати Мт 5, 42 См (зліати Зогр Мар Ас).— Зогр Мар Ас См Син Супр.— въ злимъ възати ср. заыітц давъ занмъ ср. заимодавьць ЗЛИТИ, -идж, -идешн сов. (8) леуілілтег зайти (куда-л.), уйти ха)іѣ, обе)Й: заым- дивъ въ везпжтънъіА врѣгы занде Супр 289.
3 злк /7-/5; кк(з)ираіжіре (вь)спать • видѣти хота- ціе праведьнъих’ • иіт(ъ) ннхъже са разлж- чн(шж) • и плачвкт’ са горь(ко лютѣ) • ѣко и занджт’ Рыл 5Ьа 21 • бѵеіѵ, ёпібйеіѵ зайти (о солнце) гарі, гарасіпоиі (о зіипсг); кі во оуво зашъло вь адъ • праведъное слънъ- це Клоц 146 33; Супр 453, 21 ф злити м ъі с л и іж: заідъ мъіслыж глосса к помѣнжуъ (ёцѵііаОт|ѵ) Пс 76, 4 Син.— Клоц 126 30; Супр 357, 7; 448, 26.— Ср. отити ЗАКАЛАТИ, -лаю, -лакши несов. (6) Оѵеіѵ, Меіѵ ёѵ Офсгуч, Офаттеіѵ закалывать, при- носить кровавую жертву гаЬі)еІ (іако оЬёі’): рлдоуетъ са съ с(ка)тыжи а(н)ѣ(е)лъі его • злкллліа тевѣ телець оупитѣны Евх 906 20- -21,—Клоц 136 14; Супр 116, 4; 116, 8; 437, 3-4; 450, 21-22,— Ср. клати ЗАКЛАТИ, заколю, заколкіпи сов. (21) [-къл- Зогр (1), -кьл- Ас (2)] Оѵеіѵ, отра^еіѵ, Офагтеіѵ, иатаофаттеіѵ, окрауіа^еіѵ зако- лоть, убить, зарезать гаЬІІ: закла емоу телець пптомъі Л 15, 30 Зогр Мар Сав, закьлалъ емоу есі Ас ф заклать, принести кровавую жертву гаЬІІ (}ако оЬёИ): рд ренетъ камѣ- иыи вотъ вашъ • что хоштетъ да кмоу за- колжтъ • козж ли или волъ Супр 116, 12-13.— Зогр Мар Ас Сав Син Супр ЗАКЛвНЖТИ, -иж, -иеши сов. (3) иХеіеіѵ, хатахкеіегѵ сіасіев (!) запереть, заключить гаѵгіі, игаѵгіі: і заклепе иоаиа въ темьиицн Л 3, 20 Мар (заключи Зогр).— Л 4, 25 Мар; Киев 56 13.— Ср. заврѣти, заключити, за- творити, злтъкижтн, зліати з л к л е п - см. закленжти ЗАКЛИНАНИІ6, -иіа с (3) 1. ёВорхюцбе, асро<>хісгц.дс заклинание гакііпапі: зак’ли- илние... ндд(ъ) д(оу)хы иечистъі Евх 566 4 2. ёлю^хіа лжеприсяга кгіѵа ргіваЬа: како оуко зиждетъ са • клатвлми • хоулами • злклннлннкмъ зависти» Супр 382, 5.— Евх 516 6 ЗАКЛИНАТИ, -аіж, -акши несов. кого цѣмь; о комь (26) бриі^бгѵ, ё^ориі^еіѵ, ёѵориі^еіѵ хата тіѵо^ или ёѵ тіѵі заклинать хакііпаі, тарпзаЬа/ пёкоко пёкут: заклинаю та в(ого)мь Мк 5, 7 Зогр Мар.— Зогр Мар Ас Сав Евх Супр.— Ср. клати ЗАКЛЮЧИТИ, -чж, -чиши сое. (11) хХеіегѵ, хатах’леіеіѵ, апоиХеіеіѵ, ёуикеіеіѵ запереть, заключить гаѵгіі, гаткпоиі: і заключи юлил вь тьмьници Л 3, . 20 Зогр (заклепе Мар); самъ въ жтрьнжак клѣтькж заключи са Супр 516, ? | затворивъ заключити луооуііуѵі'ѵаі запереть на замок гаѵгіі па гатек, гаткпоиі: затворивъ заключи двьри Супр 515, 14-15,— Л 4, 25 Ас Сав; Супр 243, 7; 309, 21-22; 498, 25; 527, 28; 561, 17; злк 566, 25-26.— Ср. заврѣти, закленжти, затво- рити, злтъкижтн, зліати ЗАКЛАТИ, -кльнж, -кльнешн сое. (1) бр хі^еіѵ тіѵа заставить поклясться гаргі- заЬпоиІ пёкоіго'. и въ продлъженик прншъдъ рѣчи • злкла и да повѣетъ кмоу о севѣ Супр 294, 25 з а к о л - см. также заклати злколгениге, -иіа с (6) <Тф«уг| убийство (ножом, копьем) гаЬіІІ (погет, коргт); вьмѣнішьь иъі Ѣко овъціа на заколенье Пс 43, 23 Син • Огюіа заклание, кровавое жерт- воприношение кгѵаѵа оЬёі’: мол(итва) на заколение Евх 15а 24.— Супр 434, 25; 437, 1-2; 460, 15; 481, 6.— Ср. нсѣченнк, ко- лкиик ЗАКОНОДАВЬЦЬ, -а м (1) ѵоцоОётг]<; за- конодатель гакопосіагсе: поставі г(оспод)і законодавьца надь иіми Пс 9, 21 Син.— Ср. законодаіАи ЗАК0Н0ДАНИК>, -ніа с (1) греч. нет уста- новление законов, законодательство гакопо- багзіѵі: проповѣдати отъпоуціеиие дръжжціи- имъ • і дръжимъінмъ • в(о)жиемь твоимь законодаииемь Евх 646 11-12.— Ср. възако- нкиик, закоиоположеиик ЗАКОНОДАІАИ, -даіжціакго прич.-прил. в знач. сущ. м (1) 6 ѵоцоОеісоѵ законодатель гакопосіагсе: іво вл(аго)с(ловес)твеиіѣ дастъ законодаьы Пс 83, 7 Син.— Ср. закоиодавьць закоиомоу Л 2, 21 Боян см. закоиьнъ ЗАК0Н0П0Л0Ж6НИІ6, -иіа с (1) ѵоцоОе- аіа установление законов, законодатель- ство гакопосіагвіѵі: иъ въеходнтъ иа горж и тъ • и непрѣходъиъіи прѣшьдъ мракъ • Богоовразъиок прикмлетъ • разоумьиъіимн възводимъ степеньми закоиоположеиик • и видъ Супр 211, 13-14.— Ср. възакоикннк, законодаиик закоиопрѣпьно Пс 40, 9 Син см. за- конопрѣетжпьнъ законопрѣстопленіе Пс 100, 3 Син см. законопрѣетжплкиик ЗАКОИОПРѣСТЖПЛіенИіе, -ни с (2) [-сто- Син (1)] параѵоціа, лоц>а0аогіс; на- рушение закона, преступление ргезіоирепі гакопа, гіосіп, ргесіп: ие ревьноуі... ч(ло- вѣ)коу творілціюемоу законопрѣетжплеиие Пс 36, 7 Син.— Пс 100, 3 Син.— Ср. везако- иеиик, везакоиик, грѣхъ, прѣетжплкиик ЗАКОНОПРѢСТЖПЬНИКЪ, -а м (11) ладаѵоцо^, о ладаѵоцсоѵ нарушающий законы, установления Іеп, кіо ргеьіиріре гакоп; гіосіпес: закоиопрѣетжпьници же потрѣвілтъ сіа вькоупѣ Пс 36, 38 Син.— Пс 5, 6 Син; 35, 2 Син; 74, 5 Син; 85, 14 Син; 118, 113 Син; Клоц 126 11-12; 126 29-30; 227
ЗАК Супр 448, 10; 448, 25; 467, 2.— Ср. кеза- КОИЬНИКЪ, ГрѢшЬИИКЪ, ЗЛКОИОПрѢсТЖПЬНЪ ЗАКОНОПРѢСТЖПЕНЪ, -ъіи прил. (7) [закоиопрѣпьио! Син (1)] лоцхіѵоцо^, ла- раѵоцйѵ нарушающий законы, установле- ния іеп, кіо ргевіирще гакоп, гіосіппу: ие прѣдьлагауъ прѣдъ очіма ллоіма • вешті законопрѣстжпьиы Пс 100, 3 Син-, и съ зако- иопрѣстжпъныимі ие въиідж Пс 25, 4 Син.— Пс 40, 9 Син; 70, 4 Син; 118, 85 Син; Супр 464, 19; 464, 23-24. — Ср. везаконьнъ, грѣшьнъ, кезакоиьникъ, .законопрѣстжпьннкъ, законъ (вез закона) ЗАКОНООуЧИТбЛЕ, -лга м (4) ѵоцобі- баохоЛо^, ѵоціхб^ учитель закона исііеі гакопа: і вѣахж сѣдлште фарисѣі • і зако- иооучителе Л 5, 17 Зогр Мар Ас.— Мт 22, 35 Мар.— Ср. законъ (законоу выкнжвыи), закоиьиикъ, кънигъчни, кънижьникъ ЗАКОНЪ, -а м (>200) 1. ѵбцое, Оеопіоца, ѵоцоОеоіа, ёѵтокр, Хбуо^, аѵоцос (!), ѵбцоѵ тг|рг]тр5 (!); (законъ дати, положити, поставити ѵоцоОетеіѵ; законъ съхраиити ѵоцофѵХахеіѵ; законъ прѣстжпати яараѵоцеіѵ; законоу въік- нжвъіи ѵоцоцаОр^) закон; установление га- коп; пзіапоѵепі: мы законъ смамъ • і по законоу нашемоу длъжьнъ естъ оумьрѣти И 19, 7 Зогр Мар Ас Сав, Супр 434, 21 и 22; повиижти ти са недоплатъ закопомъ ц(ѣса)- ремъ Супр 106, 7; кыи сицъ законъ оукоицА поуштати Супр 398, 7; сего ради законъ дастъ съгрѣшаіжціиимъ • на пжть Евх 746 25; Пс 24, 8 Син; законъ положі въ і(здра)илі Пс 77, 5 Син; законъ поставітъ емоу на пжті иже ізволі Пс 24, 12 Син; Евх 75а 9; мьиАште са законъ съхранАште Супр 339, 23; гръдиі законъ прѣстжпахж вельми Пс 118, 51 Син; влажени непорочьииі въ пжть • ходььштеі въ законѣ г(осподь)иі Пс 118, 1 Син; сего ради трлсъі са і трепештл • да в(о)жи хра- иітъ законъ Клоц 26 39; за сего раді длъжеиъ естъ вьсѣкъ кназъ... в(о)жи с(ва)ты х(р”’ ст)оу законъ • і пророкомъ і ап(остол)омъ • і влажеиъімъ о(ть)цемь прооучати Клоц 2а 11; пакы оученикъ продактъ • и законоу въікижвъ- шии коупоуіжтъ Супр 425, 3-4 • перен. ; не ХОТатъ бо словеса гаже о с(ва)тыихъ • подъ закономъ похвалы выти Супр 83, 24 • закон (природы) (ртітогепу) гакоп, гай: творитъ вьсего ие знати • и севе и ближьиаа • и кстьствъныа законы Супр 411, 26 (тѣлесъ- иаго овычаѣ Клоц 46 13); а кже дѣвици роди- ти • не причАштъши са къ мжжоу • выше того кетъ закопа тѣлесъиааго Супр 250, 7; съмрьтъиЫА разврьже законы Супр 310, 29 □ (в е т ъ х ы и) законъ ѵ6р.ос, г] яаХаіа Ветхий завет 8іагу гакоп: не мните ѣко ЗАК придъ разоритъ закона ли пророкъ Мт 5,17 Зогр Ас; въ законѣ чьто естъ п’саио • како чьтешн Л 10, 26 Зогр Мар Ас Сав; цѣсарьсткоы во сьмрьть отъ адама до моіусил • рек’ше до закона Супр 351, 27; слыші и проповѣждь... како законъ оетжпаетъ • како влагодѣті процвитает(ъ) Клоц 13а 37; Супр 450, 6; сімі во псалъми поѣуж • въ ветъсѣмь законѣ Клоц 7а 34-35; новый законъ у хаіѵц Новый завет Ыоѵу гакоп: како ветъуы за- конъ оветъша • како новы извѣштаетъ и Клоц 136 2: Супр 450. 10; кез закона авёщтоб противозаконный, преступный; преступно ргоіігакоппу, гіосіппу; ргоіі- гакоппё, гіосіппё: несьвѣдалиі покмлл плѣн- никъ! • и много ве закона творА Супр 29/, 30-292, 1 2. ѵбцо^; (по законоу мрьткъіилѵь ѵехрояреяй^) обычай оЬусеф гѵук: повелѣ- ша съвазати и по персскоу законѣ Супр 260,8; или и позѣ по законоу мрьтвъіимъ вджешн Супр 456, 30.— Зогр Мар Ас Сав Боян Ен Син Евх Клоц Супр.— Ср. завѣтъ, обы- чаи, оуставъ; кез закона ср. незаконно,, кеза- коиьиикъ, законопрѣетжпьнъ ЗАКОНЕНИКЪ, -а м (23) 1. ѵоціхо$ знаток закона, учитель закона гакопік, гпаіес га- копа, псіѣеі гакопа: и(соу)с(ъ) • рече къ законьиикомъ • і фарисѣомъ Л 14,3 Зогр Мар Ас Сав 2. засегбоз священник кпёг: чьстк- наго Климента закоиьиікл і мжчепіка чьсті чьстілце Киев 16 17-18.— Зогр Мар Ас Сав Киев.— Ср. законооучнтель, кънпгъчин, кънижьникъ, икреи, свАціеиикъ ЗАК0НЕН0 нареч. (1) ѵоцщах; законно, по закону гакоппё, росііе гакопа: аціе пе законъио ліжченъ вжд(е)тъ 2 Тим 2, 5 Ен,- Ср. законьиѣ ЗАКОНЕНЪ, -ыи прил. (16) [здконоллоу ! Боян (1)] той ѵбцоѵ, ѵбцщое, ѵоціхо$, ёѵѵоцое; закона род., законный гакопа ро<9. гакоппу: сътворити іма по обычаю • закон- иоумоу о немь Л 2, 27 Зогр Мар Ас Сав, закоиомоу Боян; дръжавж закоипжж... (при)- имше Ен 5а 3.— Зогр Мар Ас Сав БоянЕн Клоц Супр.— Ср. позаконьиъ ЗАКОНЕНЪ нареч. (1) греч. нет в соответ- ствии с законом, по закону гакоппё, росііе гакопа: сътрьпите мало • и закопьнѣ по- страждите Супр 75, 27-28.— Ср. законы* ЗАКРОВЪ, -а м (1) аяохрѵфі) укрытое, убежище ргІкгоѵ, іікгуі: і положі тъліж за- кровъ своі Пс 17, 12 Син.— Ср. кровъ, по- кровъ ЗАКРЪІКАТИ, -аіж, -акши несов. (3) хата- хаміптеіѵ укрывать, закрывать гакгуѵаі, гаЬаІоѵаі: страхомъ непристжпъныы, славъ твоеьь • закрываіжтъ са Евх 4а 21; долу 228
3 злк клдчашта и лнцн закрываіжшта Супр 211, 4.— Супр 181, 7-8.— Ср. покрыватн ЗАКРЪІТИ, -крыіж, -крывши сов. (3) періха- лёлгеіѵ, ёѵапотгіхеіѵ (!) закрыть гакгуі: і злкръікъше і кьѣауж і по лицоу Л 22, 64 Зогр Мар,—Супр 335, 11.— Ср. покрыти заклей Мар 77а 13 см. закьхеи зак’хен Супр 350, 13; 350, 15; 545, 28 см. закьхеи закълати Л 15, 27 Зогр см. заклати здкьлатн Л 15, 27 Ас; Л 15, 30 Ас см. заклати злкьхеи, ЗАКЬХѢН, -іа м имя (14) [-уеи Зогр(З) Мар (3) Ас (3) Супр (3), -хѣн Зогр (1) Мар (1); -к\ Супр (3), -кх“ Мар (1); закьхеа Зогр (1)] Хаххаіос Закхей ХасЬеиз: і се ліжжь іменемь иарицаемы закьхеа Л 19, 2 Зогр, закьхеи Мар Ас.— Л 19, 5 Зогр Мар Ас; 71 19, 8 Зогр Мар Ас; Зогр 1306 10; Мар 77а 13; Супр 350; 13; 350; 15; 545, 28 ЗЛКЬХбОВЪ прил. к заккуен (1) тоѵ 2ах- Хаіоѵ Закхеев, Закхея род. 2асйейѵ: в(о)же... съподоклеи подъ кровъ закьхеовъ вьннтн Евх 146 11-12 закьхѣи Л 19, 5 Зогр Мар см. закьхеи ЗАЛАЗЪ, -а м (2) хіѵбѵѵое опасность пеЬегресі: и приокрАштеши мамъ залазъ ие х^дъ Супр 102, 24.— Зогр-лл 16 9.— Ср. вѣда ЗАЛОГЪ, -а м (1) греч. нет залог газіаѵа: кгдд хот’Ьаше погрекеиын отъврѣштн дръжи- МЪІА МИОГОДЬИЬИЫА ЗАЛОГЪ! Супр 472, 26 ЗАЛОЖИТИ, -ложж, -дожити сое. (3) греч. нет преградить гаЬгайіѣ: заложилъ есн пас- ть в’сѣкон непрнѣзни Евх 42а 12 ф нмѣ- нии заложено ха хеіцрХіа клад, сокро- вище рокіаЗ: прил ли ты г(оспод)а • въ кои ржцѣ вь не иже вьсхытн заложено имѣнье Супр 512, 5.— Евх 42а 1 7.— Ср. заградити; имѣннк заложено ср. съкровиціе ЗАЛЛАЗАТИ, -мажж, -мажеши сов. (1) греч. нет помазать ротагаі: плннжвы на земліж • замазавъ! (г. е. очи) слинами і креииемь • слѣпоумоу рождьшк са Евх 33а 3-4 (ср. пыіаза емоу очи крьинемь И 9, 6 Зогр Мар Ас).— Ср. ПОМАЗАТИ заматерѣти Л 2, 36 Зогр см. зама- терѣти ЗАЛЛАТОРѢТИ, -рѣіж, -рѣкши сов. (10) [заматер- Зогр (1)] лроРаіѵеіѵ состариться геЛагпоиі: азъ ко есмь старъ • і жена моѣ ЗАматорѣвъшн въ дьньхъ своихъ Л 1, 18 Зогр Мар Ас.— Л 1, 7 Зогр Мар Ас; Л 2, 36 Зогр Мар Ас Сав.— Ср. оветъшатн, състарѣти са ЗАЛЛОРИТИ, -моріж, -морити сов. (1) хата- фхеіѵ уморить, замучить шпоёіі: ни въ здн тьмници затвори • ни гладь замори • ии раны дастъ Супр 367, 15.— Ср. оуморити замоудитн Евр Ю, 37 Ен; Супр 118, 7; 201, 1 см. заллжднтн ЗАЛЛЪІОЛЪ, -а м (1) греч. нет замысел йшузі, гашёг: і кжди ми подавъ ні силж • і мждрость • і правьденъ замыслъ Евх 726 7-8.— Ср. разсумъ, сумъ ЗАЛЛЖДНТН, мжждж, -ллждншн, ЗАЛЛ0Ѵ- ДИТИ, -моуждж, -моудиши сов. (5) [-мж- Син (2), -моу- Ен (1) Супр (2)] хвоѵі^еіѵ, цёХХеіѵ (1) задержаться, замешкаться отезкаі зе, грогсііі зе: (е)фе ко мало елико грАдетъ придетъ и не (з)амоуд(тъ Евр 10, 37 Ен.— Пс 39, 18 Син; 69, 6 Син; Супр 118, 7; 201, 1.— Ср. оумоудити ЗАННДА, -ъі и ЗАНИ^АСЪ, -а м имя (2) 2аѵіба<; Занифа (?) /.апііЬа.ч: съконьчавъ- шніуъ же са сваты нуъ • имена ежтъ си • іХѵна ВАрахисни • заннда • лазаръ Супр 271, 6, занил-ас Супр 256, 12 ЗАНИООЪ, -а м местность (1) Таѵіе Та- иис Тапія: імьь полю занносъ глосса к на поли танеосѣ Пс 77, 12 Син.— Ср. танеосъ заи и ласъ Супр 256, 12 см. заннда ЗАНК5 союз (>100) 1. причинный (с ин- дик. или инф.) бті, біоті, хайоті, біа то с инф., ёѵ тф с инф., ёпеі, ёпеібр, аѵО’ а>ѵ, пара с вин., е 'ідхб с инф. потому что, так как ргоіоге, ропёѵасіг: і се кждеши лсльча • до негоже дьне кждетъ се • за не не вѣрова • словесемъ моемъ Л 1, 20 Зогр Мар Ас; ок- лыгаахж міа зане гонѣахъ клагостыиіж Пс 37, 21 Син; Евх 77а 2; соугокіте клагодѣть зане таковомъ отрокмъ (!) достоіні кысте о(ть)ці Клоц 1а 1 (іако Супр 325, 5); сего раді нспраз- ні и (т. е. законъ) • зане не може его съвръшт Клоц 66 9 (поне Супр 416, 27); егдд д(оу)хов'ь- наѣ пішта вънідетъ • въ сумъ плънъ зълокы • паче погоукітъ • і нстьлітъ • нъ (! вм. не) своеіж сілоіж • нъ заие немоштъна естъ д(оу)- ша пріелслжштиѣ Клоц 86 11 (неджгомъ принмъшАА доушА Супр 421, 20); не ко кетъ цѣсаремъ того нарешти... зане заповѣди божна прѣетжпнвъшоу кмоу коумиромъ жрьти Супр 214, 5 9 сего ради... занк біа тоѵто... бті поэтому... потому что ргоёо... (ргоёо)ге: сего ради гоиѣуж н(соу)с(ъ) ікдѣн і искаауж его оукнти • за не си творѣаше въ ежкотж И 5, 16 Зогр Мар 2. следственный (только в Супр) бОеѵ, біо поэтому ргоіо, ргосег: д(оу)Хъ с(ва)тыи вьнндетъ въ та и сила вышьніадго окьсѣннтъ та • зане и раждакмок отъ теке с(ва)то • наречетъ са Супр 10, 26 (тѣмь же Л 1, 35 Зогр Мар Ас Сав); докрѣ • іако ие тъчыж когы прѣокидѣлъ ксн • нъ и ц(ѣса)рѣ похоулн • зане сътворж тн • да 229
ЗАН жнвоу тн сжштоу звѣрьми плоушта ти извлѣчеиа бжджтъ Супр 165, 9 3. временной (един- ственный случай) ёяеібі) когда ксіуг: заие прѣдастъ • і покръже ѣ сърекрьиікъ Клоц 56 10 (клма во Супр 414, 26).— Зогр Мар Ас Сав Боян Ен Син Евх Клоц Супр ЗАнгежв союз (11) 1. причинный бібті, біа то с инф., ёяеібі) потому что, так как ргоіоге, ропёѵасіг: ч’то мало и велико поимо- вати имѢа прѣдакши оучителга • [за] занеже ли ти прѣда • иа вѣсы власть Супр 411, 14 (смьже Клоц 4а 39); и поштеиик наше и оудрьжаиьк доууокьио кжди • занеже и оржжьк наше вь неже иъі обльклъ владъіка • доуховьио кетъ Супр 497, 12 • з а и кже... то тімь біа с вин. потому что, поскольку... поэтому ргоіоге... ргоіо: за неже тождеимеиитъ ксн • то тѣмъ ти кетъ дала животъ Супр 226, 29- 30 2. следственный (единственный случай) ёф’ оі^ поэтому ргоіо, ргосех: за неже досто- итъ и иамъ решти • что въздамъ господеви Супр 480, 4.— Л 19, 11 Зогр Мар; Супр 82, 3; 83, 25; 212, 28; 482, 15-16; 497, 9 ЗАПАДЪ, -а м (26) 1. бѵаіе закат, заход (солнца) харасі (зіипсе): слънъце позиа западъ своі Пс 103, 19 Син 2. аі бѵацаі, бооче запад харасі: и приджтъ отъ въстокъ и западъ и сѣвера и юга Л 13, 29 Мар Ас, отъ въстока и отъ запада Сав (0 Зогр); акъі въстока сво- боди • и запада Супр 512, 25.— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Супр.— Ср. заходъ ЗАПАДЬНЪ, -ъіи прил. (2) тйѵ ’ІкХѵрі- соѵ (!) западный харасіпі: нѣстъ дошъла за- падъиъіихъ странъ ариіаиъекаіа х°Улл Супр 197, 19-20 □ западьиъ (т. е. вѣтръ) ліф западный ветер гарасіпі ѵііг: въздвіже югъ до иевесі • і иаведе сілоіж своеіж западемъ Пс 77, 26 Син.— Ср. западьскъ ЗАПАДЬСКЪ, -ъіи прил. (1) тоѵ </боѵ (!) западный гарасіпі: въшъдъшоуоумоу иа за- падъскъіА западъі Супр 465, 22-23.— Ср. западьиъ ЗАПАЛИТИ, -ліж, -лиши сов. (1) аятеіѵ зажечь гараііі: възъмъше огнь запалишА плѣвьиицж Супр 196, 21.— Ср. възгнѣтити, зажеціи ЗАПбЧАТЬЛѢТИ, -лѣвъ, -лѣкши сов. (7) [-чѣ- Ас (1)] Офрауі^еіѵ запечатать, нало- жить печать гареееііі, ораігіі реееіі: они же шедъше оутвръдішл грокъ • запечѣтьлѣ- въше камень • съ коустодиеіж Мт 27, 66 Ас (зиамеиавъше Зогр Мар) • перен.: приимъіи его съвѣдѣтельство запечатьлѣ • ѣко б(ог)ъ истииеиеиъ (!) есть И 3, 33 Мар Ас Охр (0 Зогр).- Супр 246, 8; 440, 4-5; 472, 22- -23.— Ср. зиамеиати 230 ЗАП запечѣтьлѣтн Мт 27, 66 Ас см. запе- чатьлѣти ЗАПИНАТИ, -аіж, -акши несов. (1) ёяоахе- ліХеіѵ ставить препятствия, препятствовать, перен. обманывать кіазі ргекагку, перен. окіатаѵаі: како ти и кымьждо хжДОжьс'ГК0М(ь з)апииает(ъ) Рыл 26$ 18.— Ср. прѣльціати ЗАПЛЬВАНИЮ, -иіа с (1) ёцптѵаца опле- вывание рорііѵапі: виждъ лица мокго за- пльваныа • іаже теве ради приАхъ Супр 469, 6-7 ЗАИЛЬ БАТИ, заплюіж, заплюкшн сов. (9) ёцятѵеіѵ оплевать рорііѵаі: і поржгаіжть сл емоу • і досадлтъ емоу • і заплюютъ і Л 18, 32 Зогр Мар.— Мт 26, 67 Зогр Мар Ас Сав (2); Евх 48а 18; 50а 6-7.— Ср. опльвати заповѣ Л 2, 1 Ас см. заповѣдь ЗАПОбѢДАНИЮ, -ига с (1) ярбатауца ве- ление, приказание пагігепі, ргікаг: нѣсть оутаило са иасъ иечьстивок заповѣданнк Супр 147, 27.— Ср. ведѣиик, заповѣдь, запрѣіре- иик, зарокъ, повелѣиик, заповѣдати (запо- вѣдай ага) ЗАПОВѢДАТИ, -аіж, -акши несов./сов. чьто комоу (51) 1. ёѵтёХХеаОаі, параууёллеіѵ, біаатёХХеіѵ, Оеаяі^еіѵ, біатаааеіѵ, елітао- аеіѵ, ѵоцоОетеіѵ, ѵлоті'ОеаОаі, лроатіОёѵаі, леріёхеіѵ (!) приказывать/приказать, велегь пагігоѵаі/пагіеііі, ргікагоѵаі/ргікагаі, ро- гоисеі/рогисіі: оучлціе іа блюсти • вьсѣ елико заповѣдахъ вамъ Мт 28, 20 Мар Ас Сав (заповѣдѣхъ Зогр) □ заповѣданав с мн. в знач. сущ. та яроатетауцёѵа веления, заповеди ргІкагу: мѣси ли слъішалъ о запо- вѣдаиъіихъ иамъ • отъ самодръжецъ Супр 147, 22 2. ёяаууёХкеаОаі сообщать огпа- шоѵаі: и твок заповѣдавши отроковицн при- шьствик Супр 250, 7-8.— Зогр Мар Ас Сав Унд Син Евх Супр.— Ср. велѣти, възвѣіра- ти, задѣти, заповѣдѣти, запрѣтити, запрѣіра- ти, зареціи, повелѣти, повѣдати, проповѣдати, съказати ЗАПОВѢДЬ, -и ж (>200) [-дъ Мар (1) Ас (4) Киев (1), ..ди Боян (1), заповѣ ! Ас (1)] ёѵтоХі), ёѵтакца, ярбатауца, ёлітауца. біатауца, ббуца, параууеХіа, ёяаууеЛца, Оёаяіаца, ѵбцо5, фі)цр (!), біаОриг, (!) при- каз, заповедь, веление ргікаг, ргікагапі, ивіапоѵепі: въ оио в( рѣмж) изіде заповѣ (! вм. заповѣдь) отъ кесарѣ авгоста • напісап веж вьселеижіж Л 2, 1 Ас (повелѣнне Зогр Мар Сав); еръдьце же іхъ ие бѢ право сь німь • иі вѣрішіА сіа въ заповѣди его Пс 77, 37 Син • спец. греч. нет епитимья рокапі: нсповѣсть са емоу • ь дастъ емоу заповѣд( ь ) Евх 77а 9 9 сіопшп, сіопаге, регеерііо (1) дар (?), обеща- ние (?) сіаг (?), ргЫіЬ (?): да възможемг...
3 ЗАП придти запокѣді твоіа Киев 36 14-15.— Зогр Мар Ас Сав Боян Син Киев Евх Супр Хил Рыл.— Ср. велѣннк, законъ, заповѣданик, запрѣціеник, зарокъ, повелѣннк ЗАПОВѢдѢТИ, -вѣмк, -вѣсн сов. чьто комоу (28) ёѵтёХ.Х.еаОаі, лараууёХАегѵ, ёлітаааеіѵ приказать, ведетъ пагМіІ, рогпсіі, ргікагаі: оучлштл іа влюстн • вьсѣ елико заповѣдѣуъ вамъ Мт 28, 20 Зогр (заповѣдауъ Мар Ас Сав).— Зогр Мар Ас Сав Син Евх Супр.— Ср. задѣти, заповѣдати, запрѣтити, зареціи, повелѣти запокѣждн Евх 51 б 13, заповѣждъ Супр 187, 23 см. заповѣдѣтн ЗАПОСАОуШАТИ, -аж, -акши несов. (1) 8іац.артйреаОаі свидетедьствовать зѵёсісіі: си въспоминан ..(по)слоушаА прѣдъ в(ого)мъ 2 Т 2, 14 Ен.— Ср. засъвѣдѣтельствовати з а п р ъ в а Супр 39, 29 см. запрьва ЗАПРЬВА нареч. (4) [-пръ- Супр (1)] тт)ѵ адтіѵ, ёи лрооіцішѵ, лрйтоѵ сперва, прежде всего гргѵп, пе)ргѵе: запрьва оуво льшта’ше иуъ ласканннмъ Супр 86, 26.— Супр 39, 29; 89, 14; 498, 1.— Ср. искони, нспрьва, начАло (въ илчало) ЗАПРѢТИТИ, -прѣціж, -прѣтншн сов. (95) 1. яараууё’л’леіѵ, ёлгсаааегѵ, 8іаатёХ.Х.еаОаі, лараууек(а(!) запретить, приказать сійікііѵе рогисіѣ, ргікахак: і запрѣти імъ • да нико- моуже ие повѢдатъ Мк 7, 36 Зогр Мар Ас Сав Боян 2. ёцРещааОаі, ёлітщаѵ укорить, при- грозить роЬгогіІ, ѵурІІяпіі, рокагаі: аште съгрѣшитъ вратръ твоі • запрѣти емоу Л 17, 3 Зогр Мар Ас Сав ф запрѣти тн д оу - X оу или д оу х о м ь ёцЗрщааОаі тф лѵейцаті взволноваться Ьуі роЬппі: запрѣти доухоу • і възмжти сл самъ И 11, 33 Зогр Мар Ас Сав,—Зогр Мар Ас Сав Боян Син Евх Супр.— Ср. въспрѣтнти, задѣти, заповѣ- дати, запрѣціатн, зареціи, повелѣти ЗАПРѢфАТИ, -аіж, -акши несов. (15) [-ціашетъ ! Сав (1)] 1. ёлітаааеіѵ, біа- отёЩаОаі запрещать сійікііѵё рогоисеі, ргі- кагоѵаі, гакагоѵаі: елнкоже імъ тъ запрѣ- штааше • оин паче із лиха проповѣдаахж Мк 7, 36Зогр, запрѣціаше Боян, запрѣціашетъ (! вм. запрѣціаше) Сав (запокѣдааше Мар, запрѣті Ас) 2. ёлітщаѵ укорять, угрожать Ьгогіі, ріізпіѣ, кагаі: і запрѣштаьь не дадѣаше імъ г(лаго)латн Л 4, 41 Зогр Мар.— Евх 45а 1 7; 456 16; 46а 21; 476 13; 476 18; 506 5-6; Клоц 2а 13; Супр 310, 4; 383, 29; 412, 7,— Ср. велѣти, заповѣдати, запрѣтити ЗАПРѢЩбННЮ, -на с (12) 1. лроатауца, ёлітауц запрет, запрещение, приказ хакаг, гогкаг: вида смокве • прѣжде господьска за- прѣштеиии * прозАвъшж н свѣтьлж • а по ЗЛР господьстѣ запрѣштенни • и дряхло н соухо Супр 343, 21 и 22 2. ёлітщщтіе угроза, вос- прещение, порицание роЬгйгка, рокагапі: о запрѣштенни кодамъ Мар 436 2 3. ёлітіціоѵ отплата, наказание осіріаіа, Ігезі: вывъи во прькъш чл(овѣ)къ • за велнка запрѣштенна снмъ осжжденъ вывааше Супр 487, 12.— Зогр 1296 6;Пс 17,16 Син; 75, 7 Син; 79, 17 Син; 103, 7 Син; Евх 566 10; Супр 33, 14-15; 489, 10-11.— Ср. велѣиик, заповѣданик, за- повѣдь, зарокъ, покелѣник, прѣціеннк ЗАПОуСТѢНИІб, -иа с (9) [ нь- Зогр (2)] ёрццсоаіе опустошение, разорение грпзіо- зепі, зропзі’: егда же оузьрите мръзость за- поустѣниѣ • речеижіж данииломъ пр(оро)к(о)лль Мт 24, 15 Мар Ас Сав, запоустѣн(нѣ) Боян (0 Зогр); Мк 13, 14 Зогр Мар.—Л 21, 20 Зогр Мар; Пс 72, 19 Син ЗАПОуСТѢТИ, -поустѣик, -поустѣкшн сов. (5) ёепцоѵаОаі, хщзейеіѵ прийти в упадок, прийти в запустение гризіпоиі: всѣко ц(ѣ- са)р(ь)ство раздѣлъ са на са • запоустѣетъ Мт 12, 25 Зогр Мар.— Л 11, 17 Зогр Мар; Супр 251, 12-13.— Ср. опоустѣти з а п ь и- см. запАТН ЗАПЬРАТИ, -перж, -перешн сов. (1) яатеіѵ растоптать розіараі: трѣвншта разметана • скАтаа сватъінхъ запърана Супр 418, 15.— Ср. попьрати ЗАДАТИ, -пьнж, -пьнешн сов. комоу (5) [-пъ- Син (1)] ахекі^еіѵ, ѵлооиілі'Спѵ, аѵцло8іі,еіѵ тіѵа, уіуѵфаиеіѵ (!) сбить с ног, повалить росігагіі поЬу: аште възмо- жетъ запАТН в(о)жню равоу накіѵвоу Супр 515, 4; и не запьнжтъ сіа стопъі его Пс 36, 31 Син.—Пс 76, 20 Син; 77, 31 Син; Супр 525, 1.— Ср. съпати ЗАПАТИІ6, -на с (1) греч. нет препятствие ргекагка: и юнъін съхраинтъ са ве запАтна Супр 548, 21 ЗАРАЗИТИ, -ражж, -разншн сое. (1) лѵіуеіѵ пресечь, подавить гагагіі, роііасіі: да заражж млъчаникмъ отъвѣштаннк Супр 242, 6 ЗАР6ЦІИ, -рекж, -речеши сов. комоу (1) лараууёкХегѵ запретить, приказать пагідіі, гогкахаі, гакагаі: и въспрѣтнвъ лжкавоуоумоу томоу вѣсоу • зарече кмоу да ник’деже са не авитъ Супр 36, 25.— Ср. задѣти, заповѣ- дѣти, запрѣтити, повелѣти ЗАРИЛЪ, -а м имя (1) ХарРцкое Сарвил ЗагЬеІіиз: стр(а)стъ с(ва)тлго м(ж)ч(енн)ка зарила Ен 246 16 ЗАРОКЪ, -а м (1) оі ороі мн. повеление ргікаг: нъ аште к’то ч’то речетъ чесо ради отъвръгошА са зарока кмоу вѣси Супр 53, 12.— Ср. заповѣдь, запрѣціеник, повелѣннк, (уставъ з а р р ъ Мт 1, 3 Сав см. заръ 231
ЗАТ ЗАР ЗАРЪ, -а м имя (2) [зарръ Сав (1)] Хара Зара Хагат: нида же роді фареса н зара Мт 1, 3 Ас, зарра Сав (0 Зогр Мар) ЗАРІА, -іа ж (6) ахтіе, апуц, аіуХц; (заріж поущатн аатралтегѵ) заря, свет, луч гаге, )аз, гаЫезк: заоутра кгда... златыл зарА • правь- дьнок сльньце въ отьмненынхъ срьдьцнх'ь про св-ктн Супр 348, 23.— Супр 250, 18; 335, 18; 339, 19; 348, 25; 401, 14. - Ср. зоріл ЗАСКОПИК5, -ни с (1) глоктрріе коварство йзкок: д-ктн \валж прнносАТъ • да вьсе заско- пнк • тъште слово покажетъ непрнизнн Супр 337, 17-18 ЗАСТОІАТИ, застоіж, застоншн несов. (4) плсоліа^егѵ докучать оЬіёгоѵаі: за не тво- ритъ мн троудъ въдовнца сн * да мьштж еіА • да не до коньца приходлштн застоітъ мене Л 18, 5 Зогр Мар Ас Сав ЗАСТЖПАНИЮ, -ни с (1) лроотаоіа за- щита осЬгапа: таланты ко сьде сжтъ • кокго- ждо сила • или въ застжпаннн • или въ нм-кннн Супр 378, 21.— Ср. застжплкннк, застжпъ, защнщеннк, помоціь ЗАСТЖПАТИ, -аіж, -акшн несов. (8) 1. опц- цахеіѵ, аѵтіХ.ац|)а-ѵеаОаі, йлераолі^еоОаі защищать, приходить на помощь кому-л., заступаться за кого-л. газіаѵаі зе пёкоііо, иртаі зе пёкоііо, сЬгапіі, ргісЬагеі пёкоти па ротос: к(ог)ъ въ варъхъ его знаемъ естъ • егда застжпаетъ н Пс 47, 4 Син 2. плобйѵеіѵ, яарецлобі^еіѵ отступать изіироѵаі: внд-к кынх'ь к-ксъ сьсжмнАШте са кго * н застж- паіжштА отъ страха Супр 37, 6 • перен.: і на нен множ*кншігк чювьстви-к оутвръждь • не застжпаіжціа дроугъ дроуга • власъі же главж покръілъ есн Евх 76 9-— Евх 94а 11; Супр 67, 23-24; 68, 10; 162, 4-5; 207, 19.— Ср. защн- ціатн, помагатн ЗАСТЖПИТИ, -пліж, -пиши сов. (19) [за- стж ! Ен (1), заст ! Ен (1), за ! Ен (1)] аѵті- Х.ац0аѵеаОаі, ѵлераалі^егѵ, лроютаѵаі за- щитить, прийти на помощь кому-л., засту- питься за кого-л. розіаѵіі зе га пёкоііо, осЬгапіі, рошосі пёкоти, щтопі зе пёкоііо: застжпн ма г(оспод)н заст (! вм. застжпн) Ен 206 8.— Ен Син Евх Супр.— Ср. защитити, помощи ЗАСТЖПАІ6НИІС, -ни с (ІО) аѵтац(ц)г|нб, лроотаоіа заступничество, помощь, защита газіапі, ротос, газіііа: влаженъ ллжжъ емоуж-е-стъ застжплеиі-е-моу отъ теке Пс 83, 6 Син,— Пс 21, 20 Син; 82, 9 Син; 88, 19 Син; 107, 9 Син; Евх 576 2-3; 61а 22; Супр 50, 8-9; 103, 16; 544, 7-8.— Ср. застжпаннк, застжпъ, защнщеннк, помощь ЗАСТЖПЪ, -а м (4) аѵтіХ.т](ц)г|н5, яростса- оіа, 6 яроотатейсоѵ (!) заступничество, по- 232 мощь, защита газіапі, ротос, газіііа: ты» есн помощь • і застжпъ • і надеждѣ в’гЬть прнк-кгаіжщннмъ къ тек-к Евх 796 16-17; и ие нм'Ьа члов'кчьскъі помоштн • нн застжпа Супр 365, 3-4.— Супр 375, 19; 522, 29.-Ср. за- стжпаннк, застжплкннк, застжпьннкъ, заціи- щеннк, помощь ЗАСТЖПЬННКЪ, -а м (24) [-пъ- Син (1), -п’- Супр (4)] аѵтЛіі(ц)лтсор, (Зот|06е, і’лаа- лютііе, лроататтіе, йлёрцахос заступник, защитник, помощник газіапсе, осЬгапсе, ротоспік: тъі же г(оспод)і застжпьнікъ мй есі Пс 3, 4 Син.— Син Евх Супр.— Ср. за- щититель, защнтьннкъ, помощьннкъ ЗАСТЖПЬНИЦА, -а ж (1) лроотагі? за- ступница, помощница газіапкупё, ротос- пісе: к( огороди )це • та вънстннж нсповкда- жще • имамъ гр-кшннн застжпннцж Ен 28( 7.— Ср. помощьннца з а с т ж п ь к и н к Супр 50, 8-9; 103, 16; 544, 7-8 см. застжплкннк ЗАСЪВѢдѢТСЛЬСТВОВАТИ, -ствук, -ствоукшн сов./несов. комоу (4) [-тельстук ! Син (1)] біацартйреоОаі подтвердить/под- тверждать, засвидетельствовать/свидетель- ствовать сіозѵёсісіі, зѵёсісіі: да засъвіді- тельствоуетъ імъ • да ие і тн прнджть иа м-ксто се ллжчьное Л 16, 28 Зогр, да засъвіді- тельствоуоутъ Мар (да сьв-Ьдітельсткіуеп, Ас Сав).— Пс 80, 9 Син; Евх 826 13-14 — Ср. запослоушатн, съв-Ьд-Ьтельствокатн засъв-кд-ктельстоуіж Пс 80, 9 Си см. засъв-кд-ктельствоватн ЗАСѢДЬНИКЪ, -а м (1) ёухаОегое ковар- ный человек йкіасіпу сіоѵёк: і съглАдавъше посълашА загкдьннкъі • творАщл са праведь- инцн сжште да имжтъ і въ словесн Л 20, 20 Мар (д-клателА Зогр) заткаратн Супр 456, 25 см. затварати затварітн Мар Евх Клоц см. затва- ритн ЗАТВАРІАТИ, -иіж, -акшн несов. (6) [-рі- Мар (1) Евх (2) Клоц (1), -ра- Супр (1)] хкеіеіѵ, хатахкеіеіѵ, алосрраооеіѵ закры- вать, запирать гаѵігаі: горе вамъ... лице- м-крн • -кко затвар-кате ц(-к)с(а)р(ь)ствие и(е)к(е)с(ьс)кое пр-кдъ чл(о)в(-к)къ (! вм. члов-ккы) Мт 23, 14 Мар (0 Зогр).— Евх 46а 13; 486 25; Клоц 12а 9; Супр 456, 25; 465,1 затвореннк Евх 526 26; Супр 214, 13-14 см. затворкннк ЗАТВОРИТИ, -ріж, -рншн сов. (70) [за..ре- намъ Охр (1)] хкеіеѵѵ, алохкеіеіѵ, ёѵало- хкеіегѵ, біахкеіегѵ, аггухкеіеіѵ, хатаиХеіеіѵ, хатеіруеіѵ, аасракі^еіѵ, цаѵбрейеіѵ, тбхкеі- Ороѵ (!); (затворити оуста сріцоѵѵ) закрыть, затворить гаѵгіі: ие творн мн троудл • кже
ЗАТ двьри затворены сжтъ Л 11, 7 Зогр Мар Ас Сав', прѣлыькошА отъ пьр'кнніа * затвореномъ ВЫВЪШеМЪ ЯССТОМЪ Иук нстнноіж Супр 331, 19-20 • (въ тьмьннцн) хатахХ.еіеіѵ, ёухкеі- еіѵ, аѵѵалохкеіеіѵ, хатецууеіѵ, (ЗаХЛеіѵ (ёѵ тт) срооѵед, ёѵ тф беащоттцнср, ёѵ ттд сргАа- хі)), аѵакацРаѵеіѵ (!) заключить (в тюрьму) гаѵгіі до ѵёгепі, иѵёгпіі: повел-кшА... затво- рити Туъ въ тьмннцн • н блюсти з’кло Супр 57, 22 • перен. кого, чьто въ чемь аоухХ.еіеіѵ тіѵа еі<; ті предать кому-л. ѵудаі ѵзапс, па розраз: и нѣсі мене затворілъ въ ржкауъ вражъ- ѣуь Пс 30, 9 Син ф ж з а м и затворити хатаосракі^еіѵ связать зроиіаі: і жзамн в’кчь- илми • вь прѣнсподьнннуъ... затворь Евх 636 15-16; затворити н заключити см. заключити □ затворити сл хкеіеаОаі, алох’деіесдаі, аяосрраааеаОаі закрыться игаѵгіі зе: іако нсточьннкъ присно текын за- твори са Супр 277, 1-2 9 ёухХ.еіеаОаі стать затворником зіаі зе роизіеѵпікеш, игаѵгІІ зедо тпіз.зкё сеіу: лсксто вь немъже затворилъ са истъ с(ва)тын старцъ • Бр-кгъ нматъ на западъ Супр 299, 30.— Зогр Мар Ас Сав Охр Син Евх Клоц Супр. — Ср. завр’ктн, закленжти, заключити, затъкнжтн, зліати ЗАТВОРЪ, -а м(3) 1. хДеідроѵ запор, засов гаѵога, игаѵёга: въкоуп’к жел’кз’ндіа жжа н верка съкроушншА са • въкоѵтк затвори отъ падопіА Супр 466, 4 2. хато/гі тюрьма, тем- ница ѵёгепі: савннд повел’к ваше велнчнк въ затворѣ быти Супр 147, 3.— Супр 472, 3-4.— Ср. верѣіа, тьмьннца ЗАТВОРІвНИЮ, -ніа с (2) [-ре- Евх (1) Супр (1)] хсоѵептіірюѵ (!) заключение игаѵ- гепі: затворенннмъ же и мльчаннкмъ паіжчинъі уоркдъшжіж славж оуморн Супр 274, 13-14-— Евх 526 26 ЗЛТЪКИЖТН, -тъкнж, -тъкнешн сое. (2) бійбѵаі тб хатш/юѵ заткнуть, закрыть гасраі, гаѵгіі: завы кдиоіж затъкнжтн двьри Супр 297, 17.— Супр 532, 26-27.— Ср. за- врѣти, закленжти, заключити, затворити, за- ілти ЗАТЫКАТИ, -аіж, -акши несов. (1) (Зсеіѵ затыкать исраѵаі: ’кко аспиды глоууы заты- каикціыі оуші своі Пс 57, 5 Син злоулонь Мт 4, 13 и 4, 15 Сав см. злвоулойь злоустра Пс 48, 15 Син см. заоутра ЗАВТРА нареч. (24) [заоустра ! Син (1)] лрсоі, то пран, еіе то лрсоі, лрсоіас, ёсоОеѵ, аѵуп?, брОроо утром ггапа, гапо: вечеръ въдворітъ сіа плачь • н заоутра радость Пс 29, 6 Син,— Зогр Мар Ас Сав Син Евх Супр.— Ср. чісѵр? ЗАОуТРЬНЬ, -ннн прил. (2) [-ръ- Евх (1)] ЗАЩ 3 греч. нет утренний гаппі: вывъ съвАзанъ отъ ар’унер’кн • і старець нюд'кнскъ • вь за- оутрънннмь съв'ктк Евх 49а 14-15.— Евх 496 8-9.— Ср. оутрьнь ЗАОуШАНИЮ, -ніа с (1) фаліоца заушение роЫаѵкоѵаш: ч’то ко вндншн ц-ксарьскок ш разконннче • заоушаннк лн пльваннк лн • гвоз- дка Супр 437, 23-— Ср. заоушеннк з а оу ш а’ у ж Супр 138, 30-139, 1 см. за- сушити злоушениге, -ніа с (1) фаліоца заушение роЫаѵкоѵапі: нъ н плештн свои даіаше на раны • по пророчь скоумоу • н ланнт'к свон на заоушеныа Супр 481, 4 (Ис 50, 6).— Ср. за- оушаннк ЗАОуШИТИ, -шж, -шншн сов. (3) ралііеіѵ дать пощечину даі роЫаѵек, гроЫаѵкоѵаі: аште та к*то заоушнтъ о деснжіж ланнтж Супр 411, 9 (оударитъ Мт 5, 39 Зогр Мар).— Супр 138, 30-139, 1; 436, 2 з а х а р и а Л 1, 5 Ас см. зауарна ЗАХАРИИНЪ прил. к зауарна (12) [-рнн- Зогр(і) Сое(1), -рын- Евх( 1)]тоб Хауаріоо Захарии род. ХасЬагіазйѵ: елісаве<о> • жена зауарннна Л 1, 24 Ас 145а 7 (его Зогр Мар Ас 149а 3-4).— Л 1, 40 Зогр Мар Ас Сав; Л 3, 2 Зогр Мар Ас Сав; Пс 137, 1 Син; Евх 156 10-11; Супр 485, 13 зауарннъ Л 3,2 Зогр, Л 1, 40 Сав см. зауарнннъ ЗАХАРИІА, -ніа м имя (32) [зауарнѣ Зогр (5) Мар (5) Ас (4), зауарна Ас (1)] Хауаріае Захария ХасЬагіаз: іереі етеръ іменемь зауа- рн-к Л 1, 5 Зогр Мар, зауарна Ас.— Зогр Мар Ас Ен Супр зауарыннъ Евх 156 10-11 см. зауарнннъ ЗАХОДИТИ, -уождж, -уодншн несов. (6) ббеіѵ заходить, закатываться (о солнце) гасЬагеі, гарадаі (о Нипсг): егда же зауо- ждааше слъньце Мк 1, 32 Зогр, зауождаше Мар □ и е зауодАН в знач. прил. абитое не заходящий пегарадарсі: слъньце не зауо- ДАЦіее Евх 16 24 • еіс та (ЗаОт) (!), вар. еіс, та абота (!) не заживающий пегасеіиіісі зе: не злуодАштнТуъ іазвъ Супр 503, 23.— Л 4, 40 Зогр Мар ЗАХОДЪ, -а м (2) [за уодоу ! Супр (1)] 1. бѵ- оіе заход, закат (солнца) гарад (Нипсе): ннкомоу отътоли сьм'ктн по слънечьн'к'кмъ за- уод'к вьи-к доллоу свокго окр-кстн са Супр 53, 4 2. хреіа отхожее место гасЬод: того ради не вьннде до трнн дьннн нн за уодоу (! вм. зауодоу) сев'к Супр 170, 13.— Ср. западъ ЗАЦІИТИТбЛЬ, -ліа м (8) [заштітелъ ! Син (1)] гілераоліотііе защитник осЬгапсе: г(ос- под)ь заштітітель жівотоу моемоу Пс 26, 1 Син.— Пс 27, 8 Син; 30, 3 Син; 30, 5 Син; 233
злщ 32, 20 Син; 36, 39 Син; 39, 18 Син; 70, 3 Син.— Ср. изкавитель, застжпьникъ, защить- иикъ ЗАЩИТИТИ, -щищж, -щитишн сов. (6) [зашчити- Киев (5)] ѵлераояі^еоОаі ргоіе- 8еге, сігситіевеге, с!е(епс1еге, с1е(епзіо (!) защитить осйгапіі: а тъи самъ помоцыж твоеіж вѣчьноіж зашчіті нъи Киев 5а 18.— Киев 2а 17; 46 17-18; 6а 13-14; 76 23; Евх 926 13-14.— Ср. застжпити ЗАЦІИТЬНИКЪ, -а м (8) ѵлерааяіатііс за- щитник осйгапсе: защіткиіче мои г(оспод)і Пс 58, 12 Син.— Пс 17, 3 Син; 17, 31 Син; 27, 7 Син; 83, 10 Син; 113, 17 Син; 113, 18 Син; 113, 19 Син.— Ср. изкавитель, застжпь- никъ, защититель защнщати Супр 407, 29-30 см. защи- цатн злщиціениге, -ни с (1) [-нье Син (1)] йлерааящцбе защита осйгапа: і далъ мі есі заштіщенье с(ъ)п(асе)ньѣ Пс 17, 36 Син.— Ср. застжплкиик, застжпъ ЗАЩИЦАТИ, -аіж, -акшн несов. (3) [за- штиштати ! Супр (1)] аіѵі'ааеаОаі ті, вар. ёяеіуеаОаі намекать пагагес па песо (ѵ тесі), пагпасоѵаі: то ко еуаггелистъ заштицоА рече Супр 412, 17.—Супр 352, 7; 407, 29-30.— Ср. знаменати, клепати ЗАЦѢДИТИ, -цѣждж, -цѣди ши сов. (1) греч. нет напоить (по капле) паро]іі (ро каркасіг): оу кои са... вьзъпивъшааго на распопѣ къ к(ог)оу • зацѣжденааго из гжкы оцьтомь Евх 506 18.— Ср. напоити ЗАЧИНАТИ, -аж, -акши несов. (1) греч. нет начинать гасіпаі: іко отъ праведъныуъ дѣаиін зачінаемъ клаженое житье Клоц 16 24.— Ср. начииатн зачънъшю Мт 18, 24 Сав и з а ч ъ - и ж т ъ Клоц 1 а 29 см. зачлтн ЗАЧАЛО, -а с (76) [заЧ Зогр (17) Ас (29) Сав (13) Евх (1), зЧ Мар (10)] архп начало гасаіек: зачлло ева(и)ѣ(е)лиѣ • іс(оу) х(ри- стосо)ва с(ъі)на к(о)жиѣ Мк 1, 1 Зогр Мар Ас Сав.— Зогр Мар Ас Сав Син Евх.— Ср. начАло, иачАТъкъ ЗАЧАТИ, зачьнж, зачьнеши сов. (29) [ чіа- Син (2), -чъ- Сав (1) Клоц (1), зачл! Евх (1)] яроаауеіѵ (!) начать гасіі: зачъ- нъшю же емоу сърнцати слово Мт 18, 24 Сав (наченъшю Мар Ас)\ зачьнж нынѣ г(лаго)ла- ти • имена гадомъ Евх 59а 14 • (въ чрѣвѣ) атАХ.ац(Заѵегѵ (ёѵ -уаатрі, ёѵ ті] хоЛід), (ёѵ •уаатрі) ёхеіѵ зачать (дитя) росіі: і се елиса- веть жжика твоѣ • і та зачАТъ с(ъі)на въ старость своіж Л 1, 36 Мар Ас Сав, Супр 245, 12, зачьнетъ Зогр • перен.: зачььтъ колѣзнъ і роді кезакоинье Пс 7,15 Син.— Зогр Мар Ас 234 зеѣ Сав Боян Син Евх Клоц Супр.— Ср. въчати, ИаЧАТИ, приььти ЗАЧАТИІ6, -ига с (5) агАЛщІяс; зачатие росеіі: зачлтие иоаноу кр(ь)стителю Ас 121а 17, Сав 131а 6; Ен 356 16.— Ас 1286 22; Супр 245, 15 заштітелъ Пс 27, 8 Син см. заціити- тель з а ш ъ л ъ см. заити з а ш ч и т и Киев см. защитити закмъ Супр 123, 14 см. займъ ЗА1АТИ, занмж, заимеши сов. (5) 1. йаѵеі- ^еаОаі взять взаймы, занять ѵурщсіі 5І: і уотАштааго отъ теке заььти • не отъврати Мт 5, 42 Зогр Мар Ас (въ заімъ възлти Сав) 2. ёщрраааеіѵ затворить, закрыть хаѵгіі: ѣко зліасіа сіа оуста г (лаго)ліжщіімъ неправъдж Пс 62, 12 Син.— Пс 106, 42 Син.— Ср. за- врѣти, закленжти, заключити, затворити, затъ- кнжти, займъ (въ займъ възатн) ЗАІАЦЬ, -а м (1) хоіроуеѵХХюб (!), вар. каушс, заяц гарс: горъі въісокыьь еленемъ • камеиъ прікѣжіще заыщемъ Пс 103, 18 Син зкавлеиье Евх 60а 22 см. нзвавлииіж з в а и и к Евр 3, 1 Ен; 1 Кор 1, 26 Ен см. зъваник зватн Кол 3, 15 Ен см. зъвати ЗВОНЪ, -а м (1) тіхос шум, грохот Ыик, Ьгтоі: акик выстъ тржсъ и звонъ • іакоже въскочнти веджшти’імъ кго отъ страха Супр 18, 13.— Ср. говоръ, млъва, ропътъ, шумъ звѣзда Мар Сав Евх Супр см. звѣзда з в -к з д о з ь р е ц ь Евх 54а 17 см. ввѣздо- зьрьць ЗВѢРИНЪ, -ъіи прил. (2) (звѣрнномь лицемъ Олріолрбасолоѵ) звериный гѵігесі: или жи- вотьномь • видѣниемь авлѣьь са • или змиевомь • іли звѣрнномь лнцемь Евх 54а 2 ф чародѣи звѣринъ ёяаоібос;тшѵОтірітѵ действующий чарами на зверей, заклина- тель зверей гакііпас гѵігаі: и прнзъвавъ вьса чародѣл звѣриныА • повелѣ привести клико иллжтъ звѣрии • лютъ и зълъ Супр 183, 19.- Ср. звѣрииьиъ, звѣрьиъ, животьнъ ЗВѣРИНЬНЪ, -ъіи прил. к звѣрь (1) греч. нет звериный, зверей род. мн. гѵігесі, гѵігаі род. мн.: отвръзошА оградж звѣрннъижж • и изиде рикаА левъ Супр 166, 19-20.— Ср. звѣ- ринъ, звѣрьнъ, животьнъ ЗВѣРИНЬСКЪ, -ъіи прил. (1) і)г|рі(обт]5 зверский гѵІгеску: и миога гарость звѣринъ- скл двизааше са • отъ неправедън'ыихъ на клаговѣрьнъіА Супр 85, 9-10 ЗВѢРОКРЪЛЛЬНИКЪ, -а м (1) греч. нет тот, кто кормит зверей кггпіс гѵёге: тако сте- нжштоу лквоу « отвори звѣрокръмьннкъ пакъ и изиде инъ львъ Супр 166, 28
зеѣ ЗВѢРОІЛДИЛѴЬ, -ын прич.-прил. (1) §т)рі- аХолос; пожираемый зверями рогігапу гѵё- гі: люто вндѣннк пракедънынмъ • воинъ оушндь Хравърын • плѣньннкъ овьча х(рвете)во * звѣроіаднмо Супр 93, 12 ЗВѢРЬ, -и м (57) [звѣр’ Супр (1), звѣ- Ен (1)] йрріоѵ, Орр, Хі5иоб (!), ёряетбѵ (!); (звѣрьми изѣденъ Оті^ьаХсотос;) зверь, (дикое) животное (сііѵокё) гѵіге, гіѵосісіі: проложішіА (! вм. положиша)... плъті прѣподовьнынхъ тво- ір. звѣремъ земьнымъ Пс 78, 2 Син; прѣвышА же звѣрнк затворенн сь ннма Супр 183, 28; помилуй ма н прннмн • дд не вждж звѣрьми изѣдена Супр 515, 30.— Зогр Мар Ен Син Супр Хил Рыл.— Ср. жнвотъ, жнвотьнъ (животьно) ЗВѢРЬНЪ, -ъін прил. (1) греч. нет звери- иый, зверя род. гѵігесі, гѵігеіе род.: вндАШте издллечд • съ великынмъ оустрьмькнннмъ те- ченьи прнуодАштъ (т. е. львъ) • мнАШте нд изѣдеиик имъ прѣдълежатн • зкѣрьноуоумоу илшьствню Супр 558, 20.— Ср. звѣринъ, звѣ- риньнъ, звѣрнньскъ, жнвотьнъ звѣсті Пс 101, 24 Син см. възвѣстнтн ЗВАЦІИ, звагж, звАжешн несов. (1) греч. нет рассказывать ѵургаѵёі, роѵісіаі: ты ли... ие оувѣдѣлъ ксн выкъшааго вь немь (г. е. въ иероусалимѣ) • НН ЛН ЗВАГОМД СЛЫШАЛЪ ксн Супр 475, 11 (ср. Л 24, 18).— Ср. глаголати, ПОВѢДАТИ здвиженнк Ен 31а 16 см. въздвнженнк здѣ леи а Супр 399, 24 см. зеленъ 36В6Д6И, ЗбВбДѢИ, -а м имя (5) [зеведѣ- Зогр (1)] 2е|3е8а1о<; Зеведей ХеЬесіеиз: оставьша о(ть)ца своего зеведѣд въ лддні Мк 1, 20 Зогр, зекедеа Мар.— Мт 4, 21 Зогр Ас Сав Зввбдвоеъ, зеввдѣоеъ прил. к зеведен, зеведѣн (27) [зеведѣ- Зогр (1), здведе- ! Мар (1)] той 2е|3е8аіоі> Зеведеев 2еЬесіейѵ: іѣковъ • і олнъ • с(ы)нд зеведеовд Мк 10, 35 Зогр Мар Ас Сав.— Зогр Мар Ас Сав зеведѣн Мк 1, 20 Зогр см. зеведен зеведѣовъ И 21, 2 Зогр см. зеведеовъ 36В6Н, -а м имя (1) 2е|3ёе Зевей 2еЬасй: положі къніа(зіа) іуъ ѣко і оровд і знва і зевед і илъмАноу Пс 82, 12 Син ЗвЛбНЪ, -ын прил. (5) [здѣ- ! Супр (1)] хХсорбс;, аеіОакііе зеленый геіепу: нд трѣвѣ зеленѣ Мк 6, 39 Зогр Мар.— Супр 399, 24; 399, 25; 429, 28 ЖЖ, -ига с (9) Хахаѵоѵ растение гозі- Ііпа, геііпа: ь егдд вьсѣно вждетъ въздрдстетъ (т. е. гороуиіьно зръно) • ь вждетъ воле всѣхъ зелш Мк 4, 32 Зогр Мар • собир. та Хо- хота, аі Хахаѵібеі; овощи, зелень /еіепіпа: зем 3 овъ во вѣруетъ ѣсти въсе • д нзнемдгд(А)н зелне дд ѣстъ Римл 14, 2 Ен.— Мт 13, 32 Зогр Мар; Л 11,42 Зогр Мар; Пс 36, 2 Син; Супр 275, 13.— Ср. вылнк, злакъ земелѣганне Евх 696 23 см. землкдѣ- гдннк землъскъ Мт 24, 30 Мар см. земьскъ земльскъ Пс 71,11 Син; Киев 4а 22-23; Киев 5а 22 см. земьскъ 36ЛЛЛІА, -льь ж (>700) 1. ут), оіхоѵцёѵп; (вьсіа земліа оіиоѵцёѵгі; коньцн земльь (бася Хеіа (!); по вьсен земли лаѵта/оѵ) земля, мир хешё, 5ѵёі: нево ь зельлѣ мимо ьдетъ • д слокесд моѣ не мимо іджтъ Мт 24, 35 Зогр Мар Ас (2) Сав (2); власть ьллдтъ с(ы)нъ ч(ловѣ)~ ч(ь)скы • нд земн отъпоуштдтн грѣуы Л 5, 24 Зогр Мар Ас Сав; и сьвержтъ шт(ъ) ко- нець землА къса съвлазны • н творіАцьыА ве- здконне Мт 13, 41 Ас Унд (отъ ц(ѣсд)р(ь)- с(тв)нѣ его Зогр Мар); дастъ глдсь своі вышь- неі и потріАсе сіа землѣ Пс 45, 7 Син; ѣкоже естъ постдвілъ день • вь ньже хоштетъ сждітн в(ог)ъ вьсеі земі прдвъдоіж Клоц 11а 4-5; дште оуво ЛЮВІТН прдвъдж ВЛАДЫКАМЪ земЛА • в(о)- жне слово велстъ Клоц 1 б 22; покелѣннкмъ же цѣсдремъ вьеждоу по кьсен земн • тд дръждтн коуп’носжштжіж кѣрж Супр 189, 26 2. ут), Хсора, яатріе; (хдндненскд земли Хаѵааѵ; по жрѣвню рдздѣлнтн зельлк ик'ПроботеГѵ) стра- на, земля, край гешё, кга): прндошАна землвк ѣеннсаретьскж Мт 14. 34 Зогр Мар. въ землак Ас Сав; по жрѣвію раздѣли імъ земіж Пс 77, 55 Син; како съпоемъ пѣснь г(осподь)ніж нд землі тоуждеі Пс 136, 4 Син; Клоц 76 1; Супр 418, 30; инъ кетъ на хананенстѣ земн ногъ Супр 366, 11; повелѣ вести а въ своа • земьА и грады Супр 111, 10-11; да нмѣіжтъ паллать жнтнід • скока земьА Супр 418, 27 (домашъ- нѣго жітьѣ Клоц 7а 36-37) 3. ут|, ёбасро^, Хёраое; (на земліж, на зелллн, по земли %ацаі, ёуубс;; подъ землкіж ёѵ ііяоуаіер; поклднідтн са до земліА яоьеіѵ цетаѵоіаѵ) земля, поверх- ность земли, суша геше, роѵгсЬ гешзку, зоиё: си рекъ плннж на зельлж И 9,6 Зогр Мар Ас; ьдж вьспать ь пддж нд земли И 18, 6 Зогр Мар Ас Сав; вѣ во коравль по срѣдѣ морѣ • а сь единъ на земли Мк 6, 47 Зогр Мар; зало- жилъ есн пжть в’сѣкон непрнѣзнн • ходжфин по земн Евх 42а 13; покланѣетъ с(а) до землА прѣд(ъ) с(ка)тым(ь) олътаремь Евх 96а 5; отъкждоу съгрѣвактъ са • аште нѣсть огнь подъ зельлеіж Супр 129, 11; вѣаше сѢда ска- тын на земн Супр 260, 10; въставъ отъ земьж оустрьмн са въ миръ Супр 523, 19 9 ут|, ароѵ- ра земля, почва геше, рѵкіа, рг5І’: авие про- завоша • за не не ьмѣаше глжвнны зельлѣ Мт 13, 5 Зогр Мар; шьдъ • съкрыуъ тдлдн’тъ 235
зем твоі зеАн Мт 25, 25 Зогр Мар Ас Сав ф земли» н с п о д ь н іа іа та хатахОбѵіа преисподняя, ад робзѵёіі: доуша отъ зеллль нсподьйнихъ нстръжена кыстъ Супр 317, 23; ПрѢнСПОДЬИНН ЗеМЛЫ», подъ 36~ млкіж хатахОбѵюе, ѵяохОбѵіое преиспод- ний робзѵёіпІ: оумьрьшннмъ отъ вѣка подъ земькіж жилншта Супр 464, 5; прѣнсподыінн 36МЛА • глжкнны тръторъскыіА Евх 536 18. — Зогр Мар Ас Сав Охр Унд Боян Ен Син Евх Клоц Супр Рыл.— Ср. въселкнаи, миръ; на зеллліж ср. ннць ЗбЛЛЛЮЛѢГАНИІв, -ни с (1) греч. нет лежание на земле (из аскетизма) Іёііапі па геті: тѣснъіхъ же тѣхъ вратъ • і скръвънааго пжтн • се сжтъ дѣла • алъканне жАданне • земелѣганне Евх 696 23 земнъ Пс 47, 5 Син; Супр 154, 9; 425, 15 см. земьнъ земънъ Зогр Мар Ас Син Евх Клоц Супр см. земьнъ з е м ъ и Син см. земли ЗбЛЛЬНЪ, -ъін прил. (47) 1. тт)с удс, о ёяі тде УД5, б ало трс уде, ёліуеюе, уцуеѵпб, ёухбсфіос. харайдкое земной; земли род. рогетзку, . еіпё род.', аште земъна рѣхъ вамъ н не вѣроуоуте И 3, 12 Мар, земънаа Ас (0 Зогр); земьнн'і на некеса вьсходатъ Супр 479, 21 2. земьнаи с мн. в знач. сущ. аі. уаіаі зёмли (мн.), страны (мн.) гетё (мн.); нарѣшіА імена своѣ на земъныіхт» Пс 48, 12 Син 3. тце уце, о ёяі тце уце, тд уд (!) земли род., почвы род. гетё род., рй бу род.: акье прозАве зане не нмѣаше глжкнны земъныы» Мк 4, 5 Мар (0 Зогр) □ з е м ь н о к т р оу ж - д а н н к уесолоѵіа возделывание земли оЬбё- іаѵапі рйбу; чловѣка породьнааго гражданина • кезъ земьнааго троужданни жнвжшта Супр 429, 24.— Зогр Мар Ас Сав Син Евх Клоц Супр.— Ср. земьскъ ЗбЛЛЬСКЪ, ЗбЛЛАЬСКЪ, -ъін прил. (11) [-мь- Мар (1) Сав (1) Син (2) Клоц (1) Супр (2), -мль Мар(і) Син(1) Киев (2)] тде уде, 6 хатсо іеггепиз земной, земли род. гетзку. гетё род., рогетзку; і поклоніатъ сіа емоу цѣ(са)рі земльстіі Пс 71, 11 Син; твоѣ же (сж)тъ вьсѣ • некесьскаѣ (і з)еллльскаѣ г(ос- под)і Киев 4а 22-23.-Мт 17, 25 Мар; Мт 24, 30 Мар Сав; Пс 71, 17 Син; 137, 4 Син; Киев 5а 22; Клоц 86 26-27; Супр 102, 28-29; 250, 9.— Ср. земьнъ зе м к и Сав Син Супр см. земліа земѣ,земи Зогр Мар Ас Сав Боян Ен Син Евх Клоц Супр см. земліа ЗвФЗАНИНЪ, -а м житель пустыни Зиф (1) 2іфаіос Зифей Хііъі’ап: вънгда (!) поідж зефеане Пс 53, 2 Син 236 зин ЗбѴОЪ, дни м имя (4) 2ебе Зевс Хеііі: котъ оуво нже кетъ зеусъ • нже кетъ на иекеси Супр 140, 8; оукон са величьства вотъ н вели- кааго аполона... н дни Супр 115, 8.— Супр 7, 14; 8, 1 ЗИвЪ, -а м имя (1) 2гф Зив 2еЬ: положі къиіа(зіа) іхз» Ѣко і орова і знва і зевеа і салі- маноу Пс 82, 12 Син з н ж д- см. также зьдатн зиждитель, -ли м (5) хтіотде создатель, строитель, творец зіаѵііеі, іѵйгее: ту ной Х(рн)с(тос)овън окразъ • великоуоуму ков’- чегоу еожнн црък’ві зиждитель Супр 460, 17 * яХаотоѵрубе, беалотде (!) зиждитель, созда- тель, творец зіѵогііеі, іѵйгее: зьрА... иевиди- мааго видима • зиждителѣ въ ракьи онразѣ Евх 36 3.— Клоц 146 10-11; Супр 453, 2; 484, 27.— Ср. зьдатн (знждан), зьдатель, съдѣтель, съзьдатель, творьць ЗИЗАНИіе, -ни с (1) (;і4аѵіоѵ сорная трава, плевел ріеѵеі перен.'. тѣмь же трѣвѣ пали ксть е(о)жни кл(а)г(о)дѣть н оумъ трѣзвь н вндАцін очи да не н знзаньи ико п’шеиицл идъше невѣдьствомь врѣдьнн кждемъ Хил 2ба 5.— Ср. плѣвелъ ЗИЛОТЪ, -а м прозвище(2) 2дканд<; Зилот Ногііѵес: і нзкъра отъ ннхъ... симоиа пари- цаемааго знлота Л 6, 15 Зогр Мар ЗИМА, -ъі ж (17) хеіцсоѵ 1. зима хіта, гітпі оЬбоЬІ: еъіша же тогда свлш(те)иііі въ і(ероуса)л(н)мѣхт» • ь зима вѣ И 10, 22 Зогр Мар Ас □ зимѣ лок. в знач. нареч. ХЕіцсоѵое зимой ѵ хітё: молите же са да не вждетъ еѢство ваше зимѣ Мк 13, 18 Зогр Мар 2. фё/о5 холод хіта, сЫаб, сЫаііпо: стоѣхж же равн • і слоугъі огнь сътворьше > ѣко зима вѣ И 18, 18 Зогр Ас Сав (0 Мар) 3. буря Ьоиге: тажцн вѣтрн великж д'щлиив енлж на кротость тншаахж • а они ръвъиостит завнетн зъівьіжште са • распАтик зимъ по- оучаауж са Супр 399, 13.— Зогр Мар Ас Сав Евх Супр.— Ср. Еоури, мразъ, стоудеиь ЗИЛЛЬНЪ, -ъін прил. (7) 1. хещёрюс, тоѵ Хеіцсоѵое зимний гітпі: молите же са да не кждетъ кѣство ваше знмьно • ии въ ежвота Мт 24, 20 Сав Боян (зимѣ Мар Ас, 0 Зогр); СЪМОТрНВЪ КО КСТЪСТВО ТОА ЗвМЬА > МО стоудень велика кетъ вь нен • н година врѣме не ико знмна Супр 89, 5 З.^ещёріое холод- ный, студеный сйіабпу, зіпбепу: ноштълито- вѣтрьнж • земыж знмнж Супр 96, 25 3. %еі- цсоѵ (!) бурный Ьоигпу, Ьоигііѵу: дьнь сь знмнъ • чръмъноуетъ во са дрАселоуіА н(е)во Мт 16, 3 Зогр, знменъ Мар.— Супр 261, 10.— Ср. Еоурьнъ, стоудень ЗИИОвИІА, -иы» ж имя (1) 2дѵо|3іа Зино- вия 2епоЬіа: мѢ(са)цд окток(ра) с(вл)-
знн т('ыи)хт» м(ж)ч(енн)къ зінова н знновніа сестръи его Ас 125а 24-25 ЗИНОВЪ, -л м имя (1) 2туѵд|5іо<; Зиновий ХепоЬіиз: мѢ(са)цл октов(ра) ѣ с(ва)- т(ъіи))сь м(ж)ч(енн)къ зінова н знновніа сестръи его Ас 125а 24 ЗИНОНОВЪ прил. к зннонъ (1) тоѵ 2г|ѵсоѵо<; Зенона род. Хепопйѵ: на коньць цѣсарьства зииоиовл Супр 282, 6 ЗННОНЪ, -а м имя (1) 2і)ѵсоѵ Зенон 2епо: шжеиааго же зииона н алеЦандра • н Теодора Супр 177, 18 ЗННЖТИ, зннж, зннешн сое. (2) хаі'ѵесѵ то отбца разинуть, открыть (рот, зев) оіеѵгіі (й(а): зннж адъ суеты своими Супр 487, 21; зиижвъ пр'кда доушж Супр 144, 21 ЗНІАТН, зѣеж, зѣкшн несов. (2) /аіѵеіѵ разевать, открывать (рот, зев) оіѵігаі (гі.йа): ллладеньцн іако н птнштн вьзнраіжтъ к тевѣ зѣіжште Супр 513, 3.— Супр 466, 12 ЗЛАКЪ, -а л (1) хХбт) зелень, зеленая по- росль геіеп, геіепу рогозі: зане ѣко трѣва ььдро иъшжтъ • н ѣко зеане злака скоро отъ- піджтъ Пс 36, 2 Син.— Ср. зелнк, трава ЗЛАТНКЪ, -а м (1) ѵбцюца золотой, золо- тая монета гіаіу репіг, гіаі’ак: они же... дашА кмоу два златнка Супр 145, 25.— Ср. златица, скълмзь ЗЛАТИЦА, -а ж (11) хсйоіѵо^, ѵбціоца золотой, золотая монета гіаіу репіг, гіаі’ак: ако мѣстъ встала нн кднна златица въ рнзьннцн Супр 120, 24-25.—Супр 23, 20; 120, 5; 120, 7; 120, 14; 120, 15-16; 120, 22; 121, 5; 122, 10; 515, 3; 518, 12.— Ср. златнкъ, СКЪЛАЗЬ ЗЛАТО, -а с (32) [золъто Син (1)] -м>ѵа6$, Хрѵоіоѵ; (златомь покованъ хрѵоохбХЛтітос;, злітомь шьвеиын хриоблаотос;) золото гіа- іо: скрииж завѣта • всждоу шкованъ златоллъ Евр 9, 4 Ен; се на колесннцн златомь покованѣ сѣждж Супр 368, 13; кын оуспѣуъ... златоллъ шьвеныиуъ рнзъ Супр 447, 9 • перен. 065, хрѵсіоѵ, хеіІЦага деньги, богатство репізе, ЬоЬаізіѵі: і нзведе іа съ съревроллъ • и златомъ Пс 104, 37 Син.— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Клоц Супр ЗЛАТОНОСИВЪ, -ъін прил. (1) хрѵоосрброс носящий золотые украшения по.чІсі гіаіё огбоЬу: и въі златоноснвыа жены вндаштаа • течеиик жеиьскок Супр 447, 2 ЗЛАТООуСТЪ, -ын прил. в знач. сущ. (24) Хрооботоцое Златоуст 21аіоЙ5іу: Тшанна златооустааго слово вь велнкы четврътък’ Супр 424, 15.— Ас Сав Унд Супр.— Ср. уръсо- стомъ ЗЛАТЪ, -ыи прил. (15) хрѵооѵс, хрйоіѵос, тоб хсноіоо, х^ѵоіоѵ (I); (злата строуіа хрѵ- ЗМИ 3 оорроре) золотой гіаіу: златж нллацін кан- днлннцж Евр 9, 4 Ен • перен. ; златыл зарА • правьдьнок сльньце въ отьмненынхъ срьдьцнуъ просвѣти Супр 348, 23; дондоша... подвнжь- ннкы * кже доууомь господьнелль златы строул Супр 57, 17-18.— Пс 44, 14 Син; 67, 14 Син; 113, 12 Син; 134, 15 Син; Супр 1, 24; 6, 29; 129, 15-16; 129, 22; 222, 17; 318, 14-15; 344, 4; Евр 9, 4 Ен.— Ср. златьнъ ЗЛАТЬНЪ, -ын прил. (1) тшѵ х<?ѵстіа>ѵ 30-. лота род., относящимся к золоту гіаіа род., ѵгіаішрсі зе к гіаіи: н вы злдтоноснвыа жены... отъложнвъша златьнааго желанніа Супр 447, 5-— Ср. златъ зло Сав Ен Син Клоц см. зълъ злоба Мт 6, 34 Сав; Супр 481, 2 см. зълова з л о д ѣ н Сав Ен см. зълодѣн з’лочьстьнъ Супр 15, 6 см. зълочьстьнъ з л ъ Ас Сав см. зълъ ЗЛЪЧЬ, -н ж (13) [зль- Зогр (1) Супр (4)] ХОДц желчь гіис: ддша еллоу пнтн оцьть съ зльчніж разллѣшьнъ Мт 27, 32 Зогр, съ злъчыж Мар Ас Сав.— Пс 68, 22 Син; Евх 50а 15; 696 6-7; Супр 351, 3; 438, 15; 469, 19-20; 478, 19; 484, 9; 484, 11 з л ь з а Супр 526, 9 см. сльза з л ь ч ь Зогр Супр см. злъчь злѣ Мт 17, 15 Сав; Мт 21, 41 Боян; Рыл 5аа 2 см. зълѣ ЗЛААРАГДЪ, -а м имя (2) [змараздь ! Ас (1)] Хцараубос Смарагд Зтага^сі: а се нллъ име- на • дометніанъ • нсухнн • змарагдъ Супр 69, 7.— Ас 121а 26 змараздь Ас 121а 26 см змарагдъ ЗЛАИИ, змніа м (25) |змь- Син (2), змъ- Син (1)] брахсоѵ, осріс;, 6 ВофтАатос Вг|Х (!) змей, змий, змея сігак, йасі: ты съкроуші главы змьемъ въ водѣ Пс 73, 13 Син • перен.'. кръвопнвын змню Супр 115, 28; не дастъ... пожрътоу быти змиели» Хил 1ба 20.— Сав Син Евх Супр Хил.— Ср. змніа ЗЛАИИНЪ, -ын, ЗААИИНЬ, -ннн прил. (6) [~нъ Супр (5), -нь Син (1)] тоѵ осресос, осрісо- 8тк, тоѵ брахоѵтос змеиный, змёя род., змия род. сігасі, ЬасІГ: сьмрьтоносьнъ гадъ змнннъ Супр 484, 10; по овразоу змннню Пс 57, 5 Син,— Супр 102, 8; 134, 26; 430, 14; 567, 6.— Ср. змнквъ ЗАЛИІА, змніа ж (38) [змь- Зогр (1) Мар (1)] бсрье, хара (!) змея, змий йасі: ѣкоже мосн вьзнесе змнж въ поустынн И 3, 14 Мар Ас (2) (змні Сав) • перен.-. змніа нціадьѢ еундънова Мт 23, 33 Мар (0 Зогр); нъ лльнн- мынмъ кръста коунствомъ • вь зъловн СЖШТАА змна • плѣнъ разгравнтъ Супр 329, 6.— 237
зми Зогр Мар Ас Сав Евх Супр Хил.— Ср. змнн ЗМИКівЪ прил. (3) [змь- Син (1) Хил (1)] тоѵ брахоѵтос;; (злшквомь лнцемк брахоѵ- тоеібііе) змёя род., змия род., змеиный сігасі, Ьабі: ты сътлъче главж змьевж Пс 73, 14 Син; нлн жнвотьномь • видѣниемь авлѣы, са • нлн змневомк • іли звѣрнномь лнцемк Евх 54а 2.— Хил 1а$ 13.— Ср. змнннъ з м р ъ н а Пс 44, 9 Син; Клоц 14а 12-13 и 13 см. змѵрна змръньнъ И 19, 39 Мар см. змѵрьнъ зміи Пс 103, 26 Син см. змни з м ъ р н о И 19, 39 Зогр см. змѵрьнъ змьн Пс 73, 13 Син; Пс 90, 13 Син см. злшн змьв Л 10, 19 Зогр, Мт 7, 10 Мар см. змніа змьквъ Пс 73, 14 Син, Хил 13 см. ЗМНКВЪ ЗЛІѴРНа, ЗЛІРЪНА, -ы ж (8) [змръна Син (1) Клоц (2)] оцйрѵа смирна тугііа: прінѣсіА емоу дарън • злато н диванъ н змѵрнж Мт 2, 11 Ас, змурьнж Сав (0 Зогр Мар); змуьнл < стактъ і каснѣ Пс44, 9 Син.— Клоц 14а 12-13 и 13; Супр 451, 25 и 26; 453, 30 ЗЛ1ѴРІ.НЛ. -ы (1) и ЗЛЛѴРЬНИІЛ, -ніа ж го- род (3) [змѵрьна Супр (1), змѵрьнніа Супр (2)] Ецѵрѵа Смирна Зшугпа: гоненню сжштоу декніа цѣсара въ змурьнѣ Супр 124, 24; прнде анл-упатъ въ змурьннн Супр 139, 17.— Супр 144, 22 ЗМѴРЬНЪ, ЗЛЛР'ЬНЫГЬ, -ын прил. (3) [змѵрн- Ас (1), змърн- Зогр (1) Мар (1)] ттіе смирны род. тутйоѵу: съмѣшеніе • змѵрно И 19, 39 Ас, змрънно Мар, змърно Зогр ЗЛЛѴРЬНЬОКЪ, -ын прил. к змѵрьна (3) [змѵрн- Ас (1) Супр (2)] тг|5 2цёрѵт)б Смир- ны род., смирнский Зтугпу род., зтутепякѵ: еп(нскоу)па змѵрнъска Ас 1426 19.— Супр 124, 8; 126, 5-6 ЗНАМбНаваТН, -ваіж, -какши несов. (2) Офрауі^еіѵ отмечать, обозначать рогпа- тепаѵаі, огпасоѵаі: на тѣлесеуъ снуъ • зна- менаваемыуъ Евх 516 15-16.— Евх 516 18.— Ср. знаменатн, знаменовати ЗНЛЛЛвНЛТИ, -аіж, -акшн несов./сов. (19) отщаіѵеіѵ 1. ст<р()а'уі4еіѵ, біббѵаі ттуѵ а<р- рауіба обозначать/обозначить огпасоѵаі/ огпасіі • сов. наложить печать огпасіі ре- сеіі, ѵіізкпоиі ресеѴ: оутвръдишл грокъ • знаменавъше камень съ коустодНеик Мт 27, 66 Зогр Мар (запечѣтьлѣвъше Ас) • несов./ сов. осенять/осенить крестом, крестным зна- мением гпатепаі гпатепіт кгіге: поп(ъ) знаменает(ъ) глав(ж) Евх 93а 8 □ знаме- натн с а сов. (ТтщеіоѵоОаі появиться, про- 238 знл явиться оЬуеѵі! зе, ргоуеѵіі зе: знамена сіа на насъ свѣтъ ліца твоего г(оспод)і Пс 4, 7 Син; Евх 73а 18 • отщоіѵеоОоі перекрес- титься рокгігоѵаі зе: знамена са Ен 33а 10 2. несов. давать понять пагпасоѵаі: се і»- велѣ да знаменак • іако и нно нѣчто истъ Супр 316, 2-3.— Зогр Мар Ас Ен Син Служ Еві Клоц Супр Хил.— Ср. зазнаменатн, запе- чатьлѣтн, знаменаватн, знаменовати, клепати, назнаменатн, назнаменоватн, прѣкрьстити ЗНАМвНИТЪ, -ын прил. (2) ёліарцо;, ЛЕркраѵгц; выдающийся ѵугпаспу, гпате- пііу: на мѣстѣ знаменнтѣ Супр 67, 10-11,- Супр 58, 23-24.— Ср. нарочитъ, нарочип знлліениге, -ніа с (>100) [зналшеі ! Син (1)] (ттщеіоѵ 1. отщеісвоіс, стёстстрцоѵ. техрр- (ноѵ, осррауіс, "уѵачпаца, тёяое знамение, знак гпатепГ: прѣдаьы. же і • дастъ ілѵьзпа- менне Мт 26, 48 Зогр Мар Ас Сав Боян; прннмѣте знамение кр(ь)стъное Евх 976 17-18 • чудо гаггак: се сътворн начлтъкъ знамен- емъ н( соу)с(ъ) • въ кана галнлеі И 2, 11 Зогр Мар Ас 2. знак, знамя гпак, осігпак, ргарог: знамена нашіуъ не відѣуомъ Пс 73, 9 Син- Зогр Мар Ас Сав Охр Боян Син ЕвхСупр- Ср. уоржгы, чоудо ЗНАЛЛвНОвАТН, -ноувк, -ноукши несов. (2) отщаіѵеіѵ, ёпютріаіѵеіѵ знаменовать гпате- паі, пагпасоѵаі: нареченнк вога вашего • па- гоукж вѣроувкштнТмъ къ немоу знаменЛп Супр 21, 5-6.— Супр 408, 5.— Ср. знамена- ватн, знаменатн з н а м н е і Пс 104, 27 Син см. знаменіи знанию, -ніа с (8) [знанъе Син(1)] уѵою- тбс близкий знакомый, друг Ыіхку, /пашу, ргйеі: оудалнлъ есі знаніѣ моѣ отъ меие Пс81, 9 Син; вл(ады)ко моі знанъе ллое Пс 54, 14 Син • собир. уѵцкттоі знакомые гпаті: і нскаашете его въ рожденіи • і въ знаиш.72, 44 Зогр Мар Ас Сав, въ знаки Боян -ПсШ, 19 Син.— Ср. знати (знакмъ, знакъ) ЗНАТИ, знаек, знакшн несов. (>100) уі(у)ѵохтхеіѵ 1. ёлгуі(у)ѵохтхегѵ, уѵахйеіѵ, еібёѵаі; (не знати ауѵоеіѵ) знать (кого-л) гпаі: ѣкоже знаетъ лла о(ть)ць • і азъ знак о(ть)цаИ 10, 15 Зогр Ас Сав, знаатъМарф (ллжжа, женж) уі(у)ѵамтхеіѵ (аѵбра. уоѵиіха) быть в интимных отношениях зіукаі зе ро Ыаѵпё: н не знааше еьь • дондеже роді с(ъі)іп свои пръвѣнець Мт 1, 25 Ас Сав Боян • сраіѵеаОаі видеть, замечать ѵісіёі, гоге гпаѵаі: меташл каменнк на правьдьннка • до- нелѣже напльннША пештерж каменніа • аюже не знати пештеры Супр 216, 29 сз з н акмъ, -ын в знач. прил. уѵсоатде, уѵсоріро^, уѵщрі 46реѵо<; знакомый, известный гпату: ізнде же оученнкъ тъ • іже вѣ знаемъ арунераиі
зно И 18, 16 Зогр Ас Сав; стоѣхж же в’сн знаемні его із далече Л 23, 49 Зогр Мар Ас □ з н а к - май с мн. в знач. сущ. уѵшршцата знаки, доказательства хпатку, сійкаху: да своими жзамн познаіжтъ знакмаіа Супр 311, 20 □ знакъ в знач. прил. уѵсоріцое знакомый гпату: цѣсаревн ли творити знака Супр 87, 22 2. знать, сознавать ѵёйёі о пёсет, Ьуі зі ѵёёот пёсеіго: ѣко незаконное мое азъ знаж Пс 50, 5 Син.— Зогр Мар Ас Сав Боян Ен Син Евх Клоц Супр Рыл.— Ср. вѣдѣти, познати ЗНОЙ, зноіа м (7) хайца, хайасоѵ, сркоуцбе зной, жара ѵесіго, хаг: ико нчръпанѣ вьсеи коді прнспѣшА нѣции вь самъ знон Супр 549, 21 • перен. -. лоза когоиосьнаіа • зной грѣховъ - иъіи ношъ • съпрдтавкшти Супр 353, 20.— Супр 172, 29; 173, 3; 275, 15-16; 301, 24; 384, 29.— Ср. варъ золъ Мар Ас см. зълъ золъ Пс 87, 4 Син см. зъло золъто Пс 71, 15 Син см. злато ЗОРОВАВбЛЬ, -ліа м имя (4) 2оро|3а|3ек Зоровавель ХогоЬаЬеі: салатіль же роді зоро- вавелѣ • зоровавель же роді • авюуда Мт 1, 12 и 13 Ас Сав (0 Зогр Мар) ЗОРОВЛйбЛіееЪ прил. к зоровавель (2) той 2ороРаРеХ Зоровавелев ХогоЬаЬеІйѵ: с(ъі)иъ... зоровавелевъ Л 3, 27 Зогр Мар ЗОРІА, зорь ж мн. (4) срайоіе; (рано въ зо- рьь брйрі^оѵтее) (утренняя) заря гога, сег- ѵйпку: ты съвръші зорь* і слъньце Пс 73, 16 Син; начьнъ носити отъ вечера дожи н до зорь Супр 550, 10.— Супр 205, 21; 564, 18.— Ср. зари ЗООИМА, -ъі м имя (1) Хсооіцое Зосима Хжіти.ч: Александра • (зосн)мъі Ен 376 17 ЗОТНКЪ, -а м имя (1) 7сотіх6<; Зотик Хоіісиз: с(ва)тънх м(ж)ч(ени)къ даснѣ гасгѣ н зотика Ас 123а 28 ЗРАКЪ, -а м (19) 1. оятіхбѵ зрение ггак, зсйорпозі ѵісіёѣ: отвръзн емоу очи • і подаждн емоу зракъ Евх 34а 1 • перен.: ГЛАГОЛАТИ КЪ КОГОу ЛЮКА ВЪ МЛЬЧАНИН • И ОуМК нъіи зракъ • длъгыимъ трьпѣннкмъ очиштал Супр 289, 2 2. офц; взгляд, взор хгак, ройіесі: кын лн иеджгъ о зракоу докротж прокоудитъ Супр 399, 17 3. еібёа, еІ8о<;, цоріріу образ, вид ѵхехгепі, росІоЬа, ѵхЫесі: кѣ же зракъ его • ѣко лѵѵьни Мт 28, 3 Зогр Мар Сав, зракь Ас • перен. : въскрьснн зраче мои Супр 468, 27.—Зогр Мар Ас Сав Евх Супр.— Ср. видъ1, индѣник, възоръ, зьрѣник, окразъ зръно Зогр Мар Ас Супр см. зрьно ЗРЬНО, -а с (21) [-ръ- Зогр (5) Мар (6) Ас (2)Супр(1), зьрь- Сав(1), съзрьн-! Супр (1)] хбххое зерно хгпо: аште зръно пьшеньно не зъл 3 оулльретъ надъ въ земли И 12, 24 Зогр Мар Ас (2).— Зогр Мар Ас Сав Супр ЗРЬЦАЛО, -а с (1) (іако въ зрьцдлѣ ёсгбят- рсое) зеркало хгсасііо: того ко ноштъ н дьнь въ чистотѣ жнтніа свокго • іако въ зрьцалѣ дозьрА Супр 275, 3.— Ср. тнкъ ЗЪ0АНИІ€, -иіа с (18) [зь- Син (2) Супр (1), зв- Ен (2)] 1. хрошуц, зов, крик ѵоіапі, кгік: прнемъі зъванне слѣпоую Евх 336 13 2. хкроіе, ёоОіаоіс (1), вар. ёатіпоіс. (1), лрсотохкшіа (!) приглашение рохѵапі: зъванъ на окѣдъ рокомъ своимъ... приде к немоу • да зъваннкмъ покажетъ свокго съшьствніа въісотж Супр 391, 3 • хктіаіб призыв роѵоіапі: званик н(е)кесн(оу)моу прн- частъннцн Евр 3, 1 Ен.— Ен Син Евх Супр.— Ср. възъваннк, въпль, кличь, прнзъваннк ЗЪВАНЪ см. ЗЪВАТН ЗЪВАТИ, зовж, зовенін несов. (>100) [зь- Ас (19), зв- Ен (1)] 1. храпуа^еіѵ, хра- ^еіѵ, хакеіѵ, срсоѵеіѵ, ёяіхра^еіѵ, ёяісрсоѵеіѵ, ёліхаХеіѵ, яроахакеГѵ, цеха храпуці; (!) восклицать, взывать, звать, кричать ѵоіаі, кгісеі: народи же ходАінтен прѣдъ нимъ • і вь слѣдъ • зъваахж г (лаго)ликште Мт 21, 9 Мар (0 Зогр) Сав 2. хаХегѵ, срсоѵеіѵ звать, пригла- шать хѵаі: нъ егда творнши пиръ • зови ни- штаы» Л 14, 13 Зогр Мар • хакеГѵ призы- вать роѵоіаѵаі: х(₽ьст)ъ въі зоветъ спѣшъно Евх 856 16 □ зъванъ, -ъіи в знач. прил. хехк'Пцёѵое, хктіОеі'с, опѵаѵахеіцеѵое (!) приглашенный, званый рохѵапу: и посъла ракъ свои въ годъ вечерА * решти зъванъімъ грлдѣте Л 14, 17 Мар Зогр Сав, зьванъіимъ Ас • хк тугое; призванный роѵоіапу: мънозн ко сжтъ зъваннн мало же изкъранъіх'ь Л 14, 24 Мар Сав, зьваніи Ас 3. хаХеіѵ звать, назы- вать пагуѵаі: чьто же ма зовете г(оспод)и г(оспод)и Л 6, 46 Зогр Мар.— Зогр Мар Ас Сав Охр Ен Син Евх Супр Рыл.— Ср. възъ- ватн, въпитн, глашати, нарицати, прнзъівати з ъ д а н и к Зогр Мар Син Супр см. зьда- ннк зъдатель Супр 432, 1 -2 см. зьдатель з ъ д а т и Зогр Мар Син Супр см. зьдатн зъдъ Пс 101, 8 Син см. зьдъ зъло с см. зълъ ЗЪЛОБА, -ъі ж (46) [зь- Син (1) Супр (2), зл- Сав (1) Супр (1), во-зълоко (! вм. въ зъло- кѣ) Син (1)] яоѵцріа, хахіа, хахопруіа, цохОтіріа, то хахойруоѵ Отіріоѵ (!), лоѵцрде; (!), ёОеХохахеіѵ (!) шаііііа скверность, па- кость; все плохое ёраіпозі, хІоЬа; хіо: вънж- трьнѣа ваша плъна сжтъ • хыштеньѣ і зълокъі Л 11, 39 Зогр Мар; в’сѢкоіа зълокъі очищенъ Евх 56а 21 22 ф кез зълокъі ахахобр- уа>5, ахахое, ахахше беззлобный, кроткий; 239
зъл зъл беззлобно, кротко ргозіу гіоЬу, тігпу; тігпё, Ьеге гіоЬу: кротъкъ во н ке зълокъі кѣаше Супр 46, 29; окразъ отрока свокго заклана ке зълокъі авела Супр 232, 8-9.— Зогр Мар Сав Син Киев Евх Клоц Супр Хил Рыл.— Ср. зълъ (зъло), зълокк, лжкавкство; кез зълокъі ср. кезт>локнвт>, кезълоккнъ, незълокнвъ, не нскоускнъ (ненскоускнъ зъла) ЗЪЛО БИ ВЪ, -ъін прил. (3) [зь- Син (1)] лоѵпренбцеѵое причиняющій зло, злой рйзоЬісі гіо, гіу: покръін міа отъ сонъма зъло- кнвъіуъ Пс 63, 3 Син.— Пс 21, 17 Син; 118, 115 Син ЗЪЛОБИТИ, -кліж, -киши несов. (1) хахі^еіѵ порочить, унижать Ьапіі, гпеѵагоѵаі: почто лн зълокншн мок чловѣколюккствнк Супр 394, 7 ЗЪЛОБОВАТИ, -коуіж, -коукшн несов. (2) хахоггѵ, лотрребеаСаі причинять зло, вре- дить сіпіі гіо, зкосііі:: егда прікліжьктъ сіа на міа зълокоуіжштен о скнѣсті плътеі моіуъ Пс 26, 2 Син.— Пс 93, 16 Син.— Ср. зълотво- рнтн ЗЪЛОБЬ, -н ж (14) [зк- Супр (5)] хахіа, лоѵщна, рохОрріа, хахоѵхіи; С6"11 свокн зъло- кн ларалаісоѵ) скверность зраіпозі, гІоЬа: поканта са отъ зълокн ваю Супр 363, 13; нъ кдначе прѣкъівакте въ свокн зьлокн Супр 413, 25 ф кез зълокн аѵе^іхахо^, ттд ахахщ, асрсоѵос; (!) беззлобный, кроткий Ьеге гіоЬу, тігпу: докръ н ке зълокн Супр 365, 15.— Супр 323, 18; 329, 6; 336, 19; 340, 30; 363, 11; 385, 26; 386, 8; 410, 19; 413, 23; 421, 18-19; 434, 26.— Ср. зълокл; кез зълокн ср. кезълокнвъ, кезълоккнъ, незълокнвъ, ненс коускнъ (ненскоускнъ зъла) ЗЪЛОБѣСЬНЪ, -ъін прил. (1) адлю^ одер- жимый, окаянный ро.чесііу: тако лн наказаніе ва мжкъі • сѵ зълокѣсънаіа Супр 182, 28.— Ср. кѣсьнъ, зълосмрьтьнъ, зълъ, окаіанъ ЗЪЛОбѢРИЮ, -ніа с (1) бѵооёРеіа безбо- жие ЬегЬогпозі: прѣпкрѣшА лн въі мжкъі • остатн са кѣсованніа... или прѣкъівакте въ зъловѣрнн вашемъ Супр 180, 7.— Ср. кез- кожьство, нечкстнк ЗЪЛОвѢРЬСТВО, -а с (1) ётеробо^іа лож- ная вера, ересь Ыпсіпа ѵіга, Ьегеге: къ црккъвн же вьсѣчьстѣн не прноккштааше са • севъірово зъловѣрьство прннмъ Супр 298, 3- — Ср. вѣра (зълаіа вѣра) ЗЪЛОДѢН, -іа м (30) [зк- Ас (5) Супр (1), зл- Сав (4) Ен (1)] хахобруое, хахолоібе, хахоѵ лоійѵ, аѵоаіоерубс, о ёѵаѵхіос, при- чиняющий зло, злодей іеп, ксіо раёе гіо, гіосіпес: ведѣауж же і • і нна зълодѣѣ дъва • съ нимь оукнтъ Л 23, 32 Зогр Мар Ас Сав ф старъін зълодѣн архёхахос; о дьяволе о (і’аЫоѵі: старааго зълодѣа • і глжкннънааго змнѣ • К (О) ГОМЖДрЪІМК ХЖДОЖКСТВОМЬ оуловль Евх 636 10.— Зогр Мар Ас Сав Ен Евх Супр ЗЪЛОДѢИНЪ, -ъін прил. (1) хахбтехѵое злодейский гіосіппу: не вѣдѣ ко како чьтеиіш се нновѣркннкомъ да врѣдъ... не отъ истииъі... нъ ОТЪ онѣхъ зълодѢннъіа доушА Супр 303, 8.— Ср. зълодѣнскъ зълодѣн СКЪ, -ъін прил. (2) тшѵ хахоѵр- усоѵ злодея род.; злодейский гіосіпсе род., гіосіпеску: зълодѣнскоіж съмрьтиіж оумирати Супр 87, 3.— Супр 91, 14-15 —Ср. зъло- дѣннъ ЗЪЛОДѣИСТБО, -а с (1) хахоѵруіа зло- деяние, злодейство гіосіп, ёраіпозі: съмотри же мн зълодѣнство нхъ ржжьнок Супр 443, 7-8.— Ср. зълодѣіаннк ЗЪЛОДѣіЛНИК?, -ніа с (1) то хахоярсгуеіѵ злодеяние, злодейство копапі гіа, зраіпоьі: не на покаіаннк нъ на зълодѣіаннк Супр 388, 9.— Ср. зълодѣнство ЗЪЛОДѢіЛТИ СА, -дѣіж са, -дѣкши са несов. (1):зълодѢіан са на новъімѣ- саца аеХт)ѵіа^д|іеѵо<; лунатик патёьіспу: о зълодѣіжштнмъ СА на новъі м(Ѣ)с(а)ца Мар 436 18.— Ср. кѣснтн са, кѣсьиоватп са, неджгъ (мѢсачкнъиа зълъі неджгы нлѵы) ЗЪЛОКЪЗНЬНЪ, -ъін прил. (3) хахбтехѵос; злокозненный Ізііѵу: отъ зълокъзиьныихъ сѣтнн прѣскврьньнааго врага Супр 520, 22; зълокъзнкнъіа нравъі Супр 75, 11.—Супр 69, 30 ЗЪЛОНР АВЕНЪ, -ъін прил. (1) хах<яропо{ дурного нрава, безнравственный гкагепу, йраіпусЬ тгаѵй: іако паулъ нѣк’то... съ крась- ноіж женоіж съпрАже са • зълонравънж разсума Супр 169, 7 ЗЪЛОСЛОБИТИ, -вліж, -вншн несов. (7) [зк- Зогр (1) Ас (1)] хахоЛоуНѵ злословить, поносить гіе тіпѵіі о пёкотп, гіогесіі пёкоти; і нже зьлословитъ • о(ть)ца лн м(ате)рь • съмрътніж да оумкретъ Мк 7, 10 Зогр Мар; Мт 15,4 Зогр Мар; — Мк 9, 39 Зогр Мар Ас.— Ср. зълъ (зъло глаголати) ЗЪЛОСТРАДАТИ, -страждж, -страждеши несов. (1) хахоладегѵ испытывать страда ния зпазеі оЬіІге: по еванг(е)лнк> мо(ем)у • (в) неліже злос(траждж).. ѣко злодѣи 2 Тим2, 9 Ен.— Ср. страдати ЗЪЛОСЪЛЛРЬТЬНЪ, -ъін прил. (3) (ЗиЛа ѵато^, аОліо^ заслуживающий смерти, окаянный газІпЬщісі зтгі, ЬИпу: остатн са кѣсованніа кже нмате зълосъмрктьнии Супр 180, 6.— Супр 7, 10; 111, 28-29.— Ср. зълс- кѣскнъ, зълъ, окаіанъ ЗЪЛОСЪТВОРИТИ, -ріж, -рншн сов. (4) хахологеіѵ, хахйе лоіеіѵ, аохт1М-()Ѵеіѵ при 240
зъл чинить зло, вред зрасЬаі гіо, розкосііі;: дш- те достоітъ въ сжкоты докро творити • ли зъло сътворити Л 6, 9 Зогр Ас (зълотво- рити Мар); зълыими... тѣни въ стдрости моюі зъло сътворивъ ВЪПДДОХЪ Супр 525, 3-4,—Супр 406, 16.— Ср. зълъ (сътворити зъло) ЗЪЛОТвОРИТИ, -ріж, -рншн несов. (4) хахо- яоіеіѵ, хахоѵруеіѵ, аіо/ролрауеіѵ совер- шать зло, вредить сіпіі гіо, расЬаі гіо, зко- сііі: вѣдѣдуж глдголемдга • и \отАште зъло ткорвауж Супр 440, 23; въшедъ въ домъ скои • оврѣте іа зъло творАштд Супр 169, 10 • хахі^еіѵ, вар. рёрфеаОаі порочить, при- нижать Ьапёі, гпеѵагоѵаі: фарисеи... чловѣ- колккьствик • дкы невѣсть зълотворѣдше Супр 392, 30.— Л 6, 9 Мар.— Ср. зълъ (творити зъло) ЗЪЛОЧЬСТЫГЬ, -ъін прил. (3) [зь- Супр (1), з’- Супр (1)] бѵооеРрс, бѵооеРёататос, бѵашѵѵцое безбожный ЬегЬогпу: и съповѣдд кмоу кьсе о зьлочьстьнѣѣмь оуали Супр 199, 14,— Супр 15, 6; 191, 27-28.— Ср. кез- вожьиъ, нечьстивъ, нечьстьиъ 3 ъ л о к с см. зълъ ЗЪЛЪ, -ъіи прил. (>300) [зол- Мар (4) Ас(1) Смн(1), (л)зълое (!) Зогр (1)] лоѵт)рбс, иахо$, хахютое, атолос, <раѵкос, /аЛелбе, аияро$, беіѵбс, бѵацеѵре, аОкіос, ёліРоѵ- Л05, ахаіб$, лоѵтіріа (!), хахіа (!), хахше (1), ахаОартос (!), аЛЛод (!), бѵааёРеіа (!); (зълож съмрьтиіж оумрѣти хахі)ѵ хахшс цетаккаааеіѵ тоѵ ріоѵ) плохой, дурной гіу, зраіпу: како можете докро творити зьли сжште Мт 12, 34 Зогр Мар Ас (лжкдвн Сав); м’нож’- стко зълъ ч(ловѣ)къ попираетъ лла Евх 85а 10-11; акоже вьсѣмъ... зълж съмрьтиіж оумрѣ- ти Супр 145, 4 • перен. : такъ ко есть зълъі тъ корень • вѣса горы Клоц 46 10; Супр 411, 23 □ з ъ л ъ, -ъіи в знач. сущ. плохой человек гіу сіоѵёк: ѣко слъньце свое смѣетъ • иа зълъі івлагы Мт 5, 45 Зогр Мар, ид зьлъиьь Ас, иа злаго • и на докраго Сав □ зъло, -ок в знач. сущ. хахбѵ, хахіа, хахам; (!), лоѵцрбѵ, яоѵрріа, «рабкоѵ, беіѵбѵ, лаОос, аѵіаѵ инф.; (помииати ЗЪЛО, ПДМАТИВЪ выти зълоу цѵт)Оі- хахеіѵ, цѵгіочхахоѵ еіѵаі; вьсего зълд пльнъ яаряоѵрро^; творити зъло хахолоіеіѵ; сътво- ритн зъло хахоѵруеіѵ) зло, злое дело, дурной поступок гіо, зраіпозі, зраіпа ѵёс, гіу зкиіек: азъ г(лдго)лвк вамъ • ие иротикити са з'ьлоу Мт 5, 39 Зогр Мар; оукло- иішіа иа тіа зълдѣ Пс 20, 12 Син; тѣхъ подо- баетъ паче ръі(д)ати • і плакати са творлш- тихъ зъло Клоц 36 28, творАштадго зъло Супр 406, 6; люво и зъло хоташта сътворити Супр 331, 21; кже не помииати зълд Супр 405, 5-6; ЗЪІБ 3 пдллАТнвн ксмъ зълоу Супр 424, 5-6; « кезд- кои’ииче • и всего зьлд пльне Супр 425, 14; не хотан же зъла ракомъ своимъ господь вари по окъічаю Супр 275, 18 ф прьвъіи зълъ греч. нет о дьяволе о ЛаЫоѵі: прьвъіи зълъ сотонд Супр 522, 1; зъло глаголати хатцуореіѵ поносить, злословить гіе тіиѵіі, гіогесіі: іскрънімь своімъ зъло г(лдго)лжште Клоц 4а 1,; з ъ л о сътворити, творити см. зълосътворити, зълотворити; неис- к оу с ь н ъ зълд см. неискоусьнъ; м ѣ с а ч ь - и ъі іа зълъі и ед ж г ъі и мы см. неджгъ; зълъіи ндчальникъ см. начальникъ; з ъ л ъі и съвѣтъ см. съвѣтъ; зълая вѣра см. вѣра; зълъіи смрадъ см. смрадъ.— Зогр Мар Ас Сав Боян Ен Син Евх Клоц Супр Рыл.— Ср. горни, лжкдвъ; зъло ср. зълокд, зъль; зъло глаголати ср. З'ьлосло- вити; прьвъіи зълъ ср. зълодѣи (стдръіи З'ьло- дѣи), начальникъ (зълъіи начальникъ) ЗЪЛЬ, -и ж (8) [зь- Супр (5)] хахіа, то хахбѵ зло, злое дело гіо, зраіпозі: отъ вьсѣуъ зълиі иаш<х*ь очісті иъи Киев 4а 5-6.— Супр 160, 23-24; 161, 23; 188, 21; 433, 3; 433, 8; 443, 15; 443, 20.— Ср. зълокд, зълокь, зълъ (зъло) ЗЪЛѣ нареч. (49) [зь- Зогр (1) Мар (1) Ас (4) Сав (2) Клоц (3) Супр (31) Рыл (1), зл- Сав (1) Боян (1) Рыл (1)] хахшд, айкіаи;, 8ѵааеРа>с,шца>с, хахбс (!), хаХак; (!) плохо гіе, зраіпё: дште зълѣ г(лдго)лдхъ сьвѣдѣ- тельствоуі о зьлѣ И 18, 23 Зогр Ас Сав (0 Мар) • тяжело, жестоко іёгсе, кгиіё: сътьникоу же етероу ракъ кола зьлѣ оумирддше Л 7, 2 Зогр Мар Ас (нет Сав); помнлоун с(ъі)иъ мои • ѣко... зьлѣ страждетъ Мт 17, 15 Мар Ас Сав (0 Зогр) ф зъло зълѣ, зълѣ зълоу хахт]ѵ хаха>с, хахеухахах; очень жестоко ѵеіті кгиіё: пожьрн когомъ • дште ли ни • то зьло зьлѣ погоукьіж вд Супр 12, 14; гакоже... зьлѣ зълоу жизнь погоукити Супр 539, 19.— Зогр Мар Ас Сав Боян Евх Клоц Супр Рыл ЗЪІБЛНИге, -ига с (1) греч. нет. качание кутасепі: дкък же прѣстд сынъ отъ зъікдныа Супр 570, 17.— Ср. колѣкдник ЗЪІБАТН, зъіклик, зыклкши несов. (11) греч. нет качать гтііаі: и едмъ сынъ колѣкдше са дкы овоште зъіклемо отъ миога вѣтра Супр 570, 10 □ зыкати са хіѵеі(Т'&аі, хЛоѵеі- аОаі, аакеѵеО'&аі, лерцрёреО'&аі, фёреог&аі качаться, колебаться, трястись кутасеі не, гтііаі зе, Іга.зі зе: землѣ зъіклжшті са ма- тетъ Клоц 116 3-4 • араааеаваі стучать )екіаі, сѵакаі: зжкомъ зыкыжштемъ са Супр 89, 17.— Супр 228, 12; 228, 13; 352, 11; 398, 27; 399, 12; 426, 28; 563, 7-8; 570, 26,— 241
зьд Ср. вълантн са, клатнтн, колѣкатн, потрлсатн, СЪТрАСаТН, трлстн з ы к ь іа Супр см. зыкати з ь в а н н к Пс 5, 2 Син; 9, 13 Син; Супр 280, 4 см. зъваннк з ь к а т н Ас см. зъватн ЗЬДАНИЮ, -ни с (15) [зъ- Зогр (3) Мар (4) Син (1) Супр (6)] 1. оіхойорт), оіхойоріа, ййца постройка, здание зіаѵепі, Ьисіоѵа: виждь • каково каменье * і каково зъданне Мк 13,1 Зогр Мар 2. хтіоіс, хтіора, лкаара сотворение, создание зіѵогепі, іѵог, іѵог- 81 ѵо: кжджтъ во дьнье тн скръкьнн • ѣко не кыстъ тако отъ начАла зъданнк Мк 13, 19 Зогр Мар.— Мт 24, 1 Мар Ас; Мк 13, 2 Зогр Мар; Пс 128, 6 Син; Супр 109, 28; 284, 4; 432, 2; 534, 2 3; 534, 4; 540, 18.— Ср. зьдъ, съзьданнк, сътворкннк ЗЬДАТбЛЬ, -ли м (1) лкаоттіе создатель, строитель зіаѵііеі, іѵйгсе: творьць отъ тва- ри • зъдатель отъ зъданни Супр 432, 1-2.— Ср. зиждитель, творьць ЗЬДАТН, зиждж, знждешн несов. (32) [зъ- Зогр (2) Мар (2) Син (1) Супр (3), з’- Супр (1)] 1. оіхойореіѵ, хті^еіѵ строить, возводить зіаѵёі: егда храмі зъдашьь сіа Пс 95, 1 Син □ 3 н ж д а н в знач. сущ. строитель зіаѵііеі, Ьисіоѵаіеі: аште не г(оспод)ь съзиждетъ домоу • въсоуе троудншіА сіа знжджштеі Пс 126, 1 Син 2. хті^еіѵ, лкйооеіѵ создавать, созидать іѵогіі, ѵуіѵагеі: в’се к(ла)голѣпъное словомь съставль • знждан д(оу)хы Евх 566 19-20.— Зогр Мар Ас Син Евх Супр.— Ср. съзндатн; знждан ср. зиждитель з ь д е см. сьде ЗЬДЪ, -а м (1) йшра стена, постройка гей’, зіаѵепі: закьдѣхъ і кыуъ ѣко пьтіца сокьыриѣ сіа на зъдѣ Пс 101, 8 Син.— Ср. зьданнк з ь л- см. зъл- зьрьно Л 17, 6 Сав см. зрьно ЗЬРѢЛЪ, -ын прил. (2) лёлеірос, ашрос (!) зрелый ггаіу: класы красънъіА н зьрѣлы Супр 388, 11.— Супр 397, 5 ЗЬРѢНИЮ, -ни с (1): на лица зьрѣннк лроошлоХт)р,л|ча лицеприятие, пристраст- ность розигоѵапі росііе озоЬу, зігапёпі: і иѣстъ отъ теке на лица зьрѣннѣ Евх 58а 15 (Рим 2, 11) ЗЬРѢТИ, зьрж, зьрншн несов. кого, чьто, чесо; на кого, чьто; къ комоу или без доп. (57) Ркёлеіѵ, алоркёлеіѵ, брйѵ, йфорйѵ, ѵсрорйѵ, Оешреіѵ, атеѵі^еіѵ, ёѵолтрі^еаОаі, лроаё- Хеіѵ, аѵрлареіѵаі видеть, смотреть ѵісіёѣ, сНѵаі зе, Ыеёёі: марнѣ же магдалынн • і маркѣ .основа • зьрѣашете къде і полагаахж Мк 15, 47 Зогр Мар, зьрѣаста Ас; зьржште оузь- рнте • і не імате вндѣтн Мт 13,14 Зогр Мар; И зьржціе ко землА • недвижимы Евх 1а 12 • перен. брйѵ заботиться Ыесіёі, сГЬаі: зьрнда не... речешн Супр 506, 4 ф на лнце з ь р ѣ - тн лрбошлоѵ ХарРаѵеіѵ, еіс лрбагалоѵ (Зкёлеіѵ быть пристрастный, лицеприяг- ствовать розигоѵаі роШе озоЬу, Ьуі гащаіу: не зьрншн ко на лнце ч(ловѣ)комъ Мт 22, 16 Мар, на ліца Ас Сав; не з ь р а на чьто ой лрбс; ті несмотря на что-л. пеЫеёё па песо: кже имамъ нздрештн не на клагодѣти зьрд глаголж • нъ икоже кетъ истина Супр 71, 9 — Зогр Мар Ас Сав Син Евх Клоц Супр- Ср. вндѣтн, глАдатн, позьрѣти; сълаотрнти зѣло Зогр Ас Сав Син Евх Клоц Супр см. зѣло ЗѢНИЦА, -а ж (4) хора зрачок, зеница гпіеіпіее: съурані міа г(оспод)і Ѣко зѣшцж ока Пс 16, 8 Син.— Евх 53а 18; 53а 24; Супр 473, 14-15 з ѣ ш т а ш іа 77с 82, 6 Син см. закѣціатн з ѣ ж, зѣкшн см. знитн з к п е л ъ 77с 10, 6 Син см. жоупелъ ЗАБОТЯ или ЗАТИ, закж, зАкеши несов. (1) хатаВаіѵеіѵ рвать гѵаі, ІгЬаі: кгдд класк женьстн ногты закомн кѣахж Супр 397, 21 ЗАТЬ, н м (3) ѵѵрфі'ос жених гепісЬ' Аже... нзндоша на сьрѣтеннк затн н иекіеті Супр 368, 28,— Супр 237, 5; 335, 19-20,- Ср. женихъ, невѣстьннкъ ЗЖБЪ, а м (57) бйоѵе зуб гиЬ: зжга грѣшьныхъ съкроушілъ есі 77с 3, 8 Син — Зогр Мар Ас Сав Унд Син Евх Супр Хш Рыл ЗЖБЬНЪ, -ъін при. с (1) т<оѵ бйбѵтіоѵ зуб- ной, зубов род., зубовный гиЬй род.: и да кждешн отъгнанъ въ тъмж кромѣіііьнлаж • нде- же кждетъ плачъ н скръжетъ зжкыгып Супр 554, 26 (зжкомъ Мт 8,12 Зогр Мар Ас Сав) И И цифра глаг. и кир. (>100) 1. глаг, и' еіхооі 20 2. кир. т)', охтш 8.— Зогр Мар Ас Сав Унд Ен Син Евх Супр.— Ср. к, §, дна (дъва деслтн), осмь • И1 союз и частица (>17000) I. союз хаі, те, йё, йт), рёѵтоі, оѵѵ, оѵйё, оѵте, уар, і тбте (!) 1. соединительный: соединяет одно- родные члены предложения и целые пред- ложения и а; при отрицании ни апі: подо- каатъ с ( ы) ноу ч ( ловѣчь) скоумоу много постра- дати • і нскоушеноу къітн • отъ старць і ар- Хнереі • с къннжьннкъ • і оукьеноу къіти • і третні дьнь въекръенжтн Л 9, 22 Зогр Мар; 242
и I СЪИИДЖ ДЪЖДН I ПрИДЖ рѣкъі • I ВЬЗВѣдША кітри . і ндпддж иа урдмииж та Мт 7, 25 Зогр Мар Ас Сав; иичтоже ко есть покръкено еже ие отъкръкено кждетъ • і тайно еже не оукѣ- діио вждетъ Мт 10, 26 Мар (нн Ас, нет Зогр); вѣиоиа къчрѣкѣ китокѣ • три дьнн и три ноштн Мт 12, 40 Мар (же Зогр); отъпоусти же имъ късажденддго къ темьннцж... и і(соу)са пре- дастъ воли ихъ Л 23, 25 Мар (а Зогр) • со- единяет предложения, связанные временной Последовательностью и а; се дека къ чрѣкѣ прииметъ • и родітъ с(ъі)нд • и иарекжтъ ина емоу енмдиоунль Мт 1, 23 Ас Сав Боян (0 Зогр Мар); и се кмоу рекъшоу измѣни са лице кмоу... и приступи к немоу отъ слоужАш- тиих’ь прѣдъ кнАЗемъ • и г(лаго)лд кмоу Супр /59, 17 и 18 • соединяет предложение с причастием наст. времени — не переводится: прокаженъ прнстжпь клднѣдше са емоу і г(даго)- м,Мт 8, 2 Зогр (нет Мар Ас Сав); аруіерен • ржгаіжціе са • дроугь кь дроугоу съ кьнижьнікъі и г(лаго)лаахж Мк 15, 31 Ас (нет Зогр Мар Сав) • (и)... и, же... и с усилительным от- тенком и... и, как... так (и) і... і, )ак... іак (і); къто оуво сь естъ • ѣко і кѣтри і море послоу- шажтъ его Мк 4, 41 Зогр Мар; женъі • ьлже і вьіахж 1 плакаах» са его Л 23, 27 Зогр Мар; іѵ(ть)че просадки іма ткое • приде же глас съ и(е)в(е)се • і прослдкихъ і пдкъі про- слаклж И 12, 28 Зогр Мар Ас (нет ...и Сав Боян); пришъдъшоу оучеиикоу стдрчоу • и ок- рлзъ н лнце покѣдд отче Супр 299, 27 (2); отъдажди... прѣгрѣшеннѣ НАША • КОЛЬИАА и иекольидд • вѣдома а і иекѣдомда Евх 66а 4; тіхъжде кештіи идслддіша са і сіи • і сь Клоц 6а 13; да вждеши міроу ходлтаі • 1 секѣ • и іиѣнъ Клоц 9а 37; Супр 423, 16; мнозии же тѣнь • и съпасоша са и съпасаіжтъ са Супр 277, 25 (2); много полдгддше спѣшеиик • чрѣко же дръждти и келнчаннк прѣокидѣти Супр 279, 19', ИДЖ ДЛЪГЪ БАМЪ ОТЪДАТЪ • ДЛЪГЪ I МЬнѢ ДАІЖШТоуМОу ИА ОуСпѢхЪ И КЪІ ОКОГАТАИ Супр 498, 14 9 с противительным оттенком и, но, однако а, ѵйак, аіе: кѣ ко оучл ѣко класть імъі • і не ѣко кънижьннцн іуъ Мт 7, 29 Зогр Мар Ас (а Сав); дикіша са ндродн... и фарисеи г(лаго)лддхж • О кьиазі кѣсокъстѣ изгонитъ вісъі Мт 9, 34 Ас (же Зогр Сав, а Мар); жьдахъ иже со мъновк поскръкітъ і не кѣ Пс 68, 21 Син; каменьи рдспаде са и ти не чоуистъ Супр 485, 19 9 с разделительным оттенком и, или а, пеЬо: кждн же слоко кдше • ен • еи • і ии нн Мт 5, 37 Зогр Мар; не пьцѣте са • г(лаго)лжціе что ѣмъ ли что пиемъ • и къ что одеждемъ са Мт 6,31 Сав (ли Зогр Мар Ас); кьсѣсь іже остдкітъ крдтііж • лн сестръі... ли села н храмннън нмене моего рдді Мт 19, 29 Ас И и (ли Мар, или Сав, 0 Зогр); ч’то мало и келнко поимокдти имѢа прѣддкшн оучителіа Супр 411, 12 (коьж кінъі. .. лн малж • лі келікж Клоц 4а 38) • с пояснительным оттенком ибо Іо/іг: и дште люкіте ЛЮКАШТАІА КЪІ • кжьж мъздж имате Мт 5, 46 Ас (ко Мар Сав, нет Зогр); н г(лдго)лдше дціе тъкмо коснж са крді ризѣ его с(ъ)п(д)сж са Мт 9, 21 Сав (ко Мар Ас, 0 Зогр) • при образовати сложных числи- тельных — не переводится: не остдкнтъ ли деклтн деслтъ к дскатн ид гордуъ Мт 18, 12 Мар Ас, Ч и Ати Сав (0 Зогр); тд къдокд до осми деслтъ • і четырь лѣт Л 2,37 Зогр Мар; до осми десіАтъ и г Ас, до • Т (и) д Сав; дъвд- десАТъноуоумоу оуво н осмоуоумоу лѣтоу прншъ- дъшоу Супр 280, 6 • в составе словосочета- ний, имеющих значение наречия: с ѣ м о и окамо фбе хахеіае на все стороны па ѵ.чесЬпу зігапу: кодъі рѣчьиъііА... сѣмо и овамо теконіА Евх 16 4; в.1, родъ и родъ еіс уеѵеаѵ хаі уеѵеаѵ из поколения в поколение, во всех поколениях г рокоіепі бо рокоіеш, ро ѵзесЬпа рокоіепі: съвѣтъ же г(осподь)иь кь вѣкъ лрѣкъікдетъ * мъіслі сръдьцд его въ родъ і родъ Пс 32, 11 Син; дьнь и ноціь, д ь н н и, и н о ці и іж см. дьнь, ноціь □ же и те хаі (как) и ()аког) і: раки... съкърдшА вьса іАже окрѣтж • зълъііа же и докръі Мт 22, 10 Мар Ас (0 Зогр); окрѣтж мариьж же і оснфд • і млддьныдь Л 2, 16 Зогр Мар Сав, и... и Ас; алчъкдмн же н молитвами • и оцѣштеннкмъ тѣлесънъінмъ • н чнстотж срьдьчьнжж по- мъіслъі прнсно чиста Супр 280, 27; ІХѵаииъ • вьсе съконьчдвадше послоушаннк * строителѣ же и прокъінуъ отьць Супр 283, 30 2. присо- единительный: присоединяете члены пред- ложения или целые предложения, допол- няющие, уточняющие или развивающие вы- сказанную мысль и а: не трѣкоуьжтъ съдравні врача • нъ колаціиі • и въі шъдъше насучите са • что естъ милости х’Ч'^ Мт 9, 13 Сав (же Мар, оуко Ас, 0 Зогр); і(соу)с(ъ)... рече • дръзан дъштн • вѣра твоѣ с(ъ)п(ас)е та • і с(ъ)п(дс)ена къіс(тъ) жена Мт 9, 22 Зогр Мар Ас Сав; Ѣша кси и ндсъітиша са... и іддъшихъ кѣ • мжжъ е тысаціь Мт 14. 21 Сав (же Зогр Мар Ас); а ісуодАштаа із оустъ • ОТЪ сръд’цд ІСуОДАТЪ • I ТД СККрЪНАТЪ ч(ло- кѣ)ка Мт 15, 18 Зогр Мар; отъ к(ог)а къістъ си • и естъ днкънд къ очню нашею Мт 21, 42 Мар Ас (2) (се Сав, 0 Зогр); оузьрѣ іѣкока зеведеокд • і-оанд кратрд его • і тд къ ал’дні • завАзаіжшта мрѣжж Мк 1, 19 Зогр Мар; про- копдвъше съвѢсиша одръ • на немъже ослак- ленъі сь лежддше • н видѣвъ и(соу)съ вѣрж ихъ • г(лдго)лдМк 2, 5 Ас (же Зогр Мар Сав, 0 Боян); и къстд акне (т. е. ослдкенъіи)... и 243
и дивлѣуж са ксн Мк 2, 12 Сав (ѣко днвлѣауж са Зогр Мар Боян; ѣко дікіті са Ас); почръпѣте нынѣ и прннесѣте ар’уитриклииови ♦ і прннѣсА И 2, 8 Мар (они же Зогр Ас); рѣшА ие къпра- шдим’ъ кго ныніа • дд ие ииктоже... оу слышатъ такокыиуъ словесъ кго... к кыстъ тдко Супр 263, /8 □ и же и а: г(лдго)ла ослдкеноумѴ • въстани вьзьми одръ твоі... и видѣвъше же народи • дивиша сд Мт 9, 8 Сав (только же Зогр Мар Ас); и ськьраномь же сжціемъ им • рече имъ пілдтъ Мт 27, 17 Ас (только же Зогр Мар Сав); отъвѣштд имъ н(соу)съ... дѣломъ моимъ вѣрж имѣте • дд разоумѣате... ѣко въ мънѣ о(ть)цъ и азъ въ от(ь)цн • і нскдауж же его пдкы ььти И 10, 39 Мар (только же Зогр); к с е хаі Ібоѵ и, и вот а, а іи, а Ые: мжжи иі- невьѣнтьсцн... осждатъ і • ѣко покддша са въ проповѣдь • юнннж • і се мъножае сьде іоны Л 11, 32 Зогр Мар; се помъісливъшд идѣдуо- вѣ • и се львъ ндѣаше нд сьрдштж ндма Супр 297, 1; и д к и к (же) хаі еіг&ёшс, еѵОіх; бё, хаі и, и вот а, а Си: оученіці... отъ стрдуд къзьпіша • и дкие рече имъ н(соу)съ г(лаго)- ла • дръзаите Мт 14, 27 Ас, только и Сав (дкие же Зогр Мар Боян); аціе речетъ кто вдмд что • речетд ѣко г(оспод)ь трѣкоуетъ ею • і дкье же посълетъ ѣ Мт 21, 3 Мар; и авие Ас, только и Сав (0 Зогр Боян) 3. начи- нательный: и, и с е начинает новое пред- ложение или период и і, а: і прѣуодлштю мс(оусо)вн • по немь идете к слѣпца Мт 9, 27 Зогр Мар (къ (о)ио (врѣллл) Ас Сав); и при- стжпншд оученнцн къ і(соу)с(о)вн • единомоу Мт 17, 19 Сав (тогда Мар Ас; 0 Зогр Боян); і кыс(тъ) емоу вьзлежлштю въ домоу • і се мнозн грѣшьиици • і мьздоімьци прншедъше възлеждауж съ и(ссу)сомь Мт 9, 10 Зогр Мар Ас Сав; і кѣ ч(ловѣ)къ въ і(ероуса)л(и)мѣ • емоуже іма семьонъ Л 2, 25 Зогр Ас (2) Сав, і се Мар (0 Боян) • вводит вопросительное предложение (по значению близок усили- тельной частице) и, же а, -рак: і къто естъ іскрьниі мн Л 10, 29 Зогр Мар Ас (нет Сав); и кто кетъ довьленъ словесъі исповѣдати • того докькстн и троудъі Супр 274, 1 • вводит вос- клицательное предложение (по значению близок междометию) и, вот а, а]: и тъі віл- лееме зеліле июдовд • иічімъ же меиьші есі вь кл(д)д(ы)кдуъ нюдовауъ Мт 2, 6 Ас Сав (0 Зогр Мар); і ты кдф’еръндоумъ... до ада сънндеши Мт 11, 23 Зогр Мар; і нынѣ ц(ѣсд)- ре разоумѣіте Пс 2, 10 Син 4. усилительный и даже а боковое, Ьа боковое: се грддетъ годннд • і нынѣ прнде И 16, 32 Зогр Мар Ас Сав (2); вьсѣ оуво докрд ежтт • і зѣло дкрд (!) Клоц 10а 7; прослоутик ко мжчеииіа кго оуже по вьсен дени • и къума по вьсен вьселенѣн окьтекло И вѣаше Супр 117, 7; оувои сьдѣлауъ • крш неповнньнж пролиіауъ • и къ вьсѣмь тѣмъ • стрдддвъшек то тѣло • водамъ и звѣрьмъ и птицамъ прѣдауъ на сьиѣденьк Супр 528, 12 5. соотносительный: соединяет предложения в условно-следственной зависимости (ес- ли)... то, (когда)... тогда ОевіИге)... СеЬбу, Оеяіііге)... рак: грлдѣта въ слѣдъ мепе • і сътворк вы ч (ловѣ)комъ ловьцд Мт 4, 19 Зогр Ас Сав (0 Мар); възлакауъ ко са і дастеми Ѣсти • ВЪЖДАДДуь СА • I ИДПОІСТв МА • страннъ кѣуъ і въведосте ма Мт 25, 35 Зогр Мар Ас Сав; ндімьннкъ... видитъ влька гра- джшта • і остдвлѣетъ овьца И 10, 12 Зогр Мар Ас Сав; жівотд просі оу теке і далъ ему есі Пс 20, 5 Син; рече и прідж пьсъіа мофі Пс 104, 31 Син; повелѣкдаше вѣтромъ • и оуетжпддуж Супр 476, 16 • соединяет пред- ложения в причинно-следственной зависи- мости (потому что)... поэтому (ргоіоге)... ргоіо: ежкотд естъ і ие достоітъ тевѣ вьзати одра своего И 5, 10 Зогр Мар Ас; к(ог)ъ мои есн ты и вьзнесж тіа Пс 117,28 Син • соеди- няет предложения в уступительно-следсг- венной зависимости (хотя)... и все-таки (аскоііѵ)... а ргесе, (аскоііѵ)... а ргезіо: не ѣкоже Ѣша о(ть)цн ваши ман'иж і оу-мрѣшл И 6, 58 Зогр Мар Ас; не окиноуъь са г(лаго)- летъ • і ничесоже емоу ие г(лдго)ліжтъ И 7, 26 Зогр Мар Ас; ті же смотрішіА і прѣзър’кіша міа Пс 21, 18 Син • присоединяет предло- жение или инфинитив со значением цели чтобы аЬу: остдви і изъмж ежчець із очесе твоего Мт 7, 4 Зогр Мар (да Ас Сав); повели ми прѣжде ітн • і погрети о(ть)ца моего Мт 8, 21 Зогр Мар Ас Сав; къде уоштеши і «угото- ваемъ тн ѣсти пасу а Мт 26, 17 Зогр Ас Сав (нет Мар); колнко нмдте улѣкъ • ідѣте и видите Мк 6, 38 Мар (нет Зогр) • присо- единяет объект (лицо), к которому прояв- ляется какое-л. отношение (из др.-евр.)к> отноіпению к ѵйсі: ннчьсоже тевѣ і пракіді- иикоу томоу Мт 27, 19 Зогр Мар Ас Сав 6. вводит главное предложение после при- даточнаго времени (очень редко) то, тогда ІеЬбу: ѣко грады прнклижі са къ домоу • і слыша пѣннѣ Л 15, 25 Зогр (нет Мар Ас Сав) • вводит главное предложение после при- частной конструкции; не переводится: крьшть са н(соу)с(ъ) • і възнде отъ воды Мт 3,16 Зогр (акіе Ас Сав, 0 Мар); въсхода оп воды • і видѣ рдзводАштд са н(е)к(е)са Мк 1, 10 Зогр Мар Сав (нет Ас); давъ же ии просворы • и посъла к къ с(ва)тоуоумоу але- ^андроу Супр 517, 20 0 при сравнении ири- соединяет второй сравниваемый член пред- ложения или предложение (так) и (іак) і. 244
и да вждетъ волѣ твоѣ • ѣко на н(еке)сн і нд земли Мт 6, 10 Зогр Мар Ас Сав; ѣкоже знаетъ ліа о(ть)ць • і азъ знай; о(ть)ца И 10, 15 Зогр Мар Ас Сав; гакоже и прѣжде и иъіна... к немоу прншьлн сжтъ Супр 530, 21 11. частица хаі 1. усилительная и, также і, іакё; при отрицании ни апі: ндѣте и въі въ виноградъ мон Мт 20, 4 Мар Сав (нет Ас, 0 Зогр Боян); еже мънитъ са нмън • и то къзато кждетъ от(ъ) него Мт 25, 29 Ас (нет Зогр Мар Сав, Супр 370, 5 и 377, 24); приде ч(локѣ)къ... именемъ Іосифъ . іже і оучн са оу і(соу)са Мт 27, 57 Зогр Мар, іже и тъ оучі са Ас; оузьріте с(ы)на чл(овѣ)ча • въсуодАціа идеже кѣ н прѣжде И 6, 62 Ас (нет Зогр Мар); саториинъ же нмѣаше село вьнѣ града... тако- жде же н оуик’торъ • нмѣаше и тъ оу прнморнга Супр 204, 9 и 10; клико во велнкок въздръжлньк и житнк прѣжде овавн * толнцѣмь вел’ми и отъпаде Супр 521, 1; ѣкоже розга не можетъ плода творнтн о севѣ... тако и въі И 15, 4 Мар Ас Сав 1026 8 (нн Зогр Сав 276 1) • даже и Ьа і, сіокопсе і: чьсо ізндосте видѣть • про- рока ли • еі * г(лаго)ли; вамъ • і лише пророка Мт 11, 9 Зогр Мар Ас Сав; г(лаго)ліж вамъ • •ккоцркъвеіволні естъсьдеМт 12,6 Зогр Мар; тако лі не възможе • н едіного часа повьдѣті сь мъноіж Мт 26, 40 Ас (нет Зогр Мар Сав); как ко есть польза ч(ловѣ)коу аште прноврл- штетъ і вьсь миръ Мк 8, 36 Зогр (нет Мар Ас Сав); онъ же теве раді • не ославілъ есть і оумьрѣтн Клоц 86 36 (нет Супр 422, 9); конь- чикк же н на кръстъ прнведошА и Супр 481, 1 □ и до с род. или с нареч. ёше, (хаі) рёурі до самого аг Йо: промьче са слово се въ нюде- иут» • н до сего дьне Мт 28, 15 Ас (только до Зогр Мар Сав); отъ юності моеьъ і донынѣ възвѣштж чюдеса твоѣ Пс 70, 17 Син; обла- даетъ отъ морѣ і до морѣ Пс 71, 8 Син; вьсе испрьва дожн н до коньца... видѣвъ Супр 271, 25; въуызннѣ затворенъ • вь ненже и доселѣ мльчктъ Супр 302, 17 2. при конструкции дательною самостоятельнаго или причастия по значению близка уступительному союзу хотя и ас, аскоііѵ, Ьуі’ і; іскаауж лъжа съвѣ- дктелѣ.. і не оврѣтж • і многомъ лъжемъ • съвідѣтелемъ прнстжпьшемъ Мт 26, 60 Зогр, Сав 976 2 (же Ас, Сав 1116 11, нет Мар); марка въ ннж мысль приде • тн н не уоташти рече Супр 242, 1; вѣждъ гакоже нзндешн • и ии кдного отъ судовъ кго врѣдншн • или и врѣ- дивъотндешн отъ него Супр 554, 19 3. в соче- тании с союзами, союзными словами или наречиями, входящими в состав союза, об- разу ет сложные союзы: акы и см. акы; аціе и см. аціе; илн и см. или; нъ и см. иъ; тако и см. тако; такожде и см. такожде; ико и см. ико; ИБО И гакоже и см. гакоже.— Зогр Мар Ас Сав Охр Унд Боян Зогр-пал Ен Син Киев Служ Евх Клоц Супр Хил Рыл Зогр-лл И2 га, к мест. (>1000) [после предлогов него, немоу, нь и т. п. | 1. указат.. только в соотносит. сочетаниях аѵтбѵ тот Геп: мало іуъ есть іже і оврѣтавк(тъ) Мт 7,14 Зогр Мар Ас (мало же есть тѣуъ Евх 696 19, 896 9-10); і съкръшн н... іже насади десница твоѣ Евх 100а 3 (нет Пс 79, 16 Син) 2. относит. ос, который кіегу, )епг: не мыслити ѣ сжтъ в(о)жѣа Мк 8, 33 Мар (ѣже Зогр); помѣнж петръ гл(агол)ыс(оусо) въ • і рече емоу Мт 26, 75 Зогр (іже Мар Ас Сав 1126 14, еже Сав 986 8); ѣко огнь і попалѣетъ джвровы Пс 82, 15 Син 3. личн. аѵтбѵ он оп: вьсѣ тѣмъ выша • і вежнего ннчьтоже не выстъ И 1, 3 Зогр Ас (0 Мар); простеръше на нь своа ржкы ноуждалуж и принести кмоу нмѣник Супр 38, 22 и 23; помольшемъ же са имъ... приде к нимъ полемъ • и нже вѣлуж сь нимъ Супр 125, 10-12; видѣвъ и; съ овычьнжи; ка хоти и; • вьсмнгавъ са вьзьпн к йнма галгола Супр 169, 12-13.— Зогр Мар Ас Сав Охр Унд Боян Зогр-пал Ен Син Евх Киев Служ Клоц Супр Хил Рыл Зогр-лл.— Ср. оиъ, тъ ИА с (?) мн. греч. (1) та іа фиалки (іаіку: шнпъкъ и і'а и инъ цвѣтъ раститъ Супр 495, 16 НАВИНЪ, -а м имя (1) !а|3іѵ Павин )аЬіп: ѣко ілвінові въ потоцѣ кісовѣ Пс 82, 10 Син ИАИРЪ, -а м имя (6) [ілръ Зогр (1), аиръ Ас (1)] ’Іаірое Иаир .Іаігов: і се приде единъ отъ лр’хнсунагога • іменемь іаіръ Мк 5, 22 Зогр Мар.— Л 8, 42 Зогр Мар Ас Сав И АКИМЪ, -л м имя (3) [ лкнмъ А с (1) Ен (1)] ’Ішахір Иоаким .ІасЬут: лкнліа и лнѣ Ен 286 2,—Ас 1166$ 14, Сав 1266$ 17 нлковль И 4, 6 Ас, Ас 11 ба 14 см. нгаковль и а к о в ъ Ас Супр см. нгаковъ ИАННѢЮИЪ прил. к мужскому имени Ианнаи (2) [іаннаевъ Мар (1)] тоѵ ’Іаѵѵаі Ианнаев йапаійѵ: с(ы)нъ... мельуневъ • ілн’нѣевъ • іосифовъ Л 3, 24 Зогр Мар ПАРвМКЪ прил. к мужскому имени Иаред (2) тоѵ ’Іарет Иаредов йагесійѵ: с(ы)нъ... еноуовъ . іаредовъ • малелеілевъ Л 3, 37 Зогр Мар нарь Л 8, 41 Зогр см. наиръ НАСА, -ы ж местность (1) ’Іааа Иаса Іаза: вь нѣкоторѣн вьси нлрнцлкмѣн иаса Супр 255, 12 ИБО союз (85) хаі уар, хаі, оті, ёлеібт), а(>а (!), лаѵтах; (!), вар. аЛЛа 1. и в о, нво и пояснительный или причинный ведь, ибо ѵгсіуі’, пеЬоі’, іоііг: аште лювнте люваштаіа вы • каѣ вамъ увала есть • іво і грѣшьннцн 245
ИГ6 любаштаіа люкатъ Л 6, 32 Зогр Мар Ас (и грЯшъиі ко Сав); іко азъ ч(ловЯ)къ есмь подъ вллстелъі • оучиненъ Л 7, 8 Зогр Мар Сав (азь ко Ас); оставн намъ грЯуъі илша * іко і сами оставляемъ • всЯкомоу длъжьннкоу на- шемоу Л 11, 4 Зогр Мар Сав; сі къ іюдЯомъ г(лагО)лж • понеже льстлште са мнатъ пасуж творіти • іко стоудъноіж волей. • опрЯснъкы Ядатъ Клоц 7 а 17 (клма Супр 418, 10)2. уси- лительный и также, и даже а іакё, Ьа і: чашж мои; нспнета * іко и крьштеннемь нмъже азъ крьштаьж са кръстнта са Мт 20, 23 Мар (0 Зогр); юнъ къіуъ іко състарЯуъ сіа • і не вндЯуъ праведьннка оставлена Пс 36, 25 Син • и действительно, и на самом деле а ѵзкійкц, а оргаѵди: нже... рече къ попоу • снн не можетъ нцЯлЯтн... нко по прореченню правьднааго > на оутрьи прЯжде зорь * нападъ лжкавъін кЯсъ • оудавн чловЯка того Супр 564, 17 9 с проти- вительным оттенком но, и все-таки аѵзак, а ргесе: мьножнцеіж крашьь сіа со мьноіж отъ юності моеіА • іко не прЯмогж мене Пс 128, 2 Син 3. уступительный (с конструкцией дат. самостоятельнаго) хотя ас: того не мо- жааше зьрЯті... іко свЯтнльнікомь сжштемъ * і свЯштамъ толнкамъ Клоц 5а 6 (цЯ Супр 412, 16); нко нчръпанЯ вьсен водЯ прнспЯшА нЯцнн вь самъ зной Супр 549, 20.— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Евх Клоц Супр ИГбЛАОНОВЪ прил. (4) [нѣемон- Мар (1) Ас (1), ѣемон- Зогр (1), темой- Сав (1)] той Т)уероѵос правителя род. ѵіадагйѵ: воннн икемоновн Мт 27, 27 Мар Зогр Ас Сав.— Ср. вокводннъ ИГеМОНЪ, -а м (33) [иЯемон- Зогр (7) Мар (8) Ас (9), ѣемон- Зогр (1), темой- Сав (6)] тууецшѵ правитель ѵіадаг: і(соу)с(ъ) же ста прЯдъ іЯемономь Мт 27, 11 Зогр Мар Ас Сав.— Зогр Мар Ас Сав.— Ср. владъіка, воквода, къназь ИГО, -а с (16) І,ѵу6$ иго )Ьо: вьзьмЯте іго мое на секЯ Мт 11, 29 Зогр Мар Ас Сав.— Мт 11, 30 Зогр Мар Ас Сав; Пс 2, 3 Син; Ен 21 а 6; Евх 29а 11; 856 17; 896 14; 896 18; 100а 11; Супр 542, 17 ИГРАТИ, -аіж, -акшн несов. (6) 1. лаіХегѵ развлекаться, играть Ьаѵіі зе, Ьгаі зі: на позорнште мнрънок • точаауъ нграауъ и троу- ждаауъ са Супр 63, 10 2. охіртаѵ, ахірто- Ратеіѵ прыгать от радости зкакаі гадозіі: чнн сынъ се • иже въ мока жтрокъі постели нграк Супр 242, 15.— Супр 113, 4; 489, 1; 490, 1; Рыл 2а(3 21-22.— Ср. скакати ИГРЬ, -и ж (3) лаіуѵюѵ игра, развлечение; шутка Ьга, гаЬаѵа; гегі: въпадаж въ клждъі... въ плАсаннЯ • въ игри зълъі Евх 68а 25.— Супр 126, 10; 221, 5 246 идо ИГОумеНИІА, -иіа ж (1) Т]уоѵцЁѵт| игу- менья ргесізіаѵепа кіазіега: посла ма нгоу- меныа донести просворж вь сьіж вьсь Супр 5/5, 26-27 игоуменъ, -а м (13) Т]-уопцЕѴО5 началь- ник, правитель ргесізіаѵепу: помните нгсу- меиы вашА Евр 13, 7 Ен • арХфаѵ<Х>ітг]С игумен ргеіізіаѵепу кіазіега, ораі: г(лаго)- лет(ъ) нерЯн къ нгоуменоу Евх 82а 5-6.- Евх 82а 3; 82а 12-13; 82а 15; 826 4-5; 836 7-8; 92а 18; Супр 119, 22; 219, 21; 272, 5-6; 275, 6 и 8.— Ср. владъіка, вождь нгоумень прил. (1) греч. нет игумена род. ораійѵ: на оутврьждеинк секЯ нгоумепа молнтвъі Супр 273, 25 ИГЪЛИНЪ прил. (9) ті)<; РеХоѵтіе, тт)5 ра- фі'бос иглы род., игольный іеітіу род.: оудо- кЯе ко естъ велькждоу * сквозЯ ігълииЯ души проіти Л 18, 25 Зогр Мар Ас Сав,—Мт 19. 24 Мар Ас Сав; Мк 10, 25 Зогр Мар ИГЪНАТИИ, -иіа м имя (2) [нгь- Лс (2)] ’Іуѵатюс Игнатий Ідпас: мЯ(сл)ца дек(лврі) и • с(вл)тааго ко(го)носьца игьнатиа Ас 1316 19. Ас 1416 4 иде частица и нареч. (16) I. частица уси- лит. бті, ёлеі, ёлеійту, цёѵтогуе ведь, даведь, поистине ѵгдуі’, ѵгсіуі’ ргесе, 2а)ізіё: како кждетъ се иде мжжа ие знаіж Л 1, 34 Мар Ас Сав (іжде Зогр); оуслъішж чьто речетъ о мні г(оспод)ь к(ог)ъ • іде речетъ міръ иа люди своіа Пс 84, 9 Син II. нареч. длоѵ где Ые: се мЯсто иде кЯ положенъ Мк 16,6 Мар (ьдеже Зогр Ас).— Зогр Мар Ас Сав Син.— Ср. ндеже, нжде, нждеже ИДНЖе нареч. (>100) блоѵ, ог, ёѵ ф, ёѵОа, бОеѵ где кде: ннн прндж коравли отъ тнвернЯдъі • клнзъ мЯста • ідеже Яша улЯвъ И 6, 23 Зогр Мар ф ндеже аціе, иде же колнжьдо, ндеже аціе колижьдо блоѵ ёаѵ, олоѵ аѵ, ог ёаѵ где (бы) ни, куда (бы) ни кдекоіі, каткоіі: ндеже аште вьии- детъ • рьцЯта г(осподи)ноу домоу Мк 14, 14 Зогр Мар; іже ндеже аціе коліжьдо нметъ и • пЯнън тЯцінтъ Мк9, 18 Ас (іже аште колижьдо Зогр Мар Сав).— Зогр Мар Ас Сав Охр Боян Син Служ Евх Клоц Супр Хил Рыл- Ср. иде, нжде, нждеже, іаможе ИДИТОуМЪ, -а м имя (3) [іднтом- Син (1)] ’Ійгбоѵѵ Идифун Іііиіип: о ідітоумЯ пъсломъ асафовъ Пс 76, 1 Син.— Пс 38, 1 Син; 66, 1 Син ИДОЛОЖРЬТвЬНЪ, -ъін прил. (1) еібіо- ХдОѵтос принесенный в жертву идолам оЬёІоѵапу, шосііат: Ястн ндолшжръткъиаі / Кор 8, 10 Ен идолослоужитель, -ли м (1) еібсоХо Хатртіб идолопоклонник тосІІозІи/еЬпік: уо-
идо дли съ ндолослоужителелль иллатъ часть Рыл 2а$ 24-25.— Ср. коумнръ (коуллироллъ СЛОѴГОуАИ) ИДОЛЪ, -л м (5) еібсоЛоѵ идол шосііа: ідоли іаз(ъі)къ сърекрьии і злати • дѣла ржкъ чл(окі)чь Пс 134, 15 Син.— Пс 96, 7 Син; 113, 12 Син; Евх 26 13; Супр 485, 12.— Ср. капиціе, коуллиръ НДОЛЬСКЪ, -члпприл. (3) еібаЛіибс идоло- поклоннический, языческий тодІонІигеЬпу, роЬапзку: із грова ндолъскааго Евх 546 14-15 |пдольскаіа с л оу ж ь в а еібюЛоЛатреіа идолопоклонство тодІонІигЬа: ідольскаѣ слоу- жъва разорена въіваше Клоц 106 9.— Евх 54а 15-16.-- Ср. коуллирьскъ; ндольскаіа слоужьва ср. коуліирослоуженик ИДОУЛѴЁИСКЪ, -ъіи прил. к ндоуллѣга (2) ттіе ’Ібоѵцаіас, тшѵ ’Ібоѵцаішѵ идумейский, едомский ійите^ку, едотнку: въ поустыиі ідоумкисцкі Пс 62, 1 Син.— Пс 82, 7 Син.— Ср. едемьскъ ИДОУЛЛѢІА, - кіА ж страна (6) ’Ібоѵцаіа Идумея Ійитаеа: иа идоуллѣи» иаложж сапогъ моі Пс 107, 10 Син.— Мк 3, 8 Зогр Мар; Пс59,10 Син;59, 11 Син; 107,11 Син,— Ср. едемъ иез е к и іа Мт 1, 9 и 10 Ас Сав см. езеііиіа нелнсен Л 4, 27 Ас см. елисеи иерамовъ Л 3, 29 Зогр см. иоаралловъ иеръдан - см. норъдаи- ИЖД6 частица, нареч. и союз (30) I. ча- стица усилит. бхі, ёлеі, ёлеібіі ведь ѵгдуѴ: горе вамъ къннжьннцн і фарнсѣі * і лнцеллѣ- рн • іжде есте ако г грови невѣдомн Л 11, 44 Зогр (іде Мар) II. нареч. блоѵ, ёѵОа. бОеѵ, бяоѵ 6’ аѵ, бе (!) где Ые: вѣжа ниже зависти» нераждактъ са Супр 404, 28; ижде кета дъва пли трик съвранн въ ллок нала • то тоу келлъ посрѣдоу нуъ Супр 206, 17 (ідеже Мт 18, 20 Мар .4с Сав. И Зогр) III. союз времени 6)С когда ксіуй: да ижде близъ въіша іако кднно пьпьриште * ллъішлгадуж како въі вьлѣсти къ с(вд)тоуоуліоу Супр 37, 2.— Зогр Ас Син Супр Зогр-лл.— Ср. иде, идеже, иждеже, кгда ИЖД6Ж6 нареч. и союз (23) I. нареч. блоѵ, ёѵОа, бОеѵ, оѵ где кде: ндѣвѣ въ црък’киште иждеже стоитъ вогъ твои Супр 227, 22 □ иждеже аціе, иждеже ко- ли жь до блоѵ ёаѵ, блоѵ 8’ аѵ где (бы) ни ксіекоіі: іждеже во аште вждетъ троупъ тоу съвержтъ са орли Мт 24, 28 Зогр (ідеже во аште Мар Ас Сав); іжде же колнжьдо вьнидете «ъ доллъ • тоу прѣвъіваіте Мк 6, 10 Зогр (идеже колижъдо Мар) II. союз условный блбте, сі>с если, когда іезіііге, ксіуг: ижде же оуво ниединоже са исповѣдаетъ влагое... еже иже И разлжчати са саллѣмъ отъ севе и къуъма не- стройно Зогр-лл 26 16.— Зогр Мар Ас Син Супр Зогр-лл.— Ср. иде, идеже, ижде ИЖД6ЩИ, иждегж, иждежеши сов. (1) ёииаіеіѵ зажечь гараіік, гагеЬпоик: прине- соша дръва и огнь • и іждетошА въ ровѣ Супр 5, 13.— Ср. въжеціи, раждеціи ИЖДИТИ, иждивж, иждивеніи сов. (9) баяа- ѵаѵ, лроабалаѵаѵ истратить, прожить, рас- тратить ѵупаіогіі, ѵудак; рготагпіі: ллиого пострадавъши • отъ ллъиогъ врачевъ • і иж- днвъши вьсе свое Мк 5, 26 Зогр Мар Сав Унд (издаѣвъші Ас); іждивъшю же еллоу вьсѣ • выстъ гладь крѣпъкъ иа странѣ тоі Л 15, 14 Зогр Мар Ас Сав.— Л 10, 35 Сав.— Ср. нз- дагатн, прииждити ИЖ©, гаже, кже мест. (>1000) [после пред- логов нкгоже, икмоуже, иьже и т. п. ] 1. относит. а) ос„ батіе, бстлер, баос,, оѵтос, 6 ті'с который ккегу, )епг: улѣвъ во іже азъ дамь • плъть ллоѣ есть • кже азъ далль за животъ вьсего ллира И 6, 51 Зогр Мар, егоже... вкже Ас; чьто же вндиши ежчьць • іже есть въ очесе вратра твоего • а врьвъиа еже естъ въ очесе твоелль ие чюеши Л 6, 41 Зогр Мар; жже сватыа цръкъвн съ ратии» ксте прѣлли • то и тъі оста- вивъше вьиѣ град(а) прѣвъіваите Супр 199, 27 □ кже неизмен. форма: иъіиіа тъжде • кже трепезж оиж оутвори • син и иъіиіа сивк оутварак Супр 420, 13 (оукрашеі тогда тж трапезж Клоц 8а 12-13); поллѣии сънълѵь твоі • еже сътАжа нспръва Пс 73, 2 Ен 32а 4; іже Син □ отъ ннуъже греч. нет с того времени как од іё (іоЬу со: и пользж при- нллаауж • оть ннуъже видѣауж кго • въ въздръжанні... прѣвъіваіжшта Супр 548, 28; нлльже овразолль см. овразъ б) в кон- струкциях, переводящих греч. конструкции с членом о который (или не переводится) )епг (пеЬо зе пергекішіа): іюдѣ-іехождеиье еже отъ екупта поллнѣауж • а іже отъ поганъ • ізвавленье • іже отъ лъсті проповѣдауж Клоц 136 21-23; Супр 450, 26-27; нъінга врѣлсА кже отъ теве заетжпькиик... иъіиіа врѣліА гаже отъ теве помоштъ Супр 103, 16-17; да оувѣмъ і таінъі • ькже тоу Клоц 13а 14; Супр 449, 16; клангатн са вогоу нже въ въішьннТуъ сѢдан Супр 28, 5; а еже сѣсти о деенж и о шжи» ллеие нѣстъ мьнѣ сего дати Мт 20, 23 Мар (0 Зогр); каа во пользѣ еже вѣдѣти • о в(о)зѣ правага оученніа доврѣ • а влждъ дѣати срамьиѣ Хил 26(5 /О □ и же съ ннлль оѵѵобіа, оі оѵѵ аѵтср (его) друзья ()еЬо) ргакеіё, дпігіпа: ллжка с(вА)тааго кодрата и нже сь ннллъ Супр 97, 25 2. и же, иже аціе, иже колижь- Л о бе, бе аѵ, ОС ёаѵ, оегтіе (аѵ), баос (еаѵ), аѵ тіе какой (бы) ни, кто (бы) ни, что (бы) ни 247
из кіегукоіі, кдокоіі, сокоіі: къ йьже домъ выж- дете • тоу прѣкываіте Л 9, 4 Зогр Мар Ас Сав; іжь ко оукнетъ • повиненъ естъ сждоу Мт 5, 21 Зогр, иже Мар; оуслыші ны • во иъже денъ ѣште прізовемъ тьь Пс 19, 10 Син; никъ- тоже не вѣсть... къто естъ о(ть)ць ток’мо с(ы)нъ • і емоуже дште уоштетъ с(ы)нъ авнтн Л 10, 22 Зогр Мар Ас; отъ не ьмж- штааго • і еже аште мнитъ са імъі • вьзато кждетъ отъ него Мт 25, 29 Зогр Мар Сав, еже Ас; въ йьже градъ колижьдо вьиндете • і прнемлвктъ вы • ѣдите прѣдълагаемаѣ вамъ Л 10, 8 Зогр Мар; иже колижьдо ие приметъ васъ... ісходАште із домоу • лн із града того • отътрАсѣте • прахъ отъ ногъ вашихъ Мт 10, 14 Зогр Мар 3. хаі оѵтое, хаі аѵтбе, бати; (и) тот, (и) этот кіегухіо, (а) Іеп, (а) Іепіо: единъ же отъ нихъ... хвалж ем^ възда • иже вѣ тоу самарѣиииъ Л 17, 16 Сав (і тъ Зогр Мар Ас); дъцін иночАдаіа волѣше емоу • іако двою на десАте лѣтоу • іаже оумнраше Л 8, 42 Сав (і та Зогр Мар Ас); иже кратъ сытость паче прннмъ таковаго трьпѣнніа глагола къ старь цоу Супр 290, 1 • к ж е вводит пояснение или уточнение б что (и) сох (і): пръкѣе вьнелілѣте секѣ отъ кваса фарнсѣіска > еже естъ лице- мѣрье Л 12, 1 Зогр Мар; врагъ твоихъ ради • раздроушншн врага н мьстьннка • кже ксте вы Супр 331, 8; прѣкыстъ оусоровѣ вьсн • ннч’соже иного ради • нъ оукнтн с(вА)тааго съ ннсніж кже и сътворн Супр 47, 20 □ кже съказактъ сл, кже кетъ съка- закмо, кже нарнцактъ са, кже наречетъ са, кже кетъ нарнцак- мо, кже кетъ б Хёуетаі, о ёрцт)ѵеѵетаі, б ёатіѵ, тоѵт’ ёатіѵ что значит сох хпатепа: оумы са • въ кжпѣлн снлоуамьсцѣ • еже съка- заетъ са посъланъ И 9, 7 Зогр Мар Ас; г(ла- го)лаеі • талнтакоумъ • еже естъ съказаемо • дѣвнце текѣ г(лаго)ліж въстанн Мк 5, 41 Зогр Мар; г(лаго)ла емоу евренскън раввн • еже нарнцаетъ са оучітелю И 20, 16 Ас; еже наре- четъ са Мар (0 Зогр); прншьдъше на мѣсто нарнцаемое * ѣельѣота • еже естъ нарнцаемо краииево мѣсто Мт 27, 33 Зогр Мар Ас Сав; г(лаго)ла емоу • еф’фата * еже естъ развръзн са Мк 7, 34 Зогр Мар Ас Сав; за и к ж е см. занкже; по и кже см. пониже.— Зогр Мар Ас Сав Охр Унд Боян Зогр-пал Ен Син Киев Служ Евх Клоц Супр Рыл Зогр-лл ИЗ предлог с род. (>300) [изъ Зогр (1) Ас(3) Син(1) Евх(З) Супр(16), изь Мар (1) Ас(5), изо Зогр (1), не перед глухими соглас- ными Зогр(2) Мар(2)Ас(2) Сав(2) Боян (1) Ен (1) Син (4) Евх (6) Клоц (2) Супр (28), и перед с, з, ц, ч Зогр (10) Мар (12) Ас (5) Ен (1) Син (1) Евх (7) Супр (9), нзд перед р 248 ИЗБ Зогр (1) Мар (1) Син (15) Евх (7) Супр (3), нж перед н Зогр (9) Мар (3) Клоц (1) Супр (2), иці-ис ч Син (1)| ёх. ало, біа 1. при обозначении места, предмета, из которого начинается движение, действие из х: ншедъ и(соу)с(ъ) • и-цр(ъ)к(ъ)ве Мт 24, 1 Мар (0 Зогр); маркѣ нарнцаемаѣ магдалынн < іж неіАже седмь вѣсъ ізнде Л 8, 2 Зогр, □ неььже Мар; прнемъ чашк... г(лаго)лл * пните из иеіА в’сн Евх 466 15 (отъ неіл Мт 26, 27 Зогр Мар Ас Сав); ізкаві міа нз-д-ржкы крогъ моихъ Пс 30, 16 Син; вндѢша смококыіицж оусохъшж іс корене Мк 11,20 Зогр Мар • при обозначении перехода из основного состоя- щія в другое из х: г(оспод)ь нз мриткъіир, въсталъ Супр 479, 8 2. при указании на предка из х: радоун са клагодѣтьнаа с(вл)тм к(ого)р(оди)це... із неіжже роди са пракедъное слън’це Евх 856 1 3. при обозначении исход- наго момента какого-л. действия или состоя- щія с (с род.) о<1, х: вьсѣ си съхраиигь "зі юности моекъ Л 18, 21 Мар (отъ юности Зогр Ас Сав) 4. при обозначении материала, из которого что-л. состоит из х: врътъпъ и камене • ідеже х(Р,,с’гос)ъ пораждаетъ и Клоц 14а 10; Супр 451, 22 5. при обозначе- нии предметов или явлений, посредством которых что-л. делается из, от х, осі: дѣмте- ле х(ристосо)вн акы изъ кдннѣхъ оустъ • и кдннѣмъ гласомъ рѣшА Супр 59, 20; змръио і стактъ і каскѣ • отъ різъ твоіхъ • варьк сло(но)веныхъ із ніхъже възвеселншіА тіа Пс 44, 9 Син; клма господинъ мон госпожде не вѣсть ннчсоже нз мене • кже кмі/ къ домоу Супр 366, 4 6. в составе предложных соче- таний, имеющих значение наречий, см. нзвъноу, нзвънждоу, нзвъижтрь, изданіи, из- далеча, издалече, нзлиха, испрьва, изжтрь, нзжтрьіждоу.— Зогр Мар Ас Сав Унд Боян Ен Син Служ Евх Клоц Супр Рыл ИЗБАйИТбЛЬ, -ли м (12) ’/.ѵтролтіе, ёѵатт)е, Лѵсгциоѵ избавитель, спаситель, освободитель озѵоЬосііІеІ, хаскгапсе, зразі- іеі: г(оспод)і помоціьніче моі нзвакітелъ моі Пс 18, 15 Син; — Пс 17,3 Син; 17, 49 Син; 69, 6 Син; 77, 35 Син; Евх 26 23; Супр 25/, 25; 314, 27-28; 390, 24; 500, 23; 507, 1; 509, 12.— Ср. нзкавьннкъ, свокодитель, съпаснтаі, съпасъ ИЗБАВИТИ, -вліж, -виши сов. кого чесо, отъ чесо, ис чесо (>100) рѵеаОаі, кѵтройаваі, алаЛЛаааеіѵ, аѵаррѵеаОаі, ё^аіреаваі, аср- ^еіѵ, біааір^еіѵ, ё^ауеіѵ, ёЛеѵОеросѵ ІіЬе- гаге, егіреге избавить, освободить, спаси хаскгапіі, озѵоЬосііІ, ѵузѵоЬосііІ, зразіі: оупъва на к(ог)а • да ізкавнтъ і ныііі Мт'ЕІ, 43 Зогр Ас Сав, нзкавнты-н Мар; дл нзы-
ИЗБ шп сіа възлкклени твоі • с(ъ)п(ас)е десні- цек твоеіж Пс 59, 7 Син; дд рекжтъ нзкавлени г(осподь)мъ • ілже нзкаві нз-д-ржкы • кражьеіл Пс 106, 2 Син; іл> нзвавнтк са камъ отъ к’сѢкоіа скръки Евх 61а 19; нынга тн отъ- иьмж глакж * иыніа н запада нз’кавыж твока пакости Супр 512, 21.— Зогр Мар Ас Сав Охр Боян Ен Син Киев Служ Евх Супр.— Ср. гонезнжтн, изныти, извести, свокоднти, отпасти ИЗБА8ЛІАТИ, -гавк, -гакши несов. кого отъ чесо, ис чесо (11) рѵеаОаі, А.ѵсроба'&аі из- бавлять, освобождать гасЬгапоѵаі, ѵузѵо- Ьогоѵаі, озѵоЬогоѵаі: Благодѣтелѣ осж- ждажште • ізкавлѣіжтъ оукщж Клоц 106 37 □ нзкакліати са освобождаться озѵоЬо- гоѵаі зе, гЬаѵоѵаі зе: достойно оуво зъвдиью стжпан • ізкавлѣіа са отъ соуетъныхъ люньве Евх 906 23.— Пс 7, 3 Син; 34, 10 Син; 49, 22 Син; 102, 4 Син; Евх 246 5; 276 20 21; Супр 4, 20; 269, 20; 468, 10.— Ср. гоидждтн, съпд- сати ИЗБАвЛІ6НИК>, -ига с (31) [извдве- Зогр (1) Ен (1)] Хбтршаіе, Хѵтроѵ, алокйтршоіе, алсАкауі], хкцаіе (!) гесіетрііо избавление, освобождение, спасение ѵузѵоЬогепі, озѵо- ЬогепГ, зразепі: приклижі са ізкавленье ваше Л 21, 28 Зогр Мар.— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Киев Евх Клоц Супр.— Ср. нздрѣше- нни, своБожденнк, съпдсеннк ИЗБА ВЕНИ КЪ, -а м (1) рѵбреѵос; избави- тель озѵоЬобіІеІ: мѣстъ ізвдвьнікд емоу Пс 70, 11 Син.— Ср. нзвдвнтель ИЗБАДАТИ, -авк, -акшн несов. (1) ѵѵооеіѵ выкалывать ѵурісЬоѵаі: въпнгаше велми • іакоже се къішл нѣкомоу оржжннмъ очи изкддали Супр 274, 24 н з к е р - см. изкьрдти ИЗБИ8АТИ, -двк, -акшн несов. (2) алохтеі- ѵегѵ, апохтёѵѵЕіѵ убивать, истреблять роЬі- )еі, ѵуЬГіеі: нд оутрьѣ ізківаахъ вьсіа грѣшь- ігыіа землі Пс 100, 8 Син.— Супр 388, 20 ИЗБИРАТИ, -авк, -акши несов. (4) ёхкё- уеаОаі выбирать, избирать ѵуЬігаі: прѣдъ- сіданьѣ • ізБнрддуж Л 14,7 Зогр Мар Ас Сав ИЗБИТИ, нзбивк, нзбнкшн сое. (25) алох- теіѵеіѵ, ёхтеіѵеіѵ, аѵаіреіѵ, іроѵеѵеіѵ, лата- ааеіѵ перебить, убить роЬГі, ѵуЬіІ, иЬіС с(ъі)иоке есте нзкнвъшиуъ пр(оро)кы Мт 23, 31 Мар (0 Зогр).— Зогр Мар Ас Сав Боян Син Евх Супр.— Ср. нсклдти, побити, оукнтн ИЗБЛЕВАТИ, нзвлювк, изблюкши сое. (3) е^ецеіѵ извергнуть, стошнить ѵугѵгасеі, ѵуѵгЬпоиі: дціе к’то колѣзии ради • ізклюетъ врашеиьце • в дьнн дд постнт’ са • и еже естъ пзвльвалъ • дд съхрдннтъ нд огни Евх 103а 11-13.— Супр 484, 10 ИЗБ Н ИЗБОРЫГЬ, -ъін прил. (2) греч. нет избран- ный ѵуЬгапу, ѵуѵоіепу: сьсждъ нзкорьиъін Супр 534, 6 ф евднгелнк изворьнок изборное евангелие, евангелие-апракос еѵап^еііаг: евдггелне нзнор’иое Ас 1а 1-2.— Ср. ИЗБьрдтК (НЗБЬрДНЪ) ИЗБОСТИ, нзводж, нзводеши сое. (1) (из- вести рогы хераті^еіѵ) прободать ргоЬой- поиі: о тевѣ врдгъі ндшіа изведемъ рогы Пс43, 6 Син.— Ср. провести ИЗБЫ ИДТИ, -авк, -акши несов. (5) 1. лері- ааеѵеаОаі быть в избытке ргеЬуѵаІ: колнкоу ндімьннкъ о(ть)ца моего ізвывдвктъ улѣви Л 15, 17 Зогр Мар Ас Сав 2. алаХХаааесг&аі избавляться гЬаѵоѵаі зе: кгда Строупы нд севѣ нмѣвкште’Г извывадуж Супр 398, 19-20.— Ср. извытьчьствовдти, изовнловдтн И.ЗБ'ЫТН, нзвждж, нзвждешн сое. (36) 1. лерюаеѵеіѵ, ѵлокеілеіѵ остаться гЬуЧ, гйзіаѴ. нн едінъ отъ ні^ъ не ізвыстъ Пс 105, 11 Син слнзвывъшек с, нзвывъшни м мн. в знач. сущ. остатки /Ьуіку: ндсъітиша СА ВСН * I ВЪЗАША ІЗБЫВЪШАІА ІМЪ • оуК- роухъ • коша дъва нд деслте Л 9, 17 Зогр, извывъшее Мар 2. лерюаеѵеіѵ быть в избыт- ке ргеЬуі: нн во аціе не ѣмъ лишимъ са нн дціе ѣмъ извждетъ намъ 1 Кор 8, 8 Ен 3. чесо, отъ чесо рѵеаОаі, алсЛХаааеаОаі, Хбаіѵ, еѵріа- хеіѵ, А.ѵтроѵа'&аі, аср^еаваі избавиться, из- быть гЬаѵіі зе, озѵоЬосІИ зе: тъгдд мжкъі дд извждетъ чловѣкъ тъ Супр 42, 24-25; ддждь дѣланье ізвытн отъ него Л 12, 58 Зогр Мар.— Зогр Мар Ас Сав Син Супр.— Ср. нзвдвнтн, изовнловдтн, нзвывъшек ср. нзвытъкъ ИЗБЪІТИІб, -ни с (2) Хѵоіе, аѵухсорт)<пе избавление гЬаѵепі, ѵузѵоЬогепі: ш отъддньн грѣховъ «іо нзвытьн прѣгрѣшенен Евх 986 7-8.— Супр 530, 8.— Ср. нзвавлкннк, съпд- сеннк ИЗБЫТЪ КОВАТИ, -коувк, -коукшн несов. (2) леріаоебеіѵ быть в избытке тіі пасіЬуіек: да в’сег’дд в’сѣкъ довелъ нмжціе • ізвытъ- коуемъ. во в’сѣкомь дѣлѣ влдзѣ Евх 17а 7.— Евх 126 18.— Ср. извывдтн, нзвытъчьство- вдтн, изовнловдтн ИЗБЫТЬКЪ, -а м (30) Яеріоаеѵца, то перюоебоѵ 1. Хеѵфаѵоѵ, то леріХоілоѵ оста- ток гЬуѣек: вьзаша ізвытькъі оукроухъ Мт 15, 37 Зогр Мар Ас, нзвытъкъ Сав 2. то ле- ріааеѵеіѵ излишек ргеЬуІек, пайЬуІек: вьсн ВО СНІ ОТЪ ІЗБЪІТЪКа въвръгошж въ дары в(ого)вн Л 21, 4 Зогр Мар Ас Сав.— Зогр Мар Ас Сав Син Евх Супр.— Ср. лнхотъкъ, овнлнк, остднъкъ, нзвытн (нзвывъшек) ИЗБЪІ’ГЬЧЬСТвОвАТИ, -ствоувк, -ствоукшн несов. (1) лерюоеѵеіѵ быть в избытке гші пайЬуіек: дд в’сег’дд в’сѣкъ довелъ нмжціе • 249
* ИЗБ ізкытъчьствоуемъ • во в’сѣкомь дѣлѣ влдзѣ Евх 156 20-21.— Ср. нзкывдтн, нзвытъко- вдти, изокнловатн ИЗБЬРАНИІб, -иіа с (2) ёхЛоут) избрание ѵуЬгапі, ѵуѵоіепі: ш ізвърднні дпо(сто)лъ Зогр 129а 18, Мар 43а 27.— Ср. изволкннк и з к ь р д иі см. нзкьратн ИЗБЬРАТИ, нзкерж, нзкерешн сов. (>100) [нзкър- Зогр (16) Мар (17) Ас (2) Син (11) Евх (15) Супр (4), нзкр- Ас (5) Сав (11) Ен (1) Супр (1) Рыл (1), нзъвр- Мар (1), ізкрър- ! Син (1)] 1. аѵЕкёуеіѵ, оѵѵауеіѵ выбрать, собрать ѵуЬгаІ, зеЬгаІ: уоціешн ли да шедъше нзъкеремъ (г. е. плѣвелъ) Мт 13, 28 Унд (ісплѣвемъ іа Зогр Мар, възкеремъ Ас) 2. ёхкёуеоСаі, ёлікёуеоСаі избрать ѵуЬгаі, ѵуѵоііі: н(е) въі меие ізкърасте • иъ азъ ізкърахъ въі И 15, 16 Зогр Мар Ас Сав □ нзБьранъ, -ъін в знач. прил. и сущ. ёхЛехгое, трб ёхХоупе, ббхщое, 8е8о§ао- цёѵое (!) избранный ѵуЬгапу, ѵуѵоіепу: ие простый кго «ученикъ прѣда • иъ отъ нзкра- иддго рлдоу кдннъ Супр 409, 13; съкержтъ ізкъраныіА его Мт 24, 31 Зогр Мар Ас Сав.— Зогр Мар Ас Сав Унд Ен Син Евх Супр Рыл.— Ср. възкьрдтн, изволити, съкьрдтн ИЗБѢГАТИ, -аіж, -дкшн несов. (1) греч. нет выбегать ѵуЬПіаі: крнчАціе нзкѣгднте • і отъуоднте Евх 456 14 ИЗБѢГНЖТИ, -иж, иеши сов. (8) 1. не кого, чесо фебуеіѵ выбежать, выйти ѵуЬёЬпоик, ѵу)І1: ізвѣгнн і-сего рака г(осподь)нѣ Евх 46а 1; нагъ нзкѣже Супр 365, 24 2. чесо біаіреб- уеіѵ избежать ипікпоиі, иргсЬпоик: избѣгъ съмрътн Клоц 66 34-35.— Евх 486 19; 51а 8; Супр 22, 14-15; 23, 2; 76, 19.— Ср. избѣ- жати, нстецін, оукѣгнжти ИЗБѢЖАТИ, -жж, -жншн сов. чесо, отъ чесо (2) ёхфебуеіѵ избежать ипікпоик, иргсНпоиІ: не надѣнта са избѣжати ржкоу мокю Супр 7, 6.— Рыл 4аа 11.— Ср. нзкѣгнжти, нстецін, оукѣгнжти ИЗВАЛИТИ, -ліж, -лиши сов. (2) ёххеёѵ из- вергнуть ѵуѵаііі, ѵуѵгНпоиІ: въ мотылъі мѣсто нечнстыА жтрокъі • жтрокж вьеж взва- ливъ Супр 190, 7 □ нзвдлнтн са лілтеіѵ извергнуться ѵуѵаііі. зе, ѵуЬгегпоик: чрѣва иачънжтъ хътѣти нзвдлнтн са нд земыж Супр 114, 1-2.— Ср. изврѣцін ИЗВАІАТИ, -іаіж, -гакшн сов. (1) укбфеіѵ изваять ѵукезаі: син ко(зн) не видать... кдме- иик сжште • чловѣкы извдіанн Супр 177, 7.— Ср. нсѣцін ИЗВ6СТИ1, кзведж, кзведеши сов. (77) ёВауеіѵ, ауеіѵ, аѵауегѵ, ретауеіѵ, лроста уеіѵ, ёхфёреіѵ, ёхРаХХеіѵ, ёкхеі/ѵ, хата- Раіѵеіѵ, 68т)уеіѵ, ё^еіѵаі (!) вывести ѵуѵёзі: 250 ИЗБ емъше н нзвѢса вонъ из винограда Мт 21, 39 Мар Ас Боян, нзведоніА Сав (0 Зогр) • из- бавить, освободить гЬаѵік, озѵоЬойіі; ізведи и отъ слѣпоты Евх 33а 23 • произвести (на свет), дать взойти ргіѵёзі (к гіѵокп), (іаі ѵге)ік: теке ради оуенжвъшд’го рай • и еуга отъ рекрд нзведъшд Супр 469, 27; ізкесті улѣкъ отъ земліА Пс 103, 14 Син ф иа срѣдж извести еіе рёооѵ ауеіѵ, Хёуеіѵ привести, сказать иѵёзі, гіеі: годъ же се и влдженддго паула нд срѣдж извести кескди Супр 356, 6.— Зогр Мар Ас Сав Боян Син Евх Супр Рыл.— Ср. избавити, изклѣціи, при- вести ИЗВ6СТИ2, нзвезж, нзвезешн сов. (3) йота уеіѵ вывезти ѵуѵёгі: ізвезъше коракь иа ссууо Л 5, 11 Зогр Мар Ас.— Ср. извлѣціи ИЗВИТИ, нзвніж, нзвнкшн сов. (1) х’/.о&іѵ свить, сплести зріёзі, зѵагаі: въземъ розвъиті извиты три иа выіж своіж възложи Супр 125, 3.— Ср. нсплестн, съплестн ИЗВЛАЧИТИ, чж, -чншн несов. (2) ёхоті- реіѵ, хатаспіреіѵ извлекать, вытаскивать ѵуіаЬоѵаі: повелѣиіА нзвлдчнтн трьсти из Вето Супр 270, 9 10.— Супр 270, 12 ИЗВЛѢЦІИ, нзвлѣкж, извлѣчеши сов. (26) ёХхѵеіѵ, олйо'&аі, аѵаалаѵ, алоалаѵ, аѵа- (3і(3а(;еі/ѵ, сиіреіѵ извлечь, вытащить ѵуѵіёсі, ѵуіаііпоиі: вьлѣзе же енмонъ петръ • і из- влѣче мрѣжл нд землж И 21, 11 Зогр Мар Ас Сав; ізвлѣкъ ножь свои Мт 26, 51 Зогр, из- влѣче Мар Ас Боян • вырвать ѵугѵаі: живу ти сжштоу звѣрьми плоушта ти изкліиеиа кжджтъ Супр 165, 10-11.— Зогр Мар Ас Сав Боян Син Супр.— Ср. извести2, нзмъкнжтн, изати ИЗВОДИТИ, -вождж, -водиши несов. (11) ауеіѵ, ё^ауеіѵ, ёхалаѵ выводить ѵуѵаёёі: се ізвождж і вамъ вънъ И 19, 4 Зогр Мар Ас Сав • избавлять /Ьаѵоѵаі: съмрьтып кетъ • кже по свокн воли извода севѣ отъ жи- тиіа Супр 136, 21.— И 19, 14 Боян; Пс 61, 7 Син; 134, 7 Син; Супр 344, 25; 380, 11-12; 466, 24 ИЗВОЛИТИ, -ліж, -лиши сов. (53) 1. аіееті- ^еіѵ, ёОёкеіѵ, |ЗоѵА.еа'&аі, ёхкёуеайаі, аідеі- сг&аі, лроаіреГсгйаі избрать, предпочесть гѵоііі зі, ѵуЬгаѣ зі, сЫЛ: се отрокъ мои егоже ізволнуъ Мт 12, 18 Зогр Мар Ас Сав; Тзколнуъ прімѣтаті сіа въ домъ к(ог) а моего паче • иеже жіті въ селѣуъ грѣшьнічіуъ Пс 83, 11 Син; Евх 84а 7; Супр 147, 19 □ извели о а кому безлич. ёбо^еѵ, ё8ёт)оеѵ захотелось гагёаіо зе, хаІіЬіІо зе; ізволи са і мьнѣ... псати теві Л 1, 3 Зогр Мар Ас 2. еѵбохесѵ, иата|юѵѵ, хатабехеаСаі изволить, захотеть гасіс: к(о)же с(ъ)п(дс)е нашъ • ізволеи ндреціиса >
изв ВИНОГРАДОМЪ * еДННОЧАДААГО с(ы)нд твоего Евх 14а 12 • дать, позволить сіаі, сіоѵоііі: ТЪ ИА СЛАВЖ СИАТААГО СВОКГО НМ6Н6 ИЗБОЛИ • зумиожггн са словесъноуоумоу стддоу • въгод- иикл свокго Супр 206, 20 □ не изволн цт) леірсо, цт] аірой повел. накл.: не изволи любити насъ Супр 71, 23.— Зогр Мар Ас Сав Ен Ст Киев Евх Супр Зогр-лл.— Ср. волнтн, извьрлти, ДАТИ, МОфИ, РАНИТИ ИЗЙФЛІ6НИІ6, -ига с. (11) проаіреаіе, то аідеіайаі, ярбОеоіе, яроОѵціа, уѵйцг), ла<нае(!) решение, выбор, воля гогЬосіпиіГ, ѵоІЬа, ѵйіе: съпдситель рене • изволеник ваше докро Супр 70, 30,— Супр 75, 8-9; 103, 17; 248, 7-8; 371, 11; 492, 5; 523, 16; 544, 17; 558, 2; Хил 2а$ 7-8; Зогр-лл 26 10-11.— Ср. волга, изкьрлник, хотѣннк ИЗВРЛЧСвЛТИ, -чоуіж, -чоукшн сов./несов. (2) греч. нет излечить/излечивать ѵуіёсіѣ/ Іёсіт: помолнвъ са • дкьк нзврдчевднд кго съподови Супр 560, 11; гакоже мнозѣмъ дивити са • и съ оуждстніж г(лдго)лати • ииколиже сен ази изврлчоукмѣ бывати Супр 556, 29.— Ср. ицѣлнтн, нцѣліатн, оувдловАТн ИЗВРѢЩН, -врьгж, -врьжешн сов. (16) [извръг- Зогр (3) Мар (3) Ас (2) Евх (2) Сг/яр(2)]ёхРаХлеіѵ, РакХеіѵ, ріятеіѵ, ёхрія- тесѵ извергнуть, выбросить ѵуѵгНпоиі, ѵу- Ьосій: ОуКИША Н • I ИЗВрЪГОША И ВЪНЪ 13 внно- грддл Мк 12, 8 Зогр, нзвръгж Мар • кого чесо лишить хЬаѵіѣ: да нзвръжетъ с(а) сана Евх 1026 14-15 ♦ изврѣфи отрочл изгнать плод хрйзоЬіі зі роігаі: Афе котордд жеид извръжетъ отрочл • в лѣт(ѣ) дл по- кдет’ са Евх 1036 6-7.— Зогр Мар Ас Сав Евх Супр.— Ср. выврѣфн, нзгъндтн, отъврѣціи ИЗВЪНОу нареч. (2) ё^соОеѵ извне гѵепсі: ыѣко еже із вьноу въходнтъ въ ч(ловѣ)кд • не можетъ его оскврънити Мк 7,18 Зогр Мар.— Ср. извъиждоу извънждоу нареч. (1) ё^сойеѵ извне гѵепсі: йогомъ написаны кго скриждли • нзвъ- иждоу оуво дѣнствъны • извънжтрь же вндьны Супр 278, 4-— Ср. нзвъноу ИЗВЪНЖТРЬ нареч. (1) ёосоНеѵ изнутри /еѵпісг: богомъ написаны кго скриждли • нзвъ- иждоу оуво дѣнствъны • нзвъижтрь же видьиы Супр 278, 5.— Ср. изжтрыждоу ИЗВЫКНЖТН, -нж, -неши сое. чьто (1) ёхцаѵОаѵеіѵ выучить (наизусть) паисіі зе (гратёіі); инктоже оуво пАТндесАТЪ і|галма нзвъікижти можетъ Супр 355, 16.— Ср. вык- НЖТИ, ИАВЪІКНЖТИ, ндоучнтн СА ИЗВѢдѢТИ, нзвѣмь, нзвѣсн несов. (2) уіуѵсоахеіѵ узнавать, знать (хорошо) рогпа- ѵаі, (ЛоЬге) хпаі: тъ во нзвѣстъ тайна изв и ср(ъ)д<ь)цд Пс 43, 22 Син.— Клоц 16 36.— Ср. вѣдѣтн, зндтн, съвѣдѣтн нзвіс- см. извести1 ИЗВѢСТИТИ, нзвѣфж, нзвѣстншн сов. (10) яХіурофореіѵ 1. кого, чьто известить огпашіі гѵёзіоѵаі: аггелъ къ Тшснфоу прнде • и извѣс- тивъ слово нзгъндтн дѣвнцж стдвн Супр 242, 19 □ извѣстити си узнать сіоѵёсіёі зе: извѣстивъ же сн зѣло о немъ... гако съвръшенд кетъ зѣло доушд кго Супр 171, 1 2. комоу под- держать, укрепить иіѵгсііі, розіііі: извѣстити же кмоу хота малы оувогавъшд са Супр 292, 20 □ извѣстити са убедиться ргезѵёсісіі зе: о немъже нзвѣстихомъ са многыими Супр 128, 11 • РеРаіобгг&аі укрепиться иіѵгсііі зе: в нд(с)ъ извѣсти са Евр 2, 3 Ен • комоу убедить кого-л. ргезѵёсісіі пёкоііо: дште ми са хошти (вм. хоштеши) извѣстити Супр 65, 21,— Супр 286, 17; 293, 12; 300, 26; Зогр-лл 26 5-6.— Ср. оутврьдити, извѣсто ИЗВѣСТО нареч. (4) а<тсраХй>е, РеРаіше, аирфсос; несомненно, твердо Ьегреспё, іізѣё, реѵпё: дд вѣроуіж и азъ извѣсто Супр 500, 21 ф извѣсто сътворити комоу лХіурофореіѵ уверить, убедить кого-л. в чем-л. іцізііі, ргезѵёсісіі пёкоіго о пёсет: дондеже прншъдъ извѣсто сътворншн Тіѵснфоу • чнн сынъ се Супр 242, 13.— Супр 25, 28; 264, 5.— Ср. нзвѣстьно, извѣстьиѣ, истина (въ истинж), извѣсто сътворити ср. извѣстити ИЗВѢСТФВЛТИ, -стоувь, -стоукши несов./ сов. (4) 1. лХрросрорегѵ, біаРеРаюѵаОаі из- вещать/известить огпашоѵаі/огпатіі, хѵёз- іоѵаі: клдженоуоумоу слвѣ • нзвѣстоуіжштоу н глдголжштоу Супр 284, 20-21; повѣсть о із- вѣстовдныхъ въ насъ вештехъ Л 1, 1 Мар (о ізвѣстънъьхъ Зогр Ас) 2. [ЗеРаіоѵѵ укреп- лять розііоѵаі: докро во благодѣтиж нзвѣсто- вати ср(ъ)д(ъ)цд • а не Брашны Евр 13, 9 Ен.—Евх 826 14-15.— Ср. нзвѣфдтн, оутврьж- ДАТИ ИЗВѢСТЪ, -ыи прил. (3) 1. греч. нет из- вестный глашу: кыстъ нѣчто еще невѣръ- ныимъ не извѣсто Супр 210, 22-23 2. РёРаюе несомнённый, верный )ізіу, реѵпу: нд вѣрж извѣетж прнджть Супр 314, 8 а слово извѣсто см. слово.— Супр 239, 18.— Ср. извѣстьнъ ИЗВѣСТЬ, -и ж (1): п о извѣсти уѵг]<тіах; искренно оргаѵсіоѵё: блажи оуво по извѣсти пострддАвъшдАГО мжченнк Супр 82, 9.— Ср. доврѣ, присно, ерьдьце (отъ вьсего ерьдьца) ИЗВѢСТЬИ© нареч. (2) ахрфйе несом- ненно, точно з'ізіё, сійкіасіпё: испытднте нз- вѣстъио о отрочлті Мт 2, 8 Ас Сав (0 Зогр Мар).— Ср. извѣсто, извѣстьиѣ, истина (въ истинж) 251
изв ИЗВѢСТИТЬ, -ъін прил., сравн. ст. нз- вѣстьнѣн (11) 1. РёРаюе верный, твердый .Іізіу, реѵпу: дціе ко г(лаго)ланое анг(е)лы (сло)во кыстъ нзвѣст.. Евр 2, 2 Ен; хранітелк рак • адама ізвѣстьиѣі Клоц 116 13 2. яеяХг)- (>осро(>г)цёѵоб известный гпату: ннъ же ннк- тоже не кѣаше кмоу извѣстенъ Супр 210, 12 □ нзвѣстьно кетъ пёлеютаі известно )е гпато: ізвѣстъно бо вѣ людьмъ • о юан’иѣ • ѣко пророкъ бѢ Л 20, 6 Зогр Мар.— Л 1, 1 Зогр Ас; Евр 3, 14 Ен; Клоц 16 33 34; За 15; Евх 956 4.— Ср. нзвѣстъ, крѣпъкъ ИЗВѢСТЬНѢ нареч., сравн. ст. нзвѣстьнѣк (3) ахріРйіе несомненно, точно )ізѣё, Ьег- респё, ргезпё: нзъуодАште зъваннн къждо н-свокго домоу • вѢдатъ нзвѣстьнѣ іако нджтъ на веселнк Супр 267, 6-7; уоташте же нзвѣсть- нѣк видѣти • вьзлѢзоша на храмннж тьмннчь- нжіж Супр 184, 6.— Супр 218, 29-30.— Ср. нзвѣсто, нзвѣстьно, истина (въ нстннж) ИЗВѣТЬ, -а м (5) афоррт) причина, повод ргіеіпа, сійѵосі: радости извѣтъ вжди вамъ • чадъ вашихъ богочьстик Супр 324, 25 • алоХоуіас, прбфаси.5 отговорка ѵушіиѵа: пода кмі7 трѣвъі • да ни кдного же иматъ из- вѣта • аште прѣнждетъ въ зьлѣ Супр 420, 4 (віиъі Клоц 76 40).— Супр 304, 5; 566, 2; 569, 3.— Ср. вина извѣщлниіе, -ига с (1) яХг](>осро(н'а уве- рение, утверждение прй’оѵапі, ргеяѵёсісо- ѵапГ: окѣшта са съ нзвѣштаниимъ вьсѣчьстѣи цръкви прнокьштнтн са Супр 299, 3.— Ср. извѣціеинк, оутврьжденик ИЗ ВѢЩАТИ, -аіж, -акшн сов./несов. (21) Хёуегѵ, срОёууеаОаі, ёхХёуеіѵ, ХаХеёѵ, 0е- Раіоѵѵ, ала-ууёХкегѵ, ёх/рт|оОаі; (уоулж нз- вѣціатн оѵеібі^еіѵ) возвестить/возвещать, провозгласить/провозглашать, объявить/ объявлять огпатіі/огпатоѵаі, ѵуЫазіі/ ѵуЫазоѵаі, гѵёзіоѵаі: лѣпо оуно намъ кратига влаженааго павла слово нзвѣштатн Супр 368, 18; како ветъхы законъ оветъша • како новъі нзвѣштаетъ са Клоц 136 3; Супр 450, 11; аште лн кто опасно-пъітак кокгождо нзвѣшта- нъінхъ • многы иматъ виды • великж глжвннж разоума Супр 408, 1.— Клоц Супр.— Ср. извѣстити, нзвѣстоватн, оутврьднтн ИЗВѣЩ6НИК>, -ига с (2) яХг)(>осро(на дока- зательство, подтверждение сійкаг, роіѵггепі: прикмаста же н дръжаннимъ знамеиик • и нзвѣштеник въекръееннга Супр 446, 10.— Евх 20а 11-12.— Ср. нзвѣціаник, оутврьжденик ИЗВАЗАТИ, нзважж, нзвАжеши сое. (1) греч. нет связать зѵагаі: повелѣста извлѣшти а • и нзвАзавъше а вести на врѣгъ морѣ Супр 79, 22-23.— Ср. съвАзати ИЗГАШАТИ, -гаіж, -гакши несов. (1) ёхРаХ- 252 изг Хегѵ изгонять ѵуЬапёі, ѵуішіаі: і вѣсъ многы ізгайѣахж Мк 6, 13 Зогр (нзгонѣцж Мар).— Ср. нзгонитн ИЗГЛАГОЛАТИ, -ліж, -лкшн сов. (7) Лёуеіѵ произнести, сказать, рассказать ѵузіоѵіі, ргопёзі, ѵуроѵёсіёі: да не вьсего по рлдоу нз- глаголж Супр 7, 30.— Евх 72а 8; Клоц За 32-33; 86 40; Супр 202, 3; 562, 21; 562,23,- Ср. възглаголатн ИЗГЛАДИТИ, нзглаждж, изгладити сов. (1) хоацеіѵ сгладить пЫасііІ : гакоже тѣло юно страстьннкоу нзглаждено Супр 142, 6-7 ИЗГНИЛЪ, -ын прил. (1) оапрбс; гнилой зЬпіІу: творитъ дрѣво праунѣно н агоиж (! вм. агодж) емоу нзгннлж Мт 12, 33 Сав (плодь его зълъ Зогр Мар Ас).— Ср. съгннтн (съгиилъ) ИЗГОНИТИ, -ніж, -ниши несов. (79) ги- РаХХеіѵ, ё^ауеіѵ, ёхбійхеіѵ, хатабіеохеіѵ, біеохеіѵ, ёХаѵѵеіѵ выгонять, изгонять ѵуііа- пёі: како можетъ сотона сотонж изгонити МкЗ, 23 Мар (ізгънати Зогр) • преследовать ргопаяіесіоѵаі: молите • за творлштАіА вамъ напасти • і изгоиаштаіа вы Мт 5, 44 Зогр Мар Ас.— Зогр Мар Ас Сав Син Евх Супр.— Ср. нзгангатн ИЗГОРѢТИ, -ріж, -риши сов. (10) маіеоОаі, пѵріхаѵотоѵ угуѵеаОаі, балаѵасгОаі сгореть зЬогеі: вндѣѣше ко ржкж с(вА)тааго отъ опа оуже вьеж нзгорѣв’шж Супр 517, 4 • перен:. ізгорѣвъшее грѣуы ср(ъдь)це мое Евх 78а 5 • х<і)ѵейеоОаі расплавиться гогіаѵіі зе: нмѣаше син коракль котъкъі желѣзиъі • нъ исоусовами гвоздвними нзгорѣшА Супр 400, 28;—Супр 129, 4; 131, 12; 131, 13; 140, 21; 140, 24; 435, 13; 516, 27.-Ср. съго- рѣти изгоувити, -вліж, -виши сов. (8) алоШ- ѵаі погубить гаЬпЬіі: и ізгоувншА «нога Супр 147, 29 ф оумъ изгоувити тйѵ срреѵсоѵ ё^іатааОаі потерять разуй гітаііі гогиш: нѣсмъ оума нзгоувнлъ Супр 149, 29-30; [сьвѣтьникъ же иуъ дигаволъ • нзгѴннві прьви дрѣво • им’же оуморн адама аѵаяоХі)сга<; Супр 402, 5-6 (переводчик читал аѵалбХеаса; вм. аѵаяоХтіаае)].— Супр 395, 24; 396, 12; 396, 13; 402, 3; 404, 12-13.— Ср. погоувитп ИЗГЪНАНИК>, -ига с (2) бішуцбе; изгнание, преследование ѵуЬпапі, ргопазіесіоѵапі: аште не іматъ приіАТн съторнцеіж... по ізгъиа- НИІ • I ВЪ вѣкъ ГрАДЖШТЫ « животъ вѣчыпі Мк 10, 30 Зогр Мар.— Ср. гоикинк, про- гоикник ИЗГЪНАТИ, ижденж, нжденешн сов. (>100) ёхРаХХеіѵ, ё^аірегѵ, бішхеіѵ, ёхбіеохаѵ, ё^орі^еіѵ, ё^еХабѵегѵ, алеХаѵѵеіѵ, алоао- Реіѵ выгнать, прогнать, изгнать ѵуЬпаі: і грАджштаго къ мьнѣ « не іжденж вънъ И 6,
изг 37 Зогр Мар Ас; дште мене ізгъндша • і васъ іжденжтъ И 15, 20 Зогр Мар Ас Сав ф и с съньмнфь нзгЪндтн аяоаѵѵсгусо- уоѵ поіеіѵ, страд. алооѵѵаушуос, уіуѵеа^ас отлучить от синагоги ѵуіоисіі хе зупафо^у: да не ісънъмншть ізгънднн кжджтъ И 12, 42 Зогр Мар Ас.— Зогр Мар Ас Сав Боян Зогр-пал Ен Евх Клоц Супр. — Ср. въі пиати ИЗГЫБАТИ, -двк, -дкши несов. (1) аябХХѵ- айаі гибнуть Ьупопі: азъ же сьде гладомъ изгыеавк Л 15, 17 Сав (гъіблж Зогр Мар Ас).— Ср. ГЪІБДТН, ПОГЫБДТН ИЗГЫБНЖТИ, -нж, -нешн сое. (9) албХЛл>- сг&аі, асраѵі^есгОаі погибнуть хаЬупопі: жрътвъ в-к і ожнве • ізгъіелъ в'к і овр'кте са Л 15, 24 Зогр Мар Ас (погывлъ в'к Сав).— Л 15, 32 Зогр Мар Ас; Супр 348, 22; 402, 19; 402, 20.— Ср. погыкнжтн ИЗДАВЪ НА нареч. (4) Я(>6 лоАХой, яаХаі издавна оііесіаѵпа: нзддвьнд во та в'кмь д-кле- сы отъвръгъшд са кго Супр 336, 2-3.— Супр 18, 18; 335, 19; 565, 8 ИЗДАЛ6ЧА нареч. (6) ало цах(>бОеѵ, лбфдаЛеѵ издали хбаіека: сълоучдвкштнн же са ид пжтн • вндАште издалеча • съ велн- кынмъ оустрьмькннимъ теченью прн\одАштъ Супр 558, 18 • поодаль оросіаі: мъітдрь изддлечд стоа • не хот'к111е ми очню своею вьзвестн нд н(е)во Л 18, 13 Сав (із дллече Зогр Мар Ас).— Мт 26, 58 Сав; Л 16, 23 Сав; Л 17, 12 Сав; Супр 334, 19.— Ср. из- далече, далече ИЗДАЛ6Ч6 нареч. (39) цах(>бОеѵ, ало цахебОеѵ. ябруагйеѵ. тг)Лаѵут|і;, яроораіѵ (!) издали аіаіека: дроузні но отъ ннхъ ізддлече сжтъ прншьли Мк 8, 3 Зогр Мар • поодаль оросіаі: сър'кте і і • прокаженъ мжжь • іже стлша із дллече Л 17, 12 Зогр Мар Ас (нз ДАлечд Сав).— Зогр Мар Ас Син Супр.— Ср. изддлечА, дллече ИЗДАТИ, -ддмь, -ддсн сое. (3) аяобіббѵаі, аѵабіббѵаі выдать, отдать ѵубаі: мрьтвддго Да издастъ Супр 309, 22 • принести ѵусіаі: тъгдд рече дд нзнесжтъ водъі • гадъ доушъ живъінхъ • н’ынга же не гдд-ы нъ доуховънъіА длръі издастъ Супр 495, 29-30.— Супр 310, 8.— Ср. нзнестн ИЗДАІАТН, -ддіж, -ддкшн несов./сов. (6) [-длА- Зогр (1)] аѵабіббѵаі выдавать/вы- дать, отдавать/отдать ѵусіаѵаі/ѵуііаі:: н ддд вндишн госводьскомь повел'кннимь • четврь- тодьньна издавкшта Супр 339, 2 • яроста- ѵаліахеіѵ, бапаѵаѵ истратить ѵупаіохіі: жеиа... іздаавъшн вьсе ім'кнье свое Л 8, 43 Зогр'Мар Ас, нзддю Сав.— Мк 5, 26 Ас.+- Ср. иждити изд и НЗДРАНЛНТЬСКЪ, -Ъін прил. (2) хоѵ Т<Т(>аг)Х, Т<Г(>аг)Хітг)е израильский іхгаеізку: рдзгн'квдвъ са... нд Ахава іуксдра нздрднлнтъскд Супр 194, 29.—Супр 277, 19.—Ср. нзд- рАНЛКВЪ ИЗДРАИЛИТѢНИНЪ, -д м (6) [ннХггкнш- Син (2), нлнтѣннн- Зогр (1) Ас (1)] Тораг)Хі- тг)б израильтянин Іхгаеіііа: се въ істннж і(здрдн)литѣнннъ И 1, 48 Зогр Ас Сав (нзд(ран) Ленинъ Мар); о тдінъіхъ стана і(здрд)илітѣнінд 77с 88, 1 Син.— Пс 87, 1 Син; Супр 347, 11.— Ср. нздрдил'кнннъ ИЗДРАИДЬ, -лю м (92) |изл- Мар (3) Ас (9) Сав (8) Боян (3), нил- Зогр (1) Син (29), ил- Зогр (9) Мар (5) Ас (3) Син (1) Ен (1) Евх (7) Клоц (1) Супр (2), нсл- Син (1), зл- Сав (1), л Мар (2), нз.. Охр (1)] ТораііХ израильтяне, Израиль Іхгаеіііё, Іхгаеі: мъно- 5н кЗсдуж прокдженн в (нздрдн)лн при елнсен пророц'к Л 4, 27 Мар Ас Сав (0 Зогр); дд двнтъ са і(здрдн)левн И 1, 31 Зогр Мар Ас Сав; і(здрд)илю Злите мене послоушдеші • дд не вждетъ въ тев'к в(ог)ъ новъ Пс 80, 9 Син.— Зогр Мар Ас Сав Охр Боян Син Ен Евх Клоц Супр ИЗДРАИЛѢНИНЪ, -д м (1) ТовапХіттк израильтянин Іхгаеіііа: се въі-нстннж нз- д(рдн)л'кнннъ И 1, 48 Мар (і(здрдн)лнтѣ- нннъ Зогр Ас Сав).— Ср. нздранлнт'к- нннъ , ИЗДРАИЛІбйЪ прил. к нздранль (90) [нзлев- Зогр (1) Ас'(1) Сав (3) Ен (1), нзХв- Мар (3) Ас (10) Сав (8), нздрлв- Мар (3), нздлв- Мар (1), нздрв- Мар (1), илев- Зогр (10) Ас (1) Ен (1) Евх (4), илв- Зогр (2) Мар (2) Ас (1) Боян (1) Клоц (3), нилев- Син (13), нилв- Син (10), інздрділев- (!) Син (1)] тоѵ ТстраііХ израилев, Израиля род. Іхгаеійѵ, іхгаеізку: слАвл-кум в(ог)д із(дрдн)левд Мт 15, 31 Зогр Мар; р,л оувоітъ же сіа отъ него въсе скмьь н(здрд)іл(е)во Пс 21, 24 Син.— Зогр Мар Ас Сав Боян Ен Син Евх Клоц Супр.— Ср. нздрднлнтьскъ ИЗДРАСТИТИ, -ціж, -стншн сов. (1) 0Х.а- атаѵеіѵ вырастить сіаі ѵугйзі: ннвд их’ МрЬТВЪІА ЖНВЪІ ДКЪІ КЛАСЫ КрДСЪНЫА н зьр'клъі вес троудд нзьрдстн Супр 388, 11.— Ср. ВЪЗДрАСТНТН, ПрОЗАБНЖТН ИЗДР6ЩИ, -рекж, -речешн сов. (10) Хёуеіѵ. аѵаХёуеіѵ, аяофаіѵеаОаі, бцоХоуеіѵ, біа- атёХХеіѵ, <р(>а(;еіѵ произнести ѵугкпоиі, ѵу- зіоѵіі: не понштетъ лн едмъ ходатаю сен'к • дд гав'к нздрекж • мьньшддго севе Супр 361, 19 • обещать »!1ЬН: клатвоіж іздрече ен ддтн • егоже дште въепроентъ Мт 14, 7 Зогр Мар; възддмъ тев'к ов'кты моіа • ььже нздр'кете оустьн'к мо(і) Пс 65, 14 Син.— Клоц 16 7-8; 253
изд Супр 61, 21; 71, 8-9; 151, 1; 249, 10; 488, 7-8.— Ср. нзглаголати ИЗАРТЫТИ, -рънж, -ръікши сов. (2) орбаоеіѵ вырыть ѵукораі, ѵугуі: ровъ іздръі и нскопа і Пс 7, 16 Син.— Цс 93, 13 Син.— Ср. иско- пати ИЗДРѢшеНИІб, -иіа с (2) гесіетрііо искуп- ление ѵукоирепі: да... рѣснотівьнаѣ нздрѣше- ннѣ овьмемъ Киев 2а 10.— Киев 56 9.— Ср. нзвавлкинк ИЗДРАДЬ нареч. (1) хаі)’ йлерРоХгіѵ чрез- вычайно пасітІги, тітогасіпё: паулъ нѣк’то польскъін ратаи * издрАдь кезълокенъ и простъ жнтикмъ Супр 169, 5.— Ср. ИЗДрАДЬИО ИЗДРАДЬИО нареч. (2) ё^аірётсое чрезвы- чайно шітогасіпё: издрАДьно помъіслнхъ • и сего прѣславьндаго чоудесе ие прѣзьрѣти Супр 559, 6.— Служ 36 7.— Ср. издрАдь ИЗДР АДЫГЪ, -ъіи прил. (2) греч. нет чрез- вычайный тітогасіпу: нздрАднок и пъітакмок се кетъ • да въі кто в(ого)вн оугодилъ Супр 570, 21.— Супр 547, 27-28 и з д р ж к ъі см. ржка издрьксъшк Пс 135, 15 Син см. ис ТрАСТИ ИЗДЪХНЖТН, -иж, -иеши сое. (10) ея'фѵ- Хеіѵ, аяояѵейѵ испустить дух, скончаться ѵусіесйпоиі парозіесі, зкопаі: и(соу)с(ъ) же поушть гласъ велы • іздъше Мк 15, 37 Зогр Мар-, тихо и вез Болѣзни издъхнж Супр 141, 22; затвори очи • гакоже народоу мнѣтн і нздъ- ша (вм. издъхъша) Супр 141, 16.— Мк 15, 39 Зогр Мар; Л 23, 46 Зогр Мар Ас; Супр 149, 28.— Ср. испоустити (испоустити двухъ) ИЗД’ЫХАНИІв, -ига с (1) аѵаяѵоц дыхание, выдох ѵѵикчінпііі. икчН: до послѣдьнѣаго • нздъіхаинѣ твоего Евх 87а 10-11. Ср. въздъіханик, двухъ ИЗДЫХАТИ, -аіж, -акши несов. (5) аяофб- Хеіѵ испускать дух, кончаться, умирать ѵусІесЬоѵаі парозіесі, зкопаѵаі: издъіхаіжш- темъ ч(ловѣ)комъ отъ страха Л 21, 26 Зогр Мар Ас Сав; она же... изиде вь слѣдъ състольиика кнажл • и акнк издъіха Супр 234, 2 ИЗДЬРАТИ, нздерж, издерешн сов. (1) аѵоктяаѵ вырвать ѵуігЬпопі дъва аггела нздр..ста и не тинъі тоа Супр 193, 26-27.— Ср. истръгнжтп ИЗДѢЛАТИ, -аіж, -акши сов. (1) леХехаѵ сделать, изготовить ікіёіаі, гйоіоѵіі: се дрѣво пророчьскомъ окомь видѣвъ иеремига * жндъі ХОТАште христосоу издѣлати Супр 353, 2.— Ср. съдѣлати ИЗДѢіАТИ, -ѣіж, -ѣкши несов. (1) ёхсрёреіѵ пускать (ростки, корни и т. п.) иіѵагеі, паза- гоѵаі (рирепу аір.): годѣ Бждетъ в(ог)оу паче 254 изи тельца юна • рогы іздѣикшта і пазнегъті Пс 68, 32 Син и е - см. нк- и з е м - см. взимати, изати иземъиъііА Евх 546 11 см. млъиии ВЗИМАТИ, иземліж, нземлкшн несов. (3) аГреіѵ, ёххеіѵ вынимать ѵуртаі: кже ти Н далъ даръ • не твоихъ иземьА оустъ Супр 426, 12 • перен.: доколѣ д(оу)шл нашд изеж- леші И 10, 24 Ас (кьземлешн Зогр Мар).- Супр 430, 15 ИЗЫСКАТИ, -искж и -иціж, -нціеши сов. (7) 1. ^ртеіѵ потребовать, взыскать ѵугасіаі: в’сѣкомоу же емоуже дано бъіс(тъ) много • мъиого ізиштетъ са отъ йего Л 12, 48 Зогр Мар 2. ёцеѵѵаѵ исследовать ргогкоишаі: ие описка кгоже иеиавидѣ • не изиска кгоже охоуди Супр 512, 12-133. ёх- (;т|теГѵ захотеть, пожелать хаіоихй: четъір’ми ДеСАТЫ ДЬНЬМИ ПОСТОМЪ • НЛИВ г(ос- под)а изискавъ г(оспод)а видѣлъ Супр 92, 10 сз изискаиъ в знач. прил. желан- ный ѵуіоигепу: веліѣ дѣла г(осііод)нѣ • изіекана во вьсѣхъ волѣхъ его Пр 110, 2 Син.— Супр 512, 3; 512, 14.— Ср. възис- кати изити, изидж, изидеши сов. (>400) е^е?- ХеггОаі. аяёі?хеоі)аі, ёехегг&аі, ёхпорта- гг&аі, аѵахсорейѵ, аѵё(?хеоОаі, проерхеоііаі, аѵіотаоОаі (!) выйти ѵу)іЕ: възвраштж сл въ домъ моі отъ йіждоуже ізидъ Л 11, 24 Зогр Мар; ишедъ вонъ петръ плака са горько Л 22, 62 Мар (шьдъ Зогр); въепѣвъше ізидошл въ горж елеоиьекжіж Мт 26, 30 Зогр, изидж Мар Ас Сав; азъ во чюхъ силж ішьдъшж із меие Л 8, 46 Зогр Мар Ас, ишъдъшжіж Сав; изиде вѣсъ из дъштере твоеіл Мк 7, 29 Зогр Мар 9 вытечь, вылиться, брызнуть ѵуіёсі, ѵуііі зе. ѵургузііі: дроугъі же приімъ копне • прокоде емоу ревра • и изиде вода и кръвь Мт 21, 49 Зогр Мар Ас Сав • выступить, проступитъ, проявиться ѵузіопріі, ргодеѵіі зе: изідетъ ѣко не тоука иеправъда іхъ Пс 72, 7 Син • ідхеіѵ, лроёрхсоліса родиться ѵгері, ггоей зе: отъ дѣвъі изиде Тс(оусъ) Супр 428, 12 | разойтись, распространиться гогедй зе, ГО281ГІІ зе: изиде слоухъ его въ вьсеи с’уриі Мт4, 24 Зогр (0 Мар); во вьеж землю, изідж кѣціа- иъѣ ихъ Пс 18,5 Син ф изити против* комоу ііяаѵтаѵ, аяаѵтаѵ, ё^ёрхеегііаі еіе і>лаѵтт|(тгѵ выйти навстречу ѵурТ паргоіі: народъ миогъ... нзндоша протнвж емоу И 12, 13 Сав, изидж Зогр Мар Ас; цѣсарь же нзъшъдъ протнвж кмоу Супр 199, 10-11; изити на с вин. выступить (в поход) про тив кого-л. ѵуіаНпоиі ргоіі пёкоти: леіѵфіиъ кже о насъ цѣсарьствоук • воа сътворивъ на
изл скврънак-ыА срдцниы нзнде Супр 56, 3; и з и т н т дѣло еіс ёруоѵ ауеойсп осуществиться изкиіеспіі зе: вида прореченнк свок нд дѣло нсъшедъше Супр 321, 21-22.— Зогр Мар Ас Сав Охр Унд Боян Син Евх Клоц Супр.— Ср. възнтн ИЗНЦІ- СМ. ИЗИСКДТН ИЗЛАГАТИ, -авк, -акшн несов. (1) ё^а> раНеіѵ вытеснять ѵуЬапёі: съвръшеид лвкъвъ излагаетъ коѣзнъ / Ио 4,18 Ен.— Ср. изгонити ИЗЛАЗИТИ, нзлджж, излазити несов. (5) е^ёсхеа’ваі, аѵаРаіѵеіѵ выходить ѵусЬахеі: ие нзлаза нз мѣста Супр 528, 24-25', да не излазн слово скврьндво вкдѣже х(рнстос)ъ вьлазитъ Супр 507, 21 • ёх(3аіѵеіѵ пре- вышать ргекгасоѵаі: дште и нд р нуъ раздѣ- лити • свокго чисмене не излазать Супр 95, 1,— Супр 561, 18; Хил 16а 21-22.— Ср. ис- ходити ИЗЛИВАТИ, -авк, -акшн несов. (2) ёххеіѵ, ёххеёеіѵ выливать, проливать ѵуіёѵаі: из- ливавъ вк (т. е. коурвк моръскжек) нд лице в’сеіл землд Евх 566 22-23', се есть кръв(ь) моѣ • ізліваема за въі • въ оставленье грѣхомъ Клоц 76 22-23 (пролнвдемдд Мт 26, 28 Мар Зогр Ас Сав).— Ср. възлнвдтн, проливдти ИЗЛИТИ, -лнвк, -лнкшн сов. (2) ёххеіѵ вы- лить, перен. излить ѵуііі: ізліите прѣдь німъ ср(ъ)д(ь)ца вдшд 77с 61, 9 Син □ излити са вылиться ѵуііі зе: ѣко вода нзліхъ сіа Пс 21, 15 Син.— Ср. възлнгатн, нзлніатн ИЗЛИХА нареч. (19) ёх яе(>цпгоѵ, ёх періаасое, ле (на сгбтероѵ, ле(нсгсга>е, іілер- РаНбѵтах;, еіе слерРоЛгіѵ, лоХХф цаХХоѵ; (излиха имѣти леритсгеііеіѵ) чрезвычайно, слишком пасітіги, ргіііё: эѣло із лнхд див- лѣахж са Мк 6, 51 Зогр Мар; влждьникъ съі ИЗЛИХА ПАЧЕ вьсѣхъ чловѣкъ Супр 7, 17; лѣпо же кѣ намъ прав’дж излиха имѣти • паче книхчии и фарисеи Супр 135, 25 • еще больше Іезіё ѵісе: онъ же із лиха въпиѣдше • с(ъі)не да(въідо)въ помилоуі ма Мк 10, 48 Зогр Мар,—Зогр Мар Ас Сав Боян Син Евх Супр,— Ср. лихо, прѣизлихд ИЗЛИІАТИ, -лѣвк, -лѣкши сов. (14) ёххеіѵ, ёххбѵеіѵ, лрохеіѵ, хатахеіѵ, аѵтХеіѵ вылить ѵуііі: подовдетъ излиѣти із него • К вѣдеръ • воды Евх 206 5-6 • перен. излить ѵуііі: тѣмьже и нъінѣ щедроты твоіа нзлѣн Евх 856 20аизлніати са ёхтрёхеіѵ вылиться ѵуііі зе: авик излига са вънъ коновъ Супр 268, 26 • перен. излиться ѵуііі зе: излъѣ сіа оуиічьженье нд къиіазіа іхъ Пс 106, 40 Син.— Пс 41, 5 Син; 44, 3 Син; Служ За 15; Евх 646 8-9; 856 20; Клоц 10а 12; Супр 6, 18; 438, 19; 476, 28; 493, 10.— Ср. излити изм ц ИЗ ЛОЛЛИ ТИ, -млвк, -мншн сов. (1) хХйѵ сломать хіотіі: изломи иогж прѣдьнжвк Супр 218, 3-4.— Ср. съломити ИЗЛѢКОеЛНИЮ, -ига с (1) греч. нет. из- лечение, выздоровление ѵуіёсепі, ѵуЬоіепі: нддѣвкште са гако нзлѣковдиьк отъ плесноу кго • подастъ са тѣлесемъ ихъ Супр 556, 21.— Ср. ицѣлкник ИЗЛѢСТИ, -лѣзж, -лѣзешн сов. (52) ё^ёр- хеоОаі, ёхРаіѵеіѵ, ёВорцйѵ, ѵяаѵтйѵ; (нз- лѣзи беѵро) выйти ѵу)іі: лдздре нзлѣзи вънъ Супр 310, 13; 310, 27; 311, 4 (грлди И 11, 43 Зогр Мар Ас, нди Сав; Супр 317, 18 и 20 и 22); излѣзъше фарисеи съвѣтъ сътворншл нд і’(соу)сд Супр 395, 23-24; 396, 11; 398, 12; 401, 17 (ішьдъше Мт 12, 14 Зогр Мар) • хатофаіѵеіѵ, йяоРаіѵеіѵ выйти, сойти (на берег) ѵузіоиріі (г Іосіё): ѣко ізлѣзж нд землж • видѣшл огнь лежлшть И 21, 9 Зогр Мар (извлѢша Ас, изв(л)Ѣкоша Сав); излѣзъ іс кордвлѣ петръ • хождадше нд водахъ Мт 14, 29 Зогр Мар Сав Боян (сълѣзь Ас).— Зогр Мар Сав Боян Евх Супр.— Ср. нзити, сълѣстн ИЗЛЛАИЛИТѣне, -ъ м мн. (1) оі 'Ісщатр Хітаі измаильтяне Іхтаеіііё: села ідоумѣіскдѣ ізмділитѣне Пс 82, 7 Син ИЗЛЛ6ТАТИ, -меціж, -меціеши сов. (1) ёхРйХХеіѵ выбросить ѵуЬобіі: и въходлште подъ водовк комоу вь не • измештетъ и вънъ Супр 128, 27.— Ср. изврѣціи нзмладь Супр 117, 27 см. ллллдъ ИЗЛЛЛЬКНЖТИ, -нж, -неши сое. (1) Ррау- Хійѵ умолкнуть хтікпоиі: ізмлъче грътдиь моі Пс 68, 4 Син.— Ср. оумлькнжтн ИЗЛЛОРИТИ, -рвк, -риши сов. (5) йяохтеі- ѵеіѵ истребить, погубить ѵуЬиЬіі, гаЬиЬіі, гаЬіі: звѣри сна изморихъ Супр 231, 8.— Супр 184, 23; 230, 11; 230, 18; 231, 4.— Ср. извити, изгоувити, повити, погоувитн, оувнтн, оуморити, оумрьтвитн ИЗЛЛРЬЛЛЬРАТИ, -рвк, -ркши сов. (1) Хоуо- Оетеіѵ (!) изгрызть, свесть, источить (о чер- вях) гохЫосіаі, зехгаі: вьсѣхъ измрьмьржтъ чръвьк Супр 238, 13.— Ср. изѣстн ИЗЛЛРѢТИ, -мьрж, -мьреши сов. (9) [инф. измьрѣти Супр (1)] Ѳѵ()ахеіѵ, йяоОѵ()ахеіѵ, теХеѵтаѵ, аяоѵехроѵаОаі перемереть, уме- реть ротгіі, хегопі: измрѣшл во нскжціии д(оу)шл отрочлте Мт 2, 20 Ас Сав Боян (0 Зогр Мар); мъі гакоже измрьли вѣуомъ сьномъ Супр 79, 16.—Супр 175, 3; 229, 23; 230, 1; 230, 9-10; 231, 15-16.— Ср. оумрѣти измъвеи - см. измъіти ИЗЛЛЪЖДАТИ, -двк, -дкшн сов. (1) ааОроѵѵ ослабеть хезІаЬпоиі, осЬаЬпоиі: тварь ржкоу мокю измьждд Супр 247, 18.— Ср. ослабѣти 255
ИЗН водъі же • тъгда нзнесошА животьиъі дви- жимъ, • КГДД ОуСЛЪІШАША • ДД ИЗИеСЖТЪ водъі гадъ доушъ жнвънуъ Супр 495, 23 и 24,—Евх 126 4-5; Супр 81, 4; 219, 8; 327, 6; 495, 26; 495, 28; 495, 30.— Ср. възиести, въі нести, извести ИЗНИЦА нареч. (1) Хо^ф тф бсрОаХцф украдкой йкозеш: из’иицд вьзирдА дѣвнчж жтровж съмотрѣше Супр 240, 3-4 ИЗНОСИТИ, -иошж, -носншн несов. (25) ёх<рЁ(?егѵ, ядосрёдегѵ, ёхРаХХегѵ, Я(>оРаХ- Хеіѵ, ёххоці^егѵ выносить ѵупазеі: се ізно- шад^ж оумкръшь с(ъі)иъ Л 7, 12 Зогр Мар Ас; сьрѣте нѣкого износимд въ врдтѣуъ мрьтвд Супр 307, 1 • перен.-. кетъ во кдгаиик от* вьсеА доушА нзноенмо Супр 362, 21 • лроа<рё(>еіѵ, Л(>осрё(>еіѵ произносить ргопа- зеі: тлкд словесд дд износитъ • дд дастъ влдгодѣть СЛЪІШАШТИІМЪ Супр 497, 21-22.— Зогр Мар Ас Сав Супр ИЗН0Ш6НИІ6, -ига с (1) ёхбтщіа вынесе- ние ѵупазепі; въ врѣмА же нзиошеиига ТрЪБЛЛЖеНААГО исдкига • постдви помошть нд пжти прѣдъ мдидстыремъ Супр 208, 29 ИЗИОуРИТИ, -ріж, -риши сов. (1) оѵХаусо- уеіѵ захватить, похитить икогізііі, иіоиріі: кав изноуреиип • гаже змнга нзноурн въ породѣ сь аггелъ, рдвъижіж жизнь Супр 348, 11.— Ср. прѣнзноурнтн ИЗИ0уРИ>НИИ>, -ига с (2) оѵХоѵ добыча когізі, Іир: възддстъ ти нзиоуреиига доушА Супр 348, 10.— Супр 348, 11.— Ср. плѣнъ ИЗО БАТИ, -бліж, -блкши сое. (1) ёоОіеіѵ поесть ро]і8І: от нелиже смокви изока бого- носивъін ст^рць • готовьгаше СА Супр 300, 29.— Ср. съиѣстн ИЗОБИЛОВАТИ, -лоуіж, -лоукшн несов. (1) леріешеёеіѵ быть в избытке ргеЬуѵаІ: оскж- дѣктъ пшеница • ие можетъ во нзъовнловдти Супр 266, 12.— Ср. НЗКЪІВАТН, нзкытъчьство- ВАТН ИЗОБИЛЕНЪ, -ъіи прил. (1) ЛЕриигбе избыточный пасіЬуІеспу: тъ и идсъ • ие тъчыж потрѣкънъінуъ • ИЪ НЗОКНЛЬНЪШХЪ иакръмнтъ Супр 290, 17.— Ср. овильиъ ИЗОБЛИЧАТИ, -двк, -дкши несов. (1) ё^еХёу/есѵ изобличать изѵёск’оѵаі: плѣ- велъ... оврдзъмь оуво къ п’шеиици оуподоклѣА сд отъ въкоушеиига же рдсмотрьливъими нзъ- окличаемъ Хил 2аа 20-21.— Ср. облича- ли ИЗОБРѢСТИ, -ржціж, -рАціеши сов. (5) [изъо- Супр (2)] ё^еѵізіохеіѵ 1. найти, отыскать ѵуЫесіаі:: то зьлодѣнми • лжкдв’ио примъішлено въіетъ • тдкого мѣста изъоврѣсти Супр 92, 24 2. ёсреѵршхегѵ, ё^ереѵѵаѵ, ёліѵоеіѵ придумать, изобрести ѵупаіёхі, изѣ и паіёгі: дигаволъ • иио коумиросліёжеиик * дригаиъекжіж уоулж изоврѣте Супр 186, 14-15.— Супр 50, 23; 88, 30; 265, 30.— Ср. оврѣстн ИЗОБРѣТАТИ, -діж, -дкши несов. (1) греч. нет придумывать, изобретать ѵутузіеі, ѵу- паіёхаі; новъ, и люты изоврѣтдіжште мжкы Супр 209, 30.— Ср. оврѣтдтн И30БРѣТ6НИК>, -на с (1) измьпп- ление, изобретение ѵутузіеш, ѵупаіехет: июдеискъіА оуво подокьнъіа ереси отъвръгошА изоврѣтеиик Супр 189, 6.— Ср. оврѣтеник И ЗОБ Р А ф - СМ. изобрѣсти ИЗОСТРИТИ, -Офріж, -остриши сов. (6) [изъо- Супр (1)] ахоѵаѵ наточить паозійі, паЬгоизік: іже изострішьь ѣко оржжье ььзъікы. своіа Пс 63, 4 Син; мечь нзъоштренъ Супр 85, 15.— Пс 44, 6 Син; 51, 4 Син; 119, 4 Син; Супр 426, 7Ср. наострити и з р - см. нздр- ИЗОуЛЛѢТИ СА, -ѣіж са, -ѣкшн са сов. (1) лаХаіоѵоСаі (!) лишиться ума, обезуметь рохЬуі гохшпи: юидга и везъловьидга врьстд творьцд похвали • д изъоумѣвъшии СА дьиьми ЗЪЛЪІ • въпрдшддхж кто сь кетъ Супр 324, 3-4.— Ср. оумъ (оумъ погоувити) ИЗОУНЬШИНА, -ъі ж (1) (изоуиьшниж творити Хѵеіѵ) улучшение, облегчение 2Іер зепГ, иіеЬсепГ: сънъ во не чоувкштиихъ севе • Врѣжддктъ ПрОДЛЪЖДА СА • огнемъ жегомъіимъ изоуишіиж • творитъ потомъ Супр 314, 15-16 изуодити Супр 289, 24 см. исходити ИЗЧДЗДТИ Супр 436, 7 СМ. ИфДЗАТИ изчезижтн Супр 487, 3 см. ифезнжтн нзчнетитн Мт 8, 3 Ас см. ифистнтн ИЗЪОБІІЛОВДТИ Супр 266, 12 СМ. ИЗО- БИЛОВАТИ изъовличдемъ Хил 2аа 20-21 см. ИЗОБЛИЧАТИ изъоврѣсти Супр 50, 23; 92, 24 см. изобрѣсти изъофреиъ Супр 85, 15 см. изострити изъоумѣвъшии са Супр 324, 3-4 см. нзоумѣти СА изъхвдтити Супр 232, 17 см. нсхвдтнти изъ хо д и т и Супр 267, 5 см. исходити нзъчитдти Супр 179, 18 см. нфнтдти изъшъдъ Супр 199, 10-11; 236, 20; 289, 16 см. нзнти НЗЪІАСННТИ, -гашиіж, -гасииши сов. (1) греч. нет прояснить исіпіі )авпут: здклиндіж та... зѣииціж слѣпымъ • ізъѣсиьшинмь Евх 53а 25.— Ср. просвѣтити нзьгорѣти Супр 131, 13 см. изгорѣти И 3 Ь М - СМ. ИЗАТИ ИЗѢДбНИІС, -ига с (1) греч. нет сьедение зпёсіеш, зехгапІ: мнАште ид изѣденик имъ 9 Заказ 777 257
изѣ пркдълеждтн • звкрьноуоумоу ндшьствню Супр 558, 19.— Ср. сънкденнк ИЗѢСТИ, -кмь, -ксн сов. (10) хатесгОіеіѵ, ёсгОіеіѵ, хатаѵаХіахеіѵ; (звкрьми нзкденъ (НкііаХаітое; нзкденъ быти Рдсоца уіуѵесгОаі) съесть 8ПІ8І, зехгаі: пьтица нзкдАТъ васъ Евх 596 10-11', лже възьмъ стдрцъ... нзк Супр 300, 25', едд како звкрьми нзкденд бждж Супр 515, 20-21 • прокутить, проесть рго]і8І, ргоЬугіі: с(ы)нъ твоі • ізкды твое імкнье • съ люкодкіцдмн • приде Л 15, 30 Зогр Мар Сав, нзкдъ Ас.— Супр 138, 27; 515, 30; 538, 26. — Ср. измрьмьрдтн, сънксти ИЗАТИ, нзьмж, изьмеши сов. (45) аГдеіѵ, ёяаі(>егѵ, ё^аіі^еіѵ, ёхРаХХеіѵ, х(>атегѵ вы- нуть, убрать ѵуутоиі, ѵхіі: ізъми пръвке връвъно із очесе твоего і тъгдд оузьриши іЗатн і сжчьць • 13 очесе Брата твоего Мт 7, 5 Зогр Мар Ас Сав • изъять, отнять, взять обеутои!: прксвктълымь свѣ- томъ твоимь • іземъ зракъ его Евх 34а 15; іскжціеі д(оу)шіА моеьь ізіаті іж 77с 39, 15 Син • освободить озѵоЬосііІ: ізъмкте оувогд г ніштд • із-д-ржкъ гркшьнічъ ізвдвіте і Пс 81, 4 Син; изъмж і прослдвліж і Пс 90, 15 Син.— ЗогрМар Ас Сав СинЕвх Супр.— Ср. възати, извлкціи, избавити, истъкнжти, съпдстн ИЗАЦІЬНИЧЬеКЪ, -ъіп прил. (1): ста- рки ш и н д изаціьничьскъ греч. нет гла- ва мытарей ѵгсЬт сеіпік: глаголетъ мала бывъшд здк’хед по въздрдстоу «ди ідвыда величьство вола • стдркишииы нзаштъннчъскд Супр 545, 29-30.— Ср. мытарь (старки мытдркмъ) НЗЖТРИ, ИЗЖТРИИ, ИЗЖТРЬ нареч. (3) ёаюОеѵ, ёѵбоОеѵ изнутри геѵпііг: вьск си зълдк • із жтриі ісходатъ Мк 7, 23 Зогр, из жтрь Мар; нзжтри же вьпиа Супр 36, 14-15.— Ср. изжтрыждоу, извънжтрь ИЗЖТРЫЖДОУ нареч. (6) [-ждж Мар (2)] ёсгсоОеѵ изнутри хеѵпііг: із жтркждоу во • отъ сръдьцд ч(ловк)ч(ь)скд • помышленнк зълд'к ісходатъ Мк 7, 21 Зогр, із оутрыждж Мар.— Л 11, 7 Зогр Мар Ас Сав.— Ср. нзжтри, извънжтрь и к е м о н ъ см. нгемонъ иковдти Пс 89, 12 Син см. оковдти иковъ Мк 3, 18 Зогр см. игаковъ ИКОНА, -ъі ж (1) еіхйѵ изображение (портрет, статуя) хоЬгагепі: (росІоЫгпа, зосііа): ікоунж іхъ оунічьжшііА Пс 72, 20 Син.— Ср. ОБрДЗЪ ИКОНИИСКЪ, -ъіи прил. к названию горо- да Иконий (2): иконкискъ градъ ’Іхб- ѵюѵ, т) ’Іхоѵіаісоѵ ябкіе Иконий Ікопіоп: 258 ИЛИ доиде икониискд грддд Супр 51, 5.— Супр 45, 21.— Ср. иконьскъ ИКОНфЛѴЬ, -д м (2) оіхоѵбцос управитель зргаѵсе: похвали г(осподи)нъ домоу іконома • непрдвьдънддго Л 16, 8 Зогр Мар.— Ср. пристдвьникъ, строитель ИКОНЬСКЪ, -ъіи прил. к названию города Иконий (1) тоѵ ’Іхоѵіоѵ иконийский ікопзку: корндтд еп (и) скоупд • иконъскд Ен 296 13.— Ср. нконннскъ иксу и а Пс 72, 20 Син см. икона ИЛАРИОНЪ, д м имя (1) 'Ікаеіахѵ Илла- рион Нііагіоп: пр(кпо)д(оБь)ндго о(ть)ца ндш(его) нлдрионд Ас 123а 28 (иларид Сав 1326 15).— Ср. илдрига ИЛЛРИІА, -иіа м имя (1) 'іХаі?ішѵ Илла- рион Нііагіоп: о(ть)цд нашего илдрид Сав 1326 15 (нлдрионд Ас 123а 28).— Ср. илариоиъ нлеиевъ Л 3, 23 Зогр см. илнквъ ИЛИ союз и частица (>200) I. союз т), т)тоі, еГте, аХХа, уар 1. разделительный или пеЬо: не п’цкте са д(оу)шеіж своеик • чьто ксте ілн что пнете Мт 6, 25 Зогр (ли Мар Ас Сав); что бо кдовке ре[че]ціи • отъддіжтъ ти са грксн • или реціи въстаии и ходи Мт 9, 5 Сав (лн Зогр Мар Ас); которъи же отъ вдсъ • рдБЪ ілѵкіА ... речетъ емоу • ДБье минжвъ • вьзлази • ілн речетъ емоу • оутотовді чьто вечеркіж Л 17, 8 Зогр, ши не речетъ Сав (нь не речетъ ли Мар, и ие речетъ лі А с) • или... или или... или (же) ЬшГ... пеЬо: или творитъ дркво докрое агодж емоу доврж • или творитъ др'кво прауніио н дгоиж (!) емоу нзгнилж Мт 12, 33 Сав (лн... лн Зогр Мар Ас); повелк во воиводл или жъръше избыти тн • или не жъръше зьл'к оумрктн Супр 20, 8 и 9 9 или... или то ли... то ли, будь (то)... или аі’ ()іг)„. (а)пеЬо: здклиндіж та... идеже аціе еси • і отъніжд'кже аціе ндешн • ілн самъ еси велі- зколъ • і не видимъ • или гръдъ ши животьномь • вид'книемь двлкіА са • ши змиевомь • ілн звкрииомь лицемь Евх 536 25 и 26 (2) и 54а 2 (2); око оуко вида или джбъ цвктьчднъ • или источникъ силио текжштъ • ткмь видкниимъ тамо са клкчетъ Супр 343, 5 • лн... или в вопросительны! предложениях (часто) ли... или (хсіа)... сі, (хсіа)... пеЬо: ты лн еси грАДАи • іли іного чаемъ Мт 11, 3 Зогр Ас (лн... ли Мар); кръціение Иваново отъ кждж вк « сън(е)в(е)се лн или отъ чл(о)в('к)къ Мт 21, 25 Мар (0 Зогр); достоітъ лн • ісинсъ дати ісесареки • ілн нн • дамъ лн ілн не дамъ Мк 12, 14 Зогр Мар; ч’то кетъ елджде сектъ ли или тъмл Супр 25, 23 2. сравнительный (при сравн. ст.) (очень редко) чем пех: нзволихъ паче
или примѣтати СА въ домъ в(ог)д мокго • нлн жити въ жилиштихъ грѣшъникъ Супр 147, 20 (иеже Пс 83, 11 Син) 3. условный (единст- венный случай) еі хаі если и іезіііхе, і ксіу- Ьу: или и дръзиж идрешти х(рнсто)са • ие авьк ли огнь съшедъ пожежетъ ма Супр 526, 7 II. частица вопросительная (очень редко) цт} неужели, разве 2ііа(2), сох: или ие можетъ рече ржка моа отати васъ Супр 135, 17; или кже сѣдсте іѵ жидове * того не пожАСте • ИЛИ КТО ОТЪ ВАСЪ ПрИИМЪ ГОСПОДА сътжжи СИ Супр 388, 12 и 13; дште ли мжжь ти госпожде вьпѣ кетъ • то или богъ мои ошълъ кетъ с иимь Супр 366, 15.— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Евх Клоц Супр Хил Рыл Зогр-лл или Мт 27, 46 Сав см. ели ИЛИАДИИ, -иіа м имя (1) ’НХ іабт)5 Илиадий Неііасіея: а се имъ имеид • дометнанъ... илилдиТ СПНР 69. 16 ИЛИИНЪ прил. к илиа (7) той ’НХіоѵ, той ’Н'ліа Илии, Ильи род. Еііавйѵ: вь дьин илиииъі Л 4, 25 Мар Ас Сав (0 Зогр).— Л 1, 17 Зогр Мар Ас; Супр 395, 25 ИЛИІА, -иіа м имя (76) 1. ’НХІае Илия, Илья Еііаз: ави са імъ ілнѢ съ мосѣомь Мк 9, 4 Зогр Мар 2. ’НХІ Или Неіі: слъі- ШИ оуво ИЛИІЖ ГЛАГОЛЖШТА сыномъ своимъ Супр 407, 12.— Зогр Мар Ас Сав Евх Клоц Супр НЛШ6ВѢ прил. к илиа (2) той ’НХеі, той 'НХі Илиев Неіійѵ: с(ъі)нъ съі ѣко мьиимъ вѣ • іосифовъ • ілневъ Л 3, 23 Мар, ілеіевъ (!) Зогр ИЛОСЪ, -а м (1) греч. нет вид вреднаго насекомого сігиіі ИкодІіѵёНо Іітуги: зачьнж нынѣ г(лаго)лати • имеид ГАДОМЪ • пржгъ • слапж • чр ьвеиы пржгъ... ілосъ Евх 59а 17 ИМАНИге, -иа с (2) 1. трйуг) собирание, уборка зЬігапі, вкіігегі: мол(нтва) нл гроздъми виил иа имАние Евх 14а 11 2. та хеЙРаха имущество ітёпі: дште и зѣло имдииТ жлддьба Супр 422, 13.— Ср. жатва, нмѣник ИЛІАТН, кмліж, кмлкши несов. (48) [емдти Сав (1)] 1. ХацЗаѵеіѵ хватать, схватывать ІІгпаі. гасНѵасоѵаІ: ііждени тржедвиціж... елаикцпжіж иа врѣменА Евх 446 22; і се д(оу)хт. емлетъ і Л 9, 39 Зогр Ас Сав, емлеты-и Мар 2. браооеоОаі, хатёхеіѵ захватывать, ловить гаіітаі, ейуіаі: повелѣ ИЛЛАТИ и ноуднтн А жрътн Супр 255, 4 3. ХацРаѵеіѵ, трѵ-уаѵ собирать, убирать зЬігаі, зкіігеі: егдд же прнде врѣмА емдти е ПОСЪЛА равы СВОА къ дѣлдтельмъ НМАТЪ виил своего Мт 21, 34 Сав (врѣліА плодомъ... приати плоды Мар Ас, 0 Зогр) 4. вѣрж имати яіотеѵегѵ верить ѵёгіі: за та дѣлд вѣрж емлѣте ми И 14, 11 Зогр Ас, елллете иллѣ Д Мар Сав.— Зогр Мар Ас Сав Евх Супр.— Ср. БЬрАТИ, СЪБИрАТИ ИЛМтНИТЬ, -ъіи прил. (2) бѵоцаотбе име- нитый, славный рговіиіу, віаѵпу: нменитн сжште вьсѣми за доврж дѣтѣль Супр 85, 3.— Супр 202, 13.— Ср. елдвьнъ ИЛЛ6НОВАТИ, -иоуіж, -иоукши несов. (6) бѵоца^еіѵ называть ітепоѵаі, пагуѵаі: симоид егоже імеиовд петра Л 6, 14 Зогр Мар; да отъстжпитъ отъ неправды въсѣкъ имеиоуж има г(осподъ)ие 2 Тим 2, 19 Ен; люводѣаиье же і вьсѣкд иечіетотд въ васъ да ие імеиоуетъ СА Клоц 2а 33-34 (Еф 5, 3).- Евх 104а 7; Супр 546, 3-4.— Ср. зъвдти, иарицати имьже союз причинный (29) біа то с инф., бті, <05, бябте, ёяеібр, бібті, ёлеібряер, бОеѵ потому что, так как ргоіоге, ропёѵасіг, Іеііког: и(соу)с(ъ) • не въдааше севе въ вѣрж іхъ • імьже едмъ вѣдѣдше вьсе И 2, 24 Зогр Мар; імьже ли ти область далъ естъ • на иечіетыхъ кѣсѣхъ... за ты лі докръііл дѣтѣлі сыа мъздъі въздаеші емоу Клоц 4а 39 (за здйеже! Супр 411, 14); разоумѣвъша ако пророкъ истъ • имже съкъіша са кмоу вьед прорицдииа Супр 199, 7.— Зогр Мар Евх Клоц Супр ЙЛѴЁНИИЦ6, -д с (1) ёѵ0т)хт) имущество, ноша )тёпІ, пакіасі: имѣииице но ти зълое диаволъ дастъ Супр 400, 8.— Ср. нмѣиик имѣниіе, -на с (98) та ѵяархоѵта, ѵяар^іе, та хрпцата, та ярауцата. боа е%а>, хтроіе, хтрца, оѵоіа, 0іос, ѵябХрфіе; (иеврѣгы вмѣни а 6 ахтгщеоѵ) имущество, состояние ітёпі, таіеЛек: о(тъ)че ддждь ми • достоіижіж часть • імѣиьѣ • і раздѣли імд імѣиье Л 15, 12 Зогр Мар Ас Сав; БрднА древле твоі волі • іжже імаип въ імѣиін Клоц 4а 31 (сьреБролюкьствиа съкдздиик Супр 411, 6-7); имѣина ли въсхотѣ пеБрѣгыи имѣина Супр 432, 23 и 24 ф нмѣник з д ложей о см. заложити.— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Евх Супр Рыл.— Ср. иманик, имѣнннце, съкровиціе ИМѢНЫГЬ, -ыи прил. (2) тсоѵ хртщатюѵ имущественный таіеіпіеку: пльтьижіж во побѢдиша похоть • имѢиьиыа же ие повѢдиша Супр 371, 25,—Супр 371, 27 ИМѢТИ, имамь, имаши и (редко) имѣнк, имѣвши несов. (>1000) ё/еіѵ 1. Раота^еіѵ, цетёхеіѵ, яеріёхеіѵ, срёреіѵ, ёяібеіхѵбѵаі (!), хтаоОаі (!), хербаіѵеіѵ (!), яеріяоіеіаОаі (!) Хрі)<тйаі (!). аѵеіѵ (!), еібёѵаі (!), 6іацт}хаѵаоОаі (!); (не имѣти аяореіѵ; ие имы асророе) иметь тіі: лиси ѣзвины ІЛЛЖТЪ і п’тнца ИеБ(е)с(ьс)кЫІА гнѣздд • А с(ы)нъ ч(ловѣчь)скы ие іматъ кде главы подъклонити Мт 8, 20 Зогр Мар Ас Сав; очи 259
имѣ НМД імжште не видите • і оушн імжште • не слышите Мк 8, 18 Зогр Мар-, пать бо мжжь имѣла есн • і нынѣ егоже имаши иѣстъ тн мжжь И 4, 18 Зогр Мар Ас; ѣкоже во о(ть)ць животъ иматъ вь севѣ • тако дасты с(ы)новн животъ имѣти вь севѣ И 5, 26 Зогр Мар Ас; імжштюмоу бо вьсьде дано вждетъ і извждетъ • а отъ не іллжштааго • і еже аште мнитъ са имы • вьзато вждетъ отъ него Мт 25, 29 Зогр Мар Ас, нмжфюмоу... отъ ие имжфаго... имѢа Сав; та въ истииж исповѣдажфе • имамъ грѣшиии застжпннцжЕн 286 6 • содер- жать оЬзаЬоѵаІ: имѢіа в’ севѣ слово съкезна- чальио Евх 67а 6-7; иматъ же и плаштъ тъ ннж прнтьчж Супр 484, 21 • получать хізкаѵаі. бозіаѵаі: кжвк мъздж імате Мт 5, 46 Зогр Мар Ас Сав; не отъложите >7во дръзновениѣ вашего • еже иматъ вевелие (!) възмъзмъздъе (!) Евр 10, 35 Ен • с сущ., обозначающим действие, состояние или свойство, в качестве неполнозначного глагола: миръ имѣйте меж- дю сововк Мк 9, 50 Зогр; нмѣте Мар; да дръзновенне имамъ въ д(ъ)нъ сждиъі 1 И 4, 17 Ен; да помиімъ прісио словеса сі • с(вл)таѣ ловъзаиьѣ * страшънаѣ цѣловаиьѣ • ѣже междю совоик имамъ Клоц 96 6 (кже къ севѣ самѣмъ Супр 423, 26); мждрость имаши зѣло Супр 48, 8; м’ногж тжгж нмѣауж вьсѣчьскы пекжште са имъ цѣлити ранъі Супр 51, 19; лѣво же вѣ намъ прав’дж излиха имѣти • паче книхчии н фарисеи Супр 135, 25; кжвк обьштииж нмата съ миовк Супр 172, 20; велнкж ко печаль иматъ о тевѣ Супр 225, 18; хотатъ стоудъ имѣти Супр 338, 3; кротость имѣаше • н сьмѣреинк Супр 365, 4; се во имѣаше льстивъи иа оумѣ Супр 58, 10 • с сущ. и страд. прич. в вин. падеже в знач. состояния: присно оума имы свокго простръта къ когоу Супр 141, 27; вьлѣзе же уподыакъ • ржцѣ имъі распрострьтѣ н вьздѣиѣ на нево Супр 555, 14; прншъдъ же н оумръштено имъі тѣло вьсе * и лице раскривькио Супр 561, 27 □ имѣти чьто на кого, до кого иметь что-л. против кого-л. шіі песо ргоіі пёкопги: отъпоуштаіте • аште чьто імате на кого Мк 11, 25 Зогр Мар; аште імаші чъто на врага • іждеиі гнѣвъ Клоц 86 19, имаши что до врага свокго Супр 421, 26 2. кого кого, кого іако кого, кого с инф. Хоуі^есгОаі считать кого-л. кем-л. роѵахоѵаі пёкоіго га пёкоко: імѣі ма отъречена Л 14, 18 Зогр Мар Ас, нмѣи ма отъреціи са Сав; вьси ко имѣахж юаиа ѣко пророка Мк 11, 32 Зогр Мар 3. с инф. 8еіѵ, цёХХеіѵ долженствовать іші, шизеі: с(ъі)нъ ко ч(ловѣчь)скы иматъ прѣдатн са • въ ржцѣ ч(ловѣчь)сцѣ Л 9, 44 Зогр Мар; надѣвкштемъ са имъ * гако и градъ са иматъ пасти Супр 110, 22; видѣ гако оутро въ тъ дьнь ати иллжтъ быти Супр 125, 2; симоие • имамъ тн иѣчьто рештн Л 7, 40 Зогр Мар Ас; дивьио чоудо тн имамъ съповѣдатн Супр 224, 20 • бѵѵасгОаі мочь шосі: не оувоіте са отъ оуБивавкштіихъ тѣло • і не по томь не имжштемъ • лиха чесо съ творити Л 12,4 Зогр (не могжштемь Мар Ас); к’то иматъ в(ог)а виииа • сътворнтн Супр 432, 19 А. вспомо- гательный глагол при образовании форм будущего времени: вѣроуьы въ ма • ие икать въждАдатн са ннкогдажеИ 6, 35 Зогр МарАс; не иматъ прѣнтн родъ сь доньдеже вса си вжджтъ Мт 24, 34 Сав 476 13 (не мимо ідетъ Зогр Мар Ас (2) Сав 886 8); съкроушж іа і не імжтъ моцп ті постоѣті 77с 17, 39 Син; глаголати же оуто иматъ миръ иа людехъ свонуь Супр 318, 29 (речетъ Пс 84, 9 Син) 5. без доп. ёхеіѵ, сгуегѵ быть Ьуі: трети се д’иь иматъ дьиьсь Л 24, 21 ЗогрМар Ас; отъпоусти старца сего гако д’ни многы иматъ сьде * тако вез милости отъ сжпротнвнааго вѣса мжчилѵь Супр 553, 15; сим же сице имжштемъ Супр 438, 13 • чаще без доп. быть какого-л. мнения о чем-л. Ьуі пёіакёко тіпёпі о пёсепг, тіі пёзаку пахог па песо: нъ рече к’ нимъ ие сице имѢа • нъ сжпротиви имъ срамити са хота Супр 304, 12; како прнспіи (! вм. присиѣк) о дѣвицах’ иматъ х(рнсто)с(ъ) Супр 375, 24 ф не влагодѣтн нміти см. влагодѣть; Болѣзни имѣти см. Болѣзнь; вѣсъ имѣти см. вѣсъ; воль- ный трждъ имы см. водьнъ; воли имѣти см. волга; вражьдж имѣти см. вражьда; вѣрж имѣти см. вѣра; доводъ имѣти см. доволъ; зависть имъі см. зависть; излиха имѣти см. излиха; коиьчииж имѣти см. коиьчина; миръ имѣти см. миръ; моціь имѣти см. моціь; мѢсачьиыіа зълы иеджгъі нмы см. неджгъ; мждрость нміти см. ліждрость; въ иечагаиик иміти см. иечагаиик; печаль имѣти см. печаль; плодъ имѣти см. плодъ; скждость имѢіа см. скждость; стоудъ нмітн см. стоудъ; соулѣк имѣти см. соулѣк; т р і ві имѣти см. трѣва; хкалж имѣти см. Хвала; въ чрѣвѣ имѣти см. чрѣво; часть имѣти см. часть.— Зогр Мар Ас Сав Охр Унд Боян Зогр-пал Ен Син Киев Служ Евх Клоц Супр Хил Рыл Зогр-лл — Ср. выти, хотѣти, ІАТИ ИЛ1А, имеие с (>500) [иліа(р) = има рекъ Служ (1) Евх (9)] оѵоца, лроагіуоріа, хХт)<тіб, Я(>осгсоѵѵціа; (има иарефи ёпоѵоца- ^еіѵ) имя )шёпо: иаречеши іліа емоу іоаи’ні Л 1, 13 Зогр Мар Ас; своіа овьца глашаеть 260
ИНА по іменн И 10, 3 Зогр Мар Ас, дд оувѣштдіж отъврѣшти са хрнстосовд нмене Супр 46, 20 ф именъ мь, именемъ тоѵѵоца, ё^ оѵбца- тое, Хеѵбцеѵое, хаХобцеѵоб по имени, име- нуемый, названный )тёпеш: окрѣтж ч(ловѣ)- ка • курннѣіскд • іменемь снмонд Мт 27, 32 Зогр Мар Ас; именьмъ Сав; пріде ч(ловѣ)къ богатъ шенемь юснфъ Клоц 146 6; Супр 452, 28. — Зогр Мар Ас Сав Охр Боян Ен Син Служ Евх Клоц Супр Рыл.— Ср. нд- реченик ИНАКО нареч. (6) аХХсое, ётёдаф, тобѵаѵ- гіоѵ иначе, другим способом ]іпак, ,|іпут грйзоЬет: не льзѣ съпдстн са нндко Супр 370, 16-17,— Супр 22, 26 (2); 178, 4-5; 375, 30; 376, 5.— Ср. дроугок ИНАЛЛО нареч. (1) аЛЛа/оѵ в другое место рпат: нѣсть мн льзѣ ннамо нтн развѣ сьде Супр 170, 22.— Ср. овамо, онамо ИНАЧ6 нареч. (2) ёті, те хаі еще ]езѣё: видѣвъшн... свокго (т. е. сына) иначе дъіхаіж- штд Супр 96, 2.— Супр 470, 25.— Ср. кдн- наче, кціе ИНДИКТИОНЪ, -д м (1) іѵбіхтое индикт (период 15 лет) іпсііксе (оЬдоЫ 15 Іеі): иачатъкъ ннднктніѵноу Ен 20а 10.— Ср. индиктъ ИНДИКТЪ, -д м (2) [еньднктъ Сав] іѵбіхтое индикт {период 15 лет) іпбіксе (оМоЫ 15 Іеі): ндчаток(ъ) ннд(н)ктоу н иок(оуемоу) лѣт(оу) Ас 1126$ 14-15, е(нь- днктоу) Сав 1226 1-2.— Ср. ннднктнонъ ИНОвѣРЕНИКЪ -д м (2) аідетіхбе ино- верец, еретик )іпоѵёгес, Ьегеіік: дд срдмь- ввктъ са нновѣрьннцн Супр 310, 30.— Супр 303, 6.— Ср. еретикъ ИНОВѢРЕНЪ, -ъін прил. (1) аідетіхбс; ино- верный, еретический рпоѵёгпу, Ьегеііску: МИОЗИ КО ОТЪ ННОВ'крЪНЪІНХЪ глаголжтъ Супр 303, 9.— Ср. еретнчьскъ ИНОГДА нареч. (14) [ннъгда Супр (7)] 1. лохё, тоте (!), ябте (!) когда-то кёуві: вѢса і къ фдрисѣомъ * іже бѢ іногдд слѣпъ И 9, 13 Зогр Мар Ас 2. аЛЛоте в другой раз ііпбу: н пдкы ннъгдд • не тъчыж лн слово рече надъ дѣвнцж Супр 307, 5.— Евх 51а 19-20; Клоц Іа 31; 7а 25; 76 15; Супр 40, 10; 326, 9; 418, 18; 419, 12; 452, 25; 496, 7.— Ср. когда, прѣжде ИНОДОуШЬНО нареч. (2) [інодшъно Клоц (1)] лдоОгцсіф (!) единодушно )ебпотув1пё: іже отъ поганъ • інод(оу)шъно его прінмауж Клоц 136 18, ннодоушьно Супр 450, 25-26.— Ср. кдинодоушьно ИНОКОСТЬ, -и ж (1) регещіпаііо странст- вование по чужбине рпіоѵапі, роЬуі ѵ сігіпё: іже оутілже бънті нлаженоумоу дпостолоу ино ц твоемоу петроу • въ інокості подроугъ Киев 16 21-22 ИНОКЪ, -а м (1) цоѵібе тот, кто живет один, одиночка, одинокий іеп, кбо хі)е ваш, оватосепу, ватоіаг: іѵзоба і вепрь отъ лжга • інокъ днвьеі поѣлъ есть 77с 79, 14 Син ИНОЛТЫСЛЬНЪ, -ъін прил. (1) роѵбтро- яое (!) единомыслящий (ебпошувіпу, віе)пё- Ьо вшувіепі: б(ог)ъ вьсѣлѣетъ иномъіслъныіа вь домъ Пс 67, 7 Син.— Ср. рдвьнодоушьнъ, кдьнодоушьнъ ННОЛѴЫШЛКіННКЗ, -нга с (2) бцбѵоіа единодушие, единомыслие іебпотувіпові, вѵогпові: съвѢштдшіа іномышленіемь къ сенѣ Пс 82, 6 Син.— Пс 54, 15 Син.— Ср. съдъіхдннк ИНОПЛвЛАвНЕНИКЪ, -а м (17) аАЛоуеѵік, аТЛбфѵХое, РадРадое иноплеменник, ино- земец сігіпес, сіхохетес: мнѣ іноплеменъніці покорішіА сіа Пс 107, 10.— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Евх Клоц Супр.— Ср. ннострднь- ннкъ, нноіазъічьннкъ, стрдньннкъ, тоуждепле- меньннкъ ИНОРОГЪ, -а м (2) цоѵбхедаіе единорог Іесіпогохес: вьзнесетъ сіа Ѣко інорогъ (! вм. -рогд) рогъмоі Пс 91, 11 Син.— Пс 77, 69 Син ИНОРОЖЕ прил. (2) [норожъ (!) Син (1)] та>ѵ цоѵохедйтюѵ единорогое род. мн. Іебпогогсй род. мн.: с(ъ)п(дс)і міа отъ оустъ лъвовъ • і отъ рогъ інорожъ Пс 21, 22 Син.— Пс 28, 6 Син ИНОСТАНЬ нареч. (4) греч. нет постоянно ивіаѵіспё: д(оу)ховьнъіимн пѣсньмн пнтддше са нностднь Супр 550, 13.— Супр 541, 10; 549, 17; 553, 4.— Ср. веспрѣстднн, въіннж, прнсно ИНОСТАНЬНЪ, -ъін прил. (1) ёліцоѵос; постоянный ивіаѵіспу: прилежа въннж мо- литвѣ н въздр’ждннн • н Тностдньнѣмь нсповѣддннн Супр 529, 4.— Ср. вынньнъ, прнснъ ИНОСТРАНЬНИКЪ, -д м (2) аМбфѵХое, РадРадое чужеземец, чужестранец сігіпес, сігохетес: колнко родовъ н странъ • н Тно- стрдньннкъ • тн вьсн крьстд рддн лл’чжтъ Супр 431, 4.— Супр 127, 7.— Ср. нноплеменьннкъ, нноіазъічьннкъ, стрдньннкъ, тоуждеплеменьннкъ ИНОСЪКАЗАЮЛѴЬ, -ъін прич.-прил. (1) аЛЛтіуодобреѵоё иносказательный аіефо- гіску, ііпоіаіпу: ѣже естд нносъкдздемд Гал 4, 24 Ен ИНОЧЬСКЪ, -ъін прил. (1) греч. нет одино- кий овашёіу; спец. иноческий, монашеский шпіввку: оста оу него тъгдд нночьскок жнтнк вьзлкбнвъ Супр 560, 22-23.— Ср. мънншьскъ ИНОЧЕСТВО, -д с (1) греч. нет иночество, монашество тпіввіѵі: оутодно же сн розмыслнвъ 261
и но НОЛ О житии с(ва)тддго • И О ННОЧЬСТвѢ • молнтвж к немР< сътворн Супр 547, 19.— Ср. чрьноризь- ство ИНОЧАДЪ, -ъін прил. (31) цоѵоуеѵтіе, цбѵое единственный (о ребенке) )е<1погомпу, )е<ііпу: прнзърн нд с(ъі)нъ мон • ѣко нночадъ мн естъ Л 9, 38 Мар Ас Сав (еднночАдъ Зогр); еже сътворілъ естъ • іночадъі с(ъі)нъ б(о)жі Клоц 9а 35 (кднорожденъін Супр 423, 13-14) • перен. одинокий озатёіу, оризіёпу: помілоуі міа ѣко іночіадъ і ніштъ есмь азъ Пс 24, 16 Син; Евх 75а 18.— Зогр Мар Ас Сав Син Евх Супр.— Ср. кдннородьнъ, кдннорожденъ, кднночадъ ИНОІАЗЪІЧЬНИКЪ, -а м (2) ІЗарРарог; чужеземец, чужестранец сігіпес, сіхохетес: нноазъічьннцн чътжтъ «оллж Супр 509, 8-9.— Супр 512, 6.— Ср. нноплеменьннкъ, ннострань- ннкъ, стрдньннкъ, тоуждеплеменьннкъ ИНОІАЗЪІЧЬНЪ, -ъін прил. (1) (3ар(3арос чужестранный )іпо)ахуспу, сіхі: нноазъічьнд остдвьшд Супр 513, 8.— Ср. тоуждь ИНЪ, ннд, нно мест. (>400) 1. тід какой-то, некий, некоторый пёкіегу, )акузі: ннні же отъ стоацінхъ тХ Мт 27, 47 Сав (етерн Зогр, етеріи Ас, едннн Мар) 2. аккое, ётерос;, аллбтрюс;, Лоілос; (!), ёхеіѵое (!) другой рпу: идж въ інж вьсь Л 9, 56 Зогр, въі-ннж Мар\ овн г(лдго)лд)[ж ѣко благъ естъ • сим же г(лдго)лдуж мн И 7, 12 Зогр Мар Ас; іде і пропАсА • і съ нимь інд дъвд И 19, 18 Зогр Мар Ас Сав; гнь етеръ крѣплѣ- Аше са г(лаго)ла Л 22, 59 Зогр Мар; нічесоже іного нендвідітъ в(ог)ъ 'кко же того іже дръжітъ гнѣвъ Клоц 9а 12 (ннчсоже во сице Супр 422, 23); иного конго отъ тоа вѣръі сл-ышнмъ нменемь ннснТ Супр 46, 6 3. ёѵ.аспод каждый кагсіу: снце н снн гласъ кд’нж реченъ • въ ннж трепезж... жрътвж съвръшеиж творитъ Супр 420, 25 (нд вьсѣкж трдігкзж Клоц 8а 26) ф при нномь оуво... же аХХа цёѵ... 6ё хотя... однако )іпак зісе... аѵзак: иже прн нномь оуво въздръжА вѣдше • къ црькъвн же вьсѣчьстѣн не прновыитддше са Супр 298, 1; в ъ н и ж см. въіннж.— Зогр Мар Ас Сав Охр Боян Ен Син Евх Клоц Супр Рыл Зогр-лл.— Ср. дина, дроугъ, етеръ, нѣкын, овъ, кдннъ ннъгдд см. иногда ИНЪДб нареч. (4) аЛЛа/оѵ, ётёрюОі, ёѵ ётёрср в другом месте )іпс1е: віждъ пдкъі ннъде ТВОрАШТНМЪ зъло немнлостівъііА моукъі Клоц 36 15.— Евр 5, 6 Ен; Супр 488, 11-12; 488, 14.— Ср. ннъжде ИНЪЖДб нареч. (1) аЛЛахоѵ в другом месте )іпсІе: нньжде же ннкдеже Супр 434, 30.— Ср. ннъде 262 ИНЖДОу нареч. (3) [нноу- Зогр (1)] аМ.ахбОеѵ, аХХоОеѵ в другом месте, другим путем, из другого места )іписіу; о<1)іписІ: овн дроугъ дроуга ннждоу СЬВАЗЬНІД ГОСПОД68И прнвожддахж Супр 467, 21.— И 10, 1 Зогр Мар.— Ср. ннждѣ инждѣ нареч. (1) алла/дОеѵ другим путем рпигіу: не въходан дверьми въ дворъ ов’чні • нъ прѣлдзА ннжд'к • тдть естъ И 10, 1 Ас (іноудоу Зогр, ннждоу Мар).— Ср. ннждл- ИОЛВЪ, -д м имя (1) ’ІсоаР Иоав ІоаЬ: оврдтн СІА ІОАВЪ I нзві дьврь СОЛІШЬСКЖЖ Пс 59, 2 Син ноднанеовъ см. ноднднквъ НОЛНАШбВЪ прил. к мужскому имени Иоанан (2) [годнанеовъ Зогр (1)] тое ’Ішѵар Иоанонов ІопашіІѵ: с(ъі)нъ... іоананевъ Д 3, 30 Мар, юднАнеовъ Зогр НОЛНЛІНВЪ прил. к мужскому имени Иоаннан (2) тоѵ ’Ісоаѵаѵ Иоаннанов Доііапапйѵ: с(ъі)нъ... юдндевъ Л 3, 27 Зогр Мар ИОЛННЛ, -ъі ж имя (5) [оан’на Зогр (1)] ’Ісоаѵѵа Иоанна Дана: і ноаннд жена хоузаігк прнстдвъннкд иродова Л 8, 3 Мар Зогр,- Л. 24, 10 Зогр Мар Ас ИОЛНОВЪ прил. к ноднъ (30) [ноан’н-, ноднн- Зогр (2) Мар (1) Супр (2)] тоѵ ’Ісоаѵѵоѵ Иоанна, Ивана род. }апйѵ: ошьдъшема же оученнкомд гоановолш Л 7, 24 Зогр Мар.— Зогр Мар Ас Ен Супр.— Ср. ноанквъ ИОЛНЪ, -а и имя (>400) [ноан’н-, ноанн- Зогр (25) Мар (2) Ас (2) Сав (1) Супр (30), ндн’н- Зогр (1) Супр (2), іан- Супр (1), нои- Зогр (1) Клоц (1), нчѵа(н), ноа(н) Ас (34) Сав (60) Охр (1) Унд (2) Ен (3) Евх (1), но(н), нш(н) Ас (58) Сав (1)| ’Ісоаѵѵтіс; Иоанн, Иван Дап: вьсн во ѣко пр(оро)ы нмжтъ нолнд Мт 21, 26 Мар (0 Зогр).- Зогр Мар Ас Сав Охр Унд Боян Ен Служ Евх Клоц Супр нодньнънъИ 18, 24 Сав см. дина2 ИОЛНІвВЪ прил. к ноанъ (1) тоѵ ’Ішсіѵѵоѵ Иоанна, Ивана род. Дапйѵ: съкровнште Тшднквъ оупрдвькннн Супр 283, 19.—Ср. нодновъ ИОЛРЛЛЛОВЪ прил. к мужскому имени Иорим (4) [норамовъ Мар (2), ерамовъ Зогр (1)] тоѵ ’Іохшц, тоѵ ’Ісоріц Иоримов, Арамов Догітйѵ, Агпшѵ: с(ъі)нъ... ардмовъ • юарі- мовъ Л 3, 33 Зогр, юрамовъ Мар.—Л 3, 29 Зогр Мар ИОЛРЛЛЛЪ, -д м имя (4) [норамъ Сав (2)] ’Іозрощ. Иорам Зогап: ноасафатъ же роді нодрдлш • ноарамь же роді нознж Мт 1, 8 Лс Сав (0 Зогр Мар)
ИОА ИОАСАФАТЪ, -л м имя (4) [дсдфдт- Сав (2)] ’Ісооасрат Иосафат .Іозаіаі: дссь же роді иоасафата * ноасафдтъ же роді ноардмд Мт 1, 8 Ас Сав (0 Зогр Мар) НОЛТЛЛѴЪ, -д м имя (4) [нотдм- Сав (2)] ’ІіойОар Иоафам Зоіат: нозгк же роді ИОДТАМа • НОДТАМЬ Же роді АХАЗА Мт 1, 9 Ас Сав (0 Зогр Мар) ново.. (!) Ен 216 17 см. новоосв'кціенъ НОВЪ, -а м имя (4) ’1а>0 Иов ЗоЬ: оупо- дов(л)ъ са... ніѵвоу въ страстехъ Ен 23а 9.— Супр 232, 20; 487, 14; Хил 1а$ 8-9 ИОЗИІД, -ніа м имя (4) [озн- Сав (2)] ’ОЕдае О.зия ІІхіаз: подрали» же роді нозік • нозіѣ же роді ноаталід Мт 1, 8 и 9 Ас Сав (0 Зогр Мар) НОНА, -ъі м имя (47) ’Ісоѵсф Иона Зопаз: ѣко во в'к юна вь чр'кв'к кн тев'к • три дни Мт 12, 40 Зогр Мар.— Зогр Мар Супр ИОНЛДАВЛЬ прил. к мужскому имени Ионадав (1) той ’ІсоѵабаР Ионадава род. ІопасІаЬйѵ; да(въідо)въ пъсд(лъ)мъ съіномъ юиавлъ (! вм. юнаддвлемъ) Пс 70, 1 Син и о и и и оу Л 8, 51 Сав см. ноанъ НОНИНЪ прил. к нона (19) тоѵ ’Ісоѵа Ионы род. Іопазйѵ: покааша са въ пропо- відь • іонинлі Л 11, 32 Зогр Мар.— Зогр Мар Ас Сав Охр Супр иорамовъ Л 3, 29 Мар; Л 3, 33 Мар см. иоарамовъ ворамъ Мт 1, 8 Сав см. нодрамъ НОРЪДЛНОКЪ прил. к норъдднъ (1) тоѵ ’Іо^баѵоѵ иорданский зогсіапзку: кл(а)го- (сло)венне іеръданово Евх 5а 1-2.— Ср. иоръданьскъ НОРЪДДНЪ, -д м река (45) [нор’ддн-, иордаи- Зогр (9) Мар (2) Сав (1) Син (1) Супр (2) Хил (1), неръддн- Син (1) Евх (9), иердан- Ас (5), еръдан- Евх (2), ерддн- Ас (1)] ’1о(>8аѵт)<; Иордаи Догсіап: нде пакы иа онъ полъ іордана И 10, 40 Зогр Мар.-—Зогр Мар Ас Сав Син Евх Супр Хил ИОРДЪДАНЬСКЪ, -ъін прил. (19) [нор’ддн-, иордаи- Зогр (2) Син (1) Супр (2); иеръддн- Евх (3), нердан- Ас (4) Сав (1), еръддн- Евх (1), ерддн- Ас (1) Сав (2)] тоѵ ’Іоебаѵоѵ, ’Іорбаѵеіос; иорданский )ог- (Іапхку: прнде въ вьсж стрднж юр'даньскжк Л 3, 3 Зогр, норъдднъскжж Мар, нердлньскж Ас, иердаиьскжис Сав.— Зогр Мар Ас Сав Евх Супр.— Ср. норъддновъ ИОСИ(И), -ніа м имя (5) [оснн Зогр (2) Мар (2)] ’Ісоаг), ’Ісосиіб, ’1соаі)(р Иосия, Иосиф Іозеі: вь йнхъ же в'к марн-к магъдалъінн • і марітЬ ікковл'к • і осні м(д)ти Мт 27, 56 Зогр Мар Ас.— Мк 6, 3 Зогр Мар иро и ИОСНОВЪ прил. к носки и носніа (6) тоѵ ’Ісоаті, тоѵ ’Ісоатітос;, тоѵ ’Ісоспіср Иосии род. Іохийѵ; Іовеійѵ: с(ъі)нъ... іровъ • іосновъ Л 3, 29 Зогр Мар.— Мк 15, 40 Зогр Мар; Мк 15, 47 Зогр Мар ИООИФОВЪ прил. к носнфъ (20) тоѵ ’Іохгйф Иосифа род. ЗовеГйѵ: овр'ктомъ і(соу)сд с(ъі)нд іосифова И 1, 45 Зогр Мар Ас Сав.— Зогр Мар Ас Сав Син ИООИФЪ, -а м имя (>100) ’Іахгфр Иосиф Довеі: прнде ч(лов,к)къ богатъ • отъ дрн- мдтеіл • іменемь юснфъ Мт 27, 57 Зогр Мар Ас.— Зогр Мар Ас Сав Боян Ен Син Евх Клоц Супр ИОСИІА, ніа м имя (4) ’Іохтіас;, ’Ісоаіа Иосия Іохіаз: амось же роді носік • носіа же ро- ді нохонік Мт 1, 10 и 11 Ас Сав (0 Зогр Мар) нотамъ Мт 1, 9 Сав см. нодтдмъ ИОХОШНА, -ніа м имя (4) [охонна Сав (1)] ’Іе/оѵіас; Иехония ДесЬопіав: носід же роді нохонік Мт 1, 11 Ас Сав (0 Зогр Мар).— Мт 1, 12 Ас Сав ипокритъ Мк 6, 2 Сав см. ѵпокрнтъ нпрьвддго Супр 402, 2 см. нспрьвд ИРЛКЛИИ, -иіа м имя (1) 'НрахХеіос Ираклий Негакіеіоз: а се имъ имена... мелнтонъ • нрдклнн • аледан’дръ Супр 69, 8 ИРЛКЛЪ, -д и ИРЛКЛЬ, -іа м имя греческого мифического героя (2) 'НрахХт)5 Геркулес, Геракл Нёгакіёз, Негкиіев: пожьр-кте вели- коуоумоу когоу нрдклк Супр 176, 28.— Супр 177, 24.— Ср. еракль ИРИН6И, -еіа м имя (10) Еіргіѵаіое Ириней Ігепе): мжчеинк с(ва)тддго ирниед Супр 252, І.— Супр 252, 12; 252, 18; 252, 20; 252, 26; 253, 3-4; 253, 8; 253, 25; 253, 30; 254, 7 ИРИНИ, -ніа (?) ж название собора (1) Еірі)ѵт| Ирина Ігепа: вь велнкжк цръкъве • іаже тъгда нрннн ндрнцддше са Супр 208, 16 ИРОВЪ прил. к мужскому имени Ир (2) тоѵ тНр Ира род. Егйѵ: с(ъі)нъ... косамовъ • елмоддновъ • іровъ Л 3, 28 Зогр Мар ИРОДИІА, нродніадъі ж имя (13) 'Нрсрбіае Иродиада Негосііая: іродн-к же гігквддше са нд нь Мк 6, 19 Зогр Мар Ас; іродъ во імъ юдн’нд • СЪВАЗД I въсддн въ тьмьннцж • іродъадъі ради Мт 14,3 Зогр Мар.— Мк 6,17 Зогр Мар Ас; Мк 6, 22 Зогр Мар Ас; Л 3, 19 Зогр Мар И РОДИ ІА ДИНЪ прил. к нродна (2) тгіе 'Нр<р5іа5о<; Иродиады род. Негосііасііп: пласа дъштн іродн-кдннд Мт 14, 6 Зогр Мар ИР0ДИІАН6, ъ м мн. название сторон- ников Ирода (7) [родніан- Сав (1)] оі 'Нрфбіаѵоі иродиане Ьегосііапі: посълдша къ немоу • етеръі отъ фарисеи • і нродіткнъ 263
ИРО ИСК Мк 12, 13 Зогр, нроднѣны Мар.— Мт 22, 16 Мар Ас Сав; Мк 3, 6 Зогр Мар ИРОДОВЪ прил. к иродъ (12) тоѵ 'Н(><р8оѵ Ирода род. Негосійѵ: дьнн же вывъшю • рождьствд иродова Мт 14, 6 Зогр Мар.— Мт 2, 15 Ас Сав Боян; Мк 8, 15 Зогр Мар; Л 8, 3 Мар; Л 23, 7 Зогр Мар; Мар 77а 27; Супр 461, 12 ИРОДЪ, -а м имя (80) 'Нр<р8т]<; Ирод Негосіез: и рече иродъ • иоанна азъ оусѣкнжуъ Л 9, 9 Зогр Мар.— Зогр Мар Ас Сав Боян Клоц Супр нрѣн Евх 20а 24, 21а 15 см. нкрен НСААВОВЪ прил. к мужскому имени Исав (2) тоѵ ’Ноаѵ, ’Нааѵ Исава род. Егаийѵ: отъ ржкы нсаавовы Евх 15а 11. — Супр 77, 16-17 ИСААЙИН, -ніа м имя (21) [нсак- Супр (16)] ’Іааахиои; Исаакий Ізаасіиз: поимъ ша Блажендаго нсдкна • ведоста н затворнста н Супр 196, 2.— Супр ИСААКОВЪ прил. к нсаакъ (11) [нсдк- Мар (4) Ен (1) Евх (3)] тоѵ ’Іааах Исаака род. Ігакйѵ: азъ есмъ в(ог)ъ авралиль • и вогъ Исаковъ Мт 22, 32 Мар (0 Зогр).— Мк 12, 26 Зогр Мар; Л 3, 34 Зогр Мар; Л 20, 37 Зогр Мар; Гал 4, 28 Ен; Евх 576 24; 58а 23; 656 4-5 ИСААКЪ, -а м имя (15) [нсак- Мар (2) Ас (1) Сав (4) Супр (1)] ’Іааах Исаак Іхак: воже отьць нашихъ аврадма нсаакд • накшва Супр 260, 16.— Мт 1, 2 Ас (2) Сав (2); Мт 8, 11 Зогр Мар Ас Сав; Л 13, 28 Мар Ас Сав; Ас 130а 18; Пс 104, 9 Син; Супр 460, 22-23 ИСАВРИ, -ръ м мн. (1) оі ’Іоаѵрои исавры, жители Исаврии ізаигзіі: цнТ же отъ нсдвръ пог’ндиіА вьслѣдъ вокводж Супр 51, 6 н с а в р н а Супр 23, 29 см. недурна нсдврьскъ см. нсаурьскъ ИС ЛИННЪ прил. к исаиа (3) [неднн- Мар (1)] тоѵ ’Нааіоѵ Исаии род. Ігаіазйѵ: съвывдетъ сж имъ • пророчьство исаисаінно (I) Мт 13, 14 Зогр, исанно Мар.— Супр 433, 27.— Ср. нсанквъ ИСАИІА, -ніа м имя (51) ’Ноаіас;, 'Нааіас; Исайя Ігаіаз: въздаша емоу къннгы нсанід пророка Л 4, 17 Мар Ас Сав (0 Зогр).— Зогр Мар Ас Сав Боян Ен Клоц Супр ИСАИІвВЪ прил. к исаиа (1) тоѵ 'НааІоѵ Исаии род. Ігаіазйѵ: нсанквы гласъі слъішааше Супр 245, 25.— Ср. нсанннъ ИСАѴРИІА, -иіа ж название области (4) [нсаврн- Супр (1); савра, -та Супр (1)] ’Іоаѵрйа Исаврия Ізаигіа: в’са недурна и прѣдѣлн кн Супр 35, 7.— Супр 23, 29; 26, 18; 40, 11 264 ИСАѴРЬСКЪ, -таи прил. к нсаѵрнга (6) [нсавр- Супр (2)] ’Іааѵрихбе, тт>е ’Іааѵріаб, тшѵ ’Іааѵрсоѵ; (нсаурьскъін градъ ’1оаѵрблолі$) исаврский ізаигзку: сжштн отъ града нсдурьскааго • іи • попьрнштъ Супр 24, 24.—Супр 24, 6-7; 26, 16-17; 49, 1; 50, 25-26; 564, 8-9 ИСИДОРЪ, -а м имя (1) ’1аі8со<?об Исвдор Ігісіог: с(ва)тдг(о) пауомнѣ нендора Ас 14664 ИСКАЗИТИ, -кажж, -казишн сов. (5) 1. афаѵй^еиѵ уничтожить гпіеіі: дьнесь мЦьиаа врата съломн владыка нашъ х(рнстос)ъ > и само сьмрьтнок лице исказилъ Супр 487, 7 2. еѵѵоѵ/і^еиѵ оскопить ѵукіезііі: сжтъ кажеинцн іАже нскдзиша чл(овѣ)цн Мт 19, 12 Мар Ас (0 Зогр) □ исказити са оскопить себя ѵукіезііі зе: сжтъ кажеинцн нже нскази- ша са сами Мт 19, 12 Мар, иже нсказішл сами Ас (0 Зогр).— Ср. погоувнтн, прокоуднтн ИСКЛНИК5, -на с (1) ^ртроіе искание, исследование Ніесіапі, гкошпапі: нашъ оумъ подвнзаА на нсканнк Супр 402, І.— Ср. възнсканнк, нспъітаннк ИСКАРИОТИНЪ, -а м имя (5) ’Іаиаріштт)^ Искариот Ізкагіоізку: шъдъ отъ двои на десАте нюда нскарнотннъ • къ старѣйшинамъ жьрьчьскамъ Супр 410, 26 (искарнотьскы Мт 26, 14 Зогр Мар Ас Сав).— Супр 407, 26; 410, 7-8; 410, 11; 410, 13.— Ср. нскариотъ, нскдрнотьскъ НСКАРИОТЪ, -а м имя (3) ’Іохарішпіе Искариот Ізкагіоізку: тогда шедъ едінъ отъ овою на [де]десАте • наріцаемы пода искарютъ Клоц 4а 16-17 (искдриотьскъи Мт 26, 14 Зогр Мар Ас Сав).— Л 22, 3 Зогр Мар.— Ср. нскарнотннъ, нскдрнотьскъ ИСКАРИОТЬСКЪ, -ъін прил.-м имя (28) [скдрнот- Евх (2)] ’Іохарісотгіе, тоѵ ’Іаиарішб искариотский, Искариот Ізкагіоізку: единъ отъ овою на деслте нарнцаемъи июда искарнотъ- скъи Мт 26, 14 Зогр Мар А с Сав. — Зогр Мар Ас Сав Евх.— Ср. нскарнотннъ, нскариотъ ИСКАТИ, искж и нціж, иціешн несов. кого, чесо; кого, чьто (>400) (дугейѵ, ёлі^т)тейѵ, аѵа^ртеиѵ, лери^т)тейѵ, 8ие<?еѵѵаѵ, аѵі/ѵеѵ- еіѵ, ярое тт)ѵ ёреѵѵаѵ аахоХейаОаі (вель- мн трѣвѣ искати лоА.ѵ^іі'С'П'Соб; кгоже нс- каауж охолбе;!) 1. искать Ніесіаі: вен иштжтъ теве Мк 1, 37 Зогр Мар Сав, искать Ас; иштаі оврѣтдетъ Л 11, 10 Зогр Мар Ас Сав; іштате ц(ѣсд)р(ь)с(тв)ьѣ в(о)жнѣ Л 12, 31 Зогр, нштите Мар; покажж вамъ мѣсто • ижде истъ искомыя вами савннъ Супр 145, 23 2. кого, чесо или с инф. стремиться, желать, хотеть зпайі зе, іоигіі, сЬііі, гасіас зі: нскддше видѣти і Л 9, 9 Зогр Мар; нскжште іатн н • оувоѣшА са народа Мт 21, 46 Мар
иск (0 Зогр)-, НЖЖДДДХЖ СІА НСКЖЦ16І д(оу)1ША моемъ • і нскжціеі зъла мнѣ Пс 37, 13 Син-, искжціии... искжціе Евх 766 6.— Зогр Мар Ас Сав Унд Боян Ен Син Евх Клоц Супр Хил Зогр-лл.— Ср. възнскдти, хотѣти ИСКЛАТИ, нсколвк, нсколкшн сов. (3) Оѵегѵ заколоть хаЬіі, роЬіі: юньцн мон н оупнтѣнад нсколенд Мт 22, 4 Мар; Евх 106а 19, исколенад Ас (0 Зогр).— Ср. заклати, оувити ИСКОНИ нареч. (21) 1. ал’ архпе, ё§ 00X46, архаі°ё (!) с (самого) начала осі росаіки: въі же съвѣдѣтельствоуоуте • ѣко искони съ мъноіж есте И 15, 27 Мар Зогр Ас Сав 2. ёѵ архч в начале па росаіки: искони • вѣдше слово И 1, 1 Зогр Ас (нспрьвд Супр 344, 30, въ начало Супр 10, 14, 0 Мар).— Зогр Мар Ас Супр.— Ср. нспрьвд, начало (въ начало) ИСКСНЫГЬ, -ъін прил. (2) греч. нет искон- ный іеп, кіегу )е од росаіки: нсконыгын врагъ вѣсъ Супр 554, 20. — Супр 538, 19 ИСКОНЬЧ АКАТИ СА, -важ са, -вакшн са несов. (3) аѵцяХгюоѵоОаи гибнуть, умирать Ьупоиі, тпі: съннде коурѣ вѣтрънд въ езеръ • і нсконьчавддхж са Л 8, 23 Зогр Мар Ас.— Ср. КОНЬЧАВДТИ СА, СЪКОНЬЧДВДТН СА ИСКОНЬЧАТИ СА, -АВК СА, -АКШН СА СОв. (10) теЛегѵ, ёиЛейлеиѵ кончиться, окончиться гапікпоиі, зкопсіі: не иматъ исконьчдтн са грддъ и(здрди)левъ Мт 10, 23 Зогр, исконьчдтн (нет са) Мар • погибнуть, умереть, скон- чаться хаЬупоиІ, хетгіі, зкопаі: ісконьчдшіа сіа погывж за вездконеиіе свое Пс 72, 19 Син.—Пс 17, 38 Син; 89, 7 Син; 89. 9 Син; 101, 28 Син; 103, 35 Син; 118, 82 Син; 118, 123 Син.— Ср. съкоиьчдтн са ИСК0ПАНИ№, -ни с (1) греч. нет раскопка ѵукорапі: прѣжде нскопдныа ровомъ • оу мдндстырд с(ва)тддго съврашА са народи миозн Супр 568, 2 ИСКОПАТИ, -авк, -акшн сое. (19) брбаоеіѵ, аѵорѵооЕіѵ, о’халтеиѵ, аѵсктхалтеиѵ вы- копать ѵукораі: ровъ іздръі и нскопд і 77с 7, 16 Син ф не корене ископати см. корень.— Зогр Мар Ас Сав Боян Супр.— Ср. издръітн, раскопати ИСК0Р6НИТИ, -нвк, -ниши сое. (5) ёхри^обѵ вырвать с корнем ѵукогепіі, ѵуѵгаііі 2 когепе: положихъ та • искоренити • и насади- ти • раскопдвдтн • и съзиддтн Евх 82а 23-24’, всѣкъ садъ егоже насади о(ть)ць мон нев(е)с(ьс)къи • искоренитъ са Мт/5, 13 Зогр Мар.— Супр 465, 6; 483, 29.— Ср. корень (не корене ископати) ИСКОЧИТИ, -нж, -чншн сое. (7) ёхлрбаѵ, аѵалі)6аѵ, асрйатаоФаи; (вскочити сътворитн иск ц аѵиатаѵаи) выскочить ѵузкобіі: вндѢша вьнезддпъ нскочівъшд не кръчдгд • два мрачна люта Супр 52, 20-21; заклинавъ та в(о)гомь... мрътвъііА из гровд вскочити сътворьшемъ Евх 536 4.— Клоц 4а 21; Супр 112, 8; 409, 11; 410, 29; 566, 3.— Ср. въекочнтн ИСКРА, -ъі ж (2) ояиѵОтір искра рзкга: вьжьзн вь немь • искрж твоего м(н)л( оеръ)днѣ Евх 78а 8,— Евх 236 5 ИСКРАСТИ, -крддж, -краденіи сов. (1) Хі^атейеиѵ украсть икгазі, иіоиріі: ндоучъ ч(ловѣ)кы ц(ѣ)с(д)р(ь)ствне іскрдсті Клоц 116 28.— Ср. оукрдстн ИСКРАЧИЛО, -а с (1) греч. нет орудие пытки тисіеі пазіго): нн нскрачнлд твои • нн мжкы твоа оустрдшдтъ мене Супр 162, 2 ИСКРОІГЫТЬНѢ нареч. (1) ахриРЛе совер- шенно, точно сіокопаіе, ргезпё: мдндстыръ- скок оупрдвькннк • нскропъітьнѣ наоучнвъшемъ са Супр 284, 19.— Ср. нзвѣсто, нзвѣстьно, извѣстьнѣ, опдсьно ИСКРЪ предлог и нареч. (5) I. предлог с род. ллт|оіоѵ близко, недалеко Ыігко, пебаіеко: приде же въ грддъ сдмарьскъ • ндрнцдемъі соухдрь * искрь вьсн вкже дастъ гѣковъ иоснфоу И 4, 5 Зогр Мар Ас II. нареч. спец. гласъ нскрь Т)ХО6 лкауиос; пла- гальный лад ріа&аіпі Іопиз: глас(ъ) нскрь Е Евх 586 15.— Евх 1056 5.— Ср. БЛИЗЪ ИСКРЕННИ прил. (30): в знач. сущ. 6 лХрайоѵ ближний, друг Ыігпі, Згий: възлю- вншн нскрьнѣго своего Мт 5, 43 Мар Ас (подроугд Зогр, влнжъпаго Сав).— Зогр Мар Ас Сав Син Клоц.— Ср. блнжьннн, дроугъ, подроугъ ИСК СУПИТИ, -плвк, -пиши сое. (12) ёВауора^еиѵ выкупить ѵукоиріі, одкоиріі: нскоупн оу стражъ тѣлесѣ с(вд)тоую Супр 270, 25 • перен. искупить ѵукоиріі: прндохъ рече отъ везаконьныА клатвъі нскоупитъ чловѣкд Супр 416, 21 □ искоупнтн СА чимь выкупиться, откупиться ѵукоиріі зе: глаголддше длъжннкд имѣти близъ не моштн же са кмоу чимъ искоупнтн Супр 551, 29.— Евх 39а 17; Клоц 66 6; Супр 106, 19; 106, 20; 270, 28; 416, 24; 480, 3; 552, 1; 552, 11.— Ср. коупнтн, ИЗБАВИТИ ИСКОуПСВАТИ, -коупоуіж, -коупоукши несов. (1) ё^соѵеіоФаи перен. искупать ѵукироѵаі: искоупоувкштддго животворьновк кръвьвк • своквк миръ Супр 331, 28.— Ср. извдвлатн, коуповатн некоуентель, -ли м (2) 6 лгірсіСмѵ искуситель рокизііеі: пріетжпль некоуеггель рече емоу Мт 4, 3 Ас Сав (диѣволъ • іскоушдіА и Зогр, 0 Мар) 265
иск исп ИОКОуОИТИ, -коушж, -коусншн сов. (44) 1. бохіца^еіѵ, леірааОаі; (нскоушь лелдц., 6 біа ттіе леірас; ёлвюѵ, 6 лроалохеіцеѵа ё%соѵ ёх тцс; леірас;) испытать, испробовать хкизіі, ѵухкоизеі: сжпржгъ воловъ ныуъ • КоуПНуЪ ПАТЬ • і грлдж іскоуснтъ іуЪ Л 14, 19 Зогр Мар Ас (нскоушлтъ Сав); тог’дд нматъ д'кло твое нскоушено выти • каково кждетъ Евх 89а 4 • испытать, пережить гакняіі: клико васъ нскоуснсте знмж Супр 89, 11; н'кстъ во нн-Ьмъ оукдздтн иъ нскоушьшнТмъ Супр 89, 13 □ искоуснтн са испытать себя, изучить себя ѵугкоизеі зе, ргогкоитаі зе: еціе мало вр'кмА нскоусн са Евх 92а 22 □ нскоушенъ в знач. прил. ббхіцо^, бохіцюс; испытанный, проверенный озѵёбсепу: словесл г(осподь)н^ словесл пр'кчістА • съревро рдждежено нскоушіАнъ (вм. -шено) земі «ди оц'кштенье седлкріцеіж Пс 11, 1 Син; іакоже сьде выуомь нскоушенн • мАловр'Ьменкноуоумоу ц('ксА)роу • тдкожде потъштнмъ са нскЬ’шенн овр-кстн са • в(ог)оу Супр 72, 12-13 и 14-15 2. ёхяец>аі;еіѵ ввести в искушение иѵёзі бо рокизепі: не іскоусиши г(оспод)а в(ог)а своего Мт 4, 7 Зогр Ас Сав Боян (0 Мар); н(соу)с(ъ) възведенъ выстъ ... въ поустыніж • іскоусити са отъ непрігкзнн Мт 4, 1 Зогр, нскоуситъ са Ас Сав (0 Мар) 3. аяобохіца^еіѵ обсудить, оценить гЬобпоііі, розоибіі: •кко подоваатъ с(ъі)иоу ч(лов'кчь)скоумоу много ПОСТРАДАТИ • і нскоушеноу ВЪІТИ • отъ стдрць Л 9, 22 Зогр Мар.— Зогр Мар Ас Сав Боян Ен Син Евх Супр.— Ср. покоуснтн са ИСКОуСЪ, -д м (7) 1. леіра искус, испыта - ние /коняка: дд оув-ксн отъ искоусд сего • іако Х(ристо)совн ксмъ воиии Супр 100, 1 2. леіраацбс; искушение рокняепі: искоусъ во великъ хоштетъ въіти въ ллвр'к Супр 295, 22 □ нскоусъ сътворити яеіра^еіѵ ввести в искушение нѵёяі ѵ рокняепі: что са сьв'к- штаста нскоусъ сътворити • доухомъ господь- немь Супр 363, 18 (Деян 5, 9); нскоусъ п р и іа т и греч. нет подвергнуться искуше- нию Ьуі ѵузіаѵеп рокняепі: дд нскоусъ прнн- метъ в'ксовъскъ Супр 171, 9 3. леіра опыт гкизепозі: ч’то... в’кд’кдхж сами нскоусоу а томоу нАоучнв’шоу Супр 569, 23.— Супр 295, 30; 301. 10.— Ср. нскоушеинк, напасть, окоусд искоусьникъ, -А м (2) бохіцаатііе изыскатель, исследователь /кошпаіеі, роян- гоѵаіеі: доврнн же нскоусьннцн • глоумнвъше са н не сълъгаша Супр 277, 9-— Зогр-лл 26 15.— Ср. възискдтель искоусьнъ, ъіи прил. (3) 1. ббхіцос; испытанный, опытный, искушенный ояѵёб- сепу, /кизепу: шъдъ же велнкын днтоннн къ нскоусъноуоумоу пдулоу Супр 171, 26-2 266 ёѵ яеірі/ знающий, познавший что-либо, знакомый с чем-либо хпаіу пёсеііо: не оу искоусьнъ вывъ тоа пк’стынА Супр 289, 15.— Супр 98, 9-10.— Ср. искоуснтн (нскоушенъ) НСКОуіПЛТН, -аіж, -акшн несов. (40) леіра^еіѵ 1. бохіца^еіѵ испытывать, ис- следовать /коизеі, хкоитаі: лнце н(е)воу • і землі оум'кете іскоушлтн Л 12, 56 Зогр Мар 2. ёхлеіра^еіѵ искушать рокоизеі: вк тоу въ поустынн дьнні к • іскоушлемъ сотоноіж Мк 1, 13 Зогр Мар.— Зогр Мар Ас Сав Ен Клоц Супр Хил.— Ср. окоушлтн, покоу- ШАТИ СА нскоушеннге, -ни с (20) 1. леіра, леірат-пріоѵ испытание /коняка, гконяепі, ѵугкоизепі: съподовн ма нскоушеннк мжкъ прнАтн Супр 78, 22 2. леіраацбе искушение рокняепі: не въведн насъ въ іскоушенье Л 11, 4 Зогр Мар (напасть Сав) 3. леіра; (вез нскоушенніа ауііцѵаотос;) опыт /кнзепозі: вьн'кшьныихъ вештни искоушение на пр-кдъ- лежАштии рлзоумъ ПОЛЬЗеВАТН НАМЪ моштн имдтн Зогр-лл 2а 9; нн овр'кмыаА нуъ прдштдА пр'квывАтн • нн везъ искоушеннп Супр 280, 2.— Зогр Мар Ас Боян Син Евх Супр.— Ср. нскоусъ, НАПАСТЬ, ОКОуСА И О КЪІ ДАТИ, -двк, -дкши сов. (1) аяохт- Хіеіѵ выбросить ѵуЬобіі: зависти доушл СВОКА • горни ТВОрАШТА ти гнои • не НСКЫДА- кши Супр 338, 30.— Ср. въівр’кціи, нзвріірн, отъвр'кцін искъіпѣти, -пліж, -пиши сов. (1) брызнуть ѵуігузкпоиі, ѵуѵгіі: нскъіпі множьство водъ Супр 235, 3-4.— Ср. нзлнатн СА, ИСТОЧИТИ СА ИОЛѢДИТИ, нсл'кждж, нслѣдншн сов. (2) ё^і/ѵіа^еіѵ выследить, разыскать ѵузііёіі, ѵураігаі: кдннл отъ мьннн (вм. альннн)... нсл'кднвъшн въ сл'кдъ кго прнде въ кесарнк Супр 233, 2.— Супр 233, 16-17 и слѣдимъ см. ненсл'кднмъ нсл'кждеиъ см. ненсл'Ьжденъ и с о п ъ см. ѵсопъ ИОПАДАТИ, -діж, -дкши несов. (1): къ ретн нспадати еі$ ёрійеіао; ёхяілтеіѵ начинать раздоры, вступать в споры ирасіаі бо ярогй: въ ретн попадаютъ Зогр-лл 2а 22,— Ср. ВЪПАДАТН ИОПАОТИ, -плдж, -плдешн сов. (6) 1. яіятеіѵ упасть ярабпоні: эв-кздъі іспдджтъ съ нев(е)се Мт 24, 29 Зогр (съпаджтъ Мар Ас Сав) 2. чесо; не чесо; отъ чесо ёилілптѵ отпасть, лишиться оЗрабпонІ, ро/Ьуі: СЛЫША АДАМА ОТЧА ДОМк1 НСПАДЪША Супр 429, 23; дьнесь непдде не породы Супр 429, 15 — Супр 107, 24-25; 349, 19; 410, 8.-Ср. ОТЪПАСТН, СЪПАСТН
нск ИСКСувИТИ, -коушж, -коусншн сов. (44) 1. 8охіра^е іѵ, леіраобаі; (нскоушь леірс/, 6 біа ттіе леідас, ёлОйѵ, о лроалоиеіреѵа ёхгоѵ ёи хт)5 леірас,) испытать, испробовать хкизіі, ѵухкоизеі: сжпржгъ воловъныхъ • коупнхт. ПАТЬ • I грАДЖ ІСКСуСНТЪ 1)(Т> Л 14, 19 Зогр Мар Ас (нскоушдтъ Сав); тог’дд нматъ дѣло твое нскоушено въітн • каково вждетъ Евх 89а 4 • испытать, пережить гакизіѣ: клнко васъ искоуснсте знмж Супр 89, 11; нѣсть во ннѣмъ оуказатн нъ нскоушьшнТмъ Супр 89, 13 о нсксуснтн са испытать себя, изучить себя ѵугкоизеі зе, ргогкоишаі зе: еціе мало врѣмА нскоусн са Евх 92а 22 а нскоушенъ в знач. прил. ббхіцое, бохіцюе испытанный, проверенный озѵёсісепу: словесд г(осподь)нѣ словесд прѣчістд • съревро раждежено нскоушььнъ (вм. -шено) земі • а н оцѣштенье седмеріцеж Пс 11, 7 Син; акоже сьде выломъ искоушени • лідловрѣменьноуоумоу ц(ѣсд)роу • такожде потъштнмъ са нскк’шенн оврѣстн са • в(ог)оу Супр 72, 12-13 и 14-15 2. ёхлеіра^еіѵ ввести в искушение иѵёзі <іо рокизепі: не іскоусншн г(оспод)а в(ог)а своего Мт 4, 7 Зогр Ас Сав Боян (0 Мар); н(соу)с(ъ) възведенъ въістъ ... въ поустыніж • іскоуснтн са отъ непрнѣзнн Мт 4, 1 Зогр, нскоуснтъ са Ас Сав (0 Мар) 3. алобожца^еіѵ обсудить, оценить хйосіпоііі, розоисііі: ѣко ПОДОКААТЪ с(ъі)ноу ч(ловѣчь)скоумоу много пострадати • і искоушеноу ВЪІТН • отъ стдрць Л 9, 22 Зогр Мар.— Зогр Мар Ас Сав Боян Ен Син Евх Супр.— Ср. покоуснтн са нексусъ, -а м (7) 1. леіра искус, испыта- ние гкоизка: дд оувѣсн отъ нскоусд сего • ако Х(рнсто)совн ксмъ воннн Супр 100, 1 2. леіраацбб искушение рокизепі: нскоусъ во великъ хоштетъ въітн въ лаврѣ Супр 295, 22 □ нскоусъ сътворнтн леіра^еіѵ ввести в искушение иѵёзі ѵ рокизепі: что са сьвѣ- штаста нскоусъ сътворнтн • доухомъ господь- немь Супр 363, 18 (Деян 5, 9); н с к оу с ъ п р н іа т н греч. нет подвергнуться искуше- нию Ьуі ѵузТаѵеп рокизепі: да нскоусъ прнн- метъ вѣсовъскъ Супр 171, 9 3. леіра опыт гкизепозі: ч’то... вѣдѣдхж сами нскоусоу а томоу наоучнв’шоу Супр 569, 23.— Супр 295, 30; 301. 10.— Ср. искоушеннк, напасть, окоусд ИСКОУСЬННКЪ, -д м (2) бохіцаатпб изыскатель, исследователь хкошпаіеі, рози- гоѵаіеі: доврнн же нскоусьннци • глоумнвъше са н не сълъглша Супр 277, 9.— Зогр-лл 26 15-— Ср. възнскдтель НСКОуСЬНЪ, -ъін прил. (3) 1. ббхіцое испытанный, опытный, искушенный озѵёсі- сепу, хкизепу: шъдъ же велнкын днтоннн къ нскоусъноуоумоу пдулоу Супр 171, 26-2 266 ИСП ёѵ леіре/ знающий, познавший что-либо, знакомый с чем-либо гпаіу пёсеко: ие у нскоусьнъ вывъ тоа пЛтына Супр 289, 15.— Супр 98, 9-10.— Ср. нскоуснтн (искоушеиъ) нскоушлтн, -АІЖ, дншн несов. (40) леіра^еіѵ 1. бохіца^еіѵ испытывать, не- следовать хкоизеі, хкоитаі: лнце н(е)коу • і землі сумѣете іекоушлтн Л 12, 56 Зогр Мар 2. ёхпеіра^еіѵ искушать рокоизеі: кі ту въ поустынн дьнні к • іекоушдемъ сотою» Мк 1, 13 Зогр Мар.— Зогр Мар Ас Сав Ен Клоц Супр Хил.— Ср. окоушати, поку- шати СА искоушенніе, -на с (20) 1. леіра, лецэат'йріоѵ испытание гкоизка, гкоизеш, ѵугкоизепі: съподовн ма нскоушеиик мжп, придти Супр 78, 22 2. леі(>аацб<; искушение рокизепі: не въведн насъ въ іекоушеы Л 11, 4 Зогр Мар (напасть Сав) 3. леіра; (вез нскоушенна ауйрѵаатое) опыт гкиіеіШ: вьнѣшьнынхъ вештнн нскоушенне иа прідѵ лежАштни разоумъ пользевати намъ мошти нмдтн Зогр-лл 2а 9; нн оврѣмыад нуъ прдштдА прѣвъівдтн • нн везъ искоушеина Супр 280, 2.— Зогр Мар Ас Боян Син Евх Супр.— Ср. нскоусъ, напасть, окоуса НОКЪІДЛТИ, -аіж, -акши сов. (1) алохѵ Ліеіѵ выбросить ѵуЬосііІ: зависти душа СВОКА • горни ТВОрАШТД ти гнои * ие некуда- кшн Супр 338, 30.— Ср. въіврѣціи, нзврѣцін, отъврѣцін ИОКЪІПѢТИ, -плк, -пиши сов. (1) (ЗХѵ^еіѵ брызнуть ѵуігузкпоиі, ѵуѵгіі: искъіпк множьство водъ Супр 235, 3-4.— Ср. излнати СА, ИСТОЧИТИ СА ИСЛѢДИТИ, нслѣждж, ислѣдиши сов. (2) ё^іхѵіа^еіѵ выследить, разыскать ѵузійіі, ѵураігаі: кдннд отъ мьннн (вм. альннн).,. нслѣднвъшн въ слѣдъ кго прнде въ кесари» Супр 233, 2,— Супр 233, 16-17 нслѣднмъ см. ненслѣднмъ нслѣжденъ см. ненслѣжденъ н с о п ъ см. ѵсопъ НСПЛДАТИ, -дис, -акши несов. (1): еі ретн испадати сіе; ёріОеіа^ ёхлілтеіѵ начинать раздоры, вступать в споры ирасіаС сіо зрогй: въ ретн нспддаіжтъ Зогр-лл 2а 22.— Ср. ВЪПАДДТН И СПЛОТИ, -падж, -плдешн сов. (6) 1, ліптеіѵ упасть зрасіпоиі: рвѣздъі іепаджп съ нев(е)се Мт 24, 29 Зогр (съпдджтъ Мар Ас Сав) 2. чесо; не чесо; отъ чесо ёхлілшѵ отпасть, лишиться обратной!:, рогЬуі.: СЛЪІШД АДАМА отча дом^ непддъша Супр 429, 23; дьнесь нспаде не породъі Супр 429, /5 - Супр 107, 24-25; 349, 19; 410, 8.-Ср. отъпдетн, съпастн
исп ИСПИТИ, -пыж, -пькшн и -пніж, -пикши сов. (10) лйѵеиѵ выпить ѵуріѣ: чдшж оуво іжже азъ пнис • испьета Мк 10, 39 Зогр Мар Ас Сав. — Мт 20, 23 Мар; Мк 16, 18 Мар Ас; Ен 356 1; Пс 74, 9 Син; Супр 484, 9 ИСПЛеСТИ, -плетж, -плетешн сов. (3) пАёхеиѵ, ллоит) (!) сплести зріёзі, иріёзі: исплетъше в-кнець отъ трънн-к Евх 496 25- 50а І.— Супр 274, 16-17; 363, 3.—Ср. извити, съплестн ИСПЛЬНИТИ, -ніж, -ниши сое. чьто чесо; чьто чнмь (>100) [исплъ- Зогр (23) Мар (29) Ас (25) Сав (4) Син (21) Евх (10) Клоц (2) Супр (5)] лкрроѵѵ 1. -уеці^еиѵ, піцякаѵаі, ёцяіцякаѵаи, ёцлкщюѵѵ, цеа- тоѵѵ; (нспльннтн са лкіірт)5 -уёуѵесгОаи; испльнкнъ лХііртіе, -уёцсоѵ) наполнить паріпіі: исплъинша дъва нд деслте коша оукроууъ • отъ пати ул-квъ іАчьн’кныуъ И 6, 13 Зогр Мар Ас, нсплънь гжвж оцьта • вьзньзъ на трьсть • напа-каше і Мк 15, 36 Зогр Мар', іже (т. е. неводъ) егдд исплъни са • извлъкъше іиакраиМт 13, 48 Зогр Мар Ас Сав • перен.: исплъни са д(оу)уомь с(ва)тымь елнсавьть Л 1, 41 Зогр Мар Ас Сав 2. исполнить, совершить сіоѵгяіѣ, сіокопаі, паріпіі: подобно естъ иамъ нсплъннтн всіж правьдж Мт 3, 15 Ас Сав (съкончатн Зогр, 0 Мар); поне нспльннтн кго (т. е. закона) не можааше • акы тажькд сжшта * прежде кмоу нспльннвъ вьсе тъгдд раздр'кшн Супр 416, 27 и 29 (іспрдвітн... съкоиьчавъ Клоц 66 10 и 11-12); радость ваша исплъннтъ са И 15, 11 Зогр Мар Ас Сав □нспльннтн са исполниться, совер- шиться (ІоѵгзіЬ зе, паріпіѣ зе: елнсаветн же ісплъинша са дьнье родити еі Л 1, 57 Зогр Ас, исплъни са вр-кмд Мар □ испльнкнъ в знач. прил. леллгрзшцёѵо^, тёкеиоб совер- шенный сіокопаіу: вжд-кте же вы нспль- нени • іакоже и о(ть)ць вашъ н(е)^(е)с(ьс)- кы • испльненъ естъ Мт 5, 48 Сав (съвръше- ни... съвръшенъ Зогр Мар Ас); радость ваша ісплъйена кждетъ И 16, 24 Зогр Мар Ас Сав (2) 3. аѵапХтіроѵѵ совершить, осущест- вить изкиіеспіі, ѵукопаі: вьсего во дьне жизни нспльнн д-кло Супр 427, 4 □ нспльннтн са исполниться, осуществить- ся изкикеспіі зе, зріпік зе: да исплънАТЬ са • в’ск нач’санаа Л 21, 22 Зогр Мар 4. вы- полнить ѵуріпіі, зріпік: нсплъні г(оспод)і въск прошеньѣ твоі Пс 19,6 Син 5. аѵалктіроѵѵ дополнить, заполнить боріпіі, ѵуріпіі: всккд дькрь ісплъннтъ са Л 3, 5 Зогр Мар Ас Сав • перен.: да съпасжтъ са вы-нсплънітн імъ гр-куы Клоц 36 25.— Зогр Мар Ас Сав Боян Син Евх Клоц Супр.— Ср. исправити, напльиити, съврьшнтн, съконьчатн иеп и НСПЛЬНЬ1 прил. нескл. (30) [нсплъ- Зогр (6) Мар (4) Ас (3) Ен (1) Син (5) Евх (1) Супр (2)] лХпртіе, пкіірсоца (!); (тр'квы нспльнь хатеібоАос;; нспльнь быти лЛгцэоѵ- аОаи, лірллаоваі) полный ріпу: вид-куомъ славжего • славж*ккоьночАдаего отъ о(ть)ца • исплънь влагод-ктн истины И 1, 14 Зогр Ас (0 Мар); исплъни (! вм. -нь) и жнтннскыуъ • и нев(е)с(ьс)кыхъ влагъ вывъша Евх 18а 20.— Зогр Мар Ас Ен Син Евх Супр.— Ср. пльнъ НСПЛЬНЬ2 нареч. (1) греч. нет полностью исеіа, йріпё: исплъни ны • нспльнь с(ва)тддго д(оу)уа Евх 17а 17 ИСПЛЬНІАТН, -аіж, -акшн несов. кого, чьто чесо, чнмь (15) [исплъ- Зогр (1) Мар (1) Ас (2) Син (1) Клоц (1)] лкрроѵѵ 1. ёцлицлкаѵаи наполнять паріпоѵаі: мнмонде вьскчьскаа нспльнад Супр 250, 16; штрочА же расгкаше... исплън-кіА са пр'клиждростн Л 2, 40 Зогр Мар Ас (2) Сав (2) Боян 2. выполнять, исполнять ріпіі, ѵукопаѵаі: овразъ нспльнад ст[р]онтъ • молнтвьннкъ Супр 420, 17 (овразъ т’кмо імдтъ Клоц 8а 16-17) 3. заполнять гаріпоѵак, ѵуріпоѵаі: приде дкы члов'ккъ • вьсе м-ксто нспльноан Супр 391, 5.— Пс 102, 5 Син; Клоц 136 1; Супр 144, 15; 450, 10; 458, 28.— Ср. напль- нотн НСПЛЬНК>ННК>, -но с (10) [исплъ- Зогр (2) Мар (1) Ас (1) Син (4) Евх (1)] лкіірсоца полнота паріпёпі, ріпозі: отъ исплъненн'к его мы вьсн прніАуОмъ • влагод'кть въз вла- год'кть И 1, 16 Зогр Ас (0 Мар) • содержимое оЬзаЬ, парій: да подвіжітъ сіа море (и) исплъненн-е-го Пс 97, 7 Син • полное число йріпозі, ріпу росеі: людемъ твонмъ вьскчьскыА цръкъве • н вьсккого нспльненна ка Супр 254, 18-19.— Мк 8, 20 Зогр Мар; Пс 23, 1 Син; 49, 12 Син; 95, 11 Син; Евх 8а 8.— Ср. коньчннд ИСПЛѢТИ, -пл'квж, -пл'квешн сое. (2) аѵккё-уеиѵ выполоть ѵуріік: уоштешн лн оуво да шьдъше испл'квемъ іа Мт 13, 28 Зогр Мар (възверемъ Ас).— Ср. възвьрдтн НСПОВѢДЛННІб, -ни с (40) бцокоуиа, ёВоцокб-угіоис;, ёВа'у'уекйа (!), яйати; (!) 1. исповедание ѵугпапі: стоите н нына о нсповѣддннн кже въ съпдсд Супр 108, 19; ты прнимн покаанне • и нсповѣданне равоу твоемоу семоу Евх 74а 15 2. провозглаше- ние, обет ргоЫазеш, зііЬ: д(н)ѣ(е)лн во придж напнсаіжціе нсповѣдднне твое се Евх 876 3-4 3. славословие, благодарение сЬѵаІоирёѵ, сіікйсіпёпі: вдрімъ ліц-е-го іспов-кданінмь Пс 94, 2 Син 4. вез н с- пов'кдднна аѵёифраатос; невыразимый 267
исп исп пеѵузіоѵііеіпу: къ оученнкомъ вълазъ лише рѣчи кетъ • и везъ исповѣданьи Супр 501, 19.— Ен Син Евх Клоц Супр.— Ср. ис- повѣдь, съповѣдаиик; вез нсповѣданига ср. ненс повѣданъ, ненс повѣ днмъ ИСПОВѢДАТИ, -двк, -акшн несов. (>100) 1. бцоХо-уеіѵ, ёВоцоХо-уеіѵ, ё^оцоЛоуеістваі ис- поведовать, признавать ѵугпаѵаі, ргі/паѵаі: н съповѣдовдтн ндчьнъ • гакоже вѣаше по истинѣ • нсповѣдд нмъ вьсе съвывъшек са Супр 524, 1; кдннъ дриіѵс... не нсповѣдддтъ съ а.омж г(оспод)н х(рнстос)а Супр 509, 20; ісповѣдджште,грѣхы своіа Мк 1, 5 Зогр Мар Ас Сав; посълднъ въістъ гдурнТлъ • възвѢштаа цѣсдрьско тдннок... тднно нсповѣ- дакмо • д не мѣримо Супр 245, 3-4 □ нсповѣддтн с а признаваться, испове- даться ѵугпаѵаі зе: къ вогоу съгрѣшн дду- ндъ • томоу са нсповѣдд Супр 361, 1 • спец. исповедаться хроѵкіаі зе: чнн(ъ) ндд(ъ) нсповѣдджцінімь са Евх 666 1 2. бпууеіаОаі, хата-у-уёХХеіѵ, ёла-у-уёХХеіѵ, ё^ті'уеіаОаі, ѵсрті'уеіаОаі, ёхбіті'уеістОаі, &гщоаіетіеіѵ, Хё-уеіѵ рассказывать, возвещать ѵургаѵёі; охпатоѵаі: н(е)в(е)сд ісповѣддвктъ елдвж в(о)жъж 77с 18, 2 Син; нсповѣ.. Ен 366 14, нспо.. Ен 386 11; к’то довьленъ нс- повѣддтн • печали н въздыхднніа Супр 56, 25 3. хаОоцоХоуеіѵ давать обет зІіЬоѵаі: призьри мнл(осръ)дъномь окомь • ндсъмѣренне рдвд твоего сего * іже възложи • н іеповѣдд прѣдъ многы съвѣдѣтелъі Евх 936 10 4. бцоХо-уеіѵ восхвалять, прославлять ѵеІеЬіі, зіаѵіі, сЬѵаІіі: прѣпѣтдѣ в(огородн)це • та вънстннж нсповѣдджціе * имамъ грѣшннн здетжпннцж Ен 286 6 □ нсповѣддтн СА комоу, чесомоу 6110X07610001, ёВоцоХо'уеіаОаі, аѵОоцоХоуеіаОаі восхвалять, прославлять ѵеІеЬіі, зіаѵіі, сЬѵаІіі: та въ тъ часъ • прн- ставъшн іеповѣдааіие са г(осподе)вн Л 2, 38 Зогр Мар Ас Сав; исповѣдайте сіа г(оспо- де)ві • ѣко влдгъ Пс 105, 1 Син; нднпдче нсповѣдлдх» СА в(ого)вн • ІДКО ТАКЪ ДАрЪ данъ въістъ стрдндмъ нхъ Супр 568, 23.— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Евх Клоц Супр Рыл.— Ср. възвѣцідтн, НЗвѢціАТН, ИСПОВѢДО- ВАТИ, овѣцідвдтн, проповѣдати, съказдтн, съповѣддтн, съповѣдовдтн ИСПОВѢДОВАТИ, -доувк, -доукшн несов. (2) греч. нет исповедовать ѵугпаѵаі: исповѣ- довати того коуп’но в(ог)д н чловѣкд Супр 533, 8.— Супр 542, 28.— Ср. нсповѣддтн ИСПОВѢДЬ, -и ж (1) сопіеззіо спец. ис- поведание (веры) ѵухпапі (ѵігу); іже оутілже вънті влаженоумоу дпостолоу твоемоу петроу • въ інокості подроугъ • въ нсповѣді оученікъ Киев 16 22-2а 1.— Ср. нсповѣддннк 268 НСПОВѢДЫШКЪ, -А м (13) 1. бцоХоуте сторонник ѵухпаѵас: ш развоініче цѣс(а)р(і>)- ствію іеповѣдьніче Клоц 116 21 • спец. исповедник (святой, не умерший мучени- ческой смертью) ѵухпаѵас (зѵаіу, кіегу пегетптеі тисесіпіскои $тгіі): о... (нфокѣдь- ннцѣхъ • постьннцѣхъ • і (в’)сѣкомь д (оу)сѣ прдведьнѣ Служ 36 4 2. греч. нет кающийся, исповедник карешк: мол(нтва) на разд’рѣше- нне поста нсповѣдьннкоу Евх 796 22-23—Ас 1246 6; 1256 28; 127а 16; 1576 12; Унд 2а 3; Супр 67, 16; 193, 22; 201, 24; 209, 15; 213, 5-6 НСПОВѣДЬНИЦА, -а ж (1) броХоуртріа сторонница ѵухпаѵаска: атн быша пноннн презвутеръ • и сдвннн нсповѣдьннца Супр 124, 26 исповѣдьНЪ прил. (1): спец. нспо- вѣдьмъ въітн чесо греч. нет признаться, исповедоваться ѵухпаі зе, ѵугроѵіёаі х: г(оспод)і в(о)же в’семогън * тевѣ ежд* азъ нсповѣденъ • в’сѣхъ моихъ грѣуь Евх 72а 5-6 НСПОВѢдѢТИ, -вѣмь и -вѣдѣ, -иѣсн сов. (>100) 1. оцоХо'уеіѵ, ёВоцоХоуеіѵ, е^ауореѵ- еіѵ, аѵахтааОаі (!) признать, исповедовать ргіхпаі, ѵухпаі: вьсѣкъ оуво • іже іспокѣстъ ліа прѣдъ ч(ловѣ)кы • іеповѣмь і азъ прѣдъ о(ть)ц(е)мь • монмь Мт 10, 32 Зогр Мар Ас (2) Сав; поздѣ вѣровавъ • а скоро іепо- вѣдѣвъ Клоц 116 33; нсповѣждъ оуво ам ежтъ вози нстнньннн Супр 148, 16 □ нспо- вѣдѣтн са признаться, исповедаться ѵугпаі зе: приступи съ слъзамн н нсповѣждъ са... в(ог)оу Супр 526, 15 • спец. (не нсповѣдъі са аѵе^оцоХбуптое) исповедаться ѵухроѵісіаі зе: по том(ь) вьз’д’внг’нетъ н • і нсповѣстъ са емоу • і дастъ емоу заповѣд(ь) Евх 77а 7-8; въ зьлѣ прѣвъівааше неисповѣдъі са—-Супр 359, 18-19 2. ё^аууёХХеіѵ, аѵа-у-уёХлёцу, ёВруеГаваі, ёи8іт]уеіаОаі, бцоХо-уеіѵ, 8ібаахеа0аі (!) рассказать, из- вестить ѵуроѵёсіёі; охпатіі: в(ог)а ннкътоже не видѣ • николнже • іночадъі с(ъі)нъ • САН въ лонѣ о(ть)чн • тъ іеповѣдѣ И 1, 18 Зогр (нсповѣдд Ас, 0 Мар) 3. хаОоцоХо-уеіѵ, ёВоцоХоуеіѵ дать обет зІіЬіі: не благословью кго • дондеже не отъстжпнтъ мждръствованнга отължчнвъшн- НХЪ СА * и вьсѣчьстѣн цръквн нсповѣстъ прновьштнти са Супр 298, 30 4. ё^оцоіо- уеіаОаі, аѵбоцоЛоуебтОаі восхвалить, про- славить ѵхсіаі сЬѵаІи, озіаѵіі: іеповѣдгге пдміать с( віа) тыніа его Пс 96, 12 Син □ нсповѣдѣтн са комоу,чесомоувосхвалить, прославить ѵхсіаі сЬѵаІи, озіаѵіі: іеповѣмъ сіа тевѣ въ лкдехъ г(оспод)і Пс 107, 4 Сіи;
исп дште во са тевѣ не нсповѣдѣ • на прьвж» чьсть не вьзндж Супр 355, 8.— Зогр Мар Ас Боян Ен Син Евх Клоц Супр Хил.— Ср. ВЪЗвѢсТНТН, ВЪСуВ ДЛИТИ, ИЗВѢСТИТИ, ОвѢфАТН, ПОуВАЛИТН, СЪКДЗАТИ ИСПОДЬНЬ, -нн прил. (1) (земльь нспОдь- иіАіА та хата/Одѵіа) преисподний пез'яросі пёІ8І; перен.: доуша отъ зеліль нсподьннихъ истръжена кыстъ Супр 317, 23.— Ср. прѣнсподьнь ИСПОЛИНЪ, -а м, мн. нсполи (4) [спол- Син (1) Евх (1) Супр (1)] уіуа$ ведикан, исполни оЬг: нн сице оутАЖнлъ (вм. -ло) земь» стлъпотвореини споловъ Супр 485, 10 • герой, богатырь гек, ЬоЬаіуг: въздрадоуетъ сіа Ѣко исполінъ тешті пжтъ Пс 18, 6 Син.— Пс 32, 16 Син; Евх 526 2-3 ИСПОЛОу нареч. (1) (исполоу оумрьтвити ЛріОаѵй поіегѵ) наполовину пароіо: прн- лдгджште имъ главы пдлѣуж • н ісполоу оумрьтвівъше пометддхж нд земн Супр 39, 7 НСПОЧИТИ, -чн», -чнкшн сое. (2) ауа- лаѵеоОаі, ауахтаоПаі отдохнуть осіросі- поиі зі: нынѣ оуво нспочнуъ н възмогоуъ Супр 118, 24.—Супр 43, 27.— Ср. почити ИСПРАВИТбЛЬ, -ли м (1) греч. нет вождь ѵйсісе: Христосъ ми дд ндч’иетъ слово • кдииын прѣліждрын • н прѣмждрынмъ исправитель Супр 532, 23.— Ср. идстдвьннкъ ИСПРАВИТИ, -вл», -виши сов. (26) 1. еѵОѵѵегѵ, хатеѵПѵуеіу выравнять ѵугоѵпаі, игоѵпаі: іспрдвите пжть г(осподь)иь И 1, 23 Зогр Мар Ас 2. ауорПоѵу, ёлауорПобу, бюрОоѵу исправить паргаѵіі, оргауіі: дд тевѣ развраштеныи зракъ • исправь» въ прьвъіи овразъ Супр 469, 9-10 • иаторвоёѵ, хатеѵ&йуеіу укрепить иреѵпіі: испрдві въселеижж ѣже ие подвіжітъ сіа Пс 95, 10 Син; с(ъі)нове рдвъ твоіхъ веселілтъ сіа • и СѣлМА ІХЪ вь вѣкъ испрдвітъ СІА Пс ЮІ, 29 Син 3. хатеѵПѵуеіу, хаторОобу направить Ндіі: испрдві стопы моіа 77с 39, 3 Син; отъ г(оспод)ѣ СТОПЪІ ч(ловѣ)коу ЬСпрдВІАТЪ СІА Пс 36, 23 Син 4. пкг)(>ог>у, хаторѲоёу совершить, осуществить ѵукопаі, изкиіес- піі: лѣпо нстъ намъ исправити вьеж прдвьдж Супр 416, 19 (съкончати Мт 3, 15 Зогр, ис- плънитн Ас Сав, 0 Мар).— Зогр Мар Ас Син Киев Евх Клоц Супр.— Ср. испльнити, направити, съконьчдти, оу правити ИСПРАВЛІАТИ, -впж, -вкшн несов. (5) 1. греч. нет исправлять паргаѵоѵаі, оргаѵоѵаі: двлеиж колѣзиь ьцѢлѢіа • і ие авленж нсправлѣіА Евх 26а 7-8 2. хаторОоѵу, ЗкоОеёѵ (!) совершать, осуществлять ѵукопаѵаТ, изки- Іеспоѵаі: а(ште) оуво мира ради [г] і си жрътвд кыс(тъ) ты же не іепрдвлѣеші міра вез сума исп и са прічАштдеші жрътвѣ Клоц 9а 24 (испра- вити Супр 423, 3); докрда во дѣѣниѣ троудомь СЪИИСКДКТЪ СА • Г Болѣзни» ИСПрдВлѢжт’ СА Евх 87а 5 3. без доп. хатеѵСбуеіУ выдер- жать, устоять оЬзіаі: г(лдго)ліаі непрдведь- ндд не іепрдвлѣше прѣдъ очнмд моіма Пс 100, 7 Син.— Супр 316, 13-—Ср. съконь- чдватн ИСПРАВЛгенИіе, -ни с (20) 1. біорПсоше, ёлаѵбрПсооіе исправление паргаѵа: вез дѣла оуво кыс(тъ) неко • къі-испрдвленьи нечъсти Клоц 10а 17 2. хатбрПсооіе укрепление, опора иреѵпёпі, орога: правъдд ь еждъ исправленіе прѣстолд его Пс 96, 2 Син 3. греч. нет осуществление изкиГеспёпі: вь сели» во оврѣтдимъ • н жнтна велнкок въздръждиьк • н сьмѣреныа нспрдвькньк Супр 513, 29-30 • хатбр&соца поступок, дело зкиіек, сіп: иѣстъ довроты лѢпѢнша ТОГО • ВЪ всѣхъ д(оу)ХОвънынхъ нс’правьнииихъ Супр 545, 10-11 4. хаусоу порядок, правило гай, ргаѵісііо: трѣзвеине съдѢвдіа • единдчьнддго оврдзд • исправленью довьлѢіа са Евх 99а 21.— Син Евх Клоц Супр Зогр-лл.— Ср. дѣло, дѣаннк, правило, оупрдвлкннк И СП РА.ЗННТИ, -пражнк, -празнншн сое. (2) хеуобу опустошить ѵургагсіпіі, иргахсіпіі: адова селиштд нспрдзннтъ • а невесьнд жилишта... нспльннтъ Супр 342, 4 • перен. хатр-уореГу (!) отменить хгиёіі: сего рдді нспразні и * здне ие може его съвръшіті Клоц 66 9 (оупразии Супр 416, 26).— Ср. оупраз- иити ИСПРАХНѢТИ, -ѣ», -ѣкши сое. (1) <оаеі хуоёб уі'уѵеоОаі истлеть, обратиться в прах хргасЬпіѵёі, хеШі: въ нем’же миогы мрьтвыихъ лежадуж кости • Аже отъ многъ лѣтъ нспрдхнѣлъі вѣдуж Супр 527, 26-27 ИСПРОВРѢфИ, -врьгж, -врьжешн сов. (7) ауатрёпеіу, хатаотрёсреіѵ опрокинуть, пере- вернуть ргеѵгаііГ: продакцпимъ рдсъіпд сьревро дъекы нспроврьже И 2, 15 Ас (опровръже Зогр Мар) • біаротіѵѵѵѵаі, ахѵХеѵеіѵ (!) ниспровергнуть ѵуѵгаііі, гохѵгаііё: кгда Хотѣдше х(Рнс’гос)ъ нспроврѣштн ада Супр 472, 24.—Мт 21, 12 Мар; Мк 11, 15 Зогр Мар; Евх 536 7-8; Супр 317, 7-8.— Ср. опроврѣціи ИСПРОСИТИ, -прошж, -проенши сов. (14) аітеёѵ, ё^аітеёу, (;т)тегѵ попросить, потребо- вать, испросить ѵургозИ (яі), ѵухасіаі (зі), роргозіі: стдр’цн • наоустншА народы • дд ьспросАТЪ варддвж Мт 27, 20 Зогр Мар Ас Сав; Тспроснвъ уартн» идпнед тако Супр 152, 14; воле оуво Тшснфе нспрошнн н прннмъ • вѣсн лн оуво КОГО прнАТЪ Супр 456, 10.— Л 1, 63 Зогр Мар Ас; Л 23, 52 Зогр Мар; Пс 269
исп 103, 21 Син; Евх 57 а 16-17; Супр 135, 14.— Ср. въпроснтн, въспроситн ИСПРОШбИИге, -нв с (3) аіттіаіе, ё^аігтцтіс просьба ѵургозеп/, ѵу/асіапі: 9 нсп(р)ошеннн т±лесе г/осподь/н-к Мар 77а 30.—Мар 77а 26; 133а 19.—Ср. въпро- шеннк НСПРЬЕА нареч. (37) [нспрьвд Зогр (2) Мар (2) Ас (4) Ен (1) Син (3) Клоц (2) Супр (7)| 1. ап’ ар/тіс, ё^ архлс. хат’ ар/а»;. ёх ярооіцісоѵ, аѵа лрсотоѵе, яакаі (!), аѵсоОеѵ (!) сначала, сперва об росаікн, хросаіки: "ккоже пр"кдашА намъ • въівъ шен нспръва • самовндьцн Л 1, 2 Ас (ісконн Зогр Мар) 2. ёѵ архц в начале па росаіки: нспрьвд в'к слово Супр 344, 30 (ісконн И 1, 1 Зогр Мар Ас).— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Клоц Супр.— Ср. здпрьвд, нсконн, НАЧАЛО (въ начало) ИСПРЬВЪ, -ъін или НСПРЬКАН прил. (1) о ё§ архле исконный баѵну, росаіеспі: СЬВ’ЙТЪ ВЪЗАША • ОТЪ КОГО • ив’к іако нпрьвддго (вм. нспр-) • ЧЛОВ'ккООуВОНЦА дніавола Супр 402, 2.— Ср. нсконьнъ НСПОуСТИТИ, -поуціж, -поустншн сое. (21) 1. аднёѵаі, ёхпёцпеіѵ выпустить, испустить ѵурнвііі: воденъ во лжштевк вь реврд • кръвь и водж нспоустн Супр 354, 2 • перен.: възъпнвъ гласомь велнемь • іспоустн д(оу)хъ Мт 27, 50 Зогр Мар Ас Сав □ испоустити гласъ срсоѵт]Ѵ асріёѵаі, ёхят|баѵ (!) воскликнуть хѵоіаі: свовк немоштъ намъ показашА і сілж іспоуштъшаго гласъ Клоц 5а 22 2. алоХѵеіѵ отпустить ргорпвііі, рнвііі: не нспоустишн мрьтвдаго Супр 310, 18 3. яараяёцпеіѵ послать ѵувіаі, ровіаі: ХОТАШтаа (вм. -шта) его нлн камо нспоустнтн • или въ кжвк ліжкж предати Супр 361, 15.— Зогр Мар Ас Сав Евх Клоц Супр.— Ср. отъпоустнтн, посълатн, поустнтн ИСПОуірАТИ, -ак, -акшн несов. (5) 1. аіріёѵаі выпускать, испускать ѵуроивіёі: сльзъ источникъ нспоуштаА Супр 523, 14-15 О нспоуціатн гласъ, слово греч. нет восклицать, говорить ѵоіаі, тінѵіі: въннж гласъ испоуштааше Супр 210, 25 : слово нспоуш- тааше • н проганіаше иеджгы Супр 473, 12 2. аяоХѵеіѵ отпускать ргоривіёі, роивіёі: в'кчьныА сьвазьна нспоуштаахж Супр 467, 23 3. греч. нет посылать ѵувііаі, ровііаі: не прѣстаакштоу нспоуштатн еп(нско)пъі вь вьса странъі Супр 535, 5.— Ср. отъпоуціатн, посъі- лдтн, поуціатн; нспоуціатн гласъ ср. въпнтн нспоущенин-, -ніа с. (2) 1. греч. нет выпускание, испускание ѵурцвіёпі: нспоуціе- ннемь д(оу)ха • зелѵл-к потрАсе са Евх 506 24 2. аябАлзац; освобождение ргорив- ист іёпі: видАште • н съвАзьнемъ испоуінтеник Супр 460, 3-4.— Ср. отъпоуціеннк ИСПЪІТАНШв, -ни с (6) 1. греч. нет исследование, расследование гкошпапі, ѵу- веігоѵапГ: тжже съ тръпѣльскомъ • іс- пытдньемь нд вьсікъ день раздрѣшаіжште Клоц 16 38 • ё^ереѵѵцаіе вымысел, умысел ѵупіуві, параб: іціезж нспъітавкціеі • нспъітань'к Пс 63, 7 Син 2. аирі^еіа старательность ресііѵові: вьсе во съ іслыта- німь • повидаетъ влаженъ! сь еван(ъ)ѣелістъ Клоц 5640. — Клоц 16 34; 26 21; 4а 10.— Ср. Благонспъітаннк, нсканнк, нсп-ыть, истина, опдсеннк, прнмъішлкннк ИОПЪІТАТИ, -авк, -акшн сов./несов. (34) ёреѵѵаѵ, ёВереѵѵаѵ, ё^ета^еіѵ, иат- е^ета^еіѵ, ахріРойѵ, хатацаѵОаѵеіѵ испы- тать/испытывать, исследовать ѵугкоитаі, ргохкоитаі/гкоитаі: г(оспод)ь испъітаетъ праведьнаего і нечъстіваго Пс 10, 5 Син: посъланъ въістъ гаурнілъ • възв’Ьиітал ірксдрьско таннок знакмок • а не испытакмо Супр 245, 1 • разузнать/разузнавать ѵухѵёбёі/ѵугѵібаі: шедьше испытайте из- віістъно о отрочАті Мт 2, 8 Ас Сав (0 Зогр Мар).— Зогр Мар Ас Сав Боян Син Евх Супр.— Ср. въстаздтн, искати, нспытокатн, нстАЭатн НСПЪІТЬ, -и ж (1) ёрепѵа испытаніе, исследование гкоптапі, ргогкошпапі: ло- лагавк тн вьса моа сждъі иа нспъіти Супр 503, 11-—Ср. испъітаннк, пъітаннк НСПѣТН, -повк, -покшн сое. (2) греч. нет слетъ, пролетъ гагріѵаі, обхріѵаі: да испоетъ іс псал(ъ)мъ Евх 1036 22-23.— Евх 103а 14-15.— Ср. съп'ктн нставьіаАн Супр 400, 6 см. истаплити ИСТАЯТИ, -тавк, -таиши сов. (2) ёмтііжіѵ расплавить, растопить, перен. растрогать гохіаѵіі, перен. гохгиЯі: істаіла мы» естъ жалость тво'к Пс 118, 139 Син.— Пс 38, 12 Син.— Ср. растопити ИСТАПЛІАТИ, -іавк, -гакши несов. (1) (нстапліаыш ѵа^ауюсрброе) топить роіарёб ш зависти коравью гноіа пльнъ некръстьиааго • нставьіаАн (!) Супр 400, 6.— Ср. оутапа- тн ИСТАЧАТИ, -авк, -акшн несов. (1) лро/еіѵ издавать, источать ѵуіёѵаі: кръвнж масть истачаешн Ен 346 7.— Ср. нзликати, нзлніатн, точити ИСТАІАТИ, -тавк, -такшн сое. (2) тдхе- оОаі, ёхтцхеаОаі растаять, расплавиться гохіаі, гогіаѵіі ве, гогривііі: ве: іко коекъ іетаавъ штъімжтъ сы» Пс 57, 9 Син • перен. истаять (ог горя, слез), сокрушиться Ьуі хсігсеп: видахъ ие разоум’кваокшты» і 270
ист істддр* * ѢкО СЛОВЕСЪ ТВОіуЪ не СЪХРАИИШІА Пс 118, 158 Син.— Ср. растлити са нетее д, истесѣ см. исто ИСТОЩИ, -текж, -теченіи сов. (8) 1. ееіѵ, ёхреёѵ, алорреіѵ, лруа^еіѵ забить (об источнике), брызнуть ѵуіёсі, ѵуСгузк- поиС: развръзе каліемъ и истѢшіа воды 77с 104, 41 Син 2. ёхтрёхеіѵ выбежать ѵуЬёЬпоиі: выдать то и м’рьтвнн • того во рдди отъ грокъ нстекошА Супр 503, 19.— И 7, 38 Зогр Мар Сав; Супр 317, 19; 474, 11; 483, 4.— Ср. извѣжати, потеціи ИСТИНА, -ъі ж (>300) 1. сАрСеіа, то аЛг]Оё$, та сАрОт), та хорота ураццата; (акоже кетъ истина о>$ ёатіѵ; любаи истинж фіЛаЛрйрс;) истина, правда ргаѵсіа: і разумѣете іетииж • і истина своводитъ въі И 8, 32 Зогр Мар Ас; възврати зълаа врагомъ моимъ * истииоіж твое» потрѣвн іа Евх 776 12 (рѣсиотоіж Пс 53, 7 Син)', ие стыдити лн са прѣисподьйии темьиыи днгаволе « и штЧ'ждь истинѣ Супр 74, 28; ие иа влагодѣтн зьрд глдголж • иъ гакоже кетъ истина Супр 71, 10 • действительность, истинность зкігіеспозі: да иавъікиеші коліко овъштеиье овразоу къ іетіиѣ Клоц 7а 4 □ въ истинж [кыистииж Мар (10) Охр (1)]; по истинѣ аЛрйбх;, оѵта>5, ёя’ аХрОеіаё, хат’ аХрОеіаѵ, ёѵ алрйеіа, тр сАту&еір, ам; сАту&ак;, алрйёе, ахріРйс (!) бХсое (!) действительно, на самом деле, воистину зкиіеспё, оргаѵби, ёооргаѵііу, ѵзкиіки: въ іетниж ч(ловѣ)къ сь • с(ъі)нъ в(о)жы вѣ Мк 15, 39 Зогр Мар; не во прѣзьритъ г(оспод)ь люваштиТхъ кго къ истинж Супр 66, 29; слъішавъше же се довлнн коннн • и по истинѣ дѣлателе х(Ристо- со)ки Супр 59, 19 • правдиво, правильно ргаѵёіѵё, зргаѵпё: доврѣ оучнтелю въ іетииж рече Мк 12, 32 Мар Ас, іетииж рече Зогр 2. аиріРеіа точность ргезпозі: ие во сице кетъ истина разсумъ (вм. -ма или -моу) Супр 346, 23 • правила монашеской жизни гай тпіё- зкёЬо гіѵоіа: грддити манастыръ отъ лавры ид сѣверъ * на приимаиик тоу иовоприходА- штннхъ нз мира • чръиоризьчьскжіж истинж • пръкок къ томъ иаоучати са Супр 284, 16 □ къ истинж ахрі0а><;, ааерше; (!), по истинѣ рхрі0а>цёѵа>с точно ргезпё: ізколи са і мьиѣ ХОЖДЬШЮ • іс пръва по всѣхъ • къ іетииж по рддоу • псати тевѣ • славънъі т’еофиле Л 1, 3 Зогр Мар Ас; отъ миогынхъ съказаио... иъ ие по іетииѣ Супр 345, 15.— Зогр Мар Ас Сав Унд Охр Ен Син Служ Евх Клоц Супр.— Ср. правьда, рѣснота; къ истинж см. истииьиѣ ИСТИНЕНЪ, -ыи прил., сравн. ст. истииьиѣи (>100) аХрвтк, аХрОіѵос, трс иет и аХрОеіас, о бѵтсос, акрОеіа (!) настоящій, истинный ргаѵу, оргаѵбоѵу: вѣ свѣтъ іетииъны • іже просвѣштаетъ всѣкого ч(ловѣ)ка И 1,9 Зогр Ас (0 Мар); г(оспод)і в(о)же нашъ • н(е)в(е)с(ь)иы животворАи Хлѣве • іетииъиаа пиціе • в’сѣмъ Евх 166 15; да съповоретъ за нстинъижіж и правжіж вѣрж Супр 189, 1-2 • правильный, справед- ливый зргаѵпу, зргаѵесіііѵу: аште оуво вь ибправьдьнѣмь житиі • ие висте вѣрьии • въ іетии’иѣмь къто вамъ вѣрж іметъ Л 16, 11 Зогр Мар Ас Сав • правдивый ргаѵбіѵу: іетииъио естъ съвѣдѣтельсто (!) И 5, 32 Зогр Мар Ас • (АрОесоіѵ говорящий правду, правдивый ргаѵботіиѵпу: приведи истииъиы послоухы Супр 241, 23 • «рѵаі^соос;, 6 агѵ действительный зкиіеспу: Бываетъ пасуа і овразъиаѣ і истіииаѣ Клоц 7а 11 • хѵріое важный дйіейіу: влаженыи ко драть... довро- тоіж н родомъ... и кже вьсего истииьнѣк • вогочьстикмъ оукрашенъ Супр 98, 16.— Зогр Мар Ас Сав Охр Боян Ен Син Евх Клоц Супр Рыл.— Ср. истовъ, истъ, правъ, правь- дивъ, рѣсиотивьиъ ИСТИНЪ НѢ нареч., сравн. ст. истииьнѣк (2) (зѣло истииьиѣ ахріРшс; истииьнѣк видѣти цаѵОаѵеіѵ) точно ргезпё: иже... вьсе... зѣло истииьиѣ слышдвы и видѣвъ Супр 271, 26; истииьнѣк видѣти свѣтъ Супр 182, 19-— Ср. истина (въ истинж) ПОТИРАТИ, -аіж, -акши несов. (4) трсохеіѵ, ёхтіХЛеіѵ (!) растирать, вылущивать гог- Іігаі, ѵубгоіоѵаі: въстръздахж оучеиици его класы • і ѣдѣауж іетираіжште ржклма Л 6, 1 Зогр Мар Ас.— Супр 529, 1 ИСТИСКАТИ, -аіж, -акши несов. (1) ёхцаааеіѵ выжимать ѵутаскаѵаі: и кръвн текжшти газвѣ вожига тѣла съмѣкши истискати іж Супр 457, 8 ИСТО, истесе с (3): истеса мн. и истесѣ дв. ѵеерроі утроба, внутренности ііІгоЬу, ѵпііг- позіі, Іебѵі: раждьзи истесѣ мои и ерьдьце ми Супр 349, 1 (жтровж Пс 25, 2 Син).— Супр 305, 4; 305, 5.— Ср. ладвніа, чрѣсло, жтрова ИСТОВЪ, -ыи прил. (9) аХрОіѵбе, трс аХ.т]Оеіае, тт|$ ѵоцоОеаіас, соѵ настоящій, истинный ргаѵу: тъгда во истовок покд’иик • кгда во не рѣчиіж ч’томо кетъ • иъ кгдд дѣлесы зиакмо Супр 362, 18 • правдивый ргаѵбіѵу: о семь во естъ слово истовое И 4, 37 Мар (іетиньиое Зогр Ас).— И 15, 26 Сав; Евх 36а 21; 70а 4; Супр 87, 22; 91, 13; 329, 8; 335, 1.—\р. истиньиъ, истъ, правь- дивъ, рѣсиотивьиъ ИСТОНЖТН, -иж, -неши сов. (7) аяояѵіуе- аОаі, аяоОѵрахеіѵ, оХЛѵаОаі, ѵаѵауеіѵ по- тонуть, утонуть иіопоиі, иіоріі зе: оустръмн 271
ист ист СА СТАДО ПО ВркгОу ВЪ ЕЗЕрО • I НСТОПЕ Л 8, 33 Зогр Мар Ас Сав.— Мт 8, 32 Сав; Супр 197, 10-11; 401, 3.— Ср. истопити са, оутонжти ИСТОПИТИ СА, пліж са, -пиши са сов. (1) ѵаѵауегѵ потонуть, потерпеть корабле- крушение роіоріі зе, гігозкоіаі: старкниіниа Б^ХЪ корав’ннкомъ * и истопихомъ СА и погоувнхомъ много нмкиик Супр 120, 1.— Ср. нстонжти, потопити ИСТОЧИТИ, -чж, -пиши сов. (5) лроіест&аі источить, истечь (кровью) сіаі ѵуіёсі, ѵуііі: источеи кръвь 'Ьзвонк нз-д-ревръ своихъ Евх 29а 20.— Евх 216 6; 296 12; Супр 483, 17; 499, 28-29.— Ср. излніатн ИСТОЧЬНИКЪ, -а м (49) лруц, б/етбс источник, родник ргатеп, хгГсііо: кждетъ вь нелль істочьннкъ водъі И 4, 14 Зогр Мар Ас.— Зогр Мар Ас Сав Унд Син Евх Супр и с т р А ДАТИ Супр 90, 4-5 СМ. СТРАДАТИ ИСТРЪГАНИКъ, -ніа с (2) греч. нет разрыв ргеігЬапі, хігЬапі: істръгаииемь жилъ своихъ • ОумръТВИЛЪ ЕСИ СИЛЪІ в’сіскомоу НЕДЖГОу Евх 356 17.—Евх 306 24 ИСТРЪГАТИ, -аіж, -акши сов. (1) греч. нет разорвать, перервать гргёІгЬаі, хігЬаі: ІСТрЪГАИИЕЛЛЬ жилъ твоихъ • істръгалъ еси в’са жилы ихъ Евх 31а 1.— Ср. прктръгижти ИСТРЪГНЖТИ, -иж, -иеши сов. (14) ё^арла^еіѵ, ёхолаѵ, аѵаопаѵ, ё^аіреіѵ вырвать, извлечь, исторгнуть ѵуігііпоиі, ѵуіаЬпоиі: ржкоіж копик хоткаше истръгнжтн Супр 559, 30; которааго васъ • осьлъ • лн ВОЛЪ • ВЪ КЛДДАЗЬ ВЪПАДЕТЪ СА • I ИЕ АВЬЕ ЛИ ІСТрЪГИЕТЕ ЕГО • ВЬ ДЬНЬ СЖБОТЪИЫ Л 14, 5 Зогр Мар Ас Сав • отъ кого, чесо біар рруѵѵѵаі оторвать, отнять осІігІіпоиС, о<іе)тоиІ: каіл во томь крАтніа • иже отъ ДВОЮ НА ДЕСАТЕ ПЛЕННЦОу • КД’иЖ ОТЪ СЕВЕ нстръгижшА Супр 364, 24 • перен.: аште НМАШН ЧТО ДО врАГА СВОКГО • НСТрЪГНИ ГИквЪ • нцклн іазвж Супр 421, 27 (іждеиі Клоц 86 20).— Пс 21, Ю Син; 24, 15 Син; Евх 75а 16; Супр 218, 22; 234, 27-28; 317, 23-24; 374, 12.— Ср. въстръгнжти, нзвлкцін, нзати, НСХВАТИТН, ИСХЫТИТИ ИСТРЬТИ, нстьрж, истьрешн сое. (1) сгоѵтріРеіѵ истребить, разгромить, уничто- жить роігіі, ѵуЫадіІ, 2ПІСІ1: Г истръ вьсе др'кво пркдклъ іхъ Пс 104, 33 Син.— Ср. потравити, сътрьти ИСТРѣБИТИ, -вліж, -виши сое. (4) хаОа- рі^еіѵ очистить осізііі: и се прокджеиъ покланілше са емоу г(лаго)ла г(оспод)н • АЦІЕ ХОфешН МОЖЕШН ЛЛА НСТрквиТН • И простьръ ржкж • КОСИЖ СА емь і(соу)с(ъ) г(лдго)лд • хоціж встрѣтити тд Мт 8, 2 и 3 272 Сав (іштнстнтн... іштнстн са Зогр Мар Ас); и авне нстркви са емоу прокдзА Мт 8, 3 Сав (іштнстн са Зогр Мар Ас) • греч. нет разогнать гохеЬпаі, гохріуііі: просьнавъі в’са иеджгы • СЛОВОМЬ ТВОНМЬ • і в’си; дкт^ЛЬ врАЖИІЖ * кко ОКЛАКЫ истрккль Евх 26а 1.— Ср. нціистнти, оцкстити, очистити, отр-квитн, сътрккити ИСТРѣБЛІАТН, -<аіж, -акши несов. (2) хаОарі'^еіѵ очищать ѵусізі’оѵаі: всккоежеіз вьиоу ВЪХОДИТЪ въ ч(ловк)ка... сккозі афредоиъ ісходнтъ • істрквлкьь вьск врашыи Мк 7,19 Зогр Мар.— Ср. оцкцідтн, очиціати ИСТРѣБЛгеНИге, -на с (1) греч. нет очищение ѵусізіёпГ: мол(нтеа) на нстрікле- нне клддазю Евх 21а 16.— Ср. оцкціеиик, очнціеинк И СТРАСТИ, -сж, -сешн сов. (5) [издрис- Син (1)] ёхтіѵастстеіѵ, алотіѵаааеіѵ, ё^еаѵ стряхнуть, отряхнуть, отбросить зеігазі, ѵуігазі, оЛіодіС: нсходаціе оптъ града того • прлуъ отъ ногь вашихъ нстрАСкте Л 9, 5 Ас (отътрАскте Зогр Мар Сав); іспокідаіте сіа г(осподе)ві... издріАСъшю (!) фарака I силж его въ море Пс 135, / 5 Сми о и с т р а с тн с а тіѵаооестОаі затрястись гаігазі зе: да са истрАСжтъ гровн Супр 425, 1.—Супр 5, 22-23; 264, 3.— Ср. отьтрдсти, потрлсти, СЪТрАСТН ИСТОуКАНЬНЫИ, -акго прил. в знач. сущ. (5) [нстоуканъін Син (1)] то уХѵтбѵ изваяние, идол, истукан зосЬа, іпосііа: поклоишиа м нстоукаиънмоу (!) Пс 105, 19 Син. — Пс 77, 58 Син; 96, 7 Син; 105, 36 Син; 105, 38 Син.— Ср. вааиик ИСТЪ, -ъін прил. и мест. (10) I. прил. 1. 6 <рѵ<теі, хаОардб (!) настоящий, истинный, действительный ргаѵу, зкиіеспу: грддетъ во нстын чловкколювьцъ Супр 460, 5; кідъі во КГО ИСТОК И ВЕЛНКОК ПОКАІАИЬК Супр 529, 9 2. ахрі^ре точный ргезпу: по въздръжаиии ми въздръжлиькмъ истынмъ Супр 525, 13 II. мест. 6 аѵтдс;, оѵтод, ёхеіѵо$ (именно) тот, тот самый (ргаѵё) іеп: за истаа ділл вкрж емлете мнИ 14, 11 Сав 25а 7 (та Зогр Мар Ас (2) Сав 1006 9); сь истыи кета ПОСЪІЛААН ВЪІ въ огнь вкчьиын Супр 467, 7; ТЪ НСТЫН КСТЪ • СЪВАЗАВЪІИ И ОМрАЧЪ Супр 467, 5; оиъ нстын кетъ съкроушивън въ ішрдАНьскыхъ водахъ • главы змиевъ вашпхъ Супр 467, 2.— Евр 1, 12 Ен; Супр 467, 4; 557, 6-7.— Ср. истниьиъ, правьдпвъ, р'Ьсиотивьнъ, самъ, сь, тъ ИСТЬКАТИ, -тъчж, -тгъчеши сов. (3) ѵсраіѵеіѵ выткать, соткать иікаі, зеікаі: вк же хитонъ нешьвеиъ • і съ връуоу іетыинъ вьсь И 19, 23 Зогр Мар.— Супр 348, 9
исоу и ист НСТЪКНЖТИ, -нж, -нешн сов. (3) ё^аіреіѵ, ёхРаЛЛеіѵ выбить, выковырнуть ѵугагіі, ѵуіоирпоиі: дште же око твое десное съвла- жйкетъ та істъкнн е Мт 5, 29 Зогр (ізьми Мар).— Мк 9, 47 Зогр Мар.— Ср. нзатн истъл’Ьиьн'Ь Пс 15, Ю Син см. исть- ліник ИСТЪННТИ, -иек, -ниши сов. (1) Хелтѵѵеіѵ истончить, уменьшить, уничтожить гіепсіі, гтепкіі; гпісіі: нстъиж іа кко прахъ пркдъ ліцеллъ вктра Пс 17, 43 Син.— Ср. оулльиитн ИСТЬЦІАТИ, -авк, -акши несов. (3) хеѵоѵѵ опорожнять (сокровищницу) ѵургагсіпоѵаі (рокіадпісі): (не) овильик трквоувкштиимъ сжштаи истьштавкштоу Супр 370, 26-27 • уничтожать пісіі: ТстъштаТте • ТстъштаТте до осиоваиеТ его Пс 136, 7 Син < ИСТЬЩИТИ СА, -ціж са, -ціишн са сов. (1) ^тцлюѵаОаі потерпеть ущерб иігрёі ккоёи: чсо нстъштнвьше са плачете са Супр 388, 14.— Ср. отъціетити ИСТЬЛИТИ, -лвк, -лиши сов. (6) [нстъл- Саи (3)] ЗіасрОеіреіѵ, хатасрОеісеіѵ испор- тить, истребить гкагіі, гаЬиЬіі, гпісіі: егда д (оу)ховъиак пішта въиідетъ • въ оумъ плънъ зълокъі • паче погоувітъ • і нстьлітъ Клоц 86 10 (проКоуДАТЪ И ПОГОуВАТЪ Супр 421, 19-20).— Пс 56, 1 Син; 57, 1 Син; 58, 1 Син; 74, 1 Син; Супр 463, 5.— Ср. искази- ти, погоувптн, прокоудитн ИСТЬЛѢИИІб, -на с (15) [нстълк- Син (3), истьле- Супр (1)] срОора, ЗіасрОора; (кез истьл'Ьнии асрОарто^) тление, разруше- ние, гибель рогикепі, гкага, гакиЬа: ні дасі пркподовъиоумоу своемоу відкті істълкиьик (I вм. -иьк) Пс 15, 10 Син; мрьтвни вьстанжтъ • везъ нстьлкнни Супр 318, 4-5; [да... оклкчетъ са везъ истьлкиик (вм. въ кезъистьдкине) а(иъ)ѣ(е)лъ асрОараіаѵ Евх 996 5].-Пс 29, 10 Син; 54, 24 Син; 102, 4 Син; Клоц 16 26; Супр 235, 9; 244, 21-22; 461, 2; 461, 30; 463, 5; 470, 11; 471, 8-9; 522, 1.— Ср. пагоукд, тьлкннк, тьлга ИСТѢКАТИ, -авк, -акшн несов. (3) 1. лтіуа^еіѵ вытекать, течь ѵуіёкаі, ргатепіі: • перен.: жеиож въз’драсте зълок • и жеиоіж истккавктъ лоучьшаіа Супр 251, 7 2. не истккатн аеѵѵасое Ррѵеіѵ течь не переставая, не иссякать пергекіаѵаі іёсі, пеикіаіе іёсі: присиотекы • і ие нстккаььн . жива и • і свктелъ істочьиикъ Евх 63а 16.— Евх 85а 25-26.— Ср. тещи истклити Супр 115, 6 см. ицклити истклкиик Пс 37, 4 Син; 37, 8 Син см. КЦІАКИИК истішіа П.с 104, 41 Син см. истецін ИСТА5АТИ1, -авк, -акшн несов. (6) алаітеіѵ требовать назад, взыскивать, от- бирать ройасіоѵаі грёі, ѵугаайаі, ѵугасіоѵаі: въсккомоу же просАштоумоу оу теве дай • і отъ отемліжштадго твок не истаздн Л 6, 30 Мар Зогр.— Л 12, 20 Зогр Мар Ас; Евх 576 21.— Ср. възнскатн, въстлаатн, съ таза ти НСТА5АТИ2, -тажж, -ТАжешн сов. (12) 1. ёВета^еіѵ, аѵахріѵеіѵ спросить, рас- спросить, расследовать оіагаі ке, ѵуріаі ке, ѵукеігіі: і се азъ істазавъ і пркдъ вами • ие оврктъ инедииоіАже о ч(ловк)цк семь вины Л 23, 14 Зогр Мар 2. алаітеіѵ, ёи^ртеіѵ, лраооеіѵ потребовать, взыскать, отобрать ѵугаііаі грёі, ѵутосі: истажвк ов’ца отъ пастыръ Евх 826 9-10.— Л 19, 23 Зогр Мар Ас; И 21, 12 Зогр, Мар Ас Сав; Евх 876 5; Супр 377, 15-16.— Ср. възнскатн, въстлзати, нзнскати, испытати ИСТЖПИТИ, -плвк, -пиши сов. (1) алоррі)- уѵѵаОаі выйти ѵукіоиріі, ѵурі: ш кольллн сьревролювьство зьло • ткмь во оучеиикъ АПОСТОЛЬСКА НСТж(пи)вЪ рАДОу • ОуДАВЬКННЮ жже прил Супр 426, 14.— Ср. изитн ИСОуНІЬТИ, -иж, -нешн сое. (1) ёххеіѵ вытащить, обнажить (меч) ѵукипоиі, ѵуіакіі: нсоунн оржжне Пс 34, 3 Син.— Ср. истръгижти, НЗАТН и с оу - см. исоусовъ, исоусъ ИСОуСОВЪ прил. к исоусъ (>100) [нЕв-, Ссв- Зогр (22) Мар (24) Ас (21) Сав (9) Охр (1) Боян (1) Евх (1), иіев- Охр (1), іусов- Клоц (1)] тоѵ Тт)аоѵ Иисуса род., Иисусов Іегікйѵ: енмоиъ Петръ • припдде къ колкиома іс(оусо)вама Л 5, 8 Зогр Мар, ис(оусо)вома Ас ф н с оу х р и с т о с о в ъ [исхв- Зогр (2) Ас (3) Сав (1) Ен (1); ноухв- Ас (1)] тоѵ ’Ітщоѵ Хріотоѵ Иисуса Христа род. Дегіке Кгікіа род.: Тсоухрнстосово оувитик мыслатъ Супр 388, 30.— Зогр Мар Ас Сав Охр Боян Ен Евх Клоц Супр ИСОуСЬ, -а м имя (>1000) [не- Зогр Мар Ас Сав Охр Унд Боян Ен Киев Евх Клоц Супр Хил, іѴ- Клоц (1), иіс- Супр (1)] ’Ітіо'оѵе Иисус ДеЖ: егда рдзлжчаашете са отъ йего • рече Петръ къ іс(оусо)ви Л 9, 33 Зогр Мар; кгоже позидхомъ слова кго ради Тсоуса христосд Супр 132, 2 ф исоухРи- стосъ, исоухрьстосъ, исоухрьстъ [ис[(-, іех- Зогр (1) Ас (5) Сав (2) Служ (1) Евх (36) Клоц (1) Супр (43), нуу- Ас (1), іуХ- Клоц (1) Судр (6), іеоух- Супр (4) и?ух- Супр (1), и« Клоц (1); исоухрьстос-, -Хръстос- Супр (2), исоухрьст-, -хръст- Супр (7)] ’Ітщоѵс; Хріотбе Иисус Христос Зегік Кгізіик: влагодкть і истина іс(оу)х(рн- 273
исоу стосо)мь кыстъ И 1, 17 Зогр Ас (0 Мар); въ имл исоу хрьстоса Супр 45, 9; г(оспод)и Тсу хрьсте слава тев'Ь Супр 154, 29.— Зогр Мар Ас Сав Охр Унд Боян Ен Киев Служ Евх Клоц Супр Хил ИООуШИТИ, -шж, -шиши сов. (5) ?;Т](>агѵеіѵ иссушить ѵузизіі: нсоушн моихъ кезАкоиии источьиикъ • гакоже нсоушн подрагомъ крьвоточАштии р-ккы Супр 392, 16 и 17.— Евх 35а 7; 35а 15; Супр 345, 23.— Ср. исжчнти ИСХАЖДАТИ, -авв, -акши несов. чьто (1) лро^еѵеіѵ приобретать, добывать (для кого-либо) гізкаѵаі, боЬуѵаі (пёкоти): еже ко зъло страдати • ц-Ьсарьство ко намъ иекеснок исхаждак Супр 406, 10.— Ср. ИСХОДАТАИТИ ИСХВАТИТН, -уваціж, -хватиши сов. (1) ё'^арла^еіѵ выхватить ѵуѣгЬпоиі: изъхвати же ИЗЪ ОГИ'Ь ПАЛАШТА ЛККОСТрАИЬИААГО ЛОТА Супр 232, 17.— Ср. изати, истръгижти ИСХОДАТАИ, -га м (1) лрб'^еѵос; ходатай, заступник ^ебпаѵаіеі: се и ты сътворити противж СИЛ'Ь СВОКИ * мироу ИСХОДАТАИ КЪІВАА Супр 423, 15-16 (ходатаі Клоц 9а 37).— Ср. ИСХОДАТАИИИКЪ, ХОДЛТАИ ИСХОДАТАИНИКЪ, -а м (1) дрб^еѵое ходатай, заступник 2)ебпаѵаіе1: х(Ри~ стос)ъ • иже И ІСХОДАтаиникъ кетъ НАМЪ • вьскхъ довръ Супр 479, 27— Ср. исходатаи, ХОДАТАИ ИСХОДАТАГАТИ, -пиж, -акшн несов. (1) греч. нет ходатайствовать, добывать (для кого-л.) гізкаѵаі, г)есіпаѵаі, сіоЬуѵаі (пёко- ти); посл'кдь же плодъ миренъ ісходатаетъ Евх 886 16.— Ср. исхаждати ИСХОДИТИ, -хождж, ходишн несов. не кого, чесо; отъ кого, чесо (>100) ё^ёр/еойсп, ёхяореѵесг&аі, яореѵеаОаі, лроёр/есгйаі, ёхх<»<2еіѵ, ёхбтщеіѵ, ёхРаХ.А.ео'Оаі (!), срё- ресг&аі (!), аѵаРХ.ѵ^еіѵ (!) выходить, ис- ходить ѵусЬагеі: ісходаштаа із «устъ • отъ сръд’цА ісходатъ Мт 15, 18 Зогр Мар; Ько позд'Ь кыстъ • ІСХОЖДААШе въиъ • із грддА Мк 11, 19 Зогр Мар • лроРаіѵеіѵ, ёхбеіхѵѵоОаі (!) приближаться к концу Ыігіі зе ке копсі, зсЬуІоѵаі зе ке копсі: л'Ьтоу же изходАштоу Супр 289, 24; потом же рокоу коиьчАвъшоу са • пдче же в’кд'Ь гавькиик иа коиьць исходАште Супр 367, 10 11 • лроіёѵаі исключаться, быть исключитель- ный ѵупікаі: ндчьи(ъ)ше во рьвьиовдти на доврое... или въ въздрдстеиии числа съ (въ)здрьжьиикы ИЛИ ВЪ НН'Ьх'Ь ТАКОВЫ иуъ Д'кл'кхъ исходАште и въ рети испадаіжтъ Зогр-лл 2а 21.— Зогр Мар Ас Сав Боян Ен Син Евх Клоц Супр Рыл Зогр-лл.— Ср. ВЪСХОДИТИ, ИЗЛАЗИТИ 274 исъ ИСХОДИЦІв, -а с (8) 8іё|о8о<; выход, исход ѵусйосіізіё, ѵусЬобізко: ід'Ьте оуко на исходишта пжтии Мт 22, 9 Мар Ас (0 Зогр); Евх 1066 6-7 • источник, исток ггіеііо, ргашеп, ргоиб: вждетъ акы др-йво сажденок при исходиштиихъ (!) водъ Супр 352, 26 (Пс 1, 3) 9 исходнфл мн. аі ё^обоі восток ѵусйосі: иі отъ іеходішть ні отъ западъ Пс 74, 7 Син,— Пс 106, 33 Син; 106, 35 Син; 118, 136 Син.— Ср. въстокъ, въсходъ, исходъ, исхожденик ИСХОДЪ, -А м (15) ёВобос, біё^обое выход, исход ѵу)ііі: рождьство кго вьселсу словоу одел'Ь * а и отъ грокд и исходъ пріидетъ вьсего помысла Супр 501, 17 • выход, переход ѵусЬод, ргйсЬоб: господоу исходы съмрьтьнынмъ врдтомъ Супр 465, 24 (Пс 67, 21) • исходный пункт ѵусЬосіізко: къін ли ОКрАШТЖ исходъ словоу Супр 508, 17 • уход, конец обе Нод, копес: г(лАго)лааше же исходъ его • іже хот’каше съкоиьчати (сл) въ і(ероусА)л(и)м'Ь Л 9, 31 Зогр Мар; исходъ живота его Евх 586 4 • спец. Ис- ход, Вторая книга Моисея Ехосіиз, Бги- 11 а кпіііа Мсцёізоѵа: въ идвечерие • къі- вджтъ • чтенТ'Ь • г • а • іѵт(ъ) ис- хода Ен 30а 8-9.— Пс 18, 7 Син; 64, 9 Син; 73, 5 Син; 113, 1 Син; Евх 14а 5-6; Супр 204, 3; 251, 5; 465, 25-26,-Ср. въсходъ, исходиціе, исхожденик; исуодьиъ (кънигы исходьиыіа) ИСХОДЕНЪ, -ыи прил. (1): (къннгъі) исходьиыіа 'Ежовое Исход, Вторая книга Моисея Ехосіиз, Огийа кпіііа Мо)Й8Оѵа: ПОЧИТАІЖТЪ СА ВАМЪ • КЙИГЫ СЖДИИСКЫА • Ц’ЬсдрьСКЫА НСХОДЬНЫА Супр 127, 17,—Ср. исходъ исхождениіе, -ига с (8) ё'ёо8о5, біаРсгаіС, ёді(3а<ті$ выход, уход, исход ѵусЬагепі, одейоб: г(оспод)ь съхрднитъ въхождение твое • Т іехождение твое Пс 120, 8 Син.— Пс 28, 1 Син; 103, 3 Син; 104, 38 Син; Евх 156 17-18; 186 10-11; Клоц 136 21; Супр 450, 26.— Ср. исходъ ИСХЪІТИТИ, -хыціж, -хытиши сов. (2) ё^арла^еіѵ вырвать, выхватить ѵуігЬпоиі, ѵугѵаѣ: отъ рода огньиааго и мжк’ исхытитъ члов-Ька Супр 514, 4-—Евх 786 14.—Ср. ВЪСХЫТИТИ, истръгижти, ИСХВАТИТИ исц-клитн, нсц-Ьл-Ьти, исц-кліати, исц'Ьлкник см. иц-Ьлити, иц-Ьл-Ьти, ицілати, нц-Ьлиннк иешъдъ Супр 558, 23-24 см. изкти ИСЪХАТИ, исъшж, исъшеши сов. (5) '§тіраіѵесг&аі, ало'^рраіѵесг&аі засохнуть, иссохнуть изсЬпоиі, ѵузсЬпоиі: ізвръжетъ са въиъ • ’йкоже розгл • і исъшетъ И 15,
исъ 6 Зогр Мар Сав (2) (исъхиетъ Ас).— Пс 36, 2 Син.— Ср. исъхнжтн ИСЪХНЖТН, -иж, -иеши сов. (12) §т)ра(ѵе- адаі засохнуть, иссохнуть изсЬпоиі, ѵузсЬ- поиі: не смѣуж кореииѣ і исъхоша Мт 13, 6Зогр, нсъуж Мар; азъ Ѣко сѣно нсоуъ Пс 101, 12 Син; ржцѣ сълагакшн • простеръшоуоумоу исъх'ьшин ржцѣ Супр 456, 29.— Мт 21, 19Мар;И 15, 6 Ас; Пс 21, 16 Син; 89, 6 Син; 101, 5 Син; 128, 6 Син; Супр 345, 22; 476, 24.— Ср. ИСКАТИ, ИСАКНЖТИ, оуСЪунЖТИ исъшедъ Супр 321, 21-22 см. изити НСЫПАТИ1, -діж, -акши несов. (2) РаХЛеіѵ, еииеѵоѵѵ высыпать ѵузураѵаі: въиъ ігыпаетъ са (г. е. соль) Л 14, 35 Зогр (исыплжтъ ж Мар).— Супр 297, 20 ИСЫПАТИ2, -пліж, -плкши сов. (2) (ЗаХАеіѵ высыпать ѵузураі: да ссыпана кждетъ въиъ (т. е. соль) Мт 5, 13 Зогр (0 Мар).— Л 14, 35 Мар исѣдъ Л 5, 3 Ас см. сѣсти ИбѢЦІИ, исѣкж, нсѣчеши сов. (14) 1. латоцеіѵ; (исѣченъ Х.а§еѵтбе) высечь, вы- рубить ѵузекаі, ѵуіезаі: положи е въ иовѣемь скоемь грокѣ • іже ісѣче въ кджени Мт 27, 60 Зогр Мар Ас 2. хатаасра^еіѵ перебить, избить роЫі: врагы МОІА ты... исѣцѣте ІА прѣдъ множ Л 19, 27 Зогр Мар • аяотёцѵеіѵ, алохесраХ-і^еіѵ обезглавить 8Ііі: по кд’иомоу когождо ихъ нсѣкошд Супр 64, 29.— Мк 15, 46 Зогр Мар Ас; Л 23, 53 Зогр Мар; Супр 62, 10; 180, 25-26; 397, 6,—Ср. извити, изваіати, отъсѣкижти, отъсѣціи, оусѣкижти неѣчениіб, -ига с (1) осрауп убийство, избиение роЫіі: зѣло жаллштемъ о млддъіихъ млдѣхъ исѣчеиии Супр 397, 15.— Ср. злколк- ппк, колкиик ИСАКНЖТИ, -иж, -иеши сов. (11) §т)раіѵе- сгѲаі, ірѵхеаОаі иссякнуть, высохнуть, ис- сохнуть ѵузсЬпоиі: двье ісакиж істочьиикъ кръке еы» Мк 5, 29 Зогр Мар Ас Сав; запрѣті чръмьиумоу морю • Т исілче Пс 105, 9 Син • перен.'. за оумъиожение вездкониѣ • ісдкнетъ лювъі мъиогыхъ Мт 24, 12 Мар Ас (2), Сав 87а 6, исдчетъ (I) Сав 47а 5.— Супр 193, 13.— Ср. исъхнжти НСЖЧНТИ, -чж, -чиши сов. (3) §т)рагѵегѵ, пёааегѵ (!) высушить, испарить ѵузизіі, ѵурагіі: ты исжчі рѣкы иаводьиеиъііА Пс 73, 15 Син • хшѵеѵеіѵ произвести при помощи осушения ѵугоЬіі зизепіт: въ кои (г. е. ржцѣ) исжчи крьвьиыА сждъі Супр 512, 7.— Супр 267, 16-17.— Ср. исоушити ИСѴХНИ, -ига м имя (1) 'Нос/іое Исихий НезусЬіиь: а се имъ имеид • дометигаиъ • исухии Супр 69, 7 ити и ИТАЛИІА, -иіа ж страна (1) ’ІтаХ.(а Италия Иаііе: автонома • еп(н)скоупа • в(ъі)въша въ пронетѣ • нтална Ен 296 11 ИТИ, идж, идеши, прич. проги, шьдъ, шьлъ несов./сов. (>100) лореѵеоОаі, ла- ралореѵеаОаі, ёрхестваі, алёрхесгОаі, ё§ёр- ХесгОаі, аѵёрхеаОаі, лроёрхестОаі. хатёр- ХеаОаі, ѵлёрхеаОаі, лроаёрхеоОаі. біёрхе- аОаі, аліёѵаі, ауеіѵ, ѵлауегѵ, ала-уеіѵ, аѵауеіѵ, ёлаѵауеіѵ, беѵро, ларауіуѵеаОаі, лерілатегѵ, хатсфаіѵеіѵ, (Забі(;еіѵ, трёхеіѵ, аѵатрёхеіѵ, лроаа-уореѵеіѵ, ббеѵеіѵ, хак>с гѵ, среѵуеіѵ, лХ.еіѵ, (ЗаХ.Х.еаОаі (!), ёлеіуеаОаі (!), •уіуѵеоОаі (!); (ити прѣди, прѣдь, прѣдъ с тв. лролореѵеаОаі, лроёрхеаОаі, лроало- реѵеоОаі, лроауеіѵ, лроіёѵаі, лротрёхеіѵ; ити съ с тв. аѵцлореѵеаОаі, аѵѵёрхспОаі, аѵѵобеѵеіѵ; ити на дѣло О'хрХа&іѵ ті) уеамзуіц.) идти рі: ідѢта і възвѢстита крдтриі моей • да сджтъ въ гдлилеіж Мт 28, 10 Зогр Мар Ас Сав; Супр 446, 13-14; едины, же на деслте оученикъ сдоша въ гдлилеіж Мт 28, 16 Зогр Сав, сдж Мар Ас; прѣдъ йимь ідосте іѣковъ • і-оаиъ Мк 10, 35 Зогр, идете Мар Ас Сав; самъ и(соу)с(ъ) привлижи са • і идѣаше съ нима Л 24, 15 Зогр Мар; прѣдь іджштеі • прѣшталуж емоу Л 18, 39 Зогр Мар, прѣдъ иджціиі Ас; сѵгнь прѣдъ німь прѣді ідетъ Пс 96, 3 Син; идѣте иа дѣло Супр 37, 21; оиа слдвъидга мж- жд • ие идѣлстл (!) прѣжде въ гюллтж къ ц(ѣсл)роу • лште не рано вь зорд шъдъшл къ прѣподовьиоуоумоу ПОКЛАИгаСТА сд кмоу Супр 205, 19-20 и 21; шъдъшоу трии поприштъ • сьрѣте и ракъ вожии Артемонъ • иды из’ лова Супр 223, 3 и 4; помоливъ сд идѣдше ііжтьмь Супр 225, 3; исаига нѣк’то именемъ... иже кѣаше шълъ съ вльувы послоушати тъчьж кывакмыихъ Супр 271, 22; како можеши ити къ мнрьнѣи трепезѣ Супр 422, 8 (ходіті Клоц 86 34) • ехать )еі: видѣшл іа иджшта • і познашА іа мъноэи Мк 6, 33 Мар (Ѣджшта Зогр); сии льстивый и иеоукроштеиыи пьсъ • по водѣ иды Супр 60, 9 • уйти/уходить одері/одсйагеі: отъпоусти народы • да шедъше въ окръстьиліА вьси н села витаіжтъ Л 9, 12 Мар (ошьдъше Зогр) • выйти/вы- ходить ѵурі/ѵусЬагеі: шьдъ въиъ петръ • плакааше са горько Л 22, 62 Зогр (ишедъ Мар); лазоре иди въиъ И 11, 43 Сав; Супр 317, 18 и 20 и 22 (грлдн Зогр Мар Ас, излѣзи Супр 310, 13 и 27; 311, 4) • прийти/приходить ргірі/ргісЬахеі: се ц(ѣса)ръ твоі идетъ тевѣ кротъкъ Мт 21, 5 Сав (грлдетъ Мар Ас, 0 Зогр); оии же шъдъше къ і(соу)сови молѣуж і тъцгьно Л 7, 4 Сав (пришьдъше Зогр Мар Ас) • 275
итоу войти/входить ѵеііі/ѵсйахеі: онн же ишедъше идж въ свннніа Мт 8, 32 Мар Сав (вънидж Зогр Ас) ф въ слѣдъ кого ити, ити по с местн. ахоХоѵОеіѵ, ёлахоХоѵОеіѵ, стѵѵахо- ХоѵОеіѵ идти всдед кому-л., идти, следовать за кем-л. )іі ха пёкутп, пазіесіоѵаі пёкоко'. она же двие оставила мрѣжА * по немь ідосте Мт 4, 20 Зогр, идете Ас, ндоста Сав (0 Мар)-, се мъі оставнхомъ вьсѣ • і въ слѣдъ теве ьдохомъ Мк 10, 28 Зогр, идемъ Мар; нѣкотории отъ вьслѣдъ нджштаа врдтиА • погадуж сь нимъ Супр //9, 6; мнмо ити см. мнмонтн; нти п ж т ь м ь см. пжть.— Зогр Мар Ас Сав Охр Унд Боян Ен Син Евх Клоц Супр Рыл.— Ср. вънитн, грлсти, изнти, отити, прити, прѣити, ходити, гахАТи нтоурніл, ИІА ж край (5) [нтур- Зогр (1) Сав (1), тур- Ас (1), тоур- Боян (1)] 'Ітоираіа Итурея Ііигеа: филнпоу же врдтроу его четврътовлдстъствоуіжштоу итоурнеіж Л 3, 1 Мар Зогр Ас Сав Боян и оу лаиъ Ас 1426 15-16 см. иоулиганъ ИОуЛИТА, -ъі ж имя (1) ’ІоіАітта Иулита Іиіііа: с(ва)таго м(ж)ч(ени)кд курнкд • иоулитъи м(д)т(е)ре его Ас 1506 24 ИОуЛМІАНИ, -ниьь ж имя (19) [иулн- Супр (4)] ’ІоѵХіаѵі) Иулиана Іиііапа: С(Ва)таД же ИОуЛИИНИ ЛШЛОСрьдОВАВЪШН ВЬЗА водъі мало Супр 3, 22.— Охр Супр ИОуЛНІАНИНЪ прил. к иоулигаии (1) тт)с ’Іог)Х.іаѵт)С Иулианы род. Іиііапіп: великъ вогъ пдуль н Іоулиганииъ Супр 3, 13-14 ИОуЛИГАНЪ, -д м имя (6) [ноулдн- Ас (1), нюлн- Супр (1)] ’ІоѵХіаѵдс; Иулиан Іиііап: възвѢстиша ц(ѣсд)роу иоулиганоу Супр 217, 5.— Ас 1136 Р 24; 1426 15-16; Супр 69, 12; 214, 1; 554, 4 ИОѴСТИНИІАНЪ, -д м имя (1) ’Іогхгаѵіа- ѵдс Иустиниан Іизііпіап: къ доврочьстн- воуоумоу ндшемоу цѣсдроу иоустинигацѴ Супр 281, 14 ИЦІАЗАТИ, -аіж, -акши несов. (6) [иціѣзд- Син (1); ичдзд- Супр (1); нзчаза- Супр (1)] ёхХеілеіѵ, среѵуеіѵ исчезать тігеѣ: ѣкоже іфаздетъ дъімъ • тако иціезижтъ Пс 67, 3 Син.— Пс 36, 20 Син; 118, 81 Син; Супр 436, 7; 466, 17; 557, 5 ИЦІ63Н&ТИ, -нж, -нешн сов. (11) [из’чез- Супр (1)] ёхХеілеіѵ, асраѵі^еаОаі, асраѵтоѵ уіуѵеаОаі, срріоаеіѵ (!) исчезнуть хтігеі: дд постыдіатъ сіа іштезижтъ • оклеве- тдіжштеі д(оу)шж моіж Пс 70, 13 Син; врдтьніцн ддовьніи • відѣвъше его іштезж Клоц 13а 33, иштезошА Супр 450, 2-3.— Л 24, 31 Мар Ас; Пс 36, 20 Син; 63, 7 Син; 67, 3 Син; 103, 29 Син; Евх 62а 22; Супр 487, 3 276 ицѣ ИЩНОТИ, нціьтж, Нфьтеши сов. (9) [ич- Ас (2) Ен (1) Син (1)] аріОдеіѵ, ё^аріОреіѵ сосчитать, счесть зесізі, зросііаі: вамъ же і власн глдвъі • вси іштьтенн сжтъ Мт 10, 30 Зогр Мар, ичьтені Ас; ичісіа въсьь... кості мои. 77с 21, 18 Син; ичтоша Ен 316 14.— Л 12, 7 Зогр Мар Ас; Пс 89, 11 Син НЩИСТИТН, ифифж, нфистишн сов. (22) [ичист- Ас (6) Сав (1), нзчіст- Ас (1)] иаОа- рі^еіѵ очистить осізііі: можеши ма іштистити Мт 8, 2 Зогр Мар, нчістнті Ас (истрѣвити Сав); хоштж іштістн са Мк 1,41 Зогр Мар, ичістн Ас (очисти са Сав).— Зогр Мар Ас Сав.— Ср. истрѣвити, оцѣститн, очистити ИЩИТАТИ, діж, -дкшн несов. (1) аріОцеіѵ считать зсііаі, росііаі: изъчитдаи звѣздъ/ невесъскъіА Супр 179, 18 (Пс 146, 4) ИЩРЫІАТИ, ифрьпліж, ифрьплкши сов. (1) греч. нет исчерпать ѵусеграі: ичръпдиѣ вьсеи водѣ Супр 549, 20 ИЩАДНге, -ига с (9) уёѵѵтща потомство, порождение роіотзіѵо, рокоіепі: іштдднѣ ехиднов а Мт 12, 34 Зогр Мар Ас (плели Сав).— Мт 3, 7 Ас; Мт 23, 33 Мар; Л 3, 1 Зогр Мар Ас Сав.— Ср. плсма ИфА, НфЖ СМ. ИСКАТИ ицѣлитель, -лга м (4) Оералешт^ врач, целитель Іёкаг, ихсігаѵоѵаіеі: ицѣлители стрдждіжфиимъ Евх 266 14.— Евх 26а 17; 32а 15; 39а 18-19.— Ср. вдлии, врачь, цѣлитель ИЦѢЛИТИ, -ліж, -лнши сов. (>100) [нсцѣл- Зогр (1) Мар (28) Сав (4) Син (5) Супр (11), истѣл- Супр (1)] бералеѵеіѵ, аяаВералеѵеіѵ, іааОаі, і>угп лоіеіѵ, ё^еуеі- реіѵ (!), ^рраіѵеіѵ (!), ауіаСеіѵ (!) излечигь, исцелить ѵуіёсіі, ихсігаѵіі: вьса иеджжьныа іцѣлн Мт 8, 16 Зогр Ас Сав, исцѣли Мар; сътвори въ мнѣ жнлифе с(вл)тоумоу твоему д(оу)хоу * іцѣливъшюмоу в’сего ч(ловѣ)ы Евх 41а 15; хрнзмѣ пролигавъшнн са • и вьсь миръ исцѣльши Супр 457, 6; понеже тл и гаже симъ тъч’идга • въ еуаггелии леждштаи • ГЛЖВОКЖІЖ СТАРОСТИ» • и оудовь ицѣлилмпж > вьсѣгаид ВЪІША въ чловѢчьскъіа помъіслъі Супр 533, 19; оутвръжденомъ же кго оу домъ • и съврьшенѣ нцѣленомъ Супр 563, 9-10 □ ицѣлити са исцелиться ихсігаѵіі зе, ѵуіёсіі зе: врачи ицѣлі са самъ Л 4, 23 Ас, ісцѣли Мар (0 Зогр).— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Евх Клоц Супр.— Ср. укдло- вдтн И ЦѢЛЬБА, -ъі ж (2) Оералеіа излечение. исцеление ѵуіёсепі, ихсігаѵепі: ицѣльва оті врача приноситъ са Супр 308, 6,— Супр 308, 8.— Ср. валовдинк, нцѣлкиик, лѣчьвд, цѣльвд, цѣлъі, цѣлкиик
ицѣ ИЦѢЛѢВАТИ, -двк, -дкши несов. (1) ОералесіестОаі исцеляться, выздоравливать игсігаѵоѵаі; зе: привождадуж же н вѢсаштаа сдкънемоу • нТцѣлѣваахж Супр 18, 26.— Ср. цѣлѣти ИЦѢЛѢТИ, -лѣвъ, -лѣкшн сов. (57) [исцѣ- Мар (12) Сав (5) Супр (2)] ОералеѵеаОаі, іааОаі, ѵуіаіѵеіѵ, оср^еаОаі (!) выздороветь, исцелиться игсігаѵіі: зе, ѵуіёсіі; зе: рдзоумѣ тѣломь ѣко іцѣлѣетъ отъ раны Мк 5, 29 Зогр, ицѣлѣ Унд (цѣлѣатъ Мар; цѣетъ! Сав, цѣла естъ Ас); дште оуспе исцѣлѣктъ Супр 306, 15-16 и 314, 11-12 (съпасенъ вждетъ И 11, 12 Зогр Мар Ас Сав); отъ нцѣлѣвъшиихъ • отъ него азвж прннм’шоуоумѴ Супр 455, 19 20.— Зогр Мар Ас Сав Унд Евх Супр.— Ср. цѣлъ (цѣлъ выти) ИЦѢЛІАВАТИ, -авк, -акшн несов. (1) іеговаі исцелять, лечить игсігаѵоѵаі:, Іёсіі: села нз него исхождааше • и нцѣ[ѣ]лѣвааше кьса Л 6, 19 Ас 1236 16-17 (ицѣлѣдше Зогр, Ас 1506 16, цѣлѣаше Мар Сав).— Ср. крачевдтн, ицѣлвтн, цѣлнтн ИЦѢЛІАТИ, -авк, -акши несов. (30) [исцѣ- Мар (4) Сав (1) Син (1) Супр (3)] Оесэалеѵеіѵ, іааОаі исцелять, лечить игсігаѵоѵаі:, іёсіі: онъ же нд когожъдо нхъ ржкж възлагаьь нсцѣлѣаше ы> Л 4, 40 Мар (цѣлѣаше Зогр); двленж Болѣзнь іцѢлѢіа Евх 26а 7; стражджштеи отъ д(оу)хъ нечистъ • іецѣлѣахж са Л 6, 18 Мар Сав (цѣлѣах» СА Зогр Ас (2).— Зогр Мар Ас Сав Син Евх Супр.— Ср. врдчевдтн, ицѣлавати, цѣлити ИЦѢЛІбНИіе, -на с (32) [исцѣ- Мар (1) Клоц (2) Супр (1), истѣ- Син (2)] Оералеіа, іааіе, Тара, еѵроіеттіа (!), аХе^ісрарцахоѵ (!) излечение, исцеление, выздоровление іёсепі, ІёсЬа, игсігаѵепі: трѣвоувкштліА нцѣленнѣ цѣлѣаше Л 9, 11 Мар Зогр; пожни же по нцѣлеииТ воле лѣтъ Супр 564, 27.— Зогр Мар Син Евх Клоц Супр.— Ср. валованик, нцѣльва, цѣлѣиик ичазатн Супр 557, 5 см. нцідздтн ичисти см. иціисти нчнетитн см. иціистити нчръпати Супр 549, 20 см. нцірь- ПаТИ ншедъ, ишелъ, ишъдъ, ншьдъ, ИІИЬЛЪ см. изитн НШЬСТВИІб, -иа с (1) греч. нет уход осісНосі: по ншъствнн кго • отъ великдАго града ан’тиохніекадго Супр 562, 8.— Ср. исходъ, ошьстнк ИЮДА, -ъі м имя (>100) ’Іоёбас;, ’Іоѵба Иуда іисіа; Лсіаз: енлеонъ кананѢі • і-юда іекарнотьекы • іже і прѣдастъ Мт 10, 4 Зогр иіак и Мар.— Зогр Мар Ас Сав Син Евх Клоц Супр ИЮД6И, ИЮДѢи, -а м член народа (>200) [нюде- Зогр Мар Ас Сав Боян Ен Клоц Супр, июдѣ- Зогр Мар Евх Клоц] ’ІоѵбаГос иудей, еврей 2і<і: пролльче са слово се • въ іюдеіхъ до сего дие Мт 28, 15 Зогр Мар Ас Сав.— Зогр Мар Ас Сав Боян Ен Евх Клоц Супр.— Ср. жи- довинъ ИЮДбИСКЪ, ИЮДѢИСКЪ, -ъін прил. к июдеа и июдеи (>100) [нюде- Зогр Мар Ас Сав Боян Супр, нкдѣ- Зогр Мар Охр Син Евх Клоц] 1. ’іоѵбаіое, трс; ’Іоѵбаіас; иудейский, иудейской земли іисізку: и(соу)соу рождьшю са въ вк0.леоми июдеистѣмь Мт 2, 1 Ас Сав (0 Зогр Мар) 2. тахѵ ’Іоѵбаісоѵ, ’Іоѵба’іхо^ иудейский, еврейский, иудеев род. гіеіоѵзку, Хісій род.: ты ли есн ц(ѣса)рь іюдѣіекъ Мт 27, 11 Зогр Мар Ас Сав.— Зогр Мар Ас Сав Охр Боян Син Евх Клоц Супр.— Ср. жидовьскъ ИЮД6ІА, И ІОДѢ ІА, -іа ж страна (54) [нюде- Зогр Мар Ас Боян Ен Супр, нюдѣ- Зогр Мар Сав Боян Син Евх Клоц] ’Іоѵбаіа Иудея Іисіеа, Іисізко: слышавъ ѣко н(соу)с(ъ) • прнде отъ іюдеіА въ гдлнлеіж • іде къ немоу И 4, 48 Зогр Мар Ас.— Зогр Мар Ас Сав Боян Ен Син Евх Клоц Супр ИЮДИНЪ прил. к нюда (8) тоѵ ’Іоѵба Иуды род. Іисійѵ; Лсіазйѵ: и> веле нюднно везаконнк Супр 419, 26.— Л 3, 26 Зогр Мар; Клоц 116 35; Супр 411, 28; 419, 26; 421, 4; 523, 19.— Ср. июдовъ ИЮДОВЪ прил. к нюда (16) тоѵ ’Іоѵба Иуды род. Іисійѵ; Лсіазйѵ: н ты вьо-леелсе зелсле нюдова • нічілсъ же меныш есі вь вл(а)д(ы)кахъ нюдовахъ Мт 2, 6 Ас Сав (0 Зогр Мар).— Зогр Мар Ас Сав Син Клоц Супр.— Ср. нюдннъ нюлианъ Супр 554, 4 см. иоулнаиъ И ЮЛЬ, -а м (11) [ню(л) Ас (10)] ’ІоѵХлос июль сегѵепес: л»Ѣ(са)ца нюлѣ • а • Ас 150а 25.—Ас 150а 27; 1506 1, 1506 3; 1506 22; 1506 24; 1506 26; 1506 28; 1506 29; 151а 2; 151а 6 НЮНЬ, -и м (14) [ию(н) Ас (10)] ’Іоѵѵюс июнь сегѵеп: иціи въ йг нюнѣ Ас 121а 18.— Ас 1326 5; 141а 22; 146а 5; 1466 11; 1466 15; 1466 21; 1476 3; 1476 5; 1476 6; 1496 21; 1496 23; 1496 24; Сав 1516 4 ИІА, ніа ж имя (1) "Іа Ия Іа: (стр(а)ст)ъ с(ва)таго м(ж)ч(ени)ка • ршмаиа • и Та Ен 366 2 ИІАКОВЛЬ прил. к иаковъ (51) [ндко- Ас (2)] тоѵ ’ІахсоР Иакова род. ІакиЬйѵ; вьсе сѢлліа нѣковле прославіте Пс 21, 24 277
ИІЛК Син.— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Евх Клоц Супр.— Ср. иіакововъ ШАКОВОВЪ прил. к Исаковъ (2) тоѵ ’ІахюР Иакова род. ЗакиЬйѵ: с(ы)нъ съі... медовъ • іѣкововъ Л 3, 34 Зогр Мар.— Ср. иіаковль ИСАКОВЪ, -а м имя (>100) [маков- Ас (11) Супр (11), нков- Зогр (1)] ’ІахйР, ’1аха)(3о<; Иаков ДакиЬ: помстъ и(соу)с(ъ) • петра • сѣкова • юана Мк 9, 2 Зогр Мар.— Зогр Мар Ас Сав Унд Син Евх Клоц Супр ИІбЗЛВбДЬ, -и ж имя (2) 7е^а[ЗеЛ Иезавель ІезаЬеІ: вѣгаи сласти акы илиіа иезавели Супр 351, 13.— Супр 403, 11 ИК536КИИ, -иіа м имя (1) 'Іе^ехпіА. Иезекииль ЕхесЫеІ: пѣснь іереміы. • сзекию (!) Пс 64, 1 Син игезекиилгевъ прил. к нкзекин (1) тоѵ Че^ехсрХ Иезекииля род. Егесйіеійѵ: незекілева Ен 18а 8 НІбЛІбНИННЪ прил. к мужскому имени Иемини (1) тоѵ ’Іецеѵі Иемини род. Іетіпі род.: о словесехъ соусиінѣхъ • с(ы)на иеменіина Не 7, / Син НЮРА нескл. (из греч.) название ворот (1) греч. нет Иера (т. е. святые) Ніега (і). зѵаіа): тѣло же влѣк’ше вьнѣ вратъ слышаштиихъ са • иера Супр 537, 24 НЮРАМЪ, -а м имя (1) 'Іёра§ Иеракс Ніегах: повѣдааше же с(ва)тын вожии • иера^ Супр 169, 1 ИІ6Р6И, И№РѢИ, -іа и -а (43) [нере- Зогр (8) Мар (5) Ас (1) Сав (1) Ен (3) Син (1) Супр (1), икре- Супр (1), иерѣ- Зогр (2) Мар (2) Син (4) Евх (10) Клоц (2), нрѣ- Евх (2)] Іереѵс; иерей, священник кпёг: шьдъше пока- жите са сербомъ Л 17, 14 Зогр, нерѣомъ Мар\ моси і аромъ въ іерѣіуъ его Пс 98, 6 Син, меренгъ Ен 8а 6.— Зогр Мар Ас Сав Син Евх Клоц Супр.— Ср. жьрьць, молнтвьникъ, попъ, СВА- тнтель, свАціеннкъ, чиститель Ніереискъ, ИГОРѢИСКЪ, -ыи прил. (4) [иерен- Мар (1) Ас (1), иерѣи- Евх (1), ерѣи- Зогр (1) тр<; іератес'ае, тре іероіаѵѵтр; иерей- ский, священнический, священников род. клейку, кпёхі род.: по обычаю нереискоумоу • ключі са емоу покадите Л 1, 9 Ас Мар, ерѣсскоу- моу Зогр.— Евх 9а 4.— Ср свАТительскъ ИЮРбИСТВО, -а с (2) іеронтѵѵр иерейство (сан) кпёйіѵі: кже вьсѣ\ъ выше великынхъ вогъ икреиство дастъ са тевѣ Супр 48, 17.— Супр 50, 10.— Ср. чистнтельство НІ6Р6Л1НІЛ, -НІА и НіеРбЛЛИИ, -ніа м имя (16) [ерем- Сав (1)] ’Іерещ'ас;, 'Іереціа? Иере мия Чегетіаз: тогда съвъис(тъ) са реченое • иеремиемь пр(о)р(о)к(о)мъ Мт 2, 17 Ас Сав (0 Зогр Мар) ', пѣснъ іеремпл Пс 64, 1 Син.— Зогр Мар Ас Сав Боян Син Супр игер ШбРИХА, -ы ж и ШбРИХОНЪ, -а м город (17) [икрих- Зогр (1), ерих- Зогр (3) Мар (4) Ас(3) Сав(2), иермхон- Мар (2) Ас (1), ериуон- Зогр (1) Ас (1)] ’1ері%<» Иерихон Чегісйо: с придж въ ерих* * с исходаштю емоу въ (вм. не) ерихона... вартимеи • слѣпъ сѣдѣаше при пяти Мк 10, 46 Зогр Мар.— Зогр Мар Ас Сав ИЮРОНША, -иіа ж имя (1) 'Іереіа (?) Иеро- ния (?), Иерия (?) Ніегопіе (?), Ніегіе (?): прѣ(по)д(овъ)ныхъ постьницахъ х(Ристосо)- вауъ * евъпрак’енн * февроннн • оломьпии • героини • с прочннмъ Евх 93а 4 игероуеллимль прил. к нкроусалимъ (1) тр$ ЧеросстаАгщ иерусалимский (егихаіёт- зку: проповѣдай дьштн нероусалнмли Супр 337, 4-5.— Ср. нкроусалимовъ, икроуса- мьскъ ИІбРОуСАЛИМЛІАНИНЪ, ИІбРОуСАЛИ- МѢНИНЪ, -а м (7) [иероусалимлѣн- Мар (1), иерс(л)мѣн- Ас (2) Сав (1), илмѣн- Зогр (1), іилмлѣн- Зогр (1), ерлмн- Мар (1)] ’ІеростоЛѵ- цітр5 житель Иерусалима оЬуѵаіеІ Іегига- Іёта: всѣ модѣсскаѣ страна • с и(ероуса)л(и)- мѣне Мк 1, 5 Зогр Мар Ас Сав.— И 7, 25 Зогр Мар Ас игероусАлимовъ прил. к нкроусалимъ (1) тр5 ’ІероѵааХрц иерусалимский [еги/аіет- зку: да оузьритъ влагаа иер(оуса)л(и)мока Евх 8а 20.— Ср. икроусалимль, икроусалимьскъ игероуСАЛИМЪ, -а м город (>200) [ероу- салим- Мар (2), кроусалнм- Супр(1), ироусалнм- Мар (1), иероуелм-, иероус(л)м- Мар (1) Ас (1) Сав (2), иерелм-, иерс(л)м- Мар (2) Ас (5) Сав (8) Ен (4) Евх (2), иерлм-, иер(л)м- Мар (2) Ас(22) Сав (2), иеХм-, ие(л)м- Зогр(1)Евх(1) Клоц (1), иелим- Син (1), ней- Мар (1), илм-, ілм-, елм- Зогр (37) Мар (7) Хил (1), илем- Син (1), им- Зогр (1) Мар (30) Клоц (1), нрелм- Мар (1), нрм- Мар (1), енлм- Зогр (2) Син (8), сим- Син (1), ерелм-, ерс(л)м- Мар(І) Ас (1) Сав (5), ерлм-, ер(л)м- Зогр (3) Мар(\) Ас (7) Сав (4), ерсм- Мар (2), ерм- Зогр (3), елм- Зогр (4); ей- Мар (1), еенм- Син (1); после предлогов лм- Мар (3), м- Мар (1); местн. въ иероусалнмѣхъ Зогр (7) Мар (5) Ас(1)] ’ІероѵааХ/рц, 'ІероаоХдща Иерусалим Іегихаіёт: посъла і къ сродоу • сжштю томоу въ с(ероуса)л(н)мѣхъ въ дьнн ты Л 23, 7 Зогр, въ ироусалнмѣ Мар.— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Евх Клоц Супр Хил.— Ср. градъ (сватыи градъ) ИІбРОуСАЛИМЬСКЪ, -ыи прил. к икроуса- лимъ (8) [ерелм- Ен (1), елмс- Зогр (2), сМс- Мар (1), іилмеск- Син (1)] ѵр<; ’Іерооаакііц иерусалимский [егихаіёгпзку: вы же САдете въ градѣ е(роуса)л(и)м(ь)сцѣ Л 24, 49 Зогр Мар Ас.— Л 23, 28 Зогр Мар; Ен 296 17-18; 278
игес Пс 136, 7 Син; Супр 534, 28.— Ср. икроуса- лимль, икроусдлимовъ ИіеСбИ, -ел м имя (4) ’Іеаааі Иессей Іеззе: овюдъ же роді • иесеа Мт 1, 5 Ас Сав (0 Зогр Мар).—Мт 1, 6 Ас Сав НЙСбОВЪ прил. к иксен (3) тоѵ ’Іеаааі Иессея род. Іеззейѵ: пѣсні да(въідо)въі мно- жаішіаіа с(ы)ид несеовд Пс 72, 1 Син.— Л 3, 32 Зогр Мар ИѴСТИНА, -ъі ж имя (1) ’Іоѵатіѵт) Устинья Іизііпа: нустинън дѣвън Ас 122а 6-7 I, I Т цифра глаг. и кир. (>100) і', 8ёиа 10.— Ас Сав Унд Син Ен Супр Хил.— Ср. С, де- САТЬ, деслтъ І цифра глаг. (>100) і', 8ёха 10.— Зогр Мар Ас Охр Евх.— Ср. Т, деслть, деслтъ ь Ь цифра глаг. (90) X', тріахоѵта 30: гревъ- ше же ѣко дъва деслти і плть стадіи • ли І-тн оузьрѣшл і(соу)сд И 6, 19 Зогр Мар Ас,—Зогр Мар Ас Евх Клоц.— Ср. л Іазофилдкил Л 21, 1 Зогр см. глзо- фиЛАККІА ѣедсимднн Мт 26, 36 Марсм. гетъсн- МАИИ ѣедьсимдин Мт 26, 36 Ас см. гетъсн- маии ѣеекна Мт 10, 28 Мар см. геонл МлъѢота Мк 15, 22 Зогр см.. голъгота Хельѣотд Мт 27, 33 Зогр см. голъгота ѣемоиовъ Мт 27, 27 Зогр см. игемоновъ ѣемоиъ Мт 27, 11 Зогр см. игемонъ декадъ Ас 127а 28 см. генлдъ Ьеиисаретьскъ Зогр Мар Ас см. генн- саретьскъ ѣе и’Симами Мт 26, 36 Зогр; Мк 14, 32 Зогр см. гетъсимлни к е о и а Зогр Мар Ас см. геонл ѣеоиьнд Мт 23, 15 Мар см. геонл ѣеоиъскъ Мт 23, 33 Мар см. геоньскъ ѣеорѣии Ас 1276 9; 1456 27 см. георгии Керѣеснискъ Мт 8, 28 Мар см. геръге- сииьскъ ѣерѣесиньскъ Мт 8, 28 Зогр Ас; Л 8, 37 Зогр см. геръгесиньскъ ѣетъсимАни Мк 14, 32 Мар см. гетъсн- маии колъѣотА И 19, 17 Зогр см. голъгота КАЗ К К К цифра глаг. и кир. (>100) 1. глаг. ц', теааарахоѵта 40 2. кир. к', еіхас 20.— Зогр Мар Ас Сав Унд Боян Син Евх Клоц Супр.— Ср. лі, й, деслть (дъва деслти, че- тыри деслти) к а а н и г Зогр 130а 7 см. окаіаник КАГРЪЛИЧИЦІЬ, -а м (3) трѵусоѵ птенец горлицы Ьгсіііссі тіасіё: дати жрътвж... дъвд КАГрЬЛИЧИШТА * ДЪВА ПЬТѣнЬЦА ГОЛЖВИНА Л 2,> 24 Зогр Мар Ас(грьлнчнцід Сав).— Ср. грълн- ЧНЦІЬ КАДИЛО, -а с (3) Оѵціаца ладан, фимиам касіісііо: възнесж тевѣ съ кдділомъ овьны Пс 65, 15 Син.— Евх 156 10; 42а 8.— Ср. Ли- ванъ тьмигаиъ КАДИЛЬНИЦА, -а ж (1) Оѵціатіірюѵ ка- дильница касіісіеіпісе: златж нмацін кандил- ницж Евр 9, 4 Ен КАДИЛЫГЬ, -ъіи прил. (4) тоѵ Оѵціацатос, тт)б еѵо>8іае (!) кадильный касіісііоѵу: ави же са емоу А(н)к(е)лъ г(осподь)иь • стоіа о деснжіж ол’тдрѣ кадильнааго Л 1, 11 Зогр Мар Ас.— Евх 95а 19-20 КАДНСКЪ прил. к названию города Кадес Ка8т)<; род. принадлежа вший городу Кадес тёзіа Касіез род.: сътрілсетъ г(оспод)ь поустънж кддискж Пс 28, 8 Син КАДИТИ, каждж, кддиши несов. (2) Оѵціаѵ кадить окигоѵаі касіісііет: кадитъ окръсть • і творит(ъ) • и ерѣ и мол(и)твж сиіж Евх 206 8.—Евх 196 12 КАДЪЛЛОбЪ прил. к мужскому имени Кадм (1) тоѵ Ка8цоѵ Кадмов Касітйѵ. тд- кожде же и дионусь • идрочитыи вашь богъ • нѢ ЛИ V ТЪ ОТЪ ВЛЖДА родилъ СА • ВЪІВЪ отъ семелиА кад’мовъі Супр 8, 9-10 КАЖД6НИІ6, -ига с (1): тьмииньнок кджденик Оѵціаца кажденис окигоѵапі касікііет: дште не прииметъ тьмыдиьиааго кджденига ни жрътвъ • то ие можеши ввинти въ цръкъве Супр 227, 26 КАЖбНИКЪ, -а м (9) еѵѵоѵ/ос; кастрат, евнух еиписй, кіеёіёпес: сжтъ во кдженнци нже и-чрѣвд м(дте)р(ь)нѣ родншл са тако Мт 19, 12 Мар Ас Сав (0 Зогр). - Мт 19, 12 Мар (2) Ас (2) Сав (2).— Ср. скопьць КАЗАНИК1, -ига с (3) ѵоѵОеаіа, лараіѵеаіб наставление, поучение роисоѵапі, пароті- папі: ’іна приложивъ отъ с(ва)тааго д(оу)хд ДАНЪІА кмоу БЛАГОдѢтИ СЛОВеСА КАЗАИИЮ СуПр 25, 26.— Клоц 56 21, Супр 415, 1.— Ср. наказаник, показаник, пооучеиик, оувѣцідннк, оученик КАЗАТЕЛЬ, -лга м (1) (роітауоіуёк пастав- ник ѵусйоѵаіеі: погревъше кго • акы свокго 279
КАЗ казатели и «учители • имъ вывъша Супр 52, 3.— Ср. ИАСТАВЬИИКЪ КАЗАТИ, кажж, кажеши несов. (25) 1. беіх ѵѵѵаі, ёѵбеіхѵѵаОаі, ёлібеіхѵѵаОаі, ѵло- беіхѵѵѵаі, у(>асреіѵ (!); (прѣжде казати про біатѵлоѵѵ) указывать икагоѵаі, огпасоѵаі, пагпасоѵаі: само во се минмок оукорьно сы • то кажетъ кладыкы чловѣколювьк Супр 409, 20; дѣлесы и словесы кажА ико ие гоиезиетъ прѣдадыи Супр 412, 20; и иио Большей • кже грдджштд имъ прѣжде кдзААше Супр 417, 23 2. лсхраіѵеіѵ, ѵоѵОетеіѵ, лаібеѵеіѵ поучать, наставлять, побуждать роисоѵаС, ѵусЬоѵа- ѵаі, роЬігеі: кгдд иикогоже вѣ кажжшта • тъгда... прѣмѣии са Супр 415, 4 (ие вѣ иікъ- тоже оучл его Клоц 56 26); иа миозѣ кажа • МОЛА ПрИПАДАА • КЛАЙНА СА * ОувѢшТаТИ КГО Ие вьзможе Супр 527, 14.— Ен Супр Зогр-лл.— Ср. П0КА30ВАТИ, пооучдтн, ОуЧНТИ КАЗИТИ, кажж, казиши несов. (3) 1. аѵа- трёлеіѵ (!) портить кахіі: иичтоже во сице казитъ жизни чловѢчьскыа • ико еже скоро вѣровати глаголемыимъ Супр 305, 25 2. еѵ- ѵоі’/іХеіѵ кастрировать ѵукІезі’оѵаС: сжтъ вджеиици иже са казиша отъ чл(овѣ)къ • и сжтъ кджеиици « иже са сами казиша Мт 19, 12 Сав (ььже исказиша чл(овѣ)ци... исказиша са сами Мар Ас).— Ср. развраціАТи, скопити, цѣстити СА КАЗНЬ, -и ж (7) 1. хіѵбѵѵос (I); (казнь сътворити тіцом}еіѵ) наказание Сгезі: съмрьтъижіж казнь прииметъ Супр 199, 27; ие прнде во въ прьвок пришьствик • ликчити и казнь сьтворити иевѣрьныимъ Супр 481, 11 2. ббуца, Оёаліаца приказ, указ пагіхепі, ргікаг: посъла же по вьса грддъі и по вьсен земн казнь Супр 220, 14-15.— Евх 91а 11; Супр 101, 22; 101, 29; 199, 17.—Ср. заповѣдь, мьсть, повелѣиик КАЗНЬЦЬ, -а м (1) греч. нет военачальник (ѵо)епзку) ѵеіііеі: прнде съ множьствомъ вок- водъ и казиьцъ и жоупанъ Супр 561, 24 КАИНАНОВЪ прил. к мужскому имени Каинан (4) [каиновъ Мар (1)] тоѵ Каіѵаѵ Каинана род. Каіпапйѵ: с(ъі)нъ съі... каі- иановъ Л 3, 36 Зогр Мар.— Л 3, 37 Зогр Мар КАИНЪ, -а м имя (6) Каіѵ Каин Каіп: от*- цоу же решти... каниоу кде авель вратъ ти Супр 306, 4; ты капни (вм. каина) вратооувиисткд (! вм. вратолювьствд) вѢлыа ризъі съвлѣче Супр 389, 8-9.— Супр 304, 25; 400, 8; 400, 10; 485, 9 кдиюид Супр 547, 15 см. манима КАНІАФА, -ъі м имя (40) [каиаф- Зогр (5) Ас (11) Евх (1) Клоц (1), каиф- Зогр (1)] Каіжрас Каиафа Каіі'аз: ведошА и къ каіѣфѣ 280 КАК • ар’хнереови Мт 26, 57 Зогр Мар Ас Сав (2).— Зогр Мар Ас Сав Боян Евх Клоц КАИІАФИНЪ прил. к каиифа (3) [каиаф- Евх (2)] тоѵ Каіасра Каиафы род. КаіСазйѵ: воіии ведошА і(соу)са * иа дворъ кдіифинъ еже естъ преторъ Мк 15, 16 Сав (каиафѣ Ас, нет Зогр Мар).— Евх 48а 5; 48а 24 КАКО нареч. и союз (>400) I. нареч. во- прос. лй>5, бл<х>5, лбОеѵ. лоѵ. лойр троло), ті, Л0І05, лр<>5 то (!), <і>5(!), оіос (0 как Іак: каю можете довро творити зьли сжште Мт 12, 34 Зогр Мар Ас Сав; фарисѣі же ішьдъше • съвѣтъ створишА иа нь • како и погоувдтъ Мт 12, 14 Зогр Мар; понеже оуво не вѣ како вь цѣсарьствьк иевес’иое вьиитн развоииикоу Супр 483, 14 • сколь )ак (ѵеіісе) (гл. обр. в восклицательных предложениях): ш како сверѣпьство владыкъ • вьзликти оумъ оучеиил Супр 471, 24; внждь како лювлѣдше і И 11, 36 Зогр Мар Ас Сав □ како и е оѵлсо разве не, неужели не )ак Со ге, сог: г(лаго)лааше имъ како ие разоумѣсте Мк 8, 21 Мар (ие оу лн Зогр); како не можете • едииого часа со мнок повьдѣти Евх 47а 11 (тако ли ие Мт 26, 40 Зогр Мар Ас Сав) II. союз 1. бті, яйр как, что )ак, ге: възьрнте иа птица и(е)к(есь)- скыіа • како ие сѣвктъ Мт 6, 26 Зогр (ѣко Мар Ас Сав); да оуже врѣліА оуво противж онѣмъ пльчити са • глаголжштиимъ * како немошти дѣльма х(ристо)с(ъ) моливъ са къстави лазара Супр 306, 92.е да како, да ие како ц/ппо- те, црла>5, црлоѵ чтобы не аЬу пе: отълсусти- ти іуъ ие хоштж ие ѣдъшь • да ие како осла- вѣвктъ иа пжти Мт 15, 32 Зогр Мар Ас(заие Сав); повели оуво оутвръднти гровъ • до третиѣго дьне • еда како пришьдъше оучеиици нрштиж оукрдджтъ і Мт 27, 64 Зогр МарАс; Супр 439, 21;440, 3; оиъ же р(е)че • нн • еда како въстръгавкште плѣвелы • въстръгнете сь ними и пшеиицж Мт 13, 29 Ас (еда Зогр Мар).— Зогр Мар Ас Сав Унд Боян Зогр- пал Ен Син Евх Клоц Супр Рыл.— Ср. ка- коже, ико КАКОВЪ, -ыи мест.-прил. (12) лоталбс, ОІО5 какой )аку: внждь • каково каменье • і каково зъдаиие Мк 13, 1 Зогр Мар; кліоди чадо • каковаа овѣтоваииѣ даеши в(ог)оу Евх 876 1.— Л 1, 29 Зогр Мар Ас; Л 7, 39 Зогр Мар Ас; Евх 89а 5.— Ср. какъ КАКЪ мест. (21) 1. вопрос. 0105, олоіос лотало5, ТІ5, лй>5 (!) какой )аку: ты единъ вѣси г(оспод)і » какы моіа сжтъ вѣдъі Евх 726 18; какоа оуво славы съподоватъ са гірѣвы- вавкштии въ заповѣдехъ кго Супр 123, 10; како (вм. какъ) же кетъ овразъ прѣложенпа Супр 84, 25-26 2. неопр. греч. нет какой- нибудь пеіаку: аште иаречет’ са съворъ кап
КАЛ то м’ноэн съвержт’ сл Рыл 26$ 34 □ какъ ливо 0105 какой-либо, любой ]акуко1іѵ: въ неже мѣсто дште въпддетъ какъ любо скотъ • то к томоу живо не излѣзетъ Супр 193, 16. — Зогр Мар Ас Евх Клоц Супр.— Ср. каковъ КАЛАНЪДЫ, ъ ж мн. (1) греч. нет кален- ды каіепсіу (первый день месяца у римлян): прѣжде четырь калдн’дъ мдр’тд Супр 81, 20.— Ср. КОЛАДА КАЛННИКЪ, -д м имя (2) КаХХіѵіхое Кал- линик Саіііпісиз: с(ва)тдго о (ть) цд идш (е) го кдлииикд Ас 152а 19 20.— Ас 1296 20 КАЛНОПИІА, -ніа ж город (1) греч. нет Каллиопия Саіііоре: дрьнѣн въ калнопнТ стдрѣншннъствоуА Супр 564, 21 КАЛИСТРАТЪ, -д м имя (1) Калліотратое Каллистрат Саііізігаіиз: пдматъ с(вА)тыуъ мжченнкъ кдлнстрдтд и дроужнны его Ен 376 12 КАЛИСТЪ, -а м имя (2) КаХЛютос; Ка- лист Саііізіиз: мжчеиик... <о,ешфилд • калнстд • васосл и дроужнны ну’ Супр 54, 7.— Супр 64, 9 КАЛЪ, -д м (3) лт)Хбе грязь Ыаіо, ЬаЬпо, каі: кндѣуъ... мрътвок же тѣлесънок вндѣннк • дкы тнндвъ калъ смрьдАшть Супр 167, 22.— Евх 70а 12-13; Супр 344, 22.— Ср. Брьннк КАЛІАТИ СА, кдлідіж са, каліакшн са несов. (1) греч. нет пачкаться зріпіі зе: подобенъ есть... свиньи ѣже измывъши са * пдкы въ кдлѣ кдлѣетъ са Евх 70а 13 КАЛЛ6ННІ6, -ни с собир. (90) 1. оі ХіОос; (кдменнк остро ХсОботрсотоѵ; кдменнк метати, ыменнкмь бнтн, побити, побнвдтн ліОа^еіѵ, хатакіОа^еіѵ, ХіОо0оХеіѵ) камни, каменья катепі: рьцн каменью семоу дд кжджтъ улѣви Л 4, 3 Зогр Мар-, о доврѣ дѣлѣ ие мештемъ кдмениѣ нд та И 10, 33 Зогр Мар Ас; ового же оувнпіА • ового же кдменнемь побнша Мт 21, 35 Мар Ас Сав Боян (0 .Зо/р); овогда кдмеинкмъ Бнауж г(оспод)д Супр 480, 29; покелѣ прострѣтн и по остроу кдменнк • и вити Супр 113, 6 □ кдменнк дрдгок, мъ ио - гоцѣньнок лсОос тірсоі драгоценные кам- ни (ІгаЬокату: вѣньць отъ кдменніа дрдгддго Супр 368, 16; оукрдшенъі кдмеинкмъ много- цѣнънынмъ Супр 6, 29-30 2. аі лётраі, та летрюбг) скалы зкаіу: отъ срѣдъі кдмьньѣ (I) дддььтъ гласъ Пс 103, 12 Син; кдменьк нд укроууы рдспдде са Супр 475, 16-17; дроугдѣ же (т. е. сѣдндѣ) пддоша нд кдменніхъ * ѣко не імѢша зелллА многы Мт 13, 5 Зогр Мар.— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Евх Супр.— Ср. кдмы, кдмыкъ КАМбНЬНЪ, -ъін прил: (2) 1. тйѵ ХіОюѵ каменный, камня, камней род. катепе, ка тепй род.: тъштитъ во са и кдменьнжіж ви- КАН К дѣти довротж Супр 344, 8-9 2. летрсобт)5 ка- менистый катепііу: с сн такожде сжтъ • іже нд кдменънъіхъ сѣемн Мк 4, 16 Мар (на кд- меннхъ Зогр).— Ср. камѣнъ КЛАЛО нареч. (34) 1. вопрос. лоѵ куда кат: ие вѣси отъ кждоу приходитъ • с кдмо ідетъ И 3, 8 Зогр Мар 2. неопр. греч. нет куда-нибудь пёкат: уотлштаа его или кдмо испоустити • или въ кжіж мжкж прѣдатн Супр 361, 15.— Зогр Мар Ас Сав Боян Супр.— Ср. іаможе КАЛЛЪІ, кдмене м (>100) 1. ХІО05 камень катеп: д(и)ѣ(е)лъ... отъвдлн камень • іѵтъ двьрні гровд Мт 28, 2 Зогр Мар Ас Сав, кдмъі Супр 444, 23; не остдватъ кдмене • на кдменн Л 19, 44 Зогр Мар; покръівъ са въ грокѣ кдме- иемь Евх 27а 20-21; дѣла ржкоу чловѣчьскоу • отъ кдменн и отъ дрѣвд творенн Супр 49, 27 □ кдмъі дрдгъін ХІ0О5 тірюс драгоценный камень сігаЬокат: вѣньць • отъ кдмені дрд- гдего Пс 20, 4 Син; свѣтьлын кдмъі среу- уітт]5 ЛІО05 фенгит (род слюды) оіеп^іі: свѣтьлын камень... невѣрьствннмъ отымать Супр 385, 19 2. лётра скала зкаіа: въложн і въ гровъ • іже бѢ ссѣченъ въ кдмене Мк 15, 46 Зогр, отъ кдмене Мар; рдзвръзе камень въ поустыні и ндпоі іа — Пс 77, 15 Син; врътъпъ іс кдмене • ідеже х(РИСТ0С)’ь порд- жддетъ са Клоц 14а 10; Супр 451, 23.— Зогр Мар Ас Сав Боян Син Евх Клоц Супр Хил.— Ср. кдменнк, кдмыкъ, петръ КАЛЛЫ КЪ, а м (18) 1. ХіОо5 камень катеп: възлеже міѵуснн подъ кдмыкомъ великомъ Супр 275, 17 2. лётра скала зкаіа: пигауж во рече отъ доуховьнддго послѣдоуіжштд кдмыка • кдмыкъ же вѣ х(Рис’гос)'ь Супр 485, 18 (2).— Супр.— Ср. кдменнк, кдмы, петръ КАЛЛѢНЪ, -ыи прил. (10) 1. ХіОіѵое камен- ный катеппу: вѣ же тоу водоносъ кдмѣнъ шесть И 2,6 Зогр Мар Ас Охр 2. летрсобтіе, о ёѵ таІ5 лётраіс; скальный зкаіпі: сьнндоша въ кдмѣнжіж тж рдспдлн(н)ж[іж] Супр 36, 7.— Евх 80аб; Супр 34, 7-8; 34, 26; 116, 11; 519, 2.— Ср. кдменьнъ КАНА ж нескл. город (13) Каѵа Кана Капа: вракъ быс(тъ) въ кднд галнлѣісцѣі И 2, 1 Зогр Мар Ас Охр.— И 2, 11 Зогр Мар Ас; И 4, 46 Зогр Мар; И 21, 2 Зогр Мар Ас; Мар 133а 2 КАНАГАЛИЛѢИОКЪ, -ыи прил. к кднд гд- лнлѣнскд (1) ёѵ Каѵф тт)5 ГалГлаіа^ Каны Галилейской род. Капу Оа1і1е]зкё род. : прѣ- ложен водж въ вино • въ кдндгдлнлѣнскыхъ врдцѣхъ Евх 14а 24-25 КАНАНѢИ, -ѣга м прозвище по месту рож- дения (4): снмонъ кднднѣн Хірсоѵ о Каѵаѵаіое Симон Кананейский Зітоп Ка- 281
КАН КАТ паленку: снмонъ кдидиѣі Мт 10, 4 Зогр Мар.— Мк 3, 18 Зогр Мар кдиднлннцд Евр 9, 4 Ен см. кадильница КАНЪДИДЪ, -а м имя (6) Каѵбібое Кан дид Сапсіісіиз: с(ва)тыи кдн’дндъ Супр 71, 21.— Супр 69, 16; 70, 28-29; 71, 16; 73, 29; 74, 2-3 КАНЪДИЛО, -а с (2) греч. нет лампа, лам- пада Іатра, зѵііііпа: покмла масло отъ кдн’- дилд Супр 567, 12.— Супр 562, 28-29.— Ср. свѣтило, свѣтильникъ КДНЪДИЛЬНЪ, -ъіи прил. (1) греч. нет ламповый, лампадный Іатроѵу: отъ масла канднлънадго вьзъмъ Супр 562, 15 КЛНЖТИ, -иж, -иеши сов. (1) ата^еіѵ вы- делить влагу, капать ѵусіаі ѵіаЬп, песЬаі зкапоиі: землѣ потрььсе сіа нко н(е)в(е)сд канжшьь Пс 67, 9 Син КАПАДОКИИСКЪ, -ъіи прил. к названию страны Каппадокия (2) тйѵ Каллабохсоѵ каппадокийский карасіоску: с(ва)тддго вд- силѣ др’хнеп(нскоу)пд кесдрнА кдпддокні'скыа Супр 81, 30,— Супр 69, 3 КАПАДОКИСА, -ъі ж (1) Каллаббхкпта жительница Каппадокии Карабосапка: же- на иѣкто кдпддокнсд родомъ Супр 297, 27 КАПАТИ, кдпліж, кдплкшн несов. (9) аха- Сеіѵ, аяоатц^еіѵ, хата|3аіѵеіѵ, (иятеіѵ; (медъ кдпльлн реХісдлпоб) капать карай, ка- поий: медъ во каплетъ отъ оустьиоу жены влждьны Супр 350, 30-351, 1; слъзъі кьрашта кдпадхж полдиитдмдндземыж Супр 397, 25-26; ц> веле медъ кдпыжштнн азы къ дѣтин Супр 327, 1 -2.— Л 22, 44 Зогр Мар Ас Сав; Пс 71, 6 Син; Супр 51, 13-—медъ кдплььн ср. ме- доточьиъ КАПвРЪНАОуЛѴЬ, -а м город (46) [кд- феръ- Зогр (4) Мар (1)] Каяееѵаоѵр, Ка- фарѵаоѵц Капернаум КаГагпашп: си рече ИД СЪИЪМИШТИ • ОуЧА въ кдперъндоумѣ И 6, 59 Зогр Мар Ас.— Зогр Мар Ас Сав Боян КАПИКЛАРИИ, -иа м (4) халіхХаріос; тю- ремный надзиратель, надсмотрщик гаіаг- пік, сіохогсе: запрѣтивъ агланоу кдпнклдрнѴ • тврьдѣ блюсти ихъ Супр 72, 2.— Супр 76, 16; 78, 3; 79, 13.— Ср. стрджь КАПИТОНЪ, -а м имя (3) Каяітсоѵ Капи- тон Сарійо: дастъ нмъ еп(нскоу)пд имеиемь капнтоид Супр 539, 28.— Супр 532, 21; 542, 4 КАПИЦіе, -а с (26) еібшкоѵ, ауаХра, еі- хатѵ, ^баѵоѵ идол тобіа: мрътвомъ же кдпи- штемъ ие кланѣіж са Супр 115, 20 ф капи- щемъ сл оу женин еібшХоХатреіа идоло- поклонство тосіІозІигЬа: многы неджгы чло- вѣчьскын з(ывда)ше СА родъ • къ кдпиштемъ слоуженню... жеиомъ Супр 352, 12.— Супр,— Ср. идолъ, коумнръ 282 КАПШДЬНИЦА, -а ж (1) ѵаос языческий храм, капище роЬапзку сЬгат: кде во копи- штд * и жнвотъндга поустошьнда оувиваина > кде кдпнштьннцА и нечьстнвын огнь Супр 428, 3.— Ср. коумнрьннцд, капнціьнь (црькъвиціе ко- пнціьиок) КАПШЦЫГЬ, -ыи прил. (1): цр ькъвиіре кдпнціьиок ѵадс, языческий храм, капи ще роЬапзку сЬгат: цръкъвиште капиштьиок разори са Супр 180, 23 КАПЛІА, -а ж (13) ОроцРос;, атаусоѵ, х(Х>ѵ- ѵое, охетое (!); (кдпламн хрот>ѵт)бо<; (!)) капля карка, кгйрёу. выстъ потъ его ѣко і каплл кръве кдпліжштаіа на землж Л 22, 44 Зогр Мар Сав, каплѣ Ас; вндѣдхж каплжштд отъ него крьвн • кдплѣмн Супр 51, 14.~Пс64, 11 Син; 71, 6 Син; Клоц 14б 12 (2); Супр 388, 17-18; 453, 3; 453, 3-4; 499, 29.-Ср. кропла КАПЪ, -и ж (2) еіхсоѵ облик, изображена, образ оЬгаг, росіоЬа: сътворивъ во сь члокіы по капи нашей и по оврдзоу Супр 308, 19- Супр 247, 16.— Ср. овразъ КАРЪВАНА, -ы ж (4) [кор’вои- Ас (1)] хор- (Заѵас; сокровищница рокіасішсе: ие достои» есть въложити его (г. е. съреврд) въ кар’вакж • понеже цѣна кръве естъ Мт 27, 6 Зогр Мар Ас Сав КАРЪКИНОСЪ, -а м (1) хархіѵод вид вред- наго рака или краба дгиіг ікосіііѵуск гаки пеЬо кгаЬй; имена гадомъ... ілосъ • внлитил - • кдръкнносъ Евх 59а 17-18 кдсдмовъ Л 3, 28 Мар см. косамокъ КАПАТИ С/Л, -аіж са, -акши са несов. коли., чемь; кого, чесо; комоу, чесомоу (5) алтеЛи касаться ёойукаі; зе: ржкд истъ азъікъ нишъ Христосовоу иогоу кдсдіжшти са Супр 379, 76; : овьшта бо вѣдше страсть * и нашего рода и- ' саіжштн са Супр 430, 6-7; кдсдаше са жѵо- мынмъ огнемъ • и хладнн вывдахж Супр 476, 16-17.— Супр 476, 22; 567, 15 КАСИІА, -ніа ж (1) хааіа кассия, (дикая) корица казіе, (сііѵока) зкогісе: змръил і , стактъ і кдсиѣ • отъ різъ твоіхъ Пс 44, 9 Син I КАТААРОСЪ, -а (?) м (1) греч. нет вид 1 вреднаго насекомого дгик вкосіііѵёко гтуги: имена гадомъ • пржгъ • слднж • чръкеіги пржгъ • кдтддросъ Евх 59а 16 КАТАП6ТАЗЛЛА, -ы ж (8) [клтлпеллз*- Супр (1)] хатаяётасща завеса оропа: клтл- петазмд црковъндѣ » рдздърд са • съ вышь- нѣго краѣ • до ннжьнѣдго • иа дъвое Мт 27. 51 Зогр Мар Ас (опона Сав).— Л 23, 45 Зогр Мар Ас; Евр 9, 3 Ен; Супр 454, 12.— Ср. опона КАТОЛИКИИ прил. (2) [кдфо- Служ (1)) хаОокіхбе всеобщий оЬеспу: въ с(вл)ті»
КАФ твоей католнкнн • і ап(осто)лъсцѣн цр(ъ)- к(ъ)ве Евх 236 18.— Служ 36 24-25.— Ср. съворьнъ каферъиаоумъ Зогр Мар см. каперъ- ИАОуМЪ кафолнкнн Служ 36 24-25 см. като- лики и КАШИЦА, -а ж (1) греч. нет каша казе: трасомы же да въкоуснтъ подъ вечеръ • мало кашица Евх 44а 22-23 КАІАЗНЬ, -и ж (1) (вес каіазнн ацетацёХт|- тос) покаяние рокапі: вес каіазнн дарове Супр 347, 24.— Ср. каіаннк, покаіазнь, покаіаннк КАІАНИІ6, -иіа с (1) цетаѵоіа покаяние рокапі: кетъ во каіаннк от’ вьсса доушА взно- симо Супр 362, 20.— Ср. каіазнь, покаіазнь, покаіаннк КАТАТИ СА, каж са, какши са несов. о чемь; чесо (25) цетаѵоеіѵ, цетацёХеаОаі, хояте- аОаі (!) каяться, раскаиваться каі зе, сіпіі рокапі: канте са и вѣроунте въ ев(а)нѣ(е)лне Мк 1, 15 Мар (покаите са Зогр); прнпадошА каіжште са о дръзости Супр 39, 13-14; кань са вьсеіа зъловън • кже с’твориуъ Рыл 76$ 25 • жалеть, огорчаться іііоѵаі, гшоиііі зе: ты во есн в(ог)ъ каиырннуъ са • каьк са о к’сѣхъ прѣгрѣшеньихъ нашихъ Евх 756 22.— Зогр Мар Ас Сав Евх Супр КВАСЪ, -а м (25) 1. ^ѵцті закваска кѵаз, кѵазек: храните са * не от кваса хлѣвънааго • иъ отъ сученкѣ фарнсенска Мт 16, 12 Зогр Мар 2. творкнъ квасъ аіхера заква- шенный напиток, квас кѵазепу паро), кѵаз: мол(итва) над(ъ) волем(ь) пнжштем(ь) квасъ Евх 426 13; вина і творена кваса * не іматъ питн Л 1, 15 Зогр (сикера Мар Ас).— Зогр Мар Ас Сав Евх Супр.— Ср. сике- ра КВАСЕНЪ, -ъін прил. (2): іа за квась- иаіа греч. нет заболевание, возникшее от питья заквашенного напитка пешос ѵгпікіа рогіііт кѵазепёЬо пароіе: нжденн із него... в’гккж іазж квасънжж Евх 43а 3.— Евх 426 18-19 КбДРЪ, -а м, мн. кедрн и кедры ж (6) хеброс кедр сесіг: съкроушітъ г(оспод)ь кед- ръ ліваиъскъ(і)іа Пс 28, 5 Син; ѣко кедрі лі- ВАНъекъііА оумъножьктъ сіа Пс 91, 13 Син; насъітьктъ сіа дрѣва польскаа * кедръі ліванъ- скъі-іА-же есі насадилъ Пс 103, 16 Син.— Пс 28, 5 Син; 36, 35 Син; 79, 11 Син КеДРЬСКЪ прил. к названию ручья Кед- рон(6) тоѵ Кебршѵ кедронский сесігопзку: на онъ полъ потока кедръека И 18, 1 Мар Зогр Ас (2) Сав (2) КеЛА НОВА нескл. {из лат.) местность (1) КеДаѵбРа Келла нова Сеііа поѵа: мати кес же кго влаженаіа енлкніа • жнвѣаше влнзъ вратъ с(вА)тааго паула апостола • на мѣстѣ нарнцакмѣѣмъ кела нова Супр 119, 26 К6Л6Е6И, -іа (?) м (из греч.) имя (2) хаі ЛеРРаіос; (и) Леввей (і) ЬеЬЬаеиз: іѣковъ алф’еовъ * і келевен наречены таден Мт 10, 3 Зогр Мар Й6Л6СТИНА, -ъі ж имя (1) КаХХіатті Ке- лестина Сеіезііпа: с(ва)т.. келестииѣ Ен 20а 17 келоунтинъ, -а м житель города Калыт (1) КаХѵттіѵос; калытенский каіуіепзку: ллжчеии.. келоунтнна Ен 376 16 кеньтоурионъ, -а м (3) хеѵтѵрішѵ цен- турион, сотник зеіпік: оувѣдѣвъ отъ кенътоу- рнона • дастъ тѣло юенфовн Мк 15, 45 Зогр Мар (от(ъ) сьтьніка Ас).— Супр 187, 15.— Ср. сътьникъ КбРАСТЪ, -а м (1) херааттіе рогатая га- дюка ггпце гоЬака: повелѣ привести клико имжтъ звѣрнн • лютъ и зълъ • аспиды и ехид’- ны • и керасты Супр 183, 22 керннѣнскъ Мт 27, 32 Сав см. кури- нѣнскъ керннѣнннъ Мк 15, 21 Сав см. кѵри- нѣнннъ КеСАРИИСКЪ, -ыи прил. к кесарни (5) ТПё Каюареіа^, татѵ Каіаарёшѵ Кесарии род. Саезаге)е род.: въ кесарннскын градъ Супр 222, 30-223, 1.— Мар 436 16; Супр 223, 25; 224, 7; 236, 17 К6САРИІА, -иіа ж город (20) Каюареіа Кесария Саезагеа: ізиде же и(соу)с(ъ) • і оученнцн его * въ вьсь кесарньк филнповы Мк 8, 27 Зогр Мар Ас Сав ф новаіа кеса- ри іа Ыеохаіаареіа Неокесария №осае- загеа: іакоже вндѣтн новжик кесарніж и еф- ратъ рѣкж Супр 562, 5.— Зогр Мар Ас Сав Супр КбСАРОЕЪ прил. (6) тоѵ хосіаосрос; кеса- рев, императорский сізагйѵ: чи естъ овразось и написание • гл(агола)шл емоу кесаревъ Мт 22, 20 Мар (кесаревъ Ас, ц(ѣса)рево Сав, 0 Зогр).— Мк 12, 16 Мар; Мк 12, 17 Мар; Л 20, 24 Мар; Супр 104, 17; 106, 17.—Ср. кесарквъ, цѣсарквъ ЙеСАРЬ, -ріа и КбСАРЪ, -а м (40) [род. ке- сарѣ Зогр (2) Мар (2) Ас (4) Боян (2), кесара Зогр (1) Мар (1) Сав (4) Супр (2); дат. ке- сарю Ас (1), кесаревн Зогр (7) Мар (5) Сав (1), кесароу Ас (2) Супр (1), кесаровн Мар (4)] хаіаар кесарь, (римский) император (гіш- зку) сізаг: не імамъ ц(ѣса)рѣ • тък’мо ке- сарѣ И 19, 15 Зогр Ас (2) Боян, кесара Мар Сав (2); Супр 435, 17; въздадите оуво кеса- рева кесаревн Мт 22, 21 Мар, кесарю Ас (ц(ѣса)- реви Сав, 0 Зогр); нѣси дроугъ кесаревн И 19, 283
кес 12 Зогр Сав, кесаровн Мар, кесари Ас.— Зогр Мар Ас Сав Боян Супр.— Ср. цѣсарь КбСАРІбвЪ, -ъіи прил. (8) тоѵ Каіоаро*; кесарев, императорский сізагйѵ: кесареваѣ въздадите кесаревн Мк 12, 17 Зогр (кесарева Мар).— Мг 22, 20 Ас; Мт 22, 21 Мар Ас; Мк 12, 16 Зогр; Л 20, 24 Зогр; Л 20, 25 Зогр Мар.— Ср. кесаревъ, цѣсарквъ Кивотъ, -а м (2) ифоттбс; ларец зсЬгапка, зкгіпка: воскрьсні г(оспод)і... ты кивотъ св(іа)тыиіа твоеьь Пс 131, 8 Син • Ноев ковчег агсЬа Моетоѵа: съвръши же кивотъ и съхранн прѣподовьнааго йога Супр 232, 11.— Ср. ковьчегъ, кракнн, скрижаль, скриніа КИНЪ СОВЪ, -ыи прил. (1) тоѵ ит)ѵаоѵ налоговый, податный сіапё род., сіапоѵу: покажѣте ми скьлазь киносовы Мт 22, 19 Сав (кииъсъиы Мар Ас, & Зогр).— Ср. кимъсьнъ КИНЪ СЪ, -а м (12) [книсъ Зогр (2) Мар (1); киньсъ Мар (2), киись Мар (1), кнньсь Сав (1); кннось Ас (1), кииос Ас (1)] итіѵстое налог, подать сіап, сіаѵка: ц(ѣ)с(а)ри земь- сции отъ кы\ъ приелсліжтъ даии • ли киись Мт 17, 25 Мар, кіиосЛс (оврокы Сав, 0 Зогр).— Мт 22, 17 Мар Ас Сав; Мк 12, 14 Зогр Мар; Зогр 1306 16; 1306 20; Мар 436 29; 77а 19; 77а 23.— Ср. дань, оврокъ КИНЪСЬНЪ, -ыи прил. (2) тоѵ нііѵооѵ налоговый, податный сіапё род., сіапоѵу: покажите мн складъ кииъсъиы Мт 22, 19 Мар, кіиосьиън Ас (кииосовы Сав, 0 Зогр).— Ср. кииос овъ КИСОВЪ прил. (1): потокъ кисовъ Хеіцарроб Кісгсоѵ поток Киссон роіок Кізоп: сътворі имъ... ѣко іавінові въ потоцѣ кісовѣ Пс 82, 10 Син КИТОВЪ прил. (2) тоѵ иіітоѵс; китовый ѵеігуЬі: вѣ соиа вь чрѣвѣ китовѣ Мт 12, 40 Зогр Мар КИТЪ, -а м (2) хптое кит ѵеІгуЬа: Кѵиа три дии въ китѣ поживъ Супр 478, 26.— Супр 401, 8-9 КИФА, -ы м имя (4) [ківе>а Охр (1)] Ктрраё Кифа КеГаз: ты нареченіи са кифа • еже съказаетъ са петръ И 1, 43 Зогр Мар Ас Охр КЛАВДИИ, -ии м имя (1) КХаѵбюб Клав- дий Кіапсііиз: се имъ имена... оуалернн • Клав- діи • прнскъ Супр 69, 13 КЛАДА, -ъі ж (1) ^ѵлоѵ колода (орудие пытки) кіасіа (тисісі пазіго))'. повелѣвъ... иозѣ кмоу въ гладж (!) въложити Супр 104, 29 КЛАДАМЪ, -а м (6) фрёар, ЯтууП колодец зЕисіпа: кллдаэь естъ глжвокъ И 4, 11 Зогр (стоудеиецъ Мар Ас).— Л 14, 5 Зогр; И 4, 6 Зогр (2); И 4, 12 Зогр; Евх 21а 16-17.— Ср. источьиикъ, стоудеиьць, ръвеннкъ кле КЛАШАИИЮ, -на с (1) греч. нет покло- нение кіапёпі: тѣсныхъ же тѣхъ вратъ... се сжтъ дѣла • алъкаине жлдаиие • земелѣга- нне Евх 696 23.— Ср. поклаиганик, поклонъ, поклонники КЛАШАТИ СА, -ниіж са, -никшн са несов. (46) лзостхѵѵеіѵ, уоѵѵлетЕІѵ, лараисАеіѵ(І), уеХаѵ (I) кланяться кіапёі зе: кьиазъ въшедъ клаиѣше са емоу Мт 9,18 Мар Ас (поклоии са Сав, 0 Зогр)', на миозѣ кажА • мола припадаа • кланиА са * оувѣштатн кго не вьзможе Супр 527, 14 • перен. поклоняться, почитать кіапёі зе, исііѵаі: вы клаиѣте са егоже ие вѣе- те • мы же клаиѣемъ са егоже вѣмъ И 4, 22 Ас Мар (0 Зогр); да ие ииктоже отъ чтл- штпУнхъ и клаииіжштиихъ са сльиьцоу и огнХ1 и водѣ • оуслышАтъ таковъіиуъ словесъ иго Супр 263, 13.— Зогр Мар Ас Сав Син Евх Клоц Супр.— Ср. поклаиіатн КЛАСТИ, кладж, кладеніи несов. (2)[глад-(!) Супр (1)] лерюсореѵеіѵ, (дііііоѵітОаі (!) класть кіазі: прииесеномъ же въівъшемъ дръвомъ • и кржгомъ гладъше (!) Супр 141, 14-15; ие ллати ковьчёгомъ • да ие кладешн (I вм. жладеши) кже вь йемъ Супр 243, 2.— Ср. полагати КЛАСЪ, -а м (18) отахѵе, аота%ѵ$; (класъ творити отахѵофореІѵ) колос кіаз: въстръ- заахж оучеиици его класы Л 6, 1 Зогр Мар Ас; ие ныніа лн кетъ класъ твордшти Супр 249, 15.— Зогр Мар Ас Сав Супр к л а с ь и ъ Супр 397, 8 см. власьиъ КЛАТИ, коліж, колкшн несов. (2) скраттеіѵ закалывать, убивать гаЬцеі: вида от'ць с(ы)на колема Супр 56, 28.— Супр 57, 2 — Ср. закалатн КЛАТИТИ, клаціж, клатнши несов. (2) хлѵ- бсоѵі'^еіѵ качать, колебать куѵаі, апііаі: ставн са коравь посрѣдоу рѣкы • и кѣаше ка- тимъ зѣло Супр 151, 3 ♦ клатити сл греч. нет колебаться гшііаі зе: изблва въе* д(оу)шж клатАНітж са въ горести диаволовѣ Супр 143, 18.— Ср. вълаіатн, зъікати, колѣ- вати, сътрлсати, трасти КЛввСГА, -ы ж (4) лоіЙоріа, натакакіа, сгѵхофаѵтіа клевета кіеѵеіа, ротіиѵа. въва- даіж... вь клеветы • въ съвады Евх 68а 24 — Пс 118, 134 Син; Евх 916 15-16; Супр 481, 24.— Ср. окаждеиик, оклеветаинк, рѣчь, Хоула КЛбВбТАРЬ, -ри м (1) иатііуорос обви- нитель гаіоЬсе: гакоже дроугъ дрсугоу въітн клеветаремъ и овличнтелемъ Супр 441, 12 — Ср. оваднтель, обличитель КЛвввТАТИ, клевеціж, клевеціеши несм. иа кого; о комь, о чемь (2) иатсЛсДеіѵ, &а0й- Лесѵ клеветать ротіоиѵаі: сѣдьь на вратра своего клеветааше Пс 49, 20 Син; почто гае- 284
кде кештеши о мокмъ съшесткни Супр 394, 6.— Ср. кадити, глаголати, оклеветавати, х°Ѵлити клеветьникъ, -а м (3) аѵхосраѵттіе кле- ветник ротіоиѵас, кіеѵеіпік: не люводѣі во ні клеветьннці • иі обідьліви ц(ѣ)с(а)р(ь)ст- віе в(о)жіе нлслѣдъсткоужтъ Клоц 2 а 36,—Пс 71, 4 Син; Клоц 12а 10.— Ср. досадитель КЛевеТЬНЪ, -ъіи прил. (1) тт]<; оѵхосраѵ- тіас; клеветнический рошіоиѵаспу: пакы иодѣі • да не пріиметъ клеветънъіьь вины Клоц 12а 7 КЛбВРѣТЪ, -а м (19) оѵѵбоѵко^, орббоѵ- Хос, бойкое; сотоварищ (по труду) зроіизіи- геЬпік: ішьдъ же работъ • оврѣте еднного отъ клеврѣтъ своихъ Мт 18, 28 Мар Ас (по- другъ Сав, 0 Зогр).— Зогр Мар Ас Сав Супр.— Ср. подроугъ КЛ6ОПА, -ъі м имя (8) Ккеопае Клеопа КІеоГаз: о клеопѣ Мар 77а 31.— Л 24, 18 Зогр Мар Ас; Супр 475, 3; 476, 2; 477, 23; 477, 24 КЛбОПОВЪ прил. к клеопа (9) [клеофов- Сав (2)] той Ккешпа Клеопы род. КіеоГа- зиѵ: стоѣдх» же при кр(ь)стѣ іс(оусо)вѣ • лити его * і сестра матере его • маркѣ клео- пока И 19. 25 Зогр Мар Ас (3) Боян, клеофо- 84 Сав (2).— Супр 477, 19 КЛвПАТИ, клепліж, клеплкшн несов. (12) опцаі'ѵеіѵ указывать пагпасоѵаі: се же г(лаго)лааше клеплд • коеж съмрътиіж хот^4‘ ше оумьрѣти И 12, 33 Зогр Мар Сав Боян (иазнаменоуіА Ас).— И 18, 32 Зогр Мар Ас Сав; И 21, 19 Зогр Мар Ас Сав.— Ср. за- ціицатн, знаменатн, назнаменоватн КЛИКНОВбНИіе, -на с (1) акакаурос; ли- кование (авапГ: клажені людне вѣджштеі клнк- иокеніе Пс 88, 16 Син.— Ср. въсклнкновеннк, късклицаиик Климентъ, -а м имя (11) Ккі)рт|б Кли- мент КІетепС, Кіітепі: чьстьнаго Климента законыііка і мжченіка чьсті чьстььце Киев 16 П.-Ас 1276 5; 141а 24; 1416 6-7; 151а 3; 151а 5; Сав 134а 15-16; Унд 2а 12; Киев 16 1; 16 3; 16 12 КЛИОСКАѴРЪ, -а м дорога в Риме (2) КХоюахайрт) Клиоскаури Сііѵиз Зсаигі: кгда кі въ манастырн с(вА)тааго аньдреа апостола > ндрнцакмааго клноскаръ (I) Супр 122, 8.—Супр 119, 21 КЛИРИКЪ, -а м (3) хкгіріхб^ клирик сіи- сііоѵпі, кіегік: поимъ еп(нскоу)пъ клнрнкы имжжа кірьнъі Супр 81, 5.— Супр 219, 20; 282, 11-12.— Ср. клиросьиикъ, прнчьтьннкъ, свдціеннкъ КЛИРОСЪ, -а м (6) хХт)рое; (поставленъ выти въ клиросѣ днакъ хеіротоѵеіаОаі) кдѣ к клир, духовенство кіёпіз, скісЬоѵепзіѵо: вьсь градъ коупно съ архнепнскоупомъ • и съ вьсѣмь клиросомъ • съ хвалами и пѣсньмн доу- Ховънъіимн • несошд и Супр 208, 21; поста- вькнъ вы-въ-клнросѣ днакъ Супр 214, 9.— Супр 517, 27; 529, 21; 530, 16; 532, 5 КЛИРОСЬНИКЪ, -а м (2) хлтіріхб^ кли- рик сіисЬоѵпі, кіегік: акоже... к немоу приуо- днтн • и клиросникомъ И МНОГЫИМЪ ОБЛДШНИМЪ Супр 519, 10.— Супр 553, 7.— Ср. клирикъ, прнчьтьннкъ, свАціеинкъ КЛИЦАТИ, клнчж, клнчешн несов. (4) ака- ка^еіѵ, Роаѵ, хра^еіѵ, ёпіхра^еіѵ кричать кгісеі: видѣ млькж • і плдчжшта са • і клн- чжштд много Мк 5, 38 Зогр (крнчдштд Мар).— Супр 43, 25; 138, 18; 465, 3.— Ср. въпнтн, зъватн, кричати КЛИЧЬ, -а м (2) храѵуі) крик кгік: вьсѣкъ гнѣвъ • і ѣрость • і клічъ • і х°Ула • А4 възъ- метъ сд отъ оустъ кдшіуъ Клоц 4а 8 (Еф 4, 31).— Евх 916 15.— Ср. въпль, зъвдннк, крнчь, плнціь КЛОКОТАТИ, клокоціж, клокоціешн несов. (2) хохка^еіѵ клокотать, кипеть кіокоіаі, ѵгіі: клокоштетъ коновъ Супр 234, 11-12.— Супр 233, 22-23.— Ср. вьрѣтн КЛОНИТИ СА, -нж са, -ниши са несов. (1) хкоѵеГаОаі клониться кіопіі зе, зкіапёі; зе: страхомъ же клона са и запрѣштеиикмъ сьпдде коумнрь съ мѣста свокго Супр 33, 14.— Ср. прѣкланатн КЛОПОТЪ, -а м (1) греч. нет грохот га- сЬоі: в(о)же творьче... оумъиожь клопотъ каменнѣ Евх 446 12-13 КЛЬЦАТИ, -аіж, -акшн несов. (1) сгхаккегѵ размышлять ЫоиЬаі: клъцдше д(оу)хъ моі Пс 76, 7 Син КЛЬЧЬТАТИ, кльчырж, кльчьціешн несов. (1) греч. нет заставлять стучать гохкіера- ѵаі, го2)ек1аѵаі: мол(итва)... над(ъ) трд- сжцінмь са трдсдвицеж • клечьцнжцнж зжбы Евх 44а 20 КЛЬЧЬТЪ, -а м (1) греч. нет стук )екіаш: нжденн трдсакицж... твордцнж клъчетъ зжвы его Евх 45а 2 КЛѢТЬ, -и ж (16) хеХХіоѵ, хёХХт], таці- еГоѵ, оіхт)ра, оіхіа, хоѵ0оѵхкеіоѵ камор- ка; хижина кошйгка; сЬузе: егда молншн са • вънндн въ клѣть твоіж Мт 6, 6 Зогр Мар Ас Сав • (монашеская) келья (тпіззка) сеіа: Тшанъ клѣть прѣнмъ * и повелѣнъ мль чатн прѣвъі три лѣта Супр 285, 5.— Зогр Мар Ас Сав Супр.— Ср. клѣтька, хъізнна, хлѣвина КЛѢТЬКА, -ы ж (5) хеХХіоѵ, хёХХа ка- морка, хижина кошйгка; сЬузка: вьлѣзъ самъ въ жтрьнжіж клѣтькж заключи са • оста- вивъ женж вь вьнѣшннн клѣт’цѣ Супр 516, 285
клк> 3 и 4,- Супр 523, 11; 524, 8; 527, 21-22,— Ср. клѣть, хызннд, хлѣвина КЛЮСА, -лте с (6) греч. нет вьючное жи- вотное іахпё хѵіге, кошпаг: «гоже не могъше носаштнн късаднтн нд клюса Супр 552, 24; ие окрѣте клюсАте Супр 552, 3-4.— Супр 551, 24; 551, 30; 552, 5; 552, 11-12.—Ср. іарьмьннкъ КЛЮЧАРЬ, -рв м (1) хХеібофйХа^ ключ- ник, ключарь кііспік: с(ва)тънх(ъ) м(ж)- ч(енн)къ ананніа прозкѵтера и петрд ключарѣ Ас 141а 29 КЛЮЧАКтЛЛ’Ь, -ын прич.-прил. (1) лросг- сророе подходящій ѵЬоёпу: си же о секѣ по- вѣдавши • ключакмыи отъвѣтъ прНА Супр 299, 24-25 КЛЮЧИТИ СА, -чж са, -чиши са сое. (10) 5егѵ, аоцРагѵегѵ, Хау%аѵегѵ случиться кіаі ке, ргіЬой! ке: дште ми са ключитъ съ токоіж оумьрѣтн • ие отъвръгж са теке Мк 14, 31 Мар (са доучитъ Зогр).— Мт 26, 35 Зогр Мар Ас Сав; Л 1,9 Зогр Мар Ас; Евх 19а 22; 20а 25.— Ср. доучити са, приключити са, съкъіти СА, сълоучити СА КЛЮЧЪ, -д м (9) [клоуч- Супр(і), кл(ч)- Мар (1)] хлеіс; ключ кііс: горе вамъ законкннкомъ • ѣко ВЬЗАСТе ключь рдзоумѣнью • САМИ вьни- досте • і въуодАштиімъ възкрднисте Л 11, 52 Зогр Мар • хлеіОроѵ запор, замок хаѵога, гатек: адовы клоучА съкроушитъ Супр 238, 30.— Мт 16, 19 Зогр Мар Ас; Служ 16 15; Супр 501, 10-11; 526, 2 КЛАТВА, -ъі ж (33) 1. брхос; клятва ргі- каЬа: клатвоик іздрече ен дати • егоже дште въспроситъ Мт 14, 7 Зогр, съ кдатвоіж Мар 2. ара, катара, хатахрісп^ проклятие кІесЬа, ргокіеіі: кръвніж твоеіж искоупилъ ны есн отъ клатвъі Евх 39а 18.— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Евх Клоц Супр.— Ср. прислгл КЛАТЕЬНЪ, -ъіи прил. (1) тт|<; дрхащоот'ас; клятвенный ргікехпу: слово же кллтвъное Евр 7, 28 Ен КЛАТИ, кльнж, кльнешн несов. (59) 1. ха- тарааОаі проклинать, клясть ргокііпаі, хіо- гесіѣ: к(ла)г(о)с(ло)вите клънжштаіа въі Л 6, 28 Зогр Мар\ клдгословествите д не кль- иѣте Супр 346, 25 2. клати са чимь оцѵѵ ѵаі, брѵбеіѵ, ё^оцѵоеіѵ; (въ лъже, въ лъжж клати са ёяюрхеіѵ) клясться ргікаЬаі, харгі- кайаі ке: ни главож своеж кльнн са Мт 5, 36 Зогр Мар; і клатъ са еі • ѣко егоже дште про- сити ддмь ти Мк 6, 23 Зогр Мар Ас; едино» кліасъ сіа св(іа)т(ъі)мъ моімъ Пс 88, 36 Син; кла же са мжжъ тъ проддвъшиимъ тѣлеса * іако ииктоже отъ кназъ вашихъ ие имдтъ оувѣдѣтн бывъшааго Супр 270, 29.— Зогр Мар Ас Сав Син Евх Супр. — Ср. проклиндти 286 ког КЛАЧАТИ, -чж, -чиши несов. (1) греч. нег становиться на колени кіекаѣ: пддоста на земн... долоу КЛАЧАШТА И ЛИЦИ ЗАкръіВАИіШТЛ Супр 211, 3-4 КОБЫЛА, -ъі ж (1) греч. нет кобыла коЬу- 1а: СТАДА рдзличь ВОЛОВЪ • КОКЪІЛЪ Супр 43, 1 КОБЪ, -и ж (2) тбхП судьба окші: ч’то имд твои и ч’то тн кокь Супр 46, 24.— Супр 147, 7.— Ср. жрѣкни КОВАРЬСТЕО, -а с (1) трбло$ хитрость, коварство сйуЕгокС, Ікііѵокі: ч’то и слово • что ковдрьство Супр 459. 21 КОВАТИ, ковж, ковеши несов. (5) 1. тектаі- ѵеіѵ: (кованъ ёХатбё) ковать коѵаі: нд хрікьтк моемь коваахж грѣшьннцн Пс 128, 3 Син; поіте к(ог)оу ндшемоу... въ тржкдхъ кованауъ Пс 97, 6 Син 2. хіѵеіѵ строить козни 5Іго|і[ (йкіасіу): фарисеи... таи въ доушьнѣѣжь си дѣльннцѣ хоульнъі ковадше иа нь мъісли Супу 392, 28-29.—Супр 113, 10; 161, 29.-Ср. ротнтн СА КОВЪ, -а м (7) ёліРоѵАл), атаоіс, ёѵатааі; злой умысел, заговор, козни хіу йгасіек. крікпйі, йкіасіу: кѣ же нарицаемъі вараква ст своими ковьннкы съвазанъ • іже въ ковѣ оукм- иство сътворншА Мк 15, 7 Мар, въ горѣ(1) Зогр; ѣдъи хаѣкы моьь възвелічилъ есть на міа ковъ Пс 40, 10 Син; кови же и сьвѣти зьлн на на плетоми КЪІВААХЖ Супр 85, 11.—Евх 66 21; 186 15; Клоц 126 12.— Ср. крамола, къзнь, съвѣтъ КОВЬНИКЪ, -а м (2) атааіааті]5 заговор- щик крікіепес: кѣ же нарицаемъі вараева ст своими ковьннкы съвазанъ • іже въ ковѣ оуем- иство сътворншА Мк 15, 7 Мар Зогр.— Ср. крамольникъ, МАтежьинкъ КОЕЬЧеГЬ, -а м (14) [ковъ- Ас (1) Супр (1), ковчег- Ас (1) Супр (1)] хі0<втб<;, {Н)хр ларѵа§ ларец, ковчег ккгіпка, зсЬгалка: глаголи въ суши словесъиоуоумоу ковьчегоу Супр 248, 11 • гроб гакеѵ: положиша кго въ ковъ- чезѣ Супр 52, 4-5 • ковчег завета агсЬа іітіиѵу: прѣдь лнцемъ ковьчегл важна поить Супр 320, 18 • Ноев ковчег агсЬа Коешо- ѵа: до негоже дьне вьпнде ное въ ковьчегъ Л 17, 27 Зогр Мар.— Мт 24, 38 Зогр Мар Ас (2) Сав; Евх 16а 2; Супр 243, 1; 460,16; 543, 5.— Ср. кивотъ, крдкнн, рака, скрижаль, скрина ' КОЕЬЧеЖЬЦЬ, -а м (3) [ковче- Ас (1)1 уХохтсгохоцоѵ ларец; мешок для денег ксЬгапка, ккгіпка; гпёкес: тать кѣ • і к«ь- чежьць імы * і въметаемаа ношадше И 12, 6 Зогр Ас (скрнннцж Мар Сав).—И 13,29 Зогр.— Ср. скрипица КОГДА нареч. и союз [къгдд Зогр (4) Си (1) Евх (3) Супр (11), кьгда Ас (1); когъда
код Син (4) I. нареч. 1. вопрос. лбте когда ксіу: когда же тл вндѣуомъ странна • і къкѣсомъ Мт 25, 38 Зогр Мар Ас Сав; не вѣете ко къг- да врѣліА вждетъ Мк 13, 33 Зогр, когда Мар 2. неопр. потё когда-нибудь пёксіу: аште же са сълоучааше къгда нджштоу кмоу къ гра- ды Супр 207, 8 II. союз: еда когда, да не когда ццпоте чтобы не аЬу (зпасі) пе: вьнемлѣте же севѣ • еда когда отАгъчаіжтъ сръдьца ваша * овѣданьемь і пьѣньствомь Л 21, 34 Зогр Мар Ас Сав; просвѣті очі моі еда когда оусънж во съмръті Пс 12, 4 Син; Евх 74а 1; (по)доваетъ лнше намъ вннма(тн сл)ы шаннемъ да (не к)о(гд)а от(ъ)па(де)мъ Евр 2, 1 Ен.— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Евх Клоц Супр Зогр-лл.— Ср. иногда, како, коли, некогда, овогда КОДРАНТЪ, -а м (4) [конъдратъ Зогр (2)] хо8раѵтг)<; кондрат циасігапз (римская мо- нета}: въвръже дъвѣ лептѣ • еже есть код- рантъ Мк 12, 42 Мар, конъдратъ Зогр.— Мт 5, 26 Зогр Мар КОДРАТЪ, а м имя (56) Кобраго^ Кодрат Соёгаіиз: не прѣльштан секе кодрате Супр 101, 21.— Супр КОЖА, -а ж (6) бёрца, бёрріе, бора, Рбраа кожа, шкура кйге: пропннаіАН нева ѣко н кожж Пс 103, 2 Син,—Евх 4а 10; Супр 179, 17-18; 268, 22; Хил 1а$ 22; 2а$ 21 КОЖЬНЪ, -ъін прил. (2) берцатіѵое, аіца- Тіѵос;(!) кожаный когепу: овльклъ са ксн въ срамьнжек кожьнжіж рнзж Супр 470, 8.— Супр 470, 9 КОЗА, -ъі ж (6) аіЕ,; (дивнга, днвніаіа коза аіуаурос;) коза кога: что х’штетъ А4 кмоу заколжтъ • козж лн или волъ Супр 116, 13; вндншн днвнаа сна козъі и кленн Супр 224, 17.— Супр 43, 1; 223, 8; 223, 27; 224, 2 КОЗМА, -ъі м имя (4) Коацае Кузьма Козтаз: с(вА)тоую чюдотворцю вез’мездьні- ксу козмън н даміана Ас 1256 2,—Ас 1276 10; 150а 26; Сав 1336 10 КОЗЬЛИЦІЬ, -а м (8) ёрісрое, ёрісрюѵ коз- , ленок кйгіе: ѣкоже пастырь разлжчаетъ • овьца отъ козьлншть Мт 25, 32 Зогр Мар Ас Сав,—Мт 25, 33 Зогр Мар Ас Сав.— Ср. КОЗЬЛА козьлоглАсоелниіе, -и» с (і) хбцос пир, разгуд Ьосіоѵапі, Ьугепі, пеѵагапё ѵе- зеіі: ѣко въ дне влагошвразно ход(н)мъ • не козлогласованнн • пнѣнъствин Рим 13, 13 Ен КОЗЬЛЪ, -а м (3) 1. хіцарое козел когеі: не прнмж отъ домоу твоего телецъ • иі отъ стадъ твоіуъ козелъ Пс 49, 9 Син 2. хлоіб^ оковы (на шею) роиіо (па кгк): съвазлша • вернгомн двоими * и козълъ тажькъ възло- жнкъше кмоу Супр 146, 5.— Пс 65, 15 Син КОЛ К КОЗЬЛЬ прил. (3) та>ѵ траусоѵ козлиный когіі: еда ѣмь мььса юнъча * ли кръвъ козьліж пнж Пс 49, 13 Син.— Евр 9, 12 Ен; Супр 483, 21 КОЗЬЛА, -Ате с (4) ёрісрое козленок кйгіе: мьнѣ ннколнже не далъ есн козьллте Л 15, 29 Зогр Мар Ас Сав.— Ср. козьлнціь КОКОТОГЛАПіеНИіе, -ни с (1) акехгоро- срсоѵіа пение петухов кигорёпі: вечеръ ли въ полоу ноштн лн въ кокотоглашенне * лн ютро Мк 13, 35 Мар (въ коуроглашенье Зогр).— Ср. коуроглашеннк КОКОТЪ, -а м (11) акёхтсор петух коЬоиІ: авне кокотъ възгласн Мт 26, 74 Мар (коуръ Зогр Ас Сав 986 6-7, коури Сав 1126 13).— Мт 26, 34 Мар; 26, 75 Мар; Мк 14, 30 Мар; 14, 68 Мар; 14, 72 (2) Мар; Л 22, 34 Мар; 22, 60 Мар; 22, 61 Мар; И 13, 38 Мар.— Ср. коуръ КОКОІПЬ, -н ж (2) брѵи; курица, наседка зіерісе, кѵоспа: въсхотѣуъ съвъратн чАда твоѣ * ѣкоже съвнраатъ кокошъ птенъцА скоіа подъ крилѣ Мт 23, 37 Мар (лАжаѣ Ас, 0 Зогр).— Л 13, 34 Мар.— Ср. лжжаіа кокоуль Евх 97а 4-5 см. коукоуль КОЛАСАИСКЪ, -ыи прил. к названию жи- телей города Колоссы (1) о лроі; Кокоооа- еье(І) колоссян род. мн. коіозепзку: чьте- нне • отъ къ коласанскааго (!) посъланніа Хил 2аа 4 КОЛбСЬНИЦА, -а ж (4) арца, Роѵрі%а- ріоѵ повозка, колесница ѵйг, роѵог: се на колесннцн златомь покованѣ сѣждж Супр 368, 12.—Пс 67, 18 Син; Супр 234, 16-17; 234, 20-21.— Ср. возъ, коло (кола), кръкыга, оржжнк КОЛбСЬНИЧЫГЬ, -ыи прил. (1) греч. нет повозки, колесницы род. ѵогоѵу, ѵоги род.: конь прнведе • кръмнмъін и рнштжштъ въ колесннчьнѣѣмъ таканнн Супр 565, 1 КОЛИ нареч. и союз (13) I. нареч. 1. во- прос. поте; (не выти комоу коли понѣ ойх ег’>- хаіреіѵ) когда ксіу: цѣ и коли оуво оукралн выша Супр 441, 13; і не вѣ імъ коли понѣ ѣсти Мк 6, 31 Зогр Мар 2. неопр. погё ко- гда-нибудь пёксіу: къто відѣ ілі къто слыша • о кръві съвѣтъ творімъ коли Клоц 56 37 □ не... коли, и и... коли оі)... лоте никогда піксіу: не во нн отьць прѣстанетъ коли кже выти акоже кетъ съставомъ Супр 327, 29; ни послоу- шааше коли вельможъ Супр 557, 12 II. союз: еда коли ццпоте, цт) паи; чтобы не аЬу (зпасі) пе: оу горе мнѣ еда коли г(оспод)ь • меие грѣшьнааго и оувогааго въстАжетъ Супр 568, 12.— Л 14, 12 Зогр Мар; Супр 315, 28; 328, 1; 395, 2; 516, 23.— Ср. како, когда; никогда, ннколн, овогда 287
кол КОЛИЖЬДО част. (61) аѵ, ёаѵ 1. иже, в к ъж е дціе колижьдо кто бы ни, что бы ни, какой бы ни ксіокоіі, сокоіі, кіегу- коіі: нже колижьдо речетъ слово нд с(ы)нъ ч(ловѣчь)скъ • отъпоуститъ са емоу Мт 12, 32 Зогр Мар Ас (иже дціе Сав); въ ньже грддъ колнжьдо вьнндете * і приеллліжтъ въі • ѣдите прѣдълдгдемдѣ вдмъ Л 10, 8 Зогр Мар', ѣкоже дзъ колнжъдо сътвориуъ • і в’сѣ нзлнуд Евх 72а 17-18 2. ндеже, ндеже дціе ко- ли ж ь д о где бы ни ксіекоііѵ: іждеже ко- лнжьдо вьнндете въ домъ • тоу прѣвывдіте Мк 6,10 Зогр, ндеже колнжъдо Мар; іже иде- же дціе коліжьдо иметън • пѣнън тѣціитъ Мк 9, 18 Ас, іже дште колижьдо Зогр Мар Сав 3. аможе колижьдо куда бы ни кат- коіі: ідж по тевѣ ѣможе колижьдо ідешн Л 9, 57 Зогр Мар Ас Сав.— Зогр Мар Ас Сав Боян Зогр-пал Евх.— Ср. дціе КОЛНКО 1 нареч. (7) лова (с мн.), лбсгос; (!) насколько, как )ак ѵеіісе, )ак: (ко)лнко иъи прѣльс(тн поу)стошьиы сь мн(ръ) Рыл 56(3 6-7 ф колнко пдче лбскр цаХХоѵ, лбаоѵ на- сколько больше ос ѵісе: дште за съмрьтъидд- і’О ц(ѣсд)рд коржште са одолѢва\омъ. .. колнко пдче за весъмрьтьнддго цѣсдрд подвнздіжште са • повѣдимъ Супр 69, 28.— Супр 46, 4; 63, 14; 95, 11; 125, 25; 149, І.— Ср. како, коль, кольмн, коликъ (колнцѣмь пдче) КОЛНКО2, а мест. числит. (41) пбаос;, тоаобтое (!), ла>5 (I) сколько коіік: колнко Хлѣвъ імате Мт 15, 34 Зогр Мар Ас Сав; колнкоу наімьннкъ о(ть)ца моего ізвываіжтъ улѣкн Л 15, 17 Зогр Ас, колнко идимъиикъ Мар Сав; колнцѣмь длъженъ еси Л 16, 7 Зогр Мар.— Зогр Мар Ас Сав Син Супр.— Ср. коликъ КОЛИКЪ мест. (24) пбоое, поіое, т)Хіхос, дпбаое, баое (!), тоаобтое (!) сколь боль- шой, какой ,(ак ѵеііку, іаку: виждь колнко на та съвѣдѣтельствоувктъ Мк 15, 4 Зогр Мар; Відѣ ЛІ КОЛИКЪ прівытъкъ • ѣві стрджджштімъ зьлѣ Клоц 36 14-15; а син въ колнцѣ мразѣ сжште доселѣ живи сжтъ Супр 78, 7; съ ко- лнцѣмъ оудръжднннмъ • поштеньк тѣлесной творАТъ Супр 497, 7 ф колнцѣмь пдче греч. нет насколько больше сіт ѵісе, ос ѵісе: колнцѣмъ пдче подокааше н мьнѣ • авн- тн въ съповѣддннн томь Супр 545, 30.— Зогр Мар Ас Сав Клоц Супр.— Ср. колнко 2 КОЛО, колесе и колд с (7) т@охб<;; (ид колеси прнвАЗдноу въітн трохі^есгОаі) колесо коіо: гласъ громд твоего въ колесі Пс 76, 19 Син; КСе МЫ • И НА КОлеСН прНВАЗДНН въітн готовн Супр 88, 23-24 ф к о л а мн. аца^а повозка ѵйг: вьсь ко пжть нд колѣуъ везомъ вѣдше Супр 117, 22-23.— Пс 82, 14 Син; Супр 288 КОЛ 80, 20; 85, 16; 96, 7.— Ср. возъ, колесьннца КОЛОНИИСКЪ прил. к названию города Колония (1) тт)5 КоХоѵіае колонийский ко- Іопвку: севдстиискъи митрополитъ... отъ ко- лоннГска града люднн • оумоленъ въівъ... по- стдви епискоупд Супр 280, 10-11 КОЛЪ, а м (2) пааоаХое, паХХос; кол кйі: повелѣ... прнвАздтн и по четырн колы Супр 152, 30. Супр 2, 21 КОЛЬ нареч. (22) лац;, ті, в>б как, сколь )ак ѵеіісе: коль жзъкд врата і тѣснъ пжть Мт 7, 14 Зогр Мар Ас; чѣшд твоѣ оупаѣжшті міа коль дръжавънд естъ Пс 22, 5 Син; внднши ли иево се • коль довро истъ видѣти и коль ве- лико Супр 87, 27 и 28 ф коль к р а т ті по- сгахіс; сколько раз коіікгаі: коль крдты въс- уотѣуъ съвърдтн чада твоѣ Мт 23, 37 Мар Ас (0 Зогр); коль мъножнцеіж лоаа- лХа>5 как часто, сколько раз (ак савѣо, ко- Іікгаі: коль множіцеіж тевѣ плоть моѣ • вь землі поустѣ Пс 62, 2 Син. — Зогр Мар Ас Син Евх Супр.— Ср. колнко, коликъ, кольмн, чьто КОЛЬЛЛИ нареч. (27) 1. пбоф, лбао^ сколь, как (ак ѵеіісе: дште оуво свѣтъ іже въ текѣ • тьма естъ • тѣ тьма кольмн Мт 6, 23 Зогр Мар Ас Сав; внднши ли кол’мн тн спѣшатъ о истинѣ Супр 441, 9 2. лбскр, поХХф (!) чем ос: кольмн оуво лоучиі естъ ч(ловѣ)къ овьчлте Мт 12, 12 Зогр Мар; дште ко о кдномь грѣш- ницѣ кдіжштн са • радость къівддтъ на невеси и по земи * кольмн пдче о сьпдсеннн вьселенъіл Супр 490, 4-5.— Зогр Мар Ас Сав Супр,— Ср. колнко, коль КОЛѣБАНИІН, -иіа с (1) греч. нет колеба- ние коіівапі: ц> съурдненьи идмъ > вес колѣ- ваннѣ • вь вѣрѣ Евх 60а 9.— Ср. зъіваиик КОЛѣБАТИ, колѣкліж, колйклкшн несов. (5) ааХебеіѵ качать Ьоираѣ, кутасеі: чесо ви- дѣть ізидете въ поустыніж • трьстн лн вѣт- ромь колѣвлемы Мт 11,7 Зогр Мар Ас □ колѣкдтн са греч. нет качаться кутасеі ве, гтііаі ве: едмъ сынъ колѣкдше са акы овоште зыклемо отъ многд вѣтра Супр 570, 9-10 • перен.: оалебеоОаі колебаться ѵа- йаі: овн вѣгддуж * а дроузнн послоушаахл * иии колѣкддуж са Супр 85, 18.— Ср. зъівати, клдтити, трлсти, колѣкдтн са ср. выдати и КОЛѢНО, -а с (67) 1. •убѵѵ; (поклонити са, поклднатн са нд колѣноу, пддатн на колѣну уоѵилетеіѵ; поклонники колѣиомд уоѵѵиЛіоій) колено коіепо: притекъ единъ богатъ • іпо- клонн са емоу нд колѣноу Мк 10, 17 Зогр Мар; приде къ немоу прокаженъ мола і * і на колѣну пдддіА Мк 1, 40 Зогр Мар Ас Сав; колѣнѣ мои изнеможете отъ поста Пс 108, 24 Син; мол(итва) иа поклоненне колѣиоллд Евх 596
кол кон К 15-16 2. сргікц поколение, племя, колено рокоіепі, ктеп: сждлште овѣжа на деслте колѣножа нздранл (е) в (о) жл Мт 19, 28 Мар Ас Сав (0 Зогр).— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Евх Супр.— Ср. плежл коліениіе, -ни с (2) сирауц избиение, убійство хаЫдепі, ѵгагсіёпі: вьсьжде коленив вьсьжде крьвн Супр 57, 8.— Супр 57, 11.— Ср. заколкннк, нсѣченнк КОЛАДА, -ъі ж (1) греч. нет коляда ко- Іесіа: аціе к’то въ а день ндет(ъ) нд коладж • еноудрѣ • ѣкоже пръвѣе погани творѣдуж • в лѣт(ъ) да покаетъ са Евх 1036 3 КОМЛНА, -ъі ж город (5) [кожанъ м Супр (1), кожанъ! мн. Супр (1)] Коцаѵаі Комана Сотапа: съзъда кмоу цръкъве... въ кожанѣ Супр 23, 22; мжчеиик прнТжешн въ кожднѣхъ Супр 16, 6-7; даже не придетъ въ кожанъ воквода Супр 16, 20-21.— Супр 17, 26; 19, 28 КОЛЛАНЬСКЪ прил. к кожана (1): градъ команьскъ і'і лбліе Коцйѵа город Ко- мана тёзіо Сотапа: повелѣ привести і и ииъі темннчьннкъі • къ градоу кожаиьскоу Супр 17, 12-13 К0Л16НТАРИСИИ, -ни м (5) хореѵтарт)- аюс тюремный надзиратель, надсмотрщик гаіагпік, сіохогсе: прншедъшоу кожентдрнсню Супр 140, 26-27.— Супр 102, 20; 146, 16; 146, 21; 147, 2.— Ср. кдпнклдрнн, стрджь КОМИСЪ, кожнсд и кожитд, КОЛЛИСИИ, -ни м (42) [кожис- Супр (12), кожит- Супр (2), ко- мнснн Супр (1)] хб|іт)<; комис сотез (обозна- чение разных санов, гл. обр. префект про- винции)'. артежоиъ атъ въістъ • иечистъіижъ комнсомъ Супр 224, 7; повѣднте кожитоу ва- шемоу Супр 222, 22; повелѣ же кожисии Супр 223, 11.- Супр КОМЪКАНИІб, -ни с (5) хоіѵюѵі'а, та Оеіа цѵстттірьос; (сваток КОЖЪКДИИК ВЪЗАТИ ХОІ ѵюѵеіѵ) причастие (св. тайн) рНцтапі (зѵа- іозіі оііагпі): иже недостойно вьзежыжтъ с(вд)ток кожъканнк Супр 421, 6 (пріежлжштеі с(ва)тыхъ таіиъ Клоц 8а 36).— Евх 116 5-6; Супр 25, 13 14; 361, 27; 405, 23.—Ср. въсждъ, прнчАціеннк КОМЪКАТИ, -аіж, -дкши несов. (1) греч. нет причащать росіаѵаГ ргі)ітапі: и кожъ- клеть ѣ оба Евх 116 5 КОНДАЧЬСКЪ, -ъіи прил. к женскому имени Кондакия (1) ттК Каѵбахц^ Конда- кии род. Сапсіасе: дроугадго скоп’ца подрлждА кон’дачьскыа Супр 60, 19-20 КОНОКЪ, -а м (11) [коньбъ Син (1)] Хё0т|€, 7/йхіоѵ котел коіеі: нзлніа са въиъ коновъ Супр 268, 26-27.—Пс 59, 10 Син; 107, 10 Син; Супр 233, 23; 234, 5 ; 234, 12; 234, 18; 234, 21; 268, 17; 268, 23; 268, 24.—Ср. котьлъ КОНОНОВЪ прил. к кононъ (3) тоѵ Кб- ѵюѵое, Катѵатѵос; Конона род. Копопйѵ: кдннъ в(ог)ъ кононов’ оделѣ Супр 35, 3.— Супр 36, 23 (2) КОНОНЪ, -а м имя (32) Кбѵотѵ, Ксоѵюѵ Конон Копоп: ведошА влькд къ ногажа с(ва)- тоуоужоу коиоиоу Супр 44, 23-— Супр конскъ Ас 1166$ 30-31 см. иконьскъ КОНСТАНТИНЪ, -а м имя (10) [коистди- тии- Ас (1), коиьстатии- Супр (2), костатнн- Супр (6), костаиьтии- Супр (1)] Кюѵотаѵті- ѵос; Константин Копзіапііп: въ дьии во прѣдъ- реченддго крьстніаиааго цѣсара костднтінд Супр 186, 16-17.—Ас 1466 7; Супр 54, 6-7; 64, 4-5; 186, 3; 188, 14; 189, 19; 214, 30; 539, 15; 541, 22-23 КОНСТАНТИНЪ прил. к Константинъ (18) [конъстднтннь Супр (1), коиьстатинь Супр (1), коистатинь Клоц (1), костдитинь Супр (8), костдтинь Супр (1), КЪСИАТИНЬ Супр (6)]: констднтннь градъ Кюѵотаѵтіѵоѵ- покіх; Константинополь Копзіапііпороі, Са- гіЬгасІ: Тдн’нд дрхнеп(нскоу)па костатииіа града злдтооустддго слово Супр 479, 4.— Клоц Супр.— Ср. цѣсарь (цѣсарь градъ) коиъдратъ Мт 5, 26 Зогр; Мк 12, 42 Зогр см. кодрантъ конъстднтннь Супр 332, 13 см. кон- стднтннь конь см. искони КОНЬ, кони м (21) іппое, о/тща (0; (на кони Іллеѵюѵ; нд коннхъ ёсріллоі; сътворкнъ конкжъ теціи Іллцкатос;) конь, лошадь кйй: ие кждѣте ѣко конъ и жъскъ іжъже иѣстъ рд- зоужаПс 31, 9 Син; прнде иа кони к’ нимъ Супр 60, 11; поле сътвореио кѣ • конежъ тешти Супр 90, 6.— Син Супр коньбъ Пс 59, 10 Син см. коновъ КОНЬНЪ, -ъіи прил. (1) той Гллоѵ конский, лошадиный койзку: «два... възжогоша отъ- тръгнжтн ржцѣ КГО отъ оуздъі КОНЬНЪ! А цѣсард Супр 193, 9 10.— Ср. коньскъ КОНЬСКЪ, -ъіи прил. (1) тотѵ іллогѵ кон- ский, лошадиный койзку: оуп’вдіжште конь- скынжъ ходожъ Супр 31, 6.— Ср. коньнъ КОНЕЦЪ, -д м (>400) [кои, коц Зогр, к(ц) Мар, ко(ц) Ас Сав Евх, коцъ Син, кйц Служ] ахроѵ 1. лёрае край, граница кга[, Ьгапісе: прнде отъ конць землл * слъішатъ прѣліждро- стн соложона Мт 12, 42 Зогр (нет Мар); изі- дж... въ коньціа въселенъііА г(лдго)лі нхъ Пс 18, 5 Син; иекесьстиТ и зежьстнн коньци • ие вьжѢстат’ теке владъіко Супр 250, 9 • край, область кгацпа, копсіпа: оупъвднье вьсѣхъ кьнец (1) земліл и сжщінхъ вь жорі далече Пс Ю Заказ 777 289
кон 64, 6 Син 2. тёкое, лктіршца, ёхРааіе, аіа>ѵ (!) конец копес: ц(ѣсд)р(ь)ствоу его ие вж- детт» коиьца Л 1, 33 Зогр Мар Ас Сав; Евх 26 23; Супр 23 7, 26; 238, 9; тако пѣти весь пс ( а ) - лъмъ сеи по стихоу до конца Евх 116 18 • кончина, смерть 5Шг(: тдкомоу же и достоинъ кыстъ коньцоу Супр 142, 1 П коньць на- реч. наконец, в конце пакопес, розіёге: КОНЬЦЬ КГДА ПрНЗЪВДНЪ кыстъ къ г(оспод)оу... СЪПСАНОК се ОСТАВН НА НДКАЗАННК НАМЪ Супр 24, 17; до коиьца лаѵтекше, текеісое, еіе тёко^, ёа)? тёкос;; (до коиьца плодъ тво- ,рити текеофореіѵ) полностью, в высшей сте- пени ріпё, ѵ пе)ѵувв{ тіге: възлювль своьь • СЖШТАЬЬ въ вьсемь мирѣ * ДО КОНЬЦА ВЬЗЛЮБН іа И 13, 1 Зогр Мар Сав; пострадахъ 7 сълььхъ сіа до коиьца Пс 37, 7 Син-, не до коньчд (!) плода творитъ Л 8, 14 Сав (до връхд Зогр Мар Ас); кес коиьца атекце лишний гЬуіеспу: оставилъ молениа ихъ г(оспод)ь • кес коиьца кыти Супр 92, 15; КО НЬ ЦЬ ВЪЗ А Т и то якпраща аірегѵ уничтожиться гпіск ве: възъметъ коньць отъ йенъ новое Мк 2, 21 Зогр Мар.— Зогр Мар Ас Сав Унд Зогр-пал Ен Син Евх Служ Клоц Супр.— Ср. врьуъ, КОНЬЧАННК, КОНЬЧННА, крАН КОИЬЧАВАТН, -вдіж, -вакши несов. (3) те- кеюйѵ кончать, заканчивать копсіі, сіокоп- соѵаС: коньчдваіжштоу тевѣ мжченнк • тд прѣюнлетА по рАдоу епискоупъскыи столъ Супр 187, 20-21 □ коиьчаватн са кцуеіѵ кончаться копсіі (зе): кьде ко подока одолѣ- ииа коньцоу * разкѣ на покѣдьннцѣ коиьчаватн са Супр 427, 30 • лкцройстОпі исполняться, осуществляться ѵуріпоѵа); ве, ивкиіесгіоѵаі ве: пророчъско коньчакааше са пнсаннк Супр 403, 9.— Ср. коньчдти, съврьшдтн, съкоиьчд- ВАТИ КОНЬЧАНИіе, -ии с (7) аоѵтёкеіа окон- чание, конец вкопсепі, копес: что есть зид- менне твоего прншествнѣ и коньчдние вѣка Мт 24, 3 Мар Ас (2) Сав (0 Зогр).— Мт 13, 39 Зогр Ас; Ен 306 6.— Ср. коньць, коньчннд, съкоиьчдиик КОНЬЧАТИ, -аіж, -акши несов./сов. (35) текеюйѵ, біёрхеаОаі, лктк>обѵ, граккегѵ (!) кончать/кончить копсИ/вкопсі!;: нсцѣленнѣ творіж дьнесь и въ трети коньчаіж Л 13, 32 Мар (0 Зогр); коиьчаимъ вечеръНАьа мо- л(и)тв(ы) Евх 66а 19 • бісгѵёегѵ испол- нять/исполнить, осуществлять/осуществить ріпіі/паріпі!:, ивкиіес поѵаі/ивкиіес піѣ: оудовь оуже вьеж доврж дѣтѣль коньчдкм’ Супр 498, 2 □ ко иьч дти са лктцюйстваі., асѵ- текеіаОаі, ёхксілеіѵ, кцуеіѵ; (не коньчдти са абалаѵтітоѵ цёѵеіѵ) кончаться/кончиться копсіС/вкопсіС (ве): четыремъ же лѣтомъ 290 КОП коиьчавъшемъ са Супр 288, 22 • исполнять- ся /исполниться , о су ществляться/осущест- виться ріпіт ве/парІпН; ве, ивкиТесйоѵаі зе/ ивкиіеспк ве: оусъуиж смокы и коньчд са пн- едннк Супр 352, 1 -2 • балаѵааОаі уничто- жаться/уничтожиться піеіі ве/2ПІсіІ зе: внк- момъ же с(ва)тыимъ • КОНЬЧДША са тннн и жьзлнк Супр 178, 16.— Зогр Мар Ас Сав Боян Син Евх Супр.— Ср. нспльннтн, нс- пльнитн, коньчдвдтн, оконьчдтн, съврьшатн, съврьшнти, съдѣати, съконьчлтн КОНЬЧИНА, -ы ж (43) тёХое, аоѵтёкеіа, пёрае, якііраща конец копес: петръ... сѣ- дѣніе съ слоугдмн • видѣти кончннж Мт 26, 58 Зогр Мар Ас Сав; жатва есть коньчннд вѣка Мт 13, 39 Мар Унд (коньчднне Зогр Ас); ие могжште до коньчнны Болѣзни сътрьпѣтн Супр 85, 23 9 цель сіі: прѣходитъ видимд- дго жнтнга конь’чннж Супр 277, 18 • кончина, смерть втгі: коньчннж • влдгж и мнрънж да- жди намъ Евх 66а 8 ф коньчннж имѣти приближаться к концу, исполняться, осуще- ствляться сЬуІіі ве ке копсі, парігіоѵаі зе, пвкиіесгіоѵаі ве: іво еже о мнѣ коньчннж іматъ Л 22, 37 Зогр Мар; нд коньчннѣ выти ёахатхое ёхеіѵ быть при смерти, умирать итігаС: дъшти моѣ нд коньчннѣ есть Мк 5, 23 Зогр Мар.— Зогр Мар Ас Сав Боян Унд Зогр-пал Ен Син Евх Клоц Супр.--- Ср. КОНЬЦЬ, КОНЬЧАННК, с'ьконьчдннк КОНЬЧЬНЪ, -ыи прил. (2) греч. нет окон- чательный, последний ровіесіпі, сІеГіпіііѵпі: тогда вндАще кои’чь(и)ое то оежжденье Рыл 5ба 35.— Рыл 56$ 36.— Ср. послѣдьнь коньчьнѣте нареч. (5) тёкое, текеѵтаіоѵ наконец пакопес, ровіёге: коньчьнѣк вьниде сотойд въ отроковицж нѣкжіж Супр 525, 17- 18,— Супр 481, 1; 481, 5; 481, 27; 515, 1- Ср. коньць, послѣжде КОПАТИ, -діж, -акши несов. (8) ахаптеіѵ, біаахаятеіѵ, дрйааесѵ копать кораі: ко- пати ие могж Л 16, 3 Зогр Мар; мотыкы и рыла вьземъше копдша Супр 219, 7-8 • ока- пывать, обрабатывать землю окораѵаі, оЬсіёІаѵаІ: рйсіи: идѣте копайте н потрѣкнте Супр 37, 23.— Супр 37, 22-23; 52, 9; 52, 10-11; 275, 12.— Ср. дѣлати КОПНИ, -иа м имя (3) Кбттіе Котий Соі- Сія: молАште свокго стдрѣншииж копна Супр 37, 28.— Супр 38, 1; 39, 23 КОПИИНИКЪ, -А м (1) ахтіятойхос копье- носец коріпік: етери оржжьннцн • такожде и копннннцн • скорн господьстѣн вранн Супр 463, 26-27 К0ПИІ6, -иа с (28) кбухч, ёощраіа копье корі: дроугы же приімъ копне * проводе ему ребра Мт 27, 49 Зогр Мар Ас Сав.~3огр
коп Мар Ас Сав Боян Евх Супр.— Ср. лжціа, оржжнк КОПРЪ, -а м (1) аѵтіОоѵ укроп корг: отъ- десжтъствоуете матж и копръ • і кѵминъ Мт 23, 23 Мар (0 Зогр) КОРАБИЦЬ, -а м (9) [кордвлнц- Зогр (1)] лХоіарюѵ, лЛоіоѵ лодка, челнок ІосГка, сіип: видѣвъ дъва кордвицд • стоььштд при езерѣ Л 5, 2 Зогр Мар (корделѣ Ас).— Л 5, 3 Зогр Мар Ас; И 21, 8 Зогр Мар Ас Сав.— Ср. кордкль, ЛАДНИЦА кордвлнць И 21, 8 Зогр см. кордвнць КОРАБЛЬ и КОРАБЬ, -га м (>>100) [кордвл- Зогр (23) Мар (16) Ас (10) Сав (2) Боян (1) Син (3), кордк- Зогр (14) Мар (21) Ас (17) Сав (10) Супр (30) Хил (1)] лкоіоѵ, лкоіа- ріоѵ, оХхас;, ѵаг>е, Л'цбаХіоѵ (I) челн, ко- рабль ІосГ, когаЬ: нсплъииша ока кордвлѣ ѣко погржждтн сд імд Л 5, 7 Зогр Мар Ас; зд- внстн кордвью гиога пльнъ Супр 400, 5.— Зогр Мар Ас Сав Боян Син Супр Хил.— Ср. алъдни, кордвьць КОРАБЛЕНИКЪ, -а м: с т д р ѣ и ш ни а к о - равльннкомъ ѵаѵхЛг|ро5 капитан ко- рабля ѵеіііеі Іосіі, карііап: старѣйшина вѣхъ корав’ннкомъ • и нстопнхомъ са Супр 119, 30.— Ср. КОрДВЬЧНИ К 0 р А В Ь СМ. КОрАВЛЬ КОРАБЬЧИИ, -ніа м (1) ѵаѵттк корабель- щик ІосіпГк: твоа плеинцл сжтъ зависти • и коравьчнА вѣсн • весла льсти Супр 400, 15.— Ср. коракльннкъ КОРВАНЪ м нескл. (арам.) (2) хо<?0аѵ дар богу, храму сіаг ВоЬи, сЬгати: дште речетъ ч(ловѣ)къ • о(ть)цю лн м(дте)ри • кор’вАНъ * еже естъ ддръ • і еже дште • отъ мене пользевдлъ есн Мк 7,11 Зогр Мар к о р’ в о н д Мт 27, 6 Ас см. КАръвднд КОРеНИіе, -ни с (15) аі фі^аі, ёі'^а; (коре- ннк ископати ёхрі^оѵѵ) корни когепу, когапі: видѣшж смоковьинцж оусъхъшж не кореинѣ Мк 11. 20 Мар (іс корене Зогр); насаді корешѣ его Пс 79, 10 Син; постдвьгаіж та дьнесь и кореинк нскопатн • И ПАКЫ въсддитн Супр 357, 14 • ОецёХюѵ основание гакіасіу: копдисште коре- ннк... дондоша копдіжште до съсждъ Супр 52, 9.— Мт 13, 6 Зогр Мар; Мк 4, 6 Мар; Л 3, 9 Мар Ас; Супр 143, 7; 313, 11; 313, 11; 347, 2; 352, 20; 354, 3.— Ср. корень КОРеНТИИ, -ни м мн. (7) [к(о)реит Ен (1)] оіКоріѵОюі коринфяне Когіпі’апё: (дп(о)с)- т(о)лъ • къ кореитномъ Ен 346 13; дп(о)- ст(о)лъ къ кореитнем Ен 386 12.— Ен 2а 14; За 7; За 9; 146 15; 35а 6.— Ср. корѵнлгане КОРбНЬ, -не м (25) ёіХ«, ёі^®ца корень когеп: иже во секырд при корене дрѣвд лежитъ Л 3, 9 Зогр Сав (при корей и н Мар Ас) • пе- КОС К рен.: несторъ к’то вь тѣхъ мѣстѣхъ • довра- аго корене оврѣтъ са Супр 24, 21 ф не ко- рене нскопдтн ёхрі^оѵѵ, аѵаохалтеіѵ вырвать с корнем, искоренить, уничтожить ѵукогепіі, 2ПІСІІ: не корене нскопдтн много- вожьство Супр 357, 15-—Зогр Мар Ас Сав Син Евх Клоц Супр.— Ср. кореник; ис корене нскопдтн ср. искоренити КОРбОВЪ и КОРѢОВЪ прил. к мужскому имени Корей (11) [кореов- Син (4), корѣов- Син (7)] той Корё Кореев Когейѵ: пъсаломъ с(ъі)номъ кореовомъ Пс 87, 1 Син; о с(ы)нохъ корѣовѣхъ псалмъ Пс 46, 1 Син.— Пс 41, 1 Син; 43, 1 Син; 44, 1 Син; 45, 1 Син; 47, 1 Син; 48, 1 Син; 83, 1 Син; 84, 1 Син; 86, 1 Син КФРИСТЬ, -н ж (4) та ахѵХа добыча ко- гізі: лѣпотѣ • домоу раздѣліті коріетъ Пс 67, 13 Син.— Л 11, 22 Зогр Мар; Пс 118, 162 Син.— Ср. плѣнъ КОРИТИ, -ріж, -риши несов. (2) рХаосрт]- цеіѵ, хулить, оскорблять роко- гоѵаі, игагеі: ч’то са пророкы величдкшн • д прорнцдкмАдго кориши Супр 334, 28-29.— Супр 510, 14.— Ср. веціьствовдтн, влдевн- МНСАТИ, Д0САЖДАТИ, рЖГАТН, ОуКдріАТН, ХОЛИТИ КОРНАТЬ, -а м имя (2) Корѵоѵто^, Коѵ- роѵѵато^ Корнут Согпиіиз: с(ва)т(д)го м(ж)ч(енн)кд кори АТА • еп(и)скоупд • иконъ - ска Ен 296 12.— Ас 1166(5 30 КОРНИЛЪ, -ли м имя (1) КорѵрХюе Кор- нелий Согпеііиз: с(ва)т(а)го корнилѣ сътнТкд Ен 296 18 КОРЪ, -а м (1) хброе мера когес: сътомь коръ • пьшеиицАЛ 16, 7 Зогр (корецъ Мар).— Ср. корьць КОРЬЦЬ, -а м (1) хброе мера когес: сътомь корецъ пьшеиицА Л 16, 7 Мар (коръ Зогр).— Ср. коръ к о р *к о в ъ Син см. кореовъ КОРѴН'О'ІАНв, -ганъ м мн. (1) оі КоріѵОюі коринфяне Когіпі’апё: кдко съвлждив’шааго въ коруиАт-кнехъ прилти пдвьлъ повелѣ Супр 527, 4.— Ср. корентии КОСАЛЛОВЪ и КАСАЛЛОВЪ прил. к муж- скому имени Косам (2) тоѵ Ксоаац Косамов Козашйѵ: с(ы)нъ сы ѣко мьнимъ вѣ • іоси- фовъ... дддъдневъ • косамовъ Л 3, 28 Зогр, касамовъ Мар КОСНХТИ, -иж, -нешн сов. кого, чьто въ чьто (42) алтесг&аі коснуться сіоікпоиі зе: косиж ѣ въ очи Мт 9, 29 Зогр Мар Ас, коенж СА очию имд Сав; пристжпль косиж въ одръ Л 7, 14 Зогр Мар, косиж са въ одръ Ас □ косижти са комь, чемь; кого, чесо; въ чьто коснуться сіоікпоиі зе: косиж са крді ризѣ его Мт 9, 20 Сав (прикосиж са Мар Ас, 0 Зогр); 291
КРА КОС коенжвъ са его ржкама Супр 566, 12. — Зогр Мар Ас Сав Боян Супр.— Ср. прикосижти са костдитинь Супр см. констднтннь КОСТДТИИ- Супр СМ. КОНСТАНТИНЪ костдтннь Супр 479, 4 см. констднтннь КОСТЬ, -и ж (40) [ост- (!) Син (1)] оотсгйѵ кость козі: д(оу)хт» плъти и кости ие нматъ Л 24. 39 Мар Ас (0 Зогр); н(ѣ)стъ мира вь костехъ моТут* Пс 37, 4 Син; Евх 76а 8 • кости мн. та Хеі'фаѵа, осоцата мощи остат- ку: іако ежтъ съхраненъі кости идша семь м-ЬсгЬ Супр 81, 3-—Зогр Мар Ас Ен Син Евх Супр.— Ср. мощн котеръіи Л 11, 11 Мар; Хил 26$ 13 см. которъіи КОТОРА, -ъі ж (2) біаХехтос, цахл ссора, спор зѵаг, ярог: которѣ бъівъши междоу гос- подиномъ вельежда • н господиномъ нивъі Супр 218, 4.— Супр 511, 6.— Ср. рдспьрѣ- иик, съвдда КОТОРАТИ, -двк, -акшн несов. (2) 1. хата- біха^еіѵ осуждать оскихоѵаі: котордетъ дръзостъ • вездкоиьѣ подѣіска Клоц 116 2 2. котордти са цахестбаі ссориться зѵа- гіі зе: дъвѣма прѣдълеЖАШтема вештьмд • и котордисштемд са има дроугд къ дроузѣ • кдио изволите Супр 59, 14.— Ср. оежжддти, пьрѣтн СА КОТОРИЧЬ прил. (1) цахіцое сварливый зѵагііѵу: вогаше во са тѣуъ мѣстъ слъішдвъ іако дрьзи и которичи ежтъ вь нихъ Супр 46, 16.— Ср. которьиъ КОТОРЪІИ и КОТСРЪІИ, -ди, -ок мест. (51) [котер- Мар (1) Хил (1)] 1. вопрос. тіе кото- рый, какой кіегу, )аку: которъі овою пдче вьзлювитъ і Л 7, 42 Зогр Мар Ас Сав Супр 393, 24; которддго же отъ вдсъ о(ть)цд • въепроентъ с(ъі)иъ твоі хлѣва • едд кдмеиь подастъ емоу Л 11, 11 Зогр Ас Сав, котерддго Мар; поаша и вѣиьчдид • которъіимъ трьиикмъ жидовъекдми мъзддми Супр 435, 30 2. неопр. тіе некоторый, какой-нибудь пёкіегу, пё- )аку: егдд хоштбши котороумоу с(вл)тоумоу слоужвж творити Ас 1576 9-10; дціе котордд жеид нзвръжетъ отрочл • в лѣт(ѣ) дд покдет’ са Евх 1036 6; дште ли дд которн ежпротивлтъ СА О ТОМЪ • то ДД ПрѢдДІЖТЪ СА СЖДОу СуПр 174, 18.— Зогр Мар Ас Сав Евх Супр Хил.— Ср. етеръ, кыи, иѣкоторъіи КОТОРЬИЪ, -ъін прил. (1) цахбцеѵое свар- ливый зѵагііѵу: гижшдктъ са которьиддго глд- сд нхъ Супр 510, 5.— Ср. которичь КОТЪКА, -ъі ж (1) «ухоро якорь коіѵа: нмѣдше сии кордвль котъкы желѣзнъі Супр 400, 27.— Ср. дикѵрд КОТЫГА, -ъі ж (7) хі’ссоѵ, іцатіоѵ, хоЛб- (Зіоѵ нижняя одежда зросіпі заі, іипіка: 292 ОБлѢчеНА въ котыгж льнѣиж Супр 187, 4.— Супр 207, 14; 341, 12; 341, 18; 341, 22; 367, 17; 368, 10.— Ср. мдтизмъ, одежда, риза, срачица, хитонъ КОТЬЛЪ, -д м (2) хаХніоѵ котел коіеі; іірньлінА дръждти • крьштеннѣ стьклкнп- цамъ • і чьваиомъ • і котъломъ Мк 7, 4 Зогр Мар.— Ср. коновъ КОШЬ, -а м (13) хбфіѵос корзина коз: исплъииша дъва иа деслте коша оукроууъ И 6, 13 Зогр Мар (кошииці Ас).— Мт 14, 20 Зогр Мар; 16,9 Мар; Мк 6, 43 Зогр Мар; 8, 19 Зогр Мар; Л 9, 17 Зогр Мар; Пс 80, 7 Син; Супр 396, 3-— Ср. кошьиица КОШЬННЦА, -а ж (15) хбфіѵое, олідлс; корзина коз: колнко кошьииць вьзлете Мт 16, 9 Зогр (кошъ Мар).— Мт 14, 20 Ас Сав; 13, 37 Зогр Мар Ас Сав; 16, 10 Зогр Мар; Мк 8, 8 Зогр Мар; 8, 20 Зогр Мар; И 6, 13 Ас; Супр 428, 30.— Ср. кошь КРАБНН, -иіа ж (2) ()т)хг| ларец зсЬгапка: тоу мшусии въ тъмиъіихъ низъ • гакоже кі въ крдвни Супр 460, 28.— Ас 1536 9.— Ср. кивотъ, ковьчегъ, скрипи КРАДА, -'ы ж (3) лира, лйр (!), Рсоцб; (!) костер Ьгапісе сігГѵі: крддж раждъзи и сами вь нж вьлѣземъ Супр 138, 19.— Супр 21, 1; 516, 13 КРАДОКОДИТИ, -вождж, -водншн несов. (2) онкаусоуеіѵ обманывать, обольщать кіатаі: мъиози ежтъ крддоводАщеи фнлософиеіж Хил 26$ 23 '24.— Хил 2аа 6.— Ср. льстити, прѣіь- фАТИ КРАЙ, и м (13) 1. ахра, храалебоѵ (!); (съ въішьиндго край ал’аѵахбеѵ; край тіла отъпадаіжтъ ахрапщріа^етаі) край, конец окга), копес: прикосиж са край ризѣ его Л 8, 44 Сав (въекрнлиі Зогр Мар Ас); і се катапе- тазма црковъидѣ • рдздърд СА • съ въшіьн'Ьго краѣ • до нижьнѣаго • на дъвое Мт 27, 31 Зогр Мар Ас Сав; потомь край отъпадаіжт • тѣлд • гакоже огнемъ горжштемъ Супр 89, 23 2. аіуіакос берег ЬгеЬ: іже (г. е, неводъ) егда іеплъии са • ізвлъкъше і иа край Мт 13, 48 Зогр Мар Сав (иа соухо Ас).— Мт 9, 20 Сав; 9, 21 Сав; Супр 121,24; 473, 19.— Ср. врѣгъ, въекрилик, коиьць, ометд, подъметъ, полъ КРАМОЛА, -ъі ж (6) отаоіе бунт, мятеж ѵгроига, ѵхЬоигепГ: оуногавъ са парода кда крдмолж въздвиг’ижтъ Супр 14, 3-—Л 23, 19 Зогр Мар; Л 23, 25 Зогр Мар; Ен 22а 5.— Ср. ковъ, мАтежь, распьріа, жсовнца КРАМОЛЬНИКЪ, -а м (2) аѵтартт]^, ота- оіа>бт)5 бунтовщик, мятежник ѵгЬоигепес, зрікіепес: іѵ крдмольииче в(о)жиі н враже ис- тинѣ Супр 49, 30.— Супр 219, /5.—Ср. ковьиикъ, млтежьиикъ
КРА КРАНИГСКЪ прил. (17): кр а и и кв о мѣс- то храѵі'оо голое, храѵіоѵ лобное место ЬеЬка (место казни)', ізнде же въ нарицамое крайней о мѣсто • еже г(лаго)летъ са еврѣіскы Ълъѣота И 19, 17 Зогр Мар Ас Сав Боян.— Мт 27, 33 Зогр Мар Ас Сав; Мк 15, 22 Зогр Мар Ас Сав; Л 23, 33 Зогр Мар Ас Сав.— Ср. главьнъ, голъгота КРАСА, ъі ж (1) хборос украшение ох йоЬа, ѵухсІоЬа: кѣауж же капншта та позла- штена и оукрашена * красою многоцѣнъною Супр 176, 25-—Ср. оукрашеннк КРАСИТИ, крашж, красный несов. (6) 1. иоацеіѵ украшать кгаёііі, хсіоЬіі;: красите ракъі праведьныхъ Мт 23, 29 Мар (0 Зогр) 2. красити са о чемь оецѵѵѵео'Оаі наслаж- даться чем-л. Іёзіі зе г пёсеіго: не толма о тѣхъ гакоже о крьстѣ крашж са Супр 428, 11.— Клоц 8а 14; Супр 335, 15; 346, 18-19; 544, 4.— Ср. красовати, оукрашатн КРАСОВАТИ, -соую, -соукшн несов. (4) 1. красовати, КрАСОВАТН СА хоцйѵ быть украшенный Ьуі окгазіепу, охсІоЬепу: смокы лнствикмъ красоуіаше Супр 352, 6; ов- ріте лнствикмъ красоуюште (вм. -шть) са Супр 351, 17-18 2. красовати са чемь, чимь тёрЯеаОаі наслаждаться чем-л. Іёзіі зе 2 пёсеііо; богъ съмрьтн не сътвори • нн красоуктъ са пагоукѣ жнзн (!) Супр 389, 6-7; иъі красоукте са златомъ Супр 19, 21.— Ср. веселити, красити, наслаждатн, радовати, оукра- шатн КРАСОТА, -ъі ж (11) [красата Син (1)] 1. ебхоаціа, еѵярёяеіа, сороіотрс красота кгаза: прѣпоѣші сіа... красотою твоею і до- бротою твоею Пс 44, 4 Син 2. •серлѵдтре, га геряѵа наслаждение роіёзепі, гохкоё, зіазі: (уготовити са отъселѣ • ие на покой • ни на пнцію * нн на иио етеро земъныуъ кра- сотъ • славънъіхъ Евх 90а 17-18.— Пс 15, 11 Син; 26, 4 Син; 49, 2 Син; 49, 11 Син; 95, 6 Син; Евх 88а 3; Супр 475, 14; 497, 21,— Ср. докрота, лѣпота, наслажденнк КРАСТА, -ъі ж (1) оті'уца Хёярае язва (проказы), короста зігир (ргі таіотосеп- $1ѵі); заклинаю та... отътрАсъшннмь красты отъ строупнкъіуъ Евх 536 3 КРАСТИ, крадж, крадешн несов. (19) хХё- птеіѵ, ёяохХёятеіѵ, асраіреіѵ красть кгазі: ие оукнваі • нн прѣлюкы створи • не кради Мт 19, 18 Сав (ие оукрадешн Мар Ас, 0 Зогр); ие пог’нѣва са на крадъшааго Супр 42, 10; тъчно краденоуоумоу съложнвъ златомь или сьрекромъ принести Супр 42, 22-23.— Зогр Мар Ас Сав Евх Клоц Супр.— Ср. отьматн КРАСТЁЛЬ, -и ж (1) ортнуорртра перепел (?), коростель (?) кгереіка (?), сЬгазіа! (?): КРИ К просишіА и прідж крастѣли • и хлѣва и(е)- в(е)с(ь)иаго насъіті іа Пс 104, 40 Син КРАСЕНЪ, -ыи прил., сравн. ст. красьнѣн (19) 1. сораГо?, яеріхаХХрс, Хеѵхеіцсоѵ (!), тёХеіо^ (!) красивый кгазпу: подовнте са грокомъ повапьненомъ • іже вьнѣюдж оуво сжтъ красьни • вънжтрьждж же плъни сжтъ костин мрътвыихъ Мт 23, 27 Мар (0 Зогр); съ красьною женою съпрАже са Супр 169, 6 2. теряѵос, тр5 яоХѵтекеіае приятный ргі- ]етпу: видѣвъ же мѣсто трѣвно и красъно Супр 146, 12; воды оуво дьнесь • краснѣишж пажить намъ ізвнша Супр 495, 17-18 о красьно в знач. сказ. приятно (]е) ргі)ет- пё: се оуво коль довро і коль красьно * еже жити кратні въкоупѣ Пс 132, 1 Син; Евх 116 16 ф красьиаіа п оу с ты н іа см. поустыни.— Мар Син Евх Супр Рыл.— Ср. докръ КРАТИ ж (?) нескл. (греч. вм. краги?) храѵ- •уі) вопль пагек: рече в(ог)ъ къ авраамоу кратн вьпль содомъскъ и гоморьскъ иде къ мьнѣ Супр 304, 29.— Ср. въпль КРАТЪ м (47): к р а т ы, кратъ, крата нареч. -іс, -хіс, -лХаоішѵ ...раз -кгаі: дон’- деже три крата отъвръжешн са меие • не вѣ- дѣтн Л 22, 34 Зогр, три краты Мар; не г(ла- го)лю тевѣ до седмь кратъ • нъ до седмь де- сатъ кратъ седмицею Мт 18, 22 Мар (0 Зогр); прозАке н сътвори плодъ р краты Л 8, 8 Сав (съторнцею Зогр Ас. сътократнцею Мар); пожтъ а по три краты Ен 306 17 ф мъ ио го краты, мъногы краты, мъногъ краты яоХХахіс много раз, часто шпоЬо- кггіѣ, сазіо: емоу много краты • пжты і жжн желѣзны * СЪВАЗАИОу сжштю прѣтрьзаауж СА Мк 5, 4 Зогр, мъногы краты Мар; многъ- краты паче меие сьгрѣшн Супр 358, 21; коль краты яооыхіу сколько раз ко- Іікгаі: коль краты въсхотѣуъ съвъратн чада твоѣ Л 13, 34 Мар (0 Зогр).— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Евх Супр.— Ср. дъвашь- ды, мъногашьды, мъножнцею, седмерицею, седмицею, седмькратнцею, сътократнцею, съторнцею, третнцею, трншьды кривъ Пс 5, 7 Син см. кръвь КРИЛАТЪ, -ыи прил. (1) (крнлата пътнца яетеіѵбе) крылатый окгісііепу: крнлатамъ п’тнцамъ ПОДОБА СА • орълоу и стръкоу Супр 7, 24-25 КРИЛО, -а с (20) 1. ятёри^ крыло кгкііо: ѣкоже съкираатъ кокошъ птенъцА своіа подъ крилѣ Мт 23, 37 Мар Ас (0 Зогр); на сѣнъ крілоу твоею надѣю сіа Пс 56, 2 Син; Супр 353, 27; не крильма (!) иъ плаштаиицею кога покрывъша Супр 458, 7 2. ятербуіоѵ крыша (двускатная) (зесііоѵа) зігесЬа: тогда поіатъ і днѣволъ • вь с(ва)ты градъ • і постави і 293
КРИ на крилѣ црък’вьиѣемь Мт 4, 5 Зогр Ас Боян (вратѣ Сав).— Зогр Мар Ас Боян Син Евх.— Ср. вратъ 2 КРИНИЦА, 'лж(і) атацѵо<; кувшин сігЬап: имѣніе же крѣллА хлѣкъі чисты... и крнннцж медоу Супр 291, 8.— Ср. кръчагъ, кръчажьиъ (съсждъ кръчажьнын), стамьиа, чьванъ КРИНЪ, -а м (3) хріѵоѵ лилия Шіе: съмот- рите кринъ селъиыхъ • како растжтъ Мт 6, 28 Мар Ас (цвѣтъ Зогр, цвѣты Сав).— Л 12, 27 Мар.— Ср. цвѣтъ критн Клоц 146 35; Супр 394, 26 см. крыти КРНЧАКА, -ы ж (1) аі. оёщоуае крик, вопль кгік, пагек: кричавд и трьзаииіа мжжь и женъ Супр 397, 1 1.— Ср. въпль, кличь, крнчь, плачь КРИЧАТИ, -чж, -чишн несов. (9) храіеіѵ, аХака^еіѵ, аѵаРоаѵ, храпуц (!), оХоХпу- цбс (!) кричать кгісеі: кричАціе нзвѣгаите • і отъходите Евх 456 14; кричааше и въпиіаше велми Супр 274, 22.— Мк 5, 38 Мар; Супр 35, 11; 52, 29; 137, 13-14; 138, 27-28; 387, 10; 516, 5.— Ср. въпнти, клнцатн КРИЧЬ, -а м (7) храиут), дЛоЛгг/цбр крик, гомон кгік, роѵук: кдиии же сжпротнвАТъ са жндове • кричемъ пьрАште са Супр 433, 26.— Супр 108, 22; 108, 29; 433, 29-30; 434, 1; 434, 15-16; 435, 14.— Ср. въпль, кличь, кри- чава КРОКЪ, -а м (45) 1. отёуп, 8аща; (подъ кдииѣмь кровомь оцорбсрюс) крыша зігесЬа: г(оспод)и иѣсмь достоінъ да ми подъ кровъ вьиидеши Мт 8, 8 Сав (въ домъ Зогр Мар Ас); въ тъ дьиь въ иьже кждетъ иа кровѣ • е съсжди его въ домоу • да ие с-ьлѣзетъ възатъ і\ъ Л 17, 31 Зогр Мар 2. ахтіѵт) шатер, жи- лище зіап, зіапек, ргГЬуіек: съкры міа въ крови (!) своемь Пс 26, 5 Син; вѣчиии крови и жнлншта • съкровишта клагыихъ отвръзошА са Супр 470, 26 3. тареіоѵ, хролтт) скрытое место, тайник зкгуіё тІзіо, зкгуз: иикътоже свѣтильника вьжегъ * въ кровѣ полагаетъ Л 11, 33 Зогр (съкровѣ Мар) 4. охёяг] охрана, защита, покровительство осЬгапа, хазіііа: на кровъ крТлоу твоею иадѣіжтъ сіа Пс 35, 8 Син.— Зогр Мар Ас Сав Боян Син Евх Супр.— Ср. покровъ, скинии, стели, стропъ, стрѣха, съкровиціе, съкровъ, танлиціе КРОЛЛѢ нареч., предлог и союз (12) I. нареч. ло<2(>а> в стороне, в отдалении сіаіеко, ргус: син людне оустъиамн ма чътжтъ • а сръдьце ихъ кромѣ отъстоитъ отъ мене Мк 7, 6 Мар (далече Зогр) □ кромѣ выти аяаХХаоаеаОаі быть отдаленным, отсутст- вовать Ьуі ѵгсіаіеп, перпіошеп: зъла кромѣ сжшта зиамеиига Супр 341, 2-3; кромѣ с ъ - творити яоееіѵ, окрютаѵаі отда- 294 КРО лить, отлучить осісіаііі, ѵгсіаііі, оШоисіі: вога ма кромѣ сътворитъ Супр 366, 26 П. предлог и послелог с род. ё^со, ёхтос; вне тіто, ѵпё: не възможъно есть пр(оро)коу по- гывнжтн кромѣ нер(оу)с(алн)ма Л 13, 33 Мар (0 Зогр) • без, кроме Ьег, кготё, тіто; ты во единъ в’сего грѣха кромѣ еси Евх 57а 12 III. союз разделительный, греч. нет толь- ко, лишь Іес, пей: соуетънъ (г. е. слоухъ) і весъвѣдѣтель • е кромѣ съпасъиымь ізвѣстъ- нымъ еспытаиьемь закои’иымь • пріемлж Клоц 16 33-— Мк 5, 10 Зогр Мар; 1 Кор 6, 18 Ен; Служ 2а 9; Супр 366, 27-28; Рыл 16а 3.— Ср. вез, вънѣ, развѣ, свѣик КРОЛЛѢЩЬНИИ и КРОЛЛѢШЬНИИ прил. (14) [кромѣціь- Мар (3) Ас (2) Евх (2) Супр (1), кромѣш- Зогр (2) Ас (1) Сав (2) Супр (1)] ё^йтерос внешний ѵпё)зі: с(ы)н(о)ве- [ве] ц(ѣсарь)ствиѣ изгъиаии вжджтъ * въ тъмж кромѣштьиіжіж Мт 8, 12 Мар Ас, кро- мѣшьнииж Зогр Сав.— Мт 22, 13 Мар Ас; Мт 25, 30 Зогр Мар Ас Сав; Евх 636 15; 1066 22-23; Супр 378, 3-4; 554, 25.-Ср. въиѣшьнии КРОНИН, -иіа м имя (1) Крбѵюс Кроний Сгопіиз: повѣдааше же с(ва)тыи вожнн • иераД • и кроиии Супр 169, 2 КРОНЪ, -а м титан в греч. мифологии (1) греч. нет Крон Кгопоз: отъ крона и еред раж- даіжтъ са матери вожьскыа Супр 8, 11 КРОПИТИ, -пліж, -пиши несов. (3) раѵ- ті^еіѵ кропить кгоріі: кропАціеи са евк • да нмжтъ іж въ очиціеиие д(оу )шамъ Евх 5а 15.— Евх 66 17; Супр 483, 22 КРОПЛІА, ліа ж (1) ѵара (!) капля карка, кгйрё): аже заглади кропліами слъзъ • напн- санне зълы жизни Супр 390, 17.— Ср. капли КРОПЛЮНИЮ, -ии с (1) ёяірраѵтітс; кроп- ление, окропление кгорепі, рокгорепі: ва(а)- г(осло)вн вино се • своеиь влагостиіж • еч(ло- вѣ)к(о)лювнемь • вл(а)г(осло)веииемь > кропленнемь Евх 20а 4 КРОТАФЪ, -а м (1) хрбтасрос висок зрапек, зкгап: аште дамь сонъ очима моема • е віколц моема дрѣмаине • с покое кротафома моема Пс 131, 4 Син КРОТИТИ, кроціж, кротншн несов. (2) хата- ярабѵеіѵ укрощать, успокаивать ктоііі, іізіі, тігпіі: ходгьн по мороу акы по соухоу • и сверѣпыимъ влъиамъ помагаииимъ ржкѴ ткои» кротАи Супр 77, 10 о кротнтн са бара- 4есг&аі укрощаться кгоііі не, тІгпіі 8е: коль- ца в’сеьь вселены іа покрыти тъцінтъ сд і на пѣсъцѣ развикаіА кротитъ са Евх Іа 21-22 КРОТОЛЮБЬЦЬ, -а м (1) греч. нет миролю- бивый человек тігитііоѵпу сіоѵёк: вжди. въ сваръиика мѣсто • кротолювець Евх 706 9
КРО КРОТОСТЬ, -н ж (37) лраотпс, «0(161116, ёліеіхеіа, лраеіа аѵро кротость тігпозі: съмѣренне і любовь • і кротость подожди емоу Евх 816 6-7; въглждда комоуждо съ всѣмъ сьлѵкреннимъ • и кротостніж Супр 284, 12.— Ас Ен Син Евх Клоц Супр.— Ср. тнуость, тн\ото КРОТОСТЫГЬ, -ын прил. (1) ТЙ5 ёліеі- иеіа$ исполненный кротости тігпозіі род.-. дште и злотомъ състдвькид тн быша суета выло * н камеи и имъ чьстъиынмъ ие тольма сл быша свьтѣла • акоже иынга оутварніж кро- тостьновк Супр 380, 20 КРОТЬКО нареч. (7) лраёсое, ёліеіхйе, Я0оат|ѵ<і>5, аѵе^іхахсоб, лрабд (I) кротко, терпеливо тігпё, ігрёііѵё: кротко же трьпА клеветы Супр 481, 24.— Клоц 16 4; Супр 248, 13; 392, 24; 394, 17; 482, 2; 565, 9.— Ср. кротъцѣ КРОТЪКЪ, -ын прил., сравн. ст. кротъчан (39) 1. рцерое ручной кгоіку: мьиѣаше ко комнс’ ико пнтакмн ежтъ н кротьцн (г. е. звѣ- рнк) Супр 223, 15 • перен.-. дд вьздѣлднжіж зьлѣ зепыж грѣхомъ * своимъ послоушдинимъ кротчѣншж сьтворить Супр 484, 8 2. лоаѵ^, прао^, ёліеіхпе, талеіѵбб кроткий тігпу: се ц(ѣ)с(д)ръ твои грлдетъ текѣ • кротокъ Мт 21,5 Мар Ас Сав (0 Зогр); до оуслышьлтъ кротьцн ’і вьзвеселіАтъ сіа Пс 33, 3 Син.— Зогр Мар Ас Сав Син Евх Супр Хил Рыл.— Ср. тнуъ КРОТЪЦѢ нареч. (1) греч. нет кротко тігпё: провьдъиын... кротцѣ н тнуо крдтоу рече Супр 549, 29.— Ср. кротъко КРУПИЦА, -а ж (8) -фі%іоѵ крошка бго- Ьек: пси Ѣдатъ отъ кроупиць • пдддіжштніхъ отъ трепезъі г(оспод)ні своіуъ Мт 15, 27 Зогр Мар Сав.— Мк 7, 28 Зогр Мар; Л 16, 21 Зогр Мар Ас.— Ср. оукроууъ к р ъ б ь Мт 24, 29 Зогр см. скръвь КРЪВЛвЪ прил. (1) тсоѵ аіцатсоѵ крова- вый кгѵаѵу: тъ не проситъ жрътвъ кръвовъ Супр 28, 14.— Ср. кръвьнъ КРЪ ВОПИВЪ, -ын прил. (1) аіцолбтік кровожадный кгѵегігпіѵу, кгѵеіаспу: с(ы)- не сотонннъ • окьштьииче нечистыхъ ку- совъ • бѢсънын пьсе • кръвопнвъін змню Супр 115, 27.— Ср. кръвоэдивъ КРЪВОТОЧбНШв, -на с (1) (хбоіе аіцатое кровотечение кгѵоіок: и се жено ежфн въ кръвоточенні • отъ двою ид деслте лѣтоу Л 8, 43 Сав (въ точеніи кръвн Зогр, кръве Мар Ас).— Ср. кръвь (точеннк кръве) КРЪВОТОЧНВЪ, -ын прил. (8) [крьво- Сав (1)] аіцорройѵ страдающий кровотечением ігріеі кгѵоіокет: і се жена кръвоточива... прккоенж са вьскрилнн рнзы его Мт 9, 20 Мар КРЪ К Ас, крьвоточнвоа Сав (0 Зогр).— Зогр 1296 9; Мар 436 5; 766 5; Супр 434, 18-19; 457, 8-9.— Ср. кръвоточнцо, кръвоточАціиа, кръвь (кръвь ТОЧАН) кръеоточицл, -а ж (1) л аіцорсоойоа женщина, страдающая кровотечением гена ігріеі кгѵоіокет: кръвоточнцж нцѣлнлъ Супр 480, 25-26.— Ср. кръвоточнвъ, кръвоточл- фиа, кръвь (кръвь точан) КРЪВОТОЧАЦШІА, -аіа ж (1) т] аіцорро- ойаа женщина, страдающая кровотечением гепа ігріеі кгѵоіокет: нсоушн подрагомъ крь- воточаштнн рѣкы Супр 392, 18.— Ср. кръво- точивъ, кръвоточица, кръвь (кръвь точан) КРЪВФІАД6НИ№, -на с (1) аіцоРброѵ кровожадность кгѵеіаспозі: кръвоаденьк н оукнТство жидовъ авьаше Супр 484, 23 КРЪВФІАДИВЪ, -ын прил. (1) аІцоРбро^ кровожадный кгѵеіаспу: акнк же акы львн кръвоадивнн • оустръмншА са на нь скръжь- штжште зжбы Супр 216, 22-23.— Ср. кръво- пивъ, питомъ (кръвніж питомъ) КРЪВЬ, -е ж (>200) [крьв- Зогр (1) Мар (1) Сав (11) Син (4) Служ (1) Супр (35), крв- Мар (1), кров- Боян (1) Син (4) Евх (1) Клоц (2), крів-І Син (1)] аіца кровь кгеѵ: сн чаша новы завѣтъ моеіж кръвніж • "кже за вы пролаетъ са Л 22, 20 Зогр Мар; іже не отъ кръвні • ин отъ похоти плътьекы • ни отъ похоти ллжжьекы • нъ отъ к(ог)а родншл са И 1, 13 Зогр, от(ъ) кръве Ас (0 Мар); оувѣстъ сіа въ іАЗыіукхъ • прѣдъ очіма иа- шіма * месть кро[вь]вн ракъ твоіхъ пролн- тыа (!) Пс 78, 10 Син; оукьена кыстъ зелѵѵк кръвьмн Пс 105, 38 Син; тоуне пріде х(рнст)е • пролітъ кръве своеіл • за въеж вьселенжіж Клоц 56 33-34, кръвь своіж Супр 415, 14 ф кръвн, кръвьмъ пролнаннк аіцохѵ- аіа кровопролитие кгѵергоіііі: или ако лѣпо ксть диаволомъ и кезкожьиыихъ капиштъ * крьвн пролианнк(мь) [и] оскврьнавькна (вм. -ѣ) • свѣтла на иеко прострѣтн са Супр 396, 23; кръвьмъ пролнаннк сътворитъ кръстиаиомъ Супр 221, 19; точеннк кръве рненб аіцато^ кровотечение кгѵоіок: жена етера сжштн • въ точенні кръве • лѣт И Мк 5, 25 Зогр Мар Ас Сав, кръвн Унд; кръвь то- ча и аіцорросоѵ страдающий кровотече- нием ігріеі кгѵоіокет: вндѢша крьвь точаш- таа ставькиы крьвьныл рѣкы Супр 398, 27; кръви тефи, кръвь поуфати аіцорроеіѵ кровоточить кгѵасек: кште и кръви текжшти азвѣ кожиа тѣла съмѣкшн истискати іж Супр 457, 7; осагъшнн • кште н крьвь поуштаисштн кожна тѣла • иск’совѣ ржцѣ и иозѣ Супр 457, 21; кръвиіж питомъ см. питомъ.— Зогр Мар Ас Сав Унд Боян 295
КРЪ Ен Син Служ. Евх Клоц Супр Хил,—крчлъ. точаи ср. кръвоточнвъ КРЪКЬНЪ, -тим прил. (5) [крьв- Супр (2)] той ащато^ кровавый, крови род. кгѵаѵу, кгѵе род.: ие погоувн сь нечьстивынмн доушА МОКА * и съ мжжи кръвьиъінми ЖИВОТА свокго Супр 434, 11-12 (крьвы Пс 25, 9 Син).— Супр 179, 28-29; 179; 30; 398, 28; 512, 7.— Ср. КрЪВАВЪ кръгнгл Супр 519, 27 см. кръкыга КРЪКНЖТИ, -иж, -иеши сое. (1) урй^еіѵ издать звук, пискнуть Ыезпоиі, тикпоиі: помлъчаша послоушдіжште * гакоже иикомоуже кръкижти Супр 129, 20 КРЪКЪІГА, -ъі ж (4) [кръгы- Супр (1)] (Зоѵрсхаріоѵ, Раотерѵюѵ, Хехтіхюѵ (!) по- возка ІеЬку ѵйх: повелѣ же комисии стави- ти кръкыгж Супр 223, 12.— Супр 208, 13; 222, 29-30; 519, 27.— Ср. колесьиицд, но- сило КРЪЛЛЛ ',-ъіж (2) лрѵцѵа корма хасі’ Іосіі: к'к сомъ иа кръмѣ • иа дохъторѣ съпа Мк 4, 38 Зогр Мар КРЪЛІІА2, -та ж (2) троцщ еда, пища рокпп, роігаѵа: ие носитъ иичсоже на кръмж • ни ХлѢва ии водъі Супр 170, 24.— Супр 143, 17.— Ср. врдшьио, кръмліа, пиціа, гадь КРЪЛЛИТИ *, -мліж, -мншн несов. (1) хт>0ер- ѵйѵ править, управлять, вести (рулем) ког- шісііоѵаі, псНі: змига кръмнвъши кордвь • адама въ потопъ сьмрьтн сьведе Супр 400, 9.— Ср. правити, строити КРЪЛЛИТИ 2, -мліж, -миши несов. (14) [крьм- Супр (1)] трёсреіѵ, трѵсраѵ, ёатіаѵ кормить, питать кгппі, хіѵіі: дѣтншть плдчетъ и мати ВОДИТЪ • ИАВЪІКЪШИ обычаямъ крьмнтн дѣ- тншть Супр 312, 9-10 □ кръмнти СА питаться хіѵіі зе: овъхождддше поустынж • СЪВИрАИИіа РАДИ САМОрАСТЖШТИИХЪ меДАгрии • отъ ннхъже кръмлтъ са... отъходьннцн Супр 289, 12. Супр 128, 26; 165, 29; 214, 17; 262, 22; 272, 13; 344, 17; 398, 23; 400, 9; 429, 25; 435, 22; 565, 1; 565, 14.— Ср. пи- тати, пнтѣтн КРЪЛЛЛІА, -діа ж (4) [крьм- Супр (1)] тросрт), трпсрт) (!) еда, пища рокгт, роігаѵа: кде оуво кръмьл тоа нзвытьцн Супр 428, 27.— Супр 373, 29; 519, 7; 565, 4.— Ср. врдшьно, КрЪМД2, ПИЦІА, ВДВ КРЪЛЛЛІбНИКЪ, -А м (1) ѵтщіод грудной ребенок ко)епес: приподовлтъ са цръквьини кръмькиици • дѣтехъ нже млѣко по вьса дьнн • пишти севѣ отъ матерд съса съсжтъ Супр 384, 13.- Ср. МЛАДЬИЬЦЬ КРЪЛЛЛЮНИЮ, -ніа с (1) (пиціеіж кръмлк- ннк артотросріа) насыщение зусепі: слъіша- ша по мороу хожденнк • недѣланок вииодатик • 296 КРЬ нетАЖАИИжіж пнштеіж крьмлеинк Супр 323, 21 .- Ср. ИАСЪІЦІАИИК, ИАСЪІЦіеИИК КРЪЛЛЬННКЪ, -а м (3) [крьм- Супр (1)] хѵРерѵрттіе рулевой когтісіеітк: вістъ вльиж крьмиикъ Супр 509, 29.— Супр 400, 7; 429, 11-12.— Ср. кръмьчни КРЪЛЛЬЧИИ, -иіа м (2) [крьм- Супр (1)] греч. нет рулевой когтісіеіпік: кръмьчни ОуВИША • СЖШТИІ’ХЪ с нимъ • въ глжкнні пото- пать Супр 472, 13.— Супр 474, 17.—Ср. кръмьиикъ кръстенье Клоц- 2а 18 см. крьціеннк к р с т и - см. крьстн- КРЪЧАГЪ, -а м (3) Веаттк, херарюѵ гли- няный сосуд, кувшцн Ыіпёпа пасіоЬа, сІгЪап: дръжнте прѣдААииѣ ч(ловѢчь)ска крьштенні кръчдгомъ • і стьклѢннцамъ Мк 7, 8 Зогр (чъваиомъ Мар).— Супр 45, 10; 52, 21,— Ср. крииицА, кръчАжьиъ (съсждъ кръчажыгын), ЧЬВАИЪ КРЪЧАЖЬИЪ, -ыи прил. (2) [крьч- Супр (2)] тшѵ херацісоѵ глиняный Ыіпёпу: дон- ДОША КОПАІЖШТе до съсждъ крьчАЖьнъінуь Супр 52, 11.— Супр 53, 9.— Ср. глнньнъ; КрЪЧАГЪ КРЪЧЬЛЛЛІАВАТИ, -аіж, -акши несов. ха- Л'цХебеіѵ искажать ргекгисоѵаі: дрин... на- ЧА... ВОЖЬСТВЪИА ПИСАИИІА отврьиь Кръч’мЛІАВАТИ Супр 188, 4 КРЪІТИ, кръиж, крыкши несов. (9) [крі- Клоц (1) Супр (1)] хрблтесѵ, алохрйлтегѵ, хоЛѵлтеіѵ прятать, скрывать, укрывать кгуі, зкгуѵаі, икгуѵаі: плѣнннкд и нага кръіа- ше Супр 489, 22 □ кръ т и са скрываться зкгуѵаі зе: іосіфъ... вѣ крііА са страха роди сюдѢіска Клоц 146 35; крыл са Супр 453,23.— Пс 43, 16 Син; 53, 2 Син; Евх 26 14; Супр 375, 21; 394, 26; 397, 29,— Ср. съкрыкдта, тднти к р ь в - см. кръв- КРЬеТАНИЦА, а ж имя (1) Сгезсепііа Крескентия Кгезсепсіе: вита и модеста піс- тоундего • и кр(ь)стдиицА вакъ и его Ас 14765 крьетитель, -ли м наименование. Иоанна Предтечи (47) [крстнтел-, крстнтел Зогр (4) Мар (6) Ас (2) Служ (1) Евх (1), кръстнтед- Мар (5) Ен (1), крсттел- Сав (2), крстл- Ас (7), крсл- Ас (3)] Ралтютрс Креститель Кгіі- іеі: не въстд въ рожденыхъ женами • волиі іоана крстнтелѣЛ/т 11, 11 Зогр Мар Ас Сав,— Зогр Мар Ас Сав Ен Служ Евх КРЬСТИТИ, крьціж, крьстиши сов-Інесов. (>100) [к^ст-, крці- Ас (16) Ен (1) Евх (1), кр’ст- Евх (1) Супр (1), кръст-, кръці- Зогр (1) Мар (22) Ас (6) Евх (1) Клоц (3) Супр (9) Хил (4), креці- Зогр (1)] 1. [Залті^еіѵ, срсоті'^еіѵ, ѵеосрсоті'^еіѵ крестить рокгій/
КРЬ кгііі: азъ оуво крьстиуъ въі водоик * а тъ крьстнтъ ВЪІ д(оу)хол'ь «(вл)тымь Мк 1, 8 Зогр Мар; выстъ юань кръстл въ поустыни Мк 1, 4 Зогр Мар Ас Сав; длъжеиъ естъ вьсѣкъ кръштеиы • самъ секе чіста хранити Клоц 2а 40; аціе комоу оумьретъ дѣтиціь иекръціеиъ • за лѣность • в лѣта да покает’ са Евх 1046 9-10; крьштеииемь імьже азъ крьштж са « крьститл са Мк 10, 39 Зогр Сав (кръштаіж са кръститд са Мар Зс) 2. греч. нет крестить/перекрестить <1ё- Іаі/исісіаі. кгіх: по том(ь) въложит(ъ) кр(ь)- сты въ водж кр(ь)стл ими Евх 6а 23.— Зогр МарАс Сав Боян Ен Евх Клоц Супр Хил.— Ср. КрЬЦІАТИ, ПрОСвѢфАТИ, прѣкрьстити КРЬСТИІАНЪ1 и КРЬСТИІАНИНЪ, а м (20) [крьстиииинъ Супр (1), кръст- Супр (3), крест- Евх (1) Клоц (1)] хрютіоѵбс, тоѵ Хрі- отоГ>, та>ѵ хріатюѵйѵ христианин кгезі’ап: крьстиѣни есте Мк 9, 41 Зогр (хръстови Мар Ас); савииъ иже иечьстивыл вѣры • идріЦАК- мъіимъ кръстиниинъ Супр 146, 30; савииъ иа- рицаіж са крьстиниъ же ксмъ Супр 147, 9; кдко сего крьстинни бога нмжтъ Супр 304, 6.— Зогр Евх Клоц Супр КРЬСТИІАНЪ2, -таи прил. (3) [кръст- Супр (1)] Х(Н<тсі.аѵі.ха>тато<; христианский кге- й’апзку: въ дьии во прѣдъречеидАго крьстии- ИААГО цѢсАрА КОСТАИТІНА СуПр 186, 18.- СуПр 200, 26-27; 208, 11.— Ср. крьстиниьскъ КРЬСТИІЛНЪІНИ, -иіа ж (3) [кръст- Супр (2)] хеіатіаѵт], хвюии^С (!) христианка кгей’апка: она же глагола еи кръстнганынн ксмъ Супр 132, 20.—Супр 131, 15-16; 132, 19 КРЬСТИІАНЬСКЪ, -ъіи прил. (26) [кръст- Супр (7), крест- Евх (1), хръст- Супр (1)] тйѵ ХОШТіаѵшѵ христианский кгезѴапзку: иѣсмь доврѣ НАОучеИЪ здкоиоу в(о)жью • ни рдзоумѣлъ нстннъныіА вѣры крестьѣнъскы Евх 67а 1; МОЛІААХЖ МНОЖИТИ СА С НИМИ КрЬСТИИИЬСКОуОуМОу испракькнпю Супр 541, 8-9.— Евх Супр.— Ср, крьстНииъ 2 КРЬСТИІАНЬСТеО, -А с (1) хрютіаѵіацбс христіанство кгезі’апзіѵі: оставъ са крьстин- ньства съ идми ед’илко вжди Супр 60, 26 КРЬСТИІАНѢ нареч. (1) хріогкхѵіхсоі; но- -христиански кгезі’анзку: крьстнанома сжште- ма родивъ,иннма • кръстидиѣ и възвождААше СД СЪ СВОІЖ ВрАТЫЖ Супр 279, 5 КРЬСТЬ, -а м (>1ОО) [к^ст-, крст- Зогр (13) Мар (16) Ас (26) Сав (16) Боян (5) Ен (16) Служ (1) Евх (13) Клоц (5), кръст- Зогр (2) Мар (8) Супр (20), крест- Клоц (2), крт Мар (1)| отаѵрбе, Хрютбс; (!); (съ крьсты Іітаѵейоѵте С) крест кпх: иап’са же і титьлъ пнлатъ • і положи і и а кр(ь)стѣ И 19, 19 Зогр Мар Сав Боян, кр(ь)стѣ Ас; іже ие носитъ КРѢ К кр(ь)ста своего • і въ слѣдъ меие идетъ • ие можетъ въітн моі оучеиикъ Л 14, 27 Зогр Мар; крьстомъ оудолѣ днгаволоу х(Ристос)'ь Супр 489, 19; повелѣ съвьрдтн са... и съ кръсты къ пештерѣ тон • идеже ч(ловѣ)къ в(о)жи? живетъ итн Супр 529, 23 • перен. крест, крестное знамение кгіг, гпатепі кгіге: вьлѣетъ воды мало * въ жтрь • ютъ с(ва)- тыхъ • в(о)годвлеиеи • творж еіж кр(ь)сты в Евх 196 8.— Зогр Мар Ас Сав Боян Ен Служ Евх Клоц Супр.— Ср. рдспоиъ КРЬСТЬНЪ, -ъіи прил. (25) [кр€т- Ен (1) Служ (1) Евх (1), кръст- Супр (12), крест- Супр (1)] тоѵ атаѵроѵ крестный, креста род. кгігерод.: иже ны кр(ъ)стънымь ліжчеииемь • вь дьиесьиии день • отъ непрнѣзиииъі рдесты ізбавилъ еси Служ 16 23-24; эвѣрие лютиі оуждсж са • іѵврАЗА кр(ъ)стндго Ен 36а 11.— Ен Служ Евх Клоц Супр КРЬЩЛТИ, -аіж, -акши несов. (36) [к^ці-, к[5шт- Мар (2) Ас (7) Боян (1), кръшт- Мар (6) Ас (1) Евх (3) Супр (1) Хил (1)] Ралті^еіѵ крестить кгііі: чьто оуво крьштдеши дште ты нѣсн х(ристос)ъ И 1, 25 Зогр Мар Ас; вѣроуемъ писанью * і кръцідемъ са въ с(ва)тжіж троиціж Евх. 676 7-8.— Зогр Мар Ас Сав Боян Евх Супр Хил.— Ср. крьстити крыцениіе, -ии с (70) [крці- Ас (5), кръці- Мар (9) Евх (7) Клоц (2) Супр (11) Хил (3), кръстеиье Клоц (1)] 1. Ралтіаца крещение кгезі: выстъ юань... проповѣддіА крьштеине покааиию Мк 1, 4 Зогр Мар Ас Сав, ..иие Боян; Аже авик по оглдшеиии съподови с(ва)- тадго крьштеиьа Супр 537, 1 1 2. [Залтісщбб мытье, омывание туіі, шпуѵап : прньлшА дръжлти • крьштеииѣ стьклѣннцамъ Мк 7, 4 Зогр Мар.— Зогр Мар Ас Сав Боян Зогр- пал Ен Евх Клоц Супр Хил.— Ср. просвѣ- ціеиик, оумывдиик крѣпити, -пліж, -пиши несов. (25) 1. ёѵю- Хѵеіѵ, хатюхѵеіѵ, Оараолоіеіѵ, атёѵеа- Оаі (!) укреплять, кренить розііоѵаі: дроугъ дроугд же крѣпьахж словесы сими Супр 175, 21 □ крѣпити са хратаюйаОаі, іахѵеіѵ, аѵбрі^еоОаі; (протпвж крѣпити са (іѵтнуіо- ѵі^еаОаі) крепнуть, укрепляться зіііѣ, зіа,- ѵаі зе зііпут: въскръсиі г(оспод)і да ие крѣ- пітъ сіа ч(ловѣ)къ Пс 9, 20 Син; о къзиехъ • ВОИНА твокго сотоны • стоимъ противж крѣ- ПАште са Супр 100, 4 2. крѣпити са 5і'і(Т- Хѵрі^еаОаі, ёлюхѵеіѵ подтверждать, утвер- ждать роіѵгхоѵаі, іѵгсііі, ирзі’оѵаі: інь етеръ крѣплѣдше са г(лаго)ла • въ істинж і сь вѣ съ йими Л 22, 59 Зогр Мар.— Зогр Мар Ас Сав Син Супр.— Ср. оукрѣплити, оутврьжддти 297
КРѢ КРѢПОСТЬ, -н ж (47) іауѵс,, хдатос, хра- таісоца, хратаібттк, хратаіюаіе, ёѵатааіе, босрбе (!) сила, крепость 8І1а: г(оспод)ь крѣ- пости людемъ своілѵь дастъ Пс 28, / / Син; кже пльтніж повѣжденн высте • крѣпости» д(оу)шънж» повѣднте Супр 108, 21-22.— Зогр Мар Ас Сав Син Евх Супр.— Ср. дрьжава, мофь, сила, оутврьжденнк КРѢПЪ, -ъіи прил., сравн. ст. крѣплнн, крѣпѣн (19) [прѣп- (!) Син (1)] іа%ѵр6б, хра- таібе, ёбраіое, атереое сильный, крепкий, могучий яііпу, тоспу: простьри ржкж своіж крѣпжіж Супр 150, 23, грььды же по мнѣ крѣ- плей мене есть Мт 3, 11 Ас (0 Зогр Мар); Тзвдвлѣь* инфд Тз-д-ржкы прѣпьшн. .уъ (!) его Пс 34, 10 Син, крѣпьшннуъ Супр 329, 24; пдче крѣпѣн выстъ Супр 64, 1-2.— Зогр Мар Ас Сав Син Супр.— Ср. крѣпъкъ крѣпъко нареч. (4) уеѵѵаішс, крепко реѵпё: прѣпоѣшнмъ... крѣп’ко чрѣсла наша Евх 856 24 • основательно, усиленно ёйкіаёпё, изііоѵпё: крѣпъко помъішлѣь* Клоц 26 34- 35.— Евх 896 21; Супр 80, 90.— Ср. крѣпѣ, тврьдо, тврьдѣ КРѣПЪКЪ, -ъін прил. (45) іауѵрое, хра- таібб, хартерсотатое, о/ѵрое сильный, креп- кий, могучий 8і1пу, тоспу: выстъ гладь крѣ- пъкъ на странѣ тоі Л 15, 14 Зогр Мар Ас Сав; ВЪЖДІАДА д(0у)ША Моѣ КЪ в(Ог)оу крѢпъКОуМОу Пс 41, 3 Син; в(ож)е • с(ка)тън крѣп’че Рыл 76[і 36'глкрѣпъкъіи в знач. сущ. силач 8ііак: кдко можетъ кто • вьннтн въ домъ крѣпъкАдго Мт 12, 29 Зогр Мар.— Зогр Мар Ас Сав Син Евх Супр Хил Рыл.— Ср. ДРЬЖАВЬНЪ, крѣпъ, МОфЬИЪ, СИЛЬИЪ, тврьдъ КРѣпѢ нареч. (1) ахрабаѵтое (!) крепко реѵпё: чнстѣ н крѣпѣ своіж вѣрж влюджште Супр 58, 16.— Ср. крѣпъко КРЖГЪ, -а м (7) [гржг- (!) Супр (1)] хѵхкое круг кгнЬ, окгиЬ: четыръми врѣмены • кржгъ лѣтоу вѣньчдлъ есн Евх 4а 2; вьзьрн на кржгъ вьселенъіА • колнко вьснн н колнко градъ Супр 430, 30 ♦ кржгомь творит. ед. в знач. нареч. хѵхкср, леріхѵхкср кругом, вокруг коіеш, ёокоіа: дд одержтъ гржгомь (!) вьсж глдвж кго Супр 268, 18.— Супр 141, 14; 473, 22; 568, 18; 568, 19.—Ср. окрьстъ, окржгъ КСАДИТИ, коуждж, коудншн несов (1) бѵо- фтщеіѵ порицать, хулить Ьапёі, іиріі: о ннуъже пѣти н влдгодѣть въздаитн • коу- ДАТЪ н вогосвдрннцн ВЪІВА»ТЪ Супр 339, 12.— Ср. власвнмнсдтн, уоулитн КОуКОуЛЬ, -ли м (4) [кокоул- Евх (1)] хоѵ- хобАЛіоѵ капюшон, куколь кикіа, карё: же- ндмъ коукоулю сънати Евх 100а 25.— Евх 97а 4-5; 99а 9; 100а 8 298 коуп ксуллирослсуженніе, -ни с (4) еі&Ао- Латреіа идолопоклонство, идолослужение шосіІовІигЬа: оуклоннти са отъ коумнрослйке- нни н вѣровдтн х(ристо)ссу Супр 6, 7-8 — Супр 17, 3; 185, 28-29; 186, 13-14.-Ср. ндольскъ (ндольскди слоужька) КОУМИРЬ, -а и УКЦШІРЪ, -ри м (29) [ку- миръ Супр (15), коумирь Супр (12)] еібю- Лоѵ, хі(36т|Лоѵ, аѵ8ріа$, Вбаѵоѵ, ауаХца, баіцсоѵ; (коумнръ жрьтвыгын еібгоХб'Оѵтоѵ, къ коумнромъ еібсококатреіѵ) кумир, идол шосііа: сьпдде коумирь съ мѣстд свокго Супр 33, 15; тажько си сътворнвъше о съкроушенні коумнрд свокго Супр 35, 20-21; подвигни неч#- вествьнд и глоухд коумнрѣ сего Супр 22, 6; тече къ коумнроу Супр 33, 10-1 Г, коумирн ли тн сл мьнатъ а не вози Супр 7, 11; кдменьк вез- доуш’ио и коумнрнк сжште Супр 536, 9; поклойи са коумнремъ Супр 7, 9; коуллирл отъврьже Супр 186, 11; неврѣгжштнТуъ о коумиріуь Супр 88, 9 ф коумнро мъ с л оу г оу іа и еіби- Хо&бт'пе идолопоклонник, идолослужитель то<11о8ІигеЬпік: погоувьнА же врагы н коумнромъ слоугоуіжштнТмъ Супр 28, 11 Супр.— Ср. идолъ, кдпнфе КоуМИРЫПЩЛ, -а ж (3) еібсокеіоѵ, 3<о- цбе (!); (при коумнрьннцн еі&оХокатріхак;) языческий храм роЬапвка вѵаіупё: да не ве- денн вжджтъ въ коумирьннцж Супр 137, 16,— Супр 137, 22; 137, 23.— Ср. капнціьннца, трѣвнфе, црькъвнфе КОуМИРЬСКЪ, -ыи прил. (9) та>ѵ еі&пЛшѵ; (храмъ коумнрьскъ ѵаб$; мѣсто коумнрьско №- цеаеіоѵ) кумира род., идола род., кумиров род. мн., идолов род. мн. шосііу род., пкхіе! род. мн.\ іѵ оделѣньн намъ • льстн коулѵірѵ сцѣн Евх 606 4-5; вѣдше же храмъ коумнр’скып искони • ндрнцакмън петасъ Супр 17, 7-8 — Супр 24, 9; 131, 5-6; 157, 7; 176, 2-3; 176, 23; 220, 13; 567, 5. — Ср. ндольскъ коумы Супр 307, 7 см. талн^акоумъ КОуПИТИ, коупліж, коупншн сов. (56) ауо- ра^еіѵ, сіѵеіо'Оаі, лрауцатебесг&аі купить коиріі: ідѣте же паче къ продаіжштнімъ і ку- пите севѣ Мт 25, 9 Зогр Мар Ас, коупнтъ Сав; коупль понѣвнцж • і съньмъ овитъ і Мк 15, 46 Зогр Мар; коупленн во есте цанож ІКор 6, 20 Ен. — Зогр Мар Ас Сав Ен Евх Супр — Ср. нскоупнти КоупАьНЪ, -ын прил. (3) тоѵ ёцлоріоѵ торговый, купеческий киреску: не творите домоу о(ть)ца моего • домоу коупльилего И 2, 16 Зогр Мар Ас КОуПЛІА, -ль* ж (15) [кжпѣл- (!) Зогр (1)] 1. ёцяоріа торговля оЬсЬобоѵапі: откдж > овъ на село свое овъ на коупліж своіж Мт 22,5 Мар Ас (0 Зогр); Евх 106а 22 • ауо^а
коуп рынок Тггізіё: отъ коуплА аште не по- кжпліжтъ са не Ѣдать Мк 7, 4 Мар, кжпѣлн (!) Зогр ф коуплек дѣіатн, сътворнтн яраур.атет>есгОаі, 8іалраур.атейесг0аі тор- говать оЬсЬоёоѵаІ: коуплж дѣіте дондеже придж Л 19, 13 Зогр Мар Ас; коуплж сътво- рнщдсъ иевесскынми дѣлы Супр 55, 9 2. ярау- цатеіа деятельность, занятие сіппозі, га- т&іпапі: (воинъ) вывла овл(з)аетъ са коу- пѣмі житиисками 2 Тим 2, 4 Ен.— Л 19, 15 Зогр Мар Ас; Клоц 56 36; Супр 518, 15.— Ср. коупъ2 КОуПОСАТИ, коупоуіж, коупоукши несов. (9) ауора^еіѵ покупать кироѵаі: все елико тматъ продаетъ • і коупоуетъ село то Мт 13, 44 Зогр Мар.— Мт21, 12 Мар; Мк 11, 15 Зогр Мар; 7117, 28 Зогр Мар; Л 19, 45 Мар; Супр 425, 4.— Ср. коупліа (коупліж дѣіатн) КОуПЪ1, -а м (1) ошрбс куча Ьготасіа, кара: кыи коупъ коли? кетъ плѣвъныи ли или п’шеннчьнъіи Супр 127, 22.— въ коупѣ см. въкоупѣ КОуПЪ2, -а м (1) греч. нет торговля оЬ- сЬосІ: ни врака творити • ни въ пять \од.. нн коупа дѣіатн Ен 20а 8.— Ср. коупліа коупьно нареч. (67) [коупъноу Евх (1)] ара 1. ороѵ, бро'Оѵцабоѵ, ярое акХркоѵб, еяі то аѵто, аѵѵ-, оцо- вместе, совместно зроіеспё, зроіи: въстръгнете коупъно съ нимъ і пьшеннцж Мт 13, 29 Зогр Мар (нет Ас); съвіраауж сіа коупъио иа міа Пс 30, 14 Син 2. (тѵухроѵоѵ, аѵѵброцое (!) одновременно зоисазпё, хагоѵей: оутвръдивъше же ннкенс- кжіж с(ка)тжіж правжіж вѣрж коуп’ио • и ти оустакншА оустав’ вѣры Супр 202, 8 ф к оу п ь - но оутро ара лрші рано утром Ьгху гапо: изиде коупъио ѵтро Мт 20, 1 Мар Ас Боян (за іёгра Сав, 0 Зогр).— Зогр Мар Ас Боян Унд Син Евх Клоц Супр.— Ср. въкоупъ, въкоупѣ КОуПЬНОСЫИ, -ежфакго прил.-прич. (3) бцооітос единосущный зоиросізіаіпу: ис- повѣдати. .. иераз’дѣліакликіж и коуп’иосжштжіж тронцж • отьца и сына и евлтааго доуха Супр 201, 26.— Супр 189, 26-27; 201, 9-10.— Ср. коупьноежфьиъ, коупьиѣ (коупьиѣ ежфьнъ), КДННОСЖфЪИЪ коупьноежщиге, -ніа с (1) то оцооѵаюѵ единосущие зоироёзіаіпозі: волнмъ ариаиъ- скжіж вѣрж неже къ коупиосжштию приложити сд Супр 202, 2.— Ср. кдииосжфик КОуПЬНОСЖЩЬНЪ, -ъін прил. (1) орооп- СЮ5 единосущный зоиросізіаіпу: присъвъкоу- пнтн а уотАште • къ правѣй и коуп’носжшть- нін вѣрѣ Супр 201, 26-27.— Ср. коупьносъін, коупьиѣ (коупьиѣ СЖфЬИъ), КДИИОСЖфЪИЪ, ежціънъ къ К КОупЬНѣ нареч. (1): коу п ьнѣ ежфьнъ, -ъін оцооііотос единосущный зоироб.зГаГпу: арии... оста въ отължченнн • иачА о коупьиѣ сжштьиѣи • и с(ва)тѢн тронцн... хяГльнъ1 оуст'ы износити Супр 188, 1.— Ср. коупьносъін, КОуПЬИОСЖфЬИЪ, КДИИОСЖфЪИЪ, СЖфЬНЪ коупьць, -а м (6) ёцяорое торговец, купец кирес: подокьно есть ц(ѣса)р(ь)ствне не- в(есь)ское • ч(ловѣ)коу коупьцоу • іштжштю довра висъра Мт 13, 45 Зогр Мар Ас Сав.— Клоц 116 12; Супр 217, 25-26 КОуРИИ прил. (2) греч. нет петуший, пе- тушиный коЬоиіі: тон иофи до коурнѣ въепѣ- тнѣ • трнфн отвръже са Евх 486 1.— Евх 486 3 КОуРНТИ СА, -ріж са, -риши са несов. (1) ё^атщ^есгВаі дымиться, куриться коигіі, йугпаі: егоже съвѣстніж дъімъ не оугасаіА коу- рнтъ са Евх 526 9-10.— Ср. въекоуріатн КОуРОГЛАШеППіе, -ніа с (1) аХехторосрго- ѵ(а пение петухов кигорёпГ: не вѣете во къгда г(оспод)ь домоу придетъ • вечеръ лн... лн въ коуроглашенье Мк 13, 35 Зогр (кокото- глашеиие Мар).— Ср. кокотоглашеиик КОуРЪ, а м (3) аЛёхтсор петух коііоиі: прѣжде • даже коуръ не възглаентъ • три краты отъвръжеши са меие Мт 26, 34 Зогр Ас Сав (кокотъ Мар).— Ср. кокотъ КОуРКіНИК», -ніа с (3) атціе дым коигепі, коиг, сіут: или коуреинемь • или дымомъ ете- ромъ * видимъ • или ѣко огнь вьзгараіА са Евх 54а 3.— Евх 446 13; 48а 25-26.— Ср. дымъ КОуСТОДИІА, -ніа ж (12) хоѵсгаобіа сто- рож. стража зігах: оутвръдншА грокъ • зна- меиавъше камень съ коустодиеіж Мт 27, 66 Зогр Мар Ас (2).— Мт 27, 65 Зогр Мар Ас; Мт 28, 11 Зогр Мар Ас Сав; Супр 472, 30.—• Ср. стража, тржтъ КОуТОНЪ, -а м имя демона (1) Коѵттбѵюе Кутон Киіоп: дроугыи глаголааиіе азъ ксмъ коутонъ Супр 53, 1-2 КОУЦИІА, -ніа ж (2) та Ррехта каша, кутья казе: влюдъ иже ти вѣ посълала съ коуциіж (!) Супр 122, 11-12.— Супр 120, 30 КОуіАТИ, -іаіж, -іакшн несов. (1) уоууо^еіѵ роптать геріаі: не могж старьца зьрѣтн подъ овжзомъ коуіаіжшта Супр 242, 16.— Ср. ръпъ- татн КЪ предлог (>100) с дат. ярое, еі?, ёяі, дара, яріѵ ай 1. при обозначении объекта, к которому направлено движение или дей- ствие к к: азъ къ о(ть)цю грждж И 14, 12 Зогр Мар Ас (2) Сав (2); посъла равъі своьл • къ дѣлателемъ Мт 21, 34 Мар Ас Сав (0 Зогр); къ тевѣ г(оспод)і вьздвігъ д(оу)шж моіж Пс 24, 1 Син; волъиъіа своа приношаауж к немоу Супр 531, 20 • при обозначении 39»
къг кън места, где совершается действие у и: кратъ твои вАрахисии отъвръже са вогд тконго • а ты прѣкывакши кште к немоу Супр 265, 21 2. при указании времени действия, которое непосредственно предшествует перед ргесі: по неже вѣ пАраскеввѣиі * еже естъ къ сжкотй Мк 15, 42 Зогр Мар; слово о влжд’инци • вь великжж срѣдж къ пдстѣ Супр 390, 2 3. при обозначении объектных отношений (дат. без предлога), (род. без предлога), в (с вин.), на (с вин.) (дат. без предлога), (род. без предлога) па (с вин.), ѵ (с вин.)'. вѣроуистъ къ рождъшоуоумоу са отъ мариА Супр 216, 2; к’ тевѣ оупвауомъ Супр 77, 28 (на тіа Пс 21, 6 Син); к’то пръвок прикоснетъ са къ немоу Супр 18, 22 • при обозначении лица, к которому обращена речь к, (дат. без предлога) к, (дат. без предлога)', рече къ симоиоу Л 7, 44 Сав (симоиоу Зогр Мар Ас); ие можаауж • весѣдо- вати къ немоу • народомъ Л 8, 19 Зогр Мар Ас Сав • при указании на лицо, предмет, явление, к которым проявляется какое-л. отношение к, с, по отношению к к, 8, ѵйсі: къ когоу люкъі вез мѣры Супр 275, 1; не съмѣ- жіте очъю вдшеіо къ істінѣ Клоц 1 а 5 (противж истинѣ Супр 325, 9); да прімирітъ родъ НАШЪ къ к(ог)оу Клоц 9а 30 (да състроитъ наше кстьство съ когомь Супр 423, 9); лціе же съгрѣ- шитъ къ тевѣ вратръ твои Мт 18, 15 Мар Ас (прѣдъ товоис Сав, 0 Зогр) • при указании на лицо или предмет, против которого на- правлено действие против ргоіі: враиь тво- рлтъ къ в(ог)оу Клоц 76 9 (на в(ог)д Супр 419, 8); хоулж творлтъ къ свокмоу господоу Супр 148, 2 • при обозначении взаимности к, с, друг к другу к, 8, ѵга)етпё: ие тѣлеса къ севѣ съмѣшдисште • иъ д(оу)шж къ севѣ * съвжзомь лквовънымь совъкоуплѣисште Клоц 96 10 и 11 (дроугъ къ дроуіѣ’... коупьно Супр 423, 30 и 424, 1) 4. при обозначении цели, результата действия к, для к, рго: да имжтъ іж... къ валоваиыо врѣдомъ Евх 5а 17; си во- лѣзиь иѣстъ къ съмръти • нъ къ славѣ в(о)жі И 1 1, 4 Зогр Мар Ас Сав ф къ томоу, не къ т о м оу см. тъ.— Зогр Мар Ас Сав Боян Зогр-пал Ен Син Служ Киев Евх Клоц Супр Рыл К Ъ Г Д А СМ. КОГДА КЪде нареч. (>1ОО) 1. вопрос. яоб, яоіср тбяср, я<і>5 (!), тД (!) где ксіе: оучнтелк • къде живеши И 1, 38 Зогр Мар Ас Охр; а ты кде моудиши ие вѣдѣ Супр 242, 16 2. неопр. ясояоте где-нибудь, где-то пёксіе: оврлште- та • жрѣвА прнвАЗАно • иа неже иикътоже къде • отъ ч(ловѣ)къ не въсѣде Л 19, 30 Зогр Мар 3. относит. длоѵ, ёѵ ф где ксіе: вѣдъі мѣсто к’де живетъ сватыи савииъ Супр ЗОО 145, 20.— Зогр Мар Ас Сав Охр Син Евх Клоц Супр Хил Рыл къдеже союз (2) а>б, ара 8ё тф когда, как только ксіуг, )актііе: к’деже нздрече САВИИЪ • СТАВИ СА КОрАБЬ ПОСрѢдОу рѢкЪІ СуПр 151, 1.—Супр 16, 11.— Ср. когда, кгда КЪЖЬДО, когожьдо и КЪЖДв когожде мест. (84) [-жде Ас (1) Супр (2); кож- Зогр (6) Мар (3) Ас (3) Сав (2), кьж- Ас (2)] ёхаато;, тіс; (!), алас; (!), ёхатесіос, (!) каждый кагф: начаша г(ллго)лати емоу • единъ кождо іуь Мт 26, 22 Зогр Мар Ас Сав; покои к’сл о(ть)цд наша и матери • комоужъдо насъ Евх 65а 22-23; отъдати комоуждо члокікоу по дѣломъ кго Супр 259, 22.— Зогр Мар Ас Сав Син Евх Супр Рыл.— Ср. вьсь, вьсакъ, вьсіачьскъ, кынжьдо КЪЗНЬ, -и ж (5) тёхѵт], цпх«ѵіі, |іпх«ѵтШ« способ, образ грйзоЬ: вь погаиьскъиьь къзнн кже ие ходите Рыл 26а 37-261 • коварный замысел, происки, козни оЬтузі, йкіад, пазігаЬа: повѣждаисштоу твоа проиырнкъіл къзни Супр 12, 27.— Супр 100, 3; 516, 28; Рыл 8аа 18.— Ср. примъішліаи, примъшілк- иик, проказьство, оумышлкиик, хытрость КЪ КЪ НІА, -НІА ж или КЪКЪНЬ, -на м (1) хѵііцг] голень Ьоіей: ие благоволитъ г(оспод)ь въ къкънк мжжьскоу Супр 546, 13-14-— Ср. голѣнь КЪЛЛОТРА, -ы ж (1) греч. нет кума ктоіга: къмотрамн своімі • і дъштерьми • іже отъ с(ва)таго кръштеиьѣ • не съмѣшати са Клоц 2а 20 КЪНИГЪЧИИ, -иіа м (6) [къннкьчи- (!) Мар (1), кьиігьчі- Ас (1), книгъчи- Супр (1), книхчи- Супр (1)] ураццатейе знаток зако- нов, учитель закона, книжник исііеі гако- па, гакопік: аз сьлис кь вамъ пр(о)р(о)кы и прѣмждръи н кьнігъчііа Мт 23, 34 Ас (кънижъникы Мар, 0 Зогр).— Мт 23, 13 Мар; 23, 14 Мар; 23, 15 Мар; Супр 135, 25; 472, 9-10.— Ср. кънижьникъ КЪНИГЫ, -ъ ж мн. (>100) [кьии- Мар (2) Ас (29), к’ни-, кни- Ас (2) Сав (1) Боян (3) Ен (3) Супр (24) Рыл (3)] 1. (Зі(ЗХое, |Зі(ЗХіоѵ, та РіРХіа, ЗёХтюѵ (!), бёХтое (!) книга, книги кпіЬа, кпіЬу: многа же іиа зиамеииѣ створи и(соу)с(ъ) • прѣдъ оученикы скосмн • іже не сжтъ п’саиа въ кънигахъ сихъ И 20, 30 Зогр Мар Ас Охр; с съгънжвъ къиигы въдавъ слоуэѣ сѣде Л 4, 20 Мар Ас Сав (0 Зогр); оучини сменл ихъ • въ кънигахъ животьныр, Евх 656 3 • урасрр, урасріхі) (!) сочинение, описание зріз, зерзапі, роріз: кьнігы род(ь)- ства и(со)ѵх(ристосо)ва • с(ъі)нл д(авы)- д(о)ва • с(ы)иа аврадмлѣ Мт 1, 1 Ас Сав (0 Зогр Мар); нхъже во слово повѣстки и
кън слоухомъ оуказаатъ са • тѣхъ же и к’ннгы мльчашта подражавшемъ показаіжтъ Супр 83, 14 • спец. урафіі, аі урасраі Священное писание Різшо зѵаіё: како же оуво съвжджтъ са кънигы Мт 26, 54 Зогр Мар Ас Сав Боян □ ветъуъііА кънигы ПаХаіа Ветхий завет 8іагу гакоп: многашди оврАштешн вь кетьуыхъ книгамъ Супр 487, 24 2. та уращіа та, елютоАщ; (кънигы распоустьныіА алоата- аюѵ, (Зфкі'оѵ алоатааіон) грамота, посла ние Іізііпа, Іізі: прннмъ кназъ книгы цѣсарь Супр 174, 26; іже аште поуститъ женж своіж • дастъ ен кънигы распоустьныіА Мт 5, 31 Зогр Мар 3. та урацііата буквы, письмена різше- па, різто: вѣ же і напсанье нап’сано * надъ нить * къннгами елинъскамн * і рнмьскамн * і екрѣіскамн Л 23, 38 Зогр Мар Ас Сав □ «умѣти кънигы еібёѵаі "урац.|іата быть грамотный шпёі сйі, Ьуі щатоіпу: дадАТЪ сд рече кннгы печатьлѣнъіА • мжжоу оумѣіж- штоу кннгъі Супр 247, 1.— Зогр Мар Ас Сав Боян Охр Ен Син Евх Клоц Супр Хил Рыл.— Ср. воукы, КЪННЖНЦА, ПНСАНИК, ПИСМА, пьсаиик КЪННЖНЦА, -ь ж мн. (1) греч. нет грамо- та, послание Іізііпа, Іізі: подагаше книжица прѣподовьноуоумоу Супр 558, 29 30.— Ср. кънигы КЪННЖЬНИКЪ, -а м (>100) [кьн- Мар (2) Ас(20), к’нн-, кнн- Боян (1) Сг/ир(4)] урацма- тетр, уращіатЕІа (!) 1. знаток закона, книж- ник гакопік: съвърашж са къ немоу фарнсѣн • і етериі отъ кънижьннкъ Мк 7, 1 Зогр Мар 2. писец різаг: іазъікъ мон тръстъ къніжъніка іАДропішьца Пс 44, 2 Син.— Зогр Мар Ас Сав Боян Син Евх Супр.— Ср. къннгъчнн КЪНИЖЬНЪ, -ын прил. (2) тоб ЗіРХІоп книжный, книги род. кпіхпі, кпіЬу род.', въ съвитъцѣ кънінѣемъ (!) пишетъ • о мнѣ Пс 39, 8 Син • ттус; урасртіб Священнаго писания род. РІ8іпа зѵаіёйо род.', въ кннжъны- нуъ роудауъ • въ поустошъ вьдншн Супр Б5. 3 КЪНАЖЬ прил. (9) [кьна- Ас (1), кна- Супр (4)] той тіуецбѵос, той ибцтітос прави- теля, властителя род. ѵіабагйѵ, ѵіабсйѵ: изиде вь слѣдъ състольннка кнажа Супр 234, 1 • той архоѵтос начальника синагоги род. ргесізіа ѵепёію зупа^ойУ род.: прншедъ и(соу)с(ъ) въ домъ кънажь Мт 9, 23 Зогр Мар ,1с. къ храмниж кънажж Сав.— Л 8, 51 Сав; Супр 74, 15; 162, 11; 162, 21.—Ср. кладычьнъ, владычьскъ КЪНАЗЬ, -а м (>100) [кьн- Мар (5) 4с (12) Супр (9), к’н-, кн- Зогр (1) Мар (1) Ас (1) Боян (1) Ен (5) Клоц (1) Супр (80)] а<?хсоѵ, іІ?ЕЦа>ѵ, тйраѵѵое, (ЗаотАебе, иоцт)6, Це- къіз к уі'ата?, біуцюе (!); (къназь въітн археіѵ) пра- витель, властитель, владыка ѵіабсе, ѵіадаг: егда же грАдеши съ сжпьремь своімь къ кънАЗсу Л 12, 58 Зогр, кьнАзоу Мар; о къназн вѣсъ из- гонитъ вѣсъі Мт 9, 34 Зогр Сав. къназн Мар. кьназі Ас; оувогавъше са прѣштеннга * послоу- шаша кназа Супр 175, 6 • начальник ргеб зіаѵепу, ргебцк: вѣ ч(ловѣ)къ отъ фарнсѣі ннкодимъ іма емоу • къназь іюдеіскъ И 3, 1 Зогр, къназъ Мар, кьназь Ас; тъ къназь сънъмнштю вѣ Л 8, 41 Зогр Сав, къназъ Мар, кьназъ Ас • вельможа ѵеітог: вечерж творѣаше • кънАземъ сбоемъ • і тысжштьнн- комъ • і старѣйшинамъ Мк 6, 21 Зогр, кънАземъ Мар, кьнАзем Ас • префект, го- родской или воинский начальник ргеіекі, зргаѵсе, ѵеіііеі: люто же зъло дѣлаіжштемъ по вьса мѣста кнАземъ Супр 209, 29.— Зогр Мар Ас Сав Боян Ен Син Евх Клоц Супр.— Ср. вельмож а, владыка, игемонъ къснѣти, къшніж, къснншн несов. (4) [кьс- Мар (3)] хроѵі'^еіѵ медлить, задержи- ваться оіаіеі, ргобіёѵаі: кьснлцюу же женн- Хоу • вьздрѣмашА са вьса Мт 25, 5 Мар (моу- даштю Зогр Ас Сав).— Мт 24, 48 Мар; Л 1, 21 Мар; Л 12, 45 Мар.— Ср. лзжднтн къснатинь Супр (.и. константннь КЪТО, кого мест (>700) [к’то, кто] 1. во- прос. тіс кто к<1о: кого ма г(лаго)лете въітн Мт 16, 15 Зогр Мар Ас; влюдн са къ комоу прнстжпаеши • комоу овѣщаваеши са • н кого са отъмѣтаешн Евх 96а 22-23 и 23 и 24 2. неопр. тіе кто-то, кто нибудь, какой-то кбозі, пёкбо: како можетъ кто • вьннтн въ домъ крѣпъкааго Мт 12, 29 Зогр Мар; отъпоуштаі- те • аште чьто імате на кого Мк 11, 25 Зогр Мар; аште къто сънѣстъ отъ хлѣва сего живъ вждетъ въ вѣкъ И 6, 51 Зогр Мар Ас; не Хотѣаше да вн къто чюлъ Мк 7, 24 Зогр Мар; егда зъванъ вждешн цѣмъ на вракъ * не сади на прѣдьнимь мѣстѣ Л 14, 8 Мар (къімъ Ас, нет кто угодно ксіокоііѵ: речетъ кто люко просА Супр 145, 19 □ къто любо греч. нет кто угодно кбокоііѵ: речетъ кто любо тънъчак вида Супр 546, 4 3. относ. греч. нет (тот) кто (іеп) кбо: приведи кто слыша кто лн тоу стога Супр 241, 22; нн... кого, комоу и т. п. см. ннкъто; нѣ... кого, ко- моу и т. п. см. нѣкъто.— Зогр Мар Ас Сав Унд Боян Зогр-пал Ен Син Евх Клоц Супр Хил Рыл.— Ср. етеръ, кын, нѣкъто КЪІЗНЬ, -и ж (1) цтіхаѵгі коварство, козни йкіасіу, Іезі: раздрѣшн кызнн вражніА * сжціаіа на насъ Евх 626 25-— Ср. ковъ, къзнь, льсть, лжкавьствнк, лжкавьство, прѣльціеннк КЪІЗНЬНИКЪ, -а м (1) техѵітт|<; творец іѵйгсе: в(ог)ъ в(о)гомъ... н(е)в(е)сънъіхъ • 301
КЪІИ кжщ кызньннкъ Евх 51а 15-16.— Ср. творьць, Хытрьць КЪІИ, кда, кок мест. (>200) 1. вопрос. лоіод, ті'с какой, каков, который )аку, кіегу: чесомоу оуподовнмъ ц(ѣсд)р(ь)с(тк)ие в(о)- жие • лн коеі притъчи • приложимъ е Мк 4, 30 Зогр Мар', дште вн кѣдѣлъ г(осподн)нъ • Храмины • къ кы насъ тать придетъ Л 12, 39 Зогр Мар, къ къ (!) Ас (0 Сав); не ню Бъікъшиуъ вь немь... і рече іма коіуъ Л 24, 19 Зогр, кыуъ Мар, кънихъ Ас; въпрдша же годины отъ нихъ • къ кжю соулѣе емоу выс(тъ) И 4, 52 Мар Ас (часа... къ которы Зогр); кда сжтъ слокесд си • аже прѣрѣкдетд къ севѣ Супр 474, 24; 474, 27; 474, 30 (чьто Л 24, 17 Зогр Мар Ас); кока дѣльма кины... сьвѣтъ съткорнсте нд него Супр 402, 21; веденъ кыстъ съвазанъ ржкамд... рж-цѣ-н (т. е. ржцѣ цѣн) слѣпыкуъ цѣлькьнѣн Супр 431, 19 2. неопр. тіс; какой-то, какой-нибудь, некоторый пё)аку, пёкіегу: лн по морю • лн по влдтомъ • лн по рѣкамъ • лн ннѣмь окрдзомь кымь пжть ткорлціемъ Евх 186 8; келнкъ же день творАште дполіѵноу • кь пештерѣ коки стрдшьнѣ н темьнѣ Супр 26, 14; слышж во ако и кыа отъ касъ жндоке призываютъ въ сьньмѣхъ Супр 135, 26 □ кын люво оГос; бплоте любой іакукоіі, кіегукоіі: нмѣннк скок желдА • оустронтн по кокмоу лоуво оврдзоу Супр 547, 3-4 3. относит. ос,, оіос; который кіегу, )епг: подражнвъ ворьцА прѣдъпльчьныА • цнн къ прькѣѣмь штнтѣ падъшадго • двнк ндпль- нѣатъ тржтъ Супр 93, 28; къ... ржцѣ кь неиже кксуытн заложено имѣнье • въ кон апостолы окра де • къ кон прил иноазыч’ннка плѣнъ Супр 512, 5; нѣ... ко кго и т. д. см. нѣкын.— Зогр Мар Ас Сав Боян Зогр-пал Ен Евх Клоц Супр Хил Рыл Зогл-лл.— Ср. етеръ, нже, каковъ, какъ, которын, нѣ- кын, нѣкъто КЪІИЖЬДО, кдожьдо, кокжьдо и К’ЫНЖДб, кдожде, кокжде мест. (13) | ждо Супр (9) Рыл (1), -жде Супр (3)] еиаотое любой, каждый ракукоіі, кахбу: како оуво оувнс- те... кокгождо отъ пророкъ Супр 433, 11 ф кынжьдо кокмьжьдо Оатероі; Оатёрф взаимно, друг с другом ѵхаіетпё, )ебеп 5 бгиЬут: акоже во вь веригахъ Златахъ • при токы дроугъ дроузѣ сьплетенъ... съвъкоуплено же кокждо кокмьждо • н продльждкмо кетъ Супр 318, 17-18.—Супр 298, 6; 318, 17; 378, 21; 407, 30; 502, 25-26; 523, 1; 549, 18; 557, 15; 569, 26-27; Рыл 26$ 17.— Ср. кьеь, кьсакъ, къжьдо КЪІКД, -ы ж (1) хбцт) волос ѵіаз: рдвд твоего сего • пострнгдюцід кыкы главы своею Евх 86 13-— Ср. власъ 302 КЪИГЁТИ, -пліж, -пиши несов. (2) греч. нет бурлить, пениться, вытекать ргу.чііі, ргате- піі: сътворь дрдгддго кдмене • кыпацію (вм. -цпж) водж • іеточьннче клдгодѣтьнъі Евх 216 3 • хоцйѵ переполняться, изобиловать ргекуроѵаі, оріуѵаі: вогдтъствомъ же и слоу- тнкмъ роднтельекынмъ кыпаштьмъ Супр 278, 20-21 КЪІСѣАЪ, -ыи прил. (1): кино къісѣло греч. нет молодое вино тіасіё ѵГпо: мол(ит- кд) начатью кнноу кысѣлоу Евх 14а 22 КЪІчеНШб, -на с (2) иеѵобо^іа, оіі)аіб самомнение, кичливость ботузііѵозі, русЬа: вѣжнмъ кыченна и славы Супр 340, 12.— Супр 340, 7.— Ср. келнчдннк, къзвъішеник, къзнесеннк, тъціеслдвнк КЪІЧИТИ СА, -чж са, -чншн са несов. (1) ёпаі<?еоЗ)аі кичиться, хвастаться сЫиЬіі зе, парагоѵаі зе: слокесд нмнже са кычитъ • гор’ко прѣтръгнетъ Супр 338, 11.— Ср. величати, къзноентн к ю п р ъ Ен 356 10 см. кѵпръ к ю р и ѣ к ъ Ен 38а 3 см. кѵрнакъ КЮРЪ, -а м имя (1) Кошарбе Кусар Кизагоз: врдтоу сжціѴ • кюрѴ (! вм. кюсаріО ц(ѣса)роу дрменъекоу Ен 38а 9 КЖДОу нареч. (8) 1. лоіас;, біа лоіек; ка- ким путем кибу: не оврѣтъше кждоу къиести і • народа ради Л 5, 19 Зогр Ас Сав, кждж Мар 2. ябОеѵ откуда осікисі: кждоу же лі рдзлічъе выстъ Клоц 6а 14-15.— Супр 289, 18; 511, 30; 512, 1.— отъ кждоу см. отъкждоу КЖПИНЛ, -ы ж (8) Ратос куст кег: не оті трьньѣ во чешжтъ смокъкн • нн отъ кжпнны грозда овелсліжтъ Л 6, 44 Зогр Мар.— Мк 12, 26 Зогр Мар; Л 20, 37 Зогр Мар; Супр 250, 22; 250, 25.— Ср. кжпнннк КЖПИНИіе, -на с (1) греч. нет кустарник, кусты мн. кгоѵі: трьннк зѣло люто и кжпнннк Супр 193, 15.— Ср. кжпннд кжпѣлн Мк 7, 4 Зогр см. коупліа КЖІГЁЛЬ, -н ж (23) иоЛѵцРг|Ора купальня, место для купания, водоем конреі, Іагей, тізіо па коирапі, пабгг: да егда къзмжтитъ са кода • въвръжетъ ма къ кжпѣль И 5, 7 Зогр Мар Ас • купание конреі перен.'. кжпѣлн не отъмештдте са с(ва)тыа Супр 507, 24 ф окьчд, окьчна кжпѣль пруд в Иерусалиме лроРатіир иоАсрІЗрвоа Овечья купальня Оѵсі конреі: есть же къ ер(оусдлн)мѣхъ нд овьчи кжпѣлн • ѣже пори- цаетъ са евреіекы фездд И 5, 2 Зогр Мар Ас.— Зогр Мар Ас Евх Супр.— Ср. канв; окьчд кжпѣль ср. кнфездд кжірл, -а ж (1) аирѵт) шалаіп, хижина, палатка сііаігс, сЬузе, зіап: не имамъ улі- кнны оурочьны • не имамъ кжшта и и домоу
кѵл\ Супр 416, 5.— Ср. скнннн, хлѢкнна, хъ*знм4> разъ КѴЛЛИНЪ, -а м (1) хѵцгѵоѵ тмин кпип: огъдеСА'гьсткоуете матж и копръ • і кѵминъ Мт 23, 23 Мар (0 Зогр) КѴПРИІАНЪ, -а м имя (1) Кѵлріаѵос; Киприан Сургіап: мѢ(са)цд октов(рѣ) в • с(ва)тддг(о) м(ж)ч(енн)ка еп(нско)пд кѵ- прнѣна Ас 122а 6 КѴПРЪ, -а м острое (1) КйлрО5 Кург: стр(а)стъ с(вл)томоу кюпроу еп(н)ск(о)поу (! вм. нсаакоу епнскопоу кюпроу) Ен 356 10 КѴПРЬСКЪ, -ъін прил. к кѵпръ (2) трс Кйлроѵ кипрский курегзку: с(ва)тааго епіфангк • архнепіскоупа кѵпрьскааго Клоц 12а 32-33, кѵпрьска Супр 477, 28-29 КѴРбСТИНЬ прил. (1): кѵрестннь грддъ т| Кѵреот&ѵ лдХіс; кирестский (?) город Кугезізкё (?) тёзіо: шьдь оуво госпо- динъ ел вь курестннь грлдь Супр 218, 9 курнеіа, -еіл ж Л 2, 2 Сав см. кѵрнннн КѴРИКЪ, -а м имя (1) Кррѵиос Кирик Сугісиз, Оиігісиз: мѣ(сл)ца нюл(нѣ) ді • с(ва)таго м(ж)ч(енн)ка кѵрнка Ас 1506 24 КУРИЛЪ, -а м имя (5) [кѵрнТл- Супр (1)] Ктуіллос; Кирилл Сугіі: о(ть)ца наш(его) кѵрнла философа Ас 1426 12.— Ас 141а 19; 1456 22-23; Супр 69, 13; 201, 11 КѴРИНИИ, -ніа м имя (4) Кѵр'пѵюс Кви- риніііі Оиігіпіиз. Сугіпіиз: кладжштю с’ѵ- рнеіж • кѵрннью Л 2, 2 Зогр Мар (кѵрініеіж (!) Ас, курнеіж (!) Сав) кѵркнига, -ніа ж Л 2, 2 Ас см. кѵрнннн КѴРИНѣИ, -а м (2) Кѵррѵаіос киренеянин, житель города Кирены Кугёпап: імъше • снмонд етера кѵрннѣа грлджшта съ села Л 23, 26 Зогр Мар.— Ср. кѵрннѣнннъ КѴРИНѢИСКЪ прил. к названию города Кирена (4) [керннѣіск- Сав (1)] Кѵртіѵаіос; киренский, киренейский кугёпзку: оврѣтж ч(ловѣ)ка • кѵрннѣіска • іменемь снмонд Мт 27, 32 Зогр Мар Ас Сав КѴРИНѢНИНЪ и КѴРѢНИНЪ, -а м (4) [кѵрниѣн- Ас (1), керннѣннн- Сав (1), кѵрѣ- ннн- Зогр (1) Мар (1)] Кѵртіѵаіос; киренея нин, житель города Кирены Кугёпап: мимо ХОдаштк • етероу симоиоу • кѵрѣннноу Мк 15, 21 Зогр Мар Ас Сав.— Ср. кѵрннѣн КѴРИОНЪ, -а м имя (9) Кѵрісоѵ Кирион Сугіоп: кѣаше же старѣй нмъ кь пѣснехъ с(вд)тын курніѵнъ Супр 70, 27-28.— Супр 69, 9; 71, 28; 72, 5; 72, 21; 74, 16; 75, 6; 75, 15; 79, 5 КѴРИІАКЪ, -а м имя (2) [кюрнѣк- Ен (1)] Кі)(иах6$ Кириак Сугіак: па(ма)т(ь) кѵрна- ка патрнарха Ас 125а 25.— Ен 38а 3 ллз д КУРЪ, -а м имя (2) Кйро^ Кир Сугиз: мѣ(сл)ца нюн(Ѣ) нэ • оврѣтенне моцінн кѵра нодн(д) Ас 1496 23.— Ас 1416 8 Л X цифра глаг. и кир. (>100) 1. глаг. ѵ' 50 только в обозначении праздника Троицы роиге ѵ огпаіепі хаІодиПпісЪ зѵаікй: сов(ота) Б по л Ас 35ба 18-19; нштн сжб(отъі) ж... по лтъ Ас 1296 24; нці(н) сжб(оты) лнъпа Ас 141а 16 2. кир. 7", тріа- иоѵта 30: онн же поставнша емоу • л • среврь- ннкъ Мт 26, 15 Сав (К Зогр Ас, Іі-тн Мар).— Мар Ас Сав Унд Син Евх Супр.— Ср. К, К; деслть (трнк деслте, пать деслтъ); патн- КОСТНІА, ПАТЬДеСАТЬННЦА, роуСАЛНІА ЛАВААНОВЪ прил. к мужскому имени Ла ван (1) той Ла0аѵ Лаванов ЬаЬапйѵ: изба- вивъ I ОТЪ ржкы НСААВОВЪІ • I ОТЪ ЛДВАДНОВЪІ Евх 15а 12 ЛАВРА, -ъі ж (17) кайра лавра Іаѵга, кіазіег: і ндешн къ лдкрж чрьньцд сакъі Супр 294, 8.— Супр.— Ср. мандстырь лавр6нтиіа, ніа ж имя (1) Ткхѵрёѵтіа Лаврентия Ьаигепііа: пдматъ... с(ва)т.. келестннѣ • и с(кл)тѣн лакрен.. Ен 20а 17 ЛАВРЪ, -д м имя (1) Лхйрос Лавр Ьаигиз: с(кл)тоую м(ж)ч(енн)коу флора н лавра Ас 152а 14 ЛАВРЫЖЪ, -ъін прил. (1) ттіб Хайрас; лавры род. Іаѵгу род., кіазіега род.: многыа ради топлоты н соухоты • къздЪ’ха лдврь СКААГО Супр 301, 14 ладнн Зогр Мар см. алъднн ЛАДИИЦА, -а ж (4) ялоіаріоѵ, ялоіоѵ лод- ка Іосі’ка: і въходлштоу емоу въ ладніцж Мк 5. 18 Зогр Мар.— Мк 3, 9 Зогр Мар.— Ср. алъднн, кораБлнць, кордель лаетъ Ці 111. 10 Син см. растаіатн ЛАЗАРОВЪ прил. к лдзаръ (4) той ЛхСароѵ Лазарев, Лазаря род. Ьахагйѵ, Ьагага род.: кл’мд глдголАдше съпасъ мар<о,ѣ н мдрнн сестра- мд лдзарокАмд Супр 304, 9.— Супр 306, 18; 313,23:315,6 ЛАЗАРЪ, -а и ЛАЗАРЬ, -ріа и ЛАЗОРЪ, -д м имя (>100) [лдзаръ Мар (10) Ас (14) Сав (3) Супр (28), лазарь Зогр (12) Мар (8) Ас (1) Супр (12), лазоръ Зогр (4) Сав (13), лдз(р) Ас (1), ..а(за)рд Ен (1)] Лі^арос Ла зарь Ьагаг: сѵ когдтѣмь і лдздрн Зогр 1306 5, лазарѣ Мар 77а7; нішть же вѣ етеръ іменемь лазоръ Л 16, 20 Зогр Сав, лдзаръ Мар Ас.— Зогр Мар Ас Сав Ен Супр лазоръ Зогр Сав см. лдзаръ 303
ллк ЛвГ ЛАКОМЪ, -ъін прил. (1) каціаруос; жадный сМіѵу в знач. сущ.: мимондъі си'і лакомый Супр 41, 26 л а к о т ь Мар Ас см. лдкъть ЛАКЪТЬ, -те м (16) 1. аухсоѵ локоть Іокеі: н лакт'ы <о.оллж потыкаахж Супр 502, 17 2. (мера) лі)%ѵ<; локоть Іокеі: къто же отъ васъ пекъі са можетъ • приложити тѣлесе скоемь лакътъ единъ Л 12, 25 Зогр Мар.— Зогр Мар Ас Сав Супр ЛАЛАбХОІГЬ прил. к мужскому имени Ла- мех (2) той Лацех Ламехов ЬатесЬйѵ: с(ъі)нъ съі... Симоновъ • ноевъ • ламеуовъ Л 3, 36 Зогр Мар ЛАЛМкАЧЬСКЪ, -ъіи прил. к названию го- рода Лампсак (1) той Лсщграхоі) лампсац- кий Іащрзаску: мдркиаиъ ламі|гачьскъін Супр 201, 17 ЛАНИТА, -ъі ж (26) аіауйѵ, яареіа щека, ланита іѵаг: внждь мн ланитама оудараныа Супр 469, 8; слъзъі вьрлштА капаауж по ланитАМА иа земыж Супр 397, 26 ♦ Б н т н, засушити, оу д а р и т и кого по ллииті, за или въ или о лаинтж ларРаѵеіѵ уаліацатѵ, дідоѵаі, аалііщм, еаоті^еіѵ еіс; тт]ѵ аіаубѵа, тйлтеіѵ ёлі ті]ѵ аіаубѵа бить по щекам, ударить по щеке, дать пощечину роііскоѵаі, даі роіісек, идегіі сіо іѵаге: судари въ лаинтж і(соу)са И 18, 22 Зогр, за лаинтж Ас Сав (0 Мар); внѣауж і по лаинтама И 19, 3 Зогр Мар Ас Сав; Евх 48а 19; иъ аште къто та оударнтъ • въ десижіж лаинтж Мт 5, 39 Зогр Мар; Клоц 4а 33; дште та к’то засушитъ о деснжіж лаинтж Супр 411,9.— Зогр Мар Ас Сав Евх Клоц Супр ЛАОДИКИИСКЪ, -ъіи прил. к лаодикніа (2) ттіе Лхобіхеі'ае лаодикийский 1аос1ісе)8ку: из града лдоднкннскдаго Супр 223, 2.— Супр 220, 19 . . ЛАОДИКНІА, -ніа ж город (1) Лаовіхеіа Лаодикия Ьаобісеа: въ лдоднкни • вь пнскоупн градѣ Супр 233, 1 ЛАПОТЬ м (?), ж (?) (1) неясная приписка Син 122а ЛАСКАННЮ, -иіа с (3) Осолеіа лесть 1і- сЬосепі: льшта’ше нхъ лдскднннмъ Супр 86, 27.— Супр 86, 24; 156, 8-9 ЛАСКАТИ, -аіж, -акшн несов. (1) иата- атраттіуеіѵ льстить ІісЬоііі: и тъмдмі прилѵышлеини • лдскадше а Супр 87, 7 ЛАСКРЪДЬ, -и ж (1) греч. нет вожделение, похоть сЬііс, сЬоніка: і волеіж протнвнмъ са • тѣлесънъімъ лдскръдемъ Евх 69а 24-25 л д т е л ь Пс 9, 29 Син см. лаіатель ЛАТИНЬСКЪІ нареч. (4) рощаіоті по-ла- тински Іаііпзку: і вѣ нап’саио евреіскъі і грьчьскы • латнньскы И 19, 20 Зогр Мар 304 Ас Боян (роумъскы Сав).— Ср. роумъскы ЛАІАНИІ6, -иіа с (3) [лад- Супр (1), лиіа- (1) Супр (1)] ёѵёбра, то ёѵёбраѵ Оеіѵаі, вар. то ёѵебреіэОтіѵаі засада; перен. козни па- зігаЬу: съкратн... равы • на лаіаник с(ва)таа- го мжжа Супр 514, 27; на съпаса рдждизакмо зълок лніаиик (!) Супр 396, 9.— Супр 385, 3 ЛАІАТвЛЬ, -ліа м (1) ёѵёбра (!) тот, кто строит козни ксіо сіпі пазігаЬу: прѣсѣдітъ въ лателіхъ (!) съ когатыімі Пс 9, 29 Син ЛАІАТИ1, лаіж, лакши несов. без доп., кого (6) ёѵебрейеіѵ, ёухаОетое (!) подстерегать, сидеть в засаде сіЬаі: лаетъ въ таіиъіуь ѣко левъ въ оградѣ своеі • лаетъ въсхътіті (! вм. въсхъітнти) инштаего Пс 9, 30 Син,— Л 11,54 Зогр Мар; Зогр 1306 18; Мар 77а 19 ЛАІАТИ 2, лаіж, лакши несов. без доп.: иа кого (2) йкахтеіѵ лаять зіёкаі: пьсьскъі же • лда Супр 560, 7; на пастоуха лаіжтъ п’см Супр 424, 24 левіин Мк 2, 14 Ас, Л 5, 29 Ас см. ле- вьгни левѣнтъ Л 10, 32 Ас, И 1, 19 Ас см. левьгнтъ ЛвВКЪ, -а м имя (1) Лейхюс Левкий Ьеисіиз: с(ва)тааг(о) тгрса левкд кдлииика Ас 1296 20 левъ Син Супр см. львъ1 левъѣннтъ Л 10, 32 Мар см. левьгитъ ЛвВЬГНН, -ша м имя (13) [левьѣи- Мар (5), левѣй- Ас (2), легки- Зогр (4) Ас (1)] Леті, Аксіс Левий Ьеѵі: видѣ леѵѣиек дльфеова • сѢдашта на мъітьинцн Мк 2, 14 Зогр; ле- вьѣніж Мар, левѣніж Ас, левьгніж Сав.— Л 5, 27 Зогр Мар Ас; Л 5, 29 Зогр Мар Ас; Зогр 129а 16; Мар 76а 19; Мар 43а 25 лееьгиинъ прил. к левьгни (5) [леѵѣн- Зогр (2), левьѣи- Мар (2)| грё Леѵі Левиев. Левия род. ЬеѵіЬо род.: домъ левьгнінъ Пс 134, 20 Син,—Л 3, 24 Зогр Мар; Л 3, 29 Зогр Мар лееьгитъ, -А м (6) [левъѣни- Мар (1), левьѣи- Зогр (1), левѣі- Ас (2), леоуги- Сав(1), легки- Зогр (1)] Летпттк левит Іеѵііа: ло- сълаша... іереіА і левьѣнты И 1, 19 Зогр, левѣіты Ас (0 Мар).— Л 10, 32 Зогр Мар Ас Сав л е в ь ѣ и и Мар см. левьгни левьѣнннъ Л 3, 24 Мар, Л 3, 29 Мар см. левьгнниъ левьѣнтъ И 1, 19 Зогр см. левьгнтъ легеонъ, -а м (19) [леѣе- Зогр (5) Мар (6) Ас (2) Боян (1)] кеуегоѵ, кеуішѵ легиои ріик, Іеще: дъва на деслте леѣеона а(и)ѣ(е)лъ Мт 26, 53 Зогр Мар Ас Сав, леѣеонъ Боян; Супр 463, 10.— Мк 5, 9 Зогр Мар; Мк 5, 15 Зогр Мар; Л 8, 30 Зогр Мар Ас Сав;
лег Зогр 1296 7; Мар 766 3; Мар 436 3; Супр 163, 8; 463, 15 легъ ко Супр 72, 1 см. льгъко легъ къ, -ъіи Мар Ас Евх см. льгъкъ ЛбДЪ, -а м (5) хрѵо?, ирпотаХко? лед Ы: и растаакъ са ледъ» выстъ вода топла Супр 78, 1; прѣвытн кмоу на ледѣ вьеж иошть Супр 261, 9.— Супр 77, 6; 261, 11; 265, 6 лежаньи Супр 488, 24 см. желаннк Л6ЖАТИ, лежж, лежншн несов. (>100) хеіаОаі, иатаиеіоОаі, алоиеіоОаі, ёліиеГ аОаі, аѵаиеіо-Оаі, ёуиеГоОаі, асуиеіоОаі, лрохеіаОаі, ЗаХкеаОаі, хатехбреѵоѵ еіѵаі, цёѵеіѵ, прг|ѵті еіѵаі лежать Іехеі: отрокъ мои лежитъ въ домоу ославленъ Мт 8, 6 Зогр Мар Ас Сав; імашн мъного довро лежлште на лѣта многа Л 12, 19 Зогр Мар, лежАціее Сав, лежіАцін (т. е. доуша) Ас; видитъ камъі връуоу жоупншта лежАшть Супр 316, 16 * перен.: в’сіж волѣзнь скръвн лсжаціаіа • въ ср(ъдь)цн іуъ «цѣли Евх 576 6 • хеіоОаі, ёцсрёреаваі, яерісрёреіѵ; (прѣдн лежати яро- иеіаОаі) быть, находиться, иметь место Ьуі, паіёхаі ее: гаже въ с(вА)тынуъ к’ннгауъ леждштл имена вога мокго Супр 21, 14; се слово ир'кдн лежАштага оустрагак Супр 420, 20 (прѣдълежАштаа Клоц 8а 20) • хеГоОаі быть предназначенный Ьуі нгсеп: се лежитъ сь • нл паданье і на въстаиье многомъ Л 2, 34 Зогр Мар Сав Боян, лежітось Ас ф л е - жати и и ц ь см. ннць.— Зогр Мар Ас Сав Охр Боян Евх Клоц Супр.— прѣдн лежати ср. прѣдълежатн л е ѣ е о и ъ Зогр Мар Ас Боян см. легеонъ лекъ къ, -ъін Евх 38а 20, Евх 100а 12 см. льгъкъ Л6ЛІА, Л6ЛЛЛ1А, ЛИМА нескл. (из греч.) (6) [лема Мар (1) Ас (1), лем’ма Зогр (1), лима Зогр (1) Мар (1) Сав (1)] Хера, Хара (арам. и др.-евр.) отчего ргос: ели • ели лем’мл зАВАу’танн • еже есть в(о)же в(о)же мои въскжіж ма оставн Мт 27, 46 Зогр, лема Мар Ас, лимл Сав.— Мк 15, 34 Зогр Мар.— Ср. въскжіж лелі’мд Мт 27, 46 Зогр см. лема Л6НТИИ, -ига м (9) [ле(о)н- Зогр (1), леонь- Сав (2)] Хёѵтюѵ льняное полотенце, полот- нище Іпёпа г опека: і начатъ оумъіватн нозѣ «ученикомъ • і отнратн лентнемь • імьже кі пр'кпо'Ьсанъ И 13, 5 Зогр Мар Ас, леонь- тнемь Соя. - - И 13, 4 Зогр Мар Ас Сав; Супр 456, 19 л е (о) и т и і И 13, 4 Зогр см. лентнн Л60НТИИ, -нга м имя (1) Леоѵтюе Леон- тнй Ьеопіц: л се нмъ имена... флауін • лешитии • лггнн Супр 69, 15 ли Д л е о н ь т н і И 13, 4 Сав; И 13, 5 Сав см. лентнн ЛбПИДОНЪ и ЛвПИДЪ, -а м имя (5) [-донъ Супр (3), -дъ Супр (2)] Лёяібо^ Лепид ЬеріО: въпрашаіжтъ во васъ лепндонъ • и еуктимоиъ Супр 136, 29; лепидъ рече Супр 137, 26.— Супр 137, 24; 137, 28; 138, 2 лепидъ Супр 137, 26, Супр 137, 28 см. лепндонъ Л6ПТЛ, -ъі ж (5) Хеятоѵ лепта (мелкая монета) репі/ек: і прншьдъшн едина въдовнца оувога • въвръже дьвѣ леп’тѣ • еже есть конъдратъ Мк 12, 42 Зогр, лептѣ Мар; Л 21, 2 Зогр Мар Ас (мѣрѣ Сав).— Ср. ассарни, мѣдьннца, мѣра, тръуъть лесть Мар Ас Син Супр Хил см. льсть лестьнъ Евх 766 7-8, Евх 94а 23 см. льстьнъ ЛвТѣТИ, леціж, летншн несов. (4) яёте- аОаі, яеріяётеаОаі, яетаѵѵѵаОаі лететь Іеіёі: н вьзіде на уероукімъ і летѣ • летѣ на кроулоу вѣтръню Пс 17, 11 Син.— Пс 90, 5 Син; Евх 4а 19 л е оу г и т ъ Л 10, 32 Сав см. левьгнтъ л е сѵ н т и и Супр 69, 15 см. леонтнн ЛеЩИ, лагж, лАжешн сое. (3) хоірааОаі лечь нІеЬпоиі: н вь ложнуъ своіуъ ліагжтъ Пс 103, 22 Син; иъ въ еднно(мъ) мѣстѣ лазн Евх 366 12; Евх 376 3.— Ср. възлецін л е ѵ ѣ н н Зогр Ас см. левьгнн леѵѣнннъ Л 3, 24 Зогр; Л 3, 29 Зогр см. левьгнннъ леѵѣнтъ Л 10, 32 Зогр см. левьгитъ ЛИ частица и союз (>1000) I. частица вопросительная греч. 0, ара, еі, рі); (ие лн оі)%і) ли 20а или не переводится: чесо видѣть ізндете въ поустыніж • трьстн ли вѣтромь колѣвлемы Мт 11, 7 Зогр Мар Ас; оучнтель вашъ не даетъ лн дндрагма Мт 17, 24 Мар Ас (нет Сав, 0 Зогр); ты лн еси ц(ѣса)рь іюдѣіскъ Мт 27, 11 Зогр Мар Ас Сав; кого уоштете отъ овою • отьпоуштж вамъ • вараавж лн ілн і(соу)са Мт 27, 17 Зогр Мар Ас Сав; дѣти • нмате лн чьто снѣдьно И 21, 5 Ас Сав (еда Зогр Мар); дары лн дакшн остаіжштаа • славж лн ОСТАІЖШТЖІЖ Супр 87, 20 и 21; кште лн са отъмештеши не хота слышати Супр 231, 13 • разве, неужели /За/, сог: не оу лн разоумѣваете ѣко всѣко еже въходнтъ въ оуста • въ чрѣво въмѣштаетъ са Мт 15, 17 Зогр Мар; не сь ли есть тек’тонъ... ие і лн сестры его сжтъ сьде въ насъ Мк 6, 3 Зогр Мар; которааго васъ • осьлъ • лн волъ • въ кладазь въпадетъ са • і не авье лн істръгнете его Л 14, 5 Зогр Ас (нет Мар Сав); петръ такнл.ж не словомь лн вьставн • паулъ не своими ли ризами многа 305
ли знаменита съткорн Супр 307, 11 и 12 О л лп см. а; дѣкши лн см. дѣкши II. союз 1. разделительный т) или пеЬо: не мните ѣко прндъ разоритъ закона лн пророкъ Мт 5, 17 Зогр Ас (0 Мар); ли како речешн нратоу скоемоу • оставн і нзъмж сжчець із очесе ткоего Мт 7, 4 Зогр Мар Сав (н Ас); когда же тд кідѣуомъ вольна лн къ темьніцн Мт 25, 39 Ас Сав (ілн Зогр Мар); еда кто от(ъ) кьназь кѣрока кь нь • лі от(ъ) фарисеи И 7, 48 Ас Мар (или Сав, 0 Зогр) • лн... лн, любо... лн или... или Ьид’... пеЬо: ли во еднного (т. е. господина) къзнвнакнднтъ • а дроугаго къзлюніггъ • лн еднного дръжнтъ са • а о дроуэѣмь неврѣштн къчьнвтъ Мт 6, 24 Зогр Мар Сав, любо... лн Ас • лн... лн будь (то)... или аі’ ()іх)... пеЬо, аі’ ()іх)... сі: нспракн імъ пжть • лн по земи * лн по морю * лн по влатомъ • лн по рѣкамъ Евх 186 5 и 6 (2) и 7; коіж віны имъі * лн малж * лі велікж прѣдаше оучітелѣ Клоц 4а 38 (2) (ч’то мало и велико Супр 411, 13) □ любо лн см. любо 2. противительный или присоединительный 8ё, уе только в сочетаниях; аціе лн, аціе лн же, аціе лн да, аціе лн и, кгда лн, кгдаже лн но если, если же, когда же іезіііхе ѵёак, ксіуг рак: аште оуво вждетъ око твое просто • все тѣло твое вждетъ скѣтъло • аште лн око твое лжкако вждетъ • ксе тѣло твое тьмъно вждетъ Мт 6, 23 Зогр Мар Ас Сав; аціе ли съгрѣшнтъ прѣдъ товоіж вратъ ткоі... поімн съ совоіж еднного лн • в *... аціе лн ослоушаетъ имъ • рьцн цр(ь)к(ъ)кн • аціе лн и о цр(ь)- к(ъ)вн не врѣжетъ • да еждетъ тн гако и поганъ Мт 18, 16 -17 Сав (аціе же... аціе же... аште же Мар Ас, 0 Зогр); къ домъ (! -оу) о(ть)ца моего овнтѣлн многы сжтъ • аште лн же нн • реклъ внмь вамъ И 14, 2 Зогр Мар, Ас 29а 16, Сав (аште же ні Ас 93а 2); аште лн да которн сжпротнкАтъ са о томъ • то да прѣдаіжтъ са сждоу Супр 174, 18; аште лн и ц(н)н (в)аренн вжджтъ снмь нравомь • подвизати а лѣпо естъ на нсправление Зогр-лл 26 20; егда лн вждетъ постьнъі д’нь • то се чьтн Сав 1476 12; егдаже лі помьнімъ са • і самі о севѣ • можемъ въспрАНжти Клоц 56 21 (нъ кгда Супр 415, 1)3. сравнительный (при сравн. ст.) (очень редко) греч. 0 чем пех: і приставитъ м’нѣ • каштс • лн дъва на деслте леѣеона а(н)ѣ(е)лъ Мт 26, 53 Зогр Мар Боян (нежелі Ас Сав) □ и еж е лн см. нежели.— Зогр Мар Ас Сав Охр Унд Боян Зогр-пал Ен Син Евх Клоц Супр Рыл Зогр-лл ли.. Евр 9, 24 Ен см. лнце ЛИВАНЪ1, -а м (2) кі'Заѵос ладан касіісііо: прінѣсіА емоу дарън • злато и Ливанъ и змѵрнж 306 ЛІЛ Мт 2, 11 Ас Сав (0 Зогр Мар).— Ср. ка- дило, .©.имніанъ ЛИВАНЪ2, -а м горы (1) Лі0аѵое Ливан ЬіЬапоп: прѣкьзнетъ (! вм. прѣкьзнесетъ) ста паче лнвана плодъ его Пс 71, 16 Син ЛИВАНЬСКЪ, -ын прил. к ливаиъ2 (5) той Лі0аѵоі), ёѵ тф Лі0аѵср ливанский 1і- Ьапопзку, ІіЬапзку: кндѣхъ нечьстиваего прѣвьзносіАціа сіа и высіАціа сіа Ѣко кедръ лнваньскъііА Пс 36, 35 Син.— Пс 28, 5 Син; 28, 6 Син; 91, 13 Син; 103, 16 Син ЛИВИІАДА, -ы ж местность (1) Л(ка<; Ливиада ЬіЬіаз: посъла на старьць на орждик • на лнвнадж Супр 296, 22 ЛИВРА, -ы ж (4) кітра фунт ІіЬга: приімѵ шн • лнврж хрнзмы И 12, 3 Зогр Ас (литрж Мар Сав).— И 19, 39 Зогр Ас.— Ср. литра лнднн Л 2, 32 Мар см. люднк ЛИЗАТИ, лнжж, лнжешн несов. (2) ѵЛо- Хеіхеіѵ лизать Іігаі: львъ... лизалше потъ праведьннка Супр 166, 24.— Супр 233, 5-6 ЛИКИНИИ, -ніа м имя (3) 1. Ліиіѵю? Ли- киний Ілсіпіиз: кь лѣтѣуъ лнкннига ц(ѣса)ра Супр 68, 24 2. Лэйиюс (! вм. Лісхкл’бр) Лукиан Ьнкіапов: и приведенъ вывъ къ лікн- нню кнлзоу Ен 386 7-8.— Супр 81, 22-23 ЛИКОВАТИ, лнкоуіж, лнкоукшн несов. без доп.; съ цѣмь, чнмь; къ чемь; о чемь (11) Хоребеіѵ, леріхррейеіѵ, хротеіѵ; (ликоватисъ цѣмь осухоребеіѵ) плясать, танцевать ріе- ваі, іапсіі, ргоѵохоѵаі те): и ржкама плештл лнкоуіж Супр 332. 24; н(б)к(е)са ліковати съ анг(е)лы съткорнлъ естъ Ен 7а 17-18; младе- ннштн * сь ннмнже и лнкоук доууомь • и ке- селА са Супр 320, 17.— Супр 91, 8; 94, 28; 321, 15; 322, 19; 324, 24; 326, 6; 335, 8-9; 471, 6-7.— Ср. играти, лнкъсткокати, плАСати, ликъ (лнкы ставити) ЛИКЪ, а м (21) 1. хорос, хореіа хоровод и хоровое пение (в честь кого-л., чего-л.) ріезапі, (віаѵповіпг) зЬогоѵу іапес а зЬогоѵу хрёѵ: і слыша пѣннѣ і лнкы Л 15, 25 Зогр Мар Ас Сав □ лнкы ставити %одота- теіѵ ликовать )азаі: егда лн пакы віик носашта и СЬрѢтаіЖШТА хрнстоса • и лнкъі ставАштА... съмоштрж Супр 332, 29 2. х<Х>б$, Хореіа, хороотаоі'а сонм, лик вЬог, кйг: арх(ан)ѣ(е)лъсцнн лнцн • тевѣ клаиѣктъ са Евх 4а 16.— Зогр Мар Ас Сав Ен Евх Клоц Супр ЛИКЪСТВОВАТИ, -сткоуіж, -ствоукши несов. (1) (лнкъсткокати съ цѣмь отгухореѵеіѵ) лико- вать, славить ріезаі, ріезапіш овіаѵоѵаі: нъ да с’ нимъ сьнндемъ * нъ да с нимъ ликъсткоу- кмъ • нъ да възнгракм’ са Супр 459, 30 — Ср. ликовати, съликъсткокати, ликъ (лнкы ставити) лілю (!) Пс 41, 6 Син см. лице
лил\ лнма Мт 27, 46 Сав; Мк 15, 34 Зогр Мар см. лемл ЛИМОНЪ, лимнд (!) м имя (2) Л.'цѵо? Лимн Ытпия: лимонъ презвутеръ съворьнѣн цръкъвн Супр 124, 27.—Супр 133, 26 лини вм. лншенн Л 22, 35 Зогр см. лишити ЛИСИІА, -иіа м имя (1) Лѵагіас, Лисия Еузіаз: глава днгаволѣ ты ксн дгрнколау • д оплшь лнсніа доук’съ Супр 74, 30 ЛИСТВИКІ, -ніа с собир. (22) [ли..не Зогр-пал (1)] та фѵкка, та яётаЛа листва, листья Іізіі, Ііяіу: егда оуже вѣтвь еіА вждетъ млада • і прозАБнетъ листвье • вѣднте ѣко близъ естъ жатва Мк 13, 28 Зогр Мар.— Зогр Мар Ас Сав Зогр-пал Супр.— Ср. листъ листопадъ, -а м (і) бхтсбррюе октябрь греп: м(Ѣ)с(а)цъ октАвръ (реко)мы листо- падъ) Ен 38а 16.— Ср. октлврь ЛИСТЪ, -а м (4) [ліст.. Син (1)] фуккоѵ, «рттоѵ лист Ііяі: дрѣво... Г ліст.. его не оупАдетъ Пс 1, 3 Син, листъ Супр 352, 27.— Супр 350, 22; 472, 17.— Ср. лнствнк ЛИСЪ, -а м (10) аксбяті5 лис, лисица Іізка: лиси ѣзвниы імжтъ Л 9, 58 Зогр Мар Ас Сав • перен. о человеке лиса, хитрец Іізка, сЬуігак: рьцѣте лнсоу томоу Л 13, 32 Мар (0 Зогр).— Мт 8, 20 Зогр Мар Ас Сав; Пс 62, 11 Син ЛИТИІА, лнтиіА ж (1) Алтаѵіа лития ргосезі: съ многынмн молитвами и литніамн Супр 529, 14 ЛИТОСТРАТА, ЛИТОСТРА^А, ЛИТО СТРОТА, -ъі ж и ЛИТОСТРОТЪ, -а м мест- ность (7) [лото- (!) Сав (1)] АОбатрсотоѵ Литостротон ЬііЬозітоіоз: і сѣде нд сждн- штн • на мѣстѣ ндрнцАемѣмь литострдтж И 19, 13 Зогр, литостротѣ Мар, літострдтА Ас (2), Автострада Сав 1286 14-15, лото- стратж Сав 115а 9, литострот.. Боян ЛИТРА, -ъі ж (3) кітра фунт ІіЬга: несъі гьлгкшеиие змрънно и длгоунно • ѣко и литръ сьто И 19, 39 Мар (ливръ Зогр Ас).— И 12, 3 Мар Сав.— Ср. лнврд лнтоу.. Сав 1392а 15 см. лнтоургніа ЛИТОѴРГИІА, -ніа ж (10) [-ѣн- Ас (1), -рь- Сав (6), лнтоу.. Сав (1), лнт.. Сав (1)] кеітоѵруіа литургия тёе: въ сжв(отж) илнк(ж) вечер(ъ) нд літ(оу)рѣнЛс 11 /ба 3.— Сав 92 а 1; Сав 99а 8; Сав 121а 3; Сав 1226 2-3; Сав 126а 13; Сав 128а 17; Сав 1392а 15; Сав 148а 1-2; Ен 316 3 лнтоурѣнга Ас 1116а 3 см. лнтоургніа лнтоурьгніа Сав см. лнтоургніа ЛИТОус (!) ж нескл. (?) имя (1) Ацтсо, род. Лцтойе Латона Ьаіопа: отъ жены рекомъіА лнтоус Супр 8, 3 лих д ЛИХВА, -ы ж (10) тбиос проценты, лихва йгок: і прншьдъ азъ • вьзалъ оуво вимь свое съ лнувоіж Мт 25, 27 Зогр Мар Ас Сав ф въ лнувж дати чьто ёяі тбиср біббѵаі ті отдать в рост что-л. сіа.і песо па йгок: сърев- ра своего не дастъ вь лі\вж Пс 14, 5 Син.— Л 19, 23 Зогр Мар Ас; Пс 54, 12 Син; 71, 14 Син.— Ср. възвнть, приносъ ЛИХО нареч. и предлог, сравн. ст. лише (25) I. нареч. яерюабѵ, ѵлеряеріааійс чрез- мерно, слишком, чрезвычайно пасітёгпё, пабЬуіеспё, ргІІіёпё, йоіпё: и лнуо днвлѣхж са г(лаго)лжціе Мк 7, 37 Сав (прѣ із лиха Зогр Мар Ас Боян) • лише сравн. ст. яерюабѵ, леріотно^, яерюаотёрсое, еі<; ѵлер- рокцѵ свыше, сверх, больше пасі Ьёгпои тіги, ѵісе: сего ради (по)доваетъ • лише намъ внима(тн сл)ышаннемъ Евр 2, 1 Ен □ лихо глаголати раттакоуеіѵ пустосло- вить, болтать хЬуіеспё тіиѵіі, ііасйаі: молАште же са не лихо г(лаго)лѣте Мт 6, 7 Зогр Мар Ас Сав II. л и х о, лише пред- лог с род. ѵяёр, яерюабѵ, яеріаадтероѵ свыше, сверх, более чем пасі, ргея, ѵісе пег: каіа во польза рьцн мн * лихо потрѣвы надылла- тн са Супр 494, 19; нъ чесо ізидосте видѣть • пророка лн • еі • г(лаго)ліж вамъ • і лише пророка Л 7, 26 Зогр Мар □ лише рѣчи аябрртітос несказанный пеѵуроѵёсіііеіпу: и къ оученнкомъ вълазъ лише рѣчи кетъ Супр 501, 18.— Зогр Мар Ас Сав Ен Супр.— Ср. нзлнха, лихъ, паче, прѣнзлнха лихо см. также лнуо- ЛИХ0ВАНИЮ, -ніа с (1) сЛХотрісоспс ли- шение осіпітапі, хЬаѵоѵапі: ч’то хотАТг дати... цѣсарьствніа в(о)жніа лнхованнк Супр 425, 10.— Ср. лншеннк ЛИХОВАТИ, лнхоуіж, лнхоукшн несов. кого ’ чесо (1) аяоатереіѵ отнимать что-л., лишать чего-л. осіпітаі песо, гЬаѵоѵаі пёсеіго; кокго вы нмѣнніа нлн прнтАжанніа лнхоуктъ нстнньнок писала Супр 404, 4.— Ср. лишити лнхоемьство Пс 118, 36 Син см. лихонмьство ЛИХОИЛЛАНИЮ, -ніа с (1) греч. нет корыстолюбие хіёіпозі, Іакоіа: храни са • лотъ... лнхоиманиѣ • родителѣ неприѣзнннъ дѣлесъ • слоуженью Евх 89а 16.— Ср. лнхонмнк, лнхонмьствнк, лихонмьство лнхонматн Супр 378, 6 см. лнхокмліаи ЛИХОИЛЛИЮ, -ніа с (1) пЛеоѵе^іа корысто- любие гіёіпозі, Іакоіа: хРлиите СА • отъ всѣкого лнхоімнѣ Л 12, 15 Зогр (лнхонмьствиѣ Мар).— Ср. лихонмАННк, лнхонмьствнк, лн- ХОИМЬСТВО ЛИХОИЛЛЬСТВИіе, -ни с (1) ЯЛЕОѵеВіа корыстолюбие гізіпозі, Іакоіа: ХР4НИТе «а 307
лих отъ вьсѣкого лнхонмьствнѣ Л 12, /5 Мар (лнхоілшѣ Зогр).— Ср. лнхонманик, лнхонмнк, лнхонмьство ЛИХОИЛЛЬСТвО, -а с (1) лЛеоѵе^іа ко рыстолюбие гізіпокі, іакоіа: пріклоні ср(ъдь)- це мое во съвѣдѣдѣні’ѣ (! вм. съвѣдѣніѣ) твоѣ • а не вь лнхоемьство Пс 118, 36 Син.— Ср. лнхонмдннк, лнхонмнк, лнхонмь- ствнк ЛИХ0КЛАТ8Л, -ы ж (1) греч. нет лже- присяга кгіѵа ргікайа: ѣже азъ... съгрѣ- шнхъ... лнхоклатвы • і лъжа Евх 72а 15.— Ср. ПрѢсТЖПОКЛАТНК ЛИХОЛЛЪІСЛИТИ, -мышліж, -мыслншн не- сов. (1) греч. нет замышлять дурное гатуёіеб гіё: сего • еже колнжъдо нзг(лдго)лахъ • н лихо сътворнхъ • і ЛИХ9 мыслнхъ Евх 72а 9 ЛИХОСЪТВОРИТИ, -творіж, -творншн сое. (1) греч. нет совершить что-л. дурное красйаі гіо: сего • еже колнжъдо нзг(лаго)- лахъ • н лихо сътворнхъ Евх 72а 8-9 ЛИХОТЪКЪ, а м (1) ѵлерРоХт) избыток, излишек ргетіга: вндншн лн чловѣколювьствд лнхотъкъ Супр 390, 30 ЛИХОІАДеннге, -ніа с (1) абтцрауіа неуме- ренность в еде, обжорство пасітёгпё ресіепі, оЬхегкіѵі: не въдаднмъ севе пыаньствоу н лихоіаденью Супр 493, 7-8 ЛИХОКтЛХЛЬХН, -кллліжцідкго прич.-прил. в знач. сущ. м (1) о лХеоѵехтсоѵ корыстолюбец Іакотес: вндншн лн іако не тъчыж гравАИ н лнхокмлан • нн нже зълдга творАтъ Супр 378, 6 ЛИХЪ, -ъін прил., сравн. ст. лншнн (21) 1. ледіаабс;, лерюодтерос, йлерРоАХ.соѵ чрезмерный, излишний пасітёгпу, пасІЬуіес- пу, рпііёпу: вждн же слово ваше • ен • ен • і нн нн • лихое во се» отъ иепрнѣзни есть Мт 5, 37 Зогр Мар; сні приімжтъ лнш’шее осужденье Мк 12, 40 Зогр, лише Мар 2. греч. нет плохой, дурной ёраіпу, гіу: вждж азъ нсповѣденъ... моего лиха сътвореинѣ Евх 72а 7 3. лихъ въітн чесо ацоіро^ еіѵаі, ^ёѵос или аллбтріос тігухйѵеіѵ, іштереіаОаі, алоатереГайаі быть лишенный Ьуі ргокі, Ьуі хЬаѵеп, петіі: въ цѣсдрьство невесъскок • кгоже ты лихъ ксн Супр 12, 2 • леріообе еіѵаі быть безучастный Ьуі Шокіерпу: море овлічааше са • ліхо сы къ страстемъ Клоц 10а 20.— Зогр Мар Ас Боян Евх Клоц Супр.— Ср. лишити (лишенъ выти) ЛИЦ6, лице и лнчесе с (>300) | [ли.. Ен (1), лнц.. Сав (1), лліцю (!) Син (1), лілю (!) Син (1)] 1. лрбасолоѵ, лрбаоіріе, біріс, цётсолоѵ, хаСахі:іІС лицо оЫісе), іѵаг, Іісе: вьѣдхж і по лицоу Л 22, 64 Зогр Мар; оумдстіті ліце олѣнмъ Пс 103, 15 Син; прѣ- 308 ЛНЦ кръстнста лнцн свон • овразомъ крестънынліъ Х(рнсто)совомъ Супр 5, 18; кгда личеса отьць плачемъ прѣмѣннла са вѣахж Супр 397, 18 • вид, облик родоЬа, ѵгйіесі, іѵагпозі: лице оуво н(е)в(е)сн сумѣете расжждатн Мт 16, 3 Мар Зогр • перен. (по образцу др.-евр., где словом лице подчеркивается развиваю щее его существительное, прилагательное или местоимение): с(ъ)п(асе)нье ліцю моеліоу и в(ог)ъ моі Пс 42, 5 Син; Пс 41, 12 Син; вьзвеселшп і рддостьіж съ ліцемъ ткоіліъ Пс 20, 7 Син; н(ѣ)стъ мира кь костехъ моі'хъ • отъ лица грѣхъ моі'хъ Пс 37, 4 Син; Евх 76а 9; п(ра)хъ его(же) вьзмѣтаетъ вѣтръ отъ ліца земліА Пс 1, 4 Син; отьвръжеиъ есмъ • отъ ліца очью твое» Пс 30, 23 Син; вндѣсте очи моі с(ъ)п(ас)виье твое • еже еси оуготовалъ прѣдь лнцемь кьсѣхъ люди Л 2, 31 Зогр Мар Ас Сав Боян; призывами воуріж моръскжіж • I НЗЛНВДІА ІЖ ИА лице в’сеіА землА Евх 566 23; веселА са іако и прѣжде * прѣдь лицемъ ковьчега вожна Супр 320, 18 □ лнцемь къ лицоу, къ лице ёѵыіиос ёѵоліц), хата ярбашлоѵ, аѵтоіреі лицом к лицу іѵагі ѵ іѵаг: лицемъ къ лицоу • и оусты къ оустомъ глаголлаше Супр 383, 27; н о прорнцднни кго кже кь лице глагола окааноуоумоу оуалоу Супр 198, 26; вез лица алрбасолос обезображенный гпеіѵоёепу: не дрьзижвъшн дкы вез лица прѣдь лицемъ стати Супр 394, 25-26; оутвръднтн лице свок с инф. то яроош- лоѵ отцрі^еіѵ твердо решить реѵпё зе гоЯіоё поиі: і тъ оутвръдн лице свое ітн въ і(ероусд)- л(н)мъ Л 9, 51 Зогр Мар; лице кого кетъ с прич. то Лрбосолоѵ тіѵо^ ёотіѵ кто-л. намерен что-л. сделать та ѵ іітукіи, /атузіі: і не приіАША его • ѣко лице его вѣ грАДЪі къ і(ероусд)л(н)мъ Л 9, 53 Зогр Мар 2. лро- осолоѵ лицо, личность окоЬа: вожии во кетъ ддръ • и не вѣетъ рдзньствд лиць Супр 491, 28; овѣмд рдзоумѣиьмд дѣдниима кѣаше клднгаіжштоу са лицоу Супр 511, 29 * сущ- ность робкіаіа: мѣдьндга врата съломи владъиа нашъ х(рист9с)ъ • и само сьмрьтиок лице исказилъ Супр 487, 7 • спец. ѵлоспскл^ ипостась; лицо росЫаіа; окоЬа: иже съі снѣнне славѣ его • и овразъ лица его Евр 1, 3 Ен; прѣддстъ емоу слав(ж) еднного в(о)ж(ь)- ствд • вь три лица Служ 16 17 □ самъ своимь лнцемь абтолрбасолоѵ лично окоЬпё: овѣштдвдктъ дѣвици самъ • своимъ лицемъ пришьствнк іавнтн Супр 248, 23; на лице или нд лица зьрѣтн, на лица ежднтн еіе лрбосолоѵ рХёлеіѵ, хаі біріѵ хріѵеіѵ лицеприятствовать, быть при- страстный кошііі родіе окоЬу, Ьуі /ащаіу:
лиц ии о комьже не родншн • не зьрншн бо на лице ч (ловѣ) комъ Мт 22, 16 Мар, на ліца Ас Сав (0 Зогр); не сжднте на лица И 7, 24 Зогр Мар Ас; на лице зьрѣннк см. зьрѣннк;звѣрнномь л и ц е м ь см. звѣринъ; змнккомь лнцемь см. змнквъ.— Зогр Мар Ас Сав Боян Ен Син Служ. Евх Клоц Супр Рыл.— Ср. овразъ, тварь, ѵпостась лицемѣрите, -ни с (6) ѵябхріоіс лице- мерие Іісотёгпозі, ргеіѵагка, рокгуіесіѵі: кьнемлѣте севѣ отъ кваса фарнсѣіска • еже естъ лицемѣрье Л 12, 1 Зогр, лнцемѣрне Мар.— Мт 23, 28 Мар; Мк 12, 15 Зогр Мар; Евх 536 23.— Ср. лнцемѣрьство лицемѣръ, -а м (26) ѵяохрітцс, ѵяоѵХос лицемер Іісоілёгпік, рокгуіес: не вждѣте око । лнцемѣрн жалоуіжціе Мт 6, 16 Сав (ѵпокритн Зогр Мар, оупокрыті Ас).— Зогр Мар Ас Сав Клоц.— Ср. ѵпокрнтъ лицемѣрьство, -а с (3) ѵядхеіаіс, ѵябА.т)Ц>іе лицемерие Іісошёгпозі, рокгу Іесіѵі: лнцемѣрьствомъ разоума Супр 333, 9—Супр 400, 16; 400, 18.— Ср. лицемѣрки ЛИШАТИ СА, -аис са, -акшн са несов. (2)і>атереіаОаі терпеть лишения, нуждаться кігасіаі, тіі пебозіаіек: въіс(тъ) гладъ крѣпокъ на странѣ тон • и тъ начАТЪ лішаті саД 15, 14 Ас Сав (лишити са Зогр Мар).— Ср. лихъ (лнуъ въітн), лишити (лишити са) лнше Зогр Мар Ас Сав Ен Супр см. лнуо лишените, -ніа с (10) 1. цотёртща, ѵатеутіаі^, хсоріацбс нехватка, скудость песіозіаіек: всн во отъ сзвъітъка своего къкръгошА • а сн отъ лишеннѣ своего Мк 12, 44 Зогр Мар 2. атёртіоіс, утрата, литение обпёіі: отьча лншеннга съ слъзамн плачжштоу са • гавн са кмоу вь сьнѣ о(ть)ць Супр 295, 14.— Л 21, 4 Зогр Мар Ас; Пс 33, 10 Син; Супр 79, 8-9; 367, 20; 547, 24.— Ср. жладьва, недостатъкъ, скждость лишенъ, -ъін прич.-прил. см. аишнтн лишни Зогр Мар см. лнуъ ЛИШИТИ, лншж, лншншн несов./сов. (22) [лиин (!) Зогр (1)] 1. кого чесо отереіѵ, йате- цеіѵ, аяоатереіѵ, сЛкотріобѵ, ацоіреіѵ отни- мать/отнять, лишать/лишить обпітаі/обе)- тоиі, гЬаѵоѵаі/гЬаѵіі: г(оспод)ь не лішітъ довра • ходіАштіуъ незъловоіж Пс 83, 12 Син; Евх 84а 17 □ лишити са чесо, отъ чесо литаться/лишиться хЬаѵоѵаі зе/хЬаѵіі зе: нелншішіА сіа отъ поуоті своеіА Пс 77, 30 Син; кдииъ арншс • лншнтъ са слова Супр 509, 19 2. лишити са, лишенъ въітн чесо ѵатереіа&аі, ёкаааоѵаОаі терпеть/потер- петь лишение, нуждаться шіі пебозіаіек, розігасіаі: Брашно насъ не поставитъ прѣдъ в(ого)ліъ * нн во аще не ѣмъ лишимъ са нн лов д аціе ѣмъ извждетъ намъ 1 Кор 8, 8 Ен; еда чесо лншенн въісте Л 22, 35 Мар, лннн (!) Зогр □ лишенъ, -ъін в знач. прил. греч. нет небольшой (?) пеѵеііку, шаіу (?): не вь велнчъствѣ... тѣлесъ лишеныну’ • въсѣ- ліактъ са в(о)жнга влагодѣть Супр 546, 7.— Зогр Мар Сав Ен Син Евх Супр.— Ср. лнуовати, лнуъ (лиуъ въітн), лншатн л и га и н к Супр 396, 9 см. лаганнк ЛИІАТИ, лѣіж, лѣкшн несов. (2) РаХХеіѵ, ёххеіѵ лить Ііі: нъ вино новое въ мѣуы новы лнѣтн Мк 2, 22 Мар (вьльѣтн Зогр).— Супр 425, 18.— Ср. вълнватн, вълкгатн ЛОБЪЗАНИіе, -ига с (10) [ вь- Зогр (1) Ас (1) Супр (2)] фіАтща, ааяаацбс поцелуй, лобзание роІіЬепі, роІіЬек: подо • ловъзань- емь лн с(ъі)на ч(ловѣчь)скаго прѣдаешн Л 22, 48 Зогр, ловъзаннемь Мар.— Л 7, 45 Зогр Мар Ас Сав; Клоц 96 4-5; Супр 392, 25; 423, 25; 426, 2-3.— Ср. ловъізаннк, цѣлованнк ЛОБЪЗАТИ, ловъжж, ловъжешн сов. (15) [ловь- Мар (1) Ас (1) Супр (1)] цнкеіѵ, хатафікеіѵ, ааяа^еаОаі поцеловать роІГЬіѣ: егоже аште ловъжж • то естъ Мт 26, 48 Зогр Сав Боян, ловьжж Мар Ас.— Зогр Мар Ас Сав Боян Евх Супр.— Ср. овловъзати ЛОБЪІЗАНИте, -нга с (2) фіАтща поцелуй, лобзание роІіЬепі, роІіЬек: ловъізаннн молить Супр 395, 2.— Супр 426, 10.— Ср. ловъзд- ннк, цѣлованнк ЛОБЪІЗАТИ, -аіж, -акшн несов. (5) хатафі- Хеіѵ, ааяа^еоОаі целовать, лобзать ІіЬаі: сн же отъ нелнже вьнндъ • не прѣста ловъі- заіжцін ногоу моею Л 7, 45 Сав; Супр 395, 9 (оБловъізаіжштн Зогр Мар Ас).— Евх 97а 24; Супр 426, 8; 506, 15-16.— Ср. облобыза- ти, цѣловати ловьзаннк Л 7, 45 Зогр Ас; Супр 426, 2-3 см. ловъзаннк ЛОВИТВА, -ъі ж (11) 1. хѵѵцуіоѵ, Оцраца охота, ловля Іоѵ, Ьоп: сътворн же комнсъ • вь дьнь нгрн • и позоры • и ловитвы Супр 221, 6 * перен.'. старѣйшина паствинѣ • ловнтвж сътворнтъ оуловьшннмь • прѣжде оуловькноуоумоу отъ нихъ адамоу Супр 328, 27 • (рывъ) аура тшѵ іхОбсоѵ рыбная ловля гуЪоІоѵ: сѵ ловитвѣ рывъ Зогр 129а 13; Мар 76а 17; въметѣте мрѣжА вашА въ ловнтвж Л 5, 4 Зогр Мар Ас 2. Оцра добыча когізі: не дастъ насъ въ ловнтвж зжвомъ і'хъ Пс 123, 6 Син.— Л 5, 9 Зогр Мар Ас.— Ср. ловъ ДОВИТИ, ловліж, ловншн несов. (12) греч. нет ловить, охотиться Іоѵіі, сЬобіі па Іоѵ: аціе которы прнчетьннкъ ловнт Евх 105а 13 9 (рывы) аАлеѵеіѵ ловить рыбу сЬуіаі гуЬу: ідж рывъ ловитъ И 21, 3 Зогр Мар Ас • 309
лов перен.: отъ селѣ ч(ловѣ)кы вждешн лова Л 5, 10 Зогр Мар Ас □ лован в знач. сущ. 6 Орреѵсоѵ, 6 Отіреѵттіс, 6 акіеѵсоѵ охотник, рыбак Іоѵес, гуЬаг: локаштнн во присно отъ водъ нзносатъ рнвъі Супр 496, 4 • перен.: д(оу)ша наша ѣко пьтнца ізвакитъ сіа отъ сѣти ловіаштіхъ Пс 123, 7 Син; Супр80, 5.— Евх 85а 15-16; Супр 234, 28.— ЛОВАН ср. ЛОВЬЦЬ, рЪІБЛрЬ ЛОВЪ, -а м (3) та хѵѵцуіа, аХіеіа, охота, ловля Іоѵ: іѵбіасіа міа Ѣко левъ готовъ на ловъ Пс 16, 12 Син.— Супр 223, 5; 496, 4.— Ср. ловитва ЛОВЬЦЬ, -а м (9) ХѵхоОтірае охотник, ловчий Іоѵес: ов’цеіж лачжтъ ловьцн Супр 328, 24 ф ловьць (р такамъ) акіеёс рыбак,' рыболов гуЬаг: въмѣтаіжціа мрѣжА въ море • вѣете во ловца Мт 4, 18 Ас, ръікамъ ловьца Сав (ръіварѣ Зогр, 0 Мар) • перен.: съткорвк къі выти ловьца ч( ловѣ) комъ Мк 1,17 Зогр, ловъца Мар.— Мт 4, 19 Зогр Ас Сав; Супр 496, 3.— Ср. ловитн (лован), ръікарь ЛОВЬЧЬ прил. (2) тсоѵ Отіреѵтсоѵ охотничий іоѵеску, Іоѵсі: тъ (т. е. богъ) ізвавітъ міа отъ сѣті ловьчіа Пс 90, 3 Син; Супр 70, 23 ЛОЖв, -а с (25) хАгѵг), хкіѵібюѵ, хоітті постель, ложе; носилки Іохе, Ійхко, розіеі; пойііка: въстанн • і къзъмн ложе твое Л 5, 24 Зогр Ас (одръ Сав, од(ръ) Мар); везаконніе свое помъіслТ на ложі сво[о]емъ Пс 35, 5 Син • перен.: лютѣ вж(детъ малъ- женома) * ѣже не съхранн(с)те ложа не- сквр’(нь)на Рыл 5ба 13 9 цаѵбра нора, ло- гово сіоирё: скоумені... вь ложнхъ скоіуъ ліагжтъ Пс 103, 22 Син.— Зогр Мар Ас Син Евх Рыл.— Ср. одръ, постелга; газвнна ложезнъ Пс 21, 11 Син см. ложесна ложеенл, -снъ с мн. (11) [-сна (I) Мар (1), -зн- (!) Син (1); ложесно с ед. Супр (1)] )іг|тра лоно, утроба (матери) Ійпо (гпаіегзкё): всѣкъ младьньць • ллжжьска полоу • развръзаьь ложесна Л 2, 23 Зогр Ас Сав Боян, ложесна Мар; не зачАТЪ лн неплодъі • не посл^ша лн ложесно Супр 249, 13 ф отъ или нз ложеснъ аяо или гѵ. цртрас от утробы матери осі шаІегзкёЬо Ійпа: къ тевѣ прн- връженъ есмъ нз ложеснъ Евх 62а 20, нз ложезнъ (! вм. ложеснъ) Пс 21, 11 Син.— Пс 57, 4 Син; Евх 46 11-12; Супр 461, 9.— Ср. лоно, чрѣво, жтрова ложесно Супр 249, 13 см. ложесна ложь И 8, 55 Ас; Пс 32, 17 Син; 115, 2 Син см. лъжь л о ж ь н ъ Пс 39, 5 Син см. лъжьнъ ЛОЗА, -ъі ж (25) ацяекос, аѵабеѵбрас, хА/цца виноградная лоза ѵіппу кег, гёѵа: 310 лот ѣко во розга не можетъ плода творнтн о севѣ • аште не вждетъ на лозѣ И 15, 4 Зогр Мар Ас Сав (2) • перен.: оузьрѣвъ... вень- іамнна... отьча лозъі послѣдьннн грознъ Супр 367, 27.— Зогр Мар Ас Сав Син Супр.— Ср. вино, виноградъ, лознк Л03ИІ6, -ніа с собир. (3) та хЛгщата, аі аѵабеѵбрабес, ацяеХо^ виноградные лозы гёѵоѵі, ѵуЬопку гёѵу: покръі горъі сѣнь его • і лозье его (г. е. винограда) кедръі в(о)ж(і)и Пс 79, 11 Син,—Евх 136 24; 596 8.-Ср. лоза ЛОЗЫГЬ, -ъін прил. (8) тт)5 ацяёкоѵ виноградный гёѵоѵу: не імамь пнтн отъ плода сего лозънаго Мт 26, 29 Зогр Мар Ас Сав; Мк 14, 25 Зогр Мар; Л 22, 18 Зогр Мар.— Ср. внноградьнъ, внньнъ2 локъ Пс 75, 4 Син; Пс 77, 57 Син см. лжкъ ЛОКЪІ, локъве ж (1) Хаххос лужа каіиг: аціе лн есн... прнмАталъ са (т. е. демонъ нечнетъі)... із морѣ • ілн із-д-рѣкы • нлн із врѣгъ • нлн із-д-ръкеннка • нлн из локьеи Евх 54б 5-6 ЛОЛЛИТИ, лоллліж, ломншн несов. (5) [.ли- ціее Ен (1)] хЛйѵ ломать Іашаі: се есть тѣло мое ломаціее са за къі Евх 466 10; . .млціее 1 Кор 11, 24 Ен; ломімое за многы Клоц 76 19; пльть моіа за къі ломнмаіа Супр 353, 8 □ ло мнт и са яеріхкйоОаі проди- раться, ломиться ргосіігаі зе: поуодАште н лоллАште са кѣауж къ горахъ кържштаичите са кь стѣнахъ вьсь дьнъ тъ и тж ношть Супр 31, 29.— Ср. троуждатн (троуждати СА) ЛОНО, -а с (23) хбкяос, оі хбкяоі лоно кііп, Ійпо: кѣ же кьзлежА единъ отъ оученнкъ его на лонѣ іс(оусо)кѣ И 13, 23 Зогр Мар; мѣрж доврж... длдатъ на лоно ваше Л 6, 38 Зогр Мар; покои и на лонѣ акрамовѣ • Исаковѣ • іѣковлн Евх 576 23; д(оу)хъ.. иже вьлѣзъ въ лоно мжжа ллжчааше Супр 567, 7.— Зогр Мар Ас Сав Син Евх Супр — Ср. жтрова ЛОПАТА, -ъі ж (7) ятбоѵ, яХоіоѵ (!) лопата, веяльная лопата Іораіа, ѵеіаска: емоуже лопата въ ржкоу его * і потрѣвнтъ гоумъно ское Л 3, 17 Зогр Мар Ас Сав: Мт 3, 12 Зогр; пѣготнкъімъ пѣготы акы лопатоіж слокесемь ськръіса Супр 387, 22- Супр 127, 24 ЛОПОТИВЪ, -ъін прил. (2) греч. «ег косноя- зычный титіаѵу: мол(нтва)... над(ъ) лопо- тнвомь д(оу)хомь Евх 43а 11.— Евх 43а 17-18.— Ср. гжгъннкъ, нанѣмь ЛОТОВЪ прил. к лотъ (6) той Лот, Мп Лота род., Лотов Ьоійѵ: поминайте жеи*
лот лотовж Л 17, 32 Зогр Мар.— Л 17, 28 Зогр Мар; Пс 82, 9 Син; Евх 91а 4-5 лотостратж И 19, 13 Сав 115а 9 см. литострата ЛОТЪ, -а м имя (3) Лйт Лот Еоі: изиде лотъ • отъ содомлѣнъ Л 17, 29 Зогр Мар; Супр 232, 18 л оу в о Супр 547, 4 см. люво ДОУКА, -ъі м имя (>1ОО) [лоу(к) Ас (77) Сав (46)] Лоѵхае Лука Еиказ: евакелне отъ лоѵкъі Зогр 131а, отъ лоукы Мар 76а (заглавия).— Зогр Мар Ас Сав Супр ЛОуКАВАРЪ, а м имя (1) греч. нет Лука- вар Еикаѵаг: толла лоукаваръ Син 23а 21 (под строкой) ЛОуКЪ, -а м (1) греч. нет чеснок (?), лук (?) сезпек (?), сіЬиІе (?): штндн • в'сѣкъ демонъ нечисты... или ноцініж г(ла- го)ла • или глоууо страшА • і прѣтекы • или въ лоуцѣ съвѣціаваіА • или въ винѣ пнемѣ мнозѣ Евх 54а 10.— Ср. также лжка ЛОуНА, -ъі ж (20) аеХпѵт] луна шёзіс, Ішіа: лоуна не дастъ свѣта своего Мт 24, 29 Мар Ас Сав (м(Ѣ)с(а)ць Зогр) • обрагцение луны ЬёЬ Іипу: неоустроенъ • съ лоуноіж прѣмѣнѣьь са Евх 54а 22.— Зогр Мар Ас Сав Син Евх Супр.— Ср. мѢсаць ЛОуНЬСКЪ, -ыи прил. (1) греч. нет лунный іп&іспі: лоуньскаа красота напрасно омрьче Супр 475, 14.— Ср. мѢсачьиъ л оу с а и и и Л 3, 1 Сав Боян см. лѵм- ннн лоутость Супр 212, 14 см. лютость ЛОУЧА, -а ж (4) ыхтіе луч раргзек: днес(ь) • лоуна свѣтъламн лоучамн • в’сь миръ освѣціаетъ Евх 2а 1 • перен. '. лоучж вожьства и вогоразоумни простьрѣ на иіа Супр 474, 19 — Супр 66, 25; 164, 15 ЛОуЧАТИ СА, -аіж са, -акши са несов. (1) греч. нет случаться ргіЬагеІ зе, зіаѵаі зе: в(о)жнга влагодѣть... н вь велнкаа тѣлеса въдварати са лоучактъ Супр 546, 10.— Ср. выватн, сълоучати са ЛОуЧб нареч. сравн. ст. (3) [лю- Ен (1)] хреіааоѵ лучше Іёре: ѣко лоуче дьнь едінъ въ дворѣхъ твоіхъ паче тысіаштъ Пс 83, 11 Син.— Пс 36, 16 Син; Евр 1, 4 Ен.— Ср. доврѣ (доврѣк), соулѣк, соулк, оу НК лоучии, доучили, лоуче прил. сравн. ст. (26) [лю- Ен (1)] РеХтісоѵ, хреісгаоэѵ, ХОтцпотерое, сганрроэѵ (!) лучший, лучше Іерзі: ѣко лоучьші милость твоѣ паче жівота Пс 62, 4 Син о лоучьшаіа с мн. в знач. сущ. та иреіаооѵо лучшее Іерзі ѵёсі: непъціоуем(ъ) о васс (! вм. вас(ъ)) възлюве- нн • лючъша Евр 6, 9 Ен ф лоучин выти, въівати цетараЛЛеаОыі исправиться зіаі лъж & зе Іерзіш, роіерзіі зе: і да оувѣсі • ѣко сілънъ сы • лоучі выти • не вьсуотѣ Клоц 56 8; егда не вѣ нікътоже оучл его • тогда лоучы вывааше Клоц 56 27; лоучни быти кого, чесо (цаХХоѵ) біасрёреіѵ быть лучше кого-л., чего-л. ѵупікаі: кольмн паче вы есте лоучьшн пьтнць Л 12, 24 Зогр, лоучьше Мар; л оу ч ь ш а сътворнтн кого аѵауе гѵ исправить кого-л. роіерзіі пёкоко; вьса показа емоу • могжшта его • лоучъша створіти Клоц 5а 39.— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Евх Клоц Супр.— Ср. довръ (доврѣи), соулнн, оунйн ДОУЧИТИ СА, лоучж са, лоучишн са сов. (3) тѵухаѵеіѵ случиться пазкуіпоиі зе, ѵузкуіпоиі зе: іакоже во кгда роуминъ сы лоучитъ са сжди Супр 382, /9 □ лоучитъ са безл. комоу с инф. тѵухаѵеі, 5еі случится ргійоЗі зе, зіапе зе: аште ми са лоучитъ оумрѣтн съ тобоіж * не отъвръгж са теве Мк 14, 31 Зогр (са ключитъ Мар); лоучи же са пішииіа поставітн о десижіж Супр 141, 11.— Ср. ключити СА, сълоучнтн СА ДЪБЬНЪ, -ыи прил. (1): мѣ с то лъвьнок Краѵіоѵ толос; Лобное место Мізіо ЕеЬек: егоже прнведъше въ мѣсто ловъиое Евх 50а 13 (ср. иа мѣсто ѣелъѣота • еже есть съка- заемо краииево мѣсто Мк 15, 22 Зогр Мар Ас Сав).— Ср. главьнъ (главьиок мѣсто), голъгота, краииквъ львовъ Пс 21, 22 Син см. львовъ лъвъ Ен 46 17 см. львъ2 ЛЪГАТИ, лъжж, лъжеши несов. (6) [ль- Супр (1)] греббеаСаі лгать Ійаі: рекжтъ • вьсѣкъ зълъ г(лаго)лъ иа вы • лъжжште меие ради Мт 5, 11 Зогр Ас Сав (0 Мар).— Супр 133, 17; 356, 22; 474, 26 ЛЪЖА, -а ж (29) [ль- Ас (1) Супр (2)] греѵбое, греѵаца, греѵбре (!) ложь Іег: егда г(лаго)летъ лъжж И 8, 44 Зогр Мар, льжа Ас ф вез лъжа агреѵбре правдивый ргаѵсііѵу: ты б(ог)ъ истни’иы и чловѣкъ вез лъжа Супр 505, 2; вез лъжа агреѵ&п правдиво ргаѵЗіѵё: вез лъжа отъвѣштаваита намъ Супр 257, 11; въ лъжж греыбг]; (въ лъжж клати са ёлюрхеіѵ) ложно Ігіѵё, кгіѵё: ие въ лъжж клънешн са Мт 5, 33 Мар (нъ въ лъже кльнеши са Зогр); въ лъжж на- вадАтъ иа иж Супр 135, 5-6; лъжж съвѣ- дѣтельствовати, съвѣдѣтельство- ватн лъжн, лъжж послоушати греѵбо- рартѵреіѵ лжесвидетельствовать кгіѵё зѵё<1- сіі: ие лъжа съвѣдѣтельствоуи Мк 10, 19 Мар (не лъже съвѣдѣтельствоуи Зогр); и сьвѣдѣтельствовашА льжи Супр 477, 14; ие кради ни лъжа послоушаі Мт 19, 18 Сав (ие лъжесъвѣдѣтель вждеши Мар, нет Ас, 0 Зогр).— Зогр Мар Ас Сав Син Евх 311
лъж Супр. — лъжж съв'кд'ктельствовати ср. лъже- послоушьствовати, лъжесък-кд-ктельстковати; вез лъжа ср. иелъжьнъ; въ лъжж ср. лъжь (въ лъже) ЛЪЖбИЛЛбНИТЪ, -ъіи прил. (1) греч. нет ложный пергаѵу, Гаіеёпу: отътвръгни {вм. отъвръгни) МА отъ скваръі гиѴсънъіа • и отъ лъжеименитынхъ богъ Супр 160, 21.— Ср. лъжеименьнъ ЛЪЖеиЛЛбНЬНЪ, -ъін прил. (3) іреѵбахѵѵ- цод ложный пергаѵу, Гаіеёпу: иже оуво речетъ лъжеимеиънън богъ покорите ли са кмоу Супр 33, 1; Супр 22, 12-13; 49, 25.— Ср. лъжеименнтъ ЛЪЖеПОСЛОѴШЬСТВОВАТИ, ствоуіж, -ствоукши несов. (1) греч. нет лжесвиде- тельствовать кгіѵё зѵёсісіі: отъвръгошА кже не лъжепослоушьствоукши Супр 477, 13 14.— Ср. лъжа (лъжж съв'кд'ктельствовати), лъже съв'кд'ктельствовати ЛЪЖбСЪВѢДѢНИІб, -иіа с (2) іреѵбоцац- тгірісх лжесвидетельство кгіѵё, Іхіѵё зѵё- сіесіѵі: отъ сръдца во ісуодлтъ • помъішленн-к зъла-к... лъжесъв'кд'кни'к Мт 15, 19 Зогр Мар ЛЪЖеСЪвѢдѢтеЛЬ, -ла м (2): лъже- съв'кд'ктель въітн іред’бодырттіреіѵ лже- свидетельствовать кгіѵё зѵёсісіі: не лъже- съв'кд'ктель вжди Л 18, 20 Зогр (не лъжь съв'кд'ктель вжди Мар, не лъжі съв-кд-ктель вжді Ас Сав).— Мт 19, 18 Мар.— Ср. лъжи- послоухъ, лъжь (лъжь съв'кд'к'гель) лъжесъвѣдѣтельствовАти, лъжи СЪвѢДѢТеЛЬСТВОВАТИ, -ствоуив, -ствоукши несов. без доп.; на кого (3) [лъже- Зогр (1) Мар (1), лъжи- Зогр (1)] греѵбоцартѵреіѵ лжесвидетельствовать кгіѵё зѵёсісіі: мънозн во лъже съв-кд-ктельствоваауж н(а) нь Мк 14, 56 Мар, лъжи съв-кд-ктельствоваауж Зогр.— Мк 10, 19 Зогр.— Ср. лъжа (лъжж съв'кд'ктельствовати), лъжепослоушьствовати, лъжесъв'кд’ктель (лъжесъв'кд'ктель въітн) ЛЪЖНВЪ прил. (2) греѵбре, 5оХюе лживый Ігіѵу, ргоІЬапу: льжжъ крівъ і лъжівъ мръзітъ г(осподе)ві Пс 5, 7 Син.— Пс 61, 10 Син.— Ср. лъжь, лъжьнъ ЛЪЖНПОСЛОуХЪ, -а м (1) греч. нет лже- свидетель кгіѵу, Ігіѵу зѵёсіек: вела и не пр'клювод'катн... ни лъжн послоух^ въітн Супр 365, 21.— Ср. лъжесъв'кд'ктель лъжнсъв-кд'ктельствовати Мк 14, ’ 56 Зогр см. лъжесъв'кд'ктельствокати ЛЪЖЬ, -ии прил. (50) [ль- Мар (1) Ас (3) Супр (1), ложь Ас (1) Син. (2)] 1. гребатре; (тръторьскы лъжнн тыртыроіред’Ьр^) лживый Ігіѵу, ргоІЬапу: азъ же р-куъ въ оужлск моемь весь ч(лов'к)къ ложь Пс 115, 2 Син □ въ лъже (въ лъже клати са ёлюрхеіѵ) 312 ЛЬЕ ложно Ійѵё; кгіѵё: нъ (! вм. не) въ лъже кльнешн са Мт 5, 33 Зогр (не въ лъжж клънеши са Мар); лъжь съвѣд-ктель греѵбб- |іартг>е; (лъжь съв'кд'ктель въітн грепбодарте- реіѵ) лжесвидетель кгіѵу зѵёсіек: посл-кдь же прнстжпьша дъва лъжа съв'кд'ктел'к Мт 26, 60 Мар Ас, к съв'кд'ктел'к лъжа Сав 976 4-5 (только съв’кд'ктел'к Зогр, Сав 1116 14-15); не лъжь съв'кд'ктель вжди Л 18, 20 Мар (лъжесъв'кд'ктель Зогр, лъжі съві- дѣтель Ас Сав) 2. греѵбре; (лъже съвіді- тельство греѵбоцартѵріа) ложный, вымыш- ленный, неправдивый Ігіѵу, ыпузіепу, пе- ргаѵЛіѵу: льжа и непр'кпьрнва словеса гла- големаа Супр 441, 2; искаауж лъжа сьвіді- тельства иа и(соу)са Мт 26, 59 Ас, лъжа съв'кд'ктел'к Зогр Мар Сав (2) • (лъжь Христосъ грепбохріато^; лъжь пророкъ греѵбо- лрофпте; ЛЪЖЬ оучитель греѵбсоѵѵдо$!) не- настояіций пергаѵу, Гаіезпу: въстанжтъ во лъжні х(ристос)и Мт 24, 24 Зогр Ас Сав, лъжи Мар; вънемл-кте отъ лъжиіуъ пророкъ Мт 7, 15 Зогр Ас, лъжнхъ Мар; \х веле несъмъішленик льжииуъ оучитель Супр 323, 27-28 3. греѵбре ненадежный певроІеЫі- ѵу: ложь конь во с(ъ)п(ас)ение Пс 32, 17 Син.— Зогр Мар Ас Сав Зогр-пал Син Евх Супр.— Ср. лъжесъв'кд'ктельстковати, лъжнвъ, лъжьнъ ЛЪЖЬНЪ, -ъіи прил. (2) [ло- Син (1)] греѵбр^ ложный, неверный Ігіѵу, пергаѵсііѵу: Т не прізьр'к вь соука • і ненстовлень'к ложьнаа Пс 39, 5 Син; не лъжьнж поставити пальмъ Супр 534, 19-20.— Ср. лъжнвъ, лъжь лъстивъ Син см. льстивъ л ъ с т ь Ен Син Клоц см. льсть л ъ ці е и и к Пс 49, 19 Син см. льціеннк ЛЬВИИ прил. (1) тшѵ Хебѵтшѵ львиный Іѵі: како може аггелъ амвакоума ськестн ш ровъ львии Супр 502, 4.— Ср. львовъ, львьскъ ЛЬВОВЪ прил. (6) [лъ- Син (1)] той Хёоѵтое, тй>ѵ Хебѵтсоѵ львиный, льва род., львов род. мн. Іѵі, Іѵа род., Іѵй род. мн; с(ъ)п(ас)і міа отъ оустъ лъвовъ Пс 21, 22 Син; Супр 18, 2.— Пс 57, 7 Син; Евх 85а 14-15; Супр 179, 8; 226, 2.-Ср. львии, львьскъ ЛЬВЪ1, -а м (26) [ле- Син (5) Супр (4)[ Хёсоѵ лев Іеѵ: овьходнтъ во ако львъ ревъі • иціа кого пожьретъ Хил 26а 15-16 (1 П 5,8).— Син Супр Хил ЛЬВЪ2, -а м имя (2) [лъ-Вм (1), лев- Сяв(1)] Лёсоѵ Лев Ееѵ: палллтъ • влавн'киоу патрнар- Хоу • и лъвоу • папежоу рнмъскоу Ен 46 / 7; Сав 726 14 ЛЬВЬСКЪ прил. (1) Хеоѵтіаіод львиный Іѵі • перен.: глаголъ етеръ кр-кпокъ... н
льг львьскъ къ протнвьнынмъ СИЛАМЪ Супр 464, 14.— Ср. львни, ЛЬВОВЪ ЛЬГ АТН Супр 414, 26 см. лъгдти ЛЬГЬКО нареч. (3) [ле- Супр (1)] аѵехтй>е легко, без трудностей ІеЬко, ІеЬсе, зпасіпо: льг(ъ)ко се творл (съ) др(ъ)з(и)овлеиьемь (при)риціж • къ м(и)л(о)сти Рыл 76а 21 • аѵетсод (! вм. аѵехта>с ?) здесъ без оков Ьег окоѵй: повелѣ легъко иуъ вести вь тем’ницж Супр 72, 1.— Супр 98, 25-26 ЛЬГЬКЪ, -ъіи прил. (10) [ле- Мар (1) Ас (1) Евх (3), лекъ- (!) Евх (2)] 1. ёХасрро^, хоёсрос легкий ІеЬку: врѣмА ллое льгъко естъ Мт 11, 30 Зогр Мар Ас Сав; Евх 896 19 • перен.: помиловати раба твоего... оусънжвъшддго вь легъкъі покои Евх 586 23', волѣзнь лекъкА (! вм. легъкд) Евх 38а 20 2. легкий, нетрудный ІеЬку, зпасіпу: легъко во очнмл твонмд вл(ддъі)ко • оумрътвити I ожнвитн Евх 786 22.— Евх 100а 12; Супр 127, 25 ЛЬГЬЧИТИ, -чж, -чиши несов. (1) ёліхоѵ- фі^еіѵ облегчать иІеЬсоѵаі: вѣроуик вогоу лъгьчАштѣ’оумоу мн волѣзни Супр 4, 19-20.— Ср. ОБЛЬГЪЧАВАТН ЛЪГЫНИ, -ИІА ж (1) алосрора легкость, облегчение ІеЬкозі, иІеЬсет: прнде бо ми ЛЬГЫНН ОТЪ Дрѣвл СВАТААГО Супр 265, 15 льжд И 8, 44 Ас; Супр 368, 5; 471, 14 см. лъжд льжь Мар Ас Супр см. лъжь ЛЬ5ѣ нареч. (3) [льзѣ Клоц (1) Супр (2)]: льзѣ кетъ греч. нет можно Іхе, ,)е тохпо: въпрошеноу бъівъшю • дште е льзѣ поуштдтн женж своіж Клоц 26 8 ф ие льаѣ или мѣстъ комоу львѣ а|ірхаѵоѵ ёаті, оѵх ёѵбѵ нельзя, невозможно пеіге, пепі шогпо: не льзѣ съплстн са ннако Супр 370, 16; мѣстъ мн льзѣ нндмо ити рдзвѣ сьде Супр 170, 22,— Ср. достогати (достоитъ), възможьиъ (възможьно кетъ), моціьиъ (моціьно кетъ); не льзѣ ср. невъзможьиъ (невъзможьио кетъ) льзѣ Клоц 26 8; Супр 170, 22; 370, 16 см. льзѣ ЛЬНѢНЪ, -ъіи прил. (1) Хіѵоре льняной Іпёпѵ: ОБлѣчеид въ котъігж льнѣиж Супр 187,4-5 ЛЬСТИВЪ, -ъін прил. (18) [лъ- Син (6), -стін- Син (1)] 5бХюс, бокіотртос; (влдзномь льстивъ алатркбе) хитрый, лука- вый; коварный Ізііѵу, кіашпу; росіѵосіпу: ізвавн д(оу)шж моіж отъ суетенъ иепрдвъ- ддаь • Т отъ ььз(ъі)ка ЛЪСТІВА Пс 1 19, 2 Син; се же слъішдвъ льстнвъін • и рдждегъ сл гнѣвомъ Супр 59, 28.— Син Евх Супр.— Ср. льстьиъ, льстьць, ЛЖКАВЪ, ЛЖКАВЬНЪ л ь с т і и в і Пс 54, 24 Син см. льстивъ лье & ЛЬСТИТИ, льціж, льстишн несов. (17) 1. лерілХаѵаѵ, боХюѵѵ, хатаОсолебеіѵ обма- нывать оЬеІзііѵаі, кіашаі: ььзънкъи своими льціддуж Пс 5,10 Син □льстити са апа- тааОаі обманываться, ошибаться, заблуж- даться кіашаі зе, туііі зе: сі къ іюдѣомъ гл(дгол)ж • понеже льстлште са ллнатъ пдеуж творіти Клоц 7а 16-17 2. алатаѵ, беХеа^еіѵ, хатауортебеіѵ, хоХахебегѵ, лХа- ѵаѵ. алатрХос; (!) лукавить, соблазнять Ізііѵё Іакаі, ѵаЬіі, зѵасіёё: льститъ идродъі И 1, 12 Зогр Мар Ас.— Зогр Мар Ас Син Евх Клоц Супр.— Ср. крддоводити; лиуонмд- ТН, ЛЖКАВЬНОВДТН, ПрѢлЬЦІАТН, СЪБЛДЗИІАТН ЛЬСТЬ, -и ж (59) [лъ- Ен (3) Син (2) Клоц (1), ле- Мар (4) Ас (2) Син (5) Супр (1) Хил (2): род. льсти (!) Супр (1)| 1. ббХос;. боХібтрс, лХаѵр, лаѵоѵруіа, алатр, беХеаа- тіхбе Хбуо^, лХаѵааОаі (!); (льсть сътворити боХюѵѵ; льстиіж оукити боХосроѵеіѵ) обман, хитрость, коварство Іезі, кіаш, росіѵосі: і нскддуж др’у’иереи і къннжьннцн • кдко і льстиіж емъше оуБиіжтъ Мк 14,1 Зогр, лестыж Мар; лестъ створіті въ рдвѣуъ его Пс 104, 25 Син • Оррсх ловушка, козни Іёска, іікіасі: дд прідетъ емоу сѣть еььже ие сьвѣстъ * и лесть іжже съкръі овьметъ і Пс 34, 8 Син □ бсз льсти абоХо^ бесхит- ростный Ьехеізіпу: чдіжште словесънддго Без льсти млѣкд словесн Супр 384, 21 2. ылытр, хоХахеіа: (съ льтніж ѵлопХос) соблазн. оболыцение шашепі, ѵаЬепі, зѵос!: печали вѣкд сего • і льсть богатьствнѢ Мк 4, 19 Зогр, лесть Мар; млАдеништъ во... нн Работактъ стрдсти льсти Супр 337, 25 3. лХаѵр заблуждение Ыисі, роЫоихепі: не прѣзьрѣвъ ч(ловѣ)кд • отъ непрнѣзнннд лжкдвъствд • въ глжБннж гъібѢлн • I ЛЬСТИ съшедъшд Евх 23а 13.— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Евх Клоц Супр Хил.— Ср. здклж- жденнк, льстьнъ (льстьнок), лжкдвьствнк, лж- кдвьство, прѣльсть ЛЬСТЬНЪ, -ъін прил. (3) [ле- Евх (2)] 1. р алатр (!) соблазнительный ѵаЬпу, зѵйсіпу: о женѣ любодѢнцн • и о Бесѣдѣ ка льстьнѣ Супр 350, 16-19 приписка 2. льстьнок с в знач. сущ. боХібтр^ обман, хитрость, коварство Іезѣ, кіаш: соуетъидд и лестьндд в’сь день пооучдуж са Евх 166 7-8 (льстемъ... пооучддуж сіа Пс 31, 13 Син).— Евх 94 а 23.— Ср. льстивъ, лжкдвъ, лжкдвьиъ ЛЬСТЬЦЬ, -д м (15) о лХаѵое, Хратр^, хоХахеѵтрс обманщик Ізііѵу сіоѵёк: помѣнж- уомъ • ѣко льстьць онъ рече Мт 27, 63 Зогр Мар Ас; Супр 439, 30 • спец. о дьяво- ле: влддъікд * не поржченъіА нзиде • дд льстьцд оутдитъ са Супр 246, 1-2.— Супр 313
льщ 7/, 18-19; 245, 23; 355, 4; 438, 27; 439, 19; 440, 15; 443, 9; 443, 10; 443, 20; 509, 27.— Ср. лжкдвъ, прѣльстьиикъ ЛЫЦАНИІ6, -иа с (1) хЛо’рдттк блеск, блистание Іезк: крілѣ голжки посърекреиѣ • і • і междюрамье его вь льціднп златѣ Пс 67, 14 Син.— Ср. бльцідиик ЛЬЦІАТИ СА, льціж са, льціншн са несов. (2) атіХРеіѵ блестеть, блистать Іезкпоиі зе: ВЫША рИЗЫ 6Г0 ЛЫПТАШТА СА • вѢлЫ эѢлО ѣко і снѣгъ Мк 9, 3 Зогр Мар.— Ср. КЛЬЦІДТН СА ЛЫЦ6НИІ6, -иа с (3) [лъ- Син (1)] 5оХі- бтре, хоХахеіа обман, хитрость Іезі, кіата- т: зд лыптеиіѣ іуъ положілъ імъ есі зълд Пс 72, 18 Син.— Пс 49, 19 Син; Супр 49, 6.— Ср. льсть, лжкдвьствик, лжкавьство, прѣль- Ц16ИИК лі Пс 89, 15 Син вм. лѣта лѣвъ, -ъіи прил. (15) арютербе левый Іеѵу: и лѣкжіж скоіж ржкж възложи на огнь Супр 516, 13 □ л ѣ в а а ж в знач. сущ. Л йрютерй левая рука Іеѵісе, Іеѵа гика: ави же са диаколъ о десижіж дръжА мечь • о лѣвжек же змии Супр 16,5 фо лікжк ё.Е, аріатерсоѵ, ёЕ, етхоѵйцсоѵ по левую сторону ро Іеѵісі, па Іеѵё зігапё: і поставитъ овьца о десижіж севе * а козьлишта о лѣвжвк севе Мт 25. 33 Зогр (о шюіж Мар Ас. о шюіжіж Сав).— Мт 27, 38 Сав; Мк 10, 37 Зогр Сав; Мк 10, 40 Зогр Сав; Мк 15, 27 Сав; Л 23, 33 Зогр Сав; Супр 141, 12; 162, 18; 516, 26; 521, 11.— Ср. шоуи ЛѣГАЛЬНИЦА, -а ж (1) греч. нет спальня Іогпісе: ижде же оуво ииедииоже са испо- вѣдаетъ Благое въ рдзлжченни жнлншть врати а, рекыне лѣгальииць Зогр-лл 26 18 ЛѢГАТИ, лѣжж, лѣжеши несов. (2) (лага- ти съ аѵухоіта^ео'&аі) лежать ІёЬаі., іегеі: мол(итвд) лѣжекціе иа ложи Евх 37а 21', дд... вждетъ... лсжжъсткоу подвнжъиикъ • лѢжа и въстаьь съ токовк Евх 926 19.— Ср. лежати лѣнивъ, -ыи прил. (4) бхѵпрбе, ёрсОѵцое ленивый, нерадивый Іепіѵу, Ііпу: зьлъіи раке и лѣиивыи Мт 25, 26 Ас, лѣнивы Сав (лѣны Зогр Мар); Супр 369, 26-27.— Супр 381, 28.— Ср. лѣиъ ЛѢНИТИ СА, лѣиіж са, лѣннши са несов. (6) 1. бХіусореіѵ, ёргОѵцое (I) быть нерадивым, лениться Ьуі Ііпу: сжтъ оуво иже вьсе житик свок лѢиатъ са Супр 375, 8-9; ии о д(оу)ховьиѣи слоужьвѣ лѣнѣдше са Супр 550, 14 2. алохѵеіѵ медлить, ко- лебаться Ьуі Іікпаѵу, оіаіеі, ѵаЬаі: аште и мнозѣмъ са сълоучитъ лѣинти о томъ Супр 544, 19-20.— Супр 102, 23; 336, 6; 414, 30 314 лѣп ЛѢНОСТЬ, -и ж (10) 1. одОѵціа, аруіа; (кез лѣности абхѵах;) леность, нерадивость Іепозі, Іепіѵозі: аціе комоу оумьретъ дѣтнціь некръціенъ • за лѣность Евх 1046 10; вез’ лѣности сь типомъ лицемъ • ношддше водж отъ рѣкы ефрата Супр 550, 7 2. ыѵшцаХіа (!) медлительность, безучастность Іікпаѵозі, пеіеспозі: сьде же иичсоже тдковддго • не (! вм. нъ) вьсѣмн тажде лѣность отъврьжена кетъ Супр 491, 21.— Супр 249, 14; 215, 15; 410, 10; 414, 19; 513, 30-31; 522, 28; Рыл 56(3 6.— Ср. мьдлость лѣнь, -ъіи прил. (2) охѵррбе ленивый Іепіѵу: зълъі раке лѣны Мт 25, 26 Зогр Мар (лѣиивъіи Ас, лѣиивъі Сав).— Ср. лѣнивъ л ѣ п о см. лѣпъ ЛѢПОТА, -ъі ж (19) 1. еёлрёлеіа, хбадо?, еораібтгіе, то еѵахпРоѵ; (клагда лѣпота ет>- лрёлеіи, въ свАтительстѣ лѣпотѣ іеролрепр?) красота, великолепие кгаза, рйѵаЬ, пабЬега: г(оспод)ь вьц(ѣсд)рі сіа въ лѣпотж сіа овлѣче Пс 92, 1 Син; Евх 976 1 4; Ен 25а И 2.съ лѣпоты, въ лѣпотж, по лѣпотѣ аѵаухаіеое, хаХа>е, еіхбтеое, етАбусое при- лично, уместно, надлежащим образом я!из- пё, ѵЬобпё, паіегііё: сь лѣпоты тоже и павьлъ глаголааше Супр 412, 2; овъ множди и овъ же Хоужден приносъ покдздетд • дд вь лѣпотж н на тризнахъ ие тъчьио прннметд Супр 316, 10; ннкътоже ко есть достоинъ по лѣпотѣ т* въехкалитн Служ 2а 8.— Ен Син Служ Евх Супр.— Ср. вельлѣпотд, красота, лѣпъ (лѣпо), оукрдшеник лѣпотьно нареч. (1) еіх6та>5 уместно ѵЬобпё: и зѣло лѣпотьиъ (! вм. -ьио) ничтоже ко отъ прѣтръгъшъ • нъ вьсе прѣовидѣкъше вѣчьнок съпдсеннк вьзаша Супр 54, 22 лѣпъ, -ыи прил., сравн. ст. лѣпѣн (48) [лѣп (!) Зогр-лл (1)] 1. еѵалХаухѵо? (!) великолепный, красивый ѵеікоіеру, кгазпу: по лѣпоуоумоу твокмоу милоерьдию Супр 528, 16; нѣсть докроты лѢпѢнша ТОГО • ВЪ всѣхъ д(оу)хокі>н'ь,иХ'ь ис’прдвькниихъ Супр 545, 10 2. лроархсоѵ, бёсоѵ, ёѵбепе, лрёясоѵ при- личный, уместный, надлежащий зіизпу, ѵЬобпу, паіегііу: вь лѣпо врѣмА Супр 394, 23; аже кдиомоу вогоу лѣпд Супр 330, 22 □ лѣпо (кетъ) 5еі, лрёлеі, ХОЙ, Х<2ешѵ, лрёлоѵ ёоті'ѵ, лроотіхеі, біхаібѵ ёотіѵ, арцб^еі, &хбХот!{)дѵ ёатіѵ, еѵхаіроѵ, еіко$; (не лѣпо кетъ атолоѵ) должно, уместно, надо, надлежит зіизі зе, раігі зе, )е ѵЬобпе, ]е ігеЬа, )е хаЬосІпо: подвигати а дѣло есть на нспрдвленне Зогр-лл 26 22; нѣсть лѣпо дд нменоуетъ са х(рьсто)въ ранъ Евх 104а 7; пнонна же мжчеиикд • и паче помннатн лѣпо Супр 124, 14.— Евх Клоц Супр
лѣп Зогр-лл.— Ср. достоитъ, лѣпотьно, лѣпѣ, ПОДОКДКТЪ, ПОДОКЬИО, ПОТрѢва (пОТрѢка кетъ) ЛѢПЬСТВОВАТИ, -ствоунк, -ствоукши несов. (1) біапрёлеіѵ выделяться, отличаться (с наилучшей стороны) зкѵіі зе, ѵупікаі: въ мнозѣуъ старѣишииьствѣхъ градъекы лѣпьствовавъшемъ Супр 278, 22 ЛѣПѣ нареч. (1) еѵсрѵйе красиво, прекрас- но кгазпё: и ты Бисръ адъекы имиже са краслтъ * зьлѣ оумножакши • а х(р"сто)сови дюдик тъ отъкриванк лѣпѣ Супр 335, 17 ЛѢСТВИЦА, -а ж (2) хЛір.аЕ, лестница геЬгік: лѣствнцж иамъ • вѣрж отъ зсмьа на нево поставивъ Супр 353, 12-13.— Супр 63, 28 Лѣсъ, -а м (2) аХаое, ёХое лес Іез: із лѣса лжжънааго Евх 546 9-— Супр 193, 14.— Ср. дрлзга, джкрава, лжгъ ЛѢТО, -а с (<300) [лѣ(т) Ас Евх; иова(л) Ас (1)] 1. Оёро^ лето Іёіо: лѣто і веенж ты созъда Пс 73, 17 Син 2. ёто?, ёѵіаѵтб^, ёѵіаѵаіаіа леріобое, хрбѵое, хаірбе; (дъвѣ лѣтѣ 8іетт)е %$6ѵо$, біетё?; три лѣта тріетт)? Хрбѵод; четыри лѣта тетраетце хрбѵо?; деслть лѣтъ 8ехаетт)б %$6ѵо$; кдионк лѣта ала^; на дроугок лѣто тф ёліоѵті хаірф; отъ мъногъ лѣтъ ало тті? тоѵ хрбѵоѵ лакаібтг|Т05) год гок: бѢ во тьсть каіафѣ • іже вѣ архиереи лѣтоу томоу И 18, 13 Зогр Ас, томь лѣтѣ Сав (0 Мар); тысіашті лѣтъ Пс 89, 4 Син; вь лѣтѣуъ лнкннніа ц(ѣса)ра Супр 68, 24 □ (колика, к о л и к оу) лѣтъ кетъ ауеі хрбѵоѵ (ттіе пХіхіае), ётйѵ ёатіѵ (сколько) лет ему іе зіаг (коіік) Іеі: вѣ во лѣтома і б Мк 5, 42 Зогр Мар; и затвори Г въ хызииѣ • ПАТИ ДвСАТЪ ТИ ПАТИ лѣтъ сжшта Супр 293, 17; лѣта овиджціа, лѣта огрАджціа, по вьсіа лѣта, иа вьсіа дѣта хаО’ ёхаатоѵ ёѵіаѵтбѵ, хат’ ёто$, хата иаірбѵ ашіииз ежегодно кагсіо- госпё: вьсего лѣта овіджцѣ Киев 26 9; лѣта огріАджцѣ Киев 16 2; паллать кго по вьса лѣта твордште Супр 532, 13; ново, и о в о к лѣто ѵёоѵ ёто<; Новый год Моѵу гок: ново дѣто Ен 356 /6; лѣто пр иььто, при- нятьи) спец. ёѵіаѵтбе 8ехто<; юбилейный год, лето оставленья (в иудейской тради- ціи — год прощения) тііозііѵё Іёіо, зѵаіу гок: посъдаллА... проповѣдѣтилѣто г(осподь)ие прни>то Л 4, 19 Мар, лѣто... приььтьио Ас Сав (0 Зогр) 3. хцдѵос, время саз, сІоЬа: съдѣтедь... приставленью лѣтоу числъиоумоу • жнвъімъ Евх 64а 15 □ на лѣто тф хрбѵср со временем сазет: и просто решти иа лѣто • сесь трн смокви роди Супр 300, 24.— Зогр Мар Ас Сав Унд Боян Ен Син Киев Евх Клоц Супр.— Ср. ВрѢдЛА, годъ ЛЮБ ЛѣТОРАСЛЬ, -и ж (4) [ЗЛасттдд, РЛасттрда, хХабоб побег, отросток, ветвь ІеіогозГ, ѵуЬопек, гаіоіезі: гаже лѣторасль по малоу иа высотж въсходашти донде до стропа Супр 300, 22.— Супр 96, 16-17; 300, 20-21; 321, 15.— Ср. вѣик, вѣтвик, вѣтвь, вѣіа, отърасль лѣтъ 1 Кор 6, 12 Ен (2) см. лѣть ЛѣТЬ ж (б) [лѣтъ Ен (2)]; только им. ед. лѣть и тв. ед. лѣтивк: лѣть кетъ, лѣ тн нк кетъ ё^еотіѵ позволено, можно іе сіоѵоіе- по, зті зе;ие лѣтивк нельзя пепі сіоѵоіепо: и како • ие бо кѣаше лѣтиык прнетжпнтн Супр 441, 14; въеѣ ми лѣтъ сжтъ (нж) не въеѣ на полъзж • въее ми лѣтъ есть • нж ие азъ ОБладаиъ бждж 1 Кор 6, 12 Ен; не лѣть ти кетъ... везъ оудръжаиыа жити Супр 496, 28.—Мт 20, 15 Мар Ас ЛѣТЫГЬ, -ыи прил. (і) тоѵ хрбѵоѵ вре- менной сазоѵу, сази род.: и се же послѣжде • азъ же иа вьрАЖденик лѣтъиок въехождж Супр 281, 17-18 ЛЪХА, -ы ж (4): и а лѣхчи лѣхчи яра- аіаі ярааіаі рядами ро зкиріпасЬ: і възлего- ша на лѣх*ы • иа лѣх*ы • по сътоу і пати деслтъ Мк 6, 40 Зогр Мар ЛѢЧЬБА, -ы ж (2) Гааіё, іара лечение, исцеление Іёсепі, ІёсЬа, игсігаѵоѵапі: іакоже кмоу и даръ иа вѣсы полоучити * и многы ины лѣчьвы... творити Супр 514, 13.— Супр 521, 14.— Ср. калованнк, нцѣлкннк, цѣлы, цѣльвд л ѣ іж, лѣкши см. лиіати ЛЮБИВЪ, -ыи прил. (3) (любивъ чьстьмъ сріЛдтіц.05; любивъ праздьннкомъ сріЛёорто^; любивъ пьрѣмъ выти сріХ.олрауроѵеіѵ) любя- щий что-л. тііщіеі, та]ісі гаІіЬи: ти лювиви сжтъ пьрѣмь Супр 338, 2; сице и сватыихъ еуаггелнн чоудеса... праздьннкомь • лювнвжіж црьк’ве христосовж веселАтъ Супр 318, 21.— Супр 427, 11 любимъ, -ыи прич.-прил. см. любити ЛЮБИТИ, лювлнк, лювиши несов. (<300) [-быж Супр (б), ЛЮ...ИТ6 Сав (1), лю..ыре Рыл (1)] 1. ауаяаѵ, ерікеіѵ, Оёкеіѵ, ёліло- Оеіѵ, аёРесгОаі, тіраѵ, г] ауалр (!); (зѣло любити сріА.бті|іо<; еіѵаі; философинк любити срікоаосріаѵ аахеіѵ; любаи жизнь о сріХб^соое; любан нстннж 6 сріА.аХп'Ор^; любаи ллжченнкы 6 сріХбцартѵе; чары люба 6 сраррахосрЛо^; вар. тоѵ срарцахоѵ сріЛоб) любить тііоѵаі, тіі габ: лювите врагы вашА Л 6, 27 Зогр Мар; г(оспод)і в(о)же нашъ... заповѣданы намъ любити дроугъ дроуга Евх 96 23 о любимъ, -ыи в знач. прил. ауалгітбе, лоОоѵцеѵое, руалгщёѵос;; (вогомь любимъ ОеосріАліб) любимый тііоѵапу, оЫіЬепу: врат(и)ѣ лювимаа Рыл 2а$ 28 2. сріХеіѵ, 315
ЛЮБ ЛЮБ ауалаѵ, лоОеіѵ, елілоОеёѵ хотеть, любить (делать что-л.) ргаі зі, сЬііі, габ (песо дёіаі): ЛЮКИШН ЛИ СЪПОДОБНТН СА л( и )к (е )лъскоумоу окрлзоу Евх 866 22 □ люка в знач. прил. аолааісос, с любовью, с радостью гасі: Тлѵднъ же ЕОЖЪСТВЪИЫИ еожъствъиыа сласти ВЪКОуСИВЪ • МЛЪЧАИИИ рАДН С6А СА ЛЮКА дръжддше Супр 292, 12.— Зогр Мар Ас Сав Боян Ен Син Евх Клоц Супр Рыл.— Ср. дрдгъ, ЛЮБЪ ЛЮБЛЮННКЪ, -а м (2) ёрасттц^ 1. любов ник тііепес: насытиша ли са любькннци твои докроты твока Супр 5, 1 2. почитатель сіііеі: люкькници же сватыи^ъ • възьмъше МОШТИ ИХЪ ПОЛОЖИША * НА сватѢѢмь мѣстѣ Супр 219, 15 ЛЮБЛЮИНЮ, -на с (1) сріЛотіціа (1) любовь Іазка, Іазкаѵокі: оувогын же • ниште- Т0№ ВЬЗВрАненЪ бываатъ тожде люб’киик АВИТИ Супр 491, 19-20.— Ср. лювы ЛЮБО1 союз и частица (29) [лоуко Супр (1)] I. союз 1. разделительный ц, иаѵ, хаі или пеЬо: ѣже лзъ съвѣды съгрѣшиуъ • любо ие съвѣды Евх 72а 13 • любо лн или пеЬо: повелѣлъ же кетъ жрьти крьстнганомъ • любо ли оумнрдтн ие жьржштемь Супр 106, 22 • Л Ю Е 0... Л Ю В О, Л Ю Е 0... ЛИ, ЛЮБО... лю- бо ли будь (то)... или, или... или аі’ О'іг)... пеЬо, Ьи<Г... пеЬо; любо въ въторжвк • любо въ трети» стрлжж придетъ Л 12, 38 Зогр Мар Ас Сав', любо едіного вьзеидвидіт (!) • а дроуглго ВЪЗЛЮБИТЪ • ли едіного ДрЪЖіТЪ СА Л 16, 13 Ас (ли во... ли Зогр Мар Сав); да любо влАжеинк дѣтьско приимете акы лѣпо • ЛЮБО ЛИ СЪ БЛАГОЧЬСТИИМЪ И дѣти НАЛЛЪ ДАДИТ6 Супр 326, За-/ 2. любо и уступительный еі хотя, если бы и ЬуГі: дште ис пдзоухъі истрАсеши любо и кдииъ съвалъмъ Супр 264, 3; КАЛЛА во ремьствомъ нѣкынллъ... ЛЮБО н зъло ХОТАШТА сътворити • уидлж прииосити СЛАЕАШТАА • ПОШТАДИТЪ ВЛАДЫцѢ СуПр 337, 20 II. частица: в сочетании с вопрос. мест. придает ему значение неопределенности брлоте -либо -коііѵ: въ неже мѣсто дште въпддетъ какъ любо скотъ Супр 193, 16; аште и к’то... отъ кокго любо сѣллеие кжіж любо винж да оукрддетъ Супр 42, 19; речетъ КТО ЛЮБО ТЪИЪЧАК ВИДА • АВЬК ТОЛЛОу ИЗвѢшТА- иоу быти Супр 546, 4-— Зогр Мар Ас Сав Евх Супр любо2 Евх 726 14 см. лпвъ ЛЮБОвЪІЧА, -ан прич.-прил. (1) ерікоца- &Р6 любознательный хѵісіаѵу: принеси си ржкж ЛЛНОГОПрЬВЖЖ И ЛЮБОВЫЧЖШТЖ и вьложи вь ревро ллок Супр 503, 25-26 любовенъ Клоц 96 12; Супр 166, 21 см. ЛЮБЪВЫГЬ 316 ЛЮБОДѢИ прил. (3) роі/аліе; прелюбо- дейный сіхоіогпу: родъ лжкдвъ • і люводѣн • зндменнѣ іштетъ Мт 12, 39 Зогр Мар □ люводѣн в знач. сущ. (лбрѵое) блудник зтііпік: не люводѣі во ні клеветьніці * и обідьлівн ц(ѣ)с(А)р(ь)ствіе в(о)жіе нАслбдъ- ствоуиктъ Клоц 2а 36 (ср. Еф 5, 5).— Ср. блждьникъ, любодѢннъ, люкодѣнць, люкоді- аньнъ, прѣлюводѣннъ любодѢннъ, -ыи прил. (2) ттіе порѵеіа$ прелюбодеяния род. сігоіойіѵі род: ѣко вьсѣкъ поушТАЬьи жеиж своіж • рАЗвѣ словесе ЛЮБОдѢіИААГО • ТЕОрНТЪ ВК ПрѢлЮЕЫ дѢгГИ Мт 5, 32 Зогр Мар (люкодѣди’идго Клоц 26 10).— Ср. люБОдѣіаньиъ, прѣлюводѣннъ ЛЮБОДѢЙСТВО, -д с (2) цоі/е іа прелюбо- деяние, любодеяние сігоіогкіѵі: како длунді въ оувннство и любодѣйство въпадъ Супр 359, 17.— Супр 526, 21.— Ср. люводѣганнм, ПрѢлЮЕОдѢиСТЕО, ПрѢлюБОдѢіАИНК ЛЮБОДѢЙЦА, -А ж (И) [люкодѣнц... Ен (1), люводѣн... Ен (1)] лбрѵт) блудница зтііпа гена, пеѵёкіка: тѣллъ оуко ^ды х(рнсто)въі • сътворж суды ЛЮБОдѢнц(и • ) да не вждетъ • ли не вѣете ѣко прнлѣплѣАи са любодѢн(цн) • едино тѣло естъ 1 Кор 6, 15 и 16 Ен,— Мт21,31 Мар; Мт 21, 32 Мар; Л 15, 30 Зогр Мар Ас Сав; Евх 37а 12-13; Супр 474, 2; приписка к Супр 350, 17-18.— Ср. влждьннцл ЛЮБОДѢИЦЬ, д м (1) цоі/бе прелюбо- дей, блудник сігоіогпік: ллльчн оуво госпожде • потрьпн нала а ие дѣло имѣти ЛЮВ0ДІНЦ4 Супр 366, 30.— Ср. прѣлюводѣн ЛЮБОДѢіАНИІб, -ИІА с (11) [дѣд- Зогр (2) Мар (3) Ас (1) Евх (1) Клоц (1)] лорѵеіа, хоітг) прелюбодеяние зтікіѵо: отъ в’сѣуъ оуво хрлнн СА • *втъ инхъже въходнтъ грі)(0- въиаа съмръть • люводѣднне • нмьже с(ва)тыии тѢлееЪИАА с’квръиитъ СА Евх 89а 9; мы отъ любодѢаниѢ нѣсмъ рожденн • ми еднного о(ть)цд імамъ б(ог)а И 8, 41 Зогр Мар Ас.— Мт 15, 19 Мар; Мк 7, 21 Зогр Мар; Рим 13,13 Ен; 1 Кор 6, 13 Ен; 1 Кор 6, 18 Ен; (Еф 5, 3) Клоц 2а 32,—Ср. БЛЖДЪ, БЛЖЖдеННК ЛЮБОДѢіАИЬНЪ, -ын прил. (1) «К лорѵеіаі; прелюбодеяния род. сііоіойіѵі род.: вьсѣкъ поуштдьы женж своіж рдзві слове се люеодѢан’иаго • творитъ іж прѣлювъі твори Клоц 26 10 (люеодѢінааго Мт 5, 32 Зогр Мар).— Ср. любодѢннъ, прѣлюводѣннъ ЛЮБОНЛЛѢНЬНЪ, -ыи прил. (1) сріХодл)- ро^ корыстолюбивый, алчный іівкисМіѵу, ЬгаЬіѵу: ие кждѣте иесыти нъ (вм. нн) лию- имѣньни Супр 53, 16.— Ср. сьревроливщк ЛЮБОННЦІЬ, ни прил. (1) сріХдлтюхо? любящий бедных тііцрсі сЬисІё: лювоннштни
ЛЮБ же и по истинѣ рдвъ хрнстосовъ • прнзъвдвъ слоугж свокго глагола кмоу Супр 120, 2-3.— Ср. ННЦіеЛЮБЬЦЬ ЛЮБОПЛЛКЛТИ, -плдчж, -плачеши несов. (1) то срЛопеѵОёс (!) любить плакать гай ріакаі, га<1 папкаI: а кже лювоплакатн • то акы слабо и не мжжьствьно нспрдвьгаА Супр 316, 12 ЛЮБОПБРНБЪ, -ъін прил. (1) сріХбѵеіхос; сварливый тііщісі зрог, зѵагііѵу: иъ оваче зълъ люБОпьрнвд вывактъ н ве стоуда Супр 443, 16.— Ср. распьрьнъ ЛЮБОСЛЪІШАНИІб, -ига с (1) сріХпхоІа внимательное слушание, внимание осЬоіпё, Ьесіііѵё розІоисЬапі, рохогпоз);: въ нстниж тжжж оуждстник съі одръжнм’ • како иасыштж жаждж вашего лювослышаиига Супр 424, 17-18 ЛЮБОСТРАНЬНИіе, -ига с (1) сріХо^еѵіа гостеприимство роЬозбіппозі: лювостраиьннк ткорд Супр 207, 18.— Ср. страиьиолювик ЛЮБОСТРАНЬНЪ, -ъін прил. (1) сріХб^еіѵос гостеприимный роЬозбіппу: нзъуватн же изъ огнѣ палдшта лювостраиьнааго лота Супр 232, 18.— Ср. стрдньнопринмьць ЛЮБЪ прил., сравн. ст. лювѣи (5) сріХо^, яроасрйпс, лоОоѵцеѵос, лоОегѵбс приятный тііу: ѣкоже ты уощешн • ѣкоже тн любо Евх 726 14; нѣсть во инч’тоже тако в(ог)оу люкс • гакоже кже овьшта’го ради оуспѣуа жнти Супр 379, 2; что во оустъ лювѣк не кіджштъ уоулнтн Супр 380, 21.— Супр 48, 15; 56, 4. — Ср. драгъ, любимъ, любьзнъ, лквьиъ лювъвъ 1 И 4, 18 Ен см. лювъі ЛЮБЪйЫГЪ, ЛЮБОВЕНЪ, -ъін прил. (5) [люкъ- Зогр-лл (1), лювь- Супр (2), люво- Клоц(1) Супр(1)] 1. тт>е ауалпе любовный, любви род. Іазку род.: да вждемъ въ істниж тѣло едіно • ие тѣлеса къ севѣ съмѣшанкште • нъ д(су)шж къ севѣ • СЪВЖЗОМЬ ЛЮВОВЪИЫМЬ совъкоуплѣіжште Клоц 96 12; къ лювьвъиоуоумоу ськжзоу Супр 424, 1-2 2. греч. нет любящий ппіидсі: и дкы отьць любовъиыи прикмлетъ чадо свок Супр 166, 21.— Супр 524, 9; Зогр-лл Іа 6 ЛЮБЪІ, лювъве ж, им. также лювъвъ Ен (1), лювьве (!) Сав (1), вин. лювь (!) Евх (1) (>100) | люкъ.. Ен (1). . .въве Ен (1)] І.ауаяті, то ауалаѵ, аторуб, лбОос, еѵѵоіа, лооалаОеіа, оѵцлаОеіа, ёрсос, сріХіа, сріХо- атодуіа, біаЙЕаіе, ліотіе (!); (съ лювъвиж (рЛолбѵсое, сріХоѵаае) любовь Іазка: в(ог)ъ лювъі естъ • нжъ прѣвываетъ въ любъвн • въ к(о)зѣ прѣвываетъ 1 И 4, 16 Ен; прѣзоръство • дръзновеиие • любы частьидд • распьрінне Евх 916 17 * перен.: мала иоуждд дьнесь къ вашен любьви сьвѣштдти Супр 405, 7 2. сріХіа, ябйос; страсть, влечение іоиЬа, лад д іасіозі: а лювы ие вѣетъ жьдати врѣмене зовжштд Супр 332, 21; внждъ ка иесытжж лювьве Супр 395, 10 9 перен.: любы створішж въ ндчнндніхъ скоіуъ Пс 105, 39 Син □ любы дѣати, творнтн, сътворити лодѵеѵЕіѵ, цоі%еѵеіѵ, ёяі лорѵеір, вар. ларехтос Хбуоѵ лорѵеіас (!) блудить, пре- любодействовать зшііпіі, сігоіогіі, хсіхоіо- гіі: а творАН лювъі въ свое тѣло съгрѣшдетъ 1 Кор 6, 18 Ен; нже аціе поустнтъ женж своык • не лювы дѣгавъшж • н творнтъ ж ЛЮБЫ створьшж • прѣлювы дѣвтъ Мт 19, 9 Сав (развѣ словесе прѣлюводѣннд • творнтъ нк прѣлювы творнтн Мар Ас); потрѣвілъ есі вьсего лювы дѣнкжштд (! вм. дѣнкштд) отъ теве Пс 72, 27 Син □ на лювъвь пр ити ЕІе яХеі'оѵа лбОоѵ ёр/еабні захотеть ха- ТоигіТ: то слышавши вдеилннд нд миождншж лювьвь приде * гакоже видѣти своимд очнмд старца Супр 299, 9.— Зогр Мар Ас Сав Зогр-пал Ен Син Киев Евх Клоц Супр Рыл.— Ср. люблкннк; любы дѣати ср. влжди- тн, прѣлюводѣгати лювь Евх 96 8 вм. лювы лювьве И 17, 26 Сав вм. лювы лювьвьнъ Супр 424, 1 -2; Супр 524, 9 см. лювъвьнъ ЛІОБЬ.ЗНО нареч. (2) греч. нет с любовью а Іазкои: ь лювьзио вл(д)г(осло)вн и Евх 176 21-22.— Супр 547, 26.— Ср. лювьзнѣ ЛЮББЗНЪ, -ыи прил. (1): любьзнок д а гаи нк сріХотщі'а благотворительность, щедрость ОоЬгосіппозі, зсёсігозі: и достойны ДДЖШТДДГО ЛЮБЬЗНДДГО дддиьга Супр 493, 21.— Ср. вельддровдинк ЛЮБЕЗНѢ нареч. (2) ёрсотіхсос с любовью з Іазкои: пришъдъ лювьзиѣ Супр 543, 14.— ' Супр 405, 11.— Ср. лювьзио ЛЮБЬНЪ, -ыи прил. (1) тіуаярцёѵоб люби- мый оЫГЬепу: дд пойдемъ къ люкьиоуоумоу пжти нашемоу Супр 63, 3,— Ср. драгъ, лювнтн (любимъ), любьзнъ ЛЮЕЫЖ, ЛЮБЬКИНКЪ, ЛюЛиИК СМ. ЛЮБИТИ, ЛЮВЛКИИКЪ, ЛЮБЛКННК ЛЮДИИСКЪ, -ыи прил. к названию страны Лидия (1) Лобіас лидийский Іусізку: вы видѣсте и повѣдайте • людинскж зелллж и декдполитъекж • изгорѣвъшж огнемъ Супр 129, 3 ЛЮДИНЪ, -а м (1): простъ людннъ греч. нет мирянин Іаік: аціе которы простъ людииъ • врджъдж нмы • оударитъ ч(ловѣ)- ка • и окръвдвнтъ и • і день да покает’ с(а) Евх 103а 24.— Ср. людик, простъ ЛЮДИК>, -нн м мн. (>400) |лю(д) Евх (19) Ас (1), лждьми Мар (1), лидии Мар (1), лю.. Охр (1) Евх (1)] Хао^, Хаоі, бхХое, 317
люд ё'&ѵое, оі оіхлтоеее, аѵтоі (I), оі (!); (когдти люднк оі лкоѵаіоі тоѵ Хаоѵ) рориіиз люди, народ Іісі, Іісіё: стд ид мѣстѣ рдвьнѣ • і идродъ оучеиикъ его • і множество много людиі Л 6, 17 Зогр Мар Сав, людей Ас (2); тѣліже іс(оус)ъ дд ос(ва)титъ люди скоеж кръкіж • вънѣ крдтъ пріАтъ мжкж Евр 13. 12 Ен • спец. Лабб миряне Іісі, Іаікоѵё: поп(ъ) мнр(ъ) ксѣм(ъ) люд(ик) и д(оу)хок(н) твоем(оу) Евх 6а 8; къзврдтивъ же са пакы въскорѣ • съ в’сѣмъ клиросомъ и людьми прѣподоБЬиъіи в(о)жиі с(вА)титель Супр 530, 16.— Зогр Мар Ас Сав Охр Боян Ен Син Киев Евх Клоц Супр.— Ср. идродъ, чадь, ІАЗЪІКЪ ЛЮДЬСКЪ, -ъіи прил. к люднк (34) [лю(д)с- Боян (2)] 1. тоѵ Лаоѵ, тйѵ Хасоѵ, тсоѵ ’ІоѵЗаі'соѵ (!) народный, людской Іісіи, г Іісіи, Іісізку: се сюда единъ • отъ оною ид деслте приде • і съ нимь идродъ многъ • съ оржжиі • і др’кол’ми • отъ др’хиереи • с стдрць людь- скыхъ Мт 26, 47 Зогр Мар Сав Боян, людьскъиихъ Ас 2. хостріхбс; земной рогет- зку: имѣаше пръваѣ скнннн • опрдвданне слѴжъвѣ • с(кд)тое же людъское Евр 9, 1 Ен.— Зогр Мар Ас Сав Боян Зогр-пал Ен Син Евх.— Ср. мнрьскъ люсднии м имя Л 3, 1 Ас см. лѵсаннн ЛЮТО, лютесе с (1) лаѵоѵруоѵ зло, мер- зость зраіпозі;: бждѢмь дѣти ве зълокн • ннчсоже зъла ни лютесе ид доуши пишжште Супр 341, 1.— Ср. зълъ (зъло) ЛЮТОвѢТРЬНЪ, -ъіи прил. (1) бѵсттіѵецое очень ветреный, бурный ѵёігпу, Ьоигііѵу: ношть лютокѣтрьиж • земыж знмиж • и часъ врѣмеин • овидженнк тѣлесъ Супр 96, 25 ЛЮТОСТЬ, -и ж (3) [лоу- Супр (1)] ліхрб- тт)б, беіѵоѵ суровость, жестокость сігзпозі, кгиіозі: оклегъчи тагости наша • и лютости къздоухд г(оспод)и Супр 77; 25.— Супр89, 6; 212, 14.— Ср. жестость ЛЮТЪ, -ъіи прил., сравн. ст. люціин и лютѣй (60) [..ютъ Рыл (1)] 1. лоѵпрбе, хаЛелбе, беіѵбб, беіѵбтатое, лаѵбеіѵое, бріцѵб, алт]- ѵпе, ліхрбе, ріаюе, 6 лара срѵспѵ, цеі'Сшѵ, асробротатос;; (лютъ зѣло йеіѵбтато?; ид- прдснъ и лютъ бріцѵб) жестокий, лютый; страшный кгиіу, Ніу; йгогпу: сърѣтосте и дъвд вѣсъид • отъ гревишть іут. • ІСХОДАШТА лютд аѣло Мт 8, 28 Зогр Ас (лютѣ Мар Сав); поіметъ съ сокоек • Яс • іиѣхъ д(оу)хъ люштьшь сене Мт 12, 45 Зогр Мар; лютд истъ зима нъ слддъкд породд Супр 91, 3; лютдми мж- кдмн погоувыж та Супр 156, 6; ЛЮТД БО и нечло- вѢчЬСКД СЖШТД * ИА ЕОЖНА рАЕЫ ЕЫСТД ЛЮТѣн- шд Супр 210, 14-15 □ люта а с мн. в знач. 318 лжк сугц. ха беіѵа муки, мучение тика, тисепі: ннн же близъ Еывъше лютынхъ прѣнемогошл Супр 85, 21 2. ісг/ѵро^, Зіаюе сильный зііпу: вида же вѣтръ лютъ оувоа са Мт 14, 30 Сав (крѣпокъ Ас, вѣтръі крѣпъкы Зогр Мар).— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Супр Рыл.— Ср. жестокъ, крѣпъкъ лютьць, -д м (1) 6 беіѵбе жестокий человек кгніу сіоѵёк: како скврьиАТъ въздоу- ХД лютьци • своими сквръидвъіими дѣлъі Супр 57, 13 ЛЮТѢ нареч. (15): лютѣ, лютѣ ако беіѵйе 1. хоЛелое (!); (зѣло лютѣ беіѵотатсо^, ёкееіѵйе) жестоко, люто, страшно кпііё, Ііѣё; Ьгогпё: лютѣ же кмоу стрджджштоу и не могжштоу тръпѣти Болѣзни Супр 222, 10 2. сильно зііпё: идчаша къннжьннци і фдрн- сѣи • і лютѣ ѣко гиѣвдти са Л 11, 53 Зогр Мар.— Мт 8, 6 Зогр Мар Ас Сав; Мт 8, 28 Мар Сав; Евх 104а 13; Супр 171, 16; 340, 1; 467, 11-12; 519, 29; Рыл 5ба //.- Ср. люто люче нареч. Евр 1, 4 Ен вм. лоучнн л ю ч ъ и Евр 6, 9 Ен см. лоучин ЛАДвИИНЪ, -ъіи прил. (1) [ліа- Син (1)] греч. нет почечный іесіѵіппу: нетесѣ лад- веінѣн (! вм. лььдвеінѣ) глосса к Пс 15,7 Син ЛАДОНІА, -пи ж мн. (2) |ліа- Син (1)| аі грѵаі или грбаі почки ІеОѵіпу, Іесіѵі, перен. внутренности пііго: ѣко ліадкііа мом иаплъиишіа сіа поржгдиеи Пс 37, 8 Син; Евх 76а 16-17.— Ср. исто ЛАЖДІЛ, -іа ж (1) орѵіе наседка кѵоспа: нер(оу)с(д)л(и)мъ... коль крдты въехотѣуі сьвърдті чадд твоѣ • ѣкоже съкнраетъ лаждѢ • ПТеНЦА СВОІА подъ крілѣ Мт 23, 37 Ас (кокошъ Мар, 0 Зогр).— Ср. кокошь ЛАЦЛТН, лачж , лАчешн несов. (1) аліоиеіѵ расставлять ловушки кіазі Іёску, ІісЙ: ДА ІДК0Ж6 ОВЬЦА тр АВАІІ1ТННМА (! вм. трдкд- штніімъ) влькомь • ов’цеек лачжтъ ловьцн Супр 328, 24 лжвъі (!) 77с 5, 5 Син вм. лжкдвъ ЛЖГЪ, -д м (1) бдѵрбс; роща, лес На), Іез: шзокд і вепрь отъ лжгд Пс 79, 14 Син,— Ср. ДрАЗГД, ДЖБрАВД, лѣсъ ЛЖЖЬНЪ, -ъіи прил. (2) тоѵ дцѵроѵ, тоѵ брѵщоѵое десной, дубравный йа(пі, Іекпі, ІигпГ: въ неже прѣіджтъ вьсі звѣрье лжжыііі 77с 103, 20 Син.— Евх 546 9 ЛЖКЛ, -ъі ж (5) ббЛо^; (лжкд на оукнкнкк боХосроѵіа; лжкы творити лерілкаѵаѵ) хит- рость, козни, коварство Іезі, йкіасіу: лжшиі дилупатъ посъла дд ведеии кждете къ ефесъ Супр 137, 5; ие твори лжкъ послоушннкомъ Супр 433, 4 ф ид лжкдуъ греч. нет коварно, вероломно Ізііѵё, ѵёгоіотпё: и*
лжк негоже' прнде оучеиикъ свои • пода ска- рнотъскы • н локъзавы на лжкауъ Евх 476 23', вез лжкы аяеріёрусое бесхитростно Ьеге- І8іпё: кез лжкы и ке-зълокы • вѣровати же кл*<яс Супр 28, 16-1 7; — Супр 387, 1 7.— Ср. коварьство, къзиь, лоукъ, льсть, лжкавьство лжкааго Супр 565, 15 см. лжкавъ лжкавествіѣ Мт 22, 18 Ас см. лжкавь- ствнк лжкавон Пс 14, 4 Син см. лжкавъ ЛЖКАВЪ, -ъіи прил. (44) [-вой Син (1), лжвъі (!) Син (1), лжкааго (!) Супр (1)] лоѵпебе, тт)е яоѵрріае, ахарРбе, Хтірое, ціарбе очень плохой, коварный, лукавый гіу, іраіпу, пісетпу, Ізііѵу: како можете докро г(лаго)лати ♦ лжкавн сжціе Мт 12, 34 Сав (зьлн Зогр Мар Ас); н лжкавъі чл(о- вѣ)къ • отъ лжкава съсжда износитъ лжкаваіа Мт 12, 35 Сав (зълы... зълааго... зълаѣ Зогр Мар, зьлъии... лааго (!)... зьлаа Ас) □ лжкавъін м в знач. сущ. яоѵгірбтатое, яоѵт|реі)6цеѵое подлец, негодяй, мерзавец пісета, росііу сіоѵёк: оуиічъженъ естъ прѣдъ мигъ лжкавон Пс 14, 4 Син; іакоже ииъгда дьвѣма кынма лжкавома • отъ савръі въ горахъ жівжште Супр 40, 11 □ лжкавъіи м в знач. сущ. 6 яоѵррбе лукавый, дьявол сі’аЬеІ: нъ изкаві иъи іѵт(ъ) лжкавааго Мт 6, 13 АсБоян (отъ непрнѣзнн Зогр Мар Сав).— Зогр Мар Ас Сав Боян Ен Син Евх Супр.— Ср. диіаволъ, зълъ, льстивъ, лютъ, лжкавьнъ, непрнпзнь, сотоиа ЛЖКАВЬНОнареч. (1) хахобрусо? коварно, лукаво гіошузіпё, йзкоспё: и то зьлодѣими • лжкав’но примышлено кыстъ • такого мѣста нзъоврѣстн Супр 92, 23 ЛЖКАКЬНОКАТИ, -иоуіж, -ноукшн несов. (7) лоѵрребеаОаі (ёѵ тіѵі), хаталаѵопруебе- абаі ёлі тіѵа ті причинять зло, строить козни сіёіаі гіо, сіпіі йкіасіу: о пророцѣхъ моіуъ не лжкавьноуіте Пс 104, 15 Син; иа люді твои. лжкавьновашіл волеіж Пс 82, 4 Син.— Пс 36, 1 Син; 36, 8 Син; 36, 9 Син; 73, 3 Син; 91, 12 Син.— Ср. льстити ЛЖКАВЬНЪ, -ыи прил. (12) яоѵгірбе, лоѵг|реі)6реѵое очень плохой, коварный, лукавый 2Іу, ёраіпу, пісетпу, Ізііѵу: оутвръ- дншьь секѣ слово лжкавьио Пс 63, 6 Син □ лжкавьнъін мв знач. сущ. о яоѵпрбе лука- вый, дьявол сі’аЬеІ: іако ко нз дѢвица изити ц(ѣса)рю • вѣдѣаше лжкавъиыи Супр 245, 25 — Мт 7, 11 Зогр Мар; Мт 12, 45 Зогр; Мк 7, 22 Мар; Л 11, 29 Мар; Пс 25, 5 Син; Евх 78а 22; Клоц 8а 8-9; Супр 479, 21; 517, 15.— Ср. лжкавъ, льстьнъ ЛЖКАВЬСТВИК?, -иіа с (3) [-вьствик Супр (2), -вествіе Ас (1)] яоѵгіріа, вар. яаѵоѵруіа; д\лл (лжкавьствик оукикиик боХосроѵіа) зло, ко- варство 2ІоЬа, гіо, Іеві: разоумѣвъ же и(соу)съ лжкавествіѣ иуъ рече • чьто ма искоушаете ѵпокріті Мт 22, 18 Ас (лжкавъство Мар Сав, 0 Зогр).— Супр 389, 10; 486, 6.— Ср. зълока, коварьство, къзиь, льсть, льціеиик, лжка, лжкавьство ЛЖКАВЬСТВО, -а с (8) яоѵгіріа, яаѵоѵруіа ргаѵііав зло, коварство гІоЬа, гіо, ІезС: (тъ)и г(оспод)і отьмі иън отъ лжкавь(ст)кд нашего Киев 56 21-22.— Мт 22, 18 Мар Сав; Мк 7, 22 Зогр Мар; Евх 23а 12; 103а 21-22; Супр 497, 11.— Ср. зълока, коварьство, къзиь, льсть, льціеиик, лжка, лжкавьствик ЛЖКЪ, -а м (16) [локъ (!) Син (2)] тб^оѵ, то^дтре (!) лук (оружие) Іик: ѣко се грѣшъ- ніці нальмиіА лжкь * оуготовашіл стрѣлы въ тоулѣ Пс 10, 2 Син.— Син Супр ЛЖЦІА, -а ж (4) Хбухл копье корі: копнТ же... кдннъ оставъ на мѣстѣ • тоу лжштж СВОІЖ потъ къ н ножь свои повръгъ сѣде Супр 38, 3.— Супр 354, 1; 437, 25; 438, 17,— Ср. копнк ЛЖЧИТИ, -чж, -чиши несов. (2) хтрі^еіѵ разлучать осііисоѵаі: не раздѣлж теке (г. е. Христа) ие раздѣленааго • ие лжчж теке ие лжчеиааго Супр 505, 17.— Ср. отължчати, разлжчатн л іа г ж т ъ Пс 103, 22 Син см. мцін лілдвеінѣн Пс 15, 7 Син см. ладвнниъ л іа д в і іа Пс 37, 8 Син см. ладвніа ліждьмн Л 20, 26 Мар см. люднк л ѵ в р а (въ луврѣ) Супр 292, 8 см. роува л ѵ и і ю Л 3, 1 Зогр см. лѵсаннн лѵсании, -ніа и -иіа м имя (5) Аиоаѵіас, Лисаний Ьувапіаё: і лѵсанню четврътовластъ- ствоуіжштоу • авнлнннеіж Л 3, 1 Мар, люсаннк Ас, лоусанню Боян, лѵино Зогр, лоусаннеж Сав ЛУСИЛЛАХЪ, -а м имя (1) Лоаіцахое Лисимах ЬувітасЬив: еутухнн • луснмауъ • домнъ Супр 69, 8-9 м ЛА цифра глаг. и кир. (68) 1. глаг. ё^рхоѵта 60: дроугое (т. е. сѢлла) паде на земн докрѣ • с даѣше плодъ... с прнплодн ово три деслте • ово Ж • ово съто Мк 4, 8 Мар 2. кир. и', теааарахоѵта 40: д’нъ Ж и ноціи м Мт 4, 2 Сав (к • Зогр Ас; 0 Мар).— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Супр Хил.— Ср. деслть (шесть деслтъ, четыре деслте) ЛАААРНИСИИ, -иіа м имя (2) [мар- Супр(1)] Маарѵраі Маарисий Маагпезіз: прѣдьсѣдъ- ше же • масра^, • н сирол • н марннснн • 319
МДА трии стдр-кишинъі влывъскы Супр 258, 21.— Супр 256, 21 МЛАТОВЪ прил. к мужскому имени Мааф (2) той Май© Маафов Мааійѵ: с(ъі)нъ съі... млатовъ Л 3, 26 Зогр Мар МАГДАЛАНЬСКЪ, ъін прил. к могъдаламъ (3) [магдалинъ- Ас (1)] тпе МаубаХаѵ магдалинский, магдальский та^сіаізку: при- де въ Пр-Ьдѣлъі • МАГДАЛАИЬСКЪІ Мт 15, 39 Зогр Мар, мдгддлииъскы Ас (вь пр-Ьдѣлъі могъ- даламъ Сав).— Ср. могъдаламъ МА ГД А Л ЪІ ИИ СМ. МАГЪДДЛЪІНН МАГИСТРИІАНЪ, -д м (2) цауіатціаѵбс, представитель власти, чиновник ргесізіаѵііеі тосі, йгесіпік, тафзкгіап: рече вокводд МАГИСТрнаноу И ВОИНОМЪ СуПр 17, 15.— Супр 20, 1 МАГНЪ, -д м имя (6) Мауѵос; Магн Ма&пи$: вокводд же магнъ ннч’соже рдди пот’штд СД НА сик стАр'кншннъство прнтн Супр 47, 14.—Супр 45, 16; 46, 17; 47, 4-5; 49, 11-12; 49, 21 Л/ІАГЪДАЛЪІНИ, -иіа ж имя (44) [мдгддл- Зогр (8) Мар (11) Ас (13) Сав (3) Боян (1) Клоц (1) Супр (2), мдг’ддл- Ас (1)] Мау- баЛгіѵі) Магдалина, Магдальская Ма^сіаіё па, та^сіаізка: к-к же тоу мари'к магъдалъінн • і дроутА'Ь мАрн'Ь сЬдашти прѣмо грокоу Мт 27, 61 Зогр Мар Ас.— Зогр Мар Ас Сав Боян Клоц Супр МАДИІАМЪ, -а м имя (1) Мабіад Мадиам Масііап: сътворі нмъ ѣко і мддіѣмоу і снсдрѣ Пс 82, 10 Син МАЗАТИ, мажж, мАжешн несов. (11) аЛеісреіѵ, ѵлаЛеісреіѵ, Лілаіѵеіѵ мазать та- га!: мадаа^ж олѣомь • многы неджжьнъііА Мк 6, 13 Зогр Мар; что мажсшн масломъ главж монк Супр 510, 8.— Л 7, 38 Зогр Мар Ас; Супр 391, 14; 516, 14; 516, 19; 562, 30; 567, 12 МАИ Ас СМ. МАИН ЛАДИН, мани м (11) [май Ас (7)] раіое май кѵёіеп: мѢ(са)ца маѢ йв • с(ва)та(а)- г(о) сѵмеонА бънеъшаго на дивиѣи горѣ Ас 1466 8.— Ас 146а 5; 146а 6; 146а 26; 146а 28; 1466 4; 1466 5; 1466 6; 1466 7; Сав 1516 3; Супр 201, 22 МАИЛИТЪ, -а м (2) [мдлетъ Син (1)] цаеЛё© еврейское слово, обозначающее, по всей вероятности, глас пения ІгеЬгеізкё зіоѵо ргаѵсІёрогіоЬпё ѵуіаг1ги]ісі іопиз капііка'. въ конецъ о [о] мдлетѣ разоумъ дд(въі)довъ Пс 52, 1 Син.— Пс 87, 1 Син МАННАНОВЪ прил. к мужскому имени Маинан (2) тоѵ Меѵѵа Маинанов Меппйѵ: с(ъі)нъ съі ѣко... мдіидиовъ Л 3, 31 Зогр Мар ЛАЛИ ЮМА, -ъі м имя (1) Маюѵдае МАЛ Маиюма Маіитаз: окрѣте прѣподовьнд нѣко- КГО ВЪ МАНАСТЫрН ЖНВЖШТА • ИЖв И ПАМЛТН благы достоинъ истъ • каиюиА (!) ниенеш Супр 547, 15 ЛААКАВ6И, -еа м (1) Маххсфаіое Макка- вей МакаЬе.іес: мѢ(са)ца авгос(та) а с(ва)тъих мАкдвеи Ас 151а 10 ЛЛАК6ДОНИІА, -ніа м имя (2) [мдкедоньскт! Супр (1)] Махебоѵіа Македония Масміо- пія: ати еъіша пнонни презвутеръ • и савинн нсповѣдьннцд • н дсклнпнадъ н мАкедоии (!) * и лимонъ презвутеръ Супр 124, 26-21; вьлѣзъше же оврѣтошА зАтвореид презкутерА... именемъ лнмид • и женж мдкедоньскж (! вм. мАкедониик) Супр 133, 26 МАКбДОНЬ прил. к мужскому имени Ма- кедоний (1) тоѵ Махебоѵіоѵ Македониев Макесіопійѵ, такесіопіоѵзку: съкрашд же са... отъ дрневъі же и мдкедойА странъі Супр 201, 16 мдкедоиьскъ Супр 133, 26 см. мАйе- доина мдкснмннъ Ас 127а 27 см. мд^нлиинъ мдкснмнѣиъ Унд 2а 9 см. м<^нмнинъ МАЛА нареч. (4): мала не лара ціирбѵ, лар’ бХіуоѵ, лара (Зра/ѵ, ціхроѵ беіѵ едва не таіет, Ьегтаіа, іётёг: покръзъ же и за въиж дастъ вонномъ вести • акоже мала кго не оудАвитн Супр 137, 12.— Пс 72, 2 Син (2); Пс 118, 87 Син МАЛАХеИ, -еа м имя (1) греч. нет Мала- хия МаІасЬіаз: фропітоу (!) же малахеоу сызвѣстоункштю б(ого)ві • і г(лаго)лжшти Клоц 26 14 МАЛвЛвИЛгеВЪ прил. к мужскому имени Малелеил (2) тоѵ МаХеХепХ Малелеилов Маіаіееійѵ: с(ъі)иъ сы... мдлелеілекъ Л 3, 37 Зогр Мар мдлетъ Пс 52, 1 Син см. мдилитт МАЛО нареч. (85) 1. при обозначении меры ЦІХрОѴ, бХіуОѴ, ЦІХрОѴ, ДІИрЙ, |3()(ф), ціхроѵ беіѵ немного ТгосЬи: прѣшьдъ мало пдде ннць • мола са Мт 26, 39 Зогр Мар Ас Сав 2. при обозначении времени ріхрбѵ, ярое бХіуоѵ, цета ціхроѵ, цет’ бХіуоѵ не- много, недолго кгаіку саз, кгаісе: еште мало і вьсь миръ не... видитъ меие И М, 19 Зогр Мар Ас (2) Сав (2); кште ммо и отъжеиж та отъ вьселенъіА Супр 512, 20 □ потомь мало цета ціхрбѵ спустя некото- рое время, вскоре о таіо рогскф, гакгаіко ро(,от: потомъ мало дошедъше воинн • стдшл пр-кдъ вокводж Супр 146, 19 3. при обозна- чении количества окгуоі, бХіуод, Ікхад, тіс, ціхрбѵ немного, мало петпоЬо, ігоски, таіо: здне б'Ьшіа мало чісломъ • немиозн прішельці вь иеі Пс 104, 12 Син; се же оп, 320
млл многынхъ мало намѣннхомъ Супр 53, 26.— Зогр Мар Ас Сав Боян Ен Син Евх Супр Рыл.— Ср. малъ!, малъ, мальчько; мьнк ЛІАЛОвРѢЛЛеНЫГЬ, -ын прил. (13) ярб- (тхаірое кратковременный, недолговечный, временный, преходящий кгаѣкобоЬу, сазпу, сіосазпу, ротце)ісі: дръзанте не конте са ихъ мжкъ • мдлокрѣменьни ко ежтъ Супр 75, 26-27; гаже ко нынга малокрѣменьнаа сьмр’ть • сънъ праведнынмъ ндрнцдктъ са Супр 63, 22,-Супр 19, 23; 54, 29; 63, 12-13; 72, 8; 72, 13; 107, 30-108, 1; 108, 12; 166, 17-18; 258, 7-8; 514, 8; 558, 10-11.— Ср. врѣменьнъ, МАЛОГОДЫГЬ МЛЛОЕ'ЬРЪ, -ъін прил. (14) бХгубяіатоі; маловерный таіоѵёгпу, тарсГ таіон ѵіги: аште лн же трѣвж... к(ог)ъ тако одѣетъ • кольмн паче кдсъ мдлокѣрн Л 12, 28 Зогр Мар.— Мт 6, 30 Зогр Мар Ас Сав; Мт 8, 26 Зогр Мар; Мт 14, 31 Зогр Мар Ас Сав; Мт 16, 8 Зогр Мар ЛІАЛОГОДЫГЬ, -ъін прил. (1) греч. нет кратковременный, преходящий кгаікосіоЬу, ротцеДсі: вѣсъ не коіж са • ни теке имж- шта’го малогодънжіж класть Супр 115, 22.— Ср. врѣменьнъ, мдловрѣменьнъ МАЛОЛІОЦІЬ, -н м (9) 1. аѵаятірое, хѵЛЛбе калека, увечный тггйк, гтггасепу: егдд творншн пиръ • ЗОВИ ННШТАІА • МАЛОМОШТН • хромъі Л 14, 13 Зогр Мар 2. ятсохб^ бедняк сЬисІак: прнде къ немоу мдломоштъ * мола н и глдгола... погоукнуомъ много нм’кннк Супр 119, 28,— Мк 9, 43 Зогр Мар; Евх 446 4; Супр 120, 7; 120, 9; 121, 9.— Ср. кѣдьнъ, хромъ МАЛОМЪ нареч. (1) (Ірахѵтатоѵ недалеко, неподалёку песіаіеко: въ пештерѣ гаже маломъ отъстоаше отъ хъ,змм'ы кг0 Супр 274, 19.— Ср. МАЛО, МАЛЪ!, МАЛЬЧЬКО МАЛОСЛОвН№, -нга с (1) Ррахт>Хоуіа немногословность зігиспозі; гесі: мала ноуждд дьнесь къ вдшен люкьвн сьвѣштдтн... клмд ноуждьнд мдлословьга дьнесь вина Супр 405, 13 МАЛОСЪПАНИіе, -нга с (1) греч. нет недостаток сна, недосыпание зкгоѵпу зра- пек, щита па зрапі: скръкънддго пжтн • се ежтъ дѣла • длъкднне ЖАдднне... мдлосъпднне Евх 696 23-24 МАЛОЧИСМбНЫГЬ, -ъін прил. (1) епщцет- (50^ скудный, малочисленный таіо росеіпу, зкгоѵпу: мдлочнсменьнА ко кѣ клагодѣть Супр 429, 1 малхъ И 18, 10 Зогр Мар см. мальвъ МАЛЪ, -ъін Прил. (>200) ціхрб? 1. по величине, объему, размеру, возрасту ма- ленький, малый таіу: не можддше вндѣтн народомь • ѣко тѣломь малъ кѣ Л 19, 3 Зогр д/Ѵ Мар Ас; не коіте са малое стадо Л 12, 32 Зогр Мар Ас Сав; животъндд мала съ велікымн Пс 103, 25 Син • наименование апостола Иакова Міхрбс; Меньший, Млад- ший Міаііз'і: кѣдхж же женъі ізддлече зьрл- шта... Маріей магдалъінн • і маркѣ іѣкокд малддго Мк 15, 40 Зогр Мар □ мало, малой с ед. в знач. сущ. ціхрбѵ, оЛіуоѵ, бкіуа, ёкахіатоѵ малое, малость таіо: о малѣ кѣ вѣрьнъ надъ многъі та постдвлж Мт 25, 23 Зогр Мар Ас Сав; гако много погоукнхъ • а мало мн ксн далъ Супр 120, 12 2. по времени окіуос,, цётріое, фіЛбс; (!); (прѣжде мала врѣмене яро (Зрахесо^) малый, краткий таіу, кгаіку: таче по малѣ часѣ глаго- ла цѣедръ Супр 194, 22; прѣкъі оу него годъ малъ Супр 289, 29 3. по количеству дХіуос, немногий петпоЬу: по малѣуъ дьнехъ Супр 532, 1 4. по значению оіхтрб? малый таіу: іже ко разоритъ едннж запокѣдін енхъ мдлъінхъ Мт 5.19 Ас Зогр; по неже сътворнсте еднномоу отъ сііуъ малъіуъ кратъ монуъ мьньшнуъ мнѣ створнсте Мт 25, 40 Зогр Мар Ас Сав □ м а лъі н м ед. в знач. сущ. ціхрб^ назнатный, простой человек, бедняк ргозіу сіоѵёк, сЬидак: велнцни овладдіжтъ малъінмн Мт 20, 25 Мар • дитя ііііё: нже аціе скандд- лнедетъ еднного отъ малъіуъ сихъ Мт 18, 6 Мар (0 Зогр) ф мало чьто ёкахютоѵ, ціхрбѵ ті, (Зрахб ті что-нибудь небольшое, малость, немного песо таіёйо, песо таіо, ІгосЬн: аціе к’то... мало ч’то оукрадет(ъ) Евх 1026 7-8; да кожьдо іхъ мало чьто прніметъ И 6, 7 Зогр Мар Ас; по мдлоу а) ярое ціхрбѵ, Ррахб понемногу, скудно, немного ро Ігоз- се, зкгоѵпё, таііеко: гадѣѣіпе оуво отъ вьсего нъ по мдлоу Супр 274, 7 б) хата ціхрбѵ, хата цёро?, хата Ррахѵ, цет’ бліуоѵ по- немногу, постепенно ротаіи, ропепаЫи: а вь ЙАже въетжпдктъ волѣзнн въноентъ • по мдлоу съмрьтн ндходаштн мразомъ Супр 89, 29; расхождадше са по мдлоу тьма Супр 110, 26-27; къ мдлѣ а) ціхрбѵ вскоре гакгаіко, ѵ кгаікёт сазе: въ малѣ і не внднте мене И 16, 19 Зогр Мар Ас Сав б) ярое Зрахё не надолго, на короткое время па кгаіко, па таіои сЬѵіІі: к(ог)ъ въ малѣ оусъпе • і съпаштаьа. .. къскрѣсі Клоц 126 7; Супр 448, 7; н а малѣ греч. нет не надолго, на корот- кое время па сйѵііі: н стдвн а на малѣ да кыша не вьлѣзлн Супр 555, 13; на мдлѣ проддгатн оКіуох) яіяраохеіѵ дешево про- давать га таіо, Іасіпо ргосіаѵаі: поч’то снце нд мдлѣ продакшн • некесе н земнддго творьцд Супр 425, 15; по малѣ цет’ дХіуоѵ вскоре, немного погодя гапесІІоиЬо: кгоже по малѣ хотѣ кьетдвнтн Супр 316, 6.— Зогр 11 Заказ 777 321
млл МАР Мар Ас Сав Ен Син Евх Клоц Супр Хил Рыл.— Ср. МЬННН, МАЛО МАЛЪЖбНА, -оу м дв. (1) греч. нет супруги тапгеіё: лют’к кж(детъ малъжен)ома • ѣже не съхранн(с)те ложа несквр’(нь)наРыл 5ба 12 МАЛЪ! нареч. (18) щхрбѵ, ціхра, аецѵбѵ (!), бХсое (!), Хеятдб (!); (малы глаголь* щхроХбуше) немного ігосЬи: ракъ... не вѣдѣвы же • сътворь же достоіиаа ранамъ • кьенъ кждетъ малъі Л 12, 48 Зогр Мар', малъі въ пжчннж отъплоувъ Супр 294, 1; почто малъі глагола мало дакшн отъ мира сего Супр 87, 23 ♦ прѣдн малъі, прѣжде малъі, прѣдъ симь малъі яро (Зра%ёа>5 незадолго до этого, немного раньше о таіо сігіѵе: кгоже во прѣді малъі вндѣаше Супр 161, 28; прѣжде малъі... водж • прншед’шнмъ... принесъ Супр 549, 26; кгда прѣдь симъ малъі нскааше ты съказанніа речеЮі’моу Супр 317, 2; потомь малы греч. нет вскоре после этого, немного позже о таіо ро«іё)і, гакгаіко роіот: прншъдъ же потомь малы... не оврѣте клюСАте Супр 552, 2.— Зогр Мар Евх Супр Рыл. — Ср. ллало, мальчько ЛІАЛЬХЪ, -а м имя (4) [ллалуъ Зогр (1) Мар (1), мал’уъ Ас (1), мельуъ Сав (1)] МаХхое Малх МаІсЬив: кѣ же ьма ракоу малхъ И 18, 10 Зогр Мар Ас Сав ЛѴАЛЬЧБКО нареч. (1) греч. нет немного таііско: трАСомы же да въкоуснтъ подъ вечеръ * мало кашица • а воды третьей день да малеч’ко Евх 44а 24-— Ср. мало, малы ДІАМАНТЪ, -а м имя (2) Маца? Мамант Матав: мѢ(са)ца сеп(тА)в(ра) к с(ва)- тааг(о) м(ж)ч(еии)ка маманта Ас 1136$ 24. — Ен 236 6-7 МАМОНА, -ы ж и м (9) цацюѵас мамона, имущество татоп, та)еІек: не можете в(ого)у ракотатн і лламонѣ Мт 6, 24 Зогр Мар Ас Сав; аціе оуво въ иеправедьнѣмъ лламонѣ вѣр’нн не высте Л 16, 11 Ас (вь иеправьдьнѣмь жнтиі Зогр Мар Сав).— Л 16, 13 Зогр Мар Ас Сав МАМОНИНЪ прил. (2) 6 цацсоѵа? (!) мамоны род. татопи род.: сътворнте секѣ дроугы • отъ мамоиины иеправъды Л 16, 9 Зогр Мар мамънъ Пс 82, 8 Син см. амонъ МАМЬБРИИСКЪ, -ын прил. к названию местности Мамре (1): джкъ мамькрн- нскъ брѵ<; МацЗрр дуб Мамбрийский <іиЬ МатЬгёйѵ: г(оспод)і к(о)же • вл(а)г(осло)- внвын • жрътвж авраллліж • подъ джкомь мамькрннскымь Евх 156 5-6 мана Пс 77, 24 Син см. маньна ЛІАНАСИН и ЛІАНАСНІА, -ніа м имя (8) [им. маиасн Син (2), манаснн Ас (1), манасна 322 Сав (1); нмасі- (!) Син (1)] Маѵааспк Манассия Мапаввев: незекіѣ же роді мана- сніж • манасін же роді амоса Мт 1, 10 Ас, манасніж • манасна Сав (0 Зогр Мар).— Пс 59, 9 Син; 79, 3 Син; 107, 9 Син; Супр 396, 30-397, 1 ЛІАНА СМИ НЪ прил. к манаснн (1) тоѵ Маѵаасгй Манассии род. Мапаввйѵ: в(о)же с(ъ)п(ас)е нашъ... і молнтвж лланаснннж • покааннемь прнемъ Евх 756 11 манасна Мт 1, 10 Сав см. линаснн МАНАОТЫРЬ, -ра м (62) [лланастир- Супр (5), моностыр- Супр(5), мастырь(!) Супр(1)] цоѵаатпріоѵ, цоѵі), хоіѵбРюѵ, аахт)Ті](ноѵ, Хаѵра, Кѵріахбѵ (!), ^еѵобо/еіоѵ (!) мо- настырь кіа.чіег: да дастъ ннціннмъ имѣнне свое • и шедъ въ маиастырь да пок(а)еть с(а) Евх 104а 15; кѣаше же нгоуменъ того манастырѣ Супр 119, 23-—Евх Супр МА НАСТЫРЬСКЪ, -ын прил. (6) тт)с; Хай- рае монастырский, монастыря род. кіазіег- пі, кіаёіега род.: аціе к’то отъ манастънръ- скыьа цр(ъ)к(ъ)ве • токъмо чьто оукрадет(т>) Евх 1036 12-13 • хоіѵоРіахбе монастыр- ский, монашеский кіаёіегпі, геЬоІпі, тпіз- вку: маиастырьскок жнтнк Супр 284, 23 — Супр 283, 13; 284, 5; 284, 18; 285, 23.- Ср. мънншьскъ, нночьскъ, чрьнорнзьчьскъ манна Зогр Мар Ас Ен см. линъна ЛЛАНОвеННіе, -на с (1) ѵеѵца указание, мановение рокуп: дръжавж законнжж • ц(і- са)р(ъ)ствне к(о)жнемъ мано(веннемъ прн)- нмше ревннтеле прав(ѣн вѣ)рѣ высте Ен 5а 4.— Ср. намановеннк, помааннк МАНЪНА, -ы ж и с нескл. (11) [-н’на Зогр (2) Мар (1), -ина Зогр (1) Мар (1) Ас (3) Ен (1), мана Син (1)] цаѵѵа (др.-евр.) манна (небесная) глава: не ѣкоже ішл о(ть)цн ваши ман’нж і оумрѣшА И 6, 58 Зогр Мар Ас. — И 6, 31 Зогр Мар Ас; И 6, 49 Зогр Мар Ас; Пс 77, 24 Син; Евр 9, 4 Ен МАНЬТИИЦЛ, -а ж (2) яаХХіоѵ, періРо- Хаюѵ манатья (монашеский плащ) тпі&ку ріаёі’: лланьтннціж одѣнне неистьлѣньк одѣьь са Евх 99а 12.— Евх 97а 18 ЛЛАРДАРЪ, -а м имя (1) Марбарюе Мар- дарий Магбагіив: с(ва)тънх(ъ) м(ж)ч(е- нн)къ • евстратіа • евсеснта • евѣена • мьрдара (!) • и ореста Ас 1296 17 МАРКИНЪ прил. к марка (15) [-рил Зогр (1)] тг)5 Маріас; Мариин, Марки рой. Магііп, Магіе род.: не сь лн естъ тек'тонъ • с(ы)нъ мариінъ • і вратръ же іѣковоу Мк 6, 3 Зогр Мар.— Мт 1,16 Ас Сав; Л 1, 41 Зогр Мар Ас Сав; И 11, 1 Зогр Мар Ас Сав; Клоц 14а 15; Супр 451, 28; 482, 26-27
МАР МАРИНЪ, -а м имя (1) Маріѵо? Марин Магіпия: н съзъда кмоу цръкъве марннъ кто крьстиганъ въ команѣ Супр 23, 21 МАРИСЪ, -а м имя (2) Мар 15 Марис Магія: съконьчавъшнТхъ же сд скатынуъ • имена сжтъ Си... авнвъ • Марксъ • маруА.а Супр 271, 7.— Супр 256, 13 МАРНІА, -иіа ж имя (>2ОО) Маріа, Маріац Магіа Мария Магіа, Магіе: вѣ же тоу маркѣ магъдалынн • і дроусаѣ Марнѣ сѢдашти прѣмо грокоу Мт 27, 61 Зогр Мар Ас.— Зогр Мар Ас Сав Боян Ен Киев Служ Евх Клоц Супр МАРКбЛЪ, -а м имя (1) МархеХХо? Мар- келл Магсеі: с(кд)таго с(вА)ці(е)н(о)м(ж)- ч(енн)ка маркеаа еп(нско)па Ас 152а 9-10 МАРКНІАНЪ, -а м имя (5) [мар’кн- Ас (2)] Мархіаѵо? Маркиан Магсіап: мѣ(сд)ца нюл(иѣ) аі с(кд)таго м(ж)ч(енн)ка маркиаиа Ас 1506 22,—Ас 1246 5; 1466 15; Ен 5а 1-2; Супр 201, 17 МАРКНІАНЬ прил. к маркиииъ (1) тоѵ Мархіаѵоѵ Маркиаиа род. Магсіаішѵ: въ четвръток лѣто маркнанга цѣсарьства Супр 279, 3 МАРКИІАНЬСКЪ, -ъін прил. (1) тгоѵ МаехішѵютЛѵ Маркионский тагкібпяку: постакиіид оуво кго на дрѣвѣ • таче потомъ к прескутера кокго митродора вѣры маркіань- скыа Супр 141, 10-11 МАРКЪ, -а м имя (40) [им. марко Ас (1), м4р(К)ъ Унд (1), мар(к)ь Сав (8), мар(к) Сав (7), ма(р) Ас (15)] Мархо? Марк Магек: с(вл)таг(о) _ап(осто)ла ев(ань)ѣ(е)- ліста марка Ас 146а 1.— Зогр Мар Ас Сав Унд Боян Супр марнисни Супр 258, 21 см. маарннснн МАРО-О-АСЪ, -а (?) м и МАРѴ^А, -ы (?) или нескл. (?) м имя (2) [марОА.ас Супр (1), марула Супр (1)] МароѵОа? Маруфа Ма- гофая: скдтынмъ же мжченнкомъ... имена сжтъ си • заннА>аС • лазаръ • маролас Супр 256, 13-— Супр 271, 8 март- см. также марът- мартни Супр 538, 5 см. мартъ МАРТИНЪ, -а м имя (1) Мартіѵо? Мартин Магііп: с(ва)тымъ мжченнкомъ прнскоу • н мартнноу • и инколаоу Ен 356 15 МАРТЪ, -а и МАРТИН, -ніа м (36) [мар’тъ Супр (3), мартъ Ас (1) Сав (1) Супр (23), мар(т) Ас (5) ма(р) Ас (2), мартнн Супр (1)] Марію? март Ьгехеп: нці(н) иг мар(ъ)т(а) Ас 150а 28; вь четвръ- тън день мар’та мѣслца Супр 14, 8.— Ас Сав Супр маруа Супр 313, 1 см. маръта МАРЪ, -а м имя (1) МарТ|? Мар Магея: МАО ДО отъ ариевы же н македонд страны • елеусн(н) маркнанъ ламі^ачьскын • и еуіА-нн ефесъскын • н маръ • хллкндоньскъ н прочнн Супр 201, 18 МАРЪТА, МАРЬТА, МАР-^А, -ы ж имя (56) [маръта Зогр (2) Мар (5) Служ (1), марьта Сав (2), мар’та Зогр (12), марА.а Ас (2) Супр (2), марта Мар (9) Ас (10) Сав (10), марха Супр (1)] МарОа Марфа Магіа: лювлѣаше же і(соу)с(ъ) • мар’тж • і сестрж еіА • і лазарѣ И 11, 5 Зогр Мар Ас Сав.— Зогр Мар Ас Сав Служ Супр ЛЛАРЪТОуРИИ, -нга м имя (1) Мартѵрю? Мартурий Магіугіия: с(вд)тоук> м(ж)ч(ени)- коу мар’киана н мар’тоуриа Ас 1246 5-6 мар<е>а Ас Супр см. маръта марѵ<е>а Супр 271, 8 см. мароА-аСъ МАСДРА-^Ъ, -а м имя (2) [масра-о. Супр (1)] МаабраО Масдраф МаясігаіН: прѣдь- сѣдъше же • масраА. • н снроА.... трин старѣй- шины вльшъскы Супр 258, 20.— Супр 256, 26 МАСЛИНА, -ы ж (1) ёлаіа маслина, олива оііѵа: азъ же ѣко масліна плодовіта въ домсу б(о)жіі Пс 51, 10 Син МАСЛИНЬНЪ, -ын прил. (3) тт)? ёкаіа?, та>ѵ ёХакЬѵ оливковый, маслины род. оііѵо- ѵу, оііѵу род.'. с(ы)н(о)ве твоі • ѣко новораслі маслінны Пс 127, 3 Син.— Евх 16а 6; 16а 9 МАСЛО, -а с (30) ёкаюѵ оливковое масло, елей оіе): окжза строупы его • вьзлнваіА масло і вино Л 10, 34 Зогр (олѣн Мар Ас Сав); прнимѣмъ масло вь свѢшта Супр 378, 10 ф масло дрѣвѣнок ёкаюѵ оливковое масло оііѵоѵу оіе): нмѣше же врѣліА улѣкы чисты н топлы • вино и масло дрѣвѣнок Супр 291, 7.— Зогр Евх Супр.— Ср. масть, олѣн, хрнзма м а с р а а, Супр 258, 20 см. масдралъ МАСТИТЫ, маціж, мастншн несов. (1) піаіѵегѵ умащать, мазать таяііі, тагаі: ѣко свѣциж да тн приносить • цѣлоллждрнѣ свѣтълость... непрѣстан’но мастимж Евх 81а 11-12 МАСТИТЪ, -ын прил. (2) піозѵ жирный, тучный іиспу, таяіпу: старость моѣ въ олѣѣ (I вм. олѣн) мастітѣ Пс 91, 11 Син.— Пс 91, 15 Син м а с т ы р ь Супр 549, 1 см. манастырь МАСТЬ, -н ж (6) цѵроѵ миро ѵоппа таяі: прннесъшн стьклѣннцж влаговоньны мастн Супр 391, 10 (алавастръ м’ѵра Л 7, 37 Зогр Мар Ас); самъ неръданъ воиѣетъ мастніж Евх 36 8 • ёкаюѵ масло, жир оіе), іик: ѣко тоука и масті нсплъні сіа д(оу)ша моѣ Пс 62, 6 Син.— Ен 346 7; Евх 2а 22-23; Супр 274, 9.— Ср. ароматы, конга, мѵра, Хрнзма 323
млт меж мдтдтнквъ Л 3, 26 Зогр Мар см. маттатиквъ матеи Мар см. матътен ЛЛАТвРЬ прил. (4) [мтерь Сав (1)] цртріхое, тт|5 ЦТ|тр6<;, тюѵ цртёрсоѵ мате- ринский таісіп, таіегзку: ежтъ во кажеиици иже не чрѣвд м(д)терѣ быша тдци Мт 19, 12 Сав (м(дте)р(ь)нѣ Мар Ас, 0 Зогр).— Супр 240, 14; 384, 15; 397, 21.— Ср. ма- тернин ЛЛАТбРЬНЬ, -нии прил. (5) [м(р)н- Мар (1), мтри- Ас (1)] ттіе ігптрбс; материнский таісіп, таіегзку: радоуи са погржжьшига кн чрѣвѣ сьмркть матерннж Супр 251, 14-15.— Мт 19, 12 Мар Ас; Супр 227, 6; 244, 27.— Ср. матерь ЛЛАТбРЬСТВО, -а с (1) ярестРеіоѵ дрях- лость ѵеісйозі: до стдрості матерьства • в(о)же моі не остакі меие Пс 70, 18 Син ЛЛАТН, мдтере ж (>300) [мт- Зогр Ас Сав Охр Боян Ен Клоц Супр, ліи Зогр Ас Син, МАТнтн (!) Ас (1)] црттір мать таіка: іже любитъ о(ть)ца ли мдтерь паче меие Мт 10, 37 Зогр Мар Ас (2), м(д)т(е)ре Сав (2); ѣко от(ь)ць моі и маті моѣ остдкісте міа Пс 26, 10 Син • перен.: маті сіоно (! вм. сюнъ) речетъ чловѣкъ • 'і чловѣкъ роди сіа кь немь Пс 86, 5 Син, матн стѵнъ Ен 27а 7.— Зогр Мар Ас Сав Охр Боян Ен Син Евх Клоц Супр Рыл Зогр-лл ЛААТНЗЛЛЪ, -а м (2) іратіацд? одежда осіёѵ: раздѣлишА секѣ ризы моьъ • і о матизмъ моі метдшА жрѣвиьъ И 19, 24 Зогр Мар.— Ср. одежда, одѣннк, одѣганик, риза ЛЛАТИЦА, -а ж (1): матица огнннаи уёеѵѵа геенна огненная, ад рекіо: вьсе же гакоже решти завывъ • и мдтицж огньижык прѣовидѣвъ • къ влждьижык погывѣль въпд- дохъ Супр 525, 30.— Ср. геонд, родьство (родьство огньнок) МАТРОНА, -ы ж имя (1) Матрсоѵт] Матро- на Маігопа: мѢ(са)ца иоіАв(рѣ) 5 сьиемъ АрхАнѣ(е)лА мнханл(а) • и пр(ѣпо)д(ов)иѣн мдтроиѣ Ас 126а 8 МАТТАНЪ Мт 1, 15 Ас СМ. МАТЬЛДНЪ МАТТАТАКѵВЪ прил. к имени Маттафай (2) [-т’та- Зогр (1)] тоѵ МаттаОа Матта- фаев Маіаійѵ: с(ы)нъ сы... мдт’тдтдевъ Л 3, 31 Зогр Мар МАТТАТИГОВЪ прил. к имени Маттафий (4) [мат’та- Зогр (1), матат- Зогр (1) Мар (1)] той МаттаОіоѵ Маттафиев Ма- Іаііазйѵ: с(ы)нъ сы... мдт’тдтневъ Л 3, 25 Зогр Мар.— Л 3, 26 Зогр Мар МАТТАТОКЪ прил. к мужскому имени Матфат (4) [мат’тд- Зогр (2), мдттдт- Мар (2)] тоѵ МатОат Матфатов Маіаійѵ: 8М с(ы)нъ сы... мдт’тдтовъ Л 3, 24 Зогр Мар,— Л 3, 29 Зогр Мар ма т т ѣ н Клоц см. мдтътен МАТОуСАЛЬ прил. к мужскому имени Мафусаил (2) тоѵ МаОоѵааХа Мафусаи- лов Маіизаіетйѵ: с(ы)нъ сы... матоусаль Л 3, 37 Зогр Мар МАТЬТбИ, млт^еи, МАТТЁИ, -в м имя (>150) [мдт’леи Супр, мдт^ен Ас Сав Супр, млт’тен Зогр, мдтътен Мар, мдтьтен Мар, мдттѣн Клоц, мд^ен Ас Сав, мдтен Мар, іла{&)п Ас, мал. Ас, ма(А) Ас Сав Унд Ен, ма(т) Ас Сав Ен, ма Ас Сав, м(&) Ас] МатОаіое, МаООаіо^ Матфей Маіоиз: прѣуодА и(соу)с(ъ) • отъ тждоу • видѣ ч(ловѣ)кд ид мьздьиици сѢдаштд > именемъ мдт’тед Мт 9, 9 Зогр Мар Ас Сав: ев(диь)ѣ(елие) от(ъ) мал.(ед) гл(а)ва сМ5 Ас 121а 20.— Зогр Мар Ас Сав Унд Ен Евх Клоц Супр мдтьтен Мар см. мдтътен МАТЬ-^АНЪ, МАТТАНЪ, д м имя (4) [мдт’тдиъ Ас (1), мдттдиъ Ас (1), мдт’адиъ Сав (1), матьА.анъ Сав (1)] МаООаѵ Матфан Маіап: еліезоръ же роді мдт’тдна • маттант, же роді • ндковА Мт 1, 15 Ас Сав (0 ЗогрМар) матлеи Ас Сав Супр см. мдтътен МАТАИІА, -ніа м имя О) МатОіс^ Матфий Маіёф обновилъ кже о оученнцѣхъ • отнде нюдд • и вьииде за нь мата>иіа Супр 94, 5 МА^НМНІАНЪ, д м имя (4) [мдкснмиін- Унд (1), мдксимии- Ас (1)] Ма^щіаѵое Мак- симиян Махітіап: с(ва)тънх(ъ) о(ть)ць наш(н)х(ъ) • дрх(не)п(нско)пъ Еънвшну ц(ѣсд)ри градѣ * мдксимииА проклд Ас 121а 27', цѣсдрьствовдвъшоу мд^имиганоу Супр 15, 19 20.— Унд 2а 9; Супр 252, 16 МАНИМЪ, д м имя (3) Ма^Щое Максим Махіт: повелѣ терентиіа... манима,., въ въижтрьнж тьминцж вьврѣшти Супр 111, 13-14.—Супр 102, 11; 185, 15-16~ шлеи Ас Сав см. мдтътен МбДОТОЧЫГЬ, -ын прил. (1) цеХіроѵто? источающий мёд, медовый, сладкий оріу- ѵарсі тесіет, тесіоѵу, зіасіку: лѵы поемъ • медоточъныіл пѣсні Клоц 16 13-14 МбДЪ, -оу и -а м (14) цёкі; (медомъ текъіи, медъ кдпліаи цеХіррѵтоб) мёд теФ ідь • акриди і медъ дивиі Мк /, 6 Зогр Мар Ле Сав Боян; коль сладъка грътанн моемоу словеса твоѣ • паче меда оустомъ моТмъ Пс 118, 10] Син • перен.: ѵі веле медъ капыжштии азъікъ дѣтнн Супр 327, 1.— Мт 3, 4 Ас Сав; Пс 18, 11 Син; 80, 17 Син; Супр 291,8; 350, 30; 388, 18 междл, а ж (1) рѵцті переулок иііска: кричавА и трьзаиніа мжжь и женъ • въ градъ-
меж нъінхъ стыдахъ (!) н междахъ Супр 397, 12.— Ср. СТЫКА МбЖДОу предлог с тв. (54) [междоу Ас (4) Боян (1) Супр (10). междю Зогр (12) Мар (14) Ас (7) Сав (4) Клоц (1), мюждю Син (1)] 1. при обозначении про- странственных отношений цета^й, аѵа цё- аоѵ, ёѵ цёат, діа цёаоѵ между, среди тегі с тв.: отъ кръве аве лѣ прдвьдъиддго • ДО кръве ЗАХАрНЬК * погыбъшааго меж ди ол’тдремь • і хрлмомь Л 11, 5/ Зогр Мар; проврѣшл жъзлъ междоу ржкама н стегноу кго Супр 260, 9; тъ прохождадше междю самарнеик • гдлилѣіж Л 17, 11 Зогр Мар', междю намн і вдмн * пропасть вельѣ оутврьдн са Л 16, 26 Зогр Мар Ас Сав 2. при обозначении временных отношений греч. нет между тегі с тв.: иед(ѣлѣ) междоу ро(ж)д(ь)ствомъ н просвѣціениемъ Ас 1366 20 □ междоу снмь ёѵ тер цета^й между тем тегіііт: междю же снмь • молѣдхж і оученнцн его г(лдго)ліжиіте И 4, 31 Зогр Мар Ас 3. при обозначении объектно- -пространственных отношений: междоу со- вой Д(>д<; аХХііХоѵе, ёѵ аХХрХоіб, цет’ аХХііХсоѵ, еіб аккіікот>б, ярое айтойе взаим- но, друг с другом паѵга]ет: миръ смѣйте междю соеоик Мк 9, 50 Зогр Мар; стрдніъидѣ цѣловдньѣ • ѣже междю соеоіж імамъ Клоц 96 5 6. Зогр Мар Ас Сав Боян Син Клоц Супр.— Ср. въ, посрѣдѣ междоу ллѣриіе, -ни с (1) греч. нет про- межуток времени тегісІоЬі: въ междоумѣрні же томъ • прнде нѣкто пдлдтиі Супр 562, 5-6 ліеждоурдллиіе, -иіа с (1) та цетасрреѵа часть спины между лопатками сазі гас! тегі Іораікаті: крілѣ голжкн посърекренѣ[Г] • і междюрлмье его вь льціаніі златѣ Пс 67, 14 Син междоурѣчиіе, -ніа с область (1) греч. нет Месопотамия Мегороіатіе: въ еноздро- і«ѣхъ • н междоурѣчнн область дръжавъ Супр 566, 21.— Ср. месопотАмніа междю Зогр Мар Ас Сав Клоц см. междоу ліелдгрии, -ніа м (2) цексгу()іоѵ мелагри- он (съедобное растение) те1а§гіит (іесііа гоАІта): ннчсоже кратна не нмдвѣ сьде • развѣ мелдгрнн снхъ Супр 290, 7.— Супр 289, 11 мелелнновъ прил. к имени Мелеай (2) той Мекеа Мелеаев Меіейѵ: с(ъі)нъ съі... мелеанновъ Л 3, 31 Зогр Мар ллелетии, -иіа м имя (1) Мекётюб Мелетий Меіеііпз: съкраінд же са коупиосж- штаа вѣръі * отъ дле^дндрнА тнмоАеи... мелетин отъ антишхна Супр 201, 12 меч д/ѵ ЛЛеЛИТИНИ, -ніа ж город (1) МеХлТіѵп Мелитина Меіііёпё: мѢ(са)цд ноіАб(рд) ж... с(ва^т(ъ)их(ъ) м(ж)ч(ени)кь іже въ мелітннн ѣ в Ас 126а 4 ллелитонъ и мелить, -а м имя (2) [мелнтонъ Супр (1), мелитъ Супр (1)] МеХіттѵ Мелитон Меіііоп: сынъ же оучимыи мдтерніж • нменемь мелитъ • кште дыхадше Супр 80, 10.— Супр 69, 7 м е л х н- Мар Ен Супр см. мельхн- ллельхиседековъ прил. к имени мель- Хнседекъ (2) [мелхн- Ен (1)] той МеХхюедёх Мелхиседеков МеІсЬізебесЬйѵ: ты есн ТерѣТ вь вѣкъ по чіиоу мельхіседековоу Пс 109, 4 Син.— Евр 5, 6 Ен ллельхиседекъ, -А м имя (2) [мелхн- Супр (1)] МеХхюедёх Мелхиседек МеІсЬі- яееіесЬ: пострѣцін славж рдкоу твоемоу мель- Хнседекоу Евх 7а 6.— Супр 232, 13-14 ллельхиіевъ прил. к мужскому имени Мелхи (4) [мелхн- Мар (2)] той МеЛ/і Мелхиев МеІсЬійѵ: с(ы)нъ... мельхневъ Л 3, 24 Зогр Мар.— Л 3, 28 Зогр Мар мельхъ И 18, 10 Сав см. мальуъ мене см. азъ меиьшіими Л 7, 47 Ас см. мьнывьмн ллесиід, -ніа м (6) Меааіае Мессия (т. е. Помазанник) Мезіаз (ф. Ротагапу): оврѣтомъ месніж • еже естъ съказдемо Х(рнстос)ъ И 1, 42 Зогр Мар Ас.— И 4, 25 Зогр Мар Ас.— Ср. Христосъ ЛЛеСОПОТЛЛЛИІА, -ніа ж область (1) Меаояотаціа Месопотамия Мегороіатіе: пожеже месоп(о)тамнж соурінскжж Пс 59, 2 Син.— Ср. междоурѣчнн ЛЛеТЛТИ, метж, метеніи и меціж, меціешн и метаіж, метаніи и несов. (32) ЗаХХеіѵ, ёхяёцяеіѵ бросать, метать теіаі, ѵгЬаі, Ьагеі: видѣвъ кдко народъ • меіитетъ мѣдь въ газафилакиіж Мк 12, 41 Зогр, мететъ Мар; посыпано каменнимь кже на прдвьдннкл метдніА Супр 217, 20; плдкддхж сіа метдіжиіте сѣмена своѣ Пс 125, 6 Син ф метати камеи нн см. кдменнк; метати жрѣкніА см. жрѣкни.— Зогр Мар Ас Сав Син Евх Клоц Супр м е т о д и и Сав 151а 17 см. меАОднн лдечь, д м (33) цахаіра, 5і<ро<;, роцсраіа; (съ мечи 5ісрг)фдро<;) меч тес: пдджтъ въ остри меча Л 21, 24 Зогр Мар; мечемъ «ударенъ вывъ Супр 62, 2; прнведѣте мн сѣмо мжжа жестокы... съ мечи Супр 62, 10 9 перен.: не придъ положити мира • нъ мечь Мт 10, 34 Зогр Мар ф мечемь исѣцін аяохесракі^еіѵ обезглавить (мечом) зііі (тесет): повелѣ мечемъ исѣшти сватыа Супр 180, 25; съконьчдти са мечемь 325
МИЛ алоиефсЛі'^еодаі быть обезглавленныя Ьуі зі’аі: протАгъше выа своа • съкоиьчаша са мечемъ Супр 181, 1.— Зогр Мар Ен Син Евх Клоц Супр.— Ср. иожь, оржжик Мб-О-ОДИН, -на м имя (2) [метод- Сав (1)] греч. нет Мефодий Меіосіё): мѣ(сл)ца ап- рил(ѣ) ё... па(лла)т(ь) оусьпеинѣ пр(ѣпо)- д(оВь)ИААГ(о) о(ть)ЦА ИАШ(е)гО • М6АОДІД • дрх(иеписко)па вышиаіа моракъи • врат(ра) пр(ѣпо)д(обьиа)го курила философа Ас 1456 21; Сав 151а 17 М Н СМ. АЗЪ ЛЛНЛОвДТН, милоуіж, милоукши несов. (29) оіхті’ееіѵ, ёкееіѵ, ёлеЛееіѵ, феібеаОаі; (трѣ- вѣ истъ миловати о комь ёХееіѵое ёотіѵ) проявлять милосердые, сострадание, ми- лость тіі віііоѵапі, воисіі, Ьуі тііовііѵ: тевѣ во есть миловати • с с(ъ)п(ас)ати с(оспод)і в(о)же Евх 27а 15; да ие гиѣванмъ са на врдгы нъ мнлоукмъ а Супр 406, 24; О Мьнѣ ВО нѣсть ТрѢкѢ ПЛАКАТИ СА • НИ миловати Супр 102, 16.— Син Евх Клоц Супр.— Ср. МИЛОСрЬДОВАТИ МИЛОСРЬДИІб, -иа с (12) [-сръд- Зогр (1), -срдие Мар (1), м(л)дие Евх (6)] егхтлХ.аухѵіа, олкау/ѵоѵ, аѵцлаОеіа, фЛаѵОразліа, еѵ- олкау/ѵо^ (!) милосердые, сострадание, ми- лость тііозгсіепзіѵі, зіііоѵапі, тііові: волѣ твоѣ съдрлвие наше • і м(и)л(осръ)дне твое животъ нашъ Евх 41а 26; по лѣпоуоумсу твокмсу милосрьдию • помилоуи ма Супр 528, 17.— Л 1,78 Зогр Мар; Евх 26а 11; 576 5; 62а 17; 78а 8; 786 5; Супр 490, 15; 530, 29; 560, 10.— Ср. милость МИЛОСРЬДОвЛТН, -доуіж, -доукши несов. о комь, чемь (32) [-сръд- Зогр (7) Ас (1) Супр (1), -срд- Мар (9) Сав (2), м(Х)срд- Ас (6) Сав (1)] отЛаухѵі^есЮаі прояв- лять милосердые, сострадание, милость, милосердствовать, миловать тіі віііоѵа- ш, 8оисіС: мнлосръдоуіж о народѣ • ѣко оуже трн д’ин лрисѣДАТЪ м’нѣ • і не іллжтъ чесо ѣсти Мт 15, 32 Зогр Мар Ас (милъ ми есть народъ Сав); вьсьжде сльзы и нѣсть кто милоуА • и иѣстъ к’то мн- лосръдоуА Супр 57, 10.— Зогр Мар Ас Сав Зогр-пал Супр.— Ср. миловати, милъ (милъ выти) ЛЛНЛОСРЬДЪ, -ъін прил. (16) [-сръд- Зогр (3) Евх (1) Супр (3), -срд- Мар (3), м(л)срд- Ас (2), млд- Евх (1) Рыл (1), м(Х)д- Евх (1)] оімтідцсоѵ, еѵалХау%ѵо<;, ілеотс, фіка-уаОое милосердный тііовгсіпу: ми- лоср(ъ)дъ ты г(оспод)и Мт 16, 22 Мар (0 Зогр); иарицАдтъ са... г(оспод)ь савасѵаъ • н съпдсъ • и милосръдъ Супр 21, 19; благыи н милосрьдыи б(ог)ъ Супр 530, 24.— Зогр 326 Мар Ас Евх Супр Рыл.— Ср. милосрьдьиъ, милостивъ, мъиогомилостивъ МИЛОСРЬДЬИЪ, -ыи прил. (4) [-сръ- Евх (1), ми(Х)дъи-Еех(1), м(Х)срдъи-Евх(1)] гѵсл'кауууос,, іХесо^ милосердный, участли- вый тііовгсіпу, ѵіісіпу: милосръдъндмд очнма • вьзьри иа ма Евх 78а 9-10.— Евх 85а 21; 936 8; Зогр-лл 16 15.— Ср. милосрьдъ, милостивъ, мъиогомилостивъ МИЛОСТИВЪ, -ыи прил. (36) 1. ёлктщшѵ, оіхтірцсоѵ, іХеше, еѵІХато?, еѵцеѵр?, аѵц- яаОтр;, аѵцлаОртіхде, тоѵ ёкёоѵс;; (мило- стивъ выти (Хаахеаваі, еѵуеѵеіѵ) ргоріііиз милосердный, ласковый шііовііѵу, тііозгсі- пу, Іавкаѵу: влАжеии милостивиі • ѣко ти по- милованы вжджтъ Мт 5, 7 Зогр Ас Сав (0 Мар); жръти и трѣвы творити милости- выимъ богомъ Супр 147, 25; в(ож)е ми- лостивъ бжди мьиѣ грѣшьиикоу Л 18, 13 Зогр Мар Ас Сав 2. ріив набожный гЬогпу: просімъ... да еже милостіваѣ овѣцѣниѣ носімъ • рѣсиотівьидѣ издрѣшеииѣ овьмемъ Киев 2а 8.— Зогр Мар Ас Сав Син ЕвхКиев Супр,— Ср. милосрьдъ, милосрьдьиъ, мъногомилостнвъ МИЛООТИВЬНО нареч. (1) Ьепівпііег ми- лосердно, милостиво тііовііѵё: вѣчьші твоѣ ь\ъже жььддемъ подась иамъ мілостівьно Киев За 7-8.— Ср. милость (милостнж, съ милостиіж) МИЛОСТЫЙИ, -иіа ж (22) [-тннн Супр (1), м(Х)сты- Рыл (1), містыни Син (1)] 1. ёХеое, ёХепрооѵѵті, біхаіооѵѵі) сострада- ние, милосердые, благотворительность зіі- Іоѵапі, тіІозгбелзСѵі, сіоЬгосіппові: сътворы милостынь» съ нимь Л 10, 37 Зогр (милость Мар Ас Сав); съ пріиметъ влагословественъе отъ г(оспод)ѣ • и мілостыиж (о)тъ в(ог)л с(ъ)п(дс)д своего Пс 23, 5 Син 2. ёкегцлооёѵі] милостыня аітигпа, тііосіаг: тевѣ же тво- рАштк милостыиіж * да ие чкетъ шкіцл твоѣ • чьто творнтъ десиица твоѣ Мт 6, 3 Зогр Мар Ас Сав; ииштоуоумоу просдштоу- оуміё милостына • та жде трепеза прідъ- стоитъ Супр 492, 3.— Зогр Мар Ас Сав Син Евх Супр Рыл.— Ср. благостыни, милость МИЛОСТЬ, -и ж (>200) [мило (!) Син Евх, ми (!) Син, м(л)ст- Ен Евх, листъ Еи] 1. ёХео?, оіхтірцбе, еѵѵоіа, еѵцёѵеіа, <тѵу- уѵсоцті, аѵтіХтіфіе, ёхбіхтщіс;, асцлаОеіа, сріЛаѵОсколіа, ёХаюѵ (!) егаііа, ріеіаз; (милостиіж твокіж ргоріііии) милосердое, по- щада, сострадание, милость тііозгсіепйѵі, віііоѵапі, втііоѵапі, тііоиі: сътворнтн ми- лость съ о(ть)ци нашими Л 1, 72 Зогр Мар; аві иамъ г(оспод)і мілость твоіж Пс 84, 8 Син; оуглжви м(н)л(о)сть твоіж ид иь Евх 14а 4 □
л\ил милости ик, сг милости» фікаѵОрсб- ла>6 ргоріііаіив милостиво тііозііѵё, Іавкаѵё: азъ же ныиіа окаче съ мнлостніж тн пріуождж Супр 148, 14‘, на слоужькън людиі твоіхъ ллилостніж прізьрі Киев 2а 19; вез милости окреібаи;, аѵгркесос;, аоѵууѵаюто^, аѵеЛетр цсоѵ, аѵеіббтах; (!) беспощадный; беспощад- но петііовгбпу; петііозгсіпё: онн вес цѣлькы сжтъ н кез милости Супр 407, 10; тако кез милости лѣвжіж ржкж къ огню прндѣл трьпѣаше Супр 516, 25 2. ёкегщоайѵг) милостыня аітигпа, исіёіоѵапі аітигпу: не чловѣкомъ ткоришн видѣти милость своіж Супр 122, 27.— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Киев Евх Супр Рыл.— Ср. влагостынн, милостыни, ціедрота, дара, даръ; мнлостніж ср. милостивьно; кез милости ср. кезмнлостивъ, немилостивъ МИЛОСТЬ НЪ, -ын прил. (1) о лері тт)ѵ еХелрооѵѵг)ѵ относящийся к милостыни іукарсі зе аітигпу, исіёіоѵапі аітигпу: рекж же о поспѣшенн'і мнлостьнѣѣмь • и кже вьсѣмъ илике можемь • клижнюоумоу иа «успѣхъ выти Супр 370, 14 МИЛОТИ(И), -ніа ж (1) ррЛсотт'] овчина, плащ оѵсі киг'е, ріазі’: възьмъ же мнлотніж скоіж внйше н по хР'ьк'ь’гоу Супр 172, 13 МИЛЪ, -ын прил. (13): милъ кытн комоу олХаухѵі^еоОаі ёлі тіѵа вызывать жалость у кого-л. ѵ/Ьихоѵаі пёсг зоисіі: длилъ мн естъ народъ сь • ѣко оуже три дьии прнсѣдАТъ мнѣ • і не імжтъ чесо істи Мк 8, 2 Зогр Мар; мили емоу кыша Мк 6, 34 Зогр Мар; милъ са дѣатн беіаОаі просить прощения обргоёоѵаі: азъ милъ са дѣіж к(ог)оу Евх 686 24; текѣ са мили дѣемъ... вл(ады)ко Евх 616 15; милъ- тоуетъ са (! вм. милъ са дѣетъ) Евх 686 20.— Мт 15, 32 Сав; Л 15, 20 Зогр Мар Ас Сав; Рыл 7ба. 20.— Ср. молити милътоуетъ са Евх 686 20 см. милъ МИМОГРАСТИ, -грАдж, -грАдеши несов. (4) ларауегѵ идти мимо, проходить, мино- вать ді тіто, ргосЬахеі: злдѢша мимо- гріАджцюу етероу симоиоу кѵрінѣннноу... да къзьллетъ кр(ь)стъ его Мк 15, 21 Ас (мимо ХОдаштю Зогр Мар Сав).— Мк 2, 14 Зогр Мар Ас.— Ср. мимонтн, мимоходнти, прѣ- ХОДИТИ ЛАИМОИТИ, -ндж, -ндеши несов./сов. (62) 1. ларёрхеаОаі, ларсгуегѵ, аѵтіларёрхеаОаі, біеехеаОаі, ёлаѵсгуеіѵ, ларатрёхеіѵ, бііата- аііаі идти, проходить/пройти мимо, мино- вать )іі тіто, ргері, тіпоиі: вндѣхъ нечьстиваего... і мимоідъ і се не кѣ Пс 36, 36 Син; пжт’никъ же к’то мимоиды Супр 40, 23 • перен. : аште не можетъ чаша сн милю іти отъ мене Мт 26, 42 Зогр Мар Сав, мин дд чаші сеи • да мимо идет отъ мене Ас • о вре- мени миновать, проходить/пройти ті|еі/ті- поиі, ріупоиі/иріупоиі: мимо шьдъшн • ѣко годинѣ единоі • інь етеръ крѣплѣаше са Л 22, 59 Зогр Мар; понеже постъ мимошълъ • оунылы кыша Супр 494, 15 2. дарёрхеоОаі проходить/пройти, кончаться/кончиться, исчезать/исчезнуть гапікаі/гапікпоиі, ті- хеі/гтігеі: неко і землѣ мимо идетъ • а словеса моѣ не мимо іджтъ Мт 24, 35 Зогр Мар Ас(2) Сав (2); ютро ѣко трѣва мімоіджтъ Пс 89, 5 Син.— Зогр Мар Ас Сав Син Супр.— Ср. мимоходнти, мнмогрАСТн, прѣнти, прѣходнтн; мннжтн, ити, мнмомннжти ЛЛИЛАОЛАИНЖТИ, -нж, -нешн сов. (1) дарёрхепОас пройти, миновать гапікпоиі: ветъхаа мнмомнижша • се кыша вьса нова Супр 430, 13.— Ср. мимонтн, мннжтн, прѣнти ЛЛИЛЛОН6СТИ, -несж, -иесешн сов. (6) 1. ларасрёреіѵ пронести что-л. мимо кого-л. ргепёзі, осіпёзі песо тіто пёкоіго: ш(ть)че аште велишн мимо неси чашж сыж отъ мене Л 22, 42 Зогр Мар 2. біасрёреіѵ пронести ргопёзі: і не дадѣаше никомоуже мимо нести • съсждъ сквозѣ цръковь Мк 11, 16 Зогр Мар.— Мк 14, 36 Зогр Мар.— Ср. пронести ЛЛНЛЛОТ6ЩН, -текж, -течешн несов. (1) біалореёеоОаі утекать, течь мимо іёсі тіто, осііёкаі: оунічь[чь]жіАТЪ сіа Ѣко вода мимо- текжциѣ Пс 57, 8 Син.— Ср. мимотѣкатн ллиллотѣклти, -аіж, -акшн несов. (1) реіѵ утекать, течь мимо іёсі тіто, осііёкаі: когатъство аціе мнмотѣкаетъ ие прілагаіте ср(ъ)д(ь)ца Пс 61, 11 Син.— Ср. мнлм- тецін ЛЛИЛЛОХОДИТИ, -хождж, -ходити несов. (37) 1. дарёрхеоОаі, парапорейеоОаі, біа- лореёеоваі, парауеіѵ, бюбеёеіѵ, біаРаіѵеіѵ проходить мимо, обходить, миновать сЬосііІ тіто, ргосЬахеі, оЬсЬахеі, ті]еІ: слышавъша ѣко н(соу)съ мимо х°Ди’,"ь • възъпнсте Мт 20, 30 Мар Ас Сав Зогр-пал; к(ог)ъ егда исхождаше прѣдъ людъми своімн [землѣ] егда мимохождаше вь поустыні Пс 67, 8 Син • чьто перен.: горе вамъ • фарнсѣомъ • ѣко... мимо х°Лнте сждъ і люковь к(о)жніж Л 11, 42 Зогр Мар 2. парёрхеоОаі кончаться, проходить гапікаі, ротііеі: внднши лн... земыж колика кетъ • и вьса гаже на нен чоудьна... сн ко мнмоходатъ • а наша прѣ- кываіжтъ Супр 88, 1; како оврази мимо ХОдатъ... како сѣнь мимо ходитъ Клоц 13а 39; Супр 450, 7-8 и 9.— Зогр Мар Ас Сав Син Клоц Супр.— Ср. мимогржсти, мимонтн, миновати, прѣходнтн ЛЛИНА, -ы м имя (2) Мг)ѵа<; Мина Мепаз: мѣ(сл)ца ноіАк(ра) аі с(вА)тааг(о) м(ж)ч(е- 327
мин МИР нн)ка мінън и Виктора н шкента Ас 127а 5.— Унд 16 36 МИНОВАТИ, -ноувк, -ноукшн несов. (4) ларёрхеаОаі, ларатрёхеіѵ, лроРаіѵеіѵ, лар- аітеіаОаі проходить мимо, миновать пгі)еі: аште вндншн осла врага твокго падъша подъ врѣменемъ не мнноун Супр 126, 17.— Супр 347, 6; 374, 12; 380, 25.— Ср. мимогрАСтн, МНМОНТН, МНМОХОДНТН, проходити МИНЖТИ, мннж, мннешн сов. (46) 1. яа- рёрхеаОаі, ларатрёхеіѵ, біёрхеоОаі, лроа- уеіѵ миновать, пройти тіпоні, ргорі: да видитъ і(соу)са • ѣко тждѣ хотѣаше мннжтн Л 19, 4 Зогр Мар (мимо нті Ас); ѣко не можааше ннк’тоже • мннжтн пжтемь тѣмь Мт 8, 28 Зогр Мар Ас (прѣнтн Сав) • о времени 5ісгуіуѵесгі)аі, лолс^ уіуѵеаОаі, Заіѵеіѵ; (прѣжде мннжтн лрокацЗаѵеіѵ) миновать, пройти ргорі, иріупоні: мннжвъшк часоу • прнстжпьше къ йемоу Мк 6, 35 Зогр Мар; ни пакы мьнн • ѣко мннжвъшее лѣто прѣжде • довьлетъ тн в’ семь житьи • по- двнгнжтн са Евх 91а 26; лѣтоу же нѣкокмй1 мннжвъшоу Супр 279, 7 2. ларёр/еадаі пройти, кончиться, прекратиться ротіпоиё, гапікпоиі: сѣни крнлоу твокк надѣіж са * доколи • доньжде минетъ везаконнк мок Супр 353, 28 3. 5іа|3аіѵегѵ перейти ргері: междк нами і вами • пропасть вельѣ оутврьдн са • ѣко да хотАштеі мннжтн • отъ сждоу тамо • не възмагаіжтъ Л 16, 26 Зогр Мар Ас Сав; іако пропасть кетъ междоу вамн н намн • гакоже хоташтннмъ извести не мннжтн Супр 373, 18.— Зогр Мар Ас Сав Евх Супр.— Ср. мнмонтн, мнмомннжтн, прѣнтн мира Л 7, 46 Мар см. мѵра м н р о Зогр Ас см. мѵра МИРОДРЕЖИТ6ЛЕ, -лга м (1) хоацо- хратсор владыка мира ѵіасісе пасі .чѵёіет: иѣстъ емоу врань къ кръвн • і плътн • (нъ) къ властемъ і влад(ы)чьствомъ • къ миродръжн- телемъ вѣка сего Евх 936 24 (Еф 6, 12) МИРОНЪ, -а м имя (1) Мйрсоѵ Мирон Мугоп: стр(а)стъ... свАЦіенншмжч ( енн) коу миронѣ Ен 35а 3 МИРОТВОРЬЦЬ, -а м (3) еі<2Т|ѵолоі6б, еірт|ѵархт|б миротворец зёгщее роко]е: сего во роді • і с(ъі)на в(о)жіѣ иаріцаетъ • міро- творьца Клоц 9а 38-39.— Евх 706 7-8; Супр 329, 9.— Ср. съмнргатн (съмнргаіАн) МИРЪ1, -а м (>150) [м(и)р Евх] еірпѵті, хатакксгуі); (миръ имѣти еіртіѵеёеіѵ) мир, покой тіг, роко): слава въ въішьнніхъ в(ог)ѵ • і на земн миръ • въ ч(ловѣ)цѣхъ влаговоленне Л 2, 14 Зогр Мар Ас Сав; дъштн вѣра твоѣ с(ъ)п(ас)е та • ідн съ мнромь Мк 5, 34 Зогр Мар Сав, в мнр(ъ) 328 Ас; миръ імѣнте междк совоіж Мк 9, 50 Зогр Мар; мнромь г(оспод)к помолим’ са Евх 98а 17; і выстъ въ мірѣ мѣсто его Пс 75, 3 Син; почто на везъратнн мир’ оустнте рати Супр 324, 22 • в приветствии: миръ вамъ • азъ есмъ не вонте са Л 24, 36 Мар Ас (0 Зогр); поп(ъ) мнр(ъ) в(ь)сѣм(ъ) лкд(не) н д(оу)- Хов(н) твоем(оу) Евх 1006 1; миръ тевѣ крѣпи са и възмжжан Супр 193, 28 ф ста- рѣйшина мнроу еірт|ѵархт]<; князь мира (наименование Иисуса Христа) кпіге роко)е (рорпепоѵапг }еігіе КтіМа)'. прѣжде во мнроу старѣйшинѣ • хРнстосо'Г пришьствнга Супр 352, 9.— Зогр Мар Ас Сав Охр Боян Ен Син Евх Клоц Супр.— Ср. покой; старѣйшина мнроу ср. мнротворьць МИРЪ2, -а м (>400) хооцоб, оіхонцёѵі;; (выше мнроу йперхооціеоб) мир, вселенная, свет зѵёі: егоже о(ть)ць с(ва)тн • і посъла въ миръ И 10, 36 Зогр Мар Ас; кгоже посъла в(ог)ъ на съпасеннк мира Супр 137, 30; вьсн съ радостніж коупьно тьцѣмъ • вьсн тъштьно прннмѣмъ • и въіше мнроу праздьнсунмъ Супр 319, 24 ф сь миръ, миръ СЬ ОИТОС 6 хооцое, (Зіое этот мир, эта жизнь, земная жизнь іепіо зѵёѣ, іепіо гіѵоі, рогетзку гіѵоі: на еждъ азъ въ миръ сь прндъ И 9, 39 Мар Зогр, въ мірос Ас; въі отъ сего мира есте • азъ нѣсмъ отъ сего мира И 8,23 Мар Ас (вьсего мира... вьсего мира Зогр); вьсь миръ (лае) 6 хооцоб, (папа) т) оіхонцёѵл, хиснс; (вьсемоу мнроу паухдацюб; вьсего мира оіхоѵ- цеѵіхбб) мир, вселенная, свет зѵёі: плъть моѣ естъ • іжже азъ дамь за животъ вьсего мира И 6, 51 Зогр Мар Ас; животъ в’семоу мнроу даровавъ Евх 57а 2; тоуне прнде Х(рнсто)с(ъ) * за вьсь миръ пролнгатн кръвь своіж Супр 415, 13-— Зогр Мар Ас Сав Унд Боян Зогр-пал Син Служ Евх Клоц Супр Хил Рыл.— Ср. въеелкнага, свѣтъ2; сь миръ ср. жизнь (сн жнзнь) МИРЕНО нареч. (1) еірт|ѵіха>б мирно роко)пё: ѣко мнѣ оуво мнръно г(лаго)лаа\ж Пс 34, 20 Син.— Ср. мнрьнѣ МИРЕНЪ1, -ъін прил. (14) еіртіѵіхдб, тт)5 еірйѵтіб мирный, спокойный, мира род. рокотну, кіісіпу, пгігп род.: направити ногы нашА на пжть миренъ Л 1, 79 Зогр Мар; Ѣко ест-ъ-станокъ ч(ловѣ)коу мнрьноу Пс 36, 37 Син; ты же імъі вражъдж на вратъ своі • како можеші х°Дт Кк жірнѣі трапезѣ Клоц 86 34; Супр 422, 8-9.— Рим 14, 19 Ен; Пс 34, 20 Син; 119, 7 Син; Евх 18а 6; 19а 11; 66а 9; 886 15-16; Супр 190, 17; 486, 27.— Ср. поконнъ МИРЕНЪ2, -ын прил. (6) хоаріхбс;, о еѵ хооцер, той хдоцоѵ светский, мирской, мира
МНР род. зѵёізку, зѵёіа род.: рдзлжчн т* г(оспод)ь отъ мнрънааго жнтнѣ Евх 906 5-6; сѵ избавити са емоу отъ в’сеіА миръиыіА пакости Евх 986 5.—Евх 986 9; Супр 63, 10; 542, 20-21; Хил 2аа 9-10.— Ср. мнрьскъ МНРЫГЁ нареч. (5) ёѵ еірцѵід, цет’ еіффіік мирно роко)пё: помоливъ сд за ніа отъпоустн мирьнѣ Супр 205, 16; възврдтишн са мирьнѣ Супр 194, 17.-Супр 15, 12; 195, 5; 200, 19.— Ср. мирьно МНРЬСКЪ, -ни прил. (12) о ёѵ хбоцср, тоѵ хоццоѵ, хоаціхбб, тоѵ (Зіоѵ, яѵеѵцатіхдб (!) светский, мирской, мира род. зѵёіа род., зѵёізку: отъметаеінн ко сд родитель... і в’сѣуъ печалей ллиръскыхъ Евх 90а 2-3; отъвръже са потрѣкъ МНрЪСКЪІНуЪ Супр 279, 14 ф мнрьскок сътворкиик см. сътворк- шм,— Служ За 15-16; Супр 10, 29-30; 11, 12; 138, 17; 282, 19; 294, 14; 317, 15; 534, 16; Рыл 56а 2.— Ср. мнрьиъ 2 МИРЬСКЪІ нареч. (1) греч. нет по-мирски яѵёізку: миръ лю(кл)ьше • и мирьскъи помън- шл’ше Рыл 5ба 4 МИСА, -ъі ж (4) ліѵаѣ, блюдо тіза: прннѣсл глдвж его на мнсѣ Мт 14, 11 Мар (иа клюдѣ Зогр).— Мт 14, 8 Мар; Мк 6, 28 Мар; Л 11, 39 Мар.— Ср. клюдо, пдропсидд МИСАИЛЪ, -д м имя (2) МіаарХ Мисаил Мізаеі: мѢ(са)ца дек(дкрд) ж с(ва)тънхъ трін отрокъ • АНАННІА АЗАриіА МИСАИЛА Ас 1296 23,—Супр 179, 6 м нстын и Пс 32, 5 Син см. милостыни мнсеоти Ас 1146а 8 см. мосн(н) МИТРОДОРЪ, -д м имя (2) Мтітрббсороі; Митродор Меігосіог: пішниіа поставіти о деснж- к • мнтродорд же о лѣвжіж Супр 141, 12.— Супр 141, 10 МИТРОПОЛИТЪ, -а м (1) цт]тролокіттіб митрополит теігороіііа: севдстиискън митро- политъ Супр 280, 9 МИТРОФАНЪ, -а м имя (1) Мцтрофаѵп? Митрофан МеІгорЬапез: с(ва)таго о(ть)ца наш(е)го мітрофдид дрх(иепнско)пд ц(ѣсд)рѣ- ГрАДА Ас 1466 13 МИТѢ нареч. (1) 5ѵо Лара 8ѵо попе- ременно зігціаѵё: повелѣ... д’вѣмд мнтѣ пд- лнцама рдждежеидМА киті и Супр 2, 24 МИХАИЛЪ, -д м имя (8) [мнхн(л) Ас (1)] Мі/арл Михаил МісЬаеІ: д(н)ѣ(е)ли г(ос- по)дьсцин • МИХАИЛЪ гдвьрилъ • оу рилъ • рафанлъ Евх 596 5.— Ас 126а 7; Сав 134а 6; Супр 25, 2; 31, 22; 31, 26; 65, 3; 464, 17 МЛАДбНИЦІЬ, ЛЛЛАДѢНИЦІЬ, -А м (23) [млдден- Супр (22), младѣн- Зогр (1)] Зрёсроб, ѵтргіоі; младенец таіё дііё, петіиѵ- пё: вьзнгрл са млддѣнншть рддоштдми вь чрѣвѣ моемь Л 1, 44 Зогр (млддьнецъ Мар млл м Ас Сав); не ндвъікошд ли хвалити млддеииштн мирд Супр 336, 26.— Зогр Супр.— Ср. дѣти, МЛДДЬИЬЦЬ, ЛЛЛАДАТЬЦе ліллденьство, -д с (3) ѵрлібтре; (лслд- деньствд лаібіхбс,; отъ лллддеиьствд ало ѵтілібОеѵ) младенчество йііё тІасИ, дёізіѵГ: АЗЪ ОТЪ МЛАДеНЬСТВА крьстиіанъ ксмъ Супр 223, 21, —Евх 23а 24; Супр 321, 30 млдденьць см. ллладьньць млдденьчь Мт 21, 16 Сав см. младь- ньчь ЛЛЛАДЪ, -ыи прил. (22) 1. алаХ.05, /Хот)- фдрое, ахёраюе только что появивіпийся, нежный тіасіу, кгеЬку, зѵёгГ: егдд оуже вѣѣ еіА кждетъ млада Мт 24, 32 Зогр Мар Ас Сав; кже прѣстдрѣвъшж сд трьсть • прѣ- окрдзнти НА МЛАДЪ онъ (! вм. МЛАДЬНЪ?) окрдзъ Супр 249, 28 2. ѵт)ліоб, ѵг|Ліа(;соѵ, ѵебб, трѵферое, тоѵ лаіббі; младенческий, детский сіёТзку: іако млддоу и неискоусъноу зьлд • дѣтнн младъ • съсжштъ тѣлесн молити прости Супр 320, 8; зѣло ждлдінтемъ о млддыихъ чддѣхъ (! вм. чадъ) нсѣчеинн Супр 397, /6 И / 7 ♦ и 3 МЛАДЪ ногътин только что приготовленный, молодой сегзі- ѵу, ргаѵё ѵугоЬепу: имѣше же крѣліА хлѣкы чисты... и млады сыры и лица Супр 291, 7-8; кгда млАденніитъ крьвиіж внллекмъ кдгъримъ кѣѣше • И МЛАДЪ грозиьвъ МЬС'ГЪ МЛАДЪ • съ родитель топлами сльзами мѣсимъ кѣдше Супр 397, 16 и 17 | «з младъ ногътин ё§ алакшѵ бѵѵхшѵ с детства од тІадГ: из- младь ногътин цѣломждръствоуіж Супр 117, 27.— Зогр Мар Ас Сав Супр.— Ср. малъ, МЛАДЬНЪ, МАКЪКЪ ЛЛЛАДЬНЪ, -ыи прил. (1) алаХое мла- денческий, детский дёізку: въ млддьиѣи и млѣчьнѣн пишти сжште Супр 397, 9.— Ср. МЛАДЬНЬЧЬ ЛЛЛАДЬНЬЦЬ, ллллденьць, ЛЛЛАДѢНЬЦЬ, -а м (52) [младьн- Зогр (6) Мар (1) Ас (2) Син (1) Супр (2), млддън- Мар (1) Ас (3), млдден- Зогр (1) Мар (5) Ас (2) Сав (9) Боян (1) Ен (1) Син (5) Евх (1) Супр (7), лсладѢи- Зогр(1) Клоц (3)] ѵфііос;, то ѵрлюѵ, Рресро^; (млддьиьць ллжжьскд полоу араеѵ) младенец таіё ді'іё: вьзигрд са млддьиьць рддоштдмн вь чрѣвѣ еіА Л 1, 41 Зогр Мар Ас Сав; рдзоумъ ддетъ млдденцемъ Пс 118, 130 Син; поддвъшн съсъ млдденьцоу Супр 312, 4; всѣкъ млддьиьць • мжжьскд полоу • рдзвръздіА ложесид « с(ва)то г(осподе)вн ндречетъ са Л 2, 23 Зогр Мар Ас Сав • млддьиьци мн. та Мт']Ліа Младенцы Міад’аіка: мѢ(са)ца дек(лкрд) йз • с(ва)- тьнх(ъ) младъиец(ь) изкненънхъ... въ вн<е>ле- еми иродомъ Ас 1356 14.— Зогр Мар Ас 329
ЛІЛА МАѢ Сав Боян Ен Син Евх Клоц Супр.— Ср. младеннфь, ллладАтьце лллддьньчь, ллллденьчь, ллллдѣньчь прил. (5) [лыадьи- Мар (1) Син (1), младеи- Сав (1) Клоц (1), ллладѣич- Зогр-пал (1)] тсоѵ ѵрлісоѵ младенческий сіёёзку: із оустъ младьнечь съсжфііхъ съвръшілъ есі \валж Пс 8, 3 Син; Мт 21, 16 Мар Сав Зогр-пал (0 Зогр); Клоц 1а 21 (младеништь Супр 326, 2).— Ср. МЛЛДЬНЪ млад'іппшть Л 1, 44 Зогр см. №.ы.,\е- ннфЬ м л л д ѣ и ь Ц ь, младѣньчь см. младьнь- ць, ллладьиьчь МЛЛДАТЬЦб, -а с (2) то ѵряюѵ младенец таіё сіііё: тако кл(а)г(осло)вн і се млл- ДАТьце Евх 8а 13-14.— Евх 8а 9-10.— Ср. младеннфь, младьньць МЛАТЪ, -а л (2) [м’латъ Супр (1)] афѵра молот кіадіѵо: дадите ми м’латъ желѣзнъ и съкроушж кго Супр 21, 25.— Супр 161, 29 м л ъ - см. также мль- МЛЪВЛ, -ъі ж (17) [мльва Зогр (4) Мар (2) Супр (1)] ОорѵРое, тарахр, ааЛо^ шум, вол- нение, смятение Ыик, гтаіек, гоггисЬ; нъ ие въ праздьиикъ • да не ллльва кждетъ въ людехъ Мт 26, 5 Зогр Мар Ас Сав; къде нынѣ ежтъ • въчерашъиАЬк млъкы и гласі • і говорі Клоц 126 Ю; Супр 448, 9.— Зогр Мар Ас Сав Син Евх Клоц Супр Рыл.— Ср. възмжціеннк, говоръ, МАТежь, плнфь, съмжфеннк ЛЛЛЪВИТИ, -вліж, -виши несов. (14) [ллльв- Зогр (3) Ас (1) Сав (2)] 0орѵ|3егѵ шуметь, волноваться Ыисеі, рйзоЬіі гтаіек: чьто мльвнте • і плачете са Мк 5, 39 Зогр Мар; видѣвъ свнр’цА • і народъ мльвашть Мт 9, 23 Зогр Мар Ас, народа ллльвАфа Сав • лерюяасг&аі, ОорѵРа^еаОаі заботиться, бес- покоиться рпііз зе зіагаі, гпероко]оѵаІ зе: мар’та млъвлѣаше « о лшозѣ слоужькѣ ЛЮ, 40 Зогр Мар Ас Сав.— Л 10, 41 Зогр Мар Ас Сав.— Ср. говорити, масти, матити, плифевати м л ь - см. также млъ- МЛЬНИН, -иіа ж (23) [млъ- Зогр (4) Мар (4) Ас (3) Сав (3) Син (4)] астралр молния Ыезк: видахъ сотоиж ♦ ѣко млъниіж съ и(еке)се падъша Л 10, 18 Зогр Мар Ас Сав; іѵсвѢтішіа млъныа твоіа въеелеижіж Пс 76, 19 Син; нлн із грока • нл-из града • или іземъиъііА (вм. нз лллънніа?) • или ізъ основаниѣ хрлмниъі Евх 546 11. — Зогр Мар Ас Сав Син Евх Супр.— Ср. влискъ, клисцаник, кльфаннк МЛЬМАЛИКЪ, -ъін прил. (6) [млъч- Супр (1)] т)ойхіое, еіррѵіхбе (!) молчаливый, ти- 330 хий тісепііѵу, ІісЬу: на кого прнзьрж іл на кротъкааго и лллъчаливааго Супр 545, 6-1 • (наименование Иоанна Молчаливаго) т)сгѵ- Хаптре Молчаливый Зііепііагіиз, Місепііѵу: въ словесн отьца іХѵана ллльчалнвааго • нже въ моиостыри клаженааго савъі Супр 218, 12,— Супр 113, 29; 204, 15; 218, 10; 294, 10-11.- Ср. мльчальннкъ, мльчальнъ МЛЬЧАЛЬННКЪ, -а м (2) роѵхаэтЛ? молчальник (монах или отиіельник, давший обет молчания) тісепііѵу (ахкеіа, осісідѵаіісі хе тісепі)-. веденъ къі къ мльчальинкоу Супр 294, 22.— Ср. мльчлливъ МЛЬЧАЛЬНЪ, -ъіи прил. (1) раѵх°б тихий, спокойный ІісЬу, кіісіпу: молгаше... довести са въ мѣсто докровъгодъно и мльчальио Супр 282, 22.— Ср. млкчалнвъ МЛЬЧАНШб, -ніа с (17) [млъч- Евх (1) Клоц (1) Супр (4)] оіеолр, аіур, раѵЛ то роѵхйосч, рреріа, аатака^іа, рахровѵ- ріа (!) молчание, тишина тісепі, Іісйозі: млъчаинемь своимь пригваждаемъ * на распоиѣ Евх 43а 12; х°'г'^Х’ мльчаниимъ азъікд си съсждъ съжати Супр 396, 1 • немота пётоіа: ие нмшоу вѣры жърьцоу • млъчаиии наведе на нь Супр 249, 8 • монашеский или отшельнический подвиг молчания аі- кеііеке. гаскіоѵаѵапі тісепі; да имі/ отьць нашъ сава клѣть на ллльчаиик Супр 285, 4 ♦ въ мльчаннн въіти роѵхіаѵ ауеіѵ мол- чать (совершать подвиг молчания) шіееі (Іако ахкеіа хе аддаѵаі тісепі)-. онъ же въ мльчаннТ сы • вьзьрѣвъ видѣ кынхъ вѣсъ сьсжмнАште са кго Супр 31, 4-5.— Евх Клоц Супр Зогр-лл.— Ср. кезмлъвик; мльча- тн МЛЬЧАНЬНЪ, -ыи прил. (1) тр$ раѵ%іае тихий ІісЬу: изиде на мльчаиъиок мѣсто Супр 213, 23.— Ср. ллльчальиъ МЛЬЧАТН, мльчж, лільчишн несов. (43) [млъч- Мар (6) Ас (4) Сав (2) Супр (5)] аіеолаѵ, аіуаѵ, роѵхй^еіѵ, рререіѵ молчать тіееі: і(соу)с(ъ) же ллльчааше і инчьсоже не отъвѣштавааше Мк 14, 61 Зогр Мар; молаше са въ оумѣ лллъча Супр 116, 25 • совершатъ монашеский подвиг молчания, жить в мол- чании іако ахкеіа хе оддаѵаі тісепі, Ні ѵ тісепі-. ллльча же тоу лѣтъ шесть Супр 288, 29 о м л ь ч и повел. накл. в знач. часг. алауе не так, совсем нет пе іак, ѵйЬес пе: не ко ни начьномо ни прнкываіжште • или оуХоУЛ'Ь,жште • мльчн • нъ кстъствьио и самотворьио по истинѣ Супр 327, 21.— Зогр Мар Ас Сав Супр.— Ср. мльчаннн (въ мльча- ннн выти) Лідѣко, -а с (9) уаХа молоко тіеко: оусыри СІА Ѣко лллѣко ср(ъдь)це ІХЪ Пс 118,
лілѣ 70 Син; аште кто видитъ матере чадолювж млѣка не имжштж Супр 384, 19.— Супр 96, 19, 312, 6; 312, 6-7; 312, 14; 384, 14; 384, 17; 384, 27 МЛѢТИ, мелвк, мелкши (8) несов. [суп. мьлѣть Супр (1)] аХ'пОеіѵ молоть шІГі: вжде- те дьвѣ въ коупѣ мелвкшти • едннж поемліжтъ а дроугжіж оставлѣіжтъ Л 17, 35 Зогр Мар; конь же тъ приведе въ монастырь • мьлѣть • на кръмьіж Супр 565, 4.— Мт 24, 41 Зогр Мар Ас Сав; Супр 565, 10 лілѣчьнъ, -ъін прил. (2) той уаХахтос молочный тіёспу: въ мллдьнѣн и млѣчьнѣн пиштн сжште Супр 397, 9.— Супр 384, 18 мн - см. также мън- многочъстъно Евр 1, 1 Ен см. мъиого- частьно МОЛВЬ, -а м (?) или нескл. (?) край и его жители (3)[моавь Син (1), моѣвъ Син(1)] МюаЗ Моав МоаЬ: села ідсумѣіскаѣ ізмаілн- тѣне • моѣвъ і агарѣнѣ Пс 82, 7 Син.— Пс 59, 10 Син; 107, 10 Син МОГЪДАЛАМЪ лі (?) нескл. местность (1) МаубаХаѵ, вар. Мауабаѵ Магадан, Магдала Ма^асіап, Ма^сіаіа: прѣнде вь прѣ- дѣлъі могъдаламъ Мт 15, 39 Сав (магда- ланьскы Зогр Мар, магдалииъскы Ас).— Ср. магдаланьскъ м о г ъі (н) см. моцін могжці- см. моцін МО десть, -а м имя (1) Мобеотое Модест Мосіезі: мѢ(са)ца нюн(ѣ) ді с(ва)т(ын)хъ м(ж)ч(енн)къ внта и модеста пѣстоуна его Ас 1476 3 МОЖДАНЪ, -ъіи прил. (1) цецѵаХсоцёѵое мозговой шогкоѵу: вьсесъжагаемыьь можданы і възнесж тевѣ Пс 65, 15 Син можь Пс 17, 26 Син см. мжжь МОИ, моіа, мои мест. (>1400) ёц.6^, цоѵ род. мой ти): къто естъ жати моѣ • і къто сжтъ кратрнѣ моѣ Мт 12,48 Зогр Мар', оу теве сътворіж пасуж сь оученикъи монмі Мт 26, 18 Ас (своімн Зогр Мар Сав); прігвоздншж ноэѣ моі і ржцѣ моі Пс 21, 18 Син □ мок с ед., моа с мн. в знач. сущ.: отъ моего прніметъ И 16, 14 Зогр Мар Ас Сав; в’сѣ моѣ твоѣ сжтъ Л 15, 31 Зогр Мар Ас Сав,—Зогр Мар Ас Сав Охр Унд Боян Зогр-пал Ен Син Служ Евх Клоц Супр Зогр-лл Рыл.— Ср. азъ (ми), свои м о и с и (и) см. мосн(н) МОКНИ, -на м имя (1) Мсохіое Мокий Мосіиз: мѢ(са)цо маѣ аі с(вл)таго м(ж)- ч(енн)ка мокна Ас 146а 28 МОКРОТЫГЬ, -ъін прил. (1) ѵурб^ мокрый, влажный шокгу, ѵікку: вндѣуъ... земвк огнемъ оупепеленж • н всего плода праздъна • А\ОА Д4 и мокротънъіА влагы Супр 128, 22.— Ср. мокръ, сыръ МОКРЪ, -ъіи прил. (1) (мокръ выти (Зап- теоОаі) мокрый шокгу: мокры кыша ногы нашА кръвыж нашеіж Супр 77, 23.— Ср. мокротьнъ МОЛИТВА, -ы ж (>400) [молитво Син, мо(л)тва Служ Евх, м(л)тва Евх, м'гва Служ, гм(к) Служ Евх] ярео[3еіа, іхеаіа, Іхеѵгіріа, ёѵтев^іс ргесез, шіегѵепіге моль- ба, просьба ргозЬа: посълаша молнтвж • въ слѣдъ его Л 19, 14 Зогр Мар Ас; съ много» молнтвоіж молаштн придти іж Супр 515, 12 • ег>хі), проаепхіі, бёцоіс, ларахХцаіс, Хгсі), Хеітопруіа, ахоХоіЯЗі'а, фаХцірбіа, ріхпа- усоуіа (!) огаііо молитва тосІІііЬа: вждетъ Храмъ моі • храмъ молнтвѣ Л 19, 46 Зогр Мар; мол(н)тва цѣлоуіжште кр(ь)стъ Служ 16 22; молітвж нашж оуслъиші Киев 26 20 • ходатайство ргшііиѵа: въсѣуъ свььтънуъ... намъ молітвамі іхъ достоіное отъплаті Киев 76 3; мол(и)твами с(ва)тыьь в(ого)р(одн)- ЦА • I в’сѣхъ с(ва)тЫХЪ ТВОНХЪ Евх 176 14 ♦ молнтвж дѣатн, творнтн, сътворнти яроаейхеаОаі, яреаРейеіѵ, ейхеаОаі, ёпейхеаваі, яроаа8оХеахеіѵ мо- литься/помолиться шобііі зе/рошобііі зе: иде въ поусто мѣсто • і тоу молнтвж дѣаше Мк 1, 35 Зогр Мар Ас (моудѣше Сав); молнтвж творАштоу къ вогЗё Супр 275, 21; им/мх&я, сътворите о мнѣ къ г(оспо)доу Супр 16, 26.— Зогр Мар Ас Сав Зогр-пал Ен Син Киев Служ Евх Супр Рыл.— Ср. еухн, мольва, молкннк, прошеник, ходатайство МОЛИТВОВАТИ, -твоуіж, -твоукшн несов. (1) преаРейеіѵ молиться шобііі зе: нже и дръзновеник иматъ молитвовати къ вогоу за ны Супр 220, 2.— Ср. молити МОЛИТВЬНИКЪ, -а м (8) 1. іхётпе, яреоРеытік проситель ргозеЬпік: не завжді гласоу молнтвьнікъ твоіхъ Пс 73, 23 Син; илсжште во васъ застжп’ннкы • и молнтвьннкы Супр 68, 11 2. іерейе священник кпёх: къ владыцѣ вогови приходншн молитвьннкомъ Супр 358, 29 □ старѣйшина молитвь- н ик омъ архіерей^ первосвященник ѵеіе- кпёг: вндѣвъше же старѣйшины молнтвьин- комъ • и фарисеи чоудеса Супр 330, 13.— Евх 646 14; Супр 276, 30; 359, 7; 420, 17-18.— Ср. нерен, свАТнтель, свАціеннкъ; старѣйшина молитвьннкомъ ср. архнкрен МОЛИТВЫГЬ, -ыи прил. (6) 1. іхетііріое, Хітаѵюе, ттіе іхеттк?іае просительный рго- зеЬпу: нзжтри же вьпиа поуштааше гласы МОЛНТВЪНЫА Супр 36, 15-16; МОЛНТВЪНЫА и похвальны а пѣсни владыцѣ х(Рн(то)соу въсылаіжште Супр 531, 9 2. домъ, храмъ 331
мол мое молнтвьнын 01x05 еѵхтіуріоб, ѵаод тпе яроаеѵхле дом молитвы, храм Зйт тосІІііЬу, сйгат: ндстдвлѢіа въ с(ва)ты молитвьны твои храмъ Евх 266 5; потом’ же в(о)жнн прѣподовкныи СВАТИТбЛЬ • молитвъныи домъ рек’ше цр’к(ъ)ве • сътворнвъ оу пештеръі прѣложи чьстъиок иго тѣло Супр 532, 9.— Супр 276, 17; 563, 3 МОЛИТИ (СА), молю (са), молиши (са) несов. кого о коми, зд кого; комоу (>500) яарахаХеіѵ, ёрсотаѵ, беіаОаі, іхетеѵеіѵ, хавіхетеѵеіѵ, аітеіаОаі, ё^аітеіѵ, яресфео- еіѵ, яараіѵеіѵ, ёхХіяареіѵ, а^юѵѵ (!), 8ѵаоілеіѵ, ёяіхХеіаОаі, ёѵтѵухаѵеіѵ, яара- хеХеѵеаСаі, Хітаѵеѵеіѵ; (молитвами молити Хітае яроафёреіѵ) го^аге, Зергесагі, ргесагі, циаезеге просить, молить ргозіѣ: молнша і вьсь идродъ ОБЛАСТИ • ѢерѢеСІИЬСКЫ ІА • отити отъ иихъ Л 8, 37 Зогр Мар Сав; дзъ о сихъ молю • ие о вьсемь мирѣ молю • нъ о сиуъ ы>же далъ еси мьнѣ И 17, 9 Зогр Мар Ас Сав (2); молите * зд твораштаіа вамъ напасти Мг 5, 44 Зогр Мар Ас (молитвж дѣіте о ндпастьствіёюцінхъ Сав); молиуъ са оученикомъ твоімъ • дд іжденжтъ і • і не възмогж Л 9, 40 Зогр Мар Ас Сав; молите са оуво г(оспо)д(н)иоу жатвѢ • да ізведетъ дѣлд- телл • иа жатвж свою Мт 9. 38 Зогр Мар • только молити са яроаеѵхеаОаі, еѵхе- аОаі, лоіеГѵ ті)Ѵ еѵхлѵ, ѵяереѵхеаОаі мо литься тосПіІ зе: молнм(ъ) ти са • і мольвы дѣемъ • и п(ро)симъ • і тевѣ са молимъ Служ За 4; тевѣ молатъ са звѣзды Евх 4а 6; моли са за ма да избждж грѣуъ моиуъ Супр 235, 10.— Зогр Мар Ас Сав Боян Ен Син Киев Служ Евх Клоц Супр Рыл Зогр-лл.— Ср. молитвовати, просити, МОЛИТВА (молитвж дѣати, творнтн), МОЛЬВА (мольвж творнтн, мольвы дѣіатн) МОЛЬБА, -ы ж (10) Іхеаі'а просьба, мольба рговЬа: сь многою мольвою молгадше са кмоу Супр 529, 26; нм^и, прниошддше кд’иомоу срьдьчьидіа вѣджштоуоумоу влддыцѣ • н к’ немоу акы къ чловѣколювьцоу въ оумѣ вьпніаше Супр 391, 20 • еѵхіі, 8ёт|Оі5 молитва тосІІІтЬа: колѣна прѣклдиѣтн • іѵ мольвѣ нашихъ грѣхъ Евх 62а 2; да съ такою оуво мольвою н доушею • невесьныА тайны прнимемъ Супр 507, 19 ф мольвж твори- ти, мольвы дѣіатн еѵхеадаі молиться шосПіѣ 8е: онъ же о тдинъиуъ мольвж творА Супр 141, 17; мольвы дѣемъ • и п(ро)симъ Служ За 4-— Супр 97, 1; 493, 17; 529, 26; 544, 15; Рыл 4аа 29-30.— Ср. еух«, молитва, молкннк, прошеннк МОЛЮНИЮ, -иіа с (16) [м(л).. Ен (1)] 5ёт)аіе, яарахХтіаіе, аіттща просьба, мольба 332 ргозЬа: м(о)л(н)твож н м(о)л.. увалож прии.. съказажть Фил 4, 6 Ен; вѣръндіа же та мжжд МОЛИСТД СА Км(оу) СЪ СЛЪЗДМИ • ПрИАТН моленнк кю Супр 203, 21 • яроаеѵхл, бёт)оіс, іхеаіа молитва тобІіѣЬа: г(оспод)ъ моленье мое пріютъ Пс 6, 10 Син; тѣмьже принмн вл(лды )ко наша моленнѣ Евх 65а 21.— Ен Син Евх Супр.— Ср. молитва, мольва МОМСОуЮСТИНСКЪ, -ын прил. к назва- нию города Момпсуестия (1) ттіс Моіросест- тіас момпсуестийский тотрзиезТзку: на А^одогра момсоукстиі'скадго Супр 301, 28-29 МОНИСТО, -а с (1) хбацое ожерелье, монисто паЬгбеІпік: ѣко невѣстж оукраси ма монисты Евх 98а 1 -2 моиостырь Супр см. мдндстырь МОРАВА, -ы ж страна (1) греч. нет Моравия Могаѵа: ме^одід • дрх(иеписко)па КЫШИАІА мордвън Ас 1456 22 морескъ Пс 77, 27 Син см. морьскъ МОРЪ, -д м (3) Хоіцбе чума тог: глади и мори вжджтъ Л 21, 11 Мар, [въ] мори Зогр. — Ен 22а 3.— Ср. осъпд м о р ъ с къ Мар Ас Ен Син Евх Супр Хил см. морьскъ МОРЬСКЪ, -ыи прил. (28) [-ръс- Мар (1) Ас (1) Ен (1) Син (4) Евх (5) Супр (1) Хил (1), -рес- Син (1)] тт)с ОаХсшотк, аХцѵрбе, аХіеѵтіхбе, тоѵ ѵбатос (!) морской, моря род. шогвку, тоге род.; оуиѣе емоу естъ ДД... ПОТОПАТЪ I въ пжчннѣ морьстіи Мт 18, 6 Мар; рывы моръскыіА Пс 8, 9 Син; вльны морьскыА Супр 477, 1 1.— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Евх Супр Хил МОРЮ, -ріа с (>200) ОаХаааа; (при мори яараваХаааюс) море тоге: х°ДА при мори гдлнлѣісцѣмь • видѣ ДЪВА ВрДТрА Мт 4, 18 Зогр Ас Сав (0 Мар); овладдетъ отъ морѣ і до морѣ Пс 71,8 Син; остдти са бога сътворьшддго нево и земью и море Супр 262, 13-14 • перен. ОаХааоа юг )іЬ: северъ і море ты созъдл Пс 88, 13 Син; отъ въстокъ і западъ і сѣвера и морѣ Пс 106, 3 Син ф морк мрьтво ѲаХаааа Мехрсі Мёртвое море Мгіѵё тоге: вндѣхъ и море мрътво Супр 128, 23; морк оточьиок см. оточьиъ.— Зогр Мар Ас Сав Боян Зогр-пал Син Евх Клоц Супр м о с е и Мар Ас Сав Евх Супр см. моск(н) МОССОВЪ, МОСТОВЪ прил. к моси(и) (20) [мосе- Мар (3) Ас (5) Сав (1) Боян (1), мосѣ- Зогр (4) Мар (3) Син (2), мѵсѣовъ Зогр (1)] тоѵ МсоОаёсое, тоѵ МсоОат) Моисеев Мо]хІ8йѵ: по здконоу мшсѣовоу Л 2, 22 Зогр Мар Сав Боян; молітвд мосѣовд Пс 89, 1 Син.— Зогр Мар Ас Сав Боян Син,— Ср. моснннъ М0СИ(И) и МОИСИ(Н), -сед и сей и
мое тіа и -сѣя и -сиьь м имя (>1ОО) [им. моси Зогр Мар Ас Сав Клоц Супр, міѵси Зогр Супр, муси (!) Зогр, моиси Сав Ен, мшиси Супр, моусн Супр, мосии Мар Ас, моисии Ас Ен, міѵусни Супр; мосе- Мар Ас Сав Евх Супр, мосѣ- Зогр Мар Евх Син Клоц; род. мшуснА Супр, дат. моси(н) Ас Сав Ен] МшОатіе, Мсоатіе Моисей Мо.іЖ: сего ради дастъ камъ моси оврѣзаиие И 7, 22 Зогр Мар Ас.— Зогр Мар А с Сав ЕнСин Евх Клоц Супр ЛІОСИИНЪ прил. к моси(и) (1) тоѵ МоЯЗаё- <05 Моисеев, Моисея род. Моіхіёйѵ: міѵусииио же понеже кротъкъ вѣ Супр 383, 23.— Ср. мосеовъ м о с о в ъ Л 3, 25 Зогр см. амосовъ МОСТЪ, -л м (2) уёфвра мост тозі: кгда прѣлѣзошА мостъ Супр 254, 13.— Супр 53, 8 мосѣй Зогр Мар Евх Син Клоц см. мо- ск(н) м о с ѣ о в ъ Зогр Мар Син см. мосеовъ МОТЫКД, -ъі ж (1) бобу іоѵ мотыга пю- іука: они же мотыкы и рыла кьземъше копаша Супр 219, 7 МОТЫЛА, -ъі ж (1) фортіоѵ (!) испражне- ния ѵукаі: иже въ мотылы мѣсто нечистыл ятровы • жтровж вьсж изваливъ Супр 190, 5 МОЩИ1, -ни ж мн. (14) Хеіфаѵоѵ, та асоцата мощи озіаіку: оврѣтеине моціемъ с(вд)таа(го) м(ж)ч(ени)кд стеф(а)ид Ас 1186 21.-Ас 141а 29; 1416 4; 1416 6; 1496 23; Ен 306 10; Супр 114, 20; 209, 4; 218, 17-18; 219, 5; 219, 8; 219, 13; 219, 16; 219, 23; 508, 27.— Ср. останъкъ, остатъкъ МОЩИ2, могж, можеши несов. (>600) 1. с инф. 8йѵаоі)аі, іахйеіѵ, аѵёхеаОаі, ё%егѵ, бѵѵатоѵ еіѵаі, Ьпоцёѵеіѵ, ёлархеіѵ, гоХраѵ, хюреіѵ; (ие мощи а8т>ѵатеіѵ, алё%еіѵ тоѵ бёѵааОаі) мочь тосі, Ьуі зсЬореп, Ьуі $ іо: како можете довро творити зьли сжште Мт 12, 34 Зогр Мар Ас Сав; аціе к’то алъкатн ке можетъ Евх 1036 22; дд виждж може лн нзмъіти севе Супр 27, 24 • с оттен- ком вспомогат. глагола буд. времени (на месте греч. буд. времени}: како могж азъ сътворнтн иепригазиинои се дѣло Супр 366, 7 □ клнко сила можетъ см. сила 2. без доп. іахѵеіѵ быть сильным, могуществен- ный, иметь власть Ьуі зііпу, тоспу, тГі тос: вьскч’скы са вьсѣмъ показааше моштн Супр 216, 26 3. вспомогат. глагол повел. накл. с отрицанием: ие мози ие вѣровати Супр 239, 3; не мози мене оставити Супр 539, 8-9; ие мозімъ рнзъ штадѢтн Супр 90, 25.— Зогр Мар Ас Сав Боян Ен Син Евх Клоц Супр Хил Рыл Зогр-лл.— Ср. хотѣти; неврѣціи АХРА Д/Ѵ МОЩЬ, -и ж (4) ббѵащс, іохбс мощь, сила тос, зііа: прѣстави и отъ немоціи въ моціь Евх 25а 11.— Супр 27, 7; 379, 5; 413, 21.— Ср. крѣпость, сила МОЩЕНЪ, -ъіи прил. (12) 1. моціьиъ (въітн) бвѵатбѵ (еіѵаі) мочь, быть способ- ный, быть в состоянии тосі, Ьуі зсЬореп, Ьуі з іо: гако моштенъ истъ отъ мжкъ твоихъ соуктъиъіихъ избавити мене Супр 153, 13; моштънъ во истъ въставити ма из грова Супр 536, 13-14 2. 8т>ѵареѵос возможный гпохпу: вьсе моштьио исправи- ти • волга имоу вѣ дана Супр 414, 3; вѣдь- ио же и иеоврАШтемо д(оу)шж моштьнж очесы многы Зогр-лл 16 13 □ моціьио (истъ) 8вѵат6ѵ (ёотіѵ); (гакоже моціьно сі>с оібѵ те) можно, возможно ,іе тохпо, Іхе: ТЪЧЫЖ НЪ I выти вь нь моштьио истъ аште подвижемъ са Супр 383, 18; законоу ОуБО ЦрЬКЪВНОуоуМОу * ПОКарѢл СА ПрНСАГОХЪ • гакоже моштьио стжпати Супр 508, 14 ф ие моціьиъ см. иемоціьнъ.— Супр 296, 26; 414, 18; 421, 24; 514, 5; 534, 14-15; Зогр-лл 26 19.— Ср. възможьнъ; МОЦІЬИО истъ см. льэѣ, достояти (достоитъ) МОЧИТИ, мочж, мочиши несов. (3) Ррёхеіѵ мочить зтасеі, зкгарёі: начатъ мочити нозѣ его сльзами Л 7, 38 Зогр Мар (омакаті Ас); Супр 391, 11-12.— Ср. омакати МОЩЕНА, ы ж (2) лцсіа сума, мошна тоёпа: ие сьтажитс... ии мошьны на пжти • ии дъвою ризоу Мт 10, 10 Зогр Мар,— Ср. врѣтнціе, вълагалиціе, пира моѣвъ Пс 82, 7 Син см. моавъ моуси(и) см. моси(и) ЛЛРАЗИТИ, мражж, мразнши несов. (2) птіуѵгіѵаі морозить тгагіі: нждени тржсд- виціж... мразАцпжіж плъть его Евх 446 25.— Супр 89, 22 МРАЗЪ, -а м (5) 1. пахѵті, пт^іс; мороз тгах: повелѣшА... и влѣшти • вънъ иа мразъ Супр 261, 9 2. хріхітаХХос; лёд Іей: ізваки отъ снѣга • і отъ мраза Евх 14а 7.— Супр 78, 8; 89, 30; 90, 6 МРАЗЬНЪ, ыи прил. (1) 6 8іа той хрйоис; морозный тгахіѵу: отъвръгъ къждо и послѣ- дьнжіж срачицж къ съмрьти мразьиѣи идѣдуж Супр 90, 17 МРАКЪ, -а м (9) уѵбфас, ацабрсоаіс;, паѵѵв^іа (!) мрак іетпоіа, іта: тьма же и мракъ • ид анА.ѵпата и ид погдиыа просыпа са Супр 110, 18; повели съхраиити свѣтъ мрака его Евх 326 11.— Пс 96, 2 Син; Евх 326 7; 326 12-13; 78а 6-7; Супр 277, 11; 461, 19; 465, 1.— Ср. тьма МРАЧЕНЪ, -ыи прил. (4) ^оферб^, уѵоф<і>- 8тіс, ёохотюцёѵос темный, мрачный іеішіу, 333
ЛАРЬ МЪН тгаспу: мрачьиа и тьмьиа вьздоууа сътворнста Супр 52, 23 • перен.'. съуранн ны отъ мрачьныьъ тьмы грѣуовъныіА Евх 376 20', іѵ... како не оустрашншА са км# власн • съ мрачьнынмъ емоу оумомъ Супр 66, 3 □ м р а ч ь н ъ м ед. в знач. сущ. ЛаіХаі|> бурный ветер ѵісЬг: вндѢша вьнезаапъ нскочівъша не кръчага • два мрачна люта Супр 52, 21.— Ср. тьмьнъ ЛЛРЬЗОСТЬ, -н ж (12) [мръз- Зогр (1) Мар (3) Ас (2) Син (1)] РбёХнуца мерзость оЬаѵпозі, ЬапеЬпозі: егда же оузьрнте мрьзость запоустѣньѣ • реченжіж даннломь пророкомъ Мк 13, 14 Зогр Мар; положишь* міа въ мръзость секѣ Пс 87, 9 Син.— Мт 24, 15 Мар Ас Сав Боян; Л 16, 15 Зогр Мар Ас Сав; Супр 545, 17-18 ЛЛРЬЗЪКЪ прил. (1) греч. нет мерзкий шггку, оброгпу: стоудъна і мръзъка • нев(е)- сънъімъ і земънымъ сътворншА ма Евх 786 2-3.— Ср. стоудовьнъ, стоудьнъ ЛЛРЬЗѢТИ, мрьжж, мрьзншн несов. комоу (3) [мръз- Син (3)] [ібеХі’хіоеоОаі быть омерзительный, вызывать отвращение Ьуі оброгпу, Ьпизіѣ зе: весъ денъ словеса моѣ мръзѣауж імъ Пс 55, 6 Син.— Пс 5, 7 Син; 118, 163 Син ЛЛРЬКНЖТИ, -нж, -неши сое. (7) [мрък- Зогр (2) Мар (1) Ас (2) Син (1)] ёхХеілеіѵ, охоті^еаОас, ахота^еіѵ померкнуть гаѣшк зе: слънъцю ллръкъшю « і катапетазма цръковънаѣ • раздъра са Л 23, 45 Зогр Ас (помръче Мар).— Мт 24, 29 Зогр Мар Ас Сав; Пс 104, 28 Син.— Ср. омрькижтн, помрькнжтн, оумрькнжтн, омрачити ЛЛРЬТвОСТЬ, -и ж (3) [ллрът- Евх (1)] 1. оі ѵехроі (!) умирание шпігапі: ты въ сьмрьтн... ты въ мрьтвостн ты выше мрьтво- стн... родителю присно сын Супр 505, 7 и 8 2. ѵёхршаіе умерщвление ишгіѵепі: рнзж же правь дѣ посовоуьъ * а поѣсъ мрътвость тѣлоу Евх 99а 8.— Ср. оумрырвлкннк ЛЛРЬТВЪ, -ын прил. (>250) [ллрът- Зогр Мар Ас Боян Ен Син Евх Клоц Супр, мьрьт- Сав (1)] ѵехрое, теОѵтіхсоб, хогхрбс; (!), йлеѵѲѵѵос (!) мертвый шгіѵу, шгіеѵ: с(ы)нъ моі сь • мрътвъ вѣ і ожнве Л 15, 24 Зогр Мар Ас Сав; кгда сьрѣте нѣкого нзиоснма въ врат^уъ мрьтва Супр 307, 2 о мрьтвын м в знач. сущ. мертвец шгіѵу: еда мрътвымь сътворіші чюдеса Пс 87, 11 Син; живымъ і мрътвымъ еждітель ѣвлѣетъ са Клоц 11а 2; за м(рътвыьъ) Ас 13а 19 ф отъ, нз мрьтвынуъ въстатн, въе- крьенжтн ёх ѵехдйѵ аѵіотаадаі восстать из мертвых, воскреснуть ѵзіас г шгіѵусЬ: юань крьстАі въста отъ мрътвыуъ Мк 6, 334 14 Зогр Мар Ас; чьто естъ еже із мрътвъір въекръенжтн Мк 9, 10 Зогр Мар; по законоу мрьтвыимъ см. законъ.— Зогр Мар Ас Сав Боян Ен Син Евх Клоц Супр Хил.— Ср. мрьтвьць ЛЛРЬТВЬЦЬ, -а м (19) [мрът- Зогр (2' Мар (2) Ас (2) Клоц (1)] ѵехрбб мертвый мертвец тгѣѵу, хетгеіу: остави мрътвыьк • погретн своьъ мрътвьцл Мт 8, 22 Зогр Ма; Ас (мрьтвыуъ Сав); ржкж положи на мрьтвьці Супр 537, 3-4.— Зогр Мар Ас Клоц Супр,- Ср. мрътвъ мрьцатн см. немрьчемъ, немрьчАН ЛЛРЬЧбНИІб, -ніа с (1) ^Оферод (!) мерца- ние, затмение, темнота гаітёпі, іетпоіа: из’вавккнніа проСАште... мрьченша прѣтьмнааго мрака Супр 461, 18-19.— Ср. тьма ЛІРѣЖА, -а ж (43) біхтпоѵ, ацфірХ.Т)сгц>оѵ, лауіе сеть, мережа зіі’: видѣ дъва кратра... въмѣтаіжшта мрѣжА въ море Мт 4, 18 Зогр Ас Сав; никтоже того прѣскочн сѣтни • инкто- же того ллрѣжь гонезнж Супр 238, 16,— Зогр Мар Ас Сав Супр.— Ср. неводъ, сѣть МРѢКОРИІА, -ніа ж (2) греч. нет претория ргёѣогзку раіас: в(ог)ъ... ведены вой пплацш • въ мрѣкорніж • іѵ иемьже съвърашА са въ мрѣкорнн Евх 496 22 и 23-24.— Ср. преторъ, притворъ, ежднціе ЛЛРЪТИ, мьрж, мьрешн несов. (3) фОеіре- аОаі умирать, гибнуть тгіе. Ьупоиѣ: гладъмъ мъры Супр 291, 14.— Мк 15, 44 Ас; Супр 398, 24-25 м оу д - см. мжд- моука Клоц 36 16; 106 20 см. мжка ЛЛОуРИНЪ, -а м, мн. моурн (2) Аі0іоі|> эфиоп, мавр Есіор, тоигепіп: моурі глосса к прѣдо нь пріпаджтъ етюпѣні Пс 71, 9 Син; моуромъ глосса к далъ есі крашьно людемъ етюпьскомъ Пс 73, 14 Син.— Ср. етноігк- ие МОуСНКННСКІ., -ын прил. (1) греч. нет играющий, занимающийся музыкой Ьгарсі, ргоѵохиз'ісі ЬисІЬи: мы сънасомъ са... моуенкннекыуъ д(ѣ)въ * слышати гмелен г(лаго)лвкірннуъ Евх 88а 3 М0\ХД, -ы ж (3) цѵіа муха тоисйа: сѣдѣауж окржг’ тѣлесоу кю • іакоже н моурі отъ нею отъгоннтн Супр 14, 30 ф пьсніа моууы мн. нѵѵбрѵіа вид мух дгик тжк. посъла на ньъ песьіА моухы Пс 77, 45 Син — Пс 104, 31 Син міѵнси, міѵсн, міѵѵси Зогр Супр см. мосеи мшусиииъ Супр 383, 23 см. моенннъ мъдлость Клоц 26 30; 56 9 см. мьдлость м ъ з - см. мьз- м ъ н - см. также мьн-
АѴЫІ ЛѴЬНАСЪ, МНАСЬ ж нескл. {из греч.) (29) [мъндсъ Зогр (7), Мар (8), мъи(с)ъ Мар (1), м’насъ Зогр (1), мьиась Зогр (1), мьидсъ Мар (1), мидсь Зогр (1) Ас (8) Супр (1)] рѵй, цѵае мина Ьгіѵпа: мъиась твоѣ г(оспод)и сътвори мъиасъ Л 19, 18 Зогр Мар Ас; При[с]нОСИ ОТЪ ИДИОА МИАСЬ • ОВЬ ПАТЬ ОВЪ деслть принесостд Супр 376, 3.— Зогр Мар Ас Супр ЛІЪНИХЪ, -а м (1) греч. нет монах тпісЬ: мол(итвд) иад(ъ) оумеръшиим(ъ) • свАці(е)- ннкомь • лн м’иихомъ Евх 576 13-—Ср. чрьиоризьць, чрьньць ЛІЪИИШЬСКЪ, -ъін прил. (4) [мьиишъ- Евх (4)] тшѵ цоѵа^бѵтсоѵ, тоѵ цоѵахоѵ, цоѵабіхбе монашеский шпіззку: причлститн са вь ликъ мьнншъскъи Евх 866 24.— Евх 806 2; 87а 20-21; 906 7.— Ср. иночьскъ, чрьиоризьчьскъ, чрьнорнзьскъ, чрьиьчьскъ МЪИОГАШЬД’Ы, ЛЛЪНОГАПІЬДИ, ЛѴЬНО ГАЩИ нареч. (24) [мъногдшъды Сав (1), многашти Клоц (1), миогаш’ди Супр (6), многдшдн Супр (12), многдцін Ас (1) Сав (1) Супр (1), миогыціи Зогр-лл (1)] поХХахіе, а>5 та лоХХа, лХеютахіе, лХеоѵахіе, лоХХа- /оѵ многократно, много раз тпоЬбу, тпо- Ьокгаі: миогдцін і въ огнь въврьже Мк 9, 22 Сав (миожнцеіж Зогр Мар Ас); иже ммогаіндн глаголахъ Супр 446, 16.— Ас Сав Клоц Супр Зогр-лл.— Ср. мъиогочастьио, мъножицеіж ЛѴЬИОГО нареч., сравн. ст. мъножак (89) [мьного Мар (4) Ас (1) Син (1), м’иого Супр (2), много Зогр (23) Мар (1) Сав (8) Боян{1) Супр {17) Зогр-лл (1)] яоХѵ, яоХХа, локѵе, офобршс, яоХХахіе, цѵрі’а, яХеіота много, очень тпоЬо, ѵеіті: много во пострд- дахъ диьсь въ съиѣ его ради Мт 27, 19 Зогр Мар Ас Сав; мьного прішельствовд д(оу)шд маѣ Пс 119, 6 Син; ѣко покааша са въ проповѣдь • юиииж • і се мъножле сьде іоны Л 11, 32 Зогр, мъиожѣе Мар • в знач. числ. неопр. много тпоЬо: много дьнни не- ксусъ нлежште Супр 301, 10 ф мъного крд- тъі см. крлтъ.— Зогр Мар Ас Сав Унд Боян Син Супр Зогр-лл.— Ср. эѣло, вельми ЛІЪИОГОБОЖЬСТВО, -А с (1) лоХѵввіа многобожие шпоЬоЬо28Іѵі: не корене ископати миогокожьстко Супр 357, 16 ЛѴЬИОГОБОЛѢЗНЫГЬ, -ъіи прил. (2) [мно- Супр (2)] поХѵяоѵос; страдающий многими болезнями, многострадальный тпоЬуті Ьо- Іезіті ѣгріеі: кто оуво тъ миоговолѣзиьныи • и многотроудъиыи • и отъ вьсѣхъ мештемъ Супр 436, 12-13.— Супр 436, 28 ЛГЬИОГОВЛЬНЫГЬ, -ъіи прил. (1) греч. нет волнистый, извилистый хѵіпёпу, кгіѵо- АѴЬН Д4 Іаку: х0ТА же Х°АИТИ многовлънъиъіимъ пжтьмь поустъіныгынхъ Супр 547, 11-12 ЛЛЪНОГОГЛАБЫГЬ, -ъін прил. (1) лоХѵхё- фаХод многоголовый, многоглавый тпоЬо- Ыаѵу: многоглавъиъіи... змни Супр 186, 11-12 ЛЛЪНОГОГЛАГОЛЛНИІб, -на с (1) греч. нет многословие, многоречие тпоЬотІиѵпозі: ТО сѣ ОСТАИЖ м’иОГОГ(ЛАГо)лАНьѢ • СТрАХЪ (во) велей • одръжитъ (ме ш сен) • повѣсти Рыл 5ба 14-15.— Ср. глаголанни (мъного ГЛАГОЛАНИК) ЛЛЪНОГОГЛАГОЛЛТН, -ліж, -лиши несов. (1) яоХѵХоуегѵ излишне много говорить, бол- тать рпііз тпоЬо тіиѵіѣ, ІІасЬаІ: не миого- глАГОлите Супр 70, 10.— Ср. глаголати (лихо глаголати) ЛІЪНОГОДЬНЫГЬ, -ъін прил (1) греч. нет многодневный тпоЬасІеппі: х0Т^4ше погре- венъін ОТЪВрѢшТН ДрЪЖНМЪІА МНОГОДЬИЬНЫА залогы Супр 472, 25-26 ЛГЬНОГОДѣТѣЛЬНЪ, -ъіи прил. (1) греч. нет трудный патаЬаѵу, оЬѣіхпу: то же полоучнвъ • окы вешти многодѣтѣльиѣ кмоу съдѢланѢ Супр 546, 22 ЛЛЪНОГОЛИЧЬНЪ, -ъіи прил. (1) греч. нет разнообразный гогтапііу: врАчевлтн • рОЗЛИЧЬИЫА И МИОГОЛНЧЪИЪІА АЗА СуПр 556, 3.— Ср. МЪИОГОрАЗЛИЧЬНЪ, рАЗЛИЧЬИЪ ЛЛЪНОГОЛИЧЬНѢ нареч. (1) греч. нет разнообразно гохііепуті грйзоЬу: повѣждени от него м’иоголичиѣ Супр 566, 28-29.— Ср. МЪИОГОрАЗЛИЧЬИО, рАЗЛИЧЬ ЛЛ’ЬНОГОЛ'ЁТЬНЪ, -ъіи прил. (1) греч. нет многолетний тпоЬаІеіу: дажди съдрдвие рд- воу твоемоу семоу • м’иоголѣтъио Евх 426 9-10 ЛЛ’ЬНОГОЛЛНЛОСТИе’Ь, -ЪІН прил. (4) [м’ио- Евх (2), мио- Евх (1) Супр (1)] лоХѵёХеос; всемилостивый, многомилостивый ргеті- Іозгсіпу: прѣціедръі в(о)же • і м’иогомилостиве Евх 926 2-3.—Евх 736 3; 786 9-10; Супр 535, 23.— Ср. прѣмилостивъ ЛЛЪНОГООБРЛЗЫГЬ, -ъіи прил. (4) [м’ного- Евх (1), много- Евх (1) Супр (2)] поХѵцор- срос, лоХгітропод многообразный тпоЬоѣѵаг- пу, та)ісі тпоЬо росІоЬ: многооврАЗъиъін змни • диаволъ Супр 186, 12-13.— Евх 536 21; 94а 23-24; Супр 429, 17 ЛЛЪНОГООЧИТбЛЬНЪ, -ъіи прил. (1) лолѵ- бццатос; многоокий тпоЬооку: видать везъ очию • съзъдавъшааго многоочительнда Супр 456, 4-5.— Ср. мъиогоочптъ ЛЛ’ЬНОГООЧНТ’Ь, -ъін прил. (3) [мио- Супр (2)] поХѵбццатоб многоокий тпоЬо- оку: мъиогоочитии херовими Евх 4а 16-17.— Супр 458, 15-16; 463, 19.— Ср. мъногоочн- тельиъ 335
АѴЬН АѴЬН ЛЛЪНОГОПЛАЧЬНЪ, -ъін прил. (1) яоХѵ- яеѵОііс полный слез, исполненный печали паріпёпу ріасет, ріпу хагтиѣки: ш ллного- ОЕрАзьндаго ДЬНН • Ш ЛЛИОГОПЛАЧЬИДДГО Н Еез- плдчьнддго Супр 429, 17-18 МЪНОГОПЛОДЫГЬ, -ъін прил. (1) яокптб- хое многоплодный ѵеіті ріобпу: стада н\ъ МИОГОПЛОДЪИА СЪТВОрИ Евх 156 16 ллъногопрьвъін Супр 503, 25 см. мъно- гопьрнвъ ЛАЪНОГОПЬРНЁЪ, -ъін прил. (1) яокпярау- ца>ѵ любопытный ѵзеѣеспу: принеси си ржкж миогопрьвжж (!) И ЛНБОВЪІЧЖШТЖ и выложи вь ревро ллок Супр 503, 25 ЛѴЬНОГО РАЗЛИЧНА, -на с (1) лоіхі'/.ос (!) многообразие гйгпозѣ: власъ ллиогорлз- лнчьѣ • оуподовль Евх 86 10-11.— Ср. рлз- лнчик ЛЛЪНОГОРАЗЛИЧЬНО нареч. (1) яокптрб- яо>5 многообразно гохііспё, шпоЬа хрйзоЬу: ЛЛНОГОЧЪСТЪИО И ЛЛИОГОрАЗЛИЧИО • древе г(лдго)- лавъ н(ог)ъ о(тъ)целлъ п(ро)рокы Евр 1, 1 Ен.— Ср. МЪНОГОЛНЧЬНѣ, рАЗЛИЧЬ ЛЛЪНОГОРАЗЛИЧЬНЪ, -ъіи прил. (1) греч. нет многообразный ѵеіті гохііспу, ргегохта пйу: ллногорлзличьини херовнми Евх 456 22.— Ср. МЪНОГОЛНЧЬНЪ, рАЗЛИЧЬНЪ ЛЛЪНОГОСНЛЬНЪ, -•ыпприл. (1) яокпббѵа- цое очень сильный, могучий ѵеіті зііпу, тоЬиіпу: ста крьстъ многосильна» сила Супр 428, 5 ЛЛЪНОГОТРОѴДЬНЪ, -ъіи прил. (1) ломко бпѵое многострадальный, многотрудный зііхепу тпоЬут иігрепіт: кто оуво тъ ллного- еолѢзньиъіи • и многотроудъиъіи Супр 436, 13 ЛЛЪНОГОЦ'ЁНЬНЪ, -ъіи прил. (16) [лл’иого- Супр (1), лльиого- Мар (1), ллиого- Зогр (2) Ас (2) Сав (1) Супр (7)] яокбтщое, по*м>- теХтіе, яоХптіцтітос, тіцюе, яоХптекёатерое драгоценный, дорогой бгаЬосеппу, бгаЬу: приіллъши • ЛИВрЖ ХрИЗЛЛЪІ • ИАрДА ПНСТНКНІА • миогоцѣинъі • ПОДЛАЗА ИОэѢ И 12, 3 Зогр Мар Ас Сав; иже златоллъ лл’иогоцѣнънъінллъ оукрашеиъі Супр 220, 16-17.— Зогр Мар Ас Сав Супр.— Ср. вецѣиьиъ, дрлгъ, прѣдрдгъ мъногочъстъно Евр 1, 1 Ен см. ллъно- ГОЧАСТЬИО ЛЛЪНОГОЧЬСТЬНЪ, -ъіи прил. (1) яоХѵ- оёРаатос достойный глубокаго уважения, глубокочтимый ѵузосе сѣёпу, ѵахепу: лл’иого- честъиоуллоу нллеии твоеллоу * дивнллъ са Евх 1а 4-5.— Ср. прѣчьстьиъ ЛЛЪНОГОЧАСТЬНО нареч. (1) яоЛпцерйс очень часто, многократно ѵеіті сазіо, сазѣокгаѣ: ллиогочъстъио (!) и ллиогорлзличио • древе г(лдго)лавъ к(ог)ъ о(тъ)целлъ п(ро)рокы Евр 1, 1 Ен.— Ср. ллъногашьдъі, ллъножицеіж 336 ЛЛЪНОГЪ, -ъіи мест.-прил., сравн. ст. ллъножан (>900) [лльн- Мар (20) Ас (7) Сав (2) Син (5) Супр (2), ллн- Зогр Мар Ас Сав Унд Боян Ен Син Евх Клоц Супр] яокѵс,, якеісоѵ, якеіатос, іхаѵб^, апеі(ю<;, аѵаріОцтітое, яацяокпе, цбрюе, яоіхікое, ёухбхкюе, апхѵбе, якаатос (!), тоюѵтоб, тоаобто^, то пХтіОое многий, многочислен- ный тпоЬу, сеіпу, Ьо.іпу: оузьрѣвъ же и(соу)с(ъ) • ллногы ндродъі окръстъ секеМт8, 18 Зогр Мар, ллногъ идродъ Ас Сав; ллнога еси створилъ тъі г(оспод)і в(о)же ллои чндесд твоі Пс 39, 6 Син; вь нихъже къіша ллножашіа снлъі Мт 11, 20 Зогр, ллъножѢишаіа Мар; лшо- жАНШии же ихъ въ доундвѣ бѢжаштс истопнжша Супр 197, 9 • большой, значительный ѵеіку, гпаспу: ллъзда ваша ллнога естъ нд иекесехъ Мт 5, 12 Зогр Ас Сав; не с(ъ)п(а- с)етъ сіа ц(ѣсд)рь ллногж снлж (! вм. многож силоіж) Пс 32, 16 Син □ ллънози мн. в знач. сущ. многие, множество тпоЬо ІібІ, тпохзѣѵі: і двье съвърдшА са ллиозк Мк 2, 2 Зогр Мар Ас Сав; оузърььтъ ллиозк I ОуБОІАТЪ сіа Пс 39, 4 Син ф на ллъиого, на мънозі, по мъногоу ёлі ло’мі, ёяі якеіопе, лолла весьма, очень, долго ѵеіті, ѵеіісе, сІІоиЬо: на ллного ростворивъ двьрьцА Супр 554, 26; на ллиозѢ поллоливъ са Супр 119, 8; ѣко по лльиогоу Тсплъннхомъ сіа оуиичьжеиіѣ Пс 122, 3-4 Син; ие по ллъногоу, не по лл ъ и о э ѣ см. неллъногъ; мъногъі крдтъі, мъногъ крдтъі см. крдтъ; ллъиого глдголдннк см. глаголд- иик;ллъногъі годъі см. годъ.— Зогр Мар Ас Сав Охр Унд Боян Зогр-пал Ен Син Евх Клоц Супр Хил Рыл Зогр-лл,— Ср. велнн ллъ ногъ к р а т ъі см. крдтъ ллъиогъіціи Зогр-лл 2а 15 см. мъио- ГАШЬДЪІ ЛЛЪНОЖЛТИ, -аіж, -акшн несов. (1) греч. нет множиться, умножаться тпохіі зе, ргіЬуѵаі: ллнождіжштелл’ же нностднь кликоже д’нн'і * въннж с ннллъ прѣвъівдіжштніімъ... не довьлѣдхж водъі рдзвѣ на ллало дни и Супр 549, 17.— Ср. ллъиожити са, оуллънождти ЛЛЪНОЖНТН СА, -жж са, -жнши са несов. (5) [ллн- Евх (1) Клоц (1) Супр (3)] пкт)§ѵѵе- аОаі, ао^аѵеаОаі размножаться гохтпого ѵаі зе: рдстіте са і ллиожіте са • і исплъніте зелллж Клоц 8а 22; тъгдд видѣвъ сдторнииъ БОЖИІЖ БЛАГОдѢтИІЖ ЛЛИОЖАШТЖ СА ВрАТНІЖ Супр 207, 2 • перен. приходить в большой количестве ргісЬахеі: ѵ Ьо]пёт росіи: стрди’ниТ ллножддхж са к неллоу * довръід ради вона нллени кго Супр 549, 12.— Евх 89а 12; Супр 541, 8.— Ср. ллънождти, оуллъножати
лѵьн АѴЫТ ЛІЪИОЖИЦвІЖ нареч. (20) [ми- Зогр (3) Ас (3) Сав (2) Ен (1) Син (1) Клоц (1), мьн- Син (2), ..ицеж Ен (1)] локкахі^, локкалкааіоѵа, лкеоѵахі^ нередко, много- кратно, часто тпоЬсІу, тпоЬокгаѣ, сазіо: ѣко миожицеіж съвираше са н(соу)с(ъ) . тоу съ оучеинкы своімн И 18,2 Зогр Мар Ас (многдшъд'ы Сав); мъножицеіж во падаетъ на огиь • і мъножнцеіж въ водж Мт 17, 15 Мар Сав (лшожнцеіж... многашті Ас, 0 Зогр) ф коль ліъиожицеіж лоаалкйс сколько раз коіікгаі: коль множіцевк тевѣ плоть моѣ • вь зелллі поустѣ Т иепрѣуодьнѣ Пс 62, 2 Син.— Зогр Мар Ас Сав Ен Клоц.— Ср. мъно- гашьды, ЛІЪНОГОЧАСТЬНО М'ЬИ0ЖЬСТеИІ€, -на с (2) [ллн- Син (1)] лктіОое множество тпохзіѵі: въ мъиожьствін сілъі твоеіА • сълъжвктъ тевѣ враьі твоі Пс 65, 3 Син.— Пс 32, 17 Син.— Ср. мъиожьство М’ЬИОЖЬСТеО, -а с (78) [лльн- Мар (1) Син (2), лл’н- Евх (1), ллн- Зогр (6) Мар (1) Ас (7) Сав (3) Син (8) Евх (5) Клоц (1) Супр (29)] лктувос;, цёуеОое, поквтёкеіа, атісрое множество тпогзіѵі: вьсе множьство лвдін кѣ • молитвж дѣьь Л 1, 10 Зогр Мар Ас; миожьствомъ вогатьства своего хвальыре сіа Пс 48, 7 Син; демонъское о миожъство Евх 53а 18; ако вѣсовъ ллножьство пропАто въістъ Супр 386, 18.— Зогр Мар Ас Сав Син Евх Клоц Супр.— Ср. мъножьствнк ЛГЬСК'Ь, -а м (1) тщіоѵос лошак тегек: не кждѣте ѣко конъ н мъскъ імъже нѣсть разоума Пс 31, 9 Син ЛѴЬСТЪ, -а м (1) укеѵхоб муст, молодое вино той: младъ грозньвъ мьстъ младъ * съ родитель топлалли сльзамн мѣсимъ вѣаше Супр 397, 17 МЪЦІ- см. МЬЦІ- ЛѴЬЧАТИ, мъчж, мъчншн несов. (1) (За- ааѵі^еіѵ кидать хтісас, зтукаі: зѣло вѣтры и кльками мьчнми Супр 151, 14 мъчтъ Супр 563, 20 см. мьчьтъ ЛѴЫПИЦА, -а ж (2) [мьш- Мар (1)] хшѵви|!, охѵіг|) комар кошаг: вожди слѣпни • оцѣждаіжціен мьшицж * а вельвждъ поглъ штавкціеМт 23, 24 Мар (0 Золр); рече н прідж ПЬСЫА моууы • И МЪШНЦІА ВЪ ВЬСІА ПрѢдѢлЫ і\ъ Пс 104, 31 Син ЛМЛмест., род., местн. насъ, дат. намъ, ны, вин. иасъ, ны, тв. намн (>1200) тщей;; (кез иасъ алоѵтес) поз мы ту: како мы не къзмогомъ ізгьнатн его Мк 9, 28 Зогр Мар Ас Сав Боян; ѣже се нън (!) пріемлемъ • на раздрѣшеине • і иа очншченне намъ вждж Киев 5а 14; послоушаи насъ молАціииуъ са тевѣ Евх 636 26; къто ѣвітъ намъ влагаа Пс 4, 7 Син; достоинъ лн ны датн ц(ѣса)рю кнньсь • нлн нн Мт 22, 17 Сав; вь ннхьже посѣти насъ • въстокъ съ выше Л 1, 78 Зогр Мар; да ны овогатітъ Клоц 16 1, насъ Супр 326, 22; н тн въ насъ едино вжджтъ И 17, 21 Мар Ас Сав; воржштнн са съ намн вразн наши... падошА Супр 74, 17.— Зогр Мар Ас Сав Охр Унд Боян Зогр-пал Ен Син Киев Служ Евх Клоц Супр Хил Рыл Зогр-лл МЫСЛИТИ, мышліж, мыслншн несов. (28) 1. біако-уі^еаОаі, Хоуі^еаОаі, ахёятеаОаі, фроѵеіѵ, ёѵОтщеіаОаі, цтіхаѵааОаі, реХе- тааОаі, бохеіѵ думать, мыслить, размыш- лять тузііѣ, ргетузіеѣ, иѵахоѵаѣ: мышлѣаше вь севѣ г(лаго)ліл Л 12, 17 Зогр Мар Ас (помышлѣше Сав); лнуо мыслнхъ Евх 72а 9; мышлгаауж како вы вьлѣстн къ с(ва)тоуоумоу Супр 37, 3; ч’то мыслншн варахиснк Супр 261, 18-19 2. цёХХеіѵ, РовХенеаОаі, ёруа- ^еаОаі намереваться, замышлять тіі ѵ шпузіи, хатузіеі: толнка довра внньника погоувнтн мыслатъ Супр 386, 24; Тсоухристо- сово оувнтни мыслатъ Супр 388, 30.— Зогр Мар Ас Син Евх Супр.— Ср. мьнѣтн, мѣннтн2, помышлати, размышлатн МЪІСЛЬ, -н ж (38) 1. біаѵоіа, ѵойб, ёяіѵоіа, ахоябс, проаіреап; мысль тузі: расточи гръдыьь мыслыж сръдьца іуъ Л 1, 51 Зогр Мар; възлювиши г(оспод)а в(ог)а твоего • вьсѣмъ ср(ъ)д(ь)цемъ твоимъ • и вьсеіж д(оу)шеіж своеіж • і вьсеіж мыслыж твоеіж Мт 22, 37 Мар Ас (0 Зогр); весь пога- нъскы • н везвожьны овычаи • далече сътво- рн отъ мысли его Евх 236 21; пльзъкъ нашъ оумъ • вратка наша мысль Супр 410, 4 злн- тн мысли» см. зантн 2. Ходчарбс, біако- уіацое, ЗотАі), РотАетща, біаРовк-ц, ёѵѵоіа, ёѵ0вцт)Оіс мысль, намерение, мнение туз- Іепка, іітузі, зтузіеш: вѣды же н(соу)с(ъ) • мысли імъ і рече імъ Мт 12, 25 Зогр Мар; г(оспод)ь разарѣетъ съвѣтъ іазыкъ • штъмѣтаетъ же мыслі людеі Пс 32, 10 Син; маржа въ инж мысль прнде Супр 242, 1.— Зогр Мар Ас Син Киев Евх Клоц Супр Рыл.— Ср. помыслъ, помышлкник, разоумъ, съмыслъ, оумъ, оумышлкник ЛѴЫСЛЫГЬ, -ыи прил. (4) 1. ѵоербс, Хоуіхбі; мыслящий, разумный тузіісі, го- гитпу: да тѣло слоужитъ мысльнѣн д(оу)шн Евх 76 5 2. Хоуіхбс, пѵевцатіхос духовный ОисЬоѵпі: причаьх с(ва)тѢмь і мысльнѣмь твоемь стадѣ Евх 266 7.— Евх 4а 4; 976 18-19. — Ср. доуховьнъ, оумьнъ, съмысльнъ ЛѴЫТАРЬ, ра м (78) теХсоѵтіе мытарь, сборіцик податей сеіпік, риЫікап: мнозн мытаре • і грѣшьннцн възлежаауж съ н(соу)- с(о)мь Мк 2, 15 Зогр Мар Ас Сав; мытарА 337
мъгг д\ьн апостолъі творвпдше Супр 473, 20 ф старѣй мъітаркмъ архітеХсоѵт)с главный мытарь ѵгсЬпі сеіпік: сь вѣ старѣі мъітаремъ Л 19, 2 Зогр Мар Ас.— Зогр Мар Ас Сав Служ Евх Супр.— Ср. МЪІТОИМЬЦЬ, МЬЗДОИМЬЦЬ ЛѴЫТН (СА), мънж (са), мъікшн (са) несов. (5) ХойесгОаі; (не мъітн са аХоіюіа) мыться туѣ зе, итуѵаѣ зе: мъіѣше са въ кжпѣлн И 5, 4 Зогр Ас (съхождааше въ кжпѣль Мар).— [сего дѣла часто мъікмъ словесъі • да въіуомъ ОБАштреннк гнѣва • потѣштилн и «уставили глаѵтлогіцеѵ тоіс фрцааіѵ Супр 407, 1; на вьса сжпротнвьнъіА и мъітыа ( ?) греч. нет Супр 543, 6].— Супр 280, 24.— Ср. омъіватн ЛѴЫТО, -а с (2) бйроѵ подарок, взятка йаг, йріаѣек: мъіта на иеповіиъиъихъ ие пріььтъ Пс 14, 5 Син.— Пс 25, 10 Син.— Ср. даръ ЛІ’ЫТОИЛІЬЦЬ, -а м (3) греч. нет мытарь сеіпік: прости ма отъ в’сѣхъ зълъ • ѣко древльиіжіж блждьннціж • і мъітонмьца Евх 79а 4-5-—Служ 16 7; Евх 80а 15.— Ср. мъітарь, мьздонмьць ЛѴЫТЬНИЦА, -а ж (9) теХйѵіоѵ место, где собирают подати, пошлины, таможня сеіпісе: «узьрѣ мъітарѣ именемъ леѵѣніж • сѣдььціъ на мъитьници Л 5, 27 Ас Мар (на мьздьинцн Зогр).— Мт 9, 9 Мар Ас Сав; Мк 2, 14 Зогр Мар Ас Сав.— Ср. мьздьинца ЛѴЫІПЬ, -и ж (1) греч. нет мышь шуз: аціе к’то не съхраннтъ Брашеи’ца • толи мъішъ его въкоуснтъ Евх 1046 25 М'ЫШЬЦА, -а ж (19) [Зра/ісоѵ рука, плечо, мышца устар. раге, гатё: мъішьца г(осподь)иѣ • комоу отъкръі са И 12, 38 Зогр Мар Ас; десиіца твоѣ и мъішьца твоѣ про- свѣціеиье лица твоего Пс 43, 4 Син.— Зогр Мар Ас Син м ь д л н в ъ см. немьдливъ ЛЛЬДЛОСТЬ, -и ж (2) [мъд- Клоц (2)] фц-Ооціа медлительность, леность, равноду- шие іікпаѵозѣ, Іепіѵозѣ, пеѣеспозі: отъ тъмъі мъдлості • ілі етероу іиомоу невѣждъствью... ие храиіті покоушаіл са Клоц 26 30.— Клоц 56 9-— Ср. лѣность МЬЗДА, -ъі ж (69) [мъз- Зогр (12) Мар (12) Ас (5) Ен (1) Син (1) Евх (3) Клоц (2) Супр (4)] 1. ціогОбс, ацоіЗц плата, воз- награждение, отплата, мзда тхсіа, одшепа, ойріаѣа: призови дѣлателл • і даждь нмъ мъздж Мт 20, 8 Мар Ас Сав; си ко творл миогж имѣти імаши мъздж • вь день онъ Евх 836 5 □ мьздамъ въздатель 6 тйѵ ршт&соѵ ало&6тті5 воздатель осіріа ѣіѣеі: что протнвж томоу мъздамъ вьздатель • лкбивъіи... х(Ристо)с('ь) Супр 427, 10-11 2. бйроѵ даяние, дар, подарок даг: поаша 338 н вѣньчана • которъіимъ трьинкмъ жндовъ- скамн мъздами Супр 436, 1.— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Евх Клоц Супр.— Ср. въздаккк, въздааник, възмьздик, мъіто; мьздамъ възда- тель ср. мьздодавьць, мьздоотъдавьць МЬЗДОДАСЬЦЬ, -а м (3) [мъз- Супр (2)] ціоСапо56тт|с, воздающій (ио заслугам, за содеянное) одшёйи)ісі (росііе газіик, га зкиіек): да тъчио вѢньца полоучнмъ вьси • отъ мъздодавьца Бога Супр 63, 26.— Супр 144, 1; Рыл Іаа 3.— Ср. мьздоотъдавьць, мьзда (мьздамъ въздатель) МЬЗДОИМЬЦЬ, -а м (2) [мъз- Зогр (1)] теХйѵтіе мытарь, сборщик податей сеіпік, риЫікап: по чьто съ мъздоімьцн • і грішь- иикы • «учитель вашь ѣстъ Мт 9, 11 Зогр (съ мъітари Мар Ас Сав).— Мт 9,10 Зогр.— Ср. мъітарь, мъітоимьць МЬЗДООТЪДАвЬЦЬ, -а м (1) греч. нет воздающий (ио заслугам, за содеянное) о<ітёйи)ісі (росііе газіиіг, га зкиіек): ти ксн богъ крьстшаньскъ * н надѣіжштикмъ са иа та мъздоотъдавьцъ ксн Супр 163, 10-11 — Ср. мьздодавьць, мьзда (мьздамъ въздатель) МЬЗДЬНИЦА, -а ж (2) теХйѵіоѵ место, где собирают пошлины, таможня сеіпісе: оузьрѣ мъітарѣ... сѢдашть иа мьздьинцн Л 5, 21 Зогр (на мъитьници Ас Мар).— Мт 9, 9 Зогр.— Ср. мъітьинца м ь и - см. также мъи- ЛІЬНИИ, МЬНЬШИ прил.. сравн. ст. (42) [мьиѣи Мар (1), мьиеи Мар (1) Ас (2), меи- Ас (2), м’и- Супр (1)] 1. ціхрбтерос;, ёХаоагоѵ меныпий шепзі: лльниі же вт ц(ѣса)р(ь)с(тв)н в(о)жін нолиі его естьЛ 1, 28 Зогр Мар 2. ѵейтерос младший тіа® мьни с(ъі)нъ • отнде на странж далече Л 15, 13 Зогр Мар Ас Сав 3, в знач. превосх. ст, ёХахютос, ціхрбтерос наименьшій, самый маленький, последний пеітепзі: іже во мьни есть всѣхъ васъ • сь есть вашты Л 9, 48 Зогр Мар; тъі вьоаіееме... шчімъ же меньші есі вь вл(а)д(ъі)кахъ икдокауь Мт 2, 6 Ас Сав (0 Зогр Мар).— Зогр Мар Ас Сав Супр Рыл.— Ср. малъ, младъ мьиин Супр 232, 30 см. алъкик МЬНИТИ СА, -ни, СА, -НИШИ СА несов. (3) ёХааооѵайаі, лайеайаі уменьшаться шепзіі зе, гпіепзоѵаі зе: оиом«у подокааті расти а мьнѣ мьиити са И 3, 30 Мар Охр (иізіти са Ас, 0 Зогр).— Клоц 12а 1-2.— Ср. иизити са, «умалити м ь и о іж см. азъ МЬНЬШЬМИ, МЬНЫШШМИ нареч. (3) [меньшіимн Ас (1)] оХіуоѵ меньше тепё: емсуже мьне отъпоуштаетъ са • мьйьшьмв любитъ Л 7, 47 Зогр Мар Ас.— Ср. мьни
мьн мьнѣ СМ. аЗЪ мьнѣн Мт 11, 11 Мар см. мьііин МЫГЁНИІ6, на с (1) лр6акл4>іс намере- ние шпузі: въпадъшннмъ • въ мьнѣнне присАгы отъпоустн Евх 24а 14-15.— Ср. МЪІСЛЬ МЬНѢТИ, мьніж, мьнншн несов. (>100) [мън- Мар (2) Ас (3), мн- Зогр (1) Боян (2) Клоц (1) Супр (25)] 1. бохеіѵ, ѵоці^еіѵ, оіеоваі, гмгоХ.ац|Заѵеіѵ, лещаѵ, Хоуі(;еаОаі думать, полагать, считать пп'піі, шузііі, (іоттѵаі зе: не мните ѣко прндъ разоритъ закона лн пророкъ Мт 5, 17 Зогр Ас; понеже льстлште са мнатъ пасуж творітн Клоц 7а 17 2. с двойным вин. пуеіаОаі, ѵлоХар^а- ѵеіѵ, Хоуі^еа'&аі, ѵоці^еіѵ, страд. сраіѵеаОаі считать кого-л. кем-л., что-л. чем-л. рокіа- сіаі, роѵахоѵаі пёкоіго га пёкоіго, пёсо га пёсо: въі во вѣсънн сжште ны цѣломждръ- ныа вѣшенъі мьннте Супр 116, 16; нн влъка овьцж мьнѣвъше оуиденн нждемъ Хил 26а 9-10 • с инф. и двойным им.: плѣвелъ... п’шенкца мьннмъ въітн Хил 2аа 15 □ мьнкмын в знач. прил. бохйѵ предпола- гаемый сіошпёіу, ргесірокіасіапу: само во се мкнмок оукорьно съі Супр 409, 19 3. мьннтъ са безл. бохеі тіѵі кажется гсіа зе: чъто са вамъ мьннтъ Мт 18, 12 Мар Ас Сав; мкогыкмъ мьнѣаше са дѣлоу прѣславъноу вытн Супр 212, 11.— Зогр Мар Ас Сав Боян Евх Клоц Супр Хил.— Ср. мъіслнтн, мѣннтн1, кепьціеватн МЕНЮ нареч. сравн. ст. (5) [м’не Супр (1)] бкіуоѵ, ёкаоаоѵ; (мьнк въітн ёХХеіяеіѵ) меньше шёпё: емоуже мьне отъпоуштаетъ са • мьньшьмн любитъ Л 7, 47 Зогр Мар Ас (нет Сав); нн м’не сжтъ чнсменемъ • нн мкожакше вываіжтъ Супр 94, 28-29.— Супр 491, 25.— Ср. мьньшьмн мьр’дара Ас 1296 17 см. мардаръ мьрьтвъ Л 15, 24 Сав см. мрьтвъ МЬОТИТИ, мьціж, мьстншн сое. (16) [мъ- Евх (1)] 1. кого, чьто; комоу, чесомоу; на кого ёх^тітеіѵ, абіхеіѵ, ёхбіхеіѵ, тіцсореі- аОаі отомстить, наказать рошзііі, роігезіаі: да МЬСТИТЪ СА • кръвь вьсѣуъ пророкъ Л 11, 50 Зогр Мар; въс чъто мьстнтн хоштете еоговн Супр 388, 15; се нъінѣ мъцпж на васъ • и нстажіж ов’ца отъ пастыръ Евх 826 9 2. кого отъ кого, кого чесо ёхбіхеіѵ защитить оЬЬа]іС: мьстн мене отъ сжпьрѣ моего Л 18, 3 Зогр Мар Ас Сав; за не тво- ритъ мк троудъ въдовнца сн * да мьштж еьь • да ие до коньца прнуодАштн застоітъ мене Л 18, 5 Зогр Мар Ас Сав.— Зогр Мар Ас Сав Евх Супр.— Ср. отъмьстнтн МЬСТЬ, -н ж (19) [мъс- Син (2), мес- мѣл д/ѵ Мар (1) Син (2) Супр (1)] 1. ёхбіхпсгіб, тіцсоріа месть, мщение, наказание шзіа, ротзіа, ГгезС: в(ог)ъ мъсті г(оспод)ь • в(ог)ъ мьстін не овінжлъ сьь естъ Пс 93, 1 Син; аште к’то прѣовіднтъ нала кмоу • недалече прні'метъ мьсть Супр 40, 8 2. ёхбіхт)- аіС защита оЬЬаіоЬа: а в(ог)ъ не іматъ лн сътворнтн • мьстн ізвъранъіуъ своіуъ Л 18, 7 Зогр Мар Ас Сав.— Зогр Мар Ас Сав Син Супр.— Ср. мьціеннк, отъмьціеннк МЬСТЬННКЪ, -а м (3) [мес- Син (1)] ёхбіхлтпе мститель шзіііеі: да раздроушіші врага і местьніка Пс 8, 3 Син; Супр 320, 26; 331, 8 ЛІЫрДТИ, -аіж, -акшн несов. (1) ёхбіхеіѵ мстить, наказывать тзсіс, СгезСат: мъштаьь на вьсѣ начннаніѣ іуъ Пс 98, 8 Син.— отъмь- ціатн МЬЦІбНИКІ, -ніа с (4) [ мъці- Мар (1)] ёхбіхтщц; мщение, наказание шзѣа, ротзіа, СгезС: ѣко дьнье мьштенью сні сжтъ Л 21, 22 Зогр Мар.— Супр 387, 10-11; 558, 10.— Ср. мьсть, отъмьціеннк ЛЛЬЧЬТЪ, -а м (4) [мъчтъ Супр (1)] сраѵтааца, сраѵтааіа видение, призрак ргеіисі, ѵісіёпі: видѣвь іж мнѣаше мьчьтоу вытн Супр 515, 13-14.— Супр 316, 23; 542, 21; 563, 20.— Ср. призракъ ЛЛЫПЛ, -а ж (8) шізза месса тзе: мыігѣ на вьсіа дьні вьсего лѣта обіджцѢ Киев 26 8.— Киев За 16; 4а 1; 46 7; 5а 19; 56 20; 66 3; 7а 1.— Ср. лнтоургніа, слоужьва мьшнца Мт 23, 24 Мар см. мъшнца ЛЛѣДЬ, -н ж (10) хакхос медь (металл) тё<Г: снн во вози Аже мѣнншн • каменнк н дрѣво н мѣдь н желѣза сжтъ Супр 177, 2 • медная монета, медь шёсіёпу репіг: не сътАжнте злата нн съревра • нн мѣди при поѣсѣуъ вашнуъ Мт 10, 9 Зогр Мар; мештетъ мѣдь въ газафнлакніж Мк 12, 41 Зогр Мар.— Мк 6, 8 Зогр Мар; Л 9, 3 Сав; Супр 160, 10; 411, 5.— Ср. мѣдьнн- ца ЛѴЁДЬНИЦЛ, -а ж (1) ару ѵр іоѵ (!) монета репіг: нскоупоуіжштааго жнвотворьноіж кръ- выж * свокіж миръ • сьцѢнатъ трьмъ десА- темь мѣдь ницъ Супр 331, 30.— Ср. мѣдь, лепта, пѢнаэь, сьреврьннкъ ДЛ.’ЕДЫГЬ, -ын прил. (4) хаЛхот>5 медный, из меди шёсіёпу, г шёсіі: лжкъ мѣденъ Пс 1 7, 35 Син; повелѣшА принести съвалъмы мѣдъны Супр 263, 29; мѣдьнага врата Супр 487, 6.— Супр 317, 8.— Ср. мѣдѣнъ ЛЛѢдѢНЪ, -ын прил. (1) хакхоі'5 медный. из меди шёсіёпу, г шёсіі: ѣко съкроушн врата мѣдѣна Пс 106, 16 Син.— Ср. мѣдьнъ ЛіѢЛЪ, -а м (1) греч. нет известь ѵарпо: 339
мѣн сътворивъ съжежеиддго (вм. нз съжежеиддго) мѣлд... кжпѣль Супр 541, 12 МѣНА, -ъі ж (2) апѵаХХауца (I) мена ѵутёпа, «тёпа: прнде х(РНСТ0)с('ь) • 34 вьсь миръ пролнати кръвь своіж * о ііжже ты сьвѢштавакшн СА н мѣиж творнши Супр 415, 15 (коуплж Клоц 56 36).— Супр 415, 16.— Ср. мѣнкинк МѢНИТИ1, мѣніж, мѣииши несов. (14) 1. кёуеіѵ, бохеіѵ полагать, считать ботпіѵаѣ ее, тіпіѣ, рокіабаі га песо', сьвѣштдвъше са • мѣнж же • еугеиии • Агд^одор’ • ел’пидии Супр 538, 15; дна • кгоже мѣниши когоу выти Супр 7, 14 2. просрёреіѵ упоми- нать ргіротіпаі, хтіпоѵаѣ зе: дште лн кто мѢиИТЪ ДЖЕКИ МАЛААГО МАНАСТЫрд * КЖв при пжтн истъ Супр 301, 14 □ лН Н КН ЪІ и в знач. прил. цѵтціоѵеѵ&еіі;, лроррту&еіс упомянутый ргіротепиіу, хтГпёпу: мѣне- НААГО ЧЬСТЬНААГО КОСТАНТННА цѢСАрА Супр 1 88, 13.- Супр 4, 16; 177, 1; 177, 9; 205, 18-19; 239, 11; 242, 23; 260, 30; 377, 17; 409, 18; 535, 6.— Ср. ИМвИОВАТН, мьиѣти, ндрицдти МѢНИТИ2, мѣніж, мѣпишн несов. (1) |іе- таРаХХеіѵ менять тёпіі: пн нына лица сн мѣннтъ Супр 325, 17 (прѣложітъ Клоц 1 а 10).— Ср. ИЗмѢнаТИ, ПрѢмѢиаТН Мѣнгениіе, -на с (1) аѵѵаккауца (I) мена ѵутёпа, зтёпа: подо... то въістъ мѣиенна твокго отъ жидовъ притАждник Супр 425, 11.— Ср. изМѣил, измѣнники, мѢна МѢРА, -ъі ж (34) 1. цётроѵ, хаѵсоѵ мера тіга: въ иіжже мѣрж мѣрите • ндмѣритъ са вамъ Мк 4, 24 Зогр Мар; да постигнетъ мѣрж съвръшениѣ Евх 996 2-3 □ въ мѣрж ёѵ цётрср, цеха ахрфеіас вмеру, точно ргітёгепё, ргезпё: ндпоіші ны слезъ въ мѣрж Пс 79, 6 Син; іже естъ поставилъ горы въ мѣрж • і стрдны въ ставила Евх 556 23; въ прьвжіж мѣрж греч. нет прежде всего ргебеѵёіт: в(..ръ)вжіж м(..) Рыл 4аа 7; вез мѣры аѵеіхаатос непомерный, безмерный пехтёгпу: къ вогсу любы вез мѣры Супр 275, 1 2. цет(}т|тт)с, 0атос (определен- ное) количество, мера (игсіѣё) тпогзѣѵі, тіга, тёгісе: мѣрж докрж натъканж... (да)- дадатъ на лоно вдше Л 6, 38 Зогр Мар; рмь • мѣръ олѢа Л 16, 6 Зогр Мар 3. келгбѵ монета репіг: видѣ же едннж въдовнцж оувогж • вьмѣтдіжціж тоу двѣ мѣрѣ Л 21, 2 Сав (дъвѣ леп’тѣ Зогр Мар Ас).— Зогр Мар Ас Сав Охр Евх Клоц Супр Рыл.— Ср. лептд, мѣдьиицд, пѢназь МѢРИЛО, -а с (1) весы ѵаЬу: лъживі с(ы )и(о)ві чл(о)в(ѣ)чі • въ мѣрилѣ^ъ не опрдвьдиті Пс 61, 10 Син.— Ср. ставило 340 МѢРИТИ, -ріж, -риши несов. (11) цетреіѵ мерить тёгіі: въ ниже мѣрж мѣрите • ндмѣритъ са вамъ Мк 4, 24 Зогр Мар; ВЪЗвѢшТАА цѣсдрьско... ТАИНО НСПОвѢДАКМО • д ие мѣримо Супр 245, 4 • перен. коуоОетеіѵ обдумывать хѵахоѵаѣ, иѵахоѵаі: симшие... почто мѣриши моіж довротж Супр 394, //.— Мт 7, 2 Зогр Мар Ас Сав (2); Л 6, 38 Зогр Мар МѢСИТИ, мѣшж, мѣсишн несов. (1) оѵу- хц?ѵаѵ метать, смешивать тізіі, зтісйаѵаі: МЛАДЪ грозньвъ МЬСТЪ МЛАДЪ • съ родитель топлАми сльзамн мѣсимъ вѣдше Супр 397, 18 мѣсто, -А с (>350) 1. ТОЛО5, Хіора, ха>0ос, хсоріоѵ, періхсорос, |іё(}0<;, толобе- аі'а, ярохеіцеѵоѵ, ут), ауода (!), 01x05 (!), хоітт) (I), афі'с (!), атабюѵ (!), От)хт) (1); (того мѣстд ёхеіае; въ се мѣсто ёѵтайОа; ии мѣстд цт|6ё толоѵ; мѣсто коумнрьско Ыеце- аеіоѵ) место, пространство тізіо, ргозіог: прѣходитъ сквозѣ вездъндѣ мѣстд Мт 12, 4'і Зогр Мар; покои... ид мѣстѣ свѣтълѣ • иа мѣстѣ хлддьнѣ Евх 646 16, 17; оусѣк’ижшд к • на мѣстѣ ндрнцАкмѣ дноскоръ Супр 23, 16; кназъ иже вѣ того мѣстд Супр 117, 3; иже ни мѣстд имы кде глдвж подъклонитн Супр 432, 25 • перен.-. не даіжціа мѣстд гиѣвоу Евх 896 6 □ мѣсто поусто ёрпціа, т) ёртщос, ёртщое голое пустыня ризііпа, роизГ: иде въ поусто мѣсто • і тоу молитвж дѣдше Мк 1, 35 Зогр Мар Ас Сав; мѣсто прѣдьнкк прсотохкіаіа почетное место ргесіпі, сезіпё тізіо: не сади на прѣдьйимь мѣстѣ Л 14,8 Зогр Мар Ас Сав; и д вьсѣхъ мѣстѣхъ хата тбпоѵ всюду ѵзисіе: дави и(е)... слъ(ішд)лъ стрдш’ныхъ тѣх(ь) еъиваіж- цинхъ нд в’сѣхъ мѣстѣхъ Рыл 4аа 17; мѣсто глдвьиок см. главенъ 2. хХцроѵхіа место, положение тізіо, розѣаѵепі: здвлж- ДНВЪШААГО ВЬЗНСКААТЪ... И ПрЬВААГО МѢСТА ДО- СТОЙНО (вм. -на) сътворити Супр 342, 20 3. въ... мѣсто предл. с род. аѵті с род.; (въ х4*&Б4 мѣсто Рргоаеі артоѵ; въ того мѣсто въвести аѵтеюауеіѵ) вместо тізіо, патізѣо: бждн въ довро врдшъио ѣдеиігк мѣсто • соухоѣдець • въ вннопнтнѣ мѣсто водопинца Евх 706 1; сънѣддіжціеі лмді моіа • въ хлѢба мѣсто Пс 52, 5 Син; оупраз- иитъ кдпиштемъ прѣльштеинк • и въ того мѣсто вьвестн вопопозндинк Супр 329, 18.— Зогр Мар Ас Сав Боян Зогр-пал Син Служ Евх Клоц Супр Рыл Зогр-лл.— мѣсто поусто ср. поустынн МѣСАЦбСЛОВеСЬНИКЪ, -А м (1) греч. нет месяцеслов, литургический календарь тепоіо&іит, Іісиг^іску каіепсіаг: евдггелие извор’ное... іѵт(ъ) велік(ы)іА нед(ѣліА) пдсхы
ліѣс • съ мѣ(сА)цесловесьнікомъ Ас Іаа 10-13 ЛѴЁСАЦЬ, -д м (<300) [мсц- Мар, м(с)ц- Зогр Мар Ен, м(ѣ)ц- Ас Боян, мѣ(ц) Сав Унд Евх, м’ц- Зогр] 1. оеХцѵц луна, месяц тёзіс, Іипа: кжджтъ знаменьѣ въ слъньци • і мѢсаціі Л 21, 25 Зогр (въ лоунѣ Мар Ас Сав) □ новъ місаць ѵеоцтіѵіа новолуние поѵ, поѵоіипі: въстржкіте на новъ мѢсіаць тржкок Пс 80, 4 Син; кіс и тн са, б ѣ с ь н о - кати с А, ЗЪЛОДІИТІІ са на новъ мѢсаць или на новъі м^саца см. вѣсити са, кѣсьнокатн са, зълодѣіатн са 2. ці]Ѵ месяц шсзіс: прѣкыстъ же маркѣ съ йек • ѣко трн м(Ѣ)с(а)ца Л 1, 56 Зогр Мар Ас Сав; мѢ(са)цд тог(о) на с(ва)- та(а)го м(ж)ч(ени)кд неофита Ас 141а 22.— Зогр Мар Ас Сав Унд Боян Ен Син Евх Супр,— Ср. лоуна мѢсАЧЬНО Супр 431, 16 см. мѢсачьнъ МѢСАЧЫГЬ, -ъіи прил. (4) [м(ѣ)чн- Ас (1)] 1. греч. нет лунный тёзі'спі: мѣсдч’но оуво кѣаше * н само то къ оутроу Супр 431, 16; тѣмъ пакости творите • на врѣменд мѢсачьнаа Евх 456 7 □ м ѣ с а ч ь - нъііа зъ л ы иеджгъі нмъі см. неджгъ 2. греч. нет месячный шёзГспГ: кончаша са иарочьнъніА мѢ(са)ч(ь)нъньь слоужьк(ы) Ас 1576 8.— Мт 4, 24 Зогр.— Ср. лоуньскъ Мѣхъ, А м (21) аохбс; мех, бурдюк тёсіі: ни вьлнвдіжтъ кина нова * въ мѣуы ветъхы Мт 9, 17 Мар (0 Зогр); дкы мѣхъ вѣаше надъменъ Супр 117, 18.— Зогр Мар Син Супр Мѣшениге, -ни с (2) срйраца тесто ІёДо: ..шенне кв.. / Кор 5, 6 Ен.— 1 Кор 5, 7 Ен (?) мюждю Пс 67, 14 Син см. междоу МА СМ. АЗЪ МАКЪКОЛѢГАНИІб, -нга с (1) греч. нет лежание в мягкой постели ІёЬапі па тёккёт Ійгки: кждн.вь велнчнѣ мѣсто • съмѣрѣьъ са • въ макъколѢганнѢ мѣсто • жестоко- лѣгаиъникъ Евх 706 5 МАКЪКЪ, -тан прил., сравн. ст. макъчан (14) цаХахбі;, аяаХбс;, трцсрербс; мягкий шёкку: троудънд ма... повелѣ нд макъцѢѢмъ семъ одрѣ почити мн Супр 118, 23; желѣзд сковрады МАКЧАНША сжтъ твокго срьдьцд Супр 118, 20 • аяаХб^ нежный кгеЬку, Іетпу: телець макокъ * і овенъ дръжнмъ за рогъ Евх 156 6-7 □ М А К Ъ К Д, МАКЪКАП смн. взнач. сущ. та цаХаха мягкая одежда тёккё, сігаііё гоисЬо: іже макка носатъ Мт 11, 8 Зогр Мар, макькаѢ Ас.— Мт 11, 8 Зогр Мар Ас; Л 7, 25 Зогр Мар; Евх 456 9; Супр 90, 9-10; 312, 5 МАСО, -а с (9) [ма(с) Ен (1)] хрёае, ліжд М оар^; (скврьньнл маса іастн ціаросрауеіѵ) мясо тазо: подджди ракоу твоемоу • отъда- нне... въкоушъшю масъ нечистыхъ Евх 22а 11; мол(итвд) ндд(ъ) Ѣдъшнімь СКВрЪНЪНА МАСА Евх 22а 2; толнко же стръгднъ кыстъ... мжченнкъ • дондеже маса кмоу падоша вьса на земи Супр 149, 21.— Рим 14, 21 Ен; 1 Кор 8, 13 Ен; Пс 43, 13 Син; Евх 36а 4; 42а 15; Супр 19, 17.— Ср. плъть; скврьньнл маса гастн ср. жрьтвьно гасти ЛЛАСОПОуСТЪ, -д м (6) [ міл(с)поу(с) Ас (2) Ен (1), ма(с)ііЛтъ Сав (2), ліа(с)по(с) Ен (1), ма(с)п^(с) Ен (1)] греч. нет мясо- пуст тазоризі: нед(ѣлга) прѣдъ мдс(о)пЛ- томь Сав 676 6.— Ас 69аа 13; 696$ 3; Сав 666 13; Ен 16 2; 2а 14 МАСОПОувТЬНЪ, -ын прил. (9) [міа(с)- поу(с)н- Ас (2), МА(Е)поуст(н)ъ Ас (1), мд(€)пѴстьнъ Сав (1), ма(с)постънъ Ен (1), мА(с)ііоу(с) Ен (1), м*(с) Рыл (1)] тце аябхреш мясопустный тазоризіпІ: в не- д(ѣліж) МАс(о)поустън(ж) Ас 87аа 11.— Ас 71а$ 1; 716$ 22; Сав 69а 15-16; 70а 9; 916 17; Ен За 7; За 9; Рыл 2ба 15 МАСТИ, матж, млтеіші несов. чимь (6) яе- ріеруа(;еа{)аі трясти хтііаі, Ігазі; перен. обыскивать ргойіебаѵаі: не матн ковьчегомъ Супр 243, 1 □ масти са ОорѵРеіаІІаі, та- раоаеойаі, хеіцаё;еоОаі находиться и смя- тении, тревожиться гтііаі зе, Ьонгіі зе, ѵхгизоѵаі зе: землѣ зыклжшті са мАтетъ Клоц 116 4; пакъі матетъ са жидовьскыи несьм'ысльнън родъ Супр 424, 23.— Супр 47, 26-27; 145, 8; 479, 19.— Ср. мжтитн, възмж- ціатн МАТА, -ъі ж (3) цбйооцоѵ мята таіа: ѣко десАтннж даете отъ маты • і наганъ Л 11, 42 Зогр Мар.— Мт 23, 23 Мар МАТСЖЬ, -д м (16) тара%ц, ^аХт), ёухецуцаіс;; (кез МАтежд цсгѵхах;) мятеж, смятение, волнениягтаіек, пероко): кжджтъ тржсн по мѣста • і кжджтъ глади і млтежн Мк 13, 8 Зогр Мар; велнкынхъ вѣтръ вѣднига • н МАТежА велнкы Супр 388, 6; поустн кез МАтежд призъвдтн с(ва)тддго ко- нонд Супр 46, 12.— Зогр Мар Син Евх Супр.— Ср. възмжціеннк, говоръ, крамола, МЛЪВА, плнціь, съліжфеннк ЛІАТеЖЬНИКЪ, -д м (1) аутарттіе мя- тежник Ьигіс: гавѣ кетъ гако зьлн ксте • н мАтежьннцн Супр 29, 13-14.— Ср. ковьннкъ, крамольникъ МАТбЖЫГЬ, -ыи прил. (2) тарахсобцс; мятежный Ьигісзку, Ьоигііѵу: ѣко тъ ізкдкітъ МІА отъ сѣті ловьчьь • I отъ словесн мьътежьнд Пс 90, 3 Син; Супр 70, 24 МЖДИТИ, МОуДИТИ, мжждж, мждишн и 341
ліжд моуждж, моудншн несов. с инф. или без доп. (17) [мжд- Зогр (2), моуд- Зогр (2) Ас (3) Сав (3) Супр (7)] хеоѵі^еіѵ, цёХХеіѵ, Ііёѵеіѵ, аѵацёѵеіѵ медлить, колебаться, за- держиваться оіаіеі, ѵаііас, гбггоѵаС зе: чюждддхж СА еже лсжждааше въ цр(ъ)къве Л 1, 21 Зогр Ас (къшнѣдше Мар)', льжднтъ г(осподн)нъ моі прнтн Л 12, 45 Зогр (кьсннтъ Мар).— Зогр Ас Сав Супр.— Ср. къснѣтн ЛЛЖДРИТН СА, лѵж(ж)дріж са, мждрншн са несов. (1) фіХостофеіѵ ёлаууёЛЛесгѲоі прини- мать на себя вид мудреца зіаѵёі зе тоибгут; льждрншн са словесън своими мьна • іако тдцѣмн словесы оукѣждтн нмдшн мьстн Супр 49, 15 ЛЛЖДР0ВАТИ, лсждроуіж, льждроукшн несов. (3) фроѵеіѵ, леіОе<тй«і; (доврѣ мждровдтн еѵфроѵеіѵ) думать, размышлять, рассуж- дать тузііс, ргетузіеі, гогитоѵаі: не доврѣ мждровдти нд цѣлоллждровдннк къ когоу Супр 1, 3-4.—Евх 906 11-12; Супр 2, 7.—Ср. мждрьствоватн, помышліатн ЛЛЖДРОСТЬ, -н ж (39) аофіа, фрбѵтіоіё, ФСоѵтща, філооофіи; (мждрость имѣти фдо ѵеіѵ; лѵждростн род. Оеіое) мудрость топб- гозі: окрдтнтн ср(ь)дьцд о(ть)ц(е)мъ нд ЧАДА • I ПрОТНВЪНЪПА • ВЪ МЖДрОСТЬ ПрДВЬДЪ- нътуъ Л 1, 17 Зогр Мар Ас; ллждрость ко ччловѣчъскд • жродьство оу когд кетъ Супр 183, 3 (1 Кор 3, 19) • знание ѵёбёпГ, гпаіозі: ДОСТОННЖ МЖДрОСТЬ ДДНЪІНХЪ НДМЪ ОТЪ доухок- нддго дАрл вьспрнімше Супр 493, 5 • наука, учение исепі: не... лн... конте са в’сѣуъ мждростен земъныхъ • льждрыхъ Евх 45а 22 • спец. Еофіа книга Мудрости кпіЬа Моиіі- гозіі: послоушдн СОЛОМОНА въ лѵкдростехъ глдголжштд Супр 356, 24-25 ♦ съмѣркна, съмѣркндіа мждрость тцяеіѵофрооѵѵц смирение, смиренномудрие рокота: оклѣ- цѣте с а ѣко изкрднн... въ жтрокж ціедротъ • н влдгостъ • н съмѣренж леждростъ Т кротость Кол 3, 12 Ен.— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Евх Клоц Супр.— Ср. мждрьство, прѣлѵжд- рость, рлзоумъ, съмыслъ, оумъ, цѣлоллждрнк, цѣлолѵкдрость, цѣломждрьствнк МЖДРЪ, -ъін прил., сравн. ст. ллждрѣн (46) аофб^, ф(?бѵщое, оѵѵетбб, фроѵіцоЗтатоф асофротѵ, кацярбб (!) мудрый, рассудитель- ный топбгу, ргохігаѵу, гохѵахпу: оуподовліж н льжжіо лѵкдроу • іжь съзъда хрдмннж своіж нд кдмене Мт 7, 24 Зогр Мар Ас Сав; виждж ко та дѣвнцж мждрж сжштж Супр 1, 20; ѣко с(ы)нове вѣкд сего • мждрѣіше пдче с(ы)новъ свѣтл Л 16, 8 Зогр Мар; выстъ докрѣншн н льждрѣншн Супр 408, 15-16 □ мждрын в знач. сущ. ученый, мудрец исепес, тиЗгес: не... лн... конте са 342 мжж в’сѣхъ ллждростен земънъіхъ • мждръіуь Евх 45а 23.— Зогр Мар Ас Сав Евх Супр Рыл.— Ср. прѣмждръ МЖДРЬСТВО, -а с (1) фебѵцо-іб мудрость, рассудительность тоибгозі, гогѵайа: сатор- нннъ же много мждрьство въепрннмъ • оумыслнвъ прдвьдж Супр 204, 13.— Ср. мж дрость МЖДРЬСТВОВАНИІб, -ни с (1) фрбѵгща рассуждения гохитоѵапі: доидеже не отъ- етжпнтъ мждръствовднніа отължчнвъшниуь СА Супр 298, 28 МЖДРЬСТВОВАТН, -ствоувк, -ствоукши не- сов. чьто (1) фроѵеіѵ думать, размышлять тузііі, ргетузіеі: даждн намъ тж мждръство- вдтн • ѣже о х(Рьст)'Ь н(соу)сѣ Евх 11а 11.— Ср. локдроватн, мыслити, съмъішлатн МЖДРѢ нареч. (2) фроѵща>е мудро, разумно шоисіге, гохитпё: похвали г(оспо- дн)нъ домоу ікономд... ѣко мждрѣ створи Л 16, 8 Зогр Мар.— Ср. прѣмждро МЖДЬН’Ь, МОУДЬНЪ, -ын прил. (7) [мжд- Зогр (1) Мар (1), моуд- Ас (1) Охр (1) Евх (1) Супр (2)] Ррабѵе колеблющийся ѵаЬаѵу: ш несъмыслъндд і льждънда ерьдьцемь Л 24, 25 Зогр Мар Ас Охр.— Евх 78а 1; Супр 477, 25; 477, 30 МЖЖАТИ СА, -аіж са, -акшн са несов. (4) аѵбрі^еоОаі поступать мужественно, мужаться (есІпаС хтпгііе, зСаѵас зе гтогііут, ѵгтигоѵаі зе: мжжді сіа н дд крѣгатъ см еръдъце твое Пс 26, 14 Син.— Пс 30, 25 Син; Супр 162, 19; 548, 12-13 МЖЖСБЛАЖЬСТВИІС, -на с (1) греч. нет мужество зіаіеспозі, шигпозі: нже мжже- влджьствнТм’ » н ХРЛЕЪ(’Ъ вывъ неже ни’ кто • покѣдж сътворн по всд лѣта Супр 566, 22.— Ср. мжжьство МЖЖЬ, -а м (>300) [можь (!) Син (1)] 1. аѵцр, «р<тцѵ; (міжжь н жена аѵброуёѵі]) мужчина шиг: ѣдъшніхъ вѣаше четыри тысашта мжжь • развѣ женъ і дітні Мт 15, 38 Зогр Мар Ас (Сав нет); мкжл і женж сътворнлъ ѣ естъ к(ог)ъ Мк 10, 6 Зогр Мар; вл(д)женъ мжжъ емоуже не въмѣиггт г(оспод)ь грѣха Пс 31, 2 Син • аѵіір, аѵОрсояоб человек сіоѵёк: ліжжн крьвъі I льстінві не прѣполовіАтъ дны своіхъ Пс 54, 24 Син • ёлфотцд солдат ѵо)ак: коккода... оу готовивъ ж) кона н ллжжа • поустивъ въекорі къ видѣнѣ вьсн Супр 47, 21 □ мжжь ц ѣ с а р ь РаспЛіибе служащий императора кгаіоѵзку йгебтк: вѣ же етеръ ц(ѣса)рь ллжжь егоже с(ы)нъ волѣдше И 4, 47 Зогр Мар Ас 2. аѵцр муж, супруг пші, тапіеі: пать бо мжжь імѣлд еси • і нъіні егоже імдшн нѣсть тн мжжь И 4, 18 Зогр МарАс;
мжч сълоучн са ллжжоу сестръі кго лларнА Супр 281, 20 □ за ллж ж к въдатн, нтн, посагатн, посагнжтн см. въдатн, нтн, посагатн, посагижтн.— Зогр Мар Ас Сав Боян Ен Син Евх Клоц Супр ЛІЖЖЬСКЪ, -ъін прил. (16) тоѵ аѵбрбо;, аѵбріхбе, йѵбцеіос; (!); (въ ллжжкскъ овразъ еи; аѵбра) мужской тихзку: іже не отъ кръвні... нн отъ полоти ЛЛЖЖКСКЪ!... роДНША СА И /, 13 Зогр Ас; одѣти са въ ллжжъскъін овразъ Супр 299, 11 ф мжжкскъ полъ сцхгеѵ лицо мужского пола озоЬа тихзкёЬо ро- НІаѵі: прнвндѣннелль са авлѣьь * ѣко се ллжжескъ полъ • ілн женескъ Евх 54а 6;— Зогр Мар Ас Сав Боян Евх Супр ЛІЖЖЬСКЪІ нареч. (4) аѵбреісое мужест- венно тихпё: ег’да та видитъ ллжжкскъі в’се тръплціа Евх 88а 21-22.— Супр 62, 30; 86, 2; 532, 30.— Ср. довльно, доблк ЛІЖЖЬСТВО, -а с (11) [ жъс- Евх (3), -сст- Син (1)] аѵбреіа, Ораоо^, арютеіа; (вез ллжжьства аѵаѵбро^) мужество, отвага тигпозі, осІѵаЬа: конте са... ллжжьства ліжжьска Евх 45а 24; по истинѣ съвравъшъ (вм. съкоръ вашъ) • вез ллжжьства Супр 335, 22,—Пс 67, 7 Син; Евх 19а 6; 926 18; Супр 83, 7; 83, 12; 85, 1; 431, 25-26; 460, 6; 466, 22.— Ср. довлксть ллжжьствьнъ см. неліжжкствкнъ Л1ЖКА1, -ъі ж (6) аХеѵроѵ мука топка: подокьно естъ ц(ѣса)р(к)с(тв)о н(е)к(есь)- ское > к’васоу * іже вьзьллъшн жена съкръі въ ллжцѣ тріи с(а)тъ Мт 13, 33 Зогр Мар.— Л 13, 21 Зогр Мар Ас Сав МЖК А2, -ъі ж (>100) [ллоука Клоц (2), ллу- Клоц (1), ллж(к) Ас] 1. іЗаоаѵое, лабо^, пцсоріа, аіхюцдё, беіѵбѵ, цартѵрюѵ, хсптц- ріоѵ, аОЛцсп^, тѵраѵѵіе (!) мука, муки, мучение тика, ігарепі, тисепі: възведъ очи своі • съі въ ллжкауъ Л 16, 23 Зогр Мар Ас Сав; ллжка с(вл)тааго кодрата Супр 97, 24 • хоХаоіе; (въ ллжцѣ къітн хоІа^еоОаі) штраф, наказание рокиіа, ігезі: іджтъ сн въ ллжкж вѣчьнжик Мт 25, 46 Зогр Мар Ас Сав; кже зкло сътво- рити • вннно наллъ вѣчноу огню н ллжцѣ вываатъ Супр 406, 11-12 □ ллжкж, ллжкъі при- плати, прнььтн яаохеіѵ претерпевать/ претерпеть муки ігрёі/ѵуігрёі тика, Ьуі тисеп: прѣжде даже не прніллж ллжкъі Л 22, 15 Зогр Мар; наслаждаикштеі са педостоіно • кольшж ллжкж севѣ иріелллжтъ Клоц 86 1; ллжкж прнлт’ Супр 459, 4; мжкы іа т н (?) аОХеіѵ состязаться хаѵо- сііі: аціе же лн н ллжкъі кто і.. тъ не вѣнъчает СА 2 Тим 2, 5 Ен 2. Раоаѵютгіріоѵ орудие пытки тисісііо, тисісі пазіго): повелѣ прѣдь м ннлль положити ллжкъі Супр 48, 5.— Зогр Мар Ас Сав Ен Евх Клоц Супр Рыл.— Ср. ллжченнк, стрдданнк, страсть ЛЛЖТИТИ, ллжціж, ллжтншн несов. (2) та- раооеіѵ смущать, волновать, мутить тазі, гохгизоѵаі: Где оуво окразоллъ ходітъ чл(о)- в(ѣ)къ • окаче въсоуе ллжтитъ сіа Пс 38, 7 Син.— Супр 352, 15-16.— Ср. лластн, възллжціатн МЖЧеНИКЪ, -а м (>100) [ллЧк- Евх Клоц, лл(ч)к- Ас Сав Унд Ен, ллЧннк- Служ, лл(Ч)нк- Ен, ллж(Ч)к- Ен] цартѵе, цеуаХоцартѵб, а-уюе, атратіюттіб, аОХб<ророе; (свлтитель ллжченикъ іероцартѵе; велнкын ллжченнкъ цеуаХоцартѵб; докръін ллжченнкъ хаЛЛІ- цартѵе; люкан ллжченнкы <ріХб|асц>тѵ<;) тагіуг мученик тисесіпік: с(вл)та(а)го лл(ж)ч(е- нн)ка трнфона Ас 1416 10; с(вл)тааг(о) с(вл)т(нте)лѣ лл(ж)ч(енн)ка антілла Ас 114а$ 27; с(вл)тааго... лл(ж)ч(енн)ка ѣеор’- ѣна Ас 1456 26; влаженоуллоу клнллентоу ллжче- ннкоу твоеллоу Киев 16 13; ндѣахж же доврнн ллжченнцн • вь сурьскж зеллыж Супр 58, 3-4; како съітость вждетъ любаштнТллъ ллжче- ннкы Супр 82, 3.— Ас Сав Унд Ен Киев Служ Евх Клоц Супр.— Ср. страстоносьць, страстотрьпьць, страстьннкъ АІЖЧвНИЦА, -а ж (12) [лл(ч)ц- Ас (5) Унд (1), лл(ч)ц Сав (1), ллж(ч)нца Ен (1), лл(ч)ннца Ен (1)] цартѵе, цеуаХоцартѵб, ярсотоцартѵб тагіуг мученица тисесіпісе: с(ва)тъніа лл(ж)ч(енн)цА анастасііА Ас 1326 2,— Ас 1146 29; 119а 23; 1276 8; 1276 20; Сав 131а 8; Унд 2а 18; Ен 256 11; 296 4; 296 6; 346 4; Киев 2а 14 ЛЛЖЧеНИЧЬ прил. (3) тйѵ цартѵрогѵ, тоѵ цартѵоо^ мученический, мучеников род. шисесіпіску, тисесіпІкй род.; о ллжченнчн паллАТн Супр 82, 2.— Супр 87, 12; 96, 9.— Ср. ллжченнчьскъ ллжченичьно, -а с (1) греч. нет мо- литва, обращенная к мученикам тосіІііЬа к тисесіткшп: и рекжт(ъ) лл(ж)ченич’но протнво гласоу • и по селль слав(а) Евх 116 20 ЛЛЖЧеНИЧЬСКЪ, -ъін прил. (5) тйѵ цартѵрюѵ, тоѵ цартѵріоѵ, цартѵріхбе муче- нический, мучеников род. тисесіпіску, тисесіпікй род.; повелѣ тѣло кго вьврѣштн съ ллжченнчьскъі тѣлесъі вь рѣкж Супр 66, 20.—Супр 54, 8; 256, 16; 260, 22; 357, 19.— Ср. ллжченнчь мжченміе, -нга с (35) [лл(ч)Яне Ас (1)] цартѵрюѵ, |3аоаѵоб, тіщоріа, оі хбяоі, яараотаоіе, тѵраѵѵіе, то цартѵріхбѵ ота- бюѵ; (ллжченнга род. тѵраѵѵіхбе) раззіо мука, муки, мучение тика, ігарепі, тисепі: лл(ж)ч(е)нне с(вл)тааг(о) ап(осто)ла >лоллъі 343
мжч Ас 1226 7; блюди да тн не съврдтнтъ оустъ печальной мжченнк Супр 382, 28-29 ф м ж че н и к пострадати, п р н іа т н цар- тѵреіѵ принять муки (во имя веры) росі зіоиріі тика, иігрепі, Ьуі тисеп (рго ѵіги): БЛАЖИ ОуБО ПО ИЗВѢСТИ ІІОСТрАДАвЪІІіаагО лсжченнк Супр 82, 9-10; прншъдъ мжченнк прн'імешн въ комднѣхъ Супр 16, 6.— Ас Киев Служ Евх Супр.— Ср. мжкд2, Стрддд- ннк, страсть ЛЛЖЧИЛЬНЪ, -ъін прил. (2): мжчнльнъін съсждъ (Зао'аѵіо'тцріоѵ, хоЛаотгіріоѵ ору- дие пытки тисіеі пазіго): повелѣвддше... СЪСЖДЪІ ЛЛЖЧНЛЫГЫА прѣдъ НИМИ ПОЛАГАТИ Супр 174, 29-30,— Супр 175, 4-5.—Ср. мжкд2 ЛЛАіЧИТбЛЬ, -ли м (25) 1. Раоаѵютце, тѵраѵѵо^, яараѵоцо^, |іагѵа<; (!) мучитель, палач тисііеі, каіап: прѣддстъ і лежчнтелемъ Мт 18, 34 Мар Ас Сав; сьвѣтъ же сътворьшд мжчнтелѣ рекостд Супр 80, 24 2. тууеііеоѵ, тѵраѵѵо^ тиран, властелин Тугап, ѵіасісе: лежчнтель... дастъ... мечемъ оуморнти и Супр 184, 28.— Зогр Мар Ас Евх Клоц Супр.— Ср. влддъіка, властелинъ, игемонъ, льжчн- тельство (дрьждн льжчнтельство) АЛЖЧИТеЛЬСТВО, -а с (3) тѵраѵѵі'е тирания Іугапіе, кгиіоѵіасіа: вдщд во дръждвд оуже роздроушн са • ваше мжчнтельство оуже прѣстд Супр 467, 11 ф дрьждн мжчнтельство хратотѵраѵѵое тиран кгиіоѵіасісе: въ адъ ндѣлсь • ико дд внднмъ... дръжАштддго мжчнтельство Супр 462, 14.— мжчнтельство ср. мжчнтель МіЬЧИТбЛІбвЪ прил. (1) греч. нет вла- стелинов ѵіасісйѵ: вь дьнь сжд(ь)нъі • вида во лице (мжчн)т(е)л(ево) Рыл 4аа 28.— Ср. влддъічьскъ ЛЛЖЧИТИ, мжчж, мжчншн несов. (98) Раааѵі^еіѵ, тіщореіѵ, тѵраѵѵеіѵ, тѵятеіѵ, арцо^еіѵ, ёѵеруеіѵ, аіхі^еіѵ, яеіра^еіѵ. яоХецеіѵ (!), страд. яаохеіѵ, цартѵреіѵ; (нже мжчнлъ тѵраѵѵо^) мучить шисіі, Ігаріі: пришелъ ли еси сѣмо- • прѣжде врѣмене лежчнтъ ндсъ Мт 8, 29 Зогр Мар Ас Сав; тъ лѵжчнмъ тоу прѣддстъ доушж Супр 196, 22; нже нд нь льжчнлъ {вм. льжчнтель?) томоу прѣдолѣ Супр 328, 3 • хоХа^еіѵ мучить (в наказание), наказывать тисіі (га ігезі), ІгезіаТ: дште не можешн оувѣштдтн то ллжчн Супр 131, 25 • хоХасрі^еіѵ давать поще- чины роііекоѵаі: начаша... прнкръівдтн лице его • і льжчнтн і Мк 14, 65 Зогр Мар ф мжчаи слоугд Ьтщіод палач роргаѵсі, каі: ржкы мжчаштннхъ слоугъ рдслдвѣшА Супр 110, 16.— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Евх Супр.— Ср. вити 344 НА ЛѴЖЧЬНЪ, -ъіи прил., сравн. ст. мжчькік (5) 1. ттіе |3аоаѵоѵ мук род., мучений род., связанный с муками, мучениями тик род., ѵгіаЬи)ісі зе к тикат, к тисепі: да не і тн прнджтъ на мѣсто се мжчьное Л 16, 28 Зогр Мар Ас Сав 2. тѵраѵѵіхбе мучи- тельный тисіѵу: иѣстъ во тъчьиа похоть пльтьнди нмѣн’нѣи • иъ пльтьиди прнтьчаиши пдче • и мжчьиѣншн Супр 371, 28 ЛЛѴРА, --ы ж и ЛЛѴР0, -д с (51) [мѵрд Мар (1), мира Мар (1), мѵро Зогр (7) Мар (9) Ас (8) Сав (7) Евх (1) Супр (14), мнро Зогр (2) Ас (1)] цѵроѵ, ёХаюѵ миро тигйа, ѵоппа тазі’; прнде влждннца стьклі- ннцж мура дръжАштн Супр 408, 11 • перен.: мѵро твоихъ дѣлъ Евх 81а 10 Зогр Мар Ас Сав Евх Супр.— Ср. масло, масть, оліи, ПОМАЗАНИК, хрпзмд ЛЛѴРЬНЪ, -таи прил. (2) тоѵ цѵроѵ мира род. тугйу, ѵоппё тазіі род.: хрлміпа же НСПЛЪНН СА от(ъ) ВОНА МѴрИЪПА И 12, 3 Ас Сав (хризмьнъпл Зогр Мар).— Ср. Хрнзмьнъ м ѵ с и Зогр см. мосн(н) м ѵ с ѣ о в ъ Мк .12, 26 Зогр см. мосеовъ н Н цифра глаг. и кир. (55) 1. глаг. о', ё|36оці)хоѵта 70 2. кир. ѵ', яеѵтцхоѵта 50 • яеѵтцхосгаі Пятидесятница Зѵаіо- сіизпі зѵаіку.— Зогр Мар Ас Сав Боян Ен Син Супр Рыл.— Ср. л, о, деслть (пать деслтъ, седмь деслтъ), ПАТьдесАтьннцд НЛ предлог (<4000) А. с вин. еіе, ёлі, ёѵ, ярое;, хата, яері, яро 1. при обозначении пространственных отношений: при указании направления действия, при указании на предмет, место, на которое направлено действие на (с вин.) па (с вин.): пакъі поить его непрнѣзнь на горж въіеокж зѣло Мт 4, 8 Зогр Ас Сав Боян (0 Мар); слъньце свое спѣетъ • на зълъі і блдгъі Мт 5, 45 Зогр Мар Ас Сав • при указании направления к чему-л. к, до к: тогда прнде н(соу)с(ъ) отъ гдлнлеіА нд юр’ддиъ Мт 3, 13 Зогр Ас Сав (0 Мар) • при указании на место действия {ср. Б. 1.) на (с предл.) па (с предл.): НА вьсѣкж трдпѣзж • ВЪ вьсѣхъ црък(ъ)в4хъ... жрътвж съвръшенж творітъ Клоц 8а 26 2. при обозначении объектных отношений на (с вин. и предл.), в (с вин. и предл.), {вин. без предлога) па (с вин.), ѵ (с вин. и предл.), {вин. без предлога): възьрнте на птица н(е)в(есь)скъііА Мт 6, 26 Зогр Мар Ас Сав;
НА на словеса твоѣ оуиъвауъ 77с 118, 81 Син; покріетъ нечъстке на та Клоц 26 17 9 при указании на предмет, лицо, против которого направлено действие против ргоіі: въста- нжтъ члда на роднтелл Мт 10, 21 Зогр Мар Ас 3. при обозначении временныя отношений в (с предл.), на (с вин.), (тв., вин. без предлога) ѵ (с предл.), ро (с вин.), па (с вин.), (вин. без предлога)', на всѣкъ же днк велнкъ • окычаі кѣ іѣемоноу • отъпоуштатн народоу • съвлзънѣ Мт 27, 15 Зогр Мар Ас Сав; възвратілтъ сіа на вечеръ 77с 58, 15 Син; повелѣ кго мжчнтн на многы часы Супр 49, 12 9 при указании на срок протекания действия на (с вин.) па (с вин.): д(оу)ше • імашн мъного докро лежлште на лѣта многа Л 12, 19 Зогр Мар Ас Сав 4. при обозначении цели действия для, ради, из-за рго, кѵйіі: дроуже • на неже есі привелъ творі Мт 26, 50 Ас Зогр Мар Сав Боян; сн Болѣзнь мѣстъ на съмрьть Супр 313, 6 (къ съмрътн И 11,4 Зогр Мар Ас Сав) • при обозначении результата действия, превра- щения, перехода из одного состояния в дру- гое в (с вин.) ѵ (с вин.): нже оумышленннмъ кднѣмъ водж на вино прѣтворн Супр 344, 21; кл(а)г(осло)вн стадо се • і оумъножн е • на тысаціа н на тъмы Евх 15а 14 5. при обозначении образа, способа действия на (с вин.) па (с вин.): катапетозма црковънаѣ • раздъра са • съ вышьнѣго краѣ • до ннжьнѣаго • на дъвое Мт 27, 51 Зогр Мар Ас Сав 6. при обозначении причины из-за рго: аціе естъ достоіно поустнтн женж сник • на всакж вннж Мт 19, 3 Сав (по вьсѣкон винѣ Мар Ас, 0 Зогр) Б. с местн. ёѵ, ёлі, еіе, лота, лері, яро 1. при обозначении просгранственных отношений: при указании места действия на (с предл.), в (с предл.), у па (с предл), ѵ (с предл), и: прославАтъ о(ть)ца вашего іжь естъ на н(е)к(есь)уъ Мт 5, 16 Зогр Ас (0 Мар); ста на крѣзѣ рѣкы Супр 81, 6; выстъ же на странахъ тѣуъ праздьннкъ велнкъ Супр 219, 18; і разлжчн та г(оспод)ь отъ мнрънааго жнтнѣ • ѣко на лнцн емоу Евх 906 6 • при указании направления действия (ср. А. 1) на (с вин.) па (с вин.): оврлштета жрѣсьць прнвлзанъ • на немьже нѣстъ не оу ннктоже отъ ч(ловѣ)къ вьсѣлъ Мк 11,2 Зогр, на ньже Мар; паде огнь на ніуъ Пс 57, 9 Син 2. при обозначении временных отношений в (с предл. и вин.) ѵ (с предл. и вин.); на оутрънѣіуъ пооучауъ сь» въ тіа Пс 62, 7 Син; ономоу к(о) мъногаштн на семь жітін пакость творілъ есі Клоц 9а 9 3. при обозначении объектных отношений на(спредл), именная конструкция без пред- НАЕ Н лога па (с предл.), именная конструкция без предлога: потръпн на мънѣ н вьсе възда- мъ тн Мт 18, 29 Мар Ас (о мнѣ Сав, 0 Зогр), утвръділъ естъ г(оспод)ь милость своіж на коіацінхъ сіа его Пс 102, 11 Син 4. при обозначении образа действия на (с предл.) па (с предл): на ржкауъ възъмжтъ та Мт 4, 6 Зогр Ас Сав (0 Боян); приде на кони к’ нимъ Супр 60, 115. при обозначении цены за (с вин.) 2а (с вин.): чесо роди Хрнзма сн не продана кыстъ • на трьуъ сътѣуъ пѢназь И 12, 5 Зогр Мар Ас Сав 6. при образовании сложных числительныя: дъва на деслте и т. д. см. деслть.— Зогр Мар Ас Сав Охр Унд Боян Зогр-пал Ен Син Служ Киев Евх Клоц Супр Рыл Зогр-лл нллнквовь прил. к мужскому имени Наггей (2) той Ыаууаі Наггеев Ыаякейѵ: с(ы)нъ сы... еслнмовъ • наанѣеовъ Л 3, 25 Зогр Мар НААСОНОВТі прил. к насонъ (2) тоѵ Мааоаспѵ Насонов Мазопйѵ: с(ы)нъ сы... Салмоновъ • наасоновъ Л 3, 32 Зогр Мар НАВАДИТИ, -важдж, -вадншн сов. (5) 1. кого яег&еіѵ, лро[3фа^еіѵ подговорить, подстрекнуть паѵёзі: старьцн навадишл народы • да нспросдтъ варавж Мт 27, 20 Сав (наоустншл Зогр Мар, наоучішл Ас) 2. на кого бісфаХХеіѵ, хатарартѵреіѵ оклеветать кого-л. ротіиѵіі, озосіі пёкоко: въ лъжа навадАтъ на йж Супр 135, 5-6.— Мт 14, 8 Зогр Мар; Супр 215, 9.— Ср. наоустнтн, наоучнтн, осадити, оклеветати НАВАГЪ, -а м имя (4) Маѵатос; Нават Моѵаіиз: ш на<е>ане чимъ дръзнжвъ • отъвѣ- штатн хоштешн • наватомъ покм’кмъ Супр 360, 29 НАВГИНЪ прил. к мужскому имени Нави (2) тоѵ Маѵц Навин Мипаѵ: покои і(соу)су навгнноу Ен 20а 15.— Ен 35а 12 НАВ6СТИ, -ведж, -веДешн сов. (17) 1. чьто (на кого) ёлауегѵ наслать, напустить ргіѵёзі, паѵёзі, зезіаі: изкѣгъ съмръті • іжже гоукітель наведе на еѣюптѣні Клоц 66 35; сеіж кровыж не възможе въскочіті • і ѣзвж навесті Клоц 66 37-38 (вьнестн Супр 417, 19) кого на чьто еіаауеіѵ, оѵѵауеіѵ, обтууеіѵ направить, навести (на путь истин- ный) пѵёзі: наведи міа г(оспод)і на пжть твоі Пс 85, 11 Син 2. оѵѵауеіѵ дать пристанище, приют, ввести (в дом) иѵёзі: страненъ кѣуъ н наведосте мл Супр 123, 22 (вьвѣсте Мт 25, 35 Мар, въведосте Зогр Сав, Ас нет).— Син Клоц Супр.— Ср. въвестн, вънестн, навести, нанести, наставити НДВ6Ч6РНЮ, -ига с (7) [наве(ч)рне Ас (1), навече(р) Ас (1)] парсщоѵті канун (празд- 345
НАЕ ника) ѵідіііе, ргесіѵесег (зѵаікп): навеч(е)рне с(ва)тддг(о) в(ог)оавленнѣ Ас 138а 10; Сав 146а 13-14. - Ас 1326 6; 1446 2; 152а 10; Сав 1376 1; Ен 30а 7 НАВОДИТИ, ндкождж, ндкодншн несов. чьто комоу (2) ёяауеіѵ насылать, напускать ргіѵабёі, зезііаі, иѵаіоѵаі: в(ог)ъ сжднтелъ іірдкьденъ н крѣпокъ і тръпѣлівъ • Т не гнѣва ндводьь Пс 7, 12 Син; велнкж кѣдж наводитъ не вьннмдіжштнімъ Супр 513, 23-24.— Ср. НАНОСИТИ НАВОДНЮ, -ни с (2) яХт)|іцѵра наводнение, паводок роѵскіегі. харіаѵа: наводью же КТАВЪШЮ • ПрНПАДе рѣка Хрдмннѣ ТОІ Л 6, 48 Зогр Мар,— Ср. потопъ НАВОДЬНИТИ СА, -нж са, -нншн са сов. (3) итаикѵСраЬаі; (наводьнкнын ’НОац (!)) переполниться (водой), выйти из бере- гов, разлиться гохѵобпіі зе: потоці ндводь- нішіа сіа Пс 77, 20 Син; Евх 56 8-9.— Пс 73, 15 Син НАВЪІКН&ТИ, -нж, -неши сов. чесомоу; чьто (55) раѵОаѵеіѵ, бібаохесг&аі, хата- цаѵОаѵеіѵ, ёѵбібаохесг&аі научиться, ус- воить паисіі зе: отъ смоковьннца же ндвъік- нѣте прнтъчн Мк 13, 28 Зогр Мар; съмѣсішьъ сіа съ іазъікы • н ндвъікж дѣла іуъ Пс 105, 35 Син; гнѣваіжштнн са навъікнжтъ послоушдтн Супр 325, 22-23 (ндоучАтъ са Клоц 1а 15) • познать, понять рогпаі, росЬоріІ: дд навъікнемь рдзньствье • прѣдадітелево • і оученікъ Клоц 56 37-38; ндвъікнешн ИКО МОШТЬНЪ СТА прѣложнтн са не рдчн Супр 414, 18 (да оувѣсі Клоц 56 7) ондвъікнж- тн са цѵеісг&аі научиться, усвоить паисіі зе: вѢдатъ са навъікъшнТ глаголемок Супр 419, 16-17 (ндоученін Клоц 76 20).— Зогр Мар Ен Клоц Супр.— Ср. въікнжтн, нз- въікнжтн, ндоучнтн са, оувѣдѣтн НАВЪІСОЧе нареч. (1) ё<р’ ѵг|>т|Хой вы- соко, в вышине ѵузоко, ѵе ѵузі: покѣднтели НАГА Прнгвожденд НАВЪІСОЧе вьсѣмъ показо- вддше Супр 489, 23.— Ср. въісоко, въіспрь, горѣ НАВЪІЦАТН, -АІЖ, -АКШН несов. (1) цаѵОаѵеіѵ учиться, познавать исіі зе, рохпаѵаі: ч’то оуво отъ сего ндвъіцакмъ Супр 373, 11-12,— Ср. оучнтн са НАВЪІЧеНИЮ, -ни с (1) (оученнк ндвъіче- ннк ра&гціа) познание, понимание рогпапі: велико оуво естъ прнтАжднне нрАВОвѣрънъиуъ • оучение ндвъіченьк Хил 26(1 20.— Ср. оученнк НАВѢдѢТИ, -вѣмь, -вѣсн несов. (1) ёяіотасг&аі знать ѵёсіёі, гпаі: та кдннд*о немъ съповѢдаа • иже въсѣмъ съпростд ивькннк ндвѣджштнимъ того Супр 278, 30.— Ср. вѣдѣтн НАД НАВѣЖДСНИЮ, -ни с (1) греч. нет посе- щение паѵзіёѵа: нд ндвѣжденьк стар’ца прншьдъше Супр 555, 20.— Ср. посѣціеннк, прнсѣціеннк НА ВАЗ АТИ, -важж, -вАжешн сов. (1) а<раятеаОаі привязать ргіѵагаі: ндвазавъ на въпж звѣри Супр 558, 13.— Ср. прнвАздтн НАГЛО нареч. (1) греч. нет очень быстро, стремительно рпібсе; перен. опрометчиво ипаЫепё: (нже) ндг(ло гнѣвдктъ са) Рыл 16а 1.— Ср. напрасно НАГОСТЬ, -н ж (1) убрѵсоаіб нагота паіюіа: помъішлиа аддмовж нагость Супр 280, 22.— Ср. нагота, овндженнк НАГОТА, -ъі ж (2) уѵрѵоэоіб, уѵрѵбіце нагота паЬоІа: отъвръгъ ндготж оклѣцн са вь чнстотж Супр 48, 26.— Супр 455, 10.— Ср. нагость, овндженнк НАГОТОВАТИ, -тоуіж, -тоукши несов. (1) уѵцѵт|теѵеіѵ быть нагим Ьуі паЬу: алъкати ВО НМАШН * Н ЖАДДТН • I НАГОТОВАТИ ЕвХ 90а 25 НАГЪ, -ъін прил. (45) 1. уѵцѵбе; (нага сътворити уѵцѵойѵ) нагой, голый паЬу: онъ же оставь понѣвнцж • нагъ бѢжа оть ннхъ Мк 14, 52 Зогр Мар; влюдѣте сл ВрАГА • ДА не НДГЪІ сътворнтъ въі Евх 976 9 2. уѵрѵіхо$ гимнастический дутпазііску: вь ндзѣмъ подвнзѣ • КАКО МНОГО ТВОрАТЪ свок прнлеждн’к Супр 497, 5.— Зогр Мар Ас Сав Супр.— Ср. голъ НАДА, -та ж имя (1) Ыаба Нада Ыасіа: несторъ к’то... НАДА НАрНЦАКМЖ нмъі женж Супр 24, 21 НАДСЖДА, -а ж (21) ёХяй; надежда па<1ё)е: тъі во есн помоціь • і застжпъ • і надеждѣ в’сѣмъ прнвѣгдіжціннмъ къ теві Евх 796 17; кръстнинъ нштан нддеждА къ вогѴ Супр 160, 2.— Евх Супр.— Ср. оупъ- вдннк НАДОИТИ, -доіж, -доншн сов. (1) трёсреіѵ накормить (грудью) пако)іІ: дште кто видитъ мдтере... поддджштж съсъ • дд не надои дѣтнштд Супр 384, 21.— Ср. ндкръмнтн НАДОуТИ СА, -доуіж са, -доукшн са сов. (1) оібаіѵеіѵ вздуться; перен. возгордиться пасіоиі зе: ико се оврАТривъше са срьдьце н нддоувъшн са доушн Супр 422, 25 — Ср. ндджтн НАДЪ предлог (>100) А. с вин. ёлі, хата при указании на предмет, к которому направлено действие (обычно сверху) на, над (с вин.), к пай (с вин.), к: оузьрнте... д(н)к(е)лъі б(о)жніа • въсходашта * і СЪХОДАШТА • надъ с(ъі)нд ч(ловѢчь)скааго И 1, 51 Зогр Мар Ас (4) Сав; сдмдрѣиинъ же етеръ грАдъі • прнде надъ нь Л 10, 33 346
НАД Зогр Мар Ас (къ немоу Сав) Б. с тв. ёяі, ёяаѵо), ёлёр, г>лераѵа>, дара, ёѵ (!), аѵѵ (!) вирег 1. при указании предмета, выше ко- торого что-л. находится над (с тв.), сверху пай (с тв.)', кѣ же і наисанье наи’сано • надъ кимь Л 23, 38 Зогр Мар Ас Сав 2. при обозначении предмета или лица, на которое направлено действие, чья-л. деятелъностъ над (с тв.) пасі (с ге.): вѣръны ракъ • і мждры • егоже поставитъ г(оспод)ь надъ домомь своімь Мт 24, 45 Зогр Мар Ас Сав', попъ молнт’ са * творл мол(н)твж * СНІЖ кдд(ъ) ннмь Евх 926 1; слъзы оуіюуштакшн ако надъ мрътвъмъ Супр 457, 16 3. при обозначении господства, главенства, пре- восходства над (с ге.), выше пас! (с тв.)-. нѣсть оученнкъ надъ оучнтелемь своімь Л 6, 40 Зогр Мар; г(оспод)ь вь сюнѣ велеі н высокъ есть • надо вьсѣмі людьмі Пс 98, 2 Син; Ен 326 13 ф надъ вьсѣмь, надъ вьсѣмн (сими) см. вьсь.— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Киев Евх Клоц Супр нддълежАТи, -лежж, -лежншн несов. (2) 1. ёліхеісг&аі лежать на чем-л., поверх чего-л. Іегеі па пёсет: заключи въ пештерѣ затворн надълежАштннмн кетъуынмн двьрьмн Супр 527, 28-29 2. греч. нет наступать, нависать пасІсЬагеІ: съпрннмьннкъ ьждн надълежАштнн съмрьтн але^ан’дровѣ Супр 161, 1.— Ср. належати НАДЪІЛЛАТИ СА, -аіж са, -акши са несов. (2) біаррпуѵпсг&аі (!) раздуваться, увели- чиваться пасіутаі ве, гогвігоѵаі ве: каіа ко польза... лнуо потрѣкы надыматн са Супр 494, 20 • перен. оібаіѵеіѵ гордиться рувпіі ве: Надыма» са срьдце Клоц 9а 14.— Ср. възноснтн НАДЬНСВЫГЬ, ын прил. (1) ёліоѵаіо^ насущный ѵег<іе)вІ: хлѣвъ нашь надьневъны • даі намъ на всѣкъ д’нь Л 11, 3 Зогр (насж- штъны Мар, д’невьны Сав).— Ср. дьневьнъ, настати (ндставьшакго дьне), настоіатн (на- стоььн), кдсжціьнъ НАДѢГАТИ СА и НАДѢТИ СА, -дѣіж са, -дѣкшк са несов. комоу, чесомоу; на кого, чьто или с инф. (51) ёкяі^еіѵ, яес&есг&аі, Оарреіѵ, лростбохаѵ, ѵоці^еіѵ (!), ярооё- Хеіѵ (I), лрообёхесг&аі (!) надеяться, воз- лагать надежды, доверять сІоиГаІ, сійѵёгоѵаі: надѣаше са знаменье етеро вндѣтн Л 23, 8 Зогр Мар; надѣі са дъцін • вѣра твоіа с(ъ)п(ас)етъ та Мт 9, 22 Сав (дръзан Зогр Мар Ас); надѣіжціеі сіа сілѣ своеі Пс 48,7 Син; довро есть надѣѣтн сіа г(оспод)Ѣ • неже надѣѣтн сіа на чл(о)в(ѣ)ка Пс 117, 8 Син; сен сѣнн надѣвъ са клаженын даундъ Супр 353, 25-26; радоуіжште са • о на- НАЗ Н дѣкм-ыиуъ • ржгаіжште са протнвънѴоумоу Супр 92, 2,— Зогр Мар Ас Сав Унд Син Евх Супр.— Ср. дрьзатн, оупъватн НАДЖТИ, -дъмж, -дъмешн сов. (1) ёцлщ- яраѵаі раздуть пасіоиі: акы мѣхъ кѣаше надъменъ Супр 117, 18.— Ср. надоутн са наемьннкъ Мар Ас см. нанмьннкъ НАЗАР6И, НАЗАРѣИ, -іа м (16) [назаре- Мар (1) Ас (7) Супр (2), назарѣ- Зогр (3) Мар (2) Боян (1)] Ма^сораіое назареянин пагагеізку: и сь кѣ съ н(соу)сомъ назареомъ Мт 26, 71 Ас (назарѣннномь Зогр Сав, назарѣаннномь Мар).— Зогр Мар Ас Боян Супр.— Ср. назарѣнннъ НАЗАРвТЪ, -а м город (36) [назаре-А.- Ас (1) Сав (9), назарѣт- Зогр (2)] Ма^арёО Назарет Магагеі: сь есть н(соу)с(ъ) про- рокъ • іже отъ Назарета галнленскааго Мт 21, 11 Мар Сав, на., та Зогр-пал (0 Зогр).— Зогр Мар Ас Сав Боян Зогр-пал.— Ср. назаретьскъ НАЗАРСТЬСКЪ, -ын прил. к Назаретъ (4): градъ назаретьскъ ябКі^ Ма^арёО Назарет Ыагагеі: вьзнде же і оснфъ • отъ галнлеіА • града назаретьска Л 2, 4 Зогр Мар Ас Сав.— Ср. Назаретъ НАЗАРѢНИНЪ и НАЗАРѣАНИНЪ, -а м (27) [назарѣа- Зогр (1) Мар (1)] Ма&ораіое назареянин, житель Назарета пагагеівку: повѣдашА же емоу • ѣко і(соу)с(ъ) • на- зарѣнннъ мимо ходитъ Л 18, 37 Зогр Мар (назарен Ас).— Зогр Мар Ас Сав Боян Супр.— Ср. назарен нАземыгь, -ын прил. (1) ёліуеюе земной, наземный рогетвку: нлкжціюмоу власть... на в’сѣкомь нарнцаемѣмь • на- н(е)к(е)съныхъ и наземыгыхъ • н тръторъ- скыуъ Евх 55а 21.— Ср. зеллльнъ, земльскъ НАЗИРАТИ, -аіж, -акши несов. (11) ларатцреіоОаі следить, выслеживать ро- гогоѵаі, віесіоѵаі: і назнраахж і • аште въ сжкотж іцѣлнтъ і Мк 3, 2 Зогр Мар Ас Сав.— Л 6, 7 Зогр Ас; Л 14, 1 Мар Ас Сав; Пс 36, 12 Син; Евх 88а 12.— Ср. клюстн, стрѣцш, съглАдатн, съсжмьнѣтн НАЗ НАЛЛеНАТИ, -аіж, -акши сов./несов. (5) ощцаіѵеіѵ, ёлктт]Ц«іѵе<тОаі, цяѵйеіѵ, біаотрёсреіѵ, отррауі(;есН)аі обозначить/ обозначать, указать/указывать пагпасіі/ пагпасоѵаі: слово повѣсти» назнамена дѣло Супр 343, 13; оустъны акы прагы назнаме- наіжціте Супр 332, 2-3 □ назнаменатн с а показаться, появиться икагаі ве, оЬ)еѵіІ ве: назнамена же са кмоу вѣньцъ по тѣлоу Супр 142, 4,— Супр 239, 16; 408, 3.— Ср. знаменатн, клепати, назнамено- ватн 347
НАК НАЗ НАЗНАМеНОВАТН, -ноуіж, -ноукшн несов. (5) отціаіѵеіѵ, аіѵіааеахаі обозначать, указывать пахпасоѵаі: се се г(лдго)лддше назндменоуіж • коевк съмрътнвк хоѵкаше оумрѣтн И 12, 33 Ас (клеплА Зогр Мар Сав).—Супр 349, 18; 376, 16; 560, 27; 567, 13.— Ср. зндмендтн, клепати, назндме- ндтн назьрѢти, -зьріж, -зкрншн сов. (2) параттіреигваі проследить, выследить сИѵаі зе, ѵёпоѵаі рохогпозі пёкоти, пёсетпи; ндзьрѣдуж и къннжъннцн... дште въ сокотж псцѣлптъі-н Л 6, 7 Мар (ндзнрддхж Зогр Ас).— Пс 129, 3 Син.— Ср. съгладдтн нливАцге нареч. (2) 1. оі лХеіоѵс; больше всего, наиболее, в наибольшей степени пе)ѵІсе, ѵёізіпои: отъ ннхъ же нднвАште отъ елнспонтъскынхъ... градовъ кѣд^ж Супр 201, 20 2. яХеіота обыкновенно, обычно оЬѵукІе: нднвАште же прѣдъ сънъмъ молитвы творише Супр 274, 26.— Ср. нднпдче НАИЛІЫІИКЪ, -д м (25) [ндем- Мар (3) Ас (2)] щ<гО сотое, рісгОюе наемный рабочий, наемник патегйпі сіёіпік, пасіепік: колнкоу ндімьннкъ о(тк)цд моего ьзкываіжтъ хл*кЕН Л 15, 17 Зогр Мар Ас Сав.— Зогр Мар Ас Сав НАИНЪ нескл. (?) м город (3) Мсхіѵ Наин Ыаіт: ідѣдше въ грддъ ндрнцаемы нашъ Л 7, 11 Зогр-Мар Ас НАИПАЧ6 нареч. (14) 1. цоАіата йаибо- лее, больше всего пе)ѵісе: нд родъ чловѣчь- скъін НСКОНН ВОІЖАН дннволъ • и нднпдче нд ровы с’пдсд ндшего Супр 514, 19 • греч. нет главный образом, прежде всего Ыаѵпё, ргебеѵыт: скждо кѣаше воды ндеже жнвѣаше • нднпдче же ннкдкоже кѣаше водъі пнтнаа Супр 549, 11 • раХХоѵ вернее, точнее ргезпё)і, зрізе: въ пештерѣ тон • нднпдче же рекж въ грокѣ Супр 528, 24 2. ёлі лкеіоѵ очень ѵеіті, ѵеіісе: нднпдче ко възнесжтъ са нечъстнвнн 2 Тим 2, 16 Ен; того рдд’мд нднпдче вьсѣмъ днвітн са Супр 565, 10.— Пс 50, 4 Син; 122, 4 Син; Супр 47, 5; 517, 16; 526, 2; 527, 7; 543, 29; 559, 7; 568, 23-— Ср. велкмн, зѣло, мъного, нднвАціе, нднскорѣк НАИСКОРѣЮ нареч. (1) ракіата чаще всего, скорее всего пе)гусЫе)і, пе^рКе: пріемліжштеі с(ва)ты\ъ тдінъ • недостошо • въ ты ндіскорѣе въходітъ дьѣволъ Клоц 8а 37 (пдче Супр 421, 6).—Ср. нднпдче, пдче, скоро НАИТИ, -ндж, -идешн сов. (19) 1. нд кого, чьто; комоу ёлёр/есг&аі, ё<ріспа<т&аі, ёпаѵёр- Хесг&аі, ѵлеіоёрхеоФаі, ёлцрёресг&аі., ёлі- охіа^еіѵ сойти на кого-л.', войти зезіоиріі па пёкоко; ѵері, ѵзіоиріі: д(оу)хъ с(ва)ты ндтдетъ нд та Л 1, 35 Зогр Мар Ас Сав • перен.'. напасть на кого-л. парадной!, борасіпоиі па пёкоко'. нзкывъше отъ ндшъдъшаа нмъ когомь поуштеныА ОЗВЪІ Супр 531, 4 2. без доп. греч. нет наступить, настать пазіоиріі, паяСаС: пдсуд подѣкка... рдзоренд къістъ • ндіде ко д(оу)ховънаі Клоц 76 16; [здклнндіж та... закономъ ііръвое • подокАЦіемъ в’са • ндиіедъшл емь (вм. ндоучкшннмь?) • і с(ъ)п(асе)ннемь нд пжть етеръ • воле» ндстдвьшемь тоѵ... лсхібсхушутістаѵтое Евх 52а 23].— Зогр Мар Ас Сав Син Евх Супр.— Ср. въннтн, на- пасти НАИТРѢбЛИИ прил. превосх. ст. (1) Г| ХСПаіб (!) самый нужный, наинужнейший пе)роігеЬпё)зі: н чоувъствд • иже сжтъ нан- трѣкьшн пжтн оученню • зѣло литѣ прокоудн Супр 339, 30.— Ср. трѣкѣ НАКАЗАНИЕ, -ни с (15) яаібеіа, ѵоѵОе- оіа, (то) ат'пеіСесг&аі, яротрояр, ё|ошіа(!); (ндкдздннкмь лораіѵсоѵ) наставление, поуче- ние роисепі, паротепиіі: ндказанъе твое салю міа ндоучітъ Пс 17, 36 Син; пооуиітааше • ово ндкдздннкмъ ово епнтнмніж Супр 188, 16-17.—Пс 2, 12 Син; 17, 36 Син; 49, 17 Син; 118, 66 Син; Евх 836 1; Клоц 46 22-23; 6а 14; Супр 75, 30; 124, 19; 246, 17; 411, 30; 415, 27; 519, 11.— Ср. каздикк, пооученнк, оученнк НАКАЗАТИ1, -кджж, -кджешн сов. кого чесомоу (10) лаібейеіѵ, лараіѵеіѵ, ѵоѵОетеіѵ наставить, научить роисіі: клдженъ чл(о)- вѣкъ егоже ты ндкджеші г(оспод)і Пс 93, 12 Син; томѴ ли та наказа оучитель Супр 411, 3 о наказати са научиться роисіі зе: ндкджѣте сіа вьсі сждіАціеі землі Пс 2, 10 Син.— Пс 89, 10 Син; Супр 42, 12; 182, 27; 276, 25; 382, 15; 410, 23; 524, 22-23.- Ср. наоучнтн НАКАЗАТИ2, -здж, -здкшн несов. (6) яаібепеіѵ, ѵоѵ&етеіѵ наставлять, учить роисоѵаі: сего ради цръкы ндкдзаетъ Хил 2ба 19; оучАціе н ндказджціе секе * въ псалмі^ъ н пѣннхъ Кол 3, 16 Ен □ наказати са учиться, упражняться исіі зе, сѵісіі зе: дд кждетъ... въ въшгьнее послоушднне на- каздіа са Евх 99а 19.— Пс 93, 10 Син; Евх 34а 18-19; Супр 191, 14-15.-Ср. оучнтн НАКЛАДАТН, -ддіж, -ддкшн несов. чьто на кого (2) (рорті^егѵ накладывать пакіабаі: ндклдддете нд ч(ловѣ)кы крѣмена Л 11, 46 Зогр Мар.— Ср. ндлагдтн НАКЛАСТИ, -кллдж, -кладешн сов. чьто комоу, чесомоу (1) ёяцрортіХегѵ наложить 348
НАК паіогіі: хота крѣліА накласти скотоу свокмсу Супр 41, 5-6.— Ср. наложити НАКОВАЛО, -а с (1) ахцсоѵ наковальня коѵаёііпа: потъкж са о наковалѣ непокѣдімѣ- емъ Клоц 126 24 (о наковальнѣ Супр 448, 20).— Ср. наковально НАКОВАЛЬНО, -а с (2) ахцсоѵ наковальня коѵаёііпа: (іако) же но н(аковально) (же)стоко сръ(дце) (сьтл)жавъ Хил 2а$ 4.— Супр 448, 20.— Ср. наковало НАКРЪЛАИТИ, -мліж, -мншн сов. кого чесо (3) трёсреіѵ, біатрёфегѵ, ёхтрёсрегѵ накор- мить, насытить пакппіі, пазуііі: тъ и насъ • ке тъчыж потрѣкънынхъ • нъ нзокнль- ныкхъ накръмнтъ Супр 290, 17-18.— Супр 344, 19; 384, 28.— Ср. надоити, напитати, напитѣтн, натроутн, насытити НАКЪІНЖТИ, -нж, -неши сов. (1) греч. нет сделать знак рукой рокупоиі: ократнвк сд ра-в-(о)жнТ и накынжвъ... пѵан’ноу • н прнзъвавъі н къ секѣ Супр 554, 29.— Ср. помаіатн НАЛАГАЛИ, -аіж, -акшн несов. чьто комоу, чесомоу; на чьто ёяюѵѵаятеіѵ наклады- вать, класть кіазі па песо', печати нала- гаютъ на грогъ (! вм. грокъ) Клоц 12а 15 • перен. греч. нет наводить, наклады- вать, налагать пакіасіаі, рйзоЬіі: ег’да та видитъ ліжжьскы в’се тръплціа • пакта на- лагаетъ тн оунъінне Евх 88а 22-23.— Ср. накладатн НАЛ6ЖАТИ, -жж, -жншн несов. комь, чемь; на комь, чемь; на кого, чьто (14) ёяіхеі- айаі лежать, находиться на чем-л. Іегеі па пёсет: вѣ же пешть і камень належааше на неі И 11, 38 Зогр Мар Ас, належаше на нж Сав • перен. ёятОеаОаі, ёяартааОаі отягощать, обременять паІёЬаі, ЛоІёЬаі, ІІ8ПЙ: доколѣ належіте на чл(о)в(ѣ)ка Пс 61, 4 Син; нз вждете належАштнхъ земн зълъ Супр 530, 14-15.— Л 5, 1 Зогр, Мар; Супр 128, 10; 145, 6; 145, 11; 483, 19; 529, 28; 538, 2.— Ср. лежати, па- датн НАЛИІАТИ, -лѣіж, -лѣкшн сов. (1) хераѵ- ѵёѵаі налить паііі: чашж налнивъ дастъ имъ Супр 236, 9 НАЛОЖИТИ, -жж, -жншн сов. (6) 1. чьто на чьто ёхтеіѵеіѵ; (вернгы наложити хХоіа леріРаІІеіѵ, аіёоеі 8еіѵ) положить, нало- жить роіогіі, <1аІ: на идоумѣіж наложж сапогъ моі Пс 107, 10 Син; вернгы наложите на въиж кмоу Супр 195, 22 • аѵаятегѵ разло- жить (костер) гаіогіі (рігеп): наложи крадж велнкж Супр 516, 13 2. чьто чесо (рортойѵ наложить, нагрузить кого-л., что-л. чем-л. паіогіі: нмѢа осьла многъ клагынь наложено нлн Н Супр 291, 5 — Супр 181, 23-24; 223, 23.— Ср. възложити, накласти, положити НАЛАЦШ, -лакж, -лАчешн сов. (7) ёѵтеі- ѵеіѵ, 8ютегѵеіѵ натянуть парпоиі: грѣшъ- нщі наліАшіА лжкь Пс 10, 2 Син.— Ас 5аа 2-3; Пс 36, 14 Син; 44, 5 Син; 57, 8 Син; 63, 4 Син; Супр 462, 25-26.— Ср. отъвлѣцін НАЛАЦАТИ, -аіж, -акшн несов. (1) ёѵтеіѵегѵ натягивать паріпаі: с(ъі)нові ефіАмові наліАцаіжштеі і стрѣлѣіжште лжкы Пс 77, 9 Син НАЛЛАНОВеНИіе, -ни с (1) ёояті знак, мановение рокуп: аште да не кыша въставъ- шааго насытили са намановенніа Супр 443, 1 — Ср. мановеннк, помаіаннк НАЛІАІАТИ, -внж, -іакшн несов. (1) 8іаѵеѵ- еіѵ делать знак ёаѵаі гпатепі, купонѣ: лакты а^мж потыкаахж и намаіаахж очнма Супр 502, 17.— Ср. помавати, поманжтн, помаіатн НАМОЧИТИ, -чж, -чиши сов. кого, чьто чнмь (1) Ррёхеіѵ намочить, окропить отосіі, рокгоріі: сн сльзамн намочн нозѣ Супр 394, 29-30 (омочи Л 7, 44 Зогр Мар Ас Сав).— Ср. омочити НАЛЛѢНИТИ, -ніж, -ниши сов. (6) 1. оѵоца^еіѵ назвать, наименовать пагѵаё, ро)тепоѵаі: оного отъ докростн намѣнн нюда рьвннвън Супр 410, 18 2. яроХёуеіѵ, ріцѵізохесг&аі упомянуть гтіпіі зе: окношть- ннцж творншА въ намѣненѣн цръкъвн Супр 208, 19 □ нн въ кжіжже намѣннтн яараХоуі^есг&аі не принять во внимание пеѵгіі ѵ йѵаЬи: оувѣштанни т(а) нн въ кжіж же намѣннвъше Супр 201, 29.— Супр 53, 26-27; 410, 19; 498, 19.— Ср. нарецін, ПОМАНЖТН НАМѢШАТИ, -сиж, -іакшн несов. (1) |зѵт||іоѵеі5егѵ упоминать ргіротіпаі, гтіпо- ѵаі зе: оувѣдѣвъша же многашдн намѣніанаіа славънаіа мжжа Супр 203, 10.— Ср. помм- натн НАЛАѣРИТИ, -ріж, -риши сов. (2) цетреіѵ отмерить патёгіі: въ ніжже мѣрж мѣрнте • намѣритъ са вамъ Мк 4, 24 Зогр Мар.— Ср. възмѣрнтн НАЛЛѢСТЬНИКЪ, -а м (2) тояотпО'ПТ'ПС зиссезог преемник пазіирсе: іже оутілже вънті клаженоумоу апостолоу твоемоу петроу... въ чьсті намѣстьнікъ Киев 2а 12.— Супр 122, 18.— Ср. прѣнмьннкъ ндневесьнъ, -ын прил. (1) ёяоѵраѵюс небесный, находящийся на небе пеЬезку, іеп, кіегу )е па пеЬі: нмжціюмоу власть... на в’сѣкомь нарнцаемѣмь • нан(е)к(е)съныхъ и наземьныхч* • н тръторъскыуъ Евх 55а 20.— Ср. некесьнъ, некесьскъ 349
НЛП НАНЕСТИ, -несж, -несешн сов. (9) ёлкрё- реіѵ, лрооірёреіѵ, ёлауеіѵ, лросгауеіѵ нане- сти папёзі, ргіпёзі: повелѣ слоугамъ огнь на- нести по вьсемоу тѣлоу кю Супр 13, 25 • чьто на кого; комоу наслать, напустить яеяІаС, иѵа- Ііі: многынхъ во ради мжкъ аже нднесоша на нь Супр 117, 21; тако достоитъ и нднесенжж кмоу воурж... СЪПОВ'ІДДТИ Супр 520, 25.— Супр 111, 28; 153, 4; 178, 5; 213, 15-16; 516, 24-25 ; 544, 13.— Ср. навести НАНЗНАНЗНІА, -иіа ж горой (1) Ма^іаѵ^бе Назианс Ыагіапзоз: глігорд в(о)гословцд • 6п(иСК0у)па бънвша НАн’знАн’зии Ас 141а 27 НАНОСИТИ, -ношж, -носншн несов. чьто на кого (2) лросфёреіѵ насылать, напускать зезііаі, иѵаіоѵаі: наносити на нь мжкы Супр 109, 8.— Евх 88а 20.— Ср. нлводнтн НАНЬЗИІАНЬСКЪ, -ыи прил. к нднзиднзиіа (2) т-йс Ма&аѵ&мі назианский пагіапзку: григории нднкзінанъскын епискоупъ Супр 198, 3.— Супр 201, 13 НАНѣАЛЬ прил. нескл. (3) і|>еХХі(;а>ѵ косноязычный кокіаѵу: азъіцн нднѣмь нстннж іасно глдголжтъ Супр 336, 25 (Ис 29, 24) (влъснжштёі Клоц 1а 15-16).— Супр 336, 23; 337, 14.— Ср. влъснжти (влъснжи), гжгънивъ, лопотивъ, н'кмовдтн (н'ІМОуІАн) НАОСТРИТИ, -оціріж, -острншн сое. (1) блХі^еіѵ наточить, наострить паозігіі, паЬгоизіі: ножъ ндострн Супр 389, 10.— Ср. изострити НАПАДАТИ, -аіж, -акши несов. комь; на кого (5) ёлілілтегѵ, аоѵелітійеаОаі бро- саться, падать на кого-л. паІёЬаі, ѵгЬаі зе па пёкоко-. мъногы во пукли • -кко ндпАДАдуж ЕМЬ • уОТАШТе прикоснжти СА ЕМЬ Мк 3, 10 Зогр Мар-, не оуво» сіа отъ тьм-ы людеі • НАПАДАІЖЦНХЪ НД міа Пс 3, 7 Син.— Супр 464, 27; 565, 19-20.— Ср. належати НАПАДСНИІ6, -иіа с (1) греч. нет нападе- ние парабепі, ргерабет: ндпдденнк н*ккок отъ розвоиникъ пострадавъ Супр 558, 8-9 НАПАСТИ, -плдж, -паденіи сов. нд кого, чьто (21) ёлілыгтеіѵ, аѵалілтегѵ, лросгліл- теіѵ, лілтеіѵ, ёлітійеайаі, ёлцрёресг&аі, ёлартао’йаі, ёласріёѵаі (!) броситься, на- пасть на кого-л., что-л. рабпоиі, ѵгЬпоиі зе па пёкоко, пёсо: напдде нд вънж его Л 15, 20 Зогр Мар Ас Сав; вьзккашА в'ктрн • і ндпддж нд урдминж тж Мт 7, 25 Зогр Мар Ас (иотъкж са храмштѣ тоі Сав) • перен.'. страхъ напдде нд нь Л 1, 12 Зогр Мар; поношенгк поносіаштеіхч» тек'к ндпддж нд міа Пс 68, 10 Син; раздроушитъ . ндпддъшдіа нд земыж сыж зьлдіа Супр 529, 20.— Зогр Мар Син Супр.— Ср. нднтн НАПАСТЬ, -и ж (50) 1. сндкрора, ёлі)реіа, НЛП ёліРоіАт), ЛЕріатаоіё, аѵаухі); (напасть, напасти творнтн, сътворити ёлтіреа^есѵ; въ напасть въпдддти ёлтіреа^есгваі; въ на- пастьхъ въівати ёліРооЛебеоОаі) напасть, несчастье, беда; козни пезіёзіі, пеЬегресі; бкіасіу: напасть ко мі створі велыж Клоц 86 38-39; онъ же сл-ышавъ и съжаливъ сн • о на- пасти сватыихъ црькъвъ Супр 199, 16 2. леіраорбб, леіраттіріоѵ, лтйца (!) искуше- ние рокизепі: не вьведн ндсъ въ напасть Л 11, 4 Сав (въ іскоушеньЕ Зогр Мар).— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Евх Клоц Супр Рыл Зогр-лл.— Ср. вѣда, искоушеник, тжга НАПАСТЬСТВОВАТИ, -ствоуіж, -ствоукшн несов. комоу, чесомоу (1) ёлтіреа^еіѵ при- чинять зло, строить КОЗНИ рйзоЫі 2ІО, 8ІГо)ІІ йкіасіу: молитвж д'кіте о идпастьствХіжцінхъ вдмъ Мт 5, 44 Сав (за творлштАьь валъ напасти Зогр Мар, напасть Ас).— Ср. напасть (напасть творити) НАПАІАНИге, -ни с (1) лотіорбе орошение хаѵіахоѵапі: копдвшоу ровъ съврдтитн водж • к привести нд иапдіАник зелию Супр 275, 13 НАПАІАТИ, -іаіж, -іакши несов. кого, чьто чимь (16) лоті^егѵ, арбеѵеіѵ поить пара)еі: исплънь гжвж оцьта • вьзньзъ нд трьсть * ндпаѣдшЕ і Мк 15, 36 Зогр Мар; по малоу ВЕДЪІ А • И БОЖЬСТВЪНЪІНМИ НДПДІАА ППТКК Супр 280, 3 • орошать гаѵіагоѵаі: кес пристани напа'ки сддъи своьл кратре Рыл 2аа 3-4; д(ь)нес(ь) • мдстьми водамъ вонііж- ірамъ • в’гк тварь нападетъ са Евх 2а 24,— Зогр Мар Ас Сав Син Евх Супр Рыл, — Ср. оупдіати идписдник см. ндпьсдник НАПИСАТИ1, -діж, -акши несов. (5) алоура- фесгОаі описывать, записывать гарізоѵаі, зерізоѵаі: ізиде повел'кние • отъ кесара авъгоустд • идпнсдти вьеж вьселенжіж Л 2, 1 Зогр Мар Ас (ндпедтн Сав); д(н)к(е)лн во придж ндпнсдіжціе испов'кддние твое се Евх 876 3.— Евх 84а 19-20.— Ср. пьсати, съпнсати написати2, -пншж, -лишеніи см. ндпьсати НАПИТАТИ, -діж, -акши сов. (1) грёфегѵ накормить, насытить пакгтіі, пазуііі: ндпитдни КЪіША пать тъісжштъ Супр 428, 25-— Ср. ндкръмитн, ндпит'кти, ндтроутн НАПИТѢТИ, -ѣіж, -ѣкши сов. (1) трёсреіѵ накормить, насытить пакгтіі, пазуііі: когда та видѣхомъ алъчжцід и напитѣхомъ Мт 25, 37 Сав (идтроухомъ Зогр Мар Ас).— Ср. ндкръмитн, напитати, ндтроутн НАПЛЬНИТИ, -ніж, -ниши сов. чьто чесо (34) [ндплън- Зогр (5) Мар (3) Ас (4) Сав (1) Охр (2) Син (5) Евх (4)] ЛщяІаѵаі, ёрлщлХаѵаі, лХтіроѵѵ, аѵалктіроѵѵ, уёцеіѵ, 350
НЛП •уеці^егѵ, аѵауеці^еіѵ геріеге наполнить паріпіі: гжвж же наплъньше оцьт(а) И 19, 29 Зогр Ас (нсплъньше Мар); тѣлесе свьътаго і прѣдрагъніА кръве напльнені вълнтнѣ Киев 2а 6 □ напльннти с а наполниться паріпіі зе: рѣка в(о)жьѣ наплъні сіа водъ Пс 64, 10 Син.— Зогр Мар Ас Сав Охр Ст Евх Киев Супр.— Ср. нспльннтн НАПЛЬНІАТИ, -аіж, -акшн несов. (2) пкт)ройѵ, аѵалХтіроёѵ наполнять парігіоѵаі: СЬНИДОуОМЪІ СА вьсн слъішатъ нѣчто о крьстѣ • к напльнакмъі цръкке Супр 431, 9 • допол- нять, восполнять сіоріпоѵаі, ѵуріпоѵаі: ПОДрЛЖИВЪ БОрЬЦА ПрѢдЪПЛЬЧЬНЪІА • ЦНН ВЪ прьвѣѣмь штатѣ падъшааго • акнк напльнѣатъ (вм. -актъ) тржтъ Супр 93, 29 НАПОИТИ, -поіж, -поншн сов. кого чесо; кого чимь; кого чьто (34) лоті^еіѵ напоить, дать напиться пароді, сіаі паріі: нже колижьдо напоітъ • еднного отъ малъіуъ сн\ъ • чашж стоуденъі водъі Мт 10, 42 Зогр Мар Ас Сав; потокомъ піштіа твоеьь напонші іа Пс 35, 9 Ст; вь жаждж моіж напоншА ліа оцьта Супр 478, 20 • аобеѵегѵ, цедѵохеіѵ оросить, полить хаѵіахіі, гаііѣ: враздъі еи напои Пс 64, 11 Син.— Зогр Мар Ас Сав Ст Евх Супр.— Ср. зацѣднтн напослѢдъкъ см. послѣдъкъ НАПРАВИТИ, -вліж, -вншн сов. (5) хатеѵ- Оѵѵеіѵ, асб^еіѵ (!) направить гатёгіі, папнгіі, иятёгпіі: стопъі моіа направн по иовесн твоемоу Пс 118, 133 Син.— Л 1, 79 Зогр Мар; Пс 58, 5 Син; Супр 402, 19.— Ср. исправити НАПРАВЛІАТИ, -аіж, -акшн несов. (2) лобтпеіѵ направлять, вести пяшёггіоѵаі, ѵёяі: сице н сватынхъ еуаггелнн чоудеса • дроугъ отъ дроуга направьаіжтъ • праздь- ннкомь • лнвнвжіж црьк’ве Супр 318, 20 □ КАпрАвлатн са хатооОоёаОаі направ- ляться зтёгоѵаС: сего ради ко вьсѣмъ заповѣ- демъ твоімь направлѣахъ сіа Пс 118, 128 Ст.— Ср. нсг.равлатн, правити НАПРАСНИвЪ, -ъін прил. (1) греч. нет сильный, неистовый ргікіку, сііѵоку: кгоже кони лита сжшта н сверѣпа и напрасннва • имъ своима ржкама Супр 565, 6.— Ср. НАпраснъ НАПРАСНИІ6, -на с (1) то адебоѵ вне- запность пайіояі: напраснікмъ прѣложенна • чоудо сътворнлъ зърАштнимъ Супр 93, 22-23 НАПРАСНО нареч. (18) 1. афѵсо, аОеосое, сЛрбоѵ, аіфѵібюѵ, Оаттоѵ (!) внезапно, вдруг паЫе, па)ес!пои: како тврьдѣн доушн паю напрасно прѣмѣннста са Супр 212, 22 2. алотбдшс; сильно, неистово ргшісе, сііѵосе: не нмате моштн сътрьпѣтн аростн нлп * Н гнѣва кмоу • на такъіА во напрасно арнтъ са Супр 29, 18-19.— Супр.— Ср. вънезаапъ, нагло НАПРАСНЪ, -ъін прил. (2) 1. греч. нет скорый гусЫу: напраснж врач’вж полоучаауж Супр 556, 26-27 2. боіцѵе сильный, резкий ргікіку: волѣзнь же напрасна и лита н ненздрі- чема Супр 89, 20.— Ср. напрасннвъ НАПРЬВОІС нареч. (1) лейтоѵ прежде всего пеіргѵе, ргебеѵяіт: напрьвок врѣллА Супр 408, 2.— Ср. прьвок, прьвъ (за прьвок) НАПРѢЖДЬ нареч. (2) еі$ та ём.лрооОеѵ вперед (іоргесіи, киргесіи: не можааше оуже напрѣждъ поспѣшити Супр 561, 5.— Супр 134, 11 НАПЬСАНИІС и НАПИСАНИЮ, «а с (27) [напьс- Син (1), напъс- Син (1), нап’с-, напс- Зогр (4) Сав (4) Син (2), на|’- Супр (1), напнс- Мар (7) Ас (4) Супр (1), нас’п-, насп- Зогр (2)] 1. ѵлоуеафі], •уоацратеіоѵ письменное сообщение, текст, запись парадна (ріяетпа) гргаѵа, іехі, гарія: посъланъ въістъ гаурнлъ • носа адамоу на^аннк възъванна Супр 244, 8 • апоусафіу список яоирія: се нап’санне выс(тъ) • владжштн сѵрнеіж • куриные Л 2, 2 Зогр Мар Ас Сав 2. ёліурафті; (вез напнеанна аѵелі- •урафое) надпись, заголовок парія, пасірія: покажѣте мн пѢназь * чні іматъ овразъ і нап’санье Л 20, 24 Зогр Мар; И& вез напъсанъѣ 77с 42, 1 Син.— Зогр Мар Ас Сав Син Супр.— Ср. пьсаннк, съпнсаннк, тнтълъ НАПЬСАТИ и НАПИСАТИ, -пншж, -пншешн сов. (93) [основа инф. нап’са-, напса- Зогр (17) Мар (1) Сав (9) Клоц (1) Супр (2), наііга- Супр (2), напнеа- Зогр (1) Мар (18) Ас (15) Сав (2) Боян (3) Евх (1) Супр (12)] ѴОафеіѵ, ёуѵоафегѵ, ёлі’уоафеіѵ, алоура- феіѵ, аѵауоафеіѵ, ѵлоуоафеіѵ, хаоааоеіѵ; (напьедтн въ градъ лоХітоѵрафеіѵ; богомъ напьсанъ Оебурафос;; напьсана с мн. та УОаццата) написать паряаГ: прими воукъвн твоіа • і напншн • 3 • Л 16, 7 Зогр Мар; вѣ же і напсанье нап’сано • надъ нимь Л 23, 38 Зогр Мар Ас Сав; ѣже чътж напсана • знаіж вештъмі Клоц 116 8; кннгы написавъ Супр 199, 18; подоваатъ съконьчатн са въеѣмъ напнеанъімъ Л 24, 44 Мар Ас (пса- нымъ Зогр) • записать гаряаі: оучнннтн са подоваатъ • наі|ганааго вь стаднн довръіА • дѣтѣли Супр 497, 27; съ праведыіымі не на- пішжтъ сіа Пс 68, 29 Син сднапьсатн са записаться харяаі яе: ндѣауж вен кожьдо • нап’сатн са въ своі градъ Л 2, 3 Зогр Мар, напісатъ са Ас Сав.— Зогр Мар Ас Сав Боян Син Евх Клоц Супр.— Ср. въпьсатн 351
НДР НАРАЩвННіе, -ни с (1) ЗХаатдб поросль рогозѣ: тако во н до дьнешьниго дьне кетъ • нараштеннк горы тоа Супр 217, 23 НАРДЪ, -а м (4) [наръд- Сав (1)] ѵарбос; нард пагсі: маркѣ же прнімъшн • лнврж Хрнзмы • нарда пнстнкніа • многоцѣнны • помаза нозѣ і(соу)с(о)вѣ И 12, 3 Зогр Мар Ас Сав.— Ср. нардьнъ НАРДЬНЪ, -таи прил. (2) [наръд- Мар (1)] тоѵ ѵарбоѵ нардовый, из нарда пагсіоѵу: прнде жена • іліжштн алавастръ хрнзмъі • наръдъны пнстнкніа драгы Мк 14, 3 Мар Зогр.— Ср. нардъ НАР6ЦІИ, -рекж, -речешн сов. (>100) 1. хаХегѵ, ёліхаЛеіѵ, алохаХеіѵ, бѵоца^еіѵ, ёлоѵоца^еіѵ, Х.ёуеіѵ, лроаХ.ё'уеіѵ, ёлітіОёѵаі, проаауореѵеіѵ, ёлцрцці^еіѵ, лрохоці^егѵ; (нарецін са ахоѵеіѵ; нарецін нліа ёпоѵо- ца^егѵ; наречено* с лроатуѵоріа) назвать нахѵаі: і нарече іма симоноу Петръ Мк 3, 16 Зогр Мар; ти с(ъі)нове к(о)жін на- рекжтъ са Мт 5, 9 Зогр Ас Сав (0 Мар)', келевен наречены тадеи Мт 10,3 Зогр Мар; нарѣшіж іменд своѣ на земъныхъ Пс 48, 12 Син; нарьцн севе о.еѵидотн Супр 132, 10 • хцрѵоаеіѵ, аѵахтірѵооеіѵ обозначить, на- именовать огпасіі: кмоуже мѣнншн кытн безъ отьца • то како дъва отьца нарече Супр 239, 12-13 □нареціи са значить гнатенаі: она г(лаго)ла емоу • евренскы раввоунн • еже наречетъ са оучнтелю И 20, 16 Мар (нарицаетъ са Ас, 0 Зогр); нареченъін цѵтщоѵеѵОеіб, проХехОеіб, еіртщёѵое (выше)упомянутый, поименован- ный ѵузе гесепу, гтіпёпу: прншъдъ во нареченъін пророкъ къ даунд^ Супр 359, 24 2. брі^еіѵ, аѵабеіхѵѵѵаі, ѵлобеіхѵѵѵаі установить, назначить изіапоѵіі, ]тепоѵаі: нарече та г(оспод)ъ патрнархоу быти Супр 122, 15; пришедъшемъ же нмъ къ нарече- ноуоумоу мѣстоу Супр 180, 29.— Зогр Мар Ас Сав Боян Зогр-пал Син Евх Клоц Супр Рыл.— Ср. възъватн, намѣннтн, прозъватн, рецін НАРбЧбНИіе, -ни с (3) 1, лрооті'уоріа наименование, название ро]тепоѵапі, пагеѵ: ндреченнк нога вашего • пагоукж вѣроуіжштнТмъ къ немоу знамені/ктъ Супр 21, 4 2. т|>ті<роб решение, назначение, постановление гог- ЬосІпиК, игсепі, изіапоѵепі, йгасіек: по вожню нареченнн поставн нмъ цѣсари Супр 196, 29.— Супр 423, 11.— Ср. нарокъ, оуставлкннк НАРИЦАНИіе, -ни с (1) бѵоцаоіа при- зыв, призывание (по имени) ѵоіапі (рпёпет), ѵхуѵапі: н(о)жествъное нарнцанне • і прнзъі- ванне творимъ Евх 566 9.— Ср. призываннк НАРИЦАТИ, -цаіж, -цакшн и -чж, -чеши 352 НДР несов. (>200) [основа наст. вр. нарич- Супр (19)] хаХеіѵ, алохакеіѵ, ёяіхаХеіѵ, Хёуеіѵ, ёяЛёуеіѵ, бѵоца^егѵ, ёпоѵоца^ѵ, сраѵаі, лроаауореѵеіѵ, аѵауореѵеіѵ, аѵа- хпрѵааеіѵ, Хоуі^еаОаі называть, имено- вать, давать имя пагуѵаі, ]тепоѵаі: самъ оуво да(въі)дъ нарицаетъ і г(оспод)ѣ Мк 12, 37 Зогр Мар Ас; снмонъ іже нарнцаеть сл петрь Мт 10, 2 Зогр (наречетъ са Мар); вога н нарнчешн Супр 162, 1 • называть, произносить имя зтепоѵаі, ѵузіоѵоѵаі ]тёпо: нѣсмъ достонньнн нарнцати нмене с(ва)тааго х(Рнст(’)сев4 Супр 109, 13; многомъ же крьстниномъ атомъ въівъшемъ • н вьсѣм’ нма савнноу нарнцаекштемъ Супр 145, 16 • бцоХоуеіѵ вызывать, ис- поведовать ѵхуѵаі, ѵугпаѵаі: посѣти рава твоего * нарнцаіжціааго нма х(рнст)а твоего Евх 25а 23; повѣдано въістъ кезкожьнои оно н нечьстнвок повѣданнк • не нарнцати х(рнс- тос)а Супр 85, 7 □ нарнцати са на- зываться, именоваться пагуѵаі зе, ітепоѵаі зе: крьстнинн нарнчемъ са Супр 99, 12-13 • значить гпатепаі: г(лаго)ла емоу евренскън равви • еже нарицаетъ са оучітелю И 20, 16 Ас (наречетъ са Мар, 0 Зогр); нарнца- к м ъ, -ъіи (так) называемый (іак) хѵапу, гесепу: маркѣ нарнцаемаѣ магдалъінн Л 8, 2 Зогр Мар; праздьннкъ опрѣснъкъ • нарн- цаемы пасха Л 22, 1 Зогр Мар; видѣ лн вьсьде оуже • оусьпеннк и сьнъ сьмрьть нарнчемж Супр 488, 17 • считающийся каким-л. роѵахоѵапу га пёіакёію: і сь м(Ѣ)с(а)цъ шесты естъ еі • нарнцаемѣі иеплодъви Л 1, 36 Зогр Мар Ас, нарнцаемѣ Сав,— Зогр Мар Ас Сав Охр Боян Ен Евх Клоц Супр.— Ср. зъватн, именовати НАРОДОВОДИЛЛЪ, -ын прил. (1): народо- воднма с мн. аі бтща'уш'ѵіаі руководство, управление народом ѵесіепі Іісіи, ѵіасіа пасі Іісіет: въ мнозѣхъ старѣншнньствѣуь... въ вокводьствѣх'ь же « н народоводнмѣхъ Супр 278, 23-24 НАРОДЪ, -а м (>500) 1, б%Хое, бтіцос, лХтіОоб, Хабе, хбацое (!); (вожии народи Оеббгцлод; вьсн народи, съ вьсѣмь народомъ лацлХ.Т|0еі; въ народѣ, прѣдъ народомъ бтщоаіі/) народ, толпа хазіир, <1аѵ, Іісіё, Ш: днвншА са народи г(лаго)ліжште Мт 9, 33 Зогр Мар Ас Сав; онычаі кѣ іѣемоноу • отъпоушта- тн народоу • съвазънѢ Мт 27, 15 Зогр Мар; народось • іже не вѣетъ закона прокллти ежтъ И 7, 49 Зогр Мар Ас, народъ съ Сав; възъпнша же съ всѣмь народомъ г(лаго)- ліжште Л 23, 18 Зогр, въеи народи Мар; прѣдъеѣдъ анлупатъ въ народѣ Супр 99, 4; вы же коумнромъ кезъчоувьствьномъ •
НАР жържште прѣдъ народомъ Супр 116, 6 2. греч. и лат. нет племя, народ ктеп, нагой: не отъдозь нашего тоузімъ > і не овраті насъ въ плѣнъ народомъ поганьскънмъ Киев 46 12.— Зогр Мар Ас Сав Унд Боян Киев Клоц Супр.— Ср. лкднк, ІАЗЪІКЪ НАРОКЪ, -а м (2) 1. г|)Т)<рое вынесение приговора, решение (суда) ѵугок, гог- Ьосігшіі (зоидпі): вьси съ пнлатомъ гла- голжтъ • правьдънын прнносАште нарокъ Супр 433, 25 2. нарокомъ в знач. нареч. бѵоцааті поименно )тепоѵііё: лазаре нзлѣзн вънъ • то почто нарокомъ • да не гласа распоуштена въ мрътвъіну’ простръвъ • вьса нже въ жоупнштнхъ въставнтъ Супр 311, 4.— Ср. нареченнк, нарѣчнк НАРОЧИТЪ, -ъін прил. (12) 1. еѵатщое, аецѵбе, ёліфаѵпе широко известный, из- вестный ргозіиіу, роѵёзіну: імѣше же тъгда съвлзьнѣ нарочита • нарнцаемааго вараавж Мт 27, 16 Зогр Мар Ас Сав; сътвори наро- чнтън манастырь Супр 551, 22 2. ёлі'атщое особый, выделенный, обозначенный гѵіаёі- пі, игсііу: аціе уоціешн пр(о)р(о)коу • ли ап(осто)лоу... не нарочітоу творнтн • сьде нцін Ас 1576 14; въстржвіте... въ нарочіте (вм. -тъ) день праздьніка вашего Пс 80, 4 Син.-Супр 8, 7-8; 181, 4; 185, 12; 199, 18; 231, 4-5.— Ср. знаменитъ, нарочьнъ НАРОЧЬНЪ, -ъін прил. (1) греч. нет осо- бый гѵіавёпі: кончашА са нарочьнъны» мѣ(сд)ч(ь)нъны> слоужьв(ъі) всѣм(ъ) с(ва)- тъим(ъ) Ас 1576 7.— Ср. нарочитъ нАРѣчиіе, -ни с (3) албиріаіе; (нарѣчнк въздати аѵті5т|Х.ог)ѵ) приговор, решение (суда) ѵугок, гогЬосіпиіі (зоидпі): нже слъзамн възвратн съмрьтн нарѣчнк Супр 238, 24; възда кмоу нарѣчнк цѣсарь Супр 200, 9.— Рыл 5бр 1.— Ср. нарокъ, отъвѣтъ НАРЖГАНИіе, -ни с (1) греч. нет поруга- ние, осмеяние розшёсй, ѵузшёсй: не выти кмоу прнкмыжштоу наржганьа или зълокъі Супр 563, 28-29.— Ср. поржганнк НАРЖГАТИ СА, -аіж са. -акши са несов. комоу, чесомоу (3) /Леѵа^еіѵ; (наржгаьь са ТЧ еірсоѵеі^) высмеивать, насмехаться ровтіѵаі ве, ѵувтіѵаі ве: рече наржгаА са Супр 130, 10-11 • Лоібореіѵ порочить, поносить Ьапёі, іиріі: наржгавъше са кмоу н оусмнввъше са словесемъ кго Супр 192, 17.—Супр 133, 11.— Ср. досаждатн, по- косити, поржгатн, ржгатн са, уоулнтн насади Мт 15, 13 Зогр см. садити насаділъ Пс 54, 15 Син см. насладити НАСАДИТИ, -саждж, -садищи сов. (24) фѵтебеіѵ, иатафѵтеѵеіѵ посадить, наса- дить (растения) газайіі, пазагеі, ѵузайіі: МАО Н виноградъ ч(ловѣ)къ насади Мк 12, 1 Зогр Мар • перен. поселить ивкіік: насаждені въ домоу г(осподь)ні Пс 91, 14 Син; на- сажденне (!) Ен 23а 18.— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Служ Евх Супр.— Ср. въсаднтн, садити насажденне Ен 23а 18 см. насадити НАСАДИТИ, -ліж, -лиши сов. (2) иатаа- иті'ѵойѵ, иатоіиеіѵ населить озійііі, оЬусПіі: насели земліж Пс 36, 3 Син.— Пс 92, 1 Син.— Ср. въселнтн НАССЛЮНАГА, -ъпа ж (3) оіхоѵрёѵц; (населкиыыі род. оіхоѵцеѵіхбе) земля, мир, вселенная гетё, вѵёі, окгвек гетвку: цѣсарь костантннъ... вьсеА населенъіА цѣсар’- ства • дръжавж прѣнмъ Супр 186, 5.— Супр 232, 2; 262, 23.— Ср. въселкнаа, миръ (вьсь миръ) НАСИЛИТИ, -ліж, -лиши сов. комоу (3) ёліті'Оесг&аі, ёлтіреа^еіѵ совершить насилие над кем-л. изкойіі пёкотпи: вьставъ на правьднааго влждныимъ кмоу нападе вѣсомъ • ако тако кмоу наснлнтн Супр 521, 7 • кого фОеі'реіѵ изнасиловать гпавііпіі: оувнтн кго насиленжіж оть него отроковнцж поваждаатъ Супр 521, 26.— Супр 518, 19.— Ср. врѣднти насилиіс, -на с (3) бѵѵаатеіа, хатабѵѵа- атеі'а; (насилнк сътворнтн Зіа^еаОаі) насилие павііі: извавн иы н се • отъ наснльѣ нно- племеньннкъ Евх 15а 15; насільк сътворншА кмоу Супр 33, 1-2.— Евх 626 17.— Ср. нжжда НАСИЛІАТИ, -аіж, -акши несов. комоу; кого (7) фОбѵоѵ ёлафіёѵаі (!), лХ.еоѵехтеіѵ (!); (не наснлакмъ ауѵцѵаатоб) совершать насилие над кем-л., мучить йороизіёі ве павііі, іугаі: нже сътжжнвъ сн отъ насн- лаіжштааго томѴ вѣса Супр 567, 8; дроузии же пакы не наснлакмн нн отъ кока же страсти тѣлесьнъіА • помета’уж сами са прѣдъ ногама кго Супр 568, 28-29.— Супр 519, 18; 520, 21-22; 527, 5; 556, 5; 564, 11.—Ср. нжднтн НАСКАКАТИ, -скачж, -скачешн сов. (1) ёлілт|баѵ наброситься на что-л., схва- тить что-л. вкосіі па песо; сЬоріі зе пёсеіго: дл не вез оума наскачетъ на вьсе кже видитъ Супр 497, 15 НАСЛАДИТИ, -слаждж, -сладити сов. (22) (наслѣ- Син (1), насаді- (!) Син (1)] 1. уХ.ѵиаіѵеіѵ сделать сладким овіасііі: іже коупьно насаділъ (вм. насладілъ) мнѣ врашьна Пс 54, 15 Син 2. насладити са чесо; чесомоу; о чемь; на чемь алоХаѵеіѵ, иата- тоѵфйѵ, тёрлеаОаі, •уХ.ѵхаіѵеаОаі насла- диться, испытать наслаждение, удоволь- ствие окизіі пёсеію, роіёвіі зе пёсіт, 12 Заказ 777 353
НЛО ихіі пёсеко: кротъцн'і... наслѣділтъ (!) сіа нд множьсвѣ (!) лснра Пс 36, // Син; тѣуъжде вештін ндслддіша са і сін • і сь Клоц 6а 12; СЛДВЪІ ГОСПОДЬНА НДСЛаЖДЫЦе СА Супр 533, 29 • комоу ?]5ѵѵба0аі доставить удоволь- ствие роіёёіі пёкоко: дд насладнтъ сіа емоу весѣдд моѣ Пс 103, 34 Син.— Син Евх Клоц Супр Рыл.— Ср. въслдднтн сн, НАСЫТИТИ насладншн 77с 81, 8 Син см. ндслѣднтн НАСЛАЖДАТИ СА, -дк са, -акшн са несов. чесо; чесомоу (8) алокаѵеіѵ наслаждаться, испытывать наслаждение, удовольствие окоиёеі, іёхіі хе: наслаждай са • с(ва)тыіа ткоеіА трапезы Евх 22а 23; тъ во кетъ мнръ нашъ кмоуже съподовнмъ са • наслаждд- тн са вьсегдд Супр 251, 28.— Евх 15а 20-21; 91а 22-23; Клоц 8а 39-40; Супр 23, 24; 496, 12; Рыл 1б$ 3-4.— Ср. ндсыцідтн НАСЛАЖДСНШС, -ни с (4) апокаѵащ наслаждение роіёвепі, хіахі, окоихепі: ВЖДЖЦ1ДДГ0 намъ нделджденне • швѣціавъ Евх 166 18.— Евх 13а 25-26; Супр 54, 29-30; 492, 7 НАСЛѢДИТИ, -слѣждж, -слѣдншн сов. (18) [насла- Син (1)] иктіроѵоцеіѵ, иатаиЕцдо- ѵоцеіѵ унаследовать, получить (в наслед- ство) гсіёсііі. сіохіаі, хіхкаі (дёдіеіѵіт): животъ вѣчънъі наслѣдитъ Мг 19, 29 Мар Ас Сав (0 Зогр) • без доп. стать наслед- ником, наследственным владетелем хіаі зе сіёсіісет, сіёсііспут рапоѵпікет: тъі насладн- ші (! вм. ндслѣ-) во въеѣхъ іазъіцѢхъ Пс 81, 8 Син.— Зогр Мар Ас Сав Син Евх.— Ср. НАСЛѢДОВАТИ НАСЛѢДИІб, -ии с (2) иктіроѵоці'а наслед- ство, наследие сіёсІісСѵі: прндѣте дд оувнемъ сего н оудрьжимъ наслѣдье его Мт 21, 38 Сав (достоѣние Мар Ас).— Евх 656 6.— Ср. достоиннк, ндслѣдованнк НАСЛѣДОвАНШв, -ни с (1) оіхоѵорса (!) наследование, наследство сіёсіісіѵІ: стрдсть въведе іецѣленье * наслѣдованье (вм. -ньѣ ?) страсті Клоц 106 1.— Ср. достоиннк НАСЛѢДОВАТИ, -доуек, -доукшн сов. /несов. (19) 1. сов. хкт|роѵоцеіѵ унаследовать, получить в наследство гсіёсііі, Зохіаі, гіхкаі (Зёсіісіѵііп): прндѣте вл(а)г(ослове)ні отъца[ца] моего • ндслѣдоунте оуготовдное вамъ ц(ѣ)с(д)р(ь)ствне Мт 25, 34 Мар Ас Сав (наслѣдите Зогр); Евх 101 б 25 2. несов. хециі, еххециі, ітііагі следовать кому-л., чему-л., быть последователем кого-л. пазіесіоѵаі пёкоко: подазь мілостівъі • да его- же чьсть чьстімъ • сіло№ (вм. енлж ?) оуво ллжченнѣ его наслѣдоуемъ Киев 16 8-9-— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Киев Евх.— Ср. 354 НЛО въелѣднтн, въслѣдьствовдтн, нтн (въ слѣдъ нтн), ндслѣднтн, ндслѣдьствовдтн НАСЛѢДЬНИКЪ, -а м (14) 1. хЛт1(?оѵ6дос; наследник сіе сіі с: сь естъ наслѣдъникъ • прндѣте оувимъ і • с оудръжнмъ достоѣние его Мт 21, 38 Мар Ас Сав Боян (0 Зогр) 2. зекиіог последователь пазіесіоѵпік: іже оутіАже вънті вддженоумоу апостолоу твоемоу петроу... въ лежченні ндслѣдьнікъ Киев 2а 2-3 • хоіѵсоѵбб соучастник, сообщник хро- Іеспік, сігиЬ: ѣже вѣете наслѣдьннкд енмоновн Л. 5, 10 Мар (овьштьннкд Зогр Ас).— Мк 12, 7 Зогр Мар; Л 20, 14 Зогр Мар; Евр 1, 2 Ен; Евх 746 3-4; 94а 15; Клоц 10а 37.— Ср. овьціьннкъ НАСЛѢДЬСТВФВАТИ, -ствоуик, -ствоукши сов./несов. (7) хЛт)роѵоцеіѵ, хкт)роѵоціаѵ ёуеіѵ унаследовать/наследовать, получить/ получать в наследство гсіёсііі/сіёсііі, сіохсаі/ Зозіаѵаі )ако сіёсіісІѵі: что сътворь животъ вѣчънъін ндслѣдъствоуіж Л 10, 25 Мар Сав (наслѣдоуж Зогр Ас); въ конць о иделддъ- ствоуіжцін (!) педлмъ дд(въі)довъ 77с 5, 1 Син.— Мк 10, 17 Мар; Л 18, 18 Мар Сав; Клоц 2а 37-38.— Ср. ндслѣднтн, наслѣдовати НАСОПЪ, -а м имя (4) [нассон- Ас (2)] Ыааситсбѵ Насон Ыазоп: амннадакь же роди насона • насонъ же роди воазд Мт 1, 4 Сав Ас (0 Зогр Мар) настдвеннк Супр 277, 19 см. ндстдв- лкннк НАСТАВИТИ, -вліж, -внши сов. кого иа чьто; до чесо; въ чьто; въ чемь (35) ойцуеіѵ, ёфісгсаѵаі, аѵрРіРа^еіѵ, біауеіѵ показать (путь), ввести, довести, провести икахаі сехіи, иѵёхі, сіоѵёхі, ргіѵёхі: д(оу)хъ істн(н)ьнъі наставитъ въі • на всѣкж іетинж И 16, 13 Зогр Мар Ас (2) Сав; идставль- шюмоу люди своіа въ поустынн 77с 135, 16 Син • перен. научить паисіі: дціе во тако настдвншн н • вждетъ тн н(е)во ново Евх 826 22-23.— Зогр Мар Ас Сав Син Евх Супр.— Ср. довести, навести, направити, наоучнтн НАСТАВЛІЛТИ, -иис, -икшн несов. кого въ чьто (3) 68т;уеіѵ показывать (путь), вводить, приводить икагоѵаі сехіи, ргіѵасіёі: нлжд- ннцж плакавьшж са • вь невесъскын крастъ настдвьише Супр 473, 22 • перен. учить исіі: ограждена та оврѣтдьл * крѣпъкомс ржкоіж н вѣроіж • къ ндставлѣіжцііомоу та Евх 916 9-10.— Евх 266 4-5.— Ср. иа- прдвлитн, оучнтн НАСТАСЛІвНИІв, -ни с (1) обіууіа ведение, руководство, наставление ѵесіепі: прѣходнтъ внднмддго жнтни коньчннж • въ ндставеиии нздранлнтъекынхъ чрънорнзьцъ Супр 277, 19
НЛО НАСТАвЬНИКЪ, -а м (29) обрубу, хѵ₽е- рѵг|тр5 руководитель ѵйсісе: на испрдвькньк д(оу)шн наставника имы Супр 523, 10 • ёлютатгіе, хаОруртре, хеіраусоубе, Рра- Реѵтііе (!) наставник, учитель тініг, исііеі: НАСТАВЬИИЧе • НДрОДИ ОутѢиіТАІЖТЪ ТА Л 8, 45 Зогр Мар Ас Сав.— Зогр Мар Ас Сав ЕвХ Супр.— Ср. ДОВОДИТеЛЬ, поводатаи, (учитель НАСТАТИ, -стднж, -стднеши сов. (6) ёфіатааОаі, лрохсореіѵ настать, наступить пазіаі: каста врѣмл празденъствоу ндшемоу Евх 16 12 • приступить ргініоиріі: наста дсушевьныи крьмьчи • рѣшити прѣрѣкдньи кю Супр 474, 17 ♦ НАСТАВЬШАКГО дьне ёлюѵоюд насущный ѵегсіеуні: хлѣвъ НАШЪ НАСТАВЪШААГО ДЬНб * ДДЖДЪ НАМЪ дънесь Мт 6, 11 Мар Сав (ндстоіашт(дго) Зогр, касжірьнъі Ас).— Супр 474, 20; 487, 26.— Ср. НАНТИ, НАСТОИТИ, НДСЖЩЬНЪ, ПрНСТАТН НАСТАІАТИ, -ставк, -станціи несов. (1) ёѵіотааОаі наставать, наступать паніаѵаі: ЛГЙСДЦА шеСТААГО В ДЬНИ • НАСТАІЖШТИ сжкотѣ велиціи Супр 124, 21.— Ср. ндстоити НЛСТОІАНИЮ, -ни с (1) тоѵое настойчи- вость ѵуігѵапі, ѵуігѵаіоні: покоушАА са ОСЛАВИТИ ОТЪ НАСТОВИКИ БЛАГЫА вѣръі Супр 86, 28 НАОТОІАТИ, -стовк, -стоити несов. (9) ларіотааОаі начинаться, наступать паніа- ѵаі: егдд же съзьрѣетъ плодъ • посълетъ сръпъ • кдстоітъ жатва Мк 4, 29 Зогр Мар □ настои» н в знач. прил. парсоѵ нынешний, теперешний ргііотпу: строи» • і настоящее ндше житие * і вжджщааго намъ нАслдждение * «івѣіравъ Евх 166 16 • ёпіоѵаюс насущ- ный ѵе2Йе)5І: хлѣвъ нашь настоіашт(аго д’не) даждь намъ днесь Мт 6, 11 Зогр(нАстдвъшААГо дьне Мар Сав, ндсжщьны Ас).— Евх 37а 17-18; 64а 19; 896 21; Клоц 136 37-38; Супр 451, 11-12.— Ср. НАСТАТИ, НАСТАИТИ, находити; настоіаи ср. ндсжщьнъ НАОТЬЛАТИ, -стели», -стелкши сов. (1) (настиламъ -срікрербс;) постлать, постелить пангіаг, и.чііаі: ико на одрѣ по истинѣ нд- стълакі Супр 118, 26.— Ср. постьлдтн НАСТУПАТИ, -аіж, -акшн несов. (9) яатеіѵ наступать (ногой) ніоираі, ніараі па песо: ддхъ вамъ власть • ндстжпдтн иазлши» ЛІО, 19 Зогр Мар Ас (2) Сав (2).— Супр 556, 8; 556, 20-21; Хил 1а$ 17.— Ср. стжпатк НАСТУПИТИ, -пли», -пиши сое. (2) яатеіѵ, ёлфаіѵегѵ наступить, встать на кого-л., что-л. иоирпоиі, ніарпоиі па песо: на АСПІДЖ I ВАСІЛЬСКАА НАСТЖПІШІ Пс 90, 13 Син.— Евх 516 19.— Ср. стоупнтн нлс Н НАСОуЮ нареч. (1) ёлі цатаіф напрасно пасіагто: нже не прнььтъ ндсоуе д(оу)шіл свое іа Пс 23, 4 Син.— Ср. дшоуть, въсоук, тоунк, тъціь (въ тъціе) НАСЫТИТИ, -гыірж, -съітнши сое. кого чесо; кого отъ чесо; кого чимь (86) х°С"сй^еіѵ, ёряіцякаѵаі, лщлХаѵаі, ёхяірлЛаѵаі, уещ'- ^егѵ, хореѵѵѵѵаі, еіс; хброѵ біатрёщеіѵ, ха- татрѵфйѵ, ярое ёатіааіѵ (!) наііаге насытить, накормить пануііі: отъ кждоу вьзъмемъ на поустѣ мѣстѣ хлѢбъі • насытити толнко народа Мт 15, 33 Зогр Мар Ас Сав', ннштіаіа его насыштж хлѣва Пс 131, 15 Син; въсждд твоего г(оспод)і насъицени просімъ ти» Киев 6а 22-23; ч’то сътворимъ патніж хлѣвъ пать тысжштъ насытивъшѴ въ поустыни Супр 387, 26 □ насытити са аяокабеіѵ, хб- роѵ кац₽йѵеіѵ, ёфобіа^есгВаі (!); (не насыта са ахбреатое) насытиться, наесться пануііі не: желдАше насытити са • отъ рожьць ілже ѣдѣдхж свннніа Л 15, 16 Зогр Ас Сав, насытити чрѣво свое Мар; мы... равн твои • нАсъпрьше са • Богатыхъ благъ твоихъ Евх 176 8-9 • перен. удовлетвориться, насла- диться, стать довольный иіёніі не, нрокорі не: дште да не быша въстдвъшааго насытили са намАновенни Супр 443, 1.— Зогр Мар Ас Сав Ен Киев Евх Супр.— Ср. ндкръмнтн, НАПИТАТИ, ИАПИТѣтн, НАТрОуТН, НАСЛАДИТИ СА, оупитѣтн НАСЫЩАНИге, -ии с (1) албХаѵстіс насыщение нусепі, панусоѵапі; перен. удов- летворенно инроко)оѵаш: сжштии же сьде страдьва • влагынуъ готовитъ иасыштдник Супр 290, 29.— Ср. крълллкник, ндслджденнк, ндсъііреннк НАСЫЩАТИ, -аіж, -акши несов. кого чесо; кого чимь (6) хореѵѵбѵаі, ёщрёреіѵ насыщать, кормить (досыта) нуііі, панусоѵаі: насыштаа врлшънъмъ кезвештыгыимъ • не насыта- ШТАДГО СА Супр 272, /^ШНАСЫфАТИ СА аяоХ.аі>егѵ, ёѵтрѵщйѵ насыщаться панусо- ѵаі не, нуііі. не: насыщай» са б(о)жннхъ твоихъ тайнъ Евх 22а 22 • перен. на- слаждаться ихіѵаі, іёніі не: насыштан са жизни ссА и свѣта сего Супр 102, 4-5.— Супр 109, 27; 351, 12; 429, 2-3; 446, 22-23.— Ср. кръмити, наслажддтн, питати, питѣтн НАСЪІЩбНШб, -ии с (2) ал6Х.аѵаіе, хброе насыщение панусепІ: вьсѣхъ на на- сыштеник съзъваша Супр 327, 7— Супр 278, 27.— Ср. насыщаник НАСѢвАТН, -аіж, -дкши несов. (1) ѵло- олеі'реіѵ сеять ханёѵаі; перен. внушать ѵніёроѵаі: изволеньи во ллжжд нн видѣти МОГЪ! ДИИВОЛЪ > НАСѣвдАТЪ Кмоу ОТЪЧААНЬИ помыслы Супр 523, 17.— Ср. сѣитн 355
НДС НАСѢЛІАТИ, -віж, -акши несов. (1) иатоіиі^еіѵ пребывать, находиться над чем-л. зісіііі пад пёсіт: г(оспод)ь потопъ ндсѣлѣтъ (!) Пс 28, 10 Син НАСѢіАТН и НАСѢТН, -кіж, -киши сов. (2) опеіреіѵ 1. чьто засеять овік: насѢшіа села и насадішіА вінограды Пс 106, 37 Син 2. чесо посеять гавіі, павГі: въкопахомъ нивы • н насѣахомъ сланоутъка Супр 41, 24.— Ср. въсѣіатн НАСЖЦІЬНЪ, -ъін прил. (2) ёпюйоюб насущный ѵегёе)вГ: хл-ккъ нашъ насж- штъиы • дли номъ на вьсѣкъ день Л 11, 3 Мар (надьневъны Зогр, д’невьны Сав).— Мт 6, 11 Ас.— Ср. дьневьнъ, надьневьнъ, НАСТАТИ (нАСТАВЪШАКГО ДЬНе), НАСТОИТН (на стоььн) Н А Т А н л ь Мк 1, 47 Сав см. натананль НАТАЛНІА, -ніа ж имя (1) МатоАіа Наталия Маёаііе: женън его ндтална Ас 152 а 26 НАТАНАНЛЬ, -лв м имя (24) [наавн- Ас (6) Супр (1), натанль (!) Сав (1)] МаОа- ѵаг|Л Нафанаид Маіапаеі: видѣ же и(соу)с(ъ) натанаілѣ И 1, 47 Зогр Мар Ас Сав.— Зогр Мар Ас Сав Супр.— Ср. АТАНАИЛЬ НАТАНОВЪ прил. к катанъ (2) той МаОаѵ Нафанов Макапйѵ: с(ъі)нъ сы... натановъ Л 3, 31 Зогр Мар НАТАНЪ, -а м имя (9) [нал.ан- Супр (7)] МаОаѵ Нафан Маіап: давън отъпоуціенне Грѣховъ • д(авЫ)Д0у КАІЖЦПО СА • НАТАНОМЬ пр(оро)комь Евх 756 10.— Пс 50, 2 Син; Супр 359, 22; 359, 27; 360, 3; 360, 15; 360, 26; 360, 28; 361, 3 НАТРОуТИ, натровж, нАТровешн сов. кого чесо; кого отъ чесо (5) трёіреіѵ, фсощ^еіѵ накормить пакгтіі: натровеші ны хл^БА слезьна Пс 79, 6 Син; натроу іа отъ тоука пъшенічьнА Пс 80, 17 Син.— Мт 25, 37 Зогр Мар Ас.— Ср. накръмнтн, напитати, напитѣ- тн, оупнтѣтн НАТЪКАТИ, -тъчж, -тъчешн сов. (2) ліё^еіѵ напихать, натолкать пакіасіі, парёсЬоѵаІ: мѣрж доврж ндтъканж • і потрж- сънж • і прѣлиѣіжштж са • [да] дадатъ на лоно ваше Л 6, 38 Зогр Мар НАОуАЛОВЪ прил. к ндоумъ (2) той Маойц. Наумов ІЧаитйѵ: с(ъі)нъ сы... мосовъ • наоумовъ Л 3, 25 Зогр Мар НАОуЛЛЪ, -а м имя (2) Маобц Наум Маит: мѢ(са)ца дек(Аврл) а с(ва)тааг(о) пр(о)- р(о)кл наоума Ас 1276 16; Унд 2а 16 НАОуСТНТИ, -оуціж, -оустншн сов. (2) пег&еіѵ подучить, подстрекнуть ргетіиѵіі, паѵёвё: дрхнереі же і стлр’цн • наоустниіА 356 НАХ НАрОДЫ • ДА іСПрОСАТЪ ВАРААВЖ Мт 27, 20 Зогр Мар (наоучншж Ас, наваднша Сав).— Ср. НАВАДИТН, НАОуЧНТН НАОуТРНІА1, -нн с мн. (?) или -ніа ж (?) (1) брОро^ утро гапо: ндоутрив х(рнсто)с(ъ) вьскрьсеннв свѣтъ просвѣти мнрови Супр 348, 17.— Ср. оутрнв, оутрнк, оутро и а оу т р и а2 нареч. см. оутрнк И А оу т р ѣ и см. оутрѣн НАОуЧАТИ, -аіж, -акціи несов. кого, чьто на чьто (2) бібаоиеіѵ поучать, учить, настав- лять исіі, роисоѵаі: наоучаьь ржцѣ моі на вранъ Пс 17, 35 Син □ наоучдтк са лаібебеоОаі учиться исіі ве: чръноризьчьскм нстннж • пръвок въ томъ нАоучлтн са Супр 284, 17.— Ср. оучнтн нлоучениіе, -нв с (1) цаОтщіб поуче- ние, наставление, учение исепі, пайка: ничесоже штоуждА сътвори наоученив отыц твокго днввола Супр 2, 10.— Ср. оучеикк НЛОуЧНТИ, -чж, -чншн сов. кого чесомоу; чьто; с инф. (>100) [наоч- Ен (1)] бібаоиеіѵ 1. цаО'П'гейеіѵ, иаттіхеіѵ, паібейеіѵ, лараі- ѵеіѵ, яроолХёхеіѵ; (богомь нлоученъ Оеобійах- тоб, Оеобібахтсоб) научить, наставить, обу- чить паисіѣ, роисіѣ, ѵуисіі: г(оспод)н • каоучн ны молити са Л 11, 1 Зогр Мар; страусу г(осподь)ню нлоучж вы Пс 33, 12 Син; кже лште ма нАоучниін • то то сътворж Супр 169, 30; нѣсмь доврѣ нлоученъ законоу в(о)жыо Евх 666 23; та нх(ъ)же не вѣдѣхж стдрці • б(ого)мь нАоучені въспѢша Клоц Іа 3 о н доучити са цаѵОаѵеіѵ научиться паисіі ве: да рАзоумѣешн • о ннхъже нлоучклъ сд есн словесехъ • оутвръжденье Л 1, 4 Зогр Мар, нАоучнлъ есі Ас 2. пеіОеіѵ научить, под- учить ргетіиѵіѣ, паѵёві;: они же пркімъиге съревро • сътворниіА ѣкоже нлоученк въішл Мт 28, 15 Зогр Мар Ас Сав.— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Евх Клоц Супр.— Ср. НАВАДИТН, НАВЫКНЖТН, НАСТАВИТИ, КАОуСТНТИ; богомь нлоученъ ср. вогонАоученъ нлоу-е-еовъ прил. к мужскому имени Науфей (1) той Ма₽оѵОё, той М<ф<іЛ Науфея род. МаЬоёйѵ: кгда незАвель кнно- грддъ нау^ечѵв’ отати х°Т"к • многы книги пнса Супр 403, 11 НАХОДИТИ, -хождж, -ходишн несов. (3) простіёѵаі наставать, наступать, приходить пабсйагеі;, павёаѵаі, ргісЬагеІ: по мму съмрьтн находаштн мрдзомъ Супр 89, 30,- Супр 266, 3-4; 569, 19.— Ср. кастаитк, НАСТОВТН НАХОРОВЪ прил. к мужскому имени Нахор (2) той Махсбе Нахоров КасЬогйѵ: с(ы)нъ сы... косамовъ • нлхоровъ Л 3, 34 Зогр Мар
нлч НАЧИНАНИЮ, -ни с (8) 1. ёліті)6еѵра начинаяие; поступок росіпапі; сіп, зкиіек: лквы створішіА въ начннаніхъ своіхъ Пс 105, 39 Син 2. спец. алархіі жертва (дар богу из первых плодов и т. п.) ргѵоііпу (<1агу оЬёіоѵапе ЪоИи г ргѵпісЬ. ріосій аір.): дожди емоу въ начинаньи • постри- женцѣ власъ его Евх 8а 16.— Пс 9, 12 Син; 13, 1 Син; 27, 4 Син; 80, 13 Син; 98, 8 Син; 105, 29 Син.— Ср. дѣло, начатнк, оучннлннк НАЧИНАТИ, -аіж, -акшн несов. (21) 1. археоОаі, аѵархеаОаі, Х64<г©аі (!) начинать іасіпаі, росіпаі: иачниаіжштемъ же симъ выкати • въсклоннте са Л 21, 28 Зогр Мар; оукореиити са вь ннуъ начинаетъ • тьлнтель д(ву)шъ Евх 916 23-24 2. ёліхеіреіѵ про- бовать, пытаться рокоизеі ве, зпахіі ве: да вж оувѣдѣлі • ѣко невъзможънаѣ на чінаіжтъ Клоц 5а 15-16.— Зогр Мар Ас Сав Евх Клоц Супр.— Ср. ЗАЧННАТН НАЧРЬПАТИ СА, -аіж са, -акшн са сов. чесо (1) аѵтЛеіѵ зачерпнуть, почерпнуть пасеграі ві: начръпаимъ са оуво н мы сь ними съ горъі к невесънАдго когатъства Супр 327, 8.— Ср. ПОЧрЬПАТН, почрѣтн НАЧРЬТАНИіе, -ни с (1) урафіі изобра- жена, рисунок гоЬгагепГ, кгевЬа: прѣдъ- показакъше вьсѣмъ • икоже начрьтаннн мжжь сихъ лажжьства Супр 83, 6-7.— Ср. овразъ НАЧРЬТАТИ, -аіж, -акшн несов. /сов. (4) [катръ- Супр (1)] біаатщаі'ѵеіѵ, ѵлоурафеіѵ писать/написать, рисовать/нарисовать, чер- тить/начертить, начертать рваі/парваі, кгезііі/пакгезііі, пасгіпоиі: довльства по- враньскаи * лшогаш’дн во словопнсателе • и шаропнсателе нлчрьтліжт’ Супр 83, 9; ОВраЗЬНЖІЖ ПАСХЖ НАЧрЬТА • Н ИСТННЬНЖІЖ ПрН- ложн Супр 418, 4.— Супр 478, 6; 567, 30.— Ср. ПЬСАТН НАЧАЛО, -а с (29) архіі, ие<рбЛаюѵ, хатароЦ (!); (вез начала аѵархое) начало гасаіек, росаіек: вьсѣ же сн начало бо- лѣзннн Мт 24, 8 Мар Ас (2) Сав Зогр-пал (0 Зогр); въ качало вѣ слово Супр 10, 14 (ісконн И 1, 1 Зогр Мар Ас); вожьство • вез начала • ве-сътворенни Супр 327, 27.— Зогр Мар Ас Сав Боян Зогр-пал Син Евх Супр,— Ср. ВЪЧАЛО, ЗАЧАЛО, НАЧАТЪКЪ, погонъ НАЧАЛЬНИКЪ, -а м (3) &рхтіѵоб глава, вождь, зачинатель Ыаѵа, ѵйсісе, рйѵосісе: НАЧАЛьннче • игг(ъ)връжены Евх 516 26 ф зълъін начальникъ архёиаиое зачин- щик (зла) рйѵосісе, вІгй)се (гіа): заклннаіж та • зълъі нАЧАльниче Евх 516 25-26.— Евх нлч Н 516 26.— ЗЪЛЪІ И НАЧАЛЬНИКЪ ср. зълъ (прь- въін зълъ), зълодѣн (старый зълодѣн) НАЧАЛЬНЪ, -ъін прил. (2) архіхое главный, первый ргесіпі: ико новоивнвъша са нѣкого мсѵсеи • на стлрѣншннъство ВрАТНА ВЪЗВеДОША • НА НАЧАЛЬНО СвѢшТНЛО свѣштж Супр 277, 7-8.— Супр 171, 22-23 НАЧАТИ, начьнж, нАЧьнешн сов. (>200) 1. археаОаі, хбЧ^Оаі, ёліцёѵеіѵ (1). лроо- ті'ОеаОаі (!) начать гасй, росіі: оученнцн же его ВЪЗЛДКАША * I НАЧАША ВЪСТрЪГАТН класъі і ѣсти Мт 12, 1 Зогр, на часа Мар; оучА • по всеі нодеі • начьнъ отъ гдлилеіА до сьде Л 23, 5 Зогр Мар; Г рѣхъ нынѣ начіасъ Пс 76, 11 Син; Христосъ мн да на- ч’нетъ слово Супр 532, 22; не вьсег’дл лн кг’дл НАЧЬиѢѢхОМЪ СА БрДТН • ГЛАГОЛААХОМЪ 4‘ал’моса сего Супр 73, 9; а не вьнѣ тожжде ЧЬСТН СЪІНОВН СЛОВО ПрНЧАШТАКМО кетъ • не БО НН НАЧЬНОМО НН ПрНБЪІВАІЖШТе * или оухоудѣ- жште Супр 327, 20 • спец. алархпѵ лоіеіаОаі принести в жертву первые плоды и т. п. ргіпёзі ргоѵоііпу: прншедъшддго рАБА твоего сего • КАЧАТИ пострѣцін ВЛАСЫ главы своеіА • бл(а)г(осло)вн Евх 76 20 □ начати са начаться гасІі: въздвнзаетъ кр(ъ)стъ • и ..ко людемъ нлчнет са • г(ос- под)н помнлоун Ен 31а 5 2. форма наст. вр. с инф. в знач. вспом. гл. при образовании буд. времени быть Ьуі: еднного дръжнтъ са а о дроузѣемь нероднтн начьнетъ Мт 6, 24 Мар (ненрѣштн въчьнетъ Зогр Ас Сав); САМИ СА ПрѢдАДАТЪ • И НвНАВИдѢтИ СА НАЧЪНЖТЪ Мт 24, 10 Сав 47а 2-3 (вьзненАвнднтъ Мар Ас Сав 87а 2-3, 0 Зогр) 3. ёліхеіреіѵ взяться за что-л., приняться за что-л., попробовать сіа! зе до пёсеко, росіпікпоиі пёсо, рокизіі зе: по неже оуво • мнозн на- чаша • чинити повѣсть • о ізвѣстъныхъ въ насъ вештехъ Л 1, 1 Зогр, начаса Мар, наша (!) Ас; ты началъ ксн дѣло • нендвн- днмок отъ богъ Супр 152, 22; не овлѣннхъ СА НАЧАТИ • НАречеНААГО съчнненьи Супр 543, 22.— Зогр Мар Ас Сав Охр Боян Ен Син Евх Клоц Супр Зогр-лл.— Ср. въчатн, ЗАЧАТИ НАЧАТИІ6, -ни с (4) і.греч. нет поступок, начинание сіп, зкиіек, изкиіеспёш: проелд- ВНВЪ б(ОГ)А • СТАВН СА • ОТЪ НАЧАТНИ • кже кѣ отъмъштеньк помыслилъ Супр 559, 3 2. спец. алархч первинки ргѵоііпу: мол(нтва) начатью внноу кысѣлоу Евх 14а 22.— Евх 136 2; Супр 560, 6.— Ср. НАЧННАННК, НАЧАТЪКЪ НАЧАТЪКЪ, -а м (39) 1. архч, алархіі, иефбЛаюѵ, ахроѵ, скрорціі, берхтіубе (!) начало, происхождение хасаіек, росаіек, 357
НАШ Н6Б рйѵосі: се сътворн ндчатгъкъ зндменнемъ н(соу)с(ъ) • въ кднд галнлеі И 2, 11 Зогр Мар Ас; въ ндчіатокъ ты г(оспод)і земліж осъновд 77с 101, 26 Син; Евр 1, 10 Ен (2) • перен.: ш сьмрьтн сьмрьтн нзвдвнтел» • съпасеии» начатъ че Супр 314, 28 □ начатъкъ възати архтр’ ЛацРаѵеіѵ начать(ся) гасіѴ. она жндовъскд вѣ пасха • онд вь егуптѣ начатъкъ вьза Супр 416, 16 2. ёліхеіртіоіб поступок, начинание росіпапі, сін, зкиіек: егдд оучдше і • остдті зълаго начатка того • не послоушд Клоц 56 24-— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Евх Клоц Супр.— Ср. ВЪЧАЛО, ЗАЧАЛО, НАЧННДННК, НАЧАЛО, НДЧА- тнк, поконъ НАІПЬ, наша, ндше мест. (>800) тщагѵ, тщётерос, 6 иаО’ тщае, о лар’ гщйѵ позіег наш паз: естъ днвъна въ очи» ндше» Мт 21, 42 Мар Ас (2) Сав (0 Зогр); нд връкнГ по срѣдѣ ьма (!) • овѣснуомъ оръгднъы (!) иашіа Пс 136, 2 Син; Клоц 7а 32 (своа Супр 418, 23); молітвж ндшж оуслънші Киев 26 19: іже волеіж страстехъ нашихъ прнчАстн са Евх 67а 22; вьсѣкъ гнѣвъ дд отъвръжемъ • очіштъше нашъ оумъ Клоц 96 20 (своа сьвѣстн Супр 424, 9); н мы полоучімъ вѣчьнжіж жнзнь о х(Рпстос)'^ н(соу)сѣ г(оспод)н нашемъ Супр 68, 17-18.— Зогр Мар Ас Сав Охр Унд Ен Син Киев Служ Евх Клоц Супр Рыл.— Ср. свои НАШЬСТвШв, -ніа с (4) [ндше- Евх (2) Супр (1)] 1. ёліфоіттіоіб (!) приход ргісйосі, ѵзіоирепі, ѵе)ііі: прннмн ндшествнѣ с(ва)тд- аго д(оу)ул Евх 81а 5-6 2. ёлаѵаотаоіе, хата8роціі нашествие, нападение ѵрасі, іііок: възвранѣіжште нашествни рдтънъіиуъ Супр 94, 22.— Евх 256 5-6; Супр 558, 20.— Ср. ндпдденнк, прншьствнк, прншьстнк НАИкТИ, нднмж, нднмешн сое. (7) ціодоѵо- Оаі нанять па)тоиІ: ннктоже насъ не ндіатъ Мт 20, 7 Мар Ас Сав (0 Зогр).— Мт 20, 1 Мар Ас Сав; Супр 427, 5 НАѴХОДОНОСОРЪ, -д м имя (1) І^аРоѵ/о- боѵообр Навуходоносор МаЬисйосІопозог: НЗБДВНВЫН три отрокы отъ пештьнддго ОГНИ * цѣсдрд НАуХОДОНОСОрА Супр 226, 4 Нв частица (>5000) [при выти: нѣ (-не к-): иѣсмь, нѣсн (и т. О.)] оѵ (оѵх, оѵх), ЦТ], оѵте, цііте, а-, 8ѵо-; [н не оѵбё; оуже не цтіхёті] не не: не моѣ волѣ нъ твоѣ да Бждетъ Л 22, 42 Зогр Мар; не прндъ рдзорнтъ иъ ісплъннтъ Мт 5, 17 Зогр Ас; иѣсмь достоінъ дд въ домъ мои вьнндешн Мт 8, 8 Зогр Мар Ас Сав; сь естъ хлѣвъ съшьды съ н(еве)се • не ѣкоже Ѣша о ( ть ) цн ваши мди’иж і оумрѣшл • Ѣдай хл'Ьн'ь сь живъ вждетъ въ вѣкъ И 6, 58 Зогр Мар Ас; не по нездконъемъ на- 358 шімъ • сътворілъ естъ намъ Пс 102, 10 Син; даждн емоу не въ тъціе тнцін Евх 816 15; творА мол(н)твж • сніж ндд(ъ) ннмь не тли Евх 926 1; ие ндшж оуво пдсуж • уо- тѣдхж оученіці оуготовдті • нъ подѣіскл Клоц 6а 36; весѣдд дѣвнчд • а жтрова не дѣвнчд • нъ мдтерѣ Супр 240, 13; имѣауж во мдсло не обильно же Супр 370, 27; не вждн то кже отъврѣштн са намъ невесъскааго ц(ѣса)рѣ Супр 59, 21; не во ико чловѣкъ кыстъ с(ы)нъ божнн • Т нже на нь мжчнлъ (вм. мжчнтель) томоу прѣдолѣ... тѣмь цѣсарь выстъ • нъ ико цѣелрь н вогъ Супр 328, 2 • двойное отрицание (после отрицательны: мест. и нареч.): вежнего ннчьтоже не кыстъ • еже выстъ И 1, 3 Зогр Ас (0 Мар); азъ ннколнже не съвлажнж са о тевѣ Мт 26, 33 Зогр Мар Ас Сав; ннкомоуже ннчьтоже не рьцн Мк 1, 44 Зогр Мар Ас Сав; никакоже не врѣди кго нн при чесомьже Супр 268. 28 • при отрицательном глаголе придает пред- ложению утвердительное значение: не не нмі Ѵ(соу)с(ъ) воды Супр 483, 12; ннктоже да не невѣстъ сьрѣтенни цѣсдрд Супр 319, 16 ф лціе не см. аціе; не во нъ см. невонъ; даже ие см. даже; къ томоу не см. тъ (къ томоу); не тъкъма, тъкъмо, тъчик см. тъкъма, тъкъмо, тъчніж; не оу см. оу.— Зогр Мар Ас Сав Охр Боян Зогр-пал Ен Син Киев Евх Клоц Супр Хил Рыл Зогр-лл.— Ср. нн неавлкнъ см. авнтн НбБбСЬНЪ, -ын прил. (>100) [нЙ- Ас (45) Сав (8) Унд (1) Боян (1) Ен (1) Син (5) Евх (37), иейс Ас (3) Син (1) Евх (2), нЁес- Ас (1) Ен (1), йё- Ас (2) Син (1)] та>ѵ оѵраѵйѵ, тоб оѵраѵоѵ, оѵраѵіое, ёлоѵра- ѵюе, 6 ёѵ тоіе оѵраѵоіе, о ё| ог>(?аѵо<5, тоѵ Ѳеоѵ (!), оѵраѵоціцтітое (1), аіато$ (!) небесный неЬезку: ліен ѣзвінън нмжтъ • н птица н(е)в(е)сънъніА гнѣзда Л 9, 58 Ас Сав (н(е)н(есь)скыы> Зогр Мар); вѣсть во о(тъ)ць вдшь н(е)в(е)с(ь)нън • ѣко трі- воуете сну • всѣхъ Мт 6, 32 Ас Сав (нев(есь)скы Зогр Мар); възлагжтъ съ дврддмомъ • н Исакомъ н-ѣковомъ • въ ц(ѣсд)р(ь)ствін н(е)н(е)сьиѣемь Мт 8, 11 Ас, н(е)в(е)с(ь)нѣемь Сав (н(е)в(есь)- сцѣмь Зогр Мар) о невесьннн в знач. сущ. небожители пеЬеёі’апё: прѣклоннтъ са кмоу вьсѣко колѣно невесънынхъ н земьнынуъ Супр 332, 8 (Фил 2, 10); н е в е с ь н а іа с ж. в знач. сущ. небо неЬе: ѣко ты есн живы съ о(ть)цемь • вь н(е)в(е)съныхъ Евх 306 10.— Ас Сав Унд Боян Ен Син Евх Супр.— Ср. невесьскъ НбБбСЬСКЪ, -ын прил. (>200) [нёс-
Н6Б Зогр (19) Мар (29) Сав (36) Евх (3), кейс- Зогр (21) Мар (14) Сав (1) Евх (1) Клоц (5), нвес- Сав (1), не- Зогр (2)] тоѵ оѵраѵсйѵ, тоѵ оѵраѵоѵ, оѵраѵю^, ёлоѵраѵюе, 6 ёѵ тоі^ оѵраѵоі^, 6 аѵсо саеіезбіз небесный пеЬезку: нн о(ть)ць вашь нев(есь)скы • отъпоустнтъ прѣгрѣшены вашкуъ Мк 11, 26 Зогр (нже въ нев(е)с(ь)хъ Мар); силы во нен(есь)скыіА двнгнжтъ са Л 21, 26 Зогр Мар (н(е)н(е)сънъніА Ас Сав); кто оуво волей есть въ ц(ѣ)с(а)р(ьс)твн кев(есь)сцѣемь Мт 18, 1 Мар Сав (н(е)- в(е)с(ь)нѣдмъ Ас, 0 Зогр); невесьстнТ н земьсткк коньцн • не вьмѢстат’ теве владъіко Супр 250, 8-9 □ невесьсцнн в знач. сущ. небожители пеЬезі’апё: вьсѣко коліко поклдннтъ са • невесьскынхъ н земьныкхъ Супр 484, 19.— Зогр Мар Сав Киев Евх Клоц Супр Зогр-лл.— Ср. кевесьнъ невлюдомъ Супр 40, 28-29 см. вліостн Н6БЛЮ ДОМѢ нареч. (1) а<рѵХ.ахтсое без присмотра пезігехепё: овьца многы тъмамк пасомы въ горахъ невлюдомѣ Супр 43, 2 Н6Б0, невесе с (>500) [нв(с)- Зогр Мар Ас Охр Боян Ен Син Служ Евх Клоц, не- Зогр Син, невс- Зогр Мар Ен Син Евх Клоц, ве(с) (!) Син (1), ві (!) Син (1), вб (!) Син (1)] оѵраѵбс, оі оѵраѵоі небо пеЬе: ісповѣдаіж са тевѣ о(ть)че • г(оспод)н невоу і земли Мт 11, 25 Зогр Мар; ты кафкрънаоумъ • вьзнесы са до нев(е)съ • до ада сънндешн Мт 11, 23 Зогр, до н(е)в(е)се Мар; лнце оуво н(е)в(е)сн оумѣете расжждатн Мт 16, 3 Мар Зогр; звѣзды сспаджтъ съ нев(е)се Мт 24, 29 Зогр Мар Ас Сав; съкръіваіте севѣ съкровншта на н(е)в(е)се Мт 6, 20 Зогр Сав, на н(е)в(е)сн Ас, н(е)в(е)се Мар; ты во ксн сътворнлъ господи нево н земыж • н вьсе чоуднмок подъ невесемь Супр 232, 3 и 4.— Зогр Мар Ас Сав Охр Боян Ен Син Служ Евх Клоц Супр НбБОГЪ, -ын прил. (4) таХаспсорое, гакае, аблюе, 5ѵсн:т|ѵо<; убогий, несчастный пеЬоЬу, иЬоЬу: кгда вѣ невогъмъ (!) радо- вати са Супр 386, 14-15.— Супр 66, 18; 146, 18; 389, 11.— Ср. вѣдьнъ, оувогъ НбБОЛѢЗНЬНЪ, -ын прил. (1) аѵсЬбѵѵое безболезненный ЬехЬоІезіпу: постыдите са неволѣзньнааго ражддньи Супр 507, 24 НбБОНЪ союз (22) пояснительный хаі. уар, об, оѵ уар, оѵбё уар, оѵте уар, еяеібцлер ибо, ведь пеЬоі’, ѵ/сіуб, ѵгсіуі’ ргесе: тъгдд зѣло ивнтн са цѣсдрьствоу кго • не во нъ того иддѣд^ж са Супр 372, 11; виждъ же кго вьсьжде не вьскорѣ въста- нев Н здишітд • не во нъ н о виноградѣ отъда дѣлателемъ и отнде Супр 376, 12.— Супр невръгъ, неврьгъ прич.-прил. Супр 40, 14; 97, 8 см. неврѣцін неврѣгомъ Супр 454, 21; 488, 19-20 см. неврѣцін НбБРѢЖбНИіе, -ни с (1) ацёХеіа не- радивость, небрежность несІЬат, оротІ)епі: ни погоувнтн толь велнкыА части неврѣже- ннемь в(о)жнихъ повелѣннн Зогр-лл Іа 20-21 НСБРѢЩИ, неврѣгж, неврѣжешн несов. о чемь; чесо (28) [невръг- (!) Супр (1), неврьг- (!) Супр (1)] хатаірроѵеіѵ, хатацеХеіѵ, аѵіёѵаі, ацнёѵаі, парахроѵестдаі, ларсЛоуі- ^естдаі, оѵ лроалоіейтдаі, оѵ цёХеіѵ; (не неврѣцін стѵѵалтеіѵ; неврѣгомъ еѵхатасррд- ѵт|то<;; неврѣгын нмѣнни ахт'пцсоѵ) остав- лять без внимания, пренебрегать, не за- ботиться песІЬаі, пезіагаі зе, ргеигаі: г(оспод)н неврѣжешн ли ико сестра мои едннж ма оставн слоужнтн тевѣ Л 10, 40 Сав (не родншн Зогр Ас, не радншн Мар); ндімь- никъ... неврѣжетъ о овьцауъ 11 10. 13 Зогр Сав (не раднтъ Мар, породитъ (!) Ас); нмѣнни лн въсхотѣ неврѣгын нмѣнни Супр 432, 24; ллжжн вь самомъ цвѣтѣ юности • о жнтні невръгъше (!) Супр 97, 8; жзьннка соуса... неврѣгомд вьсѣмн Супр 454, 21.— Зогр Ас Сав Супр Хил.— Ср. невеликъ (невелнкоу творнтн), неврѣдъ (неврѣдоу сътво- рнтн), нероднтн неБъггиіе, -ига с (5) та оѵх бѵта. то цт] бѵ небытие пеЬуіі, пісоіа: своеик во волеіж • отъ невытнѣ въ вытне сътвори в’сѣ Евх 36 21.— Киев 4а 17; Евх 86 5; Клоц 96 34-35; Супр 535, 14-15.— Ср. вытн (не сжціаи) невѣлкнъ Мт 9, 16 Мар; Мк 2, 21 Зогр Мар см. вѣлнтн НбвбЛИКЪ, -ын прил. (1): невелнкоу творнтн греч. нет не придавать значения, пренебрегать ргеигаі, росісепоѵаі: невелнкоу творА поціенне твое • ѣко в(ог)оу негодѣ сжціе Евх 88а 24.— Ср. малъ; неврѣцін, неврѣдъ (неврѣдоу сътворнтн), нероднтн невИДИЛЛО нареч. (6) аоратсое невидимо, незримо пеѵісіііеіпё: нынѣ невидимо прѣсто- іатъ • чини весплотьннн твои Евх 84а 18.— Ср. невнднмѣ невидимъ, -ын см. вндѣтн невнднмѣ нареч. (1) тч аорастір не- видимо, незримо пеѵісіііеіпё: д сна съелдзні невнднмѣ • ндченъше пжть Супр 31, 28.— Ср. невидимо НевИДОМЪ, -ын прич.-прил. (2) аорато^ невидимый, незримый пеѵісіііеіпу: како во вѣдѣѣше къгда оумрѣ лазаръ • по невндомѣн 359
Н6К силѣ вожьствд Супр 315, 12-13.— Супр 428, 6.— Ср. видѣти (не видимъ) невидѣниіе, -ни с (3) аорастіа, аРХефіа слепота пеѵісіёпі, пеѵісіотові, ліероіа: двьк того трепетъ и невидѣньи овьа Супр 559, 27.— Супр 32, 18-19; 340, 24.— Ср. слѣпота НевННЬНЪ, -ъін прил. (1) аОцкх; невинов- ный, безвинный пеѵігту, Ьег ѵіпу: невнньнд н ненепрдвьдьнд не оувнн Супр 387, 8.— Ср. везвиньнъ, незъловивъ, неповнньнъ, непорочьнъ невльнАн са Супр 251, 21-22 см. ВЛЬННТН СА неводъ, -а м (5) оаупѵт) невод пеѵосі, ѵіеспа, йагпа ві€: подовьно естъ ц(ѣсд)р(ь)- ствне в(о)жне неводоу въвръженоу въ море Мт 13, 47 Зогр Мар Ас Сав,—Супр 127, 28.— Ср. мрѣжд, сѣть НбвОЛЬНЪ, -ъін прил. (2) аиоѵаюе не- вольный (без умысла) песЫёпу, Ьегсіёспу, пеѵёсіоту: отъддждн... прѣгрѣшеннѣ наша • вольндд и невольна а Евх 66а 3-— Евх 736 13.— Ср. неповолыгь невОЛІА, -іа ж (10) 1. неволи истъ аѵаухт] необходимо, нужно )е гшіпо: неволѣ во естъ прнтн сканьдаломъ Мт 18, 7 Мар (0 Зогр) 2. неволкик ахоѵстюѵ, аРоиХлутсое, алроасрётом; непреднамеренно, без умысла, невольно пейтузіпё, тітоѵоіпё, пеѵоіку: сихъ въкоушъшіо неволеик • отъпоустн грѣхъ Евх 22а 14 3. неволкик ахсоѵ, аиоѵаіш^ не по своей воле ргоіі (зѵё) ѵйіі: неволенъ та прнноуждж исповѣдати Супр 149, 10-11.— Евх 68а 17; 686 10; 77а 16-17; Супр 89, 19; 280, 16; 368, 4-5; 530, 18,— Ср. воли неврѣдъ, -а м (8) [не въ рлд- Ас (1) Сав (1)]: неврѣдоу, неврѣдъ сътво- рнтн абохща^еіѵ счесть неподходящим, отвергнуть игпаі пеѵЬосіпут, гаѵгЬпоиі: камень Тже не врѣдоу сътворншіА зіжджиітеі • сь выстъ въ глдвж жгълоу Пс 117, 22 Син; Мт 21, 42 Мар, не въ рлдоу Ас, не вь рАдъ Сав (0 Зогр).— Мк 12, 10 Зогр Мар; Л 20, 17 Зогр Мар неврѣжденъ Супр 459, 15 см. врѣднтн невталнмь Мт 4, 15 Ас см. невъфтд- лнллль НеВЪЗБЛДГОДДТЬНЪ, -ын прил. (1) ахарісттое неблагодарный пеѵсіёспу: тъ клагъ естъ на невъзвлагодатыіыіА и зълыіа Л 6, 35 Мар (иевъзвлагодѣтъиыіА Зогр Ас).— Ср. везддрьствьнъ, невъзвлагодѣтыгь НеВЪЗБЛЛГОДѢТЬНЪ, -ын прил. (2) ахаріатое неблагодарный пеѵсіёспу: тъ клагъ естъ • на невъзвлагодѣтъныіА • і зълыіа Л 6, 35 Зогр Ас (невъзвлагодатыіыіА Мар).— Ср. вездарьствьнъ, невъзвлагодатьнъ НбВЪЗДРЬЖАНЪ, -ын прич.-прил. (1) 360 Н6Е аотехтос невыносимый пебпозпу: в(о)же- ствъное нс(ва)т06 • і великое • істрдшъное1 еже • и трепетъное • і невъздръжаное • парнцанне Евх 566 8-9 невЪЗМОЖЬНЪ, -ын прил. (22) абѵѵато?; (невъзможьнъ вытн абѵѵатеіѵ) невозможный петогпу: иичтоже ие възможъио вждетъ калъ Мт 1 7, 20 Мар Ас (оунметъ са Сав, 0 Зогр); да вж оувѣдѣлі • ѣко невъзможънаѣ начіка- вктъ Клоц 5а 15 ф невъзможьио истъ аѵёѵбехтбѵ ёатіѵ, оѵх ёѵбёхетаі, оѵ бѵѵатаі невозможно )е петогпё: ке възможъио естъ пр(оро)коу погывнжтн кромѣ нер(оу)с(алн)ма Л 13, 33 Мар (0 Зогр); не възможьно кетъ въходнтн женѣ въ лыка- стырь Супр 298, 11.— Зогр Мар Ас Сав Евх Клоц Супр.— Ср. немоціьнъ невъкоушенъ Супр 367, 28 см. въкоуск- тн невЪЛіѢСТИМЪ, -ын прич.-прил. (1) ах<йрт)тоб невместимый пеѵтёвіпаіеіпу, перо)аіе1пу: можетъ лн чрѣво въмѣстнтн невьмѣстнмааго Супр 248, 29.— Ср. некъмѣ ірдкмъ НевЪЛіѢЩЛіеМЪ, -ын прич.-прил. (1) аха>рт)хоб невместимый пеѵтёзіпаіеіпу, пероуаіеіпу: кдко въ грокъ иевъмѣштлклѵыи [въмѣиітдкмын] вьмѣиітадт’ са Супр 459, 6-7.— Ср. невъмѣстнмъ НбвЪНАТЪ, -ын прич.-прил. (1) аха- таХіултое непостижимый, непонятный пе- росЬорііеІпу: мон ногъ ненздречен’иъ котъ и невьнАТъ Супр 21, 10.— Ср. непосткжьт НбвЪФТЛЛИЛЛЛЬ прил. к мужскому имени Нефталим (7) [невтдл- Ас (2), кефь- тдл- Сав (1), нефтдл- Боян (2)] таб МесрОа- Хіц Нефталима род. МеНаІітйѵ: землй невъф’талнлллѣ Мт 4, 15 Зогр Ас Сав Боян.— Мт 4,13 Зогр Ас Боян невьѣнтьскъ Мт 12, 41 Зогр см. ннневьгнтьскъ невѣгласъ, -ын прил. (1) ауѵсоцсоѵ несведущий, незнающий пеѵёсіоту, пегпаіу: кл’ма оуво сицѣ вѢиіа непочоуикште н некѣгласп Супр 417, 11-12.— Ср. везоуман, везоулйь, везоумьнъ, неразоумнчьнъ, нердзоумьнъ, ие- съмысльнъ не вѣдомо Супр 325, 6 см. вѣдѣтк невѢДОЛІЪ, -ын прич.-прил. (4) 1. а8т|Хо$, аѵеібеос неразличимый, непознаваемый пегогегпаіеіпу, перогпаіеіпу: горе каллъ... лицемѣрн • іжде есте ако і гроки невѣдомк > с ч(ловѣ)ци уодАштег връуоу ие видать Л 11, 44 Зогр Мар; ты не вѣдомы н кѣдоліъ выстъ мене дѣли • ты везъ окраза • а і семъ оврдзѣ Супр 504, 30 2. 6 ёѵ пуѵоіа непреднамеренный, невольный пеѵёсіоту:
Н6В прѣгрѣшвннѣ наша... вѣдомдд і невѣдома* Евх 66а 4.— Ср. кезвѣстьнъ невѣдьство, -д с (1) ауѵоіа незнание, неведение пеѵёботозі, пехпаіозі: (да не) н знздныа (ак)о п’шеннцж іадъ(ше) невѣдьстволль крѣдьнн ведемъ Хил 2ба 7.— Ср. невѣдѣннк, невѣждьствнк, невѣждьство, невѣсть НбВѢдѢНИЮ, -на с (5) ауѵоіа, ауѵбтіра незнание, неведение пеѵёдотові, пегпаіозі: ПОКАЗАВЪ! НАМЪ... КОлѢнД прѣклднѣтн • Ш мольвѣ НАШ НХЪ грѣхъ "10 ЛКДЬСКЫХЪ невѣдѣньнхъ Евх 62а 3-4', видѣ лн како не вы невѣдѣннк съпдсоу рештн кде положнсте н Супр 306, 1-2.—Евх 23а 23; 746 21; Супр 475, 19.— Ср. невѣдьство, невѣждьствнк, невѣждьство, невѣсть невѣждьствиіе, -на с (3) ауѵбтща, аяоѵоіа неведение, незнание пеѵёсіотозі, пегпаІоЛ: отъ тъмъі мъдлості • ілі етероу томоу невѣждъствьк • лі лквъві плътъсцѣі не хрлніті покоушдьь СА Клоц 26 31.— Клоц 4а 35; Евр 9, 7 Ен.— Ср. невѣдьство, невѣдѣннк, невѣждьство, невѣсть невѣжДЬСТВО, -А с (1) ауѵоіа неведение, незнание пеѵёсіотозі, пегпаіозі: грѣхъ юності моеы, і невѣзествд моего не помѣнн Пс 24, 7 Син (невѣдѣннѣ Евх 746 21).— Ср. невѣдьство, невѣдѣннк, невѣждьствнк, не- вѣсть НбвѢЖДЬСТВОВАТН, -ствоуык, -ствоукшн несов. (1) ауѵоеіѵ не знать пеѵёбёі: съмѣре.. мъ скръв.. тн могы.в.. оужцінхъ Евр 5, 2 Ен.— Ср. вѣдѣти (не вѣдѣтн) невѣзества Пс 24, 7 Син см. не- вѣждьство НевѢРНІб, -на с (5) апіатіа неверие пеѵёга: поносі невѣрнк нхъ н жестосръднк Мк 16, 14 Ас (невѣрьствнк Мар Сав, 0 Зогр).—Мк 9, 24 Зогр Ас; Супр 471, 30; 482, 9.— Ср. везвѣрнк, невѣрьствнк, невѣрьство НееѢРЬНЪ, -ъін прил. (35) 1. апісттос; неверующий пеѵёгісі: принеси ржкж твоіж • і въложн въ ревра моѣ * і не вждн невѣрьнъ нъ вѣрьнъ И 20, 27 Зогр Мар Охр, неневѣ- ренъ (!) Ас; не вы молитва мрьтвддго дѣльма • нъ прншъдъшннхъ дѣльма невѣрънынхъ Супр 309, 28-29 2. абіхос, аѵбт|тос (!) неверный, вероломный пеѵёгпу, ѵёгоіопшу: невѣръны въ малѣ • і въ мнозѣ неправьдьнъ естъ Л 16, 10 Зогр (неправъдъны Мар Ас Сав); вндншн лн невѣрънын лѵ жндовнне Супр 325, 25 (несъмысльні (!) сръдьцемь Клоц 1а 17) 3. ттіе аяіахіас, неверия род. пеѵігу род.: ты невѣрьнъіА рѣчи вьз’мъ речешн Супр 506, 5.—Зогр Мар Ас Сав Боян Евх Супр.— Ср. неправьдьнъ нег Н НбВѣРЬСТВИІб, -на с (16) аліахіа не- верие пеѵёга: вѣроуіж г(оспод)н • помозн моемоу невѣрьствнк Мк 9, 24 Мар Сав Боян (невѣрьк Зогр Ас); днвн са за невѣрьствне іхъ Мк 6, 6 Зогр (невѣръство Мар).— Зогр Мар Сав Боян Ен Супр.— Ср. везвѣрнк, невѣрнк, невѣрьство НбВѣРЬСТВО, -а с (13) апіатіа, ац<рі0о- Хіа (!) неверие пеѵёга: не сътворн тоу силъ мъногъ • за невѣрьство нхъ Мт 13, 58 Мар (невѣрьствне Зогр); размысливъ о свокмъ невѣрьствѣ ндча плакати • пръвддго свокго невѣрьствд Супр 563, 29-30.—Мт 17, 20 Мар Ас; Мк 6, 6 Мар; Супр 24, 12-13; 30, 22; 291, 17; 323, 13; 338, 27; 401, 7; Хил 2а$ 11-12; Зогр-лл 26 1.— Ср. везвѣрнк, невѣрнк, невѣрьствнк V невѣрьствоватн см. вѣрьствовдтн Н6ВѢСТА, -ы ж (19) ѵйрирт] 1. (невѣста н родительница ѵѵцсрохоио^; невѣстѣ быти ѵѵцсре'йестОаі) невеста пеѵёзіа: нзідж протівж женіхоу н невѣстѣ Мт 25, 1 Ас Зогр Сав (Мар нет); рддоун са оврддовднда невѣсто * н роднтельннце чиста Супр 251, 11-12 2. невестка, сноха зпасЬа: раздѣлАтъ са... свекръве нд невѣстж своіж • і невѣстж (! вм. -та) нд свекръве своіж Л 12, 53 Зогр Мар.— Зогр Мар Ас Евх Супр НекѢСТЬ, -н ж (10) ауѵоіа незнание, неведение пеѵёсіотозі, пехпаіозі: дд клн тонжде невѣстнвв речено кетъ Супр 379, 17.— Супр 304, 10; 304, 21; 304, 22; 304, 24; 304, 26; 304, 27; 305, 9; 392, 30; 412, 24.— Ср. невѣдѣннк, невѣждьствнк, невѣждь- ство НбВѢСТЬНИКЪ, -а м (8) ѵпцсріос; жених хешей: се невѣстьннкъ грАдетъ Супр 369, 3; 372, 21-22 (женихъ Мт 25, 6 Зогр Мар Ас Сав).—Супр 369, 1; 369, 11; 372, 6; 374, 17; 374, 28; 375, 22,—Ср. женихъ, ЗАТЬ НбВѣСТЬСТВО, -а с (1) (вез невѣстьствд аѵоцереѵтос) брак, бракосочетание зпаіек: вез невѣстьствд дѣвнцд Супр 243, 5.— Ср. веспосдгдн, вракъ НбГАСИЛЛЪ, -ын прич.-прил. (2) аа^еахо^ негасимый, неугасаемый пеиЬазііеІпу, пе- Ьазпоисі: въ огни негденмѣмь • і въ тьмѣ кромѣціьннн здтворь Евх 636 14-15.— Мт 3, 12 Зогр.— Ср. негдсА, негдшА, неоутасакмъ, неоутденмъ Н6ГАСА, -ан прич.-прил. (1) апРеатос; неугасаемый, неугасимый паЬазпопсГ, пе-' иЬазііеіпу: плѣвы съжежетъ огнемъ негдсА- ціннм Л 3, 17 Ас (негдшжштнмь Зогр Мар Сав).— Ср. негасимъ, негдшА, неоугдедкмъ, неоутденмъ 361
нет Н6ГАША, -ан прич.-прил. (8) асфесгсос; неугасаемый, негасимый пеЬазпоисі, пе- иЬавііеІпу: деврѣе тн есть мдломоштніж въ жнвотъ вьннтн • нежели окѣ ржцѣ смжштк ітн въ ѣеонж • въ огнь иегдшжштеі Мк 9, 43 Зогр Мар.— Мк 9, 45 Зогр Мар; Л 3, 17 Зогр Мар Сав; Евх 556 4-5.— Ср. негасимъ, негдсл, неоугдсдкмъ, неоугаснмъ Н6ГЛАГОЛАНИІВ, -ни с (1) асрсоѵіа без- молвие, немота гпісеш, пётоіа: не осждн лн ты старца неглдголдннкмъ Супр 249, 9.— Ср. везмлъвнк, лільчдннк Н6ГОДОВАТН, -доуис, -доукшн несов. кого, чесо; о комь, чемь (24) [неготова- (!) Син (1)] ауаѵахтеіѵ, яроао/Оі^еіѵ, /аХеяаіѵеіѵ сердиться, негодовать, быть недовольный Ьогзіі зе, гогЬогсоѵаі ее, тггеі зе, Ьуі пезроко)еп: слышавъ ше деслть • нлчаша негодовати • о іѣковѣ • і-одн’нѣ Мк 10, 41 Зогр Мар Ас Сав; шотъвѣштдвъ (!) же др’Хнсѵндгогъ • негодоуьь • за не въ сжвотж іцѣлн іж н(соу)с(ъ) Л 13, 14 Зогр Мар Ас; четырі десілтн лѣтъ негодовдхъ рода того Пс 94, 10 Син; не трьпѣдше • нъ негодо- вдаше • не х°таштн носити на севѣ вогомръ- зъкынхъ жидовъ Супр 485, 7. — Зогр Мар Ас Сав Син Супр.— Ср. гнѣвати сл НбГОДѣ нареч. (1) греч. нет неугодно пеѵЬоб: невелнкоу творА поціенне твое • ѣко в(ог)оу негодѣ сжціе Евх 88а 25 НбГЪБЛь, -ни прил. (1) греч. нет не- сгибающийся, негнущийся пеоЬеЬпу, пе- робба)пу: простерта нл распонѣ • в’са суды своьь х(Рнст)е в(о)же нашъ • съгъвллъ еси в’са негъвлА Евх 356 3 Н6ГБЛИ, НбКЪЛН нареч. и союз (18) [негълн Мар (1) Сав (1), неглн Супр (1), некълн Зогр (1) Евх (1) Супр (7), неклн Супр (6)] I. нареч. тауа, іосос; может быть зпаб: посъліж с(ы)нъ моі вьзлмвлены • некълн сего оусралслѣіжтъ са Л 20, 13 Зогр, негълн Мар; ч’то к мысль сьннтню кго • кже въ адъ • неклн ддама съвАЗЬніа и намъ клеврета възвестъ съходнтъ Супр 459, 22 II. союз 1. целевой іѵа чтобы аЬу: прнпадаіл тн о(ть)че • да поддсн мн заповѣдь • протнво зъломъ моимъ • некълн вьзннкнж нз глжкнны везаконен монхъ Евх 69а 1 • да негълн «><; аѵ, еі жос чтобы аЬу (зпасі): ндстдвн лла молис тн са • да некълн н азъ възмогж ПрНЧАСТЬННКЪ выти вь вѣкы вѣкъ Супр 160, 13 2. сравнительный (при сравн. ст. прил. и нареч.) р, хаі ці) чем пег: оудокѣе есть вельвждж скозѣ нглннѣ оушн проітн негълн вогдтоу вь ц(ѣсд)р(ь)ствне в(о)жне Мт 19, 24 Сав (неже Мар, нежели Ас, 0 Зогр); азъ върдхъ пріпаддтн въ домъ вогд нед мокго паче » некълн жити въ жнлнштир грѣшънынхъ Супр 101, 12 (неже Пс 83, 11 Син).— Зогр Мар Сав Евх Супр,— Ср. неже, нежели НеДАЛвче нареч. (11) 1; оі) рахрсіѵ, оѵ лоррсо недалеко песіаіеко: не далече еси отъ ц(ѣсд)р(ь)с(тв)ьѣ в(о)жьѣ Мк 12, 34 Зогр Мар Ас; възврдтншА са въ мдндстъірь • недалече сжштоу отъ прѣжде реченыА цръкъве Супр 209, 12-13 2. опх еіе рахраѵ вскоре хапесІІоиЬо: дште к’то прѣовіднтъ нма кмоу • недалече прні’метъ мьсть Супр 40, 7.-Л7.6 Зогр Мар Ас Сав; Л 15,20 Ас; Супр 204, 9 НеДвИЖИЛЛЪ, -ын прич.-прил. (5) 1. ах[ѵт|тое, ахатааеютое неподвижный пе- роЬпиІеІпу: зьрлціе во зелалл • недвижимъ! Евх 1а 13 2. аЛптос; нерушимый перопйі- Іеіпу: овлічдіжтъ та • недвижілиі печаті Клоц 14а 37; Супр 452, 19 20. - Евх 936 16; Супр 457, 1.— Ср. неподвижнмъ, неподвнжьнъ недлъжьнъ, -ын прил. (1): недлъжьиъ вытн от)х осреікеіѵ не быть должным, обязанный пеЬуІ сііихеп: иже не длъженъ сы могы же жлдстн • давъ отъпоуштактъ • повнннллго Супр 494, 5 И6ДОБРѢ нареч. (1) греч. нет нехорошо пебоЬге: аціе лн с(а) вждет(ъ) иедоврі покдллъ с(а) • то да не прнььтъ вждет(ъ) въ свое от’ч(ь)ство Евх 102а 15.— Ср. зълѣ недовѣдимъ, -ын прич.-прил. (1) аѵеі- хасттос; непонятный, непостижимый пе- росНоріІеІпу: дд запрѣтнтъ тн г(оспод)ь... і невидимы сжціьствомь • і недовѣдимъін снлоис Евх 566 13-14.— Ср. неизоумѣ кмъ недовѣдѣти, -вѣмь, -вѣсн несов. (1) аяореіѵ не понимать песЬараІ: ісоусъ во мльчнтъ • не словесъ недовѣды слово Супр 432, 21.— Супр 111, 29-30.— Ср. вѣдіти (не вѣдѣти), недомыслнтн, недомышліатн са НбДОИЛЛѢТИ, -имамъ, -нмашн несов. чесо (1) алореіѵ не иметь в достаточном коли- честве, недоставать тіі песіозіаіек: ие тъ во кетъ трьпѣлнвъ нже трѣвовднин недоплатъ Супр 92, 29.— Ср. довьлѣтн (не довьліти), ЛИШИТИ СА НеДОКОНЬЧАТИ, -АІЖ, -акшн сов. (8) Хеілеіѵ, потереіѵ не окончить, не завершить пезріпіі, пеѵукопаі: еште еднного не доконь- чдлъ есн Л 18, 22 Зогр Мар Ас Сав.— Мт 19, 20 Мар Ас; Мк 10, 21 Зогр Мар недоллъіслити (СА), -мышліж (сл), -мыслншн (са) несов. (6) аяореіѵ, алореісЛаі не понимать песЬараі: съзнрддхж же сл 362
нед междю совой. оученнцн • не домыслаштс о комь г(лаго)летъ И 13, 22 Зогр Мар; днвнша са • недомыслншА са въкоупѣ н вьстре- петдшА Супр 466, 10-11.— Л 24, 4 Зогр Мар Ас.— Ср. вѣдѣтн (не вѣдѣтн), недовѣдѣтн, недомышлитн са Н6Д0ЛѴЫШЛІАТИ СА, -иіж СА, -икшн са несов. (4) ауѵоеіѵ, Зіаяореіѵ не понимать песйараС: слыша же іродъ... вываикштаа отъ него в’сѣ • і не домышлѣаше са Л 9, 1 Зогр Мар.— Клоц 11а 13; 11а 19-20,— Ср. вѣдѣтн (не вѣдѣтн), недовѣдѣтн, иедомыслитн Н6ДООТЛТИ, -станж, -станешн сов. (9) цг| археіѵ, ёХЛеілеіѵ недостать, не хватить, отсутствовать песіозіа! зе, пезіасіі, сЬуЬёі: едд како не достанетъ вамъ і намъ Мт 25, 9 Зогр Мар Ас Сав (не довьлѣктъ Супр 369, 9); недостдвъшю внноу • г(лаго)- лам(а)тн іс(оусо)ва къ ііемоу И 2, 3 Зогр Мар Ас Охр; ннчтоже не достд кмоу нн мало нн велико Супр 414, 16 (вѣ не остдло Клоц 56 6) НбДООТАТЪКОКАТИ, -коуик, -коукшн несов. (1) деіяестОаі недоставать, не хватать песІозСаѵаС зе, сЬуЬёТ: кок тн слово недостатъ- коуктъ нд веселнк Супр 491, 6.— Ср. довь- лѣтн (не довьлѣтн) НбДООТАТЪКЪ, -а м (1) то кеілбцеѵоѵ недостаток, нехватка песіозіаіек: воле кетъ недостдтькд • везъ тьштеты во влагодѣть Супр 429, 4.— Ср. лншеннк, скждость НбДООТАТЪЧЬНЪ, -ъін прил. (1) греч. нет нуждающийся роігеЬпу, розігасіарсІ: въста- въша же н недостатъчьны сжшта • нмѣнни ПАТЬ НХЪ • рѣшА къ ллждръінм’ Супр 369, 5 НеДООТОИНО нареч., сравн. ст. недо- стойнѣй (5) аѵа|іа>е, аѵаВіос; недостойно пейосіпё: пріелслжштеі с(ва)тыхъ тдінъ • недостоіно * въ ты ндіекорѣе въуодітъ дьѣволъ Клоц 8а 36; Супр 421, 5; ако недостойнѣе (вл. -нѣ?) прнемдтн съмѣетъ достоннынмъ съготовднынхъ Зогр-лл Іа 12-13.— Клоц 8а 46; Супр 480, 18 недостоинъ, -ын прил. (31) аѵа^юс, оадеіос;, аѵа|іа>5, аОфо^ (!); (недостоинъ кетъ оси ё^еатіѵ айтбѵ) недостойный пейоСпу: рдвн недостоінн есмъ Л 17, 10 Зогр Мар Ас Сав; молимъ та о в’сѣуъ насъ • недостойныхъ рдвѣхъ твонуъ Евх 276 5-6; недостоннн ксте жнтн Супр 130, 27 • неподходящій пеѵЬосіпу: нн нзвѣштдлд ннчьсоже • нн сьмѣрено нн недостойно времени Супр 96, 11; не достоинъ (вл. не достойно) • оуво се кетъ вогоу Супр 463, 22.— Зогр Мар Ас Сав Ен Служ Евх Супр НбДОСТОИНЬСТКО, -а с (1) то аѵа|юѵ нвд Н недостойность пеЬосіпозѴ. нзводдн во чьстънок отъ недостоннъствд Супр 380, 12 недостоннѣк Зогр-лл Іа 12-13 см. недостойно недооѵллѣниіб, НИ с (1) ацпхаѵіа не- доумение ѵаЬапі, гохраку: н видѣвъ іж одрь- жнллж н окы въ мнозѣ волѣзнн сжштж вь не- дооумѣннн выстъ Супр 516, 9.— Ср. дъво- доушнк, помышлкннк (дъвѣ помышлкннн), ежмьнѣннк НеДОЧАІАНЬНЪ, -ын прил. (1) тт)С аяіег- тіас; безнадежный Ьехпасіеіпу: ты своимъ съуодомъ моіж д(оу)шж вьзнесе * отъ не до- ча днъныа глжвнны Супр 505, 22 неДѣЛАИЪ, -ын прич.-прил. (2) ауеФр- уптос; невозделанный пеоЬдёІапу: на непро- Ходънжіж же земліж • н на везводънжіж • н недѣланж Евх 55а 4.— Супр 323, 20 недѢЛЬИЪ, -ын прил. (1) тт)<; хтщіахік воскресный педёіпі: е(в)(ан)ѣ(е)лнѣ • въскрѣс(ь)наа оутрънѣд * недѣл(ь)наа Ас 1536 12 неДѣЛІА, -ліа ж (>200) [не(д) Мар Ас Сав Охр Унд Ен Евх Рыл, не(д)л- Охр Рыл, недѣ(л)- Ен] 1. хоріах'П воскресенье песіёіе: въ ежвотж же н вь недѣлж прьвѣк вьсѣуъ въхождддше вь црък’ве Супр 285, 9; нед(ѣли) по ввленіхъ евдг(гелне) цгг(ъ) мд<о>(ед) Сав 1496 2 □ нова и недѣли хг)(?іахі| той 'Аѵтілаегуа второе воскресенье после пасхи, Фомина неделя ргѵпі песіёіе ро ѵеІікопосісЬ, ВГІа песіёіе: вь новж нед(ѣ)л(іж) • ѣже по пастѣ Охр 2а 9 2. ёрбоцсф неделя Су сіеп: д’вдшдн вь недѣли двьрьцд отвръздА Супр 528, 29; сжв(ота) в нед(ѣлА) по пасц(ѣ) Ас 14аа 23 □ сватай недѣли ау іа хаі цеуакт) ёрбоцсіс; Страстная неделя зѵаіу Ту сіеп, раёцоѵу Сусіеп: в пон(едѣльнн)к(ъ) с(ва)тъна нед(ѣлл) Ас 826(5 3, с(ва)ты велнкъіА нед(ѣлА) Сав 86а 16-17; недѣли с вѣтьлдн ёрбоцае; Діахаіѵт|сгі|і.оѵ пер- вая пасхальная неделя ргѵпі Судеп ро ѵеІі- копосісЬ: в(ъ) піа(тъ)к(ъ) свѢт(ьлыіа) нед(ѣлл) Ас 5бр 9-10 4 недѣли масо- поустьнап см. МАсопоустьнъ; недѣли сыропоустьнаи см. сыропоустьнъ; недѣ- ли цвѣтьнди см. цвѣтьнъ. — Мар Ас Сав Охр Унд Боян Ен Евх Супр Рыл недѣліенъ, -ын прич.-прил. (1) ацёріег- тс>5 неделимый, нераздельный песіёііСеіпу, пегохсіііпу: не лжчж теве не лжченддго • не прѣрѣжж теве не дѣленддго Супр 505, 18-19-—• Ср. нелжченъ, нераздѣлимъ, нераздѣльнъ, не- раздѣлкнъ, неразлжченъ, неразлжчнмъ, нераз- лжчьнъ НеДХГОКАТИ, -гоуіж, -гоукшн несов. (2) аррсосгтеіѵ болеть зіопаі, сЬигаѵёі: с’де 363
нед нез жена вѣрнд... молаштн • неджгоуиштоуоумоу съпдсеннк Супр 95, 24 • вызывать недомо- гание рйвоЬіі 8ІаЬо8І: мол(итвд) нд в’сіж Бо- лѣзнь неджгоуіжщіж Евх 35а 23-24.— Ср. волѣтн НбДЖГЬ, -д м (>1ОО) ѵбсгоб, аоОёѵеіа, аодохтиа, ѵбсгцца, то ѵоаоѵѵ, яаОое, ца- кахіа болезнь, недуг петос, пебиЬ: іже прндж послоушдтъ его • і нцѣлнтн са • отъ не- джгъ своіхъ Л 6, 17 Зогр Мар Ас Сав; сътво- рн вк... неджгомъ бальство Евх 5а 5 мѣ с а- ч ь н ъі іа з ъ л ъі неджгъі н мъі аект)- ѵіа^бцеѵое страдающий лунатизмом, луна- тик патёвіспу, патёзіспік: прнвѣсА емоу... мѢсачыгыіа зълъі неджгы ьмжшта Мт 4, 24 Зогр (0 Мар).— Зогр Мар Ас Сав Син Евх Клоц Супр.— Ср. волѣзнь, немощь, іаза; мѢсачыгыіа зълъі неджгъі НМЪІ см. вѣсити СА, вѣсьновдтн СА, ЗЪЛОдѢйТН СА НеДЖЖИв*Ъ, -ъін прил. (1) хахшс ёх«>'ѵ больной петоспу, пебигіѵу: прнношддхж во нд одрѣуъ неджжнвъіА * дд понѣ стѣнь пет- ровъ ндндетъ нд конго нхъ Супр 307, 15.— Ср. вольнъ, неджжьнъ, немощыгь НеДЖЖЬНИКЪ, -д м (3) аррахттое боль- ной петоспу: тъкъмо нд мало неджжьннкъ възложн ржцѣ і нцѣлн Мк 6, 5 Зогр Мар.— Мк 16, 18 Мар.— Ср. воль Н6ДЖЖЫП>, -ъін прил. (41) 1. в знач. сущ. астОеѵце, астОеѵйѵ, аррахтгоб, хаха>е ёусуѵ, ѵостйѵ, ѵботща (!) больной петоспу, пебигіѵу: на неджжыгыіА ржкън възложатъ Мк 16, 18 Ас (на неджжьннкы Мар, 0 Зогр); съдѣтелк в’сѣмъ • і кали неджжънъімъ г(ос- под)і Евх 84а 5 2. ттіе аоОеѵеіас вызываю- щий болезнь рйвоЬісі петос: і се женд д(оу)хъ імжштн неджжьнъ • 57 лѣт(ъ) Л 13, 11 Зогр Мар Ас Сав; вьздвнгнн н отъ сърѣ- тенен неджжънъімъ Евх 26а 5-6.— Зогр Мар Ас Сав Евх Клоц Супр.— Ср. вольнъ, не- джжнвъ, немощыгь НввМЛНЬ, А м имя (3) Ыаіцаѵ, ІЧеецаѵ Нееман Ыаатап: мънозн вѣдхж прокдженн в(ъ) (издрдн)лн прн елнсен пророцѣ • і нн единъ же отъ ннхъ очнстн са • токмо неемднъ соурьскы Л 4, 27 Мар, нем’мднъ Ас, неомднъ Сав (0 Зогр) Н6Ж6 союз (47) 1. сравнительный (чаще всего при сравн. ст. прил. и нареч.) ті чем, нежели пег: отърддьнѣе вждетъ • содомомъ • лн гоморѣнемь • въ дьнь сждънъі • неже грддоу томоу Мк 6, 11 Зогр Мар; оудовѣе же естъ н(е)воу і земли прѣітн ♦ неже отъ за- кона еднноі чрътѣ погывнжтн Л 16, 17 Зогр Мар; довро естъ оупъвдтн на г(оспод)Ѣ • неже оупъвдтн на къніазіа Пс 117,9 Син 2. соеди- нительный (при отрицании) ці) уар и не, ни а пе, апі пе: повелѣннк кже повелѣно въі кетъ о мьнѣ творнтн • то скорѣй творнте • неже помъішлѣнте ико остдвыж домъ господьнь Супр 259, 25.— Зогр Мар Ас Сав Супр Н6Ж6ЛИ союз (13) сравнительный (при сравн. ст. прил. и нареч.) т] чем, нежели пег, пегіі: деврѣе тн естъ мдломоштнж въ животъ вьннтн • нежели окѣ ржцѣ імжшти ітн въ ѣеонж Мк 9, 43 Зогр (неже Мар); вьсѣхъ чл(овѣ)къ с(ъ)п(д)с(е)ннк пдче • нежели погъівенню хоташтнн Супр 522, 14.— Мт 10, 15 Зогр; Мт 18, 13 Ас; Мт 26, 53 Ас Сав; Мк 9, 45 Зогр; Мк 9, 47 Зогр; Гал 4, 27 Ен; Евр 11, 25 Ен; Супр 463, 9; 550, 11; 565, 25 Н е 3 А А п Ж СМ. ВЪнеЗААПЖ НбЗДИИДЬЛИвЪ, -ъін прил. (1) йфйоѵое независтливый пегаѵівііѵу: съподовн... незл- ВНДЬЛНВОМЬ ОКОМЪ • НДСЛАЖДДТН са • отъ него Евх 15а 19-20.— Ср. нездвнетьнъ, здвндѣтн (не завндан) незлвндьно нареч. (1) аціепітоѵ неза- вистливо Ьег гаѵізіі: даждн іма лквнтн дроугъ дроугд • незлвндъно Евх 106 17-18 НеЗЛвИСТЫІЪ, -ъін прил. (1) греч. нет независтливый пегаѵізііѵу: съвдмсти врдтръ- ство незАвнстьно Евх 96 13-14.— Ср. незл- вндьлнвъ незлзорьнъ, -ъін прил. (2) ахагбгуѵюо- тое безупречный, безукоризненный Ьег- ііЬоппу, Ьегѵабпу: даждн емоу... житие довро- дѣдно • і нездзоръно Евх 99а 3- — Супр 219, 27.— Ср. непорочьнъ НвЗАЛЛОуДЬНО нареч.. (2) аЗісйеі’лгах; непрерывно Ьег ргезіапГ: въ тръпѣнн своемъ стажалъ есн мъздж свож о(ть)че прѣподовне > въ м(о)л(н)твдхъ незАМ>7дно поживъ Ен 236 10.— Евх 1006 23.— Ср. веспрѣстлнн незоуодАи Евх 1 б 24; Супр 503, 23 см. ЗАХОДИТИ НвЗНАНиМЪ, -ъін прич.-прил. (3) ауѵоа- тое, ауѵсорісттоо; неизвестный пегпашу: прн- де чловѣкъ нѣкто незндкмъ Супр 291, 4 — Евх 546 16-17; Супр 291, 4.— Ср. иензвѣстъ и е з о в д Пс 40, 13 Син см. незъловд незъелнъ, -ъін прич.-прил. (1) ашб- хктрос; незваный пегѵапу: вндншн лн сыж женж... іаже незъвднА прнде къ ндмъ Супр 394, 21 НеЗЪЛОБА, -ъі ж (8) [незов- (!) Син (1)] ахахіа беззлобность, беспорочность пеѵіп- ПО8І, Ье/йНоппозІ: ежді мн г(оспод)і • по прдвьдѣ моеі • 7 по незъловѣ моеі на мм Пс 7, 9 Син,—Пс 25, 1 Син; 25, 11 Син; 36, 31 Син; 40, 13 Син; 77, 72 Син; 83, 12 Син; 100, 2 Син.— Ср. везъловнк, незъловнк НбЗЪЛОБИвЪ, -ъін прил. (5) ахаио^, 364
ней Н нез алекэбхахос;, аѵеВіхахос;, ацѵтіаіхахос; без- злобный, безвинный пеѵіппу, ЬехйЬоппу: незъловіві і прдвін прі(лѣ)плѣ\ж сь* ллнѣ Пс 24, 21 Син; прѣчнсты • і нескврънънчА... непрѣллѣнънчА • незъловнвън г(оспод)і Евх 616 8.- Евх 24а 13; 756 4; Супр 338, 5.— Ср. кезълокнкъ, ВеЗЪЛОБЬНЪ, зълокд (вез зъловы), зъловь (вез зълокн), ненскоусьнъ (ненскоусьнъ зълд) Н63ЪЛ0БИК>, -и» с (2) ахахіа беззло- бие, кротость, беспорочность пеѵіп- по8і, ЬехйЬоппозі: врдт(ръ) ндш(ь) сь • одѣетъ сд въ ллдньтннціж • незъловьк Евх 97а 18.— Евх 97а 5.— Ср. везъловнк, не- зъловд незъівлкллъ Супр 570, 26 см. зпюл- тн НбНЗВѣСТЪ, -ъін прил. (2) 1. греч. нет неизвестный пехпату: въістъ нѣчто сіце невѣрънынллъ не нзвѣсто • вѣрыгынллъ же н зѣло [не] нзвѣсто Супр 210, 22 2. греч. нет неуверенный перзіу: клллн зѣло нензвѣстд ксмъ • тн по истинѣ жтровд лла прѣддк Супр 242, 2-3.— Ср. везвѣстьнъ, незндкллъ НбИЗГЛЛГОЛЛНЪ, -ъін прич.-прил. (2) афато^, аѵехХакт|Тос невыразимый (сло- вами) неѵузіоѵпу, пеѵуроѵёсіііеіпу: ты во в(о)же нашъ... нензг(лдго)лднъ въ ч(ловѣ)- к(о)лювьн твоелль Евх 986 21.— Евх 946 17-18.— Ср. неизглдголдньнъ, нензглдголкллъ, ненздреченъ, ненздреченьнъ, ненздрнчеллъ, ненсповѣдднъ, ненсповѣднллъ, нсповѣддннк (вез нсповѣдднни) НбНЗГЛАГОЛЛНЬНО нареч. (1) адрртох; невыразимо (словами) пеѵузіоѵпё, пеѵуро- ѵёёііеіпё: заклинавъ та... еднночАдылль его с(ъі)ножь • рожденылль отъ него пръвѣе в’сѣхъ вѣкъ • нензг(лдго)лдн’но Евх 52а 16.— Ср. ненздреченьно НбИЗГЛАГОЛЛНЬНЪ, -ъін прил. (2) аХа- кт)тое, аѵёхфраатое невыразимый (сло- вами) пеѵузіоѵпу, пеѵуроѵёбііеіпу: ты во в(ог)ъ съі ненспнсдненъ • везндчдленъ же • і нензглдголдненъ Евх 4а 23-24.— Евх 94а 11.— Ср. нензглдголднъ, нензглдголкллъ, ненздре- ченъ, ненздреченьнъ, ненздрнчеллъ, ненсповѣ- длнъ, ненсповѣднллъ НбНЗГЛАГОЛіеЛЛЪ, -ъін прич.-прил. (1) алб(?(>т|то<; неизреченный, невыразимый (словами) пеѵузіоѵпу: оузьрнте н • сь неизглаголеллжнк елдвонк ононк • н народомъ лггельсколлъ грдджштд Супр 446, 24-25.— Ср. нензглдголднъ, неизглдголдньнъ, ненздреченъ, ненздреченьнъ, ненздрнчеллъ, ненсповѣдднъ, ненсповѣднллъ Н6НЗДЛ№ЛѴЬ, -ъін прич.-прил. (1) ЦТ] 6аяаѵй|іеѵос неисчерпаемый пеѵусегра- іеіпу: не здвнддштек клагодѣдннк • нензддк- ллдд благо дѣть Супр 95, 8 ненздреченъ, -ъін прич.-прил. (4) а<ра- тос, алдооітсос, аѵех5іпут|тос неизречен- ный, невыразимый (словами) пеѵузіоѵпу, пеѵуроѵёдііеіпу: кожннуъ ненз’дреченъ тайнъ ОБьштеныа Супр 493, 18-19; отъ съсждд нз- врдндго ..дречен.. (т. е. ненздреченди) Ен 396 4.— Евх 206 11; Супр 490, 11.— Ср. нензгла- голднъ, неизглдголдньнъ, нензглдголкллъ, ненз- дреченьнъ, ненздрнчеллъ, ненсповѣдднъ, ненспо- вѣднллъ неиздреченьникъ, -д м (1) греч. нет неизъяснимое существо пеѵузіоѵпа Ьуіозі: г(оспод)і в’седръжнтелю • ненздреченьннче • і в’селлогы Евх 56а 11 неиздреченьно нареч. (1) аѵехХакптсое невыразимо (словами) пеѵузіоѵпё, пеѵуро- ѵёбііеіпё: здклннднк та... рождьшннлль са не- нздречен’но Евх 526 20-21.— Ср. нензглаго- лдньно ненздреченьнъ, -ъін прил. (5) йфатое, аѵёхсрраатос, алеіробпѵарос; (!) невырази- мый (словами), непостижимый пеѵузіоѵпу, пеѵуроѵёсіііеіпу: тевѣ еднноллоу животъ кесъ- ллрътенъ есть... н ч(ловѣ)колкБне ненздре- чен’но Евх 58а 13.— Евх 256 19-20; 63а 1-2; 636 16; Супр 21, 9.— Ср. нензглдголднъ, ненз- глдголдньнъ, нензглдголкллъ, ненздреченъ, не- нздрнчеллъ, ненсповѣдднъ, ненсповѣднллъ неиздричеллъ, -ъін прич.-прил. (1) ао- ртітос невыразимый (словами), непостижи- мый пеѵузіоѵпу: волѣзнь же ндпрденд н люта н ненздрічеллд Супр 89, 20-21.— Ср. нензглд- голднъ, неизглдголдньнъ, нензглдголкллъ, ненз- дреченъ, ненздреченьнъ, ненсповѣдднъ, ненспо- вѣднллъ неизллѣньнъ, -ын прил. (1) аоѵухѵ- тос (!) неизменный пехтёпііеіпу: показавъ) наллъ прооврдженне • с(ва)тѢн еднноежціьнѣн тронцн • прнсносжцінн • і нердзлжчьнѣн • і нензллѣньнѣн (вм. нензллѣсьнѣи ?) Евх 646 4-5.— Ср. несъллѣсьнъ НбИЗОуЛЛѣібЛЛЪ, тли прич.-прил. (1) аѵеліѵдтітое непостижимый, непонятный перосЬорііеІпу: несджденд лоза • несъповѣ- долло чоудо • нензоуллѣклло рожденнк Супр 243, 9.— Ср. недовѣднллъ неискоусьнъ, ъін прил. (2) алеірос; (ненскоусьнъ зълд алеірбхаиоі;) неопытный, несведущий, неискушенный пехкиёепу, пе- хпаіу: ико лллддоу н ненскоусъноу зьла • дѣтнн лллддъ • съсжштъ тѣлесн ллолнтн прости ВЬЧА- тн господевн Супр 320, 8-9.— Супр 520, 21 неислѣдиллъ, -чдн прич.-прил. (1) греч. нет непостижимый пеѵухруТаіеІпу: понеже не нслѣднллд кетъ прѣллждростьнди пжчннд 365
ней Супр 533, 24-25.— Ср. пенслѣдьнъ, ненслѣ- жденъ НбИСЛѣДЬНЪ, -ъін прил. (1) аѵеВіхѵіаа- тос; непостижимый пеѵухруіаіеіпу: непостн- жьнън • ненслѣдьнън • непрѣмѣнъны • не- зъловнвън г(оспод)і Евх 616 7.— Ср. ненслѣ- днмъ, неислѣжденъ НбИСЛѣЖДбНЪ, -ъін прич.-прил. (1) аѵ- еВіхѵіасттое непостижимый пеѵугруіаіеіпу; ако не нспытднн сждове кго * н не нслѣжденн пжтнк кго Супр 301, 8-9 (Рим 11, 33).— Ср. ненслѣднмъ, ненслѣдыгь НеНСПИСЛНЬНЪ, -ъін прил. (1) аяері- ураятое неописуемый перорваёеіпу, пеѵуіісі- іеіпу: ты во в(ог)ъ сы ненспнсдненъ • везна- члленъ же * і нензглдголдненъ Евх 4а 22-23 НвИСПЛЬНІвНЪ, -ын прич.-прил. (1): квасъ ненспльнкнъ греч. нет не пере- бродивший (хмельной) напиток песіокѵазепу паро): оупонлъ есн • в’са нендвндАфАіА тевѣ (!) • весь же д(оу)хъ непрн(ѣзнн)нъ • і в’сѣкж іазик квдсънжіж • квдсомь не нсплъненомь • погывѣльнымь Евх 426 19-20 неиСПОвѢДАНЪ, -ын прич.-прил. (1) аѵеибі'йѵп'сое невыразимый (словами) пе- ѵувіоѵпу, пеѵуроѵёсіііеіпу: мон вогъ ненздре- чен’нъ кетъ н невьнАТъ • н не рдзоумѣл са • н ненсповѣдднъ Супр 21, 10-11.— Ср. ненз- глдголднъ, неизглдголаньнъ, нензглаголкмъ, ненздреченъ, ненздреченьнъ, ненздрнчемъ, не- исповѣдимъ, несъкажемъ, несъкдздкмъ, несъ- повѣдомъ, нсповѣддннк (вез нсповѣданніа) неисповѣдимъ, -ын прич.-прил. (2) греч. нет невыразимый (словами) пеѵувіоѵ- пу, пеѵуроѵёсіііеіпу: сѵ свѣте неисповѣдимый Супр 426, 18-19.— Супр 115, 19.— Ср. не- нзглдголднъ, неизглдголаньнъ, нензглаголкмъ, ненздреченъ, ненздреченьнъ, нездрнчемъ, ненс- повѣддиъ, нсповѣддннк (вез нсповѣданніа) НеНСПЪІТЛНЪ, -ын прич.-прил. (1) аѵ- е^е^еѵѵтіто^ непостижимый пеѵухруіаіеіпу: іако не нспытанн сждове кго Супр 301, 8 (Рим 11, 33) неистовліенше, -ни с (1) цаѵ(а безу- мие, неистовство ёііепі, ротаіепі: не прізьрѣ вь соуѣд • і ненстовленьѣ ложьндд Пс 39, 5 Син.— Ср. везоумнк, вѣсовдник, вѣшеннк, ненстовьство НеИСТОвЪ, -ын прил. (7) (нд похоть неис- товъ ё^сотоцаѵііе) безумный, неистовый зііепу, ротаіепу, хигіѵу: іѵтндн • в’сѣкъ демонъ нечисты... нлн чары люва • нлн нд похоть неистовъ Евх 54а 17 ♦ н е с то въ вытн цаіѵеойаі, ё|іатаайаі быть не в своем уме, безумствовать зііеі: вѣсъ іматъ • і неистовъ естъ И 10, 20 Зогр Мар Ас.— Мк 366 нвк 3, 21 Зогр Мар; Супр 557, 28.— Ср. вѣсьиъ, вѣшенъ ненстовьство, -а с (4) цаѵіа безумие, неистовство ротаіепохі, хПепвіѵі: іѵ везомы ікдово • і неістовъство Клоц 76 30.— Клоц 46 7; 56 10; Супр 482, 8.— Ср. везоумик, вѣсовдннк, вѣшеннк, ненстовлкник неИСТРЪГНОМЪ, -ын прич.-прил. (1) греч. нет неисторжимый пеѵугѵаіеіпу: вь земыж же въдржженок копнк въкоренн сд • овлнченьк сы съгрѣшенню ненстрьгномо Супр 560, 25 йеистьлѣниіе, -ни с (6) ырвацемі; (въ ненстьлѣннн афйартос;) нетленность пехкахііеіпозі, перогиёііеіпові: сътворн и ненстьлѣнью нсточьннкъ Евх 5а 2-3; съхрд ннкъшд свон тѣлесѣ • вь ненстьлѣнн'Г Супр 25, 29-26, 1,— Евх 53а 3-4; 99а 12-13; Супр 348, 13; 470, 11.— Ср. нетьлѣннк неистьлѣньнъ, -ыи прил. (7) а<р§аоіо$, абіасрворое, тт,е асрОароіас; нетленный, не подверженный тлению пероб1ёЬа)ісі гкаге, перогиёііеіпу: достоинъ вждетъ • н(е)- в(е)съны\ъ твоихъ • ненстьлѣнъныхъ • н весъмрътъныхъ тайнъ Евх 56а 25.— Евх 2а 8-9; 88а 2; 976 1-2; Клоц 14а 31; Супр 141, 27; 452, 14.— Ср. вестьлѣнъ, весть- лѣньнъ, иетьлѣньнъ ненстѣкдіА Евх 63а 16 см. нстѣкатн неисцѣлимъ Супр 522, 16 см. иеиці- лнмъ неищисльнъ, -ын прил. (1) аѵЕ^цшю- тое (!) неисчислимый, безмерный пезсізіпу, пезтігпу: отвръздььн прѣчнетжк жтровж • ненцінсльнжіж Благость сн • в’семду привлн- ждикцпомсу са лювовніж Евх 926 4-5.—Ср. вецінсльнъ, вефнсменьнъ, ненфьтенъ неиціьтенъ, -ын прич.-прил. (1) греч. нет неисчислимый, безмерный пезсізіпу, пе- зтГгпу: елдвд твоѣ непостнжънд естъ • і ч(лс- вѣ)к(о)лквне ненздреченъно • і мил(о)сть ненчьтенд Евх 63а 2.— Ср. вефнсльнъ, ве- фнсменьнъ, ненфнсльнъ ненцѣлимъ, -ын прич.-прил. (2) [не- нсцѣ- Супр (1)] аѵіатое, а6е<?алеѵга^ не- исцелимый, неизлечимый пеѵуіёсііеіпу: покддныд выльк • ненсцѣлнмыА н смрьддштлл СВОКА твдрн нсцѣлн строупы Супр 522, 16 — Супр 339, 5-6 ненчьтенъ Евх 63а 2 см. ненцівтеит н е к л н см. негълн НбКЛЮЧИМЪ, -ын прич.-прил. (9) [неклу- Супр (2)] ахоеіос; (неключимъ вытн ахбеюѵ- оОаі) бесполезный, непригодный пеигііес- пу: неключнмдего рдвд • въвръзѣте и въ тъл» кромѣшьніж Мт 25, 30 Зогр Мар Ас Сав; Супр 370, 7; 378, 2-3; въеі оуклонішід см вѵ
нек коупѣ неклкчнмі пышь* Пс 52, 4 Син; 13, 3 Син,—Супр 150, 24.— Ср. непотрѣвьнъ некоднмъ И 3,9 Ас см. ннкоднмъ некопанъ Супр 37, 22-23 см. копати НбКОТОРИЧЬНЪ, -ъін прил. (1) ацахо$ несварливый певѵагііѵу: довродръзостенъ • некоторнчьнъ везъловенъ Супр 207, 20-21 НбКРОТЪКЪ, -ъін прил. (2) аѵццееог; не- укрощенный, дикий пехкгосепу, сііѵоку: ч’то глдголж о вльцѣхъ некротъкынхъ • нъ н львъ некротъкынхъ горьшнн Супр 385, 29 и 30.— Ср. оукротнтн (неоукроціенъ) некръ іренъ Евх 1046 9-10 см. крьстнтн НбКРЬСТЬНЪ, -ын прич. (2) тацтаціѵое (!) нехристианский пекгеві’апвку: се вьсе некрь- стьнън кордвь зависть носитъ Супр 400, 23- — Супр 400, 6 Н6КТАРИИ, -ніа м имя (2) Мехтацюс Нек- тарий Ыесіагіи»: цѣсарь же о постдвькннн епнскоупд къснатннса града • къ епнскоупомъ ГЛАГОЛА ДА ПОСТДВАТ’ • И НарвКОША нек’тдрніа нѣгого (!) Супр 202, 12.— Ас 1226 14 НвКОуПЛгеНЪ, -ын прич.-прил. (1) аиа- лг)Лесто$ такой, который нельзя купить, не- продажный іакоѵу, )аку пеіхе коиріі, пе- рго<іе)пу: и> веле не коупькнок оученнк • вого- годыгынхъ Супр 327, 2-3.— Ср. непродАкллъ н е к ъ л и см. негълн НбКЪНИЖЬНИКЪ, -а м (1) ауцаццатог; неученый человек пеисепу сіоѵёк: нѣсн петрл н Тшдннд гржвльн • нже н гржвн и не- кннжьннцн вѢша Супр 378, 28 НбЛНЦбМѣРЬНЪ, -ын прил. (3) аѵѵяо- хрітос; нелицемерный пеіісотёгпу, пеіісепу: даі...в(ог)ъ • съ выше відѣвъ • неліцемѣръ- но овъштенье ндше • і сімъ влдгынмъ ны съпо- довггъ Клоц 96 25.— Евх 96 8-9; 10а 8 НбЛИЦбМѣРЬНѣ нареч. (1) греч. нет не- лицемерно пеіісепё: молтдше нелнцемѣрьнѣ прнстжпнтн къ х(рнст9)с°вн Супр 541, 11 НбЛЪЖЬНЪ, -ын прил. (1) агреѵб'ііг; не- ложный, правдивый пе Іхіѵу, ргаѵсііѵу: вь день вь ньже с(ва)то н • неложъно повѣдалъ есн Евх 656 11. — Ср. лъжд (вез лъжа) Н6ЛѢП0 нареч. (1) греч. нет неуместно, нелепо пеѵЬосіпё: ндвыкнжтъ нелѣпо мысливъ Супр 338, 18 нелѣпо кетъ см. лѣпъ НвЛЮБЬСТВО, -д с (1) (врдтньь нелквьство ріоабеХфіа) нелюбовь пеіавка: отьча лозы послѣдьннн врознь • невъкоушенын вратиж нелквьстволлъ Супр 367, 28-29.— Ср. ненд- вндѣннк, нендвнетнк, ненависть НбЛЖЧбНЪ, -ын прич.-прил. (1) аі<іхц.<з- іо$ неделимый, неразлучный пеосісіёіііеіпу, пеосПисііеІпу: не раздѣлж теве не раздѣле- нааго • не лжчж теве не лжченддго Супр 505, нем Н 18.— Ср. недѣлкнъ, нераздѣлкнъ, неразлж- ченъ, неразлжчьнъ немилостивъ, -ын прил. (2) аѵеХеіІршѵ, аладаіттітос; немилосердный петііонгбпу: ТАКО во и ллнозн немнлостнвыА овыклн ежтъ тьллны ндрнцдтн Супр 374, 26; віждъ плкы ннъде творлштнмъ зъло неллнлостівыьь ллоукы Клоц 36 15.— Ср. милость (вез милости) и е м’ м д и ъ Л 4, 27 Ас см. неемднъ НвМОГЫ, -ын прич.-прил. (1) абѵѵаток; немощный, бессильный петоЬоисі, Ьех- тоспу: то н та къ немогжштоуоумоу ихъ прн- лдгдвктъ Супр 373, 14-15.— Ср. немоціьнъ немощь, -и ж (25) аоОёѵеіа, то аоОеѵёс бессилие, немощь, немощность петоЬоис- по8і, 8ІаЬо8Т: еже тн вѣхомъ длъжънн сътво- рнтн • сътворнхомъ • за немоціь ндшик • н за оумъноженне грѣхъ нашихъ Служ 2а 6; попекъ са о немоштн чловѣчьстѣ «но врдтѣ повелѣвъ • въстдвн и Супр 291, 20 • недо- могание, болезнь пешос, сЬогоЬа: іцѣлн и словомъ твонмь весъмрътънымъ • прѣстдвн и отъ немощи въ мощь Евх 25а 11.— Ен Син Служ Евх Клоц Супр Рыл.— Ср. мьдлова, неджгъ, СЛАБОСТЬ НвМОЩЬНЪ, -ын прил., сравн. ст. немощь- нѣн (47) 1. аоОеѵтіе, ао’йеѵйѵ, т, аоОёѵеіа (!), ауеѵѵтіе (!) бессильный, немощный пето- Ьоисі, Ьехтоспу, 8ІаЬу: д(оу)хч> во вьдръ • а плъть немоштьнд Мт 26, 41 Зогр Мар Ас Сав; Мк 14, 38 Зогр Мар; Евх 47а 15; клала же оуво немоштьнѣн ежпротнвьннкъ • толма же н вес простынА повѣжденыж Супр 371, 28-29 * больной петоспу: овразъ дань намъ • і нд ноенлѣхъ носити немощьныхъ Евх 396 2-3; егдд д(оу)ховъндѣ піштд вънідетъ • въ оумъ плънъ зъловы • пдче погоувітъ • і нсть- літъ • нъ (вм. не) своевк сілоіж • нъ зане не- моштънд естъ д(оу)шд пріелллжштиѣ Клоц 86 11 (неджгомъ ПрННМЪШАА доушА Супр 421, 20) • болезни род. петосі род.: вьздвнгнн и отъ ложа немощьнддго Евх 306 16 2. абѵѵаток;, аціПаѵос; невозможный петохпу: немошть- нд начинайте дѣлеса Супр 413, 22 (невъз- можъно Клоц 5а 26-27) □ немощьно (кетъ) комоу с инф. или с придаточным предложением аѵёѵбехтбѵ ёегггѵ, абѵѵатоѵ (ёатіѵ) невозможно, нельзя ]е петохпё, пе- Іхе: немоштьно кмоу кетъ • дд не тоу авик рднж вьзьметъ Супр 42, 20; нллжшта тднныа врѣ- ды • нуже не моштьно врдчемъ вндѣтн Супр 557, 1-2.— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Евх Клоц Супр Зогр-лл.— Ср. вольнъ, невъз- можьнъ, неджжнвъ, неджжьнъ, славъ НеМРАЧЬНЪ, -ын прил. (1) аѵё.але.до$ немеркнущий, негаснущий пеЬазпоисі: клко свѣтъ немрдчьнын въ темьныж... приходитъ 367
нем Супр 459, 17.— Ср. нелірьчА, немрьчемъ, поллрдчнтн (не полірдчАн са) НбЛАРЬЧСМЪ, -ъін прич.-прил. (1) абѵ- тос немеркнущий, негасимый пеНазпоисі: не во постнгнж стѣнъ • кже въ немъ просвьтѣ са немрьчемын свѣтъ Супр 323, 1.— Ср. немрьчА, нелірдчьнъ НВЛЛРЬЧА, -ан прич.-прил. (2) [немръч- Клоц (1)] аѵёалерос немеркнущий, нега- симый пеЬавпоисі: съ сжштнмн въ тьмѣ • не мръчлі свѣтъ Клоц 13а 9; Супр 449, 12.— Ср. немрдчьнъ, немрьчемъ НбЛЛ’ЬвбНИК?, -на с (1) аХоѵстіа нечисто- плотность, нечистота петуіі, песівіоіа: дръжА СА пдче по немьвеннк * СТЫДА СА не ТЪЧЫЖ ОТЪ нного вндѣтн СА • нъ н самъ НАГЪ вндѣтн са Супр 280, 20 НбЛЛЪНОГЬ, -ын прил. (16) [немн- Зогр (3) Ас (2) Сав (2) Син (1) Клоц (1) Супр (1)] бХіуоатбе, оѵ лоХѵс немногий, немногочис- ленный петпоЬу, песеіпу: злне вѣшьъ мало чісломъ • неллнози прішельці вь неі Пс 104, 12; і не по мнозѣуъ дьнехъ • съкърдвъ • все мьнн с(ы)нъ • отнде на стрднж далече Л 15, 13 Зогр Мар Ас Сав 4 не по мъ н о г оу, не по мънозѣ рета ріхрбѵ, цеха Ррахй, рет’ оѵ ло'кѵ не задолго гапесІІоиЬо: не по многоу же прнстжпьше • стоььштеі рѣшл пет- ровн Мт 26, 73 Зогр Мар, не по мнозѣ Ас Сав (2).— Мк 14, 70 Зогр Мар; Л 22, 58 Зогр Мар; Клоц 66 22; Супр 559, 15 НбЛЛЖЖЬОТВЬНЪ, -ын прил. (1) аѵаѵброс немужественный петихпу: кже лквоплдкдтн • то дкы слабо н не мжжьствьно нспрдвыаА Супр 316, 13.— Ср. ллжжьство (нез мжжь- ства) НбЛЛЖЧбНЪ, -ын прич.-прил. (1) аЛадрс; неуязвимый, нечувствительный к мукам пегпісііеіпу, песііеіпу к тикат: како неллж- ченын ллжкж прнАт’ Супр 459, 4 НбНАВИДѣНШб, -на с (2) ріаое ненависть пепаѵіві: ненавидѣньемъ непрдведъномъ възнендвідѣшьь міа Пс 24, 19 Син; Евх 75а 25-26.— Ср. нендвнстнк, ненависть НбНАВИДѢНЬНЪ, -ын прил. (1) той рі- ооѵс, ненавистный пепаѵівіпу: словесы ненд- вндѣнъны обідж міа Пс 108, 3 Син.— Ср. нендвнстьнъ Н6НАВИДѢТН, -внждж, -вндншн несов. (>100) ріаеіѵ; (ненавидАн чловѣкд рюаѵ- Орсолос;; ненавндАн докра рюауаОо^) нена- видеть пепаѵісіёі: не можетъ миръ ненавидѣти васъ • мене же ненавидитъ И 7, 7 Зогр Мар Ас; граждане емоу • ненавндѣауж его Л 19, 14 Зогр Мар; самн са прѣддддтъ • н нена- видѣти са ндчънжтъ Мт 24, 10 Сав 47а 2 (вьзнендвнднтъ дроугъ дроугд Мар Ас (2), Сав 368 нео 87 а 2-3 (0 Зогр); вждетё ненавидима вьсѣллн іаз(ы)кы Мт 24, 9 Мар Ас (2) Сав, не.. Зогр-пал (0 Зогр); Тзбдві отъ нендвіды>штіхъ міа Пс 68, 15 Син; дште лі же къ (вм. ѣко) жівотолкбьці • і нена(вн)дАшт(е)і докра • съ честыж і отрокы намъ д(ад)іте Клоц 1а 25; ненавндАн ч(ловѣ)кд дьѣволъ Рыл 26$ 32,— Зогр Мар Ас Сав Зогр-пал Евх Клоц Супр Рыл Н6НА8НСТШ6, -на с (1) (нендвнстнк врдть- нк ріаайекфіа) ненависть пепаѵіві: сь лѣпо- ты высте острили скрьвь нендвнстнк врдтьни Супр 368, 7-8.— Ср. нелквьство (нелккьстко врдтньь), ненавндѣннк, ненависть НбНАВИСГЬ, -н ж (4) рісгое; (ненависть довроу ріоохсіЛос;; ненависть чловѣчд ріааѵ- Орсолое) ненависть пепаѵіві: сѵ веле ненависть довроу н ненависть ч(ловѣ)ча • сѵт(ъ) нечн- стадго д(оу)ха Рыл 26$ 14 и 15.— Пс 108, 5 Син; Супр 71, 14.— Ср. ненавндѣннк, ненд- внстнк, нечловѣколквнк НВНАВИСТЬНИКЪ, -а м (1) (нендвнстьннкъ чловѣкомъ рісгаѵОрсолое) ненавистник пепа- ѵівіпік: чловѣколквьць нд нендвнстьннка чло- вѣкомъ Супр 329, 11 НВНАВИСТЬНЪ, -ын прил. (2) 1. (врдто- лквьствнк нендвнстьнок (!) рюабеХфіа) нена- видящий, ненависти род. пепаѵівіпу, пепа- ѵівіі род.', не полланж... нн племенъныд за- висти * нн врдтолквьствна нендвнстьнадго дыма Супр 367, 20 2. греч. нет ненавиди- мый, ненавистный пепаѵісіёпу: нендвнстьнъ в ( ого )вн плодъ възгръдѣньа • нм’же н въскорі нмдт’ паденьи кже нд пдгоувж Супр 545, 15 НбНАРОЧИТЪ, -ын прил. (1) асиірос; не- значительный, маловажный Ьехѵухпатпу: отъ мѣстъ кѣауж ненарочитъ Супр 442, 13-14 Н6НАС6ЛІ6НАІА, -ыьь ж (1) т) аоіхоб не- обитаемая земля пеоЬусІІепа гетё: заклиная та... нендселенжик оукрдшьшемъ Евх 52а 21 нендснліакмъ Супр 520, 21-22; 527, 5; 568, 29 см. ндснліатн НбНАСЫЦІбНЪ, -ын прич.-прил. (1) алХт)сгто5 ненасытный пепавуіпу: гладями сни • нендсыштендіа • гаже ииколиже свонліъ нѣстд сыта Супр 172, 18.— Ср. несытъ, несытьнъ ненлоученъ, -ын прич.-прил. (1) абі- бахтос неученый пеисепу: богъ кетъ сице увалнмын нендоученынмн азыкы Супр 324, 12.— Ср. неоустрокнъ неовнноуьь са см. окнноватн са НбОБИНЬНЪ, -ын прил. (1) алараЛоуіо- тос, непогрешимый, справедливый пеотуіпу: ТАЖЪШАЬЬ нмѣтн НМДШН ДЛЪГЫ • отъ о(ть)ца нд стрдшънѣмь • і неовннънѣмь СЖДНЦ1Н )[(ри- стосо)вѣ Евх 91а 20-21
нео неокннжтн с* см. овннжтн са НбОБИСКАНЪ, -ъін прич.-прил. (2) афт)- 1а<рт|то5 неосязаемый пеНтаіаіеІпу: сего ради овнскаіжште • не овнскана хвалимъ кго Супр 499, 9.— Супр 504, 5 НбОБРАЗЬНЪ, -ъін прил. (1) ацорірос; бес- форменный Ьегіѵагу: іѵтндн • в’сѣкъ демонъ нечисты... льстивы неовразъны • многоовразъ- нын Евх 536 20-21 неоврѣзанъ Супр 418, 11-12 см. ов- рѣздти НбОБРАЦіеЛЙЪ, -ын прич.-прил. (1) бшеѵретое ненаходимый, труднонаходи- мый пепаіегііеіпу, пезпасіпо паіехііеіпу: вѣдьно же н неоврАіитемо д(оу)шж моштьнж очесы многы Зогр-лл 16 12 НбОДРЬЖИЛЛЪ, -ын прич.-прил. (1) греч. нет необъятный, непостижимый пеоЬзаЬпи- Іеіпу, перо5ІІ2Ііе1пу: к(о)же вѣчьны... непрн- косновены свѣте * неодръжнмаа вецін Евх 21а 22.— Ср. неоудрьжаньнъ Н60К6СЛРИІА, -ніа ж город (2) Меохаюа- реіа Неокесария Меосаезагеа: с(вл)тааго глигорид чк>дотвор(ь)ца неокесарньь Ас 127а 24,—Супр 552, 21.— Ср. кесари» НбОКОРЪ, -а м (1) ѵеетхброс смотритель храма сЬгатоѵу сіохогсе: прндоста же к нимъ неокоръ и епархъ ^ешфнлъ Супр 136, 24-25 и е о м а н ъ Л 4, 27 Сав см. нееманъ неомъвенъ Мк 7, 2 Зогр см. омыти НбОСКЖДѣНЬНЪ, -ын прил. (1) греч. нет неубывающий, нескудеющий пеиЬуѵарсі: вл(ады)ко • даждн равоу твоемоу семоу водж • неоскждѣнънжіж Евх 216 8.— Ср. нескждьнъ, хкждѣти (не оскждѣьь, не оскждѣкмъ), скж- дѣтн (не скждѣьь, нескждѣкмъ) неоскждѣкмъ, неоскждѣьь Л 12, 33 Зогр Ас см. оскждѣтн НбОСЛАБИЛЛЪ, -ын прич.-прил. (1) ала- 0аітт|то5 неслабеющий, непреклонный пео- 5ІаЬііе1пу, пеоЫотпу: разлнчьнн овразн мжкъ прнмышленн вываауж • н мжчимнн неославнмі Супр 85, 14.— Ср. неославытъ НбОСЛАБЬНЪ, -ын прил. (1) олара/со- рдтое неоспоримый пеовІаЬііеІпу, пегѵгаіпу: дд аціе о словесехъ сжтъ сіцеваѣ неославьна • то о дѣлѣхъ оуво сѵ како сн вжджтъ Рыл 26а 1-8.— Ср. неославнмъ НбОСТЛВИЛЛЪ, -ын прич.-прил. (1) абіа- бохос ненаследуемый, непередаваемый пе- ргесіаіеіпу: тевѣ... ц(ѣса)р(ь)ство н нномоу не остдвнмо Евх 58а 14 НбОСЖЖДбНЪ, -ын прич.-прил. (1) греч. нет неподсудный, не подлежащий суду пе- Ьобпу обноигепі, пеѵіппу: неосжжденааго на сжднштн поставниіА • іако осждіма прѣдъ пилатомъ Супр 477, 6-7.— Ср. неосжжденьнъ неп Н НбОСЖЖДбНЬНО нареч. (2) ахатахрітшс неподсудно Ьег обвоигеш: даждн імъ... прн- частнтн са... і неосжжденъно съхраннтн са Евх 20а 14-15.— Евх 22а 15-16 неосжжденьнъ, -ын прил. (1) ахата- хрітос; неподсудный, не подлежащий суду пеЪодпу одзоигепі, пеѵіппу: слоугж оустроплъ н вѣ... неосжжден’на • прннмн Евх 586 1.— Ср. неосжжденъ неотвръстъ Клоц 146 1; Супр 452, 23-24 см. отврѣстн ННОТЪВѣТЬНЪ, -ын прич. (2) греч. нет непреодолимый пергекопаіеіпу: ты рачн нынѣ прнзьрѣтн на рава твоего... поражена... раноіж неотъвѣтъноіж Евх 30а 23.— Евх 496 16-17 Н СОФИТЪ, -а м имя (1) Меоірѵтос Неофит МеорЬуіив: с(вл)таго м(ж)ч(енн)ка неофита Ас 141а 22 неоцѣціенъ Супр 258, 16 см. оцѣститн НбПЛИЦІбВАНИіе, -на с (1) тіреріо бес- шумность, тишина пеЫисепі, іісЬо: ч’то се ллльчаннк много • н неплнштеваннк много Супр 448, 3 (везмлъвье много • і лллъчанье м’ного Клоц 126 3).— Ср. везлілъвнк, мльча- ннк НеПЛОДОВИТЪ, -ын прил. (2) ауоѵос бесплодный, неурожайный періобпу, пей- госіпу: запрѣціен смоковн • неплодовитѣй • не давъшнн плода Евх 35а 3.— Супр 249, 28-29.— Ср. весплодьнъ, неплодьнъ НСПЛОДЪІ, -дъве ж (13) сгтеіра бесплод- ная женщина періосіпа гепа: не вѣ іма чада • по неже вѣ елнсаветъ неплоды Л 1,7 Зогр Мар Ас Сав; Супр 245, 13; вьселѣыЛ неплодъве въ домъ Пс 112,9 Син.— Л 23, 29 Зогр Мар; Гал 4, 27 Ен; Супр 249, 12 неПЛОДЬНЪ, -ын прил. (2) ахарлое, ттіе ахарліас; неплодный; неплодия род. пе- ріодпу, ріапу; періосіповіі род.: іѵтндѣте въ поустыіА горы * вь дрѣва неплодънаа Евх 596 12; не отнде лн неплодънын неджгъ Супр 249, 13.— Ср. весплодьнъ, неплодовитъ НвПЛОДЬСТВО, -а с (2) сттеірохтіс; непло- дие, бесплодность періодное!: раздрѣшнтн неплодьство • прѣстарѣвъшннхъ оудъ Супр 249, 25-26.— Супр 250, 3 НСПОБѣДИМЪ, -ын прил. (16) ощттітгос, ахатаусоѵіато^, аѵіхтос;, арраугк; непобе- димый пергешогіСеіпу: кто сь кетъ рлздроу- шнвын нашж неповѣднллжіж дръжавж Супр 466, 25-26.— Клоц Супр.— Ср. неповѣдьнъ, непрѣворкмъ непОБѣДЬНЪ, -ын прил. (2) ат)тттітое, аѵіхтітос непобедимый пергетогііеіпу: Х(рнсто)совн ксмъ воннн... неповѣднн сжште о къзнехт» • воина твокго сотоны Супр 100, 369
неп неп 2.— Супр 69, 5.— Ср. неповѣднмъ, непрѣ- воркмъ неповѣжденъ Евх 99а 16-17 см. по- бѣдити неповелѣнъ Зогр 1296 16; Мар 766 12 см. повелѣти неповнноуььи с* Супр 255, 8 см. по- винокдтн СА НбПОвИНЬНЪ, -ын прил. (29) [неповннъ Зогр (1) Син (1)] 1. аОфое, аѵаітюс, оі> (ті- ѵо$) то ёухктща невиновный, неповинный пеѵіппу, Ьег ѵіпу: дште лн внсте кѣдѣлн • чьто есть • милости хоштж • д не жрътвѣ • ннколиже оуво внсте осжднлн неповннъныхъ Мт 12, 7 Зогр Мар; неповнннъ есмь • отъ кръве сего прдвьдьннкд Мт 27, 24 Зогр Мар Ас; пролішьь кръ въ неповннънж Пс 105, 38 Син; дште лі онъ не въсхотѣ • пріььті вдлъствд • вдлі неповінънь Клоц 56 1 (не врд- чево то съгрѣшеннк Супр 414, 5-6) 2. аѵебОѵ- ѵос неподвластный, неподчиненный перосі- пхепу, перосігоЬепу: дд нікыже оуво отъ вла- дыкъ • отъ непріѣзні • обладавъ... не повіннд севе вѣчъноумоу огню осужденью • непьштк- етъ Клоц 26 32; съ оумеръшімн жівотъ • съ повнн’нылш • неповнн’ны Клоц 13а 8; Супр 449, 11.— Зогр Мар Ас Сав Син Клоц Супр.— Ср. везвнньнъ, невнньнъ, незъло- внвъ, непорочьнъ НбПОвОЛЬНЪ, -ъін прил. (1) ахогшюб невольный, совершаемый не по своей воле песІоЬгоѵоІпу: нъ толнко оуне клико вольннн грѣсн неповольнынмъ Супр 127, 4.— Ср. не- кольнъ НбПОГЛОулЛЬНО нареч. (1) ацетесоріатшс непоколебимо, стойко зіаіе, ѵуігѵаіе: і нд- стдвн и на истинж твою • прнпддАіжціА тн не- поглоумъно Евх 806 12-13.— Ср. глоумъ (вез глоумд) непоглъціенъ Евх 536 8-9 см. поглъ- тнтн Н6П0Г0НІ6НШ6, -нв с (1) прощение, ненаказание пеяііЪапГ, Ьехігезі- позі, осіризіёпі: тако и мы длъжьнн ксмъ грѣшьннн • прнтештн къ извдвнтелю • и възъ- мдтн отъ него непогоненнк грѣховъ нашихъ Супр 390, 25.— Ср. остдвлкннк, проціеннк непогъівдььн см. погывдтн НбПОДвИЖИЛЛЪ, -ъін прич.-прил. (2) греч. нет неподвижный пеЬуЬпу: прѣкъі самъ нѣмъ и неподвнжнмъ Супр 562, 10.— Супр 165, 20-21.— Ср. недвижимъ, неподвижьнъ, иепозывьнъ, непостжпьнъ НбПОДКИЖЬНЪ, -ъін прил. (1) ахіѵтітоі; неподвижный пеЬуЬпу: дште во быша кго вѣдѣлн • не быша къ глоухоу и неподвнжьноу КАМЫ коу толнко творили тьштдннк Супр 27, 370, 19-20.— Ср. недвижимъ, неподвнжнмъ, непо- зывьнъ, непостжпьнъ НбПОДОБЬНИКЪ, -д м (1) аѵоаюс, без божник, негодный человек, развратник ЬехЬохпік, ЬапеЬпік, пегезіпік: скврьньниче и неподовьннче • гыне днвволь Супр 233, 8 НвПОДОБЬНЪ, -ын прил. (4) 1. аѵбцою? непохожий перосІоЬпу: кднѣмъ тъчыж непо- довьнъ бывъ мшсешвн Супр 277, 20-21 2. 6 дара тт]ѵ а^іаѵ недостойный, неподобаю- щий пеѵЬосІпу, пеби8Іо)пу: д неподовьнд (вм. неподовьно или неподовьнѣ нареч.) вьземык- штннхъ въ вольшжик мжкж вълагактъ Супр 421, 9 (недостошо Клоц 8а 40) □ непо- довьно кетъ в знач. сказ. ой баібѵ еатіѵ не надо, не подходит пепі ІгеЬа, пепі ѵЬоЛіё: неподовно кетъ о оумнрдикштннхъ хвалити сд Супр 126, 14 3. аѵоаіеотатое безбожный, бесчестный, развратный ЬехЬохпу, ЬапеЬпу, пегеяіпу: не изводи лквнтн насъ • неподовьне и здвндьлнве Супр 71, 24.— Супр 153, 24 — Ср. недостоинъ, непрѣподовьнъ, нечьстнвъ, нечьстьнъ НеПОДОБЬНѣ нареч. (1) греч. нет без- божно ЬехЬохпё, ЬапеЬпё: нача... оукдрдти везАконнѣ и неподов’нѣ прдвьд’нддго Супр 554, 3.— Ср. непрѣподовьнѣ НвПОЗЪІБЬНЪ, -ын прил. (1) аааХенто^ неподвижный, незыблемый пеЬуЬпу, перо- Ьпиіеіпу: пооучнвъ а словесы многы • тврьдомъ и непозывномъ прѣвывдти нд кдменн * вѣръ господина Супр 208, 7.— Ср. недвижимъ, не- подвнжнмъ, неподвижьнъ, непоетжпьнъ НвПОКЛІДНЬНЪ, -ын прил. (1) а|іетаѵбіі- тос нераскаявшийся пекадсГ: непокАдн(ыіо) къ томоу нматъ (н)зволенне Хил 2а$ 6 НбПОКОРЪ, -а м или Н6П0К0РА, -ъі ж (1) (въ непокорѣ алеіОііс) непослушание, непо- корность перокога: повелѣно к... мжчнтн тд • дште оуво въ непокорѣ прѣвывдкшн Супр 148, 25.— Ср. непокоркннк, непослоушдннк НеПОКОРЬНЪ, -ын прил. (1) апеівііе не- покорный, непослушный перо8Іи8пу, перо- когпу: нзведъ ма нзъ сѣти твока • нд овли- ченнк непокорънддго твокго оумд Супр 194, 12.— Ср. непослоушьлнвъ непокоріению, -нв с (1) алеійеіа не- послушание, непокорность перовіизпозі, пе- рокога: о свокмъ невѣрьствѣ и непокоренъ покддвъ са Супр 291, 17-18.— Ср. непокоръ, непослоушдннк НбПОЛЬБЬНЪ, -ын прил. (2) [непош- Клоц (1) Супр (1)] аѵохреХі)с, аѵдѵтрсоі; бес- полезный, напрасный пеихііеспу, хЬуіеспу: вез оумд са прічАштдеші жрътвѣ • і исправ- ленье непользъно ті выс(тъ) Клоц 9а 26 (не
Н6П разоумно Супр 423, 4).— Супр 165, 18.— Ср. неключимъ, непоспѣшьнъ, непотрѣвьнъ непомрачАи с а Евх 326 10 см. помра- чити НбПОЛѴРЬЦЛЬЙ, -ььи прич.-прил. (2) [ие- помръ- Евх (2)] греч. нет немеркнущий пе- Ьазпоисі: одари и цѣловніж • ѣко и свѣтомь твоимь • непомръцаіжцінимь Евх 336 1.— Евх 326 24-25.— Ср. немрачьнъ, немрьчемъ, немрьчА, помрачити (не помрачАн са) непороченъ, -ъіи прич.-прил. (2) ацб- Хѵѵтос, ащоцоё непорочный, безупречный перозкѵтпёпу, Ьегййоппу: законъ г(осподь)нъ непореченъ Пс 18, 8 Син; непореченаіа дѣвица Супр 246, 10-11.— Ср. непорочьнъ НеПОРОЧЬНЪ, -ъін прил. (23) [непоченъ (!) Син (1)] ащоцоб, ацащт]то5, ацецлтое, а/раѵто^, ацбкоѵтое, ёѵ афОароіа непороч- ный Ьехййоппу, перозкѵтпёпу: нлажени не- порочьнн'і въ пжть Пс 118, 1 Син; г(оспод)і в(о)же нашъ * прѣдъложен са самъ • агнець непороченъ • за животъ в’сего мира Служ 26 4; раждактъ са отъ свАтааго д(оу)\а • и отъ непорочьнъіА и прѣчистыл дѣвъі Супр 10, 28-29 • безупречный Ье/ѵасіпу, сіоко- паіу: даетъ же съдравие • непороч’но селіоу равоу своемоу Евх 50а 26.— Син Служ Евх Супр.— Ср. вескврьньнъ, непореченъ, нескврь- ньнъ, порокъ (вес порока), чистъ непорочьнѣ нареч. (1) ацёцятсос безу- пречно Ьехййоппё: по равотанни мн непорочьнѣ в (ого )вн лѣтъ «н» Супр 525, 14-15 непосагъшніа Супр 375, 26 см. посаг- нжти НеПОСЛОуіПЬЛИВЪ, -ъін прил. (3) аѵрхооё непослушный перозіиёпу: емлетъ же непо- СЛОуШЪЛИВЪНА • хоудооумъііА • I ХОуДОСНЛЪИЫІА • тѣмъ пакости творите Евх 456 4. — Евх 46а 23; Супр 41, 21-22.— Ср. ослоушьлнвъ НбПОСПѢШЬНЪ, -ъін прил. (1) греч. нет бесполезный, напрасный пеихііеспу, хЬу- іеспу: нъ жрътвъ и скваръ трѣвоуктъ непо- спѣшънъ жрътвъ • лже погржжаіжтъ чловѣкы въ погывѣль Супр 158, 23.— Ср иепольвьнъ, непотрѣвьнъ непосрамлкнъ Евх 276 14-15; 72а 23 см. посрамнтн непостижьнъ, -Ъін прил. (3) ахата- ктіптос непостижимый, недоступный пони- манию перозііхйеіпу, перосйорііеіпу: слава твоѣ непостижъна есть Евх 626 26-27.— Евх 58а 11-12; 616 7— Ср. невънлтъ непостоинъ, -ъіи прил. (1) аѵолбата- тод неудержимый пехасіггііеіпу: прѣі’де д(оу)ша наша водж непостоінж Пс 123, 5 Син НбПОСТРДДАНЬНЪ, -ъіи прил. (1) греч. нет не пострадавший іеп, кГегу пеігрёі: не- неп Н пригвожденъ * и непострадан’нь • н весьмрь- тенъ Супр 11, 17-18 НвПОСТЫДЬНЪ, -ын прил. (5) аѵеяаіа- хѵѵтод, хатіщхѵццёѵод (!) непосрамлен- ный, безупречный пехайапЬепу, Ьех капу: потъціи са севе искошена • поставити прѣдъ в(ого)мъ дѣлателѣ непостыдъна 2 Тим 2, 15 Ен; да не възвратитъ са съмѣренъ н срам- ленъ • непостыденъ (вм. постыдѣнъ) Евх 1016 18,— Евх 10а 7; 28а 3-4; 1006 7 НвПОСТЖПЬНЪ, -ъіи прил. (2) ахіѵртос неподвижный пекуЬпу: стлша звѣрнк непо- стжпьнн Супр 229, 6-7 • ацетаѵбртод не- преклонный, неуступчивый пейзіирпу, пеоЬ- Іотпу: да твръдо и непостжпьно вждетъ • нже отъ него на крьстыаны вѣшеннк Супр 215, 15.— Ср. недвижимъ, неподвнжнмъ, непо- движьнъ, непозъівьнъ НвПОТРѣБЬНЪ, -ъіи прил. (3) ахреіод, ахрратос бесполезный, ненужный пенхі- іеспу, пероігеЬпу: цѣсарьство невесънок оста- внвъше • непотрѣвьноуоумоу рапсу воннн ксте Супр 107, 26; не непотрѣвьнъ нъ нзвъранъ съсждъ истъ і\ѵанъ Супр 287, 20-21.— Супр 287, 16-17.— Ср. неключимъ, непольвьнъ, не- поспѣшьнъ непоченъ Пс 17, 24 Син см. непорочьнъ НбПРАЕЬДА, -ъі ж (40) абіхіа, абіхтща, та абіха, аѵоціа, абіход (!) несправедли- вость, неправда пезргаѵесііпозі:, Ьехргаѵі, пергаѵозГ: отъстжпите отъ мене вьси дѣла- теле неправдѣ Л 13, 27 Зогр Мар Ас (неправь- дьниі Сав); възлювнлъ есн правдж и възнеиа- вндѣ неправъдж Евр 1, 9 Ен (везаконеніе Пс 44, 8 Син); сотъ ліувъі и отъ неправъдъі ізва- вітъ д(оу)шьь іхъ Пс 71, 14 Син.— Зогр Мар Ас Ен Син Клоц Супр.— Ср. песправьднк НвПРДВЬДИВЪ, -ъіи прил. (1) абімос, не- справедливый пезргаѵесіііѵу: г(оспод)і Тзва- ви д(оу)шж моіж отъ оустенъ неправъднвъ Пс 119, 2 Син.— Ср. песправьдьнъ, исправьдьнь, ОБНДЬЛНВЪ Н6ПРАВЬДОСЪТВОРіеНИіе, -ига с (1) греч. нет совершение дурных, несправедливых поступков зрасйаш пергаѵозіГ: ни снце оскврь- ниша иа неправ’досътвореннимъ содомыане Супр 485, 11.— Ср. неправьда НбПРАйЬДЬНИКЪ, -а м (6) абіхо^ неспра- ведливый, неправедный человек пезргаѵесі- ііѵу сіоѵёк: хвалж тевѣ въздаіж • ѣко нѣсмь ѣко і прочиі ч(ловѣ)цн • уыштьннцн • неправь- дьннцн Л 18, 11 Зогр Мар Ас Сав.— Супр 128, 2; 461, 14.— Ср. неправьдьнъ НбПРАЕЬДЬНЪ, -ъін прил. (52) абіхо^, тйб абіхіа^, ааецѵод, трб аѵощ'а^: (не не- правьдьнъ біхаіое) несправедливый, непра- ведный пезртаѵесПіѵу: аште оуво вь неправь- 371
неп дьнѣмь жктні • не внсте вѣрьнн • въ істин’нѣли» къто вдмъ вѣрж іметъ Л 16, 11 Зогр Мар; ѵ> рдздрѣшеньи • в’сеьь жзы непрдведъныьь... г{оспод)ю полю(лимъ са) Евх 606 1 6-17; не- виньнд и не иепрдвьдьнд не оувни Супр 387, 8. — Зогр Мар Ас Сав Ст Евх Клоц Супр.— Ср. веСПрАВЬДЬИЪ, неПрдВЬДИВЪ, овидьлнвъ НбПРАВЬДЬНѢ нареч. (3) абіхсое неспра- ведливо, неправедно пезргаѵесіііѵё: само- дръжьче цѣсдрю дурилніане • непрдведьнѣ сж- диши • непрдведьнѣ ліжчншн Супр 13, 30-14, 1.— Супр 141, 24.— Ср. прдвьдд (вес ПрАВЬДЫ) НеПРАЗДЬНД, -діа прил. ж (12) [непрлзн- Сав (2)] ёухѵо^, ёѵ уасгтрі еу оѵсга беремен- ная іёйоіпа: напсати са съ мдриеіж • овржче- нж№ емоу женой; • сжштжик непрАЗДъноіж Л 2, 5 Зогр Мар Ас Сав.— Мт 24, 19 Мар Ас Сав Боян; Мк 13, 17 Зогр Мар; Л 21, 23 Зогр Мар.— Ср. чрѣво (въ чрѣвѣ имъі) непрдчжціинмъ са Евх 32а 23 см. помрдчнтн непригвожденъ Супр 11, 17 см. при- гвоздити НвПРНКОСНОВвНЪ, -ъін прич.-прил. (3) алцосптос,, траѵспос, неприкосновенный пебоікпніеіпу: ты единъ имы кесъмрътне • живы въ свѣтѣ иепрнкосновенѣ Евх 616 11.— Евх 21а 21; 636 3 непримѣсьнъ, -ыи прил. (1) ааѵѵол- то<; (!) без примесей, несмешанный пезпп- ёепу: зьрАЦіе во землл • недвижимы • рдзоу- мѣемъ ТА ДрЪЖАЦІААГО рОДЪ НвПрИмѢсЪНЫ Евх Іа 14-15.— Ср. иесъмѣсьнъ н е п р и и ъ Евх 426 17-18 см. непрніазнинъ НвПРИСТЖПЬНЪ, -ын прил. (4) алрсіспто^ недоступный, неприступный песіозінрпу: стрдуомь непристжпъныіА СЛАВЫ твоеьь • ЗА- крывАіжтъ са Евх 4а 20.— Евх 5а 8; 576 16; 86а 21 НеПРИЧАСТЬНИКЪ, -л м (1) йроірос не- причастный к чему-л. человек пеіісазіпГк: не во вѣдше томоу иепрнчАстьникъ Супр 60, 22 НеПРИІАЗНШГЬ, -ыи прил. (32) [не- прннъ (!) Евх(1)] 1. лоѵпрбе злойхіу: въскжик помышлѣете вы • неприіазнинд вь ср(ь)д(ь)цн вдшемь Мт 9, 4 Сав (зъло Зогр Мар Ас) 2. тоѵ лоѵт)роб, тоѵ біофбХоѵ, тоѵ аѵтіхеіцё- ѵоѵ, тоѵ баіцоѵо^, баіцоѵіхбе дьявольский, злого духа род. сІ’аЬекку, сГаЫйѵ: плѣвелъ сжтъ с(ы)нове непрнѣзнинн Мг 13, 38 Зогр Мар Ас Унд; в’сіж скврънж • ли сжмьнѣнне • въпадъшиимъ гадомъ вь ие • дѣѣннемь не- прнѣзнниомь • отъжеин ОТЪ рАВЪ твонуъ Евх 20а 8-9; оупоилъ еси • в’са неедвндАціАьь тевѣ • весь же д(оу)уъ непринъ (! вм. неприѣзнннъ) • і в’сѣкж іазіж квдсънжіж Евх 426 17-18; сь неп непрніазниномъ покдздннимъ погыбоста Супр 362, 16-17.— Зогр Мар Ас Сав Унд Ен Син Служ Киев Евх Супр Рыл.— Ср. диіаволовъ, дніаволь, зълъ, непрніазньскъ, сотонннъ, сото- ннньскъ НвПРИИ.ЗНЬ, -и ж (29) 1. то яоѵлебѵ, поѵтіріа зло гіо: не мози оуво ннктоже съ льстыж прнтн • не мозн ннктоже иепривзнн пльть (! вм. пльнъ) сы • не мозн ннктоже адоу имѢа въ оумѣ Супр 420, 29-30 (не імы зълокъі въ оумѣ Клоц 8а 31)2.6 лоѵрвбе, бібфоЛод, аатаѵаа злойдух, дьявол д'аЬеІ: и(соу)с(ъ) възведенъ выстъ д(оу)уомь въ поустынок • іскоуснтн са отъ неприѣзнн Мт 4, 1 Зогр (от(ъ) диѢвола Ас Сав, 0 Мар); сніж же дъціере ав- рдмлж сжціж • іжже съваза непрніазнь • се осмое ид десАте лѣто Л 13, 16 Сав (сотона Зогр Мар Ас); повѣдатель естъ на в’сѣкж непрнѣзнь ноціьнжіж Евх 486 9; окрдтилъ еси в’са пжтн нечьстивыуъ • і в’сѣмъ иеприѣз- немъ • і в’сѣмъ неджгомъ • і в’сѣмъ волѣз- немъ Евх 356 13.— Зогр Мар Ас Сав Евх Клоц Супр Рыл.— Ср. дніаволъ, зъло, зъло- ба, лжкавъ, непрніазньство, сотона НвПРИІЛЗНЬСКЪ, -ын прил. (1) греч. нет дьявольский, злого духа род. б’аЬеІзку: отъселѣ нзмѢнатъ ТА большаа подвнзаннѢ • крдни непрнѣзньскыьь Евх 916 6.— Ср. диа- ВОЛОВЪ, ДНІАВОЛЬ, иеПрНІАЗНННЪ, сотонннъ, сото- ннньскъ НвПРИІАЗНЬСТВО, -А с (1) Лоѵт)ріа злоба, зло хІоЬа, хіо: не оувонцъ непрніазиьствоу • нъ младыиуъ БезълОБию Супр 340, 25 — Ср. зъло, зъловд, зъль, непрніазнь НвПРОДАіеМЪ, -ыи прич.-прил. (1) аха- пркеѵто^ непродажный пергскіе.іпу; дд нвпро- дакмын даръ коупитъ Супр 363, 8.— Ср. не- коуплкнъ НвПРОТЛЪКОВЛНЪ, -ын прич.-прил. (1) аѵеріігіѵеѵто^ необъяснимый пеѵузѵёіійеі- пу: повѣддіж ТАНБЬНЖ • а не протлъкоувк не- протлъковдндАго Супр 501, 24-25 непроходимъ, -ын прич.-прил. (1) а0а- тое непроходимый, недоступный пергізіир- пу: прнведы севѣ... тѣло прѣчнсто... непрохо- димо • в’сѣцѣмь грѣуомь Евх 636 3-4.— Ср. непрѣуоднмъ НеПРОХОДЬНЪ, -ыи прил. (1) а|3ато$ не- проходимый, недоступный пергйсЬосіпу, пеясИМпу: вѣжн... на непроуодънжи же зем- ли; Евх 55а 2-3.— Ср. непрѣуодьнъ непрѣкоріемъ, -ын прич.-прил. (1) бѵа- хатаусоѵіатое непобедимый, неодолимый пергетогііеіпу: плъкъ непрѣворемыи • тъ- чьнъ и на Брднеуъ неповѣдимы Супр 83, Л— Ср. неповѣднмъ, непонѣдьнъ НеПРѣЗОРЬСТВО, -а с (1) то ахеѵббоВоѵ 372
неп нер Н скромность пергегігаѵозѣ, зкготпозі: онъ же вида вѣрж нхъ и непрѣзорьство показоуж уаждааше Супр 206, 5 непрѣидомъ, -ъін прич.-прил. (1) аѵѵ- лё(з|ЗХ.т]ТО5 необъятный, необозримый пеоЬ- заЬпиіеІпу, пезсеіпу: и> трьпѣниіа непрѣндомок множьство Супр 394, 15.— Ср. непрѣходьнъ непрѣклоньнъ, -ъін прил. (5) амХіѵтус,, ацета|ЗХ.т]Т05, ацетаОето^, ахацятіе непре- клонный пезкіапёрсі зе; пеоЫошпу: д(ь)- нес(ь) • иепрѣклоньны своемоу равоу поклд- нѣетъ сл Евх 2а 12; оувѣдѣвъ прнлежьнок • н непрѣклоньнок нсповѣддннк нуь Супр 111, 8-9.-Супр 103, 13-14; 110, 5; 192, 30 непрѣложениіе, -ша с (і) греч. нет непреклонность зіаіозі, пегіотпозі: оувѣ- дѣвъ же иепрѣложеннк клаженааго ллжченнка • рече къ йемоу Супр 112, 30 (НбПРѢ)ЛОЖЬНЪ, -ъін прил. (1) ацетсгйе- тод неизменный пегтёпііеіпу: ..ложно свѣ.. Евр 6, 17 Ен.— Ср. неизмѣньнъ, непрѣмѣньнъ НбПРѢЛѴЁНЬНО нареч. (1) абіаХАахта нензменно, без изменений, без перемен пе- ітёпйеіпё; непрѣмѣнно • нендвидАштннмъ РАКОМЪ отънждь уоддтдн родн СА Супр 251, 22-23 НбПРѣЛѴЁНЫІЪ, -ъін прил. (1) аяараХ.- Хахтод, аѵаХХо (сотое неизменный перго- тёппу: прѣчисты • с нескврънъны... непрѣ- мѣнъны • незъловнвън г(оспод)і Евх 616 7-8.— Ср. неизмѣньнъ, непрѣложьнъ непрѣ мѣ рнм ъ Супр 245, 2 см. прѣмѣ- рнтн неПРѢПОДОБЬНЪ, -ъін прил. (13) [не прѣ(д)- Син (1)] аѵбеное, ог>/ беное, ёяг&ё- тт|5 (!) безбожный ЬехЬогпу: іако н тъ сьтворн дѣланепрѣподовьна Супр 8, 6; непрѣподоБьнын жроде Супр 8, 14.— Пс 42, 1 Син; Супр 1, 27-28; 4, 8-9; 7, 10-11; 8, 10-11; 12, 11-12; 13,9;111, 22; 160, 23; 166, 13-14; 227, 2-3.— Ср. неподоБьнъ, нечьстнвъ, нечьстьнъ НвПРѢПОДОБЬНѢ нареч. (1) аѵооіеос безбожно ЬегЬогпё: ч’то зъло сътворьша ма ауровѣ и непрѣподоБьнѣ ллжчншн Супр 4, 10 НбПРѢПЬРИБЪ, -ъін прил. (1) аяШаѵое неубедительный, неправдоподобный перге- зѵёёсіѵу: дште н льжа н непрѣпьрива словесл глаголемаго Супр 441, 3 непрѣетлньно нареч. (3) ахатаяаѵо- та>6, аѵеХХіясое непрестанно пеизіаіе: не могж во нцѣлеинѣ оулоучнтн • ѣзвѣ гнніжцінн въ ср(ъдь)цн моемь « непрѣстанъно Евх 68а 1-2.— Евх 81а 11; 93а 22-23.— Ср. кес- прѣстаии, выинж, нностднь, прнсно НбПРѢСТАНЬНЪ, -ъін прил. (3) абіаХеія- то$, аёѵѵаое непрестанный пеизіаіу: длчькѣ и многоу пѣтию непрѣстдн’ноуоумоу • ВЪДАВЪ секе Супр 548, 7.— Евх 95а 9; Супр 274, 30.— Ср. въіииьнъ, иностаиьнъ, прнснъ непрѣстділн Евх 1 б 2-3; Супр 461, 15-16 см. прѣстдіати НвПРѢСТЖПЫГЬ, -ъін прил. (1) непрѣ- етжпьнок се знач. сущ. греч. нет ненару- шение пергезіоирепі: сего рдді оутвръжденье • (вѣ)рѣ • і непрѣетжпное б(о)жік законоу • і владъічъствіе еже отъ него • сзвѣстъно і с(ва)то творлште Клоц За 14 непрѣходимъ, -ъін прич.-прил. (1) ара- тое непроходимый перпзіирпу: н непрѣуо- днма естъства * прѣуоднма авишж сл Евх 16 6.— Ср. непроходимъ НеПРѢХОДЫГЬ, -ъін прил. (4) аратое, аѵѵлёрратое, абѵтое непроходимый пергй- сИосІпу, пезсіійсіпу: кетъ же въ прѣгыйѣхъ мѣсто то • и вь непрѣходъныихъ горахъ Супр 26, 20; совлазні іа по непрѣходънѣ а не по пжті Пс 106, 40 Син.— Пс 62, 2 Син; Супр 277, 11.— Ср. иепроходьнъ НеПЫЦевАНИІб, -иіа с (2) ярофасие от- говорка хатіпка, ѵутіиѵа: поѣдаиштеі до- мъі въдовнць • і непьштеваннемь • далече моллште сл • сні прніллжтъ лнш’шее оежжденье Мк 12, 40 Зогр Мар.— Ср. вина НбПЬЩбБАТИ, -ціоуис, -ціоукшн несов. (16) [непъці- Зогр (1) Ас (1) Син (2) Хил (1)] бяоХацраѵеіѵ, бохеіѵ, бяоятеѵеіѵ, Хоуі^еа- Оаі, ѵоці^еіѵ, іууеіаОаі, Хёуеіѵ опасаться чего-л. іизіё песо (з оЬаѵои): иггъТмн поно- шенне мое еже непъштевахъ Пс 118, 39 Син • кого, чьто кого, чьто или с инф. считать кого-л. что-л. кем-л., чем-л. роѵаіоѵаі пёкоНо, песо га пёкоііо, пёсо: кого ма иепьштюіжтъ народи въітн Л 9, 18 Зогр Мар; прѣетжпьннкы иепъ- штевдхъ вьсіа грѣшьныіл зелллТ Пс 118, 119 Син.— Зогр Мар Ас Сав Син Евх Клоц Хил.— Ср. мьиѣтн нераднти см. нероднтн НеРАЗДРѢіПАгемЪ, -ъін прич.-прил. (1) акѵтое нерасторжимый пегохѵахаіеіпу: раз- връгы жзъі съмрътъныіА * нераздрѣшаемъмж Евх 63а 23.— Ср. нераздрѣшенъ, нераздрѣ- шнмъ, нераздрѣшьнъ НвРАЗДРѢшенъ, -ъіи прич.-прил. (1) акѵтое нерасторжимый пегохѵагаіеіпу: дь- несь нераздрѣшеными жзамі • съвлзаетъ гоу- Бітелл Клоц 13а 27 (иераздрѣшьиамн Супр 449, 28).— Ср. нераздрѣшакмъ, нераздрѣ- шимъ, нераздрѣшьнъ НбРАЗДРѢШИЛЛЪ, -ъіи прич.-прил. (1) акѵтое нерасторжимый пегохѵахаѣеіпу: съ- кроушнте са желѣзнаго жжа • нераздрѣшнмдіа Супр 464, 21.— Ср. нераздрѣшакмъ, нераз- дрѣшенъ, нераздрѣшьнъ НвРАЗДРѢШЬНЪ, -ъін прил. (2) аХѵтое 973
нер нерасторжимый пегогѵагаіеіпу: нераздрѣшь- наіа жжа желѣзнага • іако воскъ расквьръ Супр 462, 20.— Супр 449, 28.— Ср. нераздрѣ- шаимъ, нераздрѣшенъ, нераздрѣшимъ н е р а з д ь р а н ъ Супр 438, 15-16 см. раздьратн НвРАЗДѢЛИЛЛЪ, -ъін прич.-прил. (1) абіаіретое неделимый, нераздельный песіё- Іііеіпу: ты ко о мьнѣ н азъ о тевѣ • кд’но и нераздѣлимо искѣ тилиште Супр 468, 29.— Ср. недѣлимъ, нераздѣльнъ, нераздѣліаимъ, нераздѣлимъ, неразлжченъ, неразличимъ, не- разлжчьнъ нердздѣльнъ, -ын прил. (1) греч. нет неделимый, нераздельный песіёіііеіпу: едннъство к(о)ж(ь)ства... просто нераздѣльно Евх 86а 20.— Ср. недѣлимъ, нераздѣлимъ, нераздѣліаимъ, нераздѣлимъ, неразлжченъ, не- различимъ, неразлжчьнъ Н6РАЗДѢЛІАІ€ЛЛЪ, -ын прич.-прил. (2) абіаірето^ неделимый, неразделимый, не- раздельный песіёіііеіпу: славнтн • нераз’- дѣліаюнжіж н коуп’носжштжіж тронцж Супр 201, 25-26.— Супр 189, 15.— Ср. недѣлимъ, нераздѣлимъ, нераздѣльнъ, нераздѣлимъ, не- разлученъ, неразличимъ, неразлжчьнъ нврдздѣліенъ, -ын прич.-прил. (1) ббі- аірето^ неделимый, нераздельный песіёіі- іеіпу: не раздѣлу теке не раздѣленааго Супр 505, 17.— Ср. недѣлинъ, нераздѣлимъ, нераз- дѣльнъ, нераздѣліаимъ, неразлученъ, неразлу- чнмъ, неразлучьнъ нердзл&ченъ, -ым прич.-прил. (1) &х<й- ()і<тго5 неразлучный, неделимый пегогіиспу, пеоскіёіііеіпу: х(ри)с(тос)оу • нже отъ от’ца неразлученъ истъ Супр 28, 20-21.— Ср. не- дѣлинъ, нераздѣлимъ, неразличимъ, нераз- лучьнъ НЕРАЗЛИЧИМЪ, -ын прич.-прил. (2) греч. нет неотделимый, неразлучный пегогіиспу, пеоскіёіііеіпу: неразлучнмын отъ б(о)жна славы Супр 144, 12.— Супр 143, 26-27.— Ср. неразлученъ, неразлучьнъ НбРАЗЛНЧЬНЪ, -ын прил. (4) абіаіретое, а/ійфкттос, ах<т>2Г|ТО5 неразлучный, недели- мый пегогіиспу, пеоскіёіііеіпу: радоун са не- разлучьнааго истъства мѣсто пространои Супр 251, 17.— Евх 96 5-6; 646 4; Супр 59, 24- — Ср. недѣлинъ, нераздѣльнъ, неразлученъ, не- разлучнмъ НЕРАЗОРИЛЛЪ, -ыи прич.-прил. (2) ар- рауііе, арргіитос неистребимый пегпісііеіпу: ц> колѣзнн д(оу)шн коренни нерлзоримои Супр 313, 11-12,— Супр 183, 12 НвРАЗОуМИвЪ, -ын прил. (3) асгѵѵетое, аѵбт)ТО5 неразумный пегогитпу: мжжь... не- разоумівъ не разумѣетъ сіуъ Пс 91, 7 Син.— 374 нер Мк 7, 18 Мар; Супр 477, 29-30.— Ср. не- вѣгласъ, неразоумнчьнъ, неразоумьлнвъ, не- разоумьннчьнъ, неразоумьнъ, несъмысльнъ НвРЛЗОуЛМІЧЬНЪ, -ын прил. (2) ааѵѵе- тое, ауѵтцсоѵ непонятливый, невосприимчи- вый, непонимающий пегогитпу, песЬараѵу: неразоумнчьнои срьдьце Супр 334, 18; неразоу- мнчьнн кѣауу о клагодѣтелн жндове Супр 417, 2.— Ср. невѣгласъ, неразоумнвъ, неразоумь- лнвъ, неразоумьннчьнъ, неразоумьннчьнъ, не- разоумьнъ, несъмысльнъ НвРАЗОѴ’ЛЛИіе, -ніа с (2) ауѵазаіа, ауѵш- росгѵѵт) непонятливость, неразумность пе- гогитпові, песЬараѵовІ: ш неразоумыа жи- довъ скааго Супр 485, 18.— Супр 401, 4 — Ср. невѣдѣнни, несъмышлинни НЕРАЗОУЛЛЬЛИВЪ, -ын прил. (1) ааѵѵе- тое не понимающий, непонятливый пегогит- пу, песЬараѵу: тако лн вы неразоумьлнвн есте Мк 7, 18 Зогр (не разоумнвн Мар).— Ср. не- вѣгласъ, неразоумнвъ, неразоумнчьнъ, нера- зоумьннчьнъ, неразоумьнъ НЕРАЗОуЛѴЬННЧЬНЪ, -ын прил. (1) аѵбт]- то^ непонятливый, неразумный песЬараѵу, пегогитпу: онличеннн же снце неразоумьннчь- нын (! вм.— нни)... когомь Супр 331, 18.— Ср. невѣгласъ, неразоумнвъ, неразоумнчьнъ, неразоулльливъ, неразоумьнъ, несъмысльнъ, хор дооумъ, хоудооумьнъ НСРАЗОУЛЛЬНЪ, -ын прил. (8) 1. аѵот|го$, ауѵсоцсоѵ, аѵбѵг|ТОб (!) непонятливый, не- разумный песЬараѵу, пегогитпу: иі нера- зоу мънаѣ • н моудънаа ср(ъ)д(ь)цемъ Л 24, 25 Ас, ..разоумьнаа Охр, Супр 477, 25 (не- съмыслънаа Зогр Мар, неразоумнвн Супр 411, 29-30) 2. ахатаѵбт|ТО5 непонятный перосЬо- рііеіпу: иже истъ аггельскымъ силамъ не- разоумьно (! вм. -ьнъ) Супр 248, 22.— Пс 75, 6 Син; Супр 158, 20-21; 370, 10; 423, 4.-Ср. невѣгласъ, неразоумнвъ, неразоумнчьнъ, не- разоумьлнвъ, неразоумьннчьнъ, несъмъісльнъ, хоудооумъ, хоудооумьнъ НЕРАЗОѴЛѴЫГЁ нареч. (1) аѵортшб не- разумно пегогшппё: имѣли выша что отъв'і- штаватн н глаголати • аште н неразоумыгі Супр 443, 28 НЕРАСКАІАНЬНЪ, -ын прил. (1) арета- цёХг)тос постоянный, непоколебимый зіаіу: к(о)же нашъ... нераскааненъ въ в’сѣуъ дарохъ твонхъ Евх 986 19-20 нерастворимъ Пс 74, 9 Син см. рас- творити 1 НЕРОДИТИ, НЕРАДИТН, -ждж, -дишн не- сов. о комь, чемь (26) [нерод- Зогр (3) Мар (8) Ас (7) Сав (1) Евх (1) Клоц (2) Супр (1), нерад- Мар (2) Супр (1)] ацекеіѵ, оѵ цёХеіѵ, оѵ срроѵті^еіѵ, ларахоѵеіѵ, хасасрроѵеіѵ
Н6Р пренебрегать, оставлять без внимания, пре- зирать песІЬаі, пеѵытаі: зі, роИгсІаі: «учителю • не родиши ли ѣко погибаемъ Мк 4, 38 Зогр Мар; тако ие радѣауж о лежкахъ Супр 180, 2; къскочі въ нь дьѣволъ • не о тѣлесі г(осподь)ні неродд • нъ о подѣ не ро(д)А • за везочъство Клоц 8а 34 (не пльть обида... нъ стоудъ обида Супр 421, 3 и 4).— Зогр Мар Ас Сав Евх Клоц Супр.— Ср. неврѣцін, невеликъ (неве- лнкоу творити), неврѣдъ (неврѣдоу творити), окндѣтн, Пёфи СА НбРОДЬНО нареч. (1) хатасрроѵртіхсое беспечно, небрежно ЬехзРагозіпё, пебЬаІе: не хотАЦіе неродъно жити дьнн своьь Евх 91а 17-18 НбРСИСЪ, -а (?) м имя (1) Мёратіс Нерс Ыегзез: сватыихъ имена сжтъ си... нерсисъ • илнл • авнвъ • марисъ Супр 271, 7 НбРЖКОТЯОРКЯГЬ, -ъіи прич.-прил. (3) ахеіеопоітітос, об хец>ояоіт]тоб нерукотвор- ный пеибёіапу гиката: азъ разоріж цръковь снж ржкотворенжіж • і трьми дьнъі • ено (!) не- ржкотворенж съзиждж Мк 14, 58 Зогр Мар.— Евр 9, 11 Ен насажденъ Супр 243, 8 см. садн- тн НбСАЛІОВОЛЬНЪ, -ъін прил (1) аОёХртое безвольный петарсІ (ѵіазіпі) ѵйіі: іако вес- ловесънж нѣкакж и иесамовольнж доушж имъі Супр 273, 13 НвОВѢТЬЛЪ, -ъіи прил. (1) греч. нет тем- ный іетпу: волѣзнь несвѣтьлаіа сле- пота зіероіа: призьри на рава твоего... оскръ- клена волѣзниж несвѣтълоіж Евх 326 6.— Ср. весвѣтьнъ НбСКВРЬНЬНЪ, -ъін прил. (6) [несквръ- Евх (4) Ен (1), несквр’- Рыл (1)] аціаѵтос, ацоХѵѵтое неоскверненный, непорочный пе- розкѵгпёпу: да несквръненъ • тевѣ \валъі въздлвк Евх 37а 18-19; невѣсто чиста і не- сккръныіаа Евх 856 1.— Евр 13, 4 Ен; Евх 226 23; 616 5; Рыл 5ба 13-14.— Ср. вескврь- ньнъ, непореченъ, непорочьнъ, порокъ (вес по- рока), чистъ НбСКЖДЬНЪ, -ъіи прил. (1) афОоѵое не- скудеющий, неисчерпаемый пеиЬуѵа)ісі, пеѵусеграіеіпу: дань имъ земънъіхъ твоихъ благъ • иескждъно (т. е. наслаждение) со в’сѣмь домомъ твонмь Евх 136 15.— Ср. неоскж- діньнъ, оскждѣти (неоскждѣьь, неоскждѣкмъ), скждѣтн (не скждѣьь, не скждѣкмъ) иескждѣкмъ Л 12, 33 Зогр Мар см. скждѣтн Н60ЛАВА, -ъі ж (1) або^іа бесславие, бес- честие пезіаѵа, ЬапЬа: неславж чътомъімъ дзльѣ Клоц 10а 11-12 НВСЛАНЪ, -ъіи прил. (2) аѵакое несоле- нес Н ный пезіапу: аште ли же соль неслана вждетъ • о чемь № осолите Мк 9, 50 Зогр Мар НбСЛОВбСЬНЪ, -ъіи прил. (1) «Хоуое не- разумный пегохитпу: прьвок несловесънок възвоуіаннк • иа показаник покорению Супр 321, 26-27.— Ср. весловесьнъ, весловьнъ Н6СТН, несж, несешн несов. (22) срёреіѵ, яростсрёреіѵ, аяофёреіѵ, ІЗаата^ЕГѴ, ярохо- ці^еіѵ, ёххоці^еіѵ нести пёзі: сърлштетъ въі ч(ловѣ)къ • въ скждольиицѣ ВОДЖ неСА Л 22, 10 Зогр (носа Мар); і прннесошл главж его на влюдѣ • і дашА дѣвнци • і несе матери своей Мт 14, 11 Зогр Мар; приде же і нико- димъ... несъі съмѣшеиие змърно И 19, 39 Зогр Мар Ас; съ хвалами и пѣсньми доуховънъіими • несошА и Супр 208, 23.— Зогр Мар Ас Сав Супр.— Ср. носити несторъ, -а м имя (3) Ыёсттсор Нестор Мезіог: мѣ(сА)ц(а) кз нестора • капетѣ’линѣ Сав 1336 6-7.— Ас 1246 7; Супр 24, 20 НеСТРОИНЪ, -ъіи прил. (1) асгоцсророс; неподходящий, негодный пеѵйосіпу, пезои Іасіпу: протнвьна же толика • еже разлжчати са самѣмъ отъ севе и въхъма нестройно Зогр-лл 26 20 нестроіениіе, -ига с (5) ахатасттасна беспорядок, смятение пезоиіасі, пероггісіек, пероко): егда же оуслъішите врани і нестроеньѣ • не оувоіте са Л 21, 9 Зогр Мар Ас Сав.— Мт 24, 6 Ас несъврьшенъ, -ъіи прич.-прил. (2) греч. нет незавершенный, несовершенный песіоко- папу, песіокопаіу: надеждА кго вѣсъі съпле- тенъі сжтъ • Аже несъврьшены сжшта • не- съвръшенъі творлтъ надѣіжштАА са на йа Супр 158, 15 и 16 НбСЪВѢДА, -ъі ж (1) поккаі цѵріабес несчетное множество ЬехросеГ: несьвѣдлмн покмла плѣнникы Супр 291, 29-30.— Ср. тьма несъвѣдомъ, -ъіи прич.-прил. (1) аѵех- бпіурто^ непонятный перосйорііеіпу: сѵ не- съказакмааго и несьвѣдомааго таинааго Супр 344, 16-17 НвСЪвѢДЬНЪ, -ъіи прил. (4) [несьвѣ- Супр (4)] цгіріод бесчисленный, неисчисли- мый пезсеіпу: иже несьвѣдъныимн аггелъі оржженосьствоукмъ Супр 431, 29; несьвѣдьнаіа глаголж Супр 428, 8.— Супр 374. 19-20; 428, 9.— Ср. веціисльнъ, мъногъ, прѣмъногъ, тьма несъвѣстьнъ, -ъіи прил. (1) греч. нет бессознательный пеѵёсіоту: не могж оутаити • ѣже отъкръіти іматъ • съвѣстьнаа моѣ и несъвѣстьнаа Евх 686 15-16.— Ср. невѣдомъ несъвѣтъ Супр 398, 15 см. несъвѣть- ство НвСЪВѣТЬСТВО, -а с (1) І0ОШ 375
нее мощность Ьехгасіпозі: іѵ веле оумъ кезоумьэ • н сьвѣтъ [несьвѣтъ] неськѣтьсткд пльнъ Супр 398, /5.— Ср. несъвѣцідннк НеСЪВѣЩЛНИіе, -на с (1) аронАла бес- помощность Ьеггасіпозі: ц> веле оумъ кез оумд н сьвѣтъ • н несьвѣштдннв пльть (вм. пльнъ) Супр 387, 14-15.— Ср. несъвѣтьство НбСЪГОННМЪ, -ъін прич.-прил. (1) алё- даѵтос; непостижимый перо.чіігііеіпу: кдно трьмн сьстдвькннн кожьстко • вез НАЧАЛА • ке сътворениэ • несъгонимо « нн примѣнимо Супр 327, 27-28.— Ср. непостнжьнъ НеСЪДРАВЪ, -ъін прил. (2) греч. нет не- здоровой пегсігаѵу: прнимн рдкд твоего сего • сжцід несъдрдвд • трждомь Евх 316 7.— Евх 316 1.— Ср. коль, вольнъ, немоціьнъ НвСЪЗЬДЛНЪ, -ъін прич.-прил. (1) аитіа- то^ несозданный пеяіѵогепу: д(ь)нес(ь) • несозъддны • отъ1 созъддннѣ своего • ржкоіж дръжнмъ кывдет Евх 2а 14-15.— Ср. несъ- творкнъ НеСЪКДЖбМЪ, -ъін прич.-прил. (1) греч. нет невыразимый, не выражаемый словами пеѵуніоѵпу: кмоуже вьзднвнвъше са пѣснь ПОХВАЛЬНЖ№ • того милосрьднк • н несъкдже- моуоумоу велнчьствоу отидоша Супр 530, 29- 30.— Ср. ненсповѣдднъ, неисповѣдимъ, несъ- кдздкмъ, несъповѣдомъ НееЪКАЗАІбМЪ, -ъін прич.-прил. (1) аѵёхф<>а<тто<; невыразимый, не выражаемый словами пеѵуніоѵпу: и> несъкАздкмддго н несь- вѢдомааго таннааго Супр 344, 16.— Ср. не- съкджемъ, ненсповѣдднъ НбСЪМРЬТЬНЪ, -ъін прил. (2) [несъмръ- Евх (1) Клоц (1)] айаѵатое, тре аЬаѵаоіас, бессмертный пеятгѣеіпу: родоу в’сѣкомоу • съмрътъноу • н несъмрътъноу... съдѣтель Евх 64а 11.— Клоц 116 39.— Ср. весълірь- тьнъ, сълірьть (кез сълкрьтн) НеСЪМЪІСЛЬНЪ, -ъін прил. (11) аѵбртое, аѵоѵс;, ауѵйщоѵ, аХбуиттое лишенный смыс- ла, неразумный пегогитпу, роёеіііу: въкоупѣ везоумънъ съ несъмъіслънымъ погывнетъ Пс 48, 11 Син; \ы несъмъісльні (!) сръдьцемь жідо- віне Клоц 1а 17 (невѣрънын Супр 325, 25) • аХоуое неодаренный умом пеоМагепу гоги- тет: Ѣгньць • і ѣгньць • нъ овъ кѣ несъ- мъісленъ • овъ съмъісльнъ Клоц 7а 5.— Л 24, 25 Зогр Мар; Пс 48, 13 Син; 48, 21 Син; Клоц 1а 34-35; 26 3-4; Супр 326, 13; 424, 23-24.— Ср. нердзоумьнъ НвСЪМ'ЫШЛіеНИіе, -на с (2) аѵоіа, яа- роіѵіа (!) неразумность, неразумие пегогшп- ПО8І, розеіііозі: и> веле несъмышленнк льжии^ъ оучнтель Супр 323, 27.— Супр 339, 4-5.— Ср. везоумнк, невѣдѣннк, нерлзоумнк несЬМѣСЬНО нареч. (1) греч. нет не 376 смешиваясь, не сливаясь пеятіяепё, печіои- сепё: едннъство в(о)ж(ь)ствд • вь трехъ сжціе оупостдсехъ • несъмѣсъно прѣкжджціе Евх 86а 19 несъповѣдомъ, -ъін прич.-прил. (1) греч. нет невыразимый, несказанный пеѵу- чіоѵпу, пеѵуроѵёбйеіпу: несъповѣдомо чоудо Супр 243, 9.— Ср. ненсповѣдднъ несътворіениіе, -на с (1) то цр лоіеіѵ неисполнение пезріпёпі: несътвореннга дѣль- МА к(о)жИА ВОЛА * сд(м)ъ СА ОТЪЛЖЧНВЪ Зогр-лл 1а 11 НеСЪТВОРіеНЪ, -ъін прич.-прил. (1) ах- т сотое; не сотворенный печіѵогепу: въ тронцж кднокстьствьнж н несътворенж вѣроужште Супр 486, 9.— Ср. несъзьдднъ, сътворкннк (вез сътворкнна) несътръпѣтнэ Супр 377, 30-378, 1 см. несътрьпѣнъ НеСЪТРЬПНМЪ, -ъін прич.-прил. (5) [не- сьтрь- Супр (4)] асрбвртое, аѵрхеатоб не- стерпимый печпечііеіпу: акоже кмоу отъ огнѣ прнкывдіжштжіж колѣзныж несьтрьпнмжк зълоуоумоу помыслоу не нднтн нд срьдьце Супр 516, 30,—Супр 513, 23; 523, 13; 526, 10; 528, 27.— Ср. несътрьпѣнъ НеСЪТРЬПѣНЪ, -ъін прич.-прил. (2) [не- сътръпѣтн- (!) Супр (1)] афбррто^ нестерпи- мый печпечііеіпу: несътрьпѣнд мжкд Супр 375, 3; несътръпѣтнэ (вм. -пѣнда) мжкд Супр 377, 30-378, 1.— Ср. несътрьпимъ несъітость, -н ж (2) апкратіа ненасыт- ность пепаяуіпочі: похоулнвъ же крддъшАдго о несъітостн кго Супр 42, 11.— Супр 42, 13- 14.— Ср. несъітьство НвСЪІТЪ, -ъін прил. (6) аяХротое, ахбреа- то^; (несытъ выти йяХротеѵеайаі) ненасыт- ный, жадный пепануіпу, Іаспу, Сусйііѵу: внждъ ка несытжж лккьве Супр 395, 10; не кждѣте несъітн Супр 53, 15.— Супр 41, 7-8; 41, 27; 305, 30; 327, 9-10.— Ср. несъітьнъ, нендсъіціенъ НеСЫТЬНЪ, -ын прил. (1) аяХратое не- насытный пепануіпу: гръдомь окомь і несыть- номь ср(ъ)д(ь)цемь съ сімь не ѣдѣдхъ Пс 100, 5 Син (несытомъ Супр 305, 30).— Ср. нендсъіціенъ, несытъ НеСЫТЬСТВО, -д с (1) аяХротіа нена- сытность пепануіпоні: прѣкывдж вь несъитъ- ствѣ свокмь Супр 42, 2-3.— Ср. несытость НеСѣКОМЪ, -ын прич.-прил. (1) греч. нет неразбиваемый, твердьй пеоіечаѣеіпу, Іѵпіу: СЫНЫ притворивъ окоіждоу НесѢкОМААГО КАМЪіи • нд еретнкы н нд рлтьныж • с(ва)тынхъ о(ть)цъ ковьчегы Супр 543, 4 н е с ѣ т ъ Супр 243, 8 см. сѣ(э)тн не с ж ці да Евх 566 17-18 см. кытн
нет нетьлѣниіе, -ига с (4) афОараіа нетлен- ность перогиёііеіпозі: нетьлѣник ил невесехъ подлить Супр / 55, 26.— Евх 606 8-9; Супр 75, 10; 349, 12.— Ср. ненстьлѣннк нетьлѣньнъ, -ыи прил. (2) йфОартос;, т| афОараіа (!) нетленный пеіІе)Гсі, перен. перогнзііеіпу: овлѣци ма хрьсте • иетьлѣнь- нжж твоіж одеждек Супр 64, /бонетьлѣ- н ь и д и с мн. в знач. сущ. нетленность перо- ті)ер'сп<>5І: кже вьзлкбиша въсприАША • пдче ТЬлѢнЪИЫХЪ нетьлѣиьиди • И АБИК ПОЛОуЧИША Супр 55, 6.— Ср. вестьлѣнъ, Бестьлѣиьнъ, неистьлѣньнъ н е т ь л ѣ іа Евх 60а 4-5 см. тьлѣти НбТАЖАНЬНЪ, -ъіи прил. (1) аѵо%Оо<; не требующий усилий, труда пепатаЬаѵу, Ьег патаку: слъішаша по мороу х°жденнк • недѣлднок винодлтик * нетАждиижіж пиштеіж крьмленнк Супр 323, 20-21 неоуБОЖЬНО нареч. (1) алхог/еѵхаіс без- бедно пе сііисіё, Ьег сЬисіоЬу: прѣвѣчъны ц(ѣсд)ръ слдвъны • ооуБОждвъі въ своіхъ неоу- ЕОЖЪНО НАСЪ рлді КЛОЦ 16 1 (бвЗ ОувОЖЬСТВА Супр 326, 21-22).— Ср. оувожьство (вез оувожьствл) НбОуВАДЛІА, -іаи прич.-прил. (1) ацараѵ- тілюд неувядающий, невянущий пеѵабпоисІ: неоукАдАЖштиимъ вѣиьцемь вѣиьчдии Супр 271, 12-13.— Ср. неоувАждА НбОуВАЖДА, -аи прич.-прил. (1) аца<>аѵ- тоб неувядающий, невянущий пеѵасіпоисі: кмоуже листвик ве стлрости • и цвѣтьць иеоу- вджда Супр 352, 23.— Ср. иеоувАддіА НбОуГЛСАіемЪ, -ъіи прич.-прил. (2) бюРеагоб неугасимый, негасимый пеиЬаві- (е!пу: не вѣете лн ико огню неоугдедкмоу въітн Супр 107, 19.— Супр 266, 21.— Ср. иегд- симъ, неглСА, неглшА, иеоугдеимъ НбОуТАСИЛЛЪ, -ъін прич.-прил. (2) аареа тоб неугасимый пеиЬазіЬеІпу: иеоугдеимъіи плдмъ(і) Супр 435, 3.— Супр 425, 9.— Ср. неоугдсАкмъ НбОуДОБЬ нареч. (16) бѵахбХсое; (иеоу- доеь носимъ бвараатахтое) неудобно, с тру- дом, трудно оЫІгпё, пезпасіпо: ие оудовь вьнндетъ богатъ въ ц(ѣ)с(л)рествие н(е)- н(есь)ское Мт 19, 23 Мар Ас Сав (0 Зогр); нАкладлете нд ч(ловѣ)кы врѣменд • не оудовь ноенмл Л 11, 46 Зогр Мар ф неоудовь истъ овх еѵхоЛоѵ, ббахоХбѵ ёатіѵ трудно )е оЬіІгпё: не оудовь есть оупъвдіжштнімъ нд ногатьство • въ ц(ѣсд)р(ь)с(тв)не в(о)жне вьннти Мк 10, 24 Зогр Мар.— Зогр Мар Ас Сав Зогр-лл НбОуДРЬЖЛНЬНЪ, -Ъін прил. (1) абіасро- рос необъятный, непостижимый пеоЬваЬпи- Іеіпу, перозіігііеіпу: много съхрАненнк покажи неч Н о мьиимъіихъ • не оудръжднънынхъ Супр 497, 2.— Ср. иеодрьжимъ неауКРОТИМЪ, -ъіи прич.-прил. (2) греч. нет неукротимый пегкгоѣпу: иже иеоукротимж волж имъі Супр 559, 19-20.— Супр 556, 11.— Ср. оукротити (неоукроціенъ) неоукроціенъ Супр 60, 8; 61, 6; 61, 28 см. оукротити иеоумъвенъ Мк 7, 2 Мар; Мк 7, 5 Зогр Мар см. оумъіти неоупОДАРіенИіе, -ни с (1) яхяріоп’я неблагодарность пеѵсіёспозі: Бѣжимъ неоупо- ддрении и хоулъі Супр 340, 14 неоустроіенъ, -ъін прич.-прил. (2) 1. ахатоэттато^ непостоянный певѣаіу: вестоу- денъ • ръвьиивъ • неоустроенъ • съ лоуноіж прѢмѢнѣіА са Евх 54а 21-22 2. ахатаахеб- аато^ необученный пеѵуисепу: ровъ же в(о)жиі' грьчьскомъ азъікомъ кѣдше гржкъ и неоустрокиъ Супр 48, 29.— Ср. неидоученъ НбОуСЫПЛІА.-іаи прич.-прил. (2)ахоіцр- тос неусыпный пеіі5Іаѵа)ісі: оугденеть геіѵид огньид • чрьвь же иеоусъіпдАи оумирдкть Супр 479, 19.— Супр 107, 19 неоуТѢШИМЪ, -ъін прич.-прил. (1) аяа- рсщбОт)То<; безутешный Ьегбіёзпу. пеиѣёві- іеіпу: дръжл же таковаи иеоутѣшимдід скрьвь • ил м’иогд врѣменд Супр 190, 30 нефтдлимль Мт 4, 13 Боян; Мт 4, 15 Боян см. иевъфтдлилАль иехоульиъ Супр 412, 9 см. хотѣти нецѣсАРоуіеліъ, -ъін прич.-прил. (1) арааіХеѵтос не управляемый, не имеющий правителя пеоѵіасіапу, петарсГ кгаіе: дд клма же оуво отъвръгосте са свокго цѣедрд • прѣвждѣте оуво нецѣедроукми Супр 435, 26 неЧАІАНИІб, -ни с (5) [иечдньк Супр (1)] &ло^іа безнадежность, отчаяние Ьегпасіё), гоиГаІвЬѵі: і вжджть зндменьѣ въ слъньцн • I мѢСАЦИ • I ЗВѢЗДАХЪ • I НА 36МЛН ТЖГА АЗЪІКОМЪ * ОТЪ нечААИЬѣ * ШЮМА морьскддго Л 21, 25 Зогр Мар Ас Сав ф въ нечди- ник имѣти чьто греч. нет не надеяться на что-л., не доверять чему-л. песіонІаС ѵ песо, песІйѵёгоѵаЬ пёсетпи: вь иечдньк нмѣдше клешпд кже о х(рнстос)ѣ Супр 477, 23.— Ср. ОТЬЧАГАННК Н6ЧИСТОТА, -ъі ж (4) ахаОараіа нечи- стота песізіоіа: подовите са гровомъ повлпь- неномъ • іже... плънн сжтъ костнн ллрътвъінхъ • і вьсѢкоіа нечистоты Мт23, 27 Мар (0 Зогр) • перен.'. лкБОдѣднье же і вьсѣкд нечіетотд въ васъ да не іменоуетъ са Клоц 2а 33 (Евр 5, 2).— Мт 23, 25 Мар; Евх 89а 11 нечиСТЪ, -ъін прил., сравн. ст. нечнетѣн (>100) ахаОартос, оѵ хаОаебе, тре аха- Фаооіаб,’ щардф хоіѵоб, рёрркос;, 5т>оце- 377
неч ѵтіс (!), бистстеРле (!), аѵіеебе (!) нечистый песізіу: вндѢша етерні отъ оученнкъ его • не- чнстамд ржкдмд • снрѣчь не омъвенама • ѣдж- шта хл'кк'ы Мк 7, 2 Зогр Мар • перен. '. кѣ нд сънъмнштн(хъ) іуъ ♦ ч(ловѣ)къ нечистомъ д(оу)хомь Мк 1, 23 Зогр Мар; ѣко дд нзкдв- ленъ кждетъ • отъселѣ в’сего нечнстд • въкоу- шениѣ н дѣѣниѣ Евх 22а 21; не прѣпьрнши ндсъ кдпиштемъ нечистомъ поклоннтн са Супр 177, 29; не прости нечістддго комисд Супр 231, 23 24; сдми сжште вьсѣхъ нечистѣнше Супр 338, 13.— Зогр Мар Ас Сав Боян Евх Клоц Супр Рыл.— Ср. скврьнъ, скврьньнъ нечловѣколюкиіе, -ни с (і) то Ыѵ- Орсолоѵ отсутствие человеколюбия пеіазка к сіоѵёки, пеіісізкозі: кже во непросльзнтн отънждь дкы жестость • н нечловѣколюБнк отъмештА Супр 316, 11 НбЧАОВѢКЪ, -д м (1) греч. нет жестоко- сердный человек пеііскку сіоѵёк, пкгпіпік: се сдышдвъшд дютдіа тд • и соуровага и нечло- вѣкд • пддостд нд земн Супр 211, 1-2 НвЧЛОвѢЧЬНЪ, -ын прил., сравн. ст. не- чловѣчьнѣи (1) греч. нет бесчеловечный пе- Іісізку: іароу дд вы онрѣлъ лютѢиша и нечло- вѢчьнѢнша Супр 213, 3-4.— Ср. нечловѣчьскъ НвЧЛОвѢЧЬСКЪ, -ын прил. (2) алаѵОрсо- лос бесчеловечный пеіісіхку: нечловѣчьскъ въшыж н слѣпъ фдрисешвъ съмыслъ Супр 393, 3-4.— Супр 210, 13.— Ср. нечловѣчьнъ нечЛОвѢЧЬСТѣ нареч. (1) алаѵОрсолах; бесчеловечно пеіісічку: нечловѣчьстѣ повелѣ- ваа ндноснтн нд нь мжкы Супр 109, 7-8 НвЧОуйЬСТВИіе, -ніа с (2) (невѣждьствик (и) нечаувьствик алоѵоіа) непонятливость, невосприимчивость песйараѵозі, пезсйор- ПО8І ѵпііпаі: невѣждъствье • ѵа нечювьствье многое Клоц 4а 36 (іѵле кез оу мни Супр 411, 1 /).— Супр 333, 20.— Ср. нечоувьство НвЧОуВЬСТВО, -д с (1) аѵаісгйтісгіа невос- приимчивость песйараѵозі: ѵоле нечоувьство жидовъско Супр 396. 16.— Ср. нечоувьствнк НвЧОувЬСТвЬНЪ, -ыи прил. (2) аѵаісг&г)- тое не воспринимающий, не чувствующий пеупипарсі: подвигни неч^вествьнд н глоухд коумнрѣ сего Супр 22, 3-6.— Супр 227, 19- 20.— Ср. кеціоувьствьнъ НвЧЬСТБОвДТИ, -ствоунк, -ствоукши несов. (1) аоеРеіѵ быть безбожным, нечестивым Ьуі Ье/Ьохпу, іесіпаі ЬегЬохпё: здклнндвк та... нечьствовдвъшАіА • погоукльшемъ Евх 326 3.— Ср. кеціьствовдти, нечьстовдтн НбЧЬСТИБЪ, -ыи прил. (58) аегеРпс, бисг- оеРтіб. тт)5 бисгсгереіае, сгеРдцеѵое (!), аха- йартое (!), РёРркое (!), ціардс (!), ёЛа^шѵ (!) безбожный, нечестивый ЬегЬоіпу: чесо рдді поогнѣвд нечъстівоі к(ог)д Пс 9, 34 Син; кгдд НИ же оуже повѣдано выстъ кезкожьнои оно и нечь- стивок повѣддник Супр 83, 6; ноуждд’ше а по- жрътн нечьстивынмъ вѣсомъ Супр 114, 29; посълд же въ дфрнкніж нечьстнвжіж тж запо- вѣдь Супр 174, 21.— Ен Син Евх Супр,— Ср. кезвожьнъ, зълочьстьнъ, нечьстьнъ нечьетиіб, -ніа с (14) 1. атщіа позор, бесчестие ЬапЬа, роіира, хпеисіёпі: се прі- стрддд дд ны отъ непрдвды рдвоты нзьметъ • и отъ нечьстніа нзвдвнтъ Супр 480, 12-13 2. асгёРеіа, асгёртща безбожность, нечести- вость ЬехЬоіпозі: милостивъ кждн г(оспод)и • о многынхъ моихъ нечьстннхъ Супр 330, 2-3.— Пс 3, 11 Син; Евх 326 17; Клоц 26 17; Супр 26, 27; 29, 3-6; 87, 20; 349, 2; 337, 9; 460, 18; 483, 14; 360, 6; Хил 2а$ 24.— Ср. вез- вожьство, кеціьствнк, кеціьстнк, досджденнк, нечьсть НвЧЬСТОБАТИ, -стоунк, -стоукшн несов. (1) астеРеіѵ быть безбожным, нечестивым Ьуі ЬехЬохпу, іесіпаі ЬехЬогпё: ѣко съхраніуь пжті г(осподь)ніа • н не нечъстовдхъ (о)тъ в(ог)д моего Пс 17, 22 Син.— Ср. веціьство- вдтн, нечьствовдтн нечьсть, -и ж (7) 1. атіціа, а6о|іа по- зор, посрамление, бесчестие ЬапЬа, роіира, хпеисіёпі: дд нечьсть женьскд родоу • вь чьсть обратитъ Супр 244, 9 2. асгёРеіа, аиаОау- то<; (!) безбожность, нечестивость ЬегЬог- ПО5І: іѵдѢшіа сіа непрдвъдоіж і нечестнж своей Пс 72, 6 Син; вндишн ли кдко нечьсть опріснь- чьскдід Супр 419, 9 (нечістіи • опрѣсньці Клоц 76 12).— Пс 31, 3 Син; 64, 4 Син; Клоц 10а 17; 11а 18.— Ср. кезвожьство, кеціьствнк, веціьстик, досджденнк, нечьстнк НеЧЬСТЬНЪ, -ын прил. (1) асгер-ц^ без- божный, нечестивый ЬегЬогпу: вывъшек тѣмь нечъстънок коговорнк Супр 197, 22.— Ср. везБОжьнъ, зълочьстьнъ, нечьстивъ нечьстьнѣ нареч. (1) асгеРшс; безбожно, нечестиво ЬегЬогпё: котеръи же пакы оуспір. цѣломждровдт и доврѣ хоуловдти же нечестьні Хил 26$ 16-17 нешьвенъ И 19, 23 Зогр Мар см. шити неьлсъіть, -и ж (1) лелехаѵ пеликан реіі- кап: оуподОБнхъ сіа неььсыті поустыніі Пс 101, 7 Син НИ частица и союз (>900) I. частица 1. отрицательная (при отрицании только что сказаннаго или в отрицательная ответе на вопрос) об, об%і, оббёлсо, цт)(бё), ѵаі (!) нет пе: онъ же рече нн Мт 13, 29 Зогр Мар Ас Унд; достойно ли естъ ддтн кннъсъ кесаревн или нн Мт 22, 17 Мар Ас Сав; господина кетъ заповѢдь кже глдголетъ • кждн вамъ • ен • ен * н нн . нн Супр 203, 10 □ нн кдиндче оббёлсо еще нет )ейё пе: покоряете лн сд поні 378
НИЕ нъійѣ • нлн ии едиаче Супр 33, 21 2. усили- тельная при отрицании оѵбё, оте, цтіте, лац’оѵбеѵі даже (не) апі; ни азъ г(лаго)лик вамъ • коеек властиіж си творіж Мт 21, 27 Мар (0 Зогр); съвърашА са плкы народи • Ѣко не моштн імъ ни хлѣва съиѣсти Мк 3, 20 Зогр Мар; іакоже ні въшыж отърииж люди жидовъ- скы г(оспод)ь • сьвѣдѣтельствоуитъ ми па- емъ Супр 347, 6; нь ии тако не отъстжпи оть него • иечистъи вѣсъ Супр 323, 15 И. союз соединительный {при отрицании) хаі (оѵ, цд), оѵ, оѵбё, ці), цт)6ё, цііте, т) (!) и не, даже не а пе, апі(х): нѣсть оученикъ надъ оучнтелемь • ни ракъ надъ г(осподь)мь своьмь Мт 10, 24 Зогр Мар Ас; не оувнваі • ии прѣ- люеы створи Мт 19, 18 Сав (ие Мар Ас; 0 Зогр) ; не вѣете дии ни часа Мт 25, 13 Зогр Мар Ас (2) Сав; не даждь во съмьктение ноты твоей, • ии да вьздрѣмлетъ храніАі тіа Пс 120, 3 Син • н н... н н ни... ни апі... апі: съкрываі- те севѣ съкровишта на и(е)в(е)се • ед еже ии чръвь ии тьлѣ тьлитъ • ідеже ни татие подъко- паоктъ ни крадмтъ Мт 6, 20 Зогр, ...татие не подъкоплваіжтъ • ии краджтъ Мар Ас, идеже чрьвь • ии тьлѣ тьлитъ • ндеже татие ие подъ- копававктъ • ии краджтъ Сав; прнде во юань • ннпніанн ѣдыМт 11,18 Зогр, не... ни Мар • нн... неже оѵбё цт)... оѵбё ці): иі прѣврѣждж въ рѣснотѣ моеі • неже оскврънж завѣта моего Пс 88, 34 Син.— Зогр Мар Ас Сав Унд Боян Ен Син Служ Евх Клоц Супр Хил Рыл Зогр-лл.— Ср. ие, неже нива, -ъі ж (25) %сора, хтрца, тбяо<; оло- рірос, нива, поле гоіе, піѵа: заклннаіж вы в'сѣкъ гадъ • «ітидѣте отъ лозиѣ • сотъ ннвы • отъ врътоградъ Евх 596 8 ф ннвы дѣ- лати ует]Лоѵіа (!) обрабатывать землю оМёІаѵаі роіе: іакоже имъ и ннвы дѣлати и пешти са вьсѣмь садомь Супр 40, 21.— Зогр Мар Ас Сав Евх Супр.— Ср. земліа, поли, село нивьнъ, -ыи прил. (1) греч. нет полевой роіпі: пешти са вьсѣмь садомь н ннвъныимъ сѣтнкмъ Супр 40, 22.— Ср. сельнъ н н ж е нареч. сравн. ст. см. низъ НИЖЬНЬ, -нии прил. (9) о хатсо нижний іоіпі: клтлпетазлла црковънаѣ * раздъра са * съ вышьнѣго краѣ • до иижьнѣаго Мт 27, 51 Зогр Мар Ас Сав о н ижь иіа іа с мн. в знач. сущ. та хатсо земные дела, земля рохетзкё ѵёсі, гетё: вы отъ ннжънннхъ есте • азъ отъ въішъинхъ есмъ И 8, 23 Мар Ас (0 Зогр).— Евх 26 15-16; 26 16-17; Супр 277, 23.— Ср. ДОЛІКЬ НИЗИТИ СА, нижж са, ннзншн са несов. (1) ёкастоѵаСаі уменьшаться, понижаться 'гтеікоѵаі 8е, зпігоѵаі зе: оиомоу подоваетъ низ Н расти • а мнѣ нізітн са И 3, 30 Ас (мьиитн са Мар Охр, 0 Зогр).— Ср. мьнити са, оумаліати НИЗОѴ нареч. (5) хатсо 1. внизу сіоіе: сж- штю петрови ннзоу на дворѣ Мк 14, 66 Зогр Мар 2. вниз сіоій: аціе с(ы)нъ есі в(о)жін • връві са ннзоу Мт 4, 6 Ас Боян (долоу Зогр Сав, 0 Мар) □ до и и з оу ёсо^ хатсо вниз сіоій: катапетазлла... раз’дра са на двое • сѵт(ъ) горъи до ннзоу Л 23, 45 Ас (до низъ Зогр, Мар нет).— Ср. долоу, долѣ, инзъ НИЗЪ нареч., сравн. ст. ниже (16) хатсо 1. внизу сіоіе: выспрь вогъ • низъ чловѣкъ Супр 458, 23 2. про^ та хатсо, хатсотёрсо вниз сіоій: да вьзнеиавиднмъ • влѣкжцііжіж ны • низъ поуоть в’сіж Евх 906 25-26; изви вса отрокъ и... «ггъ двою лѣтоу и ниже Мт 2, 16 Ас Сав Боян (0 Зогр Мар) □ д о низъ, до ниже ёсо<; хатсо вниз, донизу сіоій: опона цр ( ъ) къвънаа раздъра са иа дъвое * съ выше до ниже Мк 15, 38 Зогр Мар; до низъ Л 23, 45 Зогр (до ннзоу Ас, Мар нет).— И 8, 6 Зогр Мар; Л 4, 9 Мар; Евх 636 9; Супр 456, 2; 460, 24; 460, 28; 460, 29.— Ср. долоу, долѣ, ннзоу НИЗЪБИТИ, -выж, -вькши и -виіж, -викшн сов. (1) хатауеіѵ низвергнуть, свалить зга- гіі, зѵгйпоиі: гнѣвомъ люді нізьвьеші іа Пс 55, 8 Син.— Ср. иизъвести, иизъврѣціи, иизъ- ложити, съвести НИЗЪЁ6СТИ, -ведж, -ведеши сов. (5) ха- тауеіѵ низвести, низвергнуть зѵёзі, зѵгііпоиі: иізъведе ѣко рѣкы воды Пс 77, 16 Син; въ тъллж глжвины иизъвенъ (вм. иизъведенъ) за гръдость Евх 52а 4 □иизъвести са ха- таЗіра^естСаі упасть зрасіпоиі: каперънаоуме до иев(е)се възиесыи са • до ада иизъведеши са Л 10, 15 Мар (съведеши са Зогр).— Пс 54, 24 Син; Евх 786 24.— Ср. низъвнти, низъврѣціи, съвести НИЗЪВОДИТИ, -вождж, -водиши несов. (2) хатауеіѵ низводить, низвергать вѵасіёі, згахеі: иизъвода въ адъ и възвода Евх 576 17.—Евх 64а 16-17 НИЗЪВРѢЦІИ, -врьгж, -врьжешн сов. (1) хатассруѵѵѵаі низвергнуть вѵгйпоиі: ѣко възиесъ иізъвръже міа Пс 101, 11 Син.— Ср. низъвнтн, иизъвести, низъринжтн, съ- врѣціи НИЗЪвѢСИТИ, -вѣшж, -вѣсишн сое. (4) хавіёѵаі спустить зризііі: сквозѣ скждоль иизъвѣсишА і • съ ложемь прѣдъ с(соу)са Л 5, 19 Зогр Мар Ас Сав.— Ср. съвѣсити НИЗЪИТИ, -ндж, -идеши сов. (2) хата- (Заіѵеіѵ сойти (вниз), спуститься зезіоиріі: кънижьиицн иизъшьдъше отъ іе(роуса)л(н)ма Мк 3, 22 Зогр, иизъшедъшен Мар.— Ср. сълѣсти, съиити 379
низ НИЗЪЛОЖИТИ, -жж, -жишн сов. (6) ха- Оаіреіѵ, хатараХХеіѵ низвергнуть, поверг- нуть зтагік, яѵтііпоиі: ннзъложн снлыгыіа съ прѣстолъ • і вьзнесе съмѣреныіА Л /, 52 Зогр Мар.— Ен 5а 6-7; Пс 72, 18 Син; 105, 26 Син; 105, 27 Син.— Ср. ннзъвнтн, ннзъвестн, ннзъврѣцін, ннзърннжтн, съвестн, съврѣцін, сърннжтн НИЗЪПАСТИ, -пддж, -паденіи сов. (1) хата- яіѵестдаі (!) упасть, пасть зрасіпоиі, кіез- поиі: ннзъпаде сьмрьть до повѣжденніа Супр 352, 2.— Ср. съпдстн НИЗЪРИНЖТИ, -рннж, -рннеши сое. (3) ха- тахргщѵі(;еіѵ низринуть, низвергнуть зѵгй- поиі: ведошА < до връхоу горы • нд несже градъ суъ съзъдднъ вѣаше • да вж і низърннжлн Л 4, 29 Зогр Мар Ас.— Ср. ннзъвнтн, ннзъ- вестн, ннзъложнтн, ннзъврѣцін, сърннжтн НИЗЪХОДИТИ, -ХОждж, -ходити несов. (10) хатараіѵеіѵ спускаться, сходить зезіироѵаі, зсЬагеё: оузьрите... анѣ(е)лы б(о)жніа въсхо- даціа н ннзъходашта И 1, 52 Мар Ас Сав (съходашта Зогр), вьсходіатъ горъі нізъхо- діатъ въ полѣ Пс 103, 8 Син.— Пс 27, 1 Син; 29, 4 Син; 87, 5 Син; 106, 26 Син; 113, 25 Син; Евх 65а 17.— Ср. сълазнтн, съходнтн НИЗЪХОЖДвНИіе, -ніа с (2) хатарасие склон, спуск зѵаЬ: привлижаіжште же са емоу • авье * къ низъхождеиью горѣ елеоньсцѣ Л 19, 37 Зогр Мар.— Ср. врѣгъ ннзъшьд- см. ннзъитн НИКАК0Ж6 нареч. (32) цт)6ёѵ, оі)6ёѵ, оі)5’ оЛсос;, рт)8’ бксое, оі)5ацо0, оѵЪархЬс,, оѵхоѵѵ, оі) ябте, цтіяоте, црбёяоте, то хадб- Хоѵ, оі)х, ёяі яокб; (никакоже ничесоже оі)6е- ѵб<;; да никакоже цтртсос;, ці)яоте) никак, сов- сем не пікіегак, партозіо пе, ѵйЬес пе: ізнде із него • никакоже не врѣждь его Л 4, 35 Зогр МарАс; что се хысіте выти іако никакоже ничсо- же чоукшн Супр 153, 8; вьньмѣте да никакоже вамъ * н велико н мало • и вольный грѣхъ прн- коснетъ са Супр 135, 28.— Супр НИКАКЪЖв, иикдкаже, никакоже мест. (7) оѵ8еі$, цт)5еІ5, оі)% ётерос;, оіостбтіяоте ни- какой хасіпу: нѣсть польза никакоььже И 6, 63 Зогр (никоеььже Мар Ас); въ градѣ ни смокы вждетъ • нн джвъ ннкакъже Супр 301, 12,—Супр 120, 26; 184, 30; 193, 24; 206, 29; 259, 3.— Ср. иикынже НИКАЛЪ, а м имя(1) МіхаХХое, КЬхбХаое Николай (?), Микал (2), ІЧікоІаоз (?), Мі- каііоз (?): а се нмъ имена... аетнТ • ннкал Супр 69, 15-—Ср. ннкола, Николаи НИКАМ0Ж6 нареч. (2) греч. нет никуда пікат: нъ тако стоа ннкаможе вьзнрдл Супр 567, 27-28,— Супр 561, 17 НИКАНДРЪ, -а м имя (1) Ыіхаѵброс Ни- 380 НИК кандр Ыікапсіг: мѣ(сж)ца нюн(Ѣ) § с(ва)таг< м(ж)ч(енн)ка ннкандра Ас 1466 15 НИКАІбОНЬвКЪ, -ын прил. к ннкеіа (1): ннкаконьскын градъ греч. нет Никея №сеа: вь ннкаконьстѣѣмъ градѣ Супр 541, 27.— Ср. ннкенскъ НИКвИСКЪ, -ын прил. к ннкеіа (6) 6 хота Ыіхаіаѵ, 6 ёѵ Ыіхаір никейский пісе)зку: вѣроун вь ннкенскааго съвора заповѣди Супр 200, 5 ♦ ннкенскын градъ Ыіхаіа, Міхаёсоѵ ябХи; Никея №сеа: жнвжштии во вь ннкенстѣмъ градѣ Супр 108, 28.— Супр 105, 6-7; 188, 27; 201, 3; 202, 7.— Ср. ни- каконьскъ, ннкеіа НИКвІА, -еіл ж город (2) ІЧіхота Никея №сеа: палллт(ь) о(ть)ц(е)мъ іж(е) в ники (!) Ас ЗОар 2,— Ас 1226 15-16,—Ср. ника- коньскъ (ннкаконьскын градъ), ннкенскъ (нк- кеискын градъ) НИКИТА, -ы м имя (2) Ыіхт|та<; Никита ІЧісеёаз, ХГікіѣа: стр(а)стъ с(вл)т(а)го жж- ч(енн)ка ннкіты Ен 33а 14; Ас 1186 20 НИКИФОРЪ, -а м имя (1) Мсхрсрород Ни- кифор МісерЬотпз, ЫікіГот: мѢ(са)цд июн(Ѣ) Ё с(вл)таго ннкнфора патрнарха Ас 1466 11 НИК0ГДАЖ6 нареч. (7) [никъгдаже Супр 1)] оѵясо, оѵбёяоте, оі) ясояоте, оізхёті ни- когда піксіу: нн съмѣіаше ннктоже отъ того дне • въпроснтн его никогдаже Мт 22, 46 Сав (къ томоу Мар Ас, 0 Зогр); творАИ ныни къ адѣ • не вывъшаіа инкъгдаже въ адѣ Супр 466, 23,— Л 23, 53 Зогр Мар; И 6, 35 Зогр Мар; Рыл 2аа 12-13.— Ср. ннколн, ииколиже НИКОДИМЪ, -а м имя (26) [некодімъ Ас (1)] Хіхббтщое Никодим Ыікосіёт: приде же I НИКОДИМЪ • прншьды къ іс(оусо)ви ноштнк И 19, 39 Зогр Мар Ас.— Зогр Мар Ас Сав Клоц Супр НИКОЛА, -ы м имя (2) МіхбХаое Николай Мікиіаё: мѣ(сл)ц(а) 5 ...николы Сав 1356 1.— Ас 1286 19.— Ср. Николаи, пикалъ НИКОЛАИ, -аіа м имя (1) ІЧіхоХаоб Нико- лай Мікиіаё: с(ва)тымъ мжченнкомъ ириску • и мартиноу • и ннколаоу Ен 356 15.—Ср. ннкола, ннкдлъ НИКОЛИ нареч. (1) оі)8ёяоте никогда піксіу: прѣходнтъ во н ннколн прѣвываатъ Супр 259, 8.— Ср. ннкогдаже, ииколиже ННКОЛНЖв нареч. (70) оѵбёяоте, оѵбёлю, оѵяоте, (оі)) ясояоте, оі) цт)6ёяоте, црлсо, црхёті никогда піксіу: ннкомоуже не ракета- ХОмъ ннколнже И 8, 33 Зогр Мар Ас; вѣроуии въ лса не нмдтъ въждждаті са инколіже И 6, 35 Ас (ннкогдаже Зогр Мар); нѣси ли нжо- лнже плавалъ по мороу Супр 115, 10,—Зогр Мар Ас Сав Боян Зогр-пал Ен Клоц Супр.— Ср. ннкогдаже, ннколн
НИК НИКОЛДНДННСКЪ, -ын прил. к ннкомнднн (2):ннкомндннскъ градъ Міиоцт]6ёа)Ѵ лбХі<; Никомедия Мікотёсііе: ведомомъ въікъшемъ вь ннкомидннскын градъ ву^,нннА Супр 97, 29-30.—Супр 213, 21-22,—Ср. ннкомндни НИКОЛШДИІЛ, -НІА ж город (3) Міиорі)- беіа Никомедия Мікотёсііе: прнде вь ннкомн- дник Супр 212, 19.— Ас 114а$ 28; Супр 211, 26.— Ср. ннкомндннскъ (ннкомндннскъ градъ) НИКОНЪ, -а м имя (1) Міисѵѵ Никон ІЧі- коп: лѵкченн.. келоунтнна • алфна • Александра • зоснмы • нікона Ен 376 17-18 НИКОПОЛЬ, -ЛИ м город (1) МіиблоХіс; Никополь Ыікороі: отьцъ иашь Тшаннъ • отъ арменъскааго ннкополи вф Супр 278, 17 никоторъіиже, никотеръіиже, ннко- тораиже, иикоторокже и ннкотераиже, ннкоте- рокже мест. (7) [-котор- Мар (1) Ас (1), -котер- Зогр (2) Мар (1), ннтор- (!) Ас (1), ннкотоже (!) Ас (1)] оѵбеіб никто, никакой піксіо, гасіпу: ннкотеръі же оуво 464 г(лаго)- лаше о йемь И 7, 13 Зогр Мар, ннкоторъіже Ас; ннкотеръі же равъ • не можетъ дьвама г(осподн)иома равотатн Л 16, 13 Зогр (ннкын же Мар Ас Сав); ннкотоже (!) Мт 6, 24 Ас (ннкыже Зогр Мар).— Л 4, 24 Мар Ас.— Ср. ннкъто, ннкътоже. ннкынже НИКЪДб нареч. (1) оѵбёлоте нигде піксіе: аште отьца семоу нштеши • не нмашн ннкде оврісти Супр 241, 9.— Ср. ннкъдеже ННКЪДбЖб нареч. (9) [ннкьдеже Ас (1), ннк’деже Супр (4), ннкдеже Супр (1), нігдеже Ен(1)] оѵ лсолоте, оѵбароѵ, оѵбаршд, црба- роѵ, оѵбё нигде піксіе: в(ог)а ннктоже не внді нігдеже 1 Ио 4,12 Ен; да оуже ннк’деже покой ннк’деже ославькнни • ннк’деже жнво- твордшта Супр 57, 4-6.— И 5, 37 Зогр Мар; Супр 36, 25; 434, 30; 458, 30-459, 1.—Ср. ннкъде ННКЪТО, никого мест. (3) [никто Ас (1) Боян (1)] цт]6еіб, лсплоте (!) никто піксіо: нн гласа его инкто не слъишнтъ И 5, 37 Ас (ннкъдеже Зогр Мар); ннкомоу отътолн сьм4- тн по слънечьн44мъ заход4 вьн4 домоу свокго оврістн са Супр 53, 3.— Мк 9, 30 Боян.— Ср. ннкътоже, ннкынже, ннкдннъ, ннкдннъже ННКЪТОЖб, ннкогоже мест. (>500) [ннк’- тоже, ннктоже Зогр Мар Ас Сав Евх Супр] оѵбеіс;, цт]8еіб, (оѵ) тіе, ціітіс, оѵте ті^, (оѵбё) тіе, цт]6ё (тіб), (оѵи) аХХос; никто піксіо: хот4аше да ннктоже не оув4стъ Мк 9, 30 Ас (ннкто Боян, не хот4аше да с къто оувістъ Зогр Мар, да не кто Сав); възьрФвъ- ше * ннкогоже не внд4ша къ томоу Мк 9, 8 Зогр Мар; нн о комьже не родити Мт 22, 16 нищ Н Мар Ас (ии о чесомъ же Сав, 0 Зогр); ннко- моуже отъ члов4къ да не творите пакости Супр 37, 11-12; ие вес4доул нн къ комоуже • не гла- гола • нн къ кдномоу Супр 528, 25.— Зогр Мар Ас Сав Охр Боян Ен Служ Евх Клоц Супр.— Ср. ннкъто, ннкынже, ннкдннъ, нн- кдннъже НИКЪІИЖб, никаиже, ннкокже мест. (51) оѵбеіб, (оѵ) ті^, (цр) тіб, (ці)) стѵцлаб 1. никакой гасіпу: прнтъчА ннкоььже не г(ла- го)лешн И 16, 29 Мар, ннкоеььже Ас Сав (2) (ннеднноьь же Зогр); нікоегоже с(ъ)п(а)сень4 • сімі можемъ овр4сті Клоц 96 /7; нн покла- н4нте са дФломъ ржкъ вашихъ * нн ннон тварн ннкокнже Супр 262, 30; нннаиже (!) влазна отължчн сего отъ ниого Супр 410, 17; нн на кокже зъло д4ло и скврънаво пкстити Супр 37, 13; не наснликмн ни отъ кокжже страсти тѣлесьнъіА Супр 568, 29 2. никто піксіо: ннкыже лн теве осждн И 8, 10 Зогр, ннкынже Мар; стоа • не дръжнмъ иикыимъже Супр 99, 10 □ нн въ кжнкже нам4ннтн см. нам4ннтн.— Зогр Мар Ас Сав Боян Евх Клоц Супр Рыл.— Ср. ннкакъже, ннкъто, ннкътоже, ннкдннъ, ннкдннъже НИНвВЬГИТЪ, -а м (2) МіѵеѵІттк Нине- витянин оЬуѵаіеі Міпіѵе: выс(тъ) юна • знамение ннневьѣнтомъ Л 11, 30 Зогр Мар НИНбвЬГИТЬСКЪ, -ын прил. к нннеѵн (4) [ннневъѣн- Мар (2), невьѣн- Зогр (1)] Міѵеѵ- Ітт]<; ниневийский піпіѵзку: млсжи ніневь- кнтьсцн • въскръснжтъ Л 11, 32 Зогр, нн- невъѣнтьсцнн Мар.— Мт 12, 41 Зогр Мар НИНеѴИ, -ѵіа (?) ж город (1) Міѵеѵт), Мі- ѵеѵі Ниневия Міпіѵе: живи с нимъ вь иииеуи нзвръженн быша выли Супр 401, 11 НИРИЮИЪ прил. к мужскому имени Ни- рий (2) тоѵ Мтцн Нириев Мегійѵ: с(ы)нъ сы... ннрневъ Л 3, 27 Зогр Мар НИСИИ, -ни м имя (10) [нусн- Супр (1)] Міспос; Нисий Мізіиз: с(вА)та’го нусни мжчн и оувн Супр 50, 3-— Супр 46, 7; 46, 10; 46, 18; 46, 22; 46, 26; 46, 27; 47, 13; 47, 20; 48, 28 НИФОНТЪ, -а м имя (1) Мпсрспѵ Нифонт МірЬоп: м4(сж)ца дек(АВр4) №... пр(4по)- д(овь)наг(о) • с(вАТн)т(е)л4 ннфонта Ас 132 6 5 НИЩ6ЛЮЕИІ6, -ни с (2) срЛолтсохіа лю- бовь к бедным Іазка к сйисіут: ннштелювнк застжпаА Супр 207, 18-19.— Евх 696 25-26 НИЦіеЛЮБЬЦЬ, -а м (1) греч. нет любя- щий бедных тііиіісі сЬисіё: вждн... въ овндь- лнвъства м4сто • ннціелювець Евх 706 12- 13.— Ср. лювоннціь НИЦіеТА, -ы ж (12) лтсихеісх, леѵіа, та тсйѵ леѵтітспѵ бедность, нищета сЬисіоЬа, Ысіа: жнвжшта въздръжанннмъ великомъ н >381
НИЩ ннштетовк • тъчым к(ого)вн Супр 547, 16 • перен.'. нд очнціенне д(су)шн • на ннціетж д(оу)ховънжвк Евх 90а 20-21.— Пс 30, 11 Син; 43, 25 Син; 87, 10 Син; 106, Ю Син; 106, 41 Син; Супр 341, 13-14; 491, 8; 491, 19; 491, 26; 496, 9.— Ср. сукожьство НИЩЬ, -ии прил. (>100) лтсохо?, лёѵрб, леѵоцеѵое, ёѵбере, алороб, цётрюе, і;ёѵо<; (!) бедный, нищий сЬисіу, иЬоЬу, ЬИпу: ипить же кѣ етеръ імеиемь лазоръ Л 16, 20 Зогр Мар Сав (сукогь Ас); страсті роді ніштінхъ • н въздънханьѣ сукогыхъ • нънѣ (!) воскръснж Пс 11,6 Син; вогатиТ и инштин • н зълнн н доврин • отъ того слоужъкж прнкмымт’ Супр 262, 5.— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Евх Супр.— Ср. оувогъ НИЦЛТИ, ннчж, ничешн несов. (1) чрбеаОаі возникать ѵгпікаі: жівотъ нічетъ • коньца не імѣьь Клоц 12а 2 ниць прил. (19) ёлі лрбосолоѵ (аѵтоѵ, аѵтшѵ), хяциі, лот)ѵт)<; склоненный, ниц (зкіопёпу) ІѵагГ к геті, па іѵаг: і се ллжжь ісплънь прокоженьѣ • і видѣвъ і(соу)са паде ниць Л 5, 12 Зогр Мар; въ оужастн къівъше велицѣ • плдоша ннцн на земн Супр 541, 5; кште инцоу лежйштоу колАштоуоумоу Супр 276, 18.— Зогр Мар Ас Сав Евх Клоц Супр НИЧЬТОЖб, ничесоже и ннчьсоже мест. (>400) [ннчьже Син (1) Клоц (1)] оѵбёѵ, цт]6ёѵ, (оѵ)ті, оѵ (!), оті оѵѵ (!); (инчнмьже оѵбсцішс,; инчесоже прннмъ врѣда апаОт|<;) піЬіІ ничто піс: ннчьтоже воле повелѣиааго вамъ творите Л 3, 13 Зогр Мар, инчесоже Ас; тъі ві-ллееме земле июдова • иічімъ же меныні есі вь вл(а)д(ъі)кахъ нюдовауъ Мт 2, 6 Ас Сав (0 Зогр Мар); въ тъ дьнь мене не въпро- снте ничесоже И 16, 23 Зогр Мар Ас, не по- мелите нн о чемь же Сав; ѵпостасъ моѣ ѣко ннчъже прѣдъ товож Пс 38, 6 Син; оста ннчь- соже прнкмъ врѣда Супр 23, 4; никакоже не врѣди кго нн при чесомьже Супр 268, 28.— Зогр Мар Ас Сав Боян Зогр-пал Ен Киев Евх Клоц Супр Рыл.— Ср. никакъже, ни- кынже, ннкдннъ, ннкдннъже ННІСДИНЪ, ннкдииа, ннкднно мест. (46) [ннкд’н-, ннкдн- Супр (15)] оѵбеіб, цт]6еі<;, (оѵ, оѵбё, оѵте) еіе, (оѵ, ррбё) тб’1- никакой гасіпу: нн еднноьь польза окрѣтъши Мк 5, 26 Зогр Мар Ас Сав (ниеднноАже Унд) 2. никто, ничто пікдо, піс: вес того ие выстъ нн кднно • кже выс(тъ) Супр 10,17 (ннчьтоже И 1, 3 Зогр, нічесоже Ас, 0 Мар); нн о кдномь ихъ никакоже са попече Супр 546, 25-26.— Зогр МарАс Сав Унд Син Евх Клоц Супр Рыл.— Ср. никакъже, ннкъто, ннкътоже, ннкынже, ннчьтоже, ннкдннъже НИіеДИНЪЖб, ннкдннаже, иикднноже мест. 382 нов (46) [ннкдьн- Зогр (1), ннкд’н-, ннкдн- Супр (8)] оѵбеіс, цг]6еіс,. (оѵ, црбё) еіе 1. никакой габпу: ннедннъже ліжжь • тѣхъ зъваиъіхъ < не въксуснтъ моеьк вечерА Л 14, 24 Зогр Мар Ас (нн единъ Сав); не отъвѣціа нмъ нн къ еднномоуже г(лаго)л>/ Мт 27, 14 Сав (нн къ еднномоу Зогр Мар Ас); нн къ единой же «хъ посъланъ выстъ нлиѣ Л 4, 26 Мар Ас Сав (0 Зогр) 2. никто піксіо: влюдн ни еднномоуже не рьцн Мт 8, 4 Сав (ннкомоуже Зогр Мар Ас); намъ не достоннно кетъ погоувнтн ии кдиого же Супр 433, 10 (ннкогоже И 18,31 Зогр Мар Ас Сав).— Зогр Мар Ас Сав Унд Евх Клоц Супр.— Ср. никакъже, ннкъто, ннкынже, ннкдннъ и м а с і к Пс 79, 3 Син см. манаснн и о Супр 386, 22 см. нъ НОВОЛѣПЬНЪ, -ыи прил. (1) хаіѵолрепік новый и прекрасный поѵу а кгазпу: н ново- лѣпьно чсудесе Супр 320, 8 НОВООСВѢфвНЪ, -ын прич.-прил. (2) [ново.. (!) Ен (1)] ѵеофсотютое новокрещен- ный поѵё рокгіёпу, поѵокгіёпес: тлкок жизни» прѣхождаите и вы новоосвѣштеннн Супр 507, 23; и въеѣхъ волѣрѣхъ • ново.. (!) людехъ его Ен 216 17.— Ср. новосвѣтьнъ НОВОПРИСТЛІІІИВЪ, -ын прич.-прил. (1) арходжк недавно поступивіпий, послушник песіаѵпо ргівіу, поѵіс: прѣда и строителю мл- насч"ыръскоуоумоу • акы нѣкого отъ иовопрн- етжпнвъшннхъ повелѣватн кмоу да слоужитъ Супр 283, 14.— Ср. новопрнходА НОВОПРИХОДА, -аи прич.-прил. (1) аяо- таоодцеѵоб недавно поступивший, послуш- ник песіаѵпо ргізіу, поѵіс: на приимлннк ту НОВОПрИХОДАШТННХЪ нз мира • чръиоризьчь- скжж истина • пръвок въ томъ наоучатн са Супр 284, 15.— Ср. новопрнстАпивъ НОВОРАСЛЬ, -и ж (1) ѵеосрѵтоѵ побег, от- росток ѵуЬопек, осіпох: с(ы)и(о)ве твоі • ѣко иовораслі маслінны • окръсть трепезъі твоеьь Пс 127, 3 Син.— Ср. отърасль НФВФРФЖДеНЪ, -ын прич.-прил. (1) а(Иі- уеѵі]<; новорожденный поѵогохепу: иоворож- деныА жндовъекы дѣти акы трѣвѣ оуванжт сътворн Супр 389, 13 НОВОСВѢТЬЛЪ, -ын прил. (1) ѵеоЛарл^ светящийся новым светом поѵё «ѵііісі: дон- доша н новосвѢтълъіа влаговѣрню ПОДВНЖЬННКЪІ Супр 57, 16 НОВОСВѢТЬНЪ, -ын прил. (1) ѵеосрсотщ- тоб новокрещенный, новообращенный поѵё рокгіёпу, поѵокгіёпес: влдѣте присно ново»- вѣтьнн Супр 508, 2-3.— Ср. новоосвѣціенъ НОВОІАВЛЬ СА, -влни са прич.-прил. (3) ѵеосраѵрб недавно появившийся, новый песіаѵпу, поѵу: ммченни с(ва)тынхъ и славъ-
Н Н08 нъіуь новогавьшнТхъ са ліжченикъ Супр 54, 6.— Супр 54, 11; 277, 5-7 НОВЪ, -ъін прил., сравн. ст. новѣй (>150) хаіѵбд, ѵёос, иаіѵоѵрубс;, лрбаіратос (!); (новъ сътворнтн иаіѵоѵруа^еіѵ) новый поѵу: вино ново въ мѣуы новъ, • въднватн Л 5, 38 Зогр Мар; въспоіте г(оспод)ю пѣснь иокж Пс 95, 1 Син; Ен 336 66; нюденскъіА оуво подовь- ныа ереси отъвръгоиіА нзоврѣтеиик • н гаже тоа нокѣншн • то то молитвами покѢдиша Супр 189, 7; чоуднхомъ са нллже новъ такъ вълазъ сътвори Супр 499, 24; како древьнѣа прѣідж • како иоваа процвнсА Клоц 136 4; Супр 450, 12 • перен.; ветъуыіА грѣховъ- ныьв рнзъі • иггъвръгьше • въ новыьь и не- нстьлѢнънъііа оклѣхомъ са Евх 2а 8; оклѣ- кжціе са въ новааго адама • еже есть вь х(Ри" стос)а Рыл 2ба 35 • атрибут некоторых святых ргіѵіахіек пёкіетусіі зѵёісй: с(ва)- т(а)го маманта • и павла новаго Ен 236 6-7 ♦ новъ завѣтъ, законъ см. завѣтъ, законъ; кела нова см. кела; иовага ке- сари га см. кесарнга; новой лѣта см. лѣ- то; новъ мѢсаць см. мѢсаць; иовага недѣли см. недѣли.— Зогр Мар Ас Сав Охр Ен Син Евх Клоц Супр НОГА, -ъі ж (>400) поѵс, уоѵѵ (!) нога пока: отътрлсѣте прахъ • іже есть подъ ногами вашими Мк 6,11 Зогр Мар; си же отъ нелнже вьиидъ • ие прѣста овловызаекшти ногоу моею Л 7, 45 Зогр Мар Сав, нозѣ мои Лс; Супр 395, 9; ізнде оумьръі • овАзанъ ио- гама і ржкама И 11, 44 Зогр Мар Ас Сав; егда оумы нозѣ іхъ • і прніАТЪ рнзъі своіа И13,123огр Мар Сав (2), ногъи Ас; въ рѣцѣ проіджтъ ногами Пс 65, 6 Син фподъ нозѣ подъложнти ёипобсоѵ лоіеіѵ отверг- нуть, забыть гаѵгЬпоиІ, гаротепоиі: нъ вьсе то подъ нозѣ подъложнвъ прѣштеннк съ вьзвнтннмъ сьмѣснвъ Супр 367, 22.— Зогр Мар Ас Сав Охр Ен Син Евх Клоц Супр НОГЬТЬ, -и м (7) [ногт- Супр (1), иогот- Евх (1)] бѵѵ^ 1. ноготь пеЬеІ: власи женьстн ногты заеоми вѣахж Супр 397, 27 2. коготь сігар, зраг: ногътьмн своими двьри держштоу Супр 558, 23 * иогъти орудие пытки тисісі пахігоі: пакы мжчівъше и ногътьмн Супр 140, /2 ф нз младъ ногътин см. младъ.—Евх 366 9; Супр 113, 30; 117, 27; Хил 2а$ 19 Н06 и Н0І6, нога м имя (10) [ной Супр (1)] Мйе Ной Мое: женАінте са і посагажште • до негоже дьие • вьннде иое въ ковьчегъ Мт 24, 38 Зогр Мар Ас Сав; Л 17, 27 Зогр Мар,-Евх 56 3; 16а 3; Супр 232, 12; 460, 15 НОввЪ прил. к ное (10) тоѵ Ыше Ноев Моеоійѵ: ѣкоже во въ дьни ноевы • тако вж- детъ і въ дьнн с(ы)на ч(ловѣчь)скаго Мт 24, 37 Зогр МарАс (2) Сав (2); Л 17, 26 Зогр Мар.— Л 3, 36 Зогр Мар НОЖЪ, -а м (43) [нжж- (!) Евх (1)] 1. ца- Хацхх, Ві<Р°С нож пйг: възвратн ножь свон въ свое мѣсто • всн во прнемъиін ножь • но- жемь погъівнжтъ Мт 26, 52 Зогр Мар Ас Сав Боян 2. ножи мн. храХідюѵ ножницы пйгку: възъмн нжжа (!) • і въдаждн мн іа Евх 96а 17-—Зогр Мар Ас Сав Боян Евх Супр НОЖЬНИЦА, -ць ж мн. (4) Отдит] ножны росЬѵа: въньзи ножь въ ножьннца И 18, 11 Зогр Мар Ас Сав НОЖЬНЪ, -ъіи прил. (4) тшѵ лобЛѵ нож- ной, ног род. погпі, поЬои род.: прѣжде БЫВЪШАА кмоу ножьныа волѣзнн Супр 564, 29.— Евх 356 8; Супр 268, 5; 556, 24 НОЗДРИ, -ни ж мн. (6) фіс, цѵитідр ноздри погсігу, сЬпрг. ноздрі имжтъ н не оконѣіжтъ Пс 113, 14 Син; Супр 104, 4.— Супр 198, 21; 264, 22; 397, 22; 554, 1-2 н о р о ж ь Пс 28, 6 Син см. ннорожь НОСИЛА, -ъ с мн. (4) греч. нет носилки позііка: мол(итва) над(ъ) прннесеном(ь) вь носнлѣх(ъ) Евх 39а 21.— Евх 39а 8-9; 39а 22; 396 2.— Ср. кръкыга, одръ НОСИТИ, ношж, иосиши несов. (>100) <рё- реіѵ, срореіѵ, раша^еіѵ, ёхеіѵ, аГреіѵ, пе- ріиейтваі, раХХеіѵ, періраХХео^аі, ауеіѵ, ёпауеіѵ, ёухеіси^еіѵ, ёВютаѵаі; (съ нимн носити оѵцраша^еіѵ; вѣик носити хла6т|<ро- реёѵ; вога носа Оеосроро^; ХРНСТОС4 носа х(?і~ атосророс; не оудовь носимъ бѵаРашаитос) 1. нести, носить пёзі, позіі: ии носите въла- галишта нн врѣтишта Л 10, 4 Зогр Мар; прідж женън на грокъ • носаціа ььже оуготоваиіА ароматы Л 24, 1 Ас (иесжштА Зогр Мар); іако тать вѣ • и скриннцж носа И 12, 6 Сав (імъі Зогр Мар Ас); ізвавн отъ снѣга • і отъ мраза • і отъ града носима воуреіж Евх 14а 7-8; скрннек вндѣвъше в(ог)а носацінк Евх 16 4; клико ихъ могжтъ хрнстоса носаштллго коравыа дрьжатн са Супр 401, 5 • перен.: самого жнтнга раштеннк иосаштс Супр 97, 10; вълазишн во въ водж еціе носа грѣуы Хил 16а 13-14; мжкаліи прѣтите • грѣхъ на ны носАште • влаговѣрнк Супр 88, 20 □ и о с н - тиса возноситься ѵгпазеі зе: тѣлеса с(ва)- тынхъ иошаауж са сквозѣ водж Супр 67, 1; н о с а н в знач. сущ. носилыцик позіс: кгоже носАште носаштнн • вьнесошА въ манастъірь Супр 562, 13 2. сносить, переносить, терпеть «пазеі: еште много імамь г(лаго)лати вамъ • нъ ие можете носити нынѣ И 16, 12 Зогр Мар Ас Сав; съвнраіжтъ же врѣмена тжжъка н не оудовь носима Мт 23, 4 Мар Ас (0 Зогр).— 383
НОЦІ Зогр Мар Ас Сав Боян Ен Киев Евх Клоц Супр.— Ср. нести; вога носа см. вогоноснвъ, БОГОНОСЬНЪ НОЩЬ, -н ж (>150) ѵѵВ, ёстлёра; (вьсіж ноціь стоити, ов ноціь выти біаѵѵхтереѵеіѵ) ночь пос: кѣ іона вь чрѣвѣ кнтовѣ • три дни три же ноштн Мт 12, 40 Зогр Мар; ов ношть вьсж троуждьше са • не іахомъ ннчьсоже Л 5, 5 Зогр Мар Ас; снце творѣдуж до сед’мн дьнні н ноштнГ Супр 15, 2; лркжжденн кыша на йенѣ вьсж ношть стоити Супр 90, 1 ф но - фн<ж, въ ноцін ночью ѵ посі, га посі: ноштніж оудвдрѣдіпе са ісхода въ горѣ Л 21, 37 Зогр Мар; сьповѣддстд срьдоколн своен • иже вндѣста въ ноштн Супр 536, 19; полоу ноцін, въ полоу нофн цёорс (тПб) ѵѵх- гбд, лері рёста^ ѵѵхтаб, цеооѵѵхтюѵ, це- аоѵѵнтіоѵ, реооѵѵхтіхбѵ, лері то реаоѵѵх- тюѵ, ёѵ тф реооѵѵхтіф в полночь ѵ рйіпосі, о рйіпосі: не вѣете во къгда г(оспод)ь домоу придетъ • вечеръ ли • лн полоу ноштн Мк 13, 35 Зогр, въ полоу ноштн Мар; нлн нд полоуд’не • нлн полоунофн • нлн вез годины етеры Евх 54а 25; до полоу но ф н цёхрі цеооѵѵх тіоѵ до полуночи сіо рйіпосі: въстдвъше плкы поиуж до полоуноштн Супр 70, 26; дьнь н н о ф ь днем и ночью ѵе сіпе ѵ посі: вынж дьнь і ношть въ гровѣхъ • і въ горахъ вѣ Мк 5, 5 Зогр Мар; нд в ь с и к ж но ф ь хата ѵѵхта каждую ночь ка/сіоа пос: нзмыіж на вьсѣкж ноцгь ложе мое Пс 6, 7 Син; н оір ни глаголан см. глаголатн.— Зогр Мар Ас Сав Боян Ен Син Евх Клоц Супр НОЩЬНЪ, -ын прил. (15) тт;& ѵѵхтбб, ѵѵхтеріѵдб, ёѵ ѵѵхті ночной поспі: і при четврътѣі стрджн ноштьнѣн • і прнде къ нимъ по морю х°ЛА Мк 48 Зогр Мар ф в р д н ъ но ф ь ны н см. вранъ.— Л 2, 8 Зогр Мар Ас Сав; Сав 121а 2; Пс 89, 4 Син; 90, 5 Син; 101,7 Син; Евх 38а 3; 38а 11-12; 486 9-10; 486 11; Супр 553, 30 НфШеНИге, -ни с (1) греч. нет ношение позепі: дастъ клюса • на ношенье водѣ Супр 551, 24 НОЬАБРЪ, -а м (22) [ноьь(в) Ас (20)] ѵоёц- Зрюс ноябрь ІіЛорасі: мѢ(са)ц(а) ноАврд а • козмы н ддмнинд Сав 1336 10.— Ас Сав НРАВЪ, -д м (12) ёОос, уѵсорт], тролоб (влдгын нрдвъ аретр) нрав, обычай тгаѵ, грйзоЬ: нстннъныа блдгыа нравы лежжа • съказахомъ Супр 520, 24.— Супр 55, 20; 69, 30; 71, 17; 75, 11; 129, 28; 252, 3; 437, 16; 514, 5; 544, 25-26; 557, 22; Зогр-лл 26 21.— Ср. ОБЫЧАИ, фоудь н т а ф а т н Мар 166а 30 см. па^н НЪ союз и частица (>1000) [но Супр (1), нь Супр (22), нж Боян (17) Ен (17), н (!) Мар 384 НЪ (1) I. союз 1. противительный аХХа, 8е, хаі, цёѵтоі но, а аіе: не придъ разоритъ иъ іеплъннтъ Мт 5,17 Зогр Ас (0 Мар); да ллнмо ідетъ отъ мене чаша сн • овдче не ѣкоже азъ Хоштж • иъ ѣкоже т-ы Мт 26, 39 Зогр Мар Ас Сав; не кѣ тъ свѣтъ • нъ да съвѣдѣтель- ствоуетъ о свѣтѣ И 1, 8 Зогр Ас (0 Мар); не намъ нъ сменн твоемоу ддждь славж Пс 113, 9 Син; хотѣхъ вольшъмі простьрѣті слово се • нъ довьлетъ реченое • послоушдвкштімъ Клоц 96 2; ннкдкоже покорѣдхж са • нъ н паче не вѣровадуж Супр 30, 14; можлдше привлішти н «ученика • нь не хочѣдше ноуждевк сътво- рнтн довра Супр 408, 24 * с оттенком огра- ничения но, только аіе, ]еп, ]епге, Іес: ие вьсн въмѢстатъ словесе сего • нъ нмъже дано естъ Мт 19, 11 Мар Ас (0 Зогр); запрѣти нмъ • дд ннчьсоже не вьземліжтъ нд пять... нн пнры нн хлѣва нн прн поѣсѣ мѣдн • нъ окоу- вены въ сднддлніА • і не овлдчнтн са вь дъиі рнзѣ Мк 6, 9 Мар, н.. Зогр; не бѢша во да- лече отъ зелилА • нъ ѣко дьвѣ сътѣ лакътъ И 21, 8 Зогр Мар Ас Сав; не во ежтъ в(о)зи мнозн • нъ кдннъ вогъ отецъ Супр 100, 20 2. присоединительный аХХа, 6ё, хаі, хаі цёѵ, оѵѵ, шате (!) но, однако а ѵзак, аѵзак, аіе: оуслъшдтн же нмдте вранн... не «ужасайте са • подовддтъ во вьсѣмъ выти • нъ не тогда естъ коньчннд Мт 24, 6 Мар Ас (2) Сав (0 Зогр); а іже пнетъ отъ воды екже дзъ дали емоу • не іматъ въждаддтн са въ вѣкъ • нъ вода іжже дзъ ддмь емоу • вждетъ вь йемь іс- точьннкъ воды вьелѣплжштжіж къ животъ вѣчьны И 4, 14 Зогр Мар Ас; вѣмь ѣко сѣва авраалсле есте • нъ іштете мене оукити • і» слово мое не въмѣштдетъ са въ къі И 8, 31 Зогр Ас, нь Мар; нзволеннк ваше довро • нъ нже сътрьпнтъ до коньца • тъ съпасетъ и Супр 7!,, 1 (же Мт 24, 13 Мар Ас Сав, 0 Зогр) 3. начинательный (начинает новое предло- жение или период) алла но ѵ.чак: нъ да иа прѣдълеЖАштек прѣидемъ Супр 247, 7; нъ сего ннѣмь съпнсаіжштнимъ • оставь» съда- вѣдатн Супр 302, /; нъ дд съкрдтнвъ слови рекж • нде вь вн^днніж Супр 315, 4 4. града- ционный: нъ и, нъ нн аХХа хаі, аХХа уі хаі, аХХ’ оѵбё, аХХ’ оѵте но и, даже и. но ни. даже и не аіе і, Ьа і, сіокопсе і, аіе апі, Ьа апі, сіокопсе апі: нішть же вѣ етеръ іменем лдзоръ • іже лежадше • прн вратѣхъ его то- інъ... нъ і п’сн прнходАште • овлізаауж гиа его Л 16, 21 Зогр Мар Ас; мы же илд-кахолл са • Ѣко сь естъ хотаі ізвдвитн і(здран)лі • нъ і надъ всѣми сими • трети се д’нь ілитъ дьньсь • отъ нелнже сн быша Л 24, 21 Зогр Мар Ас (0 Охр); дште во и доселѣ оумьръшні- мн отъ вѣка • зьлѣ вдали ксте к’ томоу арк
НЪІН не овладанте нмн • нъ нн ннѣмн нн вамн ♦ нъ нн вамн самѣмн вждете кназн Супр 465, 19 • не тъкъмо (тъкъма)... нъ н, не тічнк... нъ (н), не просто... нъ н оѵ цбѵоѵ... акка хаі не только... но и пе)еп... аіе і: і придж не н(соу)са ради тъкъмо • нъ да і лазарѣ кидать И 12, 9 Зогр Мар Ас Сав', тъ н насъ • не тъчыж потрѣкънынхь • нъ нзовнльнынхъ накръмнтъ Супр 290, 17; то же не просто словесы кынмн • нъ н дѣлесемь вннны сътворн своа оученнкы • рѣшити н ва- затн Супр 358, 5', кгда оуво оузьрншн не тъкма ангелы • нъ н ар’хаггелы Супр 491, 4 5. огра- ничительный еі цр, р, акк’ р разве только, разве что, чем Іеё, Іесіа, пег: сего раді н въ врѣмд жрътвѣ • іноеа правъдъі коеььне помѣ- нж • нъ съміренье вратрьне Клоц 9а 40, нъ тъчыж Супр 423, 20; то кто слѣпъ нъ отроцн мои • и глоусн • нъ владжштн нмн Супр 323, 4 и5 • нъ тъкъмо, нъ тъчнк разве толь- ко, разве что Іес, пег: в(ог)а ніктоже не відѣ ннкьдеже * нъ тькьмо нночььды с(ы)нъ И 1, 18 Ас (Зогр нет, 0 Мар); нного ннчсоже тво- ритъ • нъ тъчніж азы комъ съпасеннк тевѣ творитъ Супр 362, 4 6. вводит главное пред- ложенію после условнаго и уступительнаго аціе (и)... нъ, нъ оваче, нъ оуво еі (хаі), еі уар, еі цр... бЛка, р... оті (!) если быи, хатябы... но (все-таки) і ксіуг, і ксІуЬу... ргезіо, ргесе: аште і вьсн съвлазнАТЪ са нъ не азъ Мк 14, 29 Зогр Мар; аште во н пльтніж отължчнуъ са отъ теве • нъ доухомь съ товож ксмъ Супр 295, 18; аште н льжа н непрѣпьрн- ва словеса глаголемаа • нъ оваче же акоже н при ннѣхъ не стыдѣауж са Супр 441, 3; п аште и съвлѣче ма отъ одеждА • нъ оуво х(рнст)а вь негоже ксмъ овльченъ • не нмашн моштн сьвлѣштн Супр 50, 14 II. частица побуди- тельная (в восклицательныя и вопроситель- ныя предложениях) акка вот пихе: рече же имъ нъ нынѣ нже иматъ вълагалнште да възь- метъ такожде н пнрж Л 22, 36 Мар (Зогр нет); ллзарь оумьрѣтъ • і радоуяс са васъ ради • да вѣрж імете ѣко не вѣхъ тоу • нъ ідѣмъ къ немоу И 11, 15 Зогр Мар Ас Сав; Супр 314, 20; дъштн моѣ нынѣ оумьрѣтъ • нъ прншедъ нынѣ възложн на ніж ржкж твою Мт 9, 18 Мар Ас Сав (0 Зогр); къ чістѣ во • жрътвѣ прістжпаемъ • нъ да с(ва)тж створімъ своіж д(оу)шж Клоц 86 16; нъ чьсо ізндосте вндѣтъ > ч(ловѣ)ка лн въ макькы ризы овльчена Мт 11,8 Зогр Мар Ас ф дъва нъ дъва см. дъва; и е во н ъ см. невонъ; н ъ оваче см. также оваче.— Зогр Мар Ас Сав Охр Унд Боян Ен Син Служ Киев Евх Клоц Супр Хил Рыл Зогр-лл нынѣ, Н’ЫНІЛ нареч. (>500) [нынш Сав нѣк Н (46) Супр (>100), нынѣ Супр (31), ннѣ Ас (1) Ен (4), н(н) Ен (1), нънѣ (!) Ас (1), ны (!) Супр (1)] ѵбѵ, ѵѵѵі, та ѵбѵ, арті, артісое, ёѵ ѵбѵ, ёѵ тф тёсос;, ёлі тоѵ ларбѵтос, лрбс; то ларбѵ, ёл’ абтосрфрср, бё, бр, тоіѵѵѵ, ахцрѵ теперь, ныне пупі, іесі: слѣпъ вѣхъ • нынѣ же виждж И 9, 25 Зогр Мар Ас; да речетъ нынѣ домъ ааронь ѣко влагъ Пс 117,3 Син ф д о нынѣ Есое то-б ѵбѵ, цё^РІ тоб ѵбѵ до сих пор сіозисі: не выстъ тако отъ начАла зъданню • еже съзъда в(ог)ъ до нынѣ Мк 13, 19 Зогр Мар; отъ нынѣ ало тоб ѵбѵ отныне осі пупеізка: г(оспод)ь окръсть людеі своТхъ • отънынѣ і до вѣка Пс 124, 2 Син.— Зогр Мар Ас Сав Охр Боян Ен Син Евх Клоц Супр Рыл.— Ср. нынѣчоу НЪІНѣЧОѴ, НЪІНІАЧОѴ нареч. (8) [нынѣчоу Супр (1), ныначоу Супр (6), нйѣчю Рыл (1)] артісос, ѵбѵ, цёхрі тоб ѵбѵ, ёлі тоб ларбѵ- тос, тёсос, ара, оѵѵ (!) теперь, ныне пупі, іесі’: теве кдного нынѣчоу вьзъпнж Супр 311, 8. Супр 312, 26; 359, 15; 396, 10; 401, 3; 403, 26; 406, 23; Рыл 2аа 23.— Ср. нынѣ нъінѣціьнь, -ннн прил. (1) лрбстхаірос; нынешний, теперепший пупсрзі: твоѣ естъ въ нстннж велнкаа танна • нынѣціьнее раз дроушенне • твонуъ тварен Евх 65а 7.— Ср. нынѣшьнь НЪІНѢШЬНЬ, НЫНІАШЬНЬ, -ннн прил. (15) [нынѣ- Ен (1) Супр (7) Хил (1), нынга- Супр (6)] о ѵбѵ, ларсоѵ нынешний, тепереш- ний пупеізі: агаръ во естъ сннѣ гора • еже въ равнТ • прилагаетъ са нынѣшнимъ ер(оу)- с(а)лнмѣ Гал 4, 25 Ен; снце во вьзмоштн нмамъ • н вльны нынашнааго жнтна уран’но прѣплоутн Супр 498, 5 ф до нынѣшь- накго, до нынашьнакго ёіос тоб ѵбѵ, цёхрі тоб ѵбѵ, ёлі то ѵбѵ, еіс бебро до- ныне, до сегодняшнего дня <Іо пу трека, сіосіпея: вндѣхъ дыма нж нел до нынѣшьнаго въсходАшта Супр 128, 20,— Супр 42, 14 15; 84, 11; 98, 27; 124, 19-20; 127, 29-30; 128, 14; 129, 5; 187, 16 17; 398, 6; 488, 23-24; 497, 3; Хил 2ба 20.— Ср. нынѣціьнь, насто- атн (настоььн) ныне- см. нынѣ- НЪІРИЩб, -а с (2) оіхолебоѵ, ерробрюѵ (!) убежище, логово, логовище зкгуз, сіоирё: выхъ Ѣко ноціьны вранъ на нырнціі Пс 101, 7 Син.— Супр 467, 19 ньца (!) Пс 112, 3 см. слъныде нѣ см. нѣкьто, нѣкын и т. п. НѢКЛКО нареч. (3) лоѵ, лсос;, уе как-ни- будь, как-то пё)ак, )акзі: колнко са вы троу- днлъ да вы нѣкако оврѣлъ • пенѣ кдного за та молАшта г(оспод)а Супр 95, 12.— Супр 96, 5; 277, 23.— Ср. како 13 Заказ 777 385
нѣк НѢКАКЪ, нѣкака, нѣкако мест. (5) тіе, ^ёѵое (!) какой-то пё]аку, )акуяі: видѣ мѣсто нѣкако Супр 193, 12.— Супр 104, 22; 273, 2; 273, 13; 287, 20.— Ср. етеръ, какъ, нѣкын, кдннъ НѢКОГДА, НѣКЪГДА нареч. (8) [нѣко- Зогр, нѣкъ- Мар Супр] лотё когда-то, когда- нибудь, однажды пёксіу, ксіуяі, ]е<іпои: і ты нѣкъгда окраштъ са оутвръдн кратрніж твоіж Л 22, 32 Мар, [(ны)]нѣ когда Зогр.— Супр 98, 12; 186, 4; 188, 12; 216, 3; 276, 9; 293, 8.— Ср. древак, иногда, когда, коли, на- коли, овогда, прѣжде нѣколи нареч. (2) яотё, роки; од- нажды, когда-то )е<1пои, пёксіу: сніж азж понѣ допоздѣ нѣколн • отъложнвъша злать- нааго желанна Супр 447, 4.— Супр 517, 13.— Ср. древлк, иногда, когда, коли, нѣкогда, овогда, прѣжде НѢКФЛИКЪ, нѣколнка, нѣколнко мест. (1) рт]тдё (!) несколько пёкоіік: нѣ по колнцѣхъ мѢсацнхъ Супр 171, 5 НѢКСТСРЪІИ, нѣкотораа, нѣкоторой мест. (16) гіе, ЛОІОС (!) некоторый, некий пёкіегу, кіегуві: сълоучн са коупьцоу нѣкотороуоумоу • гънавъшоу вельвждъі своа и пасти а нд мѣстѣ томь Супр 217, 26; подова вѣ нѣкоторынмъ и оусънжтн Супр 445, 3.— Супр.— Ср. етеръ, который, къто, кын, нѣкын, кдннъ НѣКЪДб нареч. (3) [нѣк’де Супр (2), нѣк- де Супр (1)] лоѵ где-то пёксіе, ксіезі: акоже и нѣк’де апостолъ глаголетъ Супр 318, 2-3.— Супр 92, 17; 344, 28.— Ср. къде НѢКЪТО, нѣкого мест. (41) тіе, 6 беіѵа, еіс. бсгсіе (1), оѵбеіс (!) кто-то, некто пёксіо, ксіояі: прнкоснж са мьнѣ нѣкъто Л 8, 46 Мар Ас Сав (къто Зогр); ндѣте въ градъ къ нѣкомоу Мт 26, 18 Сав (къ етероу Зогр Мар, къ дінѣ Ас); аште лн да сълоучааше са нѣ оу кого оумоу- днтн кмоу Супр 206, 7; бѢ • нѣк’то мжжь въ поустынн Супр 191, 1-2.— Мар Ас Сав Ен Супр Рыл.— Ср. дина, етеръ, инъ, къто, кын, нѣкын, оньснца НѢКЪІИ, нѣкаа, нѣкок мест. (53) г р;, рёк- ксоѵ (!) какой-то, некоторый, некий пё]аку, пекіегу, )аку8І: нѣцнн отъ къннжъннкъ рѣшд къ севѣ Мт 9. 3 Сав (етерн Зогр Ас, едини Мар); жнве нѣ въ коей пештерѣ еі • лѣтъ Супр 514, 9.— Зогр Мар Сав Супр Зогр- лл.— Ср. етеръ, инъ, къто, кын, нѣкакъ, нѣ- который, нѣкъто, кдннъ НѢЛЛОКАТИ, -моуіж, -моукшн несов. (1) феХХі^еіѵ говорить косноязычно ѵасіпё шіиѵіі, кокіаі: азыцн нѣмоуіжштні навык- нжтъ вѣштатн миръ Супр 325, 23 (влъснж- штеі Клоц Іа 15-16).— Ср. влъснжтн, нѣмо- глдгола 386 над НѢЛІФГЛАГФЛА, -ан прич.-прил. (1) греч. нет говорящий косноязычно, заикающийся ѵасіпё тіиѵісі, кокіаѵу: мол(нтва) над(ъ) всѣм(ь) шнѣмѣвъшем(ь) • и над(ъ) во- лем(ь) нѣмог(лаго)ліжціемь Евх 43а 10,— Ср. влъснжтн, нѣмоватн НѢЛІФСТЬ, -и ж (1) греч. нет немота пё- тоіа: вьсплюнжвъ на іазыкъ его * сътрѣвнлъ еси нѣмость отъ ььзыка его Евх 28а 12 нѣмъ, -ын прил. (13) хсосрос, аксАое, роуікакоё немой пёшу: глоууыьь творить слышати • і нѢмыіа г(лаго)латн Мк 7, 37 Зогр Мар Ас Сав Боян; привѣсъ с(ъі)ні мои къ тевѣ • смжшть д(оу)хч> нѣмъ глоууь Мк 9, 17 Зогр Мар Ас Сав; а лн мрьтвдаго того и нѣмааго капншта нѣсть мн прѣовидѣтн Супр 226, 25.— Зогр Мар Ас Сав Боян Син Евх Супр.— Ср. гжгъннвъ и ѣ с м ь, нѣсн, нѣсть и т. п. см. быти НѢЧЬТФ, нѣчесо и нѣчьсо мест. (25) ті что- то, что-нибудь песо, сові: помѣнеши ѣко вр(дт)ъ твои іматъ нѣчто на та Мт 5, 23 Зогр (0 Мар); Клоц 9а 18; Супр 422, 29; тъгдд прнстжпн къ немоу матн с(ы)новоу заведекоу... просАштн нѣчесо отъ него Мт 20, 20 Мар (0 Зогр).— Зогр Мар Ас Сав Супр.— Ср, чьто и ж см. нъ НЖДИТИ, НОѴДИТИ, -ждж, -диши несов. (42) [нж- Зогр Мар Ас Охр Син Евх Клоц Хил Супр (1), ноу- Сав Супр (24)] аѵауха- Сесѵ, хатаѵауха^еіѵ 1. ѵлоліа^еіѵ совер- шать насилие, оказывать давление, угнетать сіпіі павііі, сіпіі паііак, ѣіяпіѣ: егда враиі вѣ- ша нждаштаіа іуъ • ні псалмъ съмѢша решті Клоц 76 6 (ноуждж творАштек Супр 419, 5); почто ма ноудншн Супр 170, 19-20 □ иждн- т и с а ріа^есг&схі терпеть насилие, завоевы- ваться силой ігрёі павііі, Ьуі сіоЬуѵап паві- Іітп, йвіііт: ц(ѣса)р(ь)с(тв)о неБ(есь)ское нжднтъ са Мт 11, 12 Зогр Мар Ас, нудить и Сав (нжждьно есть Евх 696 14) 2. ріа^еіѵ, ёхріа^еіѵ, лараріа^ео’&аі принуждать пиііі: ноуднте ма повелѣное отъ цѣсара сътворити Супр 178, 3; азъ самъ своеіж волеіж • никымѵ же нжднмъ • х(рнстос) а ради хоцпж приідтн об- разъ сь Евх 96а 15 □ нжднтн са прила- гать усилия, добиваться, стараться, стре- миться пашаЬаі ве, ивііоѵаі, впахіі ве: нж- ждаахж сіа нскжціеі д(оу)шіА моеьь Пс 37, 13 Син; плѣвелъ нжднте (вм. -тъ) са п’шеннцд мьннмъ быти Хил 2аа 13-14.— Зогр Мар Ас Охр Евх Клоц Супр.— Ср. вѣдити, дви- гати НЖДЬМА, И Оу ДЕЛІА нареч. (2) [ноу- Супр 2)] аѵаухц, ало аѵаухт]С насильно, по при- нуждению павііпё, г сіописепі: ннктоже иоудь- ма Бываатъ довръ Супр 414, 2 (нжждеж
нжд Клоц 5а 36).— Супр 365, 14-15.— Ср. кждкмн, нжжда (нжждеіж) НЖДЬЛАИ нареч. (1) греч. нет по принуж- дению 7 ргіписепі, г сіописепІ: аціе к’то нждь- мн клънетъ с(а) Евх 1026 3.— Ср. нждьлла, нжжда (нжждеіж) НЖЖДА, НОуЖДА. -а ж (45) [нж- Зогр Мар Ас Сав Евх Клоц Супр (4), ноу- Ен Супр (27)] аѵаухт] 1. Ріа, РацОеіа (I); (нж- ждж творнтн Ріа^ест&аі, хатаѵауха^еіѵ) на- силие, принуждение пазііі, ргіписепі: (прѣ- вы)ваахж ноудлште кго • и съ много» ноу- ждеіж поведошл н Супр 31, 1 -2; не послоуша»- нітсу же с ( ва ) тоуоумоу але^андроу • оувѣіита- нна кнАжа • нн ноуждА • нн ранъ • нн гнѣва Супр 162, 12; странннкы оувнважште • н нно много ноуждж творАШте Супр 128, 18 9 уси- ліе йзііі, патаЬа: кдва въз’двнгъ съ многж ноуждж (!) възложнвъ на плештн свон Супр 41, 12 □ нжждеж, по нжждн, на нж- ждж насильно, по принуждению пазііпё, 2 ргіписепі: ѣже азъ съвѣдъі съгрѣшнуъ • люко не съвѣдъі • нжждеж люко не нжждеж Евх 12а 13-14; клнко по ноуждн кѣауж влачнмн Супр 134, 18; вьсего сего онъ неврѣже • н вогъ на ноуждж не привлѣче Супр 413, 1-2; нжждеж оумьръ, нжждеж съмрь- тьнъ РіоОаѵті^ умерший насильственной смертью хетгеіу пазііпои зтгіі: кокмоу ноу- ждеіж оумьръшоу чловѣкоу • оученнцн н дрУзнн снимътолнцн Супр 136, 13-14; не разоумѣжтъ же ико ноуждеж съмрьтьнъ кетъ Супр 136, 202. то аѵаухаіоѵ; (потрѣвьнаа нжжда /ре іа) надобность, необходимость пиіпозі, роіге- Ьа: въ четврьтъи дьнь • потрѣвьнаа ноужда кмоу въістъ • и отвръзъ нзнде Супр 170, / 6 □ н ж ж д а мн ксть, нжждж нмамь с инф. аѵауха^оцаі мне нужно, мне надо, я должен роІгеЬщі, тизіпт: імамь нжждж ізнтн • і видѣти е Л 14, 18 Зогр Мар Ас Сав; въпрашати хотѣаше • тоже мльчатн нмоу ноужда вѣаше Супр 240, 6; нжждж творнтн аѵауха^еіѵ принуждать пиііі: в(ог)осварьнынхъ жидовъ • на съпаса раждн- заимо зълок лиіаннк • и каменн глаголатн ноу- ждж творнтъ Супр 396, 10 3. Раоаѵое; (по ноуждн Раааѵі^оцеѵое) страдание зігасіапі, иігрепі: іѵ нзвавнтн са намъ отъ в’сѣкоьь скръвн * гнѣва вѣды и нжжда Евх 61а 20; № некълн по ноуждн прославитъ чъстънок н келнкок нма твок Супр 150, 29.— Зогр Мар Ас Сав Ен Евх Клоц Супр.— Ср. вѣда; нждьма, нждьми, потрѣка, трѣва НЖЖДЬНИКЪ, ноуждьникъ, -а м (5) [нж- Зогр (1) Мар (1) Ас (1) Евх (1), ноу- Сав (1)] Ріаотік насильник пазііпік: ц(ѣ- са Мт 11, 12 Зогр Мар Ас, нудитъ са Сав) О 0 нжждьници въеуытажтъ е Мт 11, 12 Зогр Мар Ас, нйкдьни(цн) Сав; Евх 696 15 Н&ЖДЬНЪ, ноуждьнъ, -ъін прил. (8) [нж- Евх(і) Супр(2), ноу- Супр{3)\ 1. ріаюб; (нжждьнож съмрьтиіж ріо&аѵііё) насильст- венный пазііпу: отндетъ избывъ сжднн нжждьнынуъ Супр 88, 14; почн ако ноуждънож съмрьтыж Супр 136, 10-11 2. нжждьнъ выти РіаСеО'&аі быть взятым силой ігрёі пазііі, Ьуі сіоЬуѵап пазіііт: нжждьно естъ ц(ѣса)р(ь)ство в(о)жие Евх 696 14 (нждитъ са Мт 11, 12 Зогр Мар Ас, нУдитъ са Сав) 3. аѵаухаіо^, аѵаухт] (!) необходимый, нужный пиіпу, роігеЬпу: онъ оуво нжждьнож тъчыж пнштеіж печетъ са Супр 492, 15; кже ноуждънок и потрѣвьнок Супр 373, 10.— Супр 27, 3; 373, 5-6; 405, 13.— Ср. потрѣвыгь н ж ж ь Евх 96а 17 см. ножь вгони Супр 50/ 3 см. нненн О 5 цифра глаг. и кир. (55) 1. глаг. л“ Ффот\- хоѵта 80: напншн «о* Л 16, 7 Зогр (осмь деслтъ Мар) 2. кир. о' 70: еваг(гелнк) д іѵт(ъ) ніѵана глав(а) рЗ§ Сав 1126 19.— Зогр Мар Ас Сав Боян Син Евх Рыл.— Ср. осмь (осмь десАтъ), седмь (седмь деслтъ) О1 предлог (>1800) А. с вин. еіб, ёх, ёѵ, ёяі, ѵлёр, лері 1. при обозначении прост- ранственных отногиений: при указании на расположение одного предмета относитель- но другого, только в сочетаниях; о д е с - н ж(ж) (с т р а н ж), о ш оу »(»), о л ѣ в ж ж на правой, на левой стороне, с правой, с левой стороны па ргаѵё, па Іеѵё «ігапё, г ргаѵё, 7 Іеѵё «ігапу: въвръзѣте о деенжж странж мрѣжА И 21,6 Зогр Мар Ас Сав;& еже сѣсти о деенжж «іо лѣвжж • нѣсть мнѣ дати Мк 10, 40 Зогр Сав, о деенжіж мене н о шкижіж Мар Ас • при указании на предмет, с кото- рым что-л. сталкивается при движении о, в (с вин.) о (с вин.), (іо: еда когда прѣтъкнешн о камень ногж твоіж Пс 90, 12 Син; Мт 4, 6 Ас Сав (0 Зогр Мар); аште та к’то заоушнтъ о деенжіж лаинтж Супр 411, 9 (оударнтъ • въ деенжіж лаинтж Мт 5, 39 Зогр Мар); ногама прѣдннма опъръ са о стлъпъ Супр 558, 28 2. при обозначении временных отногиений (единственный случай) в течение ЬёЬет, 7а (с вин.)'. кдва о лѣто възмогоша са прилтн садове Супр 301, 22 3. при обозначении объектных отногиений о, о (с вин.)'. о різж мож меташьь жрѣкыл Пс 21, 19 Син, о ма- 387
0 тизмъ моі И 19, 24 Зогр Мар; тоуне прнде Х(рнсто)с(ъ)... пролніатн кръвь своіж • о нжже ты сьвѣштавакшн са Супр 415, 14, о неіже Клоц 56 34 Б. с местн. пері, ёлі, ёѵ, лара, иата, лрб^, ѵлёр, 8іа, ало, ёи, еі<; 1. при обозначении пространственныя отношений: при указании на расположение чего-л. во круг кого-л., чего-л. вокруг коіет; видѣвъ же і(соу)с(ъ) миогъ народъ о севѣ Мт 8, 18 Сав (окръсть севе Зогр Мар Ас); обложатъ вразнтвоі • острогъ отевѣЛ 19, 43 Зогр Мар; просвѣтѣ са свѣтъ велнкъ въ темннцн о нею Супр 182, 3; прнкоснж са вернгах’ • овлежА- штннхъ о вын кю Супр 182, 7 • при указании на предмет, на поверхности которого или внутри которого что-л. находится или де- лается на, в (с предл.) па, ѵ (с предл.)-. аште лн къто ходитъ ноштніж потъкнетъ са • ѣко свѣта нѣсть о немь И 11, 10 Зогр Мар Ас Сав; вьсѣкж разгж о мьнѣ не творлштж плода • ізъметъ іж И 15, 2 Зогр Ас Сав (2) (0 Мар); покажи н о мьнѣ... своіж влагынж Супр 21, 29 • при указании на лицо, предмет, рядом с которым, близко к которому происходит действие у и: вндѣвъше же н нже вѣахж о немь • вываемое Л 22. 49 Мар (съ нимь Зогр); прославн ма о(тъ)че... славж іжже нмѣхъ • прѣжде вытн всемоу мнроу о тевѣ И 17, 5 Сав 26а 8 (оу теве Зогр Мар Ас, нет Сав Ю7а 8) • при указании на предмет, с которым что-л. сталкивается или соприкасается о о (с вин.)-. потъкж са о наковалѣ неповѣ- дімѣемъ Клоц 126 24; Супр 448, 20 2. при указании на предмет речи, мысли, чувства о (с предл.) о (с предл.), па (с вин.), падежи без предлога: ты чьто г(лаго)лешн о немь И 9, 17 Зогр Мар Ас; въпрашаахж і оученнцн его о прнтъчн Мк 7,17 Зогр Мар; въ тъ д’нь мене не помолнте нн о чемь же И 16, 23 Сав (не въпроснте ничесоже Зогр Мар Ас (2); о мьнѣ поѣхж пыжште вино Пс 68, 13 Син; не выстъ довьльнъ • пріносітн оученьѣ • о едіномь в(о)зѣ Клоц 10а 26; юань съвѣдѣ- тельствоуетъ о немь И 1, 15 Зогр Ас (0 Мар); днвлѣахж са народи о оученні его Мт 7, 28 Зогр Мар Ас; чьто сжтъ словеса сн • о ннхъже сътАзаета са Л 24, 17 Зогр Мар Ас; радоуетъ са о нен (т. е. овьцн) паче • неже о девАТн десАтъ и девАТн не завлжждьшннхъ Мт 18, 13 Мар Ас (0 Зогр); не плачнте са о мнѣ • оваче севе плачнте са • і чадъ вашихъ Л 23, 28 Зогр Мар; скръвА о окамененні сръдьца іхъ Мк 3, 5 Зогр Мар Ас Сав; мнлосръдоуіж о народѣ Мт 15, 32 Зогр Мар Ас (милъ мн естъ народъ Сав); негодовашА о овою вратроу Мт 20, 24 Мар (0 Зогр); оувѣрншА же кго о семь Супр 33, 9 • при указании на предмет внимания, О заботы о (с предл.) о (с вин.), па (с вин.), падежи без предлога-, о одеждн чьто са печете Мт 6, 28 Зогр Мар Ас (при одеждн Сав); печеши са і мльвншн о мнозѣ Л 10, 41 Зогр Мар Ас Сав; не родите о единомъ от малыхъ сихъ Мт 18, 10 Мар Ас (единомъ сихъ малыхъ Сав, 0 Зогр); въскочі въ нь дьѣволъ • не о тѣлесі г(осподь)ні не родл Клоц 8а 33 (не пльть обида господьнж Супр 421, 3-4); стрѣ- гжште стражж ноштьнжіж • о стадѣ своемь Л 2, 8 Зогр Мар Ас Сав • при обозначении объектноопределительных отношений о (с предл.) о (с предл.): всѣко слово праздьно • еже аште рекжтъ ч(ловѣ)цн • въздадАТъ о немь • слово • вь дьнь сждъны Мт 12, 36 Зогр Мар Ас Сав; въздаждь • отъвѣтъ о прнставленн домовьнѣемь Л 16, 2 Зогр Мар; мьшѣ о мжченіцѣхъ Киев 66 3; отъ прослоутнв оуво кже о немъ прѣклоннвъ са Супр 280, 10 3. при обозначении обстоятельств состоя- щія, действияв, на(спредл.) ѵ, па(спредл): прѣвждѣте о вѣрѣ х(ристо)совѣ Супр 16, 25; видѣвъ... сестрж своіж съконьчавъшж са о гос- поди Супр 14, 20; присно доврѣ живжштнимъ о возѣ Супр 519, 17; ннснТ прѣтръпѣ о доврѣ ѣмь псповѣданнн Супр 46, 28; о(ть)че • с(ва)тн и съвлкдн ихъ • о нменн твоемъ И 17, 11 Сав 266 5 (въ іма Мар Ас Сав 1076 15, 0 Зогр) • при указании на основу какого-л. действия из, от г. ой: ѣко не отъ ізіъітъм комоужьдо • животъ его естъ • о імѣнні еллсу Л 12, 15 Зогр (отъ нмѣннѣ Мар) 4. при указании на лицо, предмет, явление, к кото- рому проявляется какое-л. отношение к, с, на (с предл.), по отношению к к, 8, па (с предл.), ѵйсі: сь естъ с(ы)нъ мон • възлюклены • о немь же влаговолнхъ Мт 3, 17 Зогр Ас (2) Сав (0 Мар); г(оспод)и потръ- пн о мнѣ • и все тн въздамь Мт 18, 26 Сав (на мьнѣ Мар Ас, 0 Зогр); онъ о прѣданы • тъштааше са • а сіи о слоужъвѣ Клоц 6а 8 и 9; покажи и о мьнѣ недостоннѣ ракѣ своимъ > своіж влагынж Супр 21, 29; казнь ц(іса)рь- скж... въскорѣ съконьчан о мьнѣ Супр 101, 30; множьство штедротъ показа о мьнѣ прѣмнло- стнвын г(оспод)ь Супр 123, 7; вьса лкввык иже о козѣ • к немоу прнходАштАА прпимааіік Супр 557, 14 • при указании на предмет, лицо, в пользу которого, ради которого со- вершается действие для, за (с вин.), дат. без предлога рго, ха (с вин.), дат. без пред- лога: дѣло ко довро съдѣла о мнѣ Мт 26, 10 Зогр (вь мьнѣ Мар Ас Сав); момтткя, дѣіте о напастьствй’іжцінхъ вамъ Мт 5, 44 Сав (за творлштАіА... напасти Зогр Мар Ас); при- носимъ тевѣ • словесънжіж сніж слоужъвж • о оумеръшннхъ въ вѣрѣ Служ За 25; сьде оуво 388
о О о в’селіь оуспѣсѣ глаголетъ вьсѣчьст^ѣмь • нже овлижьйимъ творнтн подонаа Супр 370, 18 • при указании на лицо, предмет, против которого направлено действие против ргоіі: о вьсѣкомъ во крьстіинѣ • казнь цѣсарьска лежитъ Супр 101, 21; кон оглаголаннк носите о чловѣцѣ семъ Супр 432, 18-19 (кжіж рѣчь приносите на ч(ловѣ) ка сего И 18, 29 Зогр Мар Ас Сав) • при указании на лицо, вслед за действием которого что-л. происходит за (с твор.) га (с твор.): затвори о немь двьри Евх 36а 5 5. при обозначении образа, спосо- ба действия твор. без предлога: о немьже сжді сждите сжддтъ сд вамъ Мт 7, 2 Сав (іжже во сждомь Зогр Мар Ас); о семь разоу- міистъ в’сн • ѣко моі оученнцн есте И 13, 35 Зогр Мар Ас Сав; не можетъ плода творнтн о севѣ И 15, 4 Зогр Мар Ас Сав; да покаетъ сл о хл(ѣ)вѣ о вод(ѣ) Евх 1036 5; ш чемь ісправитъ юноі’ пжть своі Пс 118, 9 Син; закли- наю тд о велнцѣн снлѣ вьседръжнтели коса Супр 122, 1 • при указании на предмет, лицо, с помощью которого что-л. делается твор. без предлога: о къндзн вѣсъ ізгоннтъ вѣсы Мт 9, 34 Зогр Мар Ас Сав; вндѣ\омъ етера • о іменн твоемь ізгонАшта вѣсы Мк 9, 38 Зогр (именемъ твонмь Мар Ас); аште же соль овоуѣетъ • о чемь оуво осолнтъ сд Л 14, 34 Зогр Мар; мои вса твои сжтъ • н твои мов • н прославлж сд о ннуъ Л 17, 10 Сав 266 2 (вь нихъ Зогр Мар Ас, Сав 167б 12) 6. при обозначении причины из-за, ради, за (с ваи.) рго, га (с вин.), кѵйіі: славдште в(ог)а • овсіхт> ѣже слышашд Л 2, 20 Зогр Мар Ас (2) (отъ вьсѣхъ Сав (2); іродъ... величаемъ імь ♦ о іродьѣдѣ женѣ вратра своего Л 3, 19 Зогр Мар; о докрѣ дѣлѣ не мештемъ каменкѣ на та И 10, 33 Зогр Мар Ас; о семь вѣроуемъ • ѣко отъ в(ог)л еси ішьлъ И 16, 30 Зогр Мар Ас Сав (2); створі оуво прѣжде • о немьже жрътва прінесеиа въіс(тъ) Клоц 9 а 27 (иго дѣлма Супр 423, 6); тъ прослав(н) вога о вьсѣуъ чоу- десехъ • дже сътв(о)рн Супр 203, 5 7. при обозначении цели к к: сн волѣзнь нѣсть къ съмръти нъ о славѣ н(о)жін И 11, 4 Мар Ас Сав (къ славѣ Зогр); ш съураненьн намъ • вес колѣваинѣ • вь вѣрѣ... г(оспод)юпомолн(мъ сд) Евх 60а 9 • также с инф.: егда прівліжььтъ сіа на міа зъловоуіжштен о сьнѣсті плътеі моіуъ Пс26, 2 Син; ѵг даровати снма и намъ • в’сѣ прошеннѣ... г(оспод)» (помолнмъ са) Евх 96 15; ш выти намъ храмоу • и жнлнцію • прѣс- (кл)таагоемоу д(оу)ха • г(оспод)» помо(лнмъ са) Евх 60а 7.— Зогр Мар Ас Сав Охр Боян ЕнСин Служ Киев Евх Клоц Супр Хил Рыл Зогр-лл О2 греч. артикль (?) (2) [ш Супр (1)] о ОБА (в слав. языках нет): не протнвн са мьнѣ акы оннсні (= 6 Ыіооб) Супр 48, 28; нлагословьинъ иже отъ вога вогъ • ц(ѣса)рь славы • ш овъоувожавын (= о лтш/еостаб) своихъ сн Супр 326, 21 о межд. см. ш ОБ предлог с вин. (21) 1. при обозначении места; только в сочетании ов онъ полъ лёраѵ, аѵтілёра на другом берегу, за (с твор.) па сІгиЬёт ЬгеЬи, га (с твор.): пжтъ морѣ ов онъ полъ нордана Мт 4, 15 Ас Сав Боян (0 Зогр Мар); іже вѣ съ товоіж ов онъ полъ норъдана И 3, 26 Мар (на ономъ полоу Ас, 0 Зогр) 2. при обозначении времени; только в сочетании о н но ці ь 8іа ѵѵхтбб; (ов ноціь быти біаѵѵхтереѵеіѵ) в течение ночи, всю ночь ргез пос, ЬёЬет посі, сеіои пос: ов ношть вьеж троуждьше са • не ььхомъ ннчь- соже Л 5, 5 Зогр Мар Ас; вѣ ов ношть въ молитвѣ Л 6, 12 Зогр Мар.— Зогр Мар Ас Сав Боян ОБА, ж, с овѣ числ. колич. (>1ОО) [шва Зогр (1) Мар (1)] оі бѵо, ацфбтероі, ёхате- роб оба оЬа: слѣпъ же слѣпьца аште водитъ • она въ ѣмж въпадета са Мт 15,14 Зогр Мар; авне цѣлоуетъ п(о)пъ ова вратра Евх 11а 2; овѣма ржкама кго нмъша за овѣ полѣ рнзьнѣн Супр 187, 7 ф о ва на десдте оі бшбеха (все) двенадцать (ѵзесЬ) Зѵапасі: швѣма же на десдте апо(сто)лома • імена сжтъ сн Мт 10, 2 Зогр Мар.— Зогр Мар Ас Сав Охр Евх Клоц Супр.— Ср. дъва, овой ОБАБАТИ, -ваіж, -какши несов. (2) ёлрбеіѵ, фарцахеѵеіѵ заклинать гапкаѵаі, гакііпаі: ѣже не оуслышітъ гласа онаваіжціаго • отъ прѣллждра овавьніка оваваема Пс 57, 6 Син.— Ср. заклинати ОБАБИТИ, -вліж, -виши сое. (9) 1. фаѵе- роѵѵ, алохаХѵлтеіѵ явить, открыть г)еѵіі, осіЬаІіі: игда хоштетъ вогъ овавнтн сватыимь своимъ • то пророцн сжтъ Супр 283, 21; ты оуво нже на тевѣ даръ съкры отъ меие • гос- подь же мон овавн Супр 287, 30 2. ёлібеіхѵѵ- ѵаі, алофаіѵеіѵ проявить, показать сіаі па)еѵо, рто)еѵіі, икагаі: словесемъ покааньк овавнвъ Супр 526, 22; г(оспод)ь нашъ вьеж овавн кротость Супр 545, 19.— Супр 287, 12; 514, 5; 521, 1; 524, 9; 542, 16 ОБАБЛІАТИ, -иіж, -пиши несов. (3) 1. хатт)- уореіѵ открывать, делать явным осіЬаІоѵаі, ргоггагоѵаі: жтрова ліа прѣдак • дѣтнштъ лса овавьик въ жтровѣ скачА Супр 242, 4 2. аѵрлаОеіѵ (!) проявлять, показывать сіаѵаі па)еѵо, рго)еѵоѵаі, икагоѵаі: в’сѣмъ днвнтн са... велнчаіжштемъ в(ог)а • вод- штннмн са кго своіж крѣпость овавьиіжштааго Супр 566, 17-18; ты и нынѣ вл(ады)ко • 389
ОБИ ОБА швавлѣіА немоціемъ нашимъ • вл(а)г(осло)вн вино се Евх 20а 1.— Ср. авлитн, оклнчатн ФБАБЛ№НИ№, -ни с (2) 1. сілохаХѵфіе откровение г)еѵепі, осіЬаІепі: отъ овавь’еньи в(о)жни к немоу прншьлн сжтъ Супр 530, 21 2. блтааіа явление, видение г)еѵепі, ѵісіёпі: томоу отъ аггельска овавькнни овлнченоу вывъшоу • ВЬЗВѣСТИ КН ГЛАГОЛА Супр 299, 13-14.— Ср. ЛВЛКННК ОБАБЬНИКЪ, -л м (1) сраррахбс; заклина- тель, колдун гакііпас, коигеішк: ѣже не оуслышітъ ГЛАСА ОБЛВЛІЖЦіагО • ОТЪ ПрѢліЖДра ОВЛВЬННКЛ ОБАВАеМА Пс 57, 6 Син.— Ср. ВЛЪХВЪ, ЧАрОдѢн ОБАДИТ6ЛБ, -ли м (2) хатруорос, латрр (1) обвинитель гаІоЬсе: кда како ке сѣмене дѣтнштоу ОБдднтель {ошибочно вм. отьць) вждж • нѣ ннктоже дѣтиштѣ" оваднтель Супр 240, 17 и 18.—Ср. клеветарь, овлнчнтель, ОВЛНЧЬННКЪ ОБАДИТИ, овдждж, овадншн сов. (2) біа- раХХеіѵ оклеветать, (ложно) обвинить ро- тіиѵіі, (пергаѵет) обгаіоѵаі: нѣкоторнн отъ влъхвъ • овадншА свАтди Супр 256, 24.— Супр 221, 10.— Ср. оклеветати 0БАЖД6НИІ6, -ни с (1) оѵхосраѵтіа лож- ное обвинение, клевета кгіѵё пагсепі, ро- тіиѵа: оважденнімъ госпожда сн вь тьмннцж въврьженъ выстъ Супр 367, 7-8.— Ср. кле- ветА, оклеветАннк 0БАЧ6 союз и нареч. (98) I. союз І.овд- че, нъ оваче, оваче оуво, оваче то присоединительный (с противительныя от- тенком) лХрѵ, бцшс; (нъ овАче сЛА.’ бцсос, бцсое, аЮм. цёѵ; овдче оуво уоѵѵ, бцсос цёѵтоі; овАче то оцсос) однако, но, но все-таки аѵзак, ргезіо ѵзак: о(ть)че мон • аште възможьно естъ • да мнмо ідетъ отъ мене чаша сн • оваче не ѣкоже азъ хоштж • нъ ѣкоже ты Мт 26, 39 Зогр Мар Ас Сав; Евх 47а 8; Супр 383, 4', се дахъ вамъ власть * настжпатн нд змыа. .. оваче о семь не радоуіте са * ѣко вѣсн вамъ повнноуіжтъ са • радоуіте же са • ѣко імена ваша напсана сжтъ на н(еве)с(е)хъ Л 10, 20 Зогр Мар Ас (2) Сав (2); сего ради не можахж вѣровати • ѣко пакы рече ісаіѣ... оваче оуво і отъ къназь * мнозн кѣровашА вь него И 12, 42 Зогр Мар Ас; разгнѣвашд же са тьмннчь- нннстражнк * н... вьведошл нуъ паче вьнжтрь... оваче оуво н вь темннцж мнозн отъ страны прнхождаахж • оувѣштатн хоташтс Супр 134, 14; кто кетъ довьленъ словесы нсповѣдатн • того добькстн н троуды... оваче то пенѣ мало отъ начатъ къ съповѣмъ влаженааго сего • влагонзволенни Супр 274, 4; кока дѣльма внны повѣднте мн сѵ жндове сьвѣтъ сътворнсте на него • нъ они оваче срамыажтъ са глаголати 390 Супр 402, 23 2. оваче, оваче нъ проти- вительный лХрѵ, цёѵтоі; (оваче нъ рёѵтоі) но аіе, ѵзак: дъштерн е(роуса)л(н)м(ь)скы • не плачнте са о мнѣ • оваче севе плачнте са Л 23, 28 Зогр Мар; і прнде прѣжде къ гровоу • і при- никъ видѣ ризы лежАштА • оваче не вьннде И 20, 5 Мар, оваче нъ Ас (0 Зогр) • с оттен- ком ограничения лХрѵ но только аіе )еп: къ тевѣ не прістжпітъ * оваче очнма своіма съмот- ріші • і възданіе грѣшьнікомъ оузьріши Пс 90, 8 Син 3. вводит главное предложение после уступительнаго-, аціе (н)... (н ъ) оваче, и д е... оваче еі хаі... оцсос;, еі хаі... сАХ’ бцсос, еі хаі... аХХ’ оѵѵ уе, цёѵтоіуе... лЦѵ если и... (но) все-таки і ксіуг... ргезто: іде оуво образомъ х°А,тъ чл(о)в(ѣ)къ • оваче въсоуе ліжтнтъ сы» Пс 38, 7 Син; аште во н акы чловѣкъ поплъзъ са паде • оваче * акъі чловѣкъ нсповѣда са Супр 354, 25; аште н сьревро поврьже жидомъ... оваче не вьста нн въсплака са Супр 363, 1; аште н льжа и не- прѣпьрнва словеса глаголемаи • нъ оваче же... тако же н о семъ быша глаголали Супр 441, 3 II. нареч. 1. оваче, нъ оваче лЛф, бцшс, лаѵтшс бё ведь ѵгсіуі', ргесе: оваче соуетъні с(ы)н(о)ве чл(о)в(ѣ)чп Пс 61, 10 Син; оваче вѣете клико васъ нскоуснсте зилеж ико ТАжекъ кетъ овразъ тоа ліжкы Супр 89, 10; нъ оваче н тж саліж крьвь іжже пролнишд • на сьпасеннк пролнивъшннмъ дастъ Супр 422, 15 (нъ вьсѣко Клоц 9а 3) 2. о в ач е, ныні оваче тёсос;; (нынѣ оваче ёѵ тер тёсос) пока гаіІт: оваче кдннъ тн сынъ разорнуъ • оваче народа своводнхъ твока пакости • кште мало н отъвьеждоу та разорж Супр 512, 17 и 18; азъ же ныни оваче съ мнлостніж тн пріхождж... нсповѣждъ оуво ико сжтъ возн нстнньннн Супр 148, 14.— Зогр Мар Ас Сав Син Евх Супр ОБбТЪШАТИ, -аіж, -акшн сое. (11) [овъ- тъша- Син (1), овьветьша- Супр (1), оведъша- Ен (1)] лаХаіоёст&аі обветшать, стать вет- хим гезіагпоиі, гѵеізеі: вьсѣ ѣко різа оветъ- шаіжтъ Пс 101, 27 Син; Евр 1, 11 Ен (2); како ветъхы законъ оветъша • како новы нз- вѣштаетъ са Клоц 136 2; Супр 450, 10-1 Пс 6, 8 Син; 17, 46 Син; 31, 3 Син; 48, 15 Син; Евх 5а 21-22; Супр 231, 12-13.—Ср. заматерѣти, състарѣтн са ОБбТЪШИТИ, -шж, -шншн сое. (1) пя- Хасойѵ состарить исіпіі «іагут: грѣхъ • въ моіж капь сътворенааго оветьшн Супр 241, 11 овеціьннкъ см. овьціьннкъ ОБИДА, -ы ж (8) лХеоѵеВіа (I); (овидж ненавидѣти абехеіег&аі) несправедливость, обида; вред, ущерб кгіѵсіа, Ьегргаѵі, перга- ѵові; щта, зкосіа: помышленнѣ зълаі іс- ХОдатъ... татьвы • овнды • лжкавьства Мк 1,
ОБИ 22 Зогр Мар; тѣсныхъ же тѣхъ врать • і ОКрЪБЪИААГО пжтн • се ежтъ дѣла... прѣтръпѣ- нне окнды • ннціелювие Евх 696 25; чловѣцн кдначе окндж ненавндАште Супр 126, 28 ф оендж т в ор н т н/с ъ т в о р ит н ёлтцоеа- Сеіѵ, абіхеіѵ совершать/совершить неспра- ведливость, наносить/нанести обиду, ущерб (іороизіёі зе/ііоризііѣ зе Ьегргаѵі, зкобіі/ро- зкоСІІС: МОЛНТе СА ЗА ТВОрАШТАІА вамъ оендж Л 6, 28 Зогр Мар; кжіж оендж намъ сътво- рикъше * тако ллжчншн • н прѣвывааши еиа Супр 50, 4; оендж прніАтн абіхеіоОаі потерпеть несправедливость, обиду, ущерб иігрёі Ьегргаѵі, щти: о мрьтвѣ молж • отъ кьоѣхъ оендж приим’шѴ Супр 455, 14.— Ср. врѣдъ, неправьда, овндьлнвьство, пакость ФБИДЬЛИБЪ, -ын прил. (4) [оендлнв- Ен (1)] айіхоё, ліирбі; (!) несправедливый, причи- няющий вред пезргаѵесіііѵу, расЬарсі пе- ргаѵозіі: дъжднтъ на правьдьнъіА • н овидь- лнвъіа Мт 5, 45 Сав (неправьдъны Зогр Мар, непракедъныіА Ас); не обндлнвъ бо б(ог)ъ (зае)ыти дѣ(ла) вашего Евр 6, 10 Ен; не лю- водѣі во ні клеветьніці • ні обідьлівн ц(Ѣ)- о(а)р(ь)ствіе к(о)жіе наслѣдъствоіеіжтъ Клоц 2а 31 (/ Кор 6, 10).— Супр 460, 7-8.— Ср. неправьдьнъ ОБНДЬЛИБЬСТВО, -а с (1) греч. нет не- справедливость пезргаѵесіііѵозѣ, зраѣпозѣ: нждн... въ обндьлнвъства мѣсто • ннціелювець Евх 706 11-12 ОБИДѢТИ, овнждж, овнднши сое./несов. кого чимь (23) 1. абіхегѵ, аихофаѵтеіѵ, біаоеіеіѵ, алоатереіѵ обидеть/обижать кого-л., повредить/вредить кому-л., посту- пить/поступать несправедливо с кем-л. икгіѵдіѣ/кгіѵсііѣ, иЫігіѣ/иЫігоѵаѣ, изкосЫ/ зкоёіі пёкоти: аште есмь кого чимь овидѣлъ • възвраштж четворнцеіж Л 19, 8 Зогр Мар (оуовідѣлъ Ас); ннкогоже осадите * нн оклеве- таіте Л 3, 14 Зогр Мар Ас Сав; еждн г(ос- под)і • ОБНдьырнТмъ міа Пс 34, 1 Син 2. несов. хатафроѵеіѵ, лареруоѵ ёруа^еоОаі пре- зирать кого-л., что-л. пренебрегать кем-л., чем-л. роНгсІаі пёкутп, пёсітп, ргеЫігеі пекоііо, песо: тоу въекочи вь йь дшаволъ • не ПЛЕТЬ ОБИДА ГОСПОДЬНЖ • ИЪ СТОуДЪ ОБИДА нкдннъ Супр 421, 3 и 4; нюда овндѣ покааник Супр 362, 28.— Зогр Мар Ас Сав Син Евх Клоц Супр.— Ср. врѣдити, иеврѣціи, прѣ- ОЕНдѢтн, оуовндѣти, ПАКОСТЬ (ПАКОСТЬ СЪТВО- рнтн, творнтн) ОБИЛЬЮ, -ніа с (9) ег>От)ѵіа, афОоѵіа, лібтгіе, ллг|сгцоѵг| изобилие, обилие, избыток Ьо)позІ, паеіЬуіек: оупніжтъ сіа отъ овТдіѣ домоу твоего Пс 35, 9 Син; іако имѣныа овиаик вѣаше въ манастырн Супр 557, 24-25 □ ОБИ О овнлнкмь тв. ед. в знач. нареч. слиш- ком много гЪуІеспё тпоЬо: да вез оума оуво овилнкмъ весѣдоукшн ш чдовѣчине Супр 365, 13.—Пс 29, 7 Син; 77, 25 Син; 121, 6 и 7 Син; Супр 92, 29; 365, 6.— Ср. говнно, гобь- внк, нзе'ытъкъ; овиаикмь см. лихо, нзлнха ОБИЛО нареч. (3) афОбѵсое в изобилии, обильно Ьощё: тѣлесънаа трѣвоваинѣ овило подавай Евх 836 3; овило іаждъ Супр 558, 6.— Супр 530, 25.— Ср. овнльнѣ ОБИЛОВАТИ, -лоуіж, -лоукшн несов. чнмь (1) греч. нет изобиловать, иметь в изобилии оріуѵаі, пііі Нощокі: даждн равоу твоемоу семоу водж... да овилоуіжціе евк * тевѣ славж въсылаемъ Евх 216 8-9.— Ср. говьвевати, говьэьствовати, извытъчьствовати, изобило- вати ОБИЛЪ, -ыи прил. (1) 8«'фЛёотеро<; обиль- ный кощу: да и обило дарованнк прннмете Супр 496, 26.— Ср. богатъ, изовильнъ, обильнъ ОБИЛЬНЪ, -ын прил. (1) 5огфіА.іІ€ обиль- ный !ю)пу: имѣахж во масло ие обильно Супр 370, 27-28.— Ср. богатъ, нзобильнъ, обилъ ОБИЛЬНѣ нареч. (1) 8<о|;іЛш<; обильно, в изобилии Ьо)пё: сьде же и ие на оуспѣхъ сж- штаіа (! вм. сжштааго) • и (не) овнльнѣ трѣ- воуіжштиимъ сжштаіа истьштаіжштоу (/ вм. нстьштаіжштааго) Супр 370, 25-26.— Ср. овило ОБИЛЛЛТИ, ОБЬЛЛЛТИ, овемліж, овемлкшн и овимаіж, овимакши несов. (10) [в наст. вр. овьем- Зогр (1) Ас (1) Супр (2), основа инф. овъм- Супр (2)] 1. лерілкёхегѵ обнимать оЬрпіаі: оеькмъ (/ вм. овькмькмъ) тѣло твок Супр 513, 2 2. <п>ккё"уеіѵ, грі>у«ѵ, 8рёлегѵ собирать, снимать, убирать оЬігаі, осезаѵаѣ, зкіігеѣ: еда овемликтъ отъ тръниѣ грозны Мт 7, 16 Мар, овьемліжтъ Зогр, овьемлетъ Ас; цвѣтъ овъмавъше Супр 335, 7.— Л 6, 44 Зогр Мар; Пс 79, 13 Син; Супр 385, 21-22; 396, 3.— Ср. чесати ОБИНОВЛТИ СА, -ноуіж са, -иоукшн са несов. (25) 1. ке овнноватн са (ие овнноуіАи са ларртщк?) поступать, говорить прямо, от- крыто, без обиняков іесіпаі ргйпо, Ьег окоі- кй, Ьег ѵаЬапі: не овниоуіА са слово г(ллго)- лааше Мк 8, 32 Зогр Мар; длъженъ естъ вьсѣкъ киазъ не овіиоуіА (са) вьсѣхь • іже подъ властыж емоу... прооучатн Клоц 2а 9-10 • перен.: огнемь не овниоуіжціемь са * іматъ некоуенти дѣло твое Евх 886 22-23 2. о б н н о - ватн са лнць, лнчесъ (род. мн.) лрбош- ла ХацРаѵеіѵ лицеприятствовать Ьгаі оЫесі, зігапіі: лицъ грѣшьиічь овіноуете сіа Пс 81, 2 Син.— Зогр Мар Ас Сав Син Евх Клоц ОБИНЖТИ СА, -нж са, -иешн са сов. (3): не овиижти са л«ррт]аіа4есН)«і; (ие 391
ОБИ овины са ларртщщі) поступать открыто, сказать прямо, не обинуясь іесіпаі ргіто, Ьег окоікй: рече или» і(соу)с(ъ) ие овины са И 11, 14 Сав (ие овииоуіА са Зогр Мар Ас); в(ог)ъ ліьстіи не овінжлъ сіа есть Пс 93, 1 Син.— Пс 11, 6 Син ОБИСКАТИ1, обискж и овищж, овищеши сов. (13) фтіА.асраѵ осмотреть, убедиться (на ощупь), ощупать оЫесіаі, оЬпіаіаі, сіоіукепі х)ізѣіѣ: овнскахъ и зьрѣахъ ржкжж же пльть ДР'КЖЛЛХТ» Супр 511, 19; потъкъ копьк вь зеліи • и тж нлѵк и окискавъ • ничсоже оврѣтъ НОСАШТЖ Супр 559, 21 о овисканъ в знач. прил. г|щкафТ)То<;; (не окискаиъ аі|щА.афрто<;) осязаемый Ьпіаіаіеіпу: окиска- іжште • не овнскана хвалнлѵь кго Супр 499, 9.— Супр 499, 3; 499, 4; 504, 5 (2), 504, 13; 506, 8; 510, 18; 512, 1-2; 512, 9; 512, 12.— Ср. ОСАГНЖТИ, 0СА5АТИ ОБИСКАТИ2, -аіж, -ашіи несов. (1) г|щ!а- фаѵ осматривать, ощупывать оЫесіаѵаі, оЬтаѣаѵаѣ: сего ради окискаіжште • не окис- канд хвдлнлѵк кго Супр 499, 9.— Ср. ОСА ЭАТИ ОБИТАТИ, -аіж, -акши сов. /несов. (3) лароіхеіѵ, оіхейѵ поселиться/поселяться, осесть, жить, обитать, пребывать изкіііі зе/изісііоѵаі зе, изасііі зе/изагоѵаѣ зе, иЬу- боѵаѣ зе, Ьусіііі, ргеЬуѵаІ, сіііі: къто овітаетъ въ жілішті твоіліь (! вм. твоеліь) Пс 14, 1 Син; овита въ грокѣ не оставлин ПрѢсТОЛа ОТЬЧА Супр 459, 8; шеіасіа лііа... Ѣко скоуліенъ овітаьь во съкровіштіхъ Пс 16, 12 Син.— Ср. витати, въселити, въселіати, жити ОБИТИ1, окндж, окндеши сое. (28) 1. хѵх- Х.оі>ѵ, леріхпхХ.оёѵ, ёлёрхесгваі (!) окружить оЬкІісіѣ: овидж же і іюдѣи И 10, 24 Зогр Мар Ас; обложатъ врлзи твоі • острогъ о тевѣ • і овиджтъ та Л 19, 43 Зогр Мар; ізгоніаштсі міа нынѣ обідж лііа Пс 16, 11 Син 2. вьсе лѣто обиды лат. нет круглый год сеіу гок: ліьшѣ иа вьсьь дьиі вьсего лѣта овіджцѣ Киев 26 9.— Зогр Мар Ас Син Киев Супр.— Ср. ОГрАСТИ ОБИТИ2, обніж, овнкшн сов. (13) ёѵтпкіо- аеіѵ, ёѵеікейѵ, аларуаѵоёѵ, 5еіѵ обернуть, обвить оѵіпоиі, гаѵіпоиі: испроси тѣло и(соу)- с(о)во • и съиьліъ е овитъ понѣвицеіж Л 23, 53 Зогр Мар; сь воніаліи ліногоцѣньныпліп • овив’ше... положиша. .. кго тѣло въ толіъ грокѣ Супр 532, 6.— Мт 27, 59 Зогр Мар Ас; Мк 15, 46 Зогр Мар Ас; Л 2,7 Ас; И 19, 40 Зогр Мар Ас.— Ср. повити ОБИТѣЛЬ, -и ж (21) хатаХоца, цоѵр, хата- ахпѵшоіе жилище, жилье ргіЬуіек, оЬусІІі: і роди с(ы)нъ свои пръвѣиецъ • и повитъ і • и положи и вь ѣсле\ъ • злие ие вѣ иліа ліѢста въ 392 ОБЛ овитѣли Л 2,7 Мар Ас Сав (ліѢста овитѣлым Зогр) • греч. нет келья, скит роизіеѵпа: вь дие\ъ же тѣхъ панаша страиниТ приходите къ овитѣли кго Супр 548, 25.— Зогр МарАс Сав Евх Супр.— Ср. жилище ОБИТѢЛЬНЪ, -ыи прил. (4) той хатоіиі]- тщно'о, тре хатоіхеаіаб, ёѵ тф хатоАёцап жилой, (годный) для жилья оЬуѵаІеІпу, (ѵЬобпу) к оЬуѵапі: въніті въ грддъ овнтѣль- нъи Пс 106, 7 СиН; не вѣ імд ліѢста обитѢлыи Л 2, 7 Зогр (въ овитѣли Мар Ас Сав).— Пс 106, 4 Син; 106, 36 Син ОБЛАГАТИ, -гАіж, -гакши несов. (2) леді- Раккеіѵ обкладывать, окружать оЬкІасіаІ, оЬкІороѵаі: подовітъ са і сіліъ слъньце • дъневъныліъ са свѣтоліь оелагаіа Клоц 10а 2.— Евх 88а 19 ОБЛАДАЙИК>, -иіа с (2) ( обладайнк кражи» ёхОрбхрятоѵ) владение, обладание, влады- чество оѵіасіапі, ѵіасіа: зьри оуво дакціааго тевѣ власть • обладанью Евх 826 2; нога отъ- тждоу ЛІОЛІААХЖ * Из’вАВЬКНИІА ПрОСАШТв... обладайша вражиіа Супр 461, 18.— Ср. ВЛАСТЬ, ОБЛАСТЬ ОБЛАДАТИ, -аіж, -акши несов. цѣліь, чимъ или без доп. (27) тууецоѵебеіѵ, ёВоѵаіа^еіѵ, хате^опо'іа^еіѵ, беояб^еіѵ, руейоОаі, хХрро- ѵоцейѵ, хѵріебеіѵ, хатахщнебегѵ владегь, обладать (властью), править оѵіабас, ѵіаб- поиі, рапоѵаі: въ плтое же нд десдте лѣто • владычества • тиверьѣ кесарѣ • овла- даіжштю пжн’тьскоуліоу пилдтоу • иодееи» Л 3,1 Зогр Мар Ас Сав Боян; вл(ады)ко в(о)же... іѵвладаіаи в’сеіж твАриіж Евх 93а 18-19; въсе ліи лѣтъ есть • нж ие азъ окладамъ бждж • отъ кого 1 Кор 6, 12 Ен; ’і овладаетъ отъ морѣ і до ліорѣ Пс 71,8 Син.— Зогр Мар Ас Сав Боян Ен Син Евх Клоц Супр.— Ср. власти ОБЛАЖбНИКЪ, -а м (1) ц«х«уітг|? бла- женный, святой ЫаЬозІаѵепу, зѵёіес: оврѣте овлджеиикд сдвж Супр 283, 7.— Ср. БЛАЖеННКЬ, влАженъ, овлАженъ 0БЛАЖ6НИ№, -ша с (1) цяхауіщіб? бла- женство ЫаЬозІа ѵепзіѵГ: влджени ко кже ие видѣвъше тн вѣровашА • овлдженне ко то м ны прѣидетъ Супр 506, 11.— Ср. клаженни ОБЛАЖбНЪ, -ын прил. (2) цахаріое бла- женный ЫаЬозІаѵепу, Ыагепу: вѣете сами... съказаппк овлажепааго длунда Супр 359, 14,- Супр 508, 3. — Ср. влаженъ ОБЛАЗНИТИ СА, овлажпіж са, оклазннши и сое. (1) апохѵейѵ уклониться, сойти с пра- вильнаго пути зе)Гі зе зргаѵпё сезѣу перен;. да никакоже овлазиивъше са отъ своа вѣръ отъпаджтъ Супр 58, 9.— Ср. ськлазнити ОБЛАКЪ, -а м (67) ѵефёкт), ѵёфос облако, туча оЫак; щгак: выс(тъ) же облакъ осѣйѣн
0 ОБА іаМк 9, 7 Зогр Мар; темъиа вода въ овлацѣхъ аеръныхъ Пс 17, 12 Син • перен.: овлакъ поганокъ разорити Ен 366 11.— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Евх Клоц Супр ОБЛАСТЬ, -и ж. (59) 1. ё^оѵаіа власть, правление ѵіасіа, тос: ежди область імъі • надъ десжтыж градъ Л 19, 17 Зогр Мар Ас • мощь, сила тос, зііа: имѣти область • цѣли- тн неджгы • і изгонити вѣсы Мк 3, 15 Зогр Мар • право ргаѵо: і'мамъ олтаръ сѵт(ъ) нег(оже) не имжтъ области.. слоужАЦіе скині Евр 13, 10 Ен 2. леріхсороб, ёла<2хі.а, га о(м.а область, край, территория оЫазі, кга), йгеті: вьсели са въ каперьнаоумъ • на по- морье • въ область завѵлонис • і иевъф’та- лимліж Мт 4, 13 Зогр (въ прѣдѣлѣхъ завьло- тнр, Ас, вь прѣдѣлѣ (/ вм. прѣдѣлѣуъ) заіч'- лонихь Сав); да покает* са • въ ииои области Евх 102а 9; въ всѣхъ овластехъ и странахъ и МІетЬх'Ъ • жръти и тр'Ьвы творити Супр 147, 24 — Зогр Мар Ас Сав Боян Зогр-пал Ен Син Евх Клоц Супр.— Ср. власть, овладаиик ОБЛАСТЬ ИО нареч. (1) греч. нет реши- тельно, властно 8 тосі, тоспё, сійгагпё: г(оспод)ь овластьно пр(оро)комь рече Евх 826 6-1 о в л а ч а т и (?) Л 8, 27 Зогр Мар Ас Сав; Пс 34, 13 Син см. облачити ОБЛАЧИТИ, -чж, -чиши несов. (14) ёѵ&беіѵ одевать, облачать осііѵаі, оЫёкас: облачитъ н п(о)пъ Евх 966 21 о облачити са въ чьто ёѵббеаОаі, леріРаХХеоОаі одеваться, облачаться осііѵаі: зе, оЫёкаі зе: вь ризж не овлачааше са Л 8,27 Зогр Мар Ас Сав; овла- чаахж сіа въ врѣтнціе Пс 34, 13 Син.— Мк 6, 9 Зогр Мар; Л 16, 19 Зогр Мар Ас Сав; Пс 108, 19 Син; Евх 966 22-23 ОБЛАЧЬИЪ, -таи прил. (1) тт)<; ѵесрёкпб облачный, тучи род. оЫакоѵу, тгаки род.: въ стлъпѣ оелдчьиѢ г(лдго)лдше къ иімъ Пс 98, 7 Син ОБЛАЧЬЦЬ, -а м (1) греч. нет облачко оЫасек: овлачьцъ малъ іави са надъ народомъ Супр 568, 16-17 ОБЛАШЬ, -ни прил. (3) в знач. сущ. каіхбс;, иоаріибс мирянин Іаік: съшедъше са попове же и клирнцн • овлашн же и чрънорнзьцп Супр 219, 20; іакоже... к немоу приходити • и кли- росникомъ Н МНОГЫНМЪ ОБЛДШНИМЪ Супр 519, 10,— Супр 532, 5-6.— Ср. людинъ, овлашьскъ ОБЛАШЬСКЪ, -таи прил. (1) греч. нет мир- ской Іаіску: въ овлашьстѣмъ овразѣ ста • въ кротости... видимъ вѣаше прѣвъіваА присно Супр 544, 24.— Ср. овлашь 0БЛ6ЖАТИ, -жж, -жиши несов. о чемь (2) ёліиеіайаі, леріхеіоОаі лежать вокруг, об- лежать Іегеі коіет, оЬеріпаі: прикосиж са ОБА веригах’ • овлежАштиихъ о въш кю Супр 182, 7.— Супр 105, 18 ОБДвЩН, облагж, овлАжеши сов. (5) рёѵеіѵ переночевать, остаться ночевать ргепосоѵаі, гйзіаі ргез пос: оелази съ иама ѣко при вечерѣ естъ... і вьннде съ нима овлешть Л 24, 29 Мар Ас, овлази (второго глагола нет) Зогр ОБЛИВАТИ, -аіж, -акшн несов. (1) лроохеіѵ обливать, поливать роіёѵаі, гаіёѵаі: тьла- штиимъ иечестыа отъ зжвъ овлнваіжтъ (іадъмь) Хил 2а{5 25 ОБЛИЗАТИ, овлижж, овлижешн несов. (3) ёлікеі%еіѵ облизывать оіігоѵаі: п’сн при- ХОдлште • овлізаахж гноі его Л 16, 21 Зогр Мар Ас.— Ср. лизати ОБЛИСТВЬНѢТИ, -ѣіж, ѣкшн сов. (1) србХХоіс; хораѵ покрыться листьями рокгуі зе іізііт: вьси днвлѣхж са видАште джва ое- листвьнѣвъша Супр 18, 17 ОБЛИХОВАТН СА, -хоуіж са, -хоукши са сов. кого, чесо (1) алаХХотрюйаСаі избавиться гЬаѵіі зе: прьв(ын) великъ • іако г(оспод)іа оклихова са • и вратьиА части Зогр-лл Іа 10.— Ср. лишити ОБЛИЧАТН, -аіж, -акши несов. кого, чьто о чемь (23) 1. ёкёухеіѵ, атт)Хітебеіѵ, алосрОёу- уеаОаі, хатіууореіѵ обличать, уличать, раз- облачать, обвинять пзѵёсісоѵаі:, оЬѵійоѵаі:: къто отъ васъ величаетъ лса о грѣсѣ И 8, 46 Зогр Мар Ас; тоже ни іавѣ кго овличадше прѣдъ вьсѣмн да не вестоудьнѣиша кго сътво- ритъ Супр 412, 21; аште ли вѣтъскы се • а не вѣръио слъішіші • оелічдіжтъ та ♦ недвнжіми печаті Клоц 14а 37; Супр 452, 19 9 ёкёухеіѵ укорять кагаі: іродъ... Обличаемъ імь • о іродьѣдѣ женѣ вра гра своего • і о вьсемь зьлѣ Л 3, 19 Зогр Мар 2. 5т)^ойѵ (публично) по- казывать, проявлять (ѵеге)пё) пкагоѵаі, ргоіеѵоѵаѣ, сіаѵаі: па)еѵо: авик вьстанж • овличда кже из’ мрътвъіихъ вьскръсеиик Супр 141, 7.— Зогр Мар Ас Клоц Супр.— Ср. авліати, глаголати, зазирати, онавліатн ОБЛИЧеНИІС, -иіа с (9) ёкеуцбб, ёкеух°С обличение, обвинение пзѵёсісепі, оЬѵіпёпі: въ овліченнхъ о везакоиеиы показалъ есі ч(ло)- в(ѣ)ка Пс 38, 12 Син; вь земыж же въдрж- жеиок коник въкореии са • Обличеньи сы съгрѣ- шеиию неистрьгиомо • на мѣстѣ съхраніакмо • до д’иешьніааго дьне Супр 560, 24 • ёХеуцбб возражение осііпіиѵа: выхъ ѣко чл(о)в(ѣ)къ ие слъішььи • Т не імъі въ оустѣхъ своіхъ оелі- ченьѣ/Іс 37, 15 Син.— Евх 766 13; Супр 194, 12; 237, 30; 394, 27 28; 560, 6; 560, 14 Обличенъ Супр 360, 8-9 см. овлѣціи ОБЛИЧИТеЛЬ, -ліа м (3) хатіууороі;, ёкеу- %ое обвинитель, обличитель гаіоЬсе: ш раз- воініче петрсу помоштъиіче • іюдѣомъ овлічі- 393
ОБА телю Клоц 116 11.— Клоц 116 35-36; Супр 441, 12-13.— Ср. клеветарь, овадитель, ов- личьиикъ ОБЛИЧИТИ, -чж, -чиши сов. (39) 1. кого о чемь; чесо ёкёухеіѵ, атцкітейеіѵ обличить, уличить, разоблачить, обвинить изѵёсісіі, сіокахаі ѵіпи, оЬѵіпіІ: обличитъ всего мира о грѣсѣ И 16, 8 Зогр Мар Ас Сав', і не при- ходитъ къ свѣтоу • да ие о(бли)чатъ са дѣла его И 3, 20 Мар Ас; в’сн о ннхъже овличеии вываіжтъ Супр 127, 17 9 ёкёухеіѵ укорить рокагаі: аціе же съгрѣшитъ къ тев'к вратръ твои • іди обличи н междк совоіж и тѣмь еди- иѣмь Мт 18, 15 Мар Ас Сав; г(оспод)і ие ѣростнж твоеіж овлічи меие Пс 37, 2 Син * беіуцаті^еіѵ отдать на позор ѵусіаі ЬапЬё, роЬогзепі: иосіфь же лажжь еьь... не х°ТА облі- чіті еіА Мт 1, 19 Ас Сав Боян 2. бццоаіеѵеіѵ, бцкоѵѵ, беіхѵѵѵаі, фаѵеробѵ, лкцрофорегѵ, алекёухеіѵ, фаѵербѵ лоіеіѵ публично по- казать, засвидетельствовать, проявить ѵе- ге)пё икагаі, рпцеѵіі, сіаі па)еѵо: обличи о мьнѣ силж вожьства твокго вь сь часъ Супр 22, 9; пръвок мн обличи * како и съіиъ вышьніаго и сынъ дауидовъ Супр 239, 8.— Зогр Мар Ас Сав Боян Син Евх Супр ОБЛИЧИІ6, -ніа с (1) греч. нет образ, вид оЬгаг, росІоЬа: нмѢіа в’ севѣ слово съвезначАльио • въ обличьи своемь Евх 67а 8.— Ср. овразъ ОБЛИЧЬНИКЪ, -а м (1) екеухос, обвини- тель, обличитель таІоЬсе: выхъ тепелъ вьсь деиь • і овлічьнікъ моі иа оутрьѣ Пс 72, 14 Син.— Ср. овадитель, овличитель, клеветарь ОБЛИІЛТИ, облѢіж, овлѣкшн сое. (1) и«т«- %еіѵ облить оЫй: овлиѣлъ и есі стоудомь 77с 88, 46 Син ОБЛОБЪЗЛТИ, -въжж, -въжешн, сов. (1) хатафіХегѵ поцеловать роІіЪіІ: правъда и міръ ововъзасте сіа (/ вм. овловъзасте сіа) Пс 84, 11 Син.— Ср. овловызати ОБЛОБТЯЗЛТИ, -вызаіж, -кызакши и -выжж, -выжеши несов./сов. (20) хатафікеіѵ цело- вать/расцеловать, поцеловать, облобызать ІІЬаі/хІіЬаі, роІіЪіІ: власы главы своеьь оти- рааше • і овловызааше нозѣ его Л 7, 38 Зогр Мар Ас; оумиливъ са отъ влагодѣти иападе иа выіж кго • и овловызаА н глаголааше Супр 526, 12; нришьдъ авье пристжпь къ немоу г(лаго)ла • равви равви • і овловыза і Мк 14, 45 Зогр Мар; въ разврьзеннк великое пришъдъ • овловыза правьдиааго главж и дес- иицж Супр 553, 23.— Зогр Мар Ас Боян Супр. — Ср. ловъзати, овловъзати, цѣловати ОБЛОЖИТИ, -жж, -жиши сов. кого, чьто чимь; чьто по чесомоу (11) тіОёѵаі, леріТіОёѵаі, леріерРаХХеіѵ обложить оЪІохіІ: повелѣшА 394 ОБА принести трьстнк • и расцѣпивъ ше на дьвок обложити по пльтн кмоу Супр 270, 6; обложатъ врази твоі • острогъ о тевѣ Л 19, 43 Зогр Мар • перен. ЛЕ(и|Заккегѵ окружить оЬ- кіоріі: да... невѣрьства гоувнтельнъмь об- ложитъ оустроениимь Хил 2а(і 13 • перен. (обложенъ выти леріхеіаОаі) покрыть, обер- нуть, одеть рокгуі, хаЬаІіі, оЫёсі: пльтнв обложивъ свое в(о)ж(ь)ство Евх 61а 11; кротъкоіж овложеии кожеіж Хил 2а$ 20.— Мк9, 42 Зогр Мар; Евр 5, 2 Ен; Супр 447, 6 и 1- Ср. овлѣціи ОБЛЫГЛТИ, -аіж, -акши несов. (6) ёѵбіа- ложно обвинять, бесчестить, клеве тать кгіѵё оЬѵіпоѵаі, ЬапоЬіІ, ротіоиѵас се дѣло овлыгаіжцінхъ міа къ г(оспод)к Пс 108, 20 Син; овлыгаемъ естъ • кънижъннкм Евх 49а 23-24,— Пс 37, 21 Син; 108, 4 и 20 Син; Евх 77а 2.— Ср. оклеветати ОБЛЬБЛТИ СА, овлкіж са, облккшн са сов. (1) греч. нет испачкать (себя) рвотой ротѵга- сеі зе: аціе к’то заклииаетъ кого с(ва)тымн • толи оупив’сА овлкетъ • кти денъ да постнт' са Евх 105а 18 ОБЛЬГѢЧАВЛТИ, -ваіж, -вакши несов. комоу отъ чесо; чьто (3) ёліхонфі^еіѵ, стілар- Раѵегѵ (!) облегчать иІеЬсоѵаі пёкоти о<і пёсеко, сіпіѣ ІеЬкут пёкоти пёсо: мнк во овльгъчавактъ отъ мжкъ х(рнсго)с(ъ) Супр 4, 11', X (рисго) соу овльгъчаваіжштоу мжкѵ Супр 183, 15.— Супр 180, 3 ОБЛЫ"ЬЧЛТИ, -аіж, -акши сов. комоу чьто (1) греч. нет облегчить иІеЬсіІ, исіпіі ІеЬ- купг. овльгъча вратЛ? томоу ратъ Супр 216, 21.— Ср. ОБЛЬГЪЧИТИ ОБЛЬГЬЧИТИ, -чж, -чиши сов. (2) [оклег- Супр (1)] ёкафрйѵеіѵ, ёліхонфі^еіѵ облег- чить иІеНсіі, исіпіі ІеЬкут: овлегъчн тагости нашА Супр 77, 24-25.— Зогр-лл 2а 3 4 — Ср. овльгъчати ОБЛЬСТИТИ, овльціж, овльстишн сов. кого чимь (5) лауібейеіѵ, осуреііегѵ поймать вдо- вушку сЬуІіІ сіо Іёску перен.: съвѣтъ сътворншА иа нъ да обльстатъ і словомь Мт 22, 15 Мар Ас Сав (0 Зогр).— Мк 12, 13 Зогр Мар.— Ср. оуловити овльчеин Супр 464, 1-2 см. оплъчені* ОБЛѢдѢТИ, -дѣіж, -дѣкши сов. (2) ёллоі- обсгОаі побледнеть хЫесІпоиІ: оужаснжшй сл С’ЬМАТОША СА • ОВлѢдѢшА СуПр 466, 10,— Супр 466, 15 ОБЛѢНИТИ СА, -ИІЖ СА, -ПИШИ СА СОв. (3) оиѵеі’ѵ, абіхеіѵ (!) облениться, стать равно- душный хіепіѵёі, зіаі зе ПюзІе)пут: аште ли овлѣиимъ са и праздьии ходимъ сьде • то иик’тоже иасъ ие помилоуктъ Супр 378, 11: овлѣинхомъ во са (вм. овидѣхомъ ?) дроузии
ОБА ОБО о же к прѣоБидѣвъше • Еезакоиик сътворихомъ Супр 135, 20.— Супр 543, 22 ОБЛѢЩН, оелѢкж, оклѣчеши сов. кого, чьто къ чьто; чнмь (>1ОО) ёѵббеіѵ, лері|3аккегѵ, арсріеѵѵѵѵаі, ёѵбіббахеіѵ, яерітіОёѵаі, іца- ті^еіѵ, хт)беѵегѵ (!) одеть оЫёсі: чьсо ізидо- сте видѣть • ч(ловѣ)ка ли въ лѵькъкы рнзъі овльчеиа Мт 11,8 Зогр Мар Ас; хллл'иД0ІЖ чрвкеноіж оелѢкоша і Мт 27, 28 Сав (одѢша Зогр Мар Ас); пакы оелѢци ма Евх 786 17; кыстъ... вндѣтн юношж Красина столшта прѣдь йимь • овлѣчена въ котыгж льиѣнж • раздъранж отъ горъі дожн и до долоу Супр 187, 4 • перен. : въ правъдж бѢ Обличенъ (! вм. овльченъ) Супр 360, 8-9 □ оклѣціи с а пеофаккеаОаі, ёѵбѵеаОаі одеться, облечься оЫёсі зе: ие пьцѣте са д(оу)шеіж чьто ѣсте • нн тѣломь въ чьто овлѣчете са Л 12, 22 Зогр Мар; оельклъ са ксн въ срамьнжіж кожьнжіж рнзж Супр 470, 7-8 • перен.: въ лѣпотж сіа овлѣче Пс 92, 1 Син • въ кого, въ чьто, къ овразъ кого ёѵббеаОаі, (цо(>срт)ѵ) срореіѵ принять вид, образ, усвоить образ жизни кого-л. ргцтоиі, ѵхіі па зеЬе робоЬи, хрйзоЬ Йѵоіа пёкоко: ѵі съвлѣціи са емоу ветъхааго ч(локѣ)ка * і облѢціи са емоу въ иовааго • съзъданааго по овразоу б(о)жью * г(оспод)ю помо(лнмъ са) Евх 986 12; къ. раЕиТ Образъ са овлѣче Супр 480, 9.— Зогр Мар Ас Сав Боян Ен Син Киев Евх Супр Рыл.— Ср. одѣти ОБЛЮБИТИ, -еліж, -виши сов. (1) греч. нет полюбить, возлюбить оЫіЬіі зі, гатііоѵаѣ зі: Хкалвк та... въшедъшааго въ хрлмъ домоу тво- его • ОЕлкбльшааго жезлъ вѣръі твоеьь Евх 36а 18.— Ср. възлюбитн ОБНАвЛІАТН, -іаіж, іакши несов. (5) аѵа- ѵеойѵ обновлять оЬпоѵоѵаі: врьиькмъ ов- накыаше зѣинци очию Супр 473, 14 • перен. обновлять, возрождать, оживлять оЬпоѵо- ѵаС, оЬгогоѵаѣ, охіѵоѵаі: х°штетъ овънавь- атн сыны чловѣчъскы Супр 266, 16; адамъ ОЕнаклѣетъ са * і евъга своваждаетъ са Евх 2а 5,—Евх 69а 3; Супр 190, 22-23 ОБИАЖЛТИ, -жаіж, -жакши несов. /сов. (3) 1. несов. уоцѵобѵ обнажать, оголять оЬпахо- ѵаі: кндиши... оуже воиномъ лжштж овнажаклкж Супр437, 25 2. сов. уѵцѵогіаОаі стать нагим, оголиться, обнажиться зІ;ІІ зе паЬут, оЬ- пагіс зе: нъ аште ты адаме полкАнеши • кгда въ породѣ овиажа * кокго джва листвик кьзьмъ... одеждж сътвори Супр 347, 28 • перен. отъ чесо лишиться чего-л. Ьуі хЬаѵеп пёсеко: иже нціезошл въ соуетѣ дение иаши • оБнажахомъ • шт(ъ) отъвѣта Евх 62а 23.— Ср. овиажнтн, оголити ОБНАЖСННІС, -ша с (2) уѵцѵсосш; обнаже- ние, нагота оЬпахепі, паЬоіа: овѣма ржкама кго нмъша за овѣ полѣ ризьиѣи • и закры- ваіжшта овиаженик свок Супр 187. 8.— Супр 96, 26.— Ср. нагость, иагота ОБНАЖИТИ, -жж, -жиши сов. (8) уѵцѵобѵ обнажить, оголить оЬпахіі: своа оученикы до попса овиаживъ Супр 432, 27; пкоже вьсеи пльти кго овнажити са • и вьси ПрѢсТОАШТИИ оужасьии въівъше Супр 162, 7 • перен.: в’сѣ во овиажеиа сжтъ прѣдъ очима в(о)жиима Евх 68а 6 (Евр 4, 13).— Супр 38, 21; 89, 8; 367, 13-14; 485, 23; 503, 25.— Ср. овнажати, ого- лити ОБНИЩАТИ, -аіж, -акши сое. (5) ятетхеб- еіѵ, яіаіѵеіѵ (!) обеднеть, обнищать гсЬид- поиі: вогати овииціашіА и възлаканлА Пс 33, 11 Син • перен.: ОЕшштаіжтъ же грѣхъмі и неправъдамн людье Клоц За 4.— Пс 78, 8 Син; Супр 77, 21; 494, 77.—Ср. ооувожати ОБНОВИТИ, -вліж, -виши сов. (16) аѵа- хаіѵі^еіѵ, ёухаіѵі^егѵ, аѵаѵеобѵ возобно- вить оЬпоѵіі: посълеші д(оу)хъ своі съзіж- джтъ сіа • и обиовіші ліце землі Пс 103, 30 Син; да родитель обличатъ везакоииіа • и вѣ- роуіжштиихъ О ЕНО КАТЪ еогопознлиик Супр 338, 16-17 • перен. оживить оііѵіі: д(оу)хъ правъ овиові въ жтровѣ моеі Пс 50, 12 Син; пакы об- нови ма Евх 786 16; тъ обновитъ ма силой свокіж Супр 269, 19 □ ОБНОВИТИ СА аѵахаіѵі^есгОаі возобновиться оЬпоѵіі зе: болѣзнь моѣ обнови сіа Пс 38, 3 Син.— Син Евх Супр.— Ср. оживити ОБИОВЛгеннге, -ша с (3) хаіѵоттіс, аѵа- ѵёшаіб обновление, возрождение оЬпоѵепі. оЬпоѵа, оЬгосІа: въстаашн пакы въ ов’иов- лении жизни хода Хил 16$ 14; обновитъ ма • обповькнипмъ своимъ кже хоштетъ творити о насъ Супр 268, 13. — Евх 68а 3.— Ср. поиов- лкиик ОБНОСИТИ, -ношж, -носиши несов. (1) яерісрёрегѵ носить вокруг, обносить позіі коіет: вьса тварь іако и ОБАзаньк повѣдь об- носитъ Супр 509, 18 ОБНОЩЬНИЦА, -а ж (1) яаѵѵбхюѵ все- нощная сектоспі ЬоЬозіихЬа: овноштьницж творншА въ намѣнеиѣн цръкъвн Супр 208, 18 ОБНОЩЬНЪ, -ын прил. (1) греч. нет про- должающийся всю ночь, всенощный сеіо- поспІ: въдавъ севе и обноштъноуоумоу стопные Супр 548, 7-8.— Ср. вьсепоціьнъ овоБъзасте сіа Пс 84, 11 Син см. ОБЛОБЪЗаТН ОБОГАТИТИ, -аціж, -атпшп сов. (4) яЛоі>- ті^еіѵ обогатить, одарить оЬоЬаііі, оЬбагіѣ: посѣтілъ есі земліА (/ вм. земліж) и оупои іж оумножілъ есі овогатіті іж Пс 64, 10 Син; прѣ- вѣчъны ц(ѣса)ръ... ооувожавы въ своіхъ ие- Э95
ОБО оувожъно насъ раді • дд ны окогатітъ Клоц 16 1-2; Супр 326, 22-23.— Супр 498, 15 ОБОГАЩАТИ, -цідіж, -ціакши несов. (1) яХоші^егѵ обогащать оЬоЬасоѵаі: да в’сѣмь овогаціаеми рдви твои * і в’сь доводъ нмжціе • ізкытъкоуемъ Евх 126 16-17.— Ср. богатити ОБОИ, окоіа, овок числ. (19) ацфбтероі мн., ёхатерое; (отъ обоихъ ёхатёрсоОеѵ) оба, обоих видов оЬо)і, оЬоіГЬо бгпЬи: виио иово въ мѣхы новы • въливати * і овое съ Блюдетъ са Л 5, 38 Зогр Мар; нд той трепезѣ обои Бывайте пастѣ • н овразъиаіа и истинъ иаіа Супр 417, 29; тъ кетъ господь обоимъ • акы отъ обоихъ • кдииѣмь гласомъ съ отцемъ и съ доухомь хвалимъ Супр 322, 5.— Зогр Мар Ас Супр Зогр-лл.— Ср. дъвои, оба ОБОГНАТИ, -іаіж, -гакшн сов. (3) бафуяі- ѵеоОаі без доп. обонять, почувствовать за- пахи исіііі ѵйпі: ноздрі имжтъ и ие оконѣ- іжтъ Пс 113, 14 Син • чьто понюхать ргі- сісЬпоці, ргіѵопёі к пёсети: истии’иок муро кже овоиіавъше мрьтвии въскръсаіжтъ Супр 425, 25.— Супр 104, 4-5 ОБОРИТИ, -ріж, -риши сов. (2) 1. аѵаоиал- теіѵ разрушить, снести роЬогіі, гЬогіі: се поставыаіж та дьнесь и кореник ископати • и пакы въеддити • оворити и пакы съзъдати Супр 357, /5 2. оворити са иа чьто греч. нет наброситься на что-л. ѵгЬпопі зе па пёсо\ на прнчАштеник никакоже ие окорлштоу са • повръже севе прѣдъ иогама ракъ б(о)жии Супр 524, 13.— Ср. раздроушнтн, разорити, съно- ритн ОБОІАКО нареч. (1) то атіѵацфдтероѵ в обоих случаях, обоими способами ѵ оЬоп рпрабесЬ, оЬорт грйзоЬет: аште теве по- слоушаіж тѣлеси мн пакость • нъ аште бога прѣслоушаіж • ОЕОіако вь мжцѣ ксмъ Супр 367, 2 ОБОБКДОу нареч. (3): о в о ак д оу, отъ окоіждоу ёхатёршОеѵ по обеим сторонам, с обеих сторон па оЬоп зігапасН, т. оЬоп зігап: сыны притворивъ окоіждоу иесѣкомааго камыка Супр 543, 4; отъ овоіждоу вамъ оуспѣхъ вждетъ Супр 405, 18 ф мечь овоіждоу остръ уоцф«і« біатоцое обоюдоострый меч сіѵоизеспу тес: острѣк паче меча овоіждоу остра Супр 351, 4 ОБРАДОВАНИІ6, -иіа с (1) греч. нет радость гоггабозіпёш, габозі: ш оврддоваиьи [иамъ] в’сѣмъ иамъ... г(оспод)ю помоли(мъ са) Евх 61а 1.— Ср. радость ОБРАДОВАТИ, -доуіж, -доукши сов. (5): оврадовдти са греч. нет обрадоваться 2а- габоѵаі зе: аже и зѣло слышавъ оть йнхъ ц(ѣса)рь оврадова са Супр 539, 27 □ окра- до в д и д а ж в знач. прил. хе%оцнтсоцёѵт) 396 ОБР благодатная тііозіі ріпа: радоун са оврадоы- наа иевѣсто Супр 251, 11 (клагодѣтъиаѣ Л 1, 28 Зогр Ас, влагодатъидѣ Мар).— Супр 248, 15; 250, 30-251, 1; 251, 8.— Ср. възвеселипі са, въздрадовдти са, порадовати са; оврадока- иаа ср. влагодатьиъ, влагодѣтьнъ ОБРАЗИТИ ОА‘, оврджж са, оврдзншн са сов. (1) о чьто лроахроскіѵ удариться, стук- нуться обо что-л., наткнуться на что-л. пага- 2ІІ зе о пёсо, ѵгагіі <іо пёсеко'. въ тъ вьлѣзъ- ше жидове о камень овразивъше са Супр 401, 2.— Ср. потъкнжти, прѣтъкнжтн ОБРАЗИТИ2, овражж, оврдзишн сов. (2) то пой ѵ, цорфойѵ создать, уподобить иіѵо- гіі, ргіробоЬпіІ: сии во ие видать • нн гла- голжтъ ии ходатъ • ии слышатъ каменнк сжште • чловѣкы извааин • и въ видъ члові- чьскъ овражеии Супр 177, 8.— Супр 135, 1,— Ср. въовразити ОБРАЗОВАТИ, -зоуіж, -зоукши несов. 1. цор- фойѵ создавать, образовывать ѵуіѵагеі, иіѵагеі: оустыди са • шврдза окразокаанааго (1) • ржкоіж в(о)жиеіж Евх546 /9-20 2. сг/рца- ті^еіѵ, слотолобаОяі обозначать, представ- лять огпасоѵаі, цкагоѵаі, ргебзіаѵоѵаі: тн тако по кдномоу и по двѣма овразоуіжште * влѣчаахж • и доведъше пешти и прилагавкште имъ главы палѣ’хж Супр 39, 5.— Супр 41, 26; 484, 22-23 ОБРАЗЪ, -а м (>200) 1. охрца, тёлос, цорфр, еібос, бцоіеоаіе, хауахтру; (вез ов- раза аахрцатютос) вид, образ роёоЬа, ѵгЫесІ, ѵгеггепі, г)еѵ: ави са інѣмь образомъ іджштема иа село Мк 16, 12 Зогр Мар Ас; и се лице кго овразы измѣніаше • овогда оуво видѣти и вѣаше сѣда • овогда же отрока Супр 121, 25; ты везъ овраза • а в семъ овразі • ты в(ог)ъ истии’иы. и чловѣкъ вез лъжа Супр 505, 1; овразъ лица его иоса Евр 1, 3 Ен 2. ахрца звание, состояние, сословие зіаѵ: въ овлашьстѣмъ овразѣ сы Супр 544, 24 • спец. (мъиишьекыи, чрьиьчьекын, кднначьнын, аггельекыи, сватыи) а/рро, пубегхрца; (при- юнлаи овразъ хатрхобцеѵоб; кдииачыгыи овразъ аахраіб; аггельскдкго овраза аууе- Хоеібрб) монашество, схима тпі&ку зіаѵ: МОл(иТВд) идд(ъ) ХОТАЦІИІМЬ ПрНІАТН овразъ • единачьнън Евх 806 21; чнн(ъ) слоуженьк • швраза чръиечьска Евх 81а 15; н поклоинт(ъ) колѣнѣ Ё приелалАи овразъ Евх 93а II □ ве- ли к ы и овразъ (цёуоАоѵ) а%рца великая схима (третья степень монашества) ігеіі (пеіѵуёёг) зіпреп шпіззіѵі: чнн(ъ) слоуженьк • великоумоу шврдзоу Евх 82а 1-2; малый ов- разъ ціхуоѵ ахрца малая схима (вторая степень монашества) бгпЬу зіпреп шпі&іѵі: молитва малааго шврдза чръи(ь)цю Евх 806 3;
ОБР на овразъ прнтн ёлі тф ахпцаті ёрхесгваі принять монашество зкаі зе тпі- сЬепѵ. ннкътоже теве нжднтъ прнтн на сь ов- разъ Евх 96а 9 3. еібоб вид, разновидность, форма сІгиН, Гогпіа: н се пдче въ истннж сьвѣ- ддтъ * нскоушьшен • н прѣмногы образы • педжгъ тѣмь прнокрѣтъше • и много држченьк принятіе Супр 495, 2; вьсѣкъ овразъ мжкы придти Супр 88, 25 4. еіхсоѵ, атіукту, аѵ5(?іа<;, бцоісоца, уращгц, ѵбціаца (!) изображение, образ; изваяние оЬгаг, ѵуоЬгагепі, росіо- Ьігпа, зосЬа: покажѣте мн пѢназь • чш іматъ овразъ і нап’санье Л 20, 24 Зогр Мар; і пзмѢнішіа елдвж его въ оврдзъ телъца ѣджцід сіно Пс 105, 20 Син; поставь» златъ оврдзъ въ градѣ семь Супр 222, 17-18 • перен. аііцрокоѵ, тѵпос, х«р«хггір символ, знак, знамение зутЬоІ, гпак, гпатепі: дѣва н дрѣ- ко н сьмрьть • нашего повѣжденьіа быша ов- разн Супр 489, 8; оврдзъ кръстънын сътво- рнкъ • отъ челд ндча н прѣкръстн вьсе тѣло свок Супр 162, 28; аште во не виждж въ ржкоу кмоу окраза гвозднкмъ Супр 500, 8 (ѣзвы И 20, 25 Мар Ас) 5. тѵлос;, тропое, аѵтітѵ .тоѵ, лараітюѵ (!), тѵяіхбі; (!); (хрнстосовъ оврдзъ хрістгогнло^) прообраз, образец ргесіоЬгаг, ѵгог: в(о)же в’седръжнтелю • съказакъі ковьчегомь оврдзъ цр(ъ)к(ъ)вьны Евх 16а 2; тоу сьвазднын исдкъ • съвазднын древле отъ двраамд • въ х(рнсто)совъ овразъ Супр 460, 2'3-24 • ѵлббеіуца, тѵло^ пример ргікіасі, ѵгог: оврдзъ дахъ вамъ • дд ѣкоже азъ ткорнхъ вамъ • і въі творите И 13, 15 Зогр Мар Ас Сав; здклнндіж та в(о)гомь • крырьшннмь са въ неръданѣ • і овразъ намъ неистьлѣннѣ подавъша • въ водѣ погржже- ниемь Евх 53а 3; оврдзъ вждн емоу • во в’сѣко довродѣѣнне Евх 826 18-19 6. тропой способ, образ грйзоЬ: овразъ же отължченнга въістъ сицъ Супр 186, 26; дште да не по того овразоу глаголешн • не послоушдктъ теве Супр 382, 22; лн по земн • ли по морю • лн по блатомъ... лн ииѣмк овразомь кымь пжть творжціемъ Евх 186 8 • оі трбяоі, трблоб образ жизни, по- ведение грйзоЬу, шгаѵу, сЬоѵаш: пагоувьннкъ овразомъ Супр 186, 19; нарекошА... ялжжа именита н довроговѣннд • кротъкд оврдзомъ Супр 202, 14 □ сицѣмь овразомь тролоі тоюбтер, трбяср тоіфбе так, таким образом Сакко, Сіпііо хрйзоЬет: деснуъ же н • снце творлшта оврдзомъ снцѣмъ Супр 297, 16; къінмь овразомь тіѵі трбпер как, каким образом )ак, )акут грйзоЬеш: можемъ во се створітн... како і кымь овразомь Клоц 86 19; Супр 421, 26; и м ь ж е овразомь оѵ трояоѵ как, каким образом )ак, іакит грй- юЬет: імьже оврдзомъ жььддетъ еленъ нд ис- ОБР О точъннкы водыгыіа * тако желаетъ д(оу)шд моѣ къ тев’к в(о)же Пс 41, 2 Син; в ь с ѣ м и о в р а з ъі пааі трбяоіб всесторонне ѵзе зігаппё: вьсѣмн образы творіаѣше спѣхъ въгоднтн вогсу Супр 280, 25.— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Киев Евх Клоц Супр Хил.— Ср. нконд, кдпь, лице, ндчрътдннк, овлнчнк, подовнк, подовьствнк, прикладъ ОБРАЗЬНЪ, -ыи прил. (4) 1. тѵяіхбс, тоѵ тѵяоѵ символический оЬгагпу, зутЬоІіску: нд той трепелѣ • н овразьнжж пасуж ндчрьта • н нстиньнжж приложи Супр 418, 3 4 2. ан- гельекын оврдзьнын а-у-уеХоеібі)<; по- добный ангелам, аніельский росІоЬпу ап- бёійт, апбёізку: д(н)ѣ(е)л(ь)ское овразъное овѣтовдние Евх 936 15.— Клоц 7а 11; Супр 417, 30.— Ср. съовразьнъ овратн са Супр 384, 3 см. оврътн- ТИ СА ОБРАТИТИ, оврдціж, оврдтншн сов. (>150) 1. кого, чьто; (къ) комоу чьто отдехреіѵ, реха- атрёфеіѵ, ёлютрёфегѵ, хатаатрёфеіѵ, ѵло- атрёсреіѵ, трёлеіѵ, аѵахаХеіѵ (!), аѵахта- аОаі сопѵегСеге повернуть, обернуть, обратить оЬгаСіС, оСосіС: аціе кто та оударнтъ въ деенжж лдннтж • овратн емоу н дроугжж Мт 5, 39 Мар, оврати са Зогр • перен.: і многы с(ы)новъ і(здраи)левъ • Обратитъ къ г(оспо- д)ю Л 1, 16 Зогр Мар Ас; в(о)же оврдті ны Т просвѣті лнце твое і съпасемъ сіа Пс 79, 4 Син; потомъ же и от’цд свокго ар’хаг’геловы рддн влагодѣтн • обративъ влага оугодьннкд показа в(ог)оу Супр 26, 5; да оврдтншн іа въ вѣрж твож Евх 796 10; овратн нън нд правьдж Киев 56 22; овратн и на вѣжднне Евх 516 12 о овратнтн са отрёсрео'Оаі, ёліатдёсре- аОаі, ёліотрёсрегѵ, трёлеоОаі повернуться, обратиться оЬгаѣіі: зе, оіосіѣ зе: оврдшть са въ народѣ г(лаго)лааше Мк 5, 30 Зогр Мар Ас Сав Унд; оврашть са послѣдоужштюмоу ндродоу рече Л 7, 9 Зогр Мар Ас Сав; обра- тите са къ чадомъ своимъ Супр 324, 9 • перен.: не полоучнвъше кгоже нскдауж нд гнѣвъ оврдтишА са Супр 38, 20-21 • къ комоу, камо обратиться к кому-л., куда-л. (с просьбой, за помощью) оЬгаій зе к пёкоти, па пёкоііо, пёкат (з ргохЬои, о ротос): аште седмо- рнцеж съгрѣшитъ въ та • і седморнцеж Обра- титъ са къ тевѣ • гл(дгол)а каж са Л 17,4 Зогр Мар Ас Сав 2. кого, чьто въ чьто цета|ЗаХХеіѵ, атрёфеіѵ, цетаотрёфеіѵ, цет- ауеіѵ превратить, изменить ргеѵгаііі, хтё- піѣ: оврдтн оумъ отроковнци Супр 25, 26; въее ложе его овратілъ естъ въ неджгъ его Пс 40, 4 Син; плкы овратн лла • пакы обнови ма Евх 786 16; дд нечьсть женьскд родоу • вь чьсть оврдтнтъ Супр 244, 10 □ овратнтн кого 397
ОБР въ п лі къ хиЫіеге отдать на разграбление ѵусіаі ѵ ріеп: не овраті насъ въ плѣнъ народомъ поганьскъпм Киев 46 11 сд Обратити с а измениться гтёпіі хе: аціе не Обратите са и вждете ѣко дѣти • не имате вьиити въ ц(ѣ)с(а)р(ь)ствне нев(есь)ское Мт 18, 3 Мар Ас Сав; Обратити са хотлште Супр 30, 5-6 3. чьто; кого отъ чесо ёліптрёфегѵ, цета- уеіѵ, цетаРаХХеіѵ отвернуть, отклонить, отвратить обѵгаііі, осіѵёхі, осІеЬпаі: шврати плѣиеиие д(оу)шъ нашихъ Евх 62а 16; по чъто не овраті • поды отъ тоа зълобъі Клоц 5 а 31-32; госпожда... х0ТАшти обратити савииж отъ вѣры Супр 132, 14; твокго то кетъ чловѣ- колквьствніа • завлжднвъшааго вьзискаатъ • и отъ заблжжденша Обратити Супр 342, 19 4. слоогрёфЕіѵ возвратить, привести обрат- но ѵгаііі, ргіѵёхі греѣ: повелѣ вѣсомъ ити и Обратити влька съ дѣтнштемь цѣломъ Супр 44, 15 □ о вратити са гілоатрёфеіѵ, ёлаѵёрхеаСаі вернуться ѵгаііі хе: оврашть са сътьннкъ въ тъ' часъ въ домъ свои оврѣте и съдрава Мт 8, 13 Зогр (къзвраштъ са Мар); аште ты шьдъ на рать и живъ Обратити са Супр 195, 7-8; обрати са отътждоу • прииосА намъ повѣдьнаіа Супр 56, 10.— Зогр Мар Ас Сав Охр Унд Син Киев Евх Клоц Супр.— Ср. вратити, възвратнтн ОБРАЩАТИ, -ціанъ, -ціакши несов. (16) 1. кого ёлютрёфкіѵ обращать оЬгасеІ перен.'. ВИДА К немоу ПрИХОДАШТА в(о)жиі чловѣкъ... на истииьижж вѣрж овраштааше Супр 514, 18; глаголати же оуто иматъ миръ... на овра- штаіжштніхъ ерьдьца кь немоу Супр 319, 1 □ о б раціати са атрёфеаСаі, леріатрёфеіѵ ёантбѵ поворачиваться, оборачиваться оЬ- гасеі хе: ннк’тоже ржкы на ралѣ положь • и овраціаіА са вьспать • оуправленъ есть въ ц(ѣса)р(ь)ство н(е)в(е)с(ь)ное Евх 91а 9; мжчеиикъ Обраштааше са на сковрадѣ • іако на одрѣ Супр 118, 25 2. чьто въ чьто цетаатрё- феіѵ, цетаРаХХеіѵ превращать, изменять оЬгасеѣ, піёпіі: овраціаіАи море вь соушж Пс 65, 6 Син • перен.: иже са мнѣахж овраштаіжште са • начАША глаголати къ правед’ноуоумоу Супр 30, 8-9 3. Обраціатн са ёлоптрёфегѵ, ёліатрёфеіѵ возвращаться ѵгасеі хе: Т помѣ- нж ѣко плоть сжтъ • д(оу)хть Х°ЛІА 11 ие овраш- тліа сіа Пс 77, 39 Син\ авьк овраштааше са сь многомъ похвалеинимъ Супр 529, 2.— Син Евх Супр Рыл.— Ср. възвраціатн ОБРАЩСННЮ, -ша с (3) ёлютрофя, то ёліатоё'фаі обращение, превращение, изме- нение оЬгасепі, ргетёпёпі: не волаи съмръти грѣшъникоу • нъ овраціенне н животъ Евх 736 6; 101а 22.— Супр 529, 6 ОБРОКЪ, -а м (4) 1. 6'фотоѵ плата тгеіа: ОВР довольии вждѣте оврокы вашими Л 3, 14 Зогр Мар Ас (овѣціаиш Сав) 2. у.г\ѵао^ дань, по- дать бай: ц(ѣса)ре земьнні отъ кого вьзем- лжтъ даиь • ли оврокы Мт 17, 25 Сав (кннсь Мар, кіиос Ас).— Ср. възмьзднк, дань, кинъ съ, мьзда ОБРЪПЪТИТИ, овръпъціж, овръпътнши сов. (1) греч. нет обмануть охаііі, оЬаІатиій: есть во дръзъ (г. е. диѣволъ) зъло творнтн • і лжкавъ овръпьтитн Евх 886 7-8 ОБРЪТИТИ СА, овръціж са, оврътишн с* сов. (2) [овра- (!) Супр (1)] фщошОаі закрыть рот. замолчать гаѵгіі йяіа. гтікпоиі: прѣдътече жизнь • да къ томоу съмръть оврътитъ са Хил /ба 5; въепрітнши вездьиѣ огньиѣи • и речеши оумлькнн оврати са (!) Супр 384, 3 ОБРѢЗАННК-, -ша с (9) лерстофц обрезание (религиозный обряд) оЬгіхка (паЬогетку йкоп): дастъ вамъ мосн оврѣзаиие И 7, 22 Зогр Мар Ас; мѣ(сА)ц(а) еиьвара а оврізанпе г(оспод)а на(ше)го Сав 144а 9; Ас 1356 18; Боян 456 5.— И 7, 23 Зогр Мар Ас ОБРѢЗАТИ1, -рѣжж, -рѣжешн сов. (12) лерітёцѵеіѵ обрёзать (совершить обряд об- резания) оЬгегаІ: іеплъни са осмь дьниі • да і оврѣжжтъ Л 2, 21 Зогр Мар Ас Сав (2) Боян (2) ф не обрѣзанъ в знач. прил алерітццтоб необрезанный пеоЬгехапу: стоу- дъноіж волею > опрѣсиъкы Ѣдать иі окрѣзаж ерьдьці • ні оушесы своімі Клоц 7 а 19; пе оврѣзаны Супр 418, 11-12.— Л 1, 59 Зогр Мар Ас ОБРѢЗАТИ2, -аіж, -акши несов. (3) лері- тёцѵеіѵ обрезать (совершать обряд обреза- ния) оЬгегаѵаІ: въ ежвотж Обрѣзаете ч(лові)- ка И 7, 22 Зогр Мар Ас ОБРѣлленити, -ни, -ниши сов. (7) форті- ^еіѵ обременить, отяготить оЫІгіС: придіте къ мнѣ вен троуждаіжштеі са • і овремейениі Мт 11, 28 Зогр Мар Ас Сав; Евх 86а 2; 89а 12-13.— Евх 856 15-16.— Ср. отагъчитн ОБРѢЛІЛІАТИ, -ліаіж, -ліакшн (?) или ОБРѢЛІбНІАТИ, -иіаіж, -шакши (?) несов. (1) иатафорті^еіѵ обременять, отягощать гаіё- гоѵаі: ни оврѣмыаА (вм. оврѣменіал ?) ир праштаА прѣвывати Супр 280, 1 ОБРѢСТИ, оврАціж, оврАціеши сов. (>400) 1. еёріахеіѵ, браѵ (!), цаѵОаѵеіѵ (!), срсора- абаі (!) найти, обрести паіёхі, паііі: шпѣте • і оврАштете Мт 7, 7 Зогр Мар Ас Сав; Л II, 9 Зогр Мар Ас Сав; іекаахж лъжа съвіді- телѣ... і не оврѣтж Мт 26, 60 Зогр Мар Ас Сав 1116 10, не оврѣтошА Сав 976 1-2; іво пьтіца оврѣте севѣ храміиж * і грълнца гніздо севѣ Пс 83, 4 Син; оврѣте шнрокын н про- странын пжть Супр 351, 15; оврАштете тѣи 398
ОБР мокго нзвръжена на С0УХ° Супр 154, 23 • перен.: кѣдъі адовы окрѣтж міа 77с 114, 3 Син • изобрести, придумать ѵупаіёхі, ѵутузіег.: окрѣте же оумышленнк • съмотрите же како кетъ люто Супр 89, 1; не оврѣтъше что иматъ сътворнти Супр 138, 28 * обнару- жить, найти, установить зЫесІаі:, грзШ: оврѣте са нллжци въ чрѣвѣ шт(ъ) д(оу)хА с(ва)тд Мт 1, 18 Ас Сав Боян 2. харлоб- аваі, аѵахтааОаі приобрести, достичь че- го-л. хізкаі пёсо, бозаЬпоиі: пёсеіго: г(ос- под)ь... ьмьже в’сн оупъваемъ м(и)л(о)сть ов- рѣстн Евх 656 24; погывъши оврѣте раі Клоц 116 18; нікоегоже с(ъ)п(а)сеньѣ • сімі можемъ оврѣсті Клоц 96 18 □ оеріетп нельзя (ЬфеХеісгйаі извлечь пользу паіёхі игііек: много пострадавъши.,. і ни едииоіА польза оврѣтъши Мк 5, 26 Зогр Мар Ас Сав Унд 3. овріетн са ебріохеоОаі, ёсрегоріа- хеайаі очутиться, появиться осіпоиі зе: оврѣтошА са въ персьстѣ земи Супр 255, 10; мн кдинн А • посрѣдоу ихъ оврАштахом’ са Супр 72, 26 • встретиться, быть ѵузкуіпоиі зе, Ьуі: потомь же несторъ к’то вь тѣхъ мѣс- тѣр, • докрааго корене оврѣтъ са Супр 24, 21; нзгьна из’ града и отъ странъ тѣхъ • вьса окрѣтъшАА са самаранъі Супр 517, 28.— Зогр Мар Ас Сав Охр Унд Боян Зогр-пал Ен Син Евх Клоц Супр Рыл.—Ср. изобрѣ- сти, приоврѣстн ОБРѣТЛТбЛЬ, -ліа м (1) аіретіхбс; (!) тот, кто замышляет, устраивает что-л. Іеп, кбо пёсо гашузіі, ѵупаіёга: аціе еси... чаромъ оврѣтатель Евх 54а 18-19.— Ср. оврѣтель- ннкъ ОБРѢТЛТИ, -аіж, -акшн несов. (60) 1. ебрі- яхеіѵ находить, обретать паіёхаі, пасЬахеі: пита плода нд смоковьннцн ееі • і не оврѣтаіж Л 13, 7 Зогр Мар; ѣко вь немь вины не оврѣ- таькИ 19, 4 Зогр Мар Ас Сав; трѣвж прѣдъ дкьрьмн грокншта свокго раетжштжіж оврѣтдж Супр 528, 30 • обнаруживать, устанавли- вать зЫесІаѵаІ, хрзі’оѵаі: ѣкоже во и грѣхъ къкоушеииемь • ѣко сладокъ естъ • нъ пос- лѣдь горъчѣе злъчн оврѣтаетъ са Евх 696 7 2. греч. нет приобретать, достигать чего-л. гГзкаѵаЬ, сіозаЬоѵаІ пёсеіго: тѣлесънок во воглтьство съ троудомъ н волѣзниіж великоіж оврѣтактъ са Супр 160, 5 3. оврѣтати са еѵріахеайаі находиться, встречаться, появ- ляться, присутствовать паіёхаі зе, ѵу.зкуіо ѵа( зе, Ьуі ргііопіеп: да надъ таковъімь не подоваетъ са нерѣовн оврѣтати Евх 666 20; и ратехъ оврѣтахомъ са Супр 72, 23.— Зогр Мар Ас Сав Боян Ен Син Евх Клоц Супр ОБРѢтеЛЬНИКЪ, -а м (1) ебретііе тот, кто замышляет, устраивает что-л. іеп, ксіо пёсо ОБЪ О гатузіі, ѵупаіёга: хоул’ы оврѣтельннкъ пръвын Супр 186, 21.— Ср. оврѣтатель ОБРѣТбНШб, -иіа с (6) 1. ебреся?, аѵа- хоцібі) обретение паіегепі: оврѣтеине мо- ціемъ с(ва)тлд(го) м(ж)ч(еин)ка стеф(а)на Ас 1186 20-21 • еѵреоіб установлена г)ізІёпі, паіег: съказд имъ о воговорьнѣи тон воуи ереси оврѣтеник Супр 188, 29 2. греч. нет приобретение гізкапі: іѵ оврѣтеньи намъ • влагодѣти і милости Евх 60а 12.— Ср. изо- врѣтеник ОБРѣТѣЛЬ, -и ж (1) ебррца измышление ѵупаіег: ш зависти • оувоиствоу родителю • дшаволіа оврѣтѣль Супр 388, 23 о к р а ці - см. оврѣсти ОБРЖЧИТИ, -чж, -чнши сов. (17) 1. греч. нет обещать хазІіЫѣ: можеши ли подъіати овржченааго рдва г(осподь)иѣ Евх 83а 8 • цѵт)отебеіѵ, «урб^егѵ, ѵоцфебепОаі об- ручить газпоиЬіі: напсати са съ марнеіж • овржченжіж емоу женоіж • сжштжіж иепраздъ- ноіж Л 2,5 Зогр Мар Ас Сав; посланъ въіетъ гаурнилъ къ дѣвицн овржченѣи Тшсифови Супр 244, 17 2. греч. нет поручиться за кого-л. гагисіі зе га пёкоіго: можеши ли... овржчнти вратра • ѣко по законоу г(осподь)ню • нд в’сѣко влагодѣанне идставнтн и Евх 82а 10.— Зогр Мар Ас Сав Евх Супр.— Ср. върж- чити, иареціи, поржчити о в оу в е и ъ см. овоутн ОБОуТИ, овоуіж, овоукшн сов. (4) блобеіѵ обуть оЬоиі: овоувеггы въ слиддлиіа Мк 6, 9 Мар, овоувени Зогр; гвоздна остры вънознша въ оноуштж • н овоушА и Супр 17, 20.— Евх 94а 3 ОБОуіАТИ, -іаіж, -іакши сов. (5) 1. алоѵоеі- аОаі стать помешанным, сойти с ума кіаі зе розеіііут, рогЬуі гогити, гЫагпі! зе: пакы мжчівъше н иогътьми рѣшА • покаи са • отъ- вѣшта иѣсмъ окоуилъ Супр 140, 13 2. цсораі- ѵеоОаі лишиться вкуса, утратить чувство вкуса рохЬуі сЬиѣі: аште же соль овоуѣетъ • о чемь оуво осолитъ са Л 14, 34 Зогр Мар.— Мт 5, 13 Зогр; Супр 259, 30.— Ср. нспрах- нѣти, овжродѣти ОБОуіенЪ, -ыи прич.-прил. (3) алоѵеѵот,- цёѵоб, ларалЛт)^ помешанный, сумасшед- ший розеіііу, Ыагпіѵу: овоукие • и вьсеа милости вогъ стоуждь Супр 22, 24-25.— Супр 75, 4; 411, 27 овъдръжатн Супр 157, 4; 224. 26 см. одрьждти о в ъ м а т и Супр см. овимати о в ъ и - см. ови- 0БЪСРЬД0БДНИ№, -ша с (1) та алкаухѵа сердечность, расположенность згбеспозі:, ѵгоисі сіѣу: не тръпѣаше во вл(ады)ко • за 399
ОБЪ овьсръдоваине мил(о)стн твоеьь Евх 46 3 4 овъстоіаннк Пс 107, 11 Син см. осто- винк ввъстоати Л 21, 20 Мар; Супр 150, 16 см. ©стоити ОБЪТбЦШ, -текж, -теченіи сов. (1) біатрё- Хеіѵ обежать оЬёЬпоиІ: прослоутнк во ллжчеиига кго оуже... по вьсен вьселенѣи овьтекло вѣдше Супр 117, 8 овътъшдтн Пс 48, 15 Син см. оветъ- иідтн овъоувождтн Супр 326, 21 см. ооуво- жатн ОБИХОДИТИ, ОБЬХОДИТИ, -Хождж, хо- дити несов. (10) [овъ- Мар (1) Супр (3), овь- Зогр (1) Евх (1) Супр (2) Хил (2)] леріауегѵ, леріёрхеаОаі, лерііёѵаі, біёрхестОаі об- ходить, ходить вокруг; проходить оЬЬахеІ, сЬосііі коіет; ргосЬагеѣ: овьхождааше грддьцж оучА Мк 6, 6 Зогр Мар; тЕьходнтъ ндзнрдіА твое слово • і движение Евх 88а 11-12; мъноэн влъци овьходатъ въ одеждахъ овьчдхъ Хил 2а$ 15,—Супр 11, 8-9; 191, ГЗ; 289, 9-10; 332, 22-23; 519, 21; Хил 26а 15 ОБЪХОДЬНЪ, -ъін прил. (1) леріѵбатіцое обходящий, странствующий оЬсЬагерсі, рц- Си )ісі: овьходьнн д'Ьлателе • пр-йдоврин ллжче- ници Супр 57, 19 ОБЫКШЙТИ, -нж, -неши сов. (10) цоитщё- ѵоѵ еіѵаі, аѵѵеКіСеаОаі, еісоОёѵаі; (не овык- нжти алещоѵ еіѵаі) привыкнуть гѵукпопі зі, ргіѵукпоиѣ: оумьретъ • не овъікъ длчъвы Супр 170, 29; мльчаливж жизнь кетъ овыклъ Супр 204, 15; тако во н миози иемнлостивыА овыклн ежтъ тьмнъі нарнцати Супр 374, 26-27; навыкнѣмъ оуво тако глаголати • іакоже кетъ овъіклъ ц^са )ръ ндшь послоушатн Супр 382, 25 □ о в ъі ч е и ъ в знач. прил. оъ>ѵц-0т|<; обычный, привычный, обыкновенный оЬѵук- іу, оЬусещу: поддіжштоуоумоу нмъ окыченаи Супр 134, 9; по сътворении... овыченыж по- зоръ! Супр 226, 8.— Супр 87, 2; 543, 27; 565, 8; 565, 9.— Ср. навъікижти; овыченъ ср. овъічаинъ, ОБЫЧЬНЪ ОБЫЧАИ, -іа м (62) ёОос;, стѵѵцОеіа, то еіф- Обб, еіОіацёѵоѵ, ѵбцое; (I); (овъічаи имѣти, обычаи кетъ комоу еішвёѵаі; по обычаю аѵѵііОоіб) обычай, нрав; привычка, обыкно- венно оЬусе), тгаѵ; гѵук, гѵукіозі: сътво- ритн іма по обычаю • закоиноумоу о йемь Л 2, 27 Зогр Мар Ас Сав Боян; ѣкоже ны есн оувѣдилъ овъічаи сътворити • пострѣціи врдт- ра къ х(Рнс'Гвс)0Х прншедъша Евх 82а 7; поіжште третий часъ іакоже вѣаше им’ обычаи Супр 64, 20; ѣко імѣ окычан • плкы оучааше іа Мк 10,1 Зогр Мар; овычді вѣ іѣемоиоу • 400 ОБЬ отъпоуштатн народоу • съвазънѢ Мт 27, 15 Зогр Мар Ас Сав.— Зогр Мар Ас Сав Боян Евх Клоц Супр.— Ср. овразъ, нравъ ОБЫЧАИНЪ, -ын прил. (1) сгеѵіійік обыч- ный оЬѵукіу: рава твоего сего • кдиіціа сл... приіми и овычаннымь твоимь ч(ловѣ)к(о)лм- виемь • прѣзьрА прѣгрѣшеииѣ его Евх 756 14-15.— Ср. овыкнжтн (овыченъ), окъчьнт овыченъ см. овыкнжтн ОБЫЧЬНЪ, -ын прил. (6) сгеѵтіОік обыч- ный оЬѵукіу: овычьнжіж молитвж съконьчлкъ- ше Супр 62, 18; съвъра же са... народъ многь • волки ОЕЫчьиаТо Супр 568, 8-9.— Супр 169, 12; 190, 26; 559, 11; 560, 9-10.-Ср. овык- нжти (овыченъ), овычдииъ ОБЫЧЬНѣ нареч. (1) греч. нет обычно оЬѵукІе: прнзъва кд’ного окыч’нѣ • слоугоуи- штааго кмоу льва Супр 558, 5 овьветъшати Супр 231, 12-13 см. оветъшатн ОБЬДО, -а с (2) Отістапрбе, илгіроб сокро- вище, богатство, наследство рокіасі, ішёпі. сіёсіісСѵі: дѣти овьдо отъкрнвьше • на лзъіці вогатьство изиесошА Супр 327, 5; сены остави акы чадомъ свонм’ овьда • акы и ськровнште кстьство дрьжитъ слово Супр 509, 14 - Ср. достошіик, иаслѣдик, наслѣдовдннк, съкровніре овьдръжатн Л 14, 7 Ас; Супр 529, 13-14; 535, 9 см. одрьжатн овьзиратн Супр 502, 25 см. озирати О В Ь М - СМ. ОБАТН овьстоатп Л 21, 20 Зогр см. остоати овьсѣнити Супр 10, 15 см. осѣнити ОБЬЩбВАТИ, -цюуж, -цюукшн несов. че- сомоу (3) коіѵсоѵеіѵ участвовать, приоб- щаться к чему-л. йса.чіпіі зе пёсеБо, ріхііій зе па пёсетп: аште са не сьвѣштддшн сь мной • како ми овьштоукиін гровоу Супр 510, 1748.- Супр 124, 9; Зогр-лл 2а 2.— Ср. овь- щнти ОБЬщениіе, -ни с (13) 1. иоіѵшѵіа сооб- щество зроіесепзіѵі: не по саномъ раз’дѣ- ликтъ овьштеннк Супр 492, 5; влагодѣаниі же і іѵвщенгі: не (завыв)аите Евр 13, 16 Ен • перен. церковь сігкеѵ: блюди са дд не прости- ти кго > и дд не приимеші кго въ ОБьштеник Супр 187, 15 2. чесо къ чесомоу сгѵууёѵеія взаимоотношения ѵхіай: дд ндвъікнеші колко овъштенье оврдзоу къ іетінѣ Клоц 7а 4 3. рета- кіуфіб причащение, причастие ргрітапі: в(о)жиихъ тдниъ... овыренне прннллатн Евх 236 25-26,— Евх 9а 25; 65а 16; 796 24; Клоц 46 21; 96 25-26; Супр 187, 24-25; 492, 1. 493, 19.— Ср. ВЪСЖДЪ, КОМЪКДННК, овырнил, овырнк, ПрНЧАСТИК, прнчАціаннк, причлціеиик ОБЬЩИНА, ы ж. (2) то хоіѵбѵ общее дело. что-л. общее зроіеспа ѵёс, песо зроІеспёЬо:
ОБЬ ОБѢ о кжжоеьштинж имата съ множ Супр 172, 20'.— Евх 58а 16.— Ср. овьціеник ОБЬЩНТН, -ціж, -ціиши несов. кого чесомоу (?), чесо (?) (1) хоіѵсоѵбѵ лоіеіѵ приобщать кого-л. к чему-л. сіпіі пёкоко бса.чіпут пёсеко:насъ... свокмоу нменн обьшта ндреченига Супр 423, 11.— Ср. овьціевдти ОБЬЦІИЮ, -нга с (1) хогѵотѵіа сообщество, общество зроіесеп.чіѵі, вроіеспові: зьрн во колико тъгдд изведе отъ июдннъі доушА • весѣдованнк обычаи • овьштнк кже нд трепезѣ Супр 411, 29 (овьштенье Клоц 46 21).— Ср. овкціеинк ОБЬЦІЬ, -нн прил. (23) хоіѵбс, іобррояос, яа^; (оеьціааго ради оуспѣхд хоіѵа>фека>5) общий, совместный кроіеспу: окешть во о(ть)ць нмжтъ вогъ Супр 84, 18; овынтд во вѣаше стрдсть • и нашего рода касаекшти са Супр 430, 5 • всеобщий оЬеспу, ѵкеоЬеспу: нѣсть во ннч’тоже тако в(ог)оу любо • гакоже кже окьштд’го ради оусііѣуа жити Супр 379, 2-3; вьведъша паллать нд овьштж польза; Супр 83, 4 * ов ьціии манастырь иоіѵбРюѵ киновия (монастырское общежитие) соепо- Ьішп (іроіеспё Ьусііепг гппіекй ѵ кіаііеге). иди дште хоштешн чрьнецъ въітн • вьлѣзи вь овьштии манастырь Супр 170, 4; ОБЬЦІЬ вьселлоу мнроу съньмъ см. съньмъ.— Клоц Супр ОБЬЩЬНИКЪ, -а м (15) [овеці- Мар (1) Ас(1) Евх (2) Клоц (1) Хил (1), шве- Ен (1)] хоіѵсоѵое сотоварищ, соучастник, сообщник зроіеспік, сігиіі: с(ъі)нд зеведеовд • ѣже вѣете овынтьникд симоновн Л 5, 10 Зогр Ас (иаслѢдьннка Мар); овьштьннче нечистыхъ вѣсовъ Супр 115, 26 • участник пса.чіпік: да рлздрѣшиши отъ грѣхъ рдва твоего сего • і свеціьиика сътвори и • прѣчистыхъ твоихъ тлииъ Евх 80а 10; вждж и азъ овьштьннкъ вашимъ словесемъ Супр 474, 29; швеціннкъ вывъ славѣ его евъстатне Ен 356 2.— Мт 23, 30 Мар; Евх 74а 24; Клоц 9а 32; Супр 28, 22; 58, 12; 96, 30; 433, 8; Хил Іаа 25; Рыл 16& 5.— Ср. дроугъ ОБЫДЕНЪ, -ын прил. (3) хоіѵсоѵі'а (!) участвующій йсавіпу, росіііерісі ве: прил женж си • не врдкоу овьштънж Супр 242, 21- йповьціьно се знач. сущ. спец. то хоіѵомибѵ киноник (богослужебное песно- пение) коіпопікоп (Ігіитуіску грёѵ): (о)вціно • радоуите сд праве(днн) Евх 35а 9.— Ен 376 10.— Ср. ОБЬЦІЬ ОБЫДЬОТВО, -а с (1) хоіѵбтцс сообщество зроіесепзіѵі: не во ннчтоже троицл охоудѣк • или оуетжпитъ коли • и прнсностн • или ОБЬ- штъства н цѣсдрьства Супр 328, 1-2.— Ср. овьціеиик ©БѢДЛНИК», -нга с (5) храіпакт] объедение оЬхегвіѵі: отагъчаіжтъ еръдьцд ваша • овѣ- даньемь і пьѣиьетвомь Л 21, 34 Зогр Мар Ас Сав.— Евх 696 1 ©БѢД©ВЛТИ, -доуек, -доукшн несов. (10) аріеттйѵ обедать, есть оЬёсіѵаі, )івІ: прндѣте овѣдоуіте И 21, 12 Зогр Мар Ас Сав; да овѣдоуектъ сь йимъ Супр 121, 10.— Л 11, 37 Зогр Мар; И 21, 15 Зогр Мар; Супр 121, 22-23 ОБѢДЪ, а м (22) аріатоѵ, беілѵоѵ, ёоті- астіс; общая трапеза, пир .чроіеспс )іс11о, віо- Іоѵапі, Ьовііпа: егда творншн овѣдъ • лн вечери; • не зови дроугъ твоіх'ь Л 14, 12 Зогр Мар; люваштс... прѣждезъваньѣ на овѣдѣхъ Л 20, 46 Зогр Мар Сав (вечерѣхъ Ас); зъванъ на овѣдъ рокомъ своимъ Супр 391, 1 ♦ овѣдъ годоу пао/а праздник Пасхи, пасхальное торжество ѵеіікопоспі 8Іаѵпо8І: вѣ же вь пдтъкъ овѣдъ годоу И 19, 14 Сав 115а 11 (пасцѣ Зогр Мар Сав 1286 16, (па)сцѣ Боян, пастѣ Ас (2).— Зогр Мар Ас Сав Евх Супр.— Ср. вечерга, пиръ ОБѢСИТИ, овѣшж, овѣсиши сов. (13) хре- цаѵѵбѵаі, аѵартаѵ повесить роѵёвіі: дд овѢсатъ жръновъ на вын его Мт 18, 6 Мар (повѢсатъ Зогр-пал, 0 Зогр); на връвиі по срѣдѣ ьма (!) • овѣенхомъ оръгднъы (!) НАИНА Пс 136, 2 Син; Клоц 7а 32; Супр 418, 23; повелѣ кго овѣенвъше стръгатн Супр 149, 19 ф овѣентн (на крьстѣ) распять икгі- хоѵаі: единъ же отъ овѣшеноук зълодѣю х°Ѵ~ лѣаше і Л 23, 39 Зогр Мар, Ас 105аа 10, Сав (овою Ас 109а(5 22-23); овѣшаетъ тржсомь • обѢшъшаіа нд крстѣ г(оспод)ь Клоц 116 4-5 □ овѣентн са хрецаѵѵооДаі повеситься роѵёвіі ве: да... окѣшж са вын твоки Супр 242, 12.— Супр 140, 10; 463, 1.— Ср. повѣсити, ПрОПАТИ, рАСПАТН ©ВѢСТИ СА, овѣмь са, овѣсн са сов. (1) греч. нет объесться ргерві ве: аціе к’то овѣдъ са влюетъ Евх 103а 9-10 ©БѢТ©ВЛНИІ6, -нга с (17) ёяаууеліа, ёл- аууеЛца обет вііЬ, рпвІіЬ: мы же вратнѣ по исаковоу швѣтование чада есмъ Гал 4, 28 Ен • обетование, обещанный предмет, предмет обета вІіЬепа ѵёс, Іо, со Ьуіо зІГЬепо: се азъ посълнк овѣтованнк отъ о(ть)цд моего на вы Л 24, 49 Зогр Мар Ас • осѵбцхі] обет (мо- нашеский) вііЬ (гекоіпг): блюди чадо • кд- коваа овѣтоваинѣ даеши в(ог)оу Евх 876 1-2; на негоже о(ть)ца окѣтованиѣ твоѣ възлд- гаеши Евх 92а 8.— Зогр Мар Ас Ен Син Евх.— Ср. овѣтъ ©БѢТЪ, -а л (11) плбохестіе, сиіѵтаВіе обе- щание, обет 8ІіЬ, ргівІіЬ, гавІіЬепІ: прізъвдлъ нъи есі г(оспод)і > да испрдві нъи і очіеті не 401
ОБА ОБѢ нашіуъ дѣлъ раді * нъ овѣта твоего раді • іже есі овѣцѣлъ иамъ Киев 36 10; по оуставоу ва- шемоу сътворите овѣтъ кашъ Супр 32, 23 • еѵ/іі обетная молитва газІіЬпа шобІііЬа: въздаждъ въішьиюмоу овѣты ткоіа Пс 49, 14 Син; въздамъ тевѣ овѣты моіа Пс 65, 13.— Пс 21, 26 Син; 55, 13 Син; 64, 2 Син; 115,5 Син; 115, 9 Син; Супр 48, 24; 50, 12-13.— Ср. овѣтоваиик, окѣціаиик ОБѢЩАБАТИ (СА), -каім (са), -какши (са) несов. (19) ёлаууёллеойаі, иателаууёлле- сг&аі, г.’ЛістхѵеіаОаі, иайоцолоу е іѵ, оѵѵтіОе- стОаі обещать, обязываться зІіЬоѵаі, хаѵа гоѵаі зе: сь иевесе зать овѣштавакши ми при- вести Супр 237, 5-6; си в’сѣ тако окѣціакаеши са • оупъваинемь • и силою х(рнстосо)воіж Хранити са Евх 92а 13-14; и иио толикожде овѣштаваімште дати еи Супр 515, 3 • аѵѵ- тааоеойаі давать обет хазІіЬоѵаі зе: блюди са кп> комоу приступавши • комоу овѣціава- ешн са Евх 96а 23.— Евх Клоц Супр Рыл ОБѣЩАНИІб, -ии с (10) 1. ёлаууеліа, •йлбохеоіс беѵоііо, гетебіиш (!) обещание, обет зііЬ, рпзііЬ, хазІіЬепГ: тѣми овѣштании побѣждена жеиа • идетъ к немоу Супр 515, 7; то оувѣждъ • гако кште сжштж (!) мн въ утро- бѣ матерні • овѣштаинимъ даио выстъ има мон Супр 227. 7 • сгоѵтауті монашеский обет гейоіпі зііЬ: дьнесь въ овѣціаиие твое... главу твою постризаеши Евх 866 9 2. 6і|>соѵюѵ плата тгеіа: достоіии Будете • овѣціаииі вашими Л 3, 14 Сав (оврокы Зогр Мар Ас).— Киев 2а 8-9; 46 23; Евх 856 21; Супр 103, 19; 414, 12-13; 442, 16.— Ср. завѣтъ, овѣтоваиик, овѣтъ; оврокъ ОБѢЩАТИ (СА), -авк (са), -акши (са) сое. (31) 1. ёлаууек'кеоЬас, алаууёЕкест&ас, ѵліегхѵейтбаі, сгѵѵтг&есг&аі (по)обещать, обязаться зІіЬіі, гаѵагаі зе: прізъвалъ иъи есі г(оспод)і • да исправі иъи і очіеті • не нашіхъ дѣлъ раді • нъ овѣта твоего раді іже есі овѣцѣлъ иамъ Киев 36 11; обѢштдша са емоу съреврьиикы дати Мк 14, 11 Зогр, овѣ- ціашА Мар • овѣціати са сгоѵтаохтеіѵ дать обет хазКЬіі зе: ие искоусиши г(оспод)а кога свокго • овѣштавъ са оуво вогоу Супр 165, 16; овѣціасте са х(рнст)°У Евх 976 11 • овѣціати са еѵхесг&аі молиться пюсіііі зе: овѣшта сіа • в(ог)оу іѣковлю Пс 131, 2 Син □ овѣціаиаа с мн. в знач. сущ. обе- щание зііЬ: по томь же ославити овѣціаиаа • і къ пръвоумоу житью възврати са Евх 91а 14 2. овѣціати са комоу, чесомоу леібесгОаі, аѵухататг&есг&аі послушаться, подчинить- ся розіеейпоиі, росІгоЬіі зе: поидѣте оуво иа съворъ да томоу са овѣштакте Супр 125, 19-20; тъ са мьнѣ овѣштактъ • и тѣ^ь съты- ритъ овѣштати са Супр 60, 14.— Зогр Мар Син Киев Евх Клоц Супр ОБѢШАТИ, -авк, -акши несов. (1) хоерѵаѵ (!) вешать ѵёзеі, перен.: землѣ зывлжшті са МАтетъ • і о вѣшаетъ трусомь • окФшъшли иа крстѣ г(оспод)ь Клоц 116 4 ОБАЗАНИІС, -ига с (1) біабтща повязка, перевязь разка, зіийа: вьса тварь ако к окл- заньк повѣдь обноситъ Супр 509, 18,— Ср. вѣиьць ОБАЗАТИ, -авк, -акши и -ажу, -ажкшн (?) сов./несов. (16) беіѵ, хаХіѵоѵѵ, педібеіѵ. иатабеіѵ, дерілкёхегѵ сов. обвязать, пере- вязать; связать оѵахаі, оЬѵахаІ; зѵагаі: овАзаиъ иогама і рукама • оукроемь > і лице его обазлио оувроусомь И 11, 44 Мар Ас Сав (0 Зогр); повслѢша... и връвиж ОбАзавъше сътагиутн Супр 270, 7 • перен.: оуста свога овазлша Супр 386, 3 □ ока- зати с а чемь сов. леріллёхесОоі обвить ся оѵіпоиі зе: ужа грѣшьникъ окыашм сіа мьиѣ Пс 118, 61 Син • перен. чнмь несов. связываться зѵахоѵаі зе: воинъ вывла ока- заетъ са коупѣмі житиискалш • да воеводѣ годѣ будетъ 2 Тим 2, 4 Ен.— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Супр.— Ср. съвАзатн «БАТИ, овьму, овьмеши сов. (26) [окьа- Зогр (1) Супр (4), объа- Супр (1), овъе- Ас (1)] 1. ёѵаухакі^еоОаі, леріпкёхеіѵ. дерілт-йаоеіѵ обнять, заключить в объя- тия оЬе)тоиІ, зеѵгі'Т ѵ пагисі: приімъ отроча... і обьмъ е рече Мк 9, 36 Зогр Мар, овьемъ Ас; овьмъ и глаголааше • отьче Тіѵаие Супр 287, 27 2. г>локац0аѵегѵ, аѵуикеіеіѵ. ог?Х.А.ац0аѵеіѵ, біоАацРаѵеіѵ, пееіёхеіѵ. пе- рютоіхі'^еіѵ, иіѵеіѵ (!) захватить; охва- тить гаейѵаііі, исЬѵаѣй; гтоспй зе: овлша миожьство рывъ миого Л 5, 6 Зогр, овлеа Мар Ас; шкіасіа міа Ѣко левъ готовъ на ловъ Пс 16,12 Син; син суть оеьлсьшии иаш* страну Супр 94, 20 • перен.: миогами тугами овьАтоу Супр 492, 12; стрлуомъ объатъ вѣ въ страсти Супр 474, 3-4 3. ха таХ.ац|Заѵеіѵ охватить, объять родной:. оЬзаЬпоиі: свѣтъ въ тъмѣ свьтитъ са • і тьма его ие обыатъ И 1, 5 Зогр Мар, окат Ас 4. сареге приобрести хізкаі: да еже мило- стіваѣ овѣцѣинѣ иосімъ • рѣсиотівьиаѣ изд- рѣшеииѣ овьмемъ Киев 2а 10.—Зогр Мар Ас Син Киев Супр ОБАТРИТИ, ОБАЦІрІУ, овАтриши сов. (3) біасркеуцаіѵегѵ возбудить, воспалить грг г'ГС, гапГШ; перен.: величаииимъ стрдсти кье* доушу зьлѣ ОБАтривъше Супр 333, 19-20 □ овАтрити са дАеуцаіѵеіѵ воспалиться, опухнуть хапіііі зе, орисЬпоиС: ржцѣ же 402
овъ О ОБА (ударЬШОуОуМОу КГО • И рекрл ОБАтрНША СА Супр 139, 10-11,—Супр 422, 25 ОБАТРІАТИ СА, -гаіж са, -гакши са несов. (1) (рке’уцаіѵеіѵ воспаляться, опухать гапё- соѵа! ве, оіёкаі перен.: нічесоже іного нена- шдітъ е(ог)ъ... ѣкоже надымаьь са срьдце • ІОВАТрѢіЖШТН са д(оу)ша Клоц 9а 15 (обат- ривъше са срьдьце Супр 422, 25) 0БАЦІРКШИІ6, -нга с (2) оібтща, фкеуцоѵт] воспаление гапісепі, хііёгепі, перен.: часто мъкмъ словесы • дд пыхомъ оклштреннк гнѣва • потѣштили и оустакилн Супр 407, 2,- Супр 330, 29 ОБЖЗЪ, -д м (1): подъ обжзомь ѵлі- бшѵ с сомнением па росЬуЬасЬ, росЬуЬо- ѵаспё: не могж старьца зьрѣтн подъ обжзомъ ксірмыита Супр 242, 16. — Ср. нзница ОБЖРОДѢТН, -ѣвъ, -ѣкшн сов. (1) рсораі- ѵеаОаі лишиться разума рояЬуі гогити: ИАрНЦАКМнТ СА МЖДрИ ВЪІТИ ОБЖрОдѢшА СуПр 334, (7 (Рим 1, 22).— Ср. овоуіати ОБЖХАТН, -аіж, -дкши несов. (1) греч. нет обонять сісЬаі: како оуко могжтъ снн вози ВЪІТН » НН ВНДАШТе НН ОСАЗАІЖШТе • НН ОБЖ- Хаишіте Супр 163, 23 ОВАМО нареч. (1): с ѣ м о и овамо фбе хахЕІое туда и сюда зет а Іат; сѣмо и овамо текошА Евх 16 4-5.— Ср. овъде, оидмо, тдмо СЕИДОВЪ прил. к овидъ (2) тоѵ ’1со(3ті6 Овидов ОЬёсійѵ: с(ы)нъ ста... іесеовъ • «ен- довъ Л 3, 32 Зогр Мар ОБИДЪ, -д м имя (4) [овюдъ Ас (2)] ’ІсоРтіб Овид ОЬёсІ: воозъ же роди • овнда отъ ріётн • овидъ же родн • несега Мт 1, 5 Сав, овюда... ошодъ Ас (0 Зогр Мар) ОБО союз (6): ово... ово, ово... ово же та цёѵ... та бё, тоѵто цёѵ... тоѵто бё, 6 цёѵ... 6 бё или... или, либо... либо ЬисГ... пеЬо, Іеёпак... іебпак: того пооуштааше • ово нака- заиикмъ ово епитнмиіж Супр 188, 16 и 17', око нхъ нзкнша ово же прогндшА Супр 197, 8 и 9.— Супр 86, 24 и 25 ОБОГДА нареч. (6): овогда... овогда же, овогда же,.. овогда же, овогда оуво... овогда же лотёцёѵ... лотё бё иногда... иногда іесіпои... Іішіу, пёксіу... пёксіу: овогда тоуромъ бывъ • овогда же крила тамъ н’тнцамъ подоба са Супр 1,23 и 24; овогда же ворА са овогда же лестьмн льста градъ прѣл Супр 56, 21 и 22; овогда оуво видѣти н вѣаше сѣда • овогда же отрока Супу 121, 25 и 26.— Ср. дроугоици, иногда, когда, коли, нѣколи, нѣкогда ОБОЦІ6, -а с (2) иарлосроріа (!) фрукты оѵосе: цвѣтьцъ прѣдъвлрактъ прѣдъ ово- штежъ Супр 284, 22-23.— Супр 570, 10 ОБОЦІЬНЪ, -ъіи прил. (1): овоціьнок Хранилище бяшрофѵкаиюѵ сарай в саду Ьопба ѵ гаЬгабё: положішіа і(ероусл)лема ѣко овоштьное хрАНілиште Пс 78, 1 Син ОВЪ, ова, ово мест. (>1ОО) 1. указательное (редко) 6 цёѵ тот іеп, опеп: ови прнносАште нсповѣдаіжт’ доБрордзоумивѣ н свок н владычь- ско Супр 376, 20 • (часто) овъ... овъ (же), овъ... сь, овъ... дроугын, овъ... 0 о цёѵ... 6 бё этот... тот, один... другой іеп(іо)... опеп, )есіеп... сігпйу: тоу і пропАША • і зълодѣа • ового оуво о деенжіж • а дроугаего о лѣкжіж распАША Л 23, 33 Зогр Мар Ас Сав; нодѣі же съвАзаіжште агнецъ закалахж • а іже отъ ПОГАНЪ • въ плъть б(ог)а • I овн вь сѣнь вьзн- рауж • ові же къ слънъцю • і къ в(ог)оу прітѣ- каауж • і ові съвАзавъше х(рнсто<:)4 • отъ- съілауж * а іже отъ поганъ * інод(оу)шъно его прінмахж Клоц 136 15 и 16 и 17, Супр 450, 22 и 23 и 24; кже скрьнктъ къ четыремъ де- сатвмъ да прнкѣгактъ • нже са веселитъ к’ нимъ прітѣкактъ • овъ да нзвждетъ печали • а сь да поштадитъ са веселик кго Супр 95, 20; прнде невѣстьникъ • тн овъі готовы с нимь ВЬННДОША • ОВЪІ же вьнѣ ЗАТВОрНША СА Супр 374, 17 и 18; стогаше на крьстѣ агньць • и два влька * нъ овъі прѣкъі на земи нравомъ • овъ же оуже прѣмѣнгааше са Супр 437, 16(2)2. неопр. ёxе^6^ ті5, 65, 05 бё, а’л’лос некоторый, кто-нибудь пёкіегу, пёксіо: тъгда запльваша лнце-го • і пакости емоу дѢаша • овн же за ланитж оудлришА Мт 26, 67 Зогр Мар Сав (2), овні Ас; овн г(лдго)лаахж • како можетъ ч(ловѣ)къ грѣшьнъ • снце зндмениѣ творнтн И 9, 16 Зогр Мар Ас; овъ ко вѣроуетъ ѣсти въее • а нзнемагААИ зелие да ѣстъ Рим 14, 2 Ен; овѣмъ ко гавн са въ злато прѣложь са Супр 7, 27 • овъ... овъ (же), овъ... инъ, ннъ... овъ, овъ... дроугъін, дроугын... овъ, овъ... сь (чаще мн.) 65 цёѵ... 05 бё, б цёѵ... о бё, о цёѵ... ётеро5, о рёѵ... аллос, аА.А.05... о бё, 615... еі5 некоторый... другой, один... другой пёкіегу... )іпу, уесіеп... сігиЬу: кого Г(ЛАГО)ЛІЖТЪ МА ч(ловѣ)ци СЖШТА с(ы)нА Ч(Л0вѢчь)сКАГ0..'. ОВН ІОАНА крСТНТелѢ • ІНН же ілиіж • дроузи же іеремніж Мт 16, 14 Зогр Мар Ас; емъше же дѣлдтеле рапы его ового бнша ового же оувншА * ового же каменнемь побиша Мт 21, 35 Мар Ас, нет ...а дроугъіА... овъі же Сав (0 Зогр); овн г(лаго)лахж ѣко благъ естъ • інн же г(лаго)лахж нн И 7, 12 Зогр Мар Ас; дроузи же г(лаго)лахж сь естъ Х(ристос)ъ • овн же г(лаго)лауж • еда отъ галилеіА х(рнстос)ъ придетъ И 7, 41 Зогр Мар Ас, ннн... ови Сав; овн опѣштаваауж са • дроузні’ же не покораауж са Супр 33, 32.— Зогр Мар Ас Сав Боян Ен Евх Клоц Супр.— Ср. дроугъ, ннъ, нѣкыи, онъ, сь ОвЪДв нареч. (6) [овьде Зогр (3) Мар (1)]: 403
ОЕЪ сьде... овъде гобе... ёхеі здесь... там Іи... Іат: і рекжтъ вамъ • се сьде • се овьде х(рис~ тос)ъ • ие ізидѣте Л 17, 23 Зогр, овъде Мар.— Мк 13, 21 Зогр Мар; Л 17, 21 Зогр Мар.— Ср. овамо, онъде, сьде, тамо ©КЪТ©РИТИ, -ріж, -риши сов. (3) греч. нет повторить оракоѵаі: ие хотѣаше же овъторити гаже о оучеиицѣхъ своихъ іавъіакмаіа кмоу Супр 569, 13.— Супр 569, 22; 570, 2 ©ЕЪІШАТИ СА, -аіж са, -акши са несов. (1) ѵфойсгОаі превозноситься роѵузоѵаі зе: вожьстко просигаше са * и ношено овъішааше са Супр 511, 27.— Ср. възиосити, въісити ©ИЬИЪ, -а м (6) хрібе баран, овен Ьегап: вьсесъжагАемчшА мождаиъі Т възиесж тевѣ съ кадіаомъ овьиъі • възиесж тевѣ волъі и козълъі Пс 65, 15 Син; телець ллакокъ • і овеиъ дръжимъ за рогъ Евх 156 7.— Пс 64, 14 Син; 113, 4 Син; 113, 6 Син; Евх 36 Ю ©ИЬИЬ прил. (1) таіѵ хріаіѵ бараний Ье- гапі: пріиесѣте г(оспод)ю с(ъі)иъі овьніа Пс 28, 1 Син ©ИЬЦА, -а ж (>150) [овъц- Мар Ас Сав Син, овц- Зогр Ас Сав Ен Супр, ов’ц- Зогр Евх Супр] лрбратоѵ, лроРатюѵ овца оѵсе: се азъ съліж въі • ѣко ов’ца по срѣдѣ влькъ Мт Ю, 16 Зогр Мар Ас; далъ иъі есі ѣко овъціа съиѣди Пс 43, 12 Син; ш жидове овьца ие стризѣте Супр 437, 4.— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Евх Супр Хил.— Ср. овьча ©иьчь, -чии прил. (19) [овч- Ас (2) Супр (1)] тагѵ лро|3атагѵ, той лро|3атог?, лро|3а- тіхбс овечий оѵсі: въиемлѣте отъ лъжиіхъ пророкъ • іже приходАТъ къ вамъ въ одеждахъ овьчахъ Мт 7,15 Зогр Мар, овьчиихъ Ас; іако кже овчеіж кръвыж двьри помаздша Супр 417, 16; есть же къ ер(оусдли)мѣхъ иа овьчи кж- пѣли • ѣже иарицаетъ са евреіскы фезда • пать притворъ імжшти И 5, 2 Зогр Мар, овчій Ас.— Зогр Мар Ас Сав Син Евх Супр Хил ОВЬЧА, -Ате с (19) [шв- Евх (1), овч- Супр (1), о»/» Евх (1)] лрбРатоѵ овечка, овца оѵеска, оѵсе; кольми оуво лоучиі есть ч(ло- вѣ)къ овьчАте Мт 12, 12 Зогр Мар; злвлж- дихъ ѣко овьчіа погывыііее Пс 118, 176 Син; цівьча азъ есмъ • съмъіслъидаго твоего стада Евх 85а 4.— Зогр Мар Син Евх Клоц Супр.— Ср. овьца ОВЖДОу нареч. (3): сждоу и овждоу ёѵтеѵОеѵ хаі ёѵтеѵОеѵ по ту и по другую сторону, с обеих сторон, по обе стороны 2 )есіпё і г сігийё зігапу, г оЬои зігап: пропАСА і съ йимь іил дъва • сждоу і овждоу • по срѣдѣ же і(соу)са И 19, 18 Зогр Мар Ас (оиждоу Сав).— Ср. оиждоу, сждоу ОГЛВИ16, -иіа с (1): огавик творити 4М огн яареѵохкеіѵ беспокоить, досаждать оЫе- гоѵаі, ігаріі: азъ же вьиегда они оглвне тво- рѣахж ми • овлачаахж (/ вм. облачаахъ) сіа къ врѣтиціе • и сьмѣрѣахъ постомъ д(оу)шж мок Пс 34, 13 Син.— Ср. сътжжати огавькиик (!) Супр 376, 2 см. оглдвли- иик ОГЛАВЛіеНИіе, -Иіа с (1) хесралаюѵ основ- ная сумма гакіасіпі оЬпоз: отъ кдного оговь- кииіа (!) • разно выша при[с]носи отъ кдиол миась • овь пать овъ десАТь принесостл Супр 376, 2.— Ср. цѣна ©ГЛАГ©ЛАНИК>, -иіа с (2) 1. хаттгуор іа об- винение оЬѵіпёпі: кок оглаголаиик носите о чло- вѣцѣ семъ Супр 432, 18 (рѣчь И 18, 29 Мар Ас Сав, 0 Зогр) 2. Хоіборіа брань, ругань зрі- Іапі: іжде во зависть • тоу живжтъ • враждъі и свари и прѣльсти • и пьрА и оглаголаню сло- веса • и хсул'ы и оукореииіа Супр 400, 21- Ср. клевета, овличеиик, оклеветаиик, річь ©ГЛАГОЛАТИ, -ліж, -лкши сов. (2) хатлѵо реіѵ обвинить оЬѵіпіі : твоіа оуста теве оглаго лаша • свои оустьиѣ тевѣ къіста ОБднчеинк Супр 237, 29.— Супр 394, 24.— Ср. обличи ти, оклеветати ©ГЛАСИТИ, оглашж, огласити сов. (4) хатц/еіѵ наставить (перед крещением или приятием монашеских обетов) ѵуисіі, роисіі (ртед ргііеігт кгіи пеЬо тпіххкусіі іНЬй}: огласи кго словесъі д(оу)ховъиъіиліи • н кіаста ока... въздръждник дръжашта Супр 547, 21; СЪ СЛАВОСЛОВИИМЪ И СЪ СЛЪЗАМИ • Благодаривъ в(ог)д огласи іж Супр 517, 19.— Супр 517, 23; 549, 15 ©ГЛАШАТИ, -аіж, -акши несов. (3) хапдаѵ наставлять ѵуисоѵаі: дошедъшоу же врѣнаи БрАКОу • іавн СА КОИОИОу • Ар’ХАг’геЛЪ ЛШХАИДЪ... И весѢдоуА СЬ ЙИМЪ ОГЛАШААШе нстниыгыл тди(иъі) Супр 25, 4; оглашаа мжжа съ же НАМИ и дѣтьми Супр 541, 10.— Супр 514, 17 ©ГЛАШвНИІв, -ига с (1) греч. нет настав ление (перед крещением) ѵуисепі, роисепі (ргед кгіет)'. Аже абик по оглАшенин съподояі с(ва)тааго крьштеиьга • и кесъмрьтънъіир ПрИЧАСТИТИ СА ТАЙНАХЪ Супр 537, 10 — Ср. въглдшеиик ©ГЛАДАТИ СА, -аіж са, -акши са несов. (2) лерііЗлёлестваі осматриваться, оглядывать- ся гогЫігеі зе, оЫігеі зе: оглАдддше са відіп сътворьшжіж се Мк 5, 32 Ас Унд (ознрааше и Зогр Мар Сав).— Ср. озирати ©гнь, -ига и -ии м (>250) лйр, лира, М- рахіа, хкі|3аѵоѵ (!) огонь оЬеп: всіко дріво еже не сътворитъ плода довра • посккаитъ • і въ <тйь въметліжтъ Мт 7, 19 Зогр Мар (нет Ас); хоштеши ли • і речевѣ • да огнь съшьдъ съ иев(е)се • і поѣстъ іа Л 9, 54 Зогр Мар;
0 огн оптъ прѣдъ иімъ възгоритъ сы» • Г окръсть его всурѣ велъѣ Пс 49, 3 Син; таже повелѣ вьврѣ шти ііл\-ла и улигаишж въ огйь Супр 5, 15; тво- рАиаиг(е)лы своа д(оу)хы • и слоугы своа огиъ лдлаціъ Евр 1, 7 Ен • лѵретбе; (огиимь Болѣ- ти, огнкмь жещи са дорёооеіѵ) жар, лихо- радка Ьогеска, гітпісе: тъшта же снмойѣ ві • одръжима огнемъ вельемь Л 4, 38 Зогр Мар; тъшта же Симонова • лежааше огнемъ жегомл Мк 1, 30 Зогр Мар ф огнь вѣчьнъ, кжджщии уёеѵѵа геенна ог- ненная рекіо: вииио иамъ вѣчиоу огню и мжцѣ выплатъ Супр 406, 11; сустраши бжджштиимъ отваги Супр 414, 12.— Зогр Мар Ас Сав Унд Ен Син Евх Клоц Супр.— Ср. огнь вііьнъ см. геоиа ОГНЕНЪ, -ыи прил. (35) той Лі>рбс, той сркоубе, лйріѵос огненный, огневой, огня род. ойпіѵу, оЬпё род.', і въвръгжтъ іа вь ік-шть огньиж Мт 13, 50 Зогр Мар Сав; г(о«іод)ь... огиьиыхъ д(су)хъ Евх 51а 12-13; молитвоіж правьд’иааго пламы огньиыи погасивъ Супр 565, 29 • горячий, раскаленный гйаѵу, гегаѵу: іѵтъ блісцѢиьѢ его прѣдъ кт овлдцѣ проідж • градъ і жглье огиьні Пс 17, 13 Син фдьБрь о г й ь и а га см. дьврь; матица огйьиага см. матица; родъ огненъ см. родъ; родьство огйьиои см. родьство.— Зогр Мар Ас Сав Унд Син Евх Супр.— Ср. геоиа ОГОЛИТИ, -ліж, -лиши сов. (1) уѵцѵойѵ оголить, обнажить оЬпагіі: дотолѣ же мжчи- ша и * доиьдеже рекра иго оголиша Супр 260, 13 —Ср. овилжати, окиажитн оготоваио Мт 20, 23 Мар см. оугото- кати ОГРАДА, -ы ж (5) цаѵбра ограда, загород- ка оіігасіа: отвръзошА оградж звѣрииъижіж • и изиде рнкал левъ Супр 166, 19; овьца вьиѣ оградъ влжждааше Супр 498, 29 • логовище (іонрё: лаетъ въ таіиыхъ ѣко левъ въ оградѣ скоеі Пс 9, 30 Син • Маѵбра название мона- стыря Мандра Мапсіга: памлтъ • прѣп(о)- довномоу о(тъ)цоу иашемсу семеоиоу • стлъпиі- юу • нже въ оградѣ Ен 20а 13.— Супр 565, 19 —Ср. ограждеиии, оплотъ, уалжга ОГРАДИТИ, ограждж, оградити сов. (14) [шгр- Евх (1)] 1. дерітійёѵаі, лерітеі/і^еіѵ; (оградити острогомъ лері/арахойѵ) оградить, огородить ойгасііі: чл(овѣ)къ... іже насади виноградъ • і оплотомъ і огради Мт 21, 33 Мар АсБоян (нет Сав); Мк 12, 13 Зогр Мар; ты огради море пѣсъкомь Евх 4а 12 2. перен. теці^еіѵ, леріфраооеіѵ, асиракі^есгОаі, ха- гаофсйі(;еіѵ оградить, защитить газііііі, осЬгапіі: іѵградн и силоіж с(вл)тааго твоего д(«С)ха Евх 806 13; ограждена та окрѣтаьь • одо крѣпъкоіж ржкоіж и вѣроіж Евх 916 7-8,-— Евх 14а 4-5; 15а 1819; 626 17; 786 17-18; Супр 410, 6; 507, 21.— Ср. остѣиитн, защитити ОГРАЖД6НИ16, -ига с (1) греч. нет ограж- дение оЬгасІа, оЬгагепі; перен. западня Іёска, разѣ: въпадъ въ развоіА д(су)шегсукъныіА • ііоракотиуъ са окааиы • лжкавъиымь ограж- деинемь Евх 78а 22-23-— Ср. ограда ОТРАСТИ, огрлдж, огрАдешн несов. (1): лѣта огрАджща аппииз в круговорота года, ежегодно кагбогоспё: б(ог)ъ іже иъи лѣта огріАджцѣ Блажеиаго Климента... чьстыж веселіші Киев 16 2.— Ср. овити1 ОТЪ, -а лі имя (1) ’Оу Ог О&: Г сіумръштвь- шюмоу ц(ѣса)рьъ крѣпъкы... ога ц(ѣса)рѣ васаиьска Пс 135, 20 Син ОДАРИТИ, -ріж, -риши сов. кого чимъ (1) греч. нет одарить оЬбагоѵаі, оЬбагіі: ізведи и отъ слѣпоты... одари и... свѣтомъ твоимъ Евх 33а 24-25 ОД6ЖДА, а ж (47) [шд- Ен (1)] ёѵбіща, іцатіоцбс, іцатіоѵ, сгтолгі, ёсг&ііс, дерфо- Хаюѵ, бідкоіе одежда, одеяние обёѵ, заі, гоисЬо: о одеждн чьто са печете Мт 6, 28 Зогр Мар Ас, при одеждн Сав; іже приуодАТЪ къ вамъ въ одеждахъ овьчлуъ Мт 7, 15 Зогр Мар Ас; овлѣче бо ма въ одеждіж с(ъ)п(ас)е- ииѣ • і рнзж веселиѣ Евх 976 24.— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Евх Супр Хил.— Ср. ма- тизмъ, одѣини, одѣгало, одѣгаиии, риза ОДбЖДЬНЪ, -ыи прил. (1) трс отоХт]С одежный, одежды род. заСоѵу, заіи род. : сим же сице имжштемъ... отъ морѣ же вагъръ одеждъиыи • отъ роудъ же и желѣзиии Супр 438, 16.— Ср. рнзьиъ оделѣвати Супр 72, 25; 87, 2-3 см. одолѣватн оделѣиик Евх 606 4 см. одолѣиик о д е л ѣ т и Супр см. одолѣти одовьиъ (!) Супр 258, 3 см. подовыіъ ОДОЛѢВАТИ, -аіж, -аиши несов. без доп. (4) [одел- Супр (2)] ѵіхаѵ, сцнсгтебеіѵ ододе- вать, побеждать ѵііёгіі: аште за съмрьтъ- иааго ц(ѣса)ра коржште са одолѣва’хомъ Супр 69, 26-27; не лѣпо истъ обыкъшиимъ оделѣ- вати въ рати • зълодѣискоіж съмрьтиіж оуми- рати Супр 87, 2-3.— Супр 72, 25; 159, 20.— Ср. повѣждати ОДОЛѢНИІб, -ига с (6) [одел- Евх (1)] ѵіхт), трблаюѵ преодоление, победа гбоіапі, рге- гпогепі, ѵііёгзіѵі: цѣсара възастл повѣдж • и по одолѣиии томь • гратигаиъ цѣсаръ иде въ римъ Супр 197, 12; іѵ оделѣиьи иамъ • льсти коумиръсцѣи • съшествиемь с(вл)тааго емоу д(оу)ха Евх 606 4.— Супр 427, 29; 503, 14; 504, 19; 512, 27- Ср. іювѣда ОДОЛѢТИ, -ѣіж, -ѣиши сов. комоу, чесомоу 405
одр или без доп. (16) [одел- Супр (5)] ѵіхаѵ, яеріеіѵаі, иатаяалаіеіѵ, лергуіуѵесг&аі. одо- леть, победить хсІоІаС, ргетосі, гѵГіёгіі: семоу же кыкъшоу чоудеси... народъ... глаго- ла • идииъ к(ог)ъ коноиов’ оделі Супр 35, 4; и одолѣиши рати на нжже идеши Супр 194, 15-16; одолѣ нмъ раавь БЛЖДНИЦА • одолѣ нмъ кръвоточнваіа • ОДОлѢ ХАНААНЪІНН • Н ИЪІИіа пакъі жена на йа крѣпитъ са Супр 434, 18 (2) и 19; одолѣти не можааше Хил 16(3 25-— Супр 35, 4; 36, 3-4; 36, 23; 47, 6; 82, 29; 192, 9; 381, 17; 444, 8; 501, 16; 566, 25.—Ср. побѢдити, съдолѣти, оудолѣти, оустогати О ДрАТИ Супр 111, 27 см. одьрати ОДРИНЬ, -ига м город (1) ’Абріаѵоблокіс Адрианополис Насігіапороіі.ч: ііалсатъ. .. с(ва)т(д)го ОМОНА... ц(ѣсо)рн отъ одринѣ тра(киискаго) Ен 20а 19 одръ, -д м (72) хХіѵті, хкіѵі'біоѵ, храРатос постель, ложе, носилки, одр розіеі, Іоге, ІеЬаіко, позііка: прииесошА емоу ославленъ жилами • иа одрѣ лежАШть Мт 9, 2 Зогр Мар Ас Сав; прииесъше же одръ възложивъше и на нь принесошА въ преторъ Супр 221, 29; ВЬЗДВИГИИ И ОТЪ ОДрА ГрѢхОВЪИААГО Евх 256 8 • старое; погребальные носилки, одр шагу: пристжпль косиж въ одръ Л 7, 14 Зогр Мар Ас; ПрИКОСНЖ СА одрѣ И ВЪСТАВИ МрЬТВААГО Супр 307, 2-3.— Зогр Мар Ас Сав Боян Син Евх Супр.— Ср. ложе, носило, постелга ОДРЬЖАИИЮ, -ига с (2) [одръ- Син (1) Евх (1)] хатаохеощ владение сІггепГ, ѵіаба: домъ ті іазъ(і)къ • достоѣиъе твое і одръ- жонье твое конець земльь Пс 2, 8 Син.— Евх 326 2 ОДРЬЖАТИ, -жж, -жиши несов. (48) [одръ- Зогр (5) Мар (5) Ас (1) Син (6) Евх (10) Клоц (1) Супр (11) Рыл (1), окьдръ- Ас (1) Супр (2), овъдръ- Супр (2)] 1. леріёхеіѵ, пѵѵёхеіѵ, хатёхегѵ, захватывать, овладевать гасЬѵасоѵаі, исЬѵасоѵаі, ]ітаі: тъштд же симонѣ бѢ • одръжима огнемь вель- емь Л 4, 38 Зогр Мар; ѣко одръжашьь міа зълаа імъже нѣсть числа Пс 39, 13 Син; ицѣли и отъ ОДрЪЖАЦІАІА волѣзни Евх 276 13-14; оуждстъ овъдръжитъ ліа о чловѣчьстѣ гласѣ илеие Супр 224, 26 2. оѵѵёхеіѵ владеть, обладать оѵіа- даі, ѵіазіпіі: ръці ми того ли прѣдаешь иже вьсѣчъскаа одръжітъ Клоц 46 33 3. леріёхеіѵ обступать, окружать оЬкІороѵаі, оЬкІісо- ѵаі: шібідж міа телъці миоэі... тоучъиі одръжа- шіа міа Пс 21, 13 Син; шбідж міа Ѣко вода вьсь день иідръжаше міа въкоупѣ Пс 87, 18 Син 4. хѵхкоѵѵ занимать гатёзіпаѵаі, гапе- ргагбпоѵаі: цѣсароу ко одръжимоу печллми имѣньга... оукрѣпьгаитъ са Супр 492, 115. ёлё- /еіѵ замечать, обращать внимание ѵзітаі зі, одѣ рогогоѵаі: г(лаго)лааше же къ зъванъімъ ПрИТЪЧЖ • ОДрЪЖА • КАКО ПрѢдЪсѢдАНЬІ • ізкираауж Л 14, 7 Зогр Мар Ас Сав.— Зогр Мар Ас Сав Син Евх Клоц Супр Рыл — Ср. оудрьжати ОДРЬЦЬ, -д м (1) еахада решетка гой: повелѣ комисъ • желѣзнъ одрьць раждештк Супр 231, 17.— Ср. сковрада ОДЪЖДАТИ, -аіж, -акши несов. (1) бро сгі^еіѵ орошать, заливать (дождем), про- ливать (дождь) зезііаі (сісзС’), сізСІС: юклаци дьждевьнии • съ н(е)кесе на ч(ловѣ)кы дьждь праведъиъі одьждаіжтъ Евх 16 23 — Ср. дъждити ОДЪЖДИТИ, одъждж, одъждншн сов. (5) Ррё/еіѵ пролить (дождь); оросить, залить (дождем) зезіаі (бёз^); паргзеі: одъждк жюпьлъ • і огнь съ иекесе • і погоуви вьса ЛI7, 29 Зогр Мар; одъжді імъ мана Ѣсті • Т хлівъ иекесьиъі дастъ імъ Пс 77, 24 Син.—Пс 77, 27 Син; Евх 100а 3 одълѣкъ Пс 16, 14 Син см. отъліп о д ъ и а ч е Пс 77, 30 Син см. кдьначе одьжддти Евх 16 23 см. одъжддти ОДЬРАТИ, одерж, одереши сов. (2) [одрл- Супр (1)] хатаВеіѵ, ёхбёрегѵ ободрать осігіі: вида же диА.упдтъ вьсе тѣло с(вА)тааго одраио Супр 111, 27.— Супр 268, 18 одѣ д - см. одѣга- ОДѢВАТИ, -аіж, -аиши несов. (1) ащріа&іѵ одевать осІіѵаС, оЫскаі: котыгы постилакші ИГДА НИШТАА ОдѢвАИШИ СуПр 341, 19.—Ср. одѣгати ОДѣНИІб, -ига с(12) ёѵбтща, ёаОііе, щатіа- цбе, сгтоХі), лері(3дкаюѵ одежда, одеяние, платье обёѵ, заі: кѣ же... одѣние его вѣлоіко снѣгъ Мт 28, 3 Зогр Мар (одѣаиие Ас, одежда Сав); почто же гако овъ свѣтло одѣнии носить • и богатж трепезж поставьгаитъ Супр 491, 17.—Л 9, 29 Мар; Пс 68, 12 Син; 103, 6 Син; Евх 99а 12; 1066 15 и 17-18; Супр 492, 26; 497, 26; 593, 2.— Ср. ллдтизмъ, одежда, одѣгало, одѣгании ОДѢТИ, одеждж, одеждеши сов. (43) яері- РаХХегѵ, лерітіОёѵаі, ащріеѵѵбѵаі, ацсріа- ^еіѵ, ёѵббеіѵ, сгхёлегѵ одеть осііі, оЫёсі: вѣхъ... нагъ і одѣсте ма Мт 25, 36 Зогр Мар Ас Сав; зане и одѣии быша свѣтълоіж одеж- деіж Супр 271, 11-12 □ одѣти са яері- РаАЛесг&аі, аѵа(3аккесг&аі, ёѵббесгОаі, ре- тацфіа^еоОаі одеться осііс зе, оЫёсі зе: чьто ѣмъ ли чьто пнемъ • ли чимь одежделсь са Мт 6, 31 Зогр Мар Ас Сав; одежджтъ сы, ѣко одеждеіж стоудомь своімь Пс 108, 29 Син; помысли одѣти са въ мжжъскыи овразъ Супр 299, 11.— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Евх Супр.— Ср. облѢціи 406
адѣ ОДѣІАЛО, -л с (1) яеріРбХаіоѵ одежда, одеяние оСёѵ, хаі: ѣко одѣало съвьеши ѣ і измѣнитъ сіа Пс 101, 21 Син.— Ср. ма- гизмъ, одежда, одѣник, одѣганик 0ДѢІАНИІ6, -ніа с (8) ёѵбѵца, яе^іРокт), отолгі, ціатюцдб одежда, одеяние, платье огіёѵ, хаі: дроуже како вьниде сѣмо • ие имъі одѣлииѣ врачъиа Мт 22, 12 Мар Ас (0 Зогр); кь йиуьже много величаньи и вьнѣш’йиТмъ одѣлииіллъ Супр 491, 13.— Мт22, 11 МарАс; Мт 28, 3 Ас; Мк 12, 38 Мар; Л 9, 29 Зогр.— Ср. матнзмъ, одежда, одѣиик, одѣгало ОДѣІАТИ, одѣіж, одѣвши несов. (5) ацсріеѵ- ѵѵѵаі, Осорахі^еіѵ одевать осіГѵаѣ, оЫёкаі: аште же сѣно дьньсь сжштее • а сутрѣ въ огнь къмѣтаемо • в(ог)ъ тако одѣетъ • колми паче васъ маловѣри Мт 6, 30 Зогр Мар Ас Сав,—Евх 99а 13.— Ср. одѣвати 0Ж6НИТИ, -иіж, -ниши сов. (7) сгѵѵоіхоѵѵ женить о/епіі: родители же кмоу сего ие вѣ джшта сьвѣтъ о врацѣ твораста • и приведъша оженнста Супр 25, 19 □ оженити са цѣли или без доп. уацегѵ, уацеістОаі поже- ниться огепіі хе: іже во аште... оженитъ са іиовкМк 10, 11 Зогр Мар; і пръвъі ожеиь са оумкрѣтъ Мт 22, 25 Мар.— Мк б, 17 Зогр Мар Ас,— Ср. женити ОЖеОТИТИ, ожеціж, ожестиши сов. (4) (Шцрѵѵеіѵ ожесточить гаіѵгсііі: ие ожестіте сръдець ваші\ъ Пс 94, 8 Син □ ожестити сл ожесточиться гаіѵгсііі хе: да ие ожестнтъ са етеръ отъ (васъ) лъстиж грѣуовнож Евр 3, 13 Ен,— Супр 357, 23; 357, 27.— Ср. ожесто- чити, окалленнти ОЖ6СТОЧАНИІ6, -иа с (1) лсбрахтіс; ожесточение гаіѵггеіохі: тъгда и оучитель иуь илачл сд ожесточаиига срьдьца иуъ Супр 333, 13 —Ср. окаменкнии, оужесточеник ОЖ6СТ0ЧИТИ, -чж, -чиши сов. (2) сгхкт)<э'б- ѵеіѵ ожесточить гаіѵгсііі: иъ послоушаите и ие ожесточите въіа вашел к’ немоу Супр 29, 15-16 □ о ж ес т о ч е нъ в знач. прил. ікіууо- еібіі^ ожесточенный, зачерствелый хаіѵгге 1у: оиѣуь срьдьца ожесточена • сьвѣтъ иа (увикннк творвах» Супр 399, 6.— Ср. ожести- ти 0Ж6СТЁТИ, -ѣіж, -ѣкши сое. (1) сгхХт)рѵ- ѵейоі зачерстветь гаіѵгсІпоиС, перен. завя- нуть гѵасІпоиС: ѣко трѣва мімоіджтъ • ютро процвьтж н прѣідетъ на вечеръ • іѵтъпадетъ ожестѣетъ і исъхиетъ Пс 89, 6 Син 0Ж6ЦІИ, ожегж, ожежеши сов. (1) аѵуна- іеіѵ обжечь, опалить рораііі: въ день слъньце ие ожежетъ теве • ни лоуна иоштпж Пс 120, 6 Син,— Ср. опалити, пожецш, съжеціи ОЖИВИТИ, -вліж, -виши сов. (9) 4<»олоіеіѵ, аѵа^июяоіЕІѵ, ё;ооог)ѵ оживить, воскресить озо О огіѵіі, ѵгкпхіі: азъ оуморж и оживыж Супр 263, 6; дѣѣши ли аште сьде съі ие можеши оживити мрьтвааго Супр 313, 30.— Евх 786 23; Супр 77, 3; 194, 10-11; 398, 11; 479, 30; 480, 27; Хил 16а 22.— Ср. въскрѣсити, живити ОЖИДАТИ, аіж, -акши несов. кого, чесо или с инф. (15) цёѵегѵ, аѵацёѵеіѵ, ёліцёѵеіѵ, аѵё/есг&аі, ёхбё/есг&аі, лрообохаѵ ждать, ожидать секаі, осекаѵаі: того во по вьса дьни ожидаіж Супр 260, 24; сѣавъ • ожидаетъ пришедъши жатвѢ иапльнити гоумио Супр 266, 6; что се сътвористе • оставивъше ліа доселѣ а азъ ожидаіж васъ • да въстжживъ пакы овратиуъ са къ вамъ Супр 32, 12.— Супр 12, 11; 98, 12; 143, 24-25; 154, 9; 267, 28; 432, 9; 432, 10-11; 433, 28; 436, 1; 445, 7; 530, 3; 549, 8.— Ср. жьдати, чагати ОЖИТИ, оживж, оживеши сов. (25) аѵа^йѵ, йѵаРюѵѵ, (ожити съ цѣмь сп?4пѵ) ожить, воскреснуть оііі, огіѵпопі: ѣко с(ъі)нъ мм сь ♦ мрътвъ вѣ і ожнве Л 15, 24 Зогр Мар Ас Сав; оумрѣмъ да оживемъ Супр 91, 21; аціе с иимъ оумрѣхомъ • с иимъ оживемъ 2 Тим 2, 11 Ен.— Зогр Мар Ас Сав Ен Супр.— Ср. въскрьсижти ОЗАРИТИ, -ріж, -риши сов. (1) хатаѵуа^еіѵ озарить, осветить огагіі, охѵіііі: слъньце не заходАціее • свѣтомь в’сь миръ озари Евх 1 б 25 ОЗАРІАТИ, -гаіж, -гакши несов. (1) нахаѵуа- ^егѵ озарять, освещать огагоѵаі, охѵёсоѵаі: свѣтомь в (о) горазоумиѣ • в’сь миръ озарѣетъ са Евх 26 10 ОЗИРАТИ, -аіж, -акши несов. кого, чесо; на кого, чьто (5) [овьзи- Супр (1)] ораѵ, леріе(>- уа(;есгОаі внимательно смотреть на что-л. Ыесіёі па песо, рогогоѵаі: лома стогаше... овьзираА коегож’де и пъітаа * въ истииж лн страдавъшии вьскр’сьшии тъ же к пришълъ Супр 502, 25 • перен.: сьмрьти оуже ие воіж са... ии на иемошть своіж озираіж Супр 490, 10 □ озирати са яері(ЗХёлесг&аі осматри- ваться оЫГгеі хе, гогЫігеі хе: озирааше са видѣти • сътворьшжіж Мк 5, 32 Зогр Мар Сав (оглАдааше са Ас).— Ср. зьрѣти, огла- дати са оз и га Мт 1, 8 и 9 Сав см. носига ОЗЛІЬРІИНЪ, -ъін прил. (1): озмьркно вино ёсгцѵрѵісгцёѵое оіѵос вино, сметан- ное с миррой ѵіпо хпнхепё х тугЬоп: даѣахж емоу тті • оз’мьрено вінр Мк 15, 23 Ас (оць- тъио Зогр Мар, оцьтѣио Сав).— Ср. оцьтьнъ, оцьтѣиъ 030БАТИ, -вліж, -влкши сов. (1) Хѵцаіѵе- сг&аі объесть, съесть оггаі, хеггаі: шзова і (г. е. виноградъ) вепрь отъ лжга • Тиокъ дивьеі поѣлъ есть Пс 79, 14 Син 407
окл ФЗР ©ЗРАКЪ, -л м (1) бгріе взгляд, взор ггак, роЫесІ: к'ыи ли иеджгъ озраксу докротж прокоудитъ Супр 399, / 7 ©ЗЪЛ©БИТИ, -блю, -киши сов. (7) хахобѵ измучить, причинить зло, страдания гігаріі, грй.чоЬіі гіо: озъловлеиъ въіхъ і съмѣрнуъ сіа зѣло Пс 37, 9 Син; Евх 76а 19; достоѣиіе твое озълобішіа Пс 93, 5 Син; да азъ помилоую еуж озъловькижю Супр 248, 16.— Пс 88, 23 Син; 105, 32 Син; 106, 39 Син.— Ср. оузъловити ©ЗЪЛ©БЛіеНИІ6, -ига с (2) хахсосгіс; лише ния, страдания нігасіапі, йігару: карішіл міа въ день озъловлеиьѣ Пс 17,19 Син.— Пс 43, 20 Син.— Ср. млека2, озълкиик, печаль, страсть ©ЗЪЛКШИІб, -ніа с (1) хахсооіе лишения, страдания .чігасіапі, йігару: и мъі мнѣхомча и въ болѢзии и іазвѣ • и въ озьлеиии Супр 436, 23.— Ср. ОЗЪЛОБЛКИИК озьлкиик Супр 436, 23 см. озълкиик ©ИМИ, онмъ м мн. (4) оі отратійтаі вои- ны, бойцы ѵо)асі: колнко отъ нашихъ онмъ • иа рати плдоша Супр 91, 11.— Супр 90, 30; 92, 19; 93, 4-5.— Ср. воинъ, ратьиикъ ©ИМЬСКЪ, -ъіи прил. (1) сгтратісотіхбс; воинский ѵо)епнку: тржтъ оимъскыи • плъкъ пепрѣворемъіи • тъчьнъ н иа краиехъ иепо- бѢдимъі Супр 83, 1 — Ср. ратьиичьскъ ©ИМЬСТВ©, -а с собир. (1) греч. нет вой- ско, воинство ѵо)нко: сиі велииствомъ тѣла • и юиостию раштеиига... оуньше вьсн въ оимъ- ство въчьтеии быша Супр 84, 29.— Ср. вои- ньство, рать ©КАМеНИТИ, ОКАМѢНИТИ, -ніж, -ниши сов. (8) [окамеи- Зогр (2) Мар (2) Супр (1), окамѣи- Зогр (1) Мар (1) Ас (1)] лсороѵѵ, алокг&оѵѵ ожесточить; сделать грубым, бес- чувственным гкашепіі, гаіѵгсііі; исіпіі Ьег- сііпут: ослѣпи очи іхъ • і окамѣиилъ есть сръдьца іхъ И 12, 40 Зогр Мар Ас; не разоу- мѢша бо о хлѣвѣхъ • иъ бѢ сръдьце іуъ окаме- иеио Мк 6, 52 Зогр Мар.— Мк 8, 17 Зогр Мар; Супр 34, 8.— Ср. ожестити, ожесточи- ти, оутврьдити ©КАМ6НІ6НИІ6, -ига с (4) лсорсосги; черст- вость; жестокосердие Іѵгсіозі; гаіѵггеіоні: възърѣвъ иа на съ гиѣвомь • скрЪБА о окаме- иеииі сръдьца іуъ Мк 3, 5 Зогр Ас, о окаменеии Мар, сѵ окамеиены (!) Сав.— Ср. ожесточаиик, оужесточеиик окамѣиити И 12, 40 Зогр Мар Ас см. окдмеиити о к а и ъі и Супр 93,12-13; 107,14; 108, 14; 467, 1-2 см. окаганъ ©КАІАНИІ6, -ига с (2) талаѵюцос; сетова- ние роІіІоѵапіЬобпонІ: о окааиии закоиьиикъ Мар 766 22, іѵ кааииі (! вм. іѵ окааииі) Зогр 130а 7 408 ©КАІАНЪ, ©КАІАНЬНЪ, -ъіи прил., сравн. ст. окагаиѣи, окаганьиѣи (25) [окагаи- Син (1) Евх (2) Клоц (1) Супр (15) Рыл (1), окай- Супр (4), окаганьи- Супр (1)] авліод, поѵаО- А.Ю5, беікаюс;, екеегѵбс;, такаілсорое, оіх- трбб, цатаюе (!), хатабіхос; (!); (вьсико ор- ганъ лаѵаблюе) бедный, обездоленный, не- счастный Ькіпу, иЬоЬу, пеніаніпу, роіііо- ѵапіЬосІпу: оумилосръди са на лла оклаиааго Евх 79а 11; к горе мьнѣ окагаиоуоуллоу • како вьзьрж иа ибБО Супр 523, 25 ; лѵ окаиии и вьсѣко окааиии • что пострадав’ше толь скоро сътж- жикъше сн отъвръгосте са вл(а)д(ъі)кы Х(ри)с(тос)а Супр 107, 14 • окаянный, про- клятый, очень плохой Ькіпу, зраіпу, хіу: дъшті вавилоиьска окаанаа Пс 136, 8 Син; ш ока'иии законопрѣстжп’иици лъжчнтеле Супр 467, 1-2; что ва въістъ вьсѣхъ чловѣкъ окош- кѣ ишага Супр 212, 21.— Син Евх Клоц Супр Рыл.— Ср. зълъ, иевогъ окаганьиѣи Супр 212, 21 см. Ма- ганъ ©КАТАТИ, окаю, окакши сов. (1) талаѵі^еіѵ пожалеть роіііоѵаі: кгда бо оузьритъ вога- тааго оувогыи • въ миогоцѣииж одеждж одѣ- на • оустрѣлеиъ въістъ печалью • окатъ севе Супр 492, 30 ©КЛвВвТАВАТИ, каю, какши несов. (2) ларсЛсЛеіѵ, хаталалеіѵ клеветать, огова- ривать роггііоиѵаі: кръі міа • сѵтъ гласа по- иосіАЦіаго и оклеветаваюціаго Пс 43, 11 Син,— Пс 100, 5 Син.— Ср. вадитн, глаголати, кле- ветати, оклеветати ©КЛвВвТАНИІб, -ига с (2) [витаиик (!) Супр (1)] хатцуоріа оговор, клевета ротіи- ѵа, кіеѵеіа: да та накажетъ чьсть (/вм. чистъ) имѣти оклеветаиига азъікъ Супр 410, 23-24; и се велико кмоу кажетъ сжште витаиик (! вм. оклеветаиик) • кже решти кдииъ отъ овою на десАте Супр 409, 3-4.— Ср. клевета, оважде- иик, оглаголаиик, Х°ѴЛЛ ОКЛевеТАТИ, -аю, -акши несов./сов. и -веціж, -веціеши сов. (12) |-вецю, -веціеши Супр (2)] 1. хатакакеіѵ, біайкіРеіѵ, ёѵбіа- Раллеіѵ, сгохосраѵтегѵ оговаривать/огово- рить, клеветать/оклеветать ротіоиѵаі/ро- тіиѵіі, Ьапёі/раЬапёІ: ннкогоже окндите • ш оклеветаіте • і довольии кждѣте оврокы ваши- ми Л 3, 14 Зогр Мар Ас Сав; тъ оклеветанъ въістъ къ немоу Л 16, 1 Зогр Мар; да посты- діатъ сіа іштезижтъ • оклеветаюштеі д(оу)- шж мою Пс 70, 13 Син 2. сов. хоттуореіѵ обвинить оЬѵіпіІ: да ие оклевецітеши оучители иемошть • кгда видиши оучеиика прѣдакште Супр 408, 18.— Пс 118, 22 Син;'Клоц 5а 30-31; Супр 305, 28; 413, 26,- Ср. вадитн, досадити, иавадити, иаржгати са, овадити,
ОКА ѵ овлнгатн, оглаголатн, оклеветавати, оука- ргати ОКЛ0СНИТИ, оклошиіж (?), оклосииши сов. (1) греч. нет охрометь гтггасіі: изломи иогж ПрѢдіНЖІЖ... И ПОвѢда КЬИАЗОу о инеѣ • И КАКО оклосппша елісу келькждь Супр 218, 10 ОКО, очесе и ока с (>350) бфОсЛцбс, орра, бфі^, ркёсрароѵ; (съ кдинѣмь окомъ роѵбср- ФаХрое; вез очик ыбрратос) глаз, око око: аште лн око твое лжкаво кждетъ • все тѣло твое тьмъно кждетъ Мт 6, 23 Зогр Мар Ас Сав; чьто же внднши сжчьць іжь естъ въ оцѣ Брдтрл твоего • а врьвйа еже естъ въ оцѣ твоемъ не чкеши Мт 7, 3 Зогр Мар, въ оцѣ... въ очесі Ас, въ очесе... въ очесе Сав; іѵтъ г(оспод)і въістъ сі • Г естъ дівънл въ очик пашей Пс 117, 23 Син; доврѣе ти естъ съ единомъ окомъ • вьиити вь ц(ѣса)р(ь)- с(тв)ие н(о)жне Мк 9, 47 Зогр Мар; трепе- ШТЖТЪ МНОГООЧНТНИ • вИДАШТС ІСОуСА въ пльти везъ очнк Супр 458, 16 • перен. Ркёрра зрение, взгляд ггак, роЫесІ: великыи ііѵсифъ ПЛАКАВЪ СА • ПрОЗЪрА ПрОрОЧЬСКЫИМЪ ОКОМЪ Супр 364, 15 ф своимл очима абтофеі, аотаі^ бфеагѵ собственными глазами па ѵіазіпі осі: ник’тоже во можааше своимл очима в(ог)а несплътъиа видѣти Супр 11, 1.— Зогр Мар Ас Сав Охр Боян Зогр-пал Син Служ Евх Клоц Супр Хил Зогр-лл ОКОВАТИ, оксуіж, оксукши сов. (10) [икова- (I) Син (1)] 1. леріхакблтеіѵ оковать; по- крыть металлом окоѵаі, роЬіі коѵегп: златж ИМАЦІН КАНДНЛИНЦЖ • Н СКрНИЖ Завѣта • ВСЖДОу «жовлнъ (! вм. шковаиж) златомъ Евр 9, 4 Ен 2. пебйѵ, перітіОёѵаъ заковать (в цепи, кан- далы) гакоѵаі (<іо геіег, (іо окоѵй)-. да вьиі- детъ прѣдъ тіа въздъіхаиіе оковаиъіуъ Пс 78, II Син; повелѣвъ... камы великъ възложити ид прксн кмоу... желѣзы же оковати и въсждоу Супр /04, 30 □ о к о в д и ы и в знач. прил. пепебццёѵо^ перен. выдержанный, стойкий, крепкий реѵпу: десиіцж твоіж тако съкажі мі • ! ккованъпа (! вм. оковаиъна) с(ръдь)цемь I мждростнж Пс 89, 12 Син.— Пс 67, 7 Син; 68, 34 Син; 101, 21 Син; 106, 10 Син; Супр 464, 6; 466, 24.— Ср. съвазати, СЪПАТН ОКОВН, оковъ м мн. (1) аі яёбаі оковы окоѵу: въмѣрішіА въ ококеуъ (!) иоэѣ его Пс 104, 18 Син.— Ср. пжто ОКОНЬЧАТИ, -аіж, -акши сов. (1) греч. нет окончить, закончить, завершить сіокопсіі, икопсіі, сіокопаС: отъложи • моѣ словеса • і мое дѣло оконьчан г(оспод)і Евх 726 23-24.— Ср. коиьчатн, съкоиьчатн ОКОПАТИ, -аіж, -акши сов. (2) охалтеіѵ окопать, окучить окораі : остави іж і се лѣто • фкр О доидеже вк окопаіж окръсть Л 13, 8 Зогр Мар.— Ср. въкопати ОКРАСТИ, окрадж, окрадеши сов. (2) сгѵХаѵ обокрасть окгазі: аціе к’то чръииціж окра- детъ • в лѣта да постит’ са Евх 105а 10.— Супр 512, 5 ОКРАТИТИ, окраціж, окрдтиши сов. (1) греч. нет ограничить, сократить хкгаііі: г(ос- под)і... окрдтилъ еси в*СА пжтн нечестивыхъ Евх 356 11.— Ср. съкратити ОКРИЛИТИ, -ліж, -лиши сов. кого отъ чесо (1) греч. нет взять кого-л. под защиту; защи- тить кого-л. от чего-л. ѵгті пёкоко ѵ осЬгапи ргесі пёсітп, газііііі пёкоко ргесі пёсіт: іѵкрили и отъ в’сѣхъ прилогъ иепрнѣзиниъ Евх 80а 12.— Ср. защитити ОКРИНЪ, -а м (1) фіалт] сосуд пабоЬа: мол(итва) надъ водоіж с(вА)тааго просвѣціе- ииѣ • г(ллго)лема въ окрикѣ цр(ъ)к(ъ)вь- иѣмь Евх 66 5.— Ср. клкдо, миса ОКРОПИТИ, -пліж, -пиши сов. (2) раѵтіХегѵ окропить рокгорй: окропіші міа ософолль очиціж сіа Пс 50, 9 Син; Евх 846 22.— Ср. покропити ОКРОЧИТИ, -чж, -чиши сов. (1) сгѵѵёхегѵ обступить оЬзіоиріі: приджтъ дьнье иа та • I ОБЛОЖАТЪ врази ТвОІ... I ОКрОЧАТЪ ТА въсждоу Л 19, 43 Зогр (осаджтъ Мар).— Ср. обити, остжпити1, осѣсти о к р ъ Пс 96, 3 Син см. окръсть ОКРЪВЛВИТИ, -вліж, -виши сов. (1) греч. нет окровавить, ранить до крови гкгѵаѵіѣ, гапіі сіо кгѵе: аціе которы простъ лкдииъ •' вражъдж имы • «ударитъ ч(ловѣ)кл • и окръвавитъ и Евх 103а 25-26 окръвениіе, отъкръвениів, -ига с (9) [окръ- Зогр (1) Мар (1) Ен (1), отъкръ- Супр (4), отъкръ- Сав (1), о(т)кръ- Ас (1)] апонакѵ- фіс открытие, обнаружение обЬаІепі: видѣ- сте очи моі с(ъ)п(лс)еиье твое... свѣтъ въ окръвеиье іазыкъ Л 2, 32 Зогр Мар, въ от(ъ)кръвеиие Ас, въ отькрьвеиие Сав • откровение г)еѵепі: оукрѣпити вы • по еваи- г(е)лию моемоу... по іѵкръвеииіо тайны Римл 14, 24 Ен; гавѣ же вьсѣмъ отъкръвеинга кы- ваауж • отъ вины же таковы Супр 569, 14-15.— Супр 24, 19; 569, 8; 569, 24 — Ср. авлииик окръвеиъ см. окрыти окръсть см. окръсть ОКРЪІМТИ, ОТЬКР-ЫВЛТИ, ліж, -акши несов. (5) [окры- Супр (1), отъкры- Супр (2), отъкри- Супр (2)] аѵахакблтеіѵ, аѵалтѵа- стестОаі открывать, раскрывать осікгуѵаі, оііЬаІоѵаІ:: ныига отъкрываіжтъ ллладж и доврж (т. е. соусаиж) Супр 135, 4 • алохалблтеіѵ выявлять, открывать г)еѵоѵаі: тѣм’ са благо- чьстига отъкривллтъ рлзоумъ Супр 338, 7; 409
ОКР а и самомоу никакоже хоташтоу • ов’торнтн кмоу ч’то отъ окръівакмъіихъ Супр 569, 23.— Супр 335, 16; 555, 16 СКРЫТИ, ОТЬКРЫТИ, крънж, -кръіиши сов. (45) [окръі- Син (1), отъкръі- Зогр (7) Мар (7) Ас (4) Сав (3) Син (4) Евх (3) Супр (3), о(т)кръі- Ас (3), ш(т)кръі- Рыл (1), отъкри- Сав (2) Супр (1), прич. страд. окръвеи- Зогр (1) Супр (1), отькръвен- Мар (1) Ас (1) Супр (2)] алохсАѵлтеіѵ, аѵа- хакѵлтегѵ, алоотеуа^еіѵ, аѵоіуѵѵѵаі, ёреѵ- уеоОаі открыть, раскрыть осікгуі, осІЬаІіі, оіеѵпі: отъкръшіА покровъ Мк 2, 4 Зогр Мар Ас Сав; іѵтъкръи’Г очи мои Пс 118, 18 Син; отвръзж къ притъчдхъ оу ста моѣ • отъкръі іж съкръг.енаѣ • отъ съложеииѣ вьсего мира Мт 13, 35-3огр Мар • перен.; да отъкръі ютъ са отъ мъиогъ ср(ъ)д(ь)цъ помъішлеииѣ Л 2, 35 Мар Ас Сав, отъкръіетъ са (!) Зогр; гакоже отъкръвеномъ лицемъ славж господьнж видо- вати Супр 289, 3 4 • выявить, открыть х)еѵіі: ни о ( ть ) ца кто знаетъ тъкмо с (ъі) иъ • і емоуже колитъ с(ъі)иъ отъкръіти Мт 11, 27 Зогр Мар Ас Сав; иікръі правъдж своіж Пс 97, 2 Син; егда же кезначАльнъі о(ть)ць • везначАЛьное рождьство • с(ъі)ноу своемоу штъкръі Евх 53а 12 • ёииаМлтеіѵ проявить рго)еѵіі: азъ свок вьсе сьтвори\ъ • мошть своіж отъкръі\ъ Супр 413, 21 (ѣвіхъ Клоц 5а 26) □ окръвенъіи в знач. прил. перен. аіОріос живущий под открытый небом, тот, у кого нет пристанища ЬусіІГсі росі вігут пеЬет, петаДсі вігесЬи пай Ыаѵои: сьмѣре- нааго ісоуса... окръвенааго страннааго Супр 454, 20.— Зогр Мар Ас Сав Син Евх Супр Рыл.— Ср. авити; окръвенъіи ср. гаснъ; отво- рити ОКРЕСТЪ, СКРЕСТЬ нареч. и предлог (42) [окръстъ Зогр (5) Ас (2) Син (9), шкръстъ Син (2), окръсть Мар (5) Син (4) Евх (1) Супр (3), окрьсть Мар (1), Сав (1) Супр (4), шкрьсть Евх (1), шкръсть Евх (1), окрстъ Ас (2), окръ (!) Син (1)| I. нареч. места иѵиХф, яері, лёріВ; (окрьстъ живъіи леріоіхос, окрьстъ стогати лерііотаоОаі) вокруг, кру- гом, окрест окоіо, сіокоіа, ѵйкоі: остави іж... дондеже іж окопаю окръстъ Л 13, 8 Зогр Мар; не оукоіж сіа отъ тьмъі лкдеі • нападаіжцііхъ на міа окръстъ Пс 3, 7 Син; шгнь прѣдъ німь прѣді ідетъ і попалитъ окръ (!) врагы его Пс 96, 3 Син, окрьсть Супр 22, 21; народа ради • стоіАШтаего окръстъ • рѣхъ да вѣрж імжтъ И 11, 42 Зогр Мар Ас Сав, окрьсть столштааго Супр 309, 15 и 22-23; аггелъі окрьсть стоашта внждж Супр 437, 26; слъішаша окръстъ живжштеі • і рожденье еьь Л 1, 58 Зогр Мар Ас; къис(тъ) на всѣх страх • жнвжціиихъ 410 ОКЪІ окр(ъ)стъ Л 1, 65 Ас, живжштиіхъ окръстъ іуъ Зогр Мар II. предлог с род. леці (с вин.), хѵхкср, хѵхкбОеѵ вокруг, окрест окоіо, коіет: съгладавъ стоьлштаьл окръстъ его г(лаго)ла Мк 3, 34 Мар (0 Зогр); с(ъі)н(о)ве тво’Г • ѣко нокораслі масліииъі • окръсть тре- пезъі твоеіА Пс 127, 3 Син; пролишіл кръвн <ХЪ ѣко водж окръстъ іе( роуса )ліма Пс 78, 3 Син.— Зогр Мар Ас Сав Син Евх Супр- Ср. окржгъ СКРЬСТЬНЬ, -нии прил. (8) [окръс- Зогр(2) Мар (2) Син (1), іѵкръс- Ен (1), окрс- Лс (1)] 6 хбхкср, 6 леріхѵхХср окрестный окоіпі: отъпоусти народъі • да ошьдъше въ окръСтънАіА ксн • і села китаистъ • і окрлштжтъ врашьно Л 9, 12 Зогр Мар, ВЪ ОКрЬСТЬНАА вси Мт 14, 15 Сав (въ влнжнаіа Зогр Мар Ас); страшенъ есть надо вьсѣмі окръстънімі его Пс 88, 8 Син.- Мк 6, 36 Зогр Мар; Ас 2а@ 2; Ен 32а 17.— Ср. влижьнии, въскраинии, окржгъйь СКРЖГЪ предлог с род. (2) игиЛа) вокруг окоіо, коіет: прихаждалуж же звѣри и... и сѣдѣауж окржг’ тѣлесоу кю Супр 14, 29- Супр 568, 6.— Ср. окрьстъ СКРЖГЪНЬ, -нии прил. (4) (окржгъним вьси лері/соро^) окрестный окоіпі: ие во домъ молитвъиъіи тъчыж кѣаше испльненъ кдннъ... нъ и окржгънАА вьса хлѣвннъі Супр 563. 3; вьси иже въ градѣ * и въ окржгънниуъ вксф живжштии Супр 531, 19.— Супр 532, 12-13; 568, 23.— Ср. клижьнии, въскраинии, окрьстьнь СКТСБРЬ, СКТАБРЬ, -рга и ОКТАБРЪ, о м (22) [окто(к) Ас (19), октдкръ Сав (1) Ен (1), окта(б) Ас (1)] бхтаіррюс октябрь гцеп: мѢ(са)ца окток(рѣ) й • с(вА)тааг(о) «(*) ч(ени)ка еп(искоу)па кѵпрнѣна Ас 122а 6.- Ас Сав Ен.— Ср. листопадъ ОКТАКрЪ, ОКТАКрЬ СМ. ОКТОЕДЬ СКОУСЛ, -ъі ж (1): оксусъі творнтн греч. нет выпытывать, спрашивать /копіи, ріаі ве: прихаждаахж архиерен искоушшште иго • и иднѣмъ словомь онѣмыаше а • игда Хотѣахж имъ окоусъі творити Супр 476, 30- 477, 1 СКОуіПЛТИ, -аіж, -аиши несов. (7) 1. пеіра- ^егѵ искушать, вводить в искушение рокоп- зеі, иѵасіёі сіо рокизепі: чьто ма окоушмте ѵпокрити Мт 22, 18 Мар (искоушаете Ас Сав. 0 Зогр); фарисѣі въпрашаахж і • аште достать льжжк женж поуштати • окоушаисште н Мк 10, 2 Зогр Мар 2. окоушатн са яеірапОаі пытаться, пробовать рокоизеі зе, /копій дроугонцн же окоушаахж са съ стѣнъ сърннлтп... и Супр 480, 30.— Мк 12, 15 Зогр Мар; Л 20, 23 Мар.— Ср. искоушатн, покоушатн 0КЫ нареч. (13) 1. относительное о)$ как,
ОМР О ОАО как будто іако, іакоЬу: да оутвръдитъ д(я,')шж свовк вь люв’ви б(о)жии • окы осно- »ы крѣпо отъ вѣтра незывькмо Супр 570, 25; гласъ испоуштеиъ въі изъ облака . окъі грмѵьнын Супр 570, 8 • окы... тако греч. нет какбудто... так ІакоЬу... Іак: онъ же окы отъ пастоуха женомъ • тако ндѣдіпе на повелѣньи с(вд)тааго Супр 558, 20 • присоединяет имя предикативное как, в качестве кого-л., чего-л. іако, іакохіо: оумьрѣ акы чловѣкъ • н приходитъ миръ окы аггелъ Супр 508, 21 2. употребляется при обозначении неопре- дѣленною количества, греч. нет около, при- близительно азі: н прнде к нем^ ставъ иа пъздоусѣ • окы трьми лакты движенъ от’ земьА Супр 567, 25.— Супр 516, 8; 523, 11; 543, 19; 546, 22; 548, 15; 557, 16; 565, 8; 567, 14.— Ср. акы, іако, іакоже ОЛОВО, -а с (2) цоЛѵРЬос, свинец оіоѵо: помлѣшд принести олово н растопивъше пъзліитн на очи Супр 264, 21.— Супр 45, 11 оловѣнъ, -ыи прил. (2) цоХѵРбіѵоб, тоѵ цолѵ[3<5оѵ свинцовый оіоѵёпу: вндѣвъше а съ многомъ оутврьждениі'мъ сьвазаны печати ОЛОКІнЪН НМЖІПТА Супр 52, 13. — Супр 1, 11 ОЛОКЛВЪТОЛЛАТА, -ъ с мн. (3) та око- хаѵтйцата всесожжения (мн.) хараіпё оЬёѣі (мн.), сеіораіу (мн.): любити • іскрьнѣего ѣко севе • воле естъ вьсѣхъ • шлокавъто- матъ • і жрътвъ Мк 12, 33 Зогр Мар (въсе- съжагаелѵыихъ Ас); дште се трѣкѣ г(оспод)і оаокавътомата і дары Клоц 26 40.— Ср. жрьтва, вьсесъжагакмъ (вьсесъжагакмдіа), вьсесъжеженик оломьпніа Евх 93а 3-4 см. олѵмьпиіа олъгоуинъ И 19, 39 Зогр см. алгоуииъ олъмъ Пс 71,3 Син см. хлъмъ ОЛЪТАРЬ, -ріа м (35) [алтдр- Син (1), олтръ (I) Син (1), ол’тдр- Зогр (4), олтар- Мар(6)Ас(2) Супр('і) Ен(2)] 1. Оѵоіаотц- рюѵ жертвенник оііаг: аште оуво принесеніи даръ свои къ ол’тарю Мт 5, 23 Зогр (0 Мар): авк же са емоу а(н)ѣ(е)лъ г(осподь)нь • стоіа о деенжж ол’тарѣ кадильнааго Л 1, 11 Зогр Мар; тогъда възложетъ (!) на олтръ (!) твон тельціА Пс 50, 21 Син • ілаотгцмоѵ очистилище (золотая крышка, навес над ковчегом завета) зііѣоѵпіее (гіаіё ѵіко, Мпіка пасі агсіюи йтіиѵу): прѣвыше же са Херовнмъ славѣ • осѣнѣжціи олтаръ Евр 9, 5 Ен 2. Іератеіоѵ, Ртща алтарь кпёхізіё: кзволн положити са въ цръкъви... о деенжіж сватыа трепезы • кънжтрь въ олтари Супр 209, /0;въшед(ъ) въ олътар(ь) • молитъ са Евх 386 8.— Зогр Мар Ас Ен Син Евх Супр,— Ср. трапеза, трѣвнціе, трѣвьиикъ ОЛЪТАРЬВЬНЪ, -ыи прил. (1) тоѵ Оѵаіа- от'Пріоѵ жертвенника род. оііагпг. съставите праздьиикъ въ осѣиѣвкштіихъ • до рогъ олъ- тарьвъиыхъ Пс 117, 27 Син ОЛѣИ, олѣіа и олѣа м (34) ёлаюѵ масло, елей оіе): мазаауж олѣомь • многы иеджжьныіА • і нцѣлѣахж Мк 6, 13 Зогр, олееллъ Мар; отъ плода пьшеніціА и вина и олѣа своего оумножішіА сіа Пс 4, 8 Син; сего ради помдзд та б(ог)ъ твои олѣемъ радости паче причлетьннкъ Евр 1, 9 Ен, олѣімъ Пс 44, 8 Син.— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Евх.— Ср. масло ОЛѴМПИІА., -иіа и -исады ж имя (2) [оломьп- Евх (1)] ’ОХѵцліас; Олимпия Оіутріе: прѣ(по)д(онъ)иыхъ постьиицахъ... евъпрак’сии... оломьпии Евх 93а 3-4; пр(ѣпо)- д(обь)нъніа олумпіадън Ас 151а 1 ОМЛКЛТИ, -авк, -акши несов. (1) Ррёхеіѵ смачивать, окроплять зтасеі, зкгарёі: иа- чатъ слъзами оллакаті нозѣ его Л 7, 38 Ас (мочити Зогр Мар).— Ср. кропити, мочи- ти 0М6ТА, -ы ж (1) ера край, кайма Іеш: ѣко хр'зъма на главѣ... съуодіАштиТ иа ометы ризы его Пс 132, 2 Син.— Ср. въекрнлнк, подъметъ, подрагъ омиловати Пс 9, 14 Син см. помило- вати ОМИРЪ, -а м имя (1) "Оцт)роб Гомер Но- тёг: лѣпо же вы вамъ единомъ покарѣти са оучітелю вашемоу омироу Супр 126. 13 ОМЛЬЧЛТИ, -чж, -чиши сов. (1) аіуаѵ за- молкнуть, замолчать итікпоиі, хтікпоиі: сі есі створілъ олллъчаахъ Пс 49, 21 Син.— Ср. оумлькнжти, оуллльчати омотити са Пс 87, 16 Син см. омжтити СА ОМОЧИТИ, -чж, -чиши сов. (22) (Залтегѵ, ёц0алтеіѵ, Зрё%еіѵ, алолкѵѵеіѵ омочить, смочить отосіі, зтосіі: посъли лазора да омочитъ • коиьць пръста своего въ водѣ Л 16, 24 Зогр Мар Ас Сав; і омочь хлѣвъ приметъ • і дастъ подѣ енмоноу • іскарнотьскоумоу И 13 26 Зогр Мар; кюже не омочи иогоу вльналш море • си сльзами омочи Супр 395, 1 и 2 □ не омочь са в знач. прил. аРро/ос, не замочившийся, сухой пезтосепу, зисйу: ПрОБИВЫ жьзломь море * і люди своіа ногами не омочьшамн са проведъшемъ Евх 526 11-12.— Зогр Мар Ас Сав Евх Супр.— Ср. намочити, оумочити ОМРДЗИТИ СА, омражж са, омразнши са сов. (2) РбекѵааеаОаі стать отвратитель- ный, мерзким зіаі. зе осірогпут, тггкут: омразпніА сіа въ незаконенъ! иѣстъ творАИ довра Пс 52, 2 Син.— Пс 13, 1 Син ОМРЛЧЛТИ, -авк, -акши несов. (1) греч. нет затемнять хаіетпоѵаі: завиды противАціАьь 411
ОЛЛР онъ са в(о)жьи прак’дѣ • ѣрости • іѵмрачаіжціи ср(ъ)д(ь)чьнѣн очн Евх 89а 15 ОМРАЧИТИ, -чж, -чншн сов. (11) 1. ахоті- Сегѵ покрыть мраком, затемнить, заслонить, закрыть хаіетпіі, газііпіі, хазігіі: даждъ мн тѣло ісосово (! вм. ісоусово) • омрачынааго сльнце прѣжде мала врѣмене Супр 454, 9 • перен. '. еже есн далъ омраченымъ • освѣтити іа • отъ тьмы пагоукънъпА Евх 32а 24 2. ацРХѵѵегѵ, (;осробѵ ослепить, сделать сле- пым озіеріі, исіпіі зіерут: тъ нстын кетъ • съкАЗавын и олірачъ • и въ кездьнж посьлавъ въі Супр 467, 6; тъма кго не омрачитъ • рѣка не ставитъ Супр 509, 6-7.— Пс 73, 20 Син; Евх 33а 1 -2; 396 7; Супр 227,3-4,231,11-12; 485, 1; Рыл 5аа 12.— Ср. помрачити ОМРЬЗѢТИ, -ѣвк, -ѣкшн сов. комоу (1) РбекбааеаЬаі опротиветь, стать омерзи- тельным кому-л. хйпизіі зе, гргоііѵіі зе пёкоти: прогнѣва сіа... г(оспод)ь на люді своіа • и омръзѣ емоу достоѣнье свое * и прѣдастъ іа вь ржцѣ врагомъ Пс 105, 40 Син ОМРЬКНЖТИ, -нж, -нешн сое. (2) греч. нет померкнуть хаітіі зе: лоуньскаа красота на- прасно омрьче Супр 475, 15 • бфі^еіѵ быть застигнутым тьмой Ьуі хазііхеп ітои: ндж- штн въ манастнрь • омрькоуъ на мѣстѣ семь Супр 515, 28-29.— Ср. мрькнжтн, помрькнжтн ОМРЬТВѣТИ, -ѣіж, -ѣкшн сов. (2) ѵеидоѵ- о0«і помертветь, оцепенеть гтгіѵёі, гіпЬ- поиі: дроузнн же на разконннкы оустръмнвъшА са оустрашншА • гакоже омрьтвѣтн нмъ н мечА оупЛтнтн Супр 39, 3.— Супр 348, 26.— Ср. оумрьтвнтн ОЛѴЬввНИІб, -нга с (1) греч. нет обмыва ние, омовение отуіі: омьвеннемь отвръзъ очн его Евх 33а 6-7.— Ср. оумъіваннк ОЛІѴЫВАТИ, -аіж, -акшн несов. (4) ѵіятеіѵ, хаталкбѵеіѵ обмывать, омывать отуѵаі, туі: не омывдвктъ ко ржкъ своіхъ • егда улѣкъ Ѣдать Мт 15,2 Зогр Мар; водовк омывакшн тѣло к(о)жнк Супр 457, 9-10 о омывати с а чесо алохаЬаіреаЬаі омываться от чего-л. отуѵаі зе г пёсеіго, зтуѵаі песо: сквръны своа очнштатн • н страстнн свонуъ омывати са Супр 333, 27-28.— Ср. мыти, оумыватн ОЛЛЪІТИ, омывк, омыкшн сое. (11) ѵіятеіѵ, лкбѵеіѵ, алолкѵѵеіѵ, алоХоѵеіѵ; (не омъвенъ аѵілтос;) обмыть, омыть, вымыть отуі, итуі: г(лаго)ла емоу петрь • не омыеші моею ногоу въ вѣкь И 13, 8 Ас (оумыешн Зогр Мар Сав); вндѢша етерні отъ оученнкъ его • не- чнетама ржкама • енрѣчь не омъвенама • Ѣджшта хлѣкы Мк 7, 2 Зогр (не оумьвенама Мар); омыеші міа паче снѣга оукѣлвк сіа Пс 50, 9 Син • смыть зтуі: даждн мн... слъзы то- 412 читн • да си імн омыіж стоудънаа дѣла Служ 1а 10.— И 13, 10 Ас; Пс 50, 4 Син; Евх 196 4; 846 23; Супр 362, 27; 390, 19; 392, 12,- Ср. взмыти, отъмытн, оумытн омьвенне Евх 33а 6-7 см. омъвеккв ОМАЧИТИ, -чж, -чншн сов. (1) Хбеіѵ смяг- чить, перен. излечить хтёксіі, перен. ѵуіё- сіі: онъ строупъ нн молитва... не оліачкт’ • проштеннк же грѣуомъ врага отъліачитъ Супу 407, 17---Ср. ОТЫИАЧНТН, ОуЛІАЧИТИ ОЛЛЖТИТИ СА, омжціж са, омжтншк са сов. (1) ё^алореіаЬаі отчаяться, прийти в отчаяние хоиіаі зі, ѵхсіаі зе паскуе: ккипъ есмь азъ і въ троудѣуъ отъ юності моеіл • възнѣсъ же сіа н съмѣріуъ н омотіуъ (!) Пс 81, 16 Син.— Ср. отъчагатн ОНАГРЪ, -а м (1) бѵаурос онагр, дикий осел опа§г, сііѵоку озеі: жнджтъ аокапрі (!) въ жіаждж своіж Пс 103, 11 Син ОНАЛАО нареч. (2): сѣмо (и) оклмо шбе хаі шбе, тт)бе хахеіае туда и сюда зет і іат: вьзьрѣвъ сѣмо оиамо Супр /93, //: веж тварь кже видѣ • сѣмо н онамо зъікыжшт* са Супр 426, 28.— Ср. овамо о н н с н н Супр 48, 28 см. нисин о н о в а Пс 77, 69 Син см. основати ОНОФРИИ, -нга м имя (1) ’Оѵоѵ’Фукк Онуф- рий Опиітіиз: мѣ(сж)ца аі... с(ва)таго о(п)- ца наш(его) поустъннннка онофриа Ас 1466 /9 ОНОуДб нареч. (2) ёхеі там іат, опбе сьде подокак • съкратн масло да оноуде пс трѣкъно кждетъ Супр 373, 26,— Супр 316. 7.— Ср. овъде, онъде, тамо ОНОѴфА, -а ж собир. (3) та йлойтфате обувь, сандалии оЬиѵ, запсіаіу: съвдзлвъии кго сътворншА кмоу оноуштж • и ГВОЗДКА остръ вънознша въ оноуштж Супр 17, 19 и 20- Супр 442, 11.— Ср. плесньце, санъдалкв, сапогъ, чрѣвнн ОНЪ, она, оно мест. указательное (>1300) 1. ёхеіѵое, айтбе, о бё, о цёѵ, огдтос;; (онъ же о бё, ёхеіѵое, айтос; бё, бс 5ё) тот іеп. опеп: вамъ естъ дано вѣдѣтн таниал ц(ѣ - с(а)р(ь)ствнѣ к(о)жнѣ • іѵнѣмъ же вънѣфъ ннмь въ прнтъчауъ вьсѣ кываіжтъ Мк 4. II Мар (0 Зогр); онн же ТАЖателе... къ севѣ рѣшА Мк 12,7 Зогр Мар; съннде сь въ домъ своі оправъ данъ паче оного Л 18, 14 Зогр Мар Ас Сав; прндж же слоугы къ с(вд)іренымъ • н фарисеемъ • н рѣшА нмъ они И 7, 43 См (тн Зогр Мар Ас); есе оны нивъі против*ж копаны оставитъ Супр 37, 22; егда же оуко они подвнзаауж са * онъ же клюдѣаше • съвл- джштек са видѣ вндѣннк дивьно Супр 93,1: енн ко моли са • а онъ молнтвж ОТЪ МОЛАіитё СА ПрНА Супр 303, 15; гако БЫТИ такожу ' гѣлесемь на томь мѣстѣ • а мъіелик ш
онъ ОПА О «ноли Супр 343, 12; ие во нъ окразъ оиъ кіаше агньць • иномоу агиьцоу доуховьноуоумоу Супр417, 24 (окра(з)ъ вѣ та • сеі д(оу)ховь- нііплсцѣ Клоц 7 а 2); тъжде • кже (вм. иже) трепезж онж оутвори • син и иъіиіа снвк оутва- рдк Супр 420, 13 (тж трлпезж Клоц 8а 13) • употребляется в главпом предложении при относительном местоимении в придаточном (редко) тот І_еп: не имамъ въкоусити враш’иа земнллго • иъ ожидаіж оноа пишта вькоуснти • кгоже око не видѣ Супр / 54, 9; кто волии • умъівлл лн нозѣ * или оиъ кмоуже оумъіваатъ козѣ Супр 303, 20; сътвори оуво оно прьвок • кго (ея. кгоже) дѣлмл жрьтва принесена выстъ Супр 423, 5 (нет Клоц 9а 26) • в качестве определения, в положении после существи- тельного — зародыш более позднего пост- позитивнаго члена (очень редко): падъ же рлкъ онъ кланіаше сд емоу Мт 18, 26 Сав (рлвотъ Мар Ас, 0 Зогр); падъ же подроугъ онъ моліше і Мт 18, 29 Сав (клеврѣтотъ Ас, нет Мар, 0 Зогр); прѣстарѣвъшж са трьсть • пріокрлзнти на младъ онъ оврлзъ Супр 249, 28; сн кетъ кръвь кдже дѣльма тократь стыдъ- кыл ськѣты оиъі творлаше Супр 419, 24 (гестоудънъі съвѣтъ творѣлше Клоц 76 28) □ въ оно в р ѣ м а, въ онъі дьии (в начале чтения Евангелия или Апостола) ёѵ тф хаірф ехеіѵо), еѵ таіе; тщёраіі; ёхеіѵаа; в оно время іа опоЬо сази: въ оно в(рѣмл) идѣаше и(соу)съ въ градъ наріцлемы маннъ Ас 52ба 9; къ оны дни • въ лтии... жнвжцюу павлоу и «иі Еи 396 9 2. в качестве мест. личн. 3 лица пѵтбѵ, аг)тд{, ёмеіѵос,, ос,, батіе; (оиъ же о 5ё, 6 рЁѵ) он оп: г (ллго) лл імл • грддѣта въ слѣдъ мене... она же лвне оставынл ллрѣжА • по немь ідосте Мт 4, 20 Зогр Ас Сав (0 Мар); и(соу)с(ъ) же рече імъ... дадите імъ въі ѣсти . онн же г(ллго)лашл емоу • не імамъ сьде • тъкліо X • улѣкъ • і в рыкѣ • оиъ же рече • прннесѣте ми іа сѣмо Мт 14, 16-18 Зогр Мар Ас Сав; онъ же г(лаго)лаше имъ Мк 2, 25 Сав (і тъ Зогр Мар Ас); они же отъкішташа Мк 8, 28 Зогр Мар Ас (отъ- кіірлшд емоу Сав); онѣмл же отврѣсте са очк н познаете и Л 24, 31 Мар Ас (0 Зогр); в(ог)ъ живетъ въ немъ • и онъ въ в(о)зѣ ! Ио 4, 15 Ен; лзъ же вьнегда они огавие творіаужмн • овлачалуж (/вм. -уъ) сіа въ врѣ- тнціе Пс 34, 13 Син; врагы его онлѣкж въ стоудъ • А нл ономь процвьтетъ св(іа)тыни ші Пс 131, 18 Син; ономоу же не отъвѣш- тшисштоу • въпрашалше сліЛ-ы аилупатъ Супр 101, 1 9 аѵтбе, (он) сам оп (зат): і СЪПНТЪ • I въстлетъ... I сѣмл ПрОЗАБЛеТЪ • ірмтетъ ѣкоже ие вѣетъ онъ Мк 4, 27 Зогр Мар 3. (редко) ётерое, аХХос, б 5ё другой сігиііу, ііпу: видѣвъше поклОииша са емоу • оин же оусжмьнѣшА са Мт 28, 17 Сав (ови Зогр Мар Ас); оиъі овьца имамь И 10, 16 Сав (ииъі Зогр Мар Ас); отължчивъшоу во са адамоу иа оно мѣсто породъі • и еугж кдинж оста- вив’шоу • пристжпи диіаволъ Супр 9, 13 9 ёубцеѵос; следующий пазіесіиіісі: подовалтъ мн дьиесь и ютрѣ • и въ оиъ день ити Л 13, 33 Мар (0 Зогр) Понъ полъ, она стра- на то лёраѵ; (ов онъ полъ, на онъ полъ лёраѵ) другая сторона, другой берег Сгиііа зігапа, сігиііу Ьгеіі: вълѣзъ пакы въ коравль • іде нл оиъ полъ Мк 8, 13 Зогр Мар; приде въ прѣ- дѣлъі іюдеіекы • по ономь полоу юр’длна Мк 10, 1 Зогр; по ономоу полоу Мар; не нматъ прѣити на онж стрлнж Супр 151, 30; коравь оустрьми са на онж стрлнж Супр 152, 19 4. 6 беіѵа один, некто іесіеп, )ізіу, игсііу: идѣте къ ономоу и ръцѣте емоу Евх 46а 25 (къ етероу Мт 26, 18 Зогр Мар, кь діиѣ Ас, къ нѣкомоу Сав); тѣм’же кыстъ вьсѣмъ кд’но нала • оуже во ни оиъ • ии онъ * нъ вьси крьстиіани нари- чеми вываауж Супр 86, 21.— Зогр Мар Ас Сав Охр Унд Боян Зогр-пал Ен Син Евх Клоц Супр Хил Рыл.— Ср. етеръ, ииъ, овъ, тъ ОІГЪДб нареч. (1) ёхеі там опсіе: оньде во виіжшталго... мжчитъ Супр 370, 22.— Ср. овъде, тамо ОНЪОИЦА, -а мест. (1) б8е один, некий Іесіеп, рзіу: азъ отьче • оньсица града епис- коупъ поставькнъ ксмъ Супр 286, 18.— Ср. дина, етеръ, нѣкын, кдннъ оньде Супр 370, 22 см. оиъде оньсица Супр 286, 18 см. онъсица онѣмлілти, -іаіж, чакши несов. (2) греч. нет заставлять молчать итіеоѵаі: кднѣмъ словомъ онѣмыаше а Супр 476, 30.— Супр 477, 29 ОНѢМѢТИ, -мѣвк, -мѣкши сое. (4) хохроѵ- сг&аі, фіцойаОаі онеметь опётй: оиѣмѣхъ Т ие отврѣсъ оустъ ллоіуъ ѣко ты створи Пс 38, 10 Син; мол(итва) нлд(ъ) в(ь)сѣм(ь) шнѣ- мѣвъшем(ь) Евх 43а 9.— Пс38, 3 Син; Супр 266, 22 ОНЖДОу нареч. (1): сждоу и оиждоу ёѵ- теѵОеѵ хаі ёѵтеѵОеѵ по ту и по другую сторо- ну, с той и с другой стороны, с обеих сторон по обе стороны па і'есіпё і па сігиііё зігапё, г ресіпё і бгиЬё зігапу, г оЬои зігап: идеже і рЛСПАША • и съ нимь ина в • сждоу и оиждоу И 19, 18 Сав (овждоу Зогр Мар Ас).— Ср. овждоу ОПДКЪІ нареч. (4) 1. тоѵѵаѵтіоѵ наоборот ораспё: нъ оплкы мыслАште оплкы творите Супр 397, 28 и 29 2. о п а к ы с ъ в аз ати, съвазовлти ё^аухсоѵі^еіѵ связать/свя- 413
ОПА зывать (руки) за спиной зѵагаі/зѵагоѵаі (гисе) га гасіу: ржцѣ опдк'ы съвАзоул си Супр 560, 5; опакы же съі съвазанъ Супр 18, 10 11 ОПАЛИТИ, -лис, -лиши сов. (2) хатафХёуегѵ обжечь, опалить рораііі, зраііі: пришъствик вожига огни • ндпои же кжпинж • ие опдлн Супр 250, 26; в(ог)ъ • не опалимъі а съвлкде • въ пламени огньнѣ’ли, Супр 565, 27 -28.— Ср. иждеціи, ожеціи, пожеціи, съжеціи ОПАЛІАТИ, -гаіж, -гакши несов. (3) хата- фХёуеіѵ, хатаѵаХіахеіѵ жечь, опалять раііі, зраіоѵаі: ноулнинн же видашти свокго врата огнемъ опдлгаемд Супр 13, 7 9 перен. : опдлѣіжтъ же везаконьиддго и нечьстивддго разсумъ Супр 163, 19 20.— Супр 11, 2.— Ср. жецін, палити, полѣти, съжиэдти ОПАСбНИіе, -ига с (3) ахрфеіа внимание, старательность рогогпозі, ресііѵозі: послоу- шаи съ вьсѣм’ опдсениимь Супр 306, 11.— Супр 323, 8; 380, 1.— Ср. влагоиспъітаиик, испъітаник, опасъ ОПАСИвЪ, -ъін прил. (1) леріеруос; вни- мательный, усердный, старательный рогог- пу, ресііѵу, йогііѵу: прѣжде л.омъі невѣръ- нддго • вѣрна и похвалена опдсивд Супр 457, 25 ОПАСЪ, -а м (1) ах<)і0еіа внимание, ста- рательность рогогпозі, ресііѵозі: послсушаи молж съ вьсѣмъ ОПАСЪМЪ Супр 310, 2.— Ср. благоиспъітаник, испъітаник, опдсеник ОПАСЬНО нареч., сравн. ст. опдсьнѣк (3) ахрфок; усердно йогііѵё, ресііѵё: дште ли кто опасно пъітд к Супр 407, 30; хоштж пдкы опдсьнѣк • сдмѣми дѣлесъі искѴшеиик вьзати Супр 305, 16.— Супр 356, 3.— Ср. извѣсто, извѣстьно, извѣстьиѣ, искропъітьнѣ ОПАШЬ, -и ж (2) оѵ(>а хвост осаз: звѣздъі невесънъіА подъ опашыж змииноіж • на зелслж влдчимъі Супр 134, 26.— Супр 74, 30.— Ср. ХОБОТЪ 0П6ЧАЛИТИ, -ліж, -лиши сов. (6) Хѵяеіѵ, лті)ааеіѵ опечалить гагтоиііі: ш здсутрд опечоливъіи • вечеръ же вьзвеселивъ Супр 429, 18-19 □опечалити са ХѵлеіаСаі опечалиться гагтоиііі зе: онъ же то слъі- шдвъ опекали са зѣло Супр 525, 6-7.— Супр 430, 22-23; 549, 4-5; 557, 18; 568, 11.— Ср. въпечдлити са, оскръвити, оскръ- вѣти, ПОЖАЛИТИ СИ ОПЛАКАТИ, оплдчж, оплдчеши сов. (1) хХаіеіѵ оплакать оріакаі: въдовіцьь іхъ не ОПЛАКАНЪ! В'ЫІІПА Пс 77, 64 СиН ОПЛАТЪ, -д м (10) оЫаіа (с мн.) Святые дары оЬёіпГ багу: надъ оплдтъмь Киев 26 18.—Киев 16 9; 2а 17; За 24; 4а 7; 46 16; 56 1; 6а 1; 66 10; 7а 19 ОПЛОТЪ, -а м (7) фрауцб<; забор, ограда ріоі, окгасіа: виноградъ ч( ловѣ) къ насади • і 414 ОПР огради і оплотомь Мк 12, 1 Зогр Мар; разорилъ есі вьсіа оплотъі его Пс 88, 41 Син.— Мт 21. 33 Мар Ас Боян; Пс 79, 13 Син.— Ср. ограда, огрджденик, плотъ, халжгд ОПЛЪЧАТИ СА, -авк са, -дкши са несов (1) ларата^іс (!) строиться в боевойпоряди зікоѵаі зе, ргіргаѵоѵаі зе к Ьо)і: іако се при ц(ѣсд)ри ХрАВЬрѢ • цѣсдрьскы оплъчдвкштн га Супр 464, 24-25.— Ср. плъчити са ОПЛЪЧвНИіе, -ига с (1) ларата§і5 боевой порядок зезікоѵапі, ргіргаѵепі к Ьо)і: къ вра- гомъ и мжчителемъ овльчеии (/ вм. сплъче- иикмъ) Супр 464, 1-2,—Ср. въплъчепик ОПЛЪЧИТИ СА, -чж са, -чиши са сов. (2) 1, ларатйааеаОаі построиться в боевой по- рядок зезікоѵаі зе, ргіргаѵіі зе к Ьор: дште оплъчитъ са нд ма плъкъ не оувоитъ са срьд’це мок Супр 17, 28 2. ларецРаХХеіѵ распо- ложиться лагерем, поместиться иіаЬогіі. зе, итізііі зе: оплъчитъ сіа дсг(е)лъ г(осподь)нь окръсть коьыіітніуъ сіа его Пс 33, 8 Син,- Ср. въплъчити ОПЛЬВАТИ, оплкіж, оплккши сов. (3 ёцлтѵегѵ оплевать рорііѵаі: оутепжтъ і • і оплквктъ і Мк 10, 34 Зогр Ас (нет Мар Сав); газвенъ въістъ • опльвдвднь (!) Супр 436. 19.— Ср. здпльвдти оплѣніениіе, -ига с (1) аіхцаХшоіа плен. пленение га)еіі: не пдденьк кок и грѣховьнок оплѣнеинк... подъати възможетъ Супр 513, 21.— Ср. плѣнъ, плѣнкник ОПОНА, -ъі ж (8) хаталётаоца завеса оропа: опоид цр(ъ)къвъндд раздъра сл іи дъвое • съ въіше до ниже Мк 15, 38 Зогр Мар: Мт 27, 51 Сав; Евх 51а 1; Супр 485, 21 и 22; 475, 15; 503, 20.— Ср. клтапетазма ОПОСЛОуШАТИ, -діж, -дкши несов. (1) цартѵреіѵ свидетельствовать зѵёсісй: прьсти твои опослоушдіжтъ ли ти Супр 512, З. Сг послоушьствовдти, съвѣдѣтельствовдтн, съві стьствовдти ОПРАВЬДАНИіе, -ига с (39) 1. греч. нет справедливые поступки зргаѵесіііѵё зкиіку; оувѣдѣвъ гакоже... нд въісотж растетъ чж- тъіимъ теченикмъ опрдвьддиига Супр 548. 11-12 2. біхаішца (справедливое) установ ление, указание (зргаѵесіііѵё) цзіапоѵепі: ХОДАШТД ВЪ ЗАПОвѢдЬХЪ всѣхъ • I справѵ ддииіхъ г(осподь)ніхъ Л 1, 6 Зогр Мар Лс имѣдше пръвдѣ скииии • оправданно сайкъсі • с(вж)тое же людъское Евр 9, 1 Ен; игравъ- ддне'і твоі'хъ не завъіхъ Пс 118, 83 Син- Зогр Мар Ас Ен Син Супр Рыл ОПРАВЬДАТИ, -діж, -дкши несов./сов. (13) біхаюѵѵ оправдывать/оправдать озргаѵесіі поѵаі/озргаѵесііпіі: въі есте оправьдажштв севе прѣдъ ч(ловѣ)кы Л 16, 15 Зогр МарАс
О ОПР Сав; (горе тѣмь и)же опрдв(дджть ве)зд- юн’ннкд Рыл 5аа 4; г(оспод)і в(о)же нашъ... иіпрлк’ьддк'ьи лѵытлрд Евх 77а 12-13; шправъдд слотъ грѣхъ Рим 6, 7 Ен; съннде сь въ домъ свос опрдкъдднъ Л 18, 14 Зогр Мар Ас Сав; Служ 16 8; Евх 586 5.— Ср. опрдвьднтн МІРАЁЬДИТИ, опрдвьждж, опрдвьдншн сов. (19) 1. біхаюйѵ оправдать озртаѵесИпіё: онъ же хота опрдвьднтн са едмъ • рече ЛЮ, 29 Зогр Мар Ас Сав; съмѣрена і оувога опрдвь- дкте Пс 81, 3 Син 2. не опрдвьднтн ібіхн^еіѵ совершить несправедливость, по- ступить несправедливо сіоризііі зе Ьехргаѵі; везлконънокдхомъ і не оправьдіхомъ Пс 105, 6 Син.-Зогр Мар Ас Сав Син.— Ср. опрдвь- длтн ОПРАЖШЛТИ, -іаіж, -гакшн несов. (2) ха- таруе?ѵ истощать ризіозіі, піеіі: въекжж і земли опрджнѣетъ Л 13, 7 Зогр Мар ОПРОВРѢЦІИ, -врьгж, -врьжешн сое. (2) аѵптрёлеіѵ опрокинуть ргеѵгаііі: дъекы опровръжеИ2, 15 Зогр Мар.— Ср. испроврѣфн ОПРѣСНЬКЪ, -а м (6) [опрѣснок- Мар (2)] о^ѵроѵ пресный хлеб, опреснок пекѵазепу, ргезпу сЫёЬ: іко стоудъновк волеіж • опрѣснъ- гы ідатъ Клоц 7а 18 • перен.-. сего рддн оуко нрлздьноуимь • не квасомъ зьловы н лж- шьсткнв • нъ опрѣснъкы чистоты и Тетины Супр 486, 6-7 (/ Кор 3, 8) ф дьнь оп- рѣсиъкъ или опрѣсиъка, праздь- ннкъ опрѣснъкъ тщёра или ёортт] тшѵ й^ѵцшѵ праздник опресноков (еврейская меха) ргезпіее (іісіоѵзкё ѵеіікопосе): въ пръвы же дьнь опрѣснъкъ пристжпишА оуче- «щн кы н(соу)с(о)у Мт 26, 17 Зогр Мар, інріенъкы (!) Ас, опрѣсиъка Сав; приклижааше «е сл прдздьникъ опрѣснъкъ Л 22, 1 Зогр Мар,—Зогр Мар Ас Сав Клоц Супр ОПРѢСНЪЧЬОКЪ, -ыи прил. (1) та а^ѵра (1) пресных хлебов, опресноков род. ргез- пусЬ, пекѵаёепусЬ сЫеЬй род.: вндиши ли ии нечьсть опрѣсньчьскдга Супр 419, 9 ік(дко) сжтъ нечестіи опрѣсньці Клоц 76 12-13) ОПРѢТИ СА, опьрж са, опьрешн са или ОПЕРѢТИ СА, ОПЬріЖ СА, опьришн СА СОв. чж; о чьто (4) лроахблтеіѵ опереться оргіі ВЪЗкѢаША вѢтрИ • I ОПЬрѢшА СА ХрАМИІіѢ шМт 7, 27 Зогр Мар Ас (потъкж са Сав); ітръ же вывъ звѣрь • и ногдмд прѣднимд «сьръсдо стлъпъ Супр 558, 28.— Ср. потъ- ШТИ СА ОПУСТИТИ1, опоуфж, опоустиши сов. (1) Ыѵеім освободить /Ьаѵіі, хргозёіі: шпоу- (іниесі отъ неджга твоего Л 13, 12 Ас (отъ- псуштеид есн Зогр Мар Сав).— Ср. отъ- ИКТКТН, рАЗДрѢшНТИ ОПУСТИТИ2, опоуфж, опоустиши сов. (2) ёртщо-Оѵ опустошить хризіозіС мѣсто его опоустишыі Пс 78, 7 Син.— Супр 180, 11 ОПОуСТѢТИ, -ѣвв, -ѣкши сов. (2) ёртщоѵ- оОаі, ёртщоѵ еіѵаі опустеть, стать опусто- шенный гризіпопі, зіа(. зе ризіут: опоустѣ во вьсе чьстьнок жидовьскок Супр 485, 25.— Супр 247, 20.— Ср. здпоустѣти ОПТЛТАТИ, -аіж, -дкши сов. (2) трТ|Хафаѵ внимательно исследовать, проверить рго- хкошпаі, ѵухкоизеі: не просто словесъ послоу- шати... нъ прьвок опытати а Супр 305, 20-21.— Супр 504, 21-22.— Ср. испытати опьрѣти СА СМ. опрѣти СА ОРАЛО, -а с (1) арот.роѵ рало, плуг, соха гасііо, рІиЬ: ннктоже възложь ржкън своеьь ид орало Л 9, 62 Ас (ид рдло Зогр Мар Сав).— Ср. рало ОРАТИ, орвв, оркши несов. (4) аротріаѵ пахать огаі: ракъ імѢіа • оржшть ли • пасжшть Л 17, 7 Зогр Мар Ас Сав ОРвСТЪ, -а м имя (1) ’Орёсгтг)б Орест Огезёез: мѢ(са)цд дек(Акрд) КТ... орестд Ас 1296 17-18 ОРИГвНЪ, -а м имя (1) ’Йргуёѵг)<; Ориген Огідепез: о вѣрѣ... троуды • жже показа на оригенд • и на 'О.еодшрд момсоукстиТскадго Супр 301, 28 ОРИТИ, орвк, оришн несов. (1) хаОёкхеіѵ соблазнять зѵасІёѴ. дрик что ма оришн • что мджеши масломъ глдвж мовк Супр 510, 8 о р л - см. орьл- ОРОвЪ, -д м имя (1) ’ОспР Орив ОгеЬ: положі къніа(5іа) іуъ ѣко і орова I ЗИВД I... едлъ- мдноу Пс 82, 12 Син ОРЪГАНЪ, -д м (4) [орг- Клоц (2)] бр-уаѵоѵ музыкальный инструмент ЬисіеЬпі пазёго): нд врьвиТ по срѣдѣ ьыа (! вм. еьь) • овѣенхомъ оръгднъы (!) ндшіа Пс 136, 2 Син; съкоупи і оръгднъ съвръшенъ Евх 94а 18; Клоц 7а 32.— Клоц 7а 35.— Ср. съсждъ о р ъ л - см. орьл- ОРЪЛѴОуНЬСКЪ, -ын прил. к названию местности Ермон (1) ёх -урс; 'Ердшѵп'д ер- монский Ьеттопзку : помььнжуъ тьь отъ зем- ліа нордднъекы и оръмоунъекы Пс 41, 7 Син.— Ср. еръмоунь ОРЬЛЪ, -д м (9) [орл- Зогр (2), оръл- Супр (2)] аетбе орел огеі: ідеже тѣло • тоу і орлн сънелллввтъ са Л 17, 37 Зогр Мар; напрасно сь невесе придостд дъвд дггелд въ овразѣ орълоу Супр 234, 19.— Мт 24, 28 Зогр Мар Ас Сав; Супр 7, 25; 537, 30 ОРЬЛЬ прил. (1) тоѵ аетой орлиный огіі: ОБНОВИТЪ сіа ѣко орълѣ юность твоѣ Пс 102, 5 Син ОРЖДИКі, -ига с (4) пра-уда, алохрющ дело, деятельность ѵёс, хаіехііозё, сіп: акы 415
ОРЖ нд оно оржднк того прнзъвавъ Супр 280, 12; посълд нд старьць нд оржднк • нд лнвиадж Супр 296, 22.— Супр 46, 13-14; 445, 26.— Ср. д-кло ОРЖДОвАТИ, -доувк, -доукшн несов. (1) [жродоу- (!) Супр (1)] (жродоуіжще ёѵ алохрі- аеі) устраивать гагігоѵаі: и оуддрнвъше къ двьрн дкъі жродоуіжште (!) ч’то Супр 145, 27 ОРЖЖвНОСЬСТВОВАТИ, -сткоуіж, -ствоук- шм несов. (1) борѵфореіѵ охранять с ору- жием сЬгапіі гЬгапІ: веденъ въістъ вь тьмнн- цж • иже несьвѣдънъіими аггелы оржженось- ствоукмъ Супр 431, 29-30 ОРЖЖИІС, -ига с (72) [жржж- (!) Син (2) Евх (1)] 1. блііоѵ, роцфаіа, цахаіра, §іфое, (ЗёХое (!) оружие; меч гЬгап; тес: тевѣ же сдмоі д(оу)шж пройдетъ оржжье Л 2, 35 Зогр Мар Ас Сав', исоуии оржжне • и здвьри прѣдь гоніаіптиімь міа Пс 34, 3 Син; др'кво животъ- нок • пламеньныимъ оржжикмъ хранимо кетъ Супр 247, 22; оувѣжАтъ прокоужддіжиітддго оржжнга Супр 332, 4 • собир. та олка, аі цахаіраі, та (ЗёХт), лаѵолкіа оружие, доспе- хи гЬгапё, гЬгор ѣко нд развоіинкд ли ізидо- сте • съ оржжиемьі дрькол’мн • ы,хн ілж Мт 26, 55 Зогр Мар Ас Сав 9 перен.: къзъмѣмъ оржжне сълѵыслъно • сътажнмъ довродѣдиие Евх 98а 7; хвалы ко зависть имѣіжііітинмъ • оржжнк ЗДВИДАІІІТИИМЪ сжтъ Супр 403, 5; за- неже и оржжьк наше кь неже ны овльклъ влады- ка • доухокьно кетъ Супр 497, 12 □ вьсе оржжнк, вьега оржжнга лаѵолкіа все оружие ріпа /Ьго): вьск оржжь'к его отъметъ Л 11, 22 Зогр Мар; овлѣцн и въ оржжне в’се Евх 936 20; въ оржжнн ёѵолкос воору- женный, при оружии ѵе гЬгапі, ѵе гЬго)і: съвьрдвъ СА многъ ндродъ въ оржжнТ ПОНДОША нд нь Супр 50, 28; видѣвъ а въ оржжнТ Супр 38, 11 2. арца колесница ѵаіеспу ѵйг: сі въ оржжъіхъ н сі нд коніхъ Пс 19, 8 Син; въшъдъ въ оржжн своимъ въ црькъве Супр 221, 18.— Зогр Мар Ас Сав Боян Ен Син Киев Евх Клоц Супр Рыл.— Ср. копнк, мечь, ножь, колесьннцд ОРЖЖЬНИКЪ, -д м (1) олХітцс тяжело вооруженный воин огЬго)епес: полоучиви етери оржжьннци • тдкожде и копннннцн Супр 463, 26 ОСАНА, ОСАННА межд. (29) [іѵеднд, оеднд Сав (4) Ен (1) Евх (3) Клоц (2) Супр (1), шедннд Зогр (1) Мар (4) Супр (4), шеди’ид, оедн’нд Зогр (2) Мар (1) Ас (1) Супр (4), шеднъннд (!) Мар (1)] окгаѵѵа осанна Ьозаппа: зъвддхж г(лаго)лвкште • шедннд • Благословенъ грАДАН въ іма г(осподь)не И 12, 13 Зогр Мар Ас Сав; іѵсан’на въ въішьнінхъ 416 сое Мк 11, 10 Зогр Мар.— Зогр Мар Ас Сав Ен Евх Клоц Супр ОСВНТАТИ, -дек, -дкшн несов. (1) ёлкр®- ахеіѵ рассветать, светать зѵііаі, тоге- НпГѵаі зе: вечеръ же въ ежкотж оевнтавкштн • въ кдннъ отъ ежвотъ • приде жарки магдл- лъіни Супр 444, 19 (свитдіжштн Мт 28, 1 Зогр Мар Ас Сав).— Ср. свитдти ОСВѢТИТИ, освѣціж, освѣтити сов. (13) 1. фаіѵеіѵ, фштаушуеіѵ осветить, озарить озѵёіііі, огагіі: шсвѢтіипа млъныа твоіа ктсе- ленжіж Пс 76, 19 Син; шскѣціен із нев(е)и свѣтомь келикымь Евх 34а 8 • перен. ёліфаѵегхеіѵ, фшті^еіѵ, ёлаХеіфеіѵ (!) про- светить озѵГііі: дд товоьж освѣщенъ • хы- литъ са о тевѣ Евх 336 7; син оуво оскѣштентлі отьцъ ндшъ Тіѵаннъ • отъ дрменъекддго нню- полга вѣ Супр 278, 16; вьстднн сьпан • и ВЪСКрЬСНН ОТЪ МрЬТВЪІНХЪ • и освѣти ТА Х(рнсто)с(ъ) Супр 468, 19(Еф5, 14) бую- Ті^еіѵ окрестить рокгііі: възложнетд ржцѣ свои НА глдкж кго • и освѣтистд и Супр 23). 18 2. перен. фштаусоуеіѵ вернуть зреиие ѵгаііі 2гак: вѢдѢіііа слѣплдго отъ рода • освѣтивьшддго Супр 323, 15.— Пс 96, 4 Син: Евх 32а 24-25; 33а 1; Супр 103, 18; 155,19; 329, 16. — Ср. просвѣтити, крьстнти ОСвѢЦІАвАТИ, -кдіж, -вдкши несов. (1) фшті^еіѵ освещать, озарять озѵётіоѵаі. озѵёсоѵаі; перен. давать зрение ѵгасеі ггак: отъ здповѣдн ВОЖИА • освѣштдваіжштдА очи ерьдьчьнѣи Супр 401, 23.— Ср. освѣщать, просвѣфдтн ОСвѢЦІАНИІб, -ига с (1) аяаёуаара сия ние гаге, )ак: доврочьстивии вози • носвѣшта- ник вогына артемндъі • ти та нжжтъ съиавь- дѣти Супр 222, 8.— Ср. просвѣщеиик, свьтѣ- иик, сиганик ОСвѢіЦАТИ, -аіж, -дкши несов. (8) фсоті ^еіѵ, хатаѵуа^еіѵ, ХацлрцѵеаОаі освещать, озарять озѵёііоѵаі: лоуна свѣтъламн лари- ми • в’сь миръ освѣщаетъ Евх 2а 1-2; звѣз- дъі • к’селенжіж освѣщдіжтъ Евх 2а 4 I перен.: въходишн и освѣштдеши тьмина шш помъіслъі Супр 507, 11; доушж елншаииіші освѢштаа Супр 281, 10.— Супр 281, 4; 380, 21; 399, 3; 509, 4.— Ср. освѣціакдтн, про- свѣщдти ОСвѢЦІбНШб, -ига с (1) Ралтшца кряк- ни е кгезі: сватддго освѣштенни сьподосш са Супр 186, 7.— Ср. крьціеннк ОСВАТИТИ, осващж, осватншн сов. (11) [о?тн- Ен (1) Евх (2) Клоц (1) Супр (1)| ауіа^еіѵ освятить рокѵёііі: тѣмже і(соу)л да ос(ва)тнтъ люди своеж кръвіж Евр 13,12 Ен; ты ко освати оврдзъ отрока свокго Срнр 232, 7,— Евх 2а 18-19; 26 25; Клоц Іа 11;
ФСК О осй Супр 51, 17; 287,14; 325, 18-19; 325, 19; 329, 19; 559, 8 ОСвАЩАТИ, -двк, -акшн несов. (2) [осва- фтн Евх (1), осёцід- Евх (1)] ауіа^еіѵ освя- щать розѵёсоѵаі: ты есн осв(а)фліан в’се Евх 20а 16.— Евх 16 17-18.— Ср. сватнтн, С8АЦ1ЛТН ОСВАЩСНИЮ, -ніа с (4) [освфенне Евх (1), освььце (!) Син (1)] ёухаіѵісгцбі; освящение розѵёсепі: за осв(А)ціенне в’сѣуъ насъ Евх 60а 2; п(сл)ломъ пѣсні освььце (!) домоу дл(выдо)влПс 29, 1 Син; не слъіша лн цѣсаріа ДАВЫДА кожнкмъ освАіптенннмь повкшта Супр 555, 27-28.— Супр 542, 25-— Ср. свжціеннк ОСбДЪЛАТИ, -авк, -акшн сов. (2) сгцхіуѵѵѵ- ѵві оседлать озебіаі: повелѣ вонномъ свонмъ оседъллти кмоу конь Супр 221, 17-—Супр 51,3 оснн Мт 27, 56 и Мк 6, 3 Зогр Мар см. НОСНИ о с в вк Супр 453, 13 см. оусиіа ОСИЛО, -л с (2) 1. яа-уц; западня, сети пазЕгаЬа, Іёска: іѵ колѣзнн... днаволоу оснле (!) • а чловѣкоу знаменнк Супр 313, 17 2. аухоѵті петля оргаіка: и> горьки іюдннъ млічітелю ѣвль са тіажы осіла Клоц 116 36.— Ср. къзиь, сѣть 0СИНІАТИ, -іавк, -іакшн несов. (1) яекібѵбѵ еіѵаі синеть, бледнеть (до синевы) Ыесіпоиі, зіпаі: тѣло ко вь стоудень въпадъ • запрьва оуко вьсе осиніактъ • съсѣдаекштн са крьвн Супр 89, 15 ОСИІАТИ, -іавк, -іакшн сов. (6) яеріЛаряеіѵ, ЕЛіаиіа^еіѵ (!) осветить, озарить, осиять огагіі: слава г(осподь)нѣ оснѣ ь* Л 2, 9 Зогр Мар Ас Сав; оклакъ свѣтелъ осиѣ іа Мт 1 7, 5 Мар Ас (0 Зогр) о с н ф ъ Зогр Мар см. носнфъ ОСКВРЬНАВЛІбНЪ, -ъін прич.-прил. (1) олАоЛеіб оскверненный розкѵгпёпу: лѣпо истъ дниколомъ н кезкожьнъшуъ капнштъ • кръвн пролніаинк н оскврьнавькна • свѣтла на нево прострѣтн са Супр 396, 23.— Ср. оскврьннтн ОСКВРЫІИТН, -нвк, -нншн сов. (39) [оеккръ- Зогр (3) Мар (2) Ас (2) Ен (1) Син (8) Евх (6) Супр (1)] хоіѵоѵѵ, ціаіѵеіѵ, ЕѵалЛойѵ, (и.ѵгаѵ, цокѵѵеіѵ, аѵаресуѵѵѵаі, Храіѵеіѵ, Ецфѵреіѵ (!) осквернить розкѵтпіі: не разумѣете лн • ѣко всѣко еже із вьноу въходнтъ въ ч(ловѣ)ка • не можетъ его осквръннтн Мк 7,18 Зогр Мар • Ре|Зт|Хоі>ѵ осквернить хпезѵёііі: ні прѣврѣждж въ рѣсно- тѣ моеі • неже оскврънж завѣта моего Пс 88, 55 Син; осквръні на земли св(ьь)тынж его Пс 88, 40 Син □оскврьннтн са ціаіѵе- аОаі, ріароірауеГѵ, рѵяааОаі оскверниться 14 Заказ 777 розкѵгпіѣ зе: подажди ракоу твоемоу • отъда- нне семоу осквръньшюмоу са * і въкоушъшю масъ нечистыхъ Евх 22а 9-10; н ннѣмн оскврь- ннвъ са кольшннмн того грѣхи Супр 525, 5.— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Евх Супр.— Ср. оскврьнавлкнъ ОСКБРЬНІАТИ, -іавк, -іакшн несов. (2) [осквръ- Син (1)] Ре|3г|койѵ, хатаціаіѵеіѵ осквернять розкѵггіоѵаі: горе оскврьніавк- штнимъ свок тѣло Супр 168, 14-15-—Пс 9, 26 Син.— Ср. скврьннтн ОСКВРЬНІСНИІС, -ніа с (4) [осквръ- Евх (1)] цоХѵацбс, ціаос, то ціарофіа-уегѵ оскверне- ние розкѵгпёпі: шсквръненне плътн н д(оу)хоу Евх 27а 11; оустьнѣ оскврьненыа ежпіти нспльненѣ • двнгнжтн покоушж са Супр 528, 5.— Супр 125, 14; 521, 30. — Ср. скврьнкннк ОСКЛАБИТИ СА, -клвк са, -бншн са сов. (7) цеібіаѵ, ѵяоцеібіаѵ улыбнуться, усмех- нуться пзтаі зе, хазтаі зе: недкнн оскллбнвъ са малъі • рече Супр 195, 25-26 ф о с к л а к - л к н ѣ о ч н (Злосгироі бфОсАцоі широко раскрытые глаза зітосе тогеѵтепё осі: вн- дѣа\ж ко кмоу сѣдины кѣлы аки вльнж • благо тѣло • осклакькнѣ очи Супр 47, 29 30.— Супр 7, 7; 8, 12-13; 13, 16; 131, 13; 198, 16.— Ср. смніатн са ОСКЛАБЛІСНиге, -ніа с (1) уёХшс улыбка йзтёѵ: очн дѣвичн • осклакькннк дѣвнче... л жтрова не дѣвнча Супр 240, 12.— Ср. смѣхъ ос кодѣ іп іа Пс 89, 9 Син см. оскждѣти ОСКРЪБИТИ, -клвк, -кншн сов. (2) греч. нет огорчить, удручить зкіісіі: прнзьрн на рака твоего... оскръклена колѣзннвк Евх 326 5.— Евх 28а 6.— Ср. острастнтн ОСКРЪБЛІАТИ, -іавк, -іакшн несов. (1) греч. нет огорчать, удручать зоигіі: вѣсъ... съкроу- шаа старьца * н часто на земьвк помештА н оскръкыаА Супр 553, 4 ОСКРЪБѢТИ, -клвк, -кншн сов. (4) ХѵяеІ- аОаі опечалиться хаттоиііі зе: оскръвѣ петръ И 21, 17 Зогр Ас Сав (0 Мар).— Супр 549, 4-— Ср. въекръкѣтн, опечалити ОСКРЪДЪ, -а м (2) ка^еѵтіірюѵ, кирка озкгі: въкоупѣ сѣчівомь і оскръдомь раздроушішіА і Пс 73,6 Син; ѣко оск’ръдъ сѣки каменне Евх 556 12-13 ОСКЖДИТИ, оскжждж, оскждншн сов. (1) греч. нет отнять, отобрать обе)тоиі: да ни тѣлесъныА слоуж’къі оскжднтъ страньнынмъ Супр 550, 16 ОСКЖДѢТИ, -ѣвк, -ѣкши сов. (14) [оскод- Син (2)] ёхкеіяеіѵ, Хеілеіѵ оскудеть, иссяк- нуть осІіаЬпоиІ, ѵусетраі зе: да не оскждѣетъ вѣра твоѣ Л 22, 32 Зогр Мар; ѣко вьсі дьш наші оскодѢшіа (!) Пс 89, 9 Син; аште лн да неврѣжетъ пшеннцА лежати кн въ жнтьннцн • 417
осл и да ие въсѣктъ отъ нел • то оскждѣктъ пше- ница Супр 266, 11 о ие о с к ж д ѣ іа, ие оскждѣкмъ в знач. прил. аѵёхкеілтос неоскудевающий пеѵусеграіеіпу: сътворите вълдгалиште не ветъшдіжште • съкровиште ие (о)скждѣемо Л 12, 33 Зогр, не оскждѣіжціее Ас (не скждѣемо Мар, ие скждѣіжціее Сав).— Л 16, 9 Зогр Мар; Евр 1, 12 Ен (2); Пс 9, 7 Син; 11,2 Син; 30, 11 Син; 54, 12 Син; Супр 79, 10-11 ОСЛА, -ъі ж (1) ахбѵт) оселок Ьгин: кд’ид осла ръждж желѣзижіж оцѣститъ Супр 399, 21 ОСЛАБА, -ъі ж (2) греч. нет ослабление иѵоіпёпі, йіеѵа: полоучнтъ ослдвж врѣдоу свое- моу Евх 68а 11.— Евх 696 4 ОСЛАБИТИ, -вліж, -виши сов. (63) 1. кого, чьто лараЛсеіѵ, хатоЛіусореіѵ; (ослабити жнлъі ѵехроѵѵ (!)) ослабить, лишить силы онІаЬіі, хенІаЬіі: покоушдА са ослабити отъ идстогаиига благыа вѣры Супр 86, 27-28; позо- роу сътворивъ • и ославль жилы ваша Супр 467, 5 9с инф. яараітеістііаі отвергнуть обтііпоиі: оиъ же теве рдді • ие ослдбілъ естъ і оумьрѣтн Клоц 86 35-36 (не отъвръже са Супр 422, 10) □ослдвлкиъ (жила- ми) в знач. прил. яаракѵтіхбс, яараЛеЛс- цёѵос разбитый параличом, парализован- ный осіігпиіу: тъгдд г(лдго)ла ослдвлеиоумоу • въстдвъ • възьми одръ ТВОИ I иди Мт 9, 6 Зогр Мар Ас Сав', придошА къ немоу иосАште ослдвлеид жилами Мк 2, 3 Зогр Ас Сав, ослав- ленъ Мар; ослабькиааго ицѣливъ Супр 473, 16-17 2. комоу ёѵЗіббѵаі, аѵіёѵаі отпустить иѵоіпіі: повелѣ кго мжчнти... и повелѣвъ ОСЛАБИТИ Супр 49, 13', МОЛІАХЖ СА КМОу ДА ОСЛАБИТЪ ИМЪ ОТЪ МИОГЫА БОлѢзИИ СуПр 39, 16 3. комоу аѵіёѵаі, аѵё%еа0аі позволить сіоѵоііі, роѵоііі: ослаби мі да почііж Пс 38, 14 Син; ослАвите ми мало • и се сътворимъ Супр 30, 23.— Зогр Мар Ас Сав Боян Син Евх Клоц Супр.— Ср. рАСЛАБЛКИЪ ОСЛАБЛІАТИ, -іаіж, -гакши несов. комоу (2) ёѵЗіЗбѵаі уступать, послаблять кому-л. роѵоіоѵаі, иніироѵаі пекотпи: онъ же не ослАвьгаше нмъ Супр 33, 25; кстьствъиъіа ради тѣлеси потрѣвы ослдбыаа исхождлдше ис пештеръі Супр 289, 8-9 ОСЛАБЛІСНИІС, -ига с (1) аѵеаіс; послаб- ление иѵоіпёпі, хтігпёпі: иик’деже покога иик'деже ослдвькнига Супр 57, 5 ОСЛАБѢТИ, -ѣвк, -ѣкшн сов./несов. (11) ХѵестОаі, ёхкѵеаОаі, ёхкеілегѵ, ёѵЗіббѵаі, бхкаСеіѵ ослабеть/ослабевать, изнемочь/ изнемогать хенІаЬпоиі/хенІаЬоѵаі, гепміііі, осйаЬпоиі/осііаЬоѵаі: дште отъпоуштж іа не Ѣдъша ВЪ ДОМЪІ СВОІА • ослдкѣіжтъ иа пжти Мк 8, 3 Зогр Мар; ты ослдвѣвъ- 418 шаа тѣлесд съжимаіа Евх 266 18; ваша гръдъі- ни до коиьца ослабѢ Супр 467, 13; ослдкѣаше • Трьпѣиик ПОДВИЗАІЖШТИІХЪ СА Супр 92, 25- Мт 15, 32 Зогр Мар Ас Сав; Супр 87, 8; 92; 12.— Ср. изиемоціи, рдслдвѣтн ОСЛОуШАНИіе, -ига с (9) аѵгіхоіа, пара- хоі), аяеі'Оеіа, паосфааіс; неповиновение, непослушание, ослушание пеиронІесЬпиіі, пероніиёпоні: дд отъстжпнтъ отъ васъ в’се ослоушдник Евх 916 13; дддмоу же отъ ослоуіш- иига коиець прикм’шоу Супр 9, 23-24; кидишн ли... кдко... стыдѣиик вамъ прѣжде повѣдоуі пророкъ « ослоушдиига дѣлга вдшего Супр 325, 27-28.— Евр 2, 2 Ен; Евх 51а 21-516 1; 546 25; Супр 10, 12; 347, 19-20; 482, 24.-Ср. противлкиик ОСЛОУШАТИ комоу, чесомоу, ОСЛОуШАТН СА кого, чесо, -аіж (са), -акши (са) сов. (7) аОетеіѵ, аяеіОеіѵ, парахосеіѵ, алкпеіѵ не повиноваться, ослушаться песІЬаі, перо- ніесііпоиі, оніуёеі: дціе ли ослоушдетъ ижъ • рьци цр(ъ)к(ъ)ви Мт 18, 17 Сав (не послоу- шддтъ Мар Ас, 0 Зогр); кдко ли кьлежншн КНИГАХЪ • рдзоумд ИАПИСАИЪІНХЪ ОСЛОуШДА СА Супр 334, 30; ослоушдкши ли са кже слыша • послоушди гаже видимдд Супр 336, 20,—Супр 191, 7-8; 331, 11; 331, 14-15; 331, 15.-Ср. ПрОТИВИТИ СА, прѣслоушдти ОСЛОуШЬЛИВЪ, -ъіи прил. (5) аяеіНре, апеіОсоѵ своевольный, не подчиняющийся кому-л., чему-л. пероніиёпу: іѵ ослоушьли- въі ихъ отьць Супр 323, 28; ократлтъ га срьдьцд отцемъ нд чада * н ослоушьливъімъ ид мждрость прдвьдивъінхъ Супр 320, 28-29 (противъиъііА Л 1, 17 Зогр Мар Ас).— Супр 319, 14-15; 324, 1; 324, 8,— Ср. иепослоушь- ливъ, противьнъ ОСЛЬПвНИІС, -ига с (1) греч. нет ослеме- ние оніерпиіі, ханіерепоні: осльпеиьк грѣхокь- иок • отьмъіти Супр 560, 16.— Ср. ослін- лкиик ОСЛЬПНЖТИ, -иж, -иеши сов. (5) [ослъп- Евх (1) Супр (1), ослеп- Евх (1)] тѵсрХоба- Оаі, аяот.сфЛоіЗаОаі ослепнуть озіерпоиі: осльпнжша рови вожиТ Супр 323, 5; жол(итка) идд(ъ) ослеп(ъ)шем(ь) Евх 336 ІО.—Еві 326 18; Супр 413, 9; 484, 27 ослѣпити, -пліж, -пиши сов. (12) тпфХоот, лт)р>обѵ, Хеіяеіѵ ослепить, лишить зрения оніеріі: ослѣпи очи іхъ И 12, 40 Зогр Мар Ас; вьси ослѣпькииТ прозьрѣпіА Супр 4, 1 • перен. ясороіЗѵ, хатацѵеіѵ ослепить ханіеріі: ослѣпь- киж зависть на влддъічьскж славж подкиг' Супр 322, 23.— Евх 53а 19; Клоц 46 16; 5а 12; Супр 3, 10; 261, 28; 333, 29; 554, 15 ОСЛѢПЛІАТИ, -гавк, -гакши несов. (2) охоті- ^еіѵ, яеріліптеіѵ (!) ослеплять озіероѵаі;
ост 0 оел перен. ослеплять газіероѵаі: они очи нмжште осліпыахж са Супр 399, 4.— Супр 439, 24 ОСЛѣПЛІбНИІб, -ига с (1) греч. нет ослеп- ление озіерпиіі, хазіерепозі: и> кже тъгдд осліпькннк невѣръныихъ чловѣкъ Супр 217, 8,— Ср. осльпеник ОСМОДЬНбВЬНЪ, -ъіи прил. (1) греч. нет совершающійся на восьмой день изки- іесгіидсі зе па озту сіеп, ізоисі озту <1еп: окрізанне осмодьневное г(оспод)д илш(е)го нс(оу)х(рист)д Ас 1356 18-19 ОСМОНАДбСАТЪ, -ъіи числ. порядк. (1) бхтсохаібёхатос восемнадцатый озтпасіу: въ літо осмонадеслток ц(ѣсд)рѣ персьскд саворга • гоненик кыстъ Супр 254, 28.— Ср. осмъ (осмый нд деслте), й ОСЛІРАДИТИ, осмрдждж, осмрддиши сов. (1) бѵаоібегѵ окутать зловонием гогзігіі харасіі, гашогіі: подокддше ко ослірддивъшоуоумоу хрнс- тосовдми хоулами • иа смрддьиѣ мѣстѣ съконь- чатн жнтнк Супр 190, 11-12 ОСМЪ, -ыи числ. порядк. (12) бубооі; вось- мой О5П1у: I КЫСТЪ КЪ ОСМЫ ДЬИЬ • ПрИДЖ оврізатъ отрочлте Л 1, 59 Зогр Мар Ас, въ конецъ вь пѣиихъ о осмѣі псдлмъ дд(вы)д(о)въ Пс 6, 1 Син; къ двддесАтъиок скока кмоу връсты лѣто • и осмок Супр 302, 12 ф о с - мъін иа деслте бхтшхаібёхатос, бёха хаі бхтсо (!) восемнадцатый озтпасіу: се осмое иа деслте лѣто Л 13, 16 Зогр Мар Ас Сав.— Пс 11, 1 Син; Супр 279, 14; 280, 6.— Ср. й, §, осмонддеслтъ ОСМЬ, -и числ. колич. (18) бхтш восемь О8ш: і по семи день пакы (гкауж въижтрь оуче- ннцн его И 20, 26 Мар Ас; дъвд деслти и осмь літъ сътворнхъ Супр 227, 14; ид одрѣ носи- ма • трн деслтн н осмь лѣтъ Супр 388, 1 ф осмь ид деслте 8ёха бхтсо восемнад- цать озтпасі: лн они осмь ид деслте • ид нлже паде стлъпъ Л 13, 4 Зогр Мар; осмь деслтъ бубоцхоѵта восемьдесят озіткіе 5,'ІІ: прними коукъвн ТВОЬЪ И НАПИШИ осмь деслтъ Л 16, 7 Мар (0 Зогр).— Зогр Мар Ас Сав Боян Супр.— Ср. §, й; осмь деслтъ ср. о ОСИО8АНИІ6, -нга с (21) [осъ- Син (1)] верёХюѵ, ФецёХіос основание, фундамент гакіай: подокьиъ есть ч(ловѣ)коу зижджштю Храмннж • іже іекопд і оуглжкн • і положи осно- ванье на камеие Л 6, 48 Зогр Мар; осъио- ..ваньні (! вм. оснокдньѣ горъ съміаміа сь» Пс 17, 8 Син; въкоупѣ затвори отъпддоша • въкоупѣ осиокднніа ТЪМИИЦА подвиждша са Супр 466, 4 • перен.; прилти ко хоштл съмрьть вашей вѣрѣ нд осиовдиик Супр 314, 25.—Зогр Мар Ен Син Евх Супр ОСНОВАТИ, -ноуіж, -иоукши сов. (19) [іѵсъи- Син (1), осън- Син (3), ои- (!) Син (1)] Оеце- Хіобѵ основать, заложить фундамент гаіо- гіі, роіогіі гакіасі: припдде рѣка храминѣ тоі • і ие може подвнгижтн еьь • основана ко кѣ ид камеие Л 6, 48 Зогр Мар; въ иачььтокъ ты г(оспод)і зелілвк осъиовд Пс 101, 26 Син; Ен 86 2; съвъкоупи... окѣтовдиие... осиовдио * ид дкротомѣ Евх 936 16-17.— Зогр Мар Ас Сав Син Евх ОСНЪІВАТИ, -аіж, -акши несов. (1) Оеце- Хіобѵ основывать хакіасіаі: оснывдіаи зелслвк ид ткръді своеі Пс 103, 5 Син ОСНѢЖИТИ, -жж, -жиши сов. (1) хюѵоѵѵ покрыть снегом рокгуі зпёііет: егда рдзнъ- ствітъ и(е)к(е)с(ь)ныи ц(ѣсд)ръ ид иеі • осиѣжььтъ сіа вь соломоуиѣ Пс 67, 15 Син ОСОБЬ нареч. (7) х<и<?іс отдельно, особо осісіёіепё, гѵіазі’: сѵддрь иже кѣ ид главѣ его •' ие съ риздми лежлшть • иъ осень съвитъ нд единомъ мѣстѣ И 20, 7 Мар Ас (0 Зогр); осень кокгождо прѣжде разколѣиыа • призывдл г(лдго)лддше Супр 569, 26 • хат’ ібіаѵ лич- но зоикготё: молж осень клджеиынмд валка повѣдати Супр 286, 10.— Супр 171, 9; 286, 13; 423, 19.— Ср. кдннъ ОСОЛИТИ, -ліж, -лиши сое. (9) акі^еіѵ, артцесѵ посолить озоііі: дште же соль окоу- ѣетъ • чнмь осолитъ сл Мт 5, 13 Зогр (0 Мар); Супр 260, 1. — Мк 9, 49 Мар; Мк 9, 49 Зогр Мар; 9, 50 Зогр Мар; Л 14, 34 Зогр Мар о софъ Пс 50, 9 Син см. ѵсопъ ОСРАМИТИ, -ллліж, -миши сое. (2) хатаіа- Хѵѵегѵ осрамить хайапЬіі: ие осрами идк отъ лица твокго Супр 183, /3 о осрамити сл постыдиться хазіусіёі веб, Ьуі гаЬапЬеп: ддждъ ми оуво тръпѣиик • дд до коиьца осра- митъ са Супр 231, 28.— Ср. посрамити, по- стыдѣти СА, оустыдѣтн СА ОСРАЛАЛІАТИ СА, -гаіж сл, -гакши сл несов. (1) хатаюхбѵесгОаі стыдиться зіусіёі зе: ие оердмьгаіжтъ са вьси кѣроуіжштии вь нь Супр 259, 12.— Ср. поердльлгати са, стыдѣтн са, оуердлѵлгати сл ОСРАМЛІСНИІ€, -ига с (1) греч. нет по- срамление гаЬапЬепі, /ЬапоЬепі: се оуво скврьи’идлго томеиик ди’тоииид • ид оердмькник приведъ Супр 161, 14-15 ОСТАВИТИ, -вліж, -виши сов. (>300) 1, кого, чьто афіёѵаі, ёухатаХеілеіѵ, хата- Хеілеіѵ, ларакеілеіѵ, блоХеілеіѵ, Хеілеіѵ, лараХоуіХеоФаі, біахблтеіѵ, алаХеіфеіѵ (!) покинуть, оставить оризііі: оид же акне остдвьшд мрѣжл • по немь ідосте Мт 4, 20 Зогр Сав, остдвлъшд Ас; ѣко ие остдвіші д(оу)шіл моеіл въ адѣ Пс 15, 10 Син; что се сътвористе • остдвивъше льа доселѣ Супр 32, 11 2. кого, чьто (комоу) хата- Хеілеіѵ, афіёѵаі, ёлітрёлеіѵ, ёѵалоцёѵеіѵ 419
ост ост (!), яарахшреіѵ, ёаѵ; (ииомоу ие оста- вивъ а5іа5о%ос) оставить песЬаі, ропесЬаі: остави даръ твои прѣдъ ол’таремь Мт 5, 24 Зогр Мар; оставитъ тоуждіимъ вогатьство свое Пс 48, 11 Син; увалимъ та... ѣкоже тевѣ едииомоу животъ весъмрътенъ естъ... и ц(ѣса)р(ь)ство [и] ииомоу ие оставило Евх 58а 14 9 с инф. или с придат. предл. ёаѵ, афіёѵаі позволить, допустить боѵоііі, пе- сЬаі: ие остави іти по севѣМк 5, 37 Зогр Мар; вратре • остави да ізъліж сжчьць Л 6, 42 Зогр Мар • без доп. ёаѵ прекратить, перестать зкопсіё, ргезіаі: отъвѣштавъ же і(соу)с(ъ) рече • оставите до сего Л 22, 51 Зогр Мар Ас 3. ларіёѵаі, лареаѵ, хатакеілеіѵ, кацЗаѵеіѵ (!); (ие оставити іатаѵаі) оставить (в сторо- не) ротіпоиі, оротепоиі, песЬаі зігапои: подѣі же оуво іиъі вниъі оставльше • на кръстъ са оустръміША Клоц 11а 8; ие оставАШте ни маиастыра ии мѣста поуста Супр 519, 22; кліасъ сіа і не оставиуъ • съуранити сждъвъі правъдъі твоеьь Пс 118, 106 Син • чьто отъ кого, чесо афіатаѵаі, хаталаѵеіѵ, цеОіатаѵаі отвратить, отнять, лишить кого-л. чего-л. осіѵгаііі, осіеішоиі: не остави м(и)л(о)сти твоса іѵт(ъ) иасъ Ен 336 2; прідѣте і да і оставімь вьсіа праздьиікъі б(о)ж(и)іа отъ земліА Пс 73, 8 Син 4. комоу чьто афіёѵаі, афаіреіѵ, афеаіс (!) простить, отпустить (грехи и т. п.) осіризііі, ргошіпоиі: остави имъ грѣхъ • которъінмъ остави • елиномъ ли жидовомъ... вьсѣмъ просто Супр 438, 19 и 20.— Зогр Мар Ас Сав Унд Боян Зогр-пал Ен Син Евх Клоц Супр.— Ср. остати, отъ- поустити, отъставити, дати ОСТАвЛІАТИ, -іавк, -іакши несов. (49) 1. кого, чьто афіёѵаі, хатакеіпеіѵ, ёухата- Хеіяеіѵ, ёухатакщлаѵеіѵ покидать, остав- лять ороизіёі: се грАдетъ часъ • и нъінга прнде • да разидетъ са къждо въ свога * а меие едииого оставлѣете И 16, 32 Сав 1406 11 (оставите Зогр Мар Ас, Сав 1066 17-18); видитъ влька грлджшта • і оставлѣетъ овьца і вѣгаетъ И 10, 12 Зогр Мар Ас Сав 2. комоу чьто или без доп. афіёѵаі, хатакеілеіѵ, хатаХіцлаѵеіѵ оставлять гапесЬаѵаё, ропе- сЬаѵаё: миръ оставлѣвк вамъ И 14, 27 Зогр Мар Ас Сав; се оставлѣетъ са вамъ домъ вашъ поустъ Мт 23, 38 Мар Ас; тъгда два вждета на селѣ единъ поелілетъ са • а дроугы оставлѣетъ са Мт 24, 40 Зогр Мар Ас Сав • с инф. или с придат. предл. афіёѵаі позво- лять, допускать песЬаѵаё, боѵоіоѵаі: въі ко ие въходи[ди]те • ни въходаштиихъ остав- лѣате въиити Мт 23, 14 Мар (0 Зогр) 3. ларіё- ѵаі оставлять (в стороне) орошцеі, ропесЬа- ѵаі зётапои: си же подовааше сътворити • і 420 онѣхъ ие оставлѣти Л 11,42 Зогр Мар 4. комоу чьто афіёѵаі прощать, отпускать осіроизіёі, рготііеѴ. іво і сами оставлѣемъ • всѣкому длъжьиикоу нашемоу Л 11, 4 Зогр Мар Сав; или чловѣкъ тевѣ оставыактъ грѣхы Супр 358, 27.— Зогр Мар Ас Сав Син Супр.— Ср. отъдагати, отъпоуціати 0СТЛ6ЛІ€ННІ€, -ига с (15) 1. аябХеіфіС оставление оризіёпі: имиже отължчіаетъ сл отъ вратиА • и дроуга дроугоу оутѣшати остав- леиии Зогр-лл 2а 8 9 афеаіс освобождение ргорийёпі: иже плѣи’иикомъ оставькиик дал Супр 431, 26 2. афесгіс, аѵу%а)рт|Оіс от- пущение (грехов и т. п.), прощение одриё- іёпі: дати разоумъ с(ъ)п(ас)еньѣ модемъ его въ оставленье въ отъпоуштеиье грѣхъ нашнув Л 1, 77 Зогр (нет Мар); подактъ ти остакьк- иик грѣхомъ Супр 359, 6; грѣховъное прн- иметъ оставление Хил Іаа 12.— Мт 26, 28 Ас; Мк 1, 4 Ас; Л 3, 3 Ас; Служ За 19; Евх 466 11; 466 1 7-18; 60а 24; Клоц 76 23; Супр 353, 8-9; 419, 19-— Ср. отъданик, отъпоуціе- иик ОСТАНЪКЪ, -а м (4) ё-ухатакеіщіа, леіфа- ѵоѵ остаток /Ьуёек, рохйзіаіек: останьцн же иечьстівъіхъ потрѣвілтъ сіа Пс 36, 38 Син; остаиьци огньиіи • вь рѣкж вьсъіпанн къішл Супр 94, 13 9 чн. мощи, останки (евятых) озіаіку (хѵаіусіі): сна остаиькъі аште снце оставимъ • вьдати а имжтъ крьстигаин Супр 80, 25.— Пс 36, 37 Син.— Ср. извытъкъ, остатъкъ, отълѣкъ; моціи ОСТАТИ, остаиж, остаиеши сов. (80) 1. без доп. цёѵеіѵ, ѵяоцёѵеіѵ, афіестѲаі, хатакеі- яестОаі, ііяоЛеіЯеаОаі, яерАеілеойаі, аѵа- атёккеіѵ, ібіа^еіѵ, леріааейеіѵ, фстаоОаіос- таться гйзёаё, гЬуё: ие іматъ остати сьде камень на камеие Мк 13, 2 Зогр Мар; сн рекъ самъ оста въ галилеі И 7, 9 Зогр Мар Ас; нічътоже кѣ ие остало • іуъже не подоваетъ оучеиікоу показаті Клоц 56 6; кдниъ останъ на мѣстѣ Супр 38, 3 2. кого афіёѵаі, ёаѵ оста- вить (в покое), перестать беспокоить кого-л. песбаі (па рокоф), ртезёаі пёкоііо хпероко- Іоѵаі: останѣте сіа • по чьто вк троуждаете Мк 14, 6 Зогр Мар; остаиѣте дѣтнн н не Браните имъ • прити къ мьнѣ Мт 19, 14 Мар • с придат. предл. позволить сіоѵоій: остаин да прьвѣе насъітлтъ са чАда Мк 7, 21 Зогр Мар 9 без доп. перестать ргезіаі: остаин чьто естъ намь и тевѣ и(соу)се назарѣннне Л4, 34 Мар(0 Зогр) 3. алоХеілеоОаі, Ыжа- Оаі уйти, покинуть осіері, оризііі: ник’тоже оуво отъ лика не остани Супр 63, 24-2) □ остати са чесо; отъ чесо арѵеіойаі, афі- аеотааОаі, деОіо'іасгОаі, лаёеайаі, алоЛдпо- аОаі, алёуеаОаі отказаться, отречься от
О0Т чего-л. ггісі зе пёсеко, иризШ осі пёсеко: остак’ь са крьстнаиьствд Супр 60, 25-26; остд- іш са еладии тѣхъ Супр 156, 26; остднѣте са отъ сихъ и идоучж васъ кого къі чисти Супр 28, З.— Зогр Мар Ас Сав Боян Евх Клоц Супр Рыл.— Ср. ОСТАВИТИ ОСТАТЪКЪ, -а м (2) Леіграѵоѵ остаток озіаіек, гЬуіек: вывъшинхъ тоу остатъкы вьзьмж Супр 428, 29.— Супр 79, 5.— Ср. нзвытъкъ, останъкъ ОСТАТЪЧЬНЪ, -ъін прил. (1) Леіябцеѵос; оставшийся, остальной /Ьуѵаіі’сі; видимы же И ОСТАТЪЧЬИЖІЖ ЧАСТЬ дьни Супр 435, 28-29 ОСТЛІАТИ, оста», остдкши несов. (4) цёѵеіѵ, алоцёѵеіѵ, алаѵОеіѵ (!) оставаться гйзіаѵаё, хЬуѵаі: оиъі нивы противж не копанъі «тактъ Супр 37, 23; ддръі ли ддкши остдвк- штаа • славж ли остдвкштжіж Супр 87, 20-21 и 21,— Супр 127, 27 0СТ0ІАНИІ6, -ига с (3) [окъстоа- Син (1)]: градъ остоаниа лоЛіс; яерюхпе укреп- ленный город Ьгахепё, ореѵпёпё тёзіо: къто ведетъ міа въ грддъ остоѣньѣ Пс 59, 11 Син.— Пс 30, 22 Син; 107, 11 Син ОСТОІАТИ, остовъ, остоиши несов. (3) [овъсто- Мар (1) Супр (1), окьс- Зогр (1)] леріІгисктОаі обступать, окружать оЬкІоро- ѵаі, оЬзіироѵаі: слъішавъ же... объстоаштаа народы глаголжштА Супр 150, 16 • иѵиХоѵѵ осаждать оЫёЬаі: окьстоімъ воі іи(роусд)- л(и)мъ Л 21, 20 Зогр Мар ОСТРАСТИТИ, острдціж, острдстиши сов. (1) пйаіясореіѵ причинить страдания, за- ставить мучиться, страдать хрйзоЬіі иігрепі: штъ ліца нечьстивъіхъ острдштыппхъ міа Пс 16, 9 Син,— Ср. оскръкитн ОСТРИТИ, оцірвк, остриши несов. (3) б^ѵ- ѵеіѵ острить, точить озігіі: сь лѣпоты высте острили скрьвь (/ вм. срьпь) иеидвистию крдтьию Супр 368, 7 • перен. ё^олХі^еіѵ: пророкы оувивъшАА ржкы остриши Супр 339, 4 □ острити са иа чьто яаро^йѵеіѵ готовить- ся к чему-л. сЬузіаі зе па пёсо: на рать острАште са Супр 385, 11 ОСТРИІ6, -иіа с (2) сгтбца острие озігі: паджтъ въ остри мечд Л 21, 24 Зогр, въ острии Мар,— Ср. острость ОСТРОВЪ, -а м (5) ѵрсгос острое озігоѵ: вьзьрн иа кржгъ вьселеныа. .. колнко мѣстъ • КОЛНКО АЗЫКЪ • колико островъ • колнко рѣкъ Супр 431, 2-3; привръженъ выстъ къ островъ иарицакмыи алсосъ Супр 539, 4; — [ізиде съ оучеиикы скоіми • ид оиъ полъ островд кедрьскд И 18, 1 Зогр пёраѵ тоѵ хеіцарроѵ (потока Мар Ас(2), отокд (!) Сав (2)].— Супр 117, 1 ; 129, 6.— Ср. отокъ ОСТРОГЪ, -а м (3) ха<2а&; (огрддити остро- ост О гомь леріхарахоѵѵ) ограда, частокол раіі- засіу: обложатъ врдзн твоі • острогъ о тегѣ Л 19, 43 Зогр Мар; огради и острогомъ Евх 14а 5 ОСТРОСТЬ, -и ж (1) аицті острие озігі: вь неюже прил острость гвоздиинжвк Супр 499, 26.— Ср. острнк ОСТРОуиТИ, -оуіж, -оуиши сов. (1) греч. нет превратить, отменить гѵгаііі, хгпзіі: ост- роуишА кже не оукикши * здклдша копькмъ Супр 477, 12.— Ср. възвратити ОСТРОуіЛТН, -авк, -акшн несов. (3) аѵа- трёлеіѵ превращать, отменять ргеѵгасеі, ѵуѵгасеі, гизіі: остроуаше съвѣтъ нхъ Супр 477, 3; остроуѣете етерымъ вѣрж 2 Тим 2,18 Ен.— Супр 476, 26-27.— Ср. възврацідти ОСТРЪ, -ыи прил., сравн. ст. острѣй (12) 1. б^ѵс;, рхоѵгщёѵос; острый озігу: іазыкъ Хъ мечъ остръ Пс 56, 5 Син; гвоздиа остры вънозиша къ оноуштж Супр 17, 19; повелѣ прострѣти и по остроу кдмеииіо Супр 113, 6 • перен. то б^ѵррояоѵ (!) горячий, решитель- ный гагпу, роЬоіоѵу: к’то не въсчоудитъ са остро» вѣроіж сеіж Супр 55, 14 □ окоіждоу остръ см. оковкдоу 2. трахѵ^ бугристый, неровный сігзпу, ЬгЬоІаіу: г кжджтъ стръпъ- тъиаа въ правдѣ • г остриѣ въ пжти глддъкы Л 3, 5 Зогр, острии (г. е. пжтие) Мар Ас Сав.— Супр 55, 14; 350, 23; 351, 4; 399, 15 ОСТРЪГАТН, остроужж, остроужешн сов. кого (2) ало^еіѵ, аяо^ѵѵеіѵ соскоблить, со- скрести зезкгаЬаі; перен. очистить, удалить осізііі, осізігапіі: остроужи ми доушА грѣховъ- ныа пѣготы • акоже остроугд вѣрнддго пѣго- тнкд прокоудж тѣлеси Супр 392, 14 и 15 ОСТРѣ нареч. (1) б^ёсое быстро, реши- тельно Ьузіге, гагпё: н острѣ възаша вѢньца Супр 54, 26 ОСТЬНЪ, -д м (2) $і0ѵѵт), иёѵтроѵ острие озіеп: тъгдд они дкы остъиы кодоми зжвы скръжьтддхж Супр 403, 4.— Супр 339, 27.— Ср. ЖАЛО, стрѣкдло остѣнити, -ни, -ниши сое. (1) теіхі4еіѵ огородить (стеной) гаЬгасііі (зіёпои): нже пОродънЫА двьрн затворивъ • иже копькмъ плдмѣиыимъ остѣникъ Супр 438, 7-8.— Ср. огрддити ОСТЖПЛТИ, -аіж, -акши несов. (8) [отъстж- Супр (2)] ѵлохсореіѵ; (не остжпдти аѵаяб- отатоѵ еіѵаі) отступать осізіироѵаі, изіиро- ѵаі: кдко законъ остжпдетъ Клоц 13а 37-38; Супр 450, 6; акоже оуво ноштъ и дьнь вьслѣ- доувкштд и не отъстжпавкшта... видѣ Супр 292, 29 • перен. афіотаоОаі, алоотатеіѵ отступать, отступаться, избегать осізіироѵаі, одрасіаі, ѵуЬуЬаі зе: къ врѣмА напасти остж- павктъ Л 8, 13 Зогр Мар Ас, отъстжпдтъ 421
ост ОСА Сав; азъ отъ кназд вашего... отъстжпавк Супр 260, 27-28,— Пс 118, 118 Син ОСТЖПИТИ1, -пліж, -пншн сов. (1) лоЛюр- хеіѵ обступить, окружить оЬзіопріі, оЬкІо- ріі: здзндменді грокъ * воины • постдкі • остжпі грокъ Клоц 12а 20 ОСТЖПИТИ2, ОТЪСТЖПИТИ, -пліж, -пншн сов. (47) [ос- Мар (1) Син (2) Евх (2) Клоц (1) Супр (1), отъс- Зогр (4) Мар (3) Сав (2) Ен (2) Син (5) Евх (4) Супр (18), штъс- Ас (2)] отъ кого или без доп. «лоолйоОаі, адпатааОаі, бііатааОаі, алолрбаѵ, алеіѵаі, ёлаѵауеіѵ, «лё/еоОш отступить, удалиться осЫопріі, пзіопріі, ѵгсіаііі 8е: отъстжпнте отъ мене вьсн дѣлдтеле неправдѣ Л 13, 27 Зогр Мар Ас Сав; моли і отъстжпнтн мало Л 5, 3 Зогр Мар (възнтн Ас); сего рддн да отъстжпнтъ отъ васъ в’се ослоушднне Евх 916 12 • перен. отъ чесо «лё/есгОш, «фіотпоОш отказаться, отступиться от чего-л., оставить что-л. прпзііі од пёсебо: оправъданъѣ (е)го не отъстжпішіа оть мене 77с 17, 23 Син; дд отъ- стжпнтъ отъ непрдвдъі 2 Тим 2,19 Ен; отъ- стжпнте отъ вѣсовднна Супр 34, 12-13 * кого «фісгтпсгОпі оставить кого-л. орпзШ пёёоіго: і не остжпімъ теве • жікіші ны і іміа твое прізокемъ 77с 79, 19 Син • отъ кого, чесо «фіотсадОш, «лпЛЛотрюбсгОпі; (остж- пнтн съ стпѵасріотаоОаі) отступить(ся) (от веры) осірасіпоиі (од ѵігу): отъстжпнтн отъ к(ог)д жнвд Евр 3, 12 Ен; отъстжпнша отъ вѣры хрнсостовы (!) Супр 175.6; отъстжпатъ отъ жрътвъ Супр 263, 14-15.— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Евх Клоц Супр.— Ср. отнтн, отъврѣцін, отъпдстн ОСТЖПЫГЬ, -ын прил. (1) трс алоатааіас отступнический осірасііу, осірасіііску: нже есн... ізгъналъ д(оу)хы остжпъныіа Евх 56а 10 ОСОуШАТИ, -діж, -дкшн несов. (1) ^рраі- ѵеіѵ осушать, высушивать ѵузпёоѵаі: отъ- ХОда • отъ сѣмени гроздокъ • і оссуша еіж • і (вм. осоушалс іж) велнкы връхъ Евх 59а 19-20.— Ср. соушнтн осънованнк Пс 1 7. 8 Син см. основдннк осънокдтн 77с 101, 26 Син; 103, 8 Син; 118, 90 Син; 118, 152 Син см. основати ООЪІГЫ, -ъ ж мн. (1) Хоіціит) ѵбсгос; оспа пеёіоѵісе: осъпдмн начА колоти страна та Супр 45, 3 ОСЫПАТИ, -пліж, -плкшн сов. (2) РаХХеіѵ обсыпать, оЬзураі, роЬйгеі: остдкн іж і се лѣто • дондеже іж окопдіж окръстъ • і осыплж іж гноемъ Л 13, 8 Зогр Мар ©СЫРѢТИ, -рѣіж, -рѣкшн сов. (1) тѵроѵо- Оаі свернуться, створожиться (о молоке) згахіі 8е, хезугеі: кгдд са сьсАде лллѣко н 422 осырѣк • заградитъ пжть сьсоу Супр 312, 7.— Ср. съсѣстн СА, оусырнтн СА ОСЬЛЪ, -а м (9) [осъл- Зогр (1) Мар (2) Сав (1), осел- Ас (1); осл- Сав (1) Супр (1)] оѵос,, ѵло^ѵуюѵ осел озеі: не отърѣшдеп лн своего волсу • лн осълд отъ ѣсліи Л 13,15 Зогр Мар Ас Сав; дште вндншн осла врлм твоего Супр 126, 16.— Л 14, 5 Зогр МарАс Сав.— Ср. осьла ОСЬЛЬ прил. (4) [осъл- Зогр (1) Мар (1), осл- Сав (1)] ттіс оѵоѵ ослиный озіі: се ц(ѣсд)рь твоі грАдетъ * сѢда нд жрѣклте осълн И 12, 15 Зогр Мар Ас Сав.— Ср. осьльскъ, ОСЬЛАТННЪ ОСЬЛЬСКЪ, -ын прил. (1) бѵіибе ослиный О8ІІ: оунѣе емоу есть дд окѢсатъ жръновъ м вын его осьльскы Мт 18,6 Мар (0 Зогр).— Ср. ОСЬЛЬ, ОСЬЛАТННЪ ОСЬЛА, -ллте с (22) [осъл- Сав (1), осл- Сав (2) Супр (3)] оѵос, оѵарюѵ, ѵяо^ѵуюѵ осел, ослик О8е1, озіік: і двье окрАштетд осьла прнвАздно н жрѣвА съ ннмь Мт 21, 2 Мар Ас Сав; ослАте не нмы • штоужде поа осла Супр 432, 27 и 28.— Зогр МарАс Сав Супр.— Ср. осьлъ ОСЬЛАТННЪ прил. (1) трс оѵоѵ ослиный О8ІІ: вьсѣдъ НД ОСЬЛА Н жрѣвА ОСЬЛАТННО Супр 337, 7.— Ср. ОСЬЛЬ, ОСЬЛЬСКЪ ОСѢНИТИ, -ніж, -нншн сов. (10) [оеьсѢ- Супр (1)] ёліаиіа^еіѵ осенить, покрыть, как сенью газііпіі: кыстъ облакъ і осѣни іа Л 9, 34 Зогр Мар; сила кышьнѣдго осѣнитъ та Л1, 35 Зогр Мар Ас Сав; плештемд своіма осі- нітъ тіа 77с 90, 4 Син.— Евх 326 6; Супр 10, 25; 482, 29 осѣ н іат и, -аіж, -акшн несов. (5) ёпюхіа- ^еіѵ, иатааиіа^еіѵ, ёХёухеіѵ(І), лѵхб^еіѵ(І), вар. аиіа^еіѵ осенять газііпоѵаі, зііпіі: выс(тъ) же оклдкъ осѢнѢіа іа Мк 9, 7 Зогр Мар; слъньце нь ноштніж не осѣніактъ са Супр 509, З.— Евр 9,5 Ен; Пс 117, 27 Син осѣсти, осадж, осАдешн сов. (2) оѵѵё/еіѵ, леріё/еіѵ осадить, подвергнуть осаде; об- ступить, окружить оЬкІісіі: і осаджтъ та въсждж Л 19, 43 Мар (окрочлтъ Зогр).— Пс 21, 17 Син.— Ср. окрочнти ОСѣТИ, осѣіж, осѣкши сов. (1) олеіреіѵ засеять О8ІІ: и къ тѣхъ ннвдхъ кднна кіаше осѣтд слдноут’комъ Супр 40, 24 ОСАГНЖТИ, -нж, -нешн сов. (1) і[>т]ка<раѵ ощупать оЬшаіаі: оваче клджж ржцѣ твон « ншснфе • послоужъшнн • н осагъшнн Супр 457, 21.— Ср. ОБИСКАТИ1, 0СА5ДТН, П0СА5АТН 0СА5АТИ, осАздіж, осАздкшн и осджж, осАжешн несов./сов. (5) [-зд- Супр (2)] г|щЛ«<раѵ прикасаться/прикоснуться, ося- зать, ощупать Ьшаіаі/оЬшаіаі, Соіукаі
осж зе/сіоікпоиі зе: како оуво могжтъ син вози тати * ни вндаінте нн осАЗдіжште • нн оеа- уаисште Супр 163, 22-23; осаждте ма и видите Л 24, 39 Мар Ас (0 Зогр); ржцѣ Тмж[мж]тъ I ие осіажатъ Пс 113, 15 Син.— Супр 323, 12.— Ср. ОВНСКАТН, ОСАГНАТИ, ПОСА5АТН ОСЖДИТИ, осжждж, осжднінн сов. кого, чьто; кого с инф. (85) [отъсжд- Супр (1), от’сжд- Супр (1)] 1. хрі'ѵегѵ обсудить розоисііі: іко дд оправьдіші сіа въ словесе(хъ) твоіуъ • Iпрѣпьрішн вънегъдд осжднті сіа Пс 50, 6 Син; не осжжданте * да не осжжденн вждете Мт 1, 1 Зогр Мар Ас, дл не осжднте сд Сав 2. хатахріѴЕГѵ, хатабіха^еіѵ, хсстаіахііѵеіѵ (!), атаідюйѵ (!); (осадити съ аѵухатахріѵеіѵ) осудить осізоисііѣ: онъ во стендтн н трдстн сд осажденъ въістъ Супр 483, 30 □ осужденъ, -ъін в знач. прил. хатабіхо^, хатахрітое, ахрітое (!) осужденный осізои- хепу: дьнесь осжжденымъ • свобода ддръст- воуетъ Клоц 13а 30; о с ж днмъ в знач. прил. греч. нет подлежащий суду, заслужи- вающий осуждения осІзоигепіЬосІпу: неосжж- деиААГО... ІАКО ОСАДИЛА ПрѢдЪ ПИЛАТОМЪ • поставишь іакоже зълодѣіа кангафѣ Супр 477, 7-8; не осжжденъ см. иеосжждеиъ.— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Евх Клоц Супр.— Ср. ПОСАДИТИ, ПрИСЖДНТН, САДИТИ ОСЖДЫГЬ, -ъіи прил. (1) тт)с хата8іхт)С несущий осуждение, осуждения род. осізои- гепі род. : і дрѣво осждъны съсждъ • плодъ створі • осжжденымъ свобода Клоц 10а 29 ОСЖЖДЛТИ, -аіж, -акшн несов. кого (20) 1. хріѵеіѵ судить, обсуждать зоисііѣ, рози- гоѵаі: не осжждднте • да не осжжденн вждете Мг 7, 1 Зогр Мар Ас Сав; ты же кто есн о(са)ждааи тЙкдего рАвд Рим 14, 4 Ен 2. ха- іахоіѵеі/ѵ, хатабіха^еіѵ, алауореѵеіѵ осуж- дать, порицать осізигоѵаі: нмже овн съпд- САКМИ САТЪ • А ДрОуЗНІ' ОСАЖДАКМН Супр 362, 23-24,— Зогр Мар Ас Сав Ен Клоц Супр РЫЛ,— Ср. КОТОрАТН, САДИТИ ООЖЖД6НИІ6, -нас(ЗІ) хріца, хатабіхт), хатахріра, албсраоіб, фцсрое осуждение, на- казание оёзоигепі, Ігезі: сні прніллжтъ лнш’шее осажденье Мк 12, 40 Зогр Мар; дл МЪІ ОТЪ ОСАЖДЕНЬИ СВОВОДЬ ВАДвМЪ Супр 484, 3 ♦ вез осжжденнга ахатахрі- их;, ахатахрітое (!) без осуждения, безвин- но Ьег осізоигет, пеосізоигепё, Ьег ѵіпу: в(о)- ЖИИ)(Ъ тайнъ • везъ осжжденнѣ съподовлѣти сл Евх 23б 24-25; то везъ осжжденнга вждж Супр 286, 26.— Зогр Мар Ас Сав Служ Евх Клоц Супр Рыл.— Ср. посжждеинк; вез осжжденнга ср. неосжжденьно осжжденъ, -ын прич. см. осадити ОСЖКЛТЪ прил (1) ё%соѵ т«е ахаѵОас оти 0 суковатый, с шипами зпкоѵаіу, ІГПІІѴ: МЖЧААХА н жьзлнкм’ • ОСАКАТОМЪ Супр 260, 12.— Ср. сжкатъ о т см. отъ ОТЛИ нареч. и предлог (2) I. нареч. греч. нет тайком, тайно роіа)і, 1а)пё: крдджцінѣ отдн сила его Евх 476 14 II. предлог с род. біоЛаѵОаѵегѵ (!) втайне от кого-л. Ьег ѵёсіоті пёкоііо: аже (т. е. жена) отан кго съгрѣінааіне Супр 169, 8.— Ср. тдн ОТВОРИТИ, -ріж, -риши сов. (1) греч. нет открыть, отворить оіеѵгіі: тако стенжінтоу львоу * отвори звѣрокръмьннкъ плкы Супр 166, 27.— Ср. окрыти, отврѣстн ОТВРЬЗАТИ, -діж, -акшн несов. (12) [от- връз- Зогр (1) Мар (2) Лс(1) Син (1) Евх (2) Супр (3) Клоц (1)] аѵоіуеіѵ, ѵлаѵоіуеіѵ, лараѵоіуѵѵѵаі раскрывать, разверзать оіѵі- гаі: крлтА адова отвръзАіжтъ са Супр 449, 7; ѣко нѣмъ не отвръздхъ оустъ своихъ Евх 766 10, не отвръздіА 77с 37, 14 Син; словомъ вожнкмъ отвръзАлтъ оустд Супр 277, 15.— Мт 7, 8 Мар; И 10, 3 Зогр Мар Ас; Евх 926 3; Клоц 13а 3; Супр 399, 5; 528, 29.— Ср. отворити о т в р ь и ь см. отъврьиь ОТВРЬСТИІб, -ни с (1) аѵоі|іс открыва- йте, отпирание оіеѵгепі: раю отврьстнк сътворнгь Супр 469, 19 ОТВРЪОТИ, отврьзж, отврьзешн сов. (>100) [отъ- Мар (1) Сав (2) Ен (1) Син (2) Евх (1) Супр (1)] «ѵоіуеіѵ, аѵогуѵѵѵаі, біаѵоіуеіѵ, лараѵоіуѵѵѵаі, ѵлаѵоіуеіѵ. біаррруѵѵѵаі, аѵаалаѵ, РеРаібтерос (!) открыть, раскрыть оіеѵгіі: отвръзи намъ Мт 25, 11 Зогр Ас, отврьзн Сав, отъвръзн Мар • перен. : по вѣрѣ еи отвръзе очи овѣмд Евх 336 16 о отврѣстн са открыться оіеѵгіі зе: гровн отвръзошА са Мт 27. 52 Зогр, отврьзошА са Сав, отврѣсА са Мар Ас • перен. аѵаРХёлеіѵ (!): ѣко оустд грѣшьнічѣ оу ста лъстівд нд міа отврѣсьь сіа Пс 108, 2 Син; і. отвръзосте са очи іма Мт 9, 30 Зогр, отврѣсте са Мар Ас, отврьзостд са Сав о отврьстъ в знач. прил. аѵесруцёѵос;; (не отврьстъ абіаѵоіхтое) раскрытый, раз- верстый оіеѵгепу: н .оврѣтъ плѣвьннцж от- връстж Супр 196, 17; тдко не отвръстомъ сжштемъ • гровънымъ печдтомъ • х(РИСТ0“ со)во порожденье выс(тъ) Клоц 146 1; Супр 452, 23.— Зогр Мар-Ас Сав Охр Ен Син Служ Евх Клоц Супр.— Ср. окрыти о т в ѣ ці а тн см. отъвѣцідти ОТИ частица (из греч.) (1) греч. нет что касается, в отношении того, что со зе іусе ІоЬо, ѵгЫеёет к іотп, ге: шт(н) дште лѣп (е)стъ Зогр-лл 16 3 423
оти О Т И М а Т И СМ. ОТЬМаТИ СТИРАТИ, -авк, -акши несов. (8) ёхцаааеіѵ отирать оіігаі: нозѣ... власы главы своеіА отирааше Л 7, 38 Зогр Мар Ас; Супр 391, 13.— И 13, 5 Зогр Мар Ас Сав ОТИТИ, отндж, отидешн сов. (>100) аѵахсореіѵ, алёрхеаОаі, алобтщеіѵ, ѵлохсо- реіѵ, оіхеаОаі. лореѵеаОаі, й^рхеаОаі, ѵла- уеіѵ, алоРаіѵеіѵ, ащіотааОаі, аліёѵаі, ало- хсореіѵ, алаѵахак>еіѵ, ё^ёрхеаОаі, ѵла- ѵахоіреіѵ, ёхлоребеаОаі, хатёрхеоОаі, цета- Раіѵеіѵ, алауеіѵ, алоХеілеіѵ, ёрхе°й«і, алоатааіа (!); (отнти сь цѣмь аѵѵалобтщеіѵ; ошьдыи прькѣк кго 6 лрб аѵтоѵ; ошьдын по нкмь 6 цет’аѵтбѵ) отойти, уйти осіері: приде врагъ его • і всѣ плѣвелъ • по срѣдѣ пьшеницА і отиде Мт 13, 25 Зогр Мар Ас Унд; і ошьдъ възвѣси са Мт 27, 5 Зогр, ошедъ Мар Ас (шъдъ Сав); і оставьше и отидоша Мк 12,12 Зогр, отндж Мар; штидѣте къ поустывь горъі Евх 596 11; отъшъдъшоу же народоу и киАзоу Супр 230, 25-26; оученицн ко его ошьлн кѣауж въ градъ И 4, 8 Зогр Мар Ас • перен. исчезнуть хшіхеі: і акье проказа отиде отъ него Л 5, 13 Зогр Мар • умереть хешгіі: сьмрьть • она • и ошъдъшиі’хъ по нѣи осжждааше * иъ си н оіпъдъиіииуъ прьвѣк ка • въ нстннж вьскрѣсила Супр 489, 24-25 и 25-26.— Зогр Мар Ас Сав Унд Боян Син Евх Супр Рыл.— Ср. заити ОТИШАТИ, -авк, -акши несов. (1) греч. нет успокаивать иіізоѵаі: і отниметъ горъі Евх 556 25.— Ср. оутишатн 0ТИШИК5, -иіа с (6) Хіцтіѵ, уаАліѵп, аухѵра (!) убежище, пристанище іізіпа, йіосізіё, ргізіаѵ: прнклижаатъ са отишик господина въскрьсеииіа Супр 424, 22; се ко въ отишьи прѣстоитъ х(рист9с)ъ Евх 846 3.— Супр 67, 18; 143, 28; 251, 21; 492, 18,— Ср. прикѣжнще, пристанище ОТЛЪОТѣТИ, -ѣвк, -ѣкшн сов. (1) ла%ѵѵе- а{)ш зажиреть, ожиреть гіпспёі; перен. очерстветь гіѵгсіпоиі, хаіѵгсііі зе: отлъстѣ ко ср(ъ)д(ь)це людей сиуъ Мт 13, 15 Мар (оутлъстѣ Зогр).— Ср. оудекелѣтн, оутлъ- стѣти СТОКЪ, -л м (5) [оЦи Син (1), отьці (!) Син (1)] ѵтіоос, хеіцассос (!) острое озігоѵ: да възвеселіАтъ сіа о(то)ціі мъиозі Пс 96, 1 Син; на онъ полъ отока (! вм. потока) кедрьска И 18, 1 Сав (2) (потока Мар Ас (2), острова Зогр); армениистии отоци (! вм. по- тоци) Супр 278, 26; цѣсарі тарьсьсіціТ отьці (! вм. отоці) даръі прінесжтъ Пс 71, 10 Син.— Ср. островъ ОТОЧЕНЪ, -ъіи прил. (1): м ф р к отечь- 424 ОТР н о к шхеаѵбс океан осеап: море оточьнок знактъ мжжа Супр 509, 9.— Ср. морк ОТРАВИТИ, -влвк, -внши сов. (1) греч. нет отравить оігаѵіі: отравена лн къіста покѣдита мн Супр 212, 22-23 отрока Евх 83а 11 см. жтрока отровениіе, на с (і) греч. нет отравле- ние оігаѵепі: аще к’то отровеннѣ ради погоу- кнт(ъ) ч(ловѣ)ка Евх 1026 16 ОТРОКОВИЦА, -а ж (28) ибрт], Л лаіе, Лаібіоѵ девочка-подросток сііѵка: оврѣте отроковнцж лежлштж • на одрѣ Мк 7, 30 Зогр Мар; н акьк кѣсъ отъ огни жемомъ нзиде отъ отроковнцА Супр 520, 8.— Зогр Мар Ас Сав Супр.— Ср. дѣвица ОТРОКЪ, -а м (77) 1. лаіе, ѵібс, ѴЕаѵіахо? мальчик, дитя, отрок, подросток сЫарес, сііТё, )іпосЬ: д(оу)ше нечисты • ізиди отъ отрока Л 9, 42 Зогр Сав (0 Мар Ас); мѣ(сл)- ца дек (Акра) 7ж с(ва)тъихъ тріи отрокъ • аианиіА азариіА мисаила Ас 1296 22 2. лаі;, боѵХос; слуга, мальчик-слуга 8ІиЬа, зІигеЬ- пік: нъ тък’мо рцн слово • г ицѣлѣетъ отрокъ мои Мт 8, 8 Зогр Мар Ас (слоуга Сав); и приимъ о(ть)ць ка отрокы своа Супр 5/9, 25-— Зогр Мар Ас Сав Боян Ен Син Евх Клоц Супр.— Ср. дѣти, дѣтищъ, отрочиціь, отрочА, чадо; ракъ, слоуга 0ТРОЧИИ прил. (1) тйѵ ѵт]ліотѵ отроче- ский, детский сіёізку: стрѣлы отрочил имамъ раны вашА Супр 88, 10.— Ср. дѣтьскъ ОТРОЧИНА, -ы ж (4): из отрочими ёх лаібібОеѵ с отрочества, с детства г сіёі- зіѵі: въпроси н(соу)с(ъ) о(ть)ца его • колико лѣтъ естъ отъ нелиже се кыс(тъ) емоу • онъ же рече емоу • із отрочнны Мк 9, 21 Зогр Мар Ас Сав.— Ср. младеиьство ОТРОЧИЩЕ, -а м (6) лаібіоѵ, лаібаріоѵ мальчик, дитя, отрок сіііё, сЫаресек: естъ отрочишть сьде единъ И 6, 9 Зогр Мар Ас; и акне възьпивъ о(ть)ць отрочишта • съ слъзами г(лаго)лааше Мк 9, 24 Ас (отрочлте Зогр Мар Сав Боян).— Л 7, 32 Зогр Мар,— Ср. ОТрОКЪ, ОТрОЧА ОТРОЧЕНИКЪ, -а м (1) ёлі<рѵХХі$ незре- лая гроздь пехгаіу Ьгохеп перен.; отрочиикы закона съкиракши • а нстовок грозновьк въра- ти • попоуштакши Супр 334, 30-335, 1 ОТРОЧА, -Ате с (91) лаібіоѵ, ёууоѵоѵ (!) ребенок, дитя сіГѣё: прндж окрѣзатъ отрочлте Л 1, 59 Зогр Мар Ас; ськазашА о г(лаго)лѣ • г(лаго)ланѣмь о отрочАті семъ Л 2, 17 Ас, о отрочлте Мар Сав (нет Зогр Боян); і вьикде ідеже кѣ отрочА лежА Мк 5, 40 Зогр Мар; закждетъ жена отрочл свое Евх 926 8,— Зогр Мар Ас Сав Боян Евх.— Ср. дѣти, дѣтнціь, отроковица, отрокъ, отрочищъ
отъ О ОТР ОТРЬТИ, отьрж, отьреши сов. (13) ёхцао- аеіѵ вытереть, отереть оГгГт: омочи нозѣ моі • і власы своими отьре Л 7, 44 Зогр Мар Сав, отръ Ас; Супр 394, 30; отьръши нозѣ его вллсъі своими И 11, 2 Зогр Мар Ас Сав.— И 12, 3 Зогр Мар Ас Сав ОТРѣЕИТИ, -кліж, -киши сов. (7) [отътрѣкн- Супр (1)] хаОаіреіѵ, алоаііііхеіѵ очистить, вычистить осівііі, ѵусівііі: и отрѣки суета его Евх 28а 22; и вьсѣкж (г. е. разгж) творлштж плодъ отрѣкитыж • да плодъ кол(ии) сътворитъ И 15, 2 Зогр Мар Ас Сав (2).— Супр 299, 7-8.— Ср. истрѣкити, ИЦ1ИСТИТИ, очистити, оцістити ОТРѢШАТИ, -аіж, -акши несов. (15) [отъ- ріша- Зогр (1)] Хйеіѵ отвязывать, развязы- вать одѵахоѵаі, гохѵахоѵаі: кожьдо васъ въ сжкотж • ие отърѣшаетъ ли своего волоу Л 13, 15 Зогр Ас Сав, отрѣшаатъ Мар; чьто дѣета отрішаіжшта жрѣкьць Мк 11,5 Зогр Мар • перен. освобождать овѵоЬохоѵаі: имьже ко еі осжждеиъ • тѣмь же са і отрѣшааше Клоц 1066-7,— Мк 11, 4 Зогр Мар; Л 19, 31 Зогр; Л 19, 33 Зогр (2) Мар (2); Супр 507, 10.— Ср. раздрѣшати 0ТРѢШ6НШ6, -иа с (2) Хѵаис, ёяіХѵаиб отвязывание одѵахапГ; перен. раскрытие гоггезепі: принмн вьзискаиааго отрѣшеньи Супр 502, 24.— Супр 315, 23.— Ср. раздрѣ- ШЕИИК ОТРѢШИТИ, -шж, -шиши сов. (29) кѵеиѵ, аѵогуѵйѵаи отвязать, развязать одѵахаі, гогѵагаі: азъ нѣсмь достоинъ • да отрѣшж ремень сапогоу его И 1, 27 Зогр Мар, отрѣшіті Ас; отрѣшнвъше поась кмоу • власы кмоу вьзвазашА Супр 61, 29 • перен. освободить, избавить кого-л. от чего-л. хЬаѵіі, хрговііі пёкоко пёсеко: иъ и въ адѣ отрѣшитъ колѣзии оумьръшиим’ Супр 155, 20; блюди са... да ие отрішиши кго отължчеииэ СуПр 187, 15-16.— Зогр Мар Ас Сав Евх Супр.— Ср. раздрѣ- шити ОТЪ предлог (>1ООО) [от Зогр Мар Ас Син Супр, оть Зогр Ас Син Клоц Супр, от’ Супр, оть’ Супр, штъ Зогр Ас Ен Син Евх, іѵть Син, шт Ас, о(т) Зогр Ас Боян Зогр-пал Евх Супр, ш(т) Ас Сав Унд Рыл, іѵ(т) Ас Сав Ен Евх, о(т)тъ (!) Ас, ото Син, вот Охр И 24, 27, о (!) Ас Охр, иі (!) Еат| с род. ало, ёи. лара, йлб, лрбс (!), біа (!), ёлі (!), хата (!), род. без предлога; (отъ горъі ёлаѵсоОеѵ; отъ ннхъже бОеѵ; отъ икго ёлаѵсо (!); отъ обоихъ, отъ окоіждоу ёхатё- (хоОеѵ; отъ сего ёѵтейОеѵ; отъ того ёхеіОеѵ) і.при обозначении исходнаго пункта како- го-л. движения,действия от, из од, х: възиде отъ водъі Мт 3, 16 Зогр Ас (2) Сав (0 Мар); ідоша пѣши отъ града Мт 14, 13 Зогр Мар; отъ сръдца ко ісходатъ • помъішлеииѣ зълаѣ Мт 15, 19 Зогр Мар; ии да вьиидетъ вьзатъ чесо отъ домоу своего Мк 13, 15 Зогр Мар; ’ізведоі тіа отъ земыА егоупьтьскы Пс 80, 11 Син; и оудалі сіа отъ иего Пс 108, 17 Син; кетъ же... мѣсто то... кь иепрѣходъныихъ горахъ • растОА отъ града попришть четырь Супр 26, 21 • при обозначении перехода из одного состояния в другое из х: тъ въекръее отъ мрътвъіхъ Мт 14, 2 Зогр Мар; отъ иекъитіѣ ко въ къит(ие) сътворілъ нъи есі Киев 4а 16-17; отъ грѣха въсташА Супр 495, 15 9 при указании на лицо, предмет, которого кто-л. лишится, у которого что-л. отнимается, от которого кто-л. или что-л. спасается, перед которым кто-л., что-л. пря- чется и т. п. от од, ргед: ѣко оутаилъ еси си • отъ прѣмждръіхъ Мт 11, 25 Зогр Мар; възъмѣте оуко • отъ него талан’тъ Мт 25, 28 Зогр Мар Ас Сав; аште въ займъ даете • отъ ннхъже чаете въсприіАТи Л 6, 34 Зогр Мар Ас Сав; штъ вьсѣхъ гошацшхъ міа і'зкаві міа Пс 7, 2 Син; даждъ иамъ помоціъ отъ печалі Пс 107, 13 Син; шкиажахомъ • шт(ъ) отъвѣта Евх 62а 23; иік’тоже насъ ие можетъ отъ лювьве хр’стовъі отължчити Супр 49, 5 2. при указании на место проис- хождения, на предка из, от х: приде ч(ловѣ)- къ вогатъ * отъ ариматеіА • именемь сосифъ Мт 27, 57 Зогр Мар Ас; отъ к(ог)а родишА са И 1, 13 Зогр Ас (0 Мар); не отъ жеиъі ли роди са Супр 8, 19; сжшти отъ града исаурьскааго Супр 24, 23 • при указании на автора, источник действия (гл. обр. при стра- дательной форме глагола) от, твор. без пред- лога од, твор. без предлога', азъ трѣкоуіж отъ теке крьстити са Мт 3,14 Зогр Сав (ток(о)іж Ас, 0 Мар); стражджштеі • отъ д(оу)хъ нечистъ Л 6, 18 Зогр Мар Ас (2) Сав; иевъзможьнаа отъ ч(ловѣ)къ • възможьиа отъ к(ог)а сжтъ Л 18, 27 Зогр Мар Ас Сав; насучите са отъ меие • ѣко кротъкъ есмь Мт 11, 29 Зогр Мар Ас Сав; славъі ѣже отъ ииочАдаго к(о)жиѣ не иштете И 5, 44 Зогр Мар Ас; отъ того ко с(ъ)п(асе)иье мое Пс 61, 2 Син; ева(иъ)і(елие) шт(ъ) мат(леѣ) Евх 106а 8; колѣваше са акы овоште зъіклемо отъ многа вѣтра Супр 570, 10 3. при обозна- чении исходнаго момента какого-л. действия или состояния от од: отъкрыіж съкръвеиаѣ • отъ съложениѣ вьсего мира Мт 13, 35 Зогр Мар; вьсѣ си съхраиихъ отъ юности мое іа Мк 10, 20 Зогр Мар; отъ того часа поіатъ іж оучеиикъ въ своѣ сп И 19, 27 Зогр Мар Ас (3) Сав (2); кѣ ко желѣА отъ многа врѣмене видѣті и Л 23, 8 Зогр Мар; многага тѣлеса • 425
отъ оумьръшннхъ Отъ вѣка с(ва)тынхъ • вьскрьсж Супр 471, 4 4. при обозначении материала, из которого что-л. состоит из х: съплетъше вѣньць отъ тръннѣ Мт 27, 29 Зогр Мар Ас (трьнѣнъ Сав); сътворь ѣко внчь отъ връвні И 2, 15 Зогр Мар Ас, сътворн кмоу женж • отъ своихъ кмоу судовъ Супр 9, 8 5. при ука- зании на целое, которому принадлежит часть из г: псн Ѣдать отъ кроупнць • пада- изптніуъ отъ трепезы Мт 15, 27 Зогр Мар Сав', единъ отъ васъ прѣдастъ ма Мт 26, 21 Зогр Мар Ас Сав; прннесѣте отъ рывъ ььже ілсте нынѣ И 21, 10 Зогр Мар Ас Сав; тогда шедъ едінъ отъ око» на [де]десАте Клоц 4а 15-16; поіте намъ отъ словесъ пѣснь- ныуъ Клоц 7а 39 6. при обозначении обьект- ных отногиений род. без предлога, дат. без предлога, вин. без предлога'. кл»дѣте са • отъ кваса фарнсеиска Мт 16, 6 Зогр Мар; всн слышавъшеі днвнша са • отъ г(лаго)ланы.уъ отъ пастырь къ нимъ Л 2, 18 Зогр (о Мар Ас Сав Боян); не оукоіте са отъ оукнвавк- штінуъ тѣло Л 12, 4 Зогр Мар Боян Ас; въпрашааше же часа Отъ ннуъ • въ которы соулѣе емоу кыстъ И 4, 52 Зогр Мар Ас; егоже колижьдо • просншн отъ в(ог)а дастъ тн в(ог)ъ И 11, 22 Зогр (оу Мар Ас Сав); отъ теке чьто въсхотѣуъ на землі Пс 72, 25 Син; покан са отъ зьлокн сел Супр 363, 11 7. при обозначении предметов или явлений, по- средством которых что-л. делается от, из, по, через г, росііе: всѣко оуко дрѣво отъ плода своего познаетъ са Л 6, 44 Зогр Мар; отъ словесъ ко своіуъ оправьдншн са Мт 12, 37 Зогр Мар Ас Сав 8. при обозначении причины из-за, от рго, г: отъ радости его идетъ Мт 13, 44 Зогр Мар; іздыхавкштемъ ч(ловѣ)- комъ отъ страха • и чааньѣ Л 21, 26 Зогр Мар Ас Сав; съмььте сьь отъ ѣрості око мое Пс 6, 8 Син; ѣко сіленъ шкменъ отъ віна Пс 77, 65 Син; лдамщ же отъ ослоушаннга конець прнкм’шоу Супр 9,23; оного отъ докростн намѣнн нюда рьвннвън Супр 410, 18 9. при обозначении образа, способа действия тво- рит. без предлога, из, от х: вьзлквншн г(оспод)а... отъ всего сръдьца твоего Л 10, 27 Зогр Мар Ас (всѣмъ ср(ь)д(ь)целіь Сав); оувѣсн отъ нскоуса сего • ако х(рнсто)совн ксмъ воннн Супр 99, 30; не отъ кого оувѣ- дѣвъ • нъ отъ севе разоумѣвъ Супр 404, 14 10. при обозначении ограничения по отношению к, что касается кого-л. ѵхЫесіет к, ѵйсі: неповнннъ если» • отъ кръве сего правьдьннка Мт 27, 24 Зогр Мар Ас (не- достоінъ есмь крьвн Сав); когда сътворншн отъ гоніАштніуъ міа сждъ Пс 118, 84 Син • при указании на предмет, который противо- отъ поставляется другому род. без предлога, чем пех: оуліьнілъ і есі ліаломъ чімъ отъ анг(е)лъ Пс 8, 6 Син ф дьнь отъ дьне см. дьнь; отъ к ж д оу см. отъкждоу; отъ нклнже см. отънклнже; отъ нклѣже см. отънклѣже; отъ н ж д оу см. отънждоу; отъ нждоуже см. отънждоуже; отъ селѣ см. отъселѣ; отъ толѣ см. отътолѣ; отъ тждѣ см. отътждѣ.— Зогр Мар Ас Сав Охр Унд Боян Зогр-пал Ен Син Киев Евх Клоц Супр Хил Рыл Зогр-лл ОТЬБѢГАТИ, -авк, -акшн несов. (2) <реѵ- уеіѵ убегать иіікаі: не отъвѣгактъ отъ сжжденынхъ пръстъ Супр 506, 22.— Супр 567, 15.— Ср. вѣгатн, вѣжатн ОТ'ЬБѢГНЖТИ, -нж, -неши сов. кого, че«; отъ кого, отъ чесо (12) «ребуеіѵ, ёхсреёуеіѵ, аяосрейуеіѵ, «рейусоѵ аѵахсореіѵ, аяои}і- хеіѵ убежать иіёсі, иргсЬпоиі: тъгда ливъ акы районъ азвьнъ отъвѣже отъ на» Супр 297, 6; отъвѣгъшоу цѣсара повелѣнна Супр 200, 7; отънпкдѣже отъвѣже волѣзнь Евх 57а 5 оотъкѣгын в знач. сущ. о леіло- тахттіаас беглец хЬёЬ: вь мѣсто отъкѣгъ- шааго • самь са оустронлъ Супр 93, /9,— Евх 46а 3; 48а 6; Супр 53, 25; 228, 30; 229, 20; 474, 6; 478, 12; 507, 14.-Ср. отъвѣжатн, отътецін, оувѣгнжтн ОТЪБѢЖАТИ, -жж, -жншн сов. (12) <реѵ- уеіѵ, алотрёхсіѵ убежать иіёсі, иргсЬ- поиі: отъвѣжа омрачивъ земьек Супр 485, 1; отъвѣжнвѣ владычьйА оувнТствьныА ржкы Супр 472, 5.— Евх 64б 18; Клоц 16 28; Супр 228, 14-15; 234, 30; 249, 14; 430, 11; 472, 2; 472, 3; 472, 9; 506, 21,—Ср. отъ- вѣгнжтн, отътецін, оувѣгнжтн ОТЪВАЛИТИ, -лек, -лиши сов. (20) апохѵ- Хіѵбеіѵ, алохѵХіеіѵ, аѵахѵкіеіѵ, аіреіѵ отва- лить осіѵаііі: отъвалн камень • штъ дкьрні грова Мт 28, 2 Зогр Мар Ас Сав; Мк 16, 3 Зогр Мар Ас; отъвалнтн камыкъ Супр 316, 17; 316, 21; 316, 24-25; 472, 29,-Зогр Мар Ас Сав Супр ОТЪВАЛІАТИ, -эек, -акшн несов. (1) аяо- хѵкіеіѵ отваливать осіѵаіоѵаѣ: гровънън шѵы отъвалакшн Супр 338, 28 ОТЪВАЛК$НИК$, -на с (1) то алохі:ЛІааі отваливание осіѵаіепі: по отъваленнн камъии Супр 316, 28 ОТЪВбСТИ, отъведж, отъведешн сов, (5) алоалйѵ, цеОіатаѵаі, аѵакацРаѵеіѵ ехребі- ге отвести, вывести осіѵёзі, ѵуѵёзі: повелѣ чародѣямъ отъвестн звѣри Супр 184, 15-16; тъ во нън самъ отъ тьлиьнънуъ отъведе Киев 56 12-13,—Супр 1, 15; 2, 2; 15, 8.-Ср. извести ОТЪВЛѢЩИ, отъвлѣкж, отъвлѣчеши сов. 426
отъ отъ о (1) ёѵтеіѵеіѵ натянуть (тетиву) паіайпоиі, парпоиі: лжкъ скоі отъвлѣче и суготова і Пс 7, 14 Син.— Ср. наллціи ОТЪВФДИТИ, отъвождж, отъводншн несов. (2) алауеіѵ, «ЛЛотрюСѵ отводить огіѵагіёі: ціслреки лн ткорншн знака • нъ отъ нстокааго ц(4м)ра отъкодншн Супр 87, 23.— Супр 372, 9.— Ср. кодити, нзкоднтн ОТЪВРЛТИТИ, отъкраціж, отъвратнши сов. кого, чьто отъ чесо (17) алоотрёсреіѵ, аѵа- грёлеіѵ отвернуть, отвратить оСѵгаііі: не отъврлти лица скокго отъ стоуда пльканьа Супр 481, 4 • кого отвергнуть осігпііпоиі: Хотлштааго отъ теве заілти • не отъкратн Мт 5, 42 Зогр Мар Ас (къзкратн Сав).— Зогр Мар Ас Син Евх Супр.— Ср. отъврѣ- ціи, развратити ОТЪВРАЦІАТИ, -ціавк, -ціакши несов. кого, чьто отъ кого, чесо (10) алоотрёсреіѵ отво- рачивать, отвращать одѵгасеі: отъкраштаеші лице твое отъ ліене 77с 87, 15 Син; 12,2 Син; Евх 736 18 • перен. '. ты кто кси льстаи многыа • и отъвраштаА а отъ жръткъ вожъскыихъ Супр 155, 5 □ отъвра- ціати сл чесо отказываться, отступать- ся от чего-л. осіѵгасеі §е од пёсеіго'. отъ- враштаатъ са съкора отъметжштннхъ са Супр 510, 3-4 — Пс 43, 25 Син; 88, 47 Син; Супр 392, 4; 514, 24-25; Рыл 5б|3 19-20.— Ср. отъмѣтати отъвръз- Мт 25, 11 Мар; Ен 30а 1344; Пс 103, 28 Син; 105, 17 Син; Евх 32а 9; 33а 17; Супр 301, 1 см. открѣстн ОТЬЁРЬЖвНИіе, -на с (3) [отъкръже- Супр (2)] арѵгісгіе отречение, отступниче- ство гаргепі: и плакавъ са н отъкръженик сльзамн омывъ Супр 362, 26.— Супр 260, 5; 471, 29.— Ср. отъмѣтаннк отъврьз- Л 11, 9 и 10 Сав см. открѣстн ОТЪЕРЬНЬ нареч. (1) йѵтютрбфшс наобо- рот оЬгасепё: начА... вожьствъна’ писанка отврьиь кръч’лллаватн Супр 188, 4 ОТЪйРѢЩИ, отъкрьгж, отъкрьжешн сое. (>150) 1. кого, чьто отъ кого, отъ чесо аяеділгеіѵ, (ВаЛЛеіѵ, <іло()аЛЛеіѵ, алотіОе- сг&аі, ёхбѵеаОаі, алобѵеоОаі, біаХѵеіѵ, хагаХгеіѵ отбросить осіѵгЬпоиІ: аште же око твое десное съвлажйѣетъ та істъкни е • і отъвръзи отъ севе Мт 5, 29 Зогр (връзи Мар); онъ же отъвръгъ ризы своіа • къстакъ прнде къ ісѵ(со)кн Мк 10, 50 Зогр Мар; давъшоуоумоу вьсѣмъ радость • и скръвь отъ еугы отъвръгшоу Супр 457, 19-20 • перен.: отвръзѣте дѣла тъмнаѣ Рим 13, 12 Ен 2. ало(ИШгѵ, аѵаРаХХеіѵ, алоті'Оеодаі, арѵеіаОш, аларѵеісг&аі, ёммХіѵеіѵ, ёммбл- теіѵ, абетеіѵ, аломтірѵооеіѵ, маОащеіѵ, ё^оцѵѵѵаі; (отъвръженъ ёхлобсоѵ) отверг- нуть, отказаться хаѵгЬпоиі, осітііпоиі: авне же родъ свои отъвръгж Евх 16 5-6; не вьсѣмн та жде лѣность отъврьжена кетъ Супр 491, 21-22 оотъврѣцін са с инф. алаѵаі- ѵеоОаі, лараітеіоОаі отказаться, не смочь осітііпоиі, осіергк, петосі: іѵтъкръже сіа оутѣшіті сіа д(оу)ша моѣ 77с 76, 3 Син; отъкрьженъ в знач. прил. а) ёрріццёѵос; заброшенный оризіёпу: вѣахж съмАТвнн • і отъкръженн ѣкоже овьца не іллжшта пастоуха Мт 9, 36 Зогр Мар б) тт)<; аѵтароіас сопро- тивляющихся о<1Ьо)пу: начАльинче • Х°'СЛЬ" ныи начАльинче • шт(ъ)връжены Евх 516 26-52а 1 3. кого, чесо или отъ чесо греч. нет лишить кого-л. чего-л. гЬаѵіі пёкоко пёсеко: честънааго тн знаменнѣ отъкръгъше ма Евх 786 1-2 4. отъврѣірн са кого, чесо арѵеіоОаі, аларѵеіоОаі, аОетеіѵ, алотаа- аеаОаі, афі'отаоОаі, алосгц>ё<регѵ, алоохі- ^еіѵ, алоХёуегѵ, ё^оиОеѵеіѵ, беіХаѵбрі^еіѵ, лараітеіоОаі, ѵлауеіѵ (!), 6 Хеілотамттіс (!) отказаться, отречься от кого-л., от чего-л. ггіеі зе пёкоко, пёсеко, гаргй пёкоко, пёсо: не отъвръгж са теве Мт 26, 35 Зогр Мар Ас Сав; клььтъ сіа г(оспод)ь да(вы)доу вь рѣсиотж • і не отъвръжетъ сіа его 77с 131, 11 Син; н сь ллдловрѣменьнааго сего житьа соукт’- иааго отъвръгъ са Супр 514, 9 • без доп. аоѵѵОетеіѵ стать вероломным віаі ве ѵёго- Іошпуш: і къзкратішьь сьь і отъвръгж сіа ѣко- же отьці іхъ 77с 77, 57 Син 5. отъврѣ ці н с а {редко) алотаооео^аі проститься гохіоисіі ве: дрекле же повели отъкрѣштн мн са • іже сжтъ къ домоу моемь Л 9, 61 Зогр (отърештн мн са Мар, от(ъ)кѣштаті мн са Ас Сав).— Зогр Мар Ас Сав Боян Ен Син Евх Клоц Супр Рыл.— Ср. кыкрѣцін, закрѣціи, нзкрѣ- цін, взметати, отъліетатн, отърецін, отърннж- тн, отъложитн ОТЪВЬСЖДОу нареч. (9) [отъкеждоу Супр (2). отък’еждоу Супр (1)] лаѵтобеѵ, лаѵта- ХоОеѵ, алаѵтахсоое отовсюду осіеѵзасі: отъ- кеждоу съвнраахж са к немоу Супр 556, 4.— Супр 52, 25-26; 84, 8; 188, 26; 205, 28; 512, 19; 557, 16; 568, 4; 568, 25.— Ср. отъкьеждѣ ОТЬВЬСЖДѢ нареч. (3) [отъ къеждѣ Зогр (1) Мар (1)] лаѵтоѲеѵ, лаѵтахбОеѵ отовсю- ду обеѵзаб: і прихождалуж къ немоу отъ къеждѣ Мк 1, 45 Зогр Мар.— Супр 508, 16.— Ср. отъкьеждоу ОТЪвѢ 3 ед. аор., отъкѢша 3 мн. аор. сов. (только формы аориста) (6) [о(т)кѣ Ас (1), іѵтъкѣ Ас (1)] алохріѵеоОаі ответить осіѵё- ііі: отъкѣ і(соу)с(ъ) и рече емоу И 1, 49 Сав (отъ[о]вѣшта Зогр, отъкѣціа Мар, іѵтъкѣш- такъ Ас); штъкѢша ни дек н рѣшА емоу И 8, 427
отъ отъ 48 Ас(отъеѢііітдіпа ЗогрМар).— И 1, 21 Ас; И 1, 50 Ас; И 10, 25 Ас; И 18, 37 Сав. Ср. ОТЪкѢціДТИ, ОТЪкѢтЪ (отъвѣтъ ДАТИ, сътворнтн) ОТЪВѢТЪ, -а м (60) [отьвѣт- Супр (4), ил(т)вѣт- Ен (1) Рыл (1), Отъвѣ(т), штъвѣ(т) Евх (3), о(т)вѣ(т), сѵ(т)вѣ(т) Евх (9)] 1. «лбхріспс; ответ осіроѵёсГ: и слъшіАште н^’ ОТЪвѢтЪ ДНВЬауЖ СА Супр 134, 17 □ отъкктъ дати, сътворнтн алб- ирюіѵ біббѵаі дать ответ, ответить гіаі осі роѵёсГ, огіроѵёгіёі: дд отъвѣтъ дамъ посълд- выиесмъ ны И 1, 22 Зогр Ас (0 Мар)-, и(соу)с(ъ) • отъвѣтд ие сътвори емоу И 19, 9 Зогр Мар Сав (2), отъвѣтд ие дастъ Ас (2) Боян 2. албфааіс; решение, постановление, указание гохЬогіпиіі гогзисіек, рокуп: кгда от’вѣтд съмрьтьнд вьза Супр 66, 14 □ отъвѣтъ сътворнтн, ддтн, отъ- в ѣ ці д т н алосраіѵеаОаі, албфаагѵ алофаі- ѵеаОаі, блбфааіѵ біббѵаі, албфааіѵ ёхфё- реіѵ вынести приговор ѵупёзі гохзпдек: дастъ о нею отъвѣтъ повелѣвъ глдвѣ нлід отъсѣштн Супр 14,4', достоинъ нлід отъвѣтъ отъвѣштд Супр 363, 27 \ 9 т ъ в ѣ т ъ прньъ- т н а) албфааіѵ ХацРаѵеіѵ узнать приго- вор, быть приговоренный оЬсігхеі гохзигіек, Ьуі осізоихеп: прннмъше же сватнн отъвѣтъ • идоша рддоуіжште са Супр 180, 27 б) хртща- тіХеоОаі получить указание бозіаі рокуп: отъвѣтъ пріемъше въ сьнѣ • не възврдтішА са кь нродоу Мт 2, 12 Ас Сав (0 Зогр Мар) 3. Хбуос; отчет росеі {устар.), ѵубсіоѵапі: възддждь • отъвѣтъ о прнстдвлени до- мовьнѣемь Л 16, 2 Зогр Мар 4. алоХоуі'а защита, оправдание отіиѵа, оЬЬа)оЬа, озраѵесііпёпі: кын отъвѣтъ кждетъ вдмъ • къ славънъін н велнкын дьнь Супр 107, 21 □ кез отъвѣтд аѵаяоХбут|тос, ааѵууѵотатос; без оправданна, без про- щения; не заслуживающий прощения Ьех озргаѵесііпёпі; пеЬосіпу оЬЬа)оЬу, озрга- ѵесііпёпі: едмъ же секе есі створілъ кез отъ- кѣтд • нд еждъиъі день Клоц 9а 11; потъцін са изкдвнт’і люди кезъ сѵт(ъ)вѣтд Ен 366 8.— Зогр Мар Ас Сав Боян Ен Евх Клоц Супр Рыл.— Ср. ндрѣчнк, отъвѣцідинк ОТЪВѢЦІАВАТИ, -вдіж, -вдкшн несов. (42) [отъв- Супр (1)) 1. алоиріѵесгОаі, фОёууе- аОаі, аѵахраіеіѵ (!) отвечать осіроѵіѵаі: ие отъвѣштдвдешн лн инчьсоже Мк 14, 60 Зогр Мар-, Мт 26, 62 Зогр Мар Ас, отъвѣцідвдшн Сав 2. аѵтіХёуеіѵ возражать осітіоиѵаі, осі- рогоѵаі: енже ие възмогжтъ протівітн са • нн отъвѣцідвдті Л 21, 15 Ас (отъвѣштдтн Зогр Мар Сав) 3. алоХоуеіаОаі защищаться Нарё зе: акоже ко кгда роумниъ сы лоучитъ 428 са сждн • не послоу іпактъ отъвѢштававкшті’го нже не оумѣктъ тако кесѣдовдтн Супр 382, 20-21 4. апофаіѵеаОаі выносить приговор ѵупаёеі гогзисіек: каіѣфд отъвѣштлвдетъ • і пілдтъ прічітдетъ са Клоц 106 27-28 5. отъвѣцід вдтн са кого, чесо апауореіі- еіѵ отказываться, отрекаться, отступаться хгікаі зе, осігікаі зе пёкоіго, харігаі пёкоко: КГДА же лн отъмѣтддше СА крьстд и отьві- штдвААше са Супр 379, 15.— Зогр МарАс Сав Клоц Супр.— Ср. отъмѣтдти, отъри- ЦАТН СА, отърѣкдтн СА ФТЪВѢЦІАНИіе, -на с (2) [отьвѣ- Срр (1)] апбхріаіе ответ осіроѵёсГ: дд отъ мокго отьвѣштдина • оувѣсн мокго кожьствд крѣпость Супр 393, 12.— Супр 242, 6-7.— Ср. отъ- вѣтъ ОТЪВѢЦІАТИ, -аіж, -акши сов. /несов. (>500) [отьвѣ- Зогр (2) Ас (1) Супр (1), отвѣ- Зогр (1) Ас (7) Сав (1), іѵ(т)ві-, о(т)вѣ- Ас (43) Унд (1), шотъвѣ- (!) Зогр (1)] 1. алохріѵеаОаі, аѵталохріѵеоОаі, ёлокац- Раѵеіѵ, ХаХеіѵ, Хёуеіѵ, фаѵаі, фОёууеайаі, алофОёууеаОаі, аѵалёцлеіѵ, аѵѵтіОеайаі, археоОаі (!) ответить/отвечать осіроѵё- сіёі/осіроѵісіаі: цггъвѣштдіж поиосіаштнімъ мьнѣ слово 77с 118, 42 Син; тъгдд отъв'к- шташа етерні • отъ къннжьннкъ Мт 12, 38 Зогр Мар 2. аѵтіХёуеіѵ противоречить, воз- разить/возражать осішіиѵіі/осішіоиѵаі, осі- ротоѵаі: еіже не възмогжтъ протнвнтн са • і отъвѣштдтн Л 21, 15 Зогр Мар Сав (отъ- вѣцідвдті Ас) 3. алоХоуеіаОаі защититься/ защищаться оЬЬарі зе/Ьа)іі зе: да отъв'к- штдктъ кдко дръзнж уоулнтн кога Супр 188, 24 4. сов. алофаіѵеаОаі, хрПЦаті^егѵ, ёхфёреіѵ решить. дагь указание, вынести приговор гохЬосіпоиі, сіаі рокуп, ѵупёзі гогзисіек: вѣ емоу отъвѣштдно д(оу)уомі> с(ва)тымь Л 2, 26 Зогр Мар Ас Сав Боян; не уоштетд пожрьтн отъвѣштдн о йею Супр 14, 1-2 □ отъвѣтъ отъвѣцідтн сл. отъвѣтъ 5. сое. ё^о|іоХоуеіаОаі признаться ѵухпаі зе, сіохпаі зе: двьк отъвѣштд съгрѣ шнуъ господевн сн Супр 360, 25 6. о т ъ в к - ці д т н с а сов. алотаааеаОаі проститься гохіоисіі зе: древле же повелі леи от(ъ)в,к- штдті мн са Л 9, 61 Ас Сав (отъврѣштн ми са Зогр, отърештн мн са Мар).- Зогр Мар Ас Сав Охр Унд Боян Зогр-пал Син Евх Супр.— Ср. отърецін, отьвѣ, нсповѣдотн са, нсповѣдѣтн СА ОТ’ЬГАШАТИ, -аіж, -акши несов. (1) алоаоРеГѵ отгонять осІЬапёІ: сими оуво глаголы отъгдиаше пдулд Супр 170, 10,- Ср. отъгоинтн ОТТіГОНИТИ, -иіж, -иншн несов. (6) апе-
отъ каѵѵеіѵ, алобіхоиеіѵ, бісоиегѵ, алоаоРеі'ѵ отгонять огіЬапёі: іакоже и моухы отъ нею отъгоиити Супр 15, 1; ѣко ты есн в(ог)ъ нашъ • милостивъ • г отъддьк грѣуы • г отъгоиа иеджгы Евх 276 18-19.— Супр 89, 24-25; 476, 11; 509, 5; 510, 1Ср. отъ- гливти ОТЪГЪНАТИ, отъженж, отъженешн сое. (23) [отыънд- Супр (1), отъг’нд- Супр (1), отъгиа- Супр (7)] аяеХабѵеіѵ, бісоиеіѵ, алобісохегѵ, ёХаіЗѵеіѵ, ё^орі'^еіѵ, иатщгуеіѵ (!) прогнать, выгнать огіеЬпаі, ѵуЬпаі: отъженж та отъ вьселеныА Супр 512, 20; отъжеиѣмъ н отъ прѣ дѣлъ сиуъ Супр 215, 30; и пророкы отъгнаша Супр 406, 19; дд кждеши отъгнанъ въ тъмж кромѣшьнжіж Супр 554, 24', и отымалъ ндлежАштек кездъждик Супр 529, 28.— Евх Супр.— Ср. здгъидтн ОТЪДАЛбЧв нареч. (1) греч. нет поодаль оросіаі: и слышаа^ж кю народи отъдалече столште Супр 6, 3.— Ср. нзддлече ОГЬДЛНИІб, -иа с (13) [о(т)дд- Евх (1), іѵ(т)да- Ен (1), ..данью Клоц (1)] 1. то иата- пещрвтіѵаі даяние, подаяние багоѵапі, ро- зкуіпиіі: іѵ отъданьн вогдтъіьь м(и)л(о)сти • и щедроты к(о)жньь • къ в’сѣмъ намъ г(ос- под)ю помоли(мъ са) Евх 606 13 2. ацоіЗд, аѵтібоспе воздаяние, награда, отплата осітёпа, осіріаіа: того рддн и рддоуіжтъ са... и въс толнко прѣвывдник • прнкмыжтъ отъ- даннк Супр 446, 3-4 3. асреоіс, аѵууѵсбцт), айёттісгіе, ха^і'^еодаі (!) прощение, отпуще- ние (грехов) огіризіёпі (Гітісігй): се естъ кръвъ моі иовааго здвѣтд • пролнвдемдд ЗА мъногы къ отъдАиие грѣхомъ Мт 26, 28 Мар Сав (въ отъпоуштеиие Зогр, къ остдвлеине Ас); і приемъшвк отъддние грѣховъ Служ 1б 6,— Евр 9. 26 Ен: Евх 22а 9; 24 а 17-18; 866 2; 9Е6 7; Клоц 4а 1; Супр 393, 26; Супр 441, 20.— Ср. възддннк, възмьздик, възмьздь- ствнк, остдвлкиик, отъдданик, отъпоуціеинк, оціціеннк ОТЬДЛТИ, отъддмь, отъддси сов. (41) 1. йпобібоѵаі, ёибіббѵаі, иоціХеіѵ отдать осіе- ѵгсіаі, ѵусіаі: н отврьзн цръквн прдвовѣръ- ныихъ • и отъддждъ а Супр 194, 15; благо ОВЬЧА зъломъ сокдчнамъ ОТЪДДИО ЗДКДЛДКТЪ СА Супр 437, 3 2. аяобіббѵаі, аѵтібібоѵаі отплатить, воздать ѵгагіг, одрІаСіС: оузьрите КЪІ БЖДЖШТАа вдмъ отъ прдвьднвддго СЖДНА іс(оу)х(рист)а • нже отъддстъ комоуждо по діломъ своимъ Супр 108, 4 3. асріёѵаі, Харі^еаОаі, аѵухсосреіѵ, ёХеѵОероѵѵ (!) от- пустить (грехи), простить осіризііі (Іігісіщ). ргогпіпоиі: отъдддатъ тн са грѣсн Мт 9, 2 Сав (отъпоуштдіжтъ... са Зогр Мар Ас); отъ О отъдджди емоу в’се прѣгрѣшение Евх 736 11-12.— Зогр Мар Ас Сав Киев Евх Супр Рыл.— Ср. възддтн, оставити, отъплдтитн, отъпоустити ОТЪДЛГАТИ, -ддіж, -ддкши несов. (6) 1. аѵтаяобіббѵаі воздавать, отплачивать ѵга- сеі, оріасеі: то ли господевн отъддкте Супр 431, 24 2. асріёѵт отпускать (грехи), прощать осіроизіёі: отъддвктъ тн са грѣсн Мт 9, 5 Сав (отъпоуштдіжтъ... са Зогр Мар Ас).— Мт 9, 6 Сав; Евх 276 18; 306 1; 25а 4-— Ср. възддатн, остдвлати, отъпоу- ЦІАТИ ОТЪДбСАТЬСТВОВАТИ, -ствоувк, -сткоук- шн несов. (1) аяобеиатойѵ облагать деся- тиной (данью) икіасіаі сіезаіку (дапё): ѣко отъдесАтъствоуете матж и копръ • і кѵминъ Мт 23, 23 Мар (0 Зогр) ОТЪДОГ€НОГ€, -дкго с прич.-сущ. (1) аяоуеуаХаятюцёѵоѵ отнятый от груди ре- бёнок о<іко)епё сіііё, Ьаіоіе: нъ вьзнѣсъ нд д(оу)шж моіж • ѣко отъдоеное нд матерь своіж 77с 130, 2 Син ОТЪДЪШвНИіе, -иа с (1) «ѵ«і|ч’Ьс от- дых, восстановление сил оскІесЬ, хоіаѵепі: ш сьмрьтн... неджжьнынмъ цѣлька правьдъ- нъімъ отъдъшеник Супр 315, 1 ОТЪДЪІХАТИ, -діж, -дкши несов. (1) аѵа- лѵеіѵ дышать сІусЬаі, оскІесЬоѵаі: реврд ОБАТриША СА * акоже КДВД кмоу ОТЪДЪІХАТИ Супр 139, 11 ОТЪДѣАИТИ СА, -ліж са, -лиши са сов. (1) алаАЛаасгесгОаі. отделиться, устраниться осі- сіёііі зе, осіерС: штължчн са г отъдѣлн • оустыдн СА • ШврдЗА ОВрАЗОВАНАДГО * ржКОІЖ в(о)жнеіж Евх 546 18-19.— Ср. отължчнтн са о т ъ е м л - Зогр Мар Син см. отьмдти отънмдтн см. отьмдтн отъкрнватн Супр 335, 16; 338, 7 см. окръівдти отъкривьше Супр 327, 5 см. окрыти отъкръвеинк Ас Сав Супр см. окръ- веник отъкрыватн Супр 135, 4; 555, 16 см. окръівдти отъкрытн см. окрыти ОТЪКЖДОу нареч. (81) [о(т) кждоу Ас (7), ш(т) кждоу Ас (1), отъ коудж Мар (2), отъ кждж Зогр (2) Мар (5), о(т) к.. Зогр-пал (1)] ябОеѵ, лсос, (!) откуда одкид: отъ кждоу оуво імдтъ плѣвелъ Мт 13, 27 Зогр Ас; отъ коудж Мар; хота видѣти отъкждоу кетъ свѣтъ Супр 78, 10.— Зогр Мар Ас Сав Зогр-пал Супр.— Ср. отъкждѣ отъкждоуже нареч. (1) бОеѵ откуда бы ни осікисікоіі: мы же вьзлювькннн отъкждоуже изндохомъ • ндТдѣмъ нд слово Супр 328, 19 429
отъ ? ОТЬКЖДѣ нареч. (6) [от кждѣ Ас (1), о(т) кждѣ Ас (2)] ябОеѵ откуда одкікі: отъ кждѣ семоу есть прѣмждрость си і сила Мт 13, 54 Зогр (отъ кждж Мар).— Мк 6, 2 Зогр; Мт 15, 33 Мар; Л 13, 27 Ас; И 3, 8 Ас; И 4, 11 Ас.— Ср. отъкждоу ОТТіАЛГЛТИ, -гавк, -гдкшн несов. (2) апотіОесгОаі отбрасывать, отстранять осі- кіасіаі: иъ ветъхдго чловѣкд отълагакмъ Супр 90, 20-21 • с инф. ѵлертіОеоОаі отказы- ваться осішііаі: оноллоу же... на мнозѣ то «ътворити отълАГАжштоу Супр 515, 10-11 ОТЪЛОЖИТИ, -жж, -жншн сов. (6) ало- ТгОеаОаі, алоРаХХеіѵ отбросить осііогіі: ДОКрОрАЗОуМНВЪ сжднн отъложн тджесть НА жндовъскы главъі Супр 433, 7.— Евр 10, 35 Ен; Евх 726 22; Супр 447, 4; 447, 21; 532, 29.— Ср. отъврѣцін ОТТіЛѣКЪ, -а м (2) [одълѣкъ Син (1)] ёуиатаХеірра, та иатаЛоіла остаток хЬуіек: Т отълѣкъ помышлеиьѣ оупрдзніті (! вм. -тъ) сіа тевѣ Пс 75, 11 Син’, идсытішіа сіа с(ы)- иъвъ и оставішка одъл'Ькъ лыддеиъцемъ СВОІМЪ Пс 16, 14 Син.— Ср. нзвытъкъ, останъкъ, о статькъ ОТЪЛЖЧЛТИ, -авк, -акшн несов. кого, чьто отъ кого, чесо (4) греч. нет отделять, отстра- нять осПпсоѵаІ: гръдыил отължчдіжціаіа отъ к(ог)а Евх 89а 18-19 • отлучать (от церкви) ѵуіисоѵаі (г сігкѵе): дціе которлдго цр(ъ)кы ОТЪЛЖЧДвТЪ ВЪ МАЛО ВрѢмА • ВЬнѢ СТОИТИ Евх 69а 6 □ отължчдтн са хюрі'^еоОаі отделяться осііисоѵаі зе: како отължчдетъ са доушд отъ т'Ьлесе Супр 296, 1-2.— Зогр-лл 2а 6.— Ср. рдзлжчдтн отължченніе, -на с (4) хюрюцбс отлу- чение (от церкви) ѵуіопсепі (г сігкѵе), ехкошипікасе: рдзоумѣвъ же дрин ако оста въ отължченнн Сг/пр 187, 30.— Супр 187, 16; 186, 26; 425, 10 ОТЪЛЖЧИТН, -чж, -чншн сов. кого, чьто чесо; отъ чесо (35) 1. х<»ОЙеіѵ, асрорі^еіѵ, цері^еіѵ; (отължченъ съньмнцід алооѵѵаусо- уос,) отделить, отстранить осііоисіі, ѵуіои- сіі: отължчнвъше а рдзно • да не слышнтд къждо к» въпрдшдниа подроугд си Супр 258, 17; да ие отължчеиъ кждж отъ с(вА)тыиуъ мжжь Супр 15, 27-28; да дціе кто нсповѣстъ Х(рнст)д • от(ъ)лжченъ сьньмнцід вждетъ И 9, 22 Ас, отължчьнъ (!) Зогр, отълж(чеиъ) Мар • біаіреіѵ отличить осііізіі: да не кждетъ тожденменнкмь ннндаже (!) клдзнд отължчн сего отъ нного н оного отъ докрости идмѣнн и кда рьвннвън Супр 410, 17 □ Отължчнти са алохюрі^еоОаі, Хш0^ ^еоОаі, алоахі'ёеоОаі, бісЛѵеаОаі; (отълж- чивъ са хеофс,) отделиться, отстраниться ОТЪ осііоисіі зе, осісіёііі зе: дште ко н пльтнк отължчихъ са отъ теке Супр 295, 17-18; Аи о(ть)цд отължчитн са Евх 91 а 16 • перен. алоХеілеаОаі оставить что-л., перестать с инф. хапесЬаі пёсеко, орошепопі пёсо, харошепопі: авѣ кетъ • ако хвАлдштеи докла мжжа въ тъчьнѣхъ вр-йменех’ • не отължчатъ са подрджениа Супр 82, 8 □ отължчнвыи са в знач. сущ. апоахіп- тбе отступник, раскольник гохкоіпік: доиде- же ие отъстжпнтъ ллждръствовдниа отълж- чивъшииуъ са Супр 298, 28-29 2. асрорі^еіѵ, алоѵёцеіѵ, аеріероѵѵ (!) определить, пред- назначить ѵуЬгасііі, пгсіі: д олтдрь свокмоу коноу отължчн стлати Супр 215, 2,— Зогр Мар Ас Сав Син Евх Клоц Супр Зогр-лл,-- Ср. отъврѣцін, отъ дѣлити, отъложнти, отъ- рецін, отъсѣцін, рдзлжчнтн отължчьнъ И 9, 22 Зогр см. отължчнти ОТЪЛЛбТЛННІб, -иа с (2) арѵцсис отказ. отрицание, отречение хаѵгЬоѵапі, оётйапі, харГгапі: отъметдннк кез гонениа Супр 435, 18; отъметдиие петрово Мар 44а 5.— Ср. ОТЪмѢтДИНК ОТЪЛШТЛТН, -метдвк, -метдкши и -меціж, -меціешн несов./сов. (24) [отьме- Супр (2)] алорріятеіѵ отбрасывать/отбросить, отме- тать/отмести осІЬахоѵаі/осПіосІіІ: вѢньца ВЪЗЛОЖИША НА на • оид же рдстръзавъша отъметдетд Супр 138, 23-24 • перен. лараі- теоОаі, аОетеіѵ отвергать/отвергнуть о<1- шііаі/осітііпоиі: кже ко непросльзитн отъ- нждь дкы жестость • и нечловѣколккнк отъ- мештА Супр 316, //-/2оотъметатн са кого, чесо с инф. или без доп. яараітеіабаі, ё^арѵеіаОаі, алотааоеоОаі, алаѵаіѵеабаі, аОетеіѵ, ацсріРаХХеіѵ, арѵеіоОаі, оѵ аѵѵіе- ѵаі (!) отвергать/отвергнуть, отрекаться/от- речься, отказываться/отказаться гаѵгЬо- ѵаі/хаѵгЬпоиі, осігпііаі/осігтіпоиі. ггікаі зе/хгіеі зе, харігаі/харпі: прнимн рака твоего сего • отъметдіжціддго са в’сѣуъ снуъ Евх 806 8-9; въекръеенна не отъмешти сд Супр 317, 29; миловати прнрнштжштииуъ к йимъ ие отьмештжтъ са Супр 542, 26; кште лн сд отъмештешн не хота слышати Супр 231,14.— Мар Евх Супр Зогр-лл.— Ср. отъврііри, отърецін, отърнцдтн са ОТЪЛШТЫН ОА, -тжціААГо салі прич.-сущ. (1) о аОетюѵ, вар. аае^тѵ отступник, без- божник осірасііік, Ье/Ьо/пік: отъвраштаатъ са съкорд отъметжштннхъ са Супр 510, 4 ОТ’ЬЛАвТЫГЬ, -ын прил. (1) алд(Ш|то<; предосудительный хаѵгхепіЬосІпу, осізоиге- піЪосІпу: ндоучи ны... в’се токоис сътвореио • чисто выти вѣроувкціиимъ > г иичьтоже отъ- метъно Евх 196 23 430
оть отъмило Супр 425, 28 см. отьмитн ОТЬЛѴЫВАТИ, -аіж, -акши несов. чьто отъ кого, чесо (1) греч. нет смывать зтуѵаі: отъ- мыкаемъ же пакы грѣх'ы отъ севѣ Евх 676 9-10 ОТЪЛѴЫТИ, отъмъпж, отъмыкши сов. (6) е^сйекрегѵ, аяаХеісреіѵ, лХѵѵеіѵ отмыть, смыть огпуі, зтуі: хотѣхъ слъздмн отъмыти • моихъ грѣхъ... ржкописдние Евх 836 16; да прнвыкъшнн грѣхъ чловѣкомъ отъмыктъ Супр 484, 5.-Евх 526 23; 78а 13; Супр 469, 23; 960, 17.— Ср. нзмыти отъ м ь с тн в ъ Супр 29, 2 см. отъмьстик ОТЬЛІЬСТИТИ, отъмьціж, отъмьстиши сов. (1) ёхбіхеіѵ отомстить, отмстить ротхііі: ако ровъ пожни Артемонъ • отъмьштеиъ вждетъ Супр 233, 21 ОТЪМЬСТИІб, -ни с (1) ёх6іхг)аіб отмще- ние, возмездие, наказание ротзіа, осіріаіа: и попалиА вь ннхъ вь дьнн гнѣвоу • и отъмь- стнвъ (! вм. отъмьстнго) Супр 29, 2.— Ср. отъмьціеннк ОТЪМЬЩАТИ, -аіж, -акши несов. (1) ёхбі- баахеіѵ (!) мстить, отмщать тзііі зе: н прлздьиъствоу СЖБОТЬНОуоірНОу отъмьштдіжт’ Супр 396, 27 ОТЬЛЛЬЩбНИге, -ни с (2) [отъмъ- Супр (1)] ацофгі отмщение, возмездие, месть ротзіа, осіріаіа: конга отъданна чдіжште отъ него • конго отъмьштениа Супр 441, 21.— Супр 559, 3-4.— Ср. възданнк, мьсть, мьціе- ННК, ОТЪ ДАННИ, отъмьстик ОТЪМѢТАНИге, -на с (1) греч. нет отказ оётііапі: тогда в(ндАціе ко)иьчь(но)е шт(ъ)- м(Ѣтаиик) Н к(ог)ис н с(вл)тым(ъ) Рыл 56$ 36.— Ср. отъметдннк О ТЬМѢ ТАТИ, -аіж, -акши несов. (29) [ш(т)мѣ- Ас (1) Рыл (1)] 1. яараісеісг&аі, леріІатааОаі отвергать хаѵгЬоѵаі, осітііаі: і не отъмѣтдетъ сждд х(ристос)ъ Клоц 106 29 □ отъмѣтдти са кого, чесо или без доп. аОетеіѵ, лараітеіаОаі, алотаааеіѵ, арѵеіаОаі отказываться, отвергать, отре- каться осіггЛаі, гаѵгЬоѵаі, ггікаѣ зе, гарігаі: доврѣ отъмѣтдете са • заповѣди б(о)жиіа Мк 7, 9 Зогр (отъметддте са Мар); онъ же пакы отъмѣтдаше са Мк 14, 70 Зогр (отъме- ТААше сд Мар) 2. отъмѣтдти, отъ- мѢтатн са аОетеіѵ отменять, нарушать П15ІІ, рогизоѵаі: г(оспод)ь рдздрѣетъ съвѣтъ іазыкъ • іѵтъмѣтдетъ же мыслі лгодеі • отъ- мѣтаетъ же съвѣты къиіазь 77с 32, 10 Син; клъны сьь нскрънюмис своемоу ие отъмѣтдетъ сіа Пс 14, 4 Син.— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Евх Клоц Супр Рыл.— Ср. отъметдти, ОТЪрИЦАТН СА отъ матъ Супр 385, 20 см. отьмнтн отъ О ОТЬЛІАЧИТИ, -чж, -чиши сов. (1) кѵеіѵ смягчить гтёксіі: проштеник же грѣхомъ врдгд отъмачитъ Супр 407, 17.— Ср. омачнти, СумАЧНТН ОТЪНбЛѴОЩИ (СА), -могж (са), -можешн (са) сов. (7) атоѵеіѵ, абѵѵасеіѵ, ё^атоѵеіѵ, оХіусореіѵ, ёхХеіяеіѵ, бліуоі^ѵхегѵ изнемочь рохЬуі зііу, гешсіііі, осЬаЬпоиі: дд кгда отъ- иемогж то везъ осжжденна вждж Супр 286, 25; видѣвъ же а отънемогъшА молитвж сътво- рн о нихъ Супр 39, 10-11; отъиемогъшемъ же са слсугамъ Супр 116, 27.— Супр 103, 26-27; 135, 16; 149, 30; 150, 9.—Ср. нз- иемоцін отъиемьАи Супр 297, 4; 331, 25 см. ОТЬМАТИ ОТЬНОСИТИ, отъношж, отъиосишн несов. (1) цетасрёреіѵ относить осіпазеі: плѣвдмъ ЛЬГЪКДМЪ СЖШТАМЪ • И(ДОЕЬ вѢтрОМЪ ОТЪНО* сатъ са Супр 127, 26-27 о т ъ н ь м- Супр СМ. ОТАТИ ОТЪНІбЛИ нареч. (3) [сѵт иелі Ас (1)] аср’оѵ, аср’т|<; с тех пор, как осі іё сІоЬу, со: си же отъиели вьнидъ • не прѣстд овловы- заіжшти ногис моего Л 7, 45 Мар, сѵт иелі Ас (отъ нелнже Зогр Сав).— Л 13, 25 Ас.— Ср. отъиклнже, отъиклѣже ОТЪНІбЛИЖб нареч. (21) [о(т)нелнже Ас (2), одънелнже Мар (2), отъ- Супр (1)] аср’оѵ, аср’т)б, <і>б, ёсое, ёі; оѵ с тех пор, как оіі Іё СІоЬу, со: нъ і надъ всѣми сими • трети се д’иь імдтъ дьньсь • отъ нелнже сн выша Л 24, 21 Зогр Мар Ас; дьнесь же дъва дьнн кета отънелиже изндохъ из града епнекоупьа Супр 233, 15.— Зогр Мар Ас Сав Супр.— Ср. отънклн, отъиклѣже ОТЪНІбЛѣже нареч. (2) ё| оѵ, агр’оіЗ с тех пор, как осі ѣё СІоЬу, со: ако вогъ мои... отънелѣже роди ма о(ть)ць мои... ииколиже тдковыа довры подастъ ми ношти Супр 265, 9-10.— Супр 265, 12.— Ср. отънклн, отъ- нклиже О Т Ъ И А- СМ. ОТАТИ ОТЪНЖДОу нареч. (1) оОеѵ откуда осікисі: ведевѣ та отънждис та вьзведоховѣ Супр 167, 29.— Ср. отъеждирке ОТЪНЖДОуЖб нареч. (9) [отънжди(же Супр (1), отьноудоірке Зогр (1), отъиіждоірке Зогр (1) Мар (1) Евх (1)] «Оеѵ отку да (и) осікисі: възврдштж са въ храмъ мон • отьнисдоуже ізндъ Мт 12, 44 Зогр, отъ ніждоірке Мар.— Л 11, 24 Зогр Мар; Евх 546 15; Супр 167. 18; 203, 7; 203, 25-26; 350, 17-18. — Ср. отъиждоу ОТЪНЖДЬ нареч. (18) [отъиждъ Мар (1) Супр (1), отьнждь Супр (2) отнждь Супр (1), іѵ(т)ніждь Рыл (1)] 1. бка>с, еіб то яаѵ- 431
отъ текёб, ала|алка>б, лаѵтекйе, лаѵѵ совсем босеіа, паргозѣо: отънждь мала просА к тек'Ь придо^ Супр 454, 14-15 • при отрицании отнюдь не, ни в коем случае, никак ѵйЬес пе: не клати са отънждь • некомь Мт 5, 34 Зогр, отъиждъ Мар 2. хата хратоб крепко, сильно реѵпё: дръжавовк кр’Ьпъковк • отънждь дръжитъ • дръжАштааго ліжчительство Супр 462, 13 3. біа паѵтбб постоянно пеизѣаіе: Т хріветъ іх*ь отънждь съліаці 77с 68, 24 Син 4. ёѵтебОеѵ в дальнейшем, наконец пасіаіе, розіёге: пр'Ьдъложнмъ вамъ • или... саномъ... достойномъ ВЪІТН * НЛН... ОТЪАТИ ПОИСЪІ н вонньство • и отънждь оуже предати ліжкамъ Супр 73, 28.— Зогр Мар Ас Сав Син Клоц Супр Рыл.— Ср. къхъма, къшнвк ОТЪНЖДЬНЪ, -ъіи прил. (1) 6 ёхеіОеѵ тамошний ѣатё)зі: съд'Ьтелк • състлвл'Ье- моу • і плкы раздроушаемоу • животоу семоу > житью отънждьноумоу • і приставленью л'Ьтоу числъноумоу • живымъ Евх 64а 14-15 отьнждѣже, отыпждѣже нареч. (5) [отънвк- Син (1) Евх (3), отьнж- Супр (1)] ябОгѵ, бОеѵ, ёѵ()а откуда (и) обкисі: ндеже аціе еси • і отънвкд'кже аціе ндеши Евх 536 24.— Пс 120, 1 Син; Евх 57а 4-5; 646 18; Супр 503, 2.— Ср. отъиждоу, отъкждоуже ОТЫІЛДЛТИ, -давк, -дакшн несов. чесо; отъ чесо (3) ёхлілтеіѵ, апоХеіпеіѵ; (край отъпадавктъ ахрштцріа^Етаі) отпадать, от- деляться осіраііаі, осііисоѵаі зе: потомъ край отъпадавкт • тѣла Супр 89. 23 • перен.: ти сами прьвок жизни отъпадавктъ св'кта Супр 401, 28; тъ кдинъ отъпадактъ отъ жр'Ькни Супр 509, 19-—Ср. нспадатн отъпддениіб, -ни с (і) цсгаа поражение, падение рогагка, рай: поігк нъій'к испов*кдите отъподеник к(ог)оу вашемоу Супр 35, 14 ОТЫІАСТИ, отъпадж, отъпадеши сое. (26) 1. кого, чесо; отъ кого, чесо или без доп. аяояіптеіѵ, ёхлілтеіѵ, Хілотахтеіѵ, лілтеіѵ, ларарреіѵ отпасть, отделиться оііраііпоиі: авик отъподоша вернгы отъ т'клесе кю Супр 182, 7-8; въкоуп-Ь затвори отъподоша Супр 466, 4 • перен.: да никакоже... отъ своа (!) в-Ьръі отъпаджтъ Супр 58, 10 • атоѵеіѵ спасть, отхлынуть (о воде) ораііпоиі (о ѵодё): видахъ н море мрътво • водж пр'Ьм'Ь- неиж свока вешти • страхомъ в(о)жикмъ отъпадъшж Супр 128, 24-25 • апояілтеіѵ увянуть, опасть (о растениях) иѵасіпоиѣ, орасіпоиі: н Ько зелие злака скоро отъпаджтъ Пс 36, 2 Син 2. чесо ёхлілтеіѵ лишиться рохЬуѣ: да быша ни тоа трепезы гонезнжли • ниже тоа да отъпаджтъ • ноужда дьнесь сътворити ок’Ьдъ Супр 405, 17 • алотпух®- ѵеіѵ ошибиться гшуііі зе: аште отьца семоу ОТЪ нштешн • не нмашн иикде окрести • н аште сиротж мьнншн то и того отъпаде Супр 241. 10 3. без доп. т]аааайаі пасть, потерять силу, быть побежденным раііпоиі, гігаііі шос, Ьуі рогагеп: се ко отъподосте къ « в(о)гъ вашъ Супр 32, 24 • ёхлілтеіѵ пасть, впасть (е грех) кіезпоиѣ, ирасіпоиі (Л> Іггісіги): клико ко велнкок въздръждньк н жнтпіі прежде оковн • толнц'ймь вел’мн н отъпаде Супр 521, 1.— Ен Син Киев Евх Супр.- Ср. нспастн, пасти, оупастн ОТЫІЛАТИТИ, отъплаціж, отъплатишисов. (1) лат. нет отплатить ойріаііі: а ноли молітвамі іхъ достоіное отъплаті Киев 76 4- Ср. въздати ФТЫТЛОуТИ, отъпловж, отъпловешн сов. (2) ёхпХеіѵ отплыть осіріоиі: хот’Ьвъшоу кмоу по двою дьнню отъплоути Супр 294, 5; ккгкдг въ коравь • и малы въ пжчинж отъплоуп Супр 294, 1-2 ФТЪПРЬВА нареч. (1) пара тт)ѵ архцѵ сперва, сначала хросаіки: отъпрьва оуво не в'кроувкштоу господьню вьскрьсенью Супр 498, 16.— Ср. искони, нспрьва, съпрьва ФТЪПОуСТИТИ, отъпоуціж, отъпоустпши сов. (>200) 1. алоХбеіѵ, алоотёХХеіѵ, ёхРаХХеіѵ, ё^алоатёХХеіѵ отпустить, пус- тить ргоризШ, ризііі: отъпоусти народъ • да шьдъше въ блнжьнаіа градьцд • коупатт врашьна сек’Ь Мт 14, 15 Зогр Мар Ас Сав: отъпоуштенъ къ сь мнром’ Супр 555, 30 • алоХбеіѵ, аср^еіѵ отпустить, освободить ргорияііі, ояѵоЬосііі: пожьр’Ьте поиі нъй окааиии • и отъпоуштж вы Супр 178, 24: отъпоуштеномъ же нмъ кывыпемъ • так(о) текжште к’Ьгаахж Супр 39, 19-20 • ёхрсіл леіѵ отогнать, выгнать ойеЬпаІ;, ѵуЬпаІ: и запр-Ьціъ емоу отъпоусти і Мк 1, 43 Сав (ізгъиа Зогр Мар Ас) • алокйеіѵ отпус тить (жену), развестись ргоризііі (гепи'і. гогѵёзѣ зе: і женж юності ткоеід • да не оставнші • нъ аште • (в^зненавидѣвь отъ- поустіші • і покріетъ нечъстье на та Кмц 26 17 2. алолёцяеіѵ послать ргорпзііі. розіаі: тако клагодарьствАШТА а отъпйтн въ своіа си Супр 518, 17-18 3. аеріёѵаі оста вить песЬаі, гапесЬаѣ: отъпоусти елку і срочицж твоіж Мт 5, 40 Зогр Мар 4. афіёѵаі, си;ух<ореіѵ, апоХбеіѵ простить, отпустить осірияѣіѣ, ргошіпоиі:: (нн).. отъпоустнтъ камг • съгр'йшениі вашихъ Мт 6, 15 Зогр Мар Ас Сав; сихъ въкоушъшю неволевк • отъпоусти гр-Ьх’ь Евх 22а 14-15.— Зогр Мар Ас СавОхр Боян Син Евх Клоц Супр.— Ср. испоустнтн, оставити, отъ дати, отъраднти, попоуститк, простити, СВОБОДНТН ОТЫІОуЩАТИ, -авк, -акшн несов. (82) 432
отъ отъ о 1. алоМеіѵ отпускать ргороизіёі: иъіии оппсуціаешн рака твоего Л 2, 29 Сав, отъ- п(о\)ціаіпн Боян (отъпоустншн Мар Ас, поу- стнши Зогр) • освобождать озѵоЬохоѵаі: докъ отъпоуштактъ • повнннадго Супр 494, 5-62, ларалёцлеіѵ посылать розііаі: дроугъіА же вь темннцж отъпоуштааше Супр 58, 3 3. афіёѵаі, алолйеіѵ, асухшуеіѵ прощать, от- пускать осіроизіёі, ргошцеі: отъпоуціатн лрѣгрѣшеииѣ • дроугъ дроугоу Евх 96 24', отъпоуштаіжтъ тн са грѣсн Мк 2, 9 Зогр Мар Ас Сав, отъпоуціаіж... са Боян.— Зогр Мар Ас Сав Боян Евх Супр.— Ср. нспоуціатн, «тікліати, попоуціатн, поустнтн, поуціатн отъпоущениіб, -ни с (28) 1. афестіе, алаХХауц освобождение ргоризіёпі, ѵузѵо- Ьогепі: посъла ма... проповѣдѣтъ плѣньннкомъ отъпоуштеине Л 4, 19 Мар Ас Сав (0 Зогр) 2. асресгіе, аѵеспі; отпущение, прощение об- ри&ёпі: і пропокѣдаіА крьштенне покдзанню • въ отъпоуштенне грѣхомъ Мк 1, 4 Зогр Мар Сав Боян (въ оставленн[нн]е Ас); давън отъ- поуціенне грѣховъ Евх 156 8-9.— Зогр Мар Ас Сав Боян Евх Клоц Супр.— Ср. оставлкннк, отъдаиик, отърдда, простыни ОТЫіѢЛО, -а с (7) [о(т)пѣло Ен (1), ю(т)пѣло Ен (1), о(т)пѣ(л) Ен (1), ц>(т)пѣ(л) Ен (1), отъпѣ(л) Ен (2)] греч. нет спец. при- пев к псалмопению рзаітосііс ку ге/гёп: от(ъ)пѣло • застжпи ма г(оспод)и Ен 206 8; ..съ отъпѣлы.. Ен 23а 6.— Ен 206 18; 21а 12; 266 18; 316 8-9; 32а 15 ОТЪРДДА, -ъі ж (5) 1. афеоіе освобожде- иие охѵоЬохепі: отъпоустнтъ съкроушеныіА въ отърадж Л 4, 19 Мар Ас Сав (0 Зогр) 2. аѵууѵюцт] прощение, сострадание осіризіёпІ, зіііоѵапі: даждн отърадж людемъ твоимъ Евх 626 21,— Евх 836 6.— Ср. отъпоуціеннк ОТЪРАДИТИ, отъраждж, отърадншн сов. имоу (1) аѵіёѵаі простить обризііі: намъ • і тѣмъ отърддн г(оспод)і • і отъпоустн Евх 656 26.— Ср. оставити, отъпоустнтн отърадьно или отъра д ь и 'ѣ см. отъ- (Мдьнѣк ОТЪРАДЬНѣіб нареч. сравн. ст. (13) аѵех- гбгедоѵ терпимее, легче зпезііе1пё)і; 1еЬсе)і: отърадьиѣе кждетъ на сждѣ Л 10, 14 Зогр Мар,—Л 10, 12 Зогр Мар Ас; Мт 11, 24 Зогр Мар; Мт 11, 22 Зогр Мар; Мт 10, 15 Зогр Мар; Мк 6, 11 Зогр Мар ОТЪРАЖДАТИ, -ждаіж, -жддкшн несов. комоу (1) аѵёхеоОаі быть терпимым к кому-л., уживаться с кем-л. Ьуі зЬоѵіѵаѵу, зпазеп- Ііѵу к пёкоти: съ тръпѣннемь отъраждаіжціе дроугъ дроугоу Евх 1056 16 (Еф 4, 2).—Ср. прѣтрьпѣти ОТЪРАОЛЬ, -иж(1) ларафѵае побег, от- росток обпог, ѵуЬопек: прострѣ розгы его до мѣрѣ (! вм. морѣ) • і до рѣкы отърдслн его Пс 79, 12 Син.— Ср. новорасль ОТЪРбЩИ, отърекж, отъречешн сое. (17) 1. греч. нет ответить оброѵёбёі: то же к(ог)оу і с(ъ)п(а)соу нашемоу іс(оу)х(рнст)оу въпрошеноу кывъшю... і отърекъшю Клоц 26 9 2. отърецін са кого, чесо алотаааеаОаі отказаться, отречься от кого-л., от чего-л. обгісі зе, хгісі зе: нже не отъречетъ са вьсего своего нмѣннѣ Л 14, 33 Мар Зогр • комоу или с инф. аОетеіѵ, лараітеістОаі отка- заться осітііпоиі: не въсхот'ѣ отърештн са еі Мк 6, 26 Зогр Мар Ас; а х(рн«тос)ъ потомь не отърече са • тжжде кръвь... въдаті само- моу проддвъшю іж Клоц 76 32 (не отъвръже са Супр 419, 28) 3. алауорейеіѵ запретить гароѵёбёі, хакахаі: іуъже въкоушенне отъ- реклъ еси • вь законѣ с(ва)ттѢмь своемь Евх 22а 12 4. отъреченъ, отърекъ са прич. в знач. прил. ларчтрцёѵос; прощенный отіиѵепу: ьмѣі ма отъречена Л 14, 18 Зогр, отърецін са (!) Сав (отъротьна Мар Ас); ьмѣі ма отърекъшд са Л 14, 19 Зогр Сав (отъротьна Мар Ас) 5. отърецін са комоу алотаааеаОаі проститься гогіоисіі зе: древле же повели отърецін мн са • іже сжтъ въ домоу моемь Л 9, 61 Мар (отъврѣштн мн са Зогр, от(ъ)вѣштдті мн са Ас Сав); отъ- рекъ са нмъ иде въ горж Мк 6, 46 Мар Зогр. — Зогр Мар Ас Сав Евх Клоц.— Ср. заповѣ- дѣтн, отъврѣцін; отъреченъ ср. отърочьнъ ОТЬРбЧбНШб, -нга с (1) албфааіе приго- вор гохзибек: нзнде же отъреченнк нд овою Супр 482, 17-18.— Ср. нарѣчнк, отъвѣтъ, отъвѣцідннк, слово ОТЪРИВАТИ, -аіж, -акшн несов. (1) шОеіѵ отталкивать обзігкаѵаі: и дкы на прѣславъно чоудо течаахж • колнко крьзо народи • іакоже отьрнвдтн дроугъ дроуга Супр 125, 25-26.— Ср. отърѣіатн, порѣіатн ОТЪРИГАТИ, -аіж, -акшн несов. (2) ёреѵуесгОаі извергать ѵуѵгЬоѵаі; перен. вы- дыхать ѵубесЬоѵаі: акы отърнгаА тнуо и кез колѣзнн нздъунж Супр 141, 21 • передавать ргебаѵаі: денъ дъні отърігаетъ глаголы его Пс 18, 3 Син ОТЪРИГНЖТИ, -нж, -нешн сое. (4) [отъ- рыг- Ен (1)] ё^ереѵуесгОаі извергнуть ѵуѵгЬпоиі; перен. издать ѵубаі: штърнгнж ср(ъ)д(ь)це мое слово клаго 77с 44, 2 Син; отърыгн(ж) Ен 26а 6; штърнгнете оустыгѣ моі пѣнне Пс 118, 171 Син.— Супр 217, 16 ОТЪРИНЖТИ, -нж, -нешн сое. (23) аяш- ОеГѵ, апаіОеісгйаі, апосгиораиіігіѵ оттолк- нуть, отвергнуть, отринуть обзігсіі, обтіі- поиі, гаѵгЬпоиі: не отъріні мене Пс 26, 9 Син; 433
отъ и ті отъ ржкы твоеіА отъріновені бышіа Пс 87, 6 Син; непостыдъцы цѣлители • не отъ- рннжвы • нн еднного прнведенддго къ текѣ • оскръвленд колѣзнніж Евх 28а 4 5; не отьрннж господь лиднн своихъ Супр 347, 13.— Ас Ен Син Евх Супр.— Ср. отъврѣцін ФТ’ЬРИЦАТИ СА, -діж са, дкши са несов. (5) 1. чесо греч. нет отказываться от чего-л. ойгГкаі зе пёсеіго: в’сего того • отърнцдвк са Евх 686 6-7 2. яараітеіоваі извиняться, оправдываться, отговариваться отіоиѵаі зе, ѵутіоиѵаі зе: і начаша въ коупѣ отърнцдтн са в’сн Л 14, 18 Зогр Мар Ас Сав.— Ср. отъ- метдтн, отъмѣтдтн ОТЬРОЧЫГЬ, -ъін прил. (4) [отро- Ас (1)] яарізттіцёѵо^ прощенный ошіиѵепу: нмѣн ма отърочънд Л 14, 18 Мар, отърочьнд Ас (отъреченд Зогр, отърецін сд (!) Сав); Л 14, 19 Мар, отърочнд Ас (отърекъшд са Зогр Сав).— Ср. отърецін (отъреченъ) ОТЬРЪКЛНИІб, -ни с (1) шора отторже- ние ойітгепі: дръждштн же кго сдвннн зд ризы • отъръвднни рддн отъ ндродд Супр 133, 9-10 ФТ’ЬРЪВАТИ, -вж, -веши сов. (1) (отъръ- венъ апо'сітОіо^) отторгнуть ойѣгЬпоиі:: тетъкд понтъ са дд не отърьвенд (вм. отъ- рьвднд?) вждетъ Супр 133, 12.— Ср. отъ- тръгнжтн отърыгнжтн Ен 26а 6 см. отърнгнжтн ОТЬРѢЗАТИ, отърѣжж, отърѣжешн сов. (2) ащаіреіѵ отрёзать ойгегаѣ: і отърѣзд емоу оухо десное Л 22, 50 Зогр Мар.— Ср. отъсѣцін, оурѣздтн ФТЬРѢЗОВАТИ, -зоуіж, -зоукшн несов. (1) хбятеіѵ отрезать ойгегаѵаѣ: отъ пльтнн кго оудъі отърѣзовдтн Супр 231, 18.— Ср. отъ- сѣкдтн, рѣздтн отърѣшдтн Л 13,15 Зогр см. отрѣшдти ОТ'ЬРѢіАТИ, -рѣіж, -рѣкшн несов. (2) аяшйеіѵ, аяшОеіаОаі отталкивать, отвер- гать ойзігкоѵаі, ойѵгЬоѵаі: отърѣіж вльиъі Супр 428, 25; въскжіж г(оспод)і отърѣеші д(оу)шж моіж Пс 87, 15 Син.— Ср. отъри- вдтн, порѣитн ОТЬОбЛИ нареч. (4) ая’ а<?ті; (отъселн не оѵхёті, црхёті) отныне о<1 пупё)зка, ой іёіо сЬѵіІе: от(ъ) сели оузьрнте н(е)к(е)сд от- връстд И 1, 52 Ас (отъ селѣ Зогр Мар Сав); дзъ отъселн не имдмъ въкоуснтн врдш’нд Супр 154, 8.—Супр 16, 28-29; 42, 12,—Ср. отъселѣ ОТЪСбЛѢ нареч. (44) [ш(т)селѣ Ас (2), о(т)селѣ Ас (1)] ало тоѵ ѵѵѵ, ая’арті, ало тоѵ 6еѵ<?о, ало тоѵ ларбѵтое, тоѵ лоілоѵ: (отъселѣ не оѵхёті оѵ ці)) отныне ой пупё)- зка, ой іёіо сЬѵйе: отъ селѣ не іллдмь пити 434 ОТЪ отъ плодд сего лозънддго Л 22, 18 Зогр Мар; і ісхожденне твое • «ггъселѣ і до вѣкд Пс 120, 8 Син; отъселѣ измѢиатъ та большдд поди- здннѣ Евх 916 4.— Зогр Мар Ас Сав Спи Евх Клоц. — Ср. отъселн ОТЬСКОЧИТИ, -чж, -чншн сое. (2) ало- лт)6аѵ, ёхлрбаѵ отскочить ойзкосіі: оил же велмн отъскочнвъши нзиде вь слѣдъ състоль- ннкд кнажд Супр 233, 30; да оштоутивъ отъ- скочнхъ Супр 276, 4-5 ОТЪСТАВИТИ, -вліж, -виши сов. (2) 1. афіатаѵаі отвратить, отставить ойѵгаііі, ойѵёзі: пжть непрдвъдъі отъстдвн отъ мене Пс 118, 29 Син 2. рейкттаѵаі лишить кого-л чего-л. гЬаѵіѣ пёкоііо пёсеіго; егдд отъстле- леиъ вждж отъ строеньѣ домоу Л 16, 4 Зогр (остдвленъ Мар).— Ср. оставити ФТЬСТФІАТИ, -оіж, -онши несов. кого, чесо; отъ кого, чесо (11) аяёхеіѵ, афіотаойаі от- стоять, находиться на расстоянии зіаі зіга- пои, Ьуі ѵгйаіеп: вь вьсь отъстоіаштжи • стддні шесть десАТЪ отъ і(ероуса)л(н)ма Л 24, 13 Зогр Ас, отъстоіаштж Мар (сжштжв ддлече Супр471, 18); ср(ь)д(ь)цемь • дллече отъстоітъ н(ог)д Клоц 26 29.— Мт 15, 8 Зогр Мар; Мк 7, 6 Зогр Мар; Пс 9, 22 Син; 102, 12 Син; Супр 274, 19-20.— Ср. дллече (ддлече въітн) ОТЪСТРФПИТИ, -пліж, -пиши сое. (1) аяоатеуа^еіѵ лишить крыши, кровли гЬа- ѵіі зѣгесЬу, кгоѵи: гаже лѣтордсль по мллу нд въісотж въсходаштн донде до стропл • нже н отъстропн Супр 300, 23 отъстжпдтн Супр 260, 27-28; 292, 29 см. остжпдтн отъстжпнтн см. остжпнтн2 ФТЬСЫЛАТИ, -діж, -дкши несов. (3) ало- лёцяеіѵ отсылать, отпускать ойезііаі, розі- Іаі ргус: ові съвАздвъше х(Рнст’с)й • отъ- съілдуж Клоц 136 17-18; Супр 450, 25; на слѴжьвж отъсъілддше Супр 476, 23.— Ср. отъ- поуцідтн, ПОСЪІЛДТН ФТ’ЬСѢКАТИ, -діж, -дкши несов. (2) ёххбл те.іѵ; (пръсты отъсѣкдтн 6ахтѵА.охолеіѵ) от- рубать, отсекать ойзекаѵаѣ: ідко н вьсе рлс пьрьнок отъсѣкдіжште Супр 500, 19; покелѣшл вльсвн пръсты кмоу отъсѣкдтн ОБОА Супр 268, 4.— Ср. отърѣзовдтн, отъсѣцін отьсѣкнжти, -нж, -неши сов. (1) ало- тёрѵеіѵ отрубить, отсечь ойзекпоиі, иеек- поиі: д твоіж шніж врддвніж отъсѣкнетъ Супр 237, 3.— Ср. отърѣздти, отъсѣціи ОТТЬСѢЩИ, -сѣкж, -сѣчешн сое. (1) ало- хблтеіѵ, алотёцѵеіѵ, ёххблтеіѵ, тёцѵеіѵ, біатёцѵеіѵ, ѵло(За)Аеіѵ (!); (отъсѣцін глднж хроѵеіѵ) отрубить, отсечь ойзекпоиі, изек- поиі: і дште йога твоѣ съвлджнѣетъ та •
отъ тсіци к Мк 9, 45 Зогр Мар; чьстънжіж кго главж отъсѣкошд Супр 64, 8; да... отъсікжтъ главѣ кк> Супр 114, 16.— Зогр Мар Супр.— Ср. отърѣзати, отт»сѣкижти, іусѣірн отьсѣчениге, -на с (1): вез отчск- чеииіа аЛаторгітос; неотесанный пеозекапу, пеоіевапу: везъ отъсѣчеииіа камча Супр 243, 6 (тъиднти, отрядити Супр 504, /5; 505, 24-25 см. осждити ОТЪСЖДОѴ, ОТЪСЖДѢ, ОТЪСЛіДЙІ нареч. (39) [отъсждѣ Мар (1) Ас (2) Сав (1) Евх (1) Супр (1); отъсждж Мар (1) Клоц (1)] теѵОеѵ, ёѵбеѵ, аѵтоОеѵ отсюда осікисі: пріиди отъ сждоу И 7, 3 Зогр Мар Ас Сав; въстаиѣте ідѣмъ от’ъ сжд(оу) И 14, 31 Зогр Мар, отсждѣ Ас, отъсждѣ Сав; оучімі впи- ваемъ отъсждж Клоц 6а 21-22; въстаии поиди стъслсдоу Супр 468, 28; 470, 1.— Зогр Мар Ас Сав Евх Клоц Супр ОТЪТвЦІИ, отътекж, отътечеши сов. (1) бралетейегѵ убежать иіёсі: оувои са вѣжи • стътьцн • сѵтиди Евх 536 16.— Ср. ОТЪвѢ- гнжти отътвръгии Супр 160, 20 см. отъ- тдъгнжти ОТПОЛИ нареч. (14) 1. ало тоге, ёх гоотоѵ; (ии отътоли ррхёті) с того времени, с тех пор осі ѣё сіоЬу, об іё сЬѵіІе: і отъ толи іскааше подовьна врѣмеие Мт 26, 16 Зогр Мар Ас (отътолѣ Сав) 2. её, аѵтті^ оттуда обіиді дошедъ оусоровъі вьси... отътоли поусти вез мдтежа призъватн с(вд)тааго конона Супр 46, 11.— Мт 4, 17 Зогр Сав Боян; Л 16, 16 Зогр Мар; И 19, 12 Ас; Пс 75, 8 Син; Супр 53, 3-4; 295, 5; 550, 4-5.—Ср. отътолѣ, тт> (от’ъ того) ОТЬТОЛѢ нареч. (11) [ш(т)толѣ Ас (1)] 1. ало тбте, ёх тоѵтоѵ, ёѵтебОеѵ с того вре- мени, с тех пор об іё боЬу, об іё сЬѵіІе: отъ толѣ начатъ ис(оус)ъ • съказати оучеинкомъ своимъ Мт 16, 21 Мар (0 Зогр) 2. ёѵтеѵОеѵ от этого, поэтому ргоіо: от’ътолѣ оуко въ печаль литж къпадъ правьдивъаи Супр 282, 2.— Мт 4, 17 Ас; Мт 26, 16 Сав; И 19, 11 Сав; Пс 92, 2 Син; Евх 34а 19; 346 7; Клоц 8а 27; Супр 288, 6; 549, 7.— Ср. отътоли, тъ (отъ того) ОТЬТРЪГНЖТИ, -иж, -иеши сов. кого, чьто отъ кого, чесо (6) [от-ьтвръг- (!) Супр (1)] алоояаѵ, асрютаѵаі, аѵѵарла^еіѵ оторвать, отторгнуть обігЬпоиІ: възмогошд отътръгиж- ти дядѣ кго отъ оуздта коньиъад цѣсард Супр 193, 8-9,- Супр 2, 11-12; 52, 26; 64, 3; 160, 20; 193, 3.— Ср. отъръвати ОТЪТРЬЗАТИ, -аіж, -акши несов. (1) сілоа лаѵ отрывать обІгЬаѵаІ: прикѣгавкштдд же отъ О къ суставомъ • тож съ няркдеж отътръдад Супр 281, 28 отътрѣвити Супр 299, 7-8 см. от- равити ФТЬТРАСАТИ, -аіж, -акши несов. (3) ало- цаааеоваі отрясать зеігазаі:: прахъ... отъ града вашего въ йогахъ (н)ашнхъ • отътрд- саемъ вамъ Л 10, 11 Зогр Мар Ас.— Ср. сътрдсати ФТЪТРАСТИ, -сж, -сеши сов. (12) [отрдстн Супр (1)] ёхгіѵаааеіѵ, алотіѵаааеіѵ, алоа- рПХеіѵ отрясти ѵуігакі, зеігазі: отътрдсѣте прахъ • іже есть подъ йогами вашими Мк 6, 11 Зогр Мар; Мт 10, 14 Зогр Мар; отрдсе кмоу главж и ризта • и вьса испльйеиаіа отъ праха Супр 555, 22. — Л 9,5 Зогр Мар Сав; Евх 536 2; 71а 7-8; Супр 3, 9; 295, 29.— Ср. истрдсти, сътрдсти ОТЪТАЗАТИ СА, -аіж сд, -акши сд несов. (1) аѵараллестОаі оттягиваться обІаЬоѵаІ зе; перен. колебаться ѵаЬаѣ: ие отътдзаимъ сд оуко Супр 383, 18-19 ОТЬТЖДОу нареч. (41) [о(т)тждоу Ас (1), отътоудж Мар (1), отъ тждж Мар (2), отъ тоудоу Зогр (1) Мар (1), от"ьтътждоу (!) Супр (1)] ёхеіОеѵ, ёѵтеѵОеѵ, ёѵтаѵОа, аѵтбОеѵ; (и отътждоу хахеійеѵ) оттуда об- Іатіиб: і прѣходд ис(оусъ) • отъ тждоу • видѣ ч(ловѣ)ка Мт 9, 9 Зогр, отъ тоудж Мар.— Зогр Мар Ас Сав Супр.— Ср. отъ- тждѣ ОТЪТЖДѣ нареч. (29) [о(т)тждѣ Ас (1), отъ тоудѣ Мар (5)] ёхеіОеѵ, ёѵтеѵОеѵ оттуда обіатіиб: Тс(оусъ) отиде от’ътждѣ Супр 404. 27.— Зогр Мар Ас Супр.— Ср. отътждоу ОТЧіОу ДѴЫТН, -мъаіж, -мъакши несов. (1) ацѵѵесгОаі оказывать сопротивление кіазі оброг: гакоже оуко иошть и дьиь вьслѣдоуіжшта и ие отъстжпаіжшта • и ратьникомъ отъ- оумъаіжшта льва • видѣ Супр 292, 30.— Ср. противити СА о т ъ х о дити см. сходити о т ъ х о д ъ Супр 190, 9 см. оходъ отъ х о д ь и и к ъ Супр 289, 13 см. оходъ- никъ о тъ хо дьиъ Супр 289, 30 см. оходьиъ ОТЪЩбТИТИ, отъціеціж, отъціетиши сов. (9) навредить, причинить вред, ущерб розкобіі, изкобіі: севе погоувитъ • ли отъштетитъ Л 9, 25 Зогр Мар Ас; сам же отъштетитъ сд ие ицѣливъ Супр 549, 5.— Мк 8, 36 Зогр Мар Ас Сав; Мт 16, 26 Мар ФТЪЩИЩАТИ (?), -аіж, -акши несов. (1) 4пріоѵѵ вредить, причинять вред, ущерб розкогоѵаі: иже отъ дѣйства сотонииа « иачд отъштиштати (вм. отъштештати ?) Супр 281, 23 435
отъ ОТЪЦбИСТИ, отъцвьтж, отъцвьтешн сов. (.1) ё^аѵОеіѵ отцвести осікѵёзі: ѣко цвѣтъ тлко отъцвьтетъ 77с 102, 15 Син ФТЬЧАІАНИІб, -ша с (5) [отьчдн- Супр (1)] айіцііа. алоуѵшаіс. то аяоуіуѵшахеіѵ безнадежность, отчаяние Ьехпасіеф хоиёаі- зіѵі: въ отъчдднии прѣвывъ Супр 527, 12.— Супр 276, 12; 409, 29; 523, 17; 523, 18-19.— Ср. нечаіаник о тъ ч ли иг см. отъчаіати ОТЪЧАІАТИ (СА), -чаек (са), -чакши (са) несов./сов. (9) 1. отъчли ти, о тъчли- тм са кого, чесо; отъ кого аяоуіуѵшахеіѵ, еіе аябуѵшаіѵ ффаѵеіѵ отчаиваться/от- чаяться ѵхсіаѵаі зе/ѵхсіаі зе па<Ще па пёко- ко, па пёсо, хоиіаі паті пёкут, пасі пёсіт: раз сумѣ въ іако отъчддша кго Супр 31, 12; и отъчаіавъ са свокго сьпасеныа Супр 526, 5 2. отъчаіати са без доп. аяоѵоеіаОаі пометаться хЫахпіі зе: отъчаіавъшддго са омого приведѣте прѣдъ ма Супр 99, 21 22 о отъчаіанъ в знач. прил. алоѵеѵоццёѵое пометанный зііепу: глаголи отъчаане иліа свок пръвок Супр 100, 5.— Супр 152, 13', 409, 24-25; 409, 27; 526, 13; 559, 11.— См. ОМЖТИТИ СА ФТЪЧИСТИ, -чьтж, -чьтешн сов. (1) греч. нет прочитать, прочесть ргесізі: и ѣко отъ- чьтет(ъ) п(о)пъ ев(аи)ѣ(е)лие Евх 10а 23 отъшъльць Супр 514, 7', 519, 24-25 см. ошьльць ©ТИЛДЪ, -а м (1) аѵтіфарцахоѵ проти- воядие ргоіі)е<1: поміловдвъ прѣльштеныіА творць • дрѣво отъѣдъ • дрѣвъноумоу родоу даетъ Клоц 10а 39 О Т Ъ ІА Т И СМ. СТАТИ о т ь м - см. также стати ОТЪЛЛАТИ, ОТИЛЛАТИ, отемліж, отемлкши и ФТЪИЛЛАТИ, отъкмлвк, отъкмлкши несов. кого, чьто комоу, чесомоу или отъ кого, чесо (11) [наст. вр. о тем- Зогр (1) Мар (2), отъем- Зогр (1) Мар (1) Син (3), отъием- Сурр (2), отам- (!) Зогр (1)] аіреіѵ, аѵтаѵаіреіѵ, асраіреіѵ, йфацреіаОаі отбирать, отнимать осіпппаі, Ьгаі: ѣко г(оспод)ь моі отъелілетъ строенье домоу отъ мене Л 16, 3 Зогр Мар; отънемьАн грѣхъ мироу • агиьцъ и с(ы)иъ божни... придетъ Супр 331, 25; оузьрѣуовѣ старца посрѣдѣ маю • страхъ маю отъиемь- вкштъ Супр 297, 4.— Л 6, 29 Зогр Мар; Л 6, 30 Зогр Мар; Пс 9, 26 Син; 45, 10 Син; 75, 13 Син ОТЪ ДЛИТИ, отьмліж, отьмншн сов. (2) Сотъм- Супр (2)] ахоіі'^еіѵ затмить хаіет- піі; перен. ослепить хазіеріі: отъмнло та кетъ сьревроліоБьства пніаньство Супр 425, 28.— Супр 385, 20 оть отьмьннтн см. отьмьнкнъ ФТЬЛЛЫГЪТИ, -ѣвк, -ѣкшн сов. (2) [отъ#- Супр (2)] ахохі'^еаОаі затмиться хаіеішй зе; перен. ослепнуть озіерпоиі, зіаі хе га- зіерепуш: и отъмьиѣ въ мъіелехъ ихъ • иеразоумичьиок ерьдьце Супр 334, 17-18- Супр 525, 25.— Ср. отьмьнкнъ ФТЬЛЛЬНІбНЪ, -ъін прич.-прил. (2) [отъ#- Супр (1)] ёахотіацёѵое затемненный хаіепі- пёпу; перен. ослепленный хазіерепу: пракь- дьиок сльиьце въ отьлінеиыихъ ерьдьцнр просвѣти Супр 348, 24.— Супр 517, 7. -Ср. отьмьнѣти О Т Ь И А Супр 32, 18 СМ. СТАТИ ОТЬЦЬ, -а м (>1000) [оц- Зогр Мар Ас Сав Охр Унд Боян Ен Син Служ Евх Клоц Супр Зогр-лл; отц- Мар Син Служ] латіір, ррттц? (!); (кез отьца апатшр) отец оіес: повели ми прѣжде іти • і погрети о(ть)цл моего Мт 8, 21 Зогр Мар Ас Сав; іже не почьтетъ о(ть)ца ли м(ате)ре своеіА Мт 15, 5 Зогр Мар; ѣко от(ь)ць моі и маті моі оставісте міа а г(оспод)ь прніАтъ міа Пс 26, 10 Син; кмоуже мѣинши къіти везъ отьца • то кдко дъва отьца ндрече Супр 239, 12 • яогспр, ярояатшр; (отьць божни Феояатох;) предок ргесіек: о(ть)ці наші повѢдѢшіа намъ 77с 43, 2 Син; в(о)же о(ть)ць ндшиуъ Евх 64а 9 9 о боге яатрр, Оебс, 0аоіХеёс (!), бѵѵарі^ (!) Отец Оіес: і просллвАтъ о(ть)цл вдшего іжь естъ на н(е)в(есь)хъ Мт 5, 16 Зогр Мар Ас; въ славж с(ва)тыіа троица • о(ть)цд И с(ъі)нд И С(ва)ТААГ0 Д(оу)ХА Евх 66 1 • латцр, аРРсф, лреаРѵтік аѵцр (!) отец оіес (почтительное наимено- вание священника, монаха, игумена, учи- теля церкви)'. с(ва)тааго о(ть)ца илш(его) курнлд философа Ас 1426 12; заповѣди с(на)- тыхъ ц>(ть)ць Евх 102а 5; по томь же осла- вити овѣціднда... ли о(ть)цд отължчитн са • и крдтриіА слоужАфАіА к(ог)оу Евх 91а 15; та- кожде с(ва)ті апо(сто)лі • і клАжені о(ть)ци съ с(ва)тымь закономъ. .. велью іепъітаньк і поштеиью се съподобіша Клоц 26 18; приде въ лдврж отьца савъі Супр 294, 21; отьче пауле • нждеин вѣсъ син отъ чловѣка сего Супр 171,28 ф старѣйшина о тьцеліі яатріархпб патриарх раігіагсЬа: дьнесь н отцемъ старѣйшина доухомъ праздъиоук Гашъ Супр 321, 19-20; отьць домовитъ сл. домовитъ.— Зогр Мар Ас Сав Охр Унд Боян Ен Син Евх Клоц Супр Рыл Зогр-лл о т ь ц и Пс 71, 10 Син см. отокъ отьчаньк Супр 523, 18-19 см. отъ- чаіаиик ОТЬЧИНА, ъі ж (3) лату іс, отечество, ро дина оіеіпа, сіотоѵ: иды въ свовк отьчнм* 436
0X0 0 отъ Супр 293, 30.— Супр 139, 2; 139, 3.^ Ср. отьчьствнк, отьчьство ОТЬЧЬ прил. (33) [отч- Супр (11), отеч- Супр (1), оч- Зогр (1) Ас (2) Евх (5)] тоѵ лсщж, тшѵ латё^шѵ, лат^іхбс, лощэфос; отца род., отцовский, отчий оісйѵ, оісоѵзку: къ отьчж докроетъ вѣ овлѣченъ Супр 365, 5; слъппа аддмд отчд домѴ нспддъшд Супр 429, 22', кы отъ овоіж сътворн воліж отьчж Мт 21, 31 Мар (0 Зогр).— Зогр Мар Ас Евх Супр.— Ср. отьчьскъ ОТЬЧЬСТвШв, -на с (20) [отчств- Зогр (2) Ас (3), очьств- Сав (3), отечете- Ас (1), отъчъств- Мар (1), отечъств- Мар (2)] 1. патріа род, семья гой, гойіпа: за не гішне • отъ домоу і от(ь)ч(ь)ствнѣ да(къідо)ва Л 2, 4 Зогр Мар Ас Сав 2. яатрй; отечество, родина ѵіазі, йотоѵ: ністъ пророкъ вештьстн « тъкъмо въ своемъ отьчьствиі Мк 6, 4 Зогр Мар.— Зогр Мар Ас Сав, — Ср. отьчьство, отьчннд ОТЬЧЬСТВО, -а с (16) [отъч- Син (1) Супр (1), отеч- Супр (5) Син (2), отечств- Евх (2), очств- Зогр (1), отчство Евх (1)] 1. яатріа род, поколение, семья гой, роко- Іепі, гойіпа: поклоиіатъ сіа прѣдъ німъ въеѣ отъчъства іазъчънд (!) Пс 21, 28 Син 2. лат^іс; отечество, родина ѵіазі, еіотоѵ: і прнде въ о(ть)ч(ь)ство свое Мк 6, 1 Зогр (къ отечкетвне Мар).— Зогр Син Евх Супр.— Ср. отьчьствнк, отьчнна ОТАГОТЬТИ, -ѣіж, -ѣкшн сое. на кого, чьто (3) [отегот- Син (1), отіагът- Син (1)] (ІарѵѵеаОаі обременить, отяготить кого-л. іёгсезросіпоиі па пёкот, іёісе сіорасіпоиі па пёкоііо, боІеЬпоиІ па пёкоко: ѣко врѣмд тьъжько отеготѣшіА на міа 77с 37, 5 Син; Евх 76а 12; ѣко день і ношть отіагътѢ на міа ржка ткоѣ Пс 31, 4 Син.— Ср. отагъчнтн ОТАГЪЧАТИ, -аіж, -акшн сов. (3) [отіагочд- Ас (1)] рсіреісгОаі отяжелеть гіёхкпоиі, зіаі 5е Тёгкугп: вьнемлѣте же севѣ • еда когда отагьчаіжтъ сръдьца ваша * свѣданьемъ і пьѣньствомь Л 21, 34 Зогр Сав, отіагочдіжтъ Ас (отлждіжтъ Мар).— Ср. отаждтн, отажь- чатн ОТАГЪЧИТИ, -чж, -чншн сов. (2) Роцэеіѵ обременить, отяготить оЫіхіІ перен.: петръ же і ожштаа съ ннмь • кѣауж отАгъченн съкъмь Л 9, 32 Зогр Мар. — Ср. отаго- тѣтн ОТАЖДТН, -аіж, -акшн сое. (1) [іауеісгОаі отяжелеть гіёхкпоиі, зіаі зе Іёгкут: еда когда отажаіжтъ ср(ь)д(ь)ца ваша • овѣ- дінннмь Л 21, 34 Мар (отагъчдіжтъ Зогр Сав, отіагочдіжтъ Ас).— Ср. отагъчдтн, отажьчатн ОТАЖЬЧАвАТИ СИ, -вдіж сн, -вакшн сн несов. (1) 0аеѵѵесН)аі тяжелеть Іёгкпоиі; перен. уставать Ьуі ипаѵеп: не понеже мно- жьство (вм. -омъ) глдголемъінуъ въі отажъчд- вакте сн Супр 405, 10 ОТАЖЬЧАТН, -діж, -акшн сов. (1) Рщиіѵесг- Оаі отяжелеть гіёхкпоиі перен.: отажьчд слоухъ мон «е оуслъішдтн Супр 135, 18 • устать ипаѵіі зе: дошъдъ же халкндоньскдаго града • н отажьчдвъ зѣло • не можааше оуже напрѣждъ поспѣшити Супр 561, 4-5.— Ср. отаждтн 0ТА5АТИ, отажж, отлжешн сое. (1) греч. нет спросить оіахаі зе: не кште твокго цѣ- сдрьствни словомъ отажж Супр 504, 23.— Ср. въпроентн, ВЪСТАЭДТН, НСТА5ДТН ОТАТИ, отьмж, отьмешн или отънмж, отънмешн сое. кого, чьто комоу, чесомоу или отгъ кого, отгъ чесо (64) [отъіа- Зогр (2) Мар (2) Ас (1) Евх (1) Супр (2), отъна- Супр (4); наст. вр. отьм- Зогр (1) Мар (1) Син (2) Киев (1), отъим- Зогр (6) Мар (8) Ас (2) Сав (2) Син (8) Супр (1), ѵтъньм- Супр (3)] ащеіѵ, асрацэеіѵ, періаіреіѵ, ХацРаѵеіѵ, аѵтаѵаіреіѵ, аѵаіреГѵ, аеріатаѵаі, Хѵтроѵа- Оаі, ё^аіреіѵ, «ляЛлаооеіѵ. ёхтіѵастоеіѵ; (отатъ въітн алоррѵеіѵ) гетоѵеге отнять, отъять, взять о<1е)тоиІ, ѵхіі: і отыметъ слово • сѣдное въ сръдьцн\ъ Мк 4, 15 Зогр Мар; іѵтымі отъ мне рднъі твоіа Пс 38, 11 Син; трѣвіште о(та)то естъ Клоц 7а 21-22; ОТЪНА тн оувожьство • н ддстъ тн вогдтьство Супр 348, 5; н вьсж крѣпость кго отънмъ Супр 490, 13.— Зогр Мар Ас Сав Син Киев Евх Клоц Супр.— Ср. възатн, оуьътн 0ТАТИІ6, -ни с (1) аѵаіреаі^ отнятие ойпёіі: сьмнреныа ндчатъкъ • вореннн отатьк Супр 486, 28 ООуБОЖАТИ, -діж, -акшн сов. (2) [овъоу- вождтн Супр (1)] лтшхейеіѵ обеднеть, об- нищать зіаі зе сЬибут, гсЬибпоиІ: прѣ- вѣчъиъі ц(ѣсд)ръ елдвънъі • ооувождвъі въ своі\ъ неоукожъно ндсъ рдді Клоц Іа 40; ш овъоувождвъін Супр 326, 21.— Ср. овннцідтн ООѴПЪвАНИге (?), -ни с (1) лелоі’йтіащ доверие, вера еійѵёга: не пдденьк кок н грѣ- Ховьнок оплѣненнк • н величаньи о свокмъ ооуп’вдннн (или вм. о оуп’вдннн ?) • подъ ати възможетъ Супр 513, 21-22.— Ср. оупъвдннк 0ХЛАДАНИІ6, -ни с (1) оА.іусі)(>і(х небреж- ность пебЬаІозІ: вндншн лн колнко зъло лѣность н оулАддннк Супр 410, 10.— Ср. некрѣ- женик СХОДИТИ, оуождж, оуодишн несов. отъ кого, чесо; кого, чесо (37) [отъуо- Зогр (2) Мар (1) Сав (2) Евх (4) Супр (11), о(т)хо- Ас (1)] скріотастОаі, ало%ах?еіѵ, ѵло%ах?еіѵ, аѵа- 437
0X0 Хох>еіѵ. цлауеіѵ, аліёѵаі, ё^ёрхестОаі. ла- бёсхеаФаі., аѵё<?хесг^аі, алеіѵаі, алобтщеіѵ; (охода алббтщос) уходить обсЬагеі: 'ѣкоже КО ч(лОвѢ)кЪ ОТЪХОДА • приЗЪВД своіа рдкъі Мт 25, 14 Зогр Мар Сав, от(ъ)хода Лс; повелѣииемь твоимь входитъ в’сь неджгъ Евх 266 17; отъхождж отъ чловѣкд Супр 173, 18; отъхождаахж страсти Супр 473, 13 14; миози отъ чл(овѣ)къ... съ миоговк болѢзииіж житиіа сего отъходАште Супр 98, 27.— Зогр Мар Ас Сав Евх Супр ОХОДЪ, -а м (1) ё^обое уход обсЬосІ: пакы свѣтиломъ свѢта • дожи и до отъхода прѣпо- ДОБЬИЪІИХЪ отьцъ Супр 190, 9.— Ср. ошь- стик ОХОДЬНИКЪ, -а .и (1) аѵахсорт|гг|5 отшель- ник роизіеѵпік: мелдгрии • отъ ннхъже КрЪМАТЪ СА нже ВЪ поустыйі ОТЪХОДЬИИЦИ Супр 289, 13.— Ср. ошьльць, поустыиьиикъ ОХОДЫГЬ, -ъіи прил. (2) [отъход- Супр (1)] аѵахшрптіхбс отшельнический роизіеѵ- піску: прѣвъі оу него годъ малъ • отъходънок житик сь нимъ живъі Супр 289, 30.— Супр 284, 24 о х о и и и Мт 1, 12 Сав см. иохоиип ОХРЪНЖТИ, -иж, -иеши сое. (1) хоАаіѵеіѵ охрометь гсйготпоиі, осЬгпоиі: н оуръмж отъ стеть своихъ 77с 17, 46 Син ОХОУДИТИ, охоуждж, охоуднши сое. (1) аціхрцѵеіѵ уменьшить гтепзіі; перен. уни- зить ропігіі: не изискд кгоже охоуди Супр 512, 13 ОХОУДѢТИ, -ѣіж, -ѣкши сов. (1) екаоаоѵо- Оаі уменьшиться гтепзіі зе: ие во иичтоже тронцА охоудѣк Супр 327, 30.— Ср. оухоудѣти ОХОуЛИТИ, -ліж, -лиши сов. (2) ё^ѵ0(?і- (,еіѵ, ёхяіптегѵ (!) опозорить, осрамить ро- Ьапёі, роіиріі: и богословьиддго охоулнтъ за- кона • и бьшиіж кго охоулнтъ Супр 338, 12 и 13.— Ср. посралшти, похоулити ОХЖПИТИ, охжпліж, охжпнши сое. (1) яеріякёхеіѵ схватить, обнять исЬоріі, оЬе)- шоиі: охжпнвъ кго и съ слъзами онлокъізавъ Супр 527, 20.— Ср. похитити ОЩОуТИТИ, оціоуціж, оціоутиши сов. (15) [оштж- Мар (1)] ёлгугуѵахтхеіѵ ощутить, почувствовать росіііі: і акье и(соу)съ оштюшть вь сенѣ • снлж ішьдъшж • отъ него Мк 5, 30 Зогр Мар Сав, оціоуті Ас Унд • уіуѵшахеіѵ, аіаОаѵеах«і. оіеаОаі заменить грогогоѵаі, рохпаі: ие оштютиша • до ідеже приде вода Мт 24, 39 Зогр Мар Ас (2) Сав.— Л 9, 45 Зогр Мар; И 11, 57 Зогр Мар; Супр 276, 4-— Ср. познати ОЦЬТЪ, -а м (36) [оцет- Мар (1) Ас (3) Евх (1), оцът- Мар (2) Супр (2)] 6І,ос,, вар. оіѵо^; (соль съ оцьтомь о^аХцт]) уксус, кислое 438 0ЦѢ вино осеі, кузеіё ѵіпо: і приімъ гжкж • ні- плъиь оцьтд Мт 27, 48 Зогр Мар Ас Сав; Мк 15, 36 Зогр Мар; повелѣ оцьтъ литъ л СОЛИІЖ рдстворнвъше ВЬЗЛИВДТИ ИД ХрЪБЪТЫ ир Супр 178, 29-30.— Зогр Мар Ас Сав Спя Евх Супр ОЦЬТЬНЪ, -ъіи прил. (3) (!) уксус- ный, кислого вина род. осіоѵу, кузеіёіо ѵіпа род.: въкоусихъ оцьтд • дд рдзорж твои сьмрьти • ОЦЬТЬИЖІЖ И ЛЮТЖІЖ чдшж Супр 469, 22 | о цьтьи о вино ёсщѵрѵіоцёѵо$ оіѵо^ вино, сметанное с миррой ѵіпо ьтКе- пё з туггЬои: і даѣуж емоу • пип оцьтъио вино Мк 15, 23 Зогр Мар (оцьтѣио) Сав, озмьреио Ас).— Ср. озмьркиъ, оцьтѣиъ ОЦЬТѢНЪ, -ъін прил. (1): оцьтѣио вино ёацѵрѵюцёѵос оіѵос, вино, сметанное с миррой ѵіпо япізепё з туггЬои: дагах* емоу пити оцьтѣио вино Мк 15, 23 Сав (оць- тъио Зогр Мар, озмьреио Ас).— Ср. озмі- ркиъ, оцьтьнъ ОЦѢЖДАТИ, -діж, -дкши сов. (1) біЛі^еіѵ процеживать, цедить осегоѵаі, сесііі: оцѣ- жддіжціеи мьшнцж * а велькждъ поглъштат|№ Мт 23, 24 Мар (0 Зогр) ОЦѢПАТИ, -діж, -дкши несов. (1) <моо- тт])іоѵаОаі застывать, цепенеть ІиЬпоиІ, серепёі: н инъ іако мрьтвъ оцѣпддше Супр 466, 14.— Ср. оцѣпѣиѣвдти, оцѣпѣиѣти ОЦѢпѢ ПѢВАТИ, -вдіж, вдкши несов. (1) ^тцтаіѵесгОаі застывать, цепенеть ІиЬпоиі, серепёі: скрьжьштетъ зжкън своилиі н оцѣпѣ- нѣвдетъ Мк 9, 18 Ас (оцѣпѣиѣетъ Зогр Сав, оцѣпѣиѣдтъ Мар).— Ср. оцѣпдти, оцѣпе- нѣти ОЦѢпѢнѢТИ, -иѣіж, -нѣкши сов. /несов. (5) ѵархаѵ, ^ЧраіѵеоОаі застыть/застывать, оцепенеть/цепенеть гѣиЬпоиі/іиЬпоиі, ?се- репёі/серепёі: како не оцѣпѣиѣ тѣло кмѴ вьсе Супр 410, 30; і скрьжьштетъ зжкы своі- лш і оцѣпѣиѣетъ Мк 9,18 Зогр Сав, оцѣпѣ- иѣдтъ Мар (оцѣпѣиѣвдетъ Ас).— Клоц 4а 22.— Ср. оцѣпѣиѣвдти, оцѣпдти ОЦѢОТИТИ, оцѣціж, оцѣстишн сов. кого, чьто отъ чесо (15) іласгхесгОаі, ё^іХааиеоѣаі, хаОарі^еіѵ, ё^акеісреіѵ, апостщіхегѵ, атй- (Зойѵ; (ие оцѣціеиъ ахаОарюто^) очистить осізііі: кд’ид ослд ръждж желѣзижіж оцѣстнтъ Супр 399, 22; повелѣшА принести жьзліш шипьчдио не оцѣштеио Супр 258, 16 • перен.; имени твоего ради г(оспод)і оцѣстн грѣхъ мои Евх 75а 7-8; Пс 24, 11 Син; оцѣштж сьь отъ грѣуа велика Пс 18, 14 Син. — Пс 7, 13 Син; 50, 3 Син; 50, 11 Син; 64, 4 Син; 77, 38 Син; 78, 9 Син; 108, 14 Син; Евх 41а 12; Супр 111, 1; 342, 8.— Ср. истрѣкитн, нціигиіти, отрѣкити, очистити
оцѣ ОЦѢЦІАТИ, -авк, -акшн несов. (2) еѵЛа- иікіѵ, ІЛаацос (1) очищать осіёѣ’оѵаѣ; перен. прощать осіроихіеі: н оцѣціаіА везако- ииѣ • остави грѣхы Евх 736 10; п пе завывай вьсѣхъ въздааиеі его • оцѣціавкштаго вьсѣ ве.шоньньѣ твоѣ 77с 102, 3 Син.— Ср. истрѣвлатн, очиціати, чистити 0ЦѢЩвНИ№, -иіа с (8) хаОарас;’ хаОа ра’цдс, ауѵоттіс, ІХаацос;, хаОоци^еіѵ (!) очищение осіяіёпі: алчъвами же и молитвами • и оцѣштеникмъ тѣлесъиыимъ • и чистотж срьдьчьижіж помыслы присно чиста Супр 280, 27-28 • перен.: 'ѣко отъ теве оцѣштеиие «тъ Пс 129, 3 Син.— Евр 1, 3 Ен; Пс 11, 1 Син; Евх 56 18-19; 41а 4; 476 4; Супр 457, 10-11.— Ср. истрѣвлкиик, очиціе- иик ОЧССЬНЪ, -ъіи прил. (1) греч. нет глаз род. мн., глазной осі род. мн., оспі: плачь очесъиы Евх 70а 2 очи см. око ОЧИВИСТЬ нареч. (1) бфОакцо<раѵа>б видимо, явно ѵіИіѣеІпё, г]еѵпё: іакоже очи- висть вьсѣмъ показати са кмоу Супр 36, В-!4 ОЧИСТИТИ, очиціж, очистиши сов. кого, чьто отъ чесо (45) хаварі^еіѵ, хаОаіреіѵ, йуѵі- Іеіѵ, алооцлхеіѵ, ёххаОаіреіѵ ехиеге, ригі- Йсаге. риги.ч (!), ешишіаге очистить осівѣіѣ: перен.: аціе хоціеши можеши ма очистити Мк 1, 40 Сав (іштистити Зогр Мар, ичіститі Ас); I отъ грѣха моего очісті міа Пс 50, 4 Син; да очктитъ (иъи о)тъ грѣхъ нашіхъ Киев Зв 19; да помиловалъ бывъ • і в’сѢкоіа зълобы очи- ціенъ Евх 56а 22; и очистилъ отъ все а сквръиъі д(оу)шж своіж Супр 570, 22.— Зогр Мар Ас Сав Син Киев Евх Клоц Супр.— Ср. истрѣ- ВИТН, НЦІНСТИТИ, отрѣвити, оцѣстити ОЧИЦІАТИ, -аіж, -акшн несов. кого, чьто отъ чесо (20) хаОоцн^еіѵ, хаОаіреіѵ, ёхха- 0аі(}Егѵ, хаОареѵеіѵ, апарѵеіѵ очищать ос'йТоѵаі: і прокаженні очнштаіжтъ са Л 7, 22 Зогр Мар • перен.: и отъ грѣхъ своихъ очиціаеши са Евх 906 17-18; очнштаимъ вьсе жтрьнек и выгѣшьнек Супр 430, 27.— Зогр Мар Ас Евх Клоц Супр.— Ср. истрѣвлати, оцѣціатн, оучиціати, чистити ОЧИЩбНИІв, -ніа с (27) [очншченнк Киев (2)] хаОаеісгрде, хаОараіе, хаОараюе (!), хаваіреаіб (!) ехріаге (!) очищение осі&ёпі: на очиштеиик пльтн Супр 483, 22-23; і егда пртівлижишА са дьнье очнштеньѣ ею Л 2, 22 Зогр, очиштеннѣ Мар, очнціенню Сав Боян; въ очиціеине д(оу)шамъ и тыломъ Евх 5а 16-17,— Зогр Мар Ас Сав Охр Боян Син Киев Евх Клоц Супр.— Ср. оцѣціеиик, нстрѣ блинни ПАЙ П очрьвлгенъ, -ын прич.-прил. (1) хбххі- ѵое окрашенный пурпуром, пурпурный оЬагѵепу пасЬет, ригригоѵё сегѵепу: съвлъ- кьше н • хлллмА0іж очръвленовк одѢша и Мт 27, 28 Ас (чръвленоіж Зогр Мар, чрьвеноіж Сав).— Ср. чрьвлкнъ, прапрждьнъ ФЧРЬНѢТИ, -ѣіж, -ѣкшн сое. (2) [очръи- Супр (1)] ацаѵроѵѵ (!) почернеть гсегпаі; перен. потемнеть гѣетпёі: свѣтьла нлкжште лица • прѣжде того дрАула вывъша отъ страстии и очръиѣвъша Супр 557, 9; очрьиѣ (вм. очръии ?) • іжже съзъдахъ довротж Супр 247, 18 ОЧРЬЦІб, -а с (1) стхііѵоща шатер, жилище зѣап, ргіЬуѣек: і падж посрѣдѣ стана «хт» • цжръстъ оч(р)ьшта Пс 77, 28 Син.— Ср. кровъ, скнннн о ч ь ш т Пс 77, 28 Син см. очрьще о ш ъ д ъ и Супр 128, 12 см. овити о ш ь д ы и см. отнтн ошьлъ И 4, 8 Зогр Мар; Супр 366, 15 см. отнтн ОШЬЛЬЦЬ, -а м (3) [отъшъльц- Супр (2), шшелц- Ен (1)] аѵаха>(?т]тпс отшельник роизѣеѵпік: выстъ иѣкыи отъшъльць • вь весиѣѣмь градѣ Супр 514, 7.— Супр 519, 24-25; Ен 38а 3.— Ср. оходьннкъ, поустыиь- ннкъ 0ШЬСТИ№, -на с (1) апо6т)ціа уход о<ісЬо<і: о иного ошьстин Зогр-лл 2а 4.— Ср. ншьствнк, оходъ оѵктімонъ Супр 136, 26-27 см. еѵкти- монъ п П цифра глаг. и кир. (33) 1. глаг. ёѵеѵіѴ хоѵта 90 2. кир. бубобхоѵта, л', (!) 80.— Зогр Ас Сав Син.— Ср. о, Ч паведьинцн Л 20, 20 Зогр см. правьдь- инкъ павелъ Евх Клоц см. павьлъ пав’лъ, павлъ Ас Ен Евх Супр см. павьлъ п а в ъ л ъ Евх Клоц Супр см. павьлъ ПАВЬЛОВЪ прил. к павьлъ (1) тоѵ ПаѵХоѵ Павлов, Павла род. Раѵійѵ: мати павьлова Супр 84, 15.— Ср. пауль ПАВЬЛЪ, ПАѴЛЪ, -а м имя (92) [павьл- Супр (17), павъл- Евх (5) Клоц (3) Супр (3), пав’л- Евх (2), павел- Евх (2) Клоц (3), павл- Ас (7) Ен (4) Супр (3), паул- Супр (44)] ПаѵХое, апбатокос; (1) Павел Раѵеі: тако во 439
плг ПАК с(ва)ты Павелъ сучитъ ны Евх 69а 13', годъ же се и клдженддго пдулд нд срѣдж из- вести весѣдъі Супр 356, 6.— Ас Ен Евх Клоц Супр ПАГОуБА, -ъі ж (30) аяоЖеіа, біасрОора, хатасрОора, аѵаіреспс, бкеОрос; (въ пдгоукѣ абіорОшто^) гибель, пагуба хаЬиЬа, гкага: прострднд врдтд • і широкъ ПАСТЬ • ВЪВОДАН въ пдгоукж Мт 7,13 Зогр Мар Ас; оиъ же Хота прѣкъівддше въ пдгоукѣ Супр 414, 17 • Хоіцбс мор тогоѵа гапа: вжджтъ глади и пдгоувъі • і тржси по мѣстд Мт 24, 7 Мар Ас (2) Сав Зогр-пал (0 Зогр) ф въ пд- г оу в ж въіти еіс алоАеіаѵ, еіс ё^окёОреѵ- аіѵ уіуѵеаОаі погибнуть хаЬупоиІ, ргі)іѣ пагтаг: вждж чіада его вь пдгоувж 77с 108, 13 Син.— Зогр Мар Ас Сав Зогр-пал Син Супр.— Ср. гоувительстко, гывѣль ПАГОуБЬННКЪ, -д м (1) Хоіцбс губитель гЬоиЬсе: вѣ иѣкто презвутеръ... пАгоувьннкъ оврдзомъ Супр 186. 19.— Ср. гоувитель ПАГОуБЫГЬ, -ъіи прил. (7) оХёОрюс, Хѵцесбѵ пагубный гЬоиЬпу: освѣтити іа • отъ тъмъі пдгоувъиъііА Евх 326 1-2 □ п а г оу в ь и -ы и в знач. сущ. бцартшкое, вар. Хоіцбе губитель гЬоиЬсе: ид сѣддлишти па- гоунъиъіихъ ие сѣде Супр 101, 18-19 (грѣшь- иъіхъ Пс 1, 1 Син).— Супр 87. 15; 409, 27; 521, 21; 528, 20-21; 566, 24.— Ср. гоувн- тель, гоувнтельнъ. погъівѣльиъ ПАДАНИІ6, -иа с (6) птйца, ятаипс;, хаталтшаіс падание, падение рабапі, рай: пдддиьемь своіж немоштъ намъ показаша Клоц 5а 20 • перен.: се лежитъ сь • ид пдддиье і ид въстдиье многомъ • въ і(здрдн)ли Л 2, 34 Зогр Ас Сав (ид пддеиие Мар) ф пАДднианспльнитн птсоцата пк.г]роѵѵ наносить поражение кому-л. грйзоЫѢ ро гагки, рогахіѣ пёкоіго: сждітъ іаз(ъі)комъ і исплънітъ пАддннѣ Пс 109, 6 Син.— Пс 105, 29 Син.— Ср. пдденик ПАДАТИ, -діж, -дкши несов. (22) [п.. Ен 56 17, поддете (!) Син (1)] піптеіѵ, ярое ятйаіѵ цеОіатааОаі падать рабаі: і желѣьь НАСЫТИТИ СА • ОТЪ КрОуПИЦЬ ПАДАІЖШТНІХЪ • отъ трепезъі вогдтддго Л 16, 21 Зогр Мар Ас • перен.: і юдѣіскд гръдъіиі пддддше Клоц 106 12 ф ПАДАТИ ид колѣноу уоѵѵпе- теіѵ падать на колени кіекаі: прнде къ немоу прокдженъ... нд колѣноу пдддіа Мк 1, 40 Зогр Мар Ас Сав; пдддтн нд лнцн пара ріятеіѵ ёаѵтбѵ ёяГ ярбосояоѵ падать ниц раба! па іѵаг: въ црьквн падаа на лнцн свокмъ Супр 168, 9.— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Клоц Супр.— Ср. прнпдддтн, поклднатн (поклднатн колѣнѣ), прѣгывдтн, прѣклднати ПАД6НШ6, -на с (12) ятйоте, лтідца 440 падение рабпиіі, ирабпиіі, раб: ты во есн вьземлАн • отъ пдденнѣ молаціааго са теб Евх 316 12.— Л 2, 34 Мар; Супр 341. 30 351, 10; 425, 11; 513, 20; 513, 30; 518,23: 520, 27; 521, 2; 522, 21-22; 545, 17.—Ср. ПАДАННК ПАЖИТЬ, -н ж (11) [пажнтъ Сав (1) Син (1)] /ортос;, Хеіцшѵ, ѵоцт) пажить, пая бище рагіі, рахіѵіпа: прогнѣвд сььѣростьтыі нд овьціа пажіті твоеіА Пс 73, 1 Син; Ен 32а 2. — И 10, 9 Зогр Мар Ас (2) Сав; Пс 78, 13 Син; 103, 14 Син; Супр 495, 18; 495, 19.— Ср. паствина, трдвд пАзнегьть, и м (1) дпІт] копыто рагпеЬі, коруіо: і годѣ кждетъ в(ог)оу пдче темці юна • рогы іздѣвкштд і пАзнегъті 77с 68, 32 Син ПАЗОуХА, -ъі ж (5) 1. хдкпо$, аі, аухбЛоі пазуха; грудь; охапка ЬпкГ; пагисі: прнемы копне воджціее въ пдзоууж твоіж Евх 29а 3: въдовици кокн оувозѣ с(ъі)нъ иночадъ кд'идче съсъі • кгоже носаштн въ пдзоусѣ мати кму Супр 43, 13 2. подмышка роб- рахі: подъложнша (г. е. съвалъмъі мѣдъны) подъ окѣ пдзоусѣ Супр 263, 30.— Супр 166, 23; 264, 2-3; 327, 10.— Ср. лоно, адра ПАКОСТЬ, -и ж (29) тѵ^аѵѵіс,, алоѵош, ёліОѵціа (!); (пакость кетъ комоу, чесому цааті^еаваі; вес пакости аРкаРлс;) вред, обида, несправедливость роёкогепі, йкосіа, икгіѵбёш, кгіѵба: и тако кьсѢкоа пакости и ВЬсѢкоА вѣдъі • ВЬСА ВЬСЖДОу ИСПЛЬИИША СА Супр 210, 4; мол(н)твъі прНИОСАфЛІЛ • вл(д)г(осло)ви і проелдви • вес ПАКОСТИ • I врѣжденнѣ в’сего жнтнѣ • въ храмѣ (ем Евх 146 22 ф ПАКОСТЬ, ПАКОСТИ дѣэтн, творнт н/с ътворити рка- птеіѵ, абіхеіѵ, ёяпреа^еіѵ, покецеім, ёѵох- ХеГѵ, хокаері^еіѵ причинять/причинитьвред, страдание Ігаріі, иЫігоѵаІ/иЫГЯі: не дѣи емоу ПАКОСТИ • НИ ржКАМД НН НОГАМА • ни в’семоу тѣлесн Евх 366 /0; пакость пра- тн абіхеіег'&аі, ёптіреа^еаОаі пострадать иігрёі кгіѵсіи, ргікогі: дште пакость гіринмі помолж са зд того Супр 379, 25; съвъі- ВАКТЪ СА НМЪ ПАКОСТИ СЪЕЫКАТИ (вм. въівдти) аѵтоѵс; аѵц(3аіѵеі (ІкалтеаОаі это им во зло )е )іт Іо ке ёкобё, ке гіёти: отъ възвышенна съвывдетъ са имъ пакости събывати Зогр-лл 26 13-14.— Зогр Мар Ас Сав Евх Клоц Супр Зогр-лл.— Ср. огакнн ПАКОСТЬНИКЪ, -а м (9) тѵраѵѵо^ мучи тель Ігугпііеі, тисііеі, Іугап: съвазаии же къівъше... ндѣдуж веселАште са къ пакостьии- коу Супр 58, 30.— Супр 58, 18-19; 63 , 30; 68, 6; 69, 25; 73, 16; 76, 3; 512, 26 и 26-27,- Ср. мжчитель
ПАК ПАКЪІ нареч. и частица или союз (>400) I. нареч. 1. лаХі/ѵ, ёті, аѵа-, цаХХоѵ (!) опять, снова, вновь, еще орёі, газе, гпоѵи, іейё: пакы помстъ его неприѣзнь Мт 4, 8 Зогр Ас Сав Боян (0 Мар)’, і къде приілтн пакта зракъ свои Евх 34а 20; пакы радости міговѣштеник • пакы свокодѣ вьзвѣштеннк • пакы възканик пакы възвраштеник • пакы кеселнк * пакы ракеты изкавькник Супр 243, 28-29 • не... пакы ой... ёті больше не аг пе: ие пріложітъ въклаговолнті пакы 77с 16, 8 Син 2. яаХгѵ, ёті также, кроме того йаіе, іакё, кготё ІоЬо: сьвѣдѣтельствоунтъ сарра • и сь нет ревека * н пакы анна Супр 250, 2 3. еіта, лаХіѵ, тоге потом роіош, рак: пакы же покелѣ кназъ гвоздна раждегъше жештн а по уръкътоу Супр 178, 26 II. в знач. частицы или соединительнаго союза ёті, мш, аѵ паХгѵ затем, потом сіаіе, рак, ро- (от: ии отъ таковааго д(оу)ховьнааго юноша... мдоваатъ слоуж’кж принмати « нн ономоу пакы сътрьпѣти оть него... слоужькж прнимати Супр 548, 16 • пакы... н, н... пакы в уси- мтельном значении ёті иаі даже и сіокопсе і, пасііо і: възвеселітъ сіа сръдьце мое • н къздрадова сіа іазънкь моі * пакы же і плотъ «оі къселітъ сіа иа оупъванъе Пс 15,9 Син • в противительною. значении однако ѵзак: еѣаше ко ти лнце клѣдо видимо • нынга же пікы свѣтъло акы сльнце Супр 159, 21-22.— Зогр Мар Ас Сав Охр Боян Ен Син Служ. Киев Евх Клоц Супр Хил Рыл ПАКЪІБ’ЫТИІб, -иіа с (2) лаХіууеѵепіа будущая жизнь хпоѵиггогепі, Ьисіоисі гіѵоі: къ пакывытии • егда слдетъ с(ы)нъ чл(о)- в(кчь)скы * на прѣстолѣ славы своеіА • идете и вы Мт 19, 28 Мар Ас (пакы кждете Сав, 0 Зогр) ПАЛАТИН, -ига м (1) греч. нет сановник, придворный раіаіуп, сіѵогап: приде нѣкто па- мтиі • отъ ц(ѣса)ръствоуіжштааго сы града Супр 562, 6.— Ср. палатинъ ПАЛАТИНЪ, -а м (3) греч. нет сановник, придворный раіаіуп, сіѵогап: г(лаго)лааше «ъчтоу выти и раздороу • о палдтннѣ кывъ- шоуоумоу чоудоу Супр 563, 21.— Супр 563, 20; 563, 24-25.— Ср. палатин ПАЛбСТИНЪ, -а м страна (1) ПаХаютіѵт) Палестина Раіезііпа: иде на аравніж и на па- лктииъ Супр 291, 28 ПАЛеСТИНЬСКЪ, -ын прил. к палестннъ (1) тйс ПаХаютгѵтк; палестинский раіезііп- зку: ддстъ кмоу палестннъскыл страны Супр 236, 29 ПАЛИТИ, пал№, палишн несов. (5) 1. чьто срХоуі^еіѵ палить, сжигать, зажигать раііі, зраіоѵаі, хараіоѵаі: иждени із него... к’свк ПАН П ьъзіж... палАіріж грътань его Евх 296 23 2. без доп. срХёуегѵ, срХёуестііаі, срХб| (!) гореть, пылать Ьогеі, ріапоиі: творіл... слоугы своіа огнь паліАірь Пс 103, 4 Син; Евр 1, 7 Ен.— Супр 39, 7; 232, 17.— Ср. горѣти, жеірн, опалгати, полѣтн ПЛЛИЦЛ, -а ж (6) [полица (!) Супр (1)] рбфбос;, (Заитгциа посох, палка Ьйі: жезлъ тво-і паліца ткоѣ та міа оутѣшісте Пс 22, 4 Син • перен.; оупасеші іа паліцеіж желѣзной» Пс 2, 9 Син.— Супр 2, 19; 2, 24; 4, 5; 336, 8.— Ср. дрьколь, жрьдь, посоуа ПДЛКтНИКт, -ига с (1) срХоуісгцбс; жжение, ожог раіепі, рораіепі: плакаауж са тжждште отъ колѣзнн паленига Супр 39, 15 ПЛЛЛФИЛЪ, -а м имя (1) ПацсріХос; Пан- фил РатрЬіІпз: с(ва)тън\(ъ) м(ж)ч(е- ни)къ • памфила оуалента Ас 1426 14 п а м а н ж Супр 423, 19 см. поманжти II ДАЛА ТИКЪ, ыи прил. (2) (паліАтивъ зълоу цѵтіаіиаио^) памятливый, не забывающий ратёіііѵу, пегаротіпа)Гсі: аште... палслтнви ксмъ • зълоу Супр 424, 5 (гнѣвъ же дръжімъ Клоц 96 16) ПЛЛЛАТИКт, -ига с (1) ѵлбцѵраіс; память рашаіка, ѵгропппка: проповѣднмъ сьпасьнааго дьнн пдматнк Супр 479, 13.— Ср. паллАТЬ, помАновеннк ПДЛІАТЬ, -н ж (81) (паліАрг) Ас Сав Ен, паміА(т) Ас, па(м) Ас, па(т) Ас, пть, пати (!) Евх (1)] 1. цѵтіцг) память ратёТ: тъи въ своей памАти к(о)ж(е)с(тв)ьиѣи съдръжиши в’сѣуъ дѣлеса Рыл 7б|3 15 2. то цѵгщбстѵѵо'ѵ, цѵііцг), цѵеіа, і>лдцѵт)слс;, ѵлбцѵгща, уреіа (!), лоіцѵгі (!) память, воспоминание ратаі- ка, ратёі’, ѵхротіпка: еже сътвори сн • г(лагоблано кждетъ въ п(амж)ть еіА Мк 14, 9 Зогр Мар; потрѣкітъ сіа отъ земльл памьатъ іуъ Пс 108, 15 Син; си ор’ганы вьзаша • егда іа плѢиіша да імжтъ памАть домашънѣго жітьѣ Клоц 7а 36; Супр 418, 27 • цѵііц-ц торжество зіаѵпояі: нед(ѣлѣ) в в ніжж(е) къив(а)ет(ъ) палслт(ь) носіфоу іже іѵт(ъ) аріма«.еіА Ас 11ба 8 • та йпоцѵііцата житие Іе^епсіа: съпнса же паліАть с(ва)тынхъ Супр 271, 19 □ памАть творити цѵг)цг)Ѵ яоіеісгііаі поминать ргіротіпаі, ѵгроттпаі: покон д(оу)шл ракъ ткоиуъ... сѵ ниуъже памАть творнмъ нынѣ Евх 64а 6; кес памАтн греч. нет без внимания Ьег роѵзітппіі: не мози мене оставити кес памАти въ херсоньстѣ градѣ Супр 539, 9.— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Евх Клоц Супр Рыл.— Ср. въспоминаник, памАтнк, помАнокеник, праздьннкъ, праздьньствик, праздьньство плннцл, -а ж (2) греч. нет чан, сосуд пасігг, пасіоЬа: сътвори паницж зѣло малж • 441
ПАН НД ПрИНМАННК ДЪЖДЬНЪІНХЪ водъ Супр 549, 13.— Супр 552, 15 16.— Ср. пдннчнцд, съсждъ ПАНИЧИЦА, -а ж (3) греч. нет чан, сосуд паііггка, паііоЬа: отврьзе двьрн паинчнца • и оврѣте іж исплъиь Супр 550, 1.— Супр 549, 23; 549, 25-— Ср. пдннцд, съсждъ пАнтелеиллонъ, -д м имя (1) Паѵте- Хегщсоѵ Пантелеймон Рапіаіеоп: мѢ(са)ца нюл(ѣ) йік с(ва)тдго плителенмоид м(ж)- ч(ени)кд Ас 151а 2 п д и ф о т ь Ен 366 4 см. пдфиотъ ПАПА, ъі м (1) пап«5 папа рарег: житнк грнгорд пдпъі роумъскд’го Супр 119, 15.— Ср. пдпежь ПАПбЖЬ, -д м (5) папа^ ропіііех папа рарех: в(ог)ъ іже нън... влджендго клнментд лъжченікд твоего і пдпежд чьстыж веселіші Киев 16 4.-Ас 1276 5; 1366 17-18; 1416 7; Ен 46 17-18.— Ср. пдпд ПАПРЬТЪ, -д м (3) [пдпръ- Евх (1)] ѵа- рОг)| притвор (сЬгатоѵа) ргеіівіп, пагіех: поимжтъ и чръньцн • и постригжтъ н въ пдпрътѣ Евх 966 13.— Супр 296, 5; 296, 15 ПАПОѴЛЪ, -д м имя (1) Папское; Папила Раруіив: мѢ(са)ца октов(рд) ві с(ва)- т(ъі)х(ъ) м(ж)ч(ени)к(ъ) • пдпоулд рдспд (!) дидвлд (!) Ас 1226 18 ПАРАКЛИТЪ, -д м (17) ларахкцто^ за- щитник, заступник, утешитель осЬгапсе, ргітіиѵсе, иіёзііеі: пдрдклнтъ же д(оу)хъ с(ва)ты И 14, 26 Зогр Мар Ас (пдкы тъжде (!) Сав).— Зогр Мар Ас Сав.— Ср. оувѣтьннкъ ПАРАСКевЬГИ(И), ПАРАСЙбВЬГ'ИКІ, -ИІА ж (25) [пдрдскевьѣи- Зогр (6) Мар (6) Клоц (1), пдрдскев’ѣн- Ас (7), пдрдскевьгн- Сав (1), пдрдскевъгн- Боян (2). паскеоуѣін (!) Ас (1). . .скевгн (!) Ен(1); им. ед. -ги Зогр (2) Мар (2) Боян (2) Ен (1), -гни Зогр (2) Мар (2) Ас (5), -гига Сав (1)] ларскгиеѵі) пятница раіек: дьнь вѣ пдрдскевьѣні • і сжвотд свнтддше Л 23, 54 Зогр, пдрдскевьѣи Мар ф вели- к д га пдрдскевьг и(и) г) цеуакг) пара- сгиеѵі) страстная пятница Ѵеіку раіек: чьтенье • въ велікжіж пдрдскевьѣііж Клоц 96 33.— Зогр Мар Ас Сав Боян Ен Клоц.— Ср. ПАТЪКЪ ПАР6ЛЛИІА, ПАРИЛЛИГА, -НІА ж (2) [пдре- Евх (1), пдрнм.. Ен (1)] греч. нет па- ремия (чтение из Ветхаго завета) рагетіе (сіепіге Зіагёііо гакопа): по сем(ь) чьтет(ъ) пдремніж Евх 5а 10.— Ен 18а 7 ПАРбНвСИСЪ (?), -д (?) м (1) греч. нет проповедь, поучение рагаіпеве, кагапі, рои- сепі: (слов)о п(дреиесисд) Рыл 3, 1.— Ср. кдздннк, проповѣддник, проповѣдь 442 ІІАС п а р и м и га Ен 18а 7 см. пдремнга ПАРИТИ, пдріж, пдрншн несов. (1) пётеов® летать, парить Іёіаі, Іеіёі: по въздоухоу іи Рашта силъі рдзгъндвъ Супр 353, 10-11- Ср. пьрдтн ПАРОПСИДА, -ъі ж (2) [поро- Мар (1)] парофі^ блюдо тіва: очиштддте вьнѣщъие стькльиици • і пдропсндѣ Мт 23, 25 Мар (0 Зогр).— Мт 23, 26 Мар.— Ср. блкдо, мнсд, окринъ, солило ПАР-е-енеонъ, -д м местность (1) По- рОеѵсоѵ Парфенон РагіЬепоп: отидошл ггъ рнгекѵнд идрицдкмъіи (! вм. -даго) мдлти тръгъ • до глдголемддго пдр^енеиіна Супр 542, 9 ПАСИНИКЪ, -д м имя (1) Пао(ѵіхо$ Пасиник Равіпік: сълоучи са мжжоу сестры кго МАрНА • пдснннкоу ндрнцдкмоу • строити рдмѣньскж влдсть Супр 281, 21 пдскеоуѣін (!) И 19, 31 Ас 1186 2 см. пдрдскевьгн(н) ПАСТВА, -ъі ж (2) поіцѵюѵ, лоіцѵп стадо віасіо перен.: съврдшА съворъ... у пдстоухд оукивъше пдствж рджденжтъ Супр 385, 16-17.— Супр 355, 28 ПАСТВИНА, -ъі ж (4) ѵоцц пастбище разТѵіпа, равіѵа перен.: мъі людне пдствиы его Пс 94, 7 Син ф стдрѣншинд паст- винѣ 6 «р/ілоіцтіѵ главный пастух ѵгсЬпі равіуг перен.: вльколіъ • севе сн... положивъ стдрѣншннд пдствииѣ • ловнтвж сътворитъ оуловьшннмь Супр 328, 26-27.— Пс 99, 3 Син; Супр 342, 21-22.— Ср. пджить ( ПАСТВИНЬНЪ прил. (1) тцс; /мяк пасТь- бы род., пригодный для пастьбы разіѵу род., ѵЬосІпу к равіѵё: ид мѣстѣ пдствіиъні тоу міа въселі Пс 22, 2 Син п д с т в ъі Супр 503, 5 см. съпдствд ПАСТИ1, ПАСТИ СА, пддж (са), пддеши (са) сое. на кого; въ чьто; нд комь, чемь; въ чемь; при чемь; подъ цѣмь, чимь; прѣдъ цѣмь (>100) [пдсти Зогр Мар Ас СавСинЕвх Клоц Супр, пасти са Зогр Мар Ас Сав Син Супр] піптеіѵ, хатапіптеіѵ, рілтеіѵ ёашбѵ, хатаѵтаѵ, Хеіпеіѵ (!); (пасти нд комь ёліяія- ггіѵ; пасти прѣдъ цѣмь проаліятеіѵ, лроотр- ХестОаі) упасть, пасть рабпопі, зрасіпоиі, ираііпоиі: і пдде са (т. е. хрдмннд) • і гі рдздроушенне еіл велне зѣло Мт 7, 27 Зогр Мар Ас, пдде Сав • пасть на колени рокіек- поиі, раііпоиі па коіепа: пддъшн прѣдъ нимь • зд ніжже вннж прнкоснж са емь > <іо- вѣдд Л 8, 47 Зогр Мар Ас Сав • пасть, погибнуть (е битве) раііпоиі ѵ Ыіѵё: подру- живъ ВОрЬЦА ПрѢдЪПЛЬЧЬНЫА • цнн въ прьві- Ѣмь штнтѣ ПАДЪШААГО * ДВИК ИДПЛЬНІДТЪ тржтъ • ДА не чело иуъ възмжтитъ сл •
ПАС падъшннмъ Супр 93, 28 и 30 • пасть, упасть кіезпоиі: ты рани нынѣ прнзьрѣтн на раса твоего сего • падъша грѣуы Евх 30а 21-22.~ Зогр Мар Ас Сав Син Евх Клоц Супр,— Ср. напасти, отъпастн, сыіастн ПАСТИ2, пасж, пасешн несов. кого чьто (52) [псы Сав (1), пасъ (!) Евх (2), пасстъ (!) Сав (1)] рбстиеіѵ, пощаіѵегѵ, ѵёцеіѵ пасти разѣ: посъла і на села скоѣ * пасть свннін Л 15, 15 Зогр Мар Ас, пассть (!) Сав; в'к же далече отъ нею • стадо свннні много пасомо Мт 8, 30 Зогр Мар Ас Сав • перен.'. пасті иікова рана своего Пс 77, 71 Син □ пасыи в знач. сущ. о Рбстисоѵ пастух разіуг: і пасжштен свннніа вѣжашж Мк 5, 14 Зогр, іисжштн Мар “пасти са рбстиесгваі па- стись раві ве: пасжштемъ же са вельвждомъ тоу Супр 217, 28.— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Евх Супр ПАСТУХОВЪ прил. (1) той пощёѵос; пастуха род., пастушеский разіугйѵ перен.: авьлъ пожъренын прѣжде... пастоухокъ овразъ сые’ Супр 460, 14 ПАСТУХЪ, -а м (33) яоіццѵ пастух разіуг: і мили емоу быша • за не кѣахж ѣко овьца не ьнжшта пастоуха Мк 6, 34 Зогр (пастырі Мар) • перен. пастырь разіуг: нъ н волыпаа съподови са чьстн • пастоухъ сывъ словесыгынмъ овцамъ владычьигамъ Супр 526, 29-30.— Зогр Сав Супр.— Ср. пастырь ПАСТЫРЬ, -рга м (54) лоіццѵ пастух разіуг: ікоже пастырь различаетъ • овьца отъ козьлншть Мт 25, 32 Зогр Ас, пастыръ Мар (пастоухъ Сав); ахъ есмь пастырь докры И 10, И Зогр Мар Ас (пастоухъ Сав; Супр 478, 12) • перен. пастырь разіуг: съвѣ- дітель же доврын Тшанъ нашъ прѣподовьнын пастыръ Супр 277, 29.— Зогр Мар Ас Боян Евх Клоц Супр. — Ср. пастоухъ пасті Ас Охр Унд Супр см. пасха ПАСХА, -ы ж и нескл. (>1ОО) [па(с) Ас, п(с)Лс, паусуж (!) Клоц (1)] 1. лааха Пасха, праздник Пасхи ѵеіікопосе, ѵеіікопоспі 5Іаѵпо8І: егк же пасха і опрѣснъцн • по дъвою дьноу Мк 14, 1 Зогр Мар; недѣлѣ велікъніА пасуа Ас 1а$ 8 2. лааха, ацѵбс; пасхальная жертва, пасхальный агнец ѵеіікопоспі оЬёі’, ѵеіікопоспі Ьегапек: къде хоштешн і оугото- паежъ тн кстн пасха Мт 26, 17 Зогр, пасхж Мар Ас Сав Клоц (7) Супр (6).— Зогр Мар Ас Сав Охр Унд Боян Евх Клоц Супр пасы Супр 492, 22 вм. пакы патн Евх 59а 1 см. палллть ПАТРИАРХОВЪ прил. (1) мата тоѵ латрі- архцѵ патриарха род., патриарший раігіаг- сЬйѵ: хот^уъ патріарховж кескдж къ вамъ • ПАЯ П простърѣті Клоц За 27.— Ср. патрнаршьскъ ПАТРИАРХЪ, -а м (21) [патриаръх- Служ (1)] 1. латріархпс праотец, предок, патри- арх ргаоіес, ргесіек, раігіагсЬа: о... (вр)ат- рѣуъ нашихъ • от(ь)цнуъ • патрн(ар)ъсѣхъ • пр(оро)цѣхъ Служ 36 1-2 2. латріархлс, лрбебро^; (патрнархоу выти іерархеіѵ) натри- арх раігіагсЬа: и въсходнтъ патриархъ иа амвонъ Ен 306 18.— Ас Ен Служ Супр ПАТРНАРШЬСКЪ, -ын прил. (1) тшѵ латріархшѵ патриархов род. мн., натриар- шеский раігіагсЬй род. мн., раігіагсЬаІпі: по овычаю патриар’шъскоу • повелѣ... при- вести вТ маломоштн • на трепезж своіж Супр 121, 7—8.— Ср. патрнарховъ ПАТРИАРШЬСТВО, -а с (2) іерархій, то латріархлѵ уіуѵеаОаі патриаршество раігіагсЬаі, йгасі раігіагсЬу: прѣжде патрн- аршъства • црънорнзъцъ в'к Супр 119, 18.— Супр 288, 20-21 патриаръхъ Служ 36 1-2 см. патри- архъ ПАТРНКНН1, -ніа м (1) латріхюс; патри- ций раігісі): отъ дроужины отътръгъше • лютыа и везлилостнвыА слоугы днгаволовы • костан’тнна патрнкнга на земн сжшта Супр 64, 5 ПАТРНКНН2, -ига м имя (6) [патрнкь Супр (1)] греч. нет Патрикий Раігісіпх: патрніснн иже влаженыж палѵхти еп(нскоу)пъ • новыа ісесариА града Супр 551, 20; прѣпо- докьнън патрнкь еп(искоу)пъ Супр 552, 3.— Супр 552, 13; 561, 11; 561, 14; 561, 21 патрнкь Супр 552, 3 см. патрніснн2 п а оу ч и и а Пс 89, 9 Син см. пажчнна ПАФНОТЪ, -а м имя (2) |панфотъ (!) Ен (1)] Пасрѵоётюс Пафнутий РаГпиіі): мѣ(сж)ца сеп(тА)в(ра) Нд • с(вА)таго... м(ж)ч(енн)ка и чрънца пафнота Ас 121а 25; Ен 366 4 П АХО ЛАИ И, -нга м имя (1) Пахсоцю? Пахомий РасЬотіпв: мѣ(сл)ца маѣ Тч • с(вл)та(а)г(о) пахомиѣ Ас 1466 4 п а х с х ж Клоц 6а 29 см. пасха ПАЧ6 нареч. (>200) 1. цаЛкоѵ, ллёоѵ, лкеіоѵ, лкеісо, ёлі лкеіоѵ, цеі^оѵ, цеі^бѵсое, яеріаабтероѵ, цаЛкоѵ лерюабтероѵ, і>лёр, лакіѵ (!), лаѵс (!); (паче почисти лротщаѵ) больше ѵісе: прохождааше же паче слово о немь • і сънимаахж са народи миози Л 5, 15 Зогр Мар; ношть съглАдавъ вь ііенже паче лютость вывактъ Супр 89, 6; нынѣ же паче вьпнемъ о вратрѣ нашелль Евх 276 7 • с прил. образует сравн. ст. более (ѵісе): паче похва- лено доушн твокн дръзновеннк Супр 4 56, 16 • с прил. в сравн. ст. цаллоѵ намного, гораздо тпоЬеш: не вы лн паче лоучьшн іхъ есте Мт 443
ПАЖ пет 6, 26 Зогр Мар Ас (Сав нет) 2. цйккоѵ, лростёті даже, сверх того сіокопсе, паѵіс: паче же и самого г(оспод)д мы ксмъ съвлькъ- шеи Супр 90, 29 * цйллоѵ, цалкгти скорее зрізе: ід"кте же паче къ овьцамъ погывъ- шнімъ домоу і(здраи)лева Мт 10, 6 Зогр Мар Ас (пакъі Сав); оумрѣтн нзволж паче • а не пр'Ьстжпнтн словесе кмоу Супр 126, 22 • ралкгти, ё^аірётсо^ прежде всего, главным образом, в частности ргеііеѵзіт, Ыаѵпё, хѵіазіё: і иичьтоже отъметъно паче в(о)- жнемь словомъ • і молнтвоіж Евх 196 23-24 □ паче н з лкр, паче 5 і ло цйллоѵ леркшбтероѵ, лоллф цйллоѵ еще больше, еще сильнее )езіё ѵісе: онъ же паче 3"кло въпн'кше г(лаго)лА Л 18, 39 Зогр Мар, паче Ас; елнкоже імъ тъ запр'кштааше • они паче із лиха пропов'кдаахж Мк 7, 36 Зогр Мар Ас Боян, паче Сав 3. якёоѵ, ѵяёр, пара, цйллоѵ т), якеіоѵа, пкеісо, хеірбѵак; (!) более, больше (чем) ѵісе пех, пай: іже любитъ о(ть)ца ли матерь паче мене • н'Ьстъ мене достоінъ Мт 10, 37 Зогр Мар Ас (2) Сав (2); мьиите лн Ько тн длъжьи'Ьіше в'Ьша • паче вгкхъ ч(лов,Ь)къ Л 13, 4 Зогр Мар; Ько лоучьші милость тво"к паче жівота Пс 62, 4 Син □ паче неже, паче нежели, паче некълн цйХЛоѵ т), рйллоѵ тіпер более чем ѵісе пех: радоуетъ са о нен паче • неже о девлти деслтъ н девлтн Мт 18, 13 Мар Сав, паче • нежели Ас (0 Зогр); вьзлю- бнша во паче славж ч(лов,кчь)скж * неже славж в(о)жиіж И 12, 43 Зогр Мар Ас; ш съворе влъкъ(мъ) паче кръвиіж питомомъ неклн члов-ѣкомъ вогоносьцемъ Супр 385, 27.— Зогр Мар Ас Сав Унд Боян Зогр-пал Ен Син Евх Клоц Супр Зогр-лл.— Ср. нзлнха, лихо, мъного, наипаче ПДЛІЧННЛ, ІІЛІйіЧННЛ, -ы ж (3) [паж- Сын(1),паіж- Супр (1), паоу- Син (1)] йрйхѵтр (паіжчнн'ы х°ѴжЛ'ьшніа слава йрнхѵббо^ос; РбёХЛа) паутина раѵпсіпа: л-кта наша Ько п доучи на пооучаахж сіа Пс 89, 9 Син.— Пс 38, 12 Син; Супр 274, 14-15 паичина Супр 274, 14-15 см. пджчииа п а ѵ л ъ Супр см. павьлъ ПЛѴЛЬ прил. к павьлъ (2) тоѵ Паѵкоѵ Павлов, Павла род. Раѵійѵ: великъ вогъ пауль н Тоулнганннъ Супр 3, 13.— Супр 13, 3.— Ср, павьловъ п’в а н и к Супр 384, 4 см. пъваннк п в а т н Супр 297, 5 см. пъвати П6Л6НЛ, -ъі ж (6) стпйруаѵоѵ пелена, пе- ленка ріепа, рііпка: пелены въ рождъство пріелілетъ * пеленамі * і сьде повь'кетъ са Клоц 14а 11 и 12; Супр 451, 24 и 24-25 • перен.: кр’стъ і моука н гвоздие • і съмрьть 444 сі жівотоу • весъмрътъиоумоу вываіять пе- лены Клоц 106 22 ф отъ сам'Ьх'ь ленъ ё| аѵтсоѵ ішѵ стпаруаѵсоѵ в ранней детстве ѵ йііёт ѵёки: даждъ ми сего стран’- нааго • в'кжавъшааго от’ самихъ пеленъ и егуптъ Супр 455, 4 пентикостннъ Сав 28а 4; 131а 13 14 см. патн- пентнкостига Сав см. патн- пеньтнкостинъ Сав 1406 18-19 см. ПАТН- пепелъ Супр 80, 29; 297, 14-15; 291, 25 см. пепелъ П6РГАЛЛИИ, -ніа м имя (1) Перуаціот Пергамий Рег^ашіиз: нъ и вратъ кмоу перга мни • ов^мд іуксаремд въгоднвъ • н старін- шннъства многа градънаіа пр'Ьдръжавъ Супр 281, 1 П6РИНИИ, -ніа м имя (4) [перин- Ен (1)] Періѵю^ Периний Регіпіиз: с(вд)т(а)го м(ж)ч(ени)кд корната • еп(н)скоупа иконъ- ска... при перни кназ(и) Ен 296 15.—Супр 101, 20; 104, 8; 116, 21 перни Ен 296 15 см. пернннн П6Р0И м мн. жители страны, страна (1) Перстію персы, персияне; Персия Регзапе; Регзіе: с(ва)тънх(ъ) м(ж)ч(енн)къ рн • іже в перс4х(ъ) Ас 1456 19.— Ср. персіиннъ п е р с к ъ Ен 38а 7-8 см. персьскъ ПбРСЬСКЪ прил. (7) [персск- Супр (1), перъсъск- Ен (1), перскъ Ен (1)] пераіхбс тсоѵ Перстсоѵ персидский регзку: оврітошд са въ персьсгк земи Супр 255, 11.—Ен 366 4; 38а 7-8; Супр 254, 28; 257, 20; 260, 8; 264, 2 ПеРОѢНИНЪ,-а м (4) Пёріщд перс, пер- сиянин Регзап: страс(ть)... с(вл)таго м(ж)- ч(ени)ка н'Ькова пер’скннна Ас 1276 12, персі- инна Унд 2а 13.— Супр 291, 26-27; 566,24 — Ср. перси перъсъскъ Ен 366 4 см. персьскъ ПбРЬНЛТЪ, -ын прил. (1) птерсотб^ перна- тый орегепу, регпаіу: одъжді на ніа... іко пе- сокъ морескъ пьтіціа перьнаты Пс 77, 27 Син песьи Пс 77, 45 Син см. пьснн ПбТЛОЪ, -а м название капища (1) Пётастое Петас Реіазоп: в-Ьдше же ХР4*' коумнр’скын искони • ндрнцакмън петасъ Супр 17, 8 ПбТРФВЪ прил. к петръ (14) той Пётроѵ Петра род., Петров Реігйѵ: в’Ь же фнлипъ отъ вндсаідьскд града • андреовд і петрова И 1, 45 Зогр Мар Ас Сав; м'Ь(са)ц(а) жжа петрова Сав 1496 19 (ціловаине н поклан'кнне вернгам(ъ) с(ва)тдго дп(осто)ла петра Ас 141а 16) ПбТРЪ, -а м имя (>200) Пётуод, летра
П6ЦІ Реігиз Петр Реіг: ты есі петръ • и на семъ петр’ѣ • съзіждж цр(ъ)ковь моіж Мт 16, 18 Ас (остръ • і нд семь кдмене Зогр Мар).— Зогр Мар Ас Сав Боян Ен Служ Киев Евх Клоц Супр П6Щ6РЛ, -ы ж (29) ал'пкаіоѵ, аѵтроѵ; (подоволичьиъ пещерѣ алркаюеіб'пс; рдспд- лииьнма пещера о лѵйцрѵ тоѵ иатаХѵ- цатос.) пещера )езкупё, зіп): прнде къ грокоу • бі же пещера * н камень ндлеждше нд нж И 11, 38 Сав (пешть Зогр Мар Ас); влд- женын же сака... отиде триидесАтъ пьпрншть въ дала отъ мдидстнрѣ • и к влѣзъ въ пе- штерж Супр 287, 7 • перен. притон, вер- теп сіоирё, реІес.Ь: ие прикмлетъ чксти влдзиь- ничд • не вьлдзитъ въ оувительничъскж пештерж Супр 510, 3-— Сав Супр.— Ср. врьтъпъ, ограда, пещь ПвЩвРЫГЬ, -ыи прил. (2) тоѵ оят)каіоѵ пещерный, пещеры род. іезкуппі, іезкупё род.: новжіж съставивъ лдврж * и нд пештеръ- ион гражденнн пришъдъ Супр 293, 6.— Супр 218, 17 П6ЩИ, пекж, печеши несов. (2) (печенъ мпбс) печь рёсі: оии же ддша емоу рывы пе- чены часть Л 24, 42 Мар Ас (0 Зогр) пеЩИ СА, пекж са, печеши са несов. за кого; о комь, чемь; въ чемь; при чемь; цѣмь, чимь (75) 1. церщѵаѵ, цёкеіѵ, ёяіцекеі- (Лаі, щроѵті^еіѵ, срроѵреіѵ; (прѣжде пещи са пдоцерщѵаѵ) печься, ухаживать, заботить- ся, заниматься зіагаі зе, ресоѵаі; хаЬуѵаі че: н не печеши са ии о чесомъ Мт 22, 16 Сав (інн окомьже не родишн Мар Ас, 0 Зогр)-, чьто въ прочиіхъ печете са 7/ 12, 26 Зогр Мар-, при одежди что са печете Мт 6, 28 Сав, о одежди чьто са печете Зогр Мар Ас; іакоже и за приклоучьшАА са кмоу пешти Супр 374, 10-11; вьсачьскы печадше са имъ Супр 409, 24 * церіцѵаѵ, срроѵеіѵ, ёящёХеіаѵ лрогг фереіѵ стремиться, стараться зпахіі зе, изііоѵаі: како кьзврдщдете са вьспать • и пдки печете са творити іаз(ъі)чкскдѢ к’сѣ Рыл 2а[4 30 2. ХѵлеіоОаі, ббѵреаОаі, аѵѵакуеіѵ сокрушаться, скорбеть гтопѣіѣ зе, когтоиѣіі ве, Ьуі зтиіпу: кдинъ отъ вдсъ прѣддстъ мд • и пекжще са зѣло ндчаша г(лдго)лдти ему Мт 26, 22 Сав (скръвлште Зогр Мар У:),—Зогр Мар Ас Сав Ен Супр Рыл.— Ср. неврѣщи, печдлити са, печдловдти са, рддитн, скръвѣти ПвЩЬ, -и ж (26) 1. хаціѵос, иХі(Заѵос, фойрѵос печь рес; трѣкж • дьньсь нд селѣ сжштж • і оутрѣ въ пешть въмѣтдемж Л 12, 28 Зогр Мар; положіші іа Ѣко пешть (о)гньиж въеркми. лида твоего Пс 20, 10 Син 2. алі)каі- оѵ пещера )езкупё, зіщ; вѣ же пешть і печ П кдмень ндлежддше нд неі И 11, 38 Зогр Мар Ас (пещерд Сав).— Зогр Мар Ас Сав Унд Син Евх Супр.— Ср. врьтъпъ, ограда, пеще- рд, пещьницд ПвЦІЬНИЦЛ, -а ж (3) хащѵос, иаяѵбс (!) печь рес: вьнндостд сь нимъ въ огнь... стдвъ же дле^дндръ посрѣдоу пештьницА Супр 164, 10-11.— Супр 5, 23; 173, 1.— Ср. пещь ПВЩЬНЪ, -ыи прил. (1) (пещьныи огнь иаціѵос; яѵрбс;) печной респі, ресі род.: господи ’і(соу)с(е) х(рнсто)се... изкдвивыи три отрокы отъ пештьндаго огни Супр 226, 3 П6ЧЛЛИТИ ОА, -ліж са, -лиши са несов. (1) бѵасрореіѵ расстраиваться, беспокоить- ся тіі зіагозі, оЬаѵу: тъгда же и вы рдз- гнѣвдсте СА... и мы печдлнхомъ СА тьштаник имѣіжште Супр 312, 18.— Ср. пещи са, печдловдти са, скръвѣти печллоелти са или СИ, -лоуіж са (сн); -лоукши са (си) несов. (2) аѲѵцеіѵ, аѵіа- аваі печалиться, сокрушаться гтопііі зе, ггисЫіІ: ие печдлоуи са зѣло врдте Супр 526, 13; оученици... печдлоуекште си Супр 209, 11. — Ср. пещи са, печдлити са, скръвѣти печаль, -и ж (87) [печьль (!) Син (1)] 1. ОХі-фіс, атеѵохшріа, обѵѵт), абокест/іа, то ёиСХіРеіѵ, бѵѵаціс (!) мучение, страда- ние ігарепі, зоихепі, иігрепІ; г(оспод)ь оуслышд іа • и ото вьсѣуъ печалей іхъ ізвдви іа Пс 33, 18 Син 2. Хѵят), та бѵахерті, иа- тйщеіа, афѵціа; (печаль имѣти яерім’яоѵ еіѵаі) печаль хагтпіек, зтиіек: окрѣте іа съпашта отъ печали Л 22, 45 Зогр Мар; великж во печаль нмдтъ о тевѣ Супр 225, 18 □ печаль сътворити кѵяеіѵ опечалить, огорчить хагтопііі: не сътжжи мдрин • ие сътворн печали кже отъ мдриж Супр 242, 29; въ печали выти кѵЛеіаФаі, ёѵ аФѵцір уіуѵеаОаі опечалиться, огорчиться хагтои- ііі зе: копиі же въ печали вывъ о сьвѣтѣ ихъ Супр 38, 2 3. цёріцѵа, срроѵтіс, щрбѵтща забота рёсе, зѣагозѣ: о извытьи прѣгрѣ- шеиеи • і выти емоу вышъшю мнръныуъ печалей Евх 986 9-10 • цёрщѵа, тарахп, абтщоѵіа, ябѵо^; (печаль кетъ тараааеаваі) беспокойство, опасение оЬаѵа, гпероко)епі: вьвръэі нд г(оспод)ѣ печьль (!) твоіж и тъ тіа прѣпитѣетъ 77с 54, 23 Син; велика во печаль въ мьнѣ кетъ Супр 225, 1; □ в е с печали ацеріцѵсое без забот, спокойно Ьехзіагозі- пё, Ьехреспё, кіісіпё: ііѵдие како вес печали съпиши • а мшиси вь велицѣ вѣдѣ прѣвы- ваатъ Супр 275, 26; в е с печали сътво- рити кого ацёріцѵоѵ лоіеіѵ тіѵа избавить кого-л. от опасности хЬаѵіІ пёкоііо пе- Ьехресі: і дште се оуслышдио вждетъ • оу іѣемоид • мы оутолимъ і • і вы вес печали 445
печ ішо сътворнмъ Мт 28, 14 Зогр Мар Сав (кес- печдлнън Ас).— Зогр Мар Ас Сав Зогр-пал Ен Син Киев Евх Супр Рыл Зогр-лл.— Ср. прнлеждннк; скръвь; вес печали ср. кес- печдльнъ ПбЧАЛЬНЪ, -ъіи прил. (32) яеоСкѵяос;, кпяобцеѵос;, кготтцих;, (Хилтірбтеро^), атѵуѵос, иаттісрііе, т/Г)<; аОѵціас, иатсобѵѵос; печальный, опечаленный зтиіпу, хагтоисе пу: слъішавъ же юноша слово се • отиде пе- чаленъ Мт 19, 22 Сав (скръкА Мар Ас, 0 Зогр) □ печальнаго с мн. в знач. сущ. печаль гагтиіек: нъ прѣстдвленне • іѵ(тъ) печальныхъ • въ рддостьндд Евх 656 17 ♦ печдльнъ въітн, въівдтн кѵяеІоФаі, кйяпѵ ё/еіѵ, перікѵяоѵ еіѵаі, иаттцрцѵ уіуѵеайаі, йОицеіѵ, ОХііріѵ ё/еіѵ быть пе- чальныя, скорбеть Ьуі зтиіпу, тіі зоигепі: въскжю печал ьна есі д(оу)ше Л'°'Ь Пс 41, би 12 Син; печально кетъ комоу кѵяеі- оФаі, ахОеаОаі не нравится, неприятно кому, пеІіЬё пезе, зраіпё зпазі: нъ печально нмъ кетъ • гако нд влдгод'кдннк члов'кком’ • и нд съпдсеннк доушамъ приде Супр 396, 24.— Зогр Мар Ас Сав Син Евх Клоц Супр Зогр-лл.— Ср. прнскръвьнъ, скръвьнъ, скрък'Ь- ти (скръвж), оунылъ печати Супр 444, 4 вм. печдтьл'кти ПбЧАТЬ, -и м (19) аеррауі^, арцаѵтроѵ печать реееі’: печати налагаютъ нд грогъ (! вм. гровъ) Клоц 12а 15 • перен.-. печать моемоу апост(о)л(ь)ствоу вы есте о г(оспод)и 1 Кор 9, 2 Ен |знамендти печдтьмь аеррауі^еіѵ накладывать печать реееііі: гакоже ко зндмендном’ печатьмь • д-Ьвьствь- нынмъ здтвореномъ • х(ристо)с(ъ) отъ д'Ьвы роди са Супр 452, 22, зндмендномъ печдтомь Клоц 14а 39.— Ен Евх Клоц Супр ПбЧАТЬЛѢТИ, -л'ѣю, -л'ѣкши сое. (11) [печати (!) Супр (1)] аеррауі^еіѵ запечатать хареееііі: печдтл'ѣвъше грокъ съ стрджьмн Супр 440, 25 (ср. зндмендвъше камень Мт 27, 66 Зогр Мар, здпеч'Ьтьл'квъше ка- мень Ас).— Супр 45, 11; 243, 7-8; 246, 30; 247, 5; 440, 7-8; 440, 26; 440, 29-30; 441, 1-2; 441, 11; 444, 4.— Ср. здпечдтьл'кти, знд- мендтн печенъ прич.-прил. см. пецін п е ч ь л ь Пс 54, 23 Син см. печаль ПИвО, -а с (3) лбок; напиток, питье пароу. кръвь мск іетинъно естъ пиво И 6, 55 Зогр Мар.— Евх 166 20.— Ср. питик ІІНЕЬЦЛ, -а м (1) оіѵолбтт)^ пьяница рі)ак: се ч(лок"к)къ -кдьцд і пнвьцд Мт 11, 19 Зогр (вннопннцд Мар).— Ср. вннопннцд, вн- нопнвьцд, пнганнцд ПИГАНЪ, -а м (2) яііуаѵоѵ рута гоиіа: 446 десАТинж даете отъ маты • і пнгаиъ і вьеккого зель-к Л 11, 42 Зогр Мар ПИЛА, -ы ж (1) (пр'Ьтирдти пилою оурпрі- Сеіѵ) пила рііа: почто не ськ'кштакаасте и на мднасию кгда недню пилою протираніи Супр 397, 1 ПИЛАТОВЪ прил. к пилдтъ (5) той ПіХатоѵ Пилатов, Пилата род. Рііаіа род., Рііаійѵ: слоугы пілдтовы ржгддхж са емоу Клоц 13а 31, Супр 450, 1,—Супр 431, 18-19; 432, 20; 438, 26.— Ср. пнлдціь ПИЛАТЪ, -д м имя (>200) [питать (I) Зогр (1), питъ (!) Ас (1)] ПЛатос, тіуецебѵ(!) Пилат Рііаі: повОддюште кмоу о галилеи)(ъ • іхъже кръвъ пилдтъ съмкси съ жрътками ир Л 13, 1 Мар, питктъ (!) Зогр.— Зогр Мар Ас Сав Боян Евх Клоц Супр ПИЛАЦІЬ, -ни прил. к пилдтъ (2) греч. нет Пилатов, Пилата род. Рііаійѵ: веденъі вм пилдцін Евх 496 21-22 □ пилдціаіа же знач. сущ. жена Пилата Рііаіоѵа тапгеіка: помаин пнлдціюю оукоОвъшю са • праведьнни н(соу)сд Евх 496 2.— Ср. пнлдтовъ ПИНАКИДА, ъі ж (1) яіѵаиі^ дощечка для писания рзасі іаЬиІка, ііевііека: въ» сдша вь пнндкнды роумъекы Супр 140, 22 пнннкъсъ Пс 91, 13 Син см. финна ПИОНИИ, ПИОНИ, -ига и ПИОНЪ, -д м имя (59) [пионии Супр (53), пнонн Супр (3), пионъ Супр (3); пиіѵ- Супр (32), пиои’н- Супр (1)] Пібѵіос; Пионий Ріопіиз: оук'кштан са нми пнонне Супр 131, 22; глаголАдше во плип Супр 134, 2. — Супр ПИОНИИНЪ прил. к пионии (1) 6 яе<?і тоѵ Пібѵіоѵ Пиония род., Пиониев Ріопійѵ: сжштемъ оуво нмъ въкоупь... гако прнносилшп отъ в'кръныхъ не възнмдютъ пішниТна чаді Супр 134, 1.— Ср. пноновъ п и о н’ н ъ Супр 124, 7 см. пионии ПНОНОВЪ прил. к пионъ (1) той Піоѵіоѵ Пиония род., Пиониев Ріопійѵ: азъ пнонова сестра ксмъ Супр 139, 3-4.— Ср. пионнннъ пионъ см. пионии ПИРА, -ъі ж (10) [п’ир- Зогр (1)] лі)(ю сумка тозпа, Ьгазпа: ннчьсоже ие възезміте (!) нд пжть • ни жьзлд * нн пиры • нн хлѣва • нн сърекрд Л 9,3 Зогр Мар Ас, нн пнръ Сав и Мк 6, 8 Зогр Мар.— Л 22, 35 Зогр Мар; Л 22, 36 Зогр Мар.— Ср. мошьна ПНРЪ, -а м (5) 8охц, арютоѵ пир, пирше- ство Ьозііпа: егдд творншн пиръ • зови нн- штаіа Л 14, 13 Зогр Мар.— Супр 267, 3 и 8; Рыл 56(3 27.— Ср. вечерга, окОдъ п и с д н и к Мар Ас Евх Супр см. пьедннк писати Зогр Мар Ас Сав Боян Син Клоц Супр см. пьедти ПИСИДОНЪ, д м имя греческого бога (1)
пис Поаеібшѵ Посейдон Розеісіоп: сувои са... пн- сндона • оуво нѣсн лн ииколиже плавалъ по «ору Супр 115, 9 ПНОКАТИ, -аіж, -акши несов. (2) аѵкеі'ѵ играть на свирели різкаі па рі'хі’аіи: пнска- рмъ вамъ и не плАсасте Мт 11, 17 Мар (свнрахомъ Зогр); Л 7, 32 Мар.— Ср. свнратн ПНСКОуПЛЬ прил. (1) епісгиблюс; епископ- ский Ьівкирвку, Ьізкирйѵ: иди на отъ мьннн (в.ч. алъннн) сжштннуъ въ лаоднкнн • вь пнскоупн і'радѣ Супр 233, 1-2.— Ср. епискоупль ПИСКОуіГЬ, -а м (1) ёліанолос, епископ Ьі.чкпр: повелѣ конномъ свонмъ шъдъше въ црькъве • н рештн пнскоупоу сисннню іако вотъ кръстиииескъ велнкъ истъ Супр 222, 13.— Ср. епискоупъ ПНОМбНЪ, -ъіи прил. (1): пнсмепаи с ля. в знач. сущ. та уращіата буквы, пись- мена рівтепа, Іехі: не пиши ц(ѣса)ръ жидо- вьскъ • почто не пиши • что въі врѣдъ тво- рдтъ пнсменаи Супр 404, 3.— Ср. писменьнъ ІШОМбНЫГЬ, -ъіи прил. (2) тоѵ урац- цато^ писаный ріхетпу, рзапу: кѣдно во разоумѣтн • въ повѣсти пнсменкнѣн лсжан умъ Супр 345, 19 • ттіс урасртіе Священ- наго писания род. Різта род.', дѣломъ мсменьнок слово съврьшаА Супр 530, 26.— Ср. къннжьнъ, пнсменъ ПИСМА, -ене с (6) 1. ішта (!) буква різщепо: писала едино • ли едина чръта не пріідеть отъ закона Мт 5,18 Зогр Ас (0 Мар) □ пксменд мн. та уращіата письмо різто: дадАтъ са рече запечатьлѣныл кннгы • мжжоу вѣджштоу пнсмена Супр 246, 9 2. урацца, урасрі) письмена, текст зіоѵа ля., Іехі: начьнъ же отъ мосел... прькѵуоумсу мчрьтавыпоу писала • испрьва сътворнлъ в(ог)ъ нево н земыж Супр 478, 6-7— Супр 404, 5; 404, 7.— Ср. пьсаинк, слово ПНСТНКИІА, -иіа ж (6): нарда пнсти- кніа, нардьнъ пнстнкиіа ѵарбоѵ лцт- ихтк из чистаго нарда г ргаѵёЬо пагсіи: маркѣ же прнімъшн • лнврж хрнзмы • нарда • пистнкніа И 12, 3 Зогр Мар, мѵра нарда пістікііа Ас Сав; прнде жена • імжшти ала- вастръ хрнзмъі • наръдъны пнстнкиіа драгъ! Мк 14, 3 Мар, хрнзліъі • нлр’дьнъі пнстнкні Зогр.— Ср. нардъ, нардьнъ и я т а н о к Супр 386, 10 см. пытаннк ПИТАТИ, -аіж, -акши несов. (7) 1. трёсреіѵ, ёта^еіѵ (!), ёреѵѵаѵ (!) питать, насыщать, кормить зуѣіѣ, гіѵіі, кгтіС вьзьрнте на пти- ца... я о(ть)ць вашъ... питаетъ а Мт 6, 26 Сав (пнтѣетъ Зогр Мар Ас) • разводить сЬоѵаІ: мьнѣаше во колшс’ іако пнтакми сжтъ икротьцн (т. е. звѣрнк) Супр 223, 15 □ п и - татя са питаться, насыщаться зуііі зе, пищ П хіѵіі зе: д(оу)ховьнъіими пѣсиьми питааше са иностань Супр 550, 13 2. ёитркреіѵ воспиты- вать ѵусЬоѵаѵаі: жнвѣаше въ чистотѣ • пн- таА дѣти своа въ наказаннн и оученнн господьнн Супр 246, 17.— Супр 19, 13; 429, 2; 453, 19.— Ср. кръмитн2, пнтѣти питаАИ Супр 305, 4 см. пъітати ПИТИ, пніж, пикши несов. I сов. (184) піѵеіѵ, апоуеѵеаѲаі; (пити съ цѣли» аѵцлі- ѵегѵ) пить ріі: ѣдѣахж і пьѣахж • коуповаауж і продаахж Л 17, 28 Зогр, пнѣхж Мар; слоужи лін • доньдеже ѣмь і пыж • і по толіь ѣсн і пьешн ты Л 17, 8 Зогр Мар Ас Сав.— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Евх Супр ПИТИИ, -ни, -нк прил. (1) греч. нет питье- вой рііпу: понеже скждо кѣаше воды... наи- паче же никакоже кѣаше воды пнтнаа Супр 549, 12 ПИТИІ6, -ніа с (7) пора, потбѵ, тара; (пнтии род. потщос) питье, напиток ріСі, паро): пітье ліое съ плачеліъ растварѣахъ Пс 101, 10 Син; вь ѣденьи • і вь питьи Евх 72а 19; протнвж снлѣ питии оученноу по- чрыіѣмъ водж Супр 312, 28.— Супр 280, 3; 520, 1; 547, 26; 550, 5.— Ср. пиво ПИТОМЪ, -ыи прич.-прил. (4) стггегпбс; упитанный, откормленный сіоЬге гіѵепу, ѵукгтепу: закла... телець пнтолѵы Л 15, 30 Зогр Мар, пітоліъ Ас (оукипнтѣиы (!) Сав) ф кръвніж питомъ аіцоРброс; кровожад- ный кгѵегігпіѵу: іѵ съкоре влъкъ паче кръвніж пнтоліоліъ неклн чловѣколіъ вогоносьцемъ Супр 385, 27-28.— Ср. оупитѣти (оупнтѣиъ); кръвніж питомъ ср. кръвопнвъ, кръвоіадивъ питъ И 19, 15 Ас 1176 25 см. пнлать питѣниіе, -ни с (1) аітояоііа корм, пи- ща роігаѵа, рісе: пнтѣннѣ нуъ оумъ ножи • стада нуъ многоплодъна сътвори Евх 156 15.— Ср. пиціа ПИТѣТИ, -ѣіж, -ѣкшн несов. (7) трёфеіѵ насыщать, питать, кормить зуііі, хіѵіі: съмотрнте вранъ • како ие сѣіжтъ ни жьніжтъ... і в(ог)ъ пнтѣетъ іа Л 12, 24 Зогр, пнтѣатъ Мар; Мт 6, 26 Зогр Мар Ас (питаетъ а Сав).— Евх 17а 2; Клоц 146 30-31.— Ср. кръмитн2, питати питѣтъ Л 13, 1 Зогр см. пнлать п и ш и ъ Супр 132, 16 и 134, 2 см. пноини ПИЦІА, -а ж (58) [пнц- Киев (1)] 1. тросрц, біатросрі), алотросрі), албкаѵаіс, Ррсоаіс;, ёсгтіаогіс;; (пнціеіж крълілкник артотросріа; некесьскага пнціа гпузСегіогат ѵігіак) пища, еда рокгт, )Гс11о, роігаѵа: не д(оу)ша ли кольшн есть пишта • і тѣло одеждА Мт 6, 25 Зогр Мар Ас (нет Сав); веселитъ са дѣтиштРё привлачАштоу лаакъкж пиштж млѣка Супр 312, 5 • перен. : ѣкоже нън есі иевесьскъніА піціа 447
ПИЦІ ПДА насъитілъ Киев 46 4 2. тдпхрт] блаженство, наслаждение гохкоз, Ыахепозі: се іже въ одежда слакьиѣ і въ пнштн мнозѣ сжште * вь ц("кса)р(ь)ствіихъ ежтъ Л 7, 25 Зогр Мар □ рай пища, ра иска га пиціа, по- родити п и щ д ларабетаоі; тце Т(>іафТ)с, тртіфц той ларабеіаос райские кущи, оби- тель блаженства га^вкё ІиЬу, ппзіо Ыаге- ПО8ІІ: ВЪ рдн ПИЩА КЪКОДА ІА Евх 656 7\ ид-кте... ОТЪ БОЛѢЗНИ нд рднскжіж пнштж Супр 470, 17; Тзгъидид ВЪІСТД НС ПОрОДЪИЪІА пишта Супр 9, 18-19.— Зогр Мар Ас Сав Син Киев Евх Клоц Супр.— Ср. врдшьио, кръмлга, питѣннк, сладость, гаденнк, гадь ПИЦІЬНЪ, -ъіи прил. (1) тцс; теэтдертіе исполненный блаженства, наслаждения Ыа- геповіі род.: опоустѣ раю жителииъ... двьрн лскстд ПНШТЬНДДГО ЗАТВОрИША са Супр 247, 23 п и ц д Киев 46 4 см. пнщд пнѣ- см. пига- ПИІАНИЦА, -а м (5) [пьѣи- Зогр (1)] діеОбсоѵ пьяница, пьяный рі)ап, орііес: идчьиетъ... ѣсти же и пити съ пиѣницамн Мт 24, 49 Мар Зогр Ас Сав.— Супр 564, 16.— Ср. вииопивьцд, винопиицд, пивьцд ПИТАНЪ, -ъіи прил. (2) цеОѵсоѵ пьяный орііу, оро)епу: възмььсы, сіа і кьсколѢвдшіа сіа ѣко пиѣні Пс 106, 27 Син.— Супр 370, 22-23 ПИІАНЬСТВИІИ, -ига с (2) цёОг) пьянство оріізіѵі: ѣко въ дие влдгоьѵврдзно ход(и)мъ • не козлоглдсовдиии • пиѣнъствии • люводѣга- иии Рим 13, 13 Ен.— Л 21, 34 Ас.— Ср, пнганьство ПИІАНЬСТВО, -д с (10) [пьѣ- Зогр (1) Мар (1), пыа- Супр (1)] цёОт] пьянство орікіѵі, оро)епі: едд когда отагъчдіжтъ сръдьца ваша * овѣдаиьемь і пьѣньсткомь Л 21, 34 Зогр Мар Сав (пгкиьетвіи Ас).— Евх 54а 19; 68а 18-19; 68а 23; 69а 26- -696 1; 78а 16; Супр 425, 28-29; 493, 7.— Ср. пнганьствнк ПЛАВАТИ, -вдіж, -вдкшн несов. (4) пкеіѵ, фёреаСаі, ёѵѵті/еаСаі плыть, плавать ріоиі, ріаѵіі «е, ріаѵаі: оуво иѣси ди ннколнже пла- валъ по мороу Супр 115, 10 • перен.: сего дѣлга нъінгачоу въ глжвииѣ иердзоумьга плд- ваахж Супр 401, 4.— Супр 66, 24; 143, 28-29.— Ср. плоути, гахдтн ПЛАВЪ, -ъіи прил. (3) кесхбс золотистый хіиіаѵу, ріаѵу: видите нивъі • ѣко плдвъі ежтъ къ жатвѢ И 4, 35 Зогр Мар Ас ПЛАДЬНе нареч. (1) греч. нет в полдень ѵ роіесіпе: мол(нтвд) иад(ъ) трАсомом(ъ) • плддьне Евх 506 3.— Ср. дьнь (полоу дьне) ПЛАДЬНИіе, -ига с (1) греч. нет полдень роіесіпе: с ннмнже пришъдъ др’хиеп(искоу)(іъ 448 КЪ ХеРсоиьскъ грдДЪ • К1‘ ПЛДДЬНЬІІ 539, 30.— Ср. прѣплддьннк ПЛАКАТИ1, ПЛАКАТИ СА, плдчж (са), плдчешн (са) несов. [плакати Зогр Мар Сіа Супр, плакати са Зогр Мар Ас Сав Боян Син Евх Клоц Супр Рыл.\ (>100) 1. без доп. пеѵОеіѵ, Ортіѵеіѵ, хкаіесѵ, икаіЛцѵрі- Сеіѵ, хатахХасвцсріСесѵ, дХокѵ^еіѵ.дахрѵ- еіѵ, ббѵреаОаі, талаѵіідіѵ. хдлтеавш. обсѵааОас, дкофбреавас, Рарбѵеайаі; (ай- кати са съ цѣмь аецпеѵвеіѵ) плакать, обливаться слезами ріакаі, ргоіёѵаі зігу: плача и сктоуьа Пс 34, 14 Син; ѣко ідетѵ НА ГрОВЪ I плдчетъ СА ТОу И 11 , 31 Зоір, да плдчетъ са Мар Ас, плакатъ са Сав 2. кого, чесо; о комь, чемь; за чьто; по комь яеѵвеіѵ, 0(>г|ѵеГѵ, хХаіеіѵ, хблютііаі, баирѵѵеіѵ, дкофбреаОаі; (иѣстъ трѣвѣ плакати са о комь оси ёатіѵ хХаѵащос) оплакивать кого-л., что-л., плакать над кем-л., на) чем-л., о ком-л., о чёц-л. ріакаі па<1 пёкут. пёсіт, оріакаѵаі пёкоіго, пёсо: не плачите са о мнѣ • оваче севе плдчите сл • і чадъ вашихъ Л 23, 28 Зогр Мар; много плачеаіі са зд грѣуы Супр 378, 13-14; положь глав* СКО№ НА Колѣиоу ПЛАКД ПО НИХЪ Супр 38, 5.- Зогр Мар Ас Сав Боян Син Евх Кмц Супр Рыл.— Ср. сльзити ПЛАКАТИ2, плдчж, плдчешн и<<ов. (3) лкбѵесѵ мыть, полоскать ргаі, ѵурІасЬоѵаі: ръівдрн же • ошьдъше отъ нею • плакаац* мрѣжА Л 5, 2 Зогр Мар Ас пламенъ Пс Ю5, 18 Син, плаліень Пс 82, 15 Син см. плдмъі ПЛАЛЛвНЬНЪ, -ъін прил., сравн. ст. пла- меиьиѣи (3) [плдмеиъиъиъіА (!) Супр (1)] фкбуіѵос огненный оЬпіѵу, ріатпеппу: дрѣво жнвотъиок • пламеньнъінмъ оржжикмъ храни мо кетъ Супр 247, 21; і се ѣко вьсѣкого плдмеие пламеи’иѣе • і ѣдовитоу оукдеиьк ѣдовнтѣе дд отъвѣжімъ Клоц 16 27,—Супр 164, 15-16.— Ср. огиьиъ, пламѣнъ ПЛАЛЛЪІ, плдмеие м (19) яйр: (плдменьмь раждиэдти кого нд кого ѵфйлтЕіѵ тіѵа хата тіѵое) пламя ріагпеп: стража* въ плдмеие семь Л 16, 24 Зогр, въ пламени Мар Ас Сав • перен.: лільчи оуво госпожде • вѣдѣ та кто та плдмъімъ (!) рджднзак иалга Супр 366, 22.— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Евх Клоц Супр.— Ср. огнь ПЛАЛЛѢНЪ, -ъіи прил. (2) <ркдуіѵо$, лѵріѵое огненный оЬпіѵу, ріатпеппу: положи во плдмѣно копьк влюсти породж Супр 308. 24 (Быт 3, 24).— Супр 438, 7.— Ср. отмыть, пламень нъ ПЛАТОНЪ, -д м имя (2) ПХ.атсоѵ Платой Ріаіоп: мѢ(са)цд тог(о)ж(де) §і с(вл)та-
ПАА г(о) м(ж)ч(ени)кд плдтона Ас 127а 25, Унд 2а 7 ПЛАТЪ1, -д м (4) фаиос; ткань, полотно ікапіпа, ріаіпо: инкътоже прнстдвлеин'к плата ие вклена • не приставляетъ рнзЯ ветъсЯ Мк 2, 21 Зогр Мар • спец. ліѵоѵ фитиль кпоі: плата въиеллъшд са ие оугдсітъ Мт 12, 20 Ас (прътд Зогр Мар, прь[с]тд Сав).— Мт 9, 16 Мар.— Ср. плдцідинцд, прътъ ПЛАТЪ2, -а м (1) греч. нет половина роіо- ѵіпа: на плАтъі еіс; бѵо пополам па (іѵё сазіі: опона цръкъкъида на платы раздъра са Супр 475, 15 (на дъвое Мт 27, 51 Зогр Мар Ас Сав).— Ср. пола, полъ, дъкои (на дъвок) платъ Мт 12, 20 Ас см. прътъ ПЛАЩАНИЦА, -а ж (11) [плдціЯ- Ас (2)] (пѵ8йѵ полотно, полотнище киз ріаіпа: сектъ е (г. е. тЯло) плдштдннцеіж • і по- ложи е въ гровЯ исЯчеиЯ Л 23, 53 Мар (по- йівицеіж Зогр).— Мт 27, 59 Мар Ас; Мк 14,51 Мар; Мк 14, 52Мар; Мк 15, 46Мар (2) Ас (2); Евх 466 21; Супр 458, 7.— Ср. леитик, платъ ’, понгавд, ііоніавнца, прътиціь, оукроусъ ПЛАЩАНИЧЫГЬ, -ын прил. (1): с ъс ждъ плдці а и н ч ь и ъ оОбѵт] полотнище, полот- но ріаскіа: рекы петроу • въ съсждЯ пла- цілккчыгкмь • иечнстоуллоу н скврънъноуллоу чнстоу выти в’семоу Евх 216 16 ПЛАЩЪ, -а м (1) /Харпс; верхняя одеж- да; плащ ѵгсЬпі осіёѵ; ріазі': иматъ же Н ПЛАШТЪ тъ ниж прнтьчж Супр 484, 21.— Ср. ризд, ХЛАМИДА плАіркннцд Мт 27, 59 Ас и Мк 15, 46 АС 1/60 7 СМ. ПЛДЦ1ДННЦА ПЛАЧвйЬНЪ, -ын прил. (1): ждоль илАчевьнАіа иоЛФ; тоѵ иХаѵОцсоѵос; юдоль скорби, юдоль слёз зіхаѵё тісіоіі: въ ждоль плачевьнжіж въ мЯсто еже положі Пс 83, 7 Син ПЛАЧЬ, -а м (53) иХаѵОцбс;, ©ргіѵос;, пёѵ- йое, иолетбе, бХоХѵѵцбе, ббѵедбб, иХаѵО- цѵріодбс;, ощсоуі) плач ріас: вечеръ въдво- рітъ СІА ПЛАЧЬ • И ЗДОуТрА РАДОСТЬ Пс 29, 6 Син —Зогр Мар Ас Сав Унд Боян Син Евх Супр.— Ср. крнчдвд племеньнъ, -ын прил. (1) о тберос; (!) родовой, племенной гобоѵу, гобіппу: не по- лілнж... ни ровотьныА стрдстн • нн племенъ- НЫА ЗАВИСТИ Супр 367, 18-19 ПЛ6ЛАА, племене с (6) уёѵѵтща, уёѵос, сроХі) племя, род; потомство ріёшё, тоб; роІогп8Ісѵо: племА дспндово • кдко лложете докро г(лаго)лати • лжкдвн сжціе Мт 12, 34 Сав (іштаднЯ Зогр Мар Ас); гако н дзъ пли П ксмъ вдшего плеллене Супр 28, 2.— Супр 62, 26; 63, 8; 347, 12; 566, 20.—Ср. домъ, НЦ1АДНК, родъ ПЛ6ИИЦА, -а ж (5) акѵспс;, стеіра, ёпі- 0атт]5 (!) цепь, цепи геіёг, геіёху: пленнцА ндшнхъ грѣховъ рдздрЯшнвъ Супр 493, 25 • лХбхадое локон, завиток волос касіег, ріеіепес ѵіазй: мнлоун пленнцА лже кЯ едмъ сътворнлъ на лЯпотж мокн глдвЯ Супр 392, 6,— Супр 364, 23 24; 397, 29 30; 400, 15.— Ср. вернгд, съвжзъ, жже ПЛ6СКАТИ, плеціж, плеціешн несов. (1) и<5отеіѵ рукоплескать ііезкаі: ржкалла плештд лнкоуіж Супр 332, 23 ПЛ6СИ0, -д с (3) і/ѵос; (!) ступня сЬо- сіісііо: прнгвожденнелль плесноу своею • при- гвоздилъ есн ср(ъдь)це в’сЯколлоу иеджгоу Евх 356 15.— Пс 17, 37 Син; Супр 556, 22.— Ср. НОГА, СТОПА плесиьце, -А с (2) ааѵбаХюѵ сандалия орапек, запбаі: въетжпдетъ вь плесньцн Евх 97а 14-15.— Евх 99а 13-14.— Ср. САНЪДАЛНІА ПЛвСТИ, плетж, плетешн несов. (1): ковы плести ёліЗоѵХас; стѵрраптеіѵ строить козни зігорі йкіабу: ковн же н СЬвЯтН ЗЬЛН НА НА ПЛвТОМН ВЫВААХЖ СуПр 85, 12 плеціе, -а с (9) 1. Фрос; плечо гатё, ріесе: врЯлленд тажъка... възлагаіжтъ на плештд чл(о)в(Ячь)скд Мт 23, 4 Мар Ас (0 Зогр) 2. п л е ці н дв. ѵсотос;, ѵсотоѵ спина хаба: плештн свон ддгаше ид раны Супр 481, 3 • перен. цетаерреѵа крылья кгіеііа: плештемд своіллд осЯиітъ тіа Пс 90, 4 Син □ плецін въддти ѵаіта біббѵаі повернуть- ся спиной, показать спину оЬгаііі зе хабу: не ліоже стати протнвж рдтннкомъ • нъ плештн въддвъ покЯже отъ лнцд нхъ Супр 196, 14.— Супр 41, 13; 41, 15; 469, 11; 469, 12.—Ср. ЗАЖДА, ЛіеЖДОурАЛІНК, рДМО, ХрЬКЬТЪ ПЛИНОВ6НИК?, -иіа < (3) лгйстца плевок, слюна рііѵпиіі, зііпа: сн рекъ плннж нд землж • і съ твори крьнне отъ плнновеииЯ И 9, 6 Зогр Мар Ас.— Ср. пльвдннк, елннд ПЛИИЖТИ, -нж, -нешн сов. (12) птѵеіѵ, ёцптѵеіѵ плюнуть рііѵпоиі: плннжвъ косиж н въ азыкъ Мк 7, 33 Зогр Мар Ас. пли- нж Боян (плюнжвъ Сав).— Мт 27, 30 Зогр Мар; Мк 8, 23 Зогр Мар; И 9, 6 Зогр Мар Ас; Евх 33а 3.— Ср. здпльвдти, плю- ижти ПЛИЦІ6КАТИ, -цюуіж, -цюукшн несов. (1) греч. нет беспокоиться, волноваться Ьуі пекіісіпу: с(ва)тын же пооучддше а съ оугк- шенннліъ • г(лаго)ла • не плнштоунте нн войте са Супр 570, 14-15.— Ср. лллъвнти 15 Заказ 777 449
пли плъ плищь, -а м (10) храпуц крик, гам, шум кгік, Ыик: лсьногоу к-ыкъшоу плнштоу н лса- тежоу Супр 209, 25 • ИбрѵРос;, стѵѵброцт) стечение народа, сумятица зЬёЬ, зЫик Іісіі, гтаіек: къістъ же отъ того плнштъ • и съте- коша са лс(но)зн Супр 193, 4.— Супр 131, 2; 305, 1; 305, 6-7; 305, 13; 306, 5; 433, 26-27; 557, 19; 566, 1.— Ср. въпль, говоръ, кличь, крнчь, лллъвд, ръпътъ п л о д а д л Мт 7, 19 Мар см. плодъ ПЛОДИТИ СД, плождж са, плодншн са несов. (4) харяосрореіѵ приносить плоды ргіпазеі ріосіу: вь севѣ ко зелслѣ плодитъ са Мк 4, 28 Зогр Мар.— Мк 4, 20 Зогр Мар.— Ср. лѵьиожнтн, плодъ (плодъ творнтн) ПЛОДОВИТЪ, -ъін прил. (3) хатахарпо^, харяосрбро^, еѵ0т|ѵа>ѵ плодоносный ріосіпу, йтосіпу: женд твоѣ ѣко лоза плодовита вь странахъ долму твоего Пс 127, 3 Син.— Пс 51, Ю Син; 106, 34 Син.— Ср. плодьнъ ПЛОДОНОСЬСТВОВЛТИ, -ствоуис, -ствоукшн несов. (1) харяосрореіѵ плодоносить ргі- павеі ріосіу: плодоносъствоватн подокьно зьва- нна • сьсжждддше Супр 280, 4.— Ср. плодъ (плодъ творнтн) ПЛОДОПРИНОПіеНИІС, -нга с (1) греч. нет жертва из даров плодородна оЬсС’ ріосій х йгосіу: клдгок кореннк новоуоумоу сддоу • кже къ когоу плодопрнношенню ндшелсоу кез лъжа нлдеждА Супр 143, 8 ПЛОДЪ, -а м (>200) [плодось (вм. плодъ сь) Евх (1); пло.. Мар (1), ,.дъ Син (1), плоплодъ (!) Мар (1), плодада (!) Мар (1)] харябс, уёѵцца, уесбруюѵ, алёрца (!) плод ріосі, оѵосе: троуждджціолсоу са дѣлдтелю подоклетъ прѣжде отъ плода въкоуснти 2 Тим 2, 6 Ен • перен.: і плодъ кесълсрътенъ • ДАрОВАВЪ мамъ ілсь Евх 14а 15 ♦ плодъ, ПЛОДЪІ т в о р н т н/с ъ т в о р н т н, при- носи т н/п рниестн, имѣти харябѵ яо- іеГѵ, харябѵ срёреіѵ, харябѵ ёхсрѵеіѵ, хар- яоуоѵеіѵ, харяосрореіѵ, харяойаѲаі, яаі- бояоііа (!); (до врьхл, до коиьца плодъ творнтн текеасрореіѵ) приносить/принести плоды, плодоносить ргіпаёеі/ргіпёзі ріосіу: всѣко дрѣво еже не сътворнтъ плода докрд • по- сѣкдіжтъ Мт 7, 19 Зогр, не творнтъ плода Ас, не творнтъ плодада (!) Мар; сілж ддетъ родоу ч (ловѣчь) скоу плодъ творіті Клоц 8а 24-25 (на плодътворенніа Супр 420, 24); ПОДАВлѢиСТЪ СА • I Н6 ДО ВрЪХА • ПЛОДА творлтъ Л 8, 14 Зогр Мар Ас, не до коньчд (!) плода творлтъ Сав; положнхъ въі • дд въі іде- те • і плодъ принесете И 15, 16 Зогр Мар Ас Сав; здпрѣтн неджгоу селсоу • рдстжціюлсоу вь нелсь • не нлсѣтн плода Евх 35а 12-13; кес плода ахаряос; бесплодный періосіпу: поддвлѣіжтъ слово • с кес плода къівдетъ Мк 4, 19 Зогр Мар; плодъ чрѣвд, ч рі- в ь и ъ харяб^ тгк хоіліас;, харлбс; ПК уасттрбс; плод чрева ріосі хіѵоіа (о (Шей): кл(д)г(о)с(ло)венъ плодъ чрѣвд твоего Л 1, 42 Зогр Мар Ас Сав; — [троудъі плодъ своір сънѣсн тсоѵ харясоѵ 77с 127, 2 Син — ошиб- ка переводчика из-за омонимии слова хар- лб^].— Зогр МарАс Сав Унд Боян Зогр-пал Ен Син Евх Клоц Супр Рыл.— Ср. овоци; кес плода ср. кесплодьнъ, неплодовитъ, не- плодьнъ; плодъ творнтн ср. плодоиосьствовдти, прнплоднтн ПЛОДЪТВОРЮНИІС, -на с (1) яаіболоііа деторождение ріохепі сіёѣі: нъ по вьса літа дѣло къівдктъ • снлж творА кстъствоу нл- шелсоу • на плодътвореннга Супр 420, 24 (плодъ творіті Клоц 8а 24-25).— Ср. прижн- тнк, рожденнк п л о д ь Мт 12, 33 Зогр см. плодъ ПЛОДЬНЪ, -ъін прил. (5) еѵхарлос;, ей- сроро^, то еібос (!), о ѵл' аіібѵ (!) плодо- родный ріосіпу: видѣвъ йнвж докрж и плодъиж Супр 40, 26.— Евх 916 20; Супр 279, 29; 345, 24; 399, 14.— Ср. плодовитъ плоплодъ Мт 7, 20 Мар см. плодъ ПЛОСКЪ, -ъін прил. (1) лХатѵсрѵХХос; пло- ски# рІосЬу: плоекъ кетъ листъ смоквинъ и остръ Супр 350, 22 ПЛОТЪ, -д м (1) еррауцбе ограда оЬгасіа, ріоі: оукьѣете въеі въі • ѣко нд стѣнж прѣ- клоненж и плотъ вьздріновенъ Пс 61, 4 Син — Ср. огрддд, ОПЛОТЪ, ХАЛЖГД плотъ Пс 15, 9; 55, 5 Син и плоть, -и ж Син см. плъть плоути, пловж, пловешн несов. (1) лХеіѵ плыть, плавать на чём-л. ріоиі, ріаѵіі 5е: плоу нсоусъ море Супр 428, 21.— Ср. плавати, гахдтн П Л оу ЦІ А Супр 165, Ю СМ. ПЛЮЦІА П Л Ъ 3 А т и Супр 567, 14 СМ. ПЛЬЗАТН п л ъ з о к ъ Пс 34, 6 Син см. пльзъкъ ПЛЪКЪ, -а м (8) [пль- Супр (2)] ларец- Рокт), ларата|іе, абатцца, сраХауІ; толпа, войско Ьоиі, ѵор ѣште оуплъчітъ сіа на лсіа плъкъ не оукоітъ сіа еръдьце лсое Пс 26. 3 Син; Супр 17, 28.— Супр 83, 1; 105, 15; 146, 10; 191, 17; 462, 16; 543, 7.-Ср. легеоиъ ПЛЪНИіе, -на с (1) ѵаца течение ргоші, іок: д(ь)нес(ь) іеръдднъекдд плъньѣ • п нцѣленнѣ ч(ловѣ)колсъ приноедтъ са Евх 2І> 1.— Ср. влънкннк п л ъ н ъ Зогр Мар Ас Сав Син Клоц сл пльнъ ПЛЪТОЛЮБИКЪ, -ъін прил. (1) сріХдаархск сластолюбивый рохіѵаспу: тАжестиис пдьто- 450
плъ ливнкааго в’кса велмн съдръжнмъ Супр 276, 10-11 ПЛЬТОГАДИКЪ, -ъіи прил. (1) оархосрауо^ хищный, плотоядный тазоггаѵу: кръвопн- в’ын з.ини • плътогадивъіи мечоу • свер’ѣп'ѣи звірнн Супр 115, 28 ПЛЪТЬ, -и ж (>200) [пльт- Зогр (1) Мар (1) Ас (2) Сав (1) Евх (5) Супр (76), плот- Син (6)] оар?;, аі оади.е$, обща, цёХос; (!), Йііѵатос (!), уёцатѵ (!); (тажькдід плъть поХвпарніа) тело Гёіо: д(оу)хъ плъти и кости не плитъ Л 24, 39 Мар Ас (0 Зогр); тъгдд повелі комисъ • жел’ѣзнъ одрьць рдждештн • нотъ пльтии иго оудъі отър’ѣзовдти Супр 231, 18; егдд пріЕліжььтъ сіа ид міа зъловоуіжштен о сьністі плътеі моіуъ Пс 26, 2 Син • перен. живое существо зіѵогепі: къ тев'Ь иксѣ плоть прідетъ 77с 64, 3 Син • перен. плотское желание Іёіезпа гасіозі: ллол(итвд) ш нзвдвле- ньн влжда • і о оугдшеньи плъти Евх 366 /7аплътивк в знач. нареч. пата ооихиа, 6] парні плотью, телом, физически 1ё- Іезпё: дште ео и пльтнвк отължчихъ са отъ теве • иъ доухомь съ товоек ксмъ Супр 295, /7; вес плъти аофцатос;; (вес плъти съі аюцатос алт]ХХ.ауцёѵо$) бесплотный пеіё- Іекпу: вьсд иевесъндд доууоке сжтъ вес пльти Супр 237, 8 ф плъть господьнід, господьскд, христосокл спец. аар); той Деолбт.оѵ, оар^ беолотіхті, обща Хрш- той тело Господне, тело Христово Гёіо Рапё: дціе к’то г(осподь)иа плъти часть погоувнт(ъ)... дд покдетъ с(а) Евх 103а 5; (ЪПОДОВЬИНН КЪіуОМЪ • пльти въкѴснтн гос- лодьскы Супр 382, 10; др’ѣво кръстъ • хл’ѣвъ плъть хрнстосовд Супр 353, 6.— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Киев Евх Клоц Супр Хил.— Ср. тіло; вес плъти ср. весплътьиъ; плътиек ср. плътьскъ (по плътьскоукмоу) ПЛЪТЬНЪ, -ъіи прил. (21) [пльт- Евх (3) Супр (12)] пащатіхбс;, тоѵ осоцато^, тті<; парное, оархіхос, ёх тфе оархбс, 6 хата парна, еѵітархое. аіи/іотос телесный. плот- ский, физический іёіезпу, Теіа род., Гугіску: дд вждетъ... ид отъпоуціение в’сеіА страсти • і неджгд плътънд Евх 27а 11; прѣзьрА по- лсышлеииѣ его • отъ плътънъіхъ похотей Евх 1006 20 □плътьнъі и в знач. сущ. айца человек сіоѵёк: пльтьнъіихъ д'ѣлмд и веспльтьнъінхъ съіиъ въішьнгаго наречетъ са Супр 237, 9.— Евх Супр Хил.— Ср. плътьскъ, /иътѣнъ, тйлесьнъ ПЛЪТЬСКЪ, -ъіи прил. (13) [пльт- Супр (4)] фс парное;, тахѵ аархиѵ, аархіхбс, 6 хата парна, аащатіибе, 6 тт[е ааОеѵеіае (!) плотский, телесный, физический іёіезпу, іёіа род., Гугіску: і иц-ѣлн и отъ в’сего недж- пль *П гд • плътъекдго и д(оу)шекъиАдго Евх 256 2; плътьскъііа похоти отъжеии Евх 38а 6; покои д(оу)шл рдвъ твоихъ... о(ть)цемъ же и ча- домъ же * и врдтромъ ндшимъ * и прочюмоу родоу плътъекоумоу Евх 64а 4; пекъи са плъть- скымі и глоумАН са • не х( ристос) а лн съвлъклъ са естъ Рыл 2а(і 32 ф по плътьскоукмоу греч. нет телом, физически Гёіезпё, Гугіску: того рдди оуво строга • роди са х(ристо)с(ъ) пльтиеж • и кже оусп’Ьвдктъ кръстоис по пльтьскоуоумоу Супр 11,6.— И 1, 13 Зогр Ас (0 Мар); Евх 74а 19; Клоц 26 31-32; 13а 21-22; Супр 159, 24; 317, 19; 449, 23.— Ср. плътьиъ, плътѣнъ, тѣлесьиъ; по плътьсксукмоу ср. плъть (плътиіж) ПЛЪТЬСКЪІ нареч. (1) [пль- Евх ;(1)] асоцатіхйс физически, материально Гёіезпё, Ьтоіпё: иеръддиъ възврдти са вьспать • ви- довъ огиь в(о)жествьны • пльтъекы съхо- даціь нддь нь Евх За 13 ПЛЪТѣНЪ, -ъіи прил. (1) [пль- Супр (1)] осоцатіхбс телесный, плотский Гёіезпу, іёіа род.: теве виждж пльтйиъінмд очнмд Супр 505, 13.— Ср. плътьиъ, плътьскъ, т’клесьиъ ПЛЪЧИТИ СА, -чж са, -чншн са несов. (2) [пль- Супр (1)] ларатаооеоОаі, ёхлоХецеіѵ строиться в ряды гасііі зе ѵ зік: иача нд грддъ плъчити са Супр 56, 20-21.— Супр 306, 8.— Ср. оплъчдти ПЛЬВЛНИІв, -ига с (2) ёцлтѵеща плевание рііѵапі: и не отъврдти лица свокго отъ стоудд пльвдныд Супр 481, 5.— Супр 437, 23.— Ср. ЗАПЛЬВДНИК, плнновеник ПЛЬВЛТИ, плкіж, плюкши несов. (8) ёцятѵ- еіѵ плевать рііѵаі: ндчаша етерні пльвдтн нд нь Мк 14, 65 Зогр Мар.— Мк 15, 19 Зогр Мар Ас Сав; Супр 481, 18; 554, 9 ПЛЬЗАТИ, пл'іжж, пложеніи несов. (3) [плъ- Супр (1)] ёрлеіѵ ползать, ползти ріагіі зе: и к"Ьахж зв'ѣрнк пл’ѣжжште Супр 183, 24 о пл’йжжщдга с мн. в знач. сущ. та ёряета пресмыкающиеся, тварь ріагі, Ьаѵёі’: загради оуста пл’кжжштиі'х’ь Супр 1, 8.— Супр 567, 14.— Ср. пльз'ѣти; пл'ѣжжцідга ср. гадъ П Л Ь 3 и т н см. пльз'ѣти ПЛЬЗЪКЪ прил. (2) [плъзок- Син (1)] бЛіоОтща (!) скользкий кіпгку: вжди пжть •Хъ тьма і плъзокъ 77с 34, 6 Син • перен. еѵбХшОос неуверенный пефзіу: пльзъкъ ндшъ оумъ • кратка идшд мъіелъ Супр 410, 4 ПЛЬЗѢТИ или ПЛЬЗИТН, пльжж, пльзншн несов. (1) обреоОаі ползать, ползти ріагіі зе: и нде пльза къ чръмъиоуоумоу морсу Супр 173, 25.— Ср. пльзатн плькъ Супр 462, 16; 543, 7 см. плъкъ ПЛЬНЪ, -ъін прил. (31) [плъ- Зогр (3) Мар 451
пль ПЛА (5) Ас (2) Сав (3) Син (1) Клоц (2)] лХ'йр'ПС, цеатое, уёцсоѵ, лелХтірсоцёѵое, цецеотсоцё- ѵос,, аѵалХесо?; (пльнъ въітн -уёцеіѵ; кьсего зълл пльнъ лацло'Ѵт]0<'>5; тьллалли пльнъ цт>рюср6ро$; гнога пльнъ люооеібт)?) пол- ный ріпу: нзклѣче ллрѣжА на зелллж плънж келніхъ ръівъ И 21, 11 Зогр Мар Ас Сав', кънжтрьнѣд каша плъна ежтъ • Хыштеиьѣ і зълокъі Л 11, 39 Зогр Мар. — Зогр Мар Ас Сав Син Клоц Супр.— Ср. нспльнь1 п л ь т - см. плът- плѣвл, -ъі ж (7) а%т>роѵ мякина, полова ріеѵа: съверетъ пьшеинцж • къ житьиицж а плѣкъі съжежетъ огнелль негденллъілль Мт 3, 12 Зогр (0 Мар)-, Л 3, 17 Зогр Мар Ас Сав; дѣлатель довръін рдзлжчдА доухоллъ с(ка)- тпдиллъ плѣкъі п’шеннцА Супр 143, 20.— Супр 127; 25 ПЛѢввЛЪ, -а м и ПЛѢввЛИ, -лъ м мн. (34) ^аѵюѵ, та ^і4“Ѵіа, айтос; (!) плевел ріе- ѵеі: прнде крдгъ его • і ксѣ плѣкелъ • по срѣдѣ пьшеницж Мт 13, 25 Зогр Мар Ас Унд; съкажи ндмъ притъчж плѣкелъ селънъіхъ Мт 13, 36 Зогр Мар Ас Унд.— Зогр Мар Ас Унд Хил ПЛѣВЬНИЦА, -а ж (3) ахоршѵ амбар зурка, зіосіоіа: къзъллъше огнь запалиша плѣкьиицж Супр 196, 21-22.— Супр 196, 16-17; 196, 20 ПЛѣвЬНЪ, -ъіи прил. (1) той агорот) мякинный, мякины род. ріеѵ род.: кыи коупъ воли’і истъ плѣкънъін ли или п’шеиичь- иъіи Супр 127, 23 плѣжж, плѣжеши см. пльздтн плѢжжціаіа с мн. Супр 1, 8 см. пльздти плѣнити, -ивк, -ниши сов. (13) аіхцаХсо- ті^еіѵ, аіхцаХсотейеіѵ; (плѣикнъіи рдвъ аі.%- цаХсотое) взять в плен, пленить га)шоиі, осіѵёзі <іо га)еіі: хотНіДше плѣнити неч’стн- кддго Супр 473, 2; пдджтъ къ остри мечд • і плѣнеии вжджтъ къ ььзъікы к’са Л 21, 24 Зогр Мар.— Пс 67, 19 Син; 70, 1 Син; 105, 46 Син; 136, 3 Син; Клоц 7а 27; 7а 35-36; 7а 38-39; Супр 251, 24-25; 418, 18; 418, 28-29 п л ѣ н н н к Пс 95, 1 Син см. плѣнкиик ПЛѢНЪ, -а м (12) 1. аіхцаХсооіа плен га)еіі: іже къ какой вѣдѣ • лн къ напасти ежтъ • ли кь плѣнѣ • ли кь телльиици • да нзвакншн іа Евх 796 14 • пленные хаіаіеі: къзіде на къіеотж плѣиілъ есі плѣнъ Пс 67, 19 Син 2. Хасророѵ, та Хасрора, та охѵХа (военная) добыча ріеп, когізі: не оврдті иасъ къ плѣиъ илродоллъ поганьскъимъ Киев 46 12; прИИОСА НАЛЛЪ ПОвѢдЬНАІА • И ПлѢиЪ ЛЛИОГЪ н рдзлнченъ Супр 56, 11.— Пс 13,7 Син; 77 452 61 Син; 84, 2 Син; 125, 1 Син; Евх 23а 22; Супр 329, 6; 334, 5; 512, 6.— Ср. плѣнн- ики, корнсть ПЛѣНЬНИКЪ, -а м (14) аі/цаХштос, аѵтір (!); (плѣньннкы понллатн аѵбрапобі^еіѵ) плен- ник, пленный гаіаіес: посъла лла... про- покѣдѣтъ плѢньннколлъ отъпоуштенне Л 4, 18 Мар Ас Сав (0 Зогр).— Клоц 13а 10; Супр 58, 6; 67, 24; 93, 11-12; 291, 30; 431, 26; 449, 13; 459, 27; 489, 22; 505, 23; 521, 24 ПЛѣНЬНИЦА, -а ж (1) г| аѵѵаі%цдА(ото$ пленница га)аікупё: нво плѣнникд адалса н плѣн’ннцж еугж • от’ стрдстин рлздрѣшнтъ Супр 459, 27 ПЛѢНІАТИ, -іавк, -іакшн несов. (2) лег)Ха- теіѵ, Хт]і^еойаі разорять, опустошать, гра- бить ризіозіі, ріепіі, гогсЬѵасоѵаі: и съвъра- къше плъкъі скоа * прѣплоукъше рѣкж рекж ллжвк доунакъ • плѢніаахж лрдкнвк Супр 191, 19.— Супр 291, 29 ПЛѢНІ€НИІ€, -ніа с (8) [плѣнник (!) Сан (1)] аіхраХсооіа, аХетоі^ плен, пленение га)еіі: къзкрдти г(оспод)ь плѣнение наше ѣко потокъ юголль Пс 125, 4 Син.— Пс 52, 7 Сан; 95, 1 Син; Евх 62а 16; Супр 292, 1; 349, 5; 418, 26; 479, 16.— Ср. плѣнъ ПЛѢТИ, плѣкж, плѣкеши несов. (1) аі/ра- Хсоті^еіѵ (!) полоть, искоренять рііѣ, ѵуту- соѵаі: да... накъікнжтъ іако плѣко.иа иста сьллрьть Супр 424, 30 ПЛЮНЖТИ, -нж, -неши сов. (3) лтёеіѵ, ёцлтйеіѵ плюнуть рііѵпоиі: плюнжкъше на НЬ • ПрніАСА тръсть • и виѢахж и по главѣ Мт 27, 30 Ас Сав (плнижкъше Зогр Мар).— Мк 7, 33 Сав.— Ср. плннжти, заплькатн плюскъ, -а м (1) греч. нет звук, шум, треск гѵик, ігезк: іакоже отъ плуска тог» лльиѣтн кьеѣллъ іако гроллъ въістъ Супр 230, 4 ПЛЮЩА, ь с мн. (1) греч. нет легкие; внутренности ріісе; ѵпіігпозіі: да живоу ти сжштоу зкѣрьллн плоуштд тн изклѣчеиа вжджтъ Супр 165, 10 п ли ж, плюкши см. плькдтн ПЛАСАНИІ6, -иіа с (1) греч. нет танец, пляска іапес: съгрѣшнхъ... къпддавк... кькле- кеты • къ съкддъі • къ плАсаниѣ • въ игри зълъі Евх 68а 25 ПЛАСАТИ, плашж, плАшеши или плдсаіж, плАсдкши несов. (9) др/еіоваі танцевать, плясать іапсіі: пласа дъштн іроднѣдшм по срѣдѣ Мт 14, 6 Зогр Мар.— Мт 11, 17 Зогр Мар; Мк 6, 22 Зогр Мар Ас; Л 7, 32 Зогр Мар.— Ср. играти, ликова- ти ПЛАОЬЦЬ, -а м (2) орхтіенгк, танцор, плясун іапес пік: днѣколъ зоветъ
плѵ гжсльми и пласьци п'ѣс(нк)мн непрн'ѣзннндмн Рыл 26$ 25.- Супр 403, 18-19 плускъ Супр 230, 4 см. плкскъ ПО предлог (>1500) А. с вин. хата, еіе, ёѵ, біа, ёяі, ало (!) 1. при указании на места, на поверхности которых или в преде- лах которых совершается действие по ро с предл.: кжджтъ тржси по м’ѣста Мк 13, 8 Зогр Мар; окрдзъі златы поставыж тн по вьса градъі вьсеА вьселенъіА Супр 1, 24 • при указании на объект действия при глаголах, обозначающих прикосновение за с вин., род. без предлога га с вин., род. без предлога: съвдзавъше и по ржц'ѣ и по ноз'ѣ Евх 1066 21 (ср. съвАзавъше емоу ржц'ѣ и ноз’ѣ Мт 22, 13 Мар Ас) перен. : дръжА са паче по немьве- иик Супр 280, 20; по вольшек въздръжаник а са влаженъіи амина Супр 548, 4 2. при обозна- чении времени, за которое протекает действие в течение ро с вин.: по в’са д’нн с’ѣд’ѣуъ съ вл“ ми Мт 26, 55 Зогр Мар Ас Сав; си по кои вьлѣзе въ домъ твои • ие пр’ѣста ловъізажштн позѣ мои Супр 395, 8 (отъ нелнже Л 7, 45 Зогр Сав, отъ иели Мар Ас); по вьса л'ѣта дѣло въівактъ Супр 420, 23; чистдд во и вез- грѣшьиа кго доуша • по всд врѣменд прора- зоумѣвааше таннаа Супр 569, 9 3. при обозначении цели (при глаголе посълати) за с твор. рго: посълавъ по зъвднъіа имъ Супр 261, 4 4. при обозначении обстоятельства действия по росііе, ѵгЫесІет к: ісповѣдаіжціе са в(ог)оу • съвѣджцікмоу іа (т. е. грѣуы) по имена Евх 676 14 5. в составе кратных числителъных (редко): и пожтъ а по три кра- ты Ен 306 17 6, в составе предложных сочетаний, имеющих значение наречий: по пкже см. пониже; по чьто см. почьто Б. с дат. ёяі, хата, біа, ёѵ, еіс, т>яёр, ярое, аѵа, ёх 1. при указании на место или предмет, на поверхности которого происхо- дит движение по ро с предл.: повели мн прите кь тевѣ по водамъ Мт 14, 28 Зогр Мар‘Ас Боян (нет Сав); мнози же ризъі своіа ііостнладхж по пжти Мк 11,8 Зогр Мар; исправн імъ пжть • ли по земи • ли по морк • ли по влатомъ • ли по рѣкамъ • ли инѣмь овразолль къімь пжть творАціемъ Евх 186 5 и 6 иі • при указании на обьект действия по <1о, ро с предл.: виѣуж 1 по главѣ Мт 27, 30 Зогр Мар Ас Сав; колѣ нома тъкаахж по ревромъ Супр 137, 19', и прѣкрьштаж іж часто по прьсемь не прѣстааше Супр 516, 16 2. при указании отрезка времени, позже ко- торого совершается действие (очень редко): не по ллиогоу же пристжпьше • стоььштеі рѣшл Мт 26, 73 Зогр Мар, не по мноэѣ Ас Сав (2) 3. при обозначении способа дей- ПО П ствия по росііе, ро с предл.: дати жрътвж по реченоумоу • въ законѣ Л 2, 24 Зогр Мар Ас Сав Боян; дд по заповѣдемъ твоимъ ЖИВЪ... СЪПОДОВНТЪ СА • стоѣннѣ твоего деснддго Евх 7а 14; съзъдд члокѣка по окразоу свокмоу Супр 8, 26; иже отъдастъ комоуждо по дѣломъ своимъ Супр 108, 4; по ноужди вѣдуж влачимн Супр 134, 18; тд прѣкмлета по рАдоу епискоупъскыи столъ Супр 187, 22; ВЬСА по слѣдованнк... прѣподовноуоумоу мжжоу исповѣда Супр 517, 21; оин же... по силѣ кго оутѣшишА Супр 524, 3 4. при указании на признак, по отношению к которому ха- рактеризуется лицо или предмет по росііе, ѵгЫесІет к: не мнозі... ллждри по плътн 1 Кор 1, 26 Ен; оумираатъ по чловѣчьствоу... весь- мрьтеиъ • н присно съі по вожьствоу Супр 11, 15 и 19 5. при обозначении причины дей- ствия из-за, ради рго, кѵйіі: дште достоитъ чл(овѣ)коу поустнти женж своіж • по вьсѣкои винѣ Мт 19,3 Мар Ас (на всакж винж Сав, 0 Зогр); мъі же по правьдѣ ие сътрьпнмъ ли • съмрьти Супр 91, 16 6. при обозначении (чаще всего в сочетании с числительными) дистрибуции по с дат. и вин. ро с предл.: съвѣціавъ же съ дѣлателъі • по пѣнАзоу ил день Мт 20, 2 Мар Ас Сав (0 Зогр); възле- ГОША НА лѢ)(Ы • НА лѢ)(Ы • по сътоу I ПАТИ деслтъ Мк 6, 40 Зогр, по сътоу н по пати десАтъ Мар; на толицѣ же жнтик кго слдвьно въістъ • іакоже по двѣма десАТьмд и трьмь десАТЬмь чрьн’цемъ к немоу приуодити Супр 519, 8 7. при указании на лицо или предмет, следующие непосредственно за другими (очень редко) за с твор. га с твор.: шни же НДЧАША СКрЪкѢтН I г(лАГО)лДТИ вМОу • вДИИЪ по единомоу Мк 14, 19 Зогр Мар 8. в составе предложных сочетаний, имеющих значение наречий: по вьсемоу см. вьсь, по ллдлоу см. ілысъ, по мъногоу СМ. МЪНОГЪ, ПО СрѢдѢ см. ПОСрѢдѢ В. с мест. цета, 8іа, ѵяёр, еіс, ёяі 1. при указании на место или предмет, на поверх- ности которого совершается действие (ред- ко) по ро с предл.: приде въ прѣдѣлъі ікдеі- скъі • по оиомь полоу юр’ддид Мк 10, 1 Зогр Мар; поуодАШтоу кмоу ноштиіж кдномоу по срѣ- доудвории Супр 282, 26 2. при указании на лицо или предмет, следующие за другими за с твор. га с твор.: она же авие остдвьшд мрѣжл • по немь ідосте Мт 4, 20 Зогр Ас Сав (0 Мар); сьде по прьвѣѣмъ въторъіи сълазитъ Супр 496, 18 3. при указании на отрезок времени, позже которого соверша- ется действие после ро с предл.: по трьуъ дньуъ въстднж Мт 27, 63 Зогр Мар Ас; мо- л(итвд) по швѣдѣ Евх 176 5; іакоже... и нн- 453
ПО 01 г комоу отътоли сьмѣтн по слънечьнѣѣмъ за- ходѣ кьнѣ домоу свокго оврѣстн са Супр 53, 4 4. при обозначении способа действия по росііе: оуморж н • по соуктьнѣѣмъ кго про- речении Супр 195, 24 5. при указании на лицо, в пользу которого совершается дей- ствие за с вин. рго, 2а с вин. : іже во нѣсть на вы • по васъ есть Мк 9, 40 Зогр Мар Ас; влагослокькнъ грАДЫн... кдннъ за многы н по мнозѣхъ * нзвавнтъ ништъ родъ члокѣчьскъ Супр 329, 23 6. при обозначении причины действия из-за, ради рго, кѵйіі: жалова во н тъ по лазарѣ Супр 382, 30; плаке по нихъ Супр 38, 5 7. в составе предложных соче- таний, имеющих значение наречий: по м а л ѣ см. малъ; по семь см. сь; п о томь см. потомь.— Зогр Мар Ас Сав Охр Унд Боян Зогр-пал Ен Син Служ Киев Евх Клоц Супр Хил Рыл Зогр-лл ПОБвеѢДОБАТИ, -доуіж, -доукши сов. къ комоу (1) оѵѵтѵухаѵеіѵ побеседовать, пого- ворить рогохргаѵёі, роісоѵоі'іі, рготіиѵіі: н повесѣдоукшн къ чрьньцоу Тшаноу къ мльчалн- воуоумоу Супр 294, 9 ПОБИБАТИ, -аіж, -акши несов. (6): каме- ннкмь повнватн ХіОа^еіѵ, ХіОоРоХеіѵ забрасывать, забивать камнями катепоѵаб: въ законѣ намъ мосн повелѣ * таковы іа ка- меннемь повнватн И 8, 5 Зогр Мар.— Мт 23, 37 Мар Ас; Л 13, 34 Мар; Супр 481, 19 ПОБИТИ, -выж, -вькшн и -вніж, -пикши сов. (24) хтеіѵеіѵ, алохтеіѵегѵ, алоХЛбѵаі, лХт)а- аеіѵ, латбюаеіѵ убить, побить нЬН, гаЬіі: лн онн осмь на десАте • на нжже паде стлъпъ силоуамьскъ • і повн іа Л 13, 4 Зогр Мар ф каменнкмь побити Хіва^еі/ѵ, хатаХі Оа^еіѵ, кіОоЗоХеіѵ забросать, забить камня- ми икатепоѵаі: по многах мжкау • каменнемъ покнен • кыстъ Ен 386 9-10.— Зогр Мар Ас Сав Боян Ен Син Супр.— Ср. извити, по- губити, потравити, оувнти ПОБОЛѢТИ, -ліж, -лиши сов. о комь (1) аоцлаОеіѵ почувствовать сострадание, по- сочувствовать росіііі зонсіі: о кратѣ поко- лѣвъ Супр 291, 21 ПОБОРИТИ, -ріж, -риши сов./несов. комоу (1) опццахеіѵ помочь/помогать в бою, со- вместно воевать ротосі/ротаЬаІ ѵ Ьо)і, зроіеспё Ьоіоѵаі: помышліаіж поворАШтааго ми • ненздреченжж силж Супр 490, 11 ПОБРЛНЬеКЪ, -ыи прил. (1) тбтѵ лоХёцатѵ военный, бранный ѵаіеспу: довльства по- краньскаіа Супр 83, 8.— Ср. ратьнъ ПОБЪДѢТИ, -въждж, -въдиши сов. (7) [покь- Зогр (2) Мар (1) Ас (1) Сав (1) Евх (1)] уепуореіѵ пободрствовать роіхііі: тако 454 ІІОБ ли не възможе • единого часа покьдѣтн сі мноіж Мт 26, 40 Зогр Мар Ас Сав; Мк 14, 37 Зогр Мар,— Евх 47а 12-13 ПОБЪІТЬ, и ж (1) та трблаіа знаки, символы победы, перен. память о победе гпаку, зутЬоІу ѵібёхзіѵі, перен. ратаіка ѵііёгвіѵі: кь вьеж земыж изиде слава кго • и къ коньць • вьселенъіА повыть кго Сг/пр 509, 2.— Ср. повѣдьникъ повьдѣти Зогр Мар Ас Сав Евх см. иовъдѣти ПОБѢГАТИ, -аіж, -акши несов. (1) (ретЗуеіѵ убегать цѣікаі: вьси повѣгаауж Супр 72, 25 — Ср. вѣгатн, отъвѣгатн ПОБѢГНЖТИ, -нж, -иеши сов. (9) среѵуеіѵ, српуХ) хрцаОаі убежать, обратиться в бегство ніёсі, сіаі зе па йіёк: чъто ти есть море да повѣже Пс 113, 5 Син; Евх 26 4; повіг- неши отъ лица нуъ Супр 195, 12; повѣгиѣві • да не постнжена вждекѣ Супр 472, 10,— Пс 103, 7 Син; 113, 3 Син; Евх 496 7; Супр 51, 4; 196, 14.— Ср. отъкѣгижтн, отъкѣжати ПОБѢДА, -ы ж (27) ѵіхт], Ачхой, ѵіхт]Гі)- рюѵ, тролаіоѵ победа ѵііёгзТѵі: къде ти съмрътн побѣда Хил 1ба 8 (1 Кор 15, 55) | повѣдж сътворнтн греч. нет победить, одержать победу гѵііёгіі: нже... повідж сътвори по вса лѣта Супр 566, 23.— Зогр Мар Ас Сав Клоц Супр Хил,— Ср. по- вѣжденик. плѣдолѣннк ПОБѢДИТвЛЬ, -ліа м (6) [..вѣдителк Ен (1)] ѵіхтіфброе, ѵіхт]тт)5 победитель ѵйёг, ргетогііеі: повѣднтель есть на в’сѣкж не- прнѣзнь ноціьнжіж • повѣднтель есть на в’сѣкж волѣзнь ноціьнжіж • побѣдитель есть на в’са твоіа (г. е. трАсакнцА) Евх 486 8 и 10 и 12.— Ен 126 14; Супр 467, 25-26; 489, 23.— Ср. покѣдотворьць, повѣдьинкъ ПОБѢДИТИ, -вѣждж, -вѣдиши сов. (67) [повѣвѣднхъ (!) Зогр (1)] 1. ѵіхаѵ, гро- лобаОаі, трёлео'Оаі, хатауатѵі^еоОаі, лоле- цеіѵ, тролаюй/ос (!); (побѣжденъ выти цооаоОаі) победить, поразить, пересилить гѵііёгіі пай пёкут, рогагіі, ргетосі пёкоко: нъ дръзаите азъ повѣднхъ мира И 16, 33 Мар Ас Сав, повѣ[вѣ]дихъ (!) Зогр □ ие по- бѣжденъ аѵаЛоітос; непобедимый перге- тохііеіпу: ѣко да вждетъ ти страшенъ су- постатомъ • не побѣжденъ враньми Евх 99а 16-17 2. лротрёлеіѵ побудить, принудить роЬісІпоиІ, ргіпиТіІ: да клма покіждекк выуомъ • н деснок намъ дашА отроцн прн- ЧАШТвНИК • грАдѣмъ кьзлювькнни Супр 321, 7.— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Евх Клоц Супр.— Ср. оувѣднтн, поноуднтн, присудити, прѣврати, прѣдолѣти, прѣмоціи, прѣодолѣги, прѣпьрѣтн
ПОБ ПОБѣДОТВОРЬЦЬ, -а м (1) тролаюфброс победитель ѵііёх: воини покѣдоткорци Супр 95, 10.— Ср. побѣдитель, покѣдкннкъ ПОБѢДЬЛИвЪ, -ъін прил. (1) ѵіхояоібс победный, победоносный ѵііёгпу: иже по- вѣдьнжвк пѣснь * н покой съложеннк мнроу • пѣти» • повѣдьлнвоуоумоу Хрис’госокоу НДОуЧН- шд Супр 319, 8.— Ср. покѣдьнъ ПОБѢДЪ НИКЪ, -а м (3) 1. ѵіхт)тлс по- бедитель ѵііёх, ргетогііеі: цѣсарь доски • повѣдннкъ Супр 199, 20 2. трбяаюѵ знак, символ победы гпатепі, зутЬоІ ѵііёхзіѵі: коньча СА оуво НАМЪ алчькънъіи троудъ • коиьча же са крьстомъ • кьде во подоба одолѣиніа коньцоу * разкѣ на покѣдьницѣ конь- шлти СА • покѣдникъ во кръстъ • КДНОІЖ оуво подряженъ • прнсно же кѣсъі прогонА Супр 427, 29-30 и 30.— Ср. покъіть, по- бѣдитель, повѣдотворьць ПОБѢДЬНЪ, -ъін прил. (6) ттіс ѵіхт)С, Ыѵіхюе, ѵіхлтіхбс победы род., победный, победоносный ѵііёгзіѵі род., ѵГіё/пу: не долгышлѣдхж же са крстд • повѣдънъіьь (г. е. чьсти) Клоц 11а 14 о покѣдьндіа смн. в знач. сущ. ха ёяіѵіхіа знаки, симво- лы победы гпатепі, зутЬоІу ѵііёгзіѵі: приноса намъ ПОкѢдЬНАІА • н плѣнъ многъ и различенъ Супр 56, 11.— Ен 126 13; Супр 319, 6; 332, 25; 468, 12-13.- Ср. покѣдь- лнвъ ПОБѢЖДАТИ, -авк, -акши несов. (3) 1. ѵі- хйѵ побеждать, поражать, пересиливать ѵі- Іе'гіі, рогагеі, ргетайаѣ: іакоже и диіаволъ побѣжденъ въістъ • снлж поддвкштѴ нама х(ристо)соу • И ПОвѢжДАНКШТОу ТКОА проиъі- ривъід къзии Супр 12, 26 2. греч. нет по- буждать, понуждать роЬігеі, пнііі: іако по отъкръкению двнженъ покѣждааше а на молнт- вя Супр 569, 25.— Супр 464, 25.— Ср. вѣдитн, прѣдолѣвати повѣждениге, -ніа с (6) 1. ѵіхос, трб- жоѵ победа ѵііёгзіѵі: ннзъпдде сьмрьть до повѣжденнп Супр 352, 2 3 2. т\ооа пора- жение рогатка: дѣва и дрѣво и сьмрьть • нашего повѣжденыа быша окразн Супр 489, 8.— Супр 486, 28; 488, 20; 489, 12-13; 544. 12,—Ср. повъіть, повѣда, прѣдолѣник ПОВАДИТИ, -вдждж, -вадиши сое. (1) плоЗоЛДеіѵ подстрекнуть, побудить паѵёзѣ, робпіііі: поважденъ же бъівъ отъ отьца свокго диавола • пдкостьннкъ • повелѣ Супр 58, 17,—Ср. НаВАДИТИ, наоустити, пооуститн ПОВАЖДАТИ, -ждавъ, -ждакшн несов. (3) аѵаооЗеіѵ, ѵлотіОеоОаі подстрекать, по- буждать паѵабёі, робпёсоѵаі: вѣете іако си і инѣуъ поваждакт’ да не жьржтъ Супр 138, 21,-Супр 157, 24; 521, 27,—Ср. наоуціати пов П ПОВЛПЬНИТИ, -ніж, -кншн сое. (1) хоѵіаѵ побелить известью оЬПіі ѵарпегп: ѣко подови- те са грокомъ повапьиеиомъ Мт 23, 27 Мар (0 Зогр) ПОвбЛѢвЛТИ, -авк, -акшн несов. комоу че- сомоу; с инф. (10) хеХебеіѵ, біахеХебеоОаі, проотаооеіѵ, ёяітаасіесгОаі, ёяітрёяеіѵ при- казывать, велеть, повелевать пагігоѵаі, гогкагоѵаі, рогонееі: того лн прѣдаеші... владжштаго кѣсъі • повелѣвавкштаго міроу (вм. мороу) Клоц 46 34 (моревн запрѣштавк- штааго Супр 412, 7).— Супр 109, 8; 174, 27; 220, 15; 283, 14-15; 465, 15; 468, 21; 468, 23; 476, 15; 543, 16-17.— Ср. велѣти, за- повѣдати, ЗАПрѢфАТН ПОВбЛѣНИЮ, -ніа с (75) ббуца, ярба- тауца, ярбата^іС, ярботааіе, біатауп, 8іа- та^іС, хёХенаіе, хёЛеѵоца, хёХепца, ёяю- хасіа, ёяітауца, ёяітауф хріца, ѵеѵца, РобХлца, ОёХтща, уѵебцт], то яроота/Оёѵ, фіХотщіа (!) приказание, повеление па- гГ/епі, гогкаг: дзъ же поставленъ есмъ ц<ѣ- са)ръ отъ него... възвѣцідьь повелѣнье г(ос- подь)не Пс 2, 6 Син; теке трепецівктъ кѣси • і повелѣниемь твонмь • оуодіітъ в’сь неджгъ Евх 266 16; ада вндиши господьскомь пове- лѣнинмь • четврьтодьньнд изддвкштд Супр 339, 1; въ нлла Т(нс)оу х(Рнсто)сл в(ог)д моего сътворж то • н к(ог)ъ по повелѣнню вдшемоу сътворитъ то Супр 540, 23.— Зогр Мар Сав Ен Син Евх Клоц Супр Зогр-лл.— Ср. велѣник, воліа, завѣтъ, законъ, заповѣ- даник, заповѣдь, запрѣціеннк, зарокъ повелѣньнъ, -ъін прил. (2) біата/Оеіс приказанный пагігепу, гогкагапу: еда нматъ Хвалж ракоу томоу • іако створи повелѣньнавк • не мьнж тако • и въі егда створите повелѣнь- наіа вамъ Л 17, 9 и 10 Сав (повелѣнаа... повелѣндд Зогр Мар Ас) ПОВвЛ’ІіГИ, -лвк, -лиши сое. комоу, чесомоу чьто; с инф.; с дд; без доп. (>300) [пове (!) Супр (1)] 1. яроотаооеіѵ, таооеіѵ, біатао- аеіѵ, ёяітаоаегѵ, ёяотаааеіѵ, аѵѵтбегаеіѵ, яротаааеіѵ, ёѵтёХХеаОаі, яараууёХХеіѵ, хеХебеіѵ, ёяіѵейеіѵ, яарахаХешОаі, яротрё- яеаОаі, ёяітрёяеіѵ, яоіеіѵ (!), аяоатёХХегѵ (!), Хёуеіѵ (!), урасреіѵ (!) [повелѣти почити біаѵаяабеіѵ] повелеть, приказать нзіапоѵіі, пагібіі, гогкагаі: г(оспод)н къіс(тъ) еже повелѣ Л 14, 22 Зогр Мар Ас Сав; повелѣ коурі и ста въ хладъ Пс 106, 29 Син; повелѣвън земн творнтн плодъ Евх 13а 11; нждеже нма кѣаше повелѣлъ прѣвывдти къназъ Супр 212, 1; отче повели дд вьстднетъ лдздрь Супр 309, 18-19 □ повелѣ нок в знач. сущ. прика- занное, приказ ргікагапё, ргікаг: повелѣнок кез лѣности творѣдше Супр 275, 14-15 2. ёяітрёяеіѵ позволить зѵоііі, сіоѵоііі: 455
ПОЕ г(оспод)и повели ми прѣжде іти • і погрети о(ть)ца моего Мт 8, 21 Зогр Мар Ас Сав; молѣахж і • дл повелитъ імъ • въ ты ввинти Л 8, 32 Зогр Мар Ас Сав; ш неповелѣнѣмь послѣдовати Зогр 1296 16; Мар 166 12.— Зогр Мар Ас Сав Боян Син Евх Супр.— Ср. заповѣдѣти, запрѣтити ПОввСТИ, -ведж, -ведеши сов./несов. (5) апауеіѵ отвести, повести/вести осіѵёзі/ѵёзі: і ѣко и повѢса емъше симоиа... злдѢша емоу кр(ь)стъ носити Л 23, 26 Мар, поведошА Зогр; тогда (акік) пов(е)джт’ са же(го)ми и киеми Рыл 5ба 18.— Пс 124, 5 Син; Супр 31, 2.— Ср. вести ПОВИВАТИ, -аіж, -акши несов. (1) хата- тѵЛІооеіѵ обвивать, обертывать гаѵіпоѵаі, гаЬаІоѵаі: пеленами и сьде повивактъ са Супр 451, 25 (повьѣетъ са Клоц 14а 12).— Ср. повиіати ПОВИНОВАТИ СА, -иоуіж са, -иоукши са несов. комоу, чесомоу (24) ппотао'О'еоОаі, яеіОеоОаі, пег&археіѵ подчиняться, повино- ваться, покоряться росІгоЬоѵаі зе, росігі- гоѵаі зе: повиноуи са и ты сотоно • живоумоу истин’ноумоу к(ог)оу Евх 56а 1; повелѣ... неповиноуіжштАА же са горькамъ... мжкамъ прѣдаіати Супр 255, 8.— Зогр Мар Ас Сав Евх Супр.— Ср. покаріати са ПОВИНЕНЪ, -ыи прил. (23) 1. т<р хёѵтрср; (повинись вытн хатеуупао'Оаі) подчиненный, подданный робпхепу, росІгоЬепу, роіМапу: вьзвеселѣіА оупъваниемь • съмръть повинънж сжцііж • мнозѣмъ ранамъ Евх 64а 22; порж- ченаа ко нномоу повинъна кетъ Супр 246, 3 □ повииьнъ выти комоу чесомоу ёѵохос еіѵаі подлежать росІІёЬаі, ргорасіаі: гнѣ- ваьы са иа крата своего спыти • повиненъ естъ еждоу Мт 5, 22 Зогр (0 Мар); а иже власвимисаатъ на с(ва)ты д(оу)уъ • не иматъ отъпоуштеннѣ въ вѣкъ • нъ повиненъ естъ вѣчъноумоу еждоу Мк 3, 29 Мар, повиниъ Зогр 2. повиньныи в знач. сущ. 6 г>леѵ- 0г>ѵо5 должник сііигпік: иже не длъженъ сы могы же жласти • давъ отъпоуштактъ • повиниааго Супр 494, 6 3. агсіоо; виноватый, виновный ѵіпеп, ргоѵіпііу: мы ко ксмъ по- виньни съклазнивъше са на пжти Супр 32, 29 □ повиньныи в знач. сущ. 6 йлеёОпѵое виновник ргоѵіпііес: съ оумеръшіми жівотъ • съ повин’ными иеповин’ны Клоц 13а 8; Супр 449, 11.— Зогр Мар Ас Сав Евх Клоц Супр.— Ср. внньнъ1, длъжьнъ, прѣмьдивъ ПОВИНЖТИ, -нж, -неши сов. (11) гіпотсю- о:еіѵ покорить, подчинить росігоЬіІ, роііпсііі: сии же миръ вьса повине (! вм. повинетъ) ратьныА • подъ влша ногы Супр 502, 13 □ повинжти са комоу чесомоу йпотоюо'ео'Оаі, леіОархеіѵ, пеіОеаОаі покориться, подчи- ПОЕ ниться росігоЬіІ зе, росігкііі зе: окаче к(ог)оу повіні сіа д(оу)ше моѣ Пс 61, 6 Син.— Пс 36, 1 Син; 61, 2 Син; Супр 100, 24; 103, 4; 104, 18; 106, 6; 162, 1-2; 253, 28; 251, 2-3- Ср. покорити ПОВИТИ, повиіж, повнкшн сов. кого (7) о'паруаѵойѵ запеленать, завернуть, повить гаѵіпоиі (бо ріепек), гаЬаІіІ: роди с(ъі)нъ своі пръвѣньць • і повитъ і Л 2, 1 Зогр Мар Сав (окитыи Ас).— Л 2, 12 Зогр Мар Ас Сав.— Ср. окити2, прѣвити ПОВИІАТИ, -іаіж, -гакши несов. (1) тѵХіа- оеіѵ обвивать, обертывать гаѵіпоѵаі, гаЬа- Іоѵаі: пеленамі • і сьде повьѣетъ са Клоц 14а 12 (повивактъ са Супр 451, 25).~Ср. покивати са ПОВЛѢфИ СА, повлѣкж са, повлѣчеши са сов. (1) греч. нет затуманиться (о глазах) газігіі зе, гатгіі зе: емоуже аціе клис’къ изъметъ зракъ • ли повлѣчете са очи Евх 34а 6 ПОВОДАТАИ, -аіа м (1) обрубу вождь ѵй<1- се: не вьехытитъ льстьць поводатага истіиъі Супр 509, 21.— Ср. вождь, доводитесь ПОВРѢеТИ, поврьзж, поврьзеши сов. (4) о'еріууегѵ, (ЗсЛХеіѵ (!) привязать иѵагаі: повръзъ же и за выіж дастъ воиномъ вести Супр 131, 11.— Супр 261, 8; 264, 26; 531, 19.— Ср. прнвАзати ПОВРѢЩИ, поврьгж, поврьжеши сов. (44) [повръ- Зогр (3) Мар (3) Ас (3) Син (1) Клоц (2) Супр (17)] 0(Ш,еіѵ, рілтеіѵ, апорріптегѵ, лроарі'лтеіѵ. длуѵѵѵаі. хатар- рт]?ѵѵѵаі бросить, отбросить, повалить ро- Ьодіі, осіЬосііі, роѵаііі: отати улѣка чадомъ • і пьсомъ поврѣшти Мк 1, 21 Зогр Мар; повръгъ і вѣсъ по срѣдѣ • ізиде із него Л 4, 35 Зогр Мар Ас; заие прѣдастъ • і повръже і сърекрьиікъ Клоц 56 11; Супр 414, 20; подвигни... коумирѣ сего • и поврьзи кго н съкроуши Супр 22, 6-1.— Зогр Мар Ас Сав Син Клоц Супр.— Ср. отъврѣцін ПОВЪПРАШАТИ, -аіж, -акши сов. (1) ёлерштаѵ расспросить, спросить (ро)ѵуріаі зе, сіоіагаі зе: тогда повьпрашавь полемоиь г(лаго)ла Супр 131, 25 ПОВЪелѢДОВАТИ, -доуіж, -доукши сов. кого, чесо (1) ахокооОеіѵ последовать за кем-л., за чем-л. ѵусіаі зе га пёкут, га пёсіт: по- вьелѣдоуи гласа свокго Супр 512, 23 ПОБѢДА ПНЮ, -иіа с (5) 1. хтіеѵуцп про- возглашение ргоѵоіапі: кгда же оуже покідаио выстъ везвожьнок оно и нечьстивок пові- даник • не нарицати х(ристос)а Супр 85, 6-1 2. рартѵріа показание, свидетельство ѵуроѵёсі’, зѵёсіесіѵі: видѣвъі повѣда • н истнньно естъ повѣдание кго И 19, 35 Сав (съвѣдѣтельство Зогр Мар Ас (3) Боян); 456
п пов И 21, 24 Сав (2) (съвѣдѣтельство Зогр Ас (2), 0 Мар) 3. греч. нет понуждение роЬШпиіі: съ дпост(о)лд идклд • повѣддииеллъ в(о)жиеллъ кр(ь)сти Ен 386 6.— Ср. повѣсть, послоушьство, пооуціеннк, съвѣдѣтельствнк, съвідітельство, съкдздиик ПОвѢДАТИ, -дек, -дкши несов. (83) [по.. Охр (1), повѣддші (!) Син (1)] 1. Хёуеіѵ, біаХаХеіѵ, апаууёХХеіѵ, аѵаууёкХесѵ, епау- уёХХеіѵ, біцуеісгОаі, ехбіцуеіаОаі, е^тіуеіа- Оаі, 5т]7.оѵѵ, атщаіѵесѵ, хатар.цѵѵеіѵ, аѵа- тібеайаі, бібоѵаі (!), епібіббѵаі (!), Оар- аеіѵ (!) рассказывать, сообщать роѵісіаі, ѵургаѵёі, зсіёіоѵаі: повѣдді елико ти сътвори в(ог)ъ Л 8, 39 Зогр Мар Ас Сав 2. хцрѵа- оеіѵ, парахаХеіѵ, аѵаууёХХеіѵ, періаууеХ- Хегѵ, біаууёХХеіѵ, г) епаууеХіа (!) возве- щать, провозглашать Ыазаі, гогЫаёоѵаі: съвъздвигнн тѣлеса наша • вь день вь ньже с(вд)то и • неложъно повѣдалъ еси Евх 656 11-12 3. ощйоуеіѵ, цартѵреіѵ, хатацартѵ- регѵ показывать, свидетельствовать ѵуро- ѵйаі, вѵ&ісіі: и дзъ видѣх • и поводахъ • ако сь есть с(ъі)иъ в(о)жиі И 1, 34 Сав (съвідітельствовдхъ Зогр Мар Ас).— Зогр Мар Ас Сав Охр Син Евх Клоц Супр.— Ср. Благовѣстити, влаговѣстьствовати, възвѣ- ціати, заповѣдати, исповѣдати, повѣдовдти, проповіддти, проповѣдовдти, съвѣстовдти, съвістьствовдти ПОВѢдОвЛТИ, -доуіж, -доукши несов. (3) еіреіѵ, Оарреіѵ рассказывать, сообщать роѵісІаТ, ѵургаѵёі: тевѣ кдноллоу повѣдоуіж таниок се Супр 247, 26-27 ф прѣжде п о - відовдтн прохатаууёХХеіѵ предсказы- вать ргесіроѵісіаі: стыдѣник баллъ прѣжде повѣдоук пророкъ Супр 323, 27 (гл(дгол)етъ Клоц 1а 18).— Супр 437, 11.— Ср. повѣ- дати, съказдти, съказовати ПОвѢДЬ, -и ж (3) ббуца учение исепі, пайка: не зндек твоа везакоиыА повѣдн Супр 510, 12,— Супр 509, 18; 510, 28,— Ср. иаоученик, суставъ, оученнк ПОвѢдѢТИ, -вѣмь и -вѣдѣ, -вѣси сов. (87) [повівѣждъ(!)Ас(1)] 1. Хёуеіѵ, аѵаууёХХеіѵ, апаууёХХеіѵ, біцуеіаОаі, цт]ѵѵеіѵ, пХцро- форегѵ рассказать, сообщить роѵёсіёё, зсіёііѣ: блюди николлоуже не повѣждь Мт 8, 4 Зогр Мар Ас (не рьци Сав); повѣллъ вьсѣ чюдеса ткоі 77с 9, 2 Син; о(ть)ці идші повѣдѣшьь иамъ 77с 43, 2 Син и 77, 3 Син; заклА и да повістъ кмоу о севѣ Супр 294, 25; дште истина: повѣдѣ ие иллеши лли вѣры Супр 241, 14 2. хтірѵсгсгеі'Ѵ объявить, возвестить, провозгласить ѵуЫазіі, гогЫазіІ: а егдд по- віст’ са постъ или вьдѣиье Рыл 26$ 36 3. бцоХоуеіѵ, цартѵреіѵ показать, засвиде- тельствовать ѵуроѵёсіёё, сіозѵёсісіѣ: дціе зьлѣ пог г(лаго)лахъ повѣждь о зълѣ И 18, 23 Сав (сьвѣдѣтельствоуі Зогр Ас, 0 Мар).— Зогр Мар Ас Сав Боян Ен Син Евх Супр Рыл.-- Ср. БЛАГОВѢСТИТИ, 3АСЪвѢдѢтбЛЬСТВО- вати, исповѣдѣти, проповѣдѣти, реціи, съка- ЗАТИ ПОвѢСИТИ, -вѣшж, -вѣсиши сов. (11) хрецаѵѵѵѵаі повесить роѵёвіі: пакы киазъ повелѣ повѣсивъше а стръгдти реврд ихъ Супр 179, 25-26 фповѣсити на крьстѣ, на дрѣвѣ ёяі тоѵ атаѵроѵ, еяі тоѵ і;ѵХоѵ хрецаѵѵѵѵаі распять (на кресте) икгігоѵаі: иъ и на крьстѣ повѣшенъ вывъ Супр 482, 6; повѣшенъ въістъ на дрѣвѣ Супр 482, 12.— Супр 107, 11-12; 107, 12; 113, 29; 161, 4; 264, 27; 477, 11; 478, 9; 482, 12,— Ср. възвѣ- СИТИ, овѣентн, ПрОПАТИ, рАСПАТИ ПОВѢСТЬ, -и ж (17) [..вѣсти Ен (1), ..ь Рыл (1)] 1. біпуцаіб, біцутща, іаторіа повествование, повесть ѵургаѵоѵапі, роѵёві: ихъже ВО СЛОВО повѣстивъ И слоухоллъ ОуКАЗДАТЪ са Супр 83, 13 □ повѣсть дѣіатн біц- уеіоОаі рассказывать ѵургаѵоѵаі: постиг- нетъ ко лла (по)вѣсти дѣжціа лѣтд ш (гедео)нѣ Евр 11, 32 Ен 2. ѵло0і)хт] изречение, поучение ѵугок, рокуп: ѣкоже в(о)жиіа по- вѣсти съказаіжтъ Евх 92а 10-1 7— Зогр Мар Ас Ен Евх Супр Рыл.— Ср. повѢданик, СЪКАЗАНИК повѣстьиъ, -ыи прил. (1) тцс іотор іас, относящимся к повествованию, рассказу роѵёзёі род., Ьізёогіе род.', кгда во хоштж повѣстьиаіа съказати дѣлесА Супр 344, 1 ПОГАНИНЪ, -а м (1) греч. нет язычник роЬап: прѣжде же сый сверѣпый поганинъ • потолл же с(ва)тааго кръштеиыа дароллъ оукро- тѣвъ Супр 560, 21.— Ср. поганъ, іазычь- никъ ПОГАНЪ, -ыи прил. (20) 1. греч. нет язы- ческий роЬапзку: овычаи же кѣаше вь ве- лицѣи той поустыйи • розвоиниколлъ поганыихъ Ходити срацииъ Супр 559, 17 2. в знач. сущ. |3ар|3аро<;, еОѵіхбс; (погани та ёОѵт], оі ’ЕХ- 7.цѵес,) язычник роЬап: дціе ли и о цр(ъ)к(ъ)- ви ие врѣжетъ • да вждетъ ти іако и поганъ и ллытарь Мт 18, 17 Сав (ььзычьиикъ Мар Ас, 0 Зогр); аціе к’то... идет(ъ) иа коладж... ѣкоже пръвѣе погани творѣауж Евх 1036 4; все- го во сего погаиии просАтъ Мт 6, 32 Сав (ььзыци Зогр Мар Ас); ллноголлъ отъ поганъ покаіати са Супр 6, 5; отъ васъ поганыихъ Супр 266, 28-29 □ погани мн. е0ѵіх(] пХаѵт] язычество роЬапзёѵі: ллол(итва) вы- каекціи • аціе к’то кръціеииѣ своего отъвръгъ са въ поганы Евх 23а 5-6.— Сав Евх Клоц Супр.— Ср. варъваръ, елииъ, поганинъ, по- ганьскъ, іазъікъ (.чн.), ььзычьскъ ПОГАНЪІНН, -иіа ж (2) 'ЕХкт)ѵіс язычница 457
ПОГ рокапка: жена же вѣ погаными • сѵрофѵии- кнссаныни родомь Мк 7, 26 Зогр Мар.— Ср. поганинъ, поганъ ПОГАНЬСКЪ, -ыи прил. (12) ёОѵіхбе, тшѵ ёОѵшѵ, 6 ё§ ёОѵшѵ, 0а<?|3а(?ос, 0а<?|3а- ріхбс аііепі (!) языческий ройапзку: весь поганъскы • н везвожьны овычан Евх 236 19,— Ен 366 11 -12; Киев 46 12-13; Евх 19а 8; 226 16-17; Клоц 2а 14,*2а 15; 136 7; Супр 104, 1; 450, 15; 535, 6-7; Рыл 2ба 37.— Ср. елиньскъ, поганъ, іазычьскъ ПОГАНІАТИ, -нгаіж, -ніакшн несов. (1) катай ігохеіѵ погонять, гнать йпаі, ройапёѣ: кждн пжть іуъ тьма і плъзокъ н анг(е)лъ г(осподь)нь поганѣьь н Пс 34, 6 Син.— Ср. гонитн, гънати, погънати, сътжжатн ПОГАСИТИ, -гашж, -гасншн сое. (1) греч. нет погасить нйазіѣ, хііа.яіі: молитвоіж пракьд’- нааго пламы огньнын погасивъ Супр 565, 29.— Ср. оугаснтн ПОГЛАДИТИ, -глаждж, -гладишн сов. (3) 1. греч. нет погладить ройіасііі: погладн пръстомь очн его Евх 336 11 2. Хеаіѵеіѵ, ё^аХеісреіѵ стереть, изгладить, истребить хайіасііі;, ѵуйіасііі;: нстъиж іа ѣко прахъ прѣдъ ліцемъ вѣтра • ѣко кренье пжті поглаждж іа Пс 17, 43 Син,—Супр 499, 27.—Ср. загладити, потрѣкнтн ПОГЛОуЛЛИТИ СА, -лаліж са, -мишн са сов. (5) абоХеахеіѵ поболтать ророѵкіаі зі: тъ ншедъ на походж... оузьрѣ издалече плъкъ велнкъ народа грАДжштъ • вндѣвъ же мѣсто трѣвно н красъно • сълѣзе отъ коніа поглоу- мнтн са Супр 146, /3 • въ чемь, на чемь айоХеохеіѵ ёѵ тіѵі порадоваться чему-л. гаЬаѵіі зе пёсіт, паіёхі ѵ пёсет роѣёёепі: въ заповѣдехъ твоіхъ поглоульмж сіа • і ра- зоумѣіж пжтн твоьь Пс 118, 15 Син; на оучі- ианііхъ твоіхъ поглоумлж сіа Пс 76, 13 Син.— Пс 118, 27 Син; 118, 78 Син ПОГЛЪТИТИ, -глъціж, -глътншн сов. (2) [погль- Евх (1)] хаталіѵеіѵ проглотить, поглотить роЫШ, зроікпоні; перен.: вьско- лѢкаШІА СІА "Ѣко ПнѢні • н иксѣ мждрость •Хъ поглъштена выстъ Пс 106, 27 Син □ не поглъціенъ в знач. прил. аѵаксятос, не поглощенный пероЫсепу: заклннаіж та... в’се чл (овѣ) чьство • непогльціено съмрътиіж съхраньшннмь Евх 536 8-9.— Ср. пожрѣти2, погасти ПОГЛЪЩАТИ, -аіж, -акшн несов. (1) ката- яіѵеіѵ проглатывать, поглощать ройісоѵаі, роіукаі: кождн слѣпни • оцѣждаіжціеи мьшн- цж • а вельвждъ поглъштаіжціе Мт 23, 24 Мар (0 Зогр).— Ср. погадати П0ГН6СТИ, -гиетж, -гнетешн сов. (1) ліё^еіѵ придавить ргітаскпоні: камы великъ ма х°тѣ погнестн • почнваіжштоу мн... подь 458 ПОГ нимъ Супр 276, 2,— Ср. подавити, потѣціи- ти ПОГНѢВАТИ СА, -аіж са, -акши са сов. (1) ацгіѵеодаі разгневаться, рассердиться гог- Ьпёѵаі зе: онъ же дрАхлъ отиде кже не пог’нѣ- ва са на крадъшааго Супр 42, 10,— Ср. прогнѣвати (са), разгнѣвати са ПОГОНИТИ, -ніж, -ниши несов. (1) ёѵтоу- /аѵеіѵ прослеживать зіесіоѵаі;: скръвьнъ калъ н словѣдаіж са • ветъхъіА страсти погона Супр 429, 22.— Ср. гоннтн пограваььі Пс 78, 3 Син см. погрѣвати П0ГР6Б6НИК?, -иіа с (24) ёѵтасріаацб?, тасрл, то ёѵтасріаааі, то ёххоцшОт)ѵаі, хт)6еіа, аѵауёѵѵт)аіс (!) погребение, похо- роны ройгЬепІ, роІігеЬ: възлнѣвъшнѣ ко сн • мнро на тѣло мое • на погревенне ма съткори Мт 26, 12 Зогр Мар Ас Сав; овлнчаіжтъ та недвнжнмнн печате • господьскааго погреве- нніа хрнстосова грова Супр 452, 20-21 (по- рожденьи Клоц 14а 38) ф пѣснь погреве- ник шбт) ёліт<«і юс; похоронная песнь ройгеЬпі рі.чегі: кыа въспокши погревеии» пѣсни Супр 457, 13-14.— Зогр Мар Ас Сав Клоц Супр.— Ср. погрѣваннк ПОГРбБИТбЛЬ, -ли м (1) ёѵтасріаотік могильщик ройгЬіѵас: нѣсть во семоу отьца на земн • нн дроуга... нн погревнтеліа Супр 455, 25 П0ГР6ТИ, -гревж, -гревеши сов. (39) [поті (!) Ас (1)] 1. Ѳалтеіѵ, ёѵОаптеіѵ, еѵ- тасріа^еіѵ, лрохоці^еіѵ; (погрети съ цѣмь оѵѵдалтеіѵ) похоронить, погрести роЬгЬіі, росйоѵаі;: г(оспод)и повели мн прѣждеітн • і погрети о(ть)ца моего Мт 8, 21 Зогр Мар Ас Сав 2. хата/шѵѵбѵаі закопать, зарыть гайгаЬаѣ, хакораі: въложнвъ вь три деслти кръчагъ... погрекъ кь свокмъ домоу Супр 45, 11.— Зогр Мар Ас Сав Супр Хил.— Ср. положити ПОГРИБАТИ, -аіж, -акшн несов. (3) ёѵта- сріа^еіѵ, хт)6ебеіѵ хоронить, погребать ро- йёЬІѵаі, росйоѵаѵаѣ: сего Тшснфъ и никодимъ погрнвакта ве-сжм’нѣнніа Супр 458, 25 — Супр 11, 15-16; 311, 19.—Ср. погрѣвати ПОГРѢБАНИІС, -ни с (4) тасрт) погребение ройгЬіѵапі: коупншА імь село скждельникоко • въ погрѣканне странънымъ Мт 27, 7 Зогр Мар Ас Сав.— Ср. погревеннк ПОГРѢВАТИ, -аіж, -акшн несов. (6) [по- грав- Син (1)] Оалтеіѵ, хатадалтеіѵ, ёѵта- сріа^еіѵ хоронить, погребать роЬСЬіѵаі, росйоѵаѵаѣ: прнььсте же тѣло іс(оусо)ко • і окнсте е ризами • съ ароматы • ѣкоже окы- чаі естъ ікдѣомъ погрѣвати И 19, 40 Зогр Мар Ас.— Пс 78, 3 Син; Супр 258, 12-13; 456, 23.— Ср. погрнватн, полагати ПОГРѣшеНИІС, -ни с (1) аотбутща за-
пог блуждение, прегрешение роЫоигпёпі, рго- ИгекепГ: слышж бо о сдмоприуодАштинмъ • ако посмѣіжште са и порддоуіжште са • игри мните тѣхъ погрѣшеиик • им’же ие по воли жържтъ Супр 126, 10-11.— Ср. грѣхъ, прѣгрѣшеник, прѣстжплкиик ПОГРѢШИТИ, -шж, -шиши сов. (6) аото- Хеіѵ; (не погрѣшити ёяітѵу/аѵеіѵ, ёѵтдс, уіуѵеоОаі) отклониться (от цели) сЬуЬіі, тіпоиі ке (сііе): слово иуь • ѣко гдиъгреид жиръ оврАціетъ... ѣже ш истинѣ погрѣшисте... и остроуѣ(ете е)терымъ вѣрж 2 Тим 2, 18 Ен; прннмѣте оуготовднок вамъ цѣсдръсткик... игоже вы кьсѣмъ ИАМЪ ие погрѣшити Супр 508, 7 □погр’ѣшити са чесо біацарта- ѵеіѵ не достигнуть (цели) шіпоиі ке, песіо- яііпоиі (сгіе): неБесьныА жизни погрѣши са Супр 93, 13-14.— Супр 66, 17; 156, 9; 454, 5-6 ПОГРАЗНЖТИ, -нж, -иеши сов. (4) /оѵа- Ѳаі, тф РнОф хатабіха^еабаі, Ѳаі, (!) потонуть, погрузиться роѣоріѣ ке, роЬгігіі ке, ропогіі ке: клъиы же кълнкллуж са въ ладиіж • ѣко оуже по- грлзижтн уотѣлше Мк 4, 37 Зогр Мар.— Супр 66, 22-23; 270, 8.— Ср. истоижти, истопити СА, погржзити, оутоижти ПОГРЖЖДТИ, -діж, -дкши несов. (4) греч. нет топить, погружать роіарёі, ропогоѵаі перен.: трѣвоуктъ иепоспѣшъиъ жрътвъ • дже погржждвктъ члокѣкы въ погывѣль Супр 158, 24 □ погржждти са РѵОі^еоОаі тонуть роіарёі ке: придошА і исплъииша оба кордвлѣ ѣко погржждти СА іма Л 5,7 Зогр Мар Ас.— Ср. потдплгати са погржжениге, -иа с (1) хатабѵочс погружение ропогепі: здклиидіж та в(о)- гомь • крьціьшиимь СА къ иеръддиѣ • I оврдзъ намъ иеистьлѣинѣ поддкъшд (вм. по- ддкъшемь) * къ кодѣ погржжеииемь Евх 53а 4-5 ПОГРЖЗИТИ, -жж, -зиши сов. (6) ЗѵѲі- 4еіѵ, хатаяоѵті^еіѵ, хата/соѵѵѵѵаі уто- пить, погрузить роіоріі, роЬгійі: ..и погроу- затъ въ пжчи.. Мт 18, 6 Зогр-пал (оуиѣе емоу естъ дд... потопать і къ пжчинѣ морь- стѣн Мар, 0 Зогр); здклиидіж та б(о)гомь... мжчнтелѣ I ВОІА ид б(ог)д кокіжціа • кь кѣкы мъндмн погржжъшемъ Евх 526 14-15 • пе- рен.: рддоун са погржжьшиа кь чрѣкѣ сьмрьть мдтерьнж Супр 251, 13-14 □ погржзити сл хат.аліѵеоОаі потонуть ніопоиі перен.: присдзн къ пльти моей оумрьткѣкъшии кдсъ дѣло • нь ие погржзикьше са • отъ сьмрьт- иАдго тьлѣньга Супр 503, 30.— Супр 400, 25; 400, 26.— Ср. истоижти, истопити са, погрдзнжтн, потопити, оутоижти, оутопити ПОГОуБИТИ, -кліж, -виши сов. (>1ОО) пог П [..гювнтъ Боян (1)] 1. аяоккѵѵаі, бХХѵѵаі, аѵѵалоХКѵѵаі, аѵаіреіѵ, аѵаХіохеіѵ, аяо- хтеіѵегѵ, асраѵі^еіѵ, біасрбеіреіѵ, хатаср- Оеіреіѵ, ё^окоОреѵеіѵ, хатаяоѵті^еіѵ, Хѵ- цаіѵео'Оаі; (погоукити съ цѣмь оѵѵалбкХѵ- ѵаі) погубить, уничтожить гаЬиЬіі, /пісіі: одъжди жюпьлъ • і огиь съ иевесе • і погоуки вьса Л 17, 29 Зогр Мар □ пог су блинъ в знач. прил. аяоксокбс разбитый гогЬіѣу: здБъкеиъ въіуъ ѣко мрътвъ отъ сръдъцд • Быуъ ѣко съсждъ погоувленъ Пс 30, 13 Син 2. аяоХХйѵаі, ёх/еіѵ, яробіббѵаі, цеюѵѵ; (врѣмеид погоувити ѵаѵауеіѵ) потерять, ли- шиться, растратить гігаііі, рогЬуі, рготаг- піі: ли кдѣ жеид імжшти деслть дрдгъмъ • дште погоувитъ дрдгълдж едииж Л 15, 8 Зогр Мар □ погоувлкиъ в знач. прил. асраѵпе утраченный гапікіу: мѣсто оуво скатдаго пештеры • погоувькио и вез вѣсти выстъ • посыпано кдмеииимь Супр 217, 18 ф оумъ погоувити см. оумъ.— Зогр Мар Ас Сав Боян Син Евх Клоц Супр Рыл Зогр-лл.— Ср. извити, изгоувити, истьлити, ОСТАВИТИ, отъпоустити, побити, потрѣвити, прокоудити, оувити, оуморити погоувлѣти Хил 1ба 1-2 см. погоувлэти ПОГОуБЛІАТИ, -лаіж, -лакши несов. (6) 1. аяоХХѵѵаі, хатаяокецеіѵ, асраѵі^еіѵ, А.ѵцагѵео'Оаі губить, уничтожать ЬиЬіі, пі- СІѢ: СЪПАСАА КЪ рАТИ СКОА • ПОГОуБЫАА ЖС крдгы Супр 28, 10 2. аяоХХѵѵаі, аябк- ХѵаіС (!) терять, лишаться гігасеі, рогЬу- ѵаі: кже оучеииэ рдди ддръ слокесьиы имъ-и ие прииосА кго • и ддр’ погоувьатъ (!) • тво- рАИ во спѣшеиик воли? ддръ прикмьктъ • гакоже во онъ кже приА погоувьактъ Супр 377, 27 и 29.— Супр 269, 18; 370, 24; Хил Іба 1-2.— Ср. гоувити, избикати, потрѣвла- ти, тьлити, оувиати ПОГОуБЛІвНИІв, -иа с (2) аясокеіа, хЪ аѵащеіѵ гибель, уничтожение хаЬиЬа, иіга- сепі, гпісепі, гтаг: кжіж кииж оврАштемъ иа погоувькиик кго Супр 215, 27-28.— Супр 525, 27-28.— Ср. гоувительстко, гывѣль, ПАГОуВА, погывеиик, погывѣль, прокоудд ПОГЪНЛТИ, пожеиж, пожеиеши сое./несов. (15) [пог’- Супр (1), пожьи.. Рыл (1)] 1. без доп. бійхеіѵ, ёяібійхеіѵ погнаться/гнаться, помчаться/мчаться, поспешить/спешить ро- крікіі/крёсЬаі, Ьпаі ке, кіѵаі ке: рекжтъ вамъ • се сьде • се овьде у(ристос)ъ • ие ізидѣте • ии пожеиѣте Л 17, 23 Зогр Мар • перен. кого, чьто бісохеіѵ идти вслед кому-л., чему-л., стремиться к чему-л. га пёкут, пёсіт, икііоѵаі о пёсо: кьзиціи мнрд і пожени і Пс 33, 15 Син 2. хатабісохегѵ, ёяібісохеіѵ преследовать кійіаі, ргопакіесіоѵаі:: погъид чл(окѢ)ка оукогд і иіцід Пс 108, 16 Син; ми- 459
пог лостъ твое пожеиеть міа въсьь дъиі жівота моего Пс 22, 6 Син.— Пс 7, 6 Син; 17, 38 Син; 68, 27 Син; 70, 11 Син; 82, 16 Син; 118, 86 Син; 118, 161 Син; Супр 51, 6; 195, 12-13; Рыл 5аа 20.— Ср. гъндти, гонити, изгъидти, изгоиити, погоиити, ПОГДИИ- ТИ, ПрОГЪИАТИ, прогоиити ПОГЫБАТИ, -кліж, -влкши несов./сов. и -вавк, -кдкши несов. (17) алдХкѵаЪал поги- бать/погибнуть, пропадать/пропасть Ьу- поиІ/гаЬупоиі, ротіуеі/ротіпоиі, ргісЬа- хеі/ргірі; пагтаг: сучителк • не родиши ли ѣко погыкаемъ Мк 4, 38 Зогр, погывлемь Мар; 'ѣко се оуддл’ѣвкштеі сіа отъ теве погы- ввктъ Пс 72, 27 Син-, съкер’ѣте извытъкы оу кроухъ • Ал не погыклетъ иичътоже И 6, 12 Мар (да не погыкиетъ Зогр Ас) □ погы- каіаи в знач. прил. апоХХоцёѵое тленный, преходящий ротііеіГсі, роті'ііѵу: сватыихъ еулггелии чоудесл... црьк’ке ХРНСТОСОКЖ весе- литъ • не погыкавкштевк пиштевк • нъ прекывдвкштевк въ жизнь в’ѣчьижіж Супр 318, 22.— Зогр Мар Ас Сав Син Супр.— Ср. гыкдти, гыкижти, изгыкдти, изгыкижти, погыкижти ПОГЫБбНИІв, -ига с (2) апсоХеіа гибель, разрушение гаЬнЬа, гпісепі: х(рИСТ0)С4 • превеликой чл (оке) колккик • вьсѣхъ чл(о- ві)къ с(ъ)п(А)с(е)иик пдче • нежели по- гыкеиию хоташтии (вм. х°’ГАІІ|тллго) Супр 522, 14 ♦ оудовь погыкеиик то еѵа- Хсотоѵ непрочность, хрупкость кгеЬкозІ, рогнзііеіпозі:: в(о)же в^дъі иемоціь • і оудовь погывеиие родд чл(ове)ча Евх 24а 9.— Ср. гоувительство, гывель, плгоукл, погоуклк- иик, погъісѣль, прокоудд ПОГЫБНЖТИ, -иж, -иеши сов. (>100) [погъв- Ен (1)] 1. ал6№х>оЪаі, Хоцаіѵе- стОаі, лілтеіѵ; (погыкижти съ чимь аѵѵа- лбХХоо'Оаі) погибнуть, подвергнуться пор- че, пропасть гаЬупоні, гапікпоні, росІІеЬ- поні гкаге, ргірі пагтаг: і азъ животъ в^ньнъі ддвв імъ • і ие погывижтъ въ в^къ И 10, 28 Зогр Мар Ас, погыве паміать іуъ съ шюмомъ Пс 9, 7 Син; погывж за везд- коиеиіе свое Пс 72, 19 Син; сь иепривзии- иомъ показаииимъ погывостд Супр 362, 17 2. албХХоо'Оаі, лХаѵастОаі потеряться, за- блудиться, пропасть гігаііі зе, хаЫонсІіІ;, хтігеі: радоуіте са съ миовк • еко окретъ овьцж мовк погывъшжвк Л 15, 6 Зогр Мар.— Зогр Мар Ас Сав Боян Ен Син Евх Клоц Супр Рыл.— Ср. гывижти, изгывижти, иціе- зижти, пог-ынати ПОГЪІБѣАЬ, -и ж (10) алсоХеіа, т) бкёО- рюс лтйоіс гибель, разрушение гаЬнЬа, гЬонЬа: едд повесть къто въ гроке мілость ТВОІЖ • I реснотж ТВОІЖ ВЪ погывели 77с 87, 460 под 12 Син; въ влждьижж погывель въпадор Супр 526, 1.— И 17, 12 Сав 266 10; Супр 1, 2; 9, 11; 158, 24 25; 160, 5; 264, 8-9; 525, 1; Хил 1ба 1.— Ср. гоувительство, гывель, плгоукл, погоувлкиик, погывеиик, прокоудд ПОГЫБѢЛЬНЪ, -ыи прил. (4) трс еда- Хеіас гибели род., погибели род. гаЬиЬу род., хаігасепі род.: ььже далъ еси мъиі съхрАиихъ • і ииктоже отъ нихъ ие погыве • ткъмо с(ы)иъ погывелъиы И 17, 12 Мар Ас Сав 108а 1 (погывели Сав 266 10, 0 Зогр) • гибельный, пагубный хйоиЬпу, гкагопоапу: оупоилъ еси • в’са нендвидАірАіА теве * весь же д(оу)хъ иепр(иези)инъ • і в’секж іазвк квасънжвк • квасомь не исплънеиомь погывельиымъ Евх 426 20.— Ср. пагоукып (п о)г и в и т и Мт 2,13 Боян см. погоувитн ПОДАВАТИ, -вавк, -какши несов. (4) еѵ- біббѵаі, ёпіхортіуегѵ, ёпаууёХХегѵ (!) да- вать, предоставлять сіаѵаі;, розкуіоѵаі: ті- лесъидд тревовдиие овило ПОДАВАЙ Евх 836 3~ Евх 126 8-9; Супр 91, 27-28; 92, 22,-Ср. ДЛИТИ, ПОДЛИТИ, ПОЛАГАТИ, ПрИДАВАТИ, ПрНДДИ- ТН, Придеити ПОДАВИТИ, -влвк, -виши сов. (7) ало- лѵіуеіѵ, ошцлѵіуеіѵ подавить, заглушить нсіизіі: а дроугое (т. е. семл) пдде по еріді трьиье • і въздрдсте трьиье і подави е Л 8, 7 Зогр Мар Ас Сав; Мт 13,7 Зогр Мар; Мк 4, 7 Мар (0 Зогр).— Ср. погиести, потеірнти, ОуДАВИТИ ПОДАВЛІАТИ, -влгавк, -вликши несов. (7) ошцпѵіуегѵ подавлять, заглушать сіизіі: і льсть вогдтьствие поддвлеетъ е • слово і весплодд вывдетъ Мт 13, 22 Зогр Мар; Мк 4, 19 Зогр Мар; ходлште поддвлевктъ са • і ие до връуд • плода творАтъ Л 8, 14 Зогр Мар Ас (потАплевктъ са Сав).— Ср. давити ПОДАДИТбЛЬ, -ли м (1) /ортіубе дарую- щий, податель сіагсе: сътрьпе пострадати пльтьвк • подддитель идшего живота Супр 480, 14-— Ср. давьць, ддтель, поддтель подаете (!) Пс 81, 7 Син см. падати ПОДАЛИК5, -ига с (2) греч. нет расстоя- ние ѵ/баіепозі: гакоже ид толице кмоу пода- лии отити • гакоже видети новжвк кесарик Супр 562, 4-— Супр 562, 2.— Ср. дали ПОДАРІАТИ, -кпж, -пкши несов. (1): по- дарити треками комоу Оерапевеіѵ 0ѵ- оіа^аіѵ приносить жертвы ргіпазеі оЬеіі, оЬёІоѵаТ: гоукитель • кмоуже и подараах* треками Супр 35, 26.— Ср. даровати П0ДАТ6ДБ, -ли м (2) /«отр/бс дающий, дарующий, податель сіагсе: да... вждетъ.. длъгослоужью податель Евх 926 17.—Супр 74, 28.— Ср. ддвьць, датель, подадитель ПОДАТИ, поддмь, подаси сов. (86) 1. 6і- ббѵаі, біабіббѵаі, ёяібіббѵаі, проатівёѵаі.
под беёуеіѵ, сло[)аллеіѵ дать, подать сіа!, роба!: приілтъ же хлѣвъі... подастъ оученикомъ И 6, II Зогр Мар (дастъ Ас) 2. біббѵаі, ёяібі- 86ѵаі, цетабіббѵаі, ларёхеіѵ, ларёхесг&аі, ретёхеіѵ, харіСесг&аі, 6а>ееісг&аі, РеаРебеіѵ, илтіуойотеіѵ ргаезіаге, сопсесіеге, ІгіЬиеге дать, даровать, предоставить баі, сіагоѵаі, роікуіпоиі, исіёііі: і подазь иамъ съпасенне твое Киев 56 18; подажди намъ съ лквовыж сложити • самѣмъ севѣ Евх 11а 16 □ силж подати ёѵбѵѵацойѵ укрепить розііі!: мнѣ же силж пода[и] и оукрѣпн лла Супр 112, 13.— Зогр Мар Ас Сав Син Киев Евх Супр Хил Рыл,— Ср. даровати, датн, прострѣтн П0ДАІАНИІ6, -иіа с (1) ретабості^ пере- дача ргебаѵапі: давъ імъ въ власъ мѣсто • вѣрж и словеса по дѣѣнью (вм. подаѣнью) Евх Іа 11 ПОДЛИТИ, подаіж, подакши несов. (23) 1. яарёхегѵ, тіОёѵаі подавать, давать росіа- ѵаі, сіаѵаѣ: выжштюмоу та въ деснжіж лани- тж • подаі дроугжж Л 6, 29 Зогр Мар 2. Ьі боѵсц, ёяібіббѵаі, аѵтібіббѵаі, яарёхеіѵ, хатоАацРаѵеіѵ (!) давать, дарить, предо- ставлять сіаѵаі, розку!оѵа!, нбёіоѵа!: м(о)- л(и)тками твоими подажцін велиж м(н)- л(о)стъ Ен 346 10 □ силж подаіатн ёѵбѵѵацойѵ укреплять бобаѵа! зііу, розііо- ѵаі: силж подаіжінтоукмоу вьсѣмъ х(ристо)соу Супр 276, 27.— Зогр Мар Ас Ен Евх Супр Зогр-лл.— Ср. дарити, даіатн, подаватн, по- лагати, придаватн, придаіатн, придѣіатн ПОДВИГНЖТИ, -иж, -нешн сов. (23) 1. ста кеѵеіѵ, хіѵеіѵ, хогкрі^еіѵ двинуть, поднять, подвинуть ройпон!, гѵесіпои!: слава еднно- моу к(ог)оу... подвигъшюмоу іаз(ъі)къ мон вла- годѣтыж Рыл 2а[) 4 о подвигнжти са (ийхііотОаі, асрояѵі^еіѵ (!) двинуться ро- Ьпои! зе: силъі во и(е)в(есь)скъііА подвигнжтъ сд Л 21, 26 Мар (двигнжтъ са Зогр Ас Сав) 2. хіѵеіѵ, аѵаухаСеіѵ побудить, скло- нить кого-л. к чему-л. ройпон!, робпйіі, ргітёі пёкоко к пёсети: подвнже оуче- иикы • вьлѣсти въ коравь Мт 14, 22 Сав 40а 1 (оувѣди Зогр Мар Ас (2) Сав 406 7) □ подвигнжти са яроОпрбтерое уіуѵесг&аі постараться ѵупазпагі! зе: подвнже са паче Супр 31, 14 3. п о д еи г и ж т и са аяеббеіѵ, тахѵѵеіѵ поспешить розрізіі зі: придж под- вигьше са Л 2, 16 Зогр Мар Ас Сав 4. п о д - впгпжти са аушѵі^ео'&аі вступить в бой да! зе бо Ьо)е: слоугы моа іёво подвиглъі са выпа И 18, 36 Сав (подвизалъі са бъіша ЗогрМарАс).— Зогр Мар Ас Сав Евх Супр Рыл. — Ср. въздвигнжтн, двигнжти, подвнжа- тп, подвизати, поспѣти, поспѣшити, пооусти- ти, троудити са, оукѣдити ПОДВИГЪ, -А м (16) аушѵ, отабюѵ под П борьба гараз: подвигъ во н Брань кетъ нъініашьнек жнтьк Супр 497, 2 • подвиг (йгсііпзку) сіп: крѣпАшта въ влагыл дѣтѣли подвизѣхъ Супр 548, 13-14 • аскетическая жизнь азкеііеку гіѵо!: оуготовн[ти] са... на подвигъ д(оу)ховъиъи Евх 90а 18-19 • аусо- ѵіа агония а^опіе: бъіс(тъ) въ подвнзѣ Л 22, 44 Зогр Мар Ас Сав.— Зогр Мар Ас Сав Евх Супр.— Ср. Бореник, враиик, врань, подвк- ваннк ІІОДВИЖАТИ, -жж, -жнши сов. (38) [по- двіжітътъ (!) Син (1)] хіѵеіѵ двинуть, со- трясти ройпон!, га!газ!: како іазъікъ подвіжа Клоц 4а 21 (подвигнж Супр 410. 29 30) о подвижати са сгакебесгОаі. боѵеіег&аі двинуться, поколебаться, сотрястись ро- йной! зе, гакоііза!, гаейѵёі зе: подвіжа сіа і трепетьна въіетъ землѣ Пс 76, 19 Син.— Зогр Мар Ен Син Евх Клоц Супр.— Ср. подвигнжти, подвизати ПОДВИЖЬНИКЪ, -а м (3) аушѵіоттк, анѵаушѵіатце борец (за что-л.) Ьо)оѵпік (га пёсо): в’сего трѣзвеннѣ • подвнжъннка ави Евх 100а 17.— Евх 926 19; Супр 57, 16-17.— Ср. троудьиикъ ПОДЙНЖЬНО нареч., сравн. ст. подвнжьнѣк (1) греч. нет усердно йогііѵё: прилежнѣй мола и подвнжьнѣк с(ва)тын Супр 564, 4.— Ср. ТЪЦІЬНО ПОДВИЖЕНЪ, -ъіи прил. (2) 1. алонбаіо^ старательный, усердный зпагпу, йогііѵу: доиде мѣста того • съ всѣмъ клиросомъ к съ подвижьнъіими овлашими Супр 532, 5 2. подвижьиъін в знач. сущ. греч. нет борец Ьоіоѵпік: показавъ кмоу зѣло отъ подвижънъіихъ кмоу • иасиліакма отъ д(оу)ха иечнетааго Супр 564, 10.— Ср. въстаннвъ, тъціивъ П0ДВИ5ЛНИЮ, -ни с (4) 1. олообі) ста- рание, усердие зпайа, патайа, йогііѵозі: ііодвизании божиа скоротъі • дроуг’ дроуга варажште въкоупѣ Супр 463, 28 2. аушѵ, ауйѵіаца борьба гараз: нзмѢнатъ та вольшаа подвизаниѣ * врани неприѣзньскъііА Евх 916 5 • подвиг (йгбіпзку) сіп: въ подвизании ллжченичьстѣѣмъ съкоиьчашА са Супр 256, 16.— Супр 190, 4-5.— Ср. во- реник, враник, врань, подвигъ, троудъ, тъціа ннк ПОДНИЗАТИ, -движж, -движеніи и -дви- эаіж,-двиэакши несов./сов. (30) 1. подви- зати с а аакебесг&аі, хіѵеіег&аі двигать- ся/двинуться, подниматься/подняться, со- трясаться/сотрястись, трястись ройуйоѵаі зе/ройпои! зе, гѵесіаі че/гѵеііпоиі зе. сбѵеі зе/хаейѵё! зе: еда къг’да порадоуіжтъ мн са врази мои • вьиег’да подвизаете са иозѣ мои Евх 766 17-18 (подвіжасте сіа Пс 37, 17 461
1 ^под Син) • перен.: ч’то паче на довротворАШтааго подвнжешн са Супр 389, 16 2. несов. аѵахі- ѵеіѵ, ёлеіуеіѵ, алоѵбаіоос; ёяіцёѵеіѵ побуж- дать росіпёсоѵаі, роѵгЬпгоѵаІ: подвизати а лѣпо естъ иа исправлеиие Зогр-лл 26 21-22 □ подвизати са сгушѵі^есг&аі, ёпегуест&аі, алоѵЬа^еіѵ, Ьіаѵі'атасгВаі стремиться, ста- раться пзііоѵаі, зпагіі зе, патака! зе: аште отъ сего мира би было ц(ѣса)р(ь)с(тв)о мое • слоугы оуко МОІА подвнзалы СА БЫША « да ие прѣдаиъ кнмь іюдеомъ И 18, 36 Зогр, подкизалы Мар Ас (подвигала са быша Сав) 3. подвизати са алоѵба^еіѵ спешить зрёсЬаІ: нѣ к’то идъи • нѣ к’то са подвижа Рыл 26$ 31-32.— Зогр Мар Ас Сав Евх Супр Рыл Зогр-лл.— Ср. подвигижти, подвн- жати, спѣшити, троудити са, тъціати ПОДИВИТИ СА, -влвк са, -виши са сое. комоу чесомоу (1) греч. нет удивиться росііѵіі зе: подиви са вьзвѣштеиию Супр 559, 1.— Ср. почоудити СА ПОДЛЪГЪ предлог с вин. (1) ёяі тас; бхОас; вдоль росіёі: тъ ишедъ на походж подлъгъ рѣкж Супр 146, 10 ПОДОБА, -ъі ж (14) 1. (въ свАтнтельскжвк подовж іероярелш^) способ грйзоЬ: въ с(ва)тит..ж подобж облъкъ са Ен 396 2 2. подока кетъ, иа подовж (т. е. кетъ) беі, ХОЬ- аѵрсрё(>еі надо, следует, подобает )е ІгеЬа, зіпзі зе: подока ти кѣ дати сьрекро мое прикоупъ творАштиимъ Супр 369, 29 (подокааше ти оуво Мт 25, 21 Зогр Мар Ас, подокаше ти і/ко Сав): ии разоумѣтн кже на подокж Супр 340, 2 3. и а подовж въіти комоу еіѵаі быть достойным Ьуі Ьосіеп: любаі о(ть)ца ли м(а)т(е)ре паче меие • нѣсть ми иа подовж Мт 10, 37; Сав 376 9; Клоц 2а 8 (иѣстъ меие достоитъ Зогр Мар Ас (2) Сав 306 16-17) 4. подова кетъ еіхбс; ёатіѵ ка- жется, вероятно гсіа зе, ргаѵсІёросІоЬпё: въ ноштн то въістъ • и подока вѣ иѣкото- ръіимъ и оусъижти Супр 445, 3.— Супр 106, 15; 205, 13-14; 340, 2; 373, 21; 377, 7; 377, 8-9; 377, 14; 380, 26; 447, 16,- Ср. достоинъ, достоіати, овразъ, подовати, потрѣ- ка, потрѣкованнк, потрѣкьнъ, трѣва ПОДОБАТИ, -авк, -акшн несов. (>100) [п(д)оБа- Ас (1), поваетъ (!) Син (1)] 1. ко- дона ктъ беі, ХОП, лрёлеі, лроапхеі, цёА.кеі, біхаібѵ (ёатіѵ); (подовактъ ми бфеі'лсо) следует, подобает, надо зіпзі зе, )е ІгеЬа: ѣко подокаетъ с(ъі)иоу ч(ловѣчь)- скоумоу • много пострадати Мк 8, 31 Зогр Мар Ас Сав; подокааше ти оуво • въдатн сьрекро мое тръжьиикомъ Мт 25, 21 Зогр Мар Ас Сав 2. лрёлеіѵ подобать, соответ- ствовать, приличествовать ргізіизеі: такъ под намъ подокааше аруиереи Евр 7, 26 Ен □ по докаіА и в знач. прил. лрёлсоѵ подхо- дящий, соответствующий, приличествую- щий ѵЬосІпу, рпзіизпу: да сътажнмъ подо- кавкціаа с(ва)тымъ Евх 916 26.— Зогр Мар Ас Сав Охр Боян Зогр-пал Ен Син Евх Клоц Супр Хил Рыл.— Ср. достояти, лѣпъ (лѣпо кетъ), подока (подока истъ), подокьнъ (подокьно кетъ), потрѣкьнъ ПОДОБИТИ, -клвк, -киши несов. (17) срѵаіхше (!) изображать гросІоЬоѵаі: ты прнтьчА подобиша вѣрьнааго рока н иеразоумь- иааго Супр 370, 9-10 □ половити са бц.оіоѵо'&аі, асроцоюѵа'&аі, бцоіа^еіѵ, ла- ророіа^еіѵ, броюе еіѵаі, ріреіаОаі, ёоі- хёѵаі, аріллааОаі (!) уподобляться, быть подобный робоЬаІ зе, Ьуі росІоЬпу: ксмъ къинжъннкъ... подовитъ са чл(овѣ)коу домо- витоу Мт 13, 52 Сав (подокьнъ естъ Зогр Мар Ас).— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Евх Клоц Супр Хил.— Ср. подражати, оуподо- ЕИТН П0Д0БИІ6, -ни с (7) бцоішца, бцоібтік подобие, образ росіоЬа, росіоЬпозІ: прнде на землю * овразъ рака прнемъ • къ подобьи чл(овѣ)чи вывъ Евх 46 1-2.— Евр 4, 15 Ен; Евх 126 6-7; Супр 143, 28; 161, 26; 283, 23; Хил 16а 24-25.— Ср. овразъ, подонлкннк, подокьетвик П0Д0БЛІ6НИІ6, -ни с (1) броішра образ, подобие росІоЬа, гросІоЬеПІ: оукои са кьпль- ціеиааго к(ог)а • подоклеииѣ Евх 546 21,— Ср. овразъ, подоннк, подокьетвик ПОДОБОАИЧЬНЪ, -ыи прил. (1) (подоно- личьиъ пеціерѣ аяркаюеібле) подобный, похожий росІоЬпу: окрѣте грокъ кетъхъ подоболичьиъ пештерѣ Супр 527, 24-25,— Ср. подокьнъ ПОДОБОНРАВЬНЪ, -ыи прил. (1) греч. нет подобного образа жизни росІоЬпусЬ тгаѵй: н вратьА... подокоиравьнынмъ жнтнкмъ жи- вжштиихъ Супр 549, 16 ПОДОБЬИ© нареч. (3) а^іше подходящим, надлежащим образом ѵЬосІпё, паіейіё, с!й5Іо)пё: подобъно очнціьше са Евх 69а 10-11.— Супр 280, 4; Зогр-лл 16 1.— Ср. лѣпота, потрѣкьно, потрѣкьнѣ ПОДОБЬНОСТРАСТЫГЬ и ПОДОЕЬНО- СТРАСТЬНЫГЬ, -ыи прил. (2) греч. нет страдающий (как и...) росІоЬпё ігрІсі: да прѣокнждж подоБънострастъна чловѣка Супр 165, 1-2; да дроугъ нждж подоньнострдстыл- иоу чловѣкоу Супр 164, 27-28 ПОДОБЕНЪ, -ыи прил. (>100) [подъв- (!) Евх (1), одок- (!) Супр (1)] 1. бцоюе, ларб- роюе, ёоіхше, ёсращккое, о щцт)тре; (по- ДОБЬИЪ симъ 6 тоюѵто^; подокьнъ о™ бцбхроос; тоѵ лѵрбе; подокьнъ кмоу хат’ 462
под аотоѵ; ііодоеьнъ выти бцоюѵоваі) подоб- ный ройоЬпу: г(оспод)і к(о)же сілъ къто подобенъ тевѣ Пс 88, 9 Син; подокъно естъ ц(ѣса)р(ь)ство н(е)к(е)с(ь)ное • ч(ловѣ)- коу сѣакыпоу докрое сѢліа Мт 13, 24 Ас Унд (оуподоки сд Зогр Мар) 2. а^ю^, лросгихаіѵ, елігіібеюе, епОетос;; (подокьно врѣмл еёхаі- ріа; къ подокьно врѣмл еёхаіршс;) надле- жащий ѵЬсхіпу, ргіЬосіпу, паіегііу: дл ПЛАТЪ въ (т. е. водж)... къ в’сѣкон пользн подобьи» Евх За 20 □ подокьно (кетъ) лрёяоѵ ёотіѵ, беі, біхаідѵ (ёатіѵ) следует, подобает, надо |е ѵЬосІпё, зіпзі зе, )е ІгеЬа: тако ко подокьно намъ есть съкоичатн всѣкж пракъдж Мт 3, 15 Зогр Ас (подойдетъ Сав, 0 Мар) 3. а^іое достойный Ьосіеп: чисто (ед. чьсти) ко подокьныимъ потекжтъ Супр 421, 8. Зогр Мар Ас Сав Унд Син Евх Клоц Супр.— Ср. достоинъ, достоіати, лѣпъ (лѣпо кетъ), подокати, подоколнчьнъ, польвьнъ, потрѣвьиъ ПОДОБЫГЬбѢРЪ, -ъін прил. (1) а^іолютое достоверный ѵёгоЬосІпу: кто прьвок по- довьнъкѣрь кыти (нмать) Супр 511, 2.— Ср. достонновѣрьнъ ПОДОЕЬОТВИІб, -иіа с (1) броішаі^ образ, вид, подобие робоЬа: сътвореи ч(ловѣ)кд • по окразоу ткоемоу і по подокествью Евх 106 4.— Ср. окразъ, подокнк, подоклкннк ПО ДРАГЪ, -а м (4) храаяебоѵ подол, край (одежды) Іет, окгаі ваіи: шнротоіж подранъ мьнАште са законъ съхранАште Супр 339, 23.— Ср. въекрнлнк, крдн, ометд, подъметъ ПОДРАЖАННК, ПОДРѢЖАНИІб, ни с (8) [подра- Супр (5), подрѣ- Син (3)] 1. рі- цт]оіс, яроаіреоіе подражание паросіоЬо- ѵапі: по подражанью нстинъиааго пастоуха Супр 534, 10 2. рситрріарос; передразни- вание, высмеивание ѵузтёсЬ, розкІеЬо- ѵапі: подрѣжашіА міа • подрѣжаииімъ Пс 34, 16 Син,—Пс 43, 14 Син; 78, 4 Син; Супр 83, 14-15; 83, 19; 83, 20-21; 563, 19.— Ср. подражеинк ПОДРАЖАТбЛЬ, -ліа .и (3) щцг|Тре, ттіе подражатель паройоЬіІеІ, пазіесіоѵаіеі: пе вжди мі подражатель Рыл 2аа 10.— Супр 61, 14-15; 271, 30; 272, 1.—Ср. подражь- ппкъ ПОДРАЖАТИ, ПОДРѢЖАТИ, -аіж, -дкши несов. (21) [подра- Зогр (2) Ас (1) Сав (2) Супр (11), подрѣ- Мар (2) Ас (1) Син (2); продрѣ- (!) Син (1)] 1. цщеГаОаі, ^г|Хойѵ, ш хеѵтропаОаі подражать паробо- Ьоѵаі: іако и тъ сьтворн дѣла непрѣподокьна • подражАА отьца свокго Супр 8, 6 2. рихтррі- (еіѵ, ёицѵхттк>і(3'|.ѵ передразнивать, вы- смеивать ѵузтіѵаі зе, розкІеЬоѵаі зе, хе- нод П зтёзпоѵаі: подражаауж же і къиази Л 23, 35 Зогр, подражахж Сав, подрѣжаахж Мар Ас.— Зогр Мар Ас Сав Син Супр.— Ср. подокнтн, похоуліатн, ржгатн са подрлжениіб, -ни с (1) ціцт|0і<; подра- жание паробоЬепі: хкалАштен докла лажа... не отължчатъ са подраженніа Супр 82, 8.— Ср. подражаннк ПОДРАЖИВЪ, -ъін прил. (1) ярое тт)ѵ аѵтітпяі'аѵ подобный парос!оЬи)ісі, робоЬ- пу: макъкок же кстъство водьнок • каме- ннк подражнво прѣтвори са Супр 90, 11 ПОДРАЖИТИ, -жж, -жншн сов. (3) 1. ці- рейт&аі подражать (несов.) паробоЬіі: Х(ристос)ь не подражнлъ • злокж хоулъиынхъ жидовъ Супр 481, 2 2. н е подражити са аѵацсріРбкше (!) не обидеться пеЬу! боСсеп, пеигагіі зе: зъванъ на окѣдъ рокомъ своимъ • не подражнвъ са приде к немоу Супр 391, 2.— Супр 93, 26-27 ПОДРАЖЬИНКЪ, -а м (1) р.щ.т|Тік подра- жатель паросіоЬіІеІ: подражннкъ кыстъ пау- ловн Супр 94, 5.— Ср. подражатель ПОДРОуТЬ, -а м (11) 1. ётерое, сгѵѵтро- срое; (подроугъ разкоиннкъ аоккуіатре) сотез товарищ, сотоварищ бгиЬ, зроіеспік: іже оутілже кънті... петроу • къ іиокості подроугъ Киев 16 22 9 сгоѵбоіАос; товарищ на ра- боте зроІпзІигеЬпік: вндѣвъше же подроузи его кываіжціаіа Мт 18, 31 Сав (клеврѣтн Мар Ас, 0 Зогр) 2. о плроіоѵ ближний Ыіхпі: вьзлюкншн подроуга своего Мт 5, 43 Зогр (нскрьнѣго Мар, нскнѣаго (!) Ас, клижъ- ніаго Сав); Мк 12, 31 Зогр (нскрьнѣго Мар, нскрънѣаго Ас, 0 Сав); Л 10, 27 Зогр (нскръ- нѣаго Мар Ас, клнжьніаго Сав).— Мт 18, 28 Сав; Мт 18, 29 Сав; Мт 18, 33 Сав; Супр 233, 9; 258, 19; 426, 26.— Ср. клнжьннн, дроугъ, нскрьнь, клеврѣтъ; причлстьннкъ ПОДРОуЖИІб, -ніа с (2) 1. уаретр жена, супруга тапгеіка: родивъ сыны страда подроужніа Супр 246, 16 2. аѵСпуіа супру- жество тапйеізіѵі: мьнѣ вждетъ страдати подроужніа Супр 237, 1-2.— Ср. кракъ, жена ПОДРЬЖАНИІб, иіа с (1) греч. нет поль- зование робггепі, пгіѵапі: прнведе дроугок клюса • н рече кмоу се ти давк иа подръжаннк Супр 552, 5-6.— Ср. дрьжаннк, одрьжаннк ПОДРЬЖАТИ, -жж, -жншн сов. (1) греч. нет держать (сое.) робггеі: вѣдѣ что под- рьжахъ... вѣдѣ КОГО СЬПОДОКНХЪ СА прнСАШТН Супр 504, 23 подрѣжаннк Пс 34, 16 Син; 43, 14 Син; 78, 4 Син см. подражаннк подрѣжатн Мар Ас Син см. подражати ПОДРЖЖИТИ, жж, -жншн сов. (1) ятіуѵйѵаі водрузить розіаѵіі, ѵгіусіі: покѣдннкъ ко кръстъ • кдиоіж оуко подржженъ • присно 463
’йад же вѣсъі прогона Супр 428, 1.— Ср. въдрж- жити ПОДЪ предлог (119) [подо Син (1), подь Ас (1) Клоц (1) Супр (2), подж (!) Син (1)] А. с вин. ѵлд 1. при указании на предмет или место, ниже которого направлено дейст- вие под с вин. росі с вин. -. коль крдты въсхо- тѣхъ съкърдти чада твоѣ • ѣкоже кокотъ гнѣздо свое подъ крилѣ Л 13, 34 Мар (0 Зогр); отъ зелѵлл подъ зелллж • к(ог)ъ пріходитъ Клоц 13а 2, Супр 449, 6 • при указании на положение, состоящіе, в которое ставят кого-л. под с вин. росі с вин.-. въеѣ покорилъ есі подъ иоэѣ его Пс 8, 7 Син 2. при обозна- чении приближающегося времени: подъ ве- черъ греч. нет под вечер паѵесег, к ѵесегп: трдсомъі же дд въкоуситъ подъ вечеръ • мало кашица Евх 44а 22 Б. с твор. ѵлд, йяохатш, ёѵ при обозна- чении предмета, места, ниже которого про- исходит действие под с твор. росі с твор.: творитъ вѣтви велыА • ѣко мошти подъ сѣни» его • птицамъ нев(е)с(ьс)кымъ ви- тати Мк 4, 32 Зогр Мар; сжштд подъ смо- ковьницеіж видѣхъ та И 1, 49 Зогр Мар Ас Сав • при обозначении предмета или места, ниже которого направлено действие под с вин. росі с вин.: никъ тоже оуво свѣтиль- ника въжегъ... подъ одромь полагаетъ Л 8, 16 Зогр Ас Сав, подъ одръ ііодълагаатъ Мар • при указании положения, состоящія, в ко- тором находится кто-л. под с твор. росі с твор.-. дзъ ч(ловѣ)къ семь подъ влдстелъі • оучиненъ Л 7, 8 Зогр Мар Ас Сав; лкдье подъ товоіж плджтъ Пс 44, 6 Син ф подъ закономъ въіти см. законъ; подъ вла- сти» въіти см. власть.— Зогр Мар Ас Сав Син Евх Клоц Супр подъвънъ Евх 446 21 см. ПОДОБЬНЪ подъвѣгд Мт 19, 9 Мар Ас см. поть- ГіѢгА ПОДЪГОРШб, -иіа с (2) ореіѵгі, еѵлоріа (!) подгорье росІЬйгі: мдриѣ • иде въ подъ- горие Л 1, 39 Ас (въ горж Зогр Мар Сав).— Супр 301, 18 ПОДЪДРЬЖАТИ, -жж, -жиши несов. (1) греч. нет поддерживать росірігаі: вьздѣвъ ржцѣ • инѣмъ подъдръжАштемъ кго Супр 142, 30. — Ср. подъимдти ПОДЪЗАКОНЬНЪ, -ъіи прил. (1) 6 ѵяо ѵбцоѵ подвластный закону росігіхепу нако- пи: дд подъздконънъіа искоупитъ Супр 416, 23-24 (Гал 4, 5).— Ср. позаконьнъ ПОДЪЗбЛЛИіе, -ии с (1) то аяб-уаюѵ под- земелье росіхеті: аціе ли еси посъланъ цѣмь • и примдталъ са вьнезадпж... или не подъзе- миѣ нечиста Евх 346 7-8 ПОДЪИЛДЛТИ, подъкмл», подъкмлкши не- 464 под сое. (10) [инф. подъкмдти Супр (1)] 1. аѵтютгіеі'^еіѵ поддерживать, поднимать росІрГгаѣ, хѵесіаѣ, рохѵесіаі;: г(оспод)ь подъ- емлетъ и ржкж его Пс 36, 24 Син 2. бёхеоОаі; (подънмліАи аѵабохое, біабохое) принимать ргтртаі,: да радости» радоуетъ са • подъема* имд (г. е. ржкдма) • прѣс(вА)тое тѣло твое Евх 31а 13 • ёхбёхеоОаі брать, принимать на себя росЫпроѵаі, Ьгаі па зеЬе: ты повелѣ... цр(ъ)квъиъімъ свдці(е)ннкомъ • подъимдти таготъі пан іа Евх 676 17.— Евх 7 а 18; 76 22-23; 86 18; 82а 4; 83а 7; 83а 13; Супр 85, 8.— Ср. подъдрьждти ПОДЪЯТИ, подъидж, подъидеши сов. (1) еіаёехссгОаі войти, подойти ѵері, ргірі: нѣсмь достоиии дд подъ стрѣуж подъидеши вь наша доуіііА Супр 507, 3.— Ср. вънити ПОДЪКЛОНИТИ, -ивк, -ниши сов. (12) хкіѵеіѵ, хатахкіѵеіѵ склонить, преклонить зкіопіё: с(ъі)иъ ч (ловѣчь) екы не іматъ къде глдвъі подъклонити Л 9, 58 Зогр Мар Ас Сав; Мт 8, 20 Зогр Мар Ас Сав; Клоц 6а 24,—Супр 416, 8; 432, 25-26; 454, 29-30 ПОДЪКОПАВАТИ, -ва», -вдкшн несов. (7) бюейааеіѵ подкапывать родкораѵаі: съкръі- вдите же секѣ съкровиштд н(е)в(е)се... идеже татие не подъкопдвдіжтъ • ни краджтъ Мт 6, 20 Мар Ас Сав (подъкопдіжтъ Зогр).— Мт 6, 19 Зогр Мар Ас Сав ПОДЪКОПДТИ, -діж, -дкши сов. (6) бюрѵа- аеіѵ подкопать роОкораё: вьдѣлъ оуво ви • і не далъ подъкопдти домоу своего Л 12, 39 Зогр Мар Сав (подьръіті Ас).— Мт 6, 20 Зогр; Евх 1026 5-6; Супр 557, 25.—Ср. подъръіти ПОДЪЛАГАТИ, -гдіж, -гакши несов. (2) тіОёѵаі подкладывать росікіасіаі, кіазі ро4 песо: ииктоже оукоу (вм. оуво) свѣтильника... подъ одръ подълдгддтъ Л 8, 16 Мар (пола- гаетъ Зогр Ас, постдвлѣетъ Сав).— Супр 533, 21-22.— Ср. полагати, поставлити, став- лити ПОДЪЛОЖИТИ, -жж, -жншн сов. (3) ѵяотіОёѵаі; (подъ иоэѣ подъложити ёхпобшѵ яоіеіѵ) подложить, положить под что-л. росііойі, роіохй род песо: подъложнлъ ж еси • подъ нозѣ твои Евх 356 4.— Супр 263, 30; 367, 22-23.— Ср. положити подъллеть, а м (2) иуаотіебоѵ подол, край (одежды) Іет, окга) 8аІп: і велнчаіжтъ подъметы • вьскрилиѣ ризъ своихъ Мт 23, 5 Мар Ас (0 Зогр).— Ср. въекрнлнк, край, омета, подрдгъ подъневееьнъ, -ъіи прил. (2) [подънйс- Евх (2)] 6 ѵло тоѵ обеаѵбѵ поднебесный росІпеЬезку, кёегу )е росі пеЬет: заклиная та... подъи(е)в(е)сънъііА глжвинъі • оудръ-
ПОЖ П под жакъшинмь Евх 526 1.— Евх 936 26,— Ср. подъиекесьскъ ІІОД’ЬНвБвСЬСКЪ, -ъіи прил. (5) [подъи€к- Зогр (2), подъиекеск- Мар (2)] 6 ііло тоѵ оѵраѵоѵ поднебесный росіпеЬеяку, кіегу )е рой пеЬет: п од ъ и е ве с ь с к а га ж и с мн. П іж' оѵраѵбѵ земля гетё: ѣко ко млъии вдисцліжштн са • отъ подън(еке)с(ьс)къііА • ни подъи(еке)с(ьс)кжіж • свьтитъ са Л 17, 24 Зогр Мар; вьса подънекесъскага • про- світиша са • апостольскомъ [про]проповѣ- длинкмъ Супр 185, 30-186, 1.— Ср. под- неьесьиъ ПОДЪНОЖИІв, -ига с (15) йлолббюѵ, іиохатсо (!) подножие росіпохі: клаиѣіте сіа подъиожик ногоу его Пс 98, 5 Син; Ен 326 5.— Мт 5, 35 Зогр Мар; Мт 22, 44 Мар Ас Сав; Мк 12, 36 Зогр Мар Ас; Л 20, 43 Зогр Мар; Евр 1, 13 Ен; Пс 109, 1 Син; Евх 1а 11 ПОДЪПАДАТИ, -даіж, -дакшн несов. міла(, чесомоу (2) бяояі'ятеіѵ подчиняться чему-л. зрасіаі рой пёсо, росііёііаі пёсети: что к • кже подъпада (!) твоимъ прьстом’ • что ли не подъпадактъ твоки десннци Супр 504, 8 и 9 ПОДЪПАЛИТИ, -ліж, -лиши сов. (1) хад кацяабае ѵяотгвесг&аі. (!) обжечь, опалить, подпалить рораііі, ораііі: привАзати и по четыри колъі • и подъпалнтн кмоу чрѣво и рекра Супр 153, 1.— Ср. опалити, ожеціи подъпѣга Мт 5, 32 Зогр Мар см. потвпіга ІІОДЪРЪГГИ, -ръпж, -ръікпін сов. (5) [подь- Ас (1)] бюрйааеіѵ подрыть, подкопать росігуі, родкораі: кьдѣлъ оуво кн • и не кі далъ подьръіті домоу своего Л 12, 39 Ас (подъкопати Зогр Мар Сав); Мт 24, 43 Зогр Мар Ас Сав.— Ср. подъкопати ПОДЪСТЬЛАТИ, -стелвк, -стелкши сов. (2) [подъстъ- Супр (2)] бяоатешѵѵбѵаі, атршѵ- теѵаі подостлать, подложить роеіезііаі, росііогіі: подъстълавъ подъ иогъі иуъ кагъ- ріпнцж цѣсарьскж Супр 7, 1.— Супр 181, 21-28.— Ср. положити, постьлати ІІОД'ЬСЫПЛТИ, -пліж, -плкшн сов. (1) ѵлоатрсоѵѵбѵаі насыпать, подсыпать под что-л. пазураі рой песо: повелѣвъ крьселнк тлъчеио подъ урькьтъ клаженааго мжченнка подъсыпати Супр 104, 27 подъкмати Супр 85, 8 см. подъиллатн ПОДЪІАТеЛЬ, -лга м (1) аѵтісггтіегуца тот, кто поддерживает, защитник росірогоѵаіеі, осЬгіпсе: къистъ г(оспод)ь подьіАтель моі Пс 11, 19 Син ПОД'ЫАТИ, подъимж, подъимеши сов. (13) |подъ.. метъ Син (1)] 1. бяокарРаѵеіѵ, фёрегѵ, аѵтютгкп^еіѵ (1) подпереть, под- держать, поднять, подъять росіергі'і, гѵесі- попі: вьсь ко коравь моръскъи • кожа единоА Хокота его подъати ие можааше Хил 1а';> 23-24 • перен.: възнесж тіа г(оспод)і Ѣко подъіалъ міа есі Пс 29, 2 Син 2. бёхесг&аі принять ргі)тои1;: отъ тоа же крьвн къждо подъимъ Супр 51, 16 • ѵяорёѵеіѵ, іхрісгга- сг&аі, яасгхеіѵ подвергнуться, принять, взять на себя росІ8ІоиріІ, ѵгІі па зеЬе: распАтиі съмръть подъемъ волеіж Евх 67а 23; кѣдъі • Аже подъа за правовѣрнк Супр 302, 6.— Пс 36, 24 Син; Евх 83а 8; Супр 90, 28; 176, 10; 259, 1-2; 382, 9; 482, 2; 513, 22 ПОД’ЫАТИН?, -ига с (1) аяобохп прием, принятие ргі)еІі: съсждъ... кожьствънааго твокго мура подокьнъ подълтиіа Супр 287, 16.— Ср. ПрИІАТИК п о д ь Ас Клоц Супр см. подъ ПОДѣЛНЮ, -ига с (1) яаеееуоѵ добавле- ние ргісіаѵек: подѣлье крьстъиое и(е)ко створь Клоц 116 24 п о д ж Пс 17, 40 Син см. подъ ПОЖАГАТИ, -аіж, -акши несов. (1) хата- хаі'еіѵ сжигать зраіоѵаі: пламень пожѣгаьы горъі Пс 82, 15 Син. — Ср. жеціи ПОЖАЛИТИ СИ, -ліж си, -лиши си сов. (2) кояеісг&аі, асртіѵіа^еіѵ (!) опечалиться га- гтопііі зе: то слъішавъ ие разгиѣва са • ие пожали си ие отъстжпи Супр 364, 2.— Супр 16, 3. — Ср. въпечалити са, опечалити (опе- чалити са), посѣтовати П0Ж6ЛАНИЮ, -ига с (1) греч. нет жела- ние, жажда ІопЬа, гасіозё: да къі кто... очистилъ отъ всел скврънъі д(оу)шж СВОІЖ... и пожеланьга имѣник Супр 570, 24.— Ср. же- лѣнкк, ЖАданик, похоть, похотѣннк П0Ж6ЩИ, -жегж, -жежеши и -жьгж, -жьже- ши сов. (7) ёряоеіСеіѵ, хаіеіѵ, хатасркёуеіѵ, аѵакіахеіѵ сжечь, спалить яраііѣ, зегеЬ- попі: пожежеиъ огнемъ і раскопанъ (г. е. виноградъ) Пс 79, 17 Син; огнь прннесе на Храмъ • и кога нашего пожьже Супр 22, 29.— Пс 59, 2 Син; Супр 22, 12; 23, 2 и 3; 526, 8.— Ср. иждецін, ожеціи, опалити, по- палити, съжецін ПОЖИТИ, -жнвж, -живешн сое. (10) [по- жни (!) Супр (1)] поАлтеііеср&аі, аоѵаѵаат- рёфеотіаі. Срѵ, т| ^«>0 (!) прожить, пожить ргогіё, 21І (несов.): въ м(о)л(и)твахъ иеза- мКдио поживъ Ен 236 10 -11; не о хлѣвѣ единомъ поживетъ ч(ловѣ)къ Мт 4, 4 Зогр (жівъ кждетъ Ас Сав, 0 Мар).— Пс 88, 49 Син; Евх 46 16; 81а 8; 99а 4; Супр 258, 12; 358, 16; 478, 26; 564, 27 п о ж і ш іа Пс 53, 5 Син см. положити п о ж р ъ т и Син Супр см. пожрьтн ПОЖРЬТИ, ПОЖРѢТИ1, -жьрж, -жьрешн 465
пож сов. (66) [пожръ- Син (3) Супр (10)] Огеіѵ, ёлс&Оеіѵ; (пожьреиын прѣжде 6 леаугдОѵтітос; (!)) принести в жертву оЬёІоѵаІ: пожърі в(ог)оу жрътвж хв4ЛЖ Пс 49, 14 Син.— Син Евх Клоц Супр ПОЖРѢТИ2, -жьрж, -жьрешн сов. (12) хатапіѵеіѵ сожрать, проглотить рохгк, роЫііІ: овьходитъ во ако львъ ревы * иціа кого пожьретъ Хил 2ба 16 17 (1 Петр 5, 8) • перен. поглотить роЫгіІ: штъвръзе сіа землѣ • и пожрѣтъ датаиа Пс 105, 17 Син.— Пс 34, 25 Син; 57, 10 Син; 68, 16 Син; 123, 3 Син; Супр 62, 22; 77, 20; 467, 9-10; 528, 21; Хил 16а 19; Хил 26а 14.— Ср. поглътити, погастн ПОЖЬДАТИ, -жидж, -жндешн и -жьдж, -жьдешн сое. без доп.-, кого, чесо; с инф. (12) цёѵеіѵ, ёхбёхесг&аі подождать, вы- ждать роскаі, ѵускаі: пожидѣте сьде і вьдите Мк 14, 34 Зогр Мар; Мт 26, 38 Зогр Мар Ас Сав; врѣмене рождению пожьдн Супр 243, 12; пожідѣмъ видѣти х(ристос)а повѣждъша Клоц 12а 27.— Пс 118, 122 Син; Супр 268, 8; 315, 21; 472, 23-24 — Ср. дожьдати пожьрж, пожьрешн см. пожрьтн, пожрѣти пожѣгати Пс 82, 15 Син см. пожагатн ПОЖАТИ, пожьиіж, пожьнкшн сов. (5) Оерйеіѵ убрать (собрать) урожай, пожать, сжать рогпоиі, зехпоиѣ, якіісііѣ йгосіи: сѣвъшеі сльзамн въ радость пожьиіжтъ Пс 125, 5 Син; Евх 846 8; Супр 364, 17-18.— Супр 364, 19; 388, 13 ПОЗАВИДѢТИ, -виждж, -КНДНШИ сов. (1) ^т|А.о(5ѵ позавидовать ро]тоиѣ хаѵізё: да не подражанмъ жидовьска жродьства * иъ дѣтьс- коу позавидимъ клагодареиню Супр 340, 21 ПОЗАКОНЫГЬ, -таи прил. (1) ѵбціцо^ законный, в соответствии с законом, зако- на род. хакоппу, хакопа род.: ш оучітелю ч( ловѣ) комъ • позакоииоумоу • і похвальиоу- моу развоіствоу Клоц 116 26.— Ср. закоиьиъ, подъзакоиьиъ ПОЗДЬНЪ, -ъіи прил. (1) Ррабіх медли- тельный, замедленный, неторопливый ро- таіу, ѵаЬаѵу: нъ что противж томоу трьпѣли- въіи • тыитивъіи иа милость • а поздьиъ на гнѣвъ Супр 330, 27.— Ср. мждьиъ ПОЗДѢ нареч., сравн. ст. поздѣк (42) бтрё, Ррабёох;; (поздѣ въіти 6і|па уіуѵесг&аі; поздѣ эѣло ноштиж еапёра^ РаОеіа^ ёліла- Ройаті^) поздно рохсіё: поздѣ вѣровавъ • а скоро ісповѣдѣвъ Клоц 116 32; се во грѣха ие имжтъ кже скорѣй въстати • а кже поздѣк зазора въі пльио выло Супр 443, 23-24 ф поздѣ с ж ці и, поздѣ в ы к ъ ш оу, б ъі в ъ ш и ойсггіб оі|лаб, 6-фіосе уеѵоцёѵяб когда же настал вечер, с наступлением ве- поз чера, вечером ксіух пазіаі ѵесег, кбух зе ге- ёегііо, ѵесег: сжшти же поздѣ И 20, 19 Мар Ас (3) Сав Охр (0 Зогр); поздѣ же кывъши Мт 8,16 Зогр Мар Ас Сав; поздѣ же къікъшн Мк 1, 32 Зогр Мар.— Зогр Мар Ас Сав Охр Клоц Супр.— Ср. допоздѣ ПОЗЛАТИТИ, -злаціж, -златиши сов. (3) яееіхеѵсгобѵ позолотить рохіаік: кѣах» же капишта та позлаштеиа Супр 176, 24-25 • (позлаціеиъ біахрпоо?) шить (ткать) золо- том (о ткани) ргоікаі хіаіет: къ ризамъ позлаціенахъ Пс 44, 10 Син; Ен 26а 11-12 ПОЗНАВАТИ, -вавк, -вакши несов. (1) уѵшрі'Сеіѵ узнавать, познавать рохпаѵаі: ии самоуиль иже цѣсаремъ отьць масломъ дрѣвѣиъіимъ познавали недостойна Супр 238, 21 П03НАНШ6, -ніа с (5) аѵауѵсйркіцбр. уѵшріара; (къ вогоу познаиик деоуѵіооіа) познание рогпапі: ш... познаньи с(вд)тааго д(оу)ха Евх 606 25; ллладеиишти проповѣ- даіжтъ сихъ къ вогоу позиаииіа ллладеиьстко Супр 321, 30.— Евх 60а 25; Супр 364, 20-21; 426, 2.— Ср. вѣдѣиик, оувѣдѣин», къ вогоу познаиик ср.ногопозиаиик, когоразу- мик, разоумъ (разоумъ вожин) ПОЗНАТИ, -аіж, -акши сое. (>100) уѵа>- ріСеіѵ, аѵауѵ<х>е(4еіѵ, уіуѵйахеіѵ. ёягугу- ѵсоахеіѵ, еібёѵаі, ёпіалаѵ (!) узнать, по- знать рогпаё: се позиахъ ѣко к(ог)ъ моі есі ты Пс 55, 10 Син; отъ плода ко дрѣво познано вждетъ Мт 12, 33 Зогр Мар Ас (знаетъ сл Сав); іавлъшн са нынѣ... въ въсѣуъ лзыцауъ • позиавъши са Ен 46 12 | по- знати мжжа аѵбра уіуѵшахеіѵ быть в интимных отношениях с мужчиной Ьуі ѵ іпіітпіт ротёгп 8 тихет: дѣвой ко кѣ еуа • ие оуко бѢ мжжа познала Супр 489, 9,—Зогр Мар Ас Сав Охр Ен Син Клоц Супр.— Ср. разоумѣти, оувѣдѣтн П030БАТИ, -вліж, -елніііи или -как, -какшн сов. (6) хатесг&іеіѵ склевать зегоЬаі: і п’тица иек(е)с(ьс)кыіл позокашл е (т. е. сѢма) Л 8, 5 Зогр Мар Ас; Мт 13, 4 Зогр Мар; Мк 4, 4 Мар (0 Зогр) П030РАТАИ, -іа м (1) (позоратаи мн. Оёатроѵ) зритель сііѵак: да что рекж на позоратаА слово • прнп’немь Супр 55, 30- Ср. позорьиикъ П030РИЩ6, -а с (5) Оёатроѵ театр, арена біѵабіо, агёпа: аитоиииъ рече да веденъ вждетъ на позориште къ звѣремъ Супр 166, 9 • перен.: иа позориште миръион • точаауъ играахъ и троуждаауъ са Супр 63, 9 • зрелигце, всеобщее обозрение росііѵапа: позориште бывъшж (!) мирови Супр 91, 12 (1 Кор 4, 9).— Супр 131, 2; 179, 11.-Ср. позоръ 466
поз ПОЗОРОКАТИ, -роувк, -роукши несов. кого, чесо; без доп. (4) Оесореіѵ, леріораѵ; (позо- роуььн ёяі ті) йесоуіс/) смотреть, быть зри- те лем роготоѵаі, Ьуі сііѵакет: нъ н окржгъ - ПАА ИКСА ХлѢвИНЪІ * ИСПЛЬНЬ бѢаХЖ П030- (мукштнихъ Бывакмыихъ Супр 563, 5 6; дл оуко не позороуим’ • нъ вьсѣмъ спѣшенннмъ имѣлъ! са • іакоже насучити господа подра- жати свокго Супр 382, 12.— Супр 13, 27-28; 117, 15 позорось Л 23, 48 Зогр Ас см. позоръ ПОЗОРЪ, -а м (9) [позорось вм. позоръ сь Зогр (1) Ас (1)] ()е соріа зрелище, обозре- ние ройіѵапа, сііѵасііо: і вск пришьдъшеі народи • на позорось Л 23, 48 Зогр Ас, на позоръ сь Мар • Ьёатроѵ представление в театре, на арене ргесізіаѵепі ѵ біѵасііе, ѵ агёпё: сътвори же комнсъ * вь дьнь игрн • н позоръі • и ловнтвъі Супр 221, 5-6 • Ьріа- іф<К позор роЬапёпі, ЬапЬа: воже мои К(ристос)е н(соу)с(е) • кгоже ради Болѣзнь сни прѣтръпѣхъ • и позоръ Супр 150, 21 • (позоръ съворьнын ёххА.т|Спа ёѵ тф Оеатрср) собрание, скопление зЬгота/сіёпі: иародоу же хотАінтоу позоръ съворъиъін творити Супр 130,28 ^позор оу въітн Оеатрі^есг&аі служить зрелищем, быть посмешищем Ьуі па пн розпіёсЬ: позороу в.. жнвжціимъ тако Евр 10, 33 Ен; позор оу сътворити Оршіфеѵегѵ опозорить, осмеять роЬапёІ, гезтёзпіі: сь истъ кетъ • овличнвъи крьстомъ • н позороу сътворнвъ • и ославль жилы каша Супр 467, 4-5-—Супр 226, 8.— Ср. позорище ПОЗОРЬ НИКЪ, -а м (1) Сеатце наблюда- тель, зритель рогогоѵаіеі, біѵак: позорьнікы въскръсеиью его • готоваешн Клоц 12а 21.— Ср. позоратаи ПОЗЪвЛНИІв, -ит м (2) хкйспб призыв роѵоіапі: ие вжди инктоже лнуъ позъванніа Супр 319, 14; подовьн(ѣ) ходити позъванню пмьже позъвасте са Зогр-лл 16 1-2 (зъваиью Евх 1056 12; Еф 4, /).— Ср. зъваник, призъканнк, прнзъіваннк ПОЗЪВАТИ, -зовж, -зовешн сов. (4) ха- кіѵ позвать, пригласить рогѵаі: не вѣхъ ли тн реклъ ві позъвати • то како вез мокго покелѣнніа три на десдте ксн позъвалъ Супр 121, 15-16 и 17 9 призвать роѵоіаі: і иа радость позъва чины весплотънъіьь Евх 84а 12-13.— Зогр-лл 16 2.— Ср. възъватн, при- гласити, прнзъватн ПОЗЪІВАТИ, -аіж, -акши несов. (1) апоха- Хеіѵ называть пагуѵаі: ракомъ позъіваатъ мадъіко (вм. владъікж) Супр 509, 21.— Ср. зъватн ПОЗЬРѢТИ, -рвк, -риши сов. (4) [позъ- Син (1)] 1. Ьетреіѵ посмотреть, обратить пои П внимание на что-л. роЫёсІпоиІ, ѵзітпоиі зі пёсеко: неправьдж аціе позърѣахъ въ ср(ъ)д(ь)ці моемъ Пс 65, 18 Син 2. леріо- раѵ презреть, пренебречь ргеЫёсіпоиІ, ро- Ьгсіпоиі: ави же вь немь о(ть)чвк жтровж • и ни въ еднноже позьрн его Евх 83а 24.— Клоц 2а 24; Супр 382, 11.— Ср. прѣзь- рѣти, неврѣцін п о и м - см. также поькти ПОЙМАТИ, покмлк, покмлкши и пойманъ, поймай ши несов. (22) 1. лараХацРаѵеіѵ; (поймати плѣньннкъі аѵбрапобі^еіѵ) брать Ьгаі, ртаі: вждете дьвѣ въ коупѣ мелжштн • едниж поемліжтъ а дроугжіж оставлѣіжтъ Л 17, 35 Зогр Мар; покмла масло отъ каи’- днлл • мазааше кмоу вьсе тѣло Супр 567, 11 • уацеіѵ брать (в жены) Ьгаі зі (га гепп): иже подъпѣгж поелълетъ • прѣлювы дѣетъ Мт 5, 32 Зогр Мар 2. комоу ёухойеГѵ, Яро- оёрхеаОаі (I) обвинять, упрекать оЬѵіпоѵаі, ѵуіукаі: к’то покмьктъ врачеви троуждавкштоу са Супр 361, 4; въ оно (т. е. врѣмл) • понма- ша і(соу)соу фарисеі искѴіиаіжціе и г(лаго)лжціе Мт 19, 3 Сав (прістжпішА Ас Мар, 0 Зогр).— Зогр Мар Ас Сав Супр.— Ср. вадити, възнмдтн, оклеветати, понмоватн, приимати, полоучати ПОИМОВАТИ, -моувк, -моукши несов. (1) ёухсЛеіѵ обвинять, упрекать оЬѵіпоѵаі, ѵуіукаі: ч’то мало и велико понмоватн имѢа прѣдакши оучителіа Супр 411, 13.— Ср. вадити, оклеветати, поймати ПОИСКАТИ, понскж или понціж, понціеши сое. (4) ^цгеіѵ поискать Меііаі (несов.): и вса съкроушнв’ше • и вьсьде понскавъше и иичсоже оврѣтъше Супр 557, 27; поіштете мене і не оврлштете И 7, 34 Зогр Мар.— Супр 361, 18.— Ср. възнскати2, искати ПОИТИ1, поидж, пондешн сов. (41) [поідотъ (!) Син (1)] яоребест&аі, лролорейесгОаі, ёрхест&аі, алёрхест&аі, аліёѵаі, хсореіѵ, ларауіуѵест&аі, хататрёхеіѵ, ооѵтрёхеіѵ, ёлеі-уест&аі, ауеіѵ, блауесг&аі, лерілатеіѵ; (пондѣте бейте; прѣдъ поити лролоребест&аі.) пойти, отправиться )ГІ, осіеЬгаІ зе: и въставъ понде кь о(ть)цю своемоу Л 15, 20 Ас (іде Зогр Мар Сав); и егда поидж въ храмниж • вари Петра і(соу)с(ъ) Мт 17, 25 Сав (вьниде Мар, вънндж Ас, 0 Зогр); въстанѣте поідѣмъ • се привлижи са прѣдаыѵн ма Мт 26, 46 Зогр (ндѣмъ Мар Ас Сав); г(оспод)і вь свѣтѣ ліца твоего поіджтъ (г. е. людие) Пс 88, 16 Син ф поити въ слѣдъ кого йхокооОеіѵ, бейро ахокоѵ&еіѵ последовать за кем-л. пазіесіоѵаі пёкоко: вьси ВЫВЪШНІ ПОИДОША вьелѣдъ кго Супр 32, 20; поити разно біасгхорпі^есг&аі пойти в разные стороны, разойтись гогеді зе: 467
пои неремига рече • поражж паства и разно поиджтп, овьца Супр 478, 11 (развѣгнжтъ са Мк 14, 27 Зогр Мар).— Зогр Ас Сав Син Клоц Супр Рыл.— Ср. ити; поити разно ср. развѣгнжти са, разити са; поити въ слѣдъ ср. наслѣдовати, послѣдовати, послѣдьство- вати ПОИТИ2, по», понши несов. (1) греч. нет поить пара)еі: оцьта напокиъ выстъ • и не поилъ въ того мѣсто горесть Супр 474, 9 покааник, по к а а т и са см. покагаинк, покаіати са ПОКАДИТИ, -каждж, -кадиши сое. (4) Оѵріаѵ покадить, окурить ладаном окоигіі касіісііет: покадит(ъ) же шлътар(ь) Евх 42а 7.— Л 1, 9 Зогр Мар Ас п о к а ж ж Супр 27, 23 см. помазати П0КАЗАНИІ6, -иіа с (7) 1. ёѵбеіВіе, ёпібеіВі^, то беікѵѵѵаі выявление; доказа- тельство икахапі; сійках: дьнесь жрѣвА готованмо кетъ... на показаннк покорению • иже отъ странъ нови люднк Супр 321, 27 • ѵпобегура назидание ргікіасі, икахка: въі вндѣсте н повѣдайте * людиискж землж и декаполнтъекж • изгорѣвъшж огнемъ... на показаннк иечьстивъінмъ Супр 129, 5 2. греч. нет наставление паротепиіі: вѣдъі оуво о чадо • ѣко в’се показаиие въ то врѣмА • ие мьннтъ радости быти • нъ скръвн Евх 886 13 • лараіѵеаіе наущение, подстре- кательство паѵесіепі: аианига и сапфира... сь иепрніазнииомъ показанинмъ погывоста Супр 362, 17.—Супр 300, 18; 377, 17; Зогр-лл 16 5.— Ср. казаник, наказаник, съказаинк, оувѣціаник, оуказаиин ПОКАЗАТИ, покажж, искаженіи сов. и показа», показавши несов. (>1ОО) [пока.. Ен (1)| 1. комоу, чесомоу кого, чьто беіхѵѵѵаі, ёлібеіхѵііѵаі, ёѵбеіхѵйѵаі, гшобеіхѵбѵаі, алобеіхѵііѵаі, цгіѵбеіѵ, уѵшеі^еіѵ, ёцераі- ѵеіѵ, ёцераѵйеіѵ, хаОютаѵаі, еіаауеіѵ (!), урасреіѵ (!); (показати и сътворити лоіеіѵ) показать/показывать пкахаі/икахоѵаі: про- сншА знаменнѣ съ и(е)в(е)се показати імъ Мт 16, 1 Зогр Мар', покажѣте ми пѢиазь • чиі іматъ овразъ Л 20, 24 Зогр Мар-, се же показактъ и оиѣуъ всунетъ • и сиуъ везь- лоеъиъіи и любаштии истииж овразъ Супр 440, 16; кгда придж еждити живыимъ и мрьтвыимъ * покажж врагомъ іазвж Супр 504, 15 • перен. проявить/проявлять рго- )еѵіі/рго)еѵоѵаі: покажи и о мьнѣ недостоииѣ равѣ свокмъ • сво» влагынж Супр 21, 29 □ приносъ показати прбаобоѵ лоіеіѵ принести доход ѵукахаі ѵуіёхек: овъ миожан и овъ же хоужден приносъ показаста Супр 376, 9-10 □ показати са беіхѵбѵаі ёаѵтбѵ, аѵабеіхѵгкг&аі, фаіѵеоОаі, ёрфаі- П0К ѵестОаі показаться/показываться икаиі зе/икахоѵаі зе: шьдъ покажи са архиереови Мк 1, 44 Зогр Мар Ас Сав • несов. перен. показываться, проявляться )еѵі(. зе, рго)е ѵоѵаі зе: и миогашти молимъ • и словесъ божни тѣшимъ • горни показааше са Супр 282, 1 2. кого лаібетіеіѵ наказать/наказы- вать роігезіаі/ігезіаі: иичьсоже достош съмръти оврѣтъ о немь • показавъ лрм отъпоуштж Л 23, 22 Зогр Мар', показш показа міа г(оспод)ь Пс 117, 18 Син; егоже лквитъ г(оспод)ь показаетъ Евх 886 X (Прит 3, 12; Евр 12, 6).— Зогр Мар Ле Сав Охр Боян Ен Син Евх Клоц Супр Зогр-лл.— Ср. авити, казати, наказати, показовати, пооустити, съказати, оувѣціавдтн, оу казати, оустити, сучити ПОКАЗОВАТИ, -зоу», -зоукши несов. (3) беіхѵйѵаі, ёлібеіхѵоаОаі, ёѵбеіхѵѵоОаі по- казывать пкахоѵаі: по(с)пѣшении(м)і> г(ос- подь)иь дѣлес(ъ) показовати Зогр-лл Іа 7.- Супр 206, 6; 489, 24.— Ср. показати ПОКАЛІАТИ СА, -га» са, -гакши са несов. (1) ёухокіеаОаі пачкаться зріпіі зе: зълъют дѣлы • сами са покалганте Супр 501, 28-Х покарати са Супр 59, 25-26; 125, 21 см. покарати са покарѣти са Евх Супр см. покарати СА ПОКАРІАТИ СА, -га» са, -гакши са несов. комоу, чесомоу (10) [покара- Супр (2), пекарѣ Евх (1) Супр (7)] пеіОеаОаі, яеіікадеіѵ. опеіхегѵ (1); (ие покарати са апеіОеіѵ) под- чиняться, покоряться, слушаться росігоЬо- ѵаі зе, рокогоѵаѣ зе, розІопсЬаі: повиноунте са игоуменомъ вашимъ • і покарѣите Еві 826 5 (Евр 13, 17); насъ мжчі|и]те акы и ие покарѣ»ште (вм. -шта) са • и въ не покарѣкте са Супр 138, 6-7 и 7,— Супр 59, 4-5; 59, 25-26; 59, 27; 125, 21; 126, 12: 126, 22; 508, 13.— Ср. повииовати са, по- слоушати; ие покарати са ср. прстивити са ПОКАІАДНЬ, -и ж (2) цетаѵоіа покаяние рокапі: ии сътворн инчсоже довръі покаизни Супр 363, 2 • спец. исповедь хроѵёсГ: ие уоштеши прити иа покагазнь Супр 361, 24- Ср. кагазнь, кагаиик, покагаинк ПОКАІАЗНЬНЪ, -ыи прил. (1) цетаѵотрі- хбс; покаянный, покаяния род. карелу, рокапі род.: ии рачиста вьзнскати покаазнк- иыа готовы цѣльвы • нъ сь иепривзииит показанинмъ погывоста Супр 362, 15-16.- Ср. покагаиьнъ П0КАІАНИІ6, -ига с (92) [покааи- Зогр (6) Мар (8) Ас (8) Сав (5) Боян (1) Служ (1) Евх (20) Супр (31) Рыл (2), покаи- Зогр (1) Боян (1) Супр (1)] цетаѵоіа, хатаѵоі ^іб, то цетаѵоеіѵ, то біхаійааі покаяние 468
пок рокапі: славъ воленк * ие имъи покданьѣ Рыл 2аа 16.— Зогр Мар Ас Сав Боян Служ Евх Супр Рыл.— Ср. каазнк, кланнк, по- каіазиь ПОКЛІАНЬНЪ, -ъіи прил. (1) греч. нет по- каянный ка[Іспу: покдднънъі постъ... вь вѣкы радостьныіА плодъі подлетъ Евх 69б 7-&— Ср. покдазиьнъ ПОКАТАТИ СА, -клвк са, -какши са сов.І несов. чесо; отъ чесо; о чемь или без доп. (>100) [покаа- Зогр (5) Мар (9) Евх (7) Супр (7)] цетаѵоеіѵ, цетаугуѵшсгхеіѵ, ха- гауіуѵсоохеі.ѵ, алаллааакаИаі покаяться/ каяться исіпіѣ/сіпіѣ рокапі, как зе: нъ аште ие покдете са • і вси тлкожде погъів- нете Л 13, 3 Зогр, покддте са Мар; да.. покаетъ са своихъ грѣхъ Евх 386 1-2; о свокмъ иевѣрьствѣ и непокореинн покадвъ са Супр 291, 18; поканта са отъ зълоеи ваю Супр 363, 13.— Зогр Мар Ас Сав Боян Евх Супр,— Ср. клати са, окдатн, рдскдатн СА пока актъ Мт 7, 19 Ас см. посѣкати ПОКЛАНИТИ СА, -ни, са, -ниши са сов. (4) яеоохоѵеіѵ, -убѵо хацптеіѵ покло- ниться рокіопіі зе: вьса твдрь кмоу поклдннтъ сл Супр 332, 7.— Супр 368, 5; 484, 18; 499, 8-9.— Ср. поклоннтн, поклакнжтн, при- клонити, прнннкнжти, приклонити поклаиѣник Ас Евх Клоц см. поклл- нвник покланѣти Зогр Мар Ас Ен Служ Евх Клоц Супр СМ. ПОКЛАНатИ ПОКЛАНІАНИІ6, -иа с (12) [поклднѣ- Л< (1) Евх (4) Клоц (1)] просгхі)ѵт)сгі<;; (поклаивиик приимдтн проохѵѵеісг&аі) по- клонение, почитание кіапёпі, исііѵапі: і сего ради прнимн • отъ в’сѣхъ поклднѣние Евх 13а 7,— Ас 141а 15; Евх 71а 18; 836 13; 956 24; Клоц 10а 18; Супр 124, 3-4; 168, 22; 243, 23; 302, 27; 427, 20; 482, 1.— Ср. КЛАИаИИК, поклонъ, поклонкннк ПОКЛАНІАТИ, -иаж, -накшн несов. (36) [покланѣ- Зогр (1) Мар (1) Ас (1) Ен (4) Служ (1) Евх (6) Клоц (1) Супр (3)] 1. поклаиати (са) комоу, чесомоу; къ комоу, чесомис и без доп. проохѵѵегѵ, уоѵопетеіѵ, ішохХіѵеоОаі, лоіегѵ цетаѵоіаѵ (!) покло- няться, почитать кіапёі зе, исііѵаѣ: і прѣ- гываіжште колѣна • поклднѣдхж емоу Мк 15, 19 Зогр, покланѣдх» са Ас, поклднахж са Сав (клаиѣахж са Мар); сьде азъ поклднѣвъ сл • леціи хоцяж Евх 376 3; кр(ъ)стоу твоем# покланѣемъ са Ен 306 8; (по)клаиѣи, са къ цр(ь)кви с(ва)тѢи тв(оеи) Служ 1а 3-4 □ поклаиикмъ лроохг)ѵт|тд<; почитаемый, достойный почтения йсІуЬосіпу: чътомъ же кетъ кънази • покллиакмъ же чистители Супр 219, 30 2. поклднатн коліпі, пок П колѣна та убѵата хХіѵеіѵ опускаться на колени, преклонять колени кіекаі: тѣмь же ПрНПАДАЖ ТН * ПОКЛДнѢіА колѣнѣ ср(ъдь)цд моего Евх 79а 9.— Зогр Мар Ас Сав Ен Служ Евх Клоц Супр. — Ср. клднати са; поклаиати колѣнѣ ср. клачдти, падати (падати НД колѣноу), ПрѢгЫЕАТН (прѢгЫБАТН КОлѢид), прѣклднати (прѣклднатн колѣна) поклонени (I) Ас 1166$ 24; Сав 127а 4 см. поклонкннк ПОКЛОННТН, -ни., -ниши сов. (144) [по.. Евх (1), по(іс) Евх (3), покло.. Ен (1), покло(н) Евх (2), поклони(т) Евх (1)] 1. хХіѵеіѵ скло- нить (в поклоне) зкіопіі: рдчи нынѣ прнзьрѣ- тн • ид рАкд твоего сего • поклоньшддго тевѣ главж своик Евх 286 14 ф поклоннтн колѣнѣ тг&ёѵаі та уоѵата опуститься на колени, преклонить колени рокіекпоиі: н по- клоннт(ъ) колѣнѣ в прнемлАн оврдзъ Евх 93а /О □поклоннтн са хгіптеіѵ, хатахйл- теіѵ, яроахоѵеіѵ поклониться, склониться, согнуться зкіопіі; зе, оЬпоиі зе: і пдкы поклонь са пнедше на зеллли И 8, 8 Зогр Мар □ поклоннтн са на колѣноу комоу уоѵолетеіѵ, хХіѵеіѵ та убѵата опу- ститься на колени, преклонить колени перед кем-л. рокіекпоиі: притекъ единъ богатъ • і поклонн са емоу на колѣноу Мк 10, 17 Зогр, поклонь са Мар 2. и о к л о и и т и с а комоу, чесомоу; къ чесомоу или без доп. лроахоѵеіѵ, аоѵтаааеа'&аі, уоѵшгетеіѵ, цетаѵоіаѵ (ЗаХ- Хесѵ (!) поклониться, оказать почет рокіопіі; зе, ѵ/сіаі іісѣи: вѣдуж же еллннн • етерн ОТЪ ВЪШЬДЪШНХЪ • ДА ПОКЛОНАТЪ СА ВЪ прАздьннкъ И 12, 20 Зогр Мар Ас; поклоні са оуво въекръеъшюмоу Клоц 12а 11; поклонн, сіа къ цр(ь)к(ъ)ві с(ва)тѢі твоеі Пс 5, 8 Син; вьсѣ сн дамь ти * дште надъ поклонишн мн са Мт 4, 9 Зогр Ас Сав Боян (0 Мар); притекъ единъ богатъ • і поклонн са емоу на колѣноу Мк 10, 17 Зогр, поклонь са Мар.— Зогр Мар Ас Сав Боян Ен Син Евх Клоц Супр.— Ср. поклдинтн са, прѣклонитн, прикло- нити, прнннкнжтн; поклоннтн колѣнѣ ср. по- КЛАКНЖТИ ПОКЛОНЪ, -д м (1) лроохѵѵтіаі^ поклон кіапёпі, рокіопа: хв4лж н поклонъ н чьсть... отъ вьсего дъіхднна приимдтн Супр 262, 15- — Ср. поклднаннк, поклонкннк ПОКЛОНЬННКЪ, -а м (2) пеоахѵѵт)ті)е почитатель сѣіѣеі: истниьии поклоньннцн по- клоиатъ са от(ь)цк И 4, 23 Мар Ас (нет Зогр) ПОКЛОНІбНИіе, -на с (16) [поклонени (I) Ас (1) Сав (1), по.. Ен (1)] хХіаіе поклон, склонение (в приветствии) зкіопёпі: бл(д)- г(осло)ви в’са ны • авлѢжціаіа поклоненнели» твоихъ вин • овразъ рлвотѣ Евх 6а 14 • 469
пок Л(?оохѵѵт|Оіс поклон рокіопёпі, кіапёпі: пркимн мол(н)твж • і поклонение раса твоего сего Евх 336 20; мѢ(са)цд С6іі(та)е(рѢ) аі поклонени дрѣвоу чес(тъ)н(оу) Ас 1166$ 24, поклонение чьстькдго кр(ъ)стд Сав 1276 2 ф поклонники колѣномд уоѵохкі- аіа коленопреклонение рокіекпиіі: мол(нт- вд) нд поклонение колѣнома Евх 596 15.— Ас Сав Ен Евх Супр.— Ср. поклднганнк, поклонъ ПОКЛАКНЖТИ, -нж, -иеши сов. (1) греч. нет опуститься на колени, преклонить коле- ни рокіекпопі: і дціе клкч.. поклоиитъ са КОлѢнОМД ПОКЛАКЪ • прѣдъ с(ва)тымъ кр(ъ)- стомъ Ен 31а 2-3.— Ср. поклокктк, прикло- нити ПОКОВАТИ, поковж, поковешн или покоувв, покоукіии сов. (1): златомь покованъ Хрі>сгохдккт)тое окованный золотой хіаіет окоѵапу: се нд колесккцк златомь поковднѣ сѣждж Супр 368, 13.— Ср. оковдти ПОКОИ, -га м (36) [поко (!) Ас (1), ..око.. Зогр-лл (1)] аѵаяаоаіе, аѵеаіс;, хатаяао- аіе, аѵасрпх'П (!) покой, спокойствие, от- дых роко), кіісі, осіросіпек: нечисты д(оу)хъ... прѣходнтт, сквозѣ кездъкдѣ мѣста • ішта покоѣ Мт 12, 43 Зогр Мар; прокдомъ сквозѣ огкъ і водж * і кзведе нъі вь покоі Пс 65, 12 Син (ср. нд прохлджденик Супр 94, 19-20) • перен. хоіцтісгіс; кончина хезппіі: покои іс(оус)у накгнноу Ен 20а 14.— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Евх Супр Зогр-лл.— Ср. миръ1 ПОКОИНЪ, -тди прил. (3) тгр; аѵаяаёаесое, аѵапепагщёѵос; спокойный, покойный кіісі- пу, роко)пу: нд водѣ покоінѣ въспітѣ міа Пс 22, 2 Син □ спец. покойна с мн. греч. нет молитвы над покойником, заупокойные молитвы тосІІііЬу ха хетгеіё: се сжтъ по- к(о)ннд отъ сждѣ приписка к Ас 86$ 1.— Супр 265, 14.— Ср. мкрькъ1 ПОКОИТИ, покоіж, пококшк сов. (18) аѵа- лабеіѵ, біаѵаяабеіѵ дать успокоение, от- дых; успокоить, упокоить розкуіпопі кіісі, осіросіпек; ирокорі: покои д(оу)шіж раса тво- его сего • ид мѣстѣ свѣтълѣ Евх 57а 2 ф покоити закона аѵаяаёеіѵ тоѵ ѵбцоѵ исполнить закон паріпіі гакоп: да подъза- КОНЪНЪІА искоупитъ • И САМОГО ПОКОИТЪ ЗАКОНА Супр 416, 24-25.— Зогр Мар Ас Сав Служ Евх Супр.— Ср. прѣпоконтн, съкокьчдтк ПОКОНЪ, -А или ПОКОНЬ, -и м (3) [пои’ (!) Клоц (1), поко.. Ен (1)] архл начало роса- іек: поконь прѣмждрості страхъ г(осподь)кь Пс 110, 10 Син; пои’ (!) пжтоу клдгоу творі- тн[ті] прдведъкдд Клоц 16 22.— Евр 3, 14 Ен.— Ср. ВЪЧАЛО, ЗАЧАЛО, КАЧАЛО, НАЧАТЪКЪ ПОКОРИТИ, -ріж, -риши сов. (30) ѵлотасг- 470 П0К аеіѵ подчинить, покорить росігоЬіІ, рокойі: покори емоу в’са врагы Евх 56 23-24 □ покорити са яег&аехеіѵ, яеійеаОоі, опотасгсгесг'&аі, хатаѵёааеа'&аі; (не покорити са аяег&еіѵ) подчиниться, покориться, по- слушаться росігоЬіІ зе, рокогіі зе, розіеск- поиі: мнѣ іноплемекькіці покоришь* см Пс 59, 10 Син; да овк обѢштдвдахж са • дроу- знТ же ке покорддхж са Супр 33, 23.—-Ст Евх Супр.— Ср. повккжтк, съмѣритн, оуко- ркти П0К0РІ6НИІ6, -иіа с (4) сяохауц, леіОі)- ѵіоѵ покорность, смирение рокога: се сжтъ дѣла • длъкдкке... съмѣрекке • покореніи Евх 696 24-25.— Супр 53, 19; 321, 27-2»; 495, 4-5.— Ср. съмѣркннк покровитель Супр 3, 14-15 см. пе- кръвктель П0КР06ИЩ6, -д с (2) иальцца полотно, покрывало гопзка: покровнціе с т-ы дъ- ко, покровкціе стоудд то тт)^ аісхѵѵп? хакорра набедренная повязка Ьесіегпі сош- ка: ОТЪИА тн стоудд покровиштд • И ДАСТЪ тн... одеждж Супр 348, 7.— Супр 348, 4-5 ПОКРОВЪ, -а м (8) сгсё'ут) крыша, кровля зігесЬа: или іс покрова кдиьскддго Евх 546 12-13 • перен. сгхёлт) покровительство, за- щита газіііа, осЬгапа: г(оспод)ь покрои твоі Пс 120, 5 Син.— Мк 2, 4 Зогр Мар Ас Сав; Пс 104, 39 Син; Супр 251, 26-27 — Ср. застжплккик, здстжпъ, здціиціеннк, кровъ, стелга, стрѣха п о к р о і х ъ (!) Пс 31, 5 Син см. покрити ПОКРОПИТИ, -пліж, -пиши сов. (2) раѵ- ті^еіѵ, біареаіѵеіѵ окропить рокгоріі: чьеть- иовк кго кръкиіж покропими Супр 332, 1-2,— Супр 3, 30.— Ср. окропити покръвекъ см. покръіти покръвитель, покровитель, -ли м (2) ахеяаатііе защитник, покровитель осЬгапсе: ты есі моі покръвітель Пс 70, 6 Син; по- кровитель БОАШТКТХЪ СА КГО Супр 3, 14'15.— Ср. здстжпькккъ, заціктитель, зацінтьннкъ ПОКРЪІВАТИ, -аіж, -акши несов. (12) [покрі- Клоц (1)] иалбятеіѵ, атеуа^еіѵ покрывать, закрывать, окутывать рокгуѵаі, гакгуѵаі, хаЬаІоѵаі: никъ тоже оуко свѣтильни- ка въжегъ • покръікаетъ его спждомь Л 8, 16 Зогр Мар Ас Сав; тржсъ вели кысть въ мори • ѣко покръівати са кораклю вльнамн Мт 8, 24 Зогр Мар.— Пс 103, 2 Син; Клоц 16 16; Супр 348, 2-3; 426, 22; 458, 14; 466, 13.— Ср. здкръівдти, прнкръівати ПОКРЪІТИ, -кръпж, -кръікшн сов. (46) [покрі- Клоц (1), покръ (!) Син (1), покроіуъ (!) Син (1)] хакбптеіѵ, сиіуиа/ліятеіѵ, ахе- па^еіѵ, хрбятеіѵ, аяохрбятеіѵ, хатахрёл- теіѵ, хатахлѵ^еіѵ, одосроѵѵ, аяосртіхеіѵ (!),
пок всйлеіѵ (!) покрыть, закрыть, скрыть, оку- тать рокгуѣ, гакгуі, икгуі, гакаііі: ннчьтоже во покръвено есть • еже не отъкрыетъ сд Л 12, 2 Зогр Мар Ас Боян; везаконенъе мое познахъ • і гр'ѣха моего не покроіхъ (вм. жръіхъ) Пс 31, 5 Син; покрын ьь отъ сѣтей • кепрнізнннъ Евх 186 15-16; покрывъ сд въ гробѣ каменемь * покрылъ есн в’са гр+хы Евх 27а 20 • перен. защитить осЬгапіі: Х(рнсто)с(ъ) кетъ • нже посълд аг’гела свокго н покръі мд оукогжіж Супр 5, 4-5.— Зогр Мар Ас Боян Син Евх Клоц Супр.— Ср. прикрыти, съкрытн, оукрытн ПОКОСИТИ СА, покоушж сд, покоусншн сд сов. (2) пещаоОаі попытаться, попробовать рокизіі зе: оустьн'ѣ оскврьненыа сжштн нспльне- нѣ • двигнжтн покоушж СА Супр 528, 6.— Супр 534, 17.— Ср. нскоуснтн ПОКУШАТИ, -діж, -акши несов. (8) 1. чьто еібохеіѵ задумывать гашузіеі: ровъ кж^ шхоті то же сьтворн • а лн владыка не може • кже е покоушдлъ Супр 502, 7 2, покоушлтн сд с инф. или о чемь лецйаОаі, фіХоѵеіхеіѵ, бохща^еіѵ, Ріа^е- авяі пытаться, стараться, стремиться ро- коизеі зе, зпагіі зе: кште н д( оу) шалей власти покоушакте са Супр 88, 16; влдженъ не кжждааи севе • о немже покоушаетъ сд Рим 14, 22 Ен.— Клоц 26 32; Супр 86, 27; 190,28-29:218, 13-14; 435, 3.— Ср. окоушдтн ПОК’ЫВАИИіе, -ніа с (1) хіѵроіе кива- ние, качание (головой) рокуѵоѵапі: положилъ ны есі въ прітъчіж въ ідзыц'ѣхъ * покывд- нье главы въ людехъ Пс 43, 15 Син ПОКИВАТИ, -аіж, -акши несов. (11) хіѵеіѵ качать, кивать (головой) рокуѵоѵаі: въсі... пороглшм МІ СІА « Н г(лАГО)лДШІА ОуСТЫ СВОГ ш покывашід главамі Пс 21, 8 Син; Ен 316 11-12,-Мт 27, 39 Зогр Мар Ас Сав; Мк 15, 29 Зогр Мар Ас Сав; Пс 108, 25 Син П0К’ЫНОВеНИ№, -ніа с (1) ѵебца указа- ние рокуп: нже покыновенннмъ н повел'ѣнннмъ отчемъ • на земыж съшедъ Супр 176, 7.— Ср. НАМАНОВеННК ПОКЖПАТИ СА, -пліж сд, -плкшн сд сов. (2) раѵтфоОаі, вар. Ралті^еоОаі искупать- ся, умыться ѵукоираі зе, итуі зе: отъ кж- пѣлн Аште не покжплжтъ сд • не 'Ѣдать Мк 7, 4 Зогр Мар.— Ср. обмыти ПОЛА, -ъі ж (1) греч. нет половина роіо- ѵісе: окѣма ржкдллд кго нмъшд за окѣ полѣ рнзь- нѣн и закрываіжштд овндженнк свок Супр 187, 7 — Ср. платъ2, полъ ПОЛАГАТИ, -гдіж, тдкшн несов. (45) 1. ті- веѵаі, (ісіллеіѵ; (полагати прѣдъ лротіОё- ѵаі) класть, помещать кіазі, рокіасіаі: полд- гдкт’ на земн въ пльтн бога нага Супр 455, пол П 30; нн полагаіте внсъръі ваша пр'ѣдъ свннніамн Мт 7, 6 Сав (нн помѣтаіте Зогр Мар Ас); повелѣвааше... съсжды мжчнльныд пр'ѣдъ Анмн полагати Супр 174, 30 • ларатіОёѵаі, тіОёѵаі.; (прѣдн полагати лроРаЛХеіѵ) пред- лагать, подавать ргесікіасіаі: вьсѣкъ чл(о)- в(ѣ)къ прѣжде доврое вино полагаатъ И 2, 10 Мар (даетъ Зогр, подлетъ Ас); полагаіж тн вьсд мод сжды на нспытн Супр 503, 10; полагаат’ сніж прнтчж Супр 371, 18 • тіОё- ѵаі, хататіОёѵаі хоронить роЬгЬіѵаС: мдрнѣ же магдалъінн • і мдрн'ѣ (.основа • зьрѣдше- те къде і полагаахж Мк 15, 47 Зогр Мар Ас (2) • ёліРаХХегѵ надевать оЫёкаі: многы ризы на жтровѣ полагаіжштн Супр 239, 30 • перен. возлагать ѵкійсіаі: полагаті на г(оспод)ѣ оупъвдніе мое Пс 72, 28 Син • полагать, отдавать сіаѵаі: пдстырь довры по- лАгдетъ д(оу)шж своіж за овьцд И 10, 11 Зогр Мар Сав, полагаіж Ас • прилагать (усилия) ѵупакіасіаі (йхііі): многъ подвигъ • троудъ же и поспѣшеньи полдгаіжштоу Супр 535, 3 • навлекать, обрушивать иѵасіёі, иѵгЬоѵаі: на с(ъі)на м(ате)ре своеьь полагааше сканъ- дѣлъ Пс 49, 20 Син 2. тіОёѵаі устанавли- вать, назначать, определять изіапоѵоѵаі, игсоѵаі: тѣмже н пдулъ тъ полагад суставъ вештн Супр 375, 26 3. чьто въ чьто тіОёѵаі делать что-л. чем-л. сіпіі песо пёсіт; полаганьи облакы вы-нсхожденье свое Пс 103, 3 Син 4. ѵлотіОёѵаі считать что-л. чем-л., принимать что-л. за что-л. рокіасіаі, роѵаго- ѵаі песо га пёсо\ полагааше кдннж выти отъ велнкынхъ довротъ кже не мыти сд Супр 280, 23 ф оучдстнк ПОЛАГДТН СМ. ОуЧА- стнк.— Зогр Мар Ас Сав Син Клоц Супр.— Ср. вЪЗЛАГАТН, вЪЛДГАТН, вЪСКЛДДДТН, ДДІАТН, класти, мьнѣтн, ндклдддтн, нала гати, непьціе- вАТН, ОБЛАЧИТИ, ПОГрНБАТН, ПОГрѢвАТН, ПОДАвАТН, ПОДАІАТН, ПОДЪЛАГАТН, постдвліатн, прнддвдтн, прнддгатн, прнд'ѣіатн, прнклдддтн, прилагать, прнстдвлгатн, прнчдціатн, пр'ѣдълдгдтн, пр"ѣдъ- ПОЛДГАТН, СКАНЪДАЛИСАТН, СЪБЛАЖНіаТН, творнтн ПОЛАТА, -ъі ж (4) лаХатюѵ, РаоіХеюѵ дворец, палаты (мн.) раіас: двнк повел'ѣ привести н съ всѣкоіж чьстніж въ полаты ц"ѣ- сдрд Супр 199, 2,—Супр 65, 14; 205, 20; 244, 15 ПОЛвМОНЪ, полемъ, -а м имя (24) [полемонь Супр (4), полемъ Супр (4), пѵѵлемъ Супр (1), пкѵлемшнъ Супр (2), полемшнъ Супр (10)] ПоХёцшѵ Полемон Роіешоп: полемонъ н сжштнн сь нимъ Супр 129, 18; веде же а полемъ Супр 125, 22.— Супр полемонь Супр см. полемонъ полемъ Супр см. полемонъ ПОЛеТЁТИ, -леціж, -летншн сов. (1) лётесгОаі полететь Іеіёі: къто дастъ мн'ѣ кріл'ѣ 471
пол ѣко голжви • и полециж и почиж Пс 54, 1 Син.— Ср. летѣти ПОЛИвАТИ, -двк, -дкши несов. (4) хатаРрё- Хеіѵ, арбеіѵ, поті^еіѵ поливать роіёѵаі: ПОВелѢ ПАКЫ ДЪрАТН н • н полнвдті н оц’томъ съ солнвк рдстворнвъше Супр 161, 16.— Супр 116, 19; 301, 21-22; 354, 2-3.— Ср. кропити, МОЧИТИ, ОМАКАТИ ПОЛИЗАТИ, -лнжж, -лнжешн сов. (1) кеіхеіѵ облизнуть оіігпоиі: врдзі его пръсть поліжжтъ Пс 71, 9 Син.— Ср. лизати, ОБЛИЗАТИ ПОЛИЦА Супр 2, 19 см. ПАЛИЦА ПОЛИІАТИ, -лѣвк, -лѣкшн сов. (4) ёяі- Хейѵ, перірреіѵ, лХтцюѵѵ (!) полить роііі: ПОЛИІА СКАІІІТеИОВК ВОДОІЖ Т'ѢлО Супр 537, 6.— Супр 17, 22; 117, 17; 329, 27.—Ср. намо- чити, окропити, омочити, покропити, оумочнтн П0Л0Ж6НИЮ, -ніа с (2) 1. хатаОеоіе действие по знач. гл. положити положение роіогепі, иіогепі: мѢ(са)ца нюл(ѣ) «в« положение честънъньь и с(ва)тъиьь рнзъи с(ва)тъиьь в( огороди )ца Ас 150а 27 2. йпб- веспб вклад ѵкіасі: дьвѣ прндд • и нже пать тдкожде • оноуде же понеже отъ тогожде положенніа • овъ множдн и овъ же хоужден приносъ покдздстд Супр 376, 8 ПОЛОЖИТИ, -жж, -жншн сое. (>200) [полож.. Ен (1), пожішьк (!) Син (1), поло- жнтнтъ (!) Зогр (1), пололжітъ (!) Син (1), проложшіьк (!) Син (1)] 1. тіОёѵаі, тіОеоОаі, ёлітіОёѵаі, алотіОёѵаі, ёѵалотіОёѵаі, лроті- Оёѵаі, (ЗаХХеіѵ, аѵахХіѵегѵ; (положенъ ало- хеіцеѵое) положить, поместить роіохіі, итізііі: роди с(ы)нъ своі пръвѣньць • и повитъ і • і положи і въ ѣслехъ Л 2, 7 Зогр Мар Ас Сав; егдд приходитъ свѣтильникъ • дд подъ спждомь положенъ вждетъ Мк 4, 21 Зогр Мар; ндп’сд же і тнтьлъ пнлдтъ • і положи і на кр(ь)стѣ И 19, 19 Зогр Мар Ас Боян (нет Сав); вьземлвк егоже не положнхъ • і жьиа егоже не сѣдхъ Л 19, 22 Зогр Мар, положь Ас; положіль есі нд главѣ его вѣнъць Пс 20, 4 Син; положь глдвж свовк на колѣноу плака по нихъ Супр 38, 4 • перен.: положж д(оу)хъ мои нд немь Мт 12, 18 Зогр Мар Ас Сав; положілъ есі вездконеніѣ наша прѣдъ сововк Пс 89, 8 Син; положішьь нд міа зъло вьз довро Пс 108, 5 Син; положі вь ніхъ сло- весд зндмнеі своіхъ Пс 104, 27 Син • ла ратіОёѵаі, леотіОёѵаі, Раддеіѵ предложить, дать, подать ргесііогіі, паЬісІпоиі: прнімъ седмь тж хлѣвъ... даѣше оученнкомъ своимъ ДА ПрѢдЬПОЛАГАВКТЪ • I ПОЛОЖИША ПрѢдЪ НА родомь Мк 8, 6 Зогр Мар; подоба тн вѣ поло- жити сьревро мок прѣдъ проддвкштннмн Супр 377, 7 (въдатн... тръжьннкомъ Мт 25, 27 Зогр Мар Ас Сав); доушегоувьнынмъ влькомъ 472 ПОЛ • севе сн акы чловѢка положивъ старѣйшина паствинѣ Супр 328, 26 • отложить (в сто- рону) осііохіѣ: положи ризы • и прнімъ ле(о)н- тиі • прѣпоѣсд са И 13,4 Зогр Мар Ас Сав; вьсь гнѣвъ положимъ Супр 424, 9 (да отъвръ- жемъ Клоц 96 20) • тіОёѵаі, хататіОёѵаі, апотіОёѵаі; (положенъ хеіцеѵое) похоронить роЬгЬіі: вьзаша тѣлесд нхъ • и положншл нд ндрочнтѣ мѣстѣ Супр 181, 4 • тіОёѵаі, хаталѵеіѵ спрятать иіохіі, зсЬоѵаі: възлсл г(оспод)д отъ гровд • і не вѣмь къде поло- жиша и И 20, 2 Мар Ас (нет Зогр) • перен, (ЗбЛХегѵ ввести гаѵёзі, иѵёзі: не придъ поло- жити мира • нъ мечь Мт 10, 34 Зогр (въврѣціъ Мар) • возложить (на кого-л.) ѵіогіі: да положіатъ нд в(ог)д оупъвдніе свое Пс 11, 1 Син • положить, отдать роіогіі, сіаі, па- засііі: д(оу)шж лн твоіж за лѵь положити И 13, 38 Зогр Мар Ас Сав • с инф. греч. нет решить гогЬосІпоиІ зе: положнхъ скорости съконьчдтн... о{ть]тъ теве мн вьзвѣштенла Супр 543, 16 □ прѣдн положити греч. нет предпочесть сіа.1 ргесіпозі: нъ докро вь врѣллА алчъкы • покдднніа прѣдн положити цѣльны Супр 358, 24-25; срьдьцд поло- жити тае харбіае тіОеоОаі обратить все свое внимание, внимать чему-л. г (сеІёЬо) згсісе зе иргіі к пёсетпи: положіте ср(ь)д(ь)цл ваша въ снлж его Пс 47, 14 Син; положити нд срьдьцн, нд оу м ѣ, въ оуллѣ еѵ тр хар8і<х тіОеоОаі, протіОеитОаі, то аоѵеі- 8бё аѵауі-уѵшохеіѵ запечатлеть в душе, за- помнить иіойіі сіо згсісе, харашаіоѵаі зі: положите оуво нд сръдьцнхъ вашихъ • не прѣжде пооучдтн са отъвѣштдвдтн Л 21, 14 Зогр Мар Ас Сав; видѣвъ же вьсе то и на оумѣ си положивъ Супр 426, 26; нже не вола б(о)жиа въ вьсе(м)ь жнтнн въ оуллѣ положивъ Зогр-лл 1а 5; часть положити іо рёрое тіОёѵаі сделать (со)участником, под- вергнуть той же участи исіпіі йсазіпут, исіпіі зроіеспікет: часть его съ упокрнты[тъі] положитъ Мт 24, 51 Зогр Мар Ас Сав; врднь положити см. врднь о поло- жити с а въ чьто тіОеоОаи отдатьсячему-л. осісіаі зе пёсетпи: нынѣ (!) воскръснж г(лл- го)летъ г(оспод)ъ • положж сіа во с(ъ)п(л- се)нье Пс 11,6 Син 2. тиОёѵаи, ёлгиОёѵаі, хаОютаѵаі, лтууѵйѵаі, ёлихаХейѵ; (законъ по- ложити ѵоцоОетеіѵ) установить, постановить, назначить изіапоѵіі, зіапоѵіі, игсіі: лзъ ізврдхъ вы • і положнхъ вы • да въі идете • и плодъ принесете И 15, 16 Зогр Мар Ас Сав; ѣко пр(оро)кд ко въ ььзыцѣхъ положивъ та Евх 82а 23; нже положи прѣдѣлъі и сустдкн часы Супр 257, 29; ты законъ положилъ еси м’нѣ Пс 118, 102 Син 3. кого, чьто чьто; кого, чьто іако чьто тіОестОаі сделать кого-л.,
под пол П что-л. чем-л. исіпіі пёкоко, песо пёсітп: доіждеже положа крдгы твоіа • подъиожие ногама моімд Пс 109, 1 Син; Мк 12, 36 Зогр Мар Ас; Мт 22, 44 Мар Ас; положа... подъ- ножню Сав (0 Зогр); Л 20, 43 Зогр Мар; шшкн-Ьго положілъ есі прівѣжіште твое Пс 90, 9 Син; проложішіА (!) троупіе [рд]рАкъ твоіхтъ • врдшьио пьтщдмъ Пс 78, 2 Син; положишл і(ероусл)лемА ѣко окоштьиое ХР4~ иілиште Пс 78, 1 Син; ѣко овьціа въ адѢ положены сжтъ Пс 48, 15 Син • чьто въ чьто превратить хшёпіі: положілъ есі поустыніж п езерд водьнаа Пс 106, 35 Син.— Зогр Мар Ас Сав Боян Ен Син Евх Клоц Супр Зогр-лл.— Ср. въддтн, възложнтн, въложнтн, ГКСКЛАСТВ, ДАТИ, НАЛОЖИТИ, отъложнтн, подъло- ЖИТН, ПОСТАВИТИ, ПрѢдЪЛОЖИТИ, ПрѢдЪПОСТАВН ТИ, ПрІДЪСТАВИТН, СЪТВОрИТИ, ОуСТАВНТН полоудьие, полоудьнн Ен Син Евх см. дьнь ПОЛОУДЬНЬ, -ннн прил. (1) реот)рРріѵ6ё полуденный роіесіпі: не оукоиин сіа... ото сірідштыі і демоид полоудьнѣего Пс 90, 6 Син,— Ср. полоудьиьиъ ПОЛОУДЬНЫГЬ, -ъін прил. (1) греч. нет полуденный роіесіпі: зАпрѣціАіж тевѣ трлсл- инце • полоудеи’идА • ьменемь г(осподь)немь Евх 506 6-7.— Ср. полоудьнь полоуноціи Зогр Мар Ас Сав Син Евх Супр СМ. НОЦІЬ ПОЛОУНОЩЬ, -и ж (2) то архтіхбѵ рёрое, юр. то (Збреіоѵ цёрое, цеотщРріа (!) север зеѵег: въздвнгшоу кр(ъ)стъ дрхнерею • нд ПОТОКЪ... И ПАКЫ НА ЗАПАДЪ ТАКОЖДе • Н НА пол^дне толикожде и ид полоуиоціъ тдкожде Ен 31а 11.— Супр 208, 27 ПОЛОУЧАИ, -га м (1) тт>хт) (счастливая) судьба (зі’аЫпу) оьисі, зіёзіёпа: коментдрн- сни рече • тлко мн твон полоучдн кладъіко мон АНАупдте Супр 102, 21.— Ср. полоуче- ННК, ПрнКЛЮЧАИ, ПрНЛОуЧАИ, СЪЛоучАН ПОУЧАТИ, -АЖ, -АКШН несов. (2) тѵуха- ѵеіѵ получать, принимать сіоьіаѵаі, рпр- таС: н лкьк г(осподь)на благо даты» цѣльвж полоучАдуж Супр 531, 22 23.—Супр 556, 21.— Ср. мнматн, «рлнмолчл ПОЛОучбНИКд, -ніа с (2) 1. греч. нет полу- чение оМггепі: и влдгословешеиьк н полоу- чеиьк нцѣлеиью приАшА Супр 568, 6 2. п о - лоученикмь в знач. нареч. айтоцатсос; по случайности, случайно паЬосІои: заклннаіа та... ндеже дціе есн... ілн полоученьемь н еси щтшъ Евх 546 1.— Ср. полоучдн ПОМУЧИВЪ, -ын прил. (1) срерёуугюе, вар. фьрёу/еірсх; готовый роЬоіоѵу: въинж ПрІСТОйТИ ЕОГОВН • полоучнвн етерн ОрАЖЬНН- ци • такожде и копннннцн • скори ГОСПОДЬ- сткн вранн Супр 463, 26 ПОЛ0уЧ!ИТИ, -Ча, -чншн сов. (32) 1. чьто отъ кого ёлітѵухаѵеіѵ, тѵухйѵеіѵ, ёухраттіб уі'уѵестОоі, аідюѵофаі. хатаЁдоѵоОаі, еѵріо- хеіѵ, хаОІ^еоОаі (!); (не полоучнтн алотѵу- Хаѵеіѵ) получить, принять сіозіаі, оЬбггеТ, ргіртоиі: и ѣко Петръ покаавъ са милость подсучивъ Евх 80а /7 2. полоучнтн са ко- моу оѵх алотѵухйѵеіѵ удаться, получиться робагіі зе: ^.еыфнлъ... воа сътворнвъ нд сквръндвыА срацин'ы нзнде • н се сътворнвъ полоучн са кмоу • кже кмоу вѣдше любо Супр 56, 3-4.— Евх Супр Зогр-лл.— Ср. ключнтн СА, лоучнтн СА, ПрНКЛМЧНТИ СА, ПрИІАТИ, СЪБЪІ- ТН СА, СЪЛОучНТИ СА ПОЛЪ1, -оу м (>1ОО) 1. г)ціог>, рріаеіоѵ половина роіоѵіпа, рйіе: се полъ імѣннѣ моего г(оспод)н ддмь ннштімъ Л 19, 8 Зогр Мар Ас □ нд полы, полъмд хата рёооѵ; (нд полы прѣсѣцін, полъмд протесдтн біхотоцеіѵ) пополам, надвое парйі: придетъ г(оспод)ь Раба того... і протешетъ і полъмд Мт 24, 51 Зогр Мар Ас Сав; нд полы прѣсѣчетъ Супр 107, 29; и потомъ прѣтръшА и полъмд Супр 269, 6; полоу дьне, полоу дьнн см. дьнь; полоу иоцін см. ноціь 2. (онъ полъ, сь полъ то лёраѵ) берег, сторона ЬгеЬ, зѣга- па: повелѣ ітн нд онъ полъ Мт 8, 18 Зогр Мар Ас, нд сь полъ Сав; оувѣдн оученнкы... ва- рити і и а ономь полоу Мт 14, 22 Зогр Мар Ас (2) Сав 40а 3, на оиъ полъ морѣ Сав 406 9; СН ВЪ ВНТАНН БЪІША * ОБ ОНЪ ПОЛЪ ЮрДАНА И 1, 28 Зогр Мар Ас; прнде въ прѣдѣлы іюдеіскы • по ономь полоу юр’ДАНА Мк 10, 1 Зогр, по ономоу полоу норъдднд Мар; і по немь ІДОІІІА НАрОДИ МНОЗН • ОТЪ ГАЛНлеіА... Ь НЮдеіА ♦ I съ оного полоу юрддн(д) Мт 4, 25 Зогр Ас Сав (0 Мар) □ об онъ полъ в знач. предлога аѵтілёра напротив ргоіі: прѣѣдоніА иа земліж ѣеиисдретьскж ѣже естъ об оиъ полъ гдлилеіА Л 8, 26 Зогр Мар.— Зогр Мар Ас Сав Унд Боян Евх Супр.— Ср. платъ 2, пола, прѣполовлкннк, СТрАИА ПОЛЪ2, -оу (8) (ЛЛАЖЬСКЪ ПОЛЪ, МЛАДЬНЬЦЬ мажьска полоу то арда.ѵ; женьскъ полъ то ЪіуХѵ’) пол роЪІаѵі: всѣкъ младьньць • мажь- ска полоу... с(ва)то г(осподе)вп нлречетъ са Л 2, 23 Зогр Мар Ас Сав Боян; ѣко се мжжескъ полъ • ілн женескъ Евх 54а 6-7.— Мт 19, 4 Мар Ас полъмд Мт 24, 51 Зогр Мар Ас Сав; Супр 269, 6 см. полъ1 ПОЛЬЗА, -а ж (38) [польз- Зогр (5) Сав (3) Евх (1) Клоц (3) Супр (8), по.. Рыл (1)] акрёХеіа, то тірфёроѵ; (кже на польза то аѵрсрёроѵ; польза кетъ шереХеі) польза, по- лезность ихііек, ихНеспозТ: дд иматъ вв... къ балованью врѣдомъ • къ с(ва)тынн ДО- 473
пол пом момъ • къ в’сѣкон пользн подобъна Евх 5а 19-20; изволите кже на польза вамъ Супр 70, 7; НА ПОЛЬЗА ОБЬШТАІА ВЬСе ТВОрИІІІА Супр 378, 30; въсѣ мн лѣтъ слтъ нл не въсѣ на полъза / Кор 6, 12 Ен; отъ плътн нѣсть польза ннкдкоььже И 6, 63 Зогр Мар Ас □ польза творнтн шсреХеіѵ, тг)е бюрОш- аесое лроѵоеГстОаі (!) приносить пользу, быть на пользу ргіпазеі ихііек, ргозріѵаі: ні оученье НАМЪ ПОЛЬЗА творітъ • НІ КАЗАНЬе Клоц 56 20-21 (оуспѣктъ Супр 415, /); польза при іат и, оврѣсти, имѣти шсреХеит- Оаі получить/получать (извлечь/извлекать) пользу хізкаі, тіі ихііек: отъ ннуже не прнАінА польза уождынен Евр 13,9 Ен; нн еднноіА польза ОБрѣтынн Мк 5, 26 Зогр Сав, польза Мар Ас Унд; пріемлжштеі во достоіно чьсть польза іллатъ Клоц 8а 39 □ польза (к с т ъ) комоу в знач. сказ. шсреХеі, оѵцірё- реі, бсреХое полезно )е игііеспё: каа польза есть чл(о)в(ѣ)коу • дште весь миръ прноврА- ціетъ Мг 16, 26 Мар (0 Зогр); не влдетъ польза твоимъ коумнремъ • дште тоу придемъ Супр 131, 6-7; кдіа во польза рьцн мн • лнуо потрѣкы нддъімдтн са Супр 494, 19; каа во пользѣ еже вѣдѣти • о в(о)зѣ праваго оученнга доврѣ • д кладъ дѣдтн срдмьнѣ Хил 26$ 9.— Зогр Мар Ас Сав Унд Ен Син Евх Клоц Супр Хил Рыл.— Ср. пользьнъ (пользьнок), подовд, потрѣвд, оуспѣуъ; ПОЛЬЗА имѣти ср. пользевдтн ПОЛЬЗбЬАТИ, -зоувк, -зоукшн несов. (5) [пользе- Зогр (2)] 1. комоу, чесомоу ахреХеіѵ быть полезным, приносить пользу Ьуі игі- Іеспу, ргозріѵаі: много же оуво и вьнѣшьнынуъ вештнн нскоушенне нд прѣдълежАштнн разоумъ пользевдтн намъ моштн нмдти Зогр-лл 2а 10 2. пользевдтн чьто, пользевдтн са шсреХейтОаі извлекать пользу тіі ихііек, ргозрёсЬ: дште речетъ ч(ловѣ)къ • о(ть)цю лн м(дте)рн • кор’вднъ • еже есть ддръ • і еже дште • отъ мене пользевдлъ еси Мк 7,11 Зогр, пользевдлъ еси Мар; пользевдлъ са еси Мт 15,5 Зогр, пользевдлъ са еси Мар. — Ср. польза (польза имѣти) ПОЛЬЗЬНЪ, -ъін прил. (7) [польз- Супр (3), полез- Евх (1) Супр (2)] то осреХое (!); (доушн пользьнъ 4>г>хте₽еХрб) полезный игі- Іеспу, ргозрёзпу: дажди намъ • дд полезьны вадатъ Бесѣды наша Евх 18а 1; д(оу)шн полезьнынуъ довродѣднин... доврок сьмѣреныа прноврѣтеньк • ХОЛ4’Г4Н вывддтъ Супр 513, 16 □ пользьнд, -діа с мн. в знач. сущ. то аѵцірёроѵ, та оѵцірёроѵта (нечто) полезное игііеспа ѵёс: прѣльштдкшн са не вѣды пользь- наа тн Супр 176, 30; пользьнок то оѵцірёроѵ польза игііек: нд пользънок • БЫСТЪ рАТЬ велнкд ОТЪ ПОГАНЫИХЪ Супр 191, 474 15-16.— Супр 169, 11; 282) 5; Рыл 2а$ 10- -11.— пользьнок ср. ПОЛЬЗА польз- см. польз- ПОЛЬСКЪ, -ын прил. (3) 1. тоѵ лебіоѵ полевой, дикий роіпі, ріапу, сііѵоку: насъ- тіатъ сіа дрѣвд польскдд Пс 103, 16 Син; еціе же и скоты польскыіа • и пьтіцы> н(е- ве)с(ь)ныьА Пс 8, 9 Син 2. ауроіхос; дере- венский, сельский ѵепкоѵзку, зеізку: паулъ иѣк’то польскыи ратаи Супр 169. 4.— Ср. сельнъ полѣти, поліа, полиціи несов. (2) фХёуеа Оаі. пылать ріапоиі: шедъ на мѣсто иждеже кѣаше огнь рдждъженъ • видѣвъ пламень полашть Супр 142, 26.— Супр 250, 18,— Ср. палити ПОЛЮ, -га с (10) лебіоѵ поле, равнина роіе, ріап, гоѵіпа: въздрадоуіжтъ сь» полѣ • і вьсѣ ѣже въ ніхъ сатъ Пс 95, 12 Син • хацлос; поле брани ѵаіеспё роіе: выстъ нсуо- ДАІІІіѢ’ кмоу НА поле • ГЛАДАТЪ вой своиуь Супр 191, 24.— Ен 216 7; Пс 64, 12 Син; 77, 12 Син (2); 77, 43 Син; 103, 8 Син; 131, 6 Син; Супр 90, 5 ПОЛѴКАРПЪ, -а м имя (4) ПоХёхарпо^ Поликарп Роіукагр: мѢ(са)ца нюл(Ѣ) с(вл)- тънх(ъ) м(А)ч(енн)къ еоустдтд полѵкарпаЛс 1506 Ас 1426 18; Супр 124, 23; 124, 29 ПОМАВАТИ, -ваіа, -вдкшн несов. коллоу (5) біаѵеѵеіѵ, ёѵѵеѵеіѵ подавать знаки куѵаі, купоиі: тъ вѣ помаваьа імъ • і прѣвывааше нѣмъ Л 1, 22 Зогр Мар (помды> Ас).— Л 1, 62 Зогр Мар Ас.— Ср. иамаити, помдгатн ПОМА ГАТИ, -гаіа, -тдкшн несов. комоу (15) (ЗотуОегѵ, сгѵѵеруегѵ, оѵѵтууореіѵ помогать ротаЬаІ: помолгауомъ в(ог)д • то помагааше намъ Супр 72, 24 □ п ом ага ы> и в знач. сущ. д (іог|і)о>ѵ ііомоіііпнк ронки ііік: нзне- могл и не вѣ помагаіАН Пс 106, 12 Син,- Пс 21, 12 Син; 53, 6 Син; 93, 18 Син; Евх 776 9; Супр 80, 1-2; 156, 24; 160, 18; 180, 3; 210, 5-6; 285, 24; 389, 17; 439, 25; 566, 24.— Ср. застапатн, послѣдовати, поспѣшати, поспѣшьствовдтн, поспѣгатн; поллагаіан ср. по- моціьннкъ ПОЛЛАЗАНИЮ, -нга с (1) то Х0іовіІѵ“і помазание рошагапі: Из (т. е. псалъиъ) дд(выдо)въ прѣжде помдзаньѣ Пс 26, 1 Син ПОМАЗАНЬНИКЪ, -д м (1) хріокк пома- занник ротагапу: помдздньнікъ глосса писца к слову х(рнстос)оу Пс 17, 51 Син ПОМАЗАТИ, -жа, -жешн сов. и -заи, -здкшн несов. кого, чьто чнмь; комоу чьто (57) [покажа (!) Супр (1)] хдіеіѵ, елі/ріеіѵ, аХеісреіѵ, ёпаХеі’іреіѵ, алоцаоошѵ лерісЛеі- іреіѵ, цѵрі^еіѵ, Хілаі’ѵегѵ, то Хоѵра (I) помазать, совершить/совершать помазание
пом ротагаі/ротагаѵаб: мдсломь главы моеьь не ПОМаЗД • СН же м’ѵрОМЬ ПОМАЗА НОЗѣ МОІ Л 7, 46 Зогр Мар Ас Сав; сего раді помаза ТИі к(ог)ъ [к(ог)ъ] ТВОИ • ОлѢіМЪ рДДОСТІ паче прнчььстънікъ твоіхъ Пс 44, 8 Син; Евр 1, 9 Ен; к’то кетъ когь кашъ • да покажж (вм.. помажж) кго чрьннломъ • ДА внждж ложе лн нзмытн севе Супр 27, 23; медъ во каплетъ отъ оустьноу жены влждьны • гаже вь врѣил помажетъ грьтАнь твон Супр 351, 2; и другъ дроугд акы благодѢтьнынмъ масломъ • на трыіѣннк ллжкъі н на съврьшеник мжченига • (ІОМАЗАКШТе оукрѣпьіауж Супр 256, 10.— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Евх Клоц Супр.— Ср. ЗАМАЗАТИ, МАЗАТИ, ПОХрНЗМНТН П О М А Л оу, ПОМАлѢ СМ. МАЛЪ ПОМАНЖТН, -нж, -неши сов. комоу (8) ѵеііеіѵ, хатаѵеѵеіѵ, хатаоеіеіѵ подать знак куѵпоиі, рокупоиѣ: поманжша прнчастени- комъ... да прншьдьше ПОМОГАТЬ ІМЪ Л 5, 7 Зогр Мар Ас • перен. аѵаоеіеіѵ побудить росіпіііі: Ару’нереі же поманжша нлродоу • да пдче ВАрддкж отъпоустнтъ імъ Мк 15, 11 Зогр Мар,—И 13, 24 Зогр Мар; Супр 33, 19 ПОМАІАННЮ, -нга с (2) ѵеѵца знак, мано- вение рокуппіі, рокуп: сверѣпынмъ влънамъ помаинннмъ ржк# твокю кротАн Супр 77, 9.— Супр 463, 27-28.— Ср. мдновеннк, ндмдно- кеіни ПОМАІАТН, -май,, -макшн или -магаіж, -мапкшн несов. (1) комоу біаѵеѵеіѵ подавать знаки купоиі: н тъ в’к помдьь (вм. помдаьь?) имъ • и прѣвывддше нѣмъ Л 1, 22 Ас (помакаыі Зогр Мар).— Ср. намаіатн, помава- ти, поманжтн П0М6СТИ, -метж, -метешн сов. (6) оароѵѵ замести гапіёзі: не въжнзаетъ лн свѣтильни- ка • і помететъ хрдмнны Л 15, 8 Зогр Мар.— Мт 12, 44 Зогр Мар; Л 11, 25 Зогр Мар П0М6ТАТИ, -метдіж, -метлкшн или -меціж, -меціешн и ПОМѢТАТИ, мѣтаіж, -мѣтакшн несов. чьто прѣдъ цѣмь, чимь или комоу, чесо- моу (10) [поме- Ас (1) Супр (6), помѣ- Зогр (1) Мар (1), пома- Супр (1)] (ЗаХХегѵ, рілтеіѵ бросать, метать Ьа/ес: нн помѣтдете внееръ кашнхъ прѣдъ евнннѣмн Мт 7, 6 Зогр Мар, пометайте Ас, помештдте Супр 24, 15 (полагаіте Сав) □ пометати са прѣдъ цѣмь, чимь бросаться, кидаться наземь перед кем-л., чем-л. ѵгЬаІ зе к поЬаш пёкоти'. пометаахж самн са прѣд’ нимъ Супр 556, 20; помета'хж самн са прѣдъ ногамд кго Супр 568, 29-30,—Супр 39, 8; 137, 15; 268, 5; 553, 4 — Ср. възмѣтдтн, метати П0МН5АТИ, -діж, -дкши несов. (1) біа- ѵеёеіѵ мигать іпгкаГ: помнзѣіжфе очнма Пс , 34, 19 Син ПОМИЛОВАТИ, -лоуис, -лоукшн сов. (<1ОО) пом П [помнлон (!) Мар (1) Ас (1), ..омнлоун Син (1), пом(л)- Ас (5) Ен (1), по.. Евх (4). помн.. Евх (1)] ёкееіѵ, оіхтеіреіѵ, аѵцлаОеіѵ, (тяХаухѵі^еаИаі, біаХХаааеаОаі, ёХеѵОе- роѵѵ; (нже помнлоуктъ оіхтірцсоѵ; помиловати и дати /арі^еаваі) шізегегі смиловаться, проявить милосердие сжалиться зтііоѵат зе, зіііоѵаі зе: в(ог)ъ іже тварь своіж вельмі помілова Киев 26 11.— Зогр Мар Ас Сав Зогр-пал Ен Син Служ Киев Евх Клоц Супр Рыл.— Ср. поскръвѣтн, оумнлоерьднтк са, оуціедрнтн ПОЛЛИНАТИ, -аіж, -акшн несов. (21) [попн- нак (!) Супр (1)] 1. кого, чьто цѵтщоѵебеіѵ, ціцѵчохеоНоі, цѵеіаѵ лоіеіѵ; (помнндтн з ьло цѵтуаіхахеіѵ) вспоминать, поминать, пом- нить ѵгрошіпаі, тГі па ратёті: поминаете женж лотовж Л 17, 32 Зогр Мар; слово въ сватын четврътькъ • о прѣдднн-Т-іоды... и кже не помнндтн зълд Супр 405, 5-6; молѣше помнндтн кго вь цѣсарьствѣ господьнн Супр 98, 22 2. комоу чьто ѵлоцщѵчахегѵ, аѵаціц- ѵуцтхеіѵ, аѵОѵлощцѵрахеіѵ, ёлікёуеіѵ на- поминать рйротіпаѣ: присно во кмоу помн- нддше дьнь Супр 412, 19.— Зогр Мар Ас Ен Син Евх Супр Рыл.— Ср. въспомннатн, помьнѣтн помлъчдтн Ас Супр см. поллльчдтн ПОЛЛЛЬЧАТИ, -чж, -чиши сов. (10) [полллъ- Ас (1) Супр (3)] сп-уаѵ, фіцоѵаОаі, т]<тѵ%а- едіѵ, тірецеіѵ, роі’/іиѵ уеѵёаОаі (!), лабеа- Оаі умолкнуть шпікпоиі, гтікпоиі: полллъчі н нзіді нз него Л 4, 35 Ас (прѣлільчн Зогр Мар); пакы рекж н вѢда са на довро не поллльчж Супр 320, 2; дзъ поллльчж севе ради Супр 20, 14,—Супр 116, 20; 129, 19; 130, 21; 139, 9; 290, 13; 380, 24; 516, 4.— Ср. нзмлькнжтн, прѣлллькнжтн, прѣллльчдтн, суллль- кнжтн, оуллльчдтн ПОЛЛОЖенИЮ, -ніа с (1) греч. нет помощь ротос: с ( ва ) тааго на поможенье прнзывдіжштн Супр 559, 25.— Ср. застжплкннк, застжпъ, помофнга, помофь, посовик, поспѣшеник ПОЛЛОЛИТИ, -ліж, -лиши сов. (>100) [помо(л)м Киев (1), помолн Евх (8), полкл Ас (1) Киев (1), помо Евх (8), пом Евх (2), по Евх (9), п Евх (1)] 1. ёліхсЛейтОаі по- просить кого-л. роргозіг пёкоііо; спец. помо- литься (Богу) ротосіііі зе (к ВоЬи): кг’дд... помолгахомъ в(ог)д • то помдгдаше намъ Супр 72, 23-24 • выпросить что-л. ѵургозіг зі пёсо: вьсьжде сы иждеже та кто помолнтъ истнннок цѣсарьство Супр 144, 6 • кого о чемь ёрсотаѵ спросить оіагаѣ зе: н въ тъ днь мене не помолнте нн о чемь же И 16, 23 Сав (не въпроенте Зогр Мар) □ помолнтн са аітеіѵ попросить роргозіГ: въ тъ днь въ нала мое • помолнте са И 16, 26 Сав 140а 15-16 475
ПОЛА ПОЛА (въспроснте Зогр Мар Ас Сав 1066 1-2) • спец. (къ) комоу за кого, о коли» или без доп. лро<тег>%е<тОаі, еѵхеаОаі, ёлеѵ%еоОаі, ѵле- еег>%еаОаі, беіаОаі, еѵ%т]ѵ лоіеіѵ, лресЩе- беіѵ, ё^ЛаохеоОаі, ё^еѵцеѵфеоОаі, ёліха- ХеіоОаі, Хгсаѵебеіѵ, і) ет>хл (!); (да помолнтъ са еі>%г)ё х«0іѵ) помолиться ротосіііі: зе: вьзиде на горж помолитъ са Мт 14, 23 Зогр Мар Ас Сав\ помолн са оуво за ма къ вогоу Супр 222. / 5: 2. п о м о л и т и са ег>хесгі)аі дать обет, обещать исіпіі зііЬ, зІІЬіі: поме- лите сы» і въздлдіте г(оспод)ю в(ог)оу наінемоу Пс 15, 12 Син; Евх 1056 6.— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Киев Евх Супр Рыл.— Ср. въпроснтн, молитва (молнтвж сътворнтн), ОвѢфАТН, проснтн, оумолнтн ПОМОРИЮ, -ніа с (11) ларбЛюе, аіуісЛое, лараОаХаатое (!) приморье, поморье ргі- тогі, ротогі: вьселн са въ клперьндоумъ • на поморне Мт 4, 13 Зогр, въ поморне Ас Сав, (въ) поморнн Боян (0 Мар).— Л 6, 17 Зогр Мар Ас (2) Сав; Мт 13, 2 Зогр Мар.— Ср. прнморнк ПОМОЩИ, -могж, -можеши сов. комоу, чесо- моу или без доп. (52) (ЗогЩеіѵ, оѵѵаѵтіХац- РаѵеоОаі, оѵХХацРаѵеоОаі, оф^еіѵ, ё^аі- реіѵ ёх тшѵ %еіршѵ (I), р іЗорОеіа (!) помочь ротосі: рьцн оуво еі да мн поможетъ ЛЮ, 40 Зогр Мар /Іс Сав: азъ же ніштъ есмь і оувогъ в(о)же помоэі мі Пс 69, 6 Син.— ЗогрМарАс СавБоян СинЕвх СупрРыл. Ср. застжпнти, поспѣшити ПОМОЩИІА, -нн с мн. (2) (ЗорОеіа помощь рошос: повелѣ же воквода прнзъвлтн ннѣхъ кордвь на помоштыа кмоу Супр 151, 9.— Супр 151, 11.— Ср. поможеннк, помоціь, посо- внк, поспѣшеник ПОМОЩЬ, -н ж (54) [помоц- Киев (2)] [Зой Оеіа, ЗорОбе, ролт), тб (ЗорОтщаі; (вес помоцін оЩор&ртоб; помоціь истъ комоу РорОеГтаі) аихііішп, зиНга^іиш помощь рошос: і 6л(а)г0дѢтъ ОЕрАЦіеМЪ ВЪ ЕЛАГОВрѢмеНЪНЖ помоціъ Евр 4, 16 Ен\ нд того оупъвд сръдъце мое і помошть мі выстъ Пс 27, 7 Син\ выуъ ѣко чловѣкъ вес помошті Пс 87, 5 Син; Супр 469, 3: да твоеіж помоціиіж • съ^рдинвъ нсповѣдлнне чнсто Евх 80а 13-—Ен Син Киев Евх Супр Рыл.— Ср. здстжплкннк, застжпъ, поможеннк, помоципа, іюсовик ПОМОЩЬННКЪ, -а м (29) [помоціъ.. Ен (1)] [Зоркое, 6 ₽ор0а>ѵ, аѵатратіФтрб. (ЗорОтщаі (!) помощник ротоспік: се ч(ло)- в(ѣ)къ іже не положі в(ог)д помоціънікл севѣ Пс 51, 9 Син: мз развоіиіче петроу по- моштъніче Клоц 116 10.— Ен Син Евх Клоц Супр.— Ср. ЗАСТЖПЬННКЪ, ПОМАГАТН (пОМА- гаіан), поспѣшьннкъ, съпоспѣшьннкъ ПОМОЦІЬННЦА, -А ж (1) греч. нет по- 476 мощница рошоспісе: прнвѣжнціе н сила налъ выстъ крѣпклѣ помоціъннце мнроу въсемоу Ен 21а 14.— Ср. довропомоціьннцд, застжпь- ННЦА п о м о ц ь Киев 5а 17 и 66 15 см. помоци ПОМПИН, -ніа м имя (3) Поцліоб Помпей Рошреінз: лш^нмъ же н помпнн Супр /<?), 16. Супр 174, 10; 177, 14 ПОМРАЧенИіе, -ніа с (1) сЩлефіа за- темнение, помрачение; ослепление гаіетпё- пі; озіерепі: нъ да рдвъно ангеломъ живжціаа помрдченніА тъмоіж • н невѣрьства гоуки- тельнъмь обложитъ оустроеннили» Хил 2а(1 10.— Ср. невндѣннк ПОМРАЧИТИ, -чж, -чншн сов. (6) [не- прдчіжціннмь са (!) Евх (1)] греч. нет затмить, покрыть мраком гаіешпіі: емоуже сжцію м рдспонѣ • слънъце помрдчн свѣтъ свои Евх 506 16 □ помрдчнтн са ахоті^еаваі затмиться, померкнуть гаіетпіт зе, гаітіі зе: слъньце помрлчнтъ са Мк 13, 24 Зогр Мар-, не помрлчАН са греч. нет немерк- нущий пега1тіѵа)ісі зе, пеЬазпоисі: свѣтомъ непомрлчіжціннли» са Евх 326 10.— Пс 68. 24 Син; Евх 32а 23.— Ср. мрькнжтн, омра- чнтн, омрькнжтн, помрькнжтн, полсрьцатн; не- ПОМрАЧАН СА ср. НеМрЬЧАН, НеПОМрЬЦАІАН ПОМРЬЗНЖТИ, -нж, -нешн сое. (2) па- уоѵаОси, тф хрѵатаХХф беіаОаі замерзнуть гашггпоиі: рѣкы же прісно текжштА сташд помръзъшА Супр 90, 9.— Супр 349, 6-7- Ср. съмрьзнжтн СА ПОМРЬКНХТИ, нж, нешн сов. (1) ахо- тфеоОаі померкнуть гаітіі зе: и помръче слъньце Л 23, 45 Мар (слъньцю мръкъши Зогр Ас).— Ср. мрькнжтн, омрачити, омрькиж- ТН, ПОМрАЧНТН ПОМРЬЦАТН, -аіж, -акши несов. (2) греч. нет меркнуть гаішіѵаі: свѣтомь твонмь • иепомръцдіжціинмь Евх 336 1. — Евх 326 24-25.— Ср. непомрьцліА ПОМОуДИТИ, -моуждж, -моудиши сов. (1) цеха ціхрбѵ ёрхьчЩаі помедлить, задср- жаться ротезкаі, рогсіггеі зе: пакы же мало помоуднвъ третнк въ тъ жде дьнь приде къ влАженоуоум# грнгорнк глагола Супр 120, 16.— Ср. здліжднтн, оумоудити ПОМЪІСЛИТИ, -мышліж, -мыслити сов. кого, чьто; на кого, чьто; с инф. (40) 1. Аоуі ^еоОаі, біаХоуі^еоОаі, біаѵоещОаі, ёѵѵоеіѵ. хатаѵоеіѵ, охёлтеоОаі, оѵѵораѵ, ѵло/.щі (Заѵеіѵ, цеХетаѵ, алоХоуещОаі, цѵгціоѵеёеп. іІуеіоОаі (!); (помыслнти въ севѣ /.оуі ^еоОаі ёѵ ёаѵтф, ёр/еаОиі ьф іиѵтбѵ) подумать, обдумать, рассудить ротузііі, пѵагіі: помысливъ же в севѣ рече Л 15, 11 Сав (вь севѣ же прншьдъ Зогр Мар Лс); вездконніе свое помыслі иа ложі сво[о]емг
пом Пс 35, 5 Син; помъіслн одѣтн са въ мжжъскын «вразъ Супр 299, 10; вѣдѣ кже нл оумѣ тъклн нл ма Супр 393, 9 2. нд кого, чьто епівѵцеіѵ, РоѵлестОаі замыслить, задумать, захотеть гаіоихіі: ег’дд... вьзьрѣвъ нд такъ ч (ловѣ) къ • пом'ыслнтъ нд влждъ Евх 366 23.—Зогр Ас Сав Син Евх Супр Рыл.— Ср. въжделдтн, въжделѣтн, въждадатн, ВЪСХОтѢтН, ДОМЪІСЛНТН, ПОуОтѢтН, размъіслнтн, сълѵыслитн, оумъіслнтн ПМѴЫСЛЪ, -д м (13) 1. Хоуіацбе, 8іа- коуіацбе, біаѵоіа, ёѵѵоіа мысль, замысел, помысел тузіепка, йтузі: іакоже кмоу... ЗЪЛОуоуМОу пом’ыслоу не нантн нд срьдьце Супр 517, 1 2. ёліОѵціа страсть, желание ІоиЬа, гасіозі: милости во достойна вждеши • акы помъісломъ прѣдолѣна женд Супр 241, 5 —Супр 66, 13; 278, 2; 280, 29; 321, 6; 430, 1; 501, 17-18; 507, 11-12; 521, 25-26; 523, 17-18; 524, 24-25; 533, 20,— Ср. волга, желѣннк, ЖАДЛННК, М’ЫСЛЬ, ПОМ'ЫІІІЛКННК, по- рть, ПОХОТѣнНК, СЪМЪІСЛЪ, ХОтѢнНк' помъішллтн Мар Син Супр см. по- чъішлитн помъішлѣтн Зогр Мар Ас Сав Боян Син Клоц Супр см. помъшілгатн ПОМ’ЫПІЛІАННІб, -нга с (1) ёѵОйцт)<тіх; замысел, мысль тузіепка: вндѣвъ же і(соу)с(ъ) помъішлѣннга нуъ рече нмъ Мт 9, 4 Сав (помъішленнѣ Зогр Мар Ас).— Ср. помъішлкннк ПОМ’ЫШЛІАТИ, -гаис, -гакшн несов. чьто; о чемь или без доп. (76) [помъішлѣ- Зогр (14) Мар (14) Ас (10) Сав (8) Боян (3) Син (3) Клоц (3) Супр (5), пом'ышлд- Мар (2) Син (1) Супр (1)] 1. ЗіаХоуі^еоОаі, Ьуі^ЕоОаі, оѵХЛоуі^еоОаі, аѵаХоуі^еоОаі, бютоеіаваі, ёѵѵоеіѵ, ёѵОѵцеіаОаі, ѵоці^еіѵ, аіаОаѵеаОаі думать, обдумывать, размыш- лять ргешузіеі, иѵахоѵаі, ротузіеѣ: чьто нд пжтн вь севѣ помъішлѣашете Мк 9, 33 Зогр Мар, помъішлѣасте Ас; разоумѣвъ н(соу)с(ъ) д(оу)ХОМЬ СВОІМЬ • ѢкО ТАКО ТН ПОМ'ЫІІІлѢіЖТЪ въ севѣ Мк 2, 8 Зогр Мар Ас Сав Боян; се помъішлгадшета о вьсѣуъ прнключъшннхъ са снрь Супр 474, 13 2. чьто нд кого Хоуі- ^есгВаі, 8іаХоуі(;е<тОаі умышлять, замыш- лять что-л. против кого-л. ѵушузіеі: зі песо ргоіі пёкоти: на міа пом'ыпілѣахж зълаа мнѣ Пс 40, 8 Син 3. ёяіОѵреіѵ задумывать, помышлять, желать ротузіеі па пёсо, іоихіі ро пёсет: колнко кетъ въ васъ по- мъішліаиште кго оврдзъ видѣти Супр 383, 16 —Зогр Мар Ас Сав Боян Син Клоц Супр,— Ср. мъіелнтн, мждроватн, прнмъііп лити ПОЛШПІАгенИге, -нга с (53) 1. 5 іако уктро^, коушцо^, біаѵоіа, ёѵ&бцраіе, ёѵ- пом П Оѵдгпца, ёѵОѵцюѵ, ерсбѵрца, ерроѵеіѵ (!) мнение, мысль, помышление зшузіепі, туз- іепка: отъ еръдца во ісходатъ • помъішле- ннѣ зълаѣ Мт 15, 19 Зогр Мар □ дъвѣ помъішлкннк ацерфокіа колебание, сом- нение ѵаЬапі, росЬуЬоѵапі: почто въ дьвѣ помъишленнн вьннде Супр 249, 18-19 2. еліОн- ціа помысел, желание шпузі, ргапі: по- шъшіленнк же вьна вндѣтн Супр 296, 1.— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Евх Супр.— Ср. желѣннк, м’ысль, помъіелъ; дъвѣ помъішлк- ннн ср. дъводоушнк, недооумѣннк, ежмьнѣннк п о м ь И 20, 27 Охр вм. по томь помьнѣтн, -мьнек, -мьнншн несов./сов. (37) [помън- Ас (1) Син (1), помн- Ен (1) Клоц (5) Супр (3)] цѵтщоѵеѵеіѵ, рірѵііоиг аОаі; (не помьнѣтн ёлікаѵОаѵеоОаі, ацѵі)- дішѵ 'угуѵеоОаі, аеріёѵаі цецѵтіоОаі; не помь- нѣтн врджьдъі ацѵг)оіхах(а) помнить/вспо- минать ѵгротіпаі зі/ѵгротепоиі зі, тіі па ратёѣі: помните нгоумены ваша Евр 13, 7 Ен; помьннте слово еже азъ рѣуъ вамъ И 15, 20 Зогр Мар Ас Сав □ помьнѣтн са сов. олоѵба^еіѵ (!) опомниться ѵграша- ѣоѵаѣ зе: егддже лі помьнімъ са • і самі о се- вѣ • лчожемъ въспрАнжтн Клоц 56 22 (тъштнмъ са Супр 415, 1-2).— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Евх Клоц Супр.— Ср. въсполчанжтн, ПОМННАТН, ПОЛЧАНЖТН помѣжнтн, -жж, -жншн сое. (1) хацрѵегѵ смежить (глаза) гатЬоигіѣ (осі): и очи сн помѢжнша Супр 334, 24.— Ср. съмѣжнтн помѣнжтн Зогр Мар Ас Сав Ен Син Клоц Супр см. ПОМАНЖТН помѣтдтн Мт 7, 6 Зогр Мар см. по- метдтн П0МАН06вНИК>, -нга с(1) греч. нет воспо- минание, поминовение ѵгротіпка: рдемдш- трлвк во • не оставити мн того вес поліАновеньга Супр 545, 27.— Ср. въепомнндннк, пллчатнк, ПАМАТЬ ПОМАНЖТН и ПОМѢНЖТН, -нж, нешн сов. (>100) [полва- Зогр (3) Мар (3) Ас (11) Служ (2) Евх (16) Супр (19), поміа- Син (20), помѣ- Зогр (12) Мар (11) Ас (1) Сав (3) Ен (3) Син (23) Клоц (5) Супр (1), Пама- Супр (1)] 1. ціцѵііохеоОаі, аѵаціц- ѵрохеоОаі, ѵлоціцѵрохеіѵ, цѵаоОаі, цѵтріо- ѵебеіѵ, цѵрца (!), то цѵтщбаѵѵоѵ (!) вспом- нить, помянуть ѵхротепоиі зі, гогротепоиі зе: чадо • помѣнн ѣко вьспрныиѵь есн твоѣ влАгдА • въ животѣ твоемъ Л 16, 25 Зогр Мар Ас (въепомѣнн Сав); поміанж Ѣко пръсть есмъ Пс 102, 14 Син; не поміашіа оумноженьѣ милости твоеіА Пс 105, 7 Син; не помѣнетъ сіа іміа і(здрл)нлево къ томоу Пс 82, 5 Син; НН КДНОА же ННОА ОСОБЬ ПАЛЬАНЖ (!) прдвьдъі Супр 423, 19, не помѣнж Клоц 9а 40 □ 477
пом ПОМАНЖТН СА, ПОМІНЖТИ СА ЦЩѴр- охеоОаі вспомнить, помянуть ѵхрошепопі зі, гогротепоиі зе: помѣнжтъ сіа і оврАтыітъ сіа къ г(оспод)» вьсі конъці земліА Пс 21, 28 Син • опомниться ѵхратаіоѵаі зе: съверѣта оѵмъ н полканѢта са Супр 212, 25 2. чьто комоу рѵрроѵеѵеіѵ, |іщѵр<тхеіѵ на- помнить, припомнить ргіротепоиі, гтіпіі зе: помани емоу слово твое • реченое товоіж Евх 336 2.— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Служ Евх Клоц Супр.— Ср. въспоманжтн, помь- нѣтн помататн Супр 268, 5 см. пометлтн ПОМІАНЖТН Син СМ. ПОМАНЖТН поміаіп іа Пс 105, 7 Син см. поманжтн пон’ Клоц 16 22 см. поконъ понедѣльникъ, -а м (21) [поне(к) Ас (2), пон(й) Ас (2), по(й) Сав (5) Унд (1) Евх (1), по(іс) Ас (7), п(о) Охр (1)] беѵтёра понедельник ропсіёіі: в пон(едѣльнн)к(ъ) Й нед(ѣлыі) по пдс(тѣ) Ас 126 10-11; пон(е- дѣльннкъ) с(ва)ты велнкыА нсд(Ѣліа) Сав 86а 16; в поне(дѣльнн)к(ъ) свѢт(ьлъіьа) нед(ѣльь) Ас 2аа 26-27.— Ас Сав Охр Унд Евх Супр поне неже (!) Мт 18, 32 Ас см. пониже ПОНеСТИ, -сж, -сешн несов. /сов. (21) Раота^еіѵ, аіреіѵ нести/понести (сіаіе) пёзі: емоуже нѣсмъ достон(нъ) сдпогоу понестн Мт 3, 11 Ас Зогр (0 Мар); и како понесетъ МАрНІА ОГНЬ БОЖЬСТВА твокго Супр 250, 17 • перен. Раота^еіѵ, срёреіѵ брать/взять что-л. на себя, выносить/вынести Ьгаі/ѵгіі песо па зеЬе, зпазеІ/зпёзТ: к(ог)ъ д(оу)хомь ненздреченънъімь • понесы в’са неджгы чл(овѣчь)ства Евх 256 20; и та лн можетъ понестн • оуждсънд дѣвнцд Супр 250, 19.— Зогр Мар Ас Сав Евх Клоц Супр.— Ср. нестн ПОНИКНЖТИ, -нж, -нешн сов. (1) хѵятегѵ опустить голову, поникнуть головой ЗѴ&ІГ Ыаѵи: отъхождаауж долоу поннк’ше Супр 374, 24 ПОНОИНТН, -вліж, вншн сов. (2) аѵахаі- ѵі^еіѵ, ё-ухаіѵі^еіѵ обновить, возобновить оЬпоѵіі: нн слоулъ ПрЪВЪІН ПОНОВНВ'ЫН цѢсАрЬ- скын вѣньць Супр 238, 17.— Супр 505, 27.— Ср. ОБНОВИТИ поноеліениіе, -ига с (2) аѵаѵёахтіе, та ёухаіѵіа обновление, возобновление оЬпо- ѵепі: прьвок сътвореиоуоумоу ддамоу поновькннк Супр 315, 3.— Супр 239, 6-7.— Ср. овновлк- ннк ПОНОСИТИ, -ношж, -носншн несов./сов. комоу, чесомоу; кого, чьто или без доп. (28) бѵеібі^еіѵ, біахсоцсрбеіѵ поносить іиріі/ роГиріі, Ьапёі/роЬапёі: н по носатъ • і пронесжтъ нма влше Л 6, 22 Мар Сав (нет ПОН Зогр Ас); проплтаѣ съ ннмь • поношаашете кмоу Мк 15, 32 Зогр Мар (0 Ас Сав}; въсоуе поноснпііА д(оу)шн моен Пс 34, 7 Спя; помѣні г(оспод)і поношеніе ранъ твоіуь... еже ПОНОСІППА ВрАзѢ (вм. врдзі) твон Пс 88, 52 Син.— Зогр Мар Ас Сав Син Евх Супр,- Ср. ПОДрАЖНТН, посмніатн са, поржгдтн, поху- лити, оукорнтн ПОНОСЪ, -а .и (1) бѵеібое хула, поноше- ние роГира: сотыми отъ мене поносъ і суннъ- женне Пс 118, 22 Син.— Ср. поношенж, поржгдннк, похоулкннк, х°УЛА поношениіе, -ніа с (29) [поно.. Ен (1)] бѵеібое, бѵеібюцбё порицание, осмеяние, оскорбление, поношение роГира, розтёсЬ, игагка: азъ ж-е-смъ чръвъ і не чл(овѣ)къ • поношенье чл(овѣ)комъ Пс 21, 7 Син,—Зогр Мар Ас Ен Син Евх Супр.— Ср. веціьстші, поносъ, поржгдннк, похоулкннк, оукорнзна, оукоръ поношень (!) Пс 43, 14 Син см. поно- шеннк ПОНТЬСКЪ, -ъін прил. (10) [понт- Мар (2) Ас (2), поньт- Сав (1), пжн’т- Зогр (2), пжнт- Супр (1), пжт- Боян (1) Евх (1)]: понтьскын пнлатъ Поѵтюб ПіХатоі; Понтий Пилат Ропііиз Рііаіиз: і прѣддшд пжн’тк- скоумоу пнллтоу • іѣемоноу Мт 27, 2 Зогр, понтьскоумоу Мар Ас, поньтьскоумоу Сав,- Л 3, 1 Зогр Мар Ас Боян; Евх 49а 16; Супр 1 73, 5 ПОНОУДИТИ, -ноуждж, -ноуднши сов. (1) аѵа-уха^еіѵ принудить ргіпиііі: к’то оуко по- ноудн жидовъ жрътн велфегороу Супр 121, 5-— Ср. прнноуднтн, оувѣднтн ПОНОуЖДДТИ, -аіж, -дкши несов. (1) аѵауха^еіѵ принуждать пиііі: поноуждакмі ксмъ • пнлатово глаголати Супр 432, 20,- Ср. нжднтн понѣ нареч. (28) хаѵ, уоѵѵ, тёа>{ (!) по крайней мере, хотя бы аіезрогі, ігеЬаз )еп: і молѣдуж и • да понѣ вьскрнлн рнзъі его прнкоснжтъ са Мк 6, 56 Зогр Мар; покажи оуво намъ понѣ кдно зндменнк • н вѣрукли кмоу и тев-й Супр 30, 19 ♦ не коли понѣ, и и понѣ оѵбё совсем не ѵйЬес пе: і не вѣ імъ коли понѣ ѣсти Мк 6, 31 Зогр Мар; ктомоу тн оуво * нн понѣ вьзьрѣтн такому в'ывъпіоу можетъ Супр 381, 6.— Зогр Мар Ас Супр.— Ср. любо1 п о и ѣ в а Евх 386 20, понѣвнца Зогр см. поніавд, понгавнца ПОНЮЛ, -ъі ж (1) греч. нет полотно, полотнище рІаГпо, гоизка: прнемъі поніи отъ ржкоу члов(ѣ)чю Евх 386 20, — Ср. лентш, ПЛАТЪ, ПЛАЦІАННЦА, поніавнца, прътнціь, оувроусъ ПОНІДвИЦЛ, -а ж (6) [понѣ- Зогр (5)] аіѵбагѵ полотно, полотнище ріаіпо, гоизка: 478
пон і прнімъ тѣло юснфъ • обитъ е понѣвнцеіж чнстоіж Мт 27, 59 Зогр (плдцідннцеіж Мар, плаціѣніцеи; Ас).— Мк 14, 51 и 52 Зогр; Мк 15, 46 Зогр (2); Супр 564, 23.— Ср. лентнн, платъ, плдцідннцд, поніавд, прътнціь, оукроусъ ПОНЮ союз (6) 1. причинный ёлесбт), біа то с инф. потому что, так как ргоіохе, ропёѵасіг: того дѣльма степи • того плдчн • пойе и самъ господь нашъ того плдкд Супр 406, 2 2. ограничительный (встречается редко) ёср’ оооѵ поскольку, до какой степени рокисі, сіо ракё шігу: поие сътвористе идномоу СИ)(Ъ МалЪІНуЪ БрДТНА МОКА мьнѣ сътвористе Супр 341, 14 (по неже Мт 25, 40 Зогр Мар Лс Сав).- Супр 239, 17; 351, 19; 400, 11; 416, 27.— Ср. занк, занкже, понеже П0НЮЖ6 союз (>1ОО) [поне неже (!) Ас(1)]і. причинный ёлес, ёлесбт), ёлесбт)лер, оті, иаОбті, 8іа то с инф., отаѵ, ёлаѵ, аѵО’ а>ѵ (!) потому что, так как ргоіо/е, ропёѵасіг: не достойно естъ въложнтн его въ кар'ванж • по неже цѣна кръве есть Мт 27, 6 Зогр Мар Ас Сав; по неже оуво • МНОЗН НАЧАША • чнннтн повѣсть • о сзвѣстъ- ньцъ къ насъ вештехъ... ізволн са і мьнѣ Хождьшю... псати тевѣ Л 1, 1 Зогр Мар Ас; ісходншта водьндд сз вѣете очн мон • понеже не съхраннхъ закона твоего Пс 118, 136 Син; отъ оупнтніа не могжтъ нтн въ домы С80Д • понеже много сжтъ пнлн Супр 267, !3 * синф. (редко): нь нѣсть ндмъ оувнтн • не пойеже сьвѣтовдтн • нъ понеже не моштн Супр 433, 12-13 и 13 9 пониже... того ради, пониже... то ёлесбт)... 0 потому что... поэтому ргоіоге... ргоіо: понеже по- ржчленін са по д(оу)шА людьскъііа • то вь грѣсѣ оного оумьрешн Евх 82а 20; нъ оваче пойеже пооуштеннк поклзаша • и нд пользж овкштжи; вьсе творншА • того рддн нево придшА Супр 378, 29 2. ограничительный (редко) ёср’ оаоѵ поскольку, до какой степе- ни рокисі, сіо ракё питу: понеже не сътворнс- те • еднномоу отъ снхъ мьньшнуъ • нн м'ик сътвористе Мт 25, 45 Зогр Мар Ас Сав 3. следственный (единственный случай) елеі поэтому ргоіо, ргосег: понеже во н Петръ кгда нсповѣдд х(ристо)са влджааше сд Супр 379, 12 4. временной (редко) ёлеібт), аср’ т)с; когда ксіуг, ксіу: се во трети! день ксть понеже ннчьсоже въкоусн Супр 19, 10-11; пойеже во то слъшідвъше отндоша • приде некѣстьннкъ Супр 374, 16 (сджштамъ же імъ Мт 25, 10 Зогр Мар Ас, нет Сав) • пониже... тогда ёлесбт)... тоте когда... тогда ксіуг... ІеЬсіу: понеже вестоудънаѣ дръзостъ СЪВЫСТЪ СА • і дѣтѣль съконьчд са • тогда лі оувѣдѣ грѣхъ ёлесбт)... тоте Клоц 56 17 (клмд во... тъгдд Супр 414, поп П 26).— Зогр Мар Ас Сав Боян Ен Син Евх Клоц Супр Хил. — Ср. вдик, занкже. іюни ПОПАЛИТИ, -ліж, -лиши сое. (4) сркоуіХесѵ, хатасркёуесѵ, тесрроѵѵ сжечь, обжечь, опа- лить зраііі, рораііі: н рдждеже сіа огнъ вь сонъмѣ >хъ • плдменъ попдлі грѣшьнікы Пс 105, 18 Син.— Пс 96, 3 Син; Евх 526 8; Супр 22, 21.— Ср. иждецін, пожецтн, съжецін, оужецін попдлѣтн Син Евх Супр см. попалити ПОПАЛІАТИ, -ліаіж, ліакшн несов. (5) [попалѣ- Син (2) Евх (1) Супр (1)] бсасркё- -уесѵ, хатасркё-уесѵ, хатаѵаХсстхеіѵ сжигать, обжигать зраіоѵаі: егоже словеса ѣко огнь попдлѢіа джврдвы Евх 556 12.— Пс 82, 15 Син; 104, 32 Син; Супр 28, 28; 29, 1.— Ср. жецін, съжнздтн ПОПИЛЪ, пепелъ, -а м (9) [попел- Зогр (2) Мар (2) Син (1) Супр (1), пепел- Супр (3)] оло86е, та Хесфаѵа (!) пепел рореі: древле • оуво въ врѣтнштн і попелѣ • сѣдлште покддлн са бніпа Л 10, 13 Зогр Мар; Мт 11, 21 Зогр Мар.— Пс 101, 10 Син; Супр 80, 29; 297, 14-15; 297, 25; 483, 21 ПОПИЩИ СА, -пекж са, -печеши са сое. о чемь (8) 1. с| уоѵтіі>іѵ позаботит ься розіагаі зе: чадо попцн са о доушн свокн Супр 569, 28 2. ц’еещѵаѵ сокрушиться гагшоиій зе, ігаріі зе: попекж сіа о грѣсѣ моемъ Пс 37, 19 Син; Евх 766 22-23 • съ цѣмь стѵцлаОесѵ, сгѵѵалуеіѵ почувство- вать сострадание росіііі зоисіі: попече са съ мдтерыж дѣтнштд Супр 44, 11; — Супр 291, 20; 524, 2-3; 531, 27; 546, 26.— Ср. промыслити попечениіе, -ни с (2) 1. греч. нет забота, попечение рёсе, зіагозі: о обоимъ ко творддше попеченьк Супр 550, 17 2. стѵцлаОеса со- страдание зоисіі: боа са • кда коли отъ мно- гддго к нен попеченью • весьмрьтьнжіж волѣзнь нанесетъ Супр 516, 24.— Ср. печаль попинати Супр 330, 30 см. помнндтн ПОПИРАТИ, -аіж, -акшн несов. (8) латесѵ, хаталатесѵ топтать, попирать зіараі, розіа- раѵаТ: ѣко попнрддхж дроугъ дроугд Л 12, 1 Мар (прѣпнрддхж Зогр) • перен.: дастъ поношенье попнрдіжціінмъ міа Пс 56, 4 Син.— Мт 5, 13 Зогр; Л 21, 24 Зогр Мар; Евх 85 а 11; Супр 556, 15; Супр 556, 26.— Ср. прѣпнрдтн ПОПЛЬЗНЖТИ СА, -нж са, -нешн са сое. (1) бкигОаѵеіѵ поскользнуться, споткнуться зкіоигпоиТ, кіоруіпоиі: дште во н дкы чловѣкъ поплъзъ са пдде Супр 354, 25.— Ср. потъ- кнжтн (са) ПОПЛѣнИТИ, -ніж, -ниши сов. (3) лорОеіѵ разорить, опустошить роріепіі, гризіозіі: поплѣннвъ слдвъныа грады везвожьныхъ срдцннъ Супр 56, 4-5.— Супр 56, 15; 569, 16 479
> поп 11ѴЯ попраньи Супр 521, 11 см. попьраннк п о п р н ці е Супр см. попьриціе ПОПОуСТИТИ, -поуціж, -поустишн сов. комоу, чесомоу с инф. (5) СТѴУ/Ш|?ЕІѴ допустить, попустить, позволить ргіризій, йоризШ, (Іоѵоііі: не попоустн вьсемоу грддоу н земи погык’нжтн отъ сотоны Супр 535, 25 □ не попоустнтъ са комоу греч. нет нельзя будет, невозможно будет пеЬибе гпогпо, пеЬибе боѵоіепо: не попоустнтъ ко тн са еытн вь немъ Супр 554, 11.— Супр 193, 8; 519, 14 15; 529, 8.— Ср. изволити попоуціАти, -дек, -дкшн несов. чесомоу (2) ларахсореіѵ, Ёѵбіббѵаі допускать, позво лить, попускать ргіроизіёі, сіоѵоіоѵаі: вьниде пилдтъ въ преторнн • попоуштдА іарости жидовьстѣ Супр 435, 2.— Супр 335, 2 ПОПОуЩКШИІб, -ига с (2) аѵухсйрраіб допущение, попущение, позволение боѵо- Іепі, сіоризіёпі: по божию же полоуштенню... кыстъ рдть великд Супр 191, 14.— Супр 560, 2-3 ПОПЪ, -д м (76) [пйъ Служ (2) Евх (25), по(п) Служ(2)Евх(30)] іереѵе, лрЕоЗѵтерое, архіЕрепе (!) священник кпёг: н въскланѢіа са поп(ъ) Служ За 8.— Служ Евх Супр.— Ср. нкреи, клиросьиикъ, презвѵтеръ, свати- тель, свАціеникъ, старьць, чиститель попъраник Супр 388, 29 см. попьрдник ПОПЫТАТИ, -дек, -дкши сое. (1) греч. нет спросить, расспросить геріаі зе, ѵуріаі зе: послѣжде же попытавъ гаже о палатннѣ Супр 563, 24.— Ср. испытати, истаэатн2, ВЪПрОСИТИ, ВЪСТАЗАТН ПОПЬРАНИЮ, -ии с (2) [попрд- Супр (1),' попърд- Супр (1)] иатоЛѵсгіё, (ЗХааттща (!) попирание розіарапі, роііасепі: ид попраньи ПОСЛДВПІААГО ТЖ (Т. в. ЖбНж) ДИІДВОЛА Супр 521, 11; іѵ зависти вѣсомъ оудворьннче • дниволе попъраннк Супр 388, 29 ПОПЬРАТИ, поперж, попереши сов. (23) хаталатегѵ, латеіѵ, р-цуѵбѵаі (!) потоптать, попрать, уничтожить розіараѣ, роіпі: і егда сѣдше • ово (т. е. сѢма) пдде при пжтн • і попърдно кыс(тъ) Л 8, 5 Зогр Мар Ас • перен.'. помилоуі мы> к(о)же ѣко попьра мьк чл(о)в(ѣ)къ Пс 55, 2 Син.— Зогр Мар Ас Сав Син Евх Клоц Супр.— Ср. запьратн ПОПЬРНЩб, -а с (16) [попрнці- Супр (4), пъпьриці- Супр (1). пъприці- Супр (2), пъпришт- Супр (2), пьпрнці- Супр (4), пръпьриці- (!)3огр(1)] ціЛіоѵ, атабюѵ попри- ще, стадий тііе, зіабіоп (мера длины): дціе къто пойметъ та по силѣ • попьрнціе едино Мт 5,41 Мар, пръпьрнште Зогр.— Зогр Мар Супр.— Ср. стддии ПОПЬСТЙО, -д с (3) 1. іерсиаѵѵт), то іероѵруеіѵ священство кпёгзіѵі, кпёгзку йтасі: и котъ дастъ кмоу попьство Супр 359, 480 3-4 2. лрестРѵтёрюѵ духовенство кпёхзгѵо, сІисЬоѵепзІѵо: помани... к’сѣ(ко) попъство Служ 36 21.— Супр 359, 7-8 ПОРАБОТАТИ, -дек, аиіпн сов. комоу (4) 6оіАеѵеіѵ послужить розіоигіѣ: помъіслнуъ... лордкотдтн отцемъ Супр 286, 24-25 * стать слугой, рабом зіаі зе зІигеЬпГкеш, оігокап, и сѣмьь мое поракотаетъ емоу Пс 21, 31 Син • окончить рабский труд зкопсіі оігоскои ргасі: ржцѣ его въ коші пордкотасте Пс 80, 7 Син.— Пс 71, 11 Син.— Ср. посаоужит» ПОРАБОТИТИ, -БОціж, -котиши сов. (2) боѵХоѵѵ покорить, поработить щагтіі, робгоЬіі:, /оігосіі: дште не бы... страсти севе поракотнлъ Супр 522, 7 □пордкотнтисл покориться, стать рабом зіаі зе зІигеЬпікет, оігокет, робгоЫі зе: пордБОТиуъ са океаны • лжкдвънымь огрдждениемь Евх 78а 21 ПОРАБОЩАТИ СА, -дек са, -дкши са несов. (1) греч. нет покоряться, становиться рабом зіаѵаі зе оСгокет, росІгоЬоѵаі де: тѣмьже не пордкоціднмъ са • чрѣвънымъ поуотемъ Евх 69а 20 ПОРАДОВАТИ СА, -доуек са, -доукшн и сое. комоу, чесомоу; о чемь или без доп. (1) еліуаіреіѵ, уаірЕіѵ обрадоваться кому, чему гагасіоѵаі зе г пёсеНо: да не порадоуктъ лц сіа 77с 34, 24 Син; и о доврѣ порадоут сд Супр 29, 12.— Пс 34, 19 Син; 37, /7 Си, Евх 766 16 17; Супр 126, 10; 126, 20- Ср. възвеселнти (възвеселитн са), въздрадо- ватн са, окрддовдти (обрадовати са), сърадо- ВДТИ СА ПОРАЖДАТИ СА, ждавъ са, -ждакшн и несов. (3) аѵауЕѵѵаоОаі, аѵіатааОаі воз рождаться хпоѵи зе госііі: ноштыж пати вь сюнѣ • із мръ(т)выуъ пордждаетъ и Клоц 14а 9-10.— Клоц 14а 10-11; Супр 451, 23-24.— Ср. ражддти са ПОРАЗИТИ, -ражж, -рдзиши сое. (18) я« тащтеіѵ поразить, сразить, убить рогагіі. згагіі, гаЬІІ: іже пордзі іаз(ъі)кы миогы Пс 134, 10 Син; рдчн... прнзьрѣти на рака... поражена волѣзниек Евх 30а 22,— Зогр Мар Ас Сав Син Евх Супр ПОРАЗОУЛЛѢТИ, -ѣек, -ѣкши сов. иго, чьто; чесомоу (4) хатаѵоеіѵ, ѵоеіѵ, ѵпоѵоеіѵ понять, уразуметь рогогшпёі, росЬоріІ: доушж к(ог)д пордзоумѣдуъ Супр 5И, 20 21: поразоумѣн топлѣ водѣ исуодАштиТ отъ земла Супр 129, 8.— Супр 129, 9; 130, 13 ПОРАСТИ, -стж, -стешн сов. (2) аѵафііи- §аі; (трьник пордстьшек мѣста т] аиаѵ§6|йаа то? усора) порасти, зарасти рогйзі, оЬгйзі порасть былнкмъ многомъ и трьниім’ Супр 217, 20-21,— Супр 357, 12 поревьиовдти Евх 70а 14-15 см. пора вьновдтн ПОРИВАТИ, -дек, -акши несов. (1) <й?іѵ
ПФР толкать розГгкоѵаС дроузии же съзажда пориваахж л дроузиТ виіахж Супр 44, 21.— Ср. порѣіати порогати «а Пс 21, 8 Син см. поржгати ПОРОДА, -ъі ж (23) ларабектоо; рай га): дьнесь съ мной, вждеши къ породѣ Супр 438, 5 (къ раі Л 23, 43 Зогр Мар Ас (2).— Евх Супр.— Ср. крьтоградъ, рдн ПОРОДИТИ, -рождж, -родиши сов. (5) -уеѵ- ѵаѵ, тіхтеіѵ, аяотіхтеіѵ, хиеіѵ родить, по- родить рогоіІИ; перен.'. тъі зависти породи сьмрьт’ Супр 389, 4 о породити с а уеѵ- ѵааОаі родиться пагосііі зе: іакоже породи са отъ жены Супр 484, 4', породнкъіи 6 уеѵѵцоае отец оТес: того дѣли ц(ѣса)рь • акоже н породнкъіи кго Супр 328, 7.— Супр 411, 21; 496, 2 ПОРОДЕНЪ, -ъіи прил. (6) той яарабеіаоц райский га)зку: члокѣка породьиааго гражда- нина * везъ земьнааго троужданив жикжшта Супр 429, 23 ♦ породьнліа пнціа см. тщіа,—Супр 9, 18; 348, 13; 428, 15; 431, 13; 438, 6.— Ср. раискъ ПОРОДЬСТИО, -а с (1) аѵа-уёѵѵцсгіе воз- рождение гпоѵиггогепі: соугоувж пакы силж жнзнн * соугоу[Бж]Бв родьствоу въкоупѣ и поро- дьствоу Супр 451, 16 (порозьствоу Клоц 14а 2).— Ср. порожденик, порождьстко П0Р0ЖД6НИІ6, -иіа с (8) 1. тбхо^ рожде- ниепагогепі, ггогепі: везъ сѣмеие порожденик Супр 243, 4-5 2. аѵа-уёѵѵцоіе, аѵаатааі^ возрождение гпоѵиггогепі: тако ие откръ- стомъ сжштемъ • гроБЪиымъ печатомъ • х(рнсто)ко порожденье выс(тъ) Клоц 146 2; Супр 452, 24.— Клоц 14а 6; 14а 21; 14а 38; Супр 451, 20; 452, 4-— Ср. породьстко, порождьстко, родъ, родьство, рождеиик, рождь- ство ПОРОЖДЕСТВО, -а с (1) аѵауёѵѵт)сги; возрождение гпоѵиггогепі: соугоувж пакы г(лаго)лА жізиь • соугоуво розьстко • въ коупѣ і порозьсткоу Клоц 14а 2 (породь- ствоу Супр 451, 16).— Ср. породьстко, порожденик порозьстко Клоц 14а 2 см. порождь- ство порока Пс 73, 9 Син см. пророкъ ПОРОКЪ, -а м (6): вес порока ацецятое, ацёцлтшс, ацоіцое, ацбкиѵтое беспорочно Ьег йЬопу: ходы, вес порока дѣлай, правъдж Пс 14, 2 Син.— Л 1, 6 Зогр Мар Ас; Евх 98а 22-23; Супр 243, 2 поропсида Мт 23, < 26 Мар см. паропсида поропътати Пе 58, 16 и 105, 25 Син см. поръпътати ПОРФИЛЪ, -а м имя (1) Порфбрюе Порфи рий РогрЬугіиз: с(ка)тъих(ъ) м(ж)ч(е- нн)къ... пакла порфнла селекка Ас 1426 15 пфр П ПОРФѴРИОНЪ, -а м город (1) Порсрѵрішѵ Порфирион РогрЬугешп: вь кесиѣѣмь градѣ • порфуришиъ иарицакмѣ Супр 514, 7 ПОРЪПЪТАТИ, -пъціж, -пъціеши сое. (2) [поропъ- Син (2)] -уоууб^еіѵ начать роптать гагеріаі: аціе ли же ие насытить сы, і поропъцижтъ Пс 58, 16 Син.— Пс 105, 25 Син ПОРЪФѴРА, -ы ж (4) [поръфѵр- Сав (1), порф’ѵр- Мар (1), порфір- Ас (1), фор’фнр- Зогр (1)] лорфбра багряница, пурпур (бо- гатая одежда пурпурнаго цвета) ригриг (Ьоііаіу осіёѵ пасігоѵё Ьатѵу): ч( ловѣ) къ етеръ вѣ Богатъ • г овлачлаше са въ фор’- фнрж • і вѵс’соиъ Л 16, 19 Зогр, порф’ѵрж Мар, порфірж Ас, поръфурж Сав. — Ср. вагъръ, Багърѣиица, прапржда ПОРЕВЕНОВАТИ, -иоуіж, -иоукши сов. комоу (1) [порек- Евх (1)] греч. нет ревновать, ревностно последовать ЬогІіТ, Ьогііѵё па- .зіесіоѵаі: мы... порекъноуимъ • древльиюмоу влждъиоумоу с(ы)иоу Евх 70а 14-15.— Ср. къздрькьиокати ПОРѢіАТИ (?), ПОРИІАТИ (?), -рѣж, -рѣкши несов. (1) гоОеіѵ толкать зігкаѵ. и дроугъ дроуга порѣк (! вм. порѣкмъ ?) Супр 431, 10.— Ср. порикати ПОРАДИК-, -иіа с (1) ахокооОіа очеред- ность рогасіі: оуже цръкъвъиыуъ сановъ порАдик прошъдъша постаки епискоупа Супр 280, 13.—Ср. рАдъ П0РЖГАНИІ6, -иіа с (6) то ёцлаі^аі, хата-уеХ.005, хлеіхшцбт;, ёцлагуцбе, ёцлаіу- ц«; (поржганиіа лролетце) поругание ро- зшёсЬ: і прѣдаджтъ і иа поржгаиие іаз(ъі)- к(о)мъ • г виеиие и пропАТье Мт 20, 19 Мар (0 Зогр).— Пс 37, 8 Син; 43, 14 Син; 78, 4 Син; Евх 76а 17-18; Супр 356, 21.— Ср. поносъ, поиошеиик, похоулкннк, оукоризиа, оуко- ркник, хсула ПОРЖГАТИ, -авк, -акши сов./несов. (29) [поро- (!) Син (1)] ёцлаі^еіѵ, хкеиа^еіѵ ос- меять/осмеивать, предать/предавать пору- ганию гезшёзпіТ/хезіпёзпоѵаІ:, роТиріІ/ТиріТ: иродъ відѣвъ ѣко поржгаиъ въис(тъ) отъ клъхкъ Мт 2, 16 Ас Боян, поржганъ естъ Сав (0 Зогр, 0 Мар) □ поржгати са комоу ёцяаі^еіѵ, яаі^еіѵ, ёхццхтгірі^еіѵ, хатауеХат насмеяться/насмехаться ѵузшаі зе/ѵузті- ѵаі зе: г(оспод)ъ поржгаетъ сы, імъ Пс 2, 4 Син; нѣ кде са поржгати скАТоуоумоу д(оу)хоу Супр 363, 25.— Зогр Мар Ас Сав Боян Ен Син Евх Супр.— Ср. досадити, досажда- ти, иаржгати са, подражити, поносити, посмиіа- тн са, похоулити, ржгати са ПОРЖТИТИ СА, -ржціж са, -ржтиши са сое. (1) хатараооеоПаі разбиться, ушибить- ся гогЫѴ зе, роііоисі зе: егда сіа падетъ 16 Заказ 777 481
ПОР ие поржтитъ сіа Пс 36, 24 Син.— Ср. РАЗБИТИ (са) ПОРЖЧАТИ СА, -авк са, -акши са несов. за кого; по чьто (3) «ѵтіфсоѵеіѵ ручаться гагисоѵаі зе, гисіі: пойеже поржчлеши са по д(оу)шл людьскыіа • то вь гр'кск оиого оумьреши Евх 82а 20; поржчлкши ли са за нь Супр 167, 10-11.— Супр 167, 13-14 ПОРЖЧИТИ, -чж, -чиши сое. комоу (7) ёухекрі^еіѵ, яютебеіѵ поручить, доверить, вверить рогисіі, одкагаі, зѵёгіі: мьн-к поржчи в(ог)ъ соугоувь дауидовъ пжть Супр 361, 3 • цѵт|отебеіѵ обручить газпоиЬіі: поржчеилл во ниомоу ПОВИИЪИЛ кетъ Супр 246, 2.— Супр 245, 21; 245, 22; 246, 1; 285, 22-23; 333, 14.— Ср. вържчити, овржчити ПОРЖЧЕИИКЪ, -д м (3) аѵгкрсоѵгігре, ёуугтіт'пе поручитель гисііеі: молимъ са за игоумеид • пр'кемъшллго врдтрл нашего • і тев'к поржчьникд емоу выванкціа Евх 836 9.— Супр 167, 15; 505 , 28 ПОСАГАТИ, -авк, -акши несов. (14) уаці- ^еофаі выходить замуж ѵсіаѵаі зе: въ вьскр'кшенне во ии жеиАТЪ са ни посагавктъ Мт 22, 30 Мар.— Мт 24, 38 Зогр Мар Ас (2) Сав; Мк 12, 25 Зогр Мар; Л 17, 27 Зогр Мар: Л 20, 34 Зогр Мар; Л 20, 35 Зогр Мар ПОСАГНЖТИ, -нж, -иеши сое. за кого (3) уацеГѵ выйти замуж ѵсіаі зе: дште жена поустивъши МЖЖА си • і поелгиетъ ЗА ІИЪ • пр’кливъі творитъ Мк 10, 12 Зогр Мар □ ие по с дгъш и а в знач. прил. т) ауацое; незамужняя пергоѵбапа, зѵоЬобпа: иепоелгъ- шив во печетъ са о г(оспод)и Супр 375, 26 (1 Кор 7, 34).— Ср. веспосдгди ПОСАДИТИ, -сдждж, -еддиши сое. (14) хаОі^еіѵ, тіОёѵаі, аѵахХіѵеіѵ, хатахХлѵеіѵ посадить розасііі, изасііі: і повел-к імъ по- садити іа вса Мк 6, 39 Зогр Мар; отъ плода чрЗіва твоего • послждж ид пр'кетол'к твоемь Пс 131, 11 Син.— Л 9, 14 и 15 Зогр Мар; Л 12, 37 Зогр Мар Ас Сав; Пс 112, 8 Син; Супр 8, 29; 555, 24.— Ср. въсадити ПОСАЖДАТИ, -жддвк, -ждлкши несов. (1) аѵухаОтісгОаі сажать, усаживать розагоѵаі, изагоѵаі: шчи моі ид в-крьныіА землі • по- слждлті съ сововк Пс 100, 6 Син ПОСКРЪЕ'ЁТИ, -влвк, -виши сое. (1) (по- скръв-кти съ сиЛкгтеіаОаі) почувствовать сострадание, пожалеть росіііі зоизігазі, роіііоѵаі: жьдауъ иже со мъиовк поскръвітъ Пс 68, 21 Син.— Ср. помиловати ПОСКРЕЖЕТАТИ, -жьціж, -жьціеши сое. (2) ₽(?і>Хеіѵ заскрежетать газкгІраі: поскрежь- іретъ ид нь зжвы своіми Пс 36, 12 Син.— Пс Ш, 10 Син ПОСКЖДОу нареч. (2) Ліцсоттсоѵ (!) мало, 482 пос скудно розкгоѵпи, таіо: сѣждж сьде • ПАТЫИ ДЬИЬ не ВЪКОуШАА Брдшио • и тоже по скждоу Супр 170, 9 ♦ поскждоу въітн чесо ёѵбетіе -уіуѵеоОаі нуждаться в чем-л Ьуі роігеЬпу пёсеіго; почто м-кришн мок довротж • КАЖе ты по скждоу выстъ Супр 394, 12.— Ср. МАЛО, МАЛЪ (по малоу), скждо послоужвниге, -иа с (1) і)лг)ееаіа услуга, служба розіоигепі, зіигЬа: сътворн е... въ послоужение твоимъ рдвомъ Евх 216 22.— Ср. слоужеиик, слоужьвл послоужити, -жж, -жиши сов. (34) [..лоужА.. Зогр-пал (1), ..жъ Ен (1)] Латргіі- еіѵ, біахоѵеіѵ, босЛесеіѵ, слосруеіѵ, аѵе- ХеаОаі, вар. аѵтёхеаОаі послужить розіои- гіі: ИИЦ1АА ВЪЗЛОуБИ • и симъ доволно послоужи Ен 236 12; г(оспод)и в(ог)оу твоелиу покло- НИШИ СА • і томоу еднномоу послоужишн Л 4, 8 Мар (0 Зогр).— Зогр Мар Ас Сав Зогр-пал Боян Ен Евх Супр.— Ср. пора- ботати послоуите Супр 496, 23 см. послоушати ПОСЛОуХОйАТИ, -хоувк, -хоукшн несов. (3) циртх’реіѵ свидетельствовать зѵёсісіі: то сало творимок послоухоук • ако богъ кетъ сице Хвалимый Супр 324, 11.— Супр 324, 14-15; 389, 5.— Ср. опослоушлти, ПОСЛОуШЬСТВОВАТИ, съв'кд'ктельствовати, съв'кстовлти, съвѣстъ- ствовати послоухъ, -л м (9) циртх’д свидетель зѵёсіек: да по Истомъ дв-кма послі/уома ли трьмъ • станетъ велкъ г(лдго)лъ Мт 18, 16 Сав (съв'кд'ктель Мар Ас, 0 Зогр) ф послоухъ са творити, послоухъ въітн комоу, чесомоу цартореіѵ, цартод уіуѵеаОаі тіѵі свидетельствовать о ком-Л., чем-л зѵёсісіі, ѵусіаѵаі зѵёбесіѵі о пёкот, о пёсет; сама са послоухъ сеь"к твориши Супр 241, 20; р,л сами послоуси бжджтъ • мной, въіва- вкштиимъ чоудесемь Супр 316, 26; лъжи послоухъ см. лъжипослоухъ.— Евх 48а 8-9; 676 23; 83а 22-23; Супр 153, 22; 241, 23; 500, 27.— Ср. съв'кд'ктель послоушлииге, на с (25) 1. ахрдсиф ахот) слушание розІоисЬапі, пазІоисЬапі: и> послоушдиьи иамъ • і позилиьи с(ва)тааго д(оу)хл Евх 606 25 2. собир. ахроаттцпоѵ слушатели розІисЬасзіѵо: іѵ прѣчнето и ХРЪСТОЛЮБЬИО послоушлиік Супр 54, 15-16 3. ізяахоіі, ёяіеіхеіа послушание, повинове- ние розіизпозі: по повел'киию же вѣчна б(ог)а въ послоушлиие в’кръі • въ въеѣуъ Азыцауъ • позилвъши са Рим 14, 25 Ен,— Ас Ен Евх Клоц Супр Рыл.— Ср. поко- ркиик ПОСЛОУШАТИ, -авк, -акши несов. /сов. кого, чесо или без доп. (>200) [послоуите (!) Супр (1)] 1. ахобеіѵ, біахоѵегѵ, яро-
пос ае/еіѵ, ахроасг&аі, аѵёхесгваг, ёсрютаѵаі, тас; і'г/.оис лроатіхеіѵ; (послоушдіАи 6 ахро аті)5) слушать/послушать, выслушать ро- 8ІоисЬаі/ро5ІесЬпоиі, пазІоисЬаі, ѵуяІесЬ- поиі: лкдье во его ксн дръждауж СА * по- сліушдвкште его Л 19, 48 Зогр Мар; елико аште не прнелслжтъ васъ • ии послоушдактъ васъ Мк 6, 11 Зогр Мар • ёяахоёеіѵ, мі)хоо<; (!) внимать/внять (молитве, прось- 6е) зіуёеі/ѵуаіузеі (рговЬи, тоШііЬи): і иасъ моллціннуъ са послоушди Евх 62а 14 2. т>яа- хоѵеіѵ, яегОесгОаі, ахокоѵОеіѵ, йлохйятеіѵ, еіхеіѵ, оѵухататівесгОаі; (ие послоушдти яа- рахоѵеіѵ) слупіаться/послушаться, повино- ваться, быть послушным розІоисЬаі/ро- 8ІесЬпоиі, Ьуі розішпу, ирозІесЬпоиі: сь есть с(ъі)нъ моі къзлюклены • послоушдіте его Мк 9, 7 Зогр Мар; тевѣ послоушдетъ свѣтъ Евх 4а 7; нже лште послоушдкъ васъ • пошитъ са къ н(ог)оу Супр 529, 19 3. цартс- реІѵ свидетельствовать зѵесісіі: вси послыша- на его Л 4, 22 Сав (съвѣдѣтельствовашА Мар, ськѣдѣтельствокддуж Ас. 0 Зогр) □ лъжж послоушати Мт 19, 18 Сав см. лъжа,— Зогр Мар Ас Сав Боян Син Евх Клоц Супр Зогр-лл.— Ср. повииовати (по- КИН084ТН са), ПОВИИЖТИ (пОВИНЖТИ са), ПОКА- РАТИ СА, покорити СА, ПОСЛОуШЬСТВОВДТН, слоу- Ш4ТИ, СЛЪІШДТИ, ОуСЛЪІШАТИ ПОСЛОуШЬЛИВЪ, -ъіи прил. (3) йяцхоос послушный, послушливый розішпу: ап(ос- то)лоу г(лаго)лекцію послоушъливомъ • ВЪНИМА- ти г(лаго)ла Евх 826 11.— Евх 456 2; Супр 480, 1 послоушьиикъ, -А м (2) ахроаттк слу- шатель розІисЬас: послоушиикъ во исмъ чоу- десемъ властельскомъ Супр 501, 27.— Супр 433, 4 ПООЛОуШЬСТВО, -а с (1) цартпріа сви- детельство зѵёсіесСѵі: твои послоушьство нѣсть нстннъно Супр 241, 21.— Ср. повѣда- инк, съвѣдѣтельствик, съкѣдѣтельстко ПООЛОуШЬСТВОВЛТИ, -ствоувк, -ствоукши несов./сов. чьто; комоу; о комь или без доп. (10) циртѵреіѵ, лёуеіѵ свидетельствовать/ засвидетельствовать, подтверждать зѵёсісіі, (І08ѵё<ісоѵа1/с1о8ѵёс1сіі: равві... емоуже ты послоушьствова • сь оуво кр(ь)цілетъ И 3, 26 Ас (съвѣдѣтельствова Мар, 0 Зогр); аціе кждет(ъ) правед(ь)но покаалъ с(а)... і да послоушъствоуетъ емоу епис(ко)пъ Евх 102а 12-13; еже відѣ и слыша • се послоушьствоуетъ И 3, 32 Ас (съкѣдѣтельсткоуоутъ Мар, 0 Зогр); не кѣ кмоу трѣкѣ да кто послоушъ- ствоуктъ о чловѣцѣ Супр 404, 17.— Супр 53, 30; 69, 27-28; 72, 11-12; 128, 14-15; 283, 24; 482, 28.— Ср. повѣддти, послоууовати послѣди Зогр Мар Ас Сав см. послѣдъ пос П ПОСЛѢДОВАТИ, -доуіж, -доукшн несов. комоу, чесомоу; кого или без доп. (16) [..д..аша Унд (1)] ахоХооОеіѵ, хатахокооОеіѵ, о аѵѵброцос (!) следовать, идти вслед за кем-л., провожатького-л. пазіедоѵаі пёкоко, )Гі га пёкут: і окрашть са послѣдоуисштюмоу илродоу рече Л 7, 9 Зогр Мар Ас (по иемь уодАціюмоу Сав); възкраииуомъ емоу • ѣко ие послѣдовл иамъ Мк 9, 38 Зогр Мар (нет Ас); дджди намъ послѣдоуисціинмъ • с(ва)- тыіа ап(осто)лы ТВОІА • въ има твое ВЪСТА- витн сего • рдка твоего Евх 44а 6-7.— Зогр Мар Ас Унд Евх Супр.— Ср. въслѣдовдти, въслѣдьствовдти, ити (въ слѣдъ кого ити), НАСЛѢДОВАТИ, ПОСлѢдЬСТВОВАТИ ПОСЛѢДЪКЪ, -а м (2) та ё<т%ата конец копес: иа послѣдъкъ д(ъ)ии сиуъ • г(лдго)лд иамъ Евр 1, 2 Ен ♦ нд послѣдъкъ ея’ ёатсатюѵ в конце пакопес: заклииаіж та... ВЬПЛЬЦІЬШИИМЬ СА ОТЪ ЛЛарИІА дѢвИЦА • НА послѣдокъ Евх 526 19-20.— Ср. коиьць, послѣдъ, послѣдьнии (ііослѣдьнгага), послѣжде ПОСЛѢДЪ, ПОСЛѢДИ нареч. (38) [дь Зогр (8) Мар (11) Ас (5) Сав (2) Евх (3), -ди Зогр (1) Мар (1) Ас (1) Сав (5)] ѵспедоѵ, го'/.о.хоѵ, цеха тайга впоследствии, позже, потом розіёге, роіот, рог<іё]і: і ношть са дьииі • к • і иоштиі послѣдъ КЪЗЛДКА Мт 4, 2 Зогр Сав, послѣді Ас (0 Мар) • в знач. превосх. степени позже всех пе)рог<іё]і: послѣдъ же к’сѣуъ і жена оуллрѣтъ Л 20, 32 Зогр (послѣжде Мар); Мк 12, 22 Мар (послѣжде Зогр) ф послѣдъ г р а с т н ахо- лопвеіѵ следовать, идти вслед за кем-л., провожать пазіесіоѵаі, рі га пёкут: послѣдъ грАДжште коѣуж са Мк 10, 32 Зогр Мар.— Зогр Мар Ас Сав Боян Евх.— Ср. послѣдъкъ (ил послѣдъкъ), послѣдьнии (послѣдьикк), по- слѣжде; послѣдъ грАСти ср. въслѣдовдти, въслѣдьствовдти, послѣдовдти, послѣдьство- ВАТИ ПОСЛѢДЬНИИ прил. (82) ёо^атое, теХео- таіое, б еіс ёсгтероѵ, яаѵтеХіус (!) последний розІеСпі: і кждетъ послѣдьйѣѣ льсть горьши пръвыьъ Мт 27, 64 Зогр Мар Ас, Супр 439, 23 о послѣдьивыа с мн. в знач. сущ. та ёгтуата конец копес: і кжджтъ послѣдьйѣѣ ч(ловѣ)кд того • горьшд пръвыуъ Мт 12, 45 Зогр, послѣдьнѣ (!) Мар; послѣдьикк в знач. нареч. греч. нет потом, впоследствии, наконец роіот, розіёге, пакопес: послѣдь- нек же вѣсъ рече Супр 554, 21 фпослѣдь- иіаіа земли та ёо/ата тцс уцс край зем- ли пе)гагзі копсіпу гетё: възиосіа оклакы отгъ послѣдьииіуъ зелаліА 77с 134, 7 Син.— Зогр Мар Ас Сав Син Евх Супр.— Ср. коиьчьнъ, сетьиъ; послѣдьикк ср. послѣдъкъ (ид послѣдъкъ), послѣдъ, послѣжде 483
пос послѣдьиѣ Мт 12, 45 Мар см. послѣдь- йии ПОСЛѢДЬСТвОвАТИ, -ствоую, -ствоукши несов. (5) ёяахокогОеіѵ, яарахокогОеіѵ следовать, идти вслед, провожать пазіебо- ѵаі, рі га пёкут, ргоѵагеі: знаменнѣ же вѣроуюштиимъ си послѣдъствоуютъ Мк 16, 17 Мар Ас (0 Зогр); не твоимъ ли влаго- вѣштеииимъ дѣло послѣ дьствовл Супр 249, 11-12.— Мк 16, 20 Мар Ас.— Ср. въслѣдо- влти, въслѣдьствовати, ити (въ слѣдъ кого ити), НАСЛѢДОВАТИ, ПОСЛѢДОВАТИ, ПОСлѢдЬ (ПОС- лѣдь грлсти) ПОСЛѢЖДв нареч. (17) йогтероѵ, ёахатак;, телетлиісо^, теЛеитаГоѵ, ёахато^ (!), ѵате.- §ос, (!), телет!Т«іх>5 (!), бебтеро^ потом, впо следствии, позже, наконец роіот, розіёге, ро2<іё)і, пакопес, парозіеду: послѣжде прі- шедъ • і прьвѣе са вѣиьчлвъ Клоц 116 33 9 в знач. превосх. степени позже всех пе)рогс!ё)і: послѣжде же вьсѣкъ оумрѣтъ і жеид Мк 12, 22 Зогр (послѣдь Мар); по ввсѣ^ъ исхождалше послѣжде Супр 285, 11; не покажи са послѣжде ннѣхъ вллдъіцѣ Супр 96, 15.— Зогр Мар Ен Клоц Супр.— Ср. послѣдъкъ (на послѣдъкъ), послѣдьйии (по- слѣдними), послѣди ПОСЛЛИІАТИ СА, -смѣй; са, -смѣкши са сов. кома(, несома; или без доп. (9) 1. ёхуекаѵ, х«т«уел«ѵ насмеяться над кем-л., осмеять кого-л. ѵузтаі зе пёкоти: иі посмѣютъ мі сіа врлэі моі Пс 24, 2 Син; Евх 746 10 2. ёяіуеХ.аѵ засмеяться хазтаі зе: іако посмѣюште са и порлдоуюште са • игри миите тѣ^ъ погрѣшеник Супр 126, 9.— Пс 2, 4 Син; 36, 13 Син; 58, 9 Син; Супр 126, 26; 356, 20; 447, 18.— Ср. въсмиіати са, поржгати (поржгати са), просмиіати са ПОСОБИІС, -иіа с (2) сгѵццахіа, аёрцахо^ (!) помощь, содействие, союз (в борьбе) ротос, зро)епесІѵі (т> Ьор): не пособиа (вм. посовиіа) въ Брлии ТВОРАШТА • ие достоинъ (вм. достойно) • оуво се кетъ вогоу • КОНГО бо и посовиіа трѣвоуктъ х(Ри<то)с(ъ) Супр 463, 22 и 23.— Ср. поможеиик, помоціиіа, помоціь, поспѣшеиик ПОСОБОвАТИ, -всую, -Боукши несов. (1) аѵтехеоОаі сохранять, держать при себе (для защиты, охраны от чего-л.) хазііі’оѵаі зе пёсіт, ргіеіггоѵаі зе пёсеіго: весквръиъі съвлкдъ... ризж же правьдѣ посовоуіА • а поѣсъ мрътвость тѣлоу Евх 99а 7 ПОСОХА, -ъі ж (1) олеГра (!) палка, дубина Ьйі, кіасек: повелѣ... вити и • посо- хами Супр 112, 5.— Ср. дрьколь, жрьдь, палица ПОСПѢТИ, -ѣвк, -ѣкши сое. (3) [поспѣе... Син (1)] 1. хатеѵобоѵѵ достигнуть успеха, 484 ПОС преуспеть изрёі: господоу поспѣвъшоу коньчати дѣло Супр 203, 15-16 о поспѣти са ха- тегюбоѵаОаі удаться хсіагіі зе: (вьсе ели)ко сътворітъ поспѣе(тъ са) емоу Пс 1, 3 Син 2. въ чьто греч. нет дойти до чего-л., прийти к чему-л., попасть куда-л. сіокрёі пёкат, к пёсети: поспѣлъ ксн въ родъство огйьиок Супр 158, 26.— Ср. поспѣшити, оуспѣти ПОСПѢХОВЛТИ, хоую, -хоукши несов. (1) <пщл (хігнге і ѵ содействовать, способство- вать, помогать ргізріѵаі, ротаЬаІ: заклинай та в(о)гомь в’седръжителемь... ап(осто)лъі поспѣховлвъшиимь Евх 536 13-14.— Ср. пома- гати, поспѣшати, поспѣшьствовлти, поспѣити, съдѣиствовлти поспѣхъ, -л м (1) ёѵёруеіа способность, сила зсЬорпозі, зііа: кже повелѣти тѣлеси поспѣхъ творити дѣтемь Супр 249, 24 ПОСПѢШАТИ, -авк, -акши несов. (1) ёѵер- уесѵ содействовать, способствовать, помо- гать ргізріѵаі, ротаЬаі: саоулъ даудомъ по- МАГАА (вм. ПОМАГАКМЪ) • А ТОБОЮ ПОСпѢшаКМЪ Супр 389, 17-18.— Ср. поспѣховати, поспѣше- ствовати, поспѣіати, съдѣиствовати, оуспѣ- вати поспѣшениіе, иіа с (5) 1. іщохтраі успех, удача йзрёсЬ, гсіаг: даждн емоу... поспѣшеиие въ тѣлеси іеплъиеиѣ Евх 8а 17-18 2. аѵѵеруб^ содействие, помощь ргізрёпі, ротос: прьвок сътвореиоуоумоу адамоу поиовькиик • веселію поспѣшеиик Супр 315, 4 3. ояоѵбті усилие, усердие йзііі, Ъогііѵор: іакоже (и въ) съдрдвнн троудолю(н)ъвьиыи по(с)пѣшении(м)ь г(осподь)иь дѣлес(ъ) по- казовлти Зогр-лл 1а 6-7.— Супр 370, 13; 535, 2-3-— Ср. помоціь, потъціаиик, спѣшеиик, съ дѣйство, оуспѣхъ поспѣшити, -шж, -шиши сов. (7) 1. лро- хбятеіѵ достигнуть успеха, преуспеть изрёі: ал’чъбою И БЛАГЫИМИ дѣлъі * поспѣшивъ чьстьиъ ави са... в(ог)оу Супр 514, 11 2. егюбоѵѵ, ёѵеруеіѵ помочь, содействовать ргізрёі, ротосі, хсіагпё боѵёзі: (ке копсі): сѵ г(оспод)і поспѣши же Пс 117, 25 Син; Клоц 1б 16-17 3. с инф. ояоѵба^еіѵ прило- жить усилие, постараться ѵуѵіпоиі йзі!Г, ѵупазпагіі ве: поспѣшимъі того подражати азъіка Супр 382, 26 4. греч. нет поспешить розрізіі: ие можааше оуже иапрѣждъ поспѣшити Супр 561, 5-6.— Евх 101а 24; Супр 441, 17.— Ср. поспѣти, ПОТЪЦІЛТИ СА ПОСПѢШЬННКЪ, -а м (1) <’д>ХтГ/(^ (!) помощник ротоспік, зроіиргасоѵпік: докръі- имъ дѣломъ вѣра кетъ поспѣшьникъ Супр 315, 17-18.— Ср. ЗАСТЖПЬИИКЪ, ПОМОЦІЬИИКЪ, съпоспѣшьиикъ ПОСПѢШЬСТБОБАТИ, -ствоую, -ствоукши несов. (3) огѵеруеіѵ способствовать, содей-
пос ствовать, помогать, споспешествовать ргі- зрІѵат, ротаЬаІ: поспѣшъсткоужціе м(о)- л(н)м(ъ) 2 Кор 6, 1 Ен.— Мк 16, 20 Мар Ас,— Ср. помагатн, ііоспѣуокатн, поспѣшати, ПОСпѢвТН, съдѣнсткокатн ПОСПѢіАТИ, -спѣик, -спѣкши несов. комоу (1) греч. нет способствовать, содействовать, помогать ргізріѵаі:, ротаЬаѣ: могж поспѣикціи ми Х(рьст)оу Евх 82а 14.— Ср. помагати, послѣдовати, поспѣшати, поспѣшьсткокатн, со- дѣйствовати ПОСРАМИТИ, -млис, -мишн сое. (20) [посра.. Ен] хатаіахбѵеіѵ осрамить, посра- мить гаЬапЫі: ие посрами насъ * хвалАціииуъ са о тевѣ Евх 44а 11-12; ие посрами меие отъ чааниѣ моего Пс 118, 116 Син □ посра- мити са хатаіахёѵеаОаі, ёяаіахёѵеаОаі, ёѵтрёяеаСаі, аібеаОаі постыдиться, усты- диться газѣусіёѣ. зе: да постъідіатъ сіа... і посраміАТЪ сіа і погывнжтт. Пс 82, 18 Син; ие посрамлкиъ в знач. прил. непосрам- ленный пегаЬапЬепу, Ьег Ьапу: і и цѣли и отъ одръжаціаіа Болѣзни • да иепосрам- леиъ вждетъ Евх 276 14-15.— Ен Син Евх Клоц Супр.— Ср. осрамити, постыдѣти СА ПОСРАМЛГАТИ СА, -гаіж са, -гакши са несов. (8) ёѵтрёяеаОаі стыдиться зѣусіёѣ зе: посрамлѣйстъ са с(ът)на моего Мк 12, 6 Зогр Мар; иі посрамлѣистъ же сіа о мьиѣ іскжштеі теве Пс 68, 7 Син.— Пс 34, 4 Син; 34. 26 Син; 39, 15 Син; 69, 3 Син; Супр 118, 13-14 посрѣдоу Супр см. посрѣдѣ ПОСРѢДЬНЬ, -ии прил. (1) (посрѣдьига стѣна цеодтоіхоѵ) средний зѣгедпі: и како посрѣдьнж стѣиж разори Супр 463, 2.— Ср. срѣдьнь ПОСРѢДѢ, ПОСРѣДОу нареч. и предлог (>100) [посрѣдоу Супр (15), прѣсрѣдѣ (!) Син (1)] I. нареч. 1. места ей; то цёаоѵ, ёѵ цёои в середине иргозѣгесі, сіоргозігесі: въстаин • с стаии по срѣдѣ Л 6, 8 Зогр Мар Ас 2. времени цета^б между тем тегіСіт: кажетъ же ие мало врѣма вжджштек пакы • кже посрѣдоу Супр 372, 8-9 И. предлог с род. и дат. ёѵ цёаср, аѵа цёаоѵ, еіе то цёаоѵ, цета^б, цёао^ (!) среди, посреди иргозігесі, сіоргозігесі: коравк же вѣ по срѣдѣ морѣ кълаіл са влънами Мт 14, 24 Зогр Мар Ас; въсхвалишіА сіа... посрѣдѣ праздьиіка твоего Пс 73, 4 Син • аѵа цёаоѵ, біа цеоот) между зігесіет, тегі: оиъ же прошьдъ по срѣдѣ іуъ ідѣаше Л 4, 30 Зогр Мар Ас; къ грѣсн ваши растоАТЪ посрѣдоу иасъ и в(ог)а Супр /35, 20; посрѣдѣ иастоАштАА жизии ПГрАДЖШТАА Супр 451, 11; по срѣдѣ иастоіл- штпі жізиі Клоц 136 37.— Зогр Мар Ас Сав пос П Охр Унд Ен Син Евх Клоц Супр Рыл.— Ср. междоу, срѣда, срѣдѣ ПОСТАВИТИ, -вліж, -виши сов. (>1ОО) 1. іатаѵаі, ёфіатаѵаі, аѵатеіѵеіѵ, ібрёеіѵ (рбргцёѵое вм. ібрѵцёѵо^), яруѵѵѵаі, бр- Ообѵ, ёуеіреіѵ, ауегѵ (!), аѵіатаѵаі (!) поставить розіаѵіі:: і призъвавъ и(соу)съ отрочА • постави е по срѣдѣ иуъ Мт 18, 2 Мар Сав, поставлъ Ас (0 Зогр) • тіОёѵаі поместить швізііі: и авик повелѣ иа въісоцѣ мѣстѣ прѣстолъ поставити Супр 146, 28 • прѣдъ цѣмь яаріатаѵаі тіѵі рекомендовать, сделать достойным ргебзТаѵіі, сіорогисіі:: прашно иасъ ие поставитъ прѣдъ в(ого)мъ 1 Кор 8, 8 Ен 2. комоу чьто; кого кого хаОіата- ѵаі, іатаѵаі, ёфіатаѵаі, аѵабеіхѵѵѵаі, лоіеіѵ, хеіротоѵеіѵ, лрохеірі^еіѵ, лроРаХ- ХеаОаі, ліатебеіѵ (поставлявъ въіти уіуѵеа- Оаі) назначить, поставить изіапоѵіі, игсіі: чловѣче • къто ліа постави сждиіж ли дѣлателѣ надъ вами Л 12, 14 Зогр Мар; молгааше поставити и попа Супр 286, 3; оии же поста- виша емоу к съреврьникъ Мт 26, 15 Зогр Мар Ас Сав; Клоц 56 29-30; Супр 415, 9-10 3. (въ правьдж поставити бізропеге) устроить изрогабаі:: врѣмьъ наше въ правьдж поставі Киев 26 6-7 ф законъ, побѢдж, простъ, трапезж поставити см. за- конъ, повѣда, простъ, трапеза.— Зогр Мар Ас Сав Боян Ен Син Киев Евх Клоц Супр.— Ср. въставити, положити, прѣдъпоставитн, оуставитн, оустронти ПОСТАВЛІАТИ, -гаіж, -гакши несов. (14) 1. іатаѵаі, тіОёѵаі, лрохеірі^еаОаі ставить, класть зіаѵёі, кіазі: ннктоже свѣтильника въжегъ покръіваетъ съсждомъ • ли подъ одромъ поставлѣетъ Л 8, 16 Сав (полагаетъ Зогр, Ас, подълагаатъ Мар) 2. кого кого; кого с инф. хаОіатаѵаі, аѵОіатаѵаі назна- чать, устанавливать изіапоѵоѵаі:, игсоѵаі: се поставили, та дьнесь и кореиик ископати Супр 357, 13; пръвое в(ог)а поставлѣіж послоуха Евх 676 23; въсѣк(ъ) • бо архиереи... за чл(о)в(ѣ)к'Ы поставлѣетъ са іаж(е къ) в(ог)оу да приноситъ даръі Евр 5, 1 Ен ф трапезж поставлгати см. трапеза.— Мт 5, 15 Зогр Ас; Евр 7, 28 Ен; Пс 17, 34 Син; Супр 49, 25; 49, 28-29; 158, 27; 190, 18; 357, 20; 491, 18.— Ср. подълагати, полагати, ставлгати ПОСТАВЛіеИИіе, -ига с (2) хеіротоѵіа назначение изѣапоѵепі: цѣсарь же о поставьк- иии епискоупа къснАТИнга града... глагола Супр 202, 9,— Супр 286, 12 ПОСТ6ЛІА, -ліа ж (4) атргоцѵр, хоітсоѵ постель Ійгко, розіеі: ли вьзлѣзж ил одръ постеліл моей. Пс 131, 3 Син • перен.: чии сынъ се • иже въ мока жтровъі постели 485
пос нгрдк Супр 242, 14-15.— Пс 6, 7 Син; 62, 7 Син.— Ср. ложе, одръ ПОСТИГНУТИ, -иж, -иеши сов. (18) 1. ил кого, въ комь срОаѵеіѵ достигнуть дозрёі: оуво постиже иа васъ ц(ѣсд)р(ь)с(тв)ье в(о)жье Л 11, 20 Зогр Мар-, постіже же въ шхъ гнѣвъ до коиьца (/ Фес 2, 16) Клоц 36 25-26 • чьто достигнуть, добиться чего-л. (ІозаЬпоиІ пёсеіго'. да постигнетъ мѣрж съвръшеннѣ Евх 996 2 • кого срОаѵегѵ, аѵцфОаѵеіѵ, хатаЛацРаѵеіѵ настигнуть, догнать <іо8ІіЬпоиІ, сіоЬопіі: да пожеиетъ оуво врагъ д(оу)шж моіж • і постігиетъ • і поперетъ иа зеліли животъ моі Пс 7, 6 Син 2. чьто хатаЛацРаѵеіѵ постигнуть, охватить розііЬпоиі, газаЬпоиі, гасЬѵаііі: ие во по- стигнж стѣнь • кже вь немь просвьтѣ са иемрьчемъіи свѣтъ Супр 322, 29-30 3. (ие постигижти ёяЛеіяеіѵ) хватить, быть доста- точный зіасіі: постигнетъ (вм. ие постигнетъ) во ма (по)вѣсти дѣжцід лѣта и> (гедео)иѣ Евр 11, 32 Ен.— Зогр Мар Ен Син Евх Клоц Супр.— Ср. довьлѣти, доити1, ДОСА- Ц1И ПОСТИЖбНИіе, -ига с (2) хата^іё достижение, перен. постижение сіозагепі, перен. росЬорепі: вѣжнмъ кычеиига и славы • иллже истины постижеиик прогоиимо кетъ Супр 340, 13.— Супр 334, 7 ПОСТИЛАТИ, -діж, -акши несов. (11) ат(рсоѵѵѵѵаі, г>яоат(рсоѵѵѵѵаі стелить, рас- стилать зііаі, ргозіігаі: постилаауж ризы своіа по пжти Л 19, 36 Зогр Мар; Мк 11, 8 Зогр (2) Мар (2).— Мт 21, 8 Мар Сав; Клоц 1 а 36; Супр 341, 13; Супр 341, 18-19.— Ср. стьлати ПОСТИТИ СА, поціж са, постиши са несов. (65) [пости.. Евх (1)] ѵт)атеѵеіѵ, (еіѵаі) ёѵ ѵт)сп;еІ9 поститься розііі зе: по что мы и фдрнсѣн постимъ са мъиого • а оучеиици твои ие постатъ са Мт 9,14 Мар (0 Зогр).— Зогр Мар Ас Сав Евх Супр ПОСТОІАНИіе, -иіа с (1) гіябатааіё оста- новка, перен. твердая почва, опора газіаѵе- пі, перен. реѵпа рйсіа, реѵпё тізіо: оуглевъ къ тімѣнп глжвіны • і иѣстъ постоѣиьѣ Пс 68, 3 Син ПОСТОІАТИ, -стонъ, -стоити сов. (2) 1. іотаоОаі встать, перен. подняться розіа- ѵіі зе, перен. ѵгсЬоріі зе: съкроушж іа і ие імжтъ моцн ті постоѣті 77с 17, 39 Син 2. гхрі- атасгОаі выдержать, устоять оЬзІаі: аште везакоиеииѣ иазьриши г(оспод)і • г(оспод)і къто постоітъ Пс 129, 3 Син ПОСТРАДАНИЮ, -ига с (1) греч. нет стра- дание иігрепі, зігазі: пожии же по ицѣлеииТ воле А лѣтъ • Аже съдравъ сътвори • ии кд’ного пострадаиыа приимъ Супр 564, 28.— 486 ПОС Ср. вѣда, льжкд2, нжжда, страданнк, стрддьвл, страсть ПОСТРАДАТИ, -страждж, -стрдждеши сов. (58) [..адавша Ен (1)] яаахеіѵ, аОкеіѵ, талаіяшреіѵ, ѵфіатааОаі, ёяіатааОаі (I); (пострадати съ цѣмь аѵцяаОеіѵ) претерпеть страдания ѵуігрёі, зпёзі иігрепі: дд много постраждетъ • і оуиичьжлтъ і Мк 9, 12 Зогр Мар ф пострадати мжчеиик см. ліжче- иик.— Зогр Мар Ас Сав Охр Унд Ен Син Евх Супр.— Ср. потрьпѣти ПОСТРАШСНИге, -ига с (1) греч. нет угро- за ЬгогЬа: войте са прѣтыкаиеи • прѣтыкде- мъіуь вамъ • і в’сѣхъ пострдшеиеи чл(ові- чь)скъ • страшАіриихъ вы Евх 456 13.— Ср. страхъ, оустрашеиик ПОСТРАШИТИ, -шж, -шиши сов. (1) хатал- тоеіѵ устрашить, привести в ужас газігазіі, росіёзіі: вокводд же хота кго пострдшнтн • повелѣ прѣдь йимь положити мжкы Супр 48, 3-4-— Ср. оу страшити ПОСТРИГАТИ, -аіж, -акши несов. (1) аяо- хеіреіѵ постригать (об обряде пострижения) зігіЬаі, розігіЬоѵаі (о роЛгігіпасК): ты рака твоего сего • пострнгдіжцід кыкы глдв-ы своеіА • ілн врадж своіж... в’сѣми даръми твоими • оукрдси Евх 86 12-13.— Ср. постри- эати, стриціи ПОСТРИЖСНИіе, ии с (6) хоора, то хеірегѵ, то хеіреаОаі, то хоореёеіѵ; (по- стрижеиик власомъ трі/охоеріа; пострнженик вродѣ яахуаіѵохогдріа) постриг, пострижение розігігіпу: мол(итвд) б иа пострижеиие вла- сомъ и вродѣ Евх 86 2.— Евх 7а 1; 7а 7-8; 8а 3; 8а 17; 86 24 П0СТРИ5АТИ, -діж, -акши несов. (1) аяо- хеіреіѵ постригать (об обряде пострижения) зігіЬаі, розігіЬоѵаі (о роЛтігіпасЬ.); глдвл твоіж постризоеши • ѣкоже текълд постриже СА повъломь Евх 866 11.— Ср. постригдти, стриціи ПОСТРИЦШ, -стригж, -стрижеши сое. (11) [пострѣ- Евх (7)] хеіреіѵ, аяохеіреіѵ, хоѵ- реѵеіѵ; (постригыи са ѵеофсотютое) постричь (об обряде пострижения) розігіЬпоиі (о роЛтігіпасЬ.)-. в(о)же... заповѣдавъ) дврамоу • пострѣціи глдвж рдвоу твоемоу Мельхиседеку Евх 7а 4-5', приведжт’ пострижеиааго къ олъта- рю Евх 966 20; приведжтъ игоумеид • и под(ъ)еліліжціааг(о) влас(ы) • хотАіуадг(о) са пострѣціи Евх 82а 5-—Евх 76 21; 9а 17; 82а 2; 82а 8; 866 11-12; 866 16-17; 966 12-13; 996 23-24 пострѣвити Пс 43, 8 Син см. потрѣки- ти ПОСТРѢКАТИ, -аіж, -акши несов. (1) ѵѵа- аеіѵ подстрекать, побуждать робпёсоѵаі: нѣкотории зовистиіж пострѣкокми * АЗЫЧЪИД
п пос и влддьннкд и идрицдіж (вм. НАрНЦА)(Ж) Супр 216, 23-24-— Ср. пооуцідтн пострѣцін Евх см. пострнціи ПОСТЪ, -д м (60) [по(с) Ас (11) Ен (3)] ѵцотеіп, аі ѵцатеіаі пост рйзі: д егдд повіст’ са постъ пли вьдѣнье Рыл 26$ 36 ф скатын постъ аі ѵтцгсеіаі. великий пост, четыредесятница ѵеіку рйзі, диасігацезіта: сжк(отд) Ё с(ка)тддг(о) поста Ас 766 11-12; Сав 766 11.— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Евх Клоц Супр Рыл.— Ср. АЛЪКДИИК, АЛЪ- чьеа, поціеник ПОСТЫДѢТИ СА, -стыждж са, -стыдиши са сов. кого, чесо; о комь, чемь или без доп. (60) [постъждж сіа (!) Син (1)] аіохѵѵеоОаі, еяаіахбѵео^аі, хатаюхѵѵеаОаі, аібеіаОаі, еѵтрёлеоОаі устыдиться; быть пристыжен- ный газіусіёі зе; Ьуі гаЬапЬеп: постыдатъ са с('ы)нд моего Мт 21, 37 Сав (оусрамлѣіжтъ са Мар Ас Боян, 0 Зогр); дд ие постыди,тъ сіа о мьнѣ тръпілштеі ти, г(оспод)і 77с 68, 7 Син; г(оспод)і дд ие постъждж (!) сіа іко прізъвдхъ тіа Пс 30, 18 Син.— Зогр Мар Ас Сав Син Евх Клоц Супр.— Ср. посрдмнти (посрдмити са), оустыдѣти СА ПОСТЬЛАТИ, -стели,, -стелкшн сов. (9) отрюѵѵбѵаі, бяоатрсоѵѵпѵаі постлать, разо- стлать, устлать пазііаі, ргозіпс, гогрго- 8ІГІІ: мъножѣише же идроди • постълашА ризы своіа по пжти Мт 21, 8 Мар Ас Сав (0 Зогр) • ациоѵѵбѵаі накрыть (на) стол, собрать на стол ргозігіі (па) зійі: і тъ вдмд покажетъ горьннцж высокж • постълдиж готовж Мк 14,15 Зогр Мар; Л 22, 12 Зогр Мар. — Супр 326, 15; 341, 21-22.— Ср. идстьлдти, подъ- СТЬЛАТН ПООТЬНИКЪ, -д м (4) ѵтіотеѵтііс, ёух<?а- подвижник, постник розіпік, азкеіа: о... (ис)повѣдьиицѣуъ • ПОСТЬИИцѢуЪ • I (к’)сікомь д(оу)сѣ прдведьиѣ Служ 36 4.— Ас 1136$ 27-28; 125а 26; Евх 926 24.— Ср. соухоодьць ПОСТЬНИЦА, -а ж (2) аохіітріа подвиж- ница, постница розіпісе, азкеіка: паматъ... с(ка)т(ъі)хъ лі • жеиъ постъиицъ Ен 20а 14.—Евх 93а 2 ПОСТЫТЬ, -ыи прил. (2) тйѵ ѵцотецоѵ постный розіпі: егдд ли вждетъ постьиы д(е)нь Сав 1476 12:— Сав 736 6 ПООЪЛАНИге, -иіа с (10) 1. алосгсоХл) йосылание, посылка розіапі, ѵузіаш: сѵ посъ- лднні овѣмд иа деслте Зогр 1296 10; Мар 166 6 2. ёлютокі) послание, письмо Іізі, сіоріз: къ еврешмъ послание Ен 5а 11.— Ен 16 5; 14а 7; 276 3; 366 15; Евх 30а 15-16; 456 1-2; Хил 2аа 4-5 ПОСЪААТИ, -съліж, -сълкши сов. (>400) [посълдндніе (!) Син (1), посьпосълдвъшддго ПОС (!) Ас (1), пос.. Зогр-пал (1)] алоатёХХегѵ, ё^аяоатёХХ.еіѵ, лёцяеіѵ, хаталёцлеіѵ, ёлі- лёцлеіѵ, ларалёцлегѵ, лролёцлеіѵ, аѵалёц- леіѵ, алофёреіѵ (!), ё^орі^еіѵ (I), т) алоснзоХл) (!) рготіііеге (!) послать, ниспослать розіаі, ѵузіаі, зезіаі: се азъ посъліж д(иъ)ѣ(е)лъ мои прѣдъ лицемь твоімь Мт 11, 10 Зогр Мар Ас Сав; и відѣ\омъ... ѣко «>(ть)цъ посла с(ы)ид своего • сп(д)сителѣ въсемоу мнроу 1 Ио 4, 14 Ен; посъли ид иь милость твоіж Евх 44а 10; цѣсдрьствоуіжштоу диокли- тніаноу * здповѣдь посъла са по вьсеи вьселеиѣи Супр 145, 1 ф посълдиыи в знач. сущ. 6 аяеотаХ.цёѵос, о лецфОеіс посланец розеі: дд придетъ посълднын и пойметъ иасъ Супр 137, 7.— Зогр Мар Ас Сав Охр Унд Боян Зогр-пал Ен Син Служ Киев Евх Клоц Супр.— Ср. испоустити, поустити, прѣдъпосъ- лати; посълдиыи ср. дигелъ, сълъ ПОСЪПАТИ, -съпліж, -съпиши сов. (2) хощааОаі поспать розраі зі: посъпдхъ сымж- ціеиъ Пс 56, 5 Син.— Пс 67, 14 Син ПОСЫЛАТИ, -аіж, -акши несов. (16) ало- сгсёХЛегѵ, ё^алоатёХ.Х.еіѵ, ларалёцлеіѵ, ёлі- фоітаѵ, ёлоцРрі^еіѵ, вар. ёлщпрі^еіѵ посы- лать, ниспосылать розііаі, ѵузііаі, зезПаі: се дзъ посылдіж днѣ(е)лъ мои Л 7, 27 Мар (посъліж Зогр).— Зогр Мар Ас Син Евх Супр.— Ср. испоуцідти, отъпоуцідти, поуціАти, СЪЛАТИ ПОСЫПАТИ, -пліж, -плкши сов. (2) ха- кйлтеіѵ посыпать, засыпать розураі, газу- раі: прьстиіж посыпдвъшемъ главы своа Супр 108, 24-25.— Супр 217, 19.— Ср. осыпати, просыпдти посьпосълдвъшддго И 4, 34 Ас 20аР 18-19 см. посълдти П0СБР6 БРИТИ, -вріж, -вриши сов. (1) яеріар'уѵросѵ посеребрить розіёіЬёіі: крілѣ голжби посъревреиѣ Пс 67, 14 Син ПОСѢДѢТИ, -сѣждж, -сѣдишн сое. (1) хаві^еіѵ (!) посидетьрозебёі: рекъ оучеиикомъ своимъ • посѣдите сьде Евх 47а 1 (сждѣте Мт 26, 36 Зогр Ас Сав, сѣдѣте Мар; сждѣте Мк 14, 32 Зогр Мар).— Ср. сѣсти ПОСѢКАТИ, -діж, -дкши несов. (8) [покдіж- тъ (!) Ас (1)] ёххбятеіѵ вырубать, срубать ѵузекаѵаі, касеі: вьсѣко оуво дрѣво ие тво- рАштее довра плодд • посѣкаіжтъ Л 3,9 Зогр Мар Ас Сав; Мт 7, 19 Зогр Мар Ас.— Мт 3, 10 Ас.— Ср. отъсѣкдтн, съсѣкдти посѣнити, -иіж, -ниши сов. (1) ёяіахіа- ^еіѵ затемнить газііпіі, гаіетпіі: плиштемъ уотАште истииж посѣиити Супр 433, 27.— Ср. осѣиити ПОСѢСТИ, -садж, -САдеши сов. (4) яро- ааѵаЗаіѵеіѵ пересесть, подвинуться роро- зебпоиі: сади нд послѣдьйіимь мѣстѣ • дд 487
ПОО егдд придетъ зъвдвы та • речетъ ти • дроуже посади выше Л 14, 10 Зогр Мар Ас Сав ПОСѢТИТИ, -сѣщж, -сѣтиши сов. кого, чесо (35) ёлюхёлтеаСаі, біахоѵеіѵ посетить паѵзііѵіі: ѣко посѣти г(оспод)ь в(ог)ъ лидиі своіуъ Л 7, 16 Зогр Мар Ас • перен.: посѣті идсъ сп(дсе)иьемъ твоімъ Пс 105, 4 Син.— Зогр Мар Ас Сав Син Служ Евх Супр.— Ср. присѣтити ПОСѢТОВАТИ, -тоуіж, -тоукши сов. (1) яеѵОеіѵ оплакать оріакаі: ииошіа іуъ поѣстъ огнь • і дѣвъ-і-мъ ие посѣтовдиъі вышьь Пс 77, 63 Син.— Ср. пожалити си ПОСѢЦІАТИ, -двк, -акши несов. кого, чесо (3) ёлюхёятеаОаі посещать паѵётёѵоѵаі: чъто естъ чл(овѣ)къ ѣко помъиіші и • ли с(ы)иъ чл(овѣ)чь ѣко посѣцідеші его Пс 8, 5 Син. Пс 26, 4 Син; Евх 176 18 ПОСѢціСНИіе, -ига с (6) ёлюхоят), ёяіо- хеі|пе, ахёят) посещение паѵйіѵепі: ш... отъ к(ог)д посѣщеньи • і помощи его Евх 98а 20.— Л 19, 44 Зогр Мар; Клоц 13а 1; Супр 449, 4-5; 464, 9.— Ср. идвѣждеиик, присѣщеник посѣщи, -сѣкж, -сѣчеши сов. (4) ёххбя- теіѵ срубить, вырубить рогагіѣ (зігот), рокасеі: посѣци іж оуво (т. е. смоковьиицж) Л 13, 7 Зогр Мар. — Л 13, 9 Зогр Мар. — Ср. исѣщи, отърѣздти, отъсѣкижти, отъсѣщи, съсѣщи, оусѣкижти, оусѣщи П0СА5АТИ, -сажж, -САжеши сов. (1) г|)Т|Х.а- щаѵ ощупать оЬпіаІаІ: ржцѣ имжтъ и ие посажжтъ Супр 104, 5 (ие осіажжтъ Пс 113, 15 Син).— Ср. овискдти1, осагижти, 0СА5ЛТИ, прИСАГИЖТИ ПОСАДИТИ, -сжждж, -сждиши сов. (2) ёліхоіѵеіѵ рассудить, решить гогзоисііі:, гогЬобпоиІ: пилдтъ же посжди въіти прошенье іуъ Л 23, 24 Зогр Мар.— Ср. осждити, присждити ПОСЖЖД6НИІ6, -ига с (2) аѵалласгщ (!) решение гогзибек, гогЬосіпиІл: с(ва)ті дпо(с- то)лі... тдковое посжждеиье рекъше кельи іспытаиьи • і поштеиьи се съподоеіша Клоц 26 20. — Супр 469, 18. — Ср. осжждеиик ПОТАИТИ, -тдіж, -тдиши сое. (13) [потѣпѣ (!) Зогр-лл (1)] хсѵлтеіѵ, аяохоѵятеіѵ скрыть, утаить 2а1а)і1, ика)іѣ, зкгуѣ: ие по- тдіуъ лшлості твоеіА Пс 39, 11 Син о по- таимъ в знач. прил. хрѵлтбс;, алохдофос скрытый, тайный зкгуѣу, Іа)пу: двд потдеид оучеиикд • съкріти і(соу)сд • въ грокѣ • грлдете Клоц 146 38; Супр 453, 26; въ потдкиѣ хата то ХаѵОаѵоѵ тайно іа)пё: въ потѣпѣ (вм. потдеиѣ) пьрА съ иыми въздвижжште Зогр-лл 2а 14-—Мк 4, 22 Зогр Мар; Евх 68а 5; Клоц 146 38; 488 П0Т 146 40; Супр 240, 28; 409, 18; 453, 25; 453, 28.— Ср. съкръіти, оукрыти, оутднти; потдкиъ ср. тдииъ ПОТАПАІАТН СА, -гаіж са, -гакши сд несов. (2) хаталоѵті^еаОаі, аѵцлѵіуеабаі (!) тонуть, утопать Іопоиі: вида же вѣтръ литъ оувога са • и илча потдплѣти са Мт 14, 30 Сав (оутдпдти Зогр Мар Ас Боян) •, перен.: слъішдвъшеи отъ печдли вогдтьствомъ*' и слдстьми житиТскылш потдплѣіжтъ сд Л 8, 14 Сав (поддвлѣіжтъ са Зогр Мар Ас).— Ср. оутдпдти ПОТВОРИТИ, -ріж, -риши сое. (1) греч. нет претворить ргеіѵогіѣ: ты здпрѣтн... диѣволд • і потвори (вм. потворьшддго?) твое созъддиие Евх 56а 14-15.— Ср. претво- рити ПОТ6ЦІИ, потекж, потечеши сов. (6) реіѵ, яооеѵесЮаі, ахреХ.еіѵ (!) потечь ѵуіёсі, гасіі Іёсі: пойеже прордзі кдмеиь і потѣшга воды Пс 77, 20 Син; рѣкы отъ чрѣвд его потекжтъ воды живы И 7, 38 Ас (істекжтъ Зогр Мар Сав) • перен.’. приди иже • провѣй грддъ ми • дд потекжтъ докръід войа Супр 349, 16 (Песнь 4, 16).—Пс 104, 41 Син; Евх 56 8; Супр 421, 8-9.—Ср. истещи, тещи поті Л 9, 60 Ас см. погрети поті Пс 80, 14 Син см. пжть ПОТИРЪ, -рга м (1) греч. нет чаша, потир каІісЬ, ройаг, сіёе: п(о)пъ же въздвнгъ по- тирь речетъ Евх 116 2. — Ср. чдшд ПОТИТИ СА, пощж са, потиши са несов. (1) І5(>оі5ѵ потеть, обливаться потом роііі «е: дроугъ дроугд порѣк(мъ) • ПОТАШТе СА Супр 431, 10 ПОТОКЪ, -д м (14) хещаорос 1. поток ргои<1; перен.; потоці вездкоиеивѣ сыижтішіа міа Пс 17, 5 Син 2. ручей роіок: ізнде съ оучеиикы своими • ид оиъ полъ потока кедръскд И 18, 1 Мар Ас (2) (островд Зогр, стока Сав (2).— Пс 35, 9 Син; 73, 15 Син; 77, 20 Син; 82, 10 Син; 109, 7 Син; 123, 4 Син; 125, 4 Син; Евх 56 8; Супр 284, 1-2; 301, 20 ПОТОМЪ, ПОТОЛЛЬЖС нареч. (>100) [потомь Зогр (5) Мар (6) Ас (5) Сее (1) Син (2) Евх (12) Клоц (3) Супр (22), потомьже Зогр (11) Мар (11) Ас (6) Сав (5) Ен (1) Евх (3) Супр (21), помь (!) Охр (1)] 1. цета тоѵто, цеха таѵта, еіта, еіО’ оіясх;, еітеѵ, ёяеіта, тоте, хаі то лоілбѵ, ёѵ тф хаОе^ііе, та ё^тіе, цет’ оѵ ло/л>, рета яХ.еіатоѵ хобѵоѵ, оотсо^ потом, затем, позже рокот, рак, пако: вь севѣ во землѣ плодитъ са • прѣжде трѣвж по томь же клдсъ • по томь же пьшеиицж въ клдсѣ Мк 4, 28 Зогр Мар □ потомь мало цета ціхрбѵ вскоре (после этого) гакгаіко: и потомъ лгало дошедъ-
пот ше КОННИ • СТДША прѣдъ вокводж Супр 146, 19', нже по томь о цетёлеіта будущий Ьисіоисі: на показаннк чудомъ {вм. чадомъ) • нже потомь какж полсучн Благодать равъ кго Супр 300, 19; вжджціаіа потомь та цеха хаѵха будущее Ьабоиспозі: коупно же н севѣ оут’врьжденнк • вжджштн'іуъ по томъ Хота притворити Супр 525, 11 2. в знач. союза ёлттта. еіта далее, потом <іа!е, рак: помъішлііжште * еже е въ в(о)жі законъ • въпсдно... по томь же еже е въпсаио въ с(ва)тд ев(д)нк(е)льі Клоц 2а 6 • ие... потомь, нн... потомь оѵбё... ёті, оѵ... ёті, цт)... ёті, цеха таѵта ці) уже не, больше не иг пе, ѵісе пе: не оувоіте са отъ оуБиваіжшті- нхт> тѣло * і не по томь ие іліжштемъ • лиуа чесо сътворнтн Л 12, 4 Зогр, ие... и по томь не могжштемь Мар Ас Боян □ потомь кгда цеха то с инф. после того как, когда ксіуг, аг: нъ по томь егда въскръсиж • варіж въі въ галилеі Мк 14, 28 Зогр Мар.— Зогр Мар Ас Сав Охр Боян Ен Син Евх Клоц Супр.— Ср. прочек, сь (по семь) ПОТОПИТИ, -пліж, -пиши сое. (10) хата- лоѵхі^егѵ, хатахкѵ^еіѵ, аяоХЛѵѵаі (!) пото- пить, утопить роіоріі, аіоріі: и миогдціи і въ огнь въврьже • и въ водж да і въі потопилъ Мк 9, 22 Сав (ви погоувилъ Зогр Мар Ас).— Мт 18, 6 Мар; Пс 54, Ю Син; 68, 3 Син; 68, 16 Син; 123, 4 Син; Евх 56 2; Евх 52а 26; Супр 77, 19-20; 472, 14-— Ср. погржзитн, «утопити ПОТОПЪ, -а м (15) хатахХѵацбе, ѵаѵа- уіоѵ (!) потоп, наводнение харіаѵа, роіора: н не оціютіша • доньдеже приде потопъ • н възатъ вса Мг 24, 39 Ас (2) (вода Зогр Мар Сав) • перен.: съпасъшии жестосръдъіл вьса азъікы • отъ потопа иечьстию Супр 460, 18.— Мт 24, 38 Зогр Мар Ас (2) Сав; Л17, 27 Зогр Мар; Пс 28, 10 Син; 31, 6 Син; Супр 191, Ю;400, 10; 400, 25.— Ср. идводик ПОТОПЬНЪ, -ъіи прил. (1) тоѵ хатаяоѵ- хіацоѵ потопа род.; перен. пагубный роіору род.; перен. гЬоиЬпу, гкагопозпу: възлюбилъ есі въсіа г(лаго)лъі потопьиыіа Пс 51, 6 Син ПОТОЧЕНЪ, -ъіи прил. (1) тоѵ хеіца(?(?оѵ потока, ручья род. роіока род.: глжбииж же земьА оврітъше * и подъгорик поточъиок лвуждевъінхъ водъ Супр 301, 18-19 ПОТРОуДИТИ СА, потроуждж са, потроуди- шнсасов. (1) ѵлераусоѵіёеоОаі потрудиться, порадеть (устар.) ѵупаіогіі патаЬи: еуфимоу лрхнепнскоупоу късиАтииіа града • потроудивъ- шоу са за нь Супр 282, 7-8 ПОТРЪГНЖТИ, -иж, -иеши сов. (1): по- тръгнжтн съмыслъ ёяюяаоОаі Ло уіацбѵ задумать ро)тоиХ тузіепка: нии {вм. П0Т П инъ) же потръгнжвъше везоумиіа съмъіслъ • сьвѣтъ на нь творѣауж Супр 331. 21 ПОТРЬЗЛТИ, -аіж, -акши несов. (1) хбятеіѵ рвать, вырывать ІгЬаі, ѵуХгЬаѵаХ: видѣвъ же иевлюдолкж сжштж нивж * прѣклоии са и потрьза ие соулльнА са Супр 40, 29-30.— Ср. въстръгати, въстрьэатн, трьэати ПОТРЫГЁТИ, -пліж, -пиши сов. (19) [потръ- Мар (2) Ас (2) Сав (1) Ен (1) Син (8) Евх (1) Супр (1)] 1. без доп. ёяёхеіѵ, ѵяоцёѵеіѵ проявить терпение рго)еѵіі ігрёіі- ѵозі: потръпн оуво ЧАДО • и жзъкъи пжть паче простраиааго поч’тн Супр 290, 25 • на комь, о комь цахроОѵцеіѵ проявить тер- пимость к кому-л. рго)еѵіі ігрёііѵозі, розЬо- ѵёі: потръпн на мъиѣ Мт 18, 29 Мар Ас, потрьпи о мнѣ Сав 2. с инф. греч. нет выдер- жать, стерпеть зпёзі, зігрёб: потрьпи илла а ие дѣло имѣти люводѣнца Супр 366, 29 2. кого, чьто; въ чьто ѵлоцёѵеіѵ подождать (с терпением, с надеждой) ѵускаі {ітрёііѵё, з па(1ё)і): тръпіл потръпѣуъ г(оспод)ѣ Пс 39, 2 Син; Ен 36а 16; потръпѣ д(оу)шд моѣ въ слово твое Пс 129, 4 Син • перен.: ті піатж моіж СъураИІАТЪ * ѣкоже потръпѣшіА д(оу)шж моіж Пс 55, 7 Син.— Мар Ас Сав Ен Син Евх Супр.— Ср. дожьддти, пожьдати, сътрьпѣти ПОТРѣБА, -ъі ж (23) 1. хреіа потребность, надобность, нужда роігеЬа, пиіповХ: по двою же дьиью или по трьуъ • кстьствъиъіа ради тѣлеси потрѣвы ослдбыда нсхождааше ис пештеры Супр 289, 8 • лрауца надобность, дело хаіегііозі: іакоже кетъ лѣпо жнтГискымъ потрѣвдмъ Супр 447, 19 * перен. принад- лежности роігеЬу: с(ва)ты же еп(искоу)пъ шъдъ коуп’ио • съ потрѣвоіж с(вА)тительстѣи слоужьвѣ Супр 536, 29 □ п отрѣы (кетъ) комоу с инф., и а п о т р ѣ б ж (кетъ) с инф. в знач. сказ. іое'іа {ёатіѵ), тгк Хвеіа^, аѵаухаіоѵ (ёотіѵ); (нѣсть мн потрѣва оѵх ёхсо) надо, необходимо )е роігеЬі, )е ІгеЬа, ]е пиіпо: потрѣва кетъ решти Супр 8, 23-24; многа во ти потрѣва тамо милость Супр 373, 30; едино же есть ид потрѣвж Л 10, 42 Зогр Мар Ас (иа пользж Сав) □ потрѣвж имѣти с инф. ёхеіѵ, аѵаухрѵ ёхеіѵ долженствовать, быть должным Ьуі роѵіпеп: потрѣвж же імѣаше ид вьса праздь- никы • отъпоуштатн імъ едииого Л 23, 17 Зогр Мар 2. нд потрѣвж выти еѵхсЛ' атос; еіѵаі быть на пользу Ьуі к агііка, к ргозрёсЬа: видите пакы въвръжеиа невода • вьсе лі кже сьверетъ иа потрѣвж кетъ Супр 127, 29; на потрѣвж сътворити ХСЛСгі- цоѵ хаОіатаѵаі сделать полезным асіпіі игііеспут: да ч’то ти выстъ дд отнде отъ свокго воииьетвд • д ие паче севе оустрои ты • 489
пот ПФТ и нд потрѣвж сътворити • СВАТЫ НМЪ цѣсдремъ Супр 147, 15.— Зогр Мар Ас Супр.— Ср. НЖЖДА, ПОЛЬЗА, ПОТрѢвОВДИИК, ПОТрѢнЬНЪ (ПО- трѣвьио кетъ), трѣЕовдннк; ПОТрѢвА кетъ ср. достегати, подобати, лѣпъ (лѣпо кетъ), иеволга (неволгд кетъ), потрѣвьиъ (потрѣвьио кетъ), трѣнд (трѣнѣ кетъ) ПОТРѣБИТИ, -бліж, -виши сов. (32) [пострѣ- (!) Син (1)| ё^океОцейеіѵ, вар. ё^оХоОреѵеіѵ, ёВакеіереіѵ, ё|аіреіѵ, хатаіахбѵеіѵ (!) истре- бить, уничтожить, погубить ѵуЫасііі;, роѣпі, 2ПІСІІ: в’сіж волѣзиь потрѣвнлъ еси Евх 29а 6-1; остлиьци же иечьстівыхъ потрѣвілтъ сіа Пс 36, 38 Син • біахаОаіреіѵ, біахаОа- (?і^еіѵ, (ріЛохаЛеГѵ вычистить, прочистить ргосізііі, ѵуёізііі: емоуже лопата въ ржкоу его • і потравитъ гоумъио свое Л 3, 17 Зогр Мар Ас Сав; да идѣте копдите и потравите Супр 37, 23-24-—Зогр Мар Ас Сав Син Евх Супр.— Ср. истрѣвити, иціиетити, отра- вити, оцѣетнти, очистити, сътрѣвитн, сътрьти ПОТРѣБЛІАТИ, -влгаіж, -влгакши несов. (1) ё^оХеОреѵегѵ, вар. ё^оХоОреѵеіѵ истреблять, уничтожать ЬиЬіі, піеіі: егдд потрѣвлѣіжтъ Сіа грѣшьиици оузьриши Пс 36, 34 Син ПОТРѣБОВАНИіе, -иа с (1) хреіы потреб- ность, необходимость роІгеЬа, пиіпозі: подактъ богъ • гллголжштиимъ ддръ • ие властиіж глаголжштннуь • иъ потрѣвованнга дѣльма слоушАакштиТуъ Супр 312, 25.— Ср. нжжда, потрѣвл, трѣвовлиик ПОТРѣБЬНО нареч. (1) хрроіцгое как сле- дует, надлежащим образом ѵЬобпё, робіе роігеЬу: і в’са суды • потрѣвьио оу строи ид иемь Евх 76 12-13,— Ср. лѣпота (съ лѣпоты), подовьио, потрѣвьнѣ ПОТРѣБЫГЬ, -ыи прил., сравн. ст. по- трѣвьиѣи (17) [..виіи Рыл (1)] 1. йѵауха^соѵ, тре х(?еіа5; (потрѣвьнѣи аѵаухаіос хаі хѵріеотатое) нужный, необходимый, настоя- тельный роІгеЬпу, пиіпу, паІёЬаѵу: ие вь сласть во оуже тъ прииметъ • прѣмиижвъ потрѣвьиыА суставы Супр 494, 30; трѣвованне естъ очию и азыкл и прочьиыиуъ гаже ежтъ потрѣвьиѣиша Зогр-лл 16 11 о потрѣвь- нок с, потрѣвьиага с мн. в знач. сущ. та аѵаухаіа, то Х(?еіа>беб, та бёоѵта необ- ходимое пиіпё, роіёеЬпё ѵёсі: комоуждо ихъ потрѣвъиок прииосд Супр 98, 20-21; тъ и ИДСЪ • ие ТЪЧЫЖ ПОТрѢвЪНЫНуъ • нъ изо- бильны нуъ илкръмитъ Супр 290, 16-17; ло- т р ѣ в ь и о кетъ с инф. аѵаухаіоѵ надо, следует, необходимо ]е гароТёеЬІ, ]е пиіпо: тѣмь же потрѣвьио естъ въепомѣнжти и сьде дп(осто)лд г(лдго)лдвъшд Зогр-лл 1а 14 2. еѵхаірое, хорстщо^, хОП^Ірсое (!) надлежа- щій, удобный, подходящій ѵЬосіпу, рёі- Ьосіпу: і приключьшю са дьии потрѣвъиоу 490 Мк 6, 21 Зогр Мар Ас.— Зогр Мар Ас Евх Супр Рыл Зогр-лл.— Ср. ключдклгь, ижждьнъ, подоба, подовьнъ, польэьнъ, строимъ; потрѣвьио кетъ ср потрѣвл (потрѣвл кетъ), трѣва (трѣвѣ кетъ) ПОТРѣБЫГЁ нареч. (1) хОЛ^Ф^б надле- жащим образом ѵЬосіпё: поклзлиие оудьиое ид много приважддемо потрѣвьиѣ идмъ оуіашна- ти прѣдълежлштее Зогр-лл 16 6.— Ср. лѣпо- тд (съ лѣпоты), подовьио, потрѣвьио ПОТРАСЛТИ, -аіж, -дкши несов. (3) ёх- трахрХі^еіѵ, ааЛеѵеіѵ, хатааеіеіѵ сотря- сать, трясти, потрясать оігазаі, роіёазаі: дръжитъ • і потржедетъ • і отишаетъ горъ Евх 556 25.— Евх 556 22; Супр 444, 9-10.— Ср. сътрАСлти, трлсти ПОТРАСТИ, -трлеж, -трлсеши сов. чьто; чимь (12) хатааеіеіѵ, боѵеіѵ сотрясти, по- трясти оігазі, гаѣгазі: здклиидіжта... стлъпомь нечьстнвъуъ потрлсъшемъ Евх 526 5 ф потрлсти ржкоіж хатааеіеіѵ трѵ хЕЙ>а сделать знак рукой рокупоиі: потрдсъ имъ ржкоіж кд’вд А СТАВИ ГЛАГОЛА СуПр 35, 12 О потрлсти са аеіеадаі, ааХеѵеабаі со- трястись, содрогнуться оігазі зе, гаіёазі зе: землѣ потрььсе сіа Пс 67, 9 Син.— Мт 21, 10 Мар Сав; Мт 27, 51 Зогр Мар Ас Сав; Пс 45, 7 Син; Евх 506 25; Супр 454, 11.— Ср. въстрлсти са, сътрлсти ПОТРЖСЫГЬ, -ыи прил. (2) аеааЛеѵрёѵо$ сотрясенный зеігезепу: мѣрж доврж идтъ- КАИЖ • I потржсъиж • I прѣлиѣіжштж СА • [да]дадатъ иа лоио влше Л 6, 38 Зогр Мар ПОТЪ, -л м (14) ібрсбе пот роѣ: въстъ потъ его ѣко і капла кръве Л 22, 44 Зогр Мар Ас Сав • поты мн. перен. ібрштес усилие патаЬа: даждь ны подовьиж мьздж потъ иашихъ Супр 513, 5.— Евх 47а 21; Супр 112, 18; 166, 24; 313, 14; 314, 16; 374, 20; 381, 24; 429, 26; 512, 28,-Ср. троудъ ПОТЪКНЖТИ, -иж, -иеши сов. (16) 1. лру- ѵѵѵаі воткнуть гагахіі, ѵеікпоиі: тоу лжштж своіж потъкъ и иожь свои повръгъ Супр 38, 3-4 2. потъкижти са лцоахблтеіѵ, лдоа- хроѵеіѵ, лроаяіятеіѵ споткнуться кіоруі- поиі: дште къто ходитъ въ дьие • ие потъ- киетъ са... дште ли... иоштиіж потъкиетъ м И 11, 9 и 10 Зогр Мар Ас Сав,—Зогр Мар Ас Сав Клоц Супр.— Ср. овразити са1, идпдети, приплети, прирдзити са, прѣтъкм- ти ПОТЫЦЛНИіе, -ии с (3) 1. алоѵбт) по- спешность зрёсЬ: шъдъшд же елдвьида -га МЖЖА съ потъштлиикмъ вь тьмиицж Супр 199, 3 2. яроОѵціа усердие, тщание Ьогіі- ѴОЗІ: ВЫСОКЪ ЕЖДЖ потъштлииимъ Супр 332,
пот 19.— Супр 294, 19-20.— Ср. поспѣшеннк, спѣхъ, спѣшеннк, тъціаннк П0ТЫЦАТИ СА, -ціж са, -ціншн са сов. (20) 1. сглеѵбегѵ, ёліалоѵба^еіѵ, ёяітахѵѵеіѵ поспешить розрізіі зі: і потъштдвъ са сълѣзе • і прньктъ і радоуьь са Л 19, 6 Зогр Мар Ас 2. аяоѵба^еіѵ постараться ѵу- пазпагіі зе, ѵупаіогіі йзііі: кдко ннън вндАЦі(е пко) троуждддхж са вь т(ъ)цідньн • толи не пот(ъ)ціахом’ са Рыл 56$ 11-12.— Зогр Мар Ас Ен Син Евх Супр Рыл.— Ср. подвигнжти (подвигнжти са), поспѣти, поспѣшити ПОТЬЧвНИЙ, -ии с (1) ѵяоахёкіаца спотыкание; падение кіоруіпиіі, рай: дште падетъ врагъ твон не порддоун са • и о потъче- ннТ кмоу не възноси са Супр 126, 20 ПОТЫКАТИ, -двк, -дкшн несов. (1) біаѵѵа- аеіѵ натыкаться ѵгахеі: лдкты ,о,омж поты- каахж и ндмдидхж очимд Супр 502, 17.— Ср. прѢтЫКДТИ поть Пс 79, 10 Син см. пжть П0ТЬНЪ, -ъін прил. (1) ібршрёѵое потный роіісі зе, гросепу: гондше н къ ногама с(вд)тааго конона • тр судна н потънд отъ тагости Супр 41, 17 П0ТЫГЁГЛ, -ъі ж (5) [подъпѣг- Зогр (1) Мар (1), подъвѣг- Мар (1) Ас (1)] аяокекѵ- цёѵт] отпущенная, разведенная жена рго- ризіёпа, гаригепа тапгеіка: женАн са подъ- вѣгок • прѣлквъі творитъ Мт 19, 9 Мар Ас {нет Сав, 0 Зогр).— Мт 5, 32 Зогр Мар; Клоц 26 12.— Ср. поуціеннцд потѣпѣ Зогр-лл 2а 14 см. потаити ПОТѢЩИТИ, -ціж, -ціншн сов. (1) ѵяоѵоо- теіѵ подавить роііасіі: дд въіуомъ овАштреннк гнѣвд • потѣштнлн и оустдвнлн Супр 407, 3.— Ср. погнести, подавити ПООуБОЖАТИ СА, -діж са, -дкшн са несов. (1) греч. нет делать себя бедным, нищим; унижаться йёіаі зе иЬойут, сйийут; ропі- гоѵаі зе: доврородьнъ съі не пооувождн са самъ Супр 163, 19.— Ср. ооувождтн ПООуВРЬЗбНИІб, -нт с (1) хатйѵѵ|іе скорбь, сокрушение Иіозі: толнко же кмоу .вѣаше пооуврьзеннк • икоже сльзнтн кмоу зѣло Супр 285, 16.— Ср. оумнлкннк ПОСуМИТИ СА, -лсмж са, -мншн са сов. (1) ошфроѵеьѵ поумнеть гтоий/еі: порумнлъ лн сд ксн йо кодрате • нлн нн Супр 117, 24-25 ПООуОТНТИ, -оуціж, -оустншн сов. (5) [поуст- Супр (2)] ёпеуеірегѵ, а|юг>ѵ, г>по- раЛЛеіѵ, ёкаѵѵегѵ поощрить, побудить, по- нудить роѵгЬийіі, роЬійпоиі, ѵуЬійпоиІ: МНОГЫ ПООуСТИША нд мжжьство овон Супр 83, 11-12', да и сего нд покддннк поустнть (!) Супр 359, 20 • яараіѵеіѵ наставить, поучить паротепоиі, роисіі: подовд тн вѣ глаголати пооустити сьвѣтъ творнтн Супр 377, 9.— пооу П Супр 37, 13-14; 188, 30.— Ср. ндоустнтн, ндоучити, повадити ПООуСТЫГЬ, -ъін прил., сравн. ст. пооусть- нѣн (1) яродсрое бодрый сііу, ройоіоѵу: кетъ зѣло старъ • н свѣтьлъ лицемъ н доушеіж пооустьнѣи Супр 302, 21.— Ср. въдръ, въдрълнвъ ПФОуЩАНИЮ, -ни с (1) яроОхщіа усердие, готовность оейоіа, зпайа: съ вьсѣмь пооушта- ннкмь и сьмѣрениимъ слоужА Супр 283, 30.— Ср. пооуціеннк, оуерьднк ПФОуЦІАТИ, -ак, -акшн несов. (8) ёухе- кеѵеіѵ, яареууѵаѵ; (пооуцідтн нд довро яро- Оіщояоіегѵ) поощрять, побуждать, понуж- дать роѵгЬигоѵаі, ѵуЬігеі: си словеса оутѣшь- нди • поддвдіжште дроугъ дроугоу • н дроугъ дроуга пооуштдіжште Супр 91, 29; овъічьнжк молитвж съконьчдвъше с(ва)тиТ • панаша дроугъ дроуга пооуштдти нд довро Супр 62, 20 • іёѵаь, ёцяоіегѵ подговаривать, под- стрекать паѵайёі (ке гіёти): нлн нд смѣхъ пооуцідіА Евх 54а 13-14 • яараіѵеіѵ на- ставлять, поучать паротіпаі, роисоѵаі: дд н нъіна пооуштдіж та послоушдн мене Супр 194, 13.— Супр 90, 18-19; 98, 24; 188, 16; 434, 5-6.— Ср. кдздтн, ндоучдтн, пооучдтн, оувѣцідвдтн ПФОуЩвНИЮ, -ни с (3) яроОіщіа усер- дие, готовность оейоіа, зпаЬа: нъ оваче понеже пооуштеннк показаша Супр 378, 29.— Супр 374, 7; 441, 19.— Ср. пооуцідннк, оуерьднк ПФОуЧАЛИВЪ, -ъін прил. (1) бібахтх’бе поучающий, способный поучать роидщіеі, зейорпу роидоѵаіе везгнѣвьнъ • пооучдлнвъ • ВЪ кротости оучА приуОДАШТАА КЪ правѣй вѣрѣ Супр 207, 22 ПФОуЧЛТИ, -ак, -акши несов. (22) [поуоучд- тн (!) Мар (1)] 1. кого чимь яараіѵеіѵ, аѵті- яараіѵеіѵ наставлять, учить паЬайаІ, роисо- ѵаі: кодрдтъ... пооучддше какштаа са глагола Супр 109, 10 2. пооучдтн са въ кого, чьто; чесомоу; въ чемь; с инф. цекетаѵ; (пооу- чдтн са прѣжде лроцелетаѵ) рассуждать, размышлять гогЯтаі, иѵагоѵаі: і пооучаахъ сіа въ здповѣдехъ твоіхъ Пс 118, 47 Син; нд оутрънѣіхъ пооучаахъ сіа въ тіа Пс 62, 7 Син; даждн нмъ в’сег’дд * пооучдтн са заповѣдемъ твоимъ Евх 76 24-25; положите оуво нд еръдьцихъ вашихъ * не прѣжде пооучдтн са отъвѣштдвдти Л 21, 14 Зогр Ас Сав, поуоучатн са (!) Мар.— Зогр Мар Ас Сав Син Евх Супр.— Ср. кдздтн, ндоучдтн, пооуцідтн, прооучдтн, оувѣцідвдтн пооученніе, -на с (14) 1. лараіѵестіб поучение роисепі: пръвое сице въівдетъ • пооученне Евх 666 2 2. цекётті размышление, рассуждение ргетуз’іепі, гогртапі: заповѣди 491
пох пооу твоіа пооучение мое сжтъ Пс 118, 143 Син.— Пс 18, 15 Син; 38, 4 Син; 48, 4 Син; 118, 24 Син; 118, 77 Син; 118, 92 Син; 118, 97 Син; 118, 99 Син; 118, 174 Син; Евх 92а 2; Супр 495, 5; 548, 30 пооученик (!) Супр 517, 16 см. пооучити пооучити, -чж, -чишн сов. (20) [пооучи.. Ен (1), пооу.. ,т" Пс (1), пооученик (!) вм. пооучеиок Супр (1)] 1. хатпхегѵ научить роисіѣ: пооучнвъ ж словесы миогы Супр 208, 6 2. пооучити са чесомоу, въ чемь цеЛетаѵ обдумать, рассудить иѵагіі, ргошузііг: нж въ законѣ г(осподь)ии волѣ его и въ законѣ его пооучитъ сж д(ъ)нъ и иоіръ Пс 1, 2 Ен, пооу.. іт.. Син; варисте очи моі къ ютрю • пооучити сы. словесемъ твоімъ Пс 118, 148 Син □ поучеиыи в знач. прил. цеЛетрОей; задуманный гатузіепу: ивнвъшн емоу лжкавь- иыи)(ъ самарѣнъ... пооученик (! вм. пооучеиок) иа правьдиааго [и] въстаиик Супр 517, 16.— Ен Син Евх Клоц Супр Рыл.— Ср. наказати, наоучнти ПОХВАЛА, -ъі ж (12) [..увалож Ен (1)] 1. ёяагѵос, аіѵеаіс, егкрпціа хвала, восхва- ление, похвала сЬѵаІа, росЬѵаІа: штъ теве поувала моѣ въ црькъві веліцѣ ісповѣмь ті сіа Пс 21, 26 Син • спец. ёухсоцюѵ похваль- ное слово, похвала сЬѵаІогес, озіаѵпа гес, росЬѵаІа: с(вд)тааго василѣ... поувала о А ліжчеиицѣуъ Супр 82, 1 2. хабупца слава, гордость зіаѵа, сЫоиЬа, русЬа: ѣко поувала сілъі іуъ ты есі Пс 88, 18 Син 3. егіуаріатіа благодарность, благодарение бёкоѵапі, <Кк, сіікйѵгсіапі: (по)увалож прии(ошении ваша да) съказажтъ (сж къ воговн) фил 4, 6 Ен.— Фил 4, 8 Ен; Пс 32, 1 Син; 70, 8 Син; 70, 14 Син; Супр 63, 12; 83, 24; 83, 26; 534, 13.— Ср. влагодарьствик, влагодаркиик, поува- лкннк, слава, увала, увалкник ПОХВАЛИТИ, -ліж, -лиши сое. (26) [поувал.. Ен (1)] 1. ёяаіѵеіѵ, аіѵеіѵ, аѵбцѵеіѵ, ѵцѵегѵ похвалить, восхвалить, воздать хвалу ро- сЬѵаііі, ѵгбаі сЬѵаІи: поувалнте і вьси людие • ѣк(о) оутвръдн сы, милость его иа иасъ Пс 116, 1 Син; ц(ѣса)ръ же вьзвеселітъ сіж о в(о)зѣ поувалітъ сіа вьсѣкъ клъиыі сіа імъ Пс 62, 12 Син □ поувалкиъ в знач. прил. ёяаіѵетбс, ёяаьѵобцеѵос похвальный, до- стойный похвалы сЬѵаіуЬобпу: поувальиа оуко кетъ твоа лювы • нъ паче поувалено доуши твоки дръзиовеиик Супр 456, 16 2. еѵуарю- теіѵ поблагодарить робёкоѵаі, ѵгбаі біку: приемъ иа вечери улѣвъ • і поуваль к(ог)а • і прѣломн • і дастъ оучеиикомъ своимъ Евх 466 7 □ ие поуваліж в знач. прил. ауѵсо- ца>ѵ (!) неблагодарный пеѵбёспу: ие вждѣмъ оуво ие поувалжште такого Благодѣтели Супр 494, 14 3. поувалити сж о комь; цѣли» 492 хагіуаоОаі, ёяаіѵеіоОаі, хратегѵ похва- литься росЫнЬіі зе: о г(оспод)і поувалитъ сн д(оу)ша моѣ Пс 33, 3 Син; поуваліжтъ сн тобоіж лкБіжціі-і-міА твое Пс 5, 12 Син.— Зогр Мар Сав Ен Син Евх Супр,— Ср. въздати (въздати увллж); поувалкиъ ср. поувальнъ; не поуваліА ср. невъзвлагодатыгь, поувалити (ие поувалиіАи) ПОХВАЛЕНЪ, -ыи прил. (7) [..ѣ Ен (1)] 1. ёяаіѵетбб, ёяаіѵобцеѵос, аВіёяаьѵос по- хвальный сЬѵаІуЬобпу: поувальиа оуво истъ твои лювы Супр 456, 15 2. еѵуаріатіос, еѵуарютпріос благодарственный бёкоѵпу: поувальныж пѣсни владыцѣ у(ристо)соу въеъі- лаіжште Супр 531, 9-— Фил 4, 8 Ен; Клоц 116 26; Супр 65, 5; 454, 2; 530, 29.-Ср. увальнъ, влагодлрьствьиъ, довродарьсткьнъ, поувалити (поувалкиъ) ПОХВАЛІАТИ, -иіж, -икши несов. (2) 1. яроаѵерфтщеіѵ хвалить, восхвалять, воздавать хвалу сЬѵаІіѣ, ѵусЬѵаІоѵаі: ц(і)- с(а)рѣ і(здраи)л(е)ва... поувалѣіжшта • д(оу)уовъиыми словесы • і разоумомь Клоц 16 12 2. не поувалиіАи в знач. прил. ауарютос неблагодарный пеѵсіёспу: къ зьлъ мѣсто довро дароваж * ие поувалиіжш- тиТмъ тѣмъ и скврьньныимъ члокікомъ Супр 481, 22 23.— Ср. увалити; не поум- ліаіАн ср. иевъзвлагодатьнъ, поувалити (не поуваліж) ПОХВАЛІвННІв, -ии с (3) і. ёухйцюѵ похвальное слово, хвала сЬѵаІогес, росЬѵа- Іа: то во кстыюувалеинк мжченнк’ Супр 8'і. 2/ 2. ейуаріатіа благодарение, благодарность, выражение благодарности бёкоѵапі, росіёко- ѵапі, бікйѵгбапі: авьк овраштааше сд сь мно- гомъ поувалеинимъ Супр 529, 2-3 3. греч. нет гордость, хвастовство сЫоиЬа, сЫиЬепі: не выти вь йемь винѣ ииколиже поуваленыа Супр 570, 4.— Ср. влагодарьствик, ыаго- даркиик, поувала, слава, увала, увалкник ПОХВАТИТИ, поуваціж, поуватиши сов. (3) брастстест&аі, ёяЛац|Заѵеіѵ схватить исЬоріі, исЬѵаШ: и поувативъши иозѣ кго плана сд горько Супр 44, 6.— Супр 44, 20; 234, 20 — Ср. въеуватити, въеуытити, поуытити ПОХВАЦІАТИ, -ціаіж, -ціакши несов. (1) аѵѵаряа^еіѵ захватывать, схватывать га- сЬѵасоѵаі, исЬѵасоѵаі: отъ миогъ во лѣтъ поуваціаше і (т. е. доууъ нечистъ) Л 8, 29 Сав (въеуыштааше Зогр Мар, поуытааше Лс).— Ср. въеуытати, въеуыірдти, имати, поуытати ПОХОДА, -ы ж (1) греч. нет прогулка ргосЬагка: тъ ишедъ иа поуодж подлъгъ рѣкж оузьрѣ издалече плъкъ великъ народа грдджштъ Супр 146, 9 ПОХОДИТИ, поуождж, поуодиши несов. (6) 1. ёруесЮаі, Зіёрхесгдаі, яергуѵеебеіѵ; (по-
пох Ходити ноцініж біаѵѵхтереѵеіѵ) ходить, под- ходить, обходить сЬобіІ, ргісЬагеІ, оЬсЬа- геі: похождадуж къ йемоу • і г(лаго)лаахж И 19, 3 Зогр (приуождаахж Ас Сав, нет Мар); походАШтоу кмоу иоштиіж Супр 282, 25 2. яо- ХіТЕбеаОаі пребывать, жить роЬуѵаІ, рге- ЬуѵаС, гГі: съ намн доухомь да походатъ Супр 55, 27-28.— Супр 24, 5; 31, 28-29; 413, 18.— Ср. нтн, приходити, проходити, ХОДИТИ ПОХОТЬ, -и ж (38) ёяіОѵціа, ёяітрбеѵца, ОёХтціа, Еяаѵаатааіс, ёрсос, то ёяіОпцтіааі; (ид похоть неистовъ Ерсотоцаѵре) сирібііаз желание, влечение хасіозі, ІопЬа: влаженъ • іже ісплънитъ похоть своіж отъ нихъ Пс 126, 5 Син • вожделение, похоть хабозііѵозі, сЬііс: или на похоть неистовъ • или звѣздозь- рець Евх 54а 17 ф похоть сътворити го іиаѵоѵ лоіеіѵ исполнить чье-либо жела- ние, угодить исіпіі ро ѵйіі пёкоти, ѵуЬоѵёІ: пилотъ же хота ндродоу похоть сътворити • поусти імъ вдрААвж Мк 15, 15 Зогр Мар.— ЗогрМар Ас Ен Син Киев Евх Клоц Супр.— Ср. воліа, желѣник, жадаиик, пожелаиик, по- Хотѣник, уоткиик ПОХОТЬНЪ, -ъіи прил. (3) 1. фЛрбоѵое сладостный, блаженный, наслаждения род. зіазіпу, гохкозе род.\ въ слъзахт» похотьиъіхъ Евх 54а 13 2. ёлі/Оѵцптіхбс; похотливый хаііозііѵу, ѵііпу: или въсточнвъ • или похотенъ • или идолескъ Евх 54а 15; съгрішихъ... ВЪПДДДІЖ... ВЪ ПОХОТЬНАА ВЬЗЬрѢ- пиѣ • иа стоужде лице Евх 686 2-3 псхотѣниіе, -ніа с (1) еПіОпціа желание, влечение гаііозі, ІоиЬа, сЬііс: х°таштн кго «уловити • и ид похотѣньи зъло с(ва)тддго привести Супр 516, 18.— Ср. воліа, желѣиик, жадаиик, похоть, хотѣиик ПФХОТѢТИ, похоціж, похоціешн сов. комоу, чесомоу (1) греч. нет пожелать, почувствовать влечение Ьуі хасЬѵасеп сЫісет: вида чло- вѣчьскы довръіА жеиъі и дьштери * тѣмъ похотд Супр 7, 19.— Ср. въжделАтн, въжде- лѣти, въждаддти, въсхотѣтн ПОХРНЗЛШТИ, -льиж, -миши сое. (2) цѵірі- Іеіѵ помазать миром ротахаі ѵоппои тазіі: влрилА есть похрнзмити тѣло мое на погревение Мк 14, 8 Зогр Мар.— Ср. омдздти ПОХУЛИТИ, -ліж, -лиши сов. (10) 1. Хоібо- реіѵ, ясоабоасрпцЕіѵ, е^опОеѵеіѵ, ЁѵѵЗрі- {еіѵ, і'Летеіѵ предать поношению, опорочить роЬапёІ, роіиріі, гпесііі: дште похоулеиъ клагословыж Супр 379, 25 2. цёцфеаОиі, еліцецфеоОаі осудить; предать проклятию рокагаі; хаѵгЬпоиІ, хаігаііі: волѣзниіж сво- ей • похоулилъ еси в’сѣкж волѣзиь Евх 356 21; похоуливъ же крадъшааго о иесъітости иго Супр 42, 10-11.— Евх 356 24; Супр 39, поч П 28; 165, 8-9; 172, 24; 190, 3; 395, 26; 426, 2.— Ср. поносити, поржгати ПОХОуЛІАТИ, -ліаіж, -лгакши несов. (1) аяобохіца^еіѵ поносить, порочить Ьапёі, ороѵгЬоѵаІ: изволениемь нѣкоихъ прочьнАА іако похоулати Зогр-лл2б 11-12.— Ср. хоулнтн, Хоуловдтн ПОХОуЛКШИІб, -ига с (1) греч. нет пори- цание рокагапі: годѣ же ми зѣло въістъ прошеньи твои * и повѣждеиьи и похоуленьк Супр 544, 12.— Ср. поносъ, поиошеиик, оуко- ркник ПОХЪІТЛТИ, -діж, -аиши несов. (1) сиіѵсхр- ЯЙ^еіѵ схватывать, захватывать хасЬѵасо- ѵаі: многы бо лѣты • поуытааше и (т. е. доууъ) Л 8, 29 Ас (въсхыштааше Зогр Мар, похва- ціаше Сав).— Ср. въсхчатати, късхыщдтн, похваціати, хватати ПОХИТИТИ, -хыціж, -хытиши сов. (4) арЯа^Еіѵ, аоѵаряа^еіѵ схватить, захватить сЬуІіІ, исЬѵаІіІ: еда когъда похытитъ і ие вждетъ изваклѣььи Пс 49, 22 Син; жър’ци... похыштьше и коупио съ воииъі • поставнша и прѣдъ анлупатомъ Супр 107, 9.— Пс 7, 3 Син; Супр 97, 26—27.— Ср. въсхытнтн, въсхватнти, похватити ПОХЖПИТИ, -пліж, -пиши сов. (1) ёпауха- Хі^еаОаь обнять оЬе)тоиІ: да прииметъ и • і похжпитъ • и зацштитъ Евх 926 13.— Ср. охжп ити пощениіе, -ига с (ІО) аахтіаіб, ёухратеіа воздержание, аскетизм хіігхепііѵозі, азкеге: елико сила можетъ • поціеиие тръпѣиие • до съмръти Евх 92а 6. — Евх 87а 9 10; 88а 25; 89а 26; 90а 19; 976 20; 98а 25; Клоц 26 21; Супр 497, 8; 497, 11.— Ср. въздрьжаинк, оудрьжаиик ПОЦІАДѢТИ, поціаждж, поціадншн сов. кого, чесого; кого, чьто (14) [поште- Син (1)] феібе- ааОаі, фѵХаааеіѵ, фаѵаі(!) пощадить изеігіі: ие ПОШТЬЬДІА ОТЪ СЪМрЪТІ д(оу)шіА ІХЪ Пс 77, 50 Син; пощадити, са храмъ с(ва)тддго твоего д(оу)ха Евх 56а 22; пощтадн судовъ своихъ Супр 269, 13.— Пс 18, 14 Син; 71, 13 Син; Супр 91, 19; 95, 21; 101, 5; 101, 24; 104, 22; 164, 23; 286, 13-14; 337, 22; 437, 5 ПОЧИИЛТИ, -аіж, -акши несов. (19) аѵа- яабеаОаі 1. ояѵсбааЕіѵ, аѵалайкпе цета- Хау%аѵегѵ отдыхать, покоиться, почивать оііросГѵаІ: імаши мъиого докро лежлште на лѣта миога • почиваі • ѣждь пиі • весели са Л 12, 19 Зогр Мар Ас (почиі Сав) □ почн- в а іа и в знач. прил. хехоіцпцёѵос почив- ший, покойный хезпиіу: миога тѣлеса почи- ваіжштиіхъ с(ва)тыхъ въстдша Мт 27, 52 Зогр Мар, почиваіжціихъ Сав (почівъшіихъ Ас) 2. пребывать (Піі, зросіѵаі: почиваньи 493
поч ПОТА въ с(ва)тыхъ • хвала н(здрдн)левд Евх 22а 5.— Зогр Мар Ас Сав Евх Супр ПОЧИСТИ1, почьтж, почьтеши сов. (5) аѵауіуѵсоохеіѵ, ѵяаѵауіуѵахтхеіѵ прочесть ргесізі: ноддэше книжица прѣподокьиоуоумоу • омъ же приимъ и почьтъ подиви са вьзвѣште- иию Супр 558, 30.— Супр 312, 26-27; 343, 29; 434, 24; 503, 8-9 ПОЧИСТИ2, почьтж, почьтешн сое. (22) [почътеиьемь вм. иочътенымъ Клоц (1)] тіцаѵ, еіѵаі (!) почтить росііі, исііі: іже ие почьтетъ о(ть)цд ли м(дте)ре своеьь Мт 15, 6 Зогр Мар; к(о)же нашъ • почеты ч(ловѣ)кд • по окрдзоу своемоу Евх 76 1 ф пдче почисти яротщаѵ предпочесть <1аХ ргесіпозі: жзъкъи пжть пдче прострднддго поч’ти Супр 290, 26.— Зогр Мар Ас Сав Евх Клоц Супр ПОЧИТЛНИІ61, -иа с (1) аѵауѵсоаца чте- ние сіепІ: сего рдди цръкы идкдздетъ • сего рддн нъінѣшьнѣд оучительствд • сего рдди почитдииэ Хил 26а 22.— Ср. чьтеиик П0ЧИТЛНИІ62, -иа с (1) греч. нет почи- тание, почесть роста: обыкла во сжт’ почи- тдиьа • и ЧАСтда благыихъ съповѣддиьэ Супр 543, 28.— Ср. почьтеиик, чьсть ПОЧИТАТИ, -ак, -акши несов. (6) ёгѵауі- уѵсоохеіѵ, хататаооеіѵ (!), еѵтѵухаѵеіѵ (!) читать сізі: дъва деслти и осмь лѣтъ сътво- риуъ почитда христосово еудггелик Супр 227, 14-15; пойеже почитдктъ са вамъ • книгы сждннскыа Супр 127, 15-16.— Супр 123, 27; 227, 13; 271, 29-30; 274, 28.—Ср. чисти1 ПОЧИТИ, -чик, -чинши сое. (15) 1. аѵа- яапеоСаі, хатаяаѵегѵ, біаѵаяаѵеіѵ, ѵяѵо- ѵѵ, аѵаірѵхгіѵ, аяоахіа&’іѵ, т) аѵаяаѵотс; (!) отдохнуть оНросіпоиІ зі: въ мирѣ вькоупѣ оусънж и почик Пс 4, 9 Син; Евх 73а 23; повелѣ ид ліакъцѢѢмъ семъ одрѣ почити ми Супр 118, 23 • аѵаяаѵеоОаі, хоіцааОаі; (прѣжде почити яроаѵаяаѵеоОаі) почить гезпоиі: миогдд тѣлесд почівъшіихъ с(ва)тъ- ихъ въсташа Мт 27, 52 А с (почивдкштиіхъ Зогр Мар, почивдкціихъ Сав); покои... в’са д(оу)шА • прѣжде почивъшаіа Евх 656 1; Х(ристо)с(ъ) чловѣкъ вѣѣше • и почи ако иоуждъиок съмрьтьк Супр 136, 10 2. ёяа- ѵалаѵео'Оаі покоиться зросіпонС: дште ли вжджтъ • с(ъі)иове мирд • почиетъ ид йемь миръ вдшь Л 10, 6 Зогр Мар.— Мк 6, 31 Зогр Мар; Л 12, 19 Сав; Пс 38, 14 Син; 54, 7 Син; Супр 18, 4; 38, 12.— Ср. испочити ПОЧРЬПАЛО, -д с (1) аѵтлгща черпак паЬёгак, сеграк: ии почръпдлд имаши • и стоуденецъ естъ глжбокъ И 4, 11 Мар (почръпдльиикА Зогр Ас).— Ср. почрьпдльиикъ ПОЧРЬПАЛЬНИКЪ, -д м (2) аѵткцца 494 черпак паЬёгак, сеграк: ии почръпдльииш імдши • і кладаэь естъ глжбокъ И 4, 11 Зогр Ас (почръпдлд Мар).— Ср. почрьпдло ПОЧРЬПАТИ, -дк, -акши несов./сов. (6) [почръ- Зогр (1) Мар (1) Ас (2) Евх (2)] аѵтХеіѵ, арѵеаОаі черпать/начерпать сег- раі/пасеграі, паЬігаі/паЬгаІ: пріде жена... почръпдтъ водъі И 4, 7 Ас (почрѣтъ Зогр Мар).— И 4, 15 Зогр Мар Ас; Евх 5а 14; 66 16.— Ср. почрѣти, чрьпдти ПОЧРѢТИ, почрьпж, почрьпеши сов. (11) аѵткеіѵ, арѵеоОаі начерпать пасеграі, паЬ- гаі: ночръпѣте иъійѣ і прннесѣте • Архи- триклинътови И 2, 8 Зогр Мар Ас.— К 2, 9 Зогр Мар Ас; И 4, 7 Зогр Мар; Супр 312, 29; 550, 2; 551, 4.— Ср. ицірьпдти, ндчрьпатн са, почрьпдти ПОЧОѴДИТИ СА, -чоуждж са, -чоудиши сд сое. (1) ё^іотаодаі удивиться, изумиться росііѵіі зе, игазпопі: видѣуомъ и почоудихомъ са Супр 62, 14 ПОЧОуТИ, почоук, почоукши сое. (6) аіаба- ѵеоОаі, отѵаюдаѵеодаі, ѵоеіѵ почувство- вать росіііі: ие и кште почоу ліжкъ Супр 112, 9 □ и е п о ч оу іа в знач. прил. аѵаіавт|- тод бесчувственный пеѵпітаѵу, пеіеспу: сице бѢша иепочоукште и невѣгласи Супр 417, 11,—Супр 43, 22; 192, 11; 245, 29; 336, 7.— Ср. оціоутити; ие почоуіж ср. ве- ціоувьствьиъ, икчоувьствьиъ почътеиьемь Клоц 10а 10 см. почисти2 ПОЧЬТбНИІС, -иа с (2) [почът- Клоц (1)] П тт)е тщт)б ѵяерЗокп честь, почесть сей, роста: прѣспѣ же ськ докротж ч(ловѣ)л почътеиьемь досджденье почътеиьемь (ея почътеиъіимъ) створь Клоц 10а 9 9 яро- тіцт|Оіб уважение, почтение йсіа, ѵагпой: по(чь)теиие печдльио Зогр-лл 26 5.— Ср. почитдиик2 ПОЧЬТО нареч. (>100) біа ті, еіе ті, ті, іѵаті, хіѵос, ёѵехеѵ, лтс, (!); (почіто ксть с инф. тіс; хвеіа) почему, зачем, для чего, почто ргос: по чьто съ мъітдри і грѣшыіи- кы ѣстъ Мк 2, 16 Зогр (что ѣко Мар Ас, что се эко Сав); почто кѣ просльзити Супр 316, 5.— Зогр Мар Ас Сав Син Евх Клоц Супр.— Ср. въскжк, чьто п о ѣ - см. поэ- ПОІАДАТН, -дк, -акши несов. (2) [пЛ- Зогр (1) Мар (1)] хатеоОіеіѵ, вар. хатёа&іѵ (!) объедать ѵу]і<1ат: поѣддкштеі домъі въдо- виць • і иепьштевдииемь • ддлече моллште са Мк 12, 40 Зогр, поѣддкштихъ Мар,— Ср. поглъцідти ПОТА САТИ, поашж, поашеши сов. и поосак, поасдкши несов. (9) [поѣ- Зогр (2) Ас (3) Син (1) Евх (1)] ^соѵѵѵѵаі опоясать/опоясы- вать оразаі/оразаѵаі: егдд же състаріешн
ПОІА сл... инъ та поѣшетъ И 21, 18 Зогр Ас Сав □ погасатн са опоясать- ся /опоясываться оразаі зе/оразаѵаі зе: поѣшетъ са • и посадитъ іа * и мінжвъ послоужггъ нмъ Л 12, 37 Ас (прѣпоѣшетъ сл Зогр Мар Сав); кжді емоу... ѣко поѣсъ імъже въінж поѣсаетъ сіа Пс 108, 19 Син.— И 21, 18 Зогр Ас Сав; Евх 976 15-16.— Ср. прѣпоіасати ПОІАСТИ, поіамь, погаси сов. (10) [поѣ- Зогр (2) Мар (1) Син (7)] хатеобіеіѵ, хатаѵЕЦЕіѵ съесть зпізі, зеггаі: посъла на ніа песыл моухы и поѣсы. іа Пс 77, 45 Син • перен. хатвоОіеіѵ, аѵакіохесѵ поглотить, погубить роЫііі, зігаѵіі, гаЬиЬіі: юноши. і)(ъ поѣстъ огнь Пс 77, 63 Син; вьсѣкъ во отели, поѣстъ са Мк 9, 49 Зогр (осолитъ и Мар).— Л 9, 54 Зогр Мар; Пс 20, 10 Син; 78, 7 Син; 79, 14 Син; 104, 35 Син (2).— Ср. изѣсти, поглътити, пожрѣти2, потрѣвнтн, съиѣсти ПОІАСЪ, -а м (20) [поѣ- Зогр (3) Мар (3) Ас (3) Син (1) Евх (2)] 4<йѵп пояс, кушак раз, оразек: і запрѣти імъ • да ничесоже иевьземліжтъ на пжть... ии п’иръі ии хлѣва « ни при поѣсѣ мѣди Мк 6, 8 Зогр Мар | до попса йхрі ттіе 4<йѵгіе до пояса сіо рази: оучеиикы до погаса овиажнвъ Супр 432, 27.— Зогр Мар Ас Сав Боян Син Евх Супр ПОІАТИ, поимж, поимеши сов. (>100) 1. яа- 9аХац|Заѵеіѵ, ХацЗаѵеіѵ, яроокацЗаѵеіѵ, аѵаХацРаѵеіѵ, аяокацЗаѵеоОаі, хтаоОаі; (пйати по силѣ аууаребеіѵ) взять (с собой) ѵгіі (з 8еЬои): отъ того часа поіатъ іж оучеиикъ въ своѣ си И 19, 27 Зогр Мар Ас (3) Сав (2) Боян; і поемъ петра і ова с(ъі)на зеведеока • начатъ скръвѣтн Мт 26, 37 Зогр Мар Ас, поімъ Сав; отъпоуштьше народъ • поіаша н ѣкоже вѣ въ ладиі Мк 4, 36 Зогр, поіаса Мар; и поимжтъ и чръиьцн • и постригжтъ н Евх 966 12 • взять (себе) ѵхіі (зі): рече же імъ пилатъ • поімѣте і въі И 18, 31 Зогр МарАс Сав; Богатый... поа телицж ништааго Супр 360, 5 • схватить, взять в плен сЬоріі зе, га)тоиі: поим’ше кдного съваздша • вери- гами двоими Супр 146, 4 • отвести, увести осіѵёзі, ѵуѵёзі: поіатъ мы. отъ водъ миогъ Пс 17, 17 Син; сотъ доілиць поы.то-і Пс 77, 71 Син • перен. хатакац|3аѵегѵ охватить исЬѵаШ, гасЬѵаііі: поимъ ма кестоудьга вѣсъ Супр 526, 3 □ поіати (женж) уарвьт, ёясуацЗреѵеіѵ (ттгѵ уѵѵаіха), (уг>- ѵаіиа) ХацЗаѵеіѵ жениться ро)тоиІ, ѵгІІ зі (га гепи): седмь оуво вратрыл вѣ • і пръвы поімъ жеиж оумрѣтъ Л 20, 29 Зогр, поемъ Мар2. ЕухакЕІѵ обвинить оЬѵіпіі, оЬгаІоѵаі: прнвлиживъ са къ йімъ • напдде на йа покмь л и глагола Супр 32, 10.— Зогр Мар Ас ПРА П Сав Боян Син Евх Супр.— Ср. възати, ОТАТИ, ПрИІАТИ ПРАВИЛО, -а с (2) хаѵспѵ 1. правило, установление ргаѵісііо, изіапоѵепі: нъ оустави севѣ законъ н правило • дд вь мѣрж вьсе твориши Супр 496, 30 2. церковные правила, канон сігкеѵпІ гакоп, капоп: ѣкоже и правила с(ва)т(ы)хъ о(ть)ць г(лдго)ліжт(ъ) Рыл 2а{3 21-22.— Ср. законъ, правлкиик ПРАВИТ6ЛЕ, -лга м (1) ббцубе тот, кто ведет; предводитель, вождь ѵйсісе, ргесі- зіаѵепу: сѵ колѣзии болаштним’ • врдчоу • вѣрѣ правителю Супр 313, 9.— Ср. вождь, наставьиикъ ПРАВИТИ, -вліж, -виши несов. (4) ббцуеГѵ направлять, указывать правильный путь, правильное направление икагоѵаі зтёг, зргаѵпои сезіи: ведомъ кѣаше але^андръ правимъ дьвѣма дггеломд Супр 164, 7 • перен. брдотоцесѵ верно преподавать зргаѵ- пё ѵукіабаі: потъціи са севе искошена • поставити прѣдъ к(ого)мъ дѣлателѣ иепосты- дъиа • правАціа слово истинное 2 Тим 2, 15 Ен.— Служ Зб 19-20; Супр 403, 25.— Ср. идпрдвлгати, наставлгати, оупрдвлгати ПРАВЛІбНИЮ, -ига с (3) [прдвен- Ен (1)] 1. хаѵйѵ правило ргаѵісііо: дд хрлниши ты мѣры • н ддиадго ти прдвькнига (не) рдскдзншн Супр 383, 10-11 • спец. монастырский устав геЬоІпі ргаѵісііо: и сице епискоупьство неволеіж при имъ • прдвькнига чръноризъскддго житига не измѣни Супр 280, 16-17 2. епОйтгіб правильность, справедливость зргаѵпозі, зргаѵесііпозі: жезлъ правению • жезлъ ц(ѣ- са)ръствиѣ твоего Евр 1, 8 Ен.— Ср. правило, правота, правость, правыни, правьдд, оуправлк- ник ПРАВО нареч. (6) брОсое правильно зргаѵ- пё: оучителю вѣмь ѣко право г(лдго)леши • і оучнши Л 20, 21 Мар (правь Зогр).— Л 7, 43 Сав; Л 10, 28 Ас; Супр 542, 27; 542, 28; Рыл 763 29.— Ср. правы, правь, прдвьда (въ правьдж, по правьдѣ), правьдьно, правѣ ПРАВОВѢРИЮ, -ига с (2) ц брОббо^о^ яіотіе истинная вера, правоверие ргаѵа, зргаѵпа ѵіга: к(о)же... селА вь нихъ в’сѣко правовѣрие Евх 446 17.— Супр 302, 6.— Ср. правъ (правага вѣра) ПРАВОВѢрЬНО нареч. (2) греч. нет пра- воверно, согласно с истинным вероучением ргаѵоѵёгпё, росііе ргаѵё, зргаѵпё ѵігу: покрылъ еси в’са грѣхы... проповѣдаіжціиимъ та правовѣръио Евх 276 1.— Супр 538, 17 ПРАВОВѢРЕНЪ, -ыи прил. (16) брОсдбо^од, о тт)с 6рОобб'(;оѵ яіотесое правоверный рга- ѵоѵёгпу, ргаѵё, зргаѵпё ѵігу: помани г(ос- под)і (в)’се еписк(оу)пъство * правовѣръное Служ 36 19.— Служ Евх Супр Хил 495
ПРА ПРА ПРАВООЛОвЬЦЬ, -а м (1) др066оі;о<; пра- воверный в знач. сущ. ргаѵоѵёгес, ргаѵо- ѵёгпу: д(оу)ховъно празденъство • право- словець • авлено и свѣтъло ави са Евх 26 19 правость, -и ж (5) еѵ'&ѵтрс правиль- ность, справедливость зртаѵпозг, зргаѵесП- позг: сждіті... лкдемъ правостію Пс 97, 9 Син.— Пс 44, 7 Син; 66, 5 Син; 110, 8 Син; 118, 7 Син.— Ср. правлкник, правота, пра- въійи, правьда ПРАВОТА, -ъі ж (2): правотъі мн. еѵО- ѵтртес правильность, справедливость зргаѵ- позГ, зргаѵесПпозІ: храни незъловж і внждь правоты Пс 36, 37 Син ф пра вотгі с ж д и - т и еі>Оѵтг|тас хріѵеіѵ творить правый суд зопсііг зргаѵесіііѵё: азъ правоты сжждж Пс 74, 3 Син.— Ср. правлкник, правость, правъійи, правьда правратнтн Пс 77, 44; 77, 57 Син см. превратити ПРАВЪ, -ъін прил. (69) еііОбб 1. (въ правжіж (г. е. силж) х0Аити хаторбобѵ) прямой, ровный ргіту, гоѵпу: оуготоваіте пжть г(осподь)нь * правъі творите стьза его Мк 1, 3 Зогр Мар Ас Сав Боян; і вжджтъ стръпътъиаа въ праваѣ • і остриѣ въ пжти гладъкы Л 3, 5 Зогр Мар Ас Сав • перен. прямодушный, искренний пргітпу: і похва- ліатъ сіа вьсі праві ср(ь)д(ь)цемъ Пс 63, 11 Син 2. еёбрс, трс 6іхаіосгйѵг|<; правиль- ный, справедливый зргаѵпу, зргаѵесіііѵу: оправъданъѣ г(осподь)нѣ права веселіАшта сръдьца Пс 18, 9 Син □ праваіа вѣра Т) ОрбббоВоС ЛІОТІС, Т] орботоцос ЛІОТ15, т) брбдс ліотьс правоверие, истинная вера ргаѵоѵёгпозг, ргаѵа, зргаѵпа ѵіга: въ кро- тости оучд приходАШТАА къ правѣй вѣрѣ Супр 207, 23; праваіа оу ч е и и іа (в ѣ р ъі), оу ч е н и іа правъі іа в ѣ р ъі ббуцата (цер- ковные) догматы (сігкеѵпі) сіоцтаіа: каа бо пользѣ еже вѣдѣти • о в(о)зѣ праваіа оучениіа доврѣ • а влждъ дѣати срамьнѣ Хил 26$ 10-11 □ право с, права с мн. в знач. сущ. біхаіоайѵг), еп'йѵтгіс, та епбеіа справедливость зргаѵесііпозі: ѣко правъденъ г(оспод)ь и правъдж вьзлюві • права відѣ ліце его Пс 10, 7 Син.— Зогр Мар Ас Сав Боян Ен Син Евх Супр Хил.— Ср. пра- вовѣрик, правьдьиъ; праваіа вѣра ср. право- вѣрнк ПРАВЫ нареч. (1) хака>5 правильно зргаѵпё: правъі • влажены Павелъ г(лаго)лаше Клоц 46 24 (сь лѣпоты Супр 412, 1-2).— Ср. право, правь, правѣ ПРАВЫМИ, -ніа ж (3) епбйтпс справед- ливость зргаѵесііпозі:: тъи оуготова правъіиіж Пс 98, 4.— Пс 9, 9 Син; 16, 2 Син.— Ср. 496 правлкник, правость, правота, правьда, правъ (право) ПРАВЬ нареч. и частица (7) I. нареч. орОсЬс; правильно зргаѵпё: правь сждилъ еси Л 7, 43 Зогр Ас (правѣ Мар, право Сав) II. частица аццѵ истинно, воистину ѵргаѵ сіё, ѵёги: правь глаголж вамъ Супр 358, 3 (аминь Мт 18, 18 Мар Ас Сав) • греч. нет а именно Гогіг: правь въ нстииж таци кѣшд Супр 472, 15.—Л 10, 28 Сав; Л 20, 21 Зогр; Супр 2, 9.— Ср. аминь, выти (кждетъ), право, правъі, правѣ ПРАВЬДА, -ъі ж (>100) 1. біхаьоаѵѵті, біхаюѵ, еоОйтгіс іпзііііа справедливость зргаѵесііпозі:: іштѣте же прѣжде ц(ѣса)р(ь)- ствиѣ в(о)жиѣ • і правъдъі его Мт 6, 33 Зогр Мар Ас Сав; Супр 290, 24 • перен.'. йога моѣ ста на правъдѣ Пс 25, 12 Син □ въ правьдж, по правьдѣ, правьдокбі- хаіа>5, ёѵ біхаіоайѵі], плёр біхаьоаёѵт]?, ёѵ еі)Ойтг|Ті; (правьдоіж Бесѣдовати йьхаюЛо- уеьѵ; въ правьдж поставити сіізропеге) спра- ведливо, по правде зргаѵесіііѵё, ргаѵет: тъ сждітъ въселенѣн въ правьдж Пс 9, 9 Син; азъ же правъдоіж авлж сіа [л]ліцк> твоеліоу Пс 16, 15 Син; врѣміА наше въ правьдж поставі Киев 26 6-7; по правьдѣ нарече сд артемонъ Супр 226, 27; вез оума оуво окиликмъ весѣдоукши ш чловѣчиие • а не правьдоіж Супр 365, 14; вес правьдъі абіхш? несправедливо пезргаѵесіііѵё, пергаѵет: по- стыдіатъ сіа гръдис ѣко вес правъдъі кеза- коньновашіА на міа Пс 118, 78 Син 2. біхыссо- ца, ёѵтоХт) установление, принцип изіапо- ѵепі, газасіа: закона твоего раді съхраніуъ правъдъі твоіа Клоц 2а 6 3. йкцСеіа истина, правда ргаѵсіа: что оуво речеши о правьдѣ Супр 250, 26 □ въ правьдж бѵтсв? воистину, вправду оргаѵсіи, ѵргаѵбё, ѵзкиі- ки: въ правдж дивъно чоудо таииааго въ прав’дж страшьиа тайна Супр 248, 29 и 30,— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Киев Евх Клоц Супр Хил Рыл Зогр-лл.— Ср. истина, оправьданик, правило, правлкинк, правость, правота, правъ (право), правъійи, рѣсиота, оуправлкннк, оуставъ; въ правьдж ср. правь, правъі, правѣ, правьдьно ПРАВЬДИВЪ, -ъіи прил. (29) біхаьос; (правьдивъін сждни бьхаюхріттіс) справедли- вый зргаѵесіііѵу: чл(овѣ)къ сь правьдивъ • н во(го)чьстивъ Л 2, 25 Ас Сав (правьдьиъ Зогр Мар, правъд.. Боян) □ правьдивъін в знач. сущ. 6 біхаюс праведник, правед- ный человек зргаѵесіііѵу сіоѵёк: ннч’тоже тевѣ и правьдивоуоумоу томоу Супр 434, 7 (правьдьникоу Мт 27, 19 Зогр Мар Ас Сав).— Ас Сав Евх Супр.— Ср. правъ, правьдьиъ
ПРА ПРАВЕДЕНИКЪ, -а м (84) [праве(д) Ас (1), іиве- (!) Зогр (1), . .ведннкъ Ен (1), ..ма Ея (1), ..равед.. Ен (1)] біхаюс, ауюс (!), дортѵс; (!), 6 тоѵ Оеоѵ бойкое (!), аоібщое (!|. отЛѵ ѵоц.іа>ѵ боос (!); (пр'ьвын правьдьннкъ іцхотобіхаіо^) праведник зргаѵесіііѵу сіо- ѵёк: непокнннъ есмь • отъ кръве сего правьдь- нна Мт 27, 24 Зогр Евх 496 6 (праведънааго Л/ар Ас, правьдьнаго Сав); помани пилацпжіж іувоів'ыіііж са * праведьника н(соу)са Евх 496 2 3.— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Евх Клоц Супр.— Ср. правьднвъ, правьдьнъ ПРАВЕДЕНИЧЕ прил. (10) тоѵ біхаіоп, шѵ біхаіеоѵ праведника род. зргаѵесІІіѵёЬо род.: оучннн д(оу)хъ іуь • в’ селахъ пра- яедыііічихъ Евх 646 20-21.— Мт 10, 41 Зогр (2) Мар (2) Ас (2) Сав (2); Пс 93, 21 Син ПРАВЕДЕНО нареч. (3) 1. біхаіеос справед- ливо зргаѵесіііѵё, ргаѵет: праведъно • с живымъ і мрътвымъ еждітель ѣклѣетъ са Клоц 11а 1 2. греч. нет правдиво, искренне оргаѵсіоѵё, цргітпё: аціевждет(ъ) правед(ь)- ю послалъ с(а) Евх 102а 11.— Пс 7, 10 Сш,— Ср. право, иракъі, правѣ ПРАВЕДЕНЪ, -ъіи прил. (>100) 1. біхаіо^, гт)д біхаюайѵгіе, ёѵбіхос, еѵОйе справедли- вый, праведный зргаѵесіііѵу: тако н въі кьнѣмдоу оуко аклѣате са чл(о)в(Ѣ)комъ пра- идьин Мт 23, 28 Мар (0 Зогр) □ пракьдь- иъіи м в знач. сущ. 6 біхаюс праведник зргаѵесіііѵу сіоѵёк: ие повиненъ есмъ отъ кръве сего праведънааго Мт 27, 24 Мар Ас, прш>дыіаго Сав (правьдьиика Зогр); правь- дьиаи с мн. диае гесіа зипі справедли- вость зргаѵесііпозі: да възможемъ правьдьнаѣ твоѣ наслѣдоваті Киев За 7-8 2. иирфре (!) истинный, правильный, надлежащий ргаѵу, зргаѵпу, паіегііу: вида севе отъ многы елагъіа дѣтѣли мжжа и правьднааго житиа на мпозѣ прогоннма Супр 514, 21 □ правь- дыіага вѣра греч. нет правоверие, истин- ная вера ргаѵоѵёгпозі, ргаѵа, зргаѵпа ѵіга; кждн ми подавън силж... съ праведъноіж вѣрою Евх 726 8-9.— Зогр Мар Ас Сав Унд Боян Ен Син Служ Киев Евх Клоц Супр Рыл.— Ср. іістішыіъ, истовъ, правъ, правьднвъ, ріоіотпкыіъ ПРАВѢ нареч. (2) орОсос; правильно зргаѵ- пё: прокѣ отъвѣшта Л 10, 28 Зогр Мар (право Ас, правъ Сав).— Ср. право, правы, правь, правьдьио ПРАГЕ, -а м (2) еркіа поперечный (здесь: верхний) косяк (двери) ѵегеі, озіёпі: кровью сего овьч(д)те помлза\ъ прагы двьріи Клоц 66 34.— Супр 332, 2 ПРАДѢДЪ, ПРѢДѢДЪ, -а м (3) [прѣ- Евх(2)] прбуоѵое; (прадѣдъ христосовъ хбіег іошишр) прадед, предок ргасіёсі, ргесіек: ПРА П в(о)же посѣціеи аврама • прѣдѣда нашего Евх 176 20-21.— Евх 936 13; Супр 460, 20.— Ср. дѣдъ, отьць, праотьць ПРЛЗДЬНИКЪ, -а м (88) [празник- Сав (6), пра(з)ни(к) Ас (2)] ёорті) праздник, празд- нество зѵаіек, зіаѵпозі: і хождаашете роди- телѣ его • по вьсѣ лѣта къ і(ероусали)мъ • въ праздьникъ пасцѣ Л 2, 41 Зогр Мар Ас, въ празникъ Сав ф лювивыи праздьни- комъ см. любивъ.— Зогр Мар Ас Сав Боян Ен Син Евх Клоц Супр Рыл.— Ср. годъ, праздьиьетвик, праздьиьетво, тръжьство ПРАЗДЬНОВАТИ, -иоую, -ноукшн несов. (24) [празъно- Син (1)] 1. егхока^еіѵ, аруегѵ быть свободный, праздным, ничего не де- лать гпіі ргагсіпо, Ьуі ѵоіпу, гаЬаІеі: праздъиоваахж • пойеже вѣаше великаа ежвота Супр 125, 29-30 □праздьноуіАи в знач. сущ. 6 ауусоѵ безделыпік /аііаіес. роѵаіес: иъ не толика тыитета тъчию праздъниржштоу- оумоу • иъ иесътръпѣтиа ляжка Супр 377, 30 2. о чемь аохокеіѵ посвящать свое время, отдаваться чему-л. иѵоігіоѵаі зе, ргорщео- ѵаі зе к пёсети, ѵёпоѵаі саз пёсети: кже ко о том’ праздьновати и радовати са • и прилпѣти ничтоже иѣ того горе Супр 447, 13 3. ёорта^еіѵ, опѵеорта^еіѵ, яаѵг|ущ)і4еіѵ; (коупьно праздьновати опцяаѵтіуирі^еіѵ) праздновать зіаѵіі, озіаѵоѵаі: і а(н)ѣ(е)лн съ ч(ловѣ)кы праздъноуютъ Евх 16 14-15: дольнии невесъныимъ веселикмъ... коупно праздьноуюште зовѣахж Супр 322, 12.— Ен Син Евх Клоц Супр.— Ср. праздьиъ (праздь- иъ быти), праздьньствовати ПРАЗДЕНЪ, -ыи прил. (23) [празн- Сав (3) Супр (1)] 1. ох°ка4<х>ѵ пустой, незанятый, праздный ргагсіпу: оврАштетъ праздьиъ (т. е. Храмъ) • пометенъ і оукрашеиъ Мт 12, 44 Зогр Мар • перен. ах}у6^ праздный, излипіний ргагсіпу, гЬуіеспу: всѣко слово праздьно • еже аште рекжтъ ч(ловѣ)цн Мт 12, 36 Зогр Мар Ас, г(лаго)лъ праздьиъ Сав; о праздьнѣ словеси Рыл 2ба 3 • бессильный Ьегѵіасіпу: празнж и соухж ржкж вь праздьиъ дьиь иа дѣло простьрѣ Супр 396, 14 2. асуос, ёѵ адуід. праздный, ничего не делающий гаЬа1е)ісі, песіппу: видѣ ины на тръжиціи стоышіта праздъны Мт 20, 3 Мар Ас Боян, празны Сав (0 Зогр) □ праздьиъ дьнь тщёра а$уіа$ свобод- ный, нерабочий день ѵоіпу, пергасоѵпі сіеп: іако вь дьнь ежвотънын чловѣка ицѣли • н празнж и соухж ржкж кь праздьиъ дьнь на дѣло простьрѣ Супр 396, 15; праздьиъ быти охока^еіѵ, адуеіѵ быть свободный, не быть занятый, иметь (свободное) время гпіі саз, Ьуі ѵоіпу: нѣсмъ празденъ азъ иио дѣло имамъ Супр 172, 3 3. праздьиъ выти чесо; отъ чесо ёргщоѵ еіѵаі, ацоцюѵ еіѵаі 497
ПРА нуждаться в чем-л., лишаться чего-л., быть лишенныя чего-л. розігасіаі песо, Ьуі ргозі, гЬаѵеп пёсеіго: вндѣхъ... земіж... всего плода прдздъна (вм. -нж) Супр 128, 21-22.— Зогр Мар Ас Сав Боян Супр Рыл.— Ср. прдздь- НОВДТИ (прАЗДЬНОуІАи), ТЪЦІЬ ПРАЗДЬНЬСТВИІб, -иа с (2) ёорті) празд- нество зіаѵпозі: рАЗЛНЧЬНА ОуНЫНЬа рАЖДДІЖТЪ са • прдздьнъствоуіжштиТлгь • о жнтнистѣхъ праздьньствиихъ Супр 492, 22. — Супр 491, 11-12.— Ср. ГОДЪ, ПАМАТЬ, ПрАЗДЬННКЪ, праздь- ньство, тръжьство ПРАЗДЬНЬСТВО, -а с (11) [прлзн- Зогр-лл (1)] 1. ои}уіа, ао%6кіа праздность песіппозі, ргагбпо: овльгъчнтн печаль о иного ошьстнн и о празньствѣ Зогр-лл 2а 5 2. ёортт), яаѵ- Йуорье праздник зѵаіек: се во наста врѣліА прдзденъствоу нашеллоу Евх 16 13. — Евх 26 18-19; Супр 396, 26-27; 479, 26; 486, 26; 491, 8; 491, 10-11; 493, 4-5; 493, 13-14; 493, 22.— Ср. годъ, прдздьньствнк, праздь- ннкъ, тръжьство ПРАЗДЬНЬСТВОВАТИ, -ствоувк, -ствоукши несов. (6) ёорта^еіѵ, оѵѵеорта^еіѵ, яері ёортпѵ аохолеіодаі; (прдздьньствоуіжціе хад' ёхаотпѵ яаѵдуѵріѵ) праздновать зіаѵіі, озіаѵоѵаі: праздьиъствоунмъ оуво прдздьиьство се Супр 493, 21; влдженнн лгы прдздьньствоу- иште ЗьрАШТНИ КГО... И оусты ЛОБЫЗАКШТе • и зжбы аджште Супр 506, 14.— Супр 479, 9; 490, 27; 490, 29; 492, 21.— Ср. прдздьно- ВАТН И р А з и -, прдзън- см. правдьн- ПРАОТЬЦЬ, ПРѣОТЬЦЬ, -д м (1) [прѣ- Сав (1)] яролатад) праотец, предок ргаоіес, ргесіек спец.: прѣдъ с(ва)тыллі 6(ть)цн па- мат(ь) с(ва)тъімъ прѣо(тъ)цемъ Сав 1356 6 (пр (о)р (о)к(о) ллъ Ас 1296 15).— Ср. дѣдъ, ОТЬЦЬ, ПрАдѢдЪ ПРАПРЖДА, ПРѢПРЖДА, -ъі ж и ПРА- ПРЖДЪ, ПРѢПРЖДЪ, -а м и ПРѣПРЖДЬ, -и ж (8) [прдпржда Зогр (1), прѣпрждд Сав (1), прдпрждъ Зогр (1) Мар (2), прѣпрждь Сав (1), прѣпрждь Ас (2)] лорфѵра пурпур (богатая одежда пурпурною цвета) ригриг (Ьоііаіу одёѵ пасігоѵё Ьатѵу): овлѢша і въ прапрждж Мк 15, 17 Зогр, въ прдпрждъ Мар, въ прѣпрждь Ас, вь прѣпрждъ Сав.— Мк 15, 20 Зогр Мар Ас Сав.— Ср. вдгъръ, вагърѣни- цд, поръфѵрд ПРАПРЖДЬНЪ, ПРѢПРЖДЬНЪ, -ъіи прил. (8) [прд- Зогр (2) Мар (2), прѣ- Ас (2) Сав (2)] лорфѵроѵе багровый, багряный, пурпурный ригригоѵу, ёагіаіоѵу, пасЬоѵу: ізнде не (оу съ) вънъ • носа тръновъ вѣньц(ь) і прдпрждьнж ризж И 19, 5 Зогр, прдпрждьнжіж Мар, прѣпрждьнжк Ас Сав.— И 19, 2 Зогр Мар Ас Сав.— Ср. очрьвлкнъ, чрьвлкнъ 498 пре пРАРОдительнъ, прѣродительнъ, ъи прил. (1) яроуоѵіхбе унаследованный 2<іё- (іёпу: свѣтъломъ оуво словесемъ • прѣродн- тельнынлли начьнж глдсъі Супр 104, 15 ПРАХНѢНЪ, -ъіи прил. (1) аал^ос трухля- вый ргаскпіѵу: или творитъ дрѣво прдунѣнс Мт 12, 33 Сав (зъло Зогр Мар Ас) ПРАХЪ, -д м (18) хоѵюртбс, хѵойс, ГМ олоббс; пыль ргасЬ: отътрлсѣте • прдуъ отъ ногъ вашихъ Мт 10, 14 Зогр Мар,- Зогр Мар Ас Сав Син Супр.— Ср. земли, прьсть ПРАЦІАТИ, -цідіж, -ціакши несов. (7) [прдціАж.. Ен (1)] 1. ёХ.еѵОероѵѵ освобож- дать, избавлять гргоёі’оѵаі, озѵоЬогоѵаІ: вѣсъ прАштдкмн нзмждрѣваауж Супр 398, 30 2. от>у%ох)еіѵ, харі^ео'Оаі прощать осіроиз- іёі, ргопи)е1: ѣко ты еси праціаіАИ оть грѣхъ Евх 80а 22 3. оѵухоореіѵ допускать сіоѵоіо- ѵаі, ргіроизіёі: нн оврѣмьаА ихъ прашты прѣвывдтн • нн везъ нскоушениа Супр 280, І.— Кол 3, 13 Ен; Супр 358, 29; 393, 29; 394, 6.— Ср. ддати ПРАЦІЬНИКЪ, -д л (1) офеѵбо-ѵтіттіс пращ- ник зігеіес г ргаки, ргакоѵпік: вѣсть прашть- никъ влъкд Супр 509, 28-29 првзеѵтвръ, прозкѵгеръ, -л « (із) [презву- Супр (11), прозвѵ- Ас (1), пресву- Супр (1)] яреоРптерое, яаттір священник, пресвитер кпёг, зіагёі, ргезЬуіег: с(вд)тъ- нх(ъ) м(ж)ч(енн)къ ананніа прозвѵтера и пет- рд ключарѣ Ас 141а 28,— Супр 124, 7-8; 124, 25; 124, 27; 133, 25; 139, 23; 141, 9-10; 186, 17; 187, 20; 220, 24; 221, 1243; 221, 22; 224, 23.— Ср. икреи, молитвькнкъ, ПОПЪ, СТАрЬЦЬ, СТАрѢнШИНА ПРбЗВѴТбРЬСКЪ, -ын прил. (1) греч. яет священнический кпёгзку: дле^андръ глагола крьстнанъ ксмъ и санъ мои презутерьскын Супр 155, 9.— Ср. нкреискъ ПРвЗВѴТвРЬСТВО, -а с (1) яреаРѵтерор (!) священство кпёгзіѵі: три лѣта сътворнхъ въ презвутеръствѣ Супр 227, 16.— Ср. нкренство ПРвПОСИТЪ, -а м (3) яраіядоіто? домо- правитель ѵгсЬпі котогі, та)огсіоти8: препо- снтъ же и прочии... паче съвратишд цѣсдрѣ Супр 192, 15.— Супр 196, 18; 198, 20 пресвутеръ Супр 141, 9-10 см. презіг теръ ПР6Т0РИИ, -иа м (2) лраітсоріоѵ прето- рия, преторский дворец ргёіогіит, ргёіогзку раіас: сьнндоша са вьси въ претории пилатокъ Супр438, 26.— Супр 435, 1-2.— Ср. преторъ, притворъ ПРбТОРЪ, ПРѣТОРЪ, ПРИТОРЪ, -а л (29) [пре- Зогр (2) Мар(З) Ас(7) Сав (8) Супр(5), прѣ- Зогр (1) Мар (1), при- Зогр (1)5оян(1)|
ПРИ леаітоцно’ѵ претория, преторский дворец ргёіогіит, ргёіогзку раіас: воіни же ведошА г въижтрь нд дворъ • еже естъ прѣторъ Мк 15, 16 Зогр Мар, преторь Ас, преторъ Сав,—Зогр Мар Ас Сав Боян Супр.— Ср. претории, притворъ ПРИ предлог с местн. (>100) 1. при ука- зати на предмет или лицо, вблизи которого совершается действие лара, ярое, ёлі, еи;, еѵ (при мори ларабаХаастюе; при кдмеие вдіеѵос; лётрас;; въіти при комь лроохарте- реіѵ тіѵі; стоити при чемь ларіотаодаі тіѵі) при, у ргі, и: лдзоръ • іже лежддше • при пратѣуъ его гноись Л 16, 20 Зогр Мар Ас Сав; дзъ та приноуждж • при народѣ вьсемъ .ем’ • исповѣдати Супр 149, 15; оустъны нашьь прі насъ сжть Пс 11, 5 Син 2. при обозначении приближающагося времени или времени, в течение которого совершается действие яері, ярое, ёяі, біа около, при, во время к, коіет, ргі, га (с род.)', оелаэн съ нАмд Ѣко при вечерѣ естъ Л 24, 29 Мар АсОхр, только при Зогр; при декиі ц(ѣсд)ри Ен 386 18 3. при обозначении объектных отношений или обстоятельств яері в отноше- ш чего-л., что касается чего-л. ѵгЫесІет к, со зе іука: при одеждн что са печете Мт 6, 28 Сав (о одеждн Зогр Мар Ас) □ прн иномь алла иначе )іпак: нже прн нномь оуво въздръжА вѣдше • къ црькъви же пьсѣчьстѣи не прновьштдаше са Супр 298, І.— Зогр Мар Ас Сав Охр Боян Зогр-пал Ен Син Евх Супр ПРИБИТИ, -выж, -вькши и -виіж, -викши сов. (1) брёааеіѵ прибить ргіЬІІ: внждъ мон прнгвождеиѣи и привькнѣ на дрѣвѣ нозѣ Супр 469, 16.— Ср. пригвоздити ПРИБЛАЖНІАТИ, -аіж, -іакшн несов. (1) греч. нет возмущать роЬогзоѵаі: н пр’и(вл)дж- нѢяЦІАІА МА н(е) (вн)димъніа врдгън Рыл 7ба 1-8,— Ср. влдзннтн, съвлджнвтн ПРНБЛИЖЛТИ 6А, -аіж са, -акшн са несов. (къ) комоу, чесомоу; комь, чемь или без доп. (26) ёууі^еіѵ, ярооеууі^еіѵ, яроо'ёрхеобаі, ллраіа^еіѵ, ллпспоѵ ёлар/еіѵ, лроохоѵеіѵ, хатауеаОаі (!) приближаться ргіЫігоѵаі зе: приближаютъ са дкдие сиі Мт 15, 8 Зогр, приближаютъ са мьнѣ Мар; ликъ с(ва)тыхъ приближаетъ са насъ Евх 16 15-16; к(ъ) ко(им)ъ естъ лѣпо привлижати са Зогр-лл 26 4.— Зогр Мар Ас Сав Син Евх Супр Зогр-лл,— Ср. прнстжпати ПРНБЛНЖНТИ СА, -жж са, -жиши са сов. до чесо; (къ) комоу, чесомоу; на кого; прѣдъ кого; въ чьто; комь, чемь или без доп. (99) |нрі.. Охр >1), пр..Ат’ са Рыл (1)] ёууі^есѵ, яропеууі^Еіѵ, якпоіоѵ ёрхеобаі, лкпота^е- іѵ, лщллаадаі, лрооебреѵеіѵ (!) прибли- при П зиться ргіЫігіі зе: привлижи са нд въі ц(Ѣ- сд)р(ь)с(тв)ие в(о)жье Л 10, 9 Зогр Мар; егдд привлижи са въ и(ероусд)л(и)мъ Мк 11, 1 Зогр Мар; прнвлижьшю же са емоу къ немоу Л 18, 40 Зогр Мар; прікліжішіА сіа до вратъ съмрътьнъпхъ Пс 106, 18 Син; і жівотъ моі адѣ пріклижі сіа Пс 87, 4 Син; дд прівліжнтъ сіа молитвд моѣ прѣдъ тіа Пс 118, 169 Син; прнклиживъ са къ кньцоу Супр 566, 12.— Зогр Мар Ас Сав Охр Боян Ен Син Евх Супр Рыл.— Ср. прнстжпнти ПРИБЪІВЛТИ, -авк, -акшн несов. (2) ярооуі- уѵеобаь прибывать, увеличиваться, возрас- тать ргіЬуѵаі, ѵггйзіаі: привъівдвкштжвк во- лѣзныж Супр 516, 30.— Супр 327, 20 ПРИБЪІТИ, -бждж, -кждеши сов. комь, чем; комоу, чесомоу; къ комоу, чесомоу (4) ярооуі- уѵеобаі, отщяроаеіѵаі присоединиться, прибавиться ргіЬуі, ргісіаі зе: дд не прівждетъ тевѣ прѣстолъ везаконеніѣ Пс 93, 20 Син; къ инѣм’ же всѣмъ и дроугок прѣслдв’но чоудо • прикъі Супр 565, 13.— Супр 484, 5; 561, 6 ПРИБ’Ы'ГЬКЪ, -а м (2) хёрбо?, ощеХое прибыль, польза гізк, ргозрёсЬ: ч’то ти прн- въітъкд въістъ Супр 66, 18.— Клоц 36 14.— Ср. ЛнуВА, прнТАЖАНИК, СЪТАЖАННК ПРИБЬРЛТИ, -верж, -верешн сов. (1) яоіеіѵ (!) прибавить, дополнить ргіЬгаі: оврѣте овлаженнкд савж дроужнны прнврдвъша рй чрънорнзьць Супр 283, 8 ПРИБѢгЛНИЮ, -иа с (1) греч. нет приста- нище, убежище іііосізіё: иде въ мдлъін сынъ • нже вѣ тъгда въ мднастыри • нд прнвѣгдньк СЪЗЪДДНЪ ПрНХОДАШТНИ БрДТНН Супр 553, 28.— Ср. прнвѣжиціе, оувѣжнще ПРИБѢГЛТИ, -днк, -дкши несов. къ комоу, чесомоу; нд чьто (11) яроофейуеіѵ, хата- фейуегѵ, лроояіятеіѵ, цетаЗаХХеаОаі (!) прибегать, обращаться к кому-л. (за по- мощью) рёіЬйіаі, иіікаі зе: ч(ловѣ)к(о)- люв(ь)че къ тевѣ прибѣгаемъ Евх 15а 7; нд покдан’а привѣгддтъ тншннж Супр 523, 9.—Евх 796 17-18; Супр 92, 19; 92, 21-22; 95, 19; 110, 2; 281, 27; 401, 16; 402, 7; 479, 23-24.— Ср. прнристати, притѣкдтн ПРИБѣГНЖТИ, -нж, -нешн сов. къ комоу, чесомоу (8) хатасреѵуеіѵ, лроосреѵуеіѵ, лро- оёрхеобаі прибегнуть, обратиться к кому-л. (за помощью) ргіЬёЬпоиі, иіёсі зе: кѵвьча азъ есмъ • съмъіслънааго твоего стада • і къ тевѣ привѣгъ пастырю довроумоу Евх 85а 6.— Евх 41а 19-20; Супр 76, 23; 78, 5; 78, 15; 94, 2; 507, 13; 560, 15.— Ср. прибѣжати, притещи ПРИБѢЖАТИ, -жж, -жншн сов. къ чесомоу (1) яроофейуеіѵ найти убежище иіёсі зе: да аште к’то хоштетъ прнстжпнти и Тзвѣгнж- 499
ПРИ ПРИ ти • привѣжитъ къ бани Супр 76, 19.— Ср. привѣгижти, притеціи ПРИБѢЖИЦіе, -а с (21) [п.. Ен (1), при.. Ен (1)] хатафоуц пристанище, прибежище цІосіЛе: вышьиѣго положілъ есі прівѣжіште твое Пс 90, 9 Син.— Ен Син Супр.— Ср. привѣганик, оувѣжиціе ПРИВАЖДАТН, -аіж, -акши несов. (1) ауеіѵ приводить ргіѵабёі: показанне оудьиое иа много приваждаемо потрѣвьиѣ иамъ оуіашніати (вм. оуіашиіаетъ) прѣдълежАштее Зогр-лл 16 5.— Ср. приводити ПРИВАЛИТИ, -ліж, -лиши сое. (3) лросгиѵкі- еіѵ привалить ргіѵаііі: і привали камень иа двьрн грока Мк 15, 46 Зогр Мар Ас.— Ср. ВЪЗВЛЛИТИ п р и в е д е Супр 283, 3 см. прити ПРИВ6СЛАТИ, -аіж, -акши сов. (1) хатёхеіѵ яцбаХіа (!) привезти на корабле ргіѵёгі па Іосіі: дьиесь кръмиикъ чловѣчьскъ * довраа оуселеиыА привесла (вм. приьк весла?) Супр 429, 13-— Ср. привести2 ПРИВ6СТН1, -ведж, -ведеши сов. кого, чьто (къ) комоу, чесомоу; прѣдъ кого, чьто; на кого, чьто; въ чьто или без доп. (>200) [прѣете (!) Ас (1)] 1. ауеіѵ, аяауеіѵ, ёѵауеіѵ, еіаауеіѵ, ярооауеіѵ, яарауеіѵ, фёреіѵ, еіегфёреіѵ, аяофёреіѵ, леоасрёреіѵ, хеі(>ауа>уеіѵ, аѵа- хаіѵі^еіѵ, опѵалёрхеоОаі (!), ёлаѵёрхест^аі (!), археіѵ ГО1~) леіОеіѵ (I); (приведенъ быти ёрхеоОаі; привести прѣдъ кого ларютаѵаі тіѵі) привести, подвести, ввести ргіѵёзі: і приведошА къ немоу глоууъ гжгъиивъ Мк 7, 32 Зогр Сав, привѣсА Мар Ас Боян; пріведжтъ сіа въ веселье рддості Пс 44, 16 Син; отъ- чапвъшдаго са оиого приведѣте прѣдъ лла Супр 99, 22; родители же кмоу... сьвѣтъ о Брдцѣ твордстд • и приведъша ожеииста Супр 25, , 19 * перен. аяауеіѵ, хакеіѵ призвать, пригласить роѵоіаі, рогѵаі: по- келѣ... привести кі маломопггн • иа трепезж своіж Супр 121, 9 • ёяауеіѵ привести, процитировать иѵёзі, сііоѵаі: иа клагочьстива разбойника приведѣмъ слово Супр 426, 18 2. яроофёреіѵ, ярооауеіѵ пожертвовать, принести в жертву оЬёГоѵаГ, ргіпёзі ѵ оЬё€: агнець • іже приведе Авелъ во в’сѣсъжагаемаА Евх 166 6.— Зогр Мар Ас Сав Охр Боян Ен Син Киев Евх Клоц Супр Рыл.— Ср. довести, принести, провести привести2, -везж, -везеши сое. (3) фё- Сеіѵ, еіахоці^еіѵ, цетахоці^еіѵ привезти ргіѵёгі: повелѣ отьць Тшанъ міѵсеоу ити иѣ иа кок мѣсто • и копавшоу ровъ съвратитн водж • и привести иа иапаіаиик зелик Супр 275, 13.- Супр 80, 12; 208, 15 ПРИВИДѣНИіе, -иа с (2) фаѵтааца; (привидѣиикмь Авлати са аХлоіоѵаОаі) виде- 500 ние, призрак, привидение ѵісіёпі, ргіггак: м(иогы)мъ въиваіж(ціемь при)видѣиь(е)мъ іѵт(ъ) (звѣрѣ того) Рыл 4аа 34-35.— Евх 54а 5-6.— Ср. мьчьтъ, призракъ ПРИВИТАТИ, -аіж, -акши сое. (1) хатаа- х.цѵоѵѵ поселиться, найти приют и.чабіі зе: иа ты пьтіціа н(е)к(есь)иыіА прікітаіжть Пс 103, 12 Син.— Ср. витати, въеелити (въеелити са), обитати, прѣвитати ПРИВЛАЧИТИ, -чж, -чиши несов. (2) афёХхеіѵ притягивать, привлекать ргіѵіёкаі, ргіІаЬоѵаі: и рока твоего воіа са къ севѣ прнвлачитъ влъиъі своіа Евх 1а 23 * перен. ёфёХхеіѵ сосать (о младенце) заі (о коіепсі): ако се мдти чадолюка • подавъшн съсг младеньцоу • веселитъ са дѣтишт^ привлачд- штоу макъкж пиштж млѣка Супр 312, 5 ПРИВЛѣЦІИ, -влѣкж, -влѣчеши сов. (27) [прѣвлѣ- (!) Син (1)] ёкхеіѵ, ёХийеіѵ, иайеХ- хеіѵ, хатааѵреіѵ, ёяюяаѵ, ёяюоХаѵ, аѵѵёХ- хеіѵ притянуть, подтащить; потащить, при- вести (силой) ргіѵіёсі, ргіІаЬпоиі; ргіѵёзі (пазіііт): ие можаауж привлѣшти сіа (т. е. мрѣжА) • отъ миожьства рывъ И 21, 6 Зогр Мар Ас Сав; даждь дѣланье ізкыти отъ него • да ие привлѣчетъ теве къ еждш Л 12, 58 Зогр Мар; лаетъ въсхътіті (!) ииштаего... да і прѣвлѣчетъ (вм. привлечетъ) Пс 9, 30 Син • перен.'. ие прівлѣці мене сь грѣшъиікы Пс 27, 3 Син □ привлѣціп с а ёлюяаоОаі прибавиться ргіроііі зе: кгда во хоштж повѣстьнаа съказатн дѣлеса • тоу двик съ видомъ чоудеса к нимь привлекаетъ са Супр 344, 2-3.— Зогр Мар Ас Сав Боян Син Супр ПРИВОДИТИ, -вождж, -водиши несов. кого (къ) комоу; чьто иа чьто (12) ауеіѵ, сгѵѵсгуеіѵ, ёяаѵауеіѵ, фёреіѵ, яроафёреіѵ, аѵіатаайаі (!) приводить ргіѵасіёі, иѵасіёі: съвѣдѣтелѣ въстанью пріводиші Клоц 12а 23 • перен.: матерь твоіж... тж тн приводимъ въ люлитвж вл(дды)ко • прѣмилостивы Евх 86а 26-866 1 * Яроауеіѵ приводить, цитировать иѵасіёі, сііоѵаі: ч’со же ради лици дѣвичи чнж (вм. сиіж) приводи притьчж Супр 370, 29 ♦ при- водити (жеиж) уацеіѵ жениться Ьгаі зі га гепи: в’сѣкъ поуштаіАі жеиж своіж • і прнводА іиж • прѣлквы дѣвтъ Л 16, 18 Зогр Мар.— Л 4, 40 Зогр Мар; Евх 866 16; Супр 18, 25; 174, 28; 349, 8; 467, 21.- Ср. водити, приваждати ПРИВРѢЩИ, -врьгж, -врьжеши сов. кого, чьто къ комоу, чесомоу; въ чьто (8) [привръ- Зогр (1) Мар (1) Син (1) Евх (1) Клоц (1) Супр (2)] лоооогіосіесѵ бросить ѵгЬпои!, Ьосііі (к пёкоти, к пёсети): привръженъ выстъ въ островъ Супр 539, 4 • фіятеіѵ, ёпцірілтеіѵ положить роіогіі: прнвръгж іа •
ПРИ къ ногдмд нс(оусо)кама Мт 15, 30 Зогр Мар • перен.: къ тевѣ прівръженъ есмъ из ложезнъ (!) /7с 2/, / / Син; Евх 62а 19-20 □ п рив- рѣціи са лроорпуѵѵѵас наткнуться пага гіі: прівръгж са въ твръдъі камень Клоц 126 22. привръгошА са Супр 448, 18.— Супр 516, 5.— Ср. въврѣціи, врѣцш при въ Зогр-лл 26 7 см. прьвъ ПРИВЪПИВАТИ, -діж, -акціи несов. (1) елфоаѵ призывать, взывать ргіѵоіаѵаі, ѵгу- ѵаі: коса (!) привъпнвдктъ мшусни глаголл Супр 435, 22 23.— Ср. призъівдтн, прнглд- піати ПРИВѢТЪ, -д м (2) Л(>д'&еаіс, ауалр (!) намерение, (добрый) замысел ргесіяеѵгеіі, (<ІоЬгу) йтузі: вѣды націю любовь • и при- вѣтѣ иашемь прилагаю твоіж силж Евх 926 10.— Евх 926 6-7.— Ср. изволкннк ПРИВЖЗАНИІ6, -ига с (1) греч. нет при- вязь ргіѵахапі: нже (т. е. юньць) оуркавъ са отъ привАздныа Супр 565, 18 ПРИВАЗАТИ, -ваздіж, -ВАздкши несов. и -важж, -вАжешн сое. кого, чьто чемь; по чьто; на чьто; о чемь; на чемь; къ чесомоу (19) беіѵ, лроабеіѵ, аѵѵбеіѵ, ёухатабеіѵ, беацебеіѵ; (приказати на колеси трохіХеіѵ) привязывать/ привязать ргіѵагоѵаі/ргіѵагаі, цѵагоѵаі/ иѵагаі: вида... привАздюштддго къ внногрддоу жрѣкд свок Супр 321, 22', акье оврлштетд осьла прнвАзано и жрѣвА съ ннмь Мт 21, 2 Мар Ас Сав (0 Зогр); привАздшА с(ва)тддго джкѣ соусѣ Супр 18, 9-10; повелѣ... привА- зати и по четырн колы Супр 152, 30; ксе мъі • и нд колеси прнвАЗднн въітн готовн Супр 8Х, 24 • перен.: о праздьницѣуъ прикАза даровъ пдллатн вотъ Супр 417, 12.— Зогр МарАс Сав Супр.— Ср. ндвазатн, обаздтн, поврѣстн ПРИГВАЖДАТИ, -діж, -акши несов. (3) яроот]Хойѵ прибивать (гвоздями), пригвож- дать ргіЬцеі (ктеЬу): лѵѵьчдннемь свонмь пригважддемъ • нд рдспонѣ Евх 43а 12; и потомь пригвджддктъ СА нд дрѣвѣ крьстьнѣ- ѣмьСупр 11, 11 □ пригваждати са греч. нет перен. присоединяться ргіро.іоѵаі ее: н КЪ тѣмъ пригвджддкшн СА • ОСТАВИВЪ ЖИВД- дго и істннънддго в(ог)д Супр 163, 24 ПРИГВОЖДбНИіе, ни с (2) греч. нет прибивание (гвоздями) ргіЬііі (ЬгеЬу): прн- гвождениемь плесноу своею * пригвоздилъ еси ср(ъдь)це в’сѣкомоу неджгоу Евх 356 15.— Евх 306 21 ПРИГВОЗДИТИ, -гвождж, -гвоздншн кого, чьто чемь; нд чемь сое. (18) лрооркойѵ, хсЛт^-огіѵ, і)койѵ, брбоаесѵ; (пригвоздити сл леірегѵ тог',’5 ркоос;) прибить (гвоздями), пригвоздить ргіЬіі (ЬгеЬу): прігвоздішьъ нозѣ моі і ржцѣ моі Пс 21, 17 Син; Ен 316 13; при П прігвозді стрдсѣ твоемь плъть моіж Пс 118, 120 Син; пригвоздишл и нд рдспонѣ Евх 50а 17; прострѣ СА САМЪ НА дрѣво • Н прѣдд СА вонноу пригвоздити СА Супр 141, 2 3 □ не пригвожденъ в знач. прил. греч. нет не- пригвожденный, нераспятый пергіЬііу, пе- икгігоѵапу: и оумнрддтъ по чловѣчьствоу • н погрівактъ са * съі съвръшенъ присно • и прѣжде съі • н непригвожденъ • н непо- стрдддн’нь • и весьмрьтенъ Супр 11, 17.— Ен Син Евх Супр.— Ср. прнкнтн, пропАТИ, рАСПАТН ПРИГКИМ/Ъ, -а м (1) лріухілр начальник, вождь ѵеіііеі: нъ пригкні^ъ кетъ чьстьнѣи • н ты пдче ндн к немоу Супр 137, 8.— Ср. доуііъ, НАЧАЛЬНИКЪ, иринкні|'Ъ ПРИГЛАСИТИ, -глдшж, -глдсишн сов. (17) ерсоѵегѵ, лроосршѵегѵ позвать, призвать, при- гласить ргіѵоіаі, хаѵоіаі: іди пригласи лчжжа своего і приди сѣмо И 4, 16 Зогр Ас (призови Мар).— Зогр Мар Ас.— Ср. възглдситн, призъвдти, проглдситн ПРИГЛАШАТИ, -шдю, -шдкшн несов. (2) лроосршѵеіѵ звать, приглашать ѵоіаі: подовь- нн сжтъ отрочнштемъ • сѣдлштемъ нд тръжи- штнуъ • і приглдшдюште дроугъ дроугд Л 7, 32 Зогр, прнглдшдіжштемъ Мар.— Ср. въпн- тн, гласити, зъвдтн, прнвъпнвдтн, призы кати ПРИГОНИТИ, ню, -ниши несов. (1) греч. нет пригонять ргіЬапёі: такожде же и о п’тнцау’ь Аже сжтъ нд с(ва)тѢѢмъ гровѣ многомъ сжштемь • и скотоу иже пригонАТЪ Н ПрИНОСАТЪ отъ лѣта нд с(ва)тжіж и слдвьнжіж паллать Супр 42, 27.— Ср. гоннти ПРИГОТОВАТИ, -діж, -акши сов. (1) ла- раохеѵа^еіѵ приготовить ргіргаѵіі: прнготова КГО * съврдтн ВЬСА ПОСЛОуШДІЖШТАА КГО СуПр 514, 25.— Ср. приготовити, оуготовнтн ПРИГОТОвИТИ, -влю, -виши сов. (2) лараохеоа^еіѵ, ё^ецгаіеіѵ приготовить ргі- ргаѵіі: и праймъ о(ть)ць ка отрокы своа • и прнготови отроковнцж сь ллдтерыж КА въ кръгызѣ Супр 519, 26,— Супр 245, 30.— Ср. прнготовдтн, оуготовнтн ПРИГОТОВЛІАТИ, -іаіж, -іакшн несов. (1) греч. нет приготовлять ргіргаѵоѵаі: н глддоу пакы уотАШТоу выти * прѣжде врѣмене прн- готовыаше оученнкы своа нд молитвж Супр 569, 21 ПРИГРАДЪ, -д м (1) лроаг'Аіоѵ помещение перед входом в келью пііяіпояі ргесі ѵсЬо- <1епі до ееіу, ргедзіп: нзлѣзъшоу въ приградъ • быти съ отроковицею Супр 521, 17 ПРИДАВАТИ, -каю, -какши несов. (1) лроофёреіѵ подавать, прикладывать рсхіа- ѵаі, ргікіаііаі: ржгддуж же са емоу и воннн прнетжпдюціе * и оцетъ пріддвдюціе • емоу Л 23, 36 Ас (лридѣюште Зогр Мар, при- 501
ПРИ ПРИ данкціе Сав).— Ср. подаватн, придайте, преда- йте ПРИДАТИ, -дамь, -дасн сов. (1) біббѵаі прибавить ргісіаі: дьвѣ прнда Супр 376, 7.— Ср. прндѣтн, приложити ПРИДАІАТН, -давк, -дакшн несов. чьто комоу (1) яроафёреіѵ подавать, прикладывать ро- (ІатаЛ, ргікіасіаі: н ржгаіжціе са емоу • н воінн прнстжпаицре • и оцьтъ емоу прндаіжціе Л 23, 36 Сав (прндѣіжште Зогр Мар, прі- даваіжціе Ас).— Ср. подаватн, прндаватн, при- дайте ПРИДРЬЖАТИ СА, -жж СА, -ЖНШН СА несов. (1) ёхесНіаі придерживаться; следовать че- му-л. ргібгхоѵаі 8е; Ьуі и песеіго: непъціоуемъ о васс (!) възлювенн • лючъша прндръжлціе са с(ъ)п(а)сеннѣ Евр 6, 9 Ен. Ср. дрьжатн ПРИДѢЛАТИ, -авк, -акшн сов. (3) лро- аеруа^еаѲаі прибавить, принести (доход) (ргі)ѵубёіаі, ѵухізкаі: г(оспод)н • мънась тев'к «Г предѣла мънлсъ Л 19, 16 Зогр Мар Ас.— Ср. прнтАжатн ПРИДѢТИ, -деждж, -деждешн сов. (3) лроо'фёресѵ приложить ргііогіі: гжвж же на- плъньше оцьт(а) на ѵсопъ вьзнезъше * прн- дѢша къ оустомъ его И 19, 29 Зогр Мар Ас.— Ср. придати, приложити ПРИДѢіАТИ, -дѣнк, -дѣкшн несов. (4) проафёреіѵ прикладывать ргікіабаі: ржгаауж же са емоу і воінн прнстжпдикште • оцьтъ прндѣіжште емоу Л 23, 36 Зогр Мар (прі- даванкціе Ас, прндаіжціе Сав).— Супр 512, 2; 516, 26.— Ср. подаватн, прндаватн, придайте прнджтъ Мт 6, 28 Зогр Сав см. прлстн прнематн И 7, 39 Зогр; И 3, 27 Ас; Зогр-лл 1а 13 см. прннматн ПРИЖАГАТИ, -гавк, -гакши несов. (2) Хацлабае лѵрбе лроафёрегѵ прижигать, обжигать ргіраіоѵаі, раііі: повелѣ принести свѢшта горлштА • н прнжагатн лнце пауле Супр 13, 2,— Супр 109, 6.— Ср. опалвтн, прнжнэатн ПРИЖИ5АТИ, -авк, -акшн несов. (1) греч. нет прижигать, обжигать ргіраіоѵаі, раііі: повелѣ... свѢшта горжштА принести на лнце КА • н потомь по вьсемоу тѣлоу прнжнзатн Супр 13, 13.— Ср. опалатн, прнжагатн ПРИЖИТИ, -жнвж, -жнвешн сов. (1) тех- ѵоѵаЪаі породить, родить рогобіі: та во х(рн- «тос)а с(ъ)п(а)са прижитъ • не съ ллжжемъ въівъшн Супр 482, 27.— Ср. роднтн ПРИЖИТИЮ, -на с (3) (прнжнтнк чадъ техѵоуоѵіа) рождение гогепі: съпдсена же вждетъ прнжнтькмъ чадъ Супр 482, 25 (1 Тим 2, 15).— Супр 482, 25-26; Супр 482, 26.— Ср. плодътворкннк, рожденнк ПРНЗИРАТИ, -авв, -акшн несов. на кого, чьто (8) ёяфлёпеіѵ, аяо(ікёяеіѵ, ёсродаѵ, 502 ёяіахояеіѵ смотреть ргіЫігеІ, зЫІхеІ, сііѵаі 8е: къто ѣко г(оспод)ь в(ог)ъ нашъ жнкли на въісокъіуъ • і на съмѣрена прізіраы, Пс 112, 6 Син; Евх 22а 4-5.— Пс 10, 4 Син; 65, 7 Син; 103, 32 Син; 137, 6 Син; Евх 55а 5-6; 79а 18.— Ср. възнратн, съмацірвтн п р и з о в - см. прнзъватн ПРИЗРАКЪ, -а м (7) [прнпрізракъ (!) Ас (1)| і|іаѵгаоца призрак ргіггак. гіеѵепі, ргеіисі: не пьштевашж призракъ выти • і възъвашА Мк 6, 49 Зогр Мар.— Мт 14, 26 Зогр Мар Ас Сав Боян.— Ср. мьчьтъ, прнвндѣннк ПРИЗЪВАНИІб, -на с (2) [приз’- Супр (1)] 1. греч. нет взывание ѵгуѵапі: полни свАштеновк водовк тѣло • сътворнвъ прпзъ- ваньк с(ва)тыа тронцА Супр 537, 6-7 2. хкі)аіб призвание роѵоіапі: г(оспод)н пома- ни ма и овлнчн мок прнз’ваннк Супр 15, 27,— Ср. възъваннк, зъваннк, позъваннк, прнзъі- ваннк ПРИЗЪВАТИ, -зовж, -зовешн сов. (>100) хаХегѵ, оѵухалегѵ, аѵухалеіаЬаі, яростна- Хеісг&аі, цетахакеісг&аі, фсоѵеіѵ, проскрш- ѵеіѵ, реталёрлеаваі, цегастгёАЛеадаі, ла- ріатаѵаі позвать, призвать наѵоіаі, ргіѵо- Іаі: н(соу)с(ъ) же прнзъвавъ оученнкы своа рече імъ Мт 15, 32 Зогр Мар Ас, призъва Сав; призоветъ н(е)в(ес)а съвъіше • і земли» расждіті люді своіа Пс 49, 4 Син; повелѣ же воквода прнзъватн ннѣуъ коравь на помоштыл кмоу Супр 151. 8-9 9 перен.: велікд оуво естъ тваръ н(е)во отъ невъітъѣ въ витье в(ого)мь прізъвана Клоц 96 35 • ёліиа- кеІаОас, це-уаЛѵѵеаѲаі (!) воззвать ѵгуѵаі: Хвалы, прізовж г(оспод)ѣ н отъ врагъ моіут с(ъ)п(а)сж сы, Пс 17, 4 Син 9 иаіеіѵ, яроахакеіаііаі, цетахсАеіѵ позвать, пригла- сить рогѵаі: і посъла равъі своіа прнзъвлтп зъванъіы, на вракъ • і не х°тѣаХж прнтн Мт 22, 3 Мар Ас; Евх 106а 13 • лросгхсйейт- Оаі призвать (к отввту) ргесіѵоіас: и отъве- дъ паула свѣне сжднТшта прізъвавъ ноулпаипк рече къ нен Супр 1, 15-16 • халеіѵ призвать (следовать чему-л.) роѵоіаі: да сы, теве дрьжімъ і мілості твоеы, просімъ • пртзъвллъ нън есі г(оспод)і Киев 36 7-8 —Зогр Мар Ас Сав Син Киев Евх Клоц Супр.— Ср. възгласнтн, възъватн, позъватн, пригласити, прогласнтн, съзъватн ПРИЗЪІВАНИіе, -НВ с (3) ёліхкпаіб при- зыв ргіѵоіаѵапі: нъ влагодатьное призъівдние знаменавъ д(оу)шж • не дастъ къ томоу страшьнънмъ пожрътоу въітн змнели, Хил 16а 15-16 9 ёяіхкраіе взывание ѵнуѵапі: пари- цлнне • і прнзъіванне творимъ • на твое запрѣціенне днѣволе Евх 566 9; Супр 100, 1 -2. — Ср. зъваннк
ПРИ ПРН.ЗЪІВДТН, -аіж, -акшн несов. (23) еліхакеіѵ, ёлсхсЛейтваі, оѵуиакеіѵ, лро- ахакеіа'Оаі звать, призывать ѵоіаі, ргіѵо- ІаѵаТ: воннн... прізънвдіжтъ всж спнрж Мк 15, 16 Ас (призъвдшА Зогр Мар Сав); идча вьпптп н с(ва)тддго мжжд нменемь призы вдти Супр 519, 20 • ёліхалеіоііаі взывать ѵгуѵаі: ѣко ты г(оспод)і благъ і кротокъ • і прѣлилостівъ вьсѣмъ прізывдіжштимъ тіа Пс 85, 5 Син • хаЛеіѵ звать, приглашать гѵаі: слышж во пко н кыа отъ васъ жидове призъівдіжтъ ВЪ СЬНЬмѢуЪ Супр 135, 21 • иалеіѵ, аѵухакеіѵ призывать (следоватъ чему-л.) роѵоіаѵаі: ч(ловѣ)к(олк)в(ь)цъ же в(ог)ъ призъивдетъ и г(лдго)лет(ъ) Рыл 26$ 28-29.— Зогр Ас Ен Син Евх Супр Рыл.— Ср. възывдтн, зъвдти, глдшдти, прнвъпивдти, ПрИГЛАШАТИ, СЪЗЪІВДТИ прнзьрѢти, -зьріж, -зьриши сов. чемь; какого, чьто или без доп. (65) [прн (!) Евх (1), призр- Син (2), приз’р- Супр (1)] ёпіЗкёпеіѵ, ёц(ЗкёпЕіѵ, ораѵ, ёфораѵ, ёпіахёптесг&аі гезрісеге, іпіепдеге посмотреть, призреть рйЬІёёпоиі, зЫёсІпоиІ, росііѵаі зе: съ невесе прізрѣ г(оспод)ь Пс 32, 13 Син; Ас 316$ 5-6; (ц)ѣсдрьствѣ идшемь г(оспод)і мілостыж твоеіж прізьрі Киев 46 9; ен вл(ады)ко призьри на нъі • і на с(ва)ты храмъ сь Евх 63а 3 • еліРХёпеіѵ увидеть, обратить внимание, соблюсти рёіЫёдпоиІ, сіЬаІ: тогда ие посты- ждж сіа • егдд прізьріж ид вьсіа заповѣди твои» Пс 118, 6 Син ф прнзьрѣтн ид помоціь, ид здстжплкник лрооёхеіѵ 8І6 то (Зогу&гіааі тіѵі, еіе тт]ѵ аѵтіктщ'фіѵ тіѵо& поспешить на помощь кому-л. ргізрё- сЬаІ, ргізрёі пёкоти па рошос: г(оспод)і иа помоціь моіж прізъри Пс 39, 14 Син.-— Зогр МарАс Сав Ен Син Служ Киев Евх Супр.— Ср. възьрѣти, ВЪНАТИ ПРНИЖДИТИ, -иждивж, -иждивеніи сов. (3) ііцообалаѵаѵ истратить, израсходовать сверх меры паѵіс ѵупаіогіі, иігаііі: прилежи емь • і еже дште прніждівешн • азъ егдд възврдштж са възддмь ти Л 10, 35 Зогр Мар Ас (иждивеніи Сав).— Ср. ижднтн, издати прикм- см. также приілти ПРИНМАНИІв, -на с (2) греч. нет при- нятые, прием ргі)ІтапІ: на прнимдинк тоу иовопрпхоДАШтиихъ из мира Супр 284, 14-15 ф прнимаиик водъ собирание воды гасігге- пі, гасЬусоѵапі ѵосіу: сътвори пдницж зѣло іиалж • ид принмдиик дъждьныихъ водъ Супр 549, 14.— Ср. имдник ПРННМЛТН, прикмліж, прнклалкши несов. (>200) [приемдти Зогр (1) Ас (1) Зогр-лл (1)] 1. кацраѵеіѵ, просЛац(Заѵеіѵ, аѵакац- Раѵеіѵ, ёпЛацраѵеіѵ, цетакацраѵеіѵ, бё- ХеаОаі, проабёхеаОаі, ларабёхестОаі, ало- при П 8ёхесг&аі, хатабёхео'&аі, аѵафёресНІаі, ёлю- ласг&аі, ёххалеіаііаі (!), аѵіцасг&аі (!) при- нимать ргцішаі: іже дште прніметъ отрочА се въ сна мое • ліа прнемлетъ Л 9, 48 Зогр Мар; іѵ приемліжціиимь мол(и)твы наша Евх 61а 17 • получать сіозіаѵаі:: вьсѣ елико дште молАште са просите • вѣроуіте ѣко приемлете Мк 11, 24 Зогр Мар; егдд прнмдхж довро отъ него • скоро здвъівдхж Клоц 66 18 • брать Ьгаі: дд в’си почръпдіжціеи (г. е. водж) • і приемліжціеи отъ неьк... дд нлѵжтъ іж въ очиціение Евх 5а 14-15 • взимать ѵуЬігаі: пристжпишА приемліжціеи дидрагмд • къ петрови Мт 17, 24 Мар Ас (вьзелілжціеі Сав) • лросглацраѵесгОаі, аола^есгОаі радушно принимать, любить ѵіісіпё ргі)ітаС, тіі' гасі: съподови ны • сдмѣмъ са приимдти въ лювьвь Евх 11а 14; тъи самъ г(оспод)і присно нъи пріемлі • дд възможемъ прдвьдьидѣ твоѣ ндслѣдовдті Киев 5а 6 • хкрроѵо- цеіѵ достигать чего-л., приобретать что-л. хізкаѵаі пёсо, паЬуѵаі пёсеіго: гоиими ц(ѣ- сд)рьствик вьзеллыжтъ • а гонаштіи гнѣвъ прикмыжтъ Супр 406, 22 • цеталау/аѵеіѵ предаваться осісіаѵаі зе: сънд же толнко прнкмьпше • кликоже тъчыж оумд не погоувитн Супр 274, 24-25 • кого с инф, прообё- ХеоОаі разрешать кому-л. сіоѵоіоѵаі пёко- ти: ако велика сила кетъ • и ие прикмьктъ нн- когоже вьнити везъ ^.ьмипнд Супр 228, 17 9 спец. цетёхеіѵ, цетакац(3аѵегѵ зитеге, рег- серііо (!) принимать (святые дары) ргі)ішаІ (зѵаіозі оііагпг): дд свіаты твоі въсждъ пріемліжце достоіиі вждемъ очішчениѣ твоего Киев За 12 □ приимдти дигельекын овразъ кацІЗаѵегѵ то цеуалоѵ хаі аууе- Хіхбѵ ахЙЦа; (прикміли овразъ 6 хаттіх- оѵцеѵое) постригаться (в монахи) зіаѵаі зе тпісЬеш: врдт(ъ) идш(ь) сь • прнемлетъ • великы д(н)ѣ(е)л(ь)скы овразъ Евх 97а 20; и поклоннт(ъ) колѣнѣ іі прнемлАн овразъ Евх 93а //; приимдти въ чрѣвѣ ёѵ уаотрі ёхеіѵ беременеть Ьуі ІёЬоіпа: се дѣва въ ч(рѣвѣ) прнеметъ Мт 1, 23 Боян (прииметъ Ас Сав) 2. аѵёхеа'&аі, ѵпоцёѵеіѵ, паах^іѵ переносить, испытывать, терпеть зпазеі, хакоизеі, Ігрёі: виждъ господи • пко нмене твокго рдди се прикмыж Супр 231, 27 3. в соче- тании с некоторыми сущ. употребляется для выражения страд. залога Лацраѵеіѵ, бёхеаОаі; (волѣзиь приимдти ббѵѵаабаі; ліжкж приимдти па'беГѵ; поклднпник приимдти лроахѵѵеіоѲаі; пѣснь приимдти аіѵеіабаі; слоуженнк приимдти ёВѵпг)реісг{>аі; слоужьвж приимдти ёлгіреісгОаі, біахоѵеіегйаі; еждъ приимдти хріѵеа'&аі; чьсть приимдти боргхро- 0610001; не прикліліАи истьлѣннп аѵепібехтоб срОораб): дште оврѣзаине прнемлетъ ч(ло- 503
ПРИ вѣ)къ въ сжвотж И 7, 23 Зогр Мар Ас; рдвъ в(о)жиІ сждъ прикмьктъ Супр 103, 1-2; въс толико прѣвываиик • прикмыжчъ огъддиик Супр 446, 3; иемоштьнъ мнимъ вѣ • при- емьли чьсть отъ аггелъ Супр 481, 25; нн отъ таковааго д(оу)ховьиааго юиоша • окы отъ оуче- иика подоваатъ слоуж’вж прннматн Супр 548, 15-16.— Зогр Мар Ас Сав Охр Боян Ен Син Служ Киев Евх Клоц Супр Хил Рыл Зогр-лл.— Ср. вьрати, възимати, въспрннма- тн, имати, поймати ПРИИЛАИЧЬНЪ, -ъіи прил. (1) е'ёлрбгтбех- хос, благоприятный, удобный ѵйосіпу, ргіЬосі- пу, рпгпіѵу: ныни врѣмл приимичьно Супр 356, 11-12 (2 Кор 6, 2).— Ср. влагопри- имнчьиъ, влагоприілтьнъ, прніАТЬНЪ ПРИКЛСАТИ СА, -савк са, -сакши са несов. комь, чемь; кого, чесо (27) [прикаьь (!) са Евх (1)] алтеоОаі, лроатрабеіѵ, леріілтааОаі (!) прикасаться сІоТукаѣ зе: і вьсь народъ іска- аше прикасатн са емь • ѣко сила із него ісхож- дааше Л 6, 19 Зогр Мар Ас (2) Сав • перен.'. іако крьстиинъ ксмъ • и мжкъі твоа ие при- касаіжтъ са мене Супр 164, 1 • анухеро- ()аі общаться зіукаб зе: не прикасавк гъ во са іюдеи самдрѣнехъ И 4, 9 Зогр Мар Ас.— Зогр Мар Ас Сав Син Евх Супр.— Ср. касатн са прикаьь са (!) Евх 446 13-14 см. прнка- Сати са ПРИКЛАДАТИ, -давк, -дакши несов. (1) щцеіоОш подражать пароііоЬоѵаІ: кгда от- цемъ и матеремъ • источьиицѣхъ водънъі- иуъ • прикладакма вѣ’хж очеса Супр 397, 24-25.— Ср. прилагати ПРИКЛАДЪ, -а м (1) обц0окоѵ символ зутЬоІ: не домышлѣауж же са крста • по- бѢдъиъііа оусоуждаіжште ирікладъ Клоц 11а 15.— Ср. овразъ ПРИКЛОНИТИ, -иіж, -инши сое. чьто къ ко- моу, чесомоу; въ чьто (16) хХі'ѵесѵ склонить, приклонить пакіопіі, ргікіопіі: слъіші дъцп и віждъ и прислони оухо твое Пс 44, 11 Син; Ен 28а 18: пріклони ср(ъдь)це мое во съвѣ дѣиіѣ твоѣ Пс 118, 36 Син.— Ен Син Евх.— Ср. пргіникнжти, прѣклонити приклоупьгаіжште Супр 424, 2 см. прикоупліати ПРИКЛЮЧАИ, -ди м (4): по приключаю хата (Зѵухѵріаѵ случайно паЬобои: по при- ключаю же • іерѣі етеръ • съхождааше пжтьмь тѣмь • і видѣвъ і мимо іде Л 10, 31 Зогр Мар Ас Сав.— Ср. полоучаи, прилоучди, сълоучаи ПРИКЛЮЧИТИ СА, -чж са, -чиши са сов. (17) 1. отіцЗаіѵеіѵ, ало0а(ѵегѵ произойти, случиться ргіЬосІіІ: зе, зіаі зе: приключитъ же са вамъ • въ съвѣдѣтельство Л 21, 13 504 ПРИ Зогр Мар Ас Сав • ѵіуѵеоОаі прийти, наступить пазіаі, пасіедіѣ: приключыпю сл дьнн потрѣвъноу Мк 6, 21 Зогр Мар Ас • лареіѵаі оказаться, появиться ѵузкуіпоиі зе, пазкуіпоиС зе, оЬіеѵі! зе: приключи же са етериі въ то врѣмл Л 13, 1 Зогр, приклю- чиша... са Мар 2. отіцсрспѵеіѵ подойти Ьо- сііі зе: і ветъсѣн (т. е. ризѣ) не приключить са приставенье • еже отъ новааго Л 5, 36 Зогр Мар 3. приключии са в знач. сущ. о лрооі)ха>ѵ родственник рпЬигпу: ни кого- тоуоумоу • нже тольма чловѣколювьцъ кистъ • іакоже и за приклоучьшлА са кмоу пешти Супр 374, 10.— Зогр Мар Ас Сав Супр,—Ср. КЛЮЧИТИ СА, доучити СА, СЪЛОуЧНТИ СА прикосновениге, -ни с (і) лрооМп прикосновение НоікпиіГ: двик же прикосно- венин топлотъі • пльти кго рдстддвъшіі Супр 93, 14-15.— Ср. дрьжаннк, присдже- ннк ПРИКОСНЖТИ СА, -иж Са, -иеши са сов. комь, чемь; кого, чесо; (къ) комоу, чесомоу (67) [прнкснжти са (!) Супр (1)] алтеойаі, л(?о- аеууі'^еіѵ, А.оцаіѵеайаі прикоснуться с!о- I кпоііб зе: кто прикоснж са ризахъ моихъ Мк 5. 30 Мар Ас Сав Унд, ризъ моіуъ Зогр; рн- ваахж дроугъ дроуга • к’то пръвок прикоснеть са къ немоу Супр 18, 22 • перен.: дд ним коже вамъ... грѣхъ прикоснеть са Супр 135, 29.— Зогр Мар Ас Сав Унд Зогр-пал Супр.— Ср. КОСНЖТИ (КОСИЖТИ СА), ПрИСАГИЖ- ТИ, прнСАЦІИ ПРИКРЪвеНИіе, -ии с (1) греч. нет при- крытие, покрывало ргікгуіі, ргікгуѵка: прне- мы поиѣвж отъ ржкоу члов(ѣ)чю • прикръве- ние тѣлоу своемоу Евх 386 21 прикръвънь Л 9, 45 Мар см. прикрыта ПРИКРЪІКАТИ, -аіж, -акши несов. (3) лещхакблтегѵ, аоухоЛблтегѵ прикрывать, закрывать ргікгуѵаі, гакгуѵаі, гайаіоѵаі: і иачАША етериі... прикрывдти лице его Мк 14, 65 Зогр Мар.— Супр 458, (7.—Ср. здкрывдти, покрывать ПРИКРТЛТИ, -крывк, -крыкшн сов. (10) ларахоАѵлтегѵ, еліхаХблтеіѵ, аоухакѵп- геіѵ, хакблгегѵ, аѵухацлтеіѵ (!) прикрыть, закрыть ргікгуі, хакгуі, хаЬаІіі: і прікръі ны сѣнъ съмрътьнаа Пс 43, 20 Син • перен.: они же не разоумѣшл г(лаго)ла сего * ні но прикръвенъ отъ йихъ Л 9, 45 Зогр, прикръвънь Мар; влажені... имъже прікрышьь сіа грѣсі Пс 31, 1 Син.— Пс 68, 11 Син; Евх 34а 16; 346 12; 346 15; 39а 1; 39а 4.~ Ср. закрыта, покрыти ПРИКОуПЛІАТИ, -плгаіж, -пліакши несов. (1) огѵалтеіѵ присоединять, присовокуплять ргіроіоѵаі, зроіоѵаТ: доушА коупьно къ люкьвъ- иоуоумоу сьвжзоу • прнклоупыаіжште (!) Супр
ПРИ 424, 2 (совъкоупл'кіжште Клоц 96 12).— Ср. гькъкоупліатн ПРИКОѴПЪ, -а м (2) лдауцагеіа прибыль, польза хізк, игііек: видишь ли... колнко ти бъі- штъ намъ отъ ништиихъ прикоупъ Супр 373, 23 ♦ п р и к оу п ъ твор а и грале^іггіе меняла репёхотёпес, зтёпагпік: подока ти ві дати сьрекро мое прикоупъ творАштиимъ Супр 369, 30 (тръжьиикомъ Мт 25, 27 Зогр Мар Ас Сав).— Ср. привтатъкъ, приовр'йте- ннк, прнокр’кт'йль, притАЖаник, сътАжаник; при- мутъ творАИ ср. п'Ьнажьиикъ, тръжьникъ ПРИЛАГАЛИ, -аю, -акціи несов. кого, чьто къ комоу, чесомоу; чемь или без. доп. (11) 1. еіггіОёѵаі, ларагс&ёѵаі, лроатіОеа'Оаі, ха- гасреёуегѵ (!) прикладывать ргікІаЛаІ: тоу прьвѣк врачъ къілнк прилагаетъ Супр 251,4 • перен.: вогатъство аціе мнмот’Ькаетъ не прі- ллгліте ср(ъ)д(ь)ца Пс 61, 11 Син 2. лрост- Оеѵаі, ёлотс&ёѵаі, ёлі(3аккегѵ прибавлять, добавлять, прилагать ргіЛаѵаі, (іоііаѵаі: вѣдъі нашіж любовь * и прив'йт'й иашемь при- лагаіА твож сила * къ съкоиьчаиью заповѣдей его Евх 926 10-11 □ прилагать са аѵѵ- гаооеіѵ ёашоѵ присоединяться ргіЛгигоѵаІ зе, ргіророѵаі зе: прилагал са • къ дроугомъ ломиномъ Супр 509, 25 • греч. нет увели- чиваться гѵёізоѵаі зе: и прилагааше са число вѣроукштиихъ по вьса дьии Супр 538, 18-19 3. прилагати са осатоіхеіѵ сравниваться приравниваться зіаѵёі зе па гоѵеп, ргігоѵ- паѵаі зе: агаръ бо естъ син'Ь гора * еже въ равш > прилагаетъ са нъш'йшнимъ ер(оу)с(а)- лимі Гал 4, 25 Ен.— Супр 39, 6; 370, 30; 522, 1-2; 526, 3; 564, 24.— Ср. прикладати прилагаютъ Супр 373, 15 см. привс- тати ПРИЛ6ЖАНИІ6, -иіа с (4) ёліцёХеіа забо- та, усердие, прилежание рёсе, ресііѵозі, чіагочіIіѵ<>чІ: сь прилежаны(ем же)... окьцік- ннк(ъ) кждетъ Рыл 16(3 2; и сътворівъше кго цѣла прилежаиикмъ Супр 51, 21.— Супр 494, 16-17; 497, 6-7.— Ср. печаль прилежанье Л 22, 44 Зогр см. при- лежьио ПРИЛ6ЖАТИ, -жж, -жншн несов. комь, чемь; къ комоу, чесомоу; иа чьто; въ чемь (23) Іпрнлож- (!) Супр (1)| 1. ёліхеіоОаі. луооходр те(?Еіѵ находиться около кого-л., чего-л., прилегать Іехеі ргі пёсеш, Ьуі и пёкоііо, пёсеко: а прилежАштА печати цСлъі остави Супр 502, 4-5 2. ёлщёѵеіѵ, лроахартереіѵ, 8іахеіаОаі отдаваться, предаваться чему-л. ѵёпоѵаі зе, оіНаѵаІ зе пёсети: оиъ же три дни... молитвѣ кднои прилежавъ Супр 518, 22; приложи (вм. прилежи) ^,ома доврСк невСрь- сткнн • подвижа прилежи Супр 500, 11-12 3. ёяціекеісг&аі заботиться о ком-л., о чем-л. при П зіагаі зе о пёкоііо, о песо: прнведе же і въ гостиницж • і прилежа емь Л 10, 34 Зогр Мар Ас, прилежаше Сав 4. ёліхеіо'&аі, ёлщё- ѵеіѵ настаивать паІёЬаі па пёкоііо: они же іірилежаауж гласи велиі • ироСАіпте его на пропАтье Л 23, 23 Зогр Мар.— Зогр Мар Ас Сав Супр.— Ср. належати ПРИЛвЖЬНФ нареч., сравн. ст. прилежь- иѣк (21) [прилежанье (!) Зогр (1)] ёхтеѵЛе, ёліцекЛе, еётбѵсое, ёхтеѵііе (!), ёліцоѵое (!) усердно, прилежно ѵуігѵаіе, Ьогііѵё: егоже м(о)ли в(о)гослове прилежно * оклакъ поганскъ разорити Ен 366 11; і къівъ въ подвизС • прнлежьнСе молСаше са Л 22, 44 Мар Ас, прнлежъио Сав, прилежанье (!) Зогр.— Зогр Мар Ас Сав Ен Евх Супр Рыл.— Ср. при- лежьнС ПРИЛбЖЬНЪ, -ъін прил. (4) ёхсеѵііе, ахкіѵііе, еіХіхріѵііс усердный, прилежный ѵуігѵаіу, Ьогііѵу: съ прнлеж’ноіж молит- вою моли са кмоу Супр 531, 28-29.— Супр 111, 8; 522, 23; 524, 5.— Ср. влагоприлежьнъ, иностаиьиъ, рьвьнивъ ПРИЛбЖЬНѣ нареч. (2) ёяірелЛе усердно, прилежно ѵѵігѵаіе, Ііоі'Ііѵс: азъ... расма- штрСх'ь прилежьнС • како оукореии са (т. е. джвъ) Супр 301, 3 4 • ѵооѵехйе внима- тельно рохогпё: оиі же привлиживъше Са прилежьнС зьрС’хж къ немоу Супр 34, 19.— Ср. прилежьио прилежьиСк сравн. ст. Л 22, 44 Мар Ас см. прилежьио ПРИЛОГЪ, -а м (2) 1. лросг©т)хт] прибав- ка, прибавление, добавление ргИаѵек, ргі- ііапі: іако жилъ кси на сво(к)н земи • такожде съ прилогомъ и оу мене живеши Супр 61, 2-3 2. прилози мн. козни, происки пазігаЬу, йкіаііу: ижрили и отъ в’сѣхъ прилогъ непрн- Сзнинъ Евх 80а 12.— Ср. ковъ, къзнь, льсть, приложеиик ПРИЛОЖенИіе, -иіа с (2) проаОрхг] при- соединение, примыкание ргіро)епі, ргіЛги- гепі: ликъ готовъ приложеиик велико • сла- вАштінуь отъ вѣка г(оспод)а • ие по кдномоу съкьранъі • нъ напрасно прСложьше са Супр 84, 23.— Супр 93, 26.— Ср. прилогъ, при- свокинк приложи Супр 500, 11 см. прилежати приложи са Супр 408, 14 см. приложити ПРИЛОЖИТИ, -жж, -жншн сов. кого, чьто комь, чемь; къ комоу, чесомоу; на кого, чьто (64) 1. лроатіОёѵаі, ёлотіОёѵаі, лроЗаккеаНас, ёлауеіѵ приложить, положить ргііогіі, роіо- 2ІІ, Лаі: теве ради ржцѣ мои син къ гвозднкмъ приложихъ Супр 503, (□приложити СА лроатіОёѵаі, ёѵоѵсг&аі, лроалека^еіѵ при- ложиться ргііогіі зе, роіогіі зе: влажж оуста твои... приложьша са къ нсоусовомъ оустомъ 505
ПРИ ПРИ Супр 457, 26-27 2. лроогіОёѵаі, асрорцтіѵ ларё^еіѵ, леораХХеаѲаі прибавить, доба- вить ргісіаі, сіодаі: къ то же отъ васъ пекы са можетъ • приложити тѣлесе своемь лдкъть единъ Л 12, 25 Зогр Мар', л се нд коици пріложі Ас 87а 13; оваче іштдте ц(ѣсд)р(ь)- с(тв)ьѣ в(о)жнѣ • і сн век приложатъ са вамъ Л 12, 31 Зогр Мар, н то приложитъ са вамъ Супр 290, 24-25 □ пра дожити са лрооті'&ёо'&аі, оѵѵті'&еоОаі, аѵухататі'&еа- Йаі, хоХХасгОаі, лроохо’ллаойаі присоеди- ниться ргіеігиёіі зе, ргірорі зе: ѣко оуво і своѣ чада творлште тдко і пріложіте са сва- тыні ихъ Клоц 1а 23 3. тіОёѵаі (ёѵ яара- Зок^), лареіха^еіѵ приравнять, сравнить розіаѵіі па гоѵеп, ргігоѵпаі, згоѵпак: че- сомоу оуподовнмъ ц(ѣсд)р(ь)с(тв)не в(о)- жие • ли коеі притъчн • приложимъ е Мк 4, 30 Зогр Мар □ приложити са ла- еааѵцракХеа'&аі уподобиться ргіродоЬпіІ зе: чл(о)в(ѣ)къ... пріложі сіа скотѣхъ иесъ- мъіелънъихъ Пс 48, 21 Син 4. с инф. лроаті- Оёѵаі продолжать делать что-л. сіаіе песо сіёіак: і пріложішіА пакы съгрѣшіті емоу Пс 77, 17 Син.— Зогр Мар Ас Сав Син Евх Клоц Супр.— Ср. положити, прнддти, придати, при- подовити, приставити, прнсъвъкоупнти, при- части ПРИЛОЛАИТИ, -мліж, -мншн сов. (1) ха- тауѵѵѵаі надломить паіотіі: трьсти съкроу- шенъі не прнломнтъ Мт 12, 20 Зогр (не прѣ- ломнтъ Мар Сав, нет Ас).— Ср. прѣломнтн, съкроушити ПРИЛОЖИЛИ, -діа м (3) І.по прил оу чаю хата оѵѵтѵ%іаѵ случайно паЬобои: по прн- лоучдю КДНД ОТЪ ННХЪ ШЬДШН • БЛИЗЪ вьси вьлѣзе въ иивж истн хоташтн Супр 217, 29 2. тѵ/т] звание; положение зіаѵ; розіаѵепі: ГЛАГОЛИ... ИМА свок... и прилоучди Супр 100, 5-6.— Супр 100, 8.— Ср. полоучаи, приклю- чай, сълоучдн ПРИЛЬНЖТН, -льиж, -льиешн сов. комь, чемь; по комь, чемь (9) хоХ.Х.йсг&аі прилип- нуть, пристать, прильнуть ргііпоиг, ргі- Іеріі зе: і прахъ прильпъшиі идсъ... отътрА- саемъ вамъ Л 10, 11 Зогр, прілепъшен Мар, прилепышн Ас • перен.'. прільпе д(оу)ша моѣ по тевѣ Пс 62, 9 Син.— Пс 21, 16 Син; 43, 26 Син; 100, 4 Син; 101, 6 Син; 118, 25 Син.— Ср. прильпатн, прильпѣти, прилѣ- пити ПРИЛЬПАТН, -пліж, -плкшн сов. комь, чемь (1) холлапОаі прилипнуть, пристать ргі- Іпоііі. рГІІеріі зе: ирілыілі іаз('Ьі)къ моі грътанн моемь Пс 136, 6 Син.— Ср. приль- ижтн, прильпѣти, прилѣпити ПРИЛЬПѢТИ, -пліж, -пиши сое. (1) лростт]- Хоѵсг&аі прилипнуть, прильнуть, пристать 506 ргііпоиі, ргіІеріі зе: о том’ праздьноватн и радовати са * и прилпѣти иичтоже нѣ того горе Супр 447, 13.— Ср. прнльижти, прнль- пдтн, прилѣпити ПРИЛѢПИТИ, -пліж, -пншн сов. комь, чемь; къ комоу, чесомоу; комоу, чесомоу (?); (10) лрооллаооеіѵ прилепить, прибавить ргі- Іеріѣ, ргрорі: н се рекъ прилѣпи къ сѣдал- штоуоумоу са кдменн смокъве Супр 300, 13-14 □ прилѣпити са хоХХаоОаі, лроонрЕкао- Оаі прилепиться, пристать, присоединить- ся ргіроііі: зе, ргіеігиііг зе: сего ради оставитъ чл(овѣ)къ от(ь)ца своего н матерь свок • і прилѣпитъ са женѣ своей Мт 19, 5 МарАс (приложитъ са Сав, 0 Зогр), Мк 10, 7 Зогр Мар.— Л 15, 15 Зогр Мар Ас Сав; Пс 118, 31 Син.— Ср. приложити (приложити сд), прнльижти, прилльпатн, прильпѣти ПРИЛѢПЛІАТИ СА, -плиіж са, -пліакши сд несов. комь, чемь; комоу, чесомоу (?) (6) [при- лѣплѣ- Ен (2) Син (1) Евх (1) Клоц (1), пріплѣхж сы. (!) Син (1)] холлаоОаі, лроохоХ- ХааОаі прилепляться, присоединяться ргі- гпукаг зе, ргіро)оѵаі зе, ргіеігигоѵаі зе: мьнѣ же прілѣплѣті сы> к(о)зѣ клаго есть Пс 72, 28 Син; ли не вѣете ѣко прилѣплѣди са люводѣнцн • едино тѣло есть 1 Кор 6, 16 Ен.— 1 Кор 6,17 Ен; Пс 24, 21 Син; Евх 756 4-5; Клоц 26 11-12.— Ср. прилдгдтн, примѣшати са ПРИЛѢПЫГЬ, -ъіи прил. (1) сн)ѵтці|іёѵо$ совокупленный зро)епу: посълднъ кыстъ аггелъ гдврнилъ къ дѣвнцн • овржченѣ мжжоу а не прилѣп’иѣ Супр 245, 21 ПРИЛЮБДІАТИ, -іаіж, -икши несов. (1) греч. нет любить оЫіЬоѵа!: зі: а иже д го- нидше то тъіа прнлювьише и кръмыаше Супр 214, 17-— Ср. любити ПРИЛЮБЛіеННіе, -ни с (1) греч. нет лю- бовь оЫіЬа, Іазка: ннштнихъ прилюкькнна свѣтьлость Супр 356, 10.— Ср. любы ПРИЛАИКИРИИ, -ни м (4) греч. нет при- микирий (стоящий во главе) ргітіеегіиз: мѣсто старца прнмнкнрнн поставькнын > приходитъ Супр 555, 1,—Супр 552, 19; 553, 10; 555, 12 ПРИМИРИТИ, -ріж, -риши сов. кого, чьто къ комоу, чесомоу (3) хагаллаостеіѵ прими- рить згпігіі, изтігіі: пріді {вм. пріде) с(ы)нъ ч(ловѣчь)скъі • дд прімирітъ родъ нашъ къ в(ог)оу Клоц 9а 29 (да състронтъ наше кстьство съ богомь Супр 423, 8) □ п р и м н - рити са съ цѣмь, чнмь хатсЛХаапеіѵ ёаѵтбѵ, ёѵоѵѵ примириться зтІгіс зе, изті- гіі зе: и примири са съ правовѣръиъінмн Супр 200,. 6. — Супр 109, 22-23.— Ср. съмнритн, състронтн ПРИЛАОРНЮ, -ни с (2) лаоаОаХааотоѵ
ПРИ цёроб, аіуіалб^ приморье ргітоёі: колнко островъ * колнко рѣкъ колнко прнморнга * колн- ко родовъ... тн вьсн крьста ради ал’чжтъ Супр 431, 3.— Супр 204, 10 ПРИМРАКЪ, -а м (1) уѵдфое сумрак, мрак іетпоіа, ргііті: і прѣклоні н(е)в(е)сд и сьніде • н примракъ подъ ногдлДд его Пс 17, 10 Ст.— Ср. мракъ, тьма ПРИМЫСЛИТИ, -мышлвк, -мыслншн сов. (7) ёяіѵоеіѵ, ёліѵоіаѵ лоіеіѵ, ёлітт]5еоеіѵ, ёлараадаі (!) придумать, изобрести ѵу- гаузііі, ѵупаіёгі: на кръстъ са оустръмішА • страшъны н оукорізны * прімъішлъше съсждъ Клоц 11а 9-10.— Супр 35, 21; 59, 8; 85, 13-14; 92, 20; 92, 23; 492, 30 ПРИМЫШЛІАИ, -гага м (1) хахбтехѵоб «Хаѵт] вымысел, выдумка ѵутузі, парасі: да покѣждж нечнстддго • н хръстоненавндь- иа’го (т. е. комнса) прнмышлѣА • н кждж съпрнчАстьннкъ хрнстосоу Супр 225, 24.— Ср. прнмъішлкннк, оумышлган ПРИМЫШЛІАТИ, іаіж, -іакши несов. (5) [примъішлѣ- Супр (2)] ёпіѵоеіѵ придумывать, измышлять ѵушузіеі, ѵупаіёхаі: не прнмъіш- лвп ми съмрьтн вѢчьиъіа Супр 1, 29.— Супр 12, 22; 165, 22-23; 181, 17; 210, 19-20.— Ср. помъішліатн, съмышлгатн ПРИМЫШЛіенИіе, ига с (2) ёлі'ѵоіа, ртіХиѵгі вымысел, выдумка ѵутузі, парад: съматрд’ше кок кн прнмъішленнк изокрѣсти Супр 88, 29-30.— Супр 87, 7.— Ср. прн- мъішліаи, оумышлган, оумышлкннк ПРИМѢНИТИ, -нвк, -нншн сое. (1) прооло- уі^еаваі причислить ргісізі, ргіросГіаі: прі- мѣкенъ къіуъ съ нізъходіаштнімі въ ровъ Пс 87, 5 Ст.— Ср. въмѣннтн ПРИМѢСИТИ СА, -мѣшж са, -мѣсншн са сов. (къ) комоу, чесомоу (5) ёухагацеіуѵѵѵаі ёаѵтбѵ. аѵѵеѵоѵадаі, аѵѵаріОцеіадаі, оіхеіойадаі присоединиться, соединиться рпроііг зе, зро.ііі зе: і съподовн н пакы житью лкдыі твоихъ • примѣсити са Евх 236 2; н съвръгъ рнзъі къ иагынмъ са прнмѣсн Супр 93,21.— Евх 666 8; Супр 110, 6-7; 355, 28,— Ср. съмѣснтн, съчетатн ПРНМѢТАТИ СА, -авк са, -акшн са несов. (2) лараррілтеіодаі находиться на послед- нем месте, в пренебрежении Ьуі розіесіпі, ороѵггепу: ізволнхъ ирімѣтаті сіа въ домъ в(ог)а моего паче • неже жіті въ ' селѣхъ грѣшьиічіуъ Пс 83, 11 Син; Супр 147, 19 (преметати са Евх 84а 7, пріпадатн Супр 101, 11-12).— Ср. прнпадатн, прѣметдтн са ПРИМѢШАТИ СА, -авк са, -акшн са несов. комь, чемь (1) т] ёяіохпѵсооіе (!) при- соединяться ргіро.іоѵаі зе: примѣшанъ са с(вл)тѣмь твоемь д(оу)сѣ • ндслѣдьннкъ вждетъ • ц(ѣса)рства н(е)Б(е)с(ь)иааго при П Евх 746 2.-- Ср. прнЛАГАТН (прНЛАГАТН Са), прнлѣплгатн са ПРИМАТАТИ СА, -авк са, -акшн са несов. (или сов. ?) (1) лрооле'Ла^еіѵ появлять- ся/появиться (?) пазкуіаі зе, патапоиі зе (?): дціе лн есн посълднъ цѣмь * н ирнмАталъ (вм. прнмѣтллъ или приметалъ ?) са вьнезд- апж Евх 54б 2-3 принесениіе, -ніа с (1) ха лроахоцю- Оёѵта приношение, дар, жертва ргіпезепу дат, оЬёі’: прннмн і се принесенне Евх 136 11.— Ср. възиошеннк, оплатъ, приносъ, прнноше- ннк принести, -сж, -сешн сое. кого, чьто (къ) комоу или без доп. (>100) [пршемсе (!) Син (1)] 1. срёреіѵ, лроосрёреіѵ, еіосрёреіѵ, ауеіѵ, лроаауеіѵ, алауеіѵ, хоці^егѵ, лро- ахоці^еіѵ, еіахоці^еіѵ, кацРаѵеіѵ, хата- Заккеіѵ принести ргіпёзі: онн же прннѣсА емоу пѢназъ Мг 22, 19 Мар Ас. прннесошА Сав (0 Зогр); іакоже во въ прѣношеннк съвьрд- нынуъ • прннесенок отъ когождо овьште прн- несъшннмъ бывддт’ Супр 84, 5 • фёреіѵ приложить ргіІохіГ: принеси пръстъ твоі сѣмо И 20, 27 Зогр Мар Ас Охр; Супр 502, 30 • перен. фёреіѵ, лроафёреіѵ сопёегге дать, предоставить <1аІ, розкуіпоиі: прннесе съпд- сеньк страсть х(Рнстосо)вл Супр 482, 21; похоті іхъ пршемсе (вм. прннесе) імъ Пс 77, 29 Син; то(г)о раді есі намъ вѣчь(н)ое овѣцѣнне прннеслъ Киев 46 22-23 • лроофёреіѵ, хербаіѵеіѵ принести (плоды, прибыль) ргі- пёзі (ріоду). ѵупёзі: да вы ідете • і плодъ принесете И 15, 16 Зогр Мар Ас Сав; разно быша прнсносн (!) отъ кдноа мндсь • овь пать овъ десАТь прннесоста Супр 376, 4 • срёреіѵ, лроосрёреіѵ воздать (хвалу) ѵхсіаі (сігѵаіи)-. прінесѣте г(оспод)ю славж н честь Пс 28, 1 Син; дівъ ко твдрі пршесъ прѣ- спѣвкштъ • мѣрж твдрі Клоц 10а 112. чьто о чемь; за кого, чьто фёреіѵ, лроафёреіѵ, лрооауеіѵ, лроахоціХегѵ оіТеіте принести жертву, в жертву ргіпёзі оЬёг’, оЬёіоѵаі: нъ шьдь покажи са іерѣовн • і принеси о очн- штенш своемь * ѣкоже повелѣ мшсн Л 5, 14 Зогр Мар; принеси за очнштенне Мк 1,44 Зогр Мар Ас Сав; ровднньъ г(оспод)і прннесенъніА свьъті Киев 16 10 3. чьто на чьто еіскрёреіѵ, ХрцоОаі употребить, использовать роигіі, ѵупаіогіѣ: то оуво вѣджште • прннесѣмъ вьсе на оуспѣхъ влнжьнннмъ Супр 378, 19.— Зогр Мар Ас Сав Охр Боян Син Киев Евх Клоц Супр.— Ср. донести, пожрьтн, привести, при- ставити ПРИНИКНЖТИ, -нж, -нешн сов. нд кого; въ чьто или без доп. (12) ларахѵлтеіѵ, біахѵлтеіѵ, ёххѵлтеіѵ склониться над чем-л. (всматриваясь) зкіопіі зе. пакіопіі зе, рёі- 507
ПРИ ПРИ кіопіі «е (а роЫёгіпоиГ); приииче въ грокъ • і видѣ дъва аиѣ(е)ла И 20, 11 Мар Ас (0 Зогр); г(оспод)ь съ и{е)в(е)сі пріиіче ид с(ъл)- ны чл(овѢ)чіа Пс 13,2 Син; Пс 52, 3 Син.— Л 24, 12 Зогр Мар Ас (2); И 20, 5 Мар Ас; Пс 84, 12 Син; 101, 20 Син.— Ср. прикло- нити, прѣклоиити ИРИНКИНЪ, -д м (2) греч. нет началь- ник, вождь ѵеіііеі: приикп|гь киазъ рече Супр 162, 12.— Супр 162, 24.— Ср. идчаль- иикъ, пригкиі|гъ ПРННОСИТН, -иошж, -носншн несов. (89) 1. фёреіѵ, луоофёуеіѵ, леріфёреіѵ, бюдосро- деіѵ, хоці^еіѵ; (даръі прииоснти бсорофореіѵ, прииосити плодъ: харлофореіѵ) приносить ргіпаёеі: прииошаахж къ йемоу вса иеджжь- ныіа Мк 1, 32 Зогр Мар; и приноситъ б свѣціи Евх 196 11; оукѣдѣшА стрѣгжштнн тъмиицж • іако приносимаго оптъ вѣръиъіхъ не възнмавктъ Супр 133, 30 • перен. слъіши іако кже зъло сътворити мжкж приноситъ и страсть Супр 406, 17; си смокы оврдзъ прииошддше • широ- кааго и простраиааго пжти Супр 350, 20; і приноситъ плодъі Мт 13, 23 Зогр Мар • лроофёреіѵ, прооауеіѵ предоставлять, ока- зывать розкуіоѵаі, ргокахоѵаі: вьсѣкъ іже аукнетъ въі • мьнитъ си слоужьвж прииосити в(ого)ви И 16, 2 Зогр Мар Ас (9) Сав (2); ицѣльвд отъ врача приноситъ са Супр 308, 7 • ауеіѵ, лроаауеіѵ, лроафёреіѵ, лрооё/еіѵ; (Хвдлж прииосити бсорофореіѵ) воздавать (хвалу) ѵхбаѵаі (скѵаіи)-. длъжъиа къістъ в’сѣ тварь • укаллі текѣ прииосити Евх 1а 8; прииосити текѣ пѣиие Евх 95а 17; дѣти хвдлж прииосАтъ Супр 338, 15 • лрооауеіѵ, лро- Офёреіѵ, аѵафёреіѵ, вар. аѵалёрлеіѵ возно- сить (молитву), высказывать (просьбу) ргеііпаёег, ѵгпазеі (ргозЬи, тоеіІііЬи): мо- л(и)ТВЪІ ПрИИОСАЦІАІА • вл( а) г( ОСЛО ) ви Евх 146 21; прилежно молитвж вогови прииошааше Супр 515, 16 □ рѣчь прииосити хаттр уоріаѵ фёреіѵ обвинять ѵёзі хаІоЬп, ѵіпіі: кжіж рѣчь приносите ид ч(ловѣ)кд сего И 18, 29 Зогр Мар Ас Сав; идрокъ прииосити фрфоѵ фёреіѵ выносить решение, решать ѵупазеі гохзисіек, гохкодоѵаі: вьсн съ пила- томъ ГЛАГОЛЖТЪ • прдвьдъиъіи прИИОСАШТе нарокъ Супр 433, 24-25 2. чьто о комь, чемь фёреіѵ, лроофёреіѵ, аѵафёреіѵ, лроаауеіѵ приносить жертву, в жертву что-л., жертво- вать ргіпазеі оЬёѣ’, оЬёІоѵаі: і въ лювъвь даръ сь текѣ пріиосімъ Киев 26 24; въ вторжж же едииож лѣта • единъ аруиереи ие вес кръве • жже приноситъ о секѣ и іѵ людъскъіхъ не- вѣждъствихъ Евр 9, 7 Ен; тъ во даръ іакоже въ истинж влагъ • вогови приноситъ са отъ свободъиъіа д(оу)шА Супр 545, 8-9 3. хрпо- Оаі употреблять, расходовать игіѵаі, ѵу- 508 пакіадаі: ч’то же се кетъ кже оучеииіа ради даръ словесьны имъ-и ие прииосА кго • и дар’ погоукыатъ (вм. -іактъ) Супр 377, 26 4. лро- фіёреіѵ; (въспать прииосити аѵѲѵяофёреіѵ) приводить, произносить ргопаёеі, иѵасІёГ. ннктоже отъ рѣчи побѣди приноситъ Супр 510, 28-29; вьспать прииосА глдголж ,Супр 313, 5.— Зогр Мар Ас Сав Ен Служ Киев Евх Клоц Супр.— Ср. жрьти, иосити ПРИНОСЪ, -а лі (6) [присно- (!) Супр (1)] 1. лроафора Ьозііа, засгіНсіиш приноше- ние, дар, жертва ргіпезепу сіаг, оЬёі’: прі- иосъ прінесенъі тевѣ г(оспод)і просімъ ты прпмі Киев 36 1 2. лрбообое прибыль, доход ргіпоз, ѵуіёхек: овъ миожаи и овъ же х°'ГжДеи приносъ показдета Супр 376, 9.— Киев 4а 8-9; 66 11; Супр 376, 3; 421, 30. - Ср. възвить, възиошеиик, лихва, оплатъ, прннесе- иик, прииошеиик ПРИН0Ш6ННІ6, -иіа с (10) [прин.. Ен (1)] 1. греч. нет принесение, приношение рй- пазепГ: ие самомоу страдати троуда прино- шенью водѣ Супр 551, 26 2. яроофора, та лроафёроѵта, аітрца (!); (приношеник выти лротіОеаѲаі) приношение. дар, жертва ргіпезепу сіаг. оЬёі’: і к-ькоушдіжфИігхъ отъ нихъ с(ва)ти • ѣко вь честь с(ва)тыхъ твоихъ • си прииошеннѣ ежтъ Евх 13а 20,— Фил 4, 6 Ен; Пс 39, 7 Син; Евх 136 2-3; 136 9; 146 8; 666 20-21; Клоц 86 24; Супр 91, 25.— Ср. прииесеиик, приносъ ПРИНОудИТН, -ноуждж, -иоудиши сов. (16) аѵауха^еіѵ, Ріа^еіѵ, хагаРіа^еаОаі, лсірсі- Ріа^еаОаі принудить ргіпиііі: и неволею тл прииоуждж исповѣдати Супр 149, 11; прн- иоуждеи’к’моу ко въітн довроу не докро Супр 413, 6 • леіОеіѵ убедить кого-л. ргешіи- ѵіі: како ли прииоудити можа’хж Супр 441, 17.— Супр.— Ср. оукѣдити, поиоудити ПРИНОѴЖДЛТН, авк, акши несов. (2) аѵауха^еіѵ принуждать ргіписоѵаі, пиііі: прниоуждакмъ вѣаше правьдивъін тъ мжжъ • ииж слоужъвж творити Супр 284, 25-26,— Супр 521, 20.— Ср. нждити ПРИОБРѣСТИ, -ржціж, рлірешн сое. (44) 1. хербаіѵеіѵ, аѵахтаоОаі, хтааОаі, то хёрбо^ хоці^есг&аі приобрести, получить гізкаі, паЬуі: г(оспод)и • д талан’тъ ми еси прѣдалъ • се дроугжвк д талан’тъ • приокрѣтъх’ь іми Мт 25, 20 Зогр, прюкрі- тохъ Ас, приокрѣтъ Мар Сав 2. чьто комоу лро^еѵі^еіѵ, лро^еѵеіѵ, хтйаОаі, брёлеаОаі, тіхтеіѵ причинить ргіѵосііт, хрйзоЬіІ: и прноврАштеши намъ залахъ не х^ДЧ» Супр 102, 24-—Зогр Мар Ас Сав Клоц Супр.— Ср. притворити, СЪТАЖаТИ ПРИОБРѢТДТИ, -авк, -акшн несов. (1) лрауцатеѵео'&аі приобретать, получать гі-
ПРИ зкаѵаі: двои севѣ приоврѣтал с(ва)тъін Супр 525, 9.— Ср. оврѣтати ПРНОБРѢтеЛЬНИКЪ, -а м (1) греч. нет виновник, зачинщик зігпісе: отъ[т]връгни МА ОТЪ... ВЬСѢкОА ЗЬЛН ПрНОБрѢтеЛЬИИКа ыі’тоннна Супр 160, 24.— Ср. начальникъ, Обрѣтатель, окрѣтельиикъ ПРНОБРѣТбНИіе, -Иіа с (2) хтщащ при- обретение изкаѵапі, хізкапі: докрой сьмѣ- реныа приоврѣтеиьк Супр 513, 18-19 • хёвбс^ прибыль, польза хізк, ргозрёсЬ: азъ теве о приоврѣтеиии въпрашах’ Супр 447, 11.— Ср. прикъггъкъ, прикоупъ, приоврѣ- тѣль, прнтАжаиик, сътлжаник ПРИОБРѢТѢЛЬ, -и ж (1) греч. нет при- быль, польза хізк, ргозрёсЬ: мнѣ во кже жити Х(рнсто)с(ъ) • и кже оумрѣти приоврѣтѣль Супр 166, 8 (Фил 1, 21).— Ср. привъітъкъ, прикоупъ, приокрѣтеиик, притАжаник, сътажл- иик ПРИФБЬЦІАВАТИ СА, -важ са, -вакши са несов. къ комоу (1) греч. нет общаться оЬ- соѵаі, зіукаі зе: съвАзати же вьса приовьшта- вавкштАА са к’ нимъ Супр 210, 17-18.— Ср. овьціеватн, окьціити, приовьціати са ПРИОБЬЦІАТИ СА, -аж са, -акшн са несов. къ комоу, чесомоу; кого, чесо (2) хоіѵсоѵегѵ приобщаться йсазіпіі зе, ргірощѵаі зе: н тоа пльти господьна приовьштажштоу СА Супр 381, 4-5; къ црькъви же вьсѣчьстѣи не приокьштааше са Супр 298, 2.— Ср. окь- ціевати, окьціити, приовьціавати са, причАціати (причдціати са) ПРИФБЬЦІИТИ, -ціж, -ціиши сов. кого, чьто къ комоу, чесомоу; комь, чемь (9) ооухоіѵсо- ѵеіѵ приобщить исіпіі йсазіпут, ргірорі: нприокьцш ма пакъі стадѣ твоемь с(ва)тъіхъ Евх 786 12; съподовитъ са приовьштити къ вьсѣчьстѣи црькви Супр 298, 17 □ при- овьціити са хоіѵсоѵеіѵ, аѵуиогѵсоѵеіѵ приобщиться зіаі зе йсазіпут, гйсазіпіі зе, ргіро]іѣ зе: іакоже похвалити мжжа прѣ- славьиъі • и за нъі пострадавъшааго волеж приовьштивъшА са страстьми Супр 533, 28.— Евх 786 7-8; 786 21-22; Клоц 16 8; Супр 298, 30; 299, 4; 321, 4.— Ср. причлстити ПРИПАДАТИ, -даж, -дакши несов. къ комоу, чесомоу; комоу, чесомоу (22) [припа.. Рыл 1] 1. лроолілтеіѵ, лролілтеіѵ; (припа- дать (и) кланіати са уоѵѵлетеіѵ) падать перед кем-л. (на колени), бросаться в ноги кому-л., припадать к ногам кого-л. расіаі ргед пёкут (па коіепа), ѵгЬаІ зе к поЬагп: приеметъ ко та припадажціа Ен 366 9; сьрѣ- тоста и сестрѣ Лазаревѣ • припадакта къ нога- ма господьніама Супр 315, 6; и іакоже на мнозѣ кажд • мола припадаж • кланіаА са * оувѣ- штатн кго ие вьзможе Супр 527, 14 • перен.-. при П ілн к’то пллча са і припадай, • къ врачевн се- моу Евх 84а 2 • лараррілтеіоОаі находить- ся на последнем месте, в пренебрежении Ьуі розіейпі, ороѵгхепу: азъ кърахъ пріпадатн въ домъ кога мокго паче • иекъли жити въ жилиштихъ грѣніъиъіихъ Супр 101, 11-12 (прімѣтаті сіа Пс 83, 11 Син, Супр '147, 19, преметати са Евх 84а 7) 2. лроаёрхеаОаі подступать, подходить ргізіироѵаі, ргісЬа- хеі: своеж ли волеж припадавши къ х(ри«т)°У Евх 87а 6-7.— Зогр Мар Ен Евх Супр Рыл.— Ср. падати ПРИПАСТИ, -падж, -падеши сов. комоу, че- сомоу; къ комоу, чесомоу; прѣдъ кого, чьто; прѣдъ цѣмь, чимь (40) 1. лроояілтеіѵ, лро- лілтеіѵ, алтеоОаі пасть перед кем-л. (на колени), броситься в ноги кому-л., припасть к ногам кого-л. райпоиі ргед пёкут (па коіепа), ѵгЬпоцІ зе к поЬат пёкоко'. видѣвъ же симонъ петръ • припаде къ колѣиома іс(оусо)вама гл(агол)л Л 5, 8 Зогр Мар Ас • перен.'. къ томоу припадѣмъ • слъзамн севе очистАціе Евх 86а 3-4 2. лрооргіуѵйѵаі обрушиться, напасть парадпоиі, ргіѵаііі зе: припаде рѣка хромииѣ тоі Л 6, 48 Зогр Мар 3. лросёрхеоСаі, ёрхеоОаі подойти, под- ступить ргізіоиріі, ргірі: пришъдъшю же емоу въ хрАм(1(1ж • припадоста слѣпьца Мт 9, 28 Сав (пристжписте Зогр Мар Ас).— Зогр Мар Ас Сав Унд Син Евх Супр.— Ср. напасти, потъкижти (потъкижти са), приразити СА, пристжпити, прѣтъкижти приплести, -плетж, -плетеніи сов. (1) огщлкёхеіѵ сплести зріёзі: широкы и простра- нъи пжть • дивии приплетенъ кетъ Супр 350, 17.— Ср. съплести ПРИПЛФДИТИ, -плождж, -плодншн сов. (1) фёреіѵ принести плоды ргіпёзі ріосіѵ: і приплоди ово три деслти Мк 4, 8 Мар (0 Зогр).— Ср. плодъ (плодъ сътворити), плодо- иосьствовати, принести пріплѣхж си, (!) Пс 24, 21 Син см. прилѣпліати са ПРИПФДФБИТИ СА, -влж са, -бншн са сов. комь, чемь (2) ёоіхёѵаі уподобиться зіаі зе родоЬпут, ргіродоЬпіІ зе: приподовихомъ же и мъі са матери оувозѣи Супр 384, 16.— Супр 384, 13.— Ср. приложити, оуподовитн припрізракъ Мт 14, 26 Ас см. призракъ ПРИПРАЦІИ, -прАгж, -прАжеши или ПРИ- . ПРАГНЖТИ, -нж, -иеши сое. кого, чьто къ комоу, чесомоу: комь, чемь (2) ін'^е-ѵуѵѵѵаі присоединить, соединить ргірорі, зроііі: КДИИЪ КДНОИ ПрИПрАГЛЪ кетъ БОГЪ Супр 366, 20; кже волеж присно • къ прьстьноуоумоу тѣлесн свокмоу припрАглъ кѣаше Супр 569, 12 13.— Ср. присъвъкоупити, съвъкоупити, съкоупитн ПРИПѢВАТИ, -аж, -акши несов. (1) греч. 509
ГІІРИ нет исполнять припев гріѵаі геГгёп: и тако пѣти весь пс(а)лъмъ сен по стиуоу до конца * прнпѣвдіжціе стну(ъ) сен Евх 116 18 ПРИПАТИ, -пьнж, -пьнешн сов. (1) ёлітеі- ѵеіѵ направить гатёгіі: дд что рекж нд позордтдА слово • прнп’нелеь Супр 56, 1 ПРИПЖТЬНЪ, -ъін прил. (1) ларббюс; придорожный (Іегісг) и сезіу: іавль са пдтрн- АруОВН въ прнпжтьнѣн сѣнн Супр 250, 15 ПРИРАЗИТИ ОА, -ражж са, -разншн са сов. комь, чемь (2) лроарцуѵбѵаі обрушиться пагпхіГ, ргііпіаі зе: урдминж... еіже іірнрдзн са рѣка • і двье разори са Л 6, 49 Зогр Мар.— Ср. напасти, потъкнжти (потъкнжтн Са), прнпдстн, прѣтъкнжтн, оутъкнжтн ПРИРИСТАТИ, -рнціж, -рнціешн несов. къ комоу, чесомоу (8) лроагрёхеіѵ прибегать ргіЬПіаі: вьсь народъ • вндѣвъше н оуждсж са • і прнрииітжінте цѣловаауж і Мк 9, 15 Зогр Мар • перен.-. н льг(ъ)ко се твора (съ) др(ъ)з(н)овленьемь (прн)рнціж • къ м(н)- л(о)стн Рыл 7ба 23.— Евх 836 24; 84а 9-10; Супр 541. 18 19: 542. 25 26; 542. 29. - Ср. ПрНвѢгДТН, ПрНтѢкДТН ПРИРОКЪ, -А м (1) ёліхХтуѵ (!) прозвище ргігѵізко, ргцтепі: отьцд йѵднд нгоуменд... кмоуже прирокъ суолдстнк’ Супр 272, 6 ПРИСВОИСТВИТИ, -ствліж (или -цівліж), -ствншн сов. (1) оіхеюбсгОаі присвоить ргізѵорі зі, ргіѵіазіпіі зі: врагомъ же намъ сжштемъ • прѣлиуъіимъ чловѣколювнимъ прнсвонствнвъ нъі Супр 109, 24-25 ПРИСВОіенИЮ, -ни с (2) греч. нет присое- динена ргіроіепі: н по съмрьтн съмрьть оумрьтвнвъше прнсвокнннмъ кже къ в(ог)оу Супр 542, 23-24; прдво исповѣдовати прѣ- давъшн • прнсвокнннмъ кже к ннмь прнрн- штжштнн • невеснъіА грдждднъі ТВОрАТЪ Супр 542, 28-29.— Ср. прилогъ, прнложеннк ПРИСВАНЖТН, -нж, -нешн сов. (3) хаѵца- тіі,е<ті)аі увянуть /ѵасіііоіП: слъньцк въ снѣвъшю прнсвАдж Мт 13, 6 Зогр Мар.— Мк 4, 6 Мар.— Ср. оуВАнжтн ПРИСОЛИТИ СА, -ліж са, -лншн са сов. (1) лароіхеіѵ поселиться, вселиться ргі- зіёіюѵаі зе, пзісіііі зе: ѣко в(ог)ъ не уотьь кездкопьѣ ты есі • не поіселітъ сіа къ текѣ лж(кд)въі Пс 5, 5 Син.— Ср. въселнтн (въселнтн са), прнвнтдтн, прѣвнтдтн ПРИСКОЧИТИ, -чж, -чншн сов. (1) Лро- олцбйѵ подскакать, подскочить ргізкосіі: онъ же СЛЪІШДВЪ • и прошъдъ сквозѣ ндродъ САМЪ прискочи Супр 99, 25 ПРИСКРЪБЬНЪ, -ъін прил. (22) [прнскрь- Сав (3)] леріХѵлое, хсгапбѵѵос; скорбный, опечаленный, исполненный печали, скорби гагтопсепу, гкгпзепу, зкіісепу, зтпіпу: въскжіж пріскръБънд есі д(оу)ше моѣ Пс 42, 5 510 ПРИ Син.— Зогр Мар Ас Сав Син Евх Супр.— Ср. печдльнъ, скръвьнъ ПРИСКЪ, -д м имя (3) [пр.. Ен (1)] Пріахо? Приск Ргізспз: с(ва)тымъ лежченнкомъ прн- скоу • н ледртнноу • н ннколдоу Ен 356 14,— Ен 20а 15; Супр 69, 14 ПРИСКѴЛЛ, -ъі ж имя (1) Пуіахілла Присцилла Ргізсіііа: вѣ н дкулд н прискулд • н мнозн ннн Супр 347, 4 ПРИСЛАЪ, -д м (1) ёцлрцацде пожар рогаг: мѢс(аца) септАв(рѣ)... великоуміу прнсмоу Ас 1126$ 20 ПРИСНО нареч., сравн. ст. приснік (>100) [пр Евх (1), прн Евх (2), пріс Клоц (1), прнспѣк (!) Супр (1)] 1. аеі, еіе аеі, біа лаѵтбе, лаѵтоте, лаѵті, абіакеілгах;, бі’ бХоѵ, еіе то йгпѵехёе, хаі)’ ёхаоптіѵ, ааі- уцтсос. 6іт)ѵехцс (!) ’аеіОсЛік (!); (присно сы лроакоѵюе) зетрег, сопііпппз (!) всегда, постоянно, присно ѵгііу, зіаіе: зълова ндшѣ не въпрѣсні сіа въ насъ • нъ нздрішенге вѣчьное прісно намъ бжді Киев 56 10 2. прн- снѣк имѣти о коми оіхечіос; ёхе"ІѴ ЛОТ> тіѵа благоволить, доброжелательно отно- ситься к кому-л. тіі <1оЬгу ѵхіаЬ к пёкоти: дд ндвъікнешн кдко прнспѣк (вм. приснік) о дѣвнцду’ нмдтъ у(рнсто)с(ъ) Супр375, 23.— Мар Син Киев Евх Клоц Супу—Ср. въіинж, вьсегдд, непоглоумьно, непрѣстдньм ПРИСНОДѢВА, -тд ж (7) [прнсно дѣвд Супр (1)] аеіларОеѵое зетрег ѵігдо приснодева, вечная девственница ѵгііу раппа: рождъство б( огороди )ца н присиодѣкъі ледриА Ен 256 12-13,— Служ 36 9; Киев 7а 4-5; 76 16-17; Супр 52, 7; 279, 12-13; 288, 12.-Ср. ПрНСНОдѢвАИ ПРИСНОДѢвАІА, -въна ж (2) аеіларОеѵо? приснодева, вечная девственница ѵгсіу рап- па: вьпльціьшддго са (г. е. нсоухриста) отъ с(ва)тддго д(оу)уд • 13 мдрніА слдвъным • н прнснодѣвъііА б(ого)р(одн)ца Евх 616 21 — Евх 936 5.— Ср. приснодѣва ПРИСНОСТЬ, -н ж (1) аібібтт)5 вечность ѵёспозі: не во ннчтоже тронцА оуоудѣк • или оустжпнтъ коли • н прнсностн • НЛН ОВЫІІТЪСТМ н цѣсдрьствд Супр 328, 1.— Ср. вѣкъ прнсносн (!) Супр 376, 3 см. приносъ ПРИСН0СЫ, -ъін прич.-прил. (9) аібіоб, аѵѵаібюе, лроаісоѵюе вечный ѵёспу: прнснс- съі свѣтъ • цетъ прнсносжціддго свѣта Евх 636 23-24 и 24-25,— Евх 21а 20: бЗи 18: 646 3; Супр 11, 18-19; 327, 16; 480, 16; 505, 9,- Ср. вѣчьнъ ПРИСНОТбКЪІ, -ъін прич. -прил. (5) аёѵаое, аёѵаа рёшѵ всегда, постоянно текущий, неиссякающий зіаіе гекоисі: рѣкта же прісно текжштА стдша помръзъшд Супр 90, 8-9 • перен.: г(оспод)і славы
ПРИ приснотекжціАіА Евх 636 22.— Евх 1а 24; 63а 16; Супр 277, 1 ПРИСНЪ, -ъін прил., сравн. ст. присиѣи (8) 1. греч. нет постоянный, присный 8іа1у: авик же... вьстагахж оукрѣпьгакмы • истыилѵь н присиыимъ съдравиі'мъ Супр 557, 7 2. дрорт)трюс, оіхеіос, уѵт)спое, еѵхаіеос (!) родной, близкий ѵіазѣпі, гогіпу, Ыігку: покои д(оу)шж... в’сѣмъ вѣроіж • приснымъ Евх 64а 5; подвнгнѣмъ са иа подражаньи доьліаііі і и іі'х'ь • и нрисііѣннінТхъ подражаиимъ Супр 83, 20.— Супр 65, 24; 367, 21; 367, 25; 517, 30; 557, 7 ПРИСПѢТИ, -ѣіж, -ѣкши сое. (4) алё%еіѵ (!) аи^еге (!) гірийіи: насіап. ргі.чрёс Ьаі. ргі)і1; пазіаі: приспѣ коньчииа • прнде шъ Мк 14, 41 Зогр Мар-, і молітвамі ір. і запокѣдьмі ткоімі нріспѣі намъ номоць твоѣ Киев 66 15.— Супр 549, 21.— Ср. настати, пристати, прнтн приспѣк Супр 375, 23 см. присно ПРИСТАВИТИ, -вліж, -виши сое. кого, чьто комоу, чесомоу (?) или комь, чемь (?); къ комсу, чесомоу (12) 1. ларіатаѵаі, ёфісттаѵаі, теуіатаѵаі приставить; прибавить ргізіаѵіс; ргісІаГ: пріставн воды ѣко въ мѣсѣ Пс 77. 13 Син 2. ларахаОютаѵаі, хаОіатаѵаі поставить, назначить пзіапоѵіі, пгсіі: и «.звѣштеио выстъ аурнлнгаиоу отъ при- стлкькныих’ь воинъ вьсе то кывъшек Супр 15, 4; біа\ж во воиии приставити (!) иа мѣстѣ томь блюсти Супр 14, 26-27 3. яарісттаѵаі предоставить, дать розкуѣпопі, баѣ: при- ставитъ м’нѣ • вАште • ли дъва иа десАте леіеоиа а(и)ѣ(е)лъ Мт 26, 53 Зогр Мар Ас СавБоян.— Супр 76, 15-16; 129, 24; 317, 13; 377, 13.— Ср. дати, положити, поставити, приложити, принести ПРИСТАВЛІАТИ, -влгасж, -влгакши несов. кого,чьто комь, чемь (?) или комоу, чесомоу (?); на чьто (5) ёпіррадтегѵ, ёлфаХХеіѵ при- ставлять, ставить, прикладывать, прибав- лять ргізіаѵоѵаѣ, ргікіасіаі, ргісіаѵаі: иикъ- тоже приставлеииѣ плата ие Бѣлена • не приставлѣетъ ризѣ ветъсѣ Мк 2, 21 Зогр, неприставлѣатъ Мар; Мт 9,16 Мар (0 Зогр); Л 5, 36 Зогр Мар.— Ср. полагати, постав- двти, прилагати ПРИСТАВЛЮНИЮ, -иіа с (10) 1. ёліЗХрра примадывание, перен. заплата ргііогепі, перен. харіаѣа: ннктоже во ие приставлѣатъ • приставлеииѣ • плата ие вѣлена ризѣ ветъсѣ Мт9, 16 Мар (0 Зогр); Мк 2, 21 Зогр Мар; Л5, 36 Зогр Мар 2. ёлісттаспа назначение ивіапоѵепі, игсепі: на пжть етеръ • волею наставьшемь • і а(н)ѣ(е)лъі приставленнемь сіхраиьшемъ Евх 52а 25 □ приставлк- нни домовьиок оіхоѵоціа управление при П домом, хозяйством Ьозросіагепі, зргаѵа, зргаѵсоѵзѣѵі: чьто се слъішж о тевѣ въздаждь • отъвѣтъ о приставлени домовьнѣемь Л 16, 2 Зогр Мар.— Л 5, 36 Зогр Мар.— Ср. строкиик, строительство, съмотркиик приставленью (!) Евх 64а 15 см. прѣ- ставлкиик ПРИСТАВЬНИКЪ, -а м (13) оіхоѵбцос;, глітуолос. бііріос. (пристакьннкъ домоу оіхоѵброс;) управляющий зргаѵсе: къто оуво естъ вѣръиъі пристакьннкъ... егоже поставитъ г(осподи)нъ надъ домомь своімь Л 12, 42 Зогр Мар; вечероу же въі(въ)шю • г(лаго)ла г(осподи)иъ винограда • къ приставъиикоу своемоу Мт 20, 8 Мар Ас Сав (0 Зогр).— Л 8, 3 Мар; Л 16, 1 Зогр Мар; Л 16, 3 Зогр Мар; Зогр 1306 3; Мар 77а 6; Супр 310, 20.— Ср. икономъ, строитель ПРИСТАНИЩ6, -а с (7) Хщт)Ѵ гавань, пристань ргізіаѵ, рпзіаѵізѣё: вѣсть при- стаииште воурж Супр 509, 29-30 • перен. пристанище ргізѣаѵ: и иаставі іа вь прі- стаиіціе хотѣиьѣ своего Пс 106, 30 Син.— Евх 186 17; 84а 1; Супр 251, 22; 492, 17; 567, 9-10 ПРИСТАТИ, -стаиж, -стаиеши сов. (10) |прис.. Ен (I). ..ащіА Син ( 1 )| 1. ё<( нпиітііиі. даріотаоОаі подойти, приступить, прийти ргізіоиріі, ргірі: іта въ тъ часъ • приставъшн ісповѣдааше са г(осподе)ви Л 2, 38 Зогр Мар Ас Сав 2. лроооррі^еоОаі пристать (к берегу) ргізѣаі {и Ьгеіти): і приѣхавъше придошА въ землю ѣенисаретьскж * і присташл Мк 6, 53 Зогр Мар 3. чежь огухит«тіІЬчтіІмі согласиться на что-л. ргізіоирй па песо, <1аІ зоиЫаз к пёсетпи: сь не вѣ присталъ съвѣтѣ • і дѣлѣ іхъ Л 23, 51 Зогр Мар.— Пс 2, 2 Ен Син.— Ср. прнстжпнти, прнтн ПРИСТРАЩЕНЪ, -ыи прил. (11) [при- страшеи- Супр (2)] 1. ёх<ро0ос, ёр<ро0ос, ебхатапХгіхтос испуганный ѵузігаёепу, изігазепу: оувоѣвъше же са и пристрашъии вывъше • мьнѣахж д(оу)хъ видАште Л 24, 37 Мар Ас; слышавъ и пристращенъ вывъ... рече Супр 121, 18 2. хатшбпѵос страшный, ужасный зѣгазпу, Ьгохпу: страхъ пристрашънъ иападактъ • иа неповѣдимааго владыкы врата (вм. врагы) Супр 464, 27.— Мк 9, 6 Зогр Мар; Л 24, 5 Зогр Мар Ас; Супр 88, 22-23; 162, 24-25.— Ср. притранъ, страшивъ, страшьнъ, трепетьиъ ПРИСТРОИТИ, -оик, -оиши сое. къ комоу, чесомоу (1) ёѵойѵ присоединить ргіро.)і(;: дигакоииса оуво много творѣаше спѣшеиик • того вѣрж прѣложити • и пристроити къ вьсѣчьстѣи црькъви Супр 298, 5.— Ср. прнсъвъкоупити ПРИСТЖПАТИ, -аіж, -акшн несов. къ комоу, 511
ПРИ ПРИ чесомоу (13) лрооёрхесЮаі, орраѵ, лросг|ЗаЛ- Леіѵ подходить, приступать ргізіироѵаі:: дд приступаемъ оуво съ дръзиовеииемъ къ прѣстолоу влдгодѣти Евр 4,16 Ен.— Л 23, 36 Зогр Мар Ас Сав; Евх 96а 22 23; Клоц 86 15; 86 23; Супр 381, 11; 424, 10-11; 484, 12-13; 492, 8; 492, 19.— Ср. прнтѣкатн, приходите ПРИСТУПИТИ, -плис, -пиши сов. къ комоу, чесомоу; комь, чемь или без доп. (>200) 1. поосгерхеоОаі, лроёрхеоОаі, ёууі^егѵ, лрооеуус^еіѵ, ёфіотаоОаі, ёѵіотааОаі, ла- СаРаіѵеіѵ, ёлстіОестСаг, лрооеіѵас, лросирё- <оегѵ (!); (приступити съ цѣмь сп>ѵё(>хе<Лаі тіѵі) подойти, приблизиться, приступить ргізіоиріі:, ргціі: тогда приступьиіе • възло- жиша ржцѣ иа и(соу)са Мт 26, 50 Зогр Мар Сав, пристжпъше Боян, прістжпльше Ас; і раиа не пріступітъ тѣлесі твоемь Пс 90, 10 Син • перен. отѵаррб^естОаі, сгѵѵалауе- сйіас перейти, присоединиться, примкнуть рге)і! (па пёсі зігапи), ргісіаі зе, ргіро)і! зе: клюдѣте са • къ комоу пристжписте Евх 976 7; къ соуктьиѣи крьстияиьстѣ вѣрѣ приступи Супр 101, 10 2. иа чьто ёсріагаст&аі ёѵ тіѵі взойти на что-л. ѵузіоиріі па пёсо: и приступивъ иа распалн(н’н)уіж ту пеште- ру Супр 36, 11.— Зогр Мар Ас Сав Унд Боян Зогр-пал Син Евх Клоц Супр.— Ср. прити ПРИСТЖПЛІвНИіе, -ии с (2) ёлісттасгіа, лрооебріа (!) подход, приход ргізіоирепі, ріісЬосІ: а мъі дивна сіристжиькиыа кго оужа- съше са... имже новъ такъ вълазъ сътвори Супр 499, 23.— Супр 390, 22.— Ср. при- ходъ ПРИСЪВТ>КОуПНТИ, -плсж, -пиши сов. кого, чьто къ комоу, чесомоу (1) оцоѵоеіѵ (!) при- соединить, присовокупить рпрорі: и вьсѣ- ЧЬСКЪІ СА дѢаША присъвъкоупнти А ХОТАШТе • къ правѣй и коуп’иосжштьиѣи вѣрѣ Супр 201, 25-26.— Ср. приложити, ПрНПрАЦІН, ПрИПАТИ, пристроити, причинити, причистити, съвъкоупи- ти, съкоупити ПРИСѢДѢТИ, -сѣжду, -сѣдиши несов. оу кого, чесо; комь, чемь; кого, чьто (!) (9) яа- раха{Н)сгі)аі, лростебрейесѵ, лростцёѵесѵ си- деть рядом с кем :і.. чем л. зесіёі и пёкоко, пёсеко: милъ мн естъ идродъ сь • ѣко оуже три дьии присѣдлтъ мнѣ • і ие імутъ чесо ѣсти Мк 8, 2 Зогр Мар; присѣдАтъ м’нѣ Мт 15, 32 Зогр Мар Ас, присѣдлтъ ліа (!) Сав; влъкъ ноштиек прнсѣдѣаше оу тѣла Супр 537, 28; вонин присѣдѣд^ж Супр 444, 5.— Супр 444, 18.— Ср. прѣвывати ПРИВѢТИТИ, -сѣціу, -сѣтишн сов. кого, чесо (1) ёліахёлтеоСаі посетить паѵзііѵіі: волѣхъ и присѣтисте меие Супр 123, 22 512 (посѣтисте Мт 25, 36 Зогр Мар Ас Сав).— Ср. посѣтити ПРИСѣЩвНИЮ, -ига с (5) греч. нет посе- щение паѵзіёѵа: приходитъ иа прнсѣштеиьк кго Супр 555, 2 • перен. еліахолі] нисхож- дение, появление паѵзііѵепі: къдвориуъ са въ поустъійж * чда вожига прнсѣштеиия Супр 286, 22,- Супр 68, 3; 289, 21-22; 291, 10.— Ср. идвѣждеиик, посѣціеинк ПРИСАГА, -ъі ж (3) орхо^ клятва, присяга ргізаЬа: ш ноганъскъ етеръ ок-ычаі съдѣдти • иі погдиъскъііа пріСАГы Клоц 2а 15.— Евх 24а 15; 686 4.— Ср. клатвд ПРИСАГНЖТИ, -иж, -иеши сов. (1) алтесг&аі коснуться, прикоснуться сіоікпоиі зе: гакоже ие сьмѣти инкомоуже начати красти • или въшиик вез вѣдъі приСАгижти Супр 43 5.- Ср. КОСИУТИ СА, прикосижти СА, ПрИСАЦІИ прнсАгохъ са Супр 508, 13-14; 511, 16 СМ. ПрИСАЦІИ И РИС АЖ6НИІ6, -нга с (1) асрп прикоснове- ние сіоікпиіі: прідохъ пакъі съкдздтъ аолсж • отъпрьва оуво ие вѣроуисштоу господьнв кьскрь- сеиыо • послѣжде же по видѣиии и по прн- САжеиии • вѣроуииптоу х(рист)д и в(ог)а кго иамѣнАштд Супр 498, 18.— Ср. дрьжаиик, прикосиовеинк ПРИСА5АТИ, -сажу, -слжеши несов. (1) бцѵйесѵ присягать, клясться ргізаЬаі: мол(итвд) иад(ъ) ПрИСАЖЖЦІИІМЬ дръзостнис Евх 24а 6.— Ср. клати (клати са), ротити СА ПРИСАЦІИ , -сагу, -САжеши сов. (къ) комоу, чесомоу; комь, чемь сое. (8) алтеойаі коснуться, прикоснуться сіоікпоиі зе: при- сази овразѣ аште вѣроукши и доСАжеши Супр 511, 11 □ присАціи са алтепОас кос- нуться, прикоснуться сіоікпоиі зе: присдгохъ са къ пльти Супр 511, 16.— Супр 503, 26-27; 503, 28; 503, 29; 504, 1; 504, 24; 508, 13-14.— Ср. косижти (косижти сд), прикосижти СА, ПрИСАГИУТИ ПРИСАДИТИ, -СУЖДУ, -суднши сов. (1) хатабгха^есѵ осудить осізоисііі: тъгда оуво прісжждеии бъіша на гасиѣ вьсу носить стоити Супр 89, 30—90, 1.— Ср. осудити, посади- ти ПРИТВАРІЛТИ, -гасж, -гакши несов. (4) [притварѣ- Супр (3), притвдра- Супр (1)) 1. лроотрГРестСаі придавать, прибавлять ргісіёіаѵаі, ргісіаѵаі: силу притвдрѣти кште наипаче Супр 543, 29 2. лсціаохеѵаІЕіѵ готовить ргіргаѵоѵаі: притвдрѣктъ кго • гакоже миѣдше оуже свокго плѣньника > воле прьвадго приложити везакоиьк Супр 521, 23 о притвдргати са дл'лі^естііаі го- товиться ргіргаѵоѵаі зе, сЬузіаі зе: іи оувииство притвдрѣаху са Супр 386, 5.—
ПРИ Супр 492, 14,— Ср. готоватн, готовити, прикоупліати ПРИТВОРИТИ, -ріж, -риши сое. (2) 1. греч. нет придать, прибавить ргісіёіаб, ргісіаб: сыиы притворивъ овоіждсу несѣкомааго кдмыкд Супр 543, 4 2. леснлоіеіаОаі при- обрести, добыть ѵуіѵогіі (зі), ораігіі (зі): коупио же и севѣ оут’врьждеиик • вждж штиі'хъ... хота притворити Супр 525, 11-12.—. Ср. приокрѣсти ПРИТВОРЪ, -а м (8) 1. отоа притвор, аркада росІІоиЬі: і уожддиіе и(соу)с(ъ) • къ цръкъве • въ притворѣ Соломсунн И 10, 23 Зогр Мар Ас 2. лраітсоріоѵ претория, преторский дворец ргёіогіит, ргёіогзку раіас: ти не вьнидж въ притворъ И 18, 28 Зогр (въ преторъ Ас (2) Сав (2), 0 Мар).— И 5, 2 Зогр Мар Ас; Супр 416, 7.— Ср. претории, преторъ ПРИТ6ЦІИ, -текж, -теченіи сое. къ комоу, чесомоу или без доп. (11) лроспхіёхеіѵ, иататрёхеіѵ, оѵѵтрёхегѵ, трёхеіѵ, 6рораіа><; иатаалеѵбеіѵ, аѵѵОегѵ прибежать ргіЬёЬ- поиі: і пѣшн отъ вьсѣхъ грддъ притѣшА тамо • и вдрніііА іа Мк 6, 33 Мар (тѢша Зогр) • перен. прибегнуть к кому-л. (за помощью и т. и.) иіёсі зе к пёкоти: прнзьри ид рава твоего сего • притекъшадго къ тевѣ Евх 326 4-5.— Мк 10, 17 Зогр; Супр 166, 22; 218, 20; 272, 27-28; 276, 13; 385, 1-2; 390, 24; 404, 26-27; 446, 8-9.— Ср. прнвѣгнжти, прнвѣжатн ПРИТИ, придж, придеши сое. без доп. или М кого; въ чьто; (къ) комоу, чесомоу; ид кого, чьто; надъ кого (>1700) [приведе ! Супр (1), пр'ѣдъ (I) Л 12, 49 Зогр, прише (I) И 4, 54 Ас, придедетъ (!) Мт 24, 42 Мар; пркшедъшедъиіее (!) Мк 9, 1 Мар, пришъдъ- жен вм. -шеи Мт 20, 9 Сав, приджшА Мк 5, 15 Зогр, приде(т) Мт 8, 9 Ас, при.. Евх 100а 6, Евр 9, 11 Ен, ..дж Л 24, 23 Охр, ..тъ Ен 2(6 1 (Пс 64, 3), ..рідѣта И 1, 39 Охр, ..иди Мт 14, 29 Боян, .. идж И 8, 22 Мар, прн..п Рыл 4аа 13, при.ти Рыл 76$ 27-28, пріидж (!) Ас (1), приведе (!) Супр (1)] ёрхе- оОса, аѵёехестОон, біёрхеоОаі, еіоёрхеоОаі, е^ёухеаОаі, ёяёрхеоОаі, ёяеюёрхеоОаі, хатёрхеоОаі. ла^ёдхесіЬаі. лдоаёдуеабщ. (Л)ѵёдхе0ГОаі, лоребеоОаі, оѵрлоребесгОаі, іёѵаі, лроаіёѵаі, тіхегѵ, ёяібгіреіѵ, уіуѵе- аваі, ларауіуѵеоОаі, оѵряарауіуѵеоОаі, аѵіатааОаі, ёфіотаоОаі, яаріотаоОаі, фОаѵегѵ, ёліфОаѵеіѵ, лароіхеіѵ, фёреоОаі, алаѵтаѵ, оѵѵаѵтаѵ, лерілоХеѵегѵ, лроотрё- Хеіѵ, іілотрёхегѵ, хатаХарЗйѵеіѵ, ёуеіре- сгВаі (!), йяауеіѵ (!) ёууі^еіѵ (!), лроха- ІІІІеіѵ (!), еіѵаі (!) ауеоОаі, таХаілетреіѵ (!); (приди, придѣте, придѣтл беѵео, бейте; при П прити съ цѣмь оѵѵёрхеоОаі тіѵі; прѣжде прити ярообояоіеіѵ; прити въ слѣдъ ахо- ХоѵОеіѵ) прийти, дойти, прибыть ргі)Г1, <іо)іі: ие мните 'ѣко придъ разоритъ закона ли пророкъ Мт 5, 17 Зогр Ас (0 Мар); дроузиі во отъ ниуъ іздалече сжтъ пришьлн Мк 8, 3 Зогр Мар; въ то врѣмл приде и(соу)с(ъ) • въ сжвотж • сквозѣ сѣаниѣ Мт 12, 1 Зогр Мар; і придж (т. е. пастыри) подвигъше са • і оврѣтж мариіж Л 2, 16 Зогр Мар Сав, прѣидж (!) Ас; приди въ слѣдъ мене Мт 19, 21 Мар Ас (поіди вь слѣдъ мене Сав, 0 Зогр); г(оспод)і оуслъшп молітвж моіж • и въпль моі къ тевѣ да прідетъ Пс 101, 2 Син; мьнѣ ли кетъ пришъдъше къ семоу попоу ти исповѣдати грѣуы своа Супр 358, 19; и въекричавъше нже кѣауж въ коравн призъвашА коравлА иа помоштиіа имъ прити Супр 151, 11-12 • перен. въ чьто, иа чьто ёрхеоОаі еіі; ті, ёХаѵѵеіѵ дойти до чего-л.; впасть во что-л. (іо.чрёі к пёсети; ирабпоиі Йо пёсеію: многомилостивый же в(ог)ъ ВЬСА чловѣкы ХОТАИ съпасти • и иа оувѣдѣньк истины прити Супр 535, 25; іакоже оуво вь великж старость приде Супр ЗОО, 30 • на- ступить пазіаі: дьни оуже пришъдъшоу • повелѣ вйса вести а вь темиицж Супр 104, 24 • только в форме проиіедшего времени яареіѵаі, оѵрпареіѵаі, парауіуѵеоОаі при- сутствовать Ьуі рпіотеп: дъвоі лкдье... въ врѣмА х(рьсто)вьиѣи мжцѣ прідж КлОц 13 6 6, ПридОША Супр 450, 14 □пришьдыи в знач. прил. о ярое; тіѵа присутствующий ргІіотпу: никакоже иѣстъ вывъшек се чоудо нъ въглашеиик пришъдъшиимъ Супр 309, 26 ф въ авлкиик прити см. авлкник; и а лквъвь прити см. лювы; нд овразъ прити см. овразъ; въ севѣ,въ са прити см. са; въ свои оумъ прити см. оумъ.— Зогр Мар Ас Сав Охр Унд Боян Зогр-пал Ен Син Евх Клоц Супр Рыл.— Ср. възити прити Мт 15, 29 Зогр Мар см. прѣити притокъ Супр 318, 15 см. притъкъ1 приторъ И 19, 9 Зогр и И 19, 17 Боян см. преторъ ПРИТРАНЪ, -ыи прил. (1) траѵі)<; от- четливый, явственный, сильный )азпу, тоспу: и глас(ъ) оуслышитъ притранъ глдголжшть к йемоу Супр 530, 11 ПРИТЪКЪ1, -а м (1) хріхіоѵ звено (цепи) сіапек (геіёги): іакоже но вь веригахъ зла- тахъ • притокы дроугъ дроузѣ сьплетеиъ Супр 318, 15 ПРИТЕКЪ2, -ыи прил., сравн. ст. притъчди (1) брірбб острый о.чігу, сігепу: нѣсть но тъчьна похоть пльтьнаіа имѣн’иѣи • нъ пльтьиаіа притьчаиши паче и мжчьнѣншн Супр 371, 27-28.— Ср. врндъкъ 17 Заказ 777 513
ПРИ ПРИТЪЧА, -а ж (>100) [прит(ч)- Ас (1)] лаеаРокті, лароѵціа притча робоЬеп- зіѵі, рагаЬоІа: съкажн намъ прнтъчж плѣвелъ селън-юуъ Л/т /3. 36 Зогр Мар Ас Ун<) • ларароХт) поговорка йзіоѵі: і положіхъ одѣиье мое въ врѣ(ти)ште • і выхъ імъ въ прітъчж 77с 68, 12 Ст • ларабегура пример, образец ргікіасі, ѵгог: нмаши ово» притьчоу • како оучеиикъ мьна стоити паде Супр 410, 2 • аі’ѵіура иносказание, намек рпоіа), пагпак: иматъ же и плаштъ тъ ииж притьчж • ие тъкма во цѣсарьство овразова- аше • иъ и кръвогадеиьк и оувиТство жидовъ гавьгаше Супр 484, 22 ф притъчл мн. Парощіаі Притчи Соломоновы (книга Ветхаго завета) Ргізіоѵі (кпіііа Зіатёко гакопаУ в • шт(ъ) притчъ Ен 30а 10.— Зогр Мар Ас Сав Унд Ен Син Евх Супр ПРИТѢКАТИ, -авк, -акши несов. къ комоу, чесомоу (4) лроотрёхеіѵ, алотрёхеіѵ прибе- гать к кому-л. ргіЬйіаі, иіГкаІ зе к пёкоти: V! в’семь сжціааго печальна • притѣкавкщааго къ тевѣ • оутѣшаеши Евх 32а 18-19.— Клоц 136 16 17: Супр 93. Iе) 20; 430. 24. - Ср. привѣгатн, приристати ПРИТАЖАНИіе, -иіа с (3) хёрбое, хттща прибыль, польза гізк, ргозрёсЬ: велико оуво естъ притджаиие правовѣръиъихъ • оучеиие иавычеиьк Хил 26$ 18 • хтрра имущество та)еіек: кокго въі нмѣиига или притлжаинга лихоуктъ ИСТИИЬИОК ПИСАЛА Супр 404, 4.— Супр 425, 12.— Ср. възвнть, лихва, привъітъкъ, прикоупъ, приоврѣтеиик, приоврѣтѣль, сътлжа- иик ПРИТАЖАТИ, -жж, -жиши сов. (6) хтй- оОаі приобрести, выручить, добыть иГзкаі:, ѵуіёгіѣ, ораігіі зі: дссатииж давк • всего елико притджж Л 18, 12 Зогр Мар Ас Сав.— Супр 364, 1; 411, 4.— Ср. придѣлати, сътлжати ПРИТЖЖАТИ, -авк, -акши несов. комоу, чесомоу (1) греч. нет отягчать, мучить Іугаі, Ігаріі: притжжавкціи д(оу)ши его • въ волѣзии сеи Евх 45а 3-— Ср. сътлжати ПРИХАЖДАТИ, -ждавк, -ждакши несов. (2) прооёрхест&аі, ёрхегЛаі приходить ргісЬагеі: прихаждлауж же звѣрик и пьси • и пьтица иевесьиъіА Супр 14, 28.— Супр 507, 6-7.— Ср. приходити ПРИХОДИТИ, -хождм, -ходити несов. къ комоу, чесомоу; въ чьто; иа чьто (>100) [прихо.. ште Зогр-лл (1), ..ходитъ Зогр-пал (1)] прооёрхеойаі, лроёрхестбаі, ёлёрхеойаі, біёрхеоОаі, ёрхеайаі, ларауіуѵеойаі, 8іа- трёхеіѵ, лрооіёѵаі, ёліёѵаі, лерірхеіѵ, ёѵбтщеіѵ, фйаѵеіѵ, ёуеіреойаі, хатака- цраѵеоОаі, лрооёхеіѵ (!), хаталкегѵ (I), аѵтібютійгстйаі; (нз оутра, рано приходити 514 ПРИ орОрі^еіѵ) приходить, подходить рпскагеі, ргізІироѵаѴ. вѣахж во приходАштеі • і охода- штен мнозн Мк 6. 31 Зогр. приходАШтии Мар; не дѣіте дѣтиі • приходити къ м’иѣ Л 18, 16 Зогр Мар; и вьси людне из оутра прихождаахм къ немоу въ цр(ь)к(ъ)въ по- слоушатъ его Л 21, 38 Мар, приходАште Зогр; рано пріхождахж къ в(ог)оу Пс 77, 34 Син.— Зогр Мар Ас Сав Зогр-пал Син Евх Клоц Супр Рыл Зогр-лл.— Ср. прн- Хаждати ПРИХОДЪ, -а м (3) греч. нет приход ргісЬосі: приходъ кго въ иаречеиъіи градъ Супр 539, 2,— Супр 143, 25; 144, 15.—Ср. иашьствик, пришьствик, пришьстик ПРИХ0ЖД6ШП6, -ига с (1) ёпіброціі вторжение, нашествие, набег пергаіеізку ѵраб, парабепГ, па)ехсі: се съхранилъ та кетъ вогъ отъ ратьийчъека прихождеиив Супр 293, 11.— Ср. иашьствик, приходъ, пришьствик, пришьстик ПРИЧАІАТИ, -чавк, -чакшн несов. кого, чесо (1) прообохеіѵ ждать, ожидать секаі, осекаѵаі: поиошеиіѣ прічаѣ д(оу)ша моѣ і страсті 77с 68, 21 Син.— Ср. жьдати, ожида- ти, потрьпѣти, чагати п р и ч а іа Евх 266 6 см. прнчетати ПРИЧ 6 ТАТИ, -авк, -акши сов./несов. кого, чьто къ комоу, чесомоу; комь, чемь (3) [причаіА (!) Евх (1)] стрѵалтегѵ присоеди- нить/присоединять, причислить/причис- лять ргіро)іі/ргіро)оѵа(;, ртіросізі/рпросі- іаѵаѣ: къ тѣмъ причетаиъ въівъ • и присно съ тѣми прѣвъіваА Супр 272, 24; ізвави іа отъ в’сеіА волѣзии... иаставлѣіА въ с(8а)тъі МОЛИТввНЪІ ТВОИ ХРЛМЪ • причаіА (вм. прн- четаіл) с(ва)тѢмь і мъіельиѣмь твоемь стадѣ • о х(Р*,ст)'к и(соу)сѣ Евх 266 6 □ прнчетати са сов. присоединиться, причислиться ргіроЗіѣ зе, ргіросізі зе: земьиѣ естъствѣ • страи’ио са причета • і иа радость позъва чинъі весплотъиъііА Евх 84а 12.— Ср. приложити, присъвъкоупити, причини- ти, причисти, причитати, съвъкоупитн, съкоу- пити, съложити ПРИЧИНИТИ, -ивк, -ииши сое. кого, чьто комоу чесомоу; комь чемь (1) греч. нет при соединить, причислить ргірорі: и вратрьи причините ма Евх 92а 25.— Ср. приложити, присъвъкоупити, причисти, съвъкоупитн, съкву- питн, съложити ПРИЧИСТИ, -чьтж, -чьтешн сов. кого, чьто къ комоу, чесомоу; комь, чемь; съ цѣмь, чимь; въ чьто (15) оѵѵаріОреіѵ, аѵуиата- (нОрегѵ, коуіХеоОаі, оиѵаптеіѵ; (причьтеиъ выти ог>ѵаріОціо<; угуѵеоОаі) причислить, присоединить ргіеізі, ргіросГзі;, ргіроді: I причьти и съ в’сѣми с(ва)тыми твоими
ПРИ Евх 586 6; дд... причьтетъ са с(ва)тѢмь твоемь стадѣ Евх 996 6; не прич’теиъ выстъ к нимъ Супр 78, 15-16; она же и иаиесенъіА нма раны довьк сътрьпѣвъша • и съ пострадавъшиими прнчътъіиа са Супр 213, 17-18.— Мк 15, 28 Зогр Мар Ас Сав; Евх 736 14; 94а 12; 100а 13; 1006 18; Супр 94, 3; 103, 9; 160, 25.— Ср. въмѣиити, въчнстн ПРИЧИТАТИ, -дек, -дкшн несов. кого (къ) комоу, чесомоу (4) лоуіуечгОаі. хоіѵшѵбу угуѵеаваі (!) причислять, присоединять ргісііаі, ргіро)оѵаѣ: нъ і развоінікы иждатъ • причітдіжште съмрьти его Клоц 11а 16-17; КДКО Же КЪ МрЪТВЫИМЪ ПрНЧНТДКТЪ СА • СВО- БОДЫ! въ мрътвыихъ Супр 459, 16 • кого кого (двойной вин.) считать кого-л. кем-л. роѵагоѵаѣ пёкоіго га пёкоко: (тд)ко и въі прнчита(нте севе быти мрътвъ) Рим 6, 11 Яна причитати са тт;ѵ і|>г|<роѵ біабё- ХеоФаі (!) присоединяться ргіро)оѵаі зе: кагѣфд отъвѣштдвдетъ • і пілдтъ прічітдетъ са Клоц 106 28.— Ср. причетдти ПРИЧЬТЬНИКЪ, -а м (8) [причетьии(іс) Евх (4)] греч. нет причетник, клирик ёисЬоѵпі, кіегік: дціе которъи п(о)пъ • ди причетьиикъ оувпиет’ (влі. оупиет’) са • 4 деиъ дд пок(д)етъ с(а) Евх 104а 21.— Евх 576 13; 102а 20; 102а 23; 1026 9; 1026 22; 104а 16; 105а 13.— Ср. клирикъ, клирось- иикъ ПРИЧАСТИТИ, -чаціж, -частиши сов. кого, чьто комоу, чесомоу; чемь; въ чьто; съ цѣмь (17) хоіѵшѵеіѵ сделать соучастником исіпіѣ йсазіпут: иозѣ кмоу съ ииѣми оумъі • трепезѣ н причАСти Супр 414, 15 □ при- частити са ретёхеіѵ, хоіѵшѵеіѵ, ретаХар- Заѵеіѵ, хататаааеаваі, апрлраааеіѵ, ёѵоѵаОаі. теХеіаОаі тіѵі р регаХт]і|>і<; (!) стать (со)участником, стать (со)при частником к чему-л., присоединиться к кому-л. зіаѣ зе йсазёпут пёсеко, хйсазіпіі: зе пёсеко, рпрорі; зе к пёкоти: се азъ вьсь животѣ причАСТихъ ти са Супр 470, 4; и тъ причА(сти са) тѣхъжде Хил Іаа 22 • причаститься (се. таин) ргі)топІ (зѵа- іозі оііагпі); дд... достоиии вждемъ • при- частити СА • тѣлѣ и кръви г(осподь)иі Евх 69а 12 ф причАСтити са къ М л, Ж оу <П’ѴТѴУХ<ІѴГІ V <<ѵбуі вступить в ни тимные сношения пнѣ зіѵк (роЫаѵпі): а кже дѣвнци родити • не причАштыпи са къ мжжоу Супр 250, 5-6.— Син Евх Клоц Супр Хил.— Ср. приоБьціити ПРИЧАСТИЙ, -иіа с (7) 1. хоіѵшѵіа, рето/г) сопричастность, соучастие ѵ2а)етпу ѵйаЬ, зроіийсазі: иі едіио бо прічАСтье • свѣтоу къ тьмѣ Клоц 2а 16-17; сьде тевѣ • иѣстъ мѣста • ии причАСтиѣ Евх 376 1; при П да и тѣмь пакы мы причАСТие прнимемъ с(ъ)п(д)сеньимь с(ва)т06 Хил 1 а$ 5 • хоіѵшѵіа участие кого-л. йсазі, йсазіеп- зѣѵІ: въ прнчАСтне с(ва)тддго твоего д(оу)\а Служ За 20 2. хХррое участь, судьба йсіёі, озисі: когоу • ие оставыаишітоуоумоу жъзла грѣшъиъінхъ • на причАСтик прдвьди- въіих’ Супр 293, 3.— Пс 121, 3 Син; Евх 476 4.— Ср. жрѣвнн, овьціеиик, причАціеиик, РАДЪ ПРИЧАСТЬНИКЪ, -а м (21) рётохое, ХОІѴШѴО^; (прнЧАСТЬИИКД сътворити хХгрюѵо- реіѵ, ретёхеіѵ (!)) соучасі ник. соіірнчасгник зроіеспік, <ігиЬ: і помдижша причАСтьникомъ • іже вѣахж въ дроузѣмь кордвлн Л 5,7 Зогр Мар Ас • участник йсазіпік: врдтиѣ • с(ва)тдѢ звдиию и(е)весномоу прнчАСтъннцн Евр 3, I Ен; тако і с(ва)тѢі трапезѣ • ПріЧАСТЬИИКД і створі Клоц 76 39 ф п р и- ча'стьннкъ быти, бывати ретё/еіѵ принимать участие йсазіпіі зе: тоу во кѣ сюда • і прічАСТьнікъ вываше с(ва)тѢі трѣпѣзѣ Клоц 76 35-36 (приде во июдд причАСтити са Супр 419, 30-420, 1); да иекъли И ДЗЪ ВЪЗМОГЖ ПрИЧАСТЬИИКЪ выти вь вѣкы вѣкъ Супр 160, 14.— Зогр Мар Ас Ен Син Евх Клоц Супр Хил.— Ср. съпри- ИМЬНИКЪ, СЪПрИЧАСТЬИИКЪ; ПрИЧАСТЬИИКЪ выти ср. прнчАціати ІІРИЧАСТЪНО. а г (4) |при(ч)- Ен (3)] хоіѵшѵіхоѵ спец. причастен, киноник (вид тропаря, церковнаго пения) ігораг к ргі)Г- тапі: причАСтъио • чдшж с(ъ)п(д)сеииѣ Ен 256 9.— Ен 246 15; 25а 9; 33а 10 ПРИЧАСТЬНЪ, -ын прил. (1) лат. нет причастный йсазіпу: сътворі иъи г(оспод)і в(о)же причіАСтьиъи свіатѢі б( огороди )ці і приснодѣвѣ мариі Киев 76 15 16.— Ср. овьціьнъ ПРИЧАЦІАШП6, -иіа с (1) греч. нет при- • частие, причащение ргі)ітапі (зѵаіозіі оііагпі): и веселѣахж са вьсѣмъ домомъ • прилежАоіте молитвѣ и причАштанни с(ва)тд- аго тѣла • и кръви г(оспод)а нашего Супр 541, 17.— Ср. въсждъ, комъкдиик, овьціеиик, причАціеник ПРНЧАЦІАТИ, -аіж, -дкшн несов. комоу, чесомоу; комь, чемь (4) лроахХткюйѵ делать (со)причастным, участником ргіро.)оѵаі, сіпіѣ йсазіпут: сыиови слово прнчАштакмо кетъ Супр 327, 19-20 апричАціати са ретё/еіѵ принимать участие в чем-л., присоединяться к кому-л., чему-л., при- общаться к чему-л. йсазіпіг зе пёсеко, родііеі зе па пёсет, рпро)оѵа(; зе к пёкоти, к пёсети: вез оума са прічАштаеші жрътвѣ Клоц 9а 25: Супр 423, 3 • спец. прича- щаться ргцітаі (зѵаіозі оііагпі): кл’ма и 515
ПРИ ПРИ кдион пльти причАштакмъ сл Супр 423, 29.— Ср. окьціевати, обьціити, приокьціати са, приОБЬціавати са ПРИЧАЩбНИІв, -ига с (4) хоіѵсоѵіа участие, сопричастие, соучастие зроіийёазі: ит» і разкоіиікъі иждатъ • причітаикште съмрыгн его • дд ы съмръчъное ирічАштенье • нечъстъ выла коиьчіны его Клоц 11а 18 • то ретаХа0егѵ принятие ргцітапГ: ономоу же отъ сьвѣсти кькмоу • и на гірнчлштеннк никакоже не окорлштоу са Супр 524, 13 • спец. хоіѵсоѵіа причащение ргіртапі (хѵаіозіі оііагпі); виждж ко миогы вѣрь- ныихъ • иджіптл къ гръдынмъ тайнамъ причАштению Супр 405, 15-16.— Супр 321. 8.— Ср. въсждъ, комъканик, овьціеннк, при- ЧАСТИК, ПрИЧАЦІДНИК пришедъ см. прнти п р и ш ь д ъ см. прнти ПРИШЬЛЬСТВИіе, -ига с (1) пароіхіа странствования по чужой земле, пребывание на чужбине, изгнание рпіоѵапі ѵ сігіпё, роЬуѵапі ѵ сігіпё, ѵуЬпапзіѵі: вьзндж вь люди пришьльствига мокго Супр 350, 11 (Авв 3, 16).— Ср. инокость, пришьльство ПРИШЬЛЬСТВО, -а с (2) пароіхіа стран- ствования по чужой земле, пребывание на чужбине, изгнание рпіоѵапі ѵ сігіпё, роЬуѵапі ѵ сігіпё: пѣта вѣдхж мьнѣ оправъ- даннѣ твоѣ • иа мѣстѣ пріщьльстка моего Пс 118, 54 Син.— Пс 119, 5 Син.— Ср. ниокость, пришьльствик ПРИШЬЛЬСТВОВАТИ, -ствоуик, -ствоукши несов. (2) [пришел- Син (1), пришъл- Супр (1)] пароіхеіѵ странствовать по чужой земле, жить на чужбине рпіоѵаі ѵ сігіпё, роЬуѵаі ѵ сігіпё: жена нѣкага... пришълъст- воуіжшти вь нѣкъінуъ ДДЛЬИИИХЪ мѣстѣуъ поустъійА Супр 559, 9.— Пс 119, 6 Син ПРИШЬЛЬЦЬ, -а м (8) [пришьле- Син (2), пришъле- Мар (1), прншель- Син (2), пришелъ- Мар (1), пришеле- Ас (1)] пароіхо^, паре- яібтірос; (пришьльць выти яароіхеіѵ) пере- селенец, пришелец, чужестранец ргізіёЬо- ѵаіес, ргісЬогі, сігіпес: тъі ли единъ при- шьльць еси въ і(ероуса)л(и)мъ Л 24, 18 Зогр Мар Ас; здие бѢшіа мало чісломъ • немнозн прішельці вь неі Пс 104, 12 Син • спец. лроотіХптос новообращённый, прозелит рго- зеіуіа: горе вамъ кънигъчиіа и фарисѣи ѵпо- крити • ѣко прѣуоднте море и соушж сътво- рити единого пришельца Мт 23, 15 Мар (0 Зогр).— Пс 38, 13 Син; 93, 6 Син; 118, 19 Син.— Ср. прѣсельникъ ПРИШЬСТВИге, -ига с (46) [пришъст- Сав (3) Супр (6); пришест- Мар (3) Ас (5) Евх (6) Клоц (1) Супр (3)] мцюѵоіп 1. ёліфоітроіс, ёдібгщіа приход, прибытие, 516 пришествие рпсЬосі: с что есть знамение твоего пришествиѣ Мт 24, 3 Мар Ас (2), пришъствига Сав (0 Зогр) 2. присутствие, пребывание ргііогппозі, роЬуі: а идеже Л кто оуже притъ • гако нѣсть б(о)жик тоу пришествик Супр 95, 17.— Зогр Мар Ас Сав Ен Евх Клоц Супр.— Ср. идшьствик, приводъ, нрншьс гнк ПРИШЬСТИІб, -ига с (4) [пришест- Клоц (1) Хил (1)] ларопоіа, ёфобое при- ход, пришествие ргісЬосі: тако кждетъ с въ прншьстие с(ы)иа ч(ловѣчь)скаго Мт 24, 39 Зогр (пришествие Мар Ас Сав); вь врѣмл пришьстига ихъ • июда стогаше близъ ихъ Супр 413, 13.— Клоц 126 37; Хил Іаа 24.— Ср. иашьствик, приходъ, прихожде- иик, пришьствик прнѣзиь Евх 18а 3-4; Рыл 563 25 см. пригазиь приѣтель см. пригатель приѣхавъше Мк 6, 53 Зогр см. прѣгахати ПРНІАЗНИВЪ, -ыи прил. (1) еѵуѵсоцсоѵ дружеский, приязненный ргігпіѵу, ргаіе 1 зку: словесы ко прѣпиражи са ие прнгазнивъ рокъ • иъ гавѣ сжпьриикъ Супр 328, 15-16 ПРНІАЗНЬ, -и ж (6) [приѣ- Евх (1) Рыл (1)] 1. ейѵоіа, ліоті^ приязнь, дружба, предан- ность ргігегі, ргаіеізіѵі, осісіапозі: оутвръди въ иасъ лкбьвь твоіж * с приѣзнь нашк оутвръди Евх 18а 3 4 2. греч. нет дрѵг ргііеі: изведе си ии кдиого же имѢа сьвѣтиика • и пригазии Супр 409, 1.— Супр 82, 5; 91, 12; 91, 13; Рыл 563 25.— Ср. дроугъ, дроужька, пригатель Пригатель, -лга м (4) [приѣ- Евх (2) Рыл (2)] фіЛо^ друг ргііеі: остлвльшаіа в’сѣ житиискаа • с родъ и приѣтелА • і вьслѣдь теве грлджціА Евх 806 6-7.— Евх 65а 24-25; Рыл 5ба 8; 5ба 9.— Ср. дроугъ, пригазиь ПРИІАТИ, -гаіж, -гакшн несов. коладу (2) [приѣ- Син (1)] фроѵті^еіѵ проявлять уча- стие к кому, благоприятствовать кому ргаі пёкоти, Ьуі пакіопёп: азъ же ниціъ есмъ і оукогъ • г(оспод)ъ приѣетъ ми Пс 39, 18 Син.— Супр 212, 17 прикмати см. прнимати прикмлгати см. прнимати ПРИЬАТИ, приимж, приимеши сов. (>700) [приіж- Боян (2), прим- Зогр Мар Син Киев Клоц, прииме(т) Евх (1), при(ьь)тн Евх (1), прием- (прич. проиіед. вр.) Зогр Мар Ас Охр Служ Евх Клоц] 1. ХацЗаѵеіѵ, аѵакацЗаѵеіѵ, аѵтЛарЗйѵеіѵ, алокацЗа- ѵеіѵ, ёліХацЗй’ѵеіѵ, хатакарЗ“ѵеі'ѵ. цета- ХацЗйѵеіѵ, ларакацЗ«ѵеіѵ, лросАацЗаѵеіѵ, ог)ѵаѵгікацЗ<і'ѵеі'ѵ. ѵлоХарЗйѵеіѵ, бёхеаваі,
ПРИ аѵабёхесгОаі, алобёхесгОаі, еіабёхеаОаі, хата8ё%еоОаі, ларабёхеоОаі, лрообёхеоОаі, ѵлобёхеоОаі, хорі(;еоі)<хі,, буаааеаШи, ірёреіѵ. еГхеіѵ, ацеі'РеаОаі, астла^еоОаі, оіхеюѵоОаі, ёлітекеіѵ (!), ёрхеоОаі (!), лрооауегѵ (!), і) біаѵорт) (!); (зъваннк прнмітн трѵ хктіоіѵ ё%еіѵ; вѣсть, отъвѣтъ приілти хегщаті^еоОаі) зпзсіреге, регсіреге принять ргі)тоиі: иже колижьдо не приметъ васъ... «ходАште із домоу • ли із града того • отътрлсѣте • прахъ отъ ногъ вашимъ Мт 10, 14 Зогр, прииметъ Мар; сы пріносъ прінесенъі тевѣ г(оспод)і просімъ тіа примі Киев 36 2 • получить сіозѣаі: чадо въспомѣни ако прнллъ еси влагаіа въ животѣ своеліь Л 16, 25 Сав (вьсприідлъ еси Зогр Мар Ас); да власть прииліеліъ настжпати връхоу змнн к скор’пии Хил 1а$ 16 17 • Хощ(3аѵеіѵ, лроаХацРаѵеоОаі, ёпЛацРаѵеоОаі, хатё- /егѵ, ащегѵ взять ѵгіі, исЬоріі: воуід во приемъшж свѣтильиикы своід * не ВЬЗАША во съ совоіж і олѣѣ Мт 25, 3 Зогр Мар Ас, прнімъшд Сав • аопа^еоОаі полюбить оЫіЬіі зі: овразъі сътворн покаанию • да покааннк прииметъ Супр 359, 21 • тѵухі'х ѵегѵ, цетаХаухаѵеіѵ, хощ'^еоОаі, апокац- Заѵегѵ, ёпюпаѵ, хкт]роѵоцеІѵ, ё%еіѵ, цаѵОаѵеіѵ, апоѵ(ѵао0аі, харлобоОаі. хут) стОаі, алоХагіеіѵ (!); (въ сласть прнілтн алоХабеоОаі) достигнуть чего-л., при обрести, нажить что л. сіозаЬпоиі:, паЬуі, пёсеко, хізкаі песо: тръпѣннк во нмате трѣвѣ да волеж в(о)жиеж сътворше принмете овѣтованние Евр 10, 36 Ен; пойеже... на польза овьштжіж вьсе творишл * того ради нево прилтл Супр 379, 1 • спец. цетаХацРаѵегѵ причащаться ргіртаі (зѵа- Іохі оііатпі): съподови и иеосжжден’ио прии>- ти • страіиън'ых'ь тконх’ь і весъмрътъных'ь тайнъ • честъиааго тѣла и кръве х(Рист)л твоего Евх 22а 16 □ отъвѣтъ приььти см. отъвѣтъ; польза приььти см. польза; въ чрѣвѣ приььти см. чрѣво 2. аѵті ХацраѵеаОаі, ёпЛацРаѵеаОаі, про<Асщ(За ѵеаОаі, аѵѵаѵтЛацРаѵеоОаі вступиться за кого-л., взять под защиту кого-л. и)тоиі зе, ѵ2іі ѵ осЬтапи пёкоііо: да прииметъ и • і похапнтъ • и защититъ Евх 926 12 13 3. ХсщРаѵеіѵ, ёпЛац(ЗаѵеоОаі, хатёхеіѵ охватить кого-л., овладеть кем-л. хасЬѵаііі, гтоспіі зе, оѵіасіпоиі пёкоііо: съмідсід сьь подвнжашіл сіа трепетъ прплтъ іа Пс 47, 7 Син 4. лаохеіѵ, йлосрёреіѵ, ѵлоцёѵеіѵ, ѵсріатаайаі, аѵёхеоОаі, хоці^еоОаі, беіоОаі, ё/егѵ (!) перенести, претерпеть, вытерпеть іпкі, гакизіѣ, ѵуітрёі:, родзіоиріі:: теве раді прилсъ поношеніе Пс 68, 8 Син; довьлѣктъ тн аже прил досаждеииіа Супр 253, 3 5. при П в сочетании с некоторыми существитель- ными употребляется для обозначения стра- дательнаго залога ХощЗаѵеіѵ, нлоцёѵеіѵ; (влаго приіАти еѵеруетеіоОаі; ннчьсоже прикмъ врѣда алаОтіб; досаждеиик приілти і>Ррі^еоОаі; мака приілти лаохесѵ: лсжчеиик прнілтн цартѵрегѵ; оьидА прпіАтп абіхеіоОаі; пакости приілти абіхеёоОаі, ёлгіреа^еаОаі; раны прнілтн раотіуоѵоОаі; съмрьть приілти іісріотаоОаі, ті] і)Щфф тоб Оаѵатоѵ ѵла- уеоОаі; садъ приілти хріѵеоОаг. іазвж приілти трагщаті^еоОаі) (переводится с помощью страдательнаго залога полнознач- ного глагола): пакы іюдѣі • да не пріиметъ клеветъиыіл віиы Клоц 12а 6; не давъ им’ пакости придти Супр 179, 7; о мрьтвѣ мола • отъ вьсѣхъ оьііда іірннм’іпх’ Супр 155. 14: оста ннчьсоже прикмъ врѣда Супр 23, 4; ие оуво вѣ .мжжа познала кгда прѣльсть прилтъ Супр 489, 10 6. приілти сл рі^обоОаі, хратеіѵ приняться, укорениться щтоиі зе, хакогепіі зе: кдва о лѣто възмогошд сл придти садове миогыл ради хоуХ01^ О вм- соухотъі)... и зноквъ великыихъ Супр 301, 23 • перен.: да твръдо вждетъ оучениіа слово • часто оученикмъ приимъ СА Супр 407, 1.— Зогр Мар Ас Сав Охр Боян Зогр-пал Ен Син Служ Киев Евх Клоц Супр Хил Зогр-лл.— Ср. възати, въкореннтн (въкореиити сл), върѣсиити сл, въсприььти, полоучити, пострадати, потрьпѣти, приметъ, прѣілтн, оукореиити са ПРИЬЛТИІб, -иіа с (9) бпобохл, ларабохл, албкаѵоід, йѵтіктщфіе, то бё^ааОаі; (при- іатик ежда то бобѵаі біхас;) прием, при- нятое ргі)еѣі: о приілтьи овѣда силънааго Евх 36а 11; вь прилтша мѣсто за влжд ежда Супр 523, 4-5.— Пс 21, 1 Син; Евх 226 24; 366 18 19; Супр 252, 7; 319, 18; 346, 11-12; 525, 15.— Ср. нодъіатик ПРИМЯТЬ, -ыи прич.-прил. (3) 1. Хт]срОеіс принятый ргі)аіу: проведенъ же выстъ и копькмъ вь ревра * за придтжіж отъ ревръ адамовъ жеиж Супр 482, 15 2. бехтбе при- ятный, желанный ргцетпу, ѵііапу: г(лаго)- лж вамъ • іако ннкыже про(ро)к(ъ) прилтъ естъ въ о(ть)чьствиі своемь Л 4, 24 Сав (приіАтенъ Мар Ас, & Зогр) ф лѣто при- іа т о год оставления, прощения тііозііѵё Іёіо, зѵаіу гок (через каждые семь семи- летий — год отпущения рабов на свободу и т. п.); посъла ма... проповѣдѣти лѣто г(осподь)ие прнілто Л 4, 19 Мар (приілтьно Ас Сав, 0 Зогр).— Ср. приідтьиъ, примяти ПРИЬЛТЫГЪ, -ыи прил. (7) бехтое, ебп- рбобехтос; приятный, желанный ргЦетпу, ѵІіапу: да ии оучениіа правъіА вѣры « вез 517
ПРИ дѣлъ клагъ приАтъиа к(ог)оу Хил 26$ 5 ♦ и р и іа т ь н ъ быти лрообёхеойаі нра- виться ІіЬіі зе: ии дѣла творима» вез влаго- честьнъиуъ оученнн прнАтъна сжтъ отъ в(ог)а Хил 26$ 8; лѣто приілтьно год оставле- ния, прощения тііозѣіѵё Іёіо, зѵаѣу гок (че- рез каждые семь семилетий — год отпуще- ния рабов на свободу и т. п.).— Л 4, 19 Ас Сав; Л 4, 24 Мар Ас; Евх 95а 10-11.— Ср. принятъ п р и іж т ъ Л 2, 28 и 15, 27 Боян см. приняти ПРОБАВИТИ, -вліж, -виши сов. (1) ларатеі- ѵеіѵ продлить ргосПоигИ; перен.-. проваві мілостъ твоіж вѣджцінмъ тіа • и правъдж твоіж правыімъ сръдъцемъ Пс 35, 11 Син.— Ср. продльжнтн, п род влити, задльжнтн, «удалити п р о в а с а см. провести ПРОБИТИ, -вніж, -кикшн сов. (4) ртууѵйѵаі; (правити главж иесракаюйѵ) пробить, рассечь ргогахіі, ргоЬіі, гоггагіі: прові глосса к развръзе в Пс 77, 15 Син-, развръзе камень въ поустыиі и иапоі іа; і пакы посъла къ ннмъ дроугы ракъ • і того каменнемь внвъше прокипіА главж емоу Мк 12, 4 Зогр Мар.— Евх 526 10.— Ср. проразнти ПРОБЛУДИТИ С/Л, -клжждж са, -блждиіііи са сов. (1) порѵейеіѵ совершить прелюбо- деяние, перен. нарушить верность гсіго- Іогіі, перен. зѣаі зе пеѵёгпут: како ли влагыни кго иадѣіж са придти ч’то • иже д(оу)шеіж и тѣломъ проклждивь са оть него * н прѣлюводѣиствомъ севе оскврьиивыи • и оукокмъ Супр 523, 29.— Ср. влждъ (клждъ сътворнти), ЛЮБЫ (любы сътворити), съклждитн ПРОБОСТИ, -водж, -водеши сов. (26) ёхмеѵтегѵ, ѵѵоаеіѵ, пХтіооеіѵ, тлтршахеіѵ, біатітраѵ проколоть, пронзить ргоЬобпоиѣ: нъ единъ отъ воинъ • коннемь емоу рекра проводе И 19, 34 Зогр Мар Ас (3) Сав Боян; възьрАТъ на него иже прокасА И 19, 37 Зогр Мар Ас (2).— Зогр Мар Ас Сав Боян Евх Супр.— Ср. проиисти, съвости ПРОБРѢЗГЬ, -а м (2) (оутро прокрѣзгоу зѣло П(хоі ёѵѵѵ%а Хіаѵ) рассвет, заря зѵіѣапі, гогЬгезк: і ютро проврѣзгоу зѣло • въставъ ізиде • і нде въ поусто мѣсто Мк 1, 35 Зогр Мар.— Ср. зорга, рано, оутро ПРОБѢГНЖТИ, -иж, -неши сое. (1) сриухі фѵуабеѵеабаі убежать, спастись бегством іПёсі. ргсйпонС: изндн і-съсжда сего... иро- вѣгин нмеиемь живааго в(ог)а Евх 556 1.— Ср. оукѣжати ПРОВАЖДАТИ, -аіж, -акши несов. (3) 1. аѵѵёрхеоОкі сопровождать, провожать <1оргоѵа2еѣ, ѵургоѵагеѣ: проваждаА же кго до пати на деСАте поприштъ Супр 527, 18 • 518 ПРО пролёрпеіѵ провожать в последний путь, хоронить сіоргоѵагеѣ ке ЬгоЬи (ѵ ртйѵоди): иесошА и проваждаіжште дожи и до погревениа Супр 208, 23 2. ларалёрлеіѵ проводить (время) ігаѵіі (саз): иошть проваждаауж • трьпАште страсть • докльио Супр 91, 30.— Ср. проводити, прѣпроваждатн ПРОВ6СТИ, -ведж, -ведеши сов. (4) біауеіѵ, обгіуегѵ, лераѵ провести кого-л. через что-л. ргоѵёзѣ пёкоіго пёкиду, ргеѵёзі; рдзвръже море і проведе іа Пс 77, 13 Син.— Пс 105, 9 Син; 135, 14 Син; Евх 526 12.— Ср. прѣвести1 провітъи (!) Ас 92ба 4-5 см. прославити ПРОВОДИТИ, -вождж, -водиши сов. /несов. (3) лролёрлеіѵ проводить/провожать, со- проводить/сопровождать; довести/доводить сіорго ѵосііѣ/сіоргоѵагеѣ, ѵургоѵосііѣ/ѵурго ѵахеі, ргоѵагеѣ, сіоѵёзѣ: воквода... хотѣаше прѣнти къ аитинополи • нжде с(ва)тыи савииъ провождеиъ вѣаше Супр 150, 14-15.— Супр 460, 1; 463, 20.— Ср. проваждати, прѣпроводитн провомжченицА (!) Ен 36а 1 см. прьвомжчеиица ПРОВРѣТИ, -вьрж, -вьреши сое. (1) 8іа- РібЛкеіѵ просунуть, продеть ргозігсіі: повелѣшА съвАзати и... и проврѣпіА жъзлъ междоу ржкама и стегиоу кго Супр 260, 9.— Ср. въврѣти ПРОВЪ, -а м имя (6) Прокое; Пров РгоЬиз: приведенъ оуво выстъ сватыи нрииеи къ киАзоу провоу Супр 252, 18.— Супр 253, 1; 253, 6; 253, 22; 253, 27; 254, 22 ПРОВЪСТРЖБИТИ, -вліж, -киши сов. (1) греч. нет возвестить звуками трубы оЫазіѣ хаТгоиЬеппп: перен.: д(авы)дъ кже о въеуо'ж- деиии въ прав’дж [правдж] провьстржви • възиде к(ог)ъ въеклицанькмъ • г(оспод)ь въ гласѣ тржвьиѣ Супр 478, 28.— Ср. въстржкити ' провьтетъ (!) Пс 91, 13 Син см. процвнети ПРОВѢЩАТИ, -аіж, -акши несов./сов. (4) срйёууеойаі говорить/проговорить, произносить/произнести; упомянуть шіиѵіі, рготіоиѵаѣ/рготіиѵіѣ, ргопёзі; гтіпіі зе: прѣкы стоа на мѣстѣ томь... нкчсоже глаголА или провѣштаА Супр 567, 27; про- вѣштаетъ іаз(ы)къ моі словеса твоѣ Пс 118, 172 Син; провѣштаіж гаиаиіѣ іепръва Пс 77, 2 Син.— Пс 93, 4 Син.— Ср. възвѣститн, възглаголати, вѣціати, проглаголати ПРОВѢіАТИ, -вѣіж, -вѣкшн сов. (1) біалѵеёѵ овеять, обдуть ргоѵаѣ, ргоѵапоіЛ: вьстани сѣвере и приди юже * провѣй градъ ми • да потекжтъ доврыл вона Супр 349, 15 (Песнь 4, 16)
ПРО ПРОГАШАТИ, -игаіж, -игакши несов. (3) алеХабѵеіѵ, ёХайѵеіѵ прогонять, изгонять ѵуЬапёі, ѵуті'іаі: хролѵыл цѣлгаате • вѣсъі прогангааіие Супр 480, 22.— Супр 473, 13; 481, 17.— Ср. въігоинтн, нзгаигатн, изгоните, проронити ПРОГЛАГОЛАТИ, -глаголіж, -глаголкши сов. без доп. (10) [прогла- Зогр (2) Мар (2) Ас (2) Сав (1), прога- Син (1)] ХаХеіѵ заговорить рготіиѵіѣ, гасіѣ тіиѵіѣ: въіс(тъ) же вѣсоу ізгъианоу • прогл(агол)а нѣмъі Л 11, 14 Зогр Мар; Мт 9, 33 Зогр Мар Ас Сав,—Л 1, 20 Мар Ас; Пс 134, 16 Син; Супр 553, 2.— Ср. възглаголатн, пригласити ПРОГЛАСИТИ, -глашж, -гласити сов. (3) проаѵасрсоѵеіѵ 1. (прѣжде прогласити про- аѵасрсоѵегѵ) предсказать ргесіроѵёсіёі: докрѣ оуко сего рада прогласі • о васъ ісаі(ѣ) пророкъ г(лаго)лл Клоц 1 а 8 (прѣжде сьвѣшта Супр 325, 14-15); се но пророкъ прѣжде издалече прогласи Супр 246, 29 2. запеть ргесігріѵаі: і тн намъ зачъижтъ і ти проглаСАТЪ иввоіж вм. новжіж) пѣснь Клоц Іа 29.— Ср. въспоуститн, прореціи прог’иа Супр 45, 6 и прог’нахсмъ Супр 72, 29 см. прогъиати ПРОГНѣВАНИЮ, -ига с (2) парапіхра- арібс ожесточение, раздражение, огорче- нно гогЬпёѵапі, рорихепі. гогѣгрсепі: не ожестіте сръдець ваинхъ • ѣко въ прогиѣваин Пс 94, 8 Син; Супр 357, 24.— Ср. гиѣ- влннк, гнѣвъ, гарость ПРОГНѢВАТИ, -аіж, -акціи сов./несов. (32) 1. кого, чьто пароруі^еіѵ, яарапіхра- іѵеіѵ, паро^Оѵеіѵ разгневать, раздражить/ раздражать, прогневить/гневить гогЬпёѵаѣ/ Ьпёѵаі, рорпсПѣ/ророигеѣ, гог)іѣгіѣ/)іѣгіѣ: чесо раді прогиѣва иечъстівоі в(ог)а 77с 9, 34 Син □ прогнѣвати са иа кого, чьто или без доп. бруі^еоОаі разгневаться, про- гневаться гогЬпёѵаѣ зе: въскжіж в(о)же отъріиж до коиьца • прогнѣва сіа ѣрость твоѣ на овьціа пажіті твоеьл Пс 73, 1 Син; Ен 316 18-19 2. чьто или без доп. пара- ліхраіѵегѵ не покоряться чему-л.^ возму- щаться, бунтовать перозІоисЬаѣ, Ьоигіѣ зе: родъ ст(р)опьтівъ н прогнѣваны Пс 77, 8 Син; прогнѣважціен да (ие) възиесілтъ сіа въ севѣ Пс 65, 7 Син; прогиѣвашіА словеса в(о)жьѣ • и съвѣтъ въішьиѣго раздражишіА Пс 106, 11 Син.— Мар Ас Сав Ен Син Евх Супр Рыл.— Ср. гнѣвати, разгнѣвати са, разгиѣвнтн, раздражати, раздражити ПРОГОНИТИ, -иик, -иишн несов. (8) <рѵуа5еѵегѵ, бісохегѵ, апо<то0егѵ, трёпеіѵ прогонять, изгонять ѵуЬапёІ, гаЬапёІ: про П кръстъ... присио же вѣсъі прогоиА Супр 428, 1 2. Супр 313, 13-14; 340, 13; 476, 12; 479, 21; 514, 21-22; 531, 24; 566, 28.— Ср. прогаигатн ПРОГОНК-НИК-, -ига с (1) апеХаспа изгнание ѵуЬапёпі, ѵугшіапі: слъішашА... вѣсовъ прогонеиик • волаштнихъ исцѣлеиик Супр 323, 22.— Ср. гоикиик ПРОТЕКАТИ, прожеиж, прожеиеши сов. (14) бішхеіѵ, ёхбішхегѵ, апеХайѵеіѵ, српуа- беізеіѵ, е^орі^еіѵ, <тхг>Хейегѵ (!) прогнать, изгнать, разогнать ѵуЬпаІ:, гаЬпаІ, гогеЬпаѣ: врачю... прогъиавъі в’са иеджгы словомъ твоимь Евх 256 22; іѵ како киазь дрьзость прогиа * апостольскааго лика Супр 471, 24; прогъиавъі ада • печати лі са контъ Клоц 12а 18; въ поустыни прог’иалъ словомъ миожьство вѣсъ Супр 473, 11.— Евх 53а 16-17; Супр 45, 6; 72, 29; 197, 9; 329, 19-20; 482, 12; 514, 21-22; 514, 28; 518, 10; 554, 27.— Ср. въігъиатн, изгъиати ПРОДАНИІИ, -ига с (1) лраітшрюѵ (!) продажа ргосіапі: да... с(ъі)иъ вожни • волеіж иа сьпасьижіж страсть съ вами придетъ • и иа продаинн станетъ Супр 331, 27 ПРОДАТИ, -дамь, -даси сов. (46) Піяра- охеіѵ, псоХегѵ, йпобібоѵаі; (продати съ цѣмь сгицлілраохегѵ) продать ргосіаі: ідн про- даждъ имѣиие твое Мт 19, 21 Мар Ас Сав (0 Зогр); повелѣ емоу г(оспод)ь продати са Мт 18, 25 Сав, да продадАТъ і Мар Ас (0 Зогр); продастъ люді своіа вес цѣнъі Пс 43, 13 Син; си кетъ крьвь ш ню до • іжже прода иа трехъ десАтехъ дииарии Супр 419, 21 (прѣдалъ есі Клоц 76 25).— Зогр Мар Ас Сав Син Клоц Супр. — Ср. прѣдати ПРОДАІАТИ, -даик, -дакши несов. (36) пшХеіѵ, піпраегхегѵ продавать ргосіаѵаі: такожде ѣкоже въіс(тъ) • въ дьнн лот’овъі • ѣдѣахж і пьѣахж • коуповаахж і продаахж Л 17, 28 Зогр, продаѣахж Мар □ п р о- д а іа и в знач. сущ. о лсоХшѵ продавец ргосіаѵас: і нзгъна вьса продаіжштАіА * і коупоуіжштАіА въ цр(ъ)к(ъ)ве Мт 21, 12 Мар Зогр-пал • хоХХг>Зютгіб, трапе(;ітг|с; ме- няла репёготёпес: продаіжцпимъ расъіпа сьревро и дъскъі нспроврьже И 2, 15 Ас (тръжьиикомъ Зогр Мар).— Зогр Мар Ас Сав Зогр-пал Супр.— Ср. вѣиити п р о д л ъ- см. продль- ПРОДЛЬЖАТИ, -аіж, -акціи несов. (3) [продлъ- Супр (3)] ёхтеіѵегѵ, парапёцяеіѵ удлинять, продолжать ргосПигоѵаѣ: до грока зъль продлъжаіжтъ Супр 443, 20-21 □ п р о- дльжати са ёпехтеіѵесгОаі удлиняться, продолжаться ргосііигоѵаі зе: съиъ во ие чоуіжштних’ь севе • врѣждактъ продлъжаж са Супр 314, 14-15.— Супр 318, 18 519
ПРО Продльженше, -нга с (1) пХатос продолжительность, длительность сіёіка: въ продлъженни прншъдъ рѣчи Супр 294, 24.— Ср. дльготд ПРОДЛЬЖИТИ, -жж, -жншн сов. (5) [продлъ- Супр (4)] ёпітеіѵеіѵ продолжить, удлинить ргосііоигіі: врашоно... кгда въ жтрокж слоузь нмѣюштоу золь въпддетъ • паче продлъжитъ иеджгъ Супр 421, 15 ф предложити рѣчь, слово протеі'ѵеіѵ, Хбуоѵ парехтеіѵегѵ, хататеіѵеіѵ много, долго говорить ргопёзі (сНонЬон) гес, «ІІоиЬо тіиѵіі: много кмоу о покддиии продлъ- живъ слово Супр 527, 20 □ предложити са проРаіѵеоОаі продлиться ргоіаЬпоиі зе: многоуоумоу троудоу продлъжити СА попоусти Супр 529, 8.— Супр 423, 22; 440, 7.— Ср. задложити, провдвити, продьлити; предложити рѣчь ср. прострѣти продрѣжаиііА Пс 79, 7 Син см. подражати ПРОДЬЛИТИ, -ли, -лиши сое. (1): про- долити слово рт]Хѵѵеіѵ тоѵ Хбуоѵ долго говорить ргоіаЬпоиі гес, (ІІоиЬо тіиѵіі: да ие продьлж слова • дд придемъ во самж глдвж ветти’і Супр 481, 26.— Ср. задложити, предложити проэн Пс 104, 34 Син; 108, 23 Син см. пржгъ ПреЗАБИЖТИ Ас Унд Ен СМ. ПрОЗАБИЖТИ прозвѵтеръ Ас 141а 28 см. презвѵтеръ ПРЕЗИРАТИ, -аіж, -дкши несов. (6) аѵаЗХёлеіѵ прозревать, становиться зрячим ргоЫёбаі, паЬуѵаі хгаки: слѣпиі презираютъ Мт 11, 5 Зогр Мар, презираю Ас; Л 7, 22 Зогр Мар.— Супр 323, 3 ПРОЗОРЬЛИВЪ, -ъіи прил. (1) прооратіхбс прозорливый ргохігаѵу, ргохгеіеіпу: дште во и прозорьливо (! вм. прозороливоу)... и въ съврьшенѣ ерьдьци нджштоу (! вм. искжціоу или иціжціоу) прдводы в(о)жна стдрѣишоуоумоу врдтиА иштетъ Блдгоиспъітдиие Зогр-лл 16 13-14.— Ср. прозороиъ ПРОЗОРЬНЪ, -ъіи прил. (1) біооатіхбі; прозорливый ргохігаѵу, )азпо2гіѵу: то слы- шавъ онъ восчоуди са • о стдрчи прозорьиѣѣмь дароу Супр 299, 1.— Ср. прозороливъ ПРОЗЪВАТИ, -зовж, -зовеши сов. (2) оѵора^еіѵ, просгауореѵеіѵ назвать, про- звать пагѵаі: како и оуво прозовж Супр 509, 2.— Супр 410, 22.— Ср. възъвдти, нарецін ПРОЗЬРѣНИІб, -ига с (5) аѵа0Хег|нс, то ЗХёпеіѵ прозрение ргоЫёіІпиіі: многомъ слѣпомъ ддровд прозьрѣиье Л 7, 21 Зогр Мар.— Л 4, 19 Мар Ас Сав.— Ср. вндѣиик ПРОЗЬРѢТИ, -зорю, -зорити сов. /несов. (38) 1. сое. аѵаЗХёпеіѵ, 6іа0Хёпеіѵ, брра- тоѵаѲаі прозреть, стать зрячим ргоЫёб- 520 ПРО поиі, паЬуі ггаки: слѣпоцо же г(лдго)ла емоу • рав’ви • дд прозорю Мк 10, 51 Зогр Мар 2. сов. біахѵптеіѵ проникнуть взором ргоЫёбпоиі пёкоіго, песо, ргопікпоиі ггакет: не дастъ • оумъноуоумоу очеси сквозѣ пролигавъшии са ид немо томѣ про- зорѣти Супр 339, 18 3. сов./несов. про- рХёпеіѵ, (РХёрраті) лролгіОгаОаі предви- деть, прозревать будущее ргебѵіііаі, ргесі- гѵёсіёі: зане прозоритъ • ѣко прідетъ депо емоу Пс 36, 13 Син.— Зогр Мар Ас Син Клоц Супр.— Ср. прооувѣдѣти ПР03АБАТИ, -дю, -дкши несов. (3) 1. без доп. рХаотаѵеіѵ прорастать, всходить гаёіі, кіісіі: сѢма прозАВдетъ • і растетъ Мк 4, 27 Зогр Мар 2. чьто ё^аѵатёХХеіѵ растить, выращивать баѵаі кіісіі, ріосііі, ѵубаѵаі: прозіАваіАн пажить скотомъ і трдвж ид слоужьвж чл(овѣ)к(о)мъ Пс 103, 14 Син,— Ср. прошикати са, растити ПР03АБ6НИІ6, -ига с (1) (ЗХасгтт) росток кіісек, ѵуЬопек: испръвд во земьга не свонмъ кстъствомъ прозАвеньк въздрдсти БЫЛИИ Супр 495, 21 ПР03АБНЖТИ, -иж, -иеши сое. (24) [провА- Ас (2) Унд (1) Ен (1)] 1. без доп. ЗХаотаѵеіѵ, ёхфбеіѵ, фѵеайаі, ё^аѵатёХ- Хеіѵ, аѵатёХХеіѵ; (прозАвыи аѵОтірбе) про расти, взойти ѵукіісіі, ѵгері, ѵугазіі: а дроугое (т. е. сѢма) паде ид зеліли доврѣ • і прозАвъ сътвори плодъ • съторицею Л 8, 8 Зогр Мар Ас, прозАве Сав-, егда оуже вѣѣ вы» вждетъ млада і листвие прозАВиетъ Мт 24, 32 Зогр Мар Ас Сав; Мк 13, 28 Зогр Мар; егдд прозьовнжиііА грѣиіьиіці • ѣко трѣва Пс 91,8 Син; жезлъ ароиъ • проэАвъше Евр 9, 4 Ен 2. чьто рХаотаѵеіѵ вырастить, взрастить <1аі ѵукіісіі, гріобіі, ѵѵсіаі: прозАвестд плода влдговѣрънддго • и идрекошл нма кмоу коиоиъ Супр 24, 25.— Зогр Мар Ас Сав Унд Ен Син Супр.— Ср. въздрдстн- ти, издрдстити, прорастити ПР0ИТИ, -идж, -идеши сое. (39) 1. біёрхе- айаі, ларёрхеайаі, біаРаі'ѵеіѵ; (пронти сквозѣ чьто біаатёХХеіѵ) пройти сквозь, через что-л. ргорі пёсіт, .чкгг песо-, посрѣдѣ горъ проіджтъ воды Пс 103, 10 Син • перен;. ПОСЪЛДХЪ ю ид влждъ • дд проиджтъ № вьсн хотАштеи Супр 4, 17 • перен. біёрхеайаі пронзить, проколоть ргоЬосІпоиі: тевѣ же сдмоі д(оу)шж пройдетъ оржжье Л 2, 35 Зогр Мар Ас Сав 2. леріёрхеоОаі, леріауеіѵ, біёрхеоОаі пройти, исходить ргорі (ктігет ктаіет): проидѣше і(соу)с(ъ) грады вса Мт 9, 35 Сав (прохождддше Зогр Мар Ас) • перен;. оуже цръкъвъныхъ сановъ порАдик прошъдъшд постдви епискоупа Супр 280, 13-14 3. ёрхестйаі проникнуть,
ПРО распространиться ргопікпоиі, гогзігк зе: доідеже проіде слово его Пс 104, 19 Син 4. пройти (мимо) рго)іі, ргеіІС (окоіо, зет а іат): ютъ влісцѣньѣ его прѣдъ шмъ оклдцѣ (! вм. овлаци) проідж Пс 17, 13 Син.— Зогр Мар Ас Сав Син Клоц Супр.— Ср. мимонтн, мннжтн, прѣнти ПР0КАЖ6НИК5, -иіа с (3) кёлра проказа таіотосепзіѵі: се мжжь ісплънь прокажеиьѣ Л 5, 12 Зогр Мар.— Евх 416 14-13.— Ср. проказа, пѣгота ПРОКАЖбНЪ, -ъіи прил. (37) Хелро? прокаженный таіотоспу: сърѣте і і • прокаженъ мжжь Л 17, 12 Зогр Мар Ас Сав; колаштаіа іцѣлите • мрътвъііА въскрѣ- шаите • прокажеігыіА очиштаите Мт 10, 8 Зогр Мар Ас (нет Сав).— Зогр Мар Ас Сав Клоц Супр.— Ср. пѣготнвъ, строу- ппкъ ПРОКАЗА, -ъі ж (11) Хёпра проказа таіотосепзіѵі: акне іштисти са отъ прокдзъі Мт 8, 3 Зогр Мар Ас, истрѣкн са емоу проказа Сав.— Мк 1, 42 Зогр Мар Ас Сав; Л 5, 13 Зогр Мар; Супр 476, 14.— Ср. прокаженик, пѣготъі ПРОКАЗИВЪ, -ъіи прил. (1) хокахеѵтіхд? лукавый, коварный Ізііѵу, ргоЬпапу: кѣаше ко мжжь тъ не простъ • и гржвъ • нъ про- казивъ Супр 214, 25.— Ср. льстивъ, льстьнъ, лжкавъ, лжкдвьнъ ПРОКАЗИТИ, -кажж, -казиши сое. (1): проказити отрочА греч. нет изгнать шюд ѵуІіпаС ріод: аціе котораа жена влждъ сьткорьшн • толи проказитъ отрочл в’ секѣ Евх 104а 9-10.— Ср. изврѣціи (нзврѣцін от- рочд) ПРОКАЗЬЛѢТИ, лѣіж, лѣкши несов. (1) цтіхаѵастНаі строить козни, злоумышлять 8Іго)іЬ йкіабу, копі рікіе: съкравъше же са вксн въ жилиште жьрьцд свокго * и много лѵыслнвъше и проказьлѣкъше • коиьчьнѣе кдннъ аша сквѣтъ Супр 514, 30.— Ср. ковати, лжкавьновдти ПРОКАЗЬСТВО, -а с (5) хахопруіа, тё^ѵт), ёліОеоіа коварство, козни, происки Іезі, росіѵосі, іікіабу: коупно же и прокдзьствд лжкавааго вѣдъі и боа са Супр 516, 22. — Супр 111, 25; 440, 5; 440, 8; 440, 9.— Ср. ковъ, къзнь, къізиь, льсть, льціеник, при- мъішліан, примъішлкинк, прѣлкстк, прѣльціеиик, оумъішлкник, уытрость ПРОКИЛЛеНЪ, -а м (33) [про(к)- Ас (5) Ен (19) Евх (3)] то лрохеіреѵоѵ прокимен ргокітеп (стих из псалтыри, который поется перед чтением апостола, паримии в соответствии с отмечаемым праздником): по прокимен’ѣ • слоуг(а) • речет(ъ) Евх 596 17-18; прок(имеиъ) • про П глас(ъ) Ен 27а 16.— Ас Ен Евх.— Ср. прологосъ ПРОКЛИНАТИ, -аіж, -акши несов. (2) 1. кого, чьто греч. нет проклинать ргокііпаі: проклинааше смокьвницж и ісъуігЬіаше Супр 476, 23 2. проклинати са греч. нет приносить лжеприсягу, ложно клясться кгіѵё ргІзаііаС: аціе к’то проклинаетъ с(а) • ж лѣт(ъ) да пок(а)ет’ са Евх 1026 2.— Ср. КЛАТИ ПРОКЛЪ, -а м имя (1) ПрохХое Прокл Ргосіпз: мдксиминд проклд • анатоилѣ и ѣенада Ас 127а 27 ПРОПЛАТИ, -кльнж, -кльиеши сов. (24) хатарастНаі, ёліхат.арастОаі, ёларасгОаі, хатаруегѵ проклясть ргокііі: аціе к’то кратра своего въ гнѣвъ проклънетъ Евх 1046 16; прокліАти сукланѣіжштеі сіа отъ заііовѣдеі твоіхъ Пс 118, 21 Син сз прокллтъ в знач. сущ. о хатгірацёѵоН, 6 хехатрра- цёѵо$ проклятый ргокіаіес: ідѣте отъ мене прокллти • въ огнь вѣчьнъі Мт 25, 41 Зогр. проклАтии Мар Ас Сав.— Зогр Мар Ас Сав Син Евх Клоц Супр Рыл ПРОКОПАТИ, -аіж, -акши сов. (5) ё^орѵо- стегѵ, оспіооеіѵ прокопать, проделать от- верстие ргокораі, ікіёіаі оіѵог: отъкръішл покровъ ідеже кѣ • і прокопдвъше съвѢснша одръ • на немьже ославленъі сь лежддше Мк 2, 4 Зогр Мар Ас Сав.— Глосса к Пс 21, 18 Син.— Ср. нздръіти, ископати, раскопати ПРОКОПИИ, -иіа м имя (1) Прохопюс; Про- копий Ргокоріпз: с(вл)таго м(ж)ч(еии)кл прокопиа Ас 1506 3 п р о к о к нареч. см. прокыи ПРОКОуДА, -ъі ж (2) 1. цОброс; гибель, разорение гайпЬа, хкаха: бѣжимъ зависти • дште и ничьсоже дѣлѣ • нъ творАштоуоумоу прокоуда въівакт’ Супр 340, 10 2. хгДіі; оск- вернение рочкѵгпёпГ: іакоже остроугд вѣриадго пѣготивд прокоудж тѣлеси Супр 392, 16.— Ср. гоуБительство, гъікѣль, истьлѣиик, оскврь- нкник, пагоука, погъікѣль, скврьид, тьлѣник, тьліа ПРОКОУДИТИ, -коуждж, -коудиши сов. (6) 1. біафНеіреіѵ, афаѵі^еіѵ, стокаѵ, Хѵцаіѵеа- Оаі испортить, повредить хпісіі, розкодіі: си во кгдд въ оумъ въпаджтъ зълокн пльнъ • пдче ТОГО ПрОКОуДАТЪ И ПОГОуВАТЪ Супр 421, 19 (погоувітъ • і истьлітъ Клоц 86 /О)2.ёѵѵРрі- ^еіѵ опозорить, осквернить роіиріі, ройапёі, гпеисііі: поч’то прокоудн чинъ свои Супр 101, 7,— Супр 134, 28; 340, 1; 366, 19; 399, 17-18.— Ср. кеціьствовдти, врѣдити, погоуви- ти, прѣврѣдити, оуничьжити ПРОКОуДЬНИКЪ, -а м (1) Хоресоѵ губитель гЬонЬсе, пісііеі, ёкйсісе: блдгословькиъ грАдъіи 521
ПРО КЪ НМД ГОСПОДЫІѲ * ИСТОВЫИ ИА ЛЬЖДЛГО съпасъ • на прокоудьннка Супр 329, 9.— Ср. гоувитель, прок оу ждати (нрокоуждаіАи) ПРОКОуДЫГЬ, -таи прил. (1) (доуши про- коудьнъ г|)ѵхо<р0дрО5) губительный, вредный хкосіііѵу: мы же оувѣжимъ вьзлювькнии • доу- ши ПрОКОудЬНЪІИХЪ СТрАСТИН СИХЪ Супр 340, 6.— Ср. врѣдьнъ ПРОКО^ЖДАТИ, аіж, -акши несов. (1): нрокоуждаіАи в знач. сущ. 6 окобребсоѵ губитель хйопЬсе, хкйбсе: да иже чьстьноіж кго кръвніж покропими... ОувѢжАТЪ прокоу- ждаіжштааго оржжнга Супр 332, 3-4.— Ср. про- коудьникъ ПРОКЪ, -а м (1) оі Хоілоі остаток охіаіек, хЬуіек: прокъ же нуъ кдначе не покордште сд • по дигаколокѣ силѣ Супр 35, 18.— Ср. нзвытъкъ, останъкъ, остатъкъ, отълѣкъ ПРОКЪІИ прил. (8) Хоілб$, 6 аАЛое прочий, остальной охіаіпі: равотаж имъ въ каменки • и въ прокъіихъ слоужьвахъ зъданига Супр 284, 3-4 □ прокок в знач. нареч. той Хоіяоѵ впредь пасіаіе: изиде въиъ града съ людьми своими • и тоу съворъі творааше прокок Супр 200, 24.—Супр 57, 1; 96, 1; 114, 27; 283, 30: 371. 18; 562. 12. Ср. прочь, прочьнь ПРОЛИЗАТИ, -аіж, -акши несов. (15) лоо- ХеіоОаі проливать, разливать гохіёѵаі, ѵу- ІёѵаС: врачоу пришъдъшоу... и рѣкъі имъ цѣ- ленига проливаіжштоу Супр 333, 25 • ёххбѵ- ѵеіѵ, ёххеіѵ, л:рохеіѵ проливать ргоіёѵаі: вьсѣка кръвъ праведъна • проливаема на зелсліж Мт 23, 35 Мар Ас (0 Зогр); не проливай слъзъ Супр 102, 9-— Мт 26, 28 Зогр Мар Ас Сав; Мк 14, 24 Зогр Мар; Л 11, 50 Зогр Мар; Евх 466 16-17; 54а 20; Супр 419, 19. — Ср. излнвати ПРОЛИТИ, -лиіж, -ликши сов. (8) ёххеіѵ вылить, излить ѵуііі; перен.: пролы на ніа гнѣвъ твоі Пс 68, 25 Син ф пролити к р ъ в ь аіца ёххеіѵ пролить кровь ргоііі кгеѵ: пролішіА кръвъ неповинънж Пс 105, 38 Син; пріде... пролітъ кръве свое іа • за въсж вьселенжіж Клоц 56 33 (пролигати Супр 415, 14) □ пролити са перен. ёххеісгОаі пошатнуться хакоііхаі: мала не пролишіл сіа стопъі моіа Пс 72, 2 Син.— Пс 78, 3 Син; 78, 10 Син; Клоц 9а 4; 9а 5.— Ср. излити, пролигати пролнѣти Евх 206 2 см. пролигати ПРОЛИІАНИК5, -ига с (2): кръви, кръ- вьмъ пролиганик а'цхохѵоіа, аіца- тохѵоіа пролитие крови, кровопролитие ргоіёѵапі кгѵе, кгѵергоіііі: кръвьмъ пролнга- иик сътворитъ кръстиганомъ Супр 221, 19- 20,— Супр 396, 23 ПРОЛИГАТИ, -лѣвъ, -лѣкши сов. (26) [про- лнѣ- Евх (1)] ёххеіѵ, леріхеіѵ пролить, вы- 522 ПРО лить, разлить ѵуііі, гогііі: аціе к’то пролѣетъ отъ с(ва)тыіа члш(а) Евх 1О5а 2 • перен.: егда... прѣдъ г(осподь)мъ пролѣетъ молітвж своіж Пс 101, 1 Син; пролѣі гнѣвъ твоі на іазъікы 77с 78,6 Син ф к р ъ в ь пролигати аіца ёххбѵѵеіѵ, ёххеіѵ пролить кровь ргоііі кгеѵ: се крьвь кетъ пролиганлга за нашд доушд Супр 236, 12 □ пролигати са хеѵойѵ вылиться, разлиться ѵуііі .че, гогііі хе: вино пролѣетъ са Мк 2, 22 Зогр Мар • ёххеіоОаі, ёххѵѵѵеабаі пролиться (о крови) ргоііі зе (о кгѵі): си чаша новъі завѣтъ моеіж кръвніж • ѣже за въі пролѣетъ са Л 22, 20 Зогр, пролѣ- атъ са Мар.— Зогр Мар Син Евх Супр.— Ср. излити, пролити ПРОЛОГОСЪ, -а м (1) греч. нет прокимен ргокітеп: начинаетъ пакы поп(ъ) прологос(ъ) вельми Евх 5а 13.— Ср. прокименъ проложішіА (!) Пс 78, 2 Син см. по- ложити ПРОМЪКНЖТИ СА, -нж са, -иеши са сов. (5) [промь- Зогр (1) Мар (1) Ас (1) Сав (2)] 5іа<рг|рйест0аі, ёВёрхеобаі распространить- ся, разгласиться гоххігіі хе, гохЫахіі хе: промьче са вѣетъ си Мт 9, 26 Сав (изнде Зогр Мар Ас).— Мт 28, 15 Зогр Мар Ас Сав.— Ср. проити ПРОЛЛЪІСЛИТИ, -мышліж, -мыслнши сов. за кого, чьто (1) л:роѵоеістОаі позаботиться рохіагаі хе: і(соу)с(ъ) же чловѣколювьць сы • уотд промыслити за свокго сътвореныа • вьсе пострада насъ дѣльма Супр 484, 2,— Ср. попецін са ПРОЛАЪІСЛЪ, -а м (4) 1. греч. нет прови- дение, промысел хатёг, ргоггеіеіпохі: ле- ждштоу же кмоу на многы д’нн • промысломъ в(о)жикмъ • не оставыаіжштиимъ н по съмрьтн с(вд)тааго кго тѣла Супр 537, 26 2. прбѵоіа забота, попечение рёсе, хіагохі: влаго- дарьстві вога • твордштааго промыслы мно- гы • о равѣуъ своихъ Супр 194, 3.— Супр 169, 10-11; 539, 30.— Ср. промышлгаи, про- мышлкник, съмотркиик ПРОЛГЫСЛЬНИКЪ, -а м (1) лрѵтаѵіб за- щити ик, наставник, попечитель гесіііеі, ресо- ѵаіеі: вьсѣхъ во вѣкъ видимых’ • и невндн- мыиуъ промысльникъ вогъ Супр 190, 1.— Ср. иаставьникъ ІІРОЛѴЫІІІЛІАИ, -гага м (1) (промышлган н строи срооѵтщ) забота, попечение рёсе: стрОАштиимъ ово {вм. оуво) іж (г. е. црькъвь) не дады лѣпааго творнтн промышлгага • и строй цръкъвънъіуъ потрѣвъ Супр 281, 26.— Ср. промыслъ ПРОЛАЪШІЛІСНШб, -ига с (3) лобѵоіа про- видение, промысел хашёг, ргохгеіеіпохі: в(о)же нашъ... неиздречены влагостиіж • і богатымъ промышлеииемь • строіА чл(овѣ)чь
ПРО животъ Евх 206 1 2-13.— Евх 36 24; Супр 159, 27.— Ср. промъіслъ ПРОНеСТИ, -сж, -сеши сов. (4) ёхРаккЕіѵ отвергнуть обѵгйпоиі, гаѵгйпоиі: егда... пронесжтъ іма ваше • ѣко зъло с(ъі)на ч(ловѣчь)скаго ради Л 6, 22 Зогр Мар Ас Сав.— Ср. отъврѣціи ПРОНСТЪ, -а м город (1) Праіѵеотос Пренест Ргаепе.чСе: автоиома • еп(и)скоупа • в(ъі)Въша въ проиетѣ • италил Ен 296 10 ПРОНИСТИ, -мьзм, -иьзеши или ПРОНЬ ЗНЖТИ, -иьзнж, -иьзнеши сов. (1) біатітрйѵ пронзить ргокіаі, ргоЬодпоиі: копькмъ пронъ- зъшоуоумоу к(о)жига рекра Супр 462, 21-22.— Ср. провости, съвости ПРОНОСИТИ, -ношж, -носншн несов. (2) 5іа<рт]ці^е іѵ распространять, разглашать гогпазеі, гогзігоѵаі: иачлтъ проповѣдати много • і проносити слово Мк 1, 45 Зогр Мар ПРОНЫРИЕЪ, -ъіи прил. (7) лоѵт]рое, лоѵткютатое, ттіе лоѵгциае злой, мерзкий, коварный хіу, пісетпу, Ізііѵу: проиъіривъі рове н лѣиивъіи Супр 369, 26 (зълъі Мт 25, 26 Зогр Мар Ас Сав).— Евх 786 14-15; Супр 12, 27; 102, 12; 214, 20; 381, 1-2; 428, 24-25.— Ср. зълъ, лжкавъ, лжкавьиъ ПРОНЫРИТИ, -рвк, -риши сое. (1) біехбі- иеіѵ достичь обманом, лукавством ЫГ гіз- каі: лшнте во оуво проиъірьствомъ въздръжа- ннв • пронъірити славж воживк Супр 331, 13 ПРОНЫРИіе, -иіа с (1) лаѵоѵруіа лукав- ство, подлость, вероломство, коварство росіѵоіі, кіаш, Іе.чС: ллладеииштъ во кстьство • ие вѣетъ проиъіриіа ии проскоупьства имѣти Супр 337, 24.— Ср. зъло, зълова, зъль, ко- варьство, льсть, лжка, лжкавьствик, лжкавьство, проиъіръ, проиъірьство, прѣльсть ПРОНЫРЪ, -а м (1) то лоѵррбѵ или д поѵт]рб$ подлость, вероломство, коварство зраіпозі, гіо; перен. дьявол сГаЬеІ: кже лише того • то отъ проиъіра кетъ Супр 205, 11 (отъ иеприѣзии Мт 5, 37 Зогр Мар).— Ср. зъло, зълова, зъль, коварьство, льсть, лжка, лжкавъ (лжкавъіи), лжкавьствик, лжкавь- ство, неприіазиь, проиъірик, проиъірьство, прѣ- льсть ПРОНЫРЬСТЕО, -а с (2) лоѵт]ріа, лрд- ахтща подлость, зло, вероломство, лукав- ство кіат, Іе.чС, гіо: тъчьвк зьрѣауж иа свок пронъірьство Супр 444, 7; мните во оуво про- ныркствомъ въздръжаиига • пронъірити славж вожиіж Супр 331, 12.— Ср. зъло, зълова, зъль, коварьство, льсть, лжка, лжкавьствик, лжкавьство, проиъірик, проиъіръ, прѣльсть проньзижти см. проиисти ПРООБРАЖАТИ, -авк, -акши несов. (1) греч. нет показывать, представлять пкаго- ѵаі, ргесізІаѵоѵаС: ііѵна три дни въ китѣ про П поживъ • тридиевънок въскръсеиик кго проов- ражааше Супр 478, 27 ПРООБРАЖеНИЮ, -на с (1) цѵатіірюѵ (!) изображение, образ гоЬгагепі, оЬгаг: пока- завъ! намъ проовражеиие • с(ва)тѢи еди- иосжціьиѣи троици Евх 646 2 ПР00БРАЗНТИ, -овражж, -овразиши сов. (1) греч. нет показать, представить пкагаі, ргесі.чСаѵіС: даждн емоу в’сѣ повелѣииѣ твоѣ • цѣловъиаа • ѣже проовразнлъ еси на земн Евх 416 18 ПРООБРАЗОЕАНИІС, -ига с (2) 1. лроощюѵ вступление, начало йѵоіі, гасаіек: лѣпо же вѣаше гакоже и въ проокразоваиии рѣуомъ Супр 520, 17 2. греч. нет пример рпкіаб, ѵгог: красна оуво и прѣдовра прообразованы» • лк- БАштааго троудъ с(вА)тааго сего Супр 545, 22.— Ср. иачАло, иачлтъкъ, овразъ ПРОПАДЬ, -и ж (1) хастца пропасть, бездна ргоразі: междк нами и вами • пропадь велнѣ оутвръди са Л 16, 26 Мар (пропасть Зогр Ас Сав).— Ср. вездъна, вездъиик, пропасть ПРОПАСТЬ, -и ж (5) х«ора пропасть, бездна ргоразі: междк нами і вами • пропасть вельѣ оутврьди са Л 16, 26 Зогр Ас Сав (пропадь Мар); Супр 373, 16-17 • РбОоод яма рата: огнь готовъ мечь изъоштренъ • распАтик поставькио • пропасть • коло Супр 85, 16.— Ср. вездъна, вездъиик, пропадь ПРОПИНАТИ, -авк, -акши несов. (4) ёх- теіѵеіѵ растягивать гогіайоѵаі, паріпаі: пропииаіАи иека ѣко и кожж Пс 103, 2 Син • сттаѵроѵѵ распинать ргіЬіреІ па кгіг, кгіго- ѵаі: в(ог)ъ вѣ пропииакмъіи Супр 485, 6; разоумѣи же крѣпъко • отъ настоіАціааго д’не • пропинати ти са и оумрътвити в’семоу мнроу Евх 896 22.— Супр 484, 26.— Ср. распииати ПРОПЛАКАТИ СА, -плачж са, -плачеши са сов. (2) бахрѵеіѵ, лроОрл'ѵеіѵ расплакаться, разрыдаться гогріакаі зе, гаріакаі: и то глаголА аилупатъ проплака са съ стеиаииим’ великомъ Супр 102, 6.— Супр 503, 21.— Ср. въеплакати са, въздръідати, просльзи- ти ПРОПОЕѢДАНИІС, -ига с (5) [пропроповѣ-(І) Супр (1)] хйрѵуца, хтІрѵВ (!) проповедова- ние, провозглашение Ыазапі, гѵ&іоѵапі: могжціомоу же оукрѣпити въі • по еваиг(е)- лик моемоу • и проповѣдаиик ис(оу)х(ристо)- воу Рим 16, 25 (14, 24) Ен; гако ие имжтъ приАти проповѣдаиига • по речеиоуоумоу отъ г(оспод)а Супр 24, 13-14.— Супр 29, 26-27; 186, 2; 385, 1.—Ср. проповѣдь, пареиесисъ ПРОПОЕѢДАТеЛЬ, -лга м (2) хррѵі; про- поведник, провозвестник Ыазаіеі, гѵ&іо- ѵаіеі: съвѣдѣтелѣ въстаньк пріводиші • про- повѣдатѣлѣ моимъ чкдесемъ • твоіа слоугы 523
ПРО готоваеші Клоц 12а 23.— Клоц 11а 21-22.— Ср. проповѣдьннкъ ПРОПОВѢДАТИ, -аіж, -акшн несов. (>100) [пропроповѣдаемъ (!) Клоц (1)] 1. хгірбстстеіѵ, аѵахтірпстстеіѵ, прохтірбстоЕіѵ, лооггхцоі'ісг стеіѵ, хатаууЕккеіѵ, біаууёккЕіѵ, аууъЕіхду, еѵаууеХі.&іѵ, хатаццѵѵеіѵ, цартбреаОаі, абеіѵ проповедовать, провозглашать, воз- вещать Ыазаі, хѵёзіоѵаі, кахаі: посылаетъ іа проповѣдати Мк 3, 14 Зогр Мар-, приде н(соу)с(ъ) въ галилеж • проповѣдаю ева(и)- ѣ(е)лие • ц(ѣса)р(ь)с(тв)нѣ в(о)жиѣ Мк 1, 14 Зогр Мар\ проповѣдати са въ іма его • покааиие въ отъпоуштенье грѣуомъ Л 24, 47 Зогр Мар Ас; по срѣдѣ закона і пророкъ • въ коупѣ пропроповѣдаемъ (!) Клоц 136 33-34, проповѣдакмъ Супр 451, 8 2, хтірѵстстеіѵ; (прѣжде проповѣдати проаѵахрростстеіѵ) пред- сказывать, предвещать, провозвещать ргесі роѵійаі: проповѣдаіжштА • трндиевиок г(ос- подь)не вьскрьсеинк Супр 471, 4.— Зогр Мар Ас Сав Боян Евх Клоц Супр.— Ср. въз- вѣціати, исповѣдати, повѣдати, проповѣдовати, прорицати ПРОПОВѢДОВАТИ, -доуіж, -доуишн несов. (1) хцоі'ккгеіѵ проповедовать, возвещать Ыазаі, хѵёзіоѵаі: і иачлтъ проповѣдовати • въ декаполн • елико сътвори емоу и(соу)с(ъ) Мк 5, 20 Зогр (проповѣдати Мар).— Ср. възвѣціатн, исповѣдати, повѣдати, пропо- вѣдати ПРОПОВѢДЬ, -и ж (7) хррѵуца проповедо- вание кахапі: покаашд са проповѣди» гоиииоіж Мт 12, 41 Зогр Мар; Л 11, 32 Зогр Мар.— Клоц 13а 17; Супр 246, 19; 449, 19.— Ср. проповѣданнк ПРОПОВѢДЬ НИКЪ, -а м (5) хг)<эѵВ про- возвестник, проповедник Ьіазаіе], гѵё.чіоѵа Іеі: о... проповѣ(дь)ницѣ\ъ • ев(аи)ѣ(ели)- стѣуъ • м(ж)ч(е)иицѣхъ Служ 36 2-3.— Супр 13, 3; 24, 4-5; 401, 15-16; 461, 11.— Ср. проповѣдатель ПРОПОВѢдѢТИ, -вѣмь и -вѣдѣ, -вѣси сое. (31) хтцншсгегѵ, лрохтірѵстоеіѵ провозгла- сить, сое. к проповедовать, проповедать ѵуЫазіі, гохЫазіі, сов. к Ыазаі, кагаі: ідѣмъ ВЪ БЛНЖЬИАІА ВСИ I ГрЛДЪІ • ДЛ I ТОу ПрОПОВѣмЪ Мк 1, 38 Зогр Мар, проповѣдѣ Ас Сав; да проповѣстъ дѣлъі влагы м(и)л(осрь)дие твое Евх 26а 10; і проповѣстъ са ев(а)иѣ(е)лие ц(ѣ)с(а)р(ь)ствиѣ по вьсен вьселеиѣи Мт 24, 14 Мар Ас Сав Зогр-пал (0 Зогр); слышь и проповѣждь • в(о)жіѣ вельѣ чюдеса Клоц 13а 36; Супр 450, 5.— Зогр Мар Ас Сав Зогр-пал Евх Клоц Супр.— Ср. възвѣстити, исповѣдѣти, повѣдѣти пропроповѣдаемъ (!)Клоц 13633-34 см. проповѣдати 524 ПРО ПРОПАТИ, пропьиж, пропьиеши сое. (65) ёВапХоѵѵ, хатаруеіѵ (!) растянуть, просте- реть парпопі, гохіаЬпоиі: влагословькнъ грАдын ржцѣ на крьстѣ пропАть Супр 341, 27; ста дрѣво кръстъиое * иа немъже пропА ша (! вм. пропд са) нстниъиъіи виноградъ Супр 353, 16 • атаѵдоѵѵ; (проплти съ цѣмь стосттаороѵѵ) распять икгіхоѵаі: вогни же егда пропАША г(соу)са • приіАшл ризы его И 19, 23 Зогр, пропАСА Мар; г(лаго)лашд емоу вьси • да проплтъ вждетъ Мт 27, 22 Мар (расплтъ Зогр Ас Сав); тъгда пропдшд съ нимь дъва развонинка Мт 27, 38 Мар (распдшд Зогр Ас Сав).— Зогр Мар Боян Евх Супр.— Ср. повѣсити, прострѣти, расплтн ПР0ПАТИК5, -иіа с (5) то <и»ѵ<?ахтаі, то сттаорсоОтіѵаі распятие икгіхоѵапі: с(ы)нъ чл(о)в(ѣ)ч(ь)скы прѣдаиъ вждетъ иа пропд- тие Мт 26, 2 Мар (на расплтие Зогр Ас (2) Сав).— Мт 20, 19 Мар; Мт 27, 31 Мар; Л 23, 23 Зогр Мар.— Ср. расплтии ПРОРАЗИТИ, -ражж, -разишь сов. (1) яа- таасгегѵ пробить, прорвать ргогахіі, ргосіё- гаѵіі: пойеже проразі камень і потѣшьь воды Пс 77л20 Син.— Ср. провнти ПРОРАЗОумѢВАТИ, -аіж, -акши несов. (2) греч. нет познавать, постигать гохптёі, сйараС: кго доуша • по вса врѣмена проразоу- мѣвааше таииаа Супр 569, 10.— Супр 560, 17.— Ср. разоумѣти ПРОРАСТИТИ, -раціж, -растишь сов. (1) Ркасгтаѵегѵ вырастить, взрастить сіаі ѵугйзі: вѣштаі како ис кореииіа оусъуыи съворъ • слддъ- кааго Павла прорасти Супр 347, 3-— Ср. въздрастити, издрастити, прозАвнжти ПР0Р6ЦІИ, -рекж, -речеши сов. комоу о комь (19) про<рг|теі5егѵ предсказать, проречьргесі- роѵёсіёі, ѵусіаі ргогосіѵі, ргогокоѵаі: ѣко доврѣ прорече исаиѣ о васъ Мк 7, 6 Мар (рече Зогр); еси во про(ро)ц(и) и закоии до тѵаи(а) прорѣшА са (!) Мт 11, 13 Сав, прорѣшд Зогр Мар Ас.— Зогр Мар Ас Сав Супр ПР0Р6Ч6НИК5, -ша с (6) про<рг|теіа пред- сказанье, пророчество, прорицание ргёсіро- ѵёсі’, ргогосіѵГ: соломіѵиъ • прореченьи отъ в(ог)а прннмь • въ прит’чауъ рече Супр 534, 1,— Супр 195, 24-25; 196, 23-24; 321, 21; 324, 29; 564, 1 7.— Ср. прорицаньи, пророчьство ПР0РИЦАНИК5, -иіа с (2) лро<рт|теіа про- рочество, прорицание ргогокоѵапі, рго- госіѵі: разоумѣвъша іако пророкъ истъ • илике съвыша са имоу вьса прорицанью Супр 199, 8.— Супр 198, 25-26.— Ср. проречеиик, про- рочьство ПРОРИЦАТИ, -ричж, -ричеши и -рнцак, -рицакшн несов. (5) [прорнч- Супр (2), про- рица- Супр (2)] профртебеіѵ прорицать, пророчествовать ргогокоѵаі: пророкъ даундъ
ПРО проричд глаголааше Супр 305, 27; ч’то сд про- рокы величакши * а прорицакмааго кориши Супр 334, 28; того ради волки кетъ • иже снце глаголетъ и проричетъ Супр 381, 23; нѣси ли кже прорицаемо слышалъ Супр 337, 9.— Супр 383, 22.— Ср. проповѣдати, про- рочествовати ПРОРОКЪ, -а м (>300) [пркъ Мар Син Служ Евх Рыл, прркъ Ас Сав Боян Ен, прокъ Сав Ен, пррок Ас Сав Унд Ен, пръ къ Мар, проркъ Мар, про(ро)ци Зогр, порокъ (!) Син] ярофі)тг|$, ярофг|теѵоа$, яарабеюо^ (!), фдуод (!); (лъжь, лъжни пророкъ феѵбо- лро<рг|тгіе; пророкы оувивыи лро<рг|тохтдѵо$) пророк, прорицатель ргогок: зиамеиие юны пророка Мт 12, 39 Зогр Мар; въиелілѣте отъ лъжніуъ пророкъ Мт 7,15 Зогр Мар Ас; тоже ты... пророкъі ОуБИВЪШАА ржкы остришн Супр 339, 3 • спец. пророци мн. ПрОфі)таі книги пророков в Ветхом Завете ргогоскё кпіЬу ѵе Зіагёт хакопё: вь сею овою заповѣ- дню • весь законъ и пророци висать Мт 22, 40 Мар Ас Сав (0 Зогр).— Зогр Мар Ас Сав Унд Боян Ен Син Служ Евх Клоц Супр Рыл.— Ср. профитъ пророкъ Супр 245, 30 см. порокъ ПРОРОЧИЦА, -а ж (6) [пррчц- Ас (1), прчц- Сав (1)] ярофт|ті$ пророчица, прори- цательница ргогокупё: ш айнѣ пророчици Зогр 129а 5; Мар 76а 9.— Л 2, 36 Зогр Мар Ас Сав ПРОРОЧЬ прил. (8) [пррч- Ас (2), проч- Сав (1), п(роч)- Сав (1)] тоѵ лрофіугоѵ пророка род., пророческий ргогокйѵ, ргогоску: при- емлді пророка • въ іма пророче • мъздж про- рочж приметъ Мт 10, 41 Зогр Мар Ас Сав.— Ср. пророчьскъ ПРОРОЧЬСКЪ, -ъіи прил. (17) [п^рчск- Ен (2), пррчьск- Ас (1), про(ч)ск- Сав (1)] тйѵ лрофцтйѵ, ярофцтіхде, тце ярофцтеіае пророков род., пророческий ргогокй род., ргогоску: горе вамъ къиижъиици... ѣко зиждете гровы пророчьскыіА Мт 23, 29 Мар (0 Зогр) ф спец. къ и и г ъі пророчьскыіА аі ура- сраітшѵ лрОфгітатѵ книги Пророков в Ветхом завете ргогоскё кпійу ѵе Зіагёт хакопё: да съвжджтъ са кънигы пророчьскыіА Мт 26, 56 Зогр Мар Ас Сав; по пророчькоук- м оу хата тоѵ ярОфт)тг|Ѵ как сказал пророк )ак ргаѵі ргогок: нъ и плешти свои даіаше иа раны • по пророчьскоумоу Супр 481, 3-4.— Зогр Мар Ас Сав Ен Супр.— Ср. пророчь ПРОРОЧЕСКИ нареч. (1) ярофт|тіхй$ пророчески ргогоску: дьнесь цѣсарь славы на земн пророчьскы славимъ кетъ Супр 322, 2 ПРОРОЧЕСТВО, -а с (3) [пророчъсто (!) Мар (1)] лрофгітеіа пророчество, прорица- нне ргогосіѵі: о прѣдании пророчъство Мар про П 44а 4-— Мт 13, 14 Зогр Мар.— Ср. прорече- ник, прорнцаник ПРОРОЧЕСТВОВАТИ, -ствоувк, -ствоукши несов. о комь (8) [п(*ч- Мар (1), прчь- Евх (1), іфірчь- Ас (1)] ярофг|Тег>еіѵ пророчествовать, прорицать ргогокоѵаі: лицемѣри • доврѣ пророчьствова о васъ ісаіѣ г(лаго)лл Мт 15. 7 Зогр Мар.— Мт 7, 22 Зогр Мар; Л 1, 67 Зогр Мар Ас; Евх 62а 13.— Ср. проповѣ- дати, прорицати ПРОСАДИТИ, -саждж, -садиши несов. (4) рруѵѵѵаі разорвать, прорвать гохігйпоиі, ргоігйпоиі: просадитъ вино новое мѣуы • і то пролѣетъ са Л 5, 37 Зогр Мар; Мк 2, 22 Зогр Мар ПРОСВОРА, -ы ж (2) еѵкоуіа. просфора ргозіога, зѵаіозіпу сЫёЬ, йозііе: посла лла игоуменыа донести просворж вь сыж вьсь Супр 515, 27.~ Супр 517, 19 ПРОСВЬТѢТИ, -свьціж, -свьтиши сов. (14) 1. ёліфаіѵеіѵ прояснить гогразпіі: просвьти ліце твое иа рава твоего Пс 30, 17 Син □ просвьтѣти са каряеіѵ, ёхкаряеіѵ, аѵакацяеіѵ, ёяЛацлегѵ просветлеть, про- ясниться гоххагіі зе: і просвьтѣ са лице его ѣко слънъце Мт 17, 2 Мар Ас(0 Зогр) 2. п р о - свьтѣти са ётцзаіѵеа&аі явиться 2)еѵіі зе: в(ог)ъ г(оспод)ь і просвьтѣ сіа иамъ Пс 117, 27 Син; Клоц 16 18,—Мт 13. 43 Зогр Мар Ас Унд; Евх 46 14; Супр 68, 3-4; 81, 7; 182, 2; 322, 30.— Ср. авити, освѣтити, просвѣтити ПРОСВѢТИТИ, -свѣціж, -свѣтиши сов. (36) [просвѣтититъ (!) Зогр (1)] 1. фсоті^еіѵ, фсотаусоуеіѵ, ёліфаіѵеіѵ, хатаХацлеіѵ, ха- теѵОѵѵеіѵ іііпзігаге осветить, озарить охагіі, ргохагіі, озѵіііі: кыа же оуво и свѣштд въжъжеши истинъиоуоумоу свѣтоу • про- свѣштъшйиоу вьсѣкога чловѣка Супр 457, 12-13 • перен.'. да ты мн просвѣтити оумъ Евх 79а 21-22; пріетжпите кь немоу і просвѣ- тите сіа Пс 33, 6 Син; Евх 106а 6; вьса подъиевесъскаіа • просвѣтишь сд • апостоль- скомъ про[про]повѣдаиикмъ Супр 186, 1 • Хацярѵѵеіѵ, фсоті^еіѵ очистить осізііі: про- свѣти и отъ в’сеіА сквръиы Евх 74а 19-20; сѵ просвѣтити са д (оу) ши его • въ трѣзвеиьи • і поціеньи Евх 98а 24 □ просвѣці ен ы и в знач. прил. яефсотюцёѵо$ просветлённый озѵісепу: сего просвѣштенааго старца оуче- иика • ^.ешдоръ и ішаннъ Супр 296, 18 2. аѵуа^еіѵ, ёккацлестОаі, фсоті^еіѵ зажечь ГО25ѴІІІІ: х(ристо)с(ъ) вьскрьсениіа свѣтъ про- свѣти мнрови Супр 348, 18; златы а зард • правьдьиок сльньце въ отьмненыихъ ерьдьциуъ просвѣти Супр 348, 24 • ёліфаіѵеіѵ про- яснить гогразпіі: просвѣті ліце твое на ны Пс 66, 2 Син • фсоті^еіѵ, аѵа|3кёяеіѵ, 525
ПРО ^ІРО ёѵарцбСегѵ вернуть зрение ѵгаііі ггак: заклинай; та... зѣниціж очки ичрѣва ослѣп- ленѣ . кръноіж слѣпоумоу просвѣціьшемь Евх 53а 20; просвѣті очі моі Пс 12, 4 Син; Евх 736 24 □ просвѣтити са Хацпеіѵ за- снять гахагіі: тако да просвѣтититъ (!) са свѣтъ вашь прѣдъ ч(ловѣ)къі Мт 5, 16 Зогр, просвѣтітъ са Ас (0 Мар) 3. ёлкраіѵегѵ, аѵОеіѵ выявить, открыть ргіѵёзі па зѵёііо, ѵуреѵіі, х)еѵіі: сжштимъ въ адѣ • просвѣтилъ есть проповѣдь Клоц 13а 17; Супр 449, 18-19; кгоже дѣвица кез-д-рала и ке-сѣмене просвѣти Супр 396, 2.— Зогр Мар Ас Син Киев Евх Клоц Супр.— Ср. освѣтити, про- свьтѣти ПРОСЕѢЦІАТИ, -авк, -акши несов. (18) 1. фсоті^еіѵ освещать, озарять озѵёсоѵаі, оха- гоѵаі, ргогагоѵаі: ѣко се егда свѣтильникъ клнсцаниемь проскѣштаатъ та Л 11, 36 Мар, просвѣштаетъ са Зогр • перен.: просвѣ- штаеші тъі дікьно отъ горъ вѣченъ Пс 75, 5 Син 3. фсоті^еіѵ, ауХа'і^еіѵ, ауаХХеіѵ зажи- гать гох8ѵёсо\ѵаі: тъи просвѣштаеші свѣтілъ- нікъ моі Пс 17, 29 Син • фіоті^еіѵ (дфОал цогі$) возвращать зрение ѵгасеі хгак: просвѣ- штати очи творАштиімъ прѣвелико кезаконьк Супр 485, 2 3. просвѣціатисА ёпіфаіѵе- сНіаі, ёхХацлеіѵ обнаруживаться, открывать- ся ргореѵоѵаі ве: д(оу)ха с(вл)тааго печать коле просвѣщаетъ са въ ср(ъдь)ци его Ев\ 236 10 4. спец. фсотйеіѵ крестить кгііі: оучеиие д • просвѣщаемъимъ Хил 2аа 1-2.— Зогр Мар Ас Син Евх Супр Хил.— Ср. крьщати, освѣщавати, освѣщати ПРОСЕѢфеНИІС, -иіа с (15) [просвѣ(щ)ни- Ас (2)] 1. фсотюцбс освещение, свет озѵёі- ІепГ, зѵёііо: і въведе іа оклакомь въ дьне • і вьсіж ношть къ просвѣштеиіе огню Пс 77, 14 Син • перен. просветление озѵісепі: съзъдати д(оу)ши просвѣщенье и ср(ъдь)цю и оумъ поль5ьиъ Рыл 2а$ 9-10 2. ёліфаѵеіа явление х)еѵепі: с еръданъскъііА водъі св(а)- щь • прѣчистъімь твоимь просвѣщениемь Евх 66 13 • спец. та Ѳеофаѵеіа, та Фсота Бого- явление (церковный праздник) Х]еѵепі Рапё (сіткеѵпіхѵаіек): аціе кждетъ а сок(ота) и нед(ѣлѣ) междоу родствомъ и просвѣще- ниемъ Ас 1366 20-21. - Ас 1366 22; 1376 10; 1376 12; 140а 14; 1406 20; Пс 26, 1 Син; 43, 4 Син; 89, 8 Син; Евх 66 4; Супр 539, 16; 543, 14.— Ср. авлкник, вогоавлкник, епифаиига проситель, -лга м (2) лростаіттіс нищий хеЬгак: сжсѣди же • і иже кѣа\ж видѣли прѣжде • ѣко проситель кѣ • г(лаго)лахж И 9, 8 Зогр Ас (слѣпъ Мар) ПРОСИТИ, прошж, просиши несов./сов. кого; оу кого чесо; отъ кого чесо; чьто или без доп. 526 (>200) аітеіѵ, аітейтОаі, аластеіѵ, ё|аіте€ѵ, ё^аітеІоОаі, лараітеістОаі, ^ртеіѵ, ёлі^тітеіѵ, ёеытаѵ, ёлерсотаѵ, іхетеѵегѵ, а^іоѵѵ, яоо- оёрХеоОаі (!) Оергесагі, сріаегеге, зирріех (!) просить ргозіі: хоштевѣ да егоже аште про- сивѣ • сътвориши налы Мк 10, 35 Зогр Мар Ас Сав; просі и(соу)са оу шлата иосіфъ И 19, 38 Ас (моли Зогр Мар); вьсѣкъ ко просдн приемлетъ Мт 7, 8 Зогр Мар Ас Сав; просд намъ мира и велил м(и)л(о)сти Ен 366 12 • стремиться, жаждать, желать хасіаі ві, ргаі зі, сйііі, іоигіі: просите же прѣжде ц(ѣса)р(ь)сткша ь(о)жига • и правъдъі его • и се все прѣдастъ са вамъ Мт 6, 33 Сав (іштѣте Зогр Мар Ас) • требовать, до- биваться рогабоѵаі, ѵухабоѵаі: они же при- лежаауж гласъі велиі • прослште его на про- плтье Л 23, 23 Зогр Мар • ёлаітесѵ, яроааі- теіѵ, хоці^еоОаі, лростбеіоОаі, хаОтщОаі яоос; тіѵа (!) просить милостыню геЬгаі: егда приклижи са въ ернуж • слѣпьць етеръ сѣдѣаше при пжти просд Л 18, 35 Зогр Мар Ас.— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Служ Киев Евх Клоц Супр.— Ср. молити, просвьтѣ- ти ПРОСИІАТИ (СА), -гавк (са), -гакши (сд) сов. (2) ё^асттралтеіѵ засиять, просиять хахагіі, газкѵіі ве: ш к(ог)олюк’че • просигав- ШИИХЪ ПОДВИГОМЪ • ПОЛОЖНХЪ скоростиіж съконь- чати Супр 543, 15; жжичьство просвѣштааше са • и вожьство просигаше са Супр 511, 26.— Ср. въсигати ПРОСКОуПЬСТЕО, -а с (1) лаѵоѵдуіа (!) продажность ргобещові: младеииштъ ко ксть- ство • не вѣетъ проиъірига ни проскоупьства имѣти Супр 337, 24 ПРОСЛАВИТИ, -влек, -виши сов. (>100) [провітъи (!) Ас (1)] бо^а^еіѵ, стоѵбо^а^еіѵ, ёлеѵфтщеіѵ, лроцѵтщоѵеѵеіѵ прославить озіаѵіі, ргозіаѵіі, исіпіі зіаѵпут: видѣвъше же народи чюдиша са * і прославишд к(ог)а Мт 9, 8 Зогр Мар Ас Сав; да о семь про- славитъ са прѣс(вл)тое има твое Евх 21а 10 и 27а 13 • біафгщі^еіѵ разгласить, про- славить гохЫазіі: она же шедъша прослависте и по всей земн той Мт 9, 31 Зогр Мар Ас, прослависта Сав.— Зогр Мар Ас Сав Боян Ен Син Евх Клоц Супр.— Ср. въелавити ПРОСЛАЕЛІАТИ, -влгаіж, -влгакши несов. (20) ёѵбо^а^еіѵ, уераіреіѵ прославлять озіа- ѵоѵаі: прослави іірославлѣжщАід та Евх39621; к(ог)ъ прославлѣіди сіа въ с(ва)тъіхъ своіуъ Пс 88, 8 Син; Ас 26 1-2.Ас Син Евх ПРОСЛОуТИІС, -ига с (2) фі)цг| известность, слава ргозіиіозі, роѵёзі: прослоутик ко мжче- иига кго оуже по вьсен асии... окьтекло кѣаше Супр 117, 6,—Супр 280, 9. Ср. вѣсть п р о с л ъ и (ш) Ас 92а$ 21 см. простъ
ПРО ПРОСЛЪІШАТИ, слъішж, -слъішншн сов. (1) греч. нет обрести слух, начать слышать паЬуІ зІисЬи: тыл (т. е. прьстъі) въложи къ оушн стражджшта’го • н авнк сътворн про- слъішатн глоухоуоумоу Супр 552, 29 ПРОСЛЕЗИТИ (СА), -сльжж (са), -сльзнши (са) сое. (17) [прослъ- Ас (1) Супр (1)] бахрѵеіѵ; (кже непросльзнтн то абахрѵтоѵ) заплакать, прослезиться харіакаі, хазіхеі, гогріакаі зе: вѣдѣ г(оспод)і връховьнѣаго ап(осто)ла твоего петра просльзнвъша са горъцѣ Служ 16 12-13; просльзи Т(соу)с(ъ) • аиекъсплака Супр 316, 9; кже ко непросльзнтн отънждь акта жестость • и нечловѣколюкик отьмсшта Супр 316, 10.— Зогр Мар Ас Сав Служ Клоц Супр.— Ср. въздръідатн, въспла- кати (са) ПРОСЛЛИІАТИ СА, -смѣвъ са, -смѣвши са сов. (1) уекйѵ засмеяться, рассмеяться газтаі зе, гогезтаі зе: видѣвъ іж паулъ нспльни са радости и просмига са Супр 4, 30.— Ср. въсмиіати са ПРОСЛЛРАЖДАТИ, -ждавъ, -ждакши несов. (4) асраѵі^еіѵ омрачать хасйтигоѵаі: егда постите са • не кждѣте ѣко ѵпокрити • сѣтоувъште * просмраждаіжште ко лица своѣ Мт 6, 16 Зогр Сав, просмраждавътъ Мар Ас ПРОСПА АбРЪ, ПРОСПААЪ, -а м (2) лра>то<иіаОй(ио$ начальник мечников ѵеіііеі огЬго]епсй (см. спаларъ): приведошА же... Аеодшра непокѣдимааго * славъ[иъі]на проспа- лера Супр 60, 18-19; потомь же лесѵфнла проспала • и по немъ калиста спалара Супр 64, 9.— Ср. спаларъ, спекоулаторъ ПРОСТИТИ, проціж, простнши сов. (17) 1. кого, чьто отъ чесо; не чесо или без доп. ёкео- Оеройѵ освободить хргозііі, озѵоЬосііі: прости ма отъ в’сѣуъ зълъ Евх 79а 2-3; свѣтоу во • владъіка Христосъ • не тъмъі тьмннчьнъіа прости кго Супр 365, 12 2. кого; комоу чьто осу‘/сооеіѵ, оіхтеіреіѵ, харі^естНаі, аеріёѵаі отпустить, простить (грехи и т. п.) рготіпоні, осіризііі: мок влжжденик прости Супр 391, 30; простивъши иъі... помоли са \(ристо)соу Супр 3, 20 3. с инф. опухсооеіѵ разрешить, позволить сіоѵоііі: прости ма крате • каіати севе Супр 524, 26-27.— Ен Евх Супр.— Ср. извавити, отъпоустити, СВОЕОДИТИ ПРОСТО нареч. (16) (сравн. ст. простѣк см. простѣ) йл/.ок просто, однородно, без добавлений ргозіё, ]ес1пос1и5е: си же ми ие просто нъіиіачоу речено Супр 406, 22 • только роиге, Іоііко, ]епот: наоучнти хоштж чло- вѣкъі • не просто словесъ послоушати Супр 305, 18 • не просто... нъ и оѵ/ шй<в<;... йХХй... не только... но и пеіоііко... пуЬгг і: тоже ие просто словесъі кыими • иъ про П и дѣлесемь виинъі сътвори своа оученикы Супр 358, 5 ♦ просто рецін йлЛа>$ ейіеіѵ, ала^алкшс, одним словом зігиспё, хкгаіка а сіоЬге: и все просто решти кже о возѣ про- ХОда съвръшеиьк Супр 548, 8.— Клоц Супр.— Ср. простъ (въ проетж), простѣ, прѣ- прость, прѣпростѣ, съпроста ПРОСТОЯЛАСЬ, -ъін прил. (1) Хооіхоцо^ непричёсанный, с распущенными волосами (в знак траура) пенсезапу, з гохризіёпуті ѵіазу (па гпатепі хтиіки): и от’цемъ и мате- ремь простовласомъ сжштемъ • и зѣло жалА- штемъ Супр 397, 13 ПРОСТОСТЬ, -и ж (1) йплотрд чистосер- дечие ргозіоіа: онъ же по сжштии вь немъ простости • творѣ’ше ки гаже на врач’вж Супр 516, 21.— Ср. пространьство ПРОСТРАНИТИ, -ивъ, -ниши сов. (2) пХат- бѵегѵ дать простор, рассеять сіаі ргозіог, ГО251ГІІ перен.; въ скръві пространілъ міа еси Пс 4, 2 Син; Евх 7 За 5 ПРОСТРАННА, -ига с (1) йбеіа (!) простор ргозіог; перен. ; пространик во имамъ и Бесѣдо- вати и в(ог)а молити Супр 134, 13 ПРОСТРАНО нареч. (3) ретй ларргістіа? искренне, чистосердечно, открыто нрптпё, оіеѵгепё: нждеже съ богомъ простраио несѣ- доугаше адамъ Супр 304, 18.— Супр 314, 18; 424 , 3.— Ср. овнновати са (не овиноуіА са) ПРОСТРАНЪ, -ъіи прил. (13) лХатѵе, ег)рб$, ебрт>хсоро$, хойеро? (1) широкий, просторный зігоку, ргозігаппу: ѣко простраиа врата і широкъ пжть • въкодаи въ пагоувж Мт 7,13 Зогр Мар, простраиаа Ас; евравьно кетъ грѣхъ широкъіимъ и пространъіимъ мо- ремъ • къвода въ пагоувж Супр 350, 24; иже свѢтълъіа домъі дѣлавктъ • и пространъіл притворъі • и длъгъіа дворъі Супр 416, 6-7 о пространо в знач. сущ. то ейой’хшроѵ простор, ширь (зігу) ргозіог: поставить есі на пространѣ ноаѣ моі Пс 30, 9 Син.— Пс 103, 25 Син; Супр 248, 5; 251, 18; 290, 26; 350, 16; 350, 20-21; 351, 15-16,-Ср. широкъ ПРОСТРАНЬСТВО, -а с (3) 1. плотѵсщбс; пространство зіге, ргозіог: штъ печали прізъ- вахъ г(оспод)ѣ • і оуслъіша міа въ простраиь- ство Пс 117,5 Син 2. ларррегіа искренность, чистосердечие, откровенность иргіпшозі. оіеѵгепозі: ти ие толнкж нмѣауж чьсть • нн толико пространьство Супр 409, 8.— Супр 341, 23-24.— Ср. простость ПРОСТРѢТИ, ПРОСТЕРѢТИ, -стьрж, -стьреши сов. (85) [инф. прострѣ- Евх (1) Супр (1), простьрѣ- Евх (1) Клоц (1) Супр (1), простърѣ- Клоц (1); аор. прострѣ- Ас (2) Сав (1) Син (3) Супр (2), простьрѣ- Зогр (5) Мар (5) Ас (1) Сав (1) Супр (4), простърѣ- Ас (1)] 1. йл:отеіѵеіѵ,6іатеіѵеіѵ, алХойѵ, 527
ПРО ёхлетаѵѵбѵаі простереть, распространить гохезігіі, го25ігіі: простерта ма распопѣ • в’са оуды своіа Евх 356 /; море простръто віда Клоц 10а 6; заоутра • кгда топлы зард кожьства прострѣ Супр 348, 25 26 • перен. -. лі простьреші гнѣвъ твоі отъ рода въ родъ Пс 84, 6 Син', иа идоумѣіж • простъріж сапогъ мои Пс 59, 10 Син 2. ёхтеіѵеіѵ, яара- теіѵеіѵ протянуть паіайпоиі: прострѣ розгы его до мѣрѣ (! вм. морѣ) Пс 19, 12 Син • выпрямить пагоѵпаі: соухж ржкж вь праздьиъ дьнь иа дѣло простьрѣ Супр 396, 15-16 □ прострѣти ржкж без доп.; на кого, чьто тт)Ѵ уесра, ХЕі(?аС ёхтеіѵеіѵ, алкойѵ, біббѵаі, ѵпоРаккеіѵ простереть руку ѵгІаЬпопІ гики: авие же и(соу)с(ъ) простьръ ржкж ььтъ і Мт 14, 31 Зогр Мар Ас Сав Боян; иа гнѣвъ врагъ моіуъ прострѣтъ ржкж твоіж Пс 137, 1 Син; простьри емоу ржкж ч(ловѣ)к(о)лювнѣ Евх 26а 3-4 • перен. ёхтеіѵеіѵ, аѵатеіѵеіѵ тас уеірас ёяі тіѵа поднять руку на кого-л. хѵебпоиі гики па пёкоко'. по вса дьнн сжштк съ вами въ цръкъ- ве • ие простьрѣсте ржкъ иа ма Л 22, 53 Зогр Мар * прострѣти мъісль, оумъ, слоууы біаѵоіаѵ аѵатеіѵеіѵ, уѵсоцрѵ теі- ѵеіѵ сосредоточить внимание ирпоиі рохог- позі: къ тѣмъ мъісль сн простьретъ Супр 343, 10; присно оума имъі свокго простръта къ вогоу Супр 141, 28; подокаатъ паче простьрѣти слоухы вашд Супр 532, 28-29 • прострѣти весѣдж, гласъ, слово къ комоу или без доп. кбуоѵс,, орра ёхтеіѵеіѵ, лбуоѵ яаратеіѵеіѵ, ірсоѵрѵ алотеіѵеіѵ, йлоОёоесос алтетлЗаі обратить речь к кому-л.. произ нести речь рготіиѵіі, ргопёзі гес: уотѣуъ патріаруовж кесѣдж къ вамъ • простърѣті Клоц За 28; уотѣуъ вольшъмі простьрѣті слово се Клоц 96 1-2 (продльжити Супр 423, 22); да не гласа... въ мрътвъіиу’ простръвъ Супр 3/ /, б ез п р о с т р ѣ т и са аѵорОоѵсг- Оаі выпрямиться пагоѵпаі зе, парптіі зе: і авье простьрѣ са • і славлѣаше в(ог)а Л 13, 13 Зогр Мар Сав, прострѣтъ са Ас • перен. то оъ’С ёяітеіѵеіѵ сосредоточить внимание парпоиі рохогпозі: да простьремъ са • вла- годѣти вьземыжште отъ шуъ Супр 54, 9-10.— Зогр Мар Ас Сав Боян Син Евх Клоц Супр.— Ср. възложити, наложити, направити, подати, положити, проплтн, протАгижти; про- стрѣти весѣдж ср. продльжити ПРОСТЬ, -ъіи прил. (37) [прослъи(ш) (!) Ас (1)] 1. аякоѵс, Хітбс простой, несложный, односоставный ргозіу, )е<іпо<іисйу: просты ма котыгы лишисте Супр 368, 10 9 фАбс, аяксос (!) один, только, простой роиЬу: ни да глаголжтъ іако проста чл(овѣ)ка пропАуомъ Супр 482, 10; иъ да иавыкиеши іако ие про- 528 ПРО стыи кго оучеинкъ прѣда • иъ отъ извраиааго рАдоу кдннъ Супр 409, 12 • перен. алкоѵс,, фсотеіѵбс (!); (ие простъ яаѵойруос; просто срьдьце аяХотгіс харбіас) искренний, прямо- душный, чистосердечный ирпшпу, оіеѵгепу: егда оуво око твое просто вждетъ • і вьсе тѣло твое просто вждетъ Л 11, 34 Зогр (просто... свѣтъло Мар); кѣаше во мжжь тъ ие простъ • и гржвъ Супр 214, 25 • греч. нет простой, обыкновенный ргозіу, оЬусе)пу: аціе которъі простъ лкдииъ • вражъдж имъі Евх 103а 24 * ібиотік (!) необразованный пенёепу, пеѵгбёіапу: кротъкъ во и ве зъловъі вѣаше и рѣчиіж простжж Супр 46, ЗОПвъ п р о с т ж аяксос просто, несложно ргозіё: да ииколиже въ простж оуврьзъ азыкъ двьрии изндетъ Супр 497, 19 2. ёЛейСероб свободный зѵоЬосІпу: да въ адъ поустАтъ кже (! вм. иже) въ мрь- твъіиуъ простъ Супр 424, 29 □ простъ к ъі т и отъ чесо: чесомоу оѵухюреіоііаі, афіестОаі быть свободным, освобождённый от чего-л. Ьуі хЬаѵеп, хргозіёп пёсеко; проста вжди отъ в’сего неджга Евх 40а 4-5 (отъпоу- штена еси Л 13, 12 Зогр Мар Ас Сав); прости (> динарни • да простъ вждеши тьмѣ талантъ Супр 407, 21 3. боОбс; прямой, выпрямлен- ный, стоящий ргіту, ѵхргітепу, зѣо)ісі: прѣмждрос(ть) прос(ти) слышимъ Евх 10а 18, прослъиш(нмъ) (вм. прости слышимъ) Ас 92 а Р 21 □ простъ поставити кого аѵорОойѵ, ёуеіреіѵ выпрямить, поставить на ноги пагоѵпаі, парптіі, розіаѵіі па поЬу: н акне поставитъ і простъ Евх 956 1-2; простъ выти, стати аѵооОоі'юваі, брОбс іотастОаі выпрямиться, встать па- гоѵпаі зе, паргітіі зе, розіаѵіі зе: мы же въстауъмъ і прості кыуомъ Пс 19, 9 Син; нскочивъ с(ва)тыи ста простъ Супр 112, 8,— Зогр Мар Ас Сав Син Евх Супр.— Ср. прѣпростъ, прѣпрость2, своводь; въ простж ср. просто, простѣ, прѣпрость1, прѣпростѣ, съпрос- та; простъ выти ср. простити; простъ поста- вити ср. въставити ПРОСТЫНИ, -иіа ж (4) 1. ёХеѵОеуіа освобождение, свобода озѵоЬохепі, зѵоЬосіа: влагословькиъ грАдын • мжчению дръжавж сътрътъ • а простынж не сетънок прншъдъі пода Супр 342, 2 2. стоууѵйцті; (вес простъі- ніа астбууѵсосттос) оправдание, прощение хргозіёпі, осіризіёпі: и съгрѣшьшин г(оспод)оу просимъ простынж вами вьзати Супр 67, 26,— Супр 371, 30; 390, 12-13.— Ср. оставлкник, отъданик, отъпоуфеиик, отърада простьрѣти Зогр Мар Ас Сав Евх Клоц Супр см. прострѣти ПРОСТѢ нареч., сравн. ст. простѣк (2) аяка>$ просто ргозіё: а тѣмь ли простѣ весѣдоуіжштемъ вѣровати о кьстанн
ПРО Супр 443, 5; нъ простѣй ткори кже хоштеши о насъ Супр 176, 19-20.— Ср. просто, простъ (въ простж), прѣпрость1, прѣпростѣ, съпростд ПРОСЫПАТИ, -плвк, -плкши сов. (2) ёх’/еіѵ рассылать, просыпать гохзураі; пе- рен.'. къ ризъ мѣсто СрЬДЬЦА скоіа просъіплѣмъ прѣдъ нимъ Супр 319, 25 □ просыпати са на кого ёххеістОаі пасть рабпопі: тьма же н мракъ • ид аилупата и на погдиъіа просъіпа са Супр 110, 19.— Ср. осыпати, посыпати ПРОСѣКАТИ, -авк, -акши несов. (1) йіахбптеіѵ прорубать ргозекаѵаі, ргоііпаі; перен.: гласъ г(осподь)нъ просѣкдвкштд пла- менъ огна Пс 28, 7 Син ПРОСѢСТИ СА, -садж са, -слдеши са сов. (1) еруѵѵстСаі разорваться, лопнуть гохігй- поиі зе, ргазкпоиі: прослджтъ са мѣси • і вино пролѣетъ са Мт 9, 17 Мар (0 Зогр).— Ср. протръгижти СА ПРОСѢіАТИ, -сѣвк, -сѣкши сов. (1) стіѵіа- ^еіѵ просеять ргозіі: или испросилъ кетъ кдсъ сотона • просѣдти акъі п’шеницж Супр 135, 15 (да ки сѣалъ Л 22, 31 Зогр, да би сѣлъ Мар) ПРОТВАРІАТИ, -ргаіж, -ргакши несов. (1): проткаріати пжть ярообояоіеіѵ про- кладывать путь гахіі сезіи, ргіргаѵоѵаі сезіи: тъ боідзнь изгонитъ • проткарѣл пжть вѣрѣ Супр 446, 12 ПР0Т6САТИ, -тешж, -тешешн сов. (6) біхотоцеіѵ; (протеедти полъмд біхотоцеіѵ) рассечь, разрубить гохеіпоиі, гохзекпоиі: придетъ г(осподи)иъ рака того... і протешетъ і Л 12, 46 Зогр Мар; протешетъ і полъмд Мт 24, 51 Зогр Мар Ас Сав.— Ср. прѣрѣздти, прѣсѣціи ПРОТИВИТИ СА, -клвк са, -киши са не- сов. /сов. комоу, чесомоу; протикж (комоу) чесомоу или без доп. (28) аѵОісгтасг&аі, аѵтіхеіаОаі, аѵтіпіптеіѵ. «ѵтіХёуеіѵ, аѵті- таааеаОаі, аѵтгсгОёѵаі, аѵтютратебеоОаі, хатаХакеіѵ абѵегзііаз (!) оказывать/ока- зать сопротивление, становиться/стать про- тивником, сопротивляться, воспротивиться/ противиться зіаѵёі зе/розіаѵіі зе па осірог, зіаѵаі зе/зіаі зе обрйгеет, кіазі оброг, осірогоѵаі, ргоііѵіі зе: отъ вьсѣхъ протикьк- ці)(ъ сіа намъ съпдсі иъи Киев 66 1; ие М0ГЖШТ6 ПрОТИКИТИ СА • ПрОТИКЖ ОДрЪЖАШТИИ кго силѣ Супр 566, 29', ие хотѣлъ есі • иъ протівілъ са есі Клоц 7а 28-29 • аЛеіСеіѵ, р.Т) леів«о‘/еіѵ не повиноваться кому-л., не слушаться кого-л. Ьуі перозіизпу, перо- зіоисйаі пёкоііо: прилтъ дааиъѢ въ чл(о)- в(ѣ)цѣуъ • ІБО ПрОТІКІАЦІІАІА СІА КЬСе(лНТи) Пс 67, 19 Син.— Зогр Мар Ас Сав Син Киев Евх Клоц Супр.— Ср. глаголати про П (протикж глаголати), стати (протикж стати), ежпротикити СА ПРОТИВЛІАТИ СА, -кліавк са, -вліакши са несов. м/мц, чесомоу (13) [протиклѣ- Зогр (2) Мар (2) Ас (1) Сав (2) Син (3), протикыа- Супр (1), протіклѣцпи са (!) Ас (1), про- ти(кл)Ѣвкі|іаіа Рыл (1)] аѵтютратебеоОаі, ацбѵеоОаі, аѵтіхеіоОаі оказывать сопро- тивление, сопротивляться, противиться зіа- ѵёі зе па одрог, осірогоѵаі, ргоііѵіі зе: име- иемь г (осподь) иемь протиклѣахъ сіа імъ Пс 117, 10 и 11 и 12 Син; прѣмждрость • еіже ие къзмогжтъ противити СА • і отъкѣштдти • к’си протиклѣвкштеі са камъ Л 21, 15 Зогр Мар Ас Сав.— Л 13, 17 Зогр Мар Ас Сав; Супр 516, 29; Рыл 7ба 6-7.— Ср. протикити са; протикліаіАн са ср. протикьиикъ противлгениге, -ига с (1) аяег&еіа непо- слушание перозіизпозі: слъшпши лі пророка... како іепръкд г(лаго)летъ противленье ваше Клоц Іа 18-19.— Ср. ослоушдиик ПРОТИВЪ предлог с дат. (6) греч. нет 1. против ргоіі, па: да подлей ми заповѣдь • протико зъломъ моимъ Евх 686 26 2. в соот- ветствии с, по ѵхЫесіет к, родіе: ег’да къздаеши комоужъдо • протико дѣломъ его Евх 17а 21; 676 3; 71а 16; 89а 2-3; (по дѣломъ своимъ Мт 16, 27 Мар, 0 Зогр).— Евх 116 20.— Ср. протикж п р о т и к оу Мт 25, 1 Мар см. противж ПРОТИВЪ нареч. (1): противъ стати аѵтіЯсАаіеіѵ воспротивиться розіаѵіі зе па осірог: доуша отъ земль исподьйиихъ истръже- ид въістъ • ни дигаволоу противж глдголжштоу • ии сьмрьтн противъ стдкъши Супр 317, 25.— Ср. протикж, ежпротивь ПРОТИВЬНИКЪ, -а м (1) сЛаатсор про- тивник, враг ргоііѵпік, одрйгее, пергііеі: лже оумжчи ОБИДЬЛИКЪІ и иеповѣдимъіи лѵжчи- тель... іако противникъ оукрддъ Супр 460, 9.— Ср. крагъ, протикити са (противли са), про- тиклгати са (противлгаіли са), сжпостдтъ, сж- протикьникъ, ежпьрьиикъ ПРОТИВЬНИЧЬ прил. (1) греч. нет против- ника род., врага род., вражеский ргоііѵ- пікйѵ, одрйгейѵ, перпіеійѵ: нзъмн е из кьсѢкоіа напасти диѢкола • і к’сѣка прѣстоѣ- ниѣ • протикьнича Евх 56а 17.— Ср. крджии ПРОТИВЕНЪ, -ъіи прил. (29) 1. ё.ѵаѵтіо$ противящийся, враждебный ргоііѵісі зе, пергаіеізку: оутопнлъ еси к’са протикьныіА силъі Евх 296 14 * трс аяег&еіас непослуш- ный перозіизпу: грАдетъ гнѣвъ б(о)жі • ид с(ъі)иъі протікънъііА Клоц 2а 39 □ п ро- ти кьиъ в знач. сущ.: 6 блеѵаѵтіо?, 6 аѵтілакос, о локёцюс, 6 лбкецое (!) про- тивник, враг ргоііѵпік, обрйгее, пергііеі: 529
ПРО раздражаетъ протівьнъі іміа теве до конъца Пс 73, 10 Син • 6 алеіОйс непослушный, непокорный перозіпзпік: овратнтн... про- тнвънъііа • въ мждрость ПрАВЬДЪНЪІХЪ Л 1, 17 Зогр Мар Ас 2. ѵлеѵаѵтіос противный, противоположный ораспу, ргоіікіадпу: про- тнвьна же толика Зогр-лл 26 18 □ про- тнвьнъ вѣтръ аѵерос ёѵаѵтіос встреч- ный ветер ргоііѵііг: коравь же вѣ по срѣдѣ морѣ вълаьа са клънамн * кѣ во протнвьнъ вѣтръ Мт 14, 24 Зогр Мар Ас, противенъ вѣтроу Боян; протпвьно слово аѵті- Хоуіа прекословие осірог: да отъстжпптъ отъ васъ в’се ослоушанне • протпвьно слово Евх 916 13.— Зогр Мар Ас Боян Син Евх Клоц Супр Зогр-лл.— Ср. протнвьннкъ, сжпро- тнвьннкъ, сжпротнвьнъ; протнвьнъ вѣтръ ср. сжпротнвовѣтрнк; протпвьно слово ср. прѣко- словеснк, прѣрѣканнк ПРОТИВЬСТЕО, -а с (5): протнвьство д ніа в ол ово, дніаволк, непрніазннно т) тоѵ біардкоѵ тѵраѵѵіс власть дьявола ѵіасіа сі’аЫоѵа: дьньсь разори са дніаволово протнвьство... одоваіа побѣда нз’чезе Супр 487, 2; Супр 488, 29; чловѣчьско кстъство • отъ дніаволіа протнвъства своводнвъ • на прьвок доврородик вьзведе Супр 490, 6; не- прніазннна протнвъства отатъ Супр 479, 30— 480, 1 • перен. о смерти: прѣдолѣвън но протнвъствоу сьмрьтн Супр 490, 12 ПРОТИЕЖ нареч. и предлог (58) [протнвоу Мар (1). пржтикж (!) Супр (І)| 1. нареч. алёѵаѵті напротив, навстречу ргоіі, паргоіі, ѵзіпс: онъі ннвъі протнвж не копанъі оставятъ Супр 37, 22 II. предлог с дат. 1. еіс ѵл:аѵ- тт|<тгѵ, аѵтіхрѵ, аѵтіхрѵс, хат’ ёѵсоліоѵ, хатёѵаѵті, лобс; с вин., лобс, ёѵтрол:і)ѵ при указании на лицо или предмет, прямо перед которым совершается действие напротив ргоіі, паргоіі: протнвж манастыроу... съзъда цръкъве свАта’го • прьвомжченнка Стефана Супр 208, 25-26 • при обозначении сопро- тивления против ргоіі: прѣдъЕорннкъ къікъ дроужннѣ свокн • протнвж отьцоу твокмоу дніаволоу Супр 99, 28-29 2. при указании на обстоятельства действия хата с вин., лобс, с вин., еіс принимая во внимание, по ѵхЫесіет к, росііе: і овомоу дастъ д талан’тъ • овомоу же в • овомоу же а • кождо протнвж силѣ своей Мт 25, 15 Зогр Мар Ас Сав ф протнвж глаголати, нзнтн, крѣ- пити са, пльчнтн са, поставити, стати см. глаголати, нзнтн, крѣпити са, пльчнтн са, поставити, стати.— Зогр Мар Ас Сав Син Супр Хил ПРОТЛЪКОЕАТИ, -коуіж, -коукшн сов. (3) ёррт|ѵег>еіѵ, л:арерцт|ѵег>еіѵ объяснить, ис- толковать, изложить ѵуіогіі, ѵузѵёіііі: 530 ПРО повѣдавъ таиньнж • а не протлъкоуіж ие- протлъкованааго Супр 501, 24 • перевести ргеіогіі: азъ же... прѣпнсахъ протлъкокакъ отъ роумъска азъіка... на гръческъ Супр 144, 25.— Супр 512, 14-15.— Ср. съказати ПРОТРЪГНЖТН -нж са, -нешн са сов. (4) стхі^еоОаі прорваться, разорваться ргоігйпоиі зе, гогігЬпоиі зе: толнкоу сжштю не протръже са мрѣжа И 21, 11 Зогр Мар Ас Сав.— Ср. просѣсти са, прѣтръгнжтн ПРОТРЬЗАТИ (ІА.-авя са, -акши са несов. (3) біаріістстестОаі рваться, прорываться ігЬаі зе, ргоігйаѵаі зе: се съткорьше • оеаша множьство ръівъ много • протръзаауж же са мрѣжА іуъ Л 5,6 Зогр, протръааауж... са Ас, протръзааше... са Мар.— Ср. прѣтрь- аатн ПРОТАГНЖТИ, -нж, -нешн сов. (11) 1. л:роте(ѵеіѵ, теіѵеіѵ протянуть, вытянуть ѵгіайпоиі, паіайпоиі: кндѢша н... стоаштл н протАгъша ржцѣ на нево Супр 215, 20 • перен.: протАже въівк свовя Супр 14, /7 2. шткоѵѵ, ёхтеіѵеіѵ растянуть, вытянуть гог- іаЬпоиі, ргоіаЬпоиі: протАгъше по дрѣве- семъ прнвАжате н твръдо • да протАжемъ дрѣвесъі съкроушнтъ са Супр 158, 30 и 159, І.— Супр 14, 22; 100, 30; 119, 10; 159, 6; 159, 9; 180, 30; 381, 12.— Ср. проплтн, прострѣтн ПРОТАЖЬНО нареч. (1) еѵтбѵсос с оттяж- кой, сильно зііпё: вніате и протАжьно Супр 113, 13 ПРООуЕѣДѢТИ, -вѣмь и -вѣдѣ, -вѣсн сов. (1) лроуіуѵсостхеіѵ предугадать, провидеть рге<І2ѵё<іёІ, ргесіет рогпаі: прооувѣдѣвъ прѣжде трнн дьннн • съконьчаннк свок Супр 168, 17.— Ср. прозьрѣтн ПРООуЧАТИ, -авк, -акшн несов. (1) греч. нет учить, наставлять псіі, ѵупсоѵаі: длъ- женъ естъ вьсѣкъ кназъ не овіноуіА вьсѣуь • іже подъ властыж емоу в(о)жн с(ва)тъі Х(рнстос)оу законъ • і пророкомъ і апо(сто- ло)мъ • і влаженъімъ о(ть)цемь прооучатн Клоц 2а 12.— Ср. пооуціатн, пооучати, оучнтн ПРОФИТЪ, -а м (1) греч. нет пророк рго- гок: фропітоу (! вм. профнтоу) же малауеоу сызвѣстоувяштю в(ого)ві Клоц 26 14.— Ср. пророкъ ПРОХЛАДИТИ, улаждж, -уладити сов. (1) греч. нет охладить осЫабіІ: палацівя грътань его • проуладн уладомь твоимь Евх 296 23-24.— Ср. оустоудити прохллждениге, -ніа с (1) аѵафѵхп освежение озѵёгепі, оЬсегзіѵепГ: тѣуъ кетъ гласъ • прондоуомъ сквозѣ огнь н водж • и ізведе насъ на проулажденнк Супр 94, 19-20 ПРОХОДИТИ, -уождж, -уодншн несов. (23) 1. біёрхбоііиі проходить сквозь, через что-л.
ПРО ргосЬахеі пёсіт, хкгг песо: кыс(тъ) іджштю емоу въ і(ероуса)л(и)мъ • і тъ проуождааше межди самариеіж • галнлѣіж Л 17, 11 Зогр Мар 2. періауегѵ, біёрхеаОиі, біалореѵеіт- §аі, бюбеѵеіѵ исходить (вдоль и поперек), обходить (все, кругом) ргосЬагеі (кгігет кгаіет): прохождааше и(соу)с(ъ) • градъі вса івсиМгЯ 35 Зогр Мар Ас (проидѣше Сав) • перен. разбирать что-л., вникать во что-л. ргоЬігаі песо, гаЬуѵаб зе пёсіт: все просто рештн кже о возѣ прохода съвръшеньк Супр 548, 9 3. біёрхесЩаі расходиться, распро- страняться ёігіі зе: прохожденіе же паче олово о немь Л 5, 15 Зогр Мар. — Зогр Мар Ас Сав Супр.— Ср. прѣминовати, прѣуа ЖДАТП, проходити ПРОХ0ЖД6НШ6, -иіа с (1) лроХацРаѵеіѵ (!) проход, прохождение ргосЬагепі: про- Хожденнѣ • д(оу)шъ нашихъ • дажди сво- водънаа • і иъі прѣстоьлціжьл вл(а)г(осло)вн Евх 66а 6 проще ниге, -ига с (ІЗ) <л>ухго(2П<лС, аѵууѵсбцт], асресп^ прощение, освобождение (от чего-л.) обризіёпі, рготіпиіі: мол(нт- вл)... іѵ проціеньн Евх 36а 11 ф проціеник сътворнтн тцѵ шреотѵ лоіеГѵ простить, отпустить (грехи) обризііё: авьк толикынмъ грѣхомъ проштеньк кмоу сътвори Супр 523, 8,— Супр 211, 24; 291, 19; 379, 19; 382, 7-8; 391, 29; 407, 17; 526, 22-23; 526, 28; 528, 7; 528, 15; 529, 10.—Ср. оставлкник, отъданнк, отъпоуціеннк; проціеник сътворити ср. оставити, отъдатн, отъпоуститн, простити ПРОЦВИСТИ, -цвьтж, -цвьтеши сов. (9) [провьтетъ (!) Син (1)] аѵ&еіѵ, ёлаѵОеіѵ, ё^аѵОеіѵ, аѵаОаХХеіѵ расцвести гохкѵёзк, ѵукѵёзі: ѣко трѣва мімоіджтъ • ютро про- цвьтж и прѣідетъ на вечеръ Пс 89, 6 Син • перен.: како древьнѣа прѣідж • како новаа процвисд Клоц 136 4, процвътоша Супр 450, 12-13,—Пс 27, 7 Син; 71, 16 Син; 91, 13 Син; 91, 14 Син; 131, 18 Син; Супр 300, 16 ПРОЦВИТАТИ, -ак, -акши несов. (2) ёпаѵ- веіѵ процветать ѵхкѵё(а(: како законъ остж- плетъ • како влагодѣть процвнтает(ъ) Клоц 13а 38; Супр 450, 7.— Ср. цвисти ПРОЧбіе нареч. (8) Хоіяоѵ, то Хоіябѵ далее, в дальнейшем баіе, пабаіе: тъгда приде къ оученнкомъ • і г(лаго)ла імъ съпите • і прочее почиваете Мт 26, 45 Зогр Мар Ас Сав; Мк 14, 41 Зогр Мар; отъ винта же тод иоудимъ кѣлше прочек жити въ ма(на)стыри своимъ Супр 549, 1.— Супр 559, 28.— Ср. потомь, лотомьже, сь (по семь) ПРОЧЬ, -ии прил. (66) коілбе, 6 аѵѵ аіяоіе; остальной, прочий озіаіпі: памдтъ • с(вд)тыма моисн и ароні? и прочнимъ пр(о)- р(о)комъ Ен 7а 14 • ёлікоілос;, гілбкоілое прь П оставшийся, остальной гЬуѵарГсі: съподовн ѣ миромь д(оу )ховьнъімь • прочее жнтне ею • съконьчати Евх 86 20 • 6 ё§т)с; следующий сіаізі, пазіесіиіісі: і въіетъ въ прочиі (т. е. дьнь) • ідѣаше въ градъ нарнцаемъі наінъ Л 7, 11 Зогр Мар • Х.01Л05, Хоілбе аХХо<; другой, прочий _рпу, бпіЬу: еу-о.нн ефесъ- скъін • и маръ • хллйндоньскъ и прочнн Супр 201, /9апрочек в знач. сущ. та ёяікоіла, то ѵлбХоілоѵ остаток хЬуІек: въземъ прѣдъ ними кетъ • прочее дастъ имъ Л 24, 43 Мар Зогр Ас; хот'Ьх’ь... прочее живота моего • покааннемь оуслоужнтн тевѣ Евх 836 18 ф и прочек хаі та ё^т)б и так далее а Іак <1;11е: влюдѣте еда къто въі есть крадоводди прѣмждростніж н тъціеіж лестніж • по прѣда- нию чл(овѣ)чю • по стухнемъ мирънънмъ • н прочек Хил 2аа 10; тьма прочли то ё^ебтероѵ стибто5 тьма кромешная (об аде) Ігоа ѵпё)зі (о рекіе): ч’то хоТА'г1» Дати везіЛиьлю Тюдо * оудавькнию жже * прочжіж тъмж неоугаенмън огнь Супр 425, 8.— Зогр Мар Ас Сав Ен Евх Клоц Супр Хил.— Ср. дроугъ, кромѣціьнии, прокъін, прочьнь ПРОЧЬНЬ, -нн и ПРОЧЕНЪ, -ъін прил. (2) [прочьнь Зогр-лл (1), прочьнъ Зогр-лл (1)] Хоіпбе прочий, остальной озіаіпі: трѣвова- нне есть очню н дзыка и прочьнынхъ гаже сжтъ потрѣвьнѣиша Зогр-лл 16 11; изволеннемь нѣкоихъ прочьидд іако похоулатн Зогр-лл 26 11.— Ср. прокъін, прочь ПРО ПН-НИК-;, -нга с (28) 1. аітрра, аітт|оіе, то аітт)<таі, а^іеоца прошение, просьба ргозепІ, ргозЬа: вѣетъ во о(ть)ць вашь іхъже трѣвоуете • прѣжде прошениѣ вашего Мт 6, 8 Зогр Мар Ас Сав 2. аіттща, аітт|оіе просимое ѵургозоѵапё, Іо, ос зе ргозі: даіди в’сѣмъ прошениѣ • прѣжде даже ие проедтъ Евх 616 14.— Зогр Мар Ас Сав Син Евх Супр ПРОІПИБАТИ СА, -аіж сд, -акши сд несов. (2) проРаХХеіѵ распускаться, пускать рост- ки рисеі, газіі: видите смоковьиицж • і в’сѣ дрѣва • егда прошнваіжтъ сд * оуже кнддште о севѣ вѣете • ѣко влізъ ждтва есть Л 21, 30 Зогр Мар.— Ср. проздватн, растити прошьд-, прошьл- см. пронтн пръпьриціе Мт 5, 41 Зогр см. попьрнціе ІІРЪТИЦІЬ, -а м (1) (въ прътиціихъ рах- хоботахѵ) рубище Ьабг: онъ же вндѣвъі н... въ прътиштихъ старца Супр 192. 2-3 ПРЪТЪ, -а м (3) [прьст- (!) Сав (1)] Хіѵоѵ фитиль кпоі: пръта не вънемъша сд не оуга- ситъ Мт 12, 20 Зогр Мар, прьста (!) Сав (плата Ас).— Ср. пллть ' ПРЬВОВЪЗЛеЖбНИіе, -на с (2) я<?о>тох- Ѵаіа возлежание на почётной месте (за столом) Іегепі па ргесіпіт тізіё (и зіоіи): 531
ПРЬ ВЛЮдѢтв СА ОТЪ КЪННЖЬННКЪ • ХОТАШТНІХЪ... прьвовьзлеженьѣ иа вечерахъ Мк 12, 39 Зогр Мар.— Ср. прьвовъзлѣгаиик, прѣдъстолик, прѣдьйь (прѣдьикк мѣсто), прѣдъсѣдаиик, прѣждевъзлѣгаиик ПРЬВОВЪЗЛѢГАНИІб, -иіа с (2) [пръво- Мар (1), въпръвьзлѣгаині (!) Зогр (1)] прсо- тохХюіа возлежание на почётном месте (за с.толом) Іехепі па ргесіпіт тівіё (и віоіи)'. о ие любити пръвовъзлѣгаиии Мар 77а 1 (въпръвьзлѣганні ! вм. пръвовьзлѣгаииі) Зогр 130а 16.— Ср. прьвовъзлежеиик, прѣдъстолик, прѣдьйь (прѣдьикк мѣсто), прѣдъсѣдаиик, прѣждевъзлѣгаиик ПРЬВОЗЬДАНЪ, -ъін прил. (1) прсотбп- касттое первозданный ргѵовіѵогепу: въ истинж пръвозъдаиааго • овчАте погывъшааго възнскатъ грАдетъ оуво Супр 459, 23.— Ср. прьвосътворкиъ ПРЬВОДЛЖЧеННК'Ь, -а м (4) [пръвом(Ч)к- Ас (1), прьвом(ч)к- Сав (1)] лрсоторартѵе первомученик ргѵошисесіпік: с(вж)таго пръ- ком(ж)ч(еин)ка архндиѣкоиа стеф(а)иа Ас 1356 7; Сав 144а 4,— Супр 208, 28; 209, 8-9 ПРЬВОМЖЧбНИЦА, -а ж (4) [пръвом(ч)ц- Ас (1), провом(ч)ииц- (!) Ен (1)] т] лрсоторар- тдіс; первомученица ргѵошисесіпісе: в(о)го- зваиаѣ пръвомжчеиица ѣкн са • н пръвомжче- иица въ женахъ Ен 36а 6 и 7.— Ас 121а 19; Ен 36а 1 ІІРЬВОРОДЬЦЬ, -а м (1) лрсотбтохос; пер- вородный сын, первенец ргѵогохепу вуп, ргѵогохепес: къівшоу прьвородьцоу въ л»рьт- въінхъ Супр 498, 24.— Ср. прьвѣиьць ПРЬВОСЪТВОРІбНЪ, -ъін прил. (1) про уоѵос; первозданный ргѵовТѵогепѵ: іѵ развоі- иіче... пръвоствореиаго отврьзъі (! вм. тврьж- дии) Клоц 116 14.— Ср. прьвозьдаиъ ПРЬВОІб нареч. (26) [пръв- Ас (1) Евх (3) Клоц (1) Супр (8)] лрйтоѵ, то лрйтоѵ, лрбтероѵ, то лрбтероѵ, лрйтос; (!) во-первых, прежде всего, в начале, сначала, сперва пе)ргѵе, пе)6гіѵе, паргесі, хросаіки: всѣкъ чл(окѣ)къ доврое віно нръвое подаетъ И 2, 10 Ас (прежде Зогр Мар) ф прьвок сътворкиын лрсотблкаотоб первоздан- ный ргѵовіѵогепу: прьвок съткореноуоумоу адамоу поиовькиик Супр 315, 2.— Ас Евх Клоц Супр.— Ср. запрьва, искони, иснрьва, прьвъ (въ прьвок), прьвѣк, прѣжде ПРЬВЪ, -ъіи числит. и прил., сравн. ст. прьвѣи [пръв- Зогр Мар Ас Сав Боян Син Евх Клоц Супр, привъ (!) Зогр-лл (1)] (>100) I. числит. порядковое лрсотое, 6 лрсіітоі;. 6 ѵотерое (!), ёліхакѵрра (!), Т)6т) (!); (прьвын правьдьинкъ лрсотобіхаюе) первый ргѵпі: скиииі же съвръши са пръваѣ • 532 ПРЬ въ иенже свѣтилиикъ и трапеза Евр 9, 2 Ен; авьлъ... пръвъіи правьдиикъ • пастоухъ ХРИСТ5' совъ Супр 460, 13 □ прьваіа сжкотл, прьваіа с ж в о т ѣ, прьваіа сжвотъ ріа оаРРатоѵ, ріа оаРРатсоѵ первый день недели (т. е. воскресенье) ргѵпі сіеп Т.усіпе {I]. пебёіе): свитаіжшти въ пръвжіж сжкотж Мт 28, 1 Зогр Мар, въ пръвж сжботж Сав, въ пръвжіж сжвотъ Ас; пс(а)ломъ въ пръвж сжвотѣ Пс 23, 1 Син; прьвъін зълъ 6 архёхахос первопричина, виновник зла рйѵосісе хіа: ин тѣмь довьлеиь къі • оскврь- йениимъ врагъ • и прьвъін зълъ сотона Супр 522, 1; п р ь в ъі н съвітьинкъ прсотоо- брРоѵХое первый советник ргѵпі гасісе: амемоур’мииіж же иарнцаіжтъ киАЗа сьвѣтъ ихъ • тъ во и прьвъи сьвѣтьиикъ нарицактъ са Супр 56, 9; въ прьвок, въ прьвжис мѣрж ёѵ проощіср во-первых, прежде всего пе)ргѵе, ргебеѵвіш: онъ же въпрьвок вьземъ въжьжеиж свѣштж Супр 25, 19-20; в(ъ п)ръ- вжіж м(ѣрж) Рыл 4ап 7 II. прил. 1. протерос;, протераіое, 6 пріѵ, 6 ёрпооОеѵ первоначаль- ный, первичный, предшествующий ргѵоіпі, бгіѵё)ві, ргебсйохі: мсправыж въ прьвыи овразъ Супр 469, 10; югъ • топлѣ вьзвѣіавъ помрь- ЗЪШАА коды * на прьвок кстъство водъиок приводитъ Супр 349, 7 • архиіое, паХаіб^, 6 ё§ архЙС древний віагу, баѵпу: дѣло велико... пръвъінми с(ва)тыими мжжи онѣми отправило са Супр 371, 8 □ дьнь прьвъін сжвотѣ прооаРРатоѵ день перед субботой сіеп ргесі воЬоІои: въ дьиі пръвъііл сокотѣ Пс 92, 1 Син; прьвѣк кого въіти прсотое тіѵбе еіѵаі предшествовать кому-л. Ьуі сігіѵе пег пёкдо Цпу-. грлдъі по мнѣ прѣдъ мъиоіж въістъ • ѣко пръвѣі меие кѣ И 1, 15 Зогр Ас (0 Мар) 2. пусотос; первый, глав- ный. важнейший ргѵпі, ргесіпі, пеіѵуг- патпё)ві: савниъ... вь то врѣмА съі • поуста града пръвъіи влага рода съі Супр 145, 9; клѣ естъ заповѣдь пръвѣиші вьсѣхъ Мк 12, 28 Ас, прьваѣ Зогр, пръва Мар.— Зогр Мар Ас Сав Боян Ен Син Евх Клоц Супр Рыл Зогр-лл,— Ср. ветъхъ, древльйь, прѣдьйь, прѣждьйь, старъ ПРЫГЁШіЦЬ, -а м (17) [пръв- Зогр (1) Мар (1) Ас (2) Боян (1) Ен (1) Син (5) Евх (1) Клоц (1)] прсотбтохос, прсотбтохоѵ пер- венец ргѵогохепес: егда же пакы въводитъ пръвѣиъца въ въселеижж • г(лаго)летъ Евр 1, 6 Ен.— Зогр Мар Ас Сав Боян Ен Син Евх Клоц Супр.— Ср. прьвородьць ПРЬВѣіб нареч. (49) [пръв- Зогр (8) Мар (10) Ас (3) Син (2) Евх (4) Клоц (2)] 1. прйтоѵ, то прсотоѵ, то прбтероѵ раньше, прежде, сначала бгіѵе, паргесі, ргесіііт: остаин да прьвѣе иасытжтъ са чАда Мк 7,
ПРЬ 27 Зогр Мар • с род. в знач. предлога яро, лрсогдб тіѵое перед ргесі: іѵ оукрѣпльшинмь нча • пръвѣе съконьчаннѣ • оугоднтн прѣдъ г(оспо)демь Евх 6/а/ЗПпрьвѣк в ь ч е - р л ш к н іа к г о яро тце х0ёе позавчера ргесіеѵсігет: прьвѣк вьчерашьніааго кладчика на крьстѣ вѣаше... такожде и син прьвѣк вьчерашьніааго • подъ грѣхомъ дръжнмн вѣахж Супр 495, 10 и 12 2. прйтоѵ, лрйтое (!) прежде всего, раньше всего пе]ргѵе, пе)(1гіѵе: въ ньже домъ вьнндете колижьдо • пръвѣе г(лаго)лнте • миръ домоу семоу Л 10, 5 Зогр Мар □ прьвѣк оу ч и н и т и проаѵатао- аеайаі поставить на первое место, оказать предпочтение, предпочесть розіаѵіі па ргѵпі тІ8Іо, сіаі ргебпозі: ѣште не пръвѣе оучнне- ннімь (! вм. оучииіж) і[и](ероуса)л(и)ма • ѣко въ начіало веселнѣ моего Пс 136, 6 Син 3. ярйтоѵ впервые роргѵё: пръвѣе на жрѣвьці • отъ відъфагііА • въторіцеіж на овлацѣхъ въ н(е)в(е)се Клоц 16 3 (прѣжде Супр 326, 25) ф п р ь в ѣ к даже не см. даже.— Зогр Мар Ас Сав Син Евх Клоц Супр.— Ср. прьвок, прьвъ, въ прьвок, прѣдъ, прѣжде ПРЬСИ, -нн ж мн. (23) [пръс- Зогр (4) Мар (3) Ас (3) Ен (1)] то оті)Оое, та отрОг), отёрѵоѵ грудь, перси ргяа, ЬгисГ: прнеметъ во та прнпадажціа • прнемча та на пръси възлегша Ен 366 10.— Зогр Мар Ас Сав Ен Супр п р ь с т а Мт 12, 20 Сав см. прътъ ПРЬСТеНЬ, -е (?) м (4) [пръс- Зогр (1) Мар (1) Ас (1)] бахтбХюе кольцо, перстень ргзіеп: дадите пръстень на ржкж его Л 15, 22 Зогр Мар Ас Сав ПРЬСТЪ, -а м (49) [пръс- Зогр (3) Мар (8) Ас (5) Охр (2) Боян (1) Син (1) Евх (5) Супр (7)] бахтіАое; (прьсч"ы отъсѣкатн бахтѵкохолеіѵ) палец, перст ргзі: аште не... въаож(ж) пръста моего въ ѣзвж гвоздиинжіж И 20, 25 Мар Ас, пръстъ Охр, прь стъ (!) Супр 500, 9 (0 Зогр); повелѣшА вльсвн пръс і-ы кмоу отъсѣкатн овоа Супр 268, 3-4.— Зогр Мар Ас Сав Охр Боян Син Евх Супр ІІРЬО'ГЬ, -и ж (10) [пръс- Син (7)] хоѵе, УП, хбѵіе земля, пыль, прах, персть ргзі’, Ыіпа, ргасЬ: ѣко съмѣрн сіа въ пръсть д(оу)ша наша Пс 43, 26 Син • перен. : прннмн града молдшта са твокн прьстн Супр 512, 30.— Пс 7, 6 Син; 21, 16 Син; 29, 10 Син; 71,9 Син; 101, 15 Син; 102, 14 Син; 103, 29 Син; Супр 108, 24.— Ср. земліа, прахъ ПРЬСТЫГЬ, -ъін прил. (1) греч. нет из земли, из праха Ыіпёпу, г Ыіпу, 2 ргасЬи, 2 ргзіі, перен. земной, тленный рогетзку: къ прьстьноуоумоу тѣлесн свокмоу припрАглъ вѣаше Супр 569, 12 ПРѢ предлог с твор. (1) про перед, пред прѢ П ргесі: мілость і рѣснота прѣдьндете прѣ лн- цемь твоімь Пс 88, 15 Син.— Ср. прѣдъ прѢбивати, -аіж, -акши несов. (2) ха- тауѵбѵаі, хатахкаѵегѵ ломать, переламы- вать ргеіатоѵаі, ргегаг’еі: кгда же имъ прѣ- виваахж голѣнн • прѣдалуж д(оу)шА своа Супр 80, 2.— Супр 79, 24 прѢбити, -БИ№, -БНКШИ сов. (21) ха- тауѵбѵаі сломать, переломать ргеіотіі, ргегагіі: не прѣвншА емоу голѣнню И 19, 33 Зогр Мар Ас (3) Сав Боян.— И 19, 31 Зогр Мар Ас (3) Сав Боян; И 19, 32 Зогр Мар- Ас (3) Сав Боян ПРѢбЛАГЪ, -чаи прил. (1) лаѵауаОос; очень добрый ргебоЬгу: вл(адъі)ко іірѣклагы Евх 13а 16. — Ср. прѣдовръ ПРѣБЛАЖбНЪ, -ъін прил. (1) аѵбреібта^ тое, вар. уеѵѵаіое блаженный, преблагой пе)ЫаЬо8Іаѵепё)ёі: прѣклаженъін... мжченнкъ Супр 100, 17.— Ср. влаженъ, влажьнъ ПРѣБРАТИ, -воріж, -воркшн сов. (3) ха- таусоѵі^еоОаі, хатапакаіеіѵ одолеть, оси- лить, побороть ргетосі: дрѣвомъ прѣвра адам(а) диіаволъ Супр 489, 18.— Супр 489, 5; 489, 7.— Ср. повѣднтн, прѣдолѣти, прѣ- моірн, прѣодолѣтн ПРѣБЪІВАНИІб, -ніа с (2) 1. греч. нет пребывание, нахождение, существование ргеЬуѵапі, гіѵоі, гііі: по мнозѣуъ же лѣч'ѣхъ прѣвчаваныа има въкоупѣ Супр 548, 4 2. па- рароѵг) настойчивость ѵуігѵаіозі: того ради И радоуіжтъ СА Н чауДАТЪ СА • и въс толнко прѣвчаваник • прикмыжтъ отъдаинк Супр 446, 3.— Ср. жнтнк, прѣтрьпѣннк, сътрыіѣннк, трьпѣник ПРѣБЪІВАТИ, -аіж, -акшн несов. (>100) [прѣвъваетъ (!) Ас (1)] рёѵегѵ, ларарёѵеіѵ 1. аѵкі^еоОаі, ларатѵухаѵеіѵ, уіуѵеоОаі (!), (!) находиться где-л., пребывать, оставаться, жить ргеЬуѵаІ, Ьуі, хіі, Ьусіііі: въ томьже домоу прѣвчаваіте Л 10, 7 Зогр Мар 2. лрооцёѵеіѵ, ёлірёѵеіѵ, ёррёѵеіѵ, біа- рёѵеіѵ, лроохартереіѵ, лроохартерйѵ еіѵаі, біауеіѵ, біатекеіѵ, леріеіѵаі, еіѵаі, ’ ёлі- раіѵеоОаі (!); (прѣвчавати съ цѣмь оѵрла- рарёѵеіѵ) оставаться, пребывать (в течение какого-то времени) гшіаѵаі, Ігѵаі, зеігѵа- ѵаі: в(ог)ъ лювча естъ • ижъ прѣвчаваетъ въ любъвн • въ в(о)зѣ прѣвчаваетъ • и в(ог)ъ в немъ прѣвчаваетъ 1 И 4, 16 Ен • с прич. наст. вр. быть, пребывать постоянно (о со- стояньи, деяниях) зіаіе бёіаі пёсо, зіаіе Ьуі пё]акугп: тако мжчишн • и прѣвчавааши вна Супр 50, 6; онъ же прѣвчаваше зълж волж імча Клоц 8а 2, прѣвчавааше въ зьлѣ оумѣ Супр 420, 6 о прѣвча кай н в знач. прил. рёѵсоѵ постоянный Ігѵаіу: ие имамъ ко съде прѣвчаважціа града Евр 13, 14 Ен.— Зогр 533
ПРѢ Мар Ас Сав Боян Ен Син Евх Клоц Супр.— Ср. КНТАТН, жити ПРѣБЪІТИ, -бждж, -вждеши сов. (>100) [пр'квы(с) Зогр (1) Ас (4), превжде(т) Ас (1) Евх (1)] 1. рёѵегѵ, біарёѵегѵ; (превытн съ чнмь сищлараііёѵегѵ) остаться, пробыть где-л. 2іі, Ьуі (пё)акои доЬи), роЬуІ: молеауж I ДА БН прѣвъілъ оу НИХЪ • і превыстъ тоу ДЪКА дьнн И 4, 40 Зогр Мар Ас • чьто біауегѵ пробыть, провести зігаѵіі, ргескаі: н како Пр'кБЪІ ношть онж късж стоіакъ кръуоу ледд Супр 265, 5 2. цёѵегѵ, ёррёѵегѵ, ёпіцёѵегѵ, біарёѵегѵ, лрооцёѵеіѵ, хатарёѵегѵ, біате- Хеіѵ, хартереіѵ, ларауіуѵеоОаі, лоіеіѵ (!), фіАааоеіѵ (!), вар. тщіейтОаі (!) остаться, пробыть (в течение какого-л. времени) 2ЙзІаІ: за не дште къ содом’куъ . бнша силы БЫЛЪ! * БЫКЪШАІА къ теве • превылы выша * до дьнесъй'кАго д’не Мт 11, 23 Зогр, прікылы бж Мар; кы же есте превыкъшеі съ мноіж • къ нАпдстехъ моіуъ Л 22, 28 Зогр Мар • с прич. наст. вр. быть, пребывать постоянно (о состоянии, деяниях) зіаіе бёіаі песо, зіаіе Ьуі пё/акутп: пр'квжд-ііліы оуво вьдАште • не сьпАште Супр 439, 8 3. біа- уіуѵеоОаі пройти иріупоиі: многоу же чдсоу нр’ккыкыіюу Супр 118, 27.— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Евх Супр ПРѣВеЛИКЪ, -ын прил. (9) гіперраХХсоѵ, цёуіатое, аѵѵпёрОетое очень большой, гро- мадный, огромный ргеѵеііку, ѵеіті ѵеііку: зк'крь превеликъ Супр 558, 25; съ превеликомъ кеселннмъ Супр 446, 8 • ііпёр ббѵащѵ очень сильный зііпу, тоспу: онъ же превели- комъ гласомъ въз’пнвъ рече Супр 117, 26 □ п ре вел нкок в знач. сущ. греч. нет вели- чие, могущество ѵеіікозі, тоЬиІпозІ: вида превеликой делд Супр 560, 13.— Супр 427, 13; 485, 2-3; 520, 29; 522, 13; 563, 12-13.— Ср. БОЛНН, КАЦ1НН ПРѣВвОТИ1, -кедж, -кедешн сое. (2) цеОёк- хеоОаі перевести ргеѵёзі: перен.-. отъ невы- ТНІА КЪ 6ЫТНК прекедын КЬСечьСКАІА Супр 535, 15.— Супр 335, 14.— Ср. провести ПРѣВвОТИ2, -кезж, -кезешн сое. (1) срёрегѵ перевезти ргеѵёгі: и късклддъше телесд СКАТЫНХЪ ПрекеЗОША А НА брегъ рекы Супр 80, 13 ПРѣВИТАТИ, -аіж, -дкшн сов. (1) цета- ѵаогеѵеоОаі переселиться, перенестись рге- зІёЬоѵаІ зе: прекітді по гордмъ еко птіца Пс 10, 1 Син.— Ср. въселнтн (въселнтн са), ОБИТАТИ, ПрНКНТАТН ПРѣВИТИ, -кніж, -кнкшн сов. (1) греч. нет спеленать, завернуть гаЬаііІ, оѵіпоиі: пре- кикъ са плаціаннцеіж Евх 466 20 (прнемъ лентнн И 13, 4 Мар Зогр Ас Сав).— Ср. овнтн2, повити ПРѢ преклецін Пс 9, 30 Син см. прнклеціи ПРЕВРАТИТИ, -краціж, -крдтншн сов. (7) [пракра- Син (2)] 1. ретаотрёсрегѵ, цета- пеівегѵ, ё^юіаѵаі (хаі лоіеіѵ) превратить что-л. во что-л. оЬгаІіІ пёсо ѵ песо (ііпёко), ггпёпіі: прекрдті коды нуъ кь кровъ • і изві рывы іхъ Пс 104, 29 Син; Пс 77, 44 Син • ретаРаХХегѵ употребить роигіі (к рпёти йсеіи): х'ытро отъ насъ (! вм. уытрость на) съпасъ прекрдтнкъ Супр 437, /42.преврд- тнтн са цехаоірёіреаОаі повернуться (е другую сторону) оЬгаІіІ зе (па у.пои зігапи, ііпут зтёгет): пракратішіА сіа въ локъ (! вм. лжкъ) разкраштенъ Пс 77, 57 Син.— Пс 104, 25 Син; Супр 7, 21; 111, 10.— Ср. къзкрдтнтн, оврдтнтн, положити, преложити, претворити, съкрдтнтн, сътвори- тн ПРѢВРАЦІАТИ, -ціаіж, -ціакшн несов. (3) 1. реіаатрёіреіѵ поворачивать (в другую сторону, в другом направлении) оЬгасеІ (иа }іпои зігапи, ііпут .чтёгет): око оуко... темь кнденннмъ тамо са влечетъ • и срьдьчь- ныи оумъ • и прекрдштдАт’ тамо Супр 343, 7 □ прекрдцідтн са цетаті'ОеоОаі опро- кидываться, низвергаться ргеѵгасеі зе, оЬ- гасеі зе (ѵгкйги поката): егда съліжцідетъ сл зеліле • прекрдціджтъ са горы къ ср(ъ)- д(ь)цд моръскде Ен 266 7-8 (прелдгдіжтъ см Пс 45, 3 Син) 2.прекраціатн са стѵѵтрё- пеоОаі превращаться тёпіі зе: к’секъ демонъ нечисты... съ кременемь етеромь * прекраціам са Евх 54а 24.— Ср. окраціатн, прелдгдти, пременіати СА, ПреОБрАЗОВАТН СА, ПретКАріАТИ СА ПРѣВРѢДИТИ, -креждж, -кредншн сое. въ чемь (2) абіхеіѵ преступить, нарушить (за- кон, правило), провиниться перед чем-л. ргоЬгезіІ зе ргоіі пёсети, ргезіоиріі (гакоп, рпкаг): і не прекредіуомъ къ закете твоемъ Пс 43, 18 Син; ні прекреждж къ рісиоті моеі Пс 88, 34 Син.— Ср. прегрешнти прѢвъзвьрѢти, -къзкьріж, -къзкьрмши сов. (1) ѵпер^егѵ вскипеть ргекурёі, ргеѵп'І: перен.: прекъзкьрекъ іаростніж Супр 88, 28.— Ср. къжецін (къжецін са чнмь) ПРѢВЪЗИТИ, -ндж, -ндеши сов./несов. (3) ііпераіреіѵ, гіперРаіѵегѵ превысить/превы- шать ргекгосіі/ргекгасоѵаі; перен.: еко ке- законне мое прекьзндж глакж моіж Пс 37, 5 Син; Евх 76а 10; каіа ко польза рьци ми • лнуо потревы НАДЫМАТН СА • н докльствѴ прекьзнджштоу Супр 494, 20-21.— Ср. прій- ти, премннжтн ПРѣВЪЗНеСТИ ОА, -несж са, -несеніи са сов. (2) [прекьзнетъ сіа (!) Син (1)] иле- раіреоОаі, г>лерш|юѵоОаі возвыситься, пре- вознестись ѵуѵуёіі зе, роѵгпёзі зе: ты 534
ПРѢ г(оспод)ь... эѣло прѣвьзнесе сы» надо вьсѣмі в(о)гы Пс 96, 9 Син.— Пс 71, 16 Син,— Ср. възнестн (възнестн са) ПРѢВЪЗНОСИТИ СА, -ноша са, -носншн са несов. (1) г>лерш|юіісгі)аг кичиться, превоз- носиться, возвышаться ѵуріпаі не, роѵуёоѵаі зе, рузпіі не: видѣхъ нечьстивдего прѣвьзно- СІЛЦ1А СІА Н ВЫСІАЦ1А СЫ» ѢкО КбДР'Ы ЛНВАНЬСКЪІЫ» Пс 36, 35 Син.— Ср. възноснтн (възноснтн сл), въіснтн (въіснтн са) прѣвъспрънь Пс 103, 13 Син см. прівъіспрьнь ПРѢВЪ СХОДИТИ, -хожда, -ходити несов. (1) греч. нет превосходить ргесісіі, ргеко- паѵаі, ргеѵуноѵаі: по Большей въздръждннк Л СА ВЛДЖвНЫИ аннна • Пр'квЪСХОДАШТеК свокго оучителга Супр 548, 5-6 ПРѢВЪІСПРЬНЬ, -ннн прил. (2) [прѣвъспръ- (I) Син (1)]: прѣвыспрьнга (га) та бяерфа поднебесье, небесная высота пеЬенкё ѵу- ЗІПу: ПрОПННАІАН Н6ВД "кко и КОЖА • ПОКрЫВДЫ» водамі прѣвыспрънѣ его Пс 103, 2 Син.— Пс 103, 13 Син.— Ср. выспрьнь, вышьнь, прівъішин, прѣвышьнь ПРѢВЫШб нареч. и предлог (3) I. нареч. ѵпераѵсо выше всего, на самом верху, пре- выше пе)ѵуне, паЬоге: положішіа зндменіѣ своѣ зндменіѣ і не познашіа • ѣко въ ісходъ превыше Пс 73, 5 Син II. предлог с род. ѵлераѵсо над, выше пасі: прѣвыше же ел Херовимъ славѣ Евр 9, 5 Ен.— Пс 8, 2 Син.— Ср. въіше ПРѣВЪІШИИ прил. (1) о ѵлецаѵш превос- ходящій ргеѵуни)ісі: теве рлдн съі прѣвышьн невесъ • прндохъ на земыж н подъ зелмеіж Супр 469, 1.— Ср. въіспрьнь, въішьнь, прѣ- въіспрьнь, прѣвышьнь ПРѢВЫШЬНЬ, -нн прил. (5) греч. нет все- вышний (о боге) пе)ѵунні: і доведи ма о(ть)цд твоего прѣвышънѣаго Евх 366 3-4 • 6 ітераѵсо превосходящий ргеѵуни]ісі: съ прѣісподьннмн • прѣвышънін н(е)в(е)съ Клоц 13а 11; Супр 449, 14.— Евх 436 3-4; Супр 112, 23-24.— Ср. въіспрьнь, въішьнь, прѣвъіспрьнь, прѣвышин прѣвьзнетъ сы» (!) Пс 71,16 Син см. прівъзнестн са ПРѢВѣСА, -ъі ж (1) хатаяётасгца завеса оропа: внжда... прѣвѣсж рдзднрдкмж Супр 437, 27.— Ср. КДТДПвТДЗМД, ОПОНА прѢвѢчьнъ, -ъін прил. (3) проаігоѵіос;, яро аісоѵсоѵ предвечный ргесіѵёку: і нд р(ж)коу прилтъ прѣвѣчъндго в(ог)д Клоц 1а 32 (вѣкомь творьцд Супр 326, 10).— Клоц Іа 40; Супр 461, 3-4 ПРѢГРАДИТИ, -грдждА, -грддншн сов. (1) яеріхкеіегѵ огородить оЬгасйі: оуиторъ (!) же вѣдше преградилъ много мѣсто • многомъ прѣ П Хлѣвинамъ • н великамъ Супр 204, 26-27.— Ср. оградити, остѣннтн ПРѣГРѣШвНИІб, -нга с (16) ларалтшца, пктщрёкеіа, яХтщрёХтща, птаісгца, ацар- ттіра, хахіа, абіхіа вина, проступок, грех, прегрешение ргоѵіпёпі, рокіезек, ЬпсЬ: дште лн въі не отъпоустите • ни о(ть)ць вдшь нев(е)с(ьс)кы • отъпоустнтъ прѣгрѣ- шены вдшнхъ Мк 11, 26 Зогр, прѣгрѣшении Мар', отъпоуцідтн прѣгрѣшеннѣ • дроугъ дроугоу Евх 96 24-25.— Зогр Мар Ас Сав Син Евх.— Ср. вездконик, вина, грѣхъ, здконо- прѣстАплкннк, прѣстАплкник, съгрѣшеннк прѢгрѢшити, -ша, -шншн сое. (3) пХтщ- рекеіѵ провиниться, согрешить ргоѵіпіі ве, ргоЬгеёіТ зе: і нендвндіАціні прдведьндего прѣгрѣшььтъ Пс 33, 22 Син.— Пс 33, 23 Син; 118, 67 Син.— Ср. внновьнъ (виновьнъ выти), грѣхъ (грѣхъ сътворити), прѣврѣднтн, съгрѣшити ПРѢГЪІБАТИ, -аіж, -акши несов. (3): п р ѣ - гы в ати колѣнѣ тіОёѵаі та убѵата становиться на колени, преклонять колени кіекаі: і прѣгывдіжште колѣна • поклднѣдхж емоу Мк 15, 19 Зогр Мар Ас (нет Сав).— Ср. паддтн (падати на колѣноу), поклднгати (поклднгати колѣнѣ), прѣклангатн (прѣклднгатн колѣнѣ) ПРѢГЫНИ или ПРѢГЫША (?), -ые ж (1) ауріоѵ (орос) дикий горный край сііѵока Ьогзка кга]іпа: кетъ же въ прѣгынѣхъ мѣсто то • н вь непрѣходъныихъ горахъ Супр 26, 19 ПРѢГЖДЬНИЦА, -а ж (1) ірактйрюѵ псалтырь (музыкальный инструмент) ряаі- Тегіит: съкоупи і.. прѣгждышціж крдсънж Евх 94а 19.— Ср. гасли, псалътырь ПРѣДАВЬНИКЪ, -а м (2) п(>о6бтг]е преда- тель ггасісе: нюдд прѣддвннкъ Супр 410, 20; 410, 22-23.— Ср. лрѣддньникъ, прѣддтель, прѣддтн (прѣддвын, прѣдадын), прѣддгатн (прѣддььи) ПРѢДДДИТеЛгеВЪ прил. (2) тоѵ проббтоѵ предательский, предателя род. ггасісйѵ: да ндвыкнемь разньствье • прѣдадітелево Клоц 56 38-39. --Клоц За 30 ПРѢДАНИІб, -ига с (21) 1. ларабоспс; уче- ние, традиция росіапі, ігасіісе: доврѣ отъ- метадте са заповѣди в(о)жніа • дд прѣддние вдше съвлюдете Мк 7, 9 Мар (прѣдадние Зогр); влюдѣте едд къто вы естъ крадоводАн прѣ- МАдростиіж и тъціеіж лестніж • по прѣдднню чл(овѣ)чю Хил 2аа 8 (Кол 2, 8) 2. парабоспс;, яраспе, лробостіа предательство гаргосіаш: вѣдѣ г(оспод)і връховьнѣаго дл(осто)лд твоего петрд просльзивъшд са горъцѣ * нд прѣ(да)ннн твоемь Служ 16 13-14 • то ларабоОтіѵаі предательство (о том, кого предали) ѵубаш: по прѣданні же іоанов'к • прнде н(соу)с(ъ) 535
ПРѢ въ галнлеіж Мк 1, 14 Зогр Мар 3. іеооѵруіа жертвование оЬёІоѵапі: прѣдавън са насъ ради • і животъ вѣчьны • даьь намъ • прѣ- даннемь свонмь Евх 636 6-7.— Зогр Мар Служ Евх Клоц Супр Хил.— Ср. прѣдаіаннк ПРѢДАНЬНИКЪ, -а м (1) проббіті^ преда- тель ггагісе: іако прѣданннка развонннка татн • толнкоу довроу сълодовн Супр 409, 21.— Ср. прѣдавьннкъ, прѣдатель, предати (прѣдавыи, прѣдадын), прѣдаіатн (прѣдаььн) прѣдАтель, -ліа м (2) проббттіс преда- тель ггасісе: і нюдж искарнотьскааго • иже выс(тъ) і предатель Л 6, 16 Зогр Мар.— Ср. прѣдавьннкъ, прѣданьннкъ, прѣдатн (лрѣ- давын, прѣдадын), прѣдаіатн (прѣдаіАн) ПРЕДАТИ, -дамь, -дасн сов. (>300) [(поѣ- даетъ Боян (1), прѣд(а)шА Зогр (1), прѣда.. Ен (1), л.. бк„ Син (1), лрѣ(дадет) Рыл (1)] 1. чьто комоу; въ чьто ларабіббѵаі, ёхбібб- . ѵаі, біббѵаі отдать, передать осіеѵхсіаі, сіаі, ргесіаі: чашіж... прѣда оученнкомъ своимъ Евх 466 13 (дастъ Мт 26, 27 Зогр Мар Ас Сав; Мк 14, 23 Зогр Мар); і предастъ емоу слав(ж) еднного в(о)ж(ь)ства Служ 16 16 • лроаті- Оёѵаі прибавить, добавить сіосіаі, ргіеіаі: просите же прѣжде ц(ѣса)р(ь)ствніа в(о)- жніа • и правъдъі его • и се все прѣдастъ са вамъ Мт 6, 33 Сав (приложатъ Зогр, прило- жатъ са Мар Ас) • ла^атіОеаОаі, лира хатаііОеоОаі, ларабіббѵаі, лістіеѵеіѵ до- верить, вверить зѵёгіі, рогисіі: г(ослод)н • д талан’тъ мн еси лрѣдалъ Мт 25, 20 Зогр Мар Сав (еси далъ Ас); пооучнвъ а словесы многы... прѣдастъ • прѣштедроуоумоу вогоу Супр 208, 8; съчнннтн и писанью прѣдатн • гаже отъ чловѣка в(о)жніа аннна Супр 543, 20 • яарабіббѵаі установить, ввести хаѵёзі, нзіапоѵіі: прнде пасуа доууовънаіа екже прѣда тъгда Супр 419, 13 (прѣдаѣше Клоц 76 17) 2. кого, чьто комоу, чесомоу; въ чьто; на чьто парабіббѵаі, пробіббѵаі, біббѵаі, а^юйѵ, аѵаіреіѵ (!) отдать, передать, предать ѵусіаі, сіаі (сіо пёсі тосі)'. да не прѣдастъ теве ежпьрь еждні Мт 5, 25 Зогр Мар; и прѣдадлтъ і на лоржганне ььз(ы)к(о)мъ Мт 20, 19 Мар (0 Зогр); с(ы)нъ во ч(ловѣчь)скы иматъ прѣдатн са • въ ржцѣ ч(ловѣчь)сцѣ Л 9, 44 Зогр Мар; не прѣдаждн его г(оспод)і поно- шенью везоумънымъ Евх 276 9 • кого комоу парабіббѵаі, лробіббѵаі предать, выдать хгасііі: отъ толн іекааше подовьна врѣмене • да и прѣдастъ Мт 26, 16 Зогр Мар Ас Сав; горе же чл(о)в(ѣ)коу томоу нмьже с(ы)нъ ч(ловѣчь)скъ прѣдастъ са Мт 26, 24 Мар Сав, прѣданъ вждетъ Зогр Ас □ прѣдатн доушж, д оу х ъ біббѵаі то пѵейра, пара- біббѵаі іо пѵейра, тт)ѵ и|н)хі]ѵ алобіббѵаі., ёѵалобіббѵаі, ларалёцлегѵ, алорртіуѵбѵаі, 536 ПРѢ ёхбгщеіѵ испустить дух, умереть ѵуризііі сіизі, гетпі: и лрѣклонь главж прѣдастъ д(оу)уъ И 19, 30 Зогр Мар Ас (2) Сав Боян; н тъ мжчнмъ тоу прѣдастъ доушж Супр 196, 23; прѣдатн животъ проіесгОаі тт|ѵ 4соііѵ пожертвовать жизнью, отдать жизнь за кого-л., за что-л. оЬёІоѵаІ зе, ѵусіаі ѵзапс зѵй) хіѵоі, сіизі га пёкоіго, пёсо'. мы же за прніазнь нстовааго ц(ѣса)рѣ • живота сего не лрѣдамъ лн Супр 91, 14 □ прѣдавыи, прѣдадын в знач. сущ. проббіт|с;, 6 яара- боѵс;> о лробобс;, б лробібойс; предатель хгасісе: нъ паче лросльзі са • і въздъуні • не лрѣданаего раді • нъ прѣдавъшаго раді Клоц 36 1-2; Супр 405, 26; іако не гонезнетъ прѣдадын Супр 412, 21 □ прѣдатн са комоу, чесомоу ёхбіббѵаі ёаптбѵ, яробіббѵаі ёаптбѵ предаться чему-л., перейти (на чью-л. сторону) осШаІ зе пёсети'. отъвръ- госте са вл(а)д(ы)къі у(рнрто)са • н сами са диаволоу прѣдасте Супр 107, 17; н како таковѣн прѣльстн... прѣдасте са Супр 115, 26 • камо птіуѵнѵаі отправиться куда-л. ѵусіаі зе пёкат'. а ты лнетвннмъ закрывъ очн сн • вьсь са тамо прѣда Супр 335, 12 2. псоХеіѵ, піпраегхеіѵ продать ргосіаі: се естъ кръвь моѣ • сѵ июдо іжже лрѣдалъ есі на ѣуъ • съреврьніцѣуъ Клоц 76 25.— Зогр Мар Ас Сав Боян Зогр-пал Ен Син Служ Евх Клоц Супр Рыл.— Ср. въдатн, дати, положити, продати; прѣдавыи ср. прѣдавьникъ, прѣданьинкъ, прѣдатель, прѣдаіатн (прѣдаіли) ПРѢДАІАНИІв, -ніа с (15) [прѣдаа- Зогр (7) Мар (4) Супр (4)] 1. парабоспс; предайте, традиция родапГ, Ігабісе: и разорнсте законъ в(о)жін • за прѣдаанне ваше Мт 15, 6 Зогр (прѣданне Мар) 2. пробооіа предательство, измена хгасіа: почто лн ловьзанннмъ прѣдааиик творншн Супр 426, 3.— Мт 15,2 Зогр Мар; Мк 7, 3 Зогр Мар; Мк 7, 5 Зогр Мар; Мк 7, 8 Зогр; Мк 7, 9 Зогр; Мк 7,13 Зогр Мар; Супр 414, 27; 415, 18-19; 426, 16.-Ср. прѣданнк ПРІ1ДАІАТИ, -дань, -дакшн несов. (76) 1. чьто комоу; въ чьто парабіббѵаі отдавать, передавать обеѵхбаѵаі, сіаѵаі, ргебаѵаі: самъ ко тъ владыка х(рнсто)с(ъ) • въ ииѣуъ словесеуъ • своимъ оученнкомъ прѣдад гла- гола’ше Супр 358, 2 • паратіОесгОаі отда вать, доверять, вверять зѵёгоѵаі: вь твои; мнл(о)сть прѣдаіж азъ мое ср(ъдь)це Евх 126 19 • парабіббѵаі устанавливать хаѵасіёі, нзіапоѵоѵаі: кѣ пасуа іюдѣіека тогда • иъ разорена выстъ • наіде во д(оу)уокънаѣ • вкже прѣдаѣше і(соу)с(ъ) Клоц 76 17 (прѣда Супр 419, 13) 2. кого чесомоу; въ чьто; на чьто ларабіббѵаі, ѵлоРаХХеіѵ отдавать, передавать ѵусіаѵаі, сіаѵаі (сіо пёсі тосі)'.
ПРѢ егда же лрѣдаектъ въі • не лцѣте са како лн что възглаголете Мт 10, 19 Мар (прѣдадлтъ Зогр, кедомн вждете Ас); възложатъ иа въі ржкъі своіа • і нжденжтъ прѣдаіжште иа съиъмишта • і въ тьмьиица Л 21, 12 Зогр Мар Ас Сав; с(ъі)иъ ч(ловѣчь)скъі прѣдаетъ са иа распАтие Мт 26, 2 Зогр (преданъ кждетъ Мар Ас (2) Сав); повелѣ... иеповииоуіжштАА же са горькамъ и различьиамъ мжкамъ прѣ- даати Супр 255, 9 • парабіббѵаі, лробі- ббѵаі, лробооіаѵ ёліхеіреіѵ предавать, вы- давать хгагоѵаі: кѣдѣаше же пода іже і при- даніе мѣсто И 18, 2 Зогр, прѣдааше Мар Сав (нет Ас); горе же ч(ловѣ)коу томоу • імьже с(ъі)иъ ч(ловѣчь)скъі прѣдаетъ са Мк 14, 21 Зогр, прѣдаатъ са Мар □ п р ѣ д а іа т и доушж алобіббѵаі тт]ѵ і|п)хЛ'ѵ испускать дух, умирать ѵуроиёіёі биёі, итігаі: кгда же имъ прѣкнкаахж голѣии • прѣдаауж д (оу) - ша своа Супр 80, 3 □ п р ѣ д а іа и в знач. Сущ. проббтпс, 6 парабібобс; предатель хгасісе: шкаче се ржка лрѣдаіжштааго ма • съ миоіж естъ на треііезѣ .7 22. 21 Зогр Мар о прѣданти са ёаѵтбѵ парабіббѵаі жерт- вовать собой, отдавать жизнь за кого-л. оЬёІоѵаІ ве, оЬёІоѵаІ йѵоі га пёкоіго: се самъ са прѣдаіж Клоц 5а 29-30; Супр 413, 25.— Зогр Мар Ас Сав Боян Евх Клоц Супр Рыл.— прѣдаіАИ ср. прѣдавьиикъ, прѣдаиь- иикъ, предатель, прѣ дат и (прѣдавъіи) прѣделѣватн Супр 399, 2 см. прѣ- долѣвати ПРѢДИ нареч. (23) [прѣд Ас (1)] греч. нет спереди ѵргесіи: иці(и) к па(тъ)к(ъ) ке- лік(ъ) прѣдн Ас 104ва 14, прѣд Ас 1036а 18 • ёцпрооОеѵ, еіс; іо ёцпрооОеѵ вперед киргесіи: і се рекъ ідѣаше прѣдн Л 19, 28 Зогр Мар ф прѣдн к ъі т н см. сытн; п р ѣдн вести см. вести; прѣдн видѣти см. видѣти; прѣдн зьрѣти см. зьрѣти; прѣди ити см. ити; прѣдн лежати см. лежати; прѣдн м а л ъі см. малъі, прѣдн полагати см. полагати; прѣдн положити см. положити; прѣди поста- вити см. поставити; прѣди принести см. принести; прѣди стоити см. стоити; прѣди теціи см. теціи.— Зогр Мар Ас Син Супр прѣ до Син см. прѣдъ ПРѢДОБРО нареч. (1) ѵперхаХсос; отлично, превосходно ргебоЬге, ѵеіті ЗоЬге: ісп’лъиеи в'се съллотреине • прѣдовро Евх 63а 20.— Ср. довро ПРѢДОБР’Ь, -ъіи прил. (2) хаХХіѵіхос превосходный, доблестный ргебоЬгу, ѵупі- ка]ісі: прѣдокрии мжченнцн Супр 57, 19-20.— Супр 545, 22.— Ср. докръ, прѣклагъ ПРѢДОЛѢВАТИ, ПРѢДбЛѢВАТИ, -ваіж, прѢ П -вакши чесомоу (2) [прѣдо- Супр (1), прѣде- Супр (1)] ѵіхаѵ, цаіѵеоОаі (!) преодолевать, побеждать хбоіаѵаі, ргетаЬаІ, ѵііёгіі: клико ко прѣдолѣваатъ оумоу Супр 338, 17-18.— Супр 399, 2.— Ср. покѣждати, съделѣватн прѣдолѣниіе, -ни с (1) греч. нет преодо- лена, победа хбоіапі, ргегпохеш, ѵііёгвіѵі: иъ они оваче срамьніжтъ са глаголати * иъ лата срамомъ тѣуъ самѣуъ иуъ прѣдолѣинк оклнчнм’ Супр 402, 25.— Ср. одолѣиик, побъіть, покѣда, покѣждеиик ПРѣД ОДѢТИ, -ѣіж, -ѣкши сов. комоу, чесомоу (7) ѵіхаѵ, періуіуѵеоОаі, хаіѵо- поіеіѵ (!), хіѵеіѵ (!) преодолеть, победить хсіоіаі, ргегпосі, гѵііёгіі: Т нже иа йь мжчилъ томоу прѣдолѣ Супр 328, 4.^ Супр 241, 6; 332, 20; 336, 19-20; 399, 1-2; 490, 12; 525, 26.— Ср. одолѣти, покѣдити, прѣкрати, прѣ- моцін, прѣодолѣтн, прѣпьрѣтн, съдолѣтн ПРѢДРАГЬ, -таи прил. (1) ргеііовив доро- гой, драгоценный ргебгаЬу, сІгаЬосеппу: тѣлесе свіАтаго і прѣдрагъніА кръве иапльиені вълитиѣ Киев 2а 5-6.— Ср. вецѣиьиъ, мъиогоцѣиьиъ прѣ д радауъ Супр 475, 29 см. прѣ- страдати ПРѣДРЬЖАТИ, -жж, -жншн несов. (3) [прѣдръ- Супр (3)] аѵаіреіоѲаі владеть, держать (власть) в своих руках сігхеі, тіі ѵ тосі: лрѣдръжАштоуоумоу власть вьселенъіА Супр 492, 1 ф прѣдрьжати санъ, с т а р ѣ и іи и и ь с т в о та^іѵ ёпёхеіѵ, архас біаѵбеіѵ занимать должность гавіаѵаі йгасі: нмжшти съ сокоіж кратоу-чАда самьчиА санъ прѣдръжАшта Супр 297, 30; и старѣишииъства многа градъиаи лрѣдръжавъ Супр 281, 3.— Ср. дрьжатн, одрьжати прѣдъ предлог (>500) [прѣдь Зогр (6) Мар (1) Ас (15) Син (4) Супр (11), лрѣд’ Супр (1), прѣд Мар (1) Ас (5) Ен (1) Син (1) Супр (2), лрѣдо Син (6), лрдъ Мар (1), лрѣ(д) Ас (1) Ен (1) Евх (8)] А. с вин. ёцлрооОеѵ, ёѵсоліоѵ, про, ёлі, еіс; 1. при ука- зании объекта, к лицевой стороне которого направлено действие, движение перед, пред ргеіі < вин.'. ииіъдъіпю же емоу прѣдъ врата Мт 26, 71 Сав 1126 2-3 (въ врата Зогр Мар Ас, Сав 98а 16); кадило приносимъ прѣдъ та г(ослод)і Евх 42а 8 2. при указании отрезка времени, раньше которого совершается дей- ствие (очень редко) перед ргеіі с твор.: нед(ѣлн) прѣдъ въздвигъ кр(ъ)ста Ен 30а 2-3 (прѣжде въздвиг(а) Ас 117а 3) Б. с тв. про, ёцлрооОеѵ, ёѵсоліоѵ, ха- теѵсбліоѵ, ёѵаѵті, алёѵаѵті, хатёѵаѵті, ёѵаѵтіоѵ, хатеѵаѵтіоѵ, ё§ ёѵаѵтіа$, ёлі, пара, хата, хата лрбосолоѵ, лрбс;, ѵлб, ёѵ, еіе, лароѵсгііх, ларбѵтое; іп сопвресіи 537
ПРѢ 1. при указании объекта, по лицевую сто- рону которого происходит действие перед, пред ргесі с тв.'. петръ же стога прѣдъ крагы вьнѣ И 18, 16 Сав (при двьрехъ Зогр Мар Ас)', прѣдъ нимь течааше (погыкѣль) Хил 1а$ 25 • при указании объекта, к лицевой стороне которого направлено движение, действие перед, пред ргесі с вин.: поставлтъ к прѣдъ олътаремь Евх 9а 21; подова ти вѣ положити сьревро мок прѣдъ продаіжштиими Супр 377, 8 (къдатн... тръжьникомъ Мт 25, 27 Зогр Мар Ас Сав) 2. при указании лица, по отношению к которому совершается действие перед, у ргесі с тв., и: тръплж імьь твое ѣко Благо прѣдъ прѣ(по)д (овь)нчамн твоими Пс 51, 11 Син; иже отъвръжетъ са мене прѣдъ ч(ловѣ)кти • отъвръгж са і азъ его прѣдъ о(ть)цемь моьмь Мт 10, 33 Зогр Мар Ас Сав 3. при указании отрезка вре- мени, раньше которого совершается дейст- вие перед, до ргеб с тв. : въ сжв(отж) прѣдъ въздвигомь кр(ь)ста Сав 127а 5 ♦ ити прѣдъ см. ити; пасти прѣдъ см. пасти; привести прѣдъ см. привести; стати прѣдъ см. стати; ходити прѣдъ см. ходити; прѣдъ вѣкъі см. вѣкъ; прѣдъ лица и л и ц е м ь см. лице; прѣдъ снмь малъі см. малъі; прѣдъ народомь см. народъ.— Зогр Мар Ас Сав Охр Боян Ен Син Киев Евх Клоц Супр Хил прѣдъ Л 12, 49 Зогр см. прити ПРѢДЪБОРЬНИКЪ, -а м (1) лрбрахос; бо- рец на переднем крае Ьо)оѵпік ѵ ргесіпі гасіё: самъ придохъ антоупате прѣдъ та • прѣдъБориикъ впавъ дроужииѣ свокн Супр 99, 27-28 ПРѢДЪВАРИТИ, -ріж, -риши сов. (1) лоосрОаѵеіѵ опередить, обогнать ргебе)іі, ргебЬёЬпоиі: текъ ннѣмь пжтьмь прѣдъвари цѣсара Супр 194, 5-6.— Ср. варити1, прѣдънти ПРѢДЪВАРІАТИ, -гаіж, -гакши несов. прѣдъ чимь (1) лротіуеІоОаі предшествовать, опе- режать, обгонять ргебсЬагеі, ргебЬПіаі: іакоже цвѣтьцъ прѣдъварактъ прѣдъ овоштемъ Супр 284, 22.— Ср. варгатн ПРѢДЪВеСТИ, -ведж, -ведеши сов. (1) лроауегѵ привести ргебѵёяі, ргіѵёяі: и на оутрыа повелѣ анлупатъ с(вА)тааго прѣдъ - вести къ елиспонтъскоуоумоу островоу Супр 116, 30.— Ср. привести, прѣдъставитн ПРѢДЪДВОРИІб, -ига с (2) лроайХіоѵ пе- редний двор ргеббѵоп: і изиде вънъ на прѣдъдворие Мк 14, 68 Зогр Мар.— Ср. приградъ ПРѣДЪЗЪВАНИІб, -ига с (1) лрсото- хХктіа (!) почетное, заблаговременное при- глашение ргебпозіпі рогѵапі: кьиелслѣте «МТЪ КЬНИЖЬНІКЬ... ЛЮБАЦІНИХЪ... прѣдьзьваніѣ 538 ПРѢ иа вечерѣхъ Л 20, 46 Ас (прѣждезъканьі Зогр Мар Сав).— Ср. прѣждезъваник ПРѢДЪЗЬРѢТИ, -ріж, -риши несов. (4) [прѣдъзър- Ен (2), прѣдъзр- Ен (2)] лросцмш- Оаі видеть пред собой ѵібёі ргесі зеЬои: прѣдъзърѣуъ г(оспод)ѣ Ен 35а 5; 76 4; 286 12; 356 6 (прѣдізърѣхъ Пс 15, 8 Син).— Ср. зьрѣти (прѣди зьрѣти) ПРѢДЪИЗВОДИТИ, -вождж, -водишн несов. (1): п р ѣ д ъ и з в о д н т и съвѣдѣтель- с т в о рартѵріаѵ просрёреіѵ свидетельство- вать ѵубаѵаі яѵёбесіѵі: прѣдьизводитъ съві- дѣтельства творАштннмъ Супр 330, 30,— Ср. въздагати (въздагати слово), съкѣдѣтель- ствоватн ПРѢДЪИТИ, -идж, -ндешн сов. /несов. прѣдъ цѣмь, чнмь (12) [прѣдь- Зогр (2) Мар (1) Син (1)] поопореѵеоваі, проёрхео§аі пойти перед кем-л. ргесіеці ргесі пекут: і тъ прѣдьідетъ прѣдь нимь Л 1, 17 Зогр, прѣдыдетъ Мар Ас • несов. проауеіѵ идти впереди, предшествовать ці, кгасеі паргесі, ѵргесіи: і прѣдь іджштеі • прѣштаахж емоу Л 18, 39 Зогр Мар, прѣдъ иджціні Ас.— Л 1, 76 Зогр Мар Ас; Пс 88, 15 Син; Супр 111, 14; 117, 9.— Ср. прѣдъваритн, ити (прѣди ити), прѣдъходити прѣдъкижти Евх 85а 12 см. прітѵ кнжти ПРѢДЪЛАГАТИ, -гаіж, -гакши несов. чьто комоу; прѣдъ чимь (6) [прѣдь- Син (1)] лара- тг&ёѵаі, ларатідгсгдаі ставить, класть что-л. перед кем-л., предлагать что-л. кому-л. ргебкіабаі, рппаёеі, сіаѵаі: і даѣше оучеии- комъ своимъ да прѣдълагаіжтъ * і положишл (т. е. хлѣвъ) прѣдъ народомъ Мк 8, 6 Мар (прѣдьполагаіжтъ Зогр) • перен.: ие прѣдь- лагахъ прѣдъ очіма моіма • вешті законопрѣ стжпьнъі Пс 100, 3 Син • л(юР<ІХлесЛаі приписывать робкіабаі, ргісііаі: не прѣдълл- гаи ми змні’нъ оумъішлган Супр 102, 8.— Л 10, 8 Зогр Мар; Супр 87, 15-16.— Ср. полагати, прѣдъполагатн ПРѢДЪЛбЖАТИ, -лежж, -лежнши несов. прѣдъ цѣмь; комоу, чесомоу (18) [ прѣдь- Служ (1) Супр (1)] 1. поохеіоОаі находиться перед кем-л., чем-л. Іегеі, Ьуі ргесі пёкут, пёсіт: посълн д(оу)хъ твои с(ва)ты иа иъі < (і) на прѣдьлежАціАіА даръі сніа Служ За 7 2. прохейоваі быть предназначенный, пре- допределённым Ьуі ргесіет игсеп: (ати с)л за прѣдъл(ежАціее оупъваи)ие Евр 6, 18 Ен; кд’но отъ двою прѣдълежнтъ вамъ Супр 70, 2ппрѣдълежли в знач. прил. о Л(ю- хеіцеѵос; соответствующий, этот ргіяіияпу, іепіо: много же оуво н вьнѣшьиыихъ вештии искоушенне на прѣдълежАштни разоумъ поль- зевати намъ мошти иматн Зогр-лл 2а 9-10;
ПРѢ п(>і д ъ л е ж а ці е к в знач. сущ. то про- хеіцеѵоѵ это (дело) (іаіо) ѵёс: потрѣвьнѣ идмъ оугашнгатн прѣдълежАіптее Зогр-лл 16 1.— Ен Служ Клоц Супр Зогр-лл.— Ср. прѣстогатн (прѣстоььціек), лежати (прѣдн лежати) ПРѢДЪЛОЖвНИге, -ніа с (И) [прѣдлож- Ен (1) Служ (1), прѣдьлож- Рыл (1)] 1, прб- Оеоіе приношение ргебіогепі (о жертво- приношении хлебом): како кьннде къ храмъ к(о)жін... і хл'^Е'ы прѣдъложеннѣ сънѣстъ Мк 2, 26 Зогр Мар Ас (хлѣвъі прѣдъложенъіА Сав); Мт 12, 4 Зогр Мар; Л 6, 4 Зогр Мар Ас; скннні же съкръшн са пръкдѣ • къ ненже свѣтгілннкъ и трапеза • н прѣдложенне хлѣвомъ Евр9, 2 Ен; мол(нтка) с(ка)тдг(о) каснл(нѣ) предложенью хлѣв(а) Служ 26 1 2. прбОеоіс; намерение, побуждение, усилие ргебзеѵхеіІ, Й5І1Г: оунчалъ прѣдьложеньемь * славъ колеіж Рыл 2аа 13-14 ПРѢДЪЛ ОЖИТИ, -жж, -жншн сов. кого, чьто комоу; прѣдъ цѣмь (18) [прѣдь- Супр (1), прѣд’- Супр (1), прѣлож- (!) Евх (1)] параті- Оёѵаі, протіОёѵаі поставить, положить что-л. перед кем-л. роіоёіі ргесі пёкоііо, ргебіойі: хл'ЬЕ’ь прѣд’ложнкше молгаауж н въкоуснтн Супр 323, 23 • перен.: інж прнтъчж прѣдъложн імъ Мт 13, 31 Зогр Мар • про- хеіоОаі (!) предложить на выбор паѵгЬпоиі, <іаі па ѵуЬгапои: кд’но отъ дкокго прѣдъло- жнмъкамъ Супр 73,24 • греч. нет поставить на первое место, предпочесть розіаѵіі па ргѵпі тізіо, <і;іі ргебпозі: оваче тѣхъ мо- лнткъі • къ многааго мѣсто мнрьскааго оученыа прѣдъложнкъ Супр 534, 16-17 • протіОесг&аі видеть перед собой тіі пёкоііо па ггеіеіі: непрѣд(ъ)ложншА в(ог)а прѣд(ъ) совоіж Евх 116 8 (по(ло)жпша Пс 53, 5 Син) □ прѣдъ- ложенъін в знач. прил. тре проОёсгесое предназначенный (в жертву) игсепу (к оЬё- іі); хлѣвъі прѣдъложенъіА іастъ Мк 2, 26 Сав (прѣдъложеннѣ Зогр Мар Ас) о прѣдъло- жити са протіОёѵаі ёаѵтбѵ пожертвовать собой оЬёТоѵаі зе: г(оспод)і в(о)же нашъ • прѣдъложен са самъ • агнець непороченъ • за животъ к’сего мира Служ 26 3.— Зогр Мар Сав Син Служ Евх Супр.— Ср. положити ПРѣДЪПЛЪЧЬНЪ, -ъін прил. (1) 6 ёпі парата^есое (!) сражающийся на переднем крае Ьо)и)ісі ѵргесіи, ѵ ргесіш гасіё: подра- живъ ворьцА прѣдъпльчьнъіА • ЦНН къ прь- вѣѣмь штнтѣ падъшааго • авик напльнѣатъ тржтъ Супр 93, 27 ПРѢДЪПОКАЗАТИ, -кджж, -кажешн сое. (1) пробеіхѵбѵаі заранее указать ргесіет ика- гаі: памать... състронмъ • прѣдъпоказакъше вьсѣмъ • іакоже начрьтаннн мжжь сихъ лѵкжь- ства Супр 83, 5-6 прѢ П ПРѢДЪПОЛАГАТИ, -аіж, -акшн несов. (1) ларатіОёѵаі предлагать что-л. кому-л. ргебкіабаі: і даѣше оученнкомъ скоьмъ да прѣдьполдгдіжтъ (г. е. хлѣвъ) Мк 8, 6 Зогр (да прѣдълагаектъ Мар).— Ср. полагати, прѣдълагатн ПРѢДЪПОСТАВИТИ, -кліж, -киши сов. (1) проскрёреіѵ подать, предложить (о еде) ргебіойі (к }іс11и): коуп’но же и кльнъі са • не кьстатн прѣжде оть земьА • аште прѣжде не овѣштаатъ са • прѣдъпостдкькнъіихъ въкоуснтн Супр 524, 16-17.— Ср. положити, поставити, прѣдъложнтн, прѣдъставнтн ПРѢДЪПОСЪЛАТИ, -ли, -лкшн сов. (1) пропёрпеіѵ послать вперёд розіаі паргесі: акта нѣкого съла и застжпьннкд • къ въішъ- нюоумоу цѣсароу оучнтелга свокго • прѣдьпосъ- лакъ Супр 273, 22-23.— Ср. посълатн (прѣдн посълатн) ПРѢДЪПЬСАНИге, -нга с (1) ѵлоураццбе пример, образец ргікіаб, ѵгог: сн оуво кротъко подъатъ же и пострддд • намъ прѣдъі^дньк подла Супр 482, 3-— Ср. оврдзъ ПРѢДЪРвЧеНЪ, -ъін прич.-прил. (1) лроауореѵОеіе (выше)упомянутый сігіѵе ге- сепу: къ дьнн во прѣдъреченааго крьстнганадго цѣсдрд костднтінд Супр 186, 15-16.— Ср. прѣждендреченъ, прѣждереченъ ПРѣДЪОТАВИТИ, -кліж, -виши сое. кого, чьто комоу (5) ларютаѵаі поставить кого-л. перед кем-л., привести кого-л. к кому-л. розіаѵіі пёкоііо ргесі пёкоііо, ргебѵёзі:, ргіѵёзі: повелѣ влаженддго кодрдтд прѣдъ- стакнтн кмоу Супр 112, 28 • паратіОёѵаі дать, подать, предложить ргебіойі: прѣдъ- стдкнкъ кн кодж и хлѣвъ Супр 516, 1-2.— Супр 105, 10; 111, 6-7; 524, 9-10.-Ср. положити, поставити, прѣдъкестн, прѣдъло- жнтн, ПрѢдЪПОСТАКНТН ПРѢдЪСТАТИ, -стднж, -стАнешн сов. прѣдъ цѣмь, чимь (5) парісгтасгііаі предстать, встать перед кем-л., чем-л. розіаѵіі зе ргесі пёкоііо, пёсо, ргебзіоиріі: прѣдъстд ц(ѣ- са)р(н)ца о десноіж теве Пс 44, 10 Син; Ен 26а 10; аг’гелъ г(осподь)нь прѣдъстд прѣдъ неіж Супр 3, 3.— Супр 102, 28; 117, 23.— Ср. ПрѢсТАТН, СТАТИ (прѣдн СТАТИ) ПРѢДЪСТОЛИІб, -нга с (1) проебріа почёт- ное место за столом ргесіпі тізіо и зіоіи: И дроугъ дроугд порѣк • П0ТАШТ6 са троу- ждаіжште са * прѣдъ сжднгамн многдш’дн • прѣдъстолик» съподовыакмн Супр 431, 12.— Ср. прькокъзлеженнк, прькокъзлѣгдннк, прѣ- дьнь (прѣдьикк мѣсто), прѣдъсѣданнк, прѣжде- къзлѣганнк ПРѢДЪСТОІАТИ, -стоіж, -стоншн несов. комоу, чесомоу (11) [прѣдь- Зогр (1) Супр (1)] паріотасгваі стоять перед кем-л., чем-л., 539
ПРѢ присутствовать зіаі ргегі пёкут, пёсіт, Ьуі ргііошеп: се во х(рнсто)с(ъ) прѣдъстоитъ по- магаА тевѣ Супр 80, 1 • лрохеіоОаі ждать кого-л., чего-л., предстоять кому-л. осекаѵаі пёкоко, пёсо: вогатоу и оувогоуоумоу та жде трепеза прѣдъстоитъ Супр 491, 29-30 □ прѣ дъ с т о іа, -іаи в знач. прил. лареотсі>$, леріеатФе, 6 оѵѵ аѵтф Фѵ присутствующий рпіотпу: і прѣдьстоььштімъ рече Л 19, 24 Зогр, прѣдъстоььштинмъ Мар (прѣстоілцинмъ Ас) • лареотсое превосходный, отличаю щийся ѵупікафсі: роуфииъ кто прѣдъстож • къ риторьстѣи хытрости Супр 138, 9 • лро хеіреѵо$ предстоящий, приготовленный пасі- сЬагезісі, ргіргаѵепу: тако възможемъ съ дръзиокеньемь • насладіти са • прѣдъстоьь- штаіа трапезъі Клоц 96, 14.— Супр 8, 22- 23: 13, 27; 108. 26: 114, 3-4; 492, 3.—Ср. прѣстоіати, стоити (прѣди стоити) ПРѣДЪСѢДАНИІб, -ии с (9) [прѣдь- Зогр (1)] лрсотохХюіа, лрсотохаОебріа почётное место, сидение на почётном месте ргесіпі тізіо, зехепі па ргесішт тізіё: люваштс цѣлоканьѣ на тръжиштихъ • і прѣдьсѣданиѣ иа сънъмиштиуъ Л 20, 46 Зогр, прѣдъсѣданиѣ Мар Ас (нет Сав).— Л 11, 43 Зогр Мар; Л 14, 7 Зогр Мар Ас Сав.— Ср. прькокъзле- жеиик, прьковъзлѣганик, прѣдъстолик, прѣ- дьнь (прѣдьнкк мѣсто), прѣокдекъзлѣганик ПРѣДЪСѢСТИ, -садж, -САдеши сов. (3) [прѣдь- Супр (1)] прохаОі^еіѵ занять первое место хащтоиі ргесіпі тізіо: втикъшоу же таковоуоумоу дьнн • кь ньже прѣдъсѣдъ анлупатъ къ народѣ Супр 99, 3-4.— Супр 46, 1 7; 258, 20 ПРѣдътеЦІИ, -текж, -теченіи сов. (3) [прѣдь- Супр (1), прѣд- Ас (1)] протрёхеіѵ, проотрёхеіѵ опередить, обогнать, побежать впереди ргебЬёЬпоиі, гогЬёЬпоиі зе киргеби: и прѣдтекъ възлѣзе на соукомариж Л 19, 4 Ас (прѣдн текъ Зогр Мар).— Супр 467, 25; Хил 16а 3.— Ср. теціи (прѣди теціи) ПРѢДЪТбЧА, -А м (7) [прѣ(д)теч- Евх (1), прѣ(д)ч- Служ (1), пр(д)ч- Ас (4)] прббророс; предтеча (о Иоанне Крестителе) ргеіісЬікісе (о Запи Кгігіеіг): (о) с(ва)тѢмь иоанѣ прѣд(ъ- те)чи Служ 36 11.— Ас 1146$ 29; 1426 21; 1476 6; 152а 28; Евх За 1; Супр 461, 10-11 • ПРѢДЪХОДИТИ, -уождж, -уодинін несов. (2) [прѣдь- Зогр (1)] проауеіѵ идти впереди, предшествовать ргебсЬагеі, )іі паргеб: і прѣдьуодАштеі • і къ слѣдъ ходАштеі Мк 11, 9 Зогр, прѣдъ хоДАште Мар.— Ср. прѣдъити прѣдь предлог Зогр Мар Ас Син Супр см. прѣдъ > прѣдь- см. прѣдъ- ПРѢДЬНЬ, -ни прил. (10) [прѣд ннма (!) Супр (1)] «оФтое, 6 ёцлрооОеѵ передний, 540 ПРѢ первый ргесіш, ргѵпі: і се сжтъ послѣдьннн иже вжджтъ прѣдьиии • и сжтъ прѣдьнии • іже вжджтъ послѣдьнии Л 13, 30 Мар (0 Зогр); нъ не кьзираи вьспать • нъ къ прѣдьнѣа подкисни са Евх 846 6; и изломи иогж прѣдь- нжіж Супр 218, 4 ♦ прѣдьнкк мѣсто прсотохХюіа почётное место ргесіш тізіо: не сади иа прѣдьнимь мѣстѣ Л 14, 8 Зогр Мар, прѣдьнинм Ас Сав.— Мт 20, 27 Мар; Супр 558, 28.— Ср. прькъ; прѣдьнкк мѣсто ср. прькокъзлежеиик, прькокъзлѣганик, прѣдъсто- лик, прѣдъсѣдаиик, прѣждекъзлѣганик ПРѢДЬРАТИ, -держ, -дереши сое. (2) стхс€еі"ѵ разорвать ргеігЬпоиі, гохігЬпоиі: не прѣдерѣмъ его • нъ метѣмъ жрѣвиьь о нь И 19, 24 Зогр Мар.— Ср. протръгнжти, прѣтръгнжти, раздьрати прѣ дѣдъ Евх 176 20-21; 936 13 см. прадѣдъ ПРѣДѣЛЪ, -а м (48) 1. брюѵ, бюріа, брое граница, предел Ьгапісе, тех: прѣдѣлъ поло- жи егоже ие прѣіджтъ Пс 103, 9 Син 2. та бріа, періхсорое территория, край, предел (устар.) йгеті, копсіпа, кга): прнде въ море галилеіское • междю прѣдѣлъі • декапельскы Мк 7,31 Зогр Мар Ас Сав Боян; отъ прѣдѣла сракиньска Супр 566, 22 • хАтфос; огорожен- ное место ѵутехепу ргозіог: ѣціе посъпите мюждю (! вм. междю) прѣдѣлъі Пс 67, 14 Син.— Зогр Мар Ас Сав Боян Син Клоц Супр.— Ср. коньць, край, овласть, страна, оустакъ прѣ дѣти см. прѣдѣіати ПРѢдѢіАТИ, -дѣіж, -дѣкши несов. комоу (1) ѵпоохекі^еіѵ мешать кому-л. хаЬгапоѵаі, ргекахеі: къскръсні г(оспод)і карі іа прѣ- дѣ-і-мъ Пс 16, 13 Син.— Ср. къзвраніатн ПРѢЖАСАТИ, -саіж, -сакши несов. (1) ёхпкт]сгаеіѵ ошеломлять иѵабёі ѵ йгаз: прѣжасактъ ма дѣло • дѣлитъ ми сд оумъ Супр 343, 29.— Ср. дикъ (дикъ ткорити) ПРѢЖДб нареч. и предлог (>300) I. нареч. времени лрйтоѵ, то лрйтоѵ, лрбте- роѵ, то лрбтероѵ, лрфтуѵ, лаХаі, то лріѵ, про той с инф., про-, лрйтос (!); (н прѣжде г)8ц; пожьренъіи прѣжде о лрсот69ѵт|то<;; съзь- даиъіи прѣжде лрсотблХаотое) прежде, сна- чала; давно сігіѵе, паргесі, баѵпо: кь севѣ ко землѣ плодитъ са • прѣжде трѣвж по томь же класъ Мк 4, 28 Зогр Мар; іштѣте же прѣжде ц(ѣса)р(ь)сткиѣ в(о)жиѣ • і пракъдъі его Мт 6, 33 Зогр Ас Сав (паче Мар) □ аціе прѣжде не см. аціе; прѣжде да ие см. да; прѣжде даже, прѣжде даже н е см. даже; прѣжде доньдеже см. доньдеже; прѣжде малъі см. малъі; прѣжде в ъітн см. въітн, прѣждекъівъін, прѣждесыи; прѣжде карити см. варити;
ПРѢ прежде въ п ига т и см. въпнгати; преж- де въспіти см. въспѣти; прежде вѣдѣтн см. вѣдѣтн; прежде казати см. казати; прежде миижт и см. мннжтн; прѣжде и а р е ці и (прежде наре- ченъ) см. прѣжденареченъ; прежде пе- ці н с а см. пеціи са; прежде п о в ѣ д о - кати см. повѣдовати; прежде п о оу ч а т и са см. пооучати са; прежде почити см. почити; пріжде прити см. прити; пре- жде прогласнтн см. прогласнтн; пре- жде проповѣдати см. проповѣдати; прѣжде прАтати см. прАтати; прѣ- жде писати см. писати; прѣжде реціи см. реціи, прѣждеречеиъ; прѣжде с и а - ці е и ъ см. прѣждесвАціенъ; прѣжде съ - кѣціати см. съвѣціати; прѣжде оу с ъ- ижти см. оусънжти II. предлог с род.; при указании факта или отрезка времени, рань- ше которого совершается действие яро, лроиоѵ, лріѵ; (оумьръіи прѣжде ввсѣ\ъ лра>то-уёѵѵг)то? (!) лаѵтсоѵ) перед с твор., прежде, до ргесі с твор.: в(ог)ъ же цѣсари иашн прѣжде вѣка Пс 73, 12 Син, прѣжде вѣкъ Ен 32а 8 и 33а 6; сжв(ота) прѣжде к'ьздкига • кр(ь)стоу Ас 1166(5 20.— Зогр Мар Ас Сав Охр Унд Боян Ен Син Евх Клоц Супр Хил.— Ср. древак, иногда, привок, прьвѣк, прѣдн, прѣдъ прѣждев-ыеъ, -ъін прич.-прил. (2) греч. нет предшествующий, минувший, прежний ргесіезіу, сігіѵёічі: они же отъвѣштавъше кмоу рѣшА * подокииа прѣжде къівъшннуъ аАннеи Супр 540, 14-15.— Супр 564, 29.— Ср. древлкнь, прѣждини пРѣждевъзлѣгАниіе, -ии с (і) лрспо- у.лкпа возлежание на почётной месте (за столом) іегепі па ргесітт тізѣё (и зіоіи): люкатъ же прѣждевъзаѣганнѣ на вечерѣхъ Мт 23, 6 Мар (възаѣганнѣ Ас, 0 Зогр).— Ср. прквовъзаеженнк, прьвовъзлѣгаиик, прѣдъ- столнк, прѣдъсѣданнк, прѣдьнь (прѣдьикк мѣсто) Прѣждезъелниіе, -ига с (4) ярсотоикс- оіа (!) почётное, заблаговременное пригла- шение ргесіпозіш рогѵапі: люваштс... прѣж- дезъваньѣ на овѣдѣхъ Л 20, 46 Зогр Мар Сав (прѣдкзкваиіѣ Ас).— Супр 339, 20-21.— Ср. прѣдъзъваннк ПРѢЖДеНАРеЧеНЪ, -ъіи прич.-прил. (5) лроеіргщёѵое, лрорртрвеіе, лроХех'Йеіе выше- названный, вышеупомянутый сіпѵе, ѵуёе гесепу, зЬога гшіпёпу: нже авик прншедъ • въ прѣжденареченъін градъ срѣаѵк Супр 196, 28-29.— Супр 514, 22-23; 518, 1; 554, 29; 565, 3.— Ср. нарецін (нареченъ), прѣдъреченъ, прѣждеречеиъ ПРѣЖДбРбЧбНЪ, -Ъіи прич.-прил. (5) прѢ П 1. лооеірт]|а.ёѵое, лрорртрвеі? вышеназван- ный, вышеупомянутый сіпѵе, ѵузе гесепу, зЬога гшГпёпу: овѣціаваіжціиимъ са хранити • в’сѣ прѣжде реченаа Евх 91а 13 2. лроесрт)- цёѵо? предсказанный, пророческий ргесі- роѵёсіёпс. ргогокоѵапу: рекра прокалена въіваіжтъ христова • А4 и прѣжде реченаа станжтъ Супр 483, 1.— Супр 196, 1; 209, 5; 209, 13-—Ср. нареціи (нареченъ), прѣдъ- реченъ, прѣждеиареченъ, реціи (реченъ) ПРѢЖДбСВАЩбНЪ, -ъін прич.-прил. (2) [прѣждесвА(ці)н- Евх (2)] греч. нет спец. преждеосвящённый ргесірозѵёсепу: сѵ дарѣ прѣждесваці (е) цѣлей • честънааго тѣла • и кръве г(оспод)а нашего Евх 96 10.— Евх 116 3 ПРѣЖДеСЫ, -ъін прич.-прил. (2) греч. нет существовавший прежде (изначально) учоисі сіпѵе (од росаіки): і'(соу)съ х(ристос)а • сжштааго и прѣждесжштааго прѣжде вѣкъ Супр 163, 27.— Супр 165, 4-5 ПРѢЖДбСѢДАНИІб, -ига с (4) прсотоиа- Оебріа почётное место ргесіпі шізіо: люватъ же прѣждевъзлѣгаииѣ иа вечерѣхъ • і прѣжде- сѣданиѣ на соиъмиштнхъ Мт 23, 6 Мар Ас (0 Зогр).— Мк 12, 39 Зогр Мар.— Ср. прѣ.ѵксѣданпк, прѣдкнь (прѣдкпкк мѣсто) ПРѢЖДЬННКЪ, -а м (2) яреррей? помощ- ник рулевого рошоспік когшіеіеіпіка: твои старѣйшина истъ дигаволъ • кръмннкъ змига • а каннъ прѣждъннкъ Супр 400, 8.— Супр 400, 11 ПРѢЖДЬНЬ, -ннн прил. (2) 6 паХаі преж- ний, предшествующий, более старый, древ- ний сіпѵё]8І, ргесісЬогі, зіагзі, пёкде)зі: виздвигни МА г(оспод)і НЗ ГЛЖВИНЪІ зълъ моихъ • ѣко древлинѣаго влждъна • і ѣко прѣждинѣаго развоиника Евх 79а 2.— Супр 438, 11-12.— Ср. древльнь, привъ, прѣ- ждевъівъ ПРѢЗОРЬНО нареч. (1) ѵяерт]фаѵсос высо- комерно, надменно, гордо рге/Ігаѵё, хрирпё, рузпё: не жродкно и прѣзорино отъвѣштаван Супр 1, 13. — Ср. гръдѣ ПРѣЗОРЬСТВО, -а с (3) ѵлгрт]<раѵіа, (іра- 005, лерлереіа высокомерие, надменность, гордость ргегігаѵозі, грирпозі, русЬа: Хоуление • клевета • прѣзоръство • дръзно- венне Евх 916 16.— Супр 1, 9; 189, 11.— Ср. гръдость, гръдъіни, гръжденик, не- прѣзоркство прѣзкркрѣние (!) Клоц 26 36-37 см. прѣзкрѣник ПРѢЗЬРѢНИІб, -нга с (1) [прѣзьрирѣние (!) Клоц (1)] греч. нет недосмотр, упущение ргеЫёсіпиІі, орошепиіі: крѣпъко помъішлѣь* • кывъше(е) пръвоумоу ц(ѣса)реві і(здран)л(е)- воу «саоулоу • с не за велке прѣзкркрѣние (!) • 541
ПРѢ отъ пророка саоула (! вм. самоунла) Клоц 26 36-37.— Ср. некр'кжекик ПРѢЗЬРѢТН, -зьрвк, -зьрншн сов./несов. (29) 1. сов. ёсрораѵ тіѵа посмотреть на кого-л. росііѵаі ее па пёкоііо: ті же смо- трішіл • і прѣз'ьр'ЬшіА міа IIс 21, 18 Син 2. сов./несов. ѵлерораѵ, ларораѵ, иаОаі- реіѵ (!) оставить/оставлять без внимания, презреть/презирать ргеЫёсІпоиІ/ргеЫіхеІ, оротепоиі/оротцеі:, ройгсІпоиС/роЬгдаІ: г(оспод)і... д’клъ рлъ-оу твоею не пр'Ьзьрн Пс 137, 8 Син; не ко гіркзьрнтъ г(оспод)ь лю- каштиі'хъ кго въ истинж Супр 66, 28 • яарораѵ, ёліретреіѵ (!) прощать рготі)еі: прѣзьрА гр'Ьх’ы нлша Евх 856 20.— Син Евх Клоц Супр.— Ср. некрѣщн пр'Ьидж Л 2, 16 Ас см. прнтн ПРѣИЗЛИХА нареч. (4) ѵлерлЕршасое чрезмерно, излишне, слишком ргевргГІів, пасіпити: пр'Ьізлнха • днвл'йауж са Мк 7, 37 Зогр Мар Ас Боян (лихо Сав).— Ср. излиха ПРѢИЗНОѴРИТИ, -рж, -риши сов. (1) «Хе- оѵеитеіѵ (!) причинить вред овісііі, хрйвоЬіі вкосіи: пакость ко леи рече сьтвори велнкж • и З'Ьло лса пр^нзноури Супр 422, 12-13 (тъште- тж мі сътворі Клоц 86 40).— Ср. окидѣти ПРѢИЛЛАТИ, пр'Ьклслвк, пр-йклелкши несов. (4) ЛарРаѵеіѵ, лараЛарраѵеіѵ, ёцлштеѵео- Оаі (!) перенимать, принимать ргертаі, рп)Гтаі:: силъі ко и(е)к(е)съиъііА невидимо пр’Ьстоіат’к намъ * пр-кемліжціе ок’Ьтованне твое Евх 876 14.— Супр 187, 22; 246, 27-28; 296, 8.— Ср. нрпнматн ПРѣИЛІЬНИКЪ, -а м (1) 8іа8о%ос преем- ник павінрее: и въіти ти пр-кимьинкоу • и кам'кетьиикоу връховьиіаго апостола петра Супр 122, 17-18.— Ср. иам-кстьникъ, пр-км'кньннкъ ПРѢИСПОДЬНЬ, -нии прил. (20) хатсота- тое, натштедос,, о хатсотатсо, хатах'&бѵіо^, (ЗѵОюе подземный, преисподний росітетпі, росівѵёіпГ: ізкавілъ е д(оу)шж мовк отъ ада пр'кксподьи'кго Пс 85, 13 Син; Супр 461, 28; 487, 22-23 ♦ прѣисподьиіага с мн. в знач. сущ. та хатах'Вбѵіа, тартаро§, та ха- тсотата ад, преисподняя росівѵёіі: жзами • В’кчьиами • вь прѣисподьинихъ * і въ огни негасимомъ... затворь • иенздреченъноіж силож Евх 636 13-14.— Син Евх Клоц Супр.— Ср. исподьнь; прОисподьнпма ср. адъ ПРѢНТИ, -ндж, -идеши сое. от кого, чесо къ комоу, чесомоу; до чесо; въ чьто; иа кого, чьто (>100) [прншьдъ (!) Зогр (1) Мар (1); прОиідетъ (!) Лс(1)] 1. ёрхеоОаі, біёрхеа&аі, алёрхео'®аг, ёлаѵёрхесгВаі, ѵлёрхеоОаі, ларёо/еоОаі, біаРаіѵеіѵ, цетаРаіѵеіѵ, лоо (Заіѵеіѵ, аѵауеаОаі, біалераѵ, цетіёѵаі, це- таЗаХХеаВаі перейти, отправиться, пере- правиться ргері, осіеЬгаі ве, ргергаѵіі ве: ПРѢ прОіди отъ еждоу • і иди въ іюдеьь И 7, 3 Зогр Мар Ас; прОідОмъ на онъ полъ езера Л 8, 22 Зогр Ас (прООдОмъ Мар); прншьдъ (! вм. прОшьдъ) отъ тждО и(соу)с(ъ) • іде прн мори галилОістОмь Мт 15, 29 Зогр Мар • перен.: иъ прОідетъ отъ съмръти въ животъ И 5, 24 Зогр Мар Ас • ёр/еоОаі пройти (путь) ирі (сезіи)'. прОндосте дьни пжть Л 2, 44 Ас (придете Зогр Мар, прндоста Сав, п.. Боян) • ларёрхеаОаі, біёрхеаОаі, 6іа|3аі- ѵеіѵ, лераѵ, лролераѵ перейти, перешагнуть через что-л. ргері, ргевіоиріі, ргекгосіі: оуко прОіде д(оу)ша наша водж непостоінж Пс 123, 5 Син; прОити х(рьст)олюк’че • весъ- клазиа море жнтииское Евх 846 1 • перен. 5іёрхео®аі пройти ргейпаі ве, ргеѵаііі ве: по мьиО прОидж гнОві твоі Пс 87, 17 Син • ѵлерЗаіѵеіѵ обойти, миновать рге)Гі, ѵупе- ейаі: отъ дОвъі нзнде Т(соу)с(ъ) • велико чоудо вракъ прОити Супр 428, 13 • біауеа- Оаі, біатрёхеіѵ, біёрхестОаі, Л(ю|3аіѵеіѵ пройти, миновать (о времени) тіпоиі (о са.че): лОтоу прОшедъшоу мирънъіи врагъ велша поставыактъ съсждъ свои... цкеара оу ала Супр 190, 17 • ларёрхеоОаі пройти, миновать, исчезнуть рге)іі, ротіпоиі, га пікпоиі: н на сОнъ крілоу твоею надОк сіа доіже прОідетъ кезаконенье Пс 56, 2 Син; н(е)ко і землО мимо идетъ • а словеса моі не імжтъ прОітн Л 21, 33 Зогр (не мимо нджтъ Мар Ас, не имжтъ мимонти Сав) 2. біёрхео'&иі пройти (сквозь, через что-л.) ргорі пёсгтп: положилъ есі тьлеж і въістъ нощъ • въ неже прОіджтъ вьсі звОрье лжжьнн Пс 103, 20 Син 3. ретаРаіѵеіѵ, ретаіреіѵ уйти осіері:: і къіс(тъ) егда съконьча и(соу)- с(ъ) притъчА сны» • прОіде отъ тждк Мт 13, 53 Зогр Мар Ас Сав • лроёрхесЛаі рлхрбѵ, лроРаіѵеіѵ бХіуоѵ, лоо|3аіѵеіѵ отой- ти (на некоторое расстояние) ро<хіе)і(: і пр'кш’дъ мало отъ тждоу • оузьр'й гккова зеведеова Мк 1, 19 Зогр Мар; пр-кшьдътжді Мт 4, 21 Зогр Ас Сав (0 Мар).— Зогр Мар Ас Сав Син Евх Клоц Супр.— Ср. варити, мннжтн, отити, прити, пр'кл'кетн, пр'кмнижтн, прѣетжинтн, пр'кгахати п р і к а и і к Пс 79,7 Син см. пр'кр'кканнк ПРѣКЛДДА, -ъі ж (1) лараохарітгіе (!) перекладина (?) ргіепу Ігаш (?): твоа нле- ннца ежтъ зависти • и коракьчиА к'кен • весла льсти • реть • лицем'крьство • прѣкладъі завнетьливни Супр 400, 16 ПРѢКЛАШАТИ, -гавк, -іакшн несов. (4) [пр'кклан'к- Зогр (1) Мар (1) Евх (1) Супр (1)] хХіѵеіѵ преклонять, склонять вкіапёі: въпа и кол'кна пр'кклан'ктн Евх 62а 2 □ прі- кланіатн са хХіѵеіѵ, аѵѵтаоотаѲаі скло- няться вкіапёі ве: къждо пр'кклаёгкА са • 542
ПРѢ цѣлока’ше колѣнѣ пракед’ноуоумоу Супр 51, 22 • перен.: дьнь же начат ь прѣкланѣтн са Л 9, 12 Зогр Мар.— Ср. клангатн са, клачдтн, поклаигати, прѣгъіватн (прѣгыкатн колѣнѣ) ПРѣКЛОНИТИ, -нвк, -ниши сов. (36) хХіѵеіѵ склонить, наклонить, преклонить зкіопіі, пакіопіі: прѣклонь главж прѣдаетъ д(оу)хъ И 19, 30 Зогр Мар Ас (2) Сав Боян; ѵ> Бла- говолити г(оспод)ю н(ог)оу на иъі • і на прѣ- клоньшаіа колѣна своѣ Евх 61а 12; колѣнѣ прѣклоинвъ нсповѣдааше са боговн Супр 527, 30 • перен.: прѣклоиилъ еси севѣ в’сѣ вндн- маа • съкроушилъ еси главъі иуъ Евх 286 Запрѣклоннтн са хёлтеіѵ, ёліхйлтеіѵ, лщхіхйлтеіѵ, ёліѵеѵеіѵ, аѵатрёлеаОаі, хац- лтеіѵ; (ин прѣклоннтн са ахарлтіе біарёѵеіѵ) склониться, преклониться зкіопіі зе, зЬуЬ- поиі зе, пакіопіі ве: прѣклонітъ сіа і падетъ Пс 9, 31 Син; к томоу прѣклоинтъ са кмоу вьсѣко колѣно Супр 332, 7-8 • перен.: прѣ- клоин са ч(ловѣ)к(о)лк>Бнемь на ціедроты твоіа Евх 776 21; клма не послоуша мене нн прѣклоии са Супр 195, 6 • хХіѵеіѵ прибли- зиться к концу ргіЫійі ве ке копсі: прѣ- клоинлъ са естъ юже день Л 24, 29 Мар Ас (0 Зогр) • хХіѵео'баі подвинуться роЬпоиІ 8е: оснъіваіАН земли; на твръді своеі « не прѣклоинтъ сіа въ вѣкъ вѣкоу Пс 103, 5 Син • бшголейтОаі растрогаться Ьуі роЬпиІ: се- вастнискъи митрополитъ • отъ прослоутніа оуво кже о немъ прѣклоинвъ са Супр 280, 10.— Зогр Мар Ас Сав Боян Син Евх Супр.— Ср. поклаиитн са, поклоннтн, поклакнжтн, приклонити, прнннкижтн прѣклоньиъ Евх Супр см. непрѣклоньнъ прѣклоніениіе, -ига с (1) греч. нет скло- нение, преклонение вкіопёпі, вЬгЬепі: въскло- «« и отъ прѣклоненнѣ непрнѣзнииа • и прослави прославлѣжціАіА та Евх 40а 20 ПРѣКОСЛОееСИіе (?), -нга с (1) аѵтіХоуіа противоречие, прекословие осішіоиѵапі, осі- рог: (прѣкослове?) сню • конъ(чнна) Евр 6, 16 Ен.— Ср. протьвьнъ (протнвьнок слово), прѣрѣкдник, пьрга ПРѣКРАТИТИ, -краціж, -кратнши сое. (13) хоко|3ойѵ укоротить, сократить, ограничить гкгаііі, отегіі: г аште не ьп г(оспод)ь прѣ- кратилъ дьнні « не би бъілд с(ъ)п(ас)ена всѣка плъть • нъ ізнъранъіхъ ради ььже ізвъра • прѣкратитъ дьнн Мк 13, 20 Зогр Мар.— Мт 24, 22 Зогр (2) Мар (2) Ас (2) Сав (2) Боян.— Ср. съкратнтн ПРѣКРЪЛАИТИ, -млвк, -мншн сов. (3) біатрёгреіѵ накормить, насытить пакгтіі, пазуііі: вьзьмъ пать хлѣвъ прѣкрьмн множь- ство Супр 476, 19-20.— Супр 290, 15; 345, 2.— Ср. иакръмнтн, напитати, напнтѣтн, насытити, ндтроутн, прѣпнтѣтн прѢ П ПРѢКРЬСТИТИ, -крьціж, -крьстнши сов. (12) очррауі^еіѵ, хатаоіррауі^еіѵ перекрес- тить, осенить крестным знамением рокгі- хоѵаі, исіёіаі кгіг: и потом(ь) прѣкръстнт(ъ) поп(ъ) водж • в • пръстомъ Евх 5а 11; н прѣкрьстивъ с(ва)тъін еп(нскоу)пъ и въздъ- Хижвъ • ржкж положи иа мрьтвьци Супр 537, 2ппрѣкрьстпти са хатаогрсрауі^еа- Оаі перекреститься рокгігоѵаі зе: прѣкръстн са и вьздвнже очи свои Супр 166, 11.— Супр 5, 18; 14, 15-16; 14, 21-22; 99, 26; 162, 29-30; 166, 11; 515, 14; 516, 11; 540, 29 ПРѢКРЬЦІАТИ, -діж, -акши несов. (2) ха- таофра-уі^еіѵ, то отщеіоѵ той атащрой лоіеіѵ крестить, осенять крестным знаме- нием хпашепаі кгігет: и прѣкрьштдА вк часто по прьсемь ие прѣстааше Супр 516, 16.— Супр 206, 11-12.— Ср. знамендтн, крьсти- тн ПРѢКОуТИТИ, -коуціж, -коутншн сов. (2) лоіхіХХеіѵ нарядить, украсить ѵузгіогіі, резіге охсіоЬіІ: прѣдъста ц(ѣса)р(н)ца о десновк теве въ ризахъ позлаціеиахъ одѣиа прѣкоуціена Пс 44, 10 Син (прѣоукрашена Ен 26а 12-13).— Пс 44, 14 Син.— Ср. прѣоу- краснтн, оукраситн ПРѢЛА!’АТИ, -гавк, -гакшн несов. (4) 1. чьто на чьто цетаРаХХеіѵ, лооаалтеіѵ пре- вращать, претворять тёпіі: вода на вино прѣлагакма кѣаше Супр 398, 25 2. прѣла- г а т и с а цетатіОесг&аі опрокидываться ргеѵгасеі зе; егда съмжщаетъ сіа зелілѣ • і прѣлагавктъ сіа горъі въ ср(ъ)д(ь)ца моръ- скад Пс 45, 3 Син (прѣвраціажтъ са Ен 266 7-8) 3. прѣлагатн са ларафёрео'ваі отклоняться одсЬуІоѵаІ зе: въ ина оучениннѣ (! вм. оученнѣ) странъна рдзличиага • не прѣ- лагаите са Евр 13,9 Ен.— Клоц 11а 11-12.— Ср. прѣвраціатн (прѣвраціатн са), прѣмѣніатн са, прѣокразоватн са, прѣтваргатн са ПРѢЛАЗИТИ, -лджж, -лазити несов. (3) аѵаРаіѵеіѵ перелезать ргеіёхаі: не въходаі двьрьмн въ дворъ овьчні • нъ прѣлаЗАі іноудоу • тъ тать естъ И 10, 1 Зогр, прѣлазА Мар Ас ПРѢЛАЛІАТИ, -мавк, -макши несов. (1) хХаѵ переламывать, разламывать, прелом- лять (устар.) ргеіашоѵаі, Іашаі: се кетъ пльть мога за въі прѣлдмакма Супр 419, 16 (..мАціее.. 1 Кор 11, 24 Ен).— Ср. ломити, съламлгатн прѣлесть Супр 104, 13 см. прѣльсть ПРѢЛИВАТИ, -авк, -акшн несов. (1) це- таРаХХеіѵ переливать ргеіёѵаі (<іо паНоЬу): по дмнн(ъ) вьзлѣет(ъ) връуоу прѣлнваемааго вина • отъ с(ва)тыхъ б (о) гоавленеи Евх 20а 20-21.— Ср. прѣлигатн ПРѢЛИХЪ, -ъін прил. (1) нлерРоХ-ц (() огромный, чрезмерный ргііізпу, ргеѵеііку: 543
ПРѢ врагомъ же намъ сжштемъ • прѣаихынмъ члокѣколкжннмъ прнсвонствивъ нъі Супр 109, 24.— Ср. анхъ ПРѣЛИЦІАТИ, -аіж, -акшн несов. (8) пЛ.а- ѵаѵ, алатаѵ, хорла^еіѵ обманывать, вво- дить в заблуждение кіашаі, иѵасіёі ѵ ошуі: ие прѣанштан севе Темна Супр 266, 25; иже въкоушактъ скръвин господьнь • то ие прѣ- аиштактъ са никоанже Супр 267, 2.— Супр 166, 2-3; 230, 24; 262, 27; 266, 27-28; 266, 29; 443, 11.— Ср. крадоводнтн, аьстити, прѣаьціати ПРѣАИІАТИ1, -аѣіж, -аѣкши сое. (1) цета- РаХХеіѵ перелить куда-л. ргеііі (<іо паЛоЬу); потомь прѣаѣетъ виио • аи масао Евх 196 8-9.— Ср. прѣаиватн ПРѣАНІАТН2 СА, -виж сд, -гакши СА (2) несов. [прѣаиѣ- Зогр (1) Мар (1)] іілере- ххйѵѵеоФаі переливаться через край рге- Іёкаі: мѣрж доврж иатъкаиж • і потржсъиж • і прѣанѣіжштж са • (да) даддтъ иа аоио ваше Л 6, 38 Зогр Мар ПРѢЛОГЪ, -а лі (1): вод ьиии п р ѣ а о 5 и греч. нет дизентерия йріаѵісе: моа(нтва) над(ъ) трждовитомь [и] водъиъіми прѣаогы Евх 31а 18 ПРѣЛОЖениге, -ига с (2) цетаРоХл), це- таОеочс; превращение, изменение ргешёпа, рготёпа, гтёпа: напраснікмъ прѣаоженнга • чоудо сътворнаъ зърлштиимъ Супр 93, 23.— Супр 84, 26.— Ср. нзмѣнкник, прѣмѣна ПРѢЛОЖНТН, -жж, -жиши сое. (23) [приаож- (!) Супр (1)] 1. чьто къ комоу, чесомоу цета- тіОёѵаі переложить, перенести, переместить ргеіогіі, ргепёзі: оу пештеръі прѣаожи чьстъиок кго тѣао Супр 532, 10 • перен.: аювовь в’сіж • своіж • да прѣаожимъ къ н(е)в(е)съ- иъімъ Евх 91а 1 2. кого, чьто въ кого, чьто; на чьто ретаРаХХеіѵ, цетатіОёѵаі, рета- лоіеіѵ, ретахХеѵа^еіѵ, біаХаааеаОаі пре- вратить, изменить ргешёпіі, рготёпіі, гтё- піі: в(о)же нашъ * прѣаожеи при мосѣн • водж горъкжіж • аюдемъ твоимъ • въ сладъ- кжіж Евх 675 6'шпрѣаожнтн са въ чьто цЕтатіОеоОаі, ретаРаХкеаОаі превратиться во что-л., измениться хшёпіі ее, ргошёпіі зе ѵ пёсо; и авик изиде вѣсъ • и прѣаожи са въ змии веаикъ Супр 173, 23.— Служ Евх Клоц Супр.— Ср. измѣнити, овратнти, поаожнтн, потворнтн, прѣвратитн, прѣмѣнити, прѣнести, прѣоваѣцін Са, прѣовразнти, прѣставити, прѣ- творнти, оупразнити ПРѢЛОЛАИТИ, -маіж, -мншн сов. (31) [..а.. Ен (1)] хатауѵйѵаі, иХаѵ, хатаиХаѵ переломить, сломать, разломить, преломить (устар.) ргеіошіі, гіотіі, гогіотіі: трьсти съкроушеиъі ие прѣаомитъ Мт 12, 20 Мар Сав (приаомитъ Зогр, нет Ас).— Зогр Мар Ас 544 прѢ Сав Охр Ен Евх Клоц Супр.— Ср. изаомити, прнаомитн, разаомити ПРѢЛОЛАЛІбНИІб, -ига с (5) хХаоіе разла- мывание, преломление (устар.) Іашапі, рге- Іошепі: ѣко са позна има въ прѣаомаеиии хлѣва Л 24, 35 Мар Ас 155а 23, . .рѣаоллаенні Охр, въ прѣаомаеше Ас 4аа 4 (0 Зогр).— Супр 474, 23-24 прѣаоуводѣиствьнъ Супр 365, 18- 19 см. прѣаюводѣнствьнъ ПРѢЛЬСТИТИ, -аьціж, -аьстиши сов. (54) лХаѵаѵ, алолХаѵаѵ, алатаѵ, аѵѵарла^еіѵ, беХеа^еіѵ обмануть, ввести в заблуждевие, обольстить, соблазнить окіашаі, иѵёзі ѵ ошуі, ргеізѣіѣ, зѵёзі: і мъноэи аъжин пр(оро)- ци въстанжтъ • і прѣаьстАТъ мъногы Мт 24, 11 Мар Ас (2) Сав (2) Зогр-пал (0 Зогр).— Зогр Мар Ас Сав Зогр-пал Син Евх Клоц Супр Хил Рыл ПРѢАЬСТЬ, -и ж (27) [прѣаес- Супр (1)] лХаѵг] 1. алатг], иаиіа коварство, обман кіаш, іезк, росіѵосі: Тжде во зависть • тоу живжтъ • враждъі и свари н прѣаьстн • н пьрд Супр 400, 20-21 ф прѣаьсть приілти т-цѵ алат-цѵ ѵлоцёѵеіѵ быть обманутый сіаі зе окіашаі, ргеІзІіТ: дѣвоіж во вѣ еуа • не оуво вѣ аежжа познааа кгда прѣаьсть прнАТЪ Супр 489, 10 2. алштіа; (оу прѣаьстн въітн лЛаѵаодаі) заблуждение Ыікі: да иекъаи и теве самого видимъ покаіжшта са отъ прѣаьсті коумиръскъіА Супр 157, 6; нъ от’ци ваші акъі весаовесънага животъиа оу прѣаьстн вѣахж • ие сжште въ разоумѣ истін’иааго вога Супр 27, 16-17.— Супр.— Ср. кладь, заважжденнк, ковъ, кызнь, аьсть, аьціеник, проказьство, пронъірик, пронъіръ, пронъірьство, прѣаьціеник ПРѣАЬСТЬННКЪ, -а м (1) лХаѵбе обман- щик, соблазнитель росіѵосіпік: вашь же в(ог)ъ камѣнъ съі окамени ваша срьдьца * н прѣльстьинкъ съі • и дніавоаъ прѣаьстити уо- штетъ васъ Супр 34, 8-9.— Ср. аьстьць ПРѢЛЬЩАТИ , -аіж, -акшн несов. (7) алатаѵ обманывать, обольщать кіатаі, росіѵасіёі: съгрѣшихъ... врагомъ зъаѣ прѣаьціаемъ Евх 68а 20 □ п р ѣ а ь ці а т и са оѵѵалауеаОаі, лХаѵааѲаі заблуждаться, обольщаться сіа- ѵаі зе кіашаі, шуііі зе: не прѣаьштан са воукстніж павьаа врата свокго Супр 1, 18-19.— Супр 34, 17; 101, 20-21; 176, 29-30; 214, 27- 28; Хил 2а$ 22-23.— Ср. крадоводитн, льсти- ти, прѣлиціати ПРѢЛЬЩбНИІб, -иіа с (7) алатц, то л’ла- ѵааОаі, лтёрѵа (!) обман, оболыцение к!ат, Іезк: оукрашени заатомъ на прѣаьштеник чаовѣ- комъ Супр 177, 3.— И 13, 18 Мар; Супр 11, 14; 329, 17-18; 339, 15; 392, 5; 478, 14.- Ср. аьціеник, прѣаьсть ПРѣДѢПЪ, -ъіи прил. в знач. сущ. (1) греч.
ПРѢ нет благородный (о патриархе) ѵхпезепу (о раігіагсіюѵі): сълоучн са прѣлѣпоуоумоу въ с(ва)тѢн црьк’вн нероусалнмьскъінхъ свѣтилъ Супр 534, 27 ПРѣЛѢСТИ, -лѣзж, -лѣзешн сов. (2) ѵлер- (Заіѵеіѵ, ларауіуѵеаОаі перелезть, перейти ргеіёхі, ргекгосіі, ргері: і в(о)эѣ моемъ прѣлѣзж стѣнж Пс 17, 30 Син.— Супр 254, 12-13.— Ср. прѣнтн ПРѢЛЮВОДѢН прил. (10) роіхаХі^ прелю- бодейный сіхоіогпу: въ родѣ семь прѣлюво- дѣімь • і грѣшьнѣмь Мк 8, 38 Зогр Мар Ас (прѣлюводѣнмѣмь (!) Сав) в знач. сущ. роі%бе прелюбодей сіхоіохпік: ѣко иѣсмь ѣко г прочні ч(ловѣ)цн • хъіштьиици... прѣлюкодѣі Л 18, 11 Зогр Мар Ас Сав.— Мт 16, 4 Зогр Мар; Пс 49, 18 Син.— Ср. люводѣн, любодѢннъ, прѣлюкодѣниъ, прѣлюБОдѣнсткьнъ ПРѢЛЮВОДѢННЪ, -ъіи прил. (3) [прѣлюво- дѣим- (!) Сав (1)] тт)? лорѵеіа?, роі^аХі^ прелюбодейный, прелюбодеяния род. сіхо- Іохпу, СІ2ОІО28ІѴ1 род.: иже аціе поустнтъ женж своіж • развѣ саовесе прѣлюводѣнна Мт 19, 9 Мар Ас (не лювъі дѣгавъшж Сав, 0 Зогр).— Мк 8, 38 Сав.— Ср. люводѣн, люво- дѣииъ, прѣлюводѣн, прѣлюводѣнствьнъ прѣлюводѣистео, -а с (2) фоѵоцоіхеіа, аосотіа? ааёХуеіа прелюбодеяние, пре- любодейство СІ2ОІО78ІѴІ: прѣлюводѣиствомъ севе оскврьннвъін • и оукокмъ Супр 523, 29.— Супр 355, 4-5.— Ср. влждъ, влжжденнк, люводѣнство, прѣлюводѣганнк, прѣлювъі, съвлж- жденик ПРѢЛЮБОДѢИСТБЬНЪ, -ъін прил. (1) тт)е цоіхгіа? прелюбодейный, прелюбодействен- ный сігоіохпу: сице вѣ ііѵсифь боголювьць... и кѣглаше • прѣлоуводѣнствьнааго дѣлесе Супр 365, 18-19-—Ср. люводѣн, любодѢннъ, прѣлюводѣн, прѣлюводѣннъ ПРѢЛЮБОДѢіЛНИІб, -нга с (9) [прѣлюводѣа- Зогр (4) Мар (4) Евх (1)] цоіхеіа; (въ прѣ- люводѣіаннн цоіхеѵбцеѵо?) прелюбодеяние СІ20І028ІѴ1: отъ сръдца во гсходатъ • помъіш- леннѣ зълаѣ • оувніства прѣлюводѣаннѣ • татьвъі Мт 15, 19 Зогр Мар; Мк 7, 21 Зогр Мар; сн жена ьлта естъ нъінѣ въ прѣлюводѣа- нні И 8, 4 Зогр Мар.— И 8, 3 Зогр Мар; Евх 68а 21-22.— Ср. влждъ, влжжденнк, люводѣнство, прѣлюводѣйство, прѣлювъі, съвлж- жденнк ПРѢЛЮБОДѢіЛТИ, -дѣіж, -дѣкшн несов. (1) цоіхгбеіѵ прелюбодействовать сіхоіогіі: за- конъ вѣ данъ • вел<лн не прѣлюводѣатн нн оу в нтн Супр 365, 20.— Ср. прѣлювъі (прѣлювъі дѣіати, творнтн) ПРѢЛЮВЪІ, -въве ж (30): прѣлювъі дѣіати, творнтн, сътворити цоі- Хебегѵ, роіхеѵесгваі, роіхааОаі прелюбодей- прѢ П ствовать, совершать/совершить прелюбо- деяние сіхоіохіі /х.с і/.оіохіі, .чіпіііпі / /е.чіпііпіі: жендн са подъвѣгоіж • прѣлювъі творитъ Мт 19, 9 Мар Ас, прѣлювъі дѣетъ Сав (0 Зогр); заповѣди вѣсн • не оувін • не прѣлювъі сътво- рн • не оукрадн Л 18, 20 Зогр Ас Сав. прѣ- лювъ (!) Мар.— Зогр Мар Ас Сав Клоц.— Ср. влжднтн, влждъ (влждъ дѣгатн, творнтн, сътворити), лювъі (лювъі сътворити), прѣлю- водѣгатн ПРѢЛЮБЬНЪ (?), -ъін прил. (1) лоооцикцс любимый оЫіЬепу: . .(прѣлю)вна Фил 4. 8 Ен ПРѣЛЖКАБЪ, -ъіи прил. (1) ла-уиаиютос в высшей степени коварный, лукавый ѵеіші кііѵу, ѵеіші пісетпу: прѣлжкавъін ко и не- чнстъін врагъ в(о)жнемъ ракомъ Супр 521, 3 ПРѢЛАбТАТИ СА, -аіж са, -акшн са или -меціж са, -меціешн са или -метж са, -метешн са несов. (1) лараррілтешОаі находиться на последнем месте, в пренебрежении Ьуі ровіесіпі, ороѵгхепу: стнх(ъ) • нзволнхъ пре- метатн са въ дом Евх 84а 7 (прімѣтаті сіа Пс 83, 11 Син, Супр 147, 19, пріпадатн Супр 101, 11-12).— Ср. примѣтатн са, прн- падатн ПРѢЛАИЛОСТИБЪ, -ъін прил. (8) [прѣм- (Х)стнв- Евх (1)] лоХѵёХеос, ёХетцихоѵ, лаѵеѵ- олХаухѵоб иаі лаѵеХетцихоѵ, оіитіррхоѵ в высшей степени милосердный ргешііовгсіпу, ргеіавкаѵу: і тъі г(оспод)і в(о)же моі штедръ і прѣмілостівъ • тръпѣлівъ і прѣмілостівъ и рѣснотівънъ Пс 85, 15 Син.— Пс 85, 5 Син; 102, 8 Син; Евх 246 15; 866 1-2; Супр 123, 8; 526, 16.— Ср. милосрьдъ, мнлосрьдьнъ, милостивъ, мъиогомнлостнвъ ПРѢЛАИНОВАТИ, -ноуіж, -иоукши несов. (1) ѵлерРаіѵеіѵ переступать, переходить рге- кгасоѵаі, ргесйахеі: да не мѣрж прѣмнноуіж- ште • погоувнмъ доушевьна'го с ьдравніа Супр 494, 28.— Ср. мнмоходнти, миновати, прохо- дити, прѣходнтн, прѣхаждатн ПРѣЛАИНЖТИ, -нж, -неши сов. (3) ѵле(>- (Заіѵеіѵ переступить, пройти ргекгосіі, ргері: не вь сласть во оуже тъ прииметъ • прѣмннжвъ потрѣвьнъіА оуставъі Супр 494, 30.— Супр 278, 28; 552, 30.— Ср. прѣнтн, прѣтецін ПРѢЛАЛЬКНЖТИ, -нж, -нешн сов. (1) ла- ѵеаОаі умолкнуть, замолчать шпікпоиі: прѣлількошА отъ пьрѣннга • затвореномъ въівъшемъ оустомъ нхъ нстнноіж Супр 331, 19.— Ср. омльчатн, поллльчатн, прѣмльчатн, оумлькнжтн ПРѢЛАЛЬЧАТИ, -ллльчж, -мльчншн сов. (10) [прѣмлъ- Мар (1) Супр (7)] лараоиолаѵ 1. без доп. фіцойоОаі, .оіуаѵ умолкнуть гшікпоиі, итікпоиі: прѣмльчн ізндн іж него Л 4, 35 Зогр Мар (полллъчі Ас) 2. чьто обойти 18 Заказ 777 545
ПРѢ молчанием ротіпоиі тісеіит: слезч» моіхъ не прѣлалъчі Пс 38, 13 Син • отъ кого не выслушать кого-л., не внять кому-л. перо- ргаі зІисЬи пёкоти, пеѵузіузеі пёкоко: в(о)же моі не прѣмлъчі отъ мене • еда когда прѣлалъчіші отъ мене * н оуподовлж сіа съ нізъ^одіаштімн въ ровъ Пс 27, 1 Син.— Пс 34, 22 Син; 49, 3 Син; 82, 2 Син; 108, 1 Син; Супр 412, 23.— Ср. омльчати, помльчатк, сумльчатн ПРѣЛАО предлог с дат. (18) иатёѵаѵті, аяёѵаѵті, ёЪ, ёѵаѵсіас;, ярое; (с вин.) при указании на лицо или предмет, прямо перед которым совершается действие напротив, перед паргоіі, ргей (с твор.): і сѢдаштю емоу на горѣ елеонсцѣ • прѣмо цр(ъ)к(ъ)вн Мк 13,3 Зогр Мар: что рекжтъ прѣмо семоу Супр 358, 13 ♦ прѣмо лнцоу еіс; лрбско- яоѵ прямо в лицо ргесі іѵагі: прѣмо лнцоу жидомъ рече Супр 353, 3.— Зогр Мар Ас Сав Син Евх Супр.— Ср. протнво, протнвж, прѣ, прѣдъ прѢлаоціи, -могж, -можеши сов. (5) тіяербтіѵацоѵѵ, бѵѵаоОаі, иатаюхѵѵеіѵ (!) превозмочь, преодолеть, пересилить рге- шосі, ргекопаі: крашіА сіа со мьноіж отъ юності моекъ • іко не прѣмогж мене Пс 128, 2 Син ф не прѣмоцін д1іуот|>'охеі'ѵ из- немочь, пасть духом кіезпоиі па тузіі: не прѣможе д(оу)хч» моі Пс 76, 4 Син.— Пс 64, 4 Син; Супр 113, 9-10; 185, 5-6.—Ср. възмоцш, повѣднтн, прѣвратн, прѣдолѣтн, прѣодолѣтн, съдолѣтн; не прѣмоцін ср. прѣ- немоцін ПРѢЛЛРАЧЫГЬ, -ъіи прил. (2) яаѵёояерос очень темный, исполненный мрака гсеіа Іешпу, ішаѵу: заіде в(ог)ъ слънъце подъ землж • і тъмж прѣмрачънжіж іюдеомъ сътворі Клоц 126 31-32, прѣмрачьнж Супр 448, 27.— Ср. мраченъ, тьмьнъ ПРѢЛАОуДИТИ, -моуждж, -моудніпн сое. (2) йяертівёѵаі; (мало прѣмоуднвъ цет’ бліуоѵ) подождать, промедлить роскаі, ргосіііі: н прѣмоуднвъше оутрѣ третнн дьнь прншедъше Супр 154, 21-22, пакта оуво мало прѣмоуднвъ въ тъ жде день • прнде Супр 120, 8.— Ср. замжднтн ПР'ЁЛАЪНОГЪ, -ъін прил. (2) [прѣмно- Супр (2)] цнріос; многий, многочисленный рге- шпойу: тѣмь прѣмногаіа клагаіа вьнесена бъіша Супр 488, 21.— Супр 495, 1.— Ср. мъногъ ПРѣЛАЬ нареч. (1) орОох; правильно зргаѵ- пё; рече к немоу съпасъ • прѣмь еждилъ ксі Супр 393, 27 (право Л 7, 43 Сав, правь Зогр Ас, правѣ Мар).— Ср, право, правѣ, правъі, правь ПРѢЛЛЬДИВТі, -ъіи прил. (1): прѣмь- днвъ въітн біиаіоі; еіѵаі быть обязан- 546 ПРѢ ным, должным Ьуі роѵіпеп: цѣлованиіа мн не да • ацѣ прѣмьднвъ съі Супр 395, 5.— Ср. длъжьнъ, повнньнъ ПРѣЛАЬНЬ, -нии прил. (2) о иатёѵаѵті про- тивоположный паргоіі ІехІсі: ідѣта въ прѣ- мьніжіж вьсь Л 19, 30 Зогр Мар ПРѢЛАѢНА, -ъі ж (2) 1. к е с прѣмѣнъі ацета0оХос; неизменный перготёппу: Благо- словимъ та господи... влагословешенааго прѣжде вѣкъ... съ сватынмъ • н кес прѣмѣнъі * н везъ разлжкъі сжштинмъ вьпльченннмъ (! вм. вьпльштенинмъ) Супр 330, 7 2. иатаЛлауг) обмен ѵушёпа: нъ да подвигнемъ са • когчу прѣмѣнъі къ чловѣкомъ видАште Супр 460, 2.— Ср. измѣна, измѣнкннк, мѣна, мѣнкннк, прѣложеннк, прѣмѣнкннк ПРѢЛАѢНИТИ, -ник, -ниши сое. (13) 1. ацеіРеіѵ, бяаХХаооеіѵ, аѵтаХХаааеаваі пе- ременить, изменить ргешёпіі, хшёпіі: нъ прѣмѣнілъ есі вешти • прѣдѣлъ положъ Клоц 106 18-19 • перен. цетаРаХХеіѵ переубе- дить ргіѵёзі па зѵо)е шіпёпі: и едва възмогоуъ сими словесъі прѣмѣннтн старца Супр 297, 26-27 ф ни прѣмѣннмъ е знач. прил. хаі абіабохос, неизменный перготёппу: «дно трьмн сьставькннн кожьство • кез нача- ла • ве сътвореннга • несъгоннмо • нн прѣмѣ- нимо Супр 327, 28 □ прѣмѣннтн са цетаРаХХеоваі, цетаРаХХеіѵ ёантбѵ, біао- трёфеоОаі перемениться, измениться рге- тёпіі зе, гтёпіі зе: дніаволъ прѣмѣнн сд въ мжжескъ овразъ Супр 78, 24-25 2. прѣмѣ- ннтн са отъ кого, чесо цетаРакХеоОаі, ціцеіоѲаі (!) отвернуться, отвратиться осі- ѵгаііі зе, оЬгаІіІ зе: н не прѣмѣнн сд оть б(о)жиа надежда Супр 105, 5.— Клоц 116 37; Супр 128, 23; 212, 22; 397, 19; 415, 6; 430, 9-10;447, 6;474, 21-22.— Ср. измѣнити, овратнтн, положити, прѣвратитн, прѣложити, прѣоклѣцін са, прѣовразнтн, прѣнестн ПРѢЛАѢНОВАТИ, -ноуіж, -ноукшн несов. (1) аѵтаХХаошеіѵ заменять, давать взамен ѵушёпоѵаі, йаѵаі ѵушёпои: то лн прѣмѣ- ноукши мн протнвж в(о)жнкмъ даром’ Супр 50, 10-11.— Ср. нзмѣноватн, мѣняти2, прѣлага- тн ПРѢДЛѢНЬНИКЪ, -а м (1) біабо/ос; преем- ник пазіирсе: прнде прѣмѣньннкъ въ ас’кли- пниіда мѣсто Супр 15, 20.— Ср. намѣстьникъ, прѣнмьннкъ ПРѢЛАѢНІАТИ СА, -гаіж са, -іакшн са несов. (2) [прѣмѣнѣ- Евх (1)] цетаЗаХХеойаі, огіѵаХХоюѵоѲаі меняться, изменяться тёпй зе, ргетёпоѵаі зе: съ лоуноіж прѣмѣнѣьь са Евх 54а 22-23.— Супр 437, 17.— Ср. прѣла- гатн, прѣвраціатн, прѣокразоватн са, прѣтва- ріатн са ПРѢЛАѢНІбНИІб, -ига с (1) цета(іолг| из менение, перемена ргешёпа, /тёпа: отъкждоу
ПРѢ оуво прѣмѣненн (! вм. -ик) отъ вола Супр 415, 28 (разлічъе Клоц 6а /5).— Ср. прѣмѣна ПРѢМѣРИТИ, -рвя, -риши сов. (1) І,ѵуоо- татеіѵ измерить, взвесить гшёгіі, хѵайі: гауриТлъ * възвѣштаА цѣсарьско тайной... не прѣмѣримо Супр 24 5, 2 ПРѢЛЛЖДРО нареч. (1) лаѵобфоіе пре- мудро шоисіге: въшъдъ прѣмждро отьнждь начАТъ * да вьзлюбькныа мысли не погрѣшитъ Супр 454, 4 ПРѢМЖДРОСТЬ, -н ж (48) [прмж(д)р- Ас (1), прѣмждро(с)- Евх (1), прѣмждростьти (!) Евх (1)] оофіа мудрость, премудрость тоийгозі: поконь прѣллждрості страхъ г(ос- подь)иь Пс 110, 10 Син • фіХооофіа фило- софия ГіІозоГіе: клюдѣте еда къто въі естъ крадоводАи прѣмждростивк н тъціевк лестивк по прѣдаиию чл(овѣ)чк> Хил 2аа 7 ф вѣра прѣмждростн брОббо^о? ліотіе пра- вильная, истинная вера ргаѵа, зргаѵпа ѵіга: понеже клагодѣтн н вѣрж прѣмждростн • посрѣдѣ пакостьннкъ • докрнТ мжченицн проповѣдаете Супр 68, 5-6.— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Евх Клоц Супр Хил.— Ср. мудрость, мждрьство ПРѢЛІЖДРОСТЬНЪ, -ъін прил. (2) тце ірікооофіае премудрости (род.), учёности (род.) тоисігозіі (род.), исепозіі (род.): отъгъна прѣмждростьно велнчаник Супр 273, 18-19.— Супр 533, 25 ПРѢЛІЖДРЪ, -ъін прил. (23) [прѣмждроі Син (1), прѣпрѣмждръ (!) Син (1), прѣм.. Ен (2), ..мждрн Ен (1)] оофбе, оофФтатое муд- рый, премудрый шоисігу, ргохігаѵу, гохт ѵахпѵ: единѣмъ прѣмждромъ к(ого)мъ нс(оу)х(ристо)мъ Рим 14, 26 (16, 27) Ен ш прѣмждрыи в знач. сущ. оофбс; мудрец шиіігс: сего ради се азъ сълвк къ вамъ пр(оро)- кы н прѣмждры • і кънижъннкы Мт 23, 34 Мар Ас (0 Зогр).— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Евх Супр.— Ср. мждръ, разоумьиъ ПРѣМЖЖД РІЛІ’И СА, -гавк са, -гакши са несов. (1) фіХооофеіѵ обсуждать, рассуж- дать гогишоѵаі: не во кси призъванъ прѣмжж- драти са Супр 21, 24 ПРѣНеМАГАНИіе, -ига с (2) бХіуофохіа изнеможение (духовное) шаіошузіпозі: чаауъ к(ог)а с(ъ)па(са)вкціаго міа • ютъ прѣнемаганьѣ д(оу)хл и воуріА Пс 54, 9 Син; прѣставн и отъ немоціи въ моціь • ситъ прѣ- немаганнѣ въ оутѣшенне Евх 25а 12 ПРѢНбЛАЛГЛТИ, -гавк, -гакши несов. (3) 1. греч. нет изнемогать (духовно) кіезаі па тузіі: не прѣнемаган • о тѣуъ ььже имаши сърѣтати скръвн Евх 886 17 2. бХіушреіѵ быть небрежным Ьуі пейЬаіу: с(ъі)не ие прѣ- немагаи Ен ЗОа 11 (Прит 3, 11).— Рыл 4аа 25 ПРѢ немощи, -могж, -можешн сов. (1) прѢ П іХгуѴійѵ (!) изнемочь, упасть духом кіезпоиі па шувіі: ннн же близъ кывъше литынуж прѣиемогошА Супр 85, 21.— Ср. прѣмоцін (не прѣмоціи) ПРѣнеСТИ, -сж, -сеши сов. (4) 1. цетаі- реіѵ, алофёреіѵ перенести ргепёзі: ты и(здраи)лѣ отъ еккп’та прѣнесе Евх 136 25 2. чьто иа чьто цетафёреіѵ превратить хтёпіі: да не оуво лювьве мока иа иеиавнеть прѣиесете Супр 71, 14,—Пс 79, 9 Син; Супр 289, 26-27.— Ср. прѣвратити, прѣложнти, прѣмѣ- инти, прѣставити, прѣтворити прѣношенигё, -ига с (3) аі оѵѵеіофораі (!) перенесение ргепазепІ: іакоже ко въ прѣ- иошеник (вм. при- ?) съкьранынуъ * принесено* отъ когождо окьште прннесъшнимъ вываат’ Супр 84, 3 • спец. греч. нет перенесение (даров) ргепазепІ (оЬёІпісІг дати): аціе к’то пролѣетъ отъ с(ва)тыіа чаш(л) • вь врѣмА прѣиошеиью... аціелн по прѣиошеньн * пролѣетъ Евх 105а 3 и 4 ПРѢОБИДѢТИ, -обнждж, -окндишн сов./не- сов. кого, чьто, чесо (30) 1. (сов.) адіхеіѵ оби- деть кого-л., обойтись несправедливо с кем- -л. икгіѵйіі пёкотпи, иЫІйі пёкоти: рьцѣмъ кыа прѣовндѣуомъ • кыа отъгънауомъ • кыа оукиуомъ Супр 126, 29 2. иатафроѵеГѵ. леріфроѵеіѵ, лараХоуі^еоОаі; (прѣокндАціе иатафроѵт]тіийе) пренебречь/пренебрегать кем-л., чем-л. ргеЫёйпоиІ/ргеЫіхеІ пёкоіго, пёсо, роЬгйпоиІ/роЬгйаІ пёкут: нъ вьсе прѣокндѣвъше вѣчьнок съпасеник вьзаша Супр 54, 24; ннѣуъ кольшъ уоштемъ • а сиуъ прѣ- окидимъ Супр 130, 5; не тоу же авьк нжде н прннмше • не прѣокндАште кго приходимъ Супр 506, 29-30.— Супр.— Ср. окндѣтн ПРѢОБЛѢЩИ СА, -оклѣкж са, -овлѣчешн са сов. (1) греч. нет переодеться ргеѵіёсі зе; перен. превратиться ргошёпіі ве: дьнь вь ноштъ са прѣоклѣче Супр 475, 16.— Ср. оклѣціи, прѣло жити, прѣмѣннти (прѣмѣинтн са), прѣокразнти, прѣставити, прѣтворити ПРѢОБРЛЖеНИіе, -Иіа с (3) м.етац.6рфа>0іе изменение, преображение ргошёпёпі: о прѣ- окражеиии х(ристосо)вѣ Мар 436 17 ф спец. и р ѣ о к р а ж е н и к господа ретацбуц т> оіе тоѵ иѵріоѵ Преображение Господне (церк. праздник) Ргошёпёпі Рапё (сігк. вѵаіек): мѢ(са)цл авгос(та) ё в с(вл)тое прѣокражение • г(оспод)а наш(е)го н(с)ѵ- Х(рнстос)а Ас 1516 7.— Зогр 1296 13 ПРѢОБРДЗИТИ, -окражж, -окразншн сов. (5) цетаохт]цаті(;еіѵ превратить, преобра- зить ргешёпіі, ргошёпіі: прѣстарѣвъшж са трьсть • прѣокразитн на младъ оиъ овразъ Супр 249, 27-28 □прѣокразитн са цв- тарорфоѵоОаі преобразиться ргошёпіі зе: прѣокрази са прѣдь ннмн Мк 9, 2 Зогр Мар; 547
прѢ Мт 17,2 Мар Ас (0 Зогр).— Ср. нзменнтн, овратнтн, положити, превратити, преложити, пременити, преовлеціи СА, преставити, пре- творити ПРѢОБРАЗОБАТИ СА, -зоувк са, -зоукшн са несов. къ чьто (1) цетаахтщаті^еаОаі пре- вращаться, преображаться ргешёпоѵаі не, ргошёгіоѵаі зе: и днгаволъ же преокразоуетъ са въ ангела светъла Хил 2аа 22 (2 Кор 11, 14) ПРѢОДОЛѢТН, -левъ, -лекши сов. комоу, чесомоу (4) иѵщеѵеіѵ, ѵлерѵіийѵ преодолеть, победить кого-л., овладеть кем-л. ргешосі, оѵіасіпоиі пёкоіго, гѵііёгіі пасі пёкутп: не преодолена темь • ниже ну’ покеднта Супр 210, 28,— Супр 1, 2; 113, 17; 263, 26-27.— Ср. ВЪЗМОфИ, поведити, предолети, премоціи, съдолети ПРѢОДРЬЖАТН, -жж, -жншн несов. (1): Иреодрьжпмон слово одеро/т) Хоуоп мощь, величие слова шос, ѵгпезепозі зіоѵа: не по пр..ииомоу (! вм. пр(еодр-ьж)имомоу) сло(воу).. и (премжд)рости 1 Кор 2, 1 Ен.— Ср. дрьжати, предрьжати преотьць Сав 1356 6 см. праотьць п р е п и и Пс 34, 10 Син см. крепъкъ ПРѢПИРАТИ, -авв, -акши несов. (.3) 1. иа талатеіѵ топтать, попирать розіараѵаі: о нну ьже съиъмъшемъ са тьмамъ народа • еко препираауж дроугъ дроуга Л 12, 1 Зогр (попи- раауж Мар) 2. леіОеіѵ убеждать ргезѵёйсо- ѵаі: преподовъиыи же ліжжь акы отьцъ чадо- любивъ • препнрааше и гллгола Супр 205, 7 □ препнраіАи са словесы Хо-уоцауо^ спорщик, препирающийся Ьазіегіѵу, Ьасіаѵу: словесы во препнраАН са не прнгазннвъ ровъ • нъ гаве сжпьрннкъ Супр 328, 15.— Ср. наоу- фати, попирати ПРѢПНСАТН, -пишж, -пишеши сов. (1) греч. нет переписать ргерзаі, орзаі: въ то времА оупразнивъ са отъ дела ц(еса)ра • преписауъ протлъковавъ отъ роумъска Азыка [Азыка] иа гръческъ Супр 144, 24 прѣпитѣтн, -тевв, -текши сов. (4) біатрёсреіѵ насытить, накормить пазуііі, пакгтіі: кезмерьно множество отъ малъ улевъ препителъ Супр 473, 11 • перен.: вьзвръщ на г(оспод)е печьль твовк и тъ тіа препитеетъ Пс 54, 23 Син.— Пс 30, 4 Син; 32, 19 Син.— Ср. накръмити, напитати, напитети, насыти- ти, натроути, прекръмити ПРѢПЛАБАТИ, -вавк, -вакши несов. (1) біалореѵеоОаі проплывать ргоріоиѵаі: тоу коравлі преплававктъ Пс 103, 26 Син ПРѢПЛАДЬНИіе, -ига с (3) стайера реатщРріа, аі ттіе тщёра$ шраі самый пол- день ргаѵё роіесіпе; зною же въ препладьнии кывъшоу • възлеже мсѵуснн подъ камыкомъ 548 прѢ великомъ Супр 275, 16.— Супр 172, 28; 276, 2-3-— Ср. пладьник, полоудьие ПРѢПЛОуТИ, -пловж, -пловеши сов. (4) яераѵ, біалераѵ, біатрёуеіѵ, біалорОцеѵеіѵ переплыть, переправиться ргеріоиі, ргеріа- ѵіі зе (па Іосіі): и препл&’въше • прндж въ земьвк геиисаре-о-ь Мт 14, 34 Сав (преевъше Зогр Мар, прееуавъше Ас).— Супр 191, 17-18; 296, 23; 498, 6.— Ср. преити, прегауатн прѣподовиіе, -ига с (4) ощоттіе святость, праведность, преподобие зѵаіозі, зргаѵесііі- ѵозі: слоужити емоу преподовьемь • і правъдок предь нимь вса дьии живота нашего Л 1, 75 Зогр, преподовиемь Мар.— Евх 94а 26-946 1; 95а 21 ПРѣПОДОБЫГЬ, -ыи прил. (99) . [пр’Ь- по(д)вън- Евх (1), пре(п)довн- Ен (1), пре(д)- кън- Евх (1), пРе(д)вн- Син (1) Евх (1), пре(д)н- Ас (1) Син (4) Евх (2), пре Ен (2), прп(д)вън- Евх (1), прпдви- Ен (1), пр(д)вън- Евх (1), пр(пд)и- Син (1), пр(п)н- Син (1), пръ(д)н- Ас (1), пр(д)н Ас (12) Син (1), прд(в)н- Ас (1), пр(д)- Ас (1),. преподовъноі Син (2), преподовінш (!) Син (1)] бтос, ооісотатое, Оеіое, ауіоц преподобный зѵаіу, зргаѵесіііѵу: такъ намъ подокааше аруиереи • преподовиъ • кезлокнъ Евр 7, 26 Ен; пришъдъ же потомь малы преподокьнъи патрнкь кп(н- ско)пъ Супр 552, 2 • спец.: в(ог)ъ іже нън молітвън раді клаженъніА к(огородн)ціА і пріснодевън мар на... і преподокьнънуъ * і Чістъиуъ декъ • I въсеуъ СВІАТЪНуъ твоіуъ молітвамі • прісно нън възвеселілъ есі Киев 7а 9 □ преподовьнын в знач. сущ. д осюс, преподобный, святой м зѵёіес: еко не оста- вііш д(оу)шіА моеьл въ аде • ні дасі препо- довъноумоу своемоу відеті істъленьне (! вм. істъленье) Пс 15, 10 Син.— Ас Ен Син Киев Евх Супр. — Ср. правьдьиъ, пресвАТъ, сватъ ПРѢПОДОБЬНѢ нареч. (1) оаісое свято, праведно зѵаіё, зргаѵесіііѵё: тако довре н преподовьне кже у(рнстос)а ради съповеданнк съконьча с(ва)тыи нисиі Супр 47, 11-12 ПРѢПОКОИТИ, -поковк, -поконшн сов. кого чимь (1) греч. нет успокоить икіісіпіб: скръ- баштаа препоконтн прнлежА • чашевк стоудеиъі воды Супр 550, 18.— Ср. покоити ПРѢПОЛОЙИТИ, -клвк, -виши сов./несов. (2) тщісеѵеіѵ достичь/достигать (половины чего-л.) сіозаЬпоиі/сіозайоѵаі роіоѵіпу: мжжн крьвы (! вм. крьвнн) I ЛЬСТШВІ не ПрепоЛОВІАТЪ дны своіуъ Пс 54, 24 Син □ преполовнтн с а тоѵ цёсоѵ брбцоѵ біаѵѵеіѵ, вар. иата- ХацРаѵеіѵ пройти, миновать половину (пу- ти) Ьуі ѵ роіоѵісі (сехіу, Атаку): многоу же часоу мннжвъшоу • и ноштн оуже преполовАштн са Супр 515, 18 ПРѢПОЛОйЛІбННКл, -нга с (6) [препо(л)-
ПРѢ Ас(1)] то ГЦ.ИСТО; (въ гірі.ноловлкннк праздьннка ПК еорттк цеоойотк) половина, преполо- вение роіоѵіпа: ие вьзведі мие вь прѣполовле- нье дънеі моіхъ Пс 101, 25 Син • спец. прѣполовлкннк праздьннка реоо- ПЕѵтг|иоатг| Преполовение 25. сіеп ро ѵеііко- посісЬ: в срѣд(ж) г иед(ѣліА) прѣпол(о)вле- нне праз(дь)инк(а) Ас 16а$ 17-18.— И 7, 14 Зогр Мар Ас; Супр 550, 25.— Ср. платъ2, пола, полъ ПРѢПОІАСАТИ, -погашж, -погашеніи сов. и -поіасаіж, -погасавши несов. кого, чьто чимь (35) яері^соѵѵѵѵаі, біа^соѵѵѵѵаі препоясать/ препоясывать оразаі/оразаѵаі: вждж чрѣсла ваша прѣпоѣсана Л 12, 35 Зогр Мар Ас Сав • перен.: прѣпоѣсалъ міа есі сілоіж иа вранъ Пс 17, 40 Син; в(ог)ъ прѣпоѣсаьы міа сілоіж Пс 17, 33 Син □ пріпогасатк са чимь яеріёсоѵѵоо'Ѳаі, біа^аіѵѵѵоОаі, біа^соѵѵѵѵаі ёпгпіѵ препоясаіься/препоясываться ора заі зе/оразаѵаі зе: ѣко прѣпоѣшетъ са • і посадитъ іа Л 12, 37 Зогр Мар Сав (поѣшетъ са Ас) • перен.: сь прѣпоѣсаетъ са • силоіж истины Евх 97а 11.— Зогр Мар Ас Сав Син Евх.— Ср. погасати ПРѢПРОВАЖДАТИ, -ждаіж, -ждавши несов. (1) біатеХеіѵ проводить (время) Ігаѵіі (саз): • л • лѣтъ жи тоу • молитвами и пѣсиьми вьса дьнн н ношти прѣпроваждаА Супр 519, 3.— Ср. проваждатн, проводити ПРѢПРОВОДИТИ, -вождж, -воднши сов. (1) біагеХеёѵ провести (время), прожить зігаѵіі (саз), рго/Гі: съ многомъ оумилеиинмъ • вьсе врѣмА прѣпроводнвъ Супр 528, 28.— Супр 542, 17-18; 550, 19-20.— Ср. проводити ПРѢПРОСТЪ, -ыи (7) аллоѵ5, вар. аллоѵ- (пагос; прямодушный, чистосердечный (о святом) ргозіу, иргішпу (о хѵёісі): жнтнв прѣподовьнааго отьца нашего • павъла прѣ- простааго Супр 168, 29-30.— Супр 171, 11; 171, 25; 173, 12 13; 173, 20 21; 174, 2; 174, 4-— Ср. простъ ПРѢПРОСТЬ1 нареч. (4) алХсо?; (прѣпрость въ граждаиехъ ёлілоХаісое) просто (без исключения) ргозѣё (ѵзеоЬеспё): вьса ли прѣпрость с(ъ)п(а)саетъ • ѣвль са въ адѣ к(ог)ъ Клоц 13а 18; Супр 449, 20; встъ во каіаник от’ вьсел доушА износимо • и встъ поклаинв прѣпрость въ граждаиехъ вьзнскавмо Супр 362, 22.— Рыл 5аа 9.— Ср. просто, простѣ, прѣпростѣ ПРѢПРОСТЬ2 прил. нескл. (?) (1) ёѵ ёлі- то;н) простой, краткий )есіпосіисЬу, вігиспу: жнтик прѣпрость • отьца (міаиа игоумеиа Супр 272, 5.— Ср. простъ ПРѢПРОСТѢ нареч. (1) егбѵтоцое; (!) про- сто, без околичностей ргозіё, Ьег окоікй: аште ли не хоштешн • прѣпростѣ съмрьтн прѢ П прѣдамъ та Супр 23, 8.— Ср. просто, простѣ, прѣпрость1 прѣпржда, прѣпрждъ, прѣпрждь, прѣпрждьнъ Ас Сав см. пра- ПРѢПЬРѢНИІб, -нга с (1) леіоаі уговари- вание, убеждение ргетіоиѵапі, ргезѵёсісо- ѵапі: полагаат’ сніж притчж довьльиж иа прѣ- пьрѣиив Супр 371, 19.— Ср. пьрѣинв, пьрга ПРѢПЬРѢТИ, -пьріж, -пьрнши сое. (4) пеіОеіѵ, аѵцРоѵХеѵеіѵ уговорить, убедить ргетіиѵіі, ргезѵёсісіі: не прѣпьрнши насъ капиштемъ нечистомъ поклоинтн са Супр 177, 28 • ѵіиаѵ победить (в сноре) гѵііёгіі (ѵе ргі): ѣко да... прѣпьрішн въиегъда оеждиті сіа Пс 50, 6 Син.— Супр 180, 4-5; 404, 9 ПРѣПѣТН, -поіж, -повши несов. (2) (іегеіѵ петь песню ргогрёѵоѵаі, )азаі: о влагодѣтн пожціе к прѣпожціе • въ ср(ъ)дциуъ кашнуъ г(осподе)вн Кол 3, 16 Ен о прѣпѣтъ, -ыи в знач. прил. греч. нет прославленный, преславный ргезіаѵпу, ргеѵеІеЬпу: с(вд)тѣи- шиѣ уер^кима • и вышъшнѣ и(е)несъ • прѣ- пѣтаѣ в(огородн)це Ен 286 5.— Ср. въепѣ- вати ПРѢРбЩН, -рекж, -речеши сов. (4) ёрі^еіѵ поссориться, вступить в спор, в пререкания роЬасіаІ ве, сіаі ве сіо вроги, ривііі ве сіо вроги: не прѣречетъ ни възъпнетъ Мт 12, 19 Зогр Мар Ас Сав ПРѣРОПЪ, -а м (1) тасрое ров, яма ргйгѵа, .Іаіпа: нзгоинма же въпаде са въ пѣровъ (!) • и изломи ногж прѣдьнжіж Супр 218, 3.— Ср. ровъ, ровьинкъ, гама прѣроднтельнъ Супр 104, 15 см. прароднтельиъ прѢрочьнъ, -ыи прил. (4): зиамеинк прѣрочьио отщеіоѵ аѵтіХеубцеѵоѵ знаме- ние, которое станет предметом пререканий гпашепі, кіегёши зе Ьисіе осірогоѵаі: се ле- житъ сь * на паданье і на въстаиье многомъ • въ і(здран)лн • і въ знаменье прѣрочьио Л 2, 34 Зогр Мар Ас Сав ПРѣРѢЗАТИ, -рѣжж, -рѣжешн сов. (1) тёцѵеіѵ разрезать, разделить ргегегаі, гог- сіёііі: ие прѣрѣжж теве ие дѣлеиааго Супр 505, 18.— Ср. раздѣлити, протесати, прѣсѣціи ПРѢРѢКАНИК?, -нга с (6) [пр..рѣкаиъѣ Син (1), прѣканіѣ (!) Син (1), прѣрѣиьѣ (!) Син (1)] аѵтіХоуіа спор, ссора, пререкания врог, Ьасіка, осірог: ѣко вндѣуъ везакоиенье і прѣ- рѣкаиъе въ градѣ Пс 54, 10 Син ф вода прѣрѣкаинга местность ѵбсор аѵтіХоуіае Вода пререкания (мятежа) Ѵосіа ѵгроигу: іскоусіуъ тіа иа водѣ прѣрѣиьѣ (! вм. прѣрѣ- каиьѣ) Пс 80, 8 Син.— Пс 17, 44 Син; 30, 21 Син; 79, 7 Син; Супр 474, 18.— Ср. прѣкословеснк, пьрга; вода прѣрѣкаинга ср. прѣ- рѣканьиъ 549
ПРѢ ПР'ЕР'ЕКАНЬНЪ, -ъін прил. (1): вода п р 'к р -к к а <і і. и а іа .честность і’бпд) аѵті- Хоуіа? Вода пререкания (мятежа) Ѵода ѵхронгу: н прогнѣвашіА и на водѣ прѣрѣканьнѣі Пс 105, 32 Син.— Ср. прѣрѣканнк (вода прѣрѣканнга) ПР’ЕР’ЕКАТИ, -каіж, -какши несов. (6) 1. комоу ёяітіцаѵ уговаривать, убеждать кого-л. ргешіоиѵаі, ргевѵёйсоѵаі пёкоіго'. і поемъ і петръ начлтъ прѣрѣкатн емоу Мт 16, 22 Мар (0 Зогр) • чесомоу; чьто къ комоу; междоу цѣмь аѵтіРаХЛеіѵ разговаривать, беседовать о чём-л. с кем-л. гохшіоиѵаі, йівкиіоѵаі о пе- сета 5 пёкут'. каіа сжтъ словеса си • гаже прѣрѣкаета къ севѣ Супр 414, 24-25; 414, 27; прѣрѣкакта междоу совоіж Супр 475, 1 (о нихъже сътжзаета са Л 24, 17 Зогр Мар Ас); вждж и азъ овьштьникъ вашимъ слове- семъ • им’же прѣрѣкакта Супр 474, 30 2. без доп. аѵтікеуеіѵ противоречить, преко- словить обтіоиѵаі, оброгоѵаі: гакоже агнА прѣдъ стрнгжштнімъ кго везъ гласа • не противА са • не прѣрѣкаА Супр 481, 8 (Ис 53, 7).— Ср. глаголати (протнвж глаголати), проти- вити са, пьрѣти са, съвъпрашати са, съта- зати са прѣрѣньѣ Пс 80, 8 Син см. прѣрѣканнк прѣсеѣтьлъ, -ъіи прил. (1) греч. нет очень яркий, светлый, блестящий рге)азпу, вкѵоисі: прѣсвѣтълъімь свѣтомь твоимь • іземь зракъ его Евх 34а 14-15-— Ср. свѣтьлъ, гаснъ ПРѢСВАТЪ, -ъін прил. (45) [прѣс*?- Служ (1) Евх (36) Супр (2), прст- Ас (2), пр..ст Рыл (1), пр Евх (1)] яаѵауюс, ѵяераую^, лоХ.ѵ<5цѵт]Т,ое (!) святлйший, пресвятой ргевѵаіу, пе)8ѵёіё)8і: вьложенне • поѣса чес(ть)нааго пр(ѣ)с(вА)тъніА в(огородн)цА Ас 1536 9-—Ас Служ Евх Супр Рыл.— Ср. прѣподовьнъ, СВАТЪ ПРѢСбЛИТИ, -лк, -лиши сое. (3) цетаѵао- теѵеіѵ переселить, выселить, изгнать рге- віёйоѵаі, ѵукГёЬоѵаІ, ѵуйпаі: въстръгнетъ тіа и прѣселітъ тіа отъ села твоего Пс 51, 7 Син □ прѣселити са цетаѵіотаоѲаі стать изгнанником, странником 8ІаЬ ве ѵуйпапсет, сіхіпсет: да прѣселіАТъ сіа с(ъі)н(о)ве его и въсхлілпаіжтъ Пс 108, 10 Син • цетаѵаотеѵеіѵ двинуться, отда- литься, удалиться ройпоиі ве, ѵхйаій: 8е: иво тъ в(ог)ъ моі с(ъ)п(аснте)лъ моі • застжпь- нікъ моі не прѣселж сіа Пс 61, 7 Син ПРѢСбЛЬНИКЪ, -а м (1) пароіхое пересе- ленец, странник ргевісііепес, сіхіпес: ѣко прѣсельнікъ есмъ а(зъ) оу теве Пс 38, 13 Син.— Ср. пришьльць прѣселіениіе, -ига с (9) ц.етоіхесгіа, яароіхіа переселение, выселение ргевіё 550 прѢ йоѵапі, ѵувкііепк до прѣселениѣ вавілон’скааго Мт 1. 17 Ас Сав (0 Зогр Мар).— Мт 1. 11 Ас Сав; Мт 1, 12 Ас Сав; Мт 1, 17 Ас Сав; Пс 64, 1 Син ПРѢСКВРЬНЫГЬ, -ъіи прил. (2) яацціоцюд прескверный, скверный (ѵеіті) песі.чіу: отъ зълокъзньн’ынх'ь сѣтни прѣскврьньнааго врага Супр 520, 22-23.— Супр 519, 16.— Ср. нечистъ, скврьньнъ ПРѢСКОЧИТИ, -чж, -чншн сое. (1) ёп- ераДДеоОаі перескочить, перепрыгнуть рге- зкосй: ннктоже того (т. е. ада) прѣскочи сѣтни Супр 238, 15 ПРѢСКРЪБЫГЬ, -ъіи прил. (1) яаѵйбнѵос горестный, прискорбный ргевшиіпу, пе)- втиіпё^ві, Ьоіевіпу: вога отътждоу молгаахж • нз’вавькннга просАште • прѣскръвьнааго того оумилеиааго овладаиига вражига Супр 461, 17.-— Ср. скръвьнъ ПРѣСЛАВЫГЬ, -ъіи прил. (24) ёперёѵ- бо^ос, ёѵбо^ос, яаѵеѵ<рт]М.о5 славный, про- славленный, преславный ргевіаѵпу, пе)8Іаѵ- пё)ві: о с(ва)тъіхъ прѣславънъіхъ ап(осто)- лѣуъ Служ 36 12 • яарабо^ос; необыкно- венный, удивительный росііѵиііосіпу: крнчА- ште о прѣславьнѣѣмь чоудесн Супр 35, 11 о прѣславьно, -ок, пр-вславьна с мн. в знач. сущ. то парабо^оѵ, та бебо^аацёѵа чудо сііѵ: она же прѣславнок то вндѣвъиін Супр 517, 2; прѣславно г(лаго)ла сіа о тевѣ граде в(о)жы Пс 86, 3 Син; прѣславьна Супр 247, 30; прѣслав.. Ен 27а 1.— Ен Син Служ Евх Супр.— Ср. днвьнъ, славьнъ, чоудьнъ ПРѢСЛАБЫГЁ нареч. (3) параболой; не- обыкновенно, удивительно рогіі ѵнЬосІпё: ди- вітн са * прѣславнѣ въіваіжштнТмъ чоудесемъ Супр 565, 11.—Супр 190, 14-15; 569, 1-2 ПРѢСЛОуШАНИіе, -ига с (3) яараиоіі ослушание, неповиновение перовіивпозі, ѵгригповк: вѣаста ова въ прѣслоушанн'і в(о)жнн вывъша Супр 9, 17.— Супр 291, 15; 400, 13.— Ср. ослоушаннк ПРѢСЛОуШАТИ, -авк, -акши сов. (1) яа- раиоѵеіѵ ослушаться, не подчиниться пеи- ровіесйпоиѣ: аште вога прѣслоушаіж • овоіако вь мжцѣ ксмъ Супр 367, 1-2.— Ср. ослоушатн прѣслѣ (!) Пс 9, 5 Син см. прѣстолъ ПРѢСПѢВАТИ , -аіж, -акшн несов. кого, чьто въ чьто (2) ѵперРаХЛеіѵ, ѵяерёхегѵ превосходить ргекопаѵаі, ргесісіб, ргеѵу- ёоѵаі: дроугъ же дроуга прѣспѣваА въ вожнвк лквьве Супр 453, 29-30.— Фил 4, 7 Ен.— Ср. прѣспѣгатн, прѣходнтн ПРѢСПѢТИ, -спѣіж, -спѣкшн сов. (2) 1. кого, чьто чимь а’юхѵѵеіѵ (!) превзойти рге копаі, ргеѵуёіі: прѣспѣ же сыж довротж • ч(ловѣ)къ почътеиьемь Клоц 10а 8 2. на чьто ярохбятеіѵ ёяі ті направиться, устре-
ПРѢ мяться к чему-л. гаппгіі, гасіі зтёгоѵаі к пёсети: чародНицА • нл горьшек прНспНнктп. Супр 214, 21-22 (2 Тим 3, 13) ПРѢСПѢіАТИ, -спНнк, -спНкшн несов. (1) ѵперРаіѵеіѵ превосходить ргекопаѵаі, ргесі- сіі, ргеѵузоѵаі: дівъ ве тварі прінесъ прНспН- нвштъ • мНрж тварі Клоц 10а 11.— Ср. прИспНватн, приводите прНсрНдН Пс 81, 1 Син вм. посрНдН ПРѢСТАЕИТИ, -влнь, -вншн сов. (7) 1. це- Оіатаѵаі перенести, переставить ргепёзі, ргезіаѵіі перен.: прНстдви и отъ немоцін въ моціь Евх 25а 10-11 2. цеОютаѵаі устранить оёзігапіі: искорените приставите (г. е. врата) • не ЗЛТВДріаТН са имъ к’ томоу Супр 465, 7 • лаѵеіѵ, вар. хатт)уореіѵ отменить, упразднить ггизіі: дд не кто речетъ • Ико сего раді прНставі и (т. е. законъ) • сего раді испразиі н • злне не може его съвръшіті Клоц 66 8 (оупрдзнн Супр 416, 26) 3. ЧЬТО НА чьто цеОіатаѵаі изменить, переменить гтёпіі: ты вьсе нд оуньшнТнж прНстдви Супр 506, 1 ~ 4. хата|ЗаХ.Х.егѵ установить, назначить изіа- поѵіі, игсіі: цНнж прНстдвншА крьвн цНны не имжшта Супр 415, 11 (съвНшташа Клоц 56 31).—Клоц 66 7; Супр 384, 30,—Ср. приложити, прНнестн, прНоБрдзитн, прНтво- рнтн, оупрдзннтн ПРѣСТАЕЛІАТИ, -вліаіж, -вліакшн несов. (1) реОютаѵаі переставлять, переносить ргезіа- ѵоѵаі, ргепаёеі; перен. заставлять умереть песііаѵаі гетгГі: никтоже вь цИсдрнуъ выстъ ве съмрьтн... вьса прНстдвыатъ (вм. прН- ставыактъ) владыка весъмрьтьныи Супр 238, 12 ПРѢСТАЕЛН5НИН5, -иіа с (9) [при- (!) Евх (1)] 1. цетаотаснс; перемещение, перенесе- ние ргетізіёпі, ргезіёЬоѵапі перен. : нъ прН- ставленне • сѵ печальныхъ • въ радостьнда Евх 656 16 • цетаатааіс тогіаіііаз кон- чина, смерть (как перемещение на тот свет) зкоп, йтгіі: мН(са)ца сеп(тл)Б(ра) прНстав- ленне с(ва)тддго иоана в(о)гословца ев(ан)- к(е)л(н)ста Ас 1216 15; Сав 131а 12; Ен 366 5; ціръкъве рдді твоеьь • і жівота і прН- ставленнН нашего раді Киев 6а 5-6 2. цетао- гааа; устранение осізігапёпі: нъ владъічьскъі ВАМЪ ІАКО ОуБОГОМЪ уЛДПОм’ • ВвЛАШТОу ВЬЗАТИ СА вНчьИЫИМЪ ВрАТОМЪ • И ПрИсТАВЬКННК и съкроушеннк Супр 465, 13.— Евх 64а 15; Супр 487, 24-25; 487, 29.— Ср. оумрьтнк, оусъпе- иик ПрНсТАИЬ см. веспрНстанн ПРѣСТАРѣТИ, -Ніж, -Пншн сов. (2): прНстарНвын в знач. прил. йлербрюс; престарелый, дряхлый ргезіагіу: кже раздрН- шнтн неплодьство • прНстдрИвъшнихъ судъ Супр 249, 2бапрНстарНтн са ѵпоао- прѢ П хеіѵ состариться ргезіагпоиі, зе)Гі ѵёкет: кже прНстдрНвъшж са трьсть • прИовразитн на младъ онъ овразъ Супр 249, 27.— Ср. замАТОрНтн, оветъшатн, състдрНтн са ПРѢСТАТИ, -стднж, -стднешн сов. (29) 1. отъ чесо или без доп. лаѵеоОаі, хола^еіѵ, 5юХ.еілеіѵ, хаОіхѵеіоОаі тіѵос; (!) перестать ргезіаі, изіаі од пёсеіго: і бъістъ... молжштоу са • і Ико проста • рече етеръ отъ оученнкъ его къ немоу Л 11, 1 Зогр Мар; прНстанн отъ гнНва Пс 36, 8 Син □ н е прНстатн с прич. наст. вр. оѵ 5іаХ.е(леіѵ, оѵх алёхесЮаі постоянно делать что-л., не переставать де- лать что-л. Ьег ргезіаш песо сіёіаі, пеизіаѵаі сіёіаі пёсо: сн же отъ йелнже вьнндъ • не прНстд облобызаіжштн ногоу моею Л 7, 45 Зогр Мар Ас Сав; Супр 395, 9 2. без доп. (о вре- мени) греч. нет настать, наступить пазіаі: іароу тоу грНуовьнНн зълови прНстдлъ коньцъ Супр 386, 8 3. кого, чьто греч. нет остановить кого-л. газіаѵіі пёкоію: блджемын же при- ставъ н нд пжтн прістжпн къ немоу Супр 192, 26.— Зогр Мар Ас Сав Син Клоц Супр.— Ср. настати, прНдъстати, съконьчдтн ПРѢСТАІАТИ, -стань, -стдкшн несов. (15) 1. без доп. лаѵеа&аі, хаталаѵеоФаі пере- ставать ргезіаѵаі, изіаѵаі: елма же іавн са прдвьдьнок сльньце • стНиь прИстдаіпе оуже Супр 417, 27 □ не прНстаіатн с прич. наст. вр. или с инф. оѵ яаѵеоваі, оѵ біаХеі- леіѵ непрестанно делать что-л., не переста- вать делать что-л. пеизіаіе пёсо сіёіаі:, пеи- зіаѵаі од пёсекю: тНлсже не прНстдн за ны м(о)лацін Ен 286 8-9; молити насъ ради не прНстднте Супр 68, 16; не прНстдіжштоу нспоуштатн еп(нскоу)пы вь вьса страмы Супр 535, 5 □ не прНстаіА, -ььн в знач. прил. аХ/г)хтое, ахатаахетое, ахаталаѵоиое (!) непрестанный пеизіаіу, изіаѵіспу: не прН- СТДЖЦ1АІА ВОДЫ рНчЫГЫІА Евх 16 2-3; МОЛИТ- ВАМИ непрНстдіжштамн • бога отътждоу мо- ліаауж Супр 461, 15-16; кгда вНтръ лютъ сНверъ вНіаше не прИстал Супр 90, 3 2. кого алоатоцаті^еіѵ (!) бросаться на кого-л. ѵгЬаі зе па пёкоіго: ндчаша къннжьннцн і фдрисНн • і лютН Ико гнНвати са • і прНстад- тн і • о мъиожаішінхъ Л 11, 53 Зогр Мар. — Клоц 136 10; Супр 196, 5; 319, 28-29; 450, 17; 516, 16; 527, 19.— Ср. прИвыватн прѣете И 7, 45 Ас см. привести1 ПРЕСТОЛЪ, -а м (56) Орбѵос, хоклос; (!) престол, трон ргезіоі, ігйп: егда еждетъ с(ы)- нъ чл(о)в(Нчь)скы • иа прНстолН славы своеіА • САдете и вы иа дъвою нд деслте прН- столоу Мт 19, 28 Мар Ас Сав (0 Зогр); прНстолъ твои в(о)же • въ вНкы вНкд Евр 1, 8 Ен • спец. прИстолн Орбѵоі Престолы (один из ангельских чинов) Тгйпу (іедеп г 551
ПРѢ кйгй апсіеівкуск): егоже трепецпжтъ • вн- димдд и некиднмдд • д(н)ѣ(е)лн і дрх(ан)- ѣ(е)лн • прѣстолн і г(оспо)дествиѣ Евх 456 20.— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Евх Клоц Супр ПРѣСТОІАНИІС, -ни с (2) 1. греч. нет при- сутствие, наличие ргііотпозі: і нзъмн е из ВЬСѢкОІА НАПАСТИ ДнѢвОЛА * I в’сѢкА ПрѢсТОѢ- ннѣ • протнвьннчд Евх 56а 17 2. яараатааіс служение зІиёЬа: ѣко д’иесь та извърд • і рАЗЛЖЧИ ТА г(ОСПОД)ь ОТЪ МИрЪИААГО ЖНТиѢ • ѣко ИА лнцн емоу въ прѣстоѣнне • мьнишь- скааго чина Евх 906 7.— Ср. пришьствик, слоуженнк, СЛОуЖЬБА ПРѢСТОІАТИ, -стоіж, -стоиши несов. комоу; на кого; прѣдъ цѣмь; въ чемь или без доп. (28) 1. яаріатааОаі, яареіѵаі, яерііатааОаі, леріеіѵаі, яарёяеаОаі, ё^іатааОаі (!); (прѣ- стоити тоу яерііатаоОаі) стоять перед кем- -л., чем-л., присутствовать, предстоять зіаі ргесі пёкуш, пёсіт, Ьуі (ргііотеп): дзъ семь гдвриілъ • прѣстоьы прѣдъ в(ого)мь Л 1, 19 Зогр Мар Ас; се во въ отишьи прѣстоитъ Х(ристос)ъ Евх 846 3; силъі д(нъ)ѣ(е)лъс- КЫІА • ПрѢсТОІАТЪ НА СЪдѢіЖЦІАІА СА • ДЬНвСЬ Евх 866 7-8 о п р ѣ с т о іа и в знач. прил. ларахѵ, яеріеоѵ, лареатсос, леріеотсос при- сутствующий рпіошпу: прнзьрн... г(оспод)і НА людие ТВОІА * США ПрѢсТОІАЦІАІА Евх 626 13-14; МНОГЬ ПЛАЧЪ ОТЪ ПрѢсТОАШТИИХЪ ВЪІСТЪ кго рддн Супр 48, 2 2. ларіатааОаі служить, помогать зіоигіі, рошаЬаі: емоуже прѣсто- ІАТЪ ТЫСЖЦ1А • ТЪІСЖЦІАМИ • I ТЪМЪІ ТЪМА- мн • с(ва)тыхъ д(н)ѣ(е)лъ воинъствд Евх 93а 23-— Зогр Мар Ас Сав Евх Клоц Супр.— Ср. прѣдълеждти, прѣдъстоіатн, слоу- житн, стоити (прѣдн стоити) ПРѢСТРАДАТИ, -стрдждж, -стрдждешн сов. (4) [прѣдрАддхъ (!) Супр (1)] ѵяорёѵеіѵ пере- нести, вытерпеть, перестрадать ргеігрёі, ѵуігрёі: кок • кже васъ ради прѣстрдддхъ • кже ВАСЪ рАДІ ПрѢдрАДАХЪ (! вм. прѣстрд- дахъ) • и сътрьпѣуъ Супр 475, 28 и 29.— Супр 480, 11; 535, 28.— Ср. пострадати, по- трьпѣти, СТрАДДТИ ПРѢСТРАНІАТИ СА, -иіж са, -икшн са несов. (1) греч. нет наклоняться пакіапёі зе: зъівыжштоу са съпръвд н прѣстрдниіжштоу НА овѣ стрднѣ Супр 563, 8.— Ср. КЛОНИТИ СА, колѢбатн, прѣклдиити (прѣклднити са) ПРѢСТЖПАТИ, -аіж, -акшн несов. (11) 1. къ комоу; въ чьто ретаРаіѵеіѵ переступать, переходить ргезіироѵаі, ргесЬагеі: огнь во и къ вьждгАіжштоуоумоу прѣстжпдктъ Супр 95, 4 2. яараѵоцеіѵ, ѵяерРаіѵеіѵ, яараРаіѵеіѵ, ахѵроѵѵ преступать, нарушать (закон, пра- вило) ргезіироѵаі, ргекгасоѵаі (гакоп, ргі- каг): по чьто въі прѣетжпдете заповѣдь в(о)- 552 ПРѢ жніж • за прѣдднневашеЛ/т 15, 3Зогр Мар,— Мт 15, 2 Зогр Мар; Мк 7, 13 Зогр Мар; Пс 74, 5 Син; 118, 51 Син; Супр 360, 14; 567, 17-18.— Ср. походити, проходити, прѣмино- вдти, прѣхаждАти, прѣходити ПРѢСТЖПИТИ, -ПЛ№, -пиши сов. (19) 1. без доп. цетаРаіѵеіѵ перейти, переступить ргезіоиріі, ргері: речете горѣ ееі прѣетжпиотъ еждоу тдмо и прѣетжпитъ Мт 17, 20 Сав (прѣ(и)ди... прѣидетъ Мар Ас, 0 Зогр) 2. перен. яарараіѵеіѵ, лауёу/еаОаі престу- пить, нарушить (закон, правило) ргезіоиріі, ргекгосіі (гакоп, ргікаг): николиже заповѣди твоеьь не прѣетжпнхъ Л 15, 29 Зогр Мар Ас Сав • без доп. яараРаіѵеіѵ согрешить хЬгезіі: еугд же прѣетжпнти дддмд сътворилд Супр 482, 16-17 • ѵяерРаіѵеіѵ обойти ротіпоиі: х°тѣхт> оуво прѣетжпнтн повѣсть Супр 437, 10.— Зогр Мар Ас Сав Евх Супр.— Ср. прѣнти ПРѣСТЖПЛІСНИІС, -ни с (7) лараРааі? нарушение, проступок ргезіоирепі, ргезіи- рек: о прѣетжпленнн заповѣди б(о)жніа Мар 436 10.— прип. к Зогр 366; Евр 2, 2 Ен; Евх 526 25; 666 9; Супр 396, 19; 402, 9.- Ср. везаконнк, грѣхъ, закоиопрѣетжплкник, погрѣшеннк, прѣгрѣшеиик ПРѢСТЖП0КЛАТИК5, -ни с (1) греч. нет клятвопреступление, лжеприсяга кгіѵоргі- зехпіеіѵі, кгіѵа ргізаЬа: присно въпддаіж... въ прѣстжпоклАтиѣ Евх 68а 26.— Ср. лихоклатвд ПРѢСТЖПЬНИКЪ, -а м (2) 1. лараРагѵсоѵ нарушитель ргезіирпік, ргоѵіпііес: прѣетжпь- никъі иепъштевдхъ вьсіа грѣшьиъііА землі Пс 118, 119 Син 2. яарараттіе отступник осірасііік, арозіаіа: довьлѣктъ во кмоу (т. е. іоулниноу) веЗАКОИИИКОМЪ н прѣетжпьниколѵь зъватн и Супр 214, 4-5.— Ср. закоиопрѣ- стжпьинкъ ПРѣСТЖПЫГЬ, -ъіи прил. (1) лараРаві^ (!) противозаконный, преступный ргоііга- коппу, гіосіппу: пжть оврѣтъші на сънѣдь прѣетжпьнжіж Клоц 10а 35 ПРѢСѢДѢТИ, -сѣждж, -сѣднши несов. (1): прѣсѣдѣти въ лдителихт» ёуха- Оё^еаОаі ёѵёбрі^ сидеть в засаде ѵузесіаѵаі па сіЬапё: прѣсѣдітъ въ лдтеліхъ (! вм. лагате- ліхъ) Пс 9, 29 Син прѢсѢщи, -сѣкж, -сѣчеши сов. (3); (на полъі прѣсѣціи 5і%отоцеіѵ) перерубить, разрубить, рассечь ргезекпоиі: кгдд хо'гѣлше вьчьтенъіи СЬ МрЬТВЬЦН * Прѣсѣшти ГрОБЬИЪІА ПСЧАТИ Супр 472, 27; кгоже господинъ пришедъ на полъі прѣсѣчетъ Супр 107, 29-30.— Супр477, 10-11.— Ср. протесати, прѣрѣздти, рдсѣціи прѢсазати, -сажж, -САжеши несов. (1) греч. нет перехватывать ргезаЬоѵаі, заііаі ]іпат: д(оу)хъ... пакы отътждѣ прѣслжж-
ПРѢ ШТАМД ржКДМД с(ва)тААГО * АВИК ВЪ ДроуГЫН судъ пр'кстжпдаше Супр 567, 16-17 ПРѢСЖЧИТИ, чж, -чншн сов. (3) греч. нет высушить ѵузизіі: прѣсжчн ен істочьннкъ • отъ негоже исходитъ Евх 45а 9-10.— Евх 29а 21-22; 296 2.— Ср. нсоушнтн, нсжчнтн, оусоушнтн ПРѢТВАРІАТИ СА , -іанк са, -іакшн са несов. (1) ретаРаккеоОаі превращаться, претво- ряться тёпіі зе: свокнк вльхвовънжнк \ытро- стннк нзмѢніда са • нже прѣтвдрѣше са овогда тоуромъ въівъ Супр 7, 23.— Ср. прѣврд- ціатн (прѣврдцідтн са), пр'Ьлдгдтн, прѣмѣновд- тн, примѣнити са, прообразовати СА ПРѢТВОРИТИ, -рвк, -рншн сое. чьто; чьто на чьто (4) 1. цеталоіеіѵ, цетатрёлеіѵ пре- вратить, претворить ргеіѵогіі, гтёпіі: тъ же възалкд • нже оумышленннмъ кднОмъ водж нд вино прѣтворн Супр 344, 21 □ претворити са цеталоіеіаОаі превра- титься, претвориться ргеіѵогіі зе, гтёпіі зе: макъ кои же кстъство водьнок • камеи ни подражнво претвори са Супр 90, 112. оѵухртю- ®аі приложить, использовать ѵупаіогіі, рои/іі: тако же н съпас’ вьса зьлъіа вины на влагой претвори Супр 430, 18.— Супр 90, 6.— Ср. положити, потворитн, прѣвратнтн, преложити, примѣнити, пренестн, прОоклОфн СА, преобразити, ПрОсТДВНТН прѣтещи, -текж, -теченіи сов. (4) 1. ле- ргціёхЕіѵ, ёлтброцгі (!) обежать, пробежать ргеЬёЬпоиі;, ргоЬёЬпоиі: претешА вьсж стра- нж тж Мк 6, 55 Зогр Мар 2. ларатрёхеіѵ пройти, миновать рге]Те, ротіпоиі: ч’то оуво сътвори са дьнесь • да не просто но иасъ претекжтъ • дьнн сего чоудеса Супр 431, 16.— Евх 54а 9.— Ср. преити, прѣмн- нжти прети са Супр 95, 16; 511, 12 см. пьретн СА ПРѢТИРАТИ, -аіж, -акшн несов. (1): претнрдтн пилонъ оѵцлрі^еіѵ перепили- вать, пилить ргегегаѵаі рііои: или почто не сьвештдвдасте са на мдндсннк кгдд нсдннк пилоіж претирддше Супр 397, 1 ПРѢТИТИ, прѣфж, претнши несов. комоу, чесомоу чимь; нд кого, чьто; с инф. или без доп. (33) 1. алеіХ.еіѵ, ёлаѵатеіѵеаОаі, ёѵтѵух«_ ѵегѵ, т; алеіХлі (!) грозить, угрожать ѵуЬгогоѵаі: стрдшьныими сими мжкдми прети- те Супр 88, 20; горьцѣ претАштоу цѣсдроу на божна расы Супр 209, 27; ты рдзлнчь- нынмн мжкдми прештддше оуморнти ма Супр 254, 1 • ёлітіцаѵ укорять, уговаривать, увещевать кагаі, сіошіоиѵаі: народъ же прештддше нмд дд оумлъчітд Мт 20, 31 Ас, народи же прОфдуж Сав (ндродн же здпретншА Мар, 0 Зогр) □ прѣтнмаіа с мн. в знач. прѣ П сущ. та алеЛоѵцеѵа угрозы ЬгохЬу, ѵуЬгйг- ку: своводьномъ глдсомь дрьзо мжжьскы • ннкдкоже оустрашнвъше са о прѣтимынх’ Супр 86, 3 2. ёлітіцаѵ, 5іаатёХ.Х.еіѵ, ларау- уёХ.Х.еіѵ приказывать рогоисеі, сійікііѵё ргікагоѵаі: прештддше во д(оу)х(о)вн не- чнстоумоу • ізидн отъ ч(лове)ка Л 8, 29 Зогр Мар Ас Сав 3. ёрРрірйоОаі огорчаться, быть взволнованный, тронутым гогЬогІоѵаі; зе, Ьуі роЬпиі, Ьуі <1о)аУ: і(соу)с(ъ) же пакы прОтА вь севе • прнде къ гроноу И 11, 38 Зогр Мар Ас Сав.— Зогр Мар Ас Сав Супр.— Ср. велетн, въспрѣфдтн, здповОдатн, здпрОфатн преторъ Мк 15, 16 Зогр Мар см. преторъ прѢтръгнжти, -нж, -нешн сов. (5) 5іа<р- рт)уѵѵѵаі, ёлітёцѵеіѵ, біаалаѵ, Х.ѵеіѵ пере- рвать, разорвать, расторгнуть ргеІгЬпоиі, ргегѵаі: жзы іхъ претръже Пс 106, 14 Син • перен.-. се оуно дд претръгьше слово на мжче- ннкы прейдемъ Супр 55, 18; вьсекож трены жрьтвд претръже са Супр 418, 15-16.— Супр 54, 23; 338, 11-12,— Ср. протръгнжтн СА ПРѢТРЪЗАТИ СА, -ДНК СА, -АКШН СА НвСОв. (2) біаолаоОаі перерываться, разрываться ргеігЬаѵаІ зе, гохІгЬаѵаі зе: зд не емоу много крдтъі • пжты і жжн желОзны • СЪВАЗДНОу СЖШТК претрьзддхж СА отъ него жжд желѣзндд Мк 5, 4 Зогр Мар.— Ср. протръэдтн са, растръэдтн ПРѢ’ГРЬПѣНИІС, -ни с (3) иартеріа пере- несение зпазепі, ігрёпі: претръпение обиды Евх 696 25.—Супр 62, 7-8; 62, 12-13.— Ср. трьпОннк ПР'ВТРЫіѢТИ, -плик, -пиши сов. (19) 1. чьто ѵлосрёреіѵ, ѵсріатааОаі, ѵлоцёѵеіѵ перенести, претерпеть, вынести, вытерпеть ѵуігрёі, ргеігрёі, зпёзі: еко афе мі кн врагъ поносілъ прОтръпѣѵь оуво нимъ Пс 54, 12 Син 2. без доп. ѵлоцёѵеіѵ выдержать, устоять ѵусіггеі;, ѵуігѵаі: прОтръпѣвы же до коньца тъ с(ъ)п(д)с(е)т(ъ) са Мт 24, 13 Мар Ас (2) Сав (2) Зогр-пал (0 Зогр) 3, въ чемь, о чемь ёліцёѵеіѵ, лооохартереГѵ оставаться при чем-л., предаваться чему-л. зеігѵаі ѵ пёсет, осісіае зе пёсети-. прОтръпѣвъшнімъ въ дл’чьвдх’ н молитвахъ Супр 53, 23.— Зогр Мар Ас Сав Зогр-пал Син Супр Рыл.— Ср. потрьпетн, сътрьпетн прѢтрьти, -тьрж, -тьрешн сов. (2) Лріеіѵ распилить, перепилить гоггегаі: потомъ претръшА и полъма • прѣтъренЪ’ же кмоу нывъшоу • повелѣшА Супр 269, 6 и 6-7 ПРѢТРѢЕИВЪ, -ын прил. (1) леріеруос; беспокойный, мятѵщийся пекіісіпу, изрёсЬа- пу: дѣти дары прнносАтъ • да вьсн д’клесемъ 553
ПРѢ навъікнжтъ • іако не кже прѣтрѣкнвъ оумъ нмѣнътъ • тн люкнвн ежтъ пьрѣмь Супр 338, 1 ПРѢТЬКНЖТИ, -нж, -нешн сов. (7) [прѣдъ- Евх (1)] лроохблтеіѵ задеть, наткнуться на что-л., споткнуться обо что-л. пагагіі па пёсо\ і на ржкауъ възъмжтъ та • дд не о камень прѣтъкнешн иогы твоеіА Л 4, 11 Мар (0 Зогр); Мт 4, 6 Зогр Ас Сав Боян (0 Мар); Пс 90, 12 Син.— Евх 85а 12.— Ср. окразитн са, потъкнжтн (са), прнпдетн, прнрдзнтн СА ПРѣТЫКАННК?, -ни с (4) греч. нет пре- пятствие ргекахка: не ты лн сама • і в’са твоіа • конте са прѣтыканен • прѣтыкаемыхъ вамъ Евх 456 11 • перен. лроохоцца возмущение роЬогзепі: клоудѣте же еда како власть сн ваша • прѣтыканию кждетъ немоціъ- нымъ 1 Кор 8, 9 Ен 2. охйцца оскорбление игахка, роЬапа: жидовъскаа прѣтыканиіа Супр 437, 24.— Рим 14, 20 Ен ПРѢТЫКАТИ, -днк, -акшн несов. комоу (3) греч. нет препятствовать, создавать пре- пятствия ргекахеі, кіазі; ргекагку: не ты лн самд • і в’са твоіа • вонте са прѣтыканен • прОтыкдемыуъ вамъ Евх 45б 12 □ прѣты- катн са комь аѵцлобі^еоОаі задевать что-л., спотыкаться обо что-л. пагагеі па песо, кіоруіаі: дроугъ дроугд рѣл • и дроугъ дроузѣ прѣтыкаж са Супр 466, 7 • перен. о чемь лроахблтеіѵ оскорбляться, возму- щаться игагеі зе, роЬогзоѵаі зе: докро не Ости ліас(ъ) • нн пнтн вина нн и> немже прѣтыкаетъ са • кратъ твон Рим 14, 21 Ен.— Ср. потыкати ПРѢТЬЛЛЫГЬ, -ыи прил. (1) лаѵёаяерос; претемный, темнейший, очень темный пасі- тіги Іетпу: нз’кдвькнни просАШте... мрьченни прѣтьмнааго мрака Супр 461, 19.— Ср. тьмьнъ ПРѢтѢКАТИ, -діж, -акшн несов. (1) сгѵѵтоё- Хеіѵ (I) обгонять, опережать ргесІЬГЬаі, ргесізііЬоѵаі;: не тоу ли сьнаша са • и вьсн кожнн аггелъ народи • и вараіжтъ уеровимъ • и прѣтѣканътъ серафимъ Супр 458, 13-— Ср. варити ПРИКРАСИТИ, -крашж, -краенши сов. (1) лоіхіХХеіѵ украсить, разукрасить ѵузпогіі, огсіоЬіі: въ ризахъ позлаціенахъ • шдѣѣна и прѣоукрашеиа Пс 44, 10 Ен 26а 12-13 (прѣкоуціена Син).— Ср. прѣкоутити ПРѢФАЦИІА, -ніа ж (7) [прѣф Киев (2)] лат. нет спец. префация ргеГасе (одна из молите в мессе): прѣфациѣ • до вѣчьны к(о)же Киев 1б 16.— Киев За 1; 36 5; 4а 14; 5а 1; 5б 6-7; 6а 9 ПРѢХАЖДАТИ, -жданъ, ждавши несов. (1) цетёрхе<гОаі переходить, проходить ргесЬа- геі, ргосЬагеі: таковъ жнзнннъ прѣхаждаите 554 ПРѢ Супр 507, 22-23.— Ср. походити, проходити, проходити ПРѢХВАЛНТИ, -лнь, -лншн несов. (1) греч. нет восхвалять, воспевать ѵеІеЬіі: прива- лимъ же окьціенне • еже есн далъ намъ • смѣти съ ними Евх 65а 15-—Ср. хвалити ПРѢХИАЛЫГЬ, -ын прил. (4) паѵейфтщо?, лаѵѵцѵт|тое, ёѵбо^о^ достойный похвалы, славный, достохвальный, досточтимый ѵе- ІеЬепу, ргезіаѵпу: възграднвъ въ томъ градѣ црькъве прѣхвальнѣн когороднцн Супр 279, 12; м(о)лн прѣхвалнаѣ х(Ристос)л к(ог)а • с(ъ)п(а)стн д(оу)ША наша Ен 36а 11-12.— Супр 3, 29-30; 189, 2-3 іірѢходилѵь, -ын прич.-прил. (1) Рааіцое проходимый, доступный ргекгоейеіпу, зскйсі- пу, ргГзіирпѵ: непрѣходнма естъства • прѣходнма АВНША СА Евх 16 7.— Ср. прѣходьнъ ПРОХОДИТИ, -хождж, -ходити несов. (38) 1. чьто алолеваіѵеіѵ (!); (не прѣуодитн абіа|3атоѵ еіѵаі !) переходить ргесііагеі, ргекгаёоѵаі: многы ко оудавншА • дроугъіА же прѣнтн х0ТАШ’ГА възкраніаахж имъ • іакоже не прѣходитн моста Супр 53, 8 • перен.’. и прѣуодитъ внднмддго жити» конь- ЧННЖ • ВЪ НАСТАВеиНН нздрднлнтъекыихъ чръноризьцъ Супр 277, 17-18 • яарёрхеайаі проходить, миновать, переставать существо- вать ргесЬагеі, ротиеі, хапікаі;: прѣходнтъ ко н николн прѣкываатъ Супр 259, 7-8 2. ларауеіѵ, біалореѵесг&аі, ларалорейе- аОаі миновать, проходить тіто, ргесЬа- геі: і прѣуодАштю нс(оусо)вн • по немь идете к слѣпца Мт 9, 27 Зогр Ас, прѣходАцио тждѣ Мар (мимонде Сав) 3. отъ кждоу; отъ чесо; нз чесо въ чьто; на чьто цетаРаіѵеіѵ, біа|3аіѵеіѵ, цетёрхеа&аі, ларауеіѵ, біале- раѵ переходить ргесЬагеі; (одпекид пёкат)’. не прѣходите же із домоу въ домъ Л 10, 7 Зогр Мар 4. сквозѣ чьто; чьто біёрхеаОаі, леріауеіѵ проходить через что-л. ргосііагеі песіт, сЬосііі; ро пёсепт. ѣко прѣходите море н соушж Мт 23, 15 Мар (0 Зогр) • перен. біалореѵеаОаі проходить ргосЬагеі (гіѵо- Іет), сЬосііі;: прѣхождаахъ въ незълокѣ сръдьца моего Пс 100, 2 Син 5. перен. ѵлерРаіѵеіѵ превышать, превосходить рге- заЬоѵаі, ргеѵузоѵаі: н оупваннТ в(о)жн’( ИадѣА СА • прѢхОДАШТННМЪ кго силж Супр 552, 15.— Зогр Мар Ас Сав Син Евх Клоц Супр.— Ср. мнмонти, мнмоходитн, миновати, походити, проходити, прѣмнноватн, прѣспѣвати, прѣспѣіати, прѣетжпатн, прѣхаждати ПРѢХОДЬНЪ, -ыи прил. (1) греч. нет проходимый ргйсЬосіпу, зсЬйсІпу: отъмета- етъ ко тн пжтн прѣходъныьъ Евх 486 24,— Ср. прѣуоднмъ ПРѢЩбДРЪ, -ыи прил. (2) лаѵоіхтірцшѵ
ПРѢ в высшей степени милосердный, премилости- вый ргетііозііѵу, пе)ті1о8Ііѵё)8і: прѣціедръі к(о)же Евх 926 2.— Супр 208, 9.— Ср. Ціедръ ПРѣщеНИІб, -на с (ІО) 1. алеіііі угроза НгогЬа, ѵуЬгйгка: оуБогавъше са прѣштенша • послоушдшА кназа Супр 175, 5 2. ацѵѵа возмездие осіріаіа, Ігезі: тръторъ • і зжбъі скръжътднне • прѣціенне ослоуіидиігі; • жндетъ теве Евх 546 25.— Супр 34, 22; 85, 19-20; 86, 26; 367, 23; 442, 26; 471, 22; 472, 10; 482, 5.— Ср. здпрѣціеник; прѣтнтн (прѣтн- мда) ПРѣЧИСТЪ, -ъін прил. (26) [прѣч5т- Служ (1), при*?- Рыл (1)] хаОаебе, ах<?аѵтое, ауѵб^, аелтбе чистейший, пречистый пер СІ8І8І, ргесізіу: прѣчнстъіх'ь пр(о)р(о)къ праздникъ Ен 7а 15-16.— Ен Син Служ Евх Супр Рыл.— Ср. чистъ ПРѢЧОѴДИТН СА, -чоуждж са, -чоудншн са сов. (1) ѵлерОаѵца^еіѵ изумиться, пора- зиться ѵеіісе 8е росііѵіі, игазпоиі: то оув'Ь- дѣвъ &о>ерин • н прѣчоуднвъ са рече Супр 294 , 29.— Ср. въціоуднтн са, оуждснжти са ПРѢЧЬСТЬ, -и ж (1) фікотщіа милость, милосердие, щедрость (?) тііозі, тііозгбеп- 8іѵі, зіёбгозі (?): рдзоумѣвъше ндшего владъі- кы прѣч’сть Супр 493, 8-9 ПРѢЧЬСТЬНЪ, -ъіи прил. (10) [прѣчест- Евх (2), прѣ(Ч)- Евх (1)] лаѵтщос; очень почитаемый, почтенный, пречестный ѵеіе- <1й8ѣо)пу, пе)сііЬобпё)8І: ѣко вл(д)г(осло)вн са і прослдви • прѣчестъное и вельлѣпое іма твое Евх 23а 2.— Евх 7а 23; 136 1; 136 17; 166 24; 24а 20; 786 19; 81а 14; 99а 24; Супр 534, 14-— Ср. чьстьнъ ПРѢіЛХЛТН, -идя, -идеши сое. (14) [приіх- (!) Зогр (1)] хагалкеіѵ, аѵауеаОаі, 5іёр/е<тОаі, Зіалецаѵ переехать, переплыть, переправиться рге)е1, ргеріоиі, ргергаѵіі зе: прѣѣвъше придошА на земліж кенисдрбткскж Мт 14, 34 Зогр Мар, прѣѣхавъше Ас (прѣп- л^въше Сав).— Мт 9, 1 Зогр Мар Сав; Мк 5, 21 Зогр Мар; Мк 6, 53 Зогр Мар; Л 8, 22 Зогр; Л 8, 22 Мар; Л 8, 26 Зогр Мар.— Ср. възихати, въихати, прѣити, прѣплоути ПРѢіАТИ, прѣимж, прѣимешн сое. (20) 1. парсЛарРаѵеіѵ, Х.ар.0б:ѵеіѵ взять ѵхі'1: СЛОуГЫ КИ№ШТе ЗД ЛДНИТЖ ПрѢіАСА и Мк 14, 65 Мар (приькшА Зогр) • перен. ларакац- раѵегѵ понять росЬоріі: д кгоже не прѣнмъ то и глдголдтн не сьмѣнк Супр 501, 21 • ёухещі^еайаі взять в свои руки и)тои1 8е, сЬоріІ 8е: вьсвА ндселенъіА цѣсар’ства • дръ- жавж прѣимъ Супр 186, 6 2. аѵтіХ.ац0б:ѵеіѵ принять ргеѵгіі: прѣліил црьк’вн прдвовѣрьнии Супр 200, 29 3. ХацРаѵеіѵ, лараХацРаѵеіѵ ПСА П получить ргі)тоиі, сіозіаі, гізкаГ: молимъ са зд игоуменд • прѣемъшддго вратра ндшего Евх 836 8; бждж днье его мдлі • и епн(скоу)пъ- ство его прѣімі инъ 77с 108, 8 Син 4. Х.ац- Раѵеіѵ, лаеаХ.ацРаѵеіѵ, лорОеіѵ захватить, овладеть исЬѵаІіі, гтоспіі зе: овогдд же ворА са овогда же лесткми льста грддъ прѣл Супр 56, 23 • перен.-. дд не прѣььтн вждемъ тажъкомь съномь Евх 38а 10.— Зогр Мар Ас Сав Син Евх Клоц Супр.— Ср. прнььтн ПРАСТИ, прАдж, прАдешн несов. (6) [прнджтъ (!) Зогр (1) Сав (1), прлхжтъ (!) Зогр (1)] ѵіувегѵ прясть ргізі: съмотрнте крннь кдко рдстжтъ • не троужддистъ са ни Пр АДЖТТ* Л 12, 27 Мар, прлхжтъ (!) Зогр; Мт 6, 28 Зогр Мар Ас Сав ПРАТЛТИ, -днк, -дкши несов. (1) комоу чьто; (прѣжде прАтдтн лроаѵаатёллеіѵ) но давлять, препятствовать роііасоѵаі, гаЬга- гіоѵаі: не того ли дѣльма глаголддше не прн- ТАЖите злдтд • ни сьреврд... съ горъі прѣжде прАт(д)А тевѣ • сьревролюБьствнга съказаннк Супр 411, 6 (врднА Клоц 4а 30).— Ср. врднитн прлхмтъ Л 12, 27 Зогр см. пржстн ПРЖГЪ, -д м (7) [про- Син (2)] ахріс; кузнечик коЬуІка: ѣдь же его вѣ пржзн н медъ днвні Мт 3, 4 Сав (дкріді Ас, 0 Зогр Мар).— Мк 1, 6 Сав; Пс 77, 46 Син; 104, 34 Син; 108, 23 Син; Евх 59а 15 и 16.— Ср. дкрндъ, връуосъ ПРЖЖАТИ СА, -аіж са, -дкшн са несов. (9) алараааеіѵ (!) метаться, дергаться хпніаі 8е, ігЬаі 8еЬои: прнзьри нд с(ъі)нъ моі... і се д(оу)хз> емлетъ і • і вьнездпж въпн- етъ • і пржжддтъ са съ пѣндми Л 9, 39 Зогр Мар Ас Сав.— Мк 9, 26 Зогр Мар Ас Сав Боян.— Ср. трьэдти п р ж т и в ж Супр 442, 26 см. протнвж ПРЖТИІ6, -ии с собир. (1) Рёруаі прутья, розги ргиіу, ргоиіі, теііа: сътекошА са м(но)3н • И рдзлнчьно КЪЖДО БИИХЖ н • овн пржтикмъ ови внчн Супр 193, 6 псаломъ Син см. псдлъмъ псдломъскъ Л 20, 42 Мар см. псдлъмьскъ ПСДЛЪЛЛОСЪ, -д м (2) [і|гал’мосъ Супр (2)] псалом гаіт: и иъіиіа того рьцѣмъ 4"дл’мосд • и оуслъішнтъ ндсъ Супр 73, 14-— Супр 73, 10.— Ср. псдлъмъ ПСДЛЪЛ/ѴЬ, -а м (>100) [псдл’м- Зогр (1), псдлм- Ас (і) Ен (2) Син (24) Евх (4) Клоц (1), псдлом- Син (5), пслом- Син (6), пслом Син (1), пломъ Син (1), пслъм- Мар (1) Евх (1), пслм- Син (2), псдм- Син (4), псдл Син (3) Евх (3), псдслмъ (!) Син (1), п? Син (1), плмъ Син (1), пъсдлом- Син (16), пъсдлъм- Син (1), пъслом- Син (1), пъсдм- Син (1), пъслм- Син (6), пъмл- Син (1), п’сд- Евх (2), 555
ПСА пьсдлом- Син (1), пьсалм- Син (1), 4'ал’м- Супр (3), і|гдлм- Супр (5)] гракцбс, г] србт; (сракцой), аттікоурасріа (!) псалом гаіт: вь концъ псалмъ дд(въі)довъ Не 108, 1 Син.— Зогр Мар Ас Ен Син Евх Клоц Супр.— Ср. псдлъмосъ, пѣснь (пѣснь педлъмъ, педлъмъ пѣсни или пѣснии) ПСААЪМЬСКЪ, --ыи прил. (4) [не аломъ - Мар (1), пъедломь- Син (2), с’пдлъмьск- (!) Зогр (1)] 1. тсоѵ гроЛцеоѵ псалом- ный, псалмов род. гаітоѵу, гаітй род.'. самъ дав(ъі)дъ гл(дгол)етъ въ кънигахъ псаломъскъіхъ Л 20, 42 Мар, с’палъмьскъіуъ (!) Зогр 2. той сракцоѵ псалтырный, псалтыри род. рзаііегіа род., гаііаге род. (о музыкаль- ной инструменте): поіте к(ог)оу ндпіемоу въ г[л]жслехъ... і въ гласѣ пъсаломьстѣ Пс 97, 5 Син.— Пс 70, 22 Син ПСАЛЪТЫРЬ, -га м и ПСАЛЪТЫРЬ, -и ж (9) [псалт- Клоц (1) Рыл (1), пъедлът- Син (1), пъсалт- Син (1), пьсалът- Син (2), пьсальт- Син (1)] 1. х|>аХ.тііріоѵ псалтырь рзаііегіоп, гаііаг (музыкальный инстру- менту-. іеповѣддте (! вм. іеповѣддіте) сіа г(оспод)ю въ гослехъ (! вм. гжелехъ) во педлътъірі десььтьстроуньнѣ поіте емоу Пс 32, 2 Син 2. греч. нет псалтырь гаііаг (книга Ветхаго завета)'. ѣкоже слъишимъ крдт(и)ѣ клаженааго д(двъі)дд вь псал(тири) Рыл 2ба 18.— Син в заглавии книги; Пс 48, 3 Син; 56, 9 Син; 80, 3 Син; 91, 4 Син; 107, 3 Син; Клоц 7а 33.— Ср. прѣгждьницд педник Л 4, 21 Сав; Клоц 16 15; 11а 33 см. пьедник педтн Зогр Мар Сав Охр Боян Клоц см. пьедти псъ Зогр Мар Ас Сав Супр см. пьсъ птица Мт 6, 26 Ас; п’т и ц а Супр 80, 4 см. пътицд ПОуЛХСРПІА, -иіа ж имя (1) Поѵ1%е(>іа Пульхерия РиІсЬегіа: нед(ѣлѣ) • съіро- пос(тънд) • в нжже къівдетъ ПДЛЛАТЪ... влдговѣрнъімд ц(ѣса)ремд мдркиѣноу • и поулхереи Ен 5а 2 ПОуСТИТИ, п оу ціж, поустиши сое. (84) 1. аяокѵеіѵ, ё^аяоо'сеА.Х.еіѵ пустить, от- пустить ргоризііі, ризііі: нъіиѣ поустиши рдкд твоего ВЛДДЪІКО • по г(лдго)лоу твоемоу съ миромь Л 2, 29 Зогр (отъпоустиши Мар Ас, отъпоуцідеши Сав, (отъп)оуцідши Боян) □ поустити женж, мжжд аяоХ.ѵеіѵ тт)ѵ уѵѵаіха, тоѵ аѵбра оставить жену, мужа; развестись оризііі гепи, тиге; гогѵёзі зе: ѣко мосіи по жестосръдію вашемоу повелѣ вамъ поустіті женъі вдша Мт 19, 8 Ас Сав (отъпоустити Мар, 0 Зогр); і дште жеид поустивъши мжжд си • і поедгнетъ за інъ Мк 10, 12 Зогр, поуштъши Мар 2. аеріёѵаі поуе испустить, издать ѵуризііі, ѵусіаі (ге зеЬе): поуціен потъ свои иа земліж * дкъі кръвь Евх 47а 21 □ поустити законъ, за- повѣдь хатаяёцлеіѵ издать закон, приказ ѵусіаі гакоп, ргікаг: дръзнж ли досадити... здконъі иже сжтъ поуштенн намъ Супр 148, 8 3. кого, чьто (къ) комоу, чесомоу; въ чьто; нд кого алоотёА.Х.еіѵ, яёцлеіѵ, яараяёцлеіѵ, еіаяёцяеіѵ, трё%еіѵ (!) послать, отправить розіаі, ѵузіаі: окрьсть стоаштддго сего дѣльма народа рѣуъ • дд рдзоумѣіжтъ гако тъі ма поусти Супр 309, 17 и 24-25 и 30 и 310, 1 (посълд И 11, 42 Зогр Мар Ас Сав); клаго- ддривъшд же родителю ка вога • и тъгда пЛтиша кмоу три сьтд златицъ Супр 518, 11-12; поусті ст(р)ѣлъі и рдзгьнд іа Пс 17, 15 Син; поустишА са (! вм. а) нд с(ва)тыа Супр 62, 21-22 4. 0аА.Х.еіѵ опустить, спустить зризііі: дште с(ъі)иъ еси к(о)жіи • поусти севе долоу Мт 4, 6 Зогр (връэі са Ас Сав, 0 Мар) • перен. яёцлеіѵ; (вогомь поуціенъ 0ег|Х.ато<;) ниспослать зезіаі: оузьрѣшл силж кжіж сь невесе поуштенж къ нимъ Супр 64, 21; извъівъше отъ ндшъдъшаа имъ вогомь поуштенъіА газвъі Супр 531, 5.— Зогр Мар Ас Сав Боян Син Евх Супр.— Ср. дати (дати заповѣдь), испоустити, отъпоустити, положити (положити законъ), посълдти, съпоу- стити поустити Супр 37, 13-14; 359, 20 см. пооустити ПОуСТОТА, -ъі ж (1) ёррцсоосс пустота ргагсіпоіа: опона црькъвьнад раздъра са * да поустотд кго гавитъ са Супр 485, 21-22 ПОуСТОШЬ1, и ж (1) греч. нет пустословие хЬуІеспё тіиѵепі: съгрѣшихъ... въ помъіш- леньн непрдведьнѣ • поустоши і клади Евх 72а 16-17 поустошъ2 нареч. (3) цатт|Ѵ напрасно тагпё, пасіагто: дд оуво поустошъ не троши сжштиихъ ид кръмьА и тъштеславыа Супр 373, 28-29 ♦ въ поустошь цатаіше, еіхід напрасно тагпё, пасіагто: молиша дѢвица И ПрИДОША И ТЛЪКИЖША * и вьсе въ поустошъ и вез оумд Супр 378, 18.— Супр 335, 3.— Ср. дшоуть, въсоук, СПЪІТИ, ТЪЦІЬ (въ тъціе), оумъ (вез оумд) поуетошьнъ, -ъіи прил. (8) 1. цатаюе, цецатаісоцёѵос; пустой, суетный тагпу, ргагсіпу, піеоіпу: сѵ сьвѣте зълъіи... сѵле поустошънъіи съмъіслъ Супр 402, 14 2. кауѵое распутный ргозіоразпу: ѣко се мжжескъ полъ... или поустошенъ • или въсточивъ • или похотенъ Евх 54а 14.— Супр 329, 20-21; 332, 20; 358, 18; 428, 2-3; 433, 30; Рыл 56$ 8.— Ср. тъціетьнъ ПОуСТЬ, -ъіи прил. (42) 1. ёртщос;, ткодио- цёѵос;, аурсос; пустой, пустынный, безлюд- 556
поус ный ризіу, пеоЬусіІепу, оризіёпу: вжді дворъ іуъ поустъ Не 68, 26 Син □ п оу сто мѣсто ц ёртщіа пустынное место; пустыня ршііпа; роиёі: отъ кждоу вьзъмемъ на поустѣ мѣстѣ улѣвъі • насытити толнко народа Мт 15, 33 Зогр Мар Ас Сав', поустъ градъ, поустъіи градъ город 'ЕрроѵяоХ.ц;, 'Ер- цоѵпокітшѵ лдХлс; Гермополис Негтороііз: савннъ кто... поуста града нръвъін влага рода съі Супр 145, 9 2. ёртщос покинутый, одино- кий, оставленный ориёіёпу, озатёіу: ѣко многа чадл піёстѣн паче нежели нмацін мжжа Гал 4, 27 Ен.— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Евх Супр.— Ср. поустъіньнъ, поустыньскъ, тъціь; поусто мѣсто ср. поустыни ПОуСГЫНИ, -ніа ж (>100) 1. Т| ёртщое, ботщіа, т) яаѵёртщос; пустынное место; пустыня ризііпа; роизі’: положилъ есі рѣкъі въ поустъініж Пс 106, 33 Син 2. цоѵр пустынь роизіеѵпа: нде вь поустынж къ влаженоуоумоу антонню Супр 169, 18-19 ф красьнаіа поу с ты н іа см. красьнъ.— Зогр Мар Ас Сав Боян Син Евх Супр.— Ср. поустъ (поусто мѣсто) п оу стыкъ Пс 101, 7 Син см. поустъіньнъ ПОуСТЫНЬНИКЪ, -а м (3) ѵпатеѵттіе (!) отшельник, пустынник роизіеѵпік: плматъ с(вд)т(а)го о(тъ)ца нашего ноана поустынъ- ннка Ен 236 6 (ноаноу постьннкоу Ас 1136$ 27-28).— Ас 141а 18; 1466 19.—Ср. поус- тыньиъ ПОуОТЫНЬНЪ, -ын прил. (3) [поустынъ Син (1)] 1, ёртщіхос; пусі ыііныі'і. пусты- ни род. ризііппу, роиёіпі, роизіё род.'. оуподокнуъ СІА НеіАСЫТІ поустынѣі Пс 101, 7 Син □ жглнк поустыньнок оі аѵОра- хее ёртщіхоі дроковые угли кгисіпкоѵё, Іаіоѵсоѵё иМГ: стрѣлы енльнааго ізоштрены • съ горжштіми жгльмн поустыннънмн Пс 119, 4 Син 2. поустыньнын в знач. сущ. греч. нет отшельник, пустынник роизіеѵпік: ХОТА же ХОДИТИ многовлънънынмъ пжтьмь поустыньныихъ Супр 547, 12.— Ср. поустъ, поустыньскъ; поустыньникъ ПОуСТЫНЬСКЪ, -ын прил. (1) тт|5 ёрі^цоѵ пустынный, степной, пустыни род. ризііппу, роиёіпі, зіерпі, роиёіё род.: не можешн во ты сътръпѣтн скрьвнн поустыАьскых’ Супр 169, 28.— Ср. поустъ, поустыньнъ поусучатн са (!) Л 21, 14 Мар см. пооучатн ПОуЩАТИ, -аіж, -акши несов. (16) 1. ало- Хёбгѵ, лееіаф^еаОаі (!) пускать, отпускать роизіёі, ргороиёіёі: сѵ дівънаѣ чюдеса • пріелметъ оежжденье самъ • і анье • варвара поуштаіжтъ Клоц 106 32 □ п оу ці а т н кръвь аіцорроеіѵ проливать кровь ргоіёѵаі кгеѵ: влажж ржцѣ твои сѵ ншенфе • послоужъшнн • пъп П и осагъшнп • кште и крьвь поуштаіжштн вожніа тѣла Супр 457, 21-22', поуціатн женж аяоХ,ѵеіѵ тт,ѵ уѵѵаіиа отпускать жену, разводиться ргороизіёі хепи, гохѵасіёі ѣко вьсѣкъ поуштаілн женж своіж • развѣ словесе люводѣінааго • творитъ № прѣлювы дѣати Мт 5, 32 Зогр Мар; Клоц 26 9; поуціатн гласъ афіёѵаі ф<оѵг|ѵ кричать ѵоіаі: нзжтри же вьпна поуштааше гласы молнтвъныа Супр 36, 15; поуціатн з ар а аотралтеіѵ излучать сияние, свет ѵусіаѵаі хаг: свѣтълааго влагочьстніа срѣдѣ земьА на крьстѣ вѣрьнъіА зард поуштаіжшта внддште Супр 401, 14 2. яараяёцлеіѵ посылать, отправлять розііаі, ѵузПаІ: мжченнцн... лн- шенн стражджште • и вь темннцж поуштакмн Супр 58, 5 □ поуціатн законъ ѵбцоѵ лёцлеіѵ издавать закон ѵусіаѵаі хакоп: сѵ законе кезаконнъ • отъ диіавола поуштакмъ Супр 398, 5; поуціатн очи на кого, чьто лерілёцлеіѵ тоѵс бфОакропс бросать взгля- ды на кого-л., что-л. ѵгЬаі роЫесіу па пёкоко, песо: тъ же А.ома стоите поуштал сн очи на вьса ежды сьпасоу Супр 502, 24.— Зогр Мар Клоц Супр.— Ср. нздаіатн, испоуціатн, отъпоуціатн, посылатн, раздрѣшатн, сълатн ПОущеНИЦА, -а ж (1) алокекѵцёѵт) раз- веденная (жена) ргоризіёпа (хепа): в’сѣкъ... женАі са поуштеницеіж отъ мжжа • прѣлювы дѣетъ Л 16, 18 Зогр (поуштеноіж Мар).— Ср. потьпѣга псѵлемсѵиъ, пшлемъ Супр см. полемонъ пшеница Мар Ас Супр см. пьшеинца пшеничннъ И 12, 24 Ас (2) см. пьше- ннчьнъ ПЪКАНИЮ, -ніа с (5) [пьва- Супр (2), п’ва- СупріД)} яаррт)оіа, Оароос;, то Оарреіѵ надежда, упование, доверие; дерзновение сіоиіапі, сійѵёга; зтёіозі: пьваннк во стодштоу- оумоу творитъ пасти са Супр 409, 28.— Супр 175, 10-11; 211, 14; 382, 16; 384, 4.— Ср. дрьзновеннк, дрьзость, надежда, трьпѣннк, оупъваннк ПЪВАТИ, -аіж, -акши несов. цѣмь, чимь или без доп. (9) [пьвати Супр (1), пватн Супр(1)]Оарреіѵ, легОесгОаі надеяться, упо- вать, доверять сіоиіаі, сійѵёгоѵаі. зроІёЬаі зе, Ьуі сіоЬгё тузіі: пъванте нратик іако милосрьдъ кетъ г(оспод)ь нашъ ісоух(рнстос)ъ Супр 108, 17; чим во пъваіжште • х^тростніж ли словесънжіж Супр 442, 8. — Супр 105, 12; 112, 19-20; 269, 29; 297, 5; 409, 26: 409, 27; 444, 12.— Ср. дрьзатн, дрьзоватн, надѣіа- ти са, съмѣти, оуиъватн пъпрнціе Супр 221, 26 см. попьрнціе пъпьриціе Супр 185, 13; 221, 24 см. попьрнціе 557
’ІГЬР п ъ р га 77с 34, 23 Син см. пьрга лъсдломъ Син см. псдлъмъ пъсдломьскъ Пс 70, 22 Син; 97, 5 Син см. псдлъмьскъ п ъс а л тъі р ь Пс 80, 3 Син см. псдлътырь пъсалъмъ Пс 94, 2 Син см. псдлъмъ пъСАЛътырь Пс 91, 4 Син см. ПС АЛЪ тырь пъсин Пс 77, 45 Син; 104, 31 Син см. ПЬСИИ п ъ с ъ Сав Евх Син см. пьсъ ПЪТбНЬЦЬ, -а м (7) [пьтѣ- Зогр (1), пьте- Сав (1) Син (1), пте- Мар (2) Ас (2)] ѵоооос, ѵеооабс;, ѵоооіоѵ птенец ріасе, рѣасі тіасіё:: дати жрътвж... дъва кдгрьли- ЧИШТА • ДЪВА ПЬТѢнЬЦД ГОЛЖВИНА Л 2, 24 Зоір, пьтеиьцд Сав, птенъцд Мар, птенца Ас.— Мт 23, 37 Мар Ас; Пс 83, 4 Син ПЪТИЦІЬ, -а м (1) отроѵОіоѵ воробей ѵгаЬес: млдденьци іако и птишти вьзирдіжтъ к тевѣ Супр 513, 2-3-—Ср. врдвии, пътица ПЪТИЦА, -а ж (64) [пьти- Зогр (3) Мар (1) Ас (1) Сав (1) Син (8) Евх (2) Супр (1), п’ти- Зогр (3) Евх (1) Супр (3), пти- Зогр (7) Мар (12) Ас (8) Сав (3) Боям(1) Смм(2) Супр (5)] летеіѵбѵ, брѵеоѵ; (крилдтА пътица летеіѵоѵ) птица ріак: скоты польскыіа • и пьтіціа и(еве)с(ь)ныіА • и рывы моръскыіл Пс 8, 9 Син • отроѵОіоѵ воробей ѵгаЬес: не дьвѣ ли птици пѣнАзоу вѣиите са Мт 10, 29 Зогр Ас, пьтици Мар.— Зогр Мар Ас Сав Боян Син Евх Супр.— Ср. врдвии, пътеиьць, пътиціь, стрькъ пъшеиицд Сав Унд Син см. пывеницд пъшеннчьнъ Пс 80, 17 Син см. пьше- ннчьнъ ПЪІТАНИІб, -нга с (2) [питано* (!) Супр (1)] ёцеѵѵа исследование хкоиташ: кже во выше пъітаииіа кетъ • ти к’то \оіптетъ о томь пытати и оу да са... гор’ко прѣтръгнетъ Супр 338, 7-8; ѵ) гнжсьнок питанок (1 вм. пытаник) оустрокник (I вм. оустрокнига) Супр 386, 10.— Ср. ИСКАНИК, ИСПЫТАНИК ПЪІТЛТИ, -аіж, -акши несов. кого, чьто; чьто отъ кого; о чемь (13) [пита- (!) Супр (1)] яѵѵОаѵео'Оаі, ёВега^еіѵ, о'Хока^еіѵ расспра- шивать, выяснять, выпытывать ѵуріаѵаі зе, гдікѴоѵаІ: пытадше отъ него дште хоштетъ пожръти Супр 112, 28-29 • ёсеѵѵйѵ, ёта^еіѵ, ё^ета^еіѵ, леріеруа^Еіѵ исследовать /коп- та I, раігаі: пытайте писании • гакоже слышдсте • отъ влддыкы Супр 324, 13 (испытаете И 5, 39 Зогр Мар Ас) □ п ы т а к - м ы н в знач. прил. леріеруа^бцеѵод же- лаемый габоисі: тъ же рече • к нимъ • чада издрАднок и пытакмок се кетъ Супр 570, 21.— Супр 112, 15; 113, 28-29; 197, 18; 305, 4; 323, 26; 338, 9; 338, 13-14; 407, 558 пьс 30; 502, 26; 566, 2.— Ср. искати, испыта- ти п ь в а и и к Супр 382, 16; 409, 28 см. пъвдннк п ь к а т и Супр 409, 27 см. пъватн < п ь п р и ці е Супр 273, 26; 284, 29; 287, 5-6; 289, 27 см. попьриціе пьпьриціе Супр 37, 3; 548, 1 см. попьриціе ПЬРАТИ, перж, переши несов. (1) аѵаяё- теаОаі парить, возноситься Іеіёі, ѵгпазеі зе: иаша доушА • тажькжіж пльть * акы велико ВрѣмА съвръгъшд • оудовь пержтъ къ творьцоу Супр 390, 10.— Ср. парити ПЬРѣШПб, -ига с (2) аѵтіА.оуіа, бцолоуіа (!) сопротивление, отказ осірог, осітііапі: овличении... прѣлелькошА отъ пьрѣнига • зд- твореномъ вывъшемъ оустомъ ихъ истнноіж Супр 331, 19-—Супр 177, 23-—Ср. прѣ ко словесик, прѣпьрѣиик, прѣрѣкдник, пьрга, про- тивьиъ (противьно слово) ПЬРѢТИ, пьріж, пьриши несов. (11) [п’р- Супр (1), пр- Супр (2)] 1. ацфі[ЗаА.А.Еіѵ противоречить, отрицать рорігаі: иъ гако послоушдтн имдте нашего оученыа • ие пьрж • вѣдѣ во ваше покореинк Супр495, 4 2. пьрѣ- ти са междоу совоіж, съ цѣмь ца%ЕаОаі, аѵтікёуЕіѵ, фЛоѵеіхеІѵ Спорить, диспути- ровать рпі зе, сіізриіоѵаі;: пьрѣдуж же са іюдеи • междю совоіж г(лдго)ліжште И 6, 52 Зогр Мар Ас • біхаіокоуЕІѵ, біха^еаЬаі вести спор, вести судебное разбирательство рпі зе, ѵёзі ргі: а ты кде моудиши ие вѣдѣ • приди ти за ма пьри са Супр 242, 17-18.— Супр 95, 16; 239, 14; 346, 30; 433, 26; 511, 7-8; 511, 12.— Ср. противити са, Прѣрѣкдти, СЪТАЭАТИ СА, СЖПрОТИВИТН СА ПЬРИ, пьріА ж (13) [пър- Син (1), пр- Супр (1)] аѵтіА.оуіа, фіА.о'ѵеіхіа; (любивъ пьргамъ выти фіА.олрауцоѵеі'ѵ) спор, распря рге, гогерге, зрог: выс(тъ) же і пьрѣ вь НИХЪ • которы МЬНИТЪ ТИ СА ІХЪ ВЫТИ КОЛІИ Л 22, 24 Зогр Мар; ти лювнви ежтъ пьрѣмь Супр 338, 2-3 • 5іхт| суд, судебное разби- рательство, судебный процесс зопсі, зоікіпі ргеіісепі: въекръші в(о)же ежді пьрж твоіж Пс 73, 22 Син ф вес пьрьь аѵаѵтіррг|то>е, аѵаѵтірртітос песомненно, бесспорно Ьеге зрогп, пезрогпё: дд дште не вы никд’ногоже прокдзьства • то оуже въста двѣ и кес пьрд Супр 440, 10.— Пс 9, 5 Син; 34, 23 Син; 42, 1 Син; Супр 303, 7; 304, 5; 400, 21; 440, 6; Зогр-лл 2а 14.— Ср. противьнъ (противьно слово), пьрѣник, прѣкословесик, прѣ- пьрѣиик, прѣрѣкдник, рдспьрѣник, распьрга, рѣчь, еждъ пьедлмь Пс 68, 1 Син см. псдлъмъ пьсаломъ Пс 12, 1 Син см. псдлъмъ
пьо пьсалът ъір ъ Пс 48, 5; 56, 9 Син см. ПСДЛЪТЫрЬ пьсдльтырь Пс 107, 3 Син см. псдлъ- тырь ПЬСАНИЮ и ІІИСДНИіе, -ніа с (33) [пса- Сав (1) Клоц (2), і|га- Супр (3), писд- Мар (1) Ас (2) Евх (1) Супр (23)] 1. урафц написание парзапі: се отъ миогддго мало съкрдвъ • писдиню прѣддхъ Супр 301, 26 2. то уеураццёѵоѵ, урацца написанное, запись, текст харзапё, харіз, іехі: пророчъско коиьчдвддше са писдиик Супр 403, 9 • урафц сочинение, произведение зріз: молитва с(ва)- тааго пиѵииіа * нже са оврѣте въ нно пнсаннк Супр 142, 19-20 • ёліурафіі надпись парія: познавъ отъ псдиьѣ вииж Клоц 11а 33 □ пнсаннк, пнсАииіа мн. урафц, аі урафаі, 6 урафас; (!) Священное писание Різто зѵаіё: пдкъи дроугое пісдиие гл(дголе)тъ И 19. 37 Ас 1 106а 29 (дроугыіл къйнгъі Зогр Мар Ас 106а{3 18-19); пъітдите писдииіа Супр 324, 13 (къннгы И 5, 39 Зогр Мар Ас).— Мар Ас Сав Евх Клоц Супр.— Ср. КЪННГЫ, ИАПЬСАИИК, титълъ ПЬСАТИ и ПИСАТИ, пншж, пншеши несов./сов. (>150) |іГсл Зогр (14). псд- Зогр (18) Мар (1) Сав (11) Охр (2) Боян (2) Клоц (1), пса(н)- Сав (50), псио Мар (1), і^а- Супр(3), пнса- Зогр (8) Мар (38) Ас (36) Сав (4) Боян (2) Син (1) Клоц (1) Супр (28), с’пд- (!) Зогр (3), спа- (!) Зогр (1)] 1. урафеіѵ, иатаурафеіѵ, хаХ.Х.гурафеіѵ, яараурафеіѵ, ёуурафеіѵ, яоіеіѵ (ураццата) писать/напи- сать рзаі/парзаі: ізволи са і мьнѣ... псатн тевѣ • славънъі т’еофиле Л 1, 3 Зогр, писати Мар Ас; въ съвитъцѣ къиіиѣемъ (! вм. къиіжьиѣемъ) пишетъ • о мнѣ Пс 39, 8 Син; пишетъ во са ие чътъіи с(ъі)на ие чьтетъ отьца Супр 328, 16-17; Ал съвждетъ са слово • п’саиое въ закоиѢ іуъ И 15, 25 Зогр, полное Сав, пнслное Мар Ас о пьсдиок или пнсаиок в знач. сущ. то уеураццёѵоѵ, 1) урафц священное писание РГзто яѵаіё: і съвыстъ са п’слиое еже г(ллго)летъ Мк 15, 28 Зогр, полное Сав, пнслное Мар Ас 2. ура- среіѵ рисовать/нарисовать, писать/написать таіоѵаі/патаіоѵаі: шдръчиж на кднои дьстѢ • н оврдзы чрътдіжтъ н истииж пишжтъ шаромъ Супр 418, 2 • перен. несов. ёц- сраіѵеіѵ выявлять, сообщать г]еѵоѵаі, огпа- тоѵаі: и господь идшь пиша икремии пророкоу • ш трьииимъ пордстьшиимъ (! вм. сѵ трьиии порлстьшии) ЖНДОВЬСКА мѣстл ГЛАГОЛААШе к немоу Супр 357, 11 □ стѣиь пьслтн аиюурафеіѵ выявлять х]еѵоѵаі: аште ли же тъ огнь • стѣнь фдвын • съ иевесе прншъ- ствнк вожиіа огйи • напои же кжпниж * ие опллн Супр 250, 24.— Зогр Мар Ас Сав Охр пьѣ П Боян Зогр-пал Син Клоц Супр Рыл.— Ср. ИАпьслти, съпьсати ПЬСИИ прил. (3) [пъ- Син (2)] тоѵ хѵѵбс собачий, песий рзі: избаві отъ оржжъѣ д(оу)шж МОІЖ • из-д-ржкы ПЪСЪІА ІНОЧЬКДЖІЖ моіж Пс 21, 21 Син ф и ь с иіа м оууы см. моуха.— Пс 77, 45; 104, 31 Син ПЬСЪ, -а м (33) [п’с- Зогр (1) Евх (1) Супр (3), пс- Зогр (3) Мар (6) Ас (2) Сав (1) Супр (1), пъс- Сав (1) Евх (2) Син (2)] хѵсоѵ, хѵѵаріоѵ пес, собака рез: іво і пси ѢдАТЪ ОТЪ кроупиць • ІІАДАІЖШТИІХЪ ОТЪ трепезы г(оспод)ні скоіхъ Мт /5, 27 Зогр Мар Сав • перен.’. ие кждетъ мьнѣ п’се иеоукроштеиын • ОТЪВрѢшТИСАХ(рИСТОС)л Супр 61, 6.— Зогр Мар Ас Сав Син Евх Супр ПЬСЬСКЪІ нареч. (1) греч. нет по-песьи, по-собачьи ]ако рез: пьсьскы же • ллл • и пѣны нз оустъ тѢшта Супр 560, 7 пьтеиьць Л 2, 24 Сав; Пс 83, 4 Син см. пътеиьць II ь т и ц а Зогр Мар Ас Сав Син Евх Супр см. ПЪТИЦА пьтѣиьць Л 2, 24 Зогр см. пътеиьць ПЬЦЬЛЪ, -а м (5) ліаса смола зтйіа, ргузкугісе: прииесошА пьцьлъ гордштъ Супр 270, 18,—Супр 118, 10; 234, 6; 268, 16; 268, 27 ПЬЦЬЛЫГЬ, -ыи прил. (2) тце лісгспк; (коновъ пьцьльиын т) ліаса) полный смолы, со смолой ріпу зтйіу, ргузкугісе, зе зтйіои, зтоіпу: въвръгошА и самого того с(ва)тааго въ коновъ пьцьлъиыи Супр 268, 25.— Супр 268, 23 ПЫПеНИЦА, -А ж (35) [п’ш- Супр (2), пш- Мар (4) Ас (4) Супр (5), пъш- Сав (1) Унд (3) Син (1)] сйтое, лХт|ртіе сілос, пше- ница, хлеб рзепісе, оЪіІі: вь севѣ во зелслѣ плодитъ са • прѣжде трѣвж ПО ТОМЬ же КЛАСЪ • по томь же пьшеиицж въ класѣ Мк 4, 28 Зогр Мар.— Зогр Мар Ас Сав Унд Син Евх Супр Хил.— Ср. жито ПЫПеНИЧЬНЪ, -ыи прил. (5) [п’ш- Супр (1), пш- Мар (1) Ас (2), пъш- Син (1)] тоѵ аітоѵ, тоѵ лѵроѵ пшеничный, хлебный рзе- піспу, оЫІпу; і иатроу ІА отъ тоукд пъшеиічьиа Пс 80, 17 Син —И 12, 24 Мар Ас (2), Супр 127, 23.— Ср. пьшеиьиъ ПЫПеНЬНЪ прил. (1) тоѵ аітоѵ пшенич- ный, хлебный рзепіспу, оЫІпу: дште зръио пьшеиьио ие оумьретъ падъ въ зелсли И 12, 24 Зогр (пшеиичьио Мар, пшеиичьи(о) Ас 1276 18, пшеничное Ас 25б(і 8).— Ср. пьше- иичьиъ пьѣиицд Мт 24, 49 Зогр см. пніаннцл пьѣиьство Л 21, 34 Зогр Мар см. пиіаиьство 559
пѣв ПѣвЬЦЬ, -д м (6) [пѣве(ц) Евх (1)] греч. нет певчий грёѵак: Т по кшиъчииѣ тръс(вл)тА- ГО • ВЪХОДАТЪ пѣвъци • ИА АМБОНЪ Ен 306 1213.— Ен 186 16; 31а 12; 31а 15; Евх 586 14; Ю1а 8 ПѢГОТИвЪ, -ъіи прил. (2) Хелрбс про- каженный шаіотоспу: пѣготивымъ пѣготы акы лопатож словесемь ськрысд Супр 387, 21-22; іакоже остроугд вѣридаго пѣготивд прокоудж тѣлеси Супр 392, 16.— Ср. прока- женъ, строупивъ ПѢГОТЫ, -ъ ж мн. (2) Хёяра, та хаХа^ш- цата проказа, нарывы (у прокаженнаго) таіотосепзіѵі, ѵгесіу перен.: остроужи ми доушА грѣуовъиыА пѣготы Супр 392, 15.— Супр 387, 22.— Ср. прокАжеиик, проказа пѣнити, -ннк, -ниши несов. (1) афрі^еіѵ испускать пену рёпіі, ѵуроизіёі рёпи перен. : А онѣхъ срьдьце вльиьиыимъ оукоичьиыихъ оусты пѣнгадше Супр 399, 10.— Ср. пѣны (пѣны тѣціити) ПѢНИК5, -иіа с (45) [пѣ(н)е Ен (2), пѣ(н) Ас (1) Ен (9), пѣи,. Рыл (1), ..ѣ(н) Ен (1)] 1. оѵрсршѵіа, ѵрѵос; пенне, песнопение (под музыку) грёѵ, грІѵапІ (5 ІіидеЬпгтп (іорго ѵосіет): и ѣко гржды приклижі са къ домоу • і слыша пѣииѣ і ликы Л 15, 25 Зогр Мар Ас Сав’, въ конецъ вь пѣнііуъ о осмѣі псалмъ да(вы)д(о)въ Пс 6, 1 Син 2. ѵцѵос;, ѵцѵт]аі<;, ср5г|, аіѵеаі^ хвалебная песнь, славословие сЬѵаІогрёѵ, Ьутпиз: въ псдлмѣхъ и пѣиихъ • и пѣсиеуъ д( оу ровныхъ • о влагодѣтн пожціе и прѣпожціе • въ ср(ъ)д(ъ)цихъ вашихъ г(осподе)ви Кол 3, 16 Ен • спец. троларіоѵ тропарь ігораг: ег’ддже приведжтъ постригь- ШААГО СА ИА трдпезж * ПОІЖТЪ пѣиие Сб глас(ъ) г Евх 996 25 □ п ѣ и и к хвальиок, Хвала пѣи ига агѵос; фбтіс, србц фаХцоѵ хвалебная песнь, славословие (в заглавиях псалмов) різеп сЬѵаІу, сЬѵаІогрёѵ: да(вы- до)ва пѣиіѣ халлъидѣ въ дьиі пръвыьъ сокотѣ Пс 92, 1 Син; слав(а) хвала пѣиіѣ да(выдо)ва Пс 94, 1 Син; пѣник съв итъчьиок хоѵ- тахюѵ кондак копсіак: памат(ь) • пр(ѣпо)- д(ОБЬ)ИААГО РОМАНА * СЪТВОрШААГО пѣи (ИІА) сьвит(ъ )ч(ь)иаа Ас 122а 2.— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Евх Рыл.— Ср. пѣснь, пѣтин, ХВАЛА ПѢНЫ, -ъ ж мн. (17) афрбс; пена рёпа: прівръгж са въ твръды камень • иъ въ пѣны влъиы ихъ разідж са Клоц 126 23; Супр 448, 19 • пена у рта рёпа и йзі: и вьнезапж въпиетъ • і пржжддтъ са съ пѣнами Л 9, 39 Зогр Мар Ас Сав ф пѣиы тѣціити афрі^еіѵ испускать пену ѵуроизіёі рёпи: пѣны тѣштнтъ • і скрьжьштетъ зжкы своими Мк 9, 18 Зогр Мар Ас Сав.— Зогр Мар Ас Сав Клоц Супр.— Ср. пѣнити пѣе пѣньнъ, -ыи прил. (1) афрофбро^ пе- нистый, пенящийся рёпіѵу, гогрёпёпу: мж- таштаа жизни сса сласти слдиок море * н пѢиъиыа страстна вльны Супр 352, 1 7 ПѣНАЖЬНИКЪ, -а м (6) херцатютііе, ёлі тралена ѵ (!) меняла репёгбшёпес: і по чьто ие въддстъ моего съреврд пѢиажьиикомъ • и азъ прншьдъ съ лихвоіж * истлзалъ е вимь Л 19, 23 Зогр Мар Ас.— И 2. 14 Зогр Мар Ас.— Ср. прикоупъ (прикоупъ творАи), тръжь- ннкъ ПѣНАЗЬ, -а м (45) [пѢиаз- Зогр (11) Мар (2) Сав (6); пѣиж- Боян (1)] бтіѵарюѵ, аааарюѵ, хёрца, Хелтбѵ монета, динарий репіг, тіпсе, сіепаг: ие дьвѣ ли птици пѣнАзоу вѣиите са Мт 10, 29 Зогр (на ссдрии Мар, на дсѵріи (!) Ас).— Зогр Мар Ас Сав Боян.— Ср. Ассарии, динаръ, сьрекро, сьреврьннкъ, ЦАТА пѣровъ Супр 218, 3 см. прѣровъ ПѢСНЬ, -и ж (97) [пѣ(с) Ас (1) Сав (1) Ен (3) Син (1) Евх (2) Рыл (1), пѣ Син (1)] 1. ср5г|, ѵцѵос, фора, граХцос;, цеХфбіа, цёХос; песня, пение різеп, грёѵ: въсувалж іміа в(ог)д моего съ пѣсипж Пс 68, 31 Син; тѣмъ д(оу)ховьиыими пѣсиьми ПИТААШе СА ИИОСТАИЬ Супр 550, 13; ВЛАГОДАрЬСТВЬНЪІА пѣсни въсылддше вогоу Супр 293, 1; КЫА въспокши погревеиию пѣсни Супр 457, 14; диѣволъ зоветъ гжсльми и пласьци пѣс(нь)ми иеприѣзиииАми • тоже м’иози съкнраіжт’ са иа то Рыл 2б{5 25 • хаіцое (!) шумное праздничное веселье (языческое) (роііатка) зіаѵпозі зе хрёѵу: къ кдпиштемъ слоужеиню • и на пѣсни * и иа влжждеиига женомъ Супр 352, 13 • ёлсрбгі заклинание гакК- папі: иже словомъ маломъ * иек(е)СА отвръзе • и дивъноіж пѣсиыж • дівъио съкровіште окрѣтъ Клоц 116 23 □ спец. пѣснь псдлъмъ, псдлъмъ пѣсни или п ѣ с и и и србт] фаХ- цоб, граХцбс; ср5ті<; музыкальный тон при пенни псалмов Ібпіпа гаіти: пѣснь пъсаломъ дсдфовъ Пс 82, 1 Син; псалмъ пѣсиі с(ы)новъ корѣовъ Пс 47, 1 Син; пѣснь ст еп ен ьнао ф5т] тшѵ аѵаРаСцшѵ песнь восхождения різеп зіирпй (заглавие некоторых псалмов): слава пѣ (!) степеиидА Пс 119, 1 Син; старѣй въ п ѣ с и ь х ъ выти лротіуеістОа і быть за- певалой, запевать ргесігрёѵоѵаі, Ьуі капіо- гет: вѣаше же старѣй имъ вь пѣснехъ с(ва)- тыи куришиъ • а въ отьвѣтѣхъ с(вд)тын кдньдидъ • и доменъ Супр 70, 27 2. аіѵое, ѵцѵос;, аѵарртіаіс;; (пѣснь и хвала фаХцсрбіа; приимы пѣснь аіѵоѵцеѵос) хвалебная песнь, песнопение сЬѵаІогрёѵ, Ьутпиз; перен. хва- ла сЬѵаІа: слъзами секе очистАціе • і пожціе емоу пѣснь Евх 86а 5; из оустъ млддеништъ и съсжштинхъ съвръшилъ ксн пѣснь Супр 325, 560
ПАТ П пѣс 4 и 326, 3 (хвалж Пс 8, 3 Син, Клоц 1а 22; Супр 335, 28) • спец. <гахт|С>о'ѵ песнопение Ьутпиз: и локъізаіжтъ и вратрнѣ к’сѣ • поіжціе пѣс(нь) сніж глас(ъ) ТАжекъ Евх 97а 25 □ пѣснь повѣдьиаіа спец. ёяіѵіхюі; ѵц- ѵо<; победная песнь ѵііёгпа рівеп: покѣдъ- нжвк пѣснь сь ннмн оутвр’ждал владъіцѣ • іѵсанна въ въішьннхъ Супр 332, 25.— Ас Сав Ен Син Евх Клоц Супр Рыл.— Ср. псалъмъ, пѣннк, пѣтнк, стнхера, хвала пѣсньнъ, -ын прил. (1) греч. нет песней род., песенный, песнопений род. різпі род., сйѵаіогрёѵй род., Ьутпй род.: къпросішА насъ • плѣньшеі нъі * поіте намъ отъ словесъ пѣсньнъіуъ Клоц 7а 39-40 (отъ пѣснеі снонескъ Пс 136, 3 Син) Пѣстоунъ, а м (1) греч. нет воспитатель, наставник, пестун ѵусйоѵаіеі, рёзіоип: с(ка)т(ъі)хъ м(ж)ч(енн)къ внта н модеста пѣстоуна его Ас 1476 3-4.— Ср. казатель, наставьннкъ, оучнтель ПѣСЪКЪ, -а м (11) аццое, і|іаццос песок різек: оуподовнтъ са мжжк воук • іжь съзъда храмннж своіж на пѣсъцѣ Мт 7, 26 Зогр Мар, пѣсьцѣ Ас, пѣсцѣ Сав.— Пс 77, 27 Син; Евх Іа 21; 4а 12; Клоц 10а 6; Супр 22, 13-14; 179, 19; 214, 27 ПѢТИ, поіж, покшн несов. (100) 1. чьто комоу іраХЛеіѵ, <п>|іг|>аХ.Х.еіѵ, фбеіѵ, цеХ,србеіѵ, ёццеХсрбеіѵ, аѵсщёХлеіѵ, хекабеіѵ, лоіеіѵ (!), ХелаОаі (!); (пѣтн съ цѣмь ооццооооор-уеіѵ) петь (играя на музыкальном инструменте) гріѵаі (5 доргоѵодет ІішІеЬпгЕо пазігоіе): на крыли... окѣсіуомъ органъі нашл • сірѣчъ псалтыръ • і гжслі * сімі во псалъмн поѣуж • къ кетъсѣмь законѣ Клоц 7а 34, н снмн пѣсни поіа)(ж Супр 418, 25: н по конъчанн оутръннцн • поет са • въ тръс(вА)таго Ен 306 7 • перен. : оуне ко истъ паче кнъінмъ въ словесехъ кого- носьнъінхъ оучнтель • присно поіжштемъ • чистъ имѣти оумъ • неглн кѣсънънуъ оученніа ХкалАште * на влжжденнк вьзвѣсоватн са Супр 403, 29 • петь псалом гріѵаі гаіт: нынѣ поетъ пр(оро)къ д(авъі)дъ вьпніа н г(лаго)лА Евх 876 21 • спец. петь часы, службу гріѵаі Ьосііпки, оіТісіит: поіжште третий часъ іакоже кѣаше нм окъічан Супр 64, 18 □ пѣтъ в знач. прил. ірсЛтоі; выра- жаемый пением, в песнях к гріѵапі ѵЬосІпу: пѣта кѣауж мьнѣ оправъданнѣ твоѣ Пс 118, 54 Син 2. кого, чьто; комоу, чесомоу; о комь, чемь абеіѵ, г|іа)Аеіѵ, аіѵеіѵ, бцѵеіѵ, аѵоцѵ- еіѵ, тіцаѵ, еТч| ццеіѵ віхтісвать. прославлят ь, хвалить орёѵоѵаі, овіаѵоѵаі, сЬѵаІіі: хвалите г(оспод)ѣ... поіте іменн его ѣко довро Пс 134, 3 Син: поіжште і клагословАште к(ог)а Л 24, 53 Зогр (хвалАште Мар Ас): твое во поетъ са • і велнчнтъ... прѣс(вА)тое нліа твое Евх 516 21-22.— Зогр Ен Син Служ Евх Клоц Супр Рыл.— Ср. въспѣватн, хвалити Пѣтиіе, -ніа с (7) [пѣтн • н (!) Супр (1)] 1. то фбеіѵ пение грёѵ, гріѵапі: нже по- вѣдьнжіж пѣснь • н новой съложеннк мироу • пѣтнк • повѣдьлнвоуоумоу хрнстосовоу наоучншА Супр 319, 7 2. т[ххк|іср8іа, оцѵсрбіа славо- словие, песнопение сйѵаіогрёѵ, Ьутпия: алчьвѣ н многоу пѣтнк непрѣстан’ноуоумоу • въдавъ севе Супр 548, 7 □ пѣтніа пѣтнн лін. та ’Аюцата тахѵ до|іата>ѵ Песнь Песней Рі.чеп різпі, Ѵеіерізеп: невѣста цръкы вь пѣтні'хъ пѣтн • и (! вм. пѣтнн) прнзъіваатъ Супр 349, 13-14 и 14.— Супр 19, 21; 285, 13; 487, 1.— Ср. пѣннк, пѣснь ПѣШЬ, -нн прил. (5) ле(;д<;, лей (I), ле^ейеіѵ (!) пеший рёзі: і слъішавъше народи по немь ідоша пѣшн отъ града Мт 14, 13 Зогр Мар; Мк 6, 33 Зогр Мар.— Супр 90, 7 ПАДЬ, -н ж (2) [піа- Син (1)] аліОац-ц, лакаіатц пядь ріа’: нже естъ измѣрилъ водж моръскжіж гръстніж • Н ПАДНІЖ н(е)во Евх 556 20-21,—Пс 38, 6 Син пАндікостніа Ен За 8 см. патнкостни ПАТА, -ъі ж (4) [піа- Син (2)] лгёрѵа пятка, пята раіа: врачъ х'ытр’ыи . начА мазатн кго • отъ пАтоу начьнъ Супр 563, 1 • перен.: ѣдъі съ мноіж хлѣвъ • вьздвнгнетъ на ма патж своіж И 13, 18 Зогр (прѣльціенне Мар).— Пс 48, 6 Син; 55, 7 Син ПАТИДвСАТЪ, -ъін числит. порядк. (1) пеѵтт|хоотбб пятидесятый расіезаіу: ннктоже оуво ПАтндесАтъ і|галма (! вм. і|галмъ) нз- къікнжтн можетъ Супр 355. 1 > 16. Ср. л, и ПАТИКОСТИИНЪ, -ъін прил. (5) [пентн- костнн- Сав (2); пеньтнкостнн- Сав (1)] тт)? IІеѵтт]хоотті<; Пятидесятницы, Троицы, Трои- цына дня род. Іеіпіс род., зѵаіосіизпі: послоушан насъ • вь ньже день призовемъ та • паче же в’ сь день патнкостнннъі Евх 62а 6,—Сав 28а 4; 131а 13-14; 1406 18-19; Евх 646 1.— Ср. л, н, пАтьдесАтьнъ ПАТИКОСТИІА, -ны» ж (7) [панді- Ен (1), пентн- Сав (6)] Пеѵтт]хоатт) Пятидесятница, Троица, Троицын день Іеіпісе, .чѵаіосіизт вѵаіку: сжв(ота) мАс(о)постънаѣ • къ корент нцін сжв.. ні по пандТкостн Ен За 8.— Сав 29а 5; 30а 4; 306 8; 31а 19; 32а 2; 131а 11-12.— Ср. л, н, пАтьдесАтьннца ПАТЪ, -ъін числит. порядк. (5) [піа- Ас (1)] пёѵте (!) пятый раіу: азъ во кдннъ сѣждж сьде * патын дьнь не въкоушаА кратно Супр 170, 8 ф патъін на десАте пеѵ- техаібёхаТо? пятнадцатый раіпасѣу: въ пАтое же на деслте лѣто • владъічьства • тнверьѣ кесарѣ Л 3, 1 Зогр Мар Ас Боян (въ въторое на десдте Сав).— Ср. д, ё ПАТЪКЪ, -а м (25) [пж(іс) Ас (5) Сав (3) 561
ПАТ ПЖТ Ен (1), пьл(к) Ас (8), пььть (!) Син (1)] ларасіхеѵц пятница раіек: нидеі же понеже патъкъ кѣ • да не останжтт» на кр(ъ)ст^ тѣлеса въ сжвотж. .. молнша же пилата И 19, 31 Сав (плрлскевькн Зогр Мар Ас (2) Боян) ф велнкын ПАТЪКЪ, СВАТЫН патъкъ 'Ауіа хаі МеуаХт) Параохеѵц Страстная пятница Ѵеіку раіек: чнн ноштн с(вА)таго піАтка Ас 92а$ /5; нціГ • въ велнкы • па(тъ)к(ъ) Ен 33а 4.— Ас Сав Ен Син Супр.— Ср. параскевьгн(н) ПАТЬ числит. колич. (>1ОО) [піа- Ас (16)] пёѵте, лёрлтое (!), обо? (!); (пать дссатъ тн пать леѵтцхоотое ёхт.ос; (!) пять рёі: о патн хлѣвъ Мар 436 8 ф въ длъготж два деслти тн патн лакътъ Супр 230, 13', пать на десАте бехапёѵте пятнадцать раіпасі: вѣ же внтаннѣ вливъ н ( ероу салн ) ма • ѣко пать на деслте стаднн И 11, 18 Мар Ас (дТ Зогр, еГ Сав)-, пать деслтъ пеѵтцхоѵ- та пятьдесят расіезаі: посадите іа на сподъі • по патн десАтъ Л 9, 14 Зогр Мар; пать сътъ ЛЕѴгахоаюі пятьсот рёі зеі: дъва длъжьннка вѣашете заімодавьцю етероу * единъ вѣ длъжьнъ • плтыж сътъ дикарь • а дроугы патыж десАтъ Л 7, 41 Зогр Мар Ас; пать т ъі с а ці ь пе ѵтахю'хіліоі пять тысяч рёі Іізіс: ѣдъшніуъ же вѣаше мжжь • пать тысашть • развѣ женъ і дѣтні Мт 14, 21 Зогр Мар Ас (е тыслціь Сав); п ат ь кратъі пеѵтахі? пять раз рёікгаі: бніжштні'мъ же нзмѣннв’шемъ са пать краты Супр 103, 26.— Зогр Мар Ас Супр.— Ср. д, е ПАТЬДвСАТЬНИЦА, -а ж (1) Пе ѵтт|хоотт| Пятидесятница, Троица. Троицын день Іеіпі- се, зѵаіосіизпі зѵаіку: мол(нтва) на покло- ненне колѣнома • вываіжцін • въ с(вл)тжіж ПАТьдесАтьннцик • на есперннѣ Евх 596 16-17.— Ср. л, н, ПАтнкостніа ПАТЬДвОАТЬНЪ, -ъін числит. порядк. (1) яеѵтт]хо<ттб<; пятидесятый расіезаіу: вь пать- десАтънок скока връсты лѣто Супр 288, 28.— Ср. л, н, пАтндесАтъ п ж н’т ь с к ъ Мт 27, 2 Зогр; Л 3, 1 Зогр, пжнтьскъ Супр 17 4, 5 см. понтьскъ ПЖТД, -ъ с мн. (8) пёбаі оковы, узы, путы ропіа, окоѵу: за не емоу много краты • пжты і жжн желѣзны • съвлзаноу сжштю прѣтрьзаауж са отъ него жжа желѣзнаа • і пжта съкроушаауж са Мк 5, 4 Зогр Мар.— Л 8, 29 Зогр Мар Ас Сав.— Ср. оковн, жзы, жже п ж т’н икъ Супр 40, 25 см. пжтьннкъ пжтъскъ Л 3, 1 Боян; Евх 49а 16 см. понтьскъ ПЖТЬ, -н м (>300) 1. 686с, ліатеіа, Хеохророі; дорога, улица сезіа, иіісе: і вжджтъ Стръпътънаа въ праваѣ • і острнѣ 562 въ пжтн гладъкы Л 3, 5 Зогр Мар Ас, острн пжтне гладъцн Сав; ідѣте оуво на нсуодишта пжтнн Мт 22, 9 Мар Ас (0 Зогр); Евх 1066 6-7 □ пжть сътворнтн обопоіеіѵ про- ложить путь пргаѵіі сезіи: пжть створнте вьшедъшюмоу на западъ Пс 67, 5 Син; Супр 465, 22 2. о66<;, лореіа, лерюбеіа; (въслѣдь- ствоватн пжтьмь ооѵобейеіѵ) путь, направле- нно сезіа, зтёг: възъмъ водонось • нача нтн пжтьмь на рѣкж Супр 550, 24; ліжжн воголювнвн н хръстолюкнкн . вьслѣдъствовавъ- ше нуъ пжтьмь • вьзаша. .. моштн кю Супр 114, 19 • перен. : на пжть іазыкомъ не ідѣте Мт 10, 5 Зогр Мар Ас Сав; нзнде же паче іакоже правый пжть келнтъ еуаггелнл Супр 547, 4 • охетос, лцуц проход ргйсЬосі: приподовнуомъ же н мы са матери оувозѣн • не нмжштн гладомь млѣка • нъ въспрАтавъшж млѣчънынмъ пжтн Супр 384, 18; отъметаетъ ко тн пжтн прѣуодъныіА Евх 486 23 □ пжть протваріатн чесомоу, пжть сътворнтн чьто прообопоіеіѵ, обопоіеіѵ расчищать/ расчистить дорогу, давать/дать выход иѵоіпоѵаі/иѵоіпіі сезіи, сіаѵаі/сіаі ргйсЬосі: пакы н тъ воіазнь изгонитъ • протварѣж пжть вѣрѣ Супр 446, 12-13; пжть сътворі стьэж гнѣвоу своемоу Пс 77, 50 Син 3. овое, обоіпоріа, отрсотц путь, путешествие сезіа, росЬосі, риіоѵапі: мьнѣвъша же і въ дроужннѣ сжшть • придете пжтъ.. дьнні Л 2, 44 Зогр, дьнн пжть Ас (пать дьне(н) Мар, придоста днні е Сав, п.. дънъ Боян); повелѣ же нѣкомоу... прншед’шннмъ отъ пжтн жад’номъ сжштеліъ водж принести Супр 549, 24 □ пжть творн- тн, пжтьмь нтн, въ пжть х9Антн обоіпоіеіѵ, обопоіеіѵ, тре обой ёхеаОаі совершать путь, путешествовать, идти копаі сезіи, риіоѵаі, ]Гі: начлшл оученнцн его пжть творнтн Мк 2, 23 Зогр Мар Ас Сав; нджштоу же кмоу пжтемь сьрѣте и вратъ нѣкын Супр 524, 6; нн въ пжтъ х°А-- ни коупа дѣіатн Ен 20а 7; пжтн са іатн, на пжть оходнтн тцс обой ХацРаѵеаОаі, апобтціеіѵ отправиться/отправляться в путь сіаі зе/сіаѵаі зе па сезіи: Таксѵвъ же нмъ са пжтн веджштааго въ миръ Супр 527, 22; мол(нтва) на сѵходаціаіа на пжть Евх 18а 10; мннжтн пжтьмь ббф лрсфаіѵеіѵ про двинуться вперед розіоиріі сіаіе: и пжтеліь мнноул н спѢша іакоже к подова Супр 380, 25; оуспѣтн пжтн біёрхеобаі |іёро<; ті тцс обой пройти часть пути и]ІІ киз сезіу: н оуспѣвъ пжтн н мало съвратнвъ са Супр 527, 23; толнкъ пжть възлтн періобейеіѵ усердно заботиться, ухаживать изііоѵпё ресоѵаі: к’то покмьктъ врачевн троуждаіжштоу са • н толнкъ пжть вьземыжштоу Супр 361, 6.— Зогр Мар Ас Сав Охр Боян Зогр-пал
п^т Ен Син Евх Клоц Супр Рыл.— Ср. пжтьоут- роснга, пжтьшьствик, стьэа, шьствнк ПЖТЬНИКЪ, -а м (2) [пжт’- Супр (1)] ббоілброс путник, прохожий, странник роиіпік, росевіпу: пжтнк нхъ цѢльбы пжтьнн- комь пропокѣдаахж Супр 323, 24.— Супр 40, 25 ПЖТЬНЪ, -ъін прил. (1): шьствнк пжтьнок 666$ путешествие риіоѵапі, сев- Іа: докрѣ оуво сътворн • троудъна ма ежтъ (! вм. сжшта) отъ шъствніа пжтьнаагО • повелѣ на макъцѢѢмъ семъ одрѣ почити ми Супр И8. 22. - Ср. нжтьоутросніа, пжтьшьствик ПЖТЬОуТРОСИІА, -ніа ж (1) ббоотрсхна путешествие се.чіа: изндн готови са на пжтьоутросніж къ цѣсару • тоу во Приходитъ Супр 216, 18.— Ср. пжть, пжтьшьствик, шьствнк ПЖТЬШЬСТВИіе, -иіа с (1) пореіа путе шествие севіа: по въздоухоу парлштА силы разгъиавъ • вез влазны намъ на невеса пжтьшъствик оуготови Супр 353, 12.— Ср. пжть, пжтьоутросніа, шьствнк ПЖЧИНА, -ъі ж (8) 1. пёкауо$; (пжчииа морьскаіа лёкауо$) (открытое) море (йгё) тоге: кьеѣдъ въ коравь • и малы въ пжчннж «тъплоувъ Супр 294, 1; оунѣе емоу естъ да... ПОТОПАТЪ I ВЪ ПЖЧИНѣ морьстѣи Мт 18, 6 Мар Зогр-пал (0 Зогр) • перен.: нъ понеже не нслѣднма кетъ прѣмждростьнаіа пжчииа Супр 533, 25 2. РорРоро$ пропасть, бездна ргораві; къвръженоу же въівъшЛ.. нсакиоу • къ съмрьтънжіж пжчннж • прѣвыстъ цѣлъ Супр 193, 23 — Супр 85, 26; 250, 14; 492, 12.— Ср. вездъна, глжвнна, морк піадь Пс 38, 6 Син см. падь пілта Пс 48, 6 Син; 55, 7 Син см. пАта піатъ Л 3, 1 Ас см. ПАТЪ п іа т ь Пс 80, 1 Син см. патъкъ п ІА т ь Ас СМ. ПАТЬ ПѴРОНИИ или ПѴРОНША, -иіа ж имя (1) Пѵршѵті Пирония Ругопе: тоу во оврАштешн менандра • н кго матере пуронніж • посълана ко кета и та тамо Супр 235, 30 (1 5 цифра кир. (4) ц', ѵ' (!) 90.— Сав.— Ср. п, Ч Р Р цифра глаг. и кир. (>100) ёиатоѵ 100: рмь • мѣръ олѣа Л 16, 6 Зогр (сътомь РЛЕ Р Мар).— Зогр Мар Ас Сав Унд Боян Син Супр РААВЬ ж нескл. имя (1) 'Раа0 Раавь КаЬаЬ: одолѣ нмъ раавь влждница Супр 434, 18 РАБА, -ъі ж (29) 8оѵХт|, паібіоиті, парОё- ѵо$ (!) рабыня, невольница; служанка оіго- купё, пеѵоіпіее; зІигеЬпа: г(лаго)ла же рава двьрьннца петрови И 18, 17 Зогр Сав (0 Мар): аціе к’то съ равоіж влждъ сътворит(ъ) • толи роднт(ъ) дѣтиціь • да сководит(ъ) • равж тж Евх 1046 6 и 8; акрамъ два с(ъі)нъі нмѣ • единъ отъ равъі • а дроугъі отъ свободныа Ен 276 5 • перен.: ноулніаннк раво в(ог)а въішьніаго • съгрѣшнхомъ прѣдъ товоіж жродъ- скъі Супр 3, 18; посъланъ въістъ равъ веспльтьнь • къ равѣ непорочьнѣ • посъланъ въістъ своводь отъ грѣуа • къ не прнкмыжштнн нстьлѣнніа Супр 244, 19.— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Евх Супр.— Ср. равъіни равви Зогр Мар Боян см. равви равзвонскъ Клоц 116 30 см. развонскъ РАБИИ прил. (6) [ровни Супр (1)] (гой) бойкой рабий; рабский оігокйѵ, оігоску: ѣгньць і ѣгньць • нъ овъ вѣ несъмъісленъ • Овъ съмъісльнъ • Овьча і овьча • нъ овъ вѣ равье • се же г(осподь)не * стѣнь і нстіна... Клоц 7а 7: того послоушанте • некнднмааго видима • знжднтелѣ въ равьн овразѣ Евх 363: вьзалка богъ нъ • възалка ровнкмъ овразомъ Супр 345, 2.— Евх За 15-16; Супр 480, 8; 533, 6.— Ср. равьскъ, ровинскъ РАБОТА, -ъі ж (13) богАеіа [ровота Супр (1)] рабство, неволя оігосіѵі, пеѵоіпісіѵі: въ равотж проданъ выстъ Тосіфъ Пс 104, 17 Син: отъ неприѣзнннъі равоты избавилъ еси Служ 16 26; д(ь)нес(ь) иепрѣклоньны своемоу равоу покланѣетъ са • да ны отъ равоты свободнтъ Евх 2а 13-14.— Евх 56 4; 6а 15; Супр 244, 1; 262, 11; 342, 11; 447, 15; 470, 15; 480, 12; Ен 276 12-13 РАБОТАМИ]®, -іа с (1) то боіАейааі служ- ба, служение вІигЬа: по равотаннн мн непо- рочьнѣ в(ого)кн лѣтъ Супр 525, 14 РАБОТАТИ, -аіж, -акшн несов. (40) 8оіАе- йеіѵ, гілопруейѵ, Хатрейеиѵ 1. находиться в рабстве, в неволе, быть рабом Ьуі оігокет: и ннкомоуже не равотауомъ ннколнже • како ты гл(агол)еши • ѣко сководь вждете И 8, 33 Зогр Мар Ас; ннкы же равъ не можетъ двѣма г(осподнно)ма работати Мт 6, 24 Зогр Мар Ас Сав; работаетъ во (т. е. агаръ) съ чады свонми • а вышки ер(оу)с(а)- л(н)мъ свободъ естъ Гал 4, 25 Ен 2. служить віоигіі: се колнко лѣтъ равотаіж тевѣ • і ннколнже заповѣди твоеіА не прѣетжпиуъ Л 15, 29 Зогр Мар Ас; работайте г(осподе)ві съ страхомъ Пс 2, 11 Син; теве равотаіжтъ источннцн Евх 4а 9; кдииъи влаже и мнлоерь- 563
РЛЕ де • ПОСЛОушаАН ВЬСѣуЪ къ нстннж раво- таьжштнТуъ тевѣ Супр 21, 28-29; гржстокааго иеплодьства • ракотавъшА страсти • и оть теве своводж прннмъшА Супр 250, 3-4 3. тру- диться, (тяжело) работать (на кого-либо) (іёгсе) ргасоѵаі: водж отъ потока възноса • варл дѣлаикштннмъ • и равотаА нмъ въ каме- нки Супр 284, 3.— Зогр Мар Ас Сав Боян Ен Син Служ Евх Супр.— Ср. слоужнти ра к отъ Л 12, 43 Зогр; Мт 18, 26 и 28 Мар см. равъ и тъ РАБОТЬНИКЪ, -а м (1) греч. нет служи- тель, слуга аІигеЬшк: давъі своемоу равотьнн- коу мосею Евх 216 2.— Ср. равъ РАБОТЬНЪ, -ъін прил. (4) бойкое, тре боокеіас [ровот- (1) Супр] 1. рабский, не- вольничий оігоску, оігокйѵ: да хама же оуво отъвръгосте са свокго цѣсара • прѣвждѣте оуво иецѣсароукмн • равотьнын іаръмъ вѣчьнын влачАште Супр 435, 26; не поманж... ни рОвотьныА страсти • нн племенъныА зависти Супр 367, 18 2. перен. подвластный, слу- жащий кому-чему-либо зІоигГсГ, робсіапу: оучнненнемь твоТмъ прѣкываетъ день • 'ѣко вьсѣ равотьна тевѣ Пс 118, 91 Син; в’сѣ равотънаа томоу самомоу равотаиктъ Евх 55а 1 3 РАБЪ, -а лі (>500) [ров- Зогр (1) Супр (28); рарав- ! Син (1)] бойкое 1. оіигтре; (плѣ- нкнын равъ аіхракоітос) раб, невольник оі- гок: іже аціе уоціетъ ваштнн въіти въ васъ • да вждетъ вашъ слоуга • і нже аціе хоціетъ въ васъ вытн прѣдьнии • да вждетъ вашъ равъ Мт 20, 27 Мар (0 Зогр); ср. Мк 10, 44 Зогр Мар Ас Сав; ннкотеръі же равъ • не можетъ дьвама г(осподи)нома равотатн Л 16, 13 Зогр Мар Ас Сав; кже не г(лаго)лик вамъ ровъ • равъ во н(е) вѣетъ чьто творитъ г(оспод)ь его И 15, 15 Зогр, ракъ... равъ Мар Сав; равъ... равь Ас; къгда кси видѣлъ господина рокомъ продакма Супр 423. 29; плѣненъінмъ ракомъ изкавитель • прнде Супр 251, 25 2. оіиётре, Оералогѵ, лаіе слуга, работник, прислужник 8ІиЬа, аІигеЬпік: прнзъвавъ едн- иого отъ равъ • въпрашааше і Л 15, 26 Зогр Мар (рава Сав; отрокъ Ас); съвратн вьса послоушаикштАА кго • дроугы И СрЬДОБОЛЖ и равы • на лаіаннк с(вА)тааго мжжа Супр 514, 27 • перен. бойкое (той Оеой), Оера- лсоѵ, лай;, оіиётгіе, аѵОроілое (!), иібс (!) раб божий 8ІиЬа Ьоа: нынѣ поустиши рава твоего владыко Л 2, 29 Зогр Мар Ас Сав; ракъ ксн когъіна артемиды Супр 226, 28-29: тевѣ нстннъноумоу ч(ловѣ)к(о)лювьцю в(о- г)оу * мы грѣшъннн • і недостоиннн раки твои Евх 176 8 □ равъ вожнн духовное лицо, священник сіисЬоѵпі, кпёх: повръже севе прѣдъ ногама равъ в(о)жнн Супр 524, 14.— Зогр Мар Ас Сав Унд Боян Ен Син РЛВ Клоц Евх Служ Супр.— Ср. клеврѣтъ, отрокъ, рОБНчиціь, слоуга РАБЪІНИ, -іа ж (12) лаібіохті рабыня, невольница, служанка оігокупё, аіигка: прнде едина отъ равынь ар’унереокъ Мк 14, 66 Зогр, Мар; се ѣко очи равъ въ ржкоу г(оспо)деТ своіуъ • ѣко очи ракыньь къ ржкоу г(оспо)ждіа своеіА Пс 122, 2 Син, равынь Супр 75, 19.— Мт 26, 69 Зогр Мар Ас Сав; Мк 14, 69 Зогр Мар; Л 12, 45 Зогр Мар.— Ср. рава РАБЪШИНЪ прил. (2) ттк лаібісгит]? принадлежащий рабыне оігокупё род.; не иматъ во (наслѣдовати с(ы)нъ равынинъ (съ) с(ъі)номъ свободънъіа • тЬ(мъ) же вратне нѣсмъ ракъін(н)на чАДа • нж свобод- ны^) Гал 4, 31 Ен РАБЬОКЪ, -ын прил. (1) боокіиос рабский оігоску: аште во дѣло чъстьно выло • то славьнѣ оуво бы отъ чловѣкъ слоуженнк прн- нмалъ • и не бы слоужнлъ намъ равъскомъ чиномъ Супр 262, 4.— Ср. равнн, ровннскъ РАБЬОКЪІ нареч. (1) бооколрелсос рабски, как раб оігоску: повелѣуъ херовнмомъ равъскы стрѣштн та Супр 470, 5 РАББИ, РАБ’БИ нескл. м (42) (др.-евр.) [равви Зогр (2) Мар (1) Боян (1); равви Зогр (5) Мар (2) Ас (6) Охр (1); равьвн Мар (8); равъвн Мар (1); рав’вн Зогр (6) Мар (1) Ас (1); равьвнн (!) Мар (1)] фа(3(3г, рос(3(3оѵѵі учитель, наставник исііеі: радоун са равьвн Мт 26, 49 Мар Ас равъвн Боян (оучитеаю Сав, нет Зогр); гла(гола)шА емоу оученнцн равви нынѣ іскауж теве кдмениемь повнтн іюдеі И 11, 8 Зогр; рав’вн Ас (оучнтелю Мар); она же рѣете емоу • равви • еже г(лаго)летъ са съказаемо оучнтелю И 1, 39 Зогр Мар Ас Охр.— Зогр Мар Ас Охр Боян.— Ср. казатель, наставьннкъ, пѣстоунъ, раввоуии, оучитель РАВВОуНИ нескл. м (2) (др.-евр.) ра|3|3оі)ѵі учитель, наставник исііеі: слѣпецъ же г(ла- го)ла емоу • раввоуии да прозьріж Мк 10, 51 Мар (рав’вн Зогр); она г(лаго)ла емоу • евре- некы раввоуии • еже наречетъ са оучнтелю И 20, 16 Мар (равви Ас, 0 Зогр) РАВЪ нескл. ж имя (1) 'Раа|3 Раавь КаЬаЬ (перен. о Египте); помѣнж равъ і ва- воульна • съвѣджштаа міа Пс 86, 4 Син равъвн Мт 23, 8 Мар; Мт 26, 49 Боян см. равви равьвн Мар см. равви равьвнн И 3, 2 Мар см. равви РАВЬНО нареч. (7) бцоіеоі;. т« Гоа; (равьно аггеломъ іоаууекос) равный образом, в рав- ной мере, одинаково аіе)пё: іко і грѣшьннцн грѣшьннкомъ въ заімъ даютъ • да въепримжтъ равъио Л 6, 34 Зогр Мар Ас, равьно Сав; 564
РЛВ съ ннмь же коупъио ракъно славимъ та Евх 346 22; н Богаты а равно почьте • н равы н свободы Супр 493, 9; нъ да р(а)въно ангеломъ живжціаа помраченнн тъмоик • н некѣрьстка гоувнтельнъмь обложитъ оустроенннмь Хил 2а$ 8-9 РАеЬНОДОуШЬНЪ, ъін прил. (1) іадфц%ое единомышленный, согласный с кем-либо во взглядах, мыслях зіе)пё зтуз1е)Гсі: ты же ч(ло)в(ѣ)че равьнод(оу)шьне Пс 54, 14 Син.— Ср. иномысльнъ, кдьиодоушьнъ РАвЬНОЧЬСТЬНЪ, -ын прил. (1) 6|ібті|іо<; достойный такого же почета зіе)пё сезіпу: тѣмже н ракьночьстьноу кѣньцоу славы съпо- доеиша са Супр 82, 23 РАеьногестьстеьнъ, -ын прил. (і) бцоойоюе единосущный зоиросізіаіпу, зіе)- пё робзіаіу: н чловѣкъ іавыаше са • съов- разьнъ н равнокстьствьнь о(ть)цоу Супр 480, 11.— Ср. коупьносжцінн, коупьносжціьнын, кдь- НОКСТЬСТВЬНЪ РАВЕНЪ, -ын прил. (26) 1. Гсгод, бцоГод равный, подобный, одинаковый зіещу: равь- нн ко сжтъ а(н)ѣ(е)ломъ Л 20, 36 Зогр Мар; кьсн тъчнн дроугъ дроугоу равьнн • волеіж равьнн и страстник Супр 82, 22 2. пебіѵб^ ровный, равнинный гоѵпу, гоѵіпаіу: і съшьдъ съ ннмн ста на мѣстѣ ракьнѣ Л 6, 17 Зогр Мар Ас Сав.— Зогр Мар Ас Сав Ен Клоц Супр РАГАВОВЪ прил. к мужскому имени Рагав (2) той 'Ріхуаб Рагавов Кадаѵйѵ: с(ы)нъ сы ѣко мьннмъ вѣ... сероууовъ • рагавовъ Л 3, 35 Зогр Мар РАДИ послелог с род. (>500) 1. при обо- значении причины ёѵеиа, ёѵеиеѵ, біа с вин.. %аріѵ, ёлі с род. и дат. и вин.. ало, еі?, лрб$; (овьціакго ради оуспѣуа иоіѵохреХйи;) рег из-за, ради, для кѵйіі; рго: съвръшілъ есі хвалж • врагъ твоіуъ раді Пс 8, 3 Син; не погоувн мене вестоудънынх’ моиуъ ради дѣлъ Супр 528, 10; кже оуно трепелы ради страж- джтъ Супр 492, 26 • при обозначении цели для, ради рго, кѵйіі: нѣстъ во ннч’тоже тако в(ог)оу любо • іакоже кже овьшта’го ради оуспѣуа жнтн Супр 379, 3; овъхождааше поустынж • съвнранніа ради саморастжштннуъ мелагрнн Супр 289, 10 • при обозначении лица, в пользу которого что-л. делается і>лёр, біа с вин. за с вин. га с вин. молнтн насъ ради не прѣстанте Супр 68, 16; прѣдавън сд насъ ради Евх 636 5 2. при обозначении лица или предмета, при помощи которого делается или возникает что-л. біа с род. через, посредством зкгге: влаженн ал’чжштні і жажджштні правъды ради Мт 5, 6 Зогр (0 Мар, нет Ас Сав); аціе к’то отровеннѣ ради погоувнт(ъ) ч(ловѣ)ка Евх 1026 16; РЛД Р потомь же н от’ца свокго ар’хаг’геловы ради Благодѣтн • овратнвъ Супр 26, 4 3. при обозначении лица или предмета, по отногие- нию к которому делается что-л. ёѵеиеѵ по отношению к ѵгЫесІет к: та оуво прнтьча мнлостн ради речена кетъ Супр 375, 16 ф за ради см. за; сего ради см. сь; того ради см. тъ; чесо ради см. чьто.— Зогр Мар Ас Сав Боян Ен Син Служ Киев Евх Клоц Супр Хил Рыл.— Ср. дѣли, дѣльма, за, радьма РАДИТИ, раждж, радншн (1) несов. фроѵеіѵ заботиться, беспокоиться зіагаі зе: онн же мал(о) раднвъше о томь Супр 201, 28.— Ср. неврѣцін, нераднтн, нероднтн; пецін са, печалити са, печаловатн са р а д н т н см. нераднтн, нероднтн РАДОВАНИЮ, -нн с (3) ауаккіаца, ауа'К- Хіаоі$ радость, ликование гасіоѵапі, гасіозі: въ гласѣ радованьѣ Пс 41, 5 Син.— Пс 118, 111 Син; Пс 47, 3 Син (радоканымъ I).— Ср. веселнк, радость РАДОВАТИ СА, радоугж са, радоукши са несов. (>100) %аіреіѵ, ауаХкеоОаі, ауаХ.- ХіаоОаі, аіу/аіопѵ, ёпіхаіреіѵ веселиться, радоваться гасіоѵаі зе, ѵезеііі зе: еждітъ людемъ въ пракъдж да веселььтъ сіа н(е)в(е)- са і радоуетъ сіа землѣ Пс 95, 11 Син; ра- доунте са і веселите са • ѣко мъзда ваша многа естъ на невесехъ Мт 5, 12 Зогр Ас Сав; радоуіте са съ мноіж • ѣко оврѣтъ драгъліж іжже погоувнхъ Л 15, 9 Зогр Мар; Евх 856 11 • радоун са, радоунте са %аГре, /аірете здравствуй, здравствуйте ЬисГ гсігаѵ, ЬисГіе гсігаѵі: радоун са равьвн Мт 26, 49 Мар Ас Сав (0 Зогр); і се н(соу)с(ъ) • сърѣте і г(лаго)лА • радоуіта са • онѣ же... поклоннсте са емоу Мт 28, 9 Зогр Мар Ас.— Зогр Мар Ас Сав Боян Ен Син Евх Клоц Супр Рыл.— Ср. веселнтн са, въздрадоватн са, сърадоватн са РАДОСТЬ, -н ж (>100) /ара, ауаккіааіе; (въ радости періхар-ц?) радость, веселье га- СІО8І, ѵезеіі: егда же родитъ отрочА • къ томоу не помьннтъ скръви за радость • ѣко роди са ч(ловѣ)къ въ миръ И 16, 21 Зогр Мар Сав; в’семоу мироу радость рдздѣлисте • і в’сь миръ веселкѣ наплънн са Евх За 3-4; олѣімъ радості Пс 44, 8 Син; Евр 1, 9 Ен. — Зогр Мар Ас Сав Ен Син Евх Клоц Супр Зогр-лл.— Ср. веселнк РАДОСТЬНО нареч. (1) греч. нет радостно, с радостью гасіозіпё: в’сн во сѣвъшен слъза- мн • радостьно жизнь пожьніжтъ Евх 846 8 (въ радость Пс 125, 5 Син).— Ср. весело РАДОСТЕНЪ, -ын прил. (5) періхарііс, ц>аібрб$, тт)<; а-уаХкіаоеоте радостный, ве- сёлый габозіпу: икоже кндѣуъ сь вамн пе- 565
РАД чальиаа • видѣти хвштж и рлдостьнага Супр 500. 6; сътворі нън радостьнъи • въ вѣчьнѣмь жнвот(ѣ) Киев 2а 21 -22.— Евх 656 17; 696 10; Супр 295, 28.— Ср. веселъ, радъ РАДОЦІА, -а ж: р а д о ці ам и тв. мн. в знач. нареч. (7) ёѵ ауаккісшеі радостно, весело габозіпё: вьзнгра са младѣнншть радоштамн вь чрѣвѣ моемь Л 1, 44 Зогр Мар Ас Сав.— Л 1, 41 Зогр Ас Сав (0 Мар).— Ср. веселнк, радость РАДЪ прил. (12) леріхартіс; (радъ въіти ауаЛЛеоОаі, х«іс>егѵ. леріхартіе уіѵеіт&аі) рад гасі: авраамъ о(ть)ць вашь • радъ вн въілъ да вн видѣлъ дьнь моі • і видѣ і въздра- дова са И 8, 56 Зогр Мар Ас; въздаждн радоуіжціннмъ са своимъ радъі • съдравомъ съдравъі Евх 186 19; отьцъ же сава... не оувога са • нъ радъ впавъ Супр 287, 26; они же оуслъішавъше и ради въівъше дашА кмоу два златнка Супр 145, 24.— Л 23, 8 Зогр Мар; Супр 20, 28; 26, 2; 62, 28; 215, 14,— Ср. въздрадовати са, радовати са, радостьнъ РАДЬМА послелог с род. (11) біа, харіѵ для, ради, из-за рго, кѵйіі: сжвота чл(овѣ)ка радьма въіс(тъ) • а не чл(овѣ)къ сжкоты раді Мк 2, 27 Ас (ради Зогр Мар, дѣлѣ Сав); сътворн пацнцж... на прннманнк дъждьнъінхъ водъ • севе рад’ма н ннштннхъ Супр 549, 14; въпрашакм’ же чьсо рад’ма то глаголетъ Супр 569, 29-30; н того рад’ма дѣла • дастъ клюса Супр 551, 24,—Супр 536, 6; 542, 6; 545, 18; 550, 12; 551, 15; 556, 15; 565, 10.— Ср. дѣльма, дѣліа, за, ради раетъ са Пс 38, 4 Син см. раждеціи са РАЖДАНИЮ, -ніа с (1) аі собіѵее роды ггогепі, рогосі: не волѣзньнааго ражданыа кжпѣлн не отъмештате са с(ва)тыа Супр 507, 24,—Ср. родъ1, родьство1, рожденнк, рождьство РАЖДАТИ, -авк, -гакши несов. (15) ТІхтеіѵ, оібіѵеіѵ, уеѵѵйѵ рожать, рождать госііі: жена егда раждаетъ • печаль іматъ И 16, 21 Зогр Мар Сав; зане н раждакмок отъ теве с(ва)то • наречетъ са с(ъі)иъ в(о)жиТ Супр 10, 26 (Л 1, 35) □ раждатн са: кьде х(рнстос)'1> рлждаетъ са Мт 2, 4 Ас Сав (0 Зогр Мар); в(ог)ъ с(ъі)иа своего посъла раждаема отъ женъі Клоц 66 5; иоштиик Х(рнсто)с(ъ) въ виллееми раждактъ са Супр 451, 21-22; единъ во... въ равотж раждает са Гал 4, 24 Ен.— Пс 47, 7 Син; Клоц 136 31; 14а 8; Супр 10, 27; 134, 30; 451, 5-6.— Ср. роднтн РАЖДвЖвНИіе, -нга с (2) лбеохнс раз- горание, огонь, пламя ѵгріапиіі, оИеп перен. -. даромь о(ть)ца твоего • съхранен ап(осто)лъі своіа отъ влжда • і отъ раждежениѣ влждъиа Евх 37а 9-10,— Евх 38а 5.— Ср. раждиэаннк РЛЗ РАЖДвЩИ, -дегж и -дьгж, -дежеціи сов. (31) [раетъ са I Син (1); ражедежена (!) Син (1)] лпро'йѵ, йѵйлтеіѵ, хатехлпройѵ 1. разжечь, воспламенить гогпіііі, гагеЬпо- иі: крадж раждъзн Супр 138, 19; на мѣсто иждеже вѣаше огйь раждъженъ Супр 142, 25 2. раскалить; разогреть гограііі, гогкогеі: вьзгнѣштеноу же къі къ шоу огноу • раждегошА сковрадж Супр 157, 17; въскраи же вѣаше кзера ванѣ • раждежена Супр 76, 17-18 • перен. возбудить, воспламенить, разгоря- чить гограііі; гогИогсіі: раздежено слово твое эѣло Пс 118, 140 Син; не раждежетъ вьсего гнѣва своего Пс 77, 38 Син □ раждеціи са: се же слъішавъ... раждегъ са гнѣвомъ Супр 59, 29; раждежетъ сіа Ѣко огнь ръвеніе твое Пс 78, 5 Син.— Син Евх Супр,— Ср. въжецін (са), зажецін (са), иждеціи, разгорѣти са РАЖДИ5АТИ, -аіж, -акши несов. (4) ѵфйл- теіѵ, лідэойѵ, аѵалтеіѵ, ралтеіѵ [раждиза- Супр (3)] разжигать, раздувать, воспламе- нять гогпёсоѵаі, гараіоѵаі: на съпаса раж- дизакмо зълок лнганнк Супр 396, 8-9; вѣдѣ та кто та пламъімъ ражднзак иа ма Супр 366, 22-23 □ ражднэатн са: поразоумѣи топлѣ водѣ исходаштиТ отъ землА • н по- разоумѣнте отъкждоу ражднзактъ са • или отъкждоу съгрѣвактъ са Супр 129, 10.— Пс 65, 10 Син,— Ср. въжагатн, въжиэати, зажнэатн РАЖДИЗАНИіе, -нга с (1) лйрсоаіе перен. жар, горение гогпёсоѵапі, гараі: силж во вьсж н доухъ ражднзаныа * въ въздрастѣ юнѣ повѣднвша Супр 522, 9-10.— Ср. раж- деженнк РАЖДИіе, -нга с собир. (4) [рождие Ас (1); Сав (1)] та хк-ццата побеги, ветви гаіоіезіі, ѵёіѵе: азъ (е)смь лоза • въі раждіе И 15, 5 Зогр Мар (рождіе Ас Сав).— Ср. вѣнк, лѣторасль, розга РАЗАРІАТИ, -гаик, -іакшн несов. (20) 1. хатакгіеіѵ, хаОаіреіѵ разрушать, ломать Ьогіі: разарѣьы цръковь • і трьмн дьиьми съзидаіА № Мт 27. 40 и Мк 1 5, 29 Зогр Мар Ас Сав 2. Аліеіѵ, ларакбеіѵ, біаахеба^еіѵ уничтожать, нарушать пісіі, гизіі: г(оспод)ь разарѣетъ съвѣтъ іазъікъ Пс 32, 10 Син; и оуставоліъ оутврьжденок разараА Супр 281, 29; не Брашна ради разарѣите дѣла в(о)жиѣ Рим 14, 20 Ен о рдзаргатисА лдіепОаі погибать гапікаі: обновитъ са свѣтомь онѣмь своимъ • иже не прѣуодитъ ии раздрѣктъ са ннколнже Супр 266, 19.— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Супр Хил.— Ср. раздроушати, роу- шитн РАЗБИВАТИ, -ваіж, -вакшн несов. (3) 1. хооѵеіѵ разбивать, раздроблять гогЬцеі: 566
РАЗ КОИЬЦА в’сеы. ВСвЛеіІЫЫ. ПОКрЫТН ТЪЦІНТЪ СА і нд пѣсъцѣ рдзвнваы. кротятъ са Евх 1а 21 2. безл. ф-цооЕіѵ колотить, бить (о землю) ІІоисі (о гет): іже аште колнжьдо іметъ і • рдзкнваатъ і і пѣны тѣштнтъ Мк 9, 18 Зогр Мар (разинетъ Сав).— Ср. съкроу- шатн РАЗНИТИ, -БН№, -внкшн сов. (9) [рОЗБНТН Супр (1)] 1. хХаѵ, біаффтіѵѵйѵаі разбить, раздробить гогЬГі: развнвъше кдннъ (съсждъ) отъ ннхъ Супр 52, 19; ты есн в(ог)ъ нашъ • развнвы камень въ поустынн Евх 56 6-7 2. безл. фііооеіѵ повергнуть, разбить (о зем- лю) роііоисі (о гет): аціе колнжьдо нметъ і • развнетъ і • н пѣны тѣцінтъ Мк 9, 18 Сав (развнваатъ Зогр Мар) 3. ёбац>і^еіѵ, Хх]оте- ѵеіѵ (!) разбить, разгромить; уничтожить роЬіІ, гаЬиЬіё: і обложатъ врдзн твоі... і развыжтъ та Л 19, 44 Зогр Мар; я кдмъі того розкнтн сьвѣсть Супр 522, 8-9 4. ёц>ап- Хойѵ разбить (сад) гогезіпі: нъ да нстннънъін виноград’ нд джкоу кръста развнвъше > сенѣ си лозж погоукы сътворАтъ Супр 385, 23.— Пс 136, 9 Син, Супр 438, 10.— Ср. съкроу- шитн РАЗБОГАТѢТИ, -Ѣіж, -Ѣкшн сов. (1) лкоѵтеіѵ разбогатеть гЬоЬаёпоиё, зіаі зе ЬоЬаіуш: не вон сіа егда рдзвогатѣетъ ч(ло)в(ѣ)къ • лн егда оумъножітъ сіа съ иімъ слава домоу его Пс 48, 17 Син РАЗБОИ, -и м (6) фбѵое разбой, убийство (с целью грабежа) гіосіп, Іоирегпа ѵгагсіа: аціе к’то развон сътворнт(ъ) Евх 102а 7; 102а 17; варааввж во въ развон имъше дръжашА Супр 398, 9; въпддъ въ рдзвоіА д(оу)шбгоувъныы. Евх 78а 20; — Евх 68а 22; 102а 6.— Ср. рдзвонство РАЗБОЙНИКЪ, -а м (97) [(раз)воннн(комъ) Зогр-пал (1); розвонн- Супр (2)] Лчоттк разбойник, убийца (с целью грабежа) гіосіпес, (Іоирегпу) ѵгаЬ, Іиріс: чл(овѣ)къ единъ... въ рдзвоннъікы вьпдде • нже н съвлъкъше н • н ѣзвы възложъше отндж Л 10, 30 Мар Зогр Ас Сав; писано есть храмъ мои храмъ молитвѣ наречетъ са • вы же сътворнсте н врътъпъ разбойникомъ Мт 21, 13 Мар (0 Зогр); вь тѣхъ же мѣстѣхъ развонннцн нѣцин таАште са Супр 557, 24.— Зогр Мар Ас Сав Зогр-пал Боян Евх Служ Клоц Супр РАЗБОИСКЪ, -ын прил. (1) ттіе Хчотеіае разбойничий Іирісзку: іѵ рдзвошіче • же- лкемжіж татьвж • крадомоумоу ісповѣдаы. • і велнкы мъзды равзБОіскыы. (!) • съпсавъ • і велнкы плодъ показавъ • ісповѣданьѣ Клоц 116 30 РАЗБОЙСТВО, -а с (1) Хчотеіа разбой Іоирег, гіосіп: и> оучітел» ч(ловѣ)комъ • р РАЗ позаконноумоу • і похвальноумоу рдзвоіствіу Клоц 11б 26-27.— Ср. развон РАЗБОЛѣНИІС, -ніа с (1) греч. нет забо- левание, болезнь опетоспёпі: многаш’дн же И ІіѢкЫА ОТЪ БрАТИА ХОТАШТАА оумрѢтИ • особь кокгождо прѣжде рдзволѣныа • прнзъівдА г(лаго)лааше Супр 569, 27 РАЗБОЛѢТИ СА, волик СА, -БОЛИШИ СА сов. (3) арршотіц перріптеіѵ разболеться, расхвораться опешоспёі: дошъдъ же солоуна града въ азж въпаде и разводѣ са Супр 197, 16,— Супр 539, 5-6; 551, 1-2 РАЗБОТѣТИ, -ѣик, -ѣкшн сое. (1) ліаіѵе- оОаі пышно разрастись, стать плодородный гйгосіпіі: зе, зіаі зе йгосіпут: рдзвотѣиктъ красънаа поустыны. Пс 64, 13 Син РАЗБѢГНЖТИ СА, -нж са, -нешн са сов. (4) біаохорлі^ео&аі, біаолеіреіѵ, ц>еѵ- •уеіѵ разбежаться, рассеяться гогЬёЬпоиі зе, гогргсЬпоиі зе: поражж пастырѣ • і овьца рдзвѣгнжтъ са Мк 14, 27 Зогр Мар; вьсн оуво оученнцн рдзвѣгошА са за страха нюденска Супр 483, 11.— Супр 442, 22 РАЗВАРИТИ, -ріж, -рншн сов. (1) хохЛа^еіѵ расплавить, растопить, разварить гогѵаёіі, гогіаѵіі: повелѣ сътворнтн коновъ • и в’ложнти вь нь пьцелъ н разварити Т Супр 234, 6.— Ср. възварнтн РАЗ ВЛАЧИТИ, -чж, -чнши несов. (1) біаохорпі^еіѵ разгонять, рассеивать гог- Ьапёі, гогріуіоѵаі: іѵ пастыри • рдзвлачА- ЦІИН • I ГОуБАЦІНН ов’ца Евх 826 8.— Ср. растачати РАЗВОДИТИ СА, -вождж са, -водншн са несов. (4) ахі^е<т&аі, аѵоіуѵіхт&аі раскры- ваться, разверзаться гогѵігаі зе, оіѵігаі зе: і видѣ рдзводАшта са н(е)к(е)са • і д(оу)хъ ѣко голжвь сьходашть на нь Мк 1, 10 Зогр Мар Сав; видѣ разкодАіра са н(е)к(е)са Мт 3, 16 Ас 158а 21-22 (отвръзошА са Зогр Сав, отврѣсы. са Ас 1396 13, 0 Мар).— Ср. отврьзатн (са), разврьзатн РАЗВРАТИТИ, -враціж, -вратншн сов. (13) біаотрёіреіѵ, хатаотеёіреіѵ, отрёіреіѵ; (рдз- врдціенъ отреРЛбе) отклонить (от прямого направления) осісііуііг (осі ргітёію зтёти): правратішіА (вм. прѣ-) сы. въ локъ (! вм. лжкъ) развраштенъ Пс 77, 57 Син • перен.: іѵ роде невѣр’нъ • і развраштенъ Л 9, 41 Зогр Мар Ас Сав; Мк 9, 19 Боян-пал (нет Зогр Мар Ас Сав); и съ ізвъраномъ ізвъранъ вждеші • н съ стропътівомъ развратішн сы. Пс 1 7, 27 Син • перен. расшатать, разрушить гог- Ьагеі, гогЬогіі: кже вѣаше възградилъ раз- врати са Супр 52, 27.— Мт 17. 17 Мар Ас Сав (0 Зогр); Супр 79, 2; 469, 9.— Ср. съвратнтн РАЗВРАЩАТИ, -цідіж, -ціакшн несов. (5) 567
РАЗ біаотрёсреіѵ, йѵаоеіеіѵ, алоотрёсреіѵ от- водить, уводить (от прямого направления) осІсЬуІоѵаі, осікіапёі (од ргітёію зтёги)-. сего оврѣтохомъ развраштаіжшта іазыкъ нашь Л 23, 2 Зогр Мар-, развраштаетъ люди оучд • по всеі іюдеі Л 23, 5 Зогр Мар • перен.-. въскочн вь нж и съ ирепоситомъ • нже развра- штааше доушж кго Супр 196, 18.— Ср. съвра- ціатн са, оуклашатн са РАЗВРАЦІбНИіе, -ніа с (1) сттраууакіа отклонение (от прямого пути) одсЬѵІепі (ос/ ргітё сезіу)-. оукланѣикштідіА же сіа въ развраштеннѣ поведетъ г(оспод)ь • съ тво- рідштнімн везаконнне Пс 124, 5 Син РАЗВРЬЗАТИ, -аіж, -акшн несов. (5) [-връз- Зогр (1) Мар (1) Ас (1) Боян (1)] біаѵоіуеіѵ раскрывать, разверзать оіѵігаі, гогѵГгаі: -ѣко ксѣкъ младьньць • мжжьска полоу развръзаіА ложесна • с(ва)то г(осподе)вн наречетъ са Л 2, 23 Зогр Мар Ас Боян Сав.— Ср. Отврьзатн, разводнтн РАЗвРьзенніе, -ніа с (і) греч. нет перен. просветление, откровение одЬаІепі: просль- знвъ же еп(нско)пъ и въ рлзкрьзеннк великое прншъдъ • овлокыза правьднааго главж и десницж Супр 553, 22 РАЗВРѢСТИ, -врьзж, -врьзешн сов. (16) [развръз- Зогр (2) Мар (2) Ас (2) Син (2) Евх (1) Супр (2); разврьз- Сав (1) Супр (1)] хатаѵоіуѵбѵаі, аѵоіуеіѵ, аѵоіуѵйѵаі, біа- ѵоіуеіѵ, біаѵоіуѵоѵаі, біафргіуѵгіѵаі, аѵапе- таѵѵйѵаі раскрыть, разверзнуть гогеѵгіі, оіеѵгіі: развръзе каменъ н нстѢшіа воды Пс 104, 41 Син; двьрн н(е)к(б)сънааго ц(ѣса)р(ь)ства • развръзъ Евх 876 24-25; разврьзѣте очи оума вашего Супр 107, 23 □ разврѣсти са: г(ллго)лл емоу еф’фата • еже естъ развръзн са • і авье развръзосте са слоууа его Мк 7, 34-35 Зогр Ас, разврьзн сд... разврьзоста сд Сав. развръзн сд... раз- врѣсте сд Мар Боян.— Зогр Мар Ас Сав Боян Син Евх Супр.— Ср. отврѣстн, разврѣ- цін, растворити2 РАЗВРѢфИ, -врьгж, -врьжешн сов. (6) [връг- Син (1) Евх (1) Супр (2) Рыл (1); -врьг- Супр (1)] біарртіуѵоѵаі, аѵапетаѵѵё- ѵаі, біаХѵеіѵ, паракгіеіѵ разорвать; разверз- нуть гогеѵпі, оіеѵгіі: развръже море Т проведе іа Пс 77, 13 Син; врата адова развръже Супр 311, 15-16; развръгы жз'ы съмрътънъііА Евх 63а 22; и съмрьтънъід разврьже законы Супр 310, 29; влаженъ ч(ловѣ)къ іже р(а}звръ- жетъ врѣмд грѣ(уовъ) Рыл баа 2 3.— Супр 501, 13-14.— Ср. отврѣстн, разврѣсти, рас- 2 творити РАЗВѢ предлог и союз (46) [розвѣ Супр (4)] I. предлог с род. пкрѵ. %аіріс, ёит.бс, без, помимо, кроме кгошё: ѣдъшніуъ же 568 РАЗ вѣаше мжжь • пать тысашть • развѣ женъ і дѣтш Мт 14, 21 Зогр Мар Ас Сав; ннчсоже окрѣтъ носаштж • розвѣ врашьньца Супр 559, 22; не имате ли цѣсара розвѣ кесара Супр 435, 21 II. союз р, еі ці), пареитб^ если не..., разве только, только лишь роиге, Іесііпё: не можеши ко ннкогоже отътръгнжтн • развѣ лъжеіж Супр 2, 12; не довьлѣауж воды развѣ на мало дннн Супр 549, 20; ннколнже сеи азн нзврачоукмѣ Бывати • розвѣ въ времена с(вд)тынхъ апо(сто)лъ Супр 556, 29.— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Клоц Супр.— Ср. аціе, вез, вънѣ, кромѣ, свѣии разга И 15, 2 Зогр Мар см. розга РАЗГАРАТИ СА, -раик са, -ракши са не- сов. (1) пг’рлоЛеіоОаі разораться, гореть, пылать гограіоѵаі зе, гогЬогіѵаі зе: вожь- ствънымъ огнемъ разгарад са присно Супр 274, 1.— Ср. възгаратн са РАЗГНѢВАТИ СА, -аіж са, -акшн са сов. (52) аѵа^оілореіоОаі, ауаѵаитеіѵ, оиекі^еа- Оаі, ёцРріцаоОаі, ОоцойоОаі, оруіЧеаваі, ларо^йѵеоОаі, ліцлкаоОаі Ооцоѵ, еррѵаа- оеіѵ, %о).оѵѵ, блер^еіѵ т.й Оѵцф рассер- диться, разгневаться гогЬпёѵаі зе: і слышавъ ц(ѣ)с(а)р(ь) тъ разгнѣва са и посъла кои СВОІА • ПОГОуБН ОуБНЦА ТЫ • I ГраДЪІ ИуЪ зажьже Мт 22, 7 Мар Ас; і слъішавъ ц(ѣ- са)ръ тъ разгнѣва са Евх 106а 25; разгнѣ- вавъ же са кназъ о съкроушенн'і богъ своихъ Супр 180, 23-24.— Зогр Мар Ас Сав Боян Син Евх Супр.— Ср. прогнѣвати, разгнѣвити РАЗГНѢВИТИ, -вліж, -виши сов. (1) греч. нет рассердить, разгневать гогкпёѵаі: отъ него прѣльштенънмъ жндовомъ стрѣлж въло- жн • іакоже разгнѣвати елнны Супр 537, 16-П РАЗГОРѢТИ СА, -ріж са, -риши са сов. (5) [разоритъ са (!) Евх (1)] аѵа^оіпѵрі^еаваі, ёииаіеоФаі перен. разгореться; воспылать гогЬогеі зе, ѵгріапоиі: разгорітъ сіа Ѣко огнь гнѣвъ твоі Пс 88, 47 Син; разгорѣ сіа еръдьце мое Пс 72, 21 Син; лн разоритъ (! вм. разгорнтъ) са емоу пльтьнаа плъть Евх 366 21; разгорѣвъ са с(ва)тынмъ доууомъ Супр 191, 25.—Пс 117, 12 Син.-Ср. възгорѣтн са, въепланжтн са РАЗГРАБИТИ, -вліж, -виши сов. (1) біарла- (;еіѵ разграбить, расхитить гогсііѵаііі:, гогкгазі: влагословькнъ грддън въ нл\л господь- не • цѣсарь на ежпротнвинка... мьнимыимъ кръста воунствомъ • вь зълокн сжштаа змна • плѣнъ разгравнтъ Супр 329, 6-7.— Ср. плѣнити, расуытнтн, въехъітнтн РАЗГРАБЛіеНИіе, -ша с (2) арпаугі раз- грабление, разорение, опустошение гогсЬѵа- сепі, гогкгасіепі: домоу кго въ разгравькньк выти Супр 539, 20.—Евр 10, 34 Ен.— Ср. въеуыціеннк, гравлкник, Х’ЫЦіенни
РАЗ РАЗГРЪДѢТИ, -ѣіж, -ѣкшн сов. (2) [раз- гъдѣтн (!) Син (1)] ёлацэеоОаі, трахт|^1й- ^еіѵ возгордиться грузпёі: іже есн разгръ- дѣвъшнн • іног’да архистратигъ • і съ своеіж его слоужъвоіж • ослоушаннемь отъвръгъшъ сд • съвръгы на зеліліж Евх 51а 19; нізъложілъ іа есі вънегда разгъдѣшіА (! вм. разгръдѣшьь) Пс 72, 18 Син разгъдіти Пс 72, 18 Син см. разгръ- дѣтн РАЗГЪНАТИ, ражденж, раждепеши сов. (6) бісАѵеіѵ, біаохоряі^еіѵ, ё^еХаѵѵеіѵ, иатао- теХХеіѵ, оиоряі^еіѵ разогнать, рассеять гогеііпаі, гогргазіі: Т мы шьцеіж сілы ткоеіА разгъна врагы твоіа Пс 88, 11 Син; разгънатн печаль... Супр 297, 21-22.— Пс 17, 15; 58, 12 Син; Супр 353, 11; 385, 17.~-Ср. расплодити РАЗГЪНЖТИ, -нж, -неши сое. (4) аѵаптѵо- аегѵ, аѵоіуѵѵѵаі раскрыть, развернуть го- геѵгіі, оіеѵгіі: і разгънжвъ кънигы • окрѣте мѣсто ндеже кѣ напнсано... Л 4, 17 Мар Ас Сав; разгънж во (вм. во) пьсалътырн ганаиъе мое Пс 48, 5 Син.— Ср. разврѣстн, разврѣцін РАЗДА8АТИ, -ваіж, -какши несов. (1) біаѵёцеіѵ раздавать, распредедять гогбаѵаі, гогсіёіоѵаі, исіёіоѵаі: дары вели а оимомъ раздаваіжште * вьсѣмь же дары даіауж Супр 93, 5 раздаватн Супр 375, 24 см. раздавати (?) и раздѣватн (?) РАЗДАВЬНИКЪ, -а м (1) греч. нет тот, кто раздает, раздаривает (свое имущество) гогсіёіоѵаіеі: вждн... въ хъціьннка мѣсто • раздавьннкъ имѣииѣ своего Евх 706 10 РАЗДАІАТИ, -даіж, -дакшн сов./несов. (7) біабіббѵаі, Зіаѵёцеіѵ, Зіаоиоряі^еіѵ раз- дать/раздавать, раздарить/раздаривать гог- (іаі/гогсіаѵаі: в’сѣ елико гмашн продаждь • і раздаі ннштнімъ Л 18, 22 Зогр Мар Ас (даждъ Сав); миога имѣиніа раздаіавъ оуко- гынмъ же н манастыръмъ Супр 293, 28.— Л 11, 22 Зогр Мар; Л 19, 22 Зогр.— Ср. раздаватн РАЗДИРАТИ, -аіж, -акшн несов. (1) ртіуѵѵ- ѵаі разрывать, раздирать гогІгЬаѵаІ, ІгЬаІ: виждж сльньце кѣжлште прѣкѣсж раздн- ракмж Супр 437, 27-28.— Ср. растрьэатн РАЗДОРЪ, -а м (1) греч. нет раздор, распря гогерге, гогѵгаі: г(лаго)лааше мъчтоу въітн и рдздороу Супр 563, 20-21 РАЗДРАЖАТИ, -жаіж, -жакшн несов. (2) ларо^бѵеіѵ возбуждать против кого-л., чего-л., поносить, ругать сігагсііі, ророигеі; игагеі: доколѣ г(оспод)і поносітъ врагъ • раз- дражаетъ протівьнъі (і)міа твое до конъца Пс 73, 10 Син □ раздражатн са воз- мущаться го/ЬогсоѵаІ зе: раз(д)ражаше РАЗ Р с(а)... в(ъ) немъ Деян 17, 16 Ен.— Ср. поноснтн РАЗДРАЖИТИ, -жж, -жншн сов. (8) п.а<>о- ^ѵѵегѵ, пара^тікобѵ, лароруі^еіѵ, еі<; 6руі)ѵ ё^алтегѵ возбудить против кого-л., чего-л., предать поношению го/сіга/сііі, рорисііѣ; игагіі: лкдіе везоумьні раздражішьь іміа твое Пс 73,18 Син; тѣмже не начннактъ велнкынмн рѣчьмн нѣкынмн къ пилатоу да не вь сего раздражъ отъпадетъ прошейиіа Супр 454, 8; въ істоуканьныхъ своіуъ раздражішьь і Пс 77, 58 Син □ раздражити са: сего раді сл ыша г(оспод)ь і раздражі сіа • Т огнь възгорѣ сіа въ іѣковѣ Пс 77, 21 Син.— Пс 9, 25; 77, 40; 105, 29; 106, 11 Син РАЗДРАЗИТИ, -дражж, -дразншн сов. (1) иатарртіѴѵбѵаі разбить, поразить гоггагіі, рогагіі: кгда въ горѣ прнстжпаіжшта кго раздразн и протлже рѣчь Супр 381, 11-12 РАЗДРОБИТИ, -кліж, -бншн сов. (1) фтіуѵѵ- ѵаі раздробить гогсігоЬіІ: даждъ мн тѣло і'со(у)сово • омрачьшааго сльнце прѣжде ма- ла врѣмене • н каменнк раз’дровьша • н земыж потрАсъша Супр 454, 10-11.— Ср. СЪДрОБНТН РАЗДРОуШАТИ, -аіж, -аешн несов. (3) Хбеіѵ разрушать, сокрушать, уничтожать гиаіі, Ьогіі, пісіі: в’сѣкомоу сжціьствоу • съдѣтель • съставлѣемоу • і пакъі раздроу- шаемоу • жнвотоу семоу Евх 64а 13; н раздроу- шактъ сл ношть мнозѣмъ • и не раздроу- шаатъ сл алчьвънын троудъ Супр 431, 6 и 7.— Ср. разаріатн, роушнтн РАЗДРОушениге, -ніа с (8) Хгшіс;, иатаХѵ- оі$, ятахнс, рйуііа разрушение, уничтоже- ние, гибель гогкіасі, гограсі, гпісепі: і кыстъ раздроушенье храмины тоіа велье Л 6, 49 Зогр Мар; Мт 7, 27 Зогр Мар Ас; твоѣ есть въ истинж велнкаа танна • нынѣшьнее раздроуше- нне • твоихъ тварей • і грАджціен вѣчьны покои Евх 65а 7-8.— Клоц 106 18; 116 40-12а 1.— Ср. разоркннк, гывѣль РАЗДРОуШИТИ, -шж, -шншн сов. (20) Хёеіѵ, иата0аХЛегѵ, иатсЛѵеіѵ, иаОаіреіѵ, срОеіреіѵ, иатаруегѵ разрушить; уничто- жить гоггизіі, гогЬогіІ, /пісіі: кто сь кетъ раздроушнвын нашж неповѣдилежіж дръжавж и мжжьство Супр 466, 25; нъ раздроушъ вѢчьныа жзы Супр 448, 24; к(о)же моі... раздроушілъ ны есі Пс 59, 3 Син; Ас 32с 29; ваша во дръжава оуже раздроушн са Супр 467, 10.— Ас Син Евх Супр.— Ср. разорити, сънорнтн РАЗДРѢШАТИ, -аіж, -акшн несов. (3) Хѵегѵ, аяокѵеіѵ развязывать, разъединять; осво- бождать го/ѵагоѵаі; иѵоіпоѵаі: низъвода въ адъ • і възвода і съвАзаіАН славо • и раздрѣшаіАн енлъно Евх 64а 18 • перен.: 569
РАЗ рдздрѣшдіАн волѣзні сьмрьтьныіА • печати ЛІ ие рдздрѣшітъ Клоц 12а 16.— Клоц 1б 38-39 РАЗДРѢШвНИЮ, -ніа с (6) Лйоіе, бібЛгхнс развязывание, разъединение; освобождение гогѵагапі, осіроиіапі: твоѣ свььтдѣ... ид рдз- дрѣшеине • і ид очншченне ндмъ кждж Киев За 15; ѵѵ рдздрѣшеньн • в’сеьь жзы иепрдведъныіА Евх 606 16; рдздрѣшенък д(оу/ша отъ тѣлесе Супр487, 17-18 • перен. отпущение (грехов) осіризіёпі (ЬпсЬй): грѣ- ховъ рдздрѣшенне Евх 5а 4-5.— Евх 796 22; Супр 303, 4-5.— Ср. отъпоуціеннк РАЗДРѢіПИТИ, -ша, -шиши сов. (50) Х-пеіѵ, біакбеіѵ, хатакбеіѵ развязать, разъ- единить; освободить гогѵагаі: елико дціе съвАЖете ид земн • кждетъ съваздно ид невесехъ • і елико дште рдздрѣшншн ид земи • вждетъ рдздрѣшено нд н(е)в(е)с(е)хъ Мт 18, 18 Мар, рдздрѣшіте... рдздрѣшено Ас, рдздрѣшнте... рдздрѣшенн Сав (0 Зогр); оуслышдті вьздыхдніе оковдиъіхъ • раздрѣшіті с(ы)ны оумръцівеныхъ Пс 101, 21 Син; рдздрѣшн кызии врджніА Евх 626 24; рдздрѣ- шити неплодьство Супр 249, 25; от’ стрдстнн рдздрѣшнтъ Супр 459, 28; которж тоу двнк рдздрѣшн Супр 511, 6 • перен. отпустить (грехи) осіризііі (Игісіту); дд рдздрѣшншн отъ грѣхъ рдвд твоего сего Евх 80а 9 □ р д з д р ѣ - шити са: рдздрѣшн са жзд іазыкд его • і г(лдго)лддше чисто Мк 7, 35 Зогр Мар Ас Сав.— Зогр Мар Ас Сав Боян Син Евх Клоц Супр.— Ср. отъпоустнтн, отрѣшити РАЗДЬРАТИ, -держ, -дереши сов. (23) охі'Ігіѵ. біаѵоцуѵѵаі. дгоіаіреіѵ разорвать гогІгЬпоиі: ѣко никъ тоже прнстдвлеиьѣ рнзъі новъі • не прнстдвлѣетъ нд ризж кетъуж • дште лн же нн * і новжіж раздеретъ Л 5, 36 Зогр Мар; отъ тъкдннн же рнзд нердздьранаа Супр 438, 15-16; кто тн кетъ рдздърдлъ котыгж Супр 187, 11-12 сз рдздьрдтн са: і се кдтдпетдзмА црковъндѣ • рдздъра са • съ вышьнѣго краѣ • до ннжьнѣдго * нд дъвое Мт 27, 51 Зогр Мар Ас Сав; ср. Супр 475, 16.— Зогр Мар Ас Сав Евх Супр РАЗДѢЛАТИ, -вдіж, -вдкшн несов. (1) ало- бѵеобаі снимать (?) зѵіёкаі (?): о дѣвнцдх’... Аже сжштдід рдзддвдиктъ (!) то кетъ и дѣкь- ство Супр 375, 24 РАЗДѢЛИТИ, -лик, -лншн сое. (64) 1. біаі- реіѵ, хатабіаіреіѵ, біаѵёцеіѵ, біацері^еіѵ, цері^еіѵ раздедить, поделить гогсіёііі: рдз- дѣлыне рнзъі его мсташа жрѣвььь о на Мк 15, 24 Зогр Мар Ас Сав; ср. Супр 91, 1; рдздѣліті коріетъ Пс 67, 13 Син; по жрѣвію раздали імъ земіж Пс 77, 55 Син; оучнтели рьцн врдтоу моемоу • дд раздѣлитъ съ мъноіж достоѣнне Л 12, 13 Зогр Мар; в’семоу мироу радость рдздѣлнете Евх За 4; і дште ц(ѣсд)- РАЗ р(ь)с(тв)о нд са раздѣлитъ са • не можетъ стати ц(ѣсд)рьство ТО • I дште ДОМЪ НД СА раздѣлитъ са • не можетъ стати домъ тъ Мк 3, 24 и 25 Зогр Мар 2. біаіреіѵ разъеди- нить, расскрыть, растворить гогеѵпі: при- етжпн во вьнезддпъ • сьпаснтель улѣвині двьрнн не раздѣливъ Супр 499, 22 3. раз- дѣлити са біацесі^еоОаі перен. пойти против кого-л., стать враждебный кому-л. розіаѵіі зе ргоіі пекоти; рдздѣлАтъ са • о(ть)ць НД с(ъі)нА • I С(ъі)нъ НД О(ть)ЦА Л 12, 53 Зогр Мар,—Зогр Мар Ас Сав Син Евх Клоц Супр.— Ср. расцѣпити РАЗДѢЛІАТИ, -іаіж, -ідкшн несов. (9) біаівеіѵ, біацесі^еіѵ, цесііеіѵ 1. распреде- лять, делить гогсіёіоѵаі: рдздѣлѣіжште рнзъі его метддхж жрѣвьіА Л 23, 34 Зогр Мар Ас Сав; тдцн во сжтъ ддрове доуховьннн • не по саномъ рдз’дѣлідктъ овьштеннк Супр 492, 4-5 □ рдздѣлідтн с а: всѣко ц(ѣсд)р(ь)- с(тв)не • рдздѣлѣьь СА САМО вь севѣ здпоу- стѣетъ Л 11, 17 Зогр (рдздѣль са Мар) 2. (мууѵ-йѵаі. разъединять гогеѵігаі: н иъіна тъі ксн г(оспод)н нже оуслъішдвъ мшѵсніж н ддіжш- тд зндменнід и чоудесд въ егѵптѣ • въ фа- рдкѵнѣ н въ люденъ кго • рдздѣлѣА море... Супр 77, 13 □ рдздѣлідтн са (3ра(3е- йеоОаі перен. вселяться, воцаряться гог- Ьозі’оѵаі зе, изіеііоѵаі, ѵіасіпоиі: и миръ в(о)жн ДА (рдз)дѣлѣетъ СА въ ср(ъ)д(ъ)- циуъ кдшнуъ • в неже н звднн (въі)сте въ едино тѣло Кол 3, 15 Ен.— Зогр-лл 26 3.— Ср. нердздѣлідкмъ РАЗДѢлгеНИіе, -ига с (3) 1. біаіеещ разделение, разъединение, гогсіёіеш: раз- дѣльшюмоу чръмъное море въ рдздѣленне Пс 135, 13 Син 2. біацесюцбе раздор, раскол гогкоі: мьннте лн ѣко мнрд придъ ддти на земліж • нн • г (лдго) ліж вдмъ • нъ раздѣленье Л 12, 51 Зогр, раздѣленнѣ Мар РАЗИТИ СА, -идж са, -ндешн са сов. (16) біакйеоОаі, біаохослі^еобаі, біаолеіоеа- Оаі, охо2Лі^ео0аі разойтись, разбежаться, распасться; рассеяться гоге)іі зе, гогргсЬ- поиі зе: педно во естъ порджж пастырѣ • і рАЗИДЖТЪ СА ОВЬЦА СТАДА Мт 26, 31 Зогр Мар Ас Сав (разно понджтъ Супр 478, 10-11); прівръгж са въ твръдъі камень • нъ въ пѣны ВЛЪНЫ ИХЪ рДЗІДЖ СА Клоц 126 23; рдзидошА са Супр 448, 19-20; множьствоу оуво ратьннчьскоу рдшъдъшоу са по поустъійн сен Супр 292, 2-3 • рассеяться, исчезнуть гогргсЬпоиІ зе, гтігеі: въекръенетъ в(ог)ъ и рдзнджтъ сіа врдзн его Пс 67, 2 Син; Супр 22, 18.— Зогр Мар Ас Сав Син Клоц Супр РАЗЛИЧСНИІС, -ни с (1) греч. нет; съ разлнченнк в отличие гогііепё: нъ і позь- 570
РАЗ рАШТАІА НуЪ КЪНАЗА ТДКОВЬСАІА Б6ШТІНІЦА • і не ѣко подойдетъ показдіжштіхъ • съ до- стоѣноу емоу постоу • въ разліченье прокленьше въ вѣчъны огнь • отъвръгж са Клоц 2а 26-27.— Ср. разлнчнк РАЗЛИЧИ!©, -ніа с (3) 1. біасрора, цета- 0олг| различие, разница гогсІІІ: а сін на слоужъвж готовлѣдуж са тѣуъжде вештін насладішА са і сін • і сь... кждоу же лі разлічъе выстъ Клоц 6а 15; н не вѣаше различна посрѣдоу правед’нддго и грѣшнддго Супр 9, 28 2. лолѵтёлгіа разнообразно гйгпозі, го/, тапііозі: вь ннхъже много велнчдньк н вьнѣш’- йнТмъ одѣдннТмъ > н многомъ различномъ трепезъі Супр 491, 14.— Ср. прѣмѣнкннк, различеник, разьньствик, рдзьньство РАЗЛИЧЕ1 прил. нескл. (3) біасророе раз- личный, разный гогііспу, гйгпу: стада разлнчь воловъ • кобылъ Супр 42, 29; дьнесь ОТЪ мрътвъіихъ къстаа лдздрь • многоу н разлнчъ гнѣвоу раздрѣшеннк намъ ддктъ Супр 303, 4.— Супр 425, 22.— Ср. разлнчьнъ РАЗЛНЧЬ2 нареч. (1) біасрбрсо^ различно, отлично, иначе гогііспё, гйгпё: четворъі БО СЖТЪ ВЬСА • о томь разлнчь намъ съкд- закшта Супр 370, 12.— Ср. разлнчьно, разлнчьнѣ РАЗЛИЧЕНО нареч. (2) біасрбрсоб различ- но, отлично гогііспё, гйгпё: и разлнчьно къждо кигауж н • овн пржтнкмъ ови бнчн • а дроузни жьзлнкмъ Супр 193, 5.— Евх 86 9.— Ср. разлнчь2, разлнчьнѣ РАЗЛИЧЕНЪ, -ъіи прил. (36) [розлнчьнъ Супр (3)] біаіророб, ёлаХХт]Хо5, лоіхіко^ различный, разный; разнообразный гогііс- пу, гйгпу: имѣли мъногы неджжьнъііА • імжш- та рдзлнчьнъі іаза Мк 1, 34 Зогр Мар; ты вл(дды)ко прѣвлдгы... рДЗЛНЧЬНЪІІА. плоды кл(а)го(сло)ви Евх 13а 17; зѣло ма съдръ- ждтъ розлнчьннн помысли Супр 524, 24; разлнчьнн ОБразн мжкъ прнмъішленн къіваауж Супр 85, 13; въ ина оученнннѣ (I вм. оучениѣ) странъна различила • не прѣлдганте са Евр 13, 9 Ен.— Зогр Мар Ен Евх Рыл Супр.— Ср. разлнчь1 РАЗЛИЧИТЬ нареч. (1) (рдзличьнѣ измѣ- нити сАХоіоѵоваі) различно, отлично гогііспё, гйгпё: сн слъішавъ дѵрнлніанъ лице свое измѣнѣдше разлнчьнѣ отъ іаростн Супр 12, 6-7.— Ср. разлнчь2, разлнчьно РАЗЛИІАТИ СА, -лѣіж са, -лѣкшн са сов. (1) ёххеіоОаг разлиться, пролиться гогІГі зе: иже бо отължчнвъ са отъ насъ акъі вода разлиіа са Супр 77, 1 РАЗЛОМИТИ, -мліж, -мншн сов. (1) хкаѵ разломить гогіотіі: прннмъ влаженыи улѣвъ н разломивъ... дастъ илуь Супр 236, 9.— Ср. прѣломнтн РАЗ Р РАЗЛѢННТН СА, -нж са, -ниши са сов. (1) ацеХеіѵ пренебречь, оставить без внимания, заботы перозіагаі зе: дд не къждо се оупрдвнвъ • дкы вьсе оуправнв* о процѣѣмь разлѣпитъ са Супр 371, 18.— Ср. неврѣцін рдзлючдтн са Клоц 26 13 см. разлжчдтн РЛЗЛЖКЛ, -ъі ж (1): везъ рдзлжкъі ацёрютое без разъединения, без разделе- ния Ьег гогбёіеш, пегогбііпё: мъі благословимъ та господи • съ отцемъ н съ СВАТЫНМЪ доууомь... влдгословешенддго прѣжде вѣкъ • н доселн веспльтьно • нъінга же н вь вѣкы • съ СВАТЫНМЪ • н вес прѣмѣнъі • н везъ разлжкъі сжштннмъ вьпльчениимъ Супр 330, 7-8.— Ср. нераздѣльно, разлжченик РАЗЛЖЧАТИ, -чаіж, -чдкшн несов. (14) [разлюч- Клоц (1)] афорі^егѵ, хсорі^егѵ разлучать, разъединять; отлучать (уст.) обіисоѵаі, оббёіоѵаі: ѣкоже пастырь разлж- чдетъ • овьца отъ козьлншть Мт 25, 32 Зогр Мар Ас Сав • о браке разводить гогѵабёі, гогіисоѵаі: еже оуво в(ог)ъ съчетдлъ естъ • ч(ловѣ)къ дд не разлжчдетъ Мк 10, 9 Зогр Мар; Мт 19, 6 Мар Ас (0 Зогр); ѣже во б(ог)ъ съ велъ естъ ч(ловѣ)кд • дд не раз- личаете са Клоц 26 13 □ разлжчдтн са біахсорі^еоваі разлучаться, расставаться, расходиться гогсйагеі зе, Іоисіі зе: і выстъ егдд разлжчддшете са отъ него • рече Петръ Л 9, 33 Зогр Мар; (н) пр(нвлнж)Ат’ са къ мѣс(тоу) томоу гржстокоумоу • ндеже п(д)к(ы) рдзлжчдіжт’ са • вь в’сѣкж мжкж Рыл 5ба 33; протнвьнд же толика • еже разлжчдтн са самѣмъ отъ севе Зогр-лл 26 19.— Супр 143, 20.— Ср. лжчити, отължчдти РАЗЛЖЧвНИЮ, -ніа с (4) 1. біаіреаі^ раз- деление, отделение; отлучение (устар.) о<1- бёіепі, осПопсепі: нжде же оуво ииедниоже са исповѣдаетъ Благое въ рдзлжченнн жнлншть врдтнА Зогр-лл 26 17; разлжченне вълдгдетъ тн • штъ доБродѣаны дроужнны Евх 88а 26 2. греч. нет разница, различие гогбГІ, гогіізепі: не вѣаше же оу него разлжченыа вогдтоуоумоу н оувогоуоумоу Супр 557, 11.— Рыл 5а(3 17-18.— Ср. разлжкд РАЗЛЖЧбНЪ, -ын прил. (1) лоіхіХое пе- рен. коварный, лукавый ѵгікаѵу, йзкоспу: воле же чьто сътворнлъ тъгдд владыка тъ • лютъ во вѣаше и рдзлжченъ Супр 86, 24 РАЗЛИЧИТИ, -чж, -чншн сов. (22) [раз- ліжчнтн Клоц За 11] біахацн^егѵ, біха&егѵ, асрорі^егѵ, х<»О^еіѵ, алаХкаааеіѵ разъеди- нить, разделить; разлучить; отлучить (уст.) гогбёііі, оббёііі, обіоисіі: прндъ во разлжчитъ чл(о)в(ѣ)кд • нд от(ь)цд своего • і дъштерь нд матерь своіж • невѣстж нд свекровь своіж Мт 10, 35 Мар (0 Зогр); і съвержтъ са 571
РАЗ прѣдъ ннмь всн азъіцн • і разлжчитъ іа дроугъ отъ дроуга Мт 25, 32 Зогр Мар Ас Сав; ѣко д’несь та нзвъра • і разлжчн та г(оспод)ь отъ мнрънааго жнтнѣ Евх 906 5 • о браке развести гогѵёзі, гогіоисіі: гаже оуво в(ог)ъ съведе • чл(овѣ)къ да не рдзлжчнтъ жены сеА Мт 19, 6 Сав (да не рдзлжчддтъ Мар Ас, 0 Зогр) □рдзлжчнтн са раз- лучиться, разойтись, расстаться осііоисіі зе, гогіоисіі зе, гогері зе: х(рнстос)ъ по к • дьнъ • вьзнде въ выспрьнн і(ероусалн)мъ • вкдоуже не разлжчн са * въ істнннаѣ с(ва)тд сватымъ Клоц 14а 29-30; Супр 452, 13; съвькоуплѣауж са главы нмъ къ своимъ тѣле- семъ • не хотлште са отъ нихъ разлжчнтн Супр 66, 28.— Зогр Мар Ас Сав Евх Клоц Супр Рыл.— Ср. отължчнтн РАЗМ6ТАТИ, -тдвк, -такшн сов. (2) аѵаі- реіѵ, ахорді^еіѵ разбросать; раскидать; раз- метать гогѵаііі: црькы раскопана • трѣвнштд разметана Супр 418, 14; да разметавк твонхъ грѣхъ врѣмА Супр 469, 11-12 РАЗМЫСЛИТИ, -мъішлвк, -мыслншн о чемь сов. (3) Ірозмъіслн- Супр (1)| ретаРоѵкеѵ- еаОаі обдумать, поразмыслить ротузііі, иѵагіі: размъіслнвъ о свокмъ невѣрьствѣ нача плакати Супр 563, 29 □ размыслити с н: оугодно же сн розмъіслнвъ о жнтнн с(ва)- тааго •но нночьствѣ • молнтвж к немХ сътворн Супр 547, 18-19-— Супр 96, 5 РАЗМЫШЛІАТИ, -гаіж, -іакшн несов. (2) біакоуі^еаОаі обдумывать, размышлять иѵагоѵаі, гогшузіеі: марнга вь севѣ сн раз- мышлгаше • повѣдѣ лн се іЧѵсифоу • нлн паче съкрывк таннок се Супр 239, 23.— Супр 563, 17-18 рдзмышліениіе, -ни с (і) біахрюіе размышление, раздумье, сомнение ргетуз- іепі, иѵагоѵапГ: помысливъ же правьдънъін • н вѣдъі вь мѣстѣхъ тѣхъ звѣрнн множество • въ рдзмышленыа въпадъ • отвръзъ двьрн Супр 515, 23 РАЗМѢРИТИ, -рвк, -рншн сое. (2) біарет- реіѵ размерить, измерить гогтёгіі, гтёгіі: раздѣлвк сікнллж • Т ждоль селомъ размѣрвк Пс 59, 8 и 107, 8 Син,—Ср. възмѣрнтн, измѣрити РАЗМѢСИТИ, мѣшж, -сншн чьто съ чимь сов. (5) регуѵѵѵаі смешать, разметать зшГзіі: ДАША емоу пити оцьть съ зльчнвк рдзмѣшьнъ Мт 27, 34 Зогр Ас (съмѣшънъ Мар, съмѣшенъ Сав), рдзмѣшъше Евх 50а 14; славно кетъ • не по кд’номоу рдздѣленн выв’ше прнкмьвкштннмъ • нъ размѣшена вывъше въкоупѣ лнкоувктъ Супр 94, 27 □ размѣсити са: дьнесь днгелн съ чловѣкъі размѣеншА са Супр 486, 29-30.— Ср. съмѣ- ситн РАЗ рази- см. рАЗЬн- РАЗОРИТИ, -рвк, -рншн сов. (77) хатакѵеіѵ, Хѵеіѵ, біакѵеіѵ, ларакѵеіѵ, хаОаіреіѵ, біа- ахебаѵѵѵѵаі, хатаохадтеіѵ, хатаатрёфеіѵ, хатаруеіѵ, хата(ЗаХХегѵ, ахѵробѵ, оѵѵте- Хеіѵ хаі аѵѵтрі(3еіѵ разрушить, уничтожить гогЬогіІ, гогЬіё, гпіеіі: могж разорити цр’ковь в(о)жнвк • і трьмн д’ньмн съзъддтн ж Мт 26, 61 Зогр Мар Ас Сав; ср. Мк 14, 58; Евх 48а 9; рдзорілъ есі вьсіа оплотъі его Пс 88, 41 Син; цр(ъ)кы разорена естъ Клоц 7а 21; разори везвожьнок вѣсованнк • и съврьзн капншта нхъ Супр 180, 12; рдзорілъ есі завѣтъ рдвд твоего Пс 88, 40 Син; вндиши лн велнкдѣ сн зъддннѣ • не імдтъ остати сьде камень нд кдмене • іже не імдтъ разорити са Мк 13, 2 Зогр Мар; тѣм’ прѣльсть демонъ- скдга разори са Супр 488, 22; дд не разоритъ са законъ мосѣовъ И 7, 23 Зогр Мар Ас □ разорити са аѵрлідтеіѵ: вѣ пасха жидовъ- скд ннъгдд • нъ разори са нъінга • и прнде пасха доуховънага Супр 419, 12.— Зогр Мар Ас Сав Син Евх Клоц Супр.— Ср. раз- дроушнтн, сънорнтн разоритъ са Евх 366 21 см. разгорѣти РАЗОРЮНИіе, -нга с (3) 1. лтсоаіе, ха- такнаіе уничтожение, разрушение гпісепГ, гохЫіі: вьзвѣгашА вѣтрн • и потъкж са Храминѣ тоі і паде • и вѣ разоренне еі велие зѣло Мт 7, 27 Сав (раздроушенне Зогр Мар Ас); іѵ сьмрьтн... днгаволоу рдзореннк Супр 315, 1 2. хатаатрофт) смятение гшаіек, гтаёепі: сн въепомнндн... (по)слоушдА прѣдъ в(ого)мъ не словопрѣпнрдтн са в ннчтоже ключимо • нд разоренне слъішацінмъ 2 Тим 2, 14 Ен.— Ср. раздроушеннк разоумнвъ, -ъін см. нердзоумивъ РАЗОУМИЧЬНО нареч. (1) ахрфше внима- тельно 8 роейорепіш: нъ послоушдн разоумичь- но • не ржгдкмъ кетъ с(ва)тдаго даръ Супр 363, 14-15 РАЗОУМЪ, -а м (67) 1. оѵѵеоте, ахояд{; (даіатн разоумъ аѵѵеті^еіѵ; вкз-д-разоуліа ааѵѵето^) разум, ум, интеллект гогшп: еже лювнтн і вьсѣмь еръдьцемь • і всѣмь ра- зоумомь • і вьсеіж д(оу)шевк Мк 12, 33 Зогр Мар Ас; сътворьшюмоу н(е)в(е)са рдзоу- (мо)мь 77с 135, 5 Син; съкдздние словесъ твоі'хъ просвѣштаетъ • і разоумъ даетъ лілдденцемъ 77с 118, 130 Син; • мудрость, ум тошігочі, ГО7ШТ1ПО8І: оужасаауж же са вси • послоушдвкште его о рдзоумѣ "іо отъвѣтѣхъ его Л 2, 47 Зогр Мар Ас Сав; влдгостТ Т ндкдзд[зд]нню і рдзоумоу ндоучн міа 77с 118, 66 Син; оустд моѣ възг(лдго)лжтъ прѣмжд- рость • і пооученье ср(ь)д(ь)цд моего разоуліъ Пс 48, 4 Син; рдзоумоу кго нѣсть числа Супр 331, 24 (Пс 146, 5) 2. уѵсощ]. ѵѵйхнб, 572
РАЗ гпіуѵсзаіс,; (вожнн рлзоумъ §еоуѵсооіа) пони- мание, постижение, осознание сйарапі: дати рлзоумъ с(ъ)п(ас)еньѣ людемъ его Л 1, 77 Зогр Мар-, едъндче лн въі кездрдзоумд есте Мт 15, 16 Зогр Мар-, разоумд к(о)жнѣ • ч(ловѣ)къ естъ съсждъ • твдрі вьсеьь сілнѣн Клоц 10а 14-15; х°тан вьса чловѣкъі сьпастн и въ рлзоумъ нстннъі прнтн Супр 502, 29; Евх 100а 22; 966 4; дастъ ко тн г(оспод)ъ разамъ о въсемъ 2 Тим 2, 7 Ен 3. біаѵоіа, уѵаюі^, ѵбтіра мысль, мышление, образ мыс- лей шуёіеш, зтузіепі: вьсхъітн са разоумомъ къ с(ва)тжіж Виѳлеемъ Супр 296, 4; съ крдсьноіж женоіж съпрАже са • зълонрдвънж разоума Супр 169, 1 4. ѵоѵе, Оеюртіра смысл, мысль зтузі: ддѵндъ пророкъ подъ иисдннкмъ съкръі рлзоумъ Супр 321, 4.— Зогр Мар Ас Сав Боян Ен Син Евх Клоц Супр Зогр-лл Рыл.— Ср. вѣдь, позндннк, разоумѣннк, оумъ разоумьлнвъ, ъін см. неразоумьлнвъ рдзоумьно нареч. (4) аѵѵетіое разумно, рассудительно гогшппё: нъ слоушдн рдзоумьно сице глдголан • окнлнкмъ кесѣдоукшн Супр 365, 5; възддвъі слово... рдзоумъно н достойно Евх 31а 22.— Пс 46, 8 Син; Супр 543, 18 РАЗОуМЬНЪ, -ъін прил. (20) 1. аѵѵетбе, аѵѵёаесое, ѵогітд^, еѵуѵйрсоѵ обладаю- щій разумом, разумный гогитпу: оутділъ еси си отъ прѣмждръ • і разоумьнъ • і отъкръі си млддьньцемъ Л 10, 21 Зогр Мар Ас (2) Сав (2); Мт 11, 25 Зогр Мар • ѵоерб^, ѵооѵцеѵоё умственный гогишоѵу: шесть нд десдте лѣтъ оуво сжштоу клаженоуоумоу кръстоіж • ТЪІСАШТЪНОу же разоумънжіж Хытростніж Супр 212, 30-213, 1 2. ёрсраѵгк познающий, знающий рогпаѵа)Ісі, гпаіу: видимъ • къіваетъ • дд нъі рдзоумьнъі сенѣ сътворнтъ Евх 2а 10-11 3. уѵаютбе, ёѵѵоеіѵ (!) понятный, явный рогпаіеіпу, г)еѵпу, гпату: кже вѣдѣтн рдзоумно докрд н зълд Супр 489, 15 Ордзоумьнъ е ъі т н уіу ѵсс>- ахеаОаі быть известным Ьуі гпаш: дд рд.. (лшо к)жде(тъ) въсѣ(мъ) чл(о)в(ѣ)ко(м)ъ Фил 4, 5 Ен.— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Евх Клоц Супр.— Ср. доврордзоумнвъ, МЪІСЛЬНЪ, СЪМЪІСЛЬНЪ РАЗОумѢВАТИ, -аіж, -дкшн несов. (21) уіуѵшахеіѵ, ёліуіуѵаюхеіѵ, ХарРаѵеіѵ, ѵо- Еіѵ, аѵѵіёѵаі, аѵѵіеіѵ; (не рдзоумѣвдтн ааѵѵетеіѵ) понимать, постигать; вникать гогшпёі, сйараі: а сѣдное на доврѣ земн • сь есть слъішаі слово • і рдзоумѣвдіА е * і приноситъ плодъі ѣко подо каетъ Мт 13, 23 Зогр Мар; да тъімн просвѣтити оумъ • іср(ь)д(ь)- чьиѣи очн • твоѣ рдзоумѣвдтн • ТВОН стрдхъ и трепетъ прнсно вьннмдтн Евх 19а 23 • рдзоумѣвдтн кого, ид кого хатаѵоеіѵ РАЗ Р обращать внимание на кого-нибудь, забо- титься о ком-л. Ѵ8іша1 еі пёкоЬо, сІЬаі о пёкоіго: вложенъ разоумѣвдіА на ніцід і нд оукогд Пс 40, 2 Син □ разоумѣвдьь, -іан прич.-прил. разумный, обладающий разумом гогшппу: г(оспод)ь съ н(е)к(е)сі прініче нд с(ъі)нъі чл(овѢ)чіа • відѣті ѣште естъ рдзоумѣвдіАі ЛІ ВЪЗНСКДІАІ к(ог)д Пс 13, 2 Син.— Зогр Мар Ас Сав Евх Супр.— Ср. рдзоумѣтн, оумѣтн РДЗОуЛѴЁННіе, -ніа с (3) 1. уѵаиие понимание сЬарапі: горе вамъ законьннкомъ • ѣко вьзАСте кличь рдзоумѣньи Л 11, 52 Зогр Мар 2. ѵбт]ра мысль, мышление туві, тувіеш: дд оутвр...ваша н раз.. Фил 4, 1 Ен.— Ср. рлзоумъ РДЗОуМѣТИ, -ѣіж, -ѣешн сов./несов. (<300) 1. аѵѵіёѵаі, аѵѵіеіѵ, уіуѵаюхеіѵ, ѵоеіѵ, ёѵѵоеіѵ, хатаѵоеіѵ, ѵлоѵоеіѵ, хсореіѵ (!), беіхѵѵѵаі (!); (не рдзоумѣтн ауѵоеіѵ; рдзоумѣтн кетъ бохеі, лбуоѵ ёхеі) понять/ понимать, постигнуть/постигать рогогшпёі/ гогшпёі, росйоріС/сйараІ: онн же не рдзоу- мѢша г(лдго)лд сего Л 9, 45 Зогр Мар; не всн рдзоумѣсте словоу • нъ нмъже есть дано Мт 19, 11 Сав (не вьсн въмѢстатъ словесе Мар Ас); ннчьтоже ко покръвено ест"ь • еже не отъкръіетъ са • і таіно еже не рдзоумѣетъ са Л 12,2 Зогр Мар Ас Боян; тако мн кетъ рдзоумѣтн іако крьстніанъ кси Супр 223, 19 Ь стать/быть мудрым гшоисі- геІ/ЬуІ тоисігу: паче старець рдзоумѣуъ Пс 118, 100 Син □ разоумѣкмъ, разоу- мѣнъ ѵооѵреѵое вооспринимаемый умом, понятный гогшпеш росЬоріІеІпу: кѣ же вьсьжде * кже нд немъ разоумѣкмок кожьство Супр 345, 6; окѣмд разоумѣньмд (!) дѣднннмд кѣаше кланіаіжштоу са лнцоу Супр 511, 28; не рдзоумѣіА са алеріѵ6т]то5 непонят- ный, непостижимый пероейорііеіпу: мон ногъ ненздречен’нъ кетъ н не вьнатъ • н не ра- зоумѣл са Супр 21, 10 2. ёліуіуѵйахеіѵ, уіуѵсоахеіѵ, аіо&аѵесгОаі, раѵОаѵеіѵ, ёѵ леірр уіуѵесгОаі; (не рдзоумѣтн алоуіуѵаю- хеіѵ) узнать/узнавать, познать/познавать рогпаі/рохпаѵаі: разоумѣвъ н(соу)с(ъ) д(оу)ХОмь своімь • ѣко тако тн помъішлѣіжтъ въ сенѣ Мк 2, 8 Зогр Мар Ас; кратрыл своеіА не познауъ • і с(ъі)ны своіа не разоумѣхъ Клоц 2а 5 ф узнать/узнавать сіоѵёсіёі 8е/с1оѵІс1аІ ее: жена въ градѣ іаже кѣ грѣшь- ніцд * рдзоумѣвъшн іако вьзлѣжнтъ въ домоу фдрнсешвѣ Супр 391, 8 (оувѣдѣвъшн Л 1, 31 Зогр Мар, вндѣвъші н Ас) • почувство- вать/чувствовать, осознать/осознавать ро- сіііі/сіШ, хрохогоѵаі/рогогоѵаі: дкье ісакнж істочьннкъ кръве еіА • і разоумѣ тѣломь ѣко іцѣлѣетъ о-і"к ранта Мк 5, 29 Зогр Мар 573
РАН РАЗ Ас Сав Унд • хатсщаѵОа-ѵегѵ обратить/ обращать внимание ѵзітпоиі зі/ѵзі'таі 8І: разі/мѣімъ цвѣты сельныл . како растжтп, Мт 6, 28 Сав (смотрите Зогр Мар Ас).— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Евх Клоц Супр Зогр-лл.— Ср. вѣдѣти, знати, разоумѣватн, сумѣти РАЗЬНО нареч. (4) [разно Супр (4)] ал’ аХХцХсоѵ, біасророе (!); (разьно стоььи біео- тсое) раздельно, в разные стороны гйгпё, осісіёіепё: разно стоаштаа суды • въ кдино съвъравъшн Супр 317, 10 ф разьно поити біаохорлі^еоОаі разойтись гогеці зе: поражж пастуха н разно понджтъ овьца Супр 478, 11 (разнджтъ са Мт 26, 31 Зогр Мар Ас Сав, развѣгнжтъ са Мк 14, 27 Зогр Мар).— Супр 258, 17; 376, 2.— Ср. разлнчь2, раз- личено. разлнчьнѣ РАЗЬНЬСТЁИТИ, разьньцівліж, разьньствн- шнсов. (1) біасгсёХХеіѵ рассеять, расчленить, разделить, направить в разные стороны гогсіёііі, гогріуііі: егда разнъствітъ н(е)- в(е)с(ь)нын ц(ѣса)ръ {вм. -рА) на неі Пс 67, 15 Син РАЗЬНЬСТвИІв, -ии с (1) біасрора разли- чие, отличие, разница гйгпозі: нъ да навык- немь разньствье • прѣдадітелево Клоц 56 38.— Ср. различик, разьньство РАЗЬНЬСТВО, -а с (1) біасрора различие, отличие, разница гогіізоѵапі, гйгпозі: ни ннштетъі ради оумалитъ тн са радость доу- Ховьнага... н не вѣетъ разньства лнць Супр 491, 28.— Ср. различик, разьньствнк РАЗЬНЬСТВОВАТИ, -ствоувк, -ствоукшн не- сов. (1) біасгсёХХеіѵ различать, отличать гогіівоѵаі; перен. высказываться иначе, неуместно тіиѵіі осПіёпё, пеѵйосіпё: и озълов- ленъ еъістъ мосі нуъ раді • ѣко прогнѣвашьь д(оу)\ъ 00 • н разнъствова оустънама свонма Пс 105, 33 Син РАН, рага м (20) ларабеюое рай га): дьиьеь съ мноіж вждешн въ раі Л 23, 43 Зогр Мар Ас (2); ты же на кръстѣ простеръ ржцѣ въ врѣмА • погыеъшіі окрѣте раі Клоц 116 18; иди къ словесъноуоумоу мокмоу рак Супр 248, 1.— Зогр Мар Ас Евх Служ Клоц Супр.— Ср. врътоградъ, порода РАИСКЪ, -ын прил. (3) тоѵ яарабеіаоѵ райский га).чку: отвръзошА врата ранскага Супр 97, 4; отъ жзы къ вогоу • отъ волѣзнн на ранскжіж пиштж Супр 470, 17.— Супр 470, 1.— Ср. породьнъ РАКА, -ы ж (2) 1. цѵтщеіоѵ могила, гробница ЬгоЬ, пайгойек: горе вамъ къннжъ- ннцн и фа(рн)сѣн і ѵпокрнтн • ѣко зиждете гровы пророчьскыіА і красите ракы праведьныхъ Мт 23, 29 Мар (0 Зогр) 2. греч. нет рака гакеѵ: и тако съвъравъше кости с(ва)тынх’ • 574 лѵкченнкъ • положнша а въ ракахъ Супр 81, 11.— Ср. гровъ, ковьчегъ РАК’КА нескл. (1) раха (др.-евр.) рака, пустой, глупый человек, дурак {бранное слово) гаейа, йіирак (пасіаѵка): ежь во речетъ вратоу своемоу • рак’ка • повнннъ естъ сънъмнштк Мт 5, 22 Зогр (0 Мар) РАЛО, -а с (6) аротроѵ плуг ріий: ннкътоже възложь ржкы своеіА на рало • і зьрА вьспать • оуправленъ естъ въ ц(ѣса)р(ь)с(твк)нв(о)жіи Л 9, 62 Зогр Мар Сав (на орало Ас); Евх 91а 8; Супр 546, 28.— Супр 396, 1 (вез-д- -рала).— Ср. орало РАМА, -ы и нескл. ж город (3) [оурама Боян (1)] ’Раца Рама Ката: глас(ъ) въ рамѣ слъншанъ выс(тъ) • плачь н ръндание и въпль многь Мт 2, 18 Ас, оу рама Сав (въ оурама ! Боян) РАМО, -а с (12) соцо? плечо гатево: і оврѣтъ нк възлагаетъ на рамѣ своі Л 15, 5 Зогр Мар; водонось... оуготовн... ношааше водж отъ рѣкы ефрата • на рамоу скоки Супр 550, 8.— Евх 97а 9; Супр 80, 19; 96, 6; 532, 22; 458, 1 и 9; 550, 14; 551, 6; 552, 25.— Ср. плеціе, хрьвьтъ, хрнвьтъ РАМѢНЪ, -а м (1) рацѵо^ палиур (кру- гииновидный терн) гйатпиз (ігпііу кег)'. прѣжде даже не разоумѣвктъ тръньѣ вашего рамѣна • ѣко жівы 1 ѣко въ гнѣвъ пожъретъ вы Пс 57, 10 Син РАМѣНЬСКЪ, -ыи прил. (1) тйѵ ’Арцеѵісоѵ армянский агшёпзку: сълоучи са мжжоу сестръі кго марнА • паенннкоу нарнцакмоу • строити рамѣньскж власть Супр 281, 22.— Ср. ар- меньскъ РАНА, -ы ж (53) цаоті§, лХт)уп 1. цсбХсоф, отіуца рана гапа, рогапёпі: съгнішіа ранъі моіа Пс 37, 6 Син; Евх 76а 13; повелѣ соль съ оцътомъ съмѣснвъше полнватн раны кго • и соукномъ въстнратн Супр 116, 19 • болезнь петос: разоумѣ тѣломь ѣко сцѣлѣетъ отъ ранъі Мк 5, 29 Зогр Мар Ас Сав Унд 2. (Заааѵос, аіхюцое, фрауёХХсоаіе; (прнььтн раны дао тіуоѵаОаі) удар гапа, іісіег: въ троудѣуь чловѣчіуъ не сжтъ • і съ чл(овѣ)кы ие прінмжтъ ранъ Пс 72, 5 Син; тъгда львъ акъі рано» газвьнъ отъвѣже отъ наю Супр 297, 6; онъ же внкнъ н прѣвывъ миогъі часы кь тѣуь ранауъ везъ гласа прѣда доушж Супр 47, 10 • перен. беда, бедствие, удары (судьбы) гапа, иігреш, ройгота: многы раны грѣшъ- ноумоу оупъвавкштаго же на г(оспод)ѣ мілость овідетъ Пс 31, 10 Син.— Зогр Мар Ас Сав Унд Син Евх Супр.— Ср. нзва РАНО нареч. (12) брОроѵ, брОріѵбе; (за оутра рано орйроѵ; рано въ зорьь брйрйдоѵ: рано приходнти брОрі^еіѵ) утром, рано (на заре, на рассвете) гапо, Ьггу гапо: і женъ
РДР етеръі о*гъ насъ оужаснше ны • вывъшавъ рано оу грока Л 24, 22 Зогр Мар Ас Охр; рано пріхождауж къ в(ог)оу Пс 77, 34 Син; и въставъ заоутра рано кназъ • сѣдъ на сжднштн повелѣ чародѣямъ отъвестн звѣри Супр 184, 14.— Л 24, 1 Зогр Мар Ас; Пс 56, 10; 107, 3 Син; Супр 205, 21.— Ср. заоутра, оутро2 раравъ Пс 78, 2 Син см. равъ РАСКАЗИТИ, -кажж, -казншн сое. (1) 8іа- срйеіреіѵ повредить, испортить, разрушить гкагіі: да хранити ты мѣры • к данааго тн правькнніа (не) расказншн Супр 383, 11 РАСКАТАТИ СА, -каіж са, -какши са сов. (12) ретарёкеоОаі, хатауіуѵсоахеіѵ рас- каяться исіпіі рокапі: тъгда видѣ пода • прѣдавы его * ѣко осжднша н • раскаѣвъ са възвратн • к съреврьннкъ • арунереомъ і старцемъ Мт 27, 3 Зогр Мар Ас (2) Сав; Супр 415, 6-7.— Мт 21, 29 и 32 Мар; Пс 104, 45; 109, 4 Син; Ас 158а 10; Супр 111, 7 РАСКВРѣТИ, -вьрж, -вьрешн сов. (1) біакѵеіѵ растопить, расплавить гогіаѵіі: н свонма ржкама кмоу нераздрѣшьнаіа жжа желѣзнаіа * іако воскъ расквьръ Супр 462, 21 РАСКОЛЬТГЬ, -ын прил. (2) 8іуоѵоіа (!) несогласный, сомневающийся росйуЬоѵас- пу, гогкоіпу: лювыж тн раскольнааго оума мъіслнн твонуъ • іако н вьсего раскольна оума отъсѣкжште Супр 500, 15 и 16 РАСКОПАВАТИ, -вавк, -вакшн несов. (3) 1. аѵорѵааеіѵ раскапывать, выкапывать ѵукораѵаі: съкровіште раскопаваемъ ѣко оврѣ- таетъ са Клоц 16 18-19 3. хатаохалтегѵ раскапывать, срывать (до основания), раз- рушать гогкораѵаі, гогЬі)еІ, Ьогіі: овн тьмнн- цд отъ самѣуъ основаннн раскопаваауж Супр 467, 16; ѣко пр(оро)ка во въ ььзыцѣуъ положивъ та * искоренити * н насадити • раскопаватн • і съзндатн Евх 82а 24 РАСКОПАТИ, -авк, -кшн сов. (8) 1. орѵааеіѵ раскопать, выкопать ѵукораі: шьдъ раскопа землвк • і съкръі съревро г(оспод)а своего Мт 25, 18 Зогр Мар Ас Сав 2. аѵаахалтеіѵ, хатаахалтеіѵ, хатахаіеіѵ срыть (до осно- вания), разрушить гогкораі, гЬогіІ: црькы раскопана Супр 418, 13; пожеженъ огнемъ Т раскопанъ Пс 79, 17 Син; раскопавъін огнемъ градъ содомескъ • н опоустнвын Супр 180, 10.— Супр 462, 29-— Ср. нскопатн, прокопа- ти, разметати РЛСКРИВИТИ, -влвк, -вншн сов. (1) греч. нет искривить гкгіѵіі: прншъдъ же н оумръ- штено нмъі тѣло вьсе * н лнце раскрнвькно Супр 561, 27 РАСКРЬСТИТИ, -крьціж, -крьстншн сов. (1) отаѵроѵѵ распять (на кресте) икйхоѵаі: РЛС Р вндѣсте раскрьштена кго Супр 500, 4.— Ср. ПрОПАТН, раСПАТН раславнтн см. раславлкнъ РАСЛАБЛКШЪ, -ын прич.-прил. (3) 1. греч. нет ослабевший, слабый (от болеэни) озіа- Ьепу, зІаЬу, осЬаЫу: прѣвы напрасно глоууъ н нѣмь н всѣмъ тѣломъ раслаьъкнъ Сі/пр >52. 23 2. ларакѵтіхбе, ларакѵтос; парализован- ный, параличный сйготу: онъ же три дни ад’кавъ н молитвѣ кднон прилежавъ • цѣла раславькнааго сътворнвъ * н влагословнвы н • повелѣ свонма ногама въ домъ кго нтн Супр 518, 22-23.— Супр 387, 30 РАСЛАБѣТИ, -Ѣвк, -ѣкшн сое. (4) 1. ёх- ХѵеаОаі ослабеть, обессилеть озІаЫі зе, осйаЬпоиІ: възвратн са третнн дьнь гладъмъ мъры • н раславѣвъ Супр 291, 14', ржкы лижчАштннуъ слоугъ раславѣшА Супр 110, 16 2. ларакѵепОаі быть парализованный гсЬго.ппоиС: юноша нѣкън отъ вѣса наснленъ овѣма ногама раславѣ Супр 518, 19.— Супр 563, 22-23 РАСПАДАТИ СА, -давк са, -дакшн са несов. (3) ауі^еаОаі, біаррідѵ'Ѵіхг&аі рас- падаться, раскалываться гограсіаі зе: землѣ потрАсе са * н каменіе распадааше са Мт 27, 51 Ас, распаде са Зогр Мар Сав; въ часъ же прьвын ноштн • съклѣштаауж са отъ стоуденн с(ва)тнн • н тѣло нмъ рас- падааше са Супр 76, 22.— Супр 485, 15 распали Супр 36, 7-8 см. распалн- на РАСПАЛИНА, -ъі ж (2) рауас. уааца щель, трещина зІёгЬіпа, гогзесіііпа: нматъ распалннж камы Супр 301, 4-5; въ камѣнжвк тж распалн(н)ж Супр 36, 7-8 РАСПАЛИНЬНЪ, -ын прил. (1) тоѵ ха- такѵцатоб относящийся к расщелине, уще- лью гогзесіііпу: приступивъ на распалнн’нжвк тж пештерж Супр 36, 11-12 РАСПАЛіеНИіе, -іа с (2) оіатрое страсть, похоть гараі, ѵазеп: въ распаденьи въпастн н странъ в(о)жнн завыти Супр 521, 12; нзндоуъ к нен • и прѣдолѣвъшоу мн распаленню влждноуоумоу... въ влждьнжвк погывѣль въпа- доуъ Супр 525, 26 РАСПАСТИ СА, -падж са, -паденіи са сов. (6) охі&оЪаі распасться, расколоться гограсіпоиі зе: каменне распаде са Мт 27, 51 Зогр Мар Сав (распадааше са Ас); Евх 51а 1; Супр 485, 19; каменьи на оукроууы распаде са Супр 475, 17 РАСПИНАТИ, -навк, -накшн несов. (5) атаѵроѵѵ распинать (на кресте) кгігоѵаі: елі во распінаемъ цѣсарюетъ • како вждетъ вѣнъчаемъ Клоц 11а 37; не домъішлѣауж же са развоінікъ съ у(рнсто)мь распінавкште Клоц 11а 20-21; распинавъ са в’семоу мнроу 575
РАО Евх 84а 21-22.—Клоц 11а 39; 116 1,— Ср. пропннатн РАСПОПЪ, -а м (11) крест (как орудие казни) кпг: простерта на распонѣ • в’са оудча своіа х(рнст)е в(о)же нашъ Евх 356 1.— Евх 356 11; 426 14: 43а 13; 436 2; 50а 17 и 25; 506 10 и 15-16; 506 17-18 и 23-24,— Ср. крьстъ РЛСПРАШИТИ, -шж, -шншн сов. (2) біао- леіреіѵ развеять, рассеять гогргаііі: вьнн- доста сь нимъ въ огнь • н распрашнста пламта Супр 164, 9; не вѣаше н\ъ воле кд- ного на деслте • и тн же распрашенн Супр 442, 16 РАСПРОСТРѢТИ, -стьрж, -стьрешн сов. (5) біалетаѵѵѵѵаі, ё^алХобѵ распростереть, распространить гогргозі’гіі: распростри овла- кы вь покровъ імъ Пс 104, 39 Син; вьлѣзе же ѵподыакъ • ржцѣ нмъі распрострьтѣ н вьздѣнѣ на неко Супр 555, 14-15; • перен. оѵѵтеіѵеіѵ устремить, направить парпопі, гашёгіі: распрострете оуко молж въі са вашА оумта • н сь тиуостнвк прннмѣте х°УААА моіа словеса Супр 498, 19-20.— Супр 511, 17 и 560, 8.— Ср. прострѣти РАСПРАЦІИ, -прдгж, -прАжеши сое. (1) біа^еѵуѵѵѵаі разъединить, высвободить; перен. избавить, освободить от чего-л. гог- ѵагаі. ѵургаЬпоиі; перен. гЬаѵіі пёсеііо: вндѢша многы годъі сьвАзана азн ославьк- нааго • повелѣннк(мь) распрАжена отъ зьловн Супр 323, 17-18 РАСПОуСТИТИ, -поуціж, -поустншн сов. (1) аяокѵеіѵ испустить, издать ѵурпзііі: лазаре нзлѣзн вънъ • то почто нарокомъ • да не гласа распоуштена въ мрътвъіну’ простръвъ • вьса нже къ жоупнштнуъ въставитъ Супр 311, 5 РАСПОуСТЬНЪ, -ъін прил. (7): къннгъі р а с п оу с т ь н ъі(іа) РірХіоѵ алоотаоіоѵ, алоотбюіоѵ бракоразводное письмо гогѵо- сіоѵу 1І8І: іже аште поустнтъ женж своіж • дастъ еи къннгы распоустънъііА Мт 5, 31 Зогр Мар.— Мт 19, 7 Мар Ас Сав (0 Зогр); Мк 10, 4 Зогр Мар РАСПЪ (!), -а м имя (1) Карлоу Карп Сагриз: мѣ(сж)ца октов(рѣ) ві с(ва)- т(ъі)х(ъ) м(ж)ч(енн)к(ъ) • папоула распа Ас 1226 18 РАСПЬРАТИ, -перж, -перешн сов.(1) латеіѵ растоптать гогзіараі: нъініа вндншн... како же змніж распъра Супр 462, 30 РАСПЬРЬНЪ, -ъін прил. (3) фікдѵеіхо^, арфііЗоХо^; (распьрьнок іріХоѵеіхіа) вызываю- щий ссоры, споры, сомнения гогрогпу, гогкоіпу: лювыж ти раскольнааго оума мъіслнн твонуъ • іако и вьсего раскольна оума отъсѣкжште • похвалж тн распьрьнжіж и 576 РАО Хрьстолювьвьнжіж вѣдь • іако к вьсе распьрь- нок отъсѣкаіжште Супр 500, 17 и 18.— Супр 511, 15 РЛСПЬРѣНИіе, -ни с (1) фЛоѵеіхіа рас- пря, ссора, разногласие гогерге, чрог: да отъстжпнтъ оч-ь васъ... распьрѣнне • репъ- танне... Евх 916 17-18.— Ср. пьріа, распьра РАСПЕРѢТИ СА, -ріж са, -рншн са сов. (2) ащрфоЛХеіѵ, ар<рю|3т]теіѵ усомниться, разойтись с кем-л. во мнениях гакоіізаі. гаросЬуЬоѵаі: аште во въі по"иіълъ не къі распьрѣлъ са • аште не въі распьрѣлъ сд не въі овнскалъ Супр 499, 2 и 3 РАСПЬРІА, -іа ж (10) охіоца распря, спор, ссора гогерге, зѵаг: распьрѣ же въіс(ть) въ народѣ его ради И 7, 43 Зогр Мар Ас Сав.— И 9, 16 Зогр Мар Ас; И 10, 19 Зогр Мар Ас.— Ср. пьріа, распьрѣннк, реть РАСПАТИ, -пьнж, -пьнешн сов. (>100) [рос- Супр (1)] ёхтеіѵеіѵ распростереть, растянуть гогіаЬнопі, парной!: повелі свѢшта въжегъше прннесті • н страстьннка распАтн жжн четырьмн • н прнвАзатн н по четъірн колча Супр 152, 29; мнозн'Г же отъ на- рода... оврѣтошА с(вА)тааго на земн кд’ного лежАшта распАта Супр 51, 12; т"ы распдтъ н(е)во ѣко н кожіж Евх 4а 10 (ср. Пс 103, 2 Син) • отаѵроѵѵ, аѵатаороѵѵ распять (на кресте) пкгігоѵаі: идеже н распіАСА • н сь нимъ нна дъва И 19, 18 Ас Боян, (распА- ша Сав, про паса Зогр Мар); распенъі са на распонѣ въ третьні часъ Евх 50а 24; і(соу)са же (пнлатъ) вивъ • прѣдаетъ і да і распьнжтъ Мт 27, 26 Зогр Ас Сав (про- пънжтъ Мар) • перен.: нм’же миръ распдтъ ксі-ь Супр 83, 27; □ распдтъ, -таи прич,- -сущ. (о Христе): кгоже влагодатыж вожыж н енлоіж роспАтааго нцѣлн Супр 564, 25,— Зогр Мар Ас Сав Охр Боян Ен Евх Клоц Супр.— Ср. пропдтн, раскрьстнтн, раепдтик (прѣдатн на распжтнк) РАСПАТИІ6, -ни с (19) 1. то <ітаіх>іоааі, то атаѵрсоОііѵаі, (1) распятие на кресте икгігоѵапі: съвлѢша съ него уламѵдж • і овлѢша і въ рнзъі своіа • і ведошА н на расплтне Мт 27, 31 Зогр Ас Сав (пропдтне Мар); а нсЧ'са кже дніаволомъ нзвнкнтаА ожи- ви • прѣдашА на раепдтнк Супр 398, 12 2. атаѵхюс крест кпг: мечь нзъоштренъ • раепдтик поставькно Супр 85, 15-16.— Зогр Мар Ас Сав Евх Супр.— Ср. крьстъ, про- патнк, распонъ РАСПЖДИТИ, -пжждж, -пждншн сов. (3) охорлі^еіѵ разогнать гогейнаі: а наімь- ннкъ... видитъ влька грдджшта • і остаклі- етъ овьца і вѣгаетъ • і влькъ расхытитъ іа • і распжднтъ овьца И 10, 12 Зогр Мар Ас (нет Сав).— Ср. разгънати
РЛС РАСПЖТИІ6, -иіа с (24) якатеіа, уатѵіа гшѵ лкатеійѵ, ауора, 666с;, ацсробоѵ пере- кресток (дорог, улиц); площадь гогсезіі, кгігоѵаіка, патёзіі: и ншедьше раки ті на рдспжтіѣ пжтн Мт 22, 10 Ас (на пжтн Мар; 0 Зогр); і ѣможе колижьдо * въхождддше въ вьсн • лн въ градъі • лн вь села • на рас- пжтні)(ъ • полагадуж неджжьныіА Мк 6, 56 Зогр, распжтнхъ Мар; на распжтніхъ і тръжн- штн\ъ оучнлъ есн Л 13, 26 Зогр Мар Ас Сав; оврѣтосте жрѣкьць прнвАзднъ * при двьре\ъ * вьиѣ на рдспжтні Мк 11, 4 Зогр Мар.— Зогр Мар Ас Сав.— Ср. стьгнд РАСТАЧАТИ, -чдвк, -чдкшн несов. (8) ахорлі^еіѵ, біаохорлі^еіѵ растрачивать, расточать гогріуіоѵаі, гогЬагоѵаі: ч(ло- вѣ)къ етеръ вѣ богатъ • іже імѣдше прнставь- иикъ • і тъ оклеветанъ выстъ къ немоу • ѣко растачай» імѣньѣ его Л 16, 1 Зогр Мар; іже иѣстъ съ мноіж на ма естъ • і нже не съвн- раетъ съ мноіж растачаетъ Мт 12, 30 Зогр Мар Ас Сав; растачавктъ Л 11, 23 Зогр Мар.— Ср. развлдчктн РАСТАІАТИ СА, -тавк са, -тдкшн са сое. (7) [лаетъ ! Син (1)] гпхесЮаі, бісЛѵеаОаі, кѵеаОаі, текеѵтаѵ (!) растаять, растопить- ся гогіаѵіі зе, гогіаі: горъі ѣко воскъ рдстддшіА сы» отъ лица г(осподь)нѣ Пс 96, 5 Син; н растддвъ са ледъ выстъ вода топлд Супр 78,1; пльти кго рдстддвъшн • лкван же жизнь съпадеСА Супр 93, 15-16 • перен. ослабеть, обессилеть осйаЬпоиІ: грѣшьннкъ... зжвы своімн поскрежьштетъ і лаетъ (! вм. рас- таетъ) Пс 111, 10 Син.— Пс 74, 4 Син; Супр 76, 24-25; 78, 7 РАСТ8АРІАТИ, -іавк, -дкшн несов. (2) иатацегуѵбѵаі, хірѵаѵ размешивать, сме- шивать, растворять рготісЬаѵаё, гогсіёіаѵаі: нде попелъ ѣко улѣвъ ѣсъ • н пітье мов съ плачемъ рдстварѣа\ъ Пс 101, 10 Син; іако миога лѣта сътворн срьвдннк тъкмо прнкмьА • и се сь Аѵмніатосьннмъ пепеломъ рдствдрѣѣше ти тако іадѣѣше Супр 297, 15 РАСТВОРИТИ1, -рвк, -рншн сов. (5) раіѵеіѵ, ахева^еіѵ разметать, сметать, раство- рить рготісЬаі, гогсіёіаі: ѣко чѣшд въ ржцѣ г(осподь)ні • вінд нердстворенд Пс 74, 9 Син; повелѣ оцьтъ лютъ съ солнвк рдство- ривъше вьзлнватн нд хръвътъі н\ъ Супр 178, 30; ис тѣхъ нземыжште цѣльвьнаіа вылніа • растворьше винами іазвънъінмн врѣдъ цѢлаштс Супр 430, 16 • цеталоіеГѵ претворить ргешёпіі: давъі намъ і земънаа влагад • растворен при мосѣн горъкжвк водж • въ сладъкжвк Евх 206 15.— Супр 161, 17 РАСТВОРИТИ2, -рвк, -рншн сов. (1) греч. нет раскрыть, растворить гогеѵпі, оіеѵгІІ: и авнк ншъдъ на много ростворнвъ двьрьцА • РЛС Р прогнанъ выстъ снловк кръстьновк Супр 554, 26-27.— Ср. отврѣстн, разврѣсти, разврѣцін РАСТВОРіеНИіе, -ніа с (1) хёрасща смесь (напиток), раствор зтізепу паро): ѣко чѣша въ ржцѣ г(осподь)ні * віна нерастворена Тсплънь раствореніѣ Пс 74, 9 Син РАСТеЩИ СА, -текж са, -течешн са сов. (1) алорреГѵ растечься гогіёсі зе, гогріу- поиі зе: подъпалнтн кмоу чрѣво н ревра • донь- жде пльть кмоу дкы воскъ съжежена кывъшн рдстечетъ са Супр 153, 3 РАСТИ, рдстж, растеши несов. (34) аб^а- ѵеіѵ, ёлаб^егѵ, цт]хѵѵе<т§аі, србеоваі; (коупь- но расти оѵѵаѵ^аѵео’&аі) расти гіізі: съмотрн- те цвѣтъ селъныхъ • кдко рдстжтъ Л 12, 27 Зогр Мар; сѢма прозАвдетъ • і растетъ Мк 4, 27 Зогр Мар; оставите коупъно расти овое до жатвы Мт 13, 30 Зогр Мар Ас Унд • перен. увеличиваться, крепнуть, развивать- ся, расти гѵёізоѵаі зе, гезііоѵаі, тоЬиіпёі: ономоу подоваатъ расти а мьнѣ мьннтн са И 3, 30 Мар Ас (0 Зогр); запрѣти неджгоу семоу • рдстжцікмоу вь немь • не имѣти плода • нн рдстнтн са вь вѣкъ Евх 35а 11-12; пдче же кште растѣѣше страхъ на нечьстнвынхъ доусѣхъ Супр 40, 19-20; тд вса вида оучи- тель ♦ н оувѣдѣвъ іакоже вьсь д(оу)ховьнъ кетъ • н... нд высотж растетъ Супр 548, 11.— Зогр Мар Ас Сав Унд Боян Евх Клоц Супр.— Ср. рдстнтн, ннцдтн; сдмо- ра сты РАСТИТИ, рдціж, рдстншн несов. (4) ёхбіббѵаі родить (о земле), плодоносить ріосііі, ѵусіаѵаё ріосі: земыа оуво вь се врѣліА веснънок • шнпъкъ н Тд и ннъ цвѣтъ раститъ Супр 495, 17 □ растити са аѵі,аѵга- Оаі расти гйзі: рдстіте са і множіте са Клоц 8а 21; растите Супр 420, 21 (ср. Быт 1, 22 и 28); запрѣти неджгоу семоу • рдстжцікмоу вь немь • не имѣти плода • нн рдстнтн са вь вѣкъ Евх 35а 13-— Ср. въздрдцідтн РАСТОПИТИ, -плвк, -пиши сое. (2) Хбегѵ, ёхОерцагѵеіѵ растопить, расплавить гохіа- ѵіі: повелѣшА принести олово н рдстопнвъше възлнатн на очн Супр 264, 21 • перен.'. и омрьтвѣвъшА дніаволомъ доушА растопи Супр 348, 27 РАСТОЧИТИ, -чж, -чншн сов. (19) біас- хорлі^еіѵ, ахорлі^еіѵ 1. разбросать, рас- сылать, рассеять гогЬагеі, гогзураі: жьнж ідеже не сѣѣуъ • і съвнрдіж екдоуже не рдсто- чнхъ Мт 25, 26 Зогр Мар Ас Сав • перен. рассеять, рассредоточить гогріуііі: дд чада в(о)жнѣ съверетъ рдсточендд въ едино И 11, 52 Зогр Мар Ас; ннзъложіті сѣмьк іуъ въ іазы- цѣхъ • н рдсточіті іа въ страны Пс 105, 27 Син 2. перен. растратить, промотать гогріуіѵаі, рготгЬаі: і тоу расточи імѣнье 19 Заказ 777 577
РАО свое живы елждъно Л 15, 13 Зогр Мар Ас Сав.— Зогр Мар Ас Сав Син.— Ср. рдсы- пати, нждитн, рдстрошнти РАСТОІАТИ, рдстовк, рдстоншн несов. (3) 1. алёхеіѵ, асріатааОаі отстоять Ьуі ѵг<іа- Іеп: кстт» же въ прѣгынѣхъ мѣсто то • и вь непрѣходъныихъ горахъ • рдстоА отъ града попрнштъ четырь Супр 26, 21 2. би'отаобаі разделять, находиться между кем-чем-либо віаі тегі пёсГт: нъ грѣсн ваши рдстоАтъ посрѣдоу насъ н в(ог)д Супр 135, 19-20.— Супр 46, 4 РАСТРОШИТИ, -шж, -шиши сое. (1) ха- теабіеіѵ растратить, промотать гогріуіѵаі, рготгЬаІ: ты прнтьчА подоеиша вѣрьнддго ро- ва и неразоумьнааго • н господьне растро- шнвъшддго Супр 370, 11.— Ср. расточити РАСТРЪГАТИ, -двк, -акшн сов. /несов. (4) [-трьг- Сав (1)] біарргіооеіѵ разорвать/ разрывать гогІгЬпоиІ/гогІгЬаѵаІ: рдстръгд врѣтіште мое Пс 29, 12 Син; рдстръгд жзы моіа Пс 115, 7 Син.— Л 8, 29 Ас Сав.— Ср. растръгнжти РАСТРЪГНЖТИ, -нж, -неши сов. (10) [-трьг- Супр (3)] 6іаррт)уѵг>ѵаі, рт)уѵт>ѵаі 1. разорвать, разъединить гогІгЬпоиІ: рдс- тръгнѣмъ жзы іуъ Пс 2, 3 Син; Ен 21а 5 2. растерзать гогвараі: ии помѣтдіте внееръ вашихъ прѣдъ свиннѣми • дд не попержтъ іХЪ ногами своімн * і врдштьшА са рдстръг- нжтъ вы Мт 7, 6 Зогр Мар Ас (попержтъ васъ Сав) 3. разрыть, сокрушить ргоігЬпоиІ: ты рдстръже іеточьнікы и потокы Пс 73, 15 Син.—Гал 4, 27 Ен; Супр 472, 13; 493, 24; 498, 23.— Ср. прѣтръгнжти, раздьрдти, рАСТрЪГДТИ, растрьэатн РАСТРЬЗАНИіе, -иіа с (1) біаолараурое разрывание гогегѵапі: не поманж котыгы растрьздннга • нн ідмьныа глжвниы • ни Роеотьиыа страсти Супр 367, 17 РАСТРЬЗАТИ, -5 авк, -эдкши сов. /несов. (16) [-тръз- Зогр (2) Мар (1) Евх (1) Супр (4); -тръз- Мар (2) Ас (1); -трьз- Сав (2) Супр (3)| біаррпуѵѵѵсп, біаррпооеіѵ. біао- яаѵ, олаѵ 1. разорвать/разрывать, по- рвать/рвать, разъединить/разъединять гог- ІгЬпоиі/гогІгЬаѵаі: тъгда друнереі рдстръзд ризы своіа Мт 26, 65 Зогр, рдстръзд Мар Ас, рдстрьзд Сав (2); і рдстръзддше жзы Л 8, 29 Зогр, рдстръэдвъ Мар (растръгаіА Ас; рдстрьгдвъ Сав); дд оуже оуво • вѣиьцд възложиша нд ніа • она же рдстръздвъшд отъмета’ста Супр 138, 23 • перен.-. и жзы грѣховьныихъ рдстрьзддхж са Супр 387, 16-17 2. перен. уничтожать/уничтожить, сокру- шать/сокрушить гпіеіі/піеіі: ты рдчи ны- нѣ • пригвоздити ржкы ръвдтвамъ симъ... рдстръздіА силы и\ъ Евх 31а 8 • сов. рахобт 578 РАО искалечить, изувечить гігЬаі, гпіеіі: ономоу же вьспрѣтивъшоу кмоу • съ многомъ страхомъ излѣзъ отъ сквожьна кока ндѣдше • вала СА • И ДВН СА вьсѣмъ АКЫ СТДрНЦД рДСТрЬЗАИА тѣломъ Супр 36, 21.— Зогр Мар Ас Сав Евх Супр.— Ср. прѣтръгнжти, раздирали, раздьрдти, рдстръгнжтн, рдстрьзовдти РАСТРЬЗОВАТИ, -вавк, -вдкши несов. (1) хатаррт)уѵт>ѵаі терзать, рвать; перен. уни- чтожать, сокрушать гогвараѵаі, гігбаѵаі, піеіі: сладъкд кетъ сласть водашти» вь грѣхъ • прнклиждвкштиихъ са к нен • рдстрь- зовдктъ • вѣжн ка въкоусд Супр 350, 28.— Ср. рдзднрдти, рдстрьэати РАСТЪ, -а м (1) т)Хіміа рост гйві, ѵггйві: внждж вы мжжн рдстомъ ДОЕрЫ • н красыты и словомъ оумждрены Супр 175, 23.— Ср. въздрастъ РАСТЬЛѢТИ, -ѣвк, -ѣкшн сое. (2) біаср- Оеіреобаі развратиться, совратиться рго- рабпоиі гкаге: рдстьлѣшіА і омразішіА см въ вездконены(хъ) нѣсть творьъи довра Пс 52, 2 Син.— Пс 13, 1 Син РАСТЖПИТИ СА, -плвк са, -пиши са сов. (1) (тхі^еоОаі расступиться гогевіоиріі ве: кгдд нзндоша изъ егѵптд • видѣвъше море рдетжпнвъше са • и пакы състжпнвъше Супр 417,6 РАСХОДИТИ СА, хождж са, -ходити са несов. (2) Кбеоваі расходиться гогсЬагеі ве, гогріуіоѵаі ве: чдеомд же двѣмд ми- нжвъшемд • рдсхождддше са по малоу тьма Супр 110, 26 • распространяться гогві- гоѵаі ве, вігіі ве: благодати свьташти са іаже нд немь • н вьеждоу рдсуодАшти са Супр 280, 8 РАСХЪІТИТИ, -уъіщж, -хытншн сов. (13) [рдхыт- Син (1)] біещла^егѵ, арла^еіѵ, біаалараааеіѵ расхитить, растащить гог- сЬѵаІіІ, гогкгаві: ли како можетъ кто • вьии- ти въ домъ крѣпъкадго • I съсжды его рдс- Хытнтн • дште ие пръвѣе съвАжетъ крѣпъ- кадго • і тъгда домъ его рдсхытити Мт 12, 29 Зогр Мар; Мк 3, 27 Зогр Мар; ндімь- ннкъ... оставлѣетъ овьца і Бѣгаетъ • і влькъ расхытнтъ іа * і распждитъ овьца И 10, 12 Зогр Мар Ас; н ра(с)хытіАТъ тоуждп троудъ его Пс 108, 11 Син.— Супр 108, 10.—Ср. въехытитн, разгрАвити РАСХЪІЦІАТИ, -цідвк, -цідкшн несов. (4) біарпа^еіѵ расхищать, растаскивать гоі- сЬѵасоѵаІ: нзвдвнтъ ннштъ родъ чловѣчь- скъ * отъ ржкы крѣпьшннхъ кго • и оукога И НИШТД ОТЪ рДСХЫШТДВКШТННХЪ кго Супр 329, 25; рдсхъіштауж і вьсі мімоходіашті пжтемь Пс 88, 42 Син.— Пс 43, 11; 34, 10 Син РАСЦѢПИТИ, -плвк, -пиши сов. (1) ах^біѵ,
РЛС расщепить, разделить гохйёііі: повелѣніА принести трьетик • и расцѣпнвъше на дьвок обложити по пльти кмоу Супр 270, 5-6 РАСЬМАТРІАТИ, -аж, -гаеши несов. (1) біахріѵегѵ разглядывать, распознавать гогегпаѵаі, рогпаѵаі, гкоптаі: аціе к’то прн- емлетъ тѣло в(о)жие • і кръвь иедостоенъ съ • то грѣхъ севѣ приемлетъ • не расмат- рѣіли тѣла г(осподь)иѣ Евх 69а 17 (1 Кор 11, 29).— Ср. расъмаціратн РАСЪЛААЦІРІАТИ, -аж, -акши несов. (2) хатаѵоеіѵ рассматривать, разглядывать, подмечать гохегпаѵаі, груіоѵаі, гкошпаі: и страшънок джва чоудо видѣвъ • расма- штрѣуъ прнлежьнѣ • како оукорени са Супр 301, 3; по тѣлоу же уоудъ вѣаше въздрас- томъ • паче миогыихъ • расмаштраж во • не оставити лли того вес поліАновеньа Супр 545, 26.— Ср. расъматрати РАСЪМОТРИТИ, -трис или -моцірж, -трншн сов. (2) оіхоѵорегѵ рассмотреть, перен. рассудить, обдумать ргохкошпаі, гохѵахіі: власъ мжжь милоуѵь-і даьк • расмотрітъ сло- веса своѣ на еждѣ Пс 111, 5 Син.— Супр 556, 7 РАСЪЛАОТРЬЛИВЪ, -таи прил. (1) біа- идітіхбб (!) внимательный рогогпу: плѣ- келъ... овразъмь оуво къ п’шеннцн оуподовлѣА сд отъ въкоушенніа же расмотрьлнвънмн нзъ- овличаемъ Хил 2аа 19-20 РАСЫПАТИ, -паи,, -пакшн и -плж, -плкшн сов.Інесов. (10) біаохорлі^еіѵ, біаолеіреіѵ, еххеіѵ рассыпать/рассыпать, рассеять/рас- сеивать, разбросать/разбрасывать гохзу- раі/гогзураѵаі, гогЬагеІ/гогЬагоѵаІ: тръжь- инколѵь расъіпа пѢиаза И 2, 15 Зогр Мар Ас; и сьвираж идеже нѣсн расъіпалъ Супр 369, 23-24; 377, 5; истин’нааго ради словесе • не иа въздоухъ расыпакмааго Супр 533, 3.— Пс52,6Син; Супр 22, 7;268, 7; 369, 28-29.— Ср. расточити, расѣатн РАСѢДАТИ СА, -даж са, -дакши са несов. (3) біаррпуѵѵоОаі, рцуѵѵоОаі, біаліцлраа- Оаі лопаться, раскалываться, трескаться гограбаі зе, рикаі: слышавъ же комнеъ гласъ звѣрин * оувоа са. .. въздоунж же на нд правьдникъ * и падъше прѣдъ ногама кго расѣдашА са Супр 230, 3-4; видѣ... ка- меиик расѣдакмо са Супр 426, 25 • перен.: аиАѵпатъ... расѣдаА са аростнж съпа- дааше съ прѣстола Супр 109, 6-7.— Ср. распадатн са РАСѢЩИ, -сѣкж, -сѣчеши сое. чьто чимь (1) еххблтегѵ разрубить, рассечь гогзек- поиі: секырамі расѣшьк двьрі его Пс 73, 6 Син.— Ср. протесати РАСѢіАНИіе, -на с (1) біаалора рас- сеяние, диаспора гохріуіепі, сііазрога: въ РАТ Р расѣанне елннъеко уоштетъ ити И 7, 35 Мар (нет Зогр) РАСѣіАТИ, -сѣж, -сѣкши сов. (1) біаалеі- оеіѵ рассеять, распространить гогрГуІіі: далъ ны есі ѣко ОВЪЦІА сънѣди • ивъ ькзыцѣуъ расѣалъ ны есі Пс 43, 12 Син РАСЖДИТИ, -ежждж, -еждншн сов. (5) біахріѵегѵ 1. обсудить, обдумать розошііі: тъгда оуво еАерии въставъ отъ съна • и вн- дѣннк раежднвъ съ вьсѣцѣмъ потъштаннкмъ въпрашлА прнде въ лаврж отьца савы Супр 294, 19 2. рассудить, решить, разобрать гогзоибИ: ежді мі в(о)же и раежді пьрж мож Пс 42, 1 Син.— Пс 49, 4; 81, 1 Син; Супр 544, 16.— Ср. поеждитн Р АС ЖЖ ДАТИ, -ждаж, -ждакшн несов. (3) біахріѵегѵ обсуждать розихоѵаі: лице оуво н(е)в(е)си сумѣете раежждатн Мт 16, 3 Мар, раежжда... (!) Зогр.— 1 Кор 11, 31 Ен.— Ср. еждити рдсжждениіе, -иа с (1) греч. нет сужде- ние, мнение, решение розоигепІ, зоші, пи- пёпі: авнвъшек во са твокмеу расхожденью доврок • дѣло можетъ выти • довро творА въ нстннж Супр 543, 23 РАТАИ, -а м (1) уесорубс пахарь огас: паѵлъ нѣк’то польекыи ратаи Супр 169, 4 РАТЬ, -и ж (29) 1. лбкецое, елаѵаатаоіе, цахт] война; сражение, битва ѵаіка; Ьііѵа: ц(ѣса)рь истъ крѣпькъ н силенъ • н съ пасла въ рати своа • погоувыаА же врагы Супр 28, 10; колнко отъ нашихъ оимъ • на рати плдоша Супр 91, 11; съставишА рать на поганы Супр 197, 6 • перен.: рать творлтъ на в(ог)а Супр 419, 8 (врань Клоц 76 9) 2. мн. оі лоХёцюі неприятельское войско ѵо)зко; пергаіеіё: и одолѣкши ратн на нжже ндешн • и възвратишн са мнрьнѣ Супр 194, 16; кгда рати бѢша иоуждж творАштек • нн пѣсни можаахж сьпѣтн на земн штоужден Супр 419, 5 (враиі Клоц 76 5).— Супр.— Ср. врань, вой РАТЬНИКЪ, -а м (11) лоХёцюс, ѵлеѵаѵ- тіое, РарРарое (!), акХбсріАое (!) воин; неприятель, противник ѵо)ак; ргоііѵпік: вьннде же и с(ва)тыи кодратъ • ако нѣ- который довни воинъ пъваА свокж енлож • на сьнитнк ратьннкъ Супр 105, 12-13; стра- шенъ к’то м’иа са рат’никъ имъ сы и гоувн- тель Супр 35, 25; стати протнвж ратинкомъ Супр 196, 13-14.— Супр 105, 13; 196, 12; 198, 15; 292, 5 и 29; 422, 6; 438, 23; 509, 30.— Ср. воинъ, врагъ, ратьнъ РАТЬНИЧЬСКЪ, -ыи прил. (3) тсоѵ Рар- Рйрсоѵ (!), тагѵ ёхОрйѵ вражеский, неприя- тельский пергаіеізку: оустрашактъ ратьничь- скъ плъкъ Супр 105, 15 • перен. дьяволь- ский сІ’аЬеІзку: се съхранилъ та кетъ вогъ 579
РАТ отт> рдтьннчъскд прнхожденна Супр 293, 11.— Супр 292, 2 РАТЫГЬ, -ъін прил. в знач. сущ. (4) локёцюб, ёѵаѵтіоб неприятель, враг пе- ргііеі: снн сжтъ овкмъшнн нашж странж • акоже се съінове части * възвранѣіжште ндшествнга ратьнъін^ъ Супр 94, 22; протнвж Болѣзни не сътрьпѣвъ • къ рдтънынмъ оукѣ- же Супр 93, 9-—Супр 502, 13; 543, 5.— Ср. ПОВрДНЬСКЪ, рДТЬННКЪ, сжпротнвьнъ РАФАИЛЪ, -а лі имя (2) 'РсіфацХ Ра- фаил КаГаеІ: снлоіж хрнстосовоіж * н рафанла АрхлггелА звѣри сна нзморнхъ Супр 231, 7.— Евх 596 6 Р АХАВА, -ъі ж имя (2) [харавд Сав (1)] *Раха|3 Рахава КаЬаЬ: Салмонъ же роді вооза от(ъ) рахавъі Мт 1, 5 Ас, хардвы Сав р д X н и л ь Супр 386, 13 см. рдхнль РАХИЛЬ, -и (?) ж имя (3) [рдхннль Супр (1)] 'РахпХ Рахиль КасЬеІ: глдс(ъ) въ рдмѣ СЛЪНШАНЪ ВЫС(тъ)... рАХНЛЬ ПЛДЧЖЦІН СА ЧІАДЪ своихъ Мт 2, 18 Ас Сав-, рдхннль Супр 386, 13 рлхъітіАтъ (!) І7с 108, 11 Син см. рдсхы- тнтн РАЦіеНИіе, -ига с (2) т)Х.іхіа, Рісбаіцо-ѵ расцвет (жизни) гогкѵёі (гіѵоіа): мжжн вь самомъ цвѣтѣ юности... самого жнтна рАште- ннк носаште • прѣзьрѣшА врѣменънжіж жизнь Супр 97, 9-10.— Супр 84, 27-28 РАЩИСТИ, раціьтж, раціьтешн сов. (2) фтісрі^еіѵ высчитать, рассчитать, вычислить, сосчитать гогросііаі, ѵуросііаі: къто отъ васъ хота стлъпъ съзъддтн • не прѣжде лн сѣдъ • раштьтетъ доводъ • дште іматъ еже естъ на съвръшенье Л 14, 28 Зогр Мар РАНИТИ, рдчж, рдчншн несов. (35) (ЗоѵХео- Оаі, аѵёхеаОаі, біахроѵеаОаі, ёОёкеіѵ, ха- табёхеаОаі, ОёХеіѵ, цёХХеіѵ желать, хотеть сЬііі, гасіі: ты вл(дды)ко рдчн нынѣ прнзь- рѣтн • нд рава твоего сего Евх 43а 18; ты вл(дды)ко рАЧН нынѣ • ЗАЛОЖИТИ в’СА ПЖТН неджгоу семоу Евх 42а 17; дд дште не рдчн ПрНАТН БЪІЛНІА нд помоштъ Супр 414, 4; ...клмд во и он’ свокмоу оумоу господинъ вѣ • и волеіж не рдчн послоушлти Супр 413, 8; і длъженъ естъ вьсѣкъ крестьѣнь • съ говѣньемь і СТрАХОМЬ • рДЧЪШЖІЖ імѣтн ПО в(о)ЖІЮ ЗА- КОН оу с(вА)тоумоу СЫЖ СЖДІТН • съ вьсѣкоіж оврѣтаіжштіж СА ТАЖЮ Клоц 26 23.— Евх Клоц Супр.— Ср. хотѣти РАШИРИТИ, -ріж, -рншн сов. (4) [рошн- рнтн Супр (1)] лкатѵѵегѵ распространить, расширить го25Ігіі: ико да богомъ прѣдднок крьстніаньскъіА непорочьныА вѣры рошнрнтн слово Супр 535, 4 • перен. растянуть, распахнуть, раскрыть гогІаЬпоиі, гогеѵгІі: рдшнрншіА нд міа оустд своѣ Пс 34, 21 Син; егдд рдшнрн ср(ъдь)це мое Пс 118, 32 Син; реці рдшірі оустд твоѣ Гсплънж ѣ Пс 80, 11 Син — Ср. оушнрнтн РАШИРІАТИ, -аіж, -акшн несов. (2) лка- тѵѵеіѵ распространять, расширять голчіго- ѵаі: рдшнрѣіжтъ же хрАннлнштд своѣ Мт 23, 5 Мар Ас (0 Зогр) Р6БРО, -а с (55) 1. лХеѵра ребро геЬго: прнТмъ кд’но отъ ревр’ кго • сътвори кмоу жеиж Супр 9, 7; и еугж отъ реврд нзведъша Супр 469, 27; 2. мн. хоікіа, лХеѵраі; (во- жна реврд ОеолХеѵрое) бок Ьок: нъ единъ отъ воінъ • копнемь емоу реврд проводе • і нзнде двне кръвь і вода И 19, 34 Зогр Мар Ас (3) Сав Боян; Мт 27, 49 Зогр Мар Ас Сав; і въложж ржкы моеьк въ реврд его И 20, 25 Мар Ас Охр; 0 Зогр; рѣкъі отъ ревръ его нстекжтъ водѣ жнвѣ И 7, 38 Сав (отъ чрѣка Зогр Мар Ас) • перен. лХеѵра сторона зСгапа: горы снонъскы реврд сѣверовд * градъ ц(ѣсд)рѣ велікддго Пс 47, 3 Син.— Зогр Мар Ас Сав Охр Боян Син Евх Супр,— Ср. страна Р6В6КА, -ы ж имя (1) 'Ре(3ёхха Ревекка КеЬека: сьвѣдѣтельствоуктъ сдррд * н сь йеис ревекд Супр 250, 2 р е к ъ см. реціи РбЛЛбНЬ, ремене м (11) [реме Ас (1)] іцае ремешок, завязка гешіпек: емоуже нѣсмь достоінъ поклонь са рдздрѣшнти • ре- мене сдпогоу его Мк 1, 7 Зогр Мар Ас Сав; Л 3, 16 Зогр Мар Ас Сав; И 1, 27 Зогр Мар (реме Ас) . Р6МБСТВО, -а с (1) тёхѵт] искусность, умение сіоѵесіпозі, шпёш: дд вьсе здскопнк • тъште слово покажетъ непрназнн • клма во ремьствомъ нѣкынмъ > и оугожденннмъ сел жизни Супр 337, 19.— Ср. хитрость, хждожь- ствик, хлідожьство Р6ТИТИ СА, реціж са, ретншн са несов. (1) греч. нет состязаться, соревноваться гаѵосііі, ргесіЬапёі ве: вѣдстд ретАШта сд оба * къто кю варивъ • съжиждетъ кмоу клѣть Супр 204, 6 РбТЪКО, -а м имя (1) греч. нет (имя писца): г(оспод)н помілоуі ретъкд дмін Супр 207 (запись на полях) Р6ТБ, -и ж (3) 1. ёріОеіа, с/ё"/г|ѵ (!) раздор, распря, спор вѵаг: въ рети испадаіжтъ Зогр-лл 2а 22; твоа пленица сжтъ зависти- [вн]н * и кордвьчнА вѣсн • весла льстн • реть» лнцемѣрьство Супр 400, 16 2. аріХХа состя- зание, соревнование воирегепі: вѣштаите ш отроцн * отъкждоу вамъ довраа сн н веселой реть и пѣснь Супр 321, 1.— Ср. пьра, рас- пьра, рьвьннк, рьвьность РСЦІИ, рекж, речешн сов., реже несов. (>1000) [ререцін Сав (1)] 1. без доп. или комоу (къ комоу) чьто, о чемь Хёуегѵ, ксАеіѵ, 580
Р6ЦІ фаѵаі, хаХеіѵ, алохріѵесгОаі., (Зоаѵ, алоіраі- ѵеаОаі, біоціартосеа'&аі., аѵаууёХХеіѵ; (пре- жде рецін Л(Ю<раѵа і, лроХёуеіѵ) сказать/ говорить, сообщить/сообщать псі, ргошіп- ѵіі: помьннте слово еже азъ рѣхъ елмъ И 15, 20 Зогр Мар Ас Сав; фарнсѣі же рѣшА къ севѣ И 12, 19 Зогр Мар Ас; і(соу)с(ъ) же рече о сьмрьтн его И 11, 13 Зогр Мар Сав (вѣшта Ас); се прѣжде рѣхъ вамъ Мт 24, 25 Зогр Мар Ас Сав; Мк 13, 23 Зогр Мар; рече во прѣжде кн пішннн Супр 132, 9; рьцѣ- те в(ог)оу колъ страшьна дѣла твоѣ Пс 65, 3 Син; рече везоуменъ въ ср(ъ)д(ь)ці своемъ нѣсть в(ог)а Пс 52, 2 Син; рьцѣте зъва- нъімъ се овѣдъ мон оуготовауъ Мт 22, 4 Мар; 0 Зогр; Евх 106а 16; мнозн во мн рекжтъ рече • нменемь твоимъ прорнцдуомъ • н рекж нмъ не вѣдѣ васъ Супр 383, 21 и 22; помани емоу слово твое • реченое товоіж • грАД'ы вьслѣдь мне Евх 336 2 (ср. Мт 16, 24) • указать/указывать; приказать/приказывать ргікагаі/ргі кахо ѵаі; гохЬобпоиС/гохЬобо- ѵаі: рекъ • шьдъша оуготоваетл намъ пасха • да ѣмъ Л 22, 8 Зогр Мар; рече н прідж провн (! вм. пржзн) • Т гжсѣніцьь імьже не вѣ числа Пс 104, 34 Син; н повелѣ дѵрнлніанъ принести дрѣво велико... и рече • прнвАжате паѵла на немь Супр 12, 29 □ нма рекъ см. нма; (прѣжде) р е ч е и ы и, р е к о - мы и Хех'&еіс, аіріацёѵос указанный, выше- упомянутый, вышесказанный хтіпёпу, (ѵу- зе) пѵебепу, гесепу: сътворншА же шьствнк с(ва)тнн • отъ реченллго мѣста до рѣкы Супр 60, 4; възвратншА са въ мдндстырь • недалече сжштоу отъ прѣжде реченыж цръкъве Супр 209, /?; посълана же выста • трофнмъ н еѵкарпішнъ • мжчнтъ рекомъіА ракы божна Супр 210, 16; овѣціаваіжціннмъ са хранити • в’сѣ прѣжде реченаа Евх 91а 13 □ реченок с то <эт)і)ёѵ. то еіртцзёѵоѵ, то ДехОёѵ, ртіца высказывание ѵугок: да съвждетъ са рече- ное пророкомь ісанемь Мт 8, 17 Зогр Мар Ас Сав; кгда прѣдь симъ малы нскааше ты съкд- запиіа реченх’моу Супр 317, 2-3; кокмоу вѣрж нмл; • прьвоуѴмоу лн нлн вътороуоумоу рече- ноусум# Супр 238, 6; р е к ъ ш е в знач. пояс- нит. союза тоотёатіѵ, тітоі, хаі то есть Со- ііг, Іо ]е.чі: молнтвънын домъ рек’ше цр’кве Супр 532, 9; въ разлжченнн жнлншть вратнА • рекъше лѣгальннць Зогр-лл 26 18; и трети! дьнь въставъ нз мрътвынхъ • гав(н са) своимъ оученикомъ • рек’ше с(ва)тынмъ апо- (сто)ломъ Супр 11, 21; нъ оуставн оустръмьк- нье то • да не вьзмьздыа троуднааго • рек’- ше ц(ѣса)рьствніа вѣчьнддго лншншн са Супр 558, 12 2. яоо<рт|тет>еіѵ предсказать/пред- сказывать ргесіроѵёсіёі: въ правьдж доврѣ рече ісаіѣ о васъ лицемѣра Мк 7, 6 Зогр РИЗ Р (прорече Мар); егда же оузьрите мръзость запоустѣниѣ • реченжіж дднннломъ пр(оро)- к(о)мь Мт 24, 15 Мар (0 Зогр) Ас Сав 3. Хёуегѵ назвать/называть пахѵаі/паху- ѵаі: вы же рѣуъ дроугъ И 15, 15 Зогр Мар Ас Сав; еже са прѣс(вА)таа троица речетъ • о(ть)ць и с(ы)нъ і с(ва)ты д(оу)хъ Евх 67а 13 о рекомъ, -ын Хеубцеѵос, иаА.ойце- ѵос, ёліхаХогщеѵос;, ёлоѵоца^бцеѵое, ёяі- хХіуОеіс а) именуемый, называемый хѵапу, гесепу: вѣмь ѣко меснѣ придетъ • рекомы Х(рнстос)ъ И 4, 25 Зогр Мар (г(ллго)лемы Ас); м(Ѣса)цъ октАвръ рекомы листопадъ Ен 38а 15; прѣплоувъше рѣкж рекжмжіж (!) доу- навъ • плѣніаауж <о.рАкніж Супр 191, 18; 6) так называемый Так гѵапу: воіатн са паче вога... паче сихъ рекомыихъ богъ • нже соуктьні ежтъ Супр 149, 7 4. къ комоу на кого иаттіуореіѵ, иаталалеіѵ обвинить/ обвинять; оговорить/оговаривать кого-л. ргошіпѵіі ргоіі пёкоти, оЬхаіоѵаё пёкоііо: не мьннте ѣко на вы рекж азъ къ о(ть)ц» • естъ іже на вы речетъ міѵсн И 5, 45 Зогр (рекж... г(лаго)л(е)тъ Мар; рекж... г(лаго)ле Ас) ф влаевнмніж рецін рХаасртщЕГѴ богохульствовать гопЬаТ зе: тъгда архнереі растръза ризы своьь г(лаго)ла • ѣко влаевнмніж рече Мт 26, 65 Зогр Мар Ас Сав (2); ако же р е ці и греч. нет как говорится іак пкарс: въложн въ своіж д(оу)шж • вьсж іакоже рештн кротость Супр 545, 2.— Зогр Мар Ас Сав Охр Унд Боян Зогр-пал Ен Син Евх Клоц Служ Супр Хил Зогр-лл Рыл.— Ср. възгллголлтн, вѣціатн, глаголати, нздрѣцін, нарнцати, повѣдѣтн, прорецін, прори- цати, енрѣчь, съказатн рнва Мт 14, 17 Сав; Супр 495, 30 см. рыка р и в и ц а Мт 15, 34 Сав см. рывнца РИВАТИ, -аіж, -акшн несов. (1) аоѵйліреіѵ толкать, подталкивать зігкаі, Сіасіі: видѣвъ же народъ чоудеса господьніа • рнваауж дроугъ дроуга • к’то прьвок прнкоснетъ са къ немау Супр 18, 21.— Ср. рѣгатн, оугнѣтатн РИГвѴѴНЪ, -а м (1) реуейѵ район (го- рода) сіѵгі’ (тёхіхка): сътворнвъше же съворъ вьсн коупно отндоша • отъ рнгешна нарнцакмын малый тръгъ Супр 542, 9 РИЗА, ы ж чаще мн. (>100) 1. іцатюѵ, Хітйѵ, ёаОі'іе, ёѵбоца одежда (верхняя) ёаі, осіёѵ: іджштю же емоу • постилалуж ризы своьь по пжтн Л 19, 36 Зогр Мар;' отрАсе кмоу главж и ризы Супр 555, 23; прѣдъста ц(ѣса)р(н)ца о десноіж теке въ ризахъ позлаціенахъ одѣна прѣкоуціена Пс 44, 10 Син; съвлѢша съ него уламѵдж • і овлѢша і въ разы своьь Мт 27, 31 Зогр Мар Ас Сав (рнзж Евх 50а 10); облымъ са ксн въ 581
РОЙ РИЗ срдмьнжик кожьнжик ризж Супр 470, 9-10 • перен. крдтръ нашъ... ѵмклдчнтъ са вь рнзж правь дѣ • н радости Евх 966 23; ветт>хыіА грѣховъныьь ризы • кѵтъвръгъше • въ но- вымъ н ненстьлѣнъныьь оклѣуомъ са Евх 2а 7 2. 606 ѵюѵ полотняная ткань, полотнище, плащаница кпз ріаіпа, ргозіёгасііо: прнььсте же тѣло іс(оусо)во • і овнсте е рнздмн • съ ароматы • ѣкоже окычаі естъ іюдѣомъ погрѣвдтн И 19, 40 Зогр Мар Ас.— Зогр Мар Ас Сав Унд Боян Ен Син Евх Супр Рыл.— Ср. котыга, мдтнзмъ, одежда, одѣннк, плдцідннцд, понавд, поніавнцд, рнзьно, срачица, Хитонъ РИЗЬНИЦА, -а ж (1) реатіаріоѵ сокро- вищница, ризница рокіасіпісе: нѣсть остдлд нн кдннд златица въ рнзьннцн Супр 120, 25 РИЗЬНО, -а с (1) іцатіоѵ верхняя одеж- да ріазі’, заі, осіёѵ: не имдшн лн нного ннкд- когоже съсждд • нн лн рнзънд да дасн кмоу Супр 120, 27.— Ср. матнзмъ, одежда, одѣ- ннк, риза, хитонъ РИЗЬНЪ, -ын прил. (2) тшѵ іцатіспѵ, той иокоріоо относящійся к верхней одеж- де, к одежде заіоѵу, заіп (род.): обѢма ржкомд кго нмъшд за окѣ полѣ рнзьнѣн • и закрываикшта овндженнк свок Супр 187, 7.— Супр 387, 29 РИКАТИ, -діж, -акши несов. (6) сорбеаОаі, Ррбхеіѵ реветъ, рычать, выть гѵаі: отвръзо- шд огродж звѣрннънжіж • н изиде рнкоА левъ Супр 166, 20; рнкадхъ ото въздыхдннѣ с(ръдь)цд моего Пс 37, 9 Син; Евх 76а 20.— Пс21, 14; 103, 21 Син; Супр 61, 24-25.— Ср. роутн, рютн РИМЛІАНИНЪ, -а м (6) [рнмыан- Супр (1), рнмѣн- Ас (1) Ен (1), рнм.. Ен (1)] 'Ра>- цаіое римлянин Ёітап: прнджтъ рнлйѣне И 11, 48 Зогр Мар, рнмѣне Ас; постдвншд рнмыане ц(ѣсо)рѣ именемъ костднтннд Супр 539, 14-15.—Ен 4а 6; 19а 14.— Ср. рсу- мннъ РИМПСИІА, -ніа ж имя (1) 'Ріі|лціа Рип- симия К.Ьірзітіа: л стр(д)стъ с(ва)таго глн- горѣ (!) АрхнепнскЙіа • велнкъіА дрменнА • и рнмпснА (!) • и дроужнны еА Ен 38а 6 РИМЪ, -д м город (2) 'Рщцц Рим Ёіт: гратніанъ цѣсаръ нде къ рнмъ Супр 197, 13.— Супр 202, 27 РИМЬСКЪ, -ын прил. (18) [роумьскъ Ас (1) Супр (4)] 1. тшѵ 'Рсоцаіаіѵ, тцс 'Ращтц; римский пгпзку: кгда же н постдвншд патрн- дрха с(вд)тѣн црьквн римьстѣн Супр 121, 7; поліатъ. .. пдпежоу рнмъскоу Ен 46 18 ф рнмьскъ градъ 'Рсоцц Рим Кіт: рнмъ- скд града епнскоупъ Супр 202, 26 2. ращаіибс; латинский Іаііпзку: вѣ же і ндпсднье нап’са- но • надъ ннмь • къннгдмн елннъскдмн • і 582 рнмьскдмн • і еврѣіскдмн Л 23, 38 Зогр Мар Сав (роумъскдмн Ас); прѣпнсдхъ протлъковдвъ отъ роумъскд азыкд [азыкд] нд гръческъ Супр 144, 25.— Ас Супр.— Ср. латнньскъ р н м ь с к ы см. роумьскы рнмьіанннъ Супр 539, 14-15, рнмѣ- нянъ И 11, 48 Ас; Ен 4а 6 см. римла- нннъ р н и ж Пс 7 7, 60 Син. см. отърннжтн РИНЖТИ СА, рннж са, рннешн са нд кого, чьто сов. (1) греч. нет броситься, устре- миться, ринуться ѵупііі зе, ѵгЬпоиі зе: града того мжжн • рннжшд сд на оукорнзны и вькньа Супр 535, 19 РИСИЮВЪ прил. к мужскому имени Реса (2) [рѵсневъ Зогр (1)] той 'Рцаа Рисаев Кезйѵ: с(ы)нъ сы... ноандевъ • рнсневъ Л 3, 27 Мар (рѵсневъ Зогр) РИСТАТИ, рнштж, рнштешн несов. (3) лкрітрёхеіѵ бежать ЬёЬаі, роЬГЬаі: что сд войте и рнштете Супр 443, 12; ноудимъ кѣаше прочек жити въ мд(нд)стырн свокмъ • д к томоу не рнстдтн въ поустынж Супр 549, 2.— Супр 565, 1 — Ср. вѣгдтн РИТОРЬСКЪ, -ын прил. (1): рнторь- скаіа хъ,'гРов'гь рцторіит) риторика, искусство красноречия гёіогіка, геспісіѵі: роуфннъ КТО ПрѢдЪСТОА • въ рнторьстѣи Хытростн Супр 138, 9-10 РИТОРЬСТВО, -д с (1) рцтореіа красно- речие ѵутіпѵпозі, ѵугеспозі: то лн тн сж (!) риторъствд • ТО ЛИ СЖТЪ ТВОА КНИГЪ! Супр 138, 12 р о б и н Супр 345, 2 см. рдвнн РОБИИСКЪ, -ын прил. (1) греч. нет раб- ский, относящийся к слугам, рабам оігоску, зІигеЬпу: донде же мдндстнрд чловѣкд в(о)- жыа • съ женоіж свокіж н с(ы)нъмн н дьиітер- мн > и съ прокоик ровннскоіж слоужьвоіж Супр 562, 12.— Ср. рдвнн, рдвьскъ РОБИЧИЩЬ, -д м (1) яаіс слуга зіпііа: и вждж кмоу нстннънын рокнчнштъ Супр 235, 12.— Ср. рдвъ, отрокъ, слоугд РОБОТА Супр 58, 1 СМ. РАБОТА ровотьнын Супр 367, 18 см. ровотыгъ ровъ Супр см. рдвъ РОВАНИИ, ни м мн. или РОВАНИІА, -ни ж мн. (1) типега дары багу: рокднньл г(ос- под)і прінесенъньь свььті Киев 1б 10.— Ср. ддровдннк, ддръ РОВОАМЪ, -д м имя [ровоомъ Сав (2)] 'Роробщ Ровоам КоЬоат: соломокъ же роді • роводмд • ровоомъ же роди двіддд Мт 1, 7 Ас, ровоомд, ровоомъ Сав ровоомъ Мт 1, 7 Сав см. ровоомъ РОВЪ, -о м (19) Хаииос, орпуца, Рбй- рос, рараОроѵ яма, ров ]ата, ргоЫпЬеп: повелѣ... ископати ровъ въ земн девдтн лдкътъ
РОЙ Супр 5, 9; ровъ іздры и нскопд і • Т къпаде сіа вь ѣліж исже «твори Пс 7,16 Син * перен. пропасть, бездна ргоразі, ЫиЫпа: въ ровъ люводѣнствд и оувонствд въпадъ Супр 526, 21; Т възведе міа отъ ровд стр(д«)ті Пс 39, 3 Син • перен. Хаххос; могила ЬгоЬ, гоѵ: оуподовлж сіа съ нізъходььштімн въ ровъ Пс 27. 1 Син: ср. Пс 29. 4 Син: Пс 87. 5 Син. - Син Супр.— Ср. прѣровъ, ровьннкъ, гама РОЁЬИИКЪ, -а м (1) сррёар пропасть, бездна ргоразі, ЫиЫпа: да не потопітъ мене воурѣ водьндѣ... ні съведетъ о мьнѣ ровьнікъ суетъ скоімъ Пс 68, 16 Син.— Ср. вездънд, ровъ, іама РОГОЗИНА, ъі ж (1) греч. нет циновка, рогожа гоЬог: ни во нн дъскы вѣаше под нимъ ни рогозннъі • нн нно кже что бъіваатъ вь Хлѣвинѣ нь земыа кдннд Супр 555, 5 РОГЪ, -а м (18) [гогд (!) Син (1)] хёрас; рог гоЬ: і телець макокъ • і овенъ дръжнмъ за рогъ Евх 156 8 • перен.: о тевѣ врдгы иаціьь изведемъ рогы Пс 43, 6 Син • перен. сила, могущество вііа, тос: Т вьсіа рогы грѣшьнікъ съломліж • і възнесетъ сіа рогъ прАведьнАего Пс 74, 10 Син; нн ддѵндъ рогомъ авькнын достоинъ цѣсдрьствнк НАреченъ Супр 238, 19 ф рогъ съпдсенніа хёрас; асоттіріа^ могучий оплот тоспа газіііа: заттітънікъ мон рогъ с(ъ)п(дсе)нъѣ моего Пс 17, 3 Син; івьздвнже • рогъ с(ъ)п(дс)еиьѣ НАшего Л 1, 69 Зогр Мар; рогъ олъ- тдрьвънъ см. олътАрьвънъ.— Зогр Мар Син Евх Супр род де г о Пс 88, II Син см. гръдъ Родитель, -іа м (77) 1. дв. или мн. уоѵеіб родители госіісе: въстднжтъ чада нд родителА Мт 10, 21 Зогр Мар Ас; родителѣ кмоу съвѣштдстд са женити Т дѣвнцеис именемъ ан’на Супр 24, 28; вывъ • еі • лѣтъ . сиро- токъ отъ родитель остдвькнъ выстъ Супр 546, 21 2. уеѵѵг|та>р, уеѵѵтіоас; творец, первопричина іѵйгсе, рйѵосісе: ѣростн • шмрАчдкцін... очн • лиуонмдннѣ • родителѣ иеприѣзнннъ дѣлесъ • слоуженьк Евх 89а 16-17; здвнстн • оувонствоу роднтелк Супр 388, 23; мы же оуво оувѣждвъше сьмрьтн родители зависти Супр 389, 27-28.— Зогр Мар Ас Сав Боян Евх Супр Рыл РОДИТеЛЬНИЦЛ, -А ж (1) ѵіщсротбхос (!) роженица, мать госііска: радоун са оврадо- ВАиаіа невѣсто • н родитель ннце чиста Супр 251, 12 РОДИТбЛЬСКЪ, -ын прил. (2) той уёѵооі;, уоѵіхбе родительский госіісоѵвку: и рдздѣле- ноу выв’шоу роднтельскоу нмѣннк... отъвръже сд потрѣвъ миръскынуъ Супр 279, 8-9.— Супр 278, 20.— Ср. роднтелквъ родительство, -А с (1) срѵбіе природ- РОД Р ные свойства, природа, естество ргігохе- ПО8І: роднтельствд нашего • роды своводилъ еси Евх 46 9.— Ср. родъ родителіееъ прил. (1) яооуоѵіхбс пра- родительский госіісоѵзку, госіісйѵ, ргагосіі- сй (род.): родітелевъ жрѣві погывъшъ • ве- сѣдоик прноврѣте Клоц 116 18 РОДИТИ1, рождж, родншн сов. (>200) уеѵѵаѵ, ёиуеѵѵаѵ, тіхтеіѵ родить; поро- дить гріосііі; рогосііі: і женд твоѣ елнсдвьть • родитъ «(ы)нъ тевѣ Л 1, 13 Зогр Мар Ас; роди са ч(ловѣ)къ въ миръ И 16, 21 Зогр Мар Сав; с(ы)нъ моі есі ты азъ днесь родіуъ тіа Пс 2, 7 Син; Ен 66-5-6; въ грѣсѣуъ роді міа мдті моѣ Пс 50, 7 Син • перен. здчььтъ болѢзнъ і роді вездконнье Пс 7, 15 Син; дома роди зълж льсть н сумъ Супр 408, 29 • плодоносить, пускать ростки ѵусіаі, ѵуЬпаі (гаіоІеЛі аір.): «е«ь трн смоквн роди Супр 300, 24 □родити са, рожденъ вытн уеѵѵаоОаі, тіитестОаі: ч(ловѣ)къ нд жівотъ СА роди Клоц 106 23; «лѣпоумоу рождьшк СА... отвръзъ очи его Евх 33а 5; мы отъ лкво- дѣдннѣ нѣсмъ рожденн И 8, 41 Зогр Мар Ас; отъ мене уотАн са іакоже глдголешн родити Супр 237, 13.— Зогр Мар Ас Сав Боян Ен Син Евх Клоц Супр Рыл.— Ср. породити, прижити родити2 см. иерддити, нероднти, радити ро д ніаннны Мт 22, 16 Сав см. нродніане р о д о с ь см. родъ РОДОТЁОРЬЦЬ, -д м (1) уеѵеоіоцрубб творец іѵйгсе: отъ велнчъствд и довротъі зъддннн • по вьрАжденик видѣти • по немоуже оврдзоу родотворьцоу иуъ «ъз’ддти а Супр 534, 4 РОДЪ1, -д м -оу я (>100) 1. 'уеѵетц рож- дение пагогепі: вѢдѢша слѣпддго отъ родд Супр 323, 14; кдко лн рдздрѣшн азж отъ родд хромоуоумоу Супр 358, 11 2. уёѵос, аіца род, происхождение госі, рйѵосі: и «нце прнноужденъ повѣдд и родъ • и отьчьство и чнстительство Супр 294, 27; и ндрекошА нек’тдриіа нѣгого (!)... отъ волѣръскд родд сжштл Супр 202, 14-15 • родомь родом (из какой-либо страны, местности) рйѵосіет (2 пагода, гетё): женд же вѣ поганый и • сѵрО'О'Ѵннкнссднынн родомь Мк 7, 26 Зогр Мар; ндздрѣнннъ родомъ Супр 476, 7; женд нѣкто кдпадокнсд родомъ... Супр 297, 27-28 □ (чловѣкъ) ДОБрД родд, БЛАГА рОДА, слдвьнд рода еѵуеѵце человек благо- родного происхождения (сіоѵёк) ѵгпезепё- Ьо госіи, игогепі: ч(ловѣ)къ етеръ доврд родд • іде нд стрднж далече Л 19, 12 Зогр Мар Ас; единъ же отъ нихъ влага родд отъ дѣдъ славенъ же племенемъ Супр 62, 25; пръвын влага родд сы Супр 145, 9-10; и 583
РОЖ РОД окрѣтъ... женж слдв’нд родд Супр 563, 26 3. опууёѵеіа, апууеѵеіс родственники, род- ня рпЬихепяІѵо: прѣдднн же Бждете родн- телы і врдтрыж • і родомь • і дроугы Л 21, 16 Зогр Мар Ас Сав; оставльшаіа в’сѣ жнтннскад • і родъ н прнѣтелл Евх 806 6; ДАЖДЪ МН сего СТрАн’нААГО... нже... нн овнтѣлн нн родд нмдтъ • въ стоужден стрдиѣ Супр 455, 5 4. род, ряд поколений год, рокоіеш: I милость его въ роды I родъ КОЬЬШТНІМЪ са его Л 1, 50 Зогр Мар; лі простьреші гнѣвъ твоі отъ родд въ родъ Пс 84, 6 Син; помьь- нжтъ імьь твое во вьсѣкомъ родѣ н родѣ Пс 44, 18 Син; Ен 26а 15 5. уёѵос, ёОѵос; народ; племя ктеп, пагосі: р(о)дъ твоі • і дрхнереі прѣд(д)шА та мнѣ И 18, 35 Зогр Мар Ас Сав; родъ неврѣнскъ Евх 56 5-6 • перен. с ннмнже прншъдъ др'хнеп(нскоу)пъ... про- мысломъ б(о)ЖНКМЪ • ХОТАШТНИМЪ члокѣчь- скын родъ сьпдстн Супр 540, 1; родъ лжкавъ • і люводѣн • зндменнѣ шітетъ Мт 12, 39 Зогр Мар; сѵ з’лочьстьнок вѣшеннк родд крьстпань- скд Супр 15, 6 6. Орли пол {мужской, женский) го<1, роЫаѵі: посъланъ въістъ ГАурННЛЪ къ дѣвнцн • да нечьсть ЖеНЬСКА родоу • вь чьсть оврдтнтъ Супр 244, 10 7. уё- ѵос, род, вид, сорт сігпЬ, год: рекъі дд взне- сетъ землѣ трѣвж сѣнж • сѣіжцію сѢма нд родъ • і нд подовне Евх 126 6 8. срооіс суть, сущность, естество рпгохепояі: д(ь)нес(ь) нзвдвнтель нд неръдднъ пришелъ естъ • дд водьнъі родъ ос(ва)тнтъ Евх 26 25; сего раді пріді с (ы )нъ ч( ловѣчь ) скы • ДД ПрІМНрІТЪ родъ ндшъ къ в(ог)оу Клоц 9а 29-30.— Зогр Мар Ас Сав Боян Ен Син Евх Клоц Супр Рыл.— Ср. племА, колѣно, ндродъ, родьство, рождьство, СрЬДОБОЛІА, СЖЦІНК, сжціьность, ксть- СТВНК, КСТЬСТВО, ЖЖНЧЬСТВО, ЬЬЗЪІКЪ, ѵпо- стась РОДЪ2, -а лі (2): родъ огньнъін уёеѵѵа геенна огненная, ад рекіо: отъ родд огньнддго н мжк’ нсхытнтъ чловѣкд Супр 514, 3.— Супр 523, 2.— Ср. родьство2 РОДЬСТВО1, -а с (22) 1. уёѵѵтіоіс, уеѵетті рождение пагохепі: мноэн о родьствѣ его къздрддоуіжтъ СА Л 1, 14 Ас (о рождьствѣ Зогр Мар); видѣ ч(ловѣ)кд слѣпд отъ р(одь)- с(тв)д И 9, 1 Зогр, род’ствд Ас (рождъствд Мар); не дастъ лн кмоу родьствоу ісѵдновоу влдговѣштенніа Супр 249, 6 2. србаі^ род- ство ргГЬихепзІѵі: врдтръі въітн • не жзоіж рОДЬСТВА • НЪ вѣроіж • I ЛЮБОВНІЖ • Д(оу)- ховъноіж Евх 106 9-10 3. уёѵеоіс родословие йепеаіояіе: кьнігы род(ь)ствд н(с)ѵ х(рнсто)- вд Мт 1, 1 Ас (рождьствд Сав).— Ас Евх Супр.— Ср. рджденнк, родъ1, рождьство, розьство РОДЬСТВО2, -а с (10) •уёеѵѵа, аЗгкяюс 584 геена огненная, ад рекіо: хоштетъ вѣды Н рОДЬСТВА Супр 374, 13 ф родьство огньнок уёеѵѵа тот* лѵ(>дс; геенна огнен- ная, ад рекіо: оучнтель съі поспѣлъ ксн въ родъство огньнок Супр 158, 26.— Супр 6, 20; 12, 3; 175, 19; 248, 9; 249, 6; 375, 2 и 3-4; 383, 30.— Ср. гееннд, родъ2 РОЖАМЪ, -ъін прил. (1): тржвд рожднд обЛягу^ иератіѵт] рожок {музыкальный инструмент) гоЬ {ЕисіеЬт паЛгоі): гласомъ тржвъі рожѣнъі Пс 97, 6 Син.— Ср. тржвд Рождениге, -нга с (24) 1. тоиос, иотіаіе разрешение от бремени, роды рогосі: врѣ- мене рожденню пожьдн Супр 243, 11 2. собир. оі опууеѵеіс, опууёѵеіа, оі бцоуеѵеіс, уёѵо? родня, родственники ргГЬихепзіѵо: і слъішд- іііа окръстъ жнвжштеі • с рожденье еьь Л 1, 58 Зогр Мар Ас Сав; родителѣ его... нскдд- шете его въ рожденні • і въ знднні Л 2, 44 Зогр Мар Ас Сав Боян; ѣко нѣсть пророкъ вештъстн • тъкъмо въ своемь отъчьствні • і въ рожденні • і въ домоу своемоу (!) Мк 6, 4 Зогр Мар; і покои в’са о(ть)ца наша н мд- терн • комоужъдо ндсъ • с врдтрніж н сестры > с чада • і рождение • і прнѣтелА Евх 65а 24.— Зогр Мар Ас Сав Боян Евх Супр Рыл.— Ср. родъ1, родьство1, рождьство рожднк И 15, 5 Ас Сав см. рджднк РОЖДЬСТВО, -д с (36) [рожъство Клоц (1); розьство Мар (1) Клоц (2)] 1. тоиос, тохетб? разрешение от бремени, роды рогосі: матерь твоіж х(рнст)е рождьшіжіж та... і по рождьстві прѣвывъшіж прѣчнстж Евх 86а 25 2. уёѵѵтіоі?, уёѵеоіс;, уеѵетті, уеѵёОХюѵ рождение, появ- ление на свет пагогепі": і мнозн о рождьстві его въздрадоуіжтъ са Л 1, 14 Зогр Мар (о родьствѣ Ас); видѣ ч(ловѣ)кд слѣпд отъ р(ождь)с(тв)д И 9, 1 Зогр Мар (род’ствд Ас); рождьство твое в(огородн)це д(ѣ)во радость възвѣстн въсен въселенѣн Ен 256 15 3. та уеѵёаіа, уеѵёОХюѵ день рождения {праздник) пагохепіпу: іродъ рождьствоу свое- моу вечерж творѣдше Мк 6, 21 Зогр Мар Ас 4. уёѵѵт]спё тоѵ Хріатоѵ, Хріатоѵ уёѵѵа Рождество Христово {церковный праздник) ІЧагогепі Рапё, ѵапосе: въ вечеръ Х(рьсто)- вд рождствд Мар 81 а 15; ІАа уёѵѵт]аі<; народ пагосі: рождьство кго вьсемоу словоу оделі Супр 501, 16.— Зогр Мар Ас Сав Ен Евх Клоц Супр.— Ср. рджддннк, родъ1, родьство1, рожденнк РОЖДЬСТВЬНЪ, -ъін прил. (1) тт)С сршесо? родственный, кровный ргіЬихепяіку, госіоѵу: бл(а)г(осло)вн і рдБА твоѣ снѣ • сего н се- го * не озоис (! вм. жзоис) рождествьноіж • нъ вѣроіж • н ЛЮБОВНІЖ Евх 106 15 рожъство Клоц 14а 5 см. рождьство РОЖЬЦЬ, -а м (4) хееатюѵ стручок, плод
РОЗ рожкового дерева Іизк, ріод 8ѵаіо)ап8кёЬо сЬІеЬа: і желааше насытити са • отъ рожьць ьлже ѣдѣахж свннньь Л 15, 16 Зогр Мар Ас Сав р о з - см. раз- р о з б н т н Супр 522, 8-9 см. развити розБонннкъ Супр 558, 9; 559, 17 см. Разбойникъ розвыгь, -а м (1) аХѵаіс цепь геіёг: въземъ розвъны извиты три на выіж своіж възложн Супр 125, 3.— Ср. вернга РОЗГА, -ы ж (16) [разга Зогр (1); Мар (1)] иХрца побег, ветвь гаѣоіезі;: розга не можетъ плода творнтн о севѣ • аште не вждетъ на лозѣ И 15, 4 Зогр Мар Ас Сав (2); прострѣ розгы его до мѣрѣ (! вм. морѣ) • і до рѣкы отъраслн его Пс 79, 12 Син.— Зогр Мар Ас Сав Син.— Ср. вѣнк, вѣтвнк, вѣіа, лѣторасль, раждик, разга розлнчьнъ, -ын Супр 524, 24; 556, 3 и 17 см. разлнчьнъ РОЗЛѴЫШЛІАИ, -іаіа л» (1) греч. нет разум гогшп: прншъдъ лювьзнѣ • къ просвѣштенню твокго розмышліаіа Супр 543, 14-15 розьство Мт 14,6 Мар; Клоц 14а 1 и 3 см. рождьство РОКЪ, -а м (3) орос срок, установленное время ІЬйіа, доЬа: в’сѣмъ во ч(ловѣ)комъ овьціинж оучнннлъ есн • рокоу жнтнѣ съконь- чавъшю са Евх 58а 17.— Евх Іа 22; Супр 367, 9 РОМАНЪ, -а м имя (7) [ршманъ Ен (1)] 'Рюцаѵбс Роман Кошап: мѢ(са)цд с6п(та)е- (рѣ) нд • с(вА)таго м(ж)ч(енн)ка роман(а) Ас 121а 24; Сав 131а 11; Ен 366 2,—Ас 122а 2; Сав 1266 11; Унд 2а 7; Ен 246 10 р о с - см. также рас- РООА, -ы ж (5) 1. бобоос роса гоза: д’несь • н(е)во просвѣщаемо • посылаетъ на зелілвк росж Евх 16 20 2. бцрроб дождь <1ёз€: въшедъшоу же кмоу въ сковрадж • прнде съ невесе роса Супр 158, 2 • перен.: вьзвѣ- стн ки мокго прншьствніа росж Супр 248, 6.— Пс 132, 3 Син; Евх 9а 12.— Ср. влага РООИТИ, рошж, росншн несов. (1) боооі^еіѵ увлажнять, орошать гозіі, гаѵіагоѵаѣ: сѵ Бо- лѣзни ОГЙН ДОуШе ПрОГОНАШТН • н поты кръ- штениіа роСАштн Супр 313, 14 роспАтын Супр 564, 25 см. распжтн ростворнтн Супр 554, 26-27 см. раство- рити2 рота Мт 1, 5 Ас см. роуть РОТИТИ СА, роціж са, ротншн са несов. (7)аѵа'0ецатіСеіѵ, хагсгОецатіСеіѵ клясться, давать клятву (произнося определенные слова) гакііпаѣ 8е, гарпзаЬаѣ 8е: тъгда начатъ ротнтн са і клати са • ѣко не знаіж ч(ловѣ)ка Мт 26, 74 Зогр Мар Ас Сав (2).— роуш Р Мк 14, 71 Зогр Мар.— Ср. клати («а), прнсАзатн рошнрнтн Супр 535, 4 см. рашнрити РОуВА, -ы ж пустыня (3) [лѵврѣ Супр (1)] 'Роораб Рува КиЬа: вратъ нѣкто прншъдъ въ роувж Супр 289, 29', вьзвѢстнша... не Ходити въ лѵврѣ (!) нъ въ лаврж прити Супр 292, 8,—Супр 293, 9 РОувИНЬ прил. к роува (1) тоб "Роѵра: чъстънын ішанъ... отиде въ поустынж роувн- нж Супр 288, 27-28 РОУДА, -ы ж (2) цёталлоѵ руда пкіа: сим же сице иллжштемъ... отъ роудъ же н желѣзннн (вм. желѣза) • лжшта же н гвоздии Супр 438, 17 • перен:. въ кннжънынхъ роудахъ Супр 335, 3 Роуминъ, -а м (2) 'Рсоцаіос римлянин Кішап: іакоже во кгда роумннъ сы лоучнтъ са сждн Супр 382, 19; оуже во вѣахж такоА власти • роумы отънатн разарактъ са оуво Супр 433, 14.— Ср. риллліанинъ р оу м в с к ъ, -ын Л 23, 38 Ас; Супр (4) см. рнмьскъ РОуЛЛЬСКЪІ нареч. (3) усоцаіаті по-латы- ни Іаііпзку: вѣ напсано * евреіскы • и грьчъскы и роумъскы И 19, 20 Сав (латнньскы Зогр Мар Ас); вь сихъ книгахъ чте са роумъскы Супр 142, 21.— Супр 140, 22.— Ср. латинь- скы, рнмьскы РСуЛіѢНЪ, -ын прил. (1) яоррбб румя- ный гишёпу: како присно влѣдъ сы ныніа роумѣно лице кмоу кетъ Супр 133, 8 РСуНО, -а с (1) ябхос руно, шерсть пню: сънідетъ ѣко дождь на роуно Пс 71, 6 Син РСуСАЛИІА, -нн ж мн. (3) греч. нет Трои- ца, Пятидесятница (церковный праздник) зѵаіосіивпі зѵаѣку: в • нед(ѣліа) по рѴсалнауъ Сав 134а 18.—Сав 134а 12, 1356 7.— Ср. ПАтнкостніа, пАтьдесАтьннца РОуСАЛЬНЪ, -ын прил. (2) ті)б деѵтт)- ХООТЦб относящийся к Троицыну дню зѵаѣосіизпі: въ с(ж)в(от)ж рѴсальнж Сав 1496 19.— Сав 1646 12 РСУ"ГИ, ровж, ровешн несов. (1) греч. нет реветь гѵаі: юньць... ізъ ограды нзлѣзъ • ро- вы и гнѣваА са ве чнноу Супр 565, 19.— Ср. рнкатн, рютн РСуТЬ, -и ж имя (2) [рота Ас (1)] 'РоѵО Руфь Киі: воозъ же роди • овида отъ р>ёти Мт 1, 5 Сав (роты Ас; 0 Зогр Мар) РСуФИНЪ, -а м имя (2) 'Рогхріѵос; Руфин Киііп: роуфннъ кто прѣдъстож • въ риторь- стѣн хитрости Супр 138, 9.— Супр 113, 28 рсуфоеъ прил. к мужскому имени Руф (4) [рѵф- Мар (1)] тоб 'Робсроц Руфов КиГбѵ: о(ть)цю алек’сан’дровоу • і р(оу)фовоу Мк 15, 21 Зогр Ас Сав, рѵфовоу Мар РСуШИТИ, -шж, -шншн несов. (1) хата- 585
ръе Хѵеіѵ разрушать, уничтожать гизіі, пісіі: БЛДГОСЛОКЬКНЪ ГрАД'ЫН... роушнтъ прѣльсть Супр 329, 15-16.— Ср. раз д роуш дтн, рд- заріатн РЪБАТБА, -ъі ж (2) греч. нет ломота, боль ІгЬапі, Іоирапі: ты рдчн нынѣ • прнгвозднтн рЖКЫ рЪВАТВДМЪ снмъ Евх 31а 6.— Евх 306 19 ръееникъ, -а м (1) сррёар колодец зіікіпа: н прнмАтдлъ са вьнезддпж... нлн із врѣгъ • или іздръвеннкд Евх 546 5.— Ср. НСТОЧЬННКЪ, КЛДДАЗЬ, СТОуДбНЬЦЬ РЪЖДА, -а ж (1) ібс ржавчина гег: кд’нд осла ръждж желѣзнжіж оцѣститъ Супр 399, 21-22 РЪЗАТИ, ръжж, ръжешн несов. (1) х<?еце- ті^еіѵ ржать ггаі: іако кони ръжжште Супр 2, 30 р ъ м оу н ъ Пс 88, 13 Син см. еръмоунъ РЪПЪТЛНИіе, -иіа с (1) уоууѵацбе ропот геріапі: да отъстжпнтъ отъ васъ в’се ослоу- шднне • протнвьно слово... репътднне Евх 91б 18.— Ср. говоръ, лѵлъкд, плнціь, ръпътъ РЪПЪТАТИ, ръпъціж, ръпъціешн несов. без доп. или на кого, чьто о комь, чемь (23) [ропт- Мар (1); рьпът- Зогр (1); ръпьшт- Мар (2)] уоууі>І;егѵ, біауоууѵСеіѵ выра- жать недовольство, роптать геріаі: вѣды же н(соу)с(ъ) вь севѣ • ѣко ръпъштжтъ о семь оученнцн его И 6, 61 Зогр Мар Ас; прнемъше же ръпътад\ж нд г(осподн)нъ Мт 20, 11 Мар Ас (0 Зогр); і рьпътдд\ж къннжьннцн і фдрисѣі • къ оученнкомъ его г(лдго)ліжіііте Л 5, 30 Зогр Мар Ас; ръпъштж- штеі ндоучАтъ са послоушдтн Клоц Іа 14 (гнѣвдіжштнн са Супр 325, 22); ръпътдтн нд в(ог)д Супр 127, 9 • говорить, толко- вать Ьоѵогіі: слышдша же фдрнсѣі • народъ ръпъштжшть о немь се И 7, 32 Зогр Мар.— Зогр Мар Ас Клоц Супр.— Ср. коуіатн, лѵлъкнтн РЪПЪТЪ, -а м (3) [ръптъ Мар (1), рьпьтъ 4с (1)] уоууѵоцбе ропот, толки геріапі: і ръпътъ мъногъ нѣ о немь въ ндродѣуъ • овн глд(гола)хж ѣко благъ естъ • інн же глд(голд)хж ин • нъ льститъ народы И 7, 12 Зогр, ръптъ Мар, рьпьтъ Ас.— Ср. говоръ, лслъкд, плнціь, ръпътдннк РЫБА, -ы ж (86) [рнвд Сав (1) Супр (1)] офаріоѵ (рывы ловнтн сЛіебеіѵ; ры- бамъ ловьць оЛіебс) рыба гуЬа: въсѣ покорилъ есі подъ нозѣ его... н пьтіцьь н(е- ве)с(ь)ныьь • н рывы моръскыіА Пс 8, 9 Син; тъгдд н рнвы кесловесьныА нзиесошА водъ ныніа же рывы словесьныж н доуховьныА нам’ ПОрОДНША • дпостолъмн оуловькны Супр 495, 30 и 496, 1; ідж рывъ ловнтн. И 21, 3 Зогр Мар Ас; видѣ в врата... вьмѣтдіжцід РЬВ мрѣжА въ море • вѣстд во рыбамъ ловьца Мт 4, 18 Сав (рыварѣ Зогр; ловца Ас; 0 Мар); прннесѣте отъ рывъ ььже ььсте нынѣ И 21, 10 Зогр Мар Ас Сав.— Зогр Мар Ас Сав Син Супр.— Ср. рывнцд РЫБАРЬ, -ріа м (4) аХіебс рыбак, рыболов гуЬаг: видѣ снмонд • і дньдрѣд врата того снмонд • въметжштд мрѣжа въ море • вѣаше- те во рыварѣ Мк 1, 16 Зогр Мар.— Мт 4, 18 Зогр; Л 5, 2 Зогр.— Ср. рывнтвъ, ловьць РЫБИТБЪ, -а м (2) [рывытвы Мар (1)] аХіебс рыбак гуЬаг: і видѣвъ дъва кораБнца стоььштд при езерѣ • рывытвы же ошедъше отъ неіж плдкддхж мрѣжА Л 5, 2 Мар, ръі- бітві Ас (рывдрн Зогр).— Ср. рывдрь, ловьць РЫБИЦА, а ж (6) [рнвнцд Сав (1)] ІХ066юѵ рыба, рыбка гуЬка: і г(лаго)ла імъ н(соу)с(ъ) • колнко хлѣвъ імдте • онн же рѣпіА Яс - і мало рывнць Мт 15, 34 Зогр Мар Ас, рнвнць Сав.— Мк 8, 7 Зогр Мар,— Ср. рывд рывытвы Л 5, 2 Мар см. рывнтвъ РЫДАНИІ6, -ніа с (5) 6бг>сцбс, икаѵОцбе рыдание, плач кѵііепі, ріас: глдс(ъ) въ рамѣ слъншднъ выс(тъ) • плачь н рънданне н въпль многь Мт 2, 18 Ас Сав Боян (0 Зогр Мар).— Евх 70а 1; Супр 528, 1-2.— Ср. плачь РЫДАТИ, -діж, -кшн несов. без доп. или о комь, чемь (14) иблтео'Оаі, леѵОеіѵ, хХаіеіл, 'Орті'ѵегѵ рыдать Ікаі, кѵііеі: рыддхомъ вамъ н не плдкдсте са Л 7, 32 Мар (плдкдхомъ са Зогр); ч’со радмд плачете н рыдайте о съмрьтн мокн Супр 536, 7; оуБОгъ же иѣкы тъгда ПрНШЪДЪ ВЪ МАНДСТЫрЬ * ПЛАЧА И рЪІДАА глдголддше... Супр 551, 27-28; она же... вьзві- стн... плдчжштемъ са і рыдаіжнітемъ Мк 16, 10 Зогр Мар Ас.— Мт 11,17 Зогр Мар; Л 8, 52 Зогр Мар Ас Сав; Клоц 36 27; Рыл 5бр 3-4.— Ср. плакати, стенати РЫЛО, -а с (2) біхеХХа, оиакібіоѵ лопа- та, кирка гус: онн же мотыкы и рыла вьзелѵь- ше копдпіА Супр 219, 7.— Супр 429, 26,— Ср. мотыкд РЫТИ, ръпж, рыкшн несов. (2) греч. нет рвать, терзать гѵаі, Ыосіаі: ты рачн нъіні • прнгвозднтн ржкы ръвдтвамъ симъ... рънжцін- ихъ жилы ржкоу сею Евх 31а 9-—Евх 356 19-20 РЬБЬНИБЪ, -ын прил. (4) 1. ревностный, усердный Ьогііѵу: кдннъ кетъ в(ог)ъ • ревьннвъ сы • и огнь попллѢа врагъ СВОА • нже коумнрА чьтжтъ дкы в(о)гы Супр 28, 28; оного отъ довростн ндмѣнн нюда рьвнн- вън Супр 410, 18 2. сріЛбѵеіиое сварливый геѵпіѵу, зѵагііѵу: ѵѵтндн... демонъ... ве- стоуденъ • ръвьннвъ • неоустроенъ Евх 54а 21.— Супр 410, 15.— Ср. лювопьрнвъ 586
РЬВ РЬ8ЬНИТ€ЛЬ, -ла м (2) [реви- Ен (1)] ^т]Х(отт|С ревнитель, поборник, ревностный защитник Ьогіііеі: сѵ въіти намъ ревьннте- лемъ • добрымъ дѣлесемъ Евх 60а /7; рев- ннтеле прав(ѣн кѣ)рѣ выст(е) Ен 5а 4-5 Рьеьниге, -ид с (4) 0аахаѵіа, СлХос, ери; соперничество, враждебность, злоб- ность геѵпіѵозі; зѵагііѵозі: ръкеииѣ родителе зъломъ Евх 89а 13; гръдость • зависть • ръвенне • ѣрость Евх 916 14-15; жндове же зависти» и рьвьнькмь овьатн • овогдд каменнкмъ Бніауж г(оспод)а Супр 480, 28-29; раждежетъ сьь ѣко огнь ръвеше твое Пс 78, 5 Син.— Ср. жалость, зависть, завида, реть, рьвьность РЬеьНОеАТИ, -и оу», -иоукшн несов. без доп. или на чьто комоу; чесомоу (7) 1. ері^еіѵ, біаціХХааОаі стараться, стремиться; сопер- ничать Ьогіііі рго песо: и м’нозн отъ стоаш- тааго тоу народа • вѣлуж текжште • и рьвъноужште кйіьио • к’то прьвок вьнндетъ къ нен Супр 2, 28; ндчьн(ъ)ше во рьвьиоватн нд докрое Зогр-лл 2а 16-17 2. ёрі^еіѵ, ^т|Хо- тѵжое ёхеіѵ, яара^т|Хоѵѵ, СлХобѵ завидо- вать геѵпіі, гаѵібёі: не ревъноуіте лжкавь- ноужцінімъ Пс 36, 1 Син; аште ръвъноукте женамъ • прѣмѣннте оутварь кіжже овложенн ксте Супр447, 7.— ПсЗб, 7 и8 Син; Зогр-лл 2а 12.— Ср. завидѣти РЬЕЬНОСТЬ, -и ж (5) СлХос !• рвение, усердие Ьогііѵозі: ръвьностнж же спась- НАДго крьштеныа • крьстніанн прннесъше погрекоиіА с(вл)таа тѣлеса нхъ Супр 538, 27; на рьвъность доуховьнжж вьставнста Супр 205, 26 2. Рааиаѵіа зависть геѵпіѵозі: онн рьвьностнж задъхнжтн са уотѣауж Супр 398, 29; (ш)влѣцдмъ же са въ оржжне (с)вѣтд • ѣко ВЪ дне БлагОШБраЗНО Х0- д(и)мъ... не ревностнж Рим 13, 13 Ен.— Супр 399, 12.— Ср. зависть, здвндд, реть, рькьннк РѣДЪКЪ, -ын прил. (1) сраѵербб (I) ред- кий, немногий пешпоЬу: потом же грддьць МАЛЪ на врѣзѣ сьтворнвъ • И ТЪ ВЬ рѢдЪКЪІА часы дьнн дѢлда Супр 519, 6.— Ср. малъ РѢЗАТИ, рѣжж, рѣженіи несов. (4) ибятеіѵ пилить, рубить гегаі, зекаі: а дроузиі вѣіе рѣзаауж отъ дрѣвъ • I ПОСТИЛААуЖ по пжтн Мк 11, 8 Зогр Мар; Мт 21, 8 Мар Сав (0 Зогр) РѢКА, -ъі ж (91) яотацбс река гека: ты рдстръже істочьнікъі и потокъі • ты нсжчі рѣкы ндводьнеиыьь Пс 73, 15 Син; крынтауж са всн въ юрданьсцѣі рѣцѣ Мк 1, 5 Зогр Мар Ас Сав Боян; на рѣцѣ авнлоиьстѣ • тоу сѣдомъ Пс 136, 1 Син; Клоц 7а 30; Супр 418, 20; въ странахъ рѣкы дьнапра Супр 539, 5 • перен. яотацбс, бхетбс, ёботс; Рѣч I Р поток, течение, струя ргоисі: сънндж дъждн і прндж рѣкы Мт 7, 25 Зогр Мар Ас Сав; Мт 7, 27 Зогр Мар Ас Сав; рѣкы отъ чрѣва его істекжтъ воды живы И 7, 38 Зогр Мар Ас Сав; нсоушн моихъ везаконнн нсточьннкъ • іакоже нсоушн подрагомъ крьвоточАштнн рѣкы Супр 392, 18 □ рѣками в знач. нареч. яотацт|ббѵ ручьём ргопсіет: кръвь течааше рѣками и съ пльтніж • отъ влаженааго мж- ченнка Супр 103, 27.— Зогр Мар Ас Сав Боян Син Евх Клоц Супр р ѣ л а Пс 90, 5 Син см. стрѣла РѢПНЮ, -ніа с собир. (2) трі0оХо<; репей- ник Ьосііак, Ьодіасі: еда окьелслжтъ отъ тръинѣ грозды • лн отъ рѣпьѣ смокъвн Мт 7, 16 Зогр Мар (трівола Ас).— Ср. влъчьць, трнволъ РѢСНОТА, -ы ж (36) аХіібеіа истина, то, что существует в действительности ргаѵда; зкпіеспозі: пжть неправъды отъстдвн отъ мене... пжть рѣсноты нзволнхъ Пс 118, 30 Син ф въ рѣсиотж аХтійох; истинно, действительно ѵргаѵбё, оргаѵбп: вь рѣсиотж оуво право г(лаго)л(е)те право сждіте с(ы)нові чл(о)в(ѣ)чі Пс 57, 2 Син.— Син.— Ср. истина Рѣснотиеьнъ, -ын прил. (2) оАт)(кѵ<х;, сегСпз истинный, достоверный зкпіеспу, ргаѵу, ргаѵсііѵу: Т ты... тръпѣлівъ ( прѣмі- лостівъ и рѣснотівънъ Пс 85, 15 Син; рѣсио- тівьнаѣ нздрѣшеннѣ овьмемъ Киев 2а 9.— Ср. истнньнъ, истъ РѢЧИЕЪ, -ын прил. (1) Хбуюс; красноре- чивый ѵутіиѵпу: внждж же та и довролнчь- на • н рѣчива зѣло Супр 100, 13 РѢЧЬ, -и ж (29) 1. <ра>ѵг|, 7.6уо$, рт)|іа, ХаХіа, аѵѵтѵхіа, сргцдп (!) речь, слово, бе- седа, гес, шіиѵепі: нн ежтъ рѣчі ні словеса іхъ- же ие (ие) слышььтъ сьь глдеі иуъ Пс 18. 4 Син; ннсн'Г... кротъкъ во и ве зълобы вѣаше и рѣчи» проетжж Супр 46, 30; что ма съмжштакшн • что мн словеса дѣднні'мъ дарншн • что мн велншн отъ рѣчи вѣровати Супр 510, 25 О лише рѣчи аябррт|то<; неизреченный пеѵузіоѵііеіпу: къ оученнкомъ вълазъ лише рѣчи кетъ • н везъ нсповѣданыа Супр 501, 18 2. хаттіуоріа обвинение оЬѵіпёпі", гаІоЬа: кж» рѣчь приносите на ч(ловѣ)ка сего И 18, 29 Зогр Мар Ас Сав; ,\л и вес пьрА оуво оуказаннк вьскрѣсьнок • о нем’же вы продлъжн- сте рѣчъ Супр 440, 7.— Зогр Мар Ас Сав Син Клоц Супр.— Ср. Бесѣда, слово; въепрѣ- ціеннк, клевета, оглаголаннк р ѣ ч ь: с и рѣчь см. енрѣчь рѣчь но кати, -ноу», -иоукши несов. (1) аяаітеіѵ требовать рогасіоѵаі: почто много ннѣхъ рѣчноукшн Супр 394, 9.— Ср. трѣ- воватн 587
Рѣч РѣЧЬНЪ, -ъіи прил. (5) тоѵ лотацоѵ речной пспі: опрѣть пештерж келнкж вь врѣзѣ рѣчьиѣѣмъ камѣнж Супр 519, 1; рѣчьнынмъ водамъ Супр 522, 3; рѣчънд оустрълсленьѣ веселы.тъ града в(о)жіѣ Пс 45, 5 Син; Ен 266 10.— Евх 16 3 РѢШИТИ, рѣшж, рѣшити несов. (6) Хѵеіѵ развязывать, освобождать гогѵахоѵаѣ, иѵоі- поѵаі: сьвазднъ выстъ • важан въ овладѣвъ водъ • и рѣпіАн сьпатыа лсжжьствомъ Супр 431, 25 • перен.: заие ли неджгы сътвори ти рѣшити Супр 411, /5; наста доушевьнын крьмьчн • рѣшити прѣрѣканыа кю Супр 474, 17-18.— Супр 338, 26 и 27; 358, 6-7.— Ср. отрѣшатн, рдздрѣшдтн РѢіАТИ, рѣіж, рѣкшн (на) кого, чьто несов. (2) ёяеіуеіѵ, аѵѵатвеіѵ толкать, теснить, гнать зігкаі, ѣіасіі, Ьпаі: въкоупѣ протнвъ- ныа силы вѣствоу са аша • дроугъ дроуга рѣА • н дроугъ дроузѣ прѣтыкаА са Супр 466, 7; сѣверъ же лютъ вѢа вьсе вь немъже д(оу)ша вѣ нд съмр’ть рѣдше Супр 90, 13 РЮТИ, ревж, ревешн несов. (1) сорѵеаііаі реветь, рычать гѵаі: овьуоднтъ во іако львъ ревы • нціа кого пожьретъ Хил 2ба 16.— Ср. рикати, роутн РАДЪ, -оу м (23) 1. та^іс; РЯД, разряд; место (в строю, по должности) гасі, рога- сіек; оскііі: не простын кго оучеинкъ прѣда • нъ отъ нзвранааго рАдоу кдннъ Супр 409, /3 □ по рАдоу а) хайе^пе по порядку, последовательно ро рогасіки, розіирпё: ізво- лн са і мьнѣ хождыню • іс пръвд по всѣхъ • въ істннж по рАдоу • псдтн тевѣ • слдвъны т’еофнле Л 1, 3 Зогр Мар Ас; б) ёх біабохлс по установленному порядку, очередности росііе розіоирпозіі: призови же дхнлж и але^андра... та прѣкмлетд по рАдоу епнскоупъ- скын столъ Супр 187, 22; не въ радъ (р а д оу) сътворнтн см. неврѣдъ 2. хХт)- рос; (въ рАдоу стоити хороо^ааіа) удел, судьба, жребий іісіёі, росій: да достойно ЖИВЪ... СЪПОД ОБИТЪ СА рАДОу С(ва)тЫХЪ твоихъ Евх 816 23-24.— Зогр Мар Ас Сав Евх Супр.— Ср. върАжденнк, жрѣвнн РЖГЛТИ СА, аіж са, -акшн са несов. без доп или комоу, чесомоу (43) ёцяаі(;еіѵ, лаі^еіѵ, хатауеХаѵ, цѵхттіріСегѵ, хХеѵаСеіѵ глумить- ся, насмехаться над кем-л. ѵузтІѵаі зе, розпнѵаі зе пёкоти: ржгаауж са емоу • вѣ- джште ѣко оумрѣтъ Л 8, 53 Зогр Мар Ас Сав; архнерен ржгдіжште са • съ къннжьнн- кы... Мт 37, 41 Зогр Мар Ас; змън сь Тже съзъда ржгаті сіа емоу Пс 103, 26 Син; не ржгакмъ кетъ с(вА)тааго даръ Супр 363, 15; ныніа оуво ржгдіжште са поклдніаіжтъ са Супр 484, 16.— Зогр Мар Ас Сав Син Евх Клоц Супр.— Ср. досаждатн, подражати, хоулнтн 588 Р&К РЖГЪ, -а м (3) хатауеХсое осмеяние, насмешка розшёсЬ, ѵузтёсЬ, роіира: повѣж- денъ БЫХЪ мжжн сими сватынмн • н въіуъ вьсѣмъ въ ржгъ Супр 78, 29 ф ржгъ творити лоцлеѵеіѵ издеваться, насме- хаться ѵузтіѵаі зе: печали ржгъ творѣахж Супр 397, 28; оупоитн до р ж г а напоить до потери сознания оріі сіо пёшоіу: аціе к’то дроуга своего оупонтъ до ржга • да постите са ова ж« дьнен Евх 104а 25 РЖЖвНИІС, -ніа с (1) фбуос порицание, злословие розшёсЬ, ЬапёпІ: ѣко мышахъ ржженъе много жівжштпхъ окръсть его Пс 30, 14 Син РЖЖЬНЪ, -ын прил. (2) хатауёХао- тос;, лролетйс; (!) издевательский, злоб- ный (о смехе) ѵузшёзпу, Ьапііѵу: о ржжь- нѣѣмъ смѣсѣ • помоушдн Соломона въ леждро- стехъ глдголжштд Супр 356, 23; сълсотрн же мн зълодѣнствоо ихъ ржжьнок Супр 443, 8 РЖКЛ, -ы ж (>100) [рок- Син (1), ржмі Син (1)] хеір, аухаХті, бра§; (вез-д-ржкоу ахеір; вожиіама ржкдмд хеіроОёос) рука, кисть (руки) гика: прнімъ водж оумы ржцѣ прѣдъ ндродомь Мт 27, 24 Зогр Мар Ас Сав (ср. Пс 25, 6 Син); кназъ повелѣ... вериги ноложітн нма на выіж • и на ржцѣ и нд нозѣ Супр 181, 23; V дѣла ржкъ ндшіхъ іепрдві нд насъ Пс 89, 17 Син; Т въ дѣлѣхъ ржкж (! вм. ржкоу) твоеіж (!) въздрддоуіж сіа Пс 91, 5 Син • дв. или мн. аухаХаі, хеірее объятия пагис: тъ прнььтъ е на ржкоу скоею Л 2, 28 Зогр Мар Ас Сав; нд ржкдхъ возълежтъ тіа • едд когдд прѣтъкнеши о камень ногж твоіж Пс 90, 12 Син • перен.: і простьрн емоу ржкж ч(ловѢ)к(о)любнѢ Евх 26а 4; рѣкы въеплештжтъ рокамі (!) въкоупѣ Пс 97, 8 Син • перен. власть; сила, мощь ѵіасіа, тос: прѣдднъ нмдтъ быти с(ъі)нъ чл(о)в(Ѣ)ч(ь)скы въ ржцѣ чл(о)в(ѣ)комъ Мт 17, 22 Мар Ас Сав (0 Зогр); и прѣдастъ іа вь ржцѣ врагомъ Пс 105, 41 Син; і'зкаві іа із-д-ржкы сътжждіжштаго Пс 7 7, 42 Син ф прѣдатн въ ржцѣ отдать, передать ѵусіаі:, зѵёгіѣ: н все имѣннк свок мьнѣ кетъ прѣддлъ въ ржцѣ Супр 366, 18; ржцѣ възложнт и/в ъзлдгдти тг&еѵаі, ёпі- тгОёѵаі тас; хеірас; благословить/благо- словлять (возложением рук) рогеЬпаІ (кіа- дапіт гикои): и помолнвъшоу са с(ВА)тоумоу и ржцѣ възложьшж нд нж • двьк... вѣса прог’нд Супр 518, 9; въздѣтн/въздѣи- тн ржцѣ, ржкы см. въздѣти, въздѣитн; В Ъ 3 д в н г н ж т н/в Ъ 3 Д В И 5 д т и ржцѣ, ржкы см. въздвигнжтн, въздвнздти; рж- КДМН ІАТИ, ЗД ржкж ІАТИ СМ. ІАТИ,— Зогр Мар Ас Сав Охр Боян Зогр-пал Ен Син Евх Клоц Супр
РАЖ САВ 0 РЖКОВІАТЬ, -и ж (4) [ржколть Супр (1)] брауца 1. охапка (колосьев), сноп Ьгзі (оЬіК), зпор: ежже не Тсплънн ржкы своеьь жьніан • нн лона своего съкнраіж ржковьдти Пс 128, 7 Син; кже неплодовнтж земыж • ржковАтьмн авнк гавнтн матерь • дѢлО ТВОКА силъ! кетъ • овычакмъ съвръшакмо Супр 249, 29 • перен. '. льжа бн выла мон сънъ • а вы не проста стала моіа ржколть Супр 368, 6.— Пс 125, 6 Син Р&КОПИСАНИІС, -ніа с (4) [ржкофаньк Супр (2)] хеіро'ѴРа<Р°'ѵ запись (долговое обязательство) сПп/пі йрі.ч: н прнлхъ гжвж • дд отъмыик ржкопнеаньк твокго грѣха Супр 469, 23; нстече во крьвь н вода нз-д-ревръ Хръстовъ • да н ржкофаньк грѣхъ нашнхъ загладитъ Супр 483, 4-5,— Евх 836 17; Супр 480, 2 РЖКОТВОРІСНЪ, -ын прил. (2) хеірояоіт]- тос; рукотворный идёіапу гиката: азъ разорю цръковь сніж ржкотворенжіж Мк 14, 58 Зогр Мар р ж к о іа т ь Супр 368, 6 см. ржковілтъ ржкофаньк Супр 480, 2; 483, 4-5 см. ржкопнеаннк ржмі Пс 105, 42 Син см. ржка ржтрова Пс 21, 11 Син см. жтровд РЖЧЬНЪ, -ын прил. (3) ттіе Хеірос; отно- сящийся к руке, ручной гиспГ, гикои, гику род.: повслѢша вльевн пръсты кмоу отъсѣка- тн обо а • ржчьныл н ножъныа Супр 268, 4; оудове ржчьнынхъ пръстъ Супр 516, 27.— Евх 306 19 РѴНДАКЪ, -а м (река) ’Рйѵба^ Рюн- дак КЬупдах: прѣшедъшоу антоупатоу рун- дакь рѣкж • нзндоша протнвж кмоу КН АЗЪ Супр 117, 1-2 рѵсневъ Л 3, 27 Зогр см. рненквъ рѵфовъ Мк 15, 21 Мар см. роуфовъ О С цифра глаг. и кир. (70) біаиоаюі а' 200: не бѢша во далече отъ земьл • нъ іако І лдкътъ И 21, 8 Сав (дьвѣ съ тѣ Зогр Мар Ас).— Ас Сав Охр.— Ср. дъва (дъвѣ съ тѣ) с а Супр 399, 23 см. саоулъ САВА1, -ъі м имя (32) Хар(р)ас Савва 8аѵа: с(вл)таго о(ть)ца наш(е)го пр(ѣпо)- д(овь)наго поустъннн наставника в(ог)онос’ца савън Ас 1286 2; Сав 135а 7.— Ас Сав Евх Супр САВА2, -ы ж страна (1) ХаРа Сава 8аЬа: цѣ(са)рі аравьстТі саво дары прінесжтъ Пс 71, 10 Син с а в а о т ъ Евх 52а 8 см. сакаол-ъ САВАОФЪ, -а м (4) оарасйО [сдвдотъ Евх (1)]:господь Саваофъ, богъ Сава- офъ Кѵріое ЕаІЗаатО Бог Саваоф, Господь сил ВйЬ ЗаЬаоіЬ, Рап хазіирй: заклинаю та д(оу)ше зълы • в(о)гомь саваотомь Евх 52а 8; отецъ нарнцаатъ са... н г(оспод)ь са- ваиьо,ъ • н съпдсъ Супр 21, 19.— Супр 231, 30; 322, 9 САВАТИИ, -на м имя (1) Харратюе ЗаЬЬаііпз Савватий: палвАт(ъ)... с(ва)томѴ м(ж)ч(енн)коу трофимоу... н саватню Ен 35 а 14 САВАХТАНИ (6) [завахътанн Зогр (1), завах’танн Зогр (1), завахтаннн Ас (1), савахЪ'ОДнн Сав (1)] аарахОаѵі, вар. аарах- таѵі из арам. ты меня покинул! орпзііі )зі тё: еліѵі еліѵі лема савахтанн • еж-е-стъ в(о)же мон в(о)же мон • въекжіж ма есн оставилъ Мт 27, 46 Мар, завах’танн Зогр, завахтанін Ас, савахыздни Сав.— Мк 15, 34 Зогр Мар САВвКОВЪ прил. (1): гръмъ савековъ сротоѵ оарёх название кустарника пагеѵ кгоѵі: вл(а)г(осло)венъ есн г(оспод)і в(о)- же * вл(а)г(осло)внвън жрътвж аврамліж... і. телець макокъ • і овенъ дръжнмъ за рогъ • въ гръмоу савековѣ Евх 156 8-9 САВИНА, -ы ж имя (4) Харіѵа Савина ЗаЬіпа: хоташтн овратитн савннж отъ вѣры Супр 132, 14.— Супр 132, 9, 21-22 и 23.— Ср. савннн САВИНИ, -ніа и САВИНИИ1, -нніа ж имя (8) Харіѵа Савина ЗаЬіпа: осклавнвьшн же са савннн... рѣшА • смѣешн лн са Супр 131, 13; къ савннни к’то глаголааше Супр 139, 1.— Супр 124, 25 и 30; 125, 4 и 20; 133, 9; 137, 13.— Ср савнна САВИНИИ2, нна м имя (2) ЕаРіѵое Савиний ЗаЬіп: повелѣ привести с(ва)тлаго савнннга Супр 152, 21.— Супр 152, 5.— Ср. савннъ САВИНОВЪ прил. к савннъ (2) тоѵ ХаРіѵоѵ Савиниев ЗаЬіпйѵ: х(Рнстос)'ь Г(соу)с(ъ) б(ог)ъ савнновъ Супр 149, 17-18.— Супр 152, 15 САВИНЪ, -а м имя (31) ХаРГѵо^ Савин ЗаЬіп: вѣды мѣсто к’де живетъ сватын савннъ Супр 145, 21.—Супр.—Ср. сави- ннн2 САВОРИИ, -нга и САВОРЬ, -рга м имя (6) Харсорюс Саворий ЗаЬогіпз: повелѣ... саво- рнн... сватыа цръквн хръстиганъскы огнемъ зажнзатн Супр 255, 1; прн савори ц(ѣса)рн • перъсъстѣ Ен 366 3-4.— Супр 254, 28-29; 257, 11; 264, 2; 269, 28 с а в р а Супр 40, 11 см. нсаѵрнв САВРАИТЬСКЪ, -ын прил. к названию 589
САВ города Савра (1) греч. нет саврский хаигзку: слышали ксте • серпа • саврантъскоуоум (!) племени кназа поставькиа... нже... повѣдж сътворн Супр 566, 19 савъловъ Пс 17, 1 Син см. сдоу- ловъ САДИТИ, саждж, садншн сов./несов. (7) фотейеіѵ; (несажденъ асрйтеѵтои;) посадить/ сажать (растения.) газадіі/газахоѵаі, загеі: вьсѣкъ садъ егоже ие сади от(ь)цъ мои нев(есь)скы • искоренитъ са Мт 15, 13 Мар (насади! Зогр); мол(нтвд) ег’дд хотлціе внногрАдъ сдднтн Евх 136 20; и вждетъ акы дрѣво САЖденок прн нсходнштннхъ водъ Супр 352, 25; несѣтд нива • несаждена лоза Супр 243, 8.— Л 17, 28 Зогр Мар; Супр 301, 20.— Ср. въсаднти, въсаждатн, насадити, сажддтн садити Мк 6, 38 Зогр вм. вндѣтн (?) САДОКЪ, -а м имя (4) 2а6сои Садок Засіок:. дзарь же роді садока • садокъ же роди ахіна Мт 1, 14 Ас Сав (0 Зогр Мар) САДОѴЙеИ, -еіа м (12) [садѵкеи Мар (1)] Хаббооиаіое саддукей засіисе): і прнстжпьше фдрнсѣн • і садоукеі * искоушаіжште н « про- снша зиаменнѣ съ н(е)в(е)се показати имъ Мт 16, 1 Зогр, садѵкеи Мар.— Мт 3, 7 Ас; Мт 22, 23 Мар; Мт 22, 34 Мар; Мк 12, 18 Зогр Мар; Л 20, 27 Зогр Мар; Зогр 1306 17; Мар 436 30 и 77а 21 САДОукеИСКЪ, -ын прил. (6) [садѵкеискъ Мар (3)] тйѵ Хаббоохаісоѵ саддукейский задисеззку: храните са • не от кваса хлѣвъ- нлдго • нъ отъ оучениѣ фарнсенска и садоукеиска Мт 16, 12 Зогр, садѵкенска Мар.— Мт 16, 6 Зогр Мар; Мт 16, 11 Зогр Мар САДЪ, -оу и -ам(9) срѵтдѵ, срѵтеіа растение гозіііпа: вьсѣкъ садъ егоже не сади от(ь)цъ мои нев(есь)скы • искоренитъ са Мт 15, 13 Мар Зогр; влагок кореник новоуоумоу садоу Супр 143, 7; та срота сад, насаждения гозі- Ііпзіѵо: ...нмъ н ннвы дѣлати н пешти са вьсѣмь садомь н ннвънынмъ сѣтнкмъ Супр 40, 22 • перен.: овратнтн х«штж слово • дов- роуоумоу садоу црькъвьиоуоумоу цвѣтоу дй’ховь- ноуоумоу Супр 495, 8.— Супр 301, 23; 438, 14; Рыл 2аа 2-3 и 4 садѵкеи Мт 16, 1 Мар см. садоукеи садѵкеискъ Мт 16, 6, 11 и 12 Мар см. садоукенскъ САЖДАТН, -дик, -лкшн несов. (2) сротейеіѵ сажать {растения) загеі: такожде ѣкоже выс(тъ) • въ дьин лот’овы • ѣдѣахж и пьѣдуж • коуповаахж и продаахж • саждаахж зъдаахж Л 17, 28 Зогр Мар.— Ср. въсаж- датн, садити 590 САКбЛАРИИ, -на м (1) аапеХХацюс, хра- нитель церковной казны зргаѵсе репёг, рокіадпік: сакеларнн же сътворн гакоже повелѣ км^ патриархъ • и прнзъва вТ мжжь нншть Супр 121, 11.— Ср. сакеларъ САКСЛАРЪ, -А м (2) и САКСЛАРЬ, -и л» (1) ааиеХХарюс хранитель церковной каз- ны зргаѵсе репёг, рокІадпГк: повелѣ сакелароу своимоу въ кдннъ дьнь • кдноіж привести ві мдломошти • на трапезж своіж сь нимъ Супр 121, 8; сакеларь... рече Супр 121, 17.— Супр 121, 14-15.— Ср. сакеларин САКеРДОНЪ, -а м имя (1) Еаиёр&оѵ Сакердон Засегсіоп: вѣахж же воннн капа- докннскыьь страны... а се имъ имена... домнъ сакердон • кѵрнонъ Супр 69, 9 САДАНЬ прил. к мужскому имени Сала (1) той 2аХа Саланов Заіейѵ: и(соу)с(ъ)... с(ы)нъ сы ѣко мьннмъ вѣ • иоснфовъ... фалековъ • еверовъ • салань Л 3, 35 Зогр Мар САЛАТИИЛЬ, САЛАТИЛЬ, -ли м имя (4) [сала тиль Ас (2)] ХаХаОицХ Салафиель Заіаііеі: по прѣселеннн же вавілоньстѣ • нохоннѣ роди салатнлѣ • салатіль же роди зоро- вавелѣ Мт 1, 12 Ас, салатнілѣ • салатніль Сав САЛАТИЛЮВЪ прил. к салатннль (2) тоѵ ХаХаОіцХ Салафиелев Заіаііеійѵ: с(ы)нъ сы ѣко мьннмъ вѣ * иоснфовъ • илеіевъ... сала- тнлевъ Л 3, 27 Зогр Мар САЛИМЪ, -а м местность (2) ХаХиц Салим Заіпп: вѣ же ноанъ кръстА вь еннонѣ • влнзъ салнмовн И 3, 23 Мар, близь салима Ас (0 Зогр) САЛМОНОВЪ прил. к сальмонъ (2) тоѵ ХаХа, вар. той ХаХцсоѵ Салмонов Заітопйѵ: с(ы)нъ сы ѣко мьннмъ вѣ • иоснфовъ * илеіевъ... воозовъ • Салмоновъ • ндасоновъ Л 3, 32 Зогр Мар САЛОМН ж нескл. имя (5) [салъмн Зогр (1)] ХаХсоцт] Саломея Заіоше: маркѣ магда- лынн • и марнѣ иѣковлѣ • и салъмн • коупнша ароматы • да прншьдъшА помажжтъ і Мк 16, 1 Зогр, саломн Мар Ас.— Мк 15, 40 Зогр Мар САЛОуСТИИ, -иіа м имя (1) ХаХоёотірс; Салюстий Заіизііиз: салоустноу въ то года пат- рнархоу сжштоу въ нероусдлнмѣ Супр 283, 4-5 САЛЪМАНА, -ы м имя (1) ХаХцаѵа Салман Заітапа: положи къньь(зьь) іхъ ѣко и орова и знва і зевеа і салъманоу Пс 82, 12 Син салъмн Мк 16, 1 Зогр см. саломн САЛЬМОНЪ, -а м имя (2) [салмонъ Ас (1)] ХаХцсоѵ Салмон Заітоп: нас’сонъ же роді сдльмона • салмонъ же роді вооза Мт 1, 4 и 5 Ас (0 Зогр Мар) самаранннъ Супр см. самарѣнннъ
САМ САМАРбИСКЪ, -ъіи прил. к самариіа (1) ттіе Еацареіас; самаринский за та г зк у: въии- де и(соу)съ въ градъ самареискъ • иарицаемъи соухарь И 4, 5 Ас (самарьскъ Зогр Мар).— Ср. самарьскъ, самарѣиьскъ ОАЛѴАРИІА, ніа ж область (7) Еацареіа Самария Затагі, Затагзко: достоѣше емоу проіти сквозѣ самариіж И 4, 4 Зогр Мар.— Л 17, 11 Зогр Мар; И 4, 7 Зогр Мар Ас САМАРЬСКЪ, -ъіи прил. к самариіа (2) ттіб Хараре іас; самаринский затагзку: приде же въ градъ самарьскъ > иарицаемы соухарь И 4, 5 Зогр Мар (самаренскь Ас).— Ср. самареискъ, самарѣиьскъ САМАРѢНИНЪ, -а м (30) [самараиииъ Супр (4)] Хацаріттіб самаритянин Затагі- іап, Зашагай: на пжть ььзыкомъ ие ідѣте • і въ градъ самарѣиъ ие въиидѣте Мт 10,5 Зогр Мар Ас Сав; придж къ Немоу самарѣие И 4, 40 Зогр Мар Ас; нх’же м’иожаишии • кезакоиь- ныихъ самараиь кѣахж вѣры Супр 514, 15.— Зогр Мар Ас Сав Супр САМАРѢНЫНИ, -иіа ж (7) Харарітіе самаритянка, жительница Самарии Затагі- іапка: г(лаго)ла же емоу жеиа самарѣиыйи • како ты иодеи сы отъ меие пити просиши • жены самарѣныйА сжшта И 4, 9 Зогр Мар Ас.—Мар 133а 5 САМАРѢИЬСКЪ, -ыи прил. (2) хозу 2а- рарітаіѵ самарийский, самаритянский за- тагііапзку, затагзку: вьиидж въ всь сама- рѣньскж Л 9, 52 Зогр Мар.— Ср. самареискъ, самарьскъ САМОВИДЬНѣ нареч. (1) греч. нет ясно, очевидно ѵісійеіпё, осіѵібпё: начд самовидиѣ {вм. самовольнѣ?) • ржцѣ опакы съвАзоуА сн • и на окличеиьк начАтию иечьстиіа свокго съвраштати са Супр 560, 5 САМОВИДЬЦЬ, -а м (4) аѵхдлхт\с, очевидец осііу зѵёсіек: мнози илчаша • чинити по- вѣсть • о ізвѣстъиыхъ въ насъ вештехъ • ѣкоже прѣдашА иамъ • кывъшеі іекоии са- мовидьци • і слоугы словеси Л 1, 2 Зогр Мар Ас; да... самовидьци кжджтъ • мноіж вываіжштиимъ чоудесемь Супр 314, 6.— Ср. кндьць САМОВЛАСТЬНЪ, -ыи прил. (1) аѵте^об- аю$ имеющий самостоятельную силу, значе- ние, самодовлеющий тарсГ ѵ зоЬё ѵіазіпі тос: дьнесь кръмиикъ чловѣчьскъ • докраіа оуселенъіА принесла... дьнесь заповѣди прнж самовластъиыА Супр 429, 15 САМОВЛАСТЬИ,!», -а м (1) аѵтохратсор са- модержец затоѵіабсе: с(ва)тии мжчеиици... прѣдашА же своа доушд господеви... при лнкннии самовластьци Супр 81, 23.— Ср. кесарь, самодрьжитель, самодрьжьць САМ С САМОДРЬЖИТбЛЬ, -ли м (1) аѵтохратсор самодержец затоѵіасісе: оувѣси іако сжтъ истиньиии кози • им’же самодръжителе иамъ жрьти велАтъ Супр 150, 7.— Ср. кесарь, самовластьць, самодрьжьць САМОДРЬЖЬЦЬ, -а м (5) [-дръж- Супр (5)] аѵтохратсор, тролаіобхос (!) самодержец затоѵіасісе: вьз’пиша глаголжште • само- дръжьче цѣсарю аурилиіаие • иеправедьнѣ сж- диши Супр 13, 29.— Супр 147, 22-23; 152, 23-24; 157, 2-3; 199, 20-21.—Ср. кесарь, самовластьць, самодрьжитель САМОДѣАЬНИКЪ, -а м (1) аѵтоорубе устроитель, виновник зігщее: заклииаіж та • зълы иачАльииче... штвръжеиъі * с самодѣлъ - ииче лжкавы Евх 52а 1 САМОИЗВОЛЫГЬ, -ыи прил. (1) ёОеЛбдѵ- тое добровольный, действующий, поступаю- щий по собственному желанию сіоЬгоѵоіпу: приведе са самъ іако нѣкака чиста самоизвольна жрътва къ великоуоумоу чистителю Супр 273, 2.— Ср. вольиъ, иесамовольиъ, свокволь- ствьиъ САМОНЛЬ, -ліа м имя (6) [самоуилъ Ен (1) Супр (2)] 2ацоот|Х Самуил Затиіі: самоуиль иже цѣсаремъ отьць Супр 238, 19-20.— Ас 152а 17; Евр 11, 32 Ен; Пс 98, 6 Син; Евх 8а 1 3; Супр 546, 11 САМОНА, -ы м имя (2) 2ацсоѵас Самой Затопа: мѣ(сж)ца ноььк(ра) дс... гоурньь самоиъи и авнва Ас 127а 17; Унд 2а 3-4 САМОПРИХОДАИ, -ДАЦіакго прич.-сущ. (1) аѵтоцоксоѵ перебежчик ргеЬёЫік: слышж во о самопри\одАштиимъ • іако посмѣіжште са и порадоуіжште са • игри мните тѣ\ъ по- грѣшеиик Супр 126, 8-9 САМОРАСТЫ, -ыи прич.-прил. (1) аѵтоцатсос фѵбцеѵое дикорастущий, не- сенный сііѵоку, сііѵосе гозіоисі: окъхождааше поустыйж • съкираниіа ради саморастжштинхъ мелагрии Супр 289, 11 САМОТВОРЬНЪ, -ыи прил. (1) 16ібхтг]то5 (!) {вм. ібібхтютос;) создаваемый по своей воле ѵуіѵагепу, іѵоёепу 2 ѵіазіпі ѵйіе: роди- ны и кго окьште ко цѣсарьствик • а ие вьнѣ ТОАЖДе ЧЬСТИ СЫИОВИ СЛОВО ПрИЧАШТЛКМО кетъ • ие ко ни иачьномо ии прнкываіжште • или оухоудѣіжште... иъ кстъствьио и самот- ворьио по истинѣ • кдио ко цѣсарьство отьцоу и сыиоу и с(вА)тоуоумоу д(оу)хоу Супр 327, 22 САМОХОТЬ, -и ж (1): само^отннъ ёаѵ- тоѵ теОеіхах; добровольно, по своей воле, по своему желанию 2 ѵіазіпі ѵйіе, сіоЬгоѵоіпё: и тако стрьмь оумрьтвивъ са самохотыж • іако кесловесъиж иѣкакж и иесамовольиж доушж имъі Супр 273, 12.— Ср. самохотьнѣ 591
САМ САН СА/ИОХОТЫГЁ нареч. (1) ёхсоѵ доброволь- но, по своей воле, по своему желанию ЗоЬгоѵоІпё, г ѵіавѣпі ѵйіе: иъ дд оувЯдАтъ іако и живъ сдмохотьиі пострадд • кже по страда Супр 444, 13.— Ср. самохоть (само- ХОтию) САМПСОНЪ, -а м имя (4) [сді|дии- Супр (1), С..ПСС- Клоц (1), сдм’псои- ЕвХ (1), СДМ..И- Ен (1)] Хацг|хоѵ Самсон Затвоп: съваздша велнкддго с..псса (!) • слъиьцд х(ристос)д Клоц 126 27, саф-иіна Супр 448, 23.— Ен 76 18; Евх 216 5 с а лі оу и л ь см. сдмонль САМЪ, сама, само мест. (>200) [самый Супр (2)] аѵтбс 1. определительное ёаѵтбѵ, ак)л\коѵ$ ірзе сам загп: і(соу)с(ъ) • самъ ие крьштадше иъ оучеиици его И 4, 2 Зогр Мар; оиъ же хота опрдвьднтн са самъ • рече... Л 10, 29 Зогр Мар Ас Сав', самъ иеръддиъ войдетъ мастню • влагожханъною Евх Зб 7; ты самъ вЯси вл(адъі)ко Служ 16 1; вь мЯсто отъ- вЯгъшддго • самь сд оустроилъ Супр 93, 19; само нліа сьмрьти • страшно бЯ Супр 487, 11; прнспЯшд иЯции вь самъ зной Супр 549, 21; тъ во иъи самъ отъ тьмьиъихъ отъведе Киев 56 11-12; (съблд)знатъ са миози • и сами са прЯддддтъ Мт 24, 10 Сав 47а 1 (дроугъ дроуга Мар Ас (2) Сав 87а 1-2); дроугъ дроуга іаджште сами са оуморихомъ Супр 135, 23; • аОтброХос, ёхсоѵ, аѵтб- цатое сам, своими силами, по своей воле ват, ге вѵё ѵйіе, ге вѵусіі зіі: с(ъ)п(а)си са • и самъ съинди съ кр(ь)ста Мк 15, 30 Сав, съп(д)си са самъ Зогр Мар Ас; како ныніа сам’ ие можеши отъвалити кдмыка Супр 316, 20; азъ самъ своею волею... уоцію приіАти овразъ сь Евх 96а 14; сама своимд ржкдмд вьзем’- ши ид рдмо • възложи ид кола Супр 96, 5; кгда тъштимъ са • и сами о секЯ подвижемъ са ид довро Супр 415, 2; самъ са съвлЯче Супр 140, 27; азъ самъ о секЯ вьзлЯзж ид сковрддж Супр 118,6 • при указании на пространст- венный или временной предел самый вату: покдздіа ч(ловЯ )колккьЯ своего • великотж до самого прЯ(ддн)ьЯ Клоц 36 33; волЯзиь... до сдмЯхъ судовъ доходашти Супр 89, 21; даждъ ми сего стрди’иддго • кЯждвъшадго от’ сдмЯхъ пеленъ вь егѵптъ Супр 455, 4; мЯсач’но оуво вЯдше • и само то къ оутроу Супр 431, 17 2. в значении мест. личного или указатель- ного ёмехчос, а) я, ты, он... )а, ѣу, оп...: і остдви иамъ грЯуы ндша • іво і сами остав- ляемъ • всЯкомоу длъжьиикоу идшемоу Л 11, 4 Зогр Мар Сав; иЯсте ли чьли • чьто твори дд(ви)дъ • егдд възлдкд самъ ♦ і сжштеи съ нимь Мт 12, 3 Зогр Мар; идклдддете ид ч(ловЯ)кы ЕрЯмеид • ие оудовь носима • асами нгіедииЯмьже пръстомь вдшнмь • прикдсдете са врЯмеиехъ Л 11, 46 Зогр Мар; б) этот, тот Іеп(іо), опеп; къ с(ва)тЯі во стрдшъиіі жрътвЯ • прістжпдеші • посрдмі са оврдзд • самого пріношеиьЯ Клоц 86 24 (сувои са съка- здиніа того приноса Супр 421, 30); покоушж са... ие лъжьнж поставити пдллать • нъ на Хвалж и славж сдмЯхъ с(ва)тъінхъ о(ть)цъ Супр 534, 20-21 □ самъ третий греч. нет сам-третей, втроем, один с двумя Ігі, )ес!еп ве сіѵёта: рддоуА же са дле^дидръ въскочн въ сковрадж • кдіиъ же вьннде • а выстъ видЯти въ сковрадЯ самого третий Супр 158, 1 3. самъ, тъ самъ, тъжде самъ 6 аѵтбс, аѵтос ёхеіѵос тот же, одинаковый, тот самый ѣепѣуг, вѣе)пу: аште лн есте тіжде самі Клоц 1а 6 (дште лн тн жде ксте Супр 325, 10); то само оржжнк вьзатъ • и тЯмь кго прі- врд Супр 489, 6 4. самъ, самъ кдннъ один, единственный ват, (есііпу: ты есі самъ... в(ог)ъ моі Пс 43, 5 Син; вьлЯзе... за- творенынмн двьрьмн • вьлЯзе іакоже кдннъ вЯдъі самъ Супр 501, 8.— Зогр Мар Ас Сав Боян Ен Син Служ Киев Клоц Супр Зогр-лл.— Ср. онъ, сь, тъ, тъжде САМЪЧИИ, НІА м (1) цеі^бгерос началь- ник ргеГекі: женд иЯкто... прнде въ иероусд- лнмъ • имжшти съ совою вратоу-чАдд самьчид санъ прЯдръжАштд Супр 297, 30 сднддлніа Мк 6, 9 Зогр Мар см. санъ- далиіа САНОВИТЪ, -ыи прил. (5) б^ісвцатіхбб высокопоставленный, сановный тадісі йосі- повѣ, ѵувосе ровѣаѵепу, ѵгпевепу: о вьсЯкомъ во крьстнаиЯ • казнь цЯсдрьскд лежитъ * люкс оувогъ КСТЪ ЛЮБО ВОГДТЪ • ЛИБО едновнтъ ліево смръдъ Супр 101, 23; поустн же мжжд жоупаны и едновнты къ с(вА)тоумоу Супр 561, 7.- -Супр 561, 15 и 25; 562, 26 САНЪ, -оу и -д м (25) а^іа, а^іа>)іа, ліэохоліі, та^іс, аохй, ЗаСцос, йдеоохп; (санъ велнкъ тблос архбѵтыѵ; въ санъ црькъвьиыи поставити хеіротоѵеіѵ) сан, чин, ранг йгасі, Ііосіпові;, ровѣаѵепі: дд повЯдактъ къждо васъ свок нма • и санъ и отъчьство Супр 99, 8; дціе ли есть еп(н)с(коу)пъ • то да нзвръжетъ с(а) сана Евх 1026 15; крьстн- -аиъ ксмъ и санъ мои презвѵтерьекыи • нлѵке саномъ кнАзоу вЯрою оупвдхъ Супр 155, 9 и 10; и вьзвЯштж о текЯ къ цЯсдроу • и стдрЯишннъ- скѴмоу сдиоу кждж тн ходатаи Супр 100, 16 9 ѵоѵрерое военный отряд ѵо)епвку осісііі: вЯдхж же воннн кдпадокиискыА страны • въ сдиоу кдномъ Супр 69, 4 • перен. достоинство (1й5Іо)по8і: чловЯкд въ прьвыи постави вла- дычьскън санъ Супр 463, 7— Евх Супр.— Ср. чинъ, достонньство 592
САН СВИ О ОАНЪДАЛИІА, -на ж (2) [сднд- Зогр (1) Мар (1)] стаѵбакюѵ сандалия запсіаі: за- пити смъ • дд ничесоже ие вьзельмжтъ ид пжть... н(ъ) овоувеин въ санддлиіа Мк 6, 9 Зогр Мар.— Ср. плесиьце САПОГЪ, -д м (25) ѵпббтща сапог, башмак Ьоіа, зігеѵіс: грлдетъ крѣплее мене... емоуже нѣсмь достоитъ поклонь САрдздрѣшнтн • ремене сапог оу его Мк 1, 7 Зогр Ас Сав (чрѣвнемъ Мар) • перен.'. нд идоумѣіж простъріж сапогъ мон Пс 59, 10 Син.— Зогр Мар Ас Сав Син.— Ср. оноуфд, плесиьце, чрѣвин САПФИРА, ъі ж имя (5) Халсреіра Сапфира 8ар(іга: почто влдженын петръ ананніж и сдпфирж тоу авик оумори Супр 362, 9-10,— Супр 358, 10; 362, 14; 363, 12 и 16 САР6ФТА, -ъі ж город (3) [сдревт- Ас (1), саревьфьт- Сав (1)] Еарелта Сарепта Загеріа: посъланъ въістъ нлиѣ • тъкмо въ сарефтж сидоиъскжіж • къ женѣ въдовици Л 4, 26 Мар Ас Сав (0 Зогр) САРРА, -ъі ж имя (1) Харра Сарра 8ага: сьвѣдѣтельствоуктъ сдррд • и сь неіж ревекд Супр 250, 2 і , сдториикъ Супр 195, 19; 198, 11 см. сдторнннъ САТфРНИНЪ, -д м имя (8) [сдториик- Супр (2)] ЕаторѵГѵос Саторнин Заіигпіп: слдвънда мжжа • сдторнннъ и оуктор(ъ) Супр 203, 11,—Супр 113, 28; 195, 19; 198, 11; 204, 7-8 и 12; 204, 29—205, 1; 207, 1 САТЪ, -д м (5) аатоѵ др.-евр. сат (мера сы- пучих тел) тёгісе (тіга оЬИі): подовъио есть (т. е. цѣсдрьствие вожие) квдсоу • его же приемъшн жеид СЪКрЪІ въ мжцѣ ТрИІ САТЪ * доідеже въкъісе всѣ Л 13, 21 Зогр Мар Ас.— Мт 13, 33 Зогр Мар.— Ср. коръ, корьць САСуЛОВЪ прил. к сдоулъ (2) [сдвълов- Син (1)] тоѵ ХаоѵХ Саулов 8аи1йѵ: егдд вѣжа отъ лица сдоуловд въ врътопъ Пс 56, 1 Син.— Пс 17, 1 Син САОуЛЪ, -д м имя (8) ХаоѵХ Саул, Савл 8аи1: дкъі сдоулъ ддѵдомъ помдгаа Супр 389, 17.-Пс 51, 2; 53, 2; 58, 1 Син; Клоц 26 36 и 37; Супр 238, 16; 399, 23 салонъ Супр 448, 23 см. сампсоиъ СВАРЪ, -д м (3) цахл распря, раздоры, ссора зѵаг, зрог: іжде ко зависть • тоу жньжтъ • вражды и свдри Супр 400, 20; ВЪПаДДІЖ... ВЪ СЪВАДЪІ... въ игри зълъі • въ сваръі Евх 68а 26.— Супр 385, 10.— Ср. пьрга СВАРЬНИКЪ, -д м (1) греч. нет сварливый человек зѵагііѵес: вждн... въ свдръиикд мѣсто • кротолювець Евх 706 8.— Ср. съвадь- ннкъ СВАТЬБА, -ъі ж (1) греч. нет свадьба зѵаіЬа: ии врдкд творити • ии въ пжть ход.. ИИ коупд дѣдти • НИ СВАТЪЕЪІ НН ИНОГО ИНф.. не творнтн Ен 20а 8.— Ср. вракъ СВбКРЪІ, свекръве ж (6) леѵОера свекровь ісЬупё: рАздѣлжтъ са... і свекръве нд невѣстж своіж • і невѣстж нд свекръве своіж Л 12, 53 Зогр, свекръі... нд свекровь Мар.— Мт 10, 35 Зогр Мар СВбРѢПфВАТИ, -поуіж, -поукши несов. (1) аурюс (!) приходить в ярость, бешен- ство, свирепеть зѵегерё )есіпаі, хигіі: ие ты оуво сверѣпоун (вм. сверѣпе?) отъ в(ог)д непдвидимъ не изволи лювнтн насъ Супр 71, 22 СВбРѣПЪ, -ын прил., сравн. ст. сверѣпѣи (10) ауріое, ауріаіѵбцеѵоб, Фцбтатос;, аѵт)- церос, РарРарос дикий, неприрученный; сви- репый, лютый сііѵоку, пегкгосепу; зѵегеру: сверѣпѣн звѣрнн Супр 115, 28; кгоже кона люта сжштд н сверѣпд... нмъ свонма ржкдмд с(ва)- ТЪИ в(о)жНИ... ВЪПрАЖе въ жрънъвн Супр 565, 6 • перен. ауріаіѵбцеѵос бурный, неисто- вый, необузданный Ьоигііѵу, пезроиіапу: н сверѣпынмъ влънамъ помдаиинмъ ржкі/ твокю кротли Супр 77, 8-9 • перен. варварский, дикий ЬагЬагзку, сііѵоку: оуклоннвѣ са отъ сего пжтн * дд не сьрѣтенд вждевѣ сверѣпынми іазыкы Супр 472, 12; сверѣпый поганинъ Супр 560, 21 • перен. неприбранный, не- аккуратный пеиргаѵепу: дькѣмд кынмд лж- кавома... стрдш’номъ възоромъ • и сверѣпд (вм. сверѣпы) власы имжштд (вм. нмжштемд) Супр 40, 12-13.— Супр 68, 29; 71, 18; 88, 27; 172, 24-25.— Ср. дивин, лютъ СВбРѢПЬСТВф, -а с (1) греч. нет необуз- данность, неистовство гигіѵозі, зѵегерозі: ш како сверѣпьство ВЛАДЫКЪ • вьзмжти оумъ оучеинкъ Супр 471, 24 свиниіа, ніа ж (39) Х°і2°€, Л т>С свинья ѵерг, ргазе, зѵіпё: нн помѣтдіте висеръ вашихъ прѣдъ свнниѣмн Мт 7, 6 Зогр Мар Ас Сав; свинніамъ Супр 24, 15; вѣ же тоу стадо свннні много пасомо въ горѣ Л 8, 32 Зогр Мар Ас, свиное Сав; н тлъпы вѣсъ вь свинка посылддше Супр 476, 21.— Зогр Мар Ас Сав Евх Супр СВИНЪ, -ын прил. (9) та>ѵ хоівиіѵ свиной ѵергоѵу, ѵергй род. мн., ргазаі род. мн.: іти въ стадо свиное Мт 8, 31 Зогр Мар Ас Сав; вѣ же тоу стадо евино Мк 5,11 Зогр Мар.— Л 8, 32 (2) и 33 Сав СВИРАТИ, -діж, -дкши несов. (2) аѵкеіѵ играть на свирели Ьгаі па різі’аіи: евнрдхомъ вамъ • і не плАСдсте Мт 11,17 Зогр (пискдуомъ Мар); Л 7, 32 Зогр (пнекдхомъ Мар).— Ср. ПНСКАТН, сотн 593
ови СВИРЬЦЬ, -а м (1) а'сЛг]Т'П5 тот, кто играет на свирели різіес: і пришедъ ис(оусъ) въ ДОМЪ КЪНАЖЬ • I ВИД'ЙКЪ СВНр’цА Мт 9, 23 Зогр (сопьца Мар Ас, съпаціж Сав).— Ср. сопьць СВИРѢЛЬ, -и ж (1) хіОара свирель рій’аіа: нд врьвиТ поср-йд'й ка ов'йснхомъ СЬСАДЫ СВОА • си рѣчъ гжели скиркли • ц'йкницд • и прочдга Супр 418, 24 СВИСТАНИЙ, -ига с (1) стнрістцбс свист різкапГ: свистдни» и матсжа • творддх» въ црькъвишти Супр 228, 10 СВИТАТИ, -діж, -дкши несов. (7) 1. ёлкрсо- ахеіѵ светать, рассветать зѵііаі, гогедпіѵаі зе: въ вечеръ же сжвотъны • свитдвкштн въ пръвжіж сжкотж • приде мдрнѣ магъдалыйи Мт 28, 1 Зогр Мар Ас Сав; і сжвотд свитддше Л 23, 54 Зогр Мар 2. свнтдти са хат- ануа^еіѵ светиться, снять зѵіШ, гагіі: вьнезддпъ оузьр'йшА сила кжіж сь невесе поуштенж къ нимъ • свѣтити • троинж свитдіжште {вм. -штж) са Супр 64, 22-23.— Ср. освитдти, свьт'йти СА СВОБЛЖДАТИ, -діж, -дкши несов. (1) греч. нет освобождать озѵоЬогоѵаі: д(ь)нес(ь) • одамъ окндкл'йетъ са • і евъгд свовджддетъ са Евх 2а 5-6.— Ср. извавліати СВОБОДА1, -ъі ж (12) [свокотд (!) Супр (1)] ёЛенОвріа свобода зѵоЬоба: въчерд осжжденъ въівддше • дьнесь осжжденымъ * свобода ддръствоуетъ Клоц 13а 30; Супр 449, 30; прНАХЪ и трьсть • дд ндпишж свобода родоу члов'йчьскоукмоу Супр 469, 24.— Гал 5, 1 Ен; Клоц 10а 30; 106 34 и 39; Супр 243, 29; 250, 4; 328, 13; 365, 26; 470, 15 СВОБОДА2, -ъі м (2) ёХейСерос свободный человек (не раб) зѵоЬосіпу сіоѵёк: и богдтыа рдвно почьте • и рдвъі и свободы Супр 493, 9-10; кдинд же трепезд и вогдтоу и оувогоумоу • н рдвоу и свокод'й Супр 491, 23.— Ср. своводь СВОБОДИТеЛЬ, -ли м (2) ёкенОЕрсо'ѴПё освободитель озѵоЬобііеІ: съ сжштиими въ тьм'й не мрьчАИ св'Ьтъ • съ пл'йньникы своводитель Супр 449, 13; Клоц 13а 10.— Ср. извдвитель, ИЗВАВЬНИКЪ СВОБОДНѢЙ, свовожда, своеодиши сов. кого, чьто (отъ) кого, чесо (26) ёЛесОеройѵ 1. осво- бодить, дать свободу озѵоЬосііІ, сіаС зѵоЬобн: дште оуво с(ъі)нъ ВЪІ СВОВОДИТЪ • ВЪ ІСТИНЖ своводь вАдете И 8, 36 Зогр Мар Ас; дціе к’то СЪ рдЕО№ ВЛАДЪ СЪТВОрИт(ъ) • ТОЛИ родит(ъ) Д'ЙТИЦІЬ • ДД СВОВОДИт(ъ) рАЕА ТА Евх 1046 7; іміже пръвъі адамъ своводі са Клоц 106 24; своводож во х(ри«тос)'ь н*ы своводн Гал 5, 1 Ен 2. алаЛЛаохтеіѵ освобо- дить, избавить гЬаѵіі, озѵоЬобіі: дджди рдвоу твоемоу семоу • съдрдвне • отъ недАгд сего • 594 СВО своводити и Евх 266 24; молити кго • дд сво- водитъ и отъ стрдсти Супр 564, 12-13; д(ь)нес(ь) • отъ тъмъі свовождени еъівд- емъ • і св-йтомь в(лд)гордзоуми^ • в’сь миръ оздр'кетъ са Евх 26 7-8; молиша кго пр-йвыти отроковици оу него & дьнн • донелнже до коньцд своводитъ са отъ в-йса Супр 520, 15.— Зогр Мар Ас Ен Евх Клоц Супр.— Ср. избавити, отъпоустити, простити СВОБОДЪ прил. нескл. (21) [свободъ Ас (1), своводьи Супр (2)] ёХеѵОерое 1. свободный, вольный зѵоЬосіпу: свободъ сатъ с(ъі)н(о)ве Мт 17, 26 Ас (своводьни Мар, 0 Зогр Сав); кдко ты г(лдго)леши • -йко своводь влдете И 8, 33 Зогр Мар Ас □ в знач. сущ.: вокводд рече ровъ ли кси или своводь • савннъ глагола • своводь ксмъ Супр 147, 10 и 11 2. отъ чесо алт]ккауцёѵос; (свободъ выти ёкенСероба- Саі) свободный, избавленный от чего-л. оз- ѵоЬохепу, хЬаѵепу, ргозіу иёсе/го: оу вогыи же отъ всего сего свободъ кетъ Супр 492, /5; посъ- ЛДНЪ КЫСТЪ СВОБОДЪ ОТЪ Гр'ІХА Супр 244, 20.— Зогр Мар Ас Ен Син Клоц Супр.— Ср. сво- бода2, СВОБОДЕНЪ СВОБОДЕНЪ, -ыи прил. (11) ёХебОерое свободный, вольный зѵоЬосіпу: своводьин сжтъ с(ы)н(о)ве Мт 17, 26 Мар (0 Зогр); своеодьнааго акы ровд проддшА Супр 389, 21; дврАмъ два с (ы ) ны им-й • единъ ОТЪ рАКЫ • а дроугы отъ своводныа Гал 4, 22 Ен • перен.: своводьномъ гласомъ Супр 86, 1-2; тъ во ддръ... вогови приноситъ са отъ своводъныа д(оу)шА Супр 545, 9.— Евх 66а 7; Супр 57, 25; 84, 15; Гал 4, 23; Гал 4, 30 и 31 Ен.— Ср. сво- бода2, свободъ СВ0Б0ЖД6НИ№, -ига с (2) то ёкебСероѵ освобождение озѵоЬогепГ: въ свои оумъ ПрИШЪДЪ ОТЪ СВОЕОЖденыа В-ЙСОВЬСКА Супр 560, 12.— Супр 334, 6.--Ср. НЗВАВЛКНИК сво вота Супр 470, 15 см. свобода1 СВОИ, своіа, свок мест. (>1000) 1. мест,- прил. ібюс, оіхеіос; (своіа земліа латріе;) свой, собственный зѵщ, ѵіазіпі: ндімьннкъ... емоуже не сжтъ овьца своіа И 10, 12 Зогр Мар Ас Сав; погоувихомъ много им-йник • и свок и стоужде Супр 120, 2; дд нм-йіжтъ пдліать житига • скоса земьл Супр 418, 27 (домашъ- н-йго жіть-й Клоц 7а 36-37) • аётой надлежа- щий, соответствующий ргізіизпу, паіегііу: ДАВЪ рАЕОМЪ СВОІМЪ ВЛАСТЬ • I КОМОужЬДО ДЙЛО свое Мк 13, 34 Зогр Мар; възврдти ножь свои въ свое м-йсто Мт 26, 52 Зогр Мар Ас Сав □ свои ми, свои си, свон кго, свои кмоу 16105 айтой, айтой свой (его, мой и т. д.), собственный зѵщ Цеііо, тй) аіА), ѵіазіпі: довр-й ізв-йджштеі • овр-йтдіжштнхъ СА • ВЪ СВОІА ІМЪ ЛЮДІ • ТАЖв (! вм. тажа)
о ово Клоц 16 37', СЪПОВѣдДИИК съкоиьчд с(ва)тын ннсні" • оусоровѣ своин кмоу вьсн Супр 47, 13; сътворн кмоу жеиж • отъ свонуь кмоу судовъ Супр 9, 8; почто свокмоу сн здвндншн съплсеннк Супр 336, /6; □ с в о к с, с в о іа с мн. в знач. сущ. то оіхеіоѵ, та ібіа, то лар’ аѵтйс, то лар’ ёаѵтоѵ своё (имущество, собственность) зѵё (ѵіаяіпісіѵі, тпаіеіек, ѵёсі): нжднвъшн вьсе свое Мк 5, 26 Зогр Мар Ас Сав Унд', егдд г(лдго)летъ лъжж • отъ свонхъ г(лдго)- летъ • ѣко лъжь есть і о(ть)ць его И 8, 44 Зогр Мар Ас Сав', свон (мн, сн, кго, кмоу и т. д.) м мн. в знач. сущ. оі і8юі, оі аѵтоѵ, оі ёцоі, оі біафёроѵтес свои, родст- венники, друзья, земляки бгийоѵё, сіги- хіпа, ргГЬигпі, хоиктепоѵсі: въ своіа прнде • і свон его не п(рнл)шА И 1, 11 Зогр Мар; ооувожавъі въ своіх’ь неоувожъно насъ раді Клоц 1б 1, свонхъ сн Супр 326, 21; доньдеже прнджтъ свон нмъ Супр 267, 15; ілн нѣстъ мн лѣть сътворнтн въ свонхъ мн еже хоштж Мт 20, 15 Мар Ас (0 Зогр); въ своіа (с н) еіс та ібіа к себе, домой, восвояси к хоЬё, ііотй: дд раз идетъ са кождо въ своѣ И 16, 32 Зогр Мар, въ своѣ сі Ас; и тако влаго- ДАрЬСТВАШТА А ОТЪПОусТН ВЪ СВОІА СН Супр 518, 18 2. мест. притяж. аѵтоѵ, ёаѵтоѵ, цоѵ, стоѵ, гщйѵ, ѵцйѵ, ёцбс, ст6$, тщётерое, ѵцётерое, ёцаѵтоб, стеаѵтоѵ; (тъчьнъ свон о хай’ ёаѵтбѵ) а) указывает на принадлеж- ность субъекту действия свой хѵи): созъдд свои, храмннж нд пѣсъцѣ Мт 7, 26 Мар Сав, Хрдмннж своіж Зогр Ас; г(лдго)ліж же вамъ дроугомъ своимъ Л 12, 4 Мар (моімъ Зогр Ас); видѣ ІНД ДЪВА ВрДТрД... ЗАВАЗАІЖШТА мрѣ- жа своіа Мт 4, 21 Зогр Ас (имд Сав, 0 Мар); на врьвні... овѣснхомъ сьсждъі своа Супр 418, 23(нашіа Пс 136, 12 Син; Клоц 7а 32); б) ука- зывает на принадлежность объекту дейст- вия мой, твой, его и т. д. тщ, іѵй), )ейо аід.: довьлетъ дьнн зъловд своѣ Мт 6, 34 Зогр Мар Сав; съключнша во насъ грѣсн свон Супр 108, 11 • 6 хат’ аѵтбѵ, 6 ёф’ ёаѵтф, оіхеіое его, касающийся чего-л., относящийся к чему-л. іукарсі хе пёсеіго, ѵгіайирсі хе к пёсети: везоумье прѣдаднтелево нд своіж весѣдж ььзъікъ нашъ влѣчетъ Клоц За 30; не... велнчдныа о свокмъ [о]оуп’вдннн • подъатн възможетъ Супр 513, 21 ф 'Д*г свонмь лнцемь см. лнце; свокіж волкіж см. волга; въ свокмъ оумѣ въітн см. оумъ.— Зогр Мар Ас Сав Охр Унд Боян Зогр-пал Ен Син Киев Евх Клоц Супр Хил Рыл Зогр-лл.— Ср. МОН, ТВОИ, НАШЬ, ВАШЬ, И2, СА СВОИСТВЫГЁ нареч. (1) ібіхйс особенно, в особенности гѵіахіё: иже о влижьннмъ творнтн подоваа о дѣвицахъ же о милости свѣ свонствьиѣ • кже нмѣинемъ глаголетъ Супр 370, 20 СВОіевОЛЬСТВЬНЪ, -ъін прил. (1) ёхоѵ- стіое добровольный, по собственной воле сіоЬгоѵоІпу: своквольствънънмъ оувожьствъмъ • Н ВЪЗДрЪЖАНННМ’ ВЪЗДрЪЖАВЪШОу СА САМОМОу Супр 294, 15-16.— Ср. вольнъ, сдмоизвольнъ СВОК-ПЛбМбНЬНИКЪ, -д м (1) греч. нет соплеменник, соотечественник хоиктепоѵес, кга)ап: ржкоіж копик хотѣдше нстръгнжтн • и обратити са на вѣждннк къ свокплемен’ннкомъ Супр 560, 1.— Ср. съплеменьннкъ СВРАБЫГЬ, -ъін прил. (1) хѵпоца>8т]С вызываюгций зуд, зудягций, свербягций хѵёбіѵу, сігагсііѵу; перен.: сврдвьно (вм. СВрАБЬНЪ) КСТЪ Грѣхъ... ВЪВОДА въ пагоувж... СЛАДЪКА КСТЪ СЛАСТЬ ВОДАШТНИ ВЬ ГрѢхЪ Супр 350, 23 СВЬТѢНИіе, -ни с (3) <ра>с свечение, сияние хѵісепі, гагепі: онъ вѣ свѣтильникъ горл • і свьта • въі же хотѣсте въздрадовдти са • въ часъ свьтѣннѣ его И 5, 35 Зогр Мар Ас.— Ср. енганнк СВЬТѢТИ (СА), свьціж (са), свьтншн (са) несов. (16) фаіѵегѵ, Хацлеіѵ, біакацпеіѵ, аатраятеіѵ, аласттралтеіѵ, хостцеістОаі, ле- ріЛацлеайаі светить, давать свет хѵіііТ: онъ вѣ свѣтильникъ ГОрА • I СВЬТА И 5, 35 Зогр Мар (свѢта Ас) • светиться, снять хѵіѣіѣ, гагіі: ѣко во млънн... свьтнтъ са Л 17, 24 Зогр Мар; і свѣтъ въ тъмѣ свьтнтъ са • і тьма его не овыатъ И 1,5 Зогр Ас (0 Мар) • перен.: відѣхъ оукорізнънъімь вѣньцемь • влагодѣть свьташтіж са Клоц 11а 37.— Зогр Мар Ас Евх Клоц Супр.— Ср. евнтдтн са, свѣтити, сніатн СВѣНІб предлог с род. (1) ало из тіто, ѵеп 2, об: отъведъ паѵла свѣне сждиТшта Супр 1, 15.— Ср. кромѣ, развѣ СВѢТИЛО, -а с (14) Хацлас, Хѵхѵое, ѵіа, <раѵо5 светильник хѵііііпа: приде тдмо съ свѣтилъі і свѣцідмн И 18, 3 Зогр Мар (свѣ- тильникъ! Ас); оугдедіжтъ во рѣшА свѣтила наша Супр 373, 7 • перен. фсосттйр свет хѵёііо: гласъ отъ нел стрдстоносьцд вдеоіа • свѣтило ксмъ Супр 64, 24 * фйс светило (небесное тело) пеЬехкё Сёіехо: сътворьшкмоу свѣтила велиѣ Пс 135, 7 Син; в’сь даръ съвръшенъ • съвъіше съходнтъ отъ о(ть)цд ти свѣтнломь Евх 796 3 (Иак 1, 17).— Супр 10, 3; 190, 8; 207, 6; 244, 22; 277, 8; 372, 23; 402, 16; 534, 28.— Ср. кднъдило, свѣтильникъ, свѣтъ1, свѣцінло свѣтило (!) Пс 82, 13; 95, 6 Син см. СВАТИЛО СВѣТИЛЬНЛ, -ъі ж (?) или СйѢ'ГИЛЬНО, -ас(?)(1) греч. нет спец. светилен (песнопе- 595
свѣ ние, поющееся после канона на утрени) ехарозг.еііагіоп, рИоГ.адодісоп, зѵёіііпа (Ігут- пиз, гріѵапу ро капопи па ііігпі): с(вѣ)ти(ль- ид?) Охр 2а 1 СВѢТИЛЬНИКЪ, -а м (61) 1. кѵхѵос,, Хацлас, фахттгц>, фаѵбс светильник, свеча, лампа зѵііііпа, зѵГсе, Іатра: дадите намъ отъ олѣѣ вашего • кко свѣтильиици наши оугд- сдіжтъ Мт 25, 8 Зогр Мар Ас Сав; нъ слъиьцк прішедъшю • дд ие сьѣетъ свѣтільиікъ Клоц 7а 14; и се просвьтѣшА са кости с(ва)тыихъ ВЬ ВОдѢ • ДКЪІ И СкѢтИЛЬИИцИ Супр 81, 8 • перен.: свѣтильникъ тѣлоу естъ око Мт 6, 22 Зогр Мар Ас Сав; Л 11, 34 Зогр Мар Ас; свѣтильникъ ногама моімд законъ твоі" Пс 118, 105 Син 2. кѵ%ѵіа подсвечник зѵісеп: скиии'і же съвръши са пръвдѣ • въ иеиже свѣтилиикъ и трапеза Евр 9, 2 Ен.— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Клоц Супр.— Ср. свѣтило, свѣтъ1, свѣціило, каиъдило; свѣціьиикъ СВѣТИТбЛЬ, -ліа м (1) фсотюцб? (!) несу- щий свет озѵёсоѵаіеі: господь свѣтитель мои и съпасъ мои • кого оукоіж са Супр 235, 22-23 (просвѣштеиье мое Пс 26, 1 Син) СВѢТИТИ, свѣціж, свѣтиши несов. (6) <раі- ѵеіѵ, Хацлегѵ, біасраіѵегѵ, алтегѵ светить, давать свет зѵіііі: онъ кѣ свѣтільиікъ • горж и свѢта И 5, 35 Ас (свьта Зогр Мар); ии ВЪЖДГДІЖТЪ СВѢТИЛЬНИКА... I СВѢТИТЪ ВЬсѢмЪ Мт 5, 15 Зогр Ас (0 Мар); повелѣ комисъ свѢшта принести ♦ и свѣтити по вьсемоу претороу Супр 222, 2.— Супр 64, 22; 190, 8.— Ср. свьтѣти свѣтити Супр 438, 13 см. сватити СВѢТОВЬНЪ, -ъін прил. (1) тоб ф сотое света род.,светоносный зѵёіеіпу, зѵёііа род.: ДА ХВАЛИМЪ кждетъ дьнь с’ • свѣтовъиъіи родитель Супр 429, 6 СВѢТЪ1, -д м (>200) [(с)вѣт- Ен (1)] 1. фйс, фсотіоцое, фёууос свет, сияние зѵёііо, гаге, )аз: лоуид ие дастъ свѣтд своего Мк 13, 24 Зогр Мар; вьзьрѣвъ ид иеко • ХОТА видѣти отъкждоу кетъ свѣтъ Супр 78, 10; д(ь)иес(ь) • слъиьце ие заходАціее • свѣтомь в’сь миръ оздри Евх 16 24; зидмеид сіа иа иасъ свѣтъ ліцд твоего г(оспод)і Пс 4, 8 Син; Евх 73а 19 • перен. брѲрос, тщёра, аѵсэіоѵ, л<эа>і утро, дневной свет; рассвет, заря гапо, сіеппі зѵёііо, гогЬгезк, зѵііапі: сътворншА же шьствнк... отъ часа девАтддго до свѣтд Супр 60, 5; свѣтоу же кывъшоу... възаша тѣлесѣ с(вА)тоую Супр 15, 9; къівъше въ стрдсѣ ке съид прѣкъішА до свѣтд Супр 71,4 9 огонь ойеп: оузьрѣвъши же і рдкд едиид сѢдашть прн свѣтѣ Л 22, 56 Зогр Мар • перен. свет (истины, добро- свѣ детели, правды, веры) зѵёііо (ртаѵду, сіпозіі, ѵігу): егоже словесл свѣтъ ежтъ Евх 556 10-11; д(ь)иес(ь) • отъ тъмъі сво- кождеии къівдемъ • і свѣтомь к(лд)гордзоумні • в’сь миръ оздрѣетъ са Евх 26 8-9; свѣтъ восіѣ прдведьиікоу Пс 96, 11 Син; посълн свѣтъ твоі і рѣсиотж твоіж Пс 42, 3 Син; дд кждешн чадо свѣтоу и дьии Евх 896 7; вьсѣкъ ко дѢлаіаи зълд • иеидвидитъ свѣта • і ие приходитъ къ свѣтоу И 3, 20 Мар Ас (0 Зогр); (о)влѣцдмъ же са въ оржжие свѣта Рим 13, 12 Ен; свѣтъ іетниъиъі Евх 10а 15 2. Хѵхѵос светильник, лампа зѵііііпа, Іатра: иъ сльиьцоу пришъдъшоу свѣтд да ие сиіактъ Супр 418, 7.— Зогр Мар Ас Боян Сав Ен Син Служ Евх Клоц Супр Рыл.— Ср. свѣтило, сиіаиик, свѣцід, свѣтильникъ СВѢТЪ2, -а м (5): сь свѣтъ о аіеоѵ (оѵтос), 6 хостцое (оѵтос) (этот) мир, свет (іепіо) зѵёі: печаль свѣтд сего... поддвлѣетъ... слово Мт 13, 22 Зогр Мар; і дд и дзъ еціе ид семь свѣтѣ • моихъ грѣхъ покдіж са Евх 726 1; тъі единъ ид съ свѣтъ прнде грѣшъннкъ ізкдвитъ Евх 726 10-11.— Клоц 26 34.— Ср. миръ2 СВѢТЬЛО нареч. (12) 1. фсос; (!) светло зѵёііе, )азпё: свѢшта нмѣдхж и свѣтъло кѣдше и ие видѣдхж кго Супр 412, 18 2. тт]Хаѵ- уа>С ясно, отчетливо )а8пё, ггеіеіпё: пакы възложи ржцѣ нд очи его • і сътворн і прозьрѣ- ти • і оутвори са • і оузьрѣ вса свѣтъло Мк 8, 25 Зогр Мар; свѣтло же кже ныніа видѣ Супр 159, 25 3. перен. Хацлрах;, фаібрйс блистательно, великолепно; тор- жественно зкѵозіпё, зкѵёіе, ѵеікоіерё; зіаѵпё: чл(о)в(ѣ)къ же единъ кѣ когдтъ... веселж са нд вьсѣкъ день свѣтъло Л 16, 19 Мар Ас Сав (свѣтьлъ Зогр); вьзвеселитд са свѣтъло • и(е)ко и землѣ Евх 856 8; азъіци свѣтло миръ проповѣддіжтъ Супр 337, 14.— Евх 876 19; Супр 335, 7-8; 471, 5.— Ср. весело, іасно СВѢТЬЛОФБРАЗЬНЪ, -ъіи прил. (1) фоно- еібтіс светящийся, светлый гагіѵу, )азпу: д(ь)иес(ь) • свѣтълоокрдзъиъіА звѣздъі • в’селеижіж освѣцідіжтъ Евх 2а 2-3 СКѣТЬЛОСТЬ, -и ж (7) Хацлрбттіс, фсото- форіа, фсотюрбс, фаібрбттіе свет, блеск, сияние )аз, гаге, 8ѵіі: просвьтѣсте са паче сльиечьиъіА свѣтьлости Супр 68, 4 • перен.: цѣломждриѣ свѣтълость Евх 81а 10; прн- люкькииіа свѣтьлость Супр 356, 10 • блеск, великолепие зкѵёіозі, зіаѵа: пакы грАджш- тд... сь свѣтьлостыж иекесьскоіж Супр 486, 11; здклиидіж та съвръжеиъі • отъ ВЪІШЬИАІА свѣтълости Евх 52а 3.— Пс 89, 17 Син; Евх 516 11-12.— Ср. свѣтъ1, свѣтьлотд, свѣть- льство 596
О I свѣ СВѣТЬЛОТА, -ы ж (1) Хацпротл? блеск, великолепие 8кѵёІ08І, 8Іаѵа: съ токоіж вла- дычество вь. день, печллі ткои. • вь. свѣтьлотдхъ св(іа)тынхъ твоіхъ Пс 109, 3 Син.— Ср. СВ’ЪтьЛФСТЬ і СВѢТЕЛЪ, -ъін прил. . (78) фсотеіѵбе, Хацлрбд, тоѵ фсотде, фаеіѵдс, Хацлрофдрое, фшстттіз (!), Хацлрбтгіс (!), аіукгіфдрос, фштофброс, фсотитхде, феууі'тгіе, фаібрде, оѵ цѵХХбс (!), хатахоцос (!), ёлЛацлеіѵ светлый, сверкающий; белый зѵёііу, )азпу: се облакъ свѣтелъ осиѣ іа Мг 17,5 Мар (0 Зогр); д(ь)нес(ь) • лоунд свѣтълдми лоучдмн • в(ь)сь миръ освѣцідетъ Евх 16 25 2а 1 • ве- ликолепный, блестящий зкѵозіпу, зкѵёіу: овъ свѣтло одѣннк носитъ Супр 491, 17 9 ясный, чистый )а8пу, сізСу: присиотекы • ь ие истѣкд- ІАИ • ЖИВАН • ь свѣтелъ ЬСТОЧЬИИКЪ • СЖЦІНН Евх 63а 17; дште оу ко. Бждетъ око твое просто • все тѣло твое кждетъ свѣтъло Мт 6, 22 Зогр Мар Ас (просто Сав) • чистый, безгрешный, непорочный сІ8іу, перозкѵгпёпу: и лѣты и житикмъ свѣтъломъ • ииѣхъ вьсѣхъ стдрѣишд сжштд Супр 278, 14; диаволъ же прѣоБрдзоу- етъ са въ дигелд свѣтълд Хил 2аа 23,9 [Ха- рбо;; (свѣтьлъ быти Хеѵхещоѵеіѵ) светлый, радостный гасіозіпу: и кетъ зѣло стдръ • и свѣтьлъ лицемъ Супр 302, 21-22; свѣтъло пришъствик кго постиже Супр 464, 9 9 ѵлёр- Хацлрое знатный, славный зіаѵпу, ѵгпеёепу: молж са вдшеи свѣтьлѣи власти Супр 228, 24-25 ф свѣтьлди недѣли см. недѣли; свѣтьлъіи кдмъі см. кдлѵы.— Зогр Мар Ас Евх Служ Супр Хил.— Ср. йенъ СВѢТЬЛЬСТВО, -д с (2) фаібрбтгіе свет- лость )аз; перен.: цѣедрь же видѣвъ Елджеиддго н свѣтьльство лица кго... ие може отьвѣштдти км^ словесе Супр 194, 19.— Супр 102, 2.— Ср. свѣтъ1, свѣтьлость, свѣтьлотл СВѣЩЛ, -а ж (35) 1. Хацяае, Хѵ/ѵое, хррбе, фаѵбс, хаѵйцХг], Хацлабоѵхос све- тильник, факел, свеча, зѵіШпа, роейобеп, зѵісе: повелѣ комисъ свѢшта принести • и свѣтити по вьсемоу претороу Супр 222, 1-2; прідж ИА иь • съ оржжі и дръкольмі • свѢшта і свѣтнльиікы нмжште Клоц 5а 1; И 18, 3 Зогр Мар Ас Сав; приноситъ к • свѣцін Евх 196 12 9 лампада Іатра: приимѣмъ масло вь свѢшта Супр 313, 17 9 перен.; вѣрѣ свѣште чиста Супр 372, 3; свѢшта божъствд кмоу оугдеити ие могжтъ Супр 402, 172. фй>с огонь ойеп: і нѣ сѢда съ слоугдми • ь грѣіл са при свѣшти Мк 14, 54 Зогр Мар.— Зогр Мар Ас Сав Евх Клоц Супр.— Ср. свѣтильникъ, свѣтило, свѣціило, свѣтъ1 ОВѣфИЛО, -д с (2) 1. Хѵхѵіа подсвечник зѵісеп: ид стдрѣишииъство Брдтил възведо- ша • На иачалъио свѣштнло свѣштж Супр 277, 8 2. Хѵхѵос светильник зѵііііпа: гнильнок свѣштнло тѣлесе кмоу рлзорАтъ • иъ свѢшта божъствд кмоу оугдеити ие могжтъ Супр 402, 16.— Ср. свѣтильникъ, свѣціьннкъ, свѣцід свѣщьникъ, -д м (10) Хѵхѵіа подсвечник вѵісеп: иикътоже оуво свѣтильиикд въжегъ • покрывдетъ его спждомь... нъ ид свѣштьникъ възлдгдетъ Л 8, 16 Зогр Мар Ас Сав.— Мт 5, 15 Зогр Ас; Мк 4, 21 Зогр Мар; Л 11, 33 Зогр Мар.— Ср. свѣціило СВАТИЛИЦІ6, -д с (1) ауіаоца святилище зѵаіупё: крот-ько нви са къ свАТилиштоу Супр 248, 13-—Ср. сватило СВАТИЛО, -д с (4) [свѣтил- (!) Син (2)] ауіасттцріоѵ, ауіастца святилище зѵаіупё: доідеже въиідж въ свіатіло в(о)ж(і)е Пс 72, 17 Син,— Пс 73, 7; 82, 13; 95, 6 Син.— Ср. свАтилнціе СВАТИТбЛЬ, -ли лі (8) [стител- Супр (1), стл- Ас (5)] Іереѵс, архіеліахоло^ священно- служитель, священник; святитель кпёг; ЬІ8- кир: възврдтивъ же са пакъі въекорѣ • съ в’сѣмъ клиросомъ и людьми прѣподоБьнъін б(о)жні с(вА)титель... Супр 530, 17.— Ас 114а$ 27; 1326 5; 1356 20; 1466 5; 151а 3; Супр 246, 12; 532, 9.— Ср. жьрьць, икрен, попъ, свАЦіеннкъ, чиститель СВАТИТбЛЬСКЪ, -ни прил. (4) [5тнт- Ен (1) Супр (1)] іератіхбе, іеролрелі)е; (въ свАтительскжвк подобж Іеролрелах;) свя- щеннический; святительский кпёгзку; Ьіз- кирзку: отължченъ выс(тъ) отъ свАтитель- скъіа слоужъвы Супр 186, 25; видѣ нѣкогд въ СВАТИТеЛЬСтѢ лѣпотѣ ВЪЗКОуЖДАІЖІІІТА и Супр 275, 23; въ с(ва)тит..ж подобж оелъкъ са Ен 396 1-2.— Супр 536, 29.— Ср. нкренскъ СВАТИТИ, сваціж, сватншн сов./несов. (52) [сти- Зогр (3) Мар (3) Ас (3) Сав (4) Ен (1) Син (1) Евх (11) Супр (2) Хил (1), св- Мар (1) Клоц (1), евці Мар (1) Ас (1) Евх (3), с(ці)ва- Евх(3), сці- Мар (1) Сав (3)] ауіа^еіѵ 1. цетаррѵОці^еіѵ (!), ауюе (!) освятить/освящать, сделать/делать святым розѵёііі/розѵёсоѵаі: егоже о(ть)ць с(ва)ти • ь посъла въ миръ И 10, 36 Зогр Мар Ас; дд с(ва)титъ са ьма твое Мт 6, 9 Зогр Мар Ас Сав; Л 11, 2 Зогр Мар; ьзволнвъі въ еръддиѣ кр’стити са • ь сваці(ь) воды сиьа Евх 6а 12; о(ть)че • с(ва)ти (вм. евдтыи?) и съблюди ихъ И 17, 11 Сав (с(ва)ты Мар Ас, 0 Зогр); ты еси ел(а)г(осло)ваи ь с(ва)- таи в’сѣ Евх 216 24; попелъ юница кропимъ • оскврьненынхъ с(ва)титъ Супр 483, 22 о свАціенъ в знач. прил. Іерб^ освященный розѵаіпу: іѵле сьиемъ сваштснъ Супр 96, 27 2. сов. еѵкоуеіѵ благословить рогейпаі: 597
прнімъ ё хл'ккъ • и окѣ рыкѣ и вьзьрѣвъ нд н(е)во с(ва)тн Мт 14,19 Сав (вл(д)г(осло)вн Зогр Мар Ас) освАціенъ в знач. прил. еѵх2тІоггос благословенный, благословлен- ный рогейпапу: сътвори е вл(д)г(осло)вено н св(А)ціено • въ послоуженнк твоимъ ракомъ Евх 216 22; істочьннче влдгодѣтьны • іже сам’псоноу * I СВАЦ1ІЖ {вм. СВАЦ1(еНЖ)іЖ?) источи Евх 216 5 3. сов. іереіоѵ (!) посвятить, принести в жертву гахѵёііі, оЬёІоѵаІ: прн- ведъі севѣ • с(ва)тн тѣло (вм. сватнло?) непорочьно • зд в’са ч(ловѣ)кы Евх 636 2 си сватнтн са несов. посвящать себя, при- носить себя в жертву гахѵёсоѵаі хе, оЬёіоѵаі ве: за на азъ св(а)штж са самъ * да кжджтъ и тн с(вл)штенн въі-нстннж И 17, 19 Мар Сав (св(а)ціаіа Ас, 0 Зогр) 4. свАціенъін в знач. сущ. архіереѵс священник кпёг: придж же слоугы къ с(вА)ціенъімъ И 7, 43 Сав (дрхнереомъ Зогр Мар Ас); г(лдго)летъ же св( А)ціенъі къ немоу Евх 68а 3 □ свлціе- нъін чинъ іератіхбѵ тауца духовенство, священство бисйоѵепхіѵо, кпёгхіѵо: пома- ни... в’сѣкъ св(А)ціенъі чинъ Служ 36 22.— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Служ Киев Евх Клоц Супр Хил.— Ср. благословити, осватн- ТИ, 0СВАЦ1ДТН, СВАЦ1АТН СВАТО нареч. (1) ауюс (!) свято, как святой хѵаіё: съвъздвнгнн тѣлеса наша • вь день вь ньже с(ва)то н • неложъно повѣдалъ есн Евх 636 11 СВАТОСТЬ, -иж (9) І.Оесоріа (!), шоОестіа (!) святость хѵаіохі: влдгословештеньк отъ сватостн кго желдвкште полоучитн Супр 368, 27; тевѣ под ок датъ хвала • слава велнколѣпо- тнк • сватость Супр 144, 17-18 2. кожнга сватость бсореа евхаристия (так наз. дары: хлеб и вино, даваемые при причаще- нии) еисйагіхііе, пе]хѵётё)хі хѵаіохі: доньжде (!) кетъ попъ • И БОГЪ ДАСТЪ кмоу попьство • не отъмештн са • възьмдтн оть него вожнвк сватость Супр 339, 3 3. ауіаоща святилище хѵаіупё: иди къ готовднѣн мьнѣ с(ва)тостн • ИДИ КЪ нзволеннк МОКГО ЧЬСТЪНДДГО ХрАЛІА Супр 248, 7,— Супр 143, 29-30; 338, 14; 341, 11; 334, 18; 344, 3.— Ср. сватнло, сватъінн, СВАТЬВД СВАТЪ, -ъін прил., сравн. ст. сватѢн (>1000) [?т-, ейт-] ау\.ос„ іербе, Сеіое, лаѵауіос, ауіштатое, б ёѵ ауіоіе, тіцюе, 8І- хаюс (!) ауѵбс (!), аеЗаатбе (!), цахарюс хапсіих святой хѵаіу: іже речетъ нд д(оу)хъ с(ва)ты • не отъпоустнтъ са емоу Мт 12, 32 Зогр Мар Ас Сав; пѣтн с(ва)тыіа тронцА • еднноестествьнъііА Евх 61а 3; с(ва)тѢншнѢ Хер^внмд * и въішъшнѣ н(е)весъ * прѣпѣтдѣ е(огороди)це Ен 286 3-4;с(ва)таа же ноулніанн мнлоерьдовдвъшн вьза водъі мало Супр 3, 22; іродъ ВО воѣше СА ІОАНА • вѣдъі МЖЖА ПрАВЬДЪ- нд і с(ва)та Мк 6, 20 Зогр Мар Ас • о честности, предмете, явлении и т. п. святой, священный хѵаіу, рохѵаіпу: сѵсио- вдніѣ іхъ нд горахъ св(а)тъіхъ Пс 86, 1 Син; отъ дрѣвд сватааго Супр 263, 16; о десижіж сватъіа трепезъі Супр 209, 9-10; не ддднте с(ва)таго псомъ Мт 7, 6 Зогр Мар Ас; Евх 69а 19 (с(вд)ціенніа Сав) □ сватъін м в знач. сущ. святой хѵаіу, хѵёіес: лжкдвъ- новд врагъ о св(л)тѣемь твоемь Пс 73, 3 Син; оувоіте сіа г(оспод)ѣ вьсн с(віа)тін его Пс 33, 10 Син; н тако сватъін прѣддстъ доушж господоу Супр 216, 30; ндеже вѣдхж моштн сва- тыхъ Супр 218, 18; сватай с мн. в знач. сущ. а) евхаристия еисйагіхііе: с(ва)таа с(ва)тымъ Евх 116 3; твоѣ свіатаѢ... ндочнш- ченнк намъ вждж Киев 5а 13 6) святилище хѵаіупё: нхже во вносітъ са жнвотъныхъ кръвъ • въ с(ва)таѢ іѵ грѣсѣхъ дрхнерешмъ Евр 13, 11 Ен 4 свАтдіа сватъінмъ, свАтдіа с в а тъі и хъ та ау іа тйѵ ау іа>ѵ святая святых (самая священная часть иеру- салимского храма) ѵеІехѵаТупё (пе)рохѵаі- пё].іі сазі іетигаіётзкёіго сігтати): (ре)комдѣ с(ва)таѢ с(ва)тымъ Евр 9, 3 Ен; с(ва)таа с(ва)тыхъ попьрднд сжтъ Клоц 7а 22; Супр 418, 14; СВАТОК КОМЪКАННК ВЪЗАТИ см. комъкдннк; сватай недѣли см. недѣ- ли.— Зогр Мар Ас Сав Охр Унд Боян Ен Син Служ Евх Киев Клоц Супр Хил Рыл.— Ср. влаженъ, великъ, прѣевлтъ, сватнтн (сва- ціенъ), сватьць, свАтилнціе, сватъінн СВАТЪІНН, -ніа ж (24) [евты- Син (5), свіатн- Син (1), сты- Син (4) Евх (10)] 1. ауюощѵт), ауібттіе, ауіаоща, ауіаацбе, баіотгіе, ауіос (!) святость хѵаіохі: поштадн ЖНТНИ МОКГО МОЛЖ СА ТВОКН СВАТЪІНН Супр 286, 14-15; процвьтетъ св(а)тынн моѣ Пс 131, 18 Син; 2. ауіаощбе; (сватынвк прніАти ауіа^еаСаі) освящение рохѵёсепі: дд нмжтъ іж въ очнціенне д(оу)шдмъ и тѣломъ • къ БАЛОВАНЬЮ Врѣдомъ • КЪ с(ва)тъіНН ДОЛІОМЪ Евх 5а 18-19; прншедъшд въ с(ва)тжіж твоик цр(ъ)к(ъ)вь • с(ва)тыніж и вл(д)г(осло)ве- нне твое хотацід прніАти Евх 10а 5 3. ауіааца святилище хѵаіупё: осквръні нд земли св(а)- тынж его Пс 88, 40 Син.— Ен Син Евх Клоц Супр.— Ср. СВАТОСТЬ, СВАТЬВД, СВАТН- ло, свАтилнціе СВАТЫНЬНЪ, -ъін прил. (1) тт]$ ауіоаѵ- ѵтіе святой, священный хѵаіу, рохѵаіпу: свѢшта же сьде рече дѣвествънъін даръ чисто- та сватыньнди Супр 372, 4-5 СВАТЬБА, -ъі ж (3) [с'гъв- Ен (1) Евх (2)] ауіаацбе освящение рохѵёсепі: ты ко есн 598
СКА О с(ва)тъкд наша Евх 6а 20; призывами прд- ВбДЬИИКЪІ НА с(ва)тъКЖ • I ГрѢшЪНИКЪІ НА покадние Евх 74а 12.— 1 Кор 1, 30 Ен.— Ср. СВАТОСТЬ, СКАТЪІЙН ОВАТЬЦЬ, -цд м (1) греч. нет святой (в знач. сущ.) зѵёіес: и авик къ тнуоуоумоу пристдништоу с(ва)тьцоу в(о)жь» оустрьми са Супр 567, 10.— Ср. сватъ ОВАЦІАТИ, -двк, -акши несов. (3) (?вці- Мар (2) Ас (1)] ауіа^еіѵ 1. святить, освя- щать розѵёсоѵаі: кто колеи есть • злато ли ли цр(ъ)кы • св(а)цідіжціиѢ злато Мт 23, 17 Мар (0 Зогр) 2. свАціАти са посвящать себя, приносить себя в жертву газѵёсоѵаі зе, оЬёіоѵаі зе: и за ие дзь св(а)цідіж са самъ И 17, 19 Ас (св(а)штж Мар Сав, 0 Зогр).— Мт 23, 19 Мар.— Ср. осваціати, СКАТИТИ СВАЦІбННКЪ, -д м (5) [сва(щ)ник- Евх (3); св(ф)к- Ас (2)] іеіэеѵс священник кпёг: аціе которы свАці(е)инкъ • съ гиѣвомь съва- жетъ ч(ловѣ)кд • ли кръвь пролаетъ • да проситъ врача Евх 1036 15.— Ас 157б 11 и 17; Евх 576 12; 676 16-17.— Ср. жьрьць, икреи, клирикъ, клиросьннкъ, попъ, свАТнтель, чисти- тель, СВАТИТИ (свАціеиъ) ОВАЦІбНИіе, -иіа с (17) [сёщеи- Ас (1), свацін Зогр (1), сва(ці)и- Евх (1), св(ф)н- Ас (3), сфен- Сав (4), свыще (?!) Син (1), ..ниеЕн (1)] 1. ауіаощбс освящение, дарова- ние святости розѵёсепі: кл(д)г(осло)ви вино се • своевк клдгостивк... кропленнемь • і свАщеине водъі именемь твоимь Евх 20а 5; сътворн вк въіти... свАціеиие неджгомъ Евх 66 20 2. ёухагѵіощбе, та ёухаіѵіа освящение (храма) газѵёсепі, розѵёсепі (сіггати): пѣсиі освіАце(нии) (?! вм. освАціении) Пс 29, 1 Син; быша же тогда сваш{те)ниѣ въ і(ероусд)л(и)- мѣр. И 10, 22 Зогр Ас (2) (еикениѣ Мар); ВЬ ДЬНЬ СВАШТеНИІА • ВЫВЪШДДГО ВЪ МДИДСТЫрИ чьстьнѣи црькъви Супр 288, 10 3. то ауюѵ святыня, нечто освященное зѵаіа, розѵаіпа ѵёс: не дадите с(вА)ціеииіа пъсомъ Мт 7,6 Сав (с(ва)тдаго Зогр Мар Ас).— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Евх Супр.— Ср. ецкениіа, освАціеник, скатило, свАТИлнціе, сватъ СВАЦІбНОЛЬЬЧбНИКЪ, А м (8) [св(ф)- ном(ч)к Ас (6); сціим(Ч)к- Ас (1); свАЦіеннш- мж(Ч)к- Ен (1)] іербцартѵс священномуче- ник шисесіпік (кпёг пеЬо Ьізкир): с(ва)тд- го с(вА)ці(е)н(о)м(ж)ч(ени)кд мдркелд Ас 152а 9,— Ас 1216 20; 1416 4; 1426 11 и 18; 146а 2; 1536 7; Ен 35а 2-3 С В А ЦІ 6 И Ъ СМ. СВАТИТИ свіАце(иик) Пс 29, 1 Син см. свАціеннк 06 частица (>500) 1. усилительная сбой, ібе, <рё(эе, п8т] (!), оѵто^ (!) вот Ые: се нзиде С6В сѢіаи сѣдтъ Мк 4, 3 Мар (0 Зогр); се ко наста врѣмА прдздеиъствоу идшемоу Евх 16 12; се цѣсарь твои грддетъ ти Супр 337, 5 2. при- соединительная а) се, и се хаі и, а, же а, рак: і се еі вѣ сестрд • іменемь маркѣ ЛЮ, 39 Зогр Ас Сав (0 Мар); б) іа к о се, іакоже се в сравнит. предложении ох;, состлер, оіоѵеі, оіоѵ, оіоѵ ті подобно тому как; как будто )ако2Іо; )ако Ьу: ѣко се егдд свѣтиль- никъ • клнсцдиьемь просвѣштаетъ са Л 11, 36 Зогр Мар; іакоже се стрдждж нд рдти творлште Супр 91, 29; в) не се ли в вопро- сит. предложении оѵх ібоѵ разве не со(ё) рак пе: не се лі дд(въі)дъ кръіетъ сіа вь иасъ Пс 53, 2 Син 3. в знач. союза і.6отЗ, ібе а) противит. се, овдче се, нъ се, се ко но вот, но все-таки а Ые, аіе, аѵзак, а ргезѣо: швдче се ржкд прѣддвкіитдАго ма • съ миовк естъ ид трепезѣ Л 22, 21 Зогр Мар; се ко к(ог)ъ помдгдетъ мі Пс 53, 6 Син; просты ліа коты гы лишисте • се въ вдгърѣннцж оклѣченъ сѣждж Супр 368, 11; б) причины се, іако се, се ко ибо, ведь пеЬоі’, ѵгсіуі’: въстдиѣте ідѣмъ • се прѣддыи ма привлижи са Мк 14, 42 Зогр Мар; ѣко се грѣшъніці идліАшіА лжкь Пс 10, 2 Син; в) со знач. следствия итак, так что, и поэтому а іак, іакхе, а ргоіо: много молнхъ са вогоу за вд • и се сътворн милость съ вама Супр 297, 10 4. в знач. нареч. ібоѵ, ібе а) места (се истъ паресттіѵ) здесь, тут гсіе, Іи, іасіу: съкрыуъ тдлдн’тъ твоі въ земн • се імдшн твое Мт 25, 25 Зогр Мар Ас Сав; и се Супр 377, 6; оучитель се естъ И 11, 28 Ас Зогр Мар Сав; б) времени тогда ТеЬсіу, іи: і се прииесошА емоу ославленъ жилами Мт 9, 2 Зогр Мар Ас (и авие Сав).— Зогр Мар Ас Сав Охр Унд Ен Син Киев Евх Клоц Супр.— Ср. воли, есе с е см. сь се Супр 148, 30 (вм. секѣ) см. са секе, секѣ см. са СбВАСТИИСКЪ, -ыи прил. к севдстніа (1) ттіе ХеРасттіас себастийский зеЬазізку: се- вдстиискъи митрополитъ Супр 280, 8 СбЯЛеТИИ, -ніа ж город (3) Ее^аатеса Себастия ЗеЬазііа: кетъ ко вь севдсти? езеро имы водж многж Супр 76, 9-10.— Супр 68, 23; 72, 19 северъ Пс 88, 13 Син см. сѣверъ СбВРИАНЪ, -а м имя (2) [сеѵриіаиъ Супр (1)] Ееѵткнаѵбе Севериан Зеѵегіапиз: с(ва)- тдго мжч(еии)кд севриднд Ен 296 3.— Супр 69, 10 СбВЪІРОВЪ прил. к мужскому имени Се- вер тоѵ Хеѵйроѵ Северов Зеѵегйѵ: севырово зъловѣрьство прннмъ Супр 298, 3 599
С(>Л сед С6ДЛА6РИЦ6ЫІ нареч. (2) ёлталкасніое семь раз, семикратно, всемеро зебткгаі: възддждь сжс-кдомъ ндшімъ • седмернцеіж въ н-ЬдрА іхъ Не 78, 12 Син.— Не 11, 7 Син.— Ср. седмнцеіж, седмькрдтнцеіж, седморнцеіж, крдтъ (седмь крдтъ) с е д м н н Мк 8, 20 Зогр см. седмь седлищеык нареч. (6) ёлтахіе, ёлта семь раз зебткгаі: не г(лдго)ліж тек'Ь до седмь крдтъ • нъ до седмь деслтъ крдтъ седмнцеіж Мт 18, 22 Мар (0 Зогр) ф седморо сед- мицею ёлталкааюѵ см. седморо.— Л 17, 4 Ас Сав (2); Евх 756 19; Супр 360, 13.— Ср. седмернцеіж, седмькрдтнцеіж, седмь (седмь крдтъ) С6ДЛАОРИЦ6БК нареч. (5) ёлтаиіе, тетра- лкоѵѵ (!) семь раз; семикратно зесіткгаі, зесіішпазоЬпё: і дште седморнцеіж съгр'кшнтъ въ та • і седморнцеіж онрдтнтъ са къ тек'к... Л 17, 4 Зогр Мар (седмькрдтнцеіж... седмн- цеіж Ас, седмнцеіж Сав (2); дціе есмъ кого чімъ оуовід'клъ • възврдштж седморіцеіж Л 19, 8 Ас (четворнцеіж Зогр Мар).— Ср. седмернцеіж, седмнцеіж, крдтъ (седмь крдтъ), седмькрдтнцеіж С6ДЛЛОРО нареч. (1): седморо сед- мнцеіж ёлталкастіоѵ семикратно зесіті пазоЬпё, зесітегопазоЬпё: достоинъ истъ съмрьтн таковы н • и телнцж дд жл-кдетъ седморо седмнцеіж Супр 360, 13 СбДЛЛЪ, -ъін числит. порядк. (4) ёРбоцое, ёлта (!) седьмой зесіту: въчерд въ годннж седмжіж остдвн и огнь И 4, 52 Мар Ас, въ часъ седмъі Зогр; пръвъі ожень са оумьр'Ьтъ... тдкожде н въторъі • н трети до седмддго Мт 22, 26 Мар (0 Зогр).—Ср. ж, з СбДЛАЬ числит. колич. (45) [седмнн прил. Зогр (1)] ёлта, оі ёлта; (седмь деслтъ ёрбоццхоѵта, ёР6оцт|хоатб<; (!); седмь крдтъ, крдт'ы ёлтахіе; седмь деслтъ крдтъ ё06о- цтіиоѵтахіе) семь зесігп: седмь оуво крдтрыл к-Ь Л 20, 29 Зогр Мар; в’ск седмь оумр'Ь Л 20, 31 Зогр Мар; прнімъ седмь тж хл'Ьнъ Мк 8, 6 Зогр Мар; егдд седмнід (г. е. хл'Ькъ) въ четырн Т'ЫСЖШТА • колнко кошьннць ісплънень'Ь оукроухъ вьзлете Мк 8, 20 Зогр, седмь Мар; възврдтншл же са седмь деслтні Л 10, 17 Зогр Мар; седмь деслтъ Ас ф седмь крдтъ см. крдтъ.— Зогр Мар Ас Син Евх Супр.— Ср. ж, з седмьдеслтьнъ, ъін числит. порядк. (1) ёР5оцт]хоатбс семидесятый зесітсіезаіу: въ седмьдеслтънок и девлток л'Ьто връст'ы сего і'ціанна Супр 295, 6—7.— Ср. й {глаг.), 5 {кир.) СбДЛЛЬКРАТИЦбБК нареч. (1) ёлтахіе семикратно зесігпкгаТ: дште седмькрдтнцеіж 600 дьнемъ • съгрѣшітъ кь тек4і... Л 17, 4 Ас (седморнцеіж Зогр Мар, седмнцеіж Сав).— Ср. седмернцеіж, седмнцеіж, седморнцеіж, крдтъ (седмь крдтъ) С6ИЦИ нареч. (1) ё^аѵттіе тотчас, не- медленно, сейчас же іЬпесі: х°Фж А4 мн дасі сенцн НА ЕЛЮД'Ь главж но дна кр(ь)ст(нте)л*к Мк 6, 25 Ас {нет Зогр Мар).— Ср. аенк СбКОуНДО, -д м прозвище (1) греч. нет Секунд Зесипсіиз: н'ккъі нменем’ сергнн • секоундо Супр 552, 19-20 С6КЫРА, -ъі ж (6) аВіѵт] топор зеку га: секъірд при корене Др’Ьвд лежитъ Л 3, 9 Зогр Мар Ас Сав.— Мт 3, 10 Ас; Пс 73, 5 Син.— Ср. Ерддъі, екчнво евлввькъ, д м имя (1) ЕёХ.еѵиос Селевк Зеіеисиз: с(вл)тънхъ м(ж)ч(енн)къ... селев’- кд • ноулднд н нн'Ьхт» Ас 1426 15 сели см. доселѣ, отъсел'Ь евликбетръ, д м имя (1) ЕіХРеатрос Сильвестр Зііѵезіг: м,Ь(са)ца еноу(д)рд ё с(ва)тааг(о) селнвестрд пдпежд рнм’скд Ас 1366 17 СбЛИКЪ, -ка, -ко мест. (6) тоаоѵтос, тоіоѵ- тос такой {по количеству); столь многий, столь многочисленный іакоѵу, іак ѵеііку, Так ееіпу: естъ отрочншть сьде единъ • іже імдтъ пать хл'Ьеъ ачьн'Ьнъ • і ДЬВ'Ё р ык'к • иъ сн чьто сжтъ вь селнко И 6, 9 Зогр Мар, чьто сжтъ селнкоу Ас; нъініа же о селнц'Ь дОЕр'Ь не рддоуіжтъ сл • но плдчжтъ СА * И ТОЛИКА ДОЕрА ВННЬННКА ПОГОуЕНТН мъіслатъ Супр 386, 22.— Супр 150, 21; 424, 19.— Ср. толнкъ С6ЛИТИ, -ліж, -лиши несов. (1) греч. нет вселять, внедрять изібіоѵат, ипнзі’оѵаі; перен.; ізгона в’сйко везв'Ьрне із людей свонхъ • селл вь нихъ в’екко прдвов*крие Евх 446 16.— Ср. въееліатн, ндскліатн С6ЛИЦІ6, -д с (1) таціеіоѵ место поселе- ния, пребывания зіеііо, ргіЬуіек: клдго- словькнъ грАДЪін адова селнштд нспрдзннтъ • а невесьнд жилнштд... нспльннтъ Супр 342, 4.— Ср. жилнціе, село С6Л0, -д с (>100) 1. аурбе, хыріоѵ, голое, лроасттеюѵ место поселения, пребы- вания; местность (озіеііепё) тівіо, гетё, йгеті: люеітъ г(оспод)ь врдтд сюн'Ь • пдче вьскхт» селъ н-кковль Пс 86, 2 Син • двор, имение, усадьба сіѵйг, сіѵогес, изесііозі: въ окръстънніхъ сел'Ьхт» 1 вьсехъ • коуплтъ сев'Ь хл'ккы Мк 6, 36 Зогр Мар; госпождд же селоу томоу елннъінн к'Ьдше Супр 18, 5 2. охрѵшца, аит]ѵті, хатріхт|ттіріоѵ, ёруаат- Прюѵ (!) жилище ргГЬуіек, оЬусіІі: въеелик сіл вь сел'Ь твоемъ въ в'Ькъі Пс 60, 5 Син; вьнидж вь село домоу моего Пс 131, 3 Син;
С6Л кжді дворъ і'хъ поустъ • Т вь сел'куъ <уъ не кжді иже жіветъ Пс 68, 26 Син 3. аурбс пашня, поле роіе: г(оспод)и не довро лн сѢма сѣлъ есн нл селѣ твоемь • отъ кждоу оуко імдтъ плѣвелъ Мт 13, 27 Зогр Мар Ас, коупншА імь село скждельннково Мт 27, 7 Зогр Мар • пастбище разѣѵіпа: і посъла і на села своѣ • пастъ свннін Л 15, 15 Зогр Мар Ас Сав • перен.: село естъ всь миръ Мт 13, 38 Зогр Мар Ас Унд.— Зогр Мар Ас Сав Унд Боян Ен Син Евх Клоц Супр.— Ср. вьсь, грддьць, ннвд, страна село (!) Пс 89, 10 Син см. сила СбЛОМЬСКЪ, -ъін прил. к названию го- рода Силом (1) 2т|Хсоц силомский зііопзку: отърінж скіннж селомьскж Пс 77, 60 Син СбЛЬНЪ, -ъін прил. (13) той аурой полевой, луговой роіпі, Іпспі: съмотрнте цвѣтъ селънъіхъ како рдстжтъ Мт 6, 28 Зогр Мар Ас Сав; Л 12, 27 Зогр {нет Мар)', оумножн жито земн • і дрѣва сельнаа Евх 126 15.— Мт 6, 30 Мар Сав; Мт 13, 36 Зогр Мар Ас Унд; Пс 49, 11 Син селѣ см. доселѣ, отъселѣ селіеиновъ прил. к мужскому имени Семей (2) [семеон- Мар (1)] тоѵ Еецеіѵ Семеев 8ете)йѵ: н(соу)с(ъ)... с(ъі)нъ съі ѣко мьннмъ кѣ • іосифовъ * ілеіевъ... семеіиовъ Л 3, 26 Зогр, семеоновъ Мар семелин, -ніа ж имя (1) 2е|іёХт] Семела Зетеіе: днонѵсь • нарочнтъін вошь косъ... кывъ отъ семелнА кдд’мовы Супр 8, 9 семеоновъ Л 3, 26 Мар см. семенновъ семеоновъ Л 3, 30 Зогр см. сѵмеоновъ семеонъ Ен (5), Евх 7а 20-21 см. сѵмеонъ семь о нъ Л 2, 25, 28 и 34 Зогр; Клоц 14а 34 см. сѵмеонъ С6ПТАБРБ, -рга и СеПТАБРЪ, -ро м (77) [-кръ Сав (10), -врь Унд (4) Ен (1), сеп'ГА(к) Ас (28), сеп(к) Ас (29), септ(в)- Ас (2)] 2еятё|і|3ріос сентябрь гагі: псдн(о) г септАвра Сав 144а 7', мѢс(ацд) септлв- (рд) • въ а ден(ь) • ндчаток(ъ) инд(н)ктоу и нов(оумоу) лѣт(оу) Ас 112615 12; нці(и) • в • септАкрѣ Унд 2а 1; нціи прочАа слоужкъі • еГ септАкрѣ Ен 246 7-8.— Ас Сав Унд Ен еерлФилл.ъ1, -а м, С6рафилл.и, -ъ м мн. и ееРАФиллъ, ееРАФил/ѵь мн. нескл. (6) [серафимъ Супр (1), сердфнмн мн. Супр (2), серафнмь нескл. Евх (1), серафимъ нескл. Евх (1) Супр (1)] 2ерасрі|і, 2ера<реіц серафимы зегаіоѵё {употребляется в собир. знач.): пригвожденъ къістъ ид дрѣвѣ • слдвнмъін Херовимомъ н серафимомъ Супр 481, 30; мъногоочнтни уеровімн • н шестокрилдтаа серафнмь Евх 4а 18; н вдрдіжтъ уеровимъ • н ееѵ О прѣтѣкдіжтъ серафимъ Супр 458, 13; прнсАзн къ пльтн мокн гръдоуоумоу херовимомъ • и чьстъно серафимомъ « н стрдшьно кеспльть- нъіимъ силом’ Супр 504, 2-3.—- Евх 93а 22; Супр 248, 20-21 СеРАФИЛЛЪ2, -а м (1) 2ераяісоѵ Серапей {храм Сераписа) Зегаріоп: кѣаше же Храмъ коумнр’скъін искони * ндрнцдкмъи петдсъ • и дроугын серафимъ Супр 17, 9 сергии, -ніа и ОеРГЬ, тіа м имя (6) [сергнн Супр (2), серькнн Евх (1), сергь Супр (2), серѣь Ас (1)] 2ёруіос Сергий 8егфиз: с(вА)тоую м(ж)ч(енн)коу серкѣ и вак’ха Ас 1226 10; и сътворивъ тѴ нцѣленън • нменемь съі сергн'і Супр 555, 27.— Евх 106 12; Супр 552, 19; 566, 19; 567, 19 серѣь Ас 1226 10 см. сергнн сероховъ Л 3, 35 Зогр см. сероуховъ сероукоминъ, -а м селение (1) 2ероѵ- исоцт| Серукоми Зегикоті: къ прѣди сжш- тни вьси глаголемѣн • сероукомннъ Супр 117, 11 СеРОуХОВЪ прЯі. к мужскому имени Се- рух (2) [серох- Зогр (1)] тоѵ 2ероѵ% Серухов Зегисййѵ: н(соу)съ... с(ъі)нъ съі ѣко мьнимъ кѣ • іосифовъ... сероуховъ • рагавовъ Л 3, 35 Мар, сероховъ Зогр с е р ь ѣ и и Евх 106 12 см. сергнн СеСТРА, -ъі ж (66) абеХсрт] сестра зезіга: і се еі кѣ сестра • іменемь маркѣ Л 10, 39 Зогр Мар Ас Сав; она же рече кто кетъ отьчнна моіа • азъ пноновд сестра ксмъ Супр 139, 4.— Зогр Мар Ас Сав Боян Ен Евх Супр СеСЬ? межд. (1) ібоѵ вот Ые: и просто решти но лѣто • сесь {вм. се съ?) три смоквн роди Супр 300, 24 СеТЬНО нареч., сравн. ст. сетьнѣк (1) греч. нет наконец, в конце концов розіёге, пакопес: не оуспѣ ннчьсоже... сетьнѣк же покѣжденъ вывъ отъвѣтъ дастъ о не» Супр 213, 13.— Ср. послѣдь, послѣди СеТЫГЬ, -ъін прил. (6) ёа%атос крайний, высший кга)пі, пе)ѵу5ы: нъ иже довро не творитъ мжчнтъ са сетъноіж мжкоіж Супр 378, 7; окрѣтдкмъ... пддеинк сетнок оптъ лѣности Супр 513, 30; сетъндіа ожнддіжтъ дръзнжвъшннхъ кже дръзнжшА сътворнтн • дште са не покдіжтъ Супр 445, 7; тѣмь дд оделѣіжтъ • кже сетънддго кезоумыа кетъ Супр 444, 8.— Супр 442, 5 □ на сетьиок в знач. нареч. еіс ёа%атоѵ полностью, в высшей степени иріпё, гсеіа: клдгословькнъ ГрАДЪІН • мжченню дръждкж сътрътъ • А простынж нд сетънок прншъдъТ пода Супр 342, 2 сеѵрніанъ Супр 69, 10 см. севрнднъ 601
сил СИ СИ частица (3) та, аѵ же -рак: къде сн ныніа ксн Супр 242, 9; что сн кн кждетъ Супр 516, 9; то о дѣлѣхъ оуно ш клко сн кжджтъ Рыл 2ба 9.— Ср. се с н дат. см. са с н Мт 6, 9 Мар см. выти с н н см. сь снавна Супр 122, 12см. снлвнга СИДОНЪ, -а м город (10) 2ібсоѵ Сидон Зісіоп: ѣко дште въ т’ѵрѣ і сндонѣ • бнша СИЛЫ КЪІЛЪІ • БЪІВЪШАІА ВЪ ВАСЪ Мт 11, 21 Зогр Мар; Л 10, 13 и 14 Зогр Мар.— Мт 11, 22 Зогр Мар; Мк 3, 8 Зогр Мар СИДОНЬСКЪ, -ъін прил. к сидонъ (18) [сѵдон- Мар (2)] ттіс Еібйѵос; сидонский зібопзку: отнде въ странж тоурьскж • і сн- доньскж Мт 15, 21 Зогр Сав; сѵдонъскж Мар.— Мк 7, 24 Зогр Мар; Мк 7, 31 Зогр Мар Ас Сав Боян; Л 4, 26 Мар Ас Сав; Л 6, 17 Зогр Мар Ас (2) Сав син см. сь СИК6РА нескл. или СИЙвРЪ, -а м (2) аіхера хмельной напиток, сикер кѵазепу паро): кждетъ бо велен прѣдъ г(осподь)мь • н вина н сикера не нматъ пнтн Л 1, 15 Мар Ас (творена кваса Зогр).— Ср. вино, квасъ СИКИЛИІЛ, -НІА ж острое (1) ХіхеЛіа Сицилия Зісіііе: вндѣсте... етнн вь сикнлнн островъ • исхода отъ него огнь Супр 129, 6 СИКИЛЛ.А, -ъі ж город (2) 2іхіца Сихем ЗісЬет: въздрадоуіж сьь и раздѣли, снкнмж Пс 107, 8 Син.—Пс 59, 8 Син СИКИОТЪ, -а м (1) 2іхе<Ьтт|5 житель города Сикеона Зукеоіа: мѣ(сл)ца апрнл(ѣ) нв пр(ѣпо)д(овь)на л»еод(о)ра снк(н)от(а) Ас 145в 25 с икъ см. снць СИЛА*, -ъі ж (>400) 1. бѵѵаще, бѵѵаатеіа, ісгхѵс, ёѵёруеіа, ё^оѵаіа, бб^а (!), яароѵаіа (!), ёліхХтіаіс (!) ѵігіиз сила, мощь 8 Па, гпос: сила із него ісхождааше • і нцѣлѣаше вьса Л 6, 19 Зогр Мар Ас (2) Сав; г(лаго)ломъ силы скоса Евр 1, 3 Ен; съказалъ есі въ людехъ сілж твоіж Пс 76, 15 Син; прѣіюѣшн чрѣсла его снлоіж нстннъі Евх 94а 1 • перен. (о боге): оузьрнте с(ъі)на ч(ловѣчь)скааго сѣдлшта о деенжіж снлъі Мт 26, 64 Зогр Мар Ас Сав 112а 4 (о деенжіж о(ть)ца Сав 976 18); Мк 14, 62 Зогр Мар; Евх 48а 17 □ поььтн по силѣ аууареѵеіѵ заставить кого-л. идти за кем-л. ргіпиііі пёкоко йоргоѵагеі пёкоко: і аште къто пойметъ та по силѣ • пръпьрнште едино ідн съ ннмь двѣ Мт 5, 41 Зогр Мар 2. бѵѵаще, бѵѵаатеіа, іахѵс, ёащт), фѵаіе, ОѵеХХа, оі іхоще^ (!); (енлж даіатн, подаіатн, творнтн ёѵбѵѵацоѵѵ) сила 602 (воли, ума), способность зііа, зсЬорпозі: енлж даетъ родоу ч(ловѣ)ч(ь)скоу плодъ творн- тн Клоц 8а 24, енлж творА Супр 420, 23; кже оумрьштвеннк оудънок къ жнвотнѣн възъватн силѣ Супр 249, 23-24 • могущество шоЬи- іпозі: тажцн вѣтрн велнкж дъіханніа енлж на кротость тншаахж Супр 399, 11 □ по силѣ, протнвж силѣ хата бѵѵащѵ, хат’ ёѵёруеіаѵ, еіе бѵѵащѵ по силам, что есть силы росііе 5І1, ге ѵзеей зіі: онн же въ мнозѣ печали въівше • и попекше са о разлнчьнъіихъ кго напастехъ • по силѣ кго оутѣшншА Супр 524, 3; се и ты сътворншн протнвж силѣ свокн Супр 423, 15 (еліка сіла ч(ловѣ)ч(ь)ска естъ Клоц 9а 36); на питнк стран’нъінмъ • водоиось протнвж свокн силѣ оуготовн Супр 550, 6 3, мн. аі бѵѵацеі^, аі ірѵаеіс, атраткі ѵігіиіез силы небесные пеЬезкё тоспозіі: с(ъі)нъ во... ч(ловѣчь)- скы... вьсѣмъ • въішънімь сілалѵь творць Клоц 6а 27; творець весплътънъіхъ силъ • х-ждожь- ннкъ н(е)к(е)съныхъ Евх 51а 14; видѣ вндѣннк днвьно • силы нѢкыа съ некесъ съходашта Супр 93, 3; мынѣ о вьсѣхъ невесьскъхъ • сілахъ Киев 7а 2 9 спец. силы (один из ангелъеких чинов) зііу: его же трепещіжтъ... а(нъ)к(е)лн і арх(анъ)- ѣ(е)лн • прѣстолн і г(оспо)дествнѣ • властели і дръжавы • і силы Евх 456 22 • демоны, дьяволы сіётопі, сі’аЫоѵё: на семь дрѣвѣ крьстьнѣѣмъ ржцѣ простьръ • по въздоухоу парлштА силы разгънавъ Супр 353, 11; овн же протнвънъіА силы гоніадхж Супр 467, 17 □ силы невесьскъііА, невесьнъііА небесные тела, звезды пеЬезка іёіеза, йѵёгсіу: авѣздъі іепдджтъ съ нен(е)се • і силы нев(е)с(ьс)кыіА двнгнжтъ са Мт 24, 29 Зогр Мар, силы н(е)Б(е)с(ь)- ныа Сав Ас 4. бѵѵаще, еѵеруеаі'а (!) чудо, чудесное явление гаггак, <ііѵ: аште ВЪ т’ѵрѣ I ендонѣ • БИША СИЛЫ КЫЛЪІ • БЪІВЪШАІА ВЪ васъ... покдалн СА БИША Л 10, 13 Зогр Мар; начатъ вьсе мьножъство оученнкъ хвалити в(ог)а... о вьсѣхъ силахъ Аже вндѢша Супр 322, 19 5. чаще мн. бѵѵащѵ, атратеѵца войско, рать ѵо)епзка тос, ѵо)зко: влаг(ословн)те г(оспод)ѣ вьсіа сілъі его • слоугы его творілціе воліж его Пс 102, 21 Син; не с(ъ)п(ас)етъ сіа ц(ѣса)рь многж енлж (!) Пс 32, 16 Син.— Зогр Мар Ас Сав Унд Ен Син Киев Евх Клоц Супр Хил Рыл.— Ср. власть, моціь СИЛА2, -ъі м имя (1) 2ІХас Сила Зііаз: ..жнвжціоу павлоу и сил(ѣ) Деян 17, 4 Ен енлаамль И 9, 11 Зогр см. енлоуамль СИЛИНІА, -ніа ж имя (2) [снавна (!) Супр (1)] 2Л|Зіа Сильвия Зііѵіе: блюдъ
еил ено С иже ти кѣ посълала... клдженаіа снавна (!) мдтн твоіа Супр 122, 12.— Супр 119, 23-24 силивнстръ, -д м имя 2іХРеатрО5 Силь- вестр Зііѵевіег: с(вл)тааг(о) селнвестра Ас 1366 17 СИЛО, -д с (1) аухоѵті силок озісііо, оргаіка: ии сътвори ничсоже докр-ы покаіазни • иі тъчніж сило исплетъ дніаволоу • извѣстъ са сътвори Супр 363, 2-3.— Ср. оснло, жже СИЛОуДЛЛЛЬ прил. к снлоуамъ (4) [силадмль Зогр (1), силѵдмль Ас (2)] тоѵ 2іХсоац силоамский вііоатвку, ві1о)5ку: іди въ кжпѣль снлаамлж • і оумъі са И 9, 11 Зогр, снлоуамлж Мар, снлѵдлѵиж Ас.— И 9, 7 Ас.— Ср. снлоуамьскъ силоулліъ, -д м водоем и селение ХіХсоац Силоам 8і1ое: іѵ гдлнлѣіхъ іже вѣдхж въ снлоуамѣ Зогр 130а 14; Мар 766 26 СИЛОуАЛАЬСКЪ, -ъін прил. (4) той 2іХсоац, ёѵ тф 2іХсоац силоамский вііоатвку, 5І1о)вку: іди оумъі са • въ кжпѣлн снлоуамьсцѣ И 9, 7 Зогр Мар.— Л 13, 4 Зогр Мар.— Ср. силоуамль СИЛЬНО нареч. (2) ёѵ бѵѵаатеір сильно, мощно вііпё: і съваздіаи слабо * и раздрѣшаіАи снлъно Евх 64а 18-19; око оуко вида... источ- никъ снлно текжштъ Супр 343, 5-— Ср. крѣпѣ, крѣпъко СИЛЕНЪ, -ъіи прил., сравн. ст. сильнѣй (51) [сленъ Син (1)] 1. бѵѵатбс могущест- венный, мощный, сильный вііпу, гпоспу: низъложи снлънъііА съ прѣстолъ * і вьзнесе съмѣреиъііА Л 1, 52 Зогр Мар; нзкдвітъ міа отъ врдгъ моіхъ • сілънъіхъ Пс 17, 18 Син; ч( ловѣ) къ естъ съсждъ • твдрі’ вьсеьъ сілнѣи Клоц 10а 16; іже къіс(тъ) мжжь пророкъ • снльнъ дѣломъ і словомъ Л 24, 19 Зогр Мар Ас 2. бѵѵато^, 8ѵѵаатг)с;, ёррсоцёѵое; (сильнъ с инф. бѵѵатеіѵ, бѵѵа- айаі) сильный, крепкий вііпу: сілъно на землі кждетъ сѣмьъ его Пс 111, 2 Син • способный всЬорпу: дд оувѣсі • ѣко сілънъ сы Клоц 56 8 (моштьнъ Супр 414, 18).— Зогр Мар Ас Ен Син Евх Клоц Супр Рыл.— Ср. докль, крѣпъкъ снлѵамль И 9, 11 Ас см. силоуамль СИЛЛВбИ’О’ИСЪ, -а м имя (2) [симвои^нс- Супр (1)] 2щ|Зег)Слс Симвейфис ЗетЬее- Йіев: сватыимъ же мжченнкомъ... имена сжтъ сн • здн№0,дс... симвои^нс Супр 256, 14.— Супр 271, 8 СИЛІОНЪ прил. к мужскому имени Сим (2) тоѵ Симов 8етйѵ: н(соу)съ... с(ы)нъ съі ѣко мьннмъ вѣ... СИМОВЪ Л 3, 36 Мар, Симоновъ (!) Зогр.— Ср. Симоновъ СИЛІОНОВЪ прил. к сим онъ (12) той Еіщоѵос; Симонов Зітопйѵ: придж въ домъ Симоновъ Мк 1, 29 Зогр Мар.— Мк 1, 30 Зогр Мар; Л 4, 38 Мар; Л 5, 3 Зогр Мар Ас; И 6, 71 Зогр Мар; И 13, 2 Зогр Мар.—• Ср. СИМОНЪ Симоновъ (!) Л 3, 36 Зогр см. симовъ СИЛІОНЪ, -а лс имя (>100) Еіщоѵ Симон 8ітоп: ндрече іма снмоноу петръ Мк 3. 16 Зогр Мар.— Зогр Мар Ас Охр Сав Супр СИЛАОНЬ прил. к симонъ (5) тоѵ 2іщоѵос Симонов Зішопйѵ: вьннде въ домъ симонъ • тъшта же симонѣ кѣ • одръжима огнемъ вельемь Л 4, 38 Зогр (Симоновъ... симонѣ Мар).—И 12, 4 и 13, 26 Мар СИНЛ, -ъі ж гора (2) [сннѣ Ен (1)] 2іѵа Синай Зіпа): тысжцііа гоккзоуіжірнуъ • г(оспод)ь въ ніхъ вь сінѣ 77с 67, 18 Син.— Гал 4, 25 Ен СИНАИНЪ прил. к снна (1) тоѵ Хіѵа синайский 5іпа)вку: землѣ потрььсе сіа... отъ лица к(ог)а сінаина 77с 67, 9 Син.— Ср. СИНАИСКЪ СИНАИСКЪ, -ъін прил. к снна (5) [синенекъ Супр (3)] тоѵ 2гѵа, 2гѵаіос синай- ский втачку: тѣло оуко свок на синенскжіж горж принесъ Супр 273, 4.— Ас 141а 14; Гал 4, 24 Ен; Супр 272, 6; 278, 1-2.— Ср. енндннъ синенекъ Супр 272, 6; 273, 4; 278, 1-2 СМ. СИНАИСКЪ сннѣ Гал 4, 25 Ен см. снна с и о г ъ 77с 134, 11 Син см. снопъ2 СНОПОВЪ прил. к снопъ1 (10) тт)С 2іФѵ сионский віопвку: не воі са дъшти сионова И 12, 15 Зогр Мар Ас Сав.— Мт 21, 5 Мар Ас Сав; Пс 9, 15 Син; Клоц 136 24; Супр 450, 29.— Ср. сионь, сионьскъ СИОНЪ1, -д м гора (43) 2іФѵ Сион 8іоп: надѣіжштеі сіа ид г(оспод)ѣ ѣко гора спонъ 77с 124, 1 Син • перен.; да вл(агослове)- ствітъ тіа г(оспод)ь отъ снопа 77с 127, 5 Син.— Ас Ен Син Евх Клоц Супр СНОПЪ2, -а м имя (2) [ сюг- Син (1)] 2г)Фѵ Сигон 8еЬоп: снопа ц(ѣсд)рѣ дморѣ- іека Пс135, 19 Син,—Пс 134, 11 Син СИОНЬ прил. к снопъ1 (9) тт)С 2іФѵ сионский віопвку: се оуко коль довро і коль красьно • еже жити кратні въкоупѣ... ѣко роса еръмоунѣ съходіаштіѢ нд горъі снонід 77с 132, 3 Син; Евх 9а 14 • перен.; лккітъ г(оспод)ь вратд Сіонѣ • пдче вьсѣхъ селъ нѣковль 77с 86, 2 Син; Ен 266 16.— Пс 72, 28; 125, 1; Супр 324, 18; 324, 23-24; 337, 4.— Ср. сноповъ, сноньскъ СИОНЬСКЪ, -ъіи прил. к снопъ1 (3) [снонескъ Син (1)] тт)С 2іФѵ сионский віопвку: горъі снонъскъі рекра сѣверова • градъ 603
СИР СИГА ц(ѣсл)рѣ велікааго Пс 47, 3 Син • перен.: съпоіте намъ отъ пѣснеі снонескъ 77с / 36, 3 Син.— Пс 47, 12 Син.— Ср. сноновъ, снонь сирамъ Супр 256, 26-27 см. сиротъ снрніА Л 2, 2 Сав см. сѵрніа СИРОТА, -ъі м и ж (5) брсраѵбс сирота зігоіек: не вжді емоу застжпьніка • ні вжді іже помнлоуетъ снротъі его 77с 108, 12 Син; н вывъ • еі • лѣтъ • снротоіж отъ родитель оставьинъ в-ыстъ Супр 546, 21.— Супр 237, 16; Супр 241. 9-10 и 12 СИРОТЬСТВО, -а с (1) брсраѵіа сиротство зігоЬа: отьца на земн не нштн • нн на невесн матери • вьсего во снротъства кстъство нзвъі • кдннъ во отъ кдного • кдноіж прѣжде вѣка роди са Супр 242, 25 СИРО’О’Ъ, -а м имя (2) [сирамъ Супр (1)] 2т]ра>{7 Сероф ЗегоіЬ: обаднша сватаіа. .. къ трьмь старѣйшинамъ влъшъскынмъ • мас- дралоу • сиралоу • маарннсноу Супр 256, 26-27.— Супр 258, 21 СИРЪ, -ъін прил. (14) брсраѵбс осиротев- ший зігу, озігеіу: нзнде влаженъін нз домоу о(ть)ца свокго • по остатки кмоу снроу Супр 547, 2 • перен. покинутый, одинокий оризіёпу, озашёіу: не оставліж васъ сиръ И 14,18 Зогр Мар Ас (2) Сав (2); сжді сіроумоу и съмѣреноумоу Пс 9, 39 Син • перен. пустой, опустошенный ргагсіпу, ризіу: по истинѣ съвравъшъ {вм. съворъ вашь) • вез мжжьст- ва • н въ скрѣпъ словесехъ вез оума кдннъ Супр 335, 22,—Пс 9, 35; 67, 6; 81, 3; 93, 6; 108, 9 Син СИРѢЧЬ част. (10) 1. тоѵт’ ёсттіѵ, аѵті тоѵ то есть іо )е_Л, Іо хпатепа: фарнсѣн... вндѢша етерні отъ оученнкъ его • нечнстама ржкама • снрѣчь не омъвенама • Ѣджшта хлѢбъі Мк 7, 2 Зогр Мар; на врьвін по срѣдѣ еьь овѣсіхомъ Органъ! наша • сірѣчъ псалтъіръ • і гжслі Клоц 7а 32-33; прѣжде четъірь калан’дъ мар’та • снрѣчь въ к§ феѵроара Супр 81, 20 2. в знач. сказ. бт)Хоѵ явно )е гге)тё: іакоже тако хотѣахж сълъгатн въскръсенню не въівъшоу • сн рѣчъ отъ того Супр 441, 26.— Евр 13, 15 Ен; Син 117а 9-10 (глосса); Супр 247, 1; 357, 24-25; 403, 16.— Ср. реціи (рекъше) СИСАРА, -ъі м имя (1) 2юара Сисара Зізага: сътворі имъ ѣко і мадіѣмоу Т снсарѣ Пс 82, 10 Син СИСИКЪ, -а м имя (1) Хіхіхтіс Сисик Зісісез: аламоундарь снснкъ • цѣсаръскъін санъ вьзьмъ • нже персомъ дань даіахж • иде на аравніж и на палестннъ Супр 291, 25 СИСИНИИ, -ніа м имя (9) (ссннъ Ас (1)] Еіаіѵіо^ Сисиний Зізіпіиз: епіскоупъ же снсн- 604 ннн оучааше ГЛАГОЛА къ хРнстовомъ ракомъ Супр 220, 30,—Ас 1226 14; Супр 69, 12; 220, 23; 221, 11 и 21; 222, 13-14; 223, 9 и 10 СНТОВЪ прил. к мужскому имени Сиф (2) | снфовъ Зогр (1)] тоѵ Хгф Сифов 8еІ_йѵ: с(ъі)нъ... нѣ... еносовъ • снтовъ • адамовъ Л 3, 38 Мар, снфовъ Зогр снфовъ Л 3, 38 Зогр см. снтовъ сице нареч. (94) оѵтсос, оѵтсо, Фааѵтсос;, таѵта, тоіаѵта, табе; (сице кетъ тоѵѵоѵ ё%еі тоѵ трбяоѵ) так, таким образом Іак, Іакіо: сіце же моліте са Мт 6, 9 Ас (тако Зо’гр Мар Сав); сице подовааше пострадати х(Рн' сто)соу Супр 478, 1 и 4 (тако Л 24, 26 Зогр Мар Ас); онъ же тако въекръмькнъ въівъ • сице посланъ къіетъ отъ влаговѣрнъіА матере Супр 96, 20; сна останькъі аште снце оставимъ • вьзатн а имжтъ крьстшанн Супр 80, 25-— Зогр Мар Ас Сав Евх Супр.— Ср. тако, такожде СИЦСВЪ, -ъін мест.-прил. (8) тоюѵтое, оѵтос; такой, таковой іакоѵу: сътворьша • сіцево знаменне И 12, 18 Ас (се Мар Сав, нет Зогр); въіетъ чоудо снцево Супр 536, 1; снцеваіа глагола Супр 551, 13; да аціе о словесехъ сжтъ сіцеваѣ неославьна • то о дѣлѣхъ оуно іѵ како сн кжджтъ Рыл 26а 7.— Супр 339, 19 и 27; 425, 13; Рыл 1ба 2,— Ср. снць, таковъ, такъ СИЦЬ, сица, снце мест.-прил. (53) тоюѵто?, оѵтос;, ббе, тоібабе такой, этот, тот іепіо, ІакоѵуЮ: како можетъ чл(овѣ)къ грѣшенъ • сица Знаменкѣ творити И 9, 16 Мар Ас (снце Зогр); къто тн дастъ область снвк • да снце творншн Мк 11, 28 Зогр (сн Мар); пръвое снце нъіваетъ • пооученне Евх 666 2; на снцж смокве вьзлѣзе зак’хен вндѣтъ госпо- да Супр 350, 13; кын сицъ законъ суконца поуштатн Супр 398, 7; сими и снцѣмн словесъі глаголавъшоу о(ть)цоу Супр 290, 30; оустрон богъ • іавнтн съкровънок вогатъство і'шанно- во • образомъ снцѣмъ Супр 293, 21-22; како естъ моштьио въ тонжде вьсн мноэѣхъ снцнхъ полоучнтн Зогр-лл 1б 20.— Зогр Мар Ас Сав Клоц Евх Супр Зогр-лл.— Ср. снцевъ, сь, таковъ СИІАНИК>, -ніа с (4) [сыан- Супр (1)] атіХрбттіс, аяаѵуааца сияние, блеск, све- чение гагепі, Іезк: нже съі снѣнне славѣ его • и овразъ лица его Евр 1, 3 Ен; вь велнцѣ глжвннѣ нмѢа • съкръвен'(на) таинааго сыанніа Супр 345, 21.— Супр 362, 27-28; 548, 4.— Ср. освѣціаннк, свьтѣннк СИІАТИ, сніаіж, сніакшн несов. (14) [сьѣ- Мар (1) Клоц (2)] Хацяеіѵ, сраіѵеайаі, аѵатёллеіѵ, аатраятеіѵ, ёяіахояеіѵ 1. без
СКА доп. светиться, снять гагіі, зѵГііі: нъ слъньцю прішедъшю • дд не сьѣетъ свѣтільнікъ Клоц 7а 14; звѣздѣ свѣтьлѣ сигаіжшти нд мѣстѣ томъ ндеже лежддше Супр 537, 29 • . перен.'. ідеже спѣетъ свѣтъ лица тво(е)го Служ 36 17 □ сніатн са (дкъі снѣгъ снідіа са хіоѵбфеууое) блестеть гагіХ: дд не дкъі снѣгъ сигаіжштддго са кисърд прнимжтъ Супр 385, 18 2. чьто велеть чему-л. светить (Іаѵаі пёсети зѵіііі: ѣко слъньце свое спѣетъ • нд зълъі і благы Мт 5, 45 Зогр МарАс Сав.— Клоц 11а 40; Супр 81, 12-13; 324, 21; 352, 19; 418, 7; 508, 26.—Ср. свьтѣтн, свѣтити СКАКАТИ, скачж, скдчеши несов. (2) ахцэ- таѵ, ауаХХеаОаі прыгать, скакать зкакаі: и СЪмѢшАА СА СКАЧЖ СЬ ДѢТЬМИ СуПр 332, 24; дѣтиштъ ма окдвыак въ жтрокѣ скача Супр 242, 5.— Ср. игрдти СКАІГЬДАЛИСАТИ, -аіж, -акши несов./сов. (3) [сканд- Мар (1)] ахаѵбаХі^еіѵ соблаз- нять/соблазнить, совращать/совратить ро- йогёоѵаі/роЪогзіІ: оунѣе емоу кн бъіло • дште вн кАмень жръновънъі възложенъ иа вънж его * і въвръженъ въ море * неже да скаиъдалисаатъ малъіихъ (сиуь) едииого Л 17, 2 Мар (да съвлажнѣетъ Зогр); Мт 18, 6 Мар Зогр- пал.— Ср. СЪКЛАЖНІАТИ, СЪКЛАЗНИТИ СКАНЪ ДАЛЪ, -а м (9) [сканьдал- Мар (2), скдиъдѣл- Мар (1) Син (1), скдньдѣл- Мар (1)] охаѵбаХоѵ соблазн, искушение роЬогзепі: посълетъ с(ъі)нъ чл(о)вѣч(ь)скы Анк(е)лъі своьь • і съкержтъ отъ ц(Ѣ)с(а)- р(ь)ствнѣ его вьса сканьдѢлъі Мт 13, 41 Мар (съклазнъі Зогр Ас); сѣдьь на крлтрА своего клеветААше « и на с(ъі)на м(дте)ре своеьь полАГААше сканъ дѣлъ 77с 49, 20 Син.— Мт 18, 7 Мар (3) Зогр-пал (3); Л 17, 1 Мар.— Ср. клдзиъ, съклдзиъ СКАНЪДѢЛЪ, СКАИЬДѢЛЪ СМ. СКАНЪДАЛЪ скдриотъскъ Евх 476 22 и 49а 18 СМ. ИСКАрИОТЬСКЪ СКВАРА, -ъі ж (2) греч. нет чад, дым (от сжигаемой жертвы) <1ут, расЬ (зраіоѵапё оЬёіІ): кѣсъ ииколнже ие мжчнтъ са тдцѣми мжкамн • нъ жрътвъ н сквдръ трѣкоуктъ непоспѣшънъ жрътвъ Супр 1 58, 22 • перен.: отъ[т]връгни МА отъ сквдръі гнВ’сънъіа Супр 160, 20.—Ср. дъімъ СКВОЖЬНІА, -ніа ж (1) блт) расселина, ущелье гохзесіііпа, оіѵог: съ многомъ стрд- Хомь излѣзъ отъ сквожьна кока идѣдше Супр 36, 19.— Ср. ДОуПННА СКВОЗѢ предлог и нареч. (73) [скозѣ Ас Сав Боян Евх, сквѣзѣ Зогр (1)] I. предлог с вин. біа, еі^, ёѵ, хата, ёлі сквозь, через зкгхе, ргез: подвиздіте са вьнити сквозѣ скк О тѣсндд врдтд Л 13, 24 Зогр Мар, скозѣ Ас; прохождддше сквозѣ грддъі і вси Л 13, 22 Зогр Мар, скозѣ Ас Сав; проидомъ сквозѣ огнъ і водж 77с 65, 12 Син; Супр 94, 19; и прошъдъ сквозѣ ндродъ едмъ прискочи Супр 99, 24 II. нареч. біа сквозь, насквозь зкгхе, пазкгх: не дастъ • оумъиоуоумоу очеси сквозѣ пролнгавъшни са на немь тьмѣ про- зьрѣтн Супр 339, 17.— Зогр Мар Ас Сав Боян Син Евх Супр скврънънъ Евх 266 4 см. скръкьнъ СКВРЬНА, -ъі ж (17) [скврън- Евх (9) Супр (3)] цоХѵацбс, хг|Хіс, рѵлос, цѵаос, аліХос, (36р(3орос, аліХас (I); (кес скврьны аалікос;, алкаато^, ахг]Хіба>тос;) нечистоты, грязь песізіоіа: іѵчистн водж сиіж • оптъ скврънъі в’сеьь Евх 21а 5; ке скврънъі хлѣвина Супр 243, 3 • перен. мерзость, скверна розкѵгпёпі, ЬапЬа: скврънж отъ съвѣсти нхъ очисти Евх 226 20; вескврънъі • съкоуплеиие нмдтъ Евх 95а 22; мьнога вѣсть трѣкѣ с(ва)та • а гаже въ чнстѣхъ срьдьциуъ ке скврънъі • внтдктъ Супр 338, 20-21.— Евх Супр.— Ср. скврьность, гньсь, нечистотд СКВРЬНАВЪ, -ъіи прил. (14) [скврън- Супр (7)] ціарбс, рѵяарос, ахаСартос, аіахрос, абеос; (!) грязный, нечистый песізіу, ёріпаѵу: іѵ скврьнАвъінмд ногама како не оутрьпостд ти Супр 66, 1; скврьндвъі ризъі нмъі Супр 378, 14 • перен. нечистый, мерзкий песізіу, ЬапеЬпу, оЬаѵпу: никомоуже отъ чловѣкъ да не творите пакости ин на кокже зъло дѣло и сквръндво пустити Супр 37, 13; не обличитъ скврьидвАдго кмоу образа Супр 36, 16-17; ^ешфилъ кже о насъ цѣсдрь- ствоук • ВОА сътворивъ НА СКВрЪНАВЪІА срдцииъі изиде Супр 56, 2.— Супр 22, 8; 50, 10; 56, 19; 57, 13-14 и 30; 63, 1; 506, 19; 507, 21-22; Рыл 46 27.—Ср. гнжсьнъ, нечистъ, скврьнъ, скврьиьнъ СКВРЬНИТИ, -ніж, -ниши несов. (21) [скврън- Зогр (9) Мар (8) Евх (2), скврн- Мар (1)] хоіѵоѵѵ, ціаіѵеіѵ, |Зе|Зг)Хоѵѵ пачкать, грязнить; осквернять розкѵггіоѵаі: не въходАштее въ оустд сквръннтъ ч(ловѣ)кд • нъ ісходАштее із оустъ скврънитъ ч(ловѣ)ка Мт 15, 11 Зогр Мар; люкодѣдиие • нмьже с(ва)тъіии тѣлесъндд с’квръиитъ са Евх 89а 10-11.— Зогр Мар Евх Супр СКВРЬНОСТЬ, -и ж (1) шасиіа скверна, осквернение розкѵгпа; перен.: снмь нън отъ грѣхъ скврьностиі нашіхъ очісті Киев 16 14.— Ср. нечистотд, скврьнд, скврьикннк СКВРЫГЬ, -ъін прил. (1) яацціаро^ нечистый, мерзкий песізіу, оЬаѵпу: нечистъи кѣсъ и скврьнъіи Супр 523, 16.— Ср. нечистъ, скврьндвъ, скврьиьнъ 605
(ЖЕ СКО СКВРЬНЬНИКЪ, -а м (2) щарсотатос; скверный, мерзкий человек йапеЬпік: скврьиьииче и неподоБьннче • сыие днаволь Супр 233, 8.— Супр 166, 4 СКВРЬНЬНОЛЮБИЮ, -ига с (1) греч. нет тяготение к пороку, греху, мерзости гаІіЬа ѵ песівіоіё, ѵ ойаѵповіі: бждн... въ сквръи’иоливиѣ I ВЪ ВЛЪХВОЛЮБнѢ мѣсто • в ( о ) голювець Евх 706 16 СКВРЬНЬНОІАДбНИІС, -ига с (1) ща<?о- фауіа спец. нечистая пища песівіё рсНо: ПОСЪЛа... ВЬСА ИарНЦДІЖШТАА ИМА хрис(ос)то- во • привлѣштн на скврънногадеиик Супр 174, 17-18 СКВРЬНЬИЪ, -ъін прил. (17) [скврън- Евх (8) Клоц (1) Супр (1)] щарбс, иоіѵбс, рѵяарос, |Зё|Зг|Хос, бѵособгіе (!), ёѵаупс (!) нечистый, оскверненный песівіу, ро- якѵгпёпу: аціе ключит(ъ) са • скврънъиоу • ли иечистоу въпасти вь виио... по докаетъ... изати акне Евх 19а 22-23 • перен.'. да чисто съвлюдешн ср(ъдь)це отъ скврънеиъ помъішлеиеи Евх 92а 4-5; како слово иѣкок скврьиьио • отъ грѣшьиоіо оустьноу ка нзлѣзъ Супр 391, 16 • спец. (скврьиьиа масд гасти щарофауеіѵ): мол(итва) иад(ъ) ѣдъшиімь скврънъиа масд Евх 22а 1.— Ен Евх Клоц Супр Рыл.— Ср. нечистъ, скврьиавъ, скврьнъ СКВРЬНК>НИК>, -ига с (1) греч. нет грязь, нечистота песізіоіа; перен. осквернение розкѵгпёпі: ХРЛНН са... люкодѣаиие * нмьже с(ва)тыии тѣлесъиаа с’кврънитъ са • нечистоты • евкже сквръиеиие тѣлоу мио- жит(ъ) са Евх 89а 12.— Ср. нечистота, оскврьикиик, скврьна сквѣзѣ Мк 2, 23 Зогр см. сквозѣ СЙИЛ1А, -ы ж (1) греч. нет монашеская риза тпізвку осіёѵ; перен. монашество тпіззку 5Іаѵ: постриціи въ с к и м ж постричь в монахи ргоѵёзі оЬгасІ ргцеіі гппіз.чіѵГ: пострѣціи хотлціе чрънца вь скиляж Евх 82а 3.— Ср. овразъ СКИНИИ, -иіа ж (9) оигіѵп шатер, жилище оЬусІІі, 5Іап: отъріиж скіинж селомьскж • село въ немьже въеели сіа въ чл(о)вѣцѣхъ 77с 77, 60 Син • спец. святилище зѵаіупё: сътворимъ три скиниьъ Мк 9, 5 Мар (кровъі Зогр)', Л 9, 33 Зогр Мар; нмѣаше пръваѣ скииии • оправдаине слйкъвѣ • с(вл)тое же людъекое • скиииТ же съвръши са пръваѣ • въ иеиже свѣтилннкъ и трапеза Евр 9, 1-2 Ен.— Евр 8, 2; 9, 6; 13, 10 Ен,—Ср. кжціа, сѣнь2, Хлѣвина, хъізииа, уызъ СКИНОПИГИІА, -иіа ж (3) [скииопіѣиа Ас (1)] аиг]ѵолг]'уіа скинопигия (еврейский религиозный праздник кущей) зіаѵпозі зіапкй (гіеіоѵхку зѵаіек): вѣ же близъ 606 праздьникъ іюдеіхкъ • скннопигиѣ И 7, 2 Зогр Мар, скииопіѣіа Ас скииопиѣиа И 7, 2 Ас см. скииопигняі СКЛАБИТИ СА, -вліж са, -виши са (1) несов. цеібіаѵ улыбаться пвтіѵаі 5е: тихо и свѣтъло показааше лице свок • и склдба са ведомъ вѣаше слоугами Супр 117, 19-20 склазъ Мт 22, 19 Мар см. скълазь СКОВРАДА, -ъі ж (18) ёохара, Т'пуаѵоѵ орудие пытки гогеп (тисіе і пахіго]): повелѣ лнлгѵпатъ възложнти с(ва)тлдго иа сковрадж Супр 118, 5; азъ самъ о секѣ вьзлѣзж на сковрадж... възметаауж же слоугы дигаволА на сковрадж • пьцьлъ * и масло и трьстик Супр 118, 7 и 10.— Супр.— Ср. одрьць с к о з ѣ Ас Сав Боян Евх см. сквозѣ СКОПИТИ СА, -пліж са, -пиши са сое. (1) еѵѵоѵхі'^еіѵ подвергнуться кастрации ѵук- Іезііі зе, ѵукавігоѵаі 5е: сжтъ скопьцн иже скопиша са сами цѣсарьствнга ради иевесьнааго Супр 371, 2 (исказишА са Мт 19, 12 Мар, исказішА Ас, 0 Зогр).— Ср. исказити, цѣетити СКОПЬЦЬ, -а м (3) еѵѵоѵхос скопец, каст- рат кіевіёпес, еиписй: тън во скопецъ кси и ие печеши са ни о жеиѣ ии о дѣтехъ • нъ чистъ кси Супр 60, 30.— Супр 60, 19; 371, 2.— Ср. каженикъ СКОРО нареч., сравн. ст. скорѣк (49) тахѵ, тахёсос 1- то тахос, тахюѵ, про- Ойщос, аяоѵбаіео^, ёѵ тахеь, броцаіоб (!), апеѵаас (!); (скоро възати тахѵѵеіѵ) скоро, быстро (о движении) гуейіе: ошьдъшн скоро отъ грова Мт 28, 8 Зогр Сав (ьъдро Мар Ас); течаашете же ова въкоупѣ • і дроугы оучеиикъ тече скорѣе Петра • і прнде прѣжде къ гровоу И 20, 4 Мар Ас (0 Зогр) 2. еѵОёсос вскоре, скоро, быстро (о времени) Ьггу: заие ѣко трѣва ьъдро ісъшжтъ • и ѣко зелие злака скоро отъпаджтъ 77с 36, 2 Син; с егда прпмахж довро оптъ него • скоро завъівахж Клоц 66 19 (тоу аник Супр 417, 3).— Зогр Мар Ас Сав Син Клоц Супр.— Ср. връзо, скорость (скоростиіж), скоръ (въ скорѣ), ьъдро; иаискорѣк СКОРОСТЬ, -И ж (1): скорости» в знач. нареч. греч. нет быстро гуейіе: положихъ скоростиіж съкоиьчати... о[ть]тъ теве ми вьзвѣштенага Супр 543, 16.— Ср. скоро СКОРОТА, -ъі ж (1) тахо? скорость, быстрота гуейіові: подвизаиии божиа скоро- ты • дроуг’ дроуга вараіжште Супр 463, 28.— Ср. скорость СКОРЪ, -ын прил. (34) [скрор- (!) Евх (1)] б^ѵс скорый, быстрый гуейіу: моуденъ
СКР С (жо сы въ гнѣвѣ • а скоръ на помоціь Евх 78а 2; скорж помошть прнвѣгаіжіитнимъ подаваіжштн Супр 92, 21 о въ скорѣ в знач. нареч. хахѵ, тахюѵ, хахісгха, ёѵ хахеі, біа хахоѵс, аѵѵтбцсое, цеха хахоѵс. еѵОѵ^, еѵОёсо^, цеха аяоѵбтіс, б^ёсос, ладеѵОб, іасос (!) скоро, быстро, вскоре гусЫе, Ьггу: вьсі крдзн моі... оустъідіАтъ сь* зѣло вьскорѣ Пс 6, 11 Син; къзможетъ къ скорѣ зълословнтн ма Мк 9, 39 Зогр Мар Ас (2); да не въскорѣ разоумѣктъ льстьць тайны Супр 245, 23.— Зогр Мар Ас Сав Син Евх Супр.— Ср. быстръ, напраснъ, ІАДрЪ СКОРЪПИИ, -ніа м или -ніа ж {или м?) (14) [скорьп- Мар (1), скоръф- Евх (1); скорьф- Сав (4); скор’п- Хил (1)] аходяйх; скорпион зііг, ёкогріоп: се дауъ вамъ власть • настжпатн на змыа • і скоръ- пніа • и на всж силж вражыж Л 10, 19 Зогр Мар Ас (2), скорьфнА Сав (2), скоръ- фніА Евх 516 19-20; ходити по змнгамъ и скорпнгамъ Супр 556, 14.— Л 11, 12 Зогр Мар Ас Сав (2); Хил 1а$ 18-19 скоръфнн Евх 51 в 19-20, скорьфнн Л 10, 19 и 11, 12 Сав см. скоръпнн СКОТИИ прил. (1) тшѵ хтт|ѵй>ѵ относящий- ся к скоту ОоЬуёсі, зкоёи род.: аціе к’то... кръвь скотніж... ѣстъ... бТ недѣли да постнт’ са Евх 1046 20.— Ср. скотьнъ СКОТЪ, -а м (25) 1. ххйѵос, вдёрца, (;фоѵ, яоціѵюѵ, РоѵхбХюѵ; (гако скотъ ххт|ѵсобт]С) скотина, домашнее животное сІоЬуІсе: въсаждь же і на своі скотъ • прнведе же і въ гостнннцж Л 10, 34 Зогр Мар Ас Сав; моі сжтъ въсі звѣри джБравънп • скоті въ горахъ Пс 49, 10 Син • животное, зверь гѵіге: і чл(о)в(ѣ)къ во-чьсті съі не разоумѣ • пріложі сіа скотѣхъ несъмъіслънънхъ Т оуподоБн сіа імъ Пс 48, 21 Син 2. собир. ххт[ѵт] скот, скотина сІоЬуІек, зкоі: прѣдастъ градоу скотъ іхъ • і имѣніе <хъ огни Пс 77, 48 Син.— Зогр Мар Ас Син Евх Супр.— Ср. въспн- таннк СКОТЫГЬ, -ъін прил. (1) хтт]ѵсобт]<; от- носящийся к скоту, к животным ОоЬуёсі, хѵігесі: ові скотънжіж жрътвж • ові же к(о)жіи тѣлоу жрътвж прнношахж Клоц 136 19.— Ср. скотнн СКОЧИТИ, -чж, -чншн сов. (1) греч. нет прыгнуть зкосіі: львъ скочн на праведьннка Супр 166, 22 СКРИЖАЛЬ, -и ж (2) яХа^ скрижаль {доска с написанным на ней священным текстом) сіевка, ІаЬиІе {зе гакопу): показа намъ н тъ • богомъ написаны кго скрижали Супр 278, 3-4.— Евр 9, 4 Ен.— Ср. дъска с к р н н а Евр 9, 4 Ен см. скрннга СКРИНИЦА, -а ж (3) уХсоасгохоцоѵ ларец, ящичек {для денег) всЬгапка, вкгіпка: тать нѣ • и скрнннцж имы • и вьмѣтаема ношааше И 12, 6 Мар Сав (ковь- чежьць Зогр).— И 13, 29 Мар.— Ср. ковьчежьць СКРИША, -іа ж (2) [скрина Ен (1)] хіРсохбб ковчег агсЬа: не прѣстаикціАіл воды рѣчь- нъііа • скрнніж вндѣвъше в(ог)а носацнж • сѣмо н овамо текошА Евх 16 3 ф скрннга завѣта хфсотбс; хцс біа0т]хт|с ковчег за- вета агсЬа йшіиѵу: златж нмацін кдндилннцж • н скрннж завѣта Евр 9, 4 Ен.— Ср. кивотъ, ковьчегъ, кравнн, скрижаль с крорѣ (!) Евх 71а 7 см. скоръ скръкеуъ Пс 76, 4 Син см. въскръкѣтн СКРЪБИТИ, -вліж, -виши кого, чьто несов. (2) ОХіРеіѵ мучить ёгаріі, воигіё: съпасе насъ скръБАштннхъ насъ Супр 185, 4.— Супр 14, 10-11.— Ср. оскръвлгатн СКРЪБЬ, -и ж (70) [скр’н- Супр (1), скъв- ! Син (1)] ОХйфіс, Хѵят), то ОХйРеоОаи, Хйятща, аѵаухт] (!) скорбь, печаль, тревога гагшиіек, гаі: скръкь исплъни сръдьца ваша И 16, 6, Зогр Мар Ас, скрьвн нспльнь Сав; авілъ есі мьнѣ скръві мъногы • зълъі Пс 70, 20 Син; отъніждѣ же отъкѣже волѣзнь • скръкь и въздыханне Евх 57а 5; не мьннтъ радости быти • нъ скръвн Евх 886 15 • чаще мн. яёѵОос, 6бйѵт|, аОѵцса, Хѵят| страда- ния, мучения воихепі, Тгареш’: нъ въ ты дьнн по скръвн тоі слъньце помрачитъ са • и лоуна не дастъ свѣта своего Мк 13, 24 Зогр Мар; тъгда прѣдадлтъ вы въ скръвь • и оуныжтъ вы Мт 24, 9 Мар Ас{2) Сав (0 Зогр); не можеши но ты сътръпѣтн скрьвнн поустынь- скых’ Супр 169, 28; син оуно мжченн бъшіа тъгда скръвн прннмъше многы Супр 256, 15.— Зогр Мар Ас Сав Боян Ен Син Евх Супр Рыл.— Ср. печаль, скръвѣннк СКРЪВЬНЪ, -ын прил. (12) ахѵОрсояаіб (!); (скръвьнъ вытн ХѵяейаОаі) печальный, скорбящий, скорбный гаппоисепу, зтиіпу: прѣданъ иматъ вытн с(ъі)нъ чл(о)в(ѣ)ч(ь)- скъі въ ржцѣ чл(о)в(ѣ)комъ • и оувніжтъ і н трети день къстанетъ • и скръвьнн быша зѣло Мт 17, 23 Мар (0 Зогр); скръвьнъ вамъ нсповѣдаіж са Супр 429, 21 • Хѵят](?6б, ОХиРербс, хеОХи|і|іёѵос, ОХйфіс (!) причиняю- щий страдания, мучительный зігазіпу, зігазііріпу: вжджтъ во дьнье тн скръвьнн • ѣко не выстъ тако отъ начАла зъданни Мк 13, 19 Зогр Мар; оуготовнтн са... на в’сѣ скръБьнаа Евх 90а 22; жзъка бо врата н скръвенъ пжть Евх 896 8 ф скръвьнъ быти ОХйфіѵ ёхеіѵ аШі&і страдать Ігрёі: 607
СКР СКА въ всемь мирѣ скръкьнн кждете • нъ дръзаіте И 16, 33 Зогр Мар Ас; есмъ скръвьні грѣньи нашімі Киев 4а 3.— Евх 266 4; 696 21.— Ср. печальнъ, прискръкьнъ, оунылъ СКРЪБѣНИІС, -ніа с (1) (ррбѵтюца за- бота (?), уход (?) рёсе (?), зіагозі (?): мнозѣмъ паче оуне естъ окьштеватн самѣмъ СЪ СОВОІЖ Н ПО СКрЬбѢнНИ СЕМЬ (вМ. О ПОСКрЬбѢнИН симъ?) Зогр-лл 2а 3.— Ср. печаль СКРЪВѢТИ, -бліж, -биши несов. без доп.', в комь, чемь (30) [скрьв- Сав (2) Супр (2)] Хѵяеіаваі, ббѵѵааОаі, аѵХХѵяеіаОаі; (съмѣ- ркникмъ скръвѣти цетріолаОгіѵ) горевать, тужить, печалиться Ьуі гагтоисеп, зтиіеп: ока с(ы)на заведеова • начатъ скръвѣти • і тжжити Мт 26, 37 Зогр Мар Ас (пеірн сд Сав); възърѣвъ на на съ гнѣвомъ • скрЪБА о окаменениі сръдьца іуъ Мк 3, 5 Зогр Мар Ас Сав; оутѣшение скръкАціннмъ Евх 57а 25; не велж вам’ не вѣдѣти о оусъпьшніхъ да не скрьвите Супр 488, 10 • ОХфеітОаі страдать, мучиться зоигіі зе, Ігрёі: помілоуі міа г(оспод)і Ѣко скръвлж Пс 30, 10 Син.— Зогр Мар Ас Сав Боян Ен Син Евх Супр.— Ср. печалити са, печаловатн са, пеціи са, тжжнтн скръідати са (!) Пс 74, 9 Син см. съкъідати са с к р ь б ь Супр 368, 7 см. срыть скрьгьтатн Мк 9,18 Сав см. скрьжьтатн СКРЬЖЬТАНИЮ, -иіа с (1) Ррѵуцбс скре- жетание, скрежет (зубов) зкгірапі, зкгіроі (гиЬй): нео жезлъ желѣзнъ н тръторъ • і зжбы скръжътание... жидетъ теве Евх 546 24-25.— Ср. скрьжьтъ СКРЕЖЕТАТИ, -жьціж, -жьціеши и СКРЬГЪ- ТАТИ, -гырж, -гъціеши несов. без доп.; на кого, чьто (11) [скръж- Супр (3), скреж- Евх (1), скрьг- Сав (1)| |)рѵхгіѵ. трі^еіѵ скрежетать (зубами) зкгіраі (гиЬу)'. скрьжь- штетъ зжбы своіми і оцѣпѣнѣетъ Мк 9, 18 Зогр Мар Ас, скрьгкцід Сав; скрьжъташьь на міа зжкы своіми 77с 34, 16 Син; тъгда они акы остъны бодоми зжбы скръжьтаауж Супр 403, 4,—Евх 88а 10-11; Супр 12, 7; 22, 23-24; 216, 23-24; Рыл 5ба 21 СКРЬЖЬТЪ, -а м (28) [скръж- Ас (4) Сав (1) Унд (1) Евх (1) Супр (2)] Ррѵуцбс скрежет (зубов) зкгіроі, зкгірапі (гиЬй): тоу кждетъ плачь і скрьжьтъ зжбомъ Мт 13, 42 Зогр Мар Ас Унд; Мт 8, 12 Зогр Мар Ас Сав; Мт 13, 50 Зогр Мар Сав; Мт 22, 13 Мар Ас; Мт 24, 51 Зогр Мар Ас Сав; Мт 25, 30 Зогр Мар Ас Сав; Л 13, 28 Мар Сав Ас; Евх 1066 24; Супр 370, 9; 378, 4; 554, 25-26.—Ср. скрьжьтаннк 608 скоуменъ Пс 16, 12 Син; 56, 5 Син; 103, 21 Син см. скѵмьнъ с к ъ б - Пс 24, 22 см. скръвь СКЪЛАЗЬ, -а м (2) ѵбцюца монета решг: покажите ми склазъ кннъсъны • онн же прн- нѢса емоу пѢназъ Мт 22, 19 Мар, скьлазь Сав (овразь Ас, 0 Зогр).— Ср. драгъма, златнкъ, златнца, мѣдьннца, пѢиазь, цдта СКЖДО нареч. (1) греч. нет скудно, мало розкгоѵпп, таіо: скждо вѣаше воды • идеже живѣаше Супр 549, 10,— Ср. поскждоу, Хоужде скждоль Л 5, 19 Зогр см. скждьль СКЖДОСТЬ, -н ж (2) (скждость имѢіа ёѵбецс) скудность, недостаток песіозіаіек, поиге: не акы ннштъ • или скждость нмѢа врашьна * нъ акы Богатъ сы милостьмн Супр 394, 3.— Супр 547, 27.— Ср. жладьва, лишеннк, недостатъкъ с к ж д ъ: по скждоу см. поскждоу СКЖДЬЛЪ, СКЖДЪЛЪ , -а м или СКЖДЪЛЪ, СКЖДЬЛЬ, -и ж (5) 1. батрахоѵ глиняный черепок Міпёпу зігер: исъше ѣко скжделъ крѣпость моѣ Пс 21, 16 Син 2. собир. оі хёрацоі черепица, черепичная кровля Іазку (зігезпі), зігеска кгуіа Іазкаті: вьзлѣзъше на хРллѵь * сквозѣ скждоль низъвѢснша і Л 5, 19 Зогр, скждель Мар, скждълъи Ас, скждьль Сав.— Ср. кровъ, стеліа СКЖД ЕЛЬНИКОВЪ прил. (2) тоб херицёшс принадлежащий гончару йгпсігйѵ: коупншд імь село скждельннково • въ погрѣванне странънымъ Мт 27, 7 Зогр Мар (скждельнн- че Ас, скждьльнице! Сав).— Ср. скждьльннчь СКЖДЬЛЬНИКЪ1, -а м (1) херацебс гончар Ьгпсіг: ѣко съсжды скждельніка съкроуші Пс 2, 9 Син.— Ср. гръньчарь СКЖДЬЛЬНИКЪ2 или СКЖДЪЛЬНИКЪ, -а м (4) херащоѵ глиняный сосуд, кувшин, горшок Ыіпёпа пабоЬа, бхЬап: сърАінтетъ вы ч(ловѣ)къ • въ скждольницѣ водж несд Л 22, 10 Зогр, скждьльннцѣ Мар; Мк 14, 13 Зогр Мар.— Ср. кръчагъ, чъванъ, кръчажьнъ (съсждъ кръчажьныи) СКЖДЬЛЬННЧЬ прил. (6) [скждел- Зогр (1) Мар (1) Ас (2) Сав (1), скждьльниц- ! Сав (1)] тоб херацёсос принадлежащий гончару йгпсігйѵ: коупишА им • село скждельннче • въ погрѣваніе странънъиимъ Мт 27, 7 Ас, скждельнице (!) Сав (скждельннково Зогр Мар).— Мт 27, 10 Зогр Мар Ас Сав.— Ср. скждьльниковъ СКЖДѢТИ, -ѣіж, -ѣкшн несов. (3): не скждѣкмъ, не скждѢіаи прич.-прил. аѵёхХеіятос; нескудеющий пегтепзирсі зе, пеѵусеграіеіпу: сътворите вълагалнште не кетъшаіжште • съкровиште не скждѣемо •
(ЖЖ (МЛ С нд н(еве)с(ь)хъ Л 12, 33 Зогр Мар, не скждѣіжціее Сав (не оскждѣіжціее Ас).— Ср. неоскждѣньнъ, нескждьнъ СКЖПОСТЬ, -н ж (1) греч. нет скупость Іакоіа, Іакоіпокі, .чкоиро.чі: дціе которы кѣлорнзець • скжпостн рддн клънетъ с(а) Евх104а 12-13 СКѴЛЛЬНЪ, -д м (4) [скоумен- Син (3)] ахѵцѵо^ львенок, молодой лев Іѵісе, Іѵі тіасіё: шбіасіа міа Ѣко левъ готовъ нд ловъ • н ѣко скоуменъ обітдіа во съкровіштіхъ Пс 16, 12 Син; съпдвъ гако львъ • н въстд іакоже скѵмьнъ Супр 478, 25-26.— Пс 56, 5 Син; 103, 21 Син (ЖѴ-б-ОПОЛЬ, -н ж город (1) МіиолоХіс (!) Скифополь Зкуійороі: сдвд • прншъдъ отъ скѵ^ополн Супр 293, 5 СКѴ’Ф’ОПОЛЬСКЪ, -ъін прил. к скѵ>о.ополь (1) ті)с ХхѵОолбХесос скифопольский зкуійо- роізку: сдвѣ... отъшъдъшоу нд страны скодопольскыа Супр 288, 24 6КѴ-0-Ъ, -д м (1) Ххѵ&пе скиф Зкуіа: нѣсть богатъ н ніштъ • нн вдрвдръ • нн скодъ Супр 101, 27 СЛАБО нареч. (1) ёѵ аобеѵеід слабо, не туго кіайё: съвазаіан слабо • и рдздрѣ- шаіан сильно Евх 64а 18 СЛАБОСТЬ, -н ж (1) греч. нет слабость зіайокі: н воіж са сжда бжджціааго • н шт(ъ)вѣтд не нмън о грѣсѣхъ моеьь сла- бости Рыл 2аа 22.— Ср. мьдлость, немоціь, Хоудость СЛАБЪ, -ын прил., сравн. ст. слдвѣн (6) 1. аоФеѵпс слабый (физически) кіайу (Іугіску): слабо (! вм. слаба) женд не вѣджш- тн • гако н не прншъдъ х(рнсто)с ("ь) тоу кѣ Супр 306, 20; трлсдвнце послѣдьнѣѣ ььзе • оукоренд сжцін • слдвѣншнѣ в’сѣхъ ььзь Евх 45а 19-20 2. уаѵѵос,, р^Ооцос;, аѵаѵбро^, ауеѵііс (!) малодушный, слабый 8ІаЬу, кІаЬоёкку: кже любо плакати • то дкы слабо н не ліжжьствьно нспрдвьгаА Супр 316, 12; нѣсмъ ВО ТОЛЬМА СЛАБН • ДА ОСТАВНм’ ЖНЗНО- давьца Супр 176, 17; не вждн мі подражатель СЛДБОу н грѣш’ноу • г(лдго)л(іж)цію в’сегдд н не творАцио никогда же... слабъ волеіж Рыл 2аа 10-11 и 2аа 14-15.— Ср. хоудо- СНЛЬНЪ, ХОуДОСНЛЪ СЛАБА, -ъі ж (>400) [слд(в) Ас (1)] бо^а 1. аіѵеаіе, бо^оиояіа, а^іа, оѵоца; (коу- пьно въ сллвѣ оцобб^ах;; пджчнны хоужАьшли слава арахѵобо^ос рбёХХа!) слава, извест- ность (почетная); честь кіаѵа, сезі, росіа: сн колѣзнь нѣсть къ съмрътн • нъ къ слдвѣ к(о)жі(н) И 11, 4 Зогр, о слдвѣ Мар Ас Сав; ддднте славж • н хкллл1 емоу Пс 65, 2 Син; тевѣ славж н честь въсылдемъ Евх 796 18; бѣжимъ кыченнга н славы Супр 340, 12; къ цѣсдрѵ съ многоіж слдвоіж посьлж та Супр 164, 24; велнкж славж отъ многынхъ нмѣдше Супр 371, 16; какоа оуво СЛАВЫ съподоватъ са прѣвывдіжштнн въ ЗАПОвѣдехъ кго • н дѣлдіжште прдвдж Супр 123, 10 • хвала, благодарность сйѵаіа, с!7к: слава тевѣ в(о)же... гако н мене... съподовілъ ксн... се вьсе пострдддтн Супр 103, 6 • спец. (церковное пение): слдв(д) • н в(о)городнчьно Евх 116 21 2. леркраѵеіа, Харі^ великолепие, блеск, совершенство; сияние (славы) ѵеікоіерокі, бокопаіозі, пабйега; гаг (зіаѵу): показа емоу вьсѣ ц(ѣсд)р(ь)ствнѣ мнрд і славж его Мт 4, 8 Зогр Ас Сав; ндплънітъ сіа славы его вьсѣ землѣ 77с 71, 19 Син; не сътръпАште звѣрнк тнн силы мжченнкд • н славы сжштаа на немь Супр 228, 9-10 3. мнение тіпёпі: вѣетъ н многыа отъ чловѣкъ велнкж о ннхъ • славж нмжшта Супр 371, 6.— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Киев Евх Служ Клоц Супр Рыл.— Ср. слоутнк, Хкллл> чьсть СЛАБИТИ, -вліж, -вншн несов. (>100) бо|а^еіѵ, бо|оЛоуеіѵ, аѵѵбо^а^еіѵ, борѵ- ц>ореіѵ (!), ёлеѵхеоОсп, еѵхае^’ееіѵ восхва- лять, славить, прославлять (обычно бога); зіаѵіі, окіаѵоѵаі, ѵеІеЬіі, сйѵаііі: і оуждсъ прніА вса • і славлѢахж в(ог)д Л 5, 26 Зогр Ас (нет Мар); дьнесь цѣедрь славы на земн пророчьекы славимъ кстъ Супр 322, 2; дѣлы докры • і словесы влагы • славаціа съ в’сѣмн людьми твонмн Евх 256 12-13; дште АЗЪ СЛАВЛІЖ СА САМЪ • СЛАВА МвѢ НИЧЬТОЖв естъ • естъ о(ть)ць моі славаі ма И 8, 54 Зогр Мар; стрдхомь славитъ са прѣс(вл)тое има твое Евх 516 23-—Зогр Мар Ас Сав Боян Ен Син Киев Евх Супр.— Ср. пѣти, СЛАВОСЛОВИТИ, ХВАЛИТИ СЛАБЛК>НИК>, -нга с (1) бо^оХоуіа про- славление, восхваление о.чіаѵа, сйѵаіа: жроднвыА весѣды фнлнстноновы писати не стдвьгате д слдвькннга вожнга не писати Супр 403, 24.— Ср. слдвословеснк, словосло- вествнк, СЛАВОСЛОВНК, ХВАЛКННК СЛАБ0СЛ0Б6СИІ6, -ига с (1) бо^олоуіа славословие сйѵаіогрёѵ: съподовн н... прн- ноентн тевѣ пѣнне • і словословеснѣ (!) • і м(о)л(н)твъі Евх 95а 18.— Ср. елдвлкннк, СЛАВОСЛОВНК, СЛАВОСЛОВеСТВНК, ХВАЛКННК СЛАБ0СЛ0Б6СТБИНІ, -ни с (1) бо^оХоуіа славословие сйѵаіогрёѵ: в’сеноціьное намъ слдвословествне твое ддроун Евх 38а 13.— Ср. елдвлкннк, славословнк, слдвословеснк, ХВАЛКННК 0ЛАБ06Л0БИТИ, -вліж, -вншн сое./несов. кого, чьто (4) бо^оХоуеіѵ, бо^а^еіѵ про- 20 Заказ 777 609
слл славить/прославлять, славословить О8Іа- ѵіі/8Іаѵіі, сЬѵаІіі: іакоже н ііѵна поклонн са кмоуже поклонн са • то и азъ паче поклонж са и славословьіж и възношж и Супр 261, 25; аггельскъ гласъ слъішанъ къістъ • поіжштемъ н славословАіптемъ к(ог)а Супр 110, 25.— Евх 86а 16-17; Супр 95, 10-11.— Ср. слл- внтн, хвалити СЛАВОСЛОВИІИ, -ніа с (2) 6о|оХоуіа про- славленно; славословие озіаѵа, сЬѵаІа; сйѵаіогрёѵ: даждн емоу вѣдѣти • влагодѣатн вь пѣнне • і славословие * і с(ъ)п(асе)нне Евх 95а 8-9; много съ славословннмъ и съ слъзамн • Благодаривъ к(ог)а огласи іж Супр 517, 18.— Ср. славлкннк, славословеснк, славо- словествнк, хвалкннк славънъ (!) Евх 90а 18 см. сластьнъ славъиъін- (!) Супр 60, 18 см. славьнъ СЛАВЫ! О нареч., сравн. ст. славьнѣк (2) Лацлршс; торжественно, со славою 8Іаѵпё, 8Іаѵпо8Іпё: слав’но памАть кмоу творлште Супр 538, 5; тѣло во внкшн • кже аште дрьзѣ сътрьпнтъ • славьнѣк вѣньчактъ са Супр 88, 12.— Ср. славьнѣ СЛАВЬНЪ, -ъін прил., сравн. ст. славьнѣн (51) [славънъін- ! Супр (1)] 1. ёѵбо|ос, (ттіс) 6о|т|С, лаѵейфтщоб, лерираѵрс, Хацлрбс, аоібіцос, ёлі6о|ос, лара6о|ос, хратютос, лерфогрос, хХёос (!) достойный славы, по- читаемый; знаменитый зіаѵпу, ргозіиіу: ізво- лн са і мьнѣ... псатн тевѣ • славъны т’еофиле Л 1, 3 Зогр Мар Ас; славенъ съі племенемь Супр 63, 8; славенъ же именемъ крьстніанъ съі Супр 145, 10; толнко ко вѣаше вьзлювькнъін и славънъін градъ Супр 56, 17; вьпльціьшааго са отъ с(вА)тааго д(оу)х4 • із марніл славъ- ныіа Евх 616 20-21; тако кмоу жнтнк вогъ почьте * іакоже и по съмрьтн кго славьнѣнша сътвори Супр 43, 10 □ славьнаіа с мн. в знач. сущ. достойные, славные деяния віаѵпё зкиіку: всн людье радовахж са о всѣхъ славънъіхъ • къіваіжштнхъ отъ него Л 13, 17 Зогр Мар Ас Сав 2. лаѵбтщос славный, торжественный, праздничный зіаѵпозіпі, вѵаіеспі: въ славънъін н велнкын дьнь прншьствніа с(ъ)п(а)са нашего іс(оуса) Х(рн)с(т)а Супр 107, 22; дьнь славьнъ творнтн • іако мрьтвнн въскръсошА • іако жизнь іавн са Супр 386, 16 3. ёѵбо^о^ великолеп- ный, роскошный, блистательный пасійегпу, окагаіу: се іже въ одеждн славьнѣ і въ пнштн мнозѣ сжште • вь ц(ѣса)р(ь)ствінхъ сжтъ Л 7, 25 Зогр Мар.— Зогр Мар Ас Сав Евх Клоц Супр.— Ср. велнкнменьнъ, нздрл- дьнъ, именитъ СЛАВЬНѢ нареч. (1) ёѵбб^сос со славой, торжественно зіаѵпё, зіаѵпозіпё: аште во 610 СЛА дѣло чъстьно выло • то славьнѣ оуво вы отъ чловѣкъ слоуженнк прннмалъ Супр 262, 2.— Ср. славьно славьнѣк сравн. ст. Супр 88, 12 см. славьно СЛАДИТИ, слаждж, сладншн несов. (1) уХѵхаіѵеіѵ услаждать озіагоѵаі, перен. іёзіі: сѢда (! вм. сладд) н веселА ср(ъдь)це твое • оутѣхоіж с(вл)тааго д(оу)х4 Евх 926 20 СЛАДОСТЬ, -н ж (3) уХѵхааца, т]6оѵі) сладость 8Іа<1ко8І; перен. наслаждение, удовольствие, блаженство зіазі, ргцетпозі; ІіЬегпозІ: рьцн км^ да мъі сьмрьтоносьнъ гадъ змнннъ нзблюкмъ • та во зльчъ сладость къістъ намъ и исцѣленьи Супр 484, 11; сла- дость во нмамъ къ вештьствоу • не во мн кетъ оупватн кднѣмъ рѣчемъ Супр 501, 3; нъ и тѣмь сладость къіваатъ • сего ради не стъідатъ са сь нами праздьноватн Супр 490, 24.— Ср. наслажденнк, пнціа, сласть СЛАДЪКО нареч. (5) т]6ёа>с, уХѵхѵс (!) сладко зіабсе; перен. приятно, с удоволь- ствием ргі)етпё: кѣган блждьннца сласти • сладъко сь неіж весѣдоуіжште * а горькынхъ та Строупъ насъіштаіжштж Супр 351, 11; поитъ и гласитъ сладько Супр 320, 19.— Супр 30, 5; 351, 5; 403, 12-13 СЛАДЪКЪ, -ъін прил., сравн. ст. слажднн (23) уХѵхѵе 1. т]6ѵе, цеХіатаупс, уХѵхѵтг)<; (!) сладкий 8Іа<1ку: сладъкъ кетъ плодъ смокве н сльзъкъ Супр 350, 25; да не отъ винограда сладъкок окькмьіжтъ грозиовик Супр 385, 21; жърьцн кдиоіж лѣта сладька Брашна подаіахж имъ Супр 227, 30 2. пресный (о воде) зіасіку (о ѵосіё); д(ь)нес(ь) • моръскъііА сланъііА водъі • сладькы въіваіжтъ Евх 26 5 3. перен. сладкий, приятный, милый ргцетпу, ІГЬегпу, тііу: коль сладъка грътанн моемоу словеса твоѣ Пс 118, 103 Син; ч’то кетъ слажде свѣтъ лн или тьма Супр 25, 23; ни мозѣте измѣнити везъврѣменьиоіж съмрьтиіж • сладъкъіА сеА жизни Супр 87, 1; чадо мок сладъкок • кште мало прѣтръпи да съвръшенъ вждеши Супр 79, 29.— Син Евх Супр.— Ср. ПрніАТЬНЪ СЛАДЬ ЦѢ нареч. (4) т]6ёа>с, аацёѵше сладко 8Іа<1се; перен. приятно, с наслажде- нием, с удовольствием рп)ешпё, 8 роіёзеіиш: н сѣдъше на трепезѣ въкЛнкъше вина • да аште довро кждетъ • то сладьцѣ пніжтъ отъ него н вьзкеселАтъ са Супр 267, 11; прѣдъ Тсоусом же сладьцѣ столште Супр 431, 13; кназь... не оуспѣ ннчьсоже • вндѣаше же іа сладьцѣ тръплшта Супр 213, 12-13,— Супр 215, 11.— Ср. сладъко слажде Супр 25, 23 см. сладъкъ
о ОЛА СЛАНА, -ы ж (3) ла/ѵт] изморозь, иней рпоѵаіка: Тзбі грддомь вша і'хъ • і чръніціА іуь слдноіж Пс 77, 47 Син • греч. нет, вид вреднаго насекомого дгик зкодііѵёко Егпуги: здчьнж нынѣ г(лдго)лдтн • имена гадомъ • пржгъ • слднж • чръвены пржгъ Евх 59а 15.—Пс 118, 83 Син СЛАНОуТЬКЪ, -д м (3) е(?ёРіѵОоб нут, турецкий (или бараний) горох сіггпа (сісег агіепііпит): въ тѣхъ нивахъ кдинд вѣаше секта сланоут’комъ Супр 40, 24,— Супр 41, 19 и 24 СЛАНЪ, -ъі прил. (2) аХцѵрбе, аХрѵро- ерброе соленый (о морской воде) зіапу (о тогвкё ѵодё): д(ь)нес(ь) • моръекыьь СЛАИЫІА ВОДЫ • СЛДДЬКЫ ВЫВДІЖТЪ Евх 26 4-5; СЪПрАТД ежпротивънынхъ ЧЛОвѢкЪ скврънъі • мжташтаа жизни сел сласти (!) слднок море Супр 352, 16.— Ср. сольнъ, неелднъ СЛАСТОТРЬПИІС, -иіа с (1) цболаСеіа сладострастие, чувственность ѵазеп: і избдвн нъі отъ в’сего темънд и ноціьнддго стрдстотръ- пнѣ (! вм. слдсто-) Евх 38а 3 СЛАСТЬ, -и ж (28) греч. нет вкусная, сладкая пища зіабкё рсііо, зіабкозі: трдсомы же дд въкоуентъ подъ вечеръ • мало кашица... дд не ѣстъ же сии • слдстн Евх 446 1; • т)боѵі), -уХѵхѵтт)<;, сслбХаѵоіе, даОое (!); (сласть приььти т]6оѵті<; алоХаѵе- сгОаі) наслаждение, удовольствие, сладость зіазі, гогкоз, рогкек: отъ печдлні • і ВОГАТЬСТВА • I СЛАСТЬМН ЖИТИІСКЪІМИ • Х°АА" ште подавлѣіжтъ са Л 8, 14 Зогр Мар Ас Сав', грѣх(д) сласть Евр 11, 25 Ен; в’сѣхъ печалей миръекыхъ • ІмѢниѢ • ТЬЦІАІА СОѴбТЪНЪПА СЛА- СТИ же и славы • отвръзи же са не тъкъмо реченыхъ прѣжде Евх 90а 4; тъгда ли имѣниіа роди н чловѣчьекы похвалы • маловрѣменьныА сласти подвнзаахъ са Супр 63, 13; сладъка КСТЪ СЛАСТЬ ВОДАШТНіа вь грѣхъ Супр 350, 26; влждьннцд ксть сласть • елддъко тн весѣдоуктъ съпрьвд • тан въпоуштдіжштн • весѣдоіж горесть съмрьтънжіж Супр 351, 4-5 ♦ въ слдсть т]бёсое с наслаждением, с радостью, с удовольствием з роіёзепіт, 8 габозіГ: послоушддхж его въ сласть Мк 12, 37 Зогр Мар Ас; прдздьнъствоуимъ оуво вь сласть и цѣломждрьствьно Супр 479, 10.— Зогр Мар Ас Сав Ен Евх Супр.— Ср. пнцід, сладость . слдсть Супр 352, 16 см. страсть СЛАСТЬНЪ, -ыи прил. (3) [елдвън- (!) Евх (1)] т)бѵе приятный, сладостный зіасіку, ргцетпу: оутотовнтн са отъселѣ • не нд покон... ни на ино етеро земъныхъ красотъ • славъныхъ (I вм. сластьныхъ) Евх 90а 18; въепоминдетъ во ти... похоть оло крашенъ многихъ • слдстьныіа поуотн Евх 886 5-6; /юта кетъ зима нъ елддъкд порода • волѣзньно съмрьзеник • нь слдстьнъ покои Супр 91, 4.— Ср. СЛДДЪКЪ, ПрИІАТЬНЪ СЛАТИНА, -ы ж (1) аХцт) солончак зіапа рйсіа, зіабіпа: положилъ есі... зелемж плодовітж въ слатінж 77с 106, 34 Син сленъ 77с 23, 8 Син см. сильнъ СЛИНА, -ы ж (2) ятѵоца слюна зііпа: плинжвы нд земліж • ЗДМДЗДВЫ СЛИНАМИ I вреннемь * слѣпоумоу рождьшк са Евх 33а 4.— Евх 28а 21.— Ср. плиновеник слишдти Л 20, 45 Мар см. слышати словво (!) 77с 44, 2 Син см. слово словенъ (!) 77с 44, 9 Син см. слоновьнъ СЛОВеСЬНЪ, -ыи прил, (20) 1. тйѵ Хбусоѵ, тоѵ Хбуоѵ; (словесьныи строн тт)<; оіхоѵоціец; Хбуое; вина словесьндіа лрофаое- а>5 Хбуоб) относящийся к слову, словам, словесный 8Іоѵпі, зіоѵа род., зіоѵ, ёесі род.: ч’то же естъ кже оучениіа ради даръ словесьны имъ-и не приносА кго • и дар’ погоувыатъ Супр 377, 26; чим во пъвд- іжште • хъ,тР0СТИІЖ ли словесънжис Супр 442, 9 2. тсбѵ Хбусоѵ относящийся к про- поведям (гомилиям) гесі, кагапі род.; ѣкоже естъ шедно въ кьннгдхъ словесънъинхъ • исдніА пр(о)р(о)ка Л 3, 4 Ас (словесъ Зогр Мар, слово Сав) 3. Хоуіхбе обладающий разумом, разумный гогитоѵу, оЬсІагепу гогитет, гогитпу: здклиидіж та... съзъддвъ- шннмь ч(ловѣ)кд по оврдзоу своемоу • і словесънымн • і животънымн • нендселенжіж оукрдшыиемъ Евх 52а 19-20; причьти и въ сло- весъное твое стадо Евх 1006 18; пастоуше словесънъихъ овецъ Супр 225, 8-9; пдкы приносимъ тевѣ • сл(о)весънжіж сніж • і весквр(ъ)нънжіж слоужъвж Служ За 1-2; и чаіжште словесънааго кез льсти лслѣкд словеси Супр 384, 26-27.— Ас Евх Служ Супр.— Ср. съмысльнъ СЛОВО, словесе, редко словеси и слова с (>500) [слобв- I Син (1), снов- ! Син (1)] Хбуое 1. Хбуюѵ, то Хеубреѵоѵ, то рг)Оёѵ, Хё^іе, фсоѵі), фОб'ууоб; (словесы прѣпнрдыш са Хоуоцахос; оглдголднніа слово хахоХоуіа) слово, речь ЗІоѵо, бес: тък’мо рци слово • с ицѣлѣетъ отрокъ мои Мт 8, 8 Зогр Мар Сав, словомъ Ас; словомь Л 7, 7 Зогр Мар Ас Сав; с посълдша къ немоу • етеры отъ фарисеи • с ироднѣнъ • дд і вж обльстили словомь Мк 12, 13 Зогр Мар; слово прдздьно Мт 12, 36 Зогр Мар Л с (г (лдго) л (ъ) прдздьнъ Сав); мжжь... рдсмотрітъ словеса своѣ на еждѣ Пс 111, 5 Син; ѣко тъ ізбдвітъ міа... отъ словеси міАтежьнд Пс 90, 3 Син, отъ словесе Супр 70, 24; не отъвѣштд кмоу ни кдного сло- 611
оло весе Супр 192, 4', словесъі во прѣпнраАИ сд не приіазннвъ ровъ • нъ іавѣ сжпьрннкъ Супр 328, 15 • дар речи (іа г гесі: слово нъі кетъ вогъ дллъ н ржцѣ н нозѣ Супр 379, 3 • звук речи, голое гѵик ?есі, Ыаз: слъішлсте лн оуво отъ него гласъ • лн даете кмоу слово Супр 27, 13 0 слово нзвѣсто лХт)рофорі'а подтверж- дение нрзіёпі: приимши нзвѣсто слово весѣдъі мокд ХРЛМИ Супр 239, 19 • о Христе: іеконн • вѣаше слово • і слово кѣаше отъ в(ог)а • і к(ог)ъ вѣаше слово И 1, 1 Зогр Ас (0 Мар); Супр 10, 1415: Супр 344, 30-345, 1; о(тъ)цю слава • н еднночАдоумоу с(ъі)ноу • і словесн прѣс(вл)тоумоу • I жнвоутворАцікмоу (!) д{°У)х°'Г Евх 56а 4 2. ёрца, ёроіе беседа, рассказ гес, ѵургаѵёпГ: н да не продьлж слова • да не придемъ вь самж главж вештнТ Супр 481, 26 • молва, весть, известие гѵёзі, роѵёзё, гргаѵа: і нзнде слово се по вееі іюдеі о йемь Л 7, 17 Зогр Мар • бцЛіа проповедь, слово, гомилия кагапГ, ЬотПіе: евдтааго ііѵанна златооустааго • слово о алканин Супр 354, 16 • Хбуіоѵ, фт)ца изречение ѵугок: нзгъна словомь доухы Мт 8, 16 Зогр Мар Ас Сав; жнвн ма по словесн твоемоу Пс 118, 25 Син □ слово протнвьно аѵтіко’уіа спор, ссора зѵаг: да отъстжпнтъ отъ васъ в’се ослоушанне * протнвьно слово • гръдость • зависть Евх 9/6 /3-/4; слово разоумьно абѵеоіе поучение роисепі: слово разоумьно еманоу Ѵ(здра)нлнтѣніноу Пс 87, 1 Син • Священное писание Різто зѵаіё (о цита- тах из Библии)\ ѣко слово рече • не помо- лнте са Евх 91а 23-24; послоухоуктъ мн мждростн слово глаголетъ іако вогъ съмрьтн не сътвори Супр 389, 5; сватыхъ словесъ да послоушаемъ Клоц 14б 5, Супр 452, 26 3. Хб'уюѵ, ёліхХраіе заповедь, указание, поучение ргікаг, ргікагапі, папсепГ: аште въі прѣвждете въ словесн моемь • въ іетннж оученнцн моі вждете И 8, 31 Зогр Мар Ас; і тацѣмн прнтъчлми многамн • г(лаго)лааше імъ слово Мк 4, 33 Зогр Мар; мати моѣ і вратрьѣ моѣ • сні сжтъ • слъішдштеі слово в(о)жье • і творлште е Л 8, 21 Зогр Мар Ас Сав; варнсте очи моі къ ютрю • пооучити сіа словесемъ твоімъ Пс 118, 148 Син; словесъ твоіхъ не съхранишіА Пс 118, 158 Син 4. разум гогпт: ельма же оуво слово показа іако Хотдштоуоумоу тѣлеси докрѣ н по чнноу на вьсе дѣйство съставліати са Зогр-лл 16 7; аште во н прозорьлнво н въ словесн довъльное нмжште н въдрьлнвое и мнлоерьдьное и въ съврьшенѣ ерьдьцн иджштоу (! вм. нскжштоу?) правьдъі б(о)жна старѣншоуоумоу вратнд нш- тетъ влагонспъітанне Зогр-лл 16 14 5. собы- 612 сло тие, предмет рассказа (гесепа) ѵёс, псіаіозі: оудръжашд слово вь севѣ Мт 9, 10 Зогр Мар ф слово лкводѣннок, слово л ю в о д ѣ іа н ь н о к, слово прѣлкводѣи- н о к лбуос порѵеіас; прелюбодеяние {как основание для развода) (дйѵосі) сіхоіогзіѵі (Іако сійѵосі к гогѵосіи): вьсѣкъ поуштаідн женж своіж • развѣ словесе люводѣінааго • творитъ іж прѣлквъі дѣати Мк 5, 32 Зогр Мар; словесе люводѣаниаго Клоц 26 10; словесе прѣлюводѣнна Мт 19, 9 Мар Ас; слово въздатн, слово възда- іатн, слово въздаиню сътворити, слово съвѣціатн, слово сърицати, сътазлтн о словесе Хбуоѵ алобіббѵаі, аѵѵаіреіѵ ответить/отвечать, дать/давать отчет, держать ответ йсіоѵаГ/гисіоѵаі, годроѵкіаі зе/госіроѵёсіёі зе, ѵусІаГ/ѵу- даѵаі: росеі: въеуотѣ сътазлтн са о словесн • съ равъі своими Мт 18, 23 Мар, о словесе Ас, съвѣціатн слово Сав; иаченъшю же емоу сътазлтн са о словесн Мт 18, 24 Мар Ас, сърицати слово Сав; всѣко слово праздьно * еже аште рекжтъ ч(ловѣ)цн • въздддатъ о йемь • слово • въ дьнь еждънъі Мт 12, 36 Зогр Мар Ас; слово възданьк сътворити імашн • вь день страшънааго ежда Евх 826 15.— Зогр Мар Ас Сав Зогр-пал Боян Ен Син Евх Служ Клоц Супр Рыл Зогр-лл.— Ср. весѣда, глаголъ, рѣчь, съказа- ннк СЛФЁФЛЮБЬЦЬ, -л м (1) греч. нет тот, кто любит слово, письменность, книжник тііоѵпік рі'зетпіеіѵі, ІііегаГигу, ѵгдёіапес: вѣете сами зѣло сжште словолквьць (! вм. словолквьцн) • съказаннк овлаженааго даѵида Супр 359, 13-14 _ СЛОВОПИСАТбЛЬ, -ліа м (1) Хоуоурафое писатель, летописец зрізоѵаіеі, кгопікаг: мжжь сихъ мжжьства • іако и довльства повраньскаіа • многаш’дн во словописателе * и шаропнеателе начрьтаіжт’ овн словомъ оукра- шаіжште • л син на дъскъі чрътаіжште Супр 83, 8-9 ОЛОВОПРѢПИРАТИ ОА, -аіж СА, -акши СА несов. (1) Хоуорахеіѵ вступать в словопре- ния, спорить ргІГ зе о зіоѵа, ѵёзі зрогу: (по)слоушаА прѣдъ в(ого)мъ не словопрѣпирати са 2 Тим 2,14 Ен словословеснк Евх 95а 18 см. славо- словеснк словъ!, словжштл прич. см. слоу- тн ОАОНФВЬНЪ, -ъін прил. (1) ЁХефаѵтіѵо{ слоновый, из слоновой кости зіопоѵіпоѵу, ге зіопоѵё козіі: іѵтъ варки словенъіуъ (!) із ніхъже възвеселншіА тіа Пс 44, 9 Син
олоу СЛОуГА, -ти м (>1ОО) 1. Хеітощэуое, біахоѵое, і>лгк>ётг)е, ѵлоѵруоб, Оералсоѵ, реатіаріое слуга, служитель зІиЬа, зІигеЬ- пік: г(лдго)лд м(д)тн его слоугдмъ • еже дште г(лдго)летъ вамъ сътворнте И 2, 5 Зогр Мар Ас; толнко рьцн слово н нцѣлѣетъ • слоугд моі Мг 8, 8 Сав (отрокъ Зогр Мар Ас); стоѣхж же рдвн • і слоугы огнь сътворьше * ѢкО ЗИМА кѣ И 18, 18 Зогр Ас Сав (0 Мар); въчерд слоугы пілатовы ржгддхж са емоу Клоц 13а 31; Супр 450, 1 • перен.: влАг(ословн)те г(оспод)ѣ вьсіа сілы его • слоугы его твормще воліж его Пс 102, 21 Син; извърдныА слоугы доврнІГ мжченнцн влАговѣрню Супр 67, 13; слоугы днаволовы Супр 64, 4 • біахоѵое дьякон )аЬеп: по прокнмен’ѣ • слоуг(д) • речет(ъ) Евх 596 18 • слоугы мн. оі ѵлтірётаі, та^іе дружинники сігигіпа: вокводнны слоугы вѣровлшА къ г(оспод)оу Супр 18, 28; рече къ слоугдмъ • отъчагавъ- шдаго са оного прнведѣте прѣдъ МА Супр 99, 21 2. лрахтсор, бпрюс исполнитель судебных приговоров Ьігіс. расЬоІек: і СЖДН ТА прѣддстъ СЛОузѢ • I СЛОуГА ТА въсдднтъ въ тьмьннцж Л 12, 58 Зогр Мар; ндпрдсно свѢшта оуглсошА • н ржкы мжча- ШТННХЪ слоугъ рдслдкѣшА Супр 110, 16.— Зогр Мар Ас Сав Охр Ен Син Евх Клоц Супр.— Ср. днаконъ, днакъ, отрокъ, рдвъ, слоужнтель, слоуговдтн (слоугоуіАн), слоужнтн (СЛОуЖАН) СЛОуТООАТИ, -гоуіж, -гоукшн несов. комоу, чесомоу (9) Хатреѵеіѵ, йлцретЕІѵ, ѵлоѵрувГѵ; (слоугоуіАн воинъ ѵлоѵрубе) исполнять чью-л. волю, служить кому-л., чему-л. зіоихіі: с(ва)тын же АНИНА... прнзъвд кдного обыч’нѢ • слоугоуіжштдАго кмоу льва Супр 558, 5; въздроувъ же ВОКВОДА НА СЛОугеуіЖШТАА воины рече... Супр 74, 6-7 • перен. поклоняться кому-л. кіапёі хе пёкоти, псііѵаі пёкоіго: богомъ вашимъ не слоугоукмъ Супр 129, 15 и 22; азъ же жьрж вогоу мокмоу... н томоу кдномоу сл^гоуіж Супр 148, 4-5 о слоугоуіАн в знач. сущ. слуга зІиЬа: оврѣтъ кго сла- ВЬНА СЖШТА • И МНОГЫ СЛОугеуіЖШТАА НМЖШТД Супр 563, 25-26 ф коумнромъ с л оу г оу іа и еібсокоІНктк идолопоклонник тосіІозІихеЬ- пік: ц(ѣсд)рь кстъ крѣпькъ и силенъ... и коулінромъ слоугоуіжштн’імъ... врдгъ кстъ дръзъ Супр 28, 11-12.— Супр 49, 3-4; 548, 19.— Ср. слоужнтн; слоугоуіАн ср. слоугд слоужениге, -на с (9) 1. Оералеіа, то біахоѵеіѵ; (слоуженнк прннмлтн ё^ѵлцре- ТЕіаОаі) услужение, служба, помощь зіоп- гепі, зІи/Ьа: акоже оуво вь велнкж старость прнде (г. е. стдрьць) отъвръзошА (г. е. хлѣ- вннж) оученнцн на слоуженнк км^ Супр ъхъу о 301, 1; дште во дѣло чъстьно выло • то славьнѢ оуво бы отъ чловѣкъ слоуженнк прннмдлъ Супр 262, 2-3 2. Хатреіа; (слоуженнк клпнціемъ еібсоХоХатреіа) бого- служение, церковная служба псііѵапі, киіі, ЬоЬозІихЬа: ш влдговъгодьнѣ трѣвѣ вытн • словесъноумоу семоу слоуженьк нлшемоу Евх 60а 15; многы неджгы чловѣчьскын зывддше са родъ • къ клпнштемъ слоуже- ннк • н нд пѣсни • и нд влжжденна женомъ Супр 352, 12 ф ч и и ъ слоуженнк ахокоѵ- Оіа церковная служба, обряд богослужения ЬоЬозІпхеЬпу оЬгасі: чнн(ъ) слоуженьк • велнкоумоу шврАзоу пострѣцін х°ТАціе чрънцд вь скимж Евх 82а 1.— Евх 81а 15; 89а 18; 896 1; Супр 329, 21.— Ср. лнтоургна, слоужь- бд; коумнрослоуженнк, послоуженнк Служитель, -ла м (2) Хеітопрубе, аѵккеітоѵрубе служитель зІихеЬпік: такъ имамъ дрхнерен • еже сѣде о деснжж прѣстолд • и велнчъствл на невесехъ • с(ва)тымъ слоужнтелъ (н) (ск)инн нсти(н)ънѣи Евр 8, 2 Ен.— Евх 58а 20.— Ср. слоугд слоужительницл, -А ж (1) ѵлтюётіс служительница зІихеЬпісе: простнвъшн ны ако блага бога слоужительницд • ПОМОЛН СА Х<рнсто)соу Супр 3, 20-21.— Ср. днаконнсл СЛОуЖИТИ, -жж, -жншн несов. комоу, чесомоу (86) 1. біахоѵеіѵ, Хатфеѵеіѵ, ѵлцретеіѵ, ѵлогххуеіѵ, богіХейеіѵ, Хеітоѵр- уеіѵ, тай; йлоѵруеіаіе Оералебеіѵ, тцѵ ёліцёкеіаѵ лоіеіаОаі, аѵѵаахеіаОаі (!) слу- жить, прислуживать, обслуживать зіопхіі, розІпЬоѵаі, оЬзІиЬоѵаі: сътворншА же емоу вечерж тоу • і мдр’тд слоужддше И 12, 2 Зогр Мар Ас Сав; А(н)ѣ(е)лн прнстжпншА і слоу- жддуж емоу Мт 4, 11 Зогр Ас Сав Боян (0 Мар) • быть в подчинении, служить, быть служителем, быть слугой зіоихіі, Ьуі зІихеЬ- пікет, Ьуі зІиЬои: не можетъ ко к(ог)оу слоужи- тн и мамонѢ Мт 6, 24 Сав (работати Зогр Мар Ас); ходьы по пжті непорочьноу сь мі слоужлше Пс 100, 6 Син; ѣко дд тѣло слоужнтъ мысльнѣн д(оу)шн Евх 76 5; да бы са поклоннлъ тон твлрн • аже слоужнтъ чловѣкомъ Супр 261, 30; съ вьсѣмь пооуштАННкмь н сьмѣре- ННИМЪ СЛОуЖА * ВОДЖ ОТЪ ПОТОКА ВЪЗНОСА • ВДрА дѢлДІЖШТНИМЪ • И рДЕОТДА ИМЪ ВЪ кАменнн Супр 284, 1 • исполнять что-л., совершать что-л. копаі пёсо: отроцн благочьстьно слоужАтъ хвллж • 4 нечнстнн жьрьцн зьлѣ гнѣвдіжтъ са Супр 324, 6-7 □ слоужА (н) в знач. сущ. служитель, слуга зІихеЬшк, зІиЬа: волы васъ • да вждетъ Ѣко і мьнні • і стлрѣі ѣко слоужА Л 22, 26 Зогр Мар; н прнстжпн к немоу отъ слоужА- штннуъ прѣдъ кнАземъ Супр 159, 18 2. 613
слоу кеітооруеіѵ, катреѵеіѵ, іератеѵеіѵ, іероѵ- (гуегѵ, біахоѵеіѵ служить, поклоняться (богу), славить (бога) зіоигіі (Ьоки), исііѵаі, зіаѵіі (Ьока): слоужитн емоу прѣ- подовьемь * і прдвъдоіж прѣдь іінмь кса дьнн живота ндшего Л 1, 74 Зогр Мар; къдока... ѣже не отъхожддаше отъ цръкъве • постомь I МОЛИТВАМИ • слоужАШтн ДЬНЬ I ношть Л 2, 37 Зогр Мар Сав (равотаіжцін г(осподе)ві Ас) • совершать богослужение копаі ЬоЬозІихЬи: впасть же слоужАШтю моу • къ чнноу чрѣды своеьь прѣдъ в(ого)мь Л 1, 8 Зогр Мар Ас • быть церковнослужителей Ьуі бисЬоѵшт, кпёхет: слоужАціе скннГ Евр 13, 10 Ен; сл(і6к)ан (до)врѣ 1 Тим 3, 13 Ен.— Зогр Мар Ас Сав Боян Ен Син Евх Супр Рыл.— Ср. работати, слоуговдтн; слоужж ср. слоугд ОЛОуЖЬБА, -ъі ж (65) 1. Хатреіа, біахоѵіа, йлцреаіа, богАеіа, йлоѵруіа; (слоужьвж приимдтн біахоѵеісг&аі, йлцретейг&аі.) об- служивание кого-л., услужение, помощь кому-л. зІигЬа, оЬзІиЬоѵапі, розІиЬоѵапі: мдр’тд млъклѣдше • о мнозѣ слоужьвѣ Л 10, 40 Зогр Мар Ас Сав; везъ осжжденнга вждж • отъ инѣхъ слоужьвж прикмьА Супр 286, 26-27 • служба, служение зІп/Ьа, зіопгепі: БЖДН МН ПОДАВЪН СНЛЖ... ИА ТВОІЖ СЛОуЖЪВЖ Евх 726 9-10; ции слоужьвж тѣлесъиж прѣ- нмъше • кште и д(оу)шдмн власти покоушакте са Супр 88, 14-15; приимъ же слоужъвж тж съ оусрьднкмъ Супр 284, 8-9 • дело, работа копапі, ргасе: равотаА имъ въ кдменин • и въ прокыихъ слоужьвдхъ зъдднига Супр 284, 4; прнноуждакмъ вѣаше правьдивын тъ мжжъ • ннж слоужъвж творнтн... лѣтоу же коньчдвъшоу о тдкон слоужьвѣ... ДА км# ОТЬЦЬ НАШЪ САВА КЛѣтЬ НА МЛЬЧАННК Супр 284, 27 и 285, 1 • польза, пхііек: про- ЗІАВАІАН ПАЖИТЬ СКОТОМЪ Т ТрАВЖ ИА СЛОуЖЬБЖ чл(овѣ)к(о)мъ 77с 103, 14 Син 2. собир. греч. нет слуги, прислуга зІпгеЬпісІѵо: доиде же мдндстнрд чловѣка в(о)жьга • съ женоіж свокіж н с(ы)иъмн н дьштерми • н съ прокоіж ровннскоіж слоужьвоіж Супр 562, 12 3. Оералеіа, катреіа, Хеітоор'уіа, іерощгуіа ѵоішп поклонение, культ псіі- ѵапі, киіі: д кже нынѣ акы везоумьлн ксте • НА слоужьвж ВЛАЗНАШТОу васъ днгаволоу • иъ остдвивъше н отъстжпитн отъ йего Супр 29, 20 • сан священника, священство кпёгзка зІп/Ьа, кпёгзку йгасі: ізвъравы иы грѣшъныьь... въ слоужъвж нерѣнскжіж Евх 9а 4; отължченъ выс(тъ) отъ сватитсльскыа слоужъвы Супр 186, 25 * богослужение ЬоЬозІпхЬа: въ пръвжж скнннж • вынж въхожддхж нереи • слоужвы съдѣвджціе слоу Евр 9, 6 Ен • ѵоіит жертва оЬёІ’: нд слоужь- бън людні твоіхъ мнлостник прізьрі Киев 2а 18 □ ндольскага слоужьвд см. ндольскъ.— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Служ Киев Евх Клоц Супр.— Ср. лнтоургніа; послоужеиик, рдвотА, рдБОтдинк, слоуженик, коумирослоуже- ннк ОЛОуЖЬБЫГЬ, -ын прил. (1) Хеітощууіхбі; относящийся к служению, службе зІпхеЬпу: не (всн лн ежтъ) слоуж(е)вннТ д(оу)сн Евр 1, 14 Ен СЛОУЗЪ, -л м (1) хицбе сок (желудоч- ный) зі’аѵа (гаіисіеспг): гако врашьно пльтьиок кгдд въ жтровж слоузь имѣіжштоу зьль въпддетъ • пдче продлъжнтъ иеджгъ Супр 421, 14 СЛОуТИ, словж, словешн несов. (4) греч. нет слыть зіопі: толнко во вѣдше вьзлювькиыи н елдвънын градъ • гакоже въторън словѣѣше отъ цѣедрѣ града Супр 56, 17-18 □ с л о в ы н в знач. прил. леріфтщое известный (о качестве кого-л., чего-л.) глашу, зіаѵпу, ргозіиіу: ты лн ксн васискъ (!) словын Супр 20, 22; тршфнмъ н еѵкар’пніѵнъ словжштаіа прн лоутостн н прн дръзостн Супр 212, 13.— Супр 302, 9.— Ср. нарецін; словын ср. елдвьиъ СЛОУТИЮ, -ига с (1) леріфаѵеіа извест- ность, репутация ргозіпіозі, зіаѵа: отъцъ нашъ і\ѵаниъ... родителю вывъ • егкратиіа • н еѵфимнА • тако нарицакмома • вогатъ- ствомъ же и слоутикмъ родительекыимъ кыпаштьмъ Супр 278, 20.— Ср. слава СЛОуХЪ, -а м (49) ахоц 1. слух, способ- ность слышать зІпсЬ: вьелждьшннмь глоухымъ слоухъ • і не г(лаго)ліжціиимъ г(лаго)лдти Евх 53а 23 2. чаще дв. и мн. 005 уши, слух пзі: і авье рдзвръзосте са слоуха его Мк 7, 35 Зогр Мар Ас Сав Боян; ие можетъ... ржка мога отатн васъ • илн отажьчд слоухъ мон ие оуслышатн Супр 135, 18; днвьнага во нѣкдга въиосишн въ слоухы наша Супр 540, 17; подоваатъ паче простьрѣти слоухы ваша Супр 532, 29 3. слух, молва гѵёзі, гргаѵа, роѵёзі: і изнде слоухъ его въ вьсен с’ѵрш Мт 4, 24 Зогр (0 Мар); отъ слоуха зъла не оувоітъ сьь 77с 111, 7 Син; і слоухъ выс(тъ) ѣко въ домоу естъ Мк 2, 1 Зогр Мар Ас Сав; о немь вѣдше слоух’ Супр 45, 14.— Зогр Мар Ас Сав Боян Син Евх Клоц Супр.— Ср. слышдиик, оухо; вѣсть СЛОуШАТИ, -діж, -акшн несов. кого, чесого (39) ахойеіѵ, лроаё%еіѵ слушать, внимать зіузеі, розІопсЬаІ, пазІопсЬаІ: многъ на- родъ • слоушааше его въ сласть Мк 12, 37 Ас (послоушаахж Зогр Мар); слоушдш васъ • мене слоушаетъ Л 10, 16 Зогр Мар 614
слъ Ас Сав; вѣдѣ іако присно мене слЬ’шакши Супр309, 13-14.— Зогр Мар Ас Сав Супр.— Ср. послоушати, слышати слъза см. сльза слъзоточьиикт. Евх 706 3 см. сльзото- чьиикъ слъньце, -А с (100) [ель- Ас (1) Сав (1) Супр (35), ньца Син (1)] т)Л.ю<; солнце зінпсе: къ ты дьнн по скръви тоі • слъньце помрачитъ са • і лоуна ие дастъ свѣта своего Мк 13, 24 Зогр Мар; въ слънъці положі село его 77с 18,5 Син; слънъце позна западъ своі' 77с 103, 19 Син; і прѣстолъ его ѣко слъньце прѣдо мъноіж Пс 88, 38 Син; слънъце помрачи свѣтъ свои Евх 506 16; иъіиіа же пакы свѣтъло акы сльице Супр 159, 22; вьсемоу (! вм. вьсемъ) подъ сльньцоу (I вм. сльньцемь) жнвжштнТм’ Супр 189, 17 • перен.: съвазаша вели- кадго с(а)(м)пс(о)са • слъньца х(р«'тос)а Клоц 126 27-28; Супр 448, 23-24; въеиѣ слънъце праведное х(рнстос)'ь к(ог)ъ нашъ Ен 256 17; слън’це праведъное Евх 636 25; Супр 251, 20.— Зогр Мар Ас Сав Унд Ен Син Евх Клоц Супр СЛЪНЬЧЫГЬ, -ыи прил. (3) [ель- Супр (2)] той т)Хіот) солнечный зіипеспі: лоучА сльиечьнъіА Супр 66, 25; по слънечьнѣѣмъ заходѣ Супр 53, 4.— Супр 68, 4 с л ъ ш а т и Мар Клоц см. слышати СЛЪІШАНИіе, -иіа с (8) 1. ахоц слуша- ние розІонсЬагн: доушж слышанннмъ освѣ- штаа Супр 281, 10 2. то ахоѵаОёѵ известие, слух, молва гргаѵа, гѵёзі: оуслъшати (!) же нмате вранн * і слышаниѣ вранни видите Мт 24, 6 Мар Ас (2) (оуслышаниіа Сав, 0 Зогр).— Евр 2, 1 Ен; Супр 239, 5-6; 281, 9 и 10; 510, 27-28.—Ср. вѣсть, слоухъ СЛЪІШАТеЛЬ, -ліа м (1) греч. нет слуша- тель, тот, кто слышит розІнсЬас: в’семоу слъи..тель... тън еси Рыл 7ба 26-27.— Ср. слышати (слыша) СЛЫШАТИ, -шж, -шиши несов. /сов. (>1000) [слиш- Мар (1) Клоц (1), слъш- Мар (7) Клоц (1)] ахобеіѵ 1. несов. без доп. ті]ѵ ф<оѵт]ѵ фёреіѵ (!) слышать, обладать слу- хом зіузеі: імѢіан оуши слышати несов. • да слышитъ сов. Мт 11, 15 Зогр Мар Ас Сав Унд; азъ же ѣко глоууъ не слышауъ 77с 37, 14 Син; Евх 766 9; слыши чадо і разоумѣи доврѣ Евх 67а 2 2. несов./сов. кого, чьто; кого, чесого; комоу, чесомоу ёлахобеіѵ, еіаахоѵеіѵ, аѵѵіёѵаі, ларахоѵеіѵ слы- шать/услышать зіузеі/нзіузеі: слыша же народъ мимо х0ДАШть • въпрашааше Л 18, 36 Зогр, слышавъ МаР Ас; слышиши ли что син г(лаго)ліжтъ Мт 21, 16 Мар Сав ОЛЬ 0 Зогр-пал (0 Зогр); Супр 330, 19; 403, 7; еыс(тъ) же ндлежАШТк емь народоу * да еж слышали слово в(о)жне Л 5, 1 Зогр Мар; нынѣ МЫ СЪНАСОМЪ са в’си въ коупѣ... моуенкннекыхъ д(авыдо)въ • слышати гжелен Евх 88а 4; с(ва)тыихъ словесъ да слышимъ Супр 452, 27 (послоушаемъ Клоц 146 5); разгнѣвавъ же са комнсъ • іако днвиимъ живо- томъ слышитъ Супр 233, 28; гласа же кмоу не вѣаше слышати Супр 116, 26-27; ллльчанн» же многоу вывъшоу • аггельскъ гласъ слышанъ выстъ Супр 110, 24; не слышььтъ сіа гласі іХЪ 77с 18, 4 Син; тжтьнъ же гласа [слыша] слышааше са о деенжіж и о лѣвжіж глагола Супр 162, 18 □ слыша(н), слышавын в знач. сущ. ахроатце, 6 ахобсоѵ, 6 ахой- аае слушатель розІнсЬас: н положнша всі слышаштіи нд ср(ъ)д(ь)циихъ свонхъ Л 1, 66 Ас, слышдвъшеі Зогр Мар; въпросн слышавъшАіА • чьто г(лаго)лахъ імъ И 18, 21 Зогр Мар Ас Сав; да дастъ влагодѣть слышаштн'імъ Супр 497, 22; не во заповѣдл сего • нъ нзволеннимъ слышаштнимъ повелѣ Супр 371, 11-12 • слушать/услышать, внимать/внять ѵузІусЬаі/ѵузІузеі: слыша г(оспод)ъ • і помілова міа 77с 29, 11 Син; влагоддрж тн о(ть)че іако слыша мене Супр 309, 7 и 12 (оуслыша И 11, 41 Зогр Мар Ас Сав) • кого, отъ кого несов. біахобеіѵ допрашивать ѵузіуейаі: еда законъ нашь ежднтъ ч(ловѣ)коу • аште не слышитъ отъ йего прѣжде И 7, 51 Зогр Мар Ас Сав 3. несов./сов. кого, чьто; о комь, чемь; кого, чесо цаѵбаѵеіѵ, бпкойаОаі слышать/услы- шать, узнать зіузеі/сіоѵёсіёі зе: слышдхъ во теве опасно глаголжшта Супр 356, 3; слышимъ сжшта нѣкого въ горйнТхъ странахъ именелль кокона Супр 45, 26-27; къто же естъ сь • о йемьже азъ слышж тдковдѣ Л 9, 9 Зогр Мар; юднъ же слышавъ • въ жзилнштн дѣла Х(ристосо)ва Мт 11,2 Зогр Мар Дс; нѣси оуво достоин’нъ слышати танкъ в(о)жиТ Супр 8, 21; □ слышанъ в знач. прил. известный гпату: отъ вѣка нѣсть слышано • ѣко къто отвръзе очи слѣпоу рожденоу И 9, 32 Зогр Мар Ас; слышанъ сътворите гласъ увалы его 77с 65, 8 Син 4. с л ы ш а(н) са 6 Хе'убцеѵое называемый хѵапй: иоудд слы- шаи са нскарнотннъ Супр 410, 13; вьнѣ врдтъ слышаштнихъ са • нера Супр 537, 24.— Зогр Мар Ас Сав Охр Унд Боян Зогр-пал Ен Син Евх Клоц Супр Рыл Хил.— Ср. въноушити, слоушдтн СЛЬЗА, -ы ж (74) [слъз- Мар (3) Ас (3) Сав (1) Боян (1) Син (3) Служ (1) Евх (6) Супр (26) Рыл (3), слез- Син (4) Евх (1)] бахрѵ, бахриоѵ, Црцѵое (I); (сльзы оупоушта- 615
смо ОЛЬ тн бахрѵрроеіѵ) слеза зіха: о(ть)ць отро- члте • сь сльзамн г(лаго)лааше Мк 9, 24 Зогр Мар Ас Сав\ сѣвъшеі’ сльзалш въ радость по- жьніжтъ 77с /25, 5 Сим; кышіа слъзы моіа мнѣ хл'Ъ|ГЬ денъ 1 ноціь 77с 41, 4 Син; подажди грѣшъныма мн очнма • істочьннкъ слезъ Евх 78а 12; воле оуво слъзы оупоуштакшн іако надъ мрътвъмъ Супр 457, 15-16.— Зогр Мар Ас Сав Боян Син Служ Евх Супр Рыл СЛЬЗИТИ, сльжж, сльзншн несов. (2) бахрбеіѵ проливать слезы, плакать зігеі, рІакаГ: толнко же кмоу вѣаше пооуврьзеннк • іакоже сльзнти кмоу зѣло въ годъ везскръвъ- иыа жрътвы Супр 285, 17.— Служ 16 4-5.— Ср. плакати (са) СЛЬЗОТОЧЬНИКЪ, -а м (1) греч. нет тот, кто проливает слезы Геп, кбо гопі зігу: тѣмьже и ты чадо • вждн... въ смѣха мѣсто • слъзоточьннкъ Евх 706 3 ОЛЬЗ’ЬКЪ, -ын прил. (1) укіохро^ липкий; перен. сочный Іеркаѵу; перен. зі’аѵпаіу: сладъкъ кстъ плодъ смокве н сльзъкъ Супр 350, 26 СЛЬЗЫГЬ, -ын прил. (3) [слез- Син (1)] тшѵ бахрѵсоѵ слезный зігаѵу, зіг род.: како лн съповѣдѣ Аже при насъ вѢньца нсплете севѣ сльзъныимъ точеннкмъ Супр 274, 17; • перен.: натровеші ны хл^ЕЛ слезьна • 1 напоішн ны слезъ ьъ мѣрж 77с 79, 6 Син.— Супр 285, 20 СЛѢДИТИ, слѣждж, слѣдншн несов. (1) аѵа^ртеіѵ идти следом, следить за кем-л., чем-л., выслеживать віебоѵаі, ргоЫесіаѵаС тъшташтаа са н вьсѣ мѣста слѣдАШтемъ • іакоже повнтн доврочьстиіа дѣлателА Супр 217, 12 СЛѢДОВЛНИіе, -іа с (1): по слѣдова- н и ю тшѵ ларт)хоког)От]хдтсоѵ (!) по порядку, по очереди ро рогабки, ро га Сё: дошъдъшн же црькви • вьса по слѣдованик в(ого)ви прѣжде • потом’ же н прѣподовноуоумоу мжжоу нсповѣда Супр 517, 21.— Ср. слѣдъ СЛЪДЪ, -а м (>100) 1. Г/ѵое след зіора: кдина отъ мьнни (вм. альннн)... ислѣднвъшн [въ] слѣдъ кго прнде въ кесарніж Супр 233, 2; не во вѣ тъгда тоу нн слѣда чрънорнзъчьска Супр 192, 5 • перен.: се чъстьнад вратьк слѣдъ н оунштеньк сьпасеныа Супр 542, 13 2.: въ слѣдъ, съ слѣда нареч. бліосо, олювеѵ следом, сзади, позади гегасіи; сн пристжпьшн съ слѣда • коснж са въскрнлні рнзѣ его Л 8, 44, Зогр Мар Сав (съ заді Ас); онн же женѣахж вьслѣдъ Супр 196, 15-16 3.: въ слѣдъ, въ слѣды предлог с род., реже с дат. бліосо, оліовеѵ, хатбліовеѵ, ёлі, йхокоѵОсоѵ, ёлібісбхсоѵ за 616 га: отъпоустн іж • ѣко въпнетъ въ слѣдъ насъ Мт 15, 23 Зогр Мар Сав; веджтъ са ц(ѣса)ревы дѣвы вь слѣдь еьь Евх 876 23 (по неі 77с 44, 15 Син); даждн емоу шьствоватн вьслѣдь теве Евх 34а 2; се мы оставнуомъ вьсѣ и вь слѣдъ теве идомъ Мт 19, 27 Мар Ас (по тевѣ ндохомъ Сав, 0 Зогр); вьсн вывъшиГ пондоша вьслѣдъ кго Супр 32, 20; МЬНЖ СА ныніа вь слѣды НДЫ ВЛАДЫКЪ! нсоуса Супр 343, 19; вьслѣдьствоваста же вьслѣдъ кго дъва еленн Супр 223, 7 • ахбХотОоі; по робіе: заклннаіж та • і в’сіж съпадъшииж твоіж снлж • вь слѣдь твоеіл вола Евх 52а 6-7.— Зогр Мар Ас Сав Боян Зогр-пал Евх Клоц Супр СЛѢПОТА, -ы ж (1) греч. нет слепота зіероіа: даждн емоу зракъ... ізведн н отъ слѣ- поты Евх 33а 23 слѣпъ, -ыи прил., часто в знач. сущ. (>100) тіхркбе слепой, незрячий зіеру: многомъ слѣпомъ дарова прозьрѣнье Л 7, 21 Зогр Мар; прнстжпншл къ немоу ХРО|НН н слѣпни въ цр(ь)к(ъ)ве и исцѣли іа Мт 21, 14 Мар Зогр-пал (0 Зогр); Супр 330, 11; прнемы зъванне слѣпоую Евх 336 13; слѢпъііа творіші прозьрѣтн Клоц 46 2-3; слѣпы родивъ- ша са тѣмь прозьрѣвъшА вндѣхомъ Супр 387, 23 • перен.: горе вамъ вожди слѣпни Мт 23, 16 Мир (0 Зогр).— Зогр Мар Ас Сав Зогр тгал Евх Клоц Супр.— Ср. слѣпьць СЛѣПЬЦЬ, -ца м (32) тѵірХбс слепец, слепой зіерес: слѣпъ же слѣпьца аште водитъ • ока въ ѣмж въпадета са Мт 15, 14 Зогр, слѣпецъ же слѣпъца Мар; і се дъва слѣпъца сѣдАШТа при пжтн Мт 20, 30 Мар Ас Сав (0 Зогр); онъ же слѣпьцд иуъ цѣліааше Супр 481, 18.— Зогр Мар Ас Сав Супр.— Ср. слѣпъ с л ж к ъ см. сължкъ смикати са Супр 496, 18 см. смыкати СА СЛИПАТИ СА, смѣнъ са, смѣкшн са несов. комоу, чесомоу (10) уекаѵ смеяться зтаі ве: горе вамъ смѣіжштімъ са нынѣ • ѣко въздъі- Хаете і въсплачете са Л 6, 25 Зогр, смѣвкштен са Мар; врѣмА смніати са съпасению • смиіатн са а не посмніати са Супр 356, 19 и 20; нъ с(ва)тъ(иьь) к’нигъи слъншлціе смьѣхом’ са Рыл 56(5 14.— Супр 131, 14-15 и 17; 356, 14; 357, 1; 392, 2 с м о к о в- см. смокъв- СЛЮКЪОА, -ъі ж (3) 1. обхоѵ плод смоков- ницы, винная ягода ГГк: оуво вѣ врѣмл смокъвамъ Мк 11, 13 Зогр Мар 2. апхті фиговое дерево, смоковница Нкоѵпік, зтокѵогі: оузрѣ смоквж единж прн пжтн Мт 21, 19 Зогр-пал (смоковьннцж Мар, 0
С Зогр).— Ср. СМОКЪ!, СМОКЪВЬНИЦД, СМОКЪВИНИК, смокъ вьніа СМОКЪВИНИІв, -ни с собир. (1) аі аѵхаі смоковницы Нкоѵі: изві виноградъ! і\ъ • і смокъвинье их4* Пс 104, 33 Син.— Ср. смокъва, смокъвьницд, смокъвьніа, смокъі, сѵкомарнга СМОКЪеиНЪ прил. (2) тт)<; аохце смо- ковный, фиговый Нкоѵу: плоекъ кетъ листъ смоквинъ и остръ Супр 350, 22; листвне смоквино вьзьмъ • свои стоудъ ПОКрЪІВА- дше Супр 348, 2.— Ср. смокъвьиъ, смокъвь- ннньнъ СМОКЪВЬНИЦД, -а ж (30) [смоков- Зогр (10) Мар (14) Ас (3)] аѵхт) смоковница, фиговое дерево Нкоѵпік, зтокѵоп: видѢша смоковьницж оусохъшж іс кореие... внждь смоковьиицд іжже прокллтъ оусъше Мк 11, 20 и 21 Зогр Мар-, отъ смоковьиица же ндвъікиѣте притъчи Мк 13, 28 Зогр Мар; проклннддше смокьвницж и Тсъхнѣіаше Супр 476, 24-— Зогр Мар Ас Зогр-пал Супр.— Ср. смокъва, смокъвьніа, смокъвнннк, СМОКЪ!, сѵкомдриіа СМОКЪВЬНИЧЬНЪ, -ъіи прил. (1)трс аѵхтіе смоковничный, НкоѵпГкоѵу, зтокѵо- гіоѵу: дціе имдте вѣрж и не оуежмьните са • не ткмо смоковьничъное сътворите • иъ дште и горѣ сеи речете двигии са... кждетъ Мт 21, 21 Мар (0 Зогр).— Ср. смокъвьиъ, смокъвииъ СМОКЪВЬИЪ, -ъіи прил. (1) 6 хата тт]ѵ агзхцѵ смоковничный Пкоѵпікоѵу: нъ велмн ТрѢвѢ ИСКАТИ ВЬЗЛКБЬКИИИ • ВИДА СМОКОВЬНДДГО ОТЪ ЛШОГЫИХЪ съкдздно (I вм. съкдздид) Супр 345, 13.— Ср. СМОКЪВЬНИЧЬНЪ, смокъвннъ СМОКЪВЬНГЛ, -іа ж (1) оѵхт) смоковница, фиговое дерево зтокѵоп, Нкоѵпік: отъ смоковъньна (! вм. смокъвьнд) же насучите сл • притъчи Мт 24, 32 Сав (ютъ смоковь- ннца Зогр Мар Ас).— Ср. смокъвьницд, СМОКЪ!, СѴКОМАрНіа СМОКЪ!, смокъ ке и смокъви ж (44) [им. ед. смокъви Супр (2)] 1. аѵхоѵ, а%аба, стхабюѵ плод смоковницы, винная ягода йк: едд окьеліліжтъ отъ тръниѣ гроздъі • лн отъ рѣпьѣ смокъви Мт 7, 16 Зогр Мар, смокьві Ас; сѢма смок’ве Супр 300, 7; сесь три смокви роди Супр 300, 24 2. аѵхт[, аѵхорорёа фиговое дерево, смоковница Нкоѵпік, зтокѵоп: ежцід подъ смоковиіж видѣхъ та И 1, 49 Сав, Супр 350, 8 (подъ смоковь- ннцеж Зогр Мар Ас); слово • о смокви Супр 343, 2; видѣвъ смокве прнде к неи... а еы во минжлъ смокве имѣлд БЪІ СМОКВИ ЗМИА гнѣздо свои ке съмрьти • иъ прнде къ смоквн и оусоуши іж Супр 350, 2, 3, 4 и 5’, онѣ чии оврдзъ принесе смокви Супр 346, 5.— Ср. СМОКЪВА, СМОКЪВЬНИЦД, смокъвииик, смокъ- вьига, сѵкомдриіа С..ПССА Клоц 126 27 см. сдмъпсонъ СМРАДЪ, -а м (2) бѵасобі'а; (зълъін смрадъ то бѵаіобее) смрад, зловоние гарасЬ: смрадъ во съжежеииіа кк кште въ ноздрехъ моихъ кетъ Супр 198, 20 • перен.; не зълддго смрада твокго ловъізднніа оувраштДА са Супр 426, 10 СМРАДЬНЪ, -ныи прил. (2) тце 8ѵаа>8іад зловонный, смрадный зтгдніу, харасйаіісі; перен.; ид смрддьиѣ мѣстѣ съконьчдти житик Супр 190, 13; въвръгъ севе въ смрддъижіж тинж влждънжіж Супр 525, 4.— Ср. еллрьдѣти (сМрЬДА) СМРЬДЪ, -д м (1) трс оіхтрас ттдхтіС простой, низкий (по происхождению) ргозіу, пігкёйо рйѵосіи: о вьсѣкомъ во крьстпанѣ • казнь цѣсдрьскд лежитъ • лкво оувогъ КСТЪ ЛЮБО БОГАТЪ • ЛЮБО САНОВИТЪ ЛЮБО смръдъ • ТО НИ ТОГО ПОШТАДИТЪ еждъ Супр іОі, 24 СМРЬДѣТИ, смрьждж, смрьдншн несов. (7) б^еіѵ смердеть, испускать смрад, зловоние харасЬаІ: г(лдго)лд емоу сестрд оумьръшдего • мдр’тА • г(оспод)и кже смръдитъ • четврѣ- дьневьнъ во естъ И 11, 39 Зогр Мар Ас о смрьдА в знач. прил. отхлрб^, бѵайбтіе: зловонный зтгсіиіу видѣ мѣсто иѣкдко... тинъі смрьдАштж пльиж Супр 193, 13; АКО ТИНАВЪ калъ емрьДАШТЬ чрънъ Супр 167, 22 • перен.; в’сѣко слово смрьдА • із оустъ вашіуъ дд не ісуодітъ Клоц 4а 6.— Супр 522, 16-17.— Ср. смрддьнъ СМЪІКАТИ СА, -діж са, -дкши са несов. (1) аѵреаОаі ползать ріагіі зе; перен.: ЖИДОМЪ ВО ДАНЪ въівдаше ддръ * немошть- ИЪІИМЪ • СМНКДІЖШТИИМ СА по земн Супр 496, 18 СМѢХЪ, -а м (9) уека>$ смех зтісЬ: къі веселите са смѣхомъ > дзъ же пѣтикмъ Супр 19, 20; вештинънъіи же смѣхъ Супр 497, 24; вжди... въ смѢха мѣсто • слъзо- точьникъ Евх 706 2; смѣхъ поржгдниіа Супр 356, 20-21; о ржжьнѣѣмъ смѣсѣ Супр 356, 24-—Евх 54а 13; Супр 356, 25, 26 и 30 СНОПЪ, -д м (5) бёегцт], бфаура; (снопъі вазати брауратіХегѵ) сноп зпор: съверѣте пръвѣе • плѣвелъ • і съвАждте іа въ снопъі Мт 13, 30 Зогр Мар Ас Унд; ндча снопъі ваздти Супр 41, 1 СНѢГЪ, -д м (15) хкоѵ, хеірсоѵ (!), фах; (!); (дкъі снѣгъ сиіаіаи са хіоѵдфеууое) снег 8піЬ: нѣ же зрдкъ его • ѣко лілъни • і одѣние его Бѣло Ѣко снѣгъ Мт 28, 3 Зогр Мар Ас Сав; Супр 444, 25; Мк 9, 3 Зогр Мар; 617
СО Мт 17, 2 Ас (свѣтъ Мар, 0 Зогр); въходы н исходы его • ізнавн отъ снѣга • і отъ мраза Евх 14а 6; омъіеші міа паче снѣга оувѣліж сіа 77с 50, 9 Син; дастъ тн акы снѣгъ • одеждж водой, н доууомь нстьканж Супр 348, 8,— Супр 77, 6; 352, 8; 355, 1; 385, 18 со, со- см. съ, съ- СОБИТИ СА, -нліж са, -вншн са несов. (1) цоѵа^еіѵ быть одиноким Ьуі озатёіу: завь- дѣхъ і быхъ ѣко пьтіца собіаціиѢ сіа на зьдѣ 77с 101, 8 Син совота, совотьнъ Мар Ас Син см. сжвота, СЖБОТЬНЪ СОБАЛЬ прил. (1) тт)с Есо^аХ собский зоЬзку (к названию государства Соба): въивгда понеже месоптамііж (!) соурінскжж и соурніж совали. Пс 59, 2 Син СО БАТИ, -аіж, -акши несов. (1) рія(т)і^еіѵ бить, хлестать, переливаться (через край) ргекуроѵаі, ргеііѵаі $е: клокоштетъ коновъ и вънъ соваатъ Супр 234, 12 соднтъ И 3, 17 Мар см. сжднти С0Д0ЛАА, содомъ с мн. или СОДОЛАИ1, -ъ м мн. город (3) та Хббоца Содом Зосіота: аште въ содомѣхъ • бнша силы бъілъі Мт 11, 23 Зогр Мар.— Л 10, 12 Ас СОДОЛАИ2, содомъ м мн. (2) та Хббоца содомляне Зосіотапё: отърадьиѣе вждетъ • содомомъ • лн гоморѣиемь • вь дьнь сждънъі Мк 6, 11 Зогр Мар.— Ср. содомлганннъ СОДОЛАЛІАНИНЪ, -а м, содомлгане, -ъ (5) 2обоцітт)е, та Хббоца (!) житель Содома Зоботап, оЬуѵаСеІ Зосіоту: содомлѣиемъ въ тъ дьнь • отрадьиѣе вждетъ • неже градоу томоу ЛЮ, 12 Зогр Мар (содомомъ А с); нн сице оскврьиншА ка иеправ’досътворенннмъ содомыане Супр 485, 11.—Л 17, 29 Зогр Мар.— Ср. содомн2 СОДОЛАЬСКЪ, -ын прил. к содома (10) тйѵ Еоббцсоѵ, Еобоцітіхбс;, тйѵ Еобоцітйѵ содомский зосіотзку: ѣко земли содомьсцѣ • отърадьиѣе вждетъ въ диь сждъны • неже вамъ Мт 11, 24 Зогр Мар; раскопавын огнемъ градъ содомескъ Супр 180, 11; не вждѣте коупно СЬ НИМН КНАЗН СОДОМЬСТНІ • н люднк гоморьстнн Супр 136, 3 * перен.: рече в(ог)ъ къ авраамоу кратн вьпль содомъскъ н гоморьскъ Супр 304, 29-30 ф содомьскын влждъ мужеложство, содомский грех зоСотяку НгісЬ: аціе которы прнчетьннк(ъ) • содомъскы влждъ сътво- рнт(ъ) • і лѣт(ъ) да покаетъ с(а) Евх 102а 20-21.— Мт 10, 15 Зогр Мар; Евх 526 6; Супр 435, 14 СОЗОНЪ, -а м имя (1) Есо^соѵ Созон Зо2оп: стр(а)стъ с(вж)таго созона Ен 256 10 618 сол СОКАЧИИ, -ніа м (3) цауеірос 1. мясник гехпік: клаго овьча зъломъ сокачніамъ отъдано закалактъ са Супр 437, 3 2. повар кисЬаг: потом же поставн н влаженын сава • сокачшж • варнтн н слоужнтн вратни вьсен Супр 284, 7.— Супр 116, 2 СОКРАТЪ, -а м имя (2) Есохратрс; Сократ Збкгаіёз: то лн тн сж риторъства • то ли сжтъ твоа кннгы • тѣхъ сократъ отъ ахинеи ие пострада Супр 138, 13.— Супр 138, 14 СОКЪ, -а м (1) хѵХбе сок зі’аѵа: дьвѣ во птицн въвръжете та въ клокоштжштъ КОНОВЪ • Н ПЛЬТН ТВОА ВЬСА СЪВЬрАТЪ Н сокомъ са сътворАтъ Супр 233, 24 СОЛИЛО, -а с (5) тріз₽Хіоѵ блюдо тіза: ОМОЧНІ СЪ МНОІЖ въ солило ржкж • ТЪ МА прѣ- дастъ Мт 26, 23 Зогр Мар, въ солілѣ Ас,— Мк 14, 20 Зогр Мар.— Ср. блюдо, лшса, паропснда СОЛИЩЬСКЪ, -ын прил. (1): дьврь солиціьскаіа местность фарау^ тйѵ сЛйѵ Соляная долина Зоіпё ііСоІІ: V оврати сіа юавъ і нзбі дьврь солішьскжж (!) Пс 59, 2 Син.— Ср. сольнъ СОЛОЛАОНЪ, -а м имя (20) [соломитъ Зогр (1), соломоунъ Зогр (2) Син (1)] ЕоХоцсоѵ Соломон Заіотоип: пъсаломъ да(выдо)въ въ соломоунѣ Пс 71, 1 Син; д(авы)дъ же ц(ѣса)рь роді соломона шт(ъ) оуріныіА Мт 1, 6 Ас Сав (0 Зогр Мар).— Зогр Мар Ас Сав Син Супр СОЛОЛАОНЬ прил. к соломокъ (6) [соломоуйь Зогр (2)] тоѵ 2оХоцёоѵ(т)ое Соломо- нов Заіотоипйѵ: ц(ѣса)рнца южьскаа... прнде отъ конць зелйѵА • слышатъ прѣліждростн соломойа Мт 12, 42 Зогр; соломоуЙА Л 11, 31 Зогр, соломона Мар.— И 10, 23 Зогр Мар Ас ООЛОЛЛОуНЪ, -а м гора (1) ЕеХщоѵ Селмон Зеітоп: егда разиъствітъ и(е)- н(е)с(ь)нын ц(ѣса)ръ на неі • оснѢжіатъ сіа вь соломоуиѣ Пс 67, 15 Син соломоунъ Л 11, 31 и 12, 27 Зогр; Пс 71, 1 Син см. соломокъ соломоуйь ЛИ, 31 и И 10, 23 Зогр см. соломоиь Соломинъ Мт 6, 29 Зогр см. соломокъ солоунъ, -а м город (5) ѲеаааХоѵіит] Солунь Зоіигі: дошъдъ же солоуиа града Супр 197, 15,—Ас 1246 7 и 12; Супр 197, 28; 201, 14 СОЛОуНЬСКЪ, -ын прил. к солоунъ (1): солоуньскъ градъ ѲеаааХоѵіхт) Со- лунь Зоіигі: прнзъвавъ же епископа солоуиъска града Супр 197, 17.— Ср. солоунъ СОЛОуНІЛНИНЪ, -а м (1) ѲеаааХоѵіиеѵе уроженец, житель Солуня, солунянин
СПЪІ С сол Зоіипап: клаженыи павьлъ • пиша солоуиіанемъ Супр 488, 9 СОЛОуНІАНЪІНИ, -ніа ж (1) г) ёѵ Ѳеоаа- Хоѵіхі] уроженка, жительница Солуня, солунянка Зоіпгіапка: с(ва)тѢ -О-еодорѣ солоуиѣнънни Ас 1526 2 СОЛЬ, -и ж (22) аіе, акас, соль 8Й1: раз- гнѣвавъ са анаѵпдтъ • повелѣ соль сь оцътомъ съмѣсмвъше поливатн раны кго Супр 116, 18; довро естъ соль • лште лн же соль неслдиа вждетъ • о чемь іж осолнте • ілѵЬсте соль кь севѣ • і миръ імѣите междю соеоіж Мк 9, 50 Зогр Мар • перен.; вы есте соль земн Мт 5, 13 Зогр (0 Мар); Супр 259, 29 • перен.'. н слово иезазорьно съмѣшеио съ солніж вожьствънжіж Супр 279, 28.— Зогр Мар Евх Супр СОЛЬНЪ, -ъіи прил. (1) тоѵ аіое соляной, состоящий из соли зоіпу: дд не вждемъ ѣко тѣло сольно • ѣко жеид лотовд Евх 91 а 4.— Ср. солиціьскъ СОМАНИТЁНЪІНИ, -ніа ж (1) Еоѵѵаѵітіс, вар. Еоѵцаѵстіе уроженка, жительница Со- нама, сонамитянка Зппатііка: н послоушъст- воуктъ мн слокоу клисеи пророкъ глагола о сома- ннтѣныни • іако волѣзиьнд доуша ка кстъ • и господь съкръі отъ мене Супр 283, 25-26 СОПЬЦЬ, -ца м (2) аѵХт)Тце тот, кто играет на свирели різСес: и пришедъ н(соу)съ ВЪ ДОМЪ КЪНАЖЬ • і видѣвъ СОПЬЦА Н идродъ ЛІЛЪВАЦІЪ г(лдго)лд ИМЪ Мт 9, 23 Мар Ас (свир’цА Зогр, съпаціж (!) Сав).— Ср. свнрьць СОТИ или СОПСТИ, сопж, сопеши несов. (1) (сопъіи аѵХтрце) играть на свирели різкаі: видѣ съпаціж (! вм. сопжціа) Мт 9, 23 Сав (свир’цА Зогр, сопьца Мар Ас).— Ср. пискдти, свнрдти СОТОНА, -ъі м (51) Еатаѵае, 6іа(ЗоХое сатана, дьявол заіап, 6’аЬеІ: отіди сотоно Мт 4, 10 Ас Сав (днѣволе Зогр, 0 Мар); вндѣхъ сотоиж Л 10, 18 Зогр Мар Ас Сав; пике съвазд сотона Л 13, 16 Зогр Мар Ас (непрніазиь Сав); ие попоусти вьсемоу грддоу и земи погыв’нжти отъ сотонъі Супр 535, 26.— Ср. вѣсъ, врагъ, диіаволъ, зълодѣн, нскоуситель, лжкавъ, непрніазнь СОТОНННЪ прил. (9) аатаѵіхбс, тоѵ аатаѵа, тоѵ біа|361оѵ, тсоѵ алоататсоѵ (!) сатанинский, дьявольский заіапйѵ, сГаЬеІзку: ты вл(д)г(осло)ви и се осквръньшее са • отъ сотонниа дѣла Евх 216 20-21; чловѣкъ вѣ «ученикъ сотонииъ Супр 7, 15; нже сжтъ аггели сотониин Супр 260, 27; вд овд слоузѣ сотоиинѣ Супр 75, 1; иже отъ дѣйства сотоиииа • иача отъштиштдти н сълѵкштати семоу вържчеижіж црькъве Супр 281, 23,—Супр 115, 26; 264, 7; 517, 16; 525, 8.— Ср. врджии, диіаволовъ, дніаволь, неприіазиииъ, сотоииньскъ СОТОНИНЬСКЪ, -ыи прил. (1) 6іа(ЗоХіхое сатанинский, дьявольский заСапзку, сГа- Ьеізку: то же сотонииьскыимъ къзиемъ про- тивыаА са творѣдше Супр 516, 28.— Ср. врджии, диіаволовъ, дніаволь, неприознинъ, сотонииъ с’палъмьскын Л 20, 42 Зогр см. псалъмьскъ с ’ п а т и Л 7, 27 Зогр; И 5, 46 Зогр см. пьсати СПА-О-АРЪ, -а м (1) алаОарю? оружено- сец, вооруженный обоюдоострый мечом ѵо)ак, огЬго)епу бѵоизеспут тесет: растръзавъше же ризы кмоу • чьстьижіж кго главж отъсѢкоша • потомь же Аеіѵфнла проспала • и по немъ кдлиста спаАгдра Супр 64, 10.— Ср. ПрОСПАА^рЪ, прОСПААгЪ СПбКОуЛАТОРЪ, -а м (2) [спекѵл- Ас (1)] алехоѵіатсор палач (цесаря) каі; н авне посълдвъ ц(ѣса)ръ спекѵлдторд • повелѣ прииесті глдвж его Мк 6, 27 Ас (воіид Зогр Мар); вокводд же повелѣ тѣло кмоу въврѣшти ВЬ рѣкж • ИЪ ВЬЗАША К КрЬСТИІАИИ ОТЪ СПв~ коулдтора Супр 23, 19.— Ср. сѣчьца, сѣчьць спекулаторъ Мк 6, 27 Ас см. спекоулдторъ СПИРА, -ы ж (16) алеіра военный отряд ѵо)епзку оскіІІ, койогіа: воіии же ведо- ша і вънжтрь нд дворъ • еже естъ прѣторъ • і призъвашА вьсж спнрж Мк 15, 16 Зогр Мар Ас Сав; спира же і тысжштьиикъ • і слоугы іюдѣіскы • іаша и(соу)са И 18, 12 Зогр Мар Ас Сав.— Мт 27, 27 Зогр Мар Ас Сав; И 18, 3 Зогр Мар Ас Сав.— Ср. воинъ (мн.), плъкъ СПИРИДОНЪ, -д м имя (1) Еяѵрібтоѵ Спиридон Зрігібіоп: мѢ(са)ца дек(АЕрд) И с(ва)таго о(ть)ца иаш(его) спіридона еп(искоу)па Ас 1286 24-25 СПОДЪ, -а м (5): на споды хіюіае, аѵрлбоіа группами ро зкпріпасіт: посадите іа на споды • по патн деслтъ Л 9, 14 Зогр Мар; і повелѣ імъ посадити іа вса • иа споды • нд споды • на трѣвѣ зелеиѣ Мк 6, 39 Зогр, иа споды Мар с п о л и н ъ 77с 32, 16 Син; Евх 526 2-3; Супр 485, 10 см. исполинъ СІГЫТН нареч. (9) еіхц, бсореаѵ напрасно, без основания, без причины Ьехсійѵосіпё, хЬуіеспё: гиѢваіаі са на врата своего спыти • повиненъ естъ еждоу Мт 5, 22 Зогр (0 Мар); вьзнеиавндѣшА ма спыти И 15, 25 Зогр Мар Ас Сав; Пс 68, 5 Син; врашіА сіа со мноіж спыті Пс 108, 3; 119, 7 Син.— Пс 619
СРА спѣ 118, 161 Син.— Ср. ашоуть, соуи (въ соук), ндсоук, тоунк, оумъ (везъ оумд) СПѢТИ, спѣіж, спѣкши несов. чимь или без доп, (8) лрохблтеіѵ, хатеѵобоѵаОаі де- ла ть успехи, преуспевать бёіаі рокгоку, ргозріѵаі: и(соу)с(ъ) же спѣдше прѣліждро- стніж і тѣломь • і влдгодѣтыж отъ в ( ог) а і ч( ловѣ) къ Л 2, 52 Зогр Мар Ас Сав; ндліаці и спѣі ц(ѣса)р(ь)ствоуи Пс 44, 5 Син; Ас 5аа 3; не ревьноуі спѣіжціюем(оу п)жтемь своімь 77с 36, 7 Син о спѣти с а аѵѵеруеіѵ содействовать, быть полез- ныя, благотворныя ргозрі'ѵаі, зёаѵаі зе ргозрёзпут: любаштннм’ бога вьсе спѣктъ са на докро Супр 368, 19 спѣхъ, -а м (3) 1. алоѵбц усердие, ста- рание Ьогііѵозі, йзііі, зпаЬа: вьсѣмн овразы творгаѣше (!) спѣуъ въгоднтн вогоу Супр 280, 26 □ съ спѣуомь цета алогібг)<; зрёзпё, гусЬіе: тъгда повелѣ сватъіи Артемонъ • елеиьлід н днвиимъ коздм’ • нтн... онн же съ спѣломъ шъдъше сташа близъ грддд Супр 223, 29 2. греч. нет польза, стреяле- ние (к успеху) ргізрёпі: съурдни і ма... въ годннж с(ва)тынн твоей • нд спѣхъ с(ъ)п(дс)еиыо д(оу)шн і тѣлеси моемоу Евх 37а 15-16.— Ср. польза, поспѣхъ, поспѣше- ннк, спѣшеннк, оуспѣхъ, оуспѣшеник спѣшениіе, -ига с (8) алоѵбц усердие, ста ранне; стреяление (к успеху) Ьогііѵозі, йзііі, зпаЬа: по вьсд же лѣтд юности свока • много полдгддше спѣшеннк Супр 279, 18; вьсѣмъ спѣшенинмъ имѣмъі са • гакоже ндоучнти господа подрлждтн свокго Супр 382, 13; вьсе спѣшеннк творА отъ слдвы въ елдвж • оуспѣвдтн вольшнихъ желднним’ Супр 289, 5.-Супр 281, 5; 288, 15; 298, 4; 377, 27; 443, 12.— Ср. поспѣхъ, поспѣшеиик, спѣхъ, спѣшеннк, оуспѣхъ, оуспѣшеник СПѢШИТИ, -шж, -шншн несов. (2) алоѵ- ба^еіѵ стараться, стреяиться (к успеху), проявлять усердие, рвение пзііоѵаі, зпагіі зе: вндншн лн кол’мн ти спѢшатъ о истинѣ Супр 441, 9 • спешить, стреяиться (вперед) зрёсЬаі, гусЫе, сЬѵаІпё зе роЬуЬоѵаі: пжтемь миноуА и спѢша гакоже к подоба • н ид то прндешн Супр 380, 25-26 спѣшьно нареч., сравн. ст. спѣшьнѣк (2) лроОбцсос усердно, упорно, ревностно пзііоѵпё, зпагпё: іѵтврѣсА са двьрн покдднью • тъцѣмъ спѣшъно Евх 98а 6.— Евх 856 16 СПѢШЬНЪ, -ъін прил., сравн. ст. спѣшьнѣк (1) олоѵбаотёос застуживающий усилий Ьосіпу патаЬу: по того оумрьтвн(і) спѣшьнѣк вждетъ съфати • троудъі Супр 302, 4 СПАДЪ, -а м (8) цббіое, ахейое сосуд ѵёііго: нн въждгдіжтъ свѣтильннкд • і поста в- 620 лѣіжтъ его подъ спждомь • нъ ид свѣштьннцѣ Мт 5, 15 Зогр Ас (0 Мар); Мк 4, 21 Зогр Мар; Л 11, 33 Зогр Мар; ннкътоже оуво свѣтильннкд въжегъ • покрываетъ его спж- домь Л 8, 16 Зогр (съсждомъ Мар Ас Сав).— Супр 25, 21.— Ср. съсждъ ердкниьекъ Супр 566, 22 см.. срацннь- скъ ердмдтн са Л 18, 2 и 4 Сав см. ердмлгатн СА СРАМИТИ, -ліліж, -миши сов. (5) 1. ерщоѵѵ, хатаюхѵѵеіѵ посраяить, пристыдить гаЬап- Ьіі: фарисеи же слъішдвъше ѣко ердмн еддоукеьь • съвърдшА са въ коупѣ Мт 22, 34 Мар (0 Зогр) 2. ердмитн са ёѵтрёлеаОаі усты- диться газіусіёі зе: егдд постыдььтъ сьь і ерд- міатъ сіа іекжштеі зьлд мьнѣ Пс 70, 24 Син.— Пс 73, 21 Син; Евх 1016 18; Супр 304, 12-13.— Ср. постыдѣти (са) СРАМЛІЛТИ СА, -гаіж са, -гакшн са несов. (17) [ердмд- Сав (2)] аіахбѵеаОаі, аібеіаОаі, ёѵтрёлеаОаі, ёлаіа%сѵеаОаі, аіаОаѵеаОаі (!) стыдиться, стесняться зГусіёі зе, озіусЬаі зе: ежди бѢ етеръ... в(ог)д не боіа са ни ч(ловѣ)кд • не срдмлѣіА са Л 18, 2 Зогр Мар Ас Сав; дд ердмьгаіжтъ са нновѣрьници Супр 310, 29; не ердмьгакши лн са ш ліжчителю о сътворенъіихъ тобоіж зьлнн Супр 161, 21.— ЗогрМар АсСавЕвх Супр.— Ср. осраліліати са, поердлілгатн (са), стыдѣтн са СРАМОТА, -ъі ж (2) ёѵтролті позор, срам ЬапЬа, роЬапёпі: ты во съвѣсі поношеніе мое Т стоудъ моі Т ердмотж моіж Пс 68, 20 Син; покръі срамота лнце мое Пс 68, 8 Син.— Ср. срамъ, стоудъ, стыдѣинк СРАМЪ, -д м (9) [стрдм- Син (1); кеердмд Евх (1)] аіохбѵт], ёѵтропц позор, срам ЬапЬа, роЬапёпі, гаЬапЬепі: 1 облѢкжтъ сіа ОБлъігаіжште міа въ срамъ Пс 108, 29 Син; естъ во дръзъ • н веердллл Евх 88а 14; отъшъдъшоу же ндродоу и кнАзоу • не трыіАштоу ердмд • повелѣ сватддго вести нд ежднште Супр 230, 27; мы срамомъ тѣхъ самѣхъ нхъ прѣдолѣннк овлнчнм’ Супр 402, 24.—Пс 34, 26; 43, 16; 70, 13 Син; Супр 240, 15-16; Рыл 26$ 10.— Ср. ердмотд, стоудъ, стыдѣннк СРАМЬНЪ, -ын прил. (1) аіа%ѵѵг|<; перен. прикрывающий срая гакгуѵа)ісі ЬапЬп: овльклъ са ксн въ ердмьнжіж кожьижк рнзж Супр 470, 8 (ср. Быт 3, 21) СРАМЬНѢ нареч. (1) аіахреое позорно, постыдно ЬапеЬпё: каа во пользѣ еже вѣдѣти • о в(о)зѣ правда оученнга доврѣ * д влждъ дѣатн ердмьнѣ Хил 26$ 12-13 СРАЦИИИ, -ъ м мн. (7) ’Ауаотіѵоі сарацины Загасёпі: «.ешфнлъ... коа сътворнвъ
с СРЛ НА СКВрЪНДВЫА СрДЦИНЫ НЗНДв Суіф 56, 3.— Супр 56, 6; 553, 29; 559, 18; 566, 25; 567, 23; 569, 15-16 СРАЦИНЬСКЪ, -ъін прил. (4) [сракии- Супр (1)] тйѵ ’Ау«рт]Ѵсоѵ сарацинский загасёпзку: волѣре срацнньстн рѣіііА къ цѣсароу Супр 66, 6; повелѣшА поустнтн къ странѣ срацнньстѣ Супр 57, 22.— Супр 55, 21; 566, 22 СРАЧИЦА, -а ж (5) хітфѵ, іцатіоѵ рубашка (нательная), нижняя одежда козііе, зросіпі осіёѵ: отеліліжштюмоу тевѣ рнзж • і срачицА не възврдни Л 6, 29 Зогр Мар', отъвръгъ къждо и послѣдьнжж срдчицж къ съмрьтн мразьнѣи ндѣауж Супр 90, 16.— Мт 5, 40 Зогр Мар.— Ср. котъіга, одежда, Хнтонъ СРЬЕАНИК», -иа с (1) росрц похлебка роіёѵка, «ІісЬіа: ако многа лѣта сътворн срьваник тъкмо прикмьА * н се сь ^ѵмнито- сьннмъ пепеломъ растварѣѣше тн тако адѣѣше Супр 297, 13 СРЬДОЕОЛІА, -ль* ж собир. (2) оі оѵууеѵеід родня, родственники ргіЪигепзіѵо: прнготова кго « съкратн вьса послоушдіжштАА кго * дроугы н срьдоволж н ракъі • на лааннк с(вА)тааго мжжа Супр 514, 26-27; вьлѣзоста вь градъ • н сьповѣдаста срьдоволн своен • аже вндѣста въ ноштн Супр 536, 18.— Ср. родъ, жжикд, жжнчьство СРЬДЬЦв, -а с (>400) [сръд- Зогр (46) Мар (10) Син (59) Клоц (2) Супр (2) Хил (1), срдь-, ср’дь- Зогр (5), с[5дц- Зогр (1) Мар (46) Ас (31) Сав (28) Боян (1) Ен (5) Син (44) Клоц (1), срц- Ас (1) Боян (2) Син (24) Служ (1) Евх (31) Рыл (2), срд- Ас (5) Служ (2), сдц- Мар (1), сЦ~ Син (7)] харбіа, олКауууоѵ сог 1. сердце згсісе: молж тн са мажн мн срьдьце на дльзѣ • да мн прѣстанетъ одръжАштна ма Болѣзнь Супр 516, 19; оржжне і'хъ вьнндетъ вь с(рьдь)ца і'хъ Пс 36, 15 Син • перен.: ослѣпи очн іуъ • і окамѣннлъ естъ сръдьца іхъ И 12, 40 Зогр Мар Ас 2. перен. г|)ѵХЛ> біаѵоіа, уѵйцті; (отъ вьсего срьдьца уѵцоісое; вьсѣмь срьдьцемь лроОгцсо^) сердце (как средоточие чувств, переживаний, настроений) згсісе (іако огдап, сепігит (іиіеѵпііго гіѵоіа, сіій а зпак): і еже любити < вьсѣмь сръдьцемь « і всѣмь рдзоумомь • і вьсеіж д(оу)шеіж Мк 12, 33 Зогр Мар Ас; і не оусжмьнитъ са въ сръдьци своемъ нъ вѣрж емлетъ Мк 11, 23 Зогр Мар; сръдьцемь разоумѣіжтъ Мт 13, 15 Зогр Мар; сего раді възвеселітъ сіа сръдьце мое Пс 15, 9 Син; въздвігні срьдьца нашѣ къ тевѣ отъ земль- скъихъ похот(ж) Киев 5а 21; довро во СРѢ клагодѣтиж нзвѣстоватн ср(ъ)д(ъ)ца Ен 336 16; вь твоіж мил(о)сть прѣдаіж азъ мое ср(ъдь)це * і моіж мъісль • і моіж любовь * і мои животъ Евх 726 20; оврѣтохъ мжжа по срьдьцоу мокмоу Супр 546, 17; отъ вьсего срьдьца покактъ са къ богоіс Супр 167, 11; кто во кетъ нзходан на рать • и не въдда са вьсѣмь ерьдьцемъ на сьмрьть Супр 264, 16 3. перен. центр, сердцевина, внутренность чего-л. зігеб, ѵпіігек (пёіакё ѵёсі): тако вждетъ с(ъі)нъ ч(ловѣчь)скъі въ ср(ь)д(ь)цн землА • три днн і трн ноштн Мт 12, 40 Зогр Мар; егда... прѣлагаіжтъ сіа горъі въ ср(ь)д(ь)ца моръекаа Пс 45, 3 Син; акоже во чръвь срьдьце джвоу оды оувАждактъ • сице и зависть ерьдце нмѣіжштааго іж • съ странъ! оджштн оувАждактъ Супр 399, 26.— Зогр Мар Ас Охр Сав Боян Ен Син Служ Киев Евх Клоц Супр Хил Рыл Зогр-лл СРЬДЬЦбВѢДЬЦЬ, -а л(1) харбіоуѵсботтіб знаток (челоьеческого) сердца, души гпаіес (ІібзкёЬо) згеіее, бизе: не отъ кого оувѣдѣвъ • нъ отъ севе разоумѣвъ ерьдьцевѣдьць во съі вѣсть кже въ чловѣцѣ Супр 404, 15 СРЬДЬЧЬНЪ, -ыи прил. (13) [срд- Евх (2), ерч- Евх (1)] ттІ5 харбіас; 1. харбіахбе сердечный, относящийся к сердцу згбеспі: приз’ри на ма... ако ерьд’чьноіж волѣзныж одръжимд ксмъ Супр 516, 11 2. перен. ёухарбюс сердечный, душевный, сердца род. згеіее род., сіиёе род., бизеѵпі: вьсѣмн овразы твораѣше спѣхъ въгодити вогоу... и оцѣштеникмъ тѣлесънынмъ • и чистотж ерьдьчьнжіж помыслы присно ЧИСТА Супр 280, 28-29; кто во вы възмоглъ ослѣпити оумъ ерьдечъныи кго Супр 261, 28-29; влага съкровншта ерьдьчьнааго Супр 277, 17; а& ты ми просвѣтити оумъ • і ср(ь)д(ь)чьнѣн очи Евх 79а 22 о ерьдьчьнаа с мн. в знач. сущ.: мольвж приношааше кд’номоу ерьдьчьнаа вѣджштоуоумоу владыцѣ Супр 391, 21.— Евх 606 20; 70а 1; 89а 16; Супр 347, 7; 391, 21; 397, 7; 401, 23 СРЫТЬ, -а м (3) брёлаѵоѵ [скрьвь ! Супр (1)] серп згр: егда же съзьрѣетъ плодъ • посълетъ еръпъ • настоитъ жатва Мк 4, 29 Зогр Мар; а вы ие проста стала моа ржкОАТь • сь лѣпоты высте острили скрьвь (!) ненавистна вратьню Супр 368, 7 СРѢДА, -ы ж (38) 1. цёаоѵ середина, центр; сердцевина зігесі, ргозігебек: на ты пьтіціа н(е)в(есь)пыіА прівітаіжтъ • отъ срѣды камьньѣ даділтъ гласъ Пс 103, 12 Син; отъ срѣды ѣдръ твоіхъ Пс 73, 11 Син; вонни хрьстови... вь срѣдж вьлѣзъше крьстнани сами са ндрекопіА Супр 86, 4; приведошА 621
СТА СРѢ иуъ нд срѣдж Супр 129, 23 • перен.: дроузнн же... не могжште до коиьчнны волѣзнн сътрьпѣ- тн • вь срѣдж страданна отъвръгошА са Супр 85, 24 2. цёаоѵ среда, общество ргозігесіі, зроіесепзёѵі: ізиджтъ д(н)ѣ(е)лн • і отължчатъ зълъиа • отъ срѣдъі ііраквдъныуъ Мт 13, 49 Зогр Мар Сав □ на срѣдж извести еіс цёаоѵ ауауеіѵ, Хёуеіѵ об- народовать, провозгласить гѵегеіпіі, огпа- птіі, иѵёзі: х^щешн ѣко на срѣдж извести и всѣ съповѣддтн Рыл 26$ 10; годъ же се и Блажендаго паѵла на срѣдж извести бесѣды Супр 356, 6 3. тетартр среда (день недели) зёгесіа: в срѣд(ж) д нед(ѣліА) по пдс(цѣ) Ас 2і6[і 24; іиіднна архнепнскоупа златооустааго слово о влжд’ннцн • вь велнкжж срѣдж къ пастѣ Супр 390, 2 ф по срѣдѣ см. посрѣдѣ; по срѣдоу см. посрѣдѣ, посрѣдоу; срѣдѣ см. срѣдѣ нареч. — Зогр Мар Ас Сав Унд Боян Син Супр Рыл срѣдоудворніе, -иіа с (1) цёаагЛоѵ внутренний двор пасіѵогі: поуодАштоу кмоу ноштніж кднолюу по срѣдоудворнн * н на нево възьрѣвъ • оузьрѣ напрасно звѣздж Супр 282, 26 СРѢДЬНЬ, -ннн прил. (1): срѣдьнаа стѣна цеабтоіхоѵ средостение, преграда рі“еЬга<іа: х(рнсто)с(ъ) во кстъ миръ нашъ • кже срѣдьнжіж стѣиж вражды разори Супр 336, 28.— Ср. посрѣдьнь СРѢДѢ нареч. (1) ёѵ цёаф посреди, вну- три, в середине ирго.зігесі: нына же очеса срьдьць съмѣжнвъше • нн свѣтълааго влагочь- стна срѣдѣ земьА на крьстѣ вѣрьныА зарА поуштаисшта вндАште къ немоу текжтъ Супр 401, 13.— Ср. срѣдд, посрѣдоу, посрѣдѣ срѢмъ, -а м город (3) Ецэціоѵ Сирмий, Срем Зігтіит, Згёт: прндошА вь срѣмъ грддъ Супр 196, 25.— Супр 196, 29; 254, 21-22 СРѢЛЛЬСКЪ, -ъін прил. к срѣмъ (1) той Еірціог) сирмийский, сремский зіг- ті)зку, згётзку: о влаженѣмъ нрннен еп не коучѣ еремннскааго (вм. срѣмьскааго или срѣмннска- аго) града Супр 252, 12 с сарнн Мт 10, 29 Мар см. ассарнн ссъ Пс 27, 3 Син см. съ СТАВИЛО, -а с (1) (д>уоѵ весы ѵаЬу: вьзьрѣннемь свонмь земли; потрАСаетъ • іже естъ поставилъ горъі въ мѣрж • і стрднъі въ ставила Евх 556 24.— Ср. мѣрило СТАВИТИ, -вліж, -вншн сов./несов. (22) 1. сое. хсоХбеіѵ, ёяёхеіѵ, іатаѵаі, яабеіѵ, аѵахоятеіѵ, аѵатрёяеіѵ, хатаяабеіѵ, атёл- Хеіѵ остановить, задержать; воспрепятство- вать газёаѵіі, гасіггеі, гаЬгапіі: дд ставншн везаконнааго вокводж посрѣдоу рѣкъі Супр 150, 622 26; понеже Т(соу)с(ъ) стоя насъ ради • да ставитъ зълоу течеина Супр 431, 14; аці вьсѣхъ нже по ддамѣ • ставилъ вѣ богъ отъ того вълаза Супр 308, 23; тдже кгдд завытив овлакъ • прншъдъ нд оумъ слово ставн Супр 312, 15; кд’ва же стдвнша ліАтежь Супр 30, 7; ВНдѢшА крьвь ТОЧАЧІТАА СТДВЬКНЪІ КрЬВЬНЫА рѣкъі Супр 398, 28 □ставити са остано- виться газёаѵі! зе, зіапоиі: ставн са коравь посрѣдоу рѣкы • н вѣаше клатнмъ зѣло Супр 151, 2 2. несов.; лнкы ставити Хороататеіѵ устраивать пляски с пением рогасіаі іапсе зе грёѵет: егдд ли пакы вѣик НОСАШТА И СЬрѢтаіЖШТА ХРНСТОСД • И ЛНКЪІ стдвашта • и... съмоштрж Супр 332, 29.— Супр.— Ср. възвраннтн, прѣграднтн СТАВЛІАТИ, -аіж, -акшн несов. (16) 1. ёлёхеіѵ, аѵОіатааОаі, хсокбеіѵ, ёхтрёле- а§аі, біахсокбеіѵ, аѵОёкхеіѵ останавливать, задерживать; препятствовать, противодей- ствовать газёаѵоѵаі, гаЬгагіоѵаё, гаііггоѵаі: влаженын же... на пжтн пріетжпн къ немоу • и нмъ за оуздж конѣ кго ставьаше н Супр 192, 28; овн же ставьауж а възвранаіжште нмъ Супр 30, 4; почто мрьтвъінмъ ожнтн стдвьакте завнетніж же коми Супр 388, 16-17; хоштетъ вѣдро видѣти • вльштанна дѣльма • ставьактъ са пакы • о жтрьнннмъ кдменн Супр 344, 7 • прекращать что-л. ргегизоѵаі пёсо, изіаѵаі ѵ пёсет: н како же (вм. никакоже) отъ него прѣ- данъінх’ кмоу • в(ог)олювнвынхъ дѣлъ стдвыаА Супр 548, 22 2. яеіОеіѵ, ёХёѵхеіѵ наставлять, поучать паротита!, кагаі, роисоѵа!: онъ же ако отьць доууовьнъ • став(ь)аше а Супр 203, 14-15; акы лірьтвл сьповѣдѣ • нъ дѣлесы ставьаіж са Супр 508, 20.— Супр.— Ср. Бранити, възвранатн, пооучдтн, оукаратн СТАВЛІ6НИІ6, -на с (1) греч. нет прекра- щение, останавливание газіаѵепі, ргегизепі: о ставькнии крьстиан’стѣ гоненнн Супр 539, 21 СТАДИИ, -иа м (13) [статии Сав (1)] атабіо^, атабюѵ 1. стадий (мера длины = 185-210 м) зіасНшп (дёікоѵа тіга = 185- 210 т): вѣ же внтаннѣ близъ і(ероуса)л(н)- лла • ѣко ді стадиі И 11, 18 Зогр Мар Ас, статиі (!) Сав; гревъше же ѣко дъва деСАТн і пать стадиі И 6, 19 Зогр Мар Ас 2. ристали- ще, стадион, место состязаний зіаііібп, гаѵосіізіё: подвигъ во н врань кстъ нынашьнек жнтьк • и вьшедъшннхъ вь семъ стдднн • доврыА дѣтѣли КДНОІЖ • достоитъ вьсего оудръжатн са Супр 497, 4-— Л 24, 13 Зогр Мар Ас; Супр 471, 19; 497, 27,—Ср. попьриціе
СТА СТА С СТАДО, -а с (64) ауёЛт], лощѵт], лощѵіоѵ; (стадо свннок оі х°І2°0 стадо зіадо: кѣ же тоу стадо свннні много пасомо въ горѣ Л 8, 32 Зогр Мар Ас Сав; Г двіже ѣко овьціа люди своьь • Т възведе ьь ѣко стадо въ поустыніж Пс 77, 52 Син; стада разлнчь воловъ Супр 42, 29 • перен.: кждетъ едино стадо • і единъ пастырь И 10, 16 Зогр Мар Ас Сав; м(о)л(н)твож твоеж с(ъ)п(а)сн стадо свое Ен 21а 16; причьти и въ словесъное твое стадо Евх 1006 19; доуховьиок кго стадо Супр 208, 5-6.— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Евх Супр СТАЕТЪ, -а м (1) атахті) ароматическая древесная смола, разновидность смирны; стакти (устар.) зіакіё: змръиа і стактъ і каснѣ • отъ різъ твоіхъ Пс 44, 9 Син СТАМНА, -ъі ж (1) атацѵо^ сосуд, кувшин пайоЬа, дгЬап: въ иенже стамна злата • имдцін маннж Евр 9, 4 Ен.— Ср. водоносъ, водоиось, вѣдро, криница, кръчагъ, кръчажьнъ (съсждъ кръчажьнъ), чьванъ с т а л -, стаи - см. стати СТАШПе, -иіа с (1) тоі/ос стена, ограда зіёпа, гей’: крѣгъ нматъ на западъ • и въісокъ зѣло • въ стаин’Г мѣста сы • вь иемьже стела хлѣвины кго оутврьждеиа кетъ Супр 300, 2.— Ср. ограда, стѣна СТАНЪ, -а м (4) ларецРокр лагерь, стаи Іегепі, ІаЬог: падж посрѣдѣ стаиа іхъ Пс 77, 28 Син; и прогнѣвашьь мосѣа въ станоу Пс 105, 16 Син; сихъ тѣлеса съжага- жтъ внѣ стаиа Евр 13, 11 Ен.— Евр 13, 13 Ен СТАРИЦА, -а ж (1) уеегіе старая жен- щина, старуха ліаса гена, зіагепа: авн са вьсѣмъ акы старица растрьзана тѣлолль Супр 36, 20 СТАРОСТЬ, -и ж (23) упрае; (ке-старостн аутіратос) старость зіай: жжнка твоѣ • і та зачьнетъ въ старость своіж Л 1, 36 Зогр Мар Ас, въ старости Сав; не отъвръэі мене въ врѣміА старості Пс 70, 9 Син; даждн емоу... сѣдины старости Евх 8а 19; кмоуже лнетвнк ке старости • и цвѣтьць иеоувАждА Супр 352, 22.— Зогр Мар Ас Сав Син Евх Супр СТАРЪ, -ыи прил., сравн. ст. старѣй (39) 1. уёршѵ, лреоРѵттіс, лреоРіітерое старый (по возрасту) зіагу: азъ ко есмь старъ • і жеиа моѣ заматорѣвъшн въ дьиьхъ своіхъ Л 1, 18 Зогр Мар Ас; стари и юнии Супр 513, 1; азъ теке стара сжшта и тацѣмн сѣдинами оукрашена сжшта мьнж н мждрость имашн зѣло Супр 48, 6; вѣ же с(ы)нъ его старѣі на селѣ Л 15, 25 Зогр Мар Ас Сав; и по комъкаиьи • иметъ п(о)пъ за ржкж старѣишааго Евх 116 6-7 2. с т а р ѣ и лреото^, яроеотсос, архлуос;, руоѵреѵос; (старѣй кытн лроёхегѵ, лротереѵегѵ, яротіуеіаОаі; старѣй мытаремъ архі^ексбѵтіе) старший, главный, первый ліагй, ргесіпі', ргесЫаѵепу: іже аште хоште’гч> выти въ васъ старѣй • да кждетъ вьсѣмъ равъ Мк 10, 44 Зогр Мар Ас Сав; сь нѣ старѣі мытаремъ Л 19, 2 Зогр Мар Ас; старѣишоуоумоу кратнд иштетъ клагонспытанне Зогр-лл 16 17; мнозѣхъ старѣй нждешн Супр 16, 4 ♦ старый з ъ ло д ѣ и см. зълодѣи. — Зогр Мар Ас Сав Зогр-пал Ен Евх Клоц Супр Зогр-лл.— Ср. ветъхъ, древльнь, древьнь, старьць СТАРЬЦЬ, -а м (>100) лреаРѵтеро^ 1. уёршѵ, упрсЛёос;, лреаРѵттіе; (зълыи старьць <рсгудут|(>О5, вар. хахдурро^) старик, старый человек ліагес, ліасу сіоѵёк: и старь- цьь его оумодрітъ (!) Пс 104, 22 Син; юноша и дѣвы и старъцн • съ юнотами Евх 88а 5; ие нзндж зълыи старче лжкавын Супр 172, 12 2. старейшина, старший, первый, главный по положению .ліас.й, ргедак: і акье на оутрьѣ • съвѣтъ створншА арх’нереі • съ стар’цн і къннжьннкы Мк 15, 1 Зогр, старьцн Мар; о иемьже за оутра съвѣтъ дѣашА • старѣй- шины и попове жндовнецн • і старьцн іюдѣнецнн Евх 49а 12 • уёрюѵ старец (почетное наименование монаха) зіагес (іііиі тпіеііа): ставъ оуко иа каменн сватын старьцъ на зной Супр 173, 2; оутан са отъ старца чъстънааго савы съкровнште Супр 283, 18 3. предок ргесіек: по чьто оученнцн твои прѣетжпаіжтъ • прѣдадиие старьць (!) Мт 15, 2 Зогр Мар.— Зогр Мар Ас Сав Боян Зогр-пал Син Евх Клоц Супр.— Ср. старъ, старѣйшина СТАРЬЧЬ прил. (4) тоѵ уёроѵто^ 1. старческий, свойственный взрослому, зре- лому человеку ліагейѵ, яіаглГЬо сіоѵёка род.: старчъ оумъ нмѣіжштъ Супр 337, 16 2. старческий (о монахах) віагейѵ (тпісМіѵ): прншъдъшоу оучеиикоу старчоу Супр 299, 27 — Супр 299, 1; 300, 28 старѣи(ш-) сравн. ст. см. старъ СТАРѢЙШИНА, -ы м (49) лрйтое, лро- еатсое, архруос, архюѵ, аерруоѵреѵос, 6 сріАархеіѵ тетаурёѵос, о хратйѵ, ѵаііхкррое (I); (старѣйшина ныти археіѵ, руероѵеѵеіѵ) начальник, старейшина, вождь, глава зіагёі, ргесіяіаѵепу, ѵйсісе: іродъ рождьствоу своемоу вечерж творѣаше • къндземъ своімъ • і тысжштьинкомъ • і старѣйшинамъ • галнлѣіекамъ Мк 6, 21 Зогр Мар Ас; архнереі же і къннжьннцн • іекаауж его погоуннтн • і старѣішииы людьмъ Л 19, 47 Зогр Мар; съхранѣешн лн до съмрътн • послоушанне 623
етл дто старѣншннъі • і в’сеіл вратрньь Евх 87а 17; вьзвѣстн же и къ старѣйшинѣ имъ • нже вѣ въ то врѣмд старѣйшина арканомъ Супр 200, 1-2 и 3 ♦ старѣйшина влъшьскъ см. влъшьскъ; старѣйшина жьрьцемъ см. жьрьць; старѣйшина жьрьчьскъ см. жьрьчьскъ; старѣйшина коравль- ннкомъ см. коравльннкъ; старѣйшина м и р оу см. миръ1; старѣйшина молнт- вьннкомъ см. молнтвьннкъ; старѣйшина отьцемъ см. отьць; старѣйшина паствинѣ см. паствина.— Зогр Мар Ас Зогр-пал Ен Евх Супр Зогр-лл.— Ср. старъ (старѣй), старьць СТАРѣИШИНЬСКЪ, -ъін прил. (1) руеро- ѵіибс; относящийся к вождю, главе, ста- рейшине ѵйсісоѵзку, ѵіасіагзку: старѣишинъ- скі/моу саноу бждж ти ходатаи Супр 100, 15-16 СТАРѣШПИНЬСТВО, -а с (5) та лутРѵіа. архл положение, чин, сан ітшксе, йгасі, Ьосіпозі: суставъ оуставниіА да н къснатннѢ града епнскоупъ • то жде старѣншннъство да нматъ н тж жде чьсть • икже н рнмъска града епнскоупъ Супр 202, 24-25; вратъ кмоу пергамнн • овѣма цѣсарема въгоднвъ * н старѣншннъства многа градънаіа прѣдръжавъ Супр 281, 2-3; воквода же магнъ ннч’соже ради пот’шта са на снк старѣншннъство прнти Супр 47, 15 • пуецоѵіа руководство, управление Еіпксе ргесізІаѵепёЬо: таче чоуднвъше са вьсн • вьсѣмъ оуправькнннмъ кго * іако новоіавнвъша са нѣкого мшсеа • на старѣншннъство вратнА възведошд Супр 277, 6-7— Супр 278, 21-22.— Ср. санъ, чинъ СТАРѢИШИНЬСТВОВАТИ, -ствоуж, -ствоу- кшн несов. (4) пуецоѵеѵеіѵ управлять, обла- дать властью зіаі ѵ сеіе, ѵіадпоиѣ: се же са сътвори въ срѣмѣ • старѣншннъствоуввштоу провоу Супр 254, 22; по лѣтѣхъ же принесенъ вы въ манастыръ кго • арьиѣн въ калиопиХ старѣншннъствоуА Супр 564, 21; тевѣ вждн скврьньннче * тацѣуъ дѣлъ нсплъннвъшоу са старѣншннъствоватн • съ от’цемъ твоимъ дніаволомъ Супр 166, 5-6.— Супр 429, 13 стасѣ Пс 5, 8 Син см. страхъ СТАТИ, станж, станешн сое. (>100) ісгтасг&аі 1. ёсріатааОаі, яаріатааОаі, <рѵтебеаОаі (!), уѵгорйеаОаЦ!); (стати прѣдъ яаріатаабаі; въ рждоу стати хороатааіа) стать, встать зіапоиі, розіаѵіі зе: ставъ надъ неіж запрѣти огню Л 4, 39 Зогр Мар; къто възідетъ на горж г(осподь)нвк • лі къто станетъ на мѣстѣ св(а)тѢмъ его Пс 23, 3 Син; дьѣволъ да станетъ о десижж его Пс 108, 6 Син; сталъ въ съкроушенп прѣдъ німь Пс 105, 23; г(лагола)лн высте горѣ сеі • 624 СТА вьзьмн са и станн вь мори Л 17, 6 Сав (въсадн са Зогр Мар Ас); не бъіша достоинн свокіж зъловоіж > нн съ свонмн оученнкъі въ рАдоу стати Супр 333, 16; став’ши же кн на мѣстѣ на нем’же повелѣ аѵрнлніанъ Супр 3, 1; тъгда повелѣ сватъін артемонъ • еленьма и днвннмъ козам’ • нтн къ епнскоупоу къ врътпоградоу • они же съ спѣхомъ шъдъше сташА близъ града Супр 223, 29-30 • перен.'. въ оустѣхъ дъвою ли трин съвѣдѣтель станетъ вьсѣкъ г(лаго)лъ Мт 18, 16 Мар Ас Сав; нога моѣ ста на правъдѣ Пс 25, 12 Син 9 аѵіатааОаі встать, подняться ѵзіаѣ, ѵгіусіі зе: ставъ ар’хнерен по срѣдѣ • въпросн і(соу)са Мк 14, 60 Зогр (въставъ Мар) • перен. продолжать де- лать что-л., продолжительно совершать что-л. зеігѵаѵаі ѵ пёсет: на молитвѣ станевѣ рече «> дроуже Супр 276, 16 • съ цѣмь перен. оѵряаріотаоОаі заступиться за кого-л. газіаѣ зе пёкоко: къто со мъновк станетъ на творььштіАіА везаконеніе Пс 93, 16 Син 2. остановиться газіаѵіі зе: і при- стжпль коснж въ одръ • носАштеі же сташд Л 7, 14 Зогр Мар Ас • перен.: станн оуко о чадо • разоумѣн же крѣпъко Евх 896 19-20 • яаѵеіѵ, уіуѵеаОаі (!) перестать, прекратиться изіаі, ргезіаі: і авье ста • теченье кръве еіл Л 8, 44 Зогр Мар Ас (оуста Сав); на горахъ стаижтъ въдъі (! вм. водъі) Пс 103, 6 Син; рѣкъі же прісно текжшта сташА помръзъшА Супр 90, 9 • перестать, прекратить что-л. делать изіаі, ргезіаі, зкопсіі: син рече станн пншнік не велнчан сд Супр 138, 10; нъ въ потрѣвѣ и довольствѣ станемъ • да съ доушевк и тѣломъ достойное съконьчанмъ Супр 494, 23 3. яаѵеіѵ; (стати протнвж аѵтіяакаіеіѵ, ѵсріатааОаі, аѵОІ- атааОаі) устоять; противостоять оЬзіаі, ѵуігѵаі; обоіаі: аште же і сотона самъ вь сенѣ раздѣли са • како станетъ ц(ѣса)р(ь)- с (тв ) ье его Л 11, 18 Зогр Мар; вьсѣкъ градъ • ли домъ • раздѣль са на са ие станетъ Мт 12, 25 Зогр Мар; Мк 3, 25 Зогр Мар; шюмоу влънъ его • къто протівж станетъ Пс 64, 8 Син; како можаахж протнвж цѣсаремъ и кнАземъ и народомъ стати Супр 442, 28; не възможешн стати протнвж врагомъ своимъ Супр 195, 11 4. въ чьто стать, сделаться чем-л. зіаі зе пёсіт, гтёпіі зе ѵ пёсо: повелѣ воурі и ста въ хллД'ь Пс 106, 29 Син 5. без доп. оіхоѵореіаОаі настать пазіаі, зіаѣ зе: рече и ста д(оу)хъ воурены Пс 106, 25 Син ф простъ стати см. простъ.— Зогр Мар Ас Сав Охр Зогр-пал Ен Син Евх Супр.— Ср. въстатн, противити са, прѣдъстатн, оустатн
СТА СТО О стітип И 11, 18 Сав см. стадии СТАТИРЪ, -а м (3) отатпе статер (сере- бряная или золотая монета) зіаіёг (зітіЬтпу пеЬо гіаіу репіг): вкже имешн прѣжде ръікж вьзьмн и отвръзъ оуста ен • I ОКрАШТб- шн статиръ Мт 17, 27 Мар Ас Сав (0 Зогр) СТАІАТИ, ставь, стдкши несов. (1) еі^ срагѵт|ѵ (!) стоять зіаі, Ьуі изІа]еп: олтарь свокмоу комоу отължчн стаяти Супр 215, 2-3 СТбГНО, -а с (1) сгиёЛос бедро зІеЬпо: ПрОВрѢшА ЖЪЗЛЪ междоу рЖКДМА и стегноу кго Супр 260, 9-10 СТбЖбРЪ, -А м (1) ёбраіюца опора, столб орога, зіоир перен.: прнведошА же честънААго съсжда и стежера мжченнкомъ Супр 60, 16 створити см. сътворнтн стезд см. стьзд СТ6ЛІА, -ліа ж (1) атёуті крыша, кровля зігесЬа: вь немьже стела хлѣвннъі кго оутврь- жденл кстъ Супр 300, 2.— Ср. кровъ, покровъ, стропъ, скждьль СТ6НАШН6, -на с (4) отеѵсгурбс; стенание, стоны зіёпапі, пагек: и то глагола дніО-уплтъ проплакд са съ стеиднннм’ великомъ Супр 102, 6; съ стеиаииімъ и съ слъзамн глагола Супр 168, 10,—Супр 10, 7-8; 368, 10-11 СТ6НАТИ, -ивъ, -нкшн несов. (6) сгтеѵа- ^еіѵ, атёѵеіѵ стенать, стонать зіёпаі, пагГкаі: онъ бо стенати и трдсти са осжждеиъ къістъ Супр 483, 30; тако стенжштоу львоу отвори Супр 166, 27.— Супр 388, 11; 392, 3; 406, 1; 504, 17.— Ср. ръідати степень, -ие м (1) Забціс; ступень зіиреп, зсИосі; перен.: рдзоумьнъінми възво- днмъ степеньмн Супр 277, 13 степеньнъ, -ъіи прил. (15): пѣснь степеньнда <р8т] тйѵ аѵаРсс&рйѵ песнь степенная или степеней (название псалмов 119-133, которые первоначально пелись левитами на ступенях иерусалимского храма при входе в него) різеп зіирпй (пагеѵ гаітй 119-133, ѵгпікіу хпаіі ртоіо, ге ;е гріѵаіі Іеѵііё ргі ѵзіири сіо скгати): слдва пѣ(снь) степеннаа Пс 119, 1; 120, 1; 132, 1 Син, - Син СТбФАНЪ, -а м имя (6) Хтёсраѵос Стефан Зіёрап: с(ва)тддго прьвомжченнкд Стефана Супр 209, 9. Ас: 1186 21; 1356 8; Сав 144а 4-5; Клоц 76 10; Супр 208, 28 СТИХеРА, -ъі ж (1) отіхнеа стихира (церковное песнопение из нескольких сти- хов) зІісЬега (Іііитдіску кутпоз о пёкоііка ѵегзіск): въ глдс(ъ) г стихера пръвдд Евх 836 15 СТИХЪ, -а м (63) [сти(х) Сав (1) Ен (3) Евх (21), с(х) Ас (7) Ен (19) Евх (10)] аті/о^ стих (в частности стих псалма) ѵегз (зрес. ѵегз гаітй): тако пѣти весь п(ъ)с(а)лъмъ сен по стихоу до конца Евх 116 18 • спец. стих из текстов Библии, обычно стих псалма, который поется или читается перед чтением Библии, перед мо- литвой, пением и т. п. ѵегз ЫЫіску, гріѵапу пеЬо тесііоѵапу ргесі ЫЫіскут сіепіт, тосіІііЬои, грёѵет аросі.: с(ти)х('ь) • вспоите г(осподе)вн Ас 158а 4-—Мар Ас Сав Ен Евх СТЛЪПОТВОРіенИіе, -на с (1) лооуо- лоііа строительство столпа (башни) зіаѵЬа зіоири (ѵёге): нн сице оутАжилъ земыж стлъпотвореинк споловъ Супр 485, 10 СТЛЪПОуСТѢіІА, -ъі ж (1) лѵруоРаріс крепость, замок (с башнями) Іѵгг, реѵпозі: вжди же миръ въ силѣ твое'Г * і окнлне въ стлъпоустѣндхъ твоі'хъ Пс 121, 7 Син СТЛЪПЪ, -а м (23) [слъпъ (!) Ен (1)] 1. лѵруос башня ѵёг: на НАже паде стлъпъ снлоуамьскъ • і побн іа Л 13, 4 Зогр Мар • перен.: въ стлъпѣ овлачьнѣ г(лдго)лдше къ німъ Пс 98, 7 Син • сторожевая башенка (на винограднике и т. п.) зігагпі ѵёг (па ѵіпісі): чл(овѣ)къ кѣ домовитъ • іже насади виноградъ... і созъдд въ немъ стлъпъ Мт 21, 33 Мар Ас Боян (0 Зогр) 2. атѵХос столп (полая башня — место затворничества столпника) зіоир (па пётпг гііі азкеіі гѵапі зіуіііё): вь нелике вѣ ллжжъ нѣкын... подовьнок нравомъ жнтнк • прѣмждрддго сумеиінд прюврѣтъ • нд стлъпѣ ко кѣаше стоа Супр 557, 23 3. сгсѵкос перен. твердыня, оплот орога: стлъпъ крѣпості отъ ліцд врджьѣ Пс 60, 4 Син; рдстаѣ сіа землѣ і вьсі жівшжштеі на неі * азъ оутвръдіхъ стлъпы еіл Пс 74, 4 Син; тръпѣнню слъпъ (!) къіс(тъ) • оуподоклъ са о(тъ)цемъ прѣподовне Ен 23а 8 4. греч. нет памятник в виде колонны зіоир, зіёіа: оу гровд кго вѣр’инн стлъпъ поставншА велнкъ Супр 539, 11 — Зогр Мар Ас Боян Ен Син Евх Супр.— Ср. сынъ2 СТЛЪПЬНИКЪ, -а м (3) отіДіттіе столпник (подвижник, живущий на столпе) зіуіііа, зіоироѵпік (азкеіа, 2і)ісі па зіоири): пдміат(ь) прѣ(по)д(окь)нааг(о) сѵмеонд стлъп(ь )н(н)к(д) Ас 1126ІІ 18; о(ть)цд даннла стлъпьннкд Ас 1286 25-26.— Ен 20а 12-13 СТОЛЪ, -а м (4) 1. Ороѵо^ престол, трон зіоіес, Ігйп; перен. владения ѵіасіа: дастъ кмоу г(оспод)ь богъ столъ ддѵндд отьца кго • и цѣсдрьств^ кго не вждетъ коньцд Супр 238, 8 (прѣстолъ Л 1, 32 Зогр Мар Ас Сав) 625
сто 2. броѵос кафедра епископа Ызкирзку зіоіес: тд прѣкмлета по рддоу епискоупъскыи столъ Супр 187, 23 3. ахарѵюѵ скамья Іаѵісе: овѣдоуіжштемъ же нмъ • видѣаше патриархъ третигаго на деслте сѢдаштд нд край стола Супр 121, 24-— Супр 237, 24.— Ср. прѣстолъ СТОПА, ы ж, чаще дв. и мн. (12) ЙіаРтща, і%ѵое стопа (стопы) зіора: стопы твоіа не запънжтъ сіа Пс 76, 20 Син; стопы моіа направн по словеси твоемоу Пс 118, 133 Син; стопамъ послѣдовати Евх 99а 25-26.— Пс 16, 5 (2) Син; 17, 37 Син; 36, 23 и 31 Син; 39, 3 Син; 72, 2 Син; 84, 14 Син; Евх 186 12 стопьтнвъ Пс77, 8 Син см. стръпътивъ СТОІАНИІ6, -иіа с (5) атааід, ло^аатааід стояние, присутствие зіапі, ргііотпозі: СЪПОДОБН и стоѣнью с(ва)тддго твоего олътарѣ Евх 74а 23; въдавъ секе и окноштъноуоумоу стоинью Супр 548, 8.— Евх 7а 17; 996 8; Рыл 7аа 36 СТОІАТИ, стовк, стоити несов. (>100) [стро- (!) Супр (2)] 1. ГатааОаі, аті)хеіѵ, яаріатааОаі, еіѵаі (!) стоять, быть на ногах зіаі {па покои): ідеже стоѣсте ноэѣ его Пс 131, 7 Син; кыстъ по обычаю молАштоу са кмоу въ полоуноштн видѣти юношж красъна стоаштд прѣдь нимь Супр 187, 3; и чловѣцн оуво сѣдѣахж сждАште • в(о)гъ же стоите и стоАмлъчддше прѣдъ двьрьмн чловѣчъскынлиі сто а Супр 432, 13 и 14; видѢша и стоашть съ дьвѣма оученнкома кго Супр 216, 10 • перен.: како оученнкъ мьиа стоити паде • како влждннца лежАштн въста Супр 410, 2-3 • стоять на месте, не двигаться зіаі, пеЬуЬаІ зе: почто то вѣгдкте • не войте са стоите Супр 229, 22 2. ГатааОаі, атрхеіѵ, яадіатаоОаі, хеіоОаі, хаОтутваі, яареіѵаі; (стоити окрьсть яерііатааОаі; стоити прн яасіатааОаі; стоити прѣдн яроіатааОаі; стоити съ аоѵіатааОаі; стоити тоу яарі- отааѲаі, яерііатааОаі) быть, находиться Ьуі (ргііотеп), пасЬагеІ зе: видѣвъ дъва коравнцд стоіаштд прн езерѣ Л 5, 2 Зогр Мар Ас; народа ради • стоілштдего окръстъ • рѣуъ И 11,42 Зогр Мар Ас Сав; вндншн днвнаа сна козы и кленн • стоашта близъ града Супр 224, 18; стоите капнште аполоново Супр 220, 21 • перен.: нже во не жьржтъ жены вь влждннтьствѣ стоат’ Супр 131, 20 □ р а з ь - но стоити бііотааОаі быть разделенным, разобщенным Ьуі го/сіёіеп, гогЬагеп: «> гласа сило • разно стоаштаа оуды • въ кднно съвъравъшн Супр 317, 10; вьсик иоціь стоити 8іаѵг>хтеребеіѵ молиться в течение всей ночи, стоять всенощную; всенощное бдение гйзіаѵаі сеіои пос СТР па тосІІНЬасЬ: стоѣвы в’свк иоціь Евх 486 4-5; стоити за кого держать чью-л. сторону зіаі ргі пёкот, газііѵаі зе пёкоко: кынмъ лн пооуштеннкмъ • стоити хотѣауж за мрьтвьца Супр 441, 19; стоити про- тнвж оказывать сопротивление зіаѵёі зе па осірог пёкоти: пеповѣднн сжште о къзнехъ • воина твокго сотоны • стоимъ протнвж крѣпАште са Супр 100, 3-4 3. хаОіатааОаі проявлять стойкость, не под- даваться, устаивать гйзіаѵаі, ѵуігѵаѵаі: онъ ч(ловѣ)кооувнца вѣ искони • і въ истинѣ не стоитъ И 8, 44 Зогр Мар Ас; нѣсть икоже стоити кмоу • иъ нздъхижтн и оумрѣтн Супр 149, 27; да ннктоже васъ отължчитъ отъ лювьве христосовы • твръдѣ стоите Супр 236, 15.— Зогр Мар Ас Сав Боян Ен Син Евх Клоц Супр Рыл.— Ср. въстанти СТРАДАНИІ6, -на с (6) 1. цохОо?, сЛХотрісосп^ (!), та беіѵа (!) страдание, мучение зІгабапГ, иігрепі: мнозн во мжжи вогатнн ножьноіж волѣзнніж волАште • не могжште сътръпѣтн • страданьи и волѣзни врачевьнааго нцѣленьи Супр 556, 25 2. аОЛцоіс страдания, подвиг {мученика), мученичество Игсііпзіѵі, Игсііпзку сіп (гписе- дпіка): иже прѣвывъ по страданни с(ва)ты- нХ’ Супр 271, 24,—Супр 85, 24-25; 92, 30; 367, 22; 529, 7.— Ср. мжка, мжченнк, страсть СТРАДАТИ, -ждж, -ждешн несов. (62) 1. Заоаѵі^есг&аі трудиться, работать {тя- жело, до изнеможения) патаИаІ зе: і видѣвъ іа стражджштіА въ гревенні Мк 6, 48 Зогр Мар; а не самомоу страдати троуда приношеньи водѣ Супр 551, 26 2. 66ѵѵа<у&аі, яаохеіѵ, ёѵо%Хеіа&аі, хацѵеіѵ, хахог>хеісг&аі, хатаяоѵейг&аі, (Іаааѵі^е- аііаі, аоѵёхеаЬаі, ЬіаОХеіѵ, аяоОѵцахеіѵ (!); (страдати съ ог>ухахог>хеіа§аі; зълѣ страдати хахй>с ёхеіѵ; страдавын а&кіос) страдать, мучиться Ігрёі: стражджштеі • отъ д(оу)хъ нечистъ Л 6, 18 Зогр Мар Ас Сав; на новы м(Ѣ)с(а)ца вѣсъноетъ са і зьлѣ страждетъ Мт 17, 15 Мар Ас Сав (0 Зогр); отрокъ мои лежитъ въ домоу ославленъ • лютѣ ѣко страждл Мі Л’, о Зогр Мар Ас (мжча са Сав); страждіжціннмь отъ неджга Евх 25а 8; къ текѣ вѣроуд г(оспод)н і’(соу)соу хРьсте • се вьсе страждж Супр 254, 20 3. кого, чесого аяоЗаХкеоОаі, атереіаОаі быть лишенным кого-л., чего-л., страдать из-за отсутствия кого-л., чего-л розігасіаі пёкоко, пёсо, Ьуі гЬаѵеп пёкоко, песеко: и мьнѣ вждетъ страдати подроужни н вола свока Супр 237, 1.— Зогр Мар 626
етр етр О Ас Сав Ен Евх Клоц Супр Рыл.— Ср. МЖЧИТИ СА, ТрОуДИТИ СА СТРАДЬБА, -ъі ж (1) хахолабеіа страда- ние, мучение зігабат, иігрет: сжштни же сьде страдьва • клагъінхъ готовитъ насъішта- ник Супр 290, 28.— Ср. страданнк, страсть СТРАЖА, -а ж (25) 1. хоѵотсобіа, фіАахті стража, караул, охрана яігаг, Ыісіка: стрѣгжште стражж ноштьнжіж • о ста- дѣ своемь Л 2, 8 Зогр Мар Ас Сав' блюди мрьтвьца дд не оукѣжн * нмате ли рече стражж Супр 439, 1 2. фѵЛахі) время между сменами караула (как мера времени) сіоЬа техі ѵутёпои зігагі: любо въ въторжіж • любо въ третнвк стражж придетъ Л 12, 38 Зогр Мар Ас Сав; отъ стрджьь оутрьньь до ношті Пс 129, 6 Син.— Зогр Мар Ас Сав Боян Син Супр.— Ср. коустодна, стражька, стрджьдд с т р а ж д а Супр 91, 29 см. стрджьдд стражннѣ (!) Л 2, 8 Зогр см. страна СТРАЖЬ, -а и -и м (17) фбка§, 6 фіАаааахѵ, беацофѵка^, ахояо^, 6 ёлаѵсо фіЛахтіс, фнкахтррюѵ (!); (стрджнк хоѵатгобіа) страж, караульный, сторож зігагсе, зігаг: стража дахъ та с(ъі)не чл(овѣ)чь • домоу н(здра)илевоу Евх 82а 17; прнде и искоупн оу стражъ тѣлесѣ с(вА)тоую • пать сътъ и трн сьрекрьннкы давъ Супр 270, 25; въведошА а въ тьмннцж • прѣдавъше стражемъ Супр 133, 24; стражА крѣпъі на вьса сжпротивьнъіА н мъітъіа • нъ и бѢсовьскъіа плькы • \(ръсто)с( ов)омъ дѣйствомъ врѣждавктъ Супр 543, 5; пе- чатлѣвъше грокъ съ стрджьми Супр 440, 25-26 ф тьлльннч ьнъі и стражь беацо- срила'Е;, беацготтіе тюремщик, тюремный надзиратель гаіагпік: и припадъша къ тьмннчьноуоумоу стражоу моласта и Супр 255, 23-24; рдзгнѣвашА же са тьмннчьннн стрджнк Супр 134, 5.— Евх Супр.— Ср. капнкларнн СТРАЖЬБА, -ъі ж (1) фѵЛахі) стража зігаг: варісте стражькъі очі моі Пс 76, 5 Син.— Ср. стража, стрджьдд СТРАЖЬДА, -ъі ж (1) яросрнкахр стража, передовой пост, караул зігаг, Ыйка: дроугъ дроуга пооуштавкште • акоже се страждж на рати твордште Супр 91, 29.— Ср. стража, стрджьвд страмъ Пс 70, 13 Син см. срамъ СТРАНА, -ъі ж (>100) [стрѣн- Зогр (1)] 1. цёрос, хкіто^; (странж сѣвера ёяі тер Роррф) сторона, бок, край зігапа, Ьок, окта): въвръзѣте о десижж странж мрѣжА і ОБрлштете И 21, 6 Зогр Мар Ас Сав; падетъ отъ странъі твоеьь тысіашті Пс 90, 7 Син; то же съ творивъ по овѣма странама тѣла Супр 563, 2; странж сѣвера отъ града оврАШтете тѣла мокго нзвръжена на соухо Супр 154, 23 * стена зіёпа: жена твоѣ ѣко лоза плодовита вь странахъ домоу твоего Пс 127, 3 Син □ она страна то яёраѵ, брцое другая, противоположная сторона (реки и т. п.), другой берег сігийа хігапа, бгиЬу ЬгеЬ: коракь оустрьмн са на онж стрлнж Супр 152, 19 2. <2<х, пеу і/орос, цёро^, тбяос, усоѵіа, ха>- цт| (!), т] бреіѵі) (!), ѵаяті (!); (отъ пноіа странъі аХХахбОеѵ; егѵпьтьскд страна Аіуѵя- то^) край, область, местность; земля, страна кга), кгафпа; гетё: іде отъ тж- доу • въ стрлнж близъ въ поустыни • въ ефреомъ • нарнцаемъ градъ И 11, 54 Зогр Мар Ас; придж на онъ полъ морѣ • въ стрлнж гадарннскж Мк 5, 1 Зогр Мар; бъістъ гладь крѣпъкъ на странѣ тоі Л 15, 14 Зогр Мар Ас Сав; оугождж прѣдъ г (осподъ )мъ въ странѣ жівжціінхъ Пс 55, 14 Син; донде и къ странамъ неаѵръекымъ Супр 24, 6; мѣнж же с(ва)тддго еп(нскоу)па • странъі погднъскъіа Супр 535, 6; бъістъ же на странахъ тѣхъ праздьннкъ великъ Супр 219, 18; кгѵптьстѣ странѣ зѣло ллатжштн са Супр 145, 7; не кѣ во кд’но отечество с(ва)тъіимъ • дроугъін ВО ОТЪ ННОА странъі кѣ Супр 84, 1 • перен. хкіра область, сфера оЫазі, зігапка (ѵёсі): сего ради на въторъіьь странъі • въішьнннхъ веціен • прѣходнмъ Евх 1а 9 3. чаще мн. та ё^ѵт], аі фйХ.аі. тбхос; (!) народ, страна (народонаселение) пагосі, ктеп: окржгъ во СЖШТАА кго странъі лювьіауж кго вѣроіж истиньиоіж Супр 568, 7; вьса странъі дьньсь праздьноуіжтъ Супр 509, 9 • чужие племена, язычники сіхі пагоду, роЬапё: дѣла кез- вожьнъіхъ странъ Рыл 26(і 8; дьнесь жрѣвА готовакмо кетъ * весловесьнъінхъ странъ Супр 321, 26; оваче оуко и вь темннцж мнозн отъ странъі, прнхождаахж Супр 134, 15.— Зогр Мар Ас Сав Боян Син Евх Супр Рыл.— Ср. земліа, мѣсто, овласть, прѣдѣлъ; полъ, народъ, ььзъікъ СТРАНЬНИКЪ, -а м (5) (страньннкы оукнватн ^еѵохтоѵеіѵ) чужеземец, иноземец сігіпес: да сего не разоумѣкшн • еда странникъ ксн енхъ мѣстъ Супр 475, 20 • путник, странник ропСпГк: конь же тъ прнведе къ манастъірь • мьлѣть • на кръмыж пріц-одА- штннхъ тоу странникъ Супр 565, 5.— Супр 128, 17; 476, 3; 477, 28.— Ср. нностраиьннкъ, нноплеменьннкъ, тоуждеплеменьннкъ СТРАНЬНО нареч. (1) греч. нет странно, удивительно пеоЬусе)пё, робіѵиЬоііпё: прн- нмн вл(адъі)ко * ѣко щедръ * заклжждьшее ти овьча къ текѣ прнрн цпжціе • егоже 627
СТР искы погывъша • земьнѣ естъствѣ • стран’но са причета Евх 84а 11 СТРАНЕНОЛЮЕИіе, -ии с (2) срАо^еѵіа гостеприимство роЬозІіппозІ: ннфелквне • страньнолквне Евх 696 26; нм’же страииолювню имѣаше пжчннж Супр 250, 13.— Ср. въведе- ннк (фоуждннх'ь въведеннк), ливостраньннк СТРАНЕНОПРИИМЕЦЕ, -а м (1) греч. нет гостеприимный человек ройозііппу сіоѵёк: кждн... въ овндьлнвъства мѣсто * ннфелю- вець • въ татъвъі мѣсто стран’нопрннмець Евх 706 14-—Ср. лювостраиьиъ СТРАНЕНЪ, -ъіи (57) ^ёѵос 1. (страньнъ быти съ аѵу^еѵітеѵеіѵ) чужой сігі: страненъ вывъ съ равомь своимъ носнфомь Евх 18а 12-13; тоуждь въіуъ вратрі моеі • Т страненъ с(ы)номъ матері моею Пс 68, 9 Син а в знач. сущ. чужеземец, чужестранец; путник, странник сігіпес; роиіпік: страннъ вѣхъ і въведосте ма Мт 25, 35 Зогр, страненъ Мар, страньнъ Сав; вь днех'ь же тѣхъ начАША странннТ прнходнтн къ окнтѣлн кго Супр 548, 24; даждъ мн сего страннааго • не нмжштааго сьде к’де главы подъклонити... ико странна весхрамиика Супр 454, 28-29; 455, 1; врачевати прнходАштАА к’ немоу • вратню и странъныА Супр 549, 3 2. отъ чесо отчужденный, отлученный ѵгбаіепу, обіоисепу: да не нагы сътворнтъ вы • ѣко адама • і странъны отъ ц(ѣса)р(ь)ства Евх 976 11 3. стран- ный, необычный, удивительный пеоЬусе)пу, росІіѵиЬосІпу: владыка ново и странно жн- тнк • вь жизнь нашж вьнеслъ Супр 487, 27.— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Евх Супр.— Ср. страньннкъ, ціоуждь СТРАСТОНОСЕЦЪ, -а м (3) аіІЛосророс; страдалец, мученик ігрііеі, тисесіпік: ако са ПрНБЛНЖНША ОБОН БЛИЗЬ рѢкЫ * СИН Же страстоносьцн съвАзанн * а снн льстивый н иеоукроштеиын пьсъ Супр 60, 7.— Супр 61, 5; 64, 23.— Ср. мжченикъ, страсто- трьпьць, страстьннкъ страстотръпнк Евх 38а 3 см. сласто- трьпнк СТРАСТОТРЕПЕЦЕ, -а м (5) аСХосрбеое, страдалец, мученик ѣгріѣеі, тисесі- пік: клаженын же кодратъ • ико по истинѣ доБнн страстотръпецъ • доврочьстни Супр 105, 3; син кдии на деслте страстотръпьци • н довропокѣдьннн мжченнцн • троудншА са дожи и до коньца Супр 271, 9.— Супр 117, 6; 256, 3; 560, 20.— Ср. мжченикъ, страстоносьць, страстьннкъ СТРАСТЕ, -и ж (97) [сласть Супр (1)] 1. таХаіЯсоріа, тіцсоеіа, яаііос;, то оѵеібос страдания, лишения зігасіагц, ЬШа, Ігарепі: страсті раді ніштінхъ • н въздънханьѣ 628 СТР оуБогыхъ • нънѣ (!) воскръснж Пс 11,6 Син; не поманж. .. ни РОБОТЬИЫА страсти • ии племенъныА зависти Супр 367, 18 2. (Заоа- ѵос, ясг&ос;, лаѲт)ца, обѵѵті, то яафеіѵ, та яафбѵта (!); (страстню лаОцтос; ве-страстн алаОлс, алаОйс;) болезнь, физические стра- дания, муки Ьоіезі, иігрепі, тика, зігазі: і прнвѣсА емоу вьса колаштаіа разлнчьнымн неджгы • і страстьмн одръжнмы Мт 4, 24 Зогр (0 Мар); да вждетъ на нцѣленне • помазаю- фнмъ са нмь • і на отъпоуфенне в’сеьь страсти Евх 27а 10; вьса страсти и вса извы тѣлесьныіА отъ сотоны сълоучаютъ са Супр 556, 9; прѣжде вѣкъ не страсти роднвъшааго • отьца назнаменахъ Супр 239, 15 3. аОкцаід, аОХоѵ, ёяаОХоѵ подвиг мученичества, мученическая смерть тика, тисепІ, ити- сепі: к’то не въсчоуднтъ са острою вѣрою сею • како съ радостню къ отрастемъ дръзнжшА • како ве сжліьнѣииа къ мжченніо прнстжпншА Супр 55, 15-16; акы весели къ вѣньцоу страсти пондоша Супр 62, 24; стр(а)стъ с(вА)т(а)го мжчеинка тО-еѵѵдора Ен 6 а 3; жнтнк и страсть с(ва)тыихъ от(ь)ць... мжченынх’ь вь хеРсони Супр 532, 20; не тъкма мжжемъ • прннесе съпа- сеньк страсть х(Ристооо)ва • иъ и женамъ Супр 482, 21 4. яа&ос, лаСтща, цбоѵц (!) страсть ѵазей: мы же оунѣжнмъ вьзлквькннн • доушн прокоудьнынхъ страстин сихъ Супр 340, 6; ни равотактъ страсти льсти Супр 337, 25; того радма попнрааше страсти гадъ- ныа и идовнтыа Супр 556, 15; твокю же во- лею въздръжаннімъ Тшснфъ пльтьныа повѣді страсти Супр 232, 22.— Зогр Ас Син Ен Евх Клоц Супр.— Ср. волѣзнь, ллжка2, мжче- ннк, иеджгъ, похоть, страданнк, страдьва СТРАСТЕНИКЪ, -а м (5) аМцтцс; муче- ник, подвижник ѣгріѣеі, тисесіпік: и повелѣ свѢшта въжегъше прниесті • н страстьинка распАтн жжи четырьми Супр 152, 29; отъвѣшта страстьннкъ хРист°въ Супр 153, 17-18.—Супр 61, 15; 142, 6; 154, 27-28,- Ср. мжченнкъ, страстоносьць, страстотрьпьць СТРАСТЕНИЧЕСКЪ, -ыи прил. (1) а&Хци- хбс; мученический тисесіпіску: и острѣ ВЪЗАША вѢньца * СТраСТЬННЧЬСКЫА троудън Супр 54, 27.— Ср. ліжченичь, ліжченнчьскъ СТРАСТЕНЪ, -ыи прил. (3) 1. яавцтбс; несущий страдания, боль, мучительный ."ДгаяСпу, тисіѵу: жены... болашта и оудржче- ны отъ длъгааго врѣмене страстьнааго • па- даахж прѣдъ ногама с<ВА)тааго Супр 557, 32. тцс аОкцаЕсос мученический тисесіпіску, Ігрііеізку: н страстьнынмъ н не тьлѣюштмимъ • НИ ОуВАДаЮШТННМЪ вѣньцемъ ОуВАЗОША сд Супр 256, 18.— Супр 504, 5-6
ОТР етр О СТРАТИГЪ, -а м (4) отратрубс; 1. воена- чальник ѵеіііеі, зігаіён: ции отъ стратига прншедъше Супр 130, 30 2. начальник церковной стражи ѵеіііеі сЬгатоѵё зігаге: рече же і(соу)с(ъ) къ прншьдъшнмъ къ и емоу арунереомъ • і стратигомъ цръковънымъ • і стдрьцемъ Л 22, 52 Зогр Мар.— Супр 565, 2.— Ср. воквода, игемонъ СТРАХОВАНИЮ, -ига с (2) грбЗптроѵ явление, внушающее страх, ужас Ьгйгпу Іеѵ: тржсн же велнцн по мѣстд • і глади і въ мори будутъ страхованье * і знаменье съ нек(е)се Л 21, 11 Зогр Мар.— Ср. страхъ, страшьнъ (страшьнок) страхоиитьскъ Л 3, 1 Зогр Ас см. трахонитьскъ с тр ах отъ с къ Л. 3, 1 Сав см, трахо- нитьскъ СТРАХЪ, -а м (>100) [ста- Син (1)] фбро^ 1. Тфбцос, беікіа; (кез страха асророс;, асрбргос, абеа>с; въ стрдсѣ ёцсроРос, лефортщёѵос) страх, ужас зігасЬ, Ьгйга: отъ страха възъпнша Мт 14, 26 Зогр Мар Ас Сав Боян; и страхъ съмрътьнъп ндпдде на мы. Пс 54, 5 Син; страхомъ рѣста оукѣжнвѣ звѣри • вогазныж отъкѣжнвѣ Супр 472, 1; да не мна са гонезнутн невѣстинъ • ке страха идчьиетъ прѣддатн Супр 412, 24; вывъше въ страсѣ ве съна прѣкыніА до свѣта Супр 71, 3 • угроза газігазоѵапі: мьнѣлъ ли кси страхы оукоіатн са намъ Супр 176, 16 • явление, внушающее страх, ужас Ьгйгпу )еѵ: ие оукоішн сьь отъ страха ноштьндего Пс 90, 5 Син астрахъ кетъ в знач. сказ. страшно )е зігазпё, )е Ьгогпё: не оукои са то слыша страхъ но кетъ кже вь нь ие ныти Супр 381, 19; страх1»1 в знач. нареч. от страха, со страху зІгасЬу, ге зігасЬп: оуклангавк са страхы Супр 508, 15-16 2. благоговейный страх, трепет (розѵаіпа) йсіа, Ьагеп: страхоу г(осподь)ню наоучу вы Пс 33, 12 Син; ракотанте г(осподе)ві съ страхомъ Пс 2, 11 Син; Супр 285, 14; ижръсть стоььща • і летАціа • страуомь непрнстУпъныіА славы твоеіл • закрываютъ са Евх 4а 19-20; нъ и досели нынга прѣкывддтъ страхъ с(ва)тааго коиона въ вьсен тон странѣ Супр 40, 5.— Зогр Мар Ас Сав Охр Боян Син Евх Клоц Супр Рыл.— Ср. ноазнь, гроза, страхованнк, страшьнъ (страшьнок), трепетъ, оужасъ СТРАШИВЪ, -ыи прил. (7) беікбе, беЛбтерос испуганный, боящийся изігазепу, Ьагііѵу: чьто тако страшиви есте • како не імате вѣры Мк 4, 40 Зогр Мар; а страшнвыА дръзы творѣше Супр 98, 23.— Мт 8, 26 Зогр Мар; Супр 88, 21; 441, 16 СТРАШИТИ, -шж, -шиши несов. (4) сроРеіѵ пугать, страшить бёзіЬ, газігазоѵаЬ: войте са... в’сѣхъ пострдшенен чл(овѣчь)скъ • стрдшАщннхъ вы Евх 456 13-14; не страшА глаголу Супр 421, 10-11 а страшити са кого, чесо ерріттеіѵ страшиться, пугаться, бояться сіез і Г зе, Ьаі зе: оуже ие страшу са протівнддго Супр 490, 9-—Евх 54а 9.— Ср. коатн (са) СТРАШЬНЪ, -ын прил. (54) <ро0ербс, ерріхгобтіе 1. трб тщгоріас, тагѵ лаОсоѵ (!) страшный, внушающий страх, ужас зігазпу, Ьгогпу: великъ же день творлште дполиіноу • вь пештерѣ коки стрдшьнѣ н темьнѣ Супр 26, 15; ие дастъ къ томоу страшьнънмъ пожрътоу быти змнемь Хил 1ба 18-19 о страшьнок с в знач. сущ. то <рбрт|троѵ явление, внушающее страх, ужас Ьгйгпу Іеѵ: нн слъ..лъ стрдш’ныхъ тѣх(ъ).. въивдж- щінхъ на в’сѣх(ъ) мѣстѣхъ Рыл 4аа 16 2. ерріхтбе внушающий трепет, благо- говение ѵгЬигирсі Ьагеп, йсіи: рьцѣте к(ог)оу колъ страшьнд дѣла твоѣ Пс 65, 3 Син; б(ог)ъ... страшенъ естъ надо вьсѣ- мі окръстънімі его Пс 88, 8 Син; да іс- повѢдіатъ сіа імені твоемоу великоумоу • ѣко страшенъ і с(вьл)тъ естъ Пс 98, 3 Син; страшно Ен 326 3; съподоки и... приілти • страшъныхъ твоихъ і кесъмрътъиыхъ тайнъ Евх 22а 16-17; и съ страхомъ и трепетомъ... къ гръдоуоулиу и стрдшъиоуоуміі’ приступите комькапни Супр 405, 22.— Ен Син Евх Клоц Супр Хил Рыл.— Ср. грозьнъ, трепетьиъ, оуждсьнъ СТРИЩИ, стригж, стрнжешн несов. (8) 1. хеі'регѵ стричь зЬгіЬаІ: «> жндове овьца ие стризѣте • аште ли стрижете • поштаднтс ОВЬЦА • БЛАГЪ ПЛОДЪ прИИОСАШТОу СуПр 437, 4 и 5 2. хоѵреѵегѵ постригать (в монахи) розігіЬоѵаЬ: крдтръ нашъ сь нма р(екъ) • стрижетъ власы главы своеіл Евх 966 8; и гл(дгол)ет(ъ) поп(ъ) къ стрнгуціюмоу са оучА и • сице Евх 87а 23.— Евх 96а 13; 966 6-7; Супр 434, 26; 481, 7.— Ср. постригдти, пострнэатн СТРОИ, -іа м (11) оіхоѵоціа 1. (словесьнын строи о тг)б оіхоѵоціае Хбуос) порядок, устройство; благоустройство гай, рогабек: въпдде ко и тъ въ страхъ теке ради по словесъноуоулиу строю Супр 383, 3; раждактъ са... мнръекд’го ради строга и съпдсенніа Супр 10, 30 2. (промышлган и строи ерроѵті^) управление зргаѵа: стролштннмъ око вк не дады лѣпааго творнтн промышлгага * и строга цръкъвъныхъ потрѣкъ Супр 281, 26 3. предначертание, предопределение; провиде- ние, промысел ргесіигсепі, йгасіек: вндншн лн 629
СТР вожни строи тайной Супр 390, 29', и того радма въ врѣмА строи г(оспод)ь нашъ вьеж овавн кротость Супр 545, 19.— Супр 10, 10; 11, 4; 12, 1; 166, 26; 391, 6; 499, 1.— Ср. прнставлкннк, строкинк, съмотркннк, оуст- рокиик, оусъмоціреннк СТРОИМЪ, -ъін прил. (2) 1. ёлстіубесое надлежащий, благоприятный ѵЬодпу: и молише вога съ слъздмн • довести са въ мѣсто довровъгодъио и мльчдльио • и на съпасеннк стройно Супр 282, 22 2. оіхоѵоціа (!) соответствующий (предопределению) оброѵіба)ісі пёсіти гатёгп, ѵИосіпу: не вой са Тиісифе • прнА женж сн * не кракоу ОЕЬШТЪИЖ • НЪ БОЖНИЦЪ ТАИНЪ СТрОИИЖ Супр 242, 22.— Ср. съмотрьливьиъ СТРОИТбЛЬ, -ли м (4) 1. хрберсоѵ устроитель, создатель ѣеп, ксіо сіаѵа гай, зргаѵсе, гесіііеі: строитель вьсеи твари • дръжАн кръмж невесънжвк Супр 143, 16 • попечитель ораѣгоѵпік: како прѣокидѣвъше вьсѣуъ • къ к(ог)оу и владыцѣ и строителю Супр 54, 20 2. оіхоѵбцое управляющей, настоятель (монастыря) Ьо.ьросіаг (кІаЛега): Блажеинкъ оуво сава того прнимъ • прѣда и строителю маиастыръскоуоумоу Супр 283, 12-13.— Супр 283, 29.— Ср. икономъ, нриставьиикъ строительство, -а с (2) оіхоѵоріа, біахоѵіа (I) управление; обязанности настоятеля (монастыря) зргаѵа; Еіпксе кіазѣетпйіо Ьовросіаге: поржчено кмк въіетъ манастыръскок строительство • и помагааше кмоу вогъ вь семъ • и Благослови са манд- стырь • и оумножншА са дроужнна при стро- ительствѣ кго Супр 285, 23 и 26 СТРОИТИ, стровк, строиши несов. (16) 1. оіхоѵоцеіѵ, хѵРерѵаѵ, біёлегѵ, бюіхеіѵ; (домъ строити оіхоѵоцеіѵ) управлять, на- правлять, руководить гІсііі, .ьргаѵоѵаі, ѵёаі: твонмь промышлеинемь * строиши весь миръ Евх 36 24-25', сълоучи са мжжоу сестръі кго марнА... строити рамѣньскж власть Супр 281, 22; въздаждь • отъвѣтъ о прнставленн домовьнѣемь • не къзможеши во къ томоу домоу стрости Л 16, 2 Зогр Мар; к(о)же енлънъі • с лшлостнвы • строььи в’сѣ на сп(ас)еине родоу нашемоу Евх 25а 21 2. олЛі^егѵ, лараохеѵб^еіѵ, лроабёхеаОаі, бюіхеіѵ, хаОолкі^еіѵ устраивать, обеспечивать, при- готавливать зСгорі, ргіргаѵоѵаі: настоььціаа потрѣвъномь • съматрѣьл • с ежджціаа оудовь строьь Евх 64а 21; (іриуодАштинуъ покааннк стрОА Супр 394, 5; тъ ны строитъ и крѣпитъ въ рати Супр 27, 8-9 • хатарті^еіѵ чинить оргаѵоѵаё: видѣ ина в врата... стрОАціа мрѣжА нма Мт 4, 21 Сав (заваздик- 630 СТР штд Зогр Ас, 0 Мар).— Зогр Мар Сав Евх Супр.— Ср. кръмптп1, готовити строити Супр 351, 16; 420, 11 см. стоити СТРОПЪ, -а м (1) сттёуті потолок, крыша зігор, зёгесЬа: лѣторасль по малоу на въіеотж въсуодАшти донде до стропа Супр 300, 23-— Ср. кровъ, покровъ, стели, стрѣуа СТРОіеНИіе, -ии с (4) (строкинк домоу оіхоѵоріа) управление вргаѵа: егда отъ- ставлеиъ вждж отъ строеньѣ домоу • примжтъ ма въ домъі своіа Л 16, 4 Зогр Мар,— Л 16, 3 Зогр Мар.— Ср. прнставлкник, строи, съмотркннк СТРОуГЛ, -ъі ж (1) ёяітріфіе течение, струя іок, ргоиск възъмжтъ рѣкъі строугы своіа отъ гласа водъ мъногъ Пс 92, 3 Син,— Ср. строуи, стрьмлкннк, оустрьмлкник с т р оу ж - см. стръгатн СТРОуЛЛИЦА, -а ж город (1) греч. нет Струмица Зѣтшпіса: въ тжде ден(ь) па- (ма)т(ь) с(ва)т(ъі)мъ іже на строумнци Ас 152а 29 СТРОуПИВЪ, -ъш прил. (1) греч. нет про- каженный таіошоспу: заклинавъ та... отъ- трАСъшиимь красты отъ строупнвыхъ Евх 536 3.— Ср. прокаженъ, пѣготнвъ СТРОУПЪ, -а м (12) теаѵца рана, язва гапа, рогапёпі: с пристжпль овазд строупъі его • вьзливаіа масло і внио Л 10, 34 Зогр МарАс (извы Сав); не срамьивк са плътъиыи- МИ СВОИМИ Строупы • Аже КОМЪ ПрНАЛЪ ВАШИХЪ дѣли строупъ Супр 503, 13 и 14-—Евх 416 5 и 13; Супр 351, 12; 398, 19 и 20; 407, 16; 522, 17.— Ср. врѣдъ1, изва СТРОуіЛ, -ІА Ж (2) (ЗЛАТЫ СТроуіА оі Хрѵсюррбаі) поток ргопсі: доидоша и ново- СвѢтЪЛЫА БЛАГОВѣрНЮ ПОДВНЖЬННКЫ * КЖ6 доухомь господьнемь ЗЛАТЫ СТроуА • довръід цвѢтьца крьстниномъ Супр 57, 18; енльнъ СЛОВОМЪ • И дѣльмь • ВОДЪНААГО ТржДД строуА нзьлни Супр 476, 28.— Ср. строуга, стрьмлкннк, оустрьмлкник с т р ъ Пс 104, 33 Син см. сътрѣтн СТРЪГАТН, строужж, строужешн несов. (9) §еіѵ строгать, скоблить (истязать), терзать сігІГ, осіігаі: повелѣ же и довлѣ’го алеЦандра • повѣенвъше стръгатн • строужемоу же емоу въз’пн Супр 161, 4 и 5; толнко же стръгаиъ кыстъ с(ва)тыи е(о)жии мжченикъ Супр 149, 20.— Супр 107, 12; 109, 5; 149, 19; 161, 7; 179, 26; 183, 8,—Ср. дьратн стръпътднни Л 3, 5 Сав см. стръ- пътьнъ СТРЪПЪТИВЪ, -ын прил. (2) [стропъ- Син (1), стопьт- (!) Син (1)] отрерло;, стхоЛібі; кривой, искривленный; перен. из-
СТР стоу О вращенный; лукавый рокйѵепу; гѵгасепу: родъ стопьтівъ (!) и прогн-кваіАі Пс 77, 8 Син; и съ стропъ тівомъ развратіши сіа Пс 17, 27 Син.— Ср. лжкавъ, стръпътьнъ ОТРЪГГЬТЬНЪ, -ъіи прил. (4) [стръпътаниа (!) Сав (1)] ахокіое кривой, искривленный кгіѵу: і вжджтъ стръпътънаа въ права-к • с остри-к въ пжтн гладъкы Л 3, 5 Зогр Мар Ас, стръпътаниа (!) Сав.— Ср. стръпъ- тнвъ СТРЬКЪ, -а м (1) хгіхѵос лебедь ІаЬиІ’: овогда же крилатамъ п’тицамъ подоба са • орълоу и стръкоу Супр 7, 25-26 ОТРЬЛАЛК>НИК>, -иа с (1) бвртща течение, поток ргоиб, Іок: р-кяна стръмени'к веселАТЪ градъ в(о)жи(и) Ен 266 10 (оустрълслень’к Пс 45, 5 Син).— Ср. строуга, строуа, оустрьм- лкиик СТРЬЛЛОГЛАВЬ нареч. (2) [стръмо- Супр (1)] хата хесракік вниз головой зІгетЫаѵ, Ыаѵои боій: и съвАзавъше с(вА)тааго артемо- иа стръмоглавь • въвр’Ьшти и вь нь (г. е. въ коновъ) Супр 234, 7-8; шесть воинъ пішииа ношаауж стрьмоглавь Супр 137, 17-18 СТРЬЛІЬ нареч. (1) хпцісое вполне, пол- ностью, совершенно гсеіа, йріпё, бокопаіе: и тако стрьмь оумрьтвивъ са самоуотыж Супр 273, 12 с т р ’к г -, стріж-, стрѣз - см. стрѣцін СТРѢКАЛО, -а с (3) хёѵтцоѵ острие, жало озіеп, гійасііо: къде ти аде стр-ккало • ра- зар-кетъ же са съмрътъное стр-ккало кръще- киемь Хил 1ба 9 и 11; сьмрьтьнок стрекало на нж сьвратнвъ Супр 430, 20-21.— Ср. ЖАЛО, ОСТЬИЪ ОТРѢКАТИ, стр-кчж, стр-кчеши несов. (3) 1. греч. нет колоть, жалить рісйаі, Ьобаі: мол(итва) на вьсіж вол’кзнь ножьижіж стр-кчж- ці№№ • і воджцпжж Евх 356 9 2. перен. хеѵтеіѵ подстрекать, побуждать рорісйоѵаі, росіпёсоѵаі: тъгда они на тклеси строупъ ие илѵкжште зависти» стр-кчеми срьд’ци вол-кауж Супр398, 21.— Евх 286 23-24.— Ср. постро- ити, пооуціати СТРѢЛА, -ы ж (18) [р-кл- (!) Син (1), сткл- Син (1)] (Зёкое, (Зокіе стрела зігеіа, яір: поусті стр’клъі и разгъна ъьПс 17,15 Син • перен.'. стр’клъі младьнець кыппа -кзвъі иуъ Пс 63, 8 Син; Супр 112, 11; оумждри и вьзатн щитъ в’кры • вь немьже възможетъ в’са стр’клъі непри’кзиины... оугасити Евх 94а 7,— Син Евх Супр СТРѢЛІАТИ, -пиж, -акши несов. (1) Раккеіѵ стрелять зігііеі: с(ъі)иові ефььмові (!) налььца- ввштеі і стр'кл'кввште лжкы Пс 77, 9 Син.— Ср. състр-клати стр-кн-к Л 1, 65 Зогр см. страна ОТРѢХА, -ъі ж (1) атёут) крыша, кров- ля зігесйа: н'ксмь достоини да подъ стрѣ- X» подъидеши вь нашА доушА Супр 507, 3.— Ср. кровъ, покровъ, скждьль, стела, стропъ СТРѢЩИ, стр-кгж, стр-кжеши несов. (39) ттщеіѵ, фпкаааеіѵ, ауцапХеіѵ, срцоѵцеіѵ, лавахаОраОаі (1), срокахр (!); (стр-ксын о ёлі ттіе срѵХахтіе) стеречь, сторожить йіібаі, зігегіі: скдъіпв стр-кжахж і тоу Мт 27, 36 Зогр Мар Ас Сав • нести караул, быть на страже бггеі йійки, Ьуі па зігагі: і Б’кауж пастыри въ тоіжде стражин-к вьдАште • і стркгжште стражж ноштьнжіж • о стад’к своемь Л 2, 8 Зогр Мар Ас Сав; стр’кз'кте аште да не высте хРлиили Супр 439, 3; къде же св-ктъ выстъ въставъ мола’ше стр-кгжіііТАА воины Супр 16, 12; оув’кд’кшА стркгжштнн тъмницж Супр 133, 29 о стрксыи в знач. сущ. сторож зігаг, зігагпу: аште не і’(оспод)ь стр-кжетъ града • вьсоуе вьд-к стр-кі-жі Пс 126, 2 Син • охранять кого-л. сіаѵаі рогог па пёкоіго, зіебоѵаі пёкоіго'. въздавы слово • стр'кгжщиилѵь та • разоумъио и достойно Евх 31а 21-22.— Зогр Мар Ас Сав Син Евх Супр.— Ср. влюсти, назиратн, съглАдати, Хранити стоуденъ, -ыи прил. (10) грохцбс, ХЕіцёеюе холодный сйіабпу, зішіепу: иже колижьдо напоітъ • еднного отъ малыхъ сихъ • чашж стоудены воды Мт 10, 42 Зогр Мар Ас Сав; въпрашаемы в’сіж нощь стоудеижіж • на двор’к каиафин’к Евх 48а 23 • перен.: стоуденыимъ во гр-куомъ диаволъ члов’кчьска срьдьца оулѵр’тви Супр 348, 28; огнь сни твон стоуденъ кстъ Супр 118, 19.— Евх 316 11; Супр 76, 14; 550, 18.— Ср. зимьнъ, лсразьнъ, уладь нъ стоудень, -и ж (11) фѵход, хцпос;, хцпцбб, ащэ (!); (стоудень велика кстъ въ нки хзпцшбтіе) холод, мороз, стужа гіта, сЫасі, тгаг: в^аше стоудень велика Супр 76, 12; пр’квы ноштъ онж въсж стоавъ връуоу леда • и на лют-ки стоудеии Супр 265, 6-7 • перен. : стоудениіж бо иечьстна • вьсе члов'кчь- ство оувАзаио в’каше Супр 349, 1 -2. — Супр 76, 21; 89, 4 и 14; 91, 24 и 26; 94, 16; 96, 1; 341, 21.— Ср. зима стоуденьць, -а м (11) щеёае 1. лт]ур водоем, колодец зіисіпа, зіисіпісе: вѣ же тоу стоуденецъ ткковль И 4, 6 Мар Ас (кладдзь Зогр); чнн(ъ) над(ъ) шсквръньшнимь са • стоудеиьцемь Евх 206 5 2. пропасть, яма ргоразі, ]ата: ты же в(о)же нізъведешн іа въ стоуденецъ истъл’кнь'к Пс 54, 24 Син.— Л 14, 5 Мар Ас Сав (кладАзь Зогр); И 4, 11 и 12 Мар Ас (кладАзь Зорг).— Ср. 631
стоу нсточышкъ, кладАЗь, ръвеннкъ; ровьннкъ, прѣровъ, ровъ, гама СТОѴДОВЬНЪ, -ъін прил. (1) ттіс; аіо%ѵѵг|б постыдный, позорный, мерзкий ЬапеЬпу, тггку: оусрамыанте са чадл стоудовънага Супр 116, 15.— Ср. кестоудьнъ, мрьзъкъ, стоудьнъ СТОѴДОДѢіЛНИІб, -на с (3) ааёкуеіа распутство, разврат пезіоибпозі;, ргозіо- разпозі: лжкавьства • льсть • стоудодѣанье • око лжкаво • х°уленне • гръдынн Мк 7, 22 Зогр Мар.— Рим 13, 13 Ен.— Ср. кестоуднк, стоудъ, стыдость СТОУДЪ, -а м (24) 1. аіохпѵті; (кез стоуда аѵаібре, аѵаібсо^; стоуда не нмѣтн аѵаіа- /пѵтеіѵ) стыд зіисі: кестоуда вьнидешн въ породж Евх 706 21; припаде къ старьцоу съ стоудомь Супр 291, 19; нъ окаче зълъ лю- копьрнва кывактъ н ке стоуда Супр 443, 16 • даждь семоу мѣсто • і тъгда начьнеиін съ стоудомь • послѣдьнее мѣсто дръжати Л 14, 9 Зогр Мар Ас Сав • позор, стыд, бесчестье ЬапЬа: одежджтъ же сьь стоудомь і страмомь і'скжштеі зъла мьнѣ Пс 70, 13 Син • перен. срам окапЬі: лнствне смоквнно вьзьмъ • свои стоудъ покръівааше Супр 348, 2 2. аѵаіа/пѵ тіа, аѵаібеіа бесстыдство пезіоибпозі;, Ьа- пеЬпозі: не прѣста йода • отъ того стоуда • ні икдѣі отъ того кезоумьѣ Клоц 5а 24; она Же СВОИМЪ СТОуДОМЪ ТрЬПАШТН • Н ХОТАШТН кго оуловнтн • н на похотѣньи зъло с(вА)тааго привести Супр 516, 17.— Зогр Мар Ас Сав Син Евх Клоц Супр.— Ср. кестоуднк, сра- мота, срамъ, стыдость СТОУДЬНЪ, -ыи прил. (5) 1. греч. нет постыдный, омерзительный осірогпу: честъ- нааго тн знамениѣ отъвръгъше мы> • стоудъна імръзъка • нек(е)сънымъ іземънымъ сътво- рншА ма Евх 786 2 2. аѵаіахпѵтое бесстыд- ный, непристойный ЬапеЬпу, пезіоибпу: стоудъновк воле» • опрѣснъкы Ѣдать Клоц 7а 18; паче вьсѣхъ стоудьныих’ дѣлъ • велн- чаньга гноушаатъ са к(о)гъ Супр 545, 11.— Служ 1а 10; Супр 559, 23.— Ср. кестоудьнъ, мрьзъкъ, стоудовыгь с т оу ж д ь Евх 686 3-4; Супр см. ціоуждь с т оу х и га Евх 4а 1 см. стѵхна с т ъ г н а см. стьгна стъкати Супр 146, 20-21 см. сътъкати СТЫДОСТЬ, и ж (2) ауое, аѵаіах^ѵтіа бесстыдство ЬапеЬпозІ, пезіоибпозі: елма же н снце не останѣауж са стыдости Супр 413, 19 (отъ того стоуда Клоц 5а 24); осватнтн мнръ • прогънатн скврьнж * н стыдость Супр 329, 20. — Ср. скврьна, стоудъ СТЪІДЪКЪ, -ын прил. (3) аѵаібц?, аѵаі- ахпѵтое бесстыдный, непристойный ЬапеЬ- пу, пезіопсіпу, тггку: оумомъ стыдькомъ • 632 еть опрѣснькы прѣдн полагаютъ Супр 418, 10; стыдъкыа сьвѣты оны творааше Супр 419, 23 ♦ покровнціе стыдъко см. покрови- ціе.— Ср. кестоудьнъ, мрьзъкъ, срамьнъ, стоу- довьнъ, стоудьнъ СТЪІДТНИЮ, -ига с (1) аіохѵѵт) позор ЬапЬа, роЬапёпі: стыдѣннк вамъ прѣжде повѣдоук пророкъ Супр 325, 26 (противленье Клоц Іа 18-19).— Ср. позоръ, срамота, срамъ, стоудъ СТЫДИТИ СА, стыждж са, стыднцін са несов. кого, чесого или без доп.; с инф. (26) аіахбѵеаЬаі, ёлаіахбѵеайаі, хатаіахбѵеа- Оаі, аібеіайаі, ебка(3еіайаі (!); (не стыдѣти са аѵаіахпѵтеіѵ) стыдиться; совеститься, стесняться кого-л., чего-л. зіубёі: зе: і се емоу г(лаго)л»штю стыдѣахж са • вси против- лѣіжштеі са емоу Л 13, 17 Зогр Мар Ас Сав; Хлжпатн стыждж. са Л 16, 3 Зогр Мар; 'і г(лаго)лаахъ о съвѣдѣнні'хъ твоі'хъ прѣдъ ц(ѣса)рі • не стыдѣахъ сіа Пс 118, 46 Син; да окрАціемъ са прѣдъ токо» • оугождыпе * і не стыдАціе са Евх 17а 19-20; стыждж ко са х(рнсто)са мокго с(ы)на Супр 13, 19-20; жена сжшти стыдн са гакоже подокаатъ женамъ Супр 13, 15 • цѣмь, чнмь стыдиться кого-л., чего-л. зіубёі; зе га пёкоііо, га песо', не стыждж са тѣлесьныимн свонмн газками Супр 503, 11.— Зогр Мар Ас Сав Син Евх Клоц Супр.— Ср. посралілгатн са, сралілгатн са СТЬБЛИІС, -иіа с собир. (1) хакацп солома, стебли зіагпа, зіёЫа: ѣко стекліе прѣдъ лнцемь вѣтроу Пс 82, 14 Син стыда Супр 397, 12 см. стьгна СТЬГНА, -ы ж (14) [стьгд- Супр (1)] рпцгі, якатеіа; (въ стьгнахъ на распжтннхъ ёѵ т.аіс; ушѵіаіб хагу пкагеійѵ) улица иіісе: ізндн на распжтьѣ і стъгны града Л 14,21 Зогр Мар Ас Сав • с т ь г н ы мн. ауора площадь патёзіі: кричава и трьзаннга лѵкжь и женъ • въ градьиынхъ стьгдахъ (!) н междахъ Супр 397, 12; ндѣаше же вьслѣдъ народъ многъ • гакоже пльномъ кыти вьсѣмъ стъгнам’ Супр 133, 6.— Мт 6, 2 Зогр Мар Сав; Мт 6, 5 Зогр Мар Ас Сав; Супр 137, 13-— Ср. гостнньць, межда, пжть, распжтнк, тръжнще СТЬЗА, -а ж (25) [стьз- Зогр (2) Мар (1) Сав (3) Евх (2), стъэ- Мар (1) Син (2), стез- Евх (2)] трфое дорога, тропа, стезя сезіа, зіегка: оуготоваіте пжть г(осподь)нь • правы творите стьза его Мк 1, 3 Зогр Мар Ас Сав; Л 3, 4 Зогр Мар Ас Сав; Мт 3, 3 Ас Сав (0 Зогр Мар); оуклошлъ есі стьзы, наііііА отъ пжті твоего Пс 43, 19 Син; пжті (т)воіа г(оспод)і съкажі мі • и стъзѣмъ твоімъ наоучі міа Пс 24, 4 Син; Евх 746 14.— Зогр Мар Ас Сав Син Евх.— Ср. пжть
сть С стькльннцд Мар (5) см. стьклѣннцд стьклѢница, СТЬКЛЬНИЦА, -а ж (11) [стькльннцд Мар (5)] яотпцюѵ, аХа(Застт2оѵ стеклянная чаша, сосуд зкіепёпа пасІоЬа, роЬаг, с'Гзе: дръжнте прѣдддннѣ ч(ловѣчь)- скд * крьштениѣ кръчагомъ • і стьклѣннцдмъ • і ина подокьна тдковдѣ творите Мк 7, 8 Зогр, стькльиицамъ Мар; жена... принесъши стьклѣ- ннцж влдговоньны масти... мазааше мѵромь Супр 391, 9-10 (алавастръ Л 7, 37 Зогр Мар Ас).— Мт 23, 25 и 26 Мар; Мк 7, 4 Зогр Мар; Л 11, 39 Зогр Мар; Супр 243, 4; 408, 11.— Ср. алавастръ СТЬЛАТИ, стелж, стелкши несов. (2) атршѵѵйѵаі, йлооцэагѵ-ѵй-ѵаі стлать, сте- лить зііаі, ргозіігаі: стслашта рнзъі съмоштрж Супр 332, 30; сърАШтдмъ кго стелжште котыгъі Супр 341, 12.— Ср. постилатн стѣла Пс 17, 15 Син см. стрѣла СТѢНА, -ъі ж (15) 1. тей/об крепостная стена, вал хе А, ЬгабЬа: съзіжджтъ сы> стѣны • Г(ероусдл)имъскъі Пс 50, 20 Син-. погрекошл ноштн» с(ва)ток кго тѣло • вьнѣ стѣнъ нд западъ града Супр 538, 4; оуАША грддънъіА стѣнъі Супр 540, 5 2. тоіхое, теі/іоѵ стена, ограда зіёпа, ргеЬгаба, оЬгаба: доколѣ ндле- жіте на чл(о)в(ѣ)кд оувьѣете въсі въі • ѣко на стѣнж прѣклоненж н плотъ вьздріновенъ Пс 61, 4 Син; подъкопдв’ше стѣнж ношть» • вьлѢзоша въ мдндстырь Супр 557, 25 • пе- рен.'. н кждетъ ти стѣна крѣпъкд • отъ лица вражнѣ Евх 926 14 3. хргщѵбе; (съ стѣнъ сърннжтн хатахртщѵі^еіѵ) скала, круча зкаі- пі зіёпа, згаг: походАште и ломАШте са кѣа\ж въ гора\ъ вържштджште са вь стѣнахъ вьсь дьнъ тъ н тж ношть Супр 32, 1; окоушддхж са съ стѣнъ сърннжтн Супр 480, 30 ф посрѣдьніа, срѣдьніаіа стѣна см. по- срѣдьнь, срѣдьнь. — Пс 17, 30; 50, 20; 54, 11 Син; Супр 336, 28; 463, 2; 497, 16; 538, 4.— Ср. градъ1, зьдъ СТЁНЬ, -и м (14) охіа тень зііп: сльньцоу ВЪСХОДАШТОу съкръіктъ са стѣнь Супр 417, 29; ѣви са слънъце праведъное • сего раді стѣнь прѣста • слънъцю во сжштю • стѣнь таітъ са Клоц 7, 8 и 9; Супр 417, 27 и 29; ПрННОШДДХЖ во нд одрѣхъ неджжнвъіА • дд понѣ стѣнь петровъ найдетъ нд кокго нхъ • н акнк въстдгахж Супр 307, 16 • перен.; истинѣ пришъдъшн прдздьнъ кетъ стѣнь Супр 418, 8 ф стѣнь пьедтн ахюура- среіѵ намечать, обозначать пазііпоѵаі, паг- пасоѵаі: дште ли же тъ огнь • стѣнь і|гдвъін • съ невесе прншъствнк вожніа огни Супр 250, 24.— Клоц 7а 7 и 15-16; Супр 307, 13 и 17; 322, 30; 417. 26- Ср. сѣнь СТЖІІАНИІв, -иіа с (1) греч. нет шаг, СОѴГ поступь кгок, скйге: ѣко м’нож’ство зълъ ч(ловѣ)къ попираетъ ма • іже х«татъ посра- мити • і прѣдъкнжти етжпдннѣ моѣ Евх 85а 13.— Ср. шьствнк етжпд (!) Супр 508, 14 см. етжпатн СТЖІІАТИ, -аж, -дкшн несов. (2) яеріяа- теіѵ, (ІрМ-а (!) шагать кгасеі; перен. посту- пать розіироѵаі: достойно оуво зъвднью етжпан Евх 906 22-23; здконсу оуво црькъвноуоумоу • покарѣж са прнсАгохъ * іакоже моштьно етжпа ти (вм. етжпд род. ед. м ?) Супр 508, 14.— Ср. ходити СТ&ПИТИ, етжплж, етжпншн сов. (1) ла- теіѵ ступить, шагнуть шіёіаі кгок, зіарпоиі: етжпн • и въниде кмоу нога въ доупннж пеш- терънж» Супр 218, 15-16.— Ср. ндетжпнтн етжпъ (?) Супр 508. 14 см. етжпатн СТѴХИІА, -иы. ж и СТѴХИІ6, -ніа с (3) [стѵхніа Супр(1), стѵхнк Хил(1), стоухніа (?), -нк (?) Евх (1)] атоі/еіоѵ стихия (как один из основных элементов природы) гіѵеі: ты отъ четыръ стоухнн тварь състдвль Евх 4а 1; НН ЛИ СТѴХНА наоучншА та измѣнены въівшд Супр 475, 12; по станемъ мнрънъимъ Хил 2аа 9-— Ср. вещь, съставъ с оу г о к і т н Клоц Іа 1 см. соугоувнтн с оу г о къ Клоц 126 38 и 40 см. соугоувь с оу г о в ь Евх 67а 20 см. соугоувь СОуГОуБИТИ, -влж, -вншн сов. (2) [соугов- Клоц (1)] біякаоіа^егѵ удвоить гбѵоііі, 2<іѵо)па8оЬіІ: влдговѣрьнынмъ желдннк соугоу- внша Супр 97, 16; соуговіте влагодѣть Клоц 1а 1 (оусоугоувите Супр 325, 4).— Ср. оусоугоу- внти СОуГОуБОРОДЬСТЙО, соугоуворождьст- БО, -а с (2) [-розь- Клоц (1)] біттдб тбход двойное рождение сіѵо)Г ггогепі: н слыша (! вм. слыши) въ рѣчи • соугоувородьствоу вештн... аггелъ марки матери хрнстосовѣ • родьство кго клдговѣствовд аггелъ • марки мдгддлынн • порожденнк кго кже отъ грова влдговѣстьствова Супр 451, 16-17, соугоуво- розьствоу Клоц 14а 3.— Ср. родьство1, рождьство СоуГоуБЪ, -ын прил., сравн. ст. соугоувѣн (15) [соугов- Клоц (2)| бітто^, біяХоі'е двой- ной, двоякий, удвоенный <іѵо)па5оЬпу: соу- гоувж пакы г(лдго)ла жізнь • соугоуво розь- ство • въ коупѣ і порозьствоу Клоц 136 40 и 14а 1; Супр 451, 14 и 15; соугоуво съмо- тренье • соугово чл(о)в(ѣ)колювьствіе соугоуво сънітьее въ коупѣ же і съмѣренье • соугово • къ ч( ловѣ) комъ посѣштенье Клоц 126 37-38, 38, 39, 40 (соугоувь... соугоувь... соугоувь... соугоуво Супр 449, 2(2), 3, 4); творите и с(ы)- нд ѣеоньнѣ соугоувѣиша васъ Мт 23, 15 Мар (0 Зогр).—Клоц 146 23; Супр 333, 20; 633
соут 449, 4; 453, 13-—Ср. соугоувь1, соугоувьнъ соугоувь1 прил. нескл. (7) біттбе, білкоѵе, тЁХеюе (!) удвоенный, двойной, двоякий (іѵо)і; Зѵо]пазоЬпу: мытк поржчн в(ог)ъ • соугоувь даѵндовъ пжть Супр 361, 3-4', просншА нлагод'кти отъ него сь невесе * и соугоувь за кд’ио вьзаша Супр 55, 3.— Супр 55, 10; 449, 1, 2 (2) и 3.— Ср. соугоувъ, соугоувьнъ СОуГОуБЬ2 нареч. (2) [соуговь Евх (1)] та білХааіа вдвое ЗѵоіпазоЬ: таче дьв-кма прннесъшема соугоувь Супр 369, 20 • вместе гагоѵегі: і кыстъ соуговь в(ог)ъ въ коуп-к н ч(лов'Ь)къ Евх 67а 20 СОуГОуБЬНЪ, -ъіи прил. (1) битое двойной сіѵощазоЬпу: соутоувъныи пр-кдътеча Супр 461, 10.— Ср. соугоувь, соугоувь1 с оу д а р ь см. сѵдарь СОуИ прил. (1): соукк с в знач. сущ. ратаібтгіе суета, тщетность тагпозі: ие прізьр'к вь соука • і неистовлеиь'к ложьнаа Пс 39, 5 Син.— Ср. соуктьнъ; соукта, тъціе- та, въсоук соукомарнм Л 19, 4 Ас см. сѵколсдрніа СОуКЪНО, -а с (4) та тціхгѵа, вар. тці- Хіѵоѵ раиос;, то ѵфааца тріхіѵоѵ толстая шерстяная ткань, сукно зикпо; кназъ пове л-к... соукномъ въстирати раны кго Супр 161, 17-18,— Супр 116, 19; 179, 1-2; 213, 11 СОуЛѢИ прил. сравн. ст. (5) (соул-ки в'ыти біасрёрегѵ) лучше ІерзГ: миоз'кх1* птщь • соул'киши есте вы Мт 10, 31 Ас (лоучьше Зогр Мар).— Л 12, 7 Зогр Мар Ас Боян.— Ср. довръ (довр'ки), лоучии, оуиии СОуЛЪІв нареч. сравн. ст. (4) иоргрбтероѵ лучше Іёре: въпрашааше же часа отъ ни\ъ • въ которы соул'ке емоу выстъ И 4, 52 Зогр Мар Ас 4 соул-кк иміти кого комоу, чесомоу греч. нет предпочитать кого-л. кому-л., чему-л. баѵаі ргебпозі пёкоти ргесі пёкут, пёсіт: длъжъиі ежтъ ні едіиого ч(лов,Ь)ка подъ німі сжштаго соул'ке ім-кти в(о)жію законоу Клоц 16 40.— Ср. довр-к (довр'ки), лоуче, оуик СОуЛІв нареч. сравн. ст. (1): с оу л к кетъ в знач. сказ. аорсрёреі удобно )е ѵЬббпё: жже (т. е. истинж) аште ти покажж иыніа • не соуле ти кетъ Супр 394, 11.— Ср. польза (иа пользж) соумьи'кник Супр 98, 19 см. ежмьи'киик соумьн-кти са Супр 41, 1; 239, 27; 410, 25 см. ежмьн'кти са соуиагогъ Л 8, 49 Сав см. сѵндгогъ соунагогь Л 13, 14 Ас см. сѵндгогъ с оу р і и с к ъ Пс 59, 2 Син см. сѵриискъ с оу р і га Л 2, 2 Ас; Пс 59, 2 Син; Супр 59, 12 см. сѵриіа СОуРОВЪ, ыи прил. (3) греч. нет дркиНі, еоух жестокий зигоѵу, кгиіу: се слышдвъшд литаіа та • и соуроваіа и нечлов'кка Супр 211, 1 ф жила соурова (Зоѵѵеороѵ сыромятная плеть (из воловьих жил) Ьукоѵес: съвлъкъше и соуровами жилами виіате и по чр-квоу Супр 156, 16-17; Супр 100, 30.— Ср. литъ СОуРОйѢ нареч. (3) шрше жестоко зигоѵё, кгиіё: ч’то зъло сътворьша лѵа соуров'к н непр'кподовьнк мжчиши Супр 4, 9-10.— Супр 233, 10 и 26.— Ср. лит'к с оу р ь с к ъ Л 4, 27 Мар см. сѵрьскъ СОуСАНА, -ы ж имя (3) Еооааѵѵа, Есоааѵѵа Сусанна Хшапа: и соусаиа и ины мъиогы • гаже слоужаахж емоу Л 8, 3 Мар (0 Зогр)', иыиіа соусаиа оуд'квеиа выстъ • отъ везакоиъноу старцоу Супр 135, 2.— Супр 191, 26 СОуСИИНЪ прил. к мужскому имени Ху- сий топ Хопаі Хусиев Кйзйѵ: о словесехъ соусніи'кхъ Пс 7, 1 Син соухарь И 4, 5 Зогр Ас см. сѵхарь СОуХО, -а с (6) ут), аіуіакбе, ёбасрое суша 8ОИ8, виска гетё, зисЬо: ізвезъше коравь на соухо Л 5, 11 Зогр Мар (на землж Ас); извлъкьше и иа соухо Мт 13, 48 Ас (на край Зогр Мар Сав); ходаи по мороу акы по соухоу Супр 77, 8.— Супр 154, 24; 473, 18.— Ср. земліа, соуша СОуХОНОГЪ, -ыи прил. (1) греч. нет не владеющий ногой, сухоногий, хромой тарсі зисЬои (осЬгпиІои) поЬи, сЬготу: мол(нтва) надъ соухоржкомь (!) (вм. соухоногомь) Евх 436 17 СОуХОРАЖЪ, -ыи прил. (3) [сжхо- Мар (1)] ^рраѵ ё%отѵ тт|Ѵ хеіра сухорукий, не владею- щий рукой та)ісі зисЬои (осЬгпиіои) гики: & о сжхоржц'кмъ Мар 43а 32; повел'квыи соухоржкоумоу • въстати по ср’кд’к съвора Евх 406 3; мол(итва) иад(ъ) соухоржком(ь) члов('к)комь Евх 406 1.— Ср. соухъ (соухж ржкж имы): ср. соухоногъ СОуХОТА, -ы ж (2) [хоухот- Супр (1)] ^тіроттіб сухость зисЬозі, ѵургаЫозі: въ град'к ии смокы вждетъ • ии джвъ никакъже миогыа ради топлоты и соухоты • въздЬ'- X* лаврьскааго Супр 301, 13.— Супр 301, 23-24 СОуХОІАДЬЦЬ, -а м (1) греч. нет тот, кто, соблюдая строгий пост, питается всухомят- ку розіпік, кіегу зе гіѵі роиге зисЬои зігаѵои: вжди въ довро врашъио 'кдеиігк м-ксто • соухо'кдець Евх 70а 25.— Ср. постьникъ СОуХЪ, -ыи прил. (29) [сжх~ Мар (1)] ^тірбе і • сухой, лишенный влаги виску: вр'кжъиыи же камы • толма соухъ з'кло кетъ и везъ влагы Супр 300, 4 2. иата^гцюе сухой, засохший (о растениях) изсЫу, 634
соуш гѵайіу, обшпгеіу: привАзашА с(вА)тааго джкѣ соусѣ аворовѣ Супр 18, 10; вьси дивлѣхж сд видАШте джка оклиствьиѣвъша • ти ко вѣдѣѣхж и * нздавъиа соухъ Супр 18, 18 • ё^тіращгёѵоі; высохший, омертвевший (о частях тела) изсйіу, осіитгеіу (о сазіесіг іёіа)'. вь тѣхъ же лежааше мъиожьство ко- лаштіхъ • слѣпъ • хРолѵь • соухъ • чаіж- штеіуъ движеньѣ водѣ И 5, 3 Зогр Мар Ас; і кѣ тоу ч( ловѣ) къ соухж ржкж імы Мк 3, 1 Зогр Мар Ас Сав.— Зогр Мар Ас Сав Супр.— Ср. кезводьиъ СОУША, -а ж (3) %т)ра суша зоизе: прѣходн- те море и соушж Мт 23, 15 Мар (0 Зогр); овраціаььи море вь соушж Пс 65, 6 Син.— Пс 94, 5 Син.— Ср. соухо, земліа С0ѴШИЛО, -а с (1) сррпуюѵ хворост гозѣі, сЬгазіГ: кості моы> -Ѣко соушіло сосъхж сіа Пс 101, 4 Син СОУШИТИ, соушж, соушиши несов. (3) греч, нет 1. сушить зизіі, ѵузоизеі: иждеии із него в’сь д(оу)хъ творАціеи жаждіж • і в’свв ььзіж... соушАЦііж суетъ ны его Евх 296 22 2. перен. аШщеге(!) иссушать, изнурять, мучить зігаѵоѵаі, ігаріі: въижтрьнѣѣ машѣ очісті • ѣже иъи соушіАтъ грѣхъ и иашімі • да мілостііж твоеіж ізкаві нъи Киев За 21; алчъкоіж миоговк секе соушаста Супр 547, 23 соуѣа Пс 39, 5 Син см. соуи соуіе нареч. (2) ратрѵ тщетно, напрасно, бесполезно тагпё, гЬуіеспё: соуе же чьтжтъ ма • оучАште оучеииѣ • заповѣди ч(ло- вѣ)ч(ь)скы Мт 15, 9 Зогр (въ соуе Мар); соуе г(лаго)лаше Пс 40, 7 Син.— Ср. ашоуть, въсоук, тъціь (въ тъціе), массук, спъіти, тоуик соугетА, ъі ж (6) цатаіоттіё тщета, суетность, суета тагпозі, пісоіа: скоиьчашьь сіа въ соуетѣ дьиі ихъ Пс 77, 33 Син; Евх 62а 22-23; іѵтъвратн очи моі да ие видите соуеты Пс 118, 37 Син.— Пс 38, 6 Син; 51, 9 Син; 61, 10 Син.— Ср. соуктьиъ (соуктьио), тъціета соугетьнъ, -ъіи прил. (32) цатаіо^, хеѵое, аѵаібеюб хаі ахаіро<;, ттіе ратаіотт]- то$ мелкий, ничтожный, суетный ргагсіпу, тагпу, розеіііу: ср(ъ)д(ь)це іхъ соуетъио естъ Пс 5, 10 Син; окаче соуетъні с(ы)и(о)- ве чл(о)в(Ѣ)чи Пс 61, 10 Син; в’сѣхъ пе- чалей миръскыхъ • імѣииѣ • тьціаіа соуетъ- ныіа сласти же и славы Евх 90а 3-4; іако моштеиъ кстъ отъ мжкъ твоихъ соуктъныихъ извавити меие Супр 153, 14 • мелкий, незначительный, несущественный пегаѵаг- пу, Ьегѵугпатпу: слоухъ ко соуетьиъ сатъ • не прімеші Клоц 16 30-31; жьрж когомъ твоимъ • соуктиомъ глоухомъ слѣпомъ Супр съ О 163, 14-15 сз соуктьио, соуктьнок с; соуктьиага с мн. в знач. сущ. ра- таіотгіб, та ратаіа суета, тщета, сует- ность тагпозі, розеіііозі: вьскжіж люките соуетьиаа і іціете лъжы> Пс 4, 3 Син; Евх 73а 9; въ істииж людье пооучішА са тъштетъ- иъімъ • і соуетънымъ Клоц 126 19-20 (кезоумъныимъ Супр 448, 16).— Син Евх Клоц Супр.— Ср. тъціь СХОЛАСТИКЪ, -а лі (1) а/оХаатход Схо- ластик (именование святого) Зсйоіазіік (ртйіотек хѵёісе): житик прѣпрость • отьца і'шаиа... кмоуже прирокъ схоластнк’ Супр 272, 6 схотѣ И 1, 44 Ас см. въехотѣтн СЪ предлог (>1000) А. с род. ало, ёх, біа (1), хата (!) 1. при указании направления движения, действия с, из, от г, з, о<і: съшедъ- шемъ імъ съ горъі • сърѣте т народъ многъ Л 9, 37 Зогр Мар Ас Сав; пси Ѣдать отъ кроупнцъ падаіжштнхъ съ трапезы господен свонхъ Мт 15, 27 Мар Сав (отъ Зогр); с се катапетазма црковъиаѣ • раздъра са • съ вышьйѣго краѣ • до инжьйѣаго * иа двое Мт 27, 51 Зогр Мар Ас Сав; съ н(е)к(е)се посълавъ с(вА)тааго твоего д(оу)х* Евх 4б 17; дроугоици же окоушаахж са съ стѣнъ съринжти Супр 480, 30; съпадъшоу са кмоу съ конга Супр 221, 28; съ оиого полоу іордаи.. Мт 4, 25 Зогр Ас Сав (0 Мар); съ страны ХОдаштиимъ покажж енлж Супр 311, 9 □ съ горы аѵсоОеѵ заранее ргесіет: съ горы прѣжде прАт(а)А текѣ • сърекролккьствип съказаннк Супр 411, 6 2. при указании временного начала действия с осі: съ вечера иджште вь съкоръижіж кмоу црькъве Супр 35, 8 □ съ прьва см. съпрьва 3. при указа- нии происхождения или пребывания кого-л., чего-л. с, из г, з: крьштеиье юан’иово • съ н(еке)се ли кѣ • іли отъ ч(ловѣ)къ Л 20, 4 Зогр Мар; о(ть)ць вашь • съ нек(е)се дастъ д(оу)хъ клагъ Л 11, 13 Зогр Мар □ съ лѣпоты см. лѣпота; съ проста см. съпроста Б. с твор. рета, аёѵ, ярое, яері, пара, ёѵ, хата, ара, еіё, плёр, яро (!), хаі (!) 1. при указании совместного участия в действии или совместного состоящія с з: ты кѣ съ і(соу)сомь галилѣіекымь Мт 26, 69 Зогр Мар Ас Сав; ѣджшть съ мытари і грѣшьникы Мк 2, 16 Зогр Мар Ас Сав; сѣдѣхъ съ вами Мт 26, 55 Зогр (при васъ Мар Ас Сав); съвѣціавъ же съ дѣлателы • по пѣиАзоу на день • посъла ы> въ вииогр(а)дъ свои Мт 20, 2 Мар Ас (съвѣціавъ же цѣиж по срекрьиикоу Сав, 0 Зогр); ие погоукі съ нечъ- стівъиимі д(оу)шы> моеіА • и съ мжжі крьвы жі- вота моего Пс 25, 9 Син; съ прѣ(по)докъномь 635
СЪБ СЪ прѣлодокенъ кждеші • и съ можемъ (!) ие- повіньномь неповінъ вждеші Пс 17, 26 Син; нджіптсу же комнссу и съ народомъ многомъ Супр 228, 5 9 о предметах: ѣко на рдз- коіникд ли ізндосте • съ оржжнемь і дрькол’мн Мт 26, 55 Зогр Мар Ас Сав; въстръгнете коупъно съ нимь і пьшеннцж Мт 13, 29 Зогр Мар Ас Унд; вьнідж въ домъ твоі • съ вьсесъжагаемъімн Пс 65, 13 Син; нзведе ы> съ сърекромъ • н златомъ Пс 104, 37 Син; прндоніА на нь • съ дрѣвесы н съ свѣіптдмн Супр 412, 12 • при выражении объедине- ния, соединения'. повелѣ соль съ оцътомь съм'кснвъше полнватн ранъі кго Супр 116, 18 2. при обозначении противопоставления, противоборства с, против 8, ргоіі: хОтаіптю- моу сждъ прнььтн съ токовъ Мт 5, 40 Зогр Мар; аште тако естъ вина чл(овѣ)коу съ женою Мт 19, 10 Мар Ас Сав (0 Зогр); крашьь сіа со множ спъіті Пс 108, 3 Син 3. при обозна- чении сопутствуюгцих обстоятельств с в: і ошьдъшн скоро отъ грока • съ стра\омь і радости» велиеж • тѣсте възвѣстнтъ оучени- комъ Мт 28, 8 Зогр Мар Ас Сав; іди съ мнромь Мк 5, 34 Зогр Мар Сав (в мнр(ъ) Ас); възърѣвъ на на съ гнѣвомь... г(лдго)лд Мк 3, 5 Зогр Мар Сав (възьрѣвъ на на гнѣвомъ Ас); і подожди намъ... съвръшнтн законъ х(ристос)д твоего • съ в’сѣмь дръзно- вениемь Евх 11а 19; и съ слъздмн и въздъіхани'і кнгаше вь прьси своа глагола Супр 524, 25; они же съ спѣхомъ іпъдъіпе стдіпа близъ града Супр 223, 29 4. при выражении действия, отношения в чью-л. пользу; пере- водится на русск. и чешск. дат. без предлога. сътворити милость съ о(ть)ци нашими Л 1, 72 Зогр Мар; клаго сътворилъ еси съ рдкомь твоімъ г(оспод)і Пс 118, 65 Син; ѣкоже ти люко * сътвори съ лиіовк рдкомь твоимь Евх 726 14 5. при указании на предмет, при посредстве которого совершается действие; переводится на русск. и чешск. твор. без предлога', въсхвдлж іміа к(ог)д моего съ пѣс- иівк Пс 68, 31 Син; съ оустънама свосмд • іс- повѢддіа секе вѣрна Клоц 26 27; съ при- леж’иовк молитвою моли са кмоу Супр 531, 28 6. при выражении одновременнаго дей- ствия (коупьно съ аѵѵброцое, сп5ѵхр0Ѵ0С) с з: ниже сънідетъ съ німъ слава домоу его Пс 48, 18 Син ; коупно съ словесъі дѣло пришъло Супр 337, 11 7. в сравнении как, сравнитель- но )ако: ръвьнивъ • неоустроеиъ • съ лоуновк прѣмѣнѣьь са • и съ крѣменемь етеромь • прѣврдщаіА са Евх 54а 22; тъчьнъ къістъ (т. е. лдздръ) съ не оумьръшиими Супр 317, 21; нозѣ кмоу съ инѣми оумъі Супр 414, 15.— Зогр Мар Ас Сав Унд Боян Ен 636 Син Киев Евх Клоц Супр Рыл Зогр-лл съ Супр 452, 10 см. нъ еЪБбЗНЛЧАЛЬНЪ, -ъіи прил. (1) аѵѵаѵ- арх°6 столь же имеющий начала, вечный зіе)пё ехізіщісі Ьег росаіки: едмъ съі начало в’семоу • имѢіа в’ секѣ слово съкезндчАльно Евх 67а 7-8 съ к е р- см. съвьрдти ОЪБИРЛНИЮ, -на с (2) 1. оѵХкоуті сбор, собирание зЬігапі: окъхождддше поустынж • съкнрдннга ради сдмордстжштиихъ мелдгрнн Супр 289, 10 2. та брацата (!) сочинение (драматическое) сііѵасіеіпі киз (?): оуне къі си- це гнѣвати са нд тѣуъ • иже плАсцемъ съкнрдник пншжтъ Супр 403, 19 ОЪБИРЛТИ, -дге, -дкши несов. (68) 1. аѵѵ- ауеіѵ, ёяіаѵѵауеіѵ, оѵХкёуеіѵ, Отіааѵрйеіѵ, Хртщаті'^еаОаі, роуоХоуегѵ, беацеѵеіѵ (!), ёреѵуеаОаі (!) собирать, сосредоточивать, скапливать зЬігаі, зЬготагсГоѵаі: і нже не съкирдетъ съ мъновк рдстд чаютъ Л 11, 23 Зогр Мар; съкирдютъ же крѣменд тажъкд... і възлдгаютъ нд плештд чл(о)в(ѣчь)скд Мт 23, 4 Мар Ас; съшрдьы ѣко вь мѣхъ водъі моръск..ъііА Пс 32, 7 Син; ськнрддше кратнік и стрдньнъіА Супр 569, 17 • собирать, убирать (урожай) вкііхеі (йгоди)'. възьрите нд птица н(е)к(е)с(ь)скъііА • кдко ие сѣютъ ни жьнмтъ • ни съкнрдвктъ въ жить- ннцж Мт 6, 26 Зогр Мар Ас Сав • перен.'. оукоиство вь ерьд’цихъ ськнрддхм Супр 398, 18; отрочннкы закона съкнрдкшн Супр 335, 1 2. съкнрдтн са аѵѵауеаОаі, аѵѵёрхе- сг&аі, ёяаОроі^еаОаі, аѵѵтрёхеіѵ собираться (вместе), скапливаться, сосредоточиваться зсЬагеі зе, зЬготагсГоѵаІ зе: дзъ вьсегдд оучдхъ нд съньмнціихъ * и вь цр(ь)к(ъ)вн идеже вьси нкдеі съкнрдхж са И 18, 20 Сав (съиемлжтъ са Зогр Ас, 0 Мар); народомъ же съкирдикштемъ са • начатъ г(лдго)лдти Л 11, 29 Зогр Мар; отъ дьнешьніааго дьие повелѣно иъі кетъ вьнѣ града ськнрати са Супр 200, 21-22; отъвеждоу съкирддхж сд к немоу Супр 556, 4 • нд кого, чьто ёяіапѵ- ауеаОаі готовиться к нападению на кого-л., что-л., собираться воевать с кем-л., чем-л. сЬузіаі зе ртоіі пёкоти'. 'кко слъішдхъ ржженъе много жівжштііхъ окръстъ его (да) съкіраах1* сіа коупьно нд міа Пс 30, 14 Син.— Зогр Мар Ас Сав Унд Син Супр Рыл.— Ср. съннматн, кьратн СЪБИТИ, съкн», съкнкшн сов. (1) аѵухбл- теіѵ избить хЬіі: ракъ же к(о)жии видѣвъ чловѣка съдръжнма и съкнкнд • отъ сълоучнвъ- шиіхъ км^ зълъ помнлова кго Супр 42, 6 671БЛАЖНІАТИ, -и», -икши несов. (23) ахаѵбаХі^еіѵ соблазнять, вводить в грех,
СЪБ в соблазн роЬогзоѵаѣ, иѵасіёі <іо рокизепі, зѵасіёі ке ЬгісЬи: дште око твое съклажнаатъ та • ізьмн е н връвн отъ секе Мт 18, 9 Мар Зогр-пал(0 Зогр); докрѣ-е-моу кн кыло • дште вн кдмень жръновъны • възложенъ на выіж его • і връженъ въ море • неже дд съклджнѣ- етъ • малыуъ снуъ еднного Л 17, 2 Зогр (да сканъдалнсаатъ Мар); дціе крдшно съклдж- нѣетъ крдтд моего • не нмдмъ масъ Ѣсти ВЪ вѣкы * ДА не СЪКЛАЖНАЖ крдтд моего / Кор 8, 13 Ен о съклджніатн са подвергаться искушению, соблазну роЬогзо- ѵаі зе, росіІёЬаІ рокизепі: кывъиін же печдлн і гоненню • словесе рддн • дкье съвлджнѣетъ са Мт 13, 21 Зогр Мар.— Зогр Мар Ас Зогр-пал Ен.— Ср. клдзннтн, скднъддлнсдтн ОЪБЛДЗНИТИ, -клажніж, -клдзнишн сое. (47) 1. якаѵаѵ, апѵбеіѵ, леріикі^еіѵ сбить с пути, запутать, одурманить, заманить оташіі, зѵёзі. з сезіу: соклазні іа по непрѣ- Ходънѣ д не по пжті Пс 106, 40 Син; оукрѣпн ма • н съклазні вьсе множьство се... н дкик прндес(вА)тын мнханлъ... доведе кес троудд нд мѣсто * д сна съклазні невиднмѣ... кѣдхж ВЪ ГОрАХЪ ВЪрЖШТАІЖШТе СА ВЬ СТОНАХЪ вьсь дьнь тъ н тж ношть Супр 31, 17 и 27 □ съклдзннти са якаѵасНІаі, яіятеіѵ сбиться с дороги, заблудиться гаЫоисНі; перен. запутаться, ошибиться ггпуііѣ зе: МЪІ ко ксмъ повнньнн съклдзннвъше СА НА пжти Супр 32, 29-33, 1 2. аиаѵбакіХеіѵ соблазнить, ввести в заблуждение, в иску- шение. совратить (с пути истинното) ро- Ьогзіі, иѵёзі <іо роЬогзепі, <іо ЬгісЬи: і нже дште съклазннтъ еднного отъ малыхъ снхъ • вѣроуіжштніхъ въ ма Мк 9, 42 Зогр Мар □ съклдзннти са о комь, чемь аиаѵбаЛІ^еа- §аі впасть в заблуждение относительно кого-л., чего-л. роЬогзіІ: зе пасі пёкут, пёсіт: ксн вы съклдзннте са о мнѣ въ сн» ношть... іѵтъвѣштдвъ же петръ рече емоу • дште і всн съклазнатъ са о текѣ • дзъ ннколн- же ие съклажнж са о текѣ Мт 26, 31 и 33 Зогр Мар Ас Сав • съклдзннти са въ чемь ахаѵбоЛі^есг&аі впасть в грех, в соблазн ргоЬгезіі зе: мол(нтва) иад(ъ) съклажзнь- шиімь са въ крдшънѣ Евх 226 4. - Зогр Мар Ас Сав Зогр-пал Син Евх Супр Рыл.— Ср. ЗАКЛЖДНТН, ОКЛАЗННТН СА, СКДНЪДДЛНСДТН СЪБЛЛЗНЪ, -А м (18) 1. асрйкца; (ке-съ- влдзнд аѵецяобіатсое) недостаток, ущерб; препятствие песіозѣаѣек, зкоба; ргекагка: иже исцѣлити кстьствьнъіа съклазны... дѣло твока снлъі кетъ Супр 249, 21; прѣнтн... весъклдзнд море житннское Евх 846 1; інѣмъ прѣжде жьджштнімъ • проповѣддтн слово ке съвлазна Супр 24, 18-19 2. стиаѵбсЛоѵ; съы С (ке-съклдзнд ааиаѵбаЛіато^, аиатаирітак;, аякаѵсоб) соблазн, искушение роЬогзепі: ІДИ ЗА мъиоіж сотоно съклдзнъ мн есн Мт 16, 23 Мар (0 Зогр); невъзможьно естъ дд не приджтъ съклдзнн Л 17, 1 Зогр (скандаля Мар); ’і кыстъ імъ во съклдзнъ 77с 105, 36 Син • заблуждение ошуі: ш съконьчдтн емоу * съмъіслъ единдчьнддго окрдзд • кес порокд и кесъвлдзнА Евх 98а 23; ке съклазна хоштетъ ДА СА ПОЗНАКТЪ ОТЪ ПрНХОДАШТНІ'ХЪ к немоу Супр 28, 14-15.— Зогр Мар Ас Сав Унд Син Евх Супр Рыл.— Ср. клазна, клазнъ, здклжждеинк, СКАИЪДАЛЪ еЪБЛЮДЛТИ, -діж, -акшн несов. (25) ттіреіѵ, біаттіреіѵ, апѵттіреіѵ сохранять, сбе- регать что-л. сЬгапіі, исЬоѵаѵаІ: м(д)тн его съклюдддше ВЬСА ГЛАГОЛЫ США * въ еръдьцн своемь У7 2, 51 Зогр Мар Ас Сав • оберегать, охранять кого-л., что-л. от кого-л., чего-л. сЬгапіі, осЬгапоѵаІ пёкоію, песо ргесі пёкут, пёсіт'. егдд кѣуъ съ ннмн въ мирѣ • ДЗЪ СЪКЛЮДАХЪ ІА ВЪ ІМА ТВ06 И 17, 12 Мар Ас (съклюдохъ Сав, 0 Зогр); христосовомъ зидлленікмъ съклюддкмъ Супр 166, 17 9 соблю- дать что-л., исполнять гасЬоѵаѵаі, бобгго- ѵаі: імѣьм здповѣдн моіа • і съклюдаіан іа • тъ естъ люваі ма И 14,21 Зогр Мар Ас (2) Сав 101а 16-17 (хранд Сав 256 10); вьсѣ оуво елико дште рекжтъ вамъ клюстн • съвлюдднте н творите Мт 23, 3 Мар (0 Зогр).— Зогр Мар Ас Сав Боян Супр.— Ср. влюстн, хр4нн~ тн еЪБЛЮДбНИЮ, -ніа с (1) греч. нет охрана, охранение зігегепі, осЬгапоѵапі: влъкъ ноштніж прнсѣдѣдше оу тѣлд нд съвлюденьк кмі7 Супр 537, 28 ОЪБЛЮОТИ, съклюдж, съклюдешн сов. (66) ттіреіѵ, біаттіреіѵ, агіѵттіреіѵ, (!) сохранить, сберечь исЬгапіі, исЬоѵаѣ: ты же съклюде докрое вино до селѣ И 2, 10 Зогр Мар Ас; съклюсти крдтръство незд- вистьио Евх 96 13; не опдлимы а съклюде • въ плдмени огиьнѣ’мь Супр 565, 28 • отъ кого, чесо или без доп. еррогіреіѵ оберечь, убе- речь от кого-л., чего-л. осЬгапіі ргесі пёкутп, пёсгт\ от(ь)че с(ва)ты съклюдн іа въ ілда твое И 17, 11 Мар Ас Сав (2) (0 Зогр); нъ да съклюдешн іа отъ непрнѣзни И 17, 15 Мар Ас Сав (0 Зогр); съклюдеші ны отъ родд сего въ вѣкъ 77с 11, 8 Син; доколѣ... ицѣлѣвъ са самъ отъ вьсѢкоа рдны съклюдешн Супр 163, 18 • соблюсти, исполнить гасЬоѵаі, скхіггеі: азъ • здповѣдн о(ть)ца моего съклюдохъ • і прѣкывдіж вь него люкъве И 15, 10 Зогр Сав, съклюсъ Мар Ас; дште ли хоштешн въ животъ вьннтн • съклюдн здповѣдн Мт 19, 17 Мар Ас (съхрднн Сав, 0 Зогр) □ съклюс- 637
СЪБ ти са опѵтцреісг&аі сохранить исЬоѵаІ зе, ѵубггеі: кино ново въ мѣхы нов'ы въливавктъ • с овое съвлюдетъ са Мт 9, 17 Мар (0 Зогр); Л 5, 38 Зогр Мар.— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Евх Супр.— Ср. сохранити СЪБЛЖДИТИ, съвлжждж, съвлждиши сов. (1) яорѵепеіѵ предаться разврату зезтііпіі: ащте ие вы покааиьа было • како съвлждив’шаа- го въ корѵн,о,ѣнехъ прилти павьлъ повелѣ Супр 527, 3-4.— Ср. вдя&ъ. (влждъ сътвори- ти) ОТіБЛЖЖДбНИК?, -иа с (2) цоіхеіа, фѲора разврат, прелюбодеяние зезтііпёт, гсігоіо- хепі: и по сьвлжждении ми оувивъ № въврьго\ъ вь рѣкж Супр 526, 4.— Супр 523, 3.— Ср. влждъ, влжждеиик, люводѣиство, люводѣа- ник, прѣлюводѣнство, прѣлюводѣаинк ОЪБОРЪ, -а м (53) [съвравъшъ (!) Супр (1)] 1. апѵёбрюѵ, апѵаушуі), аѵХХо-уод, апотрца, аг'ѵобод, яаѵцуѵріе, оцруоріе, біаушут), ёххХраіа, ауо(>а, хорб^, брцое; (отъ съвора ауораіод; съвороу выти аѵухротеіаОаі) со- брание зЬготагсіёш: да пойдемъ оуво вьси на мѣсто вашемоу съвороу Супр 30, 27; изиде въиъ града съ людьми своими • и тоу съворы творааше Супр 200, 23', по истинѣ съвравъшъ (! вм. съворъ вашъ) вез ліжжьства Супр 335, 21 • общество, компания зроіеспозі, зроіесепзіѵі: чъстъныи ішаиъ вѢжа весчииъ- иааго съвора отиде въ поустъінж Супр 288, 27; азъ же вашего съвора молж ш мжченици Супр 67, 11; приставишь имъ кыа отъ съвора Супр 129, 24 □ съворъ вратиьь абеХ- фдтре братство Ьгаігзіѵо: аште лѣп(о) естъ въ тоижде вьси или въ градѣ миогоу выти съвороу вратиА Зогр-лл 16 4 2. айѵобое синод (епископов); вселенский собор (Ых- кирхку) зупоб; екшпепіску копсіі: повелѣ же цѣсарь <е.еш доспи • прити иа съворъ и старѣйши- намъ еретичьскамъ Супр 201, 8; вѣроуи вь никеискааго съвора заповѣди Супр 200, 5; съворъ епискоупъскыи Супр 202, 29; пл(ма)ть с(ва)т(ы)мъ о(ть)ц(е)мъ • съвравъшиимъ са въ с(ва)тѢмъ и вьселенстѣмъ съворѣ Ас 1186 23 3. оѵѵёбрюѵ синедрион (иудей- ское верховное судилище) (гісіоѵзка) ѵеіега- СІа: архиереі же и старьци съворъ всь • искауж лъжа съвѣдѣтелѣ Мт 26, 59 Сав 97а 18 (сънъмъ Зогр Мар Ас Сав 1116 8); съвърашА же архиереі • і фарисѣі съворъ И 11, 47 Зогр (сънемъ Мар) 4. аотаусоур синагога зупацо- 8а: повелѣвыи соухоржкоумоу • въстати по срѣдѣ съвора Евх 406 4; сеи смоквн миози съка- зателе рѣшь о жидовьстѣ съворѣ приложеиѣ выти Супр 346, 14.— Зогр Ас Сав Ен Евх Супр Рыл Зогр-лл.— Ср. вѣще, съиьмъ, съвѣтъ СЪБ СЪБОРЬНИКЪ, -а м (3) ’ЕххХгіаіаотгіс Проповедник, Экклезиаст (книга Ветхаго завета) Кагаіеі (кпііга Зіагёііо гакопа)'. доврѣ оуво глагола съворьннкъ • крѣмь плакати сь и врѣмА кланати са Супр 364, 11.— Супр 356, 13 и 30 ОЪБОРЬНЪ, -ыи прил. (9) ёххХцаіа (!) совместный, всеобщий Ьготасіпу, оЬеспу: народоу же \чташтс\ • позоръ съворъныи творити Супр 130, 29 ♦ съворьиаи црькы а) ёххХтіаіа хаОоХіхц вселенская (католическая) церковь ѵзеоЬеспа (каіо- ііска) сігкеѵ: полемшиъ рече кока црькъве • отъвѣшта съворьнѣи не во кстъ ииа отъ Хръста Супр 132, 8 б) 6 еохтрріо^ 01x05 собор Ыаѵпі сЬгат: съ вечера иджште въ съворъижіж кмоу црькъве Супр 35, 9.— Супр 124, 27; 132, 22 и 29; 133, 25; 136, 19; 139, 23.— Ср. католикии, овьщь ОЪБООТИ, съводж, съводеши сов. (1) греч. нет заколоть, забодать (рогами) ргоЬосІпоиІ: акоже приноужденомъ нмъ вытн воазиыж юиьца... і'зволити паче въ огни съгорѣти • нежели отъ того съводеиомъ выти Супр 565, 26.— Ср. провости, проинстн съвравъшъ Супр 335, 21 см. съворъ СЪЕРЫСАТИ, -авк, -акшн сов. (1) аяо^еіѵ соскоблить, счистить зебгіі, осізііі: пѣготи- вымъ пѣготы акы лопатовк словесемь сьврыса Супр 387, 22-23.— Ср. отрѣвити, стръгати, сътрѣвити съвывати Зогр-лл 26 13-14 см. вывати О’ЬБЪІВЛТИ СА, -авк са, -акши са несов. (6) 1. агщРаіѵеіѵ случаться, происходить зіаѵаі зе, ѵгпікаі, пазіаѵаі: видѣв же... равъ в(о)жии... съвывавкштек са многыимъ паденик • отиде отъ мѣста того Супр 518, 28-29; съвываетъ са имъ пакости [съ]выватн Зогр-лл 26 13 2. аѵалХтіробаОаі сбываться, исполняться пзкиіеспоѵаі зе, паріпоѵаі зе: і съвываетъ са імъ • пророчьство іса[іса)іиио Мт 13, 14 Зогр Мар.— Зогр-лл 2а 16; 26 1-2.— Ср. лоучати са, сълоучати са съвывъшаа Супр 540, 6 см. выти съвыстъ Л 20, 17 Зогр см. выти, съ ОЪБЪІТИ ОА, съвждж са, съвждеши са сое. (95) [сжвжд- Сав (1)] 1. <л>ц0аіѵеіѵ, ёх|3аі- ѵеіѵ, ало(3а(ѵеіѵ, ларахоХопОеіѵ случиться, произойти зіаі зе, ѵгпікпоиі, пазіаі: и отъ- тждѣ съвывъшек са кмоу велнкок паденьи съловѣдати Супр 520, 26; съвжджштек са видѣ видѣник днвьно Супр 93, 2; аште лн са и съвжде (!) когда до двою или трии тацѣхъ полоучнтн Зогр-лл 16 20-21 сзсъвывъшек с а в знач. сущ. та тоб прауцато^ событие, случай исіаіозі: исповѣда нмъ вьсе съвывъшек са Супр 524, 1-2 2. лХтіробаОаі, теХеюбаОаі, 638
СЪБ СЪЕ О т] ёх0ааіе (!) сбыться, исполниться изкиіес- піі зе, зріпіі зе: і съкыстъ са п’саное еже г(лдго)летъ Мк 15, 28 Зогр Мар Ас Сав; да съ кждетъ са реченое пророкомь Мт 8, 17 Зогр Мар Ас (съконьчаетъ са Сав); нмже съкыша са кмоу вьса прорнцднніа Супр 199, 8.— Зогр Мар Ас Сав Боян Ен Клоц Супр Зогр-лл.— Ср. нспльннтн, ключнтн са, съконь- чатн, сълоучнтн са СЪЕЬРЛНИге, -на с (2) апккоур, апѵа-уеіѵ собирание, сбор зНготагбёпі: слово въ келнкыи въторннкъ * н о съкрдиии съ воръ на г(оспод)д Супр 384, 11.— Супр 373, 28 СЪБЬРЛТИ, съкерж, секерешн сое. (>100) 1. апХХёуеіѵ, аѵаЛёуест&аі, апѵауеіѵ, ёяі- авѵауеіѵ, ©гіаапрі^еіѵ, апѵавроі^еіѵ, апѵ- ауеі'реіѵ, ашрепеіѵ (I); (съкьрднок о ёраѵо^) собрать (е одном месте) зеЬгаІ, зНгота/біІ: і съкеретъ пыненнцж • вь житьницж свок Л 3, 17 Зогр МарАс Сав; съкерѣте пръвѣе • плівелъ Мт 13, 30 Зогр Мар (нзкерѣте Ас Унд); н отъ странъ съкьрд іа • отъ въстокъ У западъ Т сѣвера н морѣ Пс 106, 3 Син; пакы подокьно естъ ц(ѣсд)р(ь)ствие в(о)жие иеводоу въвръженоу въ море • і отъ всккого рода съкърдвъшк Мт 13, 47 Зогр (извърдвъшю Мар) Ас Сав; дд съкеретъ класы на пиштж секѣ Супр 43, 15; съвравъ кости положи вь кд’номь жгьлѣ Супр 527, 27; разно стоаштаа суды • въ кдино съкъравъши Супр 317, 11; ідеже кѣдуж оученнци его съкъраии И 20, 19 Мар Ас Охр (0 Зогр) • перен.; ср(ъ)д(ь)це его сокьра кезаконенье севѣ Пс 40, 7 Син; да не съкранок постомъ • напрасно вьсе погоукнмъ Супр 494, 24 • взять ѵгіі: і ие по мнозѣуъ дьнеуъ • съ къ рдвъ • все ліьни с(ы)нъ • отнде на странж далече Л 15, 13 Зогр Мар Ас Сав • побудить росіпіііі: съкерѣтд оумъ и поманѢтд са Супр 212, 24; съкерн же незамоудъно • помьнѣтн влагаа Евх 1006 22сдсъкьрднын в знач. прил.-сугц. собравшийся зЬготагсІёпу: то во кетъ поувдленнк мжченнк’ • оутѣшеник съкърднынуъ Супр 83, 22 2. съкьрати са (лхѵауестОаі, апѵёруеаОаі, апѵтрёуеіѵ, ёліегѵѵ- ауеаОаі собраться, скопиться (е одном месте, вместе) зЬготагсііІ зе, зе_ііѣ зе: іждеже ко аште кждетъ троупъ тоу • съкержтъ са орлн Мт 24, 28 Зогр Мар Ас Сав; і съкърд- шА са къ немоу народи мнозн Мт 13,2 Зогр Мар; і ѣко кыс(тъ) дьнь • съкърдшА са старьци людьсциі • і друнереи і къннжьннцн Л 22, 66 Зогр Мар; ведены вон пилацін • въ мрѣкорніж • іѵ немьже ськърашА са въ мрікории Евх 496 23; съкрашА же са мѢсаца мана Супр 201, 22 9 на кого, о комь аѵѵауг- п&аі объединиться против кого-л., чего-л., собраться для нападения на кого-л., что-л. зроіеіі зе, зрікпопі зе ргоіі пёкоти; сокь- рдшіА сіа вь( коупѣ) нд г(оспод)ѣ Пс 2, 2 Син; Ен 21а 3; н о мнѣ вьзвеселншіА сіа [сіа] Т СОКЪрДІША СІА • СЪКЬрДШІА СІА нд МІА раНЪІ У не чюуъ Пс 34, 15 Син; въ оно в(рѣмл) ськьрдшіА са друиерен н фдрнсен сь ннмн на н(соу)сд И 11, 47 Ас (2), съкърдшА... съкоръ Зогр, съкърдшА... сънемъ Мар.— Зогр Мар Ас Охр Сав Унд Ен Син Евх Супр Рыл.— Ср. възкьрдтн, нзкьрдтн, съвъкоупнти, СЪНАТИ ОЪВАДА, -ы ж (1) греч. нет ссора, распря зѵаг, гогерге: въпдддіж... въ пнѣиъство • вь клеветы • въ съвдды Евх 68а 24.— Ср. которд, сваръ СЪВЛДЬНИКЪ, -а м (1) греч. нет сварли- вый, вздорный человек зѵагііѵес: кжди... въ съвддьннкд мѣсто • миротворець Евх 706 6-7.— Ср. евдрьннкъ, которнчь, клеветьникъ ОЪВАЖДАТИ, -діж, -дкшн несов. (1) греч. нет ссорить, подстрекать (к ссоре) ророигеі (ке зѵаги): (иже крата сь крдто)мь съвджда- етъ Рыл 1 а{3 1.— Ср. вдднтн СЪВЛЛЪЛАЪ, -а м (4) Зшкое слиток, металлический шарик (как орудие пытки) киііека (пгисісі пазігоі); и разгнѣвавъ са дѵрилнганъ повелѣ съвдлъмы оловѣны кнті іа по челюстьмд Супр 1, 11; ии кдного отъ свалмъ поврѣштн нд земн Супр 264, 11.— Супр 263, 29; 264, 3 ОЪ 660ТИ, съведж, съведеши сов. (9) 1. хата-уеіѵ, хатааяаѵ, хатасрёреіѵ свести, спустить (вниз) зѵёзі (сіоій), зІаЬпоиІ: како може аггелъ дмкдкоумд сьвести нд ровъ львии • н пакы вьзвести Супр 502, 3-4 • перен.; н въ пръстъ съмрті съведе міа Пс 21, 16 Син о съвести са хатаЗіЗй^есг&аі упасть; быть сброшенным, низвергнутым зрасіпоиі, Ьуі зѵггеп: і ты кдферъндоумъ • до н(еке)се вьзнесъ са • до ада съведешн са ЛЮ, 15 Зогр (ннзъведешн са Мар) 2. ап^епу- ѵйѵаі, апѵёуеіѵ свести (вместе), соединить, связать зѵёзі ((Іоііготасіу), зрорі: аже оуво к(ог)ъ съведе • чл(овѣ)къ дд не рдзлжчнтъ Мт 19, 6 Сав (съчетд Мар Ас, 0 Зогр), съвелъ естъ Клоц 26 13.— Пс 68, 16 Син; Супр 9, 26-27; 25, 12; 400, 10.— Ср. низъ ве- сти; съвъкоупитн, съчетдти СЪВИВЛТИ, -аіж, -дкши несов. (2) ёхтеі- ѵеіѵ (!) свивать, свертывать зѵііеі: сьвнвдаи неко дкы кожж Супр 179, 17 (пропиндіАн Пс 103, 2 Син) о съвивдтн са ёкіа- аеаОаі перен. извиваться, корчиться (от боли, от горя) зѵііеі зе, зІаЬоѵаІ зе: и мдтеремъ срьдьца колѣзнніж сьвнвддуж СА Супр 397, 20.— Ср. СЪЛАЦДТН СА СЪВИТИ, съвніж, съвнкшн сов. (6) ёѵті'Хіп- 639
съв оегѵ, ёХіаоегѵ свернуть, скатать зѵіпоиі: с сѵдарь иже кѣ нд главѣ его • ие съ ризами лежлштъ • нъ осокь съвитъ на единомъ мѣстѣ И 20, 7 Мар Ас (0 Зогр); и ѣко одѣало съвьеши ѣ Пс 101, 28 Син; Евр 1, 12 Ен (2) о съвити са свернуться зѵіпоиі зе: не дѣи емоу пакости... нъ въ едино(мь) мѣстѣ лази съвнвъшн са Евх 366 12 13 СЪВИТТіКЪ, -а м (1) иесрсЛіс; свиток (книжный) зѵііек (кпіііа); въ съвитъцѣ къні(жь)нѣемъ пишетъ Пс 39, 9 Син СЬвИТЪЧЬНЪ, -ъіи прил. (1): піник съвнтъчьнок иоѵтахюѵ кондак (вид церковнаго песнопения) копбак: пдмат • пр(ѣпо) д(окь)нааго романа • сътворшааго пѣи(иѣ) сьвит(ъ)ч(ь)над Ас 122а 2 СЬВЛАСТИ, съвлддж, съвладеши несов. цѣмь, чимь (1) хатеёогхиаёеіѵ властвовать, господствовать над кем-л., чем-л. совместно (с кем-л.) зроіи (з пёкут) ѵіабпоиі, рапоѵаі пай пёкут, пёсіт-. видите к’то вами съвладетъ Супр 36, 28-29.— Ср. власти СЪВЛАЧИТИ, -чж, -чиши несов. чьто съ кого (6) аяобпеаОаі, апѵаяобпеаОаі, алоуоц- ѵоѵѵ, ооѵалоРаХХеіѵ снимать (одежду) зѵіёкаі: сьвлачАште же рнзъі кѢлыа не съвлачите вялости доушьнЫА Супр 507, 29 и 29-30 • перен.-. хвалимъ та г(оспод)и съ сеіж рнзоіж • и грѣхъ съ секе съвлачАште Супр 90, 23 а съвлачити са съ чесо снимать (с себя) что-л., раздеваться зѵіёкаі зе: кда съ рнзъ съвлачнмъ са Супр 90, 20; мол(нтва) съвлачАціе са Служ 2а 1.— Супр 456, 19 СЪВЛѢЩИ, съвлѣкж, съвлѣчешн сов. чьто съ кого; кого отъ чесо (43) ёхбпеіѵ, аяобпеіѵ, апехбпеіѵ, алотібёѵаі, хатаолаѵ снять что-л. с кого-л., обнажить, раздеть кого-л. зѵіёсі: і егда поржгдшА са емоу • съвлѢша съ него уламідж • і оклѢша і въ рнзъі своьь Мт 27, 31 Зогр Мар Ас Сав; котыгж сьвлѣкъ съ секе дадѣаше ииштоуоумоу Супр 207, 14; егоже июдѣи съвлѢша • і прнгвоздишА и нд распонѣ Евх 50а 17-18; и дште и съвлѣче ма отъ одеждА • нъ оуко х(рист)д вь негоже ксмъ окльченъ • не иманіи мошти сьвлѣшти Супр 50, 13 и 15; сь прокдзъі съвлѣче гакоже сь рнзъі Супр 476, 15 а съ в лѣ ш и са чесо снять (с себя) что-л., раздеться зѵіёсі зе: самъ са съвлѣче Супр 140, 27; ш съвлѣцін са емоу ветъхддго ч(лов-к)ка Евх 986 11; съвлѣцѣм’ са ветьхддго ч(ловѣ)ка Рыл 28а 32-33.— Зогр Мар Ас Сав Евх Супр Рыл СЪВОИНЪ, -а ле (2) апатратісоттіе соратник зро!иЬо)оѵпік: приимн владыко и нынѣ съвоинъі моа Супр 109, 30.— Супр 91, 18 640 <УЬЕ СЪвРЛТИТИ, съврдціж, съврдтиши сов. (9) 1. яеріотрёсрегѵ повернуть, направить оЬга- ііі: сьмрьтьиок стрѣкдло нд нж сьврдтивъ Супр 430, 21 2. біаотрёсреіѵ отвести; по- вернуть, направить (в сторону) осіѵёзг, обкіопіі, ѵусЬуІіі: копдвшоу ровъ съврдтити водж • и привести нд ндпдганнк зелнк Супр 275, 12 о съврдтити са ёииЛіѵеіѵ, аѵахарятегѵ, ёитрёпеіѵ свернуть, повернуть- ся, возвратиться обЬосіі, ѵгаііі зе: ие окрѣтъ кждоу съврдтити са къ пештерѣ Супр 289, 18-19; ідкшвъ же имъ са пжтн веджшта- дго въ миръ • шъстиа дръжддше са • и оуспѣвъ пжти и мало сьврдтивъ са • окрѣте грокъ ветъхъ Супр 527, 24 3. перен. біаотрё- среіѵ, яаратрёяеіѵ совратить, склонить (к предосудительным поступкам) гѵгаііі, ргеѵ- гаііі: прочин • нже кѣдхж отъ дрневы зълъіа вѣры • паче съврдтишА цѣсдрѣ Супр 192, 16-17; клюди дд тн не съврдтитъ оустъ печальной мжчение Супр 382, 28 о съвра- т и т и с а чесого; иа чьто ёхтрёяеаѲаі отклониться, свернуть, сбиться (с пути истинною) обсЬуІіі зе, гѵгіпоиі зе: иа стоуднж съврдтн са мысль Супр 559, 23; нъ волеіж и чоувъства и оумъ свои • коупьио зьлѣ ослѣпнвъше • свокго цѣленнга съвратниіА са Супр 333, 30.— Супр 86, 25-26.— Ср. възвратити, прѣвратити, развратити, оуклонити (са) ОЪВРЛЦІЛТИ СА, -діж са, -акшн са несов. нд чьто (1) греч. нет направляться, устрем- ляться оЬгасеі зе: ндча сдмовнднѣ... нд окли- ченьк ндчатию нечьстнга свокго съврдштдтн са Супр 560, 7.— Ср. рдзврдцідти, оуклдиіатн (са) съвръг-, съвръж-, съврьг-, с ъ в р ь ж - см. съврѣцін СЪВРЫПЛТИ, -діж, -дкши несов. (13) [-връ- Ас (1) Ен (2) Син (2) Супр (7)] 1. текегѵ, теХеюбѵ, тёкеюе (!) совершать, осуществлять, исполнять ѵукопаѵаі, изки- іеспоѵаі: дзь же нмдмъ сьвѣдѣтелство воле нодновд • дѣла съвръшдіж И 5, 36 Ас (да съвръшж Зогр Мар); здклннднне мое • ш стрдшънѣмь имени твоемь съвръшдемоу (! вм. -о) Евх 516 7-8; не стдвыза пѣсни • иъ присно іж съвръшдА • по всемоу пжти Супр 550, 10 2. якрро'бѵ завершать бокопсоѵаі, зріпоѵаі: дѣломъ пнсменьнок слово съврьшдА Супр 530, 26 3. хатарті^еіѵ совершенствовать гбоко- паіоѵаі: съвръшаіА ноаѣ моі ѣко елені Пс 17, 34 Син о съврьшати са теХеіобаОаі совершенствоваться бозаЬоѵаі бокопаіозіі: ш семъ съвръшаетъ са ліокы в(ъ) насъ • да дръзновенне имамъ въ д(ъ)иъ сждны 1 По 4, 17 Ен.— 1 И о 4, 18 Ен; Пс 28, 9 Син;
оъв СЪЕ о Супр 179, 11-12; 250, 1; 550, 15 и 20; 556, 18.— Ср. испльнгати, съзидати, творити СЪЙРЬШвНИІв, -ига с (22) [ връ- Зогр (2) Мар (2) Ас (1) Ен (1) Служ (1) Евх (4) Супр (4)] 1. то тёкеюѵ, текеіоттіе, телеіоиис;, оі тетекекоцёѵоі (!), яктіроща, аяартшцбе свершение, исполнение; завершение изки- Іеспёпі, сіокопсепі; сіоѵгёеш: къто отъ васъ Хота стлъпъ съзъдати • не прежде ли сѣдъ • раштьтетъ доволъ • аште іматъ еже естъ на съвръшенье Л 14,28 Зогр Мар; д(оу)ховъ- нъіхъ твоихъ • даровъ съвръшение Евх 100а 19; въ съвръшение ц(ѣса)р(ь)ства Служ За 21 • поступок зкиіек: съ подо б и ма мжченичь- скыимъ съвръшениимъ въгодити тевѣ Супр 260, 22-23 2. текеіоттіе законченность, со- вершенство сіокопаіозі: лквве кже естъ съвжзъ съвръшению Кол 3, 14 Ен; да постиг- нетъ мѣрж съвръшениѣ Евх 996 3.— Зогр Мар Ас Сав Ен Евх Служ Супр СЪЕРЫПвНЪ, -ъіи прич.-прил. (38) [-връ- Зогр (5) Мар (5) Ас (5) Ен (3) Син (1) Евх (5) Клоц (1) Супр (8)] тёкеюе, матео- иеѵаацёѵое, ёѵарцрѵюе, аятіртіацёѵое со- вершенный йокопаіу: аште хоціеши съвръшенъ въіти • іди продаждъ имѣние твое • і даждъ ннштиимъ Мт 19, 21 Мар Ас (0 Зогр); съкоупи і оръганъ съвръшенъ • прѣгждьниціж красънж Евх 94а 18; сватжіж жрътвж съвръшенж творітъ Клоц 8а 29; Супр 420, 27-28; вь лквьвь съвръшенж • і житие нераз- лжчьно Евх 96 5; любъі его съвръшеиа естъ Ен 37а 1; довра и съвръшена чрьнца сжшта Супр 285, 29; гако съвръшена кстъ зѣло доуша кго Супр 171, 3 • целый сеіу: въ съврьшенѣ срьдьцн Зогр-лл 16 16 • совершенный, пол- ный йріпу: донелиже съвръшенок приимет’ ицѣ- леньк старьцъ Супр 555, 7; по сьврьшеиѣѣмь кго покаании Супр 520, 28 • маттютюцёѵое устойчивый, прочный реѵпу: і прѣстолъ его іко слъньце прѣдо мъноіж • і ѣко лоуна съвръшена {вм. -нъ) въ вѣкъ Пс 88, 38 Син ф къздрастомь съврьшенъ въіти ёѵ тіХіищ текещ уіуѵе<г&аі быть зрелым, взрос- лым Ьуі сіозрёіу: семоу же въздрастомъ съвръшеноу кывъшоу • родителѣ кмоу съвѣ- штаста са женити Т дѣвицеіж именемь ан’на Супр 24, 27.— Зогр Мар Ас Ен Син Евх Клоц Супр Зогр-лл.— Ср. испльнити (испль- нкнъ), съврьшити ОЪйРЫПвНѢ нареч., сравн. ст. съврьшенѣк (7) [-връ- Супр (5)] теХеіше, яаѵтексое полностью, вполне, совершенно йріпё, сіоко- паіе: они же сьврьшенѣк іж хотАште исцѣлити Супр 525, 23; съвръшенѣ възможе вѣсъ из- гънати из него Супр 567, 20; сътвори кмоу • съвръшенѣк и гаснѣк изглаголати Супр 562, 22-23.—Супр 265, 24; 522, 26; 563, 9 и 18 ОЪЕРЬШИТвЛЬ, -лга м (1) срѵтоѵрубс или телею>тг|5 свершитель, создатель сіоѵг- ёііеі, Іѵйгсе: тъі лкбьви съвръшитель • і мироу наставьиикъ Евх 11а 6-7 ОЪЕРЬШИТИ, -шж, -шиши сое. (71) [-връ- Зогр (7) Мар (10) Ас (7) Боян (1) Зогр-пал (1) Ен (3) Син (8) Евх (6) Клоц (3) Супр (18)] 1. текеіѵ, ёитекеіѵ, теХеюйѵ, яктіроѵѵ, аѵалктіройѵ, аяартйеіѵ завершить, закон- чить; исполнить сіокопаі, сіокопсіі; зріпіі: азъ прославихъ та на земли • дѣло съвръшихъ • еже далъ еси мытѣ да сътворис И 17, 4 Зогр Мар Ас (съконьчахъ Сав); і выстъ егда съвръши и(соу)съ • заповѣдаіА овѣма на десл- те оученикома своима • прѣнде отъ тждоу оучитъ • і проповѣдатъ въ градѣхъ ихъ Мт 11, 1 Мар Ас (съконьча Зогр); теченнк кго въ л\ироу съвръшитъ Супр 302, 25-26; дроугаѣ вьса законнаѣ съвръші Клоц 6а 33 (испльнити Супр 416, 27) • текеюйѵ сделать совершенный, усовершенствовать исіпіі сіокопаіут, хсіокопаііі: съвръши ліа о твокмъ имени Супр 103, 21 • иатарті(;еіѵ, ё^еруа- 4еа0аі укрепить, утвердить иреѵпіі, иіѵгбіі: съвръшілъ есі стопы моіа во стььѣуъ моіхъ Пс 16, 5 Син; съвръшілъ есі оупъваіжштьыА на тіа 77с 30, 20 Син □ съврьшити са текеіоОаі, аяарті^еаОаі произойти, совер- шиться, завершиться, закончиться паріпіі зе, зкопсіі: в’сѣ кже съвръшишл са И 19, 28 Зогр Мар Ас (2) Сав; грѣхъ съвръши са Супр 414, 28 (съконьча са Клоц 56 18); акы съсждъі глинны • тьлѣиии оума съврьш’- шаа са сътъретъ тт[ оа0р6тт]ті тсоѵ Хоуюцаіѵ ёяереібоцёѵоѵе Супр 336, 10 {ошибка пере- водчика или писца) 2. иатааиеѵа^еіѵ, иатарті^еіѵ, яктіройѵ, ёяітекеіѵ, текеасро- реіѵ, ёяереібеіѵ осуществить, создать изки- Іеспіі, исіпіі, исіёіаі: ты съвръші зорьь і слъньце • ты сътворі вьсіа прѣдѣлы зелллн Пс 73, 16 Син; съвръшен в’сѣ словомь твоимь г(оспод)і Евх 13а 10; съвръши же кивотъ н съхрани прѣподовьнааго нога Супр 232, 11; сим же тако съвръшеномъ • въ пръвжіж скиниж • вынж въхождахж иереи Евр 9, 6 Ен; скинні" же съвръши са пръваѣ Евр 9, 2 Ен • иатаоиеѵ- а^еіѵ, аяартаѵ снабдить, оснастить, обо- рудовать ѵуЬаѵіІ: почеты ч(ловѣ)ка • по овразоу своемоу • и д(оу)шеіж съмысльноіж • с тѣломъ влагоовразъномь • съвръши Евх 76 4; сътвори кмоу клѣть дъвопомоститж • и вьсѣчъскы съвръшивъ іж • приде къ клаженй’моу Супр 204, 19 □ съврьшити са яХт)- роѵоОаі осуществиться пзкиіеспіі зе: да съвръшитъ са реченок Супр 135, 12-13.— 21 Заказ 777 641
съв Зогр Мар Ас Сав Боян Зогр-пал Ен Син Евх Клоц Супр.— Ср. испльиити, съзьдатн, съконьчати, сътворити; съврьшенъ СЪВРѢЦІИ, съврьгж, съврьжеши сое. (9) ёіятеіѵ, аяоРаХХеіѵ, аяотіОеоОаі, хатаотрё- <реіѵ, ёххріѵеіѵ (!) сбросить, скинуть, низвергнуть (с высоты) зЬосііі, згахіё, обЬобіё: и съвръгъ ризы къ нагыимъ са примѣси Супр 93, 20; акы велико крѣліА съвръгъша Супр 390, 10 • перен.'. иже съврьгошд іарьмъ врать ства сь севе Супр 364, 29; іже еси рдзгръдѣвъшни • іног’да архистратигъ... съвръгы па земліж Евх 516 1-2; заклииаіж та съвръжены • отъ вышьнаіа свѣтълости Евх 52а 2 • Хелтѵѵеіѵ хаі скраѵі^еіѵ разрушить (до основания) гог- ѵгаііі: разори кезвожьнок вѣсоваиик • и съврьзи капишта иуъ Супр 180, 13.— Супр 78, 17; 79, 19; 229, 10.— Ср. въврѣціи, ннзъ- врѣціи, низъложити СЪВЪЗДвИГНЖТИ, -нж, -иеши сое. (1) аѵѵеуеірегѵ воскресить (вместе с другими) (зроіи) ѵхкгізіі: съвъздвигни тѣлеса наша • вь день вь иьже с(ва)то и • неложъио повѣдалъ еси Евх 656 9-10.— Ср. въздвнгнжтн, въскрѣсити, СЪВЪСТДКИТИ СЪВЪЗДРЬЖЬНИКЪ, -а м (1) стѵѵаахоѵ- цеѵое сподвижник, тот, кто вместе с кем- либо ведет жизнь аскета зроіиазкеіа: въ въздрАстении числа съ(въ)здрьжьиикы (! вм. съвъздрьжьиикъ) Зогр-лл 2а 20.— Ср. пость- ннкъ С’ЬВЪКОѴ’ПИТИ, -пліж, -пиши сое. (9) 1. аОройеіѵ, аѵѵаОроіСеіѵ, ёліоѵѵауегѵ объединить, соединить, собрать (вместе, воедино) зіедпоііі, зЬготахдіё: съвъкоупи иы НА БЛДГОвѢрие • I ХЕ4ЛЖ ТВОІЖ • СЪЖЗОМЬ мирънымь • іѵ едииомь д(оу)сѣ Евх 18а 4-5; кто оумждривыи вы • кто съвъкоупивыи Супр 321, 3; и страны къ севѣ си съвъкоупи Супр 341, 27-28 □ съвъкоупити са со- браться (вместе) зЬготагбіі зе, зерТ зе: і ов- рѣте[с]та съвъкоуплъшл еднного ид деслте Л 24, 33 Мар Ас (0 Зогр) 2. кого, чьто; комь, чемь оѵѵаятеіѵ соединить, связать кого-л., что-л. с кем-л., чем-л. зрорё пёкоііо, пёсо з пёкут, пёсіт'. дд г(оспод)ь в(ог)ъ наш(ь) съвъкоупитъ ѣ Евх 96 4; іакоже ко вь веригахъ златахъ • притокы дроуг дроузѣ сьплетенъ... съвъкоуилено же кокждо кокмьждо • и продль- жакмо кетъ Супр 318, 17.— Евх 9а 25, 936 11-12.— Ср. присъвъкоупити, съвьрдти, съвести, съкоупити, съиати са, съчетд- ти СЪЕЪКОуПЛІАТИ, -иж, -икшн несов. (3) 1, кого, чьто къ комоу, чесомоу аѵѵаятегѵ соединять, объединять з)ес1посоѵаІ: дд съв кждемъ въ іетниж тѣло едіно • не тѣлеса къ севѣ съмѣшдіжште • нъ д(оу)шж къ севѣ • съвжзомь лювовъиымь совъкоуплѣжште Клоц 96 12 □ съвък оу плати са цеіуѵѵоОаі соединяться, присоединяться ргіро)оѵаІ зе: съвькоуплѣдхж са ГЛАВЫ имъ къ своимъ тѣлесемъ • ие хотАште са отъ нихъ разлжчити Супр 66, 27 2. съвъкоупліати са съ цѣмь оѵццеіуѵѵоѲаі совокупляться роЫаѵ- пё зе зёукаі: вида чловѣчьекы докрыл жены и дьштери • тѣмъ похота и вь лице весѣдоуд имъ • и съвъкоуплѣл СА сь ними Супр 7, 20-21.— Ср. съмѣшдти СЪВЪКОѴПЛгеНИІв, -ша С (7) оцоѵош, ёѵсооіе, абек<ротт)б (!), яореіа (!) соединение, единство зро)епі, )едпоіа: пѣн(и)е... о съвъкоу- пеии въеѣмъ Ен 216 14; с(ва)тддго д(оу)хл съшествие • троичьское съвъкоупление съвѣ- стьствовд Евх 53а 13-14; мира и съвъкоупькнип вѣгакши Супр 200, 10-11; иъ отъ въсыненип доуховьиааго • въ съвькоуплеиик кже лквькыж сами са съчетавъше Супр 84, 21.— Евх 96 2-3; Супр 54, 13-14; 200, 8.— Ср. съчетдник, кдинкник СЪВЪПЛЪЧеннге, -ига с (1) яротіліі боевое построение, ряды зезікоѵаш: на ч’то овразъ сьвьпльчению оустръмили са ксте • кда каіа рать васъ ноуждьна зоветъ Супр 27, 1.— Ср. въплъченик СЪВЪПРАШАТИ ОА, -аіж са, -акши сл несов. (2) і;г|теіѵ обсуждать, рассуждать (между собой), спрашивать (друг друга) ёіоіагоѵаё зе, ѵурёаѵаі зе (ѵга)етпё): о семь ли съвъпрашаете сд междю совоіж И 16, 19 Сав (сътлзаете са Зогр Мар Ас); и кыстъ кесѣдоуіжштема нма • и съвъпрдшдіжштблм са • что кывьшее • и чъто вжджштек Супр 474, 15.— Ср. въпрашати, сътаздти са ОЪОЪСКРЬОНЖТИ, -нж, -иеши сов. (1) греч. нет воскреснуть (одновременно с кем-л.) ѵзіаі г тгёѵусЬ (зроіи з пёкут): пострадав’ша к(ог)а и слово пльтиіж • и акъі к(ог)а пакы съвъскръсъша пльтиіж Супр 533, 10-11.— Ср. въскрьсижти СЪВЪСТАйИТИ, -вліж, -виши сов. (1) оѵѵаѵштаѵаі поднять, восстановить (одно- временно скем-л., чем-л.)(гатоѵеп) розёаѵіі, хѵедпоиі: прдздьиъствоуимъ оуво прдздьиь- ство се • вь неже въстд г(оспод)ь • въсталъ во и вьселеижіж съвьставнлъ Супр 493, 23.— Ср. въставити, съвъздвигнжти СЪЙЪСХЪІТИТИ, -уыціж, -хытншн сое. (1) оѵѵаряа^еіѵ схватить, похитить (одно- временно с кем-л., чем-л.) исЬоріі, исЬѵаІіі (хагоѵегі 5 пёкут, пёсіт); и съвъсхыштени выхомъ іако весловесьнии животи Супр 108, 8.— Ср. въехытити, похытити 642
съв съв 0 СЪВЪІШв нареч. (34) [съше I Син (1)] аѵот&еѵ. ал’ аѵіоОеѵ, еІЕ; ѵі|іоѵс, ало ѵ'фоѵе, ѵлераѵсобеѵ сверху зЬога, зѵгсЬи: і опона цр(ъ)къвънаа раздъра са на дъвое • съ въіше до ниже Мк 15, 38 Зогр Мар', вънезаапж кыстъ съвъшіе • клнстднню мракъ Супр 464, 30 • перен. свыше, с небес (от Бога) зЬйгу, 5 пеЬез (оі Воіга): отъпоуціенне грѣхомъ съвыше нслрошъше Евх 57а 16; съвыше съуо- днтъ отъ о(ть)ца тн свѣтиломъ Евх 796 2; не імашн области на мьнѣ ннкоььже • аште не вн тн дано съ выше И 19, 11 Зогр Мар Ас (2) Сав (2) Боян; дште къто не родитъ са съ выше • не можетъ вндѣтн ц(ѣса)р(ь)- с(тв)нѣ в(о)жнѣ И 3, 3 Зогр Мар Ас.— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Евх Клоц Супр.— Ср. врьхъ (съ връхоу) СЪвЧЛШЬНЬ, -ннн прил. (2) 6 аѵсоОеѵ вышний, приходящий свыше (от Бога) ргісйа2е]ісі зЬйгу (осі Воіга): н многж прн- имемъ съвышнжю помошть Супр 498, 4; да съвъншьнімі (или съ външьнімі ?) твоімі • достоінън сътворіші нън Киев За 3-4.— Ср. вышьнъ ОЪВЬРѣТИ, -рвк, -рншн сов. (2) хсоѵеѵеіѵ свариться иѵапі зе, гогѵагіі зе: възвръгоста н въ коновъ • и велмн съвърѣ іакоже нн кости кго оврѣстн са Супр 234, 22; н пльтн твоа ВЬСА СЪВЬрАТЪ Н СОКОМЪ СА СЪТВОрАТЪ Супр 233, 23-24 съвѣды см. съвѣдѣти съвѣдь, -н ж (1) аѵѵеібб^ совесть зѵёсіоті: іакоже крьстнаномъ оутврьднтн са паче вѣроек • невѣрьннн же възЕогавъше са • н сьвѣдню нлѵкште въ страсѣ отнтн Супр 142, 12.— Ср. съвѣсть съвѣдѣниге, -ніа с (46) [съвѣдѣдѣнТѣ (I) Син (1)] цартѵріоѵ свидетельство, под- тверждение зѵёсіесіѵі: влюдн ннкомоуже не повѣждь • нъ шьдъ покажи са ар’хнереовн і неси даръ • іже повелѣ мосн • въ съвѣдѣнне імъ Мт 8, 4 Зогр Мар Ас Сав; Мк 1, 44 Мар (вь съвѣдѣтельство Зогр Ас Сав); • от- кровение 2)еѵепі: съвѣдѣннѣ твоѣ пооуче- иие мое ежтъ Пс 118, 99 Син; г(лаго)- лаахъ о съвѣдѣннТхъ твоі'хъ прѣдъ ц(ѣса)- рі Пс 118, 46 Син; възіеклюштемъ за- вѣта его н съвѣдѣнен его Пс 24, 10 Син; Евх 75а 6-7— Зогр Мар Ас Сав Син Евх.— Ср. послоушьство, съвѣдѣтельствнк, съвѣдѣ- тельство, съвѣсть СЪЕГЬдѢтеЛЬ, -ліа м (43) 1. цартѵе; (лъжь съвѣдѣтель іреѵбоцартѵ^; лъжь, лъжн съвѣдѣтель быти іреѵбоцаргѵреіѵ) свиде- тель, очевидец зѵёбек: чьто еште трѣвоуемъ съвѣдѣтель Мт 26, 65 Зогр Мар Ас Сав (2); Мк 14, 63 Мар (съвѣдѣтельства Зогр); да въ оустѣхъ дъвою лн трнн съвѣдѣтель станетъ вьсѣкъ г(лаго)лъ Мт 18, 16 Мар Ас (послоухома Сав, 0 Зогр); ар’хнерен же і старцн • і съньмъ вьсь • іекаауж лъжа съвѣдѣтелѣ на і(соу)са Мт 26, 59 Зогр Мар Сав(2) (лъжа съвѣдѣтельства Ас); въставъше на мы, сьвѣдѣтеле неправедьнні Пс 34, 11 Син; позорьнікы въекръеенью его • готоваешн • съвѣдѣтелѣ въстанью пріводнші Клоц 12а 22 2. лаібауюуде (I), ёфорое (!) знаток гпаіес: да отъ моихъ словесъ разоумѣкшн іако творьцъ ксмъ доушам’ и ерьдьцемъ съвѣдѣтель Супр 393, 15; кде книги кде сьвѣдѣтеле Супр 321, 3-4.— Зогр Мар Ас Сав Син Евх Клоц Супр.— Ср. лъжесъвѣдѣтель, послоухъ О’ЫЗѣДѣТбЛЬОТШПв, -ніа с (2) цартѵріа свидетельство зѵёсіесіѵі: мнозн во лъжнсъвѣ- дѣтельствоваауж на нь • і не бѢахж рлвънл съвѣдѣтельствьѣ Мк 14, 56 Зогр (съвѣдѣ- тельства Мар); съвѣдѣтельствнѣ его ннктоже не прнемлетъ И 3, 32 Мар (съвѣдѣтельства Ас, 0 Зогр).— Ср. послоушьство, съвѣдѣннк, съвѣдѣтельство ОЪЕѣДѣТвЛЬОТЕО, -а с (69) цартеріа, цартѵрюѵ свидетельство зѵёсіесіѵі: аште азъ съвѣдѣтельствоую о мьнѣ • съвѣдѣтельство мое нѣстъ іетннъно И 5, 31 Зогр Мар Ас; арх’нерен же растръзавъ рнзъі своьь г(лаго)ла • чьто еште трѣвоуемъ съвѣдѣтельства Мк 14, 63 Зогр (съвѣдѣтель Мар); истинно естъ съвѣдѣтельство его И 19, 35 Зогр Мар Ас; Ен 33а 9; (повѣданне Сав); прѣдьнзводнтъ съвѣдѣтельства творАштннмъ Супр 330, 30-331, 1; по сьвѣдѣтельствѣ владъічьнн • въ ровъ любодѢиства и оувоиствл въпадъ Супр 526, 20.— Зогр Мар Ас Сав Охр Боян Ен Супр.— Ср. послоушьство, съвѣдѣннк, съвѣ- дѣтельствнк оъеѣдѣтвльотеоелти, -ствоую, -ствоук- шн несов./(редко) сов. комоу, чесомоу; на кого, чьто; о комь, чемь (>100) цартѵрегѵ, біа- цартѵреоОаі, иатацартѵреіѵ, иатгіуорегѵ (!), цартѵе еіѵаі; (ежпротнвъ съвѣдѣтельст- воватн аѵтщартѵреіѵ; лъжн, лъжж съвѣдѣ- тельствоватн фесбоцартѵреіѵ) свидетель- ствовать о чем-л., против кого-л./засвиде- тельствовать что-л.,, подтверждать/подтвер- дить что-л. зѵёсісіі/ііозѵёіісіі о пёкот, пе- сета, ргоіі пёкоти, ргоіѵггоѵаі/роіѵпііі пё- со: азъ на се роднуъ са • і на се прндъ • въ вьсь миръ • да съвѣдѣтелствоую о іетннѣ И 18, 37 Зогр Мар Ас (повѣдаю истинж Сав); емоу же ты съвѣдѣтельствова И 3, 26 Мар (послоушьствова Ас, 0 Зогр); внждь колнко на та съвѣдѣтельствоуютъ Мк 15, 4 Зогр Мар; съвѣдѣтелъствоую тевѣ Пс 49, 7 Син; слышавъ гласъ съвѣдѣтельствоуюціь • і г(ла- 643
ОЪЕ го)ліжціь Евх За 23-24; съвѣдѣтелъствоу- емъ • ѣко іѵ(тъ)цъ посла с(ы)на своего 1 И 4, 14 Ен; се джкъ вьпнктъ декретѣ старчи сьвѣ- дѣтельствіёА Супр 300, 28; пнсаннк сьвѣдѣ- тельствоуктъ глагола Супр 240, 24.— Зогр Мар Ас Сав Охр Боян Ен Син Евх Клоц Супр.— Ср. засъвѣдѣтельствоватн, опослоу- ШАТН, послоуховдтн, ПОСЛОуШЬСТВОВАТН, съвѣ- СТОВАТН СЪВѢДѢТИ, съвѣмь и съвѣдѣ, съвѣси несов. (27) [..дѣвъше Евх (1)] уіуѵсопхеіѵ, ёяіатаоОаі, еібёѵаі, абреіѵ (!), аѵууѵащг] (!); (не съвѣдѣти ауѵоеіѵ) знать, понимать гпаі, сйараі: онъ же отъвръже са г(лаго)ла не оумѣіж ни съвѣмь • чьто ты г(лдго)леши Мк 14, 68 Зогр Мар; сн же есть жизнь вѣч(ънаіа) • да съвѢдатъ теке истиньна к(ог)а И 17, 3 Сав 26а 3 (да знаіжтъ Зогр Мар Ас Сав 101а 12); ѣко сьвѣсть г(оспод)ъ пжть праведънынхъ Пс 1, 6 Син; Ен 206 12; ты ко единъ съвѣси тайны ср(ьдь)ць нашивъ Евх 24а 16; кмоуже страны не сьвѣмъ стран’- нни Супр 454, 24-25 □ съвѣды в знач. нареч. сознательно ѵёсіогпё: азъ съвѣды съгрѣшиуъ • либо не съвѣды Евх 12а 12 и 13.— Зогр Мар Сав Ен Син Евх Супр Рыл.— Ср. вѣдѣтн, ЗНАТИ, извѣдѣ- ти съвѣзавъше (!) Мт 27, 2 Мар см. «ЪВАЗАТИ СЪВѢСИТИ, -вѣшж, -вѣсншн сов. (4) %аХаѵ спустить, опустить зризііі (доій): і проко- ПАвъше съвѢсиша одръ • на немьже ославлены сь лежААше Мк 2, 4 Зогр Мар Ас Сав.— Ср. ннзъвѣснти СЪВѣСТОВЛТИ, -стоуіж, -стоукшн несов. (1) • Іезіііісагі свидетельствовать зѵёдсіі, (іоз- ѵёсісоѵаі: съвѣстоуемъ нъи • ѣко кальство естъ то жнвота вѢчьнаго Киев 6а 6-1.— Ср. опослоушАти, послоуховатн, послоушьствова- тн, съвѣдѣтельствоватн СЪВѣОТЬ, -и ж (17) 1. біаѵоіа, аѵѵеібб^ , сознание, мысль тузі, ѵёсіоті: тако и кесѣды влагы • оустраіаіжтъ сьвѣстн послоушаіжштн- н\ъ Супр 544, 3; да тоіж сьвѣстніж • за- повѣдемъ господьнгамъ самъ са въдавъ Супр 546, 30 2. біаѵоіа, аѵѵеібт)аіс, аѵѵеіббс совесть зѵёііоті: аціе ко кто видитъ та нм(ж)ціа разоумъ въ трѣ(к)нф(и) възлежА- ціа • не съв(ѣс)тъ ли емоу немофноу сжфоу • съз(н)ждетъ са ѣсти идоліѵжрътвънаѣ 1 Кор 8, 10 Ен; скврънж отъ съвѣстн нуъ очисти Евх 226 20; се праз’дьньство н тръжьство не нмѣныа трѣкоукт • не крашна • нъ волж кдннж • н сьвѣсть чнстж Супр 493, 15 3. цартѵе свидетельство, подтверждена зѵёсіесіѵі, роіѵггепі: его же съвѣстніж дымъ 644 оъв не оугасаіА коурнтъ са Евх 526 8-9-—Ен Евх Супр.— Ср. съвѣдь, съвѣдѣннк СЪВѢСТЬНЪ, -ын прил. (1) греч. нет сознательный, осознанный ѵёсіоту: не могж оутантн • ѣже отъкрыти іматъ • съвѣстьнаа моѣ и несъвѣстьнаа Евх 686 15.— Ср. вѣдомъ СЪВѢвТЬСТВОВЛТИ, -ствоуіж, -ствоукши несов. (1) цартѵреГѵ свидетельствовать, удостоверять, подтверждать бозѵёіісоѵаі, роіѵггоѵаі: с(ва)тааго д(оу)\а съшествие • трончьское съвъкоупленне съвѣстьствова Евх 53а 14.— Ср. опослоушатн, послоуховатн, по- слоушьствоватн, съвѣдѣтельствоватн, съвѣсто- вати СЪВѢТОВЛТИ, -тоуіж, -тоукшн несов. (4) 1. чьто или с инф. ѵяотівепбаі, РоѵХесгОаі советовать, давать советы гасііі, сіаѵаі гасіи: понмъ ліа кестоудыа вѣсъ' • сьвѣтова ми оувои ки сьтворнтн Супр 526, 3-4; коговъгодьнъ съвѣтоуктъ съвѣтъ ВЪ СВАТЫН градъ отити Супр 282, 8 2. съ цѣмь аѵахоіѵоѵсгбаі советоваться гасііі зе: съвѣтовааше съ сьвѣт- никы своими • да отврьзжть црькъви Супр 192, 13.— Супр 433, 13.— Ср. съвѣцілвдти, СЪвѢфаТИ СЪВѢТЪ, -а' м (97) 1. (ЗоиХт); (съвѣты ддтн, съвѣтъ творити пѵцРоѵХеѵеіѵ) совет габа: кѣ же кдіафа • давы съвѣтъ іюдѣомъ • ѣко докрѣе естъ еднномоу ч(ловѣ)коу оумьрѣти за люди И 18, 14 Зогр Ас Сав (0 Мар); подоба ти кѣ плаголати поустити • сьвѣтъ тво- рити Супр 371, 9 2. РоѵХт), уѵсоцт), біаРоё- Хюѵ, аѵдРогАіа, ёліРоѵХі) (!) решение, воля; намерение, зам,ысел гогйосіпиіі, изпезепі, гашёг, ѵйіе: сь не кѣ присталъ съвѣтѣ • і дѣлѣ іуъ Л 23, 51 Зогр Мар; фарисѣі же і законьннцн • съвѣтъ к(о)жіи отъвръгж въ се- кѣ Л 7, 30 Зогр Мар; съвѣтъ же г(осподь)иь вь вѣкъ прѣкываетъ Пс 32, 11 Син; съ сьвѣ- лтомъ же окок цѣсароу • съставишА рать на Слоганы Супр, 191, 5; велика сьвѣта аггелъ Супр 452,6; чО'зл’ѣзт.ше рече фарисеи сьвѣтъ сътворишА Най'4оуса да н погоукАТъ Супр 398, 13 □ зълъ съвѣтъ боХос, біаРойХюѵ, ёліРоѵХіоѵ црзни, злой умысел йкіай, хіу йгасіек: и многа іарость звѣрінъска двнзааше сд • отъ неправедънынхъ на клаговѣрьныА • коки же и сьвѣти зьли на на плетомн кываахж Супр 85, 11-12; ш сьвѣте зълын завнстніж сѣкмъ Супр 402, 12 3. РоѵХлі, •уѵсйцт), пѵцРоѵХюѵ, аѵцРолаіоѵ, аѵѵдгіхп, то аѵцірсоѵоѵ; (съвѣтъ творнти РоѵХеѵеабаі, аѵцРоѵХіоѵ лоіеіѵ; съвѣтъ сътворнтн РоіАеѵеаОаі, аѵцРоіЛеё- еаваі, ахёлтеайаі, стѵ|іРойА.іоѵ ХацРаѵеіѵ) совещание; решение (в результате совеща- ния), соглашение, договор рогасіа; гогйсхіпи-
СЪЕ іі, ЗоЬода, етіоиѵа: фарнсѣи же ишьдъше • съвѣтъ створншл на нь Мт 12, 14 Зогр Мар; Супр 395, 24; 396, 11; 398, 13; 401, 17 и 29; сьвѣтъ вьзаша Супр 402, 1 и 11; і съЕърашд са старцн • съвѣтъ же сътворьше • сърекро много дашл воиномъ Мт 28, 12 Зогр Мар Ас Сав' прнемъі жзы въ заоутрьннмь съвѣтѣ Евх 496 9; се естъ кръвь моѣ о неіже прѣжде сего • Бѣстоудънъі съвѣтъ тво- рѣдше • съ везоумнымі фарысѣі Клоц 76 28; сьвѣты Супр 419, 23; пакъі сьвѣтъ творАтъ тьмннн дѣлдтеле Супр 424, 26; н много мъіслнвъше н проказьлѣвъше * коньчьнѣе кдннъ аша сьвѣтъ Супр 515, 1', сьвѣтъ же сътворьша мжчнтелѣ рекостл Супр 80, 24 4. |ЗоѵХ/п, РоѵХеѵтррюѵ совет, собрание (совещательный орган) рогадпі еЬготахсІёпі, рогадпі еЬог: исповѣмь сіа тевѣ... во съвѣтѣ прдвъінхъ • и сонъмѣ Пс 110, 1 Син • перен.: ш съворе днгаволомъ на хрнстоса съвърднын * ш сьвѣте зъловн нспльненъ Супр 385, 26 □ волгарьскъ съвѣтъ ели. волгарьскъ.— Зогр Мар Ас Сав Боян Ен Син Евх Клоц Супр.— Ср. вѣтъ, вѣціе, волга, завѣтъ СЪйѢТЬНИКЪ, -а м (12) 1. абцРоѵкое, 6 ёууцпа советчик гадсе: сьвѣтьннкъ же н\ъ дигаволъ Супр 402, 5; съвѣтовддше съ сьвѣтннкы свонмн Супр 192, 13 2. РоѵХеѵтре, 6 лсхотевоуѵ тоѵ РовХевтцріов; (прьвъіи съвѣтьннкъ прсотооѵцРоѵкос) советник, член совета гадсе, сіеп гаду: і се мжжь именемъ Іосифъ * съвѣтьннкъ СЪІ • МЖЖЬ БЛАГЪ и прдвьдьнъ Л 23, 50 Зогр Мар; дъштн нѣкокго сьвѣтннкд Супр 518, 4; тъ во и прьвъи сьвѣтьннкъ нарнцлктъ са Супр 56, 9-— Мк 15, 43 Зогр Мар Ас; Супр 62, 11; 110, 21; 408, 30-409, 1.— Ср. вѣтнтель СЪёѢЦІЛёЛТИ, -ваіж, -вакшн несов. (7) 1. овцРовкевеіѵ советовать гасііѣ: провъ рече съвѣштаваіж тн юноше пожрътн Супр 253, 22 2. РовХевесг&аі обдумывать иѵа- гоѵаі: кы ц(ѣса)рь • идъі къ иномоу ц(ѣса)рю • съинтн на врань • не сѣдъ лн прѣжде съвѣштлвдетъ • аште снльнъ естъ Л 14, 31 Зогр Мар 3. нл кого ёпіРоѵкеѵеіѵ, цекетаѵ сговариваться, замышлять {дурное); строить козни сіпіі йкіаёу. в(ог)ъ же единъ призи- раетъ * СЪВАЗАІАН в’са ОурнЦАІЖЩАІА СВО6ГО ОВрДЗА * н съвѢщаваіжщаіа НА нь Евх 55а 7; ПОЧТО ие СЬвѢшТАВААСТе СА НА МАНАСНІЖ Супр 396, 30 4. съвѢщаватн са оѵцфшѵа лоіеіѵ договариваться, уславливаться сіот- Іоиѵаі ее, ёоЬадоѵаі ее: ч’то вьземлешн л сьреврьннкъ иѵ нюдо • тоуне прнде у(рнсто)с(ъ) • зд вьсь миръ пролигати кръвь своіж • о Ажже ты сьвѣштавакшн са и мѣнж творнтн вестоудьче Супр 415, 14-15 (съвѣтъ творіті СЪЕ С Клоц 56 35).— Евх 54а 10.— Ср. съвѣтовд- тн, съвѣтъ (съвѣтъ творнтн) СЪЕѣЩДТИ, -аіж, -дкши сое./несов. (39) [съсъвѣшта- Син (1)] 1. несов. оѵцРоѵкеѵеіѵ советовать гадіі: лѣпо же вы вамъ единомъ покдрѣтн са оучнтелю вашемоу омироу • нже сьвѣштакт’ • неподовно кетъ о оумнрдіжштннхъ ХВАЛИТИ СА Супр 126, 13 □ съвѣщдтн СА сов. аѵаиоіѵоѵст&аі посоветоваться рогадіі ее: съгладавъ воа своа н съвѢштавъ са сь ннмн • нарече дьнь вь иьже сьнндетъ са сь рдтьннкы Супр 196, 10-11 • греч. нет решить гогЬодпоиі ее: родителѣ кмоу съвѣ- штаста са женити V дѣвнцеіж именемъ ан’на Супр 24, 28 2. съвѣціатн (са) сов. Роѵкеѵесг&аі, аѵцРоѵкеѵеіѵ, аѵ|іфсоѵеіѵ ре- шить, принять решение; сговориться (против кого-л.) гогЬодпоиі (ее); игасНі ее (ргоіі пёкоти): съвѢшташа же архнереі • да и лдздрѣ оувніжтъ И 12, 10 Зогр Мар Ас Сав; съвѢшташіа нд св(іа)тыіа твоіа Пс 82, 4 Син; СЪВірААуЖ СІА коупьно НА МІА • ПріІАТІ д(0у)іІ1Ж моіж съвѢшташіа Пс 30, 14 Син; н сьвѣштд СА С ННМН НА дрѣвѣ рАСПАТН і(соу)са Супр 402, 7 3. сов. Хёуегѵ; (прѣжде съвѣщдтн яроаѵафсоѵеіѵ) сказать, сообщить охпатіі, зсіёііѣ: имамъ тн нѣчто сьвѣштдтн Супр 359, 25; се вамъ сьвѣштахъ дд не оклевештж нѣцнн хрнстосд Супр-413, 26; прѣжде сьвѣштд о васъ пророкъ неднга Супр 325, 14-15 (проглдеі Клоц 1а 5); мала ноуждд дьнесь къ вдшен лювьвн сьвѣштдтн Супр 405, 8; хо^Гь продльжити слово • нъ гонѣіжтъ и съвѣштанага Супр 423, 22-23 (реченое Клоц 96 2) 4. сов. оѵцфсоѵеіѵ, оѵѵті'&еіт&аі, иатаРаХЛеіѵ до- говориться, условиться о чем-л. дотіиѵіі ее, доЬодпоиі ее о пёсет, етіиѵіі пёсо: не по пѣнАэоу лн съвѣштдхъ съ товоіж Мт 20, 13 Мар Ас (0 Зогр); овдче цѣнж моіж съвѢщашіа отърінжті Пс 61,5 Син; съвѢшта- ша дати емоу съревро Л 22, 5 Зогр Мар; цѣнж съвѢшташа кръві Клоц 56 31 (прѣстд- внша Супр 415, 11) □ съвѣщдтн слово оѵѵаіреіѵ коуоѵ свести счеты, рассчитаться с кем-л. гіісіоѵаі е пёкут: изводи съвѣщдтн слово съ равы своімн Мт 18, 23 Сав (сътазатн са о словесн Мар Ас, 0 Зогр) 5. съвѣщдтн с а несов. къ комоу, чесомоу; комоу, чесомоу; съ цѣмь, чимь оѵцфсоѵеіѵ соглашаться, схо- диться во мнениях еЬодоѵаі ее: не прикмыж тн хвал'ь| везаконьныА • не сьвѣштдіж са къ соуктнѣн твокн вѣрѣ Супр 510, 11; дште са не сьвѣштддши сь мноіж • како ми овьштоук- шн грокоу Супр 510, 17.— Зогр Мар Ас Сав Син Клоц Супр.— Ср. вѣщати, вѣщдвдтн, рещн, съвѣтъ (съвѣтъ творнтн, сътворнтн, дати, дагатн), съвѢщаватн, сътазлтн са 645
СЪЕ СЪЬАЗАТИ, съважж, съвАжешн и съвазаж, съвазакшн сов. /несов. (>100) [съвѣзд- ! Мар (1)] беіѵ, беацегѵ, беоцеѵеіѵ, матабеоцеіѵ, матабеіѵ, аѵѵбегѵ, окріууеіЛ'. матёхеіѵ, яѵіуеіѵ, пебаѵ, таіе аеіеаіб аяотібёѵаі; (съвазанъ бёацюе, ай^ѵуое; съвазанъін прѣжде ярсотбякаотое!, ярсотонтютое!) свя- зать/связывать зѵагаі/ѵахаі, хаѵахаі/хаѵа- гоѵаі: съкерѣте пръвѣе • плѣвелъ • і съва- жате іа въ снопъі ѣко жештн іа * а пьшеннцж съкерѣте въ жнтьннцж моіж Мт 13, 30 Зогр Мар Ас, съвАжѣте Унд; і съвазаіан слабо • н рдздрѣшдіАн снлъно Евх 64а 18-19; н веденъ выстъ съвазанъ ржкдмд Супр 431, 8; ВОКВО- ДА... повелѣ КГО СЪВлѢштН Н СЪВАЗАВЪШв ЕНТН н Супр 50, 21; дьнесь нероздрѣшенымн жзамі съвАзлетъ гоукітелл Клоц 13а 28; Супр 449, 28-29; въложнвъ вь три деслтн кръчдгъ • н оутврьднвъ Н СЪВАЗА Н ПСЧАТКлѢ ОЛОВОМЪ Супр 45, 10 • перен.: да съважж млъчанннмъ оустьнѣ Супр 242, 7 • сов. заключить в оковы, посадить в тюрьму хаѵгіі, иѵгЬпоиі до ѵёхепі: тъ бо іродъ • носъ лавъ іатъ ІОАНА • I СЪВАЗА I * ВЪ ТЬМЬННЦН Мк 6, 17 Зогр Мар Ас; вѣ же нарнцаемы вдрдАВА • СЪ СВОІМИ ковьннкы съвазанъ Мк 15, 7 Зогр Мар □ съвазанъ, -ын прич.-сущ. бёоцюе, иатабіиое узник ѵёхеп: снн же стрдстоносьцн съвазанн Супр 60, 7; моліж вы азъ съеазанын о г(оспод)н ПОДОБЬн(Ѣ) ХОДНТН ПОЗЪВАННЮ нмьже позъвдсте са Зогр-лл 1б 1 (Еф 4, 1) ф опакы съвазатн см. опакы.—Зогр Мар Ас Сав Унд Ен Евх Клоц Супр Хил Зогр-лл.— Ср. вазатн, съвазоватн; СЪВАЗАНЪ СМ. СЪВАЗЬНЬ, жжьннкъ, жзьннкъ СЪёАЗОёАТИ, -зоуіж, -зоукшн несов. (1) греч. нет связывать зѵахоѵаі: нача само- вндьнѣ • ржцѣ опакы съвАзоуА сн Супр 560, 5-6.— Ср. ВАЗАТН, СЪВАЗАТН СЪВАЗЬНЬ, -нга м (20) бёоціое, беоцсотпе, иатабіиое, апуиатабіио^, 6 ёѵ беацой; узник, заключенный ѵёгегі: на всѣкъ же д(ь)нь великъ • обычаі кѣ іѣемоноу • отъ- поуштатн народоу • съвазънѢ егоже хотѣд\ж Мт 27, 15 Зогр Мар Ас Сав; по области повелѣвдА сьвАзьнемь • нзндѣте Супр 468, 21; тоу Ѵѵоснфъ съвазанъ бывын въ егоуптѣ въ тем’ннцн • въ оврдзъ х(рнсто)совъ СЪВАЗЬНЮ г(осподь)нк) Супр 460, 27; како же съвазьна нзведе Супр 462, 29-30.— Зогр Мар Ас Сав Супр.— Ср. съвазатн (съваза- нын), жжьннкъ, жзьннкъ СЪВЖЗЪ, -А м (5) 1. аѵѵбеоцо^ союз, связь, соединение зро)епі, зѵахек: да кждемъ въ істннж тѣло едіно • не тѣлеса къ секѣ съмѣшаіжште • нъ д(оу)шж къ секѣ • съвжзомь любовънымь совъкоуплѣіжште Клоц 646 оъг 96 11-12; сьвжзау Супр 424, 2; [лю]кве ѣже естъ съвжзъ съвръшенню Кол 3,14 Ен 2. беа- цбе оковы, путы окоѵу, ропіа: отрѣшавши кезАконнн сьвжзы Супр 507, 10.— Супр 251, 24 СЪГЛРЛТИ, -раіж, -рдкшн несов. (3) иаіе- аОаі сгорать зраіоѵаі зе, Ьогеі: лште кто въ мьнѣ не прѣкждетъ • ізвръжетъ са вонъ ѣкоже розгл н ісъшетъ • і съБнрдіжтъ іж Н ВЪ ОГНЬ ВЪЛАГАІЖТЪ Н СЪГАрДАТЪ И 15, 6 Мар Ас Сав 276 10 (съгоритъ Сав 1026 17, нет Зогр).— Ср. нзгардтн СЪГЛЛГОЛЛТИ, -ліж, -лкшн сов. (1) біа- ХёуеаОаі высказать (свое мнение, суждение) ѵуроѵёдёі: велико о дѣвьствѣ съглагола • рекы Супр 371, І.— Ср. издрецін СЪГЛАСЬНО нареч. (1) аѵцсрсоѵо^ (!) единодушно, в один голое, единогласно зоиЫазпё, зѵогпё: й ежтъ съглас’но молнтвж въсылдіжште Супр 95, 13.— Ср. ннодоушьно, кднномждрьно СЪГЛЛСЬНЪ, -ын прил. (2) греч. нет единодушный, согласный зоиЫазпу, зЬодпу: СЪГЛАСНА же симъ • н сьсждъ нзкорьнын • азыкомъ вьсѣмъ оучнтель рече Супр 534, 6; ВЪЗ’кЪНЖСТА Н СЪПОвѢдАСТА ДроуГЪ ДрОуГОу СЬНА того вндѣннк • СЪГЛАСНОК рѣчи кождо кю Супр 536, 17.— Ср. рАвьнодоушьнъ, кднно- доушьнъ, кдннооумьнъ СЪГЛАДАТН, -аіж, -акшн сов. (8) 1. яе- ріРХёлеобаі, ёліамёлтеабаі посмотреть, оглядеть, осмотреть роЫёдпоиі, ргйіёсі- поиі: і съгладавъ стоіаштаіа окръсть его г(лаго)ла Мк 3, 34 Мар (0 Зогр); съгладавъ воа своа... ндрече дьнь вь ньже сьнндетъ са сь рдтьннкы Супр 196, 10; нже възьрѣвъ нд нь н съгладавы н рече къ попоу Супр 564, 15 2. параттіреіѵ, ёліттірегѵ высмотреть ѵуЫёд- поиі зі: і съглАддвъше посълаша дѣлателд Л 20, 20 Зогр Мар; ношть съгладавъ вь ненже пдче лютость бывактъ Супр 89, 5-6.— Мк 11, 11 Зогр Мар.— Ср. ндзьрѣтн ОЪГННТН, -гнніж, -гннкшн сов. (3) 1. аѵа- аё|Леіѵ сгнить зЬпіі: дціе ключнтъ са * да кждетъ съгннло въпддъшее Евх 20а 25-206 1 2. атіпеіѵ нагноиться гапіііі зе: вьсмръдѣшм сіа Т съгнішіа раны моіа Пс 37, 6 Син; Евх 76а 13.— Ср. изгнилъ оъгнѣвлти, -аіж, -дкши сов. (1) яаракѵ- пеі?ѵ рассердить, разгневать роЬпёѵаі: тво- рАштоуоумоу прокоудд кывдкт’ • дште Н МДЛЪІ сьгнѢваатъ кмоуже завидитъ Супр 340, 11.— Ср. прогнѣвати ОЪГОРѣТИ, -ріж, -рншн сое. (3) наіеоФаі, матамаіеабаі сгореть зЬогеі: н гако розгд нсъшетъ • н съкнрдіжтъ іж н въ огнь въла- гаіжтъ н съгорнтъ И 15, 6 Сав 1026 17
съг (съгараатъ Мар, съгараетъ Ас Мар Сав 276 10, нет Зогр); въкОгнешн въ храмннж • и тоу живъ огнемъ съгорншн Супр 195, 14.— Супр 565, 25.— Ср. изгорѣти О’ЬГОТОЕЛТИ, -аіж, -акшн сов. (2) ётоща- 4еіѵ приготовить ргіргаѵіі; кде уоштеши съготовакмъ ти іасти пасуж Супр 415, 30 (оуготоваемъ Мт 26, 17 Зогр Мар Ас Сав); ако недостойное приемати съмОетъ достои- нынмъ съготованынхъ Зогр-лл 1а 14.— Ср. съготовнти, оутотоватн ОЪГОТОЕИТИ, -вліж, -вншн сов. (1) ётоі- ца^еіѵ приготовить ргіргаѵіі: кде уоштешн да съготовимъ тн астн пасуж Супр 418, 5 («уготоваемъ Мт 26, 17 Зогр Мар Ас Сав).— Ср. прнготоватн, приготовити, съгото- вати, «уготовати, «уготовити ОЪГРЪЖДАТИ ОА, -аіж са, -акшн са несов. (1) оластОсн сводить судорогой, стягиваться зіаЬоѵаі зе: потомъ възмжштактъ са • и ВЪСКЫПИТЪ • ЗЖБОМЪ ЗЪІБЬВВШТбМЪ СА • жиламъ съгръждаввштемъ са Супр 89, 18 съгрѢвлти, -авв, -акши несов. (2) лері- ОоЛлеіѵ согревать гаЬгіѵаі: мене съгрОвакши Супр 34/, 20 о с ъ г р О в а т и са лѵроѵойаі нагреваться гаЬгіѵаі зе: поразоумОи топлО водО нсуодАштиТ отъ землА • и поразоумОнте отъкждоу ражднзактъ са • или отъкждоу съгрОвактъ са Супр 129, 10-11.— Ср. грОіати СЪГРѢЗИТИ, -грОжж, -грОзншн сов. (1) греч. нет упасть, распростереться ирадпоиі, зкасеі зе, гЬгоиііі зе: да не видать тако стар’ца лежАШта бс чьстн • н съгрОжена иа земи Супр 555, 4.— Ср. пасти СЪГРѢТИ СА, съгрОвв са, съгрОкшн са сов. (1) ОерцаіѵеоСаі разгореться, разгорячить- ся гохеЬёаі зе: съгрО сіа ср(ъ)д(ь)це мое въ миО Пс 38, 4 Син.— Ср. разгорОти са СЪГРѢШЛТИ, -авв, -акши несов. (22) «ц«р- таѵеіѵ, лтаіеіѵ; (съгрОшаіли 6 ацартсокое, пепкруцёѵое!) грешить Ьгезіі: се цОлъ еси • къ томоу не съгрОшаі да ие горе чьто ти вждетъ И 5, 14 Зогр Мар Ас; гнОваите сіа а не съгрОшаіте Оже гл(аголе)те вь ср(ьдь)ірхъ вашіхъ Пс 4, 5 Син; Евх 73а 13; сего раді законъ дасть съгрОшаввштеімъ пжть Пс 24, 8 Син; паѵлъ... съ красьновв женовв съпрАже сд... іаже отаи кго съгрОшааше Супр 169, 8; горе съгрОшавкштиимъ Супр 168, 11-12.— Зогр Мар Ас Ен Син Киев Евх Супр Рыл С1іГРѣШ6НИ№, -на с (27) ацартпра, ацартіа, ларалтшца, лтаіаца, лтшца, ёуиЛтщсі, лкрццёкрра прегрешение, грех ргоЬгезепі, ЬпсЬ: аште бо отъпоуштаете ч(ловО)комъ съгрОшеинО іуъ • отъпоуститъ і вамъ о(тъ)ць вашь н(е)в(е)с(ьс)кы Мт 6, 14 Зогр Мар Ас Сав; от(ь)цъ вашъ н(е)- оъд С в(е)с(ьс)кы отъпоуститъ вамъ съгрОшеинО ваша Мк 11, 25 Мар (прОгрОшеннО Зогр); іЗБавн н отъ в’сего плътъскааго съгрОшеинО Евх 74а 19; съгрОшениимъ простынА просатъ Супр 390, 12; въ сьгрОшеньк попоуштенъ выстъ въпастн • и въ сьгрОшеньк вьсО\ъ горшек Супр 519, 14 и 15 • ошибка, про- ступок, вина сЬуЬа, ргоѵіпёпі, ѵіпа: ие враче- во то съгрОшеиик Супр 414, 5-6 (валі ие- повінънь Клоц 56 1).— Зогр Мар Ас Сав Евх Супр.— Ср. грО^ъ, прОгрОшеник СЪГРѢіПИТИ, -шж, -шиши сов. комоу; къ комоу; въ кого; надъ цОмь; на кого; прОдъ цОмь (80) ацартаѵеіѵ, лтаіеіѵ, асраккеаваі, лЛг| цреХеіѵ, то лХтци.|иёХт||и.сс (!), ораѵ (!), ёлёр- ХеаОаі (!) согрешить против кого-л. гЬгеёіі ргоіі пёкоти'. съгрОшихъ прОдавъ крьвь не- повнньнж Мт 27, 4 Зогр Мар Ас Сав; Клоц 56 12 и 5б 14; Супр 362, 30; 414, 21 и 24; коль краты съгрОшитъ вратръ мои въ ліа • і отъпоуштж емоу Мт 18, 21 Мар (0 Зогр); нсцОли д(оу)шж мовв Око съгрОшіхъ тевО Пс40, 5 Син; надо вьсОмі сімі съгрОшішьь пакы емоу Пс 77, 32 Син; іже съгрОшншА къ тевО • милостивъ вжди імъ Евх 656 18; аціе к’то помыслитъ на жеиж • тоуждвв • толи не можетъ съ невв съгрОшити • лОт(о) да покаетъ са Евх 103а 8; съгрОшихомъ прОдъ тоБОвв жродъскы Супр 3, 18-19; съгрО- шитъ чловОкъ къ чловОкоу и молитъ са за нь • аште ли къ вогоу съгрОшитъ кто молитъ са за нь Супр 407, 13 9 чьто; чимь; о чемь провиниться в чем-л. ргоЬгезіі зе пёсіпѵ. і еже съгрОшн отъдажди Евх 74а 17; оста- виши врагоу грОуы • и простъ вждешн кже къ владыцО съгрОшн Супр 407, 9-10; ни кдннъ отъ васъ да не съгрОшитъ • велнкынмъ грО- Хомъ Супр 135, 30; отъвОтъ твордштема • о нихъже съгрОшиховО Супр 211, 19-—Зогр Мар Ас Сав Син Евх Клоц Супр.— Ср. прОгрОшитн; грОх’Ь (і-рОу-ь сътворнтн) СЪПЬБЛТИ, -вліж, -блкшн сов. (1) греч. нет согнуть оЬпопі: простеръ! на распонО • в’са оуды своіа х(рист)е в(о)же нашъ • съгъвалъ еси в’са негъвлА * і в’сОкж неприОзнь Евх 356 2.— Ср. сълацін оъгьнжти, -нж, -нешн сов. (3) лтѵоаеіѵ согнуть, свернуть, сложить зѵіпоиі, зіохіі: і съгънжвъ къннгы въдавъ слоуэО сОде Л 4, 20 Мар Ас Сав (0 Зогр).— Ср. съвнти ОЪДвЛѣйАТИ, -аіж, -акши несов. (1) ёиѵі- иаѵ преодолевать, одолевать, побеждать ргетаЬаі, ргекопаѵаі: законоу оуво црькъвноу- оумоу • покарОж са прнсАгохъ • іакоже моштьио стжпа ти • велнчьствикм’ же оуказаныа • сьделОва(кмъ) Супр 508, 15.— Ср. одолОва- ти 647
съд СЪДбЛѢТИ, -ѣіж, -ѣкшн сов. комоу, чесомоу (1) ѵіхаѵ преодолеть, одолеть, победить рёетосі, ргекопаі: н вьсждѣ акы сльньце сніактъ • сьделѣшд земн моштн правьднвааго Супр 508, 26-27.— Ср. оделѣтн, одолѣти, съдолѣтн, оуделѣтн, оудолѣтн СЪДОЛѢТН, -ѣіж, -ѣкшн сов. (1) токцаѵ преодолеть, одолеть, победить ргетосі, ргекопаё: дроузни же нскоушаіжште іакоже не нматъ съдолѣтн Супр 36, 2.— Ср. оделѣтн, одолѣти, съделѣтн, оуделѣтн , оудолѣтн СЪ ДО СТОГАМЪ, -ын прил. (1) греч. нет надлежащий, соответствующий паіехііу, рёізіийпу: вьсе во се... овьштн сънъмі проклдлі СЖТЪ • НЪ I ПОЗЬрАШТАІА Н\Ъ КЪНАЗА ТАКО ВЬ саьь бсштініца • і не подойдетъ показаіжштіхъ • съдостоѣноу емоу постоу • въ разліченье про- кленьше въ вѣчъны огнь отъвръгж са Клоц 2а 26 СЪДРЛЙИІС, -ніа с (34) ѵуіеіа, ѵуеіа, оХоиХгіріа, еѵрсоатіа заіиз здоровье хбгаѵі: съдравіе намъ дазь Киев 4а 11; даждн емоу съдрдвне Евх 43а 3-4', даждн емоу нд съдрдвне чистъ гласъ Евх 43а 22; в’селн съдрдвне вь тѣло его Евх 30а 2; ѣко ты есн глава наша • і глава твоѣ съдрдвне наше Евх 286 21; да въ съдрдвьн прѣвывдіА • прослдвлѣетъ та Евх 29а 15', авнк же нчазаауж танныа н\ъ страсти • н вьстаіауж оукрѣпыакмы • нстыимъ и прнснынмъ съдракнТм'ъ Супр 557, 7; погоувнмъ доушевьна’го съдравніа Супр 494, 29.— Евх Киев Супр Зогр-лл СЪ ДРАВЪ, -ын прил. (38) ігуіаіѵсоѵ, іа%ѵ<оѵ, ёѵ аѵёаеі; (съдравъ выти ѵуіаіѵеіѵ, иактс, ё%еіѵ) здоровый гсігаѵу, хсігаѵ: не трѣвоуіжтъ съдравні врачевъ • нъ волАштеі Мк 2, 17 Зогр Мар Ас Сав; н оутвръди са ржка его • съдрава • ѣко и дроугаѣ Мк 3, 5 Ас (цѣла Зогр Мар Сав); на неджжьныід ржкън ВЪЗЛОЖАТЪ и съдравн ВЖДЖТЪ Мк 16, 18 Ас Мар (0 Зогр); посълн слово твое съдравое • іцѣлѣіжщее Евх 406 14; Гмъ іж за ржкж и въставнвъ • прѣддстъ іж роднтелема съдравж Супр 520, 11. — Зогр Мар Ас Сав Евх Супр.— Ср. цѣлъ СЪДРОЕИТИ, -бліж, -виши сов. (1) хаіѵото-. цеіѵ (!) раздробить, разломить (?), сломать (?) гохсігоЬіІ, 2ІотіІ (?): велико чоудо вракъ прѣнтн • и кстьство съдровнтн Супр 428, 14.— Ср. раздровнтн СЪДРОуЖИТИ, -жж, -жншн сов. кого съ цѣмь (1) срікоѵ люіеіѵ сдружить, подружить зргаіеііі: да и съ аггелы и съ аггельскомь Елддыкоіж • да та съдроужнтъ врага сжшта и ратьннка Супр 422, 5 (хоташтд [г]дроуга сътворітн Клоц 86 31) СЪДРЬЖАТИ, -жж, -жншн несов./сов. (?) (11) [ дръ- Ен (1) Супр (8) Рыл (2)] 1. хат- 648 съд ёхеіѵ держйть бггеі: въздвнженъ вываатъ дланьмн • сп^дръжАн земыж ржкоіж Супр 456, 9 2.,' пррен. хатёхеіѵ, аѵѵёхеіѵ, хратеіѵ, л.іё^біѵ, ёлеіѵ (!) владеть кем-л., чем-л., держать в своей власти оѵіасіаі пёкоко, пёсо, ѵіасіпоиі пагі пёкут, пёсіт'. іако зѣло МА СЪДРЪЖАТЪ розлнчьннн помысли Супр 524, 24; тажсстніж пльтолювнвааго вѣса велмн съдръжнмъ Супр 276, 11; вьси же стрѣгжштнТ сьномь съдръжнмн вѣауж Супр 78, 2; прѣдакшн рьцн мн вьса съдръжАштааго • вѣсы владжштааго Супр 412, 6 (нже вьсѣчъ- скаа одръжітъ Клоц 46 33) 3. греч. нет блюсти, сохранять, удерживать, хранить исЬоѵаѵаі, зсЬоѵаѵаі: тън вь своен пдмати в(о)ж(ь)с(тв)ьнѣн съдръжншн в’сѣхъ дѣле- са • и словеса Рыл 76$ 15 16 4. сов. (?) перен. аѵухротеіѵ сдержать, удержать гасЬоѵаі, исЬоѵаі: (ю)нот’нѣ д(оу)шн кст(ъ) могжцін съдръжатн свое г(лаго)ліж житье по- срѣдѣ съблдзнъ Рыл 4аа 22 5. аѵѵёхеіѵ перен. угнетать, удручать, мучить зигоѵаі, ігаріі: рдвъ же в(о)жнн видѣвъ чловѣка съдръжнма и съвнкна • отъ сълоучнвъшиі’х'ъ кмй’ зълъ Супр 42, 5-6 □ съдрьжатн са мучиться ігаріі зе: оукланіаіж са страуы • и отъвьсждѣ съдръжж са • како сьрлштж се дѣіаник Супр 508, 16.— Супр 54, 17-18; 2 Кор 6, 1 Ен.— Ср. дрьжатн, одрьжатн, оудрь- жатн СЪДЪІХАНИ№, -ніа с (1) пѵцяѵоіа едино- душие, единомыслие іесіпотузіпозі, зйосіа: Аі сжтъ мжжь * іакоже кдннж д(оу)шж нмжште • въ раздѣлена тѣлеса • а въ кдномъ съдыханнн • и кднненнн вѣры Супр 82, 18.— Ср. цномышлкннк СЪДѢВАТИ, -аіж, -акши несов. (2) цет- ёрхеабаі, ёяітекеіѵ совершать, делать, исполнять копаі, ѵукопаѵаі: ѣко да вждетъ... въ вышънее послоушанне наказаід са • трѣзве- нне съдѢвдіа Евх 99а 20; въ пръвжж скнниж • вынж въуождахж нереи * слоужвы съдѣважціе Евр 9, 6 Ен.— Ср. дѣіатн, съврыпатм, творнтн СЪДѢИСТВО, -а с (1) аѵѵараіі; содействие, помощь зроІирйзоЬепі, ротос: съдѣнствомъ господа нашего... ово н^ъ нзбнша ово же прогнашА Супр 197, 7— Ср. помощь, поспѣ- шеннк СЪ ДѢЙСТВОВАТИ, -ствоуіж, -ствоукши не- сов. (2) аѵѵееуеіѵ содействовать, помогать зроіиргасоѵаѣ, ррптаЬаі: хрнстовоіж влагодѣ- тніж • сьдѣцствоуіжштоу кмоу и влаженоуоуліоу антонню • (ъТворн кмоу х'ызппм Супр 171, 6-7; съдѣнетвоуукщте же молимъ не въ тъште придти Благодати в(о)жнд вамъ Зогр-лл Іа 16 (2 Корб, І),— Ср. помагатн, поспѣшати, роспѣшьствоватн, поспѣіатн
съд СЪДѣИСТЙЬНИКЪ, -а м (1) пѵѵесу/ос, помошник, сподвижник, соратник зроіирга- соѵпік, ротоспік: да съповоретъ за нстннъ- нжіж н прлвжіж в'крж • нже пр’кхвлльннн отьцн • съд'кнствьннкы (! вм. -къ) нмжште с(ва)тын двухъ Супр 189, 3.— Ср. помоціь- ннкъ, посп'кшьннкъ, съпосп'кшьннкъ ОЪДѣЛЛТИ, -аіж, -акшн сов. (17) ёруа- ^еітОси 1. без доп. сделать, произвести, исполнить (работу, какое-л. дело) ѵукопаі (ргасі): на кдннь часъ наатъ въістъ нъ довр'к сьд'клл Супр 427, 6 2. чьто лрауцатеѵеоваі сделать, совершить ѵукопаі, исіпіі: д'кло во довро съд-кла о мн'к Мт 26, 10 Зогр, съд-кла въ мьн-к Ас Сав (сътворн Въ мьн-к Мар); Мк 14, 6 Зогр Мар; д'кло еже съд-клл во дьні ІХЪ • ВО ДЬНІ пръвъііА рЖКА ТВО'к ІАЗЫКЫ ііо- трѣвн Пс 43, 2 Син; влждъ сътворнхъ • вувон сьд'клАХъ Супр 528, 11; да бъіша та жде н налла сьд’клАлъі Супр 213, 4-5 3. причи нить, доставить хрйзоЬіІ: б(ог)ъ же ц-кслрь нашь пр-кжде в-ккл • съд-клл с(ъ)п(лсе)ніе поср-кд-к земльь Пс 73, 12 Син; Ен 32а 9- — Зогр Мар Ас Сав Ен Син Евх Супр.— Ср. нзд'клатн, нзд-кіатн, съд'кіатн, сътворнтн СЪДѢТбЛЬ, -ліа м (6) бгщіоѵруде созда- тель, творец Іѵйгсе, зіѵогііеі: съд-ктелю в’семъ • і бали неджжънымъ г(оспод)і Евх 84а 4; с в’сккомоу сжціьствву • съд-ктель Евх 64а 12; не завжджтъ • доврааго съд-ктел-к Клоц 66 30; .не нм-к і‘(соу)с(ъ) воды • нъ И НА крьстѣ внснмъ сьд-ктель ВОДЪ ВЪІСТЪ Супр 483, 13. Супр 84, 14; 471, 26. Ср. зиждитель, съзьдлтель, творьць СЪДѢТвЛЬНЪ,-ъін прил. (1) бгщіоѵруіхбе творческий, созидательный Іѵйгсі: прнсносъі съ о(ть)цемь • съд'ктельнАА сила Евх 63а 19 с ъ д 'к т н см. съд'кіатн СЪДѣіАНИІв, -ніа с (1) греч. нет гіоступок, действие зкиіек, )е<1папі: пръвое б(ог)а по- ставл-кіж послоух* • съд-клннемъ монмъ Евх 676 23-24.— Ср. д'кло, д-кт-кль, д-кіаннк СЪДѢіАТИ, --кіж, --ккшн сов. и несов. (8) 1. сое. ёруа^еоСаі, праааеіѵ сделать, со- вершить ѵукопаі, исіпіі: ні поганъскъ етеръ овъічаі съд-клти Клоц 2а 15; нашего во ради сьпасеныа • вьсе сьд’кллъ Супр 489, 4-5 2. съд'кіатн са несов. текешСаі происхо- дить сіГі зе: снлъі л(нъ)к(е)лъскъііА • пр-к- СТОІАТЪ НА СЪД-кіЖЦІАІА СА * ДЬНеСЬ ВЪ ОБ'кціА- ние твое Евх 866 8.— Евх 516 16; 66а 5; Клоц 9а 1; Супр 495, 27; 502; 8.— Ср. д-кіа- ти, СЪД'клАТН, сътворнтн СЪЖЛГЛТИ, -гаіж, -гакшн неСдв. (2) хата- хаіеіѵ сжигать зраіоѵаі: сн^ъ' ч-клесл съжа- гджтъ вн-к стана Евр 13, 11 Ен; пл'квелі съвіраіжтъ са • н огнемъ съжагаіжтъ са съз С Мт 13, 40 Ас (съжнзаіжтъ Зогр, съжнзаіжтъ Мар, съжнзажтъ са Унд).— Ср. зажнзатн, съжнзатн, жецін СЪЖЛЛИТИ СИ, -ліж сн, -лншн сн сов. (4) ХѵлеіоСаі, оіиеюѵаСаі опечалиться, огор- читься хагтоиііі зе: внд-квъше же оуво клевр-ктн... вывъша съжалнша сн э'кло Мт 18, 31 Мар Ас Сав (0 Зогр); онъ же слъішавъ Н СЪЖАЛНВЪ СН * О НАПАСТИ СВАТЫНХЪ црьКЪВЪ Супр 199, 15-16.— Ср. въпечллнти са, оскръв'ктн, опечллнти (са), пожалнтн сн съжежениіе, -ніа с (1) хаѵспс; сожже- ние зраіепі: смрадъ во съжеженніа кю кште въ ноздрехъ монхъ кетъ Супр 198, 20-21 съжещи, съжегж, съжежешн сов. (19) 1. хатахаіеіѵ, хаіеіѵ; (огнкмь съжецін ёѵ яері яарабіббѵаі) сжечь зраііі: съверетъ пьшеннцж • вь жнтьннцж своіж • а пл-квы съжежетъ огнемь не гашжштнмь Л 3, 17 Зогр МарАс Сав;Мт 3, 12 Зогр (0 Мар); съжсгоша тѣлеса с(ва)тынхъ Супр 80, 23; вьса капншта съкроушн • н огнемъ съжеже Супр 220, 27 • предать сожжению ираііі: съжештн коумн- ромъ сынъі и дьштерн Супр 127, 8; живъ да са съжежетъ Супр 142, 23 2. греч. нет зажечь, поставить свечу (перед иконой) хараііі, розіаѵіі зѵісі (ргесі ікопои): да съжежетъ в св-кціА въ црък’ве Евх 446 2.— Зогр Мар Ас Сав Унд Син Евх Супр.— Ср. пожецін съжнждетъ ([) Супр 204, 7 см. СЪЗЬДАТН СЪЖИЗЛТИ, -аіж, -акшн несов. (4) хата- хаіеіѵ сжигать зраіоѵаі: 'кко оудовь съви- рліжтъ пл’квелъі • 'кко огнемь съжнзаіжтъ Мт 13, 40 Зогр, съжнзаіжтъ Мар, съжнэажтъ са Унд (съжагаіжтъ са Ас) • тф яѵрі ла- рабіббѵаі сжигать, предавать сожжению ираіоѵаі: повелѣ вести а въ своа • земьА... н тоу жнвъі а съжнзатн Супр 111, 12.— Ср. жецін, ЗАЖНЗАТН, СЪЖАГАТИ СЪЖИЛЛЛТИ, -аіж, -акшн несов. (1) ятууѵіі- еіѵ укреплять, делать крепким иреѵпоѵаі, розііоѵаі: ты ослабѢвъшаа тѣлеса съжнллаіа • і съмрътн ізгона Евх 266 19 СЪЖАТИ, съжьллж, съжьмешн сов. (1) Ле ріофіууеіѵ сжать, сдавить, подавить хшаск- поиі, роііасіі; перен.: хот^х’ мльчанннмъ азыка сн съсждъ съжатн Супр 396, 7-8 С Ъ 3 А Д Н СМ. ЗАДН ОЪЗЛЖДЛ нареч. (1) ёх тйѵ оліосо сзади хехади: за оушн влѢчаахж н • дроузнн же сЪзажда порнвлАхж а дроузнТ кніауж Супр 44, 21.— Ср. ЗАДН (съ задн) ОЪЗИДЛТИ, -аіж, -акшн несов. (9) 1. оіхо- боцеіѵ строить, возводить, созидать зіаѵёі, Ьидоѵаі: рлзлр'кіАі цръковь • і трьмн дьньмн 649
еъз съзндаіА Мт 27, 40 Зогр Мар Ас Сав; пр(оро)ка во въ іазыцѢхъ положихъ та • іскореиитн • н насадити • раскопавати • і съзндатн Евх 826 1 2. лкаооеьѵ совершать, делать копаі, дёіаі: да ие прікждетъ тевѣ прѣстолъ везаконеніѣ • съзідаьь троудъ на повелѣніе Пс 93, 20 Син.— Мк 15, 29 Зогр Мар Сав.— Ср. зьдатн с ъ з и ж д - см. съзьдатн СЪЗИРАТИ СА, -аж са, -акши са несов. (2) рХёлеіѵ смотреть друг на друга, пере- глядываться роЫіхеі (ѵга)етпё па зеЬе); съзираахж же са междю сокоіж оучеинци • ие домыслАште о комь г(лаго)летъ И 13, 22 Зогр Мар ОЪЗОРИТИ, -рвк, -риши (1) сооща^еіѵ до- вести до зрелости, сделать зрелым исіпіі хгаіут: не кгоже жръиви сьмлѢша * и ржцѣ оумѣснста и огнь съвръши * нъ кгоже дѣвица вез-д-рала и ве сѣмене просвѣти • и кръстъ съзорн • и отьць съвръши Супр 396, 2 с ъ з р ь и о Супр 397, 6 см. зрьио СЪЗЪВАТН, съзовж, съзовешн сое. (9) [сьзьва- Ас (1), созъва- Мар (1)] о’ѵуиаХеіѵ созвать, пригласить зѵоіаі, зегѵаі: пилатъ же съзъвавъ архиереіА • і къиаза • і люди • рече къ нимъ Л 23, 13 Зогр Мар; съзъва старѣйшины града Супр 17, 6; вьсѣхъ на насыштеник съзъвашА Супр 327, 7-8.— Л 9, 1 Зогр Мар Ас 1506 16; Супр 208, 4; 320, 5-— Ср. призъвати СЪЗ’ЬІВАТИ, -авк, -акши несов. (6) оѵуиа- леіѵ созывать, приглашать зѵоіаѵаі, гѵаі: і прншьдъ въ домъ своі • съзываетъ дроугы • і сжсѣды Л 15, 6 Зогр Мар; Л 15, 9 Зогр Мар; радостыж ко творець • силы и(е)в(е)съ- иыіа • съзываетъ Евх 856 11.— Евх 74а 14.— Ср. възывати, призыватн СЪЗЬДАННІб, -на с (11) [съзъда- Зогр (1) Мар (1) Евх (1) Супр (2), созъда- Евх (3) Син (1), създа- Ен (1)] 1. итіащ, біалкаощ создание, сотворение ѵуіѵогепі, зіѵогепі: а отъ начАла съзъдаиню • мжжа і жеиж съ тво- рилъ ѣ естъ в(ог)ъ Мк 10, 6 Зогр Мар 2. перен. оіиобоцті назидание, наставление хёіокопаіепі: мирна гонимъ • ѣже въ създание севѣ Рим 14, 19 Ен 3. лХастца, нтіаца созда- ние, творение; существо зіѵогепі, іѵог, Ьу- іозі: възъвавын съзъдаине твое • зъваииемь с(ва)тымь Евх 986 23; посълаиъ выстъ гаѵриилъ • овржчитн съзъдаинк • съзъдавъ- шоуоумоу к Супр 244, 13-14; въскрьсни съзьда- инк мок Супр 468, 26 • перен. сущность росізіаіа: тъ позиа созъданье иаше Пс 102, 14 Син.— Евх 2а 15; 53а 21; 56а 15; Супр 188, 8.— Ср. зьдаиик, съплескаиик, сътворк- ннк, тварь 650 съз СЪЗЬДАТеЛЬ, -ла м (1) лХботце созда- тель, творец, зиждитель іѵйгсе, зіѵогііеі: не ч’тн меие вечьствоул съзъдатела Супр 510, 13.— Ср. зиждитель, строитель, съдѣ- тель, творьць СЪЗЬДАТН, съзиждж, съзнждешн сое. (96) [съзъда- Зогр (11) Мар (5) Сав (1) Син (1) Евх (3) Супр (23) Рыл (1), созъда- Мар (7) Син (10) Евх (1), сьзьда- Ас (2), созьда- Ас (1), соз’да- Супр (1), създа- Сав (2) Супр (1), съжиждетъ (!) Супр (1)] 1. оіио- бореіѵ, иті^егѵ, аѵоіиобоцеіѵ, ёуеірегѵ ((); (съзьдаиъ вытн уі'уѵеобаі) построить, воз- двигнуть ѵузіаѵёі, ѵуЬшіоѵаі: чл(овѣ)къ кѣ домовитъ • іже насади виноградъ... і ископа вь немь точило • і созъда въ немъ стлъпъ Мт 21, 33 Мар Ас Боян (0 Зогр); Мк 12, 1 Зогр Мар; разорвк жнтьннцж моіж • і кольшж съзиждж Л 12, 18 Зогр Мар Ас Сав; и прѣвывъ въ гостнньннцн аже... съзъдана выстъ отъ клаженъіА еѵдокнА Супр 282, 16; V да съзіжджтъ сіа стѣны Пс 50, 20 Син; къто кю варивъ • съжиждетъ (!) кмоу клѣть Супр 204, 7 2. оіиобоцеіѵ, оіиобоцті (!), цеуакѵѵеіѵ (!) укрепить, утвер- дить иреѵпіі: съвърашА съкоръ да ие вѣрж съзижджтъ Супр 385, 13 о съзьдатн са перен. утвердиться (в намерении) ицзііі зе: аціе во кто видитъ та нм(ж)ціа разоумъ въ трѣ(в)иф(н) възлежАфа • не съв(ѣс)тъ ли емоу немофиоу сжфоу • съз(и)ждетъ са ѣсти ндолѵожрътвънаѣ 1 Кор 8, 10 Ен 3. лЛасгаеіѵ, иті^егѵ, лХасггоѵруегѵ создать, сотворить зіѵогіі, исіпіі, ѵуіѵоёіі: вжджтъво дьнье ти скръвьнн • ѣко ие выстъ тако отъ начАла зъданню • еже съзъда в(ог)ъ до нынѣ Мк 13, 19 Зогр Мар; ржцѣ твоі' сътво- ристе міа Г созъдасте міа Пс 118, 73 Син; ты своеіж прѣмждростнвк • созъдалъ еси ч(ловѣ)ка Евх 576 19; северъ 1 море ты созъда Пс 88, 13 Син; ср(ъ)д(ь)це чісто съзіжді въ мнѣ к(о)же Пс 50, 12 Син; адамъ съзъданъ выстъ въ шестый дьнь Супр 429, 8-9; тварь ржкоу мокю нзмьжда очрьнѣ • іжже съзъдахъ довротж Супр 247, 18-19; съзъдати д(оу)ши просвѣфенье Рыл 2а$ 8-9 сз съзьдатн са быть созданным, воз- никнуть Ьуі зіѵогеп, ѵхпікпоиі: тъ повелѣ і созъдаше сіа Пс 32, 9 Син; съзьданъіи прѣжде в знач. прил. лрсотблХаото§ первозданный ргѵозіѵогепу: адамъ съзъда- ныи прѣжде Супр 468, 14; съзьданаа ж в знач. сущ. итіащ творение зіѵогепі: вь все врѣмА освѣштактъ съзъданжык • вьсж тьмж отъгоии отъ вьселеныА Супр 509, 5.— Зогр Мар Ас Сав Боян Ен Син Евх Супр Рыл.— Ср. възградитн, сътворнтн;
сък съз съзьданъіи прѣжде ср. прьвозьданъ, прьвосъ- творкнъ; съзьданаіа ср. тварь СЬЗЬРѢТИ, -Ѣіж, -Ѣкшн сов. (4) [созърѣ- Мар (1)] ахца^еіѵ, ларабіббѵаі созреть, поспеть сіоггаі, иггаі: егда же съзьрѣетъ плддъ • посълетъ сръпъ • настоітъ жлтва Мк 4, 29 Зогр, созърѣатъ Мар; видѣвъ нивж докрж н плодънж и съзьрѣвъшж Супр 40, 27.— Супр 41, 25 О’ЬКДЗАНИге, нга с (12) 1. ёрцрѵеіа Іѵаіб, парабоаіе объяснение, истолкование, разъяснение ѵукіаб, ѵузѵёііепі: нъ азъ съка- здник семоу тъштж са • въпрѣкы глаголати Супр 346, 21; слово... о ськазаннн сватыихъ тайнъ Супр 405, 5 2. брксоаіс сообщение, известие всіёіепі, огпатепі: съказанне словесъ твоіхъ просвѣштаетъ Пс 118, 130 Син 3. іоторіа рассказ, повествование, сказание ѵургаѵёпі, ргіЬёЬ: вьзндѣмь оуво къ еѵагге- лиискомоу съказаннк Супр 390, 20; вѣете сами съказаннк овлаженааго даѵнда Супр 359, 14 4. аяббеі^іе, йяббегуца свидетельство, до- казательство сІозѵёсІсепГ, сійкаг: се съказаннк кротости тврьдааго Тшснфа Супр 367, 5; вьзьмъ же и маломъ съказаннкм’ • на іавькинк глаголемынмъ Супр 361, 9 5. йябВеаід условие, основание, повод росітіпка, роб- зіаіа: къ жрьтвѣ приуодишн грьдѣ и с(ва)тѢ • сувои са съказанніа того приноса Супр 421, 30.-Супр 317, 2; 345, 16-17; 411, 7; 439, 16.— Ср. казаннк, повѣданнк, оуказаннк ОЪКАЗАТбЛЬ, -ліа м (1) ёрцгіѵегід истолко- ватель ѵукіасіас: сен смоквн мнозн съказа- теле рѣшА о жндовьстѣ съворѣ прнложенѣ выти Супр 346, 13 СЪКЛЗАТИ, съкажж, съкажешн сов. и съказаіж, съказакшн несов. (>100) 1. сов./ несов. біааасреіѵ, ё^руеіаѲаі, ёрцрѵеѵеіѵ, біерццѵеѵеіѵ, ерра^еіѵ, біруеіаОаі, ёлікѵеіѵ, йіаѵогуеіѵ, яарацёѵеіѵ разъяснить/разъ- яснять; объяснить/объяснять, истолковать/ истолковывать ѵуіогіі/ѵукіабаі, ѵузѵёіііі/ ѵузѵёііоѵаі: съказааше іма отъ вьсѣхъ къннгъ ькже вѣдуж о немь Л 24, 27 Зогр Мар Ас Охр; Супр 478, 3; съкажн намъ прнтъчж плѣвелъ селъныхъ Мт 13, 36 Зогр Мар Ас Унд; съказаіж же вамъ • кого са оувоіте Л 12, 5 Зогр Мар Боян, съкажж Ас; да съкажетъ кмоу кто кетъ Супр 294, 26 2. несов.; съказакмо кетъ, съказактъ са це§ерццѵеѵетаі, съказактъ са ёрцрѵеѵетаі означает, значит гпатепа: имъ за ржкж отроковнцж • г(лаго)ла еі • талнтакоумъ • еже естъ съказаемо • дѣвице тевѣ г(лаго)ліж въстанн Мк 5, 41 Зогр Мар; и нарекжтъ има емоу енманоунль • еже естъ съказаемо сь нами в(ог)ъ Мт 1, 23 Ас Сав Боян (0 Зогр сък С Мар); кифа • еже съказаетъ са петръ И 1, 43 Зогр Мар Ас (2) 3. сов./несов. біааасреіѵ, біауореѵеіѵ, ё^руеіаѲаі, аіѵіааеаѲаі, А.ё- уеіѵ, ёхА.ёуеіѵ, хатаА.ёуегѵ, яараіѵеіѵ ска- зать/говорить, сообщить/сообщать, сде- лать/делать что-л. известным псі/гікаі, зсіёііі/зсіёіоѵаі, огпатіі/огпатоѵаі, ѵурга- ѵёі: і прншедъше съказашА г(осподн)ноу своемоу вьсѣ вывъшаа Мт 18, 31 Мар Ас Сав (0 Зогр); се во съказаьь еванѣліетъ рече Клоц 5а 7 (заштнцаА Супр 412, 17); да відімъ съ страуомь • чъто семоу іетьлѣнье • в(о)жі законъ съказаетъ Клоц 16 26; пръвое н послѣдьнее нсповѣданне • тайны ср(ъдь)цк • ѣкоже в(о)жньъ повѣсти съказаіжтъ Евх 92а 11; іакоже велнкъіА и нстннънъіа влагъіА нравы ліжжа • съказауомъ Супр 520, 25 4. сов./ несов. апаууёХ.Х.еіѵ, уѵохн^еіѵ возвестить/ возвещать, провозгласить/провозглашать оЫазіІ/оЫазоѵаІ, гѵёзіоѵаі: в(ь)се ѣже слышахъ отъ о(ть)ца моего • съказахъ вамъ И 15, 15 Зогр Мар Ас Сав; нъ придетъ година • егда оуже въ притьчахъ не г(лаго)лж вамъ • нъ съ дръзновеннели> • о о(ть)цн съкажж вамъ И 16, 25 Сав 140а 14 (вьзвѣштж Зогр Мар, възвѣштаіж Ас, повѣдѣ Сав 106а 19); врат(не) сказаіж вамъ ев(а)нг(е)лне 1 Кор 15, 1 Ен; съкажн мн г(оспод)і конъчннж моіж Пс 38, 5 Син 5. сов./несов. беіхѵѵѵаі, аяобеіхѵѵѵаі, ѵпобеіхѵѵѵаі, рірѵѵеіѵ, ар- цаіѵеіѵ, уѵсорі^еіѵ, бркоѵ лоіеіѵ, слотгѲесгѲаі открыть/открывать, указать/указывать икагаі/икагоѵаі: къто съказа вамъ вѣжатн отъ гржджштааго гнѣва Л 3, 7 Зогр Мар Ас Сав; пжті твоьъ г(оспод)і съкажі мі Пс 24, 4 Син; да съкатъ (вм. съкажетъ) імъ енлж своіж Пс 105, 8 Син; г(оспод)і в(о)же в’седръжнтелк • съказавы ковьчегомь овразъ цр(ь)к(ъ)вьны Евх 16а 1-2; прідохъ пакы съказатъ лолеж Супр 498, 16; посъланъ кыстъ гаѵрнлъ съказатн сжштааго на прѣстолѣ • н въ врьтьпѣ Супр 244, 28 • сов. аѵѵтаа- аеіѵ приказа ть ргікагаі: дашж на селѣ скждельннчн • ѣко же съказа мнѣ г(оспод)ь Мт 27, 10 Зогр Мар Ас Сав.— Зогр Мар Ас Сав Охр Унд Боян Ен Син Евх Клоц Супр.— Ср. глаголати, заповѣдати, заповѣдѣ- ти, повѣдати, повѣдѣтн, реціи, съповѣдатн, оу казати ОЪКЛЗОВЛТИ, -зоуіж, -зоукшн несов. (1) біёрхеаѲаі говорить, повествовать, расска- зывать гікаі, ѵургаѵоѵаі, ѵукіасіаі: многа же и о еждьнѣѣмь дьнн съказова словеса Супр 412, 27.— Ср. глаголати, повѣдоватн, съповѣдоватн съкатъ Пс 105, 8 Син см. съказатн СЬКЛѢСТИТИ, съклѣціж, съклѣстншн 651
сък сък сов. (1) отріууеіѵ сдавить, стиснуть шпас- каі: кдъва отъ народа съклѣштеномъ сж штемъ • въведошА а въ тъмницж Супр 133, 22 съклѣщлти, -аіж, -акшн несов. (1) отріу- уеіѵ сжимать, давить зѵігаі, Іізпіі; перен.: въ часъ же прьвъін ноштн • съклѣштаауж са отъ стоудени с(ва)тии • и тѣло нмъ рас- падааше са Супр 76, 20-21 СЪКЛЮЧИТИ, -чж, -чиши сов. (1) аѵухЛеі- еіѵ связать, опутать зроиіаі: съключнша бо насъ грѣсн свои Супр 108, 10-11.— Ср. заключити ОЪКОНЬЧЛВЛТИ, -ваіж, -вакшн несов. (14) 1. яХгкюбѵ, ауеіѵ, ёѵаѵХоѵ ё/еіѵ испол- нять, завершать ріпіі, изкиіеспоѵаі: господь- нж заповѣдь съконьчлвла Супр 253, 9; старьца маю заповѣдь съконьчаваквѣ Супр 296, 29-30; вьсе съконьчавааше послоушаннк Супр 283, 28- 29; дьныж же орьлоу то жде съконьчаваіжштоу дѣло Супр 537, 30 □съконьчаватн са оъ'ѵтелеіегдсп вести себя, поступать как-л. сЬоѵаІ 8е: аште по плнштоу ихъ приуодА- штоуоумоу къ мьнѣ съконьчаваіжтъ са Супр 305, 2-3; 305, 8; 306, 6 (Быт 18, 21) 2. съконьчаватн са ітѵцлл.гціО'баОаі, біа- лераіѵегѵ, аѵѵтеХеіаОаі заканчиваться, пре- кращаться копсіі: въіс(тъ) же егда съконьча- ваауж са дьнье • въсхожденью его Л 9, 51 Зогр Мар; молнтвънаа словеса съконьчаваахж са Супр 276, 17-18 • ёхХеіяеіѵ погибать, кон- чаться, умирать Ьупоиі, ищігаі: желаетъ Т сконьчаваеть сьь д(оу)ша моѣ Пс 83, 3 Син.— Супр 297, 24; 463, 29-30; 476, 8.— Ср. нсконьчавати, коньчати, мрѣтн, оумнратн СЪКОНЬЧЛНИЮ, -иіа с (27) 1. аѵѵтёХеіа, тёХос, ёх0ааіс, то яХрршааі, то теХёааі окончание, завершение, конец зкопсепі, копес: тако вждетъ въ съконьчанне вѣка сего Мт 13, 40 Зогр Мар Ас Унд; Мт 13, 49 Зогр Мар Сав и 28, 20 Зогр Мар Ас Сав; докрын иачАтъкъ оутврьди съконьчанькмъ Супр 512, 24; сѣдоста ока кисти хлѣвъ • по вькоушеннТ же нма н по съконьчаннн клагодарьствніа • пакы сѣдоста Супр 524 , 20 • Оаѵатос, теХеісоаи;, теХеѵті), то телеісоОгіѵаі кончина, смерть 8ШГІ, 8коп; нуже възиражціе на сконъ- чаиие животоу • подовити са вѣршж Евр 13, 7 Ен; дьвѣма лѣтома по съконьчаиии свАтааго Супр 217, 24-25; очиціаьь емоу д(оу)шж и тѣло • съ храни и до съконьчаниѣ Евх 816 2-3; прооувѣдѣвъ прѣжде трии дьннн • съконь- чаиик свок Супр 168, 18; прнде на съконь- чаиик с(вА)тааго отца Супр 295, 12 2. ёхялт’] ршаіС свершение, исполнение ѵукопаѵапі, изкиіеспоѵапі: прилагавъ твоіж енлж • къ съконьчанью заповѣдей его Евх 926 11-12.— 652 Зогр Мар Ас Сав Унд Ен Евх Супр.— Ср. въеконьчаннк, коньчнна, коньчаннк, коньць, съмрьть СЪКОНЬЧАТИ, -аіж, -акши сов. (>100) 1. теХеГѵ, аѵѵтелегѵ, еі^ тёХое ауеіѵ, яХрробѵ, ёхяХрробѵ, хатаатрёсреіѵ окон- чить, закончить, кончить зкопсіі, бокопсіі, икопсіі: егда же съконьча вса г(лаго)лъі сьвъ • въ слоухы людьмъ • вьннде въ каперъ- наоумъ Л 7, 1 Зогр Мар; і кыстъ егда съконьча н(соу)с(ъ) • заповѣдавъ овѣлла на деслте оучеиикома своіма Мт 11, 1 Зогр (съвръшн Мар Ас); съподокн ѣ мнромь д(оу)- Ховьиымь • прочее жнтне ею • съконьчати Евх 86 20 • аѵѵтелеіѵ уничтожить, убить, истребить 2ПІСІІ, хаЬиЬіІ: мала не съконьчашвъ меие на землі Пс 118, 87 Син; и люлитвж сътворнте о мнѣ к г(оспод)оу • да съконъчанъ вждж въ нсповѣдани'Г семъ Супр 16, 27 • греч. нет умереть хетгіі: съпрннмьннкъ вждн... съмрьтн алеЦаи’дровѣ • н съконьчаи въ исповѣданьи мжчениіа Супр 161, 2 □ съконьчати са ёхХеіяеіѵ, я(>о%а>(>еіѵ окончиться, закончиться, прекратиться зкопсіі (зе), икопсіі (зе), ргезіаі: доньдеже съконьчаіжтъ са • врѣмена ьъзыкъ Л 21, 24 Зогр, съко[о]ньчаіжтъ са Мар; напокнъ гла- голааше • есе ськоньча са Супр 478, 21 (съвръшн са И 19, 30 Зогр Мар, съвръшишд са Ас, нет Сав) • теХеіобаОаі; (съконьчати са мечемь аяохесракі^еаОаі) умереть, скон- чаться хетгіі, зкопаі: видѣвъ же сватыи паѵлъ ;естрж своіж съконьчавъшж са о господи Супр 14, 19-20; протАгъше выасвоа • съконь- чашА са мечемъ Супр 181, 1 2. текеіѵ, аѵѵтеХеіѵ, яктіробѵ, алояХтціобѵ, біатеХеіѵ, біаѵбеіѵ совершить, осуществить, сделать ргоѵёзі, изкиіеспіі, ѵукопаі: г(лаго)лаашете исходъ его • іже х°'І"клш6 съконьчати въ и(ероуса)л(и)мѣ Л 9, 31 Мар Зогр; сь овразъ отроцн еврѣнецнн съконьчашА Евх 16а 8; да сътворнмъ н съконьчакмъ • вьса клико за- повѣда намъ с(ва)тын твои доухъ Супр 260, 20 • выполнить (обязательство и т. п.) зріпіі (зІіЬ аір.): съконьча г(лаго)лъ отъ рода въ родъ Пс 76, 9 Син; насільк сътворншА кмоу • не съконьчати кже овѣшташд са Супр 33, 2 • провести (время) зігаѵіі: въ уъізинѣ затворенъ • вь ненже и доселѣ ллльчитъ • съконьча о козѣ лѣтъ • мз Супр 302, 18 □ съконьчати са совершиться, осуществиться, сбыться изкиіеспіі зе, зіаі зе: ѣко съконьчашА са в’сѣ по законоу г(осподь)- ню Л 2, 39 Зогр Мар Ас Сав; да съконьчаатъ са • реченое ісаіемь пророкомъ Мт 4, 14 Зогр (съкждетъ са Ас Сав, 0 Мар).— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Евх Клоц Супр.— Ср. не-
сък сък конкчатн, исправити, конкчатн, съвытн са, съврьшити, сътворнтн, оумрѣтн СЪКРАТИТИ, съкрдщж, съкрдтншн сов. (1) ёлітёцѵегѵ сократить, укоротить хкгаііі: нъ да съкратнвъ слово рекж Супр 315, 4.— Ср. прекратити с ъ к р і т и Клоц 146 39 см. съЛръітн СЪКРОВИЦІв, -а с (67) І.-тареіоѵ, то апб- хотхроѵ, хатабѵаіс потаенной место; тайник; тайное убежище зкгуіё тйіо,- зкгуз, икгуі: аціе же рекжтъ вамъ • се въ гкустынн естъ • ие нзндѣте • се въ съкровниггіі){Ъ не нмѣте вѣры Мг 24, 26 Мар (въ крокѣуѣ Ас, въ съкро- вѣ)(ъ Зогр Сав); обіасіа міа "Ако левъ готовъ иа ловъ * и ѣко скоуменъ окітаьк.во съкровіш- тіуъ Пс 16, 12 Син; овн же противънъіл силы гоиіаахж * отъ вьнѣштьнннх’ съкровнштъ * вь вьижтрьнинхъ кѣжАште Супр 467, 18 2. та ціеіоѵ, тацеіоѵ, От]ааг>(>б<; Хранилище; кла- довая, амбар хазоЬагпа, зріхігпа, зкіабізіё, зурка: съмотрнте вранъ • како не сѣвктъ нн жьнвктъ • імъже мѣстъ съкрЬвнштд • нн Храинлншта • і в(ог)ъ питѣетѣ іа Л 12, 24 Зогр Мар; съвірдьы ѣко вь мѣхъ воды моръ- скыіа полагаіА во съкровшітнхъ вез(д)ьны Пс 32, 7 Син 3. Оцст сгорби сокровищница (для хранения казны, драгоценностей, ре- ликвий) рокіасіпісе, рокІаЛій: іже износитъ отъ съкровнштд своего новдѣ і ветъхаѣ Мт 13, 52 Зогр Мар Ас Сав; и отвръзьше съкро- віцід своѣ • прінѣсіА емоу дарън • злато и ливаиъ и змѵрнж Мт 2, 11 Ас Сав (0 Зогр Мар); принмн і се прннесенне • отъ рава твоего сег; • вь вѣчьныхъ твоихъ съкровнцінхъ * съподобн положити Евх 136 13 4. Огщащідс; сокровище, клад рокіасі: не съкръіванте севѣ съкровншта на земн Мт 6, 19 Зогр Мар, съкро- виштъ Ас, съкровнціъ Сав; пакы подобьно естъ ц(ѣсд)р(ь)ствне нев(есь)ское * съкро- виштк съкръвеноу на селѣ Мт 13, 44 Зогр Мар; оиъ псаиымь съкровнште покріваше г(лаго)лл... в(ог)ъ... просвктѣ са намъ • ні (! вм. ны) съкровіште раскопаваемъ ѣко окрѣтаетъ са Клоц 1б 15-16 и 18; волъшее вогатъство не- пъціевавъ • ег. .пътъскыхъ (съ)кровнщъ • поношеніе х(ристо)во Евр 11, 26 Ен.— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Евх Клоц Супр.— Ср. житьннцд, нмѣннк, кровъ, обьдо, съкровъ, тан- лиціе, хранилище СЪКРОВЪ, -а м (4) тацеіОѵ, хрѵлтц, абѵ- тос (!) потаенное место; тайник; убежище зкгуіё тізіо, зкгуз: ннктоже оуво свѣтильника въжегъ въ съкровѣ полагаатъ • нн подъ спж- домь * нъ на свѣштъннцѣ да въходАШтен видать свѣтъ Л 11, 33 Мар (въ кровѣ Зогр); аште же рекжтъ вамъ • се въ поустынн естъ • ие ідѣте • се въ съкровѣхъ • не імѣте вѣры С Мт 24, 26 Зогр Сав (въ съкровнштнхъ Мар, въ кровѣхъ Ас); дроугок ч’то прнмыслншА • лжкава конго вѣса приложити силж на прѣподовь- нааго • нже нмъ вѣаше въ съкровѣ вь пештерѣ Супр 35, 24.— Ср. кровъ, съкровніре, таилн- ще, хранилище СЪКРОВЬНЪ, -ын прил. (2) хехрѵццёѵос потайной, тайный, скрытый зкгуіу, 1а)пу: оустрон БОГЪ • іавнтн съкровъноК воглтьство ііѵанново • овразомъ снцѣмъ Супр 293, 20; тѣллже с(ва)тын еп(искоу)пъ въ съкровьнѣ мѣстѣ сѢда вь пештерѣ прѣвывааше Супр 535, 21.— Ср. тайнъ, съкрытН (съкръвенын) СЪКРОуШАТИ, -авк, -акшн несов. (12) аоѵтріРеіѵ 1. иатаОлаѵ ломать, разбивать, сокрушать сігііі, Іатаі: гласъ г(осподь)нъ съкроушдвкштддго кедры • и съкроушітъ г(ос- под)ь кедры ліванъскъіА Пс 28, 5 Син сз съкроушатн са ломаться, разбиваться Іатаі зе: за не емоу много краты * пжты і жжн желѣзны • съвАзаноу сікштю прѣтрь- заауж са отъ него жжд желѣзнаа • і пжта съкроушаахж са Мк 5, 4 Зогр Мар 2. терзать, мучить сігазаі, тисіі: і се д(оу)хъ емлетъ і • і вьиездпж въпнетъ • і пржжддтъ са съ пѣ- нами • і едъва входитъ отъ него съкроушаіА і Л 9, 39 Зогр Мар Ас Сав; тако кез милости отъ сжпротнвнддго вѣса мжчнмъ и съкроуша- кмъ • страждА вьсѣмъ тѣломъ Супр 553, 17.—Пс 41, 11 Син; Супр 159, 9-10; 553, 3 и 11.— Ср. развивали СЪКРОушениге, -ни с (6) абѵтрщца 1. аоѵтріРц, хатахХаоіс сокрушение, унич- тожение, разбивание, ломание гохсігсепі, гохЬііі, хпісепі: разгнѣвавъ же са кназъ о съкроушенш богъ свонхъ Супр 180, 24; тажько сн сътворнвъше о съкроушенні коумнра свокго Супр 35 , 20 2. перен. страдание, болезнь, ранение иігрепі, Ьоіезі, йігара: іцѢлѢіан съкроушеннѣ д(оу)шъ і тѣлесъ нашихъ Евх 27а 5 3. Орабаіс; расщелина, щель, трещина ІгЫіпа, ргйгѵа, гохзесіііпа: сътрілсе землвк і съміАте вк • і нсцѣлі съкроушенъѣ сіа Пс 59, 4 Син.— Пс 105, 23 Син; Супр 465, 13.— Ср. раздроушеннк СЪКРОуШИТИ, -шж, -шншй сов. (74) [съкоуші ! Син (1)] ооѵтріРеіѵ 1. хатахХйѵ, оъ'ѵдлаѵ, ёхОХі'Реіѵ, Ораѵегѵ, псрі хата- хаі'еіѵ (!) сломать, разбить, разорвать, со- крушить; УНИЧТОЖИТЬ ГОХСІГІІІ, ГОхЬІІ, 2ПІСІІ: прнде женд • ілѵкштн алдвѣстръ хрнзмы... і съкроушьшн алдвѣстръ • вьзльѣ емоу нд главж Мк 14, 3 Зогр Мар; д(оу)х(о)мъ воуръномъ съкроушітъ коравліА таръснсъскыіА Пс 47, 8 Син; і верѣіА вѢчьныіа съкроушъ Евх 636 8; съкроушн Супр 462, 19; дадите мн м’лдтъ же- лѣзнъ и съкроушж кго Супр 27, 25 ; съкроушншА 653
сък съл КОуМНрА Супр 35, 17; сѣть съкроушн см Т мы нзкавлени выхомъ Пс 123, 8 Син; съхранѣетъ г(оспод)ь вьсм кости іуъ * ии едина отъ нихъ ие съкроушітъ см Пс 33, 21 Син; сами съкроу- шіша са Клоц 126 21 • перен.: съкроушнлъ еси главж в’сем мза Евх 286 7-8; вндѣхомъ кмоу ржцѣ нмаже съкроуши сьмрьть Супр 499, 25 2. перен. Орабегѵ, аѵухХаѵ замучить, из- мучить; истерзать гкгизіі, зкіісіі, хсіеріаі: Благовѣститъ ништиимъ посъла ма * исцѣлитъ съкроушеным ср(ъ)д(ь)цемь Л 4, 18 Мар Ас Сав (0 Зогр); клізь есть г(оспод)ь съкроуше- ныіуъ с(ръдь)цемь Пс 33, 19 Син; отъшъдын же вратъ пжтьмъ завлждивъ и зѣло са съкроу- шивъ Супр 291, 13.— Зогр Мар Ас Сав Син Евх Клоц Супр Хил.— Ср. изломити, раз- вити, съломити, сътлѣціи, сътрьтн с ъ к р ъ в - см. съкръіти ОЪКРЪІВАТИ, -ай», -акши несов. (11) •0г|ааѵрі4еіѵ, апохрбптеіѵ, хрблтегѵ скры- вать, прятать; утаивать зкгуѵаі, Іа)іІ: не съкръіваите севѣ съкровишта на земн Мт 6, 19 Зогр Мар Ас Сав; съкръіваетъ і не вѣетъ комоу съБираетъ Пс 38, 7 Син; ие съкрываіж свока слав ы Супр 503, 14.— Мт 6, 20 Зогр Мар Ас Сав; Супр 440, 14.— Ср. кръіти, таити СЪК[Р]ЫДАТИ(!), -ай», -акши сое. (1) еххе ѵоѵѵ устранить, изъять ѵуЬосІіІ, осізігапй: шкаче дрождьмего не ск[р]ыдашм см • іепижтъ вьсі грѣшьні земн Пс 74, 9 Син.— Ср. искы- дати СЪКРЪІТИ, съкрънж, съкрыкшн сов. (64) хрѵлтеіѵ, ёухрблтеиѵ, алохрѵлтегѵ, хата- хрѵлтегѵ, хаХѵлтегѵ; (съкръвеиъ хрѵлтбд) скрыть, спрятать; утаить зкгуі, гакгуі, икгуі: раскопа зелиліж • и съкры сърекро г(ос- под)а своего Мт 25, 18 Зогр Мар Ас Сав; комоу оуподовлж ц(ѣса)р(ь)с(тв)ье к(о)жие • подовъно естъ квасоу • его же приемъши жена съкръі въ ліжцѣ • трні сатъ • доидеже въкъісе всѣ Л 13, 21 Зогр Мар Ас Сав; Мт 13, 33 Зогр Мар; въ ср(ъдь)ці моели, съкръір, словеса твоѣ Пс 118, 11 Син; съкрітн і(соу)са • въ гробѣ грлдете Клоц 146 39, съкръітъ Супр 453, 26; и мари га вь севѣ си размъішлгаше • повѣдѣ ли се Гшснфоу • или паче съкрънж тайной се Супр 239, 24; тайна съкръвенага отъ вѣкъ Супр 143, 13-14 о съкръвенага с мн. в знач. сущ. та хехрѵццёѵа тайна Іа)ет8Іѵі: и сокръве- иъіхъ твоіхъ нсплъні см жтрова іхъ Пс 16, 14 Син; съкръіти са спрятаться икгуі зе: одолие къде ксн • кде са съкръі... іако нагъ ксмъ и съкръіхъ са Супр 304, 16 и 21; сльньцоу въсходАштоу съкръіктъ са стѣнь Супр 417, 28; и(соу)с(ъ) же съкръі са • и изиде ицръкъве И 8, 59 Зогр Мар Ас. — Зогр Мар Ас Сав Син 654 Клоц Супр.— Ср. покръітн, потаити, оукръіти, оутаити СЪКОуПИТИ, -пліж, -пншн сов. (4) хатаах- еѵа^еиѵ, лорі^еоваи, цгджфеіѵ (I); (съкоуп- лкиъ аѵццихтоб) составить, соединить, со- брать зезіаѵіі, 8ІО2ІІ; зЬготахсНі: съкоупи и оръганъ съвръшенъ • прѣгждьннціж красънж Евх 94а 18; да мѵромъ кже кетъ разлнчь вона- ми оустрокно • н хытростніж съкоупькно Супр 425, 23 • перен.: пнлать ни глаголати ии слышати можааше • съкоупькнааго ради лмте- жа Супр 434, 3.— Супр 54, 14.— Ср. съвьратн, съвъкоупнтн съкоуплгениге, -ига с (1) ёѵюоід соеди- нение, воссоединение 8ро)еп{, 8)ес1посепі: съвръшн емоу животъ • въ прѣподовне и правъдж • ѣко да выиж кесквръны * съкоу- пление иматъ оу теве • и да съподокнтъ са и(е)в(е)съноумоу ц(ѣса)р(ь)ствоу .Евх 95а 22-23.— Ср. съвъкоуплкннк, кдннкннк с ъ к оу ш і т н Пс 9, 36 Син см. съкроушнти СЪКЖТАТИ, -аіж, -акшн сов. (1) хата- атёХХеиѵ сдержать, смирить, унять роііасіі, ЦІІ8І1, хкгоііі: симъ вывъшиТмъ • прѣтръ- пѣвъши'Гмъ въ ал’чьвах’ и молитвахъ • на длъгы дьнн кд’ва съкжташА отъвѣгьшиімд вѣсованнк Супр 53, 25.— Ср. съпрАтати СЪЛАГАТИ, -гаіж, -гакшн несов. (5) 1. пе(>и- отёХХеиѵ складывать (вместе), соединять зкіасіаі, 8ро)оѵаІ: мрьтвоу Тсоусовн затваракшн очн... оуста сътнскакшн... ржцѣ сълагакши Супр 456, 28-29 2. оѵц(ЗалЛеіѵ складывать, хранить зкіасіаі, икіасіаі; перен.: лиариѣ же съвлюдааше вьса г(лаго)лы сьм • сълагаіжштн въ еръдьцн своемь Л 2, 19 Зогр Мар Сав Боян (нет Ас).— Ср. полагати СЪЛАЗИТИ, сълажж, сълазншн несов. (7) хатаРаіѵеиѵ, хатёрхеаОаи спускаться, схо- дить, слезать зезіироѵаі, зіёхаі: иже на кровѣ да ие сълазитъ вьзатн еже ес гъ въ храмѣ его Мт 24, 17 Мар Сав Боян (ие съходітъ Ас, 0 Зогр); сьде по прьвѣѣмъ въторыи сълазитъ Супр 496, 19.— Мк 13, 15 Зогр Мар; Л 17, 31 Мар.— Ср. низъходити, съходити СЪЛАЗ’Ь, -а м (2) оі.хоѵоц(а (!) соше- ствие, спуск зезіоирепі: понеже оуко сълазоу коньчнна кыстъ • вьскрѣшеньк наста Супр 487, 25; прьвѣк ко прншьствнга х(РНСТ0‘ со)ва * и сьлаза спасова • и само илаа сьлирьти > страшно вѣ Супр 487, 10.— Ср. съиитик, съходъ, съхожденнк СЪЛАЛАЛІАТИ, -аіж, -гакшн несов. (1) греч. нет ломать Іатаі: прѣвъі же вѣсъ ннчнм’же Хоужде съкроушлА старьца • н часто на зелиыж помештА н оскръвьіоА • нностань кости кмоу съламыаА Супр 553, 5.— Ср. ломити, прѣ- ламатн, съкроушатн
съл СЪЛАТИ, съліж, сълкшн несов. (12) аяо- атёХХеіѵ, яёряеіѵ, яаралёцпеіѵ слать, по- сылать розГІаі: се азъ съліж въі • ѣко ов’ца по срѣдѣ влькъ Мт 10, 16 Зогр Мар Ас-, дьньсь г(оспод)ъ х(рнстос)ъ водатъ • і отъ ежда на содъ і съджтъ Клоц 106 27; оно оуво дрѣво въ адъ сълааше Супр 489, 20.— Мт 23, 34 Мар Ас (0 Зогр); Мк 6, 7 Зогр Мар; И 20, 21 Мар Ас (0 Зогр); Евр 1, 14 Ен.— Ср. посылатн, поуціатн СЪЛбЖАТИ, -жж, -жншн несов. (5) хата- иеГодаі лежать Іегеі: отъкрышА покровъ іде- же кѣ • і прокопавъше съвѢснша одръ • на иемьже ославлены сьлежааше Мк 2, 4 Зогр Мар Ас (лежаше Сав) • перен. хеіоФаі покоиться (о мертвом) зраі (о тпгіѵёт)-. ты... съмрътн ізгона * і вьскрѣшаіА акне * сълежА- ціаа тѣлеса • отъ вѣка Евх 266 20-21 □ сълежАН в знач. прил.-сущ. лежачий больной Іегісі петоспу: мол(нтва) над(ъ) сълежаціиімъ на миога лѣта Евх 266 12.— Ср. лежати СЪЛИКЪСТвОВАТИ, -ствоуіж, -ствоукшн несов. комоу, чесомоу (1) оѵухаіреіѵ радо- ваться вместе с кем-л. разделять чью-л. радость гасіоѵаі зе 5 пёкутп; вьса вышьйаа силы • съ намн праздьноуіжтъ • сълнкъствоу- вктъ ко влдгынмъ нашимъ Супр 490, 22.— Ср. ликовати, ликъствоватн съличиге, -ни с (1) оядатаащ сущность, существо, ипостась, лицо робзіаіа, Ьуро- зіаге, Ьуіозі, озоЬа: прнчАСт(нн)цн ко х(Рнс" тос)оу кыуомъ • аще іёко (п)око(нъ) сълнчн(ѣ) его до конъца нзвѣст(е)н(ъ) оудръжнмъ Евр 3, 14 Ен.— Ср. съставъ, състдвлкннк, сжціьство, ѵпостась СЪЛИЧЬНО нареч. (1) греч. нет равно, равносущно, единосущно зоиродзіаіпё: о(ть)ць и с(ъі)нъ і с(ва)ты д(оу)хъ • три съставн сълнчьно въ единомъ в(о)жьствѣ Евх 67а 14 ОЪЛИІАТИ СА, сълѣіж са, сълѣкшн са сов. (1) хееаѵѵѵѵаі слиться, соединиться зііі зе, зрорі: зе: вьсн оуво сьлѣнмъ са вь тѣло кд’но Супр 423, 29 (дл вждемъ въ іетннж тѣло едіно Клоц 96 9-10) ОЪЛОГЬ, -а м (1): с ъ л о э и мн. аі оѵЕка- Раі дар речи, слова гес, зіоѵа: тъ не отврь- зетъ оустъ свонуъ • отъ кезаконнн лкднн моихъ • веденъ выстъ на сьмрьть • сна оврѣтдіж потрѣвьнъі тѣмъ сьлогы • нньжде же иикдеже • нсоуса въ правьдж оукнвакма Супр 434, 30.— Ср. слово СЪЛОЖбНИге, -на с (19) 1. хатароХті со- творение, создание хаіохепі, зіѵогепі: наслѣ- дите оуготоваиое вамъ ц(ѣеа)р(ь)с(тв)не • отъ съложеннѣ всего мира Мт 25, 34 Зогр Мар съл С Ас Сав; Евх 996 11-12; Супр 508, 6 2. греч. нет совокупление, половой акт зоиіог, роЬ- Іаѵпі зіук: ег’да же ч(ловѣ)коу Обратитъ са на влждъ оудъ... лн вьзьрѣвъ на такъ ч(ло- вѣ) къ • помыслитъ на влждъ • лн оу мыслитъ съложенне Евх 37а 1 3. оѵѵйцца договор зтіоиѵа: повѣдьнжіж пѣснь * н новон съложе- ннк мнроу • пѣтнк • покѣдьлнвоуоумоу хрнсто- совоу наоучншА Супр 319, 7.— Зогр Мар Ас Сав Ен Евх Супр.— Ср. съзьддннк, сътво- ркннк СЪЛОЖИТИ1, -жж, -жншн сов. (3) 1. чьто съ чесо аяоерорті^еіѵ сложить, снять, сгрузить зіогіі, зе)тоиІ: нмѣше же крѣмА хлѣкы чисты и топлы... и съложнвъ отнде Супр 291, 9; съложн ранж сніж съ тѣлесн его Евх 306 3 2. ё^оцоюѵѵ внести (деньги), возместить (долг) зіойі (репіге), ѵугоѵпаі (сііиіг): тн тако въ мнозѣ молитвѣ нсповѣданнкмъ тъчно крдденоуоумоу съложнвъ златомъ нлн сьревромъ принести • тн тъгда ліжкы да нзкждетъ чло- вѣкъ тъ Супр 42, 23-— Ср. отъдатн, отъло- жнтн, положити СЪЛОЖИТИ2 (СА), -жж (са), -жншн (са) сое. (6) ооѵтіСёѵаі 1. съложити са сговориться, договориться, согласиться сіо- Ьойпоиі зе, зЬойпоиІ зе: кже во са вѣлуж съложнлн ікдеі • дл аште къто ісповѣстъ Х(рнст)л • отължчьнъ сънъмншта вждетъ И 9, 22 Зогр Мар Ас; не въздръжнтъ исти- ны • не съложнтъ са съ ^омж Супр 509, 23 2. съложенын соединенный, составлен- ный зро)епу, зіойепѵ: въ іетииж вогатъ • ѣко вьсе съложеное • тѣло г (осподъ) не примъ Клоц 146 21; Супр 453, 11 съложити Супр 302, 16 см. слоужнтн СЪЛОЛЛИТИ, -мліж, -мншн сое. (12) хата- хХйѵ, оѵухХйѵ, аоѵтріреіѵ, ацѵйХйѵ сло- мать, разломить, переломить гіотіі, ргеіо- тіі, гохіотіі: примъ же пать хлѣвъ... і съло- мн • і даѣше оученнкомъ свогмъ Л 9, 16 Зогр Мар; верѣьъ желѣзны съломі Пс 106, 16 Син; вьсіа рогы грѣшьнікъ съломліж Пс 74, 10 Син; съломнша вьса кости кмоу Супр 270, 16; дьнесь мѣдьнда врата съломн владыка нашъ х(?нс- тос)ъ Супр 487, 6; съломнша са кости кго вьса Супр 269, 5-—Пс 45, 10 Син; Супр 317, 9; 462, 18 и 19; 554, 15.— Ср. прѣломнтн, раз- ломити, съкроушнтн СЪЛОѴЧАИ, -ав м (1) стѵѵтѵхіа случай- ность, случай паЬосІа: въекръешоу кмоу мьнѣ- тн начьнжт’ • ако сълоучакмъ нѣкынмъ ожн лазаръ Супр 314, 4.— Ср. прнклкчан, прн- лоучдн СЪЛОуЧАТИ ОА, -аіж са, -акшн са несов. (6) 1. очщ0аіѵеіѵ, уіуѵеоФаі происходить, совершаться, случаться зіаѵаі зе, ргіЬагеё 655
съл зе: дште лн дд сълоучааше са нѣ оу кого оумоу- днтн кмоу Супр 206, 7; вѣровааше бо • іако вьса страсти и кса іазвы тѣлесьныл • отъ сотонъі сълоучаіжтъ са Супр 556, 10-11 2. греч. нет встречаться, случайно сталкиваться (е пути) ѵузкуіоѵаі зе, осііаі зе: сълоучдіж- штнн же са нд пжтн * видАШте издалеча * съ велнкъінмъ оустрьмькнннмъ теченьа при\о- даштъ Супр 558, 17; тол’ма гнѣвомъ двнже са • іакоже нн пастоуха знати нн Тного ннкогоже МИЛОВАТИ • НЪ ВЬСА СЪЛОуЧДІЖШТАА СА ГОуБИТН Супр 565, 17-18.— Супр 207, 8 и 12-13.— Ср. въіватн, лоучдти са, съкыватн са сълоучити (СА), чж (са), чншн (са) сов. (18) 1. сгоцРаіѵеіѵ произойти, совер- шиться, случиться ргіЬобіі зе, зіаі зе: что се выстъ не потаи мене кже тн са сълоучн Супр 240, 29; сълоучн са коупьцоу нѣкото- роуоумоу • гьнавъшоу вельвжды своа и пасти а ид мѣстѣ томь Супр 217, 25; сълоучн са гра- дити манастыръ отъ лавры на сѣверъ Супр 284, 13; видѣвъ чловѣка... съвнкна отъ сълоу- чивъшиіуъ (! без са) кмк зълъ помнловд кго Супр 42, 6 2. уіуѵеоСаі встретиться, ока- заться (случайно) ѵузкуіпоиі зе, осіпоиі зе (паТгосІои); копаекште кореннк при еп(искоу)пѣ нже тъгда сълоучн са тоу • дондоша копаіжште до съсждъ кръчджьныиуъ Супр 52, 10.— Супр.— Ср. испльнити, КЛЮЧИТИ СА, лоучити СА, приключити СА, СЪБЪІТИ СА СЪЛЪ, -а м (6) [сьл- Ас (1)] алботокое, сгу-уекос, лрёо|3г>с, ярео0еіа (!) посланец, посол, вестник розеі, ѵузіапес: ігкстъ рань волей г(оспод)а своего • ни сьлъ колеи посъ- лдвъшддго и И 13, 16 Ас (дпо(сто)лъ Зогр Мар Сав); посълдша к немоу сълы Супр 539, 24; не ходатаи ни сълъ нъ самъ господь сьпдсе а Супр 330, 1.—Супр 196, 26; 273, 20; 561, 20.— Ср. ангелъ, апостолъ, вѣстьннкъ СЪЛЪГАТИ, сълъжж, сълъжешн сов. (17) комоу, чесомоу феббеоОса, плбсктеіѵ солгать кому-л., обмануть кого-л. зеІЬаІ, хаІЬаІ пёкоти'. сълъжоктъ тевѣ враэі твоі Пс 65, 3 Син; і'осиф’ рече • и сълъгдти марка не мо- жааше Супр 241, 11; іакоже тако хо'г'ЬлХж сълъгдти въскръсению не кывъшоу Супр 441, 25 2. біафеббесЛаі обмануть, не оправдать (чьи-л. надежды, ожидания) оЬеІЬаІ, окіа- таі пёкоіго: единою кліасъ сіа св(іа)т(ыи)мъ моімъ * аште да( вы)доу солъжж • сѢміа его въ вѣкы прѣкждетъ Пс 88, 36 Син 3. біафеб- беіѵ (!) здесь отказать, лишить (кого-л. чего-л.) ргіргаѵй (о пёсо), осіергіі: кднѣмъ тъчыж не подобьнъ бывъ мшсешви • кже (въ) вышьнін нкроусалнмъ въуодъ • іакоже онъ вь инжьннн • нѣкако сълъгднъ выстъ Супр 277, 23.— Син Супр 656 с ъ л ѣ и м ъ са Супр 423, 9 см. сълиіати са СЪЛѢСТИ, сълѣзж, сълѣзеши сов. (28) хата[)аіѵеіѵ, катёдхеа&аі, ёхббеоСаі спус- титься, сойти, слезть зезіоиріі, зе)іІ, зіёхі: дште с(ы)нъ в(о)жін еси • сълѣзи съ кр(ъ)стд Мт 27, 40 Зогр Мар Сав; сълѣзъшю же емоу съ горы * по немь идж народи мнозн Мт 8, 1 Сав (съшедъшю Зогр Мар Ас); правьдъ- ныи же съ стлъпд хот"кдше сьлѣсти Супр 558, 3; оврАштетъ фило-е.еа... н нны сълѢзъша съ койь Супр 555, 12-13; сълѣзе отъ коніа поглоу- мити са Супр 146, 12.— Зогр Мар Ас Сав Евх Супр Хил.— Ср. съннтн СЪЛАІЦИ, сълакж, сълАчешн сов. (4) хата- хацятеіѵ, оѵухацятеіѵ согнуть, скорчить ойпоиі: і хрікетъ |ХЪ отънждь съліаці Пс 68, 24 Син • перен. удручить зкіісіі: сѣть оуго(то)вашіА ногдма моімд • и съліа- шіа д(оу)шж моіж Пс 56, 7 Син □ съла- ці и с а перен. опечалиться, сникнуть Ьуі зкіісепу: съліахъ сіа до коньца Пс 37, 7 Син; Евх 76а 15.— Ср. съгъвати СЬЛАЦАТН СА, -аіж са, -акшн са (1) оѵѵ- ёкхеоСаі сгибаться, корчиться, извиваться оЬуЬаІ зе, кгсіі зе, сЬопііі зе, зѵі)еІ зе: тѣло бо вь стоудень въпадъ... зжбомъ зывыжштемъ са • жиламъ съгръждаіжштемъ са • и вьсемоу тѣлоу неволею сълАцдіжштоу са Супр 89, 19.— Ср. съвивати СЪЛЖКЪ, -ыи прил. (6) [слжк- Зогр (1) Мар (1) Ас (1) Сав (1)] аѵухбятсоѵ сгорб- ленный, согбенный; искривленный кгіѵу, ЬгЬаІу: кѣ слжка • і не могжшти въсклонити са отънждь Л 13, 11 Зогр Мар Ас Сав; ім- л(итва) ндд(ъ) сължк(о)м(ь) члов(ѣ)комь Евх 396 24. — Евх 40а 3 СЪЛІАТРІАТИ, -іаіж, -акшн несов. (2) охо- яеіѵ, оіхоѵоцеіѵ смотреть. наблюдать; заботиться о чем-л. Ыедёі зі пёсеіго, зіагаі зе о пёсо: ндстоіАціда потрѣкъномь • съмат- рѣьл • і Бжджірда оудовь строкъ Евх 64а 20; съмдтрд’ше кок кн прнмышленнк нзоврѣстн • ДД БИ ДЛЪГЖ и лютж им’ • сътворилъ съмрьть Супр 88, 29.— Ср. съмотрити, съмотрэтн съмеонъ Л 2, 34 Сав см. сѵмеонъ СЪЛІбСТИ, съметж, съметеши сов. (1) вар. хооцеіѵ (!) сгрести, собрать (в одно ме- сто) зтёзі, пайготасііі: и съвъравъше кости с(ва)тъіихъ и пепелъ съметъше въсыпдша вь рѣкж Супр 80, 29 СЪЛШЛИТИ СА, съмиліж са, съмилиши са сов. (2) 1. нд кого греч. нет смиловаться, смилостивиться, сжалиться над кем-л. зті- Іоѵаі зе, зіііоѵаі зе пай пёкут: тѣмьже молю та м’ногомилостиве • съмили са нынѣ на ма Евх 786 10 2. без доп. ёХееіоСаі вызвать милосердие, жалость, умилостивить сіорі
съм съм о зтііоѵапі, ѵгЬпсІіІ зоисіі: аште ко и вози (! вм. сожни) вразн гаша жндове пасъ дѣльма кы- ша • да мъі тѣ\ъ ослоуніаннкмъ съмнлнмъ са Супр 341, 20.— Ср. помиловати, оумилити СЪЛЛИРИТИ, -ріж, -риши сов. (8) хатаХХа- ааеіѵ, еіррѵояоіеіѵ. біаХХаааегѵ примирить, помирить зтігіі, пзтігіі: да сьмнрнтъ ие- весьнаіа * да и аггеломъ та сътворитъ дроугд • и сь вьсѣмь вогоу съмнритъ х(рнсто)съ Супр 422, 2 и 4 (съмірітъ... пріведетъ къ к(ог)оу Клоц 86 26 и 28) осъмнрнтн са съ цѣмь примириться, помириться зтігіі зе: остдви даръ твои прѣдъ ол’тдремь • і шедъ прѣжде съмнри са съ вротомь (!) твоімь • і тъгдд прншьдъ принеси даръ свои Мт 5, 24 Зогр Мар; Клоц 9а 19-20 (оустрои са Супр 422, 30); вѣдѣ г(оспод)і мытоимьца • съмнрнвъшд СА • і опрдвъдднд Служ 16 1.— Супр 336, 30-337, 1.— Ср. примирити, състронтн, оуми- рнтн СЪМИРШАИ, -іаіжцідкго прич.-сущ. (7) еіртуѵолоідс миротворец зтігоѵаіеі, Іѵйгсе роко)е: влаженн съмирѣіжштш • ѣко тн с(ы)- иове б(о)жін нарекжтъ са Мт 5, 9 Зогр Ас Сав (0 Мар); Евх 856 14; Клоц 9а 33; Супр 423, 12; сего дѣлма та и сына ндрнцдктъ во- жніа сьмирдіжштд Супр 423, 17-18 (міротворь- цд Клоц 9а 38-39).— Ср. мнротворьць СЪЛІИРіенИіе, -иіа с (4) еіррѵт], хатак- лсгуг| примирение, мир зтігепі: нъ сьміренье вратрьне показавъ ѣко воле вьсего есть Клоц 9а 40 (съ вьсѣмь миръ имѣти Супр 423, 20); сьмнреныа ндчатъкъ Супр 486, 27.— Супр 200, 8-9; 423, 1-2. Ср. миръ СЪЛЛЛѢТИ, -мели», -мелкши сов. (1) Х.елтѵ- ѵеіѵ смолоть зетііі: хлѣвъ сѣіжшти нд севѣ • ие кгоже жрънви съмлѢша • и ржцѣ оумѣси- стд и огнь съвръшн Супр 395, 30 СЪЛЛОТРИТИ, съмоціріж, съмотрнши сов./ несов. кого, чьто; кого, чесого или без доп. (29) 1. хатаѵоеіѵ, охояегѵ, Оеац>егѵ, яро- оё/еіѵ посмотреть/смотреть, поглядеть/ глядеть; увидеть/видеть, заметить/замечать роЫёсіпоиІ/ЫесІёІ, росііѵаі зе/сііѵаі зе, гро- гогоѵаі/рогогоѵаі: съмотрнте цвѣтъ сель- ныхъ како растжтъ • нн троужддіжтъ са ни прнджтъ (! вм. прлджтъ) Мт 6, 28 Зогр Мар Ас (разумѣемъ Сав); Л 12, 27 Зогр Мар; оваче очимд своімд съмотріші • Т възданіе грѣшьнікомъ оузьрішн Пс 90, 8 Син; вьзлѢзоша на ХР4МИИЖ тьмннчьижіж • и двьрьцдмн съмоштрддхж долоу • и вндѢша свАтдіа сѣ- даштд Супр 184, 8; нѣсть вьсевидАштша сила вожніа • съмотрАШТн вьсе Супр 366, 13-14 2. пхояеіѵ, ораѵ, хатацаѵОаѵеіѵ при- нять/принимать во внимание, обратить/об- ращать внимание ѵзітпопі зі/ѵзітаі зі, ргіЫёсІпоиІ/ргіЫІгеІ, тіі па ггеіеіі: съмотрн же мн зълодѣнство ихъ ржжьнок Супр 443, 7; съмотрн колнко сътвори дд вы кго Обратилъ Супр 414, 6 (хоштеші лі оувѣдѣті Клоц 56 12) • несов. комоу заботиться ресоѵаі: се ко кетъ блдгддго кже клнжьноуоумоу съмотрити Супр 376, 28 3. хрі'ѵеіѵ, ёящетреістОаі рас- смотреть/рассматривать пзоисііі/изигоѵаі, гогзоисііі/гогзигоѵаі: слабо жена не вѣдж- штн • іако н не пришъдъ х(рпсто)с(ъ) тоу кѣ... пльтьнынмъ прншьствнмъ съмотрАШТн * оучи- телю силж Супр 306, 23 4. яеріохёятеодаі узнать/узнавать, осознать/осознавать рог- паі/рогпаѵаі: съмотривъ во кстъство тоа земьА • іако стоудень велика кетъ вь ней Супр 89, 3-—Зогр Мар Ас Син Евх Супр.— Ср. БЛЮСТИ, ГЛАДДТИ, Зьрѣти СЪЛІОТРЬЛИВЪ, -ыи прил. (1): съмот- рьливок с в знач. сущ. то ёяіеіхёс кротость зЬоѵіѵаѵозІ: ..тръливое.. мъ дд рд.^мно кж- детъ въеѣмъ чл(о)в(ѣ)комъ Фил 4, 5 Ен СЪЛІОТРЬЛИВЬНЪ, -ыи прил (2) о ТТ)С оіхоѵоціас прислуживающий, обслуживаю- щий зіпгеЬпу: въчера же • съмотрьлнвъндд творж • а дьнесь владычьнѣд Клоц 13а 20; Супр 449, 21-22.— Ср. строивъ СЪМОТРИТИ, -іаіж, -іакши несов. (кого), чьто; ид кого, чьто (5) 1. хатаѵоеіѵ, аяоа- хояеіѵ, атаОці^еіѵ смотреть, следить (гла- зами), наблюдать Ыесіёі, рогогоѵаі: смотрѣетъ грѣшьннкъ нд праведьнаего Пс 36, 32 Син 2. оіхоѵоцеіѵ заботиться, печься о чем-л. ресоѵаі, сІЬаІ о песо', не о севѣ ко выс(тъ) с(ъ)п(д)сеидѣ мжкд • нъ съмотрѣіжштиімъ с(ъ)п( д)сьнжіж мжкоу Клоц 106 16.11с 9, 35 Син; Супр 92, 17; 240, 4-5.— Ср. глАддти, съмдтріати, съмотрити СЪЛІОТРіеНИіе, -ніа с (8) 1. оіхоѵоціа, оіхоѵбцое (!) попечение, забота рёсе, зіа- гозі: соугоуво дьнесь прішестіе г(осподь)не • соугоуво съмотренье Клоц 126 38; Супр 449, 2; іеп’лънен в’се съмотреине • прѣдовро Евх 63а 20 • перен. промысл, провиденне гатёг, йгасіек, ргоггеіеіпозі: ізвърдвы иы грѣшъ- ныіа • твонмь съмотреннемь Евх 9а 3 2. ёліеі- хеіа кротость, снисходительность, терпи- мость тігпозі, Іазкаѵозі: дд сътажнмъ по- добдіжцідд с(ва)тымъ • вратролювне • вез- лллъвне • съмотреине • говѣй не Евх 92 а 1-2 ; к(ож)е... творА[и]... [съ нд]мн по твоемоу съмотренню • не остдви м(и)л(о)сти твое а от(ъ) насъ Ен ЗЗб 1-2.— Евх 806 24-81а 1; Супр 313, 13.— Ср. промыслъ, промышлкннк, оусъмоціркник сьмоштрадуж Супр 184, 8 см. съмот- рити ОЪЛІРЬЗбНИіе, -ніа с (1) замерза- 657
съм съм ние, окоченение гтггпиіі: люта кетъ зима нъ сладъка порода • волѣзньно съмрьзеннк • нь сластьнъ покой Супр 91, 4 СЪЛЛРЬЗИЖТИ СА, -нж са, -неши са сов. (2) лѵуѵѵаОаі, т]леі(>оѵаОаі. тф хрѵеі по- крыться льдом, замерзнуть хтггпоиі: іакоже се поле съ творено вѣ • конемъ тештн • то прѣтворьшоу мраз# кго (г. е. кзеро) н съмръзъ- ше са велмн • пѣшн и съноузнн по немоу хож- даауж Супр 90, 1.— Супр 89, 9-10.— Ср. помрьзнжтн СЪЛЛРЬТОИОСЬИЪ, -ъін прил. (2) §аѵатт|- <рб(>о<; смертоносный зтгіопозпу: рьцн км# да мъі сьмрьтоносьнъ іадъ змнннъ нзблюкмъ Супр 484, 10; на рамѣ вьзъмъшоуоумоу • съмрьтоносьнын и сьмрьтьнын крьстъ Супр 533, 22-23.— Ср. съмрьтьнъ СЪЛЛРЬТЬ, -н ж (>200) [съсъмрътн Син (1)| Оаѵатос. алоРі'шаіс, цброс, ѵёхршаіе, хощт]аі<;, то алелдеіѵ смерть зтгі: прѣдастъ же вратъ врата на съмръть Мт 10, 21 Зогр Мар Ас; съмрътиіж да оумьретъ Мт 15,4 Зогр Мар; въ пръстъ съмрті съведе міа Пс 21, 16 Син; і съмрътн не прѣдастъ мене Пс 117, 18 Син; грѣховънла съмръть Евх 89а 9; зьлнн морьскоіж съмрьтніж вь невѣрьствѣ погыбнжт* Супр 401, 7; сьмрьтн жало Супр 487, 5 ♦ вес съмрьтн аСаѵатос, аѵшкеСрос бес- смертный пезтгіеіпу: вѣдѣ се вратніа іако ннкынже чловѣкъ ве съмрьтн • да аште съмрьть прѣдьлежнтъ • съмрьтн да оувѣжнмъ бѢчьныа Супр 63, 19-20.— Зогр Мар Ас Сав Боян Ен Син Евх Клоц Супр Хил Рыл.— Ср. коньчнна, прѣставлкннк, съконьчаннк, оумрьтнк; вес съмрьтн см. весъмрьтьнъ, несъмрьтьнъ ОЪЛЛРЬТЬИЪ, -ын прил. (74) 1. тоѵ Оаѵа- тоѵ, ттіе теХеѵттіс, 6 хата тоѵ Оаѵатоѵ, 6 ёѵ дбх) относящийся к смерти, смертный зтгіі род., зтгіеіпу: странъ съмрътьныі нападе на міа Пс 54, 5 Син; сѢдаштнімъ въ тълѵЬ і въ сѣнн съмрътьнѣ • свѣтъ въенѣетъ на насъ Мт 4, 16 Зогр Сав Боян (0 Мар, нет Ас); Л 1, 79 Зогр Мар; нзвавн отъ ржкы съмрьтьны жнзнь нашж Супр 112, 22; дьньсь жзы сьллрьтьнъіА раздрѣшены быша Супр 487, 2-3 2. тоѵ Оаѵа- тоѵ, Оаѵаощос, Саѵатіхбс, §аѵатт|срброс; (съмрьтьнъ плодъ сътворнтн Оаѵатоѵ харло- срореіѵ) смертельный, смертоносный зтгіо- позпу, зтгіісі: лціе н съмрътъно что нспніжтъ ннчътоже нр» не врѣднтъ Мк 16, 18 Мар Ас (0 Зогр); нзвавн ны н се • отъ наенльѣ нно- племеньннкъ • і отъ в’сего часа • съмрътънаа- го Евх 15а 17; сѵвььсььмьь волѣзні съмрътьныіА Пс 114,3 Син; сьмрьтьнын крьстъ Супр 533, 23 3. Оѵртдс смертный, подверженный смер- ти зтгТеІпу: родоу в’сѣколюу • съмрътъноу • 658 н несъмрътъноу • і в’сѣкомоу сжціьствоу • съдѣтель Евх 64а 10-11; за съмрьтънааго ц(ѣса)ра воржште са Супр 69, 25-26 4. Оаѵа- тсоОеі'с; (ноуждеіж сынрьтьнъ Рю§аѵі)с) уми- рающий; мертвый итІга)ГсГ, тгіѵу: прѣжде съмрьтн съмрьтьнъ выстъ • нже вѣрж по- гоувнвъ н съмрьтн не погрѣши Супр 66, 15-16.— Зогр Мар Ас Сав Боян Син Евх Клоц Супр Хил.— Ср. съмрьтоносьнъ ОЪЛѴЫОЛИТИ, съмышліж, съмыслншн сов./ несов. (12) 1. ёѵѲѵцеіаОаі, ашерроѵеіѵ, аѵѵіёѵаі подумать/думать ротузіеі/тузіеі: снце же емоу съмышльшю • се агг(е)лъ г(ос- подь)нь въ сънѣ іави са емоу Мт 1, 20 Сав Боян (оумышльшоу Ас, 0 Зогр Мар); протн- внета са кмоу весадамъ (! вм. Бесѣдамъ) мнАШта оутантн са кго • а не съмыслаштл іако нѣ кде са иоржгатн скАтоуоумоу д(оу)хоу Супр 363, 23 2. несов. ошерроѵеіѵ, еѵуѵсо- цоѵеіѵ быть в здравом уме, поступать, рас- суждать разумно гохитпё иѵахоѵаі, тІІ хсігаѵу гохит: оврѣтж сѢдаштл ч(ловѣ)ка • іж негоже вѣсн ізндж • овльчена і съмыслаштл Л 8, 35 Зогр Мар А с Сав; Мк 5,15 Зогр Мар; Н ННН МНОЗН жрЪША • н жнвн СЖТЪ Н СЪМЫСЛАТЪ Супр 140, 15.—Супр 149, 9; 333, 5.—Ср. мыслити, съмышліатн, помыслити, помышліа- тн, оумыслнтн СЪЛЛЪІСЛЪ, -а м (13) 1. оѵѵеаіб, біаѵоіа, ёѵѵоіа, еѵкаРеіа (!), срещѵ, еррбѵтща, хар- бі'а (!) разум, рассудок, ум; образ мыслей, способ мышления гохит, иѵахоѵапі, туз- Іепі: ны кетъ богъ далъ н ржцѣ н нозѣ • н тѣлесьнжіж моштъ • н оумъ н съмыслъ Супр 379, 5; нѣсмъ оума нзгоувнлъ • нн отънемо- гохъ съмысломъ Супр 149, 30; нъ да очіетимъ своі съмыслъ • къ чіетѣ во • жрътвѣ пріетж- паемъ Клоц 86 14 (ерьдьце Супр 421, 23) • мудрость тоисігозі: о съмыслѣ н чистотѣ жнтніа... чоуднмъ кетъ Супр 281, 15 2. Роѵлф Хоуіацбс замысел, намерение, помысел шпузі, хапіёг: ѵѵле поустошънын съмыслъ • ие вѢдатъ во іако богъ не погывнетъ Супр 402, 14 □ съмыслъ потръгнжтн см. потръгнжтн 3. охолбе; цель, значение, смысл сіі, зтузі: ѵѵ съконьчати емоу • съмыслъ еднначьнааго овраза • вес порока н ве-съклазнл Евх 98а 21.— Клоц 46 13-14, 96 7; Супр 64, 1; 257, 27-28; 360, 17-18; 393, 5.— Ср. мжд- рость, мысль, помыслъ, разоумъ, съвѣсть, оумъ СЪЛЛЪІСЛЬИО нареч. (4) ѵоѵѵе%шс разум- но, рассудительно; благоразумно гохшппё; тоисіге: і(соу)с(ъ) же видѣвъ і • ѣко съмыслъно отъвѣшта • рече емоу Мк 12, 34 Зогр Мар Ас 9 ѵоіусан; духовно дисЬоѵпё: да... искра с(вА)тааго кръціеннѣ... вьзгорнтъ са вь немь • съмыслъно пламень (! вм. въ пла-
съм жень) д( оу) ховенъ Евх 236 8.— Ср. разоу- мнчьно, разоумьно СЪЛЛЪІСЛЬНЪ, -ъін прил. (7) 1. ѵоерос, лоуіхб^ наделенный разумом, разумный оЬсІагепу гохшпет: пометы чл(окѣ)ка... д(оу)шевк съмыслъновк Евх 76 2-3 2. Хоуіхос;, ѵотіго^ духовный сІисЬоѵпГ: іѵвьча лзъ есмъ • съмыслънааго твоего стада Евх 85а 4-5; възъмѣмъ оржжне съмыслъно Евх 98а 8.— Евх 86 8; 18а 8; 23а 20; Клоц 7а 6.— Ср. мысльнъ, разоумьнъ, разоумнвъ съмъі ш л іт н см. съмышлатн СЪЛѴЫШЛІАТИ, -авк, -акши несов. (1) греч. нет думать, рассуждать, размышлять ргетузіеі, иѵахоѵаі: длъженъ естъ... і о своеі женѣ докълѣтн са • нічъже іно дальнее съмъші- лѣті Клоц 26 2.— Ср. съмъіслнтн СЪЛЛѣЖАТИ, -авк, -акшн несов. (1) цѵегѵ смежать, смыкать, закрывать, жмурить (глаза, веки) тЬоигіГ, хаѵігаі (осі): не сьмѣ- жаите очи» сн протнвж истинѣ Супр 325, 9 (не съмѣжіте Клоц 1а 4) съллѣжити, -жж, -жишн сов. (4) хаццѵ- еіѵ смежить, сомкнуть, закрыть, зажмурить (веки, глаза) гатЬоигіІ, гаѵгіі (осі): очн своі съмѢжнша Мг 13, 15 Зогр Мар; нъіна же очеса срьдьць съмѣживъше Супр 401, 12.— Клоц 1а 4 СЪЛіѢРИТИ, -ріж, -рншн сов. (43) талеі- ѵоСѵ понизить, сделать ниже, площе зпігіі: оуготоваіте пжть г(осподь)нь • правы творити стьза его... всѣка гора і улъми съмѣритъ са Л 3, 5 Зогр Мар Ас Сав • перен. смирить; покорить; смирить гордыню; унизить ро- когіі, ропіііі: съмѣрілъ ны есі на мѣстѣ озъ- локленьѣ Пс 43, 20 Син; сьмѣрѣахъ постомъ д(оу)шж моіж Пс 34, 13 Син о съмѣрнтн с а покориться рокогіі зе: іже во са съмѣрнтъ ѣко отрочл се • тъ естъ волей въ ц(ѣ)- с(а)р(ь)ствии н(е)в(е)с(ьс)цѣемъ Мг 18, 4 Мар Ас Сав (0 Зогр); озъловленъ вы\ъ і съмѣрнхъ сіа зѣло Пс 37, 9 Син; Евх 76а 20; отъкрытн тѣло вога сьмѣрьшааго са волевк Супр 456, 21.— Зогр Мар Ас Син Евх Супр.— Ср. въмѣритн, оукротити СЪЛіѢРЬНО нареч. (1) зирріех (!) смирен- но, униженно рокогпё: съмѣрьно тіа молимъ Киев 26 2 СЪЛЛѢРІАТИ, -авк, -акшн несов. (15) та- пеіѵоѵѵ, тадеіѵофроѵеіѵ перен. смирять, покорять; унижать рокогоѵаі, ропіхоѵаі: сьмѣрѣахъ постомъ д(оу)шж моіж Пс 34, 13 Син псъмѣратн са смиряться, по- коряться; смирять свою гордыню; унижать- ся рокогоѵаі зе, ропігоѵаі зе: всѣкъ... съмѣ- рѣьм. сіа вьзнесетъ са Л 18, 14 Зогр Мар Ас, съмѣрѣетъ са • а съмѣрѣАі са Сав; Л14, 11 С Зогр Мар Ас Сав (2); Мт23, 12Мар (0 Зогр); вь велнчиѣ мѣсто • съмѣрѣьъ са Евх 706 4.— Пс 34, 14; 130, 2 Син СЪЛЛѣРІбНИге, -на с (45) 1. гадеіѵсоаіс, таяеіѵосрроаѵѵт], аѵухагаРааіс (!), цетріа- Сеіѵ (!) смирение, смиренность, покорность; унижение рокога; ропГгепі: прнзьрѣ на съмѣ- ренье равы своеьъ Л 1, 48 Зогр Мар Ас Сав; Ен 27а 17; віждъ съмѣренъе мое Пс 24, 18 Син; съмѣрение і лквовь • і кротость подаждн емоу Евх 816 6; вл(агослове)нъ прішеды въ съмѣрениі Клоц 16 2; вь сьмѣреннк Супр 326, 24; веселитъ са пакы о чистостн жити а • и о сьмѣренні Супр 29, 10-11; да покѣднт’ н осждитъ сьмѣренинмъ своимъ вьзнесе- ньк Супр 545, 20 2.: съмѣркннкмь скръвѣтн цетоіопаОегѵ сочувствовать зоисйіі: съмѣре..мъ скръв..тн моги Евр 5, 2 Ен.— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Евх Клоц Супр ОЪЛіѢРІбНЪ, -ын прил., сравн. ст. съмѣ- ркнѣи (42) [сьмѣрьи- Супр (2), сьмѣрен- Супр (10)] таяеіѵбе низкий, низко распо- ложенный піхку, сіоіпі: ѣко высокъ г(ос- под)ь Т на съмѣрена прізіраетъ Пс 137, 6 Син; в(о)же нашъ • живы на высокъіуъ • і на съмѣренаа призираьъ Евх 22а 4 • пе- рен. теталеіѵсоцёѵос, талеіѵбіррсоѵ, талеі- ѵоѵоѵе, еѵтеХтіс, талеіѵйс (!) смиренный, покорный; униженный, угнетенный рокоту, ропіхепу: съмѣренъ сръд’цемь Мт 11, 29 Зогр Мар Ас Сав; низъложи силъныіа съ прѣс- толъ • і вьзнесе съмѣреныьъ Л 1, 52 Зогр Мар; ѣко ты лкді съмѣреныьъ с(ъ)п(ас)еші ,г(оспод)і Пс 17, 28 Син; && не възвратітъ сіа съмѣренъ і срамленъ Пс 73, 21 Син; Евх 1016 17; ты оуво послоушан насъ • съмѣреныхъ твоихъ молнтвьннкъ Евх 646 13; съмѣренъ овразомъ Супр 529, 18; си сжтъ чоудеса сьмѣ- рена’го и прѣпростааго паѵла Супр 174, 1-2; оуто ако оумытн нозѣ сьмѣренѣк * неже моли- ти са Супр 303, 28 ф съмѣркнаа мжд- рость таяеіѵосрроаѵѵт] смирение, смирен- ность рокога: овлѣцѣте са... въ... влагостъ • и съмѣренж мждрость і кротость и тръпѣнн(е) Кол 3, 12 Ен.— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Евх Супр СЪЛіѢСИТИ, съмѣшж, съмѣсншн сов. чьто съ чимь (9) цеіуѵѵѵаі, аѵ&ѵуѵѵѵал, еѵоѵѵ, артѵеіѵ смешать, разметать; соединить, связать, сочетать зтізй, зро]іѣ: дашА емоу оцьтъ пити • съ злъчнвк съмѣшенъ Мт 27, 34 Сав. съмѣшънъ (!) Мар (размѣшьнъ Зогр, размѣшенъ Ас) • перен.: слово незазорьно съмѣшено съ солнвк вожьствънжвк Супр 279, 28; іхъ же кръвь пнтѣтъ(! вм. пнлатъ) • съмѣ- сі съ жрътвамн іхъ Л 13, 1 Зогр Мар; вьсе то 659
съм съм подъ нозѣ подъложнвъ прѣштеннк съ вьзви- тиимъ сьмѣсивъ • винъі нскааше Супр 367, 23 □ с ъ м ѣ сити са сметаться, соеди- ниться зтізіі зе: и съмѢсішіа сіа съ іазъікы • и навъікж дѣла і\ъ Пс 105, 35 Син.— Супр 11, 26-27; 116, 19.— Ср. размѣсити, съвъкоупнти ОЪЛіѢТИ, -ѣіж, -ѣкшн несов. (25) [съмѣахо 1 Мар (1)] тоХцйѵ сметь, осмеливаться, от- важиваться осіѵагоѵаі зе: къ томоу же ие съмѣахж его въпрашатн иичьсоже Л 20, 40 Зогр, съмѣахо (!) Мар; инк’тоже ие съмѣаше отъ оучеиикъ • істАзати И 21, 12 Зогр Мар Ас Сав', помани кънижъникъі • ие съмѢвъшаіа възати • съревра Евх 49а 21; ннкомоу отъ- толи сьмѣтн по слънечьиѣѣмъ заходѣ вьнѣ домоу свокго оврѣстн са Супр 53, 4.— Зогр Мар Ас Сав Евх Клоц Супр Зогр-лл с ъ м ѣ т и Супр 424, 1 см. съмѣшати СЪЛіѢШАТИ, -аіж, -акши несов. (5) [съмѣ- нкште ! Супр (1)] цегуѵѵѵаі, сгѵѵауека^егѵ, аѵасрѵреіѵ смешивать, соединять, сочетать зтёзоѵаі, зро]оѵаі: вждемъ въ істииж тѣло едіио • не тѣлеса къ секѣ съмѣшаіжште • нъ д(оу)шж къ севѣ • съвжзомь лквовънъімь совъкоуплѣіжште Клоц 96 11 (сьмѣіжште ! Супр 424, /); сьмѣшактъ чловѣчьска словеса сь вожнн Супр 315, 28 □ съмѣшати са соединяться, смешиваться тізіі зе: съмѣшаА са скачж сь дѣтьми Супр 332, 24 * о браке: къмотрами своімь.. не съмѣшати са Клоц 2а 21-22.— Ср. съвъкоупліати СЪЛіѢШбНИІб, -иіа с (3) ціуца смесь зтёз: нести съмѣшение змърно і олъгоуіно И 19, 39 Зогр Мар Ас.— Ср. мѣшеннк съмѣшънъ Мт 27, 34 Мар см. съмѣ- снти СЪЛІАСТИ, съматж, сълѵьтеши сов. (53) тараооеіѵ 1. оѵѵтараооеіѵ привести в дви- жение, всколебать, взволновать пѵёзі ѵ ройуЬ, гаігазі: сътрььсе земліж і съмььте и» Пс 59, 4 Син осъмастн са заколебаться, за- шататься гаігазі зе, гасйѵёі зе: съміасіа сіа горъі крѣпостъіж его Пс45, 4 Син; осъиоваиьнѣ горъ съміасіа сіа Пс 17,8 Син 2. біатарао- оеіѵ привести в замешательство, смятение, испугать пѵёзі ѵе гтаіек, хперокорі, рскіё- зіі: г(оспод)ь гнѣвомъ своімъ съмььтетъ іа Пс 20, 10 Син; иъ не говори ни съмати доушА дѣвнцн Супр 248, /2 о съмасти са прий- ти в замешательство, смятение, испугаться гпероко)іі зе, росіёзіі зе: слышавъ же иродъ ц(ѣса)рь сьмАте са Мт 2, 3 Ас Сав (0 Зогр Мар); видѣвъше и оучеинцн ходашть по морю • съматоша са Мт 14, 26 Зогр Боян, съмаша са Мар Ас (оувоіашА са Сав); шиа же слъішавъши съмлте са о словесн его Л 1, 29 Зогр Мар Ас; ДД ПОСТЫДІАТЪ СІА Н СЪМІАТЖТЪ СІА ВЬСІ врЛЗН 660 моі Пс 6, 11 Син • опечалиться хагтопСй зе: мілоуьь оуво оучеиіка съмлте са Клоц 36 5-6; □ съмлтеиъ в знач. прил. ёохг)кцёѵо{ изнуренный, утомленный гтоёепу, ппаѵепу: видѣвъ же иародъі и(соу)с(ъ) • мнлосръдовд о йихъ • ѣко вѣахж съмАтенн Мт 9, 36 Зогр Мар.— Зогр Мар Ас Сав Боян Син Клоц Супр Рыл.— Ср. възмастн, съмжтити ОЪМАТбНИге, -ша с (3) 1. оаХос колеба- ние, дрожание сЬѵёпі, перен. гакоіізапі: положьшаего д(оу)шж моіж вь животъ • и ие давьшаго во съмілтеиье ногоу моею Пс 65, 9 Син 2. греч. нет смятение, волнение гтаіек: пъітааже (! вм. пъітааше) к'ыи извѣтъ сьма- теиыа того Супр 566, 2.— Пс 120, 3 Син.— Ср. възлсжціеиик, млъва, съмжціаиик, шатлннк СЪЛ/ІЙІТИТИ, сълѵкціж, съмжтиши сое. (12) тараооеіѵ 1. съмжтити са прийти в движение, всколебаться гаігазі зе, гасйѵёі зе: съмжтішіа сіа вездьиъі Пс 76, 17 Син; въшюмѢша И СЪМЖТІШІА СІА ВОДЪИ >ХЪ Пс 4), 4 Син 2. перен. ёхтараооеіѵ привести в за мешательство, в волнение, в смятение, ис- пугать пѵёзі ѵе хтаіек, хперокорі, росіёзіі: потоці везакоиеиьѣ сълѵктішьь міа Пс 17, 5 Син □съмжтити са опечалиться гаг- тоиііі зе, хкогтонііі зе, газтпзіі зе: съмжти са самъ не іакоже мъі оужастніж • или печали» съмжтнмъ са • нъ самъ севе сълсжтн Супр 315, 23 и 25 и 25-26; съмжціенъ в знач. прил. испуганный, подавленный 2пероко)е- пу, росіёзепу: чъто сълсжштеии есте Л 24, 38 Мар Ас (0 Зогр); сѵтъвратілъ же есі ліце твое... и въіхъ съмжіртеиъ (!) Пс 29, 8 Син,— Пс 56, 5 Син; Супр 315, 20; 406, 3.—Ср. ВЪЗМЖТИТИ, СЪМАСТН 0ЪМЖЩЛНИ№, -иіа с (1) таря/ое смяте- ние хтаіек: въкоупѣ же и съмжштаинк и страхъ пристрашънъ иападактъ Супр 464, 26.— Ср. въмжціеиик, млъва, сълѵьтеиик, съмжціеннк, шлтаиик СЪЛ/ІЙІЩЛТИ, -аіж, -акши несов. (21) та- раооеіѵ, оѵѵтараооеіѵ 1. приводить в дви- жение, колебать; сотрясать пѵасіёі сіо ройу- Ьп, оігазаі: съмжіраіл глжбииж морьскжж Пс 64, 8 Син осъмжціатн са приходить в движение, колебаться, сотрясаться Ігазі зе, сйѵёі зе: сего раді не оувоімъ сіа егда съмж ціаетъ сіа землѣ Пс 45, 3 Син; Ен 266 7 2. перен. приводить в замешательство, в волнение, в смятение пѵасіёі ѵе гтаіек, гпе- роко)оѵаІ, сіёзіі: въскжіж печалъна есі д(оу)ше моѣ • и въскжіж съмжціаешн міа Пс 41, 6 Син; нлча отъштиштатн и съмжштатн семоу върж- чеижіж црькъве Супр 281, 23-24 □ съмж- ціати са волноваться, беспокоиться гпе- роко)оѵа! зе: да ие съмжштаетъ са ваше
еъл\ еън С сръдьце И 14, 1 Зогр Мар Ас (2) Сав • огорчаться, печалиться, беспокоиться гтои- Ііі зе, Іезкпіі;: ч(ловѢ)колюБець г(оспод)ъ ЗьрА ДръЗОСТН ОученНЧА СЪМЖШТааШб СА Клоц 36 31.— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Клоц Супр.— Ср. ВЪЗМЖЦІАТН СЪМЙіЦІбНИКі, -ніа с (1): вез съмж- ціенніа аяерюяаотшб не отклоняясь, не отвлекаясь, сосредоточенно Ьег гогріуіо- ѵапі, зоизігесіёпё: непосагъшніа во печетъ са о г(осподьн)н(хъ) рече нже на довроовразь- нок • н влагопрнлежьнок къ г(оспод)н ве съмж- штенніа Супр 375, 28-29.— Ср. възллжціеннк ОЪНАЕЪДѢТИ, -въждж, -бъдншн сов. (6) оф^еіѵ, біаоср^еіѵ, яеоіяоіеіаОаі сохранить, сберечь, спасти осЬгапіі;, гасЬгапіі;: по ве- личью мышьцьь твоеьь • сънавьді с(ы)ны ириръштвенъіхъ Пс 78, 11 Син; прнгваждактъ са на дрѣвѣ... сьнакьдѣгн миръ погыбъшь Супр 11, 13; г(оспод)и воже... сънавьдѣвын мшѵсніж отъ ржкы фарашнА • съпасыи <о>еклж отъ огнѣ Супр 179, 8-9 • ірѵкаооеіѵ сохра- нить гасЬоѵаІ: вндѣсте многъкраты • и не сьнаБьдѣсте • отврьстѣ оушн и не слъішасте Супр 323, 6-7,— Супр 222, 9-10; 253, 21,— Ср. ИЗБАВИТИ, рАЗДрѢшНТН, СЪБЛЮСТН, СЪ\рА- ННТН 0 Ъ Н е М Л - СМ. СЪННМАТН СА СЪНбСТИ, сънесж, сънесеши сов. (3) хат- ауеіѵ снести (сверху вниз), спустить зпёзі; (зйога сіоій), зризііі: н коуп’но съ словомъ ов- ЛАЧЬЦЪ ЛЛАЛЪ ІАВИ СА НАДЪ НАРОДОМЪ • и дъждъ великъ сънесе Супр 568, 17 • перен.'. сьне- сете старость моіж сь печллніж въ адъ Супр 487, 19; кгда хоштешн мои оумъ на невесд вьзнесешн • и кгда хоштешн на земыж сьне- сешн Супр 238, 5.— Ср. съпоустнти с ъ н н д - см. съннтн сънін Клоц 12а 34-35 см. съннтик СЪНИЛЛАТИ ОА, сънеллліж са, сънелллкши са несов. (6) <тѵѵё(?хе<т&аі, аѵѵауеаОаі со- бираться зЬготахсГоѵаІ зе: ідеже тѣло • тоу і орли сънемліжтъ са Л 17, 37 Зогр Мар; дзъ вьсегдд оучнхъ на сънъмнштн • івъцръкъв(е) ідеже вьсн иодѣі сънелілжтъ са И 18, 20 Зогр Лс(съБирдхж са Сав, 0 Мар).— Л 5, 15 Зогр Мар.— Ср. съБнрдти са съннмь Евх 186 9-10 см. съньмъ СЪНИСКАТИ, -аіж, -акши несов. (1) хта- о0«і приобретать гізкаѵаі;: довраа во дѣѣннѣ троудоліь сънискаіжтъ са Евх 87а 4-5.— Ср. СЪТАЖАТН СЪННТН, -идж, -ндешн сов. (>100) 1. ха- таРаіѵеіѵ, хатё(?хе<тОаі, <тѵухата|3аіѵеіѵ, ёяцроітаѵ (I), хатеѵауеоОаі, <тѵухатё(?%е- аО«і, хатабѵеіѵ (!) сойти (вниз), спуститься зері, зезіоиріі: не сь ли естъ с(ъі)нъ іоси- фовъ... ѣко съ н(еве)се сънндъ И 6, 42 Зогр Мар Ас; огнь съшьдъ съ нев(е)се Л~9, 54 Зогр Мар; && прідетъ съмръть'на ніа съніджтъ въ адъ жнвн Пс 54, 16 Син; дъва мжжа въ бѢлахъ ризахъ сьнидоста къ водѣ Супр 235, 16 • пойти (о дожде и т. п.) ргціі (о сіезіі, Ьоигі аір.): і сънндж дъждн і прндж рѣкы Мт 7, 25 Зогр, съннде дождъ Мар Ас Сав; Мт 7, 27 Зогр Мар Сав, сьнн-де-ждь Ас; съниде Боурѣ вѣтрънд въ езеръ Л 8, 23 Зогр Мар Ас • перен.: тако да сънндетъ бл(а)- г(осло)вение твое • на главж рака твоего сего Евх 9а 14-15; нн оученнцн же рдзоумѣшА вѣ- штаанааго • дондеже съннде вь немошти нуъ Супр 488, 7 • перен. впасть, упасть, по- пасть ирабпопі;: кдѣ полъзѣ во кръві моей егодд (!) сънідж вы нстълѣнъе Пс 29, ІО Син: АКЫ дѣтнштъ ОТЪ ДЫАВОЛА ЗАПАТЪ въ послѣдь- нжіж погывѣль сьнндохъ Супр 525, 1 2. хата- (Заіѵеіѵ, хатё(?%е<т&аі, ё^ёсхеоОаі уйти, вый- ти ос!е)іі, осІеЬгаі: зе: молѣаше і • да сънн- детъ і цѣлитъ с(ы)на его И 4, 47 Зогр Мар Ас; сънндж оученнцн его на море И 6, 16 Зогр Мар Ас; тъ по обычаю • съ невесе вожин ГЛАСЪ СЛЫШАВЪ • велАште сьннтн изъ поусты- НА • н прітн въ грддъ КОНЬСТАТННЬ Супр 191, 6. — Зогр Мар А с Сав Син Евх Клоц Супр. —. ннзънтн, сълѣстн СЪННТН СА, -ндж са, -ндешн са сов. (17) 1. оѵѵёсхеоОаі, ё(?хе<тОаі сойтись, собраться зЬготагсІіІ; зе, 8е)іі зе: сънндж са къ немоу вси дрхнереі * і старьцн • і къннжьннци Мк 14, 53 Зогр Мар; ц(ѣса)рі земнп совьрашьь сьь • сънідж сьь въкоупѣ Пс 47, 5 Син; сънндоша са равн твои жатъ Евх 126 25 2. <тѵр(5аккегѵ, оѵѵаятеіѵ сойтись (на поле боя), сразиться иікаі: зе: кы ц(ѣсар)ь • іды къ іномоу ц(ѣса)- рю • съннтн са на врднь Л 14, 31 Зогр Мар; ндешн во на рать н сьнндешн са • и не възмо- жешн стати протнвж врагомъ свонмъ Супр 195, 10.— Зогр Мар Син Евх Супр.— Ср. съвьратн СА, СЪНАТН СА, СЪСТАТИ СА СЪНИТИІв, -ніа с (6) [сьнін ! Клоц (1)] 1. хатаРаоіе сошествие, схождение зезіои- репі: соугоуво дьнесь прішестіе г(осподь)не... соугоуво сънітье Клоц 126 39; Супр 449, 3; о сьннтнн г(оспод)и нашего • гровьнѣіамь Супр 447, 30; о сьнін (!) Клоц 12а 34-35 2. аѵтіясц?атаі;і<; схождение, столкновеиие (в бою противников) зігеіпиіі (ѵ Ьор): с(ва)- тын кодратъ * іако нѣкоторый добин воинъ ПЪВАА СВОКІЖ СНЛОІЖ * НА СЬНИТНК рАТЬННКЪ • прѣдн ндын Супр 105, 12.— Супр 459, 21.— Ср. ннзъхожденнк, съшьствик СЪНИК>, -ніа с (1) ёѵѵяѵюѵ сновидеиие, сои зеп: како вышьь въ запоустѣніе въне- заапж • ісконьчашьь сьь погывж за кездконеніе 661
сън сън свое • ѣко сонъе въстаіжштаго Пс 72, 20 Син.— Ср. сънъ с ъ н о к а р і Пс 8, 4 Син см. основати СЪНОРИТИ, -ріж, -рншн сов. (1) ало(?ріл- теіѵ сбросить, своротить, ниспровергнуть ѵуѵгаііі: съвърашА съворъ да не вѣрж съзнж- ДЖТ"Ь • НЪ ДА ЖГЪЛЪНЪІН КАМвНЬ СЪНОрАТЪ Супр 385, 14.— Ср. оворнтн, разорити, раз- дроушнтн СЪНОуЗЬНЪ, -ъін прил. (1) греч. нет кон- ный Ягсіпі: пѣшн и съноузни по немоу хождаахж Супр 90, 7-8 сънъ, -а м (68) 1. ѵлѵое; (не-съна аѵлѵое) сон (состоящіе) врапек: петръ же і сжштаа съ нимь • вѣахж отАгъченн сънъмь Л 9, 32 Зогр, съномь Мар', даждн иамъ вл(ады)ко на сонъ грАджціе • покой тѣлесн Евх 376 18; ве съна прѣвъіША до свѣта Супр 71, 3; въставъ отъ съна Супр 294, 18; по истинѣ во чловѣчьска сьмрьть • сънъ оу ГОСПОДИ МЬННТЪ СА Супр 313, 28; іжже во сьмрьть не сьмрьть глаголетъ са • нъ оус’пеньк н сьнъ Супр 487, 10 2. еѵбяѵюѵ, оѵеіфое, бѵсц> сновидение, сон зеп: вѣсть же пріемъ въ сънѣ отіде въ странж галнленскж Мт2,22АсСавБоян(0 ЗогрМар); анѣ(е)лъ г(осподь)нь вь сьнѣ ѣвн са емоу Мт 1, 20 А с Сав Боян (0 Зогр Мар); Супр 294, 5; вь сьнѣхъ нстннж вндаштн Супр 434, 14-15.— Зогр Мар Ас Сав Боян Син Евх Клоц Супр.— Ср. видѣник, съпаннк, оусъпеннк, съннк с ъ н ь м - см. также сънатн СЪНЬМИЦІб, -а м (100) [сънъм- Зогр (32) Мар (4) Сав (3) Син (1), сонъм- Мар (3), соньм- Мар (9) Ас (1), сьньм- Ас (20) Сав (2), сьнъм- Ас (2), сьнм- Мар (1)] 1. аѵѵау(оут\ место собраний; собрание (молитвенное), синагога зЬготагсІізіё, зупадода: прѣж- десѣданнѣ на сънъмнштнхъ Мк 12, 39 Зогр Мар; въставъ же г сънъмншта • вьннде въ домъ снмонь Л 4, 38 Зогр Мар; въ сънъмншти вѣ ч(ловѣ)къ • імъі д(оу)хъ вѣсъ нечистъ Л 4, 33 Зогр Мар Ас; про- Хождааше и(соу)с(ъ) * грады вса г всн • оучА на сънъмнштнхъ гуъ Мт 9, 35 Зогр Мар Ас Сав; азъ вьсегда оучнхъ на сънъмншти • г въ цръкъв(е) гдеже вьси иодѣі сънемлжтъ са И 18, 20 Зогр Ас Сав (0 Мар) 2. ооѵёбріоѵ синедрион (высгиий совещателъный орган у древних евреев) гібоѵяка ѵеіегаба: ѣко гнѣваіАг са на врата своего спъітн * повиненъ естъ еждоу • іжь во речетъ вратоу своемоу • рак’ка • повиннъ естъ сънъмнштю Мт 5, 22 Зогр (0 Мар); прѣжде же сихъ в’сѣхъ • възло- жатъ на въі ржкы своіа • г нжденжтъ прѣда- іжште на сънъмншта • г въ тьмьннца Л 21, 12 Зогр Мар Ас Сав.— Зогр Мар Ас Сав Син.— Ср. съворъ, съньмъ 662 СЪНЬМЪ, -а м (39) [сънъм- Зогр (2) Ен (2) Клоц (1), сънем- Мар (2) Ас (1) Син (6), сънм- Мар (1), сонъм- Мар (1) Син (6), сьньм- Супр (1), сьнем- Мар (3) Ас (4) Супр (1), сьн’м-Ас(3), ейм- Ас(1), съннмъ ! Евх (1)] 1. оѵѵаусоуп, аоатрофті, айѵтауца сборище, толпа, собрание (народа) зЬготагбёш, «Ыик, сіаѵ: надѣгте сіа нъ вьсъ съ немъ лиды Пс 61, 9 Син; покръін міа отъ сонъма зъловнвъіхъ Пс 63, 3 Син 2. оѵѵёбрюѵ синедрион (выс- іиий совещателъный орган у древних евреев) гіеіоѵзка ѵеіегасіа: прѣдадАТЪ во вы на сънъмъі Мт 10, 17 Зогр Мар; съвърашА са старьцн лидьецнн * г архиереи н къннжьннцн * г вѢса и на сънмь свон Л 22, 66 Мар (съворъ Зогр) • члены синедриона сіепоѵё ѵеіегаду: арх’нереі же і вьсь съньмъ • гскаахж на і(соу)- са Мк 14, 55 Зогр Мар; Мт 26, 59 Зогр Мар Ас Сав • оѵѵаусоуп синагога купа^о^а: слышж во іако и кыа отъ васъ жндове прн- ЗЪІВАІЖТЪ ВЪ сьньмѣхъ Супр 135, 27 3. ойѵобоб синод, церковный собор сігкеѵпі этіёш, копсіі: с(ва)т(ъі)хъ о(ть)ць наш(ихъ) 'гЛж • жго же с(ъі)н(ь)ма • вънвшааго вь ннкен Ас 1226 15; вьсе во се с(ва)ті вьсемоу мнроу ОБЬШТИ СЪНЪМІ прОКЛАЛІ сжтъ Клоц 2а 23 4. оѵѵа^іс; праздник яѵаіек. ояіаѵа: сънемъ с(ва)тъніа в(огороди)ца Ас 1346 13; сьнемъ арханк(е)ламнханл(а) Ас 126а 7.— ЗогрМар Ас Сав Ен Син Евх Клоц Супр.— Ср. вѣціе, съворъ, съвѣтъ СЪНѢДАТИ, -аіж, -акшн несов. (9) хате- О'&іеіѵ, ёоѲіеіѵ, хатаѵёцеа'&аі съедать, по-' жиратъ роіИаІ, рогігаі: влъкъ мок вьспнта- ник сьнѣдактъ Супр 247, 20 • перен. ис- треблять, разорять, уничтожать роЫсоѵаі: еже сънѣдаіжтъ домы въдовиць Л 20, 47 Зогр Мар Ас Сав; Мт 23, 13 Мар (0 Зогр); ни лі разоумѣіжтъ въеі дѣлаіжштеі везаконньѣ • сънѣдаіжціег люді моьь Пс 52, 5 Син.— Пс 13, 4 Син; Супр 116, 8,— Ср. поглъціатн, погада- ти, травити, іасти сънѣдению, -нга с (2) |3ора, цетбЛтррі? пища, корм, еда зпёсіепі, рокгш: страдавъ- шек то тѣло • водамъ и звѣрьмъ и птицамъ прѣдахъ на сьнѣденьк Супр 528, 13-14; сока- чна... въ дворѣхъ закалаіжтъ чнетѣ на сьнѣде- ннк чловѣкомъ • а не вѣсомъ Супр 116,4.— Ср. нзѣденнк, сънѣдь, сънѣдьнъ (сънѣдьно), гадь СЪНѢДЬ, -и ж (6) Ррйоіе, хатаРрсоца пища, корм, еда )і<11о, рокгш: далъ ны есі ѣко овъцьь сънѣдн 77с 43, 12 Син; подаваньи сѢма сѣіжціюмоу • г хлѣвъ въ сънѣдь Евх 126 10 (2 Кор 9, 10) • перен.: оу горе мьнѣ гако сьнѣдь ксмъ огнга вѣчнааго Супр 517, 8.— Клоц 10а 35; Супр 469, 20; 523, 2.— Ср. сънѣденик, сънѣдьнъ, іадь
еън ОЪНѢДЬНЪ, -ъін прил. (8): с ъ ні д ь но в знач. сущ. яроосрауюѵ, Рцаіащоѵ пища, съестное рокгт: еда чьто сънѣдьно імате И 21, 5 Зогр Мар Ас Сав; аціе к’то кѣдоіж оукрадетъ • сънѣдьно чьто * к день да покаетъ са Евх 1036 1; 104а 26.— Л 24, 41 Мар Ас.— Ср. сънѣденнк, сънѣдь, гадь СЪНѢбТИ, сънѣмь, сънѣсн сов. (28) ёаОіеіѵ съесть зпізі: хлѣкы прѣдъложеннѣ сънѣстъ Мт 12, 4 Зогр Мар; Мк 2, 26 Зогр Мар Ас (іастъ Сав) • перен. хатеаОіеіѵ поглотить, овладеть роЫііІ, ясЬѵаШ: жа- лость домоу твоего съ нѣсть міа Пс 68, 10 Син; И 2,. 17 Зогр Мар Ас.— Зогр Мар Ас Ен Син.— Ср. изоватн, нзѣетн, погастн, оуіастн СЪНАТИ, съньмж, съньмешн сов. (19) 1. кого, чьто хсгОаіреіѵ, хатац>ёреіѵ, аіреіѵ,. хатауеіѵ снять, спустить вниз 5е)тоиѣ, зипбаі: да видимъ • аште придетъ ілнѣ • сьнатъ его Мк 15, 36 Зогр Мар; сънемъше съ дрѣва влаженааго кодрата Супр 111, 3; сънемъше и отъ сковрады Супр 118, 29; оврѣ- те са водонось нспльнена воды • акьк же сьньмъ ж н поставивъ на земн... моли са Супр 550, 26 2.чьто хатафёреіѵ, аяобѵестОаі снять (одеж- ду) зѵіёсі: мол(нтва) ег’да сънатн коукоуль Евх 100а 8 • перен. аяоббеоОаі: очнетнуъ доушж отъ невѣрьствиіа • сьнахъ сн распьрь- нжіж вѣдь Супр 511, 15.— Зогр Мар Евх Супр.— Ср. съвлѣцін сънатн Евх 100а 25 см. сънатнк1 СЪНАТИ СА, съньмж са, съньмешн са сов. (9) 1. стоѵауест&аі, ёяіаѵѵауеа'Оаі, аѵѵтрё- Хеіѵ сойтись, собраться «ЬгошахсНѣ зе: о ннхъ- же съиъмъшемъ са тьмамъ народа • ѣко прѣ- пнраауж дроугъ дроуга Л 12, 1 Зогр Мар; егда сънъмжтъ сіа людье вькоупѣ Пс 101, 23 Син 2. аѵѵёрхест&аі совершить половой акт изки- іеспіі роЫаѵпі зіук: прѣжде даже не сьнАсте са • оврѣте са нмжцн въ чрѣвѣ Мт 1, 18 Ас, сьнАсте са Сав Боян (0 Зогр Мар) 3. стоккац- РаѵеаОаі схватиться, сойтись (в бою) иѣкаѣ зе (ѵ Ьо}і): хоштж сьнатн са съ воржштинмъ Супр 247, 24.— Евх 876 26; Супр 458, 12.— Ср. съвьратн са, съвъкоупнти, съннтн СА СЪНАТИІв1, -ніа с (1) греч. нет снятие, снимание зпітапі, зѵіёкапі: се женамъ коукоу- лю сънАтн(е) Евх 100а 25 СЪНАТИІ€2, -ніа с (4) 1. яаѵ-цуѵріб собра- ние зЬгошагсІёпі: се же д(оу )ховъно сънАтне • вндАціе Евх 956 3 2. оѵѵёбрюѵ синедрион ѵеіегаба: влюдѣте же вы са сами • прѣда- датъ во вы въ сънатнѢ • і на сънъмнштнуъ вьени кждете Мк 13, 9 Зогр Мар.— Евх 101а 24.— Ср. съворъ, съБьраннк, съньмнціе, съньмъ ОЪОБЛѢЦІИ, съовлѣкж, съовлѣчешн сое. (1) ёѵбѵеіѵ одеть оЫёсі: аціе во есте съовлъ- еъп О ченн • вамъ напасть не оудовлѣетъ Евх 976 4-5.— Ср. овлѣцін СЪОБРАЗЬНЪ, -ын прил. (2) <гѵ|іцор<ро<;, оѵщрѵтоб похожий, подобный росІоЬпу: чловѣкъ іавыаше са • съовразьнъ и рав- нокстьствьнь о(ть)цоу Супр 480, 10-11; съок- разенъ выстъ подовню съмрътн самого с(ъ)- п(а)са Хил 1ба 23-24 (Рим 6, 5) с ъ п а д - см. также съпастн2 ОЪПАДЛТИ, съпадаіж, съпадакшн несов. (1) ріятеіѵ спадать, сваливаться рабаС: расѣдаА са іаростніж съпадааше съ прѣстола Супр 109, 7.— Ср. ннзъпадати, падатн ОЪПАНИКі, -ніа с (2) греч. нет сон (состоя- ние), спанье зрапі, зрапек: ѣкоже азъ колн- жъдо сътворнхъ * і в’сѣ нз лиха • вь ѣденьи * і вь питьи • і въ неправедьнѣмь съпаньн Евх 72а 20; 78а 17,— Ср. сънъ СЪПАСАТИ, -асаіж, -асакши несов. (33) [ейа- Зогр (2) Сав (1) Син (5) Евх (6), сйса- Мар (2) Ас (1) Клоц (2), спаса- Супр (2)] оср^еіѵ, біаоср^еіѵ спасать, избавлять гасЬ- гапоѵаѣ, (іаѵаѣ зрази: ц(ѣса)рь кетъ крѣпькъ и силенъ • и съпасаА въ рати своа Супр 28, 10; в(о)же нмѣььн власть • грѣхы отъдаѣтн • і д(оу)шА с(ъ)па(са)ти Евх 25а 4; мало естъ с(ъ )па( са)іжштінхъ са Л 13, 23 Зогр Мар Ас Сав; вьса лн прѣпрость с(ъ)п(а)саетъ • ѣвль са въ адѣ в(ог)ъ Клоц 13а 18, Супр 449, 20; вѣроуіж пнеаноуоумоу и спасаіж са Супр 501, 27; вьсѣкъ во сътрьпѣвын съпасактъ са вь вѣкы Супр 159, 28осъпасаіАн в знач. сущ. спаситель зразіѣеі: возъвашьь і не вѣ с(ъ)па- (са)ььн Пс 17, 42 Син.— Зогр Мар Ас Сав Син Евх Клоц Супр.— Ср. гонажатн, нзва- вліатн; съпасаььн ср. съпасъ1, съпаснтель СЪП А06НИКІ, -ніа с (>200) [ейен- Зогр (5) Сав (2) Син (15) Евх (12), сйсен- Ас (4) Ен (9) Клоц (4) Супр (3), спей- Мар (5) Ас (1) Клоц (4) Супр (2), ейн- Зогр (1) Син (43) Служ (1) Евх (17) Рыл (1), сй- Син (3), съйн- Син (1), сьпасен- Супр (11), спасен- Супр (1)] осоттіріа, то асот-рріоѵ, тбоср'Отіѵаі, сгураятое (!), цета- ѵоіа (!) заіиз спасение, избавление зраза, хасЬгапа: с(ъ)п(ас)енье отъ врагъ нашихъ Л 1, 71 Зогр Мар; к(ог)ъ моі заетжпьнікъ с(ъ)п(асе)иіѣ моего Пс 88, 27 Син; нзволі въплътнті сіа съпасеннѣ раді чловѣчьска Киев 26, 13; вьсемоу мироу... съп(а)сенье сътаждвъ Клоц 146 29 (съпасънок Супр 453, 18); съпа- сеньк крьстніаньско Супр 479, 16; ныніа врѣлѵь съпасенню Супр 356, 12; съпасеннк доушн и тѣлоу Супр 212, 5-6 ф рогъ съпасе- нніа см. рогъ.— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Киев Евх Служ Клоц Супр Хил Рыл.— Ср. нзвавлкиик, съпаства, съпасъ2, съпасьнъ (съпасьнок)
<УЫІ СЪПАСИТСЛЬ, -ла л (13) [спнтел- Син (1), спл- Син (5), сптел- Евх (1), сііснтел- Ен (1) Клоц (1), сьпд- Супр (1)] ооітгір спаситель, избавитель зразііеі, гасЬгапсе: ть в(о)гъ моі с(ъ)п(дснте)лъ моі Пс 61, 7 Син; ш(тъ)цъ посла с(ы)нд своего • с(ъ)п(д)- сителѣ въсемоу мнроу / Ио 4,14 Ен; дьнесь... отроці сърѣтж с(ъ)п(д) сітелѣ Клоц Іа 35 (съпаса Супр 326, 13); авнвъ са нмъ съпасн- тель рече Супр 70, 29-30.— Пс 26, 1 и 9; 61,3; 64, 6; 78, 9 Син; Евх 146 10; Супр 498, 22-23; 499, 21.— Ср. избавитель, съпасатн (СЪПАСІАи), СЪПАСЪ1 СЪПАСИТеЛІбВЪ прил. (2) [спснт- Зогр (1), спст- Мар (1)] тоѵ оштрроб спасителев, относящийся к спасителю зразііеійѵ: іѵ іс- коушенні с(ъ)п(А)снтелевѣ Зогр 129а 8; Мар 76а 12.— Ср. съпасовъ СЪПАСОЕЪ прил. (3) [спа- Супр (1)] тоѵ оа>тгі(}о<;, тоѵ отаѵроіі (!) спасителев, отно- сящийся к спасителю зразііеійѵ: тн вамъ СЖДНА БЖДЖТЪ ПО СЪПАСОВоу словеси Супр 325, 13; (г(осподь)ноу Клоц 1а 7); по здповѣдемь съпасовомъ жнтн начннаіжштннмъ Супр 513, 17.— Супр 487, 11.— Ср. съпАснтелквъ СЪПАСТВА, -ъі ж (1) осоттісіа спасение, избавление зраза, гасЬгапа: да тн доведж дьне-сь-пдствъі везвѣдьныд Супр 503, 5.— Ср. СЪПАСвНИК, СЪПАСЪ", спасьнъ (съііасьнок) СЪПАСТН1, съпдсж, съпдсешн сов. (>300) [сйс- Зогр Мар Ас Сав Ен Син Клоц Супр Хил Рыл, сп- Зогр Мар Сав Син Евх Рыл, съпс- Зогр Мар, спас-, спас- Ас Сав Син Евх Супр, сьпас- Ас Супр] оф&іу, біаоср^еіѵ сопзегѵаге, сизіодіге 1. спасти, избавить гасЬгапіі, зразіі: г(оспод )н с(ъ)п(ас)м ма Мт 14, 30 Зогр Мар Ас Сав; прнде во с(ъі)нъ ч(ловѣчь)скы... с(ъ)п(ас)тъ погыбъшааго Л 19, 10 Зогр Мар Ас; Супр 346, 28; мі- лостыж своеіж зашчітітъ нън і съпдсетъ Киев 6а 14; отъ вьсѣхъ противыщіхъ сіа намъ съпасі нън Киев 66 2; вьселенжіж вьсж съпаслъ естъ Клоц 36 40; елнко са прнкоснжшд емь с(ъ)п(д- с)енн быша Мт 14, 36 Зогр Мар; съпасъін <о,еклж отъ огнѣ • н от’ позорнштд Супр 179, /О □ съпастн са спастись гасЬгапіі зе: с(ъ)п(а)сн са лціе с(ы)нъ есі б(о)жіі • сълѣ- зн съ кр(ь)стд Мт 27, 40 Ас Сав, с(ъ)п(ас)н севе Зогр Мар 2. исцелить, вылечить игсіга- ѵіі: мола і да с(ъ)п(а)сстъ рдвъ его Л 7, 3 Зогр Мар Ас Сав; како съпдсе са бѢсъновавъі Л 8, 36 Зогр Мар Сав.— Зогр Мар Ас Сав Унд Боян Ен Син Киев Евх Клоц Супр Хил Рыл.— Ср. гонезнжтн, избавити, съхрдннтн, оупдстн2 СЪПАСТН2, съпадж, съпддешн сов. (12) лілтеіѵ 1. ёхлілтеіѵ, хаталілтегѵ; (съпастн съп съ <тѵѵ ехлілтеіѵ) упасть зраііпоиі: и лоунд не дастъ свѣтд своего • і звѣзды СЪПАДЖТЪ с н(е)в(е)се Мт 24, 29 Мар Ас Сав (іспаджтъ Зогр); вндѣхъ сотонж ако млънніж съ н(е)- в(ес)е съпадъша Л 10, 18 Сав, съпадъшж Ас (падъша Зогр Мар); в’сѣмъ ХРЛММТ6Л6ЛѴЬ его * съпадъшннмъ съ ннмь • съ ВЫШЪНАІА свѣтълостн Евх 51 б 10; сьпдде коумирь съ мѣстд свокго Супр 33, 15 • перен. пасть расіпоиі: съпддъшннхъ вьздвнгоша • сжм- наштніхъ са оутврьдниіА Супр 97, 13-14 2. съпастн са пасть, погибнуть расіпоиі, гаЬупоиІ: любан же жнзнь съпдде са • везд- кон’новавъ вътъште Супр 93, 16.— Евх 52а 6; Супр 221, 28; 340, 7-8.— Ср. нспастн, ННЗЪПАСТН, ПАСТИ, ОТЪПАСТН, ОуПАСТН1 СЪПАСЪ1, -а м (72) [спс- Мар (3) Ас (3) Сав (1) Ен (2) Евх (2) Клоц (1) Супр (10) Хил (1), сп- Зогр (3) Син (3) Служ (1) Супр (2) Евх (7), спас- Евх (5), спас- Супр (2), сьпас- Супр (2), с’пдс- Супр (2)] оа>ті)(>, ёяі- охояое (!), хѵ(?іо<; (!), ’Ітщоѵе (!) спаситель зразііеі: вѣмъ ѣко сь есть въ істннж с(ъ)- п(ас)ъ мнрд х(рнстос)ъ И 4, 42 Зогр Мар Ас; ты во есн пастырь • н с(ъ)пасъ д(оу)шдмъ нашимъ Евх 101а 3; съпдсъ мнрд вьсего Супр 155, 13.— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Евх Служ Клоц Супр Хил.— Ср. нзвдвнтель, съпдснтель СЪПАСЪ2, -д м (6) оштрріа спасение, из- бавление гасЬгапа, зраза: оуслыші мы» въ рѣснотѣ с(ъ)п(дс)д твоего Пс 68, 14 Син; твокго сьпаса рддн Супр 502, 22; дрѣвѣнын врѣдъ на съпдсъ прѣложнвъ Супр 430, 22.— Супр 373, 24; 437, 14; 499, 29-30,-Ср. съпдсеинк, СЪПАСТВА, СЪПАСЬНЪ (съпась- нок) Г СЪПАСЬНЪ, -ын прил. (21) [спс- Евх (15) Клоц (2) Супр (1), сьпас- Супр (3), с’пас- Супр (1), спас- Супр (1), спѣй- (!) Евх (1), съпасъпасьн- (!) Супр (1)] ОСОТрріОё, 6 Я(И>$ осоттіріаѵ, осоттісісобтіб спасительный, спа- сающий зразііеіпу, зразпу: сего вьзнскавъ • і с(ъ)п(а)сънымь въчл(о)в(ѣ)ченнемь • едн- ночадааго с(ы)на твоего Евх 23а 15; на съпасънок прѣнтн проповѣддннк Супр 29, 26; вьвестн богопознаинк съпасьно Супр 329, 19; о сьннтнн г(оспод)н нАШвго * гровьнѣамь • ПО СЪПАСЪПАСЬнѢн (!) МЖцѢ ДНВЪНО БЫВЪШОу Супр 448, 1, съпдснѣн Клоц 12а 35 □ съпдсьнок с в знач. сущ. аитрріа спасение зраза: како во не богатъ вьсемоу мнроу жнзнь • съпасънок сътажавъ Супр 453, 18 (съп(д)сенье Клоц 146 29).— Ср. съпдсе- ннк, съпаства, съпдсъ2.— Евх Клоц Супр СЪПАТИ, съпліж, съпншн несов. (89) [сьп- Ас (7) Супр (4)] хаОеѵбеіѵ, ѵяѵоѵѵ, хоща- 664
съп еъп О оФаі, ларахоіцарОаі; (не съпдтн аурѵл- ѵойѵ) спать зраі: отндѣте • не оу мрѣть во дѣвица нь съпнтъ Мт 9, 24 Зогр Мар Ас Сав', да не пришьдъ вь незаѣпж окрл- штетъ вы сьпашта Мк 13, 36 Зогр Мар; азъ же оусьнжуь Г сьпАуь Пс 3, 6 Син; съгрѣ- шнуь... сьпа • ли бьда Евх 68а 18; оузьрѣвъ льва сьпашта Супр 292, 26; • перен. (о мертвых): сьпаштаіа... въскрѣсі Клоц 126 8; Супр 448, 7.— Зогр Мар Ас Сав Унд Ен Син Евх Клоц Супр СЪПИСАНИК>, -ніа с (1) греч. нет сочине- ние, писание, повествование зерзапі, зріз: само то не стоуждемоу сжштоу • съписанин д (оу) ховънынмн двіжемоу решти * овраза ВЬЗДРАСТЬ Супр 546, 2.— Ср. напьсаннк, ПЬСАНИК СЪ ПИСАТИ, съпншж, съпншешн сов. и съпнсаіж, съпнсакшн несов. (4) ураіреіѵ, оѵу- уеасреіѵ описать/описывать, записать/за- писывать, написать/писать парзаі/рзаі, зер- заі/зерізоѵаі: о мнѣ во тъ сьпіса И 5, 46 Ас (с’па ! Зогр, пнса Мар); съписа же памать с(вА)тыиуъ Супр 271, 19; иже... потъшта са съ вьсѣкоіж тврьдостніж СЪПНСАТН Супр 271, 28асъпнсАіАи в знач. сущ. оѵѵѵцацеѵс, писатель 8рІ8оѵаІе1: нъ сего инѣмь съпнсаіж - штннмъ • оставыж съповѢдати Супр 302, 2.— Ср. ндпьсдти, съпьсдтн; съпнсаььиср. къннжь- ннкъ СЪПЛбМбНЬНИКЪ, -а м (1) аѵрфѵкёттіс соплеменник зоиктепоѵес: тджде прплсте і вы отъ свонхъ съплемен’нікъ Клоц 36 20-21.— Ср. свокплеменьникъ съплесклниів, -иіа с (1) якаора созда- йте ѵуіѵог: съплескд богъ нспръвд чловѣка • ово» выстъ съплескдник Супр 308, 18.— Ср. ЗЬДАНИК, СЪЗЬДАНИК, ТВарЬ СЪПЛбСКАТИ, съплеціж, съплеціешн сов. (4)[сьпле ! Супр (1)] якаооеіѵ, аѵалЛаооеіѵ, ллсот'тосруеіѵ изваять, слепить, создать иЬпізІ, гГогшоѵаІ, ѵуіѵогіі: съплескд вогъ нспръвд чловѣка Супр 308, 16-17; твок во то г(оспод)и сътворьшааго • и отъ не сжштннуъ НАСЪ СЬСТАВЬША • И СЪПЛвСКАВЪШД * Н ПАДЪША ПАКЫ... въстдвитн н съплескдти Супр 342, 14-15 и 16-17 • перен. выдумать, сочинить ѵушузіеі: тжжецьк вьсе отъложьше • ліжжь- скы глдголемад разоумѣнте • [не во сьпле] (!) не во съплескано кок • нлн бладьно вашимъ слоухомъ вьнати молж Супр 532, 30-533, 1.— Ср. съзьдатн, сътворнтн СЪПЛбСТИ, съплетж, съплетешн сое. (15) пкёкеіѵ, оѵр^аккеіѵ сплести зріёзі, пріёзі: воінн съплетъше отъ тръннѣ вѣньць • възло- жнша на главж емоу И 19, 2 Зогр Мар Ас Сав; Мт 27, 29 Зогр Мар Ас Сав; Мк 15,17 Зогр Мар Ас Сав; іакоже ко вь вернгахъ златахъ • притокы дроугъ дроузѣ сьплетенъ • кдно кд- ного дръжитъ са сьплетенынхъ кокждо Супр 318, 15-16 и 16-17 • перен.: іако надеждА кго вѣсы съплетены сжтъ Супр 158, 15.— Ср. исплестн СЪПЛбТЪКЪ, -а м (1): съплетъкъ речемъ кбусоѵ хаХкЛтіВьа плетение сло- вес (как особый стиль речи) итёіозі ѵ гесі: кротъкъ бо и ве зълокъі вѣаше н рѣчніж прос- тжж • не ко кѣѣше отъ него съплетъка рѣчемъ Супр 47, 1 СЪПЛИТЛТИ, -аіж, -акши несов. (1) греч. нет сплетать зріёіаі: вѣнець славѣ от(ь)цоу... съплитакмъ Супр 143, 12.— Ср. съплѣтатн СЪПЛѢТАТИ, -аіж, -акшн несов. (4) оѵц- якёхеіѵ, яеріякёхегѵ сплетать, соединять зріёіаі, 8ро)оѵаІ; перен.: неправьдж ржкы вашіА съплѣтаіжтъ Пс 57, 3 Син; еще ко съплѣтаетъ • съмыслы наша Клоц 96 6, съплѣтак Супр 423, 26; ььзыкъ твоі съплѣ- тааше лъціеньѣ Пс 49, 19 Син.— Ср. съплн- татн СЪПОБРАТИ, -воріж, -коркши сов. за кого, чьто (1) оѵрцахеіѵ помочь в борьбе рошос і ѵ Ьо)і: да съпокоретъ за нстннънжіж н правжіж вѣрж Супр 189, 1.— Ср. покорити СЪПОВѣДАНИІв, -ніа с (7) [сь- Супр (3)] 1. бгпутіра, т6 біпуеіаОаі рассказ, повест- вование ѵургаѵёпі, ѵуіісепі: с(ва)тын тъ еп(иско)пъ вьсемоу клнросоу свокмоу повелѣ СЪБьраТН СА на сьповѣданик ІАВЬКНЬІА того Супр 529, 22; вывъшоуоуллоу внновъноу въ началѢ • сьповѣдани» оуко кже о влдженѣмь анинѣ Супр 544, 21 2. оцокоуіа исповедание (веры) ѵугпапі (ѵігу): тако доврѣ и прѣподокьнѣ кже Х(рнстос)а ради сьповѣданик съконьча с(ва)- тыи ннсиТ Супр 47, 12.— Супр 513, 27; 543, 26 и 28; 546, 1.— Ср. нсповѣддннк, повѣсть, съказаннк , СЪПОВѢДАТИ, -аіж, -акшн сов. (25) [сь- Супр (2)] біпуеіоОаі, іхртіуеіоОаі, уѵсорі- ^еіѵ, аяаууёХкегѵ, аѵаууёллеіѵ, аѵатіОеоОаі рассказать, поведать, сообщить роѵёдёі, ѵуіісіі: о кжджштинхъ съповѢдаа имъ Супр 130, 25; сьповѣда имъ вьса бывъшдіа Супр 538, 11; съповѣдастд дроугъ дроугоу сьна того видѣник Супр 536, 16.— Супр Рыл.— Ср. нсповѣдѣти, повѣдѣтн, съказатн, съповѣ- дѣти СЪПОВѢДОВАТИ, -доуіж, -доукшн несов. (2) [сь- Супр (1)] біяуеіоОаі рассказывать, сообщать ѵургаѵоѵаі, Іісіѣ: съповѣдовати начьнъ • іакоже кѣаше по истинѣ • нсповѣда имъ вьсе съкывъшек са Супр 523, 30.— Супр 520, 20.— Ср. нсповѣдатн, нсповѣдоватн, повѣдати, повѣдоватн 665
еъп СЫІОвѢдѢТИ, -вѣдѣ и -вѣмь, -вѣсн сов. (4) [сь- Супр (1)] бгпѵеістОаі, тіОёѵаі, ахоѵ- еіѵ (!) рассказать, поведать, сообщить роѵё- сіёі, ѵуіісіі: како лн съповѣдѣ лже прн насъ вѢньца нсплете севѣ сльзънынмъ точеннкмъ Супр 274, 16; мрьтва сьповѣдѣ Супр 508, 19; съповѣмъ БлдженААГо сего • влагонзволеннга Супр 274, 5; всѣ съповѣдѣ • везакон’наѣ дѣла Рыл 26а 13-14.— Ср. нсповѣдѣтн, повѣдѣтн, СЪПОВѢдАТН СЪПОГРбТИ, -гревж, -гревешн сов. (1) стѵѵОаятеіѵ похоронить {вместе с кем-л.) роЬгЬіі {гагоѵеп з пёкут): съпогревох.. Рим 6, 4 Ен.— Ср. погретн СЪПОДОБИТИ, -вліж, -бншн сов. кого, чьто комоу, чесомоу или кого, чесо или с инф. (81) [сьпо- Ас (1) Супр (2), спо- Супр (1)] 1. а^і- оѵѵ, хатаВіобѵ, а|юѵ лоіеіѵ, х«СЙеаваі удостоить, счесть, признать достойный, спо- добить исіпіі Ьосіпут, игпаі га Ьосіпа: съпо- доен н жнтн достойно Евх 81а 22-23; равж твоіж... нашествнѣ с(ва)тааго д(оу)ХА • съпо- довн оудръжанне • н в’сіж чнстотж ДАроун ен Евх 81а 6; да і ч(ловѣ)колювець б(ог)ъ... сімъ влдгынмъ ны съподовітъ Клоц 96 26-27; в(о)же мон недостоннА ма сжшта съподобн по- ставити еп(нско)пд Супр 539, 8 о съподо- бн т н с а с инф. или чесо хатіа%ѵеіѵ, уіуѵе- стОаі удостоиться, сподобиться зіаі зе Ьосіпут, газіоигіі зе: да съподовнте са оувѣжАтн • въсѣуъ снхъ хоташтнхъ быти Л 21, 36 Мар Зогр Ас Сав; коуп’но съ с(ва)тъінмн ллжче- ннкън • съподобнста са прнАТн невесьскок цѣсдрьство Супр 213, 20; ПО ПОКААННН съподобн са даровъ Супр 522, 18-19 2. хатаВюбѵ со- благоволить, позволить гасіі: в(о)же... съпо- довлен подъ кровъ здкьхеовъ вьннтн Евх 146 12.— Зогр Мар Ас Сав Евх Клоц Супр Хил Рыл.— Ср. рачнтн, оуподовнтн СЪПОДОБЛІАТИ, -гаик, -гакшн несов. кого, чьто чесо (2) а^юбѵ удостаивать, считать, признавать достойный сіпіі Ьосіпут, игпа- ѵаі га Ьосіпа: прѣдъ сжднгамн многаш’дн • прѣдъстолнга съподоБыакмн Супр 431, 12 о съподоБлгатн са удостаиваться, спо- добляться зіаѵаі зе Ьосіпут: к(о)жннхъ та- йнъ • везъ осжжденнѣ съподовлѣтн са Евх 236 25 СЪПОДОБЛгеНИге, -нга с (2) греч. нет удо- стоение игпапі га Ьосіпа: сѵ съподовленьн иамъ... ц(ѣса)р(ь)ствоу н(е)в(е)съ(ноу)- моу • г(оспод)» помо(лнмъ са) Евх 606 22; велнчАіжште в(ог)а кръстнганьска • просАШте отъ него сьподовькныа • с(ва)тыа вѣры крьстнганьскы Супр 541, 6 съпонте, съпокмъ см. съпѣтн СЪПОЖИТИ, -жнвж, -жнвешн сое. съ цѣлль съп (1) греч. нет пожить {совместно с кем-л.) роЬуі {з пёкут): гав(н са) своимъ оученнкомъ... сьпожнвъ сь ннмн • гады же н пна съ ап( ве- то )лы до четырь десАтъ дьнн'і Супр 11, 23.— Ср. пожнтн СЪПОЛіАГАТИ, -гаіж, -гакшн несов. комоу, чесомоу (1) асцлѵеіѵ (!) помогать, способ- ствовать ротаЬаі: прѣзоръствоу везоумъноуоу- моу съпомагаіжштоу кмоу • нсповѢда сквьр’нъ- нжіж своіж хоулж Супр 189, 11-12.— Ср. по- МАГАТН СЪПОСПѢШЬНИКЪ, -а м (2) [съспоспѣш- ннкъ ! Супр (1)] стѵѵерубс помощник, сотруд- ник ротоспік, зроіиргасоѵпік: съпоспѣшннцн мольбы • звѣзды вьселенъіА Супр 96, 30; Хота съспоспѣшннкъ (! вм. съпоспѣшннкъ) своихъ оугдентн вѣшеньи Супр 557, 29.— Ср. помоціьннкъ, поспѣшьннкъ СЪПРАЗДЬНЬСТВФВАТИ, -ствоуіж, -ствоук- шн несов. (1) аѵѵеорта^еіѵ праздновать совместно с кем-л. гагоѵеп зіаѵіі: дште оуво пдехж въжделѣлъ гастн • гакѣ кетъ гако и сьпрдзд’ньствовАтн Супр 491, 2-3.— Ср. ПрАЗДЬНОВАТН с ъ п р н в а Зогр-лл 26 7 см. съпрьвд СЪПРИИЛЛЬНИКЪ, -д л (2) аѵццётохоб со- участник зроіиіісазіпік: вѣчьнынхъ вла- гынь... да ны съпрннмннкы сътворнтъ х(рмс‘ то)с(ъ) б(о)гъ Супр 123, 30-124, 1; съпрн- НМЬННКЪ БЖДН НАДЪЛеЖАШТНН съмрьтн АЛе§Ан’- дровѣ Супр 160, 30.— Ср. ПрНЧАСТЬННКЪ, СЪПрНЧАСТЬНИКЪ СЪПРИСНОСЖЩЬНЪ, -ыи прил. (1) греч. нет вечно сосуществующий, (равно) вечный зіещё ѵёспу: съпрнсносжщьноумоу • везврѣ- менъно • весконечьно... о(ть)цю и д(оу)хоу прѣс(вл)тоумоу Евх 67а 8-9.— Ср. при- сносы СЪПРИСНОТбКЪІ, -ын прич.-прил. (1) греч. нет текущий вечно, постоянно зіаіе іекоисі: кръвиж листъ нстачдешн • прѣслав- нлѣ • даръ нмащн съпрнснотекжфъ Ен 346 8-9.— Ср. прнснотекы ОЪПРИЧАСТЬНИКЪ, -д м (4) [сь- Супр (2)] аѵухктіроѵбцое, аѵухоіѵсоѵбе соучаст- ник, сообщник; товарищ зроіиіісазіпік; сігиЬ: бждж съпрнчАстьннкъ хрнстосоу Супр 225, 24-25; сьпрнчАстьннкъ ксн от’цоу твокмоу днгаволоу Супр 12, 4.— Супр 235, 26; 543, 9.— Ср. прнчАстьннкъ, съпрннмьннкъ СЪПРОСТА нареч. (6) 1. то аѵѵокоѵ, хайб- коі), яаралаѵ, яаѵтекеве вполне, совсем, полностью, целиком гсеіа, йріпё: пать вь недѣли дьннн не іавыаа са чловѣкоу съпростд Супр 285, 8; овѣшта са вогоу словесемь • ннкомоуже съпростд того повѣдати Супр 288, 5; нн къ комоу же съпростд глагола Супр 288, 8; 666
съп СЪР с прнде чловѣкъ нѣкто незнакмъ съпроста къ стдрьцоу Супр 291, 4', тоже гавн са не нмъі съпроста Супр 443, 15 2. охеббѵ почти іётёг, зкого: та кднна о немъ съповѢдда • гаже въсѣмъ съпроста гавькннк ндвѣджштнмъ того Супр 278, 29.— Ср. къуъма, бъшніж, отъ- нждь СЪПРЬЕА нареч. (5) [съ прнва ! Зогр-лл (1)] ё| архпс, аяб тр? ярсоттіс, ёх яроощісоѵ, тас; арх«? сперва, сначала 2 росаіки, гросаіки: влждьннцд кетъ сласть • сладъко тн весѣдоуктъ съпрьва Супр 351, 6; зъібь- іжштоу са съпръва... дастъ кмоу свои жъзлъ Супр 563, 8; тоу же аве съ прьва отъ възвы- шенига съвываетъ са нмъ пакости съвыватн Зогр-лл 26 12; съ прнва (!) же прнходд- штинмъ на жнтие многж же поддіжште печаль Зогр-лл 26 7.— Супр 278, 27.— Ср. запрьва, искони, нспрьва, прьвок, прьвѣк ОЪПРѣБЪІВАТИ, -аіж, -акшн несов. съ цѣмь (1) оѵѵаѵаотрёфеоОаі быть, оставать- ся (вместе с кем-л.) ргеЬуѵаі, гйзіаѵаі (з пё- кут): и съпрѣвъіваатъ съ чл(овѣ)кы акъі чловѣкъ Супр 11, 7.— Ср. прѣкывати, съпо- жнтн съпрѣстольнъ, -ъін прил. (1) греч. нет соцарствующий, совладычествующий с кем-л., разделяющий с кем-л. престол зроіи з пёкут ѵіадпоисі: нмѣьь в’ секѣ слово съвез- начАльно... съпрѣстольно • о (ть)цоу н д(оу) хоу прѣс ( ва ) тоумоу Евх 67а 11 ОЪПРАГНЖТИ СА, -гнж са, -гнешн са или ОЪПРАЩИ СА, съпрАгж са, съпржжеши са сое. съ цѣмь (1) оѵ^ейуѵѵоОаі пожениться огепіі зе: паулъ нѣк’то польскъіи ратаи... съ красьноіж жеиоіж съпрАже са Супр 169, 6-7.— Ср. оженити са, съчетати (са) ОЪПРАТЛТИ, -аіж,-акшн(6)[сь- Супрі))] 1. сов./несов. хатаотёккеіѵ, аѵаотёккеіѵ подавить/подавлять, остановить/останав- ливать, удалить/удалять гагагіі/гагагеі, роііасіі/роііасоѵаі: хот^Х’ вашж сьпрАтдтн зьловь Супр 413, 23', въістъ намъ лоза вого- носьнаа • знон грѣховънъін нашъ • съпрАта- іжшти гако сѣнь покога намъ даіжштн Супр 353, 21; море своа вльнъі съпрАтаА Супр 399, 7 2. сов. хтібеѵеіѵ обвить (тругі) погребаль- ными пеленами гаѵіпоиі, ргіргаѵіі (тптіѵёііо) к роЬгЬи: мжжи же крьстнганн прншедъше възаша тѣлесѣ с(вА)тоую • и доврѣ СЪПрА- тавъше положиша на мѣстѣ • нарочнтѣ Супр 185, 11,—Супр 352, 14; 412, 8,—Ср. въспрлтати, прлтати, сътрѣкити, съкжтати СЪ П Р А ЦІ Н СА СМ. СЪПрАГНЖТН СА ОЪПОуОТИТИ, съпоуціж, съпоустишн сов. (2) хатаяёряеіѵ спустить, направить (свер- ху вниз), ниспослать зризііі, зезіаі: мн- лосрьдъін в(ог)ъ... дъждъ съпастн многъ иа земыж Супр 530, 27-28; божьствомъ свонмъ съпоустнвъін оувогоуоумоу дле^андроу * по- моштъ сь невесе Супр 164, 12.— Ср. посълатн съпоущениів, -нга с (1) греч. нет ниспос- лание зезіапі: ш съпоуціеньн съ н(е)в(е)си • а(н)ѣ(е)ла свѣтъла Евх 606 10 СЪПЬРѢТИ СА, съпьріж са, съпьрншн са сое. (1) біха^еоОаі вступить в спор, в пре- рекание ѵзіоиріі до зроги, до дізриіасе: да съважж лллъчанннмъ оустьнѣ • тн съ аггеломъ невидимо съпьрж са Супр 242, 8-9.— Ср. пьрѣтн са, сътАзатн са СЪПЬСАТИ, съпншж, съпншешн сов. (4) [съпса- Клоц (1) Супр (1), съі|га- Супр (2)] урскреіѵ, аѵаурасреіѵ, оѵуураціеіѵ написать, записать, описать зерзаі, рорзаі, ѵуіісіі: великъі мъздъі ракзкоіскыіА (!) • съпсавъ Клоц 116 31; мнѣ же... оупраж’неннга мжченнга съі|гатн Супр 54, 16 о съпьсанок е знач. сущ. «тоуурарца написанное, сочинение зрі.з: апостольскъін мжжь... съпсанок се оставн на наказаннк намъ Супр 124, 18.— Супр 302. 4-5.— Ср. съпнсатн, пьсати; съпьсанок ср. пьсаннк ОЪПѢТИ, съпоіж, съпокшн сов. (4) [сь- Супр (1)] іхбеіѵ, кёуеіѵ спеть гагріѵаі: съпоТте намъ отъ пѣснеі снонескъ Пс 136, 3 Син, Супр 418, 19 (поіте Клоц 7а 39); како съпоемъ пѣснь г(осподь)ніж на зелллі тоужде'Г Пс 136, 4 Син; ни пѣсни можддхж сьпѣтн на земн штоуждеи Супр 419, 6 (решті Клоц 76 6-7).— Ср. въспѣтн, испѣтн СЪПАТИ, съпьнж, съпьнеши сое. кого, чьто чнмь (3) [сь- Супр (1)] яебаѵ, оѵцяобі^еіѵ связать; стреножить зѵагаі, зроиіаі: съпіалъ есі въсьь въстаіжцііА на міа і подж (! вм. подъ) мноіж Пс / 7, 40 Син; рѣшАн сьпатыа мжжь- ствомъ Супр 431, 25 (окованъіьь Пс 67, 7 Син).— Пс 19,9 Син.— Ср. запати, оковати, СЪВАЗАТН СЪПА, СЪПАЦІ- СМ. СЪПАТИ с ъ п а ці ж Мт 9. 23 Сав см. соти СЪРАДОЕАТИ СА, -доуіж са, -доукшн са несов. комоу (1) оѵухаіреіѵ радоваться вмес- те с кем-л. гадоѵаі зе з пёкут: сърадоунте ми са • ѣко оврѣтъ пакы драгъмж погывъшіжіж мн Евх 84а 13-14 (радоуіте са съ мноіж Л 15, 9 Зогр Мар).— Ср. въздрадовдтн са, радо- вати СА СЪРЛЗОуЛѴЁННіе, -ига с (1) греч. нет по- нимание, разумение росЬорепі, рогпапі: на сърдзоумѣннк прѣслдвьнѣ СЪБЪІВ’ШННХЪ СА о нею • придошА тѣхъ видци Супр 569, 1.— Ср. разоумъ ОЪРИНЖТИ, -нж, -нешн сов. (1) (съ стѣнъ съринжти хатахртіцѵі^еіѵ) сбросить, столк- 667
СЪР със нуть зѵгЬпоиІ, зЬосііІ: дроугонцн же окоушллхж са съ стѣнъ сърннжтн Супр 480, 30.— Ср. ннзърннжтн, ннзъврѣфн, ннзъложнтн, съврѣ- фН СЪРИСТАТИ СА, сърнфж са, сърнфешн са несов. (5) ёяіаѵѵтрё%еіѵ сбегаться, соби- раться зЫЬаІ зе: видѣвъ же н(соу)съ ѣко сърнштетъ са народъ Мк 9, 25 Мар Зогр Ас Сав Боян.— Ср. съвнратн (са) СЪРИЦАТИ, -аіж, -акшн несов. (1) (сърн- цати слово аѵѵаірегѵ кбуоѵ) рассчитываться, расплачиваться с кем-л. йсіоѵаі, ѵусіаѵаі росеі: злчънъшю же емоу сърнцатн слово • прнведе са емоу единъ длъжъннкъ тьмѣ та- ланктъ Мт 18, 24 Сав (сътазатн са Мар Ас, 0 Зогр).— Ср. съвѣфатн, сътазлтн са СЪРѢСТИ, сърАфж, сърАфешн сое. (61) [сь- Ас (6) Супр (14)] ѵяаѵтаѵ, аяаѵтаѵ, аѵѵаѵтаѵ встретить, выйти навстречу роі- каі, ѵуііі паргоіі; ѵу]іІ ѵзігіс: съшедъшемъ імъ съ горъі • сърѣте і народъ многъ Л 9, 37 Зогр Мар Ас Сав; ідѣта въ градъ • і сърА- штетъ въі ч( ловѣ) къ • въ скждольннцѣ водж несА Мк 14, 13 Зогр Мар; се равн его сърѣтж і И 4, 51 Зогр Мар, сьрѣтошА Ас; сьрѣте н сестра Лазарева Супр 306, 18; отроці сърѣтж с(ъ)п(л)сітелѣ Клоц Іа 35; да на вьскрѣ- шеньн свѣтълн сърАфемъ н Евх 71а 10 • перен.: како сьрлштж се дѣганнк Супр 508, 16 □ съ рѣстн са встретиться роікаі зе: мілость н рѣснота сърѣтете сіа Пс 84, 11 Син.— Зогр Мар Ас Сав Син Евх Клоц Супр СЪРѢТАНИге, -ніа с (1) хатаѵтгща движе- ние, направленно зшёгоѵапі: штъ нлчіатъка н(е)в(е)сі исходъ его • н сърѣтлньѣ-го до конъцл н(е)к(е)сі Пс 18, 7 Син СЪРѢТАТИ, -ліж, -акшн несов. (4) ѵяаѵ- таѵ, алаѵтаѵ встречать, идти, выходить навстречу роікаѵаі, ]іѣ паргоіі, ]іІ ѵзігіс: не прѣнемаглн • о тѣхъ ььже нмашн сърѣтатн скръвн Евх 886 18; ізъ ограды нзлѣзъ... нлпадла на сьрѣтаіжштАА кго Супр 565, 20; прѣдъ нимь течааше (погывѣль по)гоувлѣ(ю- штн сърѣ)таіжфАА Хил 16а 2.— Супр 332, 28-29 сърѣтеНИіе, -нга с (15) 1. ѵяаѵтраіе, ярорутіац; встреча, шествие (навстречу кому-л., чему-л.) зеікапі, ргісЬосі: ннктоже да не невѣстъ сьрѣтеннга цѣсара Супр 319, 16 □ въ сърѣтеник, на сърѣтеннк комоу; кого еіе аяаѵтгіаіѵ, еіе ѵяаѵтраіѵ навстречу ѵ.чігіс: исходите въ сърѣтенне его Мт 25, 6 Зогр Мар Ас Сав; на сьрѣтеннк кмоу Супр 369, 4; н акне всь градъ нзнде вь сърѣтенне і(соу)соу Мт 8, 34 Сав (протнвж Зогр Мар Ас) 2. греч. нет нашествие, на- 668 падение парасіепі: вьздвнгнн н отъ сърѣте- нен неджжънъіхъ Евх 26а 5 3. Тяаяаѵті) Сретение Господне (церковный праздник) ОЬёІоѵапі Рапё: сьрѣтенне г(осподь)не Ас 158а 26.—Ас 1416 13; Пс 58, 5 Син; Евх 81а 12; Супр 368, 27-28; 551, 3, 566, 6-7.— Ср. сърАфл; въ сърѣтеннк ср. протнвж с ъ р а ф- см. также сърѣстн СЪРАЩА, -а ж (3) [сь- Супр (1)] 1. абр- ятсоца нападение парасіепі: не оувоішн сіа... ОТЪ ВеШТІ ВО ТЪмѢ ПрѢхОДІАШТІАІА • ото сърььштіА і демона полоудьнѣего Пс 90, 6 Син; Присно ВЪПЛДЛІЖ... ВЪ СЖЛІЬнѢннѢ СЪрАфА Евх 686 22.: на сърлштж комоу еіе аѵѵаѵтт]- аіѵ навстречу ѵзігіс: се львъ ндѣаше на сьрАШТж нама Супр 297, 1 — Ср. сърѣтеннк СЪСАТИ, съсж, съсешн несов. (20) [сь- Ас (1), сжштемъ ! Супр(1)] Орка^еіѵ, ёсрёкхеіѵ, ѵсрёХхеіѵ сосать заі: вллжено чрѣво ношьшее та • і съсьцл ѣже сн съсллъ Л 11, 27 Зогр Мар Ас Сав; нже лллѣко... отъ матера съсл съсжтъ Супр 384, / 5; веселгалхомъ са • вамъ сжштемъ (! вм. съсжштемъ) лллѣка словъмъ Супр 312, 13-14 □ с ъ с ъі в знач. сущ. Орка^соѵ грудной младенец коіепес: із оустъ ллладьнечь съсжфііхъ съвръшілъ есі хвалж Пс 8, 3 Син; Мт 21, 16 Мар Сав Зогр-пал (0 Зогр); Клоц Іа 21-22; Супр 325, 3; 326, 2; 331, 6; 336, 12; 403, 10,— Зогр Мар Ас Сав Зогр-пал Син Клоц Супр съспоспѣшннкъ Супр 557, 29 см. съпоспѣшьннкъ СЪСТАКИТИ, -вліж, -вншн сов. (13) стѵѵіа- таѵаі, іатаѵаі, ѵсріатаѵаі, аѵухеіаОаі, аѵѵ- аррб^еіѵ, аѵухротеіѵ образовать, устро- ить, составить изрогасіаі, хгісііі, хЬшіоѵаІ: съставішіа грады обітѢльныіа Пс 106, 36 Син; съставнте прдздьннкъ Пс 117, 27 Син; ты отъ четъіръ стоухнн тварь съставль Евх 4а 1; прнсАзн къ пльтн мн сьставькнѣ везъ чловѣчь- скааго сѣмене Супр 503, 27; отьць нашъ савд... новжіж съставнвъ лаврж Супр 293, 5-6; син же миръ съставнтъ по вьсемоу мнроу • повѣдж Супр 502, 14; състдвнша рать на поганы Супр 197, 5-6 □ съставнтн са аѵѵіатааОаі возникнуть ѵхпікпоиі: дьньсь мала оутвдрь въ оутварн съставн са Супр 429, 11.— Пс 20, 12 Син; Евх 32а 11-12; 566 19; Супр 342, 14; 380, 18.— Ср. сътворнтн, съчнннтн СЪСТАВЛІАТИ, -гаіж, -гакши несов. (2) аѵѵіатаѵаі, аѵѵаррб^еіѵ образовывать, устраивать, созидать ѵуіѵйгеі, Іѵогіі: съставлѣемоу • і пакы роздроушлемоу • жи- во тоу семоу Евх 64а 12-13 ; ельма же оуво слово показа гако хОТАШТоуоумоу тѣлесн доврѣ и по чиноу на вьсе дѣйство съставлгатн са Зогр-лл 16 9-10
със с СЪСТАВЛІвНИІв, -ніа с (1): трьмн съставлкннн тсюѵжхпатос триединый, и трех ипостасях, лицах ѵе Ігесй йурозіа- 'ісН, озоЬасй: тѣмь н кдннѣмъ поклоненннмъ слоужнмъ • кдно трьмн сьставькннн БОЖЬСТВО Супр 327, 26.— Ср. съставъ, ѵпостась СЪСТАВЪ, -а м (5) 1. (рѵаіе существо, естество, организм рйгохепозі, Ьуіозі: в’са оудъі тѣлесн моего • і в’сь животъ състава моего Евх 376 //; да покръпж покръівьшааго мокго състава наготж Супр 455, 10 2. ѵлбога- оіё ипостась, лицо йурозіахе, озоЬа: еже са прѣс(вА)таа троица ренетъ • о(ть)ць н с(ъі)нъ і с(ва)ты д(оу)хъ • три съставн сълнчьно въ еднномь в(о)жьствѣ Евх 67а 14 3. то отоі/еіоѵ элемент, первоначало хіѵеі, еіетепі: видѣ... вьсь миръ трАсжштъ са стра- Хомь... и съставоу (! вм. съставъі) чнноу свокго отьмештжть сд * каменнк расѣдакмо сд Супр 426, 23.— Супр 327, 30.— Ср. стѵхніа, стѵхнк, съставлкннк, сжціьство, кстьство, ѵпостась СЪСТАЕЫІИКЪ, -а м (1) стѵѵіууорос заступ- ник, защитник хазіапсе, хазіирсе: іѵ раз- воініче петроу помоштъніче • іюдѣомъ облічі- телю • съставьніче правъдѣ Клоц 116 11 СЪСТАРѢТИ СА, -ѣіж са, -ѣкшн са сов. (6) утіраохеіѵ, трёфеоОаі (!) состариться хезіагпоиі: егда же състарѣешн са • вьздеж- дешнржцѣ твоі И 21, 18 Зогр Ас Сав (0 Мар); инъ въі'хъ Тво съ старыхъ сьь Пс 36, 25 Син; състарѣвъ же сд оуво въ доврѣ старости донде коиьца жнтню Супр 208, 2-3.— Супр 281, 8,— Ср. заматорѣтн, оветъшати (са) СЪСТАТИ СА, състанж са, състанешн са сов. (2) ёфіотаоОаі сойтись, собраться зері зе, зЬгошахсІіІ зе: състашл са ар’хнереі • г къннжьннцн • съ старцн Л 20, 1 Зогр Мар.— Ср. съвьратн СА, съннтн СА състворнтн Пс 118, 124 Син см. сътворнтн СЪСТОЛЬНИКЪ,- -а м (2) 1. аѵѵеброс участник (совета, собрания) іісазіпГк (зпё- ти)'. повѣдавъшнн коньстатнноу цѣсароу • такожде вѣровати • акъі състольннкоу сжштоу оуставькнню правъіА вѣры Супр 189, 20-21 2. аѵухаОеброе цомощник ргізебІсІ, ро- тоспік: она же... изиде вь слѣдъ състольннка кнджа Супр 234. 1 СЪСТОІАНИІб, -ніа с (1) ёѵатааіе устой- чивость, настойчивость ѵуігѵапі, зеігѵапі, зіаіозі: кдно же н трьпѣннк кже протнвж лютъі- нмъ • н състоіанн-к-же за нстннж показашд Супр 82, 20.— Ср. трьпѣннк СЪСТОІАТИ СА, състоіж са, състоншн са несов. (2) оѵѵіотао'&аі 1. существовать, держаться ехізіоѵаі, ибгхоѵаі зе: тѣмъ доврочьстънъінмъ нсповѣданннмъ • съпасеник чловѣчьско СЪСТОНТЪ СА Супр 208, 1 2. со- стоять, составляться зезіаѵаі: во(го)чьстніа же овразъ отъ дъвоего сего състонтъ са Хил 26а 24-25 СЪСТРОИТИ, състроіж, състронши сов. (3) 1. хатаккаооеіѵ примирить зпмгіі: влаго- словькнъ грддъін жрътвж собоіж за иъі прине- сетъ • н вьсд оцѣстнтн грѣуъі • н сь отьцьмь съі (! вм. нъі) състронтн Супр 342, 9 2. хаОі- отаоОаі приготовить ргіргаѵіі: [на] овьштж ПОЛЬЗЖ • ОТЪ НИХЪ ПрѢсТОАШТНі’ХЪ състро- нмъ • прѣдъпоказавъше вьсѣмь • іакоже начрьтаннн мжжь сихъ мжжьства Супр 83, 5.— Супр 423, 8.— Ср. примирити, съмнрнти, оумнрнтн, оустронтн СЪСТРѣЛІАТИ, -іаіж, -іакши несов. (5) хатато^еѵеіѵ, хатаРоАкеіѵ стрелять, уби- ват'ь (из лука) зезігеіоѵаі: налььшьь лжкъ своі' • състрѣлѣти ииціаего і оувогаего Пс 36, 14 Син • перен. '. не нматъ во силъі авѣ пако- сти творнтн • ток’мо помышленьи състрѣлѣти Евх 886 11-12,—Пс 10, 2; 63, 5 (2) Син,— Ср. стрѣліатн СЪСТЖПИТИ СА, -пліж са, -пиши са сов. (1) оѵѵіёѵаі сойтись, сомкнуться зезіюи- ріі зе, зеѵгіі зе: кгда изндоша изъ егѵпта • вндѣвъше море растжпнвъше са • и пакы състжпнвъше Супр 417, 6 СЪСЪ, -а м (6) [сь- Супр(1) \ ОцХг), ца^бе грудь (материнская) ргз: прнподовАтъ са цръквьннн кръмькннцн • дѣтехъ нже млѣко по вьса дьнн • пнштн севѣ отъ матери съса съсжтъ Супр 384, 15; іако се матн чадо- люба • подавъшн съсъ младеньцоу Супр 312, 3 • перен.'. съсъ оума свокго дакмъ Супр 384, 27.— Супр 312, 8 и 12; 384, 21.— Ср. съсьць съсъвѣціатн Пс 82, 4 Син см. съвѣ- ціатн съсъмръть Пс 114, 7 Син см. съмрьть СЪСЪХНЖТИ СА, -нж са, -иеши са сое. (1) аѵщррбуеоОаі иссохнуть, высохнуть зезсЬ- поиі: кості моіа ѣко соушіло сосъхж сьь Пс 101, 4 Син СЪСЬЦЬ, -а м (7) [сь- Мар (1), со- Ас (1) Син (1)] цаотое грудь, сосок ргз: влажено чрѣво ношьшее та • і съсьца ѣже-сн съсалъ Л 11, 27 Зогр Мар Ас Сав; оупъванъе мое отъ сосьцю матері моеьь Пс 21, 10 Син. — Л 23, 29 Зогр Мар.— Ср. прьсн, съсъ СЪСѢДАТИ СА, -аіж са, -акши са несов. (1) яііуѵѵоОаі свертываться, запекаться (о крови) згахеі зе (о ктѵі); тѣло во вь стоу- день въпадъ • запрьва оуво вьсе оснніактъ • съсѣдаіжшти са крьвн Супр 89, 1 5 СЪСѢКАТИ, -аіж, -акши несов. (1) греч. нет рубить, отсекать (мечом) зекаі, хаЬі'іеІ: 669
със сът ДИѢВОЛЪ... ШБЬХОДНТЪ... сътрАСаьъ и съсѢкдіа • иапастьмн і вѣдами облагаіа Евх 88а 18.— Ср. отъсѣкдтн, сѣціи СЪСѢСТИ СА, СЪСАДЖ СА, СЪСАДеШН СА сов. (1) ОрбрІЗос; (!) свернуться (о молоке) зесіпоиі ве, згагіі ве (о тіёсе): таже кгда са сьсАде лллѣко н осырѣк • заградитъ пжть сьсоу Супр 312. 6.— Ср. осырнти са, остарѣти СЪСЁЩИ, -сѣкж, -сѣчешн сое. (3) [сь- Супр (1)] біахбятеіѵ, оѵухбятеіѵ отрубить, от- сечь (мечом) изекпоиі, зеіпоиі: г(оспод)ь прдкьденъ съсѣче въі'іа грѣшьннкъ Пс 128, 4 Син-, тоу во тъгда сьсѣче х(рпе'го)с(ъ) • къ оуждсѣ главъ, сильнынуъ Супр 466, 17; съсѣкж отъ лица его врагы его Пс 88, 24 Син.— Ср. нсѣцін, отъсѣцін, оусѣкнжти, оусѣцін СЪСЖДЪ, -а м (66) [сьс- Ас (1) Супр (5), с’с-, сс- Ас (2)] охейо^ 1. аууо^, аууеіоѵ сосуд пасІоЬа: съсждъ же стоѣше плънъ оцьта И 19, 29 Зогр Мар Ас; ннктоже оу коу свѣтильника въжегъ • покрываетъ его съсждомь Л 8, 16 Мар Ас Сав (спждомь Зогр); нзнде ісъсжда сего Евх 55а 23; съсжды глннны Супр 336, 9 • Оцоаѵрде, та хеіцт|- Ліа тайник, сокровищница; сокровище вкгув, рокіабпісе; рокіасі: клагы чл(овѣ)къ • отъ влага съсжда износитъ клагага Мт 12, 35 Сав (съкровншта Зогр Мар Ас); оукрытн хотѣдше акы продавъшоуоулюу дѣвъства съсждъ Супр 240, 8 • перен.: прнведоиіА же честънааго съсжда н стежера ліжчеинкомъ... <деодшра не- покѣднмааго Супр 60, 16; како покаавъ са павьлъ отъ гонитель сьсждъ нзвъранын выстъ Супр 527, 2; сьсждъ нзворьнын • азыкомъ вьсѣмъ оучитель рече Супр 534, 6 2. бруаѵоѵ, цаууаѵоѵ (!) орудие, инструмент пазігор лжкъ своі отъвлѣче н оуготова і • н въ немъ оуготова съсжды съмрътъныіА 77с 7, 14 Син; оукорізны * прімышлъше съсждъ Клоц 11а 10 • музыкальный инструмент ЬшіеЬпі пазігор на врьвні посрѣдѣ КА овѣснхомъ сьсжды своа Супр 418, 23 (органы Клоц 7а 33; Пс 136, 2 Син) □ мжчнльнын съсждъ хокаотт)- (ноѵ, Раоаѵютіірюѵ орудие пытки іписісі павігоі: мнозн же отъ народа вндѣвъше мж- ЧНЛЪНЫА съсжды Супр 175, 4-5 3. с ъ с ж д н мн. ха охеѵп, ха аѵаОіщата (!) инструмен- ты, приборы, утварь; предметы пасіпі, пага- <11,• ргесітёіу: како можетъ кто • вьннтн въ домъ крѣпъ кааго • і съсжды его расхытнтн Мт 12, 29 Зогр Мар; етеромъ г(лаго)ліжш- темъ о цръкъвн • ѣко каменьемь докромь • і съсжды оукрашена естъ Л 21, 5 Зогр Мар ф съсждъ плаціаннчьнын см. плаціа- инчьнъ.— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Евх Клоц Супр.— Ср. оръганъ, спждъ, съкровн- ціе, сждъ2 670 СЪСЖЖДАТИ, -діж, -акши несов. (1) ла- раохеѵ.а^еіѵ обеспечивать, подготавливать ргіргаѵбѵаі: по малоу веды а • и вожьствъ- НЫНМН НАПАІАА ПНТНН * ПЛОДОНОСЪСТВОВАТН подовьио зьванніа * сьсжжддаше Супр 280, 5.— Ср. готовлтн, готовити СЪСЖМЬНѢТИ СА, -ніж са, -ниіпн са несов. (1) яараттіреГобаі наблюдать, следить, под- стерегать оЬеггеІе рогогоѵаі, зіесіоѵаі: онъ же... вьзьрѣвъ видѣ кынхъ вѣсъ сьсжмнАште СА кго Супр 37, 5-6.— Ср. НАЗНрАТН, СЪГЛАДА- ТН, СЖМЬнѢтн СА СЪСЖЩЬНЪ, -ын прил. (1) ёѵѵябататоб единосущный зоироскіаіпу: съ живымъ ТВОИМЪ • I съсжціьиымь с(ы)номь • I НСХ0- даціннмь отъ теке д(оу)хомь • істниънымь Евх 93а 16.— Ср. кдниокстьствьнъ, кднно- сжціьнъ, кдьносжціьнъ СЪТВАРІАТИ, -ріаіж, -ргакшн несов. (2) яоіеіѵ делать, совершать сіёіаі, копаі: много мъножьство * слышдвъше елико сътвд- рѣаше прндопіА къ йемоу Мк 3, 8 Зогр (тво- рѣше Мар).— Мк 3, 6 Зогр.— Ср. творнтн СЪТвОРИТИ, -ріж, -рншн сов. (>1000) [сьт- Ас Син Супр, с’т- Рыл, ст- Зогр Ас Сав Син Клоц Зогр-лл, съствор- (!) Син (1)] 1. чьто комоу, чьто съ цѣмь, чьто о комь, чьто въ комь яоіеіѵ, ёруа^еоОаі, яраооеіѵ, біа- яраооеіѵ, ёцяоіеіѵ, ёяітекеіѵ, біаѵсеіѵ, ауеіѵ, аѵштаѵаі, хрцоСаі, ёяібеіхѵоѵаі (!), хаіѵотоцеіѵ (!), уеѵѵаѵ (!), токцаѵ (!) еіТісеге сделать, совершить; причинить шіёіаі, исі- піі, ѵукопаі: что хофета да сътворіж вама Мт 20, 32 Мар Ас Сав (0 Зогр); дѣло во докро сътворн вь мьнѣ Мт 26, 10 Мар (съдѣла Зогр Ас Сав); чьто сътворж • да животъ вѣчьиы наслѣдоуіж Мк 10, 17 Зогр Мар; оукло- нн сіа отъ зъла і сътворн докро 77с 36, 27 Син; сътворі со мъиоіж знаменіе въ благо 77с 85, 17 Син; сътворншА о иемь въеѣ елико въехотѣ- ша Мт 17, 12 Мар (0 Зогр); аціе вѣды се сътворнлъ естъ • да алъчетъ Евх 104а 3; сътворнвъ хркстосово знаменнк иа челѣ свокмъ Супр 229, 4; како сьтворьн лиіожьство чоу- десъ • Изволилъ атъ быти Супр 473. 8 • на чьто хрцоСаі использовать ѵуигіі: не ко на Хвдлж намъ слово... тъчыж трѣвѣ • нъ и на оученнк... аште иа то сътворнмъ влддыкы подражали вждемъ Супр 379, 10 • лоіеіѵ, фёреіѵ; (плодъ сътворнтн харяосрореіѵ, хар- яоѵобаі) принести (плоды) ргіпёзі (ріод): всѣко дрѣво еже не съ творитъ плода докра • посѣкаіжтъ Мт 7, 19 Зогр (не творитъ Мар Ас) • яоіеіѵ приобрести, принести гІзкаі, ѵупёзі: мънась твоѣ г(оспод)н сътворн -д- мъиасъ Л 19, 18 Зогр Мар Ас • без доп. яоіеіѵ подействовать гасіі іесіпаі: врѣмы.
еът еът С сътворнтн г(оспод)» Пс 118, 126 Син; оупъвді нд нь і тъ сътворнтъ Пс 36, 5 Син 2. лоіеіѵ, лкаооеіѵ, хті^еіѵ, аѵалкаооеіѵ, оіхобоцеіѵ, ёлоіхобоцеіѵ, техтаіѵе<т()аі, хат- оіхі^еіѵ, аѵѵютаѵаі, срікохсАеіѵ (!), гхраі- ѵеіѵ (!) сделать, изготовить, построить гЬоіоѵіі, гЬшіоѵаі, ѵузіаѵёі: сътворнмъ скннньь три Л 9, 33 Зогр Мар; оуподовлж его мжжевн мждроу • нже створн храмъ своі нд камене Мт 7, 24 Сав (съзъда Зогр Мар Ас); сътворнте въддгдднште не веч ъшдіжште Л 12, 33 Зогр Мар Ас (творите < ав); въпдде сы» вь ѣліж іжже створн Пс 7, 16 Син; сътворн кмоу клѣть дъвопомостнтм Супр 204, 17 9 лоіеіѵ, хті^еіѵ, лкаооеіѵ, бтщіооеуеіѵ, лар- ауеіѵ; (сътворнн еберуётрс (!); сътворкнъ уеѵбцеѵое; прьвок сътворкнъін лрготблкаотое) создать, сотворить зіѵогіі: г(оспод)і в(о)же в’седръжителю • сътворен ч(ловѣ)ка • по окрдзоу твоемоу Евх 106 2-3; &л ндсъіштддтъ СА тобовк сътворенъіимн зъддннн Супр 109, 27-28; прьвок сътвореноуоумоу дддмоу поновькннк Супр 315, 2-3 9 лкаооеіѵ выдумать ѵушуз- Ііі: сътворенок слово о въскръсеннн Супр 442, 24 3. лоіеіѵ исполнить, осуществить паріпіі, ѵуріпіі, изкиіеспіі: къі отъ обоіж сътворн колик отьчж Мт 21, 31 Мар (0 Зогр); по оустдвоу вдшемоу сътворнте оеѢтъ вашъ Супр 32, 23 4. лоіеіѵ, хатаохеѵа^еіѵ, ёлітекеіѵ, ётоіца- ^еіѵ приготовить, подготовить, устроить ргіргаѵіі, изрогасіаі: сътворн Брдкъ с(ъі)ноу своемоу Мт 22, 2 Мар Ас (0 Зогр); Евх 106а 11; ноуждд дьнесь сътворнтн овѣдъ Супр 405, 18; нгоуменн сътворншА прдздьннкъ велнкъ Супр 219, 21; сего рдді н пдсуж іюдѣіскж створі Клоц 66 13; Супр 416, 30 9 (сътворкнъ конкмъ тецін іллі)лато<;) определить, уста- новить, учредить игсіі, изіапоѵіі: сътворн • б7 • дд вжджтъ съ ннмь Мк 3,14 Зогр Мар; поле сътворено вѣ • конемъ тештн Супр 90, 6 5. кого, чьто кого, чьто; (цѣмь), чнмь; кого, чьто въ кого, чьто или с нареч. лоіеіѵ, ёруа- ^есг&аі, хаОіотаѵаі, алохсгОютаѵаі, ларі- атаоОаі, хатаохеѵа^еіѵ, аѵабеіхѵбѵаі, хта- сгііаі (!); (севѣ сътворнтн гіуеіо’&аі) сделать кого-л., что-л. кем-л., чем-л., каким-л., пре- вратить что-л. во что-л. исіпіі пёкоіго, пёсо пёкут, пёсіт, пёіакут; гшёпіі пёсо ѵ пёсо: Храмъ моі ХРАЛѴЬ молитвѣ наречетъ са... въі же сътвористе н • врътъпъ рдзвоіннкомъ Мк 11, 17 Зогр Мар; не можеши власа еднного вѣлд • лн чрънд сътворнтн Мт 5, 36 Зогр Мар; ХОТаштд (I вм. хота та) [г]дроугд сътворітн Клоц 86 31; сътворн е вл(д)г(осло)вено и св(А)ціено Евх 216 21; стдрѣншннъі жър- цемъ н кннжьннкомъ • везоумьнѣншА млд- деньцемь сьтворн Супр 340, 19; м не двѣ его сътворлтъ Мт 12, 16 Зогр Мар Сав (творлтъ Ас); ПЛЬТН ТВОА ВЬСА СЪВЬрАТЪ Н СОКОМЪ СА сътворАтъ Супр 233, 24 9 считать кого-л., что-л. кем-л., чем-л., каким-л. роѵахоѵаі пёкоіго, пёсо га пёкоіго, пёіакёіго, пёсо: к’то нмдтъ в (ог) д вннна • сътворнтн Супр 432, 19; ноуждж севѣ сътворнвъ... проповѣдати слово Супр 24, 17 9 кого чесомоу: неврѣдоу сътворнтн см. неврѣдъ; п о з о р оу сътворнтн см. позоръ □ вес чадъ сътворнтн см. чадо; внньнъ сътво- рнтн см. внньнъ;възможьнъ сътво- рнтн см. възможьнъ; Грѣхъ сътвори- т н см. прѣгрѣшнтн; далече сътворнтн см. далече, достоинъ сътворнтн см. достоинъ; нзвѣстъ са сътворнтн см. нзвѣстъ; кромѣ сътворнтн см. кромѣ; лоучьшь сътворнтн см. лоучин; ндгъ сътворнтн см. нагъ; новъ сътворнтн СМ. новъ; ПрИЧАСТЬИИКЪ сътворнтн СМ. ПрИЧАСТЬИИКЪ; С Л ЪІ ш д н ъ сътворнтн см. слъішдтн 6. с инф., с да+ придат. предложение лоіеіѵ, лараохеса^еіѵ, бібаохеіѵ, лроотрёреіѵ сделать, чтобы..., причинить, вызвать, заставить исіпіі, аЬу..., грйзоЬіі, ргішёі: едд можете с(ъі)нъі врдчь- ныіа... сътворнтн постнтн са Л 5, 34 Зогр Мар; сътворж хеР0ВИЛ''ь поклдніатн тн са Супр 470, 5; не можддше лн сь отвръзъін очн слѣпооу- моу • сътворнтн • дд і сь не оумьретъ И 11, 37 Зогр Мар Ас Сав □здвъітн сътво- рнтн см. завыти; вскочити сътворн- т и см. вскочити; ОувАНЖТН сътворнтн см. оувАнжтн 7. лоіеіѵ, йлархеіѵ, біалераі- ѵеіѵ, біатеХеіѵ, ёлітекеіѵ провести, пробыть, прожить зігаѵіі, ргогіі: три лѣта сътвориуъ въ пресвѵтеръствѣ Супр 227, 15; девлть лѣтъ въ епнскоупнн сътворнвъшоу Супр 281, 20 8. сътворнтн са Лраоое<т0аі, оѵѵаѵтаѵ, уіуѵестііаі сделаться, совершиться, произой- ти зіаі зе: ч’то оуво сътвори са дьнесь Супр 431, 14; се же са сътворн въ срѣмѣ Супр 254, 21 ф вездконнк сътворнтн см. ве- здконнк; весрдмнк сътворнтн см. весрдмнк; вечьстнк сътворнтн см. вечьстнк; Благо сътворнтн см. благъ; влждъ сътворнтн см. влждъ; вракъ сътворнтн см. вракъ; воіа сътвори- т и см. вой; възддннк слово сътво- рнтн см. възддннк; в а ці е сътворнтн СМ. ВАЦіе; довро сътворнтн см. довро- сътворнтн; жрьтвж сътворнтн см. жрьтва; зъло сътворнтн см. зълосътво- рнтн; нзвѣсто сътворнтн см. нзвѣстъ; нскоусъ сътворнтн см. нскоусъ; и с к оу - шеннк сътворнтн см. нскоушеннк; казнь сътворнтн см. казнь; к оу п л іж 671
еът еът сътворити см. коупліа; льсть сътво- рити см. льсть; ли б ъі сътворити см. лювы; молитвж сътворнтн см. молит- ва; напасть сътворити см. напасть; иаснлик сътворити см. иасилик; овидж (ътворитн см. овнда; отъ- вѣтъ сътворити см. отъвѣтъ; па- кость сътворити см. пакость; печаль сътворити см. печаль; п р ѣ л и б ъі сътворити см. прѣлювы; пжть сътво- рити см. пжть; с ъвітъ сътворити см. съвѣтъ; тъціетж сътворнтн см. тъціета; т а ж ь к о си сътворити см. тажькъ; чоудо сътворити см. чоудо.— Зогр Мар Ас Сав Охр Унд Боян Зогр-пал Ен Син Евх Служ Киев Клоц Супр Зогр-лл Рыл.— Ср. съврьшити, съдѣлати, съзьдатн, съкоиьчати СЪТвОРІбНИІб, -иіа с (7) 1. то ёпітеке- сгОтіѵаі, то телёоаі совершение, осуществле- ние изкиіеспёпі, ѵукопапі: по сътворенни отъ мене скврьн’нааго великынхъ чоудесъ Супр 525, 16 • греч. нет поступок зкиіек: тевѣ вждж азъ неповаденъ • всѣхъ монуъ грѣ^ъ • і моего ли\а сътворениѣ сего Евх 72а 7 2. бт|- ріооруіа; (вез сътворкииіа ахтютое) сотво- рение, создание зіѵогепі: кдно трьмн сьставьк- иии божьство * вез начАла • ве сътворениіа • несъгоиимо Супр 327, 27 □ ми р ьс ко к сътворкник хостцояоііа сотворение, со- здание мира зіѵогепі зѵёіа: пристава възлювькннче оумъ сн къ гласоу * И ОВрА- штеши само то слово * кже кетъ вь мирь- стѣѣмь сътворенни Супр 317, 15-16 3. яоіт|- ра создание, творение, произведение зіѵо- гепі, зіѵогепа ѵёс, іѵог: і'(соу)с(ъ) же чловѣколювьць съі * хотА промыслити за свокго сътвореныа • вьсе пострада насъ дѣльма Супр 484, 2,— Евх Іа 4; Супр 226, 7-8.— Ср. съзьданнк, съложеннк СЪТВРЬДИТИ, сътврьждж, сътврьдиши сое. (1) ёѵт|Хот>ѵ связать, скрепить га)ізІіі, зроиіаі: прьсти жзами сътврьждени вѣахж Супр 431, 20-21.— Ср. оутврьдити СЪТбЦІИ ОА, сътекж са, сътечеши сл сое. (6) [сь- Супр (1)] ооѵтрё/еіѵ, хатасребуегѵ, аоѵброці) (!) сбежаться, собраться, сойтись зеЬёЬпоиі зе, зЬгошагсІіі зе, зе[іІ зе: слъі- шавъше же сжштнн въ градѣ кръстиіани сътекошА са въ цръкъве воживк Супр 220, 29', и се оувѣдѣвъше сътекошА са Супр 52, 1-2; вьнезаапъ вѣсомъ многомъ сътекъшемъ са • прндошА Супр 38, 27,— Супр 193, 4; 219, 12; 501, 15.— Ср. съвьратн са, съии- ти СА СЪТИСКЛТИ, -авк, -акши несов. (1) яері- хкеіегѵ стискивать, смыкать зіізкаі, гаѵі- 672 гаі: оуста сътискакши • отвръзъшоуоумѴ оуста гжгъиивоуоумоу Супр 456, 27 СЪТЛЪЩИ, сътлъкж, сътлъчеши сов. (1) стсѵ&лйѵ раздробить, разбить гогсігііі, гох- Ьіі: ты сътлъче главж змьевж Пс 73, 14 Син.— Ср. съкроушити СЪТО числит. колич. (44) ёхатбѵ; (дъвѣ сътѣ біахоаіоі; три съта тріахоаіоі; пать сътъ яеѵтахбоюі; шесть сътъ ё^ахбаюі; девАть сътъ ёѵѵахоаіоі) [сь- Ас (4) Супр (2), сотъ Мар (2)] сто зіо: кы ч(ловѣ)къ отъ васъ • імы съто овьць Л 15, 4 Зогр Мар; възлегошл на лѣуы • на лѣуы • по сътоу і пати деслтъ Мк 6, 40 Зогр Мар; числомъ пать сьтъ Супр 539, 29; тъгда пѴстиша кмоу три сьта златицъ Супр 518, 12; нже въ поустыйн шесть сътъ тысжштъ прѣкръмивын Супр 290, 14; жиста дсвать сътъ • и л лѣтъ Супр 9, 21.— Зогр Мар Ас Сав Супр.— Ср. ? сътожати Пс 80, 15; 105, 11 Син см. сътжжатн СЪТОКРЛТИЦбЫі нареч. (2) ёхатоѵта- яХааіюѵ во сто раз, стократно зіокгаі: і прозАвъ сътвори плодъ сътократнцевк Л 8, 8 Мар (съторицевк Зогр Ас, краты Сав).— Мт 19, 29 Сав.— Ср. съторицевк СЪТОРИЦбЫі нареч. (6) ёхатоѵталкаоішѵ во сто раз, стократно зіокгаі: аште не іматъ прніАти съторицевк Мк 10, 30 Зогр Мар.— Мт 19, 29 Мар Ас; Л 8, 8 Зогр Ас.— Ср. сътократицевк СЪТРЬПѣНИІб, -иіа с (1) хартеріа терпе- ливость, стойкость, выносливость ѵуігѵа- Іозѣ, осіоіпозі: матн кд’ного влаженыихъ • тѣуъ видѣвъши... стоуденивк оумеръшА * а свокго иначе дъіхавкшта « за силовк и за сътрь- пѣиик лютыихъ Супр 96, 3.— Ср. трьпѣннк СЪТРЫіѢТИ, -плвк, -пиши сов. чьто или с инф. (31) [сътръ- Супр (8), сьтръ- Супр (1)] срёреіѵ, ояоцёѵеіѵ, ояосрёрегѵ, аѵё%ео§аі, біархеіѵ, ёухартереіѵ, аѵтё/еіѵ, іотаабаі, еотоѵеіѵ; (не сътрьпѣтн бяоббѵеіѵ, ала- уоребеіѵ) вытерпеть, вынести, выдержать ѵуігѵаі, ѵубтгеі, зпёзѴ. нже сътрьпитъ до коиьца • тъ съпасетъ са Супр 71, 1; сътрьпѣ атъ выти хоудъіими ржкалси Супр 473, 7; се слышавъша лютаіа та • и соуроваи и нечловѣка * падоста на земн ие сътръпѣвъша ни вида того нн гласа Супр 211, 1; не имате мошти сътрьпѣтн іарости гнѣва кмоу Супр 29, 17; оувѣси БО іако СИЛОВК ХрИСТОСОВОВК довьк вьсе сътръпьвк Супр 253, 27; вьсѣкъ во съ- трьпѣвыи съпасактъ са вь вѣкы Супр 159, 28.— Супр.— Ср. прѣтрьпѣти СЪТРЬТИ или СЪТРѢТИ, сътьрж, сътьре- ши сое. (18) [сътръ- Супр (3), сътър- Мар (2)
сът сът о Евх (2) Супр (4)] аиѵтеі'Регѵ 1. кіхцйѵ, хахахкаѵ стереть, искрошить, раздробить, разрушить гогйгііі, гогіашаі, гогЬіі: лады на камене семъ съкроушнтъ са • а на немъже падетъ сътъретъ і Мт 21, 44 Мар (0 Зогр); Л 20, 18 Зогр Мар-, сътьре во н х(рнсто)с(ъ) ПОДЪ НОГАМА ЧЛОвѢчьСКАМД Супр 1 1,292, ПврвН. ёхтріРеіѵ, оХХѵѵаі, трёпегѵ уничтожить гпісіі: сътърнмъ протнкъныіА снлъі Евх 98а 9; сътьрѣмъ кго отъ земьА жнкынхъ Супр 353, 5; крата мѣдьнд сътъръшн Супр 317, 8; кгда іакь са немоштьнъ сътрълъ сьмрьтьнъіж за(т)воры Супр 473, 1; самн сътъренн быша Супр 448, 21; лціе к’то не съхраннтъ вра- шен’ца • толн мышъ его въкоуснтъ • нлн сътъретъ са • к-тн денъ дд поститъ са Евх 1046 26; въздоунжшА нд кдпнштд • н тоу акне СЪТрЪША СА • Н БЪІША АКЫ ПрдХЪ Супр 180, 17.— Зогр Мар Син Евх Клоц Супр.— Ср. истрьтн, потрѣвнтн СЪТРѣБИТИ, -клвк, -кншн сов. (1) греч. нет счистить, устранить осізііі, осізігапіі: вьсплкнжвъ на іазъікъ сго • сътрѣкнлъ есн нѣмость отъ възъікд его Евх 28а 11-12.— Ср. нстрѣкнтн сътріт н см. сътрьтн СЪТРАСЛТН, -дек, -акшн несов. (4) 1. оѵооеіеіѵ сотрясать, трясти оігазаі, Ігазі: гласъ г(осподь)нъ сътрвъсавкштаго поу- стынж Пс 28, 8 Син; нн інѣмн етеры довро- дѣдньн > оумоленъ выкавъ • сътрлсавъ н СЪсѢкАВЪ * ИАПАСТЬМН I кѢдАМН ОБЛАГАІА ЕвХ 88а 18 2. перен. алостеіёсг&аі отбрасывать прочь зіёазаі, ойЬапёі: почто радость отъ се- ве сътрАСдкте Супр 324, 21.— Супр 554, 12.— Ср. зыбати, колѣвати, потрАСдтн, трлстн СЪТРАСТИ, сътрлсж, сътрАСешн сое. (16) 1. опарйооеіѵ, оѵооеіеіѵ, оѵопарйооеіѵ потрясти, сотрясти оігазі, гаігазі: і сътрлсъ і д(оу)хъ нечисты... і нзнде іжнего Мк 1, 26 Зогр Мар; сътрвъсе землвк і съмвъте вк Пс 59, 4 Син □ сътр ас тн са оеіеоОаі задро- жать, затрястись гаігазі зе, гасЬѵёі зе: сотъ страха же его сътржсошА са стрѣгжштеі Мт 28, 4 Зогр Сав, сътрлсл са Мар, сьтрлсж са Ас 2. перен. ёитіѵаааеіѵ уничтожить гпі- сіі: н сътрвъсъ сіа ѣко проэі Пс 108, 23 Син.— Зогр Мар Ас Сав Син Супр.— Ср. къстрА- СТН СА, НСТрАСТН, ПОТрАСТН СЪТЪ, -д м (4) [сьтъ Ас (1), сотъ Син (1)] хрріоѵ пчелиные соты ріазіеѵ (теби): даша емоу... отъ въчелъ сътъ Л 24, 42 Мар Ас (0 Зогр); слдждъшд пдче медд і сътд Пс 18, 11 Син.— Пс 117, 12 Син СЪТЪКДТИ или СТЪКЛТИ, сътъкж или сътъчж, сът(ъ)чешн сов. (1) йпсгу'уёА.А.еіѵ возвестить, сообщить, передать зсіёііі, ѵгка- гаі: потомъ мало дошедъше воннн • сташа прѣдъ вокводж * н стъкаша коментдрнснкмъ Супр 146, 20-21.—Ср. възвѣстнтн СЪТЬНИКЪ, -А м (39) [сътъ- Мар (2), сът- Ен (1), соть- Мар (4) Евх (1), сьть- Ас (9) ёхатбѵтархое, ёхатоѵтархгіе центурион, сотник зеіпік: въшедъшк же емоу въ кдф’еръ- наоумъ • пристжпн къ немоу сътьннкъ Мт 8, 5 Зогр Мар Ас Сав; и> сътьннцѣ Зогр 1296 1; Мар 76а 23; его же сотьннкъ оуждсе са Евх 51а 4.— Зогр Мар Ас Сав Ен Евх.— Ср. кенътоурнонъ СЪТЬНЪ, -ын прил. (1) ёхатоатб^ сотый зѣу: н се донде сътъндаго четврьтааго скока връсты лѣта Супр 302, 19 СЪТАГНЖТИ, -нж, -неши сов. (2) хата- осргу-уеіѵ, перюсргууегѵ стянуть, связать зіаЬпоиі, иіаЬпоиі, зѵагаі: повелѣшА... връвнвк ОБАзавъше сътагнжтн * доньдеже погрАЗнетъ трьстне въ пльтн кго Супр 270, 7-8.— Супр 269, 3 СЪТАЖАИИКі, -ніа с (6) 1. хтроіе, хтгща имущество, достояние, добро, собственность ша)еіек, )тёпі: отнде скръкА • бѢ бо имѣвъ сътажаннѢ мънога Мт 19, 22 Мар Ас (бо- гатьство Сав, 0 Зогр); Мк 10, 22 Зогр Мар; поставн і г(оспод)а • домоу своемоу • и кънвъэѣ вьсемоу сътвъжаныо своемоу Пс 104, 21 Син 2. ёпіхтг|<ле приобретение гізкапі; да отъ- стжпнтъ отъ васъ ... сътАжанне • накласти малѣ вѣцін Евх 916 19.— Ср. когатьстко, нмѣник, прноврѣтеннк, ПрНТАЖДННК СЪТАЖЛТИ, -жж, -жншн сов. (22) [(сьта)- жавъ Хил (1)] итаадаі 1. приобрести, полу- чить гізкаі: помѣнн сънемъ твоі іже сътвъжа ‘іспръвд Пс 73, 2 Син; Ас 16а)5 20; Ен 32а 4-5 ; сътажимъ довродѣдние Евх 98а 8 2. удер- жать, сохранить (у себя, при себе) росіггеі, ийггеі, гасЬоѵаі: не сътАЖнте злата нн съ- ревра • нн мѣди прн поѣсѣуъ вашихъ Мт 10, 9 Зогр Мар (притАжите Супр 411, 4) • перен.: въ тръпѣнін вашемь * сътАЖнте д(оу)ША ка- ша Л 21, 19 Зогр Мар Ас Сав; нескврънъно тѣло сътАжакъшн • кръвнж маетъ нстдчаешн Ен 346 6.— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Евх Клоц Супр Хил Рыл.— Ср. приоврѣсти, при- ТАЖДТИ СЪТАБЛНИІС, -ніа с (2) ^іітщепе; спор, диспут, расспросы зрог, сіізриіасе: быстъ же сътАэанне отъ оученн[нн]къ ноановъ • съ поден • о очнштеннн И 3, 25 Мар Ас (0 Зогр) СЪТАБЛТИ СА, -авк са, -акшн са несов. х цѣмь о чемь (38) [...тАвааше са Ен (1)] оѵ^гітеіѵ, ^ртеіѵ, бісДёуесг&аі, аѵХХаХеіѵ, аѵтіРаЛкегѵ, ерікоѵеіхеіѵ, біаяореіѵ спорить, дискутировать сіізриіоѵаі, рпі зе, сІоЬасІоѵаІ зе: изндж фдрнсѣн н начаса сътазатн са съ 22 Заказ 777 673
сът нимь Мк 8, 11 Мар Зогр; выстъ оуждсъ ид ВсѢхЪ • I СЪТАЗааХЖ СА • дроугъ къ дроугоу г(лаго)лвкште • чьто естъ слово се Л 4, 36 Зогр Мар Ас 4 сътаэдти са о сло- ве с и оѵѵаіреіѵ лбуоѵ расплачиваться, счи- таться, рассчитываться (согласно догово- ренности) йсіоѵаі: по мьнозѣхъ Ж6 крѣме- не\ъ приде г(оспод)ь ракъ тѣхъ • 1 сътазд са съ ними о словесн Мт 25, 19 Мар Зогр Ас Сав.— Зогр Мар Ас Сав Ен Супр.— Ср. истАэдти1, перети (са), тлзатн, съвѣціати, съвъпрашати са, сърицати СЪТЖЖЛНИіе, -ига с (2) ОХігріс, 6%А.Т](П6 прйтеснение, угнетение оЬііг, іізеп: въскръ- вѣхъ... отъ сътжжаньѣ грѣшьшча Пс 54, 4 Син; миръскок сътжжаник видѣвъ Супр 282, 19 СЪТЖЖАТН, -авк, -акши несов. (23) [сътожа- Син (2)] 1. комоу ОліРеіѵ теснить, сжимать, сдавливать Іівпіі, иііасоѵаі, роііа- соѵаі: да естъ при немь ладніца народа ради • да не сътжжавктъ емоу Мк 3, 9 Зогр Мар • перен. ёх’ОХірегѵ притеснять, мучить иіізко- ѵаі, іугаі, зоигіі: сътжжавкштен мі краз< моі ті нзнембгж і падж Пс 26, 2 Син; покръі вода сътожавкцііАіА (! вм. сътжжавкціьььь) имъ • ни единъ отъ ніхъ не ізвыстъ Пс 105, 11 Син; с(ъ)паслъ бо нъі есі отъ сътжжанк- ціиіхъ намъ Пс 43, 8 Син; сътжжаетъ мн врагъ Пс 42, 2 Син • перен. ёѵо/Хеіѵ, 6іеѵо%Хеіѵ мешать кому-л., чему-л., затруднять что-л. гпзіі пёкоіго, пёсо: іакоже не страхоу сътжжатн вѣрѣ Супр 445, 24 2. сътжжатн са или с и ёухахеіѵ слабеть, падать духом, унывать шпсііёѵаі, кіезаі па тузіі: подоваа в’сегда молити са • і не сътжжатн са Л 18, 1 Зогр, не сътжжатн си Мар.— Зогр Мар Син Евх Супр.— Ср. гнести, оугнѣтатн, оутискатн, оутѣціатн, огавик (огавик творити) СЪТЖЖбНИІб, -ига с (1): вез съ- тжжеиив йѵокгуйраи; неутомимо пей- паѵпё, ѵуігѵаіе: четъірн дссати же лѣтъ сътвори тоу сѢда • везъ сътжженша Супр 273, 29.— Ср. сътжжаннк СЪТЖЖИТН, -жж, -жити сов. (10) 1. комоу ОХіреіѵ, паееѵохХеГѵ потеснить, подавить зіізпіі, грйзоЬіі іізеп: и сътжжішьь імъ кразі ІХЪ Пс 105, 42 Син; весь денъ ворьь сътжжн мі Пс 55, 2 Син; не дастъ огню сътжжитн нмд Супр 5, 24 • перен. бкіуогрѵхеіѵ огор- чить, опечалить, истомить, измучить грйзо- Ьіі ігарепІ: не сътжжн мдрии Супр 242, 29 2. сътжжитн сн бхАа^еіѵ, Аеілотахтеіѵ, атеѵохшреісгйаі, рарѵѵесгОаі ослабеть, упасть духом, впасть в уныние осЬаЬпопі, итсіііі, кіезпоиі па тузіі: не сътжжн сн вѣренъ Супр 427, 6; иже сътжжнвъ сн отъ наснліанкш- съх тддго томѴ вѣса Супр 567, 8; сътжжнвъ сн с(ва)тын Супр 527, 15 3. РарйѵеоОаі по- терпеть ущерб иігрёі зкосіи: кто отъ вдсъ прн- нмъ господа сътжжн си Супр 388, 14.— Евх 71а 1; Супр 107, 15-16,—Ср. оудржчнтн, оунъітн, пакость (пакости сътворнтн) СЪХНЖТИ, -нж, -нешн несов. (1) Влраі- ѵесгОаі сохнуть, зсЬпопі: и тоу авик смокъі сьхнѣаше Супр 345, 11 СЪХОДИТИ, съхождж, съходншн несов. (55) [сь- Зогр (1)] хата|Іаі'ѵеіѵ 1. хатёрхеоОаі, хатіёѵаі, лаеауіуѵесгОаі (!), сходить, спус- каться, приходить (сверху вниз) зезіпроѵаі, зсЬагеі, рі сіоій: съходаштсмъ же імъ съ горъі • запрѣти імъ да ннкомоуже не повѢдатъ Мк 9, 9 Зогр Мар; ч(ловѣ)къ етеръ съхож- дааше ♦ отъ і(ероуса)л(н)ма въ ерихж Л 10, 30 Зогр Мар Ас Сав • отправляться (в путь), уходить одсЬагеі, сЬузіаі зе па сезіи: съходъьціеі вь море вь коравліхъ Пс 106, 23 Син • перен.: прѣдъ шмъ пріпаджтъ въсі съходььстен въ землж Пс 21, 30 Син 2. сте- кать, проливаться, ниспадать (о дожде, по- токе и т. п.) зіёкаі, зріуѵаі: ѣко хр’зъма на главѣ • съходіАШте? (вм. -шти) на врадж ароновж • съходіаштиі на ометы ризъі его • ѣко роса еръмоунѣ съходіаштіѢ на горъі сионіа Пс 132, 2 и 3 Син; Евх 9а 13.— Зогр Мар Ас Сав Боян Син Евх Супр.— Ср. ннзъхо- днтн, сълазнти СЪ ХОДЪ, -а м (1) оѵухатаРаоіе сошест- вие, спуск зезіоирепі: тъі свонмъ съходомъ моіж д(оу)шж вьзнесе Супр 505, 21.— Ср. сълазъ, сънитнк, съшьствик съхожденигё, -ша с (2) сголлоуті, оѵуха- таРаоіе собрание, сбор, стечение (народа) зЬготагсІёпі: нзъшъдъ на съхожденнк • н завлжднвъ въ везпжтънъіА Брѣгъі занде Супр 289, 16; съхожденша сн вѣ и пришъдъшинхъ дѣльма немоштн молитва Супр 303, 17.— Ср. съБьраник СЪХРАНИТИ, -нвк, -ниши сов. кого, чьто отъ кого, чесо или прѣдъ цѣмь (>100) 1. срѵ- Хаооеіѵ, біасрѵХаооеіѵ, хатаохеѵа^еіѵ (!) сохранить, сберечь, спасти, уберечь осЬга- піі, исЬгапіі, гасЬгапіі: іжже далъ еси мънѣ съхраннхъ • і ннктоже отъ нихъ не погыве И 17, 12 Мар Ас Сав 107б 19 (съвлюдохъ Сав 266 8, 0 Зогр); ты же г(оспод)і съхраніші ны Пс 11,8 Син; съхраш міа г(оспод)і ѣко зѣшцж ока Пс 16, 8 Син; съхрани ны отъ мрачьныъь тьмы грѣховъныъь Евх 376 19; се съхраинлъ та кстъ богъ отъ ратьннчъскд прихожденша Супр 293, 10 9 спрятать изсЬо- ѵаі: аціе к’то не съхраннтъ врашен’ца • толн мышъ его въкоуснтъ Евх 1046 24-25; г(ос- под)ь любитъ сждъ • Т не оставитъ пра(вь)- 674
съх съш с д(ь)ныхъ свонхъ • вь вѣкъ съхраніАтъ сіа Пс 36, 28 Син; съхраннтн са • прѣдъ тобоіж Евх 20а 15; юный съураннтъ са ве запАТнга Супр 548, 20-21 2. сріАаооегѵ, ттіреіѵ, лара- срѵкаооеіѵ, йлоцёѵеіѵ; (законъ съхраннтн ѵоцоср'іАахегѵ) соблюсти, исполнить {свя- то), сохранить гасйоѵаі, сіосіггеі: слово твое съхранншА И 17, 6 Зогр Мар Ас Сав; съхраник заповѣді твоьь Пс 118, 134 Син; съхрдин заповѣди Мт 19, 17 Сав (събдкди МарАс, 0 Зогр); съхраннтн сждъкъі правъдъі твоеіА Пс 118, /06 Син 3. съхраннтн са отъ чесого сроЛаооеоОаі, біасреоуеіѵ воздержаться, уберечься, спастись от чего- л. исЬгапіі зе; гсіггеі зе пёсеіго: съуранА сіа отъ везаконеньѣ моего Пс 17, 24 Син; отъ масти же вьсѢкоа довьк съхранн са Супр 274, 10.— Зогр Мар Ас Сав Син Евх Клоц Супр Рыл.— Ср. СЪБЛЮСТН СЪХРЛНЬНО нареч. (2) аочрсАЛе надежно, безопасно Ьегреспё, реѵпё: ведѣте і съхраньно Мк 14, 44 Зогр Мар СЪХРЛНІАТИ, -іавк, -гакшн несов. (7) аф^егѵ 1. ср'іАаооегѵ сохранять, оберегать сЬгапіі, осЬгапоѵаі: съхранѣетъ г(оспод)ь вьсіа кости <хъ Пс 33, 21 Син; врата гровд и печатни неврѣждены съхрангаА Супр 459, 15 2. соблюдать, исполнять (свято), хранить гасйоѵаѵаі: съхранѣешн ли до съмрътн • по- слоушанне старѣйшины • і в’сеьь вратрніА Евх 87а 15-16.— Евх 186 12 и 14; 87а 18; Супр 560, 25.— Ср. блюсти, стрѣцін, хранити СЪХРЛШбНИіе, -ига с (4) 1. греч. нет охранение от чего-л., перед чем-л. осЬгапёпі ргед. пёсіт: мол(итвд) ш нзвдвленьн влждд • і о оу гашеньи плътн • і о съхраненьн в’сего влждъна Евх 366 17-18 2. срокахгі соблюде- те, сохранение исЬгапёпГ, рёсе: достойно велннствд • даровъ съхраненьк покажите Супр 496, 25 3. греч. нет постоянство, устойчи- вость зіаіозі, ѵуігѵаіозі: съхраненьн намъ • кес колѣваннѣ • вь вѣрѣ Евх 60а 9.— Супр 497, 1.— Ср. съвлюденнк СЪЦѢНИТИ, -ніж, -ниши сое. кого, чьто чесомоу (2) [сь- Супр (2)] біатіцаѵ, ооц- сршѵеіѵ оценить, договориться о цене осепіі, зіапоѵіі сепи: мѵромъ... трьмь сътомъ сьцѣни дикаремъ Супр 425, 24; нскоупоуик- штааго жнвотворьноіж кръвыж • своеек миръ • сьцѢнатъ трьмъ десАтемь мѣдьннцъ Супр 331, 29 СЪЧбТЛНИІб, -нга с (1) греч. нет соеди- нение, связь зро)епі, зѵагек: въспомнндетъ во тн лювьвь родителю • врдтрьніж ЛЮБЬВЬ • дроугъ съчетанне Евх 886 4.— Ср. съвжзъ СЪЧбТЛТИ, -аіж, -акши сое./несов. кого, чьто (съ) цѣмь, чнмь (7) 1. сов. етѵ^еѵуѵѵѵаі связать, соединить, сочетать зро)іі: еже оуво в(ог)ъ съчетдлъ естъ • ч(ловѣ)къ да не различаетъ Мк 10, 9 Зогр Мар; Мт 19, 6 Мар Ас (съведе Сав, 0 Зогр) □ с ъ ч е - тати са ооѵарцб^еО’Оаі соединиться, сблизиться зро)іі зе: въ съвькоупленнк кже любьвыж сдмн са съчетдвъше Супр 84, 22 2. не- сов. стиѵаргОцегѵ, оѵѵалтегѵ присоединять, причислять ргіросііаѵаі: не съчетан м’не съ проклАтъінмн Евх 846 19.— Супр 86, 19.— Ср. прнпрАЦін, прнчетдтн, съвестн, съпрАгнж- ТН СА СЪЧИНИТИ, -ніж, -ниши сов. (1) греч. нет сочинить, составить зіогіі, зезіаѵіі: съчнннтн и писанью прѣддтн Супр 543, 20.— Ср. съставитн СЬЧИШбНИІб, -нга с (1) греч. нет сочи- нение зкІасІЬа: не овлѣннхъ са идчатн • наре- ченааго съчнненыа Супр 543, 22 с ъ ш е Пс 77, 23 Син см. съвъіше СЪШИТИ, -ніж, -нкшн сов. (1) оорралтеіѵ сшить зезіі: кокго джва лнствнк вьзьмъ • и съшнвъ севѣ сн одеждж сътвори Супр 347, 29 с ъ ш ь д - см. съннтн СЫПЬСГВИІб, -ига с (6) [съшест- Евх (3) Супр (2)] хата0аоіе, ооухатаРаоіе сошест- вие, схождение; приход зезіоирепі: въ грозъ- ное правьднвое съшествне * с(кл)тааго емоу д(оу)хл Евх 606 2; вндншн лн съшествнга оужасть Супр 390, 28.— Евх 53а 12; 606 5: Супр 391, 3-4; 394, 6-7.— Ср. сглазъ, сънн- тнк, съуодъ, съхожденнк с ъ і|г а т и Супр 54, 16; 302, 4 см. съпьсатн с ъі прич. см. выти СЪІЗвѢСТОВЛТИ, -стоуив, -стоукшн несов. комоу, чесомоу (1) греч. нет свидетельствовать вместе с кем-л. зроіи ѵусіаѵаі зѵёсіесіѵі: фропітоу же малауеоу съізвѣстоувкштю б(ого)ві Клоц 26 14.— Ср. нзвѣстоватн СЫНОБОЖЬСГВИІб, -нга с (1) оіоОеоіа божественное усыновление р?і)еіі га зупа ЬоііЬо: влагословькнъ грАдъи съмрьтн про- клатъ • а въскръсеннга намъ обновитъ • ра- вотъі нзвавитъ • а сыновожьствнга подать Супр 342; 12.— Ср. въсынкннк СЫНОВЬСГВО, -а с(1) греч. нет состояние, положение сына зупоѵзіѵі: хофешн... с(ы)- новьствѣ его примѣсити са • егоже остжпилъ вѣ прѣстжпленнемь Евх 666 7 СЫНЪ1, -а и -оу м (>1000) оібе 1. сын зуп: се дѣва въ чрѣвѣ прннметъ • н родітъ с(ы)на Мт 1, 23 Ас Сав (0 Зогр Мар); ты есн Х(рнстос)ъ с(ы)нъ в(ог)а живаго Мт 16, 16 Зогр Мар Ас; страненъ с(ы)номъ матері моеіА Пс 68, 9 Син; аврамъ два с(ъі)нъі имѣ Гал 4, 22 Ен • кбуое, лаі$; (вожнн сынъ Оеблаіе) наименование второго лица свя- 675
съш той Троицы рпёпо дгикё озоЬу Ьогякё Тгорс е'.к'кроуія, дзъ въ отца и сына и с(ка)- тааго доухд Супр 261, 3 • перен.: блд- женн съмнркіжштнн • кко тн с(ы)нове в(о)жнн ндрекжтъ са Мт 5, 9 Зогр Ас Сав (0 Мар); Клоц 9а 34; Супр 423, 12-13; дште ли бжджтъ • с(ы)нове мнрд • почнетъ на немь миръ вдшь Л 10,6 Зогр Мар; едд могжтъ с(ы)н(о)ве врдчъннн плакати са * доньдеже съ ними естъ женихъ Мт 9, 15 Мар (0 Зогр); ОуМДЛНШІА СІА НСТІНЫ ОТЪ с(ы)нЪ Чл(овк)чь Пс 11,2 Син; с(ы)номъ свктоу кръстькномъ • і поганомъ с(вл)тое кръстенье въ чъсть велыж имкті Клоц 2а 17; творите и с(ы)нд кеоньнк соугоувкншд вдсъ Мт 23, 15 Мар (0 Зогр); с(ы)нъ вездконенік Пс 88, 23 Син; съінъі чловкчъскы Супр 266, 16 2. чаще мн. пото мок роіотек: кьнігы род(ь)ствд н(со)ух(рнс- то)вд • с(ы)нд д(двы)д(о)вд Мт 1, 1 Ас Сав (0 Зогр Мар); о таінъіхъ с(ы)ноу дд(вы)- довъ Пс 9, 1 Син; с(ы)новъ кореововъ §п пъсдломъ Пс 86, 1 Син • член рода, племени сіеп гоби, ктепе: его же цкнншА отъ с(ы)новъ і(здрдн)левъ Мт 27, 9 Зогр Ас Сав, с(ы)нъ Мар • перен. : с(ы)нові ефььмові наліацаіж- штеі і стрклкіжште лжкы Пс 77, 9 Син; дште дд ксте сынове стони • лнкоунте съ чадъі своими Супр 324, 23.— Зогр Мар Ас Сав Охр Унд Боян Зогр-пал Ен Син Киев Евх Клоц Супр Хил Рыл.— Ср. дѣти, скллж, НАДО СЫНЪ2, -а и -оу м (9) пбруое башня ѵёг: син ежтъ обьмъшнн ндшж стрднж • іакоже се сынове части • възврднкіжште ндшествніа рдтънынхъ Супр 94, 21; врат’іа же сжштдд нд сыноу 3 • в сплнштевдвъше съматоша са • И Б'ЬжАШТе нзлкзошА и сына Супр 570, 1 1 и 12; нде въ малый сынъ Супр 553, 27.— Супр 512, 18; 543, 3; 570, 8, 9 и 17.— Ср. стлъпъ СЫНЬНЪ, -ын прил. (1) греч. нет башен- ный ѵёгпі, ѵёге род.; столштоу с(вА)тоуоумоу нд въеходѣ сыньнкмь Супр 570, 6 СЫРОПОУСТЬНЪ, -ын прил. (6) [сън(р)- поу(0- Ас (2), сыр(о)поу- Ен (1), сыропо(с)- Ен (1)]: н е д к л га сыропоустьндіа хѵрі- ахт] ттіе торосра-уог) сыропустная неделя (воскресенье перед Великим постом) зуго- розіпІ песіёіе (педёіе ргесі ѵеікупг роЛепг): нед(клк) сънр(о)поус(ть)ндд Ас 736$ 22-23; Сав 726 14; сжботд сыропоустьндіа оаРРатоѵ тре тѵросрауог) сыропустная суб- бота (перед Великим постом) зугорозіпі зоЬоіа (зоЬоІа ртед зуторозіпі пейёіг): сжв(отд) сънр(о)поус(ть)ндд Ас 73а 1-2; Ен 4а 4.— Сав 716 4; Ен 46 15 СЫРЪ1, -ын прил. (2) ггурбе влажный; полный соками (о растениях) ѵІЬку; зѵёгі, 676 еь геіепу (о тозШпаск): дште въ сырк дрквк сн творлтъ • въ соуск чьто вждетъ Л 23, 31 Зогр Мар СЫРЪ2, -д м (2) тѵріоѵ сыр зуг: мол(нтвд) ндд(ъ) сыромь вь велнкы сжвотъ • вечеръ Евх 16а 18; нмкше же кркліА улквъі чисты и топлы • вино и масло дрквкнок • И МЛАДЫ сыры и днцд Супр 291, 8 СЫТОСТЬ, -и ж (6) хброе, пкроцоѵр; (вез сытости сотлротше) сытость, насыщение зуіозі, пазусепі: до сытости кръмнмн Е-каул Супр 398, 23; чрквьндд сытость • нн вьдкти вкстъ • нн ц'кломждрьствовдтн Супр 279, 20-21; влджж оустд твоіа • ве сытости ндсы- штьша са Супр 457, 26 • перен.: посъла сытость въ д(оу)шіл іхъ Пс 105, 15 Син; како сытость вждетъ любаштнімъ мжченнкы Супр 82, 2.— Супр 290, 1.— Ср. ндсыціеннк, сыть СЫТЪ, -ын прил. (1) архобцеѵое сытый зуіу: глдднвдіа сига • нендсыштендга • аже ннколнже своимъ ігкстд сыта Супр 172, 19 СЫТЬ, н Ж (1) хброе сытость зуіозі: отъ ПАТИ хл'квъ ПАТЪ тысжшть до сыти ндкрьмн Супр 344, 19.— Ср. ндсыціеннк, сытость с ь - (приставка) см. съ- СЬ, сн, се мест. указ. (>1000) [с пред- гиествующим сущ. часто в форме глаголось, оврдзось, позорось и т. д.] оото^, обе, о бё, о бегѵа, аотбе, ёхегѵое этот іепіо, іеп а) с определяемым словом: сь естъ с(ы)нъ мон • възлюБлены * о немь же влдговолнхъ Мт 3, 17 Зогр Ас 1396 16, се Сав (тъи Ас 158а 23, 0 Мар); не мимо ідетъ родось Мт 24, 34 Зогр Мар Ас 49с 21, родь сь Ас 84с 8 Сав (2); можааше во се мѵро * продано выти нд мнозк Мт 26, 9 Зогр Мар Ас Сав; повелк пркити нд сь полъ Мт 8, 18 Сав (нд онъ полъ Зогр Мар Ас); прпмі г(оспод)і... приносъ сь Киев 4а 9; вл ( а ) г ( осло) вн і се млддАтьце Евх 8а 13; ако ежтъ съхрдйены кости наша семь мкетк Супр 81, 3; вьнндохомъ въ подвигъ сь Супр 92, 4; измори звкрн сна Супр 230, 18 □ дьнь сь, сь дьнь р орцероѵ (тщёра) сегодня, сегодняшний день сіпезек, сіпезпі деп: промьче са слово се • въ іюдеіхъ до сего дне Мт 28, 15 Зогр Мар Ас Сав; сь вккъ, сь миръ, с ь сектъ хбоцое (оотое) этот мир(земная жизнь) ёепіо зѵёі (рогепгзку гіѵоі): вта отъ сего мнрд есте И 8, 23 Мар Ас (отъ вьсего мнрд Зогр); хвалимъ та г(оспод)і ізвдвль- шддго... рАБд твоего сего • штъ соуетънддго жнтнк сего мнрд Евх 81а 21; сн жнзнь, се жнтнк (абтр) г] ^<от), (остое) о (Зіос, о парсіѵ ріое, прбахаірое отратеіа эта (зем- ная) жизнь, земное существование Сепіо (рогетзку) гіѵоі: пдліать вь жнтнн семь оста-
СЬР С сьд КИША Супр 81, 16; дроужинд БЫХОМЪ * къ мдлокрѣмеиьнАдго сего житніа (!) Супр 72, 8 б) без определяемого слова в знач. сущ.: іджтъ си къ л\жкж кѣчьнжіж Мт 25, 46 Зогр Ас (ти Мар Сав); тѣхъжде кештіи насладила саісіи • і сь Клоц 6а 13 (и син Т они Супр415, 26); кѢда сн кьсд прѣжде въітиіа нмъ Супр 305, 3; не дѣите сего ити И 11, 44 Ас (его Зогр Мар Сав); си же о севѣ покѣддкши • ключдкмын отъкѣтъ прил Супр 299, 24 □ сего рдди, сего дѣліа, сего д ѣ л ь - мд, за сего рддн біа тоѵто, тоётой %аріѵ, еіе тоѵто, ёѵехеѵ тойтос ради этого, поэтому ргоіо: сего рдди г(лдго)ліж камъ Мт 12, 31 Зогр Мар Ас (тѣмьже Сав); сего дѣлмд и пасуж съткори Супр 416, 30; сего рдди оуво прАздьноуимь Супр 486, 5; за сего раді длъженъ естъ кьсѣкъ кназъ... прооучдти Клоц 2а 8-9; сего дѣліа • горьнии • земьнок съпдсеник пропокѣддіжште поіауж Супр 322, 7; нд се еіе тоѵто, ёлі тоііто поэтому, для этого ргоіо: ідѣмъ къ влнжьнаіа кси і грады • дд і тоу пропокѣмъ • иа се бо ізидохъ Мк 1, 38 Зогр Мар Ас Сав; і дроугымъ градомъ • подоваетъ ми благовѣстити ц(ѣсд)р(ь)сткие к(о)жие • ѣко нд се посъланъ есмь Л 4, 43 Зогр Мар; по семь, по сихъ цета тобто, цеха тайта, еіта потом, после того роіош: по семь вѣдъі и(соу)с(ъ) • ѣко к’сѣ иже съвръшишА са И 19, 28 Зогр Мар Ас (2) Сав; по сихъ же іде н(соу)с(ъ) • нд онъ полъ морѣ тикериддьскд И 6, 1 Зогр Мар Ас; о тъ сего ёѵтеѵОеѵ из этого, оттуда осііисі, г іоЬо: ч’то оуво отъ сего ндкыцдкмъ Супр 373, 11; иъ кдно въікдитъ тъчыж • кже овлнченоу быти гровоу * н вькѣреноу быти отъ сего къстднию Супр 444, 16-17; не къ семоу ццхёті больше не, уже не ѵісе не, )іг не: не бжди к’ семоу плодъ отъ теве вь вѣкы Супр 343, 27.— Зогр Мар Ас Сав Охр Унд Боян Зогр-пал Ен Син Служ Киев Евх Клоц Супр Рыл Зогр-лл.— Ср. тъ, н {мест.), снцевъ, сиць; дьнь сь ср. дьньсь СБД6 нареч. (>100) [съде Мар (20) Ас (2) Сав (5) Ен (1), с’де Супр (1), сде Супр (1), сидк (!) Супр (1)] аібе, ёѵОабе, ёѵтаѵОа, ёѵ тоѵтср, ёѵтеѵОеѵ (!); (сьде выти лареіѵаі; сьде близь съіи ббе) 1. здесь, тут где: не іматъ остатн сьде кдмень нд кдмеие Мк 13, 2 Зогр Мар; слдѣте сьде • доньдеже шьдъ помолик са Мк 14, 32 Зогр Мар; се х(ристос)ъ сьде стоитъ Евх 96а 8; тдлднти во сьде сжтъ Супр 378, 20; сьде же и троудъ твои и потъ Супр 381, 24 2. сюда зет: ннктоже во от’ сьде прншедъшиихъ исходитъ Супр 167, 5; с’де женд вѣрнд за чадъ молашти приходитъ Супр 95, 21 □ до сьде ёсое <Ьбе досюда аг зет: оучА • по ксеі іюдеі • ндчьнъ отъ гдлилеіА до сьде Л 23, 5 Зогр Мар.— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Евх Клоц Супр Рыл Зогр-лл.— Ср. сѣмо, еждоу, еждѣ СЬЖДб, сижде, сежде и СЬЖб, енже, сеже мест. (9) [сьжде Сав (1) Клоц (1) Супр (1), сьже Супр (1), се(г)жде Ас (1), сего(Зк) Ас (2) Сав (2)] о сготбе, ост.05 (!) тот же іуг, іепіуг: і пдкы * чдшж с( а)тъ ддѣше імъ г(лдго)ла • сежде імъ г(лдго)ла Клоц 76 21; се же самъ съЕОрннкъ пиша глаголетъ Супр 356, 13; псдн(о) д сегожде Сав 126а 13.— Ас 1356 16; 1426 10; 146а 3; Сав 131а 7 и 15; Супр 363, 12-13 сьмеоиъ Л 2, 25 и 28 Сав см. сѵмеонъ с ь и і и Клоц 12а 34-35 см. съннтнк СБР6БР0, -д м (59) [сър- Зогр (10) Мар (10) Ас (1) Син (5) Евх (2) Клоц (1) Супр (2), ср- Ас (2) Сав (7)] 1. аруорое, арубрюѵ; (дкы сьревро аруѵрбхроое) серебро зігіЬго: съревро рдждежено Пс 11,7 Син; дкы сьревро СЛЪЗЫ КЬрАШТА КАПДАуЖ ПО ЛАННТАМА НА земьіж Супр 397, 25 2. арубріоѵ, та арубріа серебро, серебряные монеты зігіЬгпё репіге, зігіЬгйаку: ие сътажнтс злата ни съреврд • ин мѣди при поѣсѣхъ вашихъ Мт 10, 9 Зогр Мар; Клоц 4а 29; Супр 411, 5; благо мьнѣ законъ оустъ ТВОІХЪ пдче тыежцін злата і съре- врд Пс 118, 72 Син; проддикцинмъ рдсъіпд сьревро И 2, 15 Ас (пѢназа Зогр, пѢназы Мар).— Зогр Мар Ас Сав Син Евх Клоц Супр СЬРеБРОЛЮБЛіенИІб, -ніа с (1) сріХаруѵ- ріа сребролюбие, корыстолюбие гізкисЫі- ѵозі, іоиЬа ро репёгісЬ: корень вьсѣмъ зъломъ (е)стъ съревролювленье Клоц 46 27 (сьре- Бролювьсткик Супр 412, 3).— Ср. сьревро- лювьсткнк, сьревролювьство СЬРеБРОЛЮБЬСТвИІб, -ніа с (6) [сър- Клоц (2)] срАаруоріа сребролюбие, ко- рыстолюбие гізкисЬііѵозі, іоиЬа ро репё- гісЬ: вьсе то съревролювьствье съткоріло естъ забыти Клоц 46 23; Супр 412, 1; прат(д)а тевѣ • сьревролюБьсткша съкдздник Супр 411, 6-7.— Клоц 46 8; Супр 412, 3; 413, 8.— Ср. сьреЕроліоблкник, сьревроліовьство СЬРбБРОЛЮБЬСТвО, -д с (3) срАаруоріа сребролюбие, корыстолюбие гізкисЬііѵозі, іоика ро репёгісЬ: ш кольмн сьреБролювьство зьло Супр 426, 12-13.— Супр 411, 21; 425, 28.— Ср. сьреБролювлкннк, сьревролювь- ствнк СЬРбБРОЛЮБЬЦЬ, -а м (4) [сър- Зогр (1) Мар (1), ср- Сав (1)] срАаруирое сребро- любец, корыстолюбец гізкисЬііѵес, Іакошес: слышаахж же сн кси • і фарнееі съревролквьци сжште Л 16, 14 Зогр Мар Ас Сав 677
СЬР СБРСБРЬННКЪ, -л и (28) [сър- Зогр (4) Мар (4) Евх (1) Клоц (6), ср- Ас (1) Сав (4)] аруоеюѵ, бтіѵаріоѵ, ціХіа(?іаіоѵ сребреник (мелкая серебряная монета) зІгіЬггіак, зІгіЬгпу репіг: овѣшташА са емоу съреврьннкы дати • і нскааше како і въ подокьно врѣмА предастъ Мк 14, 11 Зогр Мар-, съвѣціавъ же цѣнж по среврьннкоу Мт 20, 2 Сав (по пѣнАзоу Мар Ас, 0 Зогр)-, на немьже вьзл оученнкъ его • ѣ сърекрьннкъ Евх 476 20-21.— Зогр Мар Ас Сав Евх Клоц Супр.— Ср. дикарь, мѣдьннца, пѢназь, сьрекро СЬРСБРЬНЪ, -ъін прил. (6) [сър- Син (2) Супр(2)] аруѵроѵе, аруйеюѵ (!) серебряный зІгіЬгпу: ідолн іаз(ъі)къ сърекрънн і злати Пс 113, 12; 134, 15 Син; иного съсжда... не имамъ • развѣ сьреврънааго слюда Супр 120, 29.—Супр 6, 28-29; 121, 5; 122, 10-11 с ь га и и к Супр 345, 21 см. снганнк спати Мт 5, 45 Мар; Клоц 7а 14 и 11а 40 см. сигати сѣ межд. (4) беоро, срёре ну, вот, ну-ка Ые, пиге: сѣ оуко и мъі вьзлюБькннн... слъішнмъ что глаголетъ намъ господь Супр 318, 24.— Супр 217, 13; 312, 22; Рыл 5ба 14.— Ср. се сѢвСРОВЪ прил. (1) тоѵ (Зорра северный зеѵегш, рйіпоспі: горъі снонъскы рекра сѣве- рова Пс 47, 3 Син сѣверъ, -а л» (11) [северъ Син (1)] (Зорёае, |3орра<; 1. север зеѵег: приджтъ отъ въстокъ и западъ и сквера и юга Л 13, 29 Мар Ас Сав (0 Зогр); сълоучн са граднтн манастыръ отъ лавръі на скверъ Супр 284, 14 2. северный ветер, борей зеѵегпі ѵііг, зеѵегак: кгда вѣтръ лютъ скверъ вѣгаше не прѣстал Супр 90, 2; 90, 11.—Пс 88, 13; 106, 3 Син; Супр 89, 7; 154, 23; 349, 15 с ѣ в ъі и прич. см. сктн с ѣ д - см. скстн СѢДАЛИЩб, -а м (7) хаОёбра 1. сиденье, стул, место для сиденья зесіасііо: дъскъі тръ- жьннкъ нспровръже * і сѣдалншта продаіж- штнуъ голжбн Мт 21, 12 Мар Зогр-пал (0 Зогр); Мк 11,15 Мар (сѣдала Зогр) 2. судей- ское кресло; перен. суд зоисіпі зіоіісе; перен. зоисі: на мосѣовѣ скдалнцін скдж кънижъници и фарисеи Мт 23, 2 Мар Ас (0 Зогр); влаженъ кетъ мжжь нже не идетъ на пжть нечьстн- въінуъ • и на сѣдалнштн пагоукънъінуъ не скде Супр 101, 18; на сѣдаліцн старець въсхваліАТЪ і Пс 106, 32 Син.— Ср. сѣдало СѢДАЛО, -а с (1) хаОёбра стул зесіасііо: скдала продаіжштніхъ голжбн • іепровръже Мк 11, 15 Зогр (скдалншта Мар).— Ср. сѣдалнціе СѢДДТИ СА, -аіж са, -акши са несов. (2) (не скдамн са арррхтое (!)) лопаться, рассе- 678 сѣд даться зезесіаі зе, іатаі зе: тъ же и не сѣдаіжштоуоумоу са и соухоуоумоу камъікоу въздрастнтн повелѣ на показаннк чѴдомъ Супр 300, 17.— Супр 300, 14 Сѣдениіе, -ига с (2) греч. нет сидение, восседание розагепі, зесіпиіі: въшествнѣ твоего ради н(е)в(е)сънааго • і сѣденнѣ о десижіж о(ть)ца Евх 306 8.— Евх 996 17.— Ср. сѣдѣннк СѢДИЛЬНЛ, -ЪІ ж и СѢДИЛЬНО, -а с (16) [скдлна Син (1), сѣ(д)лна Син (1), сѣ(д)на Син (1), сѣ(дй)ла Син (1), сѣйа Син (1), дн(ѣ)на (!) Син (1), скдільно Син (1), сѣ(д)но Син (1), ск(Х)но Син (1), скл(й)о Син (1), ск(д) Син (5), ск(й) Син (1)] хаОюца ка- фисма (название каждого из 20 разделов, на которые делится Псалтырь в православ- ном богослужении) каіЬізта (пагеѵ ;едпё г 20 сааіг, па пёг зе сіёіг іаііат ѵ ртаѵозіаѵпё ЬоТіозІигЬё)’. слава сѣ(днль)на да(выдо)въ пъса(лъ)мъ Син 856 21; скдільно Син 99а 10.— Син 76 17; 1 76 2; 286 11; 39а 2; 49а 8; 606 1; 69а 8; 77а 16; 11461; 1216 3; 1376 13; 1466 1; 154а 21; 174а 21 СѣДИНАВЪ, -ъін прил. (1) покібс седой зесііѵу: приведенъ вждетъ скдннавъін старьцъ Супр 234, 15.— Ср. скдъ Сѣдины, -ъ ж мн. (7) покіа седины, седые волосы зесііпу: вндѣахж во кмоу скднны к-кл'ы акы вльнж Супр 47, 28; скдннъі старости Евх 8а 18-19.— Супр 48, 7, 9 и 20; 227, 9; 524, 30 сѣдъ, -ъін прил. (1) покібе седой зесііѵу: се лице кго овразъі нзмѣнгаше « овогда оуво видѣти и вѣаше сѣда • овогда же отрока Супр 121, 26.— Ср. сѣдннавъ СѣДѣНИІв, -нга с (1) то хаі)гі<тОаі сидение зегепі: въстанѣте по сѣдѣнн'і Пс 126, 2 Син.— Ср. сѣденнк СѢДѢТИ, сѣждж, сѣдншн несов. (>100) хаОтіоОаі 1, парахаОтістОаі, ёпо%еі<тОаі; (сѣдѣти съ оѵѵаѵахеіоОаі) сидеть зесіёі: се дъва слѣпъца сѣджшта при пжтн Мт 20, 30 Мар Ас Зогр-пал, сѣдѣста Сав (0 Зогр); се ц(ѣса)рь твоі грлдетъ • сѢда на жрѣвАте осълн И 12, 15 Зогр Мар Ас Сав; вндѣаше патрнархъ третнгаго на десдте сѣдАшта на край стола Супр 121, 24; оврѣтосте і въ цръкъве сѢдашть • по срѣдѣ оучнтель Л 2, 46 Зогр Мар Ас, сѢдаціл Сав 2. перен. править, сидеть (на престоле) зесіёі (па Ігйпё), ігйпіі, ѵіасіпоиі: сѣдітъ г(оспод)ь ц(ѣса)ръ вь вѣкъ Пс 28, 10 Син 3. еіѵаі, т|<ті)%а^егѵ, біале- раіѵеіѵ; (овлѣченъ сѣдѣти лері|ЗаХА.е<тОаі) находиться, пребывать, жить гйзіаѵаі, Ьуі, 211: дьнь тъ... акъі сѣть во придетъ • на вса сѢдаштаіа на лнцн в’сеьь землл Л 21, 35 Зогр
сѣд Мар Ас Сав; просвѣтити сѢдаштаіа въ тьмѣ Л 1, 79 Зогр Мар ; тъ же влаженъі григорнн • кг’да сѣдѣаше въ уызннѣ своки Супр 119, 27; равъ кожии артемшнъ вь тьмници сѣднтъ Супр 225, 29.— Зогр Мар Ас Сав Боян Зогр-пал Ен Син Евх Клоц Супр с ѣ д а Евх 926 20 см. сладити сѣкъі прич. см. сѣціи сѣдло нареч. (50) собе, ёѵОабе, ёѵтай’&а сюда вет: приведи с(ъі)нъ твоі сѣмо Л 9, 41 Зогр Мар Ас; г(оспод)и • даждь ми снж водж • да ни жаждж • ни прихождж • сѣмо почръ- патъ И 4, 15 Зогр Мар Ас; овратіжтъ сіа людне моі сѣмо Пс 72, 10 Син ф сѣмо и овамо см. овамо; сѣмо и онамо см. онамо.— Зогр Мар Ас Сав Охр Син Евх Супр.— Ср. сьде СѢДЛА, сѣмене и сѣмени с (98) олёрца 1. алдрос. алора, алорщоѵ; (нже не творитъ сѣмене ахарлос;; вез сѣмене аолоро?) семи ветепо: ізнде сѢіан сѣатъ сѣмене своего Л 8, 5 Зогр Мар Ас; отндн... вь дрѣво еже не творитъ сѣмени Евх 596 1-2; въземъ с(ва)тын старць сѢма смок’ве кдноа Супр 300, 7 • сперма ареста: везъ сѣмене порожденик Супр 243, 4; како ве сѣмене дѣтиштоу овадитель вждж Супр 240, 17 2. перен. потомство, род, племя роіотв/ѵо, тоб, ріетепо: сѢма авраамле есмъ И 8, 33 Зогр Мар Ас; сілъно на землі вждетъ сѢміа его Пс 111,2 Син; вьсе сѢміа нѣковле прославіте Пс 21, 24 Син.— Зогр Мар Ас Сав Унд Ен Син Евх Супр.— Ср. племА с ѣ н и ѣ Мк 2. 23 Мар см. сѣіаник СѢНО, -а с (10) хортое 1. трава ігаѵа: аште же сѣно дьньсь сжштее * а сутрѣ въ огнь въмѣтаемо • в(ог)ъ тако одѣетъ Мт 6, 30Зогр Мар Ас (трѣвж сельнжвк Сав); повьенъ въіуъ ѣко сѣно Пс 701, 5 Син 2. сено зепо: азъ ѣко сѣно нсоуъ Пс 101, 12 Син • перен. : прошааше... сѣно отъ сѣна прііАти нев(е)с(ь)- скы огнь Клоц 146 11; Супр 453, 2.— Пс 105, 20 Син.— Ср, трѣва сѣнъ, -ъін прил. (1): трава сѣна 0о- таѵт] хбртсоѵ трава, дающая семя ігаѵа, кіега ве гохтпохиіе ветепу: да взнесетъ землѣ трѣвж сѣнж * сѣищію сѢма на родъ Евх 126 5 (Быт 1, 11) СѣНЬ1, -и ж (32) охіа тень, сень вііп: творитъ вѣтви вельіА • ѣко мошти подъ сѣнинк его • птицамъ нев(есь )скъімъ витати Мк 4, 32 Зогр Мар; покръі горъі сѣиь его Пс 79, 11 Син • перен.: въістъ намъ лоза вогонось- наіа • зной грѣуовънъіи нашъ * съпрлтаіжштн іако сѣнь покоіа намъ даикшти Супр 353, 21; овн вь сѣнь вьзирауж • ові же къ слънъцю • і къ в(ог)оу прітѣкаауж Клоц 136 15; сѢда- штиімъ въ тьмѣ і въ сѣни съмрътьнѣ • свѣтъ сѣт С въснѣетъ на насъ Мт 4,16 Зогр Сав (нет Ас, 0 Мар).— Зогр Мар Сав Син Евх Клоц Супр.— Ср. стѣнь СѣНЬ2, -и, ж (2) охт|ѵт| шатер, скиния віап: то како ма вьмѣсти сѣнь авра’мыа Супр 250, 12.— Супр 250, 16.— Ср. кровъ, скинии сѣньннцл, -а ж (1) хорто(ЗоЛс6ѵ сенной сарай віосіоіа, вепік: повелѣ вьса сватъіа вожиа цръкви правовѣръныихъ затворити... и овъі ИХЪ • сѢньннца сътвори Супр 190, 27 СѢСТИ, садж, сАдешн сов. (>100) хаОі- Сеіѵ, хаОёСеаОаі, хсгОтісгОаі, аѵахаОіХеіѵ, ларахаОёСесгОаі, хатахЛгѵесгОаі, аѵаліл- теіѵ; (въ коупѣ сѣсти опухаОі'Сеіѵ) сесть весіпоиі (ві), ровасііі ве: шьдъ сади на по- слѣдьнінмь мѣстѣ Л 14, 10 Зогр Мар Ас Сав; сѣде на вечери съ овѣма на деслте оуче- никома своима Евх 466 4; сѣдъ иа въісоцѣ рече Супр 146, 28; сѣде о деснжнк от’ца Супр 11, 26 • также без доп. перен. взойти на престол ивебпоиі па Ігйп, щтоиі ве ѵіасіу: с(ъі)нове і'хъ до вѣка сььджтъ на прѣстолѣ твоемъ/7с 131, 12 Син; егда слдетъ с(ъі)нъ чл(о)в(ѣчь)скъі • на прѣстолѣ славъ: своеіл * слдете и въі на дъвою на деслте прѣстолоу Мт 19, 28 Мар Ас Сав (0 Зогр); сѣдж къніаън і на міа г(лаго)лаахж Пс 118, 23 Син • хаОіСеіѵ, оіхеіѵ, хатоіхеіѵ, ха- таахлѵойѵ осесть, поселиться пвісіііі ве, хйвіаі: въі же слдете въ градѣ е (роуса )- л(и)м(ь)сцѣ Л 24. 49 Зогр (сѣдѣте Мар); на немъже оуво мѣстѣ господь съподовилъ ма кстъ сѣсти • то иа томъ ледова мн кстъ сѣдѣти Супр 205, 13.— Зогр Мар Ас Боян Сав Ен Син Евх Супр СѢТИ и СѢіАТИ, сѣіж, сѣкши несов. (>100) [основа инф. сѣ- Зогр (3) Мар (9) Сав (2) Син (Е) Евх(1), т'ііа-Зогр(12)Мхі/> (8)Ас (7) Унд (2) Супр (6), саное (!) Зогр (1)] 1. олеі- реіѵ; (несѣтъ аолорос;) сеять віі: г(оспод)н не довро лн сѢма сѣлъ есн на селѣ твоемь Мт 13, 27 Зогр Мар, сѣалъ есі Ас; сѣвъшеГ сльзамн въ радость пожьніжтъ Пс 125, 5 Син, сѣнкштии Супр 364, 17; везъ сѣмене порожде- ник... несѣта нива * иесаждена лоза Супр 243, 8 □ с ѣ іаі, сѣ въі и в знач. сущ. сеятель гохвёѵас: изиде сѣьы да сѣетъ Мт 13, 3 Зогр Мар; сѣіанок с в знач. сущ. то ёоларцёѵоѵ посев, посеянное веіЬа: приходитъ нѣпри- ѣзиь • і въсхыштаетъ сѣаное въ сръдьци его Мт 13, 19 Зогр, сѣное Мар 2. оіѵіа^еіѵ про- сеивать, сеять рговіѵаі: симоне се сотона проситъ васъ да вн сѣлъ ѣко пшеницж Л 22, 31 Мар, вн сѣалъ Зогр.— Зогр Мар Ас Сав Син Евх.— Ср. въсѣіати СѣТИІб, -ніа с (1) та олбрща посев веіЬа: нивъі дѣлати и пешти са вьсѣмь садомь и 679
сѣт ннвънынмъ сѣтнкмъ Супр 40, 22-23.— Ср. сѣіаннк, сѣти (сѣіанок) СѣТОВАНИІб, -ніа с (1) яёѵОос печаль, скорбь гаіозі, гагтиіек: кдннъ же отъ чнсмене... сѣтованнк безмѣрно с { ва ) тынмъ • оставилъ Супр 92, 13-14.— Ср. дрАульство, печаль, скръкь СѢТОВАТИ, сѣтоуіж, сѣтоукшн несов. (8) охѵОрсопа^еіѵ, пеѵйеіѵ; (сѣтоуыш окѵОрш- ябе) скорбеть, сетовать пагікаі, Ьёсіоѵаі, ігисЫіі: егда постите са • не вждѣте -кко ѵпокрнтн • сѣтоуіжште Мт 6,16 Зогр Ас (жа- лоуіжціе Сав, нет Мар)', плача (!) и сѣтоуіА Пс 34, 14 Син; весь день сѣтоуіА хождл^Х4» Пс 37, 7 Син; Евх 76а 16; вьскрѣшенькмъ во христовомъ... дніаволъ сѣтоуктъ Супр 479, 20.— Пс41, 10; 42, 2 Син.— Ср. држселоватн, жалити, жаловати, пецін са, печаловатн са, скръвѣти СѢТЬ, -и ж (37) яауі'с, біхтооѵ сеть, ло- вушка яіі’: дьнь тъ • акы сѣть бо придетъ • на вса сѢдаштаіа на лнцн в’сеіА землА Л 21, 35 Зогр Мар Ас Сав; ізвавітъ міа отъ сѣті ловь- чіа Пс 90, 3 Син; д(оу)ша наша іако п’тнца нз- вавн са отъ сѣти ловаштннхъ Супр 80, 5 • пе- рен. ёѵеброѵ ловушка, западня пазігаЬа, ояісііо: вь сѣтеуъ днгаволѣхъ Супр 110, 1.— Зогр Мар Ас Сав Син Евх Супр.— Ср. мрѣжа, оснло сѣтьнъ, -ын прил. (2) стхѵОосолбб скорб- ный, печальный зтиіпу, гагтоисепу: каіа ежтъ словеса сн • иже прѣрѣкаета къ севѣ ХОДАшта • н кета сѣтьна Супр 474, 25; 475, 1-2 (дрАсела Л 24, 17 Зогр Ас, дрАула Мар).— Ср. дрАселъ, дрАХлъ, печальнъ, прнскръвьнъ, оунылъ сѣцін, сѣкж, сѣчешн несов. (2) 1. хата- хбятеіѵ рубить, рассекать, сечь зекаі, гог- зекаѵаі: ѣко оск’ръдъ сѣкы каменне Евх 556 13 2. тёцѵеіѵ отсекать голову, обезглавливать зііпаі: кез о(ма ны сѣчете Супр 134, 24.— Ср. отъсѣкатн, съсѣкатн СѢЧИВО, -а с (1) яёкехѵе топор, секира зекуга: ѣко въ довровѣ дрѣвьнѣ секырамі расѣшіА двьрі его * въкоупѣ сѣчівомь і оскръдомь раздроушнпіА і Пс 73, 6 Син.— Ср. Брады, секыра сѣчь, -а м или -и ж (1) Ораѵоіе сеча, бой Ьо), зес: и оумъножн сіа вь ніхъ паданье • и ста фнніеь и оугоді • и прѣста сѣчъ Пс 105, 30 Син.— Ср. Брань, рать СѢЧЬЦА, -а м (3) ояехоѵкатсор, 6і)цюе палач каі: сѣчьца отъсѣче главж кн Супр 14, 17-18.— Супр 14, 13-14; 114, 14-15.— Ср. слоуга (ляжчан слоуга), спекоулаторъ, сѣчьць СѣЧЬЦЬ, -а м (2) бііціое, біеоуцітгіб (!) палач каі: мнозн же отъ сѣчецъ лсжчаштні'хъ 680 СА с(вА)таіа Супр 6, 9; давъше злато много сѣчь- цемъ Супр 114, 21.— Ср. слоута (ляжчан слоуга), спекоулаторъ, сѣчьца СѢіАНИІб и СѢНИІ6, -иіа с (9) [сѣннѣ Мар (1)]: с ѣ іа и и іа мн. та оябріца засеянное поле оЬіІпё роіе, озепі: выстъ же въ ежвотж • въторопръвы • ітн емоу сквозѣ сѣаньѣ Л 6, 1 Зогр, сѣаннѣ Мар, сѣанна Ас.— Мт 12, 1 Зогр Мар; Мк 2, 23 Зогр Мар Ас Сав — Ср. сѣтнк, сѣти (сѣіанок) с ѣ іа т и см. сѣти СА мест., род. (вин.) севе, дат. севѣ, сн, твор. совоіж, местн. севѣ (>5000) 1. возвр. аѵтбѵ, ёусо, сто, тіцеіёаѵтбѵ, ёцашбѵ, ое- аѵтбѵ: (въ севѣ ёѵбоѵ, хат ібіаѵ) себя зеЬе, зе: аціе къто хоціетъ по мьнѣ нтн да отъвръ- жетъ са севе Мт 16, 24 Мар (0 Зогр); аште око твое съвлажнаатъ та • ізьмн е и връзн отъ севе Мт 18, 9 Мар (0 Зогр); котыгж сьвлѣкъ съ севе Супр 207, 14; тако съвнраіАі севѣ • а не въ в(ог)ъ вогатѣіА Л 12, 21 Зогр Мар; ср(ъ)д(ь)це его совьра везаконенье севѣ Пс 40, 7 Син; вольшж ляжкж севѣ пріемлжтъ Клоц 86 1; іны естъ с(ъ)п(а)слъ • да с(ъ)п(ас)етъ і са Л 23, 35 Зогр Мар Ас Сав; каѣ польза ч(ловѣ)коу « аште прноврАШтетъ вьсь миръ • а севе погоувнтъ Л 9, 25 Зогр Мар Ас; повелѣ привести прѣдъ са с(ва)тыа ляжченнкы Супр 111, 19; оутрьнн бо д(ь)нь совоіж печетъ са Мт 6, 34 Зогр Мар Сав; егда оуво творнши мнлостыніж • не въстржвн прѣдъ совоіж Мт 6, 2 Зогр Мар Ас Сав; ідн обличи н междк совоіж и тѣмь едннѣмь Мт 18, 15 Мар Ас; понмн пакы съ совоіж еднного лн два Мт 18, 16 Мар Ас Сав (0 Зогр); азъ ч(ловѣ)къ есмь подъ властелы • оучнненъ • імѢіа подъ совоіж воіа Л 7, 8 Зогр Мар Ас Сав; възведи ны съ совоіж Евх 65а 19-20; колнко растолтъ междсу совоіж Супр 46, 4; вел’мн оуво напсанж нашж Хоулж • совоіж оставимъ Супр 91, 2; дніаконнса сжштн прнде... нмжштн съ совоіж вратоу-ЧАда Супр 297, 29; влагословесенъ грАдын въ нма господьне • съпастъ насъ совоіж Супр 329, 30; совоіж носитъ с(ва)тын отъ ефрата рѣкы ноштніж водж Супр 551, 22 • он, я, ты и т. д. оп, )а, іу аід.; видѣвъ ѣ по севѣ нджшта И 1, 38 Зогр Мар Ас Сав; відѣ же н(соу)с(ъ) на- танаілѣ • грАджшта къ севѣ И 1, 48 Зогр Мар Ас • аХХіікоѵе, ёаѵтобе друг друга зеЬе ѵга)етпё, (есіеп сігиЬёЬо: сътАзаауж сж къ севѣ Мк 1, 27 Зогр Мар; г(лаго)лауж же оученнцн къ севѣ И 4, 33 Зогр Мар Ас; о семь лн сътАзаете са • междк совоіж И 16, 19 Зогр Мар Ас Сав пси в знач. притяж. мест. аѵтоѵ, абтгіё, цот>, оот>, т>ца>ѵ, 16105 свой зѵй): вьзлкбншн влпжънгаго сн Мт 5, 43 Сав (своего Зогр Мар Ас); нн сътворітъ іекрьнклиу
САД сі зьлд 77с 14,3 Син; по комъкдньн • нляетъ п(о)пъ за ржкж старѣншадго • а тъ пакъі вратра сн за ржкж Евх 116 7 □ севе сн ёаѵтбѵ, ёцаѵтбѵ самого себя зат зеЬе: севе си акы чловѣкд положивъ старѣйшина паствинѣ Супр 328, 25; носАште на севѣ си тайна напи- сана Супр 344, 5; в ъ севѣ, о севѣ аѵтб- цатое сам по себе, сам собой зат об зеЬе: вь севѣ во землѣ плодитъ са Мк 4, 28 Зогр, о севѣ Мар; аште лн отъ чловѣкъ ннктоже ннчсо- же сихъ ндоучн * нъ о севѣ хвалж поіжтъ Супр 325, 1; оста же о севѣ кдннъ расты Супр 26, 9; въ севѣ выти, въ са прнти, въ севѣ прнти ёѵ ёаѵтф уіуѵеа'Ваі, еіе ёаѵтбѵ ёрхеодаі прийти в себя ргціі к зоЬё, ѵгратаіоѵаі зе: кд’вд же вь севѣ вывъ анАѵпатъ • повелѣ а вести вь темннцж Супр 111, 2; вь севѣ же вывъ прѣклоинвъ колѣнѣ клагодарьстві вога Супр 194, 1; вь севѣ же прншьдъ рече • колнкоу наімьннкъ о(ть)ца моего ізвываіжтъ \лѣвн Л 15, 17 Зогр Мар Ас (помысливъ же в севѣ Сав); онд же нѣколн пришед’ши в’ са Супр 517, 13; едмъ са см. самъ; свои сн см. свои; севѣ оугдждатн см. оугаждатн; не чоуььи севе см. чоути 2. возвр., образующее страд. или возвр. форму глагола (см. при конкретных глаго- лах).— Зогр Мар Ас Сав Охр Унд Боян Зогр-пал Ен Син Евх Клоц Супр Хил Рыл Зогр-лл.— Ср. и (мест.); си см. свои; севе сн см. самъ (самъ са); въ севѣ выти см. оумъ (въ свои оумъ прнти) САД- СМ. сѣсти сан прич. действ. наст. сл. выти С А Т I МН. Клоц 66 1 СМ. САТЪ САТЪ 3. ед. наст.=аор. несов. (30) [саті мн. Клоц(1)] ертіегі, <рт|стіѵ 1. в знач. вводного слова говорит, говорят (іак) ргаѵі, ргу: къ(д)е хо(штеш)і саті оуготоваемъ ті ѣсті пасуж Клоц 66 1; не рече сатъ • мы надѣкмъ са • иъ мы же надѣахомъ са Супр 477, 19 2. редко в знач. сказуемого говорит рга- ѵі, гіка: сіатъ законопрѣстжпънТкъ да съгрѣ- шажтъ въ севѣ Пс 35, 2 Син; послоушді чъто сатъ екаи(ъ)ѣ(е)лістъ Клоц 5а 17.— Син Клоц Супр.— Ср. глаголати, реціи СЖБОТА, -ы ж и СЖБОТЪ, -а м (>300) [совотаМар(49) Ас(1) Син(З), сж(в)4с(78) Сав (59) Унд (1) Ен (9), со(в) Ас (8), ежв Еи(2)]оарратоѵ 1. ежвотд, ежвоты мн. суббо- та зоЬоІа: аціе достоитъ въ ежвотъ нцѣлнті н Л 14, 3 Ас, въ ежвоты Зогр Сав, въ совоты Мар; кѣ же оучл на еднномь отъ сънъмншть къ ежвоты Л 13, 10 Зогр Ас, въ совоты Мар, къ ежвотж Сав; въ ежвотж же и вь недѣлж прьвѣк вьсѣхъ въхождааше вь црък’ве Супр 285, 9 0 къ ежвотѣ, дьнь прьвын сжд О ежвотѣ лростаРРатоѵ день перед суб- ботой (пятница) сіеп ргесі зоЬоІои (раіек): вѣ пардскевьѣні • еже естъ къ ежвотѣ Мк 15, 42 Зогр Мар; въ дьні пръвыьь совотѣ Пс 92, 1 Син; в е л и к а а ежвота, велнкын ежвотъ Великая суббота (последний день Великого поста) зоЬоІа зѵаіёЬо іубпе, Вііа зоЬоіа: мол(нтва) над(ъ) сыромь вь велнкы ежвотъ • вечеръ Евх 16а 19 2. неделя іубеп: поштжса дъва краты въ ежвотж Л 18, 12 Зогр Сав, совотж Мар, ежвотъ Ас □ кдннъ (отъ) ежвотъ, кдннъ ежвотъ, прьваіа ежвота, прьваіа (отъ) еж- вотъ первый день недели ргѵпі сіеп ѣубпе: въ едннж же ежвотъ зѣло рано • прндошА на гровъ Л 24, 1 Зогр Мар Ас; въ кдннъ отъ ежвотъ • прнде марніа магдалынн Супр 444, 19; свитаіжшти въ пръвжіж еж- вотж Мт 28, 1 Зогр Мар Сав, въ пръвжіж ежвотъ Ас.— Зогр Мар Ас Охр Сав Боян Унд Ен Син Супр ежвотъ Ас Евх см. ежвота СЖБОТЬНЪ, -ыи прил. (21) [совотьнъ Мар (5)] тсбѵ оарратшѵ субботний зоЬоІпі: шесть дьнь естъ • въ нжже доетоітъ дѣлати • въ ты оуво прнходАште цѣлите са • а не въ дьнь ежвотъны Л 13, 14 Зогр Ас Сав, совотъны Мар; праздьнъствоу ежвотьноуоумоу отъмь- штаіжт’ Супр 396, 27.—Зогр Мар Ас Сав Супр с ж в о іж Пс 85, 14 Син вм. совоіж см. са сж вжджтъ са И 17, 12 Сав см. СЪБЫТН СА СЖГЛАСИЮ, -на с (3) аѵткрсоѵіа спец. антифон (попеременное исполнение хором стиха псалма на одном и на другом клиросе) апііГопа (грёѵ іёігоі гаітоѵёіго ѵегіе зігідаѵё Іедпіт і ЛгиИут зЪогет): м(о)л(и)тва... нд литоурги вываіжтъ... сжглдснѣ Ен 316 4.— Ен 26а 4-5; 316 4-5 СЖДИИ, -ніа м (58) хрітііб, 8іиасттіі<;, архшѵ; (прдвьднвын ежднн біиаіоирітііе) судья зопбее: вждн оувѣштдьь са съ ежпьрьмь своімь скоро • доідеже есн нд пжтн съ ннмь • дд не прѣддстъ теве ежпьрь еждні • і еждні та прѣддстъ слоуэѣ і въ темьннцж въвръжетъ та Мт 5, 25 Зогр Мар; къто ма постдвн сждніж ли дѣлателѣ надъ вдлиі Л 12, 14 Зогр Мар; прошеннк нѣкок мало іѵ еждн... просА к тевѣ приходъ Супр 454, 14; вы послоушднте дкы кназн • и сждна цѣедрд персьска Супр 257, 20; ие веспрдвьдна дѣлдкте • нына оуво вы слдвъныа сждна Супр 257, 25; извь- рднн кмоу ксте • и прдвьднвн сждна Супр 257, 21; в(ог)ъ ежді естъ Пс 74, 8 Син; съміа- тжтъ сіа отъ ліца его • о(ть)цд сірыіуъ • и сждыа вьдовнць Пс 67, 6 Син.— Зогр Мар 681
сжд Ас Сав Ен Син Клоц Супр Зогр-лл.— Ср. сжднтель, сжднтн (сждан) СЖДИНСКЪ, -ъін прил. (1): кійкгъі «жднискъііа г] |Зі0А,ое тЛѵ хрітйѵ Книга судей (книга Ветхого завета) кпіЬа Зошісй: понеже почитдіжтъ са вамъ • кЯнгы сждннс- кыа Супр 127, 16 СЖДИИЩ6, -а с (6) 0т)ца 1. судейское кресло, место судьи яоисіпі зіоіісе: пилдтъ... сѣде на сждннштн • на мѣстѣ ндрнцАемѣмь лнтостротѣ • евврѣнскы же гаввата И 19, 13 Мар (на сжднштн Зогр Сав (2) Ас (2); ЗОВИ ПАѴЛА Н ѴЛНаННІЖ • Н ПОСТАВИ ІА прѢдЪ сждннштемъ Супр 7, 4 2. место, поме- щение, зал суда, судебная палата зоидпі пііяіо, яоисІпГ бѵйг: отъведъ паѵла свѣне сжднішта Супр 1, 15; повелѣ къ сждннштоу привести Супр 177, 20-21.— Супр 4, 28; 7, 4.— Ср. преторъ, сжднлнціе, сжднціе, сждъ СЖДИЛНЦІв, -а с (4) рпра судейское кресло, место судьи зоікіпі зіоіісе: вълѣзъ же воквода въ грддъ * и сѣдъ НА сждилншти Супр 152, 20; дште ли велиши се стдиетъ прѣдъ твоимъ сждилиштемъ Супр 147, 5.— Супр 140, 25; 147, 1-2.— Ср. сждннціе, сжднціе сждитель, -ла м (2) хрітре судья зоисісе: в(ог)ъ сждителъ прдвьденъ и крѣпокъ і тръпѣ- лівъ Пс 7, 12 Син; і живымъ і лірътвымъ сждітельѣвлѣетъсаКлоц 11а2.— Ср. сжднн, сжднтн (сждан) СЖДИТИ, сжждж, сждншн несов. /сов. комоу, чесомоу; кого, чьто (>100) [соди- ! Мар (1)] хріѵегѵ, біахріѵеіѵ, біха^еіѵ, хата- хрітое (!) судить/обсудить коидіі/рокоибіі: не сжднте • да не сждатъ вамъ • і не осжж- ддсте дд не осждатъ вдсъ Л 6, 37 Зогр Мар; слдете н въі ид дъвою ид деслте прѣстолоу • сжджште окѣмд ид деслте колѣномд нздрдн- л(е)в(о)лід Мт 19, 28 Мар Ас (0 Зогр); азъ прдвоты сжждж Пс 74, 3 Син; сждьлтъ сіа іазъіці прѣдь товоіж Пс 9, 20 Син; вь иьже уоштетъ сждіти в(ог)ъ вьсеі земі прдвъдоіж Клоц 11а 4 • осуждать/осудить осізиго- ѵаі/обзоибіі: отъ словесъ во свонхъ • опрдвъ- дншн са • і словесъі свонлиі сждншн сн Мт 12, 37 Мар (осждншн са Зогр Ас Сав); отъ оустъ твоихъ сжждж ти зълъі рдве Л 19, 22 Мар Ас (осжждж Зогр) • вступаться/вступиться за кого-л. газіаѵаі зе/газіаі зе пёкоко-. сжді мі в(о)же н рдсжді пьріж моіж Пс 42, 1 Син 9 решать/решить гогйсиіоѵаі/гогЬодпоиІ: дзъ же не шітж славы моеьк • есть іштан і сжда И 8, 50 Зогр Мар, сждан Ас • заключать/ заключить, прийти к заключению, к выводу изигоѵаі/изоибіі: снмонъ рече • не пъштюіж ѣко емоуже вжште отъдд • онъ же рече емоу • сад прдвь сждилъ есн Л 7, 43 Зогр Мар Ас Сав; Супр 393, 27 □ сждан в знач. сущ. 6 хріѵсоѵ судья, обвинитель зоисісе: ндкджѣте сіа вьсі сждьыреі землі Пс 2, 10 Син.— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Евх Клоц Супр.— Ср. ОСЖДНТН, ОСЖЖДАТН, пьрѣтн СА, рАСЖЖДАТН; СЖДАН ср. сжднн, сжднтель СЖДИЩв, -а с (37) 1. ртща судейское кресло, место судьи зоікіпі зіоіісе: пилдтъ... сѣде на сжднштн • на мѣстѣ ндрнцдемѣмь лнтострдтж • еврѣіскы же гаваата И 19, 13 Зогр Ас (2) Сав (2) Боян (нд сждннштн Мар); и по сед’мн дьннТ нзнде дѵрилиіанъ и сѣде нд сжднштн Супр 6, 27 2. ррца, хрітцріоѵ, яраітсорюѵ, біхаатррюѵ, ладоѵаіа (!) зал суда; суд, судилище зоидпі гпізіо, зоидпі <іѵйг; зоікі: тъгдд воінн ѣемоновн • прѣімъше і(соу)сд НД СЖДНШТН • СЪВЪрАША НА НЬ ВЬСЖ спнрж Мт 27, 27 Зогр Мар Ас Сав; она же авик прншьдъшд къ претороу кже кстъ сждн- ште • нждеже нмд кѣаше повелѣлъ прѣкывдтм къндзъ Супр 211, 30;ѵі велнкодоушьиъіи оуме • ако на сжднштн пдкостьннкд ие подвнже сд твои СЪМЫСЛЪ • нъ пдче крѣпѣн выстъ Супр 63, 30 3. хріттірюѵ суждение, заключение, вывод зоис1,Ті8и(1ек: едмъ севѣ законъ въівъ • н кстьствьнъінмъ ежднштемъ ндоученъ • нагъ извѣже Супр 365, 23.— Зогр Мар Ас Сав Боян Евх Супр Рыл.— Ср. преторъ, сждннціе, сжднлнціе, сждъ; лнтострдтд СЖДОу нареч. (5): еждоу и овждоу, еждоу и оиждоу ёѵтеѵОеѵ хаі ёѵтеѵвеѵ с обеих сторон з оЬоп зігап: іде і проплсл • і съ нимь іид дъвд • еждоу і овждоу • по срѣдѣ же і(соу)сд И 19, 18 Зогр Мар Ас Боян, еждоу и оиждоу Сав.— Ср. сьде с ж д оу см. также отъеждоу СЖДЪ1, -д м (>100) 1. хріоіе, хріда, ХрГѴПріОѴ, 8ІХТ); (СЖДЪ ПрННМДТи/прНІАТН Х(Н- ѵеайаі; прнььтнк сжда то бобѵаі біхае) суд, судебное разбирательство, судебный про- цесс зоид, зоибпі ргосез: іжь во оувнетъ • повиненъ естъ еждоу Мт 5, 21 Зогр (0 Мар); ліжжн невьѣнтьсці • въстдижтъ ид сждъ • съ родомь снмь і осждатъ і Мт 12, 41 Зогр Мар; область дастъ емоу і еждъі творнти И 5, 27 Зогр, сждъ Мар Ас; оуготовд ид сждъ прѣстолъ свон Пс 9, 8 Син; ожидлдше оуво еждд Супр 432, 10 • приговор, решение (суда) гог- зікіек.' с и(е)в(ес)і оуслышдиъ створилъ естъ сждъ Пс 75, 9 Син • справедливость, спра- ведливое решение, суждение зргаѵебіпозі, ргаѵо: дои’деже възведетъ нд повѣдж сждъ Мт 12, 20 Зогр Мар Ас Сав; г(оспод)ь лю- битъ сждъ Пс 36, 28 Син; ььз(ы)къ его вьзг(лдго)летЪ сждъ Пс 36, 30 Син; милость и сждъ пож тевѣ г(оспод)н Ен 346 17 □ 682
ежд СТраШ ЬИ'ЫИ СЖДЪ, в ж д ж ці и и еждъ Страшный суд розіедпі зопд: кь день страшъ- нааго ежда Евх 826 17; воіж са ежда вж- джціааго Рыл 2аа 19 2. біхаепщрюѵ, хрі- ттіе (!) суд (учреждение); трибунал зопд, зоидпі дѵйг; ІгіЬипаІ: отъ ежда на еждъ і съджтъ Клоц 106 26; любо сановитъ любо смръдъ • ТО ИИ ТОГО ПОШТАДНТЪ еждъ Супр 101, 24 3. хріца суждение копсі, йзпдек: імьже во еждомь ежднте • сждатъ вамъ Мт 7, 2 Зогр Мар Ас; ие испъітаии еждове кго • н не ислѣжденн пжтнк кго Супр 301, 8 (Рим 11, 33).— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Служ Евх Клоц Супр Рыл.— Ср. пьрга, ежднціе, еждьва, тлжа СЖДЪ2, -а м (6) 1. охепое сосуд падоЬа: еждъ кръвьнъін кровеносный сосуд сёѵа, гііа: въ кои (т. е. ржцѣ) нежчн крьвьнъіА еждъі Супр 512, 8 2. ахебос; инструмент пазіго]: къ еждѣуъ пъсаломьскыхъ рѣсиотж твоіж в(о)же въепоіж Пс 70, 22 Син 3. цёкое член (тела) йсі: полагаіж тн вьса моа сждъі на испъітн • не стъіждж са тѣлесьнъінмн свонмн газками Супр 503, 10.— Супр 502, 25; 506, 26-27 и 27.— Ср. съсждъ сждъбъбъі Пс 104, 5 Син см. еждьва СЖДЬБЛ, -ъі ж (29) [сждъбъвъі (I) Син (1), сждждобъ (!) Син (1)] хріца суждение, реше- ние йзпдек, гогЬодпиІі: начььло словесъ твоТуъ ктіна • I вь вѣкъ вьсьь еждъвъі правъдъі твоеьь Пс 118, 160 Син • справедливость, справедливое суждение, решение зргаѵеді- позі, ргаѵо: правъда і еждъка оуготованіе прѣетолоу твоемоу Пс 88, 15 Син • судебное разбирательство; приговор, решение (суда) коисіпі паіег: гохзидек: дівеса его н сждъбъбъі (! вм. еждъвы) оустъ его Пс 104, 5 Син 9 приказ ргікахапі: іѵтъ сждждобъ (! вм. еждовъ) твоіхъ ие оуклоииуъ сіа Пс 118, 102 Син.— Син.— Ср. еждъ1 СЖДЬНЪ, -ъіи прил. (20) т-це хріоесоё относящийся к суду, судебный зоіідпІ: къзглаентн г(лаго)лъи еждьнъньь Рыл 2а$ 7 ф дьнь еждьнъін тріера хріаешё, рёк- лооаа тщёра, уёеѵѵа (!) Судный день, день Страшного суда зопдпу деп, деп розіедпійо зоиди: въздадАТЪ о немь > слово * вь дьнь еждънъі Мт 12, 36 Зогр Мар Ас Сав; самъ же севе есі сткорілъ вез отъвѣта • на еждъны день Клоц 9а 11; вь еждънън дьнь Супр 422, 22,—Зогр Мар Ас Сав Клоц Супр Рыл с ж д ѣ см. отъеждѣ еждж И 7, 3 Мар; Клоц 6а 21-22 см. отъеждоу сждждобъ Пс 118, 102 Син см. еждьва СЖКЛТЪ прил. (2) аурюе с сучками, сучковатый зикоѵііу, озіпаіу: повелѣ бити сжп О а • сжкатомъ жезлнкмъ Супр 178, 6.— Супр 178, 18.— Ср. оежкатъ СЖКЪ, -а м (2) харірое сучок іёізка: остаин да възъмж ежкъ • въ очесе твоемь Мт 7, 4 Сав (ежчець Зогр Мар Ас).— Мт 7, 5 Сав.— Ср. ежчьць СЖМЫГЁНИІ6, -ніа с (9) [соумьнѣннк Супр (1)] 1. бютауцбе, біахрюіе, еѵкареіа (!); (кез ежмьнѣнніа а8еа>е, абіатахтое, цет’ абеіае) сомнение, колебание росЬуЬоѵапі, ѵаЬапі: съгрѣшнуъ... въпадаіж... къежмьнѣннѣ Евх 686 2; како ке ежмьнѣнніа къ ліжченню прнстжпншА Супр 55, 15-16; везъ соумьнѣнніа затворенѣи тоу вратнн слоужааше Супр 98, 19 2. съ ежмьнѣннкмь цеха лараттір'П- аеа>5 заметным, видимым образом ѵідііеіпё, ггеіеіпё: не придетъ ц(ѣса)р(ь)с(тв)ье в(о)- жне съ ежмыіѣннемь Л 17, 20 Зогр Мар.— Ен 56 8-9; Евх 20а 6-7; Супр 354, 22; 458, 25-26 сжмьнѣныгь, -ъіи прил. (1) алеріахел- тое неопределенный, неясный пеггеіеіпу, пепгсііу: отъиіждоуже вѣмъ и ие вѣмъ • іѵтъ знаемъіхъ • і незнаемъіхъ • іѵтъ ежмьнѣн’на мѣста Евх 546 17 СЖМЫГЬТИ СА, -ніж са, -нншн са несов. (8) [соумьн- Супр (2), ежмн- Сав (1) Ен (1) Супр (3), сѵмьн- Супр (1)] без доп. біахріѵе- сгВаі, бюта^еіѵ, ѵірорасгОаі; (сжмьнан са ацірірокое; не сжмьна са аѵѵлолтсое) колебаться, сомневаться, испытывать не- решительность ѵаЬаі, Ьуі па росЬуЬасЬ: маловѣре • почто са ежмнѣ Мт 14, 31 Сав (оуежмнѣ Зогр Ас, оусоумьнѣ Мар); онъ же видѣвъ А тако СЖМНАШТА са • вьскрнча глаголА ие войте са Супр 36, 9 • кого, чесо стхёлтестОаі размышлять, думать о чем-л. гогѵагоѵаі, пѵагоѵаі о пёбеш: іакоже сего сѵмьнѣаше са • жтрова дьмѣ’ше са Супр 239, 27 • кого, чесо іреібесгОаі остере- гаться, опасаться зігапіі зе, ѵуЬуЬа! зе: да та накажетъ чьсть (! вм. чистъ) имѣ- ти оклеветанніа азъікъ • и прѣдавъшааго самого соумьнитъ са Супр 410, 25 □ с ж м ь - Нанса взнач. сущ. сомневающийся росЬу- Ьоѵас: а сжмнан са • аціе бо Ѣстъ оежждаетъ са Рим 14, 23 Ен.— Супр 36, 8; 41, 1; 97, 14 СЖПООТЛТЪ, -а м (8) аѵтілакое, локёціое, ѵлеѵаѵтіое неприятель, противник, враг пергііеі, ргоііѵпік: покори емоу в’са врагъі • і сжпостатъі Евх56 24-6а 1; нзити насжпостаты ’ Супр 191, 23; съмрьтн сжпостате • дніаволоу ежпрьннче Супр 313, 9-10; мнроу сжпостатъ Супр 388, 27 9 аѵццахое неодобр. привер- женец ргіѵггепес: от’падн съ свонмн ежпо- статъмн Супр 512, 17,—Евх 99а 16; Супр 683
сжп 25/, 2; 464, 22.— Ср. врагъ, сжпротнвьннкъ, сжпьрьннкъ, сжпьрь СЖПОСТАТЬНЪ, -ын прил. (1) аѵтіхеіре- ѵос вражеский, неприятельский пергаІеЬку: (да кгда) клагодѣт(н съподовиши са) т(ъгда тн вла)сть (дастъ проти)вж сжп(остатьнын)мъ силамъ (врати са) Хил 16$ 18-19 СЖПРОТИВИТИ СА, -вліж са, -виши са несов. комоу, чесомоу (5) рахеа^аі, аѵтЛёуегѵ противиться, сопротивляться скірогоѵаі: страстьмь сжпротнвнтъ са Супр 508, 22-23', ч’то са сжпротивншн петроу Супр 511, 7.— Супр 174, 19; 433, 25-26; 510, 21-22,—Ср. глаголати (протнвж глаголати), протнвнтн са СЖПРОТИКИіе, -на с (1) аѵтіОести; сопро- тивление одрог: сжпротнвн (! вм. -вик) имъ срамити [са] хота Супр 304, 12 СЖПРОТИВОВѢТРИіе, -на с (1) аѵтаѵеиіа встречный ветер ргоііѵііг: вьсѣдъ въ каравъ • н малъі въ пжчннж отъплоувъ • нѣ отъ КОНГО сжпротнвовѣтрна възвратн са Супр 294, 2.— Ср. противьнъ (противьнъ вѣтръ) СЖПРОТИВЬ нареч. (4) [-противъ Супр (1), -против’ Супр (1)] (сжпротивь съвѣдѣ- тельствовати аѵгщаргсреіѵ; сжпротивь вогоу аѵтгвеод; сжпротивь въівати аѵтіяращтесгОаі; сжпротивь проповѣдати аѵахтіриситеіѵ) напро- тив, против ргоіі, паорак: иъ гровь сжпротив’ проповѣдает’ • съмрьть Супр 508, 18; дл покажетъ ако нѣсть сжпротивь вогоу Супр 308, 15.— Супр 334, 4; 434, 16.— Ср. про- тивъ, протнвж ' СЖПРОТНВЬННКЪ, -а м(7) аѵтаусоѵісттііб, аѵтіхещеѵое, аѵтіяакос;, локері|та)р, гйраѵ- ѵое (!) противник, враг, неприятель ргоііѵ- пік, пергііеі: Благословьямъ грАдъи въ илла господьне • цѣсарь на сжпротнвннка Супр 329, 3-4,—Супр 178, 11-12; 329, 10; 361, 12; 362, 6; 363, 4; 371, 29.— Ср. врагъ, про- тнвьннкъ, сжпьрь, сжпьрьннкъ СЖПРОТИВЬНЪ, -ыи прил. (7) греч. нет противный, противоположный ораспу: сж- противномъ вѣтромъ АТЪ Супр 539, 3 • ёѵаѵтіос вражеский пергаіеЬку: вез милости отъ сжпротнвнааго вѣса мжчимъ Супр 553, 16 □ с жп р о ти в ь н о (к) с в знач. сущ. то ёѵаѵтіоѵ противоположность орак: аште иа то сътворимъ владыкы подражали вждемъ • аште ли на сжпротивьнок то днавола Супр 379, 11-12 • сопротивление скірог, ргоіі ѵепяіѵі: ннч’соже сжпротнвна приуодАшта к’ намъ не възвонмъ са Супр 68, 12 □ сжпротнвь- н ы и м в знач. сущ. греч. нет противник ргоііѵпік: стражА крѣпы на вьса сжпротнвь- НЫА И МЫТЫА Супр 543, 6 ♦ сжпро- тивьно вылик аѵткраррахоѵ противоя- дие ргоіііёк: сжпротивьио ази вылии Супр СйтЧ 436, 29.— Супр 352, 14-15.— Ср. противьнъ, прѣмо; сжпротнвьннкъ; сжпротивьио ср. сжпро- тнвнк; сжпротнвьно вылии ср. отъадъ СЖПРЖГЪ, -а м (4) &ѵуос, парная упряж- ка зргегепі, раг: сжпржгъ воловъныуъ • коу- пнхъ пать Л 14, 19 Зогр Мар Ас Сав СЖПЬРЬ, -ра м (9) аѵтібіхос противник осірйгсе, ргоііѵпік: мьстн мене отъ сжпьрѣ моего Л 18, 3 Зогр Мар Ас Сав; да не прѣ- дастъ теве сжпьрь еждні Мт 5, 25 Зогр (нет Мар).— Мт 5, 25 Зогр Мар; Л 12, 58 Зогр Мар.— Ср. противьникъ, сжпьрьннкъ, сжпро- тнвьннкъ СЖПЬРЬННКЪ, -а м (2) [ежпр- Супр (1)] аѵтібіхос, 5ѵацеѵі|с противник одрйгее, ргоііѵпік: днаволоу ежпрьниче Супр 313, 10; словесы ко прѣпирдАи са не прназннвъ рокъ • нъ авѣ ежпьрннкъ Супр 328, 16.— Ср. врагъ, противьникъ, сжпостатъ, сжпротнвьннкъ, сжпьрь СЖСѢДЪ, -а м (13) уеітахѵ сосед зоизесі: прншьдъ въ домъ своі • съзываетъ дроугы • і сжсѣды Л 15, 6 Зогр Мар; выстъ поношенію сжсѣдомъ своімъ Пс 88, 42 Син; Пс 30, 12; 78, 4 Син.— Л 14, 12 Зогр Мар; И 9, 8 Зогр Мар Ас; Пс 43, 14 Син; 78, 12 Син; 79, 7 Син сжсѣдъіни, -ніа ж (2) т| уеітшѵ соседка зоизедка: оврѣтъшн съзываетъ дроугы і сжсѢдына Л 15, 9 Зогр Мар ежу- Мар 76а 15 см. соухъ с ж х о ржк ъ Мар 43а 32 см. соухоржкъ с ж ф а а, ежціек, ежцінн см. вы- ти СЖЩИ№, -на с (1) откна сущность, суще- ство родзіаіа: штоуждоу выти сжштна отьча Супр 188, 7.— Ср. сжціьство, оусна, ксть- ствик, кстьство СЖЩЬНЪ, -ын прил. (1): коупьнѣ с ж ці ь н ы н дцооѵаіос единосущный, еди- ный зоиродзіаіпу: арнн... начА о коупьнѣ сжштьнѣн • н с(ва)тѢи тронцн • въеждоу въ але^ан’дрнн хоульны оусты износити Супр 188, 1.— Ср. коупьносъін, коупьноежціьнъ, коупь- нѣ СЖЩЬСТКО, -а с (2) 1. фѵаіе существо, создание (живое) Ьуіозі, зіѵогеш: родоу в’сѣколму • съмрътъноу • и несъмрътъноу • і в’сѣкомоу сжціьствоу • съдѣтель Евх 64а 12 2. оѵаіа существо, сущность родзіаіа: г(оспод)ь... кезначАльны • і невидимы ежфь- ствомь Евх 566 13.— Ср. ежфнк, тѣло, оусна, кстьствнк, кстьство, ѵпостась СЖЧЬЦЬ, -ца м (17) харфос 1. сучок, за- ноза, щепочка Ігізка: чьто же вндншн ежчьць ьжь естъ въ оцѣ вратра твоего • а крьвна... въ оцѣ твоемь не чюешн Мт 7, 3 Зогр Мар Ас Сав 2. веточка ѵёіёѵка: пришествие с(ва)- тааго твоего д(оу)ха • вьзвѣфь елму голж- 684
сѵд вемь « сжчець маслннъны • прнноСАЦік Евх 16а 6.— Мт 1, 4 Зогр Мар Ас; Мт 7, 5 Зогр Мар Ас; Л 6, 41 Зогр Мар; Л 6, 42 (2) Зогр Мар.— Ср. сжкъ СѴДАРЬ, -ра м (2) стоибаріоѵ головной платок гоиёка (па Ыаѵи): сѵдарь нже кѣ на главѣ его И 20, 1 Мар Ас (0 Зогр).— Ср. лентнн, оувроусъ сѵдоньскъ Мт 15, 21; Мк 7, 31 Мар см. сндоньскъ СѴКАМИНА, -ы ж (3) [сѵкамѣна Зогр (1)] аѵхацгѵое шелковица гпогияе: аште внсте імѣлн вѣрж • ѣко зръно горкшьно • г(лаго)- лалн внсте оуво сѵкамѣнѣ сеі • вьздерн са і късадн са въ море * і послоушала вн васъ Л 17, 6 Зогр, сѵкамннѣ Мар Ас сѵкамѣна Л 17, 6 Зогр см. сѵкамнна СѴКОМАРИІА, -ніа ж (3) [сѵкомор- Мар (1), соукомар- Ас (1)] опхоцорёа смоковница Нкоѵпік: вьзлѣзе на с’ѵкомарніж • да внднтъ і(соу)са Л 19, 4 Зогр Мар Ас.— Ср. смокъва, смокъвьннца, смокъвьна, смокы сѵкоморна Л 19, 4 Мар см. сѵкомарна с ѵ л» е н ъ Мар 76а 8 см. сѵмеонъ СѴМбОНОвЪ прил. к сѵмеонъ (2) [семе- Зогр (1)] топ Хѵцесоѵ Симеонов Зушеопйѵ: с(ы)нъ съі ѣко мьннмъ вѣ... сѵллеоновъ Л 3, 30 Мар, семеоновъ Зогр СѴЛІбОНЪ, -а м имя (32) [семеонъ Евх (1) Ен (5), семьонъ Зогр (3) Клоц (1), съмеонъ Сав (1), сьмеонъ Сав (2), сѵменъ Мар (1), сѵліьонъ Зогр (1)] Зѵцесоѵ Симеон Зутеоп: мѣс(лца) септАв(рѣ) въ а ден(ь)... паміАт(ь) прѣ(по)д(овь)нааг(о) сѵмеона стлъп(ь)н(н)- к(а) Ас 1123 18.— Зогр Мар Ас Сав Боян Ен Евх Клоц Супр сѵмьнѣаше са Супр 239, 27 см. сжмь- нѣти СА сѵмьонъ Зогр 129а 4 см. сѵмеонъ СѴНАГОГОКЪ прил. (3) топ ар/ктѵѵаусо- уоѵ принадлежащий, относящийся к архи- синагогу агсЬізупайодйѵ: дъштерн сѵнаго- говѣ Зогр 1296 8; Мар 436 4 и 766 4.— Ср. арунсѵнагоговъ СѴНАГОГЪ, -а м (3) [соунагог- Ас (1) Сав (1)] архіоѵѵаусо-уое лицо, возглавляющее синагогу, архисинагог агсЬізупазой, ргесі- 8Іаѵепу8упа8О§у: прнде етеръ от(ъ) сѵнагога Л 8, 49 Ас Сав (отъ ар’хнсѵнагога Зогр Мар).— Л 13, 14 Ас.— Ср. архнсѵнагогъ СѴНОИКЪ, -а м имя 2пѵбіхое (!) Синоик Зупоік: а се нмъ имена... кѵрнонъ • сѵнонкъ Супр 69, 10 СѴРИИСКЪ, -ъін прил. к сѵрна (1) (тце) Еѵріок; сирийский зугзку: вънегда пожеже месоптамііж соурінсклгж Пс 59, 2 Син.— Ср. сѵрьскъ ТАВ Т СѴРИНЪ, -а м (1) 2п(?ое сириец Зугап: нн единъ же отъ нихъ очисти са • тъкмо неоманъ сѵрннъ Л 4, 27 Сав (соурьскы Мар, асѵрскъні Ас, 0 Зогр).— Ср. сѵрннскъ, сѵрьскъ, сѵрѣнннъ СѴРИІА, -иіа ж страна (7) [соурн- Ас (1) Син (1) Супр (1), сири- Сав (1)] Хпріа Сирия Зугіе: изиде слоухъ его къ вьсен с’ѵриі Мт 4, 24 Зогр (0 Мар).— Л 2, 2 Зогр Мар Ас Сав; Пс 59, 2 Син; Супр 59, 12 сѵровъ Л 2, 36 Зогр см. асѵровъ сѵрофоннкнссанынн Мк 7, 26 Мар см. сѵрО'О'Ѵннкнссанъінн СѴРОФѴНИКИССАНЫНИ, -ИІА ж (2) [сѵ- рофоннкнссанынн Мар (1)] Хѵрофоіѵіхіааа финикиянка из Сирии, сирофиникиянка ЗугоГепісапка: жена же вѣ погаиъіии ♦ сѵро- фѵннкнссанынн родомь Мк 7, 26 Зогр, сѵро- фоннкнссанынн Мар СѴРЬСКЪ, -ъіи (3) прил. к снрна [соур- Мар (1), асѵр- (!) Ас (1)] тце Хѵріае сирий- ский зугзку: і нн единъ же отъ нихъ очисти са • токмо нееманъ соурьскы Л 4, 27 Мар, асѵрскъні (!) Ас (сѵрннъ Сав, 0 Зогр); ндѣауж же доврии мжчеиици • вь сѵрьскж земыж Супр 58, 4.— Ср. сѵрннскъ СѴРѢНИНЪ, -а л (1) 2ѵрое житель Сирии, сириец Зугап: мѣ(сА)ца еиоу(а)р(ѣ) й§ с(вл)тааг(о) о(ть)ца иаш(его) ефрема сѵрѣ- иииа Ас 1416 2.— Ср. сѵрннъ СѴХАРЬ, -ра (?) м (?) город (3) [соу- Зогр (1) Ас (1)]Хйхар Сихарь ЗісЬаг: прнде же въ градъ самарьскъ * нарнцаемъі соухарь И 4, 5 Зогр Ас, сѵхарь Мар т Т цифра глаг. и кир. (18) т', тщахбаюі 300: чесо ради мѵро се не продано выстъ • на пѢнаэъ И 12,5 Мар (на трьуъ сътѣуъ Зогр Ас); цѣсарь съкъравъ... епнскоупы • въ нн- кенскы градъ • числомъ • 'гі’н Супр 188, 28.— Мар Ас Сав Супр.— Ср. трнк и съто ТА союз соединит. (1) греч. нет и а: отъ вога вытн вѣръноуоумоу прѣданню • н чисти н прн- нматн • повелѣннкмъ же цѣсаремъ вьсждоу по вьсен земн • та дръжатн коуп'носжштжіж вѣрж • отьца н сына н свАта’го доуха • запо- вѣда Супр 189, 26.— Ср. дл, к, тдже, тн1 т а мест. указ. ж см. тъ ТАВбРЪ, -а м гора (1) Ѳаращ Фавор Та- Ьог: таверъ Г ръмоунъ імені твоемоу въздра- довасте сіа Пс 88, 13 Син таверьѣдьскъ И 6, 1 Мар см. тнве- рнадьскъ 685
ТАВ ТАИ ТАБИТА, -ъі ж имя (2) Та0іОа Тавифа ТаЬііНа: петръ тавнлж не словомь лн вьставн Супр 307, 10-11.— Супр 379, 23 тдворьѣдьскъ И 21, 1 Мар см. тн- верьадьскъ ТАБРЬСКЪ, -ъін прил. (1): тдврьскам земли греч. нет Таврика, Таврия Іаигзка гетё: мѣііж же с(вА)тааго еп(нскоу)па • стра- ны поганъскыА • н сѣмо кже кетъ херсонь- екын градъ • отъ таврьскъіА земьА нменемь ваенлед Супр 535, 7-8.— Ср. херсоньскъ, Хер- сонъ ТАД6И, -а м имя (6) Ѳаббаіос; Фаддей Табеаё: нарече... тадеа Мк 3, 18 Зогр Мар.— Мт 10, 3 Зогр Мар; Ас 1476 5 и 152а 16 т а ж д е Евх 10а 24 см. тъжде ТАЖ6 союз соединит. (8) хаі, хаі оотіое, еіта, 8ё, табта хаі та тоіабта потом, за- тем, и затем, итак а рак, а роіё, (а) розіёге: прннесошА дръва н огнь • н ТждегошА въ рокѣ • таже повелѣ вьврѣштн паѵла н ѵлнанніж въ огнь Супр 5, 14', веселаахомъ са • вамъ сжштемъ млѣка словъмъ • таже кгда завытна овлакъ * прншъдъ... н вы разгнѣваете са Супр 312, 14; циі же отъ нсавръ пог’нашА вьелѣдъ вокводж атн кго н оувити • таже не постігъше овратншА са Супр 51, 7.— Супр 312, 6; 360, 17; 404, 10; 407, 22-23; 501, 5.— Ср. да, та, тн ТАИ нареч. (35) Ха()р<?с, ёѵ хрплтф, ёѵ тф алохрѵфір, ХаОраіше, ёѵ той; афаѵёаі тайно, тайком, втайне; скрытно, украдкой 1а)пё, роіад, зкгуіё, кгаді: вьзнде • не ѣвѣ нъ ако таі И 7, 10 Зогр Мар Ас; въсхотѣ таи поустіті іж Мт 1, 19 Ас Сав Боян; оклеветаіж- штааго тан влажнаго свокго • сего изгоиахъ Супр 305, 28 • спец. цѵстхйс; молча, тихо, про себя рго зеЬе, Ііёе: г(лаго)летъ мол(ит- вж) сніж прѣд(ъ) с(ва)тым(ъ) шлътарем(ь) тдн Евх 736 1.— Зогр Мар Ас Сав Боян Син Служ Евх Супр.— Ср. отан, тайна (въ таннѣ, въ таннж) ТАИБЬНА, ъі ж (1) цѵсттпріоѵ тайна іа- )ет5Іѵі: повѣдаіж танвьнж • а не протлъкоуіж непротлъкованааго Супр 501, 24.— Ср. танвь- но, тднна, таннъ (таннаа, танно, тайной) ТАНБЬНИКЪ, -а м (1) цбатце лицо, по- священное в таинство, жрец, священник сіоѵёк газѵёсепу бо Ха]етзІѵі; кпёг: цѣсарь Лгвѵодоснн... къ вьсѣмъ арнанъекомъ танвьнн- комъ • вѣДомо да вждетъ вамъ Супр 199, 21-22 ТАИБЬНО, -а с (3) цѵсттпріоѵ тайна Іа- )ет5Іѵі: вѣ во оуво в(о)жию строю танкьно • не прнтн оучеиикѴ Супр 499, 1; іѵ танкьно днвьнок и грьдое Супр 506, 16; отъврьгж са тднвьно (!) крьстианъскы вѣры нх’ Супр 65, 686 29.— Ср. тднвьнд, тднна, таннъ (таннаа, тайно, таннок) ТАИЛИЩ6, -а с (4) тацеіоѵ тайник, укры- тие зкгуіё піізіо, зкгуё: еже къ оух°Ѵ г(лдго)- лдсте • въ тділнштнхъ • проповѣстъ са нд кровѣхъ Л 12, 3 Зогр Мар Ас Боян.— Ср. кровъ, съкровнціе, съкровъ таимъ И 19, 38 Ас см. тднтн ТАИНА, -ы ж (87) [тѣсн- (!) Супр (1)] 1. цѵатцріоѵ, хрйфіоѵ, хрѵлтбѵ тайна Іа)ет8Іѵі: вамъ дано естъ разоумѣтн таінъі ц(ѣсд)р(ь)с(тв)ьѣ е(о)жьѣ Л 8, 10 Зогр Мар Ас Сав; ты во единъ съвѣсн тайны ср(ьдь)ць нашихъ Евх 24а 16 • чаще мн., спец. цтлттгфіоѵ таинство; святые тайны, евхаристия зѵаіозі, еисЬагізІіе: съподови и неоежжден’но прнььтн • страшъныхъ твоихъ і весъмрътъиыхъ тайнъ Евх 22а 18; слово... о ськазаннн сватыихъ тдинъ Супр 405, 5; носивъ прѣчнстыА тайны • въ олтари прѣстоалъ слоужА Супр 214, 10 2. въ тай- нѣ, въ таннж в знач. нареч. [въ(т)ииж Евх (3) Служ (1); въ('г) Евх (1)] ёѵ (тф) хрѵлтф, ёѵ тф хрссраіф тайно, скрыто Хафё, зкгуіё: здтворь двьрн твоіа • помолн са о(ть)цю твоемоу въ тдіиѣ • і о(ть)ць твои ВНДАН въ тдіиѣ • възддстъ тевѣ двѣ Мт 6, 6 Зогр Мар Ас Сав • спец. тихо, про себя Ііёе, рго зеЬе: творитъ п(о)пъ молитвж сніж въ таннж Евх 11а 5 3. албхріхроѵ тай- ник, укрытие йкгуі, зкгуз: въ день зълд моего покры міа въ тдіиѣ крова своего Пс 26, 5 Син.— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Служ Евх Клои Супр Рыл.— Ср. тднвьнд, тднвьно, тдинъ (таннаа, тдннок); въ тайнѣ ср. отан, таи, тайно, тайнѣ тайно, тдннок см. тайнъ ТАИНЪ, -ыи прил. (>1ОО) хрѵлтбе, х(П)Л- тбцеѵое, хехрпццёѵое, албхрѵфое, албррт)- тое тайный, сокровенный Іа)пу, якгуіу: ннчьтоже во покръвено естъ • еже не отъ- крыетъ са • і таіио еже ие рдзоумѣетъ са Л 12, 2 Зогр Мар Боян; Іосифъ... сы «уче- никъ іс(оусо)въ • таінъ же за страхъ іюдеіекъ И 19, 38 Зогр Мар, (таимъ Ас) • спец. тоѵ цѵатцрі'оп, албррцхое исполненный таинства, относящийся к таинству 1а)етпу, тузііеку; зѵаіозіпу: страхъ твои затвори въ м’нѣ • і тайнѣй тра- пезѣ прновьцін Евх 786 21; лѣпо вѣ кмоу прѣ- жде поставити дрѣво таинок крьста Супр 404, 25 □ таннаа ж и с мн., танно (к) с в знач. сущ. цпат'Прюѵ, хрфріоѵ, ал<х>рт]гоѵ, цхфоѵ (!) тайна 1а)етз1ѵі: наше во житие иа н(е)в(е)сеуъ естъ • іѵле новое зъвдние«іѵле дарованне танныьь Евх 906 15; навыкнѣте тай- на вожна Супр 324, 10; доуховьнок тайно ми по-
ТАИ даждъ Супр 392, 11; можетъ лн чрѣво въмѣс- тнтн невьмѣстнмааго * въ правдж днвъно чоудо тдннддго Супр 248, 29; вамъ естъ дано видѣ- ти таннаа ц(ѣ)с(а)р(ь)ствнѣ в(о)жнѣ Мк 4, 11 Мар (нет Зогр) • хрѵіріоѵ нечто скры- тое, сокрытое, тайное пёсо зкгуіёЬо, Іа)пё- Ьо: іѵтъ таіныіхъ моіуъ очісті міа 77с 18, 13 Син; Евх 62а 26-27 • албхрѵсроѵ тайник зкгуз, бкгуі;: прѣсѣдітъ въ лателіхъ съ вога- тъіімі • въ таінънхъ оувіті неповінънаго 77с 9, 29 Син ф о таннъінхъ в знач. нареч. хата то албрртітоѵ тайно 7а)пё, роіар: онъ же о таннънхъ мольвж творл Супр 141, 16- 17.— Зогр Мар Ас Сав Боян Син Евх Клоц Супр.— Ср. танна, съкровнціе, съкровъ ТАЙНѢ нареч. (1) хрѵсріаіе роаіе тайно іа)пё: тайнѣ же влагааго вога похвали Супр 276, 7.— Ср. отаи, таи, танна (въ тайнѣ, въ таинж), тайнъ ТАИТИ, таіж, таншн несов. (15) хрѵятеіѵ, яеріхрѵятЕГѴ, 5іаХ.аѵваѵегѵ прятать, скры- вать, таить зкгуѵаі, іа)іі: ісповѣдаемъ вла- годѣть • проповѣдаемъ м(и)л(о)сть • не таимъ влагодѣаннѣ Евх 46 8; ннкътоже во таьь врѣдъ свои • а не показавъ его врдчк • ти щѣлѣетъ Евх 68а 8 о таити са: зачАтъ елнсаветь... і таѣше са д м(Ѣ)с(а)цъ Л 1, 24 Мар Ас (2), таѣше (без са) Зогр; слънъцк во сжштк • стѣнь таітъ са Клоц 7а 9-10; ови же на селѣхъ сжште таахж са Супр 98, 9; жтровы зьрншн • а таілштааго са вь йеи ие вндншн Супр 241, 15.— И 19, 38 Ас; Евх 686 12 и 18; Супр 109, 2; 145, 13; 557, 24.— Ср. кръіти, съкрыватн ТАКАНИіе, -на с (1) греч. нет состяза- ние в беге, езде гаѵоб ѵ ЬёЬи, ргсіё: конь приведе • кръмнмын и риштжштъ въ колес- ничьнѣѣмъ таканнн Супр 565, 2.— Ср. те- ченнк такжде 77 21, 13 Мар см. такожде ТАКО нареч., союз и частица (>300) [тѣко Син (1)] I. нареч. 1. оѵта>, л<йе (!), оѵтан;, 6роіа>е, іооаѵтюе, оѵтое (!), тоюб- тоѵ, тоюйтое (!), обе(!), 6 аѵтбе (!) так, имен- но так, таким образом; также іак, Іакіо, робоЬпё, 8Іе)пё: ѣко ие кыстъ тако отъ иа- члла зъданнк Мк 13, 19 Зогр (такова Мар); ВЫША ризы его ЛЬШТАШТА СА * Бѣлы эѢлО ѣко і снѣгъ • ѣцѣхъже не можетъ • гнафеі иа землѣ тако кѣлити Мк 9, 3 Зогр Мар; тако прнлежъно троуди са о немь Евх 826 18; аште не вы окнскалъ ие вы тако вѣровалъ Супр 499, 4; шедъ же приемы • д талаиътъ дѣла о нихъ • і приоврѣте дроугжіж д талантъ • тако и иже дъва • приоврѣте дроугаѣ дъва Мт 25, 17 Мар (такожде Зогр, такожде н Ас, такожде же Сав); не н мытаре ли тако творлтъ ТАК Т Мт 5, 47 Мар (тожде Зогр, такожде Ас Сав) • ако (же)... тако (и), клико... т а- к о, и м ь ж е окразомь... тако охт(лер)... оѵта>(е), хаОсое... оѵта>е, хаОалер... оѵта>е, ахтеі... оѵтан;, 6... хаі, 6ѵ трблоѵ... оѵта>е как... так, также и )ак(о)... іак (і): ѣкоже ко въ дьнн ноевы * тако вждетъ і въ дьнн с(ы)на ч(ловѣчь)скаго Мт 24, 37 Зогр Мар Ас (2) Сав (2); ѣкоже слышахомъ тако і вндѣхо(мъ) Пс 47, 9 Син; іли>же овразомъ жььдаетъ еленъ на нсточъннкы водьныьъ • тако желаетъ д(оу)ша моѣ къ тевѣ в(о)же 77с 41, 2 Син • тако... ако (же) (и) тако... акы оѵта>(е)... а>е; оѵта>е... хаОспс; так... как Іак... )ако: оврѣтж тако ѣкоже і жены рѣшл Л 24, 24 Зогр Мар Ас, так.. Охр; ииколиже тако естъ • г(лагола)лъ ч(ловѣ)къ • ѣко сь ч(ло- вѣ)къ 77 7, 46 Зогр Мар Ас Сав; так(о) те- кжште вѣгаауж акы огнемъ пакы гоннмн Супр 39, 20; въспытаи и ты тако глаголати пакы акоже н тъ Супр 383, 1 • тако... да оѵта>е... бла>е так... чтобы іак... аЬу: тако да просвѣти[ти] сл свѣтъ вашь прѣдъ ч(ловѣ)- кы • да оузьрАтъ дѣла ваша довраѣ Мт 5,16 Зогр Ас (0 Мар) □ ииколиже тако оѵбёлоте оѵтші; никогда, ничего подобного піс ІакоѵёЬо: і въста акне • і възьмъ одръ ізнде прѣдъ вьсѣмн • ѣко днвлѣахж сл всн... ѣко ииколиже тако вндѣхомъ Мк 2, 12 Зогр Мар Сав (сице Ас); днвншл са народи г(ла- го)ліжште * ннколнже авн сл тако въ і(здран)- лн Мт 9, 33 Зогр Мар Ас (ннколнже... таковы Сав); да тако рекж іѵ’ оѵта>е еіліо так сказать Іак гіка)іс, аЬусЬ іак гекі: еже оуво который кетъ роднвын • довыаго сего... да тако рекж чоудънын градъ земънын кетъ Супр 272, 9; тако ми (употр. в клятвен- ных выражениях) с вин. или с им. да кля- нусь кем, чем ргіхаНат ргі пёкот, пёсет-. тако мн ко гы азъ ва имамъ ліжчнтн Супр 2, 17; тако мн вози • вльшьство нѣкок кыстъ Супр 74, 21 2. тако... іако (же) оѵтан;... а>5(те), тоюѵтое... состте, ёлі тоаоѵтоѵ... ахтте так (столько, настолько, до такой степени)... что Іак (ѵеіісе), іоіік, паіо- Іік... ге (аг): тако во в(ог)ъ вьзлкбн мира • ѣко с(ы)иа своего нночАдааго дастъ И 3, 16 Мар Ас (2) Сав (0 Зогр); вьзлювлеи тако дѣвъство • ѣко ліатере съмотреннѣ твоего на- писати Евх 80623; тако кладу житик вогъ почь- те • іакоже н по съмрьтн кго славьнѣнша сътвори Супр 43, 9; тако кротъкъ вѣаше н сьмѣренъ ерьд’цемъ • іакоже днвнтн са вьсѣмъ Супр 544, 29 3. оѵтіоь (и) потом (а) рак: ИЗИДОША коуп’но вьси звѣрнк • Н НЗМОрНША вьса чловѣкы... н тако ндоша въ поуста мѣста 687
ТАК ТАК Супр 184, 25; ндѣмъ да видимъ дѣло • и тако да приведенъ вждетъ сѣдннавын старьцъ Супр 234, 14; срьваннк тъкмо прнкмьА • и се сь -0>ѵмн<атосьннмъ пепеломъ растварѣѣше ти тако іадѣѣше Супр 297, 15; нзлѣзн и ставн а въ малѣ • донелнже съвръшенок прннмет’ нцѣленьк старьцъ * н тако вьлѣзжтъ к немоу Супр 555, 8 II. союз 1. соединительный 6цоіа>е, хаі (как) и ()аког): Гзводьь окованыьь мжжьствомъ • тако прогнѣважціьььь жнвж- цнаіа въ грокахъ Пс 67, 7 Син 2. противи- тельный оѵта>, оѵтше и все-таки, несмотря на это (на то) ргесе, ргезіо: свѢшта ношауж • і тако его не оврѣтаахж Клоц 5а 9; отъда оуво кмѴже вѣ вържчено кдно таланто • нъ н тако осжжденъ выстъ Супр 378, 16 3. результа- тивный оѵгш, оѵта>е, уар оттого, потому итак а іак, ргоіо, іесіу: нападъ же тако на пръсніс(оусо)въі • г(лаго)ла емоу И 13,25 Зогр Мар; тако вьспоіж імені твоемоу въ вѣкы Пс 60, 9 Син III. частица 1. присоединительная оѵта>е, хаі не переводится: і(соу)с(ъ) же троуждь са отъ пжтн • сѣдѣаше тако на кллдазн И 4, 6 Зогр Мар Ас; ти відѣвъше тако днвшііа сіа Пс 47, 6 Син; дроузи’Г жегомн • дроузнТ же давнмн * тако господьнж сьмрьть вьзаша Супр 57, 3 2. усилительная тако ли, тако ли и е вопросительно оѵтюс, (оѵ) так ли, не- ужели, возможно ли сог, сог (пе): тако ли вы неразоумьлнвн есте Мк 7, 18 Зогр Мар; тако лн не възможе * еднного часа повьдѣтн съ мноіж Мт 26, 40 Зогр Мар Ас Сав (како Евх 47а 11); тако лн наказашА ва мжкы Супр 182, 27; не тако лн подовааше пострадати х(ри- стосо)у Л 24, 26 Зогр Мар Ас (снце Супр 478, 1 и 4) □ ч ь т о тако ті оѵтіое что так, почему же ргосрак, сорак: чьто тако страшивн есте • како не імате вѣры Мк 4, 40 Зогр Мар.— Зогр Мар Ас Охр Сав Унд Боян Ен Син Служ Евх Клоц Супр Хил Зогр-лл.— Ср. такожде, такоже, сице ТАКОВЪ, -ыи мест.-прил. (73) тоюѵтое, тт)Ліхоѵто<;, тоооѵтое, оѵтох; (!) такой, та- ковой іакоѵу: іже аште едино таковыхъ от- рочАтъ • прніметъ въ іма мое • ма прнемлетъ Мк 9, 37 Зогр Мар, таковынхъ Ас; таковое посжжденье рекъше велью іспытанью • і пош- тенью са съподобіша Клоц 26 20; како оуво възможемъ прнстжпнтн къ таковоуоумоу мжчн- телю Супр 215, 26 сз таковаа с мн. в знач. сущ.: о немьже азъ слышж таковаѣ Л 9, 9 Зогр Мар; іхъже ради грлдетъ гнѣвъ в(о)- жен • на творАфАіА таковаа Евх 916 22-23; кто сьде кстъ цѣсарь славѣ • кто сь кстъ та- ковън • таковаа съ толнцѣмн сьде творА чоудеса Супр 466, 21.—Зогр Мар Ас Сав 688 Евх Клоц Супр Зогр-лл.— Ср. снцевъ, снць, такъ. таковьсь Клоц 2а 24 см. тако и сь такодѣетъ Мт 6, 30 Ас 366(5 12 см. тако и одѣти ТАКОЖД6 нареч. и союз (>100) [такжде Мар (1), такозе Киев (2)] I. нареч. оѵта>, оѵта>е, охтаѵта>5, 6цоіа>5, есрацЛкоб (!), тоѵ аѵтоѵ тролоѵ, то (8’ аѵто), тоѵѵаѵтіоѵ (!), бцоюе (!) также, тоже, подобно Іакіёг, робоЬпё: шьдъ же прнемы д талан’тъ • дѣла о нихъ • і прнокрѣте дроугжіж д талан’тъ • та- кожде іже дъва • прноврѣте і дроугаѣ б Мт 25, 17 Зогр Ас Сав (тако н Мар); такожде н моръскаа страна • како вынж хвлли та Евх 1а 15 • ако(же)... такожде ха- Ойе... оцоііое, <Ье(лер)... оѵта>(е) как... так (же) и )ако... іак Іак (іёг) (і): ѣкоже хоштете да творлтъ вамъ ч(ловѣ)цн • і вы творите імъ такожде Л 6, 31 Зогр Мар Ас Сав; да ѣкоже иъи есі невесьскъньь піцьь насънтілъ * такозе же і животъ нашь сілож твоеіж оутврьді Киев 46 4; и да іако жилъ кси на свон земн * такожде съ прилогомъ и оу мене жнвеши Супр 61, 2 • такожде... іакоже 6цоіа>5... хаОсое так же... как (зіе)пё) іак... )ако: такожде ѣкоже выс(тъ) • въ дьнн лот’овы Л 1 7, 28 Зогр Мар; пришъ- дъшоу же дроугоуоумоу оувогоу • такожде плачж- штоу іакоже н прьвоуоумоу длъжннкоу сжштоу Супр 552, 9 2. еіта (и) потом (а)рак: потом же н силы рѣшА... такожде владычьствніа съ окластніж Супр 464, 19 II. союз 1.такожде н соединительный хаі (как) и ()аког) і: въннж прѣстоатн воговн * полоучнвн етери оржжьници • такожде н копннннцн Супр 463, 26 2. результативный оѵта>е потому, итак а іак, а ргоіо, іесіу: ты есн х(ристос)е вино- градъ нстннънын... такожде н нынѣ * прнзьри на виноградъ съ Евх 14а 1-2.— Зогр Мар Ас Сав Боян Ен Киев Евх Клоц Супр.— Ср. тако, такоже, снце ТАКОЖ6 нареч. (18) оѵта>, оѵтох;, бцо- іа>5, йоаѵтше так, также, тоже, подобно іак(іёг), росіоЬпё: г(оспод)ь его • прѣдастъ і мжчнтельмъ • доньдеже въздастъ всь длъгъ своі • такоже и о(ть)ць моі н(е)в(есь)скы • створитъ вамъ Мт 18, 35 Сав (тако Мар Ас) □ такоже ие от>8е оѵта>е все-таки не ргезіо пе: тако же не вѣ равъно съвѣдѣтель- ство іхъ Мк 14, 59 Зогр (і тако же не Мар); ак о(ж е)... такоже а>е... оѵта>(е), ахтлЕр... оѵтсо(е) как... так (и), также )ако... Гак (і): іакоже цвѣтьцъ прѣдъварактъ прѣдъ овош- темъ • такоже н манастырьскок жнтнк • отъходънааго варѣктъ Супр 284, 23; іако цѣсар оуво одръжнмоу печалмн нмѣныа •
ТАК и многдмн тжгамн овьжтсу • іакоже въ пжчннѣ съі • такоже вьсѣмн разлнчндмн влъндмн оукрѣпыактъ са Супр 492, 12.— Мт 27, 41 Сав; Л 20, 31 Зогр; Супр 72, 11; 127, 29; 207, 15; 269, 9; 312, 12; 382, 21-22; 384, 22; 441, 4-5; 492, 12; 501, 10 и 12; 502, 8.— Ср. тако, такожде, тожде, сице т а к о з е Киев 46 4; 6а 8 см. тако- жде ТАКЪ, -ъіи мест.-прил. (78) тоіоѵтос, оѵто5, ёиеіѵо5, оѵтсо5 (!) такой Іакоѵу: снлъі такы ржкамд его вываистъ Мк 6, 2 Зогр (та- ковы Мар)', ежтъ во кдженнцн нже не чрѣвд м(а)терѣ быша тацн Мт 19, 12 Сав (тако Мар Ас, 0 Зогр); о(ть)ць тдцѣуъ іштетъ клднѣиштнуъ са емоу И 4, 23 Зогр Мар Ас; такъ во суставъ естъ Евх 69а 8; тдцѣмн словесы оувѣждтн нмаши мьстн Супр 49, 16; не имате моштн сътрьпѣтн іаростн гнѣва кмоу • нд тдкъіа во напрасно іарнтъ са Супр 29, 18 • такъ... іакъже, іакоже (и), нже Т010ѴТ05... 0105, Т010ѴТ05... 6с, такой... какой (который) Іакоѵу... .іаку (кіегу): сътворншн оустд така іакд же рѣуомъ Супр 380, 27; такъ имамъ арунерен • еже сѣде о деенжж престола Евр 8, 1 Ен; и вждешн въ того такъ • іакоже и онъ Супр 381, 21.— Зогр Мар Ас Сав Ен Евх Клоц Супр Зогр- лл.— Ср. таковъ, снцевъ ТАКЪЖДб, тдкджде, такожде мест. (6) оаѵтб5, 1005, бцою5, Т010ОТ05, иат’ ёиеіѵаб (!) такой же, подобный Іакоѵу, Іепіуг: того ради же и вѣньць такъ жде Супр 376, 6; кто васъ вы уотѣлъ тдкъжде выти Супр 446, 19; (н па)кы двигаетъ кр(ъ)стъ... такожде г(лаго)лАціе пѣнне Ен 31а 17-18.—Супр 378, 23; 381, 2; 522, 17-18.— Ср. такъ, тдкъже, тъжде ТАКЪЖб, тдкдже, такоже мест. (1) лат. нет такой же, подобный Іакоѵу, Іепіуг: ѣкъиже ежтъ ТВОІА сі • слсужьвън въжлюв- леиъніА • тдкънже мънсльмі своімі нън творімъ Киев 5а 4. Ср. такъ, тдкъжде, тъжде ТАЛАИТО, -а с (2) такаѵтоѵ талант (де- нежная единица) Іаіепі, Ьгіѵпа (репёіпі Іедпоіка): ннктоже да не глаголетъ ако кд’но тдлднто имамъ Супр 378, 24.— Супр 378, 16.— Ср. талантъ ТАЛАНТЪ, -а м (67) [тдлдньт- Сав (2), тдлдн’т Зогр (13) Супр (2), тдлднътъ Мар (11)] тсАаѵтоѵ талант (денежная еди- ница) Іаіепі, Ьгіѵпа (репёіпі іедпоіка)’. прнзъвд своьь равы... і овомоу дастъ д талдн’тъ • овомоу же в • овомоу же а Мт 25, 15 Зогр, талантъ Ас Сав, тдлднътъ... талантъ Мар; талантъ Супр 369, 17; възъмѣте оуво • отъ него талдн’тъ • і ТАТ 1 дадите іллжшткмоу • Т талдн’тъ Мт 25, 28 и 29 Зогр Мар Ас Сав; Супр 370, 2 и 3.— Зогр Мар Ас Сав Супр.— Ср. тдлднто тала н’т ъ Зогр Супр см. талантъ тдлднътъ Мар см. талантъ ТАЛАИТЬИЪ, -ын прил. (1) тйѵ тоАаѵтшѵ талантный, талантов род. Іаіепій род., Іукарсі зе Іаіепій: въ лоуцѣ же нндко лежитъ талднтъндіа прнтъча Супр 375, 30 т а л и т д к оу м ъ Мк 5, 41 Зогр Мар см. талиба к оумъ талиба Супр 307, 6-7 см. талнАдкоумъ ТАЛИ'&АКОѴМЪ нескл. (3) [тдлитдкоумъ Зогр (1) Мар (1), талиба коумы Супр (1)] тоАгОа иоѵц, тоАг&а хоѵці (др.-евр.) талнта- куми (т. е. девочка, девуиіка, встань) Іаіі- іЬа кппі (і]. сііѵко, ѵЛап): тдлитдкоумъ • еже естъ съкдздемо • дѣвице тевѣ г(лдго)ліж въстднн Мк 5, 41 Зогр Мар; слово рече надъ дѣвнцж • талиба коумы Супр 307, 6-7 ТАЛЛАРА, -ы ж (2) имя ©ацар Фамарь, Тамара Татага: нюда же роді фдресд и зада • іѵтъ тдмдръи Мт 1, 3 Ас Сав (0 Зогр Мар) ТАЛЛО нареч. (40) ёхеі, ёхеіое, оѵлер, лро5 йц«5 (!), ёѵтаѵ&а (!) 1. там, на том месте Іат, па Іот тізіё: н(соу)с(ъ)... г(ла- го)ла оученнкомъ • елдѣте тоу • дон’деже шьдъ помоліж са тдмо Мт 26, 36 Зогр Мар Ас Сав; тн отндн къ горы поустыьь... тдмо вы естъ далъ г(оспод)ь * денънжіж пнцпж Евх 596 2 • перен. там, на том свете па опопі зл ёіё: нн нынідшьнаа жизни съподовнша са • ни тдмо покоіа полоучишл Супр 98, 28 2. туда Іат, па Іо тізіо: сувоѣ са тдмо нті Мт 2, 22 Ас Сав Боян (0 Зогр Мар); рдввн нынѣ іекддуж теве кдменнемь повити иодеі • і пакы ли ідеши тдмо И 11, 8 Зогр Мар Ас Сав; въ кыиуъ мѣстѣуъ живеши невѣждъ • да тдмо придж Супр 242, 11. — Зогр Мар Ас Сав Боян Син Евх Супр Рыл ТАИбОСЪ, -д м месгность (2) Таѵі5 Танис, Цоан Тапіз, Збап: сътворі чюдесд • въ зелілі егоупетьстѣ на поли танеосѣ Пс 77, 12 Син.— Пс 77, 43 Син.— Ср. зднносъ ТАРАНЬ прил. к мужскому имени Фар(р)а (2) тоѵ ©ара Фарин Рагезйѵ: с(ы)нъ сы ѣко мьннмъ вѣ... дврддмовъ • тарань Л 3, 34 Зогр Мар ТАРЪСИСЬСКЪ, -ын прил. к названию города Фарсис (2) [тдрьсьсіціі ! Син (1)] тт|5 ©ар<П5 фарсийский Іагзізку: цѣедрі тдрьсьсіціі отьці дары прінесжтъ Пс 71, 10 Син; съкрсушітъ кордкльь тдръснсъскыіА Пс 47, 8 Син ТАТЬ, -н м (36) икёлтт)5 вор, грабитель хіосіё), Іиріс: не съкрыванте севѣ съкровнштд на земн • ідеже чръвь і тьлѣ тьлитъ • ідеже 689
ТАТ тео татие подъкопаваіжтъ і краджтъ Мт 6, 19 Зогр Мар Ас Сав', кідѣаше татъ течааше съ иімъ Пс 49, 18 Син', краджцінѣ отаи силж его • тьмой. задѣіжцін са • ѣко и тать Евх 476 16.— Зогр Мар Ас Сав Син Евх Супр ТАТЬЕА, -ы ж (7) иколт) кража, воров- ство, грабеж кгасіег, Іоирег: отъ сръдца во ісходатъ • помышленнѣ зълаѣ • оувніства... татьвы Мт 15, 19 Зогр Мар; Мк 7, 22 Зогр Мар', въпадаіж въ влжды... въ развои.... въ татъвы Евх 68а 23; желѣемжьк татьвж • крадомоумоу ісповѣдаьъ Клоц 116 29.— Евх 706 13.—Ср. татьвииа ТАТЬБИНА, -ы ж (1) хХояті кража, во- ровство, грабеж кгасіег, Іоирег: похоулнкъ же крадъшааго о иесытости кго • и наказавъ кго не иачниати отъселі тацѣхъ татьвннъ Супр 42, 13.— Ср. татьва ТАФАТИ нескл. (из греч.) (1) та лаОр страсти господни райі]е: еканК(е)лие от ио(а)и(а) • н тафатн Мар 166а 30 ТАЯЛИ прил. сравн. ст. (3) ёласитшѵ худ- ший Ьогзі: кейкъ ч (ловѣ) къ прѣжде доврое внно даетъ • і егда оупыжтъ са тачаее И 2, 10 Зогр, тачѣе Мар, тачае Ас.— Ср. го- рни ТАЧ6 нареч. (20) еіта, хаі Хоіпбѵ, цеха тайга, іѵа рт) потом, затем, далее роіот, роіе, рак: таче глагола притьчж дроугжіж Супр 369, 15; таче моудАштоу иевѣстьникоу въздрѣ- мапіА са вьса н съпаахж Супр 369, 1.— Супр Зогр-лл. ТАІАТИ, таіж, такшн несов. (3) трхеегбаі таять іаі: ѣко таетъ воскъ отъ лицѣ огнѣ Пс 67, 3 Син • перен.'. цѣли. д(оу)шьъ іхъ зъломъ таашьъ Пс 106, 26 Син.— Пс 21, 15 Син т а и.(н) см. таити тваратн Супр 381, 25 см. тваратн ТВАРЬ, -и ж, чаще собир. (58) 1. лоітща, лоітіаіе, 8тщюѵрутща создание, творение, порождение (действие) іѵогепі, зіѵогепі: псалмъ да(въі)довъ о тварі вьсего мира Пс 103, 1 Син 2. итіепе, итіара, фѵаіе, лоі'тща, та лоітіцата, лХааца, 8т)цюѵрут)ца, итр- (!) создание, творение (результат дей- ствия) іо, со )е зіѵогепё, зіѵогепі, іѵогзіѵо: проповѣднте еванѣ(е)лне вьсеи тварн Мк 16, 15 Мар Ас (0 Зогр); нсплъні са зелмѣ тварі твоеьь Пс 103, 24 Син; нже арикмъ прѣдъ чловѣкъі похоуленын • н сь ткарьмн вьчьте- нын Супр 190, 3; нынѣціьнее раздроушенне • твоихъ тварей Евх 65а 8; ч(ловѣ)къ естъ съсждъ • тварі вьсеьь сілнѣн Клоц 10а 15; ты отъ четыръ стоухнн тварь съставль Евх 4а 1; строитель вьсеи тварн Супр 143, 16.— Мар Ас Ен Син Киев Евх Клоц Супр.— 690 Ср. лице, съзьдаиик, сътворкник, творъ, оутварь ТБАРІАТИ, -аіж, -акши несов. (1) 8іа- лкааоеіѵ образовывать, создавать иіѵагеі, ѵуіѵагеі: иаоучи джшж (!) тваратн ти оуста оустомъ христосоклмъ подовАшта са Супр 381, 25 ТБОИ, твоа, твок мест. (>2000) пой, обе, 6 лара ооѵ, ѵцётерое, аѵтоб (!), 18105 твой Іѵіі): речеши вратроу твоемоу Мт 7, 4 Мар Ас (своемоу Зогр Сав); вьиідж въ долгъ твоі Пс 65, 13 Син; оукрѣпи и въ врань иеви- днмааго врага крѣпъкоіж твоеіж енлоіж Евх 95а 5; съревро твок съ товоіж вждн въ пагоувж Супр 363, 29; і моѣ вьсѣ твоѣ сжтъ • і твоѣ моѣ И 17, 10 Зогр Мар Ас Сав; се ілиши твое Мт 25, 25 Зогр Мар Сав (свое Ас); из- бѣгни із него • съ в’сѣмн твоими Евх 486 20 • 6 еіс; стё относящийся к тебе, свойствен- ный тебе ѵгіайирсі зе к іоЬё: иа акротомѣ • 1 Д(°Ч')Хокьн'Ь камеии твои, вѣры Евх 936 18; вѣра твоѣ въ насъ да въздрастетъ Киев За 14; влагословькнъ ксн г(оспод)н в(ож)е отецъ нашихъ • нже рава свокго алк^андра... на твок оувѣдѣннк... прнведъ Супр 161, 13.— Зогр Мар Ас Сав Охр Унд Боян Зогр-пал Ен Син Служ Киев Евх Клоц Супр Рыл,— Ср. свои, ты ТБОРИТИ, -ріж, -риши несов. (>700) [тво- рітиті (!) Клоц (1); творить-е Клоц (1)] 1. лоіеіѵ, црёреіѵ, лраааеіѵ, 8іалраааеіѵ, ёлі- текеіѵ, ауеіѵ, ёитекеіѵ, текеіѵ, ёруа^еегбаі, леіОеаОаі (!), аѵёхеаОаі (!) делать, совер- шать, производить сіёіаі, копаі, сіпіі: чьто творите • егоже не достоітъ творнтн въ ежвотж Л 6,2 Зогр Мар Ас; да не чкетъ шюіца твоѣ • чьто творнтъ десница твоѣ Мт 6, 3 Зогр Мар Ас Сав; чоудо творншн Супр 140, 19; нѣсть творьы довра Пс 52, 4 Син; что достоитъ въ совоты довро ли творити или зъло творити Л 6, 9 Мар Сав (довро творити... зъло сътворити Зогр Ас (2) • пейоративно чьто комоу, иа кого делать, совершать что-л против кого-л., во вред кому-л., допускать, причинять сіпіі пёсо (ргоіі) пёкоти, расЬаі, сіороизіёі зе: и даждъ кмоу повѣдити вьса оумышленнга • гаже творитъ на нь Супр 226, 7; рать творлтъ на в(ог)а Супр 419, 8; по вѣждъ зьль • и ие твори лжкъ послоушннкомъ Супр 433, 4; кже творѣше воквода мжкы крьстніа- номъ Супр 19, 29; молите • за творАштАіА вамъ напасти Мт 5, 44 Зогр Мар Ас (о иапасть- ствХіжціихъ вамъ Сав); волѣзнн веспрѣстанн кмѴ творл Супр 567, 8 2. лоіеіѵ, 8іалераі- ѵеіѵ, текеіѵ, аѵѵеіѵ исполнять, претворять, осуществлять ріпіі, парігіоѵаі, изкиіесгіоѵаі: творитъ воліж о(тъ)ца моего Мт 12, 50 Зогр Мар; крѣпость» творььціе слово его Пс 103, 20
тео Т ТЕО Син; іѵвычди і\ъ творѣаше Евх 23а 25; твоѣ покелѣннѣ творити Евх 816 5; і никътоже отъ васъ творитъ закона И 7, 19 Зогр Мар (нет Ас) 3. лоіеіѵ, ёеуа^еоѲаі, ёцлоіеіѵ, тіх- теіѵ, ёлітекеіѵ, ларё/еіѵ, ёцлоіеіѵ вызы- вать, порождать рйзоЬіі, ѵуѵоіаѵаі, Ьидіі: нжденн траса вицик... творАцпж клъчетъ зжвы его Евх 45а 2; врѣжъиыи же кдмы • толма соухъ зѣло кстъ и везъ влагы • іакоже инка- коже влагы творити вь хлѣвинѣ Супр 300, 5; нжденн із него в’сь д(оу)уъ творАціеи жаждіж Евх 296 20; послоужь о(ть)цю своемоу и(е)- в(е)съноумоу • в(ог)оу в’семогжціюмоу • тво- рдфклиу силж Евх 486 7-8 9 лоіеіѵ с союзом № или инфинитивом заставлять, принуж- дать, подстрекать кого-л., вводить (во ис- кушение, в грех ит.п.) кого-л. иѵасіёі пёкоіго до пёсеіго, тіі ггёкоіго к пёсети, рйзоЬіі (хе), сіпіі (хе): вьсѣкъ поуштдььн женж своіж • развѣ словесе люкодѣінадго • творитъ іж прѣ ливы дѣдти Мт 5, 32 Зогр Мар; глоухыы» творитъ СЛЫШАТИ • I нѢмЫІА г(лДГо)лДТИ Мк 7, 37 Зогр Мар; възвеселітъ сіа г(оспод)ъ о дѣлѣуъ своихъ * прізірдьь иа зеллліж творьь и> трььсті сы» Пс 103, 32 Син; творітъ вьса ны • дд вждемъ тѣло едіио Клоц 96 7 4. лоі- еіѵ, дтцтюѵруеіѵ, ллііооеіѵ творить, сози- дать, делать, производить Г.ѵогіі, сіёіаг., гйоіоѵоѵаі: творите севѣ вълдгдлицід не ветъ- шаикціаіа * съкровиціе не скждѣіжціее нд и(е)- в(е)с(ь)хъ Л 12, 33 Сав (сътворнте Зогр Мар Ас); сягтъ. дѣла ржкоу чловѣчьскоу • отъ камени и отъ дрѣвд творени Супр 49, 27; тво- рдштд словомь • і повелѣиьмь вьсе Клоц 46 35 5. творити (си) лоіеіѵ, срёреіѵ а^еге обра- зовывать, производить; получать, приобре- тать, извлекать ѵуіѵагеі (зі), сіёіаі (зі): егдд вьсѣно вждетъ въздрдстетъ • і вждетъ воле всѣхъ зелиі • і творитъ вѣтви велыА Мк 4, 32 Зогр Мар; и(соу)с(ъ) миождіша оученикы творнтъ И 4, 1 Зогр Мар; повелѣти тѣлеси поспѣхъ творити дѣтемь Супр 249, 24; подоба тн вѣ дати сьревро мое прикоупъ ТВОрАШТИИМЪ Супр 369, 30 • перен.: не тако тажько си тво- рн Супр 205, 8 • сраѵта^естОаі выдумывать, представлять себе тузіеі (зі), ргесізіаѵоѵаі (зі): сьде ксмъ дѣлесемь д оумом’ севе си тдмо сжшта творж Супр 343, 18; ииѣмь лнцемь кже иа йь таи творлшта Супр 359, 23 • да- вать, приносить (плоды, урожай; пользу) сіаѵаі, ргіпазеі (ріоду, йтосіи; иіііек): ие можетъ дрѣво довро плода зъла творити • ни дрѣво зъло доврд плода творити Мт 7,18 Зогр Мар Ас; тн отиди въ горы поустыьь • вь дрѣво еже ие творитъ сѣмени Евх 596 1; ие отъвѣжа ли лѣность кстьства • ие ныніа ли кстъ класъ творАшти Супр 249, 15 6. комоу, къ колку, о коли, лоіеіѵ, тіОеоОаі, /ргісгВаі при- лагать, стараться, использовать ѵупакіасіаі:: строАштинмъ ово (! вм. оуво) ик ие дады лѣпддго творнтн промышлгага Супр 281, 25-26; вьсѣлѵі овразы творіаѣше спѣхъ въгодити вогоу Супр 280, 25-26; творли во спѣшеиик волиТ даръ прн- кмьктъ Супр 377, 27; не видиши ли вь ндзѣ’мъ подвизѣ • КДКО МНОГО ТВОрАТЪ свок прилежди’к Супр 497, 6 • поступать, проводить (время) Ігаѵіі (саз): тако же творддше вьса лѣта жн- тиіа свокго Супр 207, 15-16 7. кого, чьто кого, чьто лоіеіѵ делать кого-что-л. кем-чем-л., превращать кого-что-л. в кого, во что-л. сіпіі пёкоко пёкут, тёпіі пёкоко ѵ пё- коко: не творите домоу о(ть)цд моего • домоу коупльнаего И 2, 16 Зогр Мар Ас; творы» ди- г(е)лы своіа д(оу)хы • и слоугы своіа огнь пдльмрь Пс 103, 4 Син; Евр 1, 7 Ен; \» чловѣче • кже са творишн покддиию сжпротивьннкъ Супр 361, 11; сдллд са послоухъ севѣ творишн Супр 241, 20-21 • кого кын делать кого-что-л. каким-л. сіпіі пёкоко пёіакутп: оуготовдіте пжть г(осподь)иь • правы творите стьза его Мк 1, 3 Зогр Мар А с Сав; весѣдд твоѣ двѣ та творнтъ Мт 26, 73 Зогр Мар Ас Сав; достойна твор А ТА • I ОуЧАСТЬЮ с(ва)тЫХЪ • ІПрѢ(по)- д(о)въиыхъ о(ть)ць ндшнхъ Евх 926 22; живдіа сила и живы ТВОрА вьса Супр 143, 6; цѣсдреви ли творишн зндид Супр 87, 22 • ѵоці- 4еіѵ считать кого-л. кем-л., принимать кого-л. за кого-л. рокіасіаі:, тіі, роѵахоѵаі пёкоко га пёкоко: рдвьиъ са творА в(огов)ѵ И 5, 18 Зогр Мар Ас; дште лла достойна тво- ритд выти • то прииллж постдвькинк Супр 286, 11 отворити са къто я<}оалоіеіа'&аі, ѵлохеіѵеоОаі, дёуеаОаі делать вид, притво- ряться кем-л.; выдавать себя за кого-л. зг.а- ѵёі зе, ѵусіаѵаі: зе, сіёіаі зе, гГкаі зі: вьсѣкъ іже са творнтъ ц(ѣсд)рь • противнтъ са кесдреви И 19, 12 Зогр Мар (нет Сав, 0 Ас); тъ тво- рѣдше са далече іти Л 24, 28 Зогр Мар Ас; посълдшА дѣлдтелА • творАште са прдведь- инци сжште Л 20, 20 Зогр Мар; о доврѣ дѣлѣ ие мештемъ кдмеииѣ ид та • нъ о влдсвнмиі • ѣко ты ч(ловѣ)къ сы творишн са самъ в(ог)ъ И 10, 33 Зогр Мар Ас; Супр 330, 25; что рекжтъ прѣмо семоу творАштни са чнстн • чистѣишиихъ севе Супр 358, 13; иже са таа- ште творѣдхж Супр 109, 2 8. лоіеіѵ, ёліте- деіѵ, бюте/іеіѵ, ауеіѵ, ле<}ісп:(}ё<реіѵ, олді^е- сгОаі (!) подготавливать, готовить ргіргаѵо- ѵаі: (зі), сЬузіаі: на господа жидове творлтъ лддннк Супр 385, 3 о творити са на кого собираться, готовиться выступать про- тив кого-л. сЬузіаі зе па пёкоко: отроци СЪЛЛЪіСЛАТЪ А ОТЬЦіІ СА НА ОуВОН ТВОрАТЪ • И МЛАДеКЬЦИ ВОГОСЛОВАТЪ • А ОТЬЦН ПА ВОГА 691
ТЕО Т60 са творлтъ Супр 333, 7; онн лжкалін на оукнкннк на нь творауж Супр 387, 18 * устраивать, проводить, организовывать рогадаГ., 8Іго]іГ, ог^апігоѵаі: егда творншн пнръ • зовн ннштаьь • маломоштн • хромъ> • слѣпы Л 14, 13 Зогр Мар', вь пештерѣ... нжде ПО ОКЫЧАЮ НМЪ кѣаше творнтн съкоръ нсаѵрь- скоуоумоу градоу Супр 26, 16; пакы на владыкж вѣште твордтъ ракі Супр 424, 25; како... страшноуоумоу творншн погрекеннк Супр 456, 14; адъ чловѣкоу жрътвъі не творж • кръстн- іанъ ко ксмъ Супр 132, 4 • праздновать зіаѵіі, сіггеі зѵаіек: льстлште са мнатъ пасхж творітн Клоц 7а 17; Супр 418, 10; в’са праздь- ннкы творнтн Евх 31а 24; іѵ ннуъже памать творимъ нынѣ Евх 64а 6; велнкъ же день тво- рАште аполіѵноу Супр 26, 13-14; томоу къівъ шоу окноштьннцж творнША въ намѣнеиѣн цръ- къвн Супр 208, 18-19 9. лоіеіѵ, лраооеіѵ поступать, вести себя, действовать каким-л. образом зееіпаі., росіпаі зі: по дѣлом же нхъ не творіте Мт 23, 3 Ас; вьлѣзъ же кезкожь- нын жтрь въ градъ • акы кезкожьнын тво- рѣше Супр 56, 24 * о коли», съ цѣли» поступать, обращаться с кем-л., относиться к кому-л. пакіадаі, ]е<1паг. з пёкут: к((о)же о)... нашихъ ткорл(н).. (съ на)лш по твоемоу съмотренню Ен 33а 18; нъінга оуко то слы- шавъше повелѣннк кже повелѣно вы кетъ о мьнѣ творнтн • то скорѣй творнте Супр 259, 24 10. возвр. или страдат. без доп. или о коли», мели» уіуѵеоОаі, лраооеоОаі, гелеісгОаі, елітелеіоОаі случаться, про исходить зіаѵаі зе, <1Гг зе: на нем’же мѣстѣ до дьнешьніааго дьне цѣл’кы лиіогы творлтъ са Супр 532, 12; посълауъ ко і къ немоу • і се ннчьто же достоіно съмрътн • творено естъ о немь Л 23, 15 Зогр (сътво- рено Мар); да не мьнатъ мьчьтоу къітн тво- рнмоуоумоу Супр 316, 23; творнмок же кы- вааше на оукоръ Супр 435, 7- + творкнъ квасъ см. квасъ; клагодѣть творнтн см. клагодѣть; кезаконнк творнтн см. кезаконнк; кѣдж творнтн см. вѣда; внновьна творнтн см. виновенъ; врѣдъ творнтн см. врѣдъ; в ъ з д ы - Ханнк творнтн см. въздъіханнк; г р ъ - дыник творнтн см. гръдынн; докро творнтн см. докро; до врьха.до конь- ца плодъ творнтн см. плодъ; д р ь з ъ творнтн см. дрьзъ; дѣланнк творн - т н см. дѣланнк; жрьтвж творнтн см. жрьтва; зависть творнтн см. зависть; нзоуньшннж творнтн см. нзоуньшнна; И М А творнтн см. нма; нсповѣданнк творнтн см. нсповѣданнк; нсправлкннк творнтн см. нсправлкннк; нцѣлкннк 692 творнтн см. нц’ѣлкннк; кл д с т> творнтн см. клдсъ; крьстъ творнтн см. крьстъ; коупліж творнтн см. коуплід; л^чьвж творнтн см. лѣчьвд; лювъі творнтн см. лювъі; лжкъ творнтн см. лжкъ; милость творнтн см. лшлость; мнлостъініж творнтн см. мн- лостынн; молнтвж творнтн см. молит- ва; мольвж творнтн см. мольва; на- пасть творнтн см. напасть; н д р н ц д - н н к творнтн см. ндрнцдннк; нжждж творнтн см. нжжда; овндж творнтн см. овндд; огавнк творнтн см. огавнк; окоусж творнтн см. окоусд; пакость творнтн см. пакость; памать творн- т н см. памать; плачь творнтн см. плачь; п л о д ъі творнтн см. плодъ; п о л ь - 5Ж творнтн см. польза; попеченнк творнтн см. попеченнк; п о с л оу х ъ с а творнтн см. послоухъ; п о с о в н к тво- рнтн см. посовнк; поціеннк творнтн см. поціеннк; прнкоупъ творнтн см. прикоупъ; Пр’ЬдДННК творнтн см. прѣ- ддннк; п р ’к л ю въі творнтн см. прѣлювъі; п ’Ь с н ь творнтн см. п’Ъснь; п ж т ь тво- рнтн см. пжть; рддость творнтн см. Радость; свнстаннк творнтн см. евн- стдннк; енлж творнтн см. сила; с л оу ж ь - вж творнтн см. слоужьвд; стрдждж творнтн см. стрдждд; съвітъ тво- рнтн см. съв’йтъ; съпдсеннк тво- рнтн см. съпдсеннк; еждъ творн- тн см. еждъ1; тельць творнтн см. тельць; троудъ творнтн см. троудъ; трѣвъі творнтн см. тр^вд; оу коризнѣ творнтн см. оукорнзнд;хоулж творнтн см. х°ѴЛ4> чоудесд творнтн см. чоудо; шьствнк творнтн см. шьствнк.— Зогр Мар Ас Сав Унд Зогр-пал Боян Ен Син Киев Евх Клоц Супр Хил Рыл.— Ср. дѣ- лати, Д’ЪіАТН твор нтнт н Клоц 16 23 см. творнтн ТВОРЪ, -д м (2) 1. поіт]сп<; создание, тво- рение дііо, ѵуіѵог: н(е)к(е)са Тсповѣдаіжтъ славж к(о)жъвк > творъ же ржкоу его възві- штаетъ тврдъ Пс 18, 2 Син 2. греч. нет нарыв ѵгеб, пасіог: посълн въ ма с(ва)ты д(оу)хъ твон • іцѣлѣикціааго в’сего ч(ловѣ)ка • отъ в’сего твора • і отъ в’сего врѣда Евх 416 12.— Ср. тварь, врѣдъ, гнон ТВОРЬЦЬ, а м (30) лоітустіб, бтщіоѵруде, итіептіб, лХаоттіе, архітёхтсоѵ, беалотцс, Оедс; (I), лтіѵп (I), <Х?о<; (!), творец, создатель Іѵйгсе, зіѵогііеі: вл(адъі)ко г(оспод)і к(о)же нашъ • творьче в’семоу Евх 65а 5; творць (!)• дрѣво отъѣдъ • дрѣвъноумоу родоу даетъ Клоц 10а 39; кезаконннкъ праведьннка • і
тво ТВОрЬЦА ЗАКОНОМЪ • ОБѣшТАВАеТЪ СА ДАрЪСТ- вовдтн Клоц 146 16; Супр 453, 7; и трьпѣѣше ВлѢкОМЪ ТВОрЬЦЬ ОТЪ ТВАрН • зъддтель отъ ЗЪДАННІА • ТВОрЬЦЬ ОТЪ СЪТВОрЕНААГО СуПр 432, 1 и 2.— Евх Клоц Супр.— Ср. зижди- тель, зьддтель, съ дѣтель, съзьддтель ТВОРЬЧЬ прил. (1) тоѵ бтщіощтуоѵ отно- сящийся к творцу, создателю іѵйгсйѵ, зіѵо- гііеійѵ: нъ вьсѣ оуко докрд сжтъ • і зѣло дкрд (1) • і творьчА мждрості хждОжъствіѣ Клоц 10а 7-8 твор а Супр 399, 14 см. корень ТВОрАШТННХЪ Клоц 36 9 см. трьпѣтн ТКОРІ6НИІ6, -ніа с (1) греч. нет изготов- ление, приготовление сіёіапі, ргіргаѵоѵапі: имамы двѣ пештн * на твореньи вдроу Супр 540, 18.— Ср. зьддннк Т В р Ъ Д- см. тврьд- ТВРЬДО нареч. (2) [твръдо Евх (1) Супр (1)] греч. нет 1. крепко, надежно реѵпё: въко- КОПАВЪШЕ чеТЫрН ДрѢвЕСА • И ПрОТАГЪШе ПО дрѣкесемъ прнвАждте н твръдо Супр 159, 1 2. твердо, неотступно реѵпё, сійзіесіпё: аціе к’то твръдо ВЪЗДрЪЖНТЪ СА ЕТЪ (!) в’СЕГО • то въ скорѣ ПрННМбТЪ ОСЛАКЖ Евх 696 2.— Ср. тврьдѣ ТВРЬДОСТЪ, -и ж (2) [твр’д Супр (1)]: съ твьрдостннк цет’ аслроЛеіок;, аа- срсЛсос; надежно, бдительно ргі'зпё, Ьесіііѵё: кназъ... повелѢ... съ вьсѣконк твр’достнвк блюсти а Супр 177, 15-16; потъшта са съ вьсѣкои. ТВрЬДОСТИІЖ СЪПНСАТН Супр 271, 27 ТВРЬДЪ, -ъін прил. (17) [твръд- Ен (2) Син (1) Клоц (1) Супр (4)] 1. атесебе твер- дый іѵгсіу: прівръгж са въ твръдъі камень Клоц 126 22; тврьдъін Супр 448, 18-19; • перен. ёбдаіое, РёРаюе, цбѵіцое, ёбсаісое (?), (такруоіѵ (!); (не тврьдъ аататое) твер- дый, мужественный, непоколебимый реѵпу, сійзіесіпу: дд (окрА)ціем’ са тв(ръдн въ то)і напасти Рыл 4аа 32; к’то тврьдд оуллд не нмдтъ Супр 63, 5; СЕ съказаннк кротости тврь- дддгоіЧѵснфд Супр 367, 5-6 2. д/щэбе, атецебд неприступный, укрепленный, надежный реѵпу: кжді мнѣ въ к(ог)д заштітітелѢ • і кь мѣсто твръдо съпдсті міа Пс 70, 3 Син; твръдое (ос)иовдніе к(о)жне • стоитъ 2 Тим 2, 19 Ен.— Ен Син Клоц Супр Рыл.— Ср. крѣпъкъ ТВРЪДЬ, -и ж (6) [тврдъ Син (1), твръдь Син (2) Евх (1)] 1. асиракеіа твердость, прочность, основательность іѵгсіозі, реѵ- ПО5І: ОСНЫКАІАН ЗЕМЛІЖ НА ТВрЪДІ СВОЕІ Пс 103, 5 Син • перен. '. съ многонк тврьдыж • съва- занъ Супр 468, 2 • перен. непоколебимость, твердость зііа: прѣпоѣшн са твръднвк Евх 84а 23-24 2. б/бушца крепость, цитадель тео Т реѵпозі, Ьгасі: (т)воѣ цнркыгаѣ твръдь зд(ш)- чіті нън г(оспод)і Киев 46 17 3. отеуёшца небосвод пеЬезка кІепЬа: творъ же ржкоу его възвѣштдетъ тврдъ Пс 18, 2 Син.— Пс 88, 41 Син.— Ср. тврьдѣль ТВРЬДѣ нареч. (3) [твръдѣ Супр (3)] аасроЛах; надежно, крепко іѵгсіё: повелѣніА вльсвн троупъ кго къврѣштн въ гамж глжкокж • н стрѣштн кго твръдѣ Супр 269, 9 • перен. твердо, непоколебимо реѵпё: дд ннктоже ВАСЪ ОТЪЛЖЧНТЪ ОТЪ лювьве ХрНСТОСОВЪІ • твръдѣ стоите Супр 236, 14-15.— Супр 72, 3.— Ср. твьрдо ТВРЬДѢЛЬ, -и ж (1): тврьдѣль ие- к е с ь и д га атедёсоца тоѵ оѵ(>аѵоѵ небо- свод пеЬезка кІепЬа: дд кжджтъ звѣздъі по тврьдѣлн иевбсьиѣн Супр 317, 17-18 (Быт 1, 3).— Ср. тврьдь теке, текѣ см. ты т е к- см. теціи ТеКТОНОВЪ прил. (2) тоѵ тёхтоѵое плот- ников іезагйѵ: ие сь ли естъ тектоновъ с(ъі)нъ Мт 13, 55 Зогр Мар тектонъ, -д м (2) [тек’тоиъ Зогр (1)] тёхтсоѵ плотник іезаг: ие сь лн естъ тек’тоиъ • с(ъі)иъ мдрніиъ Мк 6, 3 Зогр, тектонъ Мар.— Ср. дрѣкодѣлга т е к ъ л д Евх 866 11 см. ^еклд т е к’т о н ъ Мк 6, 3 Зогр см. тектонъ Т6ЛИЦА, -а ж (3) ацѵок; овечка, ягненок оѵеска, )еЬпё: чловѣкъ... нмѢа телнцж кдниж • гаже... нд лонѣ кмоу съпддше Супр 359, 29; когдтын во штада своа чрѣдъі • поустнвъ ПОА телнцж ННШТААГО • Н ЗАКЛА ик штоуждемоу Супр 360, 5-6.— Супр 360, 13.— Ср. агна, ОВЬЧА тельць, -а м (22) цбо/ос теленок, те- лец іеіе: прнведъше тельць оупнтѣнъі • зд- колѣте Л 15, 23 Зогр Сав, телецъ Мар, те- лець Ас; 1 годѣ кждетъ к(ог)оу пдче ТЕЛЬЦА юид • рогы Тздѣикштд і пдзнегъті Пс 68, 32 Син ф тельць творнтн цоо/олоіеіѵ поклоняться золотому тельцу кіапёі зе гіа- іёгпи ѣеіеѣі: сътвори ндмъ косы и телецъ тво- рнтн Супр 127, 14,—Зогр Мар Ас Сав Син Евх Супр тельчь, -нн прил. (1) тсоѵ цбо/оіѵ теля- чий іеіесі, іеіаі род.: (кръвъж козълеж) н телъч..ж Евр 9, 12 Ен темьѣиъ Л 1, 10 Мар см. тьмнганъ теодорд Ас 114ва 7; Ен 246 10-11; теіѵдорд Ен 35а 10 см. теодорд теодоръ Ас 1526 1 см. •е.еодоръ Те0Д0ТИИ, -нга м имя (1) Ѳеобото^ Фео- дотий ТЬеосІоІиз: мѢ(са)ца сеп(тА)к(рд) к с(ва)тааг(о) м(ж)ч(еин)кд... фнлнпд н теодотііа (!) Ас 1136$ 25 693
тео теопистиіа, -НІА ж имя (2) [тешпнст- Ен (1)] Ѳеоліспт] Феопистия ТЬеорізіё: мѣ(сж)ца сеп(тА)к(ра) й • с(ва)тънхъ м(ж)ч(енн)къ евстатіа н женъі его... тео- пнстніа Ас 1206 17.— Ен 35а 16 теопистъ, -а м имя (2) [лею- Ен (1)] Ѳеолютос Феопист ТЬеорізі: мѢ(са)ца сеп- (тА)к(ра) й • с(ва)тънхъ м(ж)ч(еин)къ... теопнстніл • и теопнста Ас 1206 17; Ен 35а 17 теофилъЛ/, 3 Зогр Мар Ас; Ас 1476 16-17 см. леофнлъ т е п - см. тетн теплость, -и ж (1) Оерцотпе теплота, тепло іеріо: грѣаше іж теплостник ржкы свока Супр 516, 15.— Ср. топлота Т6Р6НТИИ, -ніа м имя (9) Терёѵгюс; Те- рентий Тегепііиз: мжка сватынхъ • терен- тніа • афрнкана • н помпиіа Супр 174., 9-10.— Супр 138, 20; 175, 30; 176, 15 и 29; 177, 13; 181, 7; 182, 30; 185, 15 Т6ОАТИ, тешж, тешешн несов. (1) греч. нет тесать, рубить (топором) Тезаг: кгоже ко прѣді малъі вндѣаше млаты ковома • н крадъвник тешема Супр 161, 30 ТеТИ, тепж, тепешн несов. (8) цаотіуоѵѵ, фрауеккоѵѵ бичевать, бить Ьісоѵаё, ЬіЧ: пнлатъ... предастъ и(соу)са тепъ • да і распъ- нжтъ Мк 15, 15 Зогр (кнвъ Мар)', тепъше оукниктъ іЛ 18, 33 Зогр (кнвъше Мар)', пыхъ тепенъ вьсь дкнь Пс 72, 14 Син • перен.: тако оуво съгрѣшажціен въ кра(тнА) н тепж- цікмъ съвѣстн • иемоціноу сжціоу • въ х(рн- ст)а съгрѣшант(е) / Кор 8, 12 Ен; неджгы тепы Евх 88а 20-21.— Мт 23, 34 Ас; И 19, 1 Мар Ас.— Ср. вити тетраархъ Мт 14, 1 Зогр см. тетрархъ ТбТРАРХЪ, -а м (2) [тетраархъ Зогр (1)] тетраархтіб тетрарх Г.еігагсЬа: въ оно врѣмА • слышавъ иродъ тетраархъ • слоухъ х(рнс- то)въ Мт 14, 1 Зогр, тетрархъ Мар.— Ср. четврьтовластьникъ, четврьтовластьць тетъкА, -ы ж (1) греч. нет тетка іеіа: тетъка контъ са да не отърьвена кждетъ Супр 133, 11 Т6ЦІИ, текж, теченіи несов. (79) [тнцін Евх (1)] трёхеіѵ 1. реіѵ, ёлірреіѵ; (сильно текы ѵбротбхос; прнсно текы аёѵѵаос; ме- домь текын цекіррѵтос; кръвн тецін аіцор- роеГѵ) течь, струиться іёсі: воды рѣчьныА... сѣмо н овамо текошА Евх 16 5; текжштъ Супр 343, 5; рѣкъі же прісно текжштл сташА помръзъшА Супр 90, 9; кръвь течааше рѣками Супр 103, 27 • перен.: вѢчныа каплА медомъ текжштааго источника ра- зорити хоштете Супр 388, 18 2. оѵѵтрёхеіѵ, протрёхеіѵ, яроотрёхеіѵ, хататрёхегу, апо- 694 ТИ трёхеіѵ, ёлітрёхеіѵ, лрооёрхеабаі, хата феѵуеіѵ; (текы броцаіос, брбцоіс, броцаіах;) бежать Ьёгеі: течаашете же ока въ коупѣ • і дроугы оученнкъ тече скорѣе Петра И 20, 4 Мар Ас (0 Зогр); пѣшн отъ всѣхъ градъ тѢша тамо Мк 6, 33 Зогр (прнтѣшА Мар); овн течаахж вь слѣдъ влька Супр 43, 25; текъ кдннъ отъ вратнА на сьрѣтеиьк кго Супр 551, 3 * перен.: пжтъ заповѣде’і твоіхъ тѣхъ Пс 118, 32 Син; прѣдъ нимь течааше (погыкѣль) Хил 1а[5 25; даждн емоу не въ тъціе тнцін (! вм. тецін). •. иъ въ нстниж кѣгатн Евх 816 15 ф сътворкнъ конкмъ тецін іп- лркатос см. конь.— Зогр Мар Ас Сав Син Евх Супр Хил.— Ср. вѣжатн т е ч- см. также тецін течениіе, -ша с (21) 1. ребра течение, поток; истечение іок, ргоисі: і’(соу)с(ъ) стой насъ ради • да ставитъ зълоу теченніа Супр 431, 14 □ теченнк кръве, кръви ()ѵот5 тоѵ ащатоб кровотечение кгѵоіок: косиж са въскрнлні ризѣ его • і акье ста • те- ченье кръве еіл Л 8, 44 Зогр Ас, крьвн тече- ине Сав, течение кръвн Евх 536 1 (токъ кръве Мар) 2. брбцое, то трёхеіѵ движение, бег ро- ЬуЬ, ЬёЬ: слънъце... нек(е)с(ьс)кое теченье гона Клоц 10а 2-3; х(рнстос)ъ же хролщемъ ихъ теченьи даровааше Супр 481, 20 • перен.: вьсь д(оу)ховьнъ кстъ • н дьнь іаче дьнь • на высотж растетъ часты нмъ теченнкмъ оправьданніа Супр 548, 11 • перен. цбх'&о? труд патаЬа: слыша... чловѣка... везъ дъжда кръліАшта са • никакоже потовъ или рыла • или троудовъ • или теченніа • на житнк трѣкоуикшта Супр 429, 27 • перен. брбро$, ЗраРеіоѵ (!) жизненный путь ЬёЬ гіѵоіа: да течение съконьчаетъ • і вѣрж съвлюдетъ Евх 99б 3; теченнк же кго молнтва непрѣстан- на Супр 274, 30.— Зогр Мар Ас Сав Ен Евх Клоц Супр.— Ср. таканнк, токъ2, точеинк теченнк Супр 310, 12 см. оученнк ТИ союз и частица (67) I. союз 1. соеди- нительный хаі, бё, еіта, оѵѵ и а: в’сѣкы га- ды • ютндѣте отъ лознѣ • ютъ нивъ • ютъ врътоградъ • тн отндн въ горы поустыіА Евх 59а 23; кгда прнносншн даръ сн на трѣкнште • тн тоу помАнешн... іако кратъ твои иматъ на та нѣчто • оставн даръ свон Супр 422, 27 (і Мт 5, 23 Зогр Мар, Клоц 9а 17) • в сложных числительных: сжштемъ нмъ чис- ломъ четыри деслти • ти шесть • повелѣ къ сж- дннштоу привести Супр 177, 20 2. противи- тельный бё но аіе, ѵзак: аште ко и тьмамъ (вм. тъмж имамъ) правьды тн палѵАтнвн ксмъ зълоу • вьсе то вез оума Супр 424, 5 (гнѣвъ же дръжімъ Клоц 96 16) II. частица усилит.: како т н пйс как (вот) )ак (рак): съмотрн
ти тих КАКО ТИ И ТЪ • тѣми ОуЧбИИКОМЪ КЛАГО- вѣстнтъ Супр 446, 15; КАКО ти и кымьждо Хждожьством(ь) (з)дпиидет(ъ) Рыл 26$ 16.— Евх Супр Рыл.— Ср. дл, та, тдже, тдче т и мест. см. ты тнвернддьскъ И 6, 1 Зогр; И 21, 1 Ас см. тиверніадьскъ ТИВ6РИИ, -ига и ТИВСРЪ, -д м имя (5) [тивери- Зогр (1) Мар (1) Ас (1) Боян (1); тивер- Сав (1)] ТіРёсиос; Тиверий ТіЬегіиз: въ пАтое же ид десАте лѣто • влддычьствд • тиверьѣ ісесдрѣ Л 3, 1 Зогр, тнвернѣ Мар Ас Боян, тнверд Сав.— Ср. тиверъ ТИВ6РИІА, -ніа и ТИВ6РИІАДА, -ы ж го- род (3) [тивери- Ас (1); тивериѣд- Зогр (1) Мар (1)] Тфёсиас; Тивериада ТіЬегіаз: і ини прндж кордклн отъ тнвериѣдъі И 6, 23 Зогр Мар, от тнверііА Ас ТИВСРНІАДЬСКЪ, -Ъін прил. к тиверига (6) [тдверьѣдъск- Мар (1); тдворьѣдьск- Мар (1); тивериддьск- Зогр (1) Ас (1); тнверьѣдьск- Зогр (1)] тцс ТіРе(иа6о5: м о р е тиверн- адьскок т) Ѳакаааа ттіс; Тфедіабо? Ти- вериадское озеро, Галилейское озеро ]е- гего ТіЬегіасЬкё, ]егего Сга1і1е]8кё: по селіь ѣви са пакы н( соу)с(ъ) • оучен икомъ своімъ • на морн тиверьѣдьсцѣліь И 21, 1 Зогр, тд- ворьѣдьсцѣмь Мар, тнверіддьстѣмь Ас.— И 6, 1 Зогр Мар Ас.— Ср. гдлиленскъ тнверъ Л 3, 1 Сав см. тивернн ТИГРЬСКЪ, -ъіи прил. (1): рѣкд т и г р ь - скд лотацо? Тіуріс; река Тигр гека Ті^гіз: повелѣ ид оутриіа ид рѣцѣ тнгрьстѣ ДД СА ОКрА- штжтъ Супр 59, 30-60, 1 ТИКЪ, -д м (1) ёоолтуоѵ зеркало ггсасііо: вждн тн тикъ лдздръ • Н ВЪ ТОМЪ САМЪ СА вндѣвъ ВЪСТАНИК вѣроун Супр 317, 30.— Ср. зрьцдло ТИЛИЦІ6 (?), -а с (1) лроосолоѵ лицо 08оЬа: и ты ко о мьнѣ н дзъ о текѣ • кд’ио н нердздѣлнмо ксвѣ тнлнште (Івм. лице или свѣтилиште?) • теке рддн косъ твои • кыхъ сынъ твои Супр 468, 29 ТИЛЛСОВЪ прил. к мужскому имени Ти- мей (2) тоб Тщаіоѵ Тимеев Тітаійѵ: с(ъі)нъ т’нмеовъ • вдртимен • слѣпъ сѣдѣдше прн пжти хлмпдіа Мк 10, 46 Зогр, тнмеовъ Мар тнмндиъ Л 1, 10 Ас 148а 10-11 см. ТЬМИІАНЪ тнмотен Ас 1526 1 см. тнмолен ТИМО^еи, -еіа м имя (7) [тимотен Ас (1); лимоАе- Ен (1)] ТщдѲеое Тимофей Тіто- іер въ тжде деи(ь) па(ліа)т(ь) с(ва)- т(ъі)мъ іже ид строуліицн • тімотеоу теодороу евсевнк н дроужннѣ их Ас 1526 1; съкрдшА же са коупносжштАА вѣры • отъ дле^дндрнА ти- молеи • отъ нероусдлилсд же кѵрилъ Супр 201, 10-11.—Ас 141а 23; Ен 16 1 и 3; 23а 15; 36а 15 ТИЛѴЁНИІ6, -иіа с (2) іХгзс, ѵА.т] ил, тина, грязь ЬаЬпо, Ьагіпа: оуглекъ въ ттмѣип глж- кіиъі • Г иѣстъ постоѣньѣ Пс 68, 3 Син; дціе ли еси посъланъ цѣмь • н ПрИМАТАЛЪ са вьне- ЗААПЖ • НЛН 13 морѣ... ИЛИ 13 клдтд • или іс трестиѣ • нлн іс тимѣииѣ Евх 546 7,— Ср. крьнд, крьннк, КАЛЪ, тнмѣно, ТННА ТИЛіѢНО, -А с (1) Ікѵе ил, тина, грязь ЬаЬпо, Ьагіпа: Т възведе міа отъ ровд стр( дс)- ті • Т отъ кръньѣ тімѣнд Пс 39, 3 Син.— Ср. крьнд, крьннк, КАЛЪ, тимѣннк, ТИНА ТИНА, -ъі ж (7) РосРодое грязь, тина, ил Ьаіто, Ыаёо: тъгда цѣсдръ оудлъ възкѣснвъ СА... видѣ мѣсто нѢКАКО • АКЫ ВАПЖ СЖП1ТЖ нсак’шж • Н ТНИЫ СМрЬДАШТЖ пльнж Супр 193, . 13 • перен. ’. кездконыа секе оскврьннтн тнноик Супр 521, 18; въвръгъ секе въ смрддънжик тииж клждъижик Супр 525, 5.— Супр 107, 20; 193, 27; 194, 9; 507, 28.—Ср. крьнд, крьннк, калъ, тимѣннк, тнмѣно ТИНАВЪ, -ыи прил. (1) РодРорое грязный, илистый ЬаЬеппі: и вндѣхъ свок кстъство АКЫ кнсъръ КЛЬШТАШТЪ СА • мрътвок же тѣлесънок вндѣннк • АКЫ ТИНАВЪ КАЛЪ смрь- ДАШТЬ чръиъ Супр 167, 21.— Ср. тииьиъ ТИНЬ, -н ж (1) ремень; кнут гетеп; кпиіа: кнкмомъ же с(ва)тыимъ • коньчаша са тиии н жьзлик Супр 178, 16 ТИНЬНЪ, -ыи прил. (1) тоѵ РоуРоуоѵ грязный, илистый ЬаЬеппі: тоу икремиіа іако въ гамѣ тнньнѣн въ ддьстѣдмь грокѣ Супр 461, 1.— Ср. ТНИАВЪ ТИСА, -ы ж (1) хё6(>о5 кедр сесіг: тісд Пс 91, 13 Син (глосса к: кедрі ліванъскыіа).— Ср. кедръ ТИТЪ, -д м имя (1) Ті'тое Тит Тііиз: мѣ- (са)ца авгос(та) йд • с(ва)та(а)го ап(ос- то)ла тітд еп(искоу)пд Ас 152а 21 ТИТЬЛЪ, -д м (9) [тнтьл- Зогр (1) Клоц (1); тнтел- Ас (1); титл- Мар (2) Сав (1); титъл- Зогр (1) Ас (1) Боян (1)] тітХо$ надпись, заглавие паріз, пасіріз: ндп’сд же і титьлъ пнлдтъ И 19, 19 Зогр, тітелъ Ас, тнтлд Мар (нет Сав); сего же тнтълд • мнозн чнша отъ иодѣі И 19, 20 Зогр Ас Боян, тнтлд Мар Сав; тітьлъ въпьеггъ Клоц 116 6-7.— Ср. дъскд ТИХО нареч. (6) йдёца, цай/ше, уакт|ѵа>- тата тихо ёізе: оиъ же г(лдго)лд кмоу съ кротостнвк • н тихо Супр 554, 10; акы ОТЪрнГАА ТИХО н кез колѣзин ИЗДЪХИЖ Супр 141, 22 • перен. кротко тігпё: цѣсдрь чловѣколккнвъ кетъ н свои вѣрѣ цръ- къвъ п роентъ • ТИХО вьзвѣстивъ НАМЪ Супр 695
тих 200, 16.—Супр 383, 5; 549, 29; 553, 20.— Ср. тихость (сь тихостиіж) ТИХОСТЬ, -и ж (7) ёліеіхеіа, лрабтре тихость; перен. кротость, мягкость ІісЬозІ;; перен. тігпозі: да вѣштакмъ словеса гаже сжтъ пльна тихости • и кротости Супр 380, 4; въ кростостн и въ кезмлъвнн • въ сьмѣре- ннн же и тихости нрава Супр 544, 25 сі. тихостиіж цеха уаХт|ѵдтт|Тое, цета уакт)- ѵтіе тихо, кротко іізе, тігпё: отврьзѣте очи вашихъ срьдецъ • и съ тихостиіж прннмѣте Супр 55, 25.—Супр 381, 10; 498, 20; 553, 24; 568, 14.— Ср. тнхота, кротость ТИХОТА, -ъі ж (1) ёліеіхеіа тихость Іі- сЬозІ; перен. кротость, мягкость тіггккі: съ кротостиіж н тихотоіж вьсеіж • прнстжпанмъ къ трепелѣ хрнстосовѣ Супр 424, 10.— Ср. тихость, кротость ТИХЪ, -ын прил. (6) Я(?фо<;, ікарбс тихий, мирный, спокойный іісЬу, гпігпу, кіідпу: кез’ лѣности сь тихомъ лицемъ * ношааше водж отъ рѣкы ефрата • на рамоу свокю Супр 550, 7; тихок отншнк плаваіжштнТмъ Супр 143, 28; авнк къ тнхоуоумоу прнстаннштоу с(ва)ть- цоу к(о)жыо оустрьмн сд Супр 567, 9.— Супр 117, 18; 383, 20 и 24.— Ср. кротъкъ т н ці н Евх 81б 15 см. теціи ТИШИНА, -ъі ж (8) уакрѵр тишина іісйо; перен. штиль, спокойное море кіідпё тоге: юнъ же въставъ запрѣти вѣтроу • і влъненыо морьскоумоу * і оулеже • і къістъ тишина Л 8, 24 Зогр Мар Ас; Мт 8, 26 Зогр Мар; Мк 4, 39 Зогр Мар • перен. кірт'іѵ тихая при- стань, убежище ргізіаѵ: на покаган’га прнвѣ- гаатъ тншннж Супр 523, 9 ТИШИТИ, тншж, тншншн несов. (1) уакт]- ѵіа^еіѵ умерять, успокаивать, ослаблять Іізіі, икіібпоѵаі: тажцн вѣтрн велнкж дъі- Хаинга снлж на кротость тншаахж Супр 399, 11 т к ъ м о И 17, 12 Мар см. тъкъмо т л ъ к- см. также тлѣцін ТЛЪКНЖТИ, тлъкнж, тлъкнешн сов. (8) хроѵеіѵ постучать, стукнуть гаНоисі, га- Ьизіі: да прншьдъшк і тлъкнжвъшю * акье отвръзжтъ емоу Л 12, 36 Зогр Мар Ас Сав; МОЛНША дѢвнЦА Н ПрнДОША Н ТЛЪКИЖША СуПр 378, 17-18; и нн тлъкнжвъша оуспѣшд Супр 374, 29.—Супр 169, 20; 515, 8-9,—Ср. оударнтн ТЛЪКОвАНИК?, -нга с (1) ёрццѵеіа толко- вание, объяснение ѵукіасі: тогожде Тюанна златооустааго слово • отъ тлъкованнга еѵаіте- лнд Супр 368, 22 ТЛЪКЪ, -а м (4) ё<?цт|ѵебе переводчик (устной речи) і!ит<х"пік: разгнѣвавъ же са н тлъкъ • н отъ цѣсара свокго въпрошенъ кывъ • ч’то кмоу нз’дрече • отъкѣшта... 696 ТО Супр 61, 20; отъвѣштавъ же страстоносецъ тлъкомъ рече Супр 61, 5.— Супр 60, 24; 61, 10 ТЛЪПА, -ъі ж (1) греч. нет толпа Пира: снльнъ дѣлъі • слово слова разорилъ • н тлъпъі вѣсъ кь свинка посъілааше Супр 476, 21.— Ср. мъножьство т л ъ ц-, т л ъ ч- см. тлѣцін тлѣщи, тлъкж, тлъчешн несов. (27) 1. хроѵеіѵ толкать, ударять, стучать ііоисі, Ьизіѣ: тлъцѣте і отвръзетъ сд вамъ Мт 7, 7 Зогр Мар Ас Сав; Л 11, 9 Зогр Мар Ас Сав (2) • хатахблтеіѵ бить, колотить Ноисі, Ьіі: і въінж дьнь і ношть въ гровѣхъ • и въ горахъ вѣ • въпнід і тлъкы сд каменнемь Мк 5, 5 Зогр Мар 2. хблтеіѵ толочь, дро- бить гогііоикаі, гогЬЦеІ: повелѣ вьса вести д вь темннцж • повелѣвъ врьселнк тлъчеио подъ хрьвьтъ влаженааго мжченнка подъсъі- патн Супр 104, 26.— Зогр Мар Ас Сав Супр.— Ср. вити, оударгатн ТО союз и частица (>100) I. союз 1. при- соединительный хаі, бё, оѵѵ, тоіуароѵѵ и а: рѣшд же нюден • четырмі десідты и ше- стніж лѣт(ъ) съзьда сд цр(ъ)кы сі • то ты лі трьмі деньмі сьзіждешн іж И 2, 20 Ас (і Зогр Мар); аггелъ г(оспод)а вьседръжнтелга ксмъ азъ • то того ради вѣдѣ Супр 122, 23 • с от- тенком следствия: не послоушакте лн меие молАштоу мн са вамъ • то ноуднте ліа повелѣнок отъ цѣсара сътворнтн Супр 178, 3; то почто оуко ананнн (и) сапфирѣ • не рече снуъ жде словесъ Супр 363, 12; то имѣннга лн въсхотѣ неврѣгын нмѣннга Супр 432, 23 9 с противительным оттенком но, однако аіе, ѵёак: възъпыж ли зовы то ковк са Супр 240, 16; к(ог)ъ прнзънваетъ... то нѣк’то идън • нѣ кто са подвнжа Рыл 26$ 30 9 с оттенком следствия (часто в вопро- сительных предложениях) итак, тогда, сле- довательно а іак, Іебу: рѣшд же слышакъ- шеі • то къто можетъ с(ъ)п(ась)нъ выти Л 18, 26 Зогр Мар (нет Ас Сав); четыре деслте нуъ кетъ • то какокд’номѴ нѣсть вѢнь- ца Супр 78, 13; азъ же рече вѣдѣ гако присно мене сл^шакшн • то почто о ннхъже вѣси тж- жншн Супр 309, 14 2. начинает главное пред- ложение, следующее после придаточного: аціе... то, нже... то, кгда... то, по- ниже... то, кльма (же)... то, нжде... то греч. нет ...то, ...тогда ...іо, ...ІеЬсІу: аціе оуко свѣтъ іже въ тевѣ тъма естъ • то тьма кольмн Мт 6, 23 Ас Сав (тѣ Зогр Мар); аціе лн хоціешн вь жизнь вьннтн • то съхрани заповѣди Мт 19,17 Сав (нет Мар Ас, 0 Зогр), нжде кета дъва или трнк съвранн въ мок нала • то тоу ксмъ посрѣдоу нуъ Супр 206, 18 (ідеже
то во... тоу Мт 18, 20 Мар Ас Сав, 0 Зогр); иже сжтъ вьведенн вь темьиицж • то лѣпо имъ кстъ дожьддтн дн^,ѵпдтд Супр 137, 1; дште во свока вѣръі не съхрдии • то ни ндшеА иматъ съхрдиити Супр 66, 9; кг’дд во вь рд- теуъ оврѣтдхомъ са • и помолгахомъ к(ог)д • то помдгАдше намъ Супр 72, 24; понеже порж- чаеши са по д(оу)шА лкдьскыіа • то кь грѣсѣ оиого оумьрешн Евх 82а 21; нжде во хотѣник сжпротнвь ВЪІВДК * ТО Н ДРЪЖАШТАА СТрДСТИ оумъ плѣноу вывдктъ Супр 334, 5 II. ча- стица усилительная греч. нет же рак, -г: почто то вѣгдкте Супр 229, 21; молите стрд- и’иааго того чловѣка кгоже то викте и оукдрѣкте Супр 336, 12; дште ли то теве послоушдіж • то ие тъчыж владь ксмъ нъ и жродъ Супр 155, 30.— Зогр Мар Ас Сав Евх Клоц Супр Рыл— Ср. тѣ тос мест. см. тъ тогда, тогдджде см. ТЪГДА, тъгдд- жде тодгд Мт 13, 43 Унд СМ. ТЪГДА ТОЖД6 нареч. (7) сооаѵтсое, то аѵтб, 6 аѵтбе (!) также, таким же образом, одина- ково іакіёг, чГе)пё: тожде же і развоіиикд про- патаѢ съ нимь • поношддшете емоу Мт 27, 44 Зогр Мар (тдкожде Сав); въсхошти оуво и тъі тожде мждровдті Супр 2, 7.— Мк 10, 43 Зогр; Мт 21, 36 Мар Ас; Супр 438, 1.— Ср. та- ко, тдкожде, снце тождеиліенитъ, -ъіи прил. (1) проасо- ѵѵща (!) одноименный 8іе)по)теппу: по правьдѣ ндрече са Артемонъ •іакоже во мьиж то ракъ кси вогына Артемиды • и за неже тожде- именитъ кси • то тѣмъ ти кстъ дала животъ Супр 226, 30 тождеиллениіб, -иіа с (1) дцатѵѵці'а одноименность, одинаковое с кем-либо имя 8Іе)но)тепно8і, <й.е)пё )тёпо: вѣ июдд дроу- гыи оученнкъ • рьвьннвын ндричемъ • дд дд ие вждетъ тожденменнкмь ннндгаже (!) влдзнд отължчн сего отъ иного • и оиого отъ довростн иамѣии нкдд рьвнивън Супр 410, 16-17 тождеплелленьникъ, -а м (і) бцбсрѵ- Хое единоплеменник зоиктепоѵес: покои в’са о(ть)ца наша и матери... і приѣттлА • і тоуждеплемеиьиикъі (!) Евх 65а 25 тождерождениіб, -А с (1) бцоуеѵпс (!) одинаковое, общее с кем-либо происхож- дение 8іе)ну рйѵосі: прѣдолѣвъи во противъ- ствоу сьмрьтн • и вьсж крѣпость кго отънмъ • что оуже ие иматъ сътворнтн о тоуждерожде- инн (!) Супр 490, 14 тоже союз присоединительный (13) [т.-же Рыл (1)] хаі, бё; (и тоже хаі'тогуе) и а: тоже ие просто словесъі кынмн • нъ и дѣ- лесемь внннъі сътворн своа оученнкъі • рѣшити тол Т и ваз дтн Супр 358, 5 9с противительным оттенком но, однако аіе, ѵ.чак: въпрдшдти Хотѣдше • тоже мльчдти кмоу ноуждд вѣаше • и оукрыти хотѣдше дкы проддвъшоуоумоу дѣвъ- ствд съсждъ • тоже пръвдга жизнь стдвыаше Супр 240, 5 и 8 • с уступительным оттен- ком и все-таки а ргесе, а ргеяг.о: молитва выстъ тоже ие испоустиши мрьтвддго Супр 310, 18; вьса нкдед испльни са влдгодѣднин • тоже ныига пытдіжтъ кто син кстъ Супр 323, 26; х(ристос)оу зовжцію пр(оро)кън і (дп(осто)- лъи и еѵ(дн)ѣ(ели))стъи • т..же из’ м’иогд мало чади приходитъ • а днѣволъ зоветъ гжс- ЛЬМИ И ПЛАСЬЦИ... тоже м’иоэи съвирдіжт’ СА ид то Рыл 26$ 21-22 и 26.— Супр 309, 10; 310, 18; 339, 2; 398, 28; 412, 2; 412, 21; 443, 14.— Ср. то, и, иъ той Супр 138, 13 см. то и и ТОИЖД6 нареч. (1) ёѵѲа здесь іи: дд или тоижде иевѣстиіж речеио кстъ толико вьспрѣ- штеник кгда хотАште съгрѣшдкмъ Супр 379, 17 токмо см. тъкъмо ТОКРАТЪ нареч. (2) луб Руа/ёос;, про щх(юб только что, недавно, незадолго кгаі- се ргесШт, песіаѵпо: си кстъ кръвь кАже дѣльма токрдть стыдъкыа сьвѣты оиы тво- рддше Супр 419, 23; свои оустьиѣ тевѣ выстд овлнчеинк • токрдть глагола Супр 237, 30 ТОКЪ1, -а м (2) аА.а>ѵ ток, гумно тіаі: лсиите сжштжіж жизнь токоу подовьноу вытн Супр 127, 21-22; кгда во придетъ дѣлатель съ лопдтоіж потрѣвити тока Супр 127, 25.— Ср. гоумьио ТОКЪ2, -а м (1): токъ кръве фѵаіс; тоб аіратое кровотечение кгѵоіок: пристжпь- шн съ слѣда косиж са вьскрнлни ризы его • і двие ста токъ кръве еьь Л 8, 44 Мар (теченье кръве Зогр Ас, крьвн течение Сав).— Ср. кръвоточеиик, теченнк, точеиик токъмо, токьмо см. тъкъмо ТОЛИ союз (11) 1. присоединительный хаі и потом, после (этого) а роіот, а рак: дціе к’то въ цр(ъ)к(ъ)ве съпа • толи емоу врагъ влаянъ принесетъ въ сънѣ • ж денъ дд поститъ са Евх 105а 6 2. противительный с оттенком следствия греч. нет но, однако, тем не менее аѵёак, ргесе ѵ.чак: дціе к’то помыслитъ ид жеиж • тоуж’діж • толи ие можетъ съ иеіж съгрѣшити • лѣт(о) дд покдетъ са Евх 103а 7; кдко ииъи вндАці(е) (гако) троуждддхж са вь т(ъ)цідньн • толи ие пот(ъ)цідхом’ са Рыл 5бр 11; что гллголеши чоудесд въ ржкоу дръжА кдндче • толи ли завы влдгодѣтелга в(рг)д Супр 417, Ю (і двье лі Клоц 66 25).— Евх 102а 9; 1026 19; Ю4а 9; Ю46 4 и 7 и 25; 105а 18.— Ср. и, же, иъ толи нареч. см. отъ толи 697
тод тод ТОЛИКО нареч. (27) 1. хооаѵха, хоаоѵхоѵ столько, столь іоіік, іак ѵеіісе, іак тпоЬо: толнко пострадавъ прѣвы вестрастьнь Супр 436, 18 9 с род. сущ. в знач. числит. неопр. тооойтоѵ столько іоіік: отъ кждоу вьзъмемъ на поустѣ мѣстѣ хлѣкы • насытити толнко народа Мт 15, 33 Зогр Мар Ас (народъ коликъ Сав)', съкАзапіА ржцѣ кго • сътворьшоу то- лнко чоудесъ Супр 477, 10 • клнкоже... толнко, толнко... клнкоже хоаоѵ- хоѵ... баоѵ сколько... столько, столько... сколько коіік... іоіік, іоіік... коіік: елнкоже денъ гнѣвъ дръжитъ • толнко да поститъ са Евх 1046 14; что можеши толнко датн • клико тъштншн са отатн Супр 87, 17 * клнкоже... толнко, толнко... клнко- же бооѵ... тооойтоѵ, тоаойтср... боср чем больше... тем больше, тем (больше)... чем (больше): клнкоже лн она течааше къ немоу • толнко онъ оуклангааше са ка Супр 365, 29', толнко люче вывъ анг(е)лъ • елнко различнѣе иуъ наслѣдова нлса Евр 1, 4 Ен • т о л н к о... ико(же), толнко... клнкоже, толн- ко... доньдеже, дондеже, иа толн- ко... гакоже, въ толнко... гакоже хоаоѵхоѵ... йо(те), ёлі хоаоѵхоѵ... йате, ёлі хоаоѵхоѵ... ёсое так, до такой сте- пени... что іоіік, іак, сіо іё тігу... ге, аг: толнко же... чьстьнъ авн са и оутодьнъ в(ог)оу • гакоже кмоу н даръ на вѣсы полоучнтн Супр 514, 10; толнко же стръганъ кыстъ... дондеже маса кмоу падоша вьса иа земн Супр 149, 20; на толнко же прѣждеиа- реченаа жена • отъ покааиьга къ х(рнс,го)соу са приведе • гакоже чьстьнѣ гавивъшн са еи • и дара иа вѣсы съподовитн са Супр 518, 1; въ толнко изнемогъ • гакоже нн жизни надеждА от’ чловѣкъ имѣти Супр 553, 18 2. цбѵоѵ только іоііко, іепош: толнко рьцн слово и ицѣлѣетъ • слоуга моі Мт 8, 8 Сав (тък’мо Зогр Мар Ас).— Зогр Мар Ас Сав Ен Евх Супр.— Ср. тако, толь, толь- ма, тъкъмо, тъчник ТОЛИКОЖД6 нареч. (1) греч. нет столько (же) раз 8іе)пё іоіікгаі: въздвнгшоу кр(ъ)стъ архиерею • на въстокъ... н пакы на западъ такожде • н на поліёдне толнкожде н на полоу- ноіръ такожде Ен 31а 10.— Ср. такожде ТОЛИКЪ, -ын мест.-прил. (83) тооойтос;, тт|А.іхойто<; 1. тоіойтос, цёхсн тойтоѵ (!) такой (столь) большой, значительный іа- коѵу, іак ѵеііку: ні въ і(здран)лн толнкоіа вѣры не оврѣтъ Л 7, 9 Зогр Мар, толнкы Ас Сав; ни аште н Д азыцн довьлѣлн выша то- лікж доврж дѣтѣль мжжь вьспѣтн • а аште и кдннъ ви вылъ чоудимын • довьлѣаше нашен силѣ одолѣти • а не нъ толнко множьство Супр 82, 26-27 и 30; нн погоувькньга толнкааго въз- дръжаньга н троуда • помысливъ Супр 525, 28 • толикъ... да, толикъ... гакоже тооойтое, оѵто?... йо(те) такой (боль- шой)... что іак (ѵеііку)... ге, аг: толікж сілж дастъ ті да неджжъныьь оувалоуеші Клоц 4а 40; толнкъ трепетъ выстъ прѣдъстол- штинмъ • гакоже не тъчъпж кръстнганомъ кд- нѣмъ плакати са Супр 108, 25 □ на тели- цѣ... гакоже ёлі тооойтоѵ... йоте на- столько, до такой степени... что паіоіік... ге, аг: на толнцѣ же житнк кго славьно выстъ • гакоже... чрьн’цемъ к немоу приходнтн Супр 519, 7; клико... толнцѣмь, гакоже... толнцѣмь боср(яер)... тооойтоѵ чем... тем сіш... ііш: клнко во велнкок въздръжаиьк и житнк прѣжде овавн • толнцѣмь вел’мн н отъпаде Супр 521, 1; гакоже велико паденьи • толицѣмъ вАШте потомь иго выстъ нсправь- киьк Супр 521, 2 2. так (столь) много; столь- ко; столь многий, столький іак тпоЬу, іо- Іікегу: вьлѣзе же симонъ петръ • і извлѣче мрѣжА иа землж • плънж велніуъ рывъ • съто і пать десАтъ і три • толикоу сжшти ие протръже са мрѣжл И 21, 11 Зогр Мар Ас; чюдеса відѣлъ есі толіка • с таковаа Клоц 66 25 • с род. сущ. в знач. числит. неопр.'. ие дрѣво просто толікоу чюдесъ вѣ віиа Клоц 106 13-14.— Зогр Мар Ас Сав Клоц Супр Зогр-лл.— Ср. толнко, толь ТОЛИКЪЖДб мест. (1) тооойтое столько же (по количеству) іоіік: длша еи два де- сатн златицъ • и нНо толнкожде овѣшта- ваикште датн ен Супр 515,3 т о л и ц- см. толнкъ толма, толмн см. тольма, тольми ТОЛЬ нареч. (3) оѵха>; (толь скоро то ха- /Оф толь велнкыи тооойтоѵ) столь, до такой степени іак, іак ѵеіісе, іак тпоЬо: како оуво сьмѣауж нже толь страшиви прнстжпнти Супр 441, 16; что пострадав’ше толь скоро сътж- жнвъше си отъвръгосте са вл(а)д(ы)кы Х(рн)с(т)а Супр 107, 15.— Зогр-лл 1а20.~ Ср. толнко, тольма, тольми ТОЛЬМА нареч. (11) [толма Супр (4); тол’ма Супр (1)] обтсо, ойта>5, тооойтоѵ, ёяі тооойтоѵ так, столь, столько іак (ѵе- іісе), іоіік: паче же не толма врѣдивъ • клми- же исцѣливъ • скръвьиъ вамъ исповѣдай, са Супр 429, 20; оуштрашж послоушажштааго • ие толма о тѣхъ гакоже о крьстѣ крашж са Супр 428, 11 — Супр 176, 17; 216, 26; 287, 9; 300, 4; 374, 9; 380, 19; 383, 19; 475, 19; 565, 15.— Ср. ТОЛНКО, толь, тольми ТОЛЬЛЛАЖб нареч. (1) тооойтф цйЛкоѵ тем более ііт ѵісе, ііт зрізе: клма же оуво немОштьнѣн сжпротнвьннкъ • Толма же 698
тол н вес простыйА повѣжденыл Супр 371, 29 ТОЛЬМИ нареч. (6) [толмн Супр (2); тол’мн Супр (3)] тоооѵтоѵ, оѵтсое так, столь (лно- го) іак (ѵеіісе), іоіік: почто тол’мн зълъ ксн • придти влагодѣтн Супр 336, 17; не тол’мн вогочьстъно отъвѣшташА клмн врачьвно Супр 314, 12.— Клоц За 3; Супр 41, 21; 412, 14; 558, 1.— Ср. толь, тольма толѣ см. отътолѣ тома см. <ОгОма томеник Супр 161, 14 см. томлкник томитель1, -ліа м (8) тѵраѵѵо? мучи- тель/ тиран тисйеі, Ііугап: нзвавн и и рава свокго артемона отъ томителіа комнса Супр 226, '5; прн ц(ѣса)роу н томители • декна • и оуалерна Супр 185, 17.— Супр 1, 27; 156, 22; 165, 23; 166, 14-15; 215, 10-11 и 14-15.— Ср. мжчитель ТОМИТеЛЬ2 прил. (1) той тѵраѵѵоѵ мучи- тельский тисііеійѵ, іугапйѵ: како ны оставн идинъ! • и въпалъ ксн въ ржцѣ томители Супр 225, 10 ТОМИТИ, томліж, томншн несов. (1) 0а- оаѵі^егѵ мучить тисіі: да оуже своіж доушж печалніж томыаше Супр 240, 10 ТОМЛіеНИіе, -иіа с (2) [томеник Супр (1)] тѵраѵѵі<; мучение тисепі: се оуво скврь- к’иааго томеник ан’тоннна • на осрамькннк приведъ Супр 161, 14.— Супр 1, 5-6.— Ср. мжченнк ТОПЛНЬЗИіе, -иіа с (1) тола^юѵ топаз Іораз: сего ради вьзлювнхъ заповѣди твоіа • паче злата і топаньэнѣ Пс 118, 127 Син ТОПЛО нареч. (1) Оеррбе (!) тепло ѣеріе: слъиьце о нихъ въсніа топло іако въ жатвж Супр 77, 30.— Ср. топлѣ ТОПЛОТА, -ъі ж (7) 1. Оёррр, Оеррбѵ теп- ло, теплота Теріо: кдннъ же отъ числа Д отъ- падъ прнвѣже къ вайи * прнкоснжвъ са къ теплотѣ • авик растаа са Супр 76, 24 • пе- рен.'. кгда топлъі зарА вожьства прострѣ • и омрьтвѣвъшА дніаволомъ доушА растопи • иѣстъ кже оукръіктъ топлоты кго • стоуде- нынмъ во грѣхомъ дніаволъ чловѣчьска срьдьца оумр’твн Супр 348, 27-28 2. Оеррбтре жара, зной Ьогко, гаг: въ градѣ ни смокъі вждетъ • ни джвъ ннкакъже многыа ради топлоты и соухоты • възд^х4 лаврьскааго Супр 301, 13.-Пс 18, 7 Син; Супр 78, 7; 89, 25; 93, 15.— Ср. теплость ТОПЛѢ, -ъіи прил. (8) Оеррбе теплый іеріу: растаавъ са ледъ въістъ вода топла Супр 78, 1; имѣше же врѣмА улѣвы чисты и теплы Супр 291, 6 • перен.'. топлы зарА вожьства прострѣ Супр 348, 25; в’семоу при- клнжаіжціюмоу са лювовиіж • и прнвѣтомь топ- ложь Евх 926 7; съ родитель топламн сльзамн ТРА Т мѣсимъ вѣаше Супр 397, 17.— Супр 129, 8; 349, 12; 404, 25-26 . ТОПЛѢ нареч. (1) Оеррбе (!) тепло іеріе: іакоже югъ * топлѣ вьзвѣіавъ помрьзъшАА воды Супр 349, 6.— Ср. топло ТОПРЬВО нареч. (1) греч. нет в первый раз, только что Тергѵе, ргаѵё: врада же кмоу акы топрьво врадѣіжипѣ1 свьтѣаше са Супр 142, 8 точениіб, -иіа с (9) лрур истечение, из- лияние ргоіёѵапі: вѢньца нсплете севѣ сльзъ- нынмъ точеникмъ Супр 274, 17 □ точеннк кръве, кръви фѵоіе тоѵ аіцатос; крово- течение кгѵоТок: і се жена етера сжштн • въ точенні кръве • лѣт 6 ( • Мк 5, 25 Зогр Мар Ас Сав, въ точенне кръвн Унд; въ точеніи кръвн Л 8, 43 Зогр; кръве Мар Ас (въ кръвоточенні Сав).— Ср. кръвоточеннк, теченнк, токъ2 ТОЧИЛО, -а с (9) ѵлокрѵюѵ, кт]ѵд<; точило (пресс для выжимания винограда) Ііз (ѵі- пагзку): виноградъ ч(ловѣ)къ насади • і огра- ди і оплотомь • і нскопа точило Мк 12, 1 Зогр Мар; Мт 21, 33 Мар Ас Сав Боян; пъсаломъ о точілѣуъ Пс 80, 1; 8, 1; 83, 1 Син ТОЧИТИ, точж, точиши несов. (5) 1. чьто (кръвь точити аіцорроеГѵ) точить, ис- точать (по капле) песЬаѵаІ: ѣёсі, ѵуіёѵаг: і даждн мн г(оспод)і очнма монма слъзы точити Служ 1а 9; вндѢша крьвь точаштаа ставькны крьвьныА рѣкы ^упр 398, 27-28 2. отабіар/еіѵ, ёкаѵѵеіѵ бегать, бежать, стремиться Ьёгеѣ, ЬёЬаІ:, зрёсЬаІ:, зрёі: на позориште мирънок • точаауъ нграауъ и троуж- даауъ са Супр 63, 10; на се лі точа прнде Супр 49, 3 • перен. греч. нет извергать зтО.аі зе: гла(гола) вы изъ овлака мосѣевн • пр(оро)коу твоемоу • точацін воурн • СЖЦ1Н виѣ- лнцн • людемъ тръпдціемъ зімж велнкж Евх 446 8.— Ср. бѣжати, нстачатн трава Пс 102, 15; 103, 14; 104, 35 Син см. трѣва ТРАВИТИ, травліж, травншн несов. (1) оітеойаі поглощать, пожирать роЫсоѵаі, йгаѵоѵаі;: пастоухъ... положитъ доушж своіж за овьца своа * да іакоже овьца травАштнима (! вм. травАштннмъ) влькомь • ов’цеіж лачжтъ ловьцн Супр 328, 23.— Ср. сънѣдатн ТРАГИІАН'Ь, а м имя (1) греч. нет Тра- гиан Тгащапиз: вѣаше же съ трикон’домъ • трагніанъ зѣло славьнынхъ • воквода сы исавръск&моу Азыкоу Супр 564, 8 ТРАПеЗА, ТРАПѢЗА, ТРѢпѢЗА, ТРв- пезл, -ы ж (70) [трапез- Мар (5), Ас (1) Сав (1) Ен (1) Син (1) Евх (6) Клоц (6); трапѣз- Клоц (3), трѣпѣз- Клоц (1), трепез- Зогр (5) Син (3) Супр (36), трьпез- Син (1)] 699
ТРА тралена, ѵѵцфшѵ (!) 1. стол (сведенный) 8ІЙ1: пси -йдатъ отъ кроупнцъ паддіжштихъ съ трдпезы господеи своихъ Мт 15, 21 Мар Сав, трепезы Зогр 2. перен. стол (с ку- шаньями), угощение Ьовііпа: влаг(о)- словеиие трдпез-й Евх 17а 23; да -йсте і пьете • ид трепез-Ь моеі Л 22, 30 Зогр, на трдпез-й Мар; оутотовіті трепезж людемъ скоімъ Пс 77, 20 Син; коліко в-ыиесе • отъ д(оу)шА подов.і кес-йдж ок-ычді • окь- штеиье еже ид трдпѣзА\ъ Клоц 46 22, ид тре- пез-й Супр 411, 29; в-йдше пр-йдк нимд трепезд оутотовАид Супр 182, 9; кжж пр-йди поставыж словеси трепезж Супр 424, 18-19 □ (сва- тай, тайна іа) трдпезА перен. причас- тие (святых тайн) ргіртапі (еисігагівііе): тднн-йи трдпез-Ь приовьціи Евх 786 21; дд пр-й- імеші нсц-йлеиье отъ трдпезъі Клоц 86 22; приде ко икдд причАСтити са сват-йи трепез-Ь Супр 420, 1 3. церк. престол (в алтаре) оіі.аг: скиниі же съвръши са пръвд-й • въ неиже св-йтилникъ и трдпезд Евр 9, 2 Ен; ег’дд же приведя.тъ постригъшдАго са иа трдпезж • поіжтъ п-йнне Евх 996 24; на вьс-йкж трдпезж • въ вьсѣхъ црък(ъ)вдхъ Клоц 8а 26.— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Евх Клоц Супр.— Ср. въсждъ, дъскд; пнръ ТРДТДТИ, трдціж, трдціеши несов. (1) греч. нет преследовать ргопазіесіоѵаі: и скрьжьтддше зжвы ид нь • гако левъ въ дрлзд-й трдштА зв-йрь Супр 12, 8.— Ср. гоинти ТРДХОНИТЬОКЪ, -ъіи прил. к названию местности Трахонитида (4) [стрдхоиитьск- Зогр (1) Ас (1), стрдхотъск- Сав (1)] тце Тца- Хсоѵітібое трахонитский йгасЬопійвку: въ пАТое ид деслте л-йто • владъічъства тивери-й кес др-й... фнлипоу... четврътовлдстъствоуіж- штоу итоуриеіж и трдхонитъсковк ст(р)дноик... выстъ г(лаго)лъ в(о)жіи Л 3, 1 Мар, стрд- Хоинтьсковк Зогр Ас, стрдхотьскоіж Сав ТРАТАМЪ, -д м (1) Траіаѵбе Троян Тга ]ап: при иди-й (! вм. трдіаи-й) ц(-йсд)ри Супр 142, 15 т р е и ц е іж см. третинцевк т р е п е з д см. трдпезд трепетлти, трепеціж, трепеціеши несов. кого, чесого (31) [трецнжтъ (!) Евх (1)] трё- цеіѵ, срріттеіѵ дрожать, трепетать СгавТ ве: виждж... земыж трепештжштж • мрътвьцА оуже б-йжати пооучдіжштемъ са Супр 437, 28; женд же оуко-йкъшн са • і трепештжшти... припдде къ немоу Мк 5, 33 Зогр Мар Ас Сав • перен. испытывать страх, трепет, трепетать сЬѵёІ ке: ие отъмештж са сватадго доухд • иъ трепештж кго кр-йпости Супр 115, 18; при- сагохъ са къ пльти рддоуА са и трепештА Супр 511, 17; ид кого призьрж иъ на кротъ- ТР6 кааго и млъчаливааго и трепештжштддго МОИХЪ словесъ Супр 545, 7 * бояться Ьаі ве: теве трепецнжтъ к-йсн Евх 266 15-16.— Зогр Мар Ас Сав Унд Евх Клоц Супр Рыл.— Ср. БОІАТИ СА, ТрАСТИ СА ТРепеТЪ, -д м (15) трбцое, срріхту дрожь, трепет сЬѵёпі; перен. страх, боязнь вігасЬ, Ьагей: ім-йдше же трепетъ і оуждсъ Мк 16, 8 Зогр Мар Ас; ко-йзиъ і трепетъ пріде ид міа Пс 54, 6 Син; рдвотдите г(осподе)ві съ стрдхомъ • и рддоуіте сы, емоу съ трепетомъ Пс 2, 11 Син; Супр 275, 15.— Пс 47, 6 Сан; Евх 36 16; 79а 24; Клоц 2а 30; Супр 108, 25; 405, 21; 458, 20; 464, 26; 559, 27.— Ср. вогазнь, грозд, стрдуъ трепетыіъ, -ыи прил. (6) 1. ёѵтроцо^ трясущийся, дрожащий йёевоисі ее, го/Сге- вепу, гогесЬѵёІу: Ч подвіжа сіа і трепетънд выстъ земл-й Пс 17, 8 Син; Пс 76, 19 Син 2. сроРерб? вызывающий дрожь, трепет; страшный, ужасающий ѵгЬигіуісГ сЬѵёпі, вігасЬ: въ стрлшън-ймь и трепетьн-ймь сж- диціи Евх 66а 11; лоучА плдменънъиыА(!) • Аже въшествига твоихъ воинъ ие сътрьп-йкъшд • стрдшнддго и трепетъиддго повел-йннга твокго • оувАижшА о мьи-й Супр 164, 18.— Евх 566 7-8; 88625. — Ср. грозьнъ, стрлшьнъ, оуждсьнъ третий числит. порядк. (79) [трьт- Зогр (1)] трітое, треіе (!); (третий дьиь тріццероё) третий йгейГ: в-й же въ иасъ седмь врдтрніА • і пръвы ожень са оумьр-йтъ • і ие имы с-ймеие... тдкожде и въторы • и трети до седмддго Мт 22, 26 Мар (0 Зогр); повели оуво оутвръдити грокъ • до третн-йго дьие Мт 27, 64 Зогр, трети-йдго Мар Ас, третигаго Супр 439, 20-21; ліево къ въторжик • либо въ третиик стрджж придетъ Л 12, 38 Зогр Мар Ас, третивыж Сав; в-й же година трьть-й Мк 15, 25 Зогр, трети-йд Мар Ас; въстдвъ третий дьиь Супр 332, 5 □ т р е - тии иа деслте тріохаібёиато^ трина дцатый Ігіпасйу: вид-йдше пдтридрхъ третнаго ид деслте с-йдашта нд крдн стола Супр 121, 23-24-—Зогр Мар Ас Охр Сав Унд Киев Евх Супр.— Ср. г трет и(и)ц а см. третиицеіж, третннцн третиицеж нареч. (10) [третицек Зогр (1) Мар (1); третънцеик Евх (1); треицеіж (!) Сав (1)] еи трітоѵ, (тд) трі’тоѵ в третий раз, в-третьих ройгеіі: помоли са • третнцевк тожде слово рекъ Мт 26, 44 Зогр Мар, тре- тіицеіж Ас, треіцеіж Сав; помолен са третьн- цеик Евх 47а 20; и пакы въторицеик и третни- цеіж сътвори кмоу * съвръшен-йк и гасн-йк нз- глаголати Супр 562, 22.— Мк 14, 41 Зогр; Л 23, 22 Зогр Мар; И 21, 17 Ас.— Ср. тре- тиици, третнк ТРетИИЦИ нареч. (8) [третици Зогр (3)] 700
ТР6 ТРО (то) трі'тоѵ в третий раз роігеіі: г(лаго)лд емоу третнцн И 21, 17 Зогр, третиицн Мар (третннцеіж Ас, третнее Сав).— И 21, 14 Зогр Мар Ас Сав; И 21, 17 Зогр Ас.— Ср. третннцеіж, третий трети цек Мт 26, 44 Зогр Мар см. третннцеіж ТР6ТШ6, ТР6ТШ6І6 нареч. (3) тд трі- тоѵ, ёх трі'тоѵ в третий раз роігеіі: гако рече емоу третнее И 21, 17 Сав (третнцн Зогр, третіиці Ас); пакы же мало помоудивъ третий въ тъ жде дьнь приде къ клажеиоуоум»1 гри- горик Супр 120, 16-17.— И 21, 17 Сав.— Ср. третннцеіж, третиицн третьице к Евх 47 а 20 см. третннцеіж три см. трик ТРИЕОЛЪ, -а м (1) трі'РоЛос; репейник, волчец Ьосііак: ютъ плода ихъ познайте ы> • еда окьелслетъ къто ют(ъ) тръиіѣ гроЗды • лн от(ъ) тріволд смокьві Мт 7, 16 Ас (отъ рѣпьѣ Зогр, отъ рѣпнѣ Мар).— Ср. вльчьць, рѣпик тридвСАТь, -и числит. колич. (1) т<эіа- иоѵта тридцать ігісеі: дддмоу же... конець при- км’шоу по деклтн сътъ и трндеСАтн лѣтѣхъ Супр 9, 25.— Ср. трик (трнк деслте) ТРНДЬНбВЬНЪ, -ъіи прил. (4) трітщерос; трехдневный Ігісіеппі: ты трндиекнааго грока на земн остави Супр 505, 27 9 совершив- шийся, произошедший на третий день па- зіаіу ро ІгесЬ сіпесЬ: слово нд трид’иевиок вьскрѣшеньк г(оспод)и ндшего * въ понедѣл- никъ Супр 486, 20-21.— Супр 471, 5; 478, 26-27 ТРИЗНА, -ъі ж (1) ёпабХоѵ награда о<1- шёпа: овъ миождн и овъ же хоужАвн приносъ покдздстд • дд вь лѣпотж и нд тризндхъ ие тъчьно прннметд Супр 376, 10 ТРИИЛЛвНЬНЪ, -ыи прил. (2) тріосбѵороё, ттіб Т(иа5о<; названный, поименованный тремя именами, триименный пахуѵапу ігеші Ітёпу, ІгЦтеппу: сн оуко трніменьндіа кд’но сжтъ к(о)жьство • кдннъ кетъ к(ог)ъ Супр 28, 26; и прізъвдвъ с(ва)ток трнимеиьнок нлід Супр 44, 14.— Ср. трончьнъ, троичьскъ трикондъ Супр 564, 7 см. трокоидъ три конъ Супр 563, 14 см. трокоидъ трнсдвнцд Евх 496 14 СМ. ТрАСДВНЦД ТРИФОНЪ, -д м имя (2) [трофон- Евх (1)] Трѵсрсоѵ Трифон ТгИоп: мѣ(сл)цд фервдр(ѣ) 2 стрдс(ть) с(вл)тд(д)го м(ж)ч(еии)кд Три- фона Ас 1416 /О //; мол(нтва) с(вл)тддг(о) трофоид Евх 59а 5 ТРИШЬДИ нареч. (3) [триціи Евх (2)] тр( тоѵ трижды ігікгаі: і шедъ нд горж елеоиъ- скжіж • помоли сл вечеръ триціи Евх 466 25; егоже петръ видѣ мжчима... той ноцін до коурнѣ въепѣтиѣ • триціи отвръже са Евх 486 1-2; влддыкы х(Рист0)«4 • не кд’ноіж н д’вдшдн • иъ и триш’ди кго отъвръгъ СА Супр 526, 26-27.— Ср. крдтъ (три крдты) т р и ці и Евх 466 25; 486 1-2 см. трншьдн ТРИІ6, три числ. колич. (>100) трей;; (трьми състдвлкиии тріаплоатато^; трик дьиик, трии дьнь трітіцерос;) три ігі: кждетъ ко отъ селѣ • пать въ едииомь домоу раздѣленъ • трие нд д’вд • і двд ид три Л 12,52 Зогр Мар; три състдви съличьио вь едииомь к(о)жьствѣ Евх 67а 13; рдздрѣьм цръковь • і трьми дьиьми съзиддьь іж Мт 27, 40 Зогр Мар Ас Сав; і кыс(тъ) по трьхъ дьнехъ • окрѣтосте і въ цръкъве сѢдашть Л 2, 46 Зогр Сав, по трехъ Мар Ас Боян; трьми сьстдвькиии божьство Супр 327, 26; ты мрьтвъ три! дьнь Супр 505, 8 ф трик ид деслте бехатреіё тринадцать Ігіпасі: кдко кез мокго повелѣниіа три ид деслте ксн позъвдлъ Супр 121, 17; кѣдше же ихъ до триі нд деслте Супр 18, 8; трнк деслте, три деслти тріахоѵта тридцать Ігісеі: і тъ вѣ ис(оусъ) • ѣко трьллн деслты лѣт • идчиидьь Л 3, 23 Зогр, тремъ де.ежтемъ лѣтъ Мар; дддмоу же отъ ослоушд- ииіа конецъ прикм’шоу по девАТи сътъ и триде- сати лѣтѣхъ Супр 9, 25; отнде трнидесАтъ пьпрншть ВЪ ДАЛА отъ мдндстнрѣ Супр 287, 5; три сътд тра’хооюі триста ігі зіа: чесо рддн хрнзма сн не продана выстъ • на трьхъ сътѣхъ пѢназь И 12, 5 Зогр Сав, нд трехъ сьтѣхъ Ас, Супр 425, 21 (нд т Мар); можддше ко сн хрнзллд продана ныти • влште триі сътъ пѢназь Мк 14, 5 Зогр, три Мар; три крдты см. крдтъ.— Зогр Мар Ас Охр Сав Унд Боян'Ен Син Служ Евх Супр Зогр-лл.— Ср. ё, Р; трик деслте ср. триде- САТЬ трожд- (!) Л 5, 5 Мар см. троудити сл ТРОИ числ. дистрибут. (1) трей; три, трое іго)і: ныніа оуко трои сжтъ пдкостн дѣіжште ндмъ • сотонд и доуЗъ и вокводд Супр 73, 1.— Ср. трнк ТРОИНЪ, -ыи прил. (1) трюайс (!) трой- ной, троякий іго)і, ІгорТу: вьиезддпъ оузьрѣ- ша силж кжіж сь иекесе поуштеиж къ нимъ • свѣтити • трониж (вм. тройнѣ?) свитдіжште са Супр 64, 22 ТРОИЦА, -л ж (20) трі«е, тріоаг) бѵоца- оіа спец. Троица Тгорсе (Ьогхка): ие вѣ- роуетъ вьскрѣшеньк • нн въ с(ва)тжіж тронцис Евх 666 18; поклдніакмъ са тронцн кд’носж- штьиѣ и нердзлжчьнѣ Супр 59, 23.— Сав Евх Супр Рыл тронцн Клоц 167 см. отрокъ ТРОНЧЬНЪ, -ыи прил. (1) тц<; тріабо^ спец. троицын, относящійся к Троице Тго- 701
ТРО цсе род., Ігофспі: нстінънжіж и иераздѣлгак- ліжіж вѣрж • кдииосжштига троичъиааго Супр 189, 16.— Ср. троичьскъ ТРОИЧЬСКЪ, -ыи прил. (1) тт)5 т(>іа5о<; спец. троицын, относящийся к Троице Тго- цсе род., Іго)іспі: с(вл)тааго д(оу)х* съше- ствие • троичьское съвъкоупление съвѣстъ- ствова Евх 53а 13.— Ср. троичьнъ т р о к о и д и и Супр 562, 25-26 см. тро- кондъ ТРОКОНДЪ, -а и ТР0К0НДИИ, ига (5) м имя [трокоидъ Супр (2); трикоидъ Супр (1); трикоиъ Супр (1); трокон’днн Супр (1)] греч. нет Троконд Тгокопсі: крѣмеин же иѣкокмоу мииоувъшоу • н іспракькнннмъ ♦ даромъ с(ка)- тааго доух4 дѣиствоукмомъ • отъ рака к(о)- жига аиииа • кывыи воквода трокоидъ • въ оумрьштвеннк въпадъ Супр 560, 30; тѣм’ же вываіжштемъ • тоу кѣауж вьсн • иже съ Болгариномъ трокон’днкмъ саиовитиі и жоупанн • и вндѣахж вса вываіжштага Супр 562, 25-26; отъ того трокои’да Супр 561, 21; съ трикои’- домъ Супр 564, 7; трикоиъ... г(лаго)лааше Супр 563^ 14 ТРОПАРЬ, -рга м (4) [тр(п) Ен (1); тр.. Ен (1)] троларюѵ тропарь ігораг: тропаръ Ен 21а б.— Ен 27а 3, 9 и 13 ТРОФИМЪ, -а м имя (7) Трофіцос; Тро- фим Тгоііт: паліАт(ъ)... с(ка)томіі' м(ж)- ч(еии)коу трофимоу Ен 35а 13.— Ен 38а 1; Супр 209, 23; 210, 8, 15 и 26; 212, 12-13 т р о ф о и ъ Евх 59а 5 см. трнфонъ ТРОШИТИ, трошж, трошиши несов. (3) балаѵаѵ, аѵаХіохегѵ, охорлі^егѵ рассеи- ватц перен. расточать, растрачивать гохр- іуіоѵаі, сігоЬИ; гогЬахоѵаі: ие троши сжш- тиихъ иа кръмьА Супр 373, 29; оиьде ко вніжштааго и пнганааго и господьско трошАш- тааго и погоукыаіжштааго мжчитъ Супр 370, 23; видиши ли старче • како пльти ткоа нынѣ трошАТъ са огнемъ Супр 231, 21.— Ср. рас- тачати ТРОІАНИ, -иіа ж имя (1) Троіаѵг) Трояна Тгоіапа: госпожда же селоу томоу елииъіни вѣаше нма кн троганн Супр 18, 6 ТРОУДИТИ, троуждж, троудиши сов./несов. (34) [трожд-(!) Мар(1)] 1. сов./несов. ооухб- лтеіѵ затруднить/затруднять, побеспоко- ить/беспокоить; утруждать грйзоЬіѣ оЬііхе/ оЬіёхоѵаі: иа се лі точа прнде скоро троудивъ секе • н сл^гоужштАА текѣ Супр 49, 3; ие троуді с(вА)тааго • ии иоудн излѣсти отъ свокго манастыра Супр 561, 21 2. сов. хатау шѵі^еіѵ одолеть, осилить ргешосі: покѣждъшааго троуди • і пакы свободъ выс(тъ) ч (ловѣ) къ Клоц 106 3 З.т р <Л( дити са сов./несов. холіаѵ, харѵеіѵ, лоѵеіаОаі, 702 ТРОѴ лбѵос; (!) поработать/работать, потру- диться /трудиться, приложить/прилагать усилия пашаЬаі зе, ргасоѵаі: азъ же посълахъ вы жатъ • ідеже вы ие троудисте са • інн троудишА са И 4, 38 Зогр Мар Ас; ѣкоже троудиши са • тако і мъздж прннмешн Евх 89а 5-6 • несов. аохеіѵ, ауо>ѵі/е<т0аі вести аскетический образ жизни, претерпевать (мученический подвиг) ѵёзі азкесізку хіѵоі, Ьгбіпзку зі ѵёзі (па тисепі): троудиста са извѣсто въ в’сен частотъ съхраинвъша свои тѣлесѣ Супр 25, 28; тако тъ оуво въ внѣ врьстѣ троуж- дааше са Супр 279, 26 • о комь, чемь; въ кого, чьто атоѵеіѵ (!), лоѵейт&аі заботиться/ позаботиться о ком-чем-либо зіагаі зе/ро- зіагаі зе, ресоѵаі о пёкоііо, песо: троуді са въ с(ъ)п(а)с(е)иье ч(ловѣ)комъ тварь Клоц 10а 30-31; тако прилежъио троуди са о немь Евх 826 /8 4. тр оу дити са сов. холіаѵ устать, изнемочь ипаѵіі зе: і(соу)с(ъ) же троуждь са отъ пжтн • сѣдѣаше тако на кладАЗи И 4, 6 Зогр Мар Ас.— Зогр Мар Ас Син Евх Клоц Супр Рыл.— Ср. троудъ (троудъ даіатн, творити), троуж- дати т р оу д о л ю(в)ъ в ь н ы н Зогр-лл Іа 6 см. ЛКБЪКЬИЪ ТРОУДЪ, -а м (70) [троудьи- (!) Супр (1); троухъ Син (1)] 1. хбло^, лоѵос;, хацато^, ібрсо^; (вес троуда ахблох;, албѵок;) усилие; труд пашаЬа, йзііі; ргасе: віждъ съмѣренъе мое и троудъ моі Пс 24, 18 Син; докраа ко дѣѣинѣ троудомь съннскаіжтъ са Евх 87а 4; отъ свокго троуда готовити водж • на пнтнк стран’иыимъ Супр 550, 5; авик прнде с(ва)- тыи Михаилъ • и с(вА)тааго оукрѣпнвъ доведе вес троуда на мѣсто Супр 31, 21 • плоды, результаты труда, усилий ріоду, ѵузіесіку ргасе: 7 дастъ імъ странъны іазъікы • н троудъ людеі наслѣдованіи, Пс 104, 44 Син • аутѵ, аутѵіа, аохтіоі^, охарра аскетиче- ская жизнь, (мученический) подвиг азкеге, азкеііску гіѵоі, зкиіек: по сихъ же троудѣхъ • и х(р”ст)а ради кже пріА мжкы • показавъ своіж вѣрж... жнтнк конецъ съконьча Супр 51, 25; коиьча са оуво намъ алчькънын троудъ Супр 427, 27; оста же о секѣ кдннъ расты • кь кьсемъ трьпѣнні и троудѣ Супр 26, 10 11; си ежтъ прѣподовьнааго троудьиі (! вм. троуді) Супр 219, 26 □ въ троудъ (троудъі) к ъ и и т и воспользоваться плодами чьего-л. труда ѵуигіі ріойу пёсі ргасе: інн троудншА са • і вы въ троудъ іхъ кьнндете И 4, 38 Зогр, въ троуды Мар Ас 2. хблос;, ёлфооХі), аусоѵіа затруднение, трудность оЬсіг: нзвавн н отъ напасти • і в’сего троуда Евх 18а 17; котъ...
ТРОѴ ТРЪ не вьсоуе ни вътъште толикааго страданьи • н ллногоуоуллоу троудоу ПрОДЛЪЖНТН са попоусти Супр 529, А □ т р оу д ъ дагатн, творнтн Х.61ХОѴС, ларё%еіѵ затруднять оЬѣёгоѵаѣ: не твори ми троуда • юже двьри затворены сжтъ Л 11, 7 Зогр Ас Сав, троудъ Мар\ чьто троу- дъі даете женѣ Мт 26, 10 Ас (чьто троуждаете женж Зогр Мар Сав).— Зогр Мар Ас Сав Син Евх Супр Рыл Зогр-лл.— Ср. подвигъ, подвиэаннк, троуждлннк; троудъ дагатн, творити см. троуднтн, троуждати т р оу д ь н и Супр 219, 26 см. троудъ ТРОУДЬНИКЪ, -а м (1) «ушѵіатіі^ под- вижник Ьо.)оѵпік (Кгізійѵ): да гако доидоша на троудьннка урьстова васога * видѣвъ гако рнзъі растръзавктъ самъ са съвлькъ Супр 64, 10-11.— Ср. подвижьникъ ТРОУДЬНЪ, -ъіи прил. (6) 1. рохОтірбё, ёпілоѵос; трудный, тяжелый патаЬаѵу, оЬіігпу: по въздръжаннн мн въздръжанькмъ нстыимъ • н троудномъ зѣло Супр 525, 14; троуднок житнк Супр 9, 20 2. греч. нет полу- чаемый за работу, за труд, заработанный хізкаѵапу ха ргасі, ха патаЬп: да ие вьзмьз- дыа троуднааго • рек’ше ц(ѣса)рьствига вѣчь- нааго лншншн са Супр 558, 12 3. хехоясоцё- ѵос,, аѵцлеларрёѵо^ усталый, утомленный; изнуренный ппаѵепу: троудъна ма сжтъ (вм. сжшта) отъ шъствнга пжтьнааго • повелѣ на макъцѢѢмъ семъ одрѣ почити ми Супр 118, 21-22', и гонаше и... троудна н потъна отъ та- гости Супр 41, 17.— Супр 32, 14 ТРОуЖДАНИІб, -ига с (1): земьнок троужданнк уесолоѵіа труд на земле, земледелие оЬбёІаѵапі рйсіу: слыша адама отча домХ нспадъша • чловѣка породьнддго гражданина • везъ земьндаго троужданнга живжшта • везъ дъжда кръмлшта са Супр 429, 24 ТРОУЖДАТИ, -авк, -кши несов. (26) 1. хб- яоѵ^ ларёхеіѵ затруднять, беспокоить, докучать оЬіёгоѵаІ: чьто троуждаете женж • дѣло во довро съдѣла о мнѣ Мт 26, 10 Зогр Мар Сав (троуды даете Ас); Мк 14,6 Зогр Мар 2. троуждати са холіаѵ, Лоѵеіѵ, Хеща^еаОаі, ахѵХАеіѵ, леріобеѵеіѵ (!) трудиться, работать пашаЬаі зе, ргасоѵаі: съмотрите цвѣтъ селъныуъ како растжтъ • ни троуждаіжтъ СА ни приджтъ (! вм. ПрАДЖТъ) Мт 6, 28 Зогр Мар Ас Сав; Л 12, 27 Зогр Мар; троужддвкціомоу са дѣлат(е)лю подоваетъ прѣжде отъ плода въкоусоутн 2 Тим 2, 6 Ен; внждъ како н не х^ТАште троуждавктъ са • о оунставькннн истиньнѣѣмъ Супр 440, 10-11; придѣте къ мнѣ всн троуждавкштеі са • і оврѣ- мененні • і азъ поковк въі Мт 11, 28 Зогр Мар Ас Сав; Евх 896 12 • а-усоѵі^ест&аі вести подвижническую (аскетическую) жизнь ѵёзі азкеііску хіѵоі; оутврьждеиик крѣпАШ- тиимъ са вѣръі ради * н троуждавкштиимъ Супр 295, 26.— Зогр Мар Ас Сав Евх Супр Рыл. — Ср. троуднтн са, троудъ (троудъ дагатн, творити) Троупию, -ига с собир. (1) та Оѵтіаіраіа трупы тгіѵоіу: п[р]оложішіл троупіе [ра]рлвъ твоіхъ • врашьно пьтіцамъ нев(е)с(ь)иъімъ Пс 78, 2 Син.— Ср. троупъ, тѣло ТРОуПЪ, -а м (7) лтйра труп тгіѵоіа: іждеже во аште вждетъ троупъ тоу съвержтъ са орли Мт 24, 28 Зогр Мар Ас Сав', пове- лѢша вльсвн троупъ кго въврѣштн въ галлж глжвокж Супр 269, 7-8.— Мк 6, 29 Зогр Мар.— Ср. троупик, тѣло т р оу х ъ Пс 77, 46 Син см. троудъ т р ъ- см. также трь- ТРЪГЪ, -а м (2) ауора рыночная, торго- вая площадь, рынок ѣггізѣё, ігЬ: вьси коупио отндоша * отъ рнгесѵна нарнцакмъін малый тръгъ Супр 542, 9.— Деян 17, 17 Ен.— Ср. тръжиціе ТРЪЖИЩб, -а с (17) ауора площадь (обычно торговая) Іггізіё: иа распжтніхъ і тръжиштнхъ оучилъ есн Л 13, 26 Зогр (нет Мар Ас Сав)-, лювите прѣдъсѣдаиье • ил съиъмиштихъ • і цѣлованьѣ иа тръжиштнхъ Л 11, 43 Зогр Мар.— Зогр Мар Ас Сав.— Ср. тръгъ ТР’ЬЖЬНИК’Ь, -л м (10) хоМ.ѵ₽іотііе, трале^ітті^ меняла репёхотёпес, зтёпаг- пйс: подовааше ти оуво • въдати съревро мое тръжьннкомъ Мт 25, 27 Зогр Мар Ас Сав', дъскы тръжьннкъ нспровръже Мт 21, 12 Мар Зогр-пал (0 Зогр).— Мк 11, 15 Зогр Мар; И 2, 15 Зогр Мар ТР’ЬЖЬСТЕО, -л с (2) лаѵтіуѵріс; торже- ство зіаѵпозі: се праз’дьиьство н тръжьство не нмѣньга трѣвоукт • не врлшна * нъ волж кдинж • н сьвѣсть чистж Супр 493, 14.— Супр 479, 26 т р ъ с т- см. трьст- ТР'ЬТОРЪ, -а м (2) [трътър- Евх (1)] тар- тарос ад, преисподняя, тартар рекіо, роб- геті: нво жезлъ желѣзнъ • н пеціь огнъна * н тръторъ • і зжвъі скръжътание • прѣціе- ние ослоушаииѣ • жидетъ теве Евх 546 24', ѣже сжтъ на н(е)к(е)сехъ • і ѣже сжтъ нд земн • і ѣже въ водѣ • і трътърѣхъ Евх 556 19.— Ср. адъ, геона, прѣнсподьнь ТР'ЬТОРЬСК'Ь, -ъіи прил. (3) тартарюё, тф тартарср, тартарофеѵбтк адский, отно- сящаяся к аду, преисподней, тартару ре- кеіпу: въ глжвннъі тръторъскъііА прѣданъ Евх 516 5; нлѵкцпомоу власть • на в’сѣкомь влдд(ъі)чьствѣ • и на в’сѣкомь иарнцаемѣмь • 703
ТРЪ нан(е)в(е)съныхъ и наземьныуъ • и тръ- торъскыхъ Евх 55а 21-22.— Евх 536 19- — Ср. ддьскъ тргтгръ Евх 556 19 см. тръторъ ТРЪХЪТЬ, -и м (2) [трьхоть Зогр (1); трьуьть Мар (1)] Хелтбѵ мелкая монета сІгоЬпа тіпсе, репіг: не ілгдшн ізнти отъ тждѣ • доидеже і послѣдьнні трьхоть възддсн Л 12, 59 Зогр Мар.— Ср. дссдрнн, лепта, мѣдь, мѣдьинцд, пѢиаэь, СКЪЛАЭЬ ТРЬБЛАЖбНЪ, -ъін прил. (1) трюцаха- (1105 блаженный, треблаженный Ігікгаі ЫаЬояІаѵепу, ргеЫагепу: въ врѣлаА же из ношеннга тръклджеиддго исдкига • постави по- мошть на пжтн прѣдъ мдидстыремъ Супр 208, 29.— Ср. влаженъ, блаженъ, прѣвлаженъ ТРЬВвЛИЧЬСТВЬНЪ, -ъіи прил. (1) тріа- реуюто? в высшей степени (трижды) вели- чественный, могущественный ігікгаі ѵеііку, ргеѵеііку: оукои са величьствд богъ н вели КДДГО АПОЛОИА ДОБЫЗГО... И ДИ ІА • ТрЪвеЛИЧЬ- ствъиааго • ареа • писндоид Супр 115, 8-9.— Ср. велии, великъ, прѣвеликъ ТРЬГОуЪИТИ, -вліж, -вншн сов. (2) греч. нет утроить, умножить на три, трижды по- вторить гітощазоЬіС аціе к’то овѣдъ са клюетъ • да тръгоувитъ к Евх 103а 10.— Евх 1046 5 ТРБ5ЛНИЮ, -ига с (1) холетбе терзание (одежды, волос и т. п. как внешнее прояв- ление горя) ігЬапі (одёѵи, ѵіахй ар. па гпа- тепі зтиіки): кричдвд и трьздинга лгжжь и женъ Супр 397, 11 ТРБ5ЛТИ, трѣжж, трѣжеши и трьздіж, трьздкши несов. (4) [тръза- Супр (2)] тіЛ Леіѵ, ѵлотіллеіѵ дергать, рвать, терзать ѣгЬаі : идча пакы тръзати хота врѣллА накласти скотоу свокмоу Супр 41, 5; МИМОИДЫ СИІ лако- мый... несытомъ срьд’цемь трьза много Супр 41, 28 • перен. олараооегѵ терзать сігйзаі: се бо два деСАТи кстъ диии • иѣ въкоуснла ин гата ин пнтнга • иъ вьпыжштн трѣжетъ севе Супр 520, 2.— Супр 41, 9 т р ь з- см. также трьэ- ТРЬЗЖБЬЦЬ, -а м (1) трі^оЛое вилы с тремя зубьями, трезубец іго)гиЬес: пове(лѣ) же и тръзжвьцА желѣзны подъстълатн нма Супр 181, 27 ТРЬНИІб, -ига с собир. (48) [тръи- Зогр (7) Мар (13) Ас (6) Син(2) Евх (1)] аі ахаѵ- ©аі, ахаѵвсобтіб (!); (трьиик пордстьшек ахаѵ- ©бркаато?) сорное растение с колючками, с шипами, терние (устар.) ІгпІ, ігпііё кгоѵі: вогни съплетъше отъ тръииѣ вѣньць » възло- жиша иа главж емоу И 19, 2 Зогр Мар Ас (вѣньць трьиѣиъ Сав); Мт 27, 29 Зогр Мар Ас; Евх 50а 1 (вѣиѣць трьиѣиъ Сав); дроу- ТРЬ гаѣ падоша въ тръииі • г вьзиде тръиие і подави е Мт 13, 7 Зогр Мар; цѣсаръ оу алъ... видѣ мѣсто иѣкако • акы вапж сжштж нсак’шж • И ТИНЫ СМрЬДАШТЖ пльнж • и лѣсъ ЧАСТЪ вь неи • и трьиик зѣло люто и кжпиннк Супр 193, 14; господь нашь пиша нкремнн пророкоу • іѵ трьиннмъ (!) порастьшинмъ жидовьскд мъста Супр 357, 11.— Зогр Мар Ас Сав Син Евх Супр ТРЕНОВЪ, -ыи прил. (6) [тръиов- Мар (2) Ас (2)] ахаѵ&іѵое терновый ігпоѵу: възложншА на нь • съплетъше • трьиокъ вѣньць Мк 15, 17 Зогр Мар Ас (трьнѣнъ Сав).— И 19, 5 Зогр Мар Ас.— Ср. трьнѣнъ ТРЬНЪ, -а м (1) ахаѵ&а шип, колючка терние ігп: възвратіхъ сіа на страстъ егда воиьзе мі трънъ Пс 31, 4 Син ТРЬНѢНЪ, -ыи прил. (4) ахаѵОгѵо?, ёі; ахаѵвйѵ терновый Ігпоѵу:. изиде же і(соу)с(ъ) вънъ НОСА трьиѣиъ вѣньць И 19, 5 Сав (тръиовъ Зогр Мар, тръиовъи Ас).— Мт 27, 29 Сав; Мк 15, 17 Сав; И 19, 2 Сав,- Ср. трьиовъ т р ь п е з а Пс 77, 19 Син см. трапеза ТРЬПѢЛНВЪ, -ыи прил. (6) [тръпѣлнв- Син (3)] рахрбвпцое, хартеріхб^, рахро- (!) терпеливый ігрёііѵу: в(ог)ъ сж- дителъ прдвьденъ и крѣпокъ і тръпѣлівъ Пс 7,12 Син', ие тъ во кстъ трьпѣливъ нже трѣ- вовдннн иедонлгатъ • нъ нмѢаи обнлик • тн въ страдаиии трьпА Супр 92, 28.— Пс 85, 15; 102, 8 Син; Супр 330, 26; 426, 9-10 - Ср. дльготрьпѣливъ, ДЛЬГОТрЬПА трьпѣльсво Клоц 16 37-38 см. трьпѣль- ство ТРЬПѢЛЬСТВО, -а с (1) греч. нет стой- кость, терпение, терпеливость ігрёііѵояі: тАже съ тръпѣльсвомъ (!) ...раздрѣшдіжште Клоц 16 37-38.— Ср. дльготрьпѣлик, дльготрь- пѣннк, трьпѣннк ТРЬПѣННге, -ига с (47) [тръпѣн- Зогр (2) Мар (2) Ас (2) Ен (5) Син (4) Евх (4) Супр (6) Рыл (1); трпѣи- Сав (1) Супр (1)] ѵяо- роѵті, рахроОѵріа, хартеріа, <рікоао<ріа (!), аѵе^іхахіа, ёухратеіа, ёѵатаоі^; (съ трьпѣ- иикмь рахроФпрох;; крѣпъкъ трьпѣинкліь хартерйтатос) стойкость, терпение ѣгрёіі- ѵозі, ѵуігѵаІоЩ: і плодъ творАтъ въ тръпѣ- ииі Л 8, 15 Зогр Мар Ас Сав', даждъ иамъ тръпѣник Супр 260, 19; и фнлософнк н прав’дж • и тръпѣник лювьгахж Супр 138, 16; в(ъ в)о(лѣ)зии вьсе трьпѣиие и мльчанне съ радости, казати Зогр-лл Іа 8 • чесо; чемоу выдержка зпазепі, Ігрёпі: влагодѣть нсповѣ- ддіж когоу мокмоу • ддръствовдвъшоуоуліоу мн рдзлнчьнынмъ лгжкдмъ тръпѣнню вѣньць Супр 254, 12; н дроугъ дроуга... нд трьпѣннк мжкы 704
ТРЬ и нд съврьшеник ліжчеинга • помлздіжште оукрѣ- пыахж Супр 256, 9 • терпимость зпаёеп- 1ІѴО8І: крдтрие • моліж вы... съ вьсѣкоіж съмѣ- реНЖ№ мждростніж • н кротости» • съ тръ- пѣннемь отърджддіжціе дроугъ дроугоу Евх 1056 15-16 • надежда, упование зроіё- Ьапі, пасіёі'е: ты есі тръпѣніе мое г(оспод)і Пс 70, 5 Син.— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Евх Супр Рыл.— Ср. дльготрьпѣлик, дльго- трьпѣник, трьпѣльство, сътрьпѣннк, оупъвд- ннк ТРЫіѢТИ, -пліж, -пиши несов. (64) [тръп- Зогр (3) Мар (4) Ас (4) Сав (1) Боян (1) Ен (3) Син (6) Евх (7) Супр (10) Рыл (1); творлці- (!) Клоц (1)] 1. без доп. ё-ухарте- реіѵ, хартереіѵ, блорёѵеіѵ бытьтерпеливым, проявлять терпение, терпеть рго]еѵоѵаІ Ігрёііѵозі, ѵуігѵаѵаі: троуждж са • тръпліж до кон’цд Рыл 7ба 3; да оуво не троуждди са нъ пдче трьпи Супр 299, 17; не тъ во кетъ трьпѣливъ нже трѣвовдиии недоимдтъ • нъ имѣли ОВНЛНК * ТН ВЪ СТрДДДННН ТрЬПА Супр 92, 30; четкрътыи дьнь нмдтъ тръпл кез врдшънд Супр 170, 27 • нд комь; по комь цахроОпреіѵ проявлять снисходительность, терпимость к кому-л. тіі Ігрёііѵозі 5 пёкут'. А к(ог)ъ не імдтъ ли сътворити • ЛСЬСТИ ІЗВЪ- рднъіуъ своіуъ... і тръпитъ нд нн^ъ Л 18, 7 Зогр Мар Ас, трьпитъ по нихъ Сав • комоу аѵёхеаОаі, 5іаРаата(;еіѵ быть снисходи- тельным, терпеливым Ьуі ігрёііѵу к пёкоти'. до послѣдьига’го вечера трьпл кмоу прѣвы Супр 409, 23; ПрНСТЖПИ ЛОВЬЖИ • трьпитъ ТИ ВЛА- ДИКА трьпѣликыи Супр 426, 9 2. кого, чьто или с инф. аѵё%е<гОаі, блорёѵеіѵ, срёреіѵ, ѵпофёреіѵ терпеть, сносить, выносить Ігрёі, зпазеі: людемъ тръпАЦіемъ зімж Евх 446 10; късе тръплж нзкрдиыуъ ради 2 Тим 2, 10 Ен; величдник лсльчдти не трьпитъ Супр 279, 23; ны оучьь тѣуъ пдче плдкдті са творАштиуъ ЗЪЛО • А ие ТКОрАШТИІ (! вм. ТрЬПАШТИІХъ) зъло Клоц 36 9-10 • чимь срёреаОаі (!) страдать чем-л., от чего-л. Ігрёі пёсіт'. онд же своимъ стоудомъ ТрьПАШТН • И ХОТАШТИ кго оулокнтн... г(лдго)лд кмоу Супр 516, 17; ЗЪЛЫИМИ во нмиже вь жизни мокн трьпѣкъ • покѣдиуъ • тѣми ВЪ СТАРОСТИ мокн зъло съткорикъ въпддохъ Супр 525, 2 3. кого, чьто слорёѵеіѵ ожидать (терпеливо), уповать осекаѵаі (ігрёііѵё), боиіаі: ико късі тръпььштеі тке (!) не постъидіатъ сьь Пс 24, 3 Син; испокѣмъ ті сіа въ вѣкъ... і тръплж імы> твое Пс 51, 11 Син.— Зогр Мар Ас Сав Боян Ен Син Евх Клоц Супр Рыл.— Ср. дльготрьпѣти, потрь- пѣтн, сътрьпѣти ТрьСВАТОК СМ. ТрЬСВАТЪ ТРЬСЕАТЪ, -ъіи прил. (9) |тръст- Ен (4) трѢ Т Евх (5)] тріаауюё трижды святой ігікгаі вѵаіу: тръс(вА)тъімь глдсомь • отъ сера- фимъ • поемъ Евх 93а 21 □ трьевлток в знач. сущ. тріаауіоѵ тресвятое (название молитвы) Ігіяа^іоп, запсіпз (пагеѵ то<і- ІііЬу)'. а п(о)пъ въходитъ къ олътдрю • и ре- ч(етъ) диѣ(къ) • днѣкон’ствд • ѣже прѣд(ъ) тръе (ка)тымь • и поіжтъ тръс(вл)тое • и по тръс(вл)тѣли» ие речет(ъ) диѣ(къ) Евх 966 17, 17-18 и 18; по кшнъчннѣ тръс(вл)- ТДГО • КЪуОДАТЪ пѣвъцн • НД АМВОНЪ Ен 306 12.—Ен 22а 8; 306 7; 326 15; Евх 63а 14,— Ср. ПрѢсКАТЪ, СКАТЪ ТРЬОТИІб, -ига с собир. (6) [трес- Евх (1)] 1. оі хаХароі, хнкаршѵ тростник гакозі: повелѣшА принести трьстнк • н расцѣпивъ - ше НА дьвок ОБЛОЖИТИ по пльти кмоу Супр 270, 5 2. атілбоѵ (!) солома (из трост- ника) (гакозоѵа) зіаша: възметддуж же слоу- ГЫ ДНіавОЛА нд сковрддж • ПЬЦЬЛЪ • И МАСЛО и трьстнк Супр 118, 10-11.— Евх 546 6; Супр 270, 8 и 10 и 13.— Ср. стьвлнк, трьсть ТРЬОТЬ, -и ж (34) [тръе- Мар (2) Ас (3) Син (1), трес- Евх (1)] хакаріос; 1. хаХарр тростник гакоз, Ігііпа: чесо ізидосте въ поу- стъініж видѣть • трьсти ли вѣтроли» двнжемъі Л 7, 24 Зогр Мар 2. палка (тростниковая) гакозоѵа Ьйі, гакояка: кьѣдуж трьстыж по главѣ Мк 15, 19 Зогр Мар Ас Сав 3. трост- никовая палочка для письма гакозоѵа Іуска О'ако рзасі пасіпі): ььзыкъ мои ТрЪСТЪ КЪНІЖЪНІКД ІАДрОПІШЬЦД Пс 44, 2 Син.— Зогр Мар Ас Сав Син Евх Супр.— Ср. стьвлнк, трьстнк ТРЬТИ, тьрж, тьреши несов. (2) [тър- Мар (1)] (тьржціе лѵурі), вар. лпхѵа) те- реть іпі: фдрисѣн ко • і вси іюдѣи • аште не оумывдіжтъ ржкоу тьржште • не Ѣдать Мк 7, 3 Зогр Мар.— Ср. въстирдти т р ь т и и Мк 15, 25 Зогр см. третий трьцоть, трьуьть Л 12, 59 Зогр Мар см. тръхъть т р ь к см. трик трѣ (!) Супр 372, 28 см.' трѣвд2 ТРѣБЛ1, -ы ж, чаще мн. (9) (Нина, ёортіі, ёліОѵпѵ (!); (трѣкы творнтн олёѵбеіѵ, Ооіа- ^еіѵ; трѣвы нспльнь хатеібаЛос;) жертва оЬёІі: діре к’то оуддвленннж • ли кръвь скотніж 14 • (языческое) жертвоприношение (ро- капзка) оЬёі’: кьзискдті и влачити крьстнганы • нд трѣкы н нд оскврьненнк Супр 125, 13; гако и дроузнн нджтъ оскврьннтн са къ трѣкауъ Супр 125, 8; рдз(д)рдждше с(а)... кідаці(ю) (непрн)ѣзнннн тѣла н трѣвы нсплънъ Деян 17, 16 Ен; жръти н трѣвы творити ЛШЛОСТИ- ВЫИМЪ БОГОМЪ Супр 147, 25; трѣвж вогоу дпо- юноу творимъ Супр 27, 4 ф скатыьь 23 Заказ 777 705
трѢ трѣвы т] іера 0гхтіа святые дары, ев- харистия еисЬагізііе: сице и с(ва)тыа пода кмМ трѣвы Супр 420, 4.— Супр 30, 1; 35, 26.— Ср. жрьтвд, сватьвд; сватыіа трѣвы ср. ДДрЪ, рОКДИИК ТРѣБД2, -ъі ж (14) [трѣ (!) Супр (1)]: трѣвѣ (кетъ) в знач. сказ. хреіа, еѵОето^, Хртщіро<;; (трѣвѣ быти хреіаѵ ёхеіѵ, беіѵ, Хріі^еіѵ; трѣвѣ имѣти хреіаѵ ёхеіѵ) нужно, требуется гароіёеЬі, ІгеЬа: дште же соль овоуѣетъ • о чемь оуво осолитъ са • ии къ земн ни къ гиоі • трѣвѣ естъ Л 14, 35 Зогр Мар; дште се трѣвѣ г(оспод)і олокдвътомдтд і дары Клоц 26 40 (2 Цар 11, 18); о мьнѣ во нѣсть трѣвѣ плакати са • ии милокАТи Супр 102, 15; тръпѣиию во имАте трѣвѣ Евр 10, 36 Ен; И 16, 30 Сав 1406 5; Супр 338, 19; 345, 12; 372, 28; 379, 9; 404, 17; Рыл 4аа 30; Хил 2ба 1-2; 26$ 21.— Ср. потрѣвд; трѣвѣ выти, имѣти ср. ТрѢвОКАТИ ТРѣБИЩб.-д с(6) 1. еібсокеіоѵ, аёРаара языческий храм, капище роЬапзку сЬгат: АЦіе во кто видитъ та нм(ж)цід разоумъ къ трѣ(в)иці(и) къзлежАціА 1 Кор 8, 10 Ен; ис кореие ископати елииъскА трѣвиштд Супр 357, 18 2. Рощбе, &ѵоіаотцрюѵ алтарь, жертвенник оііаг, оЬёЬіёЬё: трѣвиште о(та)- то естъ Клоц 7а 21; трѣвіштд разметана Супр 418, 14; ти тоу помлнешн горѣ стоа оу трѣвиштд Супр 422, 28 (прѣдъ ол’таремь Мт 5, 24 Зогр Мар).— Супр 422, 27— Ср. кдпиціе, кдпиціьиицд, коулшрьиицд, олътарь, трѣвьннкъ, црькькнціе ТРѣБОВЛНИіе, -иіа с (4) 1. х<?еіа, аѵау- хаіоѵ, ёруоѵ потребность, нужда, надоб- ность роігеЬа, пиіпозі, рогабаѵек: прнем- (ш)е дѣлд везкожьиыуъ странъ циодн и трѣ- вокдиьѣ н слокесд Рыл 26$ 9; трѣвокдиие естъ очи» и азыкд Зогр-лл 16 10 2. то аѵау- хаіоѵ нужный предмет, нужная вещь роі- геЬпа ѵёс: і тѣлесъиад трѣвокаинѣ овило по- давай Евх 836 3; ие тъ во кетъ трьпѣликъ иже трѣвокаиии иедонмдтъ Супр 92, 28-29 ТРѣБОвЛТИ, -воувк, -воукши несов. кого, чесо (95) 1. хреіаѵ ёхеіѵ, хСЧ^еіѵ, беісгйаі, ёдібеіоОаі нуждаться в ком-л., чем-л., испы- тывать потребность, нужду в чем-л. роѣге- Ьоѵаі: дастъ емоу • елико трѣвоуетъ Л 11, 8 Зогр Мар Ас Сав; ие трѣвоувктъ съдракиі крачекъ • иъ волАштеі Л 5, 31 Зогр Мар Ас; ѣко влдгыіхъ моіхъ ие трѣвоуеші Пс 15,2 Син; а ли оучнтель молитвы трѣвоугаше Супр 307, 19; ие во молитвы трѣвокддше вогъ Супр 306, 28-29 • с инф. должно, следует тияеі: азъ трѣвоуиі отъ теве крьстити са Мт 3, 14 Зогр Ас (хоціж Ас, 0 Мар); ие трѣвоувктъ отити • дадите імъ вы ѣсти Мт 14, 16 Зогр 706 ТРѢ Мар Ас о трѣвоуыіи, чжцідкго прич. в знач. сущ. бебцеѵо^, о хреіаѵ ёхсоѵ нуждаю- щійся, бедный роіёеЬпу, сЬпбу: іако къ годъ съмрьтьнън оставь» трѣвоуіжштннмъ Супр 375, 112. хріі^еіѵ требовать ѵугабоѵаі: се же трѣвоуктъ отъ насъ да кѣмъ нма господа нашего Супр 262, 24.—Зогр Мар Ас Сав Син Евх Супр.— Ср. рѣчьиокати т р ѣ в ъ см. нантрѣвлнн ТРѣБЬНИКЪ, -а м (1) греч. нет жертвен- ник оііаг: имамы двѣ пешти • на ткореньк кароу горАштн присно на зъданьк трѣвьннкоу нашемоу Супр 540, 18-19.— Ср. олътарь, трѣвнціе ТРѣБЬНЪ, -ыи прил. (1) греч. нет жерт- венный, принесенный в жертву (о языче- ской жертве) оЬёіпі, росЬагерсі г роЬапзкё оЬёіі: аціе к’то оуддвленннж • лн кръвь скотиіж • ие вѣды ѣко... трѣвъио ч’то вез вѣды ѣстъ Евх 1046 21 т р ѣ в ѣ см. трѣва2 ТРѣвЛ, ТРЛБЛ, -ы ж (30) [трѣк- Зогр (6) Мар (6) Ас (3) Сав (2) Унд (1) Син (5) Евх (1) Супр (3); трак- Син (3)] 1. хбртіх; трава Ігаѵа: і повелѣвъ народомъ кьзлешти иа трѣкѣ Мт 14, 19 Зогр Мар Ас, по трѣвѣ Сав; иа трѣвѣ зелеиѣ Мк 6, 39 Зогр Мар; аціе трѣвж сельнжж дньсъ ежціж • а оутро кь пеціъ вълдгднкціж са • в(ог)ъ тдко одѣетъ Мт 6, 30 Сав (сѣно Зогр Ас, сѣно сельное Мар); чл(окѣ)къ ѣко трака диь-е-го Пс 102, 15 Син 2. хорто? молодая зелень (еще не- зрелая), злак геіепу, ігаѵпаіу рогоіі: вь севѣ во зелілѣ плодитъ са • прѣжде трѣвж по томь же клдсъ Мк 4, 28 Зогр Мар 3. х^бт], Ротаѵті, аі Ротаѵаі ростки, зелень, расте- ния Ьуііпу, гозЫіпу: прозмваіАн пажить скотомъ і тракж нд слоужвж чл(окѣ)к(о)мъ Пс 103, 14 Син; дд изиесетъ землѣ трѣвж сѣнж Евх 126 5 (Быт 1, 11); пиштж же ид многа врѣменд отъ трѣкы нмѣаше Супр 519, 4.— Зогр Мар Ас Сав Унд Син Евх Супр.— Ср. вылнк, злакъ, пажить, сѣно ТРѣБЬНЪ, -ыи прил. (1) х^отцрбро^ по- крытый травой, зеленый ігаѵпаіу: видѣвъ же мѣсто трѣкно и крдсъно • сълѣзе отъ конга поглоумити са Супр 146, 12 т р ѣ ж е т ъ Супр 520, 2 см. трьэдтн трѣзвению, -ига с (4) ёухратеіа трез- вость, воздержание зігіхііѵозі, гбггепііѵозі: іѵ просвѣтити са д(оу)ши его • въ трѣзвеиьи • і поціеиьн • і въ съвръшеиѣ стрдсѣ Евх 98а 24-25; в’сего трѣзкеииѣ • подвнжъннкд двн Евх 100а 16.— Евх 896 2; 99а 20 ТРѢзвИТИ ОА, -клнк са, -киши са несов. (1) ѵрсреіѵ быть трезвым, воздержанный Ьуі яёпгііѵу, гбггепііѵу: плътьскыіа похоти
ТРѢ отъжени • і даждн намъ не вьдАціеіж мыслніж • і трѣзкАціемь сж помышленнемь * да не прѣььтн вждемъ тажъкомь съномь Евх 38а 8-9 ТРѢЗВЪ, -ъіи прил. (3) ѵтіфсоѵ, ѵт|<раА.юе трезвый, воздержанный зіпхііѵу, гсіггепііѵу: въздаднмъ Благо дѣ телеки... доушж трѣзкж и въстаннкж Супр 493, 13; трѣзка д(оу)ша Хил 26$ 21; оумъ трѣзкь Хил 26а 4 т р ѣ п ѣ з а Клоц 76 36 см, трапеза ТРѢСНЪ, -а м (1) хрооскотбѵ бахрома ігазеп, ігерепі: трѣсны златы одѣна прѣкоу- ціена Пс 44, 14 Син ТРАОЛВИЦЛ, -а ж (13) [трисак- Евх (1)] греч. нет лихорадка гітпісе, ігезаѵка: посъли нынѣ г(лаго)лъ ткои • і нжденн трдсакнціж сиіж Евх 446 19-20.— Евх 44а 19-20; 45а 16 и 18; 456 16; 46а 21; 476 14; 486 14; 49а 5; 496 14; 506 би 11; 51а 7 ТРАСТЫ, тржсж, тржсеши несов. (20) <И)- алсц>ситаеіѵ трясти ігазі, оігазаі: нжденн трдсакнціж... трдсжцпжіж к’сѣмн оудьлиі его Евх 45а 1; еціе же г(лаго)лжцік емоу покрьже Г вѣсъ трдсъі Л 9, 42 Сав (і сътржсе Зогр Мар Ас) □ трдсти са трёреіѵ, оеіеоѲаі, храбаі- ѵеоОаі, хкоѵеіоОаі трястись, дрожать ігазі зе, сЬѵёі зе: прізіраіА на землю ткоріА іж тріл- сті сіа Пс 103, 32 Син; мол(итка) иад(ъ)... трдсжціимь са тржсакицею Евх 44а 19 • перен.'. видѣ... кьсь миръ трдсжштъ са стра- хомъ Супр 426, 21.— Сав Син Евх Клоц Супр.— Ср. трепетати ТРЖБЛ, -ъі ж (7) оакпіу^ труба {музы- кальный инструмент) ІгоиЬа, роіпісе: въстржвіте на нокъ мѣсььць тржвою Пс 80, 4 Син ф т р ж в а рожаиа см. рожанъ.— Пс 97, 6 (2) Син; Супр 206, 23; 319, 2; 372, 21; 486, 12 ТРЖБИТИ, -вліж, -вншн несов. (1) т)Хеіѵ трубить ігоиЬіі: іакоже ко кельгласъиаіа тржка тржвАшти вьставыактъ многы • на въплъченик рати Супр 206, 23 ТРЖБЛІбНИіе, -ига с (1) оакпіу^ звуки трубы ІгоиЬепі: къ послѣдниимъ тржвь’кннн • скнидетъ сь иевесе Супр 372, 19-20 ТРЖБЬНЪ, -ын прил. (7) тце оаХліууос, трубный ІгоиЬу, роіпісе род.', і посълетъ а(н)ѣ(е)лы своіа • съ гласомъ велиіли» тржвь- нъімк і съвержтъ ізвъраныіА его Мт 24, 31 Зогр Мар Ас Сав; къзіде в(ог)ъ ко кьскликно- вены • г(оспод)ъ къ гласѣ тржвьнѣ Пс 46, 6 Син; Ас 28аа 6; Супр 478, 29-30 ТРЖДОЕИТЪ, -ыи прил. (1) греч. нет больной петоспу: мол(итка) иад(ъ) трж- докнтомь [ н ] кодъными прѣлогы Евх 31а 17. — Ср. вольиъ, волѣтн (волан) тоу 1 ТРЖДЪ, -а м (7) греч. нет болезнь петос: приимн рава ткоего сего • сжціа несъ драка • трждомь • і ицѣли и отъ одръжАціАіА тѣлесъ- НЫІА ВОлѢЗНН • I отъ тржда сего изъми и Евх 316 7 и 9-10 ф кодьныи трждъ (кодь- нын трждъ имы йбрсоліхбе) водянка ѵосіпа- іеіпозі: і се чл(о)к(ѣ)къ единъ имы кодъиыи трждъ • вѣ прѣдъ нимь Л 14, 2 Мар Ас Сав (0 Зогр); кодъиааго тржда строуж изьлніа Супр 476, 27.— Евх 316 1-2.— Ср. Болѣзнь ТРЖСЪ, -л м (25) оеюцбс землетрясение гетёіёезепі: землѣ зывлжшті са матвтъ • і свѣшаетъ тржсомь Клоц 116 4; иа в’сѣх(ъ) мѣстѣуъ тржсъ и гладъ и с’мрътн разлнчьны по земли Рыл 4аа 18; и авик выстъ тржсъ и звонъ Супр 18, 13 • волнение, буря (на море) Ьоиге (па тоті): се тржсъ кели выстъ къ мори • ѣко покрыкатн са коравлк кльнамн Мт 8, 24 Зогр Мар.— Зогр Мар Ас Сав З^гр-пал Евх Клоц Супр Рыл ТРАТЪ, -а м (6) сракау^, ооѵаоліарбе строй, войско (в походе) зік: а аште и кдннъ вн вылъ чоуднмын • довьлѣаше нашей силѣ одолѣти • а не нъ толнко множьстко • тржтъ онмъскыи • плъкъ ие прѣворемыи Супр 82, 30 • перен. '. ш како прѣштеньк архнеренско • къз’мжти апостольскы тржты Супр 471, 23 • хоѵотоібіс стража зігаг: къде людье і шАтаньѣ • і тржтъ иепракедьнын Клоц 126 17; Супр 448, 14.—Супр 93, 29; 96, 28.— Ср. коустодніа, стража тоу нареч. и частица (>300) I. нареч. 1. ёхеі, ёхеіое, аѵсбОі, ёѵтсгйОа, ёѵ аотф там, в том месте, на том месте іат, па іот тізіё: іждеже во аште вждетъ троупъ тоу съвержтъ са орли Мт 24, 28 Зогр Мар Ас Сав; на рѣцѣ акилоиьстѣ • тоу сѣдомъ ? пла- кахомъ сіа Пс 136, 1 Син; і къкръгжтъ іа къ пешть огньнжю • тоу вждетъ плачь і скрьжьтъ зжвомъ Мт 13, 42 Зогр Мар Ас Унд; Мт 8, 12 Зогр Ас Сав (0 Мар); Евх 1066 24; Супр 370, 8; 554, 26-27; кгда во придетъ дѣлатель съ лопатоіж потрѣвити тока • плѣкамъ льгъ- камъ сжштамъ • оудокь вѣтромъ отъиосатъ са • а пшеница тоу остактъ Супр 127, 27 • там, туда, в то место іат, па Іо тізіо: ра- зорю ЖНТЬННЦЖ МОІЖ • I вольшж съзиждж • і съверж тоу жита моѣ Л 12, 18 Зогр Мар Ас Сав 2. аѵтоѵ, ёѵ тф аѵтф, аѵтбОі, ёті (!), тоі'ѵѵѵ (!) здесь, на этом месте, тут іи, где, па іотіо тізіё: слдѣте тоу • дон’деже шьдъ помолю са тамо Мт 26, 36 Зогр Мар Ас Сав; не вжди ннктоже июдоіж тоу Супр 420, 10 (сьде Клоц 8а 8) 3. еѵОёсоі; тогда, в то время іеЬсІу, іи: ксѣкъ чл(окѣ)къ доврое віно пръкое подаетъ • и егда оуппжт са • тоу тачае И 2, 10 Ас (тогда Мар, нет Зогр); тъгда во кже 707
тоу и кьза хлѣвъ июда • тоу въскочн кь нь днаволъ Супр 421, 2 (тогда • егда пріььтъ тѣло (іода • къскочі къ нь дьѣколъ Клоц 8а 33) II. части- ца: т оу авик агіОіс;, лараѵта, лараитіха, ла<эах(?тіца, еѵ&йс;, еѵ&ёсое, еѵ(Н5. лео&ѵрах; тотчас, сейчас же а Ьпесі: тоу авик владыка Х(ристо)с(ъ) отькѣшта рѣкы Супр 427, 15', тоу авик арию отъ алеДаидриж • къ костан- тинь градъ прнтн скоро повелѣ Супр 188, 21; онъ же оукѣштавъ са • н тоу авнк срьдьце къдакъ прошааше кръштенна Супр 25, 5; чьто тоу ті тобто что же сорак: пакость во мн рече сьткорн велнкж • н зѣло ма прѣнз- ноурн • да что тоу Супр 422, 13; и тоу хаі сбой и вот а Іи: и тоу напрасно на вѣтрѣ вывъ... оврѣте са къ свокн пештерѣ Супр 289, 20; а р оу т оу см. ароу ф т оу выти Лареіѵаі, тоу стоити, тоу прѣстоити ларі- отао’&аі, лерііотаоОаі; (не выти тоу алеіѵаі) находиться, присутствовать {при чем-л.) Ьуі ргііотеп: н к’сѣмъ тоу сжштиімъ плачж- штемъ са с ними * кьздкигъ гласъ скои влаже- ныи кодратъ Супр 109, 18; приведи кто слыша кто ли тоу стой Супр 241, 22; ако и не пришъдъ Х(ристо)с(ъ) тоу вѣ Супр 306, 21; ако и ие кидѣаше тоу сжшта кгоже хоттЬ4ше прѣдати Супр 412, 15.— Зогр Мар Ас Сав Охр Унд Зогр-пал Боян Ен Син Евх Клоц Супр Зогр-лл.— Ср. сьде, тамо, тоуижде, тъгда тоу Л 4, 15 Мар; Л 11, 14 Зогр см. тъ т оу д оу см. тждоу т оу д ѣ см. тждѣ тоуждеплеменьникъ Евх 65а 25 см. тождеплемень никъ т оу ж д ь см. фоуждь тоужерождеиик Супр 490, 14 см. тождерожденик тоузь Киев 46 10-11 см. фоуждь ТОуИЖДб нареч. (2) ёхеіое там же іат- іёг: иф(и) тоу нжде Ас 30с 14; повелѣ... ижде и прьвѣк вѢша * тоуижде сждоу выти прѣдъ лнцемь льстикааго Супр 60, 2 ТОукЪ, -а м (6) 1. отёар жир Іик: ѣко тоука и масті нсплъні сьь д(оу)ша моѣ Пс 62, 6 Син • перен.: тоукъ скоі заткорішьь Пс 16, 10 Син 2. лібтгіе плодородность, сочность 21ГПО8І, Ьо]ПО8І: полѣ Твоѣ НаСЫТЫіТЪ СІА тоука Пс 64, 12 Син; Ен 216 8; '< иатроу іа отъ тоука пъшенічьна Пс 80, 17.— Пс 72, 7 Син.— Ср. масть ТОуЛЪ, -а м (1) срарётра колчан Іоиі, Іоиіес: оуготокашіА стрѣлы къ тоулѣ Пс 10, 2 Син тоуліыілнъ, -а м (1) тѵрлаѵоѵ тимпан {ударный музыкальный инструмент) Іуш- рап: прймѣте пъсаломъ Г дадите тоумьпанъ Пс 80, 3 Син ТЪ тоуніе нареч. (12) бсосеаѵ даром, бес- платно гсіагта: тоуне приььсте • тоуие же дадите Мт 10, 8 Зогр Мар Ас Сав; тоуне пріде х(ристос)е • пролітъ кръве скоеьь Клоц 56 33; Супр 415, 13; тоуне цѣсарьстко невесь- скок дактъ мн вогъ Супр 300, 12.— Рыл 76$ 7.— Ср. ашоуть, късоук, иасоук, сныти, соук, тъфь (въ тъфе) тоурна Л 3, 1 Боян см. итоуриа ТОурЪ, -а м (1) тайро^ дикий бык, тур Ьук, Іиг: скокіж вльхвокънжіж уытростніж нз- мѣиаж са « иже прѣтварѣше са овогда тоу- ромъ вывъ • овогда же крилатамъ п’тицамъ ПОДОБА СА Супр 7, 24 т оу р ъ Зогр Мар Ен Син см. тѵръ т оу р ь с к ъ Мт 15, 21 Зогр Мар Сав; Мк 7, 24 Зогр; Мк 7, 31 Сав; Л 6, 17 Мар см. тѵрьскъ ТОУЧЫІЪ, -ыи прил. (6) 1. лахй^, лісоѵ; (тоучьиъ выти ліаіѵеіѵ) жирный, тучный Іиспу: волы ихъ тоучьны сътворн Евх 156 14 2. лісоѵ тучный, плодородный гігпу, ЙГОСІ- пу: гора в(о)жьѣ гора тоучьиа Пс 67, 16 Син • перен.: поклонішіа сьь въсі тоучъні земыд Пс 21, 30 Син; вьсесъжагама (!) твоѣ тоучъиа вжди Пс 19, 4 Син.— Пс 21, 13; 67, 16 Син ТЪ, та, то мест. (>2000) 1. ёхеіѵос;, аѵ- тбс;, оотое, о, обе, тоюхітос;, о ёхеіОеѵ, 6 ёхеіое, батсс; (!); (въ тъ дьнь ёср'прерос;; того мѣста ёхеіое) тот Іеп, опеп: ннкомоуже не възвѣстншА въ ты дии ннчьсоже о тѣхъ ѣже кндѢша Л 9, 36 Зогр Мар Ас; іерѣі етеръ • съхождааше пжтьмь тѣмь Л 10, 31 Зогр Мар Ас Сав; кназъ иже вѣ того мѣста Супр 117, 3; възгласишА родителѣ • того прозьрѣвъ- шаего И 9, 18 Зогр Мар Ас Сав; оу него прѣ- высте дьнь тъ И 1, 40 Зогр Мар, денет Ас Охр; рѣшА імъ ти И 7, 45 Зогр Мар Ас (они Сав); вѣмь ѣко месиѣ придетъ • рекомъі Х(ристос)ъ • егда тъ придетъ възвѣститъ намъ всѣ И 4, 25 Зогр Мар Ас; азъ оуво крьстнхъ вы водоіж • а тъ крьститъ вы д(оу)- Хомь с(ка)тымь Мк 1, 8 Зогр Мар Ас Сав; о(ть)ць же прѣвываіАі въ мьнѣ • тъ тво- ритъ дѣ(ло) И 14, 10 Зогр Мар Ас Сав; жезлъ тво-і паліца твоѣ та міа оутѣшісте Пс 22, 4 Син • передает греч. артикль: дѣла- теле же ти... рѣшА въ севѣ Мт 21, 38 Ас(нет Мар Сав, 0 Зогр); вѣ же нма равХ томоу мельуъ И 18, 10 Сав {нет Зогр Мар Ас); оучаше і • остаті зълаго иачАТка того Клоц 56 24-25; исповѢдла са до деСАТи лѣт’ • въ пештерѣ той Супр 528, 24 • вводит главное предложение после (или перед) придаточ- ною относит., дополнит. и т. п. : іже аште [Хоштетъ] погоувитъ д(оу)шж своіж • мене ради • тъ с(ъ)п(ас)етъ іж Л 9, 24 Зогр Ас 708
тъ (нет Мар); повели ми прѣжде отъвѣцідти са тѣуъ ,• иже сжтъ въ домоу моемь Л 9, 61 Сав (нет Зогр Мар Ас); то вѣвѣ ѣко сь естъ с(ы)нъ иаю И 9, 20 Зогр (нет Ас Мар); мало же естъ тѣуъ іже и оврѣтаіжтъ Евх 696 19; 896 9-10 (мало і%ъ естъ Мт 7,14 Зогр Мар Ас) • в противопоставлении сь... тъ: си же подовааше сътворити • і тѣуъ не остдвити Мт 23, 23 Мар (0 Зогр); оукрдше і тогда тж трдпезж тъ і сыж нынѣ красітъ Клоц 8а 13 □ итъ, тъ во хаі оѵтос;, ос,, более и тот; который а Іеп; кіегу: дъшти іночАДа вѣ емоу... і та оумирАлше Л 8, 42 Зогр Мар Ас (аже Сав); единъ же отъ нихъ... пдде ииць нд ногоу его • увалж емоу въздаы» • і тъ вѣ самдрѣиннъ Л 17, 16 Зогр Мар Ас (иже Сав); г(оспод)і ндшего раді • тъ во нъи едмъ отъ тьмьнънхъ отъведе Киев 56 11 2. оѵтос; этот іепіо: тъ естъ кр(ь)стАи д(оу)х(°)лѵь с(ва)- т(ъи)мъ И 1, 33 Ас (сь Зогр Мар Сав); і нджтъ тн въ мжкж вѣчънжіж • а праведьннци въ животъ вѣчъиы Мт 25, 46 Мар Сав (си Зогр Ас); ие вьсі въмѣстлт словесе того Мт 19, 11 Ас (сего Зогр Мар); дд с(ъ)п(а)сетъ н са • дште тъ естъ х(ристос)ъ Л 23, 35 Ас (сь Зогр Мар Сав); тъ родъ ие імдтъ ничимь- же ізити • тъкъмо молитвоіж і постомъ Мк 9, 29 Зогр Мар Ас Сав 3. в знач. личн. мест. 3 л. аѵтбѵ, аѵтб^ он оп: і се тржсъ вели выстъ въ мори... а тъ съпдАше Мт 8, 24 Зогр Мар; тъ въекръее отъ мрътвъіхъ • і сего рддн силы дѣиктъ са о немь Мт 14, 2 Зогр Мар; прѣдъ німъ пріпаджтъ въеі съходььстеи (!) въ зелілж • и д(оу)ша моѣ томоу жіветъ Пс 21, 30 Син; вьед тѣмъ выша • и вес того не выстъ нн кднно • кже выс(тъ) Супр 10, 17 (вежнего И 1, 3 Зогр Ас, 0 Мар); оумолн с(ка)тын кодрдтъ слоугы • "да того прьвѣк слоуны вьведжтъ Супр 105, 27; тлкоже ? Х(ристо)с(ъ) • дште дд не по того оврдзоу глдголешн • не послоушдктъ теве Супр 382, 22; вьзмн вьзмн рдспьнн того Супр 435, 16 (пропьнн і И 19, 15 Зогр Мар, рдспьнн і Ас Сав) 4. аѵтб<; сам зат: тъ во дд(вы)дъ рече • д(оу)х»мь с(ва)тымь Мк 12, 36 Зогр Мар Ас; тъ во лювитъ васъ И 16, 27 Сав 140а 17 (едмъ во о(ть)ць Зогр Мар Ас Сав 1046 2); дште лн же ни • зд та дѣлд вѣрж емлѣте ми И 14, 11 Зогр Мар Ас (2); едд ты волей еси отъцд ндшего нѣковд • іже дастъ намъ стоудеиецъ сь • і тъ из него пнтъ н с(ы)н(о)ве его и скоти его И 4, 12 Мар Зогр Ас; отнде пдкы въ горж тъ единъ И 6, 15 Мар (нет Зогр Ас) Питъ хаі аѵ- тбесамзатіиосіфъ • іже и тъ оучі са оу и(соу)- сд Мт 27, 57 Ас (нет Зогр Мар); приде Іосифъ ОТЪ Аримдт’еьь • влдгооврдзьнъ съвѣтьннкъ • тъ і іже і тъ вѣ чаьь ц(ѣса)р(ь)с(тв)нѣ в(о)жьѣ Мк 15, 43 Зогр Мар, ѣко и тъ Ас; едмъ т ъ, тъ едмъ аѵтбе, аѵтб^ ёхеіѵос; он сам; тот самый зат, оп зат: велиѣ слава его • і в’сѣ рАВОТЪНАА томоу САМОМОу рАВОТАІЖТЪ ЕвХ 55а 13; оврАштеши само то слово Супр 317, 15; ОТЪ ТОГО САМОГО мѣстд... оуспѣхъ прнов- рѣсти помысливъ Супр 273, 6; се же азъ отъ тоа самоа слышауъ днгаконнсы ВАСИЛИНЫ Супр 299, 28; нъ овдче и тж и саліж крьвь іжже пролигашА • нд сьпдсеинк пролиивъшиимъ ДАСТЪ Супр 422, 15 (своіж кръвь едмъ Клоц 9а 3); ТО САМО творнмок послоууоук ♦ гако вогъ кетъ сице хвалимый Супр 324, 10 5. тч,, тъ же 6 аѵтбе; тот же іуг, іепі-уг: мѢ(са)ца тог(о) 5 род(ь)ство с(ва)тыіа г(оспо)жда в(огоро- ди) ца Ас 1166 10; імьже і вѣ съваздлд съмрьть тѣмь же весъмрьтье оврѣте Клоц 106 5; слы- шимъ сжштд нѣкого... именемь кононд • тоа вѣры Супр 45, 29; сь тѣм же дръзновениімъ и чьстыж * и цѣедрь и оувогъ • н наслаждеинк и овьштеннк • сихъ вожин тайнъ пристж- пдіжтъ Супр 492, 6 ф того рддн, того дѣлга, того дѣльмд, того радьма біа тоѵто, біо поэтому ргоіо: того дѣлѣ • и протнвж изиде ндродъ И 12, 18 Сав (сего ради Зогр Мар Ас); того ради оуво сьде подо- вдк • съврати масло Супр 373, 25; того радмд въ врѣліА строга г(оспод)ь нашъ вьеж овавн кротость Супр 545, 18; того во дѣл’мд и зжвн и оустьиѣ на оутврьждеи’к азыкд съ творены сжтъ Супр 497, 16-17; о т ъ т о г о ёх тоѵтоѵ с того времени, с того момента осі іё НоЬу, оН іё сЬѵПе: отъ того пилдтъ искааше поустити п И 19, 12 Мар, овъ (!) того Зогр (игтъ тол» Ас, отъ толѣ Сав); отъ того, тѣмь ёѵ- теѵѲеѵ, ёхег&еѵ оттуда оііг.исі, г ІоЬо: ии- ч’тоже отъ того приоврАштемъ Супр 374, ’5; се паче въ истниж сьвѢдатъ • искоушьшеи • и прѣмиогы оврдз'ы • иеджгъ тѣмь приов- рѣтъше Супр 495, 2; к ъ т о м оу коілбѵ, тоѵ коілоѵ, оті (!) ярое, ёлі тоѵтоі^ (!) в дальнейшем, в будущем, впредь пасіаіе: да къ томоу съмръть оврътитъ са Хил 1ба 4; а к томоу прѣклоинтъ са кмоу вьсѣко колѣно Супр 332, 7; да са встанетъ оуже к томоу • ОТЪ ТДКОвЫА ВОГОВОрЪНЫА х°Ул'ы Супр 188, /5; (оуже) к томоу не (ни) оѵхёті, цт)- хёті уже не, больше не; ни в коем случае ]іг пе, ѵісе пе, паргозіо пе: еште мало н миръ к томоу не [ие] видитъ мене И 14, 19 Мар (юже Сав 256 2, нет Зогр; Сав 101а 11); ни съмѣ къто отъ дьие того въпросити его къ томоу Мт 22, 46 Мар Ас (0 Зогр, ии- когддже Сав); к томоу въ притъчдхъ ие г(ла- го)ліж едмъ И 16, 25 Зогр Мар Ас Сав 106а 17-18 (оуже... ие Сав 140а 12-13); азъ оуже 709
тьг к томоу не виждж ка Супр 169, 15; не дастъ къ томоу страшкнънмъ пожрътоу вытн змнемк Хил Іба 17-18; въ то года см. годъ; т ѣ м к, тѣмкже см. тѣмь, тѣмк- же.— Зогр Мар Ас Сав Охр Унд Боян Зогр-пал Ен Син Служ. Киев Евх Клоц Супр Хил Рыл Зогр-лл,— Ср. и, истъ, онъ, самъ, сь, тъжде ТЪГДА, ТОГДА нареч. и союз (>5ОО) [тогда Зогр Мар Ас Сав Унд Зогр-пал (3) Боян (1) Ен (1) Син (1) Евх Клоц Супр Рыл; тъгда Зогр Мар Ас (2) Син (3) Супр Хил; тьгда Ас (2) Супр (1); тогъда (!) Син (1); тодга (!) Унд (1)] I. нареч. тоте, лоѵ (I), лотё, теѵіхаѵта тогда, в то время, в тот мо- мент ІеЬсІу, ѵ іё сІоЬё, ѵ Іи боЬи, ѵ Іи сЬѵПі: выша же тогда свАш(те)ннѣ въ і(ероуса)л(н)- мѣхъ И 10, 22 Зогр Ас, тъгда Мар; оувогъ же нѣкы тъгда прншъдъ въ манастырь Супр 551, 27; тогда прндоиіА оученнцн • тъгда къгда • кгда се въістъ Супр 415, 17 • тогда, когда-то, ранее іепкгаі, ксіуві; сігіѵе: тъгда лн нмѣннга ради н чловѣчьскы похвалы • н мало- врѣмеиьныА сласти подвнзаахъ са • а ныніа колнко паче невесьиааго ради цѣсара Супр 63, 11; ѣкоже тогда рожден са по плъти • гоиѣнѣше (!) д(оу)ховиаѣ • тако и нынѣ Гал 4, 29 Ен • оита)^ тогда, после, потом ІеЬсІу, роіош, роіё: аште не пръвѣе съважстъ крѣпъкааго • і тъгда домъ его расхытити Мт 12, 29 Зогр Мар; шедъ прѣжде съмнрн са съ вротомь (!) ткоімь • і тъгда прншьдъ принеси даръ свои Мт 5, 24 Зогр Мар; Клоц 9а 20; прьвок въікни ти тъгда пьри са Супр 239, 13 • в составе союза кгда же... тъгда, тогда же, кльма... тъгда бё, оѵѵ... тоте, бте... тоте, сос; (бё)... тоте (хаі), ёлеібаѵ... тоте, ёлеібт)... тоте когда... тогда ксіуг... ІеЬсІу, іи: егда же оуслыша ѣко волитъ тогда же прѣ- выстъ И 11, 6 Зогр, тъгда Мар Сав (нет Ас); егда оувівааше іа • тогда възіскаахж его Пс 77, 34 Син; егда же вьзидж вратрнѣ его въ праздьннкъ • тогда і самъ вьзиде И 7, 10 Зогр Мар Ас; егда відѣ чюдотворьца • тогда не рече Клоц 56 14; таже кгда са сьСАде млѣко и осырѣк... тьгда и дѣтишть плачетъ н мати волитъ Супр 312, 8; а ці е... тъгда, тогда ёаѵ... тоте, еі... тоте если... то, тогда )еві1іге... ІеЬсІу, рак: ѣште мі ие оудо- клѣік-тъ-гда (!) непороченъ вждж Пс 18, 14 Син II. союз присоединит. тоте, хаі, хаі лакіѵ, оѵѵ тогда, тут, и ІеЬсІу, іи, рак, і: тъгда рече равомъ своімъ • възъмѣте оуво • отъ него талан’тъ Мт 25, 28 Зогр (нет Мар Ас Сав); тъгда отъвѣштавъ и(соу)с(ъ) • рече еи Мт 15, 28 Зогр Мар; тъгда оуподовн са ц(ѣса)р(ь)с(тв)ие • н(еве)с(ьс)кое • і тък дѣвъ Мт 25, 1 Зогр Мар, тогда Ас Сав; тогда рекжтъ въ іаз(ъі)цѢхъ • вьзвеличилъ естъ г(оспод)ь сътворнтн съ намн Пс 125, 1 Син; н тъгда, и тогда хаі тоте и гіотом, и тогда а роіот, а рак: і тъгда начьнешн съ стоудомь • послѣдьнее мѣсто дръжатн Л 14, 9 Зогр Мар Ас Сав; і тогда насладіші са еіл доврѣ Клоц 9а 28; Супр 423, 6-7.— Зогр Мар Ас Сав Унд Зогр-пал Боян Ен Син Евх Клоц Супр Рыл ТЪГДАЖДв, ТОГДАЖДв нареч. (3) [то- Зогр (1), тъ- Мар (1) Супр (1)] ёлі тойтср тогда же ѵ іи сЬѵПі: і тогдажде придж оуче- иици его И 4, 27 Зогр, тъгдажде Мар (тогда же Ас); касааше са соусѣ ржцѣ • и тъгда жде иа сл^жьвж отъсылааше Супр 476, 22.— Ср. тъгда ТЪЖДв, тажде, тожде мест. (>100) [тъзе Киев (2)] 1. о аѵтб^, еіс,, брою^ ахгаѵтак; тот же, тот же самый, такой же іепіуг: по- моли са • третицеіж тожде слово рекъ Мт 26, 44 Зогр Мар Ас Сав; Евх 47а 20-21; не і мьздоімьцн ли тожде творАтъ Мт 5, 47 Зогр (тако Мар, такожде Ас Сав); аште ли есте тіжде самі • і ашютъ есте лоучъше младенецъ Клоц Іа 5-6, тижде Супр 325, Ю; і(соу)с(ъ) Х(ристос)ъ вчера и дъи(ъ)съ • тъжде и въ вѣкы Евр 13, 8 Ен; въ тъзе дьиь феліц(і)тъи Киев 2а 11; и ннштоуоумоу просАШТоуоумХ ми- лостыиа • та жде трепеза прѣдъстоитъ Супр 492, 3 2. оѵтое, ёхеіѵо^, аѵтб^, о бё ірве тот іеп, опеп: въ тъжде д(ь)нь ішьдъ и(соу)с(ъ) із домоу сѣдѣаше при мори Мт 13, 1 Зогр (тъ же Мар); такожде и левѣітъ • вывъ на томьжде мѣстѣ Л 10, 32 Ас (томь Зогр Мар); подазь намъ... влаженъиіА раді лсжченіцьь твоеьь феліцітън въкоупьнжіж мо- лнтвж • і тоььзе раді зашчіті нъи Киев 2а 16 • вводит главное предложение после придаточнаго относительнаго: кже оуво тре- пезы ради стражджтъ • тожде и ризъ дѣл’ма прнкмыжтъ Супр 492, 27.— Зогр Мар Ас Сав Унд Боян Ен Евх Киев Клоц Супр Хил Рыл Зогр-лл.— Ср. тъ, сь т ъ ж е см. тъ тъзе К иев 2а 11 и 16 см. тъжде т ъ з н ь н ъ Ен 306 5 см. тьзьньнъ ТЪКАНИіе, -иіа с (1) ѵсраоца ткань іка- піпа: отъ тъканнн же риза нераздьранаа Супр 438, 15 ТЪКАТИ, тъкж, тъчеши несов. (3) 1. біа- ѵѵооеіѵ, лахті^еіѵ (при)касаться, толкать, стукать боіукаі ве, вігкаі, ѵгагеі, ііоисі: къждо же тъкаше дроугъ дроуга въпрашаА кок кстъ мѣсто нждеже нмѣннк лежитъ Супр 38, 13; колѣнома тъкаахж по ревромъ Супр 137, 19 2. ё^ѵсраіѵеіѵ ткать ікаі: сѵ волѣзнн... 710
тък тъщ Свѣтьлн ОДвЖДА д(су)ША ТЪКЖШТН Супр 313, 15.— Ср. истъкдтн ТЪКНЖТИ, тъкнж, тъкнеши сов. (3) ѵѵа- аеіѵ, трсоеіѵ (при)коснуться, толкнуть, стук- нуть боікпоиі зе, зігсіі, ѵгахіі, ибегіі: при- стращенъ вывъ • тъкнж але^дндрд ГЛАГОЛА • что кетъ гласъ син Супр 162, 25 • перен.: прельстивъ же син тъчьиъ (!) вывъ въ ерьдьци Супр 65, 17.— Супр 240, 3.— Ср. тлъкнжтн ТЬКЪЛ/ІА нареч. (4) [тъкмд Супр (4)]: ие тъкъма... нъ и оѵ цбѵоѵ... аАЛа хаі не только... но и пе)еп... аіе і: оузьриши не тъкмд ангелы • нъ и др’хдггелы Супр 491, 3; не тъкмд же сльньце б^жа • нъ и земьи трАс^аше са Супр 485, 3.— Супр 482, 20; 484, 22.— Ср. толнко, тъкъмо, тъчнвк ТЪКЪЛЛФ нареч. и союз (>100) [тъкъмо Зогр Мар Ас (2) Евх; тъкмо Зогр Мар Ас Сав Клоц Супр; тъкьмо Ас (16); тък’мо Зогр (3); токмо Зогр Мар Боян Зогр-пал; токъмо Мар (2) Евх (1); токьмо Ас (1); токмо Зогр (1) Евх (3); тькьмо Ас (5); тькмо Мар (2) Ас (7); т’кмо Клоц (1); ткъмо Мар (2); ткмо Мар (6); тъкъмсу Зогр (2)] I. нареч. цбѵоѵ, цбѵо<;, тіе, (!) только )еп, іепот: нъ тък’мо рци слово • і вцѣлѣетъ отрокъ мон Мт 8, 8 Зогр Мар Ас (толнко Сав); многд Л^ТА сътворн СрЬБАИИК ТЪКМО ПрНКМЬА Супр 297, 13 • хотя бы, хоть Ьуі’ )еп, аіезроп: і нже колижьдо иапоітъ • едииого отъ малыхъ сихъ • чдшж стоудены воды • токмо Мт 10, 42 Зогр, тъкмо Мар Ас (толнко Сав); аціе к’то отъ МАНАСТънръскыьк цр(ъ)к(ъ)ве • токъмо чьто оукрддет(ъ) • ж лет(ъ) да по- к(а)етъ с(а) Евх 1036 /3 0 тъкъмо ие цоѵоѵоѵхі чуть ли не, почти Ьегтаіа, іётёг: нолигаахж очима • да тькмо не вештддх* крь- вьмн к немоу Супр 502, 18 II. союз 1. разде- лителъный еі цт|, еі цт] цбѵо<; кроме Іес, кготё: ннчьсоже ие оврете на неи • тъкъмо листвье Мк 11, 13 Зогр, тъкмо Мар; і зна- менье ие дастъ са емоу • тъкмо знаменье юны пророка Л 11, 29 Зогр, тъкъмо Мар; ие емдмъ ц<еса)ре • тък’мо кесдре И 19, 15 Зогр Мар Ас (2) Сав 129а 2 (тъчнвк Сав 115а 17) 2. в составе противительнаго союза и е тъ- къмо... НЪ (и) ОѴ ЦОѴОѴ, ЦТ] цбѵоѵ, оѵхі цоѵоѵ... аХХа (хаі) не только... но и пе- Іеп... аіе і: прндж не и(соу)сд ради тъкъмо • нъ да і лазаре видать И 12, 9 Зогр Мар Ас Сав; сего раді не самъ тъкмо пріде • нъ і ины творашта таковдд Клоц 9а 31; не тъкмо ле- геоны • нъ тьмы тьмами н тысжшта ты- сжштами • имы аггелъ и архангелъ Супр 463, 15.— Зогр Мар Ас Сав Зогр-пал Боян Евх Клоц Супр.— Ср. кроме, разве, толнко, тъкъмоу, тъчнвк т ъ к ъ м оу Мк 5, 37 и Мк 9, 9 Зогр см. тъкъмо ТЪЦІАНИІв, -ни с (18) [тьцідн- Ас (1) Рыл (1) Супр (2)] 1. апоѵбі] поспешность, торопливость зрёсЬ: мдрне... іде въ горж съ тъштдньемь Л 1, 39 Зогр, тъштдниемь Мар, тьштдинемъ Ас, тъцідинемь Сав 2. перен. олоѵбіі, лройѵціа, хеѵб<; (!) усердие, рвение, старание йзііі, Ьогііѵозі: ожидати и целити прнходАШТАА к немоу • всемъ тъштд- ннімъ и страхомъ в(о)жикмъ Супр 549, 9; презьрА помышленне его • отъ плътъныхъ похотей • тьцідиьи (вм. тъціаіа?) * і льсти жнтиискъпа Евх 1006 21.— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Супр Рыл.— Ср. поспешеннк, рьвьник, сусрьдик ТЪЩАТИ СА, тъціж са, тъціиши са несов. (19) о чемь, нд чьто; с инф. или без доп. [тынт- Супр (1)] ояеѵбеіѵ 1. хатаояеѵбеіѵ спешить, торопиться зрёсЬаі: ч’то са тъштн- ши нд сьмрьть • пиониі рече • ие тъштж са нд сьмрьть иъ на жнзнь Супр 140, 16-17 и 17-18 2. ояоѵбаСеіѵ, аох°^еіоОаі, яеіраоОаі (!) стремиться, стараться, усердствовать зпа- гіі зе, изііоѵаі: лквовнвк тъціАціе са блюсти • еднненне д(оу)хд • въ съжзъ мнрд Евх 1056 18; можешн толнко дати • клнко тъштншн са отати Супр 87, 17; тъшта са нд невесьскок цесдрьство Супр 119, 2; онъ о преданы • тъштддше са • а сіи о слоужъве Клоц 6а 9 (онъ предаютъ владыкж • а сни о слоужьве пекжтъ са Супр 415, 23-24); кгдд тъштимъ са • и сами о севе подвижемъ са нд докро Супр 415, 1 (помьнімъ са Клоц 56 22).— Евх Клоц Супр.— Ср. пецін са, подвизати (са) тъ ці е см. тъціь ТЪЩбГЛАШбНИІв, -ии с (1) хеѵофсоѵіа пустословие гЬуіеспё тіиѵепі, ІІасЬапі: (сквръ)нънде тъціеглдиіенне отъ(ме)тдн 2 Тим 2, 16 Ен Т’ЬЦіеСЛАВИІв, -ни с (1) хеѵобо^іа тще- славие ргахбпа зіаѵа, зіаѵотат: не Троши СЖШТНИХЪ НД КрЪМЬА н тъштеелдвьи Супр 373, 29-30.— Ср. велнчдннк, кыченнк Т’ЬЩбТА, -ы ж (5) ^тщіа; (вез тъціеты а^тщіо^; тъціетж сътворнтн абіхеіѵ) ущерб, вред, урон зкоба, хігаіа: нендвнждж такого дара тъштетж нмжштд Супр 87, 18-19; тъ- штетж мі сътворі Клоц 86 39 (зело ма пренз- иоури Супр 422, 12-13); везъ тъштеты во влд- годеть Супр 429, 5.— Супр 377, 29; 513, 22-23.— Ср. жладьва, лншеннк ТЪЦіеТЬНЪ, -ын прил. (6) [тьціт- Супр (1)] хеѵо^ пустой, тщетный, суетный гпагпу, хЬуіеспу: въекжвк цпатдшіа сіа езыці (!) • Т людье пооучішіА сіа тъціет • нымъ Пс 2, 1 Син; Ен 206 18; Клоц 126 19; Супр 102, 711
тъщ 27-28; 243, 18.—Супр 448, 15-16,—Ср. поустошыгь, соуетькъ, тъціь ТЪЦШВЪ, -ъін прил. (1) лоХѵі; скорый, быстрый гусЫу: ТЪШТИВЫИ НД МИЛОСТЬ • А поздьнъ на гнѣвъ Супр 330, 27.— Ср. въстд- иивъ, подвижьиъ ТЪЦІЬ, -ни прил. (21) [тьці- Мар (1); Син (1); Евх (1)] хЕѵб^ 1. уѵцѵбі; пустой, порож- ний ргахсіпу: докрѣ естъ грокъ тъштъ Клоц 12а 3; въ врѣмл посълд къ дѣлателемъ рдвъ > ДА ОТЪ ПЛОДА ВИИОГрДДЪНДДГО ДДДАТЪ 6М0у • дѣлателе же кнвъиіе і поустишл тъшть Л 20, 10 Зогр Мар\ насытілъ естъ д(оу)шж тьціж Пс 106, 9 Син 2. перен. оаѲрбе пустой, нич- тожный, суетный шагну, гЬуіеспу: і иікъ- тоже васъ дд не слышітъ тъштіми словесы Клоц 2а 35; отъметдешн... са... тьціаьк соуетъныьь сласти Евх 90а 3; дд вьсе здско- пик • тъште слово покджетъ непрніазии Супр 337, 18 □ въ тъціе, за т ъ ці е к еіс; хеѵбѵ, біа хеѵііе, цатт]ѵ напрасно, впустую, вотще шагпё, гЬуіеспё: молимъ ие въ тъште придти благо дѣти б(о)жиа вдмъ Зогр-лл Іа 17; вьсе то кез оума и вътъште Супр 424, 6 (въсоуе і дшютъ Клоц 96 17); вьзиеидвідѣ ХрАИІАШТІА соуетьид зд тъштев Пс 30, 7 Син.— Зогр Мар Син Евх Клоц Супр Хил Зогр- лл.— Ср. прдздьиъ, поустъ, соуктьиъ, тъ- ціетьнъ; въ тъціе ср. ашоуть, въсоук, идсоук, спъіти ТЪЦІЬИО нареч., сравн. ст. тъціьиѣк (5) ояоѵбаіше усердно, убедительно, ревностно знагнё, изііоѵпё: они же пришьдъше къ іс(оусо)вн • молѣдхж і тъштьио Л 7, 4 Зогр Мар Ас Сав • лройѵцсое жадно, с нетер- пением сіусйііѵё, осЬоіпё, Ьогііѵё: вьси съ рддостиіж коупьно тьцѣмъ • вьси тъштьио при- нмѣмъ Супр 319, 23 ТЪЧИІЖ нареч., союз и частица (>100) [тьч- Супр (4), т’ч- Супр (1)] I. нареч. цб- ѵоѵ, цбѵос, еѵОёох; (!) только іеп, )енош: дроузии же искоушеиига тъчыж прѣштеиии оукогашА са Супр 85, 19; и тъчыж слово рече • и разбойника въ породж вьведе Супр 308, 20- 21 • хотя бы, хоть Ьуі’ )еп, аіезроп: се ко нмѣаше льстивъи ид оумѣ > дд тъчыж въкоу- сатъ отъ врдшьид кмоу Супр 58, 11 □ т ъ - ч и іж ие цоѵоѵоѵхі чуть (ли) не, почти шаіеш не, іётёг: поусти во к йемЬ’ жена кго... тъчыж ие глдголжшти ддундовд словесе Супр 434, 9 II. союз 1. разделительный тъ ч и іж, иъ тъчиіж, развѣ тъчиіж еі цт] (цб- ѵоѵ), (цбѵоѵ), яХі)Ѵ кроме Іес, кгошё: ииктоже отъ нихъ • ие погыве тъчиіж с(ы)нъ • погыбѢльны И 17, 12 Сав 108а 1 (тъкьмо Ас, ткъмо Мар; тъкьмо Сав 266 10); Іиого кмоу отъвѣтд ие дастъ • нъ тъчыж кръстнгаиъ 7М тъч ксмъ Супр 47, 4; иичсоже оврѣте ид йеи развѣ листвик тьчыж Супр 343, 26 (тъкмо листвье Мт 21, 19 Мар, 0 Зогр) 2. условный с огра- ничительныя. оттенком дціе тъчиіж, тъчьіж дціе, тъчиіж д къі еі, цбѵоѵ, еі цбѵоѵ, еіуе если (бы) только )еп Ыуг, )еп кбуЬу: дште во се тъчыж оузьрАТЪ зъ- лодѣи... АБИК позидвъше БЛЮДЖТЪ СА Супр 43, 5-6; вьзвѣштж о тевѣ къ цѣсдроу... тъчыж дште к(о)гъі влдгодАрьствиши Супр 100, 16; д х(рист°)с('ь) и по семъ ие отъвръже са • сиіж крьвь продднжіж въ отъпоуштеиик Грѣ- хомъ дати • тъчыж а въі хотѣлъ Супр 419, 30 (дште бі Клоц 76 35) 3. цели с ограни- чителъным оттенком тъчиіж дд, дд т ъ - ч и іж цбѵоѵ чтобы только )еп аЬу: вѣроуіж тъчыж да извждж сего Супр 222, 27; ие по- иштетъ ли едмъ ходлтаіа севѣ... дд вы тъчыж кыимъ избыти кмоу зълд Супр 361, 20 4. времени тъчиіж, іако тъчиіж цбѵоѵ, а><; цбѵоѵ только что іактііе: ако тъчыж вьииде... прѣкръсти са Супр 166, 10; тъчыж же оузьрѣвъ Брдтиіж... двик въ радости вьс- плдкд Супр 367, 25 5. в составе противитель- ною союза не тъчиіж... иъ (и) оѵ цо- ѵоѵ, оѵ цбѵое, цт] цбѵоѵ... аХХа (хаі) не только... но (и) пе)еп... аіе (і): ие о сихъ же молж са тъчиіж • нъ о вѣр^іжціихъ словесемъ ихъ И 17, 20 Сав (тькмо Мар Ас); ие тъчиіж самъ приде • иъ и насъ... свокмоу имени овь- шта идреченша Супр 423, 9 (тъкмо Клоц 9а 30) 6. противительный с ограничитель- ным оттенком тъчиіж, иъ тъчиіж цб- ѵоѵ, яХрѵ но только аіе )ен: не пьцѣте са... тъчыж просите цѣсдрьствд вожніа Супр 290, 23 (оваче Л 12, 31 Зогр Мар); кже оуво мо- жеши творнтн то твори • тъчыж скорѣй Супр 112, 16-17 III. частица 1. побудительная (при повелительном наклонении) цбѵоѵ вот, только )ен, ппге: тъчыж пожьри богомъ Супр 115, 4; тъчыж мьнѣ кдиомоу повѣждъ Супр 241, 2 2. обобщающая (при отрицании) греч. нет совсем (не) ѵйЬес (пе): дште ли кже о страсти тъчыж ие вѣси • томоу та ндоучж Супр 476, 4-5-— Сав Супр.— Ср. толнко, тъкъма, тъкъмо, кдиио ТЪЧЬНИКЪ, -а м (2) рХіхійттіе сверстник, ровесник ѵгзіеѵнік: съ тъчиикъі своими и съ дроугы своими • не отължчи са лика Супр 96, 13.—Супр 95, 26.—Ср. тъчьнъ ТЪЧЬНО нареч. (6)[тчиоСі/ир(1)] бцоіа>$, ярое 6цоі6тт]та, оцбтіцое (!) равно, одина- ково, в равной (одинаковой) степени зіещё: ста посрѣдѣ да в’сѣмъ тъч но іавитъ са Супр 502, / /; да вь лѣпотж и ид тризнахъ не тъчьно приимета Супр 376, 10-11. — Супр 42, 22; 63, 25; 557, 13-14; Зогр-лл 2а 12
тъч ТЪЧЫГЬ, -ъіи прил. (17) бцоіо^, Гочх;, аѵта^юе, лсц>алХг|сл.о<;, бцоіолаОгіс; (тъчьиъ быти ё^юобоОаі) равный, одинаковый, (точно) такой же 8іе)пу, гоѵпу: не тъчьиъ сынъ отьцоу Супр 303, 10; ТЪЧЬИЪ МОЛИВЫИ са приимъшоуоумоу молнтвж Супр 303, 13; ие СЖТЪ НАМЪ ТЪЧЬИД ВНДНМДД желдкмъіА ИАДеЖДА Супр 87, 25-26; иичтоже отъ вьсего того тъчь- ио кстъ Супр 87, 30 □ тъчьиъ в знач. сущ. 6 хаО’ ёаѵтоѵс сверстник, ровесник ѵгзІеѵпГк: сиѴ велииствомъ тѣла • и юности» раштеиига • н сило» тъчеиъ вьсѣхъ своихъ • оуньше Супр 84, 28.— Супр Рыл.— Ср. равьиъ, тдкъжде, тъжде; тъчьиикъ Т*Ы мест., род. теве, дат. тевѣ, ти, вин. тд, редко теве, твор. товоіж, мести. тевѣ (>2000) сто ты іу: дд зидиктъ теве еднного істиньидго в(ог)д И 17, 3 Зогр Мар Сав, тд Ас; да ие прѣдастъ теве сжпьрь сждиі • і СЖДИІ та прѣддстъ слоузѣ I въ темьницж въ- връжетъ та Мт 5, 25 Зогр Мар; с(ъі)иъ ти живъ естъ И 4, 51 Мар Ас (твои Зогр); та славитъ лоуид • тевѣ молатъ сд звѣздъі... ты оутвръдн зелѵмж нд водахъ Евх 4а 5, 6 и 10; прьсти твои опослоушдіжтъ ли ти Супр 512, 4.— Зогр Мар Ас Охр Сав Унд Зогр-пал Боян Ен Син Служ Киев Евх Клоц Супр Хил Рыл ты (!) Л 24, 25 Зогр; Клоц 36 21 см. тъ ТЪЮАЩН, ТЫСАЦІА и ТЫСХЩИ, ТЫ СЖЦІА, -д ж (51) [тыса- Зогр (6) Сав (2) Син (3) Евх (1) Супр (1); тысж- Зогр (7) Мар (13) Ас (3) Син (4) Ен (2) Супр (9)] хЛюі, /іЛіас;, -хЛюі; (десдть тысжціь цд'ірюі) тысяча Іізіс. лоуче дьнь едінъ въ дворѣхъ твоіхъ пдче тысідштъ Пс 83, 11 Син; благо мьнѣ законъ суетъ твоіхъ пдче тыежцін злата і съреврд Пс 118, 72 Син; помььиж въ вѣкъ завѣтъ своі • слово еже здповѣдѣ въ ты- сжціі родд Пс 104, 8 Син; егдд пать хл^къ прѣлолшхъ • вь пать тысжшть Мк 8, 19 Зогр Мар; дште и десдть тысжшть речеши Супр 496, 20; дште силъиъ естъ • съ деедтиіж ты- СЖШТЪ сърѣсти ГрАДЖШТДДГО • СЪ ДЪВѢмА деСАТЪМА [тъ ]тысжштдмд ИА иь Л 14, 31 Мар, съ деслти» тыслштж Зогр; ѣдъшиіхъ вѣаше четыри тысашта мжжь Мт 15, 38 Зогр Сав, тысжштд Мар Ас; вѣ же іХ'ь ^к0 дьвѣ тысд- шти Мк 5, 13 Зогр, тысжшти Мар; идпитдни выша пать тысжшть Супр 428, 26 □ т ы - сацідми, тысжціАми в знач. нареч. ціднахи; тысячами, тысячи раз іізіекгаі: емоу же прѣстоідтъ тысжціа • тыежцідмн • і тьмы тъмдми • с(вд)тыхъ д(и)ѣ(е)лъ Евх 93а 24; мы же готови ксмъ за хрнстосово испо- вѣддннк * не тъчыж кдно» оумрѣти • нъ и ты- сжштдми Супр 106, 25; ие тъкмо легеоиы • ТЬЛ I нъ ТЬМЫ ТЪМАМИ И ТЫСЖШТД ТЫСЖШТАЛШ Супр 463, 16.— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Евх Супр.—Ср. тьли2 ТЪГСАЦІЬННКЪ, ТЪЮ&ЦІЬННКЪ, -А м (7) [тысд- Сав (1); тысж- Зогр (2) Мар (2) Ас (2)] хіХіарх°5 хилиарх, начальник отря- да в тысячу войной гізіспГк (ѵеіііеі 1000 ѵоіакй)'. спирд же тыедціьникъ • и слоугы ию- денекы дшд і(исоу)сд И 18, 12 Сав, тысжшть- иикъ Зогр Мар Ас; іродъ рождьствоу своемоу вечерж творѣдше • къндземъ своімъ • і ты- сжштьникомъ • і стдрѣішкнамъ • гдлнлѣі- скамъ Мк 6, 21 Зогр Мар Ас ТЫСАЩЬНЪ, -ыи прил. (1) хікюѵтаетті? тысячный; тысячелетний іізіеі; ііхіеііеіу: шесть ид деедте лѣтъ оуво сжштоу влдже- ноуоумоу връсто» • тыедштъиоу же рдзоумъ- иж№ хъітростн» • приведе сд едмъ... къ ве- ликоуоумоу чистителю Супр 272, 30 ТЬЗЬНЬНЪ, -ыи прил. (1) ёпеоѵѵцо? так же названный, одноименный 8іе)по)теппу: възиесъи са нд кр(ъ)стъ волеж • тъзиъншмоу Ен 306 5 тькмо, тькьмо см. тъкъмо ТЬЛИТбЛЬ, -ліа м (1) фОореѵс соврати- тель, растлитель хЬоиЬсе: оукореинтн са вь нихъ начинаетъ • тьлитель д(оу )шъ Евх 916 24 ТЬЛИТИ, тьлик, тьлиши несов. (13) а<ра- ѵі^еіѵ, біасрОеіреіѵ подвергать тлению, раз- рушать, губить кахіі, піеіё, ЬиЬіі: съкры- вдіте севѣ съкровншта ид и(е)в(е)се • ідеже ии чръвь ин тьлѣ тьлитъ Мт 6, 20 Зогр Мар Ас Сав о тьлли в знач. сущ. фОоропоібс губитель хйоиЬсе: оврдзъмь везъловивыд прѣльцідіжціе • тьлаштиимъ нечестьи Хил 2а\у 23-24.— Мт 6, 19 Зогр Мар Ас Сав; Л 12, 33 Зогр Мар Ас Сав.— Ср. гоувити ТЬЛО, -а с (1): ид тьлѣуъ хициі на земле, на твердой почве па хеті: пдче же почто иштемъ грддъ стоаштиихъ • нд тьлѣхъ • остдвльше иынѣшьиии грддъ нхъ • нже кстъі рдзоумеиъ Супр 84, 10 ТЬЛѣНИІв, -иіа с (4) срОора, оаѲрбтт)€ тление, тлен, гниение ІІепГ, хкгіха: ты весть- лѣникмъ тьлѣиьк отъгъид Супр 505, 26; при- едзи къ пльти моей оумрьтвѣвъшии васъ дѣліа • иь ие погржзивьше сд • отъ сьлірьтиддго тьлѣиыа Супр 504, 1 • перен. '. акы съсжды ГЛИННЫ • тьлѣиии оумд СЪВрЪш’шАА СА СЪТЪ- ретъ Супр 336, 9.— Супр 164, 30.— Ср. тьліа ТЬЛѣНЫГЬ, -ыи прил. (4) фОартб^ тлен- ный, смертный ііерсі, зтгіеіпу: ие вѣроукмъ къ чловѣкоу тьлѣньноу • ие можевѣ оуво вѣро- вати въ чловѣка • иже мало поживъ оулш- рдктъ Супр 258, 10-11; въспридшА пдче 713
тьл тьм тьлѣнъныхъ нетьдѣньндв Супр 55, 6; ц(ѣсд)- рсу тьлѣньноуоумоу привзнь хрднАште Супр 91, 12.— Супр 476, 18-19 ТЬЛѢТИ, тьлѣвк, тьлѣкшн несов. (5) фОеі- (?есг&аі, ясЛаіобсг&аі; (ие тьлѢіан афОартос) разрушаться Іііі, кахіі зе: сътворіте севѣ • вълдгдліцід не тьлѢіжціа Л 12, 33 Ас (не ветъ- шдвкште Зогр, не ветъшАвкштА Мар, не ветъ- шдвкцідв Сав) • перен.'. ветъхлго чловѣкд отълагакмъ • тьлѢкліааго похотьмн прѣльстн Супр 90, 21.— Евх 60а 4-5; 94а 22; Супр 256, 18-19.— Ср. ветъшдтн ТЬЛІА, -іа ж (12) Ррйаіс, аііс (!) тление, гниение, разрушение; ржа Пепі, ЬпіІоЬа; гех: не съкрывднте секѣ съкровнштА на земн • ідеже чръвь і тьлѣ тьлитъ Мт 6, 19 Зогр Мар Ас Сав\ ідеже тать не прнклнждетъ са • нн тьлѣ тьлитъ нн чръвь Л 12, 33 Зогр Мар Ас Сав.— Мт 6, 20 Зогр Мар Ас Сав.— Ср. тьлѣник ТЬМА1, -ъі ж (>100) [тъма Зогр Мар Ас Сав Син Евх Клоц Супр] сгхотос, сгхотіа, ауТ-ѵд, І,6<род, мрак, тьма, темнота іта, іетпоіа: прнде за оутрд • еште сжшти тьмѣ И 20, 1 Зогр Мар Ас, іѵтъ шестъііА же го- дины * тъма кыс(тъ) по всей земли • до де- ватъна годины Мт 27, 45 Зогр Мар Ас Сав; і свѣтъ въ тьмѣ свьтнтъ са • і тьма его не окь- іатъ И 1, 5 Зогр Мар Ас; положилъ есі тьмж Т выстъ ноціь Пс 103, 20 Син; въ тьмѣ х°~ діатъ Пс 81, 5 Син • перен.: дзъ свѣтъ въ вьсь миръ прндъ • да вьсѣкъ вѣроуьы ВЪ МА • въ тьмѣ не прѣвждетъ И 12, 46 Зогр Мар Ас; веснѣ во тьмѣ свѣтъ прАвъі'імъ Пс 111, 4 Син; отъ вышьнаіа свѣтълостн • н въ тъліж глжвнны ннзъве(де)нъ за гръдость Евх 52а 4; днес(ъ) • отъ тьмы свовожденн вывАемъ • і свѣтомь к(лд)гордзоумнѣ Евх 26 7; сѢдіацііа[цііа]іа вь тьмѣ і сѣні съмръ- тьнѣ Пс 106, 10 Син; Л 1, 79 Зогр Мар; Евх 396 8; Клоц 13а 5; Супр 449, 8; 459, 25; 462, 5; СЪХрАНН ны отъ мрдчьныіА тьмы грѣ- Ховъныьк Евх 376 20 ф тьма кромѣціь- нвв см. кромѣціьнь; тьма прочли см. прочнн.— Зогр Мар Ас Сав Боян Син Евх Клоц Супр Хил.— Ср. мракъ ТЬМА2, -ы ж (26) [тъм- Зогр (1) Мар (2) Ас (1) Син (2) Евх (3) Клоц (1) Супр (11)] цоріоі, цѵріа^; (тьмалін пльнъ цоріофдрос) 1. бесчисленное, несметное множество ѵе- Іікё, пезсеіпё тпогзіѵі: о ннхъже сънъмъ- шемъ СА ТЬМАМЪ НАрОДА • Ѣко ПрѢпНрААХЖ дроугъ дроугд Л 12, 1 Зогр Мар; тъліж імдмъ доврыхъ дѣлъ Клоц 96 15; вь пештерѣ... идеже многы тьмы мжжь н женъ • отъ исду- рнА съвнрддхж са Супр 26, 17-18 2. десять тысяч безе! іізіс: прости р днндрнн • да простъ 714 вждешн тьмѣ талантъ Супр 407, 21; кл(д)- г(осло)вн СТАДО се • і оумъножи е • НА ты- САЦІА и НА ТЪМЫ ЕвХ 15й 14 □ ТЬМАМИ цоріабе^; (тьмами тьмы цорюяХааюс) де- сять тысяч раз, по десять тысяч ііезеШізі- скгаі, ро безеіі ІізісісЬ: колесніцд в(о)жьѣ тьмами тьмы • тысжцііа гокьзоувкцінх'ь Пс 67, 18 Син; тьмы тьмами и тысжшта ты- СЖШТАМН • НМЪІ Аггелъ И дрхднгелъ Супр 463, 16.— Зогр Мар Ас Сав Син Евх Клоц Супр.— Ср. несъвѣдд, тысаціи (десАть ты- САЦІЬ) ТЬМНІАНЪ, -д м (7) [темьѣн- Мар (1); тілман- Ас (1); тьмнѣн- Зогр (1); ^.ъмыдн- Супр (1); л.ьмьвн- Супр (2)] Оѵціаца 1. ароматическая смола для курения, кажде- ния; ладан касіісііо: не могж отврѣстн песъ «.ьмыанА и жрьтвы... тъгда принмъ жьрьцъ тьмивнъ принесе * н отвръзъ црькьве Супр 228, 26 и 28 2. каждение окигоѵапі касіісі- Іет: і вьсе множьство людін вѣ • молнтвж дѢіа • вьнѣ въ годъ тьмнѣнд Л 1, 10 Зогр, темьѣнА Мар, тіміана Ас.— Супр 228, 4 и 18.— Ср. КАДИЛО, ЛИВАНЪ1, тьмнвньнъ (тьлли- вньнок кАжденик) ТЬМИІАНЫГЬ, -ын прил. (1): тьмнвиь- н о к кАжденнк §01110110 каждение оки- гоѵапі каіікііет: дште не принліетъ тьмьань- нааго кАжденнв ни жрътвъ • то не лложешй вьннтн въ цръкъве Супр 227, 26.— Ср. тьмивнъ ТЬМЬННЦА, -а ж (>100) [тем- Зогр (1) Мар (17) Ас (9) Евх (1) Супр (42); тъм- Супр (3)] <рѵХахті, срроѵра, хатабіхг), беа- |іа>ттіріоѵ, еірхтгі, яраітсорюѵ тюрьма, тем- ница хаіаг, ѵёгепі: съ токовъ готовъ есмь і въ тьмьницж і въ съмръть ітн Л 22, 33 Зогр Мар; слышавъ же то кназъ повелѣ въсддіти в въ темннцж Супр 181, 23-—Зогр Мар Ас Сав Евх Супр.— Ср. здтворъ ТЬМЬННЧЬННКЪ, -А м (1) беаіісотц? узник (в темнице) ѵёхеп: повелѣ привести I н ины темннчьникы • къ грддоу колідньскоу Супр 17,12 ТЬМЬННЧЫГЬ, -ыи прил. (8) [тъмннч- Супр (1)] ттіс фіАахтк тюремный гаіагпі: пришъдъше же посълдннн къ двьремъ тьмннчъ- нынмъ послоушдтъ Супр 184, 3; не тългы ТЬМНИЧЬНЫА прости кго Супр 365, 11-12 ф тьмьничьнын стр а ж ь бесціофёХаі; тюремщик, тюремный сторож хаіагпік: и ПрНПАДЪША къ тьмннчьноуоумоу стрджоу ллоли- ста и Супр 255, 23.—Супр 98, 17-18; 134, 4-5; 182, 16-17; 184, 7 и 27 ТЬМЬНЪ, -ын прил., сравн. ст. тьмьнѣн (38) [тем- Ас (1) Син (3) Евх (2) Супр (3); тъм- Зогр (1) Мар (1) Супр (4)] 1. сгхотеіѵдс;,
тьм тѣл Т тоѵ сгхбтоѵе, сгхотсобтіс, сгхотеіѵбцорфое, охотобіѵісоѵ, аѵхігпрбе, ёохотюцёѵос, 6 ёѵ охбтеі похіиз (!) темный, неосвещен- ный, лишенный света іетпу, ітаѵу, пеозѵёііепу: се естъ ваша година • і область тьмъндѣ Л 22, 53 Зогр Мар; дште лн око твое лжкдво кждетъ • все тѣло твое тьмъно вждетъ Мт 6, 23 Зогр Мар Ас Сав; Л 11, 34 Зогр Мар; гако свѣтило вь тьмнѣ мѣстѣ СЕКТА СА Супр 207, 7; прнзьри НА рдкд твоего сего... шсѣненд мрдкомь темьнымь Евх 326 Уптьмыии с мн. в знач. сущ. ха сгхо- теіѵа перен. преисподняя, ад родхеті, рекіо: ПОЛОЖІШІА міа въ ровѣ прѣісподьнімь • въ темьныхъ въ сѣни съмрътьнѣ Пс 87, 7 Син; Супр 478, 23; тоу міѵѵснн въ тъмнынхъ низъ • гакоже кѣ въ крАвнн • вь тьмнынхъ низъ Супр 460, 28 и 29 2. сгхотеіѵбс;. охотеіѵб- Хрое, ^осрерос, ацаѵрбс, Кт)6а<; (!), охотеі- ѵбцорфое темный (по цвету); черный ітаѵу (Ьагѵои), сегпу: тьмнддго врднд днгаволд • из неж нзгъндвъшд Супр 460, 19 • перен. пло- хой, дурной зраіпу, 2Іу: пакы сьвѣтъ творлтъ тьмиин дѣлдтеле Супр 424, 26; тьмномъ сло- вомъ хоулиши Супр 104, 9; ннчтоже ко тьм- нѣк дѣвъстд (вм. -СТВА) • МАСЛА Н6 ИМЖШТОу Супр 374, 24; иітвръгъціе дѣлд тьм’ндд Рыл 2ба 28; здоутрд кгда тьмьнаа сьмрьть • свѣ- томъ славы хрнстосовы изгыке Супр 348, 21 • перен. темный, непонятный пе)а8пу, перосЬоріІеІпу: словесемъ тьмнынмъ докрѣ рече • тъмьнд ко тн истина са лсинтъ Супр 104, 12 и 12-13; въходншн и освѣштдешн ть- мныа наша помыслы Супр 507, 11 о ть мь - н а га с мн. в знач. сущ. похіае ѵоіиріаіез грешные, нечистые помыслы, деяния ёраі- ПО8І: тъ ко нъи едмъ отъ тьмьнъихъ отъкеде Киев 56 12.— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Киев Евх Супр Рыл тьмьѣнъ Л 1, 10 Мар см. тьмьганъ тьмьганьиъ Супр 227, 26 см. тьми- иньнъ ТЬНЪКЪ, -ыи прил., сравн. ст. тьиъчдн (1) греч. нет тонкий, мелкий )етпу, сігоЬпу: речетъ кто либо тънъчак вида • дкьк томоу нзвѣштдноу выти Супр 546, 4.— Ср. ДрОБЬНЪ ТЬСТЬ, -и м (4) [тест- Ас (1)] леѵОербс тесть іейап (оіес тапіеіку)'. і ведошА і къ динѣ прьвѣе • кѣ ко тьсть кдідфѣ И 18, 13 Зогр Мар Ас Сав тьц- см. тецін т ь р ж ш т е Мк 7, 3 Зогр Мар см. трьтн ТЫЦЛ, -а ж (11) [тьці- Зогр (3) Мар (5) Лс(1) Сав(1)] леѵОера теща іейупё (таіка тапіеіку)-. прншедъ и(соу)с(ъ) • въ домъ петровъ • видѣ тынтж его лежжштж огнемь жегомж Мт 8, 14 Зогр Мар Ас Сав.— Мк 1, 30 Зогр Мар; Л 4, 38 Зогр Мар; Мар 43а 21; 76а 14; Зогр 129а 10 Т Ь ЦІ А И И К СМ. ТЪЦІАННК Тѣ союз (2) греч. нет то іак, іеду: дште оуко свѣтъ іже въ тевѣ • тьма естъ • тѣ тьма кольми Мт 6, 23 Зогр Мар (то Ас Сав).— Ср. то т ѣ к о (!) Пс 62, 3 Син см. тако ТѣЛбСЬНЪ, -ыи прил. (31) 1. осоцатіхбе, тоѵ оебцатос, тсоѵ осоцатсоѵ телесный, тела род. іёіезпу, іёіа род.', і съниде д(оу)хгь с(ва)- ты • тѣлесънымь ЗрАКОМЬ • ѣко ГОЛЖБЬ ИА нь Л 3, 22 Зогр Мар; ізкдви іа отъ... неджгд д(оу)шевънд и тѣлесънд Евх 266 3; доньдеже ксмъ въ крѣпости тѣлесьнѣн Супр 286, 24; не стыждж са тѣлесьнынми своими газвАмн Супр 503, 11; тѣлесъндѣ пинта Клоц 86 3-4; енлж оум’нжіж и тѣле(сн)жіж Рыл 76а 2-3; оугден тѣлесъное рдждежение Евх 38а 5; въ чистотѣ тѣлесънѣи Служ 36 26 2. тт)с фѵоесос фи- зический, вещественный, материальный, земной (в противоположность духовному) іухіеку, ргігохепу: кже дѣвнци родити • не ПрИЧАШТЫИН са къ мжжоу • выше того кетъ ЗАКОНА тѢлеСЪНААГО Супр 250, 7; зълы тъ корень... творітъ вьса • не вѣдѣті и севе іекрънихъ і тѣлесъндго окычдѣ Клоц 46 13.— Зогр Мар Евх Служ Клоц Супр Рыл.— Ср. плътьнъ, плътьскъ, плътѣнъ ТѢЛО, тѣлесе и тѣлд с (>200) [дѣло (!) Супр (1)] 1. обща, охііѵсоца, оіхтща, бухое, цёХос (!); (кожнга тѣлд, кожню тѣлеси Оеб- осоцое) согриз тело іёіо: і рдзоумѣ тѣломь ѣко щѣлѣетъ отъ рдны Мк 5, 29 Зогр Мар; не оувоіте са оукнвдіжцітніхъ тѣло... оуконте са пдче могжштАдго • і д (оу) иіж і тѣло погоукнтн въ ѣеонѣ Мт 10, 28 Зогр Мар Ас, тѣлесд... тѣло Супр 175, 16 и 19; посълн въ ліа с(ва)- ТЫН ТВОИ д(оу)х’ь... ХрАНАЦІА д(оу)шіж МОІЖ и тѣло • і в’са оуды тѣлеси моего Евх 376 10; Т рАнд не пріетжпітъ тѣлесі твоемь Пс 90, 10 Син; доушА не тѣлесъ изводитъ Супр 344, 25 • осоца, птаща, Хеіфаѵоѵ труп, (мертвое) тело шгіѵоіа, (тгіѵё) іёіо: іоенфъ... проси тѣлд іс(оусо)вд • пнлать же повелѣ тѣло іс(оусо)во датн Мт 27, 58 Зогр Мар Ас Сав; Супр 455, 28; сихъ тѣлесд съждглжтъ внѣ стана Евр 13, 11 Ен • фѵоіе природа человека Іідзка ргігогепозі: кже повелѣти тѣлеси поспѣуъ творити дѣтемь Супр 249, 24 • спец. обща согриз тело Господне, евхаристия іёіо Рапё, еисйагізііе: прнмѣте ѣдите • се естъ тѣло мое Мт 26, 26 Зогр Мар Ас Сав; Мк 14, 22 Зогр Мар; Л 22, 19 Зогр Мар; Евх 466 10; Клоц 76 19 и 8а 19; тѣлесе свіатаго і прѣдрдгъиіА кръве ндпль- нені вълнтнѣ Киев 2а 5; достоинн кждемъ • 715
тѣл ПрИЧАСТНТИ СА • тѣлѣ и кръвн г(осподь)ні Евх 69а 12 2. рХіхіа рост, величина (тело человека) ѵггіізі, ѵузка: к’то же отъ васъ пекы са • можетъ приложити тѣлесн своемь лакъть единъ Мт 6, 21 Зогр Мар Ас Сав; нскддше видѣти Г(соу)са • къто естъ • і не можааше видѣти ндродомь ѣко тѣломь МАЛЪ кѣ Л 19, 3 Зогр Ас, тѣло[в]мъ Мар; сиТ велннствомъ тѣла • и юности» рдштеинга • и сило» тъченъ вьсѣхъ своихъ • оуньше Супр 84, 27; по тѣлоу же Х°УДЪ кѣаше въздрастомъ Супр 545, 25 3. рХіхіа возраст, лета, года ѵёк: н(соу)с(ъ) же спѣдше прѣллждростнж і тѣломь • і влагодѣть» отъ б(ог)а і ч(ловѣ)къ Л 2, 52 Зогр Мар Ас • перен. ед. собир. или мн. люди всех поколений, всех возрастов Іісіе ѵёеЬо ѵёки: вьсѣчьско тѣло • и власть коупьно СЪЗЪВД НА ГОСПОДЬНЖ ХВАЛЖ Супр 320, 5; ВЬСА тѣлеса ПоуСТНША тн молнтвж стари и юннн Супр 512, 30 4. еіхсбѵ образ, вид оЬгах, робоЬа: дд кн к’ томоу • ничесоже врѣдъ- нд • нд тѣлесехъ сііуъ • зндменаваемыхъ съдѣдлъ Евх 516 15 • отт|Хт) изваяние зосЬа: дд не вждемъ ѣко тѣло сольно • ѣко женд лотовд Евх 91а 4 5. йяботааіе ипостась Ьурозіазе: въ істинж богатъ • ѣко вьсе съложеное • тѣло г(осподь)ие примъ Клоц 146 22; Супр 453, 11; [нд отъпоуціеник... в’семоу тѣлоу (вм. зълоу ?) яаѵтб^ хахой Евх 27а 12-13].— Зогр Мар Ас Сав Унд Боян Ен Син Киев Евх Служ Клоц Супр Рыл Зогр-лл.— Ср. плъть, троупъ, СЖЦІЬСТВО, ѴПОСТАСЬ тѣло Супр 61, 27, тѣломь Супр 57, 12 см. ТѣЛОПЬСАНИІв, -ии с (6) [тѣло.. Син (1)] отт]Хоура<ріа рельефное изображение или надпись на мемориальном столпе (стеле) геІіёГпеЬо паріз па ратёішт зіоири: дд(въі)- довн вь тѣлопьсдньѣ Пс 55, 1 Син.— Пс 15, 1; 56, 1; 57, 1; 58, 1; 59, 1 Син ТѣЛЛЬ союз и нареч. (26) I. союз біо, біа тойто, бОеѵ, брОеѵ, ацёХеі (!) итак, потому ргоіо, іебу: тѣмъ оуко ^ды х(ркс’І’осо)в’ы • сътворж оудъі любодѢиц(н) / Кор 6, 15 Ен; тѣмь протнвж сѣдинамъ покажи н рдзоумд Супр 48, 8; тѣмь оуво пришедъ нд проповѣдь пдѵлъ апостолъ... пишетъ Супр 246, 18; тѣмъ н кдн- иѣмъ поклоненннмъ слоужнмъ Супр 327, 25 • нмьже... то тѣмь, за ниже... то тѣмь, понк... тѣмь греч. нет посколь- ку... поэтому ргоіоге... ргоіо: имже милостива кстъ • то тѣмь ТН КСТЪ ДАЛА животъ Супр 226, 20; за неже тождеименнтъ ксн • то тѣмъ тн кстъ дала животъ Супр 226, 30; поне ты кси отъ отьца ддѵндовд тѣмь глаголахъ Супр 239, 18 II. нареч. ёѵтейОеѵ так, таким обра- зом г ІоЬо, іак, іакоѵут хрйзоЬет: тѣмь ТАГ рдзоумѣемъ Ѣко егдд оуныемъ • ш сученье НАМЪ ПОЛЬЗА ТВОрІТЪ • НІ КАЗАНЬЕ КлОЦ 56 19 (отъ сего Супр 414, 29).— Ен Клоц Супр.— Ср. тѣмьже ТѣЛЛЬЖб союз и нареч. (>100) I. союз біа тойто, біо, бібяер, бОеѵ, ара, сооте, оѵѵ, оѵхойѵ, Хоілбѵ, тоіѵѵѵ поэтому, потому, итак ргоіо, іеду, (а) іак: не съки- рдАі съ множ растачаетъ • тѣмьже г(лдго)- лж вамъ... д(оу)хокьное Х’Ѵлеппе пе отъ" дастъ са чл(овѣ)комъ Мт 12, 31 Сав (сего ради Зогр Мар Ас); сжкотд ч(ловѣ)кд рдди выстъ • д не ч( ловѣ) къ сжвоты ради тѣмьже г(оспод)ь естъ с(ъі)нъ ч(ловѣчь)скы сжботѢ Мк 2, 27 Зогр Мар Ас Сав; тѣмже оуво дд исходимъ к немоу внѣ стана Евр 13, 13 Ен; вѣровдхъ тѣмьже възглдголдхъ Пс 115,1 Син; тѣмьже прннмн вл(дды)ко наша моленнѣ Евх 65а 20; вида та бссплотьныхъ д(н)ѣ(е)лъ жнтне прнемлжціа • тѣмьже и скрежьціетъ нд та зжвы Евх 88а 10; отъ обьштддго с(ъ)п(а)- сд * къждо севе нарицааше... тѣм’же выстъ вьсѣмъ кд’но нала Супр 86, 19-20 • тѣмь- же... д а біа тойто... іѵа для того... чтобы ргоіо... аЬу: тѣмже тъштж са дд дбнк вьстанж Супр 141, 6 II. нареч. тѣмьже оуво це- ѵойѵ, вар. цеѵойѵуе также и ргаѵё іак і: вло- жено чрѣво ношьшее та... тѣліь же оуво влаженіи • слышАштеі слово в(о)жье Л 11, 28 Зогр Мар Ас Сав.— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Киев Евх Клоц Супр Хил Рыл Зогр-лл.— Ср. сь (сего ради), тъ (того ради), тѣмь тѣсна (!) Супр 453, 27 см. тдннд ТѣСНѢ, -ын прил. (10) сгсеѵдс;, теОХіццё- ѵос, тесный; узкий іёзпу; йгку: коль жзъкд врата і тѣснъ пжть • въводаі въ животъ Мт 7, !4 Зогр Мар, тѣсенъ Ас; тѣсныхъ же тѣхъ вратъ • і скръБънддго пжтн • се сжтъ дѣла Евх 696 20; пронде тѣснынмі двьрьмн • ид широкъ и велнкъ свѣтъ Супр 142, 2.— Л 13, 24 Зогр Мар Ас Сав; Евх 696 17-18,— Ср. скръвьнъ, жзъкъ т ѣ х -, тѣш- см. тецін ТѢЩИТИ, тѣціж, тѣціншн несов. (10): пѣны тѣцінтн асррі^еіѵ извергать пену (об эпилептиках) ѵуроизіёі рёпи 2 йзі: пддъ на зелллн вдлѣаше са пѣны тѢшта Мк 9, 20 Зогр Мар Ас Сав; пьсьскы же • лда • и пѣны нз оустъ тѢшта Супр 560, 8.— Мк 9, 18 Зогр Мар Ас Сав; Супр 553, 11.—Ср. пѣннтн ТѢіПИТИ, тѣшж, тѣшишн несов. (2) йяёр- ХеоОаі, ѵоѵОетеіѵ утешать, успокаивать, уговаривать іёзіі, иіёзоѵаі: ово ласкдннкм’ тѣшдаше Супр 86, 25; н многдштн молимъ • и словесы божни тѣшнмъ Супр 281, 30 ТАГОСТЬ, -и ж (3) 1. |3аро<; тяжесть, бремя ііге, Ьгетепо: и гондше н къ ногама 716
ТАГ с(ва)тддго кононд • троуднд н потъид отъ тагостн • и отъ рдн’ Супр 41, 17 • перен.'. овлегъчн тагостн наша Супр 77, 25 2. бѵсгхо- ліа тягость оЫй: (т)дче прнхо(дд)иіте(н) крдтн(н мн)ого невѣр(к)ство съ(кыв)летъ са в(ъі)вдтн (н) т(а)гост(ь) въ (п)око(га мѣсто) Зогр-лл 26 2.— Ср. тагота, тлжесть ТАГОТА, -ъі ж (5) |3арос тяжесть Ііге, Ьгетепо; перен. тягость оЫіг: і рдвъны ндмъ сътворнлъ іа есн * понесъшенмъ таготж дьне н вдръ Мт 20, 12 Мар Ас (0 Зогр); прндѣте къ мнѣ рекъ • в’сн оврѣмененнн таготовк Евх 856 16 (ср. Мт 11, 28).— Евх 676 17; Клоц 11а 13.— Ср. ТАГОСТЬ, ТАЖбСТЬ ТАГОТЫГЬ, -ъін прил. (5) хатаРарѵѵб цеѵо<;, |3е|3арт|цёѵос отяжелевший оЬШепу; перен. утомленный ипаѵепу: оврѣте іа пакы съпашта • вѣдшете во імъ очн таготыіѢ Мк 14, 40 Зогр Мар.— Мт 26, 43 Зогр Ас Сав.— Ср. ТАЖЬКЪ ТАЖА, -а ж (2) греч. нет спор, распря рге, врог: пріемлм прѣжде елнко отъ в(ог)д власть пріемъиіе... тлже (I вм. тажа) съ тръ- пѣльс(т)вомъ • іспытдньемь НА вьсѣкъ день рАздрѣшдіжціте Клоц 16 37.— Клоц 26 25.— Ср. пьрга ТАЖАТбЛЬ, -лга м (8) уесоруос работник ргасоѵпік, сіёіпік: виноградъ ч(ловѣ)къ наса- ди... і ВЪДАСТЪ I ТАЖАтелемЪ і отнде • і ПОСЪЛа КЪ ТАЖАтелемЪ рдкъ ВЪ ВрѢліА • ДА ОТЪ ТАЖАтелЪ прнметь • отъ плодъ вниогрддд Мк 12, 1 и 2 Зогр Мар.— Мк 12, 7 и 9 Зогр Мар.— Ср. дѣлдтель тАже (!) Клоц 16 37 см. тажа ТАЖбСТЬ, -н ж (2) Рарос бремя, тяжесть Ьгетепо, оЬШ; перен.: нѣкъгдд нѣкто НСААКНИ нменемь • ТАЖ6СТНВК ПЛЬТОЛЮБНВДАГО вѣса велмн съдръжнмъ... Супр 276, 10; докро- рдзоумнвъ СЖДНН ОТЪЛОЖИ ТАЖбСТЬ НА ЖН довъскы главы Супр 433, 7.— Ср. тагота, ТАГОСТЬ ТАЖЫ Клоц 116 36 СМ. ТАЖЬКЪ ТАЖЬКО нареч. (5) (Зарёсое; (тажько выти рарѵѵесг&аі) трудно, тяжело, тяжко Іехсе, оЙігпё: оушнмд тажько оуслышлиіА Мт 13, 15 Зогр Мар • перен. неприятно гаіёхко: нѣ лн тн • тажъко слдвимоу • нѣ лн тн • пе- чально СЛЫШАШте отъ везъловьнъ дѣтнн Супр 330, 20 ф ТАЖЬКО сн творнтн, съ- творнтн о чемь |3арёа><; фёреіѵ, ахОесг&аі тяжело переносить, переживать что-л. іёісе пёзі песо: нн чадо • не тако тажько сн творн Супр 205, 8; тажько сн сътворнвъше о съкроушеннГ коумирд свокго Супр 35, 19-20.— Ср. ТАЖЬцѢ ТАЖЬКООРЬДЪ, -ын прил. (2) (Іарѵхар- бюе жестокосердный, бессердечный ІѵгбёЬо ТАТ 1 впісе: с(ы)н(о)ве чл(овѣ)чі доколѣ тьажь- коср(ь)ді Пс 4, 3 Син; Евх 73а 7.— Ср. жестосрьднвъ, жестосрьдъ ТАЖЬКЪ, -ын прил., сравн. ст. тажни (29) [та(ж)к- Евх (2), та(ж) Ен (1), т(ж) Ен (1), т(ж)ъ Ен (1); тажы Клоц (1)] 1. ІЗарѵе тяжелый, грузный Іёгку: съкнрдіжтъ же врѣменд ТАЖЪКА н не оудовь НОСИМА Мт 23, 4 Мар Ас (0 Зогр); н козълъ тажькъ възло- жнвъше кмоу прнведоніА кго къ вокводѣ Супр 146, 5 • важный, существенный бйіегііу: остдвнсте ТАЖЬЦІДД ЗАКОНА СЖДЪ н МИЛОСТЬ Н вѣрж Мт 23, 23 Мар (0 Зогр) • перен. РеРартщёѵое отяжелевший оЬШепу; перен. утомленный ипаѵепу: и прншедъ пакы оврѣте ЬА СЪПАЦІА • вѣете БО ОЧН НМЪ ТАЖЬцѢ Мт 26, 43 Мар (таготьнѢ Зогр Ас Сав) • перен. многочисленный, бессчетный певсівіпу: вь людехъ тіажьцѢх'ь въсхвАліж тіа Пс 34, 18 Син □ гласъ тажькъ спец. Рарѵі; глас седьмой (в церковном пении) 7. Ібпіпа (ѵ сігкеѵпіт грёѵи): прок(именъ) • глдс(ъ) • т..жк.. Ен 396 7 2. а<рбрт|ТО5, срортіхді; хаі ёлах0іІ5; (тажька плъть яокѵаархіа) тяже- лый, тяжкий, трудный оЫігпу: нъ дд ннктоже не глдголетъ гако сего дѣлмд законъ оупрдзнн • сего дѣлмд и оустдвн • поне испльинтн кго не можАдніе • акы тажька сжшта Супр 416, 28; по троудѣхъ велнкынхъ по иесьвѣдьнынхъ • потѣхъ н тажьцѢн рати... отъхождддхж Супр 374, 20 □ въ тажько выти греч. нет быть трудный Ьуі гаіёгко: не вждн же вь ТАЖЪКО... ХОТАЦІННМЪ ПОКААТН СА ЕвХ 69а 4 3. (Зарѵі; тяжелый (о болезни) Іёхку (о петпо- сі): лціе вждет(ъ) волѣзиь... таж(ь)кд • то в д’ни Евх 38а 20; ази лютѣншн кмоу прнвывшн и таж’ши Супр 561, 6-7 4. ІЗарѵе яростный, свирепый, грозный ргшіку, гигіѵу: тажцн вѣтрн велнкж дыхАннга енлж нд кротость тниід- ахж Супр 399, 10; ю везвожьне • н вьсѣкого звѣрѣ тажни Супр 49, 23.— Мар Ас Ен Син Евх Клоц Супр.— Ср. лютъ, таготьнъ ТАЖЬЦѢ нареч. (2) Рарёсод тяжело, с тру- дом Іёгсе, оЬіігпё: оу декелѣ во ерьдьце люднн сихъ • и оушнмд тажьцѢ слыцідшА Супр 334, 23 • ёлахвеое сильно, ужасно вііпё, Ьгогпё: тажьцѢ во скръжътддиіе зжбы на нь Супр 22, 23.— Ср. ТАЖЬКО ТА5АТИ, тажж, тАжешн (2) несов. леіраѵ выпытывать, выспрашивать хкошпаі: нскоусі міа г(оспод)і і ты тажі міа Пс 25, 2 Син; вѣдѣ что подрьждхъ н не ТАЖЖ Супр 504, 23-24.— Ср. НСТАЭДТИ, СЪТАЭДТН ТАТИВА, -ы ж (1) ѵеѵра тетива Іёііѵа: тоу съкроушн дръждвж ЛЖКОМЪ КГО • КГДА кръстъ гако лжкъ к(о)жніамд ржкдмд • жзамн гако татнвоіж ндлАче Супр 462, 25 717
тжг ТАГА, -ъі ж (10) 1. аѵѵохі), атеѵохоэріа, яеріотаоіе; [кес т*гы аѵеятірёаотос] смяте- ние, страх; тоска йхкозі, ііееп: і кжджтъ зиамеиьѣ въ слъиьцн • і мѢсаци * і звѣз- дахъ • і нд земли тжгд ькзъікомъ • отъ иечаа- иьѣ • шюма морьскдаго • і възмжштеньѣ Л 21, 25 Зогр Мар Ас Сав; гако цѣсар оуко одръжимоу печалмн имѣнью • н многамн тжгамн окьАтоу • гакоже въ пжчннѣ съі • тдкоже вьсѣмн раз- линками влънамн оукрѣпьгактъ са Супр 492, 11-12; 2. ОХіфіс, аусоѵ трудности оЬііх: тръпншн в’свк тжгж • і печаль мьнншъскддго жнтиѣ Евх 87а 20; оиъ же молитвж сътво- рнвъ • кез Болѣзни сътворівъ и кес тжгы отъпоусти а Супр 39, 19 9 страдания, муки ігарепі, еоихет: въ тжзѣ велицѣ въівшемъ имъ • с(ва)тыи опечдли са доушеек Супр 568, 11; поидоша вь печали мнозѣ и въ тжзѣ Супр 57, 29.— Супр 51, 19.— Ср. печаль, тжжеиик ТЖДОу, ТЖДѢ нареч. (6) [тждѣ Зогр (2) Мар (2) Ас (1); тждоу Супр (1)] 1. ёхеіѵтіс здесь, тут, этой дорогой гиду: і прѣди текъ вьзлѣзе ид с’ѵкомарніж • дд видитъ і(соу)сд • ѣко тждѣ хотѣаше миижти Л 19, 4 Зогр Мар Ас 2. ёхеіОеѵ оттуда одіид: і прѣиіьдъ тждѣ видѣ іна дъва вратра Мт 4, 21 Зогр (отъ тждѣ Ас, отъ тждоу Сав; 0 Мар); прѣходАцію тждѣ и(соу)с(о)ви • по немь идете дьвд слѣпьца Мт 9, 27 Мар (нет Зогр) □ ек д оу ж е... т ж д оу бОеѵ... ёхеіОеѵ откуда... оттуда одкид... одіид: іждоуже идчатъкд исходъ сьмрьть нмѣ • тждоу же живот" въходъ жнвотънъін сътвори Супр 251, 5.— Ср. отътждоу, отътждѣ ТЖЖ6НИІ6, -ига с (1) греч. нет страх, тоска йхкоеі, ѣізегі: подокаатъ паче простьрѣти слоухъі ваша * тжженьк вьсе отъложьше Супр 532, 29.— Ср. тжга ТЖЖИТИ, тжжж, тжжнши несов. (17) абтщоѵеіѵ, ОХіРеоОаі, аѵіаоОаі, хатеяеіуео- Оаі, ауаіѵіаѵ, яареѵохХеіѵ печалиться, ту- жить Ьуі ѵ йхкоеіесй, Ьуі еііепёп: поемъ... овд с(ъі)иа зеведеова • начатъ скръвѣ- ти • і тжжити Мт 26, 37 Зогр Мар Ас Сав; Мк 14, 33 Зогр Мар • о чемь сожалеть, огорчаться, печалиться пагікаі, Іііоѵаі: сига же плдкдаста са и тжжддстд о томь кже сътвористд зьло много Супр 211, 21-22 • ббѵѵаоОаі страдать, мучиться ігрёі: прнпд- доша кдекште са о дръзостн • и плдклдхж са тжжАште отъ Болѣзни пдленнга Супр 39, 14.— Зогр Мар Ас Сав Син Супр.— Ср. печалити са, печдловдтн са, скръвѣти ТЖТЬНЪ, -а м (1) греч. нет звук, шум гѵик, еит: тжтьиъ же гласа слъішд Супр 162, 17.— Ср. гласъ ТЖЧА, -а ж (3) бц|3рос дождь, ливень дёеі’, 1і)ак: егда оузьрите облакъ • въсходашть 718 0Ѵ отъ западъ • дкье г(лдго)лете ѣко тжчд грАдетъ Л 12, 54 Зогр Мар • ѵцретоі; снег, снегопад зпёхепі: дъждоу же и тжчамъ и громоу • и ллльингамъ идходАштемъ Супр 266, 3.— Ср. дъждь, роса, снѣгъ ТЖЧЬНЪ, -ъіи прил. (1): т ж ч ь и а га же знач. сущ. оцРетща дождевая вода дееі’оѵа ѵода: і праврдтн (! вм. прѣврдти) въ кровъ рѣкъі іхъ • і тжчьиъпа іхъ Пс 77, 44 Син.— Ср, дъждевьнъ, потокъ т ѵ р и га Л 3, 1 Зогр Ас см. итоурига ТУРОВЪ прил. к тѵръ (1) ттіс Торой тир- ский іугеку: и поклеити сіа емоу • Т дъцп тѵровд съ даръі Пс 44, 13 Син.— Ср. тѵрьскъ ТѴРСЪ, -а м имя (1) Ѳѵроос Фирс ТЬуг- еие: мѢ(са)цд дек(Аврѣ) гТ с(вА)тааг(о) тѵрса левка Ас 1296 20 ТУРЪ, -а м город (13) [ітор- Син (1); тоур- Зогр (1) Мар (2) Ен (1) Син (1)] Тѵрое Тир, Тугие: сжиітеі отъ тоурѣ і сидонд Мк 3, 8 Зогр, тѵрѣ Мар; се іиоплемеиьиіці и тоуръ Пс 86, 4 Син; Ен 27а 4.— Мт 11, 21 и 22 Зогр Мар; Л 10, 13 и 14 Зогр Мар; Пс 82, 8 Син ТѴРЬСКЪ, -ъіи (14) прил. к тѵръ [тоурьск- Зогр (2) Мар (2) Сав (2)] ттіс Тѵроѵ тирский і утеку: ішьдъ и(соу)с(ъ) • отъ прѣдѣлъ т’ѵр’скъ • і сидоньскъ Мк 7, 31 Зогр Мар, тѵрескъ Ас, тоурьскъ Сав.— Мт 15, 21 Зогр Мар Сав; Мк 7, 24 Зогр Мар; Л 6, 17 Зогр Мар Ас (2) Сав.— Ср. тѵровъ Оу1 предлог (>100) А. срод. 1. при обозна- чении близости нахождения, положеныя кого-чего-л. ярое, пара, ёяі у и: і видѣ дъва диѣ(е)лд въ вѣлдхъ сѢдаштд • единого оу глдвъі • і единого оу иогоу • ідеже вѣ лежало тѣло ис(оусо)во И 20, 12 Мар Ас (0 Зогр); оу чрътога сѣдншн Супр 335, 18; оу потока садити Супр 301, 20; помАнеиін горѣ стоа оу трѣвиштд Супр 422, 28 (Ср. Мт 5, 23) 2. при обозначении лица, от которого зависит то или иное действие ало, лада; (оу тѣхъ ёхеі- Оеѵ) у, от од, и: дште чесо просите оу о(ть)цд въ іліа мое дастъ вамъ И 16, 23 Зогр Ас 87 ар 15, Сав 106а 12 (отъ от(ь)цд Мар, Ас ЗОба 11, Сав 140а 7); жівотд просі оу теве і далъ емоу есі • длъготж дъны вь вѣкъ вѣкоу Пс 20, 5 Син; искоупн оу стражъ тѣлесѣ с(вА)тоую Супр 270, 26; иддѢдша са вьзати оу тѣхъ Супр 373, 1 3. при обозначении лица, совер- шающею действие (преимущественно в страдательных оборотах) ёяі, лада у, от и, од, твор. без предлога; іже і оучи са оу
і(соу)сд Мт 27, 57 Зогр Мар Ас; дште се оуслышдно кждетъ • оѵ скемонд Мт 28, 14 Зогр Мар Ас Сав; дште лн да сълоучдАше са нѣ оѵ кого оумоудити кмоу Супр 206, 7; словомъ НАОЧЪШН (!) СА • ОѴ ПАВЛА к(о)гоневѣст(о) • н вѣрж оутвръждъшн оѵ петр(д) Ен 36а 4 и 5 4. при обозначении лица, у которого име- ется, находится что-л. лада, ёѵ у кого-л. (есть, имеется) и (та): ѣджште і пыжште • 'кже сжтъ оѵ ннхъ Л 10, 7 Зогр Мар; азъ ѣже видѣхъ оѵ о(ть)цд моего г(лдго)ліж • і въі оѵво 'кже внд'ксте оѵ о(ть)цд вдшего творнте И 8, 38 Зогр Мар Ас; оѵ теве естъ дръждвд Евх 64а 7; воды же оѵ нею въх’мд не вѣдше Супр 547, 29 5. при обозначении лица (лиц), в присутствии которого (которых) совер- шается действие лада, её?, ёяі, ярб<;; (вытн оѵ с род. яеосгеіѵсп) у, с; среди и, з; тегі: молѣдше і фдрнсѣі етеръ • дд овѣдоуетъ оѵ него Л 11, 37 Зогр Мар; выхъ ѣко чловѣкъ вес помошті оѵ мрътвъіхъ свободъ Пс 87, 5 Син 6. при обозначении лица, по отношению к которому что-л. определяется, квалифици- руется лада у, перед и, ргесі (с творит.): ѣко скотъ бъіхъ оѵ теве Пс 72, 22 Син; мжд- рость во чловѣчъскл * жродьство оѵ вога кстъ (/ Кор 1, 25) Супр 183, 4; чловѣчьскд сьмрьть • сънъ ОѴ господи мьннтъ са Супр 313, 28 7. при обозначении места или предмета, в пределах которого совершается действие ёѵ, (род. без предлога) в (с местн.) ѵ (с местн.): оста ннчьсоже прнкмъ врѣдд * жтрь сы оу ог’нв Супр 23, 4 • перен. (оѵ прѣльсти вытн якаѵйаОаі): от’цн вдші дкы весловесъндв жи- вотънд оѵ прѣльсти вѣдхж Супр 27, 16 Б. с местн. (фонетич. вариант въ) при обозначе- нии места действия ёѵ в (с местн.) ѵ (с местн.)'. гл(дс)ъ оѵ рдмд слышанъ выстъ Мт 2, 18 Сав (въ рдмѣ Ас, 0 Зогр Мар).— Зогр Мар Ас Сав Охр Ен Син Евх Клоц Супр нареч. (59) [ю Зогр (6) Мар (1) Сав (4) Супр (1)] 1. греч. нет уже рг: тѣлоу • оу не божьствоѵ рдзлжченѣ сжштн Супр 462, 10; і оукорітъ та г(оспод)ъ оу не выті въ владыка Клоц За 3; ты н нд зеліи животъ его оу прослдвнлъ есн Евх 586 3 2. ие оу оѵяа>, оѵ- бёяа>, оѵ еѵОёсо^, аХА/оѵ, лдіѵ (!) еще не, до сих пор не іезіё пе, сіозисі пе: і тьма двие в'ыс(тъ) • і не оу вѣ прншьлъ къ нимъ і(соу)- с(ъ) И 6, 17 Зогр Мар Ас; не ю прнде година моѣ И 2, 4 Зогр, не оу Мар Ас Охр; ие оу ли рдзоумѣете Мк 8, 21 Зогр (кдко не рдзоумѣсте Мар); н клико дште вьзвѣштдкмъ вьзлювькнии О ЗАВИСТИ • не В ИДЧАХОМЪ глаголати о зависти Супр 399, 30.— Зогр Мар Ас Сав Охр Евх Клоц Супр Хил.— Ср. оуже ОѴ3 межд. (5) [ю Супр (1)] (оу горк мьнѣ оуви Оу ощоі) оі, увы!, ах! о!, асЫ: оу горе мьнѣ окАднѣн • и отъмненѣи • оу горе мьнѣ вко сънѣдь ксмъ огни вѣчидАго • оу горе мнѣ вко жиште ксмъ днвволе Супр 517, 6, 7 и 8.— Супр 523, 25; 568, 12.— Ср. оувд, оувы оу - см. также въ- ОуАЛбНТЪ, -д М (1) имя ОѵаХтіс Валент Ѵаіепі: мѢ(са)ца тог(оже) еТ • с(ва)- тънх(ъ) м(ж)ч(енн)къ • пдмфнлд оудлеитд павла порфнлд селевкл Ас 1426 14.— Ср. оудлъ ОуАЛбРИИ, -нв м имя (2) 1. ОѵаХёріос Валерий Ѵаіегіиз: д се нмъ нменд • доме- тивнъ... оудлерни • Клавдіи Супр69, 132. греч. нет Валерьян Ѵаіегіап: при ц(ѣсд)роу и томи- телю • декид • и оудлернд Супр 185, 17.— Ср. оуАлернвнъ ОуАЛбРИІАНЪ, -д м имя (2) [вдлеривнъ Супр (1)] ОѵаХХеріаѵос Валерьян, Ѵаіе- гіап: д се имъ нменд • дометнвнъ... А^шфил • вдлеривнъ Супр 69, 17; отъ многъ и рдзлнченъ грддъ • похыштеномъ кывъшемъ крьстнв- номъ • вь врѣменд декнв ц(ѣсд)рд и оудле- рнвнд Супр 97, 28.— Ср. оудлерни ОѴАЛЪ, д м имя (9) [ноудл’ Супр (1)] ОѵаХтіс Валент Ѵаіепі: д се нмъ нменд • дометнвнъ... горконнн • оудлъ • ноулнвн Супр 69, 12; зълодѣн ко ноудл’ « прил сждъ подовьнъ Супр 198, 18.— Супр 190, 20; 191, 21; 193, 10; 195, 1; 197, 7; 198, 27; 199, 15.—Ср. оудлентъ Оу АРЪ, -д м имя (1) Обарос Уар Ѵагиз: И ПАВЛА НСПОвѢдьНИКА... И М(ж)ч(бНи)кА ОуАрД Ас 1246 7 ОуБАЛОВАТИ, -лоувк, -лоукшн сов. (2) Оера- леѵеіѵ вылечить, исцелить ѵуіёсіі: толикж СІЛЖ ДАСТЪ ТІ ДА неджжъныіА оуБдлоуеші Клоц 46 1-2 (иеджгы... рѣшити Супр 411, 15); ІЛН к’то ПЛАЧА СА I ПрНПАДАІА КЪ ВрАчеВИ Семоу • не оувдлоуетъ са Евх 84а 3-4.— Ср. изврдчевдтн, ицѣлити, ОуСТрАБНТИ ОуБИВАНИге, -нв с (2) србѵос убивание гаЬцепі, иЬі)епі: вндаштс везвожьнии кезд- коньнок оувнвАннк Супр 57, 15 ф животь- н д в оу в и в а и и в ^срсоѵ оі фоѵоі приноше- ние в жертву животных ргіпазепі гѵігесісЬ оЬеІі: кде во капишта • и жнвотъндв поустошь- ндв оукнвдннв Супр 428, 3. — Ср. оувннство, оувнтнк, оувнкннк, оукон, оувонство, рдзвон ОуБИВАТИ, -Важ, -вдкшн несов. (16) йяо- хтеіѵеіѵ, сроѵеѵеіѵ, йѵаіреГѵ, спрй^еіѵ; (стрдньникы оувнвдтн |еѵохтоѵеГѵ) убивать, умерщвлять гаЬцеІ: і не оукоіте са оукивдик- ШТНІХЪ тѣло • А д(оу)шА не могжшть оу к нтн Мт 10, 28 Зогр Мар (бнваикцннхъ Ас); Супр 175, 16; Л 12, 4 Зогр Мар Ас Боян; егдд оукі- вддше іа • тогда възіскаахж его Пс 77, 34 Син; іс(оусъ)же рече емоу не оувнвді Мт 19, 18 Сав 719
оувн (еже не оукьешн Мар Ас, 0 Зогр); Аже хотѣаніе скврьндвын сн! • дменоуръмннн • оуБНВААШе • дроугыА же въ рокотж давшіе своимъ колѣромъ Супр 51, 30-58, 1.— Зогр Мар Ас Сав Боян Син Супр.— Ср. бивати, оувнатн ОУВИИСТВО, -а м (14) фдѵое, сроѵйбее (!) убийство ѵгагсіа: іже вѣ за етерж кромолж кывъшжіж въ градѣ і оукніство • въвръженъ въ тьмьннцж Л 23, 19 Зогр Мар; пдче отъ ЗАВИСТИ НА оуВНИСТВО ПрНТВАрѢдХЖ СА Супр 386, 5; КАКО ДАѴИДЪ въ оукинство И ЛЮБОДѢЙСТВО въпадъ Супр 359, 17; кръвоіоденьк и оуки’іство жидовъ авьаше Супр 484, 23.— Мт 15, 19 Зогр Мар; Мк 7, 21 Зогр Мар; Мк 15, 1 Зогр Мар; Л 23, 25 Зогр Мар; Супр 400, 4.— Ср. рАЗБОН, оуБНВАИНК, ОуКИТИК, ОуБНКННК, ОуБОН, оувоиство ОуБИИСТБЬНЪ, -ъін прил. (1) греч. нет не- сущий смерть, смертоносный ѵгахесіпу: отъ- вѢжНвѢ ВЛДДЫЧЬНА ОуКИѴсТВЬИЫА ржкы Супр 472, 5-6.— Ср. оуВОНЧЬИЪ, съмрьтоносьнъ ОуБИИЦА, -а м (5) [оукнц- Мар (1) Клоц (1)] <роѵеѵ<;, ціацрдѵос убийца ѵгаЬ: і слы- шавъ ц(Ѣ)с(д)р(ь) ТЪ рАЗГнѢвд СА Н ПОСЪЛА ВОІА СВОІЖ • ПОГОуКИ оуБНЦА ты Мт 22, 1 Мар, оувінцА Ас (0 Зогр); Евх 1066 2; ие вьзьрі же нд жідовъскжек зълокж • ні ѣко Блдгодѣтелѣ осжжддіжште • ізвдвлѣіжтъ оуБІЦЖ Клоц 106 37; вь йьже господьнь оувннцд здпечдтьлѣшА грокъ Супр 472, 22.— Ср. оукоица оукипитѣиъ Л 15, 30 Сав см. оупнтѣиъ ОуБИТбЛЬНИЧЬСКЪ, -ын прил. (1) тйѵ фоѵёсоѵ относящийся к убийне (убийцам) ѵгаЬйѵ, ѵгаЬй род.: ие вьлдзнтъ въ оукитель- ннчъскж пештерж Супр 510, 2-3 ОуБНТН, оувыж, оувькшн и оукнвк, оувнкшн сов. (>100) {(оу)кижтъ Зогр-пал (1)] ало- хтеіѵеіѵ, аѵаіреіѵ, Оаѵатоѵѵ, іроѵеѵеіѵ, _ Оѵеіѵ, яатаооеіѵ, сираттеіѵ, сроѵохтоѵеіѵ, цасгтіуоѵѵ (!); (врдтд супити абеХсрохтоѵеіѵ; Пророкъ! оувнвын ЯрОфТ)ТОХТбѵО5) убить, умертвить гаЬіі: прндѣте оукиѣмъ і Мк 12, 7 Зогр Мар; слышасте ѣко речеио ныстъ древьннімъ • не оукнешн « іжь во оукнетъ • повиненъ естъ сждоу Мт 5, 22 Зогр (0 Мар); лъстнж оувиенъ выстъ Ен 38а 10; везвнньнд н прдвьднвА не сукин Супр 398, 3; иъ да пдстоухл оувнвъше пдствж рджденжтъ Супр 385, 16; Брдтд сувівъ каннъ оскврьнн земшж Супр 485, 8-9; ты НА сувнкннк и въскрѣснвьшддго • Про- рокъ! сувнвъшАА ржкы острншн Супр 339, 3-4.— Зогр Мар Ас Сав Зогр-пал Боян Ен Син Евх Клоц Супр.— Ср. извити, по- вити, оутети оу в и т и Супр 397, 30 см. оупитик ОуБИТИІб, -а с (1) (исоухристосово оупитик /рісгтохтоѵіа) убийство, убиение ѵгахсіа: по 720 оуво тевѣ пдсомии • Тссухристосово оупитик мыслатъ Супр 388, 30.— Ср. рАЗБОН, оуБНВАННК, оукннст- ВО, ОуБНКНКК, сукой, оуконство оу вица Мт 22,7 Мар; Клоц 106 37 см. ОуБННЦА ОУБИІЛТИ, -авк, -акшн несов. (3) аяохтеі- ѵеіѵ, фоѵеѵеіѵ убивать, умерщвлять гаЬцеі, иЬцеі: доколѣ идлежіте нд чл(о)в(ѣ)кд оувьѣе- те въсі вы Пс 61, 4 Син.— Мк 12, 5 Зогр Мар.— Ср. БНВАТН, оуБНВАТИ ОУБШвНШ®, -на с (11) [оукьен- Зогр (1) Мар (1)] то аяохтеіѵаі, то аѵаіреОтіѵаі, фбѵос;; (лжкдвьствна оувикинк, лжкдмн оукик- ник боЛоіроѵіа; христосд оувикинк хдіспохго- ѵіа) убийство, умерщвление гаЬііі: оувоіте са імжштааго власть • по оувьенін вьврѣшти въ ѣеонж Л 12, 5 Зогр Мар, оувиеииі Ас, оуБиенн Боян; стр(д)стъ с(ва)таго м(ж)ч(е- нн)кА зАрнлд • и вевен сестрѣ его • и оукненне ЗАХдрнА пр(о)р(о)кд Ен 246 17; Аже вѣдше посълдлъ цѣсарь дноклнтнанъ нд оувикинк кго Супр 186, 29-30; то во... кннжннцн жндовьсти • нд христосд оувикинк възвѢсиша Супр 340, 17; ты... лжкдвьствна оупнкнню ножъ ндостри Супр 389, 10.— Супр 339, 2; 387, 17; 399, 6.— Ср. рАзпон, оувивАННк, оувинство, оупитик, оу кои, оуконство ©УБЛАЖИТИ, -жж, -жншн кого; кого чимь; комоу сов. (7) 1. ауаОѵѵеіѵ, сделать добро исіпіі сІоЬго: г(оспод)ь... оувлд- жітъ і нд землі Пс 40, 3 Син; оувлджн г(ос- под)і клдгънімъ • Т прдвыимъ ср(ъдь)ц(е)ліь Пс 124, 4 Син; оувлджн и бьдаціа Евх 946 10; крѣпькддго же трьпѣнннмъ ОуБЛАЖИЛЪ ксн Тшвд Супр 232, 19 2. цахарі^еіѵ восславить озіаѵіі: вьсі ььзыці оуклажілтъ і Пс 71, 17 Син.— Пс 35, 4; 50, 20 Син.— Ср. влаго- сътворити ОуБО союз и частица (>1000) [оупоу Мар (1) Син (1), обо (!) Супр (1)] I. союз, часто употребляется в сочетании с другими сою- зами; во многих контекстах трудно отличить союз от частицы и уточнить его отдельные значения оѵѵ, тоіѵѵѵ, цёѵтоі, у оѵѵ, уар, бё, ара, арауе, цёѵ, цёѵ уар, цёѵ оѵѵ, Хоіябѵ, хаі, бі), тоіуар, тогуароѵѵ, аѵ, аѵ оѵѵ і.след- ственный итак, потому, поэтому іесіу, ргоіо, іисііг: прдкъ... готовъ естъ • д зъваннк ие вѢша достоннн • ідѣте оуво нд псходишта пжтни • і елико дште опрАштете прнзовѣте нд прдкъ Мт 22, 9 Мар Ас (0 Зогр); ннчьтоже достоіно съмрътн • творено естъ о немь • показавъ оуво отъпоуштж і Л 23, 16 Зогр Мар; длъженъ естъ вьсѣкъ кръштены • самъ секе чістд хранити... іже оу ко отъ селѣ кръштеиъ сы • творА окрѣтдетъ са по к(о)жію законоу • ДА ОСЖДІТЪ СА Клрц2б 4; ТЪМЬНД БО тн истина
оуво са мннтъ • прѣлесть же свѣтила • свѣтиломъ оуко словесемъ • прѣроднтельнынмн начьнж гласи Супр 104, 14 • в вопр. предложениях семантически близко к частице: г(оспод)н не довро лн сѢма сѣлъ есн на селѣ твоемь • оть кждоу оуво іжатъ плѣвелъ Мт 13, 27 Зогр Мар Ас Унд; еже... в(ог)ъ съчета чл(о)в(ѣ)къ да не разлжчаатъ • г(ллго)ллша емоу что оуво мосн заповѣдѣ • датн кънигы распоустъныіА Мт 19, 7 Мар Ас Сав (0 Зогр); къто оуво естъ вѣрънъі ракъ Мт 24, 45 Зогр Мар Ас Сав; дѣвица рече отъкждоу ^во нматъ отьца имѣти • отъ мене хотан са... роднтн Супр 237, 11; Ходатан тн н господинъ кетъ попъ къ вогоу • почто оуво оежждакшн • кгоже вогъ не оежжда- ктъ Супр 359, 1 2. пояснительный или причинный ибо, ведь, так как Іоііх, ѵгсіуі’, пеЬоІ’, ргесе: покаіте сд прнвлнжн сд • ц(ѣса)р(ь)ствне н(е)в(есь)ское • съ оуво естъ реченъі нсаіемь про(роко)мъ Мт 3, 3 Сав (во Ас, 0 Зогр Мар); ѣко во оуво съвн- раіжтъ плѣвелъі... тако вждетъ вь съконъчанне вѣка сего Мт 13, 40 Мар, ѣкоже оуво Ас Унд (ѣко оудовь Зогр); грддетъ крѣплее мене • въ слѣдъ мене... азъ оуво крьстнхъ въі водоіж • атъ крьститъ въі д(оу )хомь с(ва)тымь Мк 1, 8 Зогр Мар Ас Сав; ннчьсоже не оврѣте на неи (т. е. смоковьницн) • тъкъмо лнетвье • ие оуво вѣ врѣмд смокъвамъ Мк 11, 13 Зогр (не кѣ во Мар); мжченнкъ рече • не жърж рѣхъ тн оуво іако х(рнсто)совъ ровъ ксмъ Супр 106, 5; павьлъ... ншедъ нзъ хъізнны скока въ прѣпладьньк • егуп’тьстнн знокве оуво • ннчн- мъже сжтъ хоужд’ьшв * вавѵлоньскъід оноа пештьннцА... моліаше са Супр 172, 29; кже ксте въі • нже... мене въ законѣ... проповѣдак- мааго ослоушасте са • мните во оуво пронырьст- вомъ въздръжанніа * пронъірнтн славж вожніж Супр 331, 12; не сыж пасуж нъ жндовьскж • оваче тж оуво оуготовашл оученнцн Супр 416, 11-12(тя, во Клоц 6а 37) 3. противительный с оттенком следствия а, но ѵёак, аѵзак, аіе: вѣете Ѣко къназн іаз(ъі)къ оустоььтъ имъ • и велнцнн овладаіжтъ малъінмн • не тако оуво вждетъ въ васъ Мт 20, 26 Мар (0 Зогр); овн г(лаго)лахж ѣко влаги есть • інн же г(лаго)- лахж нн... ннкотеръі же оуво ѣвѣ г(лаго)лаше о немь И 7, 13 Зогр Мар (н ннкоторъі же Ас); покори ми са... или зьлѣ оумьрешн... аште лн оуво покорити ми са вждеши чьстенъ въ полатѣ моки Супр 65, 13 • оу в о... же, оу в о... а, оу в о... иъ цёѵ... 5ё, цёѵтоі... 5ё, цёѵ оѵѵ... аК\а, цёѵ... ог> ці)ѵ (хотя).,, но яіее... аіе: ждтва оуво многа • а дѣлатель мало Мт 9, 37 Зогр Мар; Л 10, 2 Зогр Мар Ас; вракъ оуво готовъ естъ • а зъваннн не вѣшд достоннн Мт 22, 8 Мар Ас (0 Зогр); подовнте са гровомъ цо- оуво вапьненомъ • іже вьнѣикдж оуво сжтъ крась- ни • вънжтрьждж же плъни сжтъ костнн мръ- твъінхъ • і вьсѢкоіа нечистоты Мт 23, 27 Мар (0 Зогр); шесть на деслте лѣтъ оуво сжштоу влаженоуоумоу връстовк • тыслштъноу же разоумънжіж х’ытростніж • прнведе са самъ... къ велнкоуоумоу чистителю Супр 272, 29; теве оуко клагословыж • а тъ кез влаго- словькнніа кетъ Супр 298, 24; мънозн влъцн обьходатъ въ одеждахъ овьчахъ • овьча оуво одеждд нмжціе нъ не н зжвъі н ногътн Хил 2а$ /7 4. присоединительный с пояснительным оттенком же, и, и так рак, а, Іечіу: повелѣ г(оспод)ъ его да продадАТЪ і и женж его н чАда... падъ оуво равотъ • кланѣше са емоу Мт 18, 26 Мар, же оуво Ас (же Сав, 0 Зогр); прі- іатъ же оуво хлѣвъ нс(оус)ъ • н хвалж въздавъ • дастъ оученнкомъ И 6, 11 Ас (только же Зогр Мар); рѣшд же къ севѣ • не прѣдерѣмъ его • нъ метѣмъ жрѣкньь о нь... воінн же оуко сн сътворншА И 19, 24 Зогр Мар; насільк сътворншл кмоу • не съконьчати кже овѣшта- ша са * пакы оуко рече нмъ Супр 33, 3; възьмъ же дніакъ клагословькннк отъ епнекоупа • н по- молнвъ са идѣаше пжтьмь • шъдъ оуко въ ке- сарніж • нска’ше рака господина артемона Супр 225 , 4; отъвѣштавъ оуво господинъ кго рече • нронырнвъі рове и лѣнивыя Супр 369, 25 (же Мт 25, 26 Зогр Мар Ас Сав) 5. вводит глав- ное предложение после придаточного услов- ною: аціе (лн)... (то) оуко, аціе оуко... оуво еі... (тбте) аѵ, еі... аса (аѵ), еі аса... аса, аѵ..., ёаѵ..., если (бы)... то )е8І1іге, ксіу- Ьу... Іесіу, Іак, рак: аште въ т’ѵрѣ і ендонѣ • киша силы былы • вывъшАіА къ васъ • древле оуво въ врѣтнштн * і попелѣ покаалн са киша Мт 11, 21 Зогр Мар; Л 10, 13 Зогр Мар; аште лн о д(оу)сѣ в(о)жін • азъ ізгоніж вѣсы • оуво постнже на васъ ц(ѣса)р(ь)с(тв)не в(о)жне Мт 12, 28 Зогр Мар; Л 11, 20 Мар Зогр; сь аште ви былъ пророкъ • вѣдѣлъ кн оуко • і какова жена прнкасаетъ са емь Л 7, 39 Зогр Мар Ас; аште ма внсте зналн • і о(ть)ца моего зналн внсте оуво И 14, 7 Зогр Мар Ас Сав; ѣко аціе кі вьехотѣлъ жрътвѣ далъ вімъ оуво Пс 50, 18 Син; да аціе о словесехъ сжтъ сіцеваѣ неославьна • то о дѣлѣуъ оуко ш како сн вжджтъ Рыл 2ба & • а ці е н... нъ оуво (единственный случай) аЛЛ’ оѵѵ уе... оі) ці) если и... все-таки і ксіуг... ргесе: аште н съвлѣче ліа отъ одеждл • нъ оуво х(Рн'тос)а вь негоже ксмъ окльченъ • не имашн моштн сьвлѣштн Супр 50, 14 II. частица цёѵ, те, ара, аѵ, оѵѵ, оѵиоѵѵ, 5т), 5і) оѵѵ, уе, цёѵтоі, оѵта>с, тоіуасоѵѵ, тоіѵоѵ, Хоілбѵ, лаѵта>е, ібе (!) цио<|ие 1. усилительная же; как раз, именно; конечно ргаѵё; гадзіе, оѵёет; -рак: 721
оуво ЧЪТО оуво г(лДГО)ліЖТЪ КЪННЖЪННЦН • ѣко НЛНН подоваатъ прити прѣжде • і(соу)с(ъ) же отъ- вѣцідвъ рече нмъ > ілиѣ оуво придетъ прѣжде и оустронтъ вьсѣ Мт 17, 11 Мар (0 Зогр); ПИЛАТЪ же г(лаго)ла імъ • чьто оуво створн зъло Мк 15, 14 Зогр (во Мар)-, рдвві • іже вѣ СЪ Т0Е01Ж нд ономъ полоу нердднд... сь оуво кр(ъ)цідетъ И 3, 26 Ас (се сь Мар, 0 Зогр); сь ли естъ с(ъі)нъ вдю • его же въі г(лдго)ле- ТА • ѣко слѣпъ роди СА • КАКО ОуБО НЪІЙѣ ВИДИТЪ И 9, 19 Зогр Мар Ас; велікд оуво естъ твдръ н(е)во Клоц 96 34; с(ва)тын же пдулъ отъ- вѣштдвъ рече * нѣсн оуво достонн’нъ слышати ТАИНЪ в(о)жнГ • ДА не ЕЛАДЬМИ своими прѣль- стишн отъ прѣдьстоАштніхъ сихъ Супр 8, 20; великъ же день творАште дполшноу... въ тъ оуво день сьЕирдикштоу са народоу... с(ва)тын кононъ • показа са нмъ Супр 26, 22; нъініа Отъкрываіжтъ лялддж и доврж... и въ лъжж НДЕАДАТЪ НА НЖ НЪІНІА ОуВО СуПр 135, 6', ПО истинѣ сватааго дометни мѣсто се КСТЪ • Н оуво сьде оврАштемъ н с(ва)тыа мошти кго Супр 219, 4 • оуво... же... (же) подчерки- вает первый член пары или ряда одно- родных членов предложения или це- лых предложений, находящихся в со- поставительном, противительном или раз- делительном отношений'. сѣвкшткмоу овд оуво ІІАДОША при пжтн... дроугдѣ же ПДДОША нд каменніуъ... д дроугдѣ ПДДОША въ трънні... дроугдд же пддоша нд зелллн доврѣ Мт 13, 4 Зогр Мар; овн оуво кѣжддуж въ горъі • овн же нд селѣхъ сжште тдіахж са Супр 98, 8; овогдд оуво видѣти н вѣдше сѣдд • овогдд же отрокд Супр 121, 25; сим же снце имжштемъ... отъ въздоухд оуво сльньце • отъ садовъ же дрѣво • отъ жидовъ же злъчь • отъ тъкании же рнзд ИерАЗДЬрАНАА • отъ морѣ же вдгъръ Супр 438, 14; двок севѣ ПрИОБрѢтАА с(ва)тын • прьвок оуво нсповѣдднькмъ оуп’вдА привести кго • коуп- ио же и севѣ оут’врьжденнк • ЕжджштнТуъ по томъ хота притворити Супр 525, 9 • (толь- ко в Киев) также, и (.акё, і: поддзь мілостів'ы • дд егоже чьсть чьспмъ • сілоіж оуво мжченнѣ его ндслѣдоуемъ Киев 16 8 • по значению близка наречию коихбѵ уже, как раз )іг, ргаѵё: нъ врѣмА оуво пристжпити къ гръдѣи сен трепезѣ Супр 420, 7 (кже Клоц 8а 3); КОНЬЧД СА оуво НАМЪ ДЛЧЬЕЪН'ЫИ троудъ Супр 427, 27; мѢсач’но оуво вѣдше • и само то къ оутроу Супр 431, 17 2. побудительная (пре- имущественно в повелительных и желатель- ных предложениях) вот, же, итак пиге, (.еііу: вьднте оуво Мт 24, 42 Зогр Мар Ас Сав; шьдъше оуво ндоучнте вса іазъікы Мт 28, 19 Зогр Мар Ас Сав; пастыри • рѣшА дроугъ къ дроугоу • прѣідѣмъ оуво до витлѣемд Л 2, 15 722 оуво Зогр Мар Ас Сав; въстднѣте ндѣмъ отъ сждѣ й’во И 14, 31 Сав 102а 16 (нет Зогр Мар Ас Сав 27а 11); іммк та оуво о(ть)че • дд і посълешн въ домъ о(ть)цд моего Л 16, 27 Зогр Мар Ас; блкдн са оуво • ѣко отъ олътдрѣ г(осподь)нѣ прнелілешн Евх 83а 20; прндѣте оуво врдтьѣ • віднмъ волѣз- ні гроЕънъііА Клоц 12а 25; покажи оуво намъ понѣ кдно зндменнк Супр 30, 19; № оуво послоушдн мене дроуже Супр 100, 14 3. при обозначении чего-л. неопределённого, при- близительнаго, сомнительнаго может быть $па<1, ахі: остдви іж (т. е. смоковьннцж) і се лѣто... і дште оуво сътворнтъ плодъ Л 13, 9 Зогр Мар; не імамъ сьде • вАште патн Хлѣвъ • і р'ЫЕоу дъвок • дште оуво не мъі шьдъше ВЪ ВСА ЛКДН США коупимъ врдшьнд Л 9, 13 Зогр Мар; с(ва)тын кодрдтъ рече... к’де же сжтъ пожъръшен • не виждж иуь оуво Супр 107, 1 • преимущественно в определитель- ных предложениях-. сътАзаауж са къ севѣ г(лдго)лвкште • чьто оуво естъ се Мк 1, 27 Зогр Мар; положнша всн слышдвъшеі нд ср’дь- циуъ своіуъ • г(лдго)лвкште • чьто оуво отрочА се вждетъ Л 1, 66 Зогр Мар Ас; ти ндчаса іскатн вь севѣ • которы оуво вждетъ отъ нихъ • х°таі сътворнтн се Л 22, 23 Зогр Мар; оуво нѣсн лн ннколнже плавалъ по мороу • дд вы оувѣдѣлъ стрдуъ кго Супр 115, 9-— Зогр Мар Ас Сав Унд Ен Син Служ Киев Евх Клоц Супр Хил Рыл Зогр-лл оу в о в ъі Супр 492, 9 см. оувогъ ОуБОГЪ, -ыи прил. (80) [оувов- (!) Супр (1)] лтсохбе, лёѵтіс, яеѵіхрбе, ебтеХпе; (іако оуво- гомъ хлапомъ бралетобогілоіс;) очень бедный, нищий, убогий ѵеіті сйшіу, пшпу, иЬоЬу: въдовицд сн оувогдѣ • множде вьсѣуъ въвръже Мк 12, 43 Зогр Мар; лкво оувогъ кстъ либо богатъ • лкво сановитъ ЛКБО смръдъ • то нн того поштадитъ сждъ Супр 101, 24; влддъічь- скы вдмъ іако оувогомъ хлапом’ • велАШТоу Супр 465, 11 • перен. таяеіѵбе, апоеое ничтожный, низкий, недостойный пісоіпу, пераігпу, иЬоЬу: ліжжь бо ксмъ оувогъ н грѣшь- нъ Супр 551, 14; моіа довротд и оукрдшеннк н лѣпота х(ристо)с(ъ) кстъ • нже посълд дг’гелд свокго и покры ма оувогжіж іако оуп’вдуъ нд нь Супр 5,5 □ оу в о г ъ, -ын в знач. сущ. бедняк, нищий иЬогак, сЬиііак: нішть і оувогъ въсхвдлнтъ іміа твое Пс 73, 21 Син; влаженъ рдзоумѣвдіА нд ніцід і нд оувогд Пс 40, 2 Син; ты во есн давець • оувогымъ Евх 86 21.— Зогр Мар Ас Сав Син Евх Супр.— Ср. ННЦІЬ ОѴБОЖЬСТВО, -д с (6) 1. лто/іа, леѵіа, йатёргціа (!); (везъ оувожьствд алтсохеѵтак;) нищета, крайняя бедность, нужда сЬшіоЬа,
ОуБО ЬИа: КСН БО СН ОТЪ ИЗКЫТЪКД въврьгошА ДЛрЫ в(ого)вн • а си отъ ^вожьства своего • все нмѣине свое въврьжЕ Л 21, 4 Сав (отъ лн- шеньѣ Зогр Мар Ас); отъна тн оувожьство • и дастъ тн ногатьство Супр 348, 6; ц(ѣса)- рь СЛАВЪІ • Ш ОБЪОуБОЖаВЫН СВОНКЪ СН • БЕЗЪ оувожьства съі насъ дѣльма Супр 326, 21-22 (неоукожъно Клоц 16 1) • перен. талеіѵшоі^ ничтожность, незначительность, недостой- ность пісоіпозі, пераігпозі, иЬоЬозІ: в(о- ж)е... нже полланж оувожьство ндше Супр 5, 28-29 2. ахттціоойѵт] недостаток (необходи- мыя средств) песіозіаіек: вьсего мирьскааго прѣокидѣвъша • н своквольствънънмъ оувожь- СТВЪМЪ • Н ВЪЗДрЪЖаНННм’ ВЪЗДрЪЖаВЪШОу СА сдмолюу Супр 294, 16.— Супр 283, 9.— Ср. лншеннк Оу БОИ, -іа м (10) србѵос; убийство, убиение ѵга/сіа: влждъ сътворнхъ • сувои сьдѣлахъ Супр 528, 11; сувои вЕсправьдьиын творАТъ Супр 432, 6 — Супр 333, 6; 521, 28; 522, 1 и 2; 523. 5 и 30; 526, 4; 537, 17,— Ср. развои, оуБНВАИНК, оувинство, сувнтнк, оувикинк, суво- НСТВО ОуБОИОТВО, -а с (5) србѵос, аі сроѵохтоѵоі РоѵЛаі; (прѣлюво дѣйство сувоиства сроѵо- цоі/еіа) убийство ѵгагсіа: въ ровъ люводѣист- ва и оувонствА въпадъ Супр 526, 21; IV ЗАВИСТИ • оуконствоу родителю Супр 388, 22-23; дште во са тевѣ не нсповѣдѣ • льстьць днгаволъ суво- НСТВД ПрѢлЮБОдѢнСТВО * рЖГДА СА Не ОСТАНЕТЪ са меие Супр 355, 4; оувоиство вь срьд’циуь сьБнрдлуж Супр 398, 18.— Супр 400, 12.— Ср. рдзвон, оуБнвдннк, оувинство, су ВИТИН, оувикинк, оувои ОуБОИЦА, -А м (3) сроѵейс, 6 сроѵейсоѵ убийца ѵгай: кыи сицъ законъ оувонцА поуштд- ти Супр 398, 7; не оувонцъ иепрнгазньствоу • нъмлад'ыиуь везъловню Супр 340, 25.— Супр 397, 30,— Ср. оувннцд ОуЕОИЧЬНЪ, -ъін прил. (1) Оаѵатт)срброс смертоносный ѵгахесіпу: море своа вльнъі съ- ПрАТАА НА ШЬСТВНК ВЛАДЪІцѢ Г0Т0ВЫДШЕ СА • А Онѣуъ СрЬДЬЦЕ ВЛЬНЬНЪІНМЪ ОуБОИЧЬИ'ЫИуь оусты пѣиіааше Супр 399, 9.— Ср. оувннст- вьнъ, съмрьтоносьиъ ОуБОІАТН СА, оувоик са, оувоншн са сов. без доп. или кого, чесо; отъ кого, отъ чесо (>100) фоРеІоОаі, лтоейтОаі, аібеіоНаі, беібеіѵ, беіХіаѵ, хаталкг|сктесгі)аі, тараа- аеаОаі испугаться, почувствовать страх иіекпоиі зе, росіііі зігасЬ: съказанк же вамъ • КОГО СА оувоіте * оувоіте СА ІиНЖШТДДГО ВЛАСТЬ Л 12, 5 Зогр Мар Ас; вндѣвъше і оученнцн его по мороу ходаціа • сувоіашА са Мт 14, 26 Сав (съллатоша са Мт 14, 26 Зогр Боян; съиаша са Мар Ас); не оувоіте са отъ оувн- оувѣ Оу вдикштінхъ тѣло Л 12, 4 Зогр Мар Ас; і оувоѣ- ша са стрд^омь вЕльемь Л 2, 9 Зогр Мар Ас Сав; ие оувоик сіа отъ тьмы людеі • ндпд- даикцііуь нд міа окръстъ Пс 3, 7 Син; не оувоітъ сіа сръдьцЕ мое Пс 26, 3 Син; Супр 17, 28-29; оувои са имени г(осподь)нѣ Евх 456 16-17; зем- лѣ оувоѣ са Клоц 126 5; мьнѣлъ лн ксн страны оувогатн са намъ Супр 176, 16.— Зогр Мар Ас Сав Унд Боян Ен Син Евх Клоц Супр.— Ср. възвоіатн са, сълластн са, оустрдшнтн СА оувпнет’ са Евх 104а 21 см. оупнтн са ОуБРОуСЬ, -д м (7) аоибарюѵ плат, пла- той, покрывало (головное) заіек, гоизка: лнце его овАздио оувроусомь И 11,44 Зогр Мар Ас Сав; се мндсь твоѣ икже імѣхъ • положенж въ оувроусѣ Л 19, 20 Зогр Мар Ас.— Ср. сѵддрь оу в оу Л 8, 16 Мар; Пс 80, 15 Син см. оуво ОуБОуДИТИ, оувоуждж, оувоудншн сов. (3) ё|илѵі^еіѵ разбудить ѵхЬисІіІ: лазарь дроугъ нашъ оусьпе иъ ндж оувоуднтъ кго Супр 314, 10 (дд възвоуждж И 11, 11 Зогр Мар Ас Сав) □ оувоуднти са біауріууореіѵ проснуться, пробудиться ргоЬисІіІ зе: петръ же і сжштдд СЪ ННМЬ * вѣа)(ж отАгъченн сънъмь • оувоуждь- ше же са вндѢша славж его Л 9, 32 Зогр Мар.— Ср. възвоудитн ОуБѢГНЖТИ, -нж, -неши сое. (1) алаѵто- цокегѵ убежать иіёсі: нже авик протнвж во- лѣзнн не сътрьпѣвъ • къ ратънъінмъ оувѣже Супр 93, 10.— Ср. нзбѢгнжтн, извѣжати, отъвѣгнжти, отъбѢжатн, оукѣждти, отътецін ©УБѢДИТИ, оувѣждж, оувѣдншн сов. (14) аѵауха^еіѵ, хаЛеіѵ (!) заставить, принудить ргітёі, ргіпиііі: і двне оувѣди оучеинкы вълѣс- ти въ кордвь Мт 14, 22 Зогр Мар Ас (2) Сав 406 1 (подвнже Сав 40а 1); іѵ фарнсѣі оувѣждь- шнмъ н(соу)сд 130а 6 Зогр; 766 21 Мар; ны есн оунѣднлъ обычаи сътворнтн Евх 82а 7.— Мк 6, 45 Зогр Мар; Л 14, 23 Зогр Мар Ас Сав.— Ср. повѣднтн, подвнгнжтн, поиоудитн, прнноуднтн ОѴБѣЖАНИІб, -нга с (1) то біасрѵуеіѵ перен. избежание йпік: гако дште и чловѣколювьцн бждемъ по съмрьтн • инч’тоже отъ того прн- оврАштемъ нд оукѣждннк Супр 374, 5-6 Оу БѢЖАТИ, оувѣжж, оувѣжншн сов. кого, чесо; отъ кого, отъ чесо (19) ёхсрейуеіѵ, біа- среѵуегѵ, среѵуегѵ убежать иіёсі: н се д’вд бѢстд от’ нихъ нджштд • страхомъ рѣстд оувѣжнвд звѣри Супр 472, 2 • перен. избе- жать ипікпоиі: вьднте оуво нд всѣко врѣлѵь • молАШте са • дл съподовнте са оувѣждтн вьсѣхъ СИХЪ ХОТАШТНХЪ БЫТИ • I стати прѣдъ с(ы)номь ч(ловѣчь)скомь Л 21, 36 Зогр Мар Ас Сав; далъ есі... знаменье • оувѣжаті отъ лица лжка Пс 59, 6 Син; тацѣми словесы 723
ОѴБѢ ОУКѢ оувѣжати имаши мьстн Супр 49, 17; ииктоже овьштааго коиьца оувѣжа Супр 238, 11.— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Супр.— Ср. извѣгижти, ИЗкѢжаТИ, ОТЪкѢгИЖТИ, ОТЪвѢжаТИ, прокѣгнж- ти, оукѣгнжти оувѣжищв, -а с (1) хатасроуп убежище, прибежище йіосізіё: и сице вышьнгааго поло- живъ севѣ оукѣжиште • прѣвы везъ оужасти Супр 292, 16-17.— Ср. привѣжиціе ОѴБѢЖЬНЪ, -ъіи прил. (1) тйс срѵуйс; слу- жагций убежищем, прибежищем зіоигісі ха йіосізіё: вѣсть во то и земыа того во ради проси мѣста оувѣжьнааго Супр 503, 17 ОуБѢЛИТИ, -ліж, -лиши сов. (3) Хеохаіѵеіѵ побелить, выбелить гЬёІіі, ѵуЬіііі: і выша ризы его ЛЬШТАШТА СА кѣлы зѣло ѣко снѣгъ • ѣцѣуъ не може гнафеи на земн тако оувѣлити Мк 9, 3 Мар (вѣлитн Зогр) □ оу в ѣ л и т и са кеѵхаіѵестОаі стать белым гЬёІеі: омые- ші мы> паче снѣга оукѣліж сіа Пс 50, 9 Син • перен.: аште во са тевѣ не исповѣмъ акы снѣгъ ие оукѣлж са Супр 355, 1-2 ОувА межд. (8) [оув’ва Зогр (2)] оба э! (выражает насмеіику, недоверие) Ьа!: оув’ва • разарѣьм цръковь • і трьми дьиьми съзиддіа ик • с(ъ)п(ас)и севе Мт27, 40 Зогр, оува Мар Ас Сав.— Мк 15, 29 Зогр Мар Ас Сав.— Ср. оу3, оувы оу в’ в а Мт 27, 40 Зогр; Мк 15, 29 Зогр см. оува Оу ВРАЩАТИ СА, -цідик са, -ціакши са не- сов. чесо (1) алоатрёсреаОаі отворачиваться осіѵгасеі зе: трьпитъ тн владыка трьпѣли- вын • не зълааго смрада твокго ловызанига оувраштаА са Супр 426, 11.— Ср. отъвраціати ОувРѢСТИ, оуврьзж, оуврьзеши сов. (2) аѵалетаѵѵбѵаі, лараѵоіуѵбѵаі приоткрыть рооіеѵгіі: и малы оувръзъ и видѣвь іж миѣаше мьчьтоу выти Супр 515, 13; да ииколиже въ простж оуврьзъ азыкъ двьрии изидетъ Супр 497, 19.— Ср. отъврѣсти ОуВЫ межд. (3) (оувы мьнѣ оіцоі, обаі цоі) о горе! увы! Ьёда!: оувы [л*ь]мьн-ѣ-ко прі- шельство мое оудали сіа 77с 119, 5 Син; оувы мьнѣ оувы мьнѣ • побѣжденъ въіуъ лѵкжи сими сватыими Супр 78, 27.— Ср. гори, лютѣ, оу3 оу вѣдѣник-;, -иіа с (4) ёліуѵсооіе познание рогпапі: да пекли овратАТъ са и принлѵжтъ оувѣдѣник истины Супр 106, 12-13.— Супр 161, 13; 535, 24; 569, 4.— Ср. познаннк, разоумъ ОувѢдѢТИ, оувѣмь и оувѣдѣ, оувѣси сов. (>1ОО) угуѵахтхеіѵ, ёліуіуѵсоахеіѵ, еібёѵаі, цаѵОаѵеіѵ, хатацаѵОаѵеіѵ, уѵюрі^еіѵ, ёлі- агастваі, ОеааОаі, браѵ (!) узнать; познать <Іоѵё<1ёі зе; ро/паі: да оувѣстъ какж коуплж 724 сжтъ сътворили Л 19, 15 Зогр Мар Ас; аште ма висте зналн и отьца моего зиали висте оуво • и отъ селѣ познаате и и оувѣдѣсте и И 14, 7 Мар, оувѣсте Ас 29а(і 13-14 (в(и)- дѣсте Зогр Сав, вѣете Ас 93а$ 1); 1 оувѣдіте ѣко оудіви г(оспод)ь прѣ(по)д(овь)наго своего Пс 4, 4 Син; Евх 73а 9-10; тогда лі оувѣдѣ грѣуъ Клоц 56 18-19; оувѣдѣвъши же гако не възможьно кетъ въходити женѣ въ мана- стырь Супр 298, 10; теве разоумѣіж вѣрь- иыима очима * оувѣдѣ въ та отца тн вожьст- во... теве кдиого иавыкохъ * ие кд’ного ти много оувѣдѣ Супр 505, 14 и 16-17; не во Хотѣх’ ддкы кто оувѣдѣлъ тайны сел Супр 288, 2; отътоли оувѣдѣиъ выстъ родъ Тиминовъ и епискоупьство Супр 295, 5.— Зогр Мар Ас Сав Боян Син Евх Клоц Супр Рыл.— Ср. познати оувѣдѣста Л 2, 27 Сав см. въвести ОувѢРИТИ, -рвк, -риши сов. (8) 1. кого леіОеіѵ, ліатоѵаОаі убедить, заставить пове- рить ргезѵёіісіі: овычаи отецъ нашихъ оувѣри насъ Супр 27, 14-15; кште ли не оувѣритъ каю прьвыи иачАТъкъ ліжкамъ • иачнѣта и въторок Супр 75, 1-2; (да в’ тврьдь) оувѣриши нъи ка- ко се невѣрніи тіи разлоучетъ вь моук(оу) Рыл 5аа □ оу вѣ рити са ліатоѵаОаі уве- риться, убедиться; удостовериться ргезѵёсі- сіі зе: овискахъ ржкж и нстииж оврѣтоуъ • н своими прьсты оувѣрихъ са Супр 510, 19-20 2. комоу лоіеіѵ (!) уверить, заверить оѵёгіі, озѵёіісіі: хота самомоу кмоу оувѣритн прѣпо- довьноуоумоу ліжжоу • и вьсѣмь авнтм покааныа силж Супр 529, 11 □ оу вѣрити са піатой- аОаі подтвердиться оѵёгіі зе, озѵёсісіі зе: съвѣдѣиіѣ твоѣ оувѣришіА сіа зѣло Пс 92, 5 Син.— Супр 30, 10; 33, 9.— Ср. въвѣрнти ОувѢрОвАТИ, -роуіж, -роукши сов. (1) ёцліатебеаОаі вверить, доверить зѵёгіі: тевѣ своіж пльть оувѣроуктъ Супр 512, 11.— Ср. въвѣрнти ОувѢТЪ, -а м (2) ларахкроіе, ларацоОіа утешение іііёсЬа: г(оспод)і в(о)же нашъ • оутѣшение скръвАціиимъ • і плачіжціиимъ са оувѣтъ Евх 576 1; хоштетъ вогъ да ксн въ пльти на оувѣтъ * и оутврьжденик крѣпА- штиимъ са вѣры ради Супр 295, 24.—Ср. оутѣшеник оуеѣтьникъ, -а м (1) ларахкртос утеши- тель иіёзііеі: азъ оумолж о(ть)ца • н иного оувѣтьника дастъ вамъ • да съ вами естъ вь вѣкъ И 14, 16 Сав 25а 16-17 (параклита Зогр Мар Ас (2) Сав 101а 2).— Ср. параклитъ ОуеѢЩАВАТИ, -ваіж, -вакши несов. (5) 1. леіОеіѵ, ѵооветеіѵ, ларацоОеіаѲаі убеж- дать, уговаривать, увещевать, наставлять ргезѵёсісоѵаі, ргешіоиѵаі, паЬасІаІ: гла(гола)
оувѣ нмъ оувѣштдвдА • не ддіатн ддрд к(6)жиід нд коуплн Супр 518, 14 2. хаттіуореіѵ обличать, уличать ихѵёсісоѵаі: скоими грѣхы сдмн са оукѣштдвднктъ Супр 390, 12 3. Оералегіеіѵ поддерживать росірого ѵаі: дште влддыкж корити мене рдкд кдко оувѣштдвдкшн Супр 510, 15. Супр 255, 28; 290, 12.—Ср. ВЪЗвѢфАТН ОувѢЩАНИге, -ніа с (3) лараіѵеаіе убеж- дение, увещание, наставление ргехѵёсісоѵа- пі, паЬасІапі': онн же мдл(о) рдднвъше о томь * и оувѣштднніа т(д) нн въ кжіж же ндмѣннвъше рѣшА Супр 201, 28; не послоушднкштоу же с(вА)тоуоумоу дле^дндроу • оувѣштднніа киажд Супр 162, 11.— Супр 411, 30.— Ср. пока- здник ОувѢЩАТИ, -днк, -дкшн сое. (21) 1. леіОеіѵ убедить, уговорить ргехѵёсіс іі, ргешіиѵіі: н дціе се оуслышдио кждетъ оу гемонд > мъі оувѣцідемъ і • н въі вес печдлн створимъ Мт 28, 14 Сав (оутолнмъ і Зогр Мар Ас); сук-Ь- штдтн кго не вьзможе Супр 527, 14-15; дд оувѣштднк отъврѣштн са хрнстосовд нмене Супр 46, 19; повелѣно тн есть нлн оувѣштдтн или мжчнти Супр 131, 23 24 □ оу вѣ ці д т и са без доп. или комоу леіОесг&аі, хатаѵёст- сгесгОаі дать себя уговорить, послушаться сіаі хе ргехѵёсіс іі, ргетіиѵіі; рохІесЬпоиІ: оувѣцідн са • прѣчнстыіА тн мдтерн рддн Евх 79а 11-12; онъ же оувѣштдвъ са • н тоу двнк срьдьце въддвъ прошддше кръштенніа Супр 25, 5; оувѣштдн са ндмъ пноннк Супр 129, 26 2. еѵѵоеіѵ договориться, прийти к согласию, соглашению, помириться сіойосіпоиі хе, зшігіі хе: бждн оувѣштдід са съ сжпьрьмь своемь скоро • доідеже еси нд пжтн съ ннмь Мт 5, 25 Зогр Мар.— Зогр Мар Сав Евх Супр.— Ср. СЪвѢціДТН оу в а д д т н см. неоуВАДДІА, НеоуВАЖДА ОубАЖДАТН, -днк, -дкшн несов. (3) ца- ваіѵеіѵ, ^лраіѵеіѵ засушивать, высушивать, заставлять вянуть песЬаІ ѵасіпоиі: іакоже ЗДВНСТЬ ДОБрѢ цвьтжштнТ цвѣтъ * лювьве оувАЖддктъ... іакоже во чръвь срьдьце джвоу вдъі оувАжддктъ • снце н здвнеть ерьдце нмѣнкштддго нк • съ стрднъі іаджштн оувАж- ддктъ Супр 399, 19, 26 и 28 ОуВАЗАТН1, оувАжж, оувАжешн сов. (2) беёѵ связать, обвязать хѵахаі, оѵахаі: нзлѣзе Мрътвъін ОуВАЗДНЪ оукрон Супр 311, 13 (ОБА- зднъ И 11, 44 Мар Ас Сав, 0 Зогр); стоу- денннк во нечьстніа • вьсе чловѣчьство оувАЗДно вѣдше Супр 349, 2-3.— Ср. нзеаздтн, оба- ЗДТИ, СЪВАЗДТН ОувАЗАТИ2, -днк, -дкшн несов. (1) стоккац- (ЗаѵестОаі увязать, запутываться ѵагпоиі, гаріёіаі хе: въ гръдості нечьстнвдго възгд- оутд ОѴ рдетъ сіа ніціеі * оувььздцктъ въ сьвѣтѣхъ ілже помышлѣиктъ Пс 9, 23 Син ОувАЗНЖТН, -нж, -нешн сов. (4) [ѵвььз- Син (1)] спАЛ.ац|Заѵесг§ш, акістхеоНаі, лауібебестОаі увязнуть, запутаться иѵаг- поиі, гаріёхі хе: вь сѣті ееі нкже съкрышьь увььзе ногд іхъ Пс 9,16 Син; прннмн... съвонны моа • оувАЗЪША оуво вь сѣтеуъ дніаволѣхъ Супр 110, 1.— Пс 9, 17 Син; Супр 411, 24 ОувАНЖТН, -нж, -нешн сов. (2) (оувАнжтн сътворнтн алоцецххіѵеіѵ) увянуть гѵасіпоиі: новорожденъіА жндовъекы дѣти дкы трѣвѣ оувАнжтн сътворнтн (!) Супр 389, 14 • перен. греч. нет угаснуть гЬахпоиІ: лоучА плдменънъ- НЫА • Аже (! вм. нже)... ОуВАНЖША о мьнѣ Супр 164, 19 ОувАОТИ, оувАзж, оувАзешн сое. (3) хата- сгтёсрегѵ, сттесраѵобѵ, аѵабеіѵ обвязать, по- вязать оѵахаі; перен. увенчать оѵёпсіі: нъ ннн по здконънъінмъ цвѣтнломъ • СЪ ЛЮБЬВННК цвѣтъ овъмдвъше • свѣтьлн свѣтъло ОуВАСТН Супр 335, 8; лже вьеждоу господьна црькъвн вьзвеселншА н оувАЗОША Супр 319, 4; стрдсть- нынмъ н не тьлѣнкштннмъ • НН ОуВАДДНК- ШТННМЪ вѣньцемъ ОувАЗОША СА Супр 256, 20 ОуТАЖДАТН, -ждднк, -жддкшн несов. комоу (7) [оугожд- Евх (1)] ебаресттеіѵ; (оугджддтн сенѣ аотарестхіа) угождать, делать что-л. в соответствии с желаниями кого-л. ІіЫІ хе, гаѵсіёсоѵаі хе, ихроко)оѵа! пёсі рогасіаѵ- ку, ргапі: ѣко врдтоу ндшемоу тдко оугдждддхъ Пс 34, 14 Син; тдцѣмн во жрът(вдм)и оугдж- дднте в(ог)оу Евр 13, 16 Ен; съблюдн рдкд твоего сего • і прнчьтн н съ оугдждднкціннмн тевѣ Евх 100а 14; оугджддтн вогоу Супр 570, 1; вьждренк д(оу)шенк ношть н дьнь • н ЛЮБЬВННК • стрднънымъ ОугДЖДДА Супр 550, 22 — Евх 946 8; Супр 545, 23.— Ср. въгдж- ддтн, оугоднк (оугоднк творити) ОуГАОАТИ, -еднк, -едкшн несов. (12) ефёѵ- ѵостОаі гаснуть, угасать йахпоиі: ддднте ндмъ отъ олѣѣ вдшего * ѣко свѣтнльннцн ндшн оугдеднктъ Мт 25, 8 Зогр Мар Ас Сав; Супр 373, 6-7 □ не оугдедььн в знач. прил. ахофцтое негаснущий пейахпоисі: здклннднк та... итнемь в(о)жествьнымь по- пдльшемь • егоже съвѣстннк дымъ не оугдсдіА коурнтъ са Евх 526 9-— Мт 9, 44 Зогр Мар; Мк 9, 46 и 48 Зогр Мар.— Ср. неоугдедкмъ ОуГАОИТИ, оугдшж, оугденшн сов. (12) стРеѵѵбѵаі погасить, потушить иЬахіІ: прътд не вънемъшд са не оугдентъ Мт 12, 20 Зогр Мар Ас Сав; огнь водд оугдентъ Супр 399, 20 • перен. '. вьзатн цінтъ вѣры • вь немьже възможетъ в’са стрѣлы непрнѣзннны • рджде- женыьь оугдеити Евх 94а 8; кдннъ же нѣкын отъ ннхъ • хота съпоспѣшннкъ свонхъ оугдеити 725
оугд вѣшеньи Супр 557, 30.— Евх 38а 5; 78а 23; Супр 6, 1; 402, 17; 435, 2-3.—Ср. по- гасити ОуТЛСНЖТН, -нж, -неши сов. (4) арёѵѵѵ- аОаі погаснуть; перен. угаснуть гйазпоиі: напрасно свѢшта аугдсошА Супр 110, 15; вьск- рѣшенькмъ бо ХРНСТОВОМ'Ь оугдснетъ гешнд огньнд Супр 479, 18.— Супр 374, 23; 428, 4 ОуТЛШбНИК?, -нв с (1) греч. нет гашение, погашение; перен. подавление пйазепі; пе- рен. роііасепі: мол(итвд) ш нзвдкленьн влж- дд • і о «(гашеньи плъти Евх 366 17 ОуТЛЬБНЖТИ или ОуГЛЬНЖТИ, -нж, -неши сов. (2) [ѵгльв- Син (1)] ёцЛ’ПуѵѵаОаі погру- зиться; перен. погрязнуть роЬгоихіІ зе, ха- рабпопі: оуглевъ къ тімѣип глжвіны • і иѣстъ постоѣньѣ Пс 68, 3 Син; углькж (!) іазъіці къ пдгоукѣ • іжже створішіл • кь сѣті сеі... увььзе нога іхъ Пс 9, 16 Син.— Ср. оугльвѣтн ОуТЛЬБ’ЁТН, -кліж, -кншн сов. (1) ёцлтіѵѵгг стбаі увязнуть, погрузиться; перен. погряз- нуть ройгоигіі зе, гарабпоиі: с(ъ)п(дс)і міа отъ вреніѣ дд не оуглъкіж Пс 68, 15 Син.— Ср. ОуВАЗНЖТН, ОуГЛЬБИЖТН ОуТЛЖБНТИ, -кліж, -кншн сов. (4) ЗаИбѵегѵ выкопать, углубить ѵуЫоиЬіІ: подокьнъ естъ ч(лОвѢ)коу ЗНЖДЖШТЮ ХРАМНІ1;К * ІЖ6 ІСКОПД і оуглжвн • с положи основанье Л 6, 48 Зогр Мар • перен. углубить ргоЫоиЬіІ: прнзьрн на виноградъ съ • і насади н • с оукоренн н • с оуглжвн м(н)л(о)сть твоіж нд нь Евх 14 а 4 □ оуглжвнтн са РаОбѵеаОаістать глубже, углубиться зіаі зе ЫиЬокут; перен.; ѣко възвеличішіА сіа дѣла твоѣ г(оспод)і • зѣло ОуГЛЖБІШІА сіа помъішленгѣ твоѣ Пс 91, 6 Син.— Ср. въглжкнтн ОУГНѢЗДИТН СА, оугнѣждж са, оугнѣздншн са сов. (1) ёѵѵостстебеіѵ угнездиться, свить гнездо пйпігсііі зе, иѵіі Ипігбо: кедръі лівднъ- скы-іА-же есі насадилъ • тоу пьтіцьъ оугиѣз- діатъ сіа Пс 103, 17 Син.— Ср. въгнѣз- ДНТИ СА ОуТНѢТЛТН, -діж, -дкши несов. (14) аѵѵ- ОХі0еіѵ, аоцяѵіуеіѵ теснить, давить, толкать Іізпіі, Насіі: егдд же ідѣдше народи оугнѣ- тддхж і Л 8, 42 Зогр Мар Ас Сав; Мк 5, 24 Зогр Мар Ас Сав Унд; вида народъ оугнѣ- таіжшть та і г(лдго)лешн • къто са прнкоснж мн’ѣ Мк 5, 31 Зогр Мар Ас Сав Унд.— Ср. гнестн, оурнвдтн, оутнскатн, оутѣцідтн ОУТОБЬЗИТИ СА, оугокьжж са, оугокьзншн са сов. (6) [огокьз- Мар (1); оугокьз- Зогр (2) Сав (1)] ебсрореіѵ дать хороший урожай ргіпёзі сіоЬгоп бгосіи: ч(ловѣ)коу етероу когд- тоу • оуговьзн са ннва Л 12, 16 Зогр Сав, огокьзн са Мар, оуговьзі са Ас.— Зогр 130а 11-12; Мар 766 25 оуго ОуТОДИТИ, оугождж, оугодншн сов. (20) 1. комоу арёахеіѵ, ебаресттеіѵ, ё|ЛастхеаОаі, аѵтёхесгОаі угодить, сделать что-л. в соот- ветствии с желаниями кого-л. хаІіЬіІ зе, хаѵ- сіёсіі зе, изрокорі пёсі рогабаѵку, ргіпі: ПЛАСД дъштн іроднѣдннд по срѣдѣ • і оугоди іродоу Мт 14,6 Зогр Мар; вогоу оугоднтн д(оу)- Ховьнжіж пѣснніж Супр 550, 19 2. прѣдъ цѣмь, къ чемь ебаресттегѵ увлечься чем-л., привя- заться, стать нреданным кому-л. парі гаіі- Ьепі ѵ пёкот, пёсет; ргііпоиі к пёкоти; ѣко мілостъ твоѣ прѣдъ очнмд моімд естъ • н оуго- діуъ къі-нстинѣ ткоеі Пс 25, 3 Син; оугождж прѣдъ г(осподъ)мъ къ странѣ жівжцинхъ Пс 55, 14 Син 3. ё^іХастхеабаі успокоить; прими- рить ироко)іІ, изтігіі: и ста фннісь и оугоді • и прѣстд сѣчъ Пс 105, 30 Син.— Зогр Мар Ас Сав Син Евх Служ Супр.— Ср. къгоднти, оугоднк (оугоднк сътворнтн) ОуТОДИІб, -ніа с (2): оу г о д н к творити, сътворнтн ооухататіОеаваі тф алооба- ^оцёѵср, лрбѵоіаѵ лоіеіоОаі угождать/уго- дить, исполнять/исполнить чьи-л. желания гаѵбёсоѵаі зе/хаѵбёсіі зе, изроко)оѵаІ/из- рокорі пёсі рохасіаѵку, ргапГ: не моліадше ли госпождд своіа зѣло... а вы иа послоушдлъ • ти оугоднк кн сътворнлъ Супр 365, 27; и плъти оуго(дніа не твор)ите • въ похоти Рим 13, 14 Ен.— Ср. въгджддтн, въгоднти, оугджддти, оугоднтн ОуГОДЬННКТі, -а м (2) (клагъ оугодьннкъ ебаресттое) тот, кто угоден богу, угодник (божий) зІпгеЬпік (Ьогі): от’цд свокго... оврд- тнвъ влага оугодьннкд показа в(ог)оу Супр 26, 5; прнвъ/ вѣрьнъінмъ х(р*1с'го/’совол'’ь оугодь- ннкомъ Супр 565, 13-14.— Ср. въгодьннкъ, чловѣкооугодьникъ ОуТОДЬНО нареч. (3) ебарёотоэс, ебареа- тое (!) как следует, как подобает ѵйосіпё, паіегііё: пожнвъшн оугодъно тевѣ Евх 81а 8; дд... ьзвъітъчьствоуемъ • ко в’сѣкомь дѣлѣ влдзѣ • і текѣ оугодъно Евх 156 22; оугодно же сн розмыслнвъ Супр 547, 18.— Ср. нлдго, годѣ, любо2 ОУТОДЫГЬ, -ъін прил. (13) 1. ебареото?, арёахоэѵ угодный; приятный (кому-л.) ѵЬо<1- пу, тііу (пёкоти); ш жнтн емоу во к’семь говѣньи • і кескврънънѣ • і оугодьнѣ житьи Евх 986 2; чьстьнъ двн са и оугодьнъ к(ог)оу Супр5/4, / /□оугодьнъ въітн арёахеіѵ нравиться ІіЬіІ зе: аште оуво оугодьнд тевѣ ежтъ словеса моіа Супр 48, 23-24; оу г о д ь и о в знач. сказ. греч. нет нравится, любо ІіЫ зе: паче вьсего Блдгддго жнтніа • оугодно в(ого)- вн кротость Супр 545, 13; оугодьнд, -дв с мн. в знач. сущ. та йрестта, та ебареата, ©ёХтціа то, что нравится, желаемое Іо, со 726
оуго зе ІІЬі: азъ оугодьиа творвк емоу вьсегда И 8, 29 Зогр Мар Ас; даждн имъ... оугодънаа твоѣ дѣѣти Евх 8а 1 2. оу г о д ь и о въі ти греч. нет случиться, осуществиться изкиіеспіі зе, зіаі зе: пниіннн... жнвъ да са съжежетъ н оугодъно къістъ Супр 142, 23-24.— Евх 7а 13-16; 41а 9: Супр 493, 12-13; Рыл За 27.— Ср. БЛЛГОВЪГОДЬНЪ, въгодьнъ, довровъгодьнъ, люкъ ОуГОЖДбНИІб, -ніа с (3) то еѵареатоѵ, арёохеіа, х«б15 (!) желаемое кем-л. ІіЬозІ, со зе пёкоти ІГЬі: жнвн н по твоемоу аугож- деньк Евх 246 9-10; ауовразн вь немь докро- дѣаннѣ істнн’но творнтн • а не оугожденнѣ ч(ловѣ)комъ • лн севѣ оугаждати Евх 946 7; дѣти хвалж прнносАТЪ • да вьсе здскопнк • тъште слово покажетъ иепригазии • клма во ремьствомъ нѣкыимъ • н оугожденннмъ сел жизни Супр 337, 20.— Ср. въгажданнк ОуГОТОвАНИІб, -Ніа с (3) ётоірапіа приго- товление ргіргаѵоѵапі: оу готова пнцік імъ • ѣко тако естъ оуготованье твое 77с 64, 10 Син; • готовность ргіргаѵепозі: оуготованъе сръдьцк І'хъ въшатъ сухо твое Пс 9, 38 Син * основа гакіасі: правъда і сждъка оуготованіе прѣстолоу твоемоу Пс 88, 15 Син.— Ср. нсправ- лкиик СуГОТОвАТИ, -авк, -акши сов./несов. (>100) [оготов- Мар (1)] ётоіра^еіѵ, лроетоі- ра^еіѵ, лараахеѵа^еіѵ, хатаахеѵа^еіѵ, еѵ- трелі^еіѵ, ё|арті^еіѵ; (оуготованъ тітоіцаацё- ѵод, ётоірос, тг)с ётоірааіае !) приготовить/ приготовлять, подготовить/подготовлять ргіргаѵіі/ргірга ѵоѵаі: жены... оутотовашл ароллаты • і м’ѵро Л 23, 56 Зогр Мар; глас(ъ) въшвкціааго въ поустъннн • оуготованте пжть г(осподь)нь Мт 3, 3 Ас Сав (0 Зогр Мар); і посъла вѣстьннкы прѣдь лицемъ своимъ • і шьдъше вънндж вь весь самарѣнъскж • да оуго- товавктъ емоу Л 9, 52 Мар (оуготовлтъ Зогр); ідѣте отъ мене проклАТи • въ огнь вѣчьнъі • оуготованы днѣволоу і а(н)ѣ(е)ломъ его Мт 25, 41 Зогр Мар Ас Сав; іже естъ оуготованъ Евх 556 6; Супр 4, 13-14; наслѣдите оуго- тованое вамъ ц(ѣеа)р(ь)е(тв)не Мт 25, 34 Зогр Мар Ас Сав; Супр 19, 26; 123, 18-19; 446, 29-30; 508, 5; оуготовашьь стрѣлы въ тоулѣ Пс 10, 2 Син; и кона оседъланы оуго- това Супр 51, 3; трепеза оуготова са Супр 470, 25 26 о оуготоватн са сов. ётоіра^еоОаі приготовиться, подготовить- ся ргіргаѵіі зе: оуготовауъ сіа Т не съмььсъ сы» • съхраннтн заповѣди твоіж Пс 118, 60 Син.— Зогр Мар Ас Сав Боян Син Евх Клоц Супр.— Ср. готоватн, готовити, приготоватн, приготовити, съготовати, съсж- ждатн оудл ОѴ ОуГОТОВИТИ, -влвк, -виши сов. (29) ётоі- ра^еіѵ, хатаахеѵа^еіѵ, еѵтрелі^еіѵ, лоіеіѵ (!) приготовить, подготовить ргіргаѵіі:: се азъ посълвк а(н)ѣ(е)лъ моі • прѣдь лнцемь моімь • іже оуготовнтъ пжть твоі • прѣдъ тововк Мк 1, 2 Зогр Мар Ас Сав; егда хлѣвъ можетъ даті • лн оуготовіті трепезж людемъ своімъ 77с 77, 20 Син; тъ ко кетъ кръллАн вьеж населеижвк * н вьса мждростивк своквк оу готовя Супр 262, 24; оуже оуготовькно отъда- тн комоуждо чловѣкоу по дѣломъ кго Супр 259, 21 о оуготовнтн са ётоіра^еоОаі, ётоіца>б ёхеіѵ тт)ѵ брр-рѵ приготовиться, подготовиться ргіргаѵіі зе: оуготовнтн са отъселѣ • не на покои • нн на пнцівк * нн на нно етеро земъиыхъ красотъ • славъныхъ Евх 90а 15; и видѣвъ а въоржжьша са и оуготовыііА са • на прѣдьлежАштаіа нечьстніа Супр 26, 26.— Зогр Мар Ас Сав Боян Син Евх Супр.— Ср. приготовити, съготовати, оугото- ватн ОуДАвИТИ, -влвк, -вншн сов. (9) аяолѵі- уеіѵ, лѵіуеіѵ задушить, удавить гагбоизіі:, изкгііі: аціе котораа жена отрочл оудавнт(ъ) в лѣта да пок(а)ет’ са Евх 103а 17; повръзъ же н за вывк дастъ вонномъ вести • іакоже мала кго не оудавнтн Супр 137, 12 □ оуда- в и т и с а алаухепйсп повеситься, удавить- ся оЬёзіі: зе: и ошедъ (т. е. нкда) оудаві са Мт 27, 5 Ас Сав (възвѣсн са Зогр Мар); Супр 389, 26 и 401. 1 . Супр 53, 6; 564, 17 и 19.— Ср. възвѣентн ОуДАвЛгенННА, -ы ж (1) греч. нет мясо удавленного животно го гагбоизепу гіѵосісіі: аціе к’то оудавленннж • лн кръвь скотнвк • не вѣды ѣко оумръло естъ... ѣстъ • ЁѴ недѣли да постнт(ъ) са Евх 1046 19 ОуДАвЛіеНИІб, -ніа с (2) аухоѵЛ> лѵіурбе повешение оЬёзепі: тѣмь во оученнкъ апостоль- ска нетжвъ (! вм. нетжпивъ) рАдоу • оудавьк- нню жже прил Супр 426, 14.— Супр 425, 8 ОУДАЛИТИ, -лвк, -лиши сов. кого, чьто отъ кого, отъ чесо (13) рахрѵѵеіѵ 1. отдалить, удалить оббаііі:, ѵгііаііі: оудалнлъ есі отъ мене дроуга і'екрънѣго • і знаніѣ моѣ отъ страсті 77с 87, 19 Син □ оудалнтн са удалиться ѵхііаііі зе: се оудалнхъ сіа кѣгаьь • і въдворнхъ сіа въ поустыні Пс 54, 8 Син; Супр 276, 20; к(о)же моі не оудалі сіа отъ мене 77с 70, 12 Син 2. продолжить ргосііои/іі: на Хръвьтѣ мокмъ коваауж грѣшннцн • оудалншА везаконнк нуъ Супр 113, 11 (задлъжншіА 77с 128, 3 Син).—Пс 21, 20; 39, 12; 55, 1; 87, 9; 102, 12; 108, 17; 118,150,— Ср. задльжнтн, провавнтн, продльжити, продьлнтн ОуДАМАТИ СА, -іавк са, -іакшн са несов. (1) рахрѵѵеіѵ ёаѵтбѵ отдаляться, удаляться 727
ѵгііаіоѵаі хе: ѣко се оудллѣикштеі сіа отъ теве погыкиктъ Пс 72, 27 Син ОуДАРИТН, -рвк, -рншн сов. (46) яаі'еіѵ, хроѵеіѵ, хротеіѵ, латаааеіѵ, ралі^еіѵ; (оудлрнтн за оухо, за ланнтж, въ ланнтж ра- лі.С,еі.ѵ, раліаца біббѵаі) ударить ибегіі: снмонъ же петръ • імы ножь ізвлѣче і • і оудл- рн АрхнереовА рдкд И 18, 10 Зогр Мар Сав, оуддрь Ас; дште къто та оуддрнтъ • въ деснжик ланнтж • оврАтн [са] емоу дроугжвк Мг 5, 39 Зогр Мар; Клоц 4а 34; оудлрншА н за ланнтж Евх 48а 4; въчерл за сухо оудлренъ кывддше Клоц 13а 24; Супр 449, 25; мечемъ оудлренъ бывъ Супр 62, 2; оуддрнвъ въ двьрн по обычаю • Н СТАрЦОу ХОТАШТОу ОТВрѢсТН ПОКЛОННСТА СА дроугъ дроугоу Супр 298, 19.— Зогр Мар Ас Сав Боян Евх Клоц Супр.— Ср. възбнтн, тлъкнжтн; за сухо оуддрнтн ср. здоушнтн ОуДАРІАНИЙ, -нга с (1) раліаца удар, пощечина іісіег, роіісек: внждь мн ланнтама оудАрдньга * гаже прнАхъ • да тевѣ рдзврд- штенын ЗрАКЪ • НСПрАВЬВК ВЪ ПрЬВЫН ОБрАЗЪ Супр 469, 8.— Ср. ЗАОуШАННК ОуДАРГАТН, -гавк, -акшн несов. (1) (оудА- ргатн за ланнтж ралі^еіѵ) ударять, бить Ноисі, Ьіі: овн же за ланнтж і оуддрѣуж Мт 26, 67 Сав (оудлрншА Зогр Мар Ас).— Ср. бити, тлѣщн; оудлргатн за ланнтж ср. злоушАтн ОуДБАРІАТИ СА, -гавк са, -гакшн са несов. (1) аикі^еаваі пребывать, находиться рге- Ьуѵаі, роЬуѵаІ: вѣ же въ дьне оучл въ цркъ- ве • а ноштнвк оудвдрѣдше са ісхода въ горѣ • ндрицлемѣі елеонъ Л 21, 37 Зогр (въдвдрѣАше са Мар).— Ср. витати, въдвАргатн са, жити, ОБИТАТИ оудворьникъ, -а м (1) абѵоіхос тот, кто живет вместе, рядом с кем-л.; перен. спутник хроіеспік: іѵ зависти вѣсомъ оудворьннче • днгаволе попърдннк • тъмыгын цвѣте Супр 388, 28 ОуДбБбДѢТИ, -ѣвк, -ѣкшн сов. (1) яссхбѵе- оОаі заплыть жиром, огрубеть, очерстветь (о сердце) гііоихіпоиі, гіиспёі: слоухомъ слышат’ н не рлзоумѣвктъ • н вндАште не видать • оудекелѣ во срьдьце люднн снуь • И ОуШНМА ТАЖЬцѢ СЛЫШАША... НН ОуШНМА СЛЫ- ШАТЪ • нн срьдьцемъ рдз^мѣвктъ Супр 334, 22 (оутлъстѣ Мт 13,15 Зогр, отлъстѣ Мар).— Ср. отлъстѣтн, оутлъстѣтн ОуД6ДѢТИ, -ѣвк, -ѣкшн сое. комоу, чесомоу (3) хатюхйеіѵ, хатахоріеёеіѵ, хѵріеѵеіѵ одолеть, осилить ргетосі; ргекопаі: і на семь кдмене • съзиждж цръковь мовк • і врдтд адова не оуделѣвктъ ен Мт 16, 18 Зогр (не оудолѣвктъ Мар, не оудОБлѣвктъ Ас); вьсѣмъ врдгомъ своімъ оудолѣетъ • въсѣмъ врлгомъ своимъ оуделѣетъ Пс 9, 26 Син.— Рим 6, 9 728 оудо Ен.— Ср. одолѣти, съдолѣтн, оудовлгатн, оудо- лѣтн ОуДИВИТИ, -влвк, -вншн сов. (5) Оаицаа- тойѵ сделать дивным, чудесным исіпіі росіі ѵиЬобпут: 7 оувѣдіте ѣко оудівн г(оспод)ь прѣ(по)д(обь)наго своего Пс 4, 4 Син; Евх 73а 10 • совершить посредством чуда росіі ѵиЬосіпё исіпіі, ихкиіеспіі: Блдгословествеиъ г(оспод)і ѣко оудівілъ естъ міЛость свовк въ грддѣ остоѣнъѣ 77с 30, 22 Син.— Пс 15, 3; 16, 7 Син ОуДОБДІАТИ, -гавк, -гакшн сое. комоу, чесомоу (8) хатюхйеіѵ, хатахиріейеіѵ, хиріеѵеіѵ одолеть, осилить ргетосі, ргекопаі: н на семъ петрѣ * съзіждж цр(ъ)ковь мовк • н врАТА адова не оудОБлѣвктъ ен Мт 16, 18 Ас (не оуделѣвктъ Зогр, не оудолѣвктъ Мар); дціе бо есте съоБЛЪченн • вамъ напасть не оудовлѣетъ Евх 976 5-6; і оудоклѣвктъ імъ прАвіі Пс 48, 15 Син; поѣклонітъ сіа і пддетъ • егдд оудовлѣлъ кждетъ оукогыімъ Пс 9, 31 Син.— Пс 18, 14; 109, 2; 118, 133 Син; Супр 251, 2.— Ср. съдолѣтн, оуделѣтн, оудолѣти СУДОВЪ, -ын прил., сравн. ст. оудовѣн (25) еихокос, тщероі; легкий, нетрудный хпасіпу: НЪ И ТАКО не ПОЛОучНША • нн чловѢколюбьство БО оу тѣхъ оу нихъже ПрОШААХЖ • НН ОуДОБОК про шеннк нн кже ноуждънок и потрѣкьнок сътвор- н-мъ полоучнтн Супр 373, 9 □ оудовѣн к с т ъ в знач. сказ. еѵхолсбтербѵ ёатіѵ легче )е хпабпё)хі: чьто во естъ оудовѣе решти • отъпоуштдвктъ тн са грѣсн ТВОИ • ЛН решти въставъ х°Ди Мт 9, 5 Зогр Мар Ас Сав; Мк 2, 9 Зогр Мар Боян Сав (оудовьнѣе Ас); Л 5, 23 Зогр Мар Ас Сав; тевѣ кстъ было оудовѣн показати и сътворнтн Супр 377, 18.— Зогр Мар Ас Сав Боян Супр.— Ср. оудовь1, оудовьнъ ОУДОБЬ1 прил. нескл. (2) то еѵалсотоѵ (!) легкий, нетрудный хпасіпу: к(о)же вѣды немощь * і оудовь погывенне родд чл(овѢ)ча Евх 24а 8 □ оу д о в ь кстъ в знач. сказ. еихокоѵ легко )е хпасіпё: гакоже во ндмъ оудовь кстъ възвоуднтн И ВЪСТАВНТН • ТАКО жде н овьштѴмоу ндшемоу влддыцѣ • оумьръ- шаа гласомъ въставнтн Супр 488, 2.— Ср. судовъ, оудовьнъ ОУДОБЬ2 нареч. (11) 1. рс/бісос;, ррбіоѵ, еихокгое, цет’ ейхоііае легко, нетрудно хпас! ію: плѢвамъ льгъкамъ сжштамъ • оудовь вѣтромъ ОТЪНОСАТЪ СА • А ПШСННЦА тоу ОСТА- ктъ Супр 127, 26; овило н оудовь подла Супр 530, 25; дште оуво въ такъ обычаи здпрьвА севѣ оустронмъ • пжтемь ходАште • оудовь оуже вьсж доврж дѣтѣль коньчакм’ Супр 498, 2 2. А.иаітеА.<ос, оиѵ (!) удобно ѵйосіпё: настоіа- ЩАА потрѣвъномь • СЪМАТрѢіА • I БЖДЖЦІАА
0ѴДО оудокь стром Евх 64а 20; 'кко оудовь (вм. оуко?) сьвирдиктъ плѣвелы • кко огнемь съжнздіжтъ Мт 13, 40 Зогр (оуко Ас Унд, во оуко Мар).— Супр 160, 3 и 9; 333, 25; 390, 10; 407, 16; 533, 19.— Ср. льгъко ОуДОБЬНЪ, -ъін прил., сравн. сг. оудокьнѣн (2): оудовьнѣк кетъ в знач. сказ. еохо- псотееоѵ ёатіѵ легче ]е хпадпё)»!: чьто естъ оудовьнѣе реціи оеллвленоумоу Мк 2, 9 Ас (оудовѣе Зогр Мар Сав); оудовьнѣ (!) во естъ вельвждоу скозѣ нгьлінѣ оушн пронтн • неже вогдтоу въ ц(ѣсд)р(ь)ство в(о)жіе въннті Л 18, 25 Ас (оудовѣе Зогр Мар Сав).— Ср. оудовь, оудовь1 оудовьнѣ Л 18, 25 Ас см. оудовьнъ оудовѣк прил., сравн. ст. см. судовъ ОУДОВЬЛѢТН, -ѣіж, --киши сов. (1) ё[;а(>хеіѵ стать достаточный, довлеть (несов. устар.) рохіасіі: и ннеднноже слово оудол"кетъ (!) • къ Хваленью чоудесъ твоихъ Евх 36 19.— Ср. довьлѣтн ОУДОЛѢТН, -ѣіж, -Ѣкшн сов. комоу, чесомоу (7) хатитхѵегѵ, хатахгциегіеіѵ, леріуіуѵео- §аі, хаталакаіеіѵ, хгциебеіѵ, ѵіхаѵ одолеть, осилить ргешосі, ргекопаі: і нд семь кдмене съзиждж цр(ь)к(ъ)въ моіж і врдтд ддовд не оудолѣіжтъ ен Мт 16, 18 Мар (не оуделѣіжтъ Зогр, не оудовлѣіжтъ Ас); и прѣддстъ ьь вь ржцѣ врдгомъ н оудолѣшьь імъ нендвндььцін іуъ Пс 105, 41 Син; сице оудолѣвьшъ сьмрьтн оуже не вовк са • оуже не стрдшж са протів- нааго Супр 490, 8.— Пс 9, 26 Син; Супр 73, 5; 489, 5 и 19.— Ср. одолѣти, съдолѣтн, оуде- лѣтн, оудовліатн оу д о л ѣ т и Евх 36 19 см. оудовьлѣтн ОуДРЬЖАНИК?, -ніа с (8) [оудръ- Евх (4) Сгргр(З)] 1. ёухратеіа воздержание, самооб- ладание гбггепііѵохі, хеЬеоѵІабапі: прѣпоѣ- шнмъ Брдтрне • оудръждннемь крѣп’ко чрѣелд наша Евх 856 23-24 (ср. Л 12, 35); в’сего того • отърнцдвк са • іу'ьже не помьніж... ѣже сътворнхъ волевк • лн не волевк • по- Хотивк одръжнмъ • вь гнѣвѣ лн въ оудръ- жап>н Евх 686 11-12; оудръжднне... ддроун ен Евх 81а 7; не вндншн лн... съ колнцѣмъ оудръжднннмъ • поштеньк тѣлесной творАтъ Супр 497, 8 2. (везъ оудрьжднніа абіасрбрсое) устройство, установленный порядок гасі: ш оудръждньн людьсцѣмь • н чддньн клаго дѣти с(ва)тддго д(оу)хл Евх 61а 7; не лѣть тн кетъ оуже възлювькне • везъ оудръждныа жити Супр 496, 29 3. огцепе (!) мнение (?) зтуёіепі (?): сице во обоихъ везоумнк • сице ихъ гръжденнк оудръжднніа Супр 339, 14.— Супр 497, 11 12.— Ср. въздрьждннк, поціеннк оудрьждньнъ Супр 497, 2 см. неоудрь- ЖАНЬНЪ оудъ оу ОуДРЬЖАТН, -жж, -жншн сов./несов. (27) [оудръ- Зогр (2) Мар (3) Ас (1) Боян (1) Ен (1) Син (6) Евх (1) Супр (10)] 1. хатёхеіѵ, хратеІѵ, ѵлё/еіѵ, ёхеіѵ удержать/удержи- вать, сохранить/сохранять (у себя) шіггеі:, робггеі/бггеі (и зеЬе),иейоѵаі: сь естъ ндслѣ- дъннкъ • прндѣте оувнмъ і • і оудръжнмъ достоѣнне его Мт 21, 38 Мар Ас Сав, ..дръ- жнмъ Боян (0 Зогр); въ вѣкъ оудръждшьь богатьство Пс 72, 12 Син • перен. : і оудръ - жаша слово вь севѣ Мк 9, 10 Зогр Мар; помѣні г(оспод)і поношеніе рдвъ твоіхъ • еже оудръждхъ въ нѣдрѣхъ моіхъ Пс 88, 51 Син □ оудрьждтн са перен. асѵё/еаОаі волно- ваться, томиться, быть в тревоге тіі йгкохі: крьштеньемь імдмь крьстнтн са • і кдко оудръ- жж са • дондеже коньчдетъ са Л 12, 50 Зогр Мар 2. лайеіѵ, аѵѵёхеіѵ, аѵаатоцойѵ (!) задержать/задерживать, сдержать/сдержи- вать габггеі/габггоѵаі, гбггеі/гбггоѵаі: зд- КЛННДІЖ ТА... потопльшннмь водоіж съ выше • і подън(е)Б(е)съныіА глжкнны • оудръждвъ- шннмь Евх 526 2; Тіѵдннъ отнде вѣждвъ • «.ома невѣрнемъ оудръждн’ кыстъ Супр 471, 30-472, 1 • перен.: оудръжі міз(ы)къ своі отъ зла Пс 33, 14 Син о оудръждтн са ёухратебеаОаі сдержаться/сдерживаться гбггеі хе/гбггоѵаі хе: н вьшедъшннхъ вь семъ СТАДНН • ДОБрЫА дѢтѢлН КДИОІЖ • ДОСТОИТЪ вьсего оудръждтн са Супр 497, 5 3. хратеіѵ овладеть/овладевать, обладать бггеі ѵ тосі, оѵіабпоиі/оѵіабаі: кгоже съмрьть не может* оудръждтн Супр 459, 20.— Зогр Мар Ас Сав Боян Ен Син Евх Супр.— Ср. въздрьждтн, ДрЬЖАТН, 0ДрЬЖАТН ОуДРЖЧбНИІб, -иіа с (1) греч. нет умерщ- вление (плоти) ишгіѵоѵапі (Іёіа): многдшдн же вьеж длчьбж Лі дннн • лювьзио везъ иди н пнтніа прѣвывддстд • и въ толнцѣ оудржченнн тѣлд и скждостн нздрАдънынхъ... прѣвывддстд Супр 547, 27.— Ср. држченнк ОУДРЖЧИТИ, -чж, -чншн сое. (1) греч. нет измучить иігаріі, ихоигіі: прнхождддхж же н жены к немоу..• волашта н оудржчены отъ длъгддго врѣмене стрдстьнддго Супр 557, 2-3 ОУДЪ, -д и -оу м (34) [жд- Евх (2)] цёкое, арцоѵіа (!), хотбкті (!), аллау/ѵоѵ (!), цоекбе (!) член, орган (часть тела) йсі, сахі Іёіа: доврѣе во тн естъ дд погывлетъ единъ оудъ твоіхъ • д не все тѣло твое въвръжено вждетъ въ ѣеонж Мт 5, 29 Зогр Мар; не ддждн емоу врѣднтн плътн • нн оудд нн жилъ Евх 426 4; нжденн трАсдвнціж... мрдзАцижіж плъть его • трАсжцижіж в’сѣмн оудъмн его Евх 45а 1; здклнндіж та д(оу)ше нечисты... отължчн са отъ ждовъ его • і не оукрын са нн въ едииомь же ждѣ тѣлеси его Евх 55а 25 и 26; 729
ОѴДЬ тако вез милости лѣвжіж ржкж къ огню прндѣА трьпѣаше • дойелиже оудове ржчьнынх’ь пръстъ нзгорѣвьше отъпадошА Супр 516, 27; повелѣ дрѣвесы сжкаты вити а • іакоже оуже и вънж- трьйАА суды видѣти Супр 178, 19 9 перен.: ие вѣете ли ѣко тѣлесд ваша суди у(ристо)вн ежтъ 1 Кор 6, 15 Ен.— Зогр Мар Ен Евх Супр.— Ср. еждъ2 ОѴДЬНЪ, ъіи прил. (2) тсоѵ цексоѵ отно- сящийся к органам, частям тела иди, сазіі іёіа род.', кже оумрыптвеннк оудънок къ жн- вотьнѣн възъвати силѣ Супр 249, 23', пока- заиие оудьное иа много прнваждаемо потрѣвьнѣ намъ оугашнгатн прѣдълежАштее Зогр-лл 16 5 ОѴД’ББНЖТИ, -внж, -внеши или ОудѢНЖТИ, -нж, -неши сов. (1) ёѵебрейеіѵ подстеречь, подкараулить ѵусіЬаі, ѵураігаі: нынга соусаиа оудѣвена выстъ • отъ везаконъноу старцоу Супр 135, 2-3 оу ж - см. также жж- ОѴЖАОАТИ, -савк, -сакшн несов. (35) ёхлЛгіскгегѵ изумлять, поражать; приводить в трепет, пугать иѵасіёі ѵ йгаз, ѵ Ьагеп; іекаё: велика чоудеса... іаже вьсѣхъ насъ оужа- савктъ Супр 46, !2поужасатн с л без доп.-, кого, чесо; о чемь ё^іотаоЬаі, Осщ0еі- егііаі, ёхвацРеіоОаі, ёхлХііоаеоОаі, хата- л\т|сгсгесгі)аі, ЬроЕіаІІаі, Оаѵца^еіѵ, лтоеіа- Оаі, фріасгегѵ, лЛаѵастйаі (!) изумляться, по- ражаться; трепетать, пугаться газпоиі; Іекаі зе: оужасаауж же са есн • послоушавкште его О разоумѣ «іо отъвѣтѣхъ его Л 2, 47 Зогр Мар Ас Боян, оужауж са (!) Сав', оуслъшатн же нмате врани • і слышаннѣ крайни видите • не оужасанте са Мт 24, 6 Мар Ас (2) Сав Зогр-пал (0 Зогр); влюдѣте • не оужасанте са • лиюэі во пріджт въ нма мое Л 21, 8 Ас (влюдѣте са да не прѣльштени вждете Зогр Мар Сав); ліжжн же и жены н въее кстъство • н тварь чловѣчьска • стражь нматъ кгоже вѣси оужасавктъ са Супр 354, 8; г(лаго)лА • не плнштоунте нн войте са чАда нн оужасанте Супр 570, 15.— Зогр Мар Ас Сав Боян Зогр-пал Супр Рыл.— Ср. дивити са, творити (дивъ творити); оужасатн са ср. чоудити са ОуЖАвбНигё, -ига с (1) греч. нет ужас, испуг, страх йіек: прочнн же вьсн отъ оужасеныа юньча на хлѣвины горѣ вьзлѢзоша Супр 565, 30.— Ср. оужасть, оужасъ ОуЖАСНТН, оужашж, оужаеншн сов. (4) ё|іатаѵаі изумить, поразить ѵуіекаі: і жены етеры отъ насъ оужасише (!) иы • бывъшаіа рано оу трона Л 24, 22 Зогр, оужасншА Мар Ас, оуж.. Охр ОѴЖАСНЖТИ СА, оужасиж са, оужасиешн са сов. без доп.; кого, чесо; отъ кого, чесо (29) ё^іотаоОаі, ОацРеіоОаі, ёхЙацЬеіаЙаі, ха- 730 ОУЖА талЛтіааесгОаі, ёхллтісгаесгѲаі, ерріегаеіѵ изу- миться, поразиться; испытать трепет, испу- гаться игазпоиі; иіекпоиі зе: онъ... нмъ вк за ржкж • възгласн г(лаго)лл • отроковнце въстаин • і възвратн са д(оу)хч> еіл... і оужаснжста са родителѣ еьь Л 8, 56 Зогр Сав, оужасете са Мар, оужасоста са Ас; і авье вьсь народъ • вндѣвъше и оужаеж са Мк 9,15 Зогр Мар; пръвомжченица въ женахъ • възнде во на шгнъ • не Лжмнѣвшн са пламене • и звѣрне лютнТ оужаеж са Ен 36а 10; како не оужасе са оумъ его Клоц 4а 22 (како не погоувн оума сн Супр 411, 1); оврѣте вк (т. е. паии- чнцж) нсплънь • и вьзднвь са н оужасъ Супр 550, 2; оужаснжшА же са вьсн отъ страуа Супр 33, 17.— Зогр Мар Ас Сав Ен Евх Клоц Супр.— Ср. възднвнтн са, оуднвнти, оужаентн ОуЖЛСТЬ, -и ж (10) 1. ёхотаспе; (вез оужастн ахаталлрхто^) изумление; трепет, испуг йгаз; йіек: оужасть овъдръжитъ ма о чловѣчьстѣ гласѣ клене Супр 224, 26; снце вышьнгааго положивъ севѣ оувѣжнште • прѣкъі везъ оужастн Супр 292, 17 • беіХіа боязнь, ужас Ьагеп, зІгасЬ: вьсѣавъ во помыслъ оужастн кго • оу вити... отроковнцж поваждаатъ Супр 521, 26 • ёхспаоге обморок, беспа- мятство ЬегѵёсіотГ: наведе г(оспод)ь оужасть сьна (на) адама Супр 9, 6 □ въ оужастн ёхвацРое уіуѵеаваі удивиться, пора- зиться, испытать потрясение игазпоиі, Ьуі оЬготеп: онъ же вндѣвы и и въ оужастн выв’ • увалѣше и славьгаше господа Супр 218, 23; въ оужастн вывъше велнцѣ Супр 541, 4 2. греч. нет чудо біѵ: вндншн лн съшествни оужасть Супр 390, 28.— Супр 315, 24; 424, 16; 556, 28.— Ср. дивъ, завъвеннк, оужасъ, чоудо ОуЖЛСТЬНЪ, -ын прил. (2) [оучАстьн- (!) Супр (1)] 1. ёѵебе потрясенный, поражен- ный игазіу: с(ва)тын же оужастьнъ протнвж томоу вывъ • рече к ней • вьстанн жено Супр 517, 9 2. ёхлкрхтое ужасающий, пугающий Ьисіісі йіек: н Тзндоста нз грова съ страхомъ н радостивк • почто • оучАстьно (!) оржднк вндѢша н прѣславьно Супр 445, 25-26.— Ср. днвьнъ, оужасьнъ, чоудесьнъ, чоудьнъ ОУЖАСЪ, -лм (19) [оужѣе- Син (1)] Фарроу, ёхпкті^іс, ёхсттаате, тропой (!) потрясение, трепет, страх йгаз, йсііѵ; йіек, Ьагеп: і авье въста дѣвица і хождааше... і оужаснжшА са оужасомь вельемь Мк 5, 42 Зогр Мар ; вндАште ісоуса въ пльти... н диватъ са оужасаіжште са къ севѣ н сътАзавкште са глаголжтъ • что се страшнок слово и вогазнь • н трепетъ н оужасъ Супр 458, 20-21; і повръгъ і вѣсъ по срѣдѣ • ізнде із него • никакоже не врѣждь его • і
ОУЖА выстъ оуждсъ на всѣхъ Л 4, 36 Зогр Мар; азъ же рѣхъ ЕЪ оужАсЬ моемь весь ч(ловѣ)къ ложь Пс 115, 2 Син; и оуждсомъ вьзвивь прьсн • вьзпи къ вьсѣмъ • СЫІАШТННМЪ отъ вѣкд Супр 468, 14.— Зогр Мар Ас Син Супр.— Ср. БОІАЗНЬ, зАвъвеник, стрдхъ, оужд- сеинк, оуждсть, трепетъ ОуЖАСЬНЪ, -ъіи прил. (7) ехОацРое, ахаталХ'цхтаіс (!), фЛб^аюс (!) потрясен- ный, пораженный; охваченный трепетом, страхом, ужасом пгазіу; роіекапу, пзѣгазепу: и та ли можетъ понести • оуждсъид дѣвицд Супр 250, 19-20; съврдвъше са оуждс’ни же вывъше • и дививъше са вывъшоуоумоу СЛАВЫАХМ е(ог)а Супр 551, 7; не стрдшнвомъ прѣтіте * ни оуждсънынмъ * ни прнстрдшь- нъімъ Супр 88, 22; оуждсьиъ же въівъ комисъ вко везъ жъзлд и везъ оржжнга нзмори а Супр 230, 9.—Супр 162, 8; 215, 23-24; 224, 10 11.— Ср. грозьнъ, стрдшьнъ, трепетьнъ, ОуЖАСТЬИЪ ОуЖб нареч. (>100) [кже Зогр (22) Мар (36) Ас (30) Сав (12) Охр (1) Ен (1) Боян (4) Рыл (1) Клоц (5) Супр (3)] т)6т|, Хоіпбѵ, тбХоіпбѵ, той Хоіпоѵ, а(?ті, ал’ арті, тоіѵѵѵ, паХаі, бі), оѵѵ, <т%еббѵ; (оуже не оѵхёті, цт]хёті) уже )іг: грАдѣте • ѣко оуже готова сжтъ всѣ Л 14, 17 Зогр Мар Ас Сав; оуже ие імдмь пити отъ плода лозънддго Мк 14, 25 Зогр, кже Мар; стдръ оуже съі Супр 169, 24; не можддше оуже ндпрѣждъ поспѣшити Супр 561, 5.— Зогр Мар Ас Сав Боян Ен Клоц Супр Рыл Хил.— Ср. оу2 оужесточениіе, -ша с (і) псорахтіс ожесточение гаіѵггеіозі: ш веле велнкок не- ицѣлимок оужесточеиик Супр 339, 6.— Ср. ожесточдник, окдмеикник оужеціи, оужегж, оужежеши сое. (1) хаіеіѵ сжечь праііі: съставиша рдть ндА поганы • оужегъшАА оу ала цѣсдрд Супр 197, 6.— Ср. пожеціи, съжеціи оу ж ѣ с ъ Пс 30, 23 Син см. оуждсъ ОУЗДА, -ъі ж (5) хаХіѵбс, хтщбс узда пгсіа: Бръзддмі и оуздоіж челксті іхъ въстілгиеші Пс 31, 9 Син; имъ за оуздж конга цѣсдрд Супр 194, 6 • перен. '. тоу рдзвръзошА оуздъі своа глдголжште • кто сьде кстъ цѣсдрь слдвѣ Супр 466, 19-—Супр 192, 27; 193, 9.— Ср. връздд ОуЗЪЛОБИТИ, -вліж, -еишн сое. (1) хахоѵѵ причинить зло пзкобіі, розкобіі: ржкд твоѣ ІАЗЪІКЫ потрѣви • И НАСАДІЛЪ ІА есі • оузъловн лкді въіТглънд (!) іа Пс 43, 3 Син.~ Ср. озъловитн ОУЗЬРѢТИ, -ріж, -риши сов. (>100) [оузър- Мар (2) Ас (1) Сав (6) Боян (1) Син (5); оузрѣ- Боян (1) Зогр-пал (1) Супр (2)] браѵ, оукд оу РХёпеіѵ, ёцРХёпеіѵ, Оеаціеіѵ, ОеасгОаі, хаОо- раѵ увидеть, узреть иѵібёС, зраігіі, пгпі: оузьрѣвъ смоковьницж единж при пжти • приде кънеиМт 21, 19 Мар, оузрѣ Зогр-пал (0 Зогр); възддиіе грѣшьнікомъ оузьріши Пс 90, 8 Син; звѣздж оузьрѣвъ Евх 46а 20; оузьрѣ издалече плъкъ великъ ндродд грАджштъ Супр 146, 10; очн имжтъ и не оузьрАТЪ Супр 104, 3 (не вн- діатъ Пс 113, 13 Син); въскорѣ оузьрѣ- Ховѣ стдрцд посрѣдѣ ндк Супр 297, 3 • біаЗХёпеіѵ, ёфораѵ постараться, позабо- титься ѵупазпагіі зе, розіагаі зе: ізъми пръвѣе Бръвъио із очесе твоего і тъгда оузьри- ши ізати і сжчьць • из очесе врдтд твоего Мт 7, 5 Зогр Мар Ас Сав.— Зогр Мар Ас Сав Боян Зогр-пал Син Евх Клоц ФУНКТОРЪ, -д м имя (5) [оуиторъ Супр (1), оукторъ Супр (1)] Огнхтсир Виктор Ѵікіог: призъвд д’вд волгаринд • иліа кд’номоу сдтор- иикъ • а дроугоуоумоу оуиктор’ Супр 195, 19.— Супр 198, 11; 203, 11; 204, 9 и 26,—Ср. Викторъ ОуИСТАКЛіеНИіе, -ня с (1) алббеі^іс подтверждение, доказательство сійках: виждъ кдко и ие хот^ште троужддіжтъ са • о оуистдвькнни истиньнѣѣмъ Супр 440, 11.— Ср. оукдздиик, оукдзъ ОуИСТИТИ, оу и ціж, оу нети шн сов. (2) ллгіро- фореіѵ убедить, удостоверить щізііі, ргез- ѵёбсіі: истниьиок въі слово дд оуиститъ Супр 534, 12; многынмн молитвами оумоленъ • и оуиштенъ БЫВЪ • ОТЪ ПрѢпОДОВЬНААГО ллжжд Супр 530, 19-20 оу и т о р ъ Супр 204, 26 см. оуикторъ ОУИЦІАТИ, -аіж, -дкшн несов. (1) греч. нет убеждать, удостоверять щізі’оѵаі, рге.чѵёсі соѵаі: и то сдмо оуиштддше крдтъ Супр 549, 26 оуищениге, -Ніа с (1) греч. нет уверение, удостоверение щізіёпі, роіѵггепі: се чъстьндд ьратьк слѣдъ и оуиштеньк сьпдсеиыа Супр 542, 13 ОуКАЗАНИКі, -ша с (6) 1. апббеі^іс дока- зательство; свидетельство бйкаг, (іокіасі: вьзьмн и дроугок оукдздиик ОТЪ СВАТААГО «[АННИ Супр 304, 28; чьсть и оукдздиик кстъ приіазнн • къ овьштоуоумоу влддыцѣ Супр 82, 4-5 2. ѵлб- Оесгіс изложение ѵукіасі: величьствнкм’ же оукдздныа • сьделѣвдкмъ Супр 508, 15.— Супр 356, 23; 440, 6; 445, 18.— Ср. кдздиик, ПОКАЗАНИК, СЪКДЗАННК, Оу ИСТА ВЛКННК, ОуКДЗЪ ОуКАЗАТИ, оукджж, оукджеши и оукдздіж, оукдздкши сов./несов. (7) алобеіхѵйѵаі, ёѵ- беіхѵѵѵаі, ларіеггаѵаі, ёліцёѵеіѵ указать/ указывать, показать/показывать, предста- вить/представлять; проявить/проявлять пкагаі/пкагоѵаі, ргесЫа ѵіі/ргебзѣаѵоѵаі: дціе х°Ц|ешн... не ндрочітоу (т. е. слоужьвж) 731
ОуКА творнтн • сьде нцін оукджем Ас 1576 14', оукд- житд мн • дште что ново двн са Супр 476, 1; нуъже во слово повѣстивъ и слоухомъ оукдзддт’ь са Супр83, 13 — Супр89, 13; 310, 30; 361, 6; 372, 15.— Ср. КДЗДТН, НАКАЗАТИ, ПОКАЗАТИ, СЪКАЗАТН ОуКЛЗЪ, -а м (3) 1. апббеі^іс свидетель- ство, доказательство (Ійках: грАдѣте внднте мѣсто • нжде лежд • того рддн въза кдмъі * акоже н отъ сего тѣмд вьзатн оукдзъ Супр 445, 20; дштн сь не вылъ зълодѣн • то не вы у омы тн кго прѣддлн • вели къ дѣлъ оукдзъ • везъ оустдвд отьвѣтъ Супр 433, 2 2. ѵпббеіу- ца образец, пример ргікіаб, ѵхог: вьса тн оукдзъі ДАСТЪ • ДА хрднишн ТЫ мѣры • н дана а го тн прдвькинп рдскдзншн Супр 383, 9.— Ср. кдздник, покдздннк, съкдздинк, оунстдвлк- ннк, оукдздннк ОуКЛРІДТИ, -внж, -вкшн несов. (10) [оукд- рд- Супр (6)] ѵЗрйегѵ, ё^ѵЗрі^егѵ, ѵ|3реіс лросгауегѵ порочить, поносить ѣиріѣ, Ьапёі;: кдко не імжтъ вѣры * ѣко ц(ѣсд)рь естъ оукдрѣемъі Клоц 116 6; поч’то санъ свон н родъ оукдрѣкшн Супр 115, 2-3; жроде н непрѣпо- довьне • доколѣ оукдрдкшн н хк’лншн вогы Супр 12, 12; повръже кго нд земн • н нача ноздрьмн и оусты г(лдго)лдтн х«улы • н оукдрдтн везд- кониѣ н иеподов’нѣ прдвьд’нддго Супр 554, 2. — Ср. влдсвнмисдти, досджддтн, корити, ржгдтн, скднъддлисдти, хоулити ОуКЛАНІАТИ СА, -впж са, пиши са несов. (5) 1. (отъ) кого, чесо; въ чьто ёххХіѵегѵ уклоняться, отклоняться осікіапёі зе, обсЬу- Іоѵаі зе: проклілтн оуклднѣіжштеі сіа отъ за- повѣдеі твоіхъ Пс 118, 21 Син • хацлтеіѵ избегать, сторониться, отдаляться ѵуЬуЬаі; зе, ѵхбаіоѵаі; зе: клнко же лн она течддше къ немоу • толнко онъ оуклднпдше са ка Супр 365, 29 2. без доп. ікіууіаѵ клониться, ша- таться зкіапёі; зе; кушасеі зе: оуклдивнж са стрдхъі • и отъвьсждѣ съдръжж СА Супр 508, 15,— Пс 100, 4 Син; 124, 5 Син.— Ср. КЛОННТН СА, рАЗВрАЦІАТН, СЪВрАЦІАТН ОуКЛОНИТИ, -ніж, -нишн сое. (29) 1. ёх- хХіѵеіѵ отклонить осікіопіі: оуклонілъ есі стъзіа нашіа отъ пжті твоего Пс 43, 19 Син □ «уклонити са без доп.; (отъ) кого, чесо; нд чьто ёххХіѵеіѵ, апохХгѵегѵ, асрісгтасрОаі отклониться, отойти обкіопіі; зе, обскуііі; зе: оуклонн СІА отъ зълд I сътвори довро Пс 36, 27 Син; въсі «уклонішіА сіа въкоупѣ неключімі бъішіа Пс 13, 3 Син; акоже н многомъ отъ поганъ... «уклонити са отъ коумиросл&кениві Супр 6, 7; нд сьревролювьствие оуклонн са Супр 413, 9 • ёххХіѵегѵ, ёхѵебегѵ посто- рониться, отдалиться ѵуЬпопі; зе, ѵхбаііі; зе: н(с«у)с(ъ) ВО «уклони СА ндродоу СЖШТК НА 732 оуко мѣстѣ И 5, 13 Зогр Мар Ас; «уклоните сіа отъ мене зьловнвні Пс 118, 115 Син; родивъ- шннхъ вк «уклонити са хота Супр 521, 28-29 2. ёххХіѵегѵ, хХіѵегѵ наклонить, скловить зкіопіі;: ѣко чѣшд къ ржцѣ г(осподь)ні... і оуклоні отъ сеіл въ онж Пс 74, 9 Син; очі своі възложішіа «уклонішіА на земъіж Пс 16, 11 Син • перен.: «уклонішіА нд міа вездконнъе Пс 54, 4 Син о «уклонити са хХіѵесгОаі скло- ниться, подойти к концу зкіопіі; зе, пасИуІіі зе: дънье моі ѣко сѣнъ «уклонішіА сіа Пс 101, 12 Син • перен. хліѵеіѵ зашататься хЬогііі зе, гохЬіі; зе: «уклонішіА сіа ц(ѣсд)р(ь)ствнѣ Пс 45, 7 Син.— Зогр Мар Ас Сав Син Евх Супр.-- Ср. рАЗВрАТНТН, СЪВрАТНТН (са) «укоренити Евх 14а 3; 916 23; Супр 301, 4 см. въкореннтн ОукОРИЗНД, -ъі ж (2) греч. нет оскорбле- ние, поношение роіира, роЬапа: грддд того МЖЖН • рННЖША СА НА ОуКОрНЗНЫ И БЬКНЫЛ Супр 535, 19 ♦ «укоризнѣ творнтн чьто греч. нет делать посмешищем ѵусіаѵаі ро$- шёсЬи; ороѵгЬоѵаі;: с(вл)тое кръстенье въ чъсть велыж нмѣті • д не оукорізнѣ творіть-е (вм. творнтн е) Клоц 2а 19.— Ср. поносъ, поношеннк, поржгдннк, «укоръ, оукоркннк, Х«улд «укоризнъ Клоц 11а 9 см. оукорнзньнъ ОуКОРИЗНЬНЪ, -ъін прил. (2) [«укоризны Клоц (1)] тт)с атіціас, ёѵ тц хатцуоріц (I) оскорбительный, позорный роіирпу, ро- когнрсі: відѣхъ оукорізнънъімь вѣньцемь • влдгодѣть СВЬТАШТІЖ СА КлОЦ 1 1 О. 35', ІЮДѣі... НА КрЪСТЪ СА «уСТрЪМІША * СТрАШЪНЪІ И оукорізнъі • прімъішлъше съсждъ Клоц 11а 9 ОуКОРИТИ, -ріж, -риши сов. (14) [«укрыти (!) Супр (1)] 1. ѵЗрі^егѵ, ёѵѵЗрі^еіѵ, ё|ѵ- Зрі^еіѵ, Хоібореіѵ оскорбить, опозорить, унизить роіиріі, роЬапёі;: онн же оукоришл і і рѣшА • ты «ученикъ есн того И 9, 28 Зогр Мар Ас; «укрыти (!) хотѣдше акы проддвъ- шоуоумоу дѣвъствд съсждъ Супр 240, 6 □ оу к о р к и ъ, -ын в знач. прил. ёпоѵеі6іато$ опозоренный, униженный, осмеянный роіп- репу, Ьехесіпу: «укоренда слава Супр 428, 7 2. ё|оѵбеѵеіѵ, ё|оѵОеѵеѵѵ, хаОѵЗрі^егѵ от- вернуться, отшатнуться от кого-л. с презре- нием, отвращением, презреть кого-л. роЬг- бпоиі;, з ороѵгхеппп зе осіѵгаііі: оукорь же і іродъ СЪ ВОІ СВОІМН... възврдти I КЪ ПНЛАТОВН Л 23, 11 Зогр Мар; оукорітъ та г(оспод)ъ оуневытівъ кладыкж Клоц За 2 □ оу корниъ, -ын в знач. прил. ё|оѵбеѵа>цеѵос презренный ороѵгхепіЬобпу: тъ ма нзбавыдтъ... отъ ржкоу цѣсдрд вдшего оукорендАго Супр 269, 22; повѣднтель естъ нд в’са твоіа и та саліж... трАсдвнце • оукорендА ілзе Евх 486 15.— Евх
оуко 45а 19; Супр 214, 30; 387, 20; Зогр-лл Іа 18.— Ср. оклеветати, похоулнтн оукоръ, -а м (4) 1. ѵЗ<?іб оскорбление, поношение, унижение роГира, роЬапа: нзнде ко (г. е. пнлать) нмъі нсоуса вѣньчана... творимок же Еывааше на оукоръ Супр 435, 8; не могы тлъкъ нзвѣштатн лжкавоуіёмоу аме- моурминноу • досажденнв н оукора Супр 61, 12 2. оу коръ сътворнтн кого ё^оѵбёѵгща лоіеіѵ отвергнуть с презрением, презреть ороѵгЬпопі: того богъ іако недостойна оу корь сътворн Супр 214, 13.— Супр 364, 3-— Ср. досажденнк, оукорнзна, оукоркннк, уоула ОуКОРЬНЪ, ъін прил. (4) ёлоѵеібютос позорный, постыдный, презренный; бесчест- ный роГпрпу; ЬехесГпу: ннчсоже не потадтъ • нн мѢнаштннмъ быті семоу оукорьноу • само ко се миимок оукорьно съі Супр 409, 19 и 19-20 сдоукорьна с мн. в знач. сущ. под- лость ЬапеЬпозі: ннч’соже съкръівавктъ • аште н оукорьна глаголжтъ Супр 440, 14.— Супр 436, 17-18.— Ср. оукорнзньнъ ОуКОРКШИКі, -ніа с (2) бѵеібос, Хоіборіа оскорбление, поношение роГира, ройапа: не кьзьрѣ на уоулъі нн іазвъі • жндовьска оукореннв некрѣже Супр 427, 7.— Супр 400, 21-22.— Ср. досажденнк, оукорнзна, оукоръ, хоула, ник ОуКРАПЛІАТИ, -плвіж, -плвкшн несов. (1) лерірраѵті^еіѵ окроплять, обрызгивать гкга- рёГ: іако цѣсар оуво... многамн тжгамн овьдтоу * іакоже въ пжчннѣ съі * такоже вьсѣмн раз- лнчнамн влънамн оукрѣпьвктъ са (!) • н многы прнтварактъ грѣуы Супр 492, 13.— Ср. кропити ОуКРАСИТИ, оукрашж, оукрасншн сов. (28) 1. хосгцеіѵ, хатахосгцеіѵ, біахооцеіѵ, сгто- ліуеіѵ украсить окгакііі, охНоЬіі, ѵугОоЪіі: г(лаго)ліжштемъ о цръкъвн • ѣко каменьемь довромь • і съсжды оукрашена естъ Л 21, 5 Зогр Мар; в(о)же... ч(ловѣ)ка не тъкъмо сво- нмь овразомь • съмыслънымь * і словесъиымь • различьи© оукрашъ Евх 86 10; азъ теве стара сжшта н тацѣми сѣдинами оукрашена сжшта мьнж Супр 48, 7; херсоньскын градъ выстъ • въ вагъра мѣсто н чрьвькнн • с(ва)тынхъ о(ть)цъ н ар’хиеп(нскоу)пъ кръвыж оукраснвъ са Супр 543, 3 2. хосгцеіѵ, рцероѵѵ, урац- ці^еіѵ, хатапёцпеіѵ (!) благоустроить, уст- роить, приготовить, привести в порядок изрогасіаГ; Наі сіо рогасіки, иргаѵіі: тъгда въсташд ВСА дѣвы ты • і оукрасншА свѣтиль- никъ! своьь Мт 25, 7 Зогр Мар Ас Сав; оукрасншА мѣсто то • нждеже вѣ мжченнкъ пострадалъ Супр 236, 23-24 • перен. чьто въ чьто ёѵбѵеіѵ одеть, облечь оЫёсі, п5Іго)іГ: иже... вожьство въ чловѣчьско кстъство оукра- оукр Оу сивъ Супр 176, 10 3. тёрпеіѵ обрадовать, доставить радость роГёзіГ, паріпіг гасіозГІ: исходъ оутроу и вечероу оукрасішн Пс 64, 9 Син ф трапезж оукраснтн тт)ѵ трапе- 4аѵ біахосщеіѵ устроить пир ѵузГгорГ ЬозГіпи: х(рнстос)ъ... оукрашеі тогда тж трале- зж тъ і сыж нынѣ красітъ Клоц 8а 12-13 (кже... оутворн Супр 420, 13-14).— Зогр Мар Ас Сав Син Евх Клоц Супр.— Ср. прѣкоу- тнтн, прѣоукраснтн, оутворнтн ОуКРАСТИ, оукрадж, оукрадешн сов. (38) [оукрашен- (!) Супр (1)] хХёлтеіѵ, аѵХйѵ, ало- сгѵХйѵ украсть икгазГ: заповѣди вѣсн • не прѣлювъі дѣі • не оувні • не оукрадн Мк 10, 19 Зогр Мар; Л 18, 20 Зогр Мар Ас; не оукрадешн Мт 19, 18 Мар Ас (не крадн Сав, 0 Зогр); нн оукрастн Супр 365, 21; аціе к’то вѣдоіж оукрадетъ • съиѣдъно чьто • Е денъ да покаетъ са Евх 1036 1; дьнесь радостніж радоуктъ са влаженын даѵндъ • оукрашенамн (! вм. оукраденамн) гжсльмн мла- денншти Супр 320, 15-16 • перен.: не оукрадетъ зълова докродѣаньв Супр 509, 26.— Зогр Мар Ас Сав Евх Клоц Супр.— Ср. нскрастн ОуКРАШАТИ, -шаіж, -шакшн несов. (2) біахооцеіѵ, хатахооцеіѵ украшать кгазііі, хсіоЬіГ: довльства покраньскав • многаш’дн во словопнсателе • н шаропнсателе начрьтаіжт’ овн словомъ оукрашаіжште Супр 83, 10; шлѣмъ с(ъ)п(асе)нью положь • аналавъ кр(ь)стомь • н вѣроіж оукрашаіА са * а маньтннціж одѣнне иеистълѣнью одѣьь са Евх 99а 11-12.— Ср. красити, оутваріатн ОуКРАШбНИіе, -ніа с (2) х6оцг|сгіс, хаХ- Хсопюцдс украшение октава, охсіоЬа: мов докрота и оукрашеиик и лѣпота х(рнсто)с(ъ) кетъ Супр 5, 3. — Супр 356, 9 оу кра шенъ (!) Супр 320, 15-16 см. оукрас- ти оукрои, -в и -и м (88) хеіріа погребальная пелена рІаГпо к хаѵіппГі тгГѵоІу: і акне ізиде оумьры • окАзанъ ногама і ржкама * оукроемь • і лнце его обазлно оувроусомь И 11, 44 Зогр Мар Сав, оукронмн Ас; оувАзанъ оукрон Супр 311, 13 и 317, 7; доушж отъжзъ съмрьтыгынхъ прости • не можааше лн и оукрон отрѣшити Супр 311, 18; оукроА мрьтвааго рѣшншн • а свокго невѣрьства не рѣшншн Супр 338, 26 Оу КРОПЪ, -л м (1) еѵхратюѵ горячая похлёбка роіёѵка, йкгор: хотѣвъ азъ дати кмоу оукропъ • КОСНЖХЪ СА двьрехъ Н ОТВрЪЗОША СА • Н оврѣтохъ Н ААМЬВНЬННЦЖ ВЪ ЧЛШЖ нсыпаіжшта Супр 297, 18 ОуКРОТИТИ, оукроціж, оукротншн сов. (6) хатапрабѵеіѵ, прабѵеіѵ, хаталаѵеіѵ успо- 733
оукр коить, унять; укротить икіісіпіі, гкгоііі: здклннавк та... здпрѣщьшннмь вѣтромь * I влъненне моръское оукроціьшемъ Евх 53а 16; оукротілъ есі вьсь гнѣвъ твоі Пс 84, 4 Син □ оукротнтн са греч. нет успокоиться шпігпіі зе: оумнлосръдн са нд ма окаанааго • оукротн са Евх 79а 11; не оу кроціенъ в знач. прил. аѵпце<?ос дикий сііѵоку: п’се неоукроштенын Супр 61, 6.— Пс 82, 2; 88, 10; 93, 13 Син; Супр 60, 8; 61, 28.— Ср. въмѣрнтн, съмѣрнтн, оукротѣтн ОуКРОТЁТИ, -ѣвк, -ѣкшн сое. (1) греч. нет успокоиться, смириться, стать кротким шпігпіі зе, гкгоіпоиі: прѣжде же съін сверѣпый погднннъ • потом же с(ва)тааго кръштеньга ддромъ оукротѣвъ • остд оу него тъгдд нночь- скок жнтнк вьзлювнвъ Супр 560, 22.— Ср. оукротнтн (оукротити са) ОуКРОуХЪ, -д м (25) хластра кусок (оста- токъ обломок); крошка коизек, йіотек; (ІгоЬеІ: Ѣша всн і ндсъітнша са • і вьзаша ТЗБЫТЬКЫ оукроухъ • ж кошьннць ісплънь Мт 15, 37 Зогр Мар Ас Сав; Мк 6, 43; 8, 8 Зогр Мар; дьнь вь ноштъ са прѣовлѣче • кдменьк нд оукроухъі рдспдде са Супр 475, 17.— Зогр Мар Ас Сав Супр.— Ср. кроупнцд ОуКРЪІТИ, оукръівк, оукрыкшн сое. (9) хсѵлтегѵ, алохрг’ілтеіѵ укрыть, скрыть, спрятать пкгуі, зкгуі: нъ не можд’ше грддд оукръітн връуоу горъі стоаштд Супр 240, 2 (ср. Мт 5, 14) аоукръітн са х^иілтестОаі, алохрблтеоОаі укрыться, скрыться, спря- таться зкгуі зе: нынѣ же оукръі са • отъ очью твоею Л 19, 42 Зогр Мар; не можетъ грддъ оукръітн са вр(ъ)х»у горъі стоіа Мт 5, 14 Зогр Ас (0 Мар); нѣстъ іже оукръіетъ сіа теплоты его Пс 18, 7 Син, оукрыктъ (без са) Супр 348, 27.— Пс 54, 13 Син; Евх 55а 25.— Ср. потднтн, съкръіти, оутднтн оу к р ъі т н Супр 240, 6 см. оукоритн оу КРѢПИТИ, -плвк, -пншн сое. (23) ёѵю- Хбеіѵ, хатістхѵеіѵ, ёѵбгіѵацостѵ, хратаюііѵ, х(>атѵѵегѵ, <пт)(?і^егѵ, х(>атегѵ, істхѵегѵ укре- пить, упрочить; сделать стойким, сильным иреѵпіі, розіііѣ: могжщомоу же оукрѣпнтн вы • по евднг(е)лню моемоу Рим 14,23Ен;мышьцд моѣ оукрѣпітъ і Пс 88, 22 Син; очнстн н • і оукрѣпн н нд дѣло твонхъ заповѣдей Евх 74а 21; оукрѣпн н въ дръждвѣ твоеіА силы Евх 936 18-19; мнѣ же силж подай н оукрѣпн ліа Супр 112, 14 □ оукрѣпнтн СА нд кого істхѵеіѵ одолеть, осилить кого-л. ргетосі пёкоіго: едд когдд речетъ врдгъ моі (о)укрѣпіхъ сіа нд нъ Пс 12, 5 Син; оукрѣпнхъ са Евх 74а 2.— Син Ен Евх Супр.— Ср. възмощн ОуКРѢПЛІАТИ, -плгаек, -плгакшн несов. (8) оуло ёѵістхѵеіѵ, ёлісттгірі^еіѵ укреплять, упрочи- вать; делать стойким, сильным розііоѵаі: ѣвн же са емоу д(н)ѣ(е)лъ съ н(е)в(е)се • оукрѣплѣіА н Л 22, 43 Зогр Мар Ас Сав; Евх 47а 24; нд трьпѣннк мжкы н нд съврьшеиик мжченнга • помдздвкште оукрѣпылуж Супр 256, 10; двнк же нчдзддхж тднныа нхъ стрдсти • н вьстдіахж оукрѣпыакмы • нстынмъ н прнсны- нмъ съдрдвшмъ Супр 557, 6.— Супр 517, 30.— Ср. крѣпнтн оукрѣпьгактъ с а Супр 492, 13 см. оукрдпліатн ОуКРѣПѣТИ, -ѣвк, -ѣкшн сов. (1) греч. нет окреішуть хезіііѣ: н оукрѣпѣв’шоу кмоу зѣло • н цѣлоу выв’шоу Супр 567, 20-21.— Ср. оукрѣпнтн (оукрѣпнтн са) оуктімонъ Супр 136, 26-27 см. еѵкти- монъ оу к т о р ъ Супр 203, 11 см. оункторъ ОуЛАВЛІАТИ, -гавк, -гакши несов. (3) Ѳт|(?еѵеіѵ ловить Іоѵіі: днвнаа животы Оу ДАВЫДА СЛОВОМЪ х(рнсто)совомъ Супр 223, 5 о оулдвлгакмо с, оулдвлгакмни м мн. в знач. сущ. та аХіеѵбцеѵа, оі аХіеѵбцеѵоі добыча когізі: ловаштнн во прнсно отъ водъ НЗНОСАТЪ рнкъі • н оумдрдвктъ • оулдвьгакмо • мы вълдгдкмъ * н жнвн вывдвктъ оулдвыдкмии Супр 496, 6 и 7.— Ср. ловнтн ОуЛ6ЩИ, оулАгж, оулАжешн сов. (8) хо- па^еіѵ, паѵестйаі улечься, успокоиться, утихнуть иІеЬпоиі, икіісіпіѣ зе, изіаі: шнъ же въстдвъ здпрѣтн вѣтроу • і влъненью лирь- скоумоу • і оулеже • і выстъ тншннд Л 8, 24 Зогр Мар Ас; Мк 4, 39 Зогр Мар; вьлѣзъшю елюу въ кордвь оулеже вѣтръ Мт 14, 32 Сав (прѣстд Зогр Мар Ас); Мк 6, 51 Зогр Мар.— Ср. прѣстдтн оулнганн(н) Супр 12, 16-17 см. ноулнганн оу л н ѣ н н(н) Унд 2а 18 см. ноулнганн ОуЛОВИТИ, -влвк, -вншн сое. (12) Втк?еѵеіѵ, йухістт(>егіегѵ, сЛіеѵегѵ, ау(>ейегѵ, пауібебегѵ изловить, поймать (на охоте) иіоѵіі: стдрддго зълодѣд • і глжвннънддго змнѣ • в(о)голіжд- рымь уждожьствомь • оуловль Евх 636 12; кдко звѣри сніа оу лови Супр 223, 14 • перен.: НАЧАША КЪННЖЬННЦН I фдрнсѣн... ГнѢвДТИ СА... лдвкште его • оуловитн нѣчьто отъ оустъ его Л 11, 54 Зогр Мар; она же... хоташтн кго оуловитн • н нд похотѣньи зъло с(ва)тааго привести Супр 516, 18 • нд кого, чьто перен. Ѳт|(?еѵеіѵ подстеречь, подловить, поймать пзрогасіаі Ьоп; ѵгЬпоиі зе: оуловіАТЪ ид д(оу)шж прдведьнічж Пс 93, 21 Син.— Пс 58, 4 Син; Супр 223, 17; 328, 27 и 28; 496, 2; 514, 27.— Ср. ьатн оуловліениіе, -иіа с (1) ©бра добыча когізі: влдгословькнъ г(оспод)ь • нже не ддстъ 734
оулоу насъ на оуловеннк зжвомъ нуъ Супр 119, 4-5.— Ср. плѣнъ, оулдвлгатн (оулдвлгакмд) ОУ'ЛО'У'ІИТИ, -нж, -ниши сов. (10) тѵуха- ѵеіѵ, епітѵухаѵеіѵ, а<ріе(>оѵѵ, бібаохеіѵ (!) получить, достигнуть ЗозаЬпоиі, (Іозісі: съподовьшеі СА • вѣкъ ТЪ ОуЛоуЧАТЪ (!) • I въскрѣшенье еже отъ мрътвъіуъ • нн жеНАТЪ са • нн посагаіжтъ Л 20, 35 Зогр, оулоучнтн Мар; дд н тн с(ъ)п(д)сение оулоуЧАТЪ сжціее о х(рнст)ѣ Т(соу)сѣ 2 Тим 2, 10 Ен; н(е)- в(е)съиое оулоучнтн ц(ѣсд)р(ь)ство Евх 1006 10; кто сь грАдъін въ иліа господьне * не мои рече оученик дьнесь • млддеништемь во кетъ оулоучено Супр 320, 24-— Евх 676 26; 686 23; 996 7; Клоц 10а 28; Супр 428, 7.— Ср. оврѣстн, полоучнтн ОуЛЬСТИТИ, оульціж, оульстншн сов. (1) бокоѵѵ оболгать, оклеветать оЬеІзІіІ: іже не оулъстітъ іазъікомъ своімъ Пс 14,3 Син.— Ср. въльстнтн ОуЛЖЧИТИ, -чж, -чншн сое. кого нд чьто (1) тасгаеіѵ определить, предназначить иг- сіі: по нстннѣ енн люднк жроднвн д не ліждрн * нспръвд во оулжченнн НА ЗАКОНЪ * нн въ послѣдйили» мѣстѣ НАПНСДНН БЪІША вогопозндннга Супр 335, 24-25.— Ср. отължчнтн ОуЛЛЛЛИТИ, -ліж, -лншн сов. (10) ещіхрб- ѵегѵ уменьшить гшепзіі: скотъ іуъ не оулідлі Пс 106, 38 Син □ оумдлити са бкгуоѵ- пйаі, ёлаоооііоЬаі уменьшиться (в коли- честве) гшепзіі зе: оумдлішіл сіа і озъловиіша сіа Пс 106, 39 Син; нн ннштетъі рддн оулідлнтъ тн са рддость доуховьндід Супр 491, 26 □ оум длинъ, -ъін в знач. прил. ёкахютюс униженный ропіхепу; перен. смиренный рокоту: тѣмьже н азъ оумдленъі • недостоннъі рдвъ • съ стрдхоліь н трепетомь * вельми вьпиіж н г(лдго)ліж Евх 36 14; г(оспод)і в(о)же нашъ • принмн оумдленжіж ндшіж слоужъвж Служ 2а 2; приіми оумдленое се мое моление Евх 796 4.— Пс 88, 46; 11, 12 Син; Евх 776 19; Супр 496, 22.— Ср. оумьннтн; оу МАЛИНЪ ср. съмѣркнъ ОуЛЛЛЛИТИ, -лвнж, -лгакшн несов. (1) греч. нетперен. унижать, умалять ропігоѵаі, рокогоѵаі: досджддкмъ трьпѣдше • н оумд- лакмъ мльчддше Супр 474, 3.— Ср. мьинтн оумлліениіе, -ига с (1) бкіубтпе умень- шеніе, сокрагцение гшепзепі, гкгасепі: оумд- ленье днеі моіхъ звѣсті (I вм. възвѣсті) мнѣ Пс 101, 24 Син оу м д р д т н Супр 100, 12; 496, 5 см. оумд- рати ОуЛЛЛРІАТИ, -внж, -виши несов. (2) [оумд- рд- Супр (2)] Оаѵатойѵ, ѵехройѵ умерщ- влять, убивать изшгеоѵаі, гаЬі)е1: повелѣннк неповѣднмъінхъ ц(ѣсд)ръ • оумдрдктъ та оулш 0у Супр 100, 12; ЛОВАШТНИ во присно отъ водъ ИЗИОСАТЪ рнвъі • и оумдрдіжтъ оулдвыакмо Супр 496, 5.— Ср. оулірьцівліатн ОУЛЛАСТИТИ, оумдціж, оумдетншн сов. (2) Хіпаіѵеіѵ, іЛаоѵѵаі умастить роігіі Іикеш. рошагаі: оумдетіті ліце олѣнмъ Пс 103, 15 Син; оумдетілъ есі олѣемъ глдвж моіж Пс 22, 5 Син.— Ср. помазати оу м е р - см. оумрѣти ОУЛЛИЛИТИ СА, -ліж са, -лиши са сов. (9) [оумоли- (!) Син (2)] 1. хатаѵбсгсгесгОаі сокрушиться гагшоиііі зе, росіііі Ніозі: дд въепоетъ тевѣ елдвд моѣ и ие оумолі (!) сіа Пс 29, 13 Син; ѣже г(лдго)лете въ Ср(ъдь)цихъ ВАШИХЪ • I НД ЛОЖНХЪ ВАШИХЪ оумилите са Евх 73а 15 2. хатаѵѵсгсгесгОаі умилиться, растрогаться (Іо)тоиі зе, Ьуі (Іо)аі: оумиливъ са отъ влдгодѣти идпдде нд въпж кго Супр 526, 11 3. оу МИЛИНЪ, -ъін в знач. прил. хатаѵеѵѵурёѵос печальный, грустный зтиіпу, зкіісепу: здне ие поміаиж сътворіті мілості • и погъид чл(овѣ)кд оувогд I ннірд • і оумілеид ср(ъ)д(ь)ц(е)мъ оумрътвіті Пс 108, 16 Син • хатпф'цс печальный гаіозіпу: вога отътждоу молгадуж • нз’вдвьк- ннга просАште * прѣскръвьнддго того оумилендд- го овлАддниіа врджша Супр 461, 18; прѣтръпитъ сиіж оум(иленж повѣст)ь Рыл 5а$ 7.— Пс 4, 6; 34, 16 Син; Рыл 5а$ 17.— Ср. оунъіти; оумилкнъ ср. дрАселъ, ДрАХЛЪ, печдлыгъ, Прискръвьнъ ОУЛЛИЛОСРЬДИТИ СА, -ерьждж са, -ерьди- ши са сов. без доп. или нд кого (3) [оумилоеръд- Евх (1)] опкаух'ѵіёеоѲаі проявить милосер- дие, сжалиться рго)еѵіі шііозгеіепзіѵі, зтііо- ѵаі зе: оумилоеръди са нд ліа окааиааго Евх 79а 10; тъгдд же оуже оулшлоерьдивъ са вьведе іж • и прѣдъстдвнвъ кн водж и хлѣвъ • вьлѣзъ САМЪ ВЪ жтрьнжіж клѣтькж ЗАКЛЮЧИ СА Супр 516, 1.— Супр 551, 29.— Ср. помнловд- ти, съмилити, оуціедрнтн ОуЛЛИЛКШИКі, -иа с (5) хатаѵѵ^іё. ѵйіріс (!) печаль, скорбь гагтиіек: дві людемъ своімъ жестокдд * идпоілъ иъі есі вина оумиленьѣ Пс 59, 5 Син; дціе к’то иліатъ оумиленье • и слъзъи вь м(олнтвд)уъ * дд помолит’ са г(осподе)в(и) Рыл 4аа 8-9 • сми- рение, смиренное раскаяние рокога, Іііозі: вьсі оуво дд пріетжпімъ • съ очіштеньемь • і съ цѣлолѵждръствіемь ПОДОВНОМЬ • I съ многомь оуміленьемь Клоц 8а 7 (съ... чистотж Супр 420, 9-10); сь горъкыими сльздмн... и съ мно- гомъ оулшлениимъ * вьсе врѣмА прѣпроводивъ Супр 528, 28.— Супр 513, 15-— Ср. пооуврь- зеник, съмѣркиик, съкроушеник ОуЛѴИРЛТИ, -діж, -дкши несов. (32) апо- (Нщсгхегѵ, теХеѵтаѵ, текеіоѵсгОаі умирать 735
оулш итігаі: сътьннкоу же етероу ракъ кола зьлѣ оумирддше Л 7, 2 Зогр Мар Ас Сав; кѣ же седмь крдтрььь * і прьвы поьь женж * і оумирдьь не остави сѣлюне Мк 12, 20 Зогр Мар; нжде оумірдьы не оставітъ лі въсего Пс 48, 18 Син; зълодѣнсковк съмрьтн» оумнрдтн Супр 87, 4 □ н е оу м н р а ьь и в знач. прил. абаѵатос бессмертный пезтгіеіпу: не оумн- рдвкштинмъ о немъ (! вм. онѣмь) • плькомъ чины • вез-д-ржкоу вАжетъ Супр 462, 15.— Зогр Мар Ас Сав Син Супр.— Ср. нздыхдти, исконьчдвдти, мрѣти, съконьчдвдти; не оумн- рдььи ср. весъмрьтьнъ, иесъмрьтьнъ ОУЛЛИРИТИ, -рвк, -рншн сое. (1) ёѵ еірііѵі^ хѵЗерѵаѵ умиротворить, успокоить оЬсІагИ тігет: м(о)л(и)твдми і’хъ х(рнст)е в(ож)е жнзнъ ндшж оумирн Ен 76 2 оумлък-, оумлъч- см. оумльк-, оумльч- оумлъчдннк Рим 14, 24 Ен см. оумльчдти ОУЛЛЛЬКНЖТИ, -нж, -нешн сов. (7) [оумлъ- Зогр-пал (1) Син (2) Супр (1)] 1. сггуаѵ, оісопаѵ умолкнуть, смолкнуть, замолчать гтікпоиі: дд оумлъкнетд Мт 20, 31 Зогр-пал (оумлъчнте Мар, оумлъчнтд Ас Сав, 0 Зогр); г(лд)съ оумльче Супр 570, 18 2. сггуаѵ, т\оѵх<лі,еіѵ утихнуть, перестать, успокоиться гІісЬпопІ, пкіісіпіі зе; ргезіаі: н повелѣ воурі н стд въ хладъ • и оумлъкж влъны его Пс 106, 29 Син; въспрѣтнши вездьиѣ огньиѣи • н речешн оумлькнн овратн са Супр 384, 3; и нно же много пооучдА • не прѣстд ни оумлъкнж отъ доврд Супр 208, 2.— Пс 106, 30 Син; Супр 155, 27-28.— Ср. нзмлькнжтн, прѣмлъкнжтн, ОуМЛЬЧДТН ОуЛЛЛЬЧАТИ, -чж, -чишн сов./несов. (34) [оулслъч- Мар (10) Ас (4) Сав (2) Ен (1) Син (3) Евх (2) Клоц (1) Супр (1)] 1. сов. без доп. аіуаѵ, спамтаѵ, фіцобсгОаі умолк- нуть, смолкнуть, замолчать птікпоиі, гтікпоиі: народи же здпрѣтншА нмд дд оумлъчнте Мт 20, 31 Мар, оумлъчнтд Ас Сав (оулілъкнетд Зогр-пал; 0 Зогр) 2. сов. сггуаѵ, фіцойсгОаі, Т)сгѵ%а(;егѵ промолчать (не зная, что отве- тить) гтікпоиі (пеѵёдёі, со тісі)-. і дивьше са о отъвѣтѣ его оумльчдиіА Л 20, 26 Зогр Мар; онѣмѣхъ и съмѣрнуъ сьь і оумлъчдхъ отъ благъ Пс 38, 3 Син; г(лдго)лд емоу дроуже како вьннде сѣмо * не нмъі одѣдннѣ Брдчънд • онъ же оулѵѵьча Мт 22, 12 Мар Ас (0 Зогр); Евх 1066 18-19 3, сов. т)сгг>%а(;егѵ стихнуть, остановиться; успокоиться иіісЬ- поиі, икіісіпіі зе; ргезіаі: зелілѣ оувоѣ сьь и оулілъчд Пс 75, 9 Син; Клоц 126 5; Супр 448, 5; слдвнвъше же б(ог)а оумльчдшА Супр 134, 8 • остаться в покое (ничего не делать) сіосіггеі кіісі: въ сжботж • оумльчдиіА по здповѣдн Л 23, 56 Зогр Мар 4. сов. без 736 оумо доп. или кого, чьто оіуаѵ промолчать; умол- чать о ком-л., чем-л. ротісеі о пёсет'. і ти оулільчдшА • і ннкомоуже не възвѣстншл въ ты днн ннчьсоже о тѣхъ ѣже вндѢша Л 9, 36 Зогр Мар; по шкръвенню тайны • лѣты вѣчны • оулслъчдннѣ (! вм. оулілъчдныьь) Рим 14, 24 Ен; с(ва)тыи... мола а ие про- слдвькно то сътворнтн • нъ оумлъчдтн БЫВЪ- шек Супр 551, 12 5. несов. кого, чьто (?), чесо (?) греч. нет заставлять молчать птісоѵаі: Х(рнстос)е в(о)же нашъ • побѢдилъ есн... в’сѣкж ЬЬЗВК нѣмж • оуМЛЪЧАЦІВКВК гл(дгол)д Евх 43а 16-17.— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Евх Клоц Супр.— Ср. олсльчдтн, прѣмльк- нжтн, прѣлільчдти ОуЛЛНеИ, -іа м имя (І)'Тцёѵаюс Гименей Нутепаепз: н слово нхъ • ѣко гднъгреид жнръ оврАціетъ • отъ нихъже естъ • оумнен фнлнтъ 2 Тим 2, 17 Ен оумодритн Пс 104, 22 Син см. оумждрнти ОуМОЛИТИ, -лвк, -лиши сов. кого, чьто о комь, о чемь (33) 1. парахсАеіѵ, ёіхінаѵ, а^юбѵ, Хіпареіѵ, бѵскопеѵѵ, ёліхацптеіѵ, іхетеѵеіѵ, лараЗаХХеіѵ (!); (оумолкнъ быти еіхеіѵ) попросить роргозіі: лн м’ннтъ тн са • ѣко не могж нынѣ • оу молити о(ть)- цд моего Мт 26, 53 Зогр Мар Ас Сав Боян; дзъ оумолвк о(ть)цд о васъ И 16, 26 Зогр Мар Ас Сав (2); повинн сьь г(оспод)ю і оумолн Г Пс 36, 7 Син • умолить, упросить иргозіі: многыими молитвами оу моленъ • и оунштенъ БЫВЪ • отъ прѣподовьнддго МЖЖА Супр 530, 19-20 2. оумолитн с а, оумо- лкнъ выти парахаХеіогОаі сжалиться, смилостивиться зтііоѵаі зе, зіііоѵаі зе: ѣко сжднтъ г(оспод)ь людемъ своімь "То рдкѣхъ своТхъ оумолнт(ъ) сьь Пс 134, 14 Син; оулю- ленъ ьжді нд рдвы своьь Пс 89, 13 Син.— Зогр Мар Ас Сав Боян Син Евх Супр.— Ср. помолнтн, оумнлосрьднти СА оу м о л н т и Пс 4, 6; 29, 13 Син см. оуми- ЛИТН СА ОуЛЛОРИТИ, -рвк, -рншн сое. (18) апохтеі- ѵеіѵ, аѵсАісгхеіѵ, Ѳаѵатойѵ, тіцсорептОаі (!) умертвить, убить, погубить пзтгііі, гаЬиЬіІ, итоги: въдовіцьь і сірд оуморншьь * і прішельцд оувншьь Пс 93, 6 Син; ткоквк снловк • и твоимъ вожьствомъ звѣри СНА оу мори Супр 229, 13; ты рдзлнчьнынмн мжкдмн прѣштддше оуморитн льа Супр 254, 1; дзъ оуморж н оживьвк • н ннктоже кетъ нже оувѣжитъ ржкоу МОКИ Супр 263, 6-7 □ оумо- р и т и с а: и дроугъ дроугд іаджште сами са оуморнхомъ Супр 135, 23-24.— Син Супр — Ср. оумрьтвнтн, оулерьтнти оуллочити, -чж, -чншн сов. (2) Ррёхеіѵ смочить, увлажнить зтосіі: слъздли момш
оул\р постели; мовк оумочіж Пс б, 7 Син; теченнк кръвъиок отъ с(ва)тынхъ тѣлесъ нуъ нсхож- дааше • іакоже отъ множьства кръвънааго оумочити са ризамъ слоугамъ Супр 180, 1.— Ср. намочити, омочити оу м р ь -, оу м р ъ - см. также оумрѣ- ти ОуЛЛРЬТВИТИ, оумрьцівліж, оумрьтвиши сов. (29) [оумръ- Зогр (1) Мар (1) Ас (1) Син (5) Евх (7) Клоц (1) Хил (1); оумрт- Супр (1)] 1. Оаѵатоѵѵ, ѵехроѵѵ, апохтеіѵеіѵ; (оумрьці- веиъ те()ѵт|ха>с; нсполоу оумрьтвнти тщійіхѵгі лоіеіѵ) убить, умертвить пзтгііі, гаЬіі: прѣданн же вждете родителю і кратрыж • і родомь • і дроугы • оумрътвАТЬ отъ васъ Л 21,, 16 Зогр Мар Ас Сав; г(оспод)ъ... прізьрѣ... раздрѣшіті с(ы)иы оумръірвенъіуъ Пс 101, 21 Син; хотѣаше оумрьтвнти коусто- дивк Супр 472, 30; ісполоу оумрьтвівъше пометаахж на земи Супр 39, 7-8 • перен. уничтожить, подавить хпісіі, роігіі: раздроу- шилъ еси съмръть • і в’сіж колѣзнь оумрътвнлъ еси Евх 30а 9-10; просити милости оу теве • оуліръцівьшааго съмръть Евх 396 5 2. оу м р ь- твитн са спец. ѵехроѵсгОаі, ёаѵтоѵ тійё- ѵаі (!) подавить мирские желания, умерт- вить плоть итгіѵіт зе: разоумѣн же крѣпъко • отъ настоььціааго д’ие • пропинати тн са и оумрътвнтн (без са) в’семоу мироу Евх 896 22-23; тако стрьмь оумрьтвнвъ са самоуотыж • іако кесловесъиж нѣкакж н несамовольиж доушж имъі Супр 273, 12.— Зогр Мар Ас Сав Син Евх Клоц Супр Хил.— Ср. оуморнтн, оумрьти- ти ОуЛІРЬТВИіе, -иіа с (3) [оумрът- Ас (1) Супр(і)] теХеѵті), алоЗіохнс смерть, кончи- на зтгі, йтгіі: отіде въ еѣѵпетъ • и ь-Ь тоу до оумрътвнѣ нродова Мт 2, 15 Ас (до Йирьтиіа Сав, оумрътнѣ Боян); н по оумрътвнн ли хотЬауж за нь дръзовати • аште да ие вы въсталъ Супр 441, 22-23; по того оумрь- тви(і) • спѣшьиѣк вждетъ съі|гатн • троудъі же и гонеинга и вѣды • жже подъа за пра- вовѣрнк Супр 302, 4.— Ср. съмрьть, оумрь- тик ОуЛЛРЬТВѢТИ, -'как, -ѣкшн сое. (1) ѵех- робсгОаі умереть, погибнуть хетгіі: присАзи къ пльти моен оумрьтвѣвъшнн васъ дѣліа Супр 503, 29-30.— Ср. оумрѣтн ОуЛЛРЬТИТИ, оумрьціж, оумрьтишн сое. (4) [оумръ- Супр(1)] ѵехроѵѵ умертвить пзтгііі: гыеижшта съпаслъ • оумрьштеиы ожнвнлъ Супр 479, 30 о оу м р ь ці е и ъ в знач. прил. омертвевший, парализованный осЬгппІу: прншъдъ же и оумръ штено имы тѣло вьсе Супр 561, 26-27.—Супр 349, 9; 456, 6.—Ср. оуирьтвити, оуморнтн оул\р 0у ОуЛЛРЬТИКі, -иіа с (3) [оумръ- Боян (1)] теХеѵті), хоіцт|<тіс смерть, кончина зтгі, йтгіі: и отиде къ еѣоупетъ • н вѣ тоу до оумрътнѣ нродова Мт 2, 15 Боян Сав (до оумрътвнѣ Ас, 0 Зогр Мар); молн са кмоу • по оумрьтнн кго • погрети н вь немъ Супр 531, 29.— Ср. съмрьть, оумрьтвик ОѴЛЛРЫЦВеНИіе, -иіа с (4) [оуліръ- Супр (1)] ѵёхрохгіс 1. умерщвление; перен. уничтожение пзтгсепі; перен. гпісет: про- повѣднмъ оумрьштвеньк днгаволово Супр 479, 15 2. омертвение; паралич осіитгепі; осЬгппіі: раславѣ кмоу авьк тѣло • и прѣдаио вы прьвоуоумоу оумръштвению Супр 563, 23-24; кже оумрьштвеник оудъиок къ жнвотьиѣи възъвати силѣ Супр 249, 22-23.— Супр 561, 1.— Ср. мрьтвость, оумрьтик, оумрьтвик ОуЛЛРЫЦВЛИТИ, -гаіж, -гакшн несов. (5) [оумръцівлѣ- Син (1), оумръцівѣ- Евх (3), оумрьштвга- Супр (1)] {)аѵатоѵѵ, аяохтеіѵеіѵ, ѵехробѵ умерщвлять, убивать хаЬі)еТ, пзтг- соѵаі: в(о)же нашъ... оумръцівѣьь н жива • и ннзъвода въ адъ н възвода Евх 576 16-17; виетъ та • і оуліръцівѣетъ та Евх 50а 23-24 • перен. уничтожать, подавлять пісіі, ЬиЬй: днгаволъ сѣтоуктъ • грѣхъ оумрьштвіактъ са Супр 479, 20.— Пс 43, 23 Син; Евх 25а 14 оулѵрѣти, оумьрж, оумьреши [основа наст. вр. также оумър-, оумр-, оумер-, основа инф. также оумьрѣ-] сов. (>2ОО) теХеѵтаѵ, теХеі- оѵсгОаі, алоОѵцсгхеіѵ, аѵалаѵесгОаі, хоіцао- Оаі, алауореѵеіѵ (!), цетаХХасятеіѵ тоѵ $іоѵ; (оумрѣтн съ цѣмь аѵѵалоОѵцахеіѵ; ижждеіж оумьръ РіаОаѵпс) умереть; погибнуть гетгіі; гаЬупоиі: ие плачнте са нѣсть оумръла дѣвица • иъ съпитъ Л 8, 52 Зогр Мар Ас Сав; Мт 9, 24 Зогр Мар Ас Сав; нже зълословнтъ о(ть)- ца ли м(ате)рь • съмрътніж да оумьретъ Мт 15, 4 Зогр Мар; Мк 7, 10 Зогр Мар; доврѣе естъ еднномоу ч(ловѣ)коу оумьрѣтн за люди И 18, 14 Зогр Ас, оумрѣтн Сав (0 Мар); і акне оустръми са стадо все по крѣгоу въ море • і оулірѣшА Мт 8, 32 Зогр (нет Мар Ас Сав); аціе с нимъ оумрѣуомъ • с нимъ оживемъ 2 Тим 2, 11 Ен; не оумьрж нъ живъ кждж Пс 117, 17 Син; в(ог)ъ плътыж оумрѣтъ Клоц 126 6 (оусьпе Супр 448, 6); послоушан мене н пожьри богомъ • да ие гако зълодѣн зьлѣ оумьреши Супр 101, 15-16; оумеръшн же с(вА)тааго коиоиа женѣ чистѣн • и съ материіж кго * въ кдиомь грокѣ положи Т Супр 26, 7; кокмоу ноуждеіж оумьръшоу чловѣ- коу • нмеиемь толико лѣтъ нѣсн нзгоиатъ са Супр 136, 16-17; господь оставн съгрѣшеннк твок ие имашн оумрѣтн Супр 360, 27-28 □ оу м ь р ы н в знач. прил. и сущ. умерший, 24 Заказ 777 737
оудюу мертвый гетгеіу, тгіѵу: шдръжнмыіА нынѣ скръвніж • оумеръшадго рддн • твонліь м(н)л(осръ)днемь оутѣшн Евх 576 4; прино- симъ тевѣ • словесънжіж сніж слоужъкж • о оумеръшних’ь въ вѣрѣ (вр)атрѣхъ нашихъ Служ За 25', ДА ВНЖДЖ ч’то кмоу ОуСпѢкТЪ рДСПАТЫН н оумърън Супр 157, 28.— Зогр Мар Ас Сав Боян Ен Син Евх Служ Клоц Супр Хил.— Ср. нздъхнжтн, нзмрѣтн, погыбнжтн, оусънжтн ОуЛЛОуДИТИ, оумоуждж, оумоудншн сов. (1) Х<?оѵі^еіѵ задержаться, замешкаться гсіггеі; зе, грогбіѣ зе: дште лн да сълоучааше са нѣ оу кого оумоуднтн кмоу Супр 206, 7-8.— Ср. здмоуднтн, ЗАМЖДНТН ОуЛЛЪ, -а м (>100) 1. біаѵоіа, оѵѵеіббс, •уѵсоцп, ѵойс, фѵхп, (ропѵ, фрбѵтща, ЗобХтща (!), сгиолое (!); (вьсѣмь оумомь лроОѵцлх) мысль, помыслы тузі: вьзлювншн г(оспод)ѣ в(ог)а своего • всѣмъ сръд’цемь твоімь • і вьсеіж д(оу)шеіж своеіж * і всѣмь оумомь твоімь Мк 12, 30 Зогр (мыслыж Мар)' просвѣти оумъ его • ^(ва)тымь д(оу)х°мь твонліь Евх 236 3; іѵ оуме прдвъіА вѣры нспльненъ Супр 63, 27; се во нмѣаше льстнвън на оумѣ Супр 58, 11; рдспрострѣте оуво молж въі сд ваша оумъі Супр 498, 20; се во съплѣтдк оумъі наша • н творнтъ тѣлеси кд’номоу вытн вьсѣмъ Супр 423, 27 (съмыслы Клоц 96 7); въ нжже заповѢдь вьзнрАд влдженын • нд нево нмѣдше оумъ Супр 253, 13; архлг’гелъ же рдзоумѣвъ кононд... вьсѣмъ оумомъ прн- Тмъшь слово Супр 25, 10 2. ѵоѵс, Хоуіацбс, ёѵѵоіа, уѵсоцті; (сила н оумъ аі проаірёоеіс) разум, рассудок гогит, сЬарапі: тогда отвръ- зе імъ оумъ • да разоумѣіжтъ къннгы Л 24, 45 Зогр Мар Ас; днвно дѣло прѣходнтъ оумъ Супр 248, 19; протнвж силѣ н оумоу чловѣкомъ • нцѣльвд отъ врдчд приноситъ СА Супр 308, 6 3. уѵйцті, Хоуюцбс, трбпос мысль, замысел тузіепка, бтузі: не мозн оуво ннктоже зълд оумд имѣти вь севѣ Супр 421, 22 (зълъі мъіслі Клоц 86 13-14); нъ онъ кдндче прѣвы- ВААше въ зьлѣ оумѣ Супр 420, 7 (зълж волж імъі Клоц 8а 2) • образ мыслей зтузіепі: оврдтн оумъ отроковнцн Супр 25, 27; оузьрѣвъ... БрАТА веиьіАМННА... ВрАТА И КСТЬ- ствомь и оумомъ Супр 367, 29; оумлчн сн хоулолювнвъін оумъ Супр 395, 11 • собир. оі Хоуюцоі, оі біаХоуюцоі мысли тузіепку: в(о)же вѣдъі... мыслей нашихъ оумъ Евх 24а 10; дкы съсждъі глнннъі • тьлѣннн оумд СЪВрЪш’шАА СА сътъретъ Супр 336, 10 4. ѵоѵс смысл, значение зтузі, ѵугпат: бѣдно во рдзоумѣтн • въ повѣсти пнсменьнѣн леждн оумъ Супр 345, 19 ♦ вез оумд а) алХ.а>с, ахаіра>с, афрбѵох безрассудно,. 738 оумъ неблагоразумно пегогшппё, пезтузіпё: да не вез оумд ндскАчетъ нд вьсе кже видитъ Супр 497, 15; да н ты възлюбншн кжже вьзнендвндѣ вез оумд Супр 395, 13 б) еіхі), цаттіѵ зря, напрасно тагпё, хЬуІеспё: дште во и тьмамъ ПрАВЬДЪІ тн пдмдтнви ксмъ зълоу • вьсе то вез оумд и вътъште Супр 424, 6 (въ соуе Клоц 96 16-17); вез оумд гнѣвдкте са на ліладеннштд Супр 325, 12 (ашютъ Клоц 1а 6) в) абіхю$ несправедливо, без основания пергаѵет, Ьегбйѵобпё: вез оумд іж проклд Супр 346, 2-3; кдннѣмь оумомь бцофрбѵох;, цф уѵсоцід единодушно (есіпотузіпё: гакоже жи- ХОмъ кд’ноіж д(оу)шеіж • и кдннѣмь оулюмь Супр 7 2, / /;оумъ погоувнтн, нзгоувнти ё|іотасгОаі, ё^іотаоОаі та>ѵ <рреѵа>ѵ; (оумд не погоувнтн т] той ѵоб^ ойсгіа; не погоувн оумд от>х ё^ёсгтті т) біаѵоіа) лишиться разума, потерять рассудок Ьуі Ьег зеЬе; гезііеі: гакоже отъ страул оум’ погоувнтн дн’тоупдтоу Супр 110, 19 20; сънд же толнко прнкліыаше • клнкоже тъчыж оумд не погоувнтн • вессьннкмъ Супр 274, 25; нѣсмъ оумд нзгоувнлъ Супр 149, 29; въ свои оумъ прнтн, нд оумъ НАНТН, ВЪ оумѣ БЫТИ, ОуМЪ СЪВЬрАТН ёѵ ёаѵтф уіуѵест&аі придти в себя, опомнить- ся ѵгратаіоѵаі зе, ргі)іт к зоЬё: въ свои оумъ прншъдъ отъ свовожденыа вѣсовьскд Супр 560, 12; ѣко съмѣрнтъ са емоу тѣло • і нд оумъ ндндетъ Евх 38а 24; вывъше же въ оумѣ свокмъ • въстдвъше прнпадошА каіжште сд Супр 39, 12; съверѣтд оумъ и помднѣтд сд Супр 212, 25; на оумъ възати, нд оумѣ сн положити ёѵ ѵф ХацЗаѵеіѵ, то оѵѵеіббс аѵаугуѵахтхеіѵ обдумать, обратить внима- ние ротузіеі, ѵгіі па ѵёсіоті: нн въівъшддго кмоу отъ волѣзнн нцѣленьга на оумъ възьмъ Супр 563, 17; видѣвъ же вьсе то н нд оумѣ сн положивъ Супр 426, 25-26; рдздѣліатн, дѣлити оумъ це(5іі;есг&аі тоѵ лоуіадбѵ колебаться, сомневаться ѵаЬаі: (раз)дѣлаик- штемъ оумъ свои к(ъ) ко(нм)ъ естъ лѣпо прнБлнждтн са Зогр-лл 26 3; прѣждсактъ мд дѣло • дѣлитъ мн са оумъ Супр 343, 30; раскольнын оумъ см. раскольнъ. — Зогр Мар Ас Евх Клоц Супр Рыл Хил Зогр-лл.— Ср. доушд, мысль, мышлкннк, разоумъ, съмыслъ; вез оума ср. ашоуть, въ соук, слыти, тоунк; везоуман ОуЛЛЪВеНИІб, -ніа с (2) [-ліьв- Сав (2)] греч. нет омовение, умывание итуіі: (нд >Омьвеніе ногѴ • ева(н)г(елне) • іѵт(ъ) ніѵ(а)на Сав 986 17.— Сав 99а 9.— Ср. омъвеннк, оумываннк оу м ъ в е н ъ см. оумытн ОуЛЛЪНОЖАТИ, -аіж, -акшн несов. (2) 1. без. доп. ллтуббѵесгбаі размножаться,
оулѵь множиться тпогіі зе: рдстнте н оуллнождите и нспльинте земыж Супр 420, 21 (Быт 1, 28) 2. кого, чьто поХѵахоеіѵ переоценивать, слишком ценить ѵузоко сепіі, ргесепоѵак: ты вперъ ддъскы... зьлѣ оумнождкшн Супр 335, 15-16.— Ср. мъножнтн ОуЛЛЪНОЖбНИІб, -ніа с (10) [оумнож- Сав (2) Ас (2) Зогр-пал (1) Син (1)] то лЛгіОг:ѵОтіѵаі, ллт|0о<; умножение, увеличе- ние гогтпогепі, гохЬо)пёпі: за оумъноженне кездконмѣ • іслкнетъ лювъі мъногыхъ Мт 24, 12 Мар Зогр-пал Ас (2) Сав (2) (0 Зогр); не полмаініа оумиожеиьѣ милости твоеьь Пс 105, 7 Син; еже тн вѣуомъ длъжъии сътво- рнтн... за оумъиожеиие грѣхъ ндшнхъ Служ 2а 6.— Пс 93, 19 Син; Пс 105, 45 Син ОуЛѴЬНОЖИТИ, -жж, -жншн сов. (39) [-множ- Син Евх (2) Супр (4); -мьнож- Син] якт]-&бѵеіѵ, пкеоѵа^еіѵ, покѵсореіѵ умно- жить, увеличить, преумножить гохтпохік: оумъиожілъ есі мі'лостн своеіА в(о)же Пс 35, 8 Син; потѣннѣ нхъ оумъножн Евх 156 15-16 □ оумъножнтн са пкт)0г>ѵесг0аі, аѵ^а- ѵеіѵ умножиться гогтпогіі; зе: скръь-і сръдъцд моего [е] оумножнніА сіа Пс 24, 17 Син; г(оспод)і чьто СІА оумьножнніА сътжждіжціе мі Пс 3, 2 Син; Евх 75а 20; благослови са ма- Н АС тырь • и оумножншА са дроужннд при строи- тельствѣ кго Супр 285, 25-26.— Син Евх Супр ОуЛѴЫВАЛЬНИЦА, а ж (4) ѵіпт'пр сосуд для омовения, умывания итуѵасііо: по томь же волнѣ водж въ оумывдльинцж • I НАЧАТЪ оумывдтн нозѣ оучеинкомъ И 13, 5 Зогр Мар Ас Сав ОуЛѴЫВАНИІв, -нв с (1) греч. нет омове- ние птуѵапі: о оумывдинн Мар 133а 17.— Ср. крьціеннк, омъвеннк, оумъвеннк ОуЛѴЪІВАТИ, -діж, -акшн несов. (11) ѵілтеіѵ омывать, умывать туі, итуѵаі: вы длъжьнн есте дроугъ дроугоу • оумывдтн нозѣ И 13, 14 Зогр Мар Ас Сав; рьци мн кто волнн • оумывдА лн нозѣ • нлн онъ кмоуже оумывддтъ нозѣ Супр 303, 19 и 20.— Мк 7, 3 Зогр; И 13, 5 Зогр Мар Ас Сав.— Ср. мытн, ОМЫВАТИ ОуЛІЪІСЛИТИ, оумышліж, оумыслншн сов. (5) 1. ёѵОѵцеісгОаі, Хоуі7;есгОаі, ёѵѵоеіѵ замыслить, задумать пзтузііі; зі, роітоиС йтузі: се же емоу оумышльшоу * се дн(ь)к(е)лъ г(осподь)нь вь сьнѣ ѣвн са емоу Мт 1, 20 Ас (съмышльшю Сав Боян, 0 Зогр Мар); не- прдвьдж оумыслі іазыкъ твоі Пс 51, 4 Син; КДКО оуво оумыслнлн БЫША • НД КОНЬЦА вьселеныА тештн Супр 442, 23 2. Хоуі^есгНаі понять, осознать ротузіеі, росЬоріІ: сдтор- оумь Оу нннъ же много лсждръство въспрннмъ • оумыслн въ прдвьдж ВКО МЖЖЬ ТЪ * ЛЛЛЬЧАЛНВЖ жнзнь кетъ овыклъ Супр 204, 13-14.— Евх 37а 1.— Ср. възнепьціевдтн, помыслити, размыслити, съмыслнти ОуЛѴЫТИ, оумънж, оумыкшн сов. (67) ѵілтеіѵ, ѵіптесгОаі, апоѵіптесгОаі умыть, омыть, вымыть, помыть птуС: г(лдго)лд емоу петръ • не оумыешн моею ногоу въ вѣкъ • отъвѣштд емоу н(соу)с(ъ) • дште не оумънж теке • не імдшн части съ мноіж И 13, 8 Зогр Мар Сав (омыешн... оумънж Ас); възвеселітъ сіа прдведьнікъ егдд вндітъ месть • ржцѣ своі оумыетъ во кръві грѣшьнікд Пс 57,11 Син; они же оумывше кмоу нозѣ * н хл'^ь"ь прѣд’ложнвше молвлуж и въкоуснтн Супр 523, 22-23 • оумытн ржцѣ (обряд как свиде- тельство невиновности своей или другого); прнімъ водж оумы ржцѣ прѣдъ ндродомь • г(лдго)ла неповнннъ есмь • отъ кръве сего прдвьдьннкд Мт 27, 24 Зогр Мар Ас Сав; і' рѣ\ъ оуво въсоуе опрдвьднхъ еръдьце мое • Т оумыхъ въ неповінъныхъ ржцѣ моі Пс 72, 13 Син о оумытн са ѵіптесгОаі омыться шпуі зе: ідн оумы са * въ кжпѣлн снлоудмьсцѣ И 9, 7 Зогр Ас, оумын са Мар; замдзавы елнндмн і вреннемь (г. е. очн) • слѣпоумоу рождьшю СА • I посълдвъ н оумытъ СА Евх 33а 6 о не оумъвенъ аѵіптос неумытый, немытый петуСу: не оумъвендмд ржкдмд Ѣдатъ хл'кЕ'ь Мк 7, 5 Зогр Мар.— Зогр Мар Ас Сав Син Евх Клоц Супр.— Ср. нзмыти, омыти, покжпдтн СуЛІЪІШЛІАИ, -вв м (2) ёпіѵоіа, ла- ѵоѵруеѵца помысел; умысел хатёг, йтузі; оЬтузІ: не прѣдълдгдн мн змнТнъ оумышлвн * н днвволь Супр 102, 9; вѣроуіж вогоу... Тзвдвьвіжштд {вм. -штоу) ЛЛА ОТЪ вьсѣхъ зълъінхъ твоихъ оумышлвн Супр 4, 21-22.— Ср. прнмышлкннк, промыслъ, промышлвн, промышлкннк, оумышлкннк, къзиь оулі’ышліениіе, -нв с (5) 1. ёѵѵоіа мысль, помышление ротузіепі, тузіепка: нже оумышленннмъ кднѣмъ водж нд вино прѣтворн Супр 344, 20 2. ёпіѵоіа, цпхаѵп помысел, умысел, замысел хатёг, оЬтузІ, парасі: кдномоу тъчыж оврдзоу остати нмъ • нд оу мышленьи с(ъ)п(д)сенью • оувѣдѣшА родд своего • влъшьвнжіж хытрость Супр 567, 2-3; ДАЖДЪ кмоу побѣдити вьса оумышленнв • вже творитъ нд нь Супр 226, 7.— Супр 87, 9; 89, 1-2.— Ср. прнмышлкннк, промыслъ, промышлвн, промышлкннк, оумышлвн, къзиь ОуЛЛЬНИТН, оумьніж, оумьнншн сов. (1) ёХасптоѵѵ уменьшить исіпіі тепзіт: оумь- нілъ і есі маломъ чімъ отъ днг(е)лъ • елдвоіж и честыж вѣньчдлъ и есі Пс 8, 6 Син 739
оумь ОуЛѴЬНЪ, -ъіи прил. (3) ттіе біаѵоіас умственный, ума род. тузіі род., гохшпоѵу: елнкж мн подлей силж оум’ижю н тѣле(сн)жю Рыл 7ба 2; оумьиыи зракъ • длъгынмъ трьпѣинкмъ очнштда Супр 289, 2; оупоивъ ие дастъ • оумъноуоумоу очеси сквозѣ про- лиіавъшнн са иа йемь тьмѣ прозьрѣтн Супр 339, 16-17.— Ср. мысльиъ оу м ь р - см. оумрѣтн ОуЛіѢСИТИ, оумѣшж, оумѣснши сов. (1) цсЛасгсгегѵ смесить (тесто) зтізіі (іёхіо): кдннъ улѣкъ сѣюштн на сенѣ • ие кгоже жръивн съмлѢша • н ржцѣ оумѣснста н огнь съвръши Супр 393, 30 ОШАЛѢТИ, сумѣю, сумѣвши несов. (25) 1. еібёѵаі, угуѵсосгхегѵ; (тъчьио имъ оумѣььн уытрьць аѵті'техѵос) уметь, мочь, быть в состоянии шпёі, Ьуі 8 Іо: аште оуво въі зьли сжште • сумѣете • дддньѣ влагаа даатн чадомъ вашимъ Л 11, 13 Зогр Мар Ас Сав; Мт 7, 11 Зогр Мар; вьиѣшьиын (!) уытрьцн рьвьиоуютъ тъчьио нмъ оумѣюштн- имъ уытрьцемъ Зогр-лл 2а 13 2. еібёѵаі, угуѵсосгхеіѵ знать ѵёсіёі, хпаі: оврѣте іа пакъі съпашта * вѣашете во імъ очи таготьиѢ • і ие оумѣауж чьто внша отъвѣшталн емоу Мк 14, 40 Зогр Мар; ие сумѣвъ ин съвѣмь • чьто ты г(лаго)лешн Мк 14, 68 Зогр Мар □ сумѣти къннгы см. къннгы.— Зогр Мар Ас Сав Евх Супр Зогр-лл.— Ср. вѣдѣтн, раз сумѣти ОуМАКНЖТИ, -иж, -иеши сов. (1) апаХѵѵе- абаі обмякнуть, стать мягким хтёкпоиі; перен.: сумьькижшіА словеса іуъ паче олѣа * и та сжтъ стрѣлы Пс 54, 22 Син ОуЛЛАЧИТИ, -чж, -чншн сов. (2) Хѵегѵ смягчить, умягчить хтёксіі: чловѣкъ... аште ли къ вогоу съгрѣшнтъ кто молитъ са за йь • да оиъ строупъ ии молитва оудовь оуліАчнт’ Супр 407, 16 • перен. хока^егѵ смягчить обтёксіі: внждъ ка несытжю лювьве • тн ОуМАЧН сн усулолюкивын сумъ Супр 395, 10-11.--Ср. ОМАЧИТН, ОТЪЛЛАЧНТН ОуМЙІДРИТИ, оуліждрю или оумжждрю, оуліждрншн сов. (8) [оумодрн- Син (1)] сгосрі- ^егѵ, сгсосрроѵі^егѵ умудрить, сделать разум- ный, мудрым исіпіі тоисігут, сіаі тоисігозі: постави і г(оспод)а • домоу своемоу... да насучитъ къніаыа его ѣко самъ сіа • и стдрьцьь его оумодрітъ (!) Пс 104, 22 Син; оумждри и вьзатн цінтъ вѣры Евх 94а 5; оумждрн ліа мждростню твокю Супр 103, 14-15 ; кто оумжд- ривын вы Супр 321, 2 о оу мж др нт н са фроѵеіѵ стать мудрым хтоиоігеі: разоумѣіте везоумьип въ людеуъ • і коуп когда оумждріте сіа Пс 93, 8 Син.— Пс 118, 98 Син; Евх 95а 1; Супр 175, 24 740 оуни ОуЛЛЖДРІАТИ, -гаю, -іакшн несов. (1) 00- фі^еіѵ умудрять, делать разумным, мудрым сіпіі тоисігут: съвѣдѣиъе г(осподь)ие вѣръно оумждрѣіл ліладеиъціА Пс 18, 8 Син ОуЛЛЖЧИТИ, -чж, -чншн сов. (6) [оучі (!) Син (1)] 1. ѵлотасгсгегѵ, баца^еіѵ укротить, покорить росітапіі, хкгоііі: ннктоже ие мо- жааше его съвАзатн... і ннктоже его ие можааше оуліжчнтн Мк 5, 4 Зогр Мар; в(ог)ъ даіА мъсті мъиѣ • и оучі (! вм. оуллжчн) лиді моіа подъ міа Пс 17, 48 Син 2. тѵраѵѵеіѵ, тіцсореіѵ, хатапіѵегѵ замучить, уморить хтисіі, итисіі: шъдъше на онж страиж възиштате прѣдъ градомъ • кокго савнна именемъ • кръстніаиа сжшта • оуллжчеиа мжкдми Супр 151, 22.— Супр 460, 7 и 8-9 оу и - см. также юи- оуиекытнвъ Клоц За 3 см. оу2 и выти ОуЙИИ и ОуиѢИ прил. сравн. ст. (23) [с оунк Мар (1) Ас (1) Сав (2) Супр (5) Зогр-лл (1); оуиѣк Мар (4) Ас (3) Сав (1) Клоц (1)] ректі'соѵ, хреісгсгсоѵ, біеѵеухсоѵ; (оунк біссфёреі) лучший Іерзі: ин сице рачи оуйин выти Супр 414, 1 (лоучін Клоц 5а 36); сн’і... силою тъчеиъ вьсѣуъ свонуъ • суйьше Супр 84, 29; і до послоушаньѣ суиѣе дара клаго Клоц За 1 о оунк, оуиѣк кстъ в знач. сказ. оѵцфёреі, лѵоітелеі лучше )е Іёре: оуиѣе естъ еднномоу чл(овѣ)коу оумьрѣтн за люді И 18, 14 Ас Сав (доврѣе естъ Зогр Мар); оуйе ко кстъ паче юиынмъ въ словесехъ когоиосьиынхъ оучитель • присно поюштемъ • чистъ имѣти сумъ Супр 403, 27.— Мар Ас Сав Клоц Супр Зогр-лл.— Ср. докръ (доврѣн), лоучин, соулии оу и и с т и см. оуиьзижтн ОуНИТИ, оуию, оуиншн несов. (1) ОёХеіѵ предпочитать сіаѵаі ргесіпозі: въжнзаютъ са • своимъ жегомн огйемъ • оуиАтъ ко да кыша огйемъ изгорѣли Супр 435, 12-13 оуничижнти, -жж, -жншн сов. (2) греч. нет уничтожить, свести на нет хпісіі: съкроушнлъ еси главж в’сеьь іа за • и оуинчнжилъ еси силж еьь Евх 286 9.— Евх 286 17.— Ср. оуинчьжнтн оу и и ч и т и Пс 107, 14 Син см. оуинчьжнтн ОуНИЧЬЖАТИ, -аю, -акшн несов. (2) ё|оѵОеѵегѵ унижать роЬгсІаІ: рече же і къ етеромъ • иадѣюште імъ са на са • ѣко сжтъ правьдьинцн • і оуинчьжаюштемъ • прочАіА прнтъчж сью Л 18, 9 Зогр, оуинчъ- жаюціемъ Мар.— Ср. иекрѣцін оуничьжениіе, -ніа с (8) 1. ёВоѵбёѵохн$ уничижение, унижение ороѵгхепі, роіира: о оуинчьжеинн нродовѣ Мар 77а 27 {нет Зогр); излъѣ сіа оуиічьжеиье иа къніаьіа іуъ Пс 106, 40 Син 2. ё|оѵбёѵсоца, ё|оѵбёѵтща то,
оуни что презирают, чем пренебрегаю! іо, сіт зе ороѵгЬиі'е, Ьегсеппа ѵёс: азъ ж-е-смъ чръвъ і не чл(овѣ)къ • поношенье чл(овѣ)- комъ • і оунічъженъе людемъ Пс 21, 7 Син • то, что будет уничтожено іо, со та Ьуі хпісепо: оунічьженіѣ кжджтъ лѣта іхъ • ютро ѣко трѣвд рпмоіджтъ 77с 89, 5 Син.— Пс 30, 19; 118, 22; 123, 3 и 4 Син оуничьжити, -жж, -жншн сое. (21) [оунічьчьж- (!) Син (1); оуннчн- (!) Син (1); оучіч- (!) Син (1); оучьж- (!) Син (1)] ё^ог>- беѵоѵѵ, ё^огібеѵеіѵ унизить, уничижить уст. ороѵгЬпоиі, роЬгсІпоиі: како есть полно О с(ы)нѣ Ч (ЛОвѢчь) СцѢмь • ДА много по- страждетъ • і оуннчьжАТЪ і Мк 9, 12 Зогр Мар; не вьннмдн докротѣ • нн высотѣ въздрастд кго • іако оуннч’жнхъ кго Супр 546, 12 13 • уничтожить, свести на нет хпісіі: о нмені твоемъ оунічъжнмъ въстдіжцііаіа на ны Пс 43, 6 Син; Г тъ оуннчьжітъ сътжждіж- цнаіа намъ Пс 59, 14 Син о оуннчьженъ в знач. прил. ё^осбеѵсоцёѵос презренный, заслуживающий презрения, унижения ороѵггепіЬобпу: юноша азъ есмь Г оуннчьженъ Пс 118, 141 Син; оунічъженъ естъ прѣдъ німъ лжкдвон Пс 14, 4 Син.— Зогр Мар Син Супр.— Ср. погоувнтн, прокоуднтн оуннчьчьжнтн Пс 51, 8 Син см. оуннчь- жнтн ОуНЪІйАЬЛ, -іаи прич.-прил. (1) о ёѵ оА.і- уогрѵхщ унылый; удрученный, подавленный таіошузіпу, зкіісепу; осЬаЫу: г(оспод)і к(о)же нашъ... в’сѣмъ оунывдіжціннмъ ЗДСТЖП- ленне сы * шдръжнмыіА нынѣ скръвніж * оумеръшддго рддн Евх 516 2.— Ср. оунылъ ОуНЪІЛЪ, -ын прил. (3) раОсцо^, ррОнрб- терос; малодушный; слабовольный, вялый, равнодушный таіошузіпу, зкк’сепу; осЬаЫу: оунылъ прѣдьложеньемь • слабъ волеіж Рыл 2аа 13; пп понеже постъ мнмошълъ • оунылы кыша Супр 494, 15 • перен. хака\л<хк}ос, жалкий, презренный иЬоЬу: стрдстьннкъ Христовъ рече • Окагане н оуныле • н вездконню дѣлателю Супр 61, 16.— Ср. оунывдіА ОуНЪІНИге, -ніа с (5) ахт]біа, аОгіціа подавленность, тоска зкІІсепозі, осЬаЫозі: вьздрѣмд д(оу)ша моѣ отъ оуныннѣ Пс 118, 28 Син; пакы ндлдгдетъ тн оунынне • много прнлежьно Евх 88а 23; в’сегдд оуво тамо оукогын въ оунынн-н ДрАуЛЬСТвѢ КЫВДДТЪ Супр 491, 15.— Супр 492, 20; 493, 1,— Ср. печдль, тжгд, оунынкннк ОуНЪІНгеНИге, -ніа с (1) ахт]біа подавлен- ность, тоска зкіезіозі, осйаЫозі: нднвАште же прѣдъ сънъмъ молитвы творіаше • н къннгы почнтддше • то ко кмоу кѣаше тъчыж оуныненню въсхлаштенню (! вм. въсхлдштеннк) оупл оу Супр 274, 29.— Ср. печаль, тжгд, оуныннк ОуНЫТИ, оуныіж, оуныкшн сов. (3) ахцбіаѵ, ррОгіцеіѵ пасть духом, впасть в уныние осЬаЬпоиі; хтаіотузіпёі: егдд оуны ср(ь)- д(ь)це мое нд каменъ възнесе міа 77с 60, 3 Син; молитва ніціаго егдд оуныетъ прѣдъ г(осподе)мъ 77с 101, 1 Син; егдд оуныемъ • ні сученье намъ польза творітъ • ні казанье Клоц 56 20 (кгда лѣннмъ са Супр 414, 30) ОуНЬЗНЖТИ, оуньзнж, оуньзнешн или ОуНИ СТИ, оуньзж, оуньзешн сое. (2) ёцлтіуѵѵсг&аі вонзиться, пронзить ргопікпоиі: ѣко стрѣлы твоіа оуньзж мнѣ 77с 31, 3 Син; оунъзж въ мнѣ Евх 16а 4.— Ср. въннстн, вънознтн оу н ь ш е см. оуннн ОуНЫИИИНА, -ы ж (1) то хреіааоѵ лучшее Іерзі ѵёс, ІерзГ зігапка; ты чловѣкы некесьныА показа • ты земыж невесе свѣт’лѣншж сьтворн • ты вьсе на оуньшнТнж прѣставн Супр 506, 1.— Ср. нзоуньшнна, лоучнн (лоучьшдіа с мн.) оу н к см. оуннн Оу ОБИ ДѢТИ, оуокнждж, оуокндншн сов. (1) огіхофаѵтеіѵ нанести ущерб (материаль- ный) озісііі: н аціе есмъ кого чімъ оуошдѣлъ • възвраштж седморіцеіж Л 19, 8 Ас (окндѣлъ Зогр Мар).— Ср. овндѣтн, прѣокндѣтн ОТОБРАЗИТИ, -ажж, -азншн сов. (1) цор- сроѵѵ образовать, создать ѵуіѵогіі: оуокрдзн вь немь довродѣаннѣ * істнн’но творнтн • а не оугожденнѣ ч(ловѣ)комъ Евх 946 6.— Ср. въокрдзнтн ОуОРЖЖИТИ, оуоржжж, оуоржжншн сов. (2) аѵОолХі^еіѵ вооружить огЬгорі: на дрьжж- штаго съмрьть • оуоржжі съмрьть * покѣждъ- шааго троудн Клоц 106 2 □ оуоржжнтн с а хаОолХі^еоОаі вооружиться огЬго)іі зе: егдд крѣпъкы оуоржжь са ХРЛН,І'І"Ь сбои дворъ • вь мирѣ сжтъ нмѣннѣ его Л 11, 21 Мар (въоржжь са Зогр).— Ср. въоржжнтн ОуПЛСТИ1, оупддж, оупддешн сов. (2) алорреісгОаі, вар. алолілтеіѵ опасть, упасть зрасіпоиі: ліст(ъ) его не оупадетъ Пс 1, 3 Син; Супр 352, 21-28.— Ср. отъпастн, пасти1, съпастн2 ОуПЛСТИ2, оупдсж, оупдсешн сов. (10) лощаіѵеіѵ 1. уберечь, сохранить, соблюсти исЬгапіі, оЫісІаі: не теве ко нзідетъ вождъ • иже оу пасетъ люді своіа н(здран)лѣ Мт 2, 6 Ас Сав (0 Зогр Мар); оупдеі іа въ незъловд (! вм. незълокѣ) еръдьцд своего Пс 11, 12 Син 9 ош^еіѵ спасти зразіі: вьнегда воскръс- нетъ нд еждъ к(ог)ъ • дд оупдеетъ вьсіа кротъкыіА землі 77с 15, 10 Син 2. прокормить (на пастбище; сов. к пасти2) паразі, пазуііі: ѣко овьціа въ адѣ положены сжтъ • съмрътъ оупасетъ іа Пс 48, 15 Син о оупастн са 741
оупл лощаіѵеаваі прокормиться (на пастбище; сов. к пдстн2 са) пазуііі зе: насели землвк Т ОуПАСЕШН СІА ВЪ КОГАТЬСТВІ ЕІА Пс 36, 3 Син 3. подчинить, овладеть; управить уст. росі гоЬіІ зі, оѵіасіпоиі: оупдсеші іа пдліцевк желізновк Пс 2, 9 Син.— Пс 27, 9; 47, 15 Син; Рыл 5аа 24.— Ср. съпастн1 ОуіІЛІДТИ, -авк, -акшн несов. (1) реОѵсг- хеіѵ поить параіеі: оуластілъ есі оліемъ ГЛДВЖ МОВК • И ЧІША твоі оупдівкшті МІА коль дръждвънд вегъ Пс 22, 5 Син.— Ср. ндпдатн оу П В А - СМ. ОуПЪВД- «уПбПбЛИТН, -лвк, -лиши сов. (1) тесрробѵ испепелить обгаііі ѵ рореі: вндіуъ дыма нж неа до нын’ѣшьнаго въсхОдашта • н земвк огнемъ оупепеленж Супр 128, 21 «У ПИВАТИ СА, -авк са, -акшн са несов. (2) цеОѵахесг&аі напиваться (допьяна) орёіеі зе: ндчьнетъ вити рдвы • і рдвынА • істн же і пити • і оупивдтн са Л 12, 45 Зогр Мар «У ПИТИ СА, оупивк са, оупнкшн са и оупьвк са, оупькшн са сое. (8) [оувпнет’ (!) Евх (1)] це'&йохесг&аі, цеОѵесг&аі, ліѵеіѵ напиться (допьяна) оріі зе: всікъ ч(ловѣ)къ пріжде докрое вино ддетъ • і егдд оупьвктъ са тдчдее И 2, 10 Зогр Мар, оупівктъ са Ас; оупнвктъ сіа отъ овіліі домоу твоего Пс 35, 9 Син; аціе к’то заклинаетъ кого с(ва)тыми • толн оупив’ са оклюетъ • ктн денъ дд постнт’ са о улів('Ь) о воді Евх 105а 18; дціе которъи п(о)пъ • лн прнчетьннкъ оукпнет’ (!) са Евх 104а 21 * перен.; кгдд нджтъ и оупнвктъ са отъ лѵккъ Супр 267, 22; они вина не въкоуснвъше • здвнстнвк оупнвъше са зъівддуж Супр 398, 26-27.— Евх 104а 21 «уПИТИІб, -на с (2) [оувнтн (!) Супр (1)] р.ё’От) опьянение орііозі: отъ оупнтна не могжтъ нтн въ домъі своа • понеже много ежтъ ПИЛИ ВЪСЛАДНВЪШЕ сн виномъ Супр 267, 12; тімн оувнтн (! вм. тімъ оупнтнкмь) оувонцъ н достоннъіа сьмрьтн не оувнвдкте Супр 397, 30.— Ср. пнаньствнк, пнаньство оупитѣнъ, -ъін прич.-прил. (13) [оувн- пнтінъ (!) Сав (1)] оітегітбе откормленный (о скоте) ѵукппепу: здкълд о(ть)ць твоі • тельць оупнтінъі Л 15, 27 Зогр Мар Ас Сав; здклд емоу тельць оувнпнтінъі (!) Л 15, 30 Сав (питомъі Зогр Мар Ас) □оупнтінда с мн. в знач. сущ. та ептюта скот, откормлен- ный на убой кггппу сІоЬуІек: се овідъ мои оуготовдуъ • ЮНЬЦН МОИ И оупитіндд НСКОЛЕНА н вьсі готова Мт 22, 4 Мар Ас (0 Зогр); Евх 106а 18-19-—Л 15, 23 Зогр Мар Ас Сав; Евх 906 21.— Ср. питомъ оуплъчнтн са Пс 26, 3 Син см. въплъ- читн оупр «УПОДОБИТИ, -КЛІЖ, -вншн сов. (46) 1. оцоі- оѵѵ уподобить, приравнять, сравнить ргі- росІоЬпіІ, ргігоѵпаі: комоу оуподовлвк ч(лові)- кы родд сего • і комоу ежтъ подовьнн Л 7, 31 Зогр Мар □ оуподовнти са броіоѵ- сг&аі, ёѵббесг&аі уподобиться, стать подоб- ный зіаі зе росІоЬпуш: тъгда оуподоки са ц(іса)р(ь)с(тв)не Н(6В6СЬ)СКО6 • і дѣвъ Мт 25, 1 Зогр, Ас 121аа 21, Сав (2), Ен 36а 18, оуподовнтъ са Мар Ас 85ба 6-7, Супр 368, 25; оуподокнуъ сіа нсіасъіті поустыніі Пс 101, 7 Син; оуподовнвъ са змні прільсти вк Супр 9, 15 □ оуподоклкнъ в знач. прил. ёоіхебе подобный робоЬпу: дръзо кетъ днаволемъ оустомъ оуподовькнд нміти кіед Супр 381, 1 2. хайшраі^еіѵ украсить, убрать иргаѵіі; огсІоЫІ, окгазііі: ч(лові)кд не тъкъмо свонмь оврдзомъ • съмыслъныли» • I словесънъімь • рдзлнчьно оукрдшъ • НЪ И власъ многордзлнчьі • оуподовль Евх 86 11; (т)воі цнркънді тврьдь за(ш)чіті нън г(оспод)і • вкже есі окрдзъмь своімь оуподовілъ Киев 46 18-19 3. а^юйѵ удостоить исіпіі Ьосіпут: моштенъ кетъ отъ ликкъ твоихъ соуктънъіихъ ИЗБАВИТИ МЕне • и вічьноуоумоу цісдрьствіі оуподовнти ма Супр 153, 16.— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Киев Евх Супр Хил.— Ср. съподовнтн, оурдвьннтн са; оуподовлкнъ ср. подовьнъ ОуіІОДОБЛІАТИ СА, -авк са, -акши са не- сов. (1) ё^ороюѵсг&аі уподобляться, стано- виться подобным зіаѵаі зе робоЬпут: Окрдзъмь оуво КЪ п’шЕННЦН ОуПОДОБЛІА СА Хил 2аа 17-18 «УПОИТИ, суповъ, оупоншн сое. (4) 1. це0йа- хегѵ напоить, оросить парорі: посітілъ есі ЗЕМЛІА и оупон вк оумножілъ ЕСІ ОВОГАТІТІ № Пс 64, 10 Син 2. ёхцеййахеіѵ напоить, опоить оріі: дціе к’то дроугд своего оупоитъ до ржгд Евх 104а 24; оупоилъ еси • в’са ненд- видАфАіА тевѣ Евх 426 15-16 • перен.'. оумы во нуъ прільштЕнна • мечъ тъштанню (! вм. мьчьтднню) • оупонвъ Супр 339, 16.— Ср. НАПОИТИ оупокрнтъ Мт 6, 16 Ас см. ѵпокрнтъ оупостдсь Евх 86а 19 см. ѵпостась «УПРЛВИТИ, -влвк, -вншн сое. (15) 1. еѵо- боііѵ, біхаюйѵ выровнять, подготовить (путь); перен. провести, направить (по пря- мому пути, по пути справедливости, правед- ности иргаѵіі, згоѵпаі (сезіи); перен. иѵёзі (па зргаѵпои сезіи, зргаѵпут зтёгет): оупрдвнтъ тн господь пжть твои прідь токовъ Супр 191, 30; ты во осватн оврдзъ отрокд СВОКГО ЗАКЛАНА ВЕ ЗЪЛОВЫ А ВЕЛА • И ОупрдВИ НА высотж Супр 232, 9 о оупрдвлкнъ в знач. прил. ех'йетос; подготовленный, год- 742
оупр иый грйзоЬііу: ннкътоже възложь ржкы своеіА нд рало • і зьрл вьспать • оуправленъ естъ въ ц(ѣсд)р(ь)с(твн)н к(о)жін Л 9, 62 Зогр Мар Ас Сав, Евх 91а 9-10; оупрдвькнъ кждетъ Супр 546, 29 2. перен. хатордоѵѵ (правильно) сделать (хргаѵпё) исіпіі: въз- дръжаннк же кез’... сьмѣреннга оуправнтн са не можетъ Супр 279, 24-25 • (не оупрдвнвъ абіорОсптос) исправить, выправить паргаѵіі: іако разоумѣ тдкожде прѣкывдтн кмоу не оуправнвъшоу зьлн тоа Супр 188, 21.— Супр 171, 14; 380, 25; 371, 9 и 17 (2). - Ср. нспрдвнтн, ндпрдвнтн ОуіІРАКЛІАТИ, -іаіж, -гакшн сов. (2) 1. ббцуеіѵ перен. направлять по прямому пути, по пути справедливости, праведности ѵёзі (ро зргаѵпё сезіё, зргаѵпуш зтёгет): пдѵлъ... ндпрдсно въшедъ въ домъ свон • окрѣте га зъло творАштд • промыслоу нд пользьнок оупрдвыаіжштоу пасла... вьзьпн к ннмд Супр 169, 11 2. оупрдвлгатн са перен. бюрдоѵсгОаі исправляться паргаѵоѵаі зе: слышатъ словесд сн * н дд оупрдвьгаіжтъ са Супр 375, 12.— Ср. нспрдвлгатн, направ- ліатн ОуПРАвЛ№НИ№, -но с (7) 1. Лобцуіа перен. направление (по правильному, пра- ведному пути) пѵесіепі (па зргаѵпоп сезіи); пхепі: отъ того сдмого мѣста • велико нъ (I вм. къ) невиднмоуоумоу • оупрдвькннк н оус- пѣуъ прнокрѣстн помысливъ... отъсѣче отъ сене вьсасвоа вола Супр 273, 7 2. перен. біорОспсих; исправление паргаѵепі: дште и ты тдко глд- голешн * дште оупрдвькннк въскрдннгадго глд- голешн • прнонрАштешн азыкъ подокаштъ са томоу Супр 380, 9 3. хатбрОспца, епОётцс правильность, праведность; (правильный, праведный) поступок, действие зргаѵесііпозі, зргаѵпозі; (зргаѵпу) зкпіек: таче чоуднвъше савьсн • вьсѣмъ оупрдвькнннмъ кго Супр 277, 5; присно съ тѣми прѣнываж • нуъже ногы стоатъ оуко въ оупрдвькннн Супр 272, 26 4, хаѵспѵ правило ргаѵісііо: мдндстыръскок оупрдвькннк • нскропытьнѣ ндоучнвъшемъ са Супр 284, 18-19,— Супр 278, 25; 283, 19 — Ср. нспрдвлкннк, ндстдвлкннк, прдвнло, оустрон ОуПРАЖНІбНИІб, -ніа с (1) о/оХт) занятие хатёзіпапі: мнѣ же іи пречисто и уръстолюкьно послоушднік • оупрдж’неннга ліжченнга сыпати Супр 54, 16 ОуПРЛЗНИТИ, оупрджніж, оупрдзнншн сов. (10) 1. кого отъ чесо о/оХа^еіѵ опорожнить иргагсіпіі; перен. освободить от кого-л., чего-л. пѵоіпіі г пёсе/го: дште оуко уоштешн ндсъ отъ снуъ оупрдзннтн Супр 37, 18 • перестать ргезіаі, пзіаі: оупрдзніте сы» и разоумѣ нте • ѣко дзъ есмъ н(ог)ъ 77с 45, 11 Син сдоупразннтн са греч. нет осво- оупъ Оу бодиться иѵоіпіі зе: оупрдзннвъше са отъ потрѣкъ мнрд сего мльчдтн Супр 282, 9-10 2. чьто хатаруеіѵ упразднить, устра- нить обзігапіі, ггизіі: ннктоже не глаго- летъ іако сего дѣлмд законъ оупрдзнн Супр 416, 26 (нспрдзні Клоц 66 9); оупрдзннтъ кдпнштемъ прѣльштеннк Супр 329, 17 • уничтожить гпісіі: н(ог)ъ и се н сі дд (о)упрдзннтъ 1 Кор 6, 13 Ен 3. оупрдзннтн са коліоу ёорта^еіѵ отпраздновать, просла- вить озіаѵіі: отълѣкъ помышленьѣ оупрдзніті (! вм. оупрдзнітъ) сіа тепѣ Пс 75, 11 Син.— 1 Кор 1, 28 Ен; Супр 144, 23; 550, 1Ь.— Ср. нспрдзннтн, праздьиъ (праздьиъ выти), приставити ОуіІОуСТИТИ, оупоуціж, оупоустншн сов. (1) ё^еаѵ выпустить, упустить призііі: дроузнн же нд рдзнонннкы оустръмнвъшА СА оустрдшншА • гакоже омрьтвѣтн нмъ и мечА оупк’стнтн Супр 39, 4 ОуіІОуЩАТИ, -аіж, -дкшн несов. (1): с л ь з ы оу и оу ці а т и бахрѵрроеіѵ проливать слезы, плакать ргоіёѵаі зігу, ріакаі: воле оуко слъзы оупоуштдкшн іако надъ мрътвъмъ Супр 457, 16.— Ср. нспоуціатн ОуПЪВАНИІб, -ша с (41) [оупьв- Син (5), оуп’в- Супр (5), оупв- Супр (5), опъв- (!) Евх (1)] ёХліе, ларрцоіа; (съ оупъвдннкли» еѵ&арспіс; оупъвдннк дати ёлеХлі^еіѵ); (ісіисіа упование, твердая надежда пас!ё)е, сійѵёга: въ мирѣ вькоупѣ оусънж И ПОЧНІЖ ѣкъ ты г(оспод)і едіного нд оупьвднье вьселілъ міа есі Пс 4, 9 Син; даждн емоу... съ вѣроіж і люковыж • і оупъвдннемь • прніАТн вѣчьны животъ Евх 816 18; оуп’вдннк кдно нд нс- прдвькньк д(оу)шн наставника имы Супр 523, 9; доклганшннмъ оупвдньк вѢчиыа жизни остдвн Супр 533, 16; г(оспод)і... молітвж нашж оуслънші • дд оупъвднне (въ)ньмемъ дѣлъ своіуъ Киев 26 21 • перен. опора, надежда, упование (о том, на кого или на что можно положиться) орога, пас!ё)е (іеп, ѵ пёког хе доиіа): г(оспод)ь оупьвдніе емоу естъ Пс 13, 6 Син.— Син Евх Киев Супр.— Ср. надежда, пъвдннк, чаганнк ОуіІЪКАТИ, -аіж, -акшн несов. на кого, чьто; цѣмь, чимь; (къ) комоу, чесомоу; с инф. или без доп. (>1ОО) [оупьв- Син; оупв- Супр; оуп’в- Супр] ёХлі^еіѵ, леіОестОаі, лютеѵеіѵ, ёлеХлі^еіѵ, Оарреіѵ, ларрцспа- ^еоОаі; (оуігьвдіА лела(?рг)оіаацёѵа>б) упо- вать, твердо надеяться, возлагать большие надежды на кого-л., что-л. сіоиіаі, сійѵй’оѵаі: не мьните ѣко нд вы рекж дзъ къ о(ть)цю • естъ іже нд вы речетъ міѵсн • на негоже вы оупъвдете И 5, 45 Зогр, оупъвдсте Мар, оупьвдсте Ас; здцптънікъ естъ въсѣмъ оупъваіжшіімъ (! вм. -цінмъ) нд нъ Пс 17, 743
оурд 31 Син-, докро естъ оупъвдтн нд г(оспод)ѣ • неже оупъвдтн нд кънььзьь Пс 117, 9 Син-, г(оспод)ѣ оупъваьь не нзнемогж Пс 25, 1 Син; г(оспод)ь н(соу)с(ъ) х(рнстос)'к • імьже в’сн оупъвдемъ м(н)л(о)сть окрѣстн • і отъпоуціенне грѣхомъ Евх 656 24; антонннъ рече • рѣуъ т*1 аледандре гако кѣсъ нмдшн • н тѣмъ оуп’вдА не стыдити са Супр 158, 19; прьвок оуво нсповѣдднькмъ оуп’вдА привести кго Супр 525, 10; оуп’вдіжште коньскынмъ ходомъ • и голѣньмн свонмн Супр 31, 5-6; не ко мн кетъ оупвдти кднѣмъ рѣчемъ Супр 501, 4; к’ текѣ оупвдуомъ и не постыдѣхомъ са Супр 77, 28.— Зогр Мар Ас Сав Син Евх Клоц Супр.— Ср. дрьздтн, надѣгатн са, чаяти ОуРЛВЬНИТИ СА, -ни» са, -ниши са сов. комоу, чесомоу (1) ісюѵст&аі сравниться ѵу- гоѵпаі зе: къто въ оклдцѣхъ оурдвьнітъ сьь г(оспод)ю Пс 88, 7 Син.— Ср. оуподовнти оу р д м л! Мт 2, 18 Боян см. рама ОуРАРЬ, -ріа м (1) греч. нет орарь (часть дьяконскаго облачения) огаг, огагіоп: поп(ъ) вьзложь оурдрь • и фелонь Евх 386 5 ОуРбЩИ, оурекж, оуречешн сов. (2) хеЛеѵеіѵ, орі^егѵ определить, назначить, обусловить изіапоѵіі, игсіі: се постдвьгаіж та дьньсь • не въ оуреченън дьнь рдзоумѣвдн • нъ въинж н присно Супр 357, 20; законъ четворо четво- рнцеіж оурече Супр 360, 15 ОуРИВАТИ, -діж, -дкши несов. (1) ало- ОХі0еіѵ окружать, теснить, напирать ііасіі, Іізпіі, зігкаі: народи оурнвдіжтъ та и гнетжтъ Л 8, 45 Сав (оутѣштдіжтъ Зогр Мар, оутіекдіжтъ Ас).— Ср. гнести, оугнѣтдтн, оутнекдтн, оутѣцідтн СуРНИНЪ, -ъін прил. к оурнга (2) [оурнн- Сав (1)] тоѵ Оѵріоѵ Уриин Ыгіазйѵ: оурннндга же знач. сущ. жена Урии гена Іігіазоѵа: д(двъі)дъ же ц(ѣсд)рь роді соломонд іит(ъ) оуріннъіьь Мт 1, 6 Ас, оурннъіА Сав (0 Зогр Мар).— Ср. внръедвеіа оурилъ, -а м имя ангела (1) ОѵроѵцА. Ури- ил Цгіеі: здклиидіж васъ... д(н)ѣ(е)лн г(ос- ПО)дЬСЦНН • МИХАИЛЪ гдвьрнлъ • оурнлъ Евх 596 5-6 оу р и и ъ Мт 1, 6 Сав см. оурнннъ ОУРИЦЛТИ, -діж, -акшн несов. (2) 1. греч. нет назначать, объявлять игсоѵаі: снце и покддннк текѣ оурицдАН... съпдсеннк текѣ тво- ритъ Супр 362, 4 2. Раохаіѵеіѵ поносить, чернить ЬапоЬіІ: к(ог)ъ же единъ призираетъ • съваздіан в’са оурнцдіжціАьь своего оврдзд Евх 55а 6.— Ср. нарнцати, поносити ОуРИІЛ, -ны. м имя (1) Оѵріоц; Урия ІІгіаз: ногата ддѵндд ндрнчА а ннштд оурніж Супр 360, 3 оу род - см. жрод- оусл ОуРОЧЬНЪ, -ъін прил. (1) ощіацёѵоб опре- деленный, назначенный игсііу: не имамъ Хлѣвннъі оурочьнъі • не имамъ кжшта нн домоу Супр 416, 4.— Ср. нарочитъ, ндрочьнъ ОуРСАЛА, -ъі ж местность (1) ХоѵроаЛоѵ %а>(>іоѵ Сурсалон Зигзаіоп: с(ва)т(дд)го м(ж)ч(енн)кд корнатд • еп(н)скоупд • нконъ- ска • стдрѣншд въ... рекомъьь • <л((>саллЕн296 14 ОуРЪВЛТИ СА, оуръвж са, оуръвешн са сов. (1) греч. нет вырваться, оторваться, сорваться иігйпоиі зе, игѵаі зе: юньць... нже оурвдвъ са отъ прнвАздньга • н Тзъ огрддъі взлѣзъ Супр 565, 18 Оу РѢЗАТИ, оурѣжж, оурѣжешн сов. (16) афаіреіѵ, алохблтеіѵ; (ььзъікъ оурѣздтн укшоаотореіѵ) отрезать, отрубить игігпоиі, изекпоиі: оуддрн рана др’хнереовд • і оурѣзд емоу оухо Мт 26, 51 Зогр Мар Ас Сав Боян; И 18, 10 Зогр Мар Ас Сав; дціе к’то хота своеьь плътн оурѣжетъ • в лѣт(ъ) дд по- кдетъс(А) о хл’Ьв('Ь) о вод(ѣ) Евх 103а 19 20; повелѣшА слоугдмъ... азыкъ кмоу оурѣзд- тн Супр 268, 20.— Зогр Мар Ас Сав Боян Евх Супр ОуРѢіПИТИ, оурѣшж, оурѣшншн сов. кого чесо (1) Хѵегѵ развязать, освободить гЬаѵй: мене съгрѣвдкшн • кгдд снуъ горькъіА стоуденн и волѣзни оурѣшншн Супр 341, 21.— Ср. рдздрѣшнтн ОуССЛІСНЛІЛ, -нъіьь ж (4) оіхоѵрёѵт] на- селенная часть земли, вселенная (оЬусІІепа) геше, зѵёі: Т созъдд сьь землѣ і оуселендѣ Пс 89, 2 Син • население оЬуѵаІеІзІѵо: ізнде повелѣнне отъ кесарѣ двъгоустд • напи- сати вьсж оуселенжіж Л 2, 1 Мар (вьселенжіж Зогр, вьселенжіж Ас Сав) • аѵ&ршліѵт] человечество; природа человека ІісізЕѵо; ІісІзѣѵГ: дьнесь кръмннкъ чловѣчьскъ . доврдга оуселенъіА прнвеелд (! вм. прил весла) Супр 429, 12.— Пс 32, 8 Син.— Ср. въеелкндіа, миръ (вьсь миръ, миръ сь), свѣтъ2 ОуСИІЛ, -ніа ж (3) оѵоіа [оси- (!) Супр (1)] существо, сущность росізіаіа: д(н)ѣ(е)ли... днвншА са • вьпльціьшд са в(ог)д ВНДАЦіе съмѣреннемь • в(о)жніж оусніж ндшеіж плътиіж покръівъшіж са Евх 53а 8; въ істінж ногатъ • ѣко соугоукжіж оуспж х(рнсто)вж ОТЪ ПІЛДТД • пріььтъ Клоц 146 23, осніж (!) Супр 453, 13.— Ср. ежцінк, сжціьство ОуСЛАЖДАТИ, -жддіж, -жддкшн несов. кого о чемь (1) оѵѵрбеіѵ радовать рйзоЬй гасіозі, Іёзіі: дьньсь дггелн нгрдіжтъ • н вьса некесьскыА снлъі веселАтъ са • оуелдж- ддкмъі о сьпдсеннн окьштддго родд чловѣчьскдго Супр 490, 2.— Ср. нделджддтн ОуСЛОуЖИТИ, -жж, -жиши сов. комоу чнмь (1) еѵареотеіѵ услужить, послужить розіои- 744
оусл гіі: хотѣхъ... покааннемь оуслоужнтн тевѣ • нъ врагъ льститъ ма • і влазннтъ д(оу)шіж моіж г(оспод)< Евх 836 19.— Ср. послоу- жнтн оу с л ы т ъ Пс 54, 20; 91, 12 Син см. оуслы- шатн ОуСЛЪІШАНИб, -но с (2) 1 . греч. нет услы- шание изіузепі, ѵузіуёепі: и> оуслышаньн г(оспод)ю гласъ молитвы нашеіл Евх 60а 20 2. мн. ахоаі молва, слухи, разговоры роѵ&іі, гесі: оуслышнте вранн • н оуслышаннга вранн видите • не оужасаіте са Мт 24, 6 Сав (слышаннѣ Мар Ас, 0 Зогр).— Ср. слоухъ, слышаннк ОуСЛЪІШАТИ, оуслышж, оуслышншн сов. (>200) [оуслъш- Син (11) Мар (2); оуслытъ! Син (2)] 1. ахоѵеіѵ, раѵОаѵегѵ, уіуѵйохеіѵ услышать, воспринять на слух изіуёеі, хазІесЬпоиІ: слоухъмь оуслышнте • і не імате разоумѣтн Мт 13, 14 Зогр Мар; да оуслышж гласъ хвалъі твоеьь Пс 25, 7 Син; онъ же оуслышавъ гласа плачоу въскочн къ двьремъ по овычаю Супр 44, 4; воквода се оуслышавъ рече Супр 148, 13; нъ паче оуслышнмъ нуъ ноштніж Супр 263, 15-16 • узнать сіоѵёсіёі зе: егда же оуслыша г(оспод)ь * ѣко оуслышашА фарнсеі/74, 1 Зогр (оувѣдѣ... оуслышашА Мар) □ оуслышанъ сътворнтн ахоѵотоѵ лоіеіѵ сделать известным исіпіі гпатут, гогЫазіІ: кто възглаголетъ силы г(оспОд)на оуслышаны сътворнтъ вьса увалъі кго Супр 489, 27, оуслышанъ (!) 77с 105, 2 Син 2. еіоа- хоѵеіѵ, ёлахоѵеіѵ ехаисііге услышать, внять; исполнить ѵузіузеі: о(ть)че хвалж тевѣ въздаіж • ѣко оуслыша ліа И 11, 41 Зогр Мар Ас Сав; молітвж нашж оуслънші Киев 26 21; оуслышн м(о)л(н)твж мож Ен 21а 18; азъ къ в(ог)оу возьвахъ і г(оспод)ъ оуслъша (!) міа Пс 54, 17 Син; пріклоні ко мънѣ оухо твое н оуслыші г(лаго)лъі моіа Пс 16, 6 Син; оуслышн мене дьнесь н простьрн ржкж своіж крѣпжіж Супр 150, 22.— Зогр Мар Ас Сав Боян Ен Син Евх Клоц Киев Супр Рыл.— Ср. въноушнтн, оувѣдѣтн ОуСЛЛИІАТИ ОА, оусмѣіж са, оусмѣкшн са сов. комоу, чесомоу (1) ёхрѵхтт)рі^еіѵ над- смеяться ѵузтаі зе: н наржгавъше са кмоу н оусмніавъше са словесемъ кго * шнваауж н Хръзанъі Супр 192, 18.— Ср. въсмнгатн са, посмніатн са ОуСЛЛѢНЪ, -ъін прил. (1) берратіѵос кожаный когепу: вѣ же юань овльченъ власы вельвжждн • і поѣсъ оусъмѣнъ о чрѣслѣхъ его Мк 1, 6 Зогр (оусннѣнъ Мар Ас Сав, оусънѣнъ Боян).— Ср. кожьнъ, оусннганъ ОуСНИІАНЪ, -ъін прил. (6) берратіѵог [оусънѣнъ (!) Боян (1)] кожаный когепу: оусп Оу сам(ъ) же ноанъ нмѣаше рнзж своіж * шт(ъ) власъ вельвжждъ • н поѣсъ оусннѣнъ о чрѣс- лѣуъ свонуъ Мт3,4 Ас Сав(0 Зогр Мар); Мк 1, 6 Мар Ас Сав, оусънѣнъ Боян.— Ср. кожьнъ, оусмѣнъ оу сонъ Л 16, 19 Сав см. вѵссонъ оу с о п - см. оусънжтн оусоровъ прил. к названию местности (4): оусорова вьсь т) ХброРоё (ха>рт|) Соров ЗогоЬиз: дошедъ оусоровъі вьсн Супр 46, 9-10; прѣвъістъ оусоровѣ вьсн Супр 47, 18.— Супр 46, 7; 47, 13 оу С О X - см. оусъхнжтн оуспеннк Унд 16 18 см. оусъпеннк ОуСПѢВАТИ, -аіж, -акшн несов. чнмь (2) лрохблтеіѵ, усЛахтотрофеісгйаі успевать в чем-л. преуспевать, продвигаться вперед, расти ргозріѵаі, рі киргесіи, гйзі: того ради оуво строга • родн са х(рнсто)с(ъ) пльтиіж • н кже оуспѣвактъ връстоіж по пльтьскоуоумоу Супр 11, 5-6; вьсе спѣшеннк творА отъ славъі въ славж • оуспѣватн вольшннхъ желанннм* Супр 289, 6.— Ср. поспѣшати «УСПѢТИ, -ѣіж, -ѣкшн сов. (17) 1. охреХеіѵ, аѵѵеіѵ, бѵіѵаѵаі успеть в чем-л. продвинуть- ся, достичь чего-л. изрёі, тіі йзрёсй, сіо- зайпоиі пёсеіго'. видѣвъ же пнлать • ѣко ннчьсоже оуспѣетъ Мт 27, 24 Зогр Мар Ас Сав; нічесоже оуспѣетъ врагъ на нь Пс 88, 23 Син; еже естъ к’то ч’то насъ оуспѣлъ вь в’се житье свое н с’творилъ Рыл 76(3 19; колінсе почто приведе въ градъ син * правьднвааго сего лсжжа да ны погоувнтъ • н ты не оуспѣкшн ннчсоже Супр 229, 27-28 2. комоу, чесомоу сіхреХеіѵ помочь, принести пользу, успех рогпосі, ргозрёі: ч’то кмоу оуспѣктъ распАтын н оумърън Супр 157, 27-28; кгда лѣннмъ са • ннчъсоже намъ казаннк оуспѣктъ Супр 415, 1 (польза творітъ Клоц 56 20-21) 3. лрохбл- теіѵ, біёр/есг&аі продвинуться вперед, прой- ти ройпоиі: зе киргесіи, ргоііі: ноціъ оуспѣ • а дънъ прнвлнжн са Рим 13,12 Ен; і'акшвъ... оуспѣвъ пжтн н мало съвратнвъ са • оврѣте гровъ ветъхъ Супр 527, 23.— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Супр Рыл.— Ср. по- спѣти «успѣхъ, -а м (23) ахрёХеіа, осреХое, хёрбоё, оѵт)сгіс; (овьціаго ради оусііѣуа хогѵохреХйі;) польза; удача игііек, ргозрёсЬ: котерън же пакы оуспѣхъ цѣломждроватн доврѣ Хоуловатн же нечестьнѣ Хил 26(3 14; овьштаго ради оуспѣуа жнтн Супр 379, Зфвез оуспѣ- X а аѵот)Хос бесполезный пеигйеспу: нъ везъ оуспѣха тевѣ да вждетъ свѣтъ твои Супр 50, 12; на оуспѣхч* (сын) ахреХіоѵ, ёлпкреХі^ полезный игііеспу: нно во смѣхъ поржганнга • инъ же на оуспѣхъ Супр 356, 21; сьде же 745
оусп и не на оуспѣхъ сжштдга... нстьштдвкштоу Супр 370, 25; п л оуспѣхъ кытн ш<ре- Х.еіѵ, Л(юс оіхобоцт]'ѵ аоѵтеіѵеіѵ быть на пользу, содействовать, помогать ргозріѵаі, ротаЬаГ: то дд вѣштдктъ кже нд оуспѣхъ кстъ СЛЫШАШТННМЪ Супр 497, 23; нд оуспѣуъ клнжь- нюоумоу кытн хотатъ Супр 375, 19-20.— Ср. польза, послахъ, поспѣшеннк, спѣхъ, оуспѣше- ннк; нд оуспѣуъ ср. пользьнъ, оуспѣшьнъ; кез оуспѣхд ср. непользьнъ, непоспѣшьнъ; нд оус- пѣхъ въітн ср. оуспѣтн оуопѣшеннге, -нга с (1) (ОфёХеіа польза игііек, ргозрёсЬ: сь тнхостнвк прннмѣте хоудлл моя словесд * дд мало что оть ннхъ оуспѣшеньга прннмете Супр 498, 22.— Ср. польза, поспѣхъ, поспѣшеннк, спѣхъ, оуспѣхъ оуопѣшьнъ, -ъін прил. (5) сіхрёХірое, ХцанеХцс, сгбрірсоѵос, ёпохреХшс; (!) полез- ный игііеспу, ргозрёзпу: жнтню оуспѣшьнжвк памать оставнша Супр 542, 19-20; не ко нд Хвдлж ндмъ слово... нъ н на оученнк оуспѣшено (!) Супр 379, 9; кже оуспѣшьно вамъ въ рдтехъ покдздсте Супр 69, 19-20.— Супр 356, 26-27; 346, 19.— Ср. пользьнъ ОуСРАЛЛЛІАТИ СА, -гавк са, -гакшн са несов. и сов. (?) кого, чесого (8) ёѵтрёпеаОаі, аібеайаі, аіахйѵеа&аі, хатаіахёѵеайаі сты- диться зіубёі зе: послѣдь же посълд къ ннмъ с(ъі)нъ СВОН г(ЛАГ0)ЛА • ОуСр АЛСлѢвКТЪ СА с(ы)нд моего Мт 21, 37 Мар Ас, оусрдм.. тъ са Боян (постыдатъ са Сав, 0 Зогр); ПОЧТИ СН СТАРОСТЬ н оусрдмьган СА сѣдинъ свонхъ Супр 227, 8-9.— Л 20, 13 Зогр Мар; Супр 116, 14; 118, 15.— Ср. стыдѣтн са ОуОРЬДИІб, -нга с (5) проОиріа, продеасс; (съ оусрьднкмъ проОйрсое) готовность, горя- чее желание (сделать что-л.) Ьогііѵозі, осЬоІа: прннмъ же слоужъкж тж съ оусрьднкмъ н съ рддостнвк Супр 284, 9; съ оусрьднкмъ нд пнръ прнходАтъ Супр 267, 7-8; нм’же съ оусрьднкмъ ПрНАТН с ( ва ) тоу оу моу вдснлеоу мжченьга вѣньць Супр 538, 13.— Супр 204, 26; 122, 25.— Ср. поспѣшеннк, пооуцідннк, пооуціеннк ОуСРЬДЫГЬ, -ын прил., сравн. ст. оусрьдь- нѣн (1) ярбОцро^ исполненный желания, готовый (сделать что-л.), усердный (устар.) Ьогііѵу, осЬоІпу: тн мжченнцн вндѣвъше сватая Тшнж н вдрдунсншнд • н оусрьдьнѣншн кывъше о прншьствнн кі Супр 256, 5-6.— Ср. рьвьннвъ ОуОТА, оустъ с мн. (>100) агора, та %еіХт), хеікое, Харцу^; (оустд здтворнтн фіроѵѵ) рот; губы йзіа: отъ оустъ твоіхъ осжждж та • зълы рдке Л 19, 22 Зогр Мар Ас; отвръзошА же са оустд его дкье • і іаз'ыкъ его • і г(лАго)лддше Л 1, 64 Зогр Мар 746 оуст Ас; онѣмѣхъ Т не отврѣсъ оустъ моіуъ 77с 38, 10 Син; із оустъ млддьнечь съсжціпуъ съвръшілъ есі хпалж Пс 8, 3 Син; Мт 21, 16 Мар Сав Зогр-пал (0 Зогр); Клоц 1а 21; Супр 326, 2; 403, 9; прнзьрн нд... дръжАціддго врѣдъ колѣзньны въ оустѣхъ Евх 28а 19; въ оустд ЛеЖАШТААГО прьсты ВЪЛОЖНВЪ СВОА • Н АЗЫКЪ Н прОЧАА ЧАСТИ ОуСТЪ ПОМАЗАВЪ Супр 562, 16 и 17; • перен. '. прѣмлькоиіА отъ пьрѣннга • здтвореномъ кывъшемъ оустомъ нуъ нстнновк Супр 331, 20; зннж ддъ оусты свонмн Супр 487, 21; не тольмд прнкмьктъ оустд пророчьскд Супр 383, 20 • зев, пасть Ііата: кдннъ отъ кленню отвръзъ оустд свога Супр 224, 4; с(ъ)п(дс)і міа отъ оустъ лъвовъ Пс 21, 22 Син; Супр 18, 2; постнгоша н (г. е. влькъ) ддлече зѣло • кште млдденншть въ оустѣхъ нОсашть Супр 44, 19 ф оу с т ъі къ оустомъ агора ярое агора лицом к лицу, лично Іѵагі ѵ Іѵаг, озоЬпё: н оусты къ оустомъ гЛАголддше * гакоже дроугъ къ свокмоу дроугоу Супр 383, 27 и 28.— Зогр Мар Ас Сав Зогр-пал Син Евх Клоц Супр Рыл Хил.— Ср. оустьнд Оу СТАВИТИ, -влвк, -вншн сов. (17) 1. аХ- Хаааеіѵ, ёхірёреіѵ, хріѵеіѵ, орі^еіѵ, тіОёѵаі установить, постановить изіапоѵіі, гпйіі: ТЪГДА оуко ОуСТАВЪ оуСТАВНША ДА Н КЪСНАТНЙѢ грддд епнскоупъ * то жде стдрѣншннъство да нматъ н тж жде чьсть • вкже н рнмъскд грддд епнскоупъ Супр 202, 24 25; положи прѣдѣлы н оустдвн часы Супр 257, 30 • кого на чьто таааеіѵ определить, назначить, по- ставить игсіі: воннн же нд то оустдвькнин • възьмъше мечъ отъсѢкоша главѢ свАтоую Супр 185, 6 2. лаѵегѵ, хаталайегѵ, сиріёѵаі, іатаѵаі, хатаатёХХеаОаі, хагааіуаѵ (!) остановить, прекратить, удержать; успо- коить газіаѵіі, гасіггеі: оустдвн оустръмленнѣ стрдстн • оугдсн тѣлесъное рдждеженне Евх 38а 4; оустдвн оустръмькнье то • дд не вьзмьздьга троуднддго... лншншн са Супр 558, 11; кто внднтъ мдтере чадолюкж... да не НАДОН ДѢТНШТА • НЪ ДА ОТЪ ПЛАЧА ОуСТАВНТЪ Супр 384, 22 □ оустдвнтн са греч. нет успокоиться икіісіпіі зе: н гако оустдвивъшд са ВЪСТАСТА СЪ ПЪВАНННМЪ Супр 211, 13 3. ХЦ- гаруеіѵ отменить ггиёіі: сего дѣлмд н (т. е. законъ) оустдвн • поне нспльннтн кго не можддше Супр 416, 27 (нспрдзні Клоц 66 9).— Евх Супр.— Ср. поставити, прѣстдвнтн, оудрьждтн СуСТАВЛІАТИ, -гавк, -гакшн несов. (1) ёрі^еіѵ (!) устанавливать изіапоѵоѵаі:: внждъ СЖШТНН съкоръ Н прѣстднн КЪ НАм(ъ) оуСТАВЫАА Супр 430, 26 (переводчик читая вм. ёрі^соѵ)
оуст ОуСТАКЛЮНИге, -ня с (1) брое установле- ние изіапоѵепі: акы състольннкоу сжштоу ОуСТДВЬКННН ПрДВЪІА вѢрЪІ Супр 189, 21.— Ср. ОуСТДВЪ ОуСТАВЪ, -л м (17) 1. брое; (везъ сустава абрютос) то, что установлено, определено; предел, граница зіапоѵепа тег, Ьгапісе: оучж лихо мѣръі не въітн... не вь слдсть во оуже тъ прииметъ • прѣмннжвъ пОтрѣвьнъіА оустдвъі Супр 494, 30; дл нлитъ оуво н око оустдвъ н мѣрж Супр 497, 14; везъ оустдвд отъвѣтъ Супр 433, 3 • определение ѵу- тегепі: тѣллже н пдѵлъ тъ полдгда оустдвъ вештн Супр 375, 26 О п 9 оу с т д в оу ог>ѵц- Оох; по обычаю, по обыкновению, обычным способом оЬѵукІут грйзоЬет: кгоже н мъі по оустдвоу слдвнлѵь Супр 532, 16 2. ббуца, брое, лррбтаоіс; (суставомъ отоіхеіѵ!) правило, закон, установление изіапоѵепі, пагігепі, ргаѵісііо: дціе которддго цр(ь)кы отълж чаетъ въ лило врѣліА • вьнѣ стоѣтн • такъ ко оус- тдвъ естъ • отъ в(ог)д прѣдднъ ен • г отъ с(ва)тыхъ дп(осто)лъ • н отъ прѣ(по)д(о)- в(ъ)нъіхъ о(ть)ць Евх 69а 8; гоненнга аже прнА • по влаговѣштенни зд дпостольскыа оустдвъі Супр 302, 1; тъгдд оуво оустдвъ оустдвншА дд н къснатннѢ грддд епнскоупъ • тожде старѣншннъство дд нмдтъ н тжжде чьсть • іжже н рнмъскд грддд епнскоупъ Супр 202, 22 □ спец. оустдвъ в ѣ р ъі та аиѵсрба яері тт)<; ліатешс (!) символ веры зутЬоі ѵігу, ѵугпапі ѵігу: оутврьднвъше же ннкенскжіж с ( ва ) тжіж прдвжіж вѣрж коуп’но • н тн оустдвншА оустдв’ вѣръі Супр 202, 8.— Евх Супр.— Ср. вѣдь, заповѣдь, зарокъ, правило, прѣ дѣлъ; по оустдвоу ср. оустдвь- нъ ОуСТАВЬНЪ, -ъін прил. (1): по оу ставь- ноукмоу греч. нет по обычаю, обычным способом оЬѵукІут грйзоЬет, іако оЬѵукІе: мнѣауж кмоу рдзколѣтн са • н не моштн по оустдв’ноуоумоу кго донтн до ефрдтд Супр 551, 2.— Ср. оустдвъ (по оустдвоу) ОуСТАТИ, оустднж, оустанешн сов. (3) фіцойоОаі, іотаоОаі перестать, прекратить- ся, остановиться изіаі, ргезіаі: г въставъ запрѣти вѣтроу • г рече мори • мльчн • г оустднн • і оулеже вѣтръ Мк 4, 39 Зогр Мар; прнкоснж са край ризѣ его • н авие оустд крьвн теченне Л 8, 44 Сав (ста Зогр Мар Ас).— Ср. стати оустдшнтн (!) 77с 77, 53 Син см. оустрдшнтн ОуСТИТИ, оуціж, оустншн несов. (2) ларагѵеіѵ, целетаѵ подстрекать, наущать, подговаривать росіпёсоѵаі, ргетіоиѵаі: по- что нд кезърдтнн мир’ оустнте рдтн Супр 324, оуот Оу 22; окаяне н оуныле • н вездконнк дѣлатели • дште цѣсдроу твокмоу оустАштоу мене не покорнхъ са Супр 61, 17-18.— Ср. пооуцідтн ОуСТОГАТИ, оустоіж, оустоншн несов. (9) 1. комоу, чесомоу хгіріебеіѵ, хатахгіріебеіѵ царствовать, господствовать над кем-л., чем-л., управлять кем-л., чем-л. рапоѵаі, ѵіасіпоиі пасі пёкут, пасі пёсіт'. вѣете ѣко къназн іаз(ъі)къ ОуСТОІАТЪ нмъ Мт 20, 25 Мар (0 Зогр); вѣете ѣко мьнАштеі са власти іазъікы • оустоілтъ імъ Мк 10, 42 Зогр Мар Ас Сав 2. без доп. хатюхбегѵ превоз- могать, пересиливать паЬуѵаі ѵгсЬи, ргеѵ- Іасіаі: они же прилежаауж глдсъі велні... і оустоѣуж гласи іхъ Л 23, 23 Зогр, оустоѣауж Мар.— Л 22, 25 Зогр Мар.—Ср. власти, цѣсдрьствовдтн ©УСТРАНИТИ, -кліж, -вншн сое. (2) ё^е- уеіреіѵ поднять гѵесіпоиі; перен. исцелить ѵуіёсіі: щѣлн рака твоего сего • і оустрдвн и отъ ложа волѣзни Евх 24б /7-/#сдоустра- внтн са аѵаррсоѵгюОаі выздороветь, по- правиться (от болезни) игсігаѵіі зе, гоіаѵіі зе: оустракнвъ же са... въ костднтннь градъ прнде Супр 197, 29.— Ср. възвестн, нзвра- чеватн, нцѣлнтн, оу Баловати ОуСТРАШАТИ, -діж, -акшн несов. (9) хаталХцооеіѵ устрашать, внушать ужас паЬапёі зігасЬ, сіёзіі: оустрдшдктъ рдть- ннчьскъ плъкъ Супр 105, 14-15 □ оустрд- шдтн са без доп. или кого, чесо беіХіаѵ, іроРердѵ еіѵаі страшиться, ужасаться зіга- сЬоѵаі зе, Ьаі зе: дд не съллжштдетъ са еръдьце ваше • нн оустрдшдетъ И 14, 27 Зогр, оустрдшддтъ Мар Ас (2) Сав (2); И 14, 1 Ас {нет Зогр Мар Сав); ллжкъі са бОіж геіѴНЬСКЫА * оустрдшдіж СА оного огнѣ Супр 88, 6.— Ср. вогатн са, стрдшнтн ОуСТРАШеНИШ, -ня с (1) фоРеріацбс угроза, устрашение газігазоѵапі: по лльнѣ прѣндж гнѣві твоі • оустрдшеннѣ твоѣ възллжтішіа міа 77с 87, 17 Син.— Ср. пострд- шеннк Оу СТРАШИТИ, -шж, -шиши сов. (15) [оустдшн- ! Син (1)] фоРеіѵ, хатапА.тіааегѵ, лтоеіѵ устрашить, ужаснуть, запугать па- Ьпаі зігасЬ, ѵуііёзіі;: сі г(лдго)лж не х0ТА оустрдшіті • нъ оутвръдіті Клоц 86 2; нн ллжкы твоа оустрдшАтъ мене Супр 162, 3; оустрашн вжджштннмъ огньмъ Супр 414, 11 □ оустрдшнтн са алобеіХіаѵ, беіЛіаѵ, ха- талА.тіооеоОаі без доп. или отъ кого, чесо испугаться, устрашиться иіекпоиі зе, га- іекпоиі зе: отъ кого сіа оустрдшж Пс 26, 1 Син (кого оувоіж са Супр 235, 23-24); отъ гласа гроли твоего оустрдшььтъ сіа Пс 103, 7 Син; тоу оустрдшішьъ сьь воѣзныж іже не 747
оуст кѣ ноѣзні 77с 13, 5 Син; Т ндстдві іа на оупъвдніе і не оустдшішіА (!) сіа Пс 77, 53 Син • срріооеіѵ подняться (от страха — о воло- сах) ѵзіаі йгйгои (о ѵіазеску. како не оустрдшншА са кміё власи Супр 66, 2.— Пс 118, 161 Син; Супр 39, 3; 86, 3; 148, 27; 389 22; 428, 10; 466, 8.— Ср. възкогатн са, пострдшнтн, съмастн, оукогатн СА ОуСТРЛІЛТИ, -гаіж, -гакшн несов. (4) апохаОісггаѵ, цетаррііОці^еіѵ устраивать пзрогасіаѵаі, ргіргаѵоѵаі: ты есі оустрдѣьы достоѣнье мо(е) мънѣ Пс 15, 5 Син; тако н несѣды кланы • оустрдгаіжтъ сьвѣстн послоу шдіжштннхъ Супр 544, 3; оустрдгаіж та оуже въ рдн Супр 470, 2.— Супр 420, 20.— Ср. прнготовдтн бу СТРОИ, -га м (3) 1. хатаотаоіс уста- новлена, правило изіапоѵепі, ргаѵісііо: ПОСТАВИТИ В'К къснатннн градѣ епнскоупд • Н ДАТН оустрон СВАТЫНМЪ ЦрЬКЪВАМЪ ВЬСѢМЪ людемь Супр 201, 5 2. біорОсоспл; устроение, упорядочивание, устройство зргаѵпозі, зргаѵпё сЬоѵапі, паргаѵа: съгрѣшьшнн г(ос- под)оу просимъ простынж ВАМН ВЬЗАТН • про- чннхъ лѣтъ въ оустрон Супр 67, 27.— Супр 288, 19.— Ср. нспрдвлкннк, правило, оупрдвлк- ннк, оустрокннк ОБСТРОИТИ, оустроіж, оустроншн сов. (31) 1. хатаохеѵа^еіѵ, охеѵа^еіѵ, лараохеѵа- ^егѵ, алохаОісгтаѵаі, хаОкпаѵаі, аѵтіха- Оютаѵаі, еѵтрелі^егѵ, біатійёѵаі, оіхоѵо- цеіѵ, хаОолХі^егѵ, ёцсрѵтеѵегѵ, ёлюхт)лтеіѵ (!) устроить, упорядочить; наладить, ула- дить; подготовить изрогасіаі, гагісііі; иргаѵіі; ргіргаѵіі: ілнѣ оуно прншьдъ прѣж- де оустроітъ всѣ Мк 9, 12 Зогр Мар; Мт 17, 11 Мар (0 Зогр); дште снце оустронмъ доушж своіж • можемъ н молнтн зд на Супр 406, 27; в’са суды • потрѣнъно оустрон на немь Евх 76 13; многомъ же лѣтомъ мннжвъ- шемъ • оустрон ногъ • гавнтн съкровънок ногдтъство Тшднново Супр 293, 20; окдче тж (г. е. пдсхж) оуко оуготовдшА оученнцн • д СНІЖ ндшж самъ оустрон Супр 416, 13 (оуготовд Клоц 6а 38); мѵромъ кже кетъ рдзлнчь вонгамн оустрокно Супр 425, 23 • кого, чьто въ чьто, въ чемь йлохаОютаѵаі, хайютаѵаі направить, привести, ввести гатёгіі, иѵёзі: вь миръ съдрдвне оустрон н Евх 18а 18; оустрон іа въ прнстдннцін с(ъ)п(ас)ѣнѣмь Евх 186 17; дште оуко въ такъ онъічан здпрьвд севѣ (! вм. сене) оустронмъ Супр 498, 1 • чьто отъ чесо алохаОютаѵаі сохранить от кого-л., чего-л. гаейгапіі о<і пёсеко, ргегі пёсіт'. оустрон д(оу)шж моіж отъ зълонъ-і-хь 77с 34, 17 Син □ оустрок нъ в знач. прил. хатеатеццёѵос, хатеатаХцёѵос, тщеріеа- оуст цёѵое украшенный ѵузІго]епу, окгазіепу: повѣдоіж • оустрокнн Супр 464, 1; іѵ ліжченици • слдвьннТ и чьстьннн... оустрокнн дѣлдтеле Супр 67, 14 2. хаОютаѵаі назначить, по- ставить изіапоѵіі: въ цр(ь)к(ъ)вн твоей • слоугж оустронлъ и вѣ Евх 58а 25 3. оустрон- т и с а біаЛЛсхооеоОаі примириться, сми- риться зтігіі зе: шъдъ оустрон са съ нрдтомъ Супр 422, 30 (съмнрн са Мг 5, 24 Зогр Мар, съмнрітъ са Клоц 9а 19-20) 4. оу строити са, оу строити кого оѵѵіаааеайаі про- ститься, распрощаться гогіоисіі зе: шедъ оустрон са съ жжнкдмн своими Супр 16, 5; дд шедъ оустроіж жжнкы своа Супр 16, 14-—Зогр Мар Ен Син Евх Супр.— Ср. одѣти, поста- вити, оупрдвнтн; оустронтн са ср. съмнрнтн СА, състронтн ОуСТР0К5НИК5, -ига с (6) хатаотааі? устройство; установленный порядок изрога- сіапі, гасі: (о) оустроенн въселенъстѣмъ Ен 216 12; нлдженъін недкнн рддоуА са о оустрокннн црькъвьнѣѣмъ Супр 203, 3 • перен.'. вьсѣмъ отьцьмъ възгрдднвъшемъ са о того оустрокннн • и чистотѣ И доуховьнѣмъ рдзоумѣ Супр 285, 2; онрдзъ кетъ етеръ доушевьнд’го оустрокныа Супр 497, 30.— Супр 285, 2; 386, 10; Хил 2а{) 13-14.— Ср. прнстдвлкннк, строи, строкинк, оустдвлкннк, оустдвъ, оустрон ОуСТРЬЛЛИТИ, -мліж, -мншн сов. (24) [оустръм- Зогр (3) Мар (3) Ас (2) Клоц (1) Супр (6)] 1. (оустдвнтн и оустрьмнтн хріѵеіѵ) решить, приказать, постановить пагйіі, ргікагаі: тдко оустдвнхомъ и оустрълінхомъ Супр 130, 23-24 2.оустрьмнтн са брцйѵ, хатауесг&аі устремиться, броситься (гуейіе) гатігіі. ѵгЬпоиІ зе. оЬогі! зе, ѵугіііі зе: оустръмн са стадо по нрѣгоу въ море Мк 5, 13 Зогр Мар; Мт 8, 32 Зогр Мар Ас Сав; Л 8, 33 Зогр Мар Ас Сав; и дннк къ тнхоуоумоу прнстдннштоу с(вА)тьцоу н(о)жью оустрьмн СА Супр 567, 10; оустрьмншА СА нд мѣсто Супр 38, 1; дроузнн же нд рдзконннкы оустръ- мнвъша са оустрдшншА Супр 39, 2~3 • ре шиться гогйосіпоиі зе, гатёгіі зе: иодѣі же оуко іны вины остдвльше • нд кръстъ са оустръмішА Клоц 11а 8-9; овн оустрьмншА са оукнтн Т Супр 30, 3 • направиться га- тігіі: корднь оустрьмн са нд онж странж Супр 152, 18.— Зогр Мар Ас Сав Клоц Супр ОѴОТРЬЛЛЛІЛТИ ОА, -гаіж СА, -гакшн СА не- сов. (1) греч. нет устремляться (гуейіе) тігіі, ѵгйаі зе, гіііі зе: звѣр’ же оустрьмьгаше са къ мдндстыроу Супр 558, 16 оустрьмлюниге, -ига с (7) [оустръ- Син (1) Евх (1) Супр (3)] орцт), брцтща быстрое целенаправленное движение (ргисі- ку) роЬуЬ, йіок: видаштс кго оустръмькннк 748
оуст къ юиьцоу Супр 566, 8 • поток ргопсі, ргіѵаі: річънд оустръмленьі веселіАтъ грддд н(о)жіі Пс 45, 5 Син (стръмениі Ен 266 10) • перен. напор парог: оустдвн оустръмленні стрдстн Евх 38а 4 • стремительность ргшікозі: видаштс изддлечд • сь велнкынмъ оустрьмькнннмъ теченьи» прнходАштъ Супр 558, 18 • волнение, возмущение гогЬогсепГ: лн вь рікдуъ гарость твога • нлн въ мори оустръмькннк твои Супр 76, 29-30.— Супр 557, 28; 558, 11.— Ср. стрьмлкннк оустрѣлити, -ли», -лншн сов. (4) лктіо- сгегѵ, скгуг]Ѵеі5еіѵ застрелить, подстрелить хазакпопі (зігеіои); перен. сразить, поразить рогагіі: тъгда же оустріленъ выстъ връховь- ннн апостолъ отъврьжеин'ім’ Супр 471, 28-29; оустріленъ кыстъ печдлыж Супр 492, 29', дште кръвн наше а не пролііжтъ • сло- весъі нъі оустрілАтъ Супр 472, 8.— Супр 381, 13 ОуСТОуДИТИ, оустоуждж, оустоудншн сов. (4) хагаі|?ѵ%егѵ охладить, остудить осЫасііІ: посъли лдзорд ДД ОМОЧИТЪ • КОНЬЦЬ пръстд своего ВЪ ВОДІ • і оустоуднтъ ІАЗЫКЪ моі • іко стрдждж въ плдмене семь Л 16, 24 Зогр Мар Ас Сав ОуСТЪІДѢТИ СА, оустыждж са, оустыдиши са сое. без доп.', оу кого, чесо (4) хатаюхѵѵео- §аі, аіа%і5ѵесг&аі, аібеісг&аі устыдиться, смутиться газіусіёі зе: възврдтіАТЪ сіа и оуст’ыдіАтъ сіа эіло вьскорі Пс 6, 11 Син; сустыдн СА • шврдза оврдзовдднддго • ржкоіж н(о)жнеіж Евх 546 19; иичъсоже са отъ тіуъ оустыдішА жндове Супр 443, 3.— Евх 68а 4.— Ср. постыдіти СА оуст(ы)ні И 1, 23 Ас см. поустыни ОуСТЬНЛ, -ъі ж, чаще дв. или мн. (36) ХяіЛос; губа, рот геі: людне сні оусты своімн • і оустъидми чьтжтъ ма Мт 15,8 Зогр Мар; Мк 7, 6 Зогр Мар; німы дд нжджтъ оустъиъи лъстівыіа Пс 30, 19 Син; да съважж млъчд- нннмъ оустьні Супр 242, 7-8; отъ грішь- но(у)ю оустьиоу КА нзлізъ Супр 391, 16-17; твога оустд теке оглдголдша • свои оустьні тені Еъіста оклнченнк Супр 237, 29-— Зогр Мар Ен Син Евх Клоц Супр.— Ср. оустд ОуСТЛІІІЛТИ, -аіж, -акшн несов. (1) греч. нет уступать; отступать изіироѵаі; изіаѵаі: сильиъ ділы • повелівддше вітромъ • и оустжпддхж Супр 476, 16.— Ср. остжпдти, прістагатн ОуСТЛІІІИТИ, -пліж, -пиши сое. (3) аѵа/со- реіѵ, асріотасг&аі, яаѵесг&аі уступить, от- ступить изіоиріі, осізіоиріі: теве рддн пакы пристжпиуъ • отьнждіже ие оустжпиуъ въшыж вожьствомъ Супр 503, 2; вістъ ко то и сльнце • того ко рддн н оустжпн дд иошть въ оуоъ ОѴ дни сътвори Супр 503, 16.— Супр 328, 1.— Ср. остжпити ОуСОуТОуБИТИ, -кліж, -кншн сов. (1) 5і- якаоіа^еіѵ удвоить г<іѵо)па8оЬіІ: оусоугоукнте оуко рддость Супр 325, 4 (соугокіте (!) Клоц 1а 1) оу с оу ждати Клоц 11а 14 см. оусжжддтн оусоумьнітн Мт 14, 31 Мар см. оусжмь- ніти ОуСОуіІІИТИ, -шж, -шиши сое. (9) ^тіраіѵеіѵ иссушить, засушить (лишить жизненныя со- ков) ѵузизіі, исіпіі зискут: оусоуши листвнк смок’ви Супр 348, 9; оусоуши іж словомь дкы когъ Супр 345, 7-8.— Супр 346, 2, 19 и 26; 348, 1 и 5; 350, 5; 352, 17-18.— Ср. исоушитн оусъліощргениге, -ига с (1) оіхоѵоціа провидение, промысел йгабек, хатёг: вь врімеиеуь с(вА)тыиуъ апостолъ • кгда словоу вожьствд и въплъштеинга оус’моштреннк члові- комъ проповідд’ше са тъгда Супр 24, 2-3- — Ср. съмотркник, промыслъ, нромышлкннк оусъмінъ Мк 1, 6 Зогр см. оусмінъ оусънінъ Мк 1, 6 Боян см. оусииганъ ОуСЪНЛІТИ, -нж, -нешн сов. (49) хоіцаа- Оаі, ѵяѵоѵѵ, еіс г’яѵоѵ хатафёреа&аі, і'лѵсоооеіѵ, алоОѵгіітхпѵ. алохаікѵбетѵ, асрѵяѵойѵ; (пріжде оусънжтн ярохоіцаоОаі) уснуть изпопі: іджштемъ же імъ • оусъпе н(соу)с(ъ) Л 8, 23 Зогр Мар Ас; въ мнрі вькоупі оусънж и почніж Пс 4, 9 Син; Евх 73а 23; лдздрь дроугъ ндшь оусъпе • НЪ ІДЖ ДА възвоуждж і • рішА же оучеиицн его • г(оспод)и • дште оусъпе • съпдсенъ вждетъ • і(соу)с(ъ) же рече о съмрътн его И 11, 11 и 12 Зогр Мар Сав. оусыіе /Іс (2); Супр 306, 13; 313, 26; 314, 9; просвіті очі моі едд когда оусънж во съмръті 77с 12, 4 Син; Евх 74а 1; въздрімд са и оусънж малы Супр 275, 22 • перен. почить, умереть гезпоиі, гетгіі: когъ пльтніж н оусьпе Супр 448, 6 (оумрітъ Клоц 126 6); многд же тілесд оусъпшні'хъ с(ва)тънхъ ВЪСТАША СЪ ХрЬСТОМЪ Супр 485, 28.— Зогр Мар Ас Сав Син Евх Клоц Супр.— Ср. въздрімдтн, почити, оумрі- ти оу с ъ п - см. также оусънжтн ОуСЪПЛТИ, оусъпліж, оусъпншн сов. (1) греч. нет усыпить израі: оусъпн н повеліннемь твонмь • на ложи его Евх 426 5 ОуСЪПбНИІб, -ша с (14) [оусьп- Ас (5) Супр (4), оус’п- Супр (1), оусп- Унд (1)] хоіцт]оіе сон зрапек: і(соу)с(ъ) же рече о съмрътн его • онн же мьніша • іко о оусъпениі [снн і] съна г(лдго)летъ И 11, 13 Зогр Мар Ас Сав; Супр 487, 9-10 и 28 • перен. смерть, успение (устар.) гезпиіі, зтгі: оуспение с(ва)таго Тц’(а)на злдтооустдго Унд 749
оуоъ 16 18; па(ма)т(ь) оусьпеннѣ... меж^дід • дрх(непнскоу)пд вышиаіа мордвън Ас 1456 21 |оусіпеиик вогороднцА Успение Богородицы {церковный праздник) Ыапе- ЬеѵхеІІ Раппу Магіе (сігкеѵпі зѵаіек): ндвечерне оусьпенню с(ва)тъны> в(огородн)цл Ас 152а 10,—Ас 1506 29; 152а 12; Супр 296, 21; 314, 17; 488, 17.— Ср. прѣстдвлкннк, СЪИЪ ОуСЪХНЖТИ, -нж, -неши сов. (15) ^цраі- ѵесг&аі засохнуть, иссохнуть изсйпоиі: клко двье оусъше смоковьніцд Мт 21, 20 Мар Зогр-пал (0 Зогр); вндѢша смоковьннцж оусоут-шж іс корене Мк 11, 20 Зогр Мар; ржкд десндга адамова ржкд прнкоснж са дрѣвѣ • н прѣстжпькнннмъ оусъунж Супр 396, 19.— Мк 4, 6 Мар (0 Зогр); Мк 11, 21 Зогр Мар; Л 8,6 Зогр Мар Ас; Мар 436 25; Супр 343, 28; 347, 2; 352, 1.— Ср. нсъхнжтн, съсъхнжтн 0уСЫНК5НИК>г -нга с (1) ѵіоОеаіа усынов- лена ргі)е1і ха чу па: съвъкоупн ддвъшен са емоу даръ • от(ъ) прѣдѣдъ оусыненыо Евх 936 13.— Ср. въсынкннк оу С ЪІ П А ІА н см. неоусыпдььн ОуСЪІРИТИ СА, -ріж са, -рншн сл сов. (3) тцробсг&аі створожиться, свернуться (о мо- локе) гезугеі, згагіі зе ѵ зуг: оусъі[ъі]рн сіа ѣко мл'кко ср(ъдь)це іуъ Пс 118, 70 Син ф горд оу с ы р к н а название горы бро<; тетпрсоцёѵоѵ гора Васанская Нога Вазап: горд в(о)жьѣ горд тоучьнд • горд оусыренд Пс 67, 16 Син; Пс 67, 17 Син.— Ср. осырѣтн, съсѣстн СА оусѣкновениге, -но с (1) алотоцт) отсечение головы, обезглавливание зіёіі: мѢ(са)цд двго(у)с(тд) нз оусѣкновенне с(ва)- тааго ноана пр(ѣ)д(ъте)чжн кр(ь)ст(нте)лѣ Ас 152а 27 ОуСѢКНЖТИ, -нж, -неши сов. (17) ало- хе<ракі(;егѵ, алотёцѵеіѵ, аѵакіохеіѵ, хрой- еіѵ, лкцооеіѵ обезглавить, казнить (отсе- чением головы) зііі: оусѣкнж юна (!) въ тьмьннцн • і прннесошА ГЛДВЖ СГО НА КЛКдѢ Мт 14, 10 Зогр Мар; Мк 6, 27 Зогр Мар Ас; воквода повелѣ кго оусѣк’нжтн • ведошА же н из грддд н оусѣк’нжшА н Супр 23, 15 и 16.— Зогр Мар Ас Супр.— Ср. нсѣцін, отъсѣцін, оусѣцін ОуСѢЦІИ, оусѣкж, оусѣчешн сов. (6) 1. ёх- хблтеіѵ отсечь, отрубить изекпоиі: дште десндѣ твоѣ ржкд съвлджндетъ та * оусѣце (! вм. оусѣцн) іж Мт 5, 30 Зогр, оусѣцн Мар; ХОШТЖ ДА мн ддсн оусѣченж нд клкдѣ глдвж • Іоана крьстнтелѣ Мк 6, 25 Зогр (нет Мар) 2. алотёцѵегѵ, хроѵеіѵ; (оусѣченъ въітн те- ХеюбоОаі) обезглавить, казнить (отрубив голову) 8І11: пдѵлъ... протАгнж вънж своіж • н 750 оутв оусѣченъ кыстъ Супр 14, 22-23.— Супр 62, 3; 119, 11.— Ср. нсѣцін, отъсѣцін, оусѣкнжти ОуСХДИТИ, оусжждж, оусждншн сов. (1) блкі^еіѵ оснастить ѵугЬго)іІ: ногы мъіслъ- нъиа • оусжднте волѣзньмн • н поціениемь Евх 976 19 ОуСЖЖДЛТИ, -діж, -акшн несов. (1) ха- таахеѵа^еіѵ создавать, образовывать ѵуі- ѵагеі: не домышлѣдуж же са крстд • повѣдъ- ныіа оусоужддіжште (!) пріклддъ Клоц 11а 14 оусжліьнѣти СА , -НІЖ СА, -ННШН СА СОв. без доп.; кого, чесо (11) [оусжмн- Зогр (1) Ас (1) Ен (1); оусжмън- Ас (1); оусоумьн- Мар (1)] бюта^еіѵ, біахріѵеоОаі усомнить- ся, поколебаться гаросйуЬоѵаі, гаѵаЬаі ргед пёсіт'. по чьто са оусжмнѣ Мт 14, 31 Зогр Ас, оусоумьнѣ Мар, (сжмнѣ Сав); дціе нмдте вѣрж н не оусжмьннте са Мт 21, 21 Мар (0 Зогр); пръвомжченнцд въ жендхъ • възнде во нд шгнъ * не Лжмнѣвшн са плдмене Ен 36а 9.— Мт 28, 17 Зогр Мар Ас Сав; Мк 11, 23 Зогр Мар ОуТЛИТИ, оутдіж, оутдншн сов. без доп.; кого, чьто отъ кого, чесо (31) хрѵлтегѵ, алохрблтеіѵ, каѵОаѵеіѵ, ёухрйлтегѵ утаить, скрыть, спрятать и!а)іІ, зкгуі: оутділъ есн сн • отъ прѣмждрыуъ і рдзоумънъіхъ Мт 11, 25 Зогр Мар; Л 10, 21 Зогр Мар Ас (2) Сав (2) □оутднтн са без доп.; (отъ) кого, чесо скрыться; спрятаться и!а)іІ зе, зкгуі зе: і видѣвъшн жена • ѣко не оутді са • тре- пештжштн прнде Л 8, 47 Зогр Мар Ас; н къздъіхлнне мое отъ теве не оутд'Г сьь Пс 37, 10 Син; оутднтн са уоштж силъ некесъскынуъ Супр 247, 25 □ оутдкнъ в знач. прил. албхрѵфое скрытый зкгуіу: нѣсть во тдіно • еже не двнтъ са • нн оутдено еже не вждетъ познано Л 8, 17 Зогр Мар.— Ср. потднтн, съкрытн, оукрытн; оутакнъ ср. ТА- ННЪ ОуТЛПЛТИ, -пдіж, -пдкшн несов. (6) хата- лоѵті^есг&аі, лѵіуесг&аі утопать, тонуть іоріі зе, Іопоиі: вида же вѣтры крѣпъкы оувоѣ СА • і ндчьнъ оутдпдти Мт 14, 30 Зогр Мар Ас, оу.. Боян (потдплѣтн са Сав); оустръмн са стадо по врѣгоу въ море... I оутАпддхж въ морн Мк 5, 13 Зогр Мар.— Ср. ПОТАПЛІАТН СА оутвдрь, н ж (6) хбоцос 1. украшение охсІоЬа, окгаза: прѣмѣннте оутвдрь кіжже овложенн ксте Супр 447, 6 2. мироздание, мир зѵёі: дьньсь мала оутвдрь въ оутвдрн СЪСТАВН са » дьнесь кръмннкъ чловѣчьскъ • докрдга оуселеныА прнвеслд Супр 429, 11 (2).— Супр 105, 19; 380, 20; 433, 20 21,—Ср. крдсд, миръ (вьсь миръ, лшръ сь), свѣтъ, твдрь
оуте ОуТВДРІАТИ, -гаіж, -гакшн несов. (3) 1. хатахооцеіѵ, хаХХсолі^еіѵ украшать кгазііі, гсІоЬіІ: дзъ а (т. е. плвннца) нд пдгоукж свокн доушн оутвдрѣ’хъ Супр 392, 8 2. біахоо- цеіѵ устраивать рогасіаі: кже трепезж онж оутворн • син н нынга сніж оутвдрдк Супр 420, 14 (крдсітъ Клоц 8а 14).— Супр 392, 4.— Ср. крдснтн, оукрдшдтн ОуТВОРИТИ, -ріж, -рншн сое. (4) 1. біахоо- цеіѵ устроить изрогасіаі: кже (вм. нже) тре- пезж онж оутворн Супр 420, 13-14 (оукрдшеі Клоц 8а 12-13) 2. оу творнтн са аяо- хаОіатаоОаі восстановиться (о здоровье, силах), исцелиться, поправиться гоіаѵіі зе, игсігаѵіі зе: оутворн са • і оузьрѣ вса свѣтъло Мк 8, 25 Зогр Мар; женд нѣкдга по е(ог)очь- стыо оутворнвъшн СА... молитвж сътвори къ е(ого)вн Супр 559, 8-9.— Ср. оукрдснтн, оустрдкнтн, оутврьднтн оутвръднтн Пс 48, 10 Син см. оутроу- дитн ОуТВРЬДИТИ, оутврьждж, оутврьдншн сов. (>100) [оутвръ- Зогр (8) Мар (9) Ас (7) Син (21) Евх (12) Клоц (2) Супр (5)] 1. аттірі^еіѵ, еяіотт|9І^еіѵ, нлоотт](н^еі.ѵ, атереойѵ, (ЗеРаіобѵ, хратйѵеіѵ, хаОі.8(?йегѵ, аафаХі^еоваі, ха<2^ео§аі (!) Іігтаге укре- пить, усилить, упрочить, утвердить иреѵпіі, розіііі, иіѵгсііі: рдстдѣ сіа землѣ... дзъ оутвръдіуъ стлъпъі еы» Пс 74, 4 Син • перен.: дд не оскждѣетъ вѣрд твоѣ • і ты... оутвръди крдтрніж твоіж Л 22, 32 Зогр Мар; глдвж нд вышънннмь мѣстѣ положи • і нд нен множѣн- шиѣ чювьствнѣ оутвръждь Евх 76 8; сі г(лдго)лж не хота оустрдшіті • нъ оутвръдіті Клоц 86 2 (пдче оутврьжддА Супр 421, 11) • исцелить ѵуіёсіі, игсігаѵіі: кдко лн рдздрѣшн АЗЖ ОТЪ родд Хромоуоумоу • томь чдсѣ нозѣ кмоу оутврьднвъ Супр 358, 12 9 хратаюйѵ зиЬІітаге сделать высоким, великим; возвы- сить исіпіі ѵузокут, ѵеіікут; роѵузіі: ѣко по высотѣ н(е)Е(есь)нѣн отъ земліА • утвръділъ (!) естъ г(оспод)ь милость своіж нд еоіацшхъ сіа его Пс 102, 11 Син; ѣкоже іа (г. е. лсжченнкы) есі слдвоіж твоеіж не- кесьскооіж оутврьділъ Киев 66 8 □ оутврь- днти са отт|9І^еоваі, отесеоѵоваі, х(?а- таюйаваі стать сильным, окрепнуть, укре- питься иреѵпіі зе, розіііі зе, зіаі зе зііпут: дд оутвръднтъ сіа ржкд твоѣ Пс 88, 14 Син; тѣмь же молж са вельмн дд оутвръдімъ са въ словесехъ Клоц 4а 4-5 • аяохаОіотаоОаі, аттірі^еаОаі окрепнуть, выздороветь, исце- литься ѵуіёсіі зе, игсігаѵіі зе: оутвръди са ржкд его цѣлд ѣкы дроугдѣ Мк 3, 5 Зогр Мар Ас Сав; Мт 12, 13 Зогр Мар; Л 6, 10 Зогр Мар; денк оутврьдн са ногд вельвждоу и выстъ оутв Оу съдрдвд Супр 218, 18 о оутврьждеиъ е знач. прил. ёсггт)(?гуцёѵоб прочный, креп- кий, надежный реѵпу, зроіейііѵу: вѣръны вьсіа здповѣдн его * оутвръждены въ вѣкъ вѣкоу Пс 110, 8 Син 2. хѵ(?о6ѵ, (3е(3аіобѵ; (оутврьжденок і) аонХіа) подтвердить роіѵг- сііі: не ты лн нздрече д дзъ оутврьднхъ Супр 249, 10; оустдвомъ оутврьжденок рдздрДА Супр 281, 29 3. кого, чьто нд кого, чьто; нд комь, чемь отт|рі^еіѵ, ёліотт](}і^еі.ѵ поставить, положить (прочно, твердо), опереть оргіі, иргіі, (реѵпё) розіаѵіі, роіогіі: рдзломеньіА ногы • не могжштоу оутврьднтн Супр 218, 15; оутвръждж нд тіа очі моі Пс 31, 8 Син; оутвръднлъ есн нд мьнѣ ржкж твоіж Пс 37, 3 Син; Евх 76а 5 □ л к ц е оутврьднтн то ярбошяоѵ отт|рі^еіѵ принять решение, ре- шить, решиться го/ііосіпоиі зе: оутвръди лице свое ітн въ і(ероусд)л(н)мъ Л 9, 51 Зогр Мар □ оутврьднтн са ёяютт|9І^еа0аі опереться, положиться оргіі зе, зроіейпоиі зе: нд тіа оутвръдіхъ сіа отъ жтровы Т чрѣвд мдтері моеіА Пс 70, 6 Син • отяготить боіейпоиі: нд міа оутвръди сіа ѣростъ твоѣ Пс 87, 8 Син 4. отереоѵѵ, х(?атаі.обѵ сделать, сотворить иіѵогіі, исіпіі: ты оутвръді сілоіж твоеіж море Пс 73, 13 Син о оутврьднтн са сггт](н^есН)аі возникнуть ѵгпікпоиі: междю ндмн і вдмн • пропдсть вельѣ оутврьдн са Л 16, 26 Зогр Мар Ас Сав 5. аснраХі^еоОаі, тт)9еіѵ, цчюгцэеіѵ сохра- нить, охранить, сберечь; запереть гарзііі, гаЬегресіІ; гаѵгіі: онн же шьдъше оутвръ- днша грокъ Мт 27, 66 Зогр Мар Ас; въврьго- ша н вь темннцж н оутврьдншА Супр 111, 5 • перен.'. сего дѣльмд вьсждоу сдмѣмъ са въсждоу оутврьднтн и огрдднтн лѣпо Супр 410, 6 6. хооцеіѵ исправить, попра- вить, починить иргаѵіі, паргаѵіі: кл’мд же оуко оутврьдншА свѣтнлд СВОІД • ГЛДГОЛДША жроднвыА мждрынмъ Супр 372, 22-23.— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Евх Киев Клоц Супр.— Ср. нцѣлнтн, сътворнтн, оукрдснтн, оукрѣпити, оутворнтн; оутврьднтн са ср. възмоцш ОуТВРЬЖДДТИ, -двк, -акши несов. (20) [оутвръжд- Мар (1) Ас (1) Син (1) Евх (3) Супр (1); оутвр’жд- Супр (1); оутроужд- ! Супр (1)] 1. |кр«іо€ѵ, асцраХі^егѵ, аттци- ^еіѵ, йяосп:т](?і^еіѵ, ёяіаттірі^еіѵ, 6хѵ(?оі5ѵ укреплять, усиливать, упрочивать (кого-л. в чем-л.) иреѵпоѵаі, розііоѵаі, иіѵггоѵаі (пёкоко ѵ пёсет): ѣко мышьціа грѣшьннкъ съкроушіАтъ сіа • оутвръжддетъ же прд- ведьныіА г(оспод)ь Пс 36, 17 Син; твоѣ повелѣннѣ оутвръжддіА вь ннхъ • цр(ь)к(ъ)вь сътворь нескврън’нж Евх 226 21-22; пдддіжшта 751
оутв ны от’ лѣности оуткрьждактъ Супр 522, 28; съвнраА и оуткрьждаА народъ оученннмъ своимъ Суну 198, 5; ннѣуъ оутроуждактъ (!) • больша Хоташтс подражати Супр 124, 12; вьсь родъ того гллсл рддн • оуткрьждает’ са Супр 509, 15-16 2. (ЗеРаю'бѵ подкреплять, подтверж- дать роіѵгхоѵаі: они же ишедъше пропокѣдѣшА въсждѣ • г(оспод)ю поспѣшъсткоуіжштоу • і слово оуткръжддіжштю • послѣдъствоуіжштнн- мн зиамеиими Мк 16, 20 Мар Ас (0 Зогр) 3. иатаеті^еіѵ, аѵухата(т'Сеіѵ создавать, устраивать; сочинять іѵогіі, сіпіі, зкіабаі: оуткръждаіАн громъ Евх 566 20; повѣдънжіж пѣснь сь ними оуткр’ждал кладыцѣ Супр 332, 25-26 4. аа<рсЛ(^еоОаі сохранять, охранять, стеречь; запирать 2а)ізі’оѵаі, хаЬехресоѵаі: хаѵігаі: зѣло лн поминшн іако вьстднетъ • оуткрьждактъ грокъ • мнѣ во оуткрьждакши • блюди мрьтвьцд да не оувѣжн Супр 438, 29-30 и 30.— Мар Ас Син Евх Супр.— Ср. блюсти, стрѣцін оутврьждениіе, -иіа с (23) [оуткръжд- Зогр (1) Мар (1) Ас (1) Син (6) Евх (2) Клоц (1) Супр (2)] 1. аофйкеіа, 6хй(?а>ца, атг](?гуц6д, атеоёсоца укрепление, восста- новление; выздоровление нреѵпёпі, розіі- пёпі, розііа; ихсігаѵепі: къ ржкоу иесы іако оржжнк иа оутврьжденик севѣ нгоумеиА молитвы Супр 273, 24 25; нѣсть волѣзиь нъ оуткрьжде- ннк Супр 313, 7-8 2. иеатаі'соца, агпегуца, атерёшри опора орога: г(оспод)ь оуткръжде- нье мое і прівѣжіціе мое Пс 17,3 Син 3. йо<рй Хеіа обеспечение гарзіёпі: видѣкъше а (г. е. съсжды) съ многомъ оуткрьжденнімъ сьваздиы печати олокѣнън нижшта Супр 52, 12-13 • уверенность, достоверность рзіоіа, зроіеЫіѵозі: о нихъже наоучнлъ са еси слове- сехт> • оуткръжденье Л 1, 4 Зогр Мар Ас.— Зогр Мар Ас Син Евх Клоц Супр.— Ср. нцѣлкинк, крѣпость ОуТеТИ, оутепж, оутепешн сов. (3) цаоті- •уойѵ избить паЬіі пёкоти'. і поржгаіжтъ са емоу • і оутепжтъ і • і оплюіжтъ і • і оуныжтъ і Мк 10, 34 Зогр Ас (нет Мар); на съиьмнціи- нуъ вашихъ оутепжтъ кън Мт 10, 17 Ас (оувыжтъ вы Зогр Мар).— Ср. извити, повити, оувнтн оут ИСКАТИ, -аіж, -акши несов. (1) аѵѵё- Хеіѵ теснить іізпіі, ііасіі: иаставъииче • народі оутіскаіжтъ та и гнетжтъ Л 8, 45 Ас (оутѣштаіжтъ Зогр Мар, оурнкаіжтъ Сав).— Ср. оугнѣтатн, оурнкатн, оутѣціатн ОуТНШАТИ СА, -аіж са, -акшн са несов. (1) греч. нет успокаиваться, утихать, сти- хать ніізоѵаі зе: мороу прѣштааше и оутишааше са Супр 476, 13-14.— Ср. отншатн ОуТИШИТИ СА, -шж са, -шиши сл сов. 752 ОуТР (1) •уал'пѵтіѵ уіуѵеаОаі успокоиться, утих- нуть, стихнуть ніізіі зе: авик оутншн са • и коравь оустрьмн са на онж странж Супр 152, 18 ОуТЛЪСТѢТИ, -ѣіж, -ѣкшн сое. (1) яахѵ- ѵеадаі ожиреть гінспёі;; перен. очерстветь гіѵгсіпоиі: оутлъстѣ во ср(ь)дьце • людні снуъ Мт 13, 15 Зогр (отлъстѣ Мар).— Ср. отлъстѣтн, оудевелѣтн ауто нареч. (6) яйѵтсод несомненно, безусловно харзіё; оѵзет: глаголати же оуто иматъ миръ на людехъ свонхъ Супр 318, 29; оуто жъдааше сьмрьтн Лазаревы Супр 313, 22; оуто іако оумытн нозѣ сьмѣреиѣк • неже молити са Супр 303, 27.— Супр 241, 29; 303, 20; 352, 6-7 ОуТОЛИТИ, -ліж, -лиши сов. (6) яеіОеіѵ, йѵаатёХХегѵ, хатаатёХХеіѵ убедить, угово- рить, успокоить, смягчить (словом) ргет- Інѵіі, исЫаскоІіі, гтігпіі: дште се оуслышаио вждетъ • оу іѣемонд • мы оутолнмъ і • і вы вес печали съткорнмъ Мт 28, 14 Зогр Ас, оутолимы-н Мар (оувѣціаемъ Сав); хотѣхъ гнѣвъ іхъ оутолнті Клоц 5а 28 (сьпрАтати Супр 413, 23); воурж вѣтрьиж оутолилъ словомъ Супр 473, 19.— Клоц 46 37.— Ср. СЪПрАТДТИ, оувѣцідтн ОуТОЛЛИТИ, мліж, -мншн сое. (1) хата- яоѵеіѵ изнурить; измучить зсЬѵаШ; гтнсіі, гіугаі: обьхода грады и вьси • влдгоддрьствА ВЬСА ОуТОМЬКИЫА диіаколомь Супр 11, 10.— Ср. нзліжчнтн, оуліжчнтн ОуТОНЖТИ, -нж, -иеши сов. (3) «яоОѵг|- ахегѵ утонуть иіопоиі: і двье оустръмн са стадо кьсе по врѣгоу къ море • і оутопж въ кодахъ Мт 8, 32 Мар Ас, оумрѣшА і оутопошл Зогр (нстопж Сав).— Ср. нстонжтн оу т о п - см. также оутонжтн ОуТОПИТИ, -пліж, -пиши сов. (1) греч. нет утопить иіоріі; перен. победить, уничтожить ргетосі; хпісіі: х(рнст)е в(о)же идшъ • оуто- пилъ еси к’са противьиыіА силы Евх 296 13-14 ОуТРИІА, -ны. ж (1) орОрод рассвет рѣго, гапо: оутрніа во х( рнсто) с (ъ) іако же рече пророкъ Супр 348, 18.— Ср. оутрнк, оутро ОуТРИКі, -ніа с (24) 1. орОрод рассвет )ііго, гапо: оутрніа во х(рнсто)с(ъ) іако же рече пророкъ • дкы оутрнк готово оврАштемъ кго Супр 348, 19 ♦ нд оутрніа яроіі, (тр) ёсоОеѵ, еід тйд ярсоіад утром гапо: двье нд оутрьѣ • съвѣтъ створишА арх’нереі Мк 15, 1 Зогр (нд оутрѣн Мар); нд оутрьі ізвікддхъ вьсіа грѣшьиыіА зел\лі Пс 100, 8 Син 2. нд оутрніа ёлі тт)ѵ сгоріоѵ, еід тт]ѵ аѵріоѵ, (т(і) ёлаѵрюѵ, ё^рд на следующий день, завтра пахіігі, пазІесІирсіЪо сіпе: нд оутрніа кстъ по патьцѢ Супр 439, 17 (въ оутрьнн же д(ь)нь Мт 27, 62 Зогр Мар);
оутр повелѣ на оутрнга на рѣцѣ тнгрьстѣ да СА окрАштжтъ Супр 59, 30.— Зогр Ас Сав Син Супр.— Ср. оутрнга, оутро ОуТРО1, -а с (31) [ютр- Зогр (1) Мар (1) Сав(1) Син (1)] «рана, брѲрос утро; рассвет Діго, гапо; гогЬгезк: ютроу же въівъши • съвѣтъ сътворншА • всн ар’унерен Мт 27, 1 Зогр Мар Сав, оутроу Ас; посъланъ бъістъ оутро ндъі прѣдъ свѣтомъ дьньнъінм Супр 244, 24 ф нз оутра (нз оутра прнуоднтн 0(Луі4еіѵ) с утра осі гапа: всн лкдье із оутра прнуодАште къ немоу въ цръковь послоу- шатъ его Л 21, 38 Зогр Мар; къ оутроу ярое брвроѵ под утро к гапи: мѢсач’но оуко кѣаше • н само то къ оутроу Супр 431, 17; за оутра см. заоутра.— Зогр Мар Ас Сав Син Евх Супр.— Ср. заоутра; нз оутра ср. оутро2, оутрнк ОуТРО2 нареч. (26) [ютро Зогр (3) Мар (6) Син (9); ѵтро Мар (1)] 1. (то) лусоІ утром гапо; оутро же възвраціь са в градъ възалъка Мт 21, 18 Зогр-пал, ютро Мар (0 Зогр); ютро молитва моѣ варітъ ты» Пс 87, 14 Син □ коупьно оутро ара лреоі рано утром сазпё ггапа: іже (г. е. чловѣкъ домовитъ) изиде коупъио ѵтро (!) • наіАТЪ дѣлателъ внноградоу своемоу Мт 20, 1 Мар, оутро Ас (за Ѵтра Сав, 0 Зогр) 2. абщоѵ завтра, на следующий день гііга, сІгиЬёЬо сіпе: аціе трѣвж сельнжіж дньсъ ежціж • а оутро вь пецгь вълагаіжціж са • к(ог)ъ тако одѣетъ Мт 6, 30 Сав (оутрѣ Зогр Мар); оутро въ тъ дьнь ати имжтъ къітн Супр 125, 2.— Зогр Мар Ас Сав Зогр-пал Син Супр.— Ср. заоутра, оутро1 (нз оутра), оутрѣ Оу ТРОСЪ, -а м (6) [..осъ Сав (1)] брОрое церк. утреня, заутреня рігпі, гаппі Ьосііпку: ева(нъ)г(елнк) іѵт(ъ) лоук(ъі) на і/тросъ Сав 126а 11-12,— Ас ІІІаа 18-19; Сав 836 18; 128а 15; 139а 12; 1476 14.— Ср. оутрьнн- ца, оутрьнь (оутрьнгаіа) ОуТРОуДИТИ СА, оутроуждж са, оутроудншн са сое. (3) [оутвръди (!) Син (1)] иола^еіѵ, иоліаѵ изнемочь, устать, утомиться ипаѵіі зе, ѵузіііі зе: оутроуд(н)уъ сіа воппа ізлелъче грътань моі Пс 68, 4 Син; оутроудіуъ сіа въздъіуанье-м-оімъ ( ньемь моімъ) Пс 6, 7 Син ; I оутвръді (! вм. оутроуди) сіа къ вѣкъ живъ кждетъ до конъца Пс 48, 10 Син оутроуждатн Супр 124, 12 см. оутврьж- датн ОуТРЬНИЦЛ, -а ж (7) оеОеоб церк. утреня, заутреня )і1гпі, гаппі Ьосііпку: начАТвкь оутрь- ницн се есть Ас 131а 18-19; по конъчанн оутръ- инцн поет(ъ) са Ен 306 6.— Ас 27аа, 306(5, 112а(5, 158а 1; Ен 30а 16.— Ср. оутросъ ОуТРЬНЬ, -нии прил. (18) [оутрънѣн- Син ОуТР (1); ютр- Евх (1)] 1. тт)б яусоіас, ёсоЬіѵбе ут- ренний гаппі: оупъва д(оу)ша моѣ на г(оспод)ѣ • отъ стражіА оутрьніА до ношті Пс 129, 6 Син; изгонитъ та г(оспод)ь трАсавнце ютрънѣѣ Евх 49а 6 □ и а оутрьиіжіж, и а оутрь- нннхъ ёѵ тоіе брвроіе, бувщѵбс (!) утром гапо: на оутрънѣіхъ (!) пооучаахъ сіа въ тіа Пс 62, 7 Син; нлн на оутръніжіж • или на полоуд’не Евх 54а 24 □ оутрьнгаіа ж в знач. сущ. брврое церк. утреня, заутреня рігпі (Ьосііпку): чътеннга шт(ъ) еваг(гелнга) в7 • на Ѵтрьнні • с(вд)таго пдтъка Сав 99а 13 2. оу т р ь н н (и) (д ь и ь) і) ёлюѵаа тщеуа, т) абрюѵ, т) ёлаѵуюѵ завтрашний, следую- щий день гіігек, сІгиЬу сіеп: въ оутрьнн же д(ь)нь по параскевькні * съкърашА са ар’хнерен і фарнееі • къ пнлатоу Мт 27, 62 Зогр Мар (на оутрнга Супр 439, 17); повелѣ на оутрьннн дьнь привести рака кожнга артемона Супр 226, 9; въ оутрьнні • і ншьдъшемъ імъ отъ внтанніА • възлака Мк 11, 12 Зогр Мар; на оутрьнн ншедъ Л 10, 35 Мар (на оутрьѣ Зогр).— Зогр Мар Ас Сав Син Евх Супр.— Ср. заоутра, заоутрьнь, оутрѣшьнь, оутрнк (на оутрнга), оутрѣн ОуТРЬШбКДТИ, -нкіж, -нккшн несов. (2) [ютрън- Син (1)] 6увуіі,еіѵ рано вставать сазпё ѵзіаѵаі: вьсоуе вамъ естъ ютръневатн Пс 126, 2 Син,— Пс 62, 2 Син ОуТРЬНЖТИ, -нж, -иеши сое. (1) ѵаухаѵ застыть на месте гігпоиі, гіиЬпоиі: ш скврьнавъінліа ногама како не оутрьпоста тн Супр 66, 1 оу т р ь п - см. оутрьнжтн ОуТРѣ нареч. (10) [ютрѣ Мар (1)] «йуіоѵ завтра, на следующий день гііга, сІгиЬу сіеп: аште же сѣно дьньсь сжштее • а оутрѣ въ огнь въмѣтаемо Мт 6, 30 Зогр Мар Ас (оутро Сав); Л 12, 28 Зогр Мар; ок^че подокаатъ ми дьнесь и ютрѣ * и въ оиъ день ити Л 13, 33 Мар (0 Зогр); отъ чл(овѣ)къ нже дьнесь сжтъ • а оутрѣ не кжджтъ Супр 102, 3. Супр 154, 22; 165, 3; 561, 19.— Ср. заоутра, оутро2 ОуТРѢЙ прил. (21) 1. на оутрѣн луа>( утром, с утра гапо, ггапа: на оутрѣн съвѣтъ сътворьше арунерен и старьцн Мк 15, 1 Мар (на оутрьѣ Зогр) 2. оутрѣн (дьнь) Т) абрюѵ, і) ёлайщоѵ завтрашний день гіггек, сІгиЬу сіеп: оутрѣі ко печетъ са сокоіж Мт 6, 34 Сав (оутрьнн ко д(ь)нь Зогр Мар); въ оутрѣі же дьнь въехотѣ і(соу)с(ъ) ізнтн въ голнлеіж И 1, 44 Зогр Мар.— Зогр Мар Ас Сав Ен.— Ср. оутрьнь, оутрѣшьнь; оутрнк (на оутрнга) ОуТРѣіПЬНЬ, -ннн прил. в знач. сущ. (1) т) абріоѵ завтрашний день гіігек: слъішолъ 753
ОуТОу во вѣдше реченок отъ г(оспод)а • ие п’цѣте са оутрѣшьнннмъ Супр 547, 9 (на оутрѣн Мт 6, 34 Зогр Мар, на оутрніа Сав).— Ср. оутрнк (на оутрніа), оутрьнь, оутрѣн ОуТОуЖДИТИ, -ждж, -ждншн сов. (1) аяак- ХоТ(?іойѵ отторгнуть, отнять осісігіі, ѵгбаііі, одѵгйпоиі: оутоуждені вышіа грѣшьнп отъ ложеснъ • здвлждішіа отъ чрѣва гла(гола)шіА лъжж Пс 57, 4 Син ОуТЪКНЖТИ, -нж, -нешн сое. (2) аѵѵаѵтаѵ наткнуться на кого-л., (случайно) встретить пагахіі па пёкоко, роікаі: нлн вез годины етеръі • лн за сутра • ілн полоученьемь н есн оутоклъ Евх 546 1 □ оутъкнжтн са комь, чемь лроояіятеіѵ наткнуться на что-л., столкнуться, встретиться с чем-л. (случай- но) пагахіі па песо, роікаі ве: ч(ловѣ)къ слѣпъ * прѣуождааше тварь • емьже са оутъкнѣаше * кланѣаше са емоу в(ог)а не могы оврѣсті Клоц 10а 22.— Ср. потъкнжтн ОуТЁХД, -ъі ж (9) ларахкроіе утешение; облегчение, подкрепление иіёсйа; розііепі, оЬсегзіѵепі: іѵваче горе вамъ Богатымъ • ѣко въспрніАСте оутѣуж вашж Л 6, 24 Зогр Мар; на оутѣуж довьлѣіжштаіа стран’нынмъ Супр 565, 22.— Л 2, 25 Зогр Мар Ас Сав Боян; Евх 926 21.— Ср. оувѣтъ, оутѣшеннк ОУТѢЦІАТИ, -аж, -акшн несов. (2) сгоѵёхегѵ теснить, напирать Іізпіі, ііасіі: народи оутѣш- таіжтъ та • і гнетжтъ Л 8, 45 Зогр Мар (оутіскавктъ та Ас, оурнваіжтъ та Сав).— Ср. гнести, оугнѣтатн, оурнватн, оутнскатн оутѣшдти, -аіж, -акшн несов. (15) ла- рахакеіѵ ларацсвеіаваі, еі$ ларацпвіаѵ еіѵаі, ѵосветеіѵ утешать; ободрять піёзоѵаі, іёзіі; розііоѵаі: іѵ в’семь сжціааго печальна • прнтѣкаіжціааго къ текѣ • оутѣшаешн Евх 32а 19-20; жьдауъ нже со мъноіж поскръвітъ і ие кѣ • Т оутѣшаіжшта і не оврѣтъ Пс 68, 21 Син • поучать, наставлять ропсоѵаі: мънога же н нна оутѣшаіА влаговѣстъствоваше къ людемь Л 3, 18 Мар Ас (г(лдго)ла Зогр, повѢдла Сав); нж оутѣшанте севе на въсѣкъ (дънъ) Евр 3, 13 Ен □ оутѣшдти са радоваться іёзіі зе, гасіоѵаі зе: вьспрныілъ есн твоѣ влагаа • въ животѣ твоемь • і лазарь такожде своѣ зълдѣ • нынѣ же сьде оутѣшаетъ са • а ты страждешн Л 16, 25 Зогр Ас Сав.— И 11, 31 Зогр Мар Ас Сав; Супр 291, 22; Зогр-лл 1а 7 оутѣшениіе, -ніа с (12) ларахкт|аі<;, ларацпвіа, уакрѵт] (!) утешение; ободрение йіёсйа; розііа: оутѣшениѣ твоѣ възвеселншіА міа Пс 93, 19 Син; г(лдго)латн влагаа... о в’сѣуъ людеуъ • да оутѣшенне (вм. оутншеннк? въ тѣшеннк?) нуъ • вь кезлілъвъно житие • еже живемъ * во в’сѣко влдговѣрне * і оухо чистотѣ Евх 19а 15-16 • яа(?аіѵе<ті<; поуче- ние, наставление ропсепі: то во кетъ по- Хваленнк ллжченнк’ • оутѣшеннк съвъранынуъ Супр 83, 22.— Пс 76, 3 Син (глосса 976 1); Евх 25а 12; 326 8; 57а 25; 926 16; Супр 92, 25; 379, 9; 407, 11; 570, 14.—Ср. оувѣтъ, оутѣуд оу тѣ ш и мы и Супр 190, 30 см. неоутѣшн- мъ ОутѢіПИТИ, -шж, -шиши сов. (27) параха- Хеіѵ, яарацпОеісгдаі, алаХХаааеіѵ утешить; ободрить піёзіі; розіііі: жезлъ тво-і (!) пдліцд твоѣ та міа оутѣшіете Пс 22, 4 Син; егда възвратн г(оспод)ь плѣнъ снонь • бъ’і’хомъ ѣко оутѣшенн Пс 125, 1 Син; они же... по силѣ кго оутѣшншА Супр 524, 4 □ оу тѣ ш и т и са яарахакеіоваі утешиться піёзіі зе: рдуиль пллчжцін са чіадъ свонуъ • н не х0І"каше оутѣшіті са Ѣко не ежтъ Мт 2, 18 Ас Сав Боян; днес(ь) • іѵтъ ветъхлаго плача оутѣшнуомъ са Евх 26 11 • греч. нет убедиться, увериться ропсіі зе, ргезѵёсісіі зе: не мене ради Благодать в(о)жніа сътворн се чоудо • ліжжь во ксмъ оувогъ и грѣшьнъ • нъ васъ рад’ліа стрдньнынхъ да вы оутѣшнте сд Супр 551, 15 16.— Зогр Мар Ас Сав Боян Син Евх Супр оутѣшьнъ, -ын прил. (1) ларахкртіхде; утешающий, утешительный йіёзпу: сн словеса оутѣшьнаіа • подаваіжште дроугъ дроугоу Супр 91, 27 ОуТАГНЖТИ, -нж, -нешн сое. (1) тегеге удостоиться, сподобиться хазіопхіі зі; зіаі зе йосіпут: чьстьнаго Климента законьнікд і ллжченіка чьсті чьстіацс • іже оутідже кънті Блдженоумоу апостолоу твоемоу петроу • въ інокості подроугъ Киев 16 19.— Ср. съпо- добнтн са, достоинъ (достоинъ выти) ОуТАЖИТИ, -жж, -жншн сое. (1) (Зауеіѵ обременить, отяготить хаііхіі, оЫійі: нн снце оутджнлъ (! вм. -ло) земыж стлъпотвореиик споловъ Супр 485, 9.— Ср. отагъчнти, ОуТАЖЬЧНТН ОуТАЖЬЧИТИ, -чж, -чиши сов. (1) (Зареіѵ обременить, отягчить хаіійі, оЫійі: нн снце оутАжъчнлд іж кръвь захарннна Супр 485, 12-13.— Ср. отагъчнти, оутлжнтн ОуХО, оуха и оушесе с (>100) [въ ноушню Мар (1); вън-оуші Син (1)] осе, сотіоѵ, сотаріоѵ; (за оухо оударнтн раяі^еіѵ) ухо иейо: въ слоухт> оууоу оуслышаше міа Пс 17, 45 Син; іже імдтъ оушн слышати да слышитъ Мк 4, 23 Зогр Мар; се во ѣко выстъ гласъ • цѣлованьѣ твоего • въ оушью моею вьзнгра са млддѣнншть радоштдмн вь чрѣвѣ ліоеліь Л 1, 44 Зогр, въ оушню Ас Сав, въ ноушню Мар; да овн похвдтнвъше за оушн влѣчадуж и 754
оухо Супр 44, 20; въчера за «ухо «ударенъ вывадше Клоц 13а 24; Супр 449, 25; ні оврѣзаиі срьдьці • ні «утесы своімі Клоц 7а 19; оушн кмоу свѣтьлѣ ныста Супр 142, 7 * тррца, ту срама ушко оизко: оудонѣе во есть кель- кждоу • сквозѣ ігълннѣ оушн проітн Л 18, 25 Зогр Мар Ас Сав ф къ оух«у,в'ь оухо еіб то оѵс, Ж?об то оѵс на ухо, тайком іа)пё: еже къ оухоу г(лаго)ласте • въ тділиштихъ • проповѣстъ са на кровѣуъ Л 12, 3 Зогр Мар Боян, въ оухо Ас.— Зогр Мар Ас Сав Унд Боян Ен Син Евх Клоц Супр.— Ср. слоухъ ОБХОДЪ, -а л< (1) <рѵуа<; беглец тіргсЫік: ВИдѢшА ЛДЗДрА «УХОДА СЬМрЬТИ ЕНВЪША (!) Супр 323, 18.— Ср. оушндь ОуХОудѢТИ, -ѣж, -ѣкшн несов. (1) цеюѵ- а&аі уменьшаться хтепзоѵаі зе: ие вьнѣ тоа жде ЧЬСТН СЫНОВИ СЛОВО ПрИЧАШТАКМО кстъ • не ко нн ндчьномо нн прНЕыважште • нлн оууоудѣжште Супр 327, 21.— Ср. охоудѣти ОуЦІбДРНТИ, оуціедрж или оуціеждрж (?), оуціедришн сое. (5) оіхтіуеіѵ, оіитецэегѵ смилостивиться, сжалиться, проявить со- страдайте, милосердие зіііоѵаі зе, зшііоѵаі зе: к(о)же оуціедрі нъі Пс 66, 2 Син; напн- сание зълъі жизни • жже помиловавъ очисти • н оуштедрнвъ омы Супр 390, 18-19.— Пс 101, 15; 122, 2 Син; Супр 75, 21.— Ср. помиловати, съмилити са, оумилосрьдити СА ОУЦѢСАРИТИ СА, -рж са, -риши са сов. (1) Рааікеѵегѵ воцариться хаѵіасіпоиі: и оуцѣ- сарн са сьмрьть отъ адама до мосеа Супр 482, 18.— Ср. въцѣсарити са оучекъ Супр 498, 26 см. оученнкъ ОѴЧеНИКЪ, -а м (>800) [оуче(к)- Ас (9), оуч(к)- Ас (2), оучк- Ас (1), оуче(н)- Ас (1), оуче(и)к Ас (1), оучекъ (!) Супр (1); оучеци (!) Сав (1); оученикотъ Ас (1)] цаОцттіб, ѵриіое (!), лаі$, ѵіос (!), фоктртцс (!), аѵуекос (!) сіізсіриіиз ученик, последователь (учения) гак, исесіпік: съ нимь ідѣахж оучеиици его • і народъ многъ Л 7, 11 Зогр Мар Ас; посъла дъва отъ оученнкъ своіхъ Мк 11,1 Зогр Мар; нѣсть оученнкъ надъ оучнтелемь своіли» Л 6, 40 Зогр Мар; иічътоже кѣ ие встало • іхъже (г. е. чоудесъ) ие подойдетъ оученікоу показать Клоц 56 7; сватыи прѣдастъ доушж господоу • съ дьвѣма оучеинкома своима Супр 217, 1-2; чловѣкъ кѣ «ученикъ сотонннъ Супр 7, 15.— Зогр Мар Ас Сав Охр Унд Зогр-пал Боян Киев Евх Клоц Супр оученицд, а ж (1) греч. нет ученица, последовательница (учения) гакупё, нсесіпі- се: нед(ѣлѣ) в в(ъ) нжж(е) Еънв(а)ет(ъ) пдліат(ь)... прочим(ъ) оученик(о)мъ и оученн- цам(ъ) г(осподь)нѣм(ъ) Ас 11ба 11 оучи Оу оученичь прил. (3) тоѵ цаОцтой ученика род. исесіпікйѵ: въ ьна оучениче Мт 10, 42 Зогр («ученика Мар Ас, оученикоу Сав): съліАте са оуко зьрА везоумьѣ оучеиіча Клоц Зб 8.— Клоц 36 30-31 оученніе, -ии с (76) [теченнк (!) Супр 310, 12] 1. бібахі), бібауца, бібаахаХіа, аѵауѵсоаца (!) учение, доктрина исепі, пайка: г(лаго)лааше імъ въ оучеииі своемь Мк 12, 38 Зогр Мар; Мк 4, 2 Мар (0 Зогр); вьсь народъ дивлѣахж са о оучеииі его Мк 11, 18 Зогр Мар; Мк 1, 22 Зогр Мар; въ соуе же чьтжтъ ма • оучАште оучеинѣ заповѣдні ч(ловѣ)ч(ь)скъ Мк 7, 7 Зогр Мар; Храните са... отъ оучеииѣ фарнсенска Мт 16, 12 Зогр Мар; въ миогааго мѣсто мнрьскааго «ученьи прѣдъложнвъ • покоушж са... прѣдъло- жнтн доушеоуспѣшьиаи Супр 534, 16 □ оуче- и и и мн. та боуцата догматы сіофпаіа: нн оучении правъіА вѣръі • вез дѣлъ влагъ прНАтъиа в(ог)оу Хил 26$ 3; показа довлаи матн • ико оученннмн елдгыа вѣры вьскрьмнла и Супр 96, 17-18 2. лауаіѵеаіб, бібаахакіа, бібаахакеіоѵ, бібахп, цаОцаіс, хаттіхцаіб, ѵоѵОеаіа учение, поучение, наставление исепі, ѵуисоѵаш, роисоѵапі, роисепі: егда оуныемъ • ні оученье намъ польза творітъ • иі казанье Клоц 56 20; талаити во сьде сжтъ • кокгождо сила... или въ оучении • или въ коки либо потрѣкѣ Супр 378, 22.— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Клоц Супр Хил Зогр-лл.— Ср. въглашеннк, казаннк, иаказаник, наоуче- ннк, оглашеннк, пооученнк, «учительство оучи Пс 17, 48 Син см. оунжчнти Оу-ЧИНАНИіе, -ни с (1) ёліттібеѵца начи- нание, деяние росіпапі, зкиіек: і пооучж сы» во вьсѣхъ дѣлѣуъ твоіуъ • V на оучінанпхъ твоі’хъ поглоулілж сіа Пс 76, 13 Син.— Ср. дѣло, иачннаиик, идчатъкъ ОуЧИНИТИ, -иж, -ниши сов. (11) [оучиие- ннімь! Син (1)] таааеіѵ, лауатаааеаОаі устроить, организовать, упорядочить изро- гасіаі, хагГсІіі: в’сѣмъ но ч(ловѣ)комъ овь- ціииж оучиннлъ еси Евх 58а 16-17; «учинивъ цѣсарь воа своа • нсхождааше на рать Супр 192, 24 • иататаааеіѵ; (прьвѣк оучииити луоаѵатаааеаОаі) поместить итізііі: оучинн д(оу)уъ іхъ • в’ селѣхъ прдведьннчнхъ Евх 646 19-20; ѣште ие пръвѣе оучннениімь (! вм. оучннж) і’и(ероуса)л(и)ма • ѣко въ иачьАло веселкѣ моего Пс 136, 6 Син • таааеіѵ подчинить росІисНі: азъ ч(левѣ)къ есмь подъ властелы • оучиненъ Л 7, 8 Зогр Мар Ас Сав □оучииити са уѵвці^еабаі вести себя соответственно сЬоѵаі зе ргігпё- гепё: и всѣми отьиждь оучииити са подослать • нафанааго вь стаднн довръіА • дѣтѣли Супр 755
оучи 497, 27. - Евх 59а 1-2; 656 2-3 —Ср. КЪЧНИНТН, оу строити оучингениге, -ніа с (3) 1. 5іата!;іе уст- ройство, определение гагіхепі, гігепі: оучн- неннемь ткоТмь привыкаетъ день * ѣко кьсѣ ракотьна тевѣ Пс 118, 91 Син 2. еѵта^іа порядок, распорядок гасі: да ли о пльтьнѣѣмь оучнненнк Супр 361, 22; оучнненнк во кьнѣш’нннхъ дудокъ • овразъ кетъ етеръ доушекьна’го оустрокныа Супр 497, 28.— Ср. оустрокиик оучннкиик Пс 136, 6 Син см. оучннитн мучитель, -ліа м (>1ОО) бібаахакое, рсф(3і, лаіботріРтіб, лаібеш'пе учитель, на- ставник псііеі: нѣсть оучеиикъ надъ оучн- телемь Мт 10, 24 Зогр Мар Ас; оиа же рѣете емоу • ракки ♦ еже г(лаго)летъ са съказаемо оучнтелю • къде жнкешн И 1, 39 Зогр Мар Ас; г(лаго)лашА емоу оучеинцн его • оучнтелю • нынѣ нскаахж теве камеинеліь повити нюден И 11, 8 Мар (ракки Зогр Ас); оучеинцн и дрѴзнн с нимъ толнци • за илла оучнтеліа скокго оумрѣшл Супр 136. 15; воукстн оучнтель ксн Супр 139, 26.— Зогр Мар Ас Сав Охр Боян Евх Клоц Супр.— Ср. казатель, настакьникъ, пѣстоуиъ, ракки, раккоуііи оучительнъ, -ын прил. (1) греч. нет поучающий, поучительный ропспу: что во къ слокесехъ оучнтелънынуъ оставншА Супр 542, 15 16.— Ср. пооучалнкъ «учительство, -а с (1) бібастхалеёоѵ поучение, наставление псепі, ропсоѵапі: сего ради цръкы наказаетъ • сего ради нынѣшьиѣа оучнтельства Хил 26а 20-21.— Ср. оученик ОучИТвЛІбвЪ прил. (2) той бібаахаХоѵ учителев, учительский псііеійѵ: кідѣ лі ис- пытанье оучітелеко Клоц 4а 10-11; иъ овѣ- штаннн лн оучнтелевы нѣкоторынмн Супр 442, 16-17 ОуЧИТИ, оучж, оучнши несов. без доп.; кого чесомоу; кого чьто; о чемь; с инф. (>100) бібапхеіѵ, лараіѵеіѵ, ѵоѵОетеіѵ, тоѵ Хбуоѵ лоіеіѵ, хратѵѵеіѵ (!), беіхѵѵѵаі (!), ттуѵ Хйаіѵ ттіе сщартіас; цетабіббѵаі (!) учить, наставлять; поучать псіі, ѵупсоѵаі; роисо- ѵаі: кьзнде н(соу)с(ъ) къ цръкъке і оучааше И 7, 14 Зогр Мар Ас; пристжпишА къ иемоу оучАЦію • архнерен и старьцн людьстнн Мт 21, 23 Мар Зогр-пал (0 Зогр); къ соуе же чьтжтъ лѵь • оучАіпте оучениѣ злпокѣдні ч(локѣ)ч(ь)скъ Мк 7, 7 Зогр Мар; і егда не вѣ нікътоже оучА его • тогда лоучы выкааше Клоц 56 26 (ннкогоже вѣ кажжшта Супр 415, 4); кыстъ мжжъ пророкъ... о вжджштннмъ оучА Супр 476, 9; оучааше и кьсен ллждростн 756 ©УЧА Супр 414, 8; ие вранж сего • нъ оучж лихо мѣры не выти Супр 494, 26 • подкреплять, побуждать роѵгЬпгоѵаі: ведомомъ же имъ • оучааше а с(ва)тын кѵршѵнъ • глаголА • вратніа не къзконмъ са Супр 72, 21 • чьто бібаахеіѵ показывать пкагоѵаі: дъва потли- ва оученика ♦ съкрытъ ісоуса въ гровѣ грАдета • съкръвеижвк въ адѣ тѣснж (! вм. таннж)... оучАшта Супр 453, 29; земыа трАсѣаше са... показаіжштн ж(е) (и) (о)учАштн іако в(ог)ъ кѣ пропинакмыи Супр 485, 5 □ оучнтн са цаѵОаѵеіѵ, цавт|теѵеаОаі учиться; быть учеником псіі зе; Ьуі гакет: како сь къннгы сумѣетъ не оучь са И 7, 15 Зогр Мар Ас; прнде... Іосифъ • іже і оучи са оу і(соу)са Мт 27, 57 Зогр Мар Ас; оучеинцн клуу вываахж • кгда хотѣахж ч’г0 от него оучнтн са Супр 477, 2 □ оу ча (и) в знач. сущ. бібаахсоѵ, бібаохаХое учитель псііеі:' паче вьсѣхъ оучіАштінхъ сіа (! вм. міа) разоумѣуъ Пс 118, 99 Син; доврѣ нарнчемън стран’ннкъ • оучАштнТхъ оучнтъ • доврѣ хота оувѣдѣтн • оучАштннхъ онѣмыактъ Супр 477, 28 и 29,— Зогр Мар Ас Сав Зогр-пал Боян Ен Син Евх Клоц Супр.— Ср. казати, наоучати, показати, пооучатн; оучнтн са ср. навыцатн оу ч и т и Пс 17, 48 Син см. оумжчнтн «УЧИЦІАТИ, -аіж, -акши несов. (1) греч. нет очищать осізі’оѵаі; перен.'. і нашж д(оу)шж како оучіштаетъ . отъ кьсѣкого гнѣва і ѣрости Клоц 4а 12-13-— Ср. очнціатн, оцѣ- ціати оучічьжітъ (!) Пс 68, 34 Син см. оуннчьжнтн «учоути, оучоуіж, оучоукшн сое. (1) греч. нет ощутить, почувствовать, услышать ро- сіііі газіеейпопі: пракъднын же оучоувъ плнштъ вѣгаіжштнихъ • пытааже кын извѣтъ сьллАтеныа того Супр 566, 1 оу ч ъ ж і т ъ Пс 50, 19 Син см. оуннчьжнтн «уЧАСТИІб, -иіа с (5) церіе доля, участие робіі, іісазі: і съ прѣлюводѣі оучілстъе свое полагааше Пс 49, 18 Син; і принмн н • въ оучАСТне • ізвъраиыхъ твоихъ Евх 1016 9; нмашн ко часть оучАСТніа родьства огньнааго • Н СЬПрНЧАСТЬИНКЪ ксн от’цоу твокмоу дниволоу Супр 12, 3-—Евх 926 22; Супр 279, 10,— Ср. ЧАСТЬ оучАСтьиъ Супр 445,25-26 см. оужастьнъ «УЧАСТЬНѢ нареч. (1) церіхйе в част- ности, особенно гѵіазіё: кетъ оуво отъ мно- гынх’ дроугыихъ • оузрѣти знаменнн • оучл- стьиѣ же и отгъ хотАштааго • отъ насъ прѣ- дьложенааго выти сьповѣданыа Супр 5/3, 25 ОуЧАТИ, оучьнж, оучьнешн сое. (1) саде- одаі начать гасіі: оучлтъ в’се множьство оученнкъ • радоуіжште са хкалнте (! вм. -тн)
оуши к(ог)а • гласомъ кельемь Л 19, 37 Зогр (начатъ Мар).— Ср. въчати, начати оушидь, -и м (1) <рѵуас беглец иргсЫік: КОННЪ ОуШИДЬ ХрАБЪрЪІН • плѣиьиикъ Супр 93, 11.— Ср. оууодъ Оу ШИРИТИ, -рвк, -рншн сов. (1) ялатѵѵеіѵ расширить ГО7.8ІГІІ: оушірілъ естъ (! вм. есн) стопы моіа подо мъновк Пс 17, 37 Син.— Ср. рАШНрНТН ОуіАДеНШб, -иа с (1) греч. нет укус коизпиіі: і се 'кко вьсѣкого плдмеие пла- мен’нѣе • і ѣдовнтоу оуѣденью 'Ядовитѣе дд отъкѣжімъ Клоц 16 28 ОуіАЗВИТИ, оуизвлвк или оуажвлек (?), оуызкнши сов. (4) траѵцатіХеіѵ ранить, по- ранить /гапіі, рогапіі: они же і сего оуѣзвнвъ- ше • ізгъиаша Л 20, 12 Зогр, оуѣзвьше Мар-, диаволъ же сь кѣсы оуіазвенъ въістъ Супр 86, 9. — Супр 339, 28-29 ОуіАСТИ, оуимь, оуиси сов. (1) Ог)реѵеіѵ свесть, сожрать зпізі, зеггаі: (дд)... ни влъка овьцж мьнѣвъше оуадеии вждемъ Хил 2ба 10-11.— Ср. нзокатн, нзѣстн, повстн, съиѣстн ОуіАШНІАТИ, -нивк, -накши несов. (1) йіарОроѵѵ разъяснить, объяснять оЬ]азпо- ѵаі: покдздние оудьное ид много прнвджддемо потрѣкьиѣ ндмъ оу иш нити прѣдълежАштее Зогр-лл 16 6 ОуіАДРИТИ (СА), оуіАдрж или оуььждрвк (?) (са), оуььдрнши (са) сое. (3) тахбѵеіѵ поспешить, поторопиться розрізіі зі: пріклоні ко мънѣ оухо твое оуььдрі нзіаті міа 77с 30, 3 Син; оуіАдрішіА здбышіа дѣ[лѣ]лд его 77с 105, 13 Син; оумиожішіА сіа иемоштн іхъ по сіуъ оуіАдрішіА сіа 77с 15,4 Син ОуіАТИ, оунмж, оуимеши сов. чьто кого (4) 1. (оуььтн са абѵѵатегѵ) отнять, взять у кого-л. ос!е)тоиі, ѵгіі пёкоти: ннчъто же оунметъ са васъ Мт 17, 20 Сав (ие възможъио кждетъ вамъ Мар Ас, 0 Зогр) • греч. нет устранить, убрать, разобрать осізігапіі: оулшА грддъныА стѣны Супр 540, 4 2. греч. нет взять ѵгіі: прнАША иго крьстианн съ многовк радостнвк • оунмъше коуп’ио с нимъ н съ сжштнимн кмоу Супр 540, 3 4 • перен. охватить гасйѵаііі: бовзньвк многовк оултъ Супр 543, 21.— Ср. възати, поььти ф Ф цифра кир. (1) <р' 500: памать с(ва)- тыхъ мжчеинкъ кали страта и дроужииы его • числомъ • фЧ • Ен 376 13 ФАЛбКОВЪ прил. к мужскому имени Фа- лек{2) той ФаХех Фалеков Раіекйѵ: с(ы)иъ сы "кко мьиимъ кѣ • іосифовъ... рагавовъ... ФАР Ф фалековъ • еверовъ Л 3, 35 Зогр Мар фаиаилевъ Л 2, 36 Сав см. фдноунливъ ФАНоуиліевъ прил. к мужскому имени Фануил (4) [фдндилев- Сав (1)] тоѵ Фаѵо- ѵт)л Фануилов Рапиеійѵ: в'к дина пророчица • дъшти фаноуілева • отъ колѣиа строка Л 2, 36 Зогр Мар Ас, фАндилевд Сав фаоса (!) Пс 134, 9 Син см. фараосъ ФАРАОНОВЪ прил. (1) тоѵ <рсц?аа> фарао- нов (агабгшѵ: отъвръже са идри(цдтн сынъ) дырер(е) фдрдоновъ(і) Евр 11, 24 Ен.—Ср. фдрАОИЬ, фдрдоушь ФАРАОНЪ, -а м (1) <ра<?аФ фараон іагабп: ддвкшта знамение и чоудеса въ егѵптѣ • въ фарашнѣ и въ людехъ кго Супр 77, 12-13.— Ср. фдрдосъ ФАРАОНЪ прил. (1) тоѵ <рсц?асо фараонов (агабгшѵ: съндкьдѣкын мшѵсиіж отъ ржкы фдрАШНА Супр 179, 9-10.— Ср. фдрАОИОВЪ, фдрдоушь ФАРАОСЪ, -д м (3) [фдос- ! Син (1)] фарой фараон іагабп: посъла знамениѣ Т чкдесд... нд фдосд (!) Т нд вьсіа раны его Пс 134, 9 Син; ты фдрдшсоу въ срьдци ВИТАВЪ • иоворожденыА ЖИДОВЪСКЫ дѣти АКЫ ТрѢкѢ оуВАИЖТН сътвори Супр 389, 12.—Пс 135, 15 Син.—Ср. фа- рАОНЪ ФАРАОуШЬ прил. (1) тоѵ фарой фарао- нов (агабгшѵ: ты есн к(ог)ъ идшъ • свокож- ден о'гь равоты фдрдоушА Евх 56 5.— Ср. фдрАОИОВЪ, фдрАОИЬ ФАРНСОВЪ прил. к фдресъ (2) тоѵ Фаре^ Фаресов Рагезйѵ: с(ы)нъ сы "кко мьннмъ кѣ... есромовъ • фдресовъ • подовъ Л 3, 33 Зогр Мар ФАРССЪ, -д м имя (4) Фарее Фарес Рагез: нюда же роді фдресд и зара * сотъ тдмдръи • фдресъ же роді есромд Мт 1, 3 Ас (2) Сав (2) (0 Зогр Мар) ФАРНСеи, ФАРИСѢИ, -а м (>100) [фдрисе- Зогр Мар Ас Сав Супр, фарисѣ- Зогр Мар, фдрыск- Клоц (1)] фаріоаіое фарисей (агіге), (агігеиз: съвърашА са ар’- Хиерен і фарисеі • къ пнлдтоу Мт 27, 62 Зогр Мар Ас; се естъ кръвь моѣ о иеіже прѣжде сего • кестоудъны съвѣтъ творѣдше • съ Безоумнымі фарысѣі Клоц 76 29; съ... фарисеи Супр 419, 24-25; моли нѣк’то фарисеи г(ос- под)а да есть сь нимъ и вълѣзъ въ домъ фарисешвъ вьзлеже Супр 390, 26. — Зогр Мар Ас Сав Клоц Супр ФАРНСеиНЪ прил. (1) тоѵ <рарі<таіоѵ принадлежащий фарисею ГагІ2е)йѵ: въ фа- рнсениж хлѣвннж прнде акы чловѣкъ Супр 391, 4.— Ср. фарисенскъ, фарисеевъ ФАРИСеИОКЪ, ФАРИСѢИСКЪ, -ын прил. (20) [фарисе- Зогр (3) Мар (4) Ас (1) Сав (1), 757
ФАР ФИН фдрнсѣ- Зогр (5) Мар (5) Евх (1)] тшѵ <рарі- ааішѵ фарисейский, иринадлежащий фари- сеям Гагіхе^зку, Гагіхе^й род.: вьннде и(соу)съ въ домъ еднного кънаэа фдрисѣискд въ со- еотж хлткЕЛ ѣстъ Л 14, 1 Мар; Евх 31а 20, фдрісеискд Ас Сав (0 Зогр); іѵ квдсѣ фдрн- сѣісцѣ 130а 8 Зогр, фдрнсенсцѣ 766 22 Мар.— Зогр Мар Ас Сав Евх.— Ср. фдрнсеннъ, фдрнсеовъ ФАРИСбОВЪ, ФАРНСѣОВЪ прил. (9) [фдрисе- Ас (2) Супр (3), фдрнсѣ- Зогр (2) Мар (2)] тоѵ фарюаіоѵ фарисеев, фари- сейский Гагігейѵ: въшьдъ въ домъ фдрнсѣовъ вьзлеже Л 7, 36 Зогр Мар, фдрюеов’ Ас; Супр 390, 27; нечловѣчьскъ въшыж и слѣпъ фдрн- сешвъ съмъіслъ Супр 393, 4.— Л 7, 37 Зогр Мар Ас; Супр 391, 9.— Ср. фдрисеииъ, фд- рисеискъ ф л р н с ѣ - см. фдрисе- ФевРОНИІА, -ньл ж имя (1) Фе(3(?шѵіа Февронйя РеЬгопіе: прѣ(по)д(оБь)ныхъ ПОСТЬННЦАХЪ х(рнст°со)вдхъ... февроннн • оломьпнн Евх 93а 3 ф е з д д И 5, 2 Зогр см. витездд ФеЛИЦНТА, -ъі ж имя (2) [феліцт- (I) Киев (1)] Реіісііаз Фелицита Реіісіѣаз: въ тъзе дьиь феліцтъи Киев 2а 11; Блдженъньь рдді ліжчеииціА твоеьь феліцітън Киев 2а 15 ФбЛОНЬ, -ига м или ФЕЛОНЬ, -и ж (1) феХбѵюѵ спец. фелонь Геіоп: поп(ъ) вьзложь ОурАрЬ • И фелонь • ПОСТАВЬ БОЛАЦІААг(о) ПрѢ~ д(ъ) олътдреліь... МОЛИТЪ СА к(ог)оу Евх 386 5 ФбРВАРЬ, -рга м (8) [фервдр- Ас (1), феѵ- родр- Супр (1), фервдр Ас (1), феркдр Ас (1), ферр Ас (2), фкр Ас (2)] (реРроѵарюб фев- раль ііпог: мѢ(са)ца фервдр(ѣ) ё сьрѣтеине г(оспод)д ндш(его) ис(оу)х(рист)д Ас 1416 13.—Ас 1416 10; 1426 9, 17, 18 и 20; 1506 2; Супр 81, 21 феѵродрь Супр 81, 21 см. фервдрь ФИЛеИ, -га м имя (4) [зе. фнлед Супр (3)] ФіХёас Филей Рііеаз: повелѣ врдтдроу призъ- вдтн днгаконд фнлед Супр 224, 14-15.— Супр 224, 17 и 21; 225, 20 ФИЛИКТИЛЛОНЪ, -а м имя (1) ФАохтт)- цшѵ Филоктимон Рііокіетоп: д се нмъ име- ид • дометнганъ • нсѵхии... сисиииГ • фнлік- тимои • кѵриі'л Супр 69, 12-13 ФИЛИМОНЪ, -д м имя (1) ФіХііцшѵ Фили- мон Рііетоп: мѢ(са)ца дек(Акрд) ёТ с(ва)- тааг(о) тѵрсд левкд кдлнннкд • и с(вд)тоую м(ж)ч(еии)коу филнмоид н дполоид Ас 1296 21 ФИЛИПОВЪ прил. к филипъ (8) тоѵ ФіЛія- лоѵ Филиииов Рііірйѵ: ізндеже и(соу)с(ъ) • і оучеинцн его • въ вьсь кесдриіА фнлнповы Мк 8, 27 Зогр Мар Ас Сав.— Мт 16, 13 Зогр Мар: Ас; Супр 350, 7 758 ФИЛИПЪ, -а м имя (69) ФЛіЛЛое Филипп Рііір: сиі же пристжпишА къ фнлнпоу • іже кѣ отъ вндъсдіды И 12, 21 Зогр Мар Ас; съваза і • въ тьмьиици • іроднѣды рдди • жены филипд врдтрд своего Мк 6, 17 Зогр Мар Ас,— Зогр Мар Ас Сав Унд Боян Евх Супр ФИЛИСТИОНОВЪ прил. к мужскому име- ни Филистион (1) тоѵ Фікютішѵос Фили- стионов Рііізііопйѵ: жроднвыд кесѣдъі филн- стиоиовы писдти ие стдвыате Супр 403, 23 ФИЛИТЪ, -а м имя (1) ФІХг|ТОб Филит Рііеіоз: отъ нихъже естъ • оумнен фнлнтъ 2 Тим 2, 17 Ен ФИЛОНДЪ, -а м имя (1) ФіХшѵібтіб Фи- лонид Рііопісіев: мѢ(са)ца авгос(та) I с(ва)- таг(о) св(А)ці(е)иом(ж)ч(еии)кд фнлондд Ас 1536 7 ФИЛОСОФИІА, -иіа ж (3) фЛоаофіа 1. стремление, любовь к глубоким знаниям, мудрости іоиЬа ро рогпапі, Іазка к ѵёсіёпі: дд трѣвѣ естъ трѣзвд д(оу)шд • нмьже мъиоэи сжтъ крддоводАЦіеи философнеек н тъціеіж лестиіж Хил 26$ 23-24 {ср. Кол 2, 8); ТО ЛИ СЖТЪ ТВОА КНИГЪ! • тѣхъ СОКрАТЪ отъ Ахинеи ие пострддд • той ли сокрдтъ и дрнс- ТИДЪ • И днд|дрхъ • и прочнн велнчддхж СА • нмже фнлософніж н прдв’дж * и тръпѣник лк- быахж Супр 138, 15 2. умудренность, пре- мудрость тоибгозі: дд еі лоучі былъ • вьсеі философіи • вештъмн • I г(лаго)лъі НАОучН I Клоц 56 3 (ліждрости Супр 414, 9).— Ср. мждрость, прѣліждрость, ХТАТрОСТЬ ФИЛОСОФЪ, -д м (3) фікбаофОб мудрец, философ тисігс, ітІозоЕ гакоже чоуднти сд елннъскынмъ философомъ * крьстыаньстѣн ліждрости и трьпѣиню Супр 105, 21 • имено- вание Константина-Кирилла: мѢ(са)ца тог(о) ёі с(ва)тааго о(ть)ца идш(его) кѵ- рилд философа Ас 1426 12.— Ас 1456 23.— Ср. Хытрьць ФИЛОСЪ, -а м (1) фѵХХос (?), вар. фЛ- Хіттіс (?), вар. фаХіттіс (?) вид вреднаго насекомого дтиіг зкодііѵёіго Ігтуги: зачьнж нынѣ г(лАГО)лАТИ • ИМ6ИД ГАДОМЪ « ПрЖГЪ • слднж • чръвеиы пржгъ • кдтддросъ • фн- лосъ • ілосъ Евх 59а 17 ФИЛ0Ф6И, -га м имя (1) греч. нет Фило- фей РіІоіЬеоз: въ въторѣѣмъ же (т. е. дворѣ) бывъ оврАштетъ фнло^ед • то бо вѣдше НМД вывъшоуоумоу прнмнкнрнк въ стдрцд мѣсто Супр 555, 11 ФИНИЙИСИІА, -иіа ж (1) Фоіѵіхіааа фи- никиянка, жительница Финикии Рёпісапка: зГ о фнннкнснн Мар 436 11 ФИНИКЪ, -а м (6) [пінікъсъ Син (1)] фоіѵіі; пальма раіта: приььшА вді отъ финикъ • і * нзидж протнвж емоу И 12, 13 Зогр Мар Ас
ФИН ХАР X Сав; праведьнікъ ѣко пінікъсъ (!) про(ц)вьтетъ 77с 91, 13 Син; фннн(к..) Ен 7а 11 ФИНИСЪ, -л м имя (1) Фіѵеёс Финеес Ріпез: н ста фннісь н оугоді • н прѣста сѣчъ Пс 105, 30 Син ФЛАѴИИ, ни м имя (1) ФХа(ЗіО5 Флавий Ріаѵіиз: а се имъ имена • дометнииъ... еѵтѵ- Хни • флаѵін • леіѵнтнн Супр 69, 14 ФЛОРЪ, -а м имя (1) Флюрос; Флор Ріогиз: мі(сА)ца авг(оу)с(та) э7 с(вА)тоую м(ж)- ч(енн)коу флора и лавра Ас 152а 14 ФОКА, -ъі м имя (1) Фсоиае Фока Роказ: мі(сА)ца сеп(тА)в(рѣ) № • с(ва)тънх(ъ) м(ж)ч(еин)къ фокън и дроужіиън е(го) Ас 121а 15 фор’фнра Л 16, 19 Зогр см. поръфѵра ФОТНИ, -па м имя (1) Фсотіос Фотий Роііоз: фоти (!) патрнарха коиъстаитнии града слово на връкннцж н о лазарѣ Супр 332, 12 фрнканъ Супр 181, 7 см. афрнканъ фропнтъ Клоц 26 14 см. профитъ ФРѴГИИСКЪ, -ъін прил. к названию стра- ны Фригия (1) та>ѵ ФеоуЛѵ фригийский (гухзку: окрѣтошА затворена презвѵтера съкорънъіА цръкъке • именемъ лнмна... н кдного отъ вѣръі фрѵгннскыА Супр 133, 27 ФОуРТОуНАТИІАНЪ, -а м имя (3) [фѵртоу- натиин- Супр (2)] Фогцэтоѵѵатое, вар. Фоѵір- тоѵѵатюе Фортунатиан Рогіипаііапиз: посъ- лаже... къ кнАзоу фѵртоуидтнииоу афрнкьскоуоу- моу Супр 174, 22-23.— Супр 175, 21-22; 176, 12 фѵртоунатнпиъ Супр 174, 22-23; 175, 21-22 см. фоуртоундтиинъ X X цифра глаг. (1) х’ 600: с(ва)тъихъ о(ть)ць іже въ хллкиД0,|ѣ • у), Ас 1506 27 ХАЖДАТИ, хлжДлвк, х4жА4МШН несов. (1) пооеѵепОаі ходить сйосііі: мнозн же молиахж н прнти кмоу въ домъі иуъ • да помолнтъ СА вогоу за на • онъ же вида вѣрж нуъ н непрѣ- зорьство показоуА х4ЖД44ше Супр 206, 6.— Ср. ити, ходити ХАЛЙИДОНЪ, -а м город (1) ХаХхрбсоѵ Халкидон Сйаікесіоп: мѣ(сл)ца нюл(ѣ) И сьнмъ с(ва)тънхъ о(ть)ць іже въ халкндонѣ Ас 1506 27 ХАЛКИДОНЬСКЪ, -ъін прил. к х^лкидонъ (3) тт)5 ХаХхрбсоѵое халкидонский сйаіке- йопзку: отъ арневъі же н македойА странъі... н маръ • халкндоньскъ Супр 201, 18; дошъдъ же халкндоньскааго града Супр 561, 4.— Супр 561, 8-9 ХАЛКОПРАТИІА, -нн с мн. название пло- щади в Константинополе (1) та Халиолра теіа Халкопратея Сйаікоргаіеа: поѣса чес(ть)иааго пр(ѣ)с(вА)тъніА в(огородн)цА лежАціааго въ с(ва)тѢ крайни • въ х^лкопра- тінхъ Ас 1536 10 ХАЛЖ.ГА, -ъі ж (4) чррауцбб ограда, забор, изгородь ріоі, ойгасіа: ізндн на пжтн • I Халжгы • і оувѣдн вьннтн * да наплъннтъ СА домъ мон Л 14, 23 Зогр Мар Ас Сав.— Ср. ограда, оплотъ, плотъ ХАЛЛОВЪ прил. к мужскому имени Хам (4) тоѵ Хац Хамов Сйатйѵ: чкдеса въ земі Хамовѣ Пс 105, 22 Син.— Пс 77, 51; 104, 23 и 27 Син ХАНААНОВЪ прил. к ханаанъ (1): земля Ханаанова т, уп Хаѵааѵ Ханаан Капаап: тевѣ дамъ зелілек ханаановж Пс 104, 11 Син.— Ср. ханааньскъ, х4иаиеискъ ХАНААНЪ, -а м имя (1) Хаѵааѵ Ханаан Капаап: іѵ воунхъ старьць • іѵ сѢліа уднаана весрамька Супр 323, 29-30 ХАНААНЪІНИ, -ніа ж (1) Хаѵаѵаіа хана- неянка Капапе)ка: одолѣ нмъ раавь влжд- ннца... одолѣ ханаанъінн Супр 434, 19.— Ср. Хананеи ХАНААНЬСКЪ, -ъін прил. (2) тт)<; Хаѵааѵ ханаанский капапе)5ку: вьсѣ ц(ѣ)с(а)- р(ьст)ва ханадиьска Пс 134, 11 Син.— Пс 105, 38 Син.— Ср. ханаановъ, х4ианенскъ ХАНАНеИСКЪ, ХАНАНѢИСКЪ, ъін прил. (4) [хананенск- Мар (1) Супр (1), ханднѣнск- Зогр (1) Сав (1)] тт)б Хаѵааѵ, Хаѵаѵаіое ханаанский капапе)5ку: н се жена хлн4' нѣіска... възъпн Мт 15, 22 Зогр Сав, хл,|а- ненска Мар; дѣѣшн лн ннъ кетъ на Х4Н4’ иенстѣ земн вогъ • а ннъ вь егѵптѣ Супр 366, 11.— Ср. ханаановъ, х4иааньскъ ХА НА НС ІА, -еы» ж (1) Хаѵаѵаіа хана- неянка Капапе)ка: икоже помнлова онж х4Н4" невк Супр 392, 20.— Ср. хлнаанынн ХАПАТИ, х4плвк, х4ПЛКШИ несов. (1) 5ах- ѵеіѵ кусать коизаі: дроугъ дроуга хапыжште • н дроугъ дроуга іаджште Супр 135, 22-23 X а р а в а Мт 1, 5 Сав см. рахака ХАРАЛАЛЛПИИ, -ни м имя (2) [..раламвн- Ен (1)] ХараХацлтіс Харалампий Сйага- Іатріоз: мѣ(сА)ц(а) зі м(ж)ч(енн)ка (ха- рал..) Сав 1306 2.— 35а 1-2 Ен ХАРИТОНИИ или ХАРИТОНИІА, -ніа ж имя (1) Харітіѵт] Харитония Сйагііопіа: стр(а)стъ с(вА)таго созона • н с(ва)тѢн Харнтонн ліжченнцн Ен 256 10-11 ХАРИТОНЪ, -а м имя (2) Харітсоѵ Хари- тон Сйагііоп: достойна творА та • і оучАстьк с(ва)тыхъ • і прѣ(по)д(о)въныхъ о(ть)ць нашихъ • і постьннцѣхъ... савѣ • харнтоноу • 759
ХАР ХВА і иже ст» ними Евх 926 25-26.— Ас 115с 3 ХАРТИІА или ХАРТИИ, -ны» ж (2) /«ртг, лист (папируса, бумаги и т. п.) Іізі (раруги, раріги арогі.): и і'спроснвъ хлртніж ндпнсд тдко Супр 152, 14.— Супр 558, 7 ХВАЛА, -т»і ж (>1ОО) 1. аіѵоб, аіѵеоіб, ёлаіѵос; Ьопог хвала, похвала, восхваление сЬѵаІа, росЬѵаІа, озіаѵоѵапі: въінж хвалд его въ оустѣхъ моіх'ь Пс 33, 2 Син; о х(рнс- тос)ѣ н(соу)сі г(оспод)і нашнмь • ст» ннмьже тевѣ слдкд • і хвала Евх 266 9 • «іѵоу, гіц- ѵое, йцѵірбіа, фаХцбе; (пѣснь н хвала фак- цірбіа; хвалд пѣнніа аіѵо^ фбт)с;) хвалебная песнь, гимн сЬѵаІогрёѵ, Ьутпнз: ізъ оустъ лілддьнечь с'ьсжцінх’ь съвръшілъ есн хвдлж Пс 8, 3 Син; Мт 21, 16 Мар Сав (0 Зогр); Клоц 1а 22; Супр 331, 7; 335, 30; 336, 12-13; 403, 11 (пѣснь Супр 325, 4; 326, 3); срьдьцд скоід ПрОСЫПлѢмЪ ПрѢд'Ь ННМ'Ь • пѢсНЬМН Н ХВАЛАМИ Супр 319, 26; оузьрѣ... д(оу)шж кго отт» аггелъ ПрІКМЬКМЖ • Н СТ» БОЖЬСТВЪИЖІЖ нѣкоторжіж хвалоіж... на невесд К'ЬЗНОСНМЖ Супр 296, 9; хвала пѣиіѣ да(вт»ідо)ва 77с 90, 1 Син 2. ёлаіѵос, аіѵеоіе Ьопог зіаѵа слава: възвѣціж вьсіа хвалъ! твоіа • вт» врлтѣхъ дъціерн сіоновъі Пс 9, 15 Син; ддръ сь... бжді текѣ вт» хвдлж Киев 76 2 • гордость сЫопЬа: вл(ддт»і)ко г(оспод)і к(о)же нашъ... хвала н(здрАн)левд Евх 22а 6 3. аіѵос, аіѵеоіс, ебхарютіа благодарность, благодарение сІГк: тѣмже оуво възноснмъ жрътвж хвалі Евр 13, 15 Ен; пожърн н(ог)оу жрътвж хвдлж (! вм. хвалѣ) Пс 49, 14 Син □ Х«АЛЖ (ХВАЛЪ!) В Ъ 3 Д А Т н/в Ъ 3 Д А - ИТИ, ПрННОСНТН, ВЪСЪІЛДТН, НмѢ- тн еѵ%аріо'теіѵ. ті)ѵ еѵхарютіаѵ лроот' %егѵ, харсѵ ёхеіѵ поблагодарить/благода- рить росіёкоѵаі/сіёкоѵаі: пдде ннць нд ногоу его • хвдлж емоу въздаіа Л 17, 16 Зогр Мар; прнімъ чдшж • хвдлж въздлвъ рече Л 22, 17 Зогр Мар; съподоен сътаждвъшдго е... хвдлж тевѣ прнноснтн Евх 15а 21; ндоучн ма тевѣ Хвдлт»! въсъілдтн Евх 376 15; едд імдтъ хвдлж рдвоу томоу • ѣко сътворн повелѣндд Л 17, 9 Зогр Мар Ас Сав; не имѣти х к д л ъі ауѵфцсоѵ еіѵаі быть неблагодарный Ьуі пеѵсіёспу: не імѣдхж хвалъі н(ог)оу іюдѣі • і егдд ПрІІМАХЖ ДОЕрО ОТЪ него • Скоро ЗАБЫВАХЖ Клоц 66 17-18 4. харіб заслуга хазІпЬа: дште въ здімъ ддете • отъ ннхъже идете въспрніАтн • кдѣ вамъ хвала есть Л 6, 34 Зогр Мар Ас Сав; Л 6, 32 и 33 Зогр Мар Ас Сав.— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Киев Евх Клоц Супр.— Ср. ПОХВАЛА,ПОХВАЛКННК, ПѢСНЬ, СЛАВА,ХВАЛКННК ХВАЛИТИ, -ли», -лиши несов. (89) аіѵеіѵ, ёлаіѵеіѵ, бо^а^еіѵ, ебфтщеіѵ, аѵеѵіргіцеіѵ, ёѵаахоХеіаОаі, алобёхеаОаі (!) хвалить, 760 восхвалять, славить, прославлять сЬѵаІіі, зіаѵіі: хвдлАште і слдвАште в(ог)д • о всіуь ѣже слъішаша Л 2, 20 Зогр Мар Ас (2); і кі- дхж въ інж въ цр(ь)к(ъ)ве • хвалаштс и вл(а)- гословАште б(ог)а Л 24, 53 Мар Ас (поіжште Зогр); хвдлите г(оспод)ѣ іако елдг(ъ) Ен 22а 10; За 18 (Пс 146, 1) • сцѵеіѵ, бцѵоХоуеіѵ, аѵафіоѵеіѵ, аѵсцѵеіѵ воспевать орёѵаі: Хвалити вельлѣпое нма твое Евх 38а 14; снце син чоудодѣдннк хвалатъ Супр 337, 29; кгоже Хвалитъ вьса твдрь Супр 77, 5 □ хвллнмъ в знач. прил. ёлаіѵетос достойный похвалы сЬѵаІуЬосІпу: хвалимъ оуво іако словомъ оусоу- шн • здзорьнъ же іако вез оумд іж проклл Супр 346, 1 2. ебхарютеіѵ благодарить сіёкоѵаі: ХВАЛИМЪ ТА г(оспод)| ІЗВДВЛЫПААГО • ПО м’НО- зѣн милости твоей • рдвд твоего сего • ютъ соуетънддго жнтнѣ сего мнрд Евх 81а 18; н въвръгошА іа въ огнь * н вѣдстд въ огни понкш- ТА И ХВАЛАШТА БОГА СуПр 5, 21 3. ХВАЛИТИ с а, хвалимъ въітн чимь; о комь, чемь; въ кого, чьто; въ чемь хасхаоОаі, ёуиасхаа- Оаі, иатаиасхаоОаі, ёлаіѵеіоЬаі гордить- ся, хвастаться; кичиться Ьопозіі зе; рузпіі зе, сЫпЬіі зе: хвлліте сы» въ іміа с(віА)тое его Пс 104, 3 Син; 'і множьствомъ богатьства своего хвдліАште сіа Пс 48, 7 Син; да посты- ДІАТЪ СІА вьсі клднѣіжштеі сіа істоукднымъ • ХвдліАштеі сіа о ідолѣуъ своіуъ Пс 96, 7 Син; Хвдлімъ естъ грѣшьнон вь похотехъ д(оу)шм своеіА Пс 9, 24 Син; дд непосрамленъ вждетъ... Хвала са о тевѣ Евх 276 16; дд не хвалитъ са снлънъін въ крѣпости свокн Супр 546, 14,— Зогр Мар Ас Сав Боян Ен Син Евх Клоц Супр.— Ср. пѣти, славити; хвалимъ ср. ХВАЛЬНЪ ХЁАЛЬПЪ, -ъін прил. (6) [хвдлен- Син (2)] 1. аіѵетбс; восхваляемый, прославляемый, достойный хвалы, похвалы Ьосіпу сЬѵаІу, сЬѵаІуЬосІпу: велы г(оспод)ъ и хваленъ эѣло Пс 47, 2 Син; ото въстокъ (слъ)ньцд до западъ • хвально іміа г(осподь)не Пс 112, 3 Син 2. (ттіе) аіѵёаесое благодарный, благодарст- венный сіёкоѵпу: жрътвд хвальндд прослдвітъ міа Пс 49, 23 Син; тевѣ пожьріж жрътвж хвдль- нж Пс 115, 8 Син □ пѣннк хвальной аіѵос фбгіс хвалебная песнь, гимн сЬѵаІог- рёѵ, Ьутпиз: дд(въі)дд пѣнгѣ хвалънаі въ дьні пръвъііА сонотѣ Пс 92, 1 Син.— Ср. по- хваленъ, СЛАВЕНЪ, ХВАЛИТИ (ХВАЛИМЪ) хелліениіе, -НІА с (4) 1. аіѵеоіе, ѵцѵое хвала, восхваление сЬѵаІа, росЬѵаІа, озіа- ѵоѵапі: въсхвдлж іміа б(ог)д моего съ пѣс- ннж • възвелічж і въ хвалены Пс 68, 31 Син; ннеднноже слово оудолѣетъ • къ хваленью чу- десъ твоихъ Евх Зб 19-20; жрътвж хваленье і въсклікновенъе поіж і въспоіж г(оспод)ю Пс 26,
ХЕЛ 6 Син 2. иа-й/тщі^ гордость, слава ЬгНозѣ: одолѣкши рати иа нжже идеши • и възвратиши сд мирьнѣ • и кждетъ иа хкалж хкаленнга Супр 194, 18.— Ср. похвала, похвалкннк, пѣснь, слава, хвала ХВАТАТИ, хватавк, хватакши (?) или хва- ціж, хвацібши (?) несов. (1) греч. нет хватать сііараі ке, сЬуіаі: и начннаА ржкама скоима Хватати кго Супр 554, 10 Херови (!) Евх 100а 3 см. херовимъ1 ХбРОБИЛЛЪ1, -а или нескл. м (26) [херови ! Евх (1), хероувнм- Ен (1) Син (1), хіровім- Син (1), хфоувім- ! Син (1)] /ероѵРіц херувимы; херувим сЬегпЫпоѵё; сЬегиЬіп: сѣдьы иа Хіровімѣ (!) 77с 98, 1 Син; (иа) херовнмѣ Ен 32а 13; и вьзіде иа хероувімъ і летѣ Пс 17,11 Син; прѣвыше же ед хеРокнм'ь славѣ Евр 9, 5 Ен; егоже трепефіжтъ... многоразлнчьнни херовнмн Евх 456 23; кгоже трепештжтъ хЕР0БНЛІЪ Супр 456, 18.— Ен Син Евх Супр ХбРОВИЛЛЪ2 прил. (1), сравн. ст. херовн- мѣи хероѵріц херувимский сЬегиЫпкку: кла- жж іиісифа и ннкоднма • высте во прѣжде херо- внмъ херовиліѣнша вога вь севѣ носАшта Супр 458, 5.— Ср. херовимьскъ ХбРОВИЛЛЬСКЪ, -ыи прил. (2) [хероувнм- Клоц (1)] хброѵріхое херувимский сЬегп- Ыпзку: херовнм'ьскын прѣстолъ оуготовнлъ сд кстъ Супр 470, 24.— Клоц 1а 37-38.— Ср. Херовимъ2 Х6РС0НБ, -ига город м (2) греч. нет Херсон СЬегзоп: не лъжьнж поставити палгАть • нъ иа хкллж и славж самѣхъ с(ва)тынхъ о(ть)ць • и мжченикъ въ градѣ хеРС0**н Супр 534, 21.— Супр 532, 21 ХбРСОНЬСКЪ, -ыи прил. к Херсонъ (9) греч. нет херсонский сЬегкопкку: да прѣславьнъ иыни херсоньскын градъ выстъ Супр 543, 1,- Супр 535, 7 и 30; 338, 17; 339, 9 и 30; 541, 24 и 29-30; 542, 2 ХбРСОНІАНИНЪ, -на м (3) греч. нет жи- тель Херсона оЬуѵаІе! СЬегкопи: потом же оувѣдѣвъше херсонѣие вывъшага [съвывьшага] съЕъраінд сд Супр 540, 3-6.— Супр 539, 22-23; 342, 6 Хероувнмъ Пс 17, 11 Син; Ен 286 4 см. херовимъ1 Хероувнмьскъ Клоц 1а 37-38 см. херо- внмьскъ X і р о в і м ъ Пс 98, 1 Син см. херовимъ1 X і р оу в і м ъ Пс 79, 2 Син см. херовимъ1 ХИТОНЪ, -а м (4) хітсоѵ хитон (нижняя одежда) іппіка, кробпі каі: вогни... приіАША ризы его і сътворишл четыри части • комоу- ждо воіиоу ЧАСТЬ • I Хитои’ь • Ж6 Хнтон’ь нешьвеиъ И 19, 23 Зогр Мар,— Ср. котыга, матизмъ хлѣ X ХЛАДЪ, -а м (3) аёра легкий, прохладный ветер сЫабпу ѵапек: и повелѣ воурі и ста въ Хладъ Пс 106, 29 Син • аі аѵраі прохлада, свежесть сЫасІ, окѵёгепі: прохлади хладоли. твоимъ Евх 296 24; ѣко да... хладомъ твоеьь Благости * вьзгорнтъ са вь немь * съмысльно пламень д(оу)ховеиъ Евх 236 6 ХЛАДЕНЪ, -ын прил. (3) ттіе аѵаі|)'й§еа>б прохладный; освежающий, бодрящий сЫа- бпу, окѵёхщісі: покои д(оу)шіж рава твоего сего • иа мѣстѣ свѣтълѣ • на мѣстѣ хллдь- иѣ Евх 37а 4; 646 П 9 греч. нет бодрый кѵёгі: касааше са жъгомыимъ огнемъ • н Хладнн вываахж Супр 476, 17 ХЛАМИДА, -ы ж (10) [хламѵда Зогр (2)] хХарп^ хламида (короткий плащ) сЫагпісІа (зѵгсігпі іаі, ріаіі’): съвлѢша съ него хламѵ дж Мт 27, 31 Зогр, хламндж Мар Ас Сав; Евх 50а 9.— Мт 27, 28 Зогр Мар Ас Сав; Евх 496 25.— Ср. плафь Хламѵда Мт 27, 28 и 31 Зогр см. хла- мида ХЛАПЪ, -а м (1) (гако оувогомъ хлапомъ бралетобогЛсоб) слуга, раб кІихеЬпік, оігок: нъ владычьскы вамъ гако оувогомъ хлапом’ • велАштоу вьзатн са вѣчьнынмъ вратомъ Супр 463, 11.— Ср. равъ, равотьннкъ ХЛЪЛЛЪ, -а м (13) [хльм- Зогр (1), шлъм- I Син (1)] роѵѵбе холм, пригорок сЫпт, раЬо- гек: тогда начьнжтъ глаголати горамъ падѣте на ны • і хльмом'ь покрыѣте ны Л 23, 30 Зогр Мар; да прнмжтъ горы міръ лкдеі • і ѵолъмі (!) правъдж Пс71, 3 Син; мало вьнѣ вьси на хлъмъ възведъше * мечемъ главж кмоу отъсѣштн Супр 118, 30.— Л 3, 5 Зогр Мар /Іс Сав; Пс 64, 13; 77, 58, 113, 4 и 6 Син; Евх 36 10 ХЛѢБЪ, -а м (>200) [хлѣЁ Евх (14), )<вѣ Евх (1)] артск;, лроасрора (!), аі тросраі (!) хлеб сЫёЬ: аште въспроснтъ с(ы)иъ твон Хлѣва • еда каліеиь подастъ емоу Мт 7, 9 Зогр Мар; афе к’то вратра своего въ гнѣвъ проклъ- нетъ • і пакы вьзлюкитъ • ж деиъ да цокаетъ са о хлѣвѣ о водѣ Евх 1046 18; чловѣкъ тако жнвѣаше • гадѣ’ше хлѣвъ • и жАдааше Супр 473, 29 • хлеб (печеный), буханка ЬосЬпік, ЬосЬпісек: не імамъ сьде • тъкмод • хлѣвъ • і к рыкѣ Мт 14,17 Зогр Мар Ас Сав; имѣше же врѣмА хлѣвы чисты и топлы Супр 291,6 • фшціоѵ кусок хлеба сЫёЬ, копзек сЫеЬа: тъ естъ емоуже азъ омочь хлѣвъ подамъ • і омочь хлѣвъ прніАТЪ • і дастъ подѣ симоиоу • іскариотьскоумоу И 13, 26 Зогр Мар • перен. хлеб, пища (Міо: нѣсть во довро отатн хлѣва чадомъ • і пьсомъ поврѣштн Мк 7, 27 Зогр Мар • перен. (о Христе)1. сего хлѣва марки родн • а црькы прнА • и по вьса дьнн нами 761
хлѣ адомъ кетъ Супр 396, 3; хлѣвъ невесъскын • оутвръждаж срьдьца Супр 143, 21 • «рто^, яроофора просфора ргозіога (оЬёІпі сЫёЬ); тъгда во кже н вьза хлѣвъ июда • тоу къекочн кь нь днгаколъ Супр 421, 2 (тѣло Клоц 8а*- 32-33); прнзьрн на ны • і на (х)лѣкъ сь * і на чашіж сніж Служ 26 6 ф хлѣвъ д ь н е в ь - н ъ, нддьнекьнъ, и а с т о іа н, наеж- Ф ь н ъ см. дьневьнъ, нддьнекьнъ, настогатн, наежфьнъ; рівъі прѣдъложеннга, прѣдъложеннн см. прѣдъложеннк, прѣ- дъложнтн.— Зогр Мар Ас Сав Охр Ен Син Служ Евх Клоц Супр ХЛѣБЬНЪ, -ын прил. (5) [хлавьн- ! Супр (1)] 1. тог> «ртоі> хлебный сЬІеЬоѵу, сЫеЬа род.; )і<Па род.: и прізъка глддъ нд земліж • кьсе оутвръжденье хлѣвьное сътрь 77с 104, 16 Син; глддъ не хлабьныи нн жаждл кодъ нага Супр 135, 6 2. тшѵ «ртшѵ хлебный, для хлеба, для печения хлеба сЫеЬоѵу (к ресепг сЫеЬа): хрдннте сж • не от ккдеа хлѣвънддго • нъ отъ оученнѣ фарнсенска Мт16, 12 Зогр Мар; прнноужденомъ нмъ быти бовзныж юница • сдмѣмъ сж къврѣшти къ пештъ хлѣвьнлшк Супр 565, 24-25 ХЛѢвИНА, -ы ж (14) 1. оіхтща, хтіаца дом, здание, постройка бйт, Ьибоѵа: не во домъ люлитвъиыи тъчыж вѣаше испльненъ КДННЪ... НЪ Н ОкржГЪНАА ВЬСА ХлѢкнНЫ • нспльнь вѣахж позороуіжштиихъ быкдкмынхъ Супр 563, 5; мнозні же отъ народа кьлѣзъше къ хлѣкннж нжде лежчааше коккода рова ХРНС~ тосока Супр 51, 9; оунторъ же вѣаше прѣгра- днлъ много мѣсто • многдмъ хлѣвинамъ • и великамъ Супр 204, 28 2. бсоцатіоѵ жилье ргіЪуІек, оЬубІі: въ фарнсеннж хлѣвннж прнде акы чловѣкъ Супр 391, 4 • перен. хатаусо- уіоѵ пристанище, приют йіиіек: не нмамъ Хлѣвнны оурочьны * не нмамъ кжшта нн домоу Супр 416, 4 3. хеЛЛІоѵ каморка, келья (мо- нашеская) сйаігс, ееіа (тпіззка): мѣсто вь немъже затворилъ са кетъ с(ва)тын стар(ь)- цъ • врѣгъ нматъ на западъ • и высокъ зѣло • къ станн! мѣста сы * кь немьже стелга хлѣ- вины кго оутврьждена кетъ Супр 300, 2 4. хеіцтіЛіоѵ ковчежец, сокровищница зсЬгапка, рокіабпіее: да не клддешн (!) кже кь немъ * вес порока съсждъ * ве сквръны Хлѣвина Супр 243, 499, 22; 524, 22; 555, 6; 565, 30; 566, 7.— Ср. домъ, клѣть, клѣтька, кжфа, сіснннн, хрл- мнна, хромъ, х'ызина, хызъ ХЛѢБЪ, -а м (2) греч. нет хлев сЫёѵ: прн- блнжнкъ са къ юньцоу... ржкоіж поимъ • кьведе къ свои хлѣвъ къ гаслемъ Супр 566, 14.— Супр 566, 3 ХЛАБЬ, -и ж (1) хатаррахтце водопад 3.— Супр 204, 17; 300, 6; позі рокуЬи): ход ѵсхіорасі: вездъна вездънж прізы каетъ въ гласъ хльлвеі твоіхъ Пс 41, 8 Син X л а б ь н ъ Супр 135, 6 см. хлѣвыгь X л ж б а т н Мк 10, 46 Мар см. хлжпати ХЛЖПАТИ, -аіж, -акшн несов. (4) [хлжва- Мар (1)] ёяаітеіѵ, яуюаиітеіѵ нищенство- вать, побираться, просить милостыню /еЬ- гаі: копати не могж • хлопати стыждж сл Л 16, 3 Зогр Мар; слѣпъ сѣдѣаше при пжтн Хлжпаьь Мк 10, 46 Зогр, хлжваьь Мар.— Ср. просити ХОБОТЪ, -а м (1) обра хвост осаз: кьеь во коравь моръекън • кожа едннОА х0Е°та его подъ’атн не можааше Хил 1а[3 23.— Ср. опашь ХОДАТАИ, -ага м (13) цеоіттіе, яр6^еѵо$, ярёофос; (!) заступник, защитник; посред- ник, ходатай ргітіиѵсе; ргозігесіпік: да вж- деші міроу ходатаі Клоц 9а 37 (нсходатаі Супр 423, 15-16); ходатаю нашъ • і докодителю • къ о(ть)цю ткоемоу н(е)в(е)съноулюу • молимъ та о к’сѣхъ насъ Евх 276 2; кьзвѣштж о тевѣ къ цѣсароу * н старѣншннъскѴмоу саноу вждж тн ходатаи Супр 100, 16.— Супр 48, 22; 99, 2; 141, 29; 251, 24; 330, 1; 358, 30; 359, 12; 361, 19; 364, 10; 513, 19.— Ср. зафнтьннкъ, зафнтнтель, заетжпьннкъ, нсходатан, исхода- танникъ ХОДАТАЙСТВО, -а с (2) 1 . греч. нет заступ- ничество; посредничество, ходатайство ргоз- ігесіпіеіѵі; рптіігѵа: се дееннцеіж емоу даешн цѣломждрне • дѣкъстка твоего • непорочь- нааго жнтиѣ... ходатайствомъ нашнмь грѣшъ- нымь Евх 876 11 2. претворение, исполнение изкиіеспоѵат, ргоѵабёпі: даждн емоу вѣдѣти • влагодѣатн вь пѣнне... въ съвѣтъ пракьденъ • ср(ьдь)це съмѣреио • въ ходатайство жизни • і кротости • і истнні Евх 95а 12-13 ХОДАТАИТИ, -таіж, -таишн (1) несов. іпіегсесіеге ходатайствовать, посредничать ргітіоиѵаі зе, Ьуі ргозігесіпікет: ходатаіацк Блажеиоумоу клнментоу мжченнкоу ткоемоу . енмь нъи отъ грѣхъ сккрьностиі нашіуъ очіеті Киев 16 11 ХОДИТИ, хождж, ходнши несов. (>200) 1. яеріяатеіѵ; (ходити инф. о ле^ілто^) ходить, двигаться (быть в состоянии пере- двигаться) сйосііі, ройуЬоѵаі зе (тіі зсііор- і авье цѣлъ выс(тъ) ч (ло- вѣ)^... і хождаше И 5, 9 Зогр Мар Ас; заклинаіж та... дакъшннмь хромымъ Х°АНТН Евх 53а 25-26 2. яеріяатеГѵ, яоребесФаі, яараяоребесг&аі, біаяоребесг&аі, яарауеіУ, рабі^еіѵ, яеріёрхесг&аі, біатріреіѵ, апер- хесг&аі, ёр/есгОаі, цёАЛеіѵ (!); (ходити съ аѵ- ѵобебеіѵ) ходить сЬсхііІ: есте ако і гроки неві- доми • і ч(локѣ)ци ходАштеі връхоу не вндлтъ 762
хот X ход Л 11, 44 Зогр Мар; влюдѣте са отъ къннжь- иикъ • хоташтиіхъ въ одеждахъ Х°Аитн Мк 12, 38 Зогр Мар; егдд вѣ юнъ • поѣсаше са самъ • і Хождѣаше ѣможе хотѣаше И 21, 18 Зогр Ас Сав (0 Мар)\ в(о)же нашъ • хожден слоу- гоіж сконмь нѣковомь Евх 18а 11 • шагать, наступать кгасеі: іде къ нимъ н(соу)с(ъ) • хода по морю Мт 14, 25 Зогр Мар Ас Сав} поддати власть своимъ кго • ходити по змигамъ Супр 556, 14 • идти зіі; оузьрѣ і(соу)са ХОдаштд • і г(лаго)ла • се агньць в(о)жи И 1, 36 Зогр Ас (грАджшта Мар)} каа ежтъ словеса сн * гаже прѣрѣкаета къ секѣ х°ДА- шта • и кета сѣтьиа Супр 474, 25 (іджшта Л 24, 17 Зогр Мар Ас)} г(лаго)ла емоу г(ос- под)н • ходи и внждъ И 11, 34 Сав (грлдн Зогр Мар Ас) • проходить, идти мимо ргосЬагеі, рі коіет: въ оно в(рѣмА) хожда- аше и(соу)съ въ сжботъ • скозѣ сѣаиіѣ Мк 2, 23 Ас Сав, мимо ходлштоу емоу Зогр Мар} сквозѣ породж хода акы нштд Супр 304, 15 • хаживать, ходить (многократно) сЬосІіѵаІ: Хождаашете родителѣ его • по вьсѣ лѣта въ і(ероусали)мъ • въ праздьинкъ пасцѣ Л 2, 41 Зогр Мар Ас, хождаста Сав} овычан же вѣаше вь велицѣн тон поустынн • розвоиии- комъ погаиынхъ ходити срацниъ Супр 559, 17-18 • путешествовать секіоѵаі, копаі Секіу: ходивъшнн же н вндѣвъшнн достонно- вѣрьиии отьцн • ти съповѣдашА намъ Супр 168, /ЯПходитн въ слѣдъ кого, по комь ахоХоѵ&егѵ, ларахоХ.оо'&еіѵ идти следом за кем-л., следовать га пёкут, пакіесіоѵаі пёкоко: і прѣдьходАштеі • і въ слѣдъ хоДАштеі • въпьѣхж Мк 11, 9 Зогр Мар; ізволн са і мьиѣ хождьшю * іс пръва по всѣхъ • въ іетииж по рлдоу • псатнтекѣ/7 1, 3 Зогр Мар Ас • перен.: вндѣхомъ етера • о імеии твоемь ізгонАшта вѣсы * іже не хо- дитъ по насъ Мк 9, 38 Зогр Мар Ас; ходи- ти прѣдъ цѣмь яроауеіѵ идти перед кем-л., идти впереди кого-л., предшество- вать рі ргед пёкут: народи же ходаштси прѣдъ нимъ • і вь слѣдъ « зъваахж Мт 21, 9 Мар Сав (0 Зогр); мимо х 0 А н т и см- милшходити 3. перен. яееіяатеіѵ, лорейесг&аі, яоіеіѵ, біауеіѵ, ёяесг&аі, 8іатрі|3еіѵ; (въ правжіж х°Аити 6 хитор'&шѵ; ие х°Антн афісгтасг&аі) поступать, жить іесіпаі, 2ІІ: по дѣломъ же ихъ ие ходните Мт 23, 3 Мар (ие творіте Ас, 0 Зогр); ѣко въ дие влагоіѵвразно ходимъ Рим 13, 13 Ен; г(оспод)ь ие лішітъ довра • ходіаштіхъ незъловоіж 77с 83, 12 Син; въ миозѣ оуво пльтьиѣѣмъ оукожь- ствѣ хоДАШтемъ Супр 283, 9-10; аште лн овлѣнимъ са и праздьни ходимъ сьде Супр 378, 12; и кже чьстьномъ быти въ правжіж ходивъ- шннм’ Супр 412, 30 □ ходнтн (“ъ за- конѣ и т. п.) лорейесг&аі соблюдать (закон и т. п.) гасЬоѵаѵаі (гакоп арод.): вѣашете же ова правьдъна прѣдъ в(ого)мь * ходаштл въ заповѣдьхъ всѣхъ Л 1, 6 Зогр Мар Ас; въ законѣ его не ізволншіа ходіті Пс 77, 10 Син.— Зогр Мар Ас Сав Охр Боян Ен Син Евх Клоц Супр Хил Рыл Зогр-лл.— Ср. грлсти, нтн, етжпатн, хаждатн ХОДЪ, -а м (4) рабюца, броцое, хіѵцстіб, хатаотаоіб (!) ход, поступь, движение; бег, аллюр сЬйге, роЬуЬ, ЬёЬ: н вештниъиыи же смѣхъ бъхъмъ отъврѣштн подоваатъ • и ходъ вьловьнъ имѣти Супр 497, 25; онн же вндѣвъ- ше старость кмоу поржгашА са и овѣшташА са • оуп’ваіжште коньекыимъ ходомъ * и голѣньмн своими Супр 31, 6; что сътворж азъ • лице дѣвнче • Х°А’ь дѣвнчъ... а жтрова ие дѣвича Супр 240, 11.— Супр 49, 28.— Ср. хождеиик Ходъ Супр 170, 13 см. заходъ ХОЖД6НИК5, -на с (7) 1. яеріяатос, то рабі^еіѵ ход, движение сЬйге, роЬуЬ: жТ о морьсцѣмь хождеиии Мар 436 9 и 1836 10; слышашА по мороу хождеиик Супр 323, 20; давъшоуоулюу хождеиик недвнжимыиліа нога- ма Супр 457, 1 2. біегуогуй образ жизни крйкоЬ гіѵоіа: въ начлт’ькъ того вожествъ- иааго хождеиии Супр 289, 14-15.— Зогр 356 1; Супр 562, 3-— Ср. ходъ ХОРАЗИНЪ, -а или нескл. (?) м город (4) Хора^іѵ Хоразин СЬогагіп: горе текѣ хора- зииъ • горе текѣ вит’ъсаіда Мт 11, 21 Зогр Мар; Л 10, 13 Зогр Мар ХОРИВЪ, -а м гора (1) ХгорйЗ Хорив СЬогеЬ, ОгеЬ: сткорішьл телецъ въ хорівѣ • и поклоиішіа сіа нстоукаиъимоу 77с 105, 19 Син ХОРЖГЫ, -гъве ж (1) охйятроѵ скипетр гегіо: съвръшаАи • и хогжгви даръствоуА люкимъіимъ товоіж... оуслышн иасъ Супр 179, 12 ХОТЬ, -и м (1) о <тѵѵі|&'П5 любовник тііе- пес: и видѣвъ іж съ окъічьнжіж иа хотиіж • вьсмигавь са вьзьпи к инма Супр 169, 13 хотѣниге, -ига с (8) 1. ОёХрца желание, пожелание ргапі: желанье сръдьца твоего даль емоу есі • і х°тѣнъѣ оуст’ь его нѣсі его лішілъ 77с 20, 3 Син; овратн са на Хотѣине ракъ твоихъ • і ицѣли волАціааго Евх 26а 2; и иаставі іа вь пріетаніціе х°'гкнь'к своего 77с 106, 30 Син • рооХй, робКроі^ на- мерение, воля ѵпіе, гагпёг: прѣкрълш же пать тысашть • гакоже вь немь властельско хотѣннк Супр 345, 4 □ х о т ѣ и и к м ь тв. ед. в знач. нареч. тр лроаірёаеі намеренно гатёгпё: иікътоже во нжждеіж лоучін выкаетъ • аште волеіж • і хотѣнінмь Клоц 5а 37-38 2. ёяіОѵ- рі« страстное желание ІопЬа: кьсхотѢшіа 763
хот ХРЛ Хотѣнью къ поустыні 77с /05, 14 Син.— Пс 102, 7 Син; Супр 334,4.— Ср. волга,желаник, нзволкннк, похоть ХОТѢТИ, Х°ФЖ> хоціешч несов. комоу, че- сомоу; кого, чьто; с инф. (>500) [хът- Супр (2), хъшт- Супр (3)] 1. ОёХеіѵ, ёОёХеіѵ, рой- ХесгОаі, аѵаройХеаваі, 4'П'іеГѵ, цёХХеіѵ, аіееіаОаі, аяонба^еіѵ, сріХоѵеіхеГѵ, аѵё- ХеаОаі, ёлеіуесгОаі, хатеяеіуеобаі, бохеГѵ, ятоеісгОаі, ёяіхеіреГѵ, хатабёхеоваі, Т)уеі- оОаі (!), ар/еіг&аі (!), яеірааОаі (!); (не Хотѣти цюеГѵ, аѵараХХеаОаі) хотеть, же- лать сЬіі/, ргаі хі: рече ц(ѣса)рь дѣвнцн • емоуже дште хоштешн ддмь тн Мк 6, 22 Зогр Мар, хофб (!) Ас; і нже діре хофетъ въ васъ вытн прѣдьннн • дд кждетъ вашъ ракъ Мг 20, 27 Мар Зогр-пал (0 Зогр); оутднтн са хоштж силъ невесъскынхъ Супр 247, 25; жнтн же съ вдмн не хоштж Супр 252, 21; • пытать- ся, намереваться, собираться Ьосііаі, гатухіеі: прнде къ нимъ по морю х°~ да • і хот^ мннжтн іа Мк 6, 48 Зогр Мар; пилдтъ же хота ндродоу похоть сътворнтн • поусти імъ вдрддвж Мк 15, 15 Зогр Мар; двок севѣ прноврѣтдА с(ва)тын • прьвое... коупно же и севѣ оут’врьждеиик • ежджштні'хъ по томъ хота притворити Супр 525, 11 • комоу; кого относиться доброжелательно, быть расположенныя к кому-л., желать добра кому-л. ргаі пёкоти, Ьуі пёкоти пакіопёп, тіі ѵ пёкот хаІіЪет: оупъвд нд г(оспод)ѣ дд ізвдвіто-і • и с(ъ)п(дс)ето-і ѣште хоштетъ емоу Пс 21, 9 Син; Мт 27, 43 Зогр Мар Ас Сав; граждане емоу не хотѣахж его Л 19, 14 Ас (нендвндѣдхж его Зогр Мар) □ х 0 т А в знач. нареч. ёхіоѵ по собственной воле, добро- вольно, сознательно г ѵіахіпі ѵйіе, «іоЬго- ѵоіпё, ѵёбогпё: оиъ же хота прѣвывддше въ пдгоувѣ Супр 414, 17; хотАште зъло твориахж Супр 440, 23; аціе к’то х°та свосіа плъти оурѣжетъ • в л(ѣ)тѣ дд покаетъ с(а) Евх 103а 19; не хота ахгоѵ не по своей воле пе 2 ѵіаяіпі ѵйіе, песІоЬгоѵоІпё, пеѵёдотку: марка въ ииж мысль прнде • тн и ие хоташтн рече Супр 242, 2; внждъ кдко и ие х°тАште троужддіжтъ са Супр 440, 10 2. с инф. в знач. модальнаго и вспомогательнаго гл. цёХХеіѵ быть должныя, надлежать іпіС: чьто естъ знаменье • егдд хотатъ си выти Л 21, 7 Зогр Мар; вѣдѣдше во ісконн і(соу)с(ъ) • къто сжтъ не вѣроуіжштеі • і къто естъ хотаі пре- дати і И 6, 64 Зогр Мар Ас; начлтъ імъ • г(лдго)лдтн • еже хотѣдше въітн емоу Мк 10, 32 Зогр Мар Ас Сав; ч’то же хъштж глаго- лати Супр 534, 11 9 в функции вспомога- тельнаго гл. при образовати будущего времени цёХХеіѵ, ёр/ео'Оаі (!) греч. буд. вр. 764 на русск. и чешск. переводится будущим вр. полнозначного гл.: кгда ваштс трѣво- вдахомъ • ннкомоуже въіхомъ * н нъінга како Хоштемъ вьзати Супр 134, 4; кгда велнчии силы в(о)жна двѣ хоштетъ въітн Супр 546, 6 □ хотдфаи въітн с мн. в знач. сущ. та цёХХоѵта будущее Ьпсіоиспохі: дкы оуже сжштд • хо'САштдга въітн проповѣдддше Супр 323, 10-11 3. с инф. или без доп. в знач. мо- дальнаго гл. бйѵасгОаі, ёОёХеіѵ, ё/еіѵ яочь тосі: рдхнль плдчжфн са чіадъ свонхъ • и не Хотѣдше оутѣшнтн са Ѣко не сжтъ Мт 2, 18 Ас Сав, 0 Зогр Мар; дціе хоціешн помозн мн Мк 9, 22 Сав (можеши Зогр Мар Ас) • при обозна- чении действия, которое началась, но не со- вершилось доконца: они рьвьиостиіжзадъхиж- тн са хотѣдхж Супр 398, 29; влънъі же въли- вддхж са въ лддніж • ѣко оуже погрАЗижти хотѣ- дше Мк 4, 37 Зогр Мар □ х о ф е т ъ въіти ОёХеі еіѵаі яожет быть ахі )е: рьци ми что се Хъште въітн ако никакоже ннчсоже чоукши Супр 153, 7 8 4. с инф. в знач. модальнаго гл. Хреіаѵ ё%еіѵ нужно )е ІгеЬа: дзъ хофж теве крьститн са Мт 3,14 Сав (трѣвоуіж Зогр Ас, 0 Мар) • также кого, чесо (в виде исклю- чения): чъто еще х°фвмъ • съвѣдѣтель Мт 26, 65 Сав 112а 8 (трѣвоуемъ Зогр Мар Сав 98а 3, трѣвоуете Ас) 5. х о т а с инф. в знач. союза цели іѵа, сосгге чтобы аЬу: ндпдддахж емь • х°тАште прикосижти са емь Мк 3, 10 Зогр Мар; иъ хота оучіті • і везоумье-го оуто- літн • волеіж своеіж прѣдднъ въіс(тъ) Клоц 46 36 (дд кмоу съпрАтаатъ везоумне и ндоучитъ Супр 412, 8); близъ вьси вьлѣзе въ нивж астн ХОташти Супр 218, 1; ако вокводд вьлѣзе вь кордвь • прнтн ХОТАШТау вь син грддъ Супр 150, 17.— Зогр Мар Ас Сав Охр Унд Боян Зогр-пал Ен Син Киев Евх Служ Клоц Супр Зогр-лл Рыл.— Ср. желѣти, имѣти, искати, трѣвовдтн X о ці е Мк 6, 22 Ас см. хотѣти X о ш т и Супр 65, 21 см. хотѣти ХРАБРЪ, -ъіи прил. (5) (хравър- Супр (3); Хравьр- Супр (2)] арютейс, яокеціхіотатод, яоЛ.еці<тѵпб, срорерое (!) храбрый, отважный, доблестный, яужественный сЬгаЬгу, хіа- Іеспу: воинъ оушндь хравъръін Супр 93, 11; клнко сжтъ воиии подъ ц(ѣса)ремъ * ии сжтъ дкы вьн • ни хравьрн Супр 71, 12; и хракъръ вывъ неже ни’ кто Супр 566, 23-— Супр 197, 4; 464, 24 ХРАБРЬСКЪІ нареч. (1) лоХещхсо^ храб- ро, отважно, доблестно, яужественно сйгаЬ- ге, хіаіеспё: дьнесь же воголѣпьно • въкоупѣ же и хРЛЕ'ьръскы и влддъіч’скы • съходитъ иа ада и нд сьмрьть Супр 463, 11 ХРАМИНА, -ъі ж (55) оіхіа, оіхіаход,
ХРА 5<й|іа (!); (господинъ храмнны оі.хобеалбт'цс;) дом, здание дшп, Ьидоѵа: оуподовліж и ліжжю ліждроу • іжь съзъда храмннж своіж нд кдмене Мт 7, 24 Зогр Мар Ас; храмина же ісплънн са • отъ вона хрнзмьнъііА И 12, 3 Зогр Мар; ізъ основаниѣ храмины Евх 546 12 • дом, домочадцы дйгп, дотаспові: се же кѣднте • ѣко дште вн кѣдѣлъ г(осподн)нъ • храмины • въ кы чдсъ тать придетъ • вьдѣлъ оуво вн • і ие далъ подъкопдтн домоу своего Л 12, 39 Зогр Мар Ас Сав • жилье оЬусІІі: ико пьтщд оврѣте севѣ хралинж 77с 83, 4 Син ф въ х Р л - минѣ ёѵ тц оіиі« дома дота: г(оспод)н отрокъ мн лежитъ въ храминѣ * ославленъ жилдмн Мт 8, 6 Сав (въ домоу Зогр Мар Ас).— Зогр Мар Ас Сав Син Евх Супр.— Ср. домъ, зьданнк, храмъ ХРАМЪ, -а м (60) оіхіа, оіхос;, 8<оца (!), атёут) (!); (господинъ храма осхобеалдтцс;) дом, здание дйгп, Ьидоѵа: сърѣте і ліжжь етеръ... іже... въ храмѣ не жнвѣаше * нъ въ гроЕѣуъ Л 8, 27 Зогр Мар Ас (въ храминѣ Сав); і грові іхъ і ХРЛМІ 'X1* въ вѣкъ Пс 48, 12 Син; на храмахъ (глосса писца к стиху дд вжджтъ ѣко трѣва нд зъдднніхъ) Пс 128, 6 Син; вл(а)г(осло)вн і прослдвн • вес пако- сти • і крѣжденнѣ в’сего жнтиѣ . въ храмѣ семь Евх 146 23 • жилье оЬудІі: іѵ въітн иамъ хрлмоу • и жнлнфю • прѣс(кА)тааго емоу д(оу)ха Евх 60а 7; ндн къ нзволенню мокго чьстъиааго храма • НАН къ чнстѣн невѣстѣ Супр 248, 8 • спец. 01x05, оіхіа, ѵаос; храм, святилище, церковь сЬгат, вѵаіупё, ковіеі: писано естъ хРлмъ мон храмъ молитвѣ наре- четъ са Мт 21, 13 Мар Зогр-пал (0 Зогр); Мк 11, 17 Зогр Мар; како вьннде въ храмъ к(о)жин Мк 2, 26 Зогр Мар Сав (въ домъ Ас); г(оспод)і вьнндж въ (х)рамъ твон Служ 1а 3; повелѣ же вокводд вьвестн кго въ храмъ аполоиовъ Супр 20, 4 • дом, домочадцы дшп, дотаспові: дште вн вѣдѣлъ г(осподнн)ъ Храма • въ кжіж стражж тать придетъ Мт 24, 43 Зогр Мар Ас (храминѣ Сав).— Зогр Мар Ас Сав Зогр-пал Ен Син Евх Служ Супр.— Ср. домъ, зьддннк, КлѢтЬ, КлѢтЬКа, КЖфД, скииин, хлѣвъ, хлѣвина, храмина, хызннд, хызъ, црькы ХРАНИЛИЩв, -а с (6) 1. хатабщие, алоОтіхт); (овофьнок храннлнфе бжорофіЛа- хіоѵ) убежище, приют йкгуі, йіиіек, вкгув: съмотрнте вранъ • како не сѣіжтъ нн жьниктъ * імъже нѣсть съкровнштд • нн храннлншта Л 12, 24 Зогр Мар; ькзъіці... оскврънішьь ціръковь с(ва)тжіж твоіж • положішьь і(ероу)- са)лемд ѣко овоштьное хранілнште Пс 78, 1 Син; н ннн прѣнсподьнгага храннлнштд н нъі- ришта • и пештн нскаауж и течддхж Супр 467, ХРА X 19 2. фѵкахтцріоѵ филактерий (уіакѣёгіоп (др.-евр. талисман с изречениями из Пяти- книжия): раширѣіжтъ же храннлнштд своѣ • і велнчаіжтъ подъметы • вьскрнлнѣ рнзъ свонхъ Мт 23, 5 Мар Ас (0 Зогр).— Ср. съкровнфе ХРАНИЛО, -а с (1) фсЛахц намордник паЬиЬек: положнуъ оусто(мъ) монмъ хранило Пс 38, 2 Син ХРАНИТЕЛЬ, -ліа м (5) фѵка^, о фѵкаааеіѵ тетауцёѵос, факауі; (!) хранитель, блюсти- тель, защитник осЬгапсе, вігагсе: огради животъ нашъ • хранителемъ ап(осто)ломъ вѣръномъ Евх 626 18; і в’сѣмъ хранителемъ его • съпадъшннмъ съ нимь * съ въішънаьь свѣтълостн Евх 516 9-10; іѵ развоініче • коупь- че ц(ѣ)с(а)р(ь)ствню • хранітелю раю Клоц 116 13.— Супр 96, 29; 292, 4.— Ср. здфн- тнтель, застжпьннкъ ХРАНИТИ, -ніж, -ниши несов. кого, чьто отъ кого, чесо (66) 1. фѵкаогогеіѵ, біафШао аеіѵ, ттціеіѵ, аѵѵттпреіѵ, хатёхеіѵ охранять, оберегать сЬгапіі, осЬгапоѵаІ: іродъ во воѣ- ше са іоана • вѣды ліжжа правьдъна і с(ва)- та • і хранѣдше і • і послоушдьь его мъного творѣаше Мк 6, 20 Зогр Мар Ас; тъ ліа нз- вавыатъ и храннт • непорочьнд отъ ржкъ ва- шихъ Супр 269, 20 • охранять, защищать ЫіУаІ: егдд крѣпъкы въоржжь са хранитъ • своі дворъ Л 11, 21 Зогр Мар; дрѣво жнвотъ- нок * пламеньнъінмъ оржжнкмъ хранимо кетъ Супр 247, 22 • сохранять исЬоѵаѵаІ: еже... СЛЫШАТЪ СЛОВО Н ХРЛНАТЪ е • н плодъ творлтъ вь тръпѣнні Л 8, 15 Сав (дръжАтъ Зогр Мар Ас); къ дѣвнцн... поржченѣ Тіѵснфсу • а хра- ннмѣ ісоусоу Супр 245, 21-22 • скрывать, утаивать Іа)іІ, вкгуѵаі: оваче тъгда дд не позндктд кго • храніааше во севе • дд авитъ са нмд нд прѣломькннн хаѣвд Супр 474, 23 □ Хранити са отъ кого, чесо; с инф. фіАасг- сгеоФаі, «о'филі^ео'&иі, лрооё/еіѵ остере- гаться, беречься ейгапіі ве, вігехіі ве: хра- ните же са • отъ кваса фарнсенска і садоукеі- ска Мт 16, 11 Зогр Мар; влюдѣте са • і Храните са • отъ всѣкого лнуоімиѣ Л 12, 15 Зогр Мар; старѣйшинамъ же хрдннтелемъ тоа поустынА възвѣстнвъшемъ о ратьннцѣхъ Хранити са • по лланастырА велнкъіА лавръі Супр 292, 5-6; отъ толѣ оуво храніааше са не оставыатн мднастырѣ Супр 549, 7 □ X Р 4 - н а н в знач. сущ. 6 фіАаогщоѵ сторож, страж, хранитель вігагее: нн дд вьздрѣм- летъ храніА'Г тіа 77с 120, 4 Син 2. перен. фо- Хсахгеіѵ, біафіЛасгогеіѵ, тткіегѵ, 8іатт]еейѵ, лоіеіѵ соблюдать, блюсти, исполнять гасЬо- ѵаѵаі, бобггоѵаі: нѣсть сь отъ в(ог)а ч(ловѣ)къ • ѣко ежвоты не хранитъ И 9, 16 Зогр Мар Ас; тѣмь же оуво влаженіи • слъі- 765
ХРА ХРИ шлштеі слово в(о)жье • і храпАште е Л 11, 28 Зогр Мар Сав, хранАштнн Ас; храиіАш- тихъ заповѣді твоы> Пс 118, 63 Син; дл в(о)жи хранітъ законъ Клоц 26 38.— Зогр Мар Ас Сав Син Евх Клоц Супр.— Ср. БЛЮСТИ, СЪБЛЮДДТН, ЦІАдѢтН ХРАНЕНО нареч. (1) цета аскраЛеіаі; без- опасно, в сохранности Ьегреспё: снце во ВЬЗМОШТИ ИМАМЪ • Н ВЛЬНЫ НЪІИИШНІААГО ЖН- тна хРлн н0 прѣплоути Супр 498, 6 X р и в ь т ъ Син см. хрьвьтъ ХРИЗЛЛА, -ъі (11) цйроѵ миро ѵоппа таяі, ѵоппу оіе): чесо рддн хрпзма сн не продана въістъ И 12, 5 Зогр (мѵро Мар Ас Сав); кко хрізъмд НА ГЛАВѢ * СЪХОДЬАШТе'Г НА врддж аро- новж 77с 132, 2 Син; воле же н хризмж възлн- ВДКШН НА цѣсара • Н ХрИЗмѢ ПрОЛНІАВЪШНН СА • н вьсь миръ нсцѣльшн Супр 457, 4 и 5.— Мк 14,3 Зогр Мар; Мк 14, 5 Зогр Мар; И 12, 3 Зогр Мар; 76а 21 Мар.— Ср. мѵро, масть, масло, ПОМАЗАННК ХРИЗЛІЬНЪ, -ъін прил. (4) состоящий из благовоний, благовонный ѵоппё гпазіі, ѵоп- пёЬо о1е]е род.: вь чемь гывѣль сн хризмънаѣ быс(тъ) • можадше во сн ХРНЗМЛ продана выти • вАіпте трні сътъ пѢназь Мк 14, 4 Зогр Мар; храмина же ісплъни са • отъ вона ХрнзмьнъііА И 12, 3 Зогр Мар (от(ъ) вона мѵр- ныіа Ас Сав).— Ср. мѵрьнъ ХРНСОСТОВЪ Супр СМ. ХРНСТОСОВЪ X р и с т - см. также хрьст- Хрнстнанъ Супр 486, 3 см. крьстнганъ ХРИСТО(СО)БОРЬЦЬ или ХРЬСТО(СО)БО РЬЦЬ, -а м (2) [ховор- Супр (2)] хріотоцахое христособорец, противник Христа пергііеі Кгізіа: се оуво х(рист)о(со)вор’цн творѣахж • не разоумѣіжште пропииакма Супр 484, 25.— Супр 541, 27-28 ХРИСТ(ОС)0вЪ или ХРЬСТ(ОС)ОвЪ прил. к хрнст(ос)ъ (>100) [хрнстосов- Супр (52), христов- Сг/ир(18), хрьстов- Супр (3) Рыл (1), хръстов- Мар (1) Супр (4), хр’сток- Супр (1), хръстосов- Супр (1), хрнсостов- (!) Супр (6), Хв- Зогр (2) Мар (3) Ас (19) Сав (7) Ен (6) Евх (10) Клоц (9) Супр (8), хсов- Супр (25)] тоѵ Хр сотой, 6 ёѵ Хрсотф, той ’Іт]О'ойІ тоѵ кѵдіоѵ, той Ѳеой (!); (хрнсто(со)во рождьство та Хріатойуеѵѵа; въ хРн'т°(С0)в',‘ овразъ Хріатбтііяое) Христов, Христа род. Кгіяійѵ: і(соу)с(ъ) же рече... іже во аште напоитъ вы чашж воды • въ іма Ѣко хР’ьстовн есте Мк 9, 41 Мар, х(ристо)вн Ас (крьстиѣии Зогр) • той Хріатой, 6 еіе Хрнттбѵ, о хата Хріатбѵ Христа род., (в) Христа, против Христа Кгізіа род., (ѵ) Кгізіа, ргоіі Кгізіоѵі: мы же готовн ксмъ за хРнст°сово нсповѣданнк • не тъчыж кдноіж оумрѣтн Супр 106, 23; подовддше 766 во осмрадивъшоуоумоу христосовдмн хоулами * нд смрадьнѣ мѣстѣ съконьчати жнтнк Супр 190, 12; отъстжпнша отъ вѣры хрисостовы (!) Супр 175, 7.— Зогр Мар Ас Сав Ен Евх Клоц Супр.— Ср. хрнсто(со)вьиъ ХРИСТО(ОФ)БЬНЪ или хрьето(со)вьнъ, -•ын прил. (7) (христов- Супр (2), хр’мтов- Супр (2), хвън- Клоц (1), Х^ьи- Клоц (1), х^и- Клоц (1)] той Хріатой Христов, Христа род. Ктіз- ійѵ, Кгізіа род.: обратити хоштж слово... къ иовыимъ воиномъ хръстовъиыимъ Супр 495, 9-10; иъ оуво слыші х(рнсто(со))виѣи мжцѣ • вышъиее слово Клоц 13а 34; ХРНС'ГОКЬ,Г^И Супр 450, 3.— Клоц 136 5 и 10; Супр 450, 13 и 18.— Ср. хрнст(ос)овъ ХРИСТО(СО)ЛЮБИвЪ или ХРЬОТО(С0)ЛЮ- БИБЪ, -ыи прил. (6) [холювив- Евх (1) Супр (1), хРьс'ГОЛМЕНК~ Супр (2), ХР’ЬС'ГОЛКЕИВ' Супр (2)] фіХбхріатос; христолюбивый тііщісі Кгіяіа: с(ъ)п(ас)и г(оспод)і... х(рис- то(со))лювнвдаго отъ е(ог)д ц(ѣса)ра нашего Евх 56 21; постдви имъ... ліжжа вѣръиа н ХръстолкБнвд • и прдвовѣрънд Супр 197, 2.— Супр 114, 18; 202, 19; 209, 16; 517, 28.- Ср. ХРЬСТОЛЮБЪВЬНЪ, ХРЬСТОЛКБЬНЪ ХРИСТО(СО)ЛК>БЬЦЬ или ХРЫ;ТО(()0) ЛЮБЬЦЬ, -а м (4) [)(олюв- Евх (2), хрьстолюв- Супр (1), )((рнст(ос))олмпц- (1) Ен (1)] фіЛб- Хріптос христолюбец (устар.) сіоѵёк тііщісі Кгізіа: тѣмьже холюв’че • съ лювовніж приіми овразъ н(е)в(е)съиДАго жнтиѣ Евх 866 13-14; циТ же отъ ХРЕС'ГОЛМЕЬЦЕ вьземъше тѣлеса имъ Супр 67, 8.— Ен 216 16; Евх 846 1 ХРИСТО(еО)ОуБИИСТвО или хрьото(С0> ОѴБИИеТБО, -а с (1) хрютохтоѵіа убийство Христа гаЬііі Кгіяіа: опоустѣ во вьсе чьстьиок жндовьскок * за х (рнст(ос)) ооувннство (или Х(рьст(ос))ооувииство) Супр 485, 25-26 ХРИСТ(ОС)Ъ или ХРЬСТ(0С)Ъ, -а м (>500) [хрнстос- Супр (43), хРьстос“ Супр (1), Хръстос- Супр (1), хР”ст- Супр (1), хРьст- Зогр (1) Супр (10), хръст- Мар (2) Син (1) Супр (7), х~ Зогр Мар Ас Сав Боян Ен Син Служ Евх Клоц Супр Рыл, х?- Сав Супр, хст- Ас (1), хрс- Евх] 1. храттбе помазанник ротагапу: ие прікасаите сіа хръстѣхъ моіуъ Пс 104, 15 Син; і творьь мілості х(рнст(ос))оу своемоу Пс 17, 51 Син • мессия тезіаз: ие видѣти съмрътн • прѣжде даже видитъ Х(рист(ос))а г(осподь)иѣ Л 2, 26 Зогр Мар Ас Сав 2. Хріотбс, ’Іті^оОе, Ѳебе, ототтір, 8еалбтт)б; (хрнст(ос)а носан хві-О^Офдро^; лъжнн ХРНС'Г(ОС)'Ь фенббхрісгтос;) СЬгізіиз (Иисус) Христос (7егІ8) Кгівіня: роди са вамъ • дьньсь с(ъ)п(ас)ъ . іже естъ х(рнст(ос))ъ г(оспод)ь Л 2, 11 Зогр Мар Ас Сав; клнко нхъ
ХРИ хоуд X могжтъ хрнстоса нослштааго коракьга дрьжатн са Супр 401, 5; къстанжтъ бо лъжні хрьсти • і лъжні про(ро)цн Мк 13, 22 Зогр, хръстн Мар; Мт 24, 24 Зогр Сав, лъжи хръстн Мар, лъжии Х(ри(сь)т((ос)и Ас.— Зогр Мар Ас Сав Боян Ен Син Евх Служ Клоц Супр Киев Рыл ХРИСТОФОРЪ или ХРЬСТОФОРЪ, -а м имя (1) Хснатосрдрос; Христофор СйгікіоГогоз, КгукіоГ: лск(сд)ца мде з... м(ж)ч(ени)кд Хр(и)стофорд (или хр(ь)<:тофора) Ас 146а 26-27 ХРОЛЛЪ, -ъін прил (32) хоЛос;, ѵ.ѵік'кбі хромой, с больными ногами сйготу, кні- Ьаѵу, осйгпиіу: і пристжпишА къ немоу хромн и сл'йпнн въ цр(ъ)к(ъ)ве и нсц'йлн ьл Мт 21, 14 Мар, хромнн Зогр-пал (0 Зогр); дакъшннмь Хромъімъ ходити Евх 53а 26; кдко лн раздр'йшн азж отъ родд хромоуоумоу • томь чдс’й ноз’Ь кмоу оутврьдивъ Супр 358, 11.— Зогр Мар Ас Сав Зогр-пал Евх Супр ХРОЛЛЬЦЬ, -д м (1) х<оХ.о5 хромой, человек с больными ногами сйготес: х(ристос)ъ же Хромцемъ ихъ теченьи ддровддше Супр 481, 20 ХРОУСОПОЛЬ, -лга м или ХРОуСОПОЛЬ, -и ж город (1) ХрнабяоХ.15 Хрисополь Сйгуко- роііз: с(ва)тѢн в(огородн)цн • въ хрй’сіѵполи Ен 356 13 X р Ъ Б Ь Т Ъ СМ. хрьвьтъ ХРЪЗАНЪ, -д м (1) сррауеХАт] бйч Ьіс: ШИБДАХЖ И хръзднъі Супр 192, 19.— Ср. вичь, ВОфДГД ХРЪСОСТОЛЛЪ, -д м (1) греч. нет (Иоанн) Златоуст (бап) Хіаіоійіу: юднд хР'ьсостома архіепіскоупа • констдтін’й грддд Клоц За 24.— Ср. злдтооустъ Хръстнганьскъ Супр 255, 2-3 см. крьстнганьскъ X р ъ с т(о с)- см. хрнст(ос)- ХРЬБЬТЪ, -д м (11) [хрив- Син (5), ХР'ЬЕ~ Супр (4)] ѵйтоб спина габа: нд хрікьте моемь ковадуж гр'йшьннцн Пс 128, 3 Син; нд хръкьте Супр 113, Ю; отъьлтъ отъ временъ хріветъ ІХЪ Пс 80, 7 Син; внгаше и по хртнътоу Супр 172, 14.— Пс 17, 41; 20, 13; 65, 11; 68, 24; Супр 104, 26; 178, 28; 179, 1.— Ср. ЗДЖДД X р ь с т - см. также христ- ХРЬСТОЛЮБЪБЬНЪ, -ъін (1) фіХбхеютос; христолюбивый тііщісі Кгікіа: похвалж тн распьрьнжіж и хрьстолкБьвьнжіж к'йдь Супр 500, 17-18.— Ср. хРист°(с0)л,вкив’ь, ХРьсто- ЛКБЬНЪ ХРЬСТОЛЮБЬНЪ, -ъін прил. (1) фікбхріо'- тос христолюбивый тііирсі Кгіхіа: іѵ пре- чисто и ХР'ЬСТОЛЮБЬНО послоушдніи Супр 54, 15.— Ср. ХРИСТО(сО)лКБиКЪ, ХРЬСТОЛКБЪКЫГЬ ХРЬСТОНеНАБИДЫГЬ, -ъін прил. (1) хахбтехѵос; (!) ненавидящий Христа пепа- ѵібісі Кгікіа: дд повеждж нечистддго • н хръстонендвндьнд’го прнмъішлеА Супр 225, 23-24 ХОУДИОНЪ, -д м имя (1) Хонбаісоѵ Худион СЬнбаіоп: д се имъ нменд • доллетиганъ... Хоудион • нлндднТ Супр 69, 15-16 ХОУДОБѢРЬНЪ, -ъіи прил. (1) греч. нет мало, недостаточно глубоко верующий таіо ѵёгісі: изгонитъ та г(оспод)ь трдсдвице ютръ- нее • последьнее ы>зе... хоч>д°оУ‘иън'ыы' н Хоудоверъныьь трАсжірн Евх 49а 8-9.— Ср. маловѣръ ХОуДОСИЛЪ, -ъін прил. (1) греч. нет слабо- сильный кІаЬу: изгонитъ та г(оспод)ь трж- сдвнце ютрънее... хоудооумъндд * г хоудоснлда Евх 49а 7-8.— Ср. славъ, хоудоснльнъ ХОуДОСИЛЬНЪ, -ъін (1) греч. нет слабо- сильный 8ІаЬу: елллетъ же непослоушълнвъііА • ХоудооумъііА • і хиГДоснл'ЬНЪІЬ’' • тѣмъ пакости творите * нд времена месАчьндд Евх 456 5-6.— Ср. славъ, хоудоснлъ ХОуДОСТЬ, -и ж (1) (Зр«хттік немощь, слабость кІаЬокі: кл’мд гако рава хРнстовд лювьве нмдтд покоити моіж хоудость Супр 203, 28.— Ср. немофь, слабость ХОуДООуЛЛЪ, -ъін прил. (1) греч. нет не- разумный пегогнтпу, роёеіііу: емлетъ же непослоушъливъііА • х°Ч'Д00Ѵм'ыы'--- темъ па- кости творите * нд времена месАчьндд Евх 456 4-5.— Ср. нердзоумнвъ, нердзоумнчьнъ, нердзоумьнъ, хоудооумьнъ ХОудООуЛЛЬНЪ, -ъін прил. (3) греч. нет неразумный пегогнтпу, роёеіііу: здпре- фдетъ тн г(оспод)ь трАсдвнце • въіведъівігЬ в’ сего • хоуд<,оулѵьнааго • і непослоушълнвддго Евх 46а 22 23.— Евх 49а 7 и 8.— Ср. нерд- зоумнвъ, нердзоумнчьнъ, нердзоумьнъ, хоуД0’ оумъ ХОуДЪ, -ъін прил, сравн. ст. хоуждни (21) 1. тт>хйѵ; (хоуждшнн ёкааасоѵ) маленький, небольшой таіу: по телоу же Х°УД’Ь кедше въздрастомъ Супр 545, 25; не х°УД’ь кедше зверь нъ стрдшьнъ Хил 1а$ 19; овъ множдн и овъ не хоуждеи приносъ покдздстд Супр 376, 9 2. ептеХтіе, ёкахіотое, ціхрбс;, ррахн? (!) малый, ничтожный, слабый пераігпу, Ьег- ѵугпатпу: ильма оуво сътвористе идномоу отъ БрДТНА С6А МОА Х^Д'ЫА • ТО МЫТЬ СЪТВОрнСТв Супр 123, 25-26 (мдлъіхъ Мт 25, 40 Зогр Мар Ас Сав); сь тнуостніж прннмете хоудаа мога сло- веса Супр 498, 21; 3. цётріос; бедный, скуд- ный скиду, сйидоЬпу, пигпу: снн вамъ хлевъ нд хоуден своин трепезе положнв’ Супр 396, 6; по мдлоу во пниста протнвж хоуден пнштн своин Супр 548, 3.— Супр Хил.— Ср. малъ 767
хоуж ХОуЖДб нареч., сравн. ст. (3) греч. нет 1. меньше шёпё: пр'ккъі же вѣсъ ничнм’же Хоужде съкроушад старьца Супр 553, 2 2. хуже Ьйге: хоужде лѣпааго троуднвъшАА са принтъ Супр 550, 22.— Супр 550, 11.— Ср. скждо ХОуЗАНЬ прил. к мужскому имени Ху за (1) тоѵ Хоѵ^а Хузов СЬигйѵ: і жены едіны ьлже кѣахж исцѣлены • отъ д(оу)хъ зьль н болѢзнии... і ноанна жена хоузанѣ прнставъникд иродова Л 8, 3 Мар (хоузѣанииа Зогр).— Ср. Хоузѣанинъ ХОузѢЛНИНЪ прил. к мужскому имени Хуза (1) тоѵ Хоѵ^а Хузов СЬигйѵ: і женъі етеръі • ьлже кѣахж іцѣлены отъ неджгъ • і ранъ... і оан’на (!) жена хоузѣанииа • і ины многы Л 8, 3 Зогр (хоузанѣ Мар).— Ср. хоу- зань ХОуЛА, -ъіж(ЗІ) 1. рХ.ао<рт]ЦІа, бѵоф'ПЦІа, ѵрріе поношение, оскорбление, ругань роЬапа, роіира; ротіиѵа: іжде во зависть • тоу живжтъ • вражды и свари... хоулы н оуко- реннга Супр 400, 21 • богохульство гоиЬапі: вьсѣкъ грѣхъ н Х°УЛД отъпоуститъ СА ЧЛОвѢ- комъ • а ѣже иа д(оу)хъ хоула не отъпоуститъ са чл(овѣ)к(о)мъ Мт 12, 31 Мар (2) Ас (2) (власкнмиѣ Зогр (2), хоуление Сав (2)) • ересь Ьегеге, касігзіѵі: нѣсть дошъла западънъіихъ странъ ариганъскага Х°УЛД Супр 197, 20-21 □ X оу л ъі глаголати, в ѣ ці а т и, х °У л ъ| творити, и з в ѣ ціати [ілаофццеіѵ, Х.оі- бореіѵ, оѵеібі^еіѵ поносить, ругать, злосло- вить іиріі, Ьапёі, ѵузтіѵаі зе: вѣсъ же хоулы кѣштааше иа антонига и на павъла Супр 172, 15; ни глагола кто снн кетъ • нже дръзнж прѣдъ всѣми х°Улж мьнѣ толнкж извѣштати Супр 360, 20-21 • богохульствовать гоиЬаі зе: Х°УЛЖ творлтъ къ свокмоу господоу и Благо- дѣтелю Супр 148, 2 2. хатт)уо(иа, ёліахтр|нс обвинение оЬгаІоЬа, оЬѵіпёпі: вел’мн оуво напсанж иашж Х°УЛЖ * совоіж оставимъ Супр 91, 2; нъ оукоръі н х°УЛЪІ * акы довръіА цѣльвы прннмъ... глаголааше Супр 364, 3.— Мар Ас Боян Сав Евх Клоц Супр.— Ср. влаевнмнга, оглаголаннк, оклеветаннк, рѣчь, оукоръ, оукорк- ннк, хоулкннк; хоулы глаголати ср. власвимисати, класки,иліати, оукорити, хоулити, хоуловати ХОуЛИТИ, -ліж, -лиши несов. (30) 1. [ІЛ«о фтщеіѵ, ѵРріСеіѵ, аОетеіѵ поносить, оскорб- лять, ругать, злословить іиріі, Ьапёі, рот Іоиѵаі, ѵузтіѵаі зе: единъ же отъ овѣшеноую зълодѣю хоулѣаше і Л 23, 39 Зогр Мар Ас, Хоулѣше Сав; тьмномъ словомъ хоулишн Супр 104, 9; нъ господь і'(соу)с(ъ) х(Рнсто)с(ъ) хоулнмъін Т0В01Ж ОЖИВИ ЛІА Супр 194, 10 • богохульствовать гоиЬаі зе: съсжштии вого- словатъ • а старьци хоуллтъ Супр. 324, 6 2. х«тт]уореіѵ обвинять оЬѵіпоѵаі: приведъ 768 ХЪІЗ кго къ с(вА)тоуоумоу коионоу СЪВАЗавЪ съ кра- деиъіимъ сланоут’ком’ хоулѣаше глдгола Супр 41, 20.— Зогр Мар Ас Сав Супр.— Ср. ва- дити, власвимисати, власвилілгати, глаголати, коудити, хоуловати, хоула (х°УЛЪІ глаголати) ХОуЛОВАТИ, хоулоуіж, хоулоукши несов. (1) РХапфтщеіѵ богохульствовать гоиЬаі зе: котеръи же пакы оуспѣхъ цѣломждровати доврѣ Хоуловати же иечестьнѣ • велико оуко естъ притАжание правовѣрънъихъ Хил 26$ 15-16.— Ср. вадити, власвимисати, власвимлгати, гла- голати, коудити, хоулити, хоула (хоулъі глаго- лати) ХОуЛОЛЮБИВЪ, -ъін прил. (1) фіЛоЛоі- борос; любящий, склонный все порицать, бранить, поносить гпа)Ісі гаІіЬи ѵ Іирепі, ротіоиѵапі: оумлчн сн хоулолювнвъін оумъ Супр 395, 11 ХОуЛЬНИКЪ, -а м (3) (Лаафтщос;, аіреті- хос богохульник; еретик гоиЬас; Ьегеіік, касІг: не бжди досадитель владыкамъ вьсел вьселенъіА • н хоульннкъ о возѣхъ Супр 13, 5-6; не х°Улн ХРистосова цѣсарьства хоульииче Супр 328, 9.— Супр 404, 8-9 ХОуЛЬНЪ, -ын прил. (4) ркаофтщое, тт)? [ІЛ«ОфТ]ці«б оскорбительно-бранный, понос- ный (устар.), богохульный, богохульствую щий Ьапііѵу, роіпрпу; гоиЬаѵу: заклииак та • зълы начАльннче • хоульнын начАльииче Евх 51 б 26; хоульны ковааше на нь мысли • и съпаса чловѣколювьствнк • акы невѣсть зъло- творѣаше Супр 392, 28.— Супр 188, 2-3; 481, 2.— Ср. влазньнъ хоулгениге, -ига с (4) ркапфтщіа поноше- ние, оскорбление іирепі, Ьапёпі; ротіиѵа: із жтрьждоу во • отъ еръдьца ч(ловѣ)ч(ь)- ска • помышлеииѣ зълаѣ ісходатъ... око лжка- во • хоуление • гръдыни... Мк 7, 22 Зогр (власфимиѣ Мар); да отъстжпнтъ отъ васъ... ѣрость • кличь • хоуление • клевета Евх 916 15 А богохульство гоиЬапі: всакъ грѣхъ и Хоуление • отъдастъ сд чл(овѣ)комъ • а д(оу)ховьное хоуление ие отдастъ сд чл(овѣ)- комъ Мт 12, 31 Сав (2) (власвимиѣ Зогр (2), Хоула Мар (2) Ас (2)).— Ср. власвимиіа, хоула ХОуМИІАНЬСКЪ, -ыи прил. (1): в ь с ь х оу - миганьска то хсоріоѵ ХоѵцісЛсоѵ деревня Хумиалис ѵезпіее Ситіаііз: дадите ліи волж мало дьни'і * да шедъ оустроіж жжикы своа • въ вьси хоумигаиьецѣ Супр 16, 15 X оу хота Супр 301, 23-24 см. соухота X ъ т ѣ т и Супр см. хотѣти ХИЗИНА, -ы ж (15) хёХ.Х.а, хеХЛІоѵ, §еѵ(а (!) хижина, келья, каморка сбузка, ееіа, котйгка; сътвори кмоу хызниж особь да нскоусъ прннметъ вѣсовъскъ Супр 171, 8-9; въ пештерѣ гаже маломъ отъстогаше отъ хъі-
ХЪІЗ зииъі кго... съ слкзами плакааше са Супр 274, 20; сжштоу во велнкоуоумоу отъцоу въ хызин’й... въздР'Ьмд са Супр 275, 21.— Супр 119, 27; 122, 9; 172, би 27; 204, 1; 287, 26; 288, 6; 292, 10; 295, 12; 296, 18; 293, 16; 302, 16. Ср. кл'Ьіъ, кл'йткка, кжціа, скинии, хл'йкнна, Хызъ хизъ, -а м (1) бсоцатюѵ домик, хижина сіотек, сЬузе: въ хыз'к мал'к’мъ и съ ин'кмн кркстиіанъі таише са Супр 145, 12.— Ср. кл’Ьть, кл'йткка, кжціа, скинии, хлѣвина, хызина хытро Супр 437, 14 см. хытрость ХИТРОСТЬ, -и ж (12) [хытро отъ насъ ! Супр (1)] 1. тёхѵц, Зеіѵбтце, ёрле^а; (ри- торьскдіа хытрость рцторімц) искусность, ма- стерство, умение птёпі, боѵебпозі: и за врань- скжіж хытрость * и за ліжжьство д(оу)шл • того Д'Ьлкма велнА чкстн им'йахж отъ цѣсара Супр 84, 30—85, 1; чнм во пъвавкште • Хытростивк словесънжвк Супр 442, 8-9; члов’Ькъ в’к оученнкъ сотонинъ * навыкъ з’йло Хытрость влкшевънжвк Супр 7, 16; не во нъ и породънъіА двьрн прниоудн • ХЪ,ТР° в1"1» иасъ (! вм. хытрость на) съпасъ превративъ Супр 437, 14 □ хытростивк в знач. нареч. ёѵ тёхѵч тіѵі искусно, умело боѵебпё, бй- тузіпё: мѵромъ кже кетъ различи вонгамн оустрокно • и хытростивк съкоупькно Супр 425, 23 2. аухіѵоіа премудрость, мудрость; остроумие топбгозі, гохптпозі, Ьузігозі: шесть на десАте летъ оуво сжштоу влаже- ноуоумоу връстовк • тысАштъиоу же разоумъ- нжвк хытростивк Супр 273, 1 3. греч. нет вы думка, замысел ѵутузі, кііѵу йтузі: але- |андръ ліжчимъ глагола • ннч’тоже ежтъ хыт- рости твоа Супр 159, 4-5.— Супр 7, 22; 138, 10; 161, 24; 381, 27; 567, 3-— Ср. лѵкдрость, прѣнждрость, ХМДОЖЬСТВО ХИТРОСТЕНЪ, -ыи прил. (1) тт)<; тёх'Ѵ'Пб искусный, умелый бйтузіпу: не кон’чатн свокго хытростьнааго дела Супр 431, 23.—. Ср. хытръ ХИТРЪ, -ыи прил. (1) греч. нет искусный, умелый боѵебпу: акы врачъ хытрыи • начА мазатн кго Супр 562, 30.— Ср. хытростьнъ ХИТРЬЦЬ, -а м (7) 1. техѵітцб, ёцлеірое; (тъчьно оумеьлн хытрьць аѵтітехѵое) знаток, искусный мастер гпаіес гетезіа, тізіг: вн- д^аше са то страждА отъ преподовьнааго еп(нскоу)па • и отъ творАштннхъ гнетер’нж хытрьцъ • и дѣлатель Супр 553, 7; іако и вьнешьнын хытрьцн рьвьноувктъ тъчьно нмъ оумевкштннмъ хытрьцемъ • въ потопѣ пкрл съ нымн въздвнжжште Зогр-лл 2а 12 и 13 • творец, создатель іѵйгее: градъ в(о)жнн • кгоже хытрецъ и сьдетель в(ог)ъ Супр 84, 13 2. іріЛбаоіроб философ, мудрец Гііозоё, тпб- ѵѵ ѵи гес: и азыци в^тии • н словеса хытрьцъ • и веседы оучнтель • нзвештатн не могж зъловы ка Супр 400, 1.— Ср. кызиьннкъ, творьць, философъ, ХЗДОЖЬНИКЪ ХИЦІ6НИК5, -нга с (3) арлауі) грабеж, разбой Іопрег: очнштаате вьнеірънее стькль- ннцн • і паропсиде • жтрьждж же ежтъ • плънн хыштенне • і нечистоты Мт 23, 25 Мар (0 Зогр); вънжтрьнеа ваша плъна ежтъ • Хыштенье і зъловы Л 11, 39 Зогр Мар.— Ср. въехыціеннк, гравлкннк ХИЦІЕНИКЪ, -а м (9) «рлеф 1. грабитель, разбойник Іпріс: иесмь еко и прочнн ч(лове)- цн • хыштьннцн • неправьдьннцн • прелюко- Деи Л 18, 11 Зогр Мар Ас Сав; вждн... въ ХЫфьника место • раздавьннкъ нмение своего Евх 706 9-10; горе те(мь нж)е ежтъ хънфь(ин- ци) Рыл 5аа 7 2. хищный зверь, хищник бгаѵес: вънемлете отъ лъжніхъ пророкъ • іже прнходлтъ къ вамъ въ одеждахъ овьчахъ • вънжтрыждоу же ежтъ вльцн • хыштьннцн Мт 7, 15 Зогр Мар Ас.— Ср. въехыціьннкъ ХЖДОЖЕНИКЪ, а м (2) техѵі'ттіе созда- тель, творец іѵйгее: да в’семн въехвалнтъ та • влагааго хмдожьннка Евх 76 15; в(ог)ъ в(о)гомъ... огньныхъ д(оу)хъ • творець вес- плътъныхъ силъ • х*А0ЖКНН,гъ Евх 51а 14-15.- Ср. КЫЗНЬННКЪ, творьць, хытрьць ХЖД0ЖЕСТВИК5, -ни с (1) тёхѵааца про- изведена мастера тізігоѵзку ѵуіѵог: нъ вьсе оуво довра ежтъ • і зело д(о)вра • і творьчА ліждрості хздожъствіе Клоц 10а 8 ХЖДОЖЬСТВО, -а с (3) 1. ёлютцці] муд- рость топбгозі: т"ы съподовн и въ кротость • въ лювьвь • въ съвръшеине • въ хмдожъство Евх 95а 17 2. тёхѵ'П, бекёааца хитрость, коварство сЬуігозІ, Ізііѵозі: въехождение показавъ • старааго зълодеа • і глжвннъ- нааго змне • в(о)голіждрымь хждожьствомь * оуловль Евх 636 /2; іѵ... ненависть ч(лове)ча • іѵт(ъ) иечистааго д(оу)хл како ти и кымьждо Хждожьством(ь з)апннает Рыл 26$ 17-18.— Ср. хЫтрость кѴ IV межд. (>100) [ о Евх (3) Супр (4) Рыл (5)] со, со о! б!: іѵ жено велие естъ вера твое Мт 15, 28 Зогр Мар; іѵ г(оспод)і Тзвавн д(оу)шж мовк Пс 114, 4 Син; іѵ неістовъство великое паче же іѵ съревролкБьствье Клоц 46 7 и 8; іѵ коравь тьмамн зъла пльнъ Супр 400, 17; іѵ сьвете зълыи завнетнвк секмъ Супр 402, 12; іѵ чловеколквьствьиааго и свАтааго гласа Супр 341, 17.— Зогр Мар Ас Сав Син Евх Клоц Супр Рыл 25 Заказ 777 769
кѴ «V- СМ. 0- «ѵлъмъ 77с 71,3 Син см. хлъмъ О см. отъ «ѵсаиа, шсаниа см. осаиа IV т - см. от- федрата Евх 1006 11-12 см. федрота ЩвДРОТА, -ъі ж, чаще мн. ЩбДРОТЪІ, -ъ (39) [федрата ! Евх (1)] оіхтірцбс, екеос, милосердые, сострадание; милость тііо- вгбепвіѵі, віііоѵапі; тііові: да пріджтъ мнѣ штедроты твоіа і живъ кждж Пс 118, 77 Син; овлѣцѣте са ѣко извраии к(ог)оу.. въ жтровж федротъ • и Благость Кол 3, 12 Ен; іѵ отъ- даньн БОгатъіА м(н)л(о)стн • и федроты б(о)жніа... г(оспод)ю помолн(мъ) (са) Евх 606 13-14; прѣзкрн везакоииѣ маша • федро- тамн твоими Евх 626 11; в(ог)ъ милостивъ федра тамъ (!) • и ч(ловѣ)к(о)лювью еси Евх 1006 11-12; толико лшожьство штедротъ по- каза о мьнѣ прѣмнлостнвын г(оспод)ь Супр 23, 7; да варлтъ иъі штедроты твоа г(ос- под)н Супр 461, 26 (лилості Пс 78, 8 Син).— Ен Син Евх Супр Рыл.— Ср. лш- лость, милостыни ЦІвДРЪ, -ыи прил. (9) 1. оіхтірщоѵ (федръ и прѣмнлостнвъ |іеусЛді|>г>%о<;) милосерд- ный, милостивый, сострадательный ті- Іовгбпу, віііоѵпу: мнлостівъ і‘ штедръ г (ос- пода Пс 110, 4 Син 2. |іеусЛофг>%ос; щедрый, великодушный віёсігу, ѵеікосіивпу: ннкоднмъ бо въ змѵр’иж и ал(г)оуи штедръ Супр 434, 1Пс 111, 4 Син; Евх 84а 8; 1016 16; Супр 21, 20; 526, 16.— Ср. прѣфедръ, мнлосрьдъ, мнлосрьдьнъ, милостивъ фі тотомъ (!) Пс 5, 13 Син см. фнтъ ЩИТЪ, -а м (7) Огребу, ояХоѵ щит кій: прнімн оржжіе і фнтъ Пс 34, 2 Син • перен. '. ѣко фіто{то]мъ (!) Благоволеиьѣ вѣиъчалъ ны еси Пс 5, 13 Син; оумждрн и вьзатн фнтъ вѣры Евх 94а 5-6 • аоліс, ряд гада, зіесі: подражнвъ БОрЬЦА ПрѢдЪПЛЬЧЬИЫА • цин въ прьвѣѣмь штнтѣ падъшааго • авик иапльнѣ- атъ тржтъ Супр 93, 28.— Пс 45, 10; 75, 4; 90, 4 Син щоудь, -и ж (2) <і%т)ца, трблос обычай, нрав гѵук, оЬусе): везвожьиыхъ странъ фюдн и трѣвоваиьѣ Рыл 26$ 9.— Евр 13, 5 Ен.— Ср. нравъ ЩОуЖДвКРЪЛЛЬНИЦА, -а ж (2) ^еѵо- бохеіоѵ, -утіроибцеюѵ гостиница, трапезная для странников (в монастыре) йоврііаі, ііін- Іек: вънегда манастыръскага штоуждекръмк- иица зъдааше са Супр 284, 5-6; и тако кмоу прѣвываіжштоу въ штоуждекръмкннцн Супр 770 ЦЕН 282, 23 24.— Ср. господа, гостиница, гостиик ннца, гатъхоульница ЩОуЖДЬ, ТОуЖДЬ, СТОуЖДЬ, -нн прил. (65) [стоужд- Евх(1) Супр (8), тоужд- Зогр(2) Мар (6) Ас (5) Сав(З) Ен(1) Син (11) Евх(8) Клоц (4), тоуз- Киев (1), фоужд- Зогр (1) Супр (14) Зогр-лл (1)] сЛХбтрюс;, і;ёѵо<; чужой СІ2І: овьца... по тоуждели. же ие іджтъ • иъ бѢжатъ отъ него • ѣко не зиаіжтъ штюждего гласа И 10, 5 Зогр, по тоуждемь... тоуждннхъ Мар. по тоуждемъ... тоуждиихъ Ас; въ въсхъіфеииѣ тоуждего нмѣннѣ Евх 686 5-6; иа стоужде лице Евх 686 3-4; погоувнхомъ много нмѣннк • и свок и стоужде Супр 120, 2; поклоинмъ са вогорлъ стоуждннмъ Супр 176, 19; како съпоемъ пѣснь г(осподь)ніж на землі тоуждеі Пс 136, 4 Син, Клоц 76 1, штоуждеи Супр 419, 6 • отъ кого, чесо не имеющий ничего общего с кем-л., чем-л. петарсі піс вроІеспёЬо 5 пёкут, з пёсіпт. штоуждъ ксмъ отъ нихъ • и ие поклонж са нмъ въхма Супр 261, 1 • кого, чесо; комоу, чесомоу чуждый сігі, ѵгбаіепу: ѣкоже быти намъ • тоуждемъ грѣха Евх 606 7-8; ие стыдный (л)н са прѣнсподьнии темьнын днгаволе • и штйкдь истинѣ Супр 74, 27-28 сд ф оу ж д и и в знач. сущ. чужестра- нец сігіпес: Богатый... поа телнцж ннштааго • и закла іж штоуждемоу Супр 360, 6-7 ф ф оу ж - ди ихъ въведеннк ^еѵобохіа госте- приимство ройовііппові: начьн(ъ)ше во рьвьиоватн на доврое... въ штоуждннхъ въ- ведеинн Зогр-лл 2а 19.— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Евх Клоц Супр Зогр-лл.— Ср. страньнъ ЩАДѢТИ, Фаждж, фАдншн несов. (4) аѵтёхеіѵ, феібеаОаі, хцбеаОаі беречь, охра- нять, щадить, бережно относиться веігіі: когатын во ШТАДА своа чрѣды Супр 360, 5; ие мозѣмъ ризъ штадѢтн за породж іжже по- гоувнхомъ Супр 90, 25 □ ф а дѣти са ті аѵеаіб (!) сдерживаться, удерживаться отегоѵаі ве ѵ пёсетп, гбггоѵаі ве пёсеко'. по- тръпн оуво чадо... не штадаштс во са кже жити сьде вѣчьнжіж мжкж творитъ Супр 290, 26-27.— Супр 292, 18.— Ср. блюсти, съвлю- дати, хранити ц цаловаинк 31 б 2 Ен см. цѣлованнк ц а н а / Кор 6, 20 Ен см. цѣна ц а с а р ь Супр 192, 8 см. цѣсарь ЦЁИСТИ, цвьтж, цвьтешн несов. (4) аѵ- Оеіѵ, аѵаОаХХеіѵ; (доврѣ цкьтын л.аЕкілѵоос,) цвести; перен. процветать кѵёві: вьсади крьстъ вѣроіж цкктжштъ Супр 352, 18-19; зависть доврѣ цвьтжштні цвѣтъ • лювьве
двѣ оувАждактъ Супр 399, 18.— Супр 352, 7; 354, 4 ЦВѢТИЛО, -л с (1) ХеіцФѵ луг Іоика; перен.'. нъ нии по законъныимъ цвѣтиломъ • съ люкьвніж цвѣтъ окъмавъше * свѣтьли свѣтъло оувАсти * въ црьквьнѣѣмъ ликоуіжтъ чрьтозѣ Супр 335, 6.— Ср. пажить ЦВѢТЪ, -а м (15) аѵОос, хрі'ѵоѵ, (Заіоѵ (!) цветок, цветущее растение кѵёі, кѵёііпа; кѵеіоисГ гозіііпа: ѣко цвѣтъ тако отъ- цвьтетъ Пс 102, 15 Син; земыа оуво вь се врѣмА веснъпок • шнпъкъ и Та и ииъ цвѣтъ раститъ Супр 495, 17; мол(итва) на цвѣты • на връбьници Евх 156 24; съмотрите цвѣтъ селънъіуъ како растжтъ Мт 6, 28 Зогр, цвѣты Сав (кринъ Мар Ас); Л 12, 27 Зогр (крннь Мар) • перен. цвет, лучшая, отборная часть ѵукѵёі, пе)1ер.чі сазі: ократити хоштж слово • докроуоумоу садоу црькъвьиоуоумоу цвѣ- тоу д^овьноуоумоу Супр 495, 8 • аѵОос, аѵ Оёрі^ цветение, расцвет гогкѵёі: лѵкжи вь самомъ цвѣтѣ юности Супр 97, 7; идинѣмъ желѣзомъ нсѣчеиы лежАштА... ни цвѣта клась- нааго (! вм. власьнааго) измѣиивъше Супр 397, 7.— Супр 97, 1; 335, 7; 388, 29; 399, 19; 429, 29 (2).— Ср. кринъ, цвѣтьць ЦвѢТЬНЪ, -ыи прил. (5) [цвѣ(т)- Ас (2), цвь(т)- Сав (1)] 1. тй>ѵ аѵОЛѵ цветущий, покрытый цветами кѵеіоисГ, рокгуіу кѵёіу: аште отъ водъ пажнтн цвѣтьннн ілвнша са Супр 495, 19 2.: недѣліа цвѣтьнаіа хѵріаит) тйѵ Раішѵ Вербное воскресенье, Цветная неделя Кѵёіпа песіёіе: нед(ѣлѣ) цвѣт(ьнаѣ) Ас 816$ 1; нед(ѣліа) цв(ѣ)ть- (наіа) Сав 85а 1; сжкота цвѣтьнаіа то оаРРатоѵ тоѵ ауіоѵ хаі біхаіоѵ Ла^ароѵ суббота перед Вербным воскресеньем, Ла- зарева суббота зоЬоіа ргесі Кѵёіпоц песіёІГ: сжк(ота) цвѣтьнаіа Сав 81а 7.— Ас 1586 4.— Ср. цвѣтьчанъ ЦВѣТЬЦЬ, -а м (4) аѵОое цветок кѵёі, кѵёііпа: цвѣтьцъ прѣдъвараитъ прѣдъ овош- темъ Супр 284, 22 • перен.: имоуже листвии ве старости • и цвѣтьць неоувдждл Супр 352, 23 • цвет, лучшая, отборная часть ѵукѵёі, пе]1ерёі' сазі: доидоша... добоъіа цвѢтьца крьстніаномъ Супр 57, 18.— Супр 335, 13.— Ср. цвѣтъ ЦВѢТЬЧАНЪ, -ыи прил. (1) аѵОосрброс цветущий, покрытый цветами кѵеіоисі, рокгуѣу кѵёіу: око оуко вида или джвъ цвѣть- чанъ Супр 343, 4.— Ср. цвѣтьиъ ц и и см. кын ЦИРКЪНЪ, -ыи прил. (1) лат. нет цер- ковный, церкви род. сігкѵе род., сігкеѵш: твоѣ цнркънаѣ тврьдь зашчіті нъи г(оспод)і Киев 46 17. Ср. црькъвьиъ ДРЬ ц ЦИРКЪІ, -къве ж (2) [цирък- Син (1) Киев (1)] 1. ѵабс храм сЬгагп: шсквръиниіА ціръковь с(вьь)тжіж твоіж Пс 78, 1 Син 2. лат. нет церковь сігкеѵ: сы даръ іже тъи есі далъ і сътворілъ • ціръкъве раді твоеьк Киев 6а 4.— Ср. црькы цирък- см. циркы ц р ъ к - см. црьк- цръноризъцъ Супр 1 19, 19 см. чрь- норизьць ЦРЬКЪВИЩб, -а с (12) [црък- Супр (10)] ѵа<><; языческий храм роЬапзку сЬгагп, зѵа- Іупё: въшьдъ нечьстивыи ан^.ѵпатъ • въ цръквнште аполоново Супр 114, 26; повелѣ раздъратн рнзъі иуъ • н вести а въ цръкъвнш- те коумиръскои Супр 176, 23; цръкъвиште капнштьнок разори са Супр 180, 22-23.— Супр 105, 8; 107, 7; 220, 25; 221, 7-8; 227, 22 и 28; 228, 8, 11 и 12.— Ср. капнщьннца, коумнрьннца, трѣкиціе ЦРЬКЪВИЩЬНЪ, -ын прил. (1) тйгѵ ѵаіоѵ языческих храмов род. сЬгагпоѵу: вьшъдъ въ градъ вьзискааше мѣстъ црькъвиштъ- ныиуъ Супр 220, 20-21.— Ср. црькъвьиъ ЦРЬКЪВИЦА, -а ж (3) [цръкв- Супр (1)] греч. нет церковка, часовня козіеіік, кар- Ііска: знаменьи начръта крьстьнои * н црьк’вицж съзъда Супр 567, 30.— Супр 553, 29; 555, 24 ЦРЬКЪВЬИЪ, -ыи прил. (46) [црък- Зогр (3) Супр (8); црк Зогр (1) Мар (6) Ас (4) Сав (2) Евх (6)] 1. тоѵ ѵаоѵ, тоѵ іероѵ, о ёѵ тф ѵаф, тт)с ёииХ.Т|оіас церковный (о здании церкви) сЬгагпоѵу: катапетазма црковъ- наѣ • раздъра са Мт 27, 51 Зогр Мар Ас Сав; Л 23, 45 Зогр Мар Ас; Евх 51а 1; Супр 454, 12; 485, 21; вьзнсковааше капиштъ црькъвънынхъ Супр' 221, 9; въ црьквьнѣѣмъ ликоуіжтъ чрьтозѣ Супр 335, ЙОстратнгъ црькъвьнын см. стратигъ 2. тцс ёххХт|- оіас, тщѵ ёииХ.Т|0ій>ѵ, ёххХ.Т|0іаотіх6с цер- ковный, относящийся к христианской церк- ви сігкеѵш, ргі8Іц8е]ГсГ к сігкѵі, сігкѵе род. ’. Н МЫ • ВНДАШТе... ЦрЪКВЪНЫА дѣтн окрьсть стоашта Супр 384, 25; ократити хоштж сло- во * докроуоумоу садоу црькъвьиоуоумоу цвѣтоу дѴховьноуоумоу Супр 495, 8; законоу оуко црькъвноуоумоу • ПОКарѣА СА ПрИСАГОХЪ Супр 508, 13.— Зогр Мар Ас Сав Боян Евх Супр.— Ср. циркъиъ, црькъвнціьнъ ЦРЬКЪІ, -къве ж (>200) [црък- Зогр Мар (2) Син Евх Клоц Супр Хил (1), црк- Зогр Мар Ас Сав Боян (2) Зогр-пал (1) Ен Син Служ Евх Клоц Супр, църк- Мар (1), ц(р)к- Син (1У] і. ѵабс, то іербѵ, ёххХцоіа, еѵхтц- рюѵ, цартѵрюѵ, оіхбс, цоѵаотіірюѵ (!), лбХщ (!) храм сЬгагп: посрѣдѣ цркъві въепоіж 771
цѣ цѣл тіа Пс 21, 23 Син; р'кшл же иод-ки • четырь- ми деслты • і шестиіж л-ктъ • съзъдднд бъіс(тъ) цр(ь)кы си И 2, 20 Зогр Мар Ас Сав; нзл-йзоша же звѣрнк въиъ црькъке (іоке л'кииимъ прдвьдникд Супр 229, 15 2. ёххХ.Т|аіа сборище, собрание народа вЬгошагбёпі: възиендвід'кхъ цр(ь)ковъ лжкдвъиъіхъ Пс 25, 5 Син; сотъ теке похвала мо"к въ црькъві келіц-к іспок'кмь ті сіа Пс 21, 26 Син; нога мо'к ста на прАвъд'Ь • въ цр(ь)къвдхъ клдгословесъстоуіж тіа Пс 25, 12 Син 3. ёххХ.Т|аіа церковь, христианская община сігкеѵ, кгеві’апвкё вроІесепвёѵГ: полемсѵиъ рече кока црькъве • отъв-кшта съкорьики не ко кетъ ина отъ хръстд Супр 132, 7; кгда же и поставишь пдтридрхд с(вА)і"ки црькви римьст^и Супр 121, 6-7; ПОКбЛ’к ВЬСА СВАТЫА КОЖИА ЦрЪКВИ ПрАВОК’ЙрЪ- нъіихъ ЗАтворити Супр 190, 24; съзъда цръкъве скатд’го * прьволіжченикд стефлид Супр 208, 27.— Зогр Мар Ас Сав Боян Зогр-пал Ен Син Евх Служ Клоц Супр Хил.— Ср. домъ, хрдмъ, цнркъі цѣ союз уступительный (4) хаітогуе, хаітоі, хаі хотя (и) аскоііѵ: нъ понеже нд- д-кдшА са вьзати оу т^х1» • и не въ годъ про- сиша • ці и ничтоже ои'кхъ Д'квицъ члов-кко- люкив’кк Супр 373, 2; іако и не вид'кдше тоу сжшта кгоже хот^лш6 предати • ц-к св'йш тамъ сжштдмъ и св-ктоу толикоу Супр 412, 16 (ібо Клоц 5а 6).— Супр 441, 13; 444, 11.— Ср. ДЦ'к цѢбЬНИЦЛ, -а ж (1) Мда лира Іуга, вігиппу павіго): на врьвиі поср'кд'к ка ок'кеи- ХОМЪ СЬСЖДЪІ СВОА • си р'кчъ гжели свирѣли • ц'квницд (! вм. -а) • и прочдіа Супр 418, 24 (нет Клоц) цѢЛИТбЛЬ, -ліа м (6) і.ті'С'ПР, Оералестцу исцелитель, врач Іёкаг: к(о)же нашъ • ежи цѣлитель иеджжъиъімъ Евх 40а 1; цѣлителю волАціиимъ Евх 406 22; цѣлитель вредомъ невидимъіимъ Супр 276, 8.— Евх 28а 4; 68а 10; Супр 431, 21 22.— Ср. кдлии, врдчь, иц'к- литель цѢЛИТеЛЬНЪ, -ъіи прил. (1) греч. нет целительный, исцеляющий, врачующий 1ё- сеЬпу: покоушж са кже вь мн"к кол'кзньнок * ц-клителвижіж ихъ сватостиіж • пр-кдъложити доушеоусп'йшьнАіа Супр 534, 17-18.— Ср. врдчькьнъ, Ц'ЙЛЪКЬНЪ, іуйлькьнъ ЦѢЛИТИ, щкліж, ц'клиши несов. (58) Оера яеѵеіѵ, іаайаі, аѵаатёХ.Х.еіѵ, яоХ.ецеіѵ (I), ©ераяеіа (!) лечить, исцелять Іёсіё, игсігаѵо- ѵаі:: Ц'ЙЛА вьеккъ ІгкДЖГЪ с вьеккж ІАЗЖ вь людхъ (!) Мт 9, 35 МарАс Сав (иц-кл-кіА Зогр); посъла ьа... щклити болаціаіа Л 9, 2 Мар Ас Сав (иц'клнти Зогр); в’са неджгы • Ц'клити не- джжънъімъ Евх 436 23; врдчевьстии отроци 772 змиинъіа іазвъі ц-йлатъ Супр 430, 15.— Зогр Мар Ас Сав Евх Супр.— Ср. врачевати, иц-кліати ЦѢЛОВАНИЮ, -иіа с (27) [цдлов- Ен (1)] срёХтща, ааяаацбе поцелуй, лобзание ро!і- Ьепі, роІіЬек: цѣлованиіа ми не дд Супр 395, 4-5 (локьздиь'к Л 7, 45 Зогр Мар Ас Сав); и по цдловд(ні) м(о)л(н)твд Ен 316 2 • при ветствие, приветствование рогсігаѵепі, ро- гсігаѵ: "кко въістъ гласъ • ц'кловднь'к твоего • въ оушью моею Л 1, 44 Зогр Мар Ас Сав; прн- сп-кшА н-кцин вь самъ зной * пришедъше на молитвж и іукловдньк и вид'кньк с(ва)тддго Супр 549, 22 • поцелуй в знак мира, при- мирения роІіЬек па гпатепі тігц, зтігепі: с(вл)тА'к локъзлнь'к • стрдшъид'к іукло- вднь'к • "кже междю совоіж імдмъ Клоц 96 5.— Зогр Мар Ас Сав Ен Клоц Супр.— Ср. ловъізаиик, ловъздник ЦѢЛОВАТИ, Ц'клоуьж, ц-клоукшн несов./сов. (31) аояа^еоОаі, ааяаацоѵ цетабіббѵаі, сріЛеіѵ, яерілтѵааеіѵ целовать/поцеловать ІіЬаі/роІГЬіі: мол(итвд) ц'клоуьжште кр(ь)стъ Служ 16 22; и авие іуклоуетъ п(о)пъ овд крдтрд • с сама са ц'клоуете Евх 11а 2 и 3; ц'кловд’ше кол'кн'к прдвед’ноуоулюу Супр 51, 22 23; • приветствовать хсігаѵіі/рохсігаѵіі: никого же нд пжти не ц-клоуите Л 10, 4 Зогр Мар; вьсь народъ... пририштжште іукловддхж і Мк 9,15 Зогр Мар; иде къ прдвьдникоу дрте- моноу ц-кловлтъ кго Супр 236, 22 • поздрав- лять/поздравить ЫаЬоргаі/роЫаІіоргаІ: и въ радости къівъ • въставъ ц-кловд ихъ о пр*к- елдвьн'к'кмь чоудеси Супр 39, 26.— Зогр Мар Ас Сав Евх Служ Супр.— Ср. ловъізати, ЛОБЪЗАТИ, ОБЛОБЪІЗАТИ, ОБЛОБЪЗАТИ, іуклЪІВАТИ цѣлоллждриіе, -иіа с (7) ососрроойѵті, сніфіа здравомыслие; сдержанность иѵаг- Ііѵо8І; гсіггепііѵові: ракъ же в(о)жии къ кротости и іуйломждрии ТИХО г(лдго)лд къ еп(иско)поу Супр 553, 19-20; сѵвлъкъше са въ оврдзъ неистьл'ки’ид • и к'кръид жениха * съхраните са въ кротости • и ц'кломждрки Евх 976 3-4; и в’сіж чистотж ддроуи еи • да поживъши оугодъно тек’к • кко ск^кціж да ти приноситъ • ц’кломждри’к св'ктълость Евх 81а 9 10; по'кшите са по'кеомь ц'кломждрик Евх 976 16; храинши ли са вь д-квьств-к • и іукло- мждрьи Евх 87а 13-14.— Евх 876 7-8; 88а 15.— Ср. въздрьждник, Ц'кломждрость, ц-кло- мждрьсткии, Ц'клОМЖДрОВДНИК, чистота, час- тость ЦѢЛОЛЛЖДРОЁАНИЮ, -иіа с (1) то оохруо- ѵт)оаі здравомыслие; цѵагііѵові; гсіггеп- 1ІѴО8І: ие довр-к мждрокдти на ц'кломждрокАііик къ вогоу Супр 1,4.— Ср. въздрьждник, іукло- мждрик, ц-кломждрьсткик, ц'кломждрость
цѣл цѣл Ц ЦѣАОЛЛЖДРОвАТИ, -дроуіж, -дроукши несов. (1) ососрроѵеіѵ быть сдержанный Ьуі гсіггепііѵу: котеръи же пакы оуспѣуъ цѣлолсжд- ровАти докрѣ хоуловлти же нечестьнѣ Хил 26$ 14-15.- Ср. цѢлОЛСЖДрЬСТВОВАТИ ЦѣАОЛЛЖДРОСТЬ, -и ж (1) греч. нет сдер- жанность гсіггепііѵозі: ѣко дати іма цѢлО- ліждрость • і люкь нелицемѣрънж Евх 96 7-8.— Ср. ВЪЗДрЬЖАНИК, цѣлоллждрик, цѣломждро ВАНИН, цѢлОМЖДрЬСТВНК ЦѣАОЛЛЖДРЬНЪ, ын прил. (2) 1. ососрро- ѵйѵ здравомыслящий, благоразумный гсіга ѵёЬо гогшпи: вы во кѣсъни сжште ны цѣло- мждръныА кѣшеиы мьннте Супр 116, 16 2. ососррсоѵ целомудренный, воздержанный гсіггепііѵу, сізіу: гако цѣломждръиі? ншснфовн окржчишА мдриіж Супр 246, 24.— Ср. цѣло- оумьнъ ЦѢЛОЛ\ЖДРЬСТБИІ€, -нга с (1) ососрро- оѵѵт| сдержанность, благоразумно гсіггеп- Ііѵозі: къ с(ва)тѢі • г стрдшънѣі трдпезѣ ПрІСТЖПІТІ • ВЬСІ оуко ДА ПрІСТЖПІМЪ • съ очшітеньемь • і съ цѣлоллждръствіемъ подоб- ному Клоц 8а 6 (сь... въздръжАиинмъ Супр 420, 9).- Ср. ВЪЗДрЬЖАНИК, цѣломждрнк, цѣлолсждрость ЦѣАОЛЛЖДРЬСТвОйАТИ, -ствоуіж, -ствоук- ши несов. (2) ососрроѵеіѵ 1. обладать здра- вый умом, благоразумием Ьуі гбгаѵёЬо гогиши: рече к немоу • пооумилъ ли са кси Ѵбо кодрдте • или ни • онъ... рече • изліладь иогътни цѣломждръствоуіж Супр 117, 27 2. быть сдержанным Ьуі гбггепііѵу: вѣды гакоже чрѣвьнАА сытость • ни вьдѣтн вѣетъ • ни цѣлоллждрьствовАти Супр 279, 21-22.— Ср. цѢлОЛСЖДрОВАТИ ЦѣЛОЛЛЖДРЬСТвЬНО нареч. (1) ососррсоѵ (!) здравомысляще, благоразумно зігігііѵё, гсіггепііѵё, сізіё: прдздьиъствоуимъ оуко вь сласть н цѣломждрьствьио Супр 479, 10 цѣлооуллыть, -ъіи прил. (1) ососррсоѵ сдержанный, целомудренный, чистый гсіггепііѵу: жнтькмъ цѣлооумиомъ самн са огрдднмъ Супр 507, 20.— Ср. цѣломждрь- нъ ЦѢЛЪ, -ъіи прцл. (39) 1. асоо^, бХбхХтірос; целый, нетронутый, непочатый; невредимый сеіу, йріпу; перогцзепу: протнвж цѣлѣ стрднѣ о немъ коржште са Супр 442, /; прилежАштА печдти цѣлы остави Супр 502, 5 • перен. ахёраіо^ непорочный, чистый сізіу: кждѣте же мждри дкы змніа • г цѣлн ѣко г голжкне Мт 10, 16 Зогр Мар Ас Сав 2. ѵ-угце, иусаі- ѵсоѵ; (цѣлъ выти іааОас) здоровый, исце- ленный, излеченный гсігаѵу, игсігаѵепу: кждн цѣлд отъ рднъі твоеіА Мк 5, 34 Зогр Мар\ оутвръди са ржкд его цѣлд Ѣкы дроугдѣ Мк 3, 5 Зогр Мар Ас Сав; Мт 12, 13 Зогр Мар; рдзоумѣ тѣломь • ѣко цѣл а естъ от(ъ) рднъі Мк 5, 29 Ас (гцѣлѣетъ Зогр, цѣлѣдтъ Мар, цѣетъ ! Сав); повелѣвъ елму • прост- рѣти ржкж своіж • г оутвръждь іж ѣко и цѣлжіж Евх 406 7-8; цѢла раслакькиааго сътворивъ Супр 518, 22; сътворівъше кго цѣлд прилежд- инкмъ Супр 51, 21.— Зогр Мар Ас Сав Евх Супр.— Ср. съдрдвъ; цѣлъ кытн ср. вцѣ- лѣ ти ЦѣЛЪвЬНЪ, -ъіи прил. (1) греч. нет ис- целяющий, лечащий йо)іѵу, Іёсіѵу: дажди емоу в’сѣ повелѣниѣ твоѣ • цѢловънаа • ѣже прооврАЗилъ еси на земи Евх 416 17-18.— Ср. ВрАЧЬБЬНЪ, цѣлительиъ, цѣльвьнъ ЦѢЛЪІ, цѣлъве ж (7) греч. нет исцеление, излечение ѵуіёсепі, игсігаѵепі: призьри на Раба твоего сего... просАцід цѣльве отъ теве • съдрАвнѣ же н живота Евх 41а 22; Евх 39а 10; дджди емоу ѣко прѣмждрость цѣловь Евх 336 7; 36а 6-7; дажди емоу г(оспод)і цѣлъвь по вѣрѣ его Евх 39а 11.— Евх 33а 25; 476 3.— Ср. КАЛОВАНИК, БАЛЬСТВО, ВрАЧЬБА, ИцѢлЬКА, ИцѢлК- ник, цѣльвд, цѣлкник ЦѢЛЪІвАТИ, -аіж, -акши несов. (2) 1. аола- ^еоОаі приветствовать гсігаѵіі, рогбгаѵоѵаі: НАЧАША цѢлЪИВАТИ I Мк 15, 18 Ас (цѢлОВАТИ Зогр Мар Сав) 2. без доп. греч. нет быть здоровым Ьуі гсігаѵ, перен. достигать спасе- ния сІосЬагеі зразу: некеснок лкжатъ вѣчнок жнтнк • и цѢлъіваіжтъ • не тъчыж въ житии свокмъ • иъ н по съмрьти Супр 542, 22.— Ср. ЛОБЫЗАТИ, ЛОБЪЗАТН, цѢлОВАТИ цѢЛЬБА, -ъі ж (16) 1. Оераяеіа, саасс;, излечение, исцеление игсігаѵепі, ѵу- іёсепі: ѣко ты еси цѣльвд наша • і волѣ твоѣ съдрдвне ндше Евх 41а 24; сѵ сьмрьти сьлсрьти изкАвнтеліо... болаштиимъ покои • неджжь- иъіимъ цѢлька Супр 314, 30 □ вес цѣль- б ъі аѵіатос; неисцелимый, непоправимый пеѵуіёсііеіпу, пепаргаѵііеіпу: оии вес цѢльбъі сжтъ и вез милости Супр 407, 10 2. срарца- хоѵ, ёрлХаатрос;, аітіа (!) лекарство Іёк: ни рАЧНСТА ВЬЗИСКАТН ПОКАІАЗНЬНЫА ГОТОВЫ ЦѢЛЬБЫ Супр 362, 16.— Евх Супр.— Ср. КАЛОВАНИК, БАЛЬСТВО, ВрАЧЬБА, ИцѢлЬКА, НцѢлКНИК, лѢчЬКА, цѣлы, цѣлкиик цѢЛЬБЫГЬ, -ын прил. (4) аке^іхахос;, іоггіхбб целебный, целительный ІёсеЬпу, Іёсіѵу: ии отъпоуціь нн еднного же приведе- иааго къ текѣ • кез ддрд цѣлевънддго Евх 28а 8-9; рж-цѣ-и Слѣпынуъ цѢлЬБЬнѢн • Хромынуъ врАчъкьнѣи Супр 431, 19; нс тѣуъ иземыжште цѢлЬБЬНАГА БЫ ЛИГА СуПр 430, 1 5-16; цѢлЬБЬ- ижіж н житнк: оуспѣшьнжіж ПАЛСАТЬ оставиша Супр 542, 19.— Ср. врАчьБьнъ, цѣлительиъ, цѣлъвьиъ 773
цѣл ЦѢлѢТИ, цѣлѣіж, цѣлѣишн несов. (3) іаоОаі исцеляться, выздоравливать цхсіга- ѵоѵаі зе: рдзоумѣ тѣломъ ѣко цѣлѣдтъ отъ ранъі Мк 5, 29 Мар, цѣетъ (!) Сав (іцѣлѣетъ Зогр, цѣла естъ Ас); ннкыже во врѣдъ тѣ- лесъны • не цѣлѣетъ прнсно въ пнѣнъствѣ сжцію Евх 69а 26.— Ср. ицѣлѣвдти ЦѢЛЮНИЮ, -ніа с (6) іаца, Оераяеіа лече- ние, врачевание Іёсепі, цгсігаѵоѵапі: ддььн намъ нма твое цѣленью • отъ в’сего неджгд Евх 41а 2; 39а 15; да проситъ врача • да даст(ъ) емоу цѣленью постъ • 5 денъ о улѣ- к(ѣ) о ВОд(Ѣ) Евх 1036 18; цѣленніа въ жн- тин своимъ сътвори Супр 53, 27.— Супр 333, 25 и 29-30.— Ср. балованнк, бальство, врдчь- КА, НцѢлЬБА, НцѢлКНИК, цѢлЪІ, цѢлЬКА цѣмь СМ. КЪТО ЦѢНА, -ъі ж (20) [цдн- Ен (1)] тіцц цена, стоимость сепа, йосіпоіа: не дастъ к(ог)оу ізмѣны ЗА сіа * Т цѣны ізкАвленъѣ д(оу)шьь своеьь Пс 48, 9 Син; не достоіно естъ въложнти его въ кАр’вдиж • по неже цѣид кръве естъ Мт 27, 6 Зогр Мар Ас Сав; г поставишь емоу даті • К • сърекрьнікъ • цѣнж съвѢшташа кръві Клоц 56 30; Супр 415, 11; не съмѣвъ- шаіа възати • сърекра цѣнъі его Евх 49а 22 • біиаюѵ; (цѣнж съвѣцідти аѵцсрсоѵеіѵ) (спра- ведливая) плата (зргаѵесіііѵа) гпгсіа: идѣте и въі въ вниогрАдъ моі * и еже кждетъ цѣнд приімете Мт 20. 7 Сав (прдвъдд Мар Ас, 0 Зогр); съвѣцідвъ же цѣнж по срекрьникоу • на виногрддъ посъла а Мт 20, 2 Сав {нет Мар Ас, 0 Зогр) □ ц ѣ н о іж в знач. нареч. дорого сігаге: коупленн ко есте цаноіж 1 Кор 6, 20 Ен не имъі цѣнъі тірт|Ѵ оси бесценный песіосепііеіпу, сІгаЬосеппу: цѣнж съвѢшта- ша кръві • ие імжштін цѣнъі Клоц 56 31; Супр 415, 11; кес цѣнъі аѵет> тіцтіс за бесценок, дешево Іеѵпё: проддстъ люді своіа кес цѣнъі Пс 43, 13 Син.— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Евх Клоц Супр.— Ср. въз- мьздик, мьзда; кес цѣнъі ср. кецѣньнъ, мъно- гоцѣньнъ ЦѢНИТИ, цѣніж, цѣниши несов. (8) тіцаѵ оценивать, назначать цену осепоѵаі, Ьосі- поііі: г приьмиА ѣ сърекрыіикъ • цѣнж цѣне- ндего • егоже цѢниша отъ с(ъі)новъ і(здрди)- левъ Мт 27, 9 Зогр Мар Ас Сав.— Ср. вѣ- нити, продАіати ЦѢСАРИТИ, -ріж, -риши несов. (1) гедпаге господствовать, владычествовать, царство- вать ѵіасіпоиі, рапоѵаі; кгаіоѵаі: іже цѣсд- рітъ съ отьцемь Киев 46 14.— Ср. влдстк,- цѢСАрЬ СТВОВАТИ, цѢСАрКВАТИ ЦЪСАРИЦА, -а ж (5) (цсрц- Мар (1), ц)>нц- Зогр (1) Ен (1), црц- Син (1)] (ЗаоіХ.юаа вла- дычица, царица кгаіоѵпа: ц(ѣсд)рицА южь- 774 цѣс СКАА въстднетъ НА сждъ съ родомь снмь Мт 12, 42 Зогр (0 Мар); Л 11, 31 Зогр Мар; прѣдъ- стд ц(Ѣса)р(и)ца о десноіж (! вм. -нжіж) теке Пс 44, 10 Син; Ен 26а 10 цѣсдроуАн Супр 158, 5 и 435, 23 см. цѣсдрквдтн ЦѢСАРЬ, -ріа м (>500) [цдсдр- Супр (1); ц)>- Зогр Мар Ас Сав Боян Ен Син Евх Клоц Супр Рыл, ц(с)р- Мар Син Клоц, цѣср Син (1), цѣр- Син (3)] 1. (ЗаоЛейс, ар%шѵ, хѵ- ріос;; (вьсѣмъ цѣсдрь лац|ЗааіХ.ейс; цѣсарь къіти |ЗааіХ.ейеіѵ; акы цѣсдрь (ЗааЛіишс) властелин, владыка, царь ѵіасісе, ѵіасіаг, кгаі: г(лаго)ла імъ пилатъ • ц(ѣсд)рѣ ли вдшего пропьнж • отъвѢшташа дрхнереі не смдмъ ц(ѣсд)рѣ • тък’мо кесдрѣ И 19, 15 Зогр МарАс Сав Боян; цѣсдрѣ Супр 435, 17; к(о)гъ же цѣсдрь нашь прѣжде вѣкд • съдѣла с(ъ)п(дсе)ніе посрѣдѣ зелільь Пс 73, 12 Син; Ен 32а 8; 33а 5; дъва ц(ѣ)с(д)рѣ • пілатъ • г иродъ Клоц 136 7; Супр 450, 15; поставн имъ цѣсдріа именемь <ѳ.еіѵдосиіа Супр 197, 1 2. иаіоар, (ЗааЛейс;, айтоиратсор, беалоттіс, ае|3аатдс, тйраѵѵо^ кесарь, цезарь, импера- тор (Рима) сіяаг (гиляку)? възддднте оуко ц(ѣсд)ревд ц(ѣсд)реви • и к(о)жиіа к(ого)вн Мт 22, 21 Сав (кесеревд кесдреви Мар Ас, 0 Зогр); сдмодръжьче цѣсдрю АѵрилиАне • не- прдведьнѣ сжднши Супр 13, 29.— Зогр Мар Ас Сав Боян Ен Син Евх Клоц Супр Рыл.— Ср. кесдрь ЦѢСАРЬ прил. (44) [ц^-Зогр Ас Син Супр, цср- Мар, цИр- Син (1)] 1. тсоѵ (ЗаоіХёсоѵ, той (ЗааАёсос;. (ЗааАіибс;, лада той (Зааі- Хесос; (цѣсдріа власть, цѣсдрьь полаты та (За- аіХ.еіа) принадлежащей владыке, власте- лину, царю кгаіоѵзку, ѵіасіагяку: нъ чьсо сзидосте видѣтъ • ч(ловѣ)кд ли въ лсакъкъі ризы окльченА • се іже макка носатъ * въ домоуъ ц(ѣсд)рихъ сжтъ Мт 11, 8 Зогр, ц(ѣ)- с(д)рихъ Мар, ц(ѣ)с(А)риихъ Ас; въ ср(ь)- д(ь)ці врдгъ ц(ѣсд)ръ Пс 44, 6 Син; въсѣ слава дъціери ц(ѣсд)ри вънжтръждоу Пс 44, 14 Син; повелѣ привести и съ всѣкоіж чьстнис въ полаты цѣсдрА Супр 199, 2 □ цѣсарь мжжь [ЗааЛіидс; царедворец, придворный, приближенный властелина кгаіоѵяку іігесі- пік: г(лдго)лд къ немоу ц(ѣсд)рь мжжь И 4, 49 Зогр Мар Ас; И 4, 47 Зогр Мар Ас 2. тоѵ [ЗаоЛёсос; императорский сізагяку: покорите са вькоупѣ ц(ѣсд)роу здконоу Супр 69, 23 ♦ цѣсдрь грддъ Ксоѵатаѵтіѵойл?оХ.ід, т| (ЗааЛейопаа Царьград {Константинополь) СагіЬгасІ (Копзіапііпороі, ІхіапЬиІ): с(вд)- таго о(ть)ца ндш(е)го МІТрОфАНА Арх(иепн- скоу)па ц(ѣсд)рѣ грддА Ас 1466 14.— Зогр Мар Ас Син Супр.— Ср. кесдрквъ, цѣ-
цѣс , цѣс Ц сдрьсгь, цѣсдрквъ; цѣелрь градъ ср. констдн- тннь (градъ) цѢСАРЬСКЪ, -ъіи прил. (18) [цр- Супр (3)] 1. Рааікіхд^, тоѵ РааЛёсос, РаайХею^, ттк (ЗааіХ.еіа<;, «оѵ рааіХ.ёсоѵ, лро<(Г|тіх<)і; (!) принадлежащий властелину, относящийся к властелину, царский кгаіоѵзку, ѵіасіагзку: ни сдоулъ пръвын поновивыи цѣедрьекын вѣньць Супр 238, 17; постдви а по чиноу • ПОДЪСТЪЛДВЪ ПОДЪ НОГЪІ НХЪ вдгърѣницж цѣ- сдрьскж Супр 7, 2; повелѣ вонномъ своимъ оседълдти кмоу конь цѣсдрьскъ Супр 221, 18; Благовѣсти СА... дѣвѣ с(ва)тѢ н прѣчнетѣ отъ рода цѣсдрьскд сжшти Супр 10, 22 2. тшѵ (ЗаоіХ.ёсоѵ, |ЗааіХ.іхдс цесарский, император-' ский сізагзку: зане молж та кдзнь ц(ѣсд)рь- скж > н волѣрьскж въекорѣ съконьчди о мьнѣ Супр 101, 29.— Супр.— Ср. кесдрквъ, цѣ- сдрь, цѣедрквъ ЦѣСАРЬСКЪІ нареч. (1) (ЗаоіХ.іхое (!) по-царски кгаіоѵзку: оувоите са мжчнтеле здконопрѣетжп’нни • н іако се при ц(ѣсд)рн Хрдкьрѣ • цѣедрьекы оплъчаіжиітн са • н по- вѣжддіжштн Супр 464, 24 ЦѢСАРЬСТЙИіе, -ніа с (>300) [ цретви- Зогр Мар Ас Сав Унд Ен Син Евх, црьствн- Сав Супр, цръстви- Ен, црестви- Ас Син Евх, црен- Зогр, црви- Сав, цсрствн- Мар Боян Клоц, цсдрествн- Мар, цсрествн- Мар, цслрестви- Мар, ц'ертвн- Мар, ц'ствн- Мар, цѣерстви- Клоц Рыл] (ЗааЛеіа 1. царство- вание, царская власть кгаіоѵапі, ѵіасіа: нн сдоулъ пръвъіи ПОНОВИВ'ЬІН цѣедрьекын вѣньць • ни ддѵидъ рогомъ іавькнъіи достоинъ цѣсдрьст- вню нареченъ Супр 238, 19 2. царство кгаіоѵ- 8іѵі: всѣко ц(ѣсд)р(ь)с(тв)не • рдздѣлѣіА са само вь секѣ запоустѣетъ Л 11, 17 Зогр, ц(ѣ)- с(д)р(ь)ствие Мар; ты ксн богъ кдннъ нддъ вьсѣмн цѣсдрьствннми ндселенъіА Супр 232, 2; СЪМІАСІА СІА ІАЗЫЦИ I ОуКЛОННШІА СІА ц(Ѣсд)- р(ь)ствнѣ Пс45, 7 Син • то ^аоіХеюѵ цар- ский дворец кгаіоѵзку раіас: се іже въ одеж- ди елдвънѣ г въ пншти мнозѣ сжште • вь ц(ѣсд)р(ь)ствіихъ ежтъ Л 7, 25 Зогр Мар □ цѣсдрьствик невесьскок, не- весьнок, в о ж н к, вѣчьнок царство (царствие) небесное, божие кгаіоѵзёѵі пе- Ьезкё, кгаіоѵяіѵі Ьоііі: прнвлнжи во са ц(ѣсд)- р(ь)ствне н(е)в(е)с(ьс)кое Мт 4, 17 Зогр, ц(ѣсд)р(ь) ствие Сав, ц(ѣсд)р(ь)ство Ас, 0 Мар; тъгда оуподовн са ц(ѣсд)р(ь)- с(тв)не • н(еве)с(ьс)кое • і дѣвъ Мт 25, 1 Зогр Мар Сав, Супр 368, 25 (ц(ѣсд)- р(ь)ство Ас, Ен 36а 18); ннкътоже възложь ржкы своеіА нд рало * г зьрА вьспать • оупрдв- ленъ естъ въ ц(ѣсд)р(ь)с(тви)и в(о)жнн Л 9, 62 Зогр, въ цѣс(д)р(ь)ствне Мар (ц(ѣсд)- р(ь)ство Ас Сав; цѣсдрьство Супр 546, 29-30; ц(ѣсд)р(ь)ство Евх 91а 9-10).— Зогр Мар Ас Сав Унд Боян Ен Син Евх Клоц Супр Рыл.— Ср. цѣсдрьство ЦѢСАРЬСТВО, -а с (>100) [цретв- Зогр Ас Сав Унд Ен Служ Евх, црьств- Зогр Ас Сав Супр, цръств- Зогр Ас Син, цре- Зогр Евх, цсрств- Мар, ц'ств- Мар, ц'ерв- Син, ц)>ств- Мар, цѣръств- (!) Син] (іааЛеіа 1. царствование, царская власть кгаіоѵзіѵі, кгаіоѵапі, ѵіаііа; семоу... дастъ г(оспод)ь БОГЪ СТОЛЪ ДАВЫДА От(ь)ЦА КГО • Н цѢсарЬ- ствоу кго не вждетъ коньца Супр 237, 25; 238, 8; въ шестой нд десАте лѣто дніѵклн- тніаніа цѣсдрьства Супр 535, 2 2. царство кгаіоѵзіѵі, гіёе; н выти кн женѣ ми н госпожди цѣсдрьствоу мокмоу Супр 2, 6; въстанетъ во іаз(ы)къ нд іаз(ы)къ * г ц(ѣсдрь)ство нд ц(ѣсдрь)ство Мт 24, 7 Мар Ас Сав Зогр-пал (0 Зогр); Мк 13, 18 Зогр Мар; Л 21, 10 Зогр Мар □ цѣсдрьство невесьскок, невесьнок, божнк, вѣчьнок [Заоі- Х.еіа, та>ѵ оі.’раѵагѵ, тоѵ Оеоб, оѵаіа (!) царство (царствие) небесное, божие кга- Іоѵзіѵі пеЬезкё, Ьогі: влажени ништиі д(оу)уомь • Ѣко тѣхъ естъ ц(ѣсд)р(ь)- с(тв)о н(е)в(е)с(ьс)кое Мт 5, 3 Зогр Ас, ц(ѣсд)рствне Сав (0 Мар); Мт 5,10 Зогр Ас, ц(ѣсд)р(ь)ствие Сав (0 Мар); оуподовн са ц(ѣсд)р(ъ)ство н(е)в(е)сное • V д(ѣ)въ Ен 36а 18; неБе(ве)с(ь)нддго цѣсдрьства сьпрнчАСтьннцн нмъ быти Супр 543, 8-9.— Зогр Мар Ас Сав Унд Зогр-пал Ен Син Евх Служ Киев Супр.— Ср. цѣсдрьствик ЦѢСАРЬСТЙОвАТИ, -ствоуіж, -ствоукши несов. без доп. или нддъ цѣмь, чнмь; нд комь, чемь; нд кого, чьто; чесомоу (24) [цретвоу- Ас (2) Боян (1) Син (1) Евх (1), цреоу- Зогр (1), црьствоу- Сав (1), цръствоу- Супр (1), цс^ствоу- Мар (1)] |ЗааіХ.ейеіѵ, |ЗааіХ.еіа (!) владеть, владычествовать, господствовать, царствовать кгаіоѵаі, ѵіасіпоиі, рапоѵаі: дрхилдн ц(ѣсд)р(ь)ствоуетъ въ нюдеи • въ ирода мѣсто о(ть)цд своего Мт 2, 22 Ас Сав Боян (0 Зогр Мар); не хоштемъ семоу • дд ц(ѣсд)р(ь)с(тв)оуетъ нддъ идми Л 19, 14 Зогр Мар Ас; идліаці и спѣі ц(ѣсд)р(ь)- ствоуи • рѣсноты рдді и кротості и прдвъдъ Тіс 44, 5 Син; ты дръжншн • н ц(ѣсд)р(ь)- ствоуешн нд иасъ Евх 566 1; въ то врѣллА цѣ- сдрьствовдвъиіоу мд^имиіаиоу • прнде прѣмѣнь- никъ въ дс’клипніѵдд мѣсто Супр 15, 19; цѣ- сдрьствоуіжиітоу декню • рнмьстѣн власти Супр 174, 11.— Зогр Мар Ас Сав Боян Син Евх Супр.— Ср. цѣедрквдти цѢСАРЮЁАТИ, -рюіж, -рюкшн несов. (3) [цѣедроу- Супр (2)] (ЗастіХейеіѵ владычест- 775
цѣс ЧАО вовать, господствовать, царствовать кгаіо- ѵай, ѵіасіпоиі, рапоѵай: г(оспод)ь ц-йсдроулн вь в-йкы н нд в-йкы н кште Супр 435, 23; Супр 158, 5; елі бо рдспіндемъ ц'йсдрюетъ • кдко кждетъ в'йнъчдемъ Клоц 11а 37.— Ср. ц"йсл- рнтн, ц'йсдрьствовдтн ЦѢСЛРЮеъ прил. (5) [црев- Сав (2) Евх (1), рцрв- (!) Син (1)] 1. той (ЗаоЛёсос, (Зааі- Хейс (!) владыки род., властелина род., цар- ский кгаійѵ: вьзвелічдіА с(ъ)п(дсе)нъе [р]ц('йсд)р(е)вд Пс 17, 51 Син-, веджтъ са ц('йсд)ревы (вм. Ц’йслревн ?) д-йвы вь сл-йдъ еьк Евх 876 22 (ц(-йсд)рю Пс 44, 15 Син) 2. той хасоарос; цесарев, императорский сізагйѵ: възддднте оуко ц('йсд)ревд ц("йсд)- ревн • н к(о)жніа к(ого)вн Мт 22, 21 Сав (кесдревд Мар Ас, & Зогр).— Супр 85, 30.— Ср. кесдрквъ, ц"йсдрь, Ц'йсдрьск'ь ЦѢСТИТИ, ц'йціж, Ц'йстншн несов. (1) ейѵот>%(^еіѵ кастрировать ѵукіезй’оѵай: по господьню словесн едмъ са ц'йстнвъ • не но- жемь нъ в-йроіж Супр 365, 30.— Ср. кдзнтн, скопити СА ЦАТА, -ъі ж (2) греч. нет мелкая монета сІгоЬпу репіг: дціе лн не оум'йетъ • дд дастъ цатж • дціе лн не нмдтъ цаты • тодаот(ъ) БрАінънА еже нмдтъ • да дастъ Евх 1036) 24 и 25.— Ср. ігйнаэь ЦАТОИЛЛЬСТвО, -а с (1) греч. нет пуб- личный дом пеѵёзйіпес: юулніанніж повел'й ПОСТАВИТИ НА КЛЖДНЛНШТН • рбк’шб НА ЦАТОНМЬ- ств-й Супр 2, 26.— Ср. клжднлнціе . Ч цифра кир. (10) ёѵеѵцхоѵха 90: дціе вждетъ еднномоу чл(ов'й)коу 'р овьць и погык- нетъ едннА отъ нихъ • не оставитъ лн ч и Ати на гордхъ Мт 18, 12 Сав (девлтн деслтъ и девлтн Мар, девлті деслт и девлть Ас).— Ен 376 13; Пс 91, 1; 92, 1; 93, 1; 94, 1; 95, 1; 96, 1; 98, 1; 99, 1 Син.— Ср. девлть (де- вать деслтъ) ЧАРИ, чдръ мн. (2) ёѵоіхоцаѵтіаі; (чдры люка срарцахосрЛос, вар. срарцахопсрёХос) колдовство, магия, чары тадіе, коцгеіпіей- ѵі, сагу: нлн ндолескъ • нлн чдры люба • нлн нд похоть неистовъ • нлн зв"йздозьрець • нлн чдромъ окр'йтдтель Евх 54а 16 и 18.— Ср. чдрод'йіаннк ЧАРОДѢИ, --йв м (4) ёяаоіббс, ёяаосбіа (!) заклинатель, колдун, чародей гакііпас, коц- хеіпік, сагосіё): н прнзъвдвъ вьса ЧАрод"ЙА зв’йрнныл • повел'й привести клико имжтъ зв*й- рнн • лютъ и зълъ • аспиды и ехнд’ны • и керлсты Супр 183, 19; чдрод'йн (вм. чдрод'й- 776 АННИ?) своими прнзывдіжште А • не послоу- шААхж ихъ Супр 184, 19-20.— Супр 184, 15 и 17.— Ср. влъхвъ, ОБАВЬННКЪ ЧАРОДѢИЦА, -л лі (1) убтіе колдун; шар- латан, обманщик коигеіпік; росіѵосіпік: про- нырнвнн же члов'йци и чдрод'йнцА • нд горьшек пр'йсігйіжтъ льстАштен льстьмн Супр 214, 21 (2 Тим 3, 13) ЧАРОДѢіАНИЮ, -ніа с (1) греч. нет кол- довство коигеіпіейѵі: съгр-йшнхъ... присно ВЪПАДАІЖ... ВЪ Пр'ЙСТЖПОКЛАТН'Й • ВЪ ЧАрО- д’йднн’й • въ врдженн'й Евх 686 1.— Ср. чдрн ЧАСЪ, -А м (>100) [ч-йс- Зогр (1) Мар (1)] сора 1. хаербе; время, час, пора сІоЬа, саз: прнде ЧАСЪ • ДА проелдвнтъ са с(ы)нъ ч(ло- в"йчь)скы И 12, 23 Зогр (година Мар Ас); сн корене не имжтъ • нже въ чдей в'йроуіжтъ Л 8, 13 Сав (въ вр'ймл Зогр Мар Ас); многоу же чдсоу пр'ЙБЫвъиіоу • н огню ннкдкоже прн- коснжвъшоу са имъ Супр 118, 27; многъ плачъ творАште по вьса часы Супр 134, 20 □ н д МЪНОГЪ ЧАСЪ, (нд) мъногы часы ёлі лоХХас (тас) шрас, ёѵ лолласс; сораіе долгое время, долго сІІоиЬо: гласъ нспоуш- тенъ БЫ ИЗЪ ОБЛАКА • о къі громънын • НА многъ часъ грълдА Супр 570, 9; Пр'ЙКЫВЪ ляно- гы часы вь тйхъ ранахъ Супр 47, Ю; тд же НА земн пдд’шн НА многы ЧАСЫ • кез ГЛАСА лежАдше Супр 520, 9 2. охгуцц, рояц мгно- вение, краткий промежуток времени сЬѵіІе, окатгік: показа емоу вьейкд ц("й)с(д)р(ь)- ствн'й въееленыід вь ч*йсй вр’йменытй Л 4, 5 Мар (0 Зогр) □ въ тъ часъ, томь часй ёѵ хц сорр ёхеіѵт], (ёѵ) айтц хц сорр, хата тт)ѵ шраѵ ёхеіѵтіѵ, ало тцс сорас ёхеі- ѵг|С, аОрбоѵ в тот же миг, в то же мгновение, тотчас; тогда ѵ іи сЬѵПі, іЬпесІ; ІеЬсІу: с нц'й- л'й отрокъ его въ тъ часъ Мт 8, 13 Зогр Мар Ас Сав; томь чдей Мт 17, 18 Мар Ас, отъ того часа Сав (0 Зогр); тд въ тъ часъ • прн- стдвъшн сспов'йдААиіе сл г(осподе)вн Л 2, 38 Зогр Мар Ас, вь часъ (без тъ) Сав; въ сь часъ ёѵ т() шрр тайтт] сейчас, сию минуту, теперь пупі: обличи о мьн'й силж кожьства твокго вь сь часъ Супр 22, 10; по мдл'й чдей, часъ малъ цеха цехрбѵ, сос; цеха шрас; 8йо (!) незадолго до того гапе- сІІоиЬо: тдче по мдл'й чдгй глагола ц'йсдръ къ клАженоуоумоу Супр 194, 22; выстъ же часъ МАЛЪ ВЬЗЬр'ЙВЪ ОЧИМА СВОНМА • И ОуЗЬр'Й С(вл)- тааго Савина Супр 146, 13; въ МАЛЪ ЧАСЪ ярое 6л су о ѵ некоторое время, недолго сЬѵі- 1і, па кгайко: она же ідд’пін помльчд въ ледлъ часъ Супр 516, 4-5 3. час (часть суток) Ьосііпа: часъ в'й "Йко шесты И 4, 6 Зогр (го- дина Мар Ас); л о дьнн томь с о чдей • ннкъ- тоже не в-йстъ Мк 13, 32 Зогр Мар; кдко сыа
ЧАО чет Ч ПОСЛ’ЙДЬНАІА • единъ ЧАСЪ СЪТКОрЬША • і рлкъ- нъі намъ сътворилъ іа еси Мт 20, 12 Мар (0 Зогр)', сътворишА же шьствии... отъ часа девдтААго до св'Йта Супр 60, 5; нже положи пр'йд'йлы и оустдви часы Супр 257, 30 • спец. молитва определенного часа тосПійЬа па игсійои Ьосііпи: поіжште третни часъ гакоже ь-ЙАше им’ обычаи Супр 64. 19 4. погода росазІ: к'йлше же и въздоууъ стоудень • и часъ вридъкъ • къ вечероу бо Б'йдше дьии Супр 76, 14.— Зогр Мар Ас Сав Боян Ен Евх Супр Рыл.---- Ср. Вр’ЙМА, година, годъ ЧАСЬНЪ, -ъіи прил. (1) греч. нет часовой Ьосііпоѵу: вистъ та трисдвице г(оспод)ь • ЧАСЪИАА Евх 49б 14-15 ЧАША, -а ж (68) [ч'йш- Син (4) Евх (1)] яоттіріоѵ, хаѵ%іоѵ чаша, чара сГзе, каіісй: іже во дште иапоітъ въі • чашж водъі... не погоувитъ мьзды своеіА Мк 9, 41 Зогр Мар Ас; Мт 10, 42 Зогр Мар Ас Сав; члов-йкъ же... нм’Йа телнцж кдииж • гаже... чашж кдииж сь нимь пигаше Супр 360, 1; овр'йтохъ и ^.ьмьганьиицж въ чашж исыпаіжшта Супр 297, 20 • спец. {ритуальная) чаша (тезпі) каіісіі: призьри на нъі • і иа (х)л'йвъ сь • і иа чашіж сніж Служ 26 6; дціе к’то прол'йетъ отъ с(ва)тыіа чаш(а) • вь Вр’ЙМА приношенью • ж денъ дд пости(тъса) Евх 105а 2 • перен. судьба, доля, участь озисі, йсіёі: г(оспод)ь ЧІАСТЪ ДОСТО’ЙнЬ'Й моего I Ч’ЙШІА моеьь Пс 15, 5 Син; огнъ і зюпелъ і д(оу)хъ воуренъ чіастъ ч'Йшіа (і)хъ Пс 10, 6 Син; о(ть)че мои • дште възможьно естъ • дд мимо ідетъ отъ мене чаша си Мт 26, 39 Зогр Мар Ас Сав; Евх 47а 7; чашж іжже дастъ мьи'й о(ть)ць • ие імдмь лн пяти еіА И 18, 11 Зогр Мар Ас Сав; въкоу- Снуъ ОЦЬТД • ДА рдзорж ТВОКА СЬМрЬТИ • ОЦЬ- тьнжіж н лютжіж чашж Супр 469, 22.— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Евх Служ Клоц Супр.— Ср. потирь ЧАІАНИІС, -нга с (6) Яфосгбохіа, аяехбе- Хбргѵоі; (!) ожидание осекаѵапі: іздыхаіжш- темъ ч(лов'й)комъ отъ стрдуд • і чадный • грАДжштінхъ иа вьселеижіж Л 21, 26 Зогр Мар Ас Сав; іѵ... чддиьи влдгод'йти с(ва)тааго д(оу)хд Евх 61а 7-8; • надежда пас1ё)е: не посрдмн меие отъ чаанн’Й моего Пс 118, 116 Син.— Ср. нддеждд, оупъвдиик ЧАІАТИ, чдіж, чдкшн несов. кого, чесо; чьто отъ кого (62) | ч-й Ас (1)] ярообохаѵ, яроа- бёхеойаі. ёхбёхса'йаі. «яехбёхеойаі, ёліОгі- реіѵ, ѵяорёѵеіѵ, аяеХяі^еіѵ, ёХлі^еіѵ ждать, ожидать секай, осекаѵай: вь т'йуъ же ле- ЖААІІіе МЪИОЖЬСТВО БОЛАШТіуЪ... ЧАІЖШТеіХЪ двнжень'й вод'й И 5, 3 Зогр Мар Ас; чддхъ с(ъ)п(дс)ени'й твоего Пс 118, 166 Син; при- детъ г(осподи)иъ рАБА того въ нь же дьнь не идетъ Л 12, 46 Зогр, чддтъ Мар; Мт 24, 50 Зогр Мар Ас Сав; ты лн еси • грАДАИ • іли іного чдемъ Мт 11,3 Зогр Мар Ас; Л 7, 19 и 20 Зогр Мар; цръквънъіА д'йтн... чдіжште словесъиддго ке-льсти мл’йкл словесн Супр 384, 26; оть него мьштеиига чдіжште Супр 387, 11; Призьрн... НА... людне ТВОІА • США... ЧАІЖЦІАІА отъ тевѣ «ога'гъпа м(и)л(о)стн Евх 626 1 I • жаждать йоигій: д(оу)шд же наша чдетъ г(оспод)'й Пс 32, 20 Син; гаже ддкши иш- темъ • гаже хоштеши вид-йти чдкмъ Супр 513, 8 • надеяться сіоийай; дште въ заімъ ддете • отъ нихъ же чдете въсприілти Л 6, 34 Зогр Ас Сав. чддте Мар; Л 6, 35 Зогр Мар Ас.— Зогр Мар Ас Сав Син Евх Супр Рыл.--- Ср. ЖЬДАТИ, ЖАДАТИ, ОЖИДАТИ, НД- д'йгати са, оупъвдти ЧАІСЛЛЬНЪ, -ыи прил. (1) греч. нет ожи-- дания род., ожидаемый ѵускаѵаш род.'. възБрди'йетъ ти времени • въстднъиддго • і чдемъиддго Евх 496 19 Ч6Л0, -д с (3) рётсояоѵ лоб сеіо: оврдзъ кръстъиыи сътворивъ • отъ челд ИАЧА Супр 162, 29 • перен. аѵѵааліац6$ передовой, головной отряд сеіо (газйири): подрдживъ БОрЬЦА Пр'ЙДЪПЛЬЧЬНЫА • ЦНН ВЪ ПрЬВ'Й'ЙМЬ ШТНТ'Й ПАДЪШААГО • АБИК НАПЛЬН'ЙАТЪ ТрЖТЪ • да ие чело ихъ възмжтитъ са • пддъшиимъ Супр 93, 29.— Супр 229, 5 ЧбЛЮСТЬ, -н ж (2) оіаусоѵ челюсть сеіізй: БрЪЗДАМІ и оуздоіж челюсті ІХЪ въстіАгиеші Пс 31, 9 Син; повел'й съвдлъмы оловѣны бнті га по челюстьмд Супр 1, 12 челілдь, -и ж (1) Оераяеіа челядь сеіесі’: егоже поставитъ г(оспод)ъ надъ чел’йдиіж своеіж Л 12, 42 Мар (домомь Зогр).— Ср. домъ Ч6САТИ, чешж, чешеши несов. (2) аѵХЛё- уеіѵ рвать, Собирать, снимать (плоды) сезай (оѵосе): ие отъ трьиь’й во чешжтъ смокъви Л 6, 44 Зогр Мар.— Ср. окнматн чесо см. чьто ч е с т - см. чьст- Ч6ТЙ0РИЦА, -А ж: ч е т в о р и ц е іж тв. ед. (3) тетраяХ.оѵѵ вчетверо, в четыре раза, четырежды сйугпазоЬпё: і дште есмь кого чнмъ овнд’йлъ • възврдштж четворицеіж Л 19, 8 Зогр Мар (седморіцеіж Ас) ф четверо четворицеіж тетраяХ.аоіоѵа четырех- кратно сйугпазоЬпё: законъ четверо четво- рицеіж оурече Супр 360, 15 четверо Супр 360, 14-15 см. четворъ четеоръ числ. (2) тёооаре^ четыре сйѵегу: четворы во сжтъ вьса • о томь рдз- личь намъ съкдзаіжшта Супр 370, 11 12 і четверо четворицеіж см. четворнцд. — Супр 360, 15 777
чет четврьтовлАСтьникъ, -а м (2) [четврът- Зогр (1) Мар (1)] тетраархЛС тет- рарх ІеігагсЬа: средъ же четврътовласть- ннкъ • обличаемъ смь Л 3, 19 Зогр Мар.— Ср. тетрдруъ (тетрадруъ), четврьтовлдстьць четврьтовлАСтьствовАти, -стьст- коуіж, -стьствоукшн несов. (15) [четвръто- Зогр (3) Мар (3) Ас (3) Боян (2), четверъ- Боян (1), четврьтогласьств- ! Сав (3)] тетра- ар/еіѵ быть тетрархом Ьуі іеігагсЬои: въ па- тоё же ма деслте лѣто • влддычьствд • тн- верьѣ кесарѣ... н четврътовлдстьствоісіжштіо • гдлнлееіж сродоу • фнлнпоу же... четвръто- властьс[с]твоісіжштю • стѵрнеіж... і лѵнію (!) • четврътовлдстьствоуіжштю • авнлнннеіж Л 3, 1 Зогр Мар Ас Боян, четврьтогласьствоуіж- цію (!) Сав (3) ЧвТВРЬТОВЛАСТЬЦЬ, -а м (2) [четвръто- Зогр (1) Мар (1)] тетраар%тіе тетрарх іеі- гагсЬа: слыша же сродъ четврьтовлдстьць • вываіжштаа отъ него в’сѣ Л 9,7 Зогр, четвръ- товлдстецъ Мар.— Ср. тетрдруъ (тетрддруъ), четврьтовластьннкъ четврьтогласьствоватн (!) Л 3, 1 Сав см. четврьтовластьствоватн ЧбТВРЬТОДЬНЬНЪ, -ъін прил. (4) тетраті- церо^ четырехдневный (о мертвом) сіугі сіпу тгіѵу: лазара четврьтодьньнд нз мрьт- вынуъ въстдвилъ Супр 480, 23', слово о четврь- тодьньнѣѣмь лдздрн Супр 312, 1-2; четврь- тодьнънын ожи мрьтвъ бывъ Супр 387, 15.— Супр 339, 1-2.— Ср. четврѣдьневьнъ ЧбТВРЬТЬ, -ын числит. порядк. (15) [четврът- Зогр (2) Мар (2) Ас (1) Боян (1) Супр (5)] тётартос; четвертый сіѵгіу: въ четврътжіж же стражж ноштн • сде къ ннмъ н(соу)с(ъ) Мт 14, 25 Зогр Мар Ас Боян (въ діж же годннж Сав); въ четвръток лѣто мдр- кнаніа цѣсдрьства Супр 279, 2; нъ сьде по прьвѣѣмъ въторын сълазнтъ • по вьторѣѣмь третнн и четврътын Супр 496, 20; вь лѣто дводеслтънок н четврьток • цѣсдрд дншклн- тнднд • лѵѵгежь кыстъ велнкъ Супр 220, Ю; н се донде сътънддго четврьтддго скока връсты лѣтд Супр 302, 19.— Мк 6, 48 Зогр Мар; Супр 14, 8; 170, 15 и 26; 183, 29; 406, 28, 496, 20 четврьтькъ, -д м (23) [четврът- Ас (1) Син (1) Клоц (1) Супр (2), четвр(к) Ас (2), че(к) Ас (8), че(т) Сав (7), ч.. Ен (1)] 1. т, яёцятгі четверг сіѵгіек: в че(тврътъ)к(ъ) ж нед(ѣлл) Ас 30с 15, чет(врьтъкъ) Сав 140а 5 □ велнкын четврьтъкъ т) ауіа хаі цеуаХт] яёцлтт] четверг Страстной недели Хеіепу сіѵгіек: ііѵдннд злдтооустдаго слово вь велнкы четврътък’ Супр 424, 15; 405, 4; Клоц За 25-26 2. четврьтъкъ с о ко - 778 чиьк тѣ тетрас ааЗЗатсоѵ среда яігеііа: пъс(а)- лмъ да(выдо)въ въ четврътокъ совотѣ Пс 93, 1 Син.— Ас Сав Ен Син Клоц Супр ЧбТВРѢДЬНвВЬНЪ, -ын прил. (4) тетар- таіое, тетрарцерос четырехдневный (о мерт- вому сіугі сіпу тгіѵу: г(оспод)н юже смръднтъ • четврѣдьневьнъ во естъ И 11, 39 Зогр Мар Ас; слово о четврѣдьневьнѣѣмь лдзарѣ Супр 303, 1-2.— Ср. четврьтодьнь- нъ ЧеТВРѢНОГЬ, -ын прил. (1): четврѣ- н о г о к с греч. нет четвероногое (о живот- ному сіѵегпохес: аціе котор(ы) прнчеть- ннк(ъ) • съ четврѣногомь влждъ съ творитъ Евх 104а 16-17 Четыре числит. колич. (60) тёааарее; (четыре деслте, четырн деслтн теооара- хоѵта, тетартті беха^; четырн тысжціа тет- рахіахіХіоі; четыре мѣслцн тетрартіѵоб; черырн лѣта тетраетт^^ хроѵо^) четыре сіугі: с съвержтъ сзвърдныіл его • отъ четырь вѣтръ Мт 24, 31 Зогр Мар Ас Сав; Мк 13, 27 Зогр Мар; ты отъ четыръ стоухни тварь съставль • четыръмн врѣмены • кржгъ лѣтоу вѣньчалъ есн Евх 36 25-26 и 4а 2; штиди сотоно • отъ снуъ двьрен • с отъ снуъ четыръ жголъ Евх 37а 23; истъ же въ прѣгыйѣуъ мѣсто то... рдстоА отъ града попрншть четырь Супр 26, 21; атн же быша... прѣжде четырь кдлдн’дъ мдр’тд • снрѣчь въ к§ феѵроара Супр 81, 20; четыремъ же лѣтомъ коньчдвъшемъ са Супр 288, 21; четырі десььтн лѣтъ него- довавъ рода того Пс 94, 10 Син; лншеиик четырь деслтъ напльннлъ ксн Супр 79, 9; четыре деслте нуъ кетъ Супр 78, 13; иже къ поустынн шесть сътъ тысжштъ прѣкръ- мнвын • вь четырехъ деслтех’ лѣтѣуъ Супр 290, 15; обѢштдша же са нѣкоторнн отъ нихъ чнелом’ четырн деслтн • довьк съходикъше съконьчати са Супр 175, 9; четырълш де- саты н шестніж лѣтъ съзъддна кыс(тъ) цр(ъ)кы сн И 2, 20 Мар Ас (0 Зогр); ни ж • Хлѣвъ • четыремъ тысаштамъ • і колнко кошьннць вьзлете Мт 16, 10 Зогр Мар.— Зогр Мар Ас Сав Син Евх Клоц Супр.— Ср. г, д, к, м Ч6ПІЮІА, -ьа ж (1) греч. нет чешуя ёиріпа: ѣкоже чешюьь отъвръглъ есн • отъ очью его Евх 34б 2-3 ЧИИ, чніа, чнк мест. (12) тіѵод чей сі: оиъ же г(лдго)лд нмъ чн естъ окразось и на- пнеанне Мт 22, 20 Мар, чнн Ас (что е дѣло се Сав, 0 Зогр); чні смать образъ с ндп’едньеЛ20, 24 Зогр Мар; чнн образъ прннесе Супр 346, 4; 347, 26,— Мт 22, 42 Мар Ас Сав; Мк 12, 16 Зогр Мар; Супр 242, 14 ч н іж Супр 370, 29 см. сь
чин ЧИНИТИ, чиніж, чииишн несов. (4) аѵатаа- аеаОаі составлять, устраивать, сочинять изрогасіаѵаі, зкіасіаі: по неже оуко • мнозн НАЧАША • чинити повѣсть • о гзвѣстъныхъ въ насъ вештехъ Л 1, 1 Зогр Мар Ас • цетаррѵОці^еіѵ устраивать, приготовлять, готовить ргіргаѵоѵаі, иргаѵоѵаі: и слово незазорьио съмѣшено съ солиіж кожьствънжіж • иже плодъныимъ (! вм. иже подъ нимь) сло- вомъ И дѢлОМЪ • НА ЖИТИИ ВЪЗДрЪЖДн’нОК чишадше Супр 279, 30 ЧИНЪ, -оу и -а м (39) та^іб !• порядок, очередность рогасіі, гасіа: къістъ же слоужл- шткмоу • въ чиноу чрѣды своеьь прѣдъ в(о- го)мь Л 1, 8 Зогр Мар Ас; принесошА кликоже вѣдше оу него коумнрь... и постави а по чиноу Супр 7,19 военный строй, воинский отряд ѵоіепкку оскіГІ: к’то кстъ кгоже веджтъ наше- го чина воини Супр 146, 17 9 спец. тауца чин, хор, лик {ангельский) зЬог, кйг (аи- (Іёій): отъпдде • чина невеснъінхъ силъ Супр 545, 15; чиновъ невидимыихъ Супр 463, 14; нъінѣ невидимо прѣстоілтъ • чиии кесплоть- ннн твои Евх 84а /9 □ въ чинъ еѵтахтсос по порядку ро габё: когонаоученжіж въсіюус- тимъ къ чинъ пѣснь Супр 321, 17 2. вар. а^іа общественное положение, сословие, звание розіаѵепі, 8Іаѵ, йосіпозі: поч’то про- коуди чинъ свои Супр 101, 7; аште во дѣло чъстьно выло • то славьиѣ оуко кы отъ чловѣкъ слоуженнк приимдлъ • и не вы слоужилъ ндмъ рдвъскомъ чиномъ Супр 262, 4 □ свлціе- нъіи чинъ іератіхбѵ тауца духовенство сіисііоѵепзіѵо: помани... в’сѣкъ св(А)ціены чинъ Служ Зб 22 3. хатасгсао’ц; способ хрй- 8оЬ: ты еси і’ерѣі' вь вѣкъ по чіноу мельуіседеко- коу Пс 109, 4 Син 4. Х.буо<; правила, установления, норма гай, рогасіек: кже во и видѣ... дьиьныи же свѣтъ вѢжашть • и състдвоу (! вм. състдвъ) чиноу свокго отьмеш- тжть (! вм. отьмештжшть) са Супр 426, 23; уотАштоуоумоу тѣлеси докрѣ н по чиноу нд вьсе дѣйство състдвліати са Зогр-лл 16 9 9 обряд оЬгасІ: чии(ъ) ношти с(ва)таго шатка Ас 926 13-14; чии(ъ) слоуженьк • шкрдзд чрънечьскд Евх 81 а 15; чин(ъ) ндд(ъ) шсквръньшиимь са • стоуденьцемь Евх 206 4 □ не по чиноу, вез ч и н оу атахтсое неправильно, не по правилам, необычно пеоЬѵукІе, перга- ѵісіеіпё: двухъ тжжддше волѣзииіж • пригвож- денъ • ноздрьмн не по чин*1 исхождддше Супр 397, 22; ве чиноу • нападаа на сьрѣтдіжштАА кго Супр 565, 19.— Зогр Мар Ас Син Служ Евх Клоц Супр Зогр-лл.— Ср. законъ, до- СТОИНЬСТВО, ОБЫЧАИ, САНЪ чинъ: вес чина к Супр 322, 25-26 см. веціинди чис Ч ЧИСЛО, -а с (24) арѵ&рбб число росеѣ: кѣ же трѣвд многд на мѣстѣ • кьзлеже оуко мжжь числомь • ѣко пать тысжшть И 6, 10 Зогр Мар Ас; или въ штоуждииуъ въведенин • или въ въздрдстенин числа съ(въ)здрьжьиикы Зогр-лл 2а 20; текѣ дамъ зеллліж хлі1ааиокж • жже достоѣньѣ вашего • здне кѣшьь мало чісломъ Пс 104, 12 Син; съкажи ми г(оспод)і конъчинж моіж н число дънеі монхъ кое естъ Пс 38, 5 Син; кдннъ же отъ числа м отъпддъ привѣже къ кдни Супр 76, 23; пдматъ с(ва)- тыуъ мжченикъ... числомъ • фЧ Ен 376 /3; ф кез числа, (кмоуже) нѣстъ числа апещос;, оѵ оѵх ёотіѵ аріОрос; бесчислен- ный, многочисленный певсізіпу: сь ними же и везъ числа множьстко крьстиіанъ Супр 57, 24; одръжашіА міа зълда імъже нѣстъ числа Пс 39, 13 Син.— Зогр Мар Ас Ен Син Супр Зогр-лл.— Ср. числла; кез числа ср. вецшсльнъ ЧИСЛЬНЪ, -ыи прил. (1) цетреГѵ (!) от- пущенный, определенный (о времени) ѵу- тёгепу, игсепу: съдѣтель... лѣтоу числъ- ноумоу • живымъ Евх 64а 16 ЧИСМА, чисмене с (8) аріОцбс число росеі: дд не остдиетъ ни кдннъ же отъ чис- меие • чьстьно кстъ чисма кже почелъ кси Супр 92, 6 и 7; не о кдиномъ .мжченицѣ чоудити СА НИ О ДЪВОК • ни О Д6САТИ ЧИСМА кстъ клджимыихъ лі сжтъ ллжжь Супр 82, 15.— Супр 92, 12; 93, 24; 94, 29; 95, 1; 409, 6.— Ср. число ЧИСТИ, чьтж, чьтеши несов. (>100) [чъ(т)- Мар (10) Ас (1) Сав (4) Клоц (2) Супр (9), ч’т- Супр (6), ч(т)~ Мар (4) Боян (2) Зогр-пал (1) Супр (8)] 1. аѵауіуѵаюхеіѵ читать СІ8І: нѣсте ли чьли ииколиже • ѣко из оустъ млддьнечь и съсжштиуъ съ кръ шилъ еси Хвдлж Мт 21, 16 Мар Зогр-пал (0 Зогр); сего же титъла • мнозн чиша отъ ікдѣі И 19, 20 Зогр, чиса Мар .4с. чътошд Сав; и по сем(ь) чьтет(ъ) пдремніж Евх 5а 10; 586 14 и 18; вь сихъ книгахъ чте са роумъскы Супр 142, 21; и речетъ не могж чнсти ихъ... книгъ* во сжтъ печдтьлѣны Супр 247, 3 2. тіцаѵ, аё(3еіѵ, аё|ЗеаОаі, лоХ-ѵлрауцоѵеіѵ; (не чисти атіца^еіѵ; чьтжціии дат. ж прич. гт']<; <ріХ.оті- ціас) чтить, почитать сііі, нсііѵаі: чьти от(ь)ца и матерь Мт 19, 19 Мар Ас Сав (0 Зогр); ни дѣвъства срдлллѣіА са • ни цѣломждриѣ чьты Евх 88а 15; ндоучж васъ кого вы чисти Супр 28, 4; КОКГО БОГА чьтеши Супр 132, 23 9 соблюдать хасйо- ѵаѵаі: тъгда во истовок покд’ник • кгда во не рѣчи» ч’томо кстъ Супр 362, 19.— Зогр Мар Ас Сав Зогр-пал Боян Евх Клоц Супр Рыл.— Ср. почитати, чьстити чисти И 4, 44 Зогр см. чьс'ть 779
чис ЧИСТИНА, -ы ж (1) ахріРеіа (!) чистота сівіоіа: почто много V ии'йх’ь речиоукши • оу мене чистити • жже дште ти покджж ныніа • не соуле ти кетъ Супр 394, 10.— Ср. чнстость, чистотд ЧИСТИТвЛЬ, -ліа м (4) іереѵе, лрео(3ѵ- терос священнослужитель кпёг: приведе са самъ іако иекдкд ЧИСТА СДМОИЗВОЛЬИД жрътвд къ великоуоумоу чистителю Супр 273, 3- — Супр 219, 30; 220, 8-9; 232, 13-— Ср. жьрьць, икрен, попъ, свАтитель, свАЦіеиикъ чистительстео, -д с (2) іерсообѵт] свя- щенство, сан священнослужителя кпегяіѵі: и сице приноужденъ повода и родъ • и отьчь- ство и чистительство Супр 294, 28; іакоже ліа прельстити • и мьи'Ьти достоинид сжштд чистительства Тшднд Супр 287, 11.— Ср. икреиство, попьство ЧИСТИТИ, чиціж, чистиши несов. (2) иа- Ѳаіреіѵ чистить, очищать осіві’оѵаі: здне ли прокаженъіА чистити Супр 411. /6; и чистотж ерьдьчьижіж ПОМЫСЛЫ присно ЧИСТА Супр 280, 29 ЧИСТО нареч. (6) 6уОо>б, иаОауйб чисто, ясно сівіё, )авпё: г раздраніи са жза ььзъіка его • і г(лаго)лааше чисто Мк 7, 35 Зогр Мар Ас Сав Боян; ии чисто гладдти даа виднмъіиуъ Супр 340, 3.— Ср. право, чисте чисто Супр 372, 11-12 см. часто чисто Супр 421, 8 см. чьсть ЧИСТОЛЮБЬЦЬ, -а м (1) греч. нет сторон- ник целомудрия, непорочности, чистоты гпііоѵпГк сівіоіу, гсіггепііѵовіі: вжди... въ БЛЖДОЛЮБИе меСТО • ЧИСТОЛЮКвЦЬ... Г ВЪ влъхволювие место • в(о)голювець Евх 706 15 16 ЧИСТОСТЬ, -н ж (1) ауѵеіа непорочность, чистота ЬегйЬопповІ, сівіоіа: веселитъ са пакы о чистости житиіа Супр 29, 10.— Ср. велость, чистина, чистота ЧИСТОТА, -ъі ж (19) хаОарібттіе, хаОа- рбттіб, то хаОарбѵ, оецѵбттіб, ауѵеіа, еіХлх- ріѵеіа, оахррообѵті, ѵірріе; чистота, перен. непорочность сізіоіа, перен. ЬегйЬоппозІ, гбггепііѵові: по чіетоте ржкоу моею въздастъ мі Пс 17, 21 Син;Пс 17, 25 Син; въ чистотете- лесънеи Служ 36 26; в’сіж чистотж дароуи еи Евх 81а 7-8; сего ради оуво праздьноуимь... опресиъкы чистоты и істииъі Супр 486, 7; вьси оуво идемъ • сь лепыимъ въздръжа- ниимъ и чистотж Супр 420, 9-10.— Ср. чис- тина, чнстость ЧИСТЪ, -ыи прил., сравн. ст. чистеи (97) [чъст- ! Син (1), чьст- ! Супр (1)] хаОарб^, хаіѵб^, лХ.ѵОеіс, ахі(Збт|Х.о<;, хаХ.б<; (!), Хеѵхб^ (!), вар. хаталХ.ѵОей; чистый сівіу: ізмъвены не трекоуетъ • тъкъмо ноэе оумы- чис тн • естъ ко вьсь чистъ • г вы чисти есте иъ не вьси И 13, 10 Зогр Мар Ас Сав; г приімъ тело госифъ • овитъ е поневицеіж чисток Мт 27, 59 Зогр Мар Ас; подовдетъ же въпддъшее нечистое • изати двие • і извре- шти е вонъ • г инъ съсждъ чистъ омыти Евх 196 4; перен.'. ндоучи ны... в’се товоіж сътво- рено • чисто выти вероуіжціиимъ Евх 196 22; • о белом хлебе о Ыіётп сМеЬи; имеше же Брел*А улевы чисты и топлъі Супр 291, 6 • (чистъ быти хаОарі^еоОаі) здоровый, выздоровевший, поправивший- ся гбгаѵу, игбгаѵепу: двие отнде про- каза отъ него • г чистъ выстъ Мк /, 42 Зогр Мар Ас Сав; г даждн емоу ид съдрдвне чистъ гласъ Евх 43а 22 • (отъ) чесо иаОарбе, хаОаребсоѵ незапятнанный, невиновный в чем пеѵіппу сітп, ргові ееіго'. чистъ дзъ отъ кръве сего прдведьиикд Евх 496 5 (неповиииъ есмь Мт 27. 24 Зогр. не повиненъ Мар Ас. иедостоіиъ Сав); дд чистъ кждет’ гиевд Супр 407, 3; да та накажетъ чьсть (! вм. чистъ) имети оклеветдниіа лзыкъ Супр 410, 23 • хаОсцюс, аецѵбе. «цецлтос, алЛаотос;. арщ- то<;, іед6$ безгрешный; чистый, неосквер- ненный сівіу, Ьег ЬгісЬн, ЬегйЬоппу: влаже- ии чистиі сръд(ь)цемь • еко ти в(ог)д оузь- рлтъ Мт 5, 8 Зогр Сав, чисти Ас (0 Мар); нъ дд очіетимъ своі съмыслъ • къ чіете во • жрътве пріетжпдемъ Клоц 86 15; самъ севе чіетд хранити... г о своеі же не довълети са Клоц 2а 40; что рекжтъ премо семоу творлиі- тии са чисти • чистеишиихъ севе • а сами сжште вьсехъ нечистеише Супр 358, 13 9 ма$ад6$, а%раѵт:о<;, щііаѵто$, асрОорое, ацбХ.ѵѵто5, т] яарОёѵое, ауѵсбе О; (чистдіа девд ѵігщо) непорочный, девственный пе- ровкѵгпёпу, рапепвку: сътворі нъи г(ос- под)і... достоінъи... нреподокьнъиуъ (і ч)істъ- ихъ девъ Киев 76 21; оврдти оумъ отроко- вици • и чиста превывъшд • троудистд СА известо въ в’сеи чистоте съхраиикъшд свои телесе Супр 25, 27; иди къ чистеи невесте Супр 248, 9.— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Киев Евх Служ Клоц Супр Рыл.— Ср. пречистъ, простъ, целъ чисть И 4, 44 Зогр см. чьсть ЧИСТѢ нареч. (4) хыОарйс. «олЛос (!), оецѵсос чисто, безгрешно сівіё, ЬегйЬоппё: чисте и крепе своіж верж влюджште Супр 58, 16; придем’ же Ѵко вьси чисте къ чистоу Супр 506, 28 • правильно вргаѵпё: во дворехъ закдлдіжтъ чисте Супр 116, 4 • ясно )а.чпё: онъ же рече оуко • нь не чисте ни іасне Супр 562, 19.— Ср. чисто, іасне ч и с а аор. 3 л. мн. И 19, 20 Мар Ас см. чисти 780
ЧИЫк чик Супр 370, 29 см. сь ЧЛОВѢКОЛЮБИВЪ, -ъіи прил., сравн. ст. чловѣколюкивѣи(17)[чк'олюк- Супр(2), члколюк- Супр (4)] цллаѵОроло^ человеколюби- вый, отличающимся человеколюбием тііи- усі Іісіі: тѣм’ же чловѣколккнвъін когъ • ие ХОтан сьмрьтн грѣшънъінмъ Супр 529, 5; цѣсдрь чловѣколккивъ истъ Супр 200, 15; въпрдшд пилдтъ • васиь жидовъ чловѣколювн- вѣи Супр 432, 16.— Супр.— Ср. чловѣко- лккьствьнъ ЧЛОКѢКОЛЮКНіе, -иа с (29) [чклкк- Евх (8), чвклкк- Евх (1), чк'олкк- Евх (3) Клоц (1) Супр (1), члколкк- Супр (2)] срікаѵОрсоліа че- ловеколюбие іазка к Іісіет: слава твоѣ иепо- стижъиа естъ • і ч(ловѣ)к(о)ликие неиздре- чеиъио Евх 63а 1; прнсмн и окъічаннъімь твоимь ч(ловѣ)к(о)лквнемь Евх 756 15; показанъ ч(ловѣ)колккьѣ своего • великотж Клоц 36 32-33; ПОБѢДИТИ СВОИМЪ Ч (ЛОВѢ) КОЛКБИИМЪ зълокж мжжа Супр 564, 5.— Евх Клоц Супр.— Ср. ЧЛОВѣкОЛКБЬСТВИК, чловѣколккь- ство ЧЛОВѢКОЛЮБЬНѢ нареч. (1) ццЛаѵОрсо- псое человеколюбиво, с любовью к человеку 8 Іазкои к Іісіещ: и тогда во господь лса кѣ посъдадъ к текѣ • искоуснтн оусрьднк твок • дште оуво чловѣколккьнѣ • а не чловѣкомъ творншн видѣти милость своіж Супр 122, 26 ЧЛОВѢКОЛЮБЬСТВИІв, -на с (11) [чклкк- Клоц (1), чколкк- Клоц (2), члвколкк- Клоц (1)] сріл<хѵ{)рс>лі<х, то срілаѵОршлоѵ челове- колюбие, любовь к людям Іазка к Іісіет: да и божнн строи и чловѢколккьствнк покажетъ Супр 391, 6; зьрі оуже ч(ловѣ)к(о)лккьствьѣ г(осподь)иѣ Клоц 5а 22 23; \ѵ чловѣколккь- сткни миога въісота Супр 394, 14.— Клоц 76 29; 96 28; 126 38-39; Супр 316, 7; 341, 7; 342, 17-18; 392, 29-30; 394, 7-8.— Ср. чловѣ- КОЛККИК, ЧЛОВѢкОЛКНЬСТВО ЧЛОВѢКОЛЮБЬСТВО, -а с (4) філіхѵііро ліа человеколюбие, любовь к людям Іаяка к Іісіет: въходишн чловѣколквьствомъ гакоже кѣ • въходишн отрѣшакши кезаконни сьвжзъі Супр 507, 9; да и христосово чловѣколккьство видимъ Супр 390, 21.— Супр 373, 8; 390, 30.— Ср. чловѣколккнк, ЧЛОВѢКОЛККЬСТВНК ЧЛОВѢКМЮБЬСТВЬНЪ, -ъіи прил. (1> <ріл«ѵ{)рс>ло<; человеколюбивый, отличаю- щийся человеколюбием ті1и)ісі Іісіі: іѵ чдо- вѣколккьствьиааго и свАтааго гласа • мьнѣ рече котыгы постилакши кгдд ииштаа одѣ- вакшн Супр 341, 17.— Ср. чловѣколккивъ ЧЛОВѣКОЛЮБЬЦЬ, -а м (34) [чколкк- Клоц (2), чклкк- Евх (16), члклкц- Евх (2), чккц- Рыл(1)] срілаѵОраіло^ тот, кто любит людей, отличается человеколюбием тііцрсі Іісіі, чло Ч рпіеі іісіі: •іко клагы ч(ловѣ)к(о)лккець к(ог)ъ еси Евх 63а 12; сего рдді и ч(ловѣ)ко- лккець г(оспод)ъ зьрж дръзости оучеиичА съмжштдаше са Клоц 36 30; и съгрѣшениимъ ПрОСГЫИА ПрОСАТЪ • ОТЪ ЧЛОВѣкОЛККЬЦД СЖДИА Супр 390, 13.— Евх Клоц Супр Рыл ЧЛОВѢКООуБИНЦЛ, -а м (2) [чко- Зогр (1) Ас (1)] аѵОрсолохтбѵое человекоубийца ѵгаЬ іісіі: онъ ч(ловѣ)кооукица кѣ ісконн И 8, 44 Зогр Ас (ч(ловѣ)кооукиицъ Мар).— Ср. оувннцд, суконца, ЧЛОвѢкООукИИЦЬ, чловѣко- оукоицд ЧЛОВѢКООуБНИЦЬ, -д м (1) «хѵііршлохтб- ѵоб человекоубийца ѵгаЬ Іісіі: онъ ч(ловѣ)ко- оукиицъ кѣ искони И 8, 44 Мар (ч(ловѣ)ко- оукнца Зогр Ас).— Ср. оувницд, оуконцд, чло- вѣкооукннца, чловѣкооукоица чловѣкооувоицд, -А м (1) (Ыірсілохтб ѵое человекоубийца ѵгаЬ Іісіі: ивѣ гако и прь- вддго • чловѣкооуконцА днгавола • да кго нз- гоувАтъ Супр 402, 2.— Ср. оукннца, суконца, чловѣкооукиица, чловѣкооукннць ЧЛОВІКОуОуГОДЬННКЪ, -а м (1) «ѵОрш- лащ:стхо<; тот, кто угождает людям (не бо- гу!), потворствует их слабостям Іеп, ксіо зе зпахі гаКЬіС іісіет: ѣко к(ог)ъ расъіпа (к)ості чл(овѣ)коуоугодънікоу Пс 52, 6 Син.— Ср. оугодьинкъ ЧЛОВѢКЪ, -а м (>1000) [чХк- Зогр Мар Ас Сав Боян Зогр-пал Син Евх Супр, чк- Зогр Мар Ас Син Евх Клоц Супр Рыл, члвк- Мар Унд Ен Син Хил, чкк- Мар Син, чвлок- Евх, члвѣк- Мар Син] «ѵОроло^, (іро- тб^, (’хѵііроларіоѵ, лѵеѵца (I); (ненависть- никъ чловѣкомъ, ненавидАн чловѣка щоаѵОрсо- лое) человек сіоѵёк: вьсѣ оуво елико хоштете да творлтъ вамъ ч(ловѣ)ци • тако і въі тво- рите імъ Мт 7, 12 Зогр Мар Ас; преданъ имдтъ выти с(ъі)иъ чл(о)в(ѣ)ч(ь)скы въ ржцѣ чл(о)в(ѣ)комъ Мт 17, 22 Мар Ас (грѣ- шъиикъ Сав, 0 Зогр); аште не вн родилъ са ч(ловѣ)къ тъ Мк 14, 21 Зогр, чл(о)вѣкотъ Мар; іже отъвръжетъ са меие прѣдъ ч(ловѣ)- кы • отъвръгж са і азъ его Мт 10, 33 Зогр Мар Ас Сав, прн чловѣцѣхъ Супр 259, 15-16; самъ ко вѣдѣдше чьто кѣ въ ч(ловѣ)цѣ И 2, 25 Зогр Мар; въсѣкъ ко грѣхъ • еже аціе сътв(о)рнтъ чл(о)в(ѣ)къ • кромѣ тѣлесе естъ / Кор 6, 18 Ен; ч(ловѣ)къ етеръ докра рода • іде на странж ддлече Л 19, 12 Зогр Мар Ас; вогъ... послѣжде же вьсѣхъ съзъда чловѣкд по окрдзоу свокмоу Супр 8, 26; дзъ чловѣкоу жръткъі не творж • кръстиганъ ко ксмъ Супр 132, 4; доколѣ ндше кестрдстнк льстиши іѵ чловѣче Супр 436, 30 • мужчина тиг: дште достоитъ чл(овѣ)коу поустити женж своіж Мт 19,3 Мар Ас (нет Сав, 0 Зогр) • 781
чло бойкое служитель, слуга, подданный зіи- гёЬпік, роббапу: і въі подокьнн лонскомъ • чаіжштемъ г(оспод)а своего Л 12, 36 Зогр Мар Ас Сав.— Зогр Мар Ас Сав Унд Зогр -пал Боян Ен Син Евх Клоц Супр Хил Рыл.— Ср. члов’кчннъ ЧЛОВѢЧННТ>, -а м уничижит. (2) аѵОрсо- яос человек сіоѵёк: да кез оума оуко окнлнкмъ кескдоукшн сѵ члов’кчине Супр 365, 13.— Супр 358, 25-26.— Ср. члов’ккъ ЧЛОВѢЧЬ прил. (94) [члч- Ас Син Евх Хил, члвч- Ас Боян Син, чч- Ас Рыл, члоЕч- Евх, члв*кч- Ас, чл- Ас] аѵОрсблсѵос;, тоб аѵОрсолоі:, тсоѵ с’хѵОрсолсоѵ человеческий Іісізку: възлюкнша ко паче славж чл(ов’Ь)чнк неже славж к(о)жиіжИ 12, 43 Ас (ч(лов’кчь)- скж Зогр Мар); •кко оузьріж н(еке)са д’кла пръстъ твоіхъ... чъто естъ чл(ов,к)къ ’кко помъніші и • ли с(ъі)нъ чл(ов’к)чь ’кко погк- ціаеіні его Пс 8, 5 Син; днес(ъ) • идолъ невидимъ! кръіетъ са • і чл(ов,к)чь родъ авл’к- етъ са Евх 26 14; по пр’кданню чл(ов,к)чю Хил 2аа 9 ♦ съінъ члов’кчь шое тоб аѵОрсолоѵ (о Христе); и оузьрлтъ с(ъі)на чл(ов’к)ча Мт 24, 30 Ас (ч(лов’кчь)скаго Зогр Мар); възнести са подокаетъ с(ъі)ноу чл(о)- в(’к)чю • кто съ естъ с(ъі)нъ чл(о)в(’к)чъ И 12, 34 Боян (ч(лов’кчь)скоуемоу... ч(ло- в’кчь)скъіЗогр, чл(о)в(’к)ч(ь)скоумоу... чл(о)- в(’к)ч(ь)скъ Мар; чл(ов,к)чьскоумоу... чл(о- в,к)чьскън Ас, чл(ов,кчь)скоумоу... чл(ов’кчь)- скъі Сав).— Ас Боян Син Евх Супр Рыл Хил.— Ср. члов’кчьнъ, члов’кчьскъ ЧЛОВѢЧЬНЪ, -ъіи прил. (1) хоХсобтіс (!) человеческий Іісізку: тако же и съпас* вьса зьлъіа винта на влагой претвори • горкой сладь ко сътворивъ члов’кчьнок (вм. злъчьнок ?) • на ц’клкж приложивъ Супр 430, 19.— Ср. чло- в’кчь, члов’кчьскъ ЧЛОВѢЧЬСКЪ, -ъін прил. (>200) [члск- Мар Сав Боян Син Евх, члч(ь)ск- Мар Ас Сав Син Супр, члвч(ъ)ск- Мар Унд Ен Син, члвчк- Мар, члкск- Мар, члк- Сав, члв’кч- Мар, чск Зогр Мар Клоц, ччск- Зогр, чвск- Син, чіе- Мар] аѵОрсолсѵос;, тоб аѵОрсблоі:, тсоѵ аѵОрсблсоѵ, аѵОрсолеюе, тт)<; аѵі)(>солбтт|- тое, 6 аѵОрсолос; (!), тсоѵ ѵеирсоѵ (!), тсоѵ хрштіаѵсоѵ (!) йшпапиз человеческий, от- носящийся к человеку Іісізку, Іісіі род. мн., сіоѵёка род.; с(ъ)п(асе)ни,к ради чл(ов’кчь)- ска Евх 63а 21; с(ъі)н(о)ві же ч(ло)в(’кчь)- стіи на кровъ крілоу твоею над’кіжтъ сіа Пс 35, 8. Син; а дьнесь господьскаа д’кд • кьчера члов*кчьскаа Супр 449, 24; Клоц 13а 23; н-сц’кл’кА члов’кчьскъіА страсти Супр 480, 18; грАД’кте рече вьел’кдъ мене и сьтворж въі ловь- ца члов’кчьскъіА Супр 496, 3 (ч(лов’к)комъ 782 ЧРЬ ловьца Мт 4,19 Зогр Ас Сав, 0 Мар); оужа- сенъ же къівъ епнскоупъ • о члов’кчьстѣ глагк еленн Супр 224, // /2 ф сынъ ч л о в •к ч ь - с к ъі н ѵібб тоб йѵОрсблоѵ, ілбе; тоб ©еоб (!) (о Христе); с(ъі)нъ ч(лов,кчь)скы не іматъ кде главъ, подъклоннти Мт 8, 20 Зогр Мар Сав, Клоц 6а 23 (чл(ов’к)чъ Ас); власть іматъ с(ъі)нъ ч(лов’кчь)скы на земн Мт 9, 6 Зогр Мар, чл(ов,кчь)скъі Сав (чл(овѣ)чъ Ас ); како естъ псано о с(ъі)н,к ч(лов’кчь)сц,кли> Мк 9, 12 Зогр Мар.— Зогр Мар Ас Сав Унд Боян Ен Син Клоц Евх Киев Супр.— Ср. члов’кчь, члов’кчьнъ ЧЛОВѢЧЬСТВО, -а с собир. (6) [члчьст- Евх (1), члет- Евх (1)] аѵОрсолоттіе челове- чество ІісізГѵо: к(ог)ъ... понесъ, в’са неджгъі чл(ов,кчь)ства Евх 256 21; стоуденивк ко нечьстна * вьсе члов’кчьство оувАзано к’каше Супр 349, 2; ако к’кеовъ множьство пропАто къіетъ • ако члов’кчьство проштено къіетъ Супр 386, 19 ф по члов’кчьствоу осхриі как человек, по-человечески Іісізку, )ако сіоѵёк: и оумнраатъ по члов’кчьствоу Супр 11, 15.— Евх 536 8; Супр 352, 9 ч р ъ - см. чрь- ч р ь в е н ъ Мт 27, 28 Сав; Евх 59а 16 см. чрьвлкнъ ЯРЬеЛЮНЪ, -ъін прил. (5) [чръвлен- Зогр (1) Мар (1) Евх (1), чрьвен- Сав (1), чръвен- Евх (1)] иоииіѵос красный, пурпурный сег- ѵепу, хагіаіоѵу: і съвлькъше и • уламѵдоіж чръвленоіж од’кпіА Мт 27, 28 Зогр Мар, Евх 496 25, чрьвеноіж Сав (очръвлкноіж Ас) ф чрьвлкнъін пржгъ греч. неясно вид саранчи дгиіг коЬуІку; зачьнж нъін'к г(лаго)- лати • имена гадомъ • пржгъ • сланж • чръвенъі (или вм. чръвьнъі ?) пржгъ Евх 59а 16. — Ср. очрьвлкнъ, прапрждьнъ чрьелгень, -и ж (1) греч. нет ткань баг- ряного цвета сегѵепа Скапіпа: уерсоньскъіи градъ... въ кагъра м’кето и чрьвькнн * с(ва)- тынхъ о(ть)цъ и ар’хиеп(искоу)пъ кръвыж оукраенвъ са Супр 543, 2.— Ср. кагъръ, кагър’кинца, кессонъ ЧРЬВЬ, -и м (21) [чръв- Зогр (5) Мар (5) Ас (2) Син (1) Супр (2)] 1. <тисокт|і; червь сегѵ: ідеже чръвь іуъ не оумираетъ Мк 9, 48 Зогр Мар; Мк 9, 44 и 46 Зогр Мар; вьскхъ нзмрьмьржтъ чръкьк Супр 238, 13; акоже ко чръвь срьдьце джкоу адъі оувАждактъ Супр 399, 25 • перен.; азъ ж-есмъ чръвъ і ие чл(ов,к)къ Пс 21, 7 Син 2. ацб моль тоі: не съкръіванте сек’к съкровншта на земи • іде же чръвь і тьіѵк тьлитъ Мт 6, 19 Зогр Мар Ас Сав; Мт 6, 20 Зогр Мар Ас Сав — Зогр Мар Ас Сав Син Супр,— Ср. тьла
ЧРЬ ЧРЬЛЛЬНОвЛТИ СА, -ноуик са, -ноукшн са несов. (2) [чръм- Зогр (1) Мар (1)] ліірра- (,еіѵ краснеть сегѵепаі зе: вечеръ сжштк г(лдго)лете • ведро чръмъноуетъ са и (е)ко Мг 16, 2 Зогр Мар ЧРЬЛЛЬН'Ь, -ъіи прил. (7) [чръм- Син (5) Клоц (1) Супр (1)]: ч р ь м ь но к морк Оа- Х.аааа ёрі’Ора Красное море Кисіё тоге: о(ть)ці идші въ егѵптѣ не рдзоумѣшьк чкдесъ твоіхъ... и прогнѣвдшіА въходіАціе въ чръмьное море Пс 105, 7 Син; проідж і чръмное море Клоц 66 21. Пс 105, 9 и 22; 135, 13 и 15 Син; Супр 173, 25-26 ЧРЬНИЛО, -а с (2) аорбкті черная краска, сажа сегпібіо, захе: и к’то кетъ когъ вашъ • дд покджж (! вм. помджж) кго чрьииломъ Супр 27, 23 9 рёХаѵ чернила іпкоизі: здкои оуже чрьииломъ лежА Супр 433, 15-16 ЧРЬННЦЛ1, а ж (2) [чръиіц- Син (2)] оѵхаціѵос шелковица, тутовое дерево то- гизе: Тзкі грддомь вінд і'хъ • і чръніцьк і'хъ елд- иоіж Пс 77, 47 Син.— Пс 77, 49 Син {запись на полях).— Ср. сѵкдминд ЧРЬННЦЛ2, А ж (2) [чръииц- Евх (2)] греч. нет монахиня геЬоІпісе: дціе к’то чръииціж окрддетъ • в лѣта дд постит’ са Евх 105а 9.— Евх 103а 1 ЧРЬН0РИЗЬСК1>, -ъіи прил. (1) цоѵа%іиб<; монашеский тпіззку: и сице епискоупьство неволеіж приимъ прдвькнига чрънорнзъекддго жнтиа ие измѣни Супр 280, 17.— Ср. нночьскъ, мънншьскъ, чрьнорнзьчьскъ, чрьиьчь- скъ ЧРЬНОРИЗЬСТВО, -а с (1) Т) аѲХптіиц (!) монашество тпіззку зіаѵ: еже оуко которъіи кетъ родивъін • докьгаго сего и въекръмнвъін • прѣжде чръиоризъствд Супр 272, 8-9.— Ср. ниочьство 1 ЧРЬНОРИЗЬЦЬ, -а м (9) [чръи- Супр (6), цръи- (!) Супр (1)] цоѵахое, аѵа%а>(>г|тт)<; монах тпісЬ: житнк і'гакшвд чрънорнзьцд Супр 513, 15; дзъ ко идж и кждж чрьнорнзецъ Супр 169, 17; цръиоризъцъ кѣ въ мдндстырн Супр 119, 19,— Супр 169, 22; 206, 29; 219, 20-21; 277, 20; 283, 8; 548, 25.— Ср. мъиихъ, чрьньць ЧРЬНОРНЗЬЧЬСКЪ, -ъіи прил. (2) [чръио- Супр (2)] цоѵахіибс, той цоѵахой монаше- ский тпіззку: ид прннмдннк тоу иовоприхо- даштиихъ из мира • чрънорнзьчьскжіж исти- нж • пръвок въ томъ идоучдти СА Супр 284, 16.— Супр 195, 5-6.— Ср. нночьскъ, мънн- шьскъ, чрьнорнзьскъ, чрьиьчьскъ ЧРЬНЪ, -ъіи прил. (3) [чръи- Зогр (1) Мар (1) Супр (1)] цёкае, (;о<рерб<; черный сегпу: ѣко не можешн влдсд единого кѣлд • лн чрънд сътворити Мт 5, 36 Зогр Мар; видѣхъ... чрѢ Ч мрътвок же тѣлесънок вндѣннк • дкы тнндвъ калъ смрьдАшть чрънъ Супр 167, 22 ЧРЬНЬЦЬ, -а м (15) [чрън- Ас (1) Евх (6)] цоѵахб^, 6 тоѵ цоѵгц>г| [Зіоѵ цетцоѵ. б|5|5ас. абеХсрб^ (!); (чрьньць къіти цоѵа^еіѵ) монах тпісЬ: пострѣціи х0ТАІІіе чрънцд вь скнмж Евх 82а 2; дште хо,ите,ин чрьнецъ къітн • вьлѣзи вь окьштнн мдидстырь Супр 170, 3; шесть деслтъ лѣтъ съі • и старъ оуже сы • сьде чрьнецъ ие можешн къіти Супр 169, 25.— Ас 121а 25; Евх 36а 14; 386 11; 806 3; 966 12; 1026 12; Супр 170, 2; 194, 9; 275, 5; 285, 30; 294, 10; 519, 9.— Ср. мъиихъ, чрьнорнзьць ЧРЬНЬЧЬСКЪ, -ыи прил. (1) тйѵ цоѵахсоѵ монашеский тпіззку: чии(ъ) слоуженьк • иікрдзд чръиечьс’кд Евх 81а 15-16.— Ср. нно- чьскъ, мънншьскъ, чръиоризьчьскъ, чрьно- рнзьскъ ЧРЬПЛТИ, чрѣпліж, чрѣплкшн несов. (1) аѵткеіѵ, вар. аѵаабреіѵ черпать сеграі: енн же и чрѣпыжште клдгодѣтъ • оукоиство вь ерьд’цихъ ськнрддхж Супр 398, 17 ЧРЬТЛ, -ъі ж (4) [чрът- Зогр (2) Мар (1) Ас (1)] иераіа черта, черточка сагка: оудо- кѣе же естъ и(е)коу і зелміи прѣіти • неже отъ закона едииоі чрътѣ погыкижти Л 16, 17 Зогр Мар.— Мт 5, 18 Зогр Ас (0 Мар) чрьтдиик Супр 83, 6-7 см. ндчрьтдннк ЧРЬТЛТИ, -діж, -дкши несов. (2) [чрътд- Супр (1)] ёуха(?бскгеіѵ, яеріауеіѵ писать (красками), рисовать, чертить кгезііі, егіаі: миогдш’ди ко словоііисдтеле • и шдропнедтеле ндчрьтдіжт’ овн словомъ оукрдшдіжште а син ид дъскъі чрътдіжште Супр 83, 11; іакоже ко ШДрЪЧИА ид кднон дьстѣ • и окрдзы чрътл- іжтъ и нстниж нніпжт ь шаромъ Супр 418. 2.— Ср. пьедти ЧРЬТОГЪ, -д лі (9) [чрътог- Син (1) Евх (2) Супр (4)] ОаХацос внутреннее помещение, покои котпаіа: се ко отвръзъ вл(ддъі)ка • чрътогд своего двьри • зоветъ иы Евх 856 25 ; въ црьквьнѣѣмъ ликоуіжтъ чрьтозѣ Супр 335, 9 9 ѵецццоѵ, яаегтас, ж«ут <:><;; (кез чрьтогд аОоЛацетітос) брачный покой; брачное ложе зѵаІеЬпі котпаіа; зѵаІеЬпІ Іохе: і ть ѣко жеиіхъ исходіа отъ чрътогд своего Пс 18, 6 Син; посълднъ кыстъ гдѵринлъ • подокьиь оуготовдти чистоуоумоу жеинхоу чрътогъ Супр 244, 12; кез иевѣстьствд дѣвица • кезъ чрътогд чистая Супр 243, 6.— Евх 85а 18; Супр 319, 17; 335, 18; 404, 24.— Ср. ложе чрѣеии, -на м (1) йпббтща обувь, баш- мак зігеѵіс, запбаі: грлдетъ крѣплей мене въ слѣдъ меие • емоуже иѣсмъ достоинъ по- клоиь са рдздрѣшитн • ремене чрѣвиемъ его Мк 1, 7 Мар (едпогоу Зогр Ас Сав).— Ср. оноуцід, плесньце, еднъддлнга, сапогъ 783
ЧРѣ ЧРѢВО, -а с (73) [і-иітр'ква Син (1)] 1. хоі- Ліа, уааттір живот, брюшная полость, чрево (устар.) ЬгісЬо, йігоЬа: всѣко еже въходнтъ въ оустд • въ чрѣво въмѣштаетъ са Мт 15, 1 7 Зогр Мар, кѣ іонд вь чрѣвѣ кнтовѣ Мт 12, 40 Зогр Мар; въістъ сръдъце мое ѣко воскъ тдьк посрѣдѣ чрѣвд моего Пс 21, 15 Син; ѣко- же і тѣлесънаѣ піштд • егдд въ чрѣво въиі- детъ • імжштее зълж волѣзиь • коліи неджгъ творітъ • не своеіж • сілоіж • нъ неджгомь • сжштімь въ чрѣвѣ Клоц 86 4 и 7; повелѣ... подъпдлити кмоу чрѣво и реврд Супр 153, 1 * перен.: рѣкы отъ чрѣвд его істекжтъ воды живы И 7, 38 Зогр Мар (отъ рекръ Сав); и-чрѣвд ддовд вьпль мои Супр 461, 20 • хоі ма, уастттщ, ццтра материнская утроба, чрево щаіегзкё Ійпо: нд тьл оутвръдіх'ь сьь отъ жтрокы і чрѣвд мдтері моеьл Пе 70, 6 Син; кл(д)г(о)с(ло)венъ плодъ чрѣвд твоего Л 1, 42 Зогр Ас Сав (жтрокы Мар); вьзигрд са лклддѣиишть рддоштдми вь чрѣвѣ моемь Л 1, 44 Зогр Ас (жтрокѣ Мар Сав); ндгъ изидохъ и чрѣва мдтере мока Супр 64, 13 ♦ не чрѣвд, отъ чрѣвд (мд тер е) ало рртра^. ёх уаотрбй, ало уаохрос.. ёх хоіліас рртрбе от рождения осі пагохепі: •кко т-ы- стръгоі лма іштрѣва Пс 21, 10 Син; здклиндек та... зѣииціж очью н чрѣвд ослѣпленѣ • кръноіж слѣпоумоу просвѣціьшемь Евх 53а 19; въстдви Хромддго... ежцід хрол'а от'ь чрѣвд мдтери своеіА Евх 44а 3; въ чрѣвѣ имдти, при- іати, здчатн ёѵ уаатрі ёхеіѵ, ёѵ уаотрі <пЛХац0аѵеіѵ быть беременной, зачинать/ зачать Ьуі іёЬоіпа; росіпаі/росіі: прежде ддже ие сьнАСте са • окрѣте са нлсжціі въ чрѣвѣ іѵт(ъ) д(оу)хд с(ва)тд Мт 1, 18 Ас Сав Боян (0 Зогр Мар); се дѣвд въ чрѣвѣ прииметъ • и родітъ с(ъі)ид Мт 1, 23 Ас Сав Боян (0 Зогр Мар), вь чрѣвѣ здчьнетъ Супр 245, 26-27; се здчьнеши вь чрѣвѣ • і родншн с(ы)иъ Л 1, 31 Зогр Мар Ас 2. чрѣвд мн. ёухата внутренности ѵпіігпозіі: повелѣ дърдти • желѣзны иогътъі дондеже чрѣвд ндчънжтъ хът^тН извдлнти са ид земыж Супр 114, 1.— Зогр Мар Ас Сав Боян Ен Син Евх Клоц Супр.— Ср. ложесид, жтрокд чрѣеьнъ, -ъіи прил. (3) тце уаотдбе жи- вота род. ЬгісЬа род.; перен. плотский іё- Іехпу: се достоѣние г(осподь)не с(ъі)н(о)ве • мъздд плодд чрѣвьндго Пс 126, 3 Син; тѣмьже ие пордкоцідимъ са • чрѣвънымъ похотемъ Евх 69а 20-21; чрѣвьндд сытость Супр 279, 20 ЧРѢДД, -ъі ж (6) 1. спец. ёертщеріа чреда, очередность (в совершении богослужения у еврейских первосвященников), (иерей- ская) чреда (кпёхзка) ігМа: іереі етеръ іме- немь заха риѣ • отъ дьневъиъііА чрѣды 784 чоуд двндйа Л 1, 5 Зогр (ефимериьк Мар Ас); въістъ же слоужАШтю моу • въ чиноу чрѣдъі своеіА прѣдъ в(ого)мь Л 1, 8 Зогр Мар Ас 2. лоіцѵюѵ, та лр6|3ата стадо яіасіо: чловѣкъ нѣкто в'к когдтъ • нмѢа скоты и чрѣды многы Супр 359, 28; вогдтъіи во штада своа чр’кдъі Супр 360, 5.— Ср. ефимериід; стадо ЧРѣЖДбНИЮ, -ни с (3) бохп угощение, пир роЬозіёгп, Ьозііпа: сътвори чрѣжденье велико Л 5, 29 Зогр Мар Ас.— Ср. пиръ ЧРѢНОВЬНЪ, -ыи прил. в знач. сущ. (1) ці5кг| коренной зуб ігепоѵу гиЬ, зіоііека: в(ог)ъ съкроушітъ ЗЖБЫ ІХЪ • ВЪ оуст-кхъ ХЪ • чрѣновьиыьк львовы съкроушілъ естъ г(оспод)ъ Пс 57, 7 Син чрѣпьекште Супр 398, 17 см. чрьпдти ЧРѢСЛА, чрѣслъ с мн. (12) оосрѵб пояс- ница, чресла (устар.) Ьесіга: поѣсъ оусъмѣиъ о чрѣслѣхъ его Мк 1, 6 Зогр Мар Ас Сав; Мк 3, 4 Ас Сав; бждж чрѣелд вдшд прѣ- поѣсана • і свѣтильиици горжште Л 12, 35 Зогр Мар Ас Сав • перен. '. прѣпоѣши чр’келд его силож истины Евх 936 26-94а 1. — Евх 856 24 чоуеьстеніе, -ни с (1) аіоОцоі^ чувство; орган чувств втузі; сіеііо: г(оспод)і... ГЛДВЖ НД ВЫШЬНИИМЬ мѣстѣ ПОЛОЖИ • I ид иеи множѣишиѣ чювьствиѣ оутвръждь Евх 76 8.— Ср. чоувьство, чоуиство ЧОувЬСТКО, -д с (3) аі<70Г]<Тіб чувство; орган чувств рогпапі (зшузіоѵё); зшузі; сісПо: волеж и чоувъствд и оумъ свои • коупьно зьл’к осл'кпивъше Супр 333, 28; чоувъствд • иже ежтъ идитр’квыііи пжти оучеиию • зѣло литѣ прокоуди Супр 339, 30 • понимание, осознание, ощущение росіі, ѵпйпапі: не помьнж кште отыіелѣже коумъ (! вм. ксмь) въ чловѣцѣхъ • и оувѣдѣхъ ч’то к чіёвъство Супр 265, 13-14.— Ср. чоувьствик, чоуиство ЧОувЬСТВОВЛТИ, -ствоуіж, -ствоукшк несов. (1) греч. нет ощущать, сознавать рохпаѵаі (хтухіу), сЬараі: ты же не чоувъст- воуА И ПОДОБИК ИХЪ имы... слѣпы НДдеЖДА ИМАНІИ Супр 161, 26.— Ср. чоути ЧОуВЬСТВЫГЬ, -ыи прил. (1) аіо0і)т6<; воспринимаемый органами чувств, ощущае- мый ѵпітаіеіпу, розііхііеіпу зтузіу: тварь... видѣвъ чоувьствьнок сльньце • х(Рист0с)а прдвьдиддго сльиьцд • досаждакма кездкон’- никы • ...отъкѣжд омрачивъ зеліыж Супр 484, 29 ЧОуДбСЬНЪ, -ын прил. (2) Оаѵцаатб^; (чоудесьиок дѣло Оаоцатоорутща) чудесный, удивительный робіѵпу, робіѵиЬосіпу; вьиѣ- іждѣ ОБрАШТДДХЪ чоудесио • д жтрьждѣ страшно Супр 511, 21; сихъ чоудесъныихъ
чоуд дѣлесъ вьзлювькннче Супр 317, 27.— Ср. днвьнъ, оужастьиъ, оужасьнъ, чоудьиъ ЧОУДНЛѴЬ, -ъіи прич.-прил. (3) Оаіща^б- цеѵоі;; (чоуднмъ ныти 6«ѵцсі(;ео0«і) вызы- вающий восхищение, уважение оЬбіѵоѵапу, оіхііѵиНосіпу: иже -о-еодіѵръ... о съмыслѣ и чистотѣ житиа • и правѣ вѣрѣ и милости чоуднмъ кстъ Супр 281, 16; ты ко кси сътворилъ господи иеко и земыж • и вьсе чоуднмок подъ иекесемь Супр 232, 4.— Супр 82, 28 ЧОуДНТН СА, чоуждж са, чоудиши са несов. без доп.; комоу, чесомоу; о комь, чемь (54) [чюд- Зогр (12) Мар (11) Ас (9) Сав (4)] Оаѵра^еіѵ, ауаоОаі, ёилкт)ооеоОаі удив- ляться, поражаться, дивиться сііѵй зе: ч(ловѣ)ци же чюдиша са г(лаго)ліжште • къто сь естъ ѣко вѣтри • і море послоушаіжтъ его Мт 8, 27 Зогр Мар; оучеиици его чюждауж са г(лаго)лжціе • кто можетъ с(ъ) пасти са Мт 19. 25 Сав (днвлѣауж са Мар Ас; 0 Зогр); акоже чоудити са • елииъскыимъ философомъ Супр 105, 20; оиѢмѢша иа много врѣліА словесемъ кго чюдАште са Супр 266, 23 * восхищаться кем-л., чем-л. оЬсііѵоѵаІ пёкоко. пёсо; иам' же прѣдълежитъ не о кднномъ мжченнцѣ чоудити са нн о дъвою • ни о десАти Супр 82, 14.— Зогр Мар Ас Сав Боян Супр.— Ср. дивити са, оужасати са ЧОУДО, чоудесе и чоуда с (>100) [чюд- Зогр Мар Ас Сав Ен (1) Син Евх Клоц] 1. Оаѵца, Оаѵцаоіоѵ, тёрае, Оаѵцатоѵ- ОУПца, Оаѵцатоѵруіа, ббѵаціе, отщеГоѵ, Оёаца, лрауца (1), то рёуа (!); (чоудеси Бывати ОаѵратоѵруещОаі; чоудеса творити Оаѵцатоѵруеёѵ; прѣславьно чоудо яарабо^оѵ) чудо біѵ, хахгак: къстаижтъ ко лъжні Х(рьст)и • і лъжні пророцн • і длдатъ знаменнѣ велнѣ і чюдеса ѣко прѣльстити • аште естъ възможьно ізкъраныіА Мт 24, 24 Зогр Мар Ас Сав; Мк 13, 22 Зогр Мар; аште знамени і чюдесъ ие видите • ие імате вѣры іати И 4. 49 Зогр Мар Ас; ТсповѢдіатъ иек(е)са чюдеса твоѣ Пс 88, 6 Син; Ен 376 9; и ииедииоже слово оудолѣетъ • къ Хваленью чюдесъ твоихъ Евх 36 20; г(оспод)і... авлеи чюдо • оученнкомъ своимъ Евх 35а 1; ѣко чюдоу пыхъ миогымъ Пс 70, 7 Син; и кѣаста славАшта нога • о чоудесехъ вже сътвори о нею Супр 6, 25; отъ чоудесъ къ чоудесемь господьнемъ х0Аил'ъ кратна Супр 318, 12 (2); что выстъ кгда чоудеса творАшта видѣ Супр 414, 23 (чюдотворьца Клоц 56 13-14); на прѣславъно чоудо течаауж Супр 125, 24; г(лаго)лааше мъчтоу выти и раздороу • о палатииѣ кывъшоуоумоу чоудоу Супр 563, 21; оиъ вьсчоуди са • о старчи чоуд Ч прозорьнѣѣмь дароу • и чоудесьмь измѣнивъ са Супр 299, 2 2. греч. нет изумление, восторг, восхищение іісііѵ, росііѵ: але^ан’дръ рече • чоудо велико окъдръжнтъ ліа киажс • да некълн и теве самого видимъ покаіжшта СА Супр 157, 4 □ чоудо сътворнтн ёиплт'щстеіѵ изумить, потрясти, восхитить шііѵіі, ргекѵаріі: и съвръгъ ризы къ иагыимъ са примѣси... и напраснікмъ прѣложенна • чоудо сътворилъ ЗЪрАШТИИМЪ Супр 93, 23.— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Евх Клоц Супр.— Ср. ,\чы. дивъ, знаменнк, чоудодѣник, чоудодѣаннк, чоудотворик, чоудотворкннк ч оу д о Супр 300, 18 см. чадо чоудо Супр 323, 30 см. ню да ЧОУДОДѢНИК?, -на с (1) Оаѵратобрут)М« чудо хахгак: чоудодѣ’ииа ми да покажетъ Супр 315, 29-30.— Ср. диво, дивъ, чоудо, чоу- дотворик чоудодѣілннк?, -иа с (2) Оаѵцатоѵруіа сотворение чудес копапі хахгакй: чоудодѣа- иию съпаса ие разоумѣіжтъ Супр 396, 28; сице син чоудодѣаннк хвалАтъ Супр 337, 29.— Ср. чоудотворкннк ЧОУДОТВОРИК?, -иа с (2) греч. нет чудо гахгак: вьзвѣсти же с(ва)тыи еп(нско)пъ... отъ к(ог)а кывъшек чоудотворьк Супр 541, 23; повѣдавъше кмоу вьса аже о с(ва)тыихъ о(ть)цихъ • кывъша’ чоудотворна Супр 539, 26.— Ср. дико, дивъ, чоудо, чоудодѣник ЧОУДОТВОРЬЦЬ, -а м (9) [чюд- Ас (3) Сав (1) Унд (1) Клоц (1), чюдтв- Ас (2)] Оаѵщхгоѵрѵбі;. Оаі'цатоі'руЛѵ чудо- творец, тот, кто сотворид чудо сііѵоіѵйгсе: егда відѣ чюдотворьца Клоц 56 13-14 (чоудеса творАшта Супр 414, 23); видѢша ко кезаконннцн и осАзашА чоудесы чоудотворца кога Супр 323, 13; мѣ(сд)ца иоілк(рѣ) жі • с(вА)тааго глигорна чюдоткорца Яс' 127а 23-24; Сав 134а 13; Унд 2а б.— Ас 1256 1-2; 127а 28; 1286 18-19; 1416 8 чоудоткоріеннк-;, -на с (1) ©аѵратоѵ- (>уіа сотворение чуда, чудо копапі хахгакй, /а/гак: мѣсАца марта вь § дьнь чоудотво- реииа с(вА)тааго конона нже въ нсаврні Супр 23, 28.— Ср. диво, дивъ, чоудо, чоудодѣник, чоудодѣаннк, чоудотворик чоудьнъ, -ыи прил., сравн. ст. чоудьнѣн (22) [чюд- Син (2) Евх (1)] Оаѵраотбе, лаѵОабраотое, ларабо^ое, а^іаиоѵотое, ^ёѵос; чудесный, дивный; удивительный робіѵпу; робіѵиЬобпу: чюдьио іміа твое Пс 8, 2 и 10 Син; велей еси г(оспод)і • і чюдъиа дѣла твоѣ Евх 36 18; чоудъиыи градъ земънын кстъ Супр 272, 9; оузьрѣ... мжжа чоудъиа свАта Супр 296, 6; и навыкни чоудьиѣк • стѣнь апостолъ мрътвыА въстави 26 Заказ 777 785
чоуи Супр 307, 13 о чоудьио в знач. сущ. §айца, то ларабо^оѵ чудо хахгак: авьакмо са велико и дръжимо чоудно Супр 511, 23; и се чоудьио дште слоушдкте вьзлюкькннн • ста др'кво кръстъное Супр 353, 14; вьса аже ид йеи чюдьна Супр 87, 29.— Син Евх Супр.— Ср. днвьнъ, чоудесьнъ; чоудьио ср. чоудо ЧОуИСТКО, -а с (1) аГа©т]аіс чувство, ощущение росіі: колѣзнь... до самѣхъ судовъ доходаштн • колѣзньно творитъ • мрдзнмы- имъ чоуиство Супр 89, 23.— Ср. чоувьствнк, чоувьство ЧОуТИ, чоуіж, чоукшн несов. (36) [чю- Зогр (8) Мар (8) Ас (5) Сав (3) Син (1) Клоц (2)] угуѵсоахегѵ, хатаѵоеіѵ, ѵоеіѵ, аіа§аѵеа§аі, ёлаістбаѵеаваі; (ие чоути ауѵоеіѵ, аѵаюФт)теіѵ; ие чоуьь севе Лті§аруі- хос) осознавать, замечать иѵёсіотоѵаі зі, рохогоѵаі: крьвъна еже естъ въ очесе твоемь ие чюеши Л 6, 41 Зогр Мар; Мт 7, 3 Зогр Мар Ас (ие видиши Сав); дд ие чюетъ шкіцд твоѣ • чьто творитъ десница твоѣ Мт 6, 3 Зогр Мар Ас Сав; дзъ ко чюхъ снлж ішьдъшж із меие Л 8, 46 Зогр Мар Ас Сав; іѵстд отрокъ и(соу)с(ъ) • въ і(ероусд)л(н)мѣ • і ие чиста родителѣ его Л 2, 43 Зогр Сав, чисте Ас Боян, ие чи носнфъ и мати его Мар 9 чувствовать, ощущать сіііі, росіі’о- ѵаі: ие чоуастд скатай колѣзннн Супр 183, 15-16; съиъ ко ие чоуіжштиихъ секе • врѣжддктъ продлъжда са Супр 314, 13-14 • воспринимать, постигать, понимать сЬараі, гогшпёі: ие оу ли чиете ии рдзоумѣете • окдліенено ли імате сръдьце ваше Мк 8,17 Зогр Мар; въ какъ крѣгъ секе въвръгъ ие чиѣше Клоц Зб 5.— Зогр Мар Ас Сав Боян Син Клоц Супр ч ъ с т ъ Пс 23, 3 Син см. чистъ ЧЫіДІГЬ, -д м (3) [чъв- Мар (2)] ^ёаттіс сосуд, кружка пасІоЬа, сІ/Ьап: приьмііА дръждти • крьштеннѣ стьклѣннцдмъ • і ЧЬВДНОМЪ • I котъломъ • і одромъ Мк 7, 4 Зогр Мар; Мк 7, 8 Мар (кръчдгомъ Зогр).— Ср. кръчдгъ, кръчажьнъ (съсждъ кръчажьнъ) ч ь л - см. чисти ЧЕСТИВЪ, -ъіи прил. (4) [чъст- Боян (1), чьт- ! Зогр (1)] епЛаРле благочестивый, набожный сіпозіпу, хЬохпу: ч(ловѣ)къ съ прдвъдеиъ и чьстивъ Л 2, 25 Мар Сав Боян, чьтивъ (!) Зогр (к(ог)очьстивъ Ас).— Ср. клдгочьстнвъ, когочьстивъ, говѣииъ, докро- чьстивъ, чьстьиъ ЧЕСТИТИ, чьцпж, чьстншн несов. (2) соіеге, гесштеге почитать, чтить, уважать сііі, исііѵаі: егоже чьсть чьстімъ Киев чьс 16 7; чьстьидго Климента здконьнікд і ліжченіка чьсти чьстАце Киев 16 19.— Ср. чисти ЧЕСТЕ, -и ж (87) [чест- Ас (1) Син (3) Евх (10) Клоц (2) Супр (4), чист- I Зогр (1) Супр (1), чъст- Син (1), Клоц (2), част- ! Супр (1) Зогр-лл (1), чаіаст- I Син (1), ке- штьсти Зогр (1)] 1. тіціі, то ёлаттщоѵ; (коу- пьно въ чьсти бцотіщое; чьсть прнимати 8о(>ѵ- срореістііаі) честь, почет, уважение, почте- ние сезі, росіа, йсіа: пророкъ въ своемь отьчь- стви • ие імдтъ чисти (!) И 4, 44 Зогр. чьсти Мар; і чл(о)в(ѣ)къ во-чьсті съі ие рдзоумѣ • пріложі сіа скотѣх’ь несъмъіслънъпхъ Пс 48, 21 и 13 Син; дъціери ц(ѣсд)ръ въ чъст твоеі Пс 44, 10 Син; чьсти съподокльше са Евх 1а 11; остдвъ са крьстнаньствд съ намн ед’ндко кждн • дд и честь велнкж отъ меие вьзьмеши Супр 60, 27; повелѣ привести н съ всѣкоіж чьстніж въ полаты цѣсара Супр 199, 1; прнкмьАИ чьсть отъ аггелъ Супр 481, 25 • еѵаёРеіа благочестие, набожность хЬохпа йсіа, хЬогпозі: съ честыж і отрокы намъ д(дд)іте і мы съ німи въспоемъ... пѣсиъ евднѣ(е)л(ь)скжіж Клоц Іа 25 (съ клдгочьстннмъ Супр 326, 5) • сріЛотіща; (лккивыи чьстемь срЛбтіцос) щедроты, милости ргіхегі, тііозі: дште и вьеж вь- селенжіж въврьжешн • въ водахъ не оумалитъ са чьсть Супр 496, 22; что протнвж томоу мъздамъ вьзддтель • люкнвын чьстемь докро дѣіжштннмъ х(ри«т®)о(ъ) Супр 427, 11 ф по длъгоу и по чьсти осреілшѵ как следует, честь честью іак зе зіизі: по длъгоу н по чьстн • съ лккьвніж прнсно свокліоу г(оспод)и • въннж прѣстоати когови Супр 463, 24; кез чьсти атіцое, ауёраото$ обесславленный, опозоренный /пеисіёпу: нѣсть пророкъ кештьсти • тъкъмо въ своемъ отьчьствні Мк 6, 4 Зогр, кечьсти Мар; въ чьсть, въ чьсти имѣти кого ёѵ тщхі ёхеіѵ почитать сііѣ: і поганомъ с(вл)тое кръ- стеиье въ чъсть велыж имѣті Клоц 2а 19; вьзлюквнвъ кго доуховьнын • разоумъ... вь чьсти имѣдше вьса лѣта Супр 288, 20; чьсть съ- творнтн та ттіе сріЛосрроаѵѵтіс ёлібеіх- ѵгхтОаі оказать, выразить почтение ргокахаі йсіи: прѣжде нзлѣстн тн цѣловати ліа • и чьсть вь вьсѣхъ сътворнтн Супр 395, 7 2. тщі), а^іеоца Ьопог чин, звание, должность, достоинство Ьосіпозі, йгасі: іже оутіаже кънті клджеиоумоу дпостолоу твоемоу петроу • въ інокості подроугъ • въ нсповѣді оученікъ • въ чьсті намѣстьнікъ Киев 2а 1; ие възвеличд са ц(ѣсд)ръскоіж чьстніж Супр 360, 19 3. аёРааца предмет поклонения, почитания, святыня ргесігпёі: йсіу: виждь чьсти ваша • кде крѣпость нхъ Супр 180, 19 4. зоіетпіа 786
чье (с мн.), яоіетпіѣая, паѣаііѣіа, оШсішп празднество, торжество озіаѵа: іже иъи... клаженаго Климента мжчеиікд твоего і пдпежд чьстыж веселіші Киев 16 5.— Зогр Мар Син Евх Киев Клоц Супр Зогр-лл.— Ср. досто- иньство, почнтдинк2, почьтеинк; кез чьстн ср. кеціьствьнъ, кеціьстнн, кеціьстьнъ; чьсть съ-’ творити ср. почисти2 чьсть Супр 410, 23 см. чистъ ЧЬСТЬНО нареч. (2) [честно Евх (1)] еѵтщшб с уважением, почтительно, благо- говейно исііѵё, сійзСо)пё: покрылъ еси в’са гр’кхы • чьтжціннмъ честъно с(ва)тыніж цр(ь)к(ъ)вънжіж Евх 27а 22; принесьше же га въ своа грады положиша чьстьно Супр 114. 22.— Ср. достойно, достоин’Ь ЧЬСТЬНЪ, -ъін прил., сравн. ст. чьстьнѣн (93) [чест- Ас (1) Ен (1) Син (1) Евх (7) Супр (4), чъст- Мар (1) Сав (1) Ен (2) Супр (14), че(с)и- Ас (8)] 1. тіціое, ёѵтщо^, тщсоцеѵог;, лрбтіцос, оелтбс, оецѵбе, оеРаотбе, аербцеѵос, аеРаарюс, аоібщо^, а^ібкоуос почтенный, достой- ный сйЬосіпу, исСуЬосіпу: егдд възъвднъ кждешн нд крдкъ * не сади нд пр’Ьдьннмь лѵЬсгк • едд къто чьстьи’кн теке кждетъ • зъвдиыхъ Л 14, 8 Зогр Мар Ас Сав; съвлъкъ- ше со лигк честънжіж твоіж одеждіж • еіжже ма гтЬ оукрдснлъ • і честънддго ти зндменн’Ь отъвръгъше ма • стоудъид і мръзъкд... сьтворишА ма Евх 78а 25 и 786 1; мечемъ повел’Ь честьнжіж кго главж отъскштн Супр 61, 25-26; 64, 7 и 16 • в почтительных об- ращениях и наименованиях: иного съсждд чьстьиъіи отьче не имамъ Супр 120, 28; в’кроуи лш чьстънъи влддыко Супр 121, 19; чъстъиъін же отьцъ нашъ нѵдннъ • о прнсткштеннн кожнн вьзвеселн са доухомъ Супр 291, 9 2. есоеРлс благочестивый, набожный гЬогпу: симъ... въ слоуха въшедъ- шемъ • м’Ьненддго чьстьнддго костднтинд ц-Ьсара Супр 188, 13-14 3. тіщоцеѵое, оеРбцеѵос; (чьстьнъ кытн тщаоОаі) чтимый, почитаемый, уважаемый сіёпу, ѵагепу: въсхотЬша в*Ьчьно чьстьии выти Супр 55, 8: кдко можеши оув’крнти насъ гако кстъ когъ • ваштиі нашего когд • намн чьстьноу сжштоу Супр 30, 12 4. тіцюё, аеРаорюс, ауіос; (чьстьндга црькы аё|3аоща) священный розѵаіпу: поклонение чьстьидго др’Ьвд Сав 127а 1; и по тіѵмъ въходитъ пдтрндрхъ • съ ЧЪСТЪНЫМИ моціъмн • кр(ъ)стд Г(ОСПОДЪ)И’Ь Ен 306 10; въздвижеине с(ва)тдго и честъид- ГО • И ЖІВОТВОрАЦІДГО Кр(ъ)стд х(риСТОСО)ва Ен 30а 5-6; такова же н тдковдга зъла чьстьн’Ьн кожнн цръквн показа Супр 215, 3-4 5. т(цюе, ёѵтщос (высоко) ценимый, цен- чьт Ч ный, дорогой; драгоценный (ѵузосе) осейо- ѵапу, сеппу, сігаЬу, птііу; дгаЬосеппу: сътьннкоу же етероу ракъ кола зьл’Ь оумнрддше • іже к’Ь емоу чьстьнъ Л 7, 2 Зогр Мар Ас Сав; чьстьнд пр’Ьдъ г(осподо)мь • съмръть пр’Ь(по)д(о)киыихъ его Пс 115, 6 Син; кыи оусп’Ьх’ь пов’кждъ мн чьстьнддго каменніа сего Супр 447, 8 6. тіцюг; честный, искрен- ний, чистосердечный сезіпу, иргішпу, росііѵу: окновитн са уоціешн • честъиымь покддннемь Евх 666 5; изводаи ко чьстънок отъ недостоинъствд Супр 380, 12. — Зогр Мар Ас Сав Ен Син Киев Евх Супр.— Ср. клдгородьнъ, докрородьнъ, Драгъ, мъного- ц’Ьиьиъ, пр'ЬсвАТъ, пр’Ьслдвьнъ, пр*Ьчьстьнъ, СВАТЪ, славьнъ ч ь т - см. чисти ЧЬТбНИіе, -ига с (7) [чът- Сав (1), Лт Клоц (1)] 1. аѵауѵомуца чтение, читаемый текст сіепі, Іехі: ищи толжде іѵт(ъ) поліг’ • чътеинга іѵт(ъ) евдг(гелнга) Й • нд Ъ’трьииі • с(ва)тдго патъкд Сав 99а 12-13; не в’Ьд’Ь ко кдко чьтеннк се ннов*Ьрьннкомъ да вр'кдъ Супр 303, 5-6; чьтеиие отъ къ колдсднс- кдаго посълдннга Хил 2аа 3 • въ ндвечерне • кывджтъ • чтенгк Ен 30а 8 2. Хбуос, слово, гомилия Ьотіііе: сватдго о(ть)цд нашего • ю(д)ид • чьтенье • въ велікжіж пдрдскевьѣиж Клоц 96 32.— Ен 366 16; Клоц За 25.— Ср. кескдд, съкдздннк чьтивъ Л 2, 25 Зогр см. чьстнвъ ЧЬТО, чесо (чьсо) и чесого мест. (>900) [ч’то Ас Супр, что Зогр Мар Ас Сав Боян Ен Евх Супр, чъто Мар Ас Сав Син Клоц] і. вопр. ті, тіе (!), 6 (!); (чимь лбОеѵ, лоіср трблср) что со: чьсо ізідосте внд’ктъ Мт 11,8 Зогр, чесо Мар Ас; дште ли же соль неслднд кждетъ • о чемь іж осолнте Мк 9, 50 Зогр, чимь Мар, чимъ Супр 259, 30; чесомоу хоштешн дд сътворіж теь-к Мк 10, 51 Зогр Мар; ч’то ти прнкытъкд къіетъ Супр 66, 18; к’то ты кси • н что кстъ нліа твок Супр 122, 3; чемоу х0Ш'ге,І1и идвыкижти Супр 408, 6; чсо истъштивьше са плачете са Супр 388, 14; что кст’ пр’Ьславънок се Супр 218, 25 □ чьто кстъ мьн*Ь (теск и т. д.) ті ёроі, ті лро^ что мне до того, какое мне дело до... со тат (таё) зроІеспёЬо $ пёкут, 5 пёсітп: чьто естъ мьн*Ь • і теь-к і(соу)се Л 8, 28 Зогр Мар Ас Сав-. г(лдго)лд м(д)ти іс(оусо)вд къ немоу • вина не іліжтъ г(лдго)лд еі н(соу)с(ъ) • чьто естъ лигк і теск жено И 2, 4 Зогр Мар Ас Охр; съгр*Ьшнхъ предавъ крьвь неповнньнж * они же р*Ьша чьто естъ намъ • іта оузьрншн Мт 27, 4 Зогр Мар Ас Сав; къждо своіж иматъ волж • ч’то оуко тек'Ь Супр 133, 20 787
чьт 2. относит. ті, ос, что со: не отъвѣштаваешн ли ннчьсоже • чьто сиі ид та съвѣдѣтель- ствоуіжтъ Мк 14, 60 Зогр Мар', ие оумѣіж ни съвѣмь • чьто ты г(лаго)лешн Мк 14, 68 Зогр Мар', ие чюеші лі чъто страждеші Клоц 11 а 28 3. неопр. ті что-нибудь, нечто, что-то пёсо: отъ Назарета • можетъ ли чьто довро выти И 1, 47 Зогр Мар Ас Сав'. оуготоваі чьто вечерѣй; Л 17, 8 Зогр Мар Ас (нѣчто вечери Сав); иикътоже во оукрадъ чьто господа своего * і таьь милостыни; прииметъ Евх 686 17; аште імаші чъто ид врага • іждені гнѣвъ Клоц 86 19; Супр 421, 26 4. в знач. нареч. чьто, по чьто, чесо ради (радьма, дѣльма), къ чесомоу, въ чемь ті, еі<; ті, Л(>6<; ті, тіѵос; еѵеиеѵ, 8іа ті, тіѵі тубли (!) почему, зачем ргос: чъто ліа окоушдате ѵпокрнтн Мт 22, 18 Мар Ас Сав (0 Зогр); о одеждн чьто са печете Мт 6, 28 Зогр Мар Ас Сав; чьто приде вратре припадавъ къ с(вл)тоумоу олътарю Евх 866 19; ч’то врата мокго зьлѣ льжчншн Супр 13, 9; чесо ради хрнзма си не продана выстъ И 12, 5 Зогр Мар Ас Сав; сего же иикътоже ие разоумѣ • вьзлежАіитиуь • чесо ради рече емоу И 13, 28 Зогр, къ чесомоу Мар; како и ч’сого ради лсжчиуь сего иеподовъ- нааго Супр 153, 23; чьсо рад’ма то глаголетъ Супр 569. 29-30; ч’со радма плачете Супр 536, 6; сь ие съгрѣшилъ и оумрѣтъ • чсо дѣлма и почто Супр 493, 29; вь чемь гывѣль си хризмъидѣ выс(тъ) Мк 14, 4 Зогр Мар □ чьто (ли) ако, чьто же ті, оті, ті Зеё, ті 8ё ёті (!) почему же, как же іак Іо хе, ргос: чьто ѣко съ мъитарі и грѣшъиикъи ѣстъ и пнетъ Мк 2, 16 Ас Мар, что се ако Сав, почьто Зогр; чьто же вндншн сжчьць іжь естъ въ оцѣ вратра твоего Мт 7, 3 Зогр Мар Ас Сав; ч’то лн ако зимѣ глаголет’ еѵаггелнстъ • выти въ то врѣліА Супр 352, 4 5. аціе чьто в знач. обобщающей части- цы еі ті, оті аѵ если (что), если зезШхе, кііѵкоіі: отъііоуіитаіте • дште чьто імате на кого Мк 11, 25 Зогр Мар; аште что можешн помозн н(а)мъ Мк 9, 22 Мар Ас (аште Зогр Сав) • кже чьто, тъкъмо чьто греч. нет что-либо сокоііѵ: нн ко нн дъскъі кѣаше под нимъ нн рогознны • нн нно кже что выкаетъ вь хЛѣвинѣ Супр 555, 6; аціе к’то отъ манастънръскыіА цр(ъ)к(ъ)ве • токъмо что оукрадет(ъ) • ж • лѣт(ъ) да пок(а)етъ с(а) Евх 1036 13 6. в знач. вопросит. частицы ті разве, ли сох, хбах: власвимиіж рече • чьто еште трѣвоукмъ съвѣдѣтель Мт 26, 65 Зогр Мар Ас Сав (2).— Зогр Мар Ас Сав Охр Боян Ен Син Евх Клоц Супр Рыл 788 ЧАД чьт- см. также чисти ЧЬТЬЦЬ,-4 м (3) [чът- Ен (1)] аѵауѵшаттк чтец (в церкви) Іекіог (ргЕІихпік пігзіко кіёги); и чьтет(ъ) чьт(ь)ць • апо(сто)л(ъ) Евх 586 14 и 996 20. Ен 25а 3 ч ѣ с ъ Мк 14, 35 Зогр; Л 4, 5 Мар см. часъ чѣшд Син (4); Евх 47а 7 см. чаша чѣатн Мт 24, 50 Ас см. чдатн чюд- см. чоуд- чюти см. чоутн ЧАДО, -а с (>100) [чоуд- I Супр (1) ке-штлд- Зогр (1) Мар (1)] тёхѵоѵ, теиѵіоѵ; (кез чАда, чадъ атехѵоі;; кез чадъ сътворити атехѵеіѵ; прижнтнк члда, чадъ теиѵоуоѵіа) дитя, ребенок сііѣё: и тъ кештАдъ оумьретъ Л 20, 28 Мар (вештлдьнъ Зогр); остаии да прьвѣе насытАТъ са ЧАда • нѣсть ко довро стати хлѣва чадомъ • і пьсомъ поврѣшти Мк 7, 27 Зогр Мар; Мт 15, 26 Зогр Мар; прѣдаетъ же кратъ крата иа съмрьть • і о(ть)ць чадо • і въстаижтъ ЧАда на роди- телл Мт 10, 21 Зогр Мар Ас • сын зуп: ч( ловѣ) къ етеръ имѣ дьвѣ чадѢ • і прншедъ къ пръвоумоу рече • чадо иди дьнесь дѣлай вь виноградѣ моемъ Мт 21, 28 Мар (0 Зогр); рече къ немоу матн его • чадо чьто твори нама тако Л 2, 48 Зогр Мар Ас Сав • потомок роіотек: аште ЧАда аврамлѣ кысте выли • дѣла авраамлѣ творили высте И 8, 39 Зогр Мар Ас; вждж чььда его вь пагоукж Пс 108, I 3 Син; работаетъ ко съ чады своими Гал 4, 25 Ен • в обращении к взрослыя людям: г(лаго)ла ослаклеиоуемоу • чадо отъ- поуштавктъ са тевѣ грѣсн твои Мк 2, 5 Зогр Мар Ас Сав; Мт 9, 2 Зогр Мар Ас Сав; г(лаго)ла же имъ і(соу)с(ъ) • члда • имате ли что сънѣдьно И 21, 5 Сав (дѣти Зогр Мар Ас); прндѣте чььда послоушанте меие Пс 33, 12 Син • о духовныя детях, божьих детях и т. п.: влаженъ есн ѣко д(оу)ховъиоу члдоу о(ть)ць достоинъ кыстъ Евх 83а 19; глаголааше имъ • ЧАда молите са вогоу • да избавитъ прѣдѣлы сна отъ находАШТиихъ вѣдъ Супр 569, 18; дастъ імъ власть чадомь к(о)жнемъ выти И 1, 12 Зогр Ас (0 Мар); да ЧАда к(о)жнѣ съкеретъ расточенаа въ едино И 11, 52 Зогр Мар Ас; вждеши чадо свѣтоу и дьнн Евх 706 19.— Зогр Мар Ас Сав Боян Ен Син Евх Клоц Супр Рыл.— Ср. дѣти, сынъ, ЧАдьце ЧАДОЛЮБИВЪ, -ын прил. (1) срЛбтехѵос чадолюбивый, любящий детей шііщіеі сіёіі: прѣподокънын же мжжь акы отьцъ чадолюбивъ • прѣпирааше и Супр 205, 6-7.— Ср. чадо- люкъ ЧАДОЛЮБЪ, -ын прил. (2) срЛбтехѵо^ чадолюбивый, любящий детей тііирсі
ЧАД сіёіі: ако се мдти чАдолюва • подавъши съсъ младеньцоу • веселитъ са Супр 312, 3.— Супр 384, 19.— Ср. ЧАДОЛЮБИВЪ ЧАДЪ, -и ж собир. (2) 1. (мало чади бкіуоі) люди, группа людей Іібё, зкиріпа Іісіі: из’ м'нога мало чади приходитъ Рыл 26$ 22-23 2. оі лері с вин. друзья, близкие ргаіеіё, сігиііпа: прниоснмааго отъ в'Ьръиъіуъ не възимавктъ пиѵнніна чадь Супр 134, 1.— Ср. люднк, народъ, чадо ЧАДЬЦб, -а с (5) техѵіоѵ дитя; сын, сынок сіііё; зуп, зупек • перен.: чадьцл еште мало съ вами есмь И 13, 33 Зогр Мар Ас Сав; чадьцл моа • еда кто васъ отължчи са отъ лювьве христосовы Супр 221, 1.— Ср. д’ктн, д’ктнціь, отрокъ, отрочл, сынъ, ЧАДО ЧАСТО нареч. (16) [чисто I Супр (1)] лохѵа, оѵѵЕ%а>е, 8іт|ѴЕха>е, тц оѵѵе%еі<?і часто сазіо: по чьто оученнцн юановн постатъ са часто Л 5, 33 Зогр Мар; того ради и чисто (/ вм. часто) а въздражактъ Супр 372, 11-12; видиши ли коль часто се поминактъ Супр 375, 6; да твръдо вждетъ оученна слово • часто оучеиикмъ прннмъ са • сего д*кла часто мъікмъ словесъ, Супр 406, 30 и 407, 1.— Супр 412, 25; 414, 13; 421, 7; 441, 27; 516, 16; 553, 3; 556, 1 и 23; 569, 28; Рыл 5ба 22.— Ср. присно ЧАСТЪ, -ъіи прил. (5) 1. ооѵехпс частый, часто повторяюіцийся сазіу, Ьо)пу: тако лі скоро завъі • чАстое сученье Клоц 4а 27; дьнь аче дьнь • иа въісотж растетъ частыимъ теченикмъ оправьданна Супр 548, 11 2. баснЗс, <тѵѵЕ%ііе густой, частый Ьизіу: ц*ксаръ оу алъ... вид’Ь м’ксто н*ккако... л’ксъ частъ вь неи • и трьннк з’кло люто и кжпнннк Супр 193, 14.— Супр 94, 21; 543, 28.— Ср. непр’кстаньнъ, непр*кстаіАН ЧАСТЬ, -и ж (45) 1. рёро^; (на части ЦЕріибс) часть, доля сазі, <1Г1: они же дашд емоу ръікъі печенъ, часть Л 24, 42 Мар Ас (0 Зогр); приіАША рнзъі его і сътворншА четъірн части • комоуждо воіноу ЧАСТЬ И 19, 23 Зогр Мар; о(ть)че даждь мн • достоінжіж часть • ім'кнь'к Л 15, 12 Зогр Мар Ас Сав; видимъ, же и остатъчьнжвк часть дьни Супр 435, 299 часть тела сазі ѣёіа: аште оуво т'Ьло твое св'ктъло вждетъ • не імъ, части етеръ, тьмънъ, • вждетъ св'ктъло в’се Л 11, 36 Зогр Мар □ по части а) хата цёро<; подробно росігоЬпё: нихъже ністъ н(ы)н,Ь г(лаго)лат'і по части Евр 9, 5 Ен б) греч. нет по частям, постепенно розіирпё: начА мазати кго • ОТЪ ПАТОу начьнъ • ПО ЧАСТИ • ДОЖИ і до главъ, Супр 563, 1 2. рсрі<;, цёро^, шес Ш хХтіеое судьба, участь, доля, удел йсазі, йсіёі, озисі: часть его съ ѵпокрнты [ты] положитъ Мт 24, 51 Зогр Мар Ас Сав; аште не оумънж теве • ие імдшн части съ множ И 13, 8 Зогр Мар Ас Сав; чььсть мо'Ь еси г(оспод), Пс 118, 57 Син.— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Евх Супр Рыл Зогр-лл.— Ср. жр'квии, судъ часть Пс 95, 7 Син; Супр 94, 21; Зогр-лл 1а 20 см. чьсть ЧАСТЫГЬ, -ыи прил. (1) це(мх6<; не- полный, несовершенный пейріпу; песіоко- паіу: да отъстжпитъ отъ васъ... пр’ізоръство • дръзновение • лювы частьидд Евх 916 17 ш ШАРОПНСАТеЛЬ, -ла м (1) ^соурафое тот, кто пишет красками, живописец таііг: ако и довльства повраньскаа • многаш’ди во словописателе • и шаропнсателе начрьтаіжт’ овн словомъ оукрашаіжште * а син на дъскы чрътавкште Супр 83, 9.— Ср. шаръчии ШАРЪ, -а м (2) хрйца краска Ьагѵа: акоже во шаръчнА на кднон дьст’Ь • и образы чрътавктъ и истинж пишжтъ шаромъ Супр 418, 2; и како зижджтъ са • така оу ста... кынмн шары кокіж вештнвк Супр 381. 30 ШАРЪЧИИ, -иіа л, (1) ^соурафос тот, кто пишет красками, живописец таііг: акоже во шаръчнА на кднон дьстк * и окразы чрътаіжтъ и истинж пишжтъ шаромъ Супр 418, 1.— Ср. шарописатель шепътанне Евх 916 18 см. шьпътаник шествнк Л 13, 22 Ас; Евх 18а 24 см. шьствнк ШбСТОКРИЛАТЪ, -ыи прил. (1) ё^аятё- рі:уо<; шестикрылый (о серафимах) зезіі- кгісііу (о .чегаііпесіг): мъиогоочитии херовимн • и шестокрнлатаа серафнмь Евх 4а 17-18.— Ср. шестокрнльнъ ШбСТОКРИЛАТЬЦЬ, -а м (1) ЁВаятёроуо^ тот, кто имеет шесть крыльев (о серафи- мах) зезіікгісПу (о .чегаііпес/г): гы сжшта тысжштдми • имы аггелъ и архангелъ • властнн владычьствнн • господьствнн силъ и престолъ • шестокрнлатьць многоочитыихъ • невесъскыхъ чиновъ проводаштаа Супр 463, 18-19 ШбСТОКРИЛЬНЪ, -ыи прил. в знач. сущ. (2) ёі,алтёдѵуос, шестикрылый (о серафи- мах) зезіікгісііу (о .чегаілпесіі): высте прежде шестокрнльнынхъ вогоу слоуз’Ь Супр 458, 6.— Супр 458, 15.— Ср. шестокрилатъ, шес- токрилатьць 789
шес шьв ШвСТЪ, -ъін числит. порядк. (38) ёхтос шестой зезіу: сотъ шестыіл же годины • тъмд кыс(тъ) по всей земли • до девжтыіА годииъі Мт 27, 45 Зогр Мар Ас (5а Сав); въ шестый мѣслцъ посълднъ выстъ гдѵринлъ къ дѣвнцн Супр 245, 4.— Зогр Мар Ас Супр.— Ср. § ШвСТЪ, -и числит. колич. (34) ё^, (шесть иа деслте ёххаібеха, шесть деслтъ ё^йхоѵта, шесть сътъ ё^ахбаіоі) шесть зезі: шесть дьиъ естъ • въ нжже достостъ дѣлдтн Л 13, 14 Зогр Мар, шесть дьиіи Ас (Ё ! дьині Сав); шесть воинъ ппѵнна иошддхж стрьмоглдвь Супр 137, 16-17; окрѣтошл с(ва)тддго савнна съ ниѣмн шестніж крдтнд Супр 145, 30-146, 1; се дъва... сджштд... въ вьсь отъстоіаштжіж • стадиі шесть деслтъ отъ с(ероусд)л(н)лсд Л 24, 13 Зогр Мар Ас; шесть иа деслте лѣтъ сътворнхъ въ дидгиостьствѣ Супр 227, 11; иже въ поустынн шесть сътъ тысжштъ прѣкръмивын Супр 290, 14.— Зогр Мар Ас Сав Супр.— Ср. е, з ШИБАТИ, -діж, -акши несов. (1) цастті^еіѵ бить, бичевать, хлестать ЬісоѵаС, шгзкаі: и ндржгдвъше сл кмоу и оусмнгавъше сл словесемъ кго шнкддхж и хръзаиы Супр 192, 19.— Ср. вити, тети ШИШЕКЪ, -а м (1) рббоѵ роза гйхе: земыа оуко вь се врѣлсл весиънок * шипъкъ н іа и ииъ цвѣтъ раститъ Супр 495, 16 ШИПЪЧАНЪ прил. (1) тйѵ рошѵ (!) с колючками, с шипами ігпіѣу: повелѣ ша принести жьзлнк шнпьчдно не оцѣштеио • на мжченнк с(ва)тоую ішны и варауисна Супр 258, 15-16 ШИРОКЪ, -ыи прил., сравн. ст. ширни (11) лкатѵс, еѵрѵусорос широкий, простор- ный зігоку, зігу: вьнндѣте жзъкымн враты • *кко пространа врата • і широкъ пжть * въводан въ пагоукж Мт 7,13 Зогр Мар Ас; пронде тѣснынмі двьрьмн • на широкъ н великъ свѣтъ Супр 142, 3 • перен.: вьсждѣ акы сльньце сшактъ • сьделѣшл земн моштн правьднвааго • ширни іавн сл вьсед тварн Супр 508, 27; широка здповѣдь твоѣ зѣло Пс 118, 96 Син.— Супр 350, 16, 20 и 23; 351, 16; Рыл 6а (5 2 ШИРОТА, -ы ж (4) ллатое протяженность в ширину, ширина йіге: кѣахж (т. е. змикве) ко въ шнротж плти лдкътъ • а въ длъготж два деслти ти пати лакътъ Супр 230, 11; шнротоіж подрагъ мьнлште са законъ съхра- нлште Супр 339, 22-23 • лкатѵоцбс ширь, простор ргозіог, ргозСгапзСѵі: и кънстъ г(оспод)ь подылтель моі • и вьзве- д(е) міа иа шнротж Пс 17, 20 Син; і 790 Хождаауь въ широтѣ • ѣко заповѣдеі твоіхъ вьзіскахъ Пс 118, 45 Син шити см. шьвенъ ШИТА, шиіа ж (1) тра%т|Хос шея зі)е, кгк: а твоіж шиіж крддвніж отъсѣкнетъ Супр 237, 2.— Ср. выа ШЛѣЛЛЪ, -а м (3) греч. нет шлем ргПЬа: і шлѣмъ с(ъ)п(асе)иью прнььтн • с мечь д(оу)ховъиы Евх 94а 9 (Еф 6, 17); Евх 97а 5; 99а 10 Ш Т - СМ. ЦІ шоу И прил. (22) [шоу- Ас (2), шж- Мар (3), ши- Зогр (3) Мар (6) Ас (5) Сав (2) Евх (1)]: о ш оу іж, о шоуіжіж в знач. нареч. ёі; еѵсо- ѵѵцотѵ, ё§ арютерйѵ слева, по левую сторо- ну ро Іеѵісі, па Іеѵё зігапё: тъгда распдшд съ ннмь два раз косинка • единого о десижіж • с единого о шкіжіж Мт 27, 38 Зогр, о шжіжж Мар (о лѣвжіж Сав); Мк 15, 27 Зогр Мар Ас (о лѣвжіж Сав); о шкіжіж Л 23, 33 Мар, о шкіж Ас (о лѣвжіж Зогр); о шжіжж Евх 50а 23; а еже сѣсти о десижіж мене и о шкіжж • нѣсть мьнѣ датн • иъ нмъже есть оуготоваио Мк 10, 40 Мар, о шкіж Ас (о лѣвжіж Зогр Сав).— Зогр Мар Ас Сав Евх.— Ср. лѣвъ ШОуИЦА, -а ж (4) п арютера левая рука Іеѵісе, Іеѵа гика: текѣ же творжштк ми- лостыйіж • да не чкетъ шкіцд твоѣ • чьто тво- рнтъ десница твоѣ Мт 6, 3 Зогр Мар Ас Сав ШОуЛЛЪ, -а м (12) [шоум- Супр (2), шк- Зогр (2) Мар (2) Ас (1) Сав (1) Син (4)] Т)хос шум зитёпі: тжга ььзыкомъ • отъ иечааиьѣ • шкма морьскааго • с възмжште- иьѣ Л 21, 25 Зогр Мар Ас Сав; въ гласѣ радоваиьѣ... шкма празъиоуіжціаго Пс 41, 5 Син; съмжтішіа сіа кездьны мъножъство шкма водъ Пс 76, 18 Син; и се напрасно шоумъ и громъ сь иекесе Супр 6, 15 • перен. молва, слухи хѵёзі. роѵёзі: с нсхождааше шкмъ о немь • въ всѣко мѣсто страны Л 4, 37 Зогр Мар.— Пс 9, 8; 64, 8 Син; Супр 210, 24.— Ср. говоръ, млъва ШОуАЛЬПЪ, -ын прил. (1) хехраілаХцхах; шумный Ыиспу, перен. хмельной, пьяный родпарііу: і въста ѣко съпьы г(оспод)ь • і ѣко сіленъ шкменъ отъ віна Пс 77, 65 Син шъствнк Л 13, 22 Сав; Супр 118, 22; 399, 8 см. шьствнк шъстнк Супр 527, 23 см. шьстнк ШЬВбНЪ, -ын прич.-прил. (3) 1. (не шьвенъ аррасрое) шитый зііу: воіин же егдд проплшл с(соу)сд * прніАША ризы его... I Хитонъ • кѣ же хнтоиъ иешьвенъ • с съ връхоу сстъкдиъ вьсь И 19, 23 Зогр Мар 2. (злдтомь шьвенъ хргюбладтох;) вышитый ѵузіѵапу: кын оуспѣхъ повѣждъ мн чьстьнддго
К> шьд каменніа сего • н златомъ шьвенынхъ ризъ Супр 447, 9 ш ь д-, ш ь л- см. нтн ШЫГЬТАНИіе, -ніа с (1) фійноюрбе шепот зероі; перен. нашептывание, клевета, оговор ротіоиѵаш: репътанне • шепътанне • съТАЖанне... і дроугаа в’сѣ плодънаа зъловѣ Евх 916 18.— Ср. ръпътаиик, ръпътъ ШЬПЪТАТИ, шьпъціж, шьпъціешн или -пътаіж, -пътакшн несов. на кого (1) шептать зерѣаі; перен. нашепты- вать, клеветать, оговаривать рошіоиѵаѣ: въкоупѣ на міа шьпътадуж всн врааі моі Пс 40, 8 Син.— Ср. ръпътатн ШЬСТВИІС, -ни с (ІО) [шест- Ас (1) Евх (1), шъст- Сав (1) Супр (2)] лореіа, ёлі(3аотс; (шьствнк пжтьнок 686^) путе- шествие, странствование сезѣа, риѣоѵапГ: мол(итва) на шходаціаіа на пжть... мол(нтва) Ё томоужде шествью Евх 18а 24; шьствне творж въ і(ероуса)л(и)мъ Л 13, 22 Зогр Ас Сав (шьстье Мар); троудъна ма сжтъ (! вм. сжшта) отъ шъствии пжтьнааго Супр 118, 22; море своа вльнъі съпрАтаА на шъствик владыцѣ готовьише са Супр 399, 8 • перен.: на мжче- ннкы прѣидемъ • доврѣ нсповѣдаіжште шьст- внк нрава Супр 55, 20. — Супр 60, 3-4; 326, 28; 527, 23.— Ср. пжть, пжтьшьствнк, пжть- оутросни, стжпаннк, шьстнк ШЬСТВОВАТН, -воуіж, -воукши несов. (2) греч. нет идти, следовать пазіебоѵаі: даждн емоу шьствоватн вьслѣдь теве Евх 34а 2; отвръзе очи овѣма • г подавъ іма пжть шьствоватн вьслѣдь теве Евх 336 17 ШЬСТИШ, -ни с (2) [шъст- Супр (1)] пореіа путь, путешествие сезіа, рпіоѵапІ: шьстье творА въ ероусалнмъ Л 13, 22 Мар (шьствне Зогр Ас Сав).— Супр 527, 23.— Ср. пжть, пжтьшьствнк, пжтьоутросни, стжпаннк, шьствнк ш ю- см. шоу- ШАТАНИШ, -ни с (2) сррѵаура перен. возмущение, беснование гигіѵозі, Ьёзпёпі: къде людье г шатлиьѢ • г тржтъ неправе- дьнъін Клоц 126 16 (гнѣванин Супр 448, 13-14); ваше шатлньк лютѣ ико рлздроушн са Супр 467, 11.— Ср. възмжціеиик, говоръ, млъва, ръпътъ, съмАтеннк ШАТАТИ СА, -таіж са, -такшн са несов. (2) сррѵаооеіѵ шуметь, бушевать, возму- щаться, бесноваться хипѣ, Ьёзпіѣ; Ьоигіѣ зе: въскжіж шіатлшіа сіа езъіці (!) Пс 2, 1 Син, шатлш(а с)а Ен 206 16-17 (разгнѣвашА са Супр 243, 17; величашл са Супр 102, 26- 27).— Ср. говорнтн, млъвнтн, ръпътатн шжн Мт 20, 23 Мар; Мт 25, 41 Мар; Мт 27, 38 Мар см. шоун юно ѣ ѣ (в начале слова встречается преиму- щественно в глаголических рукописях) см. и ѣ в н[в и]е Л 5, 13 Мар см. авнк ѣ в- см. ав- ѣвнавнафаръ (!) Мк 2, 26 Зогр см. авнатаръ ѣ г н ь ц ь Клоц 7а 4 и 5 см. агньць ѣзъ Мк 11, 29 Мар см. азъ ѣ к о в ъ Зогр см. никовъ ѣ к ъі Зогр см. акы ѣ с оу р ъ 77с 82, 9 Син см. асоуръ ѣ ці е Мар Син см. аціе ю ю (не ю) Зогр Мар Сав Супр см. оу2 ю Супр 523, 25 см. ЮГОВЪ прил. (1) той ѵбтоѵ южного ветра род. ргпіЪо ѵёіги род. : то топлок вьзвѣиннк югово Супр 349, 13.— Ср. южьскъ ЮГЪ, -л м (11) ѵбтод 1. юг ]іЬ: н приджтъ отъ въстокъ н западъ и сѣвера н юга Л 13, 29 Мар Ас Сав (0 Зогр) 2. южный ветер _)І2ПІ ѵіѣг: г егда югъ доушетъ • г(лаго)лете варъ вждетъ • г Бываетъ Л 12, 55 Зогр Мар; възвратн г(оспод)ь плѣненне наше ѣко потокъ югомь Пс 125, 4 Син; акы водотѣчд вь югъ Супр 349, 5; вьстанн сѣвере и приди юже • провѣн градъ мн Супр 349, 15.— Пс 77, 26 Син; Супр 349, 6 и 10 ю д а (часто после и: и-юда) Зогр Мар Супр см. нюда ю д е-, ю д ѣ- см. нюде- ю ж е см. оуже ЮЖЬСКЪ, -ыи прил. (3) той ѵбтои южный )І2ПІ, рЬп род.: ц(ѣса)рнца южьскаа въстаиетъ на сждъ съ родомь снмь Мт 12, 42 Зогр (0 Мар).— Л 11, 31 Зогр Мар.— Ср. юговъ ЮНИЦА, -а ж (2) бацаХіс молодая корова, телка )а1оѵісе, шіасіа кгаѵа: аште во крьвь юньча н козьли • и пепелъ юница кропимъ Супр 483, 21, юнц.. (!) Евр 9, 13 Ен ЮНОСТЬ, -и ж (26) ѵебтце, ахрті юность, молодость шіабозі, іпіасіі: вьсѣ си съхраннуъ отъ юности моеіА Мт 19, 20 Мар Ас Сав (0 Зогр); Мк 10, 20 Зогр Мар; Л 18, 21 Зогр Мар Ас Сав; грѣуъ юності мое іа і иевѣзества моего ие помѣни Пс 24, 7 Син; Евх 746 20-21 и 62а 25-26; жеиж юиосп твоеіА • да ие оставнші Клоц 26 15 (Мал 791
юно 2, 15); ліжжн вь самомъ цвѣтѣ юности Супр 97, 7.— Зогр Мар Ас Сав Син Евх Клоц Супр ЮНОТА, -ъі м (2) ѵесотерое, 6 еѵ ахцч ѵебтртод юноша шіасіік: юноша н дѣвы н СТАрЪЦИ • СЪ ЮНОТАМИ • ДА \ВАЛАТЪ ІМА г(осподь)ие Евх 88а 6 (Пс 148, 12); нѣ ЛИ ЮНОТЪ ВЪ ВАСЪ Н КЛАГОГОлѢнеНЪ... ДА пойдемъ... въі же варіте азъ же акы старъ вьслѣдоуіж Супр 30, 24. — Ср. юноша ЮНФТЬНЪ, -ын прил. (1) ѵеаѵіхбе юношеский іпіасіу, шіабізіѵу: на в’сѣх(ъ) М'ЬсТ'ЬхЪ тржсъ И ГЛАДЪ И с’мрътн РАЗЛИЧЕНЫ по зелілн • (ю)нот’нѣ д(оу)шн ест(ъ) могжцін съдръжлтн свое г(лаго)ліж жнтье посрѣдѣ съклазнъ Рыл 4аа 20-21 ЮНОША, -а м (32) ѵеаѵіахос, ѵеаѵіае, ѵесотерое юноша іпіасіік, )іпосЬ: единъ етеръ юноша по немь іде Мк 14, 51 Зогр Мар; юноша азъ есмь і оуннчьженъ 77с 118, 141 Син; юношіа іхъ поѣстъ огнь • і дѣвъ-і-мъ не посѣтованы къішіа Пс 77, 63 Син; оучнтель... ПОМЫСЛИВЪ ІАКО НН ОТЪ ТАКОВААГО д(оу)хОВЬ- НААГО ЮНОША * ОКЫ ОТЪ ОуЧенНКА ПОДОБААТЪ слоуж’кж приимдтн Супр 548, 14-15; СЪвѢіІГГА- ваіж тн юноше пожръти Супр 253, 22-23.— Зогр Мар Ас Сав Син Евх Супр.— Ср. ЮНОТА ЮНЪ, юнын прил., сравн. ст. юнѣй (18) ѵёое, ѵесотерос, ѵеа^соѵ, ахца^соѵ юный тіабу: егдд кѣ юнъ • поѣсаше са самъ И 21, 18 Зогр Ас Сав (0 Мар); рече юнѣн ею от(ь)цю Л 15, 12 Мар (мьнні Зогр); Г годѣ нждетъ б(ог)оіс паче тельца юна 77с 68, 32 Син; юнъ въі’хъ ібо състарѣхъ сіа Пс 36, 25 Син; о чемь ісправитъ юно’Г пжть своі 77с 118, 9 Син; стари н юнни • прнпадакмъ тн гровоу Супр 513, 1; веселие юности не двнже са вь немъ ннколнже * и ліАтеж’ грѣховъныихъ страстни • дѣнствоуіжштнга прнсно въ юнынхъ Супр 544, 29.— Зогр Мар Ас Сав Син Супр юньць, -а м (10) таѵрое молодой бык шіасіу Ьук: юньцн мои н оупнтѣнаа нсколена и вьсѣ готова • прндѣте на вракъ Мт 22, 4 Мар Ас, Евх 106а 18 (0 Зогр); шкідж міа телъці мноаі • юнъці тоучъні одръжашіА міа Пс 21, 13 Син; юньць гнѣва нспльнь вывъ н іс Хлѣва нскочнвъ Супр 566, 2-3.— Супр 565, 14 и 24; 566, 7,8 и 12 ЮНЬЧЬ прил. (4) тйѵ табрсоѵ молодого быка род., бычий Ьусі: ѣмь міаса юньча 77с 49, 13 Син; аште во крьвь юньча и козьлга • н пепелъ юница кропимъ Супр 483, 21 (Евр 9, 13); прочин же вьсн отъ оужасеньга юньча на хлѣвнны горѣ вьзлѢзоша Супр 565, 30 — Супр 566, 10 ІАДЬ ю т р о1 с Мт 27, 1 Зогр Мар Сав; Пс 118, 148 Син см. оутро1 ю т р о2 нареч. Зогр (3) Мар (6) Син (9) см. оутро2 ю т р ь н ь Евх 49а 6 см. оутрьнь ютрънкватн 77с 126, 2 Син см. оутрьнквати ютрѣ Л 13, 33 Мар см. оутрѣ ІА В- СМ. АВ- ІА ДЖ СМ. ІАХАТН ІАД6НИШ, -иіа с (2) греч. нет еда дісііоі ѣкоже азъ колнжъдо сътворнхъ • і в’сѣ из лнуа • вь ѣденьи • і вь пнтьн Евх 72а 18-19; вжди въ докро крашъно ѣдениѣ мѣсто • соухоѣдець Евх 70а 25.— Ср. сънѣденнк, сънѣдь, ГАДЬ, ИТО ІАДОЁИТЪ, -ын прил., сравн. ст. гадовнтѣи (3) [ѣдов- Клоц (2)] греч. нет ядовитый )е<іоѵаѣу: і се ѣко вьсѣкого пламене пла- меннѣе • і ѣдовнтоу оуѣденью ѣдовнтѣе да отъкѣжімъ Клоц 16 27 и 28; того радма попнрааше страсти гадъныа и гадовнтыл Супр 556, 16 ІАДРА, -ъ с мн. (7) [въ нѣдр- Син (3) Супр (1)] хбкяое, оі хбХлоі 1. объятия пагосі: егоже і прилтъ... ѣко въ ржцѣ своі • въ своѣ ѣдра Клоц 14а 35, іадра Супр 452, 18 • пазуха хапасігі: въскжіж възвра- штаеші ржкж твоіж • і десніцж твоіж отъ срѣды ѣдръ твоіуъ до коньца 77с 73, 11 Син 2. лоно Ійпо: посъланъ выстъ гаѵриилъ • вьзвѢштаа сжштааго вь нѣдрѣуъ отъчиуъ Супр 244, 26 • перен. нутро пііго: и молитва моѣ вь нѣдра моѣ възвратнтъ сіа Пс 34, 13 Син.— Пс 78, 12; 88, 51 Син.— Ср. лоно ІАДРО, -а с (2) іахіоѵ, іотос мачта зіёхеп, БІохаг: твок іадро кетъ нспрьва • въ породѣ о дрѣвѣсн прѣслоушаннга Супр 400, 12; нмѣ енн коракь іддро Супр 400, 29 ІАДЪ, -а м (5) ібе яд )еб: аште ти речетъ почто злъчъ и оцьтъ испилъ • рьци кмХ да мы сьмрьтоносьнъ гадъ змнннъ нзклюкмъ Супр 484, 10 • перен.: не кжді... нікътоже ѣда імы • вь еръдьці съкръвена Клоц 8а 9, гадъ Супр 420, 11-12,—Супр 420, 30; 421, 12 ІАДЬ, -и ж (14) троері), Ррйца, ёаОатѵ (!); (на кдьнон иди оцобіаітое) еда, пища рсііо, рокпп: вѣ же юань окльченъ власы велькжждн... і ѣдь • акрндн і медъ днвиі Мк 1, 6 Зогр Мар Сав (ѣдън Ас); Мт 3, 4 Ас Сав (0 Зогр Мар); і‘ дашіа въ Ѣдъ моіж злъчь 77с 68, 22 Син; Супр 478, 19; съгрѣшнхъ... лнуоіж ѣдніж Евх 68а 18; многы 792
ІАКО ІАДЬ дьнн везъ іадн прѣвываста Супр 547, 24', н подъ кдннѣмъ кровомк ВЪіуЪ • н на кд’нон иди Супр 394, 2.— Супр 154, 6; 478, 19; 537, 25; 547, 26; 558, 6,— Ср. врашьно, кръма2, крълілга, крълілкннк, пиціа, сънѣденнк, сънѣдь, гаденни, гато ІДДЬЦЛ, -а м (4) срауос обжора ]еб!ік: се ч(ловѣ)къ ѣдьца і пнвьца Мт 11, 19 Зогр Мар; се ч( ловѣ) къ ѣдьца • і вннопнвьца Л 7, 34 Зогр Мар аже Мк 1, 1 Сав см. гакоже ІАЗВЛ, -ъі ж (35) яХтууп, цсоХсоф, тйяос, троица, сотеАр: (газвж прнььтн траицаті^е- аОаі) ранение, порез гапа, рогапёпі: прнстжпь обаза газвы его Л 10, 34 Сав (строупы Зогр Мар Ас); къ волѣзні Ѣзвъ моіуъ пріложішіА 77с 68, 27 Син; не стыждж са тѣлесьнынмн своими газвамн Супр 503, 12 • перен.'. аште імаші чъто на врага • іждені гнѣвъ • ісцѣлі ѣзвж Клоц 86 20; Супр 421, 27 • страдание иѣгрепі: вѣровааше но • гако вьса страсти н вса іазвъі тѣлесьнъіА • отъ сотонъі сълоучаіжтъ са Супр 556, 10 • беда, напасть гапа, роЬгота: нзкывъше отъ нашъдъшаа нмъ вогомь поуштенъіА іазвъі Супр 531,5 • рубец, шрам ]ігѵа: аште не виждж на ржкоу его ѣзвы гвозденнъііА... нн вълож(ж) пръ ста моего въ ѣзвж гвозднннжіж • не нмж вѣры И 20, 25 Мар (2) Ас (2) Охр (2) (0 Зогр) ♦ газвж възложнтн, вънестн, навести тт)ѵ лХтуутуѵ ёяітіОесгОаі, ёяауегѵ ранить, поранить рогапіѣ, ггапіі;: ч(ловѣ)къ етеръ... въ разкоіннкы въпаде • іже і съвлъкъше і • і ѣзвы възложьше отндоша Л 10, 30 Зогр Мар Ас Сав • перен. повредить иёкобіѣ: і сеіж кровыж не възможе въскочіті • і ѣзвж навесті Клоц 66 37; газвж вьнестн Супр 417, 18-19.— Зогр Мар Ас Сав Охр Син Евх Клоц Супр.— Ср. рана, строупъ; газвж възложнтн ср. газвнтн ІДЗвИНЛ, -ъі ж (8) срсоХебе нора, дупло пота, сіоирё: лиси ѣзвнны імжтъ і п’тнца нек(е)с(ьс)кыіА гнѣзда Мт 8, 20 Зогр Мар Ас, газвннъі Сав; ѣзкнны Л 9, 58 Зогр Мар Ас, газвннъі Сав.— Ср. ложе ІАЗВИТИ, гажвліж или газвліж, газвншн сов. (2) тітрсбахеіѵ ранить, поранить хгапіі, рогапіѣ: въсхватнвъ съ земьж камъік’ • връже... н толмн н газвн Супр 558, 1; видномъ кго н сваток рекро • газвьшее са насъ ради Супр 499, 28.— Ср. газва (газвж възложнтн, вънестн, навести), газвьнъ (газвьнъ въітн) ІА36ЛІЛТИ, -гаіж, -гакшн несов. (1) якрааеіѵ ранить ггапоѵаі: чловѣкъ но вѣаше а не ногъ газвѣкмын Супр 436, 12 ІАКО ІЙ. ІАЗВЬНЪ, -ъін прил. (9) 1. трапцатіас, ёкапѵ6ц.еѵое (!); (газвьнъ къітн тітрсоахе- аОаі, трапцатйеайаі, якрааеайаі) раненый гапёпу: н нн кдінъ отъ насъ не бы газвьнъ Супр 72, 30; тъгда львъ акы раноіж газвьнъ отъвѣже отъ наю Супр 297, 6 • перен. убитый, сраженный, павший (в бою) гетгеіу па ггапёпі, расііу (ѵ Ьор): ѣко ѣзвьні съпешт(е)і (!) въ грокѣхъ Пс 87. 6 Син 2. той яаОоѵе раны род. гапу род.: винами газвънынмн врѣдъ цѣлАШте Супр 430, 16- 17.— Пс 88, 11 Син; Супр 436, 19, 23, 26 и 28 ІАКО нареч., союз, частица (>4000) [ако Зогр (3) Ас (3) Супр (14)] I. нареч. 1. вопр. (в восклицательных предложениях и косвенных вопросах) сое, ясое как ]ак: чада • ѣко не оудовь естъ оупъваіжштнімъ на вогать- ство • въ ц(ѣса)р(ь)с(тв)не в(о)жне вьннтн Мк 10, 24 Зогр (како Мар); г(оспод)і нашь • ѣко чюдьно імьл твое по вьсеіземлі * ѣковьзіатъсіавьллѣпота (!)твоѣ прѣвыше н(еке)съ 77с 8, 2 Син; оваче вѣете клнко васъ нскоуснсте знліж « гако ТАжекъ кстъ овразъ тоа мжкы Супр 89, 112. относит. сое, соаяер, соаеі, хайсое, хайаяер, хаОа, біхтуѵ; (гако въ зрьцалѣ ёабятрсое; гако оуво- гомъ хлапомъ браяетобойксое; гако скотъ хтт|ѵс6бт)е): гако, гако се, гако н при срав- нении (членов предложения или целых предложений) как ]ако: іже аште не прніметъ ц(ѣса)р(ь)с(тв)ьѣ в(о)жнѣ • ѣко отрочА • не іматъ вьннтн вь не Мк 10, 15 Зогр Мар; процвьтетъ отъ града ѣко трѣва земьнаѣ 77с 71, 16 Син; прнвндѣннемь са авлѣьь • ѣко се мжжескъ полъ • ілн женескъ Евх 54а 6; не сжтъ от(ъ) вьсего мира • ѣко н азь от(ъ) вьсего мира нѣсмь И 17, 14 Ас (ѣкоже Мар, гакоже н Сав, 0 Зогр) • в срав- нении как, как будто, вроде ]ако, ]акоЬу: і сътворь Ѣко бнчь отъ връвні И 2, 15 Зогр Ас (нет Мар); н вънс(тъ) ѣко мрътвъ Мк 9, 26 Ас Мар Сав, ѣко і Зогр • вводит придаточное предложение образа действия как ]ак: прндж пакы народи къ немоу • і ѣко імѣ окычан • пакы оучааше іа Мк 10, 1 Зогр Мар; с(ы)нъ сы ѣко мьннмъ кѣ • іосифовъ Л 3, 23 Зогр Мар • гако, гако н присоединяет приложение, по смыслу близкое сравнительному обороту как, в качестве, будучи, тв. без предлога ]ако, Іакогіо: кѣ же зракъ его • ѣко млънн • с одѣнне его вѣло ѣко снѣгъ Мт 28, 3 Зогр Мар Ас, гако... гако Сав; Т азъ оунічьженъ і не разоумѣхъ • ѣко скотъ выхъ оу теве 77с 72, 22 Син; пепелъ ѣко хлѣвъ ѣсъ Пс 101, Ю Син; сътворн ліа • ѣко еднного отъ наімьннкъ твоіхъ Л 15, 21 Зогр Ас Сав 793
ІАКО ІАКО (нет Мар); 'кко пророка імѣхж і Мт 14, 5 Зогр Мар; вндѣхомъ славж его • славж 'кко іночлдаего отъ о(ть)ца И 1, 14 Зогр Ас (0 Мар) • гако... тако (и), гако... н, гако... та ко же (к), гако (се)... такожде (же н), гако... сице н ак;... хаі, хаОах; хаі, Фаяер... обтах;, оѵта»е, бѵ трбяоѵ... обтах;, Фаеі... обтсое, хаОалер... обтсо хаі как... так (и) )ак... іак (і, іакё): ѣко во в'к юнд вь чрѣвѣ кнтовѣ... тдко кждетъ с(ы)нъ ч(ловѣчь)скы въ ср(ъ)д(ь)цн зелілА Мт 12, 40 Зогр Мар; кко възлккі МА о(ть)ць • И ДЗЬ възь[въз]лк>кіхъ ВЪІ И 15, 9 Ас 95аа 26 (ѣкоже... і Зогр Мар, Ас 146а 29, Сав); гако се при ц(ѣса)рн Хракьрѣ... страхъ прнстрашънъ ндпадактъ • на непокѣднмдаго владыкъі врата(! вм. врага) • такожде же н въ адъское оно днвъно[о] Х(рнсто)сово прншъствнк Супр 464, 24; гако крашьно пльтьнок... паче продлъжнтъ неджгъ... сице н о таннынхъ доуховънынхъ кетъ Супр 421, 13 ('ккоже і... тако і Клоц 86 3) 3. гако, гако н при обозначении приблизительнаго количества Фд, Фаеі приблизительно, около азі, коіет с род.: прѣвыстъ же мдрнѣ съ неіж • ѣко три м(Ѣ)с(а)ца Л 1, 56 Зогр Ас, гако Сав, кко н Мар; в'к же внтаннѣ близъ і(ероусд)- л(н)мд • ѣко ді стадні И 11, 18 Зогр МарАс Сав; 'кджцінхъ же в'к мжжъ • ѣко пать тысжціь Мт 14, 21 Мар Ас (нет Зогр Сав) II. союз 1. гако, гако н изъяснительный оті, бтілер, Фе что ге: не мните 'кко прндъ разоритъ закона Мт 5, 17 Зогр Ас (0 Мар); да оу вѣете 'кко власть іматъ с(ы)нъ ч(ловѣчь)скы нд земн • отъпоуштдтн грѣуы Мт 9, 6 Зогр Мар Ас Сав; о семь не рддоуіте са • ѣко в'кен вамъ повнноуіжтъ са 71 10, 20 Зогр Мар Сав (2), ѣко и Ас (2); глаголете въі сдмн гако ліждрн ксмъ Супр 265, 29; показаіжште • гако и отъ того сжтъ начАТькъ прнАлн дѣлоу Супр 376, 23; не вѣете лн гако огню неоугдедкмоу быти Супр 107, 18 • вводит прямую речь, на русск. и чешск. не переводится: г(лдго)лааше во • 'кко дште прнкоенж са понѣ ризѣ его • с(ъ)п(дс)ена вждж Мк 5, 28 Зогр Мар Ас Сав Унд; прндошА отъ др’хнсѵндгогд г(лдго)ліжште • 'кко дъшти твоѣ оумрѣтъ Мк 5, 35 Зогр Мар; г(лаго)ліж же вамъ • ѣко нлнѣ иже прнде Мт 17, 12 Мар (0 Зогр); онъ же рече емоу ѣко врдтръ твои приде Л 15, 27 Мар (...рече емоу • Братъ... Зогр Ас Сав); да рдзоум'кіжтъ рече гако ты ліа поустн • то како нмамъ разоумѣтн рече гако ты ліа поустн Супр 309, 29 и 310, 1; не рѣхъ ли тн гако останн са бладнн тѣхъ Супр 156, 25 • вводит цитату (из Библии и т. п.): да къннгы съкжджтъ са • ѣко ѣды съ мноіж хлѣвъ • вьздвнгнетъ на ма патж своіж И 13, 18 Зогр (нет Мар); нѣсте лн чьлн ннколнже • ѣко нз оустъ ліладь- нечь и съсжштнхъ съвръшнлъ есн хвллл Мт 21, 16 Мар Сав Зогр-пал (0 Зогр); послоухоуктъ мн ліждростн слово глаголетъ гако богъ съмрьтн не сътвори Супр 389, 6 • не гако не то, чтобы пе, ге Ьу: не ѣко о(ть)ца видѣлъ естъ къто И 6, 46 Зогр Мар 2. пояснительный (после вопросительнаго предл.) бті что ге: къто сь естъ ѣко вѣтрн • і море послоушаіжтъ его Мт 8, 27 Зогр Мар; г(оспод)н (чь)то быстъ • ѣко намъ ХОшт(е)шн са ѣвнтн • а не вьсемоу мироу И 14, 22 Зогр Мар Ас Сав; чъто естъ чл(овѣ)къ ѣко помъніші и 77с 8, 5 Син □ чьто гако, чьто се гако ті бті почему, зачем ргос: чьто ѣко іекашета мене Л 2, 49 Зогр Мар Ас Сав; что ѣко съ грѣшъннкы ѣстъ и пьетъ Мк 2, 16 Мар Ас, что се гако Сав (только чьто Зогр) 3. причинный (часто с пояснительным оттенком) бті, бібті, хаі уар потому что, так как, ибо ргоіоге, )егіо, )е1іког, пеЬоі’: радоунте са і веселите са • ѣко мъздд ваша многа есть на невесехъ Мт 5, 12 Зогр Ас Сав (0 Мар); іже бо дште напоитъ вы • чашж воды • въ іма Ѣко крьстнѣнн есте Мк 9, 41 Зогр Мар Ас; велнчнтъ д(оу)ша моѣ г(оспод)ѣ... ѣко прнзьрѣ на съмѣренье рдкы своеіА Л 1, 48 Зогр Мар Ас Сав; дрьзаіте • гако дзъ повѣднхъ миръ И 16, 33 Сав (во Ас, нет Зогр Мар); ѣко видѣвъ ліа вѣровд И 20, 29 Зогр Мар Ас Охр, гако лн ліа видѣ Супр 506, 3 • сего рддн... гако, того ради... гако біа тобто... бті потому... что ргоіо... ге: сего ради вы не послоушдете • ѣко нѣсте отъ к(ог)а И 8, 47 Зогр Мар Ас; того рддн бо и жроднвы а наречетъ • гако... хоуждъшааго ради вьсе погоукншА Супр 372, 1 4. временной а>С, бтаѵ, ёѵ тф с инф:, цета то с инф. когда ксіуг: і быстъ Ѣко възлеже съ ннма • прнемъ хлѣкъ кл(д)г(о- сло)вн Л 24, 30 Мар Ас Охр (0 Зогр); да ако кыстъ посрѣдѣ рѣкъі • пакы въекрнча Супр 154, 18 9 с уступительным оттенком (единственный случай) аѵ если (бы) и, если даже і ксіуг, і ксіуЬу: зане иикътоже прѣдъ тобоіж чистъ кждетъ • ѣко единъ день живъ кждетъ • ток’мо ты двлен са нд земн Евх 656 219 гако... и (се), гако... тогда Фе--- хаі (ібоѵ) когда.... тогда ксіуг... іеЬбу, ксіуг... іи: ѣко грАды прнклнжі са къ домоу • і слыша пѣнкѣ і лнкы Л 15, 25 Зогр, ѣко... прнклнжн са къ домоу * слыша Мар Сав, ако Ас; і ѣко отмѣритъ са емоу 794
ІАКО ІАКО ІА скло... тогда да вьзьмет(ъ) мол(нтвж) іѵт(ъ) поп(а) Евх 386 1; н гако оуставнкъша са въстаста съ пъванннмъ * и внд’кста н'ккого въ к-кла^ъ рнза\ъ поср'кд'к оклака скдАшта Супр 211, 13 □ гако тъчнвк греч. нет только что, как только [акшііе: н АКО ТЪЧЪІЖ ВЬННДе скдъШОу КНАЗОу • пр'ккръстн са Супр 166, 10 5. целевой ояшд (аѵ), іѵа, соате с инф., ярое то с инф.: гако д а чтобы аЬу: съвѣтъ створншд фарнсеі НА |(СОу)СА • гако ДА ОКЛЬСТДТЪ I словомъ Мт 22, 15 Сав (да Мар Ас, 0 Зогр); да ІСПЛЪНІАТЪ СІА оустд МО'к ПОуВАЛЪІ • 'ккО ДА въсповк славж твоіж Пс 70, 8 Син; съподовн н неосжжден’но прнілтн • страшънъіхъ твоихъ і весъмрътънъіхъ таннъ... кко да нзвавленъ вждетъ • отьселк в’сего нечиста • въкоушенн'к н д'к'кнн'к Евх 22а 19; мыслыж въ адъ ид'кмъ • гако да видимъ • како тоу... дръжитъ • дръжАШтааго ллжчнтельство Супр 462, 12 9 с инф. чтобы аЬу: съвѣтъ сътворншА • всн ар’хнерен... 'кко оувнтн і Мт 27, 1 Зогр Мар, Ас 92а(1 4, 'кко да оувижтъ и Ас 1066$ 26-27, Сав (2); (сътво)рн оуво хл'^к'ь сь • драгое тѣло х(рнстос)л твоего... 'кко въітн прнемлнкціннмъ вь в(ъ)д(ро)сть д(оу)шн Служ За 18 6. следственный соате с инф., а>5 с инф., бяоѵ (!): га к о, га к о и так что ѣакге: сър'ктосте н дъва вксъна... люта З'кло • 'кко не можааше ннк’тоже • мннжтн пжтемь тЧмь Мт 8, 28 Зогр Мар Ас Сав; влъны же вълнваахж са въ ладніж • 'кко оуже погрАзнжтн х’т’ѣлше Мк 4, 37 Зогр Мар; оужаеж са всн • 'кко і сътазаахж . са къ сев'к Мк 1, 27 Зогр (только и Мар) • с инф. так что ѣакге: авие • съвьрашл са мноэі * 'кко кь томоу не въм'кціаті са нн прі двьрехъ Мк 2, 2 Ас, 'кко... не въм'кштаахж са Зогр Мар Сав; вънс(тъ) 'кко мрътвъ • 'кко н многомъ г(лдго)лдті 'кко оумьр'ктъ Мк 9, 26 Ас, 'кко... г(лаго)лаахж Зогр Мар (н Сав); нсконъчаіжтъ сіа гр'кшьніці отъ земльл • и везаконніці • 'кко не выті нмъ Пс 103, 35 Син • тако... гако, снце... гако, тольмн... гако обтеое... соате, обтео... бті, тоаобтоѵ... бті так... что, настолько... что Іак... ге, паіоіік... ге (аг): тако во б(ос)ъ вьзлюбн мира • 'кко с(ъі)на своего нночАдааго дастъ И 3, 16 Мар Ас (2) Сав (0 Зогр); снце в'к ііѵенфь воголювьць... іако н льстимъ и видимъ • егоупт-кнъінеА гнжшааше са Супр 365, 17; толмн не може пр'кдатн иго нюда • гако н не внд'каше тоу сжшта нгоже Хотѣаше пр'кдатн Супр 412, 14 (тольмн... і Клоц 5а 5) ІП. частица усилительная (при нареч. ав'к, лит”к и, в виде исключения, при прил. прочьннн) яаѵтсое, бті совсем, полностью гсеіа, йріпё: ц'кмъ же даны вжджтъ • свАТнтелъі іав'к гако Супр 246, 12; ваше шатаньи лют-к гако раздроушн са Супр 467, 11-12; и нзволеннемь н'кконуъ прочьнлА гако похоулгатн Зогр-лл 26 11.— Зогр Мар Ас Сав Охр Унд Боян Зогр-пал Ен Син Служ Киев Евх Клоц Супр Хил Рыл Зогр -лл.— Ср. акы, окы, гакоже га к о в- см. нгаков- ІАК0Ж6 нареч., союз, частица (>500) [акоже Супр (1)] I- нареч. і. вопр. (в косвенных вопросах) сод, бясое как )ак: гакоже в'каше по нстни'к • нспов'кда нмъ Супр 524, 1 2. относит. шд, соаеі, соаяер, иаОсос, и аба, иаОаяер, бяоібѵ те, оіоѵ, оіоѵеі: гакоже, гакоже н, гакоже се при срав- нении (членов предложения или целых пред- ложении) как [ако: довьлетъ оученнкоу да вждетъ ккоже і оучнтель его • і равоу ккоже і г(оспод)ьнъ его Мт 10, 25 Зогр ('ккоже... 'кко Мар, 'кко... 'ккоже Ас); не лихо г(лаго)л,кте • 'ккоже і іазъічьннцн Мт 6, 7 Зогр Мар ('кко н Ас Сав); аште кто въ мн'к не прквж- детъ • ізвръжетъ са въиъ • 'ккоже розга И 15, 6 Зогр Мар Ас, Сав 276 8 (н гако Сав 1026 15); да прнлтн вждемъ • гакоже жрьтва жива Супр 91, 23; нсоушн монхъ везаконнк нсточьннкъ • гакоже нсоушн подрагомъ крьвоточАштнн р'ккы Супр 392, 17 • при обозначении (определенного) сходства как будто [акоЬу: 'ккоже чешюіл отъвръглъ есн • отъ очью его Евх 346 2 (Деян 9, 18); рекошА же воннн * мы гакоже нзмрьлн вкуомъ сьномъ • онъ же вьд'к Супр 79, 15-16; да гакоже се пркдъ лицемъ прннесъше дканнга нхъ • подвнгнкмъ са на подражанни довлган- шніхъ Супр 83, 17 • вводит придаточное предложение образа действия как [ак: въставъ же носіфь отъ сьна • сьтворі ккоже повелк емоу ан(ъ)к(е)лъ Мт 1, 24 Ас Сав (0 Зогр Мар); мнозн начаша • чинити пов'кеть • о ізв'кетънъіхъ въ насъ вештехъ • ккоже пр'кдашл намъ • въівъшеі іеконн самовндьцн Л 1,2 Зогр Мар Ас; нзнде же паче гакоже правый пжть велитъ еѵаггелнл Супр 547, 4; пжтемь мнноуж н епкшл гакоже к подоба Супр 380, 26 9 в вводных пред- ложениях, по характеру близких предложе- ниям образа действия как [ак: аште за съмрьтънааго ц(кса)ра воржште са одолк- ва’хомъ • гакоже н ты послоушьствоукшн • колнко паче за весъмрьтьнааго цкеара под- визавши те са • пов'кднмъ Супр 69, 27; пакы имамъ гакоже ркхъ жнзнь вкчьнжіж Супр 153, 19; нъ велмн тр'кв'к искати... вида смоковьнааго отъ многынуъ съказано(! вм. съказана) • іако- же мьн'к са мьннтъ • нъ не по Тстннк Супр 795
ІАКО ІАКО 345, 14; вьсе же гакоже рештн забывъ... КЪ БЛЖДЬПЖІЖ ПОГЫБ'клЬ ВЪПЛДОХЪ Супр 525, 29 • присоединяет предложение, по значе- нию близкое к сравнительному обороту (отмечено в единичных случаях) как, в качестве, будучи )ак, іакогіо: пръвок пр'кдъ- ложж къ словесн отьца Тіѵана ллльчалнвааго... гакоже н л'кты н жнтнкмъ св'ктъломъ • нн'кхъ выкхъ стар'кнша сжшта Супр 278, 13; нн... под оплатъ... ономоу пакы сътрьп'ктн оть него гакоже отъ оучнтелга слоужьвж прнимати Супр 548, 16 • гакоже (н)... тако, гакоже... н, гакоже... тако н, гакоже... снце н, гакоже н... то н, тако... гакоже (н), такожде (н)... гакоже (н), тольма... гакоже, снце... гакоже, такъ... гакоже сбаяер... оѵтсо(с), сбс... оѵтсо(с), сбаяер... сбааѵтсос, хаОсос... оѵтсос, хаОаяер... оѵтсо(с), хаОФс... хаі, оѵтсос... а>с, оѵтсос... хаОсбе, оѵтсос... бѵ трбяоѵ, оіос... Фс как... так (и), так... как (и), такой... как )ак... іак (і), іак... )ако (і), іакоѵу... )ако: 'ккоже ко о (ть) ць въскр'кшаетъ ллрътвънід н жівнтъ • тако н с(ы)нъ ььже хоціетъ жівіті (! вм. -тъ) И 5, 21 Ас ('кко Зогр Мар); 'ккоже розга не можетъ плода творнтн о сек'к... тако н вы И 15, 4 Мар, 'ккоже ко Ас Сав ('кко Зогр); 'ккоже посъла лсд отъцъ н азъ сълж вы И 20, 21 Мар Охр Ас (0 Зогр); 'ккоже въ тъм'к тако творітъ ны ході(ті) Клоц 46 17; гакоже ко чръвь срьдьце джкоу гады оувдж- дактъ • снце н зависть срьдце... оувдждактъ Супр 399, 25; гакоже н ‘ііѵна поклонн сд... то н азъ паче поклонж сд Супр 261, 24; так (о) коньчаиітъ • ккож(е) н в’сег’да Евх 66а 20; н'кстъ ко ннч’тоже тако к(ог)оу любо • гакоже кже окьшта’го ради оусігкха жнтн Супр 379, 2; кын ко гвозднн снце остръ гакоже завнст’... срьдьце прокодетъ Супр 399, 15; н кждешн въ того такъ • гакоже н онъ Супр 381, 21 • гакоже... толнц'кмь басряер... тоаоѵтоѵ чем... тем сіт... ІІт: гакоже велико паденьи • толнц'кмъ вдште потомь кго кыстъ нсправькньк Супр 521, 1 II. союз 1. изъяснительный (очень редко) бті, бтіяер что іе: 'ккоже въстаіжтъ мрътвнн • н моснн съказа Л 20, 37 Мар ('кко Зогр); в'кддтъ ко... гакоже въ град'к нн смокы кждетъ • нн джкъ Супр 301, 11; та вса вндд оучнтель • н оув'кд'квъ гакоже вьсь д(оу)ховьнъ кетъ Супр 548, 10 2. гакоже, гакоже н причинный (часто с пояснительным оттенком) бті, хаОФс, ёяеібіі, хайаяер потому что, так как, ибо ргоіоге, )егіо, іеіікрг, пеЬоі’: люкнте врагън вашд... да кждете с(ы)н(о)ве о(ть)ца вашего... 'ккоже н слънце свое сн'кетъ на 796 зьлънід • н на Благънід Мт 5, 45 Ас ('кко Зогр Мар Сав); хвалимъ тд г(оспод)і к(о)же нашъ • ккоже тек'к еднномоу животъ кесъ- мрътенъ естъ Евх 58а 9; живымъ і ллрътвымъ еждітель 'квл'кетъ сд • 'ккоже естъ поставілъ день • вь иьже хоштетъ еждітн к(ог)ъ вьсеі земі правъдоіж Клоц 11а 3 (Деян 17, 31) 3. временной (очень редко) бтаѵ, Фс когда ксіуг: ккоже ведомн кждете • не пьц'кте сд како • лн чьто нматн г(лаго)латі Мт 10, 19 Ас (егдаже Зогр Мар); гакоже отр'кшншд вр'ктнште • нскочнвъ с(вд)тын ста простъ Супр 112, 7 4. и/елевой (с изъявительным накл.— единственный случай) іѵа чтобы аЬу: не тако не правьд’нъ владыка... гакоже тек'к своіж пльть оув'кроуктъ Супр 512, 10 • гакоже да (единственный случай) Фс чтобы аЬу: на кд’но тъчыж зьр'кахж на свок пронырьство • гакоже ткмь да одел'кіжтъ Супр 444, 8-9 • с инф. (часто также в изъяснительных конструкциях, по значению близких обстоятельству цели) сбате с инф., (то) с инф., еіс то с инф., ёѵ тф с дат. чтобы аЬу: 'ккоже выти намъ • тоуждемъ гр'кха... г(оспод)ю помолн(мъ сд) Евх 606 7; посъла по вьсемоу ц'ксарьствоу свокмоу • гакоже вьед нарнцаіжштдд нлід Хрнсостово • прнвл'кштн на скврънногаденнк Супр 174, 16; оумьнын зракъ • длъгынмъ трыгкннкмъ очнштад • гакоже отъкръвеномъ лицемъ славж господьнж вндоватн Супр 289, 3 5. следственный (с изъявительным накл.— очень редко) Фс с инф., шатг с инф., еіс то с инф. так что іакге: съвра сд на м'кето то ллжжн н жены... гакоже не Б'каше вьм'кетнтн сд народоу Супр 109, 2-3 • гакоже, гакоже н с инф.'. ккахж бо мнозн молдште сд о нею къ вогоу • гакоже н многомъ отъ поганъ покагатн сд Супр 6, 5; кніжште кго жен'кахж • гакоже кръвн кго земыж полнгатн Супр 17, 21; жзы оклеждштд на немъ • акы оутварь многоц'кн’нж нмы... радовааше сд • гакоже чоуднтн сд елннъекынмъ фило- софомъ Супр 105, 20 • тако... гакоже, толнко... гакоже, толнкъ... гакоже, тольма... гакоже тоаоѵтоѵ... сбате, тоаоѵтос... сбате, оѵтсос;... Фс так... что, настолько... что іак... ге, паіоіік... аг: тако кмоу житнк богъ почьте • гакоже н по съллрьтн кго славьн'кнша сътвори Супр 43, 9; толнко бо Б'каше вьзлюбькнын и славънын градъ • гакоже въторън слов'к'кше отъ ц'кеарк града Супр 56, 17; толнко же кмоу Б'каше пооуврьзеннк • гакоже сльзнтн кмоу з'кло Супр 285, 16-17; въскжіж лід господи тольлеа пр'кзьр'к • гакоже лід пр'кльстнтн Супр 287, 9 III. частица усилительная (единствен-
ІАКЪ ш;л ІА ный случай при нареч. овѣ) (лвѣ гакоже еѵбт|Хоѵ) совсем, полностью гсеіа, йріпё: да аште оуко не вы въсталъ гакѣ • гакоже акы прѣльштени сни... отъкръглн са кго быша Супр 441, 30.— Зогр Мар Ас Сав Охр Боян Зогр-пал Ен Син Евх Клоц Супр Хил Рыл Зогр-лл.— Ср. акы, окы, гако ІАКЪ, гака, гако (гако употр. также без- относительно к роду существительного) мест. (4) 1. относит. ос,, оіос какой, кото- рый )аку: і быша ризы его льшташта са кѣлы зѣло ’кко снѣгъ • ѣцѣхъ не може гнафен на земн тако оукѣлнтн Мк 9, 3 Мар (ѣцѣхъ же Зогр); вѣрьствоукмъ гако то сътворнши... нн разконннка оставн кытн гакъ кѣ • нн мытара отъврьже покаіжшта са Супр 507, 15 □ гако с оатіс, что сог: се ллжжл дъва съ нимь г(ллго)ліжшта • ’кко вѣете • мЧѵсн • і нлнѣ Л 9, 30 Зогр (ѣже Мар) 2. неопр. отібряоте какой-то пё)аку: и не просто • гако чесо лн ради прилагай лице Супр 370, 30.— Ср. га къ же ІАКЪЖб, гакаже, гакоже мест. (12) 1. отно- сит. оіо^, <і>5 (!) какой, который )аку: кждетъ ко тъгда скръкь велнѣ • ѣкаже не выла • сотъ начала всего мира • до селѣ Мт 24, 21 Зогр Мар Ас Боян, гака же Сав; н на то прндешн н сътворншн суета така гака же рѣхомъ Супр 380, 27 2. неопр. бабііяоте какой-то пё)аку, )аку«і: ѣцѣмъ же неджгомъ одръжнмъ кывоаше И 5, 4 Мар {нет Зогр Ас).— Мк 9, 3 Зогр; Киев 5а 2; 56 2; Супр 34, 6; 46, 24.— Ср. гакъ ІДЛІД, -ы ж (12) (ЗбОѵѵос, (ЗбОрое, каииос яма )аша: слѣпъ же слѣпьцл аште водитъ • ока въ ѣллж въпадета са Мт 15, 14 Зогр Мар; Л 6, 39 Зогр Мар; въпаде сіа вь Ѣллж іжже створн 77с 7, 16 Син; повелѣшА вльевн троупъ кго въврѣшти въ галѵк глжкокж Супр 269, 8.— Мт 12, 11 Зогр Мар; Пс 56, 7; ~93, 13 Син; Супр 368, 12; 460, 30.— Ср. прѣ ровъ, ровъ ІДЛІОЖв нареч. (42) 1. относит. оѵ, олоѵ куда каш: ѣможе азъ ідж • не можеши нынѣ по мьнѣ ітн И 13, 36 Зогр Мар Ас, гаможе Сав 2. гаможе, гаможе колнждо неопр. бяоѵ аѵ, бяоѵ ёаѵ куда... ни кашкоііѵ: оучнтелю ідж по текѣ • ѣможе колнждо ідешн Мт 8, 19 Зогр Мар Ас, гаможе Сав.— Зогр Мар Ас Сав.— Ср. комо ІАЛІЬИЪ, -ын прил. (1) тоѵ Хаииоѵ ямы род. )атоѵу, )ату род.', не поліанж котыгы растрьзоннга • нн гамьныл глжкнны Супр 367, 17 ганкѵра Супр 509, 17 см. анкѵра ІАРИТИ СА, гаріж са, гарншн са несов. на кого, чьто или без доп. (3) ОѵцоѵаОаі, бруі^еаОаі гневаться, сердиться гигіі, гІоЬіі зе: не имате моштн сътрьпѣтн гаростн гнѣва кмоу • на такыа ко напрасно гарнтъ са Супр 29, 19; аѵрнлиганъ же гарѣше са слыша то вьсе отъ нел Супр 13, 23; (иже) наг(ло гнѣваетъ са и)лн ѣрнтъ Рыл /(За 2.— Ср. гнѣвати са, гнѣвъ (въ гнѣвѣ кытн) ІАРФСТЬ, -н ж (50) ©ѴЦ05, орур ярость, гнев, злобность гіояі, гогЬогсепі, Ьпёѵ, 2ѴПѴО8І: і нсплъннша са ѣростн вьси на съньмнштн слышАШте Л 4, 28 Мар Зогр Ас; пролы на ніа гнѣвъ твоі • 1 ѣрость гнѣва твоего да іметъ іа 77с 68, 25 Син; прогнѣва сіа ѣрость твоѣ на овьціа пажіті твоеіА 77с 73, 1 Син; Ен 32а 1; иде на аравніж н на палестннъ съ многоіж гаростніж Супр 291, 28; зане прогнѣвахъ ѣрость твоіж Евх 79а 7; гарость ллжчнтелга аѵрнлнана Супр 6, 2.— Зогр Мар Ас Ен Син Евх Клоц Супр.— Ср. гнѣваннк, гнѣвъ, прогнѣваннк ІАРОу частица (3) еіОе о если бы!, если бы! кёх Ьу!: гароу да вы оврѣлъ лютѢнша н нечловѣчьнѣншА Супр 213, 2; гароу тоу грѣховь- нѣн зълокн прѣсталъ коньцъ Супр 386, 7; гароу н того да кыхъ не вѣдѣлъ Супр 410, 12 ТАРЪ, -ын прил. (6) аѵатт)ро5 жестокий, суровый Іѵгбу, кгиіу: вѣдѣаше ѣко ч(ловѣ)къ ѣръ есмь Л 19, 22 Зогр Мар Ас.— Л 19, 21 Зогр Мар Ас.— Ср. гнѣвьнъ ІАРЬЛѴЬ, -а м (3) ^ѵубѵ ярмо )Ьо; перен. ярмо, иго )агшо: съврьгошА гарьмъ кратьства сь секе Супр 364, 29; прѣкждѣте оуко нецѣсароукмн • ракотьнын гаръмъ вѣчьнын влачАште Супр 435, 26-27; подъ гаръмъ выіж подълагаа Супр 533, 21.— Ср. иго ІАРЬЛІЬНИКЪ, -а м (1) ѵяо^ѵуюѵ вьючное животное Тахпё хѵіге: н вьсѣдъ на осьла н жрѣкА с(ы)на гарьмьннка Мт 21, 5 Сав (ѣрьмьннча Мар Ас, 0 Зогр) ІЛРЬЛІЬИИЧЬ прил. (2) тоѵ ѵяо^ѵуіоѵ вьючного животнаго род. іагпёЬо гѵігеёе род.: се ц(ѣ)с(а)ръ твои грлдетъ тевѣ • кротокъ н вьсѣдъ на осьла • і жрѣкА с(ы)на ѣрьмьннча Мт 21, 5 Мар Ас (гарьмь- ннка Сав, 0 Зогр) ІАРѢ нареч. (1) ёц(ЗріОа><; неустанно ѵуігѵаіе: гарѣ н съ страхомъ • н съ вьсѣмъ говѣннимъ стоа вь пѣтнн по глаголаноуоумоу въ фалмѣхъ Супр 285, 11 ГАСЛИ, -нн ж мн. (24) сратѵт) ясли (кормуш- ка для скота) )е«1е (кгтеіес): кожьдо васъ въ сжботж • не отъ рѣшаетъ ли своего волоу • ли осъла отъ ѣслін • і ведъ нлплѣтъ Л 13, 15 Зогр Мар Ас; гаелні Сав; приклнжнвъ са къ юньцоу... ржкоіж поимъ • вьведе въ свон хлѣвъ къ гаслемъ Супр 566, 14.— Зогр Мар Ас Сав Клоц Супр 797
ІАСН ІАСНО нареч. (1) (гасно глаголати траѵо- коуеіѵ) ясно, отчетливо, чисто ]аепё, гге- іеіпё: то ли ие азъіцн нан^мь истинж гасно глаголжтъ Супр 336. 25.— Ср. чисгк, гасн'к ІАСНЪ, -ъіи прил. (3) (гасна р'кчь траѵбтре бтщатсоѵ) ясный, чистый, отчетливый ]аепу, гтеіеіпу: гаснж р'кчніж * нсаврьскынм’ азъікомъ отъв'кшта глаголА Супр 49, 1 ♦ на га с н *к бяб то аіОріоѵ, аіОрюс (!) под открытый небом па ѵоіпёт ргозѣгапзѣѵі, росі зігут пеЬет: тъгда оуво прісжжденн бъіша на гасн'к вьсж ношть стоити Супр 90, 1.— Супр 89, 9.— Ср. чистъ ІАСНѢ нареч., сравн. ст. гасн'кк (3) греч. нет ясно, отчетливо, чисто ]аепё, ггеіеіпё: онъ же рече оуко • нь ие чнстк нн гасн'к... н ізглагола то малъі гасн'кк Супр 562, 19 и 21.— Супр 562, 23.— Ср. чнст'к, іасно ІАСТИ, іамь, гаси несов./сов. (>300) ёоОіеіѵ, ёоОеіѵ, оѵѵеоОіегѵ, проХацРаѵеіѵ, трсоуеіѵ, ёитрсбуеіѵ, (ЗбоиеоОаі, (ЗіРрсоаиеіѵ, ёиРіРрФоиеіѵ, ёлітеХеіѵ (!); (жрьтвьно іасти, іастн скврьньна млса ціаросрауеіѵ; не гадъ ѵтщтіс) есть/съесть .(і'.чі/хпі.чі: възлакауъ ко са і дасте мн 'кстн Мт 25, 35 Зогр Мар Ас, іасти Сав, гасте (!) Супр 123, 20; ш(ть)цн нашн Ьша ман’на въ поустынн И 6, 31 Зогр, 'ксА Мар Ас; отъпоустнти іуъ не уоштж не 'кдъшь Мт 15, 32 Зогр Мар Ас Сав; еда 'кмь мьлса юнъча Пс 49, 13 Син; пепелъ 'кко хлгккъ 'ксъ Пс 101, 10 Син; чсо д'клма оуво тж истъ пасуж х(рнсто)с(ъ) Супр 416, 16; близъ вьсн вьл'кзе въ ннвж іасти хоташти Супр 218, 1; гакоже бо чръвь срьдьце джкоу гадъі оувАждактъ • сице и зависть срьдце им'кіжштааго іж • . к странъі гаджштн оувАждактъ Супр 399, 26 и 28.— Зогр Мар Ас Сав Боян Ен Син Евх Клоц Супр Хил.— Ср. из'кдати, сън'кдатн, сн'кстн ІАТО, -а с (1) оітіоѵ еда, пища )ісі1о, рокпп: два деслтн кетъ дннн • н4 въкоуенла ни гата нн пнтніа Супр 520, Ср. врашьно, кръма2, кръмлга, кръмлкннк, гадь ІАТЪХОуЛЬНИЦА, -а ж (2) греч. нет мона- стырская гостиница Ьоеріс, Ьозрііаі, біиіек (ѵ кіазіеге): юньць... оустрьмн са на вьнжтрьннГ дворъ н вьл'кзе въ гатъхоульннцж Супр 565, 21.— Супр 566, 4.— Ср. господа, гостиница, гостнньннца, ціоуждекръмьннца ІАХАТИ, гадж, гадешн и гахаіж, гахакшн несов. (8) ѵяауегѵ, ёяаѵауеіѵ, яХеіѵ, ёр/еаОаі ехать )еѣ: внждь 'куаі въ глжкннж Л 5, 4 Зогр (вьз'кдн Мар, въ'кді Ас); вьл'кзъше въ галніж (вм. ладніж) • 'кд'кауж на онъ полъ мор*к И 6, 17 Зогр Мар (ид'кауж Ас).— Мк 6, 33 Зогр; Л 8, 23 Зогр Мар; И 6, 21 Зогр Мар 798 гегд ІАЧв нареч. (1): дьнь гаче дьнь греч. нет день ото дня, день за днем сіеп со сіеп, сіеп ге сіпе: та вса вида оучнтель • и оув'кд'квъ гакоже вьсь д(оу)ховьнъ кетъ • и дьнь іаче дьнь • на въіеотж растетъ частыимъ теченнкмъ оправьданнга Супр 548, 10 гаште Супр 475, 22 см. аціе к мест. с вин. ед. см. н К5ГДА союз и нареч. (>500) [егода (!) Син (2), ег’да Евх Супр) I. союз бте, бтаѵ, ёѵ тф с инф., ёлеейц, еі лоте, Фс, ёлеібаѵ, цѵі- иа, блбте, блоѵ, лоб, ёпеі, аѵО’ соѵ 1. времен- ной когда ксіуг, аг: по чьто оученнцн твои... не омъіваіжтъ ко ржкъ свосуъ • егда хл'ккъ 'кдАтъ Мт 15, 2 Зогр Мар; егда оумъі ноз'к сх1*-" пакъі рече смъ И 13, 12 Зогр Мар Ас, кгда Сав; прежде даже не кждетъ • да егда кждетъ в'кете 'кко азъ есмь И 13, 19 Зогр Мар; г(ос- под)ь оуслъішнтъ ма ег’да възовж Евх 73а 12; мол(нтва) ег’да х0ТАЧіе виноградъ садити Евх 136 19; егда крані к'кшА нждаштаіа іуъ • ні псалмъ съм'кшА решті Клоц 76 5; Супр 419, 4-5 • кгда... н (се), кгда... тогда, кгда... то Фс;... иаі, отаѵ... хаі, бтаѵ... бте, бтаѵ... тбте когда... тогда ксіуг (аг)... ТеНсіу: егда пать хл1Ькъ пр'кломнхъ • вь пать ТЫСЖШТЬ • I КОЛНКО КОШЬ оукроухъ ВЬЗАСТе Мк 8, 19 Зогр Мар; егда къіс(тъ) • въ еднномь отъ градъ • с се мжжь... паде ннць • мола са емоу Л 5. 12 Зогр Мар; егда же вьзндж кратрігк его въ праздьннкъ • тогда і самъ вьзнде И 7, 10 Зогр Мар Ас; кгда сек'к докр'к оустронтъ • тъгда съ вееіж красотоіж да исходитъ Супр 497, 20 2. условный если, если и )е5кііхе, -1і, кбуЬу: сего раді не оукоімъ сіа егда съмж- ціаетъ сіа зелсл'к Пс 45, 3; Ен 266 6; егда пріносіші даръ твоі... оставі тоу даръ твоі Клоц 9а 16, Супр 422, 26 (аште Мт 5, 23 Зогр Мар) • кгда... тогда, кгда... то, кгда... тоу бтаѵ... тбте. отаѵ... еГлоте если... то іезіііге... рак: егда нравъ Благъ... страхъ божин прииметъ • тъгда вьсе... къ ок'кштанъінхъ клагынхъ прнАТИю подвнзактъ са Супр 252, 2; кгда хотлште съгр'кшакмъ • то клко проштеннк прннмемъ Супр 379, 18 II. нареч. относит. бте, бтаѵ, ёѵ оіе; когда ксіу: въ то же вр'кмА кг’да с(ва)тыа лежчаауж • к'каше стоудень велика Супр 76, 11.— Зогр Мар Ас Сав Охр Унд Боян Ен Син Евх Служ. Клоц Супр Хил Рыл Зогр-лл кгда Мт 13, 15 Зогр; Мк 4, 12 и 21 Зогр; И 4, 29 Ас; Пс 58, 12; 77, 20 Син см. еда
іегд кгда (!) Супр 471, 3 см. еѵга тегдджв союз и нареч. (11) I. союз те, таѵ, ёлеібц, ёѵ тф с инф. 1. временной когда ах, ксіуг: е г даже зауождааше слъньце • приношаауж къ немоу вса неджжьнъііА Мк 1, 32 Зогр (егда Мар); н егдаже нд'кше народи оупгктахж Г Л 8, 42 Сав (егда же без н Зогр Ас; только егда Мар) 2. условный если )е5І1іге: ег’даже х°Иіешн творити над(ъ) (нн)мь мол(нтвж) • погладн пръстомь очи его Евх 336 10 II. нареч. относит. таѵ когда ксіу: прнджтъ же дьние • егдаже отъиметъ са отъ ннхъ женихъ Мт 9, 15 Мар (0 Зогр); въ годннж онж... егдаже прндет(ъ) х(Рис~ тос)ъ іѵт(ъ)датн хота комоуждо по Д'йломъ его Рыл 2аа 34.— Л 7, 1 Зогр; Евх 53а 9; 996 23; Клоц 56 21; Супр 85, 4 и 5 кда Л 11, 11 Сав (123а 14); Супр (26) см. еда к д в а Супр (8) см. кдъва І6ДИИАК0 нареч. (1) греч. нет одновре- менно, вместе с тем, заодно хагоѵеп, зроіи, йкефё: цгг(ъ)некдь в’скх1* зълъіуъ и>т(ъ)връ- Э'ѣм’ са • и едннако моліж съвл'кц'йм’ са ветьхааго ч(лов,к)ка Рыл 2ба 32.— Ср. кдьнако іедиилче нареч. (5) ёті, ахццѵ еще )еві;ё: і(соу)с(ъ) же рече емоу • единаче лн и въі вез-д-разоулга есте Мт 15, 16 Мар (едъначе Зогр); единаче же емоу гл(аголіж)цно • се овлакь свѣтелъ осн'к іа Мт 17, 5 Ас (еште Мар, 0 Зогр); болан же едннач(е) поклонь стоитъ • і пак(ъі) поп(ъ) молитъ с(а) Евх 416 2; оужасе са • іако кдиначе живи сжтъ Супр 39, 24 25; кдниаче же стогаше еѵктнмонъ • при коумнрьннцн Супр 137, 22.— Ср. иначе, кдь- наче, кціе ЮДИИАЧЬИЪ, -ъін прил. (4) цоѵабіхоі;, цоѵахіхбс, тт)с цоѵаотріас; (кднначьнъін онразъ аамцаіс) монашеский тпіёзку: мо- л(нтва) над(ъ) хотаціиімь прнььти овразъ • еднначьнън Евх 806 21; іѵ съконьчати емоу • съмъіслъ еднначьнааго образа • вес порока и весъвлазна Евх 98а 22.— Евх 936 14-15; 99а 20.— Ср. иночьскъ, мънншьскъ, чрьно- рнзьскъ, чрьнорнзьчьскъ, чрьньчьскъ гедииоліждрьио нареч. (1) греч. нет единодушно іесіпошуйіпё: сѵ(ть)ца же н с(ъі)на • г д(оу)х* в’сн пр’Ьс(ва)тааго • еднноллждръно в'крънни • славословимъ Евх 86а 16.— Ср. ннодоушьно, съгласьно Т6ДИИФСЙЩІИІ6, -нга с (1) спец. дцооѵ- ОТО5 (!) единосуіцие, единосущность (о Трои- це) БОиросІБІаІпоБІ;: нстінънжіж и неразд’к- лгаклсжіж в'йрж • кднносжштнга трончънааго... в'крънъінмъ пр'йдашА Супр 189, 16,—Ср. коупьносжцінк іеди геДИИОСЖЦІЫГЬ, -ъін прил. (1) спец. бцооѵспод единосущный (о Троице) зоироб- йіаіпу: показавъі намъ проовраженне • с(ва)- ткн еднносжціьн'ки тронцн Евх 646 2-3.— Ср. коупьносъін, коупьносжціьнъ, съсжціьнъ, кднно- КСТЬСТВЬНЪ, КДЬНОСЖЦІЬНЪ ІбДИИООуЛІЬИЪ, -ъіи прил. (1) оцбсррсоѵ единодушный )ебпоту5Іпу: отъврьгж са та- нбьно крьстнганъскъі в'кръі нх’ • и кдннооуменъ ти кждж ц(,кса)роу Супр 65, 30.— Ср. равь- нодоушьнъ, кдьнодоушьнъ, кдьнооумьнъ ЮДИИОЧАДЪ, -ъіи прил. (33) цоѵоуеѵіі? единственный (о ребенке у родителей), единородный )ебпогогепу: прнзьрн на с(ъі)нъ моі • ’кко еднночАДъ мн естъ Л 9, 38 Зогр (иночадъ МарАс Сав); тако во в(ог)ъ вьзлюкн мира * гако с(ъі)на своего • еднночддаго далъ еси вь миръ И 3, 16 Сав Ас 127а 14 (иночадл- аго Мар, възлюкленааго Ас 86 18-20, 0 Зогр); слава еднночАдъі с(ъі)не Ен 32а 11; посълд- въі с(ъі)на своего единочлдааго Евх 41а 5,— Зогр Ас Сав Ен Евх Супр.— Ср. нночадъ, кдьнорожденъ, кдьночадъ ІбДИИОІбСТЬСТвЫГЬ, -ъін прил. (1) спец. греч. нет единосущный зоиросЬіаІпу: и>... поклан'йти са • і пѣти с(ва)тыіа ТрОИЦА • единоестествьнъііА Евх 61а 6.— Ср. коупь- носъін, коупьносжціьнъ, съсжціьнъ, кднно- СЖЦІЬНЪ Т6ДИНОІЖ нареч. (8) [кдннж (!) Супр (1)] ала^ один раз, единожды іебпои, іебепкгаі: въ пръвжж скнннж * въінж въуождахж нерен • слоужкъі съд'йважіре • въ вторжж же едннож л'кта • единъ архиереи Евр 9, 7 Ен; тако и сь глась едіноіж реченъ бъіс(тъ) Клоц 8а 25, кдннж (!) Супр 420, 22; едннож г(лаго)лд в(ог)ъ дъвое сі слъішахъ Пс 61, 12 Син.— Пс 88, 36 Син; Евх 70а 5; 70а 21; Клоц 8а 23.— Ср. кдьноіж ЮДИНЪ числит. и мест, (>1000) I. числит, колич. еіе один )ебеп: аште хоціешн да сътво- римъ съде три кровъі • тев'к единъ и мосеовн единъ • и нлнн единъ Мт 17,4 Мар (3), едінъ Ас (3) (0 Зогр); овомоу же дастъ пать та- ланътъ • овомоу же дъва • овомоу же единъ Мт 25, 15 Мар, едінъ Ас (а» Зогр Сав); кдннъ Супр 369, 18; можемъ во се створітн • аште хоштемъ • едін'ймь дьнемь Клоц 86 18; нам’ же пр'Ьдълежитъ не о кднномъ ляжченищк чоудити СА ни о дъвою Супр 82, 13-14 • один (из двух), один... другой [ебеп (ге Лѵои), )ебеп... бгиЬу: тъгда распАША съ ннлль два развоіннка • еднного о деснжіж • і еднного о шкіжіж Мт 27, 38 Зогр Мар Ас Сав □ кдннъ, кдинъіи на деслте колич. и порядк. ёѵбеха, ёѵбёхатое одиннадцать; одиннадцатый [ебепасі; )ебепас1у: послѣдь 799
іеди же кьзлежАШтемъ имъ • еднноуемоу нд десдте ѣкн сд Мк 16, 14 Мар (0 Зогр); едины же нд десдте оученнкъ ідоша къ гдлилеіж Мт 28, 16 Зогр Мар Ас (2) Сав; кь едннжіж же нд десдте годннж ншедъ • окрѣте дроугыіА стоіашта прлздъны Мт 20, 6 Мар Ас Сав (0 Зогр); Тсоусъ кьса прнкмьА • нже и къ кднноуоум (!) нд десдте члсоу прншъдъшннмъ • то жде ддкъ днндрнонъ Супр 437, 30; кдннд СЖБОТЪ СМ. СЖКОТА II. МвСТ. 615," (ПОДЪ кдннѣліь крокомь бцоросрюс) один, общий, тот же іебеп, зроіеспу, Іуі: блюсти • еднненне д(оу)хл • въ съжзъ мнрл • едино тѣло • и единъ д(оу)хъ Евх 1056 19-20 и 20; кдннж д(оу)шж нмжште • нъ рдздѣленА тѣлесд Супр 82, 16; подъ кдннѣмь кровомь къіуъ Супр 394, 1 шкднно с в знач. сущ. ёѵ одно, (единое) целое, то же ]есіпо, ]есіпа робзёаёа, іоіёг: дзъ і о(ть)ць едино есвѣ И 10, 30 Зогр Мар Ас □ къ кднно еіс, ёѵ воедино, в одно место доЬготасІу: нъ і дд чада к(о)жнѣ съкеретъ рдсточендд въ едино И 11, 52 Зогр Мар Ас; кдннѣмь г л а с о м ь см. глдсъ; кднноіж д оу ш е іж см. доушл; к д н и ѣ м ь оумомь см. оумъ 2. еіс отдельный ]ебпоі- Ііѵу: (кдннъ) по кднномоу (еіс) хаО’ еіс, каО’ еѵ, х«та цбѵас отдельно, по одному, Один за другим ]ебпо11іѵё, ]ебеп ро сігнЬёіп: сжтъ же і ннд многд • 'ѣже сткорн нс(оусъ) • 'ѣже дште по еднномоу с’пднд (! вм. п’сднд) БЫВАВЪ ТЪ • нн сдмомоу МНОІЖ (! вм. мьніж) • вьсемоу мироу въмѣстнти • пншемыхъ къннгъ И 21, 25 Зогр Сав, по едіномоу Ас (2), (0 Мар); слъішдвъше ісуождАуж • единъ по еднномоу • ндчьнъше отъ стлрьць И 8, 9 Зогр Мар □ кдннъ къжьдо еіс ёхаотос каждый каг- бу: посъла пр'ѣс<ВА)тын д(оу)хъ • нд с(ва)- тыа оученнкы • ідп(осто)лы • і сѣде на едн- номь комьждо ихъ Евх 62а 10-11 3. цбѵос, еіс, цоѵ- (первая часть сложных слов) единст- венный, (только) один ]ебіпу, роиЬу, (]еп) ]есіеп: докрѣе во тн естъ дд посыплетъ единъ оудъ твоіхъ • д не все тѣло твое въкръжено кждетъ въ ѣеонж Мт 5, 29 Зогр Мар; како вьннде въ домъ к(о)жін • і хл'ѣкы прѣдъло- жень'ѣ 'ѣстъ • і дастъ сжштімъ съ ннмь • іхъ- же не досто'ѣше ѣсти • тъкъмо іерѣомъ еди- номъ Л 6, 4 Зогр Мар Ас; кдннън клаже и мн- лосрьде Супр 21, 27 • при отрицании ника- кой, никто хабпу, пікбо: не можешн власа едн- НОГО Б'ѢлА • ЛН чрънд СЪТВОрНТН Мт 5, 36 Зогр Мар; нѣсть творьы БЛАГОСТЫНІА нѣсть до еді- ного Пс 13, 3 Син □ кдннд власть см. класть 4. кдннъ, тъ кдннъ роѵсотатос, хаО’ ёаѵтбѵ; (по кднномоу хат’ ібіаѵ) один (без других) зат: і нѣсмь единъ • ѣкоо(ть)ць съ м’ноіж естъ И 16, 32 Зогр Мар Ас Сав (2); іедь отнде пакы въ горж единъ И 6, 15 Зогр Ас, тъ единъ Мар; прнстжпншА къ немоу оучеинцн его еднномоу Мт 24, 3 Мар Ас (2) (нет Сав, 0 Зогр); копи! же въ печдлн бывъ о сьвѣтѣ ихъ • кдннъ оставь нд мѣстѣ Супр 38, 2 5. пс, еіс какой-то, кто-то, некто, некоторый ]акузі, пёкѣегу: женд едина нменемь маръта • приметъ і Л 10, 38 Мар Сав (етера Зогр Ас); притекъ единъ богатъ • і поклонн са емоу на колѣноу Мк 10, 17 Зогр Мар; къ істннж сжтъ едини отъ стоіаштннхъ съде нже не нмжтъ къкоуснтн съмрътн • доньдеже оузърлтъ ц(ѣ)с(д)р(ь)сткне к(о)жне Л 9, 27 Мар (етерн Зогр) □ и и к д и и ъ(ж е) см. нн- кдннъ(же).— Зогр Мар Ас Сав Охр Боян Зогр-пал Ен Син Служ Евх Клоц Супр Рыл.— Ср. д, днна, етеръ, ннъ, къто, кын, нѣкоторый, нѣкъто, нѣкын, ОНЪСНЦА, кдьнъ гединьство, -а с (1) греч. нет единство зеііпоѣа: едннъство б(о)ж(ь)ства • вь трехъ сжціе оупостдсехъ • несъмѣсъно прѣвжджціе Евх 86а 18.— Ср. кдннкннк кдннж Супр 420, 22 см. кднноіж гединівниіб, -нга с (3) брбѵоіа, ёѵдтрс единство, единение ]есіпо1а, «ѵогпояѣ: люко- кніж тъціАЦіе са блюсти • еднненне д(оу)хл • къ съжзъ мира • едино тѣло • и единъ д(оу)хт> Евх 1056 18-19; нам’ же прѣдълежнтъ... чоуднтн са... А сжтъ мжжь • гакоже кдннж д(оу)шж нмжште... въ «дномъ съдыханнн • н кднненнн вѣры • кдно же н трьпѣннк... показаша Супр 82, 18.— Супр 493, 19.— Ср. кднньстко гедЪВА нареч. и союз (16) [едькл Ас (1); кдва, едва Супр (10)] I. нареч. рбХіс, рбуіс с трудом, насилу, едва зоѣѵа, 81ёгі, 8 патакой, ѣёхсе: і се д(оу)хъ емлетъ і... і едъка оходнтъ отъ него съкроушліА і Л 9, 39 Зогр Мар Ас Сав; иикътоже ко таіа врѣдъ скон... іцѣлѣетъ • нъ прнлежъно нціа цѣлителѣ • едъва полоучнтъ ослабж крѣдоу скоемоу Евх 68а 10; лште ко прАкедънын к’де акнтъ са Супр 128, 8 II. кдъка же союз цбХіс бё едва, лишь только зоёѵаге: кд’ка же ста- ВНША ЛІАТеЖЬ • нже СА мнѣлуж ОКрАШТАІЖШТб СА • НАЧАША ГЛАГОЛАТИ Супр 30, 7', Кд’вА Ж6 кь севѣ вывъ ан^,ѵпатъ • повелѣ а вести вь темннцж Супр 111, 1.— Зогр Мар Ас Сав Евх Супр.— Ср. клѣ гедьндко нареч. (1) бцбсррауѵ (!) одно- временно, вместе, заодно гагоѵеп, зроіи, 81е]пё: съ нами ед’нако кждн Супр 60, 26-27.— Ср. КДННАКО ЮДЬНДЧв нареч. (15) [едънлче Зогр (1), еднлче Супр (1)] ёп; (нн кдьнлче оѵбёжо; нъ кдьнлче аКка, бё) еще ]еяѣё: едънлче лн 800
іедь іедь вы вездрлзоумл есте Мт 15, 16 Зогр (еднначе Мар); нъ кд’нлче съврьшеннга не имѣлуж Супр 30, 6; прокъ же нхъ кдндче не покорАште са • по днгаволовѣ силѣ Супр 35, 18; кдндче ды- ХАіжште огню прѣ дани бъіша Супр 94, 12; покорнсте лн са помѣ нынѣ • нлн нн едндче Супр 33,21 • по значению близко противительно- му союзу все-таки ргесе: дште и крлзн нмъ ксмъ... нъ чловѣцн кдидче овндж нендвндАште Супр 126, 28.— Супр 41, 9; 43, 12; 62, 6; 126, 28; 352, 7; 397, 8; 413, 24; 417, 9; 420, 6; 484, 28.— Ср. нндче, одъндче, кднндче, кціе К>ДЬНОГЛАСИК>, -нга с (1) аѵщрсоѵіа единодушие, согласие ]есіпотух1похІ. 8ои- Ыаз: покАждте н нынѣ кд’иоглдськ кдше Супр 69, 22 гедьнодоушьнъ, -ъіи прил. (1) 6щм|)ѵхо? единодушный, согласный іесіпотухіпу: и выхъ вьсѣмъ въ ржгъ • не нмъі кднодоушенъ слоугъ Супр 78, 29-30.— Ср. рдвьнодоушьнъ, кдннооумьнъ К>ДЬНОНАДвСАТЪ, -ъін числ. порядк. (1) ёѵбёхато? одиннадцатый )есіепасІу: по ис- тинѣ ВЪІСТЪ рАЗВОНННКЪ • КДНОНАДеСАТААГО часа дѣлатель Супр 427, 3.— Ср. кдннъ (кдннъ на деслте) ЙДЬНОРОЖДеНЪ, -ъін прил. (1) цоѵо- уеѵт]? единственный (о ребенке у родите- лей), единородный ]есіпогогепу: кже во сътво- ри кднорожденын съінъ вожми Супр 423, 13- 14.— Ср. ННОЧАДЪ, КДННОЧАДЪ, КДЬНОЧАДЪ гедьносжціьнъ, -ъіи прил. (3) спец. оцообаіо? единосущный (о Троице) зоиросі- 8Іаіпу: ты ве съмрьтн • акы кд’носжштьнъ отьцоу Супр 505, 6; покланіакмъ са тронци кд’носжштьнѣ н нердзлжчьнѣ Супр 59, 23.— Супр 342, 25.— Ср. коупьносын, коупьносж- ЦІЬНЪ, СЪСЖЦІЬНЪ, КДННОСЖЦІЬНЪ, кдниоксть- ствьнъ І€ДЬНООуМЬНЪ, -ын прил. (2) дцбфрюѵ единодушный (есіпотузіпу: покори ми са • и кд’нооуменъ мн вждн Супр 65, 11-12.— Супр 67, 16-17-—Ср. рдвьнодоушьнъ, кдннооумьнъ, кдьнодоушьнъ К>ДЬНОЧАДЪ, -ыи прил. (5) [едиочАд- Супр (1)] цоѵоуеѵті? единственный (о ребен- ке у родителей), единородный (есіпогогепу: нѣкокго ВО СТАрѢиШННЫ... нмжштоу с(ы)нъ еДНОЧАДЪ • ТОГО ОуМЪрЪША КЬмѢ ГрАДА погре- воша Супр 536, 2; кже кетъ кго кдночадыи с(ы)нъ Супр 10, 9-10.— Супр 109, 21; 163, 25-26; 455, 25.— Ср. ииочадъ, кднночадъ, кдьн врожденъ гедьногестьствыгь, -ын прил. (1) спец. оцоойаю? единосущный зоиросЫаіпу: вѣ- роуіжште... въ тронцж кднокстьствьнж и несъ- творенж Супр 486, 8-9.— Ср. коупьносын, коупьноежціьнъ, СЪСЖЦІЬНЪ, КДННОСЖЦІЬНЪ, кдн- НОКСТЬСТВЬНЪ, КДЬНОСЖЦІЬНЪ ІбДЬНОЫі нареч. (19) [кд’ноіж Супр (3), кдмоик Супр (15), кднж (!) Супр (1)] 1. апа|, хатацбѵа? один раз, однократно (есіпои, )есіепкгаІ: повѣдннкъ во кръстъ • кдноіж оуво подржженъ Супр 428, 1; влддыкы х(рнсто)са • не кд’ноіж и д’вашдн • нъ н трнш’дн кго отъ- връгъ са Супр 526, 26 2. аца вместе гагоѵеп: повелѣ едкелдроу свокмоу въ кдннъ дьнь • кдноіж привести ві маломоштн Супр 121, 9.— Супр.— Ср. кднноіж К>ДЫГЬ, -ын числит. и мест. (>100) [кд’н- Супр, кдн- Супр\ I. числит. колич. еі?, ётеро? (!), аллой? (!) один )есіеп: привлн- ЖАІЖШТОу СА кмоу КЪ цръкЬВИ • ІАКО ВЪ ДАЛА кдного пъпрнштд Супр 221, 26; разно быша Прн[с]носи ОТЪ КДНОА МНАСЬ • ОВЬ ПАТЬ ОВЪ десАть прннесостл Супр 376, 3; приведете мн кд’ного оть нихъ Супр 60, 12-13 • один (их двух), один... другой (есіеп (ге сіѵои), іесіеп... сігийу: дъкѣмл прѣдълежАштемд вештьмл... кдно нзволнте Супр 59, 15 □ кдьнъ на деслте ёѵбеха одиннадцать іесіепасі: кд’нѣмм во на десАте звѣздъ клднгахж са кмоу Супр 389, 24 II. мест. 1. еі?, оцо- один, общий, тот же )есіеп, зроіеспу, Іуг: въ кдномъ съдыханни • н кднненнн вѣры • кдно же н трьпѣннк кже протнвж лютынмъ Супр 82, 17-18; повелѣ а въ кд’нон темннцн здтворнтн Супр 60, 9 □ въ кдьно еі? ёѵ в одно место сіойгошасіу: дште въ кд’но сьверешн м Супр 95, /; к д ь н о іж доушкіж см. доуша; нд кдьнои иди см. гадь 2. еі? отдельный Іесіпоіііѵу: по кдьномоу аѵа ёѵа, ёѵа ёхаатоѵ по одному, отдельно ро (есіпот, іесіпоіііѵё: не по кд’номоу раздѣлена выв’ше прнкмыжштннмъ • нъ рАзмѣшенн вывъше въкоупѣ лнкоуіжтъ Супр 94, 25-26; кдьнъ къжьдо еі? ёхаато? каждый ()есіеп) кагсіу: повелѣ вести а въ своа • земьА н грады • кдного когождо нхъ Супр 111, 11 3. еі?, цбѵо? единственный, (только) один )есііпу, роийу, Оеп) )есіеп: вѣмъ заповѢдн в(о)жна • вь ннхъже велитъ ндмъ томоу кдномоу са клднгатн Супр 125, 18; мльчашти молнтвж ткоргааше • н ерьдцемь кднѣмь нсповѣданнк ткорАшти Супр 391, 19 □ к д ь нѣмь тъчніж в знач. нареч. еѵ хаі цбѵоѵ, вар. ёѵі хаі цбѵф только тем, только в одном рои/е Іак, роиге ѵ (есіпё ѵёсі: кднѣмъ тъчыж не подовьнъ вывъ ми>сеи>- вн Супр 277, 20 □ кдьна власть см. власть 4. цбѵо?, алло? (!) один (без других) заш: походАштоу кмоу ноштиіж кдномоу по срѣ- доудворнн Супр 282, 26; не довро кетъ выти чловѣкоу кд’номоу Супр 9, 2 (Быт 2, 18) 5. еі? 801
І€Жв некий, один пё)аку, ]е<іеп: дошьдъшоу же цѣсароу кдного града близъ доунава Супр 196, 9; въ кдннъ оуво отъ дьннн • въземъ с(ва)тын старць (!) сѢліа смок’ве кдноа Супр 300, 8 □ нн к д ь и ъ (же) см. ннкдннъ (же).— Супр.— Ср. кдннъ кже мест. с ед. (встречается в единич- ных случаях и в им. других родов и чисел) см. нже І€Же нареч. и союз (18) I. нареч. 1. образа действия біо (!) как )ак: прідъ во сжтъ отъ клатвы закон’ныіА ОТАТІ (р)одъ ч(ловѣчь)- скы • еже і Павелъ г(лаго)летъ Клоц 66 4; нн третыаго же дьне прѣвысте кже рече нмъ Супр 472, 19-20 □ кже н в знач. союза хаі как и )аког і: в(о)жествъное н с(вА)тое • і великое • і страшъное • еже • н трепетъ- ное * і невъздръжаное * нарнцанне * і прн- зыванне творнмъ Евх 566 7 2. причины іѵа ті почему ргос: онъ же рече к немоу • н кже въпраіиакшн нмене мокго Супр 122, 4 II. союз 1. причинный бібті, о’итте, 015 потому что ргоіоге, ге: сига же плакааста са н тжжааста о томь кже сътворнста зьло много Супр 211, 22; радоуіж са такожде • кже виждж отрокы про- стомъ азыколіь н дѣлесемь • пѣснь цѣсароу творАштА Супр 333, Г, онъ же дрлхлъ отиде • кже не пог’нѣва са на крадъшааго Супр 42, 10; о снуъ радоукмъ са • кже на чловѣкън въітн нспрьва Супр 37, 15 2. изъяснительный оті, ёѵ тф, вар. ёлі тф что ге: не се тъчыж нмѣахж • кже ветъуыж нмъ въспомннааше влагодѣаниіа • нъ н нно Большей • кже грлджш- та нмъ прѣжде казааше Супр 417, 21 и 23; I кѣпіА людье жиджште зауариіА • і чюждаауж са еже лѵкждааше въ цр(ъ)къве Л 1, 21 Зогр Мар Ас 3. временной Ф$, цета то с инф. когда ксіуг: тъгда во кже н вьза хлѣвъ нюда • тоу въскочн вь нь дніаволъ Супр 421, 2 (егда Клоц 8а 32); кже во н видѣ г(оспод)а посрѣдоу внсАшта... н всж тварь кже видѣ • сѣмо н онамо зывыжштж са Супр 426, 20 и 27 4. условный еі если )е8І1іге: кже пльтнис повѣж- денн высте • крѣпости» д(оу)шънжж повѣ- днте Супр 108, 21 □ кждн кже греч. нет если и зезѣііге і, і ксіуЬу: вждн кже не видѣлъ кси • то не слыша лн Супр 475, 5.— Ср. аціе, ако, кгда К536Р0, -а с и К>36РЪ. -а м (24) [вин. езеръ Зогр (1) Сав (1)] Х.іцѵт| озеро )егего: прѣі- дѣмъ на онъ полъ езера... съннде коурѣ ветръна въ езеръ Л 8, 22 и 23 Зогр, езера... езеро Мар, езерѣ... езеро Ас; і оустръмн са стадо по врѣгоу въ езеро Л 8, 33 Зогр Мар Ас, въ езеръ Сав; положілъ есі поустыніж въ езера Пс 106, 35 Син; кзеро же вѣ о немъже н градъ сътворенъ кыстъ Супр 90, 3; кстъ во ЮЛИ вь севастнТ езеро имы водж многж Супр 76, 10.— Зогр Мар Ас Сав Син Супр К>Л€НЬ, -е м (11) ёХасрое олень )е!еп: горы высокыіа еленемъ • каменъ прівѣжіціе заіАцемъ Пс 103, 18 Син; отъкждоу прндошА сна дивна козы н кленні авик же кдннъ отъ кле- ннк отвръзъ оуста своіа рече Супр 224, 3 и 3-4.— Пс 28, 9; 41, 2 Син; Супр 223, 7 и 27; 224, 12^ 18, 22 и 27 іелень прил. (2) той ёлйфои, ттіе ёХасрог олений )еіепі: н положі непороченъ пжтъ моі • съвръшаіА ноэѣ моі ѣко елені Пс 17, 34 Син; оужасеиъ же вывъ епнскоупъ • о чловѣчьстѣ гласѣ еленн Супр 224, 12 К>ЛН союз (4) еі если )езІ1іге: елі во рас- пінаемъ цѣсарюетъ • како кждетъ вѣнъчаемъ Клоц 11а 36-37; клн ко овъ протнвж женъскѴ прѣштенню не сътръпѣ • овъ же пржтивж вжзѣ Супр 442, 25.— Супр 379, 17; 442, 20.— Ср. аціе клн (е л н) Л 9, 10 Зогр см. клико НІА ИКО мест. и нареч. (>100) I. нескл. мест. [ели (!) Зогр (1)] ооос,, бе; (елико сила можетъ хата бёѵаціѵ) сколько, который, кто, что коіік, кіегу, ксіо, со: зане елико въ тьмѣ рѣете вь свѣтѣ оуслышнтъ са Л 12, 3 Мар Ас Боян (нет Зогр); нападаахж емь • х’’ ТАште прикосижти са емь * елико імѣахж раны Мк 3, 10 Зогр Мар; да испытаетъ заемода- вьцъ • вьсѣ еліко сжтъ его Пс 108, 11 Син; вьсѣ елико вьсуотѣ с(ъ)твори г(оспод)ь/7с 134, 6 Син; да чисто съвлюдешн ср(ъдь)це • отъ сквръненъ помышленен • дѣѣниѣ • елико сила можетъ Евх 92а 5-6; пріемлж прѣжде елико отъ к(ог)а власть пріемъше Клоц 16 35; дьнесь с(ъ)п(а)сенье вьсемоу мнроу * елико видимъ • і елико невндімъ Клоц 126 36 (2); клико сжтъ воннн подъ ц(ѣса)ремъ Супр 71, 10; іѵле влаженнн азыцн • клико ихъ с(ва)тын тъ гласъ нспоустншА Супр 86, 5 □ клико (а ці е) баое аѵ, бао$ ёаѵ, бітоф аѵ ті что(бы) ни сокоііѵ: елико аціе съвАжете на земн • вждетъ съвАзано на невесехъ Мт 18, 18 Мар Ас Сав (0 Зогр); елнко аште оуслышнтъ г(лаго)латн іматъ И 16, 13 Зогр Мар; елико просите отъ о (ть)ца • о имени моемь • дастъ са вамъ И 16, 23 Сав 276 7 (аште чесо Зогр Мар Ас (2) Сав 1066 12) II. нареч. баа>. бте (!) сколько, насколько коіік, о коіік, ос, сігп: тажъшаіа имѣти имаши ДЛЪГЪ!... елико и воль- шнн влагодѣтн наслаждавши са нынѣ влагыхъ Евх 91 а 21; ты дыавола попьра клнко хотѣ Супр 505, 24 □ к л н к о... толнцѣмь бсир... то- аобтер насколько... настолько сіт (ѵісе)... Ііт (ѵісе): клнко во велнкок въздръжаньк и жи- тик прѣжде овавн • толнцѣмь вел’ми и отъпаде Супр 520, 30.— Зогр Мар Ас Сав Боян Син 802
юли юст Клоц Супр Рыл.— Ср. нже, клнкоже, кльлы, кльмаже ЮЛИКФЖ6 мест. и нареч. (19) I. мест. нескл. ОООС,, ОС, сколько, который, кто, что коіік, кіегу, ксіо, со: тъ... вьспом'кнетъ вамъ вьс'к елнкоже рѣхъ елмъ И 14, 26 Мар (•ѣже Зогр Ас, еже Сав); сътворншА емоу елнкоже \о- тЪша Мк 9, 13 Зогр (елнко Мар); аціе к’то гн+- вает' сж на вратра своего • елнкоже денъ гн'Ьвъ дръжнтъ • толнко да поститъ са Евх 1046 13; моліж вън н(ъі)н'кчк врат(н)'й мо'Ь • елнко же васъ естъ воіаціь са в(ог)а Рыл 2аа 24 □ клнкоже аціе баос аѵ что (бы) ни сокоііѵ: клико же ми аште въложитъ вогъ • пов’Ьд'іі ти Супр 299, 19 II. нареч. баоѵ чем больше сіт ѵісе: елнкоже імъ тъ запр'йштааше • они паче із лиха пропов'йдаахж Мк 7, 36 Зогр Мар Ас Сав Боян □ клнкоже... толнко баоѵ... тооойтоѵ насколько... настолько сіт (ѵісе)... Ііт (ѵісе): не клнкоже ли она течааше къ немоу • толнко онъ оукланіааше са ка Супр 365,28; т о л и к о... клнкоже в знач. союза тооойтоѵ... баоѵ столько... чтобы іоіік... аЬу: съна же толнко прикмыаше * клнкоже тъчыж оума не погоувнтн • вессьннкмъ Супр 274, 25.— Зогр Мар Ас Сав Боян Евх Супр Рыл.— Ср. нже, клнко, кльма, кльмаже ІбЛИКЪ, -л, -о мест. (5) 6оо$; (клика сила кетъ хата бйѵаціѵ) который, какой (ио ко- личеству) кіегу, )аку, )ак ѵеііку: елнко кр'кмА съ совоіж імжтъ жениха • не імжтъ поститн са Мк 2, 19 Зогр Мар; прнмъішліаи оуво мжкы кликы хоштешн Супр 12, 22; и еликж мн подасн силж оум’нжіж н т"Ьле(сьн)жіж • троуждж са Рыл 7ба 1.— Клоц 9а 36 ІбЛЬ нареч. (1) (кль далече хаО’ баоѵ) на- сколько )ак, ]ак ѵеіісе: ель далече отъстоіатъ вьстоці отъ западъ • оудалілъ естъ отъ насъ везаконнь'к Пс 102, 12 Син іелькрлты или ЮЛЬКРЛТЪ (?) нареч. (2) [елъкр- Ен (2)] оаахіе сколько раз ко- Іікгаі: се творите елък(раты аці)е пнете... елъкрат(ъі)... 1 Кор 11, 25 и 26 Ен,—Ср. кратъ ІбЛЬЛАА нареч. и союз (36) [клма Супр (30). елма Супр (3)] I. нареч. ёц>’ баоѵ, баоѵ сколько коіік, пакоіік: кльма оуво сътвористе кдномоу ОТЪ ВратНА СвА МОА Х^ДТЛА « ТО МЬН'Й сътвористе Супр 123, 24 (по неже Мт 25, 40 Зогр Мар Ас Сав); ни сице оутАжъчнла ик кръвь захаринна • кл’ма жидове нечьстик се велнкок сътворншА Супр 485, 13 И. союз 1. причинный ёлеі, ёлеібі), ёлеібі)лер, аѵй’ соѵ, біа то с инф. потому что, поскольку ргоіоге, рокисі: нъ кл’мл оуво тъштишн са на съмрьть • живъ да нзгорншн Супр 140, 20; си къ жидомъ глаголж • клма мьнатъ са паехж творАште • клма оумомъ стыдькомъ • оп- р'йснькъі пр'Ьдн полагаіжтъ Супр 418, 9 и Ю (понеже... іво Клоц 7а 16 и 17) □ кльма оуво... сего д’Ьльмл ёлеі... біа тойто, ёлеібт|лер... біа потому что... поэтому рго- іоге... ргоіо: клма оуво домоу не нм'ёаше вла- дъіка • сего д'кл’ма оуво глаголжтъ Супр 416,1 2. условный еі если )ез11іге: клма господинъ мои госпожде не в'Ьстъ ннчсоже нз меие... како могж азъ сътворнтн непрніазнннок се д'Ьло Супр 366, 3.— Супр.— Ср. аціе, кгда, кльмаже, кльми №ЛЬЛЛАЖ6 нареч. и союз (10) [кл’маже Супр (1), клмаже Супр (5), ельмаже Зогр-лл. (1). елмаже Супр (1) ] I. нареч. босо насколько ос: клма же оуво немоштьн'йн сжпротнвьннкъ • толма же и вес простыйА повѣжденъіА Супр 37/, 28 II. союз причинный ёлеі, ёлеібр. ёлеілер так как, потому что ргоіоге: кльма же не хоштешн повннжтн са Ц'ёсароу • вь р'Ькж въвръженъ вждеши Супр 253, 28; клма же молнтвъі проси молитвж дастъ Супр 308, 12.— Супр 71, 21; 259, 26-27; 372, 22; 373, 14; 435, 24; 507, 4; Зогр-лл 16 7.— Ср. кгда, кльма, кльми КЗЛЬЛАН нареч. (3) [клми Супр (2), елмн Ен (1)] хаО’ баоѵ насколько ос. сіт: ..а елмн.. (т. е. вольшни во слак'Ь паче мосега съпо- дови са * кльми ваціьшю чьсть хрлма нматъ сътворнн кго) Евр 3, 3 Ен • бооѵ (не столь- ко...) сколько, как )ако: не тол’ми вогочьстьно отьв-кшташА • клми врачьвно Супр 314, 13.— Супр 242, 2.— Ср. клнко, клнкоже, кльлла, кль- маже, кльмиже іельллиже нареч. (1) греч. нет насколько, как, в какой степени пакоіік, )ак, сіо )акё тігу: іѵ многоовразьнааго дьнн... паче же не толма вр*кдивъ • клмнже нсц'клнвъ (г. е. дьнь) Супр 429, 20.— Ср. клнко, клнкоже, кльмаже, кльми К>ЛѢ нареч. (4) (кл'к живъ тщіОаѵтіе) едва, еле зоіѵа: ч(лов,к)къ етеръ... въ развоіннкы въпаде • іже... оставьте і ел'к живъ сжшть Л 10, 30 Зогр Мар Ас Сав.— Ср. кдъ- ва к м ъ ш е Супр 40, 17 см. ьь гн к р м и іа Супр 152, 2 см. ермиіа кр оу салимъ Супр 99, 17 см. нкроуса- лнмъ к с е Супр 88, 23; 369, 25 см. есе ксмь. ксн. кетъ см. въітн іестьстеиіе, -ніа с (1) срѵаіе существо, природа (чего-л.); сущность ргігогепозі: тн к’то хоштетъ о томь пъітати ноудА са * а не по сватъіимъ х°ДА словесемь • то и кстьст- виіа • а словеса имнже са къічнтъ • гор’ко пр'к- тръгнетъ • и вогословьнааго охоулнтъ закона 803
І€СТ Супр 338, 10.— Ср. родъ, сжфик, сжфьство, кстьство, ѵпостась гестьстео, -а с (41) фбаі?, оѵаіа, лрау- ца, ібіоттіе сущность; естество, субстанция росЫаіа, зиЬзіапсе: иепрѣходима естъства • проходима авишА са Евх 16 6-7; вездоушьнок кстьство • доушьиаа жнвотънаа изиесе Супр 495, 25-26', етеръ ко вОтръ страха вь иО вьвѣавъ • іакоже листомъ вьсОмъ естьствомъ двизааше Супр 472, 17-18; како сьтворьи множьство чоудесъ • изволилъ атъ въіти • кстьство водьнок вь вино прОложивъіи Супр 473, 9 • сущность, природа (чего-л.) ргіго- гепозі: дьньсь чловѣчьско кстьство • отъ диіа- воліа протнвъства своводивъ Супр 490, 6; сего дѣльма во сьиидесынъ в(о)жни • да състроитъ наше кстьство съ вогомь Супр 423, 9 (родъ Клоц 9а 29-30) • качество ѵіазіпозі: іако врашьио пльтьиок кгда въ жтровж слоузь имѣіжштоу зьль въпадетъ • паче продлъжитъ иеджгъ • ие своимъ кстьствомь иь иеджгы жтрокы Супр 421, 16(скоеж • сілоіж Клоц 86 6) ;младеништъ ко кстьство • не вОстъ проны- рни ии проскоупьства имѣти Супр 337, 23 • собир. живые существа іѵогзіѵо: прѣдакши... кстьствоу вьсемоу владыкж Супр 412, 7 (вьсѣ- ко і тварі Клоц 46 35) • действительность, факт зкиіеспозі, (акі: ие моштьиа и чоудьиа вѣштакши • и въума ие видима естьства Супр 502, 1.— Евх Супр.— Ср. родъ, сжфик, сжфьство, кстьствик, ѵпостась іестьстеьнъ, -ыи прил. (7) 1. фооіхдс, трс фйоеше природный, естественный ргіго- гепу: кстьствъиыа ради тѣлеси потрѣкы Супр 289, 7-8; кже исцѣлити кстьствьиыа съвлазиы • кже раздрѣшити страшъиыА жзы Супр 249, 20-21; творитъ вьсего ие знати • и секе и влижьиаа • и кстьствъиыа законы Супр 411, 25-26 (тѣлесъиаго окычаѣ Клоц 46 13) 2. трб фбоеше сущностный, сущности род., приро- ды род. росЫаіу род., ргігогепозіі род.'. цѣлитель кстъствъиъі дръжимъ вѣаше • ие кои’чатн свокго хытростьиааго дѣла Супр 431, 22. Супр 273, 14; 327, 21; 365, 22-23 геціе нареч. (>100) ёті, т)5т|, ахцііѵ, егОе, аѵ; (паче кфе прооёті; ие кфе ообёлсо, ойлш, оохёті) еще )езіё: еште же емоу не далече сжшти отъ домоу • посъла къ немоу дроугы сътьникъ Л 7, 6 Зогр Мар Ас Сав; чьто еште трѣвоуемъ съвѣдѣтель Мт 26, 65 Зогр Мар Ас Сав (2); въеѣ покорилъ есі подъ нозѣ его • овьціа і волы вьсіа • ефе же и скоты польскыіа • и пьтіціа и(еве)с(ь)- ныіа Пс 8, 9 Син; і ефе мало • Т ие кждетъ грѣшьиика Пс 36, 10 Син; хотѣхъ гнѣвъ іхъ оутолиті • ие хотатъ иъ еште прѣвываіжтъ • въ зъловѣ своеі Клоц 5а 28 (кдиаче Супр 413, ЖЖ6 24); кште же къ симъ чоу десемъ и се кыстъ Супр 43, 11; кште мало прѣтръпи да съвръшеиъ вждеши Супр 79, 29; ие к кште почоу ліжкъ Супр 112, 9-—Зогр Мар Ас Сав Ен Син Евх Клоц Супр Хил К>ШЛ частица (3) [еша Супр (1)] еійе если бы, хотя бы кёг (Ьу): еша могль выхь азь вась оувѣштати крьстиіаиомь выти Супр 131, 9; кша и ие съкрали съвора '• кша и сице не Бесѣдовали • іароу тоу грѣховьиѣи зълови прѣсталъ коиьцъ Супр 386, 6 и 7 к ѵ г а Супр 463, 2 см. еѵга А - СМ. 1А- ж ЖГЛЬ, -и м (4) аѵвра| уголь ийеі: жглье възгорѣшіА сіа отъ него Пс 17,9 Син; стрѣлъі сильиааго ізоштреиъі • съ горжштіми жгльлиі поустыиныіми Пс 119,4 Син; въсыпавъ въ лоно свок отъ жглии • излѣзе... вез врѣда и цѣлъ Супр 541, 3.— Пс 117, 13 Син ЖГЬЛЪ, -а м (10) [жгьл- Ас (1) Супр (1), жгл- Сав (1), жгол- Евх (1)] ушѵіа угол коиі, гой: съвравъ кости положи вь кд’иомь жгьлѣ Супр 527, 28; штиди сотоио... отъ сихъ четыръ жголъ Евх 37а 23-24 ф глава жгълоу хефакті -ушѵіае краеугольный камень ийеіпу катеп: камень Тже ие врѣдоу сътворишіА зіж- джштеі • сь выстъ въ главж жгълоу Пс 117, 22 Син; Мт 21, 42 Мар Ас Сав (0 Зогр); Мк 12, 10 Зогр Мар; Л 20, 17 Зогр Мар ЖПЬЛЬНЪ, -ыи прил. (4) ахроушѵіаіоб краеугольный ийеіпу, гакіасіт: по срѣдѣ дъвоіхъ люди • камень жгълеиъ лежА Клоц 136 32; жгъльиъ Супр 451, 7; потъкижша са въ жгъльиъи о камень х(ри«то)са Супр 448, 17 (акрогоиие Клоц 126 20-21).— Супр 385, 14.— Ср. акрогоники ждицл, -а ж (3) аухщтроѵ удочка исіісе: шедъ въ море въвръэи ждицж Мт 17, 27 Мар Ас Сав (0 Зогр) ЖД0ЛИІ6, -иіа с (1) хоЛа$ долина йсіоіі: ждольѣ оумьножіАтъ пъшеиіцж Пс 64, 14 Син.— Ср. ждоль ЖДОЛЬ, -и ж (3) хоЛае долина йсіоіі: ждоль селомъ размѣрю Пс 59, 8 Син; Пс 107, 8 Син ф ждоль плачевьиаіа см. пла- чевьиъ.— Пс 83, 7 Син.— Ср. ждолик ждъ Евх 55а 25 и 26 см. оудъ ЖЖ6, жжа с (25) 1. охоіѵіоѵ, іцае, хаХое веревка; канат ргоѵаг; Іапо: и повелѣ... 804
жжи страстьннкд рлспАтн жжи четырьмн • н прнвА- злтн н по четырн колы Супр 152, 29; старѣй- шины влыньскыа • повелѣшА жжемъ зд ногж повръзъше и влѣштн Супр 261, 7-8; нмѣ син корлв’ жже Супр 401, 1 • петля оргаѣка: оудлвькнню жже прнж Супр 426, 14 • мн. силки, сети озісііа, ѣепаѣа: жжд грѣшьннкъ овіазлшіа сіа мьнѣ 77с 118, 61 Син • веревка для измерения тёпсі згійга; перен. межа, граница тег, Ьгапісе: по жрѣвію раздѣли імъ земіж • жжемь дѣломѣрьнымъ 77с 77, 55 Син; жжд допддж мі въ дрьжавъныхъ Пс 15, 6 Син 2.: жже ж е л ѣ з и о(к) алінтіс; оковы, цепи геіёг; вазллхж і жжн желѣзны Л 8, 29 Зогр Мар Ас Сав; съкроушнте са желѣзнліа жжд • нердздрѣшнмдіа Супр 464, 21; 462, 20; 466, 2-3.— Зогр Мар Ас Сав Син Супр.— Ср. жзд ЖЖИКЛ, -ъі м и ж (21) о, т) аѵууеѵце, т) аѵуугѵі^, оіхеіое; (жжикы аѵууёѵеіа) род- ственник, родственница ргіЬигпу, ргіЬигпа; се елнслвьть • жжнка твоѣ Л 1, 36 Зогр Мар Ас Сав; Супр 245, 11; вѣроун дкы жжнцѣ Супр 336, 1; памат(ъ) с(ва)т(а)го семешнл • по плътн жжнкы г(осподъ )нѣ Архнеп(н)- ск(о)па Ен 296 17; рѣшіА въ сръдьці своемь жжікы іхъ въкоупѣ Пс 73, 8 Син • собир. родня, родственники ргіЬигепяіѵо: отъме- тлешн во са родитель • врлтрніА женъі и дѣтей • жжикы • н в’сего рожденнѣ Евх 896 26.— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Евх Супр.— Ср. влнжнкд, срьдоволіа ЖЖИЧЬСТЙО, -А с (2) аѵууіѵгіа, то оѵууеѵёе родство рпЬигепзѣѵі: оврдзъ и жжичьство просвѣшталше са Супр 511, 25-26; дште нѣсн н словесы отъвръглъ жжнчьствл Супр 336, 2 ЖЖЬНИКЪ, -а м (3) бёоцюе узник, заклю- ченный ѵёгегі: нъ подвигнѣте са • и жжннкы изведѣте Аже доселѣ пожрѣсте Супр 467, 9; известь вѣчьнъихъ жж’ннкъ мжжьствомъ Супр 460, 6; врдтрне • моліж вы дзъ жжъннкъ о г(оспод)і Евх 1056 11 (Еф 4, 1; свазаныи Зогр-лл 16 1).— Ср. съвазати (съвазлнын), съвазьнь, жзьникъ ЖЗЛ, -ы ж (59) 1. беоцое, оеіра, <?5т)е (!) оковы, кандалы; узы роиіо, роиѣа: і рдстръ- зддіие жзы • гонимъ вывддше вѣсомь • сквозѣ поустыйА Л 8, 29 Зогр Мар Ас Сав; не до- стоѣше ли рдздрѣшити сеіл • отъ жзы въ дьнь сжвотъны Л 13, 16 Зогр Мар Ас, отъ жзъ Сав; рдстръгнѣмъ жзы іхъ Пс 2, 3 Син; Ен 21а 5; дьнесь нердздрѣшенымн жздмі • съвАздетъ гоувітелА Клоц 13а 28; Супр 449, 28; вокводины слоугы вѣровдшА къ г(оспод)оу • и отрѣшншА кго отъ жзъ Супр 18, 29 2. (един- ственный случай) ѵеѵда сухожилие ѵагіѵо, жро Ж зіасйа: кгда крьстъ іако лжкъ в(о)жиіамл ржкдма • жздмн іако татнвоіж ндлАче Супр 462, 25.— Зогр Мар Ас Сав Боян Ен Син Евх Клоц Супр.— Ср. жже ЖЗИЛИЦІ6, -д с (3) бестцсотііріоѵ тюрьма гаіаг: юднъ же слышавъ • въ жзнлишти дѣла Х(ристосо)ва Мт 11, 2 Зогр Мар Ас.— Ср. тьмьницд ЖЗЪКЪ, -ын прил. (8) отеѵос узкий, тес- ный йгку, ѣёзпу: вьнидѣте жзъкымн враты Мт 7,13 Зогр Мар Ас; коль жзъка врата і тѣснъ ПЖТЬ • ВЪВОДАІ въ животъ Мт 7, 14 Зогр Мар Ас; Евх 896 7; жзъкън пжть па- че простраиааго поч’тн Супр 290, 25.— Ср. тѣснъ ЖЗЬНИКЪ, -а м (2) бёацю? узник, заклю- ченный ѵёгегі; даждъ мн тѣло мрьтво нл по- гревеник... жзьннкл Тсоусл Супр454, 19; хоташ- тнн • подати жзннкоу • и долѣ лежАштоуоумоу ржкж Супр 522, 15.— Ср. съвазлти (съва- злныи), СЪВАЗЬНЬ, жжьннкъ ЖРОДИКЪ, -ыи прил. (12) (жроди- ваіа Бесѣда цсороХоуіа) глупый, неразумный Ыоиру, розеѣііу: пать же оть ннхъ вѣаше мждръ • пать же жроднвъ Супр 368, 29 (воуі Мт 25, 2 Зогр Мар Ас Сав); по истинѣ син лкднк жродиви л не мждрн Супр 335, 24; жродивыА Бесѣды фнлнстионовы писати не стлвыате Супр 403, 23.— Супр 165, 18; 183, 1; 265, 28; 368, 30; 372, 1, 23, 25, 26 и 30.— Ср. везоумьнъ, воуи, жродъ, жродьиъ ЖРОДИТИ СА, жрождж са, жродишн са не- сов. (1) греч. нет лишаться рассудка Ыагпіі: ллеЦлндръ рече • чоуждж са како жродишн са гллгола когы Супр 163, 20.— Ср. жродьство- ватн ЖР0Д06ДТИ, жродоуіж, жродоукшн несов. (1) греч. нет оглуплять оЫироѵаІ: аште ли то теве послооушаіж • то не тъчыж владь ксмъ нъ и жродъ • жродоуіжтъ во словеса твов Супр 156, 2 жродоуіжште (!) Супр 145, 27 см. орждовати ЖРОДЪ прил. м в знач. сущ. (5) неразумный, глупый; глупец, дурак розе- Іііу; Ыирак: кладь ксмъ нъ и жродъ Супр 156, 1; доколѣ дослждлкшн не срамыаА са жроде и везоумьлю Супр 2, 16; жроде непрѣподовьнын Супр 8, 10; 8, 15; 12, 11.— Ср. жроднвъ, жродьиъ ЖРОДЬНО нареч. (1) афрбѵаіе неразумно, глупо роёеѣііе, Ыоирё: гллгола кмоу не жродьно и прѣзорьно отъвѣштлвли Супр 1, 12-13.— Ср. жродьскы ЖРОДЬИЪ, -ын прил. (1) ауѵсорсоѵ нера- зумный, глупый роёеѣііу, Ыоиру: си кетъ кръвь кАже дѣльма токрлть стыдъкыа сьвѣты 805
ЖРО ЬАДР оны творааше • сь жродьнынми фарисеи Супр 419, 24. Ср. неразоумьнъ, жродивъ, жродъ ЖРОДЬСК’Ы нареч. (1) ларафроѵііоас (!) неразумно, глупо роёеіііе, Ыоирё: съгрѣшн- ХОмъ прѣдъ товоіж жродъскы Супр 3, 19.— Ср. жродьно ЖР0ДЕСТ60, -а с (3) цсоріа, огуѵсоііосгйѵт) неразумность, глупость, безрассудство ро- ііеіііозі, Ыоирояі: мждрость во чловѣчъска • жродьство оу вога кстъ Супр 183, 4 (/ Кор 1, 25); видѣ лн жродьство видѣ лн везаконик Супр 419, 4 (везоумье Клоц 76 4).— Супр 340, 20.— Ср. везоумик, воуиство, воуксть, неразоу- мик ЖРОДЕСТВОВЛТИ, -ствоуіж, -ствоукши не- сов. (1) цшраіѵеіѵ поступать неразумно, глупо Ьуі роёеіііу, )ес!паІ роёеіііе: ан^ѵпа- те • не жродъствоуи когы г(лаго)лА Супр 100, 19.— Ср. жроднтн са ж р ж ж и к (!) 77с 16, 13; 44, 4 Син; Евх 29а 4 см. оржжик ЖСОЕИЦА, -а ж (1) отаоіс мятеж, возму- щение ѵгЬоихепі, ѵгропга: пнлатъ нн глаго- лати ни слышати можааше * съкоупькнааго ради ліАтежа • и жсовнца мышліааше въіти Сунр 434, 3-4 (ср. Мт 27, 24).— Ср. говоръ, котора, лѵлъва, ліАтежь, плиціь, ръпътъ, тржсъ, ШАтаник ЖТРОЕЛ, -ъі ж (46) [ржтров- (I) Син (1)] 1. та ёухата, та шгХ.ау%ѵа, оі ѵефроі вну- тренности ѵпіігпозіі: вьніде ѣко вода вь жтровж его Пс 108, 18 Син; врашьно пльтьнок кгда въ жтровж слоузь нмѣіжштоу зьль въпа- детъ • паче продлъжитъ неджгъ • не своимъ кстьствомь нь неджгъі жтровы Супр 421, 14 и 17 (въ чрѣво, въ чрѣвѣ Клоц 86 4 и 7) • пе- рен. внутренность ѵпіігек: прндѣте оуво врат- рьѣ • ВІДИЛѴЬ волѣзні ГрОВЪНЫІА • ВІДІМЪ жтро- воу гровоу Клоц 12а 26 • перен. сердце, душа пііго, згсісе: овлѣцѣте са... въ жтровж ціед- ротъ Кол 3,12 Ен; ср(ь)д(ь)це чісто съзіжді въ мнѣ в(о)же • і д(оу)хт» правъ овнові въ жтровѣ моеі Пс 50, 12 Син; авн же вь немь о(ть)чіж жтровж Евх 83а 23 24; огнь възгорѣ са въ жтровѣ кго • и овьхождааше вьсжд# по вожню же попоуштенню Супр 191, 12-13 2. уаатіір живот ЬгісЬо: нжденн із него... в’сіж іазіж жегжцнжіж плъть его * і жтровж его Евх 296 21-22; марта... многы ризы на жтровѣ полагаіжштн • йѵсифа гонезнжтн х°'г'клше Супр 239, 30 • перен.: г(оспод)і... сокръ- веных’ь твоіхъ нсплъні сіа жтрова іхъ • насы- ТІШІА СІА с(ы)нъвъ и оставішіА одълѣкъ мла- денъцемъ своімъ Пс 16, 14 Син 3. хоікіа, ццтра материнская утроба, чрево таіегзкё Ішіо: еда можетъ въторнцеіж въ жтровж вьлѣ- сти матере своеіл И 3,4 Зогр (въ чрѣво Мар 806 Ас Сав); кште сжштж ми въ жтровѣ ма- теріи * овѣштанннмъ дано выстъ нма мок Супр 227, 6 □ отъ жтровы (матере), нзъ жтровы матере ало уаатрбб (цтітрбс), ёх хоіХлас цтітрбе от рождения ос! пагогепі: къ тевѣ прнвръженъ есмъ из ло- жеснъ • отъ жтровы матери натекъ Евх 62а 20-21; отъ ржтровы (I вм. жтровы) матері моіа в(ог)ъ моі есі ты Пс 21, 11 Син; на тіа оутвръдіхъ сіа отъ жтровы Пс 70, 6 Син; из жтровы матере мока кръстніанъ ксмъ Супр 117, 28.— Зогр Мар Ас Сав Ен Син Евх Клоц Супр.— Ср. исто, ложесно, лоно, чрѣво ЖТРОЕЕНЪ, -ыи прил. (1) ёѵ афебрбѵі брюшной, кишечный Ьгізпі, зігеѵпі: жтровь- ныиллъ подвизаниемъ женомъ вѣаше Супр 190, 4.— Ср. чрѣвьнъ ж т р ъ Супр 344, 4; 558, 27 см. жтрь ЖТРЕ нареч. (9) [жтръ Супр (2)] 1. ёѵбо- йеѵ. ёѵтое, ёосо: (въ... жтрь еіосо) внутри иѵпііг: жтрь въ домоу са оврѣте Супр 501, 10; оста же жтрь с(ва)тын Супр 22, 17; аште к’то виднт’ вѣдро злато • нмѣіжште жтръ каменне чьстьнок Супр 344, 4; ліладеништь жтрь движааше са Супр 239, 28 2. (жтрь въ ёѵбоѵ внутрь сіоѵпііг): вьлѣзъ же везвожь- ныи жтрь въ градъ Супр 56, 23.— Супр 23, 3 и 4; 444, 1; 558, 27.— Ср. въижтрь, вънж- трыждоу, изіжтрыждоу, жтрыждоу, жтрыждѣ ЖТРЕНЕ, -ннн прил. (5) ёѵббтерое, ёстштерос;, о ёѵбоОеѵ; (въ жтрьнннхъ привѣ- жиціихъ ёѵббтероѵ) внутренний ѵпіігпі: въ жтрьнжіж клѣтькж заключи са Супр 516, 2-3 □ жтрьнкк с в знач. сущ. то ёасо внутрен- ность пііго: отъ зьла и очиштанмъ вьсе жтрьнек и вьнѣшьнек Супр 430, 28.— Супр 344, 7; 466, 16; 547, 12.— Ср. вънжтрьнъ; жтрьнкк ср. жтрова ЖТРЫЖДОу нареч. (1) ёаюОеѵ внутри иѵпііг: жтрьждж же сжтъ • плънн хыштеннѣ • і нечистоты Мт 23, 25 Мар (0 Зогр).— Ср. вънжтрыждоѵ, вънжтрь, жтрь, жтрыждѣ ЖТРЫЖДѢ нареч. (1) еашЬгѵ внутри иѵпііг: вьнѣіждѣ оврАштаахъ чоудесно • а жтрьждѣ страшно Супр 511, 21 -22.— Ср. вънжтрыждоу, вънжтрь, жтрь, жтрыждоу ЖТЬЛЪ, -ын прил. (1) греч. нет дырявый сіёгаѵу: не вы възмоглъ лжкавын врагъ акы въ ал’ды жтьлѣ • о каллы того розвити сьвѣсть Супр 522, 8 ІА къ мест. м и ж вин. мн. см. н іа 2 и 3 л. ед. аор. см. іати ЬЛДРО нареч. (11) тахѵ, тахёсоб скоро,
ІАДР быстро гусЫе, зрёзпё: зане ѣко трѣва ььдро ісъшжтъ Пс 36, 2 Син; ььдро оуслыші міа Пс 101, 3 Син; Пс 137, 3 Син; Пс 68, 18 Син; отъшедъшн ькдро отъ грова Мт 28, 8 Мар Ас (скоро Зогр Сав).— Мт 28, 7 Мар; Л 14, 21 Мар; И 11, 29 и 31 Мар; Пс 78, 8 Син.— Ср. връзо, скоро, скоръ (въ скорѣ) ЕАДРОПИШЬЦЬ, -а м (1) д^цурасро^ скоро- писец гусЫорізес: іазыкъ мон тръстъ къніжъ- ніка іАДропішьца Пс 44, 2 Син ІАДРЪ, -ъін прил. (1) 6скорый, быст- рый гусЫу, зрёзпу: херовнмъскын прѣстолъ ОуГОТОВНЛЪ СА КСТЪ • ВЪЗНОСАШТеи АДрН • иначе готовн • трепеза оуготока са Супр 470, 25.— Ср. въіетръ, скоръ ВОДѢ нареч. в знач. предлога с род. (1) ёхбцеѵоі следом, вслед за кем-л., чем-л. хагоѵегі 5 пёкут, пёсіт'. донждеже правъда овратітъ сіа на еждъ • і іадѢ еьь вьсі праві еръдьцемь Пс 93, 15 Син ІА5А, іаза ж (37) цакахіа, ѵбаое, ааОё- ѵеіа, аррсоатіа, аррйаттціа, аѵцфора; (ежпротнвьно іазн вылнк аѵтцрарцахоѵ) бо- лезнь, недуг петос, педий: і прохождааше вс’іж гаанаеіж н(соу)с(ъ)... цѢла вьсѣкъ неджгъ • і всѣкж іазж въ людехъ Мт 4, 23 Зогр, іаэж Ас, азж Сав (0 Мар); Мт 9, 35 Зогр Мар, іазж Ас, азж Сав; нцѢлатъ. .. въсѣкж іазж въ людехъ Мт 10, 1 Ас (волѣзнь Зогр Мар Сав); отъгона неджгы • і іаза н во- лѣзнн Евх 276 19; мнозн же н ннн прнхождаахж к немоу • разлнчьныА • аза нмжште Супр 518, 25.— Зогр Мар Ас Сав Евх Супр.— Ср. волѣзиь, неджгъ іа з ъі (!) Пс 54, 10 Син см. іазъікъ ЬАЗЪІКЪ, -л м (>200) [езъік- ! Син (1), Супр (1), іазъі ! Син (1), іа5к- Мар Ас Син] 1. уксоааа язык {орган) )агук: м>(ть)че аврааме... посълн лазора да омочитъ • коньць пръста своего въ водѣ • і оустоуднтъ іазъікъ моі Л 16, 24 Зогр, іаз(ы)кы (!) Мар, іаз(ъі)кь Ас, азъікъ Сав; раздрѣшн са жза іазъікл его • і г(лаго)лааше чисто Мк 7, 35 Зогр, іаз(ы)кл Мар Ас, Азъіка Сав; и іазъікъ моі прілъпе грътані моімъ Пс 21, 16 Син; іазъікъ іхъ мечъ остръ Пс 56, 5 Син; то лн не азыци нанѣмь истинж іасно глаголжтъ Супр 336, 24-25 2. улшеша, бібЛехтос язык {ремъ) )агук (гес): іменемъ моимъ вѣсы нжденжтъ • іаз(ы)кы къзглаг(о)ліжтъ нокъі Мк 16, 17 Мар (0 Зогр); своимъ имъ азъікомъ въскрнчд глаголА Супр 26, 28; неаврьекыим’ азъікомъ отъвѣшта глаголА Супр 49, 2; потопи г(оспод)і і раздѣлі іазъі (I вм. іазъікы) ихъ Пс 54, 10 Син 3. ёдѵос; народ, племя пагосі, ктеп: въста- нетъ во іаз(ъі)къ на іаз(ъі)къ • с ц(ѣсарь)- ство на ц(ѣ)с(а)р(ь)ство Мт 24, 7 Мар Ас, ЕАТИ ІА азъікъ на азъікъ Сав (0 Зогр); Мк 13, 8 Зогр Мар; Л 21, 10 Зогр Мар; да единъ ч(ловѣ)къ оумьретъ за люди • а не вьсь іазъікъ погыв- нетъ И 11, 50 Зогр, іаз(ъі)къ Мар; въекжіж шіАташіА сіа езыці • Т людье пооучішіА сіа тъціет[ • ]нъімъ (!) Пс 2, 1 Син; Супр 243, 17 (странъі Супр 102, 27); къзкеселіті сіа въ веселье іазъікл твоего Пс 105, 5 Син; ѣко пр(оро)ка во въ іазъіцѢхъ положнхъ та Евх 82а 22-23 4. іа з ъі ц и мн. та ёОѵті чуже- земцы, иноплеменники; язычники сіхохетсі; ройапё: осждатъ с • на съмръть • с прѣ- дддатъ і іазыкомъ Мк 10, 33 Зогр Мар Ас, азъікомъ Сав; всѣхъ во енхъ ььзъіцн сштжтъ Мт 6, 32 Зогр Мар Ас (поганин Сав); Тдолн іаз(ъі)къ съреврънн 'і злати Пс 113, 12 Син; оуклоннвѣ са отъ сего пжтн • да не «ь- рѣтена вждевѣ сверѣпынмн іазъікы • пастух4. во оувншА Супр 472, 12.— Зогр Мар Ас Сав Боян Зогр-пал Ен Син Евх Клоц Супр Рыл Зогр-лл.— Ср. рѣчь; люднк, народъ; варъваръ, поганинъ, поганъ, ІАЗЫЧЬНИКЪ ІАЗ’ЫЧЬНИКЪ, -а м (6) ёОѵіхбс язычник ройап: молАште же са не лихо г(лаго)лѣте • ѣкоже і іазычьннцн • мыіатъ са Ѣко къ мнозѣ г(лаго)ланн своемь • оуслышанн вжджтъ Мт 6, 7 Зогр Мар Ас, азъічьннцн Сав.— Мт 18, 17 Мар Ас (поганъ Сав, 0 Зогр).— Ср. варъваръ, поганъ, поганинъ, ІАЗЪІКЪ ЕАЗ’ЫЧЫГЬ, -ын прил. (3) |азчьн- Рыл (1)] 1. аескоЛос болтливый, болтун хѵапіѵу, шіиѵка: нѣкоторнн завнетніж пострѣкакмн • азычънл и влАдьннка и нарнцаіж (! вм. нарн- цахж или нарнцаіжтъ) Супр 276, 24 2. тйѵ ёОѵшѵ языческий, чужеземный ройапзку: и поклоніатъ сіа прѣдъ німъ въеѣ отъчъстка ььзъ(і)чъна Пс 21, 28 Син; ѣко вьзвраціаете са вьспать еже е..тъ на іАз(ы)чьнаѣ дѣла Рыл 2а(і 18-19.— Ср. владьнъ, поганьскъ, ІАЗЫЧЬСКЪ , ЬЛЗ’ЫЧЬСКЪ, -ын прил. (1) тбѵ ёѲѵйѵ языческий, чужеземный ройапяку: паки пе- чете са творнтн іАз(ы)чьскаѣ в’сѣ Рыл 2а$ 31.— Ср. поганьскъ, іазычьнъ ЬЛНЬДОРЪ, -а м село (в Палестине) (1) ’Аеѵбсор Аендор Епсіог: потрѣвішіА сіа въ ІАНЬДОрѢ • ВЫШІА ѣко гноі земыюі Пс 82, 11 Син ІАТИ, нлеж, нмеши сое. (>300) 1. кого, чьто или кого за чьто хратеіѵ, ёлЛацРаѵеа- Оаі, хатёхегѵ, аері-у-уегѵ, яарахратеіѵ взять; схватить ѵхЛ, иейоріі: въшьдъ же іатъ іж за ржкж Мт 9, 25 Зогр Мар Ас, атъ Сав; и по комъканьн • нметъ п(о)пъ за ржкж старѣн- шааго Евх 116 6 • перен.'. коньчьнѣе кдннъ 807
ІАТИ ФАЛ аша сьв-ктъ Супр 515, 1 • хатаХацРаѵеіѵ, ХацРаѵеіѵ охватить, обнять гасйѵаііі, роф тоиі: да тьма вагъ не іметъ И 12, 35 Зогр Мар Ас; іа сіа міа везаконнъ'к мо'Ь 77с 39, 13 Син; въ скор'й вьзнесенннмъ н'йкынмъ нлн велнчдднннмъ • атъ • въ сьгр'йшеньк попоуш- тенъ выстъ въпастн Супр 519, 14 о іат н са за чьто хратеіѵ схватить исЬоріі: он-І; же прнстжпьшн • іАсте са за ноз'й его Мт 28, 9 Зогр Мар Ас Сав 2. ХацРаѵеіѵ, оиХХацРа- ѵеіѵ, хратеіѵ, яіа^еіѵ, хатёхегѵ, оиѵёхеіѵ взять в плен, схватить (задержать) сйуііі, га)тоиІ: съвѣтъ сътворнша на н(соу)сд • да льстніж ьмжтъ і Мт 26, 4 Зогр Мар Ас Сав; ВЪЗЛОЖНША рЖЦ"к НА н(С0у)СД • I ІАША Н Мт 26, 50 Зогр Сав, іаса Мар Ас; іродъ • посъ- ЛАВЪ ІАТЪ ІОАНА • I СЪВАЗА I • ВЪ ТЬМЬННЦН Мк 6, 1 7 ЗогрМар Ас; атн же быша с(ва)тнн мжченнцн на мжченнк о х(рнст)'^ Супр 81, 18 • яіа^еіѵ, аѵаХацРаѵеіѵ, ХацРаѵеіѵ поймать, изловить сйуііі, иіоѵіі: оуждсъ во ОДрЪЖААШе I • I ВСА СЖШТАІА СЪ ІІНМЬ • О ловнтв'й рыкъ іАже іаша Л 5, 9 Зогр, іаса Мар Ас; ов ноштъ вьсж троуждьше са • не іа^омъ ннчьсоже Л5,5 Зогр Ас, іасомъ Мар • хатаХ.а|і0аѵегѵ, аірегѵ, ебріохеіѵ застичь, захватить (врасплох) ргізіійпоиі: сн женд іатд есть нын-к въ прѣлювод'ЙАнні И 8, 4 Зогр Мар; колнко зълод'йискж сьмрьть прнАшА • атн въівъше о неправъдахъ Супр 91, 15; вардаввж во въ рдзвон нмъше дръждшА Супр 398, 9 3. іа т н с а о чемь, по чьто, чесомоу ёхеоОаі, ХСЛОЙас, трёяеоОаі взяться, приняться за что-л. сіаі зе до пёсеіго, рпзііі зе до пёсеіго, хасіі песо: а са о молнтв'й Супр 530, 17; по вольшек въздръжаннк А СА Блдженын днннд Супр 548, 5; протнвънъіА силы в'йствоу са аша Супр 466, 6; да оуво не позороуим’ • нъ вьс'Ьмъ сггЪшенннмъ нм'ймъі са Супр 382, /Зфв'ЙрЖІАТН СМ. В’Ьрд; ІА Т Н СА пжтн см. пжть; іа т н въ словесн см. слово.— Зогр Мар Ас Сав Боян Охр Син Евх Клоц Супр Рыл Зогр-лл.— Ср. възатн, похватнтн, ПОІАТН ЕАТИІ6, -нга с (1) греч. нет взятие, при- косновенно исйорепі, сіоіук: атнк крага рнзъі крад'Ьдше нцѣленьга Супр 473, 19 ІАЧЫГЬ, -ъін прил. (2) хргвіѵос ячменный ]еспу: іже нлллтъ пать хл'Ьеъ іачьнъ 77 6, 9 Мар (іачьн'Ьнъ Зогр Ас).— И 6, 13 Мар.— Ср. ачьн'Ьнъ ІАЧЬНѢНЪ, -ъін прил. (4) хрйНѵод ячмен- ный )еспу: съвърдшА же • нсплъннша дъ- ва на десАте коша оукроухъ • отъ патн ХЛ'Ьвъ іачьн'Іш'ых’ь 77 6, 13 Зогр Ас (іачъныхъ Мар).— И 6, 9 Зогр Ас.— Ср. ІАЧЬНЪ 808 іж мест. ж ед. вин. см. н БЬДОуЖв нареч. (14) бОеѵ, ёѵОа, б (I), вар. бяоѵ где ксіе: жестокъ еси ч (ловѣ) къ • жьна ідеже н'Ьсн с'Ь'Ьалъ • с съвнраіА іждоуже не расточивъ Мт 25, 24 Зогр Мар Ас Сав; жьнж ідеже не с'Ь'Ьх’ь • с съвнраіж іждоуже не расточнхъ Мт 25, 26 Зогр Мар Ас Сав • откуда осікисі: вльсвн... повел’кшА слоугдмъ дд одержтъ гржгомь (! вм. кржгомь) вьсж главж кго • іждоуже влдсн сжтъ Супр 268, 18-19; Х(рнстос)ъ... вьзнде въ въіспрьнн і(ероуса- лн)мъ • іждоуже не рдзлжчн са Клоц 14а 29; Супр 452, 12.— Л 19, 22 Зогр; Л 19, 21 Ас; Супр 251, 4.— Ср. къде, отънждоу, оутънж- доуже, икд-Ьже БЬДѣЖв нареч. (1) бОеѵ где, куда, каким путем кисіу: дд не нзлдзн слово скврьнаво іжд'кже х(рнстос)ъ вьллзнтъ Супр 507, 22.— Ср. къде, іждоуже а 3 цифра кир. (18) Ѵ-ё|тіхоѵта 60: ева(н)- г(елие) шт(ъ) л»л^(еа) глав(д) Да Сав 326 1.— Сав Син Супр.— Ср. м (глаг.) ЗАМѢНИ, -нга м имя (1) ЕаѵОюс Ксанфий Хапііііоз: а се нмъ имена... сѵнонкъ • Дан’^нТ • сеѵрнганъ Супр 69, 10 Мг |ал’мосъ Супр 73, 10 см. псалълмсъ 4" а л м ъ Супр см. педлъмъ і|г ат н Супр 250, 24; 476, 8; 478, 22 см. ПЬСАТН 4 а н и к Супр 266, 25 и 28; 304, 28 см. пьсаннк ❖ цифра кир. (35) 0', ёѵѵёа 9: не 7 ли нчн- стнша са • да А како Л 17, 17 Сав (девАть Зогр Мар Ас).— Сав Ен Син Супр Рыл,— Ср. з, девАть, девАть ❖АЛАСИИ, -нга м имя ангела (1) ѲаХаа- оюс Фаласий Тйаіаззіиз: тъгда глагола клиу велнкын 'О.длдснн • въкоусн врашьнА Супр 168, 6-7
^вд Ѳедоръ Сав 736 6 см. додоръ ❖6КЛА, -ъі ж имя (6) [текъл- Евх (1)] Ѳёхла Фекла Текіа: мѢ(са)цд сеп(тА)в(ра) Йг страс(ть)... апо(сто)лъі ^.еклън Ас 121а 20, -о.еклы Сав 131а 8, ..клъі Ен 36а 1-2; глдвж твоіж пострнзаешн • 'ккоже текълд пострнже са павъломь Евх 866 11; цѣсарь- ствоуіжштоу гръчьстѣн власти • Михаилъ 'деодшръ « и ААкла правовѣрьннТ ц(ѣса)рн Супр 65, 4.— Супр 179, 10 ❖6ОДОРА, -ъі ж имя (5) [теодор- Ас (1) Ен (2), тесѵдоръі Ен (1)] Ѳеобсора Феодора Теосіога: нз (г. е. авгос(та))... с(ва)тѢ леодорѣ солоунѣнъннн Ас 1526 2; с(ва)тѢн теодорѣ Ен 246 10-11Ас 114ба 7; Ен 296 7; 35а 10 ❖60 ДО РОВЪ прил. к ААОдоръ (1) греч. нет Феодоров Теосіогйѵ: прндошА же томоу въівъ- шоу.Цѵаннъ А^шдоровъ ѵподніакъ съі тъгда • н ннн нѣцн Супр 554, 6 ❖вОДОРЪ, -а м имя (21) [теодор- Ас (1), ААдор- Сав (1), А^ор- Сав (1), дешдор- Ен (1), Супр (3), А^одсѵр- Супр (5), о.еіѵдѵор- Супр (3)] Ѳеобсорос Феодор Теосіог: сжв(ота) а с(ва)тддг(о) пос(та) • въ ніжже въіваетъ пдміат(ь) с(ва)тддг(о) м(ж)ч(енн)ка до- дора Ас 746а 10, Ѳедора Сав 736 6, ^ешдора Ен 6а 3; влаженааго же зннона и алеЦандра • и Теодора... повелѣ къ еждннштоу привести Супр 177, 18; прнведошА же... деодшра непо- вѣднмааго Супр 60, 17.— Ас Сав Ен Супр ❖60Д0СИИ, -нга м имя (13) [^.егѵдос- Супр (11), леѵѵдѵѵс- Супр (1)] Ѳеобооюе Феодо- сий ТЬеосіозіия: мѢ(са)цд еноуар(ѣ) аі с(ва)- тааг(о) А^одосна Ас 141а 12; гратніанъ цѣсаръ нде въ рнмъ • а дешдоенн въ къснатннь градъ Супр 197, 14.— Супр 197, 1, 11 и 24; 198, 18; 199, 20; 200, 26; 201, 7; 202, 20; 206, 14; 208, 11; 209, 17 ❖еодоть, -и (?) или ❖еодоти(и), -ніа (?) ж имя (2) Ѳеоботц Феодотия ТЬеосіоІа: нарьцн севе А.есѵдотн Супр 132, 10; что са глаголешн • она же рече л-еодоть Супр 132, 19 ❖вОДОуЛЪ, -а м имя (1) Ѳеобоѵкое Фео- дул ТЬеосіиІоз: а се нмъ имена • дометніанъ... прнскъ • ААОдоул • еѵтѵунн Супр 69, 14 леод шръ Супр (3) см. Теодоръ ❖вОЛОГЪ, -а м (1) Оеокоуос Богослов (наименование евангелиста Иоанна) ТЬеоіод (ргиіотек ]апа Еѵапдеіізіу)'. мѢ(са)ц(д) іс5 прѣставленн(е) (н)сѵан(на) АА0л0г(а) Сав 131а 12-13.— Ср. БОГОСЛОВЪ, ВОГОСЛОВЬЦЬ ❖60НА, -ъі м имя (2) [^.егѵн- Супр (1)] греч. нет Феона ТЬеопаз: посланъ въі жити въннж въ уерсоньстѣ градѣ • ^ешна пати сътъ воинъ старѣйшина Супр 542, 2-3; вьсн коупно отндоша. .. съ еп(нскоу)помъ н 4*еонож жити Супр 542, 10 ❖вОНИНЪ прил. к 'О.еона (2) [дешннн- Супр (2)] греч. нет Феонин ТЬеопйѵ: тѣмъ отъ- лжчн жити въсточьнжіж странж града • да того рддма и нарече са уерсоніанемъ • стоужднн «.ешнинь родъ Супр 542, 6-7.— Супр 542, 12 в, е о р ъ Сав 144а 6 см. Теодоръ ❖вОФИЛЪ, -а м имя (11) [теофнл- Зогр (1) Мар (1) Ас (2), ^есѵфнл- Супр (6)] Ѳео- фЛос Феофил ТеоГіі, ВоЬитіІ: ізволн са і мьнѣ уождьшк « гс пръва по ксѣуь • въ іетннж по рАдоу • педтн тевѣ • славънъг т’еофнле Л 1,3 Зогр, теофнле Мар Ас; 'О.еи’фнлъ кже о насъ цѣслрьствоук • воа сътво- рнвъ на скврънавъіА ерлцннъі изиде Супр 56, 1.— Ас 141а 10; Супр 54, 7; 64, 8-9; 69, 16; 136, 25; 137, 5и8 «ешдосни, лешдшеии Супр см. л-еодоенн «еш д о о ъ Ен 6а 3, Супр см. Аеодо- ръ л. е сѵ ф и л ъ Супр (6) см. деофнлъ Л. И М О Л.6 и Ен 16 3 СМ. ТНМО-0.6Н ❖ОЛАСЪ, -а (?) или нескл. м местность (1) Ѳокае Фолас ТЬоіаз: мѣстоу же том# нльа А,олас Супр 273, 28 ❖ОЛЛА, -ъі м имя (58) [том- Зогр (7) Мар (10) Ас (1) Охр (3)] Ѳсоцае Фома Тотаз: вѣауж въ коупѣ симонъ петръ • г л.ома нарн- цаемъі влнзньць И 21, 2 Зогр Ас, тома Мар.— Зогр Мар Ас Сав Охр Супр ❖ОЛАИНЪ прил. к А.ома (2) тоѵ ©сора Фомин Тотазйѵ: АЛмнно невѣрьствнк нцѢлпа Супр 533, 15.— Супр 509, 26 ❖РАКИТА, -ніа ж страна (1) т| Ѳрахц Фра- кия ТЬгасіе: и съвъравъше плъкъі своа • прѣ- плоувъше рѣкж рекжлежіж доунавъ • плѣнгаауж ^.ракніж Супр 191, 19 ❖Оу❖АИЛЪ,-д м имя (1) греч. нет Фифаил ТЬиіЬаеі: нже прнзъвавъ ^оу^,анлд во(го)чъ- стнва’го попа Супр 564, 9 лъмь ин ъ Супр 220, 23 см. тьмніа- нъ л. ь м ь гл н ъ Супр 228, 4 и 18 см. тьмиіа- нъ ❖ЬЛАЫАНЬНИЦА, -а ж (1) Оѵціатіірюѵ кадильница касіісіеіпісе: и оврѣтоуъ и -оа- ллыаньннцж въ чашж нсъіпаіжшта Супр 297, 19-20 ❖ѴЛ/ІИІАТОСЬНЬ, -ннн прил. (1) тоѵ Оѵцціа- тцріоѵ кадильный, из кадильницы касіісііоѵу, г касіісіеіпісе: рекы • іако многа лѣта сътвори ерьваннк тъкмо прнкмьА > и се сь л-ѵмнгатось- ннмъ пепеломъ растварѣѣ’ше тн тако іадѣѣ’ше Супр 297, 14.— Ср. тьмніаньнъ 809
ѴВЕА V ѵ в іа з е 77с 9,16 Син см. оувАЗижти ѵгльвж Пс 9, 16 Син см. оуглъвиж- тн ѴПОДИІАКЪ, -а м (3) греч. нет иподьякон росі]аЬеп: Тшаииъ ^.еоодорокъ ѵподиіакъ съі Супр 554, 6-7.— Супр 554, 30; 555, 14 ѴПОКРИТЬ, -а м (21) [оупо- Ас (1), нпо- Сав (1)] ѵлохрітііе лицемер Іісотёгпік: разоумѣвъ же и(соу)с(ъ) • лжкавъство и%ъ рече • чъто лла окоушаате ѵпокрнти Мт 22, 18 Мар Ас (лицемѣра Сав, 0 Зогр).— Зогр Мар Ас Сав.— Ср. лицемѣръ ѴПОСТАСЬ, -и ж (3) [оупо- Евх (1)] йядо- тааіб 1. сущность, природа, естество род- ѴТР зіаіа, Ьуіозі: Т ѵпостась моѣ ѣко ннчъ(то)же прѣдъ товож Пс 38, 6 Син; Г ѵпостась моѣ оу теве естъ Пс 38, 8 Син 2, спец. ипостась (одно из лиц Троицы) Ьурозіазе, озоЬа (Іейпа г озоЬ Ьоізкё ТгоЦсё): едииъст- во в(о)ж(ь)ства • вь трехъ сжціе оупоста- сехъ Евх 86а 19.— Ср. съличнк, съставлкинк, сжціьство, сжціик, кстьство, кстьствик ѴСОПЪ, -а м (5) [исоф- Евх (1), ософ- Син (1)] поосопоб иссоп (душистый кустарник) угор: окропіші міа ософомь Пс 50, 9 Син; нсо- фомь Евх 846 22; гжвж же наплъйьше оцьт(а) иа ѵсопъ вьзнезъше • придѣшА къ оустомъ его И 19, 29 Зогр Мар Ас ѴСТИНА, -ъі ж имя (1) ’Іоѵотіѵті Устина Ішііпа: еп(нскоу)па кѵприѣна • и ѵстинън дѣвъи Ас 122а 6-7 ѵ т р о Мт 20, 1 Мар см. оутро2
гГ^^Л^€ЪінЧ^Н^^Ае, б{? слл г- ^луяЖб^угТ/// €44/<<ѵ« ЛЯ<?7у»23<’/Л;у/^ПЛ:і'/ГМ Я7 . К ХГ'туЗГЛІ^^Л/СЗ' н н К 7Н • НК'іК^'ігЛА^ Ж А ’Г^Г'Л-[> {КЪЖ/Ь *іи €У ^ЛЛ-А'К€Л Т • 7/< -КХГЛ/ 0ПЩ • О СЧ^€ЧЛИ * ^77гаШ^^^{ Я^'2 ^’Т’Г ІЙ - _______.п ,и лШі ли

Прочерк в графе обозначает, что данная форма в старославянских рукописях не засвидетельствована. Если конкретная форма слова, принятою в таблице за образец, в старославянских рукописях не встречается, то в круглых скобках приводится форма другого слова этого же типа. I ИМЕНА СУЩЕСТВИТЕЛЬНЫЕ Имена существительные в качестве заглавных слов приводятся в нормализованной форме им. п. ед. ч. (у ріпгаііа іапіит — им. мн.), за ней следует нормализованное оконча- ние род. п. ед. ч. (род. мн. у ріпгаііа іапѣшп) и обозначение рода пометами м, ж, с. По этим признакам в старославянском языке имеются следующие типы склонения имен существительных: Падежное окончание Род м с ж и. р. -о -А -А рДК’Ь, рАЕА лѣто, лѣта -’ь -’е -’а -’а конь, конга МЖЖЬ, МЖЖА поли, полга сьньмиціе, СЪНЬМНфЛ -нн -ик -иіа -нга жрѣвии, жрѣвнга знаменнк, знаменита -А -ы ВОКВОДА, В0КВ0ДЫ жена, жены -’а -’н -’а гадьца, іадьца землга, земліА доуша, доушл Б0ГЫНН, БОГЫНІА -ніа -и(и) -ніа -НіА СЖДКН, СЖДНІА змнга, змніа л^ѵьнм(н), МЛТННіА -к -н ПЖТЬ, пжтн кость, костн -’ь -оу СЫН’Ь, сынсу -ъі//-ень -ене -ене камы, камене нма, нмене -А -Ате ОТрОЧА, отрочАте -0 -есе слово, словесе -•ы//-ъвь -•ьве црькы, црькъве -н -ере мдтн, млтере 813
Примечания к табл. на стр. 815 1. К существительным, которые склоняются по образцу ракъ, относятся названия жителей с суффиксом -іаииігь, у которых во мн. ч. выпадает сочетание -ни-; во мн. ч. они склоняются следующим образом: И. 3. граждане Р. гражданъ Д. гражданемъ В. гражданъ) Т. гражданъ) М. гражданемъ 2. К существительным, которые склоняются по образцу конь, относятся существи- тельные с суффиксами -тель, -арь, которые во мн. ч. склоняются следующим образом: И. 3. прнідтеле мъітаре//-рн р. прніателъ мы таръ//-рь д. прніателклгь мытаримъ В. прніателіА мытаріл т. пркіателты//-лн мытары//-рн м. прніателехъ //-лир* мытарехъ //-рнуъ 3. К существительным, которые склоняются по образцу мжжь, относятся существи- тельные на -ьць, -азь//-азь, которые в зв. ед. имеют окончание -е, как у типа равъ, а перед окончанием чередования ця, з/з-к, например, им. ед. отьць, зв. ед. отьче; им. ед. КЪНАВь/кЪНАЗЬ, ЗВ. еД. КЪНАЖв. 4. У некоторых одушевленных существительных (особенно со значением лица), склоняющихся по образцам ракъ, конь, мжжь. жр'ккнн, встречаются в дат. ед. также окон- чания -0ВН//-6ВН (по аналогии с типом сынъ), например, равовн, мжжевн. 5. У тех же существительных в тех же типах склонения всгречается в вин. ед. также окончание -а, например, рака, конга, мжжа (так наз. формы родительного-винительиого). 6. У существительных, которые склоняются по типу сынъ, в род. и дат. ед., в им. вин. зв. дв. встречаются дублетные окончания по типу равъ, например, род. ед. сыноу//съіна, дат. ед. сыиовн//сыноу и т. п. 7. По образцу камъі склоняется — за исключением им. ед.— существительное дьнь, род. ед. дьне. 8. У существительных, склоняющихся по образцу камъі, в род. и местн. ед., в им. и род. мн. могут употребляться дублетные окончания по типу пжть, например, род. местн. ед. каменн, им. мн. дьннк//дьньи, род. мн. дьннн. Примечания к табл. на стр. 815 1. У существительных, которые склоняются по образцам нма, отрочл, слово, как вариант возможно окончание -н в род. и местн. ед., им. вин. зв. дв. по аналогии с парадигмой типа кость, например, местн. ед. имене//именн, им. вин. зв. дв. словесѣ//словесн. 2. По образцу слово, словесе склоняется — за исключением им. ед.— существитель- ное лице, лнчесе. 3. У существительных, которые склоняются по образцу слово, встречаются формы с окончаниями по образцу л'кто, в которых утрачивается элемент основы -ес-, например, род. ед. словесе//слова, дат. ед. словесн//словоу. Примечания к табл. на стр. 816 1. У существительного кръвь, склоняемого по образцу кость, встречается в род. ед. также форма кръве по образцу црькъі. 2. В функции вин. ед. у существительных, склоняющихся по образцам црькы, матн, иногда употребляется форма род. ед.; в функции им. ед. иногда употребляется форма вин. ед.; например, вин. ед. матерь//матере: им. ед. црькъі//црькъвь//црьковь. 3. У существительных, которые склоняются по образцам црькы, матн, в род. и местн. ед. как дублетные представлены окончания по типу кость, например, род. ед. матере// матери, местн. ед. црькъве//црькъвн. 814
Образцы склонения существительных мужского рода И. РАБЪ КОНЬ МЖЖЬ жрѣкнн воквода ІДДЬЦД СЖДНН ПЖТЬ спинъ камчи Р. рАБД конга МЖЖА//-Ѣ жрѣкнв ВОКЕОДЪІ гадьцА СЖДНіА пжтн счиноу кдмене Ед. ч. д. рДБОу коню мл;жю//-оу жрѣвню ВОКВОдѢ ІАДЬЦН СЖДНН пжтн спиновн КАМ6НН В. рДБЪ конь мжжь жрѣкнн вокводж ІДДЬЦЖ сждніж пжть спинъ кдмень т. РДБОМЬ конкмь мжжемь ЖрѢвНКМЬ воккодокж кадьцеіж СЖДМКІЖ пжтьмь счинъмь кдменьмь м. рдЬ’Ѣ кони мжжн жрѣкнн вокводѣ іадьцн сжднн пжтн счиноу кдмене 3. рДБб коню мжжю//-оу жрѣкнк ВОКВОДО ГАДЬЦб сжднн пжтн счиноу (кдмбнь, кдменн?) И. 3. РДБН кони мжжн жрѣкнн вокводчи ІАДЬЦА СЖДНІА ПЖТИ«//-ЬК счинове каллене р. РДБ'Ь конь мжжь жрѣкнн вокводъ ІАДЬЦЬ сжднн ожтнн/ /кн спиновъ КАМСНЪ Мн. ч. д. рДБОМЪ конямъ мжжемъ жрѣвнкмъ ВОКВОДАМЪ ІДДЬЦАМЪ СЖДНІАМЪ ПЖТЬМЪ спиномъ кдм«іьм'ь//-емт. в. рАБЫ КОНКА МЖЖА ЖрѢкіНА ВОКВОДЪІ ІАДЬЦА СЖДНІА пжтн съінпи кдменн т. рДБ’кі кони мжжн жрѣкнн вокводамн іадьцамн СЖДНІАМН пжтьми счинъмн кдменьмн м. рАВѣуЪ КОМИХЪ МЖЖИХ’Ь жрѣкниук ВОКВОДАХЪ ІДДКЦДуЪ СЖДИІАХ^ ПЖТЬ\Ъ спиноуъ камеиьуъ//-е)СЬ и.в.з. рДБД конга мжжд//-Ѣ жрѣвніа ВОКВОДѢ ІАДЬЦН сжднн пжтн спинпи кдменн Дв. ч. Р. м. рДБОу коню мжжк//-оу жрѣкию вокводоу іддьціо//-оу СЖДНЮ пжтн ко спиновсу кдменоу д. т. рАБОМА конкмд мжжемд жрѣкнкмд ВОКВОДАМД ІАДЬЦДМА СЖДНІАМА ПЖТЬМД счинъмд каменьма Образцы склонения существительных среднего рода 815 Ед.ч. И. в. 3. Р. д. т. м. лѣто лѣта лѣтоу лѣтомъ лѣтѣ ПОЛИ полка полю полкмь ПОЛИ съньмніре съньмнціа//-’Ь съньмнцік//-оу съньмніремь съньмнцін зндменнк знаменита ЗНАМеннк ЗНАменнкмь знаменнн НМА нмене имени именьмь / /-емь нмене ОТрОЧА отрочлте отроч АТН отроч атьмь / /-емь отрочлте слово словесе словесн словесемь словесе Мн. ч. И. в. 3. р. д. т. м. лѣтд лѣтъ лѣтомъ лѢт’Ы лѣтѣуъ ПОЛГА ПОЛЬ полкмъ ПОЛИ ПОЛНХЪ СЪИЬММфА//-^ СЪНЬМНЦІЬ съньмнціемъ СЪНЬМНЦІН СЪНЬМНЦІИХЪ знАменнга знаменнн знАменикмъ знаменнн знаменникъ имена именъ именьмъ//-емъ именчи именьхъ//-ехъ ОТрОЧАТА ОТрОЧАТЪ отроч А тьмъ//-емъ ОТрОЧАТЫ отроч АТЬуъ//-€ХЪ словеса словесъ словесемъ словесъі словесехъ Дв- ч. И. В. 3. Р. м. Д- т. лѣтѣ лѣтоу лѣтолід ПОЛИ ПОЛЮ ПОЛКМА СЪНЬМНЦІН СЪНЬМНфК//-Су съньмнфемл знаменнн зндменнк зндменнкмд именѣ именоу именьма ОТрОЧАТѢ отрочАтсу ОТрОЧ АТЬМА словесѣ словесоу словесъмд
816 Образцы склонения существительных женского рода Ед. ч. И. Р. д. В. Т. м. 3. женд женъі женѣ женж женою женѣ жено земліа земліА земли зелілю зелілкю земли земли доушд//-ѣ ДОуША доушн доушж доушею доуши доуше БОГЫНН БОГЫНІА БОГЫНН БОГЫНЮ БОГЫНКЮ БОГЫНН БОГЪІНК зм ніа ЗМНІА змни змню ЗМНКІЖ змни змнк млънн(н) МЛЪННІА млъннн млънню млъннкю млъннн млъннк кость кости кости кость КОСТНІЖ//-ЫЖ кости кости црькы црькъве црькъвн црькъвь црькъѴ ВИВК//-ИВК црькъве матн матере матери матерь материик//-ым матери матн И. 3. жены земліА ДОуША БОГЫНІА ЗМНІА МЛЪННІА кости црькъвн матери р. женъ земль доушь БОГЫНЬ змни млъннн костнн//-ьн црькъвъ матеръ Мн. ч. д. женамъ земліамъ доушдмъ Богыніамъ зм игамъ млънкіамъ косткм'ь//-ем'ь црькъвамъ матерьмъ в. жены земліж ДОуША БОГЫНІА ЗМНІА МЛЪННІА КОСТИ црькъвн матери т. жендмн земліами д сушами Богыніами змніамн лілъккіамн костьми црькъвами матерьмн м. женамъ . земліа \ъ д сушахъ БОгыніахъ змніахъ млънніа^ъ, костьхт»//-ехт» црькъва\ъ матерьхт»//-ехт» И. В. 3. жен*Ь земли доуши БОГЫНН змни лѵлъннн КОСТИ — — Дв. ч. Р. м. женоу землю доушю//-оу БОГЫНЮ змню МЛЪННН) кости» — — д. Т. жендма земліама доушдмд Богыніама Змнгама млънніамд костьма — —
II ИМЕНА ПРИЛАГАТЕЛЬНЫЕ Как заглавная форма в основныя словарных статьях приводится нормализованная форма им. ед. м. р. именного1 склонения, за ней приводится окончание им. ед. м. р. местоименного склонения и помета прил. А. ИМЕННОЕ СКЛОНЕНИЕ Прилагательные склоняются как существительные, а именно: 1. В так называемой «твердой» типе в мужском роде по образцу ранъ, в средней роде по образцу лѣто, в женском роде по образцу жена, например, слѣпъ (м. р.), слѣпо (с. р.), «лШ (Д, р.). 2. В так наз. «мягком» типе в м. р. по образцу конь, или лѵкжь, а также жрѣяии, в с. р. по образцу поли или съньмнціе, а также знаменнк, в женском роде по . образцу земліа или доуша, а также змніа, например, послѣдьнь (м. р.), послѣдьни (с. р.), послѣдьи» (ж. р.); пѣшь (м. р.), пѣше (с. р.), пѣшд (ж. р.); божнн (м. р.), божни (с. р.), божніа (ж. р.). По твердому типу склоняются также причастия настоящего времени страдательного залога (с суффиксальный -м-) и причастия прошедшего времени страдательного залога (с суффиксальный -и- или -т-), например, ведомъ (м. р.), ведомо (с. р.), ведома (ж. р.); НЕСЕНЪ (м. р.), НЕСЕНО (с. р.), НЕСЕНА (Ж. р.); ІАТЪ (м. р.), ЬЬТО (С. р.), ІА ТА (Ж. р.). Причастия прошедшего времени действительного залога (с суффиксальный -л-) также относятся к этому типу, но так как они употребляются как именная часть состав- ного сказуемого, они представлены только в формах именительного падежа (во всех родах и числах), например, неслъ (м. ед.), несло (с. ед.) несла (ж. ед.), несли (м. мн.), НЕСЛА (с. МН.), НЕСЛЪІ (Ж. МН.), НЕСЛА (м. ДВ.), НЕСлѢ (с. ДВ.), НЕСЛѢ (Ж. ДВ.). 3. Переходный (сметанный) тип: в склонении прилагательных сравнительной степени и причастий действительного залога настоящего и прошедшего времени пре- обладают окончания преимущественно по типу «мягкого» склонения, но встречаются и отдельные окончания по образцу кдмъі, камене, см. следующие таблицы. Примечания к табл. на стр. 818—820 1. В вин. ед. прилагательных мужского рода сравнительной степени наряду с формой, тождественной с формой им. ед., употребляется форма на -ьшь, например, болнн//болыіи>. 2. В зв. ед. прилагательных мужского рода наряду с именной формой на -е, например, слѣпе, как вариант употребляется и форма им. ед., например, роде невѣрьнъ. 3. В им. мн. прилагательных мужского рода в сравнительной степени и причастий наряду с окончанием -е изредка встречается окончание -н (чаще в сравн. ст., чем в при- частиях), например, большн. 4. В им. вин. ед. прилагательных среднего рода в сравнительной степени как вариант встречается также форма на -ьш-, например, болк//больше. Б. МЕСТОИМЕННОЕ СКЛОНЕНИЕ Членные (местоименные) формы прилагательных представлены во всех типах при- лагательных. Примечания к табл. на стр. 821—824 1. Наряду с приведенными в таблице формами род. ед. мужского и среднего рода твердого и мягкого типов с -ди-//-іаи-, дат. ед. твердого и мягкого типов с -сук-//-юк- и местн. ед. твердого типа с -ѣи- в старославянских рукописях встречаются формы соответственно с -аа-//-іаа-, -оуоу-//юоу- и -ѣѣ-//-ѣд-, например, слѣпдкго//слѣпдаго, послѣдыиокмоу//послѣдыпооумоу, слѣпѣкмь//слѣпѣѣмь//слѣпѣдмь. 1 Именные прилагательные называются также краткими, а членные — полными или местоимев- ными. 27 Заказ 777 817
818 Образцы именного склонения прилагательных в сравнительной степени м с ж м с ж м с Ж И. 3. КОЛИН БОЛИ БОЛЬШН ВАфИН вАфе ВАфЬШН старѣи старѣй старѣвши р. НОЛЬШд//-Ѣ БвЛЬШд//-Ѣ БОЛИША ваі(іыім//-Ѣ вАірьша//-Ѣ ВАфЬША стдр'киша//-'Ь старѣнша//-ѣ старѣншА Ед. Д. кольшю//-оу кольшю//-оу БОЛЬШН ВАЦІЬШК /-Оу ВАЦ1ЬШк//-0у ВАфЬШН старѣишю/у-оу старѣншю//-оу старѣнши ч. В. БОЛНН КОЛИ БОЛЬШЖ ВАфНН ВАфе ВАфЬШЖ стдрѣи старѣй старѣишж Т. ьольшемь ьольшемь БОльшеіж ВАЦІЬШеМЬ вАфьшемь вАфншеж стдрѣиніемь старѣйшемъ старѣншеж м. БОЛЬШН БОЛЬШН БОЛЬШН ВАфЬШН ВАфЬШН ВАфЬШН старѣвши старѣвши старѣнши И. 3. Больше БОЛЬШД БОЛЬША вАціьше ВАфЬШа//-Ѣ ВАфЬША старѣйте стдрѣнша//-ѣ старѣншА р. БОЛЬШЕ КОЛЕШЬ БОЛЬШЕ ВАфЬШЬ ВАфЬШЬ ВАфЬШЬ старѣишь стдрѣишь старѣншь Мн. Д. Большемъ Большемъ БОЛИШАМЪ вАірьшемъ вАфьшемъ ВАфЬШДМЪ старѣйшемъ старѣйшемъ старѣйшемъ ч. В. БОЛЬША БОЛЬШД БОЛЬША ВАфЬША ВАфьша//-ѣ ВАфЬША стдрѣишА старѣнша//-ѣ старѣншА т. БОЛЬШН БОЛЬШН БОЛЬШДМН ВАфЬШН ВАфЬШН ВАфЬШДМН старѣвши старѣвши старѣніи дми м. БОЛЬШИМЪ БОЛЬШИХЪ БОЛЬШАКЪ ВАфЬШНХ'Ъ ВАфЬШі^Ъ ЕАфЬШАХЪ старѣйшимъ старѣйшихъ старѣйшемъ И. В. 3. нольшд//-ѣ БОЛЬШН БОЛЬШН ВАЦІЬШа//-Ѣ ВАфЬШН ВАфЬШН старѣнша//-ѣ старѣнши старѣнши Дв. Р. М. волыню//-оу БОЛЬШк//-Оу БОЛЬШК//-Оу ВАЦ1ЬШК//-0у ВАфЬШК//-0у ВАЦ1ЬШК//-Оу старѣншю//-оу старѣишіс//-оу старѣйшіе //-оу ч. Д. Т. БОЛНШСМА БОЛЬШСМА БОЛЬШАМА ВАфЬШбМА ВАфьшемд КАфЬШАМА стАр'кишема старѣншема старѣншема
Образцы именного склонения причастий действительного залога настоящего времени 819 от глаголов с основой настоящего времени на -е- от глаголов с основой настоящего времени на -и- м с ж м с ж м с ж И. 3. НЕСЪІ несъі несжцік ЗНАКА ЗНАКА зн акціи Хвалж ХВАЛА ХВАЛАфН р. иесжфд//--Ь иесжфд//-'к несжціа ЗНАІЖфА//-'Ь знаиіфа//-'к ЗНДКфА ХкалАфа//-'Ь ХвалАфа//-ѣ ХВАЛАфА Ед. д: иесжфк//-оу несжфю//-оу НЕСМфН ЗНаіЖфю//-0у знаіжфю//-оу зн акціи ХвалАфн//-оу Хвалжфю//-оу ХВАЛАфН ч. В. несжціь несжціе несмцім ЗНДКфЬ зндкфЕ зндкціж ХВАЛАфЬ ХвдлАфе ХкадАцк * Т. несжціемь несжціемь несжфек змакціемь ЗНАКфЕМЬ знакфеж ХКДЛАфЕМЬ ХВАЛА фемь ХВАЛАфЕК 1 М. несжцін несжіри несжцін ЗН АКЦІИ ЗИАЖфН зн акціи ХВАЛАфН ХВАЛАфН ХВАЛАфН И. 3. несжціе иесжфд//-,Ь несжфА зндіжфе знаіжфа//-'к знакфА ХвдлАфе ХкалАфа//-'к ХВАЛАфА р. несмціь несмфь несжціь ЗКДКфЬ ЗНАКфЬ знакфь ХВАЛАфЬ ХВДЛАЦЖ ХВАЛАфЬ Мн. Д. НЕСжфЕлѵъ несжфеМ'ь несжфллгъ зндкфЕлѵъ знакціблѵь знакфдмъ ХвдлАфелгъ ХВАЛА фЕЛГЪ ХВАЛА фАМЪ ч. В. НЕСМфА несжфд//-ф неслщіа ЗНДКЦІА знаіжфа//-'к ЗНДКфА ХВАЛАфА ХвалАфа//-’к ХВАЛАфА Т. НЕСЖфи несжцін НЕСЖфАМК ЗНДКфН ЗНАІЖфН ЗНДКфАМН ХВАЛАфН ХВАЛАфН ХВАЛАфАМН М. несжфих1* И€СЖфИХъ неслчфдр, ЗНДКЖфИХЪ ЗНАЛчфИХЪ знакфАХЪ ХВДЛАфиХ'Ь ХВДЛАфНХ1* ХВАЛАфАХПь Дв. И.В.З. иесжціа//-,к НЕСЖфН КЕСЖфН знаіжфа//-'к зн акціи 3 и акціи Хваллфа//-Ѣ ХВАЛАфН ХВАЛАфН ч. Р. М. несжфю//-оу несжфю//-оу Н6СЖфю//-0у знаіжфк//-ву знаіжфк//-ву зиаіжфи//-оу ХвалАфю//-оу ХкалАфк//-оу Хвалдфн//-ву Д. Т. несжфЕмд несжфЕмд несжфдмд зндкфЕМд зндкфемд зкакфдма ХВАЛАфСМА ХВАЛА фЕМА ХВАЛАфАМД
820 Образцы именного склонения причастий действительного залога пропіедіпего времени от глаголов с основой настоящею времени на -е- от глаголбв с основой настоящего времени на -и- М с ж м с ж М с ж И. 3. несъ НЕСЪ несъшн знавъ знавъ знавъшк Хвалъ Хвалъ Хвальшн р. несьшА//-'к иегынд//-'Ь НЕСЪША знав'ьшд//-'к зндв’ьшд//-'к знавъшА Хвдльшд//-'к. ХВДЛЬШД//-'к ХвальшА Ед. д. иесьши//-оу несьшм//-оу НЕСЪШН зидв'ьшк//-оу знав'ьшю//-оу знавъшн хвдльшю//-оу хвлльшю//-оу Хвальшн ч. В. НЕСЕШЬ НЕСЪШЕ НЕСЕШЖ знавъшь знавъшЕ знавъ шж Хкальшь Хвальше Хвдльшж т. НЕСЕНІЕМЪ НЕСЕНІЕМЪ НЕСЪШЕІЖ знавъшемь знавъшемь знавъ шею Хвальшемь Хвальшемъ Хвальшеіж м. НЕСЪШН НЕСЕШН НЕСЪШН знавъшн знавъшн знавъшн Хвальшн Хвальшн Хвальшн И. 3. НЕСЕНІЕ несъшд//-'к НЕСЪША знавъшЕ ЗНДВ'ЬШД//-'Ь знавъшА Хвдльше Хвальша//-,й ХвальшА р. НЕСЕШЬ НЕСЕШЬ НЕСЪШЬ знавъшь знавъшь знавъшь Хкальшь ХВальшь Хкальшь Мн. д. НЕСЕНІЕМЪ несъ ш емъ несынамъ знавъ шемъ знавъшемъ Знавъ шамъ Хвальшемъ Хвальшемъ Хвальшамъ , ч. в. НЕСЕША иест>шд//-'Ь НЕСЕША знавъшА зндв'ьшд//-,к знавъшА ХвальшА Хвллшд//-’к ХВАЛЬША [ т. НЕСЪШН НЕСЕШН МЕСЪШДМН знавъшк знавъшн знавъшами Хвальшн Хвальшн Хвдльшдми м. ’ НЕСЕШИХЪ несьшкхъ НЕСЕША^Ъ знавъші^ъ знавъшкхъ знавъшахъ Хвальшмхъ Хвальшмхъ Хвдльшахъ Дв. И. В. 3. несьша//-'к НЕСЕШН НЕСЪШН зидв'ьша//-'Ь знавъшн знавъшн ХВДЛЬШД//-Ѣ Хвальшн і 1 4 ХВАЛЬШН ! ч. Р. м. несыто//-т[ несьшм//-оу несышо//-оу зиАВ'ьшм//-оу знав'ьшю//-оу ЗНДВ'ЬШю//-0у ХВАЛЬШЮ//-Оу Хвальшю//-оу ХВАЛЬШю//-«у д. Т. ИЕСЪШЕМД ИЕСЕШЕМД НЕСЪШАМД зидвъшема ЗНаВЪШЕМА зндвъшама Хвальшемд ХВДЛШЕМА Хвдльшама
Образцы местоименного склонения прилагательных Твердый тип Мягкие типы М с ж м с Ж м с ж И. 3. слѣпый слѣпой слѣпла послѣдьи ни послѣдьнкк послѣдьигага пѣшни пѣшек пѣшла Р. СлѢпАКГО СлѢпАКГО СлѢпЫІА послѣдьнакго послѣдьнакго ПОСлѢдЬНЬЫА пѣшдкго пѣшдкго пѢшАЬК Ед. ч. д. слѣпсукмоу слѣпсукмоу слѣпѣн послѣдьнккмоу послѣдьи >0 кмоу послѣдьнии пѣшккмоу пѣшккмоу пѣшнн в. слѣпый слѣпой слѣпмж послѣдьнии послѣдьнкк послѣдьи»» пѣшни пѣшек пѣшмж т. слѣпыимь слѣпыимь слѣпо» послѣдьи нимъ послѣдьннимь послѣдьнкк пѣшнимь пѣшнимь пѣшек м. слѣпѣкмь слѣпѣклы» слѣпѣн послѣдьи инмь послѣдьнннмь послѣдьнии пѣшннмь пѣшннмь пѣшнн И. 3. слѣпни слѣпла СЛѣпЫІА послѣдьнии послѣдьнгаа ПОСлѢдЬИІАІА пѣшни пѣшла пѢшАЬЬ р. слѣпы И)СЬ слѣпынхъ слѣпынхъ послѣдьнннхъ послѣдьнннхъ послѣдьниихъ пѣшнихъ пѣшнихъ пѣшнихъ Мн. ч. д. слѣпы имъ слѣпы нмъ слѣпыимъ послѣдьннимъ послѣдьннимъ послѣдьннимъ пѣшннмъ пѣшннмъ пѣшннмъ В. слѣпы ІА слѣпла СЛѣпЫІА ПОСлѢдЬИІАІА послѣдьи гага ПОСлѢдЬНЬЫА ГіѢшАІА пѣшліл пѢШАІА т. слѣпы ими слѣпыимн слѣпыимн послѣдьнннми послѣдьнннми послѣдьи ними пѣшиимн пѣшннмн пѣшними м. слѣпынхъ слѣпынхъ слѣпынхъ послѣдьнннхъ послѣдьнннхъ послѣдьнннхъ пѣшнихъ пѣшнихъ пѣшнихъ И. В. 3. слѣпла слѣпѣн слѣпѣн послѣдьнага послѣдьнии послѣдьнии пѣшла пѣшни пѣшнн Дв- ч. Р. м. слѣасук слѣпоук слѣпоук послѣдьнкк послѣдьнкк послѣдьнкк пѣшки пѣшкк пѣшкк д. т. слѣпыимл слѣпы НМЛ слѣпыимл послѣдьйннмл послѣдьйннмл послѣдьйннмл пѣшннмл пѣшннмл пѣшннмл
Образцы местоименного склонения сравнительной степени прилагательных м с ж м с ж м С Ж И. 3. БОДНИ БОАКК БОЛЬШИІА ВАфНН ВАфек ВАфьшніа старѣй старѣй старѣніиша р. коаьшакго БОЛЬШАКГО БОЛЬШАІА КАЦІЬШАКГО ВАфЬШАКГО ВАфЬШАІА старѣишакго старѣншакго старѣншАіл Ед. Д. БОДЬШЮКМСу БОЛЬШККМСу БОЛЬШНН ВАфЬШНКМОу ВАфЬШЮКМСу ВАфЬШНН стдрѣишіскмсу старѣншккмсу старѣніинн ч. В. БОДНИ БОАКК БОЛЬШЖЮ ВАфНН ВАфек ВАфЬШЖІЖ старѣй старѣй старѣншлиж т. БОАЬШНКМЬ БОЛЬШННМЬ Большею ВАфЬШННМЬ ВАфЬШНКМЬ ВАфьшею старѣншнимь старѣншмнмь старѣишевь м. БОАЬШНИМЬ БОЛЬШННМЬ БОЛЬШНН ВАфЬШННМЬ ВАфЬШНИМЬ ВАфЬШНК старѣншинлль старѣніи инмь старѣніинн и. 3. Большей БОЛЬШАИ ЕОЛЬШАіА ВАЦіьшеи ВАфЬШАга ВАфЬШАІА старѣвшей старѣншаіа старѣншАьк р. БОЛЬШНИХЪ БОЛЬШНКХ'Ь большнихт* КАЦІЬШНИХЪ ВАфЬШНКХЪ ВАфЬШНИХЪ старѣіішмнхъ старѣншнн\ъ старѣншннхт. Мн. Д. БОЛЬШНКМЪ БОЛЬШНКМЪ БОЛЬШ ИКАТЬ ВАфЬШННМЪ ВАфЬШНКЛТЬ ВАфЬШНИЛѴЬ старѣніи инлть старѣншннлп. старѣйшинамъ ч. В. БОЛЬШАІА БОЛЬШАКА БОЛЬШАІА ВАфЬШАіА ВАфЬШАіа ВАфЬШАКА старѣншАід старѣншаіа старѣншАіА Т. БОЛЬШННМК БОЛЬШННМК БОЛЬШННМН ВАфЬШННМН ВАфЬШНКМН ВАфЬШНКМН старѣйшинами старѣніи ннмн старѣншнмлш М. БОЛЬШНИХЪ БОАЬШНМХ^ БОЛЬШНКХ’Ь ЕАфЬШНКХ'Ь ВАфЬШННХ'Ь ВАфЬШНКХ'Ь старѣінііинр> старѣйшину старѣніи нихъ Дв. И.В.З. БОЛЬШАЯ Ьольшни БОЛЬШНН ВАфЬША» ВАфЬШНК ВАфЬШНК старѣншаіа старѣйшей старѣніинн ч. Р. М. Б0ЛЫ11ЮЮ БОЛЬШКЮ БОЛЬШЮЮ ВАфЬШКК ВАфЬШМЮ ВАфЬШКЮ старѣниною старѣйшею старѣйшею Д. т. БОЛЬШННМА БОЛЬШННМА БОЛЬШННМА ВАфЬШННМА ЕАфЬШННМА ВАфЬШНКМД старѣншннма старѣніи нима старѣншннма
Образцы местоименного склонения причастий действительного залога настоящего времени 823 от глаголов с основой настоящего времени на -е- от глаголов с основой настоящего времени на -к- м с ж м с ж м с ж И. 3. несъін несжціек неслфна знаіан ЗНАЖфбК знАЖфна ХКАЛАН ХвдлАфек ХВАЛАфІШ р. несжфдкго НбСЖфАКГО нескфАьь ЗНАІЖфАКГО ЗНАІЖфАКГО ЗНАЖфАІА ХВАЛАфАКГО ХВАЛАфАКГО ХВАЛАфАІА Ед. д- несжціюкмоу* несжфюкмоу несжфкк ЗНАІЖфЮКМОу ЗНАІЖфЮКМОу ЗНАІЖфНН ХВАЛАфЮКМОу* ХВАЛАфККМОу* ХВАЛАфНН ч. в. НССЖфНН неслфек несжфжиь ЗНАЖфНН знАіжфек ЗНАІЖфЛНЖ ХВАЛАфНН ХВАЛАфбК ХВАЛАфЛІЖ т. несжфнммь НбСЖфНКМЬ несмфеіж ЗНДІЖфННМЬ ЗНАЖфННМЬ знджфеіж ХВАЛАфННМЬ ХВАДАфНИЛЧ» ХвллАфеіж м. несжфмимь несмфннмь НбСЖфНН ЗКАЖфНКМІь ЗНАіЖфННМЬ ЗНАІЖфНН ХВАЛАфНИМЬ ХВАЛАфНКМК ХВАЛАфНК и. з. нескфбн неслпдга неслчфАьк ЗКАЖфСН знАЖфАіа ЗНАІЖфАіА ХвалАфен ХВАЛАфАІА ХВАЛАфАІА р. несжфинр» несжфннх1* НбСЖфННХЪ ЗНАЖфНКХЪ ЗНАЖфНИХЪ ЗНАЬКфНИХЪ ХВАЛАфИИХТ» ХВАЛАфНИХ1» ХВАЛАфННХ^ Мн. д. несжфннлгь несжфннлгь неслфинлгь ЗНАІЖфМИМЪ ЗНАЖфННЛГЪ ЗНАІЛфННЛГк ХВДААфННЛГЪ ХВАЛАфНИМЪ ХкалАфНнмъ ч. в. несжф/МА несжфдга несжфАіА ЗНАЖфАІА ЗНАІЖфАіа ЗНАІЖфАІА ХВАЛАфАІА ХВАЛАфАІА ХВАЛАфАІА т. нбсжфнмлш несжфннмн несжфкнмн ЗНАІЖфНММН ЗНАЖфНММН ЗНАІЖфННМН ХВАЛАфННМН ХВАЛАфННМН ХВДЛАфННЛШ м. несжфнихъ НбСЖфннхъ неслфннх^ ЗНА№фННХЪ ЗНАЖфНМХЪ ЗНАЖфНМХЪ ХВАЛАфНИХЪ ХВАЛАфИИХЪ ХВАЛАфНИХТ. Дв. и. в. з. несжфдга несжцінк несжфни знАіжфлга ЗНАІЖфНН ЗНАІЖфМН ХВАЛАфАІА ХВАЛАфНК ХВАЛАфНК ч. Р. м. кесжфюк «еслциок несмфюю ЗНАЖфОД зиаъкфюю ЗНАЖфЮЮ ХВДЛАфЮЮ ХВАЛАфКК ХВАЛАфНК) Д- т. несліфнкмд несжфинмА несжфнммд ЗНДЖфИКМА ЗНАІЖфНКМА ЗНА№фННМД ХВАЛАфНИМА ХВАЛАфНКМА ХВАЛАфННМА
Образцы местоименного склонения причастий действительного залога прошедшею времени от глаголов с основой настоящего времени на -е- от глаголов с основой настоящего времени на -и- М с ж м с ж М с ж И. 3. несын несъшек несытна ЗНАВЪ! Н знАвъшен ЗНАВЪШН» ХВААНН Хвлльшек ХВАЛЬШН» р. несъшдкго несъшдкго несъшАьх ЗНАВЪШАКГО ЗНАВЪШДКГО ЗНАВЪШАІА ХВАЛЬШАКГО ХВАЛЬШАКГО ХВАЛЬШАІА Ед. д. несъшюкмоу несъшюкмоу несъшнн ЗНАВЪШЮКМСу ЗНАВЪШК! КМСу ЗНАВЪШНИ ХКАльшюнмоу ХВАЛЬШЮКМОу ХВАЛЬШНН ч. в. несъшнн несъшек несъшміл; ЗНАВЪШНИ ЗНАЕЪШеК ЗНАВЪШАІА ХВАЛЬШНИ Хвлльшек ХВАЛЬШЖІЖ т. НбСЪШКИМЬ несъшнимь несъшек ЗНАВЪШННМЬ зндвъшнимь знАвъшеж ХВ АЛЬ ш нимь ХВАЛЬШННМЬ Хвлльшеіж м. несъшиимь несъшнимь несъшнн ЗНАВЪШННМЬ ЗНАВЪШННМЬ ЗНАВЪШНИ ХВАЛЬШННМЬ ХВАЛЬШННМЬ ХВАЛЬШНН И. 3. несъшеи несъшд» НеСЪШАІА зндвъшен ЗНАВЪШАІА ЗНАВЪШАЫь ХВАльшен ХВАЛЬША» ХВАЛЬШАІА р. несъшнихъ несъшнихъ несъшнихъ ЗНАВЪШНИХЪ ЗНАВЪШНИХЪ ЗНАВЪШНИХЪ ХВ АЛЬ Ш НИХЪ ХВАЛЬШНИХЪ ХВАЛЬШНИХЪ Мн. д. НбСЪШННМЪ несъшнимъ несъшнимъ ЗНАВЪШНИМЪ ЗНАВЪШНИМЪ ЗНАВЪШНИМЪ ХВАЛЬШНИМЪ ХВАЛЬШНИМЪ ХВАЛЬШНИМЪ ч. в. нссъшаіа несъшдт несъшАіА ЗНАВЪШАІА ЗНАВЪШАІА ЗНАВЪШАІА ХВАЛЬШАІА ХВАЛЬША» ХВАЛЬШАІА т. несъшнимн несъшнимн несъшнимн ЗНАВЪШННМН ЗНАВЪШННМН ЗНАВЪШНИМН ХВАЛЬШНИМН ХВАЛЬШННМН ХВАЛЬШННМН м. несъшнихъ несъшнихъ несъшнихъ ЗНАВЪШНИХЪ ЗНАВЪШНИХЪ ЗНАВЪШНИХЪ ХВАЛЬШМНХЪ ХВАЛЬШНИХЪ ХВАЛЬШНИХЪ Дв. И. В. 3. несъшда несъшнн несъшми ЗНАВЪША» ЗНАВЪШНИ ЗНАВЪШНИ ХВАЛЬША» ХВАЛЬШНН ХВАЛЬШНН ч. Р. м. несъшкю несъшкю кесъшмю ЗНАВЪШЮК ЗНАВЪШКЮ ЗНАВЪШЮМ ХВАЛЬШЮЮ ХВАЛЬШК>К> ХВАЛЬШЮЮ д. т. несъшннмд нссъшккмд НССЪШНКМА ЗНАВЪШНКМА ЗНАВЪШНКМА ЗНАВЪШННМА ХВАЛЬШКИМА ХВАЛЬШКИМА ХВАЛЬШКИМА
2. Наряду с формами с -ъін- в твердом типе и с -нн- в мягком типе в старославянских рукописях встречаются формы с -ъі- и -н-; кроме форм с -аа-//-іаа-, -оуоу-//-юоу-, -ѣѣ-//-ѣа- (см. пункт 1) встречаются формы с -а-//-іа-, -оу-//»-, -Ѣ-, например, слѣ«ѵынхъ//слѣпъіхъ, пѣшннмъ//пѣшимъ, слѣпааго//слѣпаго, БОльшкоумоу//вольшпмоу, новѣѣмь//новѣамь//но- вѣмь. 3. В род. и дат. ед. мужского и среднего рода твердого типа изредка встречаются дублетные окончания -ого, -омоу по образцу местоимения тъ, например, саѣпаиго// слѣпого, слѣпоукмоу//слѣпомоу. 4. В тв. ед. женского рода единичны дублетные окончания на -жж, например, слѣпож//слѣпли;. 5. В им. мн. мужского рода прилагательных сравн. ст. и причастий действительного залога настоящего и прошедшего времени встречаются дублетные окончания на -нн, например, вольшен//колышін. 6. В им. вин ед. мужского и среднего рода в формах сравнительной степени име- ются дублетные окончания, содержащие -ьш-, например, болнн//большнн, болкк//боль- шек. III МЕСТОИМЕНИЯ Как заглавные слова основных словарных статей местоимения приводятся в норма- лизованной форме им. ед. (для местоимений, изменяющихся по родам,— в мужском роде) с пометой мест Основные типы склонения: а) местоимения, не имеющие форм рода (личные место- имения 1 го и 2-го лица и возвратное местоимение); б) местоимения, изменяющиеся по родам с подтипами: ба) твердым — образец тъ, то, та; бб) мягким — образцы нашь, наше, наша; мон, мок, моіа; сь, се, сн. Особым образом склоняются местоимения къто, чьто; вьсь, вьсе, вьса; кын, кон, кай. Склонение личных местоимений 1 го и 2-го лица и возвратного местоимения 1-е лицо 2-е лицо возвратное местоимение Ед. ч. И. Р. д. В. Т. м. АЗЪ меие мьнѣ//мн МА мъкосж мьнѣ ТЫ теве тевѣ/ /тн ТА Т0БО(Ж тевѣ севе севѣ//сн са СОБОІЖ севѣ Мн. ч. и. р. д. В. т. м. МЫ НАСЪ ИАМЪ ны НАМИ НАСЪ вы ВАСЪ ВАМЪ вы ВАМН ВАСЪ Дв. ч. и. Р. м. д. т. В. вѣ КАК НАМА НА ВА КАК БАМА ВА
Образцы склонения местоимений, изменяющихся по родам 826 Твердая разновидность Мягкие разновидности М с Ж М с ж м с ж м с ж И. тъ то ТА НАШЬ нАше КАША мон мок моа сь се сн Р. того того ТОМЬ ндшего ндшего НДШ61А МОКГО МОКГО МОКІА сего сего сеьь д. томоу томоу том ндшемоу ндшемоу ндшен мокмоу мокмоу мокн семоу семоу сеи Ед. ч. В. тъ то тж НАШЬ нАше НАШЖ мон мок МОІЖ сь се сніж т. тѣмь тѣмь ТОіЖ НАШИМЬ НАШИМЬ ндшеіж мокмь мокмь мокіж снмь снмь сеіж м. ТОМЬ томь тон ндшемь ндшемь ндшен мокмь мокмь мокн семь семь сен и. тн тд ты НАШН НАША НАША мон моа МОІА снн сн сньь р. тѣхъ тѣхъ тѣхъ НАШИХЪ НАШИХЪ НАШИХЪ моихъ моихъ моихъ сихъ сихъ сихъ д. тѣмъ тѣмъ тѣмъ НАШИМЪ НАШИМЪ НАШИМЪ моимъ моимъ моимъ СИМЪ СИМЪ СИМЪ Мн. ч. в. ты ТА ты НАША НАША НАША МОЬЬ моа моьь сньь сн сньь Т- тѣми тѣми тѣми НАШИМН НАШИМН НАШИМН монмн монмн монмн симн симн симн м. Т^)(Ъ тѣхъ тѣхъ НАШИХЪ нашихъ нашихъ моихъ моихъ моихъ сихъ сихъ сихъ и. в. ТА тгк тѣ НАША НАШН НАШН мо<а мон мон сна СН СН Дв. ч. Р. м. то» тою тою ндшею ндшею ндшею мокю мокю мокю сею сею сею д. т. Т*ЬмА тѣма тткмд НАШИМА НАШИМА НАШИМА МОНМА МОНМА МОНМА СИМА СИМА СИМА
Особые виды склонения И. къто чьто р. кого чесо, чесого д. комоу чесомоу в. кого чьто т. цѣмь чимь м. комь чемь Единственное число Множественное число М с ж М С Ж и. ВЬСЬ вьсе ВЬСИ ВЬСН вьса ВЬСА р. вьсего вьсего вьсеіА вьсѣхъ вьсѣхъ вьсѣхъ д. вьсемоу вьсемоу вьсен вьсѣмъ вьсѣмъ вьсѣмъ в. вьсь вьсе ВЬСІЖ ВЬСА вьса ВЬСА т. вьсѣмь вьсѣмь вьсе» вьсѣмн вьсѣмн вьсѣмн м. вьсемь вьсемь вьсен вьсѣхъ вьсѣхъ вьсѣуъ Единственное число Множественное число М с ж М с ж И. кын кок ода ЦНН кда КЫіА Р. конго КОНГО КОКІА кын\ъ кыихъ кымхъ д. кокмоу кокмоу КОКН КЫНМЪ КЫИМЪ КЫИЛѴЪ В. кын кок КЖІЖ КЫіА КАИ КЫІА Т. кыимь кыимь КОКІЖ кыимн кыимн кыимн м. кокмь кокмь КОКН кыкхъ ' кыир* кынхъ В двойственной числе засвидетельствована форма И. В. женского рода цѣн Примечания к табл. на стр. 825—827 1. У личных местоимений в ед. и мн. и у возвратного местоимения в функции вин. п. встречаются формы род. п.: ма//мене, та//теве, са//севе, ны//насъ, въі//васъ. 2. У мест. азъ в род. ед. наряду с формой мене встречается (но реже) дублетная форма мьне. 3. Дублеты встречаются: а) в дат. мн. намъ//ны, б) в им. дв. 2 лица ва//въі, в) в вин. дв. на//ны, ка//въі, г) в функции им. мн.: мъі//нъі. 4. Местоимения, которые склоняются по образцу мон и ндшь, в местн. ед. мужского и среднего родов имеют также дублетные формы, оканчивающиеся на -нмь, например, мокмь//монмь, ндшемь//ндшнмь. 5. У местоимений тъ и сь изредка употребляются дублетные формы по местоимеи- ному типу склонения прилагательных, например, вин. мн. мужск. и ж. родов ты//тыіа, им. ед. мужск. р. сь//снн. 6. В типе вьсь в вин. ед. женского рода представлены дублеты вьсж//вьсж, в им. и вин. мн. среднего рода — вьсіа//вьсд. 7. В ж. р. типа мон изредка встречаются дублетные формы без серединного слога, напр. моюа//мо«а, мокіж//моіж. 8. Значительная вариативность форм наблюдается в род. и дат. местоимения чьто, у которого кроме представленных в таблице употребляются формы чьсо, чесого, чьсого; чксомоу, чемоу. 827
9. Местоименные прилагательные на -лнкъ (толнкъ, коликъ, кликъ, сели къ), а также мъногъ, дроугъ встречаются как в именной, так и в членной форме и склоняются частично по твердому типу склонения прилагательных (именному или местоименному), частично имеют формы местоимений тъ, то, та — в тех падежах, в окончаниях которых имеется 4, т. е. в тв. ед. мужского и среднего рода, в род., дат. и местном мн. ч. всех родов, в им., вин. и зв. дв. ч. среднего и женского рода и дат., местном дв. ч. всех родов. Например, толикъ, толнц’Ьмь и т. п. 10. У прилагательного тоуждь засвидетельствованы — кроме форм по мягко- му адъективному типу (именному и членному) — также формы по образцу мон, мок, моіа. IV ИМЕНА ЧИСЛИТЕЛЬНЫЕ Как заглавные слова словарных статей числительные приводятся в нормализованных формах именительного падежа (у числительных, различающихся по роду,— в м. р.) и сопровождаются пометой числ. Числительные склоняются частью как существительные, частью как прилагательные, частью как местоимения. 1. Как существительные склоняются: а) трик м, три с и ж по образцам пжть м, кость ж во мн. ч. б) четыре м, четырн с и ж по образцу камъі во мн. ч. в) пать, шесть, седмь, осмь, деклть, десАть по образцу кость; числительное десдтъ, кроме того, имеет дублетные формы м. р. с окончаниями по типу камъі в составе сложных числительных, а именно: ва ) в местн. ед. форму на -е в предложной сочетании на десАте, образующей состав- ную часть числительных 11—19, например, кдннъ на деслте; вб ) в им. дв. форму на -н м. р. у числительного 20: дъка десАтн; вв ) в им. мн. форму на -е м. р. у числ. 30, 40: трнк десАте, четыре десАте (//три десАти, четырн десАтн); вг ) в род. мн. форму на -ъ у числ. 50—90, например, пать десАть; во всех осталь- ных падежных формах сложных числительных дссать склоняется как указано в пун- кте в); г) «ъто склоняется по образцу л-Ъто; д) ЧИСЛ. ТЫСАЦ1Н//ТЫСЖЦІН по образцу БОГЫНН. 2. Как прилагательные склоняются: числительные порядковые как местоименные прил.: по мягкому типу третнн, по твердому типу все остальные (кроме третнн), например, прьвын, ПАТЫН, сътьнын. 3. Как местоимения склоняются: а) количественные числительные кдннъ по образцу тъ; дъва и ока по тому же образцу в двойственном числе; б) порядковые числительные дъкон, окон, трон по образцу мон. V ГЛАГОЛЫ Как заглавное слово в основной словарной статье приводится глагол в нормализо- ванной форме инфинитива, за ним даются в нормализованной форме окончания 1 и 2 лица ед. ч. индикатива наст. вр. По окончанию 1-го л. индикатива (изъявит. наклонения) наст. вр. различаются: А. глаголы на -мь (атематические); Б. глаголы на -ж/-іж (тема- тические). 828
А. ТАБЛИЦА ФОРМ АТЕМАТИЧЕСКИХ ГЛАГОЛОВ Инфинитив БЪІТИ в'Ьд’кти ДАТИ МСТИ имѣти Наст. вр. Ед. ч. 1. 2. 3. КСМЬ ксн кстъ вѣмь вѣса вѣетъ ДАМЬ ДАСН ДАСТЪ ІАМЬ. ИСИ шстъ имдмь НМДЦ1Н ИМАТЪ Мн. ч. 1. 2. 3. ксмъ ксте сжтъ вѣмъ вѣете вѢДАТЪ ДАМЪ даете ДАДАТЪ ІАМЪ іастс (АДАТЪ ИМАМЪ имАте имжтъ Дв. ч. 1. 2. 3. ксв’Ь КСТА ксте вѣвѣ вѢСТА вѣете Длвѣ ДАСТА ддсте ідвѣ іастд іасте ИМАВѢ ИМАТА имАте Наст. вр. сов. в. в знач. буд. вр. Ед. ч. 1. 2. 3. БЖДЖ БЖД6ШИ вждетъ Мн. ч. 1. 2. 3. вждемъ кждете БЖДЖТЪ Дв. ч. 1. 2. 3. вждевѣ бждста кждете Повел. накл. Ед. ч. 2. 3. БЖДИ БЖДИ вѢжДЬ вѣждь ДАЖДЬ ДАЖДЬ ІАЖДЬ ІАЖДЬ нмѣи имѣн Мн. ч. 1. 2. БЖДѣмЪ вждѣте в ѣдимъ вѣднте ДАДИМЪ дддите САДИМЪ (лдмте имѣнмъ имѣйте Дв. ч. 1. 2. ЕМдѢвѢ КЖдѢтА вѣднвѣ вѢдНТА ДАДНВѢ ДАДІГГА (аднвѣ САДМТД имѣнвѣ ИМѢИТА Прич. наст. вр. действ. зал. м с ж СЪІ СЪІ СЖЦіИ вѣдъі вѣдъі вѣджцін ДЛДЪІ ДЛДЪІ ДАДЖЦ1Н ИДЪІ ИДЪІ іаджцін ИМЪ|//ИМѢЬА имъі//имѣіж имжцін// имѣ№фн Прич. наст. вр. страд. зал. м, с, ж вѣдомъ, -о, -а //вѣдимъ, -0, -А адомъ, -о, -а^ //адимъ, -о, -А —- 829
продолженію Инфинитив БЫТИ в’кд’ктм ДАТИ астм млѵЪтн Аорист Ед. ч. 1. 2. 3. БЫр. КЪ!//КЪІСТЪ КЪІ//КЪІСТЪ в’кд'кгь вѣдѣ вѣдѣ МГЬ да//дастъ да//дастъ іасъ//іахъ іа//іастъ іа//іастъ нм’Ьх'ь нмф нм’к Мн. ч. 1. 2. 3. БЪІХОЛѴЬ высте БЫША вѣдѣхомъ вѣдѣсте вѢдѢша ДАХОМЪ длсте ДАША (АСОМЪ// (АХОМЪ ідсте (АСА//(АША нм'кхол''ь имѣете нлѵкщА Дв. ч. 1. 2. 3. быста высте вѣдѣховѣ вѣдѣста вѣдѣсте дахов'к ддстд ддсте іасов'к//іахов'к іаста іасте іш’Ьхов’к имФста нлѵксте Импер- фект Ед. ч. 1. 2. 3. к-ѣхъ ск к,ѣ//кѣаше вѣдѣахъ вѣдѣаше вѣдкаше длд-бахъ ддд-баше дадфаше іад-бахъ іадіаше іадФаше пяткахъ пм’ѣаше нлткаше Мн. ч. 1. 2. 3. сбхомъ вѣете к'Ьша //кѣахж вѣдѣахолѵь вѣдѣашете вѣдѣахж дад'бахомъ дадфашете дад-ках» іад'кахомъ идФашете гадФах» илскахомъ нлѵкашете нагках» Дв. ч. 1. 2. 3. Б^ХОБ’к Б’ЬсТА БтЬсте//Б’кд- шете вѣдѣаховѣ вѣдѣашета вѣдѣашете дадфахов-к дадфашета дадФашете іадѣахов'к іадФашета іадФашете пм'кахов'к нлткашета нлѵкашете Прич. Прош, вр. действ. зал. м с ж БЫВЪ БЫВЪ БЫВЪШН вѣдѣкъ вѣдѣвъ вѣдѣкъшн ДАВЪ ДАКЪ ДАВЪШН вдъ идъ іадъшн нлѵквъ нлѵквъ илгквъшн Прич. на -л- м, с, ж БЫЛЪ, -0, -А вѣдѣлъ,-о,-а ДАЛЪ, -0, ~А (АЛЪ, -0, -А нлѵклъ, -о, -а Прич. прош. вр. страд. зал. м, с, ж (зд-)БЪвенъ, -о, “А вѣдѣнъ,-о, -а ДАНЪ -0, -А идемъ, -о, -а Супин — вѣдѣтъ ДАТЪ (АСТЪ имѣть Сослаг. накл. Ед. ч. 1. 2. 3. бпмь//бнхъ БН БН Мн. ч. 1. 2. 3' кил»ъ//кнхомъ кнсте КЖ//БНША 830
Б. ТАБЛИЦЫ ФОРМ ТЕМАТИЧЕСКИХ ГЛАГОЛОВ Тематические глаголы классифицируются: а) по основообразующему суффиксу наст. вр. (или: по суффиксу основы наст. вр.), который представлен в форме 2-го л. ед. ч. индикатива наст. вр. перед окончанием -ши как -е- (в том числе -ие- и -к-) и -и-; б) по суффиксу основы инфинитива, который представлен в форме инфинитива перед оконча- иием -ти как 0 (нуль звука), -д-, -нж-, -Ф-, -н-. Чтобы определить тип спряжения, необхо- димо, кроме того, принять во внимание также облик корня и возможные чередования его конечного согласного (например, -к-:-ч-:-ц-, -т-:-ці- и др.) или целой группы его конеч- ныя фонем (например, -ьи-:-ж-, -ов-:-<у-, -ьр-:-рФ- и др.). Типы спряжения Суффиксы основы настоя- Суффиксы основы инфинитива щего времени 0 -А- нж -ѣ- -и- 1 вести, ведж, ведешн МОЦіН, могж, М0Ж6ШИ ПАТН, ПЬНЖ, пьнешн мр’ктн, мьрж, мьрешн плоутн, плокж, плокешн ЗЪЕДТИ, ЗОВЖ, зовешн -е- 2 СТАТИ, СТАНЖ, стднеши двнгнжтн, двнгнж, двнгнешн мннжтн, мннж, мннешн 3 ЗНАТИ, ЗНАІЖ, ЗНАКШН БрДТН, БОріЖ, БОрКШН ГЛАГОЛАТИ, ГЛАГОЛІЖ, ГЛАГОЛКШН ПЛАКАТИ, ПЛДЧЖ, плдчешн в’кровдти, в’к р оу іж, в’ѣроукшн -и- СЪПАТН, СЪПЛІЖ, съпншн дрьждтн, дрьжж, дрьжншн трьп’ктн, трьплкж, трьпншн ХВАЛИТИ, ХВАЛІЖ, ХВАЛИШН просити, прошж, просншк 831
Образцы спряжения глаголов с основой настоящего времени на -е- (1-я группа) Инфинитна вести МОЦІН (реціи) ПАТН Мр'ѣтк (трьтм) плсутн зъвлтн Наст. вр. Ед. ч. 1. 2. 3. ведж ведешн ведетъ могж можешн можетъ пьнж пьнешн льнетъ мьрж мьрешн мьретъ пловж пловешн пловетъ зовж зовешн зоветъ Мн. ч. 1. 2. 3. ведемъ ведете веджтъ можемъ можете могжтъ льнемъ льнете пьнжтъ мьремъ мьрете мьржтъ пловемъ пловете пловжтъ зовемъ зовете зовжтъ Дв. ч. 1. 2. 3. ведев’к ведетд ведете можек’к можетд можете пьнев’к пьнетд льнете мьрев’ѣ мьретд мьрете пловев'к пловетд лловете зовев’Ѣ зоветд зовете Повел. накл. Ед. ч. 2. 3. веди веди моэи// зи М05Н//-ЗН льни льни мьрм мьрн пловн пловй зовн зови Мн. ч. 1. 2. вед-Ьмъ ведѣте моэ’Ьмъ// з- моэѣте// -з- ныіклѵь пьнѣте мьр*кмъ мьрФте плов'кмч, пловѣте зок-клѵь зовѣте Дв. ч. 1. 2. ведфвф ведетд моэ’кв’^// -з- МОЭ’Ѣтд// -з- пыгкв'Ь пьнѣтд мьр-йвѣ мьрФтд пловФвѣ ялов'Ьтд ЗОК'ІівФ зов-Ьта Прич. наст. вр. действ. зал. м с ж ведъі ведъі веджфн моты моты могжфн льны льны ПЬНЖЦІН мьръі мьръі мьржфн ПЛОВЪІ ПЛОВЪ! ПЛОЕЖфН ЗОВЪІ ЗОВЪ! ЗОВЖфН Прич. наст. вр. страд. зал. м, с, ж ведомъ, -о, -Д (реколѵк, -о, -а) льномъ, -о, -А (тьрмѵь, -0, -А) зовомъ, -0, -А Асигм. аорист Ед. ч. 1. 2. 3. ведч> веде веде могъ може може (отьре) Мн. ч. 1. 2. 3. ведомъ ведете ведж мотомъ можете могж Дв. ч. 1. 2. 3. кедок’к ведетд ведете МОГОК’Ь можетд можете 832
прооолжение Ед. ч. 1. 2. 3. вѣсъ [веде] [веде] рѣхъ [рече] [рече] пасъ// ПАХЪ ПА ПА мрѣхъ мрѣ мрѣ плоухъ плсу плоу ЗЪВАХЪ зъвд ЗЪВА Сигм. аористI Мн. ч. 1. 2. 3. вѣсомъ вѣете вѣса< рѣхомъ рѣете рѣшА пасомъ// пахомъ ПАСТ6 паса// ПАША мрѣхомъ мрѣете МрѢшА плохомъ плоусте ПЛОуША ЗЪВАХОМЪ зъвдете ЗЪВАША Дв. ч. 1. 2. 3. вѣсовѣ вѣстд вѣете рѣховѣ рѣстл рѣете пасовѢ// ПАХОВѢ ПАСТА ПАСте мрѣховѣ мрѣстд мрѣете ПЛОУХОВ'Ь ПЛОуСТА плоусте зъвАхов*к ЗЪВАСТА зъвдете Ед. ч. 1. 2. 3. ведохъ [веде] [веде] могохъ [може] [може] 1 Сигм. аорист II Мн. ч. 1. 2. 3. В6Д ОХОМЪ ведосте ведошА М ОПТОМЪ могосте МОГОША Дв. ч. 1. 2. 3. в ед охо в'к ведостд ведосте МОГОХОвѢ МОТ ОСТА М0Г0СТ6 Ед. ч. 1. 2. 3. ведѣдхъ ведѣдше ведѣдше МОЖААХЪ МОЖААШе МОЖААШе пьнѣлхъ пьнѣдше пьнѣдше мьрѣдхъ мьрѣдше мьрѣдше пловѣдхъ пловѣдше пловѣдше ЗЪВААХЪ зъвддше ЗЪВААШе Импер- фект Мн. ч. 1. 2. 3. ведѣдхомъ ведѣдшете ведѣах» МОЖААХОМЪ можААшете МОЖААХЖ пьнѣдхомъ пьнѣдшете пьнѣдх» мьрѣдхомъ мьрѣдшете мьрѣдх» пловѣдхомъ пловѣдшете пловѣдхж ЗЪВААХОМЪ зъвААшете ЗЪВААХЖ Дв. ч. 1. 2. 3. ведѣдховѣ ведѣдшетд ведѣлшете МОЖААХОвѢ М0ЖААШ6ТА МСЖААШ6Т6 пьнѣдховѣ пьнѣдшетд пьнѣдшете мьрѣдховѣ МЬрѢдШеТД мьрѣдшете пловѣдховѣ повѣдшетд пловѣдшете ЗЪВААХОВ’Ь ЗЪВААШеТА зъвААшете Прич. прош. вр. действ. зал. м с ж кедъ ведъ ведъшн могъ могъ могъшн пьнъ пьнъ пьнъшн мьръ мьръ мьръшн плсувъ плоувъ плоувъшн ЗЪВАВЪ ЗЪВАВЪ ЗЪВАВЪШН Прич. на -л- м, с, ж велъ, -о, -а МОГЛЪ, “0, -А ПАЛЪ, -о, -А мрьлъ, -о, -А плоулъ, -о, ~А ЗЪВАЛЪ, -0, -А Прич. прош. вр. страд. зал. м, с, ж веденъ, -о, -д (реченъ, -о, -л) ПАТЪ, -0, -А (тьренъ, 0» -л// трьтъ, -0, пловенъ, -0, -0 ЗЪВАНЪ, -о, -А Супин вестъ МОЦІЬ ПАТЪ мрѣть плоутъ ЗЪВАТЪ Вместо ие засвидетельствованных в письменности форм 2-го и 3-го л. ед. ч. I сигма тического и II сигматического аориста глагола вести в квадратных скобках даются формы асигматического аориста от этого глагола, а в типе моцін — от глагола рецін 833
Образцы спряжения глаголов с основой настоящего времени на -е- (2-я группа) Инфнннтив двигнжтн (коснжтм) минжти (рннжти) СТАТИ Наст. вр. Ед. ч. 1. 2. 3. двигиж двигнешн двигиетъ мннж минешн минетъ СТАНЖ стАнеши стднетъ Мн. ч. 1. 2. 3. двигнемъ двигаете двигижтъ минемъ минете минжтъ ст днемъ стднете СТАНЖТЪ Дв. ч. 1. 2. 3. двигневѣ двигнетд двкгнете миневѣ минетА минете стлневѣ СТАНеТА стднете Повел. накл. Ед. ч. 2. 3. двнгнн двкгкн МИНИ мини СТАМИ СТАМИ Мн. ч. 1. 2. двигнѣмъ двигиѣте мИнѣм-ъ мннѣте СТАН-ЬМЪ стдиѣте Дв. ч. 1. 2. двигнѣвѣ двигиѢта мннѣвѣ минѣ-гд СТАН-ЬвѢ СТАМѢТА Прич. наст. вр. дей- ств. зал. м с ж ДВИГНЫ двигны ДВНГНЖЦ1И МИИЪІ МИНЫ МИНЖЦ1Н СТАНЫ СТАНЫ СТАНЖЦ1И Прич. наст. вр. страд. зал. м, с, ж (иеистрьгном-ь, -9, -а) Асигм. аорист Ед. ч. 1. 2. 3. двнгъ двнже двнже Мн. ч. 1. 2. 3. двнгомъ днжете двигж Дв. ч. 1. 2. 3. двиговѣ движетд движете 834
продолжение Сигм. аорист I Ед. ч. 1 ] (коснж%ъ коснж коснж МННЖХЪ минж минж СТАХЪ СТА СТА Мн: ч. 1. 2. 3. КОСНЖХОЛѴЪ К0СНЖСТ6 КОСНЖША МКНЖХОМЪ мннжсте МННЖША СТАХОМЪ стдсте СТАША Дв. ч. 1. 2. 3. коснжхов'Ь коснжста коснжсте) мкнжхов’Ь минжста минжсте СТАХОВ*Ь стаста стдсте Сигм. аорист II Ед. ч. 1. 2. 3. двнгохъ [двнже] [двнже] Мн. ч. 1. 2. 3. ДВИГОХОМЪ двкгосте ДВКГОША Дв. ч. 1. 2. 3. двкгоховѣ двигоста двкгосте Имперфект Ед. ч. 1. 2. 3. (по)двнгн-Ьахь (по)двнгн'каше (по)двнгн-Ьаше (ринѣлхт. ринѣдше рнн'Ьаше (оХтлн'ЬАХъ (о)стАН'кдше (о)стан-Ьаше Мн. ч. 1. 2. 3. (по)двнгн'кахолѵь . (по)двигн'кАшете (по)двнгн-кахж рнн'кахолѵь рннѣдшете рннѣахж (о)сТАн,Ьахол''ь (оХтднФдшете (о)стднфдхж Дв. ч. 1. 2. 3. (по)двнгн'кахов-к (по)двнгн'кашета (п о)двнгн*йдшете рнн'кахов'к рнн'Ьашета рннѣашете) (оІСтан-кахов-Ь (о)стднФдшетд (о)стан-кдшетб Прич. прош. вр. действ. зал. м с ж двнгъ двнгъ двнгъ ши мннжвъ мннжвъ минжвъши СТАВЪ СТАВЪ СТАВЪШИ Прич. на -л- м, с, ж ДВНГЛЪ, -о, -А ЛШНЖЛЪ, -^, -А ** •' СТАЛЪ, -0, “А Прич. прош. вр. страд. зал. м, с, ж движемъ, -о, -а //двкгковенъ, -о, -д Супин Стать 835
Образцы спряжения глаголов с основой настоящего времени на -е- (3-я группа) Инфииитив ЗНАТИ врати (клати) ГЛАГОЛАТИ ПЛАКАТИ вѢрОвАТН Ед. 1. зидж ворк ГЛАГОЛЮ ПЛАЧЖ в'кроуіж ч. 2. ЗНАИШК в оришн ГЛАГОЛИШН плдчешн вѣроукши 3. ЗНАИТЪ БОрИТЪ ГЛАГОЛИТЪ пллчетъ вѣроуктт. Мн. 1. ЗИАИМЪ БОркМЪ ГЛАГОЛИМЪ пллчемъ вѣроуклѵь Наст. вр. ч. 2. знАИте порите гллголите пллчете вѣроукте 3. ЗНАЮТЪ БОрЮТЪ ГЛАГОЛЮТЪ ПЛАМЖТЪ вѣроувктт. Дв. 1. зиакв'Ь ЕОрКВ*Ь ГЛАГОЛКВ'Ъ плАчев-Ь вФроуквѣ ч. 2. ЗНАИТА БОрИТА ГЛАГОЛКТА ПЛАМ6ТА вѣроуитл 3. ЗНАИТ6 б орите гллголите плАмете вѣроукте Ед. ЗНАЙ ЕОрИ ГЛАГОЛИ ПЛАЧИ В'кроук ч. знай ЕОрИ ГЛАГОЛИ ПЛАЧИ вѣроум Повел. Мн. ЗИАИМЪ БОрКМЪ ГЛАГОЛИМЪ ПЛАЧНМЪ вѣроунлѵь накл. ч. знАите корите ГЛАГОЛИТе плАчите вфроуите Дв. знаив'Ь воривѣ ГЛАГ ОЛИВІ плачнв-Ь вѣроуивФ ч. ЗНАИТА коритл ГЛАГ ©ЛИТА ПЛАЧИТА В’ѢрОуКТА Прич. наст. м ЗНАЮ ВОрЮ ГЛАГОЛЮ ПЛАЧА вѣроум вр. действ. с ЗНАЮ БОрЮ ГЛАГОЛЮ ПЛАЧА вФроуіА зал. ж ЗНАЖЦІН БОрюЩН ГЛАГОЛЮЦЖ ПЛАЧЖЦ1И в’кроуи.ціи Прич. наст. вр. ЗНАИМЪ, -0, (колклѵь, -0, ГЛАГОЛИМЪ, -0, в’Ьроуклѵь, -0, страд. зал. м, с, ж •А -л) -А -А 836
продолжение Сигм. аорист I Ед. ч. 1. 2. 3. ЗНАХЪ ЗНА ЗНА КРАХЪ кра «РА ГЛАГОЛАХЪ ГЛАГОЛА ГЛАГОЛА ПЛАКАХЪ ПЛАКД КЛАКА вѣровах1» вѣровл кѣровд Мн. ч. 1. 2. 3. ЗИАХОЛѴЪ ЗИАСТ6 ЗИЛША крдхомъ крдсте крАША ГЛАГОЛАХОМЪ глдголдсте ГЛАГ ОЛ АША ПЛАКАХОМЪ ПЛАКАСТе ПЛАКАША в-Ьровахомъ вѣровасте В^рОВАША Дв ч. 1. 2. 3. ЗИАХОВ'Ь ЗИЛОТА ЗИА0Т6 Браховѣ краста врасте ГЛАГОЛАХОВ'Ь ГЛАГОЛАСТА ГЛАГ0ЛАСТ6 ПЛАКДХОВ*к ПЛАКАСТА плдкдсте вѣровАхов-Ь В’крОВДСТА в±ровАС*ге Импер фект Ед. ч. 1, 2. 3. ЗИААХЬ ЗНДАШ6 ЗНДАШ6 кори АХЪ коридше коридше ГЛАГОЛДДХЪ ГЛАГ0ЛДДШ6 ГЛАГОЛДАШб ПЛАКААХЪ ПЛАКАЛШе ПЛАКААШе В'ЪрОВААХ% вѣровАлше вѣр овааше Мн. ч. 1. 2. 3. ЗНААХОМЪ зиААшете ЗНААХ^ коріа ахОінъ кориАшете вориАхж ГЛАГОЛДДХОМЪ глдголддшете ГЛАГОЛААХА ПЛАКААХОМЪ ПЛАКААШ6Т6 ПЛАКААХЖ БѣрОВААХОМЪ вѣровлашете в'кровдАХж Дв. ч. 1. 2. 3. ЗНААХОвѢ ЗНААШеТА знддшете БОрИАХОВ^ КОрИАШСТА кориашете ГЛАГОЛААХОВ'Ъ ГЛАГОЛДАШеТА ГЛАГОЛЛАШбТе ПЛАКААХОВ’Ь ПЛАКААШеТА плАКААшете В’ЬрОВААХОВ'І; В'ѢрОВААШеТА вѣровлАшете Прич. прош. вр. действ. зал. м с ж ЗНАВЪ ЗНАВЪ ЗНАВЪШИ кравъ кравъ кравъшн ГЛАГОЛАВЪ ГЛАГОЛАВЪ ГЛАГОЛ АВЪШН ПЛАКАВЪ ПЛАКАВЪ ПЛАКАВЪШН В'ЬрОВАВЪ ВОРОВАВЪ в-ѣров АВ'ЫІІН Прич. на -А’ М, с, ж ЗНАЛЪ, -о, -А Бралъ, -о, -а ГЛАГОЛАЛЪ, -0, -А ПЛАКАЛЪ, -0, -А вѣровалъ, -о, -а Прич. прош. вр. страд. зал. м, с, ж ЗНАКЪ, -0, -А коренъ, -о, -а ГЛАГОЛАНЪ, -0, -А ПЛАКАНЪ, -0 -А вѣровднъ, -о, -А Супии ЗНАТЬ крдтъ ГЛАГОЛАТЬ ПЛАКАТЪ вѣровать 837
Образцы спряжения глаголов с основой настоящего времени на -н- Инфинитив СЪПАТИ дрьжлтн трьп'Ьти ХВАЛИТИ просити Ед. ч. 1. 2. 3. СЪПЛИІ сънкшк съпитъ дрьжж дрьжмшк дрьжитъ трьпліж трьпмши трьпитъ Хваліж Х&АЛИШИ ХВАЛИТЪ прошж проекціи проектъ Наст. вр Мн. ч. 1. 2. 3. съ п имъ съпите СЪПАТЪ дрьжкмъ дрьжнте ДрЬЖАТЪ трьпимъ трьпите ТрЬПАТЪ ХВАЛИМЪ ХВАЛите ХВЛЛАТЪ просимъ просите ПрОСАТЪ Дв. ч. 1. 2. 3. съпивѣ съпнтд съпите дрьжнв’Ь дрьжитд дрьжите трьпивѣ трьпитд трьпите ХВАЛИВЪ ХВАЛИТА Хвдлите просквѣ проситд просите Ед. ч. 2. 3. съпн съпи дрьжи дрьжи трьпи трьпи ХВАЛИ ХВАЛИ проси проси Повел. накл. Мн. ч. 1. 2. съпнмъ съпите дрьжимъ дрьжите трьпимъ трьпите ХВАЛИМЪ ХВАлкте просимъ просите Дв. ч. 1. 2. СЪПИВ*Ь съпнтд ДрьЖИКѢ дрьжитд трьпкв'Ь трьпктд Хваливъ ХВАЛИТА просив^ проекта Прич. наст. вр. действ. зал. м с ж СЪПА СЪПА СЪПАфИ ДрьЖА ДРЬЖА ДрьЖАфИ трьПА ТрЬПА ТрЬПАфН ХВАЛА ХВАЛА ХВАЛАфН ПрОСА ПрОСА ПрОСАфН Прич. наст. вр. страд. зал. м, с, ж дрьжимъ, -о, -д трьпимъ, -0, “А ХВАЛИМЪ, -0, -А просимъ, -0, >А 838
продолженію Инфинитив СЫІАТИ ДрЬЖДТН трьп’кти Хвалити просити Сигм. аорист Ед. ч. 1. 2. 3. съпахъ СЪПА СЪПА дрьжахч. дрьжд дрьжд трыі’Ьхт* трьп'Ь трьп’Ь ХвалиХ^ ХВАЛИ ХВАЛИ Проситъ проси проси Мн. ч. 1. 2. 3. СЪ ПАХОМЪ СЪПАСТв СЪПАША ДрЬЖАХОМЪ ДРЬЖАСЪ€ ДРЬЖАША ТрЬЧ’ІІХОМ’Ь тркігксте трыГІиііА ХВАЛ МХОМЪ Хвдлисте ХВАЛИША пр ос их°мъ просисте ПрОСНША Дв. ч. 1. 2. 3. СЪПАХОВ’Ь СЪПАСТА СЪПДСТС ДрКЖАХОК’Ь ДРЬЖАСТА дрьждсте трыгкхок’Ь трьп'Ьстд трыгЬсте Хвдлнхов’ѣ ХВАЛНСТА Хвдлисте просмхов’к пр ОС ИСТА просисте Импер- фект Ед. ч. 1. 2. 3. СЪПААХЪ съпддше СЪПААШб ДРЬЖААХЪ ДрЬЖААШе дрьжддше трьп’ках'ь трьпѣдше трьпѣаше ХВАЛІДАХЪ Хвллгалше ХВАЛІДАШ6 прош А АХЪ ПрОШААШе ПрОШААШе Мн. ч. 1. 2. 3. СЪПААХОМЪ съпддшете СЪПААХЖ ДРЬЖААХОМЪ дрьжллшбте ДрЬЖААХЖ трьпѣлхолѵь трьпфлшете трьпѣдх^ ХВАЛІААХОМЪ ХвдліААшете ХВАЛІААХЖ ПрОШААХОМЪ прош аліи ете прОШААХЖ Дв. ч. 1. 2. 3. СЪПДДХОВ’Ѣ СЪНААШбТА СЪПААШбТб ДрЬЖДАХОВ'Ъ дрьжддшетд дрьжддшете тркп-Ьахок'Ь трьп’кдіиета трьпфдшете ХВАЛІААХОВ^ ХвАлгалшетд ХкАлалшете прошддховѣ прошАдшетд прошдАшете Прич. прош. вр. действ. зал. м с ж СЪ ПАВЪ СЪПАВЪ СЪ ПАВЪ ШИ дрьждвъ ДрЬЖАВЪ ДРЬЖАВЪШМ трьп'Ък-к трьп'кк-к трьп’кк'кіпн ХВАЛЪ ХВАЛЪ ХВАЛЬШН прошь Прошъ прошьши Прич. на -а* м, с, ж СЪПАЛЪ, -о, -д дръждлъ, -о, -А ’грыі’клъ, -о, -А ХВАЛИЛЪ, -о, -А просилъ, -о, -А Прич. прош. вр. страд. зал. м, с, ж ДрЬЖДНЪ, -о, А трьо^нт», -о, -а ХВАЛКНЪ, -о, -а прошенъ, -о, -а Супин СЫІАТЪ ДрЬЖАТЪ трьп'Ь'п. ХВАЛИТЪ проситъ 839
Примечания к табл. на стр. 831—839 1. Глагол видѣти частично спрягается по образцу трьпѣти, но во 2 и 3 л. ед. повелит. накл.— по образцу атематического глагола вѣдѣтн, т. е. внждь. 2. Глагол /)СЕТ'Ь’ГИ имеет в индикативе наст. вр. смешанное спряжение: частично по типу плакати, частично по типу трьпѣти: ед. мн. дв. 1. хоЦ*ж ^оціемъ Х°Фев^ 2. . х°Ч16ши Х°Чіе'гс х°Ч16’гл 3. х°4іе'гъ ХОТА'Г’Ь х°Чіетб 3. Дублетные формы имеет в индикативе наст. вр. глагол довьлѣти: ед. мн. дв. 1. довьліж//довьлѣіж довьлкмъ//довьлѣкмъ довьлквѣ//довьлѣквѣ 2. довьлкши//довьлѣкши довьлкте//довьлѣкте довьлктл//довьлѣктл 3. довьлкть//довьлѣктъ довьліжтъ//ДОВЬлѢіЖТЪ//ДОВЬЛАТЬ довьлкте//довьлѣкте 4. Дублетные формы наст. вр. имеют глаголы искати: нскж//нціешн и метати: метж//ме- ціж//метліж, метешн//меціешн//метакшн. 5. Некоторые глаголы, спрягаемые по типу знати, имеют дублетные основы инфини- тива с нулевым суффиксом или с суффиксом -а-, например, сѣтн//сѣгатн, сѣіж, сѣкши. 6. Некоторые глаголы 3-й группы с основой наст. вр. на -е- образуют наст. вр. двояким способом, например, съвазатн, съвазаіж//съважж. 7. Глагол ити имеет супплетивные формы: а) от основы и- (инф. ити, супин итъ); б) от основы нд- (наст. вр. идж, императив иди, прич. наст. вр. действ. зал. идти, аорист асигматич. идъ, аорист сигмат. II и дохъ, имперфект идѣдхъ); в) от основы шьд- (прич. прош. вр. действ. залога шьд-, прич. прош. вр. действ. залога шьлъ). Аналогично глагол ахати образует супплетивные формы от основы адъ- (наст. вр. адж, императив вди, прич. наст. вр. действ. зал. адъі, аорист асигматический адъ, аорист сигмат. П вдохъ, имперфект вдѣахъ), от основы в- (прич. прош. вр. действ. зал. авъ), от основы вха- (инфинитив ахати, супин ахать, дублеты причастия прош. вр. действ. залога ахавъ и императив ахай). 8. У глаголов 3-й группы с основой наст. вр. на -е- относительно редко возникали дублетные формы в результате ассимиляции -ак-//-аа-, -ѣк-//-ѣа-, -оук-//-оуоу- (подобно дублетам в склонении сложных прилагательных), например, подокактъ//подокаатъ, питѣктъ//питѣатъ, вѣроуктъ//вѣроуоутъ. 9. В имперфекте изредка возникали дублетные формы в результате стяжения в сочетаниях -ѣа->-ѣ-, -аа->-а-, например, вѢдѢахъ//вѢдѢхъ, крывахъ//крывхъ. 10. В формах сигматического аориста I у некоторых глаголов (особенно у глаголов с корневым носовым и у атематического глагола іасти) имеются дублетные формы, с одной стороны, с архаичный окончанием на -с-, с другой, с новыми, возникшими по аналогии, окончаниями с -х-, -ш-, например, пасъ//пахъ, паса//паша. 11. В 3 л. ед. наст. вр. как дублеты встречаются формы без окончания -тъ (преиму- щественно в Супр), например, достоитъ//достои. 12. В 1 л. мн. в индикативе наст. вр. и в повелит. наклонении наряду с обычным окончанием -мъ встречается изредка и дублетное окончание -мы (преимущественно в Супр), например, мы вѣмъ//мы вѣмы, прѣкждѣмъ//прѣкждѣмы. 13. В 1 л. дв. наряду с обычным окончанием -вѣ изредка встречается (в более поздних рукописях) также дублетное окончание -ва, например, дѣлаквѣ//дѣлаква. 14. В 3 л. дв. наряду с окончанием -те широко представлено (со времени наиболее ранних памятников и позднее) также дублетное окончание -та не только в наст. вр., но также и в формах аориста и имперфекта, например, дъва раса идете//дъва раса идета; в ж. и с. родах в поздних памятниках изредка встречается и окончание -тѣ, например, дъвѣ женѣ идетѣ. 15. Во 2 л. ед. повелит. наклонения атематических глаголов в Евх наряду с ожидаемый окончанием -ь как дублетное представлено также окончание -и (по аналогии с тематиче- скими глаголами), например, вѣждь//вѣжди. 16. Во мн. ч. форм повелит. наклонения у некоторых глаголов 3-й группы с основой наст. вр. на -е- наряду с регулярный окончанием -имъ, -ите как дублетные встречаются также окончания с -Ѣ-, -а-//-іа-, например, глаголите//глаголѣте, покажитё//покажѣте, плдчите//пллчлте, кннте//кніате. 840
17. Во 2 и 3 л. сигматическою аориста у некоторых глаголов с односложный корнем наряду с регулярный нулевым окончанием употребляется также окончание -тъ, преиму- щественно у атематических глаголов дати и іастн (у сыти — окончание -стъ), у глаголов типа пати, мр'Ьтн и бнтн, например, да//дастъ, па//патъ, повн//повнтъ. 18. При образовании форм имперфекта у некоторых глаголов встречаются наряду с формами, произведенными от основы инфинитива, также дублетные окончания, обра- зованные от основы, преобразованной по аналогии с основой наст. вр.; уже в ранних старославянских рукописях такая дублетность имеет место у глаголов типа зъвдтн, на- пример. кьрААхъ//вер'ѣАхъ, зъваАхъ//зов'кАХЪ. У других глаголов подобные дублеты наблю- даются реже, при этом преимущественно в поздних старославянских рукописях, напри- мер, <иетААХъ//меціААхъ, кѣровАДіііе//кѣроугАіііе. 19. Во 2 л. мн. и во 2 и 3 л. дв. имперфекта наряду с ожидаемыми окончаниями -шете, -шетд, -шете представлены дублетные окончания -сте, -ста, -сте по аналогии с флексиями сигматического аориста (преимущественно в кириллических памят- никах). 20. В им. ед. м. местоименных форм причастий наст. вр. действит. залога атемати- ческих глаголов и тематических с основой наст. времени на -е- наряду с окончанием -ъіи представлены также окончания с носовыми -ан, -жн, в Зогр и Мар преимущественно с «носовым с хвостиком» (в кириллической транскрипции а), например, грАДАн, жнвжн, сам. 21. У глаголов типа двнгнжтн в причастиях прош. вр. действит. залога окончание нередко присоединяется непосредственно к корню, например, прнвѣгнжтн привѣсъ; наоборот: навъікнжти ндвъіклъ. 22. У глаголов с основой наст. вр. на -и- и с основой инфинитива на -и- в формах прич. прош. вр. действит. залога наряду с исконными формами представлены (преиму щественно в поздних старославянских рукописях) также дублетные образования по аналогии с типом трыгЬтн, например, растсчі.//расточивъ. 23. У некоторых глаголов употребляются дублеты форм прич. прош. вр. страдат. залога, а именно; а) у глаголов 1-й и 3-й группы с основой наст. вр. на -е- дублеты -тъ//-(е)нъ, например, прострьтъ//простьренъ, с ктъ/ус'Іаанъ, б) у глаголов 2 й группы с основой наст. вр. на -е- окончание -енъ иногда присоеди- няется непосредственно к корню, а иногда к корню, расширенному суффиксом -нов-, например двигнжти хдвнженъ / /двигновенъ; в) у глаголов типа крдтн, коріж, воркшн возможны дублеты с -нъ, присоединяемым или к основе инфинитива, например, кланъ, или же к основе наст. вр., например, колкнъ.
ОСНОВНЫЕ ПОСОБИЯ ПО ГРАММАТИКИ СТАРОСЛАВЯНСКОГО ЯЗЫКА Более подробные сведения о фонетико-фонологических и морфологических особен- ностях старославянского языка можно найти в грамматиках старославянского языка. Горшков А. И. Старославянский язык. М., 1963 Граматика на старобългарския език. Глав. ред. И. Дуриданов, ред. колегия: Е. Догра- маджиева, А. Минчева. БАН, София, 1991 Гурьева Е. И. Старославянский язык. Тарту, 1971 Гълъбов И. Старобългарски език с увод в славянското езикознание. София, 1980 Добрев И. Старобългарска граматика. София, 1982 Елкина Н. М. Старославянский язык. М., 1960 Иванова Т. А. Старославянский язык. М., 1977 Кривчик В. Ф., Можейко Н. С. Старославянский язык. Минск, 1970 Кульбакин С. М. Древне-церковно-словянскій язык. Харьков, 1917 Майборода А. В. Старослов’яньска мова. Киів, 1975 Матвеева-Исаева А. В. Лекции по старославянскому языку. Л., 1958 Мирчев К. Старобългарски език. София, 1972. То же. 2-е изд., София, 1985 Никифоров И. Д. Старославянский язык. М., 1952 Селищев А. М. Старославянский язык. М., 1951—1952. Т. 1—2 Скупский Б. П. Старославянский язык. Махачкала, 1965—1967. Т. 1—2 Хабургаев Г. А. Старославянский язык. М., 1974. То же. 2-е изд., М., 1986 ^оркиК П. Старословенски іезик. Нови Сад, 1975 Аіігеітйііег К. АИЬиІ^агізсЬе Сгаттаіік аіз ЕіпГйЬгипд іп сііе зІаѵізсЬе ЗргасЬлѵіззеп- зсЬаЙ. ГгеіЬигд, 1978 Вагіиіа Сг. РосЫалѵохѵе гѵіасіотозсі г вгатаіукі віаго-сегкіечѵпо-зіочѵіапзкіе^ па Не роголѵпахѵсгут. АѴагзгалѵа, 1981 ВіеИеИі Н. Н. АІізІаѵізсЬе Сгаттаіік. На11е/8аа1е, 1961 Оіеіз Р. АІікігсЬепзІаѵізсЬе Сгаттаіік. НеісіеІЬегд 1932. То же 2-е изд. НеісіеІЬегд, 1963 Натт ]. Зіагозіаѵепзка дгатаііка. 2а§геЬ, 1963 КиІЬакіп 81. Міиѵпісе ]агука зіагозІоѵёпзкёЬо. РгаЬа, 1948 Кигг 1. СсеЬпісе іагука зіагозІоѵёпзкёЬо. РгаЬа, 1969 Ге Сиіііои Д.-Ѵ. Сгаттаіге сіи ѵіеих Ьиі^аге (ѵіеих 8Іаѵе). Висіарезі — Рагіз, 1984 ГеЬг-ЗрІахѵігізкі Т., Вагіиіа Сг. 2агуз дгатаіукі іагука зіаго-сегкіелѵпо-зіолѵіагізкіево па Не роголѵпалѵсгут. АѴгосІалѵ — АѴагзгалѵа — Кгаколѵ — Ссіагізк, 1973 Гезкіеп А. НапсіЬисЬ сіег акЬи1$агІ8сЬеп (аІікігсЬепзІаѵізсЬеп) ЗргасЬе. НеИеІЬег^, 1969 Гипі Н. С. ОИ СЬигсЬ Зіаѵопіс Сгаттаг. На§ие, 1955. То же. 6-е изд. На§ие, 1974 Ьоз 1. Сгатаіука зіагозііочѵіагізка. Ггѵогѵ—АѴагзгахѵа—Кгаколѵ, 1922 Хапс1гі$ С. НапсіЬоок оі ОИ СЬигсЬ Зіаѵопіс 1. ОИ СЬигсЬ Зіаѵопіс Сгаттаг. Гопсіоп, 1959 Разігпек Г. Тѵагозіоѵі іагука зіагозІоѵёпзкёЬо 8 иѵосіет а икагкаті. РгаЬа, 1912 Зіогізкі 81. Огатаіука іагука зіагозіолѵіагізкіе^о (зіагоЬиІдагзкіе^о). АѴагзгалѵа, 1950 8сЬта1зІіе§ \Ѵ. К. Ап Іпігосіисііоп іо ОИ СЬигсЬ Зіаѵіс. СатЬгИде, Ма88., 1976. То же. 2-е изд. СатЬгИде, Ма88., 1983 Зіапізіаѵ 1. Зіагозіоѵіепзку іагук, т. 1 Вгаіізіаѵа, 1978; т. 2 Вгаіізіаѵа, 1987 ТгиЬеігкоу Ы. 8. АІікігсЬепзІаѵізсЬе Сгаттаіік. \Ѵіеп, 1954. То же. 2-е изд. \Ѵіеп, 1968 Ѵаіііапі А. Мапиеі би ѵіеих 8Іаѵе. Рагіз, 1948. Перевод на русский язык: Вайян А. Руко- водство по старославянскому языку. М., 1952 Ѵесегка К. Зіагозіоѵёпзііпа. РгаЬа, 1984 Ѵопсігак V. АИкігсЬепзІаѵізсЬе Сгапнпаіік. Вегііп, 1900. То же 2-е изд. Вегііп, 1912 ХѴеіп^агі М. Кикоѵёі’ іагука зіагозІоѵёпзкёЬо, т. 1. РгаЬа, 1937; т. 2 РгаЬа, 1938 Ѵап \Ѵі]к Ы. ОезсЬісЬіе сіег аІІкігсЬепзІаѵізсЬеп ЗргасЬе. Вегііп; Ьеіргід, 1931. Перевод на русский язык: Ван-Вейк Н. История старославянского языка. М., 1957 842
Справочное издание СТАРОСЛАВЯНСКИЙ СЛОВАРЬ (по рукописям X—XI веков) Ведущие редакторы: Д. А. ДЛУГИ Н. Ф. АФОНИН Редактор: А. В. ЧИРКОВА Художественный редактор В. Г. ТЕРЕХОВ Технический редактор Э. Т. СОБОЛЕВСКАЯ ИБ № 6700 Лицензия ЛР № 010155 от 04.01.92 г. Сдано в набор 16.12.93. Подписано в печать 22.03.94. Формат 70Х 100’/ів- Бумага офсетная. Гарнитура кудр.-энцикл. Печать офсетная. Усл. печ. л. 68,9. Усл. кр.-отт. 68,9. Уч.-изд. л. 92,76. Тираж 5060 экз. Заказ № 777. С 040. Издательство «Русский язык» Комитета Россий- ской Федерации по печати и информации. 103012, Москва, Старопанский пер., 1/5. Диапозитивы изготовлены в ордена Трудового Красного Знамени ГП «Техническая книга» Коми- тета Российской Федерации по печати и информа- ции. 198052, г. Санкт-Петербург, Измайлов- ский пр., 29. Отпечатано в ГПП «Печатный Двор» Комитета Российской Федерации по печати и информации. 197110, г. Санкт-Петербург, Чкаловский пр., 15.