АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНСЬКОЇ РСР
ІНСТИТУТ БОТАНІКИ
ВИЗНАЧНИК Ag рослин 5^5 УКРАЇНИ^?
Допущено Міністерством вищої і середньої спеціальної освіти УРСР як учбовий посібник для студентів біологічних спеціальностей університетів і педагогічних інститутів та для сільськогосподарських вузів
ВИДАННЯ ДРУГЕ, ВИПРАВЛЕНЕ І ДОПОВНЕНЕ
Трожа#
Київ — 1965


581.4 В42
АВТОРИ:
А. І. Б а р б а р и ч, Є. М. Б р а д і с, О. Д. Вією лі на, В. С. Володченко, Д. М. Добро- чаєва, Є. Д. Карнаух, 3. Ф. Катіна, М. І. Котов, Г. О. Кузнецова, Л. Г. Оля- ніцька, Т. Я. Омельчук, О. М. Пояркова, Ю. М. Прокуд і н, В. В. Протопопова, Л. Н. С л ю с а р е н к о, С. С. Смолко, В. Г. Хржановський
РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ:
акад. АН УРСР Д. К. З е р о в (відповідальний редактор), доктор біологічних наук О. Д. Вісю- л і н а, доктор біологічних наук М. І. Котов, кандидат біологічних наук А. І. Б а р б а р и ч.
КИЇВСЬКА КНИЖКОВА ФАБРИКА


ПЕРЕДМОВА
Перше видання «Визначника рослин УРСР», відзначене Державною премією, вийшло в світ у 1950 році. З того часу минуло 14 років, і давно вже назріла потреба в новому виданні. Приєднання Кримської області до Української РСР згідно з Указом Президії Верховної Ради СРСР від 19 лютого 1954 року дало змогу значно поширити обсяг Визначника.
Виникла також потреба в деяких змінах і доповненнях в зв’язку з новими досягненнями вітчизняної флористики.
Всі ці завдання враховані авторським колективом при підготовці до друку другого видання «Визначника рослин України».
Крім дикорослих рослин, у визначнику представлені і основні культурні рослини. В порівнянні з першим виданням визначника кількість наведених культурних рослин значно збільшена.
Визначник розрахований на студентів вищих і середніх сільськогосподарських закладів, студентів-біологів, учнів старших класів середніх шкіл, на практичних працівників сільського і лісового господарства, зеленого будівництва та інших спеціалістів, які мають справу з рослинами.
Посібник підготовлено в основному науковими працівниками Інституту ботаніки АН Української РСР. частково працівниками кафедри ботаніки Харківського державного університету (родина—злаки, автори Ю. М. Про- кудін. О. М. Пояркова, Л. Н. Слюсаренко) та професором Московської с.-г. академії ім. К. А. Тімірязєва В. Г. Хржановським (родини — лободові, щирицеві, рід — роза з родини розові, маренові). В роботі по підготовці даного посібника до друку подали допомогу редакційній колегії С. С. Смолко, С. К. Саричева, А. М. Краснова та художник М. А. Волинець.
Всі критичні зауваження просимо надсилати до відділу вищих рослин Інституту ботаніки АН Української РСР (Київ, 4, вул. Репіна, 4). За них, наперед, авторський колектив,висловлює свою подяку.
РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ
1*
З


СКОРОЧЕННЯ СЛІВ ТА УМОВНІ ПОЗНАЧЕННЯ
р. — рослина л. — листок кв. — квітка чаш. — чашечка він. — віночок суцв. — суцвіття оцв. — оцвітина цв.— цвіте var. — varietas, різновидність subsp. — subspecies, підвид f. — forma, форма
0 — однорічна рослина
Q — дворічна рослина
2/. — багаторічна рослина
— кущ
— дерево
* — зірочка перед назвою рослини означає, що цей вид або рід у нас зустрічається тільки в культурі


ТАБЛИЦЯ
ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ВІДДІЛІВ ТА РОДИН
1. 	Р., що розмножуються насінням.
Трав’янисті або дерев’янисті р 9
— Р., що розмножуються спорами. Виключно трав’янисті р.
Відділ 1. Папоротеподібні — Pteridophyta . .2
2. Водні (або болотні) р З
— Наземні (інколи болотні або прибережні) р 5
3. Однорічні р., які плавають на поверхні води. Плаваючі л. цілісні, овальні; підводний л. розсічений на нитковидні частки.
8. 	Сальвінієві — Salviniaceae . . . .стор. 33
— Багаторічні р., що вкорінюються на дні водойм 4
4. 	Пластинка листка складається з 4 клиновидно-оберненояйцевидних лгисточків; черешок довгий. Р. з повзучими кореневищами.
7. 	Марсилеєві—Marsileaceae . . .стор. 33
— Л. зібрані пучком, шиловидні, жорсткі, при основі розширені в піхву. Ст. прикорочені.
3. Молодильникові — Isoetaceae . .стор. 21
5 (2). Л. великі, прикореневі. Наземні ст. малорозвинені 6
— Л. дрібненькі, спірально або супротивно розміщені, вільні або ж розміщуються кільцями по вузлах стебла, утворюючи зубчасті піхви. Ст. добре розвинені 7
6. Купки спорангіїв (соруси) розміщені на нижньому боці дорослих звичайних, рідко більш або менш змінених, листків. Молоді л. згорнуті спірально.
6. Багатоніжкові — Polypodiaceae . .стор. 25
— Спорангії зібрані в колос або волоть— на видозміненій передній частині листка, відокремленій від задньої зеленої частини. Молоді л. не згорнуті спірально.
5. 	Вужачкові — Ophioglossaceae . . стор. 24
7 (5). Л. у вигляді зубчастих піхов, розміщених кільцями по вузлах стебла.
4. Хвощові — Equisetaceae стор. 21
— Ст. густо вкриті дрібненькими листочками 8
8. 	Спорангії та спори однакові. Л. жорсткуваті; язичка немає. Ростуть по вогких місцях у хвойних лісах і по торфових болотах.
1. Плаунові — Lycopodiaceae . . . .стор. 20
— Спорангії неоднакові — з великими спорами і з дрібними. Л. ніжні; при основі кожного листка з верхнього боку є дрібненька плівочка, так званий язичок. Гірські р.
2. Селягінелові—Selaginellaceae . . стор. 21
9 (1). Насінні зачатки, а потім насінини, сидять відкрито на вільних плідних лусках. Маточки немає; справжня кв. не утворюється. Дерева й кущі.
Відділ 11. Голонасінні — Gymnospermae . .10
— Насінні зачатки заховані в зав’язі маточки, утвореної зрослими плодолистками. Трави або дерева й кущі.
Відділ III. Покритонасінні — Angiospermae 15
10. Невеликі кущі з зеленими членистими стеблами і редукованими, малопомітними лусковидними листками. Колоски тичинок оточені черепнтчасто розміщеними приквітками; насінні зачатки розміщені по 1—5, з двома покривами, з яких внутрішній витягнутий в трубочку. Насінини ягодоподібні.
14. 	Ефедрові — Ephedraceae . . . .стор. 44
— Загальна сукупність ознак інша .11
11. Л. з віялоподібними широкими пластинками і довгими черешками, розміщені пучками на коротких пагонах; на зиму опадають. Дводомні дерева, з короткими і довгими пагонами (мал. 1).
9. 	Гінкгові — Ginkgoaceae стор. 34
— Л. голковидні або лусковидні . .12
12. Насінні луски зібрані в більш або
менш видовжені дерев’янисті шишки. Дерева або кущі 13
— Насінні луски зростаються в шишкоягоди або дерев’янисті, майже кулясті, шишечки або насінина оточена м’ясистим принасінником. Кущі, рідше дерева 14
5


Мал. 1. Гілочка дерева гінкго з листками і насінними зачатками.
13. 	Кожна насінна луска несе при основі по 2 насінних зачатки (мал. 2); тичинкові шишечки пазушні.
10. 	Соснові — Ріпасеае стор. 34
Мал. 2. Насінна луска сосни з насінними зачатками.
— Кожна насінна луска несе 3—9 насінних зачатків, іноді насінних зачатків 2, але тичинкові шишечки утворюють волоть.
11. 	Таксодієві — Taxodiaceae . . . стор. 40
Мал. 3. Тис звичайний:
1 — гілочка з двома насінинами.
2 — насінина.
14 	(12). Л. лінійні, плоскі. Насінина оточена м’ясистим червоним принасінником (мал. 3).
13. Тисові — Тахасеае стор. 34
— Л. голковидні або лусковидні. Насінні луски зрослися в шишкоягоди або дерев’янисті кулясті шишечки (мал. 4).
12. 	Кипарисові — Cupressaceae . . .стор. 41
Мал. 4. Яловець звичайний: / — гілочка з шишкоягодами, 2 — насінні зачатки.
15 	(9). Трав’янисті р., рідше півкущі .16
— Дерев’янисті р. (дерева, кущі, кущики або ліани) 178
16. Водяні р 17
— Наземні р. (якщо інколи й ростуть у воді, то ст. з листками піднімається над ЇЇ поверхнею) 42
17. Дрібненькі р., що плавають на поверхні води або занурені у воду, складаються з листовидного, у вигляді пластинки або подушечок, пагона, від нижньої поверхні якого відходять нитковидні корені, інколи коренів
немає (мал. 5).
28. Ряскові — Lemnaceae стор. 142
— Р. іншого вигляду 18
18. Р. з листками, цілком зануреними
У воду 19
— Усі л. або лише верхні плавають на поверхні води 33
Мал. 5. Різні види ряскових:
1 — ряска триборозенчаста, 2, 3 — ряска мала, 4 — квітка ряски малої, 5 — спіродела багато- коренева, 6 — ряска горбата, 7 — вольфія безко- ренева.
6


19. 	Л. зібрані густим пучком, довгі, по краях колючкувато-зубчасті. Кв. білі; суцв. на сплюснутих квітконосах.
23. 	Жабурникові — Hydrocharitaceae стор. 53
— P. іншого вигляду 20
20. 	Л. багаторазово розсічені на нитко- видні частки, несуть на розгалуженнях пухирчасті мішечки з клапанами. Кв. двогубі, оранжові, з 2 тичинками (мал. 6).
Мал. 6. Листок пухирчатки.
143. Пухирникові — Lentibulariaceae стор. 619
— Л. без пухирчастих мішечків . . .21
21. Л. з клиновидними черешками і пластинкою, що складається з 2 півокруглих половинок (при доторканні вони складаються вздовж).
68. 	Росичкові — Droseraceae . . .стор. 332
— Л. іншого вигляду 22
22. Л. вилчасто-або перисторозсічені на
нитковидні частки 23
— Л. цілісні, інколи з великими зубцями 27
23. Він. зрослопелюстковим з 5-розділь- ним відгином, білий або блідо-рожевий. Л. гребінчастоперисторозсічені на нитковидні частки.
123. Первоцвітні — Ргігпиіасеае . .стор. 518
— Він. роздільнопелюстковий або оцв. проста - 24
24. Кв. з численними маточками й тичинками.
60. Жовтецеві — Ranunculaceae . .стор. 266
— Маточка в квітці одна. Тичинок 6, 8,
12 (рідко до 24) 25
25. Тичинок 6, з них 2 коротші за інші. Чашолистків та пелюсток по 4.
66. 	Хрестоцвітні — Cruciferae . . .стор. 296
— Кв. іншої будови 26
26. Кв. поодинокі в пазухах листків. Л. жорсткі або жорсткуваті, вилчастороздільні, поділені на лінійні, колючкувато-зубчасті частки.
59. 	Куширові — Ceratophyllaceae стор. 265
— Кв. у верхівкових колосах. Л. ніжні, гребінчастоперистороздільні.
114. 	Столисникові — Halorrhagidaceae  стор. 485
27 (22). Л. лінійні, з колючкуватими зубцями по краю. Ламкі, жорсткуваті р., що ростуть на дні водойм.
19. 	Різухові — Najadaceae . . . .стор. 50
— Л.без колючкуватих зубців по краю 28
28. Л. чергові 29
— Л. супротивні або зібрані кільцями ЗО
29. Кв. в циліндричних колосах або по 1—2 в пазухах листків.
18. 	Рдесникові — Potamogetonaceae стор. 47
— Кв. зібрані однобічним колосом. Морські р.
17. 	Камкові — Zosteraceae стор. 47
ЗО (28). Кв. без оцв. або лише з ледве помітною простою оцв 31
— Кв. з подвійною оцвітиною . . .32
31. Л. супротивні. Кв. без оцвітини; стовпчиків 2.
85. 	Виринницеві—Callitrichaceae стор. 448
— Л. зібрані кільцями; оцв. чашечко- видна, ледве помітна.
115. 	Водянососонкові — Hippuridaceae  стор. 486
32 (ЗО). Чашолистків і пелюсток по 3. Кв. одностатеві.
23. Жабурникові — Hydrocharitaceae стор. 53
— Чашолистків і пелюсток по 4. Кв. двостатеві (мал. 7).
102. Руслицеві — Elatinaceae . . .стор. 466
Мал. 7. Частина стебла руслиці з квіткою.
33 (18). Л. довгі, по краях з колючими зубцями, зібрані густим пучком (який вільно плаває у воді).
23. Жабурникові — Hydrocharitaceae (Водяний різак — Stratiotes L.) .... стор. 53
— Плаваючі л. іншого вигляду . .34
34. Плаваючі л. з ромбічною, великозуб- частою пластинкою і здутими вище середини черешками. Кв. білі; чашолистків, пелюсток і тичинок по 4.
113. Водяногоріхові — Hydrocaryaceae  стор. 484
— Плаваючі л. іншого вигляду, черешки нездуті 35
35. Л. на довгих черешках, що відходять від міцного кореневища, яке лежить на дні
7


водойми, великі, з глибокосерневидною основою. Кв. великі, жовті або білі.
58. 	Лататтєві — Nymphaeaceae . . стор. 265
— Л. відходять від стебла, яке плаває у воді або на поверхні води 36
36. Кв. дрібні, зібрані густими, пазушними головками або верхівковими колосами або ж поодинокі, в пазухах листків . .39
— Кв. більші 37
37. Кв. жовті, двостатеві 38
— Кв. білі, одностатеві. Л. округлі, з плівчастими прилистками.
23. Жабурникові — Hydrocharitaceae (Жа¬
бурник— Hydrocharis L.) стор. 53
38. Він. колесовидний, з 5-роздільним відгином. ААаточка одна. Л. округлі, зближені попарно.
127. Тирличеві — Gentianaceae . .стор. 528
— Пелюсток 5. Маточок багато. Л. довгасто-клиновидні або оберненояйцевидні, цілісні або трилопатеві.
60. 	Жовтецеві — Ranunculaceae стор. 266
Мал. 9. Повитиця одностовпчикова.
Мал. 8. Піхва у гречкових.
39 (36). Кв. поодинокі в пазухах листків, одностатеві. Верхні л. зібрані розеткою, яка плаває на поверхні води.
85. Виринницеві — Callitrichaceae стор. 448
— Кв. зібрані верхівковими колосами або пазушними головками 40
40. Кв. зібрані кулястими головками. Л. довгі, вузьколінійні.
16. їжачоголівкові — Sparganiaceae стор. 46
— Кв. у верхівкових колосах . . .41
41. Тичинок 5. Кв. рожеві або білуваті. Л. з'піхвами (розтрубами) при основі (мал. 8).
48. 	Гречкові — Polygonaceae . . .стор. 211
— Тичинок 4. Кв.зеленуваті. Л. без піхов (розтрубів).
18. 	Рдесникові — Potamogetonaceae стор. 47
42 (16). Незелені р., з лусковидними
листками 43
— Зелені р 47
43. 	Виткі р., що обвиваються навколо інших рослин та присмоктуються спеціальними присосками до їх стебел.
131. Повитицеві — Cuscutaceae . . стор. 355
— Невиткі р., з прямостоячими стеблами 44
44. 	Кв. правильні, зібрані китицями. Тичинок 8—12.
120. Монотропові — Monotropaceae стор. 514
— Кв. неправильні 45
45. 	Оцв. подвійна. Зав’язь верхня. Тичинок 4 46
— Оцв. проста, віночковндна. Зав’язь нижня. Тичинка одна.
36. Орхідні — Orchidaceae . . . .стор. 176
46. 	Л. лусковидні, чергові. Суцв. колосовидне.
142. Заразихові — Orobanchaceae стор. 614
— Л. м’ясисті, супротивні. Суцв. гроновидне, звернене в один бік.
138. Ранникові — Scrophulariaceae (Петрів
хрест — Lathraea L.) 588
47 (42). Здв’язь на б.-м. довгій ніжці і 10—20 тичинок оточені дзвоникуватою жов- то-зеленою обгорткою, з 5 тоненькими і 4—5 проміжними товстими лопатями, відігнутими назовні. Стовпчиків 3, на верхівці глибоко-
Мал. 10. Суцвіття (антодій) молочаю:
1 — зовнішній вигляд антодію, 2 — поздовжній розріз його. 8


дволопатевих. Плід — тригнізда коробочка. Р. з білим молочним соком, що витікає при пораненні (мал. 10).
84. Молочайні — Euphorbiaceae (Молочай — Euphorbia L.) стор. 443
— Ознаки інші 48
48. 	Суцв.— м’ясистий початок, від основи якого відходить великий однолистий покривець. Л. серцевидні або списовидно- стріловидні (мал. 11, 12).
27. 	Ароїдні — Агасеае стор. 140
Мал. 11. Суцвіття ароїдних (образки).
Мал. 12. Суцвіття ароїдних (арум).
Ознаки інші 49
49. Кв. з простою, трав’янистою, чашеч¬
ковидною або малопомітною, часто плівчастою оцв., інколи ж оцв. відсутня або замість неї розвинені волоски або щетинки 50
— Кв. з віночковидною простою оцвітиною або оцв. подвійна, тобто складається з зеленої чашечки і забарвленого віночка 73
50. Л. при основі із піхвою (розтрубом), чергові. Оцв. З—6-роздільна. Тичинок 6—9. Плід — тригранна сім’янка.
48. Гречкові — Polygonaceae . . .стор. 211
— Ознаки інші 51
51. Суцв.— початок, від основи якого відходить великий покривний л. Кв. двостатеві; оцв. шестилиста. Л. лінійно-мечовидні.
27. Ароїдні — Агасеае стор. 140
— Р. іншої будови 52
52. Кв. зібрані густими кулястими головками або циліндричними суцвіттями, одностатеві, без оцвітини. Болотні р. з кореневищами й черговими лінійними листками ... .53
— Ознаки інші 54
53. Суцв. густі, циліндричні.
15. 	Рогозові — Typhaceae стор. 45
— Суцв. — кулясті головки.
16 	їжачоголівкові — Sparganiaceae стор. 46
54 (52). Кв. зібрані колосками або колосами або ж пучечками, які в свою чергу утворюють складні волотевидні або зонтиковидні суцвіття, рідше кв. зібрані у верхівкові китиці. Оцв. малопомітна, з 1—3 плівок або щетинок, або оцв. відсутня, рідше оцв. з шести листочків. Л. вузькі, лінійні або ланцетні 55
— Ознаки інші 58
55. Оцв. з 6 лусковидних листочків або
трав’яниста, з 3 зовнішніх і 3 внутрішніх листочків 56
— Оцв. малопомітна, з 1—3 плівок або щетинок або ж оцв. відсутня 57
56. Листочки оцв. лусковидні. Кв. зібрані в пучечки (клубочки), що утворюють зонтиковидні суцвіття.
ЗО. 	Ситникові — Juncaceae . . . стор. 143
— Листочки оцвітини трав’янисті, зелені Кв. зібрані у верхівкові китиці.
20. 	Тризубцеві — J uncaginaceae . . стор. 51
57 (55). Ст. (соломина) циліндричне, рідше сплюснуте, звичайно з вузлами. На місці
Мал. 13. Квітка злакових (пшениці).
Мал. 14. Квітка представника роди ни осокових (коми- ша лісового).
переходу піхви листка в пластинку здебільшого є плівчастий або волосистий придаток — язичок. Оцв. з 2—3 малопомітних плівок. Тичинок 3, рідко 2 або 6; пиляки прикріплені до ниток своєю серединою. Плід — зернівка.
24. 	Злакові — Gramineae стор. 55
— Ст. частіше тригранне, без вузлів. Язичка звичайно немає. Оцв. складається з Мал. 15. Квітки осоки: 1 — тичинкова квітка, 2 — маточкова квітка.
9


щетинок або відсутня. Тичинок 3, рідше 2; пиляки прикріплені до ниток своїм кінцем. Плід — горішок.
25. 	Осокові—Сурегасеае . . . .стор. 111
58 (54). Р. дводомні 59
— Р. однодомні, з двостатевими або одностатевими квітками 61
59. Л. пальчасторозсічені або лопатеві (тоді ст. витке), супротивні. Тичинкові кв. з 4—5 тичинками, зібрані волотевидними суцвіттями; маточкові — з 1 маточкою, зібрані простими або розгалуженими колосовидними суцв.
43. Коноплеві—Cannabinaceae . .стор. 205
— Л. цілісні, по краю пилчасті або зарубчасто-пилчасті, супротивні 60
60. Тичинкові кв. з чотирма тичинками, зібрані розгалуженими колосами, які містяться пучками у пазухах листків; маточкові — зі маточкою, яка несе сидячу приймочку, теж зібрані колосами.
44. Кропивові — Urticaceae . . . .стор. 207
— Тичинкові кв. з 9—12 тичинками, зібрані переривчастими колосами; маточкові — з 1 маточкою, поодинокі або по 2—3.
84. Молочайні — Euphorbiaceae . .стор. 443
61(58). Дрібні, часто сланкі р. Л. супротивні, цілісні, часто з плівчастими прилистками. Кв. дрібні, в скупчених півзонтиках. Оцв. трав’яниста, 5—4-роздільна. Тичинок 10, рідше 8. Плід — горішок.
57. 	Гвоздикові — Caryophyllaceae стор. 241
— Р. іншої будови 62
62. Зав’язь верхня 63
— Зав’язь нижня, рідко напівнижня .70
63. Л. з прилистками, зеленими або
плівчастими 64
— Л без прилистків 66
64- Оцв. 2—5-лопатева Плід — кістянка.
Л. яйцевидні, м’ясисті.
52. 	Телігонові — Thelygonaceae . стор. 239
— Оцв. 4- або 5-роздільна 65
65. 	Оцв. 5-роздільна. Плід — коробочка.
Л. пальчастороздільні.
54. 	Молочайні — Euphorbiaceae . . стор. 443
— Оцв. 4-роздільна. Плід — горішок.
Л. цілісні, довгасто-ланцетні або глибоко 3 — 5-розсічені.
44. 	Кропивові — Urticaceae .... стор. 207
66 (63). Чаш. 4- або 6-зубчаста, з такою ж кількістю проміжних зубців. Пелюсток 4—6 або вони не розвинені. Тичинок 6 або менше. Однорічні р., з супротивними або спіральними листками. Кв. дрібні, поодинокі, в пазухах листків або у верхівкових суцвіттях.
109. Плакунові — Lythraceae . . . стор .477
— Оцв. іншої будови 67
67. 	Тичинок 6, рідше 2. Оцв. (власне чаш.) з 4 зелених листочків. Кв. зібрані в китиці.
66. 	Хрестоцвітні — Cruciferae . . .стор.296
(Окремі види різних родів з недорозвиненими пелюстками).
10
— Тичинок 3—5 68
68. Маточка з однією сидячою китицевидною приймочкою. Оцв. 4-роздільна. Тичинок 4. Кв. двостатеві і одностатеві або лише одностатеві, скупчені пучками в пазухах листків.
44. Кропивові — Urticaceae . . . стор. 207
— Маточка з 2—3 приймочками . .69
69. Оцв. з 3—5 лусковидних листочків. При кожній квітці по 3 приквітки.
50. 	Щирицеві — Amaranthaceae . .стор. 237
— Оцв. трав’яниста, 3—5-роздільна, рідше оцв. з одного листочка або відсутня або оцв. трубчаста, з косим 3—4-зубчастим відгином. При кожній квітці по 2 приквітки або приквітки відсутні.
49. 	Лободові — Chenopodiaceae . . стор. 221
70 (62). Л. перисті або пальчастолопате- ві, з прилистками. Кв. дрібні, зібрані густими колосками або півзонтиками.
74. Розові — Rosaceae стор. 344
— Л цілісні 71
71. Л. округлонирковидні, зарубчасті. Кв. дрібні, зібрані зонтиком, оточеним жовтуватими верхівковими листками. Дрібні весняні р.
70. 	Ломикаменеві — Saxifragaceae стор. 337
— Л. лінійні або лінійно-ланцетні . .72
72. Оцв. 5-роздільна, рідко 4-роздільна. Тичинок 5, рідше 4. Кв. в китицях або волотях.
45. 	Санталові — Santalaceae . . . стор. 20§
— Оцв. 4-лопатева. Тичинок 8. Кв. по 1—5 у пазухах листків.
107. Тимелеєві — Thymelaeaceae (Thymelaea
L.) стор. 475
73 (49). Оцв. проста, віночковидна .74
— Оцв. подвійна, складається з чаш. та
він 92
74. 	Кв. зібрані на спільному квітколожі
кошиками, оточеними обгорткою з одного або
Мал. 16. Кошик представника родини складноцвітних (деревію) в поздовжньому розрізі.
кількох рядів листочків. Плід — сім’янка (мал. 16).
154. Складноцвітні — Compositae . стор. 653
— Суцв. іншої форми 75
75. 	Кв. зібрані складними зонтиками. Плід — двосім’янка (рідко — сім’янка).
117. 	Зонтичні — Umbelliferae . . стор. 486


— Суцв іншої форми 76
76. Зав’язь верхня 77
— Зав’язь нижня 85
77. Л. з піхвою (розтрубом) при основі. Оцв. З—6-роздільна. Плід — тригранна сім’янка
48. Гречкові — Polygonaceae . . .стор. 211
— Піхви (розтруба) при основі листків немає 78
78. Маточка одна 79
— Маточок 2 або більше, часто багато 84
79. Кв. неправильні. Листочків оцвітини 4, один з них із шпоркою. Тичинок 6, що зрослися нитками в два пучки.
64. Макові — Papaveraceae . . .стор. 291
— Кв. правильні 80
80. Оцв. з 5, вільних або зрослих, листочків. Тичинок 5, рідше 3—6 81
— Оцв. з 6 вільних або б.-м. зрослих між собою листочків, рідко листочків 4 або 8. Тичинок 6, рідше 4 або 8. Р. з цибулинами, рідше з кореневищами або бульбоцибулинами
31. 	Лілійні — Liliaceae стор. 149
81. 	Кв. в багатоквіткових півзонтиках, оточених чашечковидною обгорткою; плід — горішок або кв. в довгих китицях і плід —
ягода . .82
— Кв. поодинокі у пазухах листків або
зближені зонтиками по 3—5; плід — коробочка .83
82. 	Кв. в багатоквіткових півзонтиках, оточених чашечковидною обгорткою; плід — горішок.
51. 	Ніктагінові — Nyctaginaceae стор. 239
— Кв. в довгих китицях. Плід — ягода.
53. Лаконосні — Phytolассасеае . .стор. 240
83 (81). Кв. поодинокі, сидять у пазухах листків; лопатей оцвітини і тичинок по 5. Плід — коробочка, що розкривається 5 стулками. Багаторічні р.
123. 	Первоцвіти і — Primulaceae (Молочка —
Glaux L.) стор. 518
— Кв. на довгих ніжках, зближені по З—5 зонтиком. Плід — коробочка, що розкривається 3 стулками. Однорічники.
54. Аїзові — Aizoaceae стор. 240
84 (78). Тичинок 9. Маточок 6, зрослих при основі. Кв. зібрані зонтиками. Листочків оцвітини 6.
22. Сусакові — Butomaceae . . . .стор. 53
— Тичинок багато. Маточок багато (рідко 2—10).
60. Жовтецеві — Ranunculaceae . .стор. 266
85 (76). Л. зібрані кільцями, по 4 й більше в кільці. Кв. дрібні, в пазушних і верхівкових півзонтиках, зібраних волотями.
146. Маренові — Rubiaceae . . .стор. 623
— Л. не зібрані кільцями, чергові, супротивні або всі л. прикореневі 86
86. 	Кв. неправильні, зібрані китицями, рідше поодинокі. Листочків оцвітини 6, один з них відрізняється від інших своєю формою і утворює так звану губу. Тичинка одна, зросла з стовпчиком, рідше тичинок 2. Багаторічники з бульбами, кореневими шишками або кореневищами.
36. Орхідні — Orchidaceae . . . .стор. 176
Мал. 17. Квітка представника родини орхідних (орхідеї плямистої).
— Кв. іншої будови 87
87. 	Л. супротивні. Кв. дрібні. Оцв. трубчасто-лійковидна, 3—5-лопатева. Тичинок З, рідко одна.
149. Валеріанові — Valerianaceae стор. 636
— Л. чергові або всі л. прикореневі .88
88. Тичинок 3, 6 або 12 89
— Тичинок 5 або 4 91
89. Л. серцевидні або нирковидні. Тичинок 6 або 12.
47. 	Хвилівникові — Aristolochiaceae стор 210
— Л. іншої форми — ланцетні, лінійні або мечовидні 90
90. 	Тичинок 3. Стовпчик на верхівці трироздільний, з забарвленими приймочками.
34. 	Півникові — Iridaceae . . . .стор. 171
— Тичинок 6. Стовпчик з цілісною або трилопатевою приймочкою.
32. 	Амарилісові — Amaryllidaceae стор. 169
91 (88). Л. цілісні, лінійні. Тичинок 5.
45. 	Санталові — Santalaceae . . .стор. 208
— Л. перистороздільні, з прилистками. Тичинок 4.
74. 	Розові — Rosaceae стор. 344
92( 73). Оцв. складається з 4 зовнішніх зелених і 4 внутрішніх жовтуватих листочків. Тичинок 8. Кв. одна, верхівкова. Л. зібрані кільцем в верхній частині стебла, їх 4, рідко 5 або 6. Плід — чорна ягода.
31. Лілійні — Liliaceae (Вороняче око — Paris L.) стор. 149
— Р. іншого вигляду 93
93. 	Оцв. з 3 зовнішніх, зелених або трохи забарвлених, і 3 внутрішніх, білих або за11


барвлених у різні кольори, пелюстковидних листочків (крім них, у квітці можуть ^бути пелюстковидні стамінодії та лопаті приймочки). Тичинок 6, інколи 3 з них або 4—5 у вигляді стамінодіїв. Л. з дуговидними жил¬
ками 94
— Ознаки інші 96
94. Кв. великі, різко неправильні, з пе- люстковидними стамінодіями та лопатеподібними приймочками. Зав’язь нижня.
35. 	Каннові — Саппасеае (Канна — Canna
L.) стор. 176
— Кв. невеликі, правильні або лише трохи неправильні. Зав’язь верхня . . .95
95. Суцв. волотисте. Кв. правильні. Тичинок 6—9. Маточок 6 або більше. Плоди — сім’янки.
21. 	Частухові — Alismataceae . . .стор. 52
— Кв. зібрані завійками, трохи неправильні. Лише 3 тичинки з цілком розвиненими пиляками, 3 ж у вигляді стамінодіїв. Маточка одна. Плід — коробочка.
29. Комелі нові — Commelinaceae . .стор.142
96 (93). Півкущики з б.-м. шкірястими зимуючими (або частково зимуючими) листками 97
— Півкущики або трав’янисті р., у яких всі л. на зиму опадають 98
97. 	Чаш. і він. 4-роздільні. Плід — ягода. Сланкі півкущики.
122. 	Брусничні — Vacciniaceae (Журавлина — Oxycoccus L.) стор. 517
— Чаш. і він. 5-роздільні. Плід — коробочка. Півкущики з прямостоячими стеблами.
119. 	Грушанкові — Ругоіасеае . .стор. 512
98(96). Він. вільнопелюстковий (тобто пелюстки не зростаються між собою, кожна з них відпадає окремо) .... 99 — Він. зрослопелюстко- вий (тобто пелюстки віночка зрослися між собою зовсім або почасти й він. відпадає разом) 140
99. Тичинок у квітці багато (більше 12) . . 100
— Тичинок у квітці не більше 12 ПО
100. Всі тичинки зрослися своїми нитками в трубочку, через яку проходить стовпчик маточки. Крім чашечки, часто є ще підчаша (мал. 18).
98. 	Мальвові — Malvaceae
стор.
459
Мал. 18. Квіт- — Тичинки вільні або
ка (без оцвіти- зрослися лише основами ни- ни) мальви ток 101
дикої. 101. Тичинки зрослися
основами ниток у 3—5 пучків. Л. супротивні, з крапчастими просвічуючими залозками.
101. 	Звіробійні — Guttiferaceae . .стор. 464
— Тичинки незрослі в пучки. Л. не мають просвічуючих крапчастих залозок . . .102
102. 	Чаш. з 2 листочків або дволопатева 103
— Листочків чашечки 3—5 і більше .104
103. 	Чаш. з 2 листочків, що рано опадають. Пелюсток 4. Л. чергові.
64. 	Макові — Papaveraceae . . . .стор. 291
— Чаш. дволопатева. Пелюсток 5. Л. супротивні.
55. 	Портулакові — Portulacaceae стор. 240
104 (102). Тичинки прикріплені до верхнього краю більш або менш розширеного квітколожа. Крім чашечки, інколи є ще підчаша. Пелюсток 5, рідше 4. Л. чергові, з прилистками.
74. 	Розові — Rosaceae стор. 344
— Тичинки прикріплені до квітколожа
під маточкою або коло неї 105
105. Маточка одна 106
— Маточок кілька або багато . . .109
106. 	Стовпчиків 3—4, коротеньких; зав’язь (а пізніше плід) на верхівці незамкнута. Кв. дрібні, неправильні. Чашолистків і пелюсток по 4—6.
67. 	Резедові — Resedaceae . . . .стор. 331
— Стовпчик один; зав’язь на верхівці замкнута 107
Мал. 19. Поздовжній розріз квітки жовтецю.
107. 	Л. двічі-тричі розсічені або двічі чи тричі трійчастоперисті. Чашолистків 4—5. Пелюсток 2—4. Плід — листянка або ягода. 60. Жовтецеві — Ranunculaceae . .стор. 266
— Л. цілісні або трироздільні. Чашолистків і пелюсток по 5. Плід — коробочка 108
. 108. Л. цілісні. З 5 чашолистків 2 зовнішні дрібніші за інші, плівчасті.
105. 	Чистові — Cistaceae стор. 467
— Л. трироздільні. Чашолистки однакові.
80. 	Паролистові —- Zygophyllaceae стор. 437
109 (105). Л. м’ясисті, соковиті; прикореневі л. здебільшого зібрані розеткою. Чашолистків, пелюсток і маточок по 4—20; тичинок удвоє більше, ніж пелюсток, або тичинок 4—5.
69. 	Товстолисті — Crassulaceae . .стор. 333
— Л. не м’ясисті (рідко л. трохи потовщені, але тоді прикореневі л. не зібрані розеткою). Чаш. з 5, рідше 3—15 листочків, інколи забарвлених. Пелюсток 2—20, інколи дрібних. Тичинок багато; маточок три — багато (мал. 19).
60. Жовтецеві — Ranunculaceae . .стор. 266
12


110(99). Зав’язь верхня Ill
— Зав’язь нижня 138
111. Чаш. дволопатева. Тичинок 8—15. Стовпчик 3—6-роздільний. Л. супротивні. 55. Портулакові — Portulacaceae стор. 240
— Чаш. З—5 (рідше більше) листа
або роздільна 112
112. Кв. правильні 113
— Кв. неправильні 132
113. Кв. з 2—3 або багатьма маточками 114
— Маточка в квітці лише одна . . .116
114. Кв. поодинокі або в півзонтиках.
Плід — коробочка або сім’янка . . .115
— Кв. зібрані в колоси. Плід — сім’янка.
74. 	Розові — Rosaceae стор. 344
115. 	Квітколоже видовжене. Маточок багато. Плоди — сім’янки. Дрібні р. з прикореневими листками.
60. Жовтецеві — Ranunculaceae . .стор. 266
— Квітколоже плоске. Маточок 2—4. Плід — коробочка.
70. 	Ломикаменеві—Saxifragaceae .стор. 337
116(113). Стовпчик довгий, на верхівці 5-роздільний. Чашолистків і пелюсток по 5. Тичинок 10. Л. пальчасто- або перистороз- дільні.
76. 	Геранієві — Geraniaceae . . .стор. 427
— Маточка з одним або кількома нероздільними стовпчиками або приймочка сидяча 117
117. Чаш. з 12 зубчиками. Пелюсток 6. Тичинок 6 або 12. Плід — коробочка.
109. Плакунові — Lythraceae . . .стор. 477
— Чаш. З—6-роздільна або 3—6-зуб- часта .118
118. 	Зав’язь дволопатева, несе два стовпчики. Тичинок 8—10. Чаш. 5-роздільна. Пелюсток 5. Л. чергові.
70. Ломикаменеві — Saxifragaceae стор. 337
— Зав’язь цілісна, а якщо зав’язь лопа¬
тева, то стовпчик один або стовпчиків більш
як 2, або ж приймочка сидяча 119
119. Тичинок 8 або 10, нерівних, зрослих
Мал. 20. Квітка без оцвіти-
основами . .. 120
— Тичинок 3, 4, 5 або вдвоє більше, незрослих основами 121
120. 	Л. трійчасті. Всі 10 тичинок мають пиляки. Стовпчиків 5. Часток чашечки і пелюсток по 5.
77. 	Квасеницеві — Oxalidaceae стор. 432
— Л. цілісні. Тичинок 8 або 10, з них 4—5 зубце- видні, без пиляків. Стовпчиків 5, рідше 4. Часток чашечки і пелюсток по 5, рідше по 4 (мал. 20).
79. 	Льонові — Linaceae
ни (льону). . . . . . . . . .стор. 433
121 (119). Тичинок 6 122
— Тичинок 2, 4, 5 або вдвоє більше .125
122. Чашолистків і пелюсток по 6. Л. пальчасторозсічені. Корені шишковидні.
61. 	Барбарисові — Berberidaceae (Леонти- ця — Leontice L.) стор. 289
— Чаш. 4—5-роздільна або зубчаста. Пелюсток 4 або 5 123
123. З 6 тичинок 4 довші, а 2 коротші. Чаш. 4-роздільна. Пелюсток 4. Плід — стручок або стручечок. Л. чергові.
66. Хрестоцвітні—Cruciferae . . .стор. 296
— Всі 6 тичинок рівні 124
124. Л. супротивні. Плід — коробочка. Чаш. 4—5-зубцева. Пелюсток 4—5.
103. Франкенієві — Frankeniaceae стор. 266
— Л. чергові. Плід — стручковидна коробочка. Чаш. 4-листа. Пелюсток 4.
65. 	Каперцеві — Capparidaceae . .стор. 295
125 (121). Л. цілісні 126
— Л. трійчасті, пальчасті або перисто- роздільні 131
126. Л. вкриті червоними залозистими волосками, зібрані прикореневою розеткою. Кв. зібрані однобічною китицею. Часток чашечки, пелюсток і тичинок по 5. Болотні комахоїдні р.
68. 	Росичкові — Droseraceae . . . стор. 332
— Л. без червоних залозистих волосків. Р. не комахоїдні 127
127. Часток чашечки і пелюсток по 4. Тичинок 4 або 8. Л. супротивні або кільчасті, довгасті або лінійні. Кв. дрібні, поодинокі в пазухах листків. Невеликі прибережні р.
102. Руслицеві — Elatinaceae . . .стор. 266
— Р. іншого вигляду 128
128. Стебловий л. один, стеблообгортний; всі інші л. прикореневі. Чаш. 5-роздільна. Пелюсток 5. Крім 5 плідних тичинок, є ще 5 пелюстковндних з залозистими війками по краях стамінодіїв.
70. Ломикаменеві — Saxifragaceae. стор. 337
Мал. 21.
J — квітка білозора, 2 — окремий стамінодій.
— Л. супротивні або чергові . . . 129
129. Стовпчиків 2—5. Л. супротивні.
57. Гвоздикові — Caryophyllaceae стор. 241
— Стовпчик один 130
130. Кв. зібрані китицями, рідко поодинокі. Пелюстки білі або рожеві. Лісові р.
119. 	Грушанкові — Ругоіасеае . .стор. 512
13


— Суцв. волотевидно-розгалужене. Пелюстки жовті. Р. кам’янистих місць в степових районах.
81. 	Рутові — Rutaceae стор. 438
131 (125). Л. супротивні.
80. Паролистові — Zygophyllaceae стор. 437
— Л. чергові.
81. Рутові — Rutaceae стор. 438
132 (112). Кв. з шпоркою або з короткою
мішечкоподібною опуклістю 133
— Кв. не мають шпорки або опуклості 136
133. Тичинок 6, зрослих нитками в два пучки. Кв. неправильні, зібрані китицями. Л. двічі перисторозсічені.
64. Макові — Papaveraceae .... стор. 291
— Тичинок 5, 8 або більше . . . .134
134. Чашолистків 5, зелених, при основі кожного з них є пластинчастий придаток. Пелюсток 5, нижня пелюстка при основі з шпоркою. Л. чергові, з прилистками.
106. 	Фіалкові — Violaceae .... стор. 470
— Чашолистки без пластинчастих придатків при основі, забарвлені 135
135. 	Тичинок 8. Л. щитовидні.
78. 	Красолеві — Тгораеоіасеае . . стор. 433
— Тичинок 5, зрослих між собою верхніми кінцями ниток. Л. довгасто-яйцевидні або ланцетні. Ст. соковиті.
94. Бальзамінові — Balsaminaceae стор. 455
136 (132). Він. метеликовий. Плід —біб (мал. 22).
75. 	Бобові — Leguminosae .... стор. 390
Мал. 22.
/ — квітка метеликових (горох посівний),2 — пелюстки, 3 — квітка в поздовжньому розрізі, 4 — тичинки і маточка, 5 — маточка, 6 — розкривний біб.
— Він. іншої форми 137
137. 	Два внутрішні чашолистки забарвлені, при плодах збільшені. Пелюсток 3—5, б.-м. зрослих між собою і з нитками тичинок. Тичинок 8. Л. чергові, цілісні, цілокраї.
83. 	Китяткові — Polygalaceae . . .стор. 441
— Усі чашолистки однакові, зелені. Тичинок 10. Л. чергові або супротивні, ці14
лісні або перисторозсічені, вкриті залозками.
81. Рутові — Rutaceae стор. 438 138(110). Кв. звичайно зібрані складними зонтиками, рідше простими зонтиками або головками. Плід —
Мал. 23. Плід зонтичних —дво-
сім’янка (петрушки).
двосім’янка, рідко одно- сім’янка. Л. з піхвами (мал. 23).
117. 	Зонтичні — Umbelli- ferae стор. 486
— Суцв. іншого типу. Л. без піхов. . .139
139. 	Чашолистків і пелюсток по 2—4. Плід — коробочка або горішок. 112. Онагрові — Onagra- сеае стор. 480 — Часток чашечки і пелюсток по 5. Плід яго¬
доподібний.
151. 	Гарбузові — Cucurbitaceae . .стор. 644
140(98). Зав’язь верхня 141
— Зав’язь нижня або напівнижня .168
141. Маточка складається з 2 вільних
плодолистків, сполучених під час цвітіння спільним стовпчиком, що несе широку приймочку. Л. супротивні 142
— Маточка ніколи не складається з 2 вільних плодолистків 143
142. Він. колесовидний. Нитки тичинок зрослі в трубочку, що оточує стовпчик, рідше нитки тичинок вільні.
129. 	Ластівневі — Asclepiadaceae стор. 532
— Він. лійковидний або дзвоникуватий. Нитки тичинок вільні.
128. Барвінкові — Аросупасеае . .стор. 531
143(141). Тичинки зрослі нитками поміж собою, а інколи й з оцвітиною ... 144
— Тичинки вільні, здебільшого прикріплені нитками до трубочки віночка . . .147
144. Він. правильний, вільнопелюстковий, але пелюстки при основі зрослі з тичинковою трубочкою.
98. Мальвові — Malvaceae .... стор. 459
— Він. (як і чаш.) неправильний . . 145
145. Один з чашолистків із шпоркою при основі; з 5 пелюсток 4 зрослі попарно. Тичинок 5, зрослих верхівками ниток.
94. Бальзамінові — Balsaminaceae стор. 455
— Кв. без шпорки 146
♦146. Тичинок 8, зрослих у два пучки. Нижня пелюстка спереду торочкувато надрізана. Л. цілісні.
83. Китяткові — Polygalaceae . . .стор. 441
— Тичинок 10, з них 9 зрослися нитками в трубочку, десята вільна. Він. метеликовий. Л. складні—трійчасті, рідко п’ятірні.
75. 	Бобові — Leguminosae (Конюшина — Trifolium L.) стор. 390
147 (143). Зав’язь на верхівці утворює 4, рідко 2 лопаті, з-поміж яких виходить стовпчик (мал. 24) 148


— Зав’язь на верхівці цілісна й несе
один або кілька стовпчиків 149
148. 	Тичинок 5. Л. чергові.
Кв. зібрані завійками.
134. 	Шорстколисті — Boragina-
сеае стор. 538
— Тичинок 4, з них 2 довші, а 2 коротші, або тичинок 2. Кв. частіше двогубі, зібрані в пазухах листків кільцями, які в свою чергу утворюють різні складні суцвіття. Л. супротивні.
136. 	Губоцвітні— Labiatae стор.  557
Мал. 24. 149 (147). Він. більш або
Маточка менш неправильний . . . 150 представни- — Він. правильний . 158
ка родини 150. Плід — коробочка, з
губоцві- двома довгими, на верхівці гач-
тних. коподібно загнутими рогами.
Л. округлосерцевидні. Кв. З— 5 см завд., жовті.
141. Мартінієві — Martyniaceae (Пробосці- дея — Proboscidea) стор. 614
— Р. іншої будови 151
151. Тичинок 2 152
— Тичинок більш як 2 153
152. 	Він. двогубий, з короткою трубочкою і з шпоркою при основі. Л. зібрані прикореневою розеткою, кв. поодинокі на безлистому квітконосному стеблі.
143. 	Пухирникові — Lentibulariaceae (Тов- стянка — Pinguicula L.) стор. 619
— Він. без шпорки, колосовидний або короткодзвон икуватий.
138. 	Ранникові — Scrophulariaceae стор. 588
153 (151). Тичинок 4 154
— Тичинок 5 157
154. З 4 тичинок одна або дві недорозвинені (у вигляді стамінодіїв). Він. біло-рожевуватий або рожевий, 2—3 см завд., зовні густоволосистий. Плід — коробочка. Лише в культурі.
140. 	Кунжутові — Pedalіасеае (Кунжут — Sesamum L.) стор. 614
— Всі 4 тичинки розвинені. . . .155
155. Плід розпадається на 4 горішки. Він. лійковидний, з косим, 5-лопатевим відгином. Кв. дрібні, зібрані довгими тонкими колосами. Л. супротивні.
135. 	Вербенові — Verbenaceae . .стор. 557
— Плід не розпадається на горішки 156
156. 	Плід — однонасінний, горішковид- ний, захований у чашечці. Л. звичайно прикореневі. Кв. дрібні, зібрані густою, майже кулястою голівкою. Він. двогубий.
144. 	Кулівницеві — Globulariaceae стор. 620
— Плід — коробочка. Він. звичайно двогубий, рідше майже правильний. Л. супротивні, рідше кільчасті або чергові.
138. 	Ранникові — Scrophulariaceae стор. 588
157 (153). Кв. зібрані завійками. Плід розпадається на 4 горішки.
134. 	Шорстколисті — Boraginaceae стор. 538
— Кв. зібрані простими або розгалуженими китицевидними суцвіттями. Плід — коробочка.
138. Ранникові — Scrophulariaceae стор. 588
158 (149). Він. плівчастий, білуватий або буруватий. Тичинок 4, з довгими нитками (мал. 25).
145. 	Подорожникові—Plantaginaceae стор.620
Мал. 25. Квітка подорожника ланцетного.
— Він. неплівчастий 159
159. Кв. зібрані завійками .... 160
— Суцв. іншої форми 161
160. Л. цілісні. Приймочка суцільна.
134. Шорстколисті — Boraginaceae стор. 538
— Л. перисторозсічені. Приймочка з двома довгими лопатями, що висуваються з віночка.
133. Водолисті — НуdrophylІасеае стор. 538
161 (159). Стовпчиків 5. Чаш. плівчаста, білувата. Плід — горішок.
124. 	Кермекові — Plumbaginaceae стор. 522
— Стовпчик один, іноді трироздільний 162
162. Маточка з одногніздою зав’яззю 163
— Зав’язь 2—4-гнізда 166
163. Чаш. дволиста, він. 5-роздільний, тичинок 5, стовпчик трироздільний. Виткі культурні р.
56. 	Базелієві — Basellaceae . . .стор. 240
— Кв. іншої будови 164
164. Тичинки прикріплені до трубочки віночка проти часток його відгину. Л. прикореневі, чергові або супротивні.
123. 	Первоцвітні — Primulaceae . .стор. 518
— Тичинки прикріплені до трубочки віночка проти виїмок відгину, тобто чергуються
з частками віночка 165
165. Л. супротивні.
127. Тирличеві — Gentianaceae . . стор. 528
— Л. чергові або скупчені при основі стебла.
119. Грушанкові — Ругоіасеае . .стор. 512
166 (162). Він. широколійковидний, з малопомітними лопатями. Ст. звичайно витке. Плід — коробочка.
130. 	Березкові — Convolvulaceae стор 534
15


— Він. з добре помітними лопатями. Ст. невитке -167
167. Стовпчик з трилопатевою приймочкою. Л. непарноперисті або цілісні.
132. Синюхові — Polemoniaceae стор. 537
— Стовпчик з головчастою, рідше дволопатевою приймочкою.
137. 	Пасльонові — Solanaceae . . стор. 583
168 (140). Кв. зібрані в багатоквіткові кошики (або головки), оточені спільною обгорткою 169
— Суцв. іншої форми 171
169. Тичинок 4. Зав’язь кожної окремої квітки має ще обгорточку, що утворює ніби другу чашечку. Л. супротивні.
150. Черсакові — Dipsacaceae . . стор. 641
— Тичинок 5; пиляки їх замолоду або постійно зрослі в трубочку, яка оточує стовпчик маточки. Зав’язь окремих квіток не оточена обгорточкою 170
170. Чаш. добре помітна, 5-роздільна. Він. глибоко 5-роздільний, з лінійних часток. Плід — коробочка.
152. Дзвоникові — Campanulaceae стор. 648
— Чаш. малопомітна або у вигляді чубка з волосків чи щетинок. Він. трубчастий або язичковий, 3—5-зубцевий. Плід — сім’янка. 154. Складноцвітні—Compositae стор. 653
171 (168). Тичинок 5, з них 4 зрослі попарно, а п’ята вільна або пиляки всіх тичинок зрослися 172
— Всі тичинки вільні 173
172. Кв. одностатеві, правильні. Плід ягодоподібний. Ст. здебільшого з вусиками.
151. Гарбузові — Cucurbitaceae стор. 644
— Кв. двостатеві, неправильні. Плід — коробочка. Ст. без вусиків.
153. Лобелієві — Lobeliaceae . .стор. 653
173 (171). Л. зібрані кільцями. Кв. дрібні, в півзонтиках, часто зібраних волоттю, в колосовидному суцвітті або ж скупчені головкою. Стовпчик двороздільний, з головчастими приймочками.
146. 	Маренові — Rubiaceae . . . стор. 623
— Л. чергові або супротивні . . . 174
174. Дрібні р. з пальчастороздільними листками. Кв. дрібні, зеленуваті, зібрані верхівковою головкою. Чаш. трилопатева; він. 5-роздільний (у верхівкової квітки чаш. дволопатева, він. 4-роздільний). Тичинок 8 або 10.
148. Адоксові — Adoxaceae . . . стор. 635
— Р. іншої будови 175
175. Л. чергові 176
— Л. супротивні 177
176. Він. дзвоникуватий, рідше глибоко- роздільний. Тичинки чергуються з частками віночка. Зав’язь нижня.
152. Дзвоникові — Campanulaceae стор. 648
— Він. колесовидний. Тичинки розміщені проти часток віночка. Зав’язь напів- нижня.
123. Первоцвітні — Primulaceae (Самолюс — Samolus L.) стор. 518
16
177 (175). Тичинок 3. Плід — сім’янка.
149. 	Валеріанові — Valerianaceae. стор. 636
— Тичинок 4—5. Плід — ягода.
147. 	Жимолостеві — Caprifoliaceae стор. 632
178 (15). Дрібні кущики, що паразитують на різних деревах. Л. супротивні, рідко чергові.
46. Омелові — Loranthaceae . . стор. 208
— Дерева або кущі, що вкорінюються в грунті 179
179. Ліани або лазячі кущі, з вусиками,
виткими черешками або додатковими корінцями, якими вони прикріплюються до підпори 180
— Дерева та нелазячі кущі або кущики 185
180. Ст. виткі (ліани) 181
— Чіпкі, плеткі й лазячі кущі .з вусиками, додатковими корінцями або виткими черешками, якими вони прикріплюються до підпори 183
181. Р. дводомні. Тичинкові кв. з дзвони- ковидною 6-роздільною оцвітиною і 6 тичинками, маточкові — з 6-роздільною оцвітиною, нижньою зав’яззю і 3-роздільним стовпчиком. Плід — червона ягода. Л. серцевидні.
33. Діоскорейні — Dioscoreaceae стор. 171
— Кв. двостатеві 182
182. Л. цілісні, чергові. Кв. в пазушних півзонтиках. Плід — ягода.
99. 	Диленієві — Dilleniaceae . . .стор. 464
— Л. цілісні, супротивні. Кв. по 3—5 в пазухах зрослих листків. Плід — ягода.
147. Жимолостеві — Caprifoliaceae (Жимолость — Lon і cera L.) стор. 632
= Л. непарноперисті. Кв. в довгих повислих китицях. Плід — біб.
75. 	Бобові — Leguminosae (Вістарія — Wistaria Nutt.) стор. 390
= Л. непарноперисті. Кв. в прикорочених китицях. Плід — видовжена коробочка.
139. 	Бігнонієві — Bignoniaceae (Кампсис — Campsis Lour.) стор. 613
183 (180). Чіпкі кущі з вусиками. Л. пальчасті.
96. 	Виноградові — Vitaceae . . . стор. 456
—. Плеткі кущі з додатковими корінцями або виткими черешками листків .... 184
184. Черешки листків виткі. Л. двічі трійчасті або перисті.
60. 	Жовтецеві — Ranunculaceae. стор. 266
— Кущі з додатковими корінцями. Л. вічнозелені, на неплідних гілках 3—5-лопа- теві, на плідних — цілісні, яйцевидні.
116. 	Аралієві — Агаїіасеае .... стор. 486
185 (179). Вічнозелені р. з зимуючими листками . . . 186
— Л. на зиму опадають 192
186. 	Черешки листків із зчленуванням.
Плід ягодоподібний.
81. Рутові — Rutaceae (Цитрон — Citrus L.) стор. 438


— Черешки листків без зчленування Плід — коробочка, кістянка, сім’янка, ягода або плід ягодоподібний 187
187. Дерева з великими пірчастими або пальчастими листками, які зібрані пучком на верхівці нерозгалуженого стовбура. Кв. тричленні.
26. Пальмові — Palmae .... стор. 140
— Дерева або кущі іншого вигляду. Кв. 4—5-членні 188
188. Л. довга сто-яйцевидні. Кв. білі, 20—ЗО мм в діам. Кущ 50—150 см завв.
100. 	Чайні — Theaceae (Чай — Thea L.)
стор. 464
— Р. іншого вигляду 189
189. Кв. одностатеві (р. дводомні), дрібні, в 4—6-квіткових пазушних зонтиках. Дерева або кущі з голими довгастими або ланцетними листками.
62. 	Лаврові — Lauraceae (Лавр — Laurus L.) стор. 289
— Р. іншого вигляду 190
190. Сланкий кущик, що утворює дернини, з цілісними або перистолопатевими листками або дерево з ланцетними, зісподу рижуватоопушеними листками. Кв. білі або кремові.
74. 	Розові — Rosaceae стор. 344
— Р. іншого вигляду 191
191. Л. яйцевидні або еліптичні. Кв. пучками в пазухах листків. Кущі або дерева, 1—8 м завв.
86. 	Самшитові — Вихасеае . . . стор. 449
— Л. широко-або вузьколаниетні. Дерева.
111. Миртові — Myrtaceae (Евкаліпт — Eucalyptus L.) стор. 480
= Л овальні або видовжено-еліптичні. Кущі або дерева.
126. Маслинові — Оіеасеае . . стор. 525
192 (185). Р., що цвітуть рано навесні, до того, як з’являться листки, або одночасно з появою їх 193
— Р., які цвітуть пізно навесні або влітку після того, як цілком розвинуться листки, рідше цвітуть восени 208
193. Оцв. проста або відсутня, інколи за¬
мість оцвітини є плівочки, лусочки або волоски. (Окремі кв. часто дрібні, малопомітні, зібрані в суцвіття) 194
— Оцв. подвійна 205
194. Кв. без оцвітини або з малорозвине- ною оцвітиною, звичайно одностатеві . . 195
— Кв. з добре розвиненою простою, інколи забарвленою оцвітиною ... 202 195 Тичинкові, а часто й маточкові кв. зібрані сережками, інколи головчастими, іноді кв. занурені у полость розрослої осі суцвіття ... 196
— Кв. в кулястих суцвіттях, у невеличких китицях, які зібрані пучечками, в пучечках або поодинокі 200
196. 	Дводомні дерева або кущі. Кв. в сережках. Плід — коробочка; насінина з пучком волосків при основі. Л. цілісні, рідше лопатеві.
37. 	Вербові — Salicaceae .... стор. 186
—Здебільшого однодомні р. Плід — горіх, горішок, кістянка або плід ягодоподібний; насінина без волосків 197
197. 	Плоди однонасінні, зростаються між собою в ягодоподібне супліддя або заховані в кулясто-грушовидній осі суцвіття. Л. чергові, цілісні і лопатеві (мал. 26).
42. Шовковицеві — Могасеае . . стор. 205
Мал. 26.
/ — тичинкова квітка шовковиці білої, 2— маточкові її квітки, 3 — супліддя.
— Р. іншого вигляду 198
198. Тичинкові кв. в рідких, тоненьких, перерваних сережках або сережки головчасті, повислі на довгих ніжках; маточкові — поодинокі або по 2—3. Плід — горіх, обгорне- ний мисочкою лише в нижній частині (жолудь) або цілком. Л. перисто-лопатеві або цілісні. Дерева.
40. 	Букові — Fagaceae стор. 200
— Тичинкові кв. в густих сережках. Плоди — горіхи або горішки, без обгортки або з трав’янистою обгорткою, рідше плід — кістянка 199
199. Приймочки маточкових квіток грубі, звичайно пурпурові. Л. перисті. Дерева (у нас лише культурні). Плід — кістянка.
38. Горіхові — Juglandaceae . .стор. 195
— Приймочки нитковидні. Л. цілісні. Плід — горіх або горішок.
39. Березові — Betulaceae .... стор. 196
200 (195). Дерева з зелено-сірою корою, що опадає широкими смужками. Кв. в кулястих суцвіттях. Л. чергові, лопатеві.
73. 	Платанові — Platariaceae . . стор. 344
— Дерева з темнішою корою, що не опадає широкими смужками. Кв. в невеличких китицях, у пучечках або поодинокі . .201
201. Л. непарноперисті *.
126. Маслинові — Оіеасеае (Ясен — Fraxinus L.) стор. 525
— Л. цілісні, видовжено-еліптичні.
72. Евкомієві — Eucommiaceae . .crop. 344
202 (194). Кв. великі, блідо-рожеві або яскраво-жовті 203
— Кв. дрібні. Плід — горішок, оточений крилом, або ягода 204
203. Кв. дуже великі, блідо-рожеві. Плоди—листянки.
62. Магнолієві — Magnoliaceae . . . 290
— Кв. чималі, яскраво-жовті. Плід — коробочка.
* Є форми з цілісними листками.
2 424
17


126. Маслинові — Oleaceae (Форзиція — For-
sythia L.) стор. 525
204 (202). Оцв. зелена, 4—8-роздільна. Кв. в пазушних пучках. Л. чергові, цілісні, нерівнобокі. Плід — горішок, оточений широким плівчастим крилом (мал. 27).
41. 	В’язові — Ulmaceae .... стор. 203
Мал 27.
1 — плід (крилатка) представника родини в’язових, 2, 3 — квітки.
— Оцв. рожева або біла, трубчасто-лійковидна, з 4-лопатевим відгином. Кв. в пучках на кінцях гілок. Плід — ягода. Л. цілісні. Дрібні кущі.
107. 	Тимелеєві — Thymelaeceae . .стор. 475
205 (193). Тичинок багато. Л. чергові, з прилистками.
74. Розові — Rosaceae стор. 344
— Тичинок не більше 15 ... . 206
206. Він. метеликовий. Тичинок 10. Плід — біб. Л. чергові, цілісні, нирковидні.
75. Бобові — Leguminosae (Церцис — Cereis
L.) стор. 390
— Він. неметеликовий 207
207. Зав’язь верхня; стовпчиків 2. Чаш. 5-роздільна. Пелюсток 5. Л. пальчасто-лопатеві, рідко перисті або цілісні.
91. 	Кленові — Асегасеае .... стор. 452
— Зав’язь нижня; стовпчик один. Окрайок чашечки 4-зубчастий. Пелюсток 4. Л. цілісні.
118. 	Деренові — Сотасеае . . . .стор. 511
208 (192). Л. дрібні, лусковидні або голчасті 209
— Л. звичайно більш або менш широкі 211
209. 	Кв. одностатеві, червонуваті. Плід ягодоподібний. Дводомні кущики.
87. 	Водянкові — Empetraceae . . стор. 449
— Кв. двостатеві. Плід — коробочка 210
210. 	Великі кущі. Кв. зібрані в китиці. Насінини з пучком волосків.
104. 	Тамариксові—Татагісасеае стор. 467
— Сланкі кущики. Кв. в однобічних китицях.
121. Вересові — Ericaceae . . . стор. 514
211 (208). Л. лінійні, шкірясті, з загорнутими краями, зісподу буроповстисті. Дрібні кущики.
121. Вересові — Ericaceae . . . .стор. 514
— Л. іншої форми 212
212. Колючий кущ, з довгастими тупими листками. Кв. яскраво-червоні, поодинокі або по декілька в пазухах листків. Плід ягодоподібний, кулястий.
ПО. Гранатові — Рипісасеае .... 479
— Кущ з еліптичними зморшкуватими листками. Кв. рожеві, поодинокі або по 2— З в півзонтиках. Плід — коробочка.
105. 	Чистові — Cistaceae . . . стор. 467
= Р. іншої будови 213
213. Кв. зібрані головчастими пучками в пазухах листків (р. цвітуть восени). Чашолистків і ясно-жовтих пелюсток по 4; тичинок
4. 	Л. яйцевидні або еліптичні, короткочереш- кові, виїмчасто-зубчасті. Плід — здерев’яніла 2-гнізда коробочка.
71. Гамамелідові — Hamarnelidaceae (Гама-
меліс — Hamamelis L.) стор. 343
— Р. іншої будови 214
214. 	Оцв. проста, 4-лопатева, зовні срібляста, всередині жовта або бурувата. Л. цілісні, б.-м. сріблясті від зірчастих волосків.
108. 	Маслинкові — Elaeagnaceae стор. 476
— Оцв. подвійна 215
215. Тичинок багато 216
— Тичинок не більше 15 (16) . . .219
216. При кожному суцвітті є довгасто- еліптичний, зрослий з квітконосом приквіток. Плід — горішок. Л. чергові, цілісні.
97. 	Липові — Tiliaceae стор. 458
— При суцвітті немає зрослого з квітконосом приквітка 217
217. Л. супротивні, пилчасті. Чаш. 5—4- роздільна; пелюсток 5 або 4.
70. Ломикаменеві — Saxifragaceae (Садовий жасмин — Philadelphus L.) . . стор. 337
— Л. чергові 218
218. Л. з прилистками.
74. 	Розові — Rosaceae стор. 344
— Л. без прилистків.
62. Магнолієві — Magnoliaceae . . стор.299
219 (215). Він. вільнопелюстковий .220
— Він. зрослопелюстковим . . . .234
220. 	Тичинок і пелюсток по 6. Плід — червона ягода. Л. цілісні, гостропилчасті.
61. 	Барбарисові — Berberidaceae стор. 289
— Тичинок і пелюсток інша кількість 221
18


221. Л. пальчастоскладні, великі. Кв. білі або рожеві чи жовті, неправильні, двостатеві й одностатеві, зібрані китицями. Дерева. Плід — коробочка, здебільшого вкрита колючками.
92. Гіркокаштанові — Hippocastanaceae  стор. 454
— Л. іншої форми 222
222. Він. метеликовий. Тичинок 10, вони всі зрослися нитками в трубочку, або одна з них вільна, рідко Bti тичинки вільні. Л. перисті або трійчасті, рідко л. цілісні або з 4 пальчасто зближених листочків.
75. 	Бобові — Leguminosae . . . стор. 390
— Кв. іншої будови ....... 223
223. Тичинок така сама кількість, як і пелюсток (4 або 5) і розміщені вони проти пелюсток. Плід — кістянка. Л. цілісні.
95. Жостерові — Rhamnaceae . .стор. 455
— Тичинок більше, ніж пелюсток, або стільки ж, але в останньому разі вони розміщені в проміжках між пелюстками . . . 224
224. Зав’язь верхня 225
— Зав’язь нижня 233
225. Дерева з великими розгалуженими колючками в пазухах листків. Л. перисті або двічі перисті. Плід — великий, плоский, шкірястий біб.
75. 	Бобові — Leguminosae (Гледичія — Gle- ditschia L.) стор. 390
— Кущі та дерева без колючок . .226
226. Л. непарноперисті або трійчасті 227 — Л. цілісні або пальчастолопатеві . 231
227. Л. трійчасті, з просвічуючими залозками з еліптичними загостреними листочками. Кв. зеленуваті, зібрані щитком. Плід— округла, плоска крилатка.
81. Рутові — Rutaceae (Птелея — Ptelea L.)
стор. 438
— Л. непарноперисті 228
228. Л. супротивні. Кв. двостатеві, зібрані пониклими китицями; чашолистків, пелюсток і тичинок по 5. Плід — здута, плівчаста коробочка.
90. 	Клокичкові — Staphyleaceae стор. 452
— Л. чергові 229
229. Тичинок 5. Кв. зібрані густими волотевидними верхівковими суцвіттями.
88. 	Сумахові — Anacardiaceae . . стор. 450
— Тичинок 8—10 230
230. Плід — горіхоподібна коробочка.
93. Сапіндові — Sapindaceae . . стор. 454
— Плід — крилатка.
82. Симарубові Simarubaceae (Айлант —
Ailanthus Desf.) стор. 441
231 (226). Тичинок 8—12. Чаш. 5-роз- дільна. Пелюсток 5. Плід — двокрилатка. Л. пальчастолопатеві, рідко цілісні.
91. 	Кленові — Асегасеае .... стор. 452
— Тичинок 4—5. Л. цілісні .... 232
232. Маточка з одним стовпчиком. Плід— коробочка; насінина з м’ясистим принасінником.
89. 	Бруслинові—Celastraceae . . стор. 451
— ААаточка з трьома короткими стовпчиками. Плід — суха кістянка.
88. Сумахові — Anacardiaceae . . стор. 450
233 (224). Тичинок і пелюсток по 5. Л. чергові, пальчастолопатеві.
70. Ломикаменеві — Saxifragaceae стор. 337
— Тичинок і пелюсток по 4. Л. супротивні, цілісні.
118. Деренові — Согпасеае . . . стор. 511
234 (219). Л. перисті, супротивні. Плід — ягода.
147. Жимолостеві — Caprifoliaceae стор. 632
— Л. прості, цілісні або пальчастолопа¬
теві 235
235. Л. чергові 236
— Л. супротивні 237
236. Чаш.. 2—3-лопатева.
137. Пасльонові — Solanaceae . . стор. 583
— Чаш. 5-лопатева або 5-роздільна.
121. Вересові — Ericaceae . . . стор. 514
= Чаш. 4-лопатева, розростається і залишається при плодах.
125. Ебенові—Ebenaceae .... стор. 524
237 (235). Тичинок 2 або 4 . . . . 238
— Тичинок 5. Він. 5-лопатевий, колесо- видний або лійковидний.
147. Жимолостеві — Caprifoliaceae стор. 632
238. Кв. правильні; він. лійковидний, з 4-роздільним відгином. Тичинок 2. Плід — коробочка або ягода.
126. Маслинові — Оіеасеае . . . стор. 525
— Кв. неправильні. Тичинок 4 . . 239
239. Л. пальчастороздільні з довгими
вузьколанцетними частками. Плід — кістянка.
135. 	Вербенові — Verbenaceae (Вітекс — Vitex L.) crop. 557
— Л. цілісні або великолопатеві. Плід — дуже видовжена коробочка.
139. 	Бігнонієві — Bignoniaceae (Каталь- па — Catalpa Scop.) стор. 613


Відділ 1
Папоротеподібні — Pteridophyta
Клас І. ПЛАУНОВИДНІ -LYCOPSIDA (LYCOPODIINAE)
ПОРЯДОК І. ПЛАУНУВАТІ — LYCOPODIALES
РОДИНА 1. ПЛАУНОВІ — LYCOPODIACEAE
Плаун. П’ядич — Lycopodium L.
Р. рівноспорові. Ст. прямі або лежачі, дихотомічно розгалужені. Л. численні, дрібні, голчасті або лусковидні, без язичків, розміщені спірально або в 4 ряди. Спорангії нирковидні, одногнізді, поодинокі, розкриваються щілиною на дві стулки, розміщені при основі звичайних стеблових листків або на особливих верхівкових спороносних листках (споролистках), які відрізняються формою від стеблових і зібрані на верхівці стебла колоском. Заростки підземні.
1. 	Спорангії розміщені в пазухах звичайних листків (звичайно в середній частині стебла), колосків не буває, ст. підняте, л. лінійно-ланцетні, гострі, відстовбурчені або косо догори спрямовані. 2д, 5—25 см. VII—X.
1. П. баранець — L. selago L. В тінистих лісах, на скелях.— В Карпатах, на Поліссі (Житомирська обл., Малинський р-н, Ірша), на початку XIX ст. знаходили в окол. Харкова.
Використовують в народній медицині, з листків добувають жовту фарбу.
— Спорангії розміщені на особливих спороносних листках, зібраних колоском 2
2. Л. спороносні майже не відрізняються від стерильних, тільки трохи густіше розміщені і довші від них; колоски нерізко відмежовані від гілки; л. м’які, лінійно-шиловидні, тупуваті, з вузькоперетинчастим краєм. 2l, 5—10 см. VII—IX.
2. П. заплавний — L. inundatum L. На вогких місцях, коло боліт.— На Поліссі, в півн. частині Лісостепу (Харків), по річках заходить у Степ (Херсонська обл., Олешків- ські піски).
— Л. спороносні зовсім іншої форми, ніж стерильні З
3. Л. повзучого стебла і гілок, що несуть колоски, розміщені спірально, на безплідних сплющених гілках л. розміщені в 4 ряди . .4
— Л. повзучого стебла і всіх гілок розмішені спірально; ст. і гілки циліндричні . . 5
Мал. 28. Плаун двогострий: / — збільшена частина стебла.
4. 	Колосків по 2—6 (рідко 4), до 25 мм завд., на довгих ніжках (до 12 см)\ р. зелена, ст. повзуче, підземне, понад 1 м завд., з прямостоячими, віялоподібно зібраними, повторно розгалуженими гілочками. 2/., VIII—IX.
20


3. П. д в ого стр ий — L. anceps Wallr.
(L. complanatum L. p. p.).
В лісах, частіше хвойних.— В Карпатах зрідка, на Поліссі та в півн. частині Лісостепу. Р. красильна (фарбує шерсть в зелений ко- лір).
— Колоски поодинокі, сидячі; р. сіро- зелена; повзуче ст. до 60 см завд., з прямостоячими, багаторазово розгалуженими, зібраними . у пучки гілочками. 2/., VIII—IX.
4. ГІ. а л ь п і й с ь к и й — L. alpinum L.
На гірських луках, скелях.— В Карпатах.
5 	(3). Колосків по 2 (іноді 3—5), на довгих ніжках; л. лінійні, з довгим волосовид- ним закінченням, густо вкривають ст., догори спрямовані. 2д, ЗО—100 см, VII—IX.
5. 	П. булавовидний — L. clavatum L.
В лісах і на пісках.— В Карпатах, на Поліссі, в півн. частині Лісостепу (на південь до Харкова, Полтави, Києва), по річках заходить у Степ.
Спори використовують як дитячу присипку, для обсипання пілюль, у ливарній справі, для виготовлення фейєрверків.
— Колоски поодинокі, сидячі, л. жорсткуваті, лінійно-ланцетні, з колючим вістрям, горизонтально або назад відігнуті. 2і, 10— ЗО см, VIII—IX.
6. 	П. колючий —L. annotinum L.
В тінистих, переважно хвойних, лісах.— В Карпатах, зрідка на Поліссі, дуже рідко в Лісостепу (Черкаська обл., по берегу болота І р динь).
ПОРЯДОК II. СЕЛЯГІНЕЛЮВАТІ — SELAGINELLALES
РОДИНА 2. СЕЛЯГІНЕЛОВІ — SELAGINELLACEAE
Селягінела. Плаунок — Selaginella Р. В.
Р. дрібні, різноспорові, з повзучим галузистим стеблом. Л. дрібні, тоненькі, з язичком на верхньому боці КОЛО основи, розміщені в 4 ряди або спірально. Спорангії розміщені по одному в пазухах б.-м. видозмінених листків (споролистків), зібраних в кінцеві колоски. Мікроспорангії з численними мікроспорами розміщені у верхній частині колоска, макро- спорангії (значно більші) з 4 макроспорами — в нижній частині колоска. Заростки одностатеві.
1. 	Ст. круглясті; л. всі однакові, розміщені спірально, відхилені, довгасті або довгасто- яйцевидні, 1—3 мм завд., загострені, з зубчиками; колоски поодинокі, 3 см завд., оваль- ноциліндричні; споролистки довші (5 мм), з численними і довшими зубчиками. 2/., 5— 10 см, VII—VIII.
1. С. плауноподібна — S. sela-
ginoides (L.) Link На вогких скелях.— В Карпатах.
— Ст. плоскі, л. різної форми, розміщені в 4 ряди; бокові — яйцевидно-довгасті, тупуваті, дрібнозубчасті, середні дрібніші, притиснуті; колоски поодинокі або парні, до 3 см завд., циліндричні, вузькі, на ніжках. 2/., 5—25 см, VI—VII.
2. С. швейцарська — S. Helvetica
Link На вогких скелях.— В Закарпатті (Ужгород, Виноградов) та Карпатах (хребет Свидо- вець).
ПОРЯДОК III. МОЛОДИЛЬНИКУВАТІ — ISOETALES
РОДИНА 3. МОЛОДИЛЬНИКОВІ — ISOETACEAE
Молодильник — Isoetes L.
Р. різноспорові, водяні або болотні. Ст. вкорочені, бульбовидні, з пучком численних корінців і пучком темно-зелених шиловидних, з язичком, листків. Спорангії поодинокі, розділені перекладинами (трабекулами) на ряд камер і розміщені при основі листків, макро- спорангії — на зовнішніх листках, мікроспорангії — ближче до центра, а в центрі — л. стерильні; макроспори зморшкуваті. Заростки одностатеві. 2/., 5—20 см, VII—IX.
М. озерний — I. lacustris L.
На дні озер.— На Зах. Поліссі дуже рідко (Ровенська обл., Дубровицький р-н, озеро коло с. Воронки; озеро Запруди коло с. Со- пачів).
Клас II. ХВОЩОВИДНІ—SPHENOPSIDA (ARTICULATAE)
ПОРЯДОК IV.
ХВОЩУВАТІ — EQUISETALES
РОДИНА 4.
ХВОЩОВІ — EQUISETACEAE
Хвощ — Equisetum L.
Р. багаторічні, рівноспорові, з членистими, борозенчастими, порожнистими стеблами. Л. редуковані, зростаються в зубчасті піхви. Спорангії (5—10) розміщені на нижньому боці щитковидних споролистків (спорофілів), зібраних в колоски на кінцях звичайних стебел або на кінцях особливих безхлорофільних стебел. Спори з 4 стрічкоподібними пружин-
21


Мал. 29. Хвощ польовий, неплідний і плідний пагони:
1 — гілочка, 2 — піхва плідного стебла, 3 — споролистик, 4 — спора.
ками (елатерами). Заростки одностатеві, надземні.
1. Ст. досить м’які, гладенькі або злегка
шершаві; ст. спороносні і стерильні часто різняться одні від одних; стеблові піхви без поперечних чорних кільцевих смужок; колоски тупі 2
— Ст. жорсткі, шершаві; ст. спороносні і стерильні завжди однакові; стеблові піхви часто мають чорну поперечну смужку; колоски гострі 7
2. Ст. спороносні і стерильні різні: спо¬
роносні— жовтуваті або буруваті, стерильні — зелені, з гілочками без серединної порожнини; колоски коричневі З
— Ст. спороносні і стерильні однакові, з гілочками з серединною порожниною; колоски чорні 6
3. Ст. спороносні розвиваються навесні
значно раніше, ніж стерильні, і після дозрівання спор відмирають 4
— Ст. спороносні розвиваються трохи раніше, ніж стерильні, після дозрівання спор і опадання колосків утворюють гілки і зеленіють 5
4. Ст. спороносні тонкі (2—6 мм), буруваті, з віддаленими одна від одної трубчастими глечикоподібними піхвами, що мають по 8—12 ланцетних гострих зубців; ст. стерильні ясно- зелені, з 6—19 реберцями, піхви їх циліндричні, зелені, 5—12 мм завд., з трикутно- ланцетними, чорнуватими, білооблямованими зубцями, довжина яких дорівнює половині довжини трубочки піхви; гілки 4—5-гранні, розміщені кільцями; перше їх міжвузля довше, ніж відповідна піхва стебла. 2/-, 4— 40 cm, III—IV.
1. 	X. польовий — E. arvense L. На полях, луках.— По всій УРСР.
Використовують як лікарську (сечогінне) і красильну рослину (фарбує шерсть в сіро- жовтий колір).
22
— Ст. спороносні товсті (6—13 мм), жовтувато-білі, із зближеними лійковидними піхвами, що мають по 20—ЗО бурих зубців, які закінчуються волосовидним гострячком; ст. стерильні блідо-зелені, гіллясті, з 20—40 невиразними реберцями; піхви їх циліндричні, білуваті, 15—25 мм завд., з зубцями, довжина яких дорівнює довжині трубочки піхви; гілки зелені, 4—5-гранні; перше їх міжвузля коротше, ніж відповідна піхва стебла. 2^, 50—100 см, IV—V.
2. X. великий — E. majus Gars. (E. maximum Lam., E. telmateja Ehrh.).
По заболочених місцях в тінистих лісах та на схилах.— В Карпатах, в Зах. Лісостепу і в Гірському Криму нерідко, в Правобережному Лісостепу зрідка по Дніпру (Київ, Ржищів), на Лівобережжі рідко (Полтавська обл., Зіньківський р-н, м. Опішня; Харківська обл., м. Зміїв; Донецька обл., окол. м. Торез, в балці Грабовій, Володарський р-н, х. Юр’ївка; Дніпропетровська обл., Ново- московський р-н, с. Євецько-Миколаївка).
5 (3). Ст. спороносні буруваті або жовтуваті, з віддаленими циліндрично-лійковидними піхвами, до 15 мм завд., зубці яких при основі з бурою поперечною смужкою і часто вздовж середньої лінії мають сосочки (колючечки); ст. стерильні сизо-зелені, з 8—20 реберцями, вкритими кременистими горбками; піхви їх циліндрично-бокалчасті, з вільними, гострими зубцями, гілки не галузяться. 2/., 30—50 см, IV—V.
3. X. лучний — E. pratense Ehrh. В тінистих лісах, чагарниках.— В Карпатах, на Поліссі, в Лісостепу.
— Ст. спороносні червонувато-бурі, з віддаленими великими, дзвоникуватими, внизу зеленими, вгорі бурими піхвами, до 25 мм
Мал. ЗО. Хвощ лісовий, неплідний і плідний пагони:
1 — гілочка, 2, 3 — стеблові піхви, 4 — споролистик, 5 — спора.


завд.; ст. стерильні, ясно-зелені, з 10—18 реберцями, з рядом бородавок між ними; піхви їх циліндрично-бокалчасті, зубці їх зростаються по 2—5 разом, гілки галузяться. 2/-, 10—50 см, IV—V.
4. 	X. лісовий — E. silvaticum L. В тінистих лісах, на узліссях, в чагарниках.— В Карпатах, на Поліссі, в Лісостепу. В народній медицині використовується як сечогінний засіб. Красильна р. (фарбує шерсть в сіро-жовтий колір).
6 	(2). Ст. часто галузисті, глибокоборо- зенчасті, з 4—12 дуже опуклими реберцями, з вузькою центральною порожниною; піхви циліндричні, вгорі воронковидні, зелені; зубці їх трикутно-ланцетні, гострі, зовні чорно- коричневі, з широкою білою облямівкою; гілки, якщо є, 5-гранні, дрібнозморшкуваті. 2±, 15—50 см, V—IX.
5. 	X. болотний — E. palustre L. На болотах, вогких луках, при берегах.— В
б. 	ч. УРСР (в Криму відомий лише з окол. Судака).
Р. отруйна для худоби.
Мал. 31. Хвощ болотний:
J — піхва. 2 — розріз стебла.
— Ст. прості або галузисті, гладенькі, з 9—ЗО злегка опуклими реберцями, з широкою центральною порожниною; піхви притиснуті до стебла, блискучі, нижні — чорні, зближені, верхні—зелені, віддалені; зубці їх трикутно-шиловидні, чорні, з вузькою білою облямівкою; гілки, якщо є, тупо-4-П. гранні, гладенькі. 2/., ЗО—150 см, V—VII.
6. X. річковий — E. fluviatile L.
(E. heleocharis Ehrh., E. limosum L.).
Мал. 32. Хвощ галузистий:
/ — стеблова піхва. 2 — зубці стеблової піхви, З — споролистки, 4 — спори.
На болотах, при берегах.— Майже по всій УРСР (в Криму відсутній).
7 	(1). Ст. розгалужене, на зиму відмирає, з 6—26 опуклими горбочкуватими реберцями; піхви обернено-конусовндні, до 22 мм завд., з трикутними чорними зубцями, які закінчуються білим шиловидним гострячком, що легко відпадає; гілки 4—9-гранні. 2/., ЗО— 100 см, VI—IX.
7. 	X. галузистий — E. ramosissimum Desf.
На сухих та вологих піщаних місцях, по берегах річок. — В Лісостепу (південь), Степу і Криму.
— Ст. нерозгалужене або коло основи з небагатьма гілочками, зимуюче ... .8
8. 	Ст товсте (6 мм\ тверде, з широкою центральною порожниною, зовсім нерозгалужене, з 8—34 реберцями, піхви циліндричні, притиснуті, до 15 мм завд.; зубці їх при основі чорні, відтягнуті в лінійно-шиловидне вістря, що швидко опадає. 2/., 50—125 см, VII—VIII.
8. 	X. зимовий — E. hiemale L. На вогких піщаних місцях в лісах.— Майже по всій УРСР, крім півд. Степу.
23


— Ст. тонке (2 мм), з вузькою центральною порожниною; при основі з небагатьма гілочками, з 4—12 реберцями; піхви лійковидні або дзвоникуваті, з яйцевидно-ланцет- ними, остистозагостреними, широкобілообля- мованими зубцями. 2/., 6—ЗО см, VII—IX.
9. 	X. р я б и н — E. variegatum Schleich. На вогких піщаних місцях.— В Карпатах, зрідка в Зах. Лісостепу (Хмельницька обл., Волочиський р-н, с. Лонки) та в Правобережному Лісостепу (окол. Вінниці, Києва).
Клас III. ПАПОРОТЕВИДНІ — PTEROPSIDA (FILICES) ПОРЯДОК V. ВУЖАЧКУВАТІ —OPHIOGLOSSALES
РОДИНА 5. ВУЖАЧКОВІ— OPHIOGLOSSACEAE
Р. багаторічні. Л. розділяються на дві частини — стерильну (або вегетативну), що має вигляд зеленого цілісного або перистороз- січеного листка, і спороносну, що має вигляд колоса або волоті. На ній розміщені кулясті, вільні або зрослі між собою спорангії, що відкриваються поперечною щілиною. Заросток (гаметофіт) підземний.
1. 	Стерильна частина листка цілісна, спороносна у вигляді колоса, спорангії зрослі між собою.
1. 	Вужачка — Ophioglossum L.
— Стерильна частина листка перистороз- січена, спороносна — у вигляді волоті, спорангії вільні.
2. 	Гронянка — Botrychium Sw.
1. 	Вужачка — Ophioglossum L.
Стерильна частина листка цілісна, овальна або довгастоовальна, тупа, при основі клиновидна і охоплює спороносну частину листка у вигляді піхви. Спорангії зрослі між собою, розміщені дворядно у вигляді лінійного колоса if., 5—20 см, VI—VIII.
Мал. 33. Вужачка звичайна: 1 — загальний вигляд, 2 — збільшена частина спорового колоска.
Мал. 34. Гронянка півмісяцева, ключ-трава.
21


В. звичайна —О. vulgatum L. На вологих лісових луках, по чагарниках.— В Карпатах, на Поліссі, в Лісостепу, зрідка в Степу, в Гірському Криму.
2. 	Гронянка — Botrychium Sw.
Стерильна частина листка перисторозсі- чена, спороносна, волотиста, на довгому черешку. Спорангії вільні, розміщені в два ряди.
1. Л. голі; стерильна частина листка в
обрисі довгаста або овальна, периста або двічі периста 2
— Л. принаймні до розгортання вкриті волосками; стерильна частина листка в обрисі трикутна, ширина її більша довжини, 2—4 рази периста З
2. Спороносна частина листка на довгій ніжці; стерильна частина периста, з цілісними, клиновидними, ромбічними або півмі- сяцевими без помітної середньої жилки частками (по 2—9 з кожного боку), які здебільшого прикривають одна одну. 2/-, 5—ЗО см, VI—VIII.
1. 	Г. півмісяцева, ключ-тра- в а — В. lunaria Sw. На сухих луках, у світлих лісах, по чагарниках.— В Карпатах, на Поліссі, в Лісостепу, в Гірському Криму. В народній медицині вживають для заживления ран.
— Спороносна частина листка на короткій ніжці, стерильна частина двічі периста або просто периста з перисто надрізаними, з помітною середньою жилкою частками; частки 1-го порядку (по 2—6 з кожного боку) довгасті, тупі, віддалені одна від одної; частки 2-го порядку круглясті або довгасті, на верхівці часто зарубчасті. 2/., 10—20 см, VI—VII.
2. Г. розгалужена — В. ramosum
Aschers. (В. rutaceum Willd., В. matrica- riaefolium A. Br.). В лісах, на схилах.— В Карпатах та у Львівській обл. (Золочівський р-н, ст. Сасів) рідко.
3(1). Листків 2 (або 3—4), але лише один з них має спороносну частину; загальний черешок листка короткий (1—4 см завд.); стерильна частина листка на довгій ніжці, м’ясиста, двічі-тричі периста з округлими або довгасто-яйцевидними, цілокраїми або злегка зарубчастими частками останнього порядку. 2/., 5—30 см, VII—VIII.
3. Г. багатороздільна —
В. multifidum (Gmel.) Rupr. (В. matrica- riae Spr.).
На луках, трав’янистих схилах, в світлих лісах.— Зрідка на Поліссі та в Лісостепу.
— Л. лише один, загальний черешок листка довгий (до 36 см завд.); стерильна частина листка майже сидяча, тонкошкіряста, 2—4 рази периста з невеликими довгастими гострозубчастими частками останнього порядку. 2/., 10—45(80) см, VI—VIII.
4. Г. в і р г і н с ь к а — В. virginianum
(L.) Sw. На лісових луках, по чагарниках.— На Поліссі (Хмельницька обл., коло м. Славути, окол. м. Києва; Чернігівська обл., ст. Ріпки), в Розточчі-Опіллі (Львівська обл., Золочівський р-н, с. Сасів, с. Колтов), в Лісостепу (окол. Харкова) рідко.
ПОРЯДОК VI. ПАПОРОТЮВАТІ — FILICALES
РОДИНА 6. БАГАТОНІЖКОВІ — POLYPODIACEAE
Р. багаторічні з кореневищем (дуже рідко однорічні). Л. здебільшого великі, на початку спірально згорнуті; листки, що несуть спори (споролистки, спорофіли), та листки, які не несуть спор (стерильні), однакові або рідше відрізняються за формою. Купки спорангіїв (соруси) розміщені здебільшого з нижнього боку листків біля жилок або вздовж країв, вкриті здебільшого покривцем (індузієм, щитком). Спорангії одногнізді, з ніжкою. Заросток (гаметофіт) надземний.
1. Р. однорічні, соруси розміщені вздовж віялоподібно розміщених жилок листка.
12. 	Анограма — Anogramma Link
— Р. багаторічні 2
2. Л. спороносні іншої форми, а часом і забарвлення, ніж стерильні .... З
— Л. спороносні і стерильні однакові .4
3. Л. спороносні перисті, з довгим черешком і розгорнутими, розсунутими, дуже вузькими лінійними частками, л. стерильні також перисті, але коротші, жорсткі, з коротким черешком, частки їх зближені, лінійно-ланцетні.
11. Блехнум — Blechnum L.
— Л. спороносні перисті, з загорнутими в трубочку частками, бурі; стерильні — двічі перисті, довші, зелені.
3. 	Страусове перо — Matteuccia Todaro
4 (2). Л. цілісні.
8. 	Л исто в и к — Phyllitis Ludw.
— Л. перисторозсічені 5
5. Купки спорангіїв розміщені вздовж
нижнього краю листка і прикриті загорненим його краєм 6
— Купки спорангіїв розміщені з нижнього боку листка, вздовж жилок 7
6. Л. великі, шкірясті, на зелених черешках; купки спорангіїв розміщені суцільною лінією вздовж краю листка, покривець є.
16. 	Орляк —Pteridium Gled.
— Л. невеликі, ніжні, тонкі, на чорних блискучих черешках; часточки листка віялоподібні, на дуже тонких черешечках; купки спорангіїв округлі, покривця немає.
15. А д і а н т — Adiantum L.
7 (5). Л. шкірясті, на верхньому і нижньому боці мають різне забарвлення; зверху голі, зелені; знизу—бурі від густо вкриваючих плівок та волосків 8
— Л. з обох боків зелені 10
8. Л. перисті, з цілокраїми частками, з коротким черешком.
10. Скребниця — Ceterach Willd.
25


— Л. двічі-тричі перисті; черешок такої ж довжини або довший, ніж пластинка . . .9
9. 	Л. двічі перисті; купки спорангіїв сидять на злегка потовщених кінцях жилок; покривця немає.
13. Н о то л е н а - Notholaena R. Вг.
— Л. З—4 рази перисті, часточки останнього порядку дрібні, округлі, здуті, края їх переходять в плівчасту бахрому, що прикриває купки спорангіїв.
14. К р а є к у ч н и к — Cheilanthes Sw.
10 (7). Купки спорангіїв довгасті, овальні, лінійні або зігнуті 11
— Купки спорангіїв округлі ... .12
11. Купки спорангіїв довгасті, зігнуті підковою або гачком (іноді овальні), охоплюють гілочку жилки. Р. досить великі (до 1 м).
7. 	Без щитник — Athyrium Roth
— Купки спорангіїв лінійні або довгасті, розміщені по один бік гілочок жилки. Р. менших розмірів (до 40 см).
9. 	Аспленій — Asplenium L.
12 (10). Покривець сорусів добре розвинений 13
— Покривця немає 16
13. Покривець спідній, прикріплений під купкою спорангіїв і оточує її ніби бахромчатою мисочкою, чашечкою або ковпачком . 14
— Покривець верхній, прикріплений у центрі купки спорангіїв або у виїмці свого краю 15
14. Покривець яйцевидний, прикріплений при основі купки і вільним кінцем обернений до краю листочка; черешок листка без зчленування.
2. 	Цистоптерис — Cystopteris Bernh.
— Покривець чашоподібний, прикріплений навколо основи купки, поділений на во- лосовидні частки; черешок листка із зчленуванням.
1. 	В у д с і я — Woodsia R. Вг.
15 (13). Покривець нирковидний або серцевидний, прикріплений у виїмці свого краю: л. м’які, трав’янисті.
5. Дріоптерис — DryopterisAdans.
— Покривець округлий, прикріплений у центрі; л. б.-м. шкірясті
6. Багат. орядник — Polystichum
Roth
16 (12). Л. перисті, в обрисі довгасто- ланцетні.
17. 	Багатоніжка — Polypodium L.
— Л. двічі, тричі перисті, в обрисі трикутні або серцевидно-яйцевидні.
4. 	Фегоптерис — Phegopteris Fee.
1. 	Вудсія — Woodsia R. Вг.
Р. з невеликими перисторозсіченими довгастими або ланцетними листками; черешки зчленовані. Купки спорангіїв округлі, з чашоподібним бахромчатим покривцем.
1. 	Л. вкриті бурими лусочками і волосками, черешок бурий, частки листка з 5—8 парами овальних лопатей. 2/., 6—20 см, VII— VIII.
1. 	В. ельбська — W. ilvensis R. Вг. На гранітних скелях.— На Поліссі (в Житомирській обл. по р. Тетереву і р. Гнилоп’яті) дуже рідко.
— Л. спочатку б.-м. волосисті, пізніше майже голі, з жовтувато-бурим черешком; частки листка з 3—4 парами оберненояйцевидних лопатей. 2д, 2—17 см, VIII—IX.
2. 	В. альпійська — W. аїріпа Gray На гранітних скелях, кам’янистих розсипах.— В Карпатах; в Лівобережному Степу (Кам’яні Могили Донецької обл.).
Мал. 35. Вудсія альпійська.
2. 	Цистоптерис — Cystopteris Bernh.
Л. З—4 рази перисті, черешки без зчленування. Лусочки вкривають кореневище та нижню частину черешка. Купки спорангіїв округлі, містяться на нижньому боці жилок; покривець прикріплений біля основи сорусів і має вигляд ковпачка.
1. Черешок довший за пластинку листка;
кореневище довге, тонке, листки віддалені один від одного 2
— Черешок коротший за пластинку листка; кореневище коротше, товстувате, л. зібрані пучками З
2. Пластинка листка трикутна, з нижнього боку по жилках коротко залозисто опушена; самі нижні частки 1-го порядку нерівно- бокояйцевидні; перша нижня частка 2-го порядку довша за інші, лусочки з тонкостінних клітин, по краю з залозками; покривець голий або з рідкими залозками. 2l, 20—40 см, VII—VIII.
1 	Ц. гірський — С. montana (Lam.) Desv.
26


Мал. 36. Цистоптерис ламкий:
I — загальний вигляд рослини, 2 — сегмент листка' З — сорус, 4 — спора.
На скелях.— В Карпатах (хребет Чорного- ра, Чивчинські гори).
— Пластинка листка яйцевидна або трикутно-яйцевидна; самі нижні частки 1-го порядку трохи нерівнобокі; перша нижня частка 2-го порядку коротша (у всякому разі не довша) за інші, лусочки більш грубі, по краю майже без залозок; покривець густо вкритий залозистими волосками. 2д, 25—40 см, VIII.
2. Ц. судетський — С. sudetica А.
Вг. et Milde.
В лісах, на скелях.— В Карпатах, Опіллі (окол. Львова).
З (1). Пластинка листка довгаста, жилка часточок 3-го порядку закінчується в зубцях. 4, 10—25 см, VIII—IX.
3. 	Ц. ламкий — С. filix-fragilis
(L.) Borbas.
В тінистих лісах, на скелях.— Майже по всій УРСР, на півдні рідше.
— Пластинка листка лінійно-ланцетна; жилки часточок 3-го порядку закінчуються у виїмках між зубцями. 2l, 10—25 см, VII— VIII.
4. 	Ц. чудовий — С. regia (L.) Presl.
На скелях.— В Карпатах (хребет Свидо- вець) рідко.
3. Страусове перо — Matteuccia Todaro
Стерильні і спороносні л. відрізняються формою і кольором: стерильні — зелені, двічі перисті, з широкодовгастою гострою пластинкою; частки 1-го порядку поділені на довгасті, тупі, цілокраї часточки, щільно притулені одна до одної, спороносні — бурі, перисті, менші за стерильні і розвиваються всередині утвореної стерильними листками лійки, частки їх лінійні, цілокраї, майже циліндрично згорнуті. Купки спорангіїв округлі, розміщені на потовщеннях жилок, прикриті дуже опуклим, по краю розірваним покрив- цем, що рано зникає. 2д, 60—100 см, VIII— IX.
С. п. звичайне — М. struthiopteris
(L.) Todaro (Struthiopteris filicastrum All., S. germanica Willd.).
В тінистих лісах, на вогких місцях.— В Карпатах зрідка; на Поліссі (Житомир; Чернігівська обл., Корюківка; Сумська обл., Глухівський р-н, с. Баничі) та в Лісостепу (Житомирська обл., Андрушівка; Черкаська обл., Канів; Сумська обл., Сумський р-н; Харківська обл., Харків, Чугуїв), рідко в Степу (Дніпропетровська обл.).
Декоративна р. для тінистих місць; вживається в медицині як г шстогінний засіб; отруйна для худоби.
Мал. 37. Страусове перо звичайне.
1 — частка неплідного листка, 2 — частка плідного листка, 3 — спори.
4. 	Фегоптерис — Phegopteris Fee.
Л. перисторозсічені; черешок довгий, тонкий, на поперечному розрізі з двома овальними судинноволокнистими пучками, які вгорі з’єднуються. Купки спорангіїв округлі, без покривця.
1. 	Пластинка листка в обрисі серцевидно-яйцевидна, довго загострена, двічі периста, з обох боків волосиста; черешок трохи довший, ніж пластинка, в нижній частині вкритий буруватими плівками; частки листка сидячі, з тупими і трохи зарубчастими часточками; нижня пара часток трохи відсунута від інших і спрямована косо вниз; купки спорангіїв сидять по краю листка (на кінцях плідних гілочок жилки). 2д, 10—50слг, VII—VIII.
1. 	Ф. б а г а т о н і ж к о п о д і б н и й— Ph. polypodioides Fee (Dryopteris phegopteris C. Chr.).
В тінистих лісах.— В Карпатах, зрідка на Поліссі (Житомир, Київ, Новгород-Сіверсь- кий).
27


— Пластинка листка трикутна, розділена на три двічі перисті частки з черешками; бокові частки нерівнобічні, черешок значно довший за пластинку 2
2. 	Пластинка листка з рівними частками, гола; черешок солом’яно-жовтий, в 2—3 рази довший, ніж пластинка; л. відхилені горизонтально. 2д, 20—45 см, VII—VIII.
2. Ф. дубовий — Ph. dryopteris Fee.
(Dryopteris Linnaeana C. Chr.). В тінистих лісах.— В Карпатах, зрідка на Поліссі та в Лісостепу.
— Пластинка листка з більшою середньою часткою, залозистоопушена; черешок в 1,5 раза довший, ніж пластинка; л. прямостоячі. 4» 10—45 см, VI—VIII.
3. Ф. Робертів — Ph. Robertiana
А. Вг. (Dryopteris RobertianaC. Chr.).
В лісах. — В Карпатах, зрідка в Зах. Лісостепу (в Хмельницькій обл., по Дністру).
5. 	Дріоптерис — Dryopteris Adans.
Л. двічі-тричі перисті., з товстенькими черешками. Купки спорангіїв округлі, з серцевидним або нирковидним покривцем, прикріпленим у виїмці.
1. Покривці швидко опадають; черешок (на поперечному розрізі) з двома стрічковид- ними судинноволокнистими пучками . . .2
— Покривці залишаються; черешок (на поперечному розрізі) з 5—7 округлими судинноволокнистими пучками З
2. Л. поодинокі, двічі перисті, до основи не звужуються, з довгим, при основі чорним, черешком; черешок і стрижень листка голі; частки стерильних листків довгасті, спороносних— довгасто-трикутгі, з загорнутими краями. 2/., 20—80 см, VII—VIII.
1. Д. болотний — D. thelypteris (L.) Gray (Thelypteris palustris Schott).
На болотах, у вільшняках.— На Поліссі, в Лісостепу, по ріках заходить в Степ, зрідка в Гірському Криму.
— Л. в пучках, двічі перисті, до основи звужуються, зісподу вкриті крапковими залозками, з коротким черешком, вкритим бурими плівками. 2/., 30—100 см, VII—VIII.
2. Д. гірський — D. oreopteris
(Ehrh.) Maxon
В тінистих лісах.— В Карпатах, вказувався для Волині.
З (1). Зубчики часток 2-го порядку тупуваті або просто загострені; черешок еластичний, вкритий плівками, в кілька разів коротший, ніж пластинка; л. двічі перисті, частки 1-го порядку чергові, ланцетно-лінійні, загострені; частки 2-го порядку довгасті, тупі, надрізано-зубчасті; купки спорангіїв нечисленні, сидять коло середини гілочки бокової жилки. 2/., 30—100 см, VII—VIII.
3. Д. чоловічий. Чоловіча папороть — D. filix-mas (L.) Schott (Aspidium filix-mas Sw.; Nephrodium
filix-mas Rich.).
В лісах, по чагарниках. Майже по всій УРСР. .
Р. лікарська. Кореневище використовують як глистогінний засіб.
28
Мал. 38. Дріоптерис чоловічий, чоловіча папороть:
/ — частка листка, 2 — спори.
— Зубчики часток 2-го та 3-го порядку різко переходять у вістря або поступово витягуються в коротенький гострячок . . .4
4. 	Зубчики закінчуються товстуватим, іноді гачкуватим, гострячком; л. вузькодов- гасті, двічі перисті; частки 1-го порядку тупі, у спороносних листків повернені перпендикулярно до пластинки листка або навіть обернені нижньою поверхнею вгору; частки 2-го порядку великі, широкі, овальні. 2д, ЗО— 80см, VII—VIII.
4. 	Д. гребенястий — D. cristata (L.) Gray (Aspidium cristatum Sw.). На вогких місцях, в лісах та по чагарниках, на болотах.— В Прикарпатті, Розточчі-Опіл- лі, на Поліссі, в Лісостепу та в півн.-схід. частині Степу (по Дінцю та Осколу).
— Зубчики зразу переходять в б.-м. довге та тонке вістря; частки 1-го порядку тонко- загострені 5
5. 	Л. світло-зелені, голі, двічі перисті, прямостоячі; черешок листка вкритий одноколірними світло-жовтими плівками; 1—2 пари нижніх часток 1-го порядку віддалені від інших, звичайно не несуть сорусів, найнижчі передні частки 2-го порядку довші, ніж дальші; покривець незалозистий. 2l, 60—90 см, VII—VIII.
5. Д. остистий — D. spinulosa
(Mill.) Kuntze (Aspidium spinulosumSw.).
В лісах, по чагарниках.— В б. ч. УРСР, в Степу та Криму рідко.
— Л. темно-зелені, зісподу з залозистими волосками, біля основи 3—4 рази перисті, звисаючі; черешок листка густо вкритий двоколірними, ясно-рудими з темною смужкою плівками; всі частки 1-го порядку зближені або лише нижня пара відсунута; найнижчі передні частки 2-го порядку коротші, ніж інші; покривець по краю залозисто-війчастий. 4, 30—150 см, VII—VIII.
6. Д. австрійський — D. austri- аса (Jacq.) Woynar (D. dilatata A. Gr.).


В тінистих лісах.— В Карпатах, Прикарпатті, Розточчі.
Р. лікарська. Кореневище використовують як глистогінний засіб.
6. 	Багаторядник — Polystichum Roth
Л. звичайно шкірясті, з зубцями, що закінчуються твердими щетинками. Купки спорангіїв округлі, розміщені по жилках; покри- веиь округлий, прикріплений в центрі.
Мал. 39. Багаторядник списовидний:
1 — сегмент листка, 2 — спори.
1. 	Л. просто перисті, ланцетні, звужені доверху і до основи, з коротким черешком; частки їх зближені, двічі пилчасті, кожна при основі на верхньому краї з вушком. 2^,20— 50 см. VII—VIII.
1. Б. списовидний — Р. lonchitis
Roth
В горах.— В Карпатах, в Гірському Криму.
— Л. двічі-тричі перисті, в обрисі довгасто-ланцетні, до основи звужені ... .2
2. Частки листка 1-го порядку (з кожного боку листка по ЗО і більше) довгасті, розміщені під прямим кутом до стрижня; черешок 2—15 см завд., разом з стрижнем і частками листка густо вкритий яйцевидно-ланцетними бурими плівками і волосками; л. м’якошкі- рясті, на зиму відмирають; частки 2-го порядку (до 15 з кожного боку) на коротких черешках, розміщені під прямим кутом до стрижня часток 1-го порядку, кожна з тупим вушком біля основи. 2l, 40—80 см, VII—VIII.
2. 	Б. Брауна — Р. Braunii Fee В тінистих лісах.— В Карпатах, в Розточчі- Опіллі (окол. Львова, Кременця), в Зах. та Правобережному Лісостепу (окол. Канева) рідко.
— Частки листка 1-го порядку (з кожного боку 45 і більше) загострені, найнижчі спрямовані донизу, вище розміщені — горизонтальні, решта спрямовані догори; черешок разом з Стрижнем і частками листка вкритий бурими плівками; л. шкірясті, на зиму не відмирають З
3. 	Частки листка 2-го порядку 8—15 мм завд., нахилені вперед, часто сидячі або найнижчі з широкими черешечками, гострі, часто лише найнижчі з вушком при основі; з них найнижчі передні виразно більші, ніж вище розміщені; черешок 6—20 см\ пластинка листка шкіряста, зверху трохи блискуча, до основи різко звужена; опушення стрижня негусте; купки спорангіїв великі.21,50—100 см, VII—VIII.
3. Б. лопатевий — Р. lobatum
Presl
В тінистих лісах, на скелях.— В Карпатах, в Зах. Лісостепу, зрідка в Правобережному Лісостепу (окол. Канева), рідко в Лівобережному Лісостепу (окол. Харкова), в Гірському Криму.
— Частки 2-го порядку до 10 мм завд., розміщені під прямим кутом до стрижня часток 1-го порядку, всі з короткими тонкими черешечками, тупуваті, при основі з тупим вушком; найнижчі передні з них в нижній половині листка не перебільшують або лише трохи більші, ніж дальші; черешок до ЗО см; пластинка листка м’якошкіряста, неблискуча, до основи поступово звужена, опушення стрижня густе, купки спорангіїв дрібні. 2/.. 100— 130 см, VI—X.
4. Б. кутастий — Р. angulare
(Presl) Fom.
На вологих затінених місцях.— Рідко в Криму (окол. Керчі).
7. 	Безщитник — Athyrium Roth
Л. двічі-тричі перисті; черешок без зчле нування. Купки спорангіїв довгасті, зігнуті (рідко округлі); покривець довгастий або під" ковоподібний, прикріплений до жилки.
1. 	Покривець розвинений добре, по краю бахромчастий; купки спорангіїв овальні, довгасті або інколи зігнуті; черешок листка при основі вкритий чорно-коричневими вузько ланцетними плівками; пластинка листка в обрисі еліптично-довгаста, загострена; частки 1-го порядку загострені; частки 2-го порядку вузькодовгасті, пер исто надрізані. 2/_, ЗО— 150ся, VI—VIII.
1. 	Б. ж і н о ч и й — A. filix-femina (L.)
Roth (Asplenium filix femina Bernh.).
В тінистих лісах.— Майже по всій УРСР, на півдні рідко.
— Покривець малорозвинений або відсутній, купки спорангіїв спочатку нирковидні або дуговидні, пізніше округлі; черешок листка при основі вкритий бурими, з чорною смужкою посередині, широкояйцевидними плівками; пластинка листка довгасто-ланцетна; частки 1-го порядку ланцетні, дуже загострені; частки 2-го порядку довгасто-ланцетні, надрізано-лопатеві. 2/_, ЗО—100 см, VII—VIII.
29


2 	Б. альпійський — A. alpestre Rylands В гірських лісах.— В Карпатах.
8. Листовик — Phyllitis Ludw.
Л. шкірясті, цілісні, довгасто-ланцетні, з серцевидною основою і коротким без зчленування черешком. Купки спорангіїв лінійні, зближені парами, розміщені косо впоперек пластинки листка, по обидва боки жилки, вкриті двома покривцями. 2д, ЗО—80 см, VII—IX.
Л. сколопендрой и й — Ph. sco- lopendriiim (L.) Newm. (Scolopendriurn vulgare Sm.) По затінених кам’янистих місцях. — В Карпатах, Розточчі-ОпІллі, на Поліссі (Житомир), в Зах. Лісостепу і Криму. Декоративна р. для затінених місць.
9. Аспленій — Asplenium L.
Л. розсічені, з черешками без зчленування. Купки спорангіїв довгасті або лінійні, з покривцем, прикріпленим з одного боку.
Мал. 40. Аспленій волосовидний:
1 — сегмент листка, 2 — спори.
1. Л. перисті, з майже округлими частками; черешок коротший за пластинку , .2
— Л. вилчасто-двороздільні або двічі - тричі перисті З
2. Черешок і стрижень листка темно- бурі, блискучі, з обох боків з вузькою облямівкою; частки листка (по 15—40 з кожного боку) оберненояйцевидно-округлі, сидячі або на невиразних черешочках. 2д, 5—15 см, VII—VIII.
1. А. волосовидни й— A. tricho- manes L. На затінених скелях.— В Карпатах, на Правобережному Поліссі, в Лісостепу, рідко в
Степу (Кам’яні Могили в Донецькій обл.). в Гірському Криму.
— Черешок лише в нижній частині бурий, вище, як і стрижень листка, зелений, без крил; частки листка (з кожного боку до ЗО) яйцевидно-ромбічні з виразними черешечками. 2/., 10—20 см, VII—VIII.
2. А. зелений — A. viride Huds.. На затінених скелях.— В Карпатах, Гірському Криму.
З 	(1). Л. вилчасто-двороздільні, короткі, з нечисленними вузькими лінійними частками, по краю дрібнозубчастими; купки спорангіїв вузьколінійні, зливаються одна з одною, покривець цілокраїй. 2л, 10—20 см, VII—VIII.
3. А. північний — A. septentriona¬
le (L.) Hoffm.
В тріщинах скель кристалічних порід-— Спорадично в Закарпатті, на Правобережному Поліссі, в Лісостепу, зрідка в Степу, в Півд. Криму.
— Л. двічі-тричі перисті 4
4. Пластинка листка при основі двічі перисторозсічена, вище — периста; частки листка клиновидні 5
— Л. двічі-тричі перисторозсічені . .6
5. 	Черешок листка такої ж довжини або трохи довший, ніж пластинка, до середини бурий, блискучий далі, як і стрижень листка, зелений; частки листка (по 2—5 з кожного боку) вузькоклиновидні, нижня пара віддалена від інших; покривець цілокраїй. 2/., 5— 10 см, VII—VIII.
4. А. германський — A. germani-
сшп Weiss На затінених скелях.— Рідко на Поліссі (Житомир, Олевськ), в Лісостепу (Брацлав, Умань, Корсунь).
— Черешок листка такої ж довжини, як і пластинка; черешок і стрижень листка в нижній частині бурі; нижні частки листка (по З—7 з кожного боку) широкооберненояйце- видно-клиновидні; покривець здебільшого зарубчастий. 2д, 15—ЗО см, VII—VIII.
5. А. Гейфлера — A. Heufleri Reich. На скелях.— Дуже рідко в Донецькому Лісостепу (Новопавлівка, Луганської обл.,, по р. Міус) та Степу (Кам'яні Могили Донецької обл.).
6 (4). Пластинка листка шкіряста, в обрисі трикутноланцетна, зверху блискуча; частки листка останнього порядку яйцевидні або оберненояйцевидні, гострозубчасті; черешок листка такої ж довжини, як і пластинка, або довший, блискучий, чорно-бурий; покривець цілокраїй. 2/.,ЗО—40 см, VIII—IX.
6. А. чорний — A. ad і an tum-nig¬
rum L. На затінених скелях.— В Карпатах, в Зах. Лісостепу (на товтрах біля Сатанова), в Гірському Криму.
— Пластинка листка товстувата, в обрисі трикутна, тьмяна; частки 2-го та 3-го порядку овальні або клиновидно-ромбічні, на черешочках; черешок листка звичайно довший, ЗО


ніж пластинка, зелений, іноді при основі чорно-бурий; покривець з війчастим краєм; купки спорангіїв лінійні, пізніше зливаються. 2/., 10—25 см, VI—VIII.
7. 	А. м у р о в и й — A. ruta-muraria L. На скелях, переважно вапнякових.— Спорадично в Закарпатті, в Зах. Лісостепу, в Гірському Криму, рідко в Лівобережному Степу (Донецька обл.).
Мал. 41. Аспленій муровий:
1 — сегмент листка. 2 — спори.
10. 	Скребниця — Ceterach Willd.
Л. шкірясті, перисті, в обрисі лінійно- ланцетні, зимуючі, тупі, зверху голі, зісподу вкриті черепитчасто налягаючими бурими плівками; лопаті листка (з кожного боку по 9—12) чергові, довгасті або округлі. Купки спорангіїв довгасті, без покривця. 2/., 5— 20см, VII—VIII.
С. аптечна — С. officinarum Willd. (Asplenium ceterach Spreng.) В тріщинах скель.— В Гірському Криму.  11
11. 	Блехнум — Blechnum L.
Л. стерильні і спороносні перисті з цілокраїми частками, але різняться між собою; стерильні на черешках до 15 см завд., шкірясті, зимуючі, частки їх тупуваті, зближені; спороносні на довших черешках (до ЗО см завд.), на зиму відмирають, частки їх вузькі, загострені, розсунуті. Купки спорангіїв лінійні, розміщені безперервно вздовж серединної жилки часток листка, пізніше зливаються; покривець плівчастий, прикріплений до зовнішнього краю листка. 2/., 20—50 см, VII—IX.
Б. колосистий — В. spicant With В хвойних лісах. — В Карпатах.
12. 	Анограма — Anogramma Link
Р. утворює дернину. Л. тонкі, ніжні, перетинчасті, голі, на червонувато-бурих черешках; пластинки одних листків нирковидні з віялоподібними частками, інших — яйцевидно-ланцетні, тричі перисті1 з оберненояйцевидно-клиновидними, надрізаними частками. Купки спорангіїв довгасті, розміщені вздовж
вторинних жилок; спори бурі. 0, 15—25 см,
А. тонколиста — A. leptophylla
(L.) Link (Gymnogramme leptophylla
Desv.)
На затінених скелях.— Знайдено в Криму в 1900 р. на г. Кастель в окол. м. Алушти.
Мал. 42. Анограма тонколиста.
13. 	Нотолена— Notholaena R. Вг.
Л. шкірясті, довгасті, двічі перисті, зверху зелені, зісподу густо вкриті ланцетними рудими плівками; частки 2-го порядку цілокраї, тупі. Купки спорангіїв довгасто-округлі, без покривця, часто складаються лише з одного спорангія; спори бурі, тупоголчасті. 2/_, 15—35 см, VII—IX.
Н. Маранти — N. Marantae (L.)
R. Вг.
На скелях.— В Півд. Криму (гори Чатир- Даг, Аю-Даг) рідко.
14. 	Краєкучник — Cheilanthes Sw.
Л. шкірясті, довгасто-ланцетні, зверху голі, зісподу густоволосисті, 3—4 рази перисті, черешки вкриті плівками і волосками; частки листків останнього порядку дрібні, опуклі, здуті, края їх переходять в плівчасту бахромку, що прикриває соруси, які складаються з незначної кількості спорангіїв; спори зер<
31


нясті, з трьома смужками. ’ 21, 10—15 см, VII—VIII.
К. персидський — Ch. persica (Вогу)
Mett
На скелях.— В Півд. Криму, в окол. м. Ялти, зрідка.
Мал. 43. Нотолена марантова.
15. 	Адіант — Adiantum L.
Л. тонкі, зимуючі, двічі-тричі перисті; черешки чорно-бурі, тонкі, блискучі, до 20 см завд., такої ж довжини або коротші, як пластинка; пластинка листка яйцевидна або яйцевидно-довгаста; частки листка останнього порядку на волосовидних черешках, ромбічно-оберненояйцевидні, по краю пальчасто- лопатеві. Купки спорангіїв округлі, розміщені з нижнього боку крайових лопатей і вкриті видозміненим краєм листка. 2/., 20—30 см, VI—VIII.
А. венерин волос — A. capillus- veneris L. В тріщинах скель біля води.— В Півд. Криму (Учан-Су, Джур-Джур, Яузлар) зрідка. Декоративна р.
16. 	Орляк — Pteridium Gled.
Л. двічі-тричі перисті, яйцевидно-трикутні, шкірясті. Купки спорангіїв розміщені по краю листка, з одного боку прикриті загорнутим війчастим краєм листка, з другого — перетинчастим війчастим покривцем. Р. отруйні.
1. 	Л. голі або зісподу по жилках трохи волосисті; черешок довгий; частки останнього порядку довгасті, тупуваті. 21, 50—100 см, VII—IX.
1. 	О. звичайний — Р. aquilinum
Kuhn.
В лісах, по чагарниках. — В Карпатах, на Поліссі, в Лісостепу, Степу по долинах річок. Листки мають протигнильні властивості, тому в них загортають плоди і овочі.
— Л. більш шкірясті, зісподу густоопушені рудуватими волосками; черешок короткий; частки останнього порядку зближені, гоструваті. 2/., 50—200 см, VII—IX.
2. 	О. кримський — Р. tauricum (Presl.) V. Krecz. (Р. aquilinum subsp.
brevipes Tausch).
В соснових лісах.— В Півд. Криму.
Мал. 44. Адіант венерин волос.
17. 	Багатоніжка — Polypodium L.
Л. шкірясті; черешки зчленовані. Купки спорангіїв округлі, без покривця, розміщені в два ряди.
1. Л. довгасто-ланцетиі, розвиваються весною; частки листка лінійно-ланцетні, цілокраї або іноді трохи зубчасті, черешок коротший за пластинку. 2/., 8—70 см, VIII—IX.
1. Б. звичайна. Солодиця —
Р. vulgare L. На затінених скелях, рідше на грунті в лісах— Спорадично майже по всій УРСР. Кореневище містить дубильну і яблучну кислоти, сапонін та інші речовини, має солодкий смак; вживалося в народній медицині при бронхіальних катарах.
32


— Л. овальні або дельтовидні, розвиваються восени; частки листка по всьому краю зазубрені (іноді бувають цілокраї); черешок такої ж довжини, як і пластинка. 2/-, 30—60 см, II—IV.
2. 	Б. пилчаста — Р. serratuni
(Willd.) Futo (Р. vulgare f. serratum Willd.).
На стовбурах дерев (епіфіт). — В Півд. Криму (окол. Ялти, Усар, Учан-Су, Кримське заповідно-мисливське господарство) дуже рідко.
ПОРЯДОК VII. МАРСИЛЕЮВАТІ — MARSILEALES
РОДИНА 7. МАРСИЛЕЄВІ — MARSILEACEAE
Марсилея — Marsi lea L.
Р. водні або болотні, з тонким повзучим кореневищем, що вкорінюється на вузлах. Л. з довгими (5—15 см) тонкими черешками і пластинкою з чотирьох листочків. Р. різноспорові. Спорокарпії двостулкові, багато- гнізді, на ніжках, розміщені по 2—3 при основі листків, спочатку притиснуто-опушені, потім голі. 2/., 8—20 см, VII—IX.
М. чотирилиста — М. quadrifolia
L.
В стоячих водах.— Дуже рідко в Закарпатті, Зах. Лісостепу (біля Заліщиків на Дністрі), Степу (пониззя Дністра).
Мал. 45. Марсилея чотирилиста.
ПОРЯДОК VIII. САЛЬВІНІЮВАТІ — SALVINIALES
РОДИНА 8. САЛЬВІНІЄВІ — SALVINIACEAE
Сальвінія — Salvinia Mich.
Р. водні, без коріння; ст. нитковидне, розгалужене. Л. розміщені кільцями по 3; два плаваючі, довгасті або овальні, до 13 мм завд., з короткими черешками, зверху вкриті бородавочками з пучком волосків, а зісподу бурими волосками, третій листок занурений у воду, розсічений. Купки спорангіїв сидять на ніжці і вкриті цілком замкнутим покрив- цем, утворюючи одногнізді спорокарпії, які розміщуються по 4—8 при основі занурених листків. Р. різноспорові. Спорокарпії містять або лише макроспорангії з 1 макроспорою в кожному або мікроспорангії з численними мікроспорами. 0, 8—20 см, VIII—IX.
С. плаваюча — S. natans All.
В поволі текучих і стоячих водах.— Розсіяно в багатьох районах. В Закарпатті (Берегове), в пониззі Дунаю, в басейнах Дністра, Дніпра, Дінця.
Мал. 46. Сальвінія плаваюча,


Відділ II'
Голонасінні — Gymnospermae
Клас IV. ГІНКГОВИДНІ — GINKGOPSIDA (GINKGOINAE)
ПОРЯДОК їх. ПНКГОВАТІ — GINKGOALES
РОДИНА 9. ГІНКГОВІ — GINKGOACEAE
* Гінкго — Ginkgo L.
Дводомні дерева. Л. з довгими черешками, пластинка листка віялоподібна, з однією або кількома виїмками по краю. Тичинки зібрані сережками. Насінні зачатки перисті, на довгих ніжках, що виходять з пазух лусок укорочених пагонів. Насінина еліпсовидна, 2— З см завд., з ясно-оранжовим м’ясистим зовнішнім покривом. 15—ЗО м. Цв. V—VI.
* Г. дволопатеве — G. biloba L. Культивують як декоративне дерево.— Зрідка по ботанічних садах і головніших дендраріях УРСР. Походить з Китаю.
Клас V. ХВОЙНІ —CONIFEROPSIDA (CONIFERAE)
ПОРЯДОК X. ШИШКОНОСНІ — CONIFERALES
РОДИНА 10. ТИСОВІ — ТАХАСЕАЕ
Тис — Taxus L.
Дерева або кущі з червонувато-сірою гладенькою або пластинчастою корою. Л. чергові, лінійні, вічнозелені, матові, з трохи загорнутими краями. Чоловічі шишечки майже кулясті, пазушні, одиничні; тичинки з двома- вісьмома пиляками кожна. Насінний зачаток поодинокий, кінцевий, коло основи оточений м’ясистим кільцевим валиком, який при достиганні насінини розростається і червоніє. 3—10 м. Цв. IV—V.
Тис. Н е г н і й-д е р е в о — Т. baccata L.
В букових, грабових або темнохвойних лісах, на вапнякових грунтах, в скелястих гірських ущелинах. — В Карпатах і Прикарпатті, в Гірському Криму зрідка.
Культивують також в ботанічних садах і парках майже по всій УРСР.
РОДИНА 11. СОСНОВІ — PINACEAE
Здебільшого вічнозелені дерева, зрідка кущі (лише у родів Larix і Pseudolarix л. опадають на зиму) з голчастими, лінійними або шиловидними листками. Тісно черепит- часто розміщені мікроспорофіли (тичинки) утворюють мікростробіли (так звані чоловічі шишечки); в мікроспорангіях (пиляках) розвиваються численні мікроспори (пилинки).
Насінні луски, які несуть насінні зачатки і здебільшого містяться в пазухах покривних лусок, утворюють мегастробіли (так звані жіночі шишечки). Кожна насінна луска несе по два насінні зачатки. Пізніше насінні луски розростаються, дерев’яніють і утворюють шишку, закриту до часу розсіювання насіння. Шишки іноді досягають великих розмірів (до 35 см у Р. Coulteri Don.). Покривні луски або не розвиваються, або також збільшуються у розмірах, але залишаються тоншими за насінні. Насінини звичайно мають крило. Зародок з численними сім’ядолями.
1. Пагони лише видовжені, з спірально
розміщеними листками 2
— Кінцеві пагони видовжені, бокові — вкорочені; л. зелені, розвиваються лише на вкорочених пагонах, зібрані пучками по два- п’ять або в значно більшій кількості . . .5
2. Шишки прямостоячі, дозрілі розпадаються на окремі луски. Л. лінійні, плоскі, зісподу з двома білими смужками.
1. 	Ялиця — Abies Mill.
— Шишки повислі, дозрілі не розпадаються на луски З
3. Покривні луски довші за насінні з двороздільною верхівкою і виступаючою шиловидно серединною жилкою між ними.
34


*2. Псевдотсуга — Pseudotsuga
Carr.
— Покривні луски значно менші, іноді майже не помітні 4
4. 	Л. здебільшого чотиригранні, ромбічні, рідше плоскі. Шишки б.-м. великі, понад З см завд. Крило прикриває насінину лише зверху.
4. 	Ялина, смерека — Picea Dietr.
— Л. плоскі, короткі, 10—15 мм завд., зісподу з добре виявленими двома білими смужками. Шишечки дрібні, 15—25 мм завд. Крило охоплює насінину повністю.
*3. Тсуга — Tsuga Carr.
5 (1). Л. в пучечках по два-п’ять, вічнозелені, голчасті, жорсткі.
7. 	Сосна — Pinus L.
— Л. по 15—60 в пучку 6
6. 	Л. м’які, на зиму опадають. Шишки дрібні, дозрівають в перший же рік, при розкриванні не розсипаються.
5. 	Модрина — Larix Mill.
— Л. жорсткі, на зиму не опадають. Шишки великі, дозрівають на другий або третій рік, розсипаються при розкриванні.
*6. Кедр — Cedrus Mill.
1. 	Ялиця — Abies Mill.
Вічнозелені однодомні дерева з лінійними, плоскими листками (хвоїнками), на нижньому боці яких є дві білуваті смужки. На шишконосних пагонах листки чотиригранні, білі смужки у них містяться на всіх гранях. Чоловічі шишечки (колоски) поодинокі, яйцевидні або циліндричні, виходять з пазух торішніх листків, розміщених у верхній частині торішніх пагонів. Жіночі шишечки (колоски) складаються з численних насінних і покривних лусок. Покривні луски в період цвітіння довші за насінні. Розміщені жіночі шишечки в нижній частині торішніх пагонів. Шишки прямостоячі, циліндричні, з тісно налягаючими одна на одну шкірясто-дерев’яніючими насінними і схованими в них або виступаючими з-під них покривними лусками. Після достигання насінини луски опадають, але стрижень шишки ще довго лишається на дереві. Насінина з крилом.
1. Верхній бік листка з продиховими
смужками, які простягаються до основи листка 2
— Верхній бік листка без продихових смужок, або останні є біля верхівки листка • З
2. Л. 8—15 мм завд., густо розміщені на пагонах і відходять від них під прямим кутом. Молоді пагони голі, коричневі. Шишки 10—12 см завд. і 3—5 см завш. Кора на молодих частинах дерева гладенька, сіра, на більш старих частинах дерева тріщінувата, темно- сіро-бура. Гілки відходять горизонтально.
15-25 м. Цв. IV.
*1. Я. іспанська — A. pinsapo
Boiss.
Культивують в багатьох парках Півд. Криму, тут це найбільш поширений вид ялиці. Походить з Іспанії.
— Л. довші, 40—80 мм завд., з обох боків одноколірні, матові, зеленувато-сизі. Шишки довгасто-циліндричні, 8—12 см завд.; покривні луски втроє коротші, ніж насінні. Молоді пагони сірувато-зелені, злегка жовтуваті. =^, 30—40 м. Цв. IV—V.
*2. Я. одноколірна — A. concolor Lindi.
Культивують в садах і парках.— По всій УРСР. Походить з Півн. Америки.
З 	(1). Молоді пагони голі 4
— Молоді пагони опушені 8
4. Більшість листків (хвоїнок) на верхівці невиїмчасті 5
— Л. на верхівці виїмчасті, крім пагонів молодих рослин, спрямованих вгору і шишконосних 6
5. Л. на кінці гострі, 15—20 мм завд. Бруньки дуже смолисті. Молоді пагони гладенькі, червоно-коричневі, блискучі. Шишки 10—20 см завд. і 3—5 см в діам., смолисті.
15—30 м. Цв. IV—V.
*3. Я. грецька — A. cephalonica
Loud.
Культивують в садах і парках як декоративне дерево. — Особливо часто в Криму. Походить з Греції.
— Л. на кінці тупі, виїмчасті, 10— 15 (20) мм завд., густо розташовані на пагонах, спрямовані вгору. Бруньки слабосмо- листі. Пагони зеленувато-жовті або коричневі. Шишки 15—20 см завд. 15—20 м. Цв.
IV— V.
*4. Я. н у м і д і й с ь к а — A. numidica
De Lannoy
Культивують в садах і парках. — На півдні УРСР, в Криму від Бельбека по всьому Південному узбережжю. Походить з Півн. Африки.
6 (4). Л. не більше 1 мм завш. і до ЗО мм завд., дуже м’які, на верхівці ніби зрізані, зісподу блідо-зелені. Смужки з 4—6 ліній кожна. Шишки 5—8 см завд. і 2—4 см завш., молоді буро-червоного кольору, достиглі ясно-коричневі. 15—ЗО м. Цв. 2/2 V —
V- 2 VI.
*5. Я. с и б і р с ь к а — A. sibirica Led. Культивують в садах і парках. — Добре росте в зоні Полісся, задовільно в Лісостепу, погано в степовій зоні. Походить з Сибіру.
— Л. не менше 1,5 мм завш., не такі м’які. Загальна сукупність ознак інша . .7
7. 	Л. не більше 1,5 мм завш., понад ЗО мм завд., по краю плоскі, ніколи не бувають гребеневйдно-дворядні. Бруньки біля основи смолисті. Шишки 15—25 см завд. і 4—5 см в діам. Молоді пагони червоно-коричневі. 20—30 м. Цв. IV—V.
*6. Я. к і л і к і й с ь к а — А. сіїісіса Carr. Культивують в садах і парках.— В Криму від Євпаторії до Алушти. Походить з півд. частини Малої Азії.
— Л. 2—3 мм завш. (іноді по краю загорнуті і тоді здаються більш вузькими). Молоді пагони жовтувато-зелені. Бруньки червонувато-коричневі, зовсім не смолисті. Л. на верхньому боці пагонів розділені вузьким, ледве З*
35


помітним проходом, косо вгору спрямовані, на більш міцних пагонах частіше не дворядні, зверху темно-зелені, блискучі. Шишки 12— 20слгзавд. і 4—5 см в діам. Покривні луски з довгим гострячком, загнутим донизу. 30—50 м. Цв. IV—V.
*7. Я. Н о р д м а н а, я. кавказька — A. Nordmanniana (Stev.)
Spach
Культивують в садах і парках.— Майже по всій УРСР. Походить з Кавказу.
8 (3). Шишки 10—15 см завд. і 2,5—4 см завш. Покривні луски довші за насінні, з довгим гострячком, виступають назовні і відігнуті донизу. Пагони сірі або червонувато- коричневі, вкриті густими волосками. Бруньки яйцевидно-конічні, ясно-коричневі, несмо- листі або лише на верхівкових пагонах, сла- босмолисті біля основи. Л. розташовані правильно гребінчасто, по краю не бувають загорнуті, 20—ЗО мм завд. ЗО—55 м. Цв. V.
8. 	Я. біла — A. alba Mill. (A. pectinata Lam. et DC.)
В лісах.— В Карпатах, зрідка також на рівнині в півн.-зах. частині УРСР (острівні місцезнаходження коло Львова, Городка, Яворова, смт. Івана Франка, Нестерова, Рави-Руської).
Культивують в багатьох садах, парках і окремих лісництвах на Поліссі і в Лісостепу.
— Шишки овально-довгасті, 5—8 см завд. і 2—3 см завш., дуже смолисті. Покривні луски коротші за насінні і не виступають з-під них. Молоді пагони зелені, вкриті волосками, пізніше стають голими, жовтувато-сірими. Бруньки кулевидні, смолисті, ясно-фіолетові. Листки до ЗО мм завд. і 1,5— 2,5 мм завш., при розтиранні дуже ароматичні. 15—20 лі. Цв. V—VI.
*9. Я. бальзамічна — A. balsa- mea Mill. (A. balsamifera Michx) Культивують в садах і парках Української РСР, за винятком Криму. Походить з Півн. Америки.
*2. Псевдотсуга — Pseudotsuga Сагг.
Однодомні, вічнозелені дерева. Бруньки гострі, блискучі, темно-коричневі, голі, не- смолисті. Л. 15—25 мм завд., зверху жолобчасті, зелені і блискучі; зісподу з двома білуватими смужками з 5—6 продиховими лініями кожна; чоловічі шишечки циліндричні в пазухах листків. Тичинок багато. Шишки 7— 10 см завд., дозрівають на першому році, не розсипаються. Насінні луски округлі, цілокраї. Покривні луски трилопатеві з довгим гострячком, перевищують насінні луски Насінини 7 мм завд., стиснуті, трикутні 30—40 м. Цв. IV—V.
*П. т и со л и ст а — Р. taxifolia(Poir.)
Britt. (Р. Douglasii (Lindi.) Carr.)
Культивують іноді в ботанічних садах і парках.
Походить з Тихоокеанського узбережжя Півн. Америки.
*3. Тсуга — Tsuga Carr.
Дерева з горизонтально спрямованими гілками і звичайно звисаючими їх кінцями. Молоді пагони жовто-коричневі, густоопушені. 36
Л. плоскі, зісподу з двома білими смужками з продихами, по краю дуже дрібнопилчасті, 10—15 мм завд. і 1—2 мм завш. Шишки яйцевидні, 2—2,5 см завд. і 1 см завш., сірувато- бурі. 25—30 м. Цв. IV—V.
*Т. канадська — Т. canadensis (L.)
Carr.
Культивують в ботанічних садах і парках. Походить із схід, частини Півн. Америки.
4. 	Ялина, смерека — Picea Dietr.
Вічнозелені дерева з короткоголчастими, звичайно чотиригранними, б.-м. колючими листками. Чоловічі шишечки по одній або по дві-три виходять з пазух торішніх листків на кінцях гілочок. Шишки містяться на кінцях гілок, здебільшого великі, повислі, після випадання насіння цілком опадають, не розсипаючись. Насінні луски великі, покривні — ледве помітні. Насінини крилаті.
1. Л. б.-м. сплюснуті з виступаючим з
обох боків кілем і двома білими смужками на верхньому боці (який проте повернений донизу завдяки закручуванню черешка); протилежний бік зелений, блискучий, без смужок, 10—20 мм завд., молоді пагони здебільшого опушені. Шишки ЗО—60 мм завд., з дрібнозубчастими по краю лусками. 15—ЗО м.
Цв. V.
* 1. Я.сербська — Р. отогіса Purk.
Культивують в ботанічних садах і парках. Походить з Югославії.
— Л. чотиригранні, іноді зверху вниз або з боків злегка стиснуті; з усіх чотирьох боків вкриті рядами продихів 2
2. Л. звичайно сизо-зелені або сріблясті. Луски шишок слабо прилягають одна до одної; поверхня спинки вподовж хвиляста ... З
— Л. звичайно темно-зелені або лише злегка сизуваті. Луски шишок щільно прилягають одна до одної; поверхня спинки гладенька 4
3. Молоді пагони вкриті пушком. Л.
майже не колючі, голубувато-зелені до сріблясто-зелених, при розтиранні неприємно пахнуть, 15—25 мм завд. Зимові бруньки жовті з щільно прилягаючими плівками. Шишки З—6 см завд., насінні луски оберненояйцевидно-ромбічні. 20—ЗО м. Цв. V.
*2. Я. Е н г е л ь м а н а — Р. Engel-
manni Engelm.
Культивують в ботанічних садах і парках. Походить з Півн. Америки.
— Молоді пагони без опушення. Л. міцні, колючі, цілком сизі, 20—ЗО мм завд. Зимові бруньки жовтувато-коричневі з нещільно прилягаючими, назад відігнутими плівками. Шишки 5—10 см завд.; насінні луски з хвилясто-виїмчастими краями. 1?, 20— ЗО м. Цв. V.
*3. Я. колюча — Р. pungens Engelm.
Культивують в садах і парках.— Майже по всій УРСР. З усіх культивованих видів ялин у нас найбільш поширена і пристосована до кліматичних умов. Особливо декоративні її садові форми з сріблястим забарвленням хвої (f. argentea Beissn.) і голубим (f. coerulea Beissn.).
Походить з Півн. Америки.


4 	(2). Шишки 3—4 см завд. і до 2 см завш., луски їх округлі, цілокраї. Л. голубувато-білуваті чи синьо-зелені, злегка зігнуті, 8—15 мм завд. з тупими або тупо загостреними вершками. Молоді гілочки без опушення.
20—35 м, Цв. V.
*4. Я. канадська, я. біл а—
Р. canadensis (L.) Britt. (Р. alba Link.,
Р. glauca Voss.) Культивують в садах і парках. Походить з Півн. Америки.
— Шишки 4—15 см завд. і 2—5 см завш.  5
5. 	Шишки 5,5—6 см завд. і 2—2,5 см завш., циліндрично-веретеноподібні, з цілокраїми лусками, сидячі, звішуються на гілках по 1—3. А^олоді гілки бурувато-сірі, густо вкриті волосками. Л. 4—8 мм завд. 35— 40 м. Цв. V.
*5. Я. східна — Р. orientalis (L.) Link Культивують в ботанічних садах і парках. Походить із Зах. Закавказзя.
— Шишки великі, здебільшого від 8 до 16 см завд. Л. звичайно довші 6
6. 	Луски на шишках цілокраї, заокруглені, щільні, шкірясто-дерев’янисті. Шишки 12—15 см завд. і 3—4 см завш. Молоді пагони голі, блискучі, сірувато-жовті. Л. 20—40 мм завд. ЗО—40 м. Цв. V.
*6. Я. г і м а л а й с ь к а — Р. morinda
Link
Культивують в кримських парках і садах. Походить із Зах. Гімалаїв.
Мал. 47. Ялина європейська:
/ — проросток з насінини, 2 — листок і поперечний розріз його, 3 — шишка в стиглому стані, 4— насінна луска.
— Луски на шишках з дрібнозубчастим або неправильнозубчастим краєм, блискучі, трикутно-оберненояйцевидні з коротко витягненою верхівкою. Молоді гілки голі або трохи опушені. Л. виразно чотиригранні. 25—40 м. Цв. V—VI.
7. 	Я. європейська (смерека) — Р. abies (L.) Karsten (Р. excelsa
Link).
В лісах.— В Карпатах, рідше в Прикарпатті; острівні місцезнаходження в Розточчі, Зах. і Волинському Лісостепу, Зах. Поліссі; дуже рідко на Житомирському Поліссі в вечанському (Червоносільська лісова дача) і Овруцькому районі (Ігнатпільське лісництво) а також на Чернігівському Поліссі в Ріпкінському (с. Олешня, Ловинське лісництво на болоті Паристому), Щорському (Єль- нінська лісова дача) і Семенівському (Баранів- ська лісова дача) районах. Широко культивують по всій УРСР.
В Карпатах та деяких суміжних місцевостях зустрічається гірська форма європейської ялини з загостреними насінними лусками, яку деякі автори вважають за окремий вид (Р. montana Schur). Різновидності і форми гостролускатої ялини ростуть на Україні разом з формами туполускатої ялини.
5. 	Модрина — Larix Mill.
Дерева з довгими і короткими пагонами і з опадаючим на зиму листям. Л. на довгих пагонах, розміщені виразно по спіралі, на коротких бічних пагонах пучками по 20—40 (60). Чоловічі шишечки кулясті або яйцевидні, з численними тичинками, які мають по два пиляки. Пилок без повітряних МІШКІВ. ЖІНОЧІ шишечки складаються з круглястих зеленуватих лусок, що містяться в пазусі червоних покривних лусок. Шишки дозрівають на першому році, розкриваються під кінець осені, але ще ряд років лишаються на дереві. Насінини крилаті
1. Насінні луски на спинці голі, здебільшого блискучі 2
— Насінні луски на спинці густо корот- коопушені З
2. Шишки ЗО—40 мм завд., з 40—70 лусками в кожній шишці, розташованими в 6—8 рядів, щільно притиснені. Покривні луски овальні, з довгим вістрям, що виступає в нижній частині шишки над насінними лусками. 25—30 м. Цв. IV—V.
*1. М. європейська — L. decidua
Mill. (L. europaea DC.)
Культивують в багатьох парках і лісництвах. Походить з Центральної Європи.
— Шишки 15—25 мм завд., з ЗО—45 лусками в кожній шишці, розташованими в 4—5 рядів, нещільно налягаючі. Покривні луски на дозрілій шишці майже непомітні. ^,35— 40 м. Цв. IV—V.
2. 	М. польська — L. polonica Racib.
В лісах.— В Карпатах. Відомо поки 4 острівні місцезнаходження природного зростання: в Закарпатській обл., с. Лопухів Тячів- ського р-ну, біля верхів’я р. Бальзатул в Ра- хівському p-ні, в Івано-Франківській обл. біля с. Манява, Богородчанського р-ну і на Немчицькому перевалі у Вижницькому р-ні Чернівецької обл.
З (1). Насіннєві луски з ясно відігнутим і загорнутим назовні верхнім краєм, тоне-
37


сенькі. Покривні луски ледве досягають половини довжини насінної луски. Молоді гілочки червонуваті, блискучі. 20—ЗО м.
Цв. IV.
*3. М. т о н к о л у с к а т а, м.
японська — L. leptolepis Gord. (L.
japonica Carr.)
Культивують в садах, парках, лісництвах. Походить з Японії.
— Насінні луски з прямим верхнім краєм, не відігнутим назовні; на спинці, особливо біля основи, вкриті рудуватим пушком. Молоді шишки червонуваті або зелені, в стиглому стані блідо-бурі. Молоді гілочки солом’яного кольору. 20—40 м. Цв. IV.
*4. AV сибірська — L. sibirica Led.
Культивують в садах, парках і лісництвах.— В лісових і лісостепових районах УРСР. На півдні рідко. Походить з Сибіру.
*6. Кедр — Cedrus Trew.
Вічнозелені високі дерева з розкидистою кроною. Пагони подвійного вигляду: подовжені і прикорочені; останні несуть в пучках по ЗО—40 листків. Л. короткі, голковидні, три- або чотиригранні, жорсткі, сидять на листових подушечках. Шишки поодинокі, прямостоячі, бочонковидні або яйцевидно- подовжені, дозрівають на другий або третій рік; після дозрівання розпадаються. Насінні луски великі, спірально розташовані, щільно притиснуті. Покривні луски дрібні, ледве помітні. Насінини смолисті, з великим крилом.
1. Головний пагін і гілки у молодих дерев звисаючі. В своїй основі гілки відходять горизонтально. Л. до 50 мм завд., порівняно м’які. Краї лусок шишки вільні (не прикриті іншими лусками на 2—3 мм), голі або злегка опушені. На вершку шишка округла. 20—ЗО м. Цв. 2/2 X—V2 XI.
*1. К. гімалайський — С. deo- dara Loud.
Культивують в садах і парках.— В Криму від Севастополя до Керчі. Походить з Афганістану.
— Головний пагін незвисаючий. Гілки здебільшого відходять від стовбура косо вгору. Л. не більше ЗО мм завд., жорсткі. Краї лусок шишки вільні на 4—6 мм і опушені. Шишки зрізані, нерідко із западинкою на вершку 2
2. А^олоді пагони коротко густоопушені. Л. звичайно менше 25 мм завд., товщина їх дорівнює ширині або більша. Шишки майже циліндричні, 50—60 мм завд. Насінини 10—12 мм завд. Т?, ЗО—40 лі. Цв. X.
*2. К. а т л а с ь к и й — С. atlantica
Manetti
Культивують в садах і парках.— В Криму від Бельбека до Судака. Дичавіє. Походить з Півн. Африки.
— Молоді пагони звичайно голі, рідше злегка .опушені. Ширина листків більша за товщину, довжина до 35 мм. Шишки бочонковидні, 75—125 мм завд. Насінини 15—18 мм завд. 25—40 м. Цв. X.
*3. К. ліванський — С. libani
Laws.
Культивують в садах і парках.— В Криму, від Севастополя до Феодосії. Походить з Малої Азії.
7. Сосна — Pinus L.
Дерева, рідко кущі, з пагонами двоякого вигляду: довгими, що закінчуються зимуючою брунькою, і вкороченими, що виникають у пазухах лусковидних листків довгого пагона й несуть голчасті, завжди зелені листки в пучках по два-три або по п’ять. Чоловічі шишечки зібрані колосовидно біля основи молодих видовжених пагонів; жіночі шишечки розвиваються на кінці довгих пагонів поодинці або групами; покривні луски шкірясті, при достиганні вкорочуються; насінні луски, достигаючи, дерев’яніють; вони при основі клиновидні, а на верхівці дуже потовщені, утворюють так званий щиток. Посередині, а іноді на краю щитка міститься опуклий або ввігнутий пупок, який нерідко несе на собі
б.-м. довгий і тонкий гостряк. Насінина крилата, рідко безкрила.
1. В пучках по п’ять листків (хвоїнок) .2 — В пучках по 2—3 листки (хвоїнки) . 5
2. Піхви, з яких виходять пучки листків, не опадають. Щитки шишок з пупком, розташованим на середині щитка. Шишки жовтувато-коричневі, до 15 см завд. і 6—7 см завш. Л. тонкі, сріблясто-зелен і, звисаючі, до ЗО—40 см завд. Молоді пагони вкриті голубуватою поволокою. Стовбур з червонувато-бурою корою, галузиться звичайно високо від землі. 20—ЗО м. Цв. V—VI.
*1. С. М о н т е з у м и — P. Montezu- mae Lamb. (P. Russeliana Lindi., P. Lind-
leyana Loud.)
Культивують в садах і парках як надзвичайно декоративну сосну.— В Півд. Криму. Походить з Мексіки.
— Піхви біля пучків листків на першому році відпадають. Щитки шишок з кінцевим пупком З
3. Шишки спрямовані вгору або відхилені набік, але ніколи не звисаючі, товсті, яйцевидні, 5—8 елі завд. Насінини 10—12 мм завд., охоплені рудиментарним крильцем, їстівні. Л. 8—12 см завд. 20—35 м. Цв. VI.
2. 	С. кедрова, с. європейська — P. cembra L.
В гірських лісах.— В Карпатах рідко: Закарпатська обл., Перечинський р-н, полонина Рівна; Тячівський р-н, Лопухів, ур. Кедрин; Івано-Франківська обл., Калуський р-н, Осмолодський лісгосп, ур. Лолинське Яйце, ур. Ясень.
— Шишки звисаючі донизу, довгоци- ліндричні 4
4. Л. 10—18 см завд., звичайно б.-м. звисаючі, сизувато- або сірувато-зелені. Шишки 15—27 см завд., циліндричні, з жовто-бурими, спереду заокругленими щитками; луски їх тонкі. Пагони їх голі. Насінини бурі, 8—9 мм завд., з крилом до 2 см завд. 30—45 м. Цв. V.
*3. С. гімалайська — P. excelsa
Wall.
Культивують в садах і парках Львова, Києва. В Криму зустрічається від Тесселі до Алушти. Походить з півд.-зах. Гімалаїв.
38


— Л. не довші 10 см. Пагони тонкі, буро-жовті, 2—3 мм в діам. Л. тонкі, м’які, 6—10 мм завд., з одного боку зелені, з протилежного сизуваті. Шишки 10—15 см завд. і 4 см завш., іноді зігнуті, коричнево-буруваті, з щитком, наближеним до краю насінної луски. Насінина з довгим крилом. 7,40—50 м. Цв. VI.
*4. С. Веймутова — Р. strobus L. Культивують в ботанічних садах, парках, лісництвах. Походить з Півн. Америки.
5 	(1). Л. в пучках по три (іноді, як виняток, по два або по п’ять) 6
— Л. в пучках по два 8
6. Шишки до 10 см завд., яйцевидні, жовто-бурі, косі. Щитки на зовнішньому боці шишки дуже здуті, а на внутрішньому боці, зверненому до гілки, майже плоскі. Л. тонкі, 12—15 см завд., м’які, темно-зелені. 12—20 м. Цв. V.
*5. С. промениста — Р. radiata
Don (Р. insignis Dougl.)
Культивують в Півд. Криму досить часто від Алупки до Алушти. Походить з Півн. Америки.
— Шишки дуже великі, до 20—35 см завд.; луски їх товстодерев’янисті, щитки їх витягнуті в довгий і товстий крючковидно загнутий гострячок 7
7. Шишки видовжені, яйцевидні, ясно- жовті або коричневі, 25—35 см завд., 10—12 см завш., довго не розкриваються. Насінини овальні, чорні, 18—22 мм завд., з довшим за них крилом. Л. щільні, колючі, відстовбурчені, зігнуті, синьо-зелені, 25—ЗО см завд. і 2 мм завш. 7, 15—25 м. Цв. V.
*6. С. Культера — Р. Coulteri Don Культивують в садах і парках.— В Півд. Криму досить поширена. Походить з Півн. Америки.
— Шишки майже кулевидні, до 25 см завд., жовтувато-бурі, дозрівають на п’ятому році, після дозрівання розкриваються і довго після випадання насіння (до 7 років) залишаються на дереві. Насінини 2,5—3 см завд., з крилом, удвоє коротшим за них, їстівні. Л. тонкі, 20—25 см завд. і 1,5 мм завш. 20—25 м. Цв. V.
*7. С. С а б і н а — Р. Sabiniana Dougl. Культивують в Півд. Криму (часто від Фороса до Алушти). Походить з Півн. Америки.
8 (5). Л. завд. 10 см і більше 9
— Л. не довші 6—8 см 14
9. Річний приріст складається з кількох
міжвузлів 10
— Річний приріст становить одне міжвузля 11
10. Шишки на довгих ніжках, вниз відігнуті, видовжено-конічні, 8—10 см завд., жовтуваті, пупок опуклий. Л. тонкі, до 10 см завд., темно-зелені. 10—20 м. Цв. V.
*8. С. а л е п с ь к а — Р. halepensis
Mill.
Культивують в парках Півд. Криму, в багатьох місцях, від Бельбека до Судака. Походить з Середземноморської області.
— Шишки майже сидячі, яйцевидні, блискучі, жовто-бурі, 6—10 см завд.; пупок увігнутий. Л. м’які, зверху жолобуваті, зелені, 10—17 см завд. 15—20 м. Цв. IV.
9. С. Станкевича — Р. Stankeviczi (Suk.) Fomin (Р. pithyusa Stev. var.
Stankeviczi Suk.)
Росте в двох місцях в Півд. Криму: на мисі Айя біля Балаклави і в «Новому світі» біля Судака.
11 (9). Бруньки великі, до 3 см завд. Л. до 2,5 мм завш., 10—20 см завд., ясно-зелені, дуже щільні, відстовбурчені. Шишки до 18 см завд., яйцевидно-конічні, біля основи 5—8 см завш., блискучо-жовто-коричневі; сидять мутовками по 2—4, рідше поодинокі, вниз відхилені. 20—ЗО м. Цв. V.
*10. С. приморська — Р. pinaster
Sol. (Р. maritima Роіг.)
Культивують в Півд. Криму, по всьому узбережжю від Тесселі до Судака.
Походить із зах. частини Середземноморської обл. та півд. частини Європейського узбережжя Атлантичного океану.
— Бруньки до 2 см завд.. Л. до 2 мм завш. Шишки менші за розміром . . .12
12. Шишки майже кулевидні, 10—15 см завд., блискучо-коричневі. Щитки п’яти-, шестикутні, великі, напівкулевидно здуті; пупок майже чотирикутний, плоский. Насінини до 2 см завд., з дуже коротким крилом. Л. темно-зелені, щільні, відстовбурчені, 10—15 см завд. 20—25 м. Цв. VI.
*11. С. італійська, пінія —
Р. pinea L.
Культивують в Півд. Криму: від Балаклави до Судака. Походить з Середземноморської області.
— Шишки конічні або яйцевидні. Щитки еліптичні або ромбічні. Насінини дрібніші, з довшим крилом 13
13. Молоді пагони сіро-бурі. Л. лусковидні, коротші, ніж піхви пучків хвої. Л. (хвоїнки) темно-зелені, колючі, 8—14 см завд. Шишки яйцевидні, сіро-бурі, 5—7,5 см завд. і 2— 3,5 см завш., майже сидячі, щиток з сірим або бурим пупком. 20—ЗО м. Цв. V—VI.
*12. С. а в с т р і й с ь к а — Р. austriaca
Hiiss (Р. nigra Аги. var. austriaca Asch, et
Gr.)
Культивують в багатьох парках та в деяких лісонасадженнях. Виявилась стійкою на півдні УРСР. Походить з Середньої і Півд. Європи.
— Молоді пагони жовто-бурі. Л. лусковидні, дорівнюють піхвам (16—26 мм). Л. (хвоїнки) 13—18 см завд. Шишки яйцевидно- конічні, 6—10 см завд., 4,5—6,5 см завш., ясно-коричневі, сидять здебільшого по одній. Щиток з темно-червоним пупком. 20—ЗО (40) м. Цв. V.
13. С. П а л л а с о в а, с. кримська — Р. Pallasiana Lamb. (Р. nigra Am. var. Pallasiana Asch, et Gr., P. laricio Poir. var. Pallasiana Ant.) В лісах.— В Гірському Криму від Бахчисарая і Інкермана до Судака і скель Ечкі- Дага в долині Отуз.
14 (8). Річний приріст складається з кількох міжвузлів. Л. зігнуті, злегка скруче39


ні, ясно-зелені, 2—4 см завд. Шишки дуже зігнуті, косі, прямостоячі або трохи відхилені, 3—5 см завд. і 2—3 см завш. (звичайно протягом кількох років лишаються на дереві).
10—15 (25) м. Цв. V—VI.
*14. С. Банкса — Р. Banksiana Lamb.
Культивують в ботанічних садах, парках і в досить значній кількості висаджувалась в окремих лісництвах Полісся і Лісостепу.
Походить з Півн. Америки.
— Річний приріст становить одне міжвузля 15
15. 	Л. зелені, неколючі, тупі, здебільшого зігнуті, 3,5—5,5 см завд., 1,2—1,5 мм завш., по краю дрібнопилчастозазублені, сидять попарно в обгортках з чорних лусок. Шишки прямостоячі, сидять поодиноко або по 2—5, яйцевидно-конічні, 2—5 см завд. і до 2 см завш. Щитки ромбічні, з пупком, оточеним чорною каймою. 3—5 м. Цв. VI.
15. С. г і р с ь к а, с. ж е р е п — Р. mugus Scop. (Р. montana Mill, subsp. mughus Willk.)
В чагарникових заростях, вище межі лісу, в субальпійському і альпійському поясах, утворює так зване криволісся.— В Карпатах (Чорногора, Горгани, Чивчинські гори).
Культивують в головніших дендропарках України.
— Листки сизо-зелені, колючі . . .16
16. Щитки шишки зморшкуваті, плоскі або пірамідальні; на освітленому боці шишки вершки пірамідок на щитках витягнуті в б.-м. гачковидні закінчення, відігнуті до основи шишки. Л. 4—7 см завд. Шишки 4—5 см завд. і 3,5 см завш., сіро-жовті, ніби лаковані, кора червонувато-сіра, вузько розтріскана. Крона широкопірамідальна, низько по стовбуру розгалужена. 20—25 м. Цв. V.
16. С. крючкувата — Р. hamata
Sosn. (Р. silvestris L. var. hamata Stev.,
P. rostellata Kondr.)
В лісах на гірських схилах і плато.— В Криму від ур. Алачук над с. Орлине Балак- лавського району до Бабуган-яйли Алуштин- ського району. Місцями дає гібриди з с. Пал- ласа.
— Щитки гладенькі, плоскі, матові, сірувато-бурі. Шишки 3—4 см завд., сірі. Кора червонувато-бура, у верхній частині стовбура й на гілках жовтувата, злущується. Л. 4,5—7 см завд. 1?, ЗО—40 м. Цв. V.
17. С. звичайна — P. silvestris L.
В лісах, чисто соснових або мішаних, переважно з дубом.— На Поліссі і в півн. частині Лісостепу; в півд. частині Лісостепу і півн. частині Степу на піщаних терасах рік Тясми- на, Росі, Псла, Ворскли, Сіверського Дінця, Оскола, Айдара, Красної, Самари.
Мал. 48. Сосна звичайна:
1— пагін з жіночою шишкою; 2 — пагін з чоловічими шишками: 3 — насінна луска з двома насінними зачатками; 4—стигла жіноча шишка; 5— вкорочений пагін з хвоєю; 6 — насінна луска з щитком; 7 — насінина з крилом.
В межах виду розрізняють форму var. cretacea Kalenicz., відому під назвою С. крейдяна — P. cretacea Kalenicz. з коротшими листками, 2,5—4 см завд., 1 — 1,2 мм завш. і дрібнішими шишками, 2,5—2>см завд. і 1,4—2 см завш. Росте на крейдяних відслоненнях по берегу Сіверського Дінця, на горах Артема в Слов’янському районі Донецької області.
Крім того, за кольором насіння розрізняють: var. melanosperma Litw. з чорним насінням, var. leucosperma Litw. з блідим, білим насінням, var. phaeosperma Litw. з бурим і var. balisperma Litw. з плямистим насінням.
Болотні форми сосни звичайної відрізняються низьким ростом і дуже короткими листками.
Форму сосни звичайної, у якої на освітленому боці шишки, у нижній її частині, щитки здебільшого з відтягнутими і гачковидно загнутими вниз сосочками, Є. М. Кондратюк описав як окремий вид — сосна Фоміна (P. Fominii Kondr.).
В Українській РСР зростає у тих же місцях, де росте й основна форма. Не відзначена в Карпатах.
Сосна звичайна дає будівельний матеріал, целюлозу, дьоготь, смолу, вар, скипидар, каніфоль, паливо. Молоді пагони мають лікувальне значення.
РОДИНА 12. ТАКСОДІЄВІ — TAXOD1ACEAE
Однодомні дерева з лусковидними або гол- ковидними листками. Чоловічі шишечки поодинокі, кінцеві, пазушні або зібрані головчасто чи китицевидно. Тичинки з короткою ниткою і розширеною лускою, по нижньому краю якої вільно звисають 2—9 пилкових мішків. Жіночі шишечки поодинокі, кінцеві, складаються з численних спірально розміщених лусок. Шишки округлі, при дозріванні їх шкірясті або здерев’янілі луски розходяться. Насінини з вузькими крилами.
1. 	Л. на прикорочених пагонах і восени опадають разом з пагонами. Чоловічі шишечки зібрані китицевидно.
*3. Болотний кипарис. —
Taxodium Rich.
40


— Поділу на видовжені і прикорочені пагони немає 2
2. 	Шишки 4—6 см завд. Л. лусковидно- голковидні; листкові бруньки не утворюються.
*1. Секвоядендрон — Sequoia- dendron Buchholz.
— Шишки 2—2,5 см завд.; л. лінійно- ланцетні, дворядно розташовані; на вершку пагонів утворюється брунька з шкірястими лусками, які залишаються при основі нового пагона.
*2. С е к в о я — Sequoia Endl.
*1. Секвоядендрон—Sequoiadendron Buchholz
Однодомне вічнозелене дерево, кора у молодих дерев б.-м. червонувата. Гілки товсті, загинаються доверху. Пагони спочатку голубувато-зелені, пізніше червоно-коричневі. Л. розташовані спірально, 3—6 (12) мм завд., зверху ввігнуті, зісподу кілюваті, сірувато-зелені. 1?, 20—25 м. Цв. III—IV.
*С. велетенський — S. giganteum Lindi. (Sequoia gigantea Decne.)
Культивують у Півд. Криму, від Фороса до Алушти.
Походить з Півн. Америки (Каліфорнія). На батьківщині до 50—100 м завв., до 10 м в діам., віком 2500—4000 років.
*2. Секвоя — Sequoia Endl.
Однодомне дерево, кора червоно-бура. Вузь- коконічна крона утворена горизонтальним або в нижній частині дерева вниз відігнутим гіллям. Л. лінійно-ланцетні, зверху блискучі, зісподу більш бліді з двома широкими білуватими продиховими смужками, 1,5—2 см завд. і 2—З мм завш., розташовані гребінчасто. 20—25 м. Цв. І—II.
*С. вічнозелена — S. sempervi- rens Endl.
Культивують в Півд. Криму від Тесселі до Алушти.
Походить з Півн. Америки (росте по Тихоокеанському узбережжю). На батьківщині до 100 м завв. і 6—9 м в діам., досягає віку 2000 і більше років.
*3. Болотний кипарис — Taxodium Rich.
Однодомне дерево з опадаючим листям. Пагони видовжені, з спірально розміщеними листками; прикорочені пагони з дворядно розташованими листками, які опадають разом з листками. Шишки дерев’янисті, дозрівають в перший рік. ЗО—45 м. Цв. V.
*Б. к. звичайний — Т. distichum
(L.) Rich.
Зрідка культивують в парках. Плодоносить в Закарпатті (Великий Березний, Ужгород), Криму (Мшатка, Алупка, Місхор, Артек, Карасан); росте в Уманському парку.
Походить з півд.-схід, частини Півн. Америки.
РОДИНА 13. КИПАРИСОВІ — CUPRESSACEAE
Однодомні або дводомні дерева і кущі. Л. голчасті або лусковидні. Чоловічі шишки жовтуваті, складаються з лускуватих тичинок, кожна з яких несе на нижньому боці пиляки (2—6). Жіночі шишки зеленуваті, складені з лусок (плодолистків) в числі 3—12, які є наслідком повного зростання насінної і покривної лусок. Дозрілі шишки, що розкриваються, дерев’янисті або б.-м. м’ясисті, ягодоподібні (так звані шишкоягоди).
1. Стиглі шишки ягодоподібні, утворені зрощеними лусками.
6. 	Я ловець — Juniperus L.
— Шишки шорсткошкірясті або дерев’янисті 2
2. Луски шишок здебільшого листуваті,
черепитчасто налягають одна на одну; при дозріванні відгинаються З
— Луски шишок щитовидні, щільно прилягають одна до одної; при дозріванні відсуваються одна від одної 5
3. Насінини з двома нерівно розвиненими крилами, з яких більше крило по довжині дорівнює лусці. Шишки шкірясто-дерев’янисті, довгуваті; луски їх плоскі, листуваті, несуть дві насінини.
*3. Річковий кедр — Libocedrus
Endl.
— Насінини безкрилі або з вузьким крилоподібним рантом 4
4. Лусковидні л. зелені, крайові яйцевидні або довгасті; л. середнього ряду клиновидні, з опуклою яйцевидною залозкою. Шишки в стиглому стані вузь ко довгасті, з шкірястими лусками. Насінини плоскі, з двома вузенькими крилами.
*1. Туя — Thuja L.
— Лусковидні л. жовто-зелені; залозка на спинці серединних листків ланцетна, втиснена. Шишкові луски жорсткіші; кінці їх загинаються назовні гачками. Насінини яйцевидно-довгасті, без крил.
*2. Біота — Biota Don
5 (2). Шишки 20—ЗО мм в діам.; дозрівають на другий рік.
*4. Кипарис — Cupressus L.
— Шишки 5—10 мм у діам.; дозрівають звичайно на першому році.
*5. Кипарисови к— Chamaecypans
Spach
* 1. Туя — Thuja L.
Однодомні дерева. Л. лускоподібні і розміщуються навхрест супротивно; гілки б.-м плоскі, з гілочками, розміщеними в одній площині; у юнацьких форм л. голковидні Чоловічі шишечки приверхівкові в пазухах листків, майже сидячі, дрібні, округлі; тичинок 4—6, супротивних, щитоподібних, з З—4 пиляками. У жіночих шишечках верхня пара лусок неплідна, інші 2—4 пари плідні. Насінини звичайно по дві біля основи насінних лусок. Шишки довгасто-овальні, їх луски шкірясто-дерев’янисті, черепитчасто налягають одна на одну.
1. 	Л. з верхнього і нижнього ббку однаково забарвлені — зелені, серединні — широ- 41


котрикутні, крайові — яйцевидні, біля 4 мм завд. і 2 мм завш. Шишки 6—12 мм завд. Стовбур часто галузистий, крона вузька, пірамідальна. 1?, 12—20 м. Цв. V.
*1. Т. західна — Th. occidentalis L.
Культивують в ботанічних садах і парках.— Майже по всій УРСР.
Походить із схід, частини Півн. Америки.
— Забарвлення з верхнього і нижнього боку листків різне. Зверху л. темно-зелені, блискучі; зісподу з білуватими смужками. 18—20 м. Цв. V—VI.
*2. Т. с к л а д ч а с т а, т. велетенська — Th. plicata D. Don
Культивують в ботанічних садах і парках.— Переважно в півн. областях України.
Походить із зах. частини Півн. Америки.
*2. Біота — Biota D. Don
Однодомне дерево або кущ, часто розгалужується від основи на численні стовбурці. Л. лусковидні, ясно-зелені, яйцевидно-ромбічні, до 1 мм завд. Шишки 10—15 мм завд., з 6—8 супротивними, на вершку гачковидни- ми лусками. 5—10 м. Цв. ІІІ—IV.
*Б. східна — В. orientalis Endl.
(Thuja orientalis L.).
Культивують в ботанічних садах і парках.— Найбільш поширена в степовій зоні України і в Криму.
Походить з гір півн.-зах. Китаю.
*3. Річковий кедр — Libocedrus Endl.
Однодомне дерево. Л. лусковидні, розташовані попарно, навхрест, загострені, блискучі, зелені. Шишки яйцевиднозагострені, 2—3 см завд., луски шкірясті, черепитчасто налягаючі одна на одну. Т?, 15—20 м. Цв. II.
*Р. к. каліфорнійськи й —
L. decurrens Torr.
Культивують в ботанічних садах і парках.— В степовій зоні України і в Криму.
Походить з Півн. Америки.
*4. Кипарис — Cupressus L.
Однодомні, вічнозелені дерева з перехресно-парними листками. Чоловічі шишечки з попарно-супротивних, щитовидних тичинок, кожна з 2—6 пиляками. Шишки майже округлі, дерев’янисті, луски зовні щитовидно розширені, багатогранні з коротким гострячком у центрі, щільно прилягають одна до одної; дозрівають шишки на другий рік, при цьому луски трохи розсуваються.
1. Пагони розташовані в одній площині 2
— Пагони розташовані в різних площинах З
2. Пагони нестиснуті, круглуваті, рів¬
номірно розташовані. Л. тупі. Шишки не більше 25 мм в діам., лусок 8—12, по 6—8 насінин біля кожної луски. 15—25 м.
Цв. Ill—IV.
*1. К. гімалайський — С. toru-
losa D. Don
Культивують в парках Півд. Криму від Тесселі до Алупки.
Походить із зах. Гімалаїв.
— Пагони б.-м. стиснуті. Л. відлеглі, яскраві або ясно-зелені. Шишки 8—14 мм завд., кулевидні, на довгих тонких ніжках; лусок 8, з незначними виступами; насінин 3—5 біля кожної луски. 12—20 м. Цв. III—IV .
* 2. К. плакучий — С. funebris
Endl.
Культивують в парках.— В Півд. Криму від Фороса до Нікітського саду.
Походить з центрального Китаю.
З 	(1). Пагони звисаючі. Л. дуже загострені. Шишки кулевидні, в перший рік сизі, не більше 12 мм у діам., на прямих ніжках; лусок 8, з помітним виступом, по 8—10 насінин біля кожної луски. 15—25 м. Цв.
III—IV.
*3. К. л у з и т а н с ь к и й — С. lusi- tanica Mill.
Культивують в парках Півд. Криму від Тесселі до Алушти.
Походить з гір Мексіки і Гватемали.
— Пагони спрямовані вертикально або горизонтально, тонкі, чотиригранні, до 1 мм завт. Л. притуплені, ромбічні, ясно-зелені. Шишки майже кулевидні або яйцевидні, 24—ЗО мм в діам.; по 8—12 насінин біля кожної луски. 25—ЗО м. Цв. II—IV.
*4. К. вічнозелений — С. sem- pervirens L.
Набули широкого поширення форми: f. pyramidalis Targ. (f. fastigiata Hans.) з вузько- пірамідальною чи вузькоконічною, майже колоновидною кроною, яку створюють щільно притиснуті до стовбура гілки» та f. horisonta- lis Mill, з широкопірамідальною або розкидистою кроною гілки відходять горизонтально або злегка піднесені.
Широко культивують обидві форми в Півд. Криму від Севастополя до Феодосії.
Походить із схід, частини Середземномор’я.
*5. Кипарисовик — Chamaecyparis Spach
Однодомні вічнозелені дерева з конусовидною кроною. Л. мають вигляд лусочок, що розміщуються навхрест супротивно; гілочки плоскі і містяться в одній площині; шишки маленькі, кулясті, вистигають на перший рік і складаються з 3—6 пар навхрест супротивних насінних лусок, що мають вигляд щитка, на спинці якого є вістря або горбок; насіння плоске, з двома крильцями.
1. Л. бокові, трохи довші від площинних, останні злегка загострені і звичайно мають залозку. Шишки 8—10 мм завд. з 8—10 лусками; біля кожної луски 2—5 насінин. 12—20 м. Цв. IV-V.
*1. К. Лавсона — Ch. Lawsoniana
(Murr.) Pari.
Культивують в садах і парках.— Майже по всій УРСР.
Походить з Півн. Америки.
— Л. бокові, не перевищують площинних і на головній осі дорівнюють їм. . . 2
2. Л. на нижньому боці гілок з довгастими білими плямами. Шишки темно -коричневі, 6 мм завд. з 10 зморшкуватими і глибоко вдавленими у центрі лусками. Насінин біля кожної луски 1—2; на обох поверхнях насінини 42


декілька (5—6) дрібних смоляних залозок. 6—7 м. Цв. IV—V.
2. К. горохоплодий — Ch. pisi-
fera Sieb. et Zucc.
Культивують в ботанічних садах і парках.— Переважно в півн. областях України.
Походить з Японії.
— Л. на нижньому боці гілок без білої плями. Шишки дозрівають на другий рік, 8—12 мм в діам., з 4—6 лусок з опуклими, крапкоподібними виступами. Насінин біля кожної луски по дві. 10—16 м. Цв. IV—V.
3. К. н у т к а й с ь к и її — Ch. noot-
katensis Spach.
Культивують в садах і парках.— Зрідка по всій УРСР.
Походить з Півн. Америки.
6. Яловець — Juniperus L.
Вічнозелені невеликі дерева або кущі, однодомні або дводомні. Чоловічі і жіночі шишки на пазушних укорочених гілочках, вкритих дрібними лусковидними листочками: чоловічі шишки довгасті, жіночі шишки майже кулясті, складаються з трьох-шести розміщених навхрест або по три лусок і трьох насінних зачатків, які, в міру того як достигають, стають м’ясистими і зростаються; насінини по одній при кожній плодовій лусці. Луски шишок, що зрослися при дозріванні шишок, не відокремлюються одна від одної.
1. Л. всі вузьколанцетні, хвоєвидні,
відлеглі, по три в кільцях 2
— У дорослих рослин всі л. або принаймні на квітконосних пагонах лусковидні і притиснуті до гілок, попарно супротивні, рідше в кільцях по три 5
2. Прямостоячі, б.-м. високі деревця або
кущі З
— Низькорослі кущі, які стеляться по землі 4
3. Ягодоподібні шишки (шишкоягоди) темно-сині або майже чорні з сизуватою поволокою або без неї, 5—9 мм в діам. Л. зверху з однією неподільною або поділеною лише біля основи білою смужкою, майже плоскі або зверху трохи ввігнуті, знизу з тупим сла- бовиявленим кілем, до 1,5 см завд. ^,Ь,4— блі.Цв. IV—V.
1. Я. з в и ч а й н и й — J. communis L.
В соснових лісах.— В Карпатах (в нижній частині гір); на Поліссі та зрідка в півн. смузі Лісостепу.
Культивують подекуди в садах і парках як декоративну рослину.
Деревина йде на токарні вироби, для різьби. Шишкоягоди застосовують у лікерно- горілчаному виробництві та в медицині.
— Ягодоподібні шишки (шишкоягоди) червоно-бурі, 6—12 мм в діам. Л. зверху з двома білими смужками, поділеними серединною зеленою жилкою, зісподу дуже кілюваті, до 2 см завд. і 1,3—2 мм завш. Ь, Ь, 2—6 м. Цв. V.
2. Я. червоний—J. oxycedrus L.
(J. rufescens Link).
На сухих відкритих схилах, на кам’янистому грунті.— В Гірському Криму: переважно в Півд. Криму від Севастополя до Феодосії.
Нерідко на ньому паразитує разумовськія ялівцева (Razoumowskia oxycedri Schultz)— напівпаразитна р. з родини омелових.
Деревина почасти використовується для столярних виробів. Шишкоягоди застосовують в медицині.
4 (2). Шишки довші за листки або дорівнюють їм, 6—8 мм завд., чорні з сизою поволокою. Л. б.-м. зігнуті, короткозагострені, зверху жолобчасті з білою серединною смужкою, знизу з тупим кілем. Приземкуватий кущ з розпростертими гілками. Ь, ЗО—90 см. Цв. V.
3. Я. сибірський — J. sibirica
Burgsd. (J. nana Willd.).
На скелях.— В Карпатах, в зоні криволіс- ся і вище.
— Шишки коротші за л., 6—9 мм завд. Л. зверху з зеленою жилкою, що доходить до середини їх, 10—12 мм завд., на нижньому боці з товстим кілем, притиснуті до гілки, на вершку раптово переходять у вістря. fc, 20—50 см. Цв. VI. ' 6
4. Я. низькорослий — J. depres¬
sa Stev. (J. pygmaea С. Koch).
На щебенистому грунті.— У високогір- ському Криму: від початку Алми до Бабуган- яйли і Чатир-Дага.
5 (1). Пагони ясночотиригранні, зелені, з черепитчасто розміщеними і притиснутими до них колючими листками. Ягодоподібні шишки (шишкоягоди) темно-бурі або майже чорні з негустою сизою поволокою, біля 1 см в діам., з 1—2, рідко трьома насінинами, й, 10—15л£.Цв. IV.
5. Я. вонючий — J. foetidissima
Willd.
В букових лісах.— На півн. схилах гір в Криму рідко (Байдарська долина, Коккози, Центральна улоговина Кримського державного заповідно-мисливського господарства на г. Чорній і Мала Чучель).
— Пагони округлі 6
6. Шишки біля 1 см в діам., фіолетово- чорні з незначною сизою поволокою, утворені щільними дерев’янистими лусками. Молоді пагони дуже тонкі —до 1 мм завт., сизо- зелені. Л. біля 1 мм завд., тупі. 2—10 м. Цв. IV.
6. Я. в и с о к и й — J. excelsa М. В.
На сухих вапнякових схилах в нижньому поясі гір.— В Криму, від Севастополя до Судака.
Цінна деревина. Шишкоягоди знаходять застосування у лікерному виробництві.
— Шишки звичайно більш дрібні, 5— 8лмсвдіам., утворені м’якими лусками... 7
7. Низькорослий сланкий кущ, гілочки й л. з сильним гострим запахом. Кора гладенька, червонувато-сіра. Л. на молодих рослинах, іноді на нижніх безплідних гілках старих кущів голковидні, 2,5—8 мм завд., не- колючі. Більшість листків у дорослих кущів лусковидні, 1—2 мм завд. Дводомна рослина.
1—2,5 м. Цв. V.
7. 	Я. козачий — J. sabina L.
43


На вапнякових скелях.— В Закарпатті дуже рідко (Закарпатська обл., Тячівський р-н, Упольський заповідник), в Криму верхня зона гір і вершина головного хребта звичайно.
Успішно культивують в багатьох парках УРСР. Використовують як лікарську рослину.
—Високий кущ або дерево 8
8. 	Л. лусковидні, вузькоромбічні або ланцетні, на кінці'загострені і звичайно трохи відлеглі від гілочок. Пагони до 1 мм товщиною, синьо-зелені. Шишкоягоди 5 мм в діам., темно-сині з поволокою. Л. з овальною залозкою на спинці. 1?, 15—ЗО м. Цв. IV—N.
*8. Я. віргінський — J. virginia-
na L.
Культивують в садах і парках.— Майже по всій УРСР.
Походить з Півн. Америки.
Деревина його дуже цінна, придатна для виробництва олівців.
— Л. лусковидні, тупі, ромбічні або яйцевидні, прилягають до гілочок. Крім лусковидних, на деяких пагонах є і голковидні л., по три в кільцях. Шишки неправильнокутас- ті або кулевидні, 5—8 мм в діам. 1?, З—10 (20) м. Цв. IV—V.
*9. Я. китайський — J. chinensis
L.
Культивують в садах і парках.— Переважно в Півд. Криму. Кущ дуже декоративний.
Походить з півн.-схід. Китаю, Кореї.
Клас VI. ГНЕТОВИДНІ — GNETOPSIDA (GNETINAE)
ПОРЯДОК XI. ГНЕТУВАТІ — GNETALES
РОДИНА 14. ЕФЕДРОВІ — EPHEDRACEAE
Ефедра — Ephedra L.
Кущ з жовто-зеленуватими тонкоребристими гілочками. Л. супротивні, вкорочені до піхов. Кв. дрібні, одностатеві, здебільшого дводомні, зібрані колосками. Колоски складаються з кількох пар черепитчасто розміщених лусковидних чергових листків, що несуть у своїх пазухах по одній квітці. Чоловічі кв. складаються з зачаткової дволопатевої оцвітини. Жіночі колоски складаються з од- нієї-трьох квіток, оточених двома-чотирма парами зрослих між собою в нижній частині приквітків, які після запліднення розростаються і стають м’ясистими, утворюючи ніби оплодень навколо насінини; в дозрілому стані ягодоподібний, кулястий, червоний. І, 5— 15 см. Цв. VI—VII.
Е. двоколоса — E. distachya L.
(Е. vulgaris Rich. p. p.).
На кам’янистих місцях, пісках, особливо на приморських і степових схилах.— В Лісостепу (на півдні), Степу і в Криму.
Р. лікарська.
Мал. 49. Ефедра двоколоса, чоловіча і жіноча рослини:
1 — тичинковий колосок, 2 — маточковий колосок.


Відділ III
Покритонасінні — Angiospermae
Клас VII. ОДНОДОЛЬНІ — MONOCOTYLEDONES
ПОРЯДОК XII. ПАНДАНОЦВІТІ — PANDANALES
РОДИНА 15. РОГОЗОВІ — TYPHACEAE
Рогіз — Typha L.
Р. однодомні, багаторічні, трав’янисті, з повзучим кореневищем. Л. лінійні. Кв. одностатеві, в густому циліндричному суцвітті, у верхній частині якого кв. тичинкові, в нижній — маточкові. Тичинкові кв. з трьох (зрідка однієї-восьми) тичинок, маточкові — з однієї маточки, що піднімається на довгій ніжці (гінофорі). Кв. при основі оточені довгими волосками. Плід — горішок.
Кореневища містять до 40% крохмалю. Ст.— хороший матеріал для грубого плетіння; приквіткові волоски можна використовувати як набивний матеріал.
1. Тичинкова частина суцвіття безпосе¬
редньо прилягає до маточкової або рідше вони дещо роз’єднані 2
— Тичинкова частина суцвіття відокремлена від маточкової голим проміжком осі, 2—10 см завд З
2. Тичинкова частина суцвіття приблизно дорівнює маточковій або довша за неї, але не більш як удвоє, зрідка трохи відокремлена від маточкової голим проміжком осі суцвіття, 0,4—(2) см завд. Маточкове суцв. темно- буре від виступаючих над волосками приймочок, товсто циліндричне, до 2—4 см завш. і ЗО см завд. Тичинкові нитки значно довші, ніж пиляки, при основі з пучком коротких волосків. Гінофор довгий. Л. 1—2 см завш., 2/., 100—250 см. Цв. VI—VII.
1. Р. широколистий — Т. lati¬
folia L.
По болотах, плавнях, берегах.— По всій УРСР, на півдні рідше.
— Тичинкова частина суцвіття безпосередньо прилягає до маточкової і в 2—3 рази коротша за неї. Приквіткові волоски однакової довжини з квітками. Л. 0,5—1 см завш. 2/., 100—150 см. Цв. VI—VIII.
2. Р. Шутлевортів — Т. Schut-
tlewortii Koch et Soud.
Біля гірських джерел.— В Закарпатті.
З (1). Маточкова частина суцвіття 12— ' 18сл/ завд. з виразноямчастою поверхнею (дно ямок утворюють верхівки неплідних квіток, коротших за приквіткові волоски). 2/., 100— 150 см. Цв. VI—VII.
3. 	Р. я м к у в а т и й — Т. foveolata Ро- bed.
Мал. 50. а) Рогіз вузьколистий:
1 — нижня частина рослини, 2 — суцвіття, 3 — маточкова квітка;
б) Рогіз широколистий:
4 — суцвіття, 5 — тичинкова квітка.
На вогких приморських луках.— На Чорноморському узбережжі (о. Джарилгач).
— Поверхня маточкової частини суцвіття
гладенька 4
45


4. 	Л. 0,4—0,6 (1) см завш. Гінофор 1— З мм завд. Приймочки червоно-бурі, перевищують волоски. Тичинкові нитки дуже короткі, волоски значно довші за тичинки. ДАаточ- кове суцв. вузькоциліндричне, здебільшого майже дорівнює тичинковому, 10—35 см завд. 2/., 100—250 см. Цв. VI—VII.
4. 	Р. в у з ь к о л и с т и й — Т. angus- tifolia L.
По болотах, берегах, у плавнях.— По всій УРСР.
— Л. 0,2—0,4 см завш. Гінофор завжди довгий (до 3 мм завд.). Приквіткові волоски розходяться вище основи гінофора, значно коротші за квітки. Маточкове суцв. довгасто- яйцевидне або ж короткоциліндричне, 3—5 см завд., в два-три рази коротше, ніж тичинкове. 2/., 80—150 см. Цв. VI—VII.
5. 	Р. Л а к с м а н а — Т. Laxmanni
Lepech. (Т. stenophylla Fisch.)
У плавнях, по балках, біля джерел. —На півдні степової зони рідко, в Криму поблизу Судака.
РОДИНА 16. ЇЖАЧОГОЛІВКОВІ - SPARGANIACEAE
їжача голівка — Sparganium L.
Багаторічні, трав’янисті, водяні або болотні, однодомні р. з повзучим кореневищем. Л. лінійні. Кв. одностатеві, зібрані в головчасті суцвіття, нижні з яких маточкові, верхні тичинкові. Тичинкова кв. з трьох тичинок, маточкова — з однієї маточки; усі кв. з оцвітиною з трьох-шести плівчастих, прозорих або темних листочків. Плід — суха кістянка.
1. 	Л. плоскі, вузьколінійні, 3—5 мм завш., не перевищують стебел. Ст. плаваючі, до 90 см завд., рідше — прямостоячі, до 40 см завв. Тичинкових головок 1 (2). Кістянка веретеновидна або овальна з перетяжкою нижче середини. 2/1, 50—80 см. Цв. VI—VIII.
1. ї. г. мала — S. minimum Hill.
У водоймах і на болотах.— На Поліссі, рідко в Лісостепу і півн. частині Степу.
— Л. при основі тригранні з поздовжнім кілем на спинці. Тичинкових головок більше двох 2
2. Л. оцвітини безбарвні, прозорі. Ст. прості, прямостоячі, ЗО—50 елі завв., інколи плаваючі. Тичинкових головок три-шість- дев’ять, маточкових — три-п’ять. Кістянка веретеновидна, з перетяжкою на довгій ніжці, коричнева або зелена. 2/., ЗО—50 см. Цв. VI—VII.
2. І. г. проста — S. simplex Huds.
По берегах.— На Поліссі, в Лісостепу, рідко в Степу.
— Л. оцвітини темно забарвлені, щільні. Ст. в суцвітті розгалужені (S. ramosum Huds. s. 1.) ' З
3. Кістянки обернено-пірамідальні, в нижній частині (на поперечному розрізі) багатокутні, на верхівці раптово звужені в носик, 5—10 мм завд. (з носиком) і 3,5—6 мм завш., темно-коричневі. Суцв. з декількома довгими гілками, що несуть по 1—4 маточкових і 10—12 тичинкових головок. Л.15— 20 мм завш. 2/., 25—150 см. Цв. VI—VIII.
3. І. г. багатогранна — S. poly-
edrum (Asch, et Gr.) Juz.
По берегах, канавах і болотах.— По всій УРСР.
— Кістянки веретеновидні, часто з перетяжкою посередині, в нижній частині (на поперечному розрізі) заокруглені або неви- разноребристі, у верхній — яйцевидні . . .4
4. Кістянки жовті або коричневі, крупні, 6—11 мм завд. і 3—4 мм завш., без перетяжки посередині. Суцв. видовжене, розгалужене, з 2—3 маточковими і 12—20 тичинковими головками на кожній гілці. 2/., 40—60 см. Цв. VI—VIII.
4. 	ї. г. непомітна — S. neglectum Beeby По берегах водойм (і у воді).— Майже по всій УРСР.
Мал. 51. їжача голівка багатогранна.
— Кістянки коричневі, дрібні, 5—6 мм завд., з перетяжкою посередині. Суцв. мало- розгалужене, іноді навіть просте, з однією- трьома маточковими і п’ятьма-дванадцятьма
46


тичинковими головками на кожній гілці. 5. І. г. дрібноплода — S. тісго- Л. 10—15 мм завш. з нерізко випнутим кілем. carpum Czelak.
2/., 30—40 см. Цв. VI—VIII. По берегах водойм і у воді.— На Поліссі.
Р О Д И Н А 17. КАМКОВІ — ZOSTERACEAE
Камка — Zostera L.
Водяні, багаторічні р. з повзучим кореневищем, що несуть вкорочені неплідні пагони і видовжені плідні. Л. лінійні, цілокраї, з піхвами і короткими язичками. Кв. одностатеві, без оцвітини, зібрані в однобічний колос із сплюснутою віссю, який міститься в щільній піхві покривного листка, що на час цвітіння розкривається поздовжньою щілиною. Тичинкові кв. складаються з одного сидячого двогніздого пиляка; маточкові — з однієї маточки, з стовпчиком з двома лінійними приймочками. Плід нерозкривний, однонасінний.
1. 	Л. з трьома-дев’ятьма жилками, на верхівці заокруглені. Ніжка суцвіття під піхвою потовщена, такої ж ширини, як і багатоквіткове суцв. Плоди 2—3,5 мм завд., білуваті, борозенчасті. 2/., 60—150 см. Цв. VI—VIII.
1. К. морська — Z. marina L.
При берегах морів, по лиманах.— В Чорному і Азовському морях і в Сиваші.
— Л. з однією-трьома жилками, на верхівці вищерблені. Ніжка суцв. під піхвою не потовщена, вужча за суцвіття. Плоди близько 2 мм завд., зеленувато-коричневі, гладенькі. 2/., 10—40 см. Цв. VI—VIII.
2. К. мала — Z. minor (Cavol.) Nolte
(Z. nana Roth).
В Чорному і Азовському морях та в Сиваші, значно рідше від попереднього виду.
Сухі рослини обох видів використовують як набивний і пакувальний матеріал (під назвою «морська трава»). Використовують також як добриво.
Мал. 52. Камка мала:
1 — ціла рослина, 2 — суцвіття, 3 — плід.
ПОРЯДОК XIII. БОЛОТНИКОВІ— HELOBIAE
РОДИНА 18. РДЕСНИКОВІ — POTAMOGETONACEAE
Трав’янисті, багаторічні, однодомні р., цілком занурені у воду або з плаваючими на поверхні води верхніми листками. Кореневище розгалужене, звичайно повзуче. Л. чергові. Кв. зібрані верхівковими колосовидними суцвіттями, рідше містяться по одній-дві в пазухах листків. Оцв. немає, кв. інколи обгорнута плівчастим покривальцем. Тичинок 1—4, в’язальне пиляків іноді розростається і тоді схоже на оцвітину (у рдесника). Маточок 1—4. Плоди кістянковидні або горішковидні.
1. Кв. двостатеві, зібрані колосовидними
верхівковими суцвіттями 2
— Кв. одностатеві, по одній-дві в пазухах листків.
3. 	З а н н і к е л і я— Zannichelia L.
2. Тичинок 4, з пелюстковидно розширеними в’язальцями пиляків. Плодики сидячі. Суцв. багатоквіткове.
1. 	Рдесник — Potamogeton L.
— Тичинок 2, з нерозширеними в’язаль- цямп пиляків. Плодики на довгих ніжках. Суцв. двоквіткове.
2. 	Р у п п і я — Ruppia L.
1. 	Рдесник — Potamogeton L.
Суцв. колосовидні, здебільшого густі, рідше перервані. Маточок 4, приймочки сидячі або майже сидячі. Плоди кістянковидні.
На кінцях гілок рдесників часто утворюються зимові бруньки.
Рдесники — поживний корм для водоплавних птахів. Використовують як добриво.
1. Л. лінійні, вузьколінійні або щетгшо-
видні 2
— Л. еліптичні, яйцевидно-ланцетні, ланцетні або лінійно-ланцетні 10
2. Л. при основі з піхвами, що міцно охоплюють стебло. Суцв. перерване, до 5 см завд. Ст. нитковидне, розгалужене. Квітконоси 5—10 см завд. Плоди близько 4 мм завд., 47


косоширокояйцевидні, з коротким носиком. 2/1, 20—160 сій. Цв. VI—VIIL
1. Р. гребінчастий — P. pectina-
- tus L.
В річках, озерах, по морських затоках. — По всій УРСР.
Дуже поліморфний і безперечно збірний вид. Форма з ширшими (до 2,5 мм) листками і кілюватими на спинці кістянками визначається як P. interruptus Kit.
— Л. без піхов, але при основі стебла є прозорий плівчастий прилисток (так званий язичок), краї якого при основі іноді зростаються З
3. Ст. дуже сплюснуті, майже такі ж
завш., як л 4
— Ст. циліндричні або трохи сплюснуті, вужчі за листки 5
4. Л. тупуваті, з гострячком. Суцв. в 2—3 рази коротше, ніж квітконос, 10—15 квіткове. Ст. з видовженими міжвузлями. Квітконос 2—4 см завд. Плоди близько 2 мм завд., косоеліптичні, з коротким носиком і косим кілем на спинці. 2/l, 50—120 см. Цв. VI—VIII.
2. Р. к а м к о л и с т и й — P. zosteri-
folius Schum. (P. compressus Fr.) В річках, озерах. — Спорадично, майже по всій УРСР.
— Л. тонкозагострені, на стеблі при основі їх є 1—2 чорнуватих горбочка. Суцв. таке ж завд., як і квітконос, 4—8-квіткове. Квітконос 0,5—1,5 см завд. Плоди майже кулясті, з досить довгим трохи зігнутим носиком. 2/., 50—60 см. Цв. VI—VIII.
3. Р. гостролистий — P. acutifo-
lius Link По стоячих і поволі текучих водах.— Спорадично по всій УРСР.
5 (3). Л. темно-зелені, щетиновидні, з однією виразною поздовжньою жилкою і двома ледве просвічуючими боковими. Ст. нитковидне, розгалужене. Квітконос до 5 мм. завд. Плоди близько 2 мм завд., майже кулясті, з коротким носиком. 2/., ЗО—50 см. Цв. VI—VIII.
4. Р. волосовидний — P. trichoi-
des Cham, et Schlecht. По стоячих водах.— Майже по всій УРСР.
— Л. зелені або ясно-зелені, лінійні або вузьколінійні, з трьома-п’ятьма (рідко однією) виразними жилками 6
6. Квітконос в 2—3 рази перевищує довжину колоса, колос негустий 7
— Квітконос однаковий завд. з колосом або трохи коротший за нього; колос густий, 6—8-квітковий. Ст. трохи сплюснуте, розгалужене. Л. лінійні, тупі, з коротеньким вістрям. Квітконос до 1 см завд. Плоди близько 2 мм завд., косоеліптичні, з прямим носиком. 2/., 50—100 см. Цв. VII—VIII.
5. Р. туполистий — P. obtusifolius
Mert et Koch По стоячих водах.— Спорадично на Поліссі та в Лісостепу.
7. Л. гоструваті або довгозагострені . .8 — Л. тупі, з коротким гострячком, звичайно з 5 жилками. Ст. трохи сплюснуте, розгалужене. Квітконоси до 3 см завд., потовщені вгорі; колос 5—10-квітковий, перерваний. Плоди близько 2 мм завд., косоеліптичні, з коротким прямим носиком. 21, 80— 140 см. Цв. VI—VIII.
6. Р. Фріса — P. Friesii Rupr. (P.
mucronatus auct. non Schrad.).
В озерах, по річках.— В Лісостепу і Степу.
8. Ст. циліндричне. Л. гоструваті . .9
— Ст. трохи сплюснуте. Л. довгозагост- рені, жорсткі, вузьколінійні, з 3 жилками, часом червонуваті. Квітконоси 2,5—5 см завд., вгорі трохи потовщені; колос 6—8-квітковий. Плоди близько 2 мм завд., косоеліптичні, з коротким зігнутим носиком. 2/l, 20—40 см. Цв. VI—VIII.
7. Р. червонуватий — P. rutilus
Wolfg.
В озерах.— Спорадично в Лісостепу.
9. Прилистки при основі зрощені краями. Л. з довгим вістрям. Ст. нитковидне, в нижній частині розгалужене. Квітконоси 1—3 см завд., колос небагатоквітковий, 3—7 мм завд. Плоди 1,7—2 мм завд., оберненояйцевидні, з коротким прямим носиком. 2/_, 15—75 см. Цв. VI—VIII.
8. Р. маленький — P. pusillus L.
(P. panormitanus Riv.-Bern.)
В озерах, по річках.— В лісових районах і в Лісостепу.
— Прилистки донизу розщеплені, звивисті. Л. гоструваті. Ст. нитковидне, просте або розгалужене. Квітконоси 1—3 см завд., колос небагатоквітковий, 3—7 мм завд. Плоди 1—2 мм завд., косоеліптичні, з коротким прямим носиком. 2/., 15—70 см. Цв. VI—VIII.
9. Р. Берхтольда — P. Berchtoldii
Fieb. (P. pusillus auct. non L.) По стоячих водах.— По всій УРСР.
10 (1). Ст. циліндричне або трохи сплюснуте, але не чотиригранне. Л. занурені, цілокраї або трохи зубчасті 11
— Ст. сплюснуте, чотиригранне. Л. всі занурені, з країв хвилясті й дрібнопилчасті, лінійно-довгасті. Квітконоси 2—3 см завд.; колос короткий, небагатоквітковий. Плоди при основі зрослі, близько 1,5 см завд., косо- оберненояйцевидні, з довгим зігнутим носиком. 2/., ЗО—40 см. Цв. VI—IX.
10. Р. кучерявий — P. crispus L.
В ставках, озерах, по річках.— Майже по всій УРСР.
11. Усі л. з довгими черешками . . .12
— Усі л. (або тільки занурені) сидячі або з дуже короткими черешками 13
12. Квітконоси не товстіші за стебло. Л. плаваючі — довгасті, занурені — ланцетні, непрозорі. Квітконос до 10 см завд.; колос багатоквітковий, до 8 см завд. Плоди 4—5 см завд., оберненояйцевидні, з тупуватим кілем на спинці. 2/., ЗО—120 см. Цв. V—VIII.
11. 	Р. плавучий — P. natans L.
В озерах, по ставках, рідше в річках.— Майже по всій УРСР, рідше на півдні Степу.
— Квітконоси товстіші за стебла. Плаваючі л. овальні або довгасто-ланцетні, при 48


основі округлі або звужені, занурені — видов- жено-ланцетні, прозорі. Колос 2—6 см завд. Плоди близько 3,5 мм завд., з гострим кілем на спинці. 2/., 80—100 см. Цв. VI—VIII.
12. 	Р. вузлуватий — P. nodosum Роіг.
В річках.— Переважно на Правобережжі УРСР.
13(11). Квітконоси вгорі потовщені, товстіші за стебло ..." 16
— Квітконоси рівномірно товсті, не товстіші за стебло 14
14. 	Плаваючі л. оберненояйцевидні або видовжено-лопатковидні, звужені в черешок; занурені — ланцетні, при основі звужені, сидячі. Прилистки червоно-бурі. Квітконос до 7 см завд.; колос до 4 см завд. Плоди близько З мм завд., лінзовидні, з гострим кілем на спинці. 2/_, 15—75 см. Цв. VI—VIII.
13. 	Р. альпійський — P. alpinus
Ball. (P. rufescens Schrad).
У стоячих і повільно текучих водах.— В лісових районах.
— Усі л. занурені, стеблообгортні . .15
15. 	Л. округло- або довгасто-яйцевидні, з глибокосерцевидною основою, з країв дріб-
Мал. 53. Рдесник пронизанолистий:
J —частина рослини, 2 — квітка.
нозубчасті, на верхівці плоскі. Квітконос до 5 см завд.; колос до 4 см завд. Плоди оберненояйцевидні, з тупим кілем на спинці. 2/., 100— 600 см. Цв. VII—VIII.
14. 	Р. пронизанолистий —
P. perfoliatus L.
В стоячих і повільно текучих водах.— По всій УРСР.
— Л. довгасто-ланцетні, з округлою основою, цілокраї, на верхівці стягнуті в тупий ковпачок. Ст. розгалужене, трохи звивисте. Квітконоси 15—20 см завд., колос 3—6 см завд. Плоди 3—4 (5) мм завд., широкояйце- видні, з гострим кілем на спинці. 2/_, 100— 300 см. Цв. VI—VIII.
15. Р. довгий — P. praelongus Wulf.
В озерах, рідше в річках.— По всій УРСР.
16 (13). Плаваючі л. довгасті або яйцевидні, з черешками (іноді плаваючих листків немає), занурені — лінійно-ланцетні, сидячі, крім верхівкових, з країв дрібнозубчасті. Ст. тоненьке, розгалужене. Квітконоси 5—10 см завд.; колос густий, 2,5—5 см завд. Плоди 2,5—3 мм завд., косояйцевидні, з тупим кілем на спинці. 2/., 60—100 см. Цв. V—VIII.
16. Р. різнолистий — P. hetero-
phyllus Schreb.
В стоячих і повільно текучих водах. — Майже по всій УРСР, на півдні переважно в долині Дніпра.
— Усі л. занурені, з короткими черешками; нижні л. ланцетні, верхні — овальні або довгасто-овальні, з країв дрібнозубчасті й трохи хвилясті. Квітконоси до 25 см завд.; колос густий, до 6 см завд. Плоди 3—3,5 мм завд., майже кулясті, з тупим кілем на спинці. 2/., 100—300 см. Цв. VI—VIII.
17. Р. блискучий — P. lucens L.
В озерах, по річках.— По всій УРСР, крім півдня Степу.
2. 	Руппія — Ruppia L.
Р. з зануреними стеблами і черговими, при основі розширеними в піхву, листками. Кв. двостатеві, без оцвітини, зібрані двоквітковими колосами. Тичинок 2; нитки їх дуже коротенькі. Маточок здебільшого 4 (до десяти); при розпусканні квіток маточки сидячі, пізніше з довгими плодоніжками. Плоди кіс- тянковидні, розкриваються кришечкою.
1. 	Квітконос при плодах дуже видовжений, до 10 см і більше завд., скручений спірально. Плоди яйцевидні або косояйцевидні, 2—3 мм завд. Ст. нитковидне, розгалужене, з видовженими міжвузлями. Л. нитковидні, на верхівці тупі. 2/., 20—40 см. Цв. VI—IX.
1. 	Р. спіральна — R. spiralis L.
В морях, в лиманах.— В Степу (приморські райони).
— Квітконос при плодах не видовжений, 1—3 см завд., не скручений спірально. Плоди яйцевидно-півмісячні, близько 2 мм завд. Ст. нитковидне, розгалужене. 2/., 10—20 см. Цв. VI—IX.
2. 	Р. морська — R. maritima L.
(R. rostellata Koch)
По солоних водоймах — по морях, лиманах, засолених озерах.— Відома з Лісостепу (Слов’янськ Донецької обл.) і в приморських районах Степу.
3. 	Заннікелія — Zannichelia L.
Р. однодомні, з повзучими кореневищами, зануреними стеблами і нитковидними, при
4 424
49


Мал. 54. Заннікелія болотна:
/ — частина рослини, 2 — плодик, 3 — квітки.
основі розширеними в піхви, листками, з великими прилистками. Кв. пазушні, одно¬
статеві; тичинкові кв. з однією, рідко з двома тичинками; маточкові — з 2—5 (8) маточками, сидячими або на ніжках, обгорнуті дзво- никовидним плівчастим покривальцем; одна тичинкова і одна маточкова кв. зближені й розміщуються між трьома листками, утворюючи ніби одну двостатеву квітку. Плоди — сім’янки з залишком стовпчика на верхівці. Для визначення потрібні р. з стиглими плодами.
1. Стовпчик коротший за половину плода. Плоди довгасті, до 2 мм завд., сидять по 2—6 на спільній коротенькій ніжці. 2/., 8—40 см. Цв. VI—VIII.
1.3. болотна — Z. palustris L. Переважно в прісних водоймах.— В б. ч. УРСР.
— Стовпчик дорівнює половині плода або ще довший 2
2. Плоди до 2 мм завд., сидять на довгих спільних ніжках по 2—4.2/., 20—50 см. Цв. VI—VIII.
2. 	3. стеблиста — Z. pedunculata
Rchb. (Z. pedicellata Fr.)
В солонуватих і солоних водоймах.— В Лісостепу (Слов’янськ Донецької обл.), в Степу (приморські райони).
— Плоди близько 2,5 мм завд., сидять по 2—4 на коротеньких потовщених ніжках. 2/., 20—50 см. Цв. VI—VIII.
3. 	3. велика — Z. major Воепп.
В морських лиманах.— В Степу (в приморських районах).
РОДИНА 19. РІЗУХОВІ — NAJADACEAE
Різуха — Najas L.
Р. однорічні, водяні, ламкі, з вилчасто- розгалуженими стеблами і супротивними, при основі розширеними в піхви, виїмчасто-зубчастими листками. Кв. поодинокі, одностатеві; тичинкові —з трубчастою оцвітиною і однією тичинкою, з нерозвиненою ниткою, маточкові — без оцвітини, з однією маточкою, стовпчик якої несе 2—3 нитковидні приймочки. Плід кістянковидний, однонасінний.
1. 	Р. дводомна. Міжвузля стебла звичайно вкриті колючками. Л. довгасто-лінійні. Плід яйцевидно-еліптичний, 2,5—8 мм завд. 2/., 10—60 см. Цв. VI—IX.
1. 	Р. м о р с ь к а — N. marina L.
По стоячих і повільно текучих водах.— Спорадично по всій УРСР (переважно по річках Півд. Бугу, Дніпру і Дінцю).
— Р. однодомна. Міжвузля стебла без колючок. Л. вузьколінійні. Плід яйцевидний, 2—5 мм завд. 2/., 5—25 см. Цв. VI—IX.
2. 	Р. мала — N. minor All.
По стоячих і повільно текучих водах.— Спорадично в Лісостепу і Степу.
Мал. 55. Різуха морська:
/ — частина рослини, 2 — пуп’янок тичинкової квітки, 3 — напіврозкрита тичинкова квітка, 4 — розкрита тичинкова квітка, 5 — плід.
50


РОДИНА 20. ТРИЗУБЦЕВІ— JU NCAG1NACEAE
Р. багаторічні, з дворядно розміщеними листками і зібраними в китиці двостатевими квітками. Оцв. трав’яниста, шестилиста. Тичинок 6, супротивних листочкам оцвітини. Маточка з 3—6, іноді зрослих лише при ос-
Мал. 56. Шейхцерія болотна:
1 — загальний вигляд рослини, 2 — гілочка з плодами.
нові, плодолистків; зав’язь верхня; приймочки сидячі. Плід сухий.
1. Ст. вкрите листям. Суцв. з великими покривними листками. Плодолистки зрослі лише при основі. Плодиків звичайно 3, здутих, розчепірених.
1. 	Шейхцерія — Scheuchzeria L.
— Л. усі прикореневі. Суцв. безпокривних листків. Плодолистки зрослі на всьому протязі. Плід згодом розпадається на плодики, які відокремлюються знизу догори від серединного стовпчика.
2. Тризубець — Triglochin L.
1. 	Шейхцерія — Scheuchzeria L.
Кореневище коротке, з довгими підземними пагонами. Л. з довгими піхвами, вузьколінійні (в кількості два-три). Суцв. З—10-квіт- 4* кове; квітконіжки до 25 мм завд. Плодики до 5 мм завд. 2/., 10—25 см. Цв. VI—VII.
Ш. болотна — S. palustris L.
По сфагнових болотах.— Зрідка в лісових районах і в Лісостепу.
Мал. 57. Тризубець болотний:
1 — загальний вигляд рослини, 2— стиглий плід.
2. 	Тризубець — Triglochin L.
Л. вузьколінійні. Суцв. довге, колосовидне. Маточка з 3—6 зрослих плодолистків. Плодики відокремлюються від серединного стовпчика.
Зола рослин містить багато соди. Плоди — поживний корм для водоплавної птиці.
1. 	Маточка з трьох плодолистків, приймочок три. Суцв. рідке. Плоди булавовидні, на притиснутих до стебла ніжках, розпадають51


ся на три лінійні плодики. Кореневище з довгими пагонами, що закінчуються дрібненькими цибулинками, за допомогою яких р. зимує. 2/., 10—50 см. Цв. VI—VIII.
1. 	Т. болотний — Т. palustre L.
По вогких луках, по болотах.— Майже по всій УРСР, на півдні лише по долинах великих річок.
— Маточка з шести плодолистків, приймочок шість. Суцв. густе. Плоди овальні, шестигранні, на відхилених ніжках, розпадаються на шість яйцевидних плодиків. 2/., 15—80 см. Цв. VI—VIII
2. 	Т. морський — Т. maritima L.
По солончакових луках, по вогких солончаках, рідше по болотах.— В Лісостепу і Степу.
РОДИНА 21. ЧАСТУХОВІ — ALISMATACEAE
Р. багаторічні, водяні, здебільшого з безлистим стеблом і зібраними прикореневою розеткою черешковими (у наземних форм) листками. Кв. правильні, з шестилистою оцвітиною, з 3 зовнішніх, звичайно зелених і З внутрішніх пелюстковидних листочків. Тичинок 6 — багато. Маточок 6 або більше, вільних або при основі зрослих між собою; зав’язь верхня. Плоди — сім’янки або листянки.
1. Кв. одностатеві; нижні в суцвітті маточкові, верхні — тичинкові? Тичинок і маточок багато. Л. стріловидні.
4. 	Стрілолист — Sagittaria L.
— Кв. двостатеві. Тичинок 6 ... .2
2. Збірний плід з 6—8 зірчасто розміщених, несплюснутих листянок. Квітколоже при плодах видовжене. Листянки 6—10 мм завд.
3. Зіркоплідни к— Damasonium J uss.
— Збірний плід з б.-м. сплюснутих дрібненьких сім’янок. Квітколоже при плодах ■плоске З
3. 	Л. при основі невиразно серцевидні Маточки і сім’янки численні (коло 20), дуже сплюснуті.
1. 	Частуха — Alisma L.
— Л. яйцевидно-серцевидні. Маточок і сім’янок 6—9, лише трохи сплюснутих.
2. 	К а л ь д е з і я — Caldesia Pari.
1. 	Частуха — Alisma L.
Кв. двостатеві, зібрані в кільчасторозгалужені волоті. Зовнішні листочки оцвітини залишаються при плодах. Тичинок 6. Маточки численні, розміщені кільцем, з стовпчиком на черевному боці. Плоди — сім’янки.
1. Стовпчик прямий, довший від зав’язі.
Сім’янки з однією глибокою борозенкою на спинці, косо відхилені назовні, не зімкнені щільно (лишають в центрі квітколожа вільне місце) 2
— Стовпчик гачкувато зігнутий, коротший за зав’язь. Сім’янки з двома борозенками на спинці, щільно прилягають одна до одної, не лишаючи в центрі квітколожа вільного місця. Л. довгасто-еліптичні, ланцетні або лінійно-ланцетні (у водних форм всі л. стрічкоподібні, плаваючі). Суцв. з нечисленними кільцями гілок; внутрішні листочки оцвітини рожеві. 2/., 20—80 см. Цв. VI—VII.
1. Ч.Лозеля — A. Loeselii Gorski
По берегах, на мулкому грунті.— Спорадично по всій УРСР.
2. Л. яйцевидні або еліптичні, при основі заокруглені. Внутрішні листочки оцвітини з заокругленими верхівками, білі або блідо- рожеві, з жовтою основою. Суцв. пірамідально-волотисте. 2/_, 10—100 см. Цв. VI—VII.
2. 	Ч. подорожникова — А. ріап- tago-aquatica L.
При берегах, по заболочених луках, по трав’яних і осокових болотах.— По всій УРСР.
Мал. 58. Частуха подорожникова:
1— нижня частина рослини, 2 — суцвіття. З — квітка, 4 — збірний плід.
— Л. вузько- або широколанцетні, з клиновидно звуженою основою. Внутрішні листочки оцвітини з загостреними верхівками, часто лілові. 2/., 20—70 см. Цв. VI—VII.
3. 	Ч. ланцетна — A. lanceolatum
With
При берегах, по заболочених луках, по болотах.— Спорадично по всій УРСР.
2. 	Кальдезія — Caldesia Pari.
Л. яйцевидні, з серцевидною основою. Суцв. китицевидне або волотисте, з кільчасто (звичайно по три) розміщеними гілками. Внутрішні листочки оцвітини білі. Плід збірний, з 6—9 кістянковидних сім’янок. 2/., 10—15 см. Цв. VI—VII.
К. білозоролиста — С. pamass і folia (Bassi) Pari. (Alisma parnassifolia Bassi)
52


По берегах і в воді по заплавних і терасових озерах.— На Поліссі і в Лісостепу.
3. 	Зіркоплідник — Damasonium Juss.
Л. черешкові, довгасто-яйцевидні або ланцетні. Суцв. зонтиковидне або волотисте. Кв. двостатеві, внутрішні листочки оцвітини білі. Тичинок 6. Плід збірний з 6—8 листянок, розміщених зірчасто; стовпчик залишається при плодах, утворюючи довгий носик. 2/., 10—ЗО см. Цв. V.
3. 	зірчастий — D. alisma Mill. (D. stellatum Rich.)
По степових подах.— Рідко в півд. і схід, районах Степу.
4. 	Стрілолист — Sagittaria L.
Л. стріловидні, з черешками. Суцв. китицевидне; кв. звичайно одностатеві, зібрані кільцями по три; тичинкові кв. на довших ніжках. Внутрішні листки оцвітини білі, при основі червонуваті. Тичинок і маточок багато; пиляки фіолетові, дуже рідко жовті. Плід збірний, з численних крилатих сім’янок, зібраних у кулясту головку. 2/., ЗО—125 см. Цв. VI—VIII.
С. звичайний — S. sagittifolia L.
В стоячих і повільно текучих водах, при берегах, по заболочених луках.— По всій УРСР.
Кореневища багаті на крохмаль, з бульбовидними потовщеннями, які охоче їдять водяні птахи.
Мал. 59. Стрілолист звичайний:
1 — нижня частина рослини, 2 — суцвіття, З — частина квітки, 4 — тичинки, 5 — збірний плід.
Р О Д И Н А 22. СУСАКОВІ — BUTOMACEAE
Сусак — Ви tomus L.
Л. тільки прикореневі, лінійно-тригранні. Ст. прямостояче, циліндричне, довше за листки. Кв. двостатеві, зібрані зонтиками, які при основі обгорнуті покривалом з трьох яйцевидно-ланцетних листків. Листочків оцвітини 6, рожевих, 2—2,5 см завд. Тичинок 9. Маточок здебільшого 6. Плід збірний, з листянок. 2/., 50—120 см. Цв. V—VIII.
С. зонтичний — В. umbellatus L.
При берегах, по заболочених луках, по степових подах.— По всій УРСР.
Л. використовують на плетіння. Кореневище містить багато крохмалю.
Мал. 60. Сусак зонтичний:
1 — нижня частина рослини, 2 — суцвіття, 3 — квітка в поздовжньому розрізі, 4 — збірний плід, 5 — тичинка.
РОДИНА 23. ЖАБУРНИКОВІ — HYDROCHARITACEAE
Р. багаторічні, водяні, здебільшого з одностатевими поодинокими або зібраними в півзонтики квітками, які до розпукування вкриті покривалом з двох плівчастих листочків. Листочків оцвітини шість (рідко три), внутрішні три — часто пелюстковидні; тичинкові кв. з 3—15 тичинками, маточкові з—однією маточкою, зав’язь нижня. Плід багатонасінний, з шкірястим оплоднем, розкривається неправильно.
1. Л. з черешками, о кругло-серцевидні, плаваючі на поверхні води.
1. Жабурник — Hydro charis L.
— Л. сидячі, лінійні або ланцетні, зану* рені у воду (з якої іноді виступають) . . .2
2. Л. дрібні, розміщені на стеблі кільчасто, по три в кільці.
3. 	Елодея — Elodea Rich.
53


— Л. довгі, зібрані прикореневими розетками ... • -З
3. 	Л. стьожковидні, цілокраї або вгорі трохи зубчасті. Кв. дрібні, 0,5 мм у діам.Р. прикріплені корінням до дна.
4. 	Валіснерія — Vallisneria L.
Мал. 61. Жабурник звичайний:
/ — загальний вигляд рослини, 2 — квітка, 3 — квітка без оцвітини.
— Л. тригранно-мечовидні, з шипувато- пилчастим краєм. Кв. 4—6 см у діам. Р. плаваючі.
2. 	Водяний різак — Stratiotes L.
1. Жабурник — Hydrocharis. L.
Р. плаваюча, дводомна. Ст. нитковидні, занурені, з боковими пагонами, на верхівках яких утворюються зимові бруньки. Л. з двома великими плівчастими прилистками. Внутрішні листочки оцвітини білі, з жовтуватою основою. Тичинкові кв. зібрані по кілька в одному покривалі, маточкові поодинокі, на довгих ніжках, приймочок шість. 2/., 15—ЗО см. Цв. VI—VII.
Ж- звичайний — Н. morsus-ranae L.
По стоячих і повільно текучих водах.— По всій УРСР,
2. 	Водяний різак — Stratiotes L.
Ст. вкорочене, з короткими повзучими пагонами. Л. зібрані прикореневою розеткою, численні, сидячі, тригранно-мечовидні, шипувато-пилчасті. Суцв. пазушні. Квітконоси довгі, сплюснуті, покривало дволисте. Р. дводомні. Внутрішні листочки оцвітини білі. Тичинкові кв. по кілька в одному покривалі, з 10—15 розвиненими тичинками і численними нитковидними стамінодіями, маточкові — сидячі, по 1—2, приймочок 6. 2і, 15—45 см. Цв. V-VIII.
В. р. а л о е в и д н и й — S. aloides L. По стоячих і повільно текучих водах.— Спорадично по всій УРСР
3. 	Елодея — Elodea Rich.
Ст. занурене, розгалужене. Л. дрібні, довгасті або довгасто-яйцевидні, дрібнопилчасті, розміщені кільцями, з лусковидними прилист-
Мал. 62. Водяний різак алоевидний.
ками. Р. дводомні. Маточкові кв. поодинокі, в пазухах листків, на довгих ніжках, вкриті дволопатевим покривалом, досягають поверхні води. Оцв. біла, приймочок 3. 2/., 20—60 см. Цв. VII—VIII.
Е. канадська — Е. canadensis С. Rich.
По стоячих і повільно текучих водах.— Спорадично по всій УРСР. Р. занесена. Походить з Півд. Америки. Швидко розмножується вегетативно («водяна чума») і засмічує водойми. Добрий корм для водоплавних птахів.
4. 	Валіснерія — Vallisneria L.
Р. занурена, дводомна, з повзучим кореневищем, прикороченим стеблом і зібраними прикореневою розеткою, довгими стьожко- видними тупими листками. Тичинкові кв. численні, дрібні, з двома звичайно тичинками (з них 1 стамінодій), скупчені на верхівці квітконосного стебла кулястою головкою, вкритою однолистим покривалом, маточкові кв. поодинокі, на довгих, пізніше спірально скручених ніжках, які досягають поверхні води. Листочків оцвітини три. 2/., 20—75 см. Цв. VI—VII.
В. спіральна — V. spiralis L.
В річках, по неглибоких місцях, притоках, по берегах плавневих озер.— В півд. Лісостепу і Степу (по Дніпру, Бугу і Дністру).
54


ПОРЯДОК XIV. ЗЛАКОЦВІТІ — GRAMINALES
Р О Д И Н А 24. ЗЛАКОВІ — GRAMINEAE
Р. трав’янисті, утворюють дернини або мають підземні, іноді досить довгі кореневища. Ст. у вигляді соломин, з добре виявлени¬
ми вузлами і порожнистими, рідше заповненими тканиною міжвузлями. Л. з лінійними або лінійно-ланцетними пластинками, трубчасти-
Мал. 63. Колоски злакових:
1 — скритниця колюча (ціла головка), 2 — біловус (верхівка колоса), 3 — бородач (група колосків), 4 — чіплянка (в,— колоскові луски з гачкуватими шипами), 5 — гребінник (с — неплідний колосок), 6 — золотобородник (група колосків), 7 — плоскуха (в — колоскові луски), 8 — мишій (а — щетинки, в — колоскові луски), 9 — лисохвіст (а — нижня квіткова луска), 10 — тимофіївка, 11 — леєрзія (a, — квіткові луски), 12 — метлюг. 13 — бекманія,
14 — перлівка (с — залишок недорозвинених квіток), 15 — булавоносець. 16 — райграс, 17 — вівсюнець, 18 — вентената, 19 — чаполоч, 20 — медова трава, 21 — очерет, 22 — трясучка, 23 — клейстогена.
55


ми довгими піхвами, що обгортають стебло, і язичком, який міститься йа межі пластинки і піхви; язичок плівчастий або складається з кількох волосків (іноді відсутній). Суцв. складається з колосків, зібраних у вигляді колоса, китиці або волоті на верхівці стебла (іноді можуть бути і пазушні суцв.). Колоски 1—2-, багатоквіткові, з двостатевими або одностатевими квітками. Кожен колосок має при основі дві (рідше одну або три чи чотири) колоскових луски, які відповідно позначають як нижня і верхня, або перша, друга і третя, або ж зовнішні і внутрішні (коли їх чотири). Кожна кв. в колоску складається з двох квіткових лусок — нижньої і верхньої (остання може бути відсутньою), двох (рідше однієї чи трьох) квіткових плівок, трьох (рідше однієї, двох або шести) тичинок і однієї маточки, утвореної двома чи трьома плодолистками. (В одностатевих квітках відсутні тичинки або маточки). Зав’язь одногнізда. Приймочок дві (зрідка одна чи три) перистих або майже нитко- видних, сидячих або на коротких стовпчиках. Плід — зернівка, з якою іноді зростаються квіткові луски.
1. Кв. одностатеві, зібрані в окремі суцвіття, що значно різняться за своїм зовнішнім виглядом: тичинкові — в розлогій волоті на верхівці стебла, маточкові — в пазушних товстих качанах (початках), обгорнутих листовидними піхвами; з піхов висуваються численні довгі нитковидні стовпчики.
1. Кукурудза — Zea L.
— Кв. звичайно двостатеві, а якщо вони одностатеві, то розміщуються в одному і тому ж суцвітті або тичинкові і маточкові суцв. мало відрізняються за своїм зовнішнім виглядом 2
2. Кожен колосок в суцвітті оточений колючою обгорткою, що складається з численних спрямованих в різні боки і зрощених при основі твердих загострених прямих шипиків. Суцв.— колосовидна переривчаста волоть з майже сидячими на головній осі колосками.
13. 	Ценхрус — Cenchrus L.
— Колоски без колючої обгортки навколо. Якщо при основі колосків є щетинки, то вони не зрощені між собою і не здерев’янілі...З
3. Колоски одноквіткові 4
— Колоски 2-, багатоквіткові ... .42
4. Колоскових лусок немає зовсім (у
зизанії при основі колоска є ледве помітна плівочка) 5
— Колоскові луски є 7
5. Колоски одностатеві неоднакові: маточкові з довгим остюком, розміщені у верхній стиснутій частині волоті, тичинкові — без остюків, зібрані у нижній розлогій частині волоті.
14. 	З и з а н і я — Zizania L.
— Колоски двостатеві, всі однакові за своїм зовнішнім виглядом 6
6. Суцв.— волоть. Нижня квіткова луска яйцевидно-овальна з шипувато-війчастим кілем.
16. 	Л е є р з і я — Leers і a Sw.
— Суцв.— однобічний колос. Нижня квіткова луска вузька, ланцетно-лінійна.
77. 	Біловус — Nardus L.
7 (4). Колоскових лусок 3—4 (іноді зовнішні або, навпаки, внутрішні дуже маленькі) 8
— Колоскових лусок 2 (іноді лише одна) 20
8. Колоскових лусок 3: з них перша (зов¬
нішня) іноді дуже маленька, а третя (внутрішня) іноді буває плівчастою. (В останньому випадку її важко виявити. Дослідити уважно) 9
— Колоскових лусок 4: з них третя і четверта (внутрішні) часто дуже маленькі. (У рису — Oryza sativa L. зовнішні колоскові луски дрібні, недорозвинені, у вигляді чашечковидного розширення при основі колоска) 16
9. Колоски в суцвітті зібрані групами по 2 або по 3; один з колосків в кожній групі сидячий, двостатевий, інші — на довгих ніжках, тичинкові або недорозвинені . . .10
— Ніжки у всіх колосків в суцвітті однакові або майже однакові; всі колоски двостатеві 12
10. Колоски близько 10 лей завд., зібрані групами по 3: середній з них сидячий, два бокові на — ніжках.
3. 	Золотобородник — Chrysopogon Тгіп.
— Колоски не довші за 5 мм, зібрані групами по 2: один сидячий, другий — на ніжці. (На кінцевих розгалуженнях гілочок суцвіття колоски іноді зібрані по 3). . . .11
11. Суцв. складається з пучка колосовидних гілочок, що відходять від верхівки стебла. Колоскові луски без зубчиків.
2. 	Бородач — Bothriochloa О. Kuntze
— Суцв. — розлога або стиснута волоть. Колоскові луски з двома зубчиками.
4. 	Сорго — Sorghum Pers.
12 (9). Колоски при основі мають б.-м. жорсткі щетинки 13
— Щетинок при основі колосків немає 14
13. При дозріванні колоски відпадають разом із щетинками. Р. культурна («африканське просо»).
12. 	Пеннісетум — Penn is е turn Rich.
— Колоски при дозріванні відпадають без щетинок, які залишаються на осі суцвіття.
11. Мишій — Setaria Р.В.
14 (12). Суцв. складається з 2—13 колосовидних гілочок, зібраних пальчасто на верхівці стебла. Колоски ланцетні або еліптичні.
8. 	Пальчатка — Digitaria Heist.
— Суцв. іншого вигляду. Колоски яйцевидні 15
15. 	Суцв.— розлога волоть з довгими гілочками. Колоски на довгих ніжках.
10. Просо — Panicum L.
— Суцв. китицевидне, що складається з колосовидних гілочок. Колоски майже сидячі, розміщені з одного боку гілочок суцвіття.
9. 	Плоскуха — Echinochloa Р.В.
16 (8). Тичинок 6. Зовнішні колоскові луски дуже маленькі, малопомітні, внутріш56


ні — вузь ко ланцети і, біля 3 лей завд. Колоски плескаті.
15. Рис — Oryza L.
— Тичинок 2—3. Зовнішні колоскові луски (принаймні 2-а з них) значно більші за внутрішні або ж усі колоскові луски однакової довжини 17
17. Всі колоскові луски однакової довжини. В пазухах 3-ї і 4-ї колоскових лусок сидить по одній тичинковій квітці, що не мають власних квіткових лусок; в центрі колоска сидить одна двостатева квітка.
20. 	Чаполоч — Hierochloe R. Вг.
— Колоскові луски різної довжини. Колоски одноквіткові, без тичинкових квіток в пазухах колоскових лусок 18
18. Внутрішні колоскові луски з остюками по довжині майже дорівнюють першій колосковій лусці і значно коротші за 2-у колоскову луску. Тичинок 2. Суцв.— вузька майже Колосов идн а волоть.
19 Пахуча трава — Anthoxanthum L.
— Внутрішні колоскові луски без остю ків, значно коротші за обидві зовнішні колоскові луски. Тичинок 3. Суцв. ІНШОГО ВИГЛЯДУ 19
19. Суцв. лопатеве; 1-а і 2-а колоскові луски без крила по кілю.
18. Очеретянка — Typhoides
Moench
— Суцв. густе, стиснуте, нелопатеве; 1-а і 2-а колоскові луски з широким крилом по кілю.
17. Канаркова трава — Phalaris L.
20 (7). Колоскові луски нерівні, на спинці з гачкуватими шипами (причіпками). Суцв. китицевидне. Р. однорічна.
5. Чіплянка — Tragus Hall
— Колоскові луски якщо і бувають нерівними, то без гачкуватих шипів на спинці 21
21. Суцв. складається з китицевидно розміщених гілочок, на яких колоски сидять з одного боку в два ряди; колоски з подуш- ковидним потовщенням при основі.
7. 	Шерстяк - Eriochloa Н. В. et Kunth.
— Суцв. іншого вигляду. Якщо воно і нагадує китицю, то колоски не мають подушковидного потовщення при основі ... .22
22. Суцв. складається з колосовидних гі¬
лочок, що виходять пальчасто з верхівки стебла. Р. багаторічні 23
— Суцв. іншого вигляду 24
23. Колосовидних гілочок на верхівці стебла лише дві. Колоски не стиснуті з боків, майже округлі, з черевного боку плескаті, зі спинки опуклі. Колоскові луски з 3—5 жилками.
6. Паспалум — Paspalum L.
— Колосовидних гілочок на верхівці стебла 3—8. Колоски стиснуті з боків, яйцевидні, кілюваті. Колоскові луски лише з однією жилкою (кілем).
44. 	Цинодон — Cynodon Rich'
24 (22). Суцв.— справжній колос. Колоски сидять поодинці або невеликими групами (часто у виїмках чи зарубках стрижня колоса), без ніжок або на дуже коротких ніжках, не довших за 1—2 мм 25
— Суцв.— волоть, б.-м. розлога або густа, стиснута, майже колосовидна чи головчаста, але колоски завжди з добре помітними ніжками і сидять на розгалуженнях головної осі суцвіття 29
25. Колоски сидять на виступах стрижня
колоса по 2—3 26
— Колоски сидять по одному . . .28
26. Колоски сидять на виступах стрижня колоса по 2, обидва сидячі (без помітних ніжок). Остюки здебільшого відігнуті.
92. С т р і ч к о о с н и к — Taeniatherum
Nevski
— Колоски сидять на виступах стрижня колоса по 3, з них бокові в кожній трійці на коротеньких ніжках. Остюки прямі . .27
27. Колоси циліндричні з міцною, нелам- кою віссю, що несе на верхівці колосок.
93. Горделімус — Hordelymus Harz
— Колоси б.-м. стиснуті з боків, звичайно з дуже ламкою віссю, яка не несе на верхівці колосок.
94. 	Ячмінь — Hordeum L.
28 (25). Всі колоски в колосі з двома колосковими лусками, які перевищують по довжині квітки; колоски спрямовані до осі колоса боком.
79. 	Парафоліс — Parapholis Hubb.
— Самий верхній колосок у колосі з двома колосковими лусками, інші колоски з однією (дуже маленькою трикутною) лускою; колоски повернуті до осі колоса спинками лусок.
74. 	Дрібнохвосник — PsilurusТгіп.
29 (24). Нижня квіткова луска щільно
обгортає зернівку і при плодах стає твердою ЗО
— Нижня квіткова луска щільно не прилягає до зернівки, при плодах стає перетинчастою (не твердіє) 34
30. Колоски плескаті, стиснені з боків; колоскові луски значно коротші за квіткові. Тичинок 6.
15. Рис — Oryza L.
— Колоски опуклі, майже округлі в поперечному розрізі; колоскові луски дорівнюють квітковим або довші за них. Тичинок З 31
31. Нижня квіткова луска без остюка.
24. 	Просянка — Milium L.
— Нижня квіткова луска з остюком .32
32. Колоски яйцевидні. Остюк легко відпадає, тонкий, не довший за 15 мм.
23. Р и с і в к а — Piptatherum Р. В.
— Колоски лінійно-ланцетні. Остюк більш грубий, не відпадає, звичайно значно довший 33
33. Остюк прямий, неколінчастий, в нижній частині не закручений.
21. 	Чий — Lasiagrostis Link
57


— Остюк двічі колінчасто зігнутий, в нижній частині до коліна закручений.
22. 	Ковила — Stipa L.
34 (29). Суцв. нещільне (рихле), волотевидне 35
— Суцв. досить густе, щільне, овальне, циліндричне або майже головчасте, іноді лопатеве .40
35. Над квіткою в колоску міститься чимала булавовидна грудочка, утворена недорозвиненими квітками.
57. 	Перлівка — Melica L.
— Над квіткою в колоску немає грудочки з недорозвинених квіток 36
36. Нижня квіткова луска при основі з довгими м’якими волосками.
31. 	Куничник — Calamagrostis Adans.
— Нижня квіткова луска при основі без волосків або з дуже коротенькими волосками 37
37. Нижня квіткова луска з остюком, який в 2—3 рази довший за саму луску.
32. 	Метлюг — Арега Adans.
— Нижня квіткова луска без остюка або з остюком, коротшим за саму луску (рідше трохи довшим за луску) ... .38
38. Колоскові луски загострені, по довжині неоднакові (нижня довша за верхню). Нижня квіткова луска з прямим або колінчастим остюком або ж без остюка.
ЗО. Мітлиця, польовиця — Agrestis L.
— Колоскові луски тупуваті, по довжині однакові або майже однакові. Нижня квіткова луска без остюка 39
39. Колоскові луски голі; нижня квіткова луска волосиста. Волоть дуже розріджена, з волосовидними гладенькими гілочками.
29. Ц і н г e р і я — Zingeria P. Smirn.
— Колоскові луски на всій поверхні щетинисто-шорсткі; нижня квіткова луска гола. Волоть густа, лопатева (немов розбита на кільця), з короткими шорсткими гілочками.
28. 	Багатобородник — Polypogon Desf.
40 (34). Колоскові луски коротші за квіткові. Піхви верхніх листків часто охоплюють знизу суцвіття.
25. Скритниця — Crypsis Ait.
— Колоскові луски довші за квіткові. Піхви верхніх листків не досягають суцвіття 41
41. Колоскові луски часто при основі зростаються між собою. Нижня квіткова луска з остюком, що відходить від її спинки.
27. К и тни к, лисохвіст — Аіоре- curus L.
— Колоскові луски вільні (не зростаються між собою). Нижня квіткова луска без остюка.
26. Тимофіївка — Phleum L.
42 (3). Колосок має дві пари колоскових лусок (зовнішні — плівчасті, внутрішні — шкірясті); в пазухах двох внутрішніх колос58
кових лусок сидить по одній тичинковій квітці (без власних квіткових лусок); в центрі колоска одна двостатева нормальна квітка (має власні квіткові луски).
20. 	Чаполоч — Hierochloe R. Вг.
— Колоски мають іншу будову. Всі кв. мають власні квіткові луски 43
43. Суцв.— волоть, б.-м. розлога або густа, стиснута, майже колосовидна чи головчаста. Колоски (або групи колосків) мають добре виявлені, іноді досить довгі ніжки . . .44
— Суцв.— простий або складний колос або ж верхівковий пучок колосовидних гілочок. Колоски сидячі, без НІЖОК. (Коли колоски сидять групами по 3, то бічні колоски можуть мати коротенькі ніжки) ... .85
44. Дводомна, щільнодернинна р. з гост- ропилчастими по краю лінійними листками і сріблястими волотями до 50 см завд. Нижня квіткова луска маточкових квіток з довгими волосками, тичинкових — майже гола. (Лише в садах і парках Півд. Криму).
49. 	Кортадерія — Cortaderia Stapf.
— Колоски двостатеві. Р. з іншою сукупністю ознак 45
45. Остюк нижньої квіткової луски у верхній частині булавовиднопотовщений, посередині з волосистим колечком.
35. 	Булавоносець — Corynephorus
Р. В.
— Остюк звичайного типу, без волосистого колечка і булавовидного потовщення, часто колінчасто зігнутий, або ж нижня квіткова луска зовсім без остюка 46
46. Нижня квіткова луска звичайно з колінчастим остюком, який відходить від середини спинки луски або від її основи . .47
— Нижня квіткова луска без остюка або з остюком, що відходить від її верхівки, рідше трохи нижче верхівки або ж на верхівці з кількома загостреними чи остюковидними зубцями 55
47. Нижня квіткова луска досередини або глибше розщеплена; остюк виходить з основи щілиновидної вирізки луски.
43. 	Д а н т о н і я — Danthonia DC.
— Вирізка на верхівці луски ніколи не доходить до основи остюка; остюк відходить від середини або основи спинки луски . .48
48. Суцв. у вигляді вузької колосовидної китиці. Нижня кв. в колоску без остюка.
39. Гаудинопсіс — Gaudinopsis А.
Eig.
— Суцв. у вигляді б.-м. рихлої волоті .49
49. Колоски великі, 1—2 (3) см завд.;
зернівка з борозенкою 50
— Колоски дрібніші, коротші за 1 см\ зернівка без борозенки 51
50. Колоскові луски з 7—11 жилками. Однорічники.
40. 	О в е с, вівсюг — Avena L.
— Колоскові луски з 1—3 жилками. Багаторічники.
41. 	Вівсюнець — Неїictotrichon Bess.
51 (49). Нижня кв. в колоску тичинкова, з довгим остюком, верхня квітка двостатева, з коротким остюком або без остюка.


42. 	Райграс — Arrhenatherum Р. В.
— Усі кв. в колосках двостатеві . . .52
52. В колосках завжди дві кв.; над ними немає продовження осі колоска. Колоски дрібні (біля 3 мм завд.).
34. 	Аїр а — Аіга L.
— В колосках дві кв. або більше; якщо лише дві кв., то над ними є продовження осі колоска. Колоски більшого розміру . .53
53. Нижня квіткова луска на верхівці нерівномірнозубчаста, тупувата. Колоски до 5 мм завд.
36. 	Щучник — Deschampsia Р. В.
— Нижня квіткова луска на верхівці двороздільна або з двома остюковидними зубцями. Колоски 5—10 мм завд 54
54. Колоски вузько довгасті. Нижня кв. в колоску без остюка. (Решта квіток з остюками).
38. Вентената — Ventenata КоеІ.
— Колоски еліптично-ланцетні. Всі кв. в колоску з остюками.
37. 	Т р и ще т и н ник — Trisetum Pers.
55 (46). Біля основи нижньої квіткової луски є пучок прямих волосків ... .56
— Біля основи нижньої квіткової луски волосків немає або є грудочка сплутаних сполучних волокон (у деяких видів роду Роа).60
56. Пучок волосків біля основи луски довгий, дорівнює лусці або навіть довший за луску.
50. 	Очерет — Phragmites Тгіп.
— Пучок волосків біля основи луски короткий, значно коротший за саму луску .57
57. Нижня квіткова луска тупа, без зубців і остюка.
53. 	Мо л і н і я — Molinia Schrank
— Нижня квіткова луска на верхівці з зубцями 58
58. Високі прибережно-болотні р. із стеблами до 2 м завв. і широкими листовими пластинками (6—12 мм завш.).
66. 	Тростяниця — Scolochloa Link
— Ст. до 80 см завв. Ширина листових пластинок рідко досягає 5 мм (1—5 мм). Р. степових та кам’янистих схилів, відслонень, лісових галявин та чагарників ... .59
59. Нижня квіткова луска на спинці без кіля, з трьома коротенькими тупуватими зубчиками на верхівці.
51. 	Зіглінгія — Sieglingia Bernh.
— Нижня квіткова луска з кілем на спинці і двома зубцями на верхівці, між якими виходить остюк.
52. 	К лей сто ген а — Cleistogenes
Keng
60 (55). Колоски двох типів: плідні з 3—5 квітками в кожному і неплідні, які складаються з порожніх лусок, перисто розміщених в два ряди.
61. 	Гребінник — Cynosuras L.
— Всі колоски однакові 61
61. 	В кожному колоску 1—2 двостатевих плідних квітки і над ними булавовидна грудочка з декількох недорозвинених квіток.
57. Перлівка — Melica L.
— В кожному колоску всі кв. плідні, або якщо і є верхні кв. неплідні, то вони не утворюють булавовидної грудочки 62
62. Нижня квіткова луска на верхівці з
З—5 загостреними або остюковидними зубцями, з яких середній звичайно довший за бічні 63
— Р. з іншими ознаками 65
63. Суцв. головчасте. Нижня квіткова луска на верхівці з 5 гострими відігнутими шипами.
46. 	їжачка — Echinaria Desf.
— Суцв. яйцевидне або довгасте. Нижня квіткова луска на верхівці з 3—5 коротшими прямими зубцями 64
64. Зубці нижньої квіткової луски остю- ковидні, з них середній дорівнює половині довжини луски або довший. Колосовидна волоть рівномірно вкрита з усіх боків колосками; при основі її нижніх гілочок є плівчасті верхівкові листочки.
47. 	Сеслерія — Sesleria Scop.
— Зубці нижньої квіткової луски не остюковидні, короткі. Колоски у волоті розміщуються дворядно; при основі нижніх гілочок волоті плівчастих верхівкових листочків немає.
48. 	Ореохлоа — Oreochloa Link
65 (62). Колоски двоквіткові, догори клиновидно розширені. Нижня квіткова луска на верхівці широка, перетинчаста.
65. 	Катаброза — Catabrosa Р. В.
Колоски 3-,багатоквіткові. (Якщо в колоску 2 кв., то нижня квіткова луска на верхівці загострена) 66
66. Суцв.— густа, майже колосовидна,
часто лопатева волоть. Колоскові і нижні квіткові луски загострені 67
— Суцв. іншого вигляду 68
67. Р. багаторічна.
55. 	К е л е р і я. Кипець — Коеіегіа Pers.
— Р. однорічна (р. кримська).
56. 	Лофохлоа — Lophochloa Rchb.
68 (66). Нижня квіткова луска з серцевидною основою. Колоски о кругл ©серцевидні.
58. 	Трясучка — Briza L.
— Нижня квіткова луска не має серцевидної основи 69
69. Суцв.— рихла китиця, майже коло¬
совидна, оскільки колоски сидять на дуже коротеньких ніжках 70
— Суцв. іншого вигляду 72
70. Колоски порівняно дрібні (разом з остюками не довші за 8 мм). Нижня квіткова луска з малопомітними жилками. Нижня колоскова луска з однією, верхня — з трьома жилками.
71. Біловусник — Nardurus Rchb.
— Колоски більшого розміру (не коротші за 14 мм). Нижня квіткова луска з добре
59


виявленими 5—7 жилками. Нижня колоскова луска з 3—5 жилками, верхня — з 6—7 жилками 71
71. Р. однорічна. Суцв. малоколоскове, з 3—4 (5—7) колосками.
81. 	Трахінія — Trachynia Link
— Р. багаторічна. Суцв. з більшою кількістю колосків.
80. 	Куцоніжка — Brachypodium
Р. В.
72 (69). Колоски зібрані пучками або в короткі колоси, які в свою чергу утворюють китицевидну або однобічну лопатеву волоть  73
— Суцв. звичайно волотевидне. Колоски не сидять групами 74
73. Волоть лопатева з нечисленними довгими гілочками першого порядку, що несуть на своїх кінцевих розгалуженнях густі пучки колосків. Нижня квіткова луска з п’ятьма жилками. Піхви замкнені (зрослі).
60. 	Грястиця — Dactylis L.
— Волоть вузька, китицевидна, з короткими гілочками першого порядку, на яких сидять дрібні колоски, черепитчасто перекриваючи один одного. Нижня квіткова луска з 7—9 жилками. Піхви не замкнені (відкриті).
59. 	Прибережниця — Aeluropus Trin.
74 (72). Колоски великі, довші за 1 см (10—40 мм). Нижня квіткова луска на верхівці двозубчаста, з прямим або відігнутим остюком, що виходить з проміжка між зубцями 75
— Колоски дрібніші. (Якщо вони довші за 1 см, то нижня квіткова луска на верхівці цілісна, без зубців, тупа або витягнута в
б.-м. довгий остюк) 76
75. 	Колоски після цвітіння догори розширені. Нижня колоскова луска з 1, верхня— з 3 жилками.
75. Стоколос — Zerna Panzer
— Колоски догори звужені. Нижня колоскова луска з 3—5, верхня — з 7—9 жилками.
76. 	Б р о м у с — Bromus L.
76 (74). Колоскові луски набагато довші за квіткові. Нижня кв. в колоску двостатева, без остюка, верхня — тичинкова, з остюком, що відходить трохи нижче верхівки нижньої квіткової луски. Колоски двоквіткові, після дозрівання відпадають разом з колосковими лусками.
33. 	Медова трава — Holcus L.
— Колоскові луски коротші за прилеглі до них квіткові. Всі кв. в колоску двостатеві 77
77. 	Бокові жилки на нижній квітковій лусці на верхівці не сходяться з середньою жилкою 78
— Бокові жилки на нижній квітковій лусці дуговидно сходяться на верхівці із середньою 80
78. Однорічники. Язичка немає, замість нього ряд волосків. Колоски 5—20-квіткові.
54. 	Гусятник — Eragrostis Host
— Багаторічники. Язичок є, звичайного типу, плівчастий. Число квіток у колоску не перевищує десяти 79
79. Нижня квіткова луска на спинці з виразними сімома жилками. Піхви листків майже по всій довжині замкнені (зрослі).
67. 	Лепешняк — Glyceria R. Вг.
— Нижня квіткова луска з п’ятьма невиразними жилками. Піхви замкнені лише при основі.
68. 	Покісниця — Puccinellia Pari.
80 (77). Нижня квіткова луска на спинці з гострим кілем 81
— Нижня квіткова луска зовсім без кіля або з кілем лише у верхній частині . . .83
81. Колоски сидять на коротких і товстих ніжках. Нижня квіткова луска при основі хрящувата.
62. 	Твердоколос — Sclerochloa
Р. В.
— Колоски сидять на тонких ніжках. Нижня квіткова луска при основі трав’яниста або шкіряста 82
82. Нижня квіткова луска завжди без остюка, при основі з грудочкою сполучних волоконець або гола. Колоскові луски неоднакові, нижня коротша за верхню.
63. 	Тонконіг — Poa L.
— Нижня квіткова луска на верхівці з двома зубцями і коротеньким остюком до 1 мм завд., при основі з щетинистими волосками (але без сполучних волокон). Колоскові луски майже однакові.
64. 	Белярдіахлоа — Bellardiachloa Chiov.
83 (80). Волоть видовжена, вузька, китицевидна. Нижня квіткова луска лінійно- шиловидна.
70. В у л ь п і я — Vulpia Gmel.
— Волоть некитицевидна, розгалужена  84
84. 	Гілочки волоті цупкі, короткі, тригранні. Нижня квіткова луска без остюка.
72. 	Склеропоа — Scleropoa Griseb.
— Гілочки волоті тонкі, округлі (негран- часті). Нижня квіткова луска звичайно з остюком.
69. 	Костриця, типчак — Festuca L.
85 (43). Суцв.— верхівковий пучок колосовидних гілочок.
44. 	Цинодон — Cynodon Rich.
— Суцв. іншого вигляду 86
86. 	Суцв. з колосовидними, притиснутими до осі гілочками. Колоски дуже сплюснуті з боків, широкооберненояйцевидні (з опуклими колосковими лусками), сидять на гілочках двома щільно зближеними рядами.
45. 	Бекманія — Beckmannia Host
60


— Суцв. — справжній колос. Колоски іншої форми, сидять групами або поодинці на виступах головної осі (стрижня) колоса . .87
87. Колоски сидять на виступах стрижня
колоса по 2—6 88
— Колоски сидять на виступах стрижня колоса по одному 91
88. Колоски 3—4-квіткові.
90. Колосняк — LeymusHochst.
— Колоски з однією плідною квіткою і продовженням осі колоска, на якій сидить недорозвинена друга кв 89
89. 	Колоски сидять на виступах стрижня колоса по два, обидва сидячі (без помітних ніжок). Остюки здебільшого відігнуті.
92. 	Стрічкоосник — Taeniatherum Nevski
— Колоски сидять на виступах стрижня колоса по три, з них бокові колоски в кожній трійці на коротеньких ніжках. Остюки здебільшого прямі 90
90. 	Колос циліндричний з міцною нелам- кою віссю, яка несе на верхівці колосок.
93. 	Г о р д е л і м у с — Hordelymus Harz
— Колос б.-м. стиснутий з боків, звичайно з дуже ламкою віссю, яка не несе на верхівці колосок.
94. 	Ячмінь — Hordeum L.
91 (87). Верхівковий колосок в колосі з двома колосковими лусками, всі інші колоски мають лише одну колоскову луску. Колоски повернуті до стрижня колоса спинками лусок.
73. 	Пажитниця — Lolium L.
— Всі колоски в колосі з двома колосковими лусками, повернуті до стрижня колоса боком 92
92. Колос дуже вузький (до 3 мм завш.). Колоски ніби занурені в заглибини осі колоса, двоквіткові. Колоскові луски загострені.
78. 	Лускохвосник — Pholiurus Тгіп.
— Колос значно ширший. Колоски вільно розташовані на зарубках осі колоса, з двома або багатьма квітками 93
93. Жилки дуговидно сходяться на вер¬
хівці нижньої квіткової луски. Колоскові луски цілокраї, без остюків або з одним остюком .94
— Жилки не сходяться на верхівці нижньої квіткової луски. Колоскові луски зубчасті або з кількома остюками 100
94. Колоскові луски вузенькі, шиловидно-лінійні, з однією невиразною жилкою, по краю шорсткі, бічні (не прикривають спинки нижніх квіткових лусок нижніх квіток).
91.Гострець — Aneurolepidium Nevski
— Колоскові луски ланцетні або шило- видноланцетні, з багатьма жилками або з одним чи двома кілями 95
95. Колоскові луски з одним або з двома
кілями 96
— Колоскові луски без кіля, з багатьма жилками 99
96. Колоскові луски з двома пучкувато- війчастими кілями і борозенкою між ними, з довгими остюками.
86. 	Гайнальдія — Haynaldia Schur
— Колоскові луски з одним кілем, загострені або з короткими остюками . . .97
97. Колоски двоквіткові. Колоскові луски бічні, вузьколанцетно-шиловидні. Нижня квіткова луска з довгим остюком 2—5 см завд.
87. 	Жито — Secale L.
— Колоски 2—10-квіткові. Колоскові луски прикривають спинки нижніх квіткових лусок нижніх квіток (небічні), ланцетні або вузьколанцетні. Нижня квіткова луска з коротким остюком, до 0,6 см завд 98
98. Колоскові луски по краях потовщені (ороговілі), при основі б.-м. зрослі між собою. Колос з ламкою віссю. Однорічники.
85. 	М о р т у к — Eremopyrum Jaub. et
Spach
— Колоскові луски з тонким плівчастим краєм. Колос з гнучкою віссю, яка не розламується. Багаторічники.
84. Житняк — Agropyron Gaertn.
99 (95). Колоскові луски шорсткі, з широкими проміжками між жилками, при основі без поперечної борозенки. Нижня квіткова луска із звивистим остюком, який по довжині перевищує луску. Колос здебільшого трохи пониклий, із слабкою віссю.
82. 	Регнерія — Roegneria С. Koch
— Колоскові луски гладенькі або майже гладенькі, з б.-м. зближеними жилками, при основі з поперечною борозенкою. Нижня квіткова луска без остюка або з прямим остюком, коротшим за саму луску. (У кримського виду E. strigosa остюк відігнутий і в 1,5—2 рази перевищує по довжині луску). Колос прямий, непониклий.
83. 	Пирій — Elytrigia Desv.
100 (93). Колоски здуті. Колоскові луски без кіля, на верхівці тупо обрізані, здебільшого зубчасті, з зубцями, часто витягнутими в б.-м. довгі остюки.
88. Е г і л о п с — Aegilops L.
— Колоски не здуті. Колоскові луски з виразним кілем, яйцевидні або ланцетні.
89. Пшениця — Triticum L.
1. 	Кукурудза — Zea L.
Р. однодомна. Колоски одностатеві, зібрані в окремі суцвіття. Тичинкові колоски 1—2 (З)-квіткові, з двома трав’янистими колосковими лусками, зібрані парами (один сидячий, другий на ніжці) на гілочках верхівкової розлогої волоті. Маточкові колоски од- ноквіткові, з плівчастими колосковими лусками, щільно розміщені поздовжніми рядами на товстій м’ясистій осі і утворюють суцвіття — качани (початки), розміщені на вкорочених пазушних гонах в середній частині стебла. Тичинкова кв. має дві плівчастих квіткових луски, дві м’ясистих квіткових плівки і три тичинки. Маточкова кв. з двома плівчастими 61


квітковими лусками, без квіткових плівок. Стовпчик довгий, нитковидний, з дволопатевою приймочкою.
Ст. до 6 см завт., з заповненими тканиною міжвузлями. Л. широколанцетні, 5—12 см завш., з хвилястим краєм. Q, 3 (4) м. Цв. VII—IX.
*1. К. звичайна — Z. mays L.
Культивують по всій УРСР (і далеко за її межами) як одну з важливіших зернових і силосних культур. При ретельному застосуванні всіх необхідних правил агротехніки і доборі відповідного насіннєвого матеріалу може давати врожай до 223 ц зерна або до 1600 ц зеленої маси з гектара.
2. 	Бородач — Bothriochloa О. Kuntze
Суцв. складається з колосовидних гілочок, зібраних пучком на верхівці стебла; гілочки, як і ніжки колосків, з довгими білими волосками. Колоски одноквіткові, розміщені парами. Колоскових лусок три: дві зовнішні шкірясті прикривають внутрішню плівчасту. Нижня квіткова луска двостатевої квітки перетворена в довгий колінчастий остюк. Язичок війчастий. 2/., 30—60 см. Цв. VII—IX
Б. звичайний — В. ischaemum (L.)
Keng (Andropogon ischaemum L.)
Мал. 64. Бородач звичайний:
1 — загальний вигляд рослини, 2 — колосок.
На сухих кам’янистих і <глинистих схилах.— Досить часто в степовій зоні і в Гірському Криму, рідше в Лісостепу (переважно на Правобережжі) і в Закарпатті. Відомо кілька місцезнаходжень з окол. Львова.
3. 	Золотобородник — Chrysopogon Тгіп.
Суцв. волотевидне з. тонкими нерозгалуже- ними, кільчасто розміщеними гілочками. Колоски одноквіткові, сидять групами по три на кінцях гілочок; в кожній групі один
Мал. 65. Золотобородник цикадовий:
1 — загальний вигляд рослини, 2 — група колосків.
колосок сидячий, двостатевий, два інших — на ніжках, тичинкові або недорозвинені, при їх основі є пучок золотистих волосків. Колоскових лусок три; дві зовнішні шкірясті, внутрішня і квіткові луски плівчасті. Нижня квіткова луска плідної квітки з довгим колінчасто зігнутим міцним остюком. 2/., 50—150 см. Цв. V—VIII.
3. 	ц и к а д о в и й — Ch. gryllus (L.) Trin.
На приморських пісках і вапнякових схилах.— На півдні степової зони (о-в Джарил- гач, с. Іваново-Рибальче в Голопристанському p-ні Херсонської обл., Одеська обл.) і в Зах. Лісостепу (Могилів-Подільський).
4. 	Сорго — Sorghum Pers.
Суцв. волотисте. Колоски одноквіткові, розміщені парами: один сидячий, двостатевий, другий — на ніжці, тичинковий; на кінцевих розгалуженнях колоски сидять по три. Колоскових лусок три, з них дві зовнішні— шкірясті, внутрішня (як і квіткові луски) — плівчаста. Нижня квіткова луска звичайно з остюком.
1. 	Р. багаторічна, дика, з товстими короткими кореневищами і розлогою волоттю до 40 см завд. Л. лінійно-ланцетні, до 2 см 62


завш. Двостатеві (сидячі) колоски яйцевидно- ланцетні, близько 5 мм завд., б.-м. волосисті, з колінчастим остюком до 14 мм завд. 2/., 100—150 см. Цв. VI—VIII.
1.С. алепське, гумай — S. hale-
pense (L.) Pers.
Бур’ян, що зрідка трапляється в Півд. Криму. Помічений також в Дніпропетровській обл. Часом буває отруйним внаслідок утворення ціанистих сполук.
— Однорічні культурні р., з листками 4—9 см завш 2
2. Ст. під суцвіттям зігнуте. Волоть дуже густа, яйцевидна, 8—15 см завд. і 6—12 см завш., звисає вниз. Двостатеві колоски ши- рокояйцевидні або майже ромбічні. Зернівка куляста, при достиганні висувається з колоскових лусок . Q, 100—300 см. Цв. VI—IX.
*2. С. поникле, джугара —
S. 	cernuum Host
Зрідка культивують на півдні.
— Ст. під суцвіттям пряме. Волоть б.-м. розлога, стояча. Зернівка при достиганні не перевищує по довжині колоскових лусок З
3. Колоски великі, 7—8 мм завд., з остюком до 2 см завд. Волоть пірамідально- яйцевидна, розлога, близько 40 см завд. Л. широколінійні, 4—4,5 см завш. Язичок близько 2,5 мм завд. О, 150—300 см. Цв. VII—IX.
*3. С. суданське, суданка —
S. sudanense (Piper) Stapf.
Культивують майже по всій УРСР (особливо в півд. районах) як кормову рослину.
— Колоски дрібніші, до 5 (6) мм завд., з більш коротким остюком, до 1 см завд. .4
4. Двостатеві колоски оберненояйцевидні (розширені до верхівки), рідше майже кулясті, тупі. Волоть яйцевидно-довгаста, з гілочками першого порядку, розгалуженими майже від їх основи. О, 200—300 см. Цв. VI—IX.
*4. С. звичайне, турецьке
просо — S. vulgare Pers.
Культивують в деяких районах УРСР як кормову рослину (на зелений корм), а також для виготовлення віників.
— Двостатеві колоски еліптичні до. яйцевидних (розширені в середині або ближче до основи колоска), на верхівці загострені; довжина їх удвоє або більше разів перевищує ширину. Волоть довгасто-пірамідальна, з гілочками першого порядку, що галузяться лише від їх середини або трохи нижче. Q, 200— 300 см. Цв. VI—IX.
5. 	С. цукрове — S. saccharatum (L.) Pers.
Зрідка культивують. Використовують, як і сорго звичайне.
5. Чіплянка — Tragus Hall.
Суцв.— колосовидна волоть 5—8 см завд., з короткими гілочками. Колоски одноквітко- ві, з двома колосковими лусками, сидять групами на вкорочених гілочках. Нижня колоскова луска дуже маленька, плівчаста, верхня дорівнює колоску, тверда, з міцними гачкуватими шипами по всій поверхні. Квіткові луски плівчасті. Ст. зібрані пучками, в нижній частині розгалужені, лежачі або колінчасто-висхідні. О, 8—30 см. Цв. VI—IX.
1.4. к и т и ц е в а — Т. racemosus (L.)
АП.
На пісках, витолочених кам’янистих місцях і жорствуватих осипах, біля доріг, часто як бур’ян у садах і виноградниках.— Досить часто в півд. районах степової зони, в передгір’ях і в схід, частині Півд. Криму. Зрідка в Лісостепу (Вінницька, Кіровоградська та Харківська обл. Можливо, занесена).
6. 	Паспалум — Paspalum L.
Суцв. з двох колосовидних гілочок, зібраних на верхівці стебла. Колоски одноквіткові, з черевного боку плескаті, із спинки опуклі,
Мал. 66. Паспалум пальчастий:
/ — загальний вигляд рослини, 2 — колоски.
сидять двома рядами на одному боці плескатих гілочок суцвіття. Колоскових лусок дві (іноді є залишок третьої луски у вигляді ледве помітного зубчика). Нижня квіткова луска при достиганні хрящувата. Р. з підземними пагонами, утворює густі латочки. 2/., 15—ЗО см. Цв. VI.
1. 	П. пальчастий — Р. digitaria Роіг.
На вологих місцях як бур’ян.— Як р. занесена знайдений в Півд. Криму (Нікітський ботанічний сад, Гурзуф).
7. 	Шерстя к — Eriochloa H. В. et
Kunth
Суцв. — однобічна китицевидна волоть, що складається з китицевидних гілочок, на яких з одного боку сидять колоски, розміщені в два ряди. Колоски одноквіткові, яйцевидні, 4—5 мм завд., при основі з подушковидним потовщенням і невеличкою облямівкою (зачаток третьої колоскової луски). Колоскові луски тонкі, з трьома жилками, майже однакові, короткоопушені; квіткові луски голі,
63


при плодах хрящуваті. Язичок війчастий. О, О, 30—80 см. Цв. VII—IX.
1. 	Ш. волохатий, плоску піка — E. villosa (Thbg.) Kunth Карантинний бур’ян. В посівах на території УРСР не зареєстрований. Його насіння трапляється серед неочищеного насіння чумизи (Setaria it alica (L.) P. В.). Може легко поширитися у нас, якщо не вживати заходів до ретельного очищення насіння чумизи.
8. 	Пальчатка — Digitaria Heist, ex Fabr.
Суцв. з 2—13 колосовидних гілочок, зібраних пальчасто на верхівці стебла. Колоски
1 (2)-квіткові, зібрані групами по 2—3 на коротких ніжках різної довжини, розміщені поздовжніми рядами на одному боці плескатих гілочок суцвіття. Колоскових лусок 3: нижня дуже маленька (іноді відсутня), друга значно коротша за третю або дорівнює їй, третя завжди дорівнює колоску. Квіткові луски тверді, шкірясті.
1. Колоски еліптичні, тупуваті, коло
2 мм завд. Друга і третя колоскові луски по довжині однакові. 0, 10—40 см. Цв. VII—IX.
1. П. кровоспиняюча — D. is- chaemum (Schreb.) ex Muehlb. (D. linearis
(Krock.) Crep.)
На пісках і як післяжнивний бур’ян на піскуватих грунтах.— Спорадично майже по всій УРСР (за винятком Карпат і Кримської обл.).
— Колоски ланцетні, загострені, коло
3 мм завд. Друга колоскова луска значно коротша за третю (верхню) колоскову луску .2
2. Друга колоскова луска дорівнює ^4—Чз довжини колоска, яйцевидно-ланцетна; третя (верхня) колоскова луска гола, лише по краю іноді трохи волосиста. Колоски широко- ланцетні, з боку нижньої квіткової луски опуклі. Q, 30—80 см. Цв. VII—IX.
2. П. єгипетська — D. aegyptiaca
(Retz.) Willd.
На пісках і як бур’ян у посівах.— Спорадично майже по всій УРСР (частіше на Лівобережжі). Відсутня в Карпатах (але росте в Закарпатті) і в Кримській обл.
— Друга колоскова луска дорівнює Чь довжини колоска, ланцетна; третя (верхня) колоскова луска б.-м. волосиста, іноді майже гола З
3. Верхня колоскова луска по крайніх жилках з міцними щетиновидними війками до 1—1,5 мм завд. і, крім того, з короткими волосками по краю і між крайніми боковими жилками. Л. до 10 мм завш., як і піхви, з довгими відстовбурченими волосками. 0, 10— 50 см. Цв. VII—IX.
3. П. гребінчаста — D. pectinifor- mis (Непг.) Tzvel. (D. ciliaris auct.) На пісках.— Зрідка в півд. частині Степу
і в Закарпатті. (В Криму лише в окол. Феодосії).
— Верхня колоскова луска по краю без війок, як і друга колоскова луска, б.-м. волосиста. Піхви відстовбурченодовговолосисті, рідше майже голі. Вся р. часто пурпурово забарвлена. 0, 25—50 см. Цв. VII—X.
4. 	П. кров’яна — D. sanguinalis (L.) Scop.
На пісках і піскуватих грунтах, часто як бур’ян у садках, на городах, виноградниках.— По всій УРСР, включаючи передгір’я Карпат і Кримських гір. (В горах відсутня).
Мал. 67. Пальчатка кров’яна: 1 — загальний вигляд рослини, 2 — колоскові луски.
9. 	Плоскуха — Echinochloa Р. В.
Суцв. з колосовидних гілочок, зібраних в китицевидну волоть. Колоски одноквіткові, з черевного боку плоскі, із спинки опуклі, майже сидячі, зібрані по 2—4 на одному боці гілочок. Колоскових лусок 3: нижня значно коротша за дві інші луски, які дорівнюють по довжині колоску; третя колоскова луска часто з остюком. Квіткові луски без остюків, твер- дошкірясті. Язичок відсутній.
1. Колоски дрібні, коло 3 мм завд. .2
— Колоски більшого розміру, 4—5,5 мм завд З
2. Друга і третя колоскові луски по жилках з міцними довгими щетинками і здебільшого з добре виявленим, іноді досить довгим (до 2,5 см завд. у третьої луски) остюком. Колоски яйцевиднозагострені. Волоть до 20 см завд. 0, 10—100 см. Цв. VII—X.
1. 	П. звичайна, півняче прос о—
E. crus-gallі (L.) Roem. et Schult.
На вологих прибережних місцях і як бур’ян по городах, садках і зрошуваних полях.— Досить розповсюджений по всій УРСР. В молодому стані придатний як корм для худоби.
64


Насіння може бути використане для годівлі домашньої птиці.
— Колоскові луски майже голі або лише трохи щетинисті, завжди без остюків. Колоски майже округлі, тупуваті або лише трохи загострені. Волоть дуже густа, багатоколоскова, 6—12 (15) см завд. 0, 50—120 см. Цв. VIII— IX.
*2. П.хлібна, пайза — E. frumentacea (Roxb.) Link
Нова кормова і круп’яна р. в УРСР, що походить з Китаю і Кореї. У нас ще досить мало розповсюджена.
З (1). Пластинки нижніх листків зовні, в місці переходу їх в піхву мають рядок густо розміщених довгих волосків (до 3 мм завд.). Суцв. 8—15 см завд. ©, 50—150 см. Цв. VIII—IX.
3. 	П. рисова — E. oryzicola Vasing.
Як бур’ян на рисових полях.— Знайдений в окол. м. Вознесенська в Миколаївській обл. (на полях рисової дослідної станції).
- Пластинки всіх листків голі або по краю з небагатьма довгими волосками, без рядка волосків при їх основі. Суцв. 20—25 см завд., поникле. Q» 50—150 см. Цв. VIII—IX.
4. 	П. великоплідна — E. тасго- carpa Vasing.
Як бур'ян на рисових полях.— Помічений разом з попереднім видом.
10. Просо — Panicum L.
Суцв.— розлога волоть з довгими гілочками. Колоски яйцевидні, з одного боку плоскі,
3 другого — опуклі, на довгих ніжках. Колоскових лусок звичайно 3; вони тонкі, з виразними жилками; нижня з них коротша за другу і третю, які дорівнюють колоску. Квіткові луски після цвітіння стають твердими. Піхви і пластинки листків б.-м. волосисті.
1. 	Колоски яйцевидно-еліптичні, 3,5—
4 мм завд., з білуватими, оранжовими або чорнуватими (при плодах) квітковими лусками. Нижня колоскова луска довша за половину колоска, з численними жилками. Ст. в нижній частині волосисті. Волоть до 20 см завд., з прямими або пониклими гілочками. Q, 20—100 см. Цв. VI—VIII.
♦1. П. посівне, п. звичайне — Р.
miliaceum L.
Широко культивують по всій УРСР як важливу круп’яну культуру. Іноді зустрічається як бур’ян на засмічених місцях.
— Колоски довгасто-ланцетні, дрібніші, коло 2 мм завд., з жовтими (при плодах) квітковими лусками. Нижня колоскова луска не довша за половину колоска, з однією жилкою. Ст. б.-м. волосисті, особливо у вузлах. Волоть з дуже тонкими, майже волосовидними гілочками. О, 10—50 см. Цв. VI—IX.
2. 	П. волосовидне — Р. capillare L.
Як бур’ян у посівах.— Іноді з’являється в Лісостепу і на заході лісової зони (в окол. Харкова. Умані, Львова).
11. Мишій — Setaria Р. В.
Суцв.— циліндрична або видовжена густа, колосовидна волоть. Колоски одноквіткові, оточені ламкими зазубленими щетинками, що залишаються на гілочках суцвіття після відпадання колосків. Колоскових лусок З, неоднакових за розміром: нижня маленька, друга і третя дорівнюють колоску або друга коротша за третю. Квіткові луски при плодах тверді, хрящуваті, гладенькі або зморщені.
1. Щетинки, що оточують колоски, мають зазублинки, спрямовані назад, через що суцв. чіпке. Суцв. в нижній' частині переривчасте, ніби розбите на кільця. Колоски яйцевидні, близько 2,5 мм завд. Друга і третя колоскові луски однакові завд. Ст. зібрані пучками, р, 20—100 см. Цв. VII—X.
1. 	М. кільчастий — S. verticillata
(L.) Р. В.
Як бур’ян по городах, садках і парках, виноградниках, на пухких грунтах.— Спорадично в Лісостепу і Степу; досить часто в Півд. Криму; зрідка на Поліссі і в Закарпатті.
На території УРСР іноді трапляються зразки з характерним для S. verticillata розбитим на кільця, але не чіпким суцвіттям (зазублинки на щетинках спрямовані вперед). Встановлено, що це природні гібриди між S. verticillata і S. viridis, описані в свій час як окремий вид — S. ambigua Guss. (м. двозначний).
— Щетинки, що оточують колоски, мають зазублинки, спрямовані вперед, через що суцв. не чіпке. Суцв. не розбите на кільця, досить щільне, при основі іноді лопатеве . .2
2. Квіткові луски з поперечними зморшками. Колоски близько 3 мм завд. і до 2 мм завш. Друга колоскова луска вдвоє коротша за третю. Щетинки, що оточують колоски, жовтувато-рудуваті. Суцв. циліндричне, (3) 4—6 см завд. Л. сизувато-зелені. Q, 15— 50 см. Цв. VI—IX.
2. 	М. сизий — S. glauca (L.) Р. В.
Як бур’ян на полях (частіше по стерні), у городах і садках, зрідка по берегах річок на піщаному грунті. — По всій УРСР.
— Квіткові луски без зморщок, ледве помітно крапчасті. Друга колоскова луска дорівнює третій. Суцв. догори і до основи звужене З
3. Суцв. З—12 см завд. і 0,6—1 см завш., догори і до основи лише трохи звужене, не- лопатеве. Колоски близько 2,5 мм завд. Щетинки зелені або рідше фіолетово забарвлені, в 2—3 рази перевищують по довжині колоски. 0, 20—60 см. Цв. VI—X.
3. 	М. зелений — S. viridis (L.) Р. В.
Як бур’ян у городах, садках і виноградниках, особливо розповсюджений як післяжнивний бур’ян озимих і ранніх культур і як бур’ян пізніх ярих (просо, суданка) і просапних культур.— По всій УРСР. Насіння придатне для годівлі птиці.
— Суцв. 20—25 см завд. і 2—4 см завш., в середній частині розширене, лопатеве, угорі часто поникле. Колоски 2,5—3 мм завд. Щетинки жовті або темно-фіолетові, короткі або досить довгі. 0, 50—100 см. Цв. VIII—IX.
*4. М. італійський, могар, чумиза — S. italica (L.) Р. В.
Культивують переважно на півдні УРСР як посухостійку кормову і круп’яну рослину. Іноді дичавіє. Мінливий за своїми ознаками вид. Форми з дуже лопатевим суцвіттям і 5 424
65


короткими щетинками, що майже не перевищують колоски, іноді виділяють в окремий вид — S. germanica Р. В. Круп’яні сорти відомі звичайно під назвою «чумиза», а ті, що висіваються, як р. кормові відомі під назвою «могар».
12. 	Пеннісетум — Pennisetum Rich.
Суцв. — щільна колосовидна волоть, 5— 18 см завд. і 2—5 см завш. Колоски 1—2-квіт- кові, на коротких ніжках, оточені голими або пірчастими щетинками, які при достиганні відпадають разом з колосками. Колоскові луски плівчасті, нижня — дрібна або зовсім недорозвинена. Квіткові луски при достиганні хрящуваті, нижня охоплює верхню. Ст. під суцвіттям густоопушені. Л. ланцетні, 3—6 см завш. 0, 100—300 см. Цв. VI—VIII.
* П. сизий, африканське просо — P. glaucum (L.) R.Br.
Культивують як рослину посухостійку круп’яну і кормову. — В УРСР ще мало розповсюджена. Може давати врожай зерна до 44 ц з 1 га.
13. 	Ценхрус — Cenchrus L.
Суцв.— колосовидна переривчаста волоть, що складається з 8—15 колосків, розміщених
Мал. 68. Ценхрус малоквітковий:
1 — загальний вигляд рослини, 2 — колосок, З — зернівка: а) з спинного боку, б) з черевного боку.
на коротеньких ніжках на головній осі суцвіття. Колоски двоквіткові, з нижньою, здебільшого недорозвиненою (тичинковою) квіткою, зовні оточені колючою обгорткою, що складається з численних спрямованих в різні боки і зрощених при основі твердих загострених шипиків (неплідні гілочки суцвіття); колоскових лусок дві, шорстко опушених, здерев’янілих; квіткові луски двостатевої квітки після цвітіння твердіють. Q, 20—60 см. Цв. VI—VII.
Ц. малоквітковий — С. pauciflorus
Bth. (С. tribuloides L.).
На приморських пісках і супіщаних грунтах.— Карантинний бур’ян, що походить з Америки. Вперше був знайдений в 1950 році в Скадовському р-ні Херсонської області УРСР (с. Промінь). Злісний бур’ян, що може швидко поширитися і засмітити великі площі бавовнику, люцерни і інших культур. Може завдати значної шкоди вівчарству, оскільки колоски його легко чіпляються до вовни овець і утруднюють її очистку. Необхідна рішуча боротьба з ним скрізь, де він з’являється.
14. 	Зизанія — Zizania L.
Суцв. — довга волоть, у верхній частині стиснута з маточковими колосками, у нижній частині розлога з тичинковими колосками. Колоски одноквіткові, тичинкові — без остюків, маточкові — з довгим гострошорстким остюком. Колоскові луски недорозвинені (у вигляді ледве помітної кільцевої плівочки при основі колоска). Тичинок 6. Ст. грубі, у вузлах дрібно опушені. Зернівка лінійна, близько 15 мм завд. 0, 50—200 см. Цв. VII—VIIІ.
* 3. в о д я н а—Z. aquatica L.
По берегах водойм.— Культивують в Канівському p-ні Черкаської обл. (с. Бучак, озеро Бучацький уступ).
15. 	Рис — Oryza L.
Суцв.—велика б.-м. розлога волоть, до 20— ЗО см завд. Колоски одноквіткові, стиснуті з боків. Колоскових лусок чотири: дві нижні недорозвинені, малопомітні, верхні — вузьколанцетні, близько 3 мм завд. Квіткові луски кілясті, твердошкірясті, нижня часто з остюком, з п’ятьма жилками, верхня — без остюка, з трьома жилками. Тичинок 6. Язичок довгий, до 2—3 мм завд. Q, 50—150 см. Цв. VI—IX.
* Р. посівний — О. sativa L.
Культивують в півд. степових районах УРСР. Важлива зернова культура.
16. 	Леєрзія — Leersia Swartz
Суцв.— рідка волоть з тонкими звивистими гілочками. Колоски одноквіткові, дуже стиснуті з боків, на коротеньких ніжках. Колоскових лусок немає. Квіткові луски шкірясті, нижня — з п’ятьма жилками і шипувато-війчастим кілем. Тичинок 3, рідше 1—6. Утворює повзучі кореневища. Л. до 10 мм завш., як і піхви, гострошорсткі. Язичок короткий. 2/., 50—150 см. Цв. VII—IX.
Л. рисовидна, дикий рис —
L. oryzoides (L.) Swartz
На болотах і по берегах річок, звичайно утворює зарості.— Майже по всій УРСР, але частіше в лісових районах. (Відсутня в Криму).
17. 	Канаркова трава — Phalaris L.
Суцв.— стиснута густа колосовидна волоть. Колоски одноквіткові, дуже стиснуті з боків. Колоскових лусок чотири: дві зовнішні дорівнюють колоску, по кілю з широкими крилатими виростами, внутрішні—дрібні (одна з них іноді недорозвинена). Квіткові луски тверді, шкірясті, блискучі.
1. 	Нижні колоскові луски з цілокраїм крилом по кілю. Обидві верхні колоскові луски розвинені. Суцв. З—4 см завд., яйцевидне, рідше короткоциліндричне. Л. до 8 мм завш. Язичок 3—4 мм завд. Q, 15—30 (70) см. Цв. VI—ЇХ.
1. 	К. т. справжня — Ph. canariensis
L.
66


Зрідка як р. здичавіла або занесена в посівах і на засмічених місцях в деяких районах Полісся, Лісостепу, Степу і в Півд. Криму. Відома також з окол. Львова.
— Нижні колоскові луски з вигризено- зубчастим крилом по кілю, б. загострені, ніж у попереднього виду. Верхня колоскова луска одна (друга недорозвинена). Суцв. до 5 см завд. і до 2 см завш., овальне. Язичок 3—7 мм завд. 0, 40—80 см. Цв. VI—VIII.
2. 	К. т. мала — Ph. minor L.
Як р. занесена була знайдена в окол. Сум і в Криму біля Севастополя і Балаклави. Можливо зараз в УРСР не росте.
18. Очеретянка — Typhoides Moench.
Суцв.— густа, б.-м. лопатева волоть. Колоски одноквіткові, стиснуті з боків, 4—5 мм завд. Колоскових лусок 4: дві зовнішні довгасто-ланцетні, без крила по кілю, дорівнюють колоску; дві внутрішні — лінійні, дрібні (до 1 мм завд.), волосисті. Квіткові луски твердошкірясті, блискучі, до 3 мм завд. Р. кореневищна, з широкими листками, до 20 мм завш. Язичок до 6 мм завд. 2/., 50— 200 см. Цв. V—VII.
О. звичайна — Т. arundinacea (L.)
Moench (Digraphis arundinacea (L.) Trin.)
По берегах річок іч на заболочених луках, іноді утворює зарості.— По всій УРСР (за винятком Півд. Криму), але частіше в лісових і лісостепових районах. Як декоративно- листу рослину іноді культивують в садах і парках відміну цього виду з смугастим листям, відому під назвою «шовкова трава» — var. picta L.
19. Пахуча трава — Anthoxanthum L.
Суцв.— густа майже колосовидна волоть, 2—7 см завд. і до 1 см завш. Колоски одноквіткові. Колоскових лусок 4: нижня загострена, з однією жилкою, друга — вдвоє довша, з трьома жилками; третя і четверта (внутрішні) значно коротші за другу, з остюками. Квіткові луски плівчасті. Тичинок 2. Утворює дернини. 2/., ЗО—60 см. Цв. V—VI.
П. т. звичайна — A. odoratum L.
На луках, лісових галявинах і узліссях.— Досить розповсюджена в Поліссі, в зах. лісових районах і в Карпатах; в Лісостепу рідше, переважно в півн. і зах. районах; дуже рідко в Степу (є вказівки для Дніпропетровської обл. і одне підтверджене гербарним зразком місцезнаходження в Асканії-Нова). В Криму відсутня.У висушеному стані приємно пахне. (ААістить в собі кумарин).
20. Чаполоч — Hierochloe R. Вг.
Суцв.— волоть. Колоски яйцевидні, блискучі, триквіткові, з центральною двостатевою квіткою, що має дві тичинки, і двома боковими тритичинковими квітками, що сидять в пазухах внутрішньої пари війчастих, по краю шкірястих колоскових лусок, які іноді мають остюки. Зовнішні колоскові луски плівчасті.
1. 	Четверта колоскова луска (у внутрішній парі) з колінчасто зігнутим і трохи закрученим у нижній частині остюком до 3 мм завд., що відходить нижче середини спинки луски. Р. рихло дернисті. Піхва верхнього стеблового листка не має листової пластинки. Волоть малоколоскова, 4—6 см завд. 2/., 20—50 см, цв. V—VI.
1. Ч. південна— Н. australis (Schrad.)
Roem. et Schult.
По лісах та між чагарниками.— Дуже рідко в зах. лісових районах і у Волинському та Зах. Лісостепу (Володимир-Волинський, Рава-Руська, Броди, Золочів, Балта).
— Четверта колоскова луска з коротеньким остючком, що відходить трохи нижче її верхівки і майже не перевищує луску. Р. з повзучими кореневищами. Піхва верхнього стеблового листка з листовою пластинкою .2
2. 	Стеблові л. 4—6 (8) см. завд., звичайно з гладенькими піхвами; л. неплідних пагонів до 12 (15) мм завш., цілком голі, сірувато-зелені, з обох боків однаково забарвлені, в місці переходу пластинки в піхву без волосків. Волоть велика, до 15 см завд., багатоколоскова, з косо вгору спрямованими гілочками. Внутрішні колоскові луски голі, здебільшого гладенькі, лише вгорі на спинці з щетинками, по краю з короткими війками, до 0,5—0,6 мм завд. 2/., ЗО—70 см. Цв. 2/2 IV—х/3 VI.
2. Ч. степова — Н. stepporum Smirn.
(Н. odorata auct. p. p.)
На сухих луках, степових схилах, пісках, по чагарниках, рідше як бур’ян.— /Майже по всій УРСР, але частіше в степових і лісостепових районах. (Відсутній в Криму, Карпатах і Закарпатті). Містить у собі кумарин і приємно пахне. Використовують для настойки горілки («зубрівка»).
— Стеблові л. вкорочені, 1—2 (3) см завд., з більш або менш шорсткими піхвами; л. неплідних пагонів 5—6 (8) мм завш., зісподу зелені, голі, зверху сіро-зелені, з розсіяними волосками, в місці переходу пластинки в піхву з б.-м. виявленою борідкою волосків. Волоть меншого розміру, 5—8 см завд., під час цвітіння з горизонтально відхиленими гілочками. Внутрішні колоскові луски на всій поверхні шипуваті, по краю з довшими (до 1 мм завд.) війками. 2/., ЗО— 89 см. Цв. V—VI.
3. Ч. пахуча — Н. odorata (L.) Wahlb.
На луках, трав’янистих схилах, лісових галявинах, болотах, по чагарниках.— Переважно в рівнинних лісових районах УРСР; на південь і схід рідшає і зникає.
21. 	Чий — Lasiagrostis Link
Р. щільнодерниста. Суцв.— стиснута, вузька волоть, 9—21 слгзавд., на верхівці поникла. Колоски одноквіткові. Колоскові луски плівчасті, вузь ко ланцети і, загострені. Нижня квіткова луска шкіряста, 6—8 мм завд., щільно обгортає верхню квіткову луску, на верхівці двозубчаста і з довгим прямим, не закрученим в нижній частині остюком до 20 мм завд. Л. до 3 мм завш., щетиновидно згорнуті. 2/., 60—80 см. Цв. V—VII.
1. 	Ч. сто колосовидний — L.
bromoides (L.) Nevski et Roshev.
На сухих кам’янистих схилах.— В Гірському Криму, особливо часто в Півд. Криму.
22. 	Ковила — Stipa L.
Суцв.— вузька, стиснута волоть. Колоски одноквіткові. Колоскові луски довгозагостре- 5*
67


ні. Нижня квіткова луска тверда, щільно обгортає верхню квіткову луску, при основі з волосистим калюсом, на верхівці з довгим, двічі колінчасто зігнутим, до другого коліна закрученим волосовидним або перистим остюком. Р. щільнодернисті з вузькими щетино- виднозгорнутими листками.
Мал. 69. Ковила волосиста.
1. 	Остюк нижньої квіткової луски воло- совидний, голий (неперистий), гострошорст- кий, покручений. Нижня квіткова луска 10—13 (14) мм завд. Л. вузьколінійні, згорнуті, зовні голі, гладенькі або шорсткі, всередині опушені. Язичок верхніх стеблових листків до 20 мм завд. 2/., 70—90 (130) см. Цв. VI—VII.
І. 	к. в о л о с и с т а, тирса — S. capillata L. По степах, кам’янистих схилах і на узліссях.— В степовій і лісостеповій зонах, в Карпатських і Кримських передгір’ях і в схід, частині Півд. Криму.
«— Остюк нижньої квіткової луски пірчастий з волосками 3—7 мм завд. ... 2
2. Нижня квіткова луска 8—11 мм завд., на всій поверхні густоволосиста, під остюком з коронкою більш довгих волосків. Піхви стеблових листків голі або бархатистоопушені. Л. зовні гострошорсткі. Язички ледве помітні, 0,2—0,3 мм завд. 2/і, 40—75 см. Цв.1  2/2 IV—N.
2. К. Л е с с і н г а — S. Lessingiana Тгіп.
et Rupr.
На степах і кам’янистих схилах. — Досить часто в степовій зоні, в Кримських передгір’ях і в схід, частині Півд. Криму; зрідка на крайньому півдні Лісостепу і в Розточчі-Опіллі (Львівська обл., Золочівський р-н, Лиса гора).
— Нижня квіткова луска довша, 15— 26 мм завд., лише при основі цілком опушена, а вище з сімома смужками волосків, з яких дві крайові смужки найдовші *..'... З
3. Крайові волосисті смужки на нижній квітковій лусці доходять до основи остюка 4
— Крайові волосисті смужки на нижній квітковій лусці на 2—7 мм не доходять до основи остюка 9
4. Остюк нижньої квіткової луски в нижній, закрученій його частині з відстовбурченими короткими волосками близько 1 мм завд. Л. вздовж складені, до 2,5 мм завш., знизу голі, гладенькі або шорсткі. Язички листків неплідних пагонів (1,5) 2—3 мм завд. Нижня квіткова луска 16—18 (20) мм завд. 2/1, 40—50 см. Цв. V—VI.
3. К. дивовижна — S. paradoxa (Jun¬
ge) Р. Smirn.
На гірських жорствуватих схилах і в щілинах скель. — Дуже рідко в схід, частині Гірського Криму (Карадаг, Планерське).
— Остюк нижньої квіткової луски в нижній, закрученій його частині голий, гладенький або шорсткий 5
5. Пластинки листків з обох боків густо вкриті довгими м’якими волосками. Піхви нижніх листків густоопушені. Язички листків неплідних пагонів (2,5) 3—4 (5) мм завд. Нижня квіткова луска (17) 20—22 (23) мм завд. 2/_, 50—65 см. Цв. V—VI.
4. К. пухнатолиста — S. dazyphyl-
la Czern.
На степах, степових схилах, узліссях степових лісів і по чагарниках. — Досить часто в Злаково-луговому степу (переважно на Лівобережжі); зрідка на крайньому півдні Лісостепу.
— Пластинки листків зовні без довгих м’яких волосків, голі, гладенькі або б.-м. шорсткі від бугорків чи щетинковидних волосків 6
6. Пластинки листків зовні гострошорст¬
кі від густо розміщених бугорків, коротких загострених щетинок і поодиноких напів- притиснутих довгих щетинковидних волосків 7
* Крім двох крайових смужок, на нижній квітковій лусці звичайно розрізняють ще дві бокові смужки і три спинних смужки.
68


— Пластинки листків зовні гладенькі або трохи шорсткі від тупих або трохи загострених бугорків, але завжди без щетинок і щетинковидних волосків. (Дослідити уважно) 8
7. 	Закручена частина остюка при стиглих плодах соломисто-жовта. Нижня квіткова луска 16—18 лш завд. Піхви неплідних пагонів голі, звичайно зелені. Язички листків неплідних пагонів близько 0,5 мм завд. 2/., ЗО—40 см. Цв. V—VI.
5. К. п о н т і й с ь к а — S. pontica Р.
Smirn.
На степових і гірських схилах. — Зрідка в степовій частині Криму, частіше в Кримських передгір’ях і в схід, частині Гірського Криму.
— Закручена частина остюка при стиглих плодах каштанового кольору. Нижня квіткова луска 17—19 мм завд. Піхви неплідних пагонів опушені, звичайно з фіолетовим відтінком. Язички листків неплідних пагонів 1—3 мм завд. 2/., 40—70 см. Цв. V—VI.
6. Ц<. Залеського — S. Zalesskii Wi-
lensky (S. rubentiforniis P. Smirn.)
На степах.— В схід, частині УРСР (Донецький Лісостеп; схід, частина Лівобережного Степу).
8 (6). З трьох спинних смужок волосків на нижній квітковій лусці середня смужка довша за дві сусідні або дуже рідко дорівнює їм і на І—2 мм не доходить до середини луски. Нижня квіткова луска 23—24 мм завд. Остюк 42—50 см завд., в нижній частині гладенький, рідше трохи шорсткий, у верхній частині з волосками 5—6 мм завд. Р. крупні, з грубими стеблами і плоскими або нещільно згорнутими листками 2—3 мм завш. 2/., 80— 100 см. Цв. V—VI.
7. К. на йк d а си в і ш а — S. pulcherrima
С. Koch
На степах, узліссях і кам’янистих схилах.— Спорадично на крайньому півдні Лісостепу, в Степу і в Гірському Криму.
— З трьох спинних смужок волосків на нижній квітковій лусці середня смужка завжди коротша за дві сусідні, але по довжині здебільшого перевищує половину довжини луски. Нижня квіткова луска 16—17 мм завд. Остюк 22—23 см завд., в нижній частині б.-м. шорсткий, у верхній частині з волосками до 4 мм завд. 2/., 40—50 см. Цв. V—VI.
8. К. к а м е н е л ю б н а — S. lithophiia
P. Smirn.
На скелястих місцях і гірських кам’янистих схилах.— В Гірському Криму (ендем).
9 (3). Язички листків неплідних пагонів ледве помітні. Л. дуже вузькі, 0,3—0,4 мм в діам., дуговидно відхилені, угорі відтягнуті в тонке і довге волосовидне вістря, зовні гострошорсткі від густо розміщених щетинок. Нижня квіткова луска 17—18 мм завд., з крайовими смужками волосків, що на 2—3 мм не доходять до основи остюка. 2/., 50—60 см. Цв. VI—VII.
9. К. довголиста — S. longifolia
Borb. (S. stenophylla Czern.)
На лугових і злаково-лугових степах,'узліссях і галявинах .— Спорадично в Лісостепу, в півн. частині Степу (переважно на Лівобережжі), в Гірському Криму і в схід, частині Прикарпаття (Чернівецька обл.).
— Язички листків неплідних пагонів завжди добре помітні, 1—4 мм завд. Л. до верхівки поступово звужені, але не відтягнуті у волосовидне вістря 10
10. Л. зовні гострошорсткі від густо розміщених бугорків, щетинок і поодиноких довгих щетинковидних волосків. Нижня квіткова луска 18—19 мм завд., з крайовими смужками волосків, що на 3—4 мм не доходять до основи остюка. Р. щільнодерниста.- 2/., 45—55 см. Цв. V.
10. К. українська — S.' ucrainica Р.
Smirn.
На степах.— Часто в півд. районах Степу; зрідка в півн. частині Степу, в Лісостепу (Донецький Лісостеп, Півд. Поділля), в Кримських передгір’ях і в схід, частині Півд. Криму.
— Л. зовні гладенькі або лише трохи шорсткі від рідко розміщених тупих бугорків, але завжди без щетинок і щетинковидних волосків. Крайові смужки волосків на нижній квітковій лусці на 4—7 мм не доходять до основи остюка 11
11. Піхви стеблових листків гладенькі. Молоді л. неплідних пагонів на кінчику з пензликом добре ПОМІТНИХ ВОЛОСКІВ ДО З мм завд. Суцв. малоколоскове, 12—18 см завд. 2/l, 50—60 см. Цв. V—VI.
11. К. пірчаста — S. pennata L.s^str.
(S. Joannis Cel).
На степах, кам’янистих схилах, лісових галявинах і узліссях.— Дуже рідко на Правобережному Поліссі і в Лісостепу; часто в Лівобережному Лісостепу; зрідка в степовій зоні (на півдні зникає).
Описана М. В. Клоковим К- р о з’є д н а н а (S. disjuncta Klok.) відрізняється від S. pennata настільки дрібними і несталими ознаками, що не може вважатися за окремий вид.
— Піхви стеблових листків шорсткі. Молоді л. неплідних пагонів на верхівці без пензлика волосків, рідше з коротким пензликом, до 2 мм завд. Суцв. багатоколоскове, 18—20 см завд. 2/., 50—60 см. Цв. V.
12. К. піскова — S. sabulosa (Paez.)
Sljussarenko На прирічкових і приморських пісках і на гранітних і гнейсових відслоненнях.— Зрідка на Правобережному Поліссі, в Лісостепу і Степу; досить часто на Лівобережжі в лісостеповій і степовій зонах.
Описані М. В. Клоковим к. дніпровська (S. borysthenica Klok.) і к. граніт- н a (S. graniticola Klok.) не мають сталих ознак для їх розмежування і становлять собою один вид, відзначений в свій час І. Па- чоським як особлива піскова раса в межах виду — S. Joannis Cel.
23. 	Рисівка — Piptatherum Р. В.
Суцв.— розлога волоть з довгими, тонкими гілочками. Колоски одноквіткові. Колоскових лусок дві, перетинчастих, довших за квіткові. Квіткові луски щільно обгортають зернівку, при плодах тверді, нижня на верхівці з прямим остюком, що легко відпадає.
69


1. 	Язичок дуже короткий або зовсім відсутній. Колоски дрібні, 3,5—5 мм завд. Нижня квіткова луска при стиглих плодах майже чорна. Л. 4—7 мм завш. 2/., 55—100 см. Цв. V—VI.
1. Р. зеленувата — Р. virescens
(Trin.) Boiss. (Oryzopsis virescens (Trin.)
Beck.)
На кам’янистих місцях, переважно в лісах і між чагарниками.— Досить часто в Гірському Криму. Є вказівки для Півд. Поділля (по Дністру).
— Язичок довгастий, загострений, 4— 6 мм завд. Колоски більшого розміру, 7—9 мм завд. Нижня квіткова луска при стиглих плодах темно-коричнева, вкрита рудуватими (що легко опадають) волосками. Волоть часто поникла. Л. 1,5—4 мм завш. 2/., 55—100 см. Цв. V—VII.
2. Р. м е д о в о т р а в н а — Р. holciforme
(М. В.) Roem. et Schult. (Oryzopsis holcifor-
mis (M. B.) Hack.)
На кам’янистих місцях, гірських схилах.— В Гірському Криму (переважно в Півд. Криму).
24. 	Просянка — Milium L.
Суцв.— розлога волоть. Колоски одноквіткові, яйцевидні. Колоскових лусок дві, перетинчастих, довших за квіткові, з трьома жилками. Квіткові луски без остюків, при стиглих плодах твердіють.
1. 	Однорічники. Листки до 3,5 мм завш. Ст. і піхви листків шорсткі. Волоть 5—8 см завд. 0, 20—70 см. Цв. V—1/г VI.
1. 	П. весняна — М. vernale М. В.
По чагарниках, на лугово-степових і вапняково-кам’янистих місцях з пухким або піскуватим грунтом.— На крайньому півдні степової зони (в Криму лише в прибережних районах Керченського півострова), в зах. частині Кримського Лісостепу і в Півд. Криму.
— Багаторічники. Л. 7—15 мм завш. Ст. і піхви листків (за винятком найнижчих) гладенькі. Волоть 15—25 см завд. Р. з короткими повзучими кореневищами.2/., 80—125 см. Цв. 2/2 V—VII.
2. 	П. розлога — М. effusum L.
В лісах, на галявинах та між чагарниками.— По всій УРСР (крім півд. районів степової зони).
25. 	Скритниця — Crypsis Ait.
Ст. розгалужені від основи, здебільшого лежачі. Суцв. головчасте або колосовидне, здебільшого обгорнуте при основі розширеними піхвами верхніх листків. Колоски одноквіткові, стиснені з боків. Колоскових лусок дві, ланцетних, загострених, коротших за квіткові. Квіткові луски без остюків, перетинчасті, верхня — з одним або двома кілями. Квіткові плівки відсутні. Тичинок 2 або 3.
1. Вісь суцвіття дуже коротка, майже не виявлена; суцв. головчасте або напівку- лясте, обгорнуте розширеними піхвами верхніх листків, ширина його перевищує довжину. Верхня квіткова луска з одним кілем. Тичинок дві. 0, 5—20 см. Цв. VII—IX.
1. С. колюча — С. aculeata (L.) Ait.
На засолених грунтах.— Зрідка в півд. частині Лісостепу і часто в Степу. (Заходить в схід, частину Півд. Криму).
— Вісь суцвіття добре виявлена; суцв. овальне, довгасте або циліндричне, довжина його перевищує ширину. Тичинок три . .2
2. 	Суцв. довгасте або овальне, 0,8—2,5 см завд. і 0,4—1 см завш. Піхви верхніх листків розширені, підпирають або обгортають знизу суцвіття. Верхня квіткова луска з двома зближеними кілями. 0, 5—25 см. Цв. VII— ЇХ.
2. С. с хену сов ид на — С. schoenoides
(L.) Lam.
На солончаках.— Зрідка на Поліссі, в Лісостепу і в Півд. Криму; часто в степовій зоні.
— Суцв. вузькоцнліндричне, 3—8 см завд. і 0,3—0,5 см завш. Піхва верхнього листка не розширена, циліндрична, не доходить до суцвіття, рідше охоплює його лише в нижній частині. Верхня квіткова луска з двома звичайного типу кілями (незближеними). Ст. лежачі або колінчасто-висхідні. 10—30 см. Цв. VII—IX.
3. С. к и т н и к о в и д н а — С. alopecu-
roides (Pill, et Mitt.) Schrad.
На прибережних піскуватих місцях і в подах.— Спорадично в заплавах річок на півдні Полісся і в лісостеповій і степовій зонах. (На півдні Степу в подах).
26. 	Тимофіївка — Phleum L.
Суцв.— густа, циліндрична колосовидна волоть. Колоски дрібні, одноквіткові, стиснуті з боків. Колоскові луски довші за квіткові, кілюваті, тупувато чи остюковидно загострені або з добре виявленими остюками. Квіткові луски плівчасті, без остюків. Квіткових плівок дві або вони відсутні зовсім.
1. Гілочки суцвіття вільні, не зростаються з його головною віссю, через що, коли згинати суцвіття, воно стає лопатевим . . .2
— Гілочки суцвіття зростаються з його головною віссю, через що суцвіття при згинанні зберігає циліндричну форму . . .7
2. Р. однорічні З
— Р. багаторічні 5
3. Колоскові луски близько 4 мм завд., вузьколанцетні, до обох кінців поступово звужені, на верхівці з остюковидним закінченням до 0,5 мм завд., по кілю з довгими війками. Нижня квіткова луска в 3—4 рази коротша за колоскові. Суцв. до основи тонко звужене, 1,5—3 см завд. і до 8 мм завш. 0, 15—20 см. Цв. V—VI.
1. Т. піскова — Ph. arenarium L.
На піскуватих вологих місцях.— В Правобережному Лісостепу (окол. Кіровограда). Наводиться також для Криму.
— Колоскові луски 1,5—2,5 мм завд., іншої форми. Нижня квіткова луска в 2 рази коротша за колоскові 4
4. Колоскові луски 1,5—2 мм завд.,
по кілю назовні дуже опуклі, серповидно зігнуті, верхівками майже сходяться одна з одною, з трьома різко виявленими жилками. Нижня квіткова луска б.-м. опушена. Суцв. щільне, до обох кінців звужене, до 6 см завд. і 4—5 мм завш. 25—ЗО см. Цв. V.
70


2. 	Т.тонка — Ph. tenue Schrad.
На трав’янистих сухих схилах.— В Кримських передгір’ях (зах. частина: Севастополь, Інкерман, Балаклава) та в Півд. Криму (Ялта, Нікіта).
— Колоскові луски 2—2,5 (3 ) мм завд., клиновидно-оберненояйцевидні, звужені до основи, вгорі широкі, здуті, раптово звужені в коротеньке товстувате вістря, по кілю війчасті або голі. Нижня квіткова луска з рідко розміщеними притиснутими щетинками. Суцв. (0,9) 3—5 (8) см завд. і 4—5 мм завш.0, 10—ЗО см. Цв. V.
3. Т. волотиста — Ph. paniculatum
Huds.
На сухих трав’янистих схилах.— В Кримських передгір’ях і Півд. Криму.
5(2). Колоскові луски 2—3 л//! завд., на верхівці раптово звужені в коротеньке загострення, по кілю шорсткі, але без війок. Суцв. вузькоцнліндричне, 5—15 см завд. і (4) 5—7 мм завш. Л. сизуваті, цупкі, 1,5—6 мм завш. 2^, 40—60 см. Цв. V—VI.
4. Т. степова — Ph. phleoides (L.)
Karsten (Ph. Boehmeri Wib.) На степах, сухих луках, по чагарниках і на узліссях.— По всій УРСР, але на крайньому півдні степової зони рідко. (Відсутній в степовій частині Криму).
— Колоскові луски 3—5 мм завд., поступово загострені в остюковидне закінчення 1—2 мм завд., по кілю з довгими війками . .6
6. Колоскові луски 3—3,5 мм завд., з остюковидним закінченням до 1 мм завд., по кілю і бічних жилках з довгими війками. Л. 1,5—3,5 мм завш., сизуваті, цупкі, по всій поверхні шорсткі. Суцв. вузькоциліндричне, переривчасте, 7—9 см завд., 6—7 мм завш. 2/., 50—60 см. Цв. VI.
5. 	Т. гірська — Ph. montanum
С. Koch
На жорствуватих гірських схилах, суходільних луках, по чагарниках, рідше на скелях.— В Закарпатті, Карпатах і в Гірському Криму.
— Колоскові луски 4,5—5 мм завд., з остюковидним закінченням до 2 мм завд., лише по кілю з довгими війками. Л. З—9 мм завш., зелені, м’які, лише по краях шорсткі. Суцв. широко циліндричне, щільне, 5—6 см завд. і 8—9 мм завш. 2/., 45—60 см. Цв. VI.
6. Т. М і ке л я — Ph. Michelii All.
На гірських полонинах.— В Карпатах (Говерла, Петрос, Чивчинські гори).
7(1). Піхва верхнього стеблового листка здута. Остюковидні закінчення колоскових лусок майже такі завд., як і самі луски. Суцв. короткоциліндричне або яйцевидно- довгасте, 2—3,5 см завд. і 7—8 мм завш., здебільшого темно-фіолетове. 2/., ЗО—40 см. Цв. VII—VIII.
7. Т. альпійська — Ph. alpinum L.
На гірських полонинах.— Досить розповсюджена в Карпатах. Важлива кормова р. на гірських луках.
— Піхва верхнього стеблового листка не здута. Остюковидні закінчення колоскових лусок не довші за половину самої луски. Суцв. здебільшого довше, сірувато-зелене . . .8
8. 	Ст. прямі, грубі, при основі не потовщені або лише трохи до основи поступово розширені. Суцв. 5—10 см завд., 8—10 мм завш. 2/. , 50—160 см. Цв. VI—VIII.
8. 	Т. лучна — Ph. pratense L.
На заплавних луках і лісових галявинах.— Зрідка по всій УРСР, крім півд. районів сте-
Мал. 70. Тимофіївка альпійська:
1 — загальний вигляд рослини, 2 — колосок.
пової зони. Із дикорослих злаків найкраща кормова р.
— Ст. тонші, здебільшого колінчасто- висхідні, при основі цибулевиднопотовщені. Суцв. 2—6 см завд. і 4—7 мм завш. 2/., 20— 60 см. Цв. V—VII.
9. 	Т. вузлувата — Ph. nodosum L.
На сухих луках, степових і кам’янистих схилах, лісових галявинах, в розріджених лісах і по чагарниках.— Часто по всій УРСР, але на крайньому півдні степової зони рідше. (Досить часто в Гірському Криму). Хороша кормова р.
В природі іноді спостерігаються перехідні форми між т. вузлуватою і т. лучною по ступеню потовщення основи стебла. Потрібні додаткові дослідження для виявлення інших ознак різниці між цими двома генетично близькими видами.
27. 	Китник, лисохвіст — Alopecurus L.
Суцв.— густа колосовидна волоть. Колоски одноквіткові, стиснуті з боків. Колоскові луски майже однакові, кілюваті при основі 71


або досередини зрослі, трохи довші за квіткові. Нижня квіткова луска плівчаста, обгортає зернівку, при основі із зрослими краями, на спинці звичайно з остюком. Верхня квіткова луска відсутня або є.
1. Багаторічники, часто з повзучими кореневищами; ст. прямі (рідко висхідні) . .2
— Однорічники; від основи колінчасто- висхідні 5
2. Суцв. коротке і товсте, яйцевидне або довгасто-яйцевидне, до 2 см завд. Колоскові луски зрослі між собою лише при основі З
— Суцв. здебільшого значно довше, 4—9 см завд., циліндричне. Колоскові луски зрослі між собою до 1/з їх довжини ... .4
3. Ст. прямі, при основі з численними неплідними пагонами, які несуть короткі, дуже вузькі, щетиновидно згорнуті листки (утворюють дернинки). Суцв. яйцевидне, 0,8—2 см завд. і до 1,3 см завш. Остюк відходить від основи нижньої квіткової луски і в 2—2,5 раза перевищує колосок. Піхва верхнього стеблового листка дуже здута, з коротенькою, майже нерозвиненою пластинкою. 2/., 10—40 см. Цв. V.
1. 	К. п і х в о в и й — A. vaginatus Pall.
На сухих кам’янистих гірських схилах.— В Гірському Криму і на сході Керченського півострова.
— Ст. від основи колінчасто-висхідні, з плоскими вузькими листками. Р. з короткими повзучими кореневищами. Суцв. довгасто- яйцевидне, товсте, близько 1,3 см завд., білу ватоволосисте. Колоскові луски по кілю- з довгими і густими війками. 2/., ЗО—50 см. Цв. VII—VIII.
2. 	К- зайцехвостий — A. lagu- riformis Schur На гірських полонинах.—Наводиться польськими і угорськими авторами для Карпат (над Чорним Черемошем). Вказівки потребують перевірки.
4(2). Колоски довгасто-урновидні, близько 4 мм завд.; колоскові луски на верхівці коротко косо зрізані, з кінчиками, що розходяться назовні; нижня квіткова луска тупа, на верхівці косо зрізана, без остюка або з остюком, що відходить від її середини. Піхва верхнього стеблового листка трохи здута. Л. 4—8 мм завш., плоскі. Суцв. 4—8 см завд. і 0,8—1 см завш. Утворює досить довгі кореневища. 2/., 50—150 см. Цв. V—VI.
3. 	К. тростиновий —A. arundinaceus
Роіг. (A. ventricosus Pers.).
На вогких, особливо солончакуватих луках.— Спорадично по всій УРСР, включаючи і Гірський Крим. Відсутній в Карпатах. Добра кормова р., яку охоче їдять всі сільськогосподарські тварини,особливо велика рогата худоба і коні.
— Колоски еліптичні, до обох кінців звужені, 4—6 мм завд.; колоскові луски поступово загострені (назовні кінчиками не розходяться); нижня квіткова луска б.-м. поступово тупувато загострена, при основі з остюком, що перевищує колосок майже вдвоє. Піхва верхнього стеблового листка не здута. Суцв 5—9 см завд. і 0,6—0,9 см завш. Ст. при основі з численними неплідними пагонами.
72
Утворює короткі кореневища. 2/., 40—120 см. Цв. V—VI.
4. 	К- лучний — A. pratensis L.
На луках.— По всій УРСР, за винятком степового Криму. Одна з найкращих кормових рослин із злаків.
5(1). Колоски 4—6 мм завд.; колоскові луски по кілю вузькокрилаті, голі або лише
Мал. 71. Китник тростиновий.
1 — загальний вигляд рослини, 2 — колосок.
по краю і на спинці в нижній частині коротко- війчасті, майже до половини між собою зрослі. Остюк нижньої квіткової луски майже вдвоє перевищує колосок. Суцв. до обох кінців звужене, 3—5 см завд. Л. 4—6 мм завш.
20—50 см. Цв. 2/2 IV—VI.
5. К. м и ша че х в о стиков и й —
A. myosuroides Hu ds.
По берегах річок і струмків, біля шляхів і як бур’ян в садках і парках.— Досить часто в Гірському Криму (особливо в Півд. Криму) і в півд.-схід. районах степового Криму. Дуже рідко як занесена р. в Лісостепу УРСР (переважно в зах. районах).
— Колоски 2—3 мм завд.; колоскові луски на спинці волосисті, зрослі лише при основі. Суцв. не звужене до кінців ... .6
6. 	Колоски 2,5—3 мм завд.; остюк нижньої квіткової луски майже вдвоє перевищує колосок. Пиляки близько 2 мм завд., фіолетові або буруваті з фіолетовим краєм. Суцв.
З—5 см завд. і 4—6 мм завш. Ст. колінчасто- зігнуті, численні (10—45 в одному пучку). 0,30—50 см. Цв. VI—VIII.
6. К. к о л і н ч а с т и й—A. geniculatus L.
На вогких луках і по берегах водойм.— Досить часто в лісових і лісостепових районах; рідше в півн. частині Степу. (На півдні Степу і в Гірському Криму відсутній).
— Колоски 2—2,5 мм завд.; остюк короткий, майже не висувається з колоска. Пи¬


ляки близько 1 мм завд., жовто-оранжові, без фіолетового відтінку. Суцв. 2—6 см завд. і 3—4 мм завш. Ст. колінчасто-висхідні або майже лежачі, рідше прямі. 0, 20—45 см. Цв. VI—VIII.
7. 	К. рівний — A. aequalis Sobol. (А.
fulvus Sm.)
На мокрих луках, на болотах, по берегах водойм і канав. — По всій УРСР (за винятком степової частини Криму).
28. 	Багатобородник — Polypogon Desf.
Суцв.— густа лопатева, в нижній частині переривчаста волоть, 4,5—6,5 см завд. і 1—1,6 см завш., гілочки якої несуть колоски від самої основи. Колоски одноквіткові, стиснуті з боків. Колоскові луски майже однакові, тупуваті, на всій поверхні щетинисто-шорсткі. Нижня квіткова луска гола, дорівнює верхній, вдвоє коротша за колоскові. Л. З—5 мм завш., як і піхви, голі, шорсткі. 2/., ЗО—40 см. Цв. V—VI.
1. 	Б. н а п і в к і л ь ч а с т и й — Р.
semiverticillatus (Forsk.) Hylander (Agrostis verticillata Vili.).
По берегах річок, струмків і канав.— В Кримських передгір’ях і в Півд. Криму.
29. 	Цінгерія — Zingeria P. Smirn.
Суцв.— розчепірена волоть, 7—15 см завд. і 3—12 см завш. з довгими, волосовидними, булавовиднопотовщеними під колосками гілочками. Колоски одноквіткові, стиснуті із спинки. Колоскові луски однакові, тупуваті, голі і гладенькі, майже дорівнюють квітковим. Нижня квіткова луска дорівнює верхній, волосиста. Л. вузьколінійні, згорнуті, 1,5— 7 см завд. і 0,5—1,5 мм завш. 0, 10—35 см. Цв. VI—IX.
Ц. Біберштейна — Z. Biebersteinia-
па (Claus) P. Smirn.
На вогкуватих місцях.— Наводиться для Криму без точної вказівки на географічний пункт.
ЗО. 	Мітлиця. Польовиця — Agrostis L. *
Суцв.— волоть. Колоскиодноквіткові, дрібні, стиснуті з боків. Колоскові луски загострені, довші за квіткові, неоднакові (нижня довша за верхню). Нижня квіткова луска плівчаста з добре помітними жилками, без остюків або на спинці з остючком. Верхня квіткова луска значно коротша за нижню або недорозвинена.
1. 	Верхня квіткова луска відсутня або недорозвинена (дуже дрібна); нижня квіткова луска на спинці з добре помітним колінчастим остюком, рідше без остюка. Всі л. або лише прикореневі згорнуті 2
— Верхня квіткова луска розвинена, у
* Види цього роду тут подаються в обсязі, прийнятому в першому виданні Визначника рослин УРСР (1950), на підставі критичної розробки М. В. Клокова, який із складу М. білої (A. alba sensu amplo) виділив і описав для території УРСР шість нових видів, які розрізняються не завжди чітко виявленими і не досить сталими ознаками. Українські види роду Agrostis L. потребують додаткового критичного вивчення в природі на великому матеріалі.
1,5—2 рази коротша за нижню; нижня квіткова луска без остюка або з коротеньким прямим остючком. Всі л. плоскі 4
2. Вісь і галузки волоті голі і гладенькі. Язичок до 1 мм завд. Колоски 2—3 мм завд., сірувато-фіолетові. Остюк нижньої квіткової луски довший за саму луску. Р. щільнодер- ниста. 2/., 10—30 см. Цв. VII—VIII.
1. 	М. скельна — A. rupestris All. На полонинах.— В Карпатах.
— Вісь і галузки волоті щетинисто- шорсткі. Язичок звичайно довший, 1—5 мм завд З
3. Язичок 2,5—5 мм завд., гоструватий. Л. стеблові плоскі, до 2,5 мм завш., прикореневі вподовж зложені або вузькощетиновидні. Утворює дернини. Колоски 2—2,5 мм завд. Нижня квіткова луска з остюком, що відходить від нижньої третини її спинки, або без остюка. 2/., 20—60 см. Цв. VI—VII.
2. 	М. собача — A. canina L.
На болотах і заболочених луках.— Майже по всій УРСР, за винятком півд. частини степової зони. (Відсутня в Криму).
— Язичок 1—2,5 мм завд. Л. усі згорнуті, 0,5—1 (3) мм завш. Дернин не утворює.
Мал. 72. Мітлиця Сирейщикова:
1 — колосок, 2 — квіткова луска з остючком.
Колоски здебільшого фіолетові, 2—2,25 мм завд. Нижня квіткова луска без остюка або з остюком, що відходить від середини спинки. 2jl, 20—50 см. Цв. V—VII.
3. 	М. Сирейщикова — A. Syreist- schikovii P. Smirn.
На лугових степах і степових схилах, сухих луках, в борах.— Часто в Лісостепу, рідше в півн. частині степової зони (в долинах річок на піскуватих грунтах), зрідка в схід, частині Полісся і в Гірському Криму (Бабу- ган-яйла).
73


4 (1). Волоть після цв. розлога, 2—15 см завд. Язичок 0,5—2 мм завд., коротший за ширину пластинки відповідного листка, яка не перевищує 4 мм. Колоскові луски 1,5—2 мм завд., майже однакові. 2/., 10—60 см. Цв. VI—VII.
4.М. тонка — A. tenuis Sibth. (A. vul¬
garis With, A. capillaris auct non L.).
На луках, болотах і в лісах.— Досить часто в лісовій і лісостеповій частинах УРСР; зрідка в півн. частині Степу і в Гірському Криму.
— Волоть після цвітіння б.-м. стиснута. Язичок довгий, довший за ширину пластинки відповідного листка. (Збірний вид М. біла—
A. 	alba L. sensu amplo, у складі якого останнім часом описано значну кількість дуже близьких видів, які не завжди легко розрізняються за своїми ознаками) 5
5. 	Колоскові луски 1,2—1,75 мм завд.; пиляки 0,5—0,7 мм завд. Волоть 4—15 см завд. і 1—4 см завш., дуже густа, жовтувато- зеленувата. Л. 0,75—5,5 лаг завш., щетинисто- шорсткі, твердуваті. Язички 1,5—6 мм завд. Ст. зібрані в щільні дернинки. 2/., 40—70 см. Цв. VI—VII.
5. М. азовська — A. maeotica Klok.
На приморських пісках (на знижених місцях). У півд. частині Степу (на Азово-Сиваш- ському узбережжі).
— Колоскові луски 1,5—2,8 мм завд.; пиляки 1—1,5 мм завд. (Р. інших екологічних умов) .6
6. Нижня квіткова луска на спинці
шорстка 7
— Нижня квіткова луска на спинці гладенька 9
7. Стеблові листки лінійні, 7,5—20 см завд. і 1,5 мм завш., гострошорсткі; язичок 2—7 мм завд. Волоть 8—20 см завд. Утворює невеличкі щільні дернинки. 2/., 35—80 см. Цв. 2/2 VI—VII.
6. 	М. піскова — A. sabulicola Klok.
На річкових пісках (на знижених місцях).— Поширена по Дніпру від гирла до Кременчуцького р-ну і в нижній течії р. Псла. Ендемічна р.
— Л. вузьколінійні, 2,5—9 см завд. і 1—3 мм завш., лише трохи шорсткі або майже гладенькі. Язичок 1—3 мм завд. Волоть
4—14 см завд. Р. лугово-болотні ... .8
8. Ст. і неплідні пагони в нижній частині лежачі, безлисті, вкорінюються у вузлах, у верхній частині з листками; від вузлів нижньої (лежачої) частини стебел часто відходять угору неплідні гілочки. Волоть 5—15 см завд. Нижня квіткова луска 1,25—1,5 мм завд. 2/., 30—70 см. Цв. VI.
7.М. Зерова — A. Zerovii Klok.
На заболочених місцях, коло води.— Розсіяно, переважно в лівобережній частині УРСР.
— Ст. і неплідні пагони прямостоячі або лише при самій основі трохи підведені, утворюють невеличкі щільні дернинки без повзучих пагонів. Волоть 6—10 см завд. Колоски сріблясто-сіро-фіолетові, 1,5—2 мм завд.; 74
нижня квіткова луска 1,2—1,7 мм завд. 2/., 30—60 см. Цв. VI.
8. М. несправжньобіла —-А.
pseudoalba Klok.
На луках низького рівня.— На півдні Полісся і в схід, частині Лісостепу.
9 (6). Ст. 80—150 см завв. Л. З—10 мм завш.; язичок 5—7 мм завд. Волоть 17—25 см завд. і до 6 см завш. Колоски звичайно фіолетові, 2—2,6 мм завд.; нижня квіткова луска
1.5— 1,8 мм завд.2/., 80—150 см. Цв. VI—VII.
9. М. велетенська — A. gigantea
Roth
В листяних лісах на більш вологих місцях.— В Правобережному Лісостепу, Карпатах і в Гірському Криму.
— Ст. до 80 см завв. Л. 1—5 мм завш. Р. лугові, болотні або скельні 10
Ї0. Ст. і неплідні пагони в нижній частині на значному протязі лежачі, вкорінюються у вузлах, вище підведені. Л. лінійно-ланцетні, порівняно короткі, 2—7 см завд. і 1,25— 3,75 мм завш., розміщуються на стеблах від самої основи; язичок 1—3,5 мм завд. Волоть стиснута, 5,5—8,5 см завд. Колоски сіро-фіолетові, 2—2,75 мм завд. 2/., 60—70 см. Цв. VI—VII.
10. М. п о в з у ч а—A. stolonizans Bess.
На болотах.— На Поліссі.
— Ст. і неплідні пагони підводяться майже від основи або прямостоячі (лише іноді короткі пагони при основі вкорінюються). Л. лінійні або вузьколінійні, звичайно довші 11
11. Колоскові луски 2,2—2,8 мм завд.; нижня квіткова луска 2—2,25 мм завд. Язичок 2—3,5 мм завд.; л. 1,5—4 мм завш., зверху трохи шорсткі. Ст. при основі лежачі, вище підняті, прямі. Утворює рідкі дернинки з короткими вкоріненими повзучими пагонами. 2/., 30—80 см. Цв. VI—VII.
11. М. б і л а — A. alba L. s. str.
На луках і лісових галявинах.— В Зах. Поліссі, Правобережному Лісостепу, Карпатах і в Гірському Криму.
— Колоскові луски 1,5—2,25 мм завд.; нижня квіткова луска 1,3—1,75 мм завд. Язичок до 5—7 мм завд 12
12. Утворює пухкі дернини з короткими повзучими пагонами, що вкорінюються при основі. Л. 3,5—Ібслгзавд. і 1,5—5,5мм завш., гострошорсткі, на неплідних пагонах не вужчі за стеблові; язичок 2—7 мм завд. Волоть 6—15 см завд., колоски сіруваточ|)іолетові або зеленуваті. 2/., 35—70 см. Цв. 2/з VI—VII.
12. М. л у ч н а — A. praticola Klok.
На піскуватих або солонцюватих луках, часто як бур’ян.— Поширена в лівобережній частині УРСР.
— Утворює великі, досить щільні дернини без повзучих вкорінених пагонів. Л. неплідних пагонів вужчі, ніж стеблові, які 6—20 см завд. і 2—4 мм завш.; язичок
2.5— 5 мм завд. Волоть 7—30 см завд. Колоски блідо-зелені, сріблясті. 2/., 50—100 см. Цв. VI—VII.


13 М. гранітна — A. graniticoia Klok.
На гранітних і гнейсових відслоненнях, рідше на вапнякових і крейдяних схилах.— В приазовській частині Степу.
31. 	Куничник—Calamagrostis Adans.
Суцв.— багатоколоскова волоть. Колоски одноквіткові, ланцетні, з довгими волосками на осі під квіткою і часто з волосистим продовженням осі у вигляді коротенького стрижня. Колоскові луски довші за квіткові. Нижня квіткова луска на спинці або на верхівці з остюком.
1. Остюк нижньої квіткової луски від¬
ходить від її верхівки або трохи нижче верхівки 2
— Остюк нижньої квіткової луски відходить від середини її спинки, нижче середини або трохи вище З
2. Остюк нижньої квіткової луски добре помітний, по довжині майже дорівнює самій лусці; волоски біля основи нижньої квіткової луски майже вдвоє перевищують луску і закінчуються на одному рівні з кінцями колоскових лусок. Колоски 5—7 мм завд. Язичок до 8 мм завд., тупий. Волоть велика, 15—ЗО см завд., поникла, з довгими гілочками. 2/., 80—120 см. Цв. VI—VII.
1. К. несправжньоочеретя-
н и й — С. pseudophragmites (Hall f.)
Koel.
По вогких берегах.— Досить часто в Перед- карпатті і Карпатах, зрідка в Закарпатті. Наводиться також для півдня Степу (Чорноморське узбережжя).
— Остюк нижньої квіткової луски дуже короткий, тоненький, малопомітний; волоски біля основи нижньої квіткової луски лише трохи по довжині перевищують саму луску. Колоски дрібніші, 3,5—5 мм завд. Язичок 0,5—2,5 мм завд. Волоть 10—17 см завд., до і після цвітіння стиснута, іноді поникла. Ст. тонкі, під суцвіттям іноді шорсткі. 2/., 60— 120 см. Цв.УІ—VII.
2. К. сіруватий — С. canescens (We¬
ber) Roth (С. lanceolata Roth) На низинних болотах, заболочених луках і в болотистих лісах.— По всій рівнинній частині УРСР, але на півдні рідко, лише в долинах великих річок; зрідка в Передкарпатті. (Відсутній в Криму).
З (1). Остюк колінчасто зігнутий, в нижній частині закручений; продовження осі колоска при основі верхньої квіткової луски добре помітне, з довгими волосками 4
— Остюк прямий або лише трохи дуговидно вигнутий (неколінчастий), в нижній частині не закручений 5
4. 	Остюк добре помітний, 7—10 мм завд., далеко виступає з колоска; волоски біля основи нижньої квіткової луски короткі, в 4—5 разів коротші за саму луску (не плутати їх з волосками на продовженні осі колоска над квіткою). Колоски ясно-зелені або трохи пурпурові, 4—5,5 мм завд. Піхви листків волосисті або голі, шорсткі. Язичок короткий, 0,5—2 мм завд. 2/_, 40—130см. Цв. VI—VII.
3. К. тростиновий — С. arundinacea
(L.) Roth
В лісах (переважно мішаних).— Часто в лісових і рідше в лісостепових районах УРСР. В Степу і Гірському Криму відсутній.
— Остюк майже не виступає з колоска; волоски біля основи нижньої квіткової луски лише вдвоє^коротші за луску або майже дорівнюють їй. Колоски жовтуваті або б.-м. фіолетові, 4,5—5,5 мм завд. Піхви листків голі, гладенькі або трохи шорсткі. Язичок до 4 лшзавд. 2/., 50—120 см. Цв. VII—VIII.
4. 	К. різнобарвний — С. varia (Schrad.) Host В лісах на лісових луках.— Рідко в Роз- тоцько-Опільському p-ні (Вінники, Золочів, Броди).
5 (3). Волоски біля основи нижньої квіткової луски вдвоє довші за саму луску і май-
Мал. 73. Куничник наземний:
1 — суцвіття, 2 — колоскові луски; 3 — нижня квіткова луска.
же дорівнюють по довжині колосковим лускам; колоскові луски від середини шиловидно загострені, 4,5—7 мм завд., фіолетові або зеленуваті. Остюк відходить від середини спинки нижньої квіткової луски і лише трохи перевищує луску. Волоть густа, багатоколоскова, до 20 (ЗО) см завд. Утворює довгі кореневища. 2/. , 80—150 см. Цв. VI—VIII.
5. 	К. н а з е м н и й — С. epigeios (L.) Roth
На піскуватих луках, в борах, на відкритих пісках, відслоненнях, лісових галявинах.— По всій УРСР.
Для УРСР (Бердянська коса на Азовському морі) наводиться ще к. велетенський — С. gigantea Roshev.—прибалхашський ендемічний вид, який відрізняється від к. наземного більшими розмірами всіх своїх частин. Враховуючи те, що С. epigeios є дуже мінли75


вим в своїх ознаках видом (зокрема щодо розміру колосків і інших частин), цілком можлива помилка у визначенні. Вказівка на зростання у нас С. gigantea є дуже сумнівною. М. М. Цвельов (1961) вважає С. gigantea Ros- hev. за синонім азіатського виду С. macrolepis Litw.
— Волоски коротші за нижню квіткову луску або дорівнюють їй 6
6. Колоскові луски широколанцетні, коротко загострені, 3—3,5 мм завд., червонувато-бурі або фіолетові; нижня квіткова луска по довжині майже дорівнює колосковим, по всій поверхні шорстка; волосисте продовження осі колоска добре помітне. Волоть стиснута, майже циліндрична, 7—18 см завд. Л. вузьколінійні, 1—4 мм завш. Утворює довгі повзучі кореневища. 2і, 50—100 см. Цв. VI—VII.
6. к. непомітний — С. neglecta
(Ehrh.) Gaertn., Mey. etSchreb.
На болотах, заболочених луках і в лісах.— Часто на Поліссі, рідше в зах. лісових районах і в Лісостепу.
— Колоскові луски вузьколанцетні, від- тягнуто-загострені, 3,5—5 мм завд., в 1,5 раза довші за нижню квіткову луску; волосисте продовження осі колоска малопомітне. Волоть рихла 7
7. Остюк відходить нижче середини нижньої квіткової луски і закінчується трохи вище або нижче її верхівки. Л. З—5 мм завш.; піхви стеблових листків звичайно під пластинкою волосисті. Волоть 8—15 см завд., з тонкими гілочками.2/1, 60—100 см. Цв. VII—VIIІ.
7. К. волохатий — С. villosa (Chaix)
Gmel.
В лісах на вогких місцях.— Досить часто в Карпатах.
— Остюк відходить вище середини нижньої квіткової луски і не досягає її верхівки. Л. близько 3 мм завш. Волоть до 10 см завд. 2/1, 70—120 мм. Цв. VI—VIII.
8. К. вільненський — С. vilnensis
Bess. (С. Kotulae Zapal.) На болотах.— В Прикарпатті і на Поліссі (Ковель). Вид дуже близький до попереднього, від якого відрізняється не досить сталими ознаками.
32. 	Метлюг — Арега Adans.
Суцв.— волоть. Колоски одноквіткові, дрібні. Нижня колоскова луска коротша за верхню Нижня квіткова луска з остюком, який відходить трохи нижче її верхівки і в 2—3 рази довший за луску.
1. 	Колоскові луски тільки трохи неоднакові (верхня на 0,1—0,4 мм довша за нижню); нижня квіткова луска коротша за обидві колоскові або рідше майже дорівнює нижній, з остюком 7,5—10 (11) мм завд. Пиляки 1,2—1,4 мм завд. Ст. під вузлами (як і піхви) б.-м. шорсткі. 2/1, 15—40 см. Цв. VI.
1. 	М. приморський — A. maritima Klok.
На приморських вогкуватих пісках.— На півдні Степу (Азовське і Чорноморське узбережжя) і в схід, частині Півд. Криму.
76
— Колоскові луски виразно неоднакові (верхня на 0,5 мм довша за нижню); нижня квіткова луска довша за нижню колоскову і трохи коротша за верхню. Пиляки 1,5—1,8лмг завд. Ст. і піхви листків гладенькі ... .2
2. 	Язички листків до 5—9 мм завд. Остюк нижньої квіткової луски 4,5—8лш, пиляки— близько 1,5 мм завд. 2/., 25—100 см. Цв. VI—VII.
2. М. звичайний — A. spica-venti
„ . - . (L.)P. В.
На вогкуватих пісках і піскуватих луках і як бур’ян на полях з піскуватим грунтом.— Д'іайже по всій УРСР (включаючи Карпати і Гірський Крим), але на півдні Степу рідко.
— Язички до 10—12 мм завд. Остюк нижньої квіткової луски 7—12 мм, пиляки 1,6— 1,8 мм завд. 2/., 50—120 см. Цв. V—VI.
3. М. довгоостистий — A. longi-
seta Klok.
На піскуватих луках.— По Дніпру від Кременчука до Цюрупинська. Цей вид дуже близький до попереднього і відрізняється не досить сталими і чітко виявленими ознаками.
33. 	Медова трава — Holcus Ь.
Суцв.— волоть. Колоски стиснуті з боків, двоквіткові: нижня кв. двостатева, без остюка, верхня тичинкова, з остюком, що відходить трохи нижче верхівки нижньої квіткової луски. Колоскові луски значно довші за квіткові, кілюваті, неоднакові, нижня з однією жилкою, верхня — з трьома. Квіткові луски при плодах твердіють.
1. 	Колоскові луски тупуватозагострені; остюк верхньої тичинкової квітки гачкувато- зігнутий, не висувається з колоска або висувається не більш як на 0,5 мм. Піхви, як і пластинки листків, густом’якопухнаті. Ст. у вузлах і під вузлами опушені. 2/., 30—80 см. Цв. VII—VIII.
1. 	М. т. шерстиста — Н. lanatus L.
На луках, в лісах (переважно суборах) і по чагарниках.— В лісових і лісостепових районах (переважно на Правобережжі), Карпатах і в Півд. Криму.
— Колоскові луски довгозагострені; остюк верхньої тичинкової квітки на 1,5 мм висувається з колоска. Піхви і пластинки листків голі або лише нижні розсіяноволо- систі. Ст. лише у вузлах опушені. 2/., 30— 70 см. Цв. VI—VIII.
2. 	М. т. м ’ я к а — Н. mollis L.
На луках, по чагарниках і в лісах.— В правобережних лісових районах, Карпатах, у Волинському і Зах. Лісостепу і в зах. частині Правобережного Лісостепу.
34. 	Аїра — Аіга L.
Однорічники або дворічники з вузьколіній- ними листками. Колоски дрібні, двоквіткові, без продовження осі над другою квіткою. Кв. двостатеві. Колоскові луски довші за квіткові, з однією жилкою. Нижня квіткова луска на верхівці двозубчаста, на спинці з колінчастим остюком.
1. 	Колоски близько 3 мм завд.; сидять на коротких ніжках, які дорівнюють колоску або трохи довші за колосок. Нижня квіткова луска при основі майже гола, у обох квіток з


колінчастим остюком близько 3 мм завд. Ст. шорсткі. Утворює дернинки. 0,0, Ю— ЗО см. Цв. V.
1. 	А. гвоздична — А. caryophyllea L'.
На сухих піскуватих місцях.— Вказується для Карпат і Гірського Криму.
Мал. 74. Медова трава шерстиста.
— Колоски 1,5—2 мм завд., сидять на довгих ніжках, які в 4—8 разів перевищують по довжині колосок. Нижня квіткова луска при основі білоопушена, у верхньої квітки завжди з колінчастим остюком на спинці, у нижньої квітки без остюка, рідше теж з остюком. Ст. гладенькі. 0, 10—35 см. Цв. V.
2. 	А. волосовидн а—A. capillaris Host На сухих піскуватих місцях.— Рідко в Півд. Криму (Ласпі, Південне (Мшатка), Форос, Ялта).
35. 	Булавоносець — Corynephorus Р. В.
Суцв.— рідка волоть, срібляста, колоски дрібні, двоквіткові. Колоскові луски довші за квіткові, ланцетні, майже однакові. Нижня квіткова луска при основі волосиста, на спинці з прямим коротким остюком, який у верхній частині булавовиднопотовщений, а посередині має волосисте колечко. Р. сірувато- зелена з щетиновидно згорнутими листками. Утворює щільні дернинки. 21, 10—30 см. Цв. VI—VII.
Б.сіруватий — С. canescens (L). Р.В.
На піскуватому грунті в розріджених борах і суборах, на узліссях і відкритих піскових місцях.— Часто на Поліссі і в Розтоцько- Опільському лісовому районі, дуже рідко в зах. частині Лісостепу (на Правобережжі).
36. 	Щучник — Deschampsia Р. В.
Суцв.— б.-м. розлога волоть. Колоски дво-, триквіткові, дрібні, двостатеві, з волосистим продовженням осі над верхньою квіткою. Колоскові луски неоднакові, перетинчасті. Нижня квіткова луска на верхівці зубчаста, на спинці з остюком, при основі з волосками.
1. Остюк нижньої квіткової луски колінчасто зігнутий, значно довший за колосок; колоски близько 5 мм завд., буруваті. Л. дуже вузькі, щетиновидно згорнуті; язичок 2—Змм завд. 2/l, 30—70 см. Цв. VI—VII.
1. Щ. звивистий — D. flexuosa (L.)
Trin.
В лісах, на луках і скелястих місцях.—- Зрідка в Карпатах і зах. лісових районах. Ні. Лівобережжі відома з окол. Харкова і наводиться для Чернігова і Макіївського р-ну в Донбасі.
Мал. 75. Щучник дернистий:
1 — колосок, 2 — колоскові луски, 3 — верхні квітки колоска.
— Остюк прямий, короткий, лише ІНОДІ трохи виступає з колоска; колоски 3,5—5 мм завд., б.-м. фіолетові, рідше білуваті або золотисті. Л. плоскі; язичок до 8 мм завд. 2/., 70-150 см. Цв. VI—VII.
77


2. Щ. дернистий — D. caespitosa (L.)
Р. В.
На вогких луках і в лісах.— Часто в лісових і лісостепових районах, зрідка в півн. частині Степу.
У високогір’ях Карпат зустрічається форма з строкато забарвленими волотями і більшого розміру колосками, через- що її іноді приймають за окремий вид — D. Biebersteiniana Roem. et Schult.
37. 	Трищетинник — Trisetum Pers.
Суцв.— б.-м. розлога волоть. Колоски невеликі, з двома-чотирма двостатевими квітками. Колоскові луски неоднакові, нижня з однією, верхня — з трьома жилками. Нижня квіткова луска на верхівці двороздільна або з двома остюковидними зубцями, на спинці з вигнутим або колінчастим остюком.
1. Волоски під нижньою квіткою в ко¬
лоску короткі, не досягають однієї третини її довжини 2
— Волоски під нижньою квіткою довгі, не коротші за половину її довжини ... 5
2. Піхви довші за відповідні міжвузля. Ст. з двома вузлами, з яких верхній міститься в нижній чверті стебла. Л. плоскі, 1—2 мм завш., з випнутими широкими жилками, не вужчими, ніж проміжки пластинки листка між жилками. Р. низькорослі. 2/., 20—ЗО см. Цв. VIII.
1. Т. альпійський — Т. alpestre
Р. В.
На високих полонинах в альпійському поясі.— Рідко в Карпатах (Чорногора, Чивчин, Свидовець).
— Піхви коротші за міжвузля. Ст. з чотирма вузлами, з яких верхній міститься біля його середини або вище. Л. з тонкими жилками, значно вужчими, ніж проміжки між жилками. Ст. значно вищі З
3. Нижня квіткова луска на верхівці з дуже короткими (близько 0,3 мм завд.) війчастими зубчиками; остюк 5—6 мм завд., волосистий (довжина волосків перевищує діам. остюка); колоски здебільшого темно-фіолетові з золотистим відтінком. Піхви нижніх листків з довгими волосками. 2/l, ЗО—65 см. Цв. VIII.
2. 	Т. карпатський — Т. carpaticum
Roem. et Schult (T. fuscum Schult)
На вогких скелястих місцях.— Досить часто в Схід. Карпатах (Чорногора, Свидовець).
— Нижня квіткова луска на верхівці з довшими (близько 1 млі завд.) голими остюко- видними зубцями; остюк шорсткий (неволоси- стий); колоски здебільшого жовтувато-зелені 4
4. Остюк колінчасто зігнутий, в нижній частині дуже закручений, 5—8 мм завд.; колоски 5—7 мм завд., золотисто-зелені, іноді з фіолетовим відтінком. Волоть 7—16 см завд., з порівняно короткими гілочками. Піхви листків довговолосисті або голі, гладенькі. 2/., 50—100 см. Цв. VII.
3. Т. жовтуватий — T. flavescens
(L.) Р.В. (T. pratense Pers.) На луках і в лісах.— Часто в Карпатах, зрідка в Розтоцько-Опільському лісовому 78
районі. Як занесений в окол. Києва і в Білій Церкві.
— Остюк вигнутий, неколінчастий, в нижній частині тільки трохи закручений, 8—10 мм завд.; колоски 6—8 мм завд., жовтувато-зелені, іноді з золотистим відтінком. Волоть 12—23 см завд., з досить довгими гілочками. Піхви листків шорсткі від коротких напівпритиснутих щетинок (дуже рідко майже гладенькі). 2/., 60—ПО см. Цв. 2/2 V—VI.
4. 	Т. сибірський — T. sibiricum
„ RUPr-
гіа вогких луках і у вільшняках.— Спорадично в схід, частині Полісся і в Лісостепу (частіше на Лівобережжі). В Степу лише на півн. сході (Куп’янськ).
5 (1). Волоски на осі колоска під нижньою квіткою довгі, майже дорівнюють нижній квітковій лусці. Колоски 7—11 лшзавд., верхня колоскова луска майже вдвоє довша за нижню. Л. до 5 мм завш. 2і, ЗО—80 см. Цв. V—VII.
5. Т. ж о р с т к и й — T. rigidum (М. В.)
Roem. et Schult
На сухих схилах.— В Криму.
— Волоски на осі колоска під нижньою квіткою коротші, дорівнюють половині нижньої квіткової луски. Колоски меншого розміру; верхня колоскова луска 6—7 мм завд., лише на одну третину довша за нижню. Л.
5—7 мм завш., сизуваті, з волосистими нижніми піхвами. 2/., 45—70 см. Цв. VII.
6. Т. довговолосий — T. macrotri-
chum Hack. (T. Tarnovskii Zapal.).
На вапнякових скелях.— Наводиться для Карпат (коло Кірлібаби на кордоні з Румунією. Зразків, які стверджують цю вказівку, в українських гербаріях немає).
38. 	Вентената — Ventenata КоеІ.
Суцв.— розлога малоколоскова волоть з довгими, потовщеними під колосками гілочками. Колоски 2—5-квіткові. Колоскові луски нерівні, з 7—9 жилками. Нижня квіткова луска нижньої квітки без остюка, на верхівці не роздвоєна, у решти квіток на спинці з довгим колінчастим остюком, на верхівці з двома довгими зубцями. Л. вузьколінійні, 1—2,5 мм завш., здебільшого згорнуті. Q, 25—40 см. Цв. V-VII.
В. 	сумнівна — V. dubia (Leers)
Schultz
На сухих, здебільшого кам’янистих схилах і в подах.— В півд. частині Степу, в Гірському Криму і в Закарпатті.
39. 	Гаудинопсіс — Gaudinopsis Eig
Суцв.— густа, стиснута, колосовидна китиця, 2—5 см завд. Колоски двостатеві, 4—10- квіткові, на коротких булавовиднорозшире- них ніжках. Колоскові луски значно коротші за колосок, трохи нерівні, з 3—5 жилками. Нижня квіткова луска нижньої квітки без остюка, на верхівці загострена, у решти квіток, на спинці з колінчастим остюком, па верхівці з двома зубчиками. Л. вузьколінійні, згорнуті, до 1 мм завш. Q, 7—16 см. Цв.
IV—V.
Г. т о щ и й — G. macra (М. В.) Eig


Мал. 76# Вентената сумнівна: 1 — загальний вигляд рослини, 2 — колосок.
На сухих, переважно кам’янистих схилах.— В Кримських передгір’ях і в Півд. Криму.
40. 	Овес. Вівсюг — Avena L.
Суцв.— розлога волоть з великими, здебільшого повислими 2—4-квітковими колосками. Колоскові луски шкірясті, по краю плівчасті, з 7—11 жилками. Нижня квіткова луска на верхівці двозубчаста або з двома остюками, на опуклій спинці з міцним колінчастим остюком, зрідка без остюка (у культурних форм). Квіткові луски щільно обгортають зернівку.
1. 	Нижня квіткова луска на верхівці глибоко роздвоєна, з двома тонкими остюками 2—5 мм завд., а крім того, іноді ще з двома додатковими боковими зубчиками ... .2
— Нижня квіткова луска на верхівці з двома короткими зубцями 4
2. Нижня квіткова луска має на верхівці, крім двох остюків, ще два додаткових бокових зубчики, на спинці густоволосиста. Всі кв. в колоску зчленовані з його віссю, через що при достиганні вони легко осипаються поодинці. Колоски двоквіткові, близько 25 мм завд. Піхви нижніх листків густоволосисті. 0, 30—60 (70) см. Цв. IV—V.
1. В. Вієста — A. Wiestii Steud.
На сухих кам’янистих схилах.— В Півд. Криму (гора Аю-даг).
— Нижня квіткова луска на верхівці лише з двома остюками, без додаткових зубчиків. Всі кв. в колоску не зчленовані з його віссю, через що вони при достиганні не осипаються З
3. Остюк на спинці нижньої квіткової луски колінчасто зігнутий. Колоски здебільшого двоквіткові, близько 25 мм завд.; вісь колоска гола або коротковолосиста лише під другою квіткою. Пластинки листків і піхви голі. ©, 60—100 см. Цв. VI—VIII.
2. В. щетинистий — A. strigosa
Schreb.
Як бур’ян у посівах вівса.— Дуже рідко (спорадично) в лісових районах УРСР.
— Остюк на спинці нижньої квіткової луски прямий або зігнутий, але неколінча- стий. Колоски 3-, багатоквіткові, з голою віссю; лише дві нижні кв. в колоску з остюками (решта — без остюків). Зернівка нещільно обгорнута квітковими лусками, гола. Ст. з червонуватими вузлами. 0 , 45—90 см. Цв. VI—VIII.
3. В. голий — A. nuda L.
Дуже рідкий бур’ян.— В зах. частині УРСР.
4 (1). Всі кв. в колоску не зчленовані з його віссю, через що вони при достиганні не осипаються; вісь колоска гола або лише при основі нижньої квітки з волосками. Нижня квіткова луска гола, блискуча, близько 20 мм завд.; остюк на її спинці є лише у нижніх квіток, рідше остюків немає зовсім. 0, 60—100 см. Цв. VI—VIII.
*4. О. п о с і в н и й, о. звичайний — A. sativa L.
Культивують як важливу кормову і круп’яну рослину.
— Всі кв. або лише нижня кв. в колоску, зчленовані з його віссю, через що при достиганні вони легко осипаються поодинці або всі разом випадають з колоскових лусок . .5
5. Лише нижня кв. в колоску зчленована
з його віссю; при достиганні всі кв. разом випадають з колоскових лусок 6
— Всі кв. в колоску зчленовані з його віссю; при достиганні кв. легко осипаються поодинці 8
6. Р. сизуваті, з восковою поволокою на стеблах і листках; ст. у вузлах волосисті, л. З—4 мм завш., з обох боків волосисті; піхви нижніх листків відстовбурченогусто- волосисті. Волоть 25—ЗО см завд. Нижня квіткова луска 20—ЗО мм завд., досередини волосиста, при основі з волосками до 5 мм завд. 0, 50—80 см. Цв. V.
7а


5.0. в о л о с и сто л и ст и й — A. tri- chophyllaC. Koch На сухих гірських схилах. — В Півд. Криму.
— Р. зелені. Ст. з голими вузлами. Л. голі або в нижній частині лише по краю з волосками . .7
7. Піхви нижніх листків волосисті; л. в нижній частині по краю волосисті або цілком голі, 4—6 мм завш. Волоть 25—40 см завд., рідка, звисла, багатоколоскова. Нижня квіткова луска 15—22 мм завд., на спинці волосиста або гола, при основі з волосками
1—5 мм завд. Q, 50—100 см. Цв. IV—VI.
6. В. Людовиків — A. Ludoviciana
Dur.
На гірських схилах і як бур’ян у посівах.— В півд. частині Степу, в Кримських передгір’ях і в Півд. Криму.
— Пластинки і піхви листків голі . .8
8. Зернівка 1,5—2 мм завт. Піхви нижніх листків опушені; л. при основі війчасті. Волоть до ЗО см завд. Колоскові луски 20— 25 мм завд. 0, 40—80 см. Цв. VI—VII.
7. В. звичайний — A. fatua L.
Як бур’ян у посівах ярих культур.— По всій УРСР.
— Зернівка 2—3 мм завт. Піхви нижніх листків голі; л. цілком голі. Волоть 15—ЗО см завд. Колоскові луски 17—25 мм завд.; всі кв. або тільки нижня зчленовані з віссю колоска. 0, 60—80 см завв. Цв. VI—VII.
8. В. подібний — A. cultiformis Malz.
Як бур’ян у посівах вівса.— На Поліссі і в Правобережному Лісостепу.
41. 	Вівсюнець — Неїictotrichon Bess.
Суцв.— здебільшого стиснута волоть. Колоски 2—6-квіткові. Колоскові луски по краю широкоплівчасті, кілюваті, з 1—5 жилками. Нижня квіткова луска на верхівці плівчаста, зазублена, на спинці з колінчастим остюком.
1. Вісь колоска з довгими волосками, які дорівнюють половині нижньої квіткової луски; нижня (закручена) частина остюка не сплюснута, в поперечному розрізі округла .2
— Вісь колоска з короткими (до 2,5 мм завд.) волосками або гола; нижня (закручена) частина остюка сплющена З
2. Л. неплідних пагонів дуже вузькі, нитковидні, щетиновидно згорнуті, ЗО—60 см завд. і 0,5—0,7 мм у діам. Волоть малоколос- кова, поникла, 6—8 см завд. Колоски близько 10 мм завд. Утворює великі щільні дернини без повзучих пагонів. 2/., ЗО—60 см. Цв.
V—VI.
1. 	В. пустельний — Н. desertorum (Less.) Pilger (Н. Besseri (Griseb.) Klok.). На степових схилах і кам’янистих місцях.— В Розтоцько-Опільському лісовому районі (Кременець, Золочів) та в Зах. Лісостепу (Го- роденка, Волочиськ).
— Л. неплідних пагонів ширші, плоскі або вподовж зложені, до 45 см завд. і 1,5—3мм завш.; стеблові л. З—6 мм завш. Піхви нижніх листків густоволосисті, рідше голі. Волоть розлога, 9—18 см завд. Колоски 11— 80
16 мм завд. Утворює нещільні дернинки з короткими повзучими кореневищами. 2г, ЗО— 120 см. Цв. V—VI.
2. В. пухнатий — Н. pubescens
(Huds.) Pilger На суходільних луках, лугових степах, схилах і узліссях.— Рідко на Поліссі; досить часто в Лісостепу, зах. лісових районах і в Карпатах; зрідка в півн. частині Степу.
З (1). Вісь колоска гола, лише на кал юсах нижніх квіткових лусок є короткі волоски. Гілочки суцвіття гладенькі; волоть стиснута, мало колоскова, 7—10 см завд. Піхви і пластинки листків голі. Ст. в нижній частині (як і піхви, що їх прикривають) трохи сплюснуті.
ЗО—50 елі. Цв. V—VI.
3. В. кримський — Н. tauricum Рго-
kud.
На гірських схилах і лісових галявинах.— В Гірському Криму.
— Вісь колоска з короткими волосками. Гілочки суцвіття б.-м. шорсткі 4
4. Колоски строкато забарвлені з поперечними світлими і темними смужками, які чергуються (переважає темно-фіолетове забарвлення). Р. гірські (карпатські) . . .5
— Колоски зелені або трохи фіолетово забарвлені, але без виявленого чергування світлих і темних смужок. Рівнинно-передгірні р. степів і сухих лук 7
5. Волоть коротка, стиснена, довгасто- яйцевидна, 4—8 см завд. Колоски строкаті з перевагою червонувато-фіолетового забарвлення, 11—13 мм завд.; нижня квіткова луска 8—11 мм завд., з остюком 10—13 мм завд. Л. 2—3,5 мм завш. 2/., 10—ЗО см. Цв. VIII.
4. В. різнобарвний — Н.versicolor
(Vill.) Pilger На високогірних луках.— В Карпатах.
— Волоть б.-м. розлога, 12—ЗО см завд. Колоски більшого розміру (16—25 мм завд.). Вищі на зріст р. з листками 4—10 мм завш. і стеблами 50—140 см завв 6
6. Піхви гострошорсткі, кілюваті, як і ст., в нижній частині сплюснуті. Л. 4—8 мм завш. Волоть переривчаста, багатоколоскова з вкороченими гілочками. Нижня квіткова луска 13—16 мм завд., з чорнуватим остюком 16—21 мм завд. 2/., 60—140 см. Цв. VII.
5. В. плоскостеблий — Н. plani-
culme (Schrad.) Pilger На субальпійських луках.— В Карпатах (в півд.-схід, частині).
— Піхви гладенькі, рідше трохи шорсткі, як і ст., не сплюснуті (рідше в нижній частині ст. і піхви трохи стиснуті). Л. 4—5 мм завш. Волоть вузька, не переривчаста, з порівняно довгими гілочками. Нижня квіткова луска 11—14 мм завд. з остюком 13—19 мм завд. 2а, 50—110 см. Цв. VIII.
6. В. альпійський — Н. alpinum (Sm.)
Henrard
На полонинах і скелях.— В Карпатах (в півд.-схід, частині).
7 (4). Колоски 16—24 мм завд., зелені, рідше з фіолетовим відтінком. Волоть вузька,


китицевидна, малоколоскова (не більше 16 колосків), з більш довгими нижніми гілочками. 2/1, 40—100 см. Цв. VI—VII.
7. 	В. лучний — Н. pratense (L.) Bess.
На сухих луках і схилах.— Зрідка в зах. лісових районах, Карпатах і в Зах. і Правобережному Лісостепу
Мал. 77. Вівсюнець Шелла:
1 — загальний вигляд рослини, 2 — колосок.
— Колоски 11—15 мм завд., зеленкувато-сріблясті. Волоть ширша, багатоколоскова, з вкороченими гілочками, 8—16 см завд. Ст. голі, гладенькі, в нижній частині трохи стиснуті. 2/_, 40—75 см. Цв. VI—VII.
8. 	В.Шелла — Н. Schellianum (Hack.)
Kitagawa
На степах і степових схилах.— В схід, частині Лівобережного Лісостепу і Степу і в Гірському Криму. В зах. частині Правобережжя відомо кілька ізольованих місцезнаходжень (Городенка, Золочів, Броди).
Для УРСР (Більче під Борщовим) наводився ще в. стиснутий — Н. compressum (Heuff.) Непг. Перевіркою гербарних зразків Блоцького, на підставі яких наводився цей вид, була виявлена помилка у визначенні. Ця вказівка стосується Н. pratense (L.) Bess
42. 	Райграс — Arrhenatherum P. В.
Суцв.— рідка стиснута волоть, до 25 см завд. Колоски до 10 мм завд., двоквіткові. Нижня кв. тичинкова, з колінчастим довгим остюком на спинці її нижньої луски; верхня кв. двостатева, без остюка або з коротким прямим остюком, що відходить нижче верхівки її нижньої луски. Язичок близько 2 лей завд., тупий. Утворює рідкі дернини 2а. 60—130 см. Цв. VI—VII.
Р в и с о к и й — A. elatius (L.) J. et К Pres’
На лісових луках.— Часто в Карпатах; спорадично в лісових і лісостепових районах і в Гірському Криму, рідко в Степу. Часто культивують як одну з кращих кормових трав.
43. 	Дантонія — Danthonia DC.
Суцв.— стиснута волоть, близько 5 см завд., з короткими гілочками. Колоски 2—5- квіткові, стиснуті з боків. Колоскові луски поступово загострені, довші за квіткові. Нижня квіткова луска на верхівці з глибокою вирізкою, від основи якої відходить колінчастий, закручений в нижній частині остюк. Л. вузьколінійні, 1—2 мм завш. Язичок у вигляді рядка війок. 2/., ЗО—60сл£. Цв. VI— VII.
Д. чашечна — D. calycina (Vili.)
Rchb.
На лісових луках.— Рідко в Карпатах (Хуст).
44. 	Цинодон — Cynodon Rich.
Суцв. у вигляді пучка колосовидних гілочок, зібраних пальчасто на верхівці стебла. Колоски дрібні, одноквіткові, але з добре помітним зачатком другої квітки, сидять двома рядами на одному боці колосовидних гілочок. Колоскові луски перетинчасті, коротші за квіткові Р. з довгими повзучими кореневищами і висхідними розгалуженими стеблами. Л. голубувато-зелені, здебільшого волосисті; язичок короткий, війчастий. 2і, 10—50 см. Цв. VI—VIII.
Ц. пальчастий, св и норий —•
С. 	dactylon (L.) Pers.
На піскуватих грунтах і галечниках і як бур’ян коло шляхів.— Часто в півд. районах Степу і в Гірському Криму Як заносна р. поширюється і в більш півн. райони, а також в Закарпаття.
45. Бекманія — Beckmannia Host
Суцв. складається з колосовидних гілочок, притиснутих до його головної осі. Колоски двоквіткові, стиснуті з боків, оберненояйцевидні, черепитчасто сидять в два ряди на одному боці колосовидних гілочок. Колоскові луски дуже здуті, човниковидні. Р. з довгим кореневищем. Ст. при основі бульбовидно- потовщені. 2/., 50—150 см. Цв. VI—VIII.
Б. звичайна — В. eruciform is Host
На вогких луках.— По всій УРСР. Кормова р., яка дає значні врожаї сіна.
46. їжачка — Echinaria Desf.
Суцв. головчасте. Колоски клиновидні, стиснуті з боків, 2—3-квіткові. Колоскові луски неоднакові, нижня з двома або трьома короткими остюками, верхня — з одним остюком; нижня квіткова луска довша за колоскові, шкіряста, на верхівці з п’ятьма зігнутими колючими зубцями. Ст. з двома чи трьома вузлами, розміщеними в нижній його частині. Піхви і пластинки листків густоволосисті. Q, 6—17 см. Цв. IV—VI.
ї. головчаста — E. capitata (L.)
Desf.
На сухих кам’янистих схилах.— В Півд. Криму.
6 424
81


47. 	Сеслерія — Sesleria Scop.
Суцв.— густа колосовидна волоть; при основі її нижніх гілочок є плівчасті верхівкові листочки. Колоски.здебільшого двоквіткові, стиснуті з боків, майже сидячі. Колоскові луски плівчасті, загострені. Нижня квіткова луска на верхівці з 3—5 остюковидними зубцями, з яких середній звичайно довший. Піхви листків замкнуті.
1. 	Всі л. плоскі, по краях гострошорсткі,
2—3 мм завш., у неплідних пагонів дуже довгі, до 45 см завд. Волоть довгасто-яйцевидна, 1,2—2 см завд. і 0,5—0,8 см завш. Колоскові луски близько 3 мм завд.; нижня квіткова луска 3—3,5 мм завд., з середнім остюком 1—1,75 мм завд. 21,50—70 см. Цв.
IV—V.
1. G. Гейфлерова — S. Heufleriana
Schur
На вапнякових і гіпсових скелях.— Зрідка в зах. частині Зах. Лісостепу і в Карпатах.
— Л. неплідних пагонів вздовж складені, по краях гладенькі, до 2 мм завш., значно коротші, ніж у попереднього виду. Волоть овальна або яйцевидна, 1,4—2,2 см завд. і 0,7—1,2 см завпь Колоскові луски 4—6 мм завд.; нижня кв. луска 3,5—5 мм завд., з середнім остюком 1,5—2 мм завд. Ст. від основи дуговидно-висхідні. 2/., 15—50 см. Цв. VII.
2. С. голубувата — S. coerulans
Friv. (S. Bielzii Schur)
На гірських схилах і скелях.— Часто в півд.-схід, частині Карпат.
48. 	Ореохлоа — Oreochloa Link
Суцв.— колосовидна плоска волоть 1 — 1,5 см завд., з дворядно розміщеними колосками. Колоски 3—5-квіткові. Нижня квіткова луска на верхівці з малопомітними зубчиками. Л. гладенькі, дуже вузькі, щетиновидно згорнуті. Утворює дернини.2/., 10—20 см. Цв. VII.
O. дворядна — О. disticha (Pers.) Link (Sesleria disticha Pers.)
На скелях і трав’янистих схилах.— Рідко в півд.-схід, частині Карпат (Чорногора).
49. 	Кортадерія — Cortaderia Stapf.
P. дводомна, утворює великі щільні дернини. Суцв.— срібляста волоть до 50 см завд. Колоски одностатеві, 5—7-квіткові, з вузькими, довго загостреними, майже плівчастими колосковими лусками. Нижня квіткова луска тичинкових квіток трохи волосиста або гола, у маточкових квіток — густо- і довговолосис- та. Л. вузьколінійні, до 3 м завд. і до 10 мм завш., по краю гостропилчасті.2/., 200—300см. Цв. VIII—IX.
* К. дводомна, пампасова трава — С. dioica (Spreng.) Speg.
Культивують в садах і парках Півд. Криму як декоративну рослину.
50. 	Очерет — Phragmites Trin.
Суцв.— велика густа волоть. Колоски стиснуті з боків, 3—7-квіткові, з нижньою тичинковою квіткою (решта квіток двостатеві); вісь колоска під нижньою (тичинковою) квіткою гола, вище — з довгими волосками. Колоскові луски плівчасті, дуже неоднакові, загострені; нижня квіткова луска тонкоши- ловиднозагострена. Л. 1—5 см завш. Волоть 20—50 см завд. з темно-фіолетовими колосками. 2/., 80—400 см. Цв. VII—IX.
О. з в и ч а й ний — Ph. communis Trin.
У плавнях, по берегах річок, озер і на болотах.— По всій УРСР. Важлива технічна р., з якої виробляють будівельний матеріал — комишит. Використовують на різні господарські потреби і на паливо. Іде на виготовлення паперу. В молодому віці придатний на корм худобі і на силос
51. 	Зіглінгія — Sieglingia Bernh.
' Суцв.— вузька стиснута малоколоскова волоть. Колоски стиснуті з боків, 2—5-квіткові. Колоскові луски кілюваті, опуклі, довші за квіткові. Нижня квіткова луска шкіряста, при основі з короткими волосками, на верхівці з трьома зубчиками. Л. 2—3 мм завш., як і піхви, здебільшого з довгими відстовбурченими волосками; язичок з волосків. Колоски 7—9 мм завд. 2/., 15—40 см. Цв. VI—VII.
3. 	лежача — S. decumbens (L.) Bernh.
На луках і лісових галявинах.— Часто на Поліссі (переважно Правобережному), в зах. лісових районах і в Карпатах; дуже рідко в Лісостепу і в Гірському Криму (на яйлах).
52. 	Клейстогена — Cleistogenes Keng
Суцв.— рідка малоколоскова волоть. Колоски стиснуті з боків. 2—5-квіткові. Ко-
Мал. 78. Клейстогена розчепірена:
1 — загальний вигляд рослини, 2 — колосок.
лоскові луски дуже неоднакові, плівчасті, загострені. Нижня квіткова луска вузьколан- цетна, кілювата, на верхівці двозубчаста, з остюком, що відходить з проміжку між зубцями.
82


1. 	Ст, до 25 см завв., при висиханні стають дуже звивистими, з відкритими і відігнутими від стебла піхвами листків, л. тон- козагострені, 1—3 мм завш. Остюк нижньої квіткової луски не коротший за половину луски (часто значно довший). Колоски 1—3- квіткові, 7—8 мм завд. 2^. Цв. VI—VII.
1. 	К. розчепірена — С. squarrosa
(Тгіп.) Keng
На супіскуватих степових схилах і на пісках.— В лівобережній частині Степу.
— Ст. ЗО—80 см завв., прямі або лише трохи звивисті. Колоски 3—5-квіткові. Остюк нижньої квіткової луски коротший за половину луски 2
2. 	Ст. при основі з добре розвиненими короткими, зігнутими товстуватими пагонами, вкритими лусковидними недорозвиненими листками. Л. плоскі, 4—7 мм завш. Колоски 6—10 мм завд., темно-фіолетові. Нижня квіткова луска з коротким остюком, 0,5—0,75 мм завд. 2/., 30—80 см. Цв. VII—VIII.
2. 	К. пізня — С. serotina (Link) Keng На сухих, здебільшого кам’янистих схилах.— В Гірському Криму.
— Вкриті лусками пагони при основі стебел майже не розвинені або їх зовсім немає. Л. б.-м. згорнуті, до 3 мм завш . . .3
Мал. 79. Клейстогена азовська:
І — верхня частина рослини, 2 — нижня частина рослини з коренями, З — колосок, 4 — нижня колоскова луска.
3. 	Верхня колоскова луска 4—6 мм завд., з п’ятьма (рідше з трьома або сімома) жилками; нижня квіткова луска з остюком до 2 мм завд. Колоски 7—12 мм завд., зелені, рідше фіолетові. Волоть нестиснута, багатоколоскова, 8— 12 см завд.2/., 40—80 Цв. VII—VIII.
3. к. азовська — С. maeotica Klok.
et Zoz
На кам’янистих степах і відслоненнях.— В Донецькому Лісостепу, Лівобережному Степу і в Гірському Криму (Сімферополь, Судак).
— Верхня колоскова луска 2,5—4,5 мм завд., з однією (рідше з трьома) жилкою; нижня квіткова луска з остюком до 3 мм завд. Колоски 6—8 мм завд., зелені або ясно-сірі. Волоть б.-м. стиснута, малоколоскова, 4—9 см завд. 2^, 30—50 см. Цв. VII—VIII.
4. К. болгарська — С. bulgarica
(Bornm.) Keng
На кам’янистих і сухих степових схилах.— В степових, переважно правобережних районах.
53. 	Молінія — Molinia Schrank
Суцв.— вузька, стиснута, довга волоть. Колоски 2—5-квІткові, стиснуті з боків, з коротковолосистою віссю. Колоскові луски з однією жилкою, коротші за квіткові. Нижня квіткова луска з опуклою спинкою, на верхівці тупувата, без зубців і остюка. Язичок з волосків.
1. Колоскові луски до 2 мм завд.; колоски 4—5 мм завд. Волоть компактна, густа, стиснута, 15—25 см завд.; 4—5 см завш. Ст. при основі бульбовиднопотовіцені. Р. з повзучими кореневищами і здебільшого згорнутими листками. 2/., 100—150 см. Цв. VII—VIII.
1. М. чорноморська — М. euxina
Pob.
На приморських піскуватих луках.— На крайньому півдні Степу (о-в Джарилгач на Чорному морі).
— Колоскові луски значно довші (у 1,5—4 рази); колоски 6—8 мм завд. Р. утворюють дернини з вкороченими кореневищами 2
2. Колоскові луски тупуваті, 3—4 мм завд. Волоть вузька, стиснута, до ЗО см завд. Л. плоскі, 3—6 мм завш., довгозагострені, зверху звичайно з довгими волосками. Ст. з дуже вкороченими нижніми і видовженими верхніми міжвузлями. 2/., 40—90 см. Цв.
VI—IX.
2. М. голуба — М. coerulea (L.) Moench
На болотах, вогких луках (іноді і на солончакуватих) і в лісах.— По всій УРСР, але на крайньому півдні дуже рідко.
— Колоскові луски загострені, до 6 мм завд. Волоть рихла, більшого розміру, до 60 см завд. Л. 10—15мм завш.2^, 90—150 см. Цв. VII—VIII.
3. М. прибережна — М. litoralis
Host
В лісах на вогких місцях.— Наводиться для зах. частини УРСР. Знаходження не підтверджується гербарними зразками. Вказівка потребує перевірки.
6*
83


54. 	Гусятник — Eragrostis Host
Суцв.— розлога багатоколоскова волоть. Колоски багатоквіткові, ланцетні або довгасто-лінійні, стиснуті з боків. Колоскові луски кілюваті, коротші за квіткові, з однією жилкою. Нижня квіткова луска без остюка, з трьома жилками, при достиганні відпадає разом з зернівкою (верхня квіткова луска залишається на осі колоска). Язичок з волос-
1. Нижні гілки волоті зібрані на голов¬
ній осі пучками по 3—7, пластинки листків і піхви без бородавчастих залозок по жилках 2
— Нижні гілки волоті сидять на головній осі по одній або по дві. Пластинки листків і піхви по жилках з бородавчастими залозками З
2. Нижні гілки волоті при основі мають довгі волосинки. Колоски 3—5 мм завд., 5—9-квіткові, здебільшого сірувато-фіолетові. ©, 10—ЗО см. Цв. VII—X.
1. 	Г. волосистий — E. pilosa (L.)
Р. В.
На пісках, гранітних і пісковикових скелях і як бур’ян на полях і засмічених місцях (переважно на піскуватому грунті).— Досить часто в Степу, рідше в Лісостепу і в Закарпатті; на Поліссі і в зах. лісових районах рідко, як занесена р.
— Гілки волоті при основі без волосків. Колоски до 10 мм завд., 15—20-квіткові, бліді. О, 10—50 см. Цв. VII—IX.
2. Г. єгипетський — E. aegyptica
(Willd.) Del.
На прибережних пісках.— Зрідка в долинах річок в різних районах УРСР.
З 	(1). Піхви листків з рідко розміщеними довгими відстовбурченими волосками; пластинки листків волосисті. Волоть до 15 см завд., з товстуватими, горизонтально відхиленими, порівняно короткими гілками. Колоски до 10 мм завд. 0, Ю—50 см. Цв. VII— X.
3. Г. т о н к о н о г о в и д н и й — Е. ро-
aeoides Р. В. (Е. minor Host).
Як бур’ян переважно на піскуватих грунтах.— Часто в Степу, рідше в Лісостепу, Закарпатті і в Півд. Криму; дуже рідко в зах. лісових районах.
— Піхви листків голі 4
4. 	Колоски великі, близько 20 мм завд., 20—30-квіткові. Волоть до 25 см завд., рихла, з порівняно короткими гілками. Пластинки листків при основі з пучком волосків. Q, 10—40 см. Цв. V—VIII.
4. Г. крупноколосковий —
Е. megastachya (Koel.) Link
На засмічених місцях.— Дуже рідко на Керченському півострові в Криму (с. Коми- шанка в Ленінському р-ні).
— Колоски значно дрібніші, 3—II мм завд., З—15-квіткові. Волоть 7—35 см завд., розлога, з довгими тонкими гілочками. Пластинки листків голі або по краю з рідко розміщеними волосками. 0, 15—75 елі. Цв.УІ—IX.
5. Г. запашний — E. suaveolens Beck.
На прибережних пісках, рідше як бур’ян на виноградниках.— По Дніпру від Києва до Херсона, біля Полтави і в Криму (в степовій частині і на Півд. березі).
Описаний М. В. Клоковим для пісків Дніпра г. дніпровський — E. borysthenica
Мал. 80. Гусятник запашний:
1 — загальний вигляд рослини, 2 — язичок, З — колосок.
(Schmalh.) Klok., за твердженням автора виду, відрізняється від волзького E. suaveolens Beck, ширшими листками, густішими волотями, дрібнішими колосками і квітковими лусками і коротшою зернівкою. Порівняльний аналіз гербарних зразків з Дніпра (включаючи і зразки Шмальгаузена), Волги (автентичні зразки Бекера) і кримської території не дає жодних підстав розглядати Е. borysthenica як окремий вид.
55. 	Келерія, кипець — Koeleria Pers.
Суцв.— густа циліндрична або видовжено- овальна, майже колосовидна, часто лопатева волоть. Колоски 2—5-квіткові, стиснуті з боків, яйцевидно-ланцетні. Колоскові луски ланцетні, кілюваті, перетинчасті, трохи неоднакові, нижня з однією, верхня — з трьома жилками. Нижня квіткова луска ланцетна, трав’яниста, з кілем і невиразними трьома жилками. Здебільшого утворюють дернини.
1. Піхви старих відмерлих листків при основі стебел і неплідних пагонів утворюють цибулевидні потовщення; неплідні пагони з 5—10 листками 2
— Ст. і неплідні пагони при основі не потовщені; неплідні пагони з 2—4 листками 7
84


2. Старі піхви, що утворюють цибулевид- ні потовщення при основі стебел і неплідних пагонів, розщеплені вподовж на нитковидні волокна. Колоскові луски тупуваті. . .3
— Старі піхви, що утворюють цибулевид- ні потовщення, не розщеплені на волокна, суцільні. Колоскові луски загострені . . .4
3. Верхня колоскова луска 4—5,5 мм завд.; нижня квіткова луска коротковолосиста. Волоть 5—10 см завд. Піхви всіх стеблових листків опушені. Неплідні пагони разом з листками 4—10см завд., л. 0,5—1,5 мм завш., здебільшого волосисті. Ст. майже на всьому протязі опушені. 2/., 25—55 см. Цв. 2/2 V-VI.
1. К. с и з а — К. glauca (Schkuhr) DC.
На борових пісках.— На Поліссі і в півн.- зах. частині Лісостепу.
— Верхня колоскова луска 3,5—4,5 мм завд., нижня квіткова луска гола. Волоть 5—18 см завд. Піхви верхніх стеблових листків голі, гладенькі. Неплідні пагони разом з листками звичайно довші, 8—18 см завд.; л. 1—2,5 мм завш., зісподу гладенькі або щетинисто-шорсткі, рідше дрібноопушені. Ст. голі або лише під суцвіттям б.-м. опушені, 2/., 15—60 см. Цв. 2/2 V—VI.
2. К. піскова — К- sabuletorum Czern.
На пісках.— В лівобережній частині Лісостепу і в степовій зоні. Описана М. В. Клоко- вим к. дніпровська — К- borysthenica Klok. не має сталих ознак, за якими можна було б її відрізняти як окремий вид. Характер мінливості зразків з Нижньодніпровських пісків цілком однаковий з тим, який спостерігається на всій території розповсюдження К. sabuletorum Czern.
4 	(2). Волоть дуже щільна, 1,5—3 см завд. і 0,6—1 см завш. Л. неплідних пагонів короткі, разом з пагонами 3—5 см завд., до 1,5 мм завш., цупкі, сизі, трохи викривлені, голі. Піхви, що утворюють цибулевидні потовщення, розміщуються черепитчасто, всі голі. Утворює щільні дернинки. 2/., 15—ЗОслі.Цв. 2/2 IV—VII.
3. К. лопатева — К. lobata (М. В.) Roem. etSchult (К. brevisStev., К. Degenii
Dom.).
На кам’янистих степових схилах і на відслоненнях вапняків і гранітів.— У степовій зоні і в Гірському Криму; в Лісостепу лише одне ізольоване місцезнаходження (Півд. Поділля, Коси).
— Волоть звичайно довша, нещільна, циліндрична, 3,5—10 см завд. Піхви на ци- булевидних потовщеннях майже однакові завд. (не розміщуються черепитчасто), волосисті або голі. Л. неплідних пагонів звичайно довші 5
5. 	Нижня квіткова луска цілком опушена. Волоть 4,5—8,5 см завд. Л. неплідних пагонів 1—2,5 мм завш., без війчастих волосків по краю; зовнішні піхви при основі стебел і неплідних пагонів волосисті. 2/., 25—50 см Цв. V—VI.
4. К. м о.л давська — К. moldavica
М. Alexejenko
На вапнякових відслоненнях і жорствува- тих схилах.— Дуже рідко в Зах. Лісостепу (Півд. Поділля) і в півд.-схід, частині Степу
Мал. 81. Келерія лопатева.
(Молочанськ і Троїцьке в Мелітопольському р-ні).
— Нижня квіткова луска цілком гола або лише до половини опушена. Зовнішні піхви голі 6
6. 	Нижня квіткова луска цілком гола. Волоть велика, широкоциліндрична, 3,5— 8 см завд. і 1—1,3 см завш., блискуча. Л. неплідних пагонів до 2 мм завш., по краю з довгими щетинками, разом з пагонами 5—11 см завд. Ст. товсті, голі. 2^, 25—60 см. Цв. V— VIII.
5. 	К. блискуча — К. splendens Presl На вапнякових жорствуватих схилах.— В Гірському Криму (особливо часто на кримських яйлах).
У першому виданні «Визначника рослин УРСР» для с. Мялки Слов’янського р-ну (Донецький Лісостеп) наводиться к. Теодорова — К. Theodoriana Klok. Повний опис цього виду досі не опублікований, і зразки, на яких базується його виділення, в основних герба85


ріях відсутні. Наведені у «Визначнику» ознаки цього виду цілком вкладаються в діагноз К. splendens Presl.
— Нижня квіткова луска в нижній частині (до половини) опушена. Волоть вузько- циліндрична, до основи і до верхівки звужена,
З—5,5 см завд. і 0,5—0,8 см завш. Л. неплідних пагонів 1—1,5 мм завш., голі, цупкі, сизуваті, разом з пагонами 4—7 см завд. Ст. голі або під суцвіттям пухнаті. 2/., 18— 35 см. Цв. 2/2 V—VI.
6. 	К. Талієва — К. Talijevii Е. Lavr.
На крейдяних відслоненнях.— В Донецькому Лісостепу і в півн.-схід, частині Лівобережного Степу
7 (1). Р. утворюють щільні дернини, без повзучих кореневищ. Л. неплідних пагонів вузьколінійні, часто згорнуті, як і піхви, здебільшого пухнаті. Волоть до і після цвітіння стиснута, 3—10 см завд. Ст. тонкі, голі або під суцвіттям опушені. 2/., 15—40 см завв. Цв. 2/о V—VI.
7. 	К. струнка — К. gracilis Pers.
На степах, схилах, сухих луках, галявинах і узліссях.— Часто в Лісостепу, степовій частині УРСР і в Гірському Криму, рідше в лісових районах (на півночі рідко).
— Р. з повзучими кореневищами, іноді утворюють рідкі дернинки 8 Колоски б—7 мм завд. Ст. міцні, від основи дуговидно підводяться, вгорі опушені. Р; з довгими кореневищами. 2/., ЗО—100см. Цв. VI—VII.
8. К- польська — К- polonica Dom.
(К. grandis Bess.).
В мішаних лісах і борах на піскуватому грунті.— На Поліссі, в зах. лісових районах і в півн. частині Лісостепу (на Правобережжі).
— Піхви всіх листків голі; л. вужчі, 0,75—1,5 мм завш., голі. Волоть вузька, досить рідка, 6—9 см завд. Колоски 3,5—5мм завд., часто червонувато-фіолетові. Ст. тонкі, голі. Утворює нещільні дрібні дернинки з тонкими кореневищами. 2/., ЗО—80 см. Цв.
V—VI.
9. К. Д е л я в і н я, к. лучна—К. De¬
lay ignei Czern.
На заплавних луках.— Досить часто на Лівобережжі (крім найпівденніших районів Степу).
56. 	Лофохлоа — Lophochloa Rchb.
Суцв.— густа, майже циліндрична, іноді трохи лопатева волоть. Колоски стиснуті з боків, здебільшого п’ятиквіткові. Колоскові луски кілюваті, неоднакові, нижня вужча і майже на одну третину коротша за верхню. Нижня квіткова луска з добре помітними 2—З жилками, часто з коротким остюком, по краях
Мал. 82. Келерія польська.
Мал. 83. Лофохлоа гребінчаста:
1 — загальний вигляд рослини, 2 — колосок, 3, 4 — верхівка нижньої та верхньої квіткової лусок.
8. 	Піхви нижніх листків густоволосисті; л. плоскі, до 2,5 мм завш., б.-м. волосисті. Волоть 6—15 см завд., часто переривчаста. білоплівчаста. Піхви нижніх листків довго і густоволосисті; л. плоскі, тонко загострені, 2— Змм завш., волосисті. Волоть 2,5—5 см завд.. з
86


голою гладенькою віссю і дуже розгалуженими шорсткими гілочками. Q» 7—ЗО см. Цв.
IV-V.
1. 	Л. гребінчаста — L. cristata (L.) Hyl. (L. phleoides (Vili.) Rchb.).
На сухих схилах і як бур’ян в садах і парках.— В Півд. Криму.
57. 	Перлівка — Melica L.
Суцв.— волоть, часто стиснута, циліндрична. Колоски з однією або двома розвиненими
Мал. 84. Перлівка поникла:
/ — загальний вигляд рослини, 2 — колосок, З — квітка.
двостатевими квітками, над якими міститься булавовидна або довгаста грудочка з недорозвинених неплідних квіток. Нижня квіткова луска опукла, з багатьма іноді невиразними жилками.
1. Нижня квіткова луска тупа, гола .2
— Нижня квіткова луска загострена, по краях з довгими волосками 5
2. Волоть густа, багатоколоскова, з короткими гілочками. Колоски близько 10 мм завд., бліді або з фіолетовим забарвленням. Я. широколінійні, 7—13 мм завш., як і піхви, гострошорсткі. 2/., 90—150 см. Цв. VI—VII.
1. 	П. висока — М. altissima L.
На узліссях і по чагарниках.— В Лісостепу і Степу.
— Волоть рідка, малоколоскова, з досить довгими гілочками. Колоски меншого розміру. Я. вузьколінійні З
3. 	Волоть рідка, розлога, з довгими гілочками і небагатьма колосками. Колоски спрямовані вгору, 5—6 мм завд., лише з однією розвиненою плідною квіткою. 2/1, 20— 40 см завв. Цв. VI—VII.
2. 	П. одноквітко- в а — М.
В вих нах
uniflora Retz. лісах.— В зах. лісо- і лісостепових райо- і в Закарпатті.
— Волоть б.-м. стиснута; колоски пониклі, з двома розвиненими плідними квітками .... 4
4. 	Язичок дуже короткий, до 1 мм завд. Колоски на верхівці заокруглені; колоскові луски на всій поверхні червонувато-фіолетові, по краю білоплівчасті. Р. з довгим кореневищем і здебільшого поодинокими стеблами. 2/., ЗО—60 см. Цв.
V—VI.
3. 	П. поникла — М. nutans L.
В лісах.— Майже по всій УРСР, але в Степу зрідка (лише в півн. частині).
— Язичок довший, близько 2,5 мм завд. Колоски на верхівці гоструваті; колоскові луски зелені, лише біля верхівки фіолетово забарвлені. Р. рихлодернисті, з дуже короткими кореневищами. 2/., ЗО—40 см. Цв. V—VI.
4. 	П. р я б а — М. picta С. Koch В дубових лісах.— В б. ч. УРСР, але в півн.-зах. лісових районах Правобережжя рідше (відсутня в Криму).
Мал. 85. Перлівка ряба.
5 	(1). Колоскові луски дуже нерівні, нижня на х/з (і навіть більше) коротша за верхню. Волоть густа, майже колосовидна, вісь її з усіх боків прикрита колосками (не просвічує), до 15 мм завш. Піхви листків шорсткі від спрямованих донизу шипиків або у нижніх листків з довгими волосками. 2/., 55—90 см. Цв. V—VII.
5. 	П. трансільванська — М.
transsilvanica Schur
По чагарниках, на узліссях і відслоненнях.— Досить часто в лісостепових і степових районах УРСР, зрідка в Гірському Криму і в Закарпатті.
— Колоскові луски майже однакові або нижня не більш як на Vi коротша за верхню. Волоть більш рідка (часто просвічує вісь волоті). Піхви листків гладенькі або шорсткі від спрямованих догори шипиків, рідше нижні коротковолосисті 6
87


6. Волоть вузька, 6—9 мм завш., малоколоскова, переривчаста, майже однобічна. Колоски забарвлені в темно-фіолетовий колір, який зберігається і на час дозрівання. Л до 2 мм завш., звичайно згорнуті, цупкі, спрямовані вгору. Р. сизувато-зелена, утворює щільні дернини. 2/., ЗО—50 см. Цв. VI—VII.
6. П. гірська — М. monticola Prokud.
На скелях і кам’янистих гірських схилах.— В Гірському Криму (переважно на яйлах і у верхньому гірському поясі). Кримський ендем.
— Волоть ширша, 10—15 мм завш., багатоколоскова, з рівномірно розміщеними навколо головної осі колосками. Колоски блідо-зелені, жовтуваті або золотисті. (Якщо вони спочатку і бувають з фіолетовим відтінком, то після ивітіння стають зеленувато- жовтими) 7
7. Піхви нижніх листків голі і гладенькі Колоски 5—7 мм завд., спочатку з фіолетовим відтінком, після цвітіння — зеленувато-жовті. Волоть 5—11,5 см завд. і 10—15 мм завш 2д, 30—95 см. Цв. V—V2 VI.
7. П. п о п л у т а н а — М. simulans Klok.
(М. glauca auct. non F. Schultz).
На вапнякових відслоненнях.— В Лісостепу (Півд Поділля) і Степу (понад Дністром)
— Піхви нижніх листків шорсткі або коротковолоснсті. Колоски 3,5—6 мм завд., блідо-зелені або золотисто-жовті, без фіолетового відтінку .8
8. Піхви всіх листків голі, шорсткі. Колоски блідо-зелені, при дозріванні жовтуваті, 5—5,5 мм завд. Верхня колоскова луска раптом загострена, іноді з насадженим вістрям. Сім’янка веретеновидна, 2,1—2,4 мм завд. Волоть 6—8 см завд. і близько 11 мм завш. 2/., 35—60 см. Цв. V—VI.
8. 	П. кримська — М. taurica
С. Koch
На кам’янистих схилах.— Досить часто в Кримських передгір’ях і в Півд. Криму, рідше в степовій частині Криму
— Піхви нижніх листків коротковоло- систі. Колоски світло-жовті з золотистим відтінком, 5—6 мм завд. Верхня колоскова луска поступово і тонко, майже остюковидно загострена. Сім’янка еліпсоїдно-оберненояйцевидна, до основи загострена, 1,75—2 мм завд Волоть 4—9 см завд. і 8—12 мм завш. 2/.. 30—70 см. Цв. V— 1/2 VI.
9. 	П. з о л о т о л у с к о в а — М. chry- solepis Klok. (М. flavescens auct. non Si- monk.).
На гранітних і вапнякових відслоненнях, глинистих схилах і приморських пісках.— В Донецькому Лісостепу і в півд. частині Степу.
58. 	Трясучка — Briza L.
Суцв.— розлога або стиснута волоть. Ко лоски багатоквіткові, округлосерцевидпі або яйцевидні, стиснуті з боків. Колоскові луски тупі, опуклі, трохи коротші за квіткові. Нижня квіткова луска дуже опукла, з серцевидною основою.
1. 	Р. однорічні. Волоть стиснута, майже колосовидна, з короткими гілочками. Колоски 88
яйцевидні, з загостреною верхівкою, 4—6 мм завд. Нижня квіткова луска в нижній частині на спинці бугорчасто-шорстка. Л. вузьколінійні, 1—2 мм завш. ^), 15—45 см. Цв.
IV— V
1. Т. к о л о с и с т а — В. spicata Sibth.
et Sm.
На кам’янистих і глинистих схилах і на скелях.— Досить часто в Гірському Криму, рідше в степовій частині Криму
— Р. багаторічні. Волоть здебільшого розлога, з довгими гілочками. Колоски сер- цевидноокруглі; нижня квіткова луска гладенька. Л. ширші 2
2. 	Гілочки суцвіття гострошорсткі, спрямовані косо вгору або навіть притиснуті до головної осі; волоть більш густа, багатоколоскова. Нижня квіткова луска на спинці в середній частині сідловидна, при основі з добре виявленим горбочком. Л. З—6 лиг завш. 2/ 40—80 см. Цв. VI—VII.
2. Т. південна — В. australis Prokud.
(В. media auct. р р., non L.)
На узліссях, галявинах і луках.— Часто в зах. частині Гірського Криму і в Карпатах, рідше в півд.-зах. лісових і лісостепових районах УРСР
— Гілочки суцвіття гладенькі або лише трохи шорсткі, горизонтально відхилені; волоть розріджена, малоколоскова, із звислими колосками. Нижня квіткова луска по спинці поступово заокруглена, без виявленого горбочка при основі. 2/.,20—50 см. Цв. V— VIII.
3. 	Т. середня — В. media L.
На луках, узліссях і по чагарниках.— На Поліссі і в півн.-схід, частині Лісостепу УРСР.
59. 	Прибережниця — Aeluropus Trin.
Суцв. китицевидне з притиснутими до головної осі гілочками, на яких черепитчасто сидять двома рядами дрібні, 4—10-квіткові колоски. Нижня квіткова луска довша за колоскові, кілювата, з вістрям. Р. сизувато- зелена з довгими пагонами і лежачими або підведеними стеблами. Л. вузьколінійні, жорсткі, з шиловидно згорнутими кінцями. Язичок з волосків.2/., 25—50 см. Цв. VI—VII.
П. солончакова — Ае. litoralis
(Gouan) Pari.
На солончаках і солончакових луках.— Переважно в півд. частині Степу (на узбережжі Чорного і Азовського морів); в Лісостепу лише по р. Хоролу.
60. 	Грястиця — Dactylis L.
Суцв.— однобічна волоть з довгими гілками і скупченими на їх кінцях густими пучками колосків. Колоскові луски кілюваті, коротші за квіткові. Нижня квіткова луска загострена в короткий остючок.
1. Піхви листків шорсткі. Волоть під час цвітіння розлога, пірамідальна. Колоскові луски трав’янисті, більш тверді, нижня довша за верхню, по кілю щетинисто-війчаста, з однією жилкою, верхня з трьома жилками; колоски 3—4-квіткові. 2/., ЗО—100 см. Цв.
V— VIII.


1. Г. з б і р н а г. звичайна —
D. glomerata L
На луках, в лісах і на узліссях, по чагарниках.— По всій УРСР, але на півдні степової зони рідко (відсутня в Полиновому Степу і в степовій частині Криму).
— Піхви листків гладенькі. Волоть стиснута, часто поникла. Колоскові луски перетинчасті, майже однакові завд., голі, обидві з трьома жилками; колоски звичайно шести- квіткові. 2/., 50—120 см. Цв. V—VIII.
2. Г. п о л і г а м н а — D. polygama Ног-
vat (D. Aschersoniana Graebn.).
В лісах і по чагарниках.— В Карпатах і в зах лісових і лісостепових районах
61. 	Гребінник — Cynosurus L.
Суцв.— густа, однобічна, колосовидна волоть. Колоски зібрані групами, які містять в
Мал. 86. Гребінник звичайний:
/ — нижня частина рослини, 2—суцвіття, З— частина суцвіття.
собі плідні і неплідні колоски: плідні — 3— 5-квіткові,.неплідні складаються з порожніх лусок, перисто розміщених на осі. Нижня квіткова луска з 3—5 жилками, загострена або з остюком.
1. 	Суцв. вузьке, колосовидне, майже лінійне, 3—7 см завд. і 0,4—0,5 см завш. Луски неплідних колосків без остюків. Плідні колоски близько 3 мм завд.; нижня квіткова луска остюковидно загострена або з коротким остюком. 2/., 20—75 см. Цв. VI—VII.
1. Г. звичайний — С. cristatus L.
На сухих луках і узліссях.— Часто на Поліссі, в зах. лісових районах і в Карпатах, рідко в Лісостепу і в Півд. Криму.
— Суцв. яйцевидне або довгасте, 1 — 3,5 см завд. і 0,9—1,7 см завш. Луски неплідних колосків з довгими остюками. Плідні колоски близько 10 мм завд.; нижня квіткова луска до 8 мм завд., з остюком до 15 мм завд. 0, 15—50 см. Цв. V—VI.
2. Г. колючий — С. echinatus
На сухих місцях, біля доріг і по чагарниках.— В Півд. Криму.
62. 	Твердоколос — Sclerochloa Р. В.
Суцв.— густа, сплюснута, однобічна, майже колосовидна волоть, 1—4,5 см завд. і
O, 6—1,5 см завш. Колоски довгасті, стиснуті з боків, сидять на коротких товстих ніжках, З—5-квіткові. Колоскові луски шкірясті, тупі, неоднакові; нижня квіткова луска тверда, довша за колоскові, з п’ятьма жилками.
P. сизувата з пучкувато-розгалуженими від основи, лежачими стеблами. 0, 5—20 см. Цв. IV—VI.
Т. стиснутий — S. dura Р.В.
Як бур’ян на сухих відкритих місцях, часто біля шляхів.— Досить часто в степовій частині, в Кримських передгір’ях і в Півд. Криму; зрідка в Лісостепу.
63. 	Тонконіг — Poa L.
Суцв.— волоть. Колоски яйцевидні або ланцетні. Колоскові луски ланцетні, кілюваті, нижня трохи коротша і вужча за верхню. Нижня квіткова луска без остюка, кілювата, з двома крайовими, іноді також з двома середніми (проміжними) жилками, при основі кіля здебільшого несе пучок тонких звивистих волоконець.
1. Л. (принаймні деякі в дернині) ширші
за 6 мм. Ст. сплюснуті, піхви гострокілюва- ті 2
— Л. не ширші за 5 мм. Ст. і піхви циліндричні, рідше — сплюснуті, кілюваті . .4
2. Пластинка верхнього листка в декілька разів коротша за його піхву. Нижня квіткова луска цілком гола, без волоконець при основі кіля, 3—4 мм завд. 2/., 50—120 см. Цв. VI—VIII.
1. Т. Ше —P. Chaixii Vili.
На субальпійських луках, галявинах та узліссях гірських лісів.— В Карпатах.
— Пластинка верхнього листка б.-м. дорівнює його піхві. Нижня квіткова луска з невеличким пучком волоконець при основі кіля З
3. Піхви стеблових листків дуже шорсткі. Довжина пластинки верхнього листка перевищує її ширину в 15—25 разів. Колоски до 5 мм завд., розміщені на кінцях дуже довгих гілочок. Колоскові луски по всій довжині кіля та жилок або по всій поверхні шорсткі. Нижня квіткова луска 2,5—4 мм завд. 2/., 50—150 см. Цв. V—VI.
2. 	Т. розсунутий — P. remota Fors.
На вогких місцях, в листяних лісах.— Спорадично на Поліссі, в Лісостепу та Карпатах
89


— Піхви, крім найнижчих, гладенькі. Довжина пластинки верхнього листка перевищує її ширину в 25—50 разів. Колоски до 1 (9) лш завд., розміщені, починаючи від 1/і—Vs довжини гілочок. Колоскові луски майже гладенькі. Нижня квіткова луска
4—5,5 лш завд. 2/., 50—120 сл(. Цв. VII.
3. Т. гібридний — P. hybrida Gaud. На кам’янистих вогких місцях в гірських
лісах.— В півд.-схід, частині Карпат (Чив- чинські гори). Р. рідка.
4. (1). При основі всіх пагонів є цибулинки, утворені потовщеними піхвами прикореневих листків. Усі л. з довго загостреними язичками. Нижня квіткова луска по кілю і жилках від- стовбурченоопушена. Замість колосків часто утворюються маленькі цибулинки. 2/., 10— 50 см. Цв. IV—VI.
4. Т. бульбистий — P. bulbosa L.
На степах та сухих луках, на пісках і як бур’ян.— По всій УРСР.
— При основі пагонів немає цибулинок, утворених потовщеними піхвами прикореневих листків 5
5. Нижня квіткова луска цілком гола, без волоконець при основі кіля, з випнутими середніми жилками, 3,5—6 мм завд. Волоть стиснута, малоколоскова. Ст. під суцвіттям шорсткі. 2/., 25—100 см. Цв. VI—VII.
5. Т. довголистий — P. longifolia
Тгіп.
В листяних, переважно букових, лісах та на яйлах.— В Гірському Криму. Описана П. О. Смирновим з Гірського Криму P. fa- getorum P. Smirn. не відрізняється від P. longifolia Тгіп.
— Нижня квіткова луска по кілю та жилках б.-м. опушена, а якщо майже гола, то з волоконцями при основі кіля ... .6
6. Ст. плоскі, двокілюваті 7
— Ст. циліндричні або з боків трохи здавлені, але не двокілюваті 8
7. Р. кореневищна. Нижня квіткова луска на верхівці косо обрубана або заокруглена, 2—2,5 мм завд. Колоски з голою віссю. 4, 20—70 см. Цв. VI—VIII.
6. Т. стиснутий — P. compressa L. На глинистих схилах, кам’янистих відслоненнях, на пісках і як бур’ян.— По всій УРСР.
— Р. пух ко дерниста. Нижня квіткова луска поступово загострена, 2,25—3,25 мм завд. Колоски з опушеною віссю. Ст., принаймні під вузлами, густоопушені. 2/_, 25— 50 см. Цв. VII.
7. Т. Ремана — Р. Rehmanni Asch.
et Gr.
На кам’янистих місцях в гірських лісах.— В півд.-схід, частині Карпат (Чорногора). Р. дуже рідка.
8. (6). Язички верхніх стеблових листків відсутні або дуже короткі й тупі, до 1 мм завд. Ст. гладенькі. Вісь колоска опушена .9
— Язички верхніх стеблових листків довші за 1 мм, якщо ж вони короткі, то ст. шорсткі або вісь колоска гола 10
9. Р. зелена, з тонкими циліндричними стеблами. Волоть до 15 (22) см завд., часто по- 90
никла. Нижня квіткова луска 2,5—3,5 мм завд. 2/., 35—80 см. Цв. VI—VIII.
8. Т. д і б р о в н и й — P. nemoralis L.
В листяних лісах та на кам’янистих відслоненнях, зрідка в борах.— По всій УРСР.
У цього дуже мінливого виду трапляються форми з малопомітним опушенням осі колоска. Описана Ю. М. Прокудіним з бузьких гранітів P. hypanica Prokud. є, очевидно, однією з таких форм. За іншими ознаками вона нічим не відрізняється від P. nemoralis L.
— Р. синьо-зелена, низькоросла. Ст. тверді, товстуваті, іноді трохи сплюснуті. Волоть стиснута, малоколоскова, іноді майже колосовидна, до 7,5 см завд. Нижня квіткова луска 3,5—4 мм завд. 2/., 10—40 см. Цв.
VI—VII.
9. Т. Бальфура — Р. Balfourii Pam.
(P. Janczewskii Zapal.).
На скелях та кам’янистих осипах в субальпійському та альпійському поясах.— В Карпатах.
10. (8). Ст. шорсткі. Язички стеблових ли¬
стків не перевищують 3 мм. Нижня квіткова луска без помітних середніх жилок. Р. сірувато-зелені 11
— Ст. гладенькі, а якщо шорсткі, то язички довші, а нижня квіткова луска з добре помітними середніми жилками 13
11. Колоски з опушеною віссю, до 6 (7,5) мм завд. Нижня квіткова луска при основі без волоконець або їх дуже мало і вони майже прямі. 2/., 15—50(80) см. Цв. V—VII.
10. Т. неплідний — P. sterilis М. В.
На кам’янистих відслоненнях і в сухих світлих лісах.— Часто в Гірському Криму, зрідка в Кримському Лісостепу (на вапняках). На півдні України (за межами Криму) — лише на Правобережжі в пониззях Дніпра (Тягии- ка, Качкарівка). Переважна більшість вказівок про зростання P. sterilis на півдні УРСР стосується P. versicolor або P. stepposa.
— Колоски з голою віссю 12
12. Р. з великими, 4,5—7,5 (9) мм завд., колосками. Нижня квіткова луска має при основі кіля жмуточок довгих, дуже закручених волоконець. Піхви верхніх листків звичайно з дуже випнутими шорсткими жилками 2/., 30—60 (75) см. Цв. V—VII.
11. Т. різнобарвний — Р. versicolor Bess. (P. podolica Blocki, P. polonica
Blocki).
На вапняках. — В долині p. Дністра та багатьох його приток. Як показало вивчення, під назвою P. polonica Блоцький описав зразки P. versicolor Bess. Основна відзнака Р. polonica від Р. versicolor — малий розмір колосків — спростовується самими автентичними зразками Блоцького, які мають дозрілі колоски 4,5—7,5 мм завд. Щодо Р. podolica, то ше раніше А4. В. Клоков виявив, що він також належить до Р. versicolor Bess.
— Р. з дрібнішими, 2,5—5 мм завд., колосками. Нижня квіткова луска має при основі кіля невелику кількість досить коротких і не дуже звивистих волоконець. 2/., 15—60 см. Цв. VI—VIII.
12. Т. степовий — P. stepposa (Kryl.)
Roshev. (P. erythropoda Klok.).


На відкритих сухих, переважно кам’янистих місцях.— В Лівобережному Степу.
13 (10). Середні жилки на нижній квітковій лусці виявлені дуже добре. Опушення по кілю та крайових жилках коротке, майже непомітне, при основі кіля завжди є довгі волоконця 14
— Середні жилки на нижній квітковій лусці непомітні; якщо ж вони виявлені добре, то луска по кілю і крайових жилках довго- опушена або волоконець при основі кіля немає 15
14. Р. з короткими, чотковидно перетягнутими кореневищами Язички верхніх стеблових листків довго загострені, 2,5—7 мм завд. Ст. під суцвіттям часто б.-м. шорсткі 2д, 70—120 см. Цв. V—VII.
13. Т. лісовий — Р. silvicola Guss.
На заплавних луках, зрідка в заплавних лісах.— В Степу та Лісостепу (на захід — до Житомирської та Хмельницької обл.). В лісовій зоні відсутній. В Гірському Криму по берегах річок та як бур’ян.
Р. в указаних межах досить поширена. Невірне уявлення про її рідкість викликано тим, що її звичайно плутають з Р. trivialis L.
— Р. без чотковидних кореневищ. За іншими ознаками — подібна до попереднього виду. 2/., 50—120 см. Цв. V—VIII.
14. Т. звичайний — Р. trivialis L.
На заплавних луках, по берегах річок, на порубах в листяних лісах.— В лісовій зоні та в Лісостепу. В степовій зоні та в Криму, мабуть, відсутній
15(13). Нижня квіткова луска приоснові кіля з б.-м. довгими волоконцями . . .16
— Нижня квіткова луска при основі кіля без волоконець 21
16. 	Язички усіх листків довгозагострені. Л. м’які, вузенькі, 0,5—2 мм завш. Волоть рідка, малоколоскова, на верхівці часто поникла. Ст. тонкі, слабкі. 2/.,7—25 см. Цв
VI—VII.
15. Т. пух к и й — Р. laxa Haenke Наводиться для Схід. Карпат чеськими авторами. В українських гербаріях зразків з території УРСР не знайдено
— Язички прикореневих листків обрубані, іноді малопомітні 17
17. 	Нижня квіткова луска по крайових жилках короткоопушена, 2—3 мм завд., з тупою або заокругленою верхівкою, без помітних середніх жилок, зелена, під верхівкою золотиста. Язички верхніх стеблових листків тупотрикутні. 2/., ЗО—100 см. Цв.
VI—VIII.
16. 	Т. болотний — Р. palustris L.
На заплавних луках і болотах.— По всій УРСР.
— Нижня квіткова луска до крайових жилках довгоопушена звивистими волоконцями, майже такими, як при основі кіля. .18
18. 	Нижня квіткова луска без помітних середніх жилок, тупокілювата, 4—5 мм завд. Колоски великі, 5—9,5 мм завд., блискучі, строкаті (жовто-коричнево-фіолетові), рідше— іржаво-зелені, зібрані на кінцях дуже тонких, довгих гілочок. 2/., 20—50 см. Цв.
VI—VIII.
17. Т. гранітний — Р. granitica Вг.-
В1.
На високогірних луках, кам’янистих схилах, переважно в альпійському поясі.— В Карпатах.
— Нижня квіткова луска з випнутими середніми жилками, гострокілювата, 2,5—3,5 мм завд. Колоски дрібніші, 3,5— 6(7) мм завд., зелені або червоні з білим плівчастим краєм на лусках 19
19. Волоть рідка, з колосками на кінцях гілочок. Нижня квіткова луска яйцевидна, тупа, б.-м. червоно забарвлена, з білою облямівкою на верхівці.2/., 10—50сл«. Цв. VI—VII.
18. Т. волинський — Р. volhynensis
Klok. (Р. pinetorum Klok.).
У вологих борах та суборах, в криволіссі і на субальпійських луках.— На Поліссі та в Карпатах.
— Волоть густа, скупчена. Нижня квіткова луска ланцетна, поступово загострена, зелена 20
20. Л. неплідних пагонів 1,5—Зльизавш., плоскі. 2/., 10—100 см. Цв. V—VII.
19. 	Т. лучний — Р. pratensis L. На луках і лісових галявинах.— По всій УРСР.
— Л. неплідних пагонів 0,5—1,5 мм завш., щетиновидно згорнуті або вздовж зложені. 2/., 5—100 см. Цв. V—VII.
20. Т. вузьколистий — Р. angusti-
folia L.
На степах, сухих луках, кам’янистих відслоненнях.— По всій УРСР.
21 (15). Язички верхніх стеблових листків широкі й тупі. Р. блідо-зелені,з тонкими слабкими стеблами і м’якими листками. Нижня квіткова луска тупа, з випнутими середніми жилками, 3,5—4 мм завд. Пиляки 0,6—1 мм завд. 0, ©, 2/-, 5—35 см. Цв. V—XI.
21. Т. однорічний — Р. annua L.
На вогких місцях з порушеним трав’яним покривом, при дорогах як бур’ян.— По всій УРСР. В Карпатах піднімається до альпійського поясу.— Деякі автори помилково для Українських Карпат замість цієї рослини наводять т. лежачий — Р. supina Schrad. У нього пиляки довші, 1,5—2 мм завд.
— Язички верхніх стеблових листків довго загострені 22
22. 	Язички нижніх (як і верхніх) листків довго загострені. Нижня квіткова луска іноді з помітними, трохи опушеними середніми жилками, але між жилками завжди гола, З—4 мм завд. Волоть вузька, іноді майже колосовидна. Утворює неплідні гони з дуже вузькими, 0,5—1 мм завш., листками. 2/., 10—35 см. Цв. VII.
22. Т. середній — Р. media Schur
На луках в субальпійському та альпійському поясах.— В півд.-схід, частині Карпат (Мармарош).
— Язички нижніх листків обрубані або майже непомітні. Нижня квіткова луска без 91


помітних середніх жилок, між кілем та крайовими жилками розсіянопритиснутоопушена, 3,5—4,25 мм завд. При основі стебел і неплідних пагонів має циліндричні обгортки з відмерлих піхов. 2/., 10—50 см. Цв. VI—VIII.
Мал. 87. Тонконіг однорічний:
/ — загальний вигляд рослини. 2— колосок, З— нижня квіткова луска.
23. 	Т. альпійський — P. alpina L.
На сухих луках та кам’янистих місцях в субальпійському та альпійському поясах.— В Карпатах.
64. 	Белярдіахлоа — Bellardiachloa Chioy.
Суцв.— волоть. Колоски 2—6-квіткові, 6—8 мм завд., з майже однаковими колосковими лусками. Нижня квіткова луска з малопомітними жилками, при основі з щетинистими волосками (але без сполучних волоконець), на верхівці з двома зубцями і коротеньким остюком. Р. з щетиновидно згорнутими листками. Утворюють густі дернинки. 2/., ЗО—60 см. Цв. VI—VIII.
Б. фіолетова — В. violacea (Bell.) Chiov. (Роа violacea Bell.).
На гірських луках.— В півд.-схід, частині Карпат (Чорногора, Чивчин).
65. 	Катаброза — Catabrosa Р. В.
Суцв.— розлога волоть з довгими гладенькими гілками. Колоски (1) 2 (З)-квіткові. Колоскові луски неоднакові, значно коротші за квіткові, тупі; нижня квіткова луска на верхівці широка, перетинчаста, з трьома виразними жилками. Волоть 10—20 см завд. Колоски дрібні, 2,5—3 мм завд. Ст. з лежачої основи висхідні, при основі часто вкорінюються. 2/., 20—70 см. Цв. V—IX.
К. водяна—С. aquatica (L.) Р.В.
На заболочених берегах річок, струмків і інших водойм, часто у воді.— По всій УРСР, але на півдні Степу рідко.
66. 	Тростяниця — Scolochloa Link
Суцв.— розлога волоть. Колоски 3—5-квіткові, довгасто-ланцетні. Колоскові луски гострі, з плівчастими краями. Нижня квіткова луска з 5—7 жилками, при основі з двома пучками коротких волосків. Волоть сріблясто- біла, 15—ЗО см завд. Л. 6—12 мм завш. 2/., 100—200 см. Цв. VI—VII.
Т. кострицевидна — S. festucacea
(Willd.) Link
На болотах і по берегах озер і річок.— Зрідка на Поліссі, в Лісостепу і в півн. районах Степу. (В зах. лісових районах, Карпатах і Гірському Криму відсутня).
67. 	Лепешняк — Glyceria R. Вг.
Суцв.— волоть з тригранною віссю і здебільшого шорсткими гілочками. Колоски багатоквіткові, довгасті або циліндричні. Колоскові луски нерівні, коротші за квіткові. Нижня квіткова луска тупа, на спинці опукла, з (5) 7 (11) випнутими жилками. Піхви замкнені по всій довжині.
1. Колоски великі, 10—25 мм завд.,
циліндричні. Ст. завжди висхідні, разом з піхвами сплюснуті 2
— Колоски дрібніші, до 8 мм завд., стиснуті з боків. Ст. здебільшого прямостоячі, разом з піхвами циліндричні (несплюснуті).
4
2. Волоть вузька, майже однобічна, в нижніх вузлах має по дві гілочки, з яких коротша несе лише один колосок. Пиляки здебільшого темно-фіолетові. Нижня квіткова луска трохи загострена. Л. 2—10 мм завш.; язичок тупий, 2—7 мм завд. 2/., ЗО—120 см. Цв V—VIII.
1. Л. плавучий — G. fluitans (L.) R.
Вг.
На вогких берегах і у воді.— По всій УРСР. (Відсутній в Криму).
— Волоть густіша і ширша, різнобічніша, в нижніх вузлах має по 3—5 гілочок, з яких найкоротша несе 2—4 колоски. Пиляки здебільшого жовті. Нижня квіткова луска тупувата З
3. Колоски до 25 мм завд., 7—11-квітко- ві. Язичок лише трохи надрізаний. (За іншими ознаками подібний до G. fluitans).
2. Л. складчастий — G. plicata
Fries
На вогких берегах і заболочених луках.— По всій УРСР (але не так часто, як G. fluitans)
— Колоски до 13 мм завд., 5—7-квіткові. Волоть рідка, трохи поникла. Язичок розірваний на волосовидні частки. Л. 5—10 мм завш. 2/., 30—70 см. Цв. VI—VIII.
3. 	Л. дібровний — G. nemoralis Llechtr. et Коегп.
В тінистих лісах на вогких місцях.— В Лісостепу і в зах. лісових районах.
92


4 (1). Л. 10—20 мм завш., кілясті, коротко загострені. Колоски до 8 мм завд., 5—9-квіт- кові. Волоть велика, густа, багатоколоскова, 20—40 см завд. Ст. товсті, прямостоячі. 2/., 100—200 см. Цв. V—VII.
4. 	Л. великий — G. maxima (Hartm.) Holmberg (G. aquatica (L.) Wahlb.,
G. spectabilis M. et K.).
Мал. 88. Лепешняк дібровний:
1 — колосок, 2 — нижня квіткова луска.
На заболочених місцях і у воді, часто утворює зарості.— По всій УРСР (за винятком Криму).
— Л. вужчі, 2—8 (12) мм завш., довго загострені. Колоски не довші за 5 мму 2—6- квіткові. Ст. тонкіші 5
5. 	Л. 5—8 (12) мм завш., з добре виявленими поперечними жилками. Колоски близько 5 мм завд., 2—6-квіткові. Волоть здебільшого з гладенькими гілочками. 2/., 50—150 см. Цв. VI—VII.
5. 	Л. тростиновий — G. arundinacea
(М. В.) Kun th
По берегах річок, озер і ставків.— Зрідка в лісостеповій і степовій зонах УРСР.
— Л. вузьколінійні, 2—4 мм завш.; піхви гострошорсткі. Колоски близько 3 мм завд., 4—5-квіткові; нижня квіткова луска гострувата, з різко виявленим кілем і шістьма випнутими бічними жилками. Волоть 15— 20 см завд., з гострошорсткими гілочками. 2/., 50—75 см. Цв. VI—VII.
6. 	Л. жилкуватий — G. nervata (Willd.) Тгіп. На вогких і мокрих місцях в балках.— У Правобережному Лісостепу. (Біла Церква, парк «Олександрія»). Р. занесена.
68. 	Покісниця — Puccinellia Pari.
Суцв.— волоть. Колоски стиснуті з боків, З—9-квіткові. Колоскові луски нерівні, коротші за квіткові. Нижня квіткова луска тупа або гострувата, на спинці з п’ятьма невиразними жилками. Утворюють дернинки.
1. Нижня квіткова луска широкообер- непояйцевидна, тупа, на верхівці майже обрубана, близько 2 мм завд. Пиляки довгасто- еліптичні, 0,5—1 мм завд. Нижні гілочки волоті після цвітіння відігнуті горизонтально або вниз. Л. плоскі, рідше згорнуті, 2—5 мм завш.; язичок стеблових листків на верхівці заокруглений або обрубаний. 2/_, 15—75 см. Цв. V—VII.
1. П. розставлена — P. distans (L.)
Pari.
На вогких солонцюватих місцях і солончаках.— По всій УРСР.
Форма цього виду з вужчими згорнутими листками описана М. В. Клоковим як окремий вид — п. несправжньозгорнута — P. pseudoconvoluta Klok.
— Нижня квіткова луска довгасто-яйцевидна, на верхівці трикутно загострена, 1,75—3,5 мм завд. Пиляки лінійні, 1,25—2 мм завд. Язичок стеблових листків трикутний або довгасто-ланцетний 2
2. Ст. при основі непотовщені або ледве
потовщені. Л. стеблові плоскі або згорнуті (але вільно розгортаються), до 3,5 (5) мм завш З
— Ст. при основі цибулевидно потовщені. Л. стеблові щільно щетиновидно згорнуті (при розгортанні розриваються), в розгорнутому стані до 1,75 мм завш 4
3. Ст. не сплюснуті. Л. здебільшого згорнуті, 1,5—3,5 (5) мм завш. Волоть 6,5—ЗО см завд. Колоски 3—6,5 (8) мм завд., 4—7 (10)- квіткові; нижня квіткова луска 2—2,5 (2,75) мм завд. Пиляки 1,1—1,5 мм завд. 2/., 40—90 см. Цв. 2/о V—i/г VI.
2. П. велетенська — P. gigantea
Grossh. (P. brachylepis Klok.).
На солончаках.— На півдні Лісостепу і в степовій зоні (переважно на узбережжі Чорного і Азовського морів).
— Ст. трохи сплюснуті, тонкі. Л. вузьколінійні, плоскі або нещільно згорнуті, 1—2 мм завш. Волоть густа, 2,5—8 см завд. Колоски 6—8 мм завд., 5—8-квіткові; нижня квіткова луска 3—3,5 мм завд. Пиляки близько 2 мм завд. 2/., 3—30 см. Цв. 2/2 V—1/2 VI.
3. П. сивашська — Р. syvaschica Bi¬
lyk На мокрих солончаках.— На півдні Степу (присивашський ендем). Вид потребує додаткового вивчення.
4. (2). Нижня колоскова луска 1,75— 2,25 мм завд., верхня — 2,25—2,75 мм завд.; нижня квіткова луска 2,75—3,5 мм завд. Гілки волоті спрямовані вгору. 21, 20—ЗО см. Цв. VI.
93


4 П. Ф о м і н а — Р. Fominii Bilyk
На солончаках.— На крайньому півдні Степу (включаючи і степовий Крим).
— Нижня колоскова луска 1,25—1,5
(2) мм завд., верхня — 2—2,25 (2,5) мм завд.;
Мал. 89. Покісниця Фоміна:
1 — ціла рослина, 2 — основа стебла, оголена від піхов, 3 — гілочка суцвіття з колосками, 4 — колоскові луски, 5 — квіткові луски збоку, 6 — вони ж спереду.
нижня квіткова луска 1,75—2,5 (2,75) мм завд. Нижні гілочки волоті нерідко відігнуті вниз. 2/., 12—60 см. Цв. 2/2V— V2 VI.
5. 	П. Б і л и к о в а — Р. Bilykiana Klok.
На солонцях і солонцюватих луках.— На півдні Лісостепу і в Степу (переважно в схід, частині).
Монограф роду Puccinellia М. М. Цвельов відносить цей вид як синонім до широкоареального виду — Р. tenuissima Litw. Це питання потребує додаткового вивчення.
69. 	Костриця. Типчак — Festuca L. *
Суцв.— волоть. Колоски стиснуті з боків, З—10-квіткові. Колоскові луски неоднакові, нижня коротша і вужча за верхню, з однією жилкою, верхня — з трьома жилками. Ниж* В основу оформлення роду Festuca L. покладено ключ для визначення українських костриць, складений М. В. Клоковим для першого видання «Визначника». Видовий склад українських костриць і поширення окремих видів в межах Карпат і зах. областей УРСР ще недостатньо вивчені і потребують спеціальних досліджень.
ня квіткова луска загострена, часто з остюком, по спинці з п’ятьма жилками.
1. Л. неплідних пагонів щетиновидні,
щільно згорнуті; л. стеблові вузьколінійні, плоскі або теж згорнуті 2
— Усі л. вузько- або широколінійні, плоскі або рідше нещільно вздовж складені 16
2. Л. стеблові плоскі або нещільно вздовж складені, багато ширші, ніж прикореневі .3
— Л. стеблові, як і прикореневі, щетиновидно згорнуті 4
3. Колоски лінійнодовгасті, 8—10 мм завд., 4—6-квіткові, зелені або фіолетові. Волоть 8—12 (16) см завд., часто поникла, з жорстковолосистими гілочками. Л. стеблові
2— 4 мм завш., зверху волосисті, у неплідних пагонів близько 0,5 мм v діам. Ст. голі. 2/., 40—100 см. Цв. V—VI. '
1. К. різнолиста — F. heterophylla
Lam.
На трав’янистих схилах.— В правобережних лісових районах і в зах. частині Лісостепу (на схід до Бугу).
— Колоски еліптичні, 5—8 мм завд.,
3— 5-квіткові, звичайно темно-фіолетові. Волоть 3—7 см завд., з короткоопушеними гілочками. Л. стеблові 1,5—2 мм завш., голі, у неплідних пагонів близько 0,6 мм в діам. Ст. під суцвіттям короткоопушені. Утворює густі дернинки. 2/., 15—40 см. Цв. VII—VIII.
2. К. мальована — F. picta Kit. На полонинах і скелях.—В Карпатах.
4. Нижня квіткова луска.без остюка . .5 — Нижня квіткова луска з б.-м. довгим
остюком, не коротшим за 1/4 довжини луски .7
5. Язичок добре помітний, 0,5—2 мм завд. Л. щетиновидно згорнуті, жорсткі, гладенькі, близько 0,7 мм в діам. Волоть до 10 см завд., поникла. Колоски довгасті, 8—10 мм завд.; зернівка вільна. Утворює дернинки. 2/., 15—35 см. Цв. VII
3. К строката — F. varia Haenke На вапнякових скелях і схилах.— В півд.
частині Карпат.
— Язичок дуже короткий, ледве помітний. Зернівка зростається з квітковими лусками 6
6. Колоски 7—8 мм завд.; нижня квіткова луска 4—6 мм завд., тонко загострена. Л. неплідних пагонів 0,4—0,5 мм у діам. Утворює великі густі дернини. 2/., 50—120 см. Цв. VI.
4. К. аметистова — F. amethystina
L. На скелях і в світлих лісах.— В півд. частині Карпат.
— Колоски 5—6 мм завд.; нижня квіткова луска 3,5—4 мм завд., гостра. Л. неплідних пагонів товсті, близько 1 мм у діам.; піхви нижніх листків широкі і довгі (4—5 см завд.), сірувато-жовті. 2/., 40—60 см. Цв. VI.
5. К. піхвова — F. vaginata W. К.
На пісках, і сухих схилах.— В зах. лісових і лісостепових районах.
7 (4). Р. низенька, високогірна. Ст. вгорі тригранні, шорсткі або короткоопушені Во- 94


лоть 2—4 см завд. Л. гладенькі, щетиновидні.. 0,5—0,6 мм у діам. Колоски 6—8 мм завд.; нижня квіткова луска 3,5—4 мм завд. 2/_. 10—30 см. Цв. VI—VII.
6. 	К. лежача — F. supina Schur. На високих полонинах.— В Карпатах
Мал. 90. Костриця піхвова:
/ — загальний вигляд рослини, 2 — колоски з лусками.
— Р. звичайно вищі на зріст, з довшою волоттю. Високо в горах не ростуть . . .8
8. 	Л. сплюснуті, на кожному боці з виразною поздовжньою борозенкою (в поперечному розрізі бісквітоподібні), дуже тонкі, нитковидні, звивисті, гострошорсткі, близько 0,5 мм у діам. Піхви гладенькі. Нижня квіткова луска вгорі шорстка або трохи волосиста, разом з остюком 4—7 мм завд. 2/., 35—50 см. Цв. V—VI.
7. К. борозниста, типчак бо¬
ро з н и с т и іі — F. sulcata Hack.
На степах, кам’янистих схилах, сухих луках і лісових галявинах.— По всій УРСР
Для території УРСР (Крим) помилково вказувалась к. кримська — F. taurica Kern., описана під цією назвою з Братського р-ну Миколаївської обл. УРСР (граніти по р. Кос- товатій). Костриця з ознаками, відзначеними для цього виду, в Братському р-ні (як і на всій території УРСР) не росте. Ці вказівки стосуються F. sulcata, яка є дуже мінливою за своїми ознаками.
— Л. циліндричні або лише трохи стиснуті, з обох боків опуклі, без поздовжніх борозенок 9
9. Л. м’якощетинковидні, звивисті, 0,4—
0,6 мм у діам. Р. лугово-лісові (часто на супісках) 10
— Л. жорсткощетинковидні або дрото- видні, 0,7—1,2 мм у діам. Р., що ростуть на сухих пісках або на вапнякових кам’янистих схилах 12
10. Колоски 4—6 мм завд.; нижня квіткова луска 3—4 мм завд., з остюком 1 —1,5 мм завд. Л. шорсткі, з тупими кінчиками. Ст. вгорі тупуватотригранні, гладенькі або шорсткі. 2/., 30—60 см. Цв. 2/2 V—VI.
8. К. овеча, типчак овечий — F.
ovina L.
На сухих луках і порубах. — В Карпатах, на Поліссі і в Лісостепу (на Правобережжі)
— Колоски звичайно довші (не коротші 6 мм) 11
11. Колоски 6—7,5 мм завд. Волоть до 12 см завд. Ст. досить грубі, часто колінчасто- висхідні. Л. шорсткі. 2/., 50—70 см. Цв VI—VII.
9. К. в е с т ф а л ь с ь к а — F. guestpha-
lica Hack.
На гірських луках.— В Карпатах
— Колоски 7,5—11 мм завд.; нижня квіткова луска по краю війчаста, 5—7,5 мм завд., з остючком 1—2,5 мм завд. Л. щетинисто-шорсткі, помітно сплюснуті. Ст. вгорі коротковолосисті. Р. темно-зелена, утворює густі дернинки. 2/., 20—60 см. Цв. VI.
10. К. бараняча — F. arietina Klok.
На супіскових грунтах.— В Лівобережному Лісостепу (по Дінцю та його притоках рідко).
Маловивчений вид, який, можливо, є гібридом F. ovina L. X F. rubra L.
12 (9). Л. з тупими кінчиками, 0,7— 1,2 мм у діам.; ст. вгорі голі 13
— Л. загострені, звичайно трохи топкіші; ст. принаймні під волоттю опушені, рідко зовсім голі 14
13. Л. трохи сплюснуті, шорсткі, 1— 1,2 мм у діам.; піхви гладенькі. Колоски 6— 10 мм завд.; нижня квіткова луска 3—6 мм завд., гладенька, з остюком, звичайно довшим за її половину. Ст. міцні. Р. сіро-зелена. 2/., 15—70 см. Цв. V—VI.
11. К. жорсткувата — F. durius¬
cula L
В соснових лісах і на піскуватих луках.— На Поліссі (на Правобережжі) і, можливо
95


в зах. лісових районах. Поширення цього виду в межах УРСР не досить з’ясовано
' — Л. циліндричні (несплюснуті), гладенькі, 0,7—1 мм у діам., часто зігнуті, на верхівці і при основі пластинок сизі, вкриті восковою поволокою. Колоски 5—8 мм завд.; нижня квіткова луска 3,5—5 мм завд., з коротким остючком. 2/1, 15—50 см. Цв. VI—VII.
12. 	К. сиза — F. glauca Lam.
На вапнякових скелях.— В Карпатах, зах. лісових районах і в зах. частині Лісостепу (Зах. Поділля).
14 (12). Л. коротковолосисті, 0,4—1 мм у діам. Ст. по всій довжині опушені. Волоть 4—11 см завд. Колоски 7—8 мм завд., зелені; нижня квіткова луска до 4 мм, з остюком 1—2 мм завд., опушена. 2/., 20—60 см. Цв V—VI.
13. к. поліська — F. polesica Zap al.
На борових пісках.— На Поліссі (на схід до Дніпра).
— Л. голі і гладенькі, зрідка трохи шорсткі; ст. по всій довжині голі або лише під суцвіттям коротковолосисті 15
15. Ст. під суцвіттям коротковолосисті, під вузлами шорсткі. Л. дротовидні, до верхівки поступово витончені, здебільшого гладенькі, до 1 мм у діам. Нижні піхви невисокі, ясно-бурі. Колоски 5—6 мм завд.; нижня квіткова луска угорі шорстка, з коротким остючком. 2/., 30—60 см. Цв. V—VI.
14. К. Беккера — F. Beckeri Hack.
На пісках.— В Лісостепу і в схід, частині Степу.
— Ст. під суцвіттям щетинисто-шорсткі, під вузлами гладенькі. Л. здебільшого тонкощетиновидні, короткозагострені, 0,25— 0,75 мм у діам. Нижні піхви високі, жовтуваті. Колоски 5—10 мм завд. 21, 20—60 см Цв. VI.
15. К. гладенька — F. laeviuscula
Klok.
На річкових та приморських пісках.— В степовій зоні (по Дніпру від Кременчука до гирла Дніпра і на узбережжі Чорного і Азовського морів. В Криму лише в півн. частині Керченського півострова).
Цей вид відрізняється від попереднього не досить стійкими ознаками.
Крім наведених вище піскових видів костриці, в першому виданні «Визначника» наводиться ще один вид — К. суборова — F. quer- ceto-pinetorum Klok. Повний опис цього виду досі не опублікований, через що немає можливості з’ясувати, чим, власне, він відрізняється від інших українських піскових видів костриці.
16 (1). Нижня квіткова луска з довгим звивистим остюком, вдвоє довшим за квіткову луску; колоски 10—15 мм завд. Волоть (15) 20—35 см завд., поникла. Л. широколінійні, 10—14 мм завш., при основі пластинки з вушками, що охоплюють стебла. 2/., 50—120 см. Цв. VI—VIII.
16. К. велетенська — F. gigantea
(L.) Vili.
В тінистих лісах — Часто в лісових і лісостепових районах УРСР (включаючи Карпати і зах. частину Гірського Криму), зрідка на півночі Степу.
— Нижня квіткова луска без остюка або з остюком, коротшим за саму луску ... 17
17. Л. лінійні або широколінійні, ширші за 3 мм (до 5—15 мм завш.), плоскі 18
— Л. вузьколінійні, принаймні на неплідних пагонах не ширші за 2,5—3 мм, л. стеблові до 4 мм завш 23
18. Нижня квіткова луска з остюком 2—3 мм завд., рідше остюковидно загострена, вгорі шорстка. Колоски 10—15 мм завд Волоть однобічна, багатоколоскова, 17—28 см завд.; її нижні гілочки зібрані по дві, з них коротша несе 4—10 (16) колосків. Л. жорст куваті, (4) 5—8 мм завш. Часто утворює великі дернини. 2/., ЗО—100 см. Цв. V—VII
17. К. східна — F. orientalis Kern.
На вогких і солонцюватих луках і по берегах річок і струмків.— По всій УРСР
Для Криму і деяких інших районів УРСР (Цюрупинськ) помилково наводився середземноморський вид — F. fenas Lag. Зразки, що визначалися за цей вид, становлять собою особливу форму к. східної, яка характеризується вкороченими гілочктми суцвіття.
— Нижня квіткова луска без помітного остюка 19
19. Нижні піхви, що обгортають основу
стебел і неплідних пагонів, мають добре розвинені листкові пластинки. Колоски 8—15 мм завд 20
— Основа стебла і неплідних пагонів одягнена лусковидними піхвами, які не мають листкових пластинок. Колоски 6—9 мм завд. (Р. лісові або гірські скельні) 21
20. Л. 10—20 см завд. і 3—5 мм завш. Волоть вузька, малоколоскова, 8—18 см завд., вгорі майже китицевидна; коротша з двох гілочок в нижньому вузлі суцвіття несе лише 1—2 (3) колоски. Нижня квіткова луска 5—7 мм завд. Утворює рідкі дернинки. 2/., 30—90 см. Цв. V—VII
18. К. лучна — F. pratensis Huds.
На луках, узліссях і в розріджених лісах.— По всій УРСР, але на крайньому півдні Степу рідко (відсутня в степовій частині Криму)
— Л. 25—70 см завд. і 5—10 мм завш. Волоть розлога, багатоколоскова, до ЗО см завд., з довгими гілочками, на верхівці трохи поникла; її нижні гілочки з багатьма колосками. Нижня квіткова луска поступово загострена, близько 7 мм завд. Утворює довгі повзучі кореневища. 2/., 60—150 см. Цв VI.
19. К. тростинова — F. arundinacea
Schreb.
На луках, вогких берегах і по чагарниках.— В Карпатах.
21 (19). Кореневище з довгими повзучими пагонами (р. не утворюють густих дернинок). Л. по краю війчасті. Волоть 10—ЗО см завд., поникла. Колоски близько 7 мм завд., 4—6- квіткові; нижня квіткова луска гострувата, близько 5 мм завд. 2/., 70—150 см. Цв. VI— VII.
96


20. К. л і с о л ю б н а — F. drymeia Mert
et Koch В гірських лісах.— В Карпатах.
— Кореневище вкорочене. Р. утворюють густі щільні дернинки 22
22. Ст. 70—150 см завв. Л. 6—16 мм завш.; язичок 4—6 мм завд., плівчастий (не- війчастий). Волоть прямостояча, розлога, 12—16 (20) см завд., з майже горизонтально відхиленими гілочками. Нижня квіткова луска 5—6 мм завд., на всій поверхні коротко- опушена. 2/_, 70—150 см. Цв. V—VII.
21. К. висока — F. altissima All. (F.
silvatica (Poll.) Vili, non Huds.)
В тінистих лісах.— Досить часто в Карпатах; дуже рідко на Поліссі (Житомир) і в Лісостепу (Юнаківка в Сумській обл., окол. Змієва в Харківській обл.— реліктові місцезнаходження).
— Ст. 50—70 см завв. Л. звичайно вужчі; язичок 2,5—3 мм завд., війчастий. Волоть поникла, 9—12 (15) см завд. Нижня квіткова луска 5—5,5 мм завд., по краю плівчаста, у верхній частині коротковійчаста.2/., 50—70 см. Цв. VII—VIII.
22. К. карпатська — F. carpatica
Dietr.
На скелястих місцях.— В півд. частині Карпат.
23 (17). Волоть лінійнодовгаста, вузька, 10—15 см завд.; її гілочки несуть лише по
1—2 колоски. Колоски до 15 мм завд.; нижня квіткова луска близько 5 мм завд., на верхівці з двома гострими зубцями і остюком 2—3 мм завд. Л. часто нещільно згорнуті, зверху голубуваті. 2/., 70—90 см. Цв. VII—VIII.
23. К. апенінська — F. apennina De
Not.
На полонинах.— В півд. частині Карпат.
— Волоть ширша, її гілочки з б.-м. численними колосками 24
24. Л. плоскі, 2—4 мм завш.; язичок війчастий; нижні піхви листків трохи шорсткі. Волоть густа, з гладенькою віссю, близько 15 см завд. Колоски лінійнодовгасті, 8—10 мм завд., нижня квіткова луска 4—6 мм завд., з остюком, що дорівнює */з довжини луски. Р. густодерниста. 2/., 80—100 см. Цв. VII— VIII.
24. К. П о р ц і у с а — F. Porcii Hack.
На високих полонинах.— В півд. частині Карпат.
— Л. нещільно згорнуті або вподовж складені; язичок невійчастий. Р. нещільно- дернисті 25
25. Нижня квіткова луска з добре розвиненим остюком; зернівка гола, зростається з квітковими лусками. Л. до 2,5 мм завш., в поперечному розрізі ромбічні, з пучками механічної тканини в кутах ромбів. Ст. при основі вкриті червоно-бурими піхвами. 2/., 20—75 см. Цв. V—VI.
25. К. червона — F. rubra L.
На луках і в лісах, часто на порубах.— Досить часто в лісових і лісостепових районах УРСР, зрідка в півн. частині Степу. (В Криму відсутня).
— Нижня квіткова луска без помітного остюка; зернівка вгорі волосиста, вільна (не зростається з квітковими лусками). Л. напів- згорнуті, близько 2 мм завш., жорсткі, часто серповидно відігнуті, зверху шорстковолосисті; піхви гу сто коротковолос исті. Р. жорстка, сіро-зелена. 2д, 40—60 см. Цв. V—VI.
26. 	К. к р е й д я н а — F. cretacea Czern.
На крейдяних відслоненнях.— В півн.- схід. частині Лівобережного Степу.
Мал. 91. Костриця крейдяна:
/ — загальний вигляд рослини, 2 — колосок.
70. 	Вульпія — Vulpia Gmel.
Суцв.— вузька, стиснута, майже китицевидна волоть. Колоски стиснуті з боків, ланцетні, 4—8-квіткові. Колоскові луски загострені, дуже нерівні, нижня з однією, верхня з трьома жилками. Нижня квіткова луска ланцетношиловидна, поступово переходить в довгий остюк.
1. 	Нижня квіткова луска по краю з довгими війками, на спинці волосиста, рідше гола; її остюк дорівнює лусці або трохи довший. Нижня колоскова луска в 5—7 разів коротша за верхню, іноді зовсім відсутня. Колоски сидять на дуже коротких (до 0,5 мм завд.) ніжках, майже сидячі. Волоть 5—10 см завд. Л. щетиновидно згорнуті. Ст. тонкі. 0, 7—30 см. Цв. IV—V.
1. 	В. війчаста — V. ciliata (Danth.) Link На сухих відкритих схилах, іноді як бур’ян в садах і виноградниках.— В Півд. Криму.
— Нижня квіткова луска без війок, гола або б.-м. шорстка. Колоски сидять на добре
7 424
97


помітних (до 2,5 мм завд.), потовщених ніжках 2
2. 	Нижня колоскова луска в 3—4 рази коротша за верхню; остюк нижньої квіткової луски в 2—3 рази перевищує саму луску. Волоть довга, 8—20 см завд. Ст. майже до суцвіття одягнені піхвами (часто піхва верх-
Мал. 92. Вульпія війчаста:
1 — загальний вигляд рослини, 2 — колосок.
нього листка охоплює знизу суцвіття). Л. щетиновидно згорнуті, м’які. О, 20—40 см. Цв. IV—V.
2. В. мишохвоста — V. myurus (L.)
Gmel.
На сухих схилах, іноді як бур’ян.— В Закарпатті, на півдні Степу (Одеська обл.), в Кримських передгір’ях і Півд. Криму.
— Нижня колоскова луска лише вдвоє коротша за верхню; остюк нижньої квіткової луски дорівнює лусці або лише трохи довший за неї. Волоть коротша, 3—8 см завд., при основі не вкрита піхвою верхнього листка. Ст. у верхній частині безлисті (не одягнені піхвами). 0, 15—ЗО см. Цв. V—VI.
3. В. бромусовидна — V. bromoides (L.) S. F. Gray(V. dertonensis(AlL) Gola) Як бур’ян на перелогах, витолочених пасовищах і. інших засмічених місцях.— В Закарпатті. (Можливо, занесений).
71. 	Біловусник — Nardurus Rchb.
Суцв.— колосовидна однобічна китиця. Колоски стиснуті з боків, 3—6-квіткові, сидять на коротких ніжках в заглибинах звивистої осі суцвіття. Колоскові луски вузьколанцет- ні, гострі, нерівні. Нижня квіткова луска вузьколанцетна, на спинці опукла, з коротким остюком. Л. щетиновидно згорнуті; піхва верхнього листка обгортає основу суцвіття. О, 7—20 см. Цв. IV—V.
Б. тонкоквітковий — N. tenuiflo-
rus (Schrad). Boiss.
Як бур’ян на засмічених місцях.— В зах. частині Гірського Криму (переважно на Півд. березі).
72. 	Склеропоа — Scleropoa Griseb.
Суцв.— волоть з короткими потовщеними гілочками. Колоски стиснуті з боків, лінійно- ланцетні, 5—8-квіткові, сидять на коротких тригранних ніжках. Колоскові луски кілюваті, майже однакові, нижня з однією, верхня з трьома жилками. Нижня квіткова луска близько 2 мм завд., тупувата. Волоть 2,5—
5.5 см завд. Л. вузьколінійні, плоскі, до
1.5 мм завш. 0, 5—17 см. Цв. V.
С. жорстка — S. rigida (L.) Griseb.
На сухих кам’янистих схилах.— В Півд. Криму.
73. 	Пажитниця — Lolium L.
Суцв.— справжній колос. Колоски стиснуті з боків, притиснуті до осі колоса спинками лусок (ребром колоска). Колоскова луска одна, на зовнішньому боці колоска; лише колосок, який сидить на верхівці колоса, має дві колоскові луски. Нижня квіткова луска вгорі плівчаста, без остюка або з остюком.
1. Нижня квіткова луска яйцевидноеліп- тична, з довгим остюком, 7—12 мм завд.; колоскова луска 12—ЗО мм завд., дорівнює колоску або довша за колосок і більш як в два рази довша за квіткову луску. Суцв. 10—ЗО см завд., з шорсткою віссю. 0, 40— 80 см. Цв. VI—VIII.
1. 	П. п’янка, дурійка — L. temulentum L.
Як бур’ян у посівах.— Зрідка в правобережних лісових районах і в півн. частині Лісостепу. (На Лівобережжі, мабуть, зараз не зустрічається).
— Нижня квіткова луска без остюка або з коротким остюком до 3 мм завд. (Якщо остюк довший, то колоскова луска не довша за половину довжини колоска) 2
2. Нижня квіткова луска яйцевидно- еліптична, її довжина лише в 3 рази більша за ширину, в нижній половині хрящувата .3
— Нижня квіткова луска ланцетна або довгасто-ланцети а, її довжина у 4—5 разів більша за ширину, тонка, трав’яниста . .4
3. Колоскова луска значно довша за колосок, 15—22 мм завд., довгастолінійна, тупозагострена. Нижня квіткова луска 6— 8 мм завд., без остюка або з тонким, вкритим, щетинками остюком до 3 мм завд. Колос 14—ЗО см завд., з шорсткою віссю. Q, 40— 75 см. Цв. V—VIII.
2. 	П. польова — L. arvense With.
На гальці і піску по берегах річок і як бур’ян.— Дуже рідко в Півд. Криму (Алушта).
— Колоскова луска коротша за колосок, 6—10 мм завд. Нижня квіткова луска 98


4—5 мм завд., завжди без остюка. Колос тонкий, 6—13 см завд., з гладенькою віссю. Р. жовтувато-зелена. 2/., 30—60 елі. Цв. VI—VIII.
3. П. розсунута —L. remotum Schrank.
Як бур’ян у посівах льону.— Дуже рідко на Поліссі і в зах. лісових районах.
4 (2). Р. багаторічні, утворюють б.-м. густі дернинки. Колос прямий, 8—17 см завд., з гладенькою віссю. Колоски вузьколанцетні
7— 15 мм завд.; колоскова луска 6—9 мм завд., з 7—9 жилками; нижня квіткова луска тупувато загострена, без остюка. 2/., 15—65 см. Цв. VI—IX.
4. П. багаторічна, англійський райграс — L. perenne L.
На сухих луках і як бур’ян на засмічених місцях.— По всій УРСР.
— Р. однорічні, рідше дворічні . . .5
5. Ст. під колосом цілком гладенькі. Нижні піхви гладенькі, забарвлені в фіолетовий колір. Колоси майже циліндричні, здебільшого шаблевидно зігнуті, зеленувато-фіолетові, з гладенькою віссю, 6—11 см завд. Колоски стиснуті, 10—15 мм завд., притиснуті до осі колоса. Нижня квіткова луска остюковидно загострена, рідше з остюком до
2,5 	мм завд. 0, 15—25 см. Цв. V
5. П. п і в д е н н а — L. loliaceum (Вогу
et Chaub.) Hand.-Mazz.
На глинистих схилах і кам’янистих осипах.— В Півд. Криму.
— Ст. під колосом і піхви листків б.-м шорсткі. Членики осі колоса по всій поверхні або лише по головних ребрах шорсткі . .6
6. Нижня квіткова луска у всіх квіток в колоску без остюка, вгорі напівпрозора, бі- лоплівчаста. Колоси з гострошорсткою віссю, 8—25 см завд. Колоски до основи клиновидно звужені, 10—20 мм завд. Q, 20— 60 см. Цв. V—VI.
6. П. ж о р с т к а — L. rigidum Gaud.
На засмічених місцях.— Зрідка в Півд. Криму.
— Нижня квіткова луска у верхніх квіток в колоску з остюком 2—5 мм завд. Колоси з віссю, шорсткою лише по головних ребрах,
8— 15 см завд. Колоски зелені, 12—18 мм завд.; колоскова луска вузьколанцетна, поступово загострена, дорівнює половині довжини колоска. Q, 20—65 см. Цв. VII—VIII.
7. П. багатоквіткова, італійський райграс — L. multiflorum Lam.
Розводять для газонів. Як р. здичавіла на засмічених місцях.— Зрідка майже по всій УРСР
74. 	Дрібнохвосник — Psilurus Тгіп.
Суцв.— дуже тонкий нитковидний, звивистий або загнутий колос. Колоски сидячі, розміщені у виїмках осі колоса і повернуті до його осі спинками лусок, одноквіткові (друга квітка недорозвинена). Колоскова луска одна, трикутна, в багато разів коротша, за квітку. Нижня квіткова луска вузенька, fa коротким остюком. Р. з тонкими стеблами і нитковид- ними, згорнутими, дуже вузькими листками, о, 7—30 см. Цв. IV—V.
Д. остюковий — P. aristatus (L.)
Duv.-Jouve
На сухих глинистих і кам’янистих схилах.— В Півд. Криму.
75. 	Стоколос — Zerna Panz.
Суцв.— волоть. Колоски великі, звичайно довші за 10 мм, стиснуті з боків, часто після цвітіння при верхівці розширені, 5—15-квіт- кові. Колоскові луски нерівні, нижня з однією жилкою, верхня — з трьома. Нижня квіткова луска на верхівці плівчаста, звичайно двозубчаста, з остюком, що виходить нижче верхівки луски, рідше без остюка, з п’ятьма жилками. Приймочки довгоперисті. Піхви закриті.
1. Багаторічники. Колоски довгасто- лінійні, до основи лише трохи звужені . .2
— Однорічники. Колоски клиновидні, до основи звужені 7
2. Нижня квіткова луска без остюка, рідше з коротеньким остюком до 4 мм завд. Колоски 15—45 мм завд. Волоть багатоколоскова, 14—ЗО см завд., прямостояча. Л. широколінійні, 6—10 мм завш. Р. довгокорене- вищна.2^, 80—150 см. Цв. VI—VII.
1. С. безостий — Z. inermis (Leyss.)
Lindm. (Bromus inermis Leyss.) На луках, степових схилах, перелогах і по чагарниках.— По всій УРСР
— Квіткова луска завжди з добре виявленим остюком. Р. утворюють пухкі дернини і короткі кореневища .3
3. Л. широколінійні, 8—13 мм завш.,
завжди плоскі. Р. високі лісові, 70—130 см завв 4
— Л. вузьколінійні, 1,5—4 мм завш., нещільно згорнуті або плоскі. Менші на зріст степові р., ЗО—60 см завв . .5
4. Піхви верхніх стеблових листків дов- говолосисті від грубих, відігнутих донизу волосків; волоски на піхвах нижніх листків більш як у 2 рази коротші. Л. 8—10 мм завш. Нижня квіткова луска до верхівки розширена, тупа, майже плоска, з широким плівчастим краєм, 13—14 мм завд. Колоски ЗО— 35 мм завд. Волоть малоколоскова, дуже розлога, з довгими (до 17 см завд. в нижньому вузлі) нечисленними гілочками.2/., 90—130см. Цв. VII—VIII.
2. С. гіллястий — Z. ramosa (Huds.)
Lindm. (Bromus ramosus Huds.) В тінистих лісах.— В Прикарпатті (Чернівці, Садгора) і Карпатах (Тячів, Теребля).
— Піхви верхніх стеблових листків з дуже короткими волосками, рідше майже голі; волоски на піхвах нижніх листків довгі. Нижня квіткова луска до верхівки звужена, загострена, жолобовидна, з вузьким плівчастим краєм, 12—13 мм завд. Колоски 20—25 мм завд. Волоть багатоколоскова, б.-м. стиснута, з короткими (дуже рідко до 10 см завд. в нижньому вузлі) численними гілочками. 2/., 70—100 см. Цв. VII—VIII.
3. С. Б е н е к е н а — Z. Benekeni (Lange) Lindm. (Bromus Benekeni (Lange) Trimen)
В листяних і змішаних лісах.— Досить часто в лісовій і лісостеповій зонах, в Карпатах і в Гірському Криму; в Степу рідко (в байрачних лісах).
5(3). Піхви старих листків при основі стебел і неплідних пагонів суцільні або розірвані
7*
99


на смужки, але не сітчасто розщеплені на волокна. Л. неплідних пагонів 1,5—2 мм завш., стеблових — 2,5—3 мм завш. Волоть стиснута, прямостояча. Колоски 20—25 мм завд. Нижня квіткова луска 7—8 мм завд., з остюком 3—4 мм завд. 2/., 60—70 см. Цв. V—VI.
4. С. прямий — Z. erecta (Huds.) Panz.
(Bromus erectus Huds.)
На суходільних луках і кам’янистих схилах.— Часто в зах. лісових районах і Карпатах, зрідка в зах. частині Зах. Лісостепу, як р. занесена — в Правобережному Лісостепу (Біла Церква, Звенигородка).
— Піхви старих листків при основі стебел і неплідних пагонів сітчасто розщеплені на волокна 6
6. Піхви при основі стебел і неплідних пагонів утворюють цибулевидні потовщення, що складаються з дуже тонких густо сітчасто- сплетених волокон. Л. неплідних пагонів сизі, цупкі, дуже вузькі, 0,5—1,5 мм завш., звичайно згорнуті, значно коротші за половину стебла. Волоть 6—7 см завд., здебільшого стиснута, пряма. Нижня квіткова луска 9— 11 мм завд., з остюком 4—6 мм завд. Р. утворює б.-м. щільні дернини. 2/., ЗО—40 см. Цв. V—VI.
5. С. каппадокійський — Z. сар- padocica (Boiss. et Bal.) Nevski (Bromus cap- padocicus Boiss. et Bal., Z. heterophylla
Klok.).
На кам’янистих схилах і відслоненнях.— Досить часто в степовому і Гірському Криму, рідко на крайньому півдні Лівобережного Степу (схили до Сиваша, Хомутовський степ).
Описаний М. В. Клоковим с.різнолис- т и й-—Z. heterophylla Klok. повністю вкладається в загальну амплітуду мінливості кримського виду7. cappadocica і не може бути прийнятий за окремий вид.
— Піхви при основі стебел і неплідних пагонів утворюють видовжені «муфти», що складаються з грубих, сітчасто сплетених волокон. Л. неплідних пагонів зелені, м’які,
2—4 мм завш., плоскі, рідше згорнуті, довгі, здебільшого перевищують половину стебла. Волоть 10—15 см завд., прямостояча, б.-м. стиснута або розлога. Нижня квіткова луска 11—12 мм завд., з остюком 6—7 мм завд. Р. утворює звичайно невеликі пухкі дернини. 2а, 50—60 см. Цв. V—VI.
6. С. прибережний — Z. riparia (Rehm.) Nevski (Bromus riparius Rehm.) На степах, степових, кам’янистих та крейдяних схилах, в чагарниках і на узліссях.— Досить часто в степовій зоні (крім найпів- денніших районів, де трапляється досить рідко) і в Гірському Криму, зрідка на півдні Лісостепу (частіше на Лівобережжі).
7 (1). Нижня квіткова луска до верхівки розширена, з широким плівчастим краєм, тупувата, раптом переходить в остюк . . .8
— Нижня квіткова луска до верхівки тонко загострена, з вузьким плівчастим краєм, поступово переходить в остюк . . .9
8. 	Нижня колоскова луска 6—7 мм завд. Нижня квіткова луска з остюком, що дорівнює лусці або лише трохи довшим за неї. Колоски 25—ЗО мм завд. Волоть поникла, 100 звичайно однобока, з тонкими, звивистими гілочками. 0, 20—60 см. Цв. V—VI.
7. 	С. покрівельний — Z. tectorum
(L.) Panz. (Bromus tectorum L.)
На перелогах, по засмічених місцях, коло шляхів, навколо селищ, часто на пісках.— По всій УРСР.
Мал. 93. Стоколос прибережний:
/ — основа стебла, вкрита піхвами, 2 — колосок.
— Нижня колоскова луска до 20 мм завд. Нижня квіткова луска з остюком, що вдвоє перевищує луску (близько ЗО мм завд.). Колоски 60—80 мм завд. Волоть пряма, з короткими, булавовидно потовщеними під колосками гілочками. 0, ЗО—40 см. Цв. V—VI.
8. 	С. Г у с с о н а — Z. Gussonii (Pari.) A. Grossh. (Bromus rigens auct., non L.). На піщаних берегах і як бур’ян. — В Півд. Криму (Гурзуф, Ізобільне), як занесена дуже рідка р.
9 (7). Волоть дуже розлога, з довгими (звичайно довшими за колоски), майже горизонтально відхиленими гілочками. Колоски 50—60 мм завд. Нижня квіткова Луска разом з остюком ЗО—50 мм завд. Q, 50—70 см. Цв. IV—VI.
9. 	С. неплідний — Z. sterilis (L.) Panz. (Bromus sterilis L.)
На засмічених місцях, коло шляхів, в садах.— Досить часто в Гірському Криму (особливо в Півд. Криму) і Закарпатті, рідко на


півдні Степу і в зах. лісових та лісостепових районах (Львівська і Тернопільська обл).
— Волоть вузька, стиснута, з короткими (значно коротшими за колоски), притиснутими до осі волоті гілочками. Колоски 35—40 мм завд. Нижня квіткова луска разом.з остюком ЗО—40 мм завд. 0, 25—ЗО см. Цв. IV—VI.
10. 	С. мадридський — Z. madriten- sis (L.) Panz.
На сухих схилах і як бур’ян в садах і біля шляхів.— В Кримських передгір’ях і в Півд. Криму.
76. 	Бромус — Bromus L.
Суцв.— волоть. Колоски звичайно довші за 10 мм, багатоквіткові, після цвітіння звужені до верхівки. Колоскові луски нерівні, нижня з 3—5 жилками, верхня з (5) 7—9 жилками. Нижня квіткова луска з остюком, рідко без остюка. Приймочки короткоперисті. Піхви закриті.
1. Пиляки близько 4 мм завд. Колоски вузькі, ланцетнолінійні, 20—25 мм завд.,
З—4лш завш. Нижня квіткова луска вузька, довгасто-ланцетна, 8—9 мм завд., з прямим остюком. Волоть розлога, багатоколоскова, поникла, з довгими, до 16 см завд., тонкими гілочками. Р. звичайно з фіолетовим відтінком. 0, 50—100 см. Цв. V—VII.
1. 	Б. польовий — В. arvensis L.
Як бур’ян на полях і коло шляхів.— Досить часто в лісовій і лісостеповій зонах, зрідка в Карпатах, дуже рідко в Степу.
— Пиляки близько 2 мм завд. Колоски звичайно ширші, 5—7 мм завш 2
2. Нижня квіткова луска без остюка або з коротким, до 4 мм завд., звивистим остюком, шкіряста, 6—7 мм завд.; при плодах нижні квіткові луски загортаються краями всередину і не перекривають одна одну (колосок просвічує). Колоски 14—17 мм завд. Волоть вузька, б.-м. однобічна. Вся або майже вся р. гола. Q» 40—80 см. Цв. VI—VII.
2. Б. житній — В. secalinus L. Польовий бур’ян (частіше в посівах жита).— В лісовій і лісостеповій зонах б.-м. часто, в Степ заходить по долинах річок.
— Нижня квіткова луска завжди з добре виявленим прямим або відігнутим остюком, трав’яниста; при плодах нижні квіткові луски не загортаються краями. Р. опушені . .3
3. Волоть густа, з дуже короткими (звичайно значно коротшими за колоски) гілочками, прямостояча, іноді майже головчаста/.4
— Волоть рідка, з довгими (звичайно довшими за колоски) гілочками, здебільшого розлога і поникла 5
4. Волоть вузь подовгаста або широкоовальна, розріджена, 5—9 см завд. Колоски 15—20 мм завд., 7—8-квіткові, тісно скупчені на гілочках волоті. Нижня квіткова луска оберненояйцевидна, м’якоопушена, з прямим, звичайно коротшим за луску остюком. Вся р. м’якогустоопушена, сіро-зелена. 0, ЗО— 80 см. Цв. V—VII.
3. 	Б. м’який — В. mollis L.
На відкритих засмічених місцях, біля шляхів, в заплавах річок, часто на піскуватих грунтах.— По всій УРСР звичайно.
— Волоть яйцевидна або майже головчаста, щільна, 2—3 см завд. Колоски на дуже коротких ніжках (майже сидячі), 10—15 мм завд., З—5-квіткові. Нижня квіткова луска лінійноланцетна, м’якоопушена, з відігнутим остюком, який дорівнює по довжині лусці. Р. рідкоопушена. 0, 10—30 см. Цв. IV—VI.
4. 	Б. волотистий — В. scoparius L. На сухих схилах і як бур’ян.— Рідко в Півд. Криму. Мабуть, занесена.
Мал. 94. Бромус м’який:
/ — нижня частина рослини, 2 — суцвіття, З — колосок.
5 (3). Остюки у всіх квіток в колоску майже однакової довжини, завжди (навіть при плодах) прямі. Верхня квіткова луска майже такої довжини, як і нижня, або лише на 0,5—1 мм коротша 6
— Остюки нижніх квіток в колоску (зокрема найнижчої) значно коротші за остюки верхніх квіток, відігнуті (особливо при плодах). Верхня квіткова луска значно коротша (на 2—4 мм) за нижню 7
6. Нижня квіткова луска на 0,5—1 мм довша за верхню, 8—9 мм завд. Колоски 25—30 мм завд., майже циліндричні (в живому стані). Волоть вузька, 10—15 см завд., пряма, під кінець цвітіння трохи звисла. Р. жовтувато-зелена. 0, 20—60 см. Цв. VI—IX.
5. 	Б. мінливий — В. commutatus
Schrad.
На мокрих луках, біля шляхів і на засмічених місцях. —Спорадично по всій УРСР.
— Нижня квіткова луска дорівнює верхній або навіть коротша за верхню, до 7 мм завд. Колоски до 15 мм завд. Волоть китице101


видна, не довша за 7 см, пряма. Р, ЗО—60 см. Цв. VI—VII.
6. 	Б. к ит и цев и й — В. racemosus L.
На луках, трав’янистих схилах і коло шляхів.— В зах. лісових і лісостепових районах і в Карпатах. Гербарні зразки цього виду з території УРСР в українських гербаріях відсутні. Можливо, р. дуже рідка.
Мал. 95. Біловус стиснутий.
7(5). Нижня квіткова луска нижньої квітки в колоску ромбічна, 6—8 мм завш. (довжина її лише на 1/4—1/б перевищує її ширину). Волоть 7—15 см завд., з нерозгалуженими, майже однаковими завд. нижніми і верхніми гілочками. Колоски яйцевидно-довгасті або широко ланцети і, 25—35 мм завд., 12—20- квіткові, голі або опушені. Q, 25—40 см. Цв. V—VI.
7. Б. розчепірений — В. squarro¬
sus L.
На степах, відслоненнях, коло шляхів і на засмічених місцях.— По всій УРСР, але на Поліссі і в зах. районах спорадично.
— Нижня квіткова луска нижньої квітки в колоску довгасто-ланцетна, 3—4 мм завш. (довжина її звичайно вдвоє перевищує її ширину). Волоть 15—25 см завд., з розгалуженими, значно довшими в нижньому вузлі, ніж у верхніх вузлах, гілочками. Колоски вузько- ланцетні або яйцевидно-ланцети і, 20—25 мм завд., 8—10-квіткові, голі або опушені. 0, 20—50 см. Цв. V—VI.
8. Б. японський — В. japonicus
Thunb. (В. patulus М. et К.).
На степових схилах, біля шляхів, на узліссях і на засмічених місцях.— По всій УРСР, але на Поліссі спорадично, а в зах. районах рідко.
Крім зазначених вище видів, для території УРСР вказувалися ще такі види: 1. б. т р я- сучковидний — В. briziformis Fisch, et Меу. Наводився для Таращанського району Київської області. Зараз в УРСР, очевидно, не росте. 2. Б. в е л и к о к о л о с- ковий — В. macrostachys Desf. Цей вид наводиться польськими авторами для окол. Познані, як занесена р. З неясних причин він був включений до першого видання Визначника рослин УРСР. Відсутність гербарних зразків і певних літературних вказівок дають підстави вважати його зростання в межах УРСР дуже сумнівним.
77. 	Біловус — Nardus L.
Суцв.— однобічний колос. Колоски’одноквіткові, сидять у два ряди на тригранній осі колоса. Колоскові луски відсутні. Нижня квіткова луска вузька, ланцетно-лінійна,загострена в короткий остюк. Колос 3—6 см завд., вузький. Колоски фіолетово-сірі, 7— 10 мм завд. Р. щільнодернистий з щетиновидно згорнутими прикореневими листками. 2^, 25—50 см. Цв V—VI.
Б. стиснутий, мичка — N. stricta
L.
На суходільних луках, в горах на полонинах і лісових галявинах.— В Карпатах, на Поліссі, рідше в Лісостепу.
78. 	Лускохвосник — Pholiurus Trin.
Суцв.— циліндричний прямий колос. Колоски двоквіткові, сидять поодинці в заглиби-
Мал. 96. Лускохвосник паннонський: 1 — колосок.
нах осі колоса. Колоскові луски з багатьма жилками, шкірясті, довші за квіткові. Нижня квіткова луска плівчаста, загострена. Ст. зібрані пучками, від основи колінчасто-висхідні. Язичок до 4 мм завд. Q, 6—40 см. Цв. V—VII.
Х02


Л. паннонський — Ph. pannonicus (Host) Trin.
На солонцях і в подах.— Досить часто б півд. частині Степу, зрідка в півн. частині Степу і на півдні Лісостепу.
79. 	Парафоліс — Parapholis Hubb.
Суцв.— циліндричний, дуговидно зігнутий колос, який при дозріванні розпадається на членики. Колоски одноквіткові, сидять поодинці в заглибинах осі колоса і при дозріванні опадають разом з члениками осі колоса. Колоскові луски вузьколанцетні, шкірясті, з трьома жилками. Нижня квіткова луска тонкоплівчаста, загострена. Язичок дуже короткий, до 0,5 мм завд. Q, 5—25 см. Цв. V—VI.
П. зігнутий — P. incurva (L.) Hubb.
(Pholiurus incurvus (L.) Schinz et Thell.)
На піщаних берегах і схилах.— Дуже рідко в Кримських передгір’ях і в Півд. Криму.
80. 	Куцоніжка — Brachypodium Р. В.
Суцв. колосовидне. Колоски багатоквіткові, сидять на коротеньких потовщених ніжках на осі суцвіття. Колоскові луски на спинці опуклі, з багатьма жилками, неоднакові. Нижня квіткова луска опукла, з 5—7 жилками, на верхівці раптом звужена в остюк.
1. Остюк нижньої квіткової луски майже дорівнює лусці, 6—12 мм завд. Суцв. поникле, з слабкою віссю, 6—15 см завд. Піхви всіх або лише нижніх листків густоволосисті. Л. ши- роколінійні, 4—8лш завш., зверху волосисті. Ст. тонкі, у вузлах густоволосисті. Утворює дернини. 2/., 50—100 см. Цв. VI—VIII.
1. К. л і с о в а — В. silvaticum (Huds.) Р. В.
В лісах.— По всій УРСР. крім півд. частини Степу.
— Остюк нижньої квіткової луски в 2—З рази коротший за луску. Суцв. здебільшого пряме. Піхви голі, лише у нижніх листків іноді трохи опушені 2
2. Нижня квіткова луска на всій поверхні або лише по краях війчастоволосиста, 8—9 мм завд., з остюком 3,5—4,5 мм завд., колоскові луски вгорі або на всій поверхні волосисті. Суцв. 7—12 см завд. Л. плоскі, 4—6 мм завш.; піхви голі або у нижніх листків опушені. Р. з повзучими кореневищами. 2/., 50—80 см. Цв. VI—VIII.
2. К. пірчаста — В. pinnatum (L.) Р. В.
В розріджених лісах, на узліссях і в чагарниках.— Часто в зах. лісових районах і Карпатах, зрідка на Поліссі, в Лісостепу, півн. частині Степу і в Гірському Криму.
— Колоскові і нижня квіткова луски цілком голі; остюк нижньої квіткової луски трохи коротший, ніж у попереднього виду. Л. згорнуті або плоскі, 3—5 мм завш., піхви всіх листків голі. Утворює дернинки і повзучі вкорочені кореневища, вкриті потовщеними лусками, які налягають одна на одну. 2/., 60—100 см. Цв. V—VI.
3. К- с к е л ь н а — В. rupestre (Host)
Roem. et Schult.
На гірських схилах в розріджених лісах.— В Гірському Криму. Особливо характерний для розріджених ялівцево-дубових лісів Півд. Криму.
81. 	Трахінія — Trachynia Link.
Суцв. колосовидне, складається з 2—4 (рідше 5—7) колосків; іноді на верхівці стебла міститься лише один колосок. Колоски багатоквіткові, стиснуті 3 боків (плоскі), до 20 мм завд. Колоскові луски загострені, з випнутими жилками; нижня квіткова луска з остюком. Л. плоскі. 1,7—3.5 см завд. і 2—3 мм
Мал. 97. Трахінія двоколоскова:
/ — колосок, 2,3 — зернівка з нижньою квітковою лускою з верхнього і нижнього боків.
завш., по краю злотими війками. Ст. поодинокі або зібрані пучками, у вузлах коротко- опушені. 0, 5—20 см. Цв. V—VI.
Т. двоколоскова — Т. distachya
(L.) Link
На сухих глинистих і кам’янистих схилах.— Досить часто в Півд. Криму. Як занесена в окол. Одеси і Жданова.
82. 	Регнерія — Roegneria С. Koch
Суцв.— справжній колос, іноді пониклий. Колоски 3—5-квіткові. Колоскові луски ланцетні, без поперечної борозенки при їх основі, з розсунутими жилками. Нижня квіткова луска на верхівці з довгим, іноді звивистим остюком, при основі з б.-м. волосистим потовщенням — калюсом.
1. 	Колос прямий, 12—17 см завд. Колоски великі, 18—22 мм завд. (не враховуючи довжини остюка). Колоскові луски довші за нижню квітку, 17—21 мм завд., поступово загострені. Нижня квіткова луска 13—15 мм завд., з прямим остюком 28—35 мм завд. Піхви листків голі, гладенькі. 2/., 85—100 см. Цв. VI.
103


1. Р. палермська — R. panormitana
(Bertol.) Nevski В гірських лісах.— Рідко в Півд. Криму (Алушта, Аю-Даг).
— Колос здебільшого пониклий, 6—13 см завд. Колоски дрібніші, 9—13 мм завд. Колоскові луски коротші за нижню квітку, 5—9 мм завд., на верхівці раптом звужені в короткий остючок до 2—3 мм завд. Нижня квіткова луска 8—11 мм завд., із звивистим остюком 12—20 мм завд. Піхви голі або густо- волосисті. 2/., 45—130 см. Цв. V—VII.
2. Р. собача — R. canina (L.) Nevski
В лісах і по чагарниках.— По всій УРСР, крім крайнього півдня Степу.
Крім наведених дикорослих видів регнерії, в УРСР культивують як кормову рослину злак, відомий під назвою пирій б е з- кореневищний, або «американський пирі й»—Roegneria paucif- lora (Schwein.) Hyland. (R. trachycaulon (Link) Nevski, Agropyrum tenerum Vasey).
83. 	Пирій — Elytrigia Desv.
Суцв.— прямостоячий колос. Колоски
З—11-квіткові, сидять на зарубках осі колоса. Колоскові луски без кіля, ланцетні або довгасті, з 5—11 жилками, при основі з поперечною борозенкою. Нижня квіткова луска ланцетна, без остюка або з б.-м. довгим остюком, на спинці з п’ятьма жилками.
1. Нижня квіткова луска з відігнутим назовні остюком, у півтора-два рази довшим за саму луску; колоскові луски тупувато загострені, 5—8 мм завд. Колос 5—13 см завд. Л. вузьколінійні, частіше згорнуті, до 3 мм завш.; піхви голі, гладенькі. Р. сизуваті. 4, 50—70 см. Цв. VI.
1. П. щетинистий — E. strigosa (М. В.) Nevski (Agropyrum strigosum (М. В.)
Boiss.).
На скелях і кам’янистих схилах, переважно у верхньому гірському поясі.— В зах. частині Гірського Криму. (Кримський ендем).
— Нижня квіткова луска без остюка або з прямим, коротшим остюком ... .2
2. Колоски б.-м. волосисті З
— Колоски цілком голі 4
3. Нижня квіткова луска на верхівці тупувата, без остюка, 8—12 мм завд., у верхній частині і по краю довговолосиста; колоскові луски тупуваті, косо зрізані, волосисті. Л. плоскі, сизувато-зелені, 3—7 мм завш., зверху з довгими волосками або шорсткі; піхви нижніх листків волосисті, рідше голі. Щ., 60—100 см. Цв. VI.
2. П. волосистий — E. trichopho- га (Link) Nevski (Agropyrum trichopho-
rum (Link) Richt.) На степових схилах.— Досить часто в Лівобережному Лісостепу і Степу і в Гірському Криму, зрідка в півд. частині Правобережного Степу.
— Нижня квіткова луска поступово звужена в остюковидне закінчення або переходить в остюк до 3 мм завд., вгорі і по краях б.-м. волосиста; колоскові луски б.-м. волосисті, зрідка майже голі. Л. плоскі або згорнуті, 3—6 мм завш., зверху б.-м. волосисті; 104
піхви листків голі, гладенькі. 2/-, 50—90 см. Цв. VI.
3. 	П. степовий — E. tesquicola Рго- kud.
На степах, степових схилах, вапнякових відслоненнях і узліссях.— Зрідка в Лівобережному Лісостепу і Степу і в Кримських передгір’ях.
4 (2). Вісь колоса дуже ламка (легко розпадається на окремі членики), по ребрах ціл-
Мал. 98. Пирій крейдяний:
1 — колосок, 2 — нижня квіткова луска.
ком гладенька. Колоскові луски лінійні, тупі, 9,5—12,5 мм завд., з 6—9 жилками. Л. сизі, тверді, згорнуті, 2—3,5 мм завш.; ;піхви голі, гладенькі. Р. з довгим повзучим кореневищем. 2/., 25—40 см. Цв. VI—VII.
4. 	П. ситниковидний — E. juncea
(L.) Nevski (Agropyrum junceum (L.) P. B.)
На приморських пісках.— Рідко на півдні Степу (на узбережжі Чорного і Азовського морів) і в Півд. Криму.
— Вісь колоса неламка, по ребрах гост- рошорстка 5
5. Р. утворюють дернини без повзучих
кореневищ або рихлі дернини, з’єднані короткими кореневищами 6
— Р. з довгими повзучими кореневищами, ніколи не утворюють дернин ... .10
6. Колоскові луски ланцетні, на верхівці
заокруглені або тупозагострені. Вісь колоса на боці, до якого прилягають колоски, жолобчаста 7


— Колоскові луски тупі, ніби обрубані, догори лише трохи звужені. Вісь колоса на боці, до якого прилягають колоски, плоска або майже плоска (членики осі сплюснуті). 9
7. Ст. і піхви густо вкриті довгими волосками. Л. сизо-зелені, плоскі з загорнутими краями або вподовж складені, 2—4 мм завш. Колос 10—16 см завд., з тонкою віссю. Нижня квіткова луска 7,5—8,5 мм завд. Р. з товстими звивистими прутовидними коренями. 2/., 35—60 см. Цв. VI—VII.
5. П. крейдяний — E. cretacea Klok. et Prokud. (Agropyrum cretaceum Klok. et
Prokud.) На крейдяних відслоненнях.— Зрідка в схід, частині Лівобережного Степу і в передгір’ях Криму (Білогорськ).
— Ст. і піхви листків голі, гладенькі. Р. степових і кам’янистих схилів (на крейді не ростуть) 8
8. Р. сизувато-зелені, рихлодернисті; дернини з’єднані короткими повзучими кореневищами. Л. здебільшого плоскі, 2,5—4 мм завш., зверху короткоопушені. Колос 9,5— 15 см завд., з трохи відхиленими від осі колосками. 2/., 45—70 см. Цв. VI.
6. П. с к і ф с ь к и й — E. scythica Nevski На кам’янистих і глинистих схилах і осипах.— В Гірському Криму (Кримський єн- дем).
— Р. зелені, щільнодернисті, здебільшого без повзучих кореневищ. Л. вужчі, здебільшого щетиновидно згорнуті, до 2,5 мм завш., зверху цілком голі. Колос тонкий,
7,5—14 см завд., з видовженими (до 1—2 см завд.) нижніми члениками і притиснутими до осі колосками. 2/., 40—90 см. Цв. VI—VII.
7. П. ковилолистий — E. stipifolia (Czern.) Nevski (Agropyrum stipifolium
(Czern.) Nevski).
На степових і кам’янистих схилах і лесо- вих відслоненнях.— Зрідка на Лівобережжі в схід, частині Лісостепу і Степу і в степовій частині Криму (Чорноморський р-н).
9 (6). Ст. тонкі, при основі потовщені. Л. згорнуті, до 1,5 мм завш. Колос короткий, до 12 см завд. Колоски 10—12 мм завд., 3-5- квіткові. Утворюють невеликі дернинки. 21, 30—60 елі. Цв. VI.
8. П. вузлуватий — Е. nodosa (Stev.) Nevski (Agropyrum nodosum (Stev.)
Nevski)
На кам’янистих сухих схилах.— В Півд. Криму.
— Ст. товсті, при основі не потовщені. Л. сіро-зелені, тверді, згорнуті, до 4 мм завш. Колос довший, прямий, 10—ЗО см завд., з гострошорсткою по ребрах віссю. Колоски великі, плескаті, 13—22 мм завд., 5—10-квіт- кові. Утворюють великі, часто купиновидні дернини. 2/., 75—100 см. Цв. VII.
9. П. руський — E. ruthenica (Griseb.) Prokud. (Agropyrum ruthenicum (Griseb.)
Prokud., A. elonga turn auct.)
На солончаках і солончакових луках.— Досить часто в узбережній смузі Чорного і Азовського морів, зрідка в лівобережній частині Лісостепу і Степу і на півдні Правобережного Степу.
10 (5). Нижня квіткова луска остюко- видно загострена або переходить у шорсткий остюк до 5 мм завд. Колоскові луски тупі, на верхівці косо зрізані, 6—9 мм завд. Л. плоскі, 4—8 мм завш.; піхви листків голі. Ст. голі, гладенькі. 2/., 80—150 см. Цв. VI.
Ю. П. з а г о с т р е н и й — E. mucronata (Opiz) Prokud. (Agropyrum mucronatum
Opiz).
На степових схилах, глинистих і гранітних відслоненнях.— Зрідка в зах. лісових районах, Лісостепу і в півн.-схід, частині Лівобережного Степу. Л'іожливо, це гібрид Е. intermedia (Host) Nevski X E. repens (L.) Desv.
— Нижня квіткова луска тупувата, без остюка; якщо ж вона остюковидно загострена або з остюком, то колоскові луски теж загострені або навіть з коротким остючком .11
11. Колоскові луски тупі, ніби косо
зрізані, або ланцетні, раптом звужені до верхівки, трохи загострені, але без остюковид- ного закінчення. Піхви з війчастими краями 12
— Колоскові луски б.-м. поступово звужені до верхівки, загострені в коротке остю- ковидне закінчення або в остючок. Піхви з плівчастими, рідше коротковійчастими краями 13
12. Колоскові луски довгасті, широкі, тупі, на верхівці ніби косо зрізані, гладенькі, 5—8 мм завд. і 1,5—2,5 мм завш. Колоски прямі, 10—16 мм завд. Л. плоскі, 3—7 мм завш. Р. сизо-зелені, з голими стеблами. 2^, 60—100 см. Цв. VI.
105


11. П. середній — E. intermedia (Host) Nevski (Agropyrum intermedium
(Host) P. B.) На степах, степових схилах, відслоненнях і узліссях.— По всій УРСР.
— Колоскові луски ланцетні, раптом звужені до верхівки, тупувато загострені, по краю білоплівчасті, з різко випнутою, вгорі трохи шорсткою середньою жилкою, 5—8 мм завд. порівняно вузькі. Колоски викривлені, верхньою частиною від осі колоса відхилені, 9—13 мм завд. Пластинки листків при основі з обох боків густоволосисті, 3—6 мм завш. Р. зелені, часто з опушеними під вузлами стеблами 2/., 40—100 см. Цв. VI.
12. П. а з о в с ь к и й — E. maeotica Рго- kud. (Agropyrum maeoticum Prokud). На засолених пісках і солончаках, степових
схилах і кам’янистих відслоненнях.— В схід, частині Донецького Лісостепу, на півдні Степу і в Півд. Криму.
13 (11). Колос рідкий, в нижній частині переривчастий, з видовженими (11—45 мм завд.) нижніми члениками осі колоса; колоски стиснуті, в нижній частині колоса коротші за відповідні членики осі, 11—18 мм завд. Колоскові луски лінійно-ланцетні з 6—9 жилками. Нижня квіткова луска 9,5—13 мм завд., завжди без остюка. Л. і піхви голі або довго- густоволосисті. Р. сиза або сизо-зелена 2д, 60—135 см. Цв. VI—VII.
13. П. н е с п р а в ж н ь о с и з н й, п. подовий — Е. pseudocaesia (Paez.) Prokud. (Agropyrum pseudocaesium (Paez.)
Prokud.)
В степових подах. —На крайньому півдні Степу. Вид дуже мінливий залежно від умов зволоження. В посушливі роки він стає низьким, дуже опушеним і сизим. В роки більшого зволоження опушення майже зникає, і він стає вищим на зріст і менш сизим. За всяких умов добре відрізняється від наступного виду.
— Колос густіший, в нижній частині не переривчастий; всі колоски в колосі значно довші за відповідні членики його осі, 9 — 17 мм завд. Колоскові луски ланцетні, з 5—7 жилками, остюковидно загострені або з остюками. Нижня квіткова луска 7—11 мм завд., з остюком або шиловидно загострена, зрідка тупувата. Л. 5—10 мм завш., здебільшого голі; піхви голі або нижні волосисті. Р. зелена або сизувато-зелена з довгими повзучими кореневищами. 2/, 50—125 см. Цв. VI—VII.
14. П. повзучий — E. repens (L.)
Desv. (Agropyrum repens (L.) P. B).
На луках, перелогах, степових схилах, по чагарниках. — Часто по всій УРСР. Злісний бур’ян і одночасно добра кормова р.
84. 	Житняк — Agropyron Gaertn.
Суцв. — лінійний або довгасто-ланцетний колос з відігнутими майже горизонтально або під гострим кутом до осі колосками. Колоски стиснуті з боків, 3—10-квіткові. Колоскові луски кілюваті, човниковидні, з непомітними боковими жилками, по краю білоплівчасті. 106
Нижня квіткова луска човниковидна, з коротким остюком або без остюка.
1. Р. з довгими повзучими розгалуженими кореневищами 2
— Р. утворюють дернини 4
2. Колос густий, гребінчастий, з тісно зближеними, майже притиснутими один до одного колосками, 4—7 см завд. і 8—12 мм завш. Нижня квіткова луска з остюковидним закінченням або переходить в остюк до 2,5 мм завд. Л. здебільшого згорнуті, 2—4 мм завш., сизувато-зелені. Ст. при основі колінчасто зігнуті.^, 25—50 см. Цв. VI.
1. Ж. к і м e р і й с ь к и й — А. cimmeri-
cum Nevski
На приморських пісках.— На крайньому півдні Степу (Приазов’я). В Криму лише в півн. прибережній частині Керченського півострова і на Арабатській стрілці.
— Колос рідкуватий, звичайно довший, з відігнутими, майже горизонтально або трохи відхиленими від осі колосками; проміжки між сусідніми колосками в колосі дорівнюють
4—20 мм ... З
3. Л. б.-м. згорнуті, до 4 мм завш., на верхньому боці з міцними, зближеними, дуже випнутими жилками. Язичок до 1,5 мм завд. Колос 10—20 мм завш., з густоопушеною віссю і дуже відхиленими від осі густоволо- систими колосками. 2/., 40—75 см. Цв. V.
2. Ж. пухнатоквітковий —
A. dazy anthum Led.
На пісках.— По Дніпру від Кременчука до його гирла. Піонер заростання голих пісків.
— Л. плоскі, з загорнутими краями, 2—5 мм завш., з менш випнутими і ширше розставленими жилками. Язичок до 2,5 мм завд. Колос 7—12 мм завш., з голою, рідше злегка опушеною віссю і трохи відхиленими від осі волосистими або голими колосками. 2/., 30—70 см. Цв. VI.
3. Ж. д о н с ь к и й — A. tanaiticum
Nevski На пісках. — В схід, частині Лісостепу і Степу (по Дінцю і його притоках). Піонер заростання голих пісків. Як і попередній вид, вважається отруйним для худоби.
4(1). Ст. при основі цибулевидно потовщені і обгорнуті старими відмерлими піхвами .5
— Ст. при основі не потовщені . . .6
5. 	Ст. у вузлах і під вузлами опушені, при основі з численними короткими неплідними пагонами; Л. неплідних пагонів щільно згорнуті, жорсткі, часто викривлені, 2—4 см завд. і до 2 мм завш. Колос густий, 1,7—3 см завд. і 7—13 мм завш., здебільшого негребін- частий, з колосками, що налягають один на одного. Колоски волосисті або майже голі. 2^, 15—40 см. Цв. V—VI.
4. Ж. понті йський — A. ponticum
Nevski На сухих кам’янистих і глинистих схилах і на скелях.— В Гірському Криму. Описаний М. І. Котовим ж. карадагський — A. karadaghense Kotov відрізняється густим шерстистим опушенням колосків і є, очевидно, однією з форм A. ponticum Nevski.


— Ст. голі, зрідка лише під колосом опушені, при основі з нечисленними, порівняно довгими неплідними пагонами, які звичайно розвиваються восени; л. неплідних пагонів плоскі, 2—3 мм завш. Колос гребінчастий,
3,5—6,5 см завд. і 10—18 мм завш., з проміжками між колосками у 2—4 мм. Колоски голі,
Мал. 100. Житняк донський: 1 — колосок.
зрідка трохи волосисті. 2/., ЗО—75 см. Цв VI—VII.
5. Ж- Лавренків — A. Lavrenkoa-
num Prokud.
На пісках.— Досить часто в Лівобережному Степу і зрідка в Лівобережному Лісостепу. Добра кормова р.
6 (4). Колос лінійний, вузький, іноді майже циліндричний, 5—9 мм завш., негребін- частий. Колоски з розчепіреними квітками, від осі майже не відхилені, налягають один на одного, голі, рідше опушені. Нижня квіткова луска 5—6 мм завд., з остюком 2—3 мм завд. Л. згорнуті, 2—3 мм завш. 2/., 25— 60 см. Цв. VI
6. Ж. п у с т е л ь н и й — A. desertorum
(Fisch.) Schult.
На сухих степових, глинистих і кам’янистих схилах.— В схід, частині Степу, на Керченському півострові і в Гірському Криму.
— Колос ширший, гребінчастий, 10— 23 мм завш., з паралельно відстовбурченими від осі колосками 7
7. 	Колоскові луски по кілю з довгими війками; нижня квіткова луска б.-м. волосиста, з шорстким остюком 3—4 мм завд. Колос довгастояйневидний, гребінчастий, але з добре помітними проміжками між колосками, 2—5 см завд. і 10—23 мм завш., з б.-м. волосистою віссю. Л. згорнуті, рідше плоскі,
1,5—5 мм завш., б.-м. волосисті. 2^, 25— 65 сл*. Цв. VI—VII.
7. Ж- ч e p е п и т ч а с т и й — A. imbricatum (Stev. ех /VLB.) Roem. et Schult. На степових і кам’янистих схилах.— В
Степу і Лісостепу, особливо в півд.-схід, частині УРСР (на захід рідшає і в зах. лісостепових районах зникає).
— Колоскові і квіткові луски цілком голі. Колос 2—5,5 см завд. і 10—20 мм завш. Л. 1,5—5 мм завш. За іншими ознаками подібний до попереднього. 2/., 25—70 см. Цв. VI—VII.
8. Ж- гребінчастий — A. pectini-
forme Roem. et Schult.
На степах, кам’янистих схилах і сухих луках.— В Лісостепу (крім зах. районів), Степу і в Гірському Криму. Добра кормова р.
У «Флорі УРСР» і у «Визначнику» вказувався ще один вид житняка — ж. Л і т в і нова — A. Litvinov і і Prokud., який характеризується густим опушенням всіх частин рослини і порівняно вузькими колосами. Цей вид, описаний з Нижнього Дону, і вважався за такий, який може бути знайдений в півд.-схід, районах УРСР. Досі він в межах УРСР не знайдений і, мабуть, у нас не росте
85. 	М о р т у к — Eremopyrum Jaub. et
Spach
Колос густий, яйцевидпоеліптичний, з ламкою віссю. Колоски стиснуті з боків, поставлені до осі колоса майже перпендикулярно, З—6-квіткові. Колоскові луски кілясті, чов- никовидні, з потовщеними, згодом зроговілими краями, при основі іноді зрослі. Нижня квіткова луска човниковидна, загострена або з коротким остюком. Піхви верхніх листків здуті.
1. 	Колоски цілком голі, 6—10 мм завд.; нижня квіткова луска з остюковидним закінченням, до 1 мм завд. Колос 1 —1,8 см завд., з малоламкоювіссю. Л. плоскі, 1—Злшзавш.,
б.-м. волосисті. Ст. при основі колінчасто зігнуті. Q, 4—ЗО см. Цв. V.
1. 	М. пшеничний — E. triticeum (Gaertn.) Nevski (Agropyrum prostratum
P. В.)
На солонцях, степах, сухих схилах і як бур’ян біля доріг.— Часто в Степу, зрідка в Лісостепу.
— Колоски густоволосисті, 9—12 мм завд.; нижня квіткова луска поступово загострена в шорсткий остюк близько 4—5 мм завд. Колос 1,5—3 см завд., з дуже ламкою віссю 107


«Л. 2—4 мм завш., б.-м. волосисті. Ст. колін часто зігнуті. 0, 10—ЗО см. Цв. IV—V.
2. 	М. східний — E. orientale (L.) Jaub. et Spach (Agropyrum orientale Roem. et Schult)
Мал. 101. Мортук східний: / — група колосків.
На полинових степах, пісках, сухих схилах.— Досить часто в півд. частині Степу, зрідка в Донецькому Лісостепу.
86. 	Гайнальдія — Haynaldia Schur
Суцв.— ламкий колос. Колоски 2—4-квіт- кові з верхньою неплідною квіткою на видовженій ніжці. Колоскові луски з двома пучкувато-війчастими кілями, на верхівці тупо зрізані, з довгим остюком. Нижня квіткова луска на верхівці з двома зубцями і довгим остюком. Піхви нижніх листків відстовбурче- нодовговолосисті; л. плоскі, 3—5 мм завш., нижні довговолосисті. Язичок короткий, війчастий. Q, 25—100 см. Цв. V.
Г. волохата — Н. villosa (L.) Schur (Agropyrum villosum Link).
На сухих вапнякових і крейдяних схилах, іноді як бур’ян.— Часто в гірській, рідше в степовій частині Криму. Якр. занесена знайдена в окол. Львова. Наводилась також старими авторами для Одеси.
87. 	Жито — Secale L.
Суцв.— густий дворядний колос. Колоски двоквіткові, часто з недорозвиненою третьою квіткою. Колоскові луски коротші за квіткові, лінійно-шиловидні, з кілем і однією жилкою. Нижня квіткова луска нерівнобічна, ланцетна, з гребінчастовійчастим кілем і п’ятьма жилками, на верхівці з довгим остюком.
1. 	Колоскові луски видовжені в остюк, який в 2—3 рази довший за саму луску; нижня квіткова луска близько 10 мм завд., з остюком, в чотири і більше разів довшим за саму луску. Колос 2—8 см завд. (без остюків), з дуже ламкою віссю. Л. 2—3 мм завш., нижні волосисті. Q, 25—50 см. Цв. V—VI.
1. 	Ж- дике — S. silvestre Host.
На пісках.— В Лісостепу (крім зах. районів) і в Степу.
— Колоскові луски без остюка або з остюком, значно коротшим за саму луску; нижня квіткова луска близько 15 мм завд., з остюком 2—5 см завд. Колос 5—15 см. завд. (без остюків), з неламкою віссю. Л. голі, голубувато-зелені. Q, 60—200 см. Цв. VI.
*2. Ж. посівне — S. cereale L. Культивують.
88. 	Егілопс — Aegilops L.
Колос циліндричний, звужений до верхівки, при основі звичайно з 1—3 дрібненькими
Мал. 102. Егілопс циліндричний:
/ — загальний, вигляд рослини, 2 — колоскова луска, 3 — колос.
рудиментарними колосками. Колоски опуклі, 2—5-квіткові, з верхніми неплідними квітками. Колоскові луски шкірясті, без кіля, з багатьма жилками, на верхівці з зубцями, часто витягнутими в остюки. Нижня квіткова луска опукла, без кіля, на верхівці з 1—3 зубцями або остюками.
1. 	Колос довгий, вузькоциліндричний,
5—9 см завд., при дозріванні легко розламується на членики; колосків у колосі звичайно більше п’яти. Колоскові луски на верхівці з трикутним зубчиком і б.-м. довгим остюком. Нижня квіткова луска у бічних колосків на верхівці з двома зубцями, у верхівко108


вого колоска в колосі з довгим остюком. 0, ЗО—45 см. Цв. V—VI.
1. 	Е. циліндричний — Де. cylindrica Host На кам’янистих схилах, пісках і як бур’ян на засмічених місцях і коло шляхів.— Досить часто на півдні Степу і в Гірському Криму, рідко в Лісостепу (Волинський Лісостеп, Півд. Поділля).
ф
— Колос коротший, еліптичний або вузь- коланцетний, до 4 см завд., несе до 5 колосків; при дозріванні цілком відламується біля своєї тонкої основи. Колоскові луски з 2—4 остюками 2
2. Колоскові луски нижнього плідного колоска з чотирма остюками. Колос широкоовальний, короткий, 1—2,2 см завд. (без остюків), складається лише з двох або трьох цибулевидно здутих колосків. Л. короткі,
1,5—3,5 см завд. Ст. колінчасіо-підведені, голі. 0, 10—20 см. Цв. V—VI.
2. 	Е. овальний — Де. ovata L. На сухих схилах.— В Півд. Криму.
— Колоскові луски нижнього плідного колоска з двома або трьома остюками. Колос довгий, з трохи опуклими, але нездутими колосками З
3. Колос складається з 2 колосків, вузь- коланцетний, 1,7—2,5 см завд. (без остюків). Колоскові луски у нижніх колосків завжди
3 двома плоскими, розширеними при основі остюками до 3,5 см завд.; нижня квіткова луска з коротким остюком. Піхви нижніх листків відстобурченоволосисті, верхніх — голі, трохи здуті. 0, 13—20 см. Цв. V.
3. Е. дводюймовий — Де. biuncialis
Vis.
На сухих схилах.— В Півд. Криму.
— Колос складається з 3—6 колосків, звичайно довший. Колоскові луски у нижніх колосків (принаймні у однієї з них) з трьома остюками 4
4. Верхній колосок у колосі триквітко- вий, з однією плідною квіткою; його колоскові луски з трьома довгими (4,5—6 см завд.) остюками; колоскові луски нижніх колосків з двома або трьома остюками (в останньому разі середній остюк коротший за бічні). Колос до верхівки поступово звужений, вузький, 3—
4 см завд. (без остюків). Ст. при основі колінчасті. 0, 20—45 см. Цв. V—VI.
4. Е. тридюймовий — Де. triuncia-
1 	is L.
На сухих схилах і як бур’ян.— В Кримських передгір’ях і Півд. Криму. Як занесений в Бродівському p-ні Львівської обл.
— Верхні колоски в колосі (один або два) маленькі, неплідні; колоскові луски нижнього (плідного) колоска одна з трьома, друга з двома (рідше теж з трьома) плоскими, розширеними при основі остюками 3,5—5,5 см завд. Колос до верхівки раптом звужений, 2,5— 3,5 см завд. (без остюків), в нижній частині до 6 мм завш. Q, 18—ЗО см. Цв. V—VI.
5. Е. тр иостюков ий — Де. triaris¬
ta ta Wil Id.
На сухих, здебільшого кам’янистих схилах і як бур’ян.— В степовій і гірській части. нах Криму. Як занесений на крайньому півдні Степу (за межами Криму).
89. 	Пшениця — Triticum L.
Суцв.— довґастолінійний, іноді чотиригранний колос. Колоски 3—5-квіткові, часто з неплідними верхніми квітками. Колоскові луски шкірясті, нерівнобокі, з кілем і багатьма жилками. Нижня квіткова луска тонко- шкіряста, вгорі з різко виявленим кілем, без остюка або з остюком.
1. Колос вузький, до 6 мм завш., при дозріванні легко розпадається на окремі колоски; членики осі колоса густо вкриті по ребрах довгими волосками. Колоски двоквіткові з однією (нижньою) плідною квіткою, нижня квіткова луска якої з остюком до 7 (9) см завд. Зернівки при дозріванні не випадають з квіткових лусок. Л. згорнуті, близько 2 мм завш. Ст. у міжвузлях гострошорсткі. 0, 20—40 см. Цв. VI.
1. 	П. Таудар—T. Thaoudar Reut.
На відкритих схилах і коло шляхів.— В Кримських передгір’ях і в зах. частині Гірського Криму (дуже рідко).
— Колос ширший, з гнучкою неламкою віссю (при дозріванні не розпадається на окремі колоски). Колоски 4—5-квіткові, лише з верхніми неплідними квітками. Зернівки при дозріванні легко випадають з квіткових лусок 2
2. Колоскові луски з добре виявленим кілем, який доходить до основи луски, на верхівці з гострим зубцем, але завжди без остюка. Нижня квіткова луска (у двох нижніх квіток колоска) з довгим остюком до 15 см завд. Колос стрункий, стиснутий з боків, в поперечному розрізі звичайно не квадратний зернівка тверда, склиста. 0, 100—180 см. Цв. VI—VII.
*2. П. тверда — Т. durum Desf. Культивують переважно в півд. частині степової зони.
— Колоскові луски з кілем, помітним лише у верхній частині луски, на верхівці з зубцем або з остюком. Нижня квіткова луска без остюка або з довгим остюком; остюки розходяться в сторони. Колос лінійний, в поперечному розрізі квадратний або б.-м. стиснутий. Зернівка борошниста або склиста. U, 100—120 см. Цв. VI—VII.
*3. П. літня, п. м’яка — T. aestivum L.
Культивують.
90. 	Колосняк — Leymus Hochst.
Суцв.— густий колос, що закінчується верхівковим колоском. Колоски 2—5-квіткові, сидять на осі колоса по 2—6. Колоскові луски загострені, вузьколанцетні, тверді, з 3—5 жилками, залишаються на осі колоса. Нижня квіткова луска без кіля, опукла, широколан- цетна, загострена. Р. з довгими кореневищами і сизими листками.
1. Колоски сидять на осі колоса групами по два; колос 15—25 см завд. Нижня квіткова луска по всій поверхні густоволосиста, 14— 21 мм завд. Л. плоскі або з загорнутими краями, 5—10 мм завш., зверху коротковолосисті і трохи шорсткі. 2/., 60—120 см. Цв. VI—VII.
109


1 К п і с к о в и й — L. arenarius (L.) Hochst. (Elymus arenarius L.).
На пісках.— Рідко в Розтоцько-Опільському p-ні (окол. Львова) і Зах. Поліссі (Ковель)
— Колоски сидять на осі колоса групами по 3—6. Нижня квіткова луска лише в нижній половині опушена (у верхній частині гола). Л. зверху голі, гострошорсткі 2
Мал. 103. Колосняк чорноморський: / — колосок, 2 — нижня квіткова луска.
2. 	Ст. цілком голі і гладенькі. Язички півкруглі, без помітних зубчиків, по краю дрібновійчасті. Колос недуже густий. Колоскові луски 10—20 мм завд., з добре помітними боковими жилками; нижня квіткова луска 7—15 мм завд., в нижній половині коротко- опушена. Зернівка 7—7,5 мм завд. 2/1, 40— 120 см. Цв. VI—VII.
2. 	К. чорноморський — L. sabulosus (М. B.)Tzvel. (Elymus sabulosus М. В.). На приморських, рідше річкових пісках.— На півдні Степу (в літоральній смузі) і в Півд. Криму, також на пісках Дніпра (Цюрупинсь- ка арена), Дінця та Оскола. На думку М. В. Клокова, поширення цього виду на піскових аренах зазначених річок, можливо, пов’язане з заносом.
— Ст. під суцвіттям і під вузлами густо- короткоопушені. Язички стеблових листків зарубчасті, з довгими війками на зубчиках. Колос дуже густий, з волосистою віссю. Колоскові луски 16—ЗО мм завд., з малопомітними боковими жилками; нижня квіткова луска 8—14 мм завд., в нижній половині опу110
шена довгими волосками. Зернівка 7,5—8 мм завд. 2/., 50—150 см. Цв. V—VIII.
3. 	К- китицевий — L. racemosus (Lam.) Tzvel. (Elymus giganteus Vahl.). На пісках.— В півн.-схід, частині Степу (по Дінцю). На думку М. В. Клокова, можливо, занесена зі сходу рослина або культивована для закріплення пісків.
91. 	Гострець — Aneurolepidium «Nevski
Суцв.— прямий вузький колос. Колоски З—7-квіткові, без остюків, сидять групами по 2—4 або по одному (у нашого виду). Колоскові луски шиловидно-лінійні, з однією невиразною жилкою, по краях гострошорсткі, бічні (не прикривають спинки нижніх квіткових лусок нижніх квіток). Зернівка на внутрішньому боці жолобчаста. Колоски сизо-зелені, 10—14 мм завд., сидять по одному. Нижня колоскова луска іноді недорозвинена, ледве помітна. Нйжня квіткова луска без остюка. Л. З—5 мм завш., тверді. Р. сизо-зелена з повзучим кореневищем. 21, 35—80 см. Цв. VI— VII.
Г. гіллястий — A. ramosum (Trim) Nevski (Agropyrum ramosum Rich.). На солонцях і солонцюватих степових місцях як бур’ян.— На півдні Степу. Шкідливий бур’ян, але дає траву і сіно високої кормової якості.
92. 	Стрічкоосник — Taeniatherum Nevski.
Колос з міцною неламкою віссю, що закінчується колоском, до верхівки розширений. Колоски без ніжок, сидять по два на осі колоса, одноквіткові, з недорозвиненою другою квіткою. Колоскові луски шиловидно-остю- ковидні, при основі зрослі; нижня квіткова луска з довгим відігнутим остюком.
1. 	Колоскові луски спрямовані вгору, прямі, разом з остюками 1,8—2,8 см завд., нижня квіткова луска з стьожковидно розширеним (в нижній частині до 1 мм завш.) гострошорстким остюком, який разом з лускою 9—13,5 см завд. Колос разом з остюками 9—16 см завд., лише трохи коротший за стебло, на якому він сидить. Л. згорнуті, близько
2 мм завш. Q, 25—40 см. Цв. IV—V.
1. С. довговолосий — Т. crinitum
(Schreb.) Nevski
На відкритих кам’янистих схилах.— В Півд. Криму.
— Колоскові луски відстовбурчені, дуговидно підводяться, разом з остюками 1,9— 2,5 см завд.; нижня квіткова луска з вужчим і тоншим відігнутим остюком, який разом з лускою 6—10 см завд. Колос разом з остюками 8—13 см завд., значно коротший за стебло, на якому він сидить. Л. згорнуті або майже плоскі, 2,5—4 мм завш. Ст. вгорі дуже тонкі, під час дозрівання під колосом зігнуті. Q, 35—50 см. Цв. IV—V.
2. С. шорсткий — Т. asperum (Simk.)
Nevski
На сухих схилах, іноді як бур’ян.— Зрідка на півдні Степу, в кримських передгір’ях і в Півд. Криму.
93. 	Горделімус — Hordelymus Harz
Колос циліндричний, до верхівки звужений,
3 гнучкою неламкою віссю, яка несе на вер-


хівці колосок. Колоски одноквіткові з недорозвиненою другою квіткою, сидять на коротеньких ніжках і зібрані групами по три (середній звичайно недорозвинений). Колоскові луски лінійношиловидні, з однією жилкою; нижня квіткова луска шорстка, загострена в тонкий, трохи звивистий остюк. Колос 7— 11 см завд. (без остюків). Л. плоскі, 6— 11 мм завш.; нижні піхви волосисті. Ст. з опушеними вузлами. Утворює дернини. 2/.. 60— 120 см. Цв. VII—VIII.
Г. європейський — Н. europaeus (L.) Harz (Cuvieraeuropaea (L.) Koel.)
В тінистих листяних лісах.— В зах. лісових районах, Карпатах і Лісостепу (на Правобережжі), рідко в Гірському Криму.
94. 	Ячмінь — Hordeum L.
Колос б.-м. стиснутий, без верхівкового колоска на його осі. Колоски одноквіткові з рудиментом другої квітки, сидять групами по три: середній сидячий або майже сидячий з плідною квіткою, бічні — на коротких ніжках, недорозвинені або тичинкові, рідше всі колоски плідні. Колоскові луски щетиновпдні або ланцетношиловидні. Нижня квіткова луска звичайно з довгим остюком.
1. Р. багаторічні. Ст. при основі цибуле- видно потовщені (до 17 мм у діам.). Піхви нижніх листків густоволосисті; л. плоскі, З—6 мм завш. Колос дворядний, 6—13 см завд. і 6—10 мм завш., з дуже ламкою віссю. Нижня квіткова луска у середнього колоска з остюком, який майже вдвоє довший за луску. 2/., 50—110 см. Цв. V—VI.
1. Я. бульбистий — Н. bnlbosum L.
На гірських схилах.— В Гірському Криму (особливо часто в Півд. Криму).
— Р. однорічні. Ст. при основі не потовщені 2
2. Колос з ламкою віссю. Остюк нижньої
квіткової луски не довший за 4,5 см. Р. дикі З
— Колос з неламкою віссю. Остюк нижньої квіткової луски значно довший (до 7— 15 см). Р. культурні 5
3. Колоскові луски середнього (плідного)
колоска вузькощетиновидні, при основі не розширені, без війок по краю. Нижня квіткова луска середнього колоска з остюком 6— 18 мм завд. Колос майже циліндричний, з трохи ламкою віссю, 2—3 см завд. Піхви нижніх листків опушені; л. 1,5—3 мм завш. Ст. колінчасто-висхідні. 10—40 елі. Цв. V.
2. Я. колінчастий — Н. genicula¬
tum All.
На піскуватих місцях і сухих схилах.— На крайньому півдні Степу (Присивашшя, степовий Крим) і в Півд. Криму.
— Колоскові луски середнього (плідного) колоска при основі ланцетовидно розширені, по краях з довгими війками. Колос стиснутий з боків, з дуже ламкою віссю ... .4
4. 	Нижні квіткові луски бічних колосків до 2 мм завш., перетинчасті, по довжині майже дорівнюють квітковій лусці середнього (плідного) колоска; нижня (внутрішня) колоскова луска бічних колосків лише по зовнішньому краю війчаста, рідше майже гола. Колос до 10 см завд. Піхви листків здебільшого голі; л. плоскі, розсіяноволосисті, 2—7 мм завш.; язичок до 2 мм завд. Ст. колінчасті. Q, 15—60 см. Цв. V—VI.
3. 	Я. мишачий — Н. murinum L.
На степових схилах, пісках і засмічених місцях.— Зрідка майже по всій УРСР, за винятком Полісся і зах. лісових районів. (Частіше в півд. частині Степу).
— Нижні квіткові луски бічних колосків до 3 мм завш., шорсткі, значно довші і ширші за квіткову луску середнього (плідного) колоска; нижня (внутрішня) колоскова луска бічних колосків в розширеній частині з обох боків війчаста. Колос широколінійний, дуже стиснутий з боків, іноді фіолетово забарвлений. Язичок близько 1 мм завд. За іншими ознаками подібний до попереднього. Q, 15— ЗО см. Цв. V—VI.
4. 	Я. заячий — Н. leporinum Link На засмічених місцях, коло шляхів, на схилах і пісках.— Поширений в УРСР, як і попередній вид, але зустрічається частіше.
5 	(2). Бокові колоски в кожній трійці неплідні (з тичинковою квіткою), їх нижня квіткова луска тупа, без остюка; нижня квіткова луска середнього (плідного) колоска з дуже довгим остюком. Колоскові луски з коротким остюком. Колос дворядний, дуже стиснутий з боків, лінійно-довгастий, 7—8 мм завш. Л. голі, 10—12 мм завш. Q, 50— 90 см. Цв. VI—VII.
*5. Я. дворядний — Н. distichum L. Культивують.
— Всі три колоски в кожній групі плідні; їх нижні квіткові луски з довгими остюками. Колос довгастий, чотиригранний або шестигранний, до 15 мм завш. 40—80 см, Цв. VI—VII.
*6. Я. звичайний — Н. vulgare L. Культивують.
Старі вказівки деяких авторів на знаходження в межах УРСР я. вузлуватого — Н. nodosum L. не стверджуються гербарними зразками. Цей вид, очевидно, у нас не росте.
ПОРЯДОК XV. ОСОКОЦВ1ТІ— CyPERALES
РОДИНА 25. ОСОКОВІ — CYPERACEAE
Р. трав’янисті. Ст. здебільшого тригранні з непотовщеними вузлами. Кв. двостатеві або одностатеві, зібрані в колоски, а останні — часто в складні суцвіття (зонтиковидні, волотевидні або колосовидні). Колоски містяться в пазухах приквіткових листків. Оцв. складається з щетинок або відсутня. Тичинок— три, рідше дві. Маточка з верхньою зав’яззю, з одним стовпчиком і двома-трьома нитковид- ними приймочками. Плід — горішок, тригранний або двоопуклий.
1. 	Кв. одностатеві, частіше однодомні
Ш


ю
Мал. 104. Квітки, суцвіття і плоди осокових:
/ — суцвіття осоки заячої (нижні 4 колоски маточкові, верхні двостатеві), 2 — суцвіття осоки жовтої (нижні колоски — маточкові, верхній — тичинковий), 3 — маточкова квітка осоки жовтої, 4 — двостатева квітка бульбоко- миша морського, 5 — квітка пухівки піхвової, 6 — плід пухівки піхвової, 7 — квітка схеноплектуса Табернемонтана, 8 — квітка ізолепіса лежачого. 9 — колосок ізолепіса лежачого, 10 — суцвіття і квітка смикавця іржаво-чорного, 11 — квітка та плід схеноплектуса озерного, 12 — маточка фімбрнстиліса вилч>астого, 13 — квітка рінхоспори білої, 14 — квітка схепуса іржавого.


рідше дводомні, без оцвітини. Приквіток навколо маточкової .квітки зростається своїми краями в зімкнутий утвір — мішечок, що оточує зав’язь і плід.
17. Осока — Carex L.
— Кв. двостатеві, частіше з щетинистою оцвітиною, іноді, крім того, в колоску, звичайно при його основі, є тичинкові кв . . .2
2. Луски колосків численні, розміщені в
два ряди один проти одного; колоски через те дворядні. Оцвітних щетинок немає. Тільки
1—2 нижні луски колоска порожні (без квіток) З
— Луски колосків розміщені спірально в багато рядів, і колоски нагадують маленьку шишечку; рідко луски дворядні, але тоді з них тільки верхні з 2—3 квітками в пазухах, нижні ж, в числі 3—6, порожні 6
3. Приймочок здебільшого три. Горішок тригранний.
1. 	Смикавець — Cyperus L.
— Приймочок здебільшого дві. Горішок двогранний, сплюснутий 4
4. Горішок обернений до осі колоска своїм вузьким краєм.
2. 	Ситовник — Pycreus Р. В.
— Горішок обернений до осі колоска своєю широкою стороною 5
5. Л. покривні при суцвітті довгі, в числі 3—7, значно перевищують верхівкове, зонтиковидне або головчасте суцвіття.
3. 	Ситничок — Juncellus С. R. Clarke
— Л. покривні короткі, звичайно в числі двох, один з яких довгий, спрямований вгору, ніби є продовженням стебла, чому суцв. здається боковим. Колоски на коротких ніжках.
4. 	Аїр ч и к — Acorellus Palla
6 	(2). Колоски звичайно багатоквіткові, тільки одна-дві нижні луски в колоску порожні без квіток (в роді Blysmus Panz. порожніх лусок багато) • ... .7
— Колоски з 1—2 двостатевими (плідними) квітками і кількома тичинковими або без них, з 3—6 порожніми нижніми лусками 15
7. Оцвітних щетинок багато, більше 6; при плодах вони дуже видовжуються, утворюючи так звану пухівку, завдяки якій плоди легко розносяться вітром. Приймочок три, горішок тригранний.
5. 	Пухівка — Eriophorum L.
— Оцвітних щетинок або лусок не більше 6 або інколи немає зовсім. Щетинки, якщо вони є, не висовуються з лусок колоска . . .8
8. Стовпчик при основі потовщений .9
— Стовпчик при основі непотовщений, нитковидний 10
9. Колоски на верхівці стебла поодинокі, кінцеві, без покривного листка. Ст. З— 40 см завв., безлисті, лише з листовою плівчастою піхвою при основі, позбавленою пластинки або з ледве помітною пластинкою. Потовщена основа стовпчика (стилоподій) лишається при плодах.
13. 	Ситняг — Eleocharis R. Вг.
Колосків у суцвітті по кілька або багато, при них є покривні л. Прикореневі л. з зеленими пластинками. Потовщена основа волосистого стовпчика опадає із стиглого горішка.
12. 	Фімбристиліс — Fimbristylis
Vahl.
10 (8). Колоски зібрані в дворядний колос на верхівці стебла і мають короткі покривні л., малоквіткові. В’язальне пиляків на верхівці з придатком у вигляді лопаточки. Багаторічні, невисокі, 10—40 см завв., трави, з вузьким листям і повзучими кореневищами.
11. 	Б л і с м у с — Blysmus Panz.
— Колоски зібрані у волотисте, зонтиковидне або головчасте суцв. В'язальне пиляків без придатків 11
11. Суцв. кінцеве, з кількома покривними листками, ст. вкрите листками ... .12
— Суцв. здається боковим, бо нижній покривний л. є ніби продовженням стебла, тобто спрямований прямо вгору. Ст. безлисте (з піхвами) або (рідше) облиствлене . . .14
12. Колоски 10—20 мм завд. Суцв. стиснуте, з небагатьох колосків.
7. Бульбокомиш — Bulboschoenus
Palla
— Колоски 1—4 мм завд., в нещільних суцвіттях або в щільній головці ... .13
13. Багаторічники з крупним нещільним зонтиковидним суцвіттям. Приймочок три, оцвітних щетинок звичайно 6.
6. 	Комиш — Scirpus L.
— Однорічники з колосками, зібраними в щільну кінцеву головку або в кілька головок. Приймочок 2—3. Оцвітних щетинок немає.
10. 	Дихостиліс — Dichostylis Р. В.
14 (11). Оцвітних щетинок немає. Колоски зібрані в густі кулясті головки.
9. Голосхенус — Holoschoenus Link
— Оцвітні щетинки здебільшого є. Суцв. бокове, зонтиковидне, рідше головчасте.
8. Схеноплектус, куг а—Schoenop-
lectus Palla
15 (6). Колоски скупчені в дрібні головки, зібрані в свою чергу в волотисте суцвіття. Р. висока (1—1,5 м завв.), багаторічна з ши- роколінійними листками.
16. М е ч - т р а в а — Cladium R. Вг.
— Колоски зібрані у верхівкову невелику щільну головку. Р. нижчі (до 50 см завв.)  " 16
16. Колоскові луски спіральні, нижні— З—4 порожні, середні 1—2 луски з двостатевими, верхні 1—2 з тичинковими квітками. Оцвітних щетинок 5—8, іноді до 13. Тичинок
2— 3. Суцв. спочатку білувате, пізніше бурувате.
15. Рінхоспора — Rhynchospora
Vahl.
— Колоскові луски дворядні, нижні —
3— 6 порожні, верхні 1—3 з двостатевими 8 424
113


квітками. Оцвітних щетинок 3—6. Тичинок три. Горішок тригранний.
14. 	Сашник — Schoenus
1. 	Смикавець — Cyperus Ъ.
Р. з лінійними листками і пучкувато зібраними гостротригранними стеблами. Суцв. зонтиковидні, з довгими покривними листками. Луски колоска розташовані в два протилежних ряди. Колоски плоскі. Нижні луски їх порожні. Більша частина квіток двостатеві, з трьома (рідше двома) тичинками і приймочками. Горішок тригранний.
1. Колоски скупчені в щільні, кулясті
або довгасті головки 2
— Колоски в нещільних пучках . . .3
2. Колоски 10—15 мм завд., широкі; луски їх з загостренням на кінці і виразними боковими жилками. Суцв. зонтиковидне, скупчене, 6—8-променеве. Тичинок 2—3. Горішок яйцевидний, близько 1,5 мм завд. Л. З—5 мм завш. Q, 20—60 см. Цв. VIII—IX.
1. 	С. голий—С. glaber L.
На вогких мулисто-піщаних місцях, інколи трохи солончакуватих.— В Степу (зрідка на півдні).
— Колоски 7—8 мм завд., вузькі; луски їх з 7—9 невиразними жилками, червонувато- або ясно-бурі, плоско усічені. Суцв. б.-м. скупчене, з 5—10 променями, які несуть вгорі кулясті або частіше видовжені головки. Тичинок три. Горішок довгастолінійний, 1—1,4 льи завд. Л. 2—10 мм завш. О» 15— 80 см. Цв. VIII—IX.
2. 	С. скупчений — С. glomeratus L.
На піщаних і мулистих берегах річок.— В Степу, по долинах.великих річок—Дністра, Дніпра і Дінця, спорадично.
З (1). Покривні луски без бокових жилок, з одним зеленим кілем, чорно-бурі, рідше бурі або зеленуваті. Суцв. складається з одного сидячого пучка колосків і кількох на коротких ніжках. Колоски 3—8 мм завд. Горішки жовтуваті, трохи коротші за покривну луску, близько 1 мм завд. Ст. гостро 3-гран- не 0, 5—30 см. Цв. VII—IX.
3. 	С. бурий — С. fuscus L.
На піщаних і мулистих місцях по берегах водойм.— По всій УРСР б.-м. звичайно.
— Покривні луски з ясними боковими жилками 4
4. Покривні луски темно-червоно-бурі. Колоски 5—10 мм завд. Зелений кіль помітний здебільшого лише у верхній частині луски. Ст. при основі потовщені. 2д, 20—80 см. Цв. VII—IX.
4. 	С. темно-каштановий —
С. badius Desf.
Біля канав.— В Криму.
— Покривні луски жовтувато-золотисті або червонувато-бурі. Колоски звичайно більші, 10—20 мм завд. Зелений кіль помітний по всій довжині луски 5
5. Ст. високі, 50—100 см завв. Л. 4—7 мм завш., вкривають стебло до 1}3. Гілочки зонтика 10—40 см завд. Колоски лінійноланцет- ні, 10—20 мм завд. і 1—1,5 мм завш. 2/., 50—100 см. Цв. VI—IX.
114
5. 	С. д о в г и й — С. longus L.
Біля канав.— В Криму.
— Ст. менш високі. Л. скупчені біля основи стебла, 2—4 (10) мм завш. Гілочки зонтиковидного суцвіття 1—10 (12) см завд. Покривні луски солом’яно- або золотисто- жовті. Горішки червонувато-бурі, блискучі. На бокових пагонах стебла утворюються овальні жовтувато-бурі бульби. 2д,20—60 см. Цв. дуже рідко, VII—VIII.
*6. С. ї с т і в н и й, чуфа — С. esculentus L.
Подекуди на Україні культивують (на північ до Києва). Застосовують бульби в кондитерській промисловості, а також як ласощі в сухому вигляді. В сухих бульбах міститься до 22% олії, а також крохмаль і цукор.
2. 	Ситовник — Pycreus Р. В.
Приймочок дві і горішок плоский, повернутий до осі колоска вузьким краєм (ребром). Ст. тупотригранні. Л. 1—2 мм завш. Суцв. зонтиковидне, нещільне, з нерівними, досить короткими променями. Колоски 5—12 мм завд., жовтуваті або жовто-бурі. Тичинок три. 0, 5—40 см. Цв. VI—VIII.
С. жовтуватий — P. flavescens (L.)
Р. В. (Cyperus flavescens L.).
На вогких берегах, болотистих луках. — На Поліссі і в Лісостепу звичайно, в Степу по піщаних терасах річок.
3. 	Ситничок — Juncei Ius С. В. Clarke
Кореневище повзуче. Л. лінійні, кілюваті9 перевищують стебло. Суцв. зонтиковидне, з нерівними променями, з дуже довгими покривними листками. Колоски зібрані в колосовидні негусті головки, 5—20 мм завд., іржаво-коричневі. Тичинок три. Приймочок дві. Горішок плоский, тобто двогранний, повернутий широкою гранню до осі колоска. 4, 30—100 см. Цв. VII—IX.
С. пізній — J. serotinus (Rottb.) С. В.
Clarke (Cyperus serotinus Rottb.)
На болотистих луках.— В Степу, у плавнях нижнього Дністра. Спорадично.
4. 	Аїрчик — Acorellus Palla
Ст. обгорнуті при основі кількома плівчастими піхвами, верхня з яких несе коротку пластинку. Суцв. бокове, складається з 2—5 колосків, 5—12 мм завд., кожний з досить широкими і товстими короткозагостреними червонуватими лусками. Над суцвіттям високо піднімається, ніби безпосередньо продовжуючи стебло, один з двох покривних листків. Горішок майже округлий, блискучий, 1,5—1,7 мм завд. Q, 5—40 см. Цв. VI—VIII.
А. паннонський — A. pannonicus
(Jacq.) Palla (Cyperus pannonicus Jacq).
На солончакуватих місцях, переважно по берегах водойм.— В Лісостепу і в Степу (спорадично). Частіше в надморській частині.
5. 	Пухівка — Eriophorum L.
Колоски поодинокі, верхівкові або нечисленні, в зонтиковидному суцвітті. Покривні луски спірально-багаторядні, плівчасті; нижні покривні луски колоска частіше без квіток. Кв. двостатеві; тичинок і приймочок по три. Оцвітні щетинки численні, дуже видовжені,


далеко виставляються з лусок, білі, плеску-* ваті, при плодах розростаються і утворюють пучки білих волосків. Горішок тригранний.
1. 	Колосок один, верхівковий, після цвітіння кулястий, без покривних листків . .2
— Колоски в зонтиковидному суцвітті, з покривними листками З
2. 	Нижні порожні луски колоска в числі 10—15. Колосок 1—3 см завд., овальний. Ст. з самими безлистими піхвами. Л. неплідних пагонів тригранно-жолобчасті, вузькі. Кореневище вкорочене. Р. утворюють густі дернини. 2/., ЗО—100 см. Цв. IV—V.
Мал. 105. Аїрчик паннонський:
1 — загальний вигляд рослини, 2 — колосок.
1. П. піхвова — E. vaginatum L.
На сфагнових оліготрофних і мезотрофних болотах.—В Карпатах і на Поліссі звичайно, в Лісостепу зрідка (на півночі).
— Нижні порожні луски колоска в числі 5—7. Колосок близько 10 мм завд. Ст. при основі має декілька листків з вузьколінійни- ми пластинками. Л. набагато коротші за стебло. Кореневище повзуче. Р. нещільно дерниста. 2/., 10—30 см. Цв. IV—V.
2. П. Шейхцера — E. Scheuchzeri
Hoppe
На високогірних мохових болотах. — В Карпатах дуже рідко.
З (1). Ніжки колосків сплюснуті, гладенькі. Колоски овальні, 9—15 мм завд., луски їх червонуваті або бурі з однією жилкою. Суцв. з 3—12 колосків. Оцвітні щетинки з нерозга лужен им кінчиком. Горішок І—» 2,5 мм завд. Л. З—5 (8) мм завш., плоскі, кілясті, з тригранним кінчиком. Ст. майже циліндричне. 2д, 25—70 см. Цв. IV—VI.
3. 	П. вузьколиста — E. angustifo- liiim Roth. (E. polystachyon L.)
На трав’яно-мохових болотах.— В Карпатах і на Поліссі звичайно, в Лісостепу спо¬
радично.
Мал. 106. Пухівка піхвова:
/ — загальний вигляд рослини, 2 — стебло з суцвіттям, З — горішок в поперечному розрізі, 4— плід з літучкою.
— Ніжки колосків округлі або тригранні, шорсткі .4
4. Л. плоскі, дещо кілясті, з тригранним кінчиком. Ст. тупотригранне. Суцв. з 5—12 колосками, яйцевидних, 6—10 мм завд. Колоскові луски довгасті, зеленувато-чорні, з однією жилкою; щетинки на кінці розгалужені. Горішок 1—2 мм завд. 2/., 15—75 см. Цв.
V—VI.
4. 	П. широколиста — E. latifolium Hoppe На осоково-мохових болотах. — В Карпатах і на Поліссі звичайно, в Лісостепу спорадично.
— Л. тригранні майже по всій довжині. Суцв. з 3—6 колосків, яйцевидних, 7—9 мм завд. кожний. Колоскові луски яйцевидні, зеленуваті або буруваті, з кількома жилками. Кінчики щетинок не розгалужені. 2/ , 25^ 60 см. Цв. V—VI.
5. П. струнка — Е. gracile Koch
На осоково-мохових болотах і заболочених 8*
115


луках.— На Поліссі нерідко, в Лісостепу спорадично.
6. 	Комиш — Scirpus L.
Багаторічні р. Ст. вкриті листками. Суцв. кінцеве, зонтиковидне, з 3—4 покривними листками. Колоски дрібні. Оцвітних щетинок 6. Приймочок 3. Горішок тригранний, дрібний, зелений.
1. 	Колоски тупі, яйцевидні, 3—5 мм завд., сидять пучечками на кінцях шорстких гілочок суцвіття, 10—20 (ЗО) см завд. Оцвітні щетинки приблизно дорівнюють горішку або іноді трохи довші за нього, прямі, назад зазублені. Л. плоскі, 1—3 см завш. Кореневище з підземними повзучими пагонами, що дають пучки листків. 2д, 40—100 см. Цв.
V— VII.
1. К. лісовий — S. silvaticus L.
В заболочених лісах, на низинних болотах, по берегах водойм.— Майже по всій УРСР, крім півдня Степу.
— Колоски загострені, ланцетні, чорнуваті, 5—8 мм завд., сидять по одному на кінцях гладеньких гілочок розкидисто-волотистого суцвіття 10—20 см завд. Оцвітні щетинки в 2—3 рази довші за горішок, звивисті, майже гладенькі. Л. до 2 см завш., плоскі. Ст. з довгими боковими пагонами, що дугою пригинаються до грунту і на верхівці укорінюються. 2/., 60—125 см. Цв. VI—VIII.
2. 	К. укорінливий — S. radicans
Schkuhr.
На заболочених луках, по краях лісових боліт.— Б.-м. звичайно на Поліссі, спорадично в басейні Сіверського Дінця.
7. 	Бульбокомиш — Bulboschoenus Palla
Р. багаторічні, з тригранними стеблами і широколінійними, зісподу кілюватими листками. Кореневища з бульбовидними потовщеннями. Суцв. кінцеве, з 2—3 довгими приквітковими листками. Колоски 1—2 см завд., чорнувато-коричневі. Оцвітних, назад зазублених щетинок 1—6. Тичинок три. Приймочок 2—3.
1. Суцв. волотисте, з кількох головок, сидячих або на видовжених ніжках. Колоскові луски яйцевидні, на верхівці з глибокою виїмкою і коротеньким остючком у ній. Приймочок часто три. Горішок близько 3 мм завд., з одного боку плоский, а з другого невиразно тригранний. 21, 50—100 см. Цв. VI— ЇХ.
1. Б.морський — В. maritimus (L.)
Palla (Scirpus maritimus L.) На вогких луках, на болотах, при берегах, особливо на засолених грунтах.— Майже по всій УРСР, рідко на Поліссі, часто в Лісостепу і Степу.
— Суцв. складається з однієї головки, сидить у пазусі обгортки з покривних листків. Приймочок дві. Горішок плоскоопуклий або з обох боків плескуватий. 2/., ЗО—80 см. Цв.
VI— IX.
2. Б. скупчений — В. compactus
Drob. (Scirpus compactus Hoffm.) На солонцюватих і напівсолонцюватих болотистих або вогких луках.— В Лісостепу і Степу звичайно.
116
8. 	Схеноплектус, куга — Schoenoplecfus Palla
Р. з горизонтальним кореневищем і безлистим стеблом; ст. при основі з сірими ланцетними піхвами. Суцв. здається боковим (верхній з двох покривних листків спрямований прямо вгору і ніби продовжує стебло). Оцвітних щетинок звичайно 5—6. Приймочок частіше дві, рідше три.
1. Р. дрібненька, рідко перевищує 15 см. Ст. волосовидні, при основі з коричневими піхвами, верхні з яких закінчуються коротенькою щетиновидною пластинкою. Колоски в числі 2—3, рідко більше, 2—3 мм завд. Тичинок дві. Горішок тригранний, поздовж- ньоребристий і тонко впоперек зморшкуватий, близько 0,8 мм завд. Q, 3—15 см. Цв.
VII—IX.
1. С. щетиновидний — S. setaceus Palla (Scirpus setaceus L., isolepis setacea
R. Br.).
Біля води і на вогкому піскуватому грунті.— Дуже рідко на заході Полісся; в Правобережному Лісостепу (Саврань Одеської обл.), Донецькому Лісостепу (Грабова балка поблизу м. Торез Донецької обл.), в Криму (села Орлине і Щасливе Бахчисарайського р-ну, початок р. Салгіра, оз. Кара- Голь над Ялтою).
— Р. звичайно більш високі, з колосками 4,5—10 мм завд 2
2. Багаторічники, нерідко з повзучими кореневищами і підземними пагонами . .3
— Однорічники, з мичкуватим корінням 7
3. Ст. циліндричне 4
— Ст. виразно тригранне 5
Мал. 107. Куга озерна:
/ — суцвіття, 2 — луски, З — горішок.
4. 	Колоскові луски коричневі, гладенькі. Колоски 8—12 мм завд., бурі. Суцв. волотисте. Приймочок три. Горішок близько З мм завд., тригранний, з довгим носиком. Ст. до 2—3 см завтовшки, темно-зелене. 27, 100—250 (400) см. Цв. VI—VIII.


2. 	К. озерна — S. lacustris (L.) Palla (Scirpus lacustris L.) По берегах водойм і у воді.—По всій УРСР звичайно.
— Колоскові луски, особливо зовнішні, вкриті дрібними іржаво-червоними бородавочками. Колоски 4—7 мм завд., червоно-бурі, зібрані на кінцях гілочок суцвіття по кілька. Суцв. щитковидно-волотисте. Приймочок дві. Горішок близько 1,5мм завд., плоскоопуклнй, з коротким носиком. Ст. до 1,5 см завтовшки,
Мал. 108. Куга Табернемонтана:
1 — суцвіття, 2 — луски, 3 — горішок.
сіро- або сизо-зелене. 2д, 100—150 см. Цв.
VI—IX.
3. К. Табернемонтана — S. Та- bemaemontani (Gmel.) Palla (Scirpus Tabcr- naemontani Gmel., S. lacustris var. Taber-
naemontani Doli) На солончакових луках і болотах, по берегах водойм, переважно засолених.— Звичайно в Лісостепу і Степу (крім західної частини), на півдні лівобережного Полісся спорадично.
5 (3). Оцвітні щетинки вгорі розширені і по краю поплутано довговолосисті. Колоскові луски широкобілоплівчасті, по краю сріблясті. Колоски 6—12 мм завд., на кінцях гілочок одиничні, всі на ніжках. Суцв. нещіль- новолотисте. Кореневище товсте, горизонтальне, випускає густі пучки стебел. 2/., 50—80 см. Цв. V—VII.
4. К. приморська — S. littoralis (Schrad.) Palla (Scirpus littoralis Schrad.) В застійних, іноді солонцюватих водах,
в лиманах.— В Степу (в окол. Одеси, Сухий лиман).
— Оцвітні щетинки вузькі, зазублені. Колоскові луски по краю вузькобілооблямо- вані. К°лоски сидячі або зібрані групами на гілочках. Суцв. щільне, головчасте або слабо- галузисте 6
6. 	Ст. сизе, м’яке, тупотригранне. Верхні колоски у суцвітті сидячі, нижні на ніжках, одиничні або в пучечках. Оцвітні щетинки коротші за горішок. Горішок гладенький, лінзовидний, 2—3 мм завд. 2д, 50—100 см Цв. VI—VII.
5. К. т р и г р а н н а — S. triqueter (L.)
Palla (Scirpus triqueter L.) По берегах на мулкому грунті.— Зрідка в Зах. Лісостепу (в долині Дністра біля с. Го- рошова Борщівського р-ну Тернопольської обл.; в долині р. Прут, біля с. Ленківці Ново- селицького р-ну Чернівецької обл.), в Лівобережному Лісостепу (біля Вовчанська Харківської обл.), в Степу (в пониззі Дністра і Дніпра).
— Ст. зелене, гостротригранне. Суцв. щільноголовчасте. Покривний л. набагато довший від головки, пізніше вниз відігнутий. Тичинок три. Оцвітні щетинки трохи довші від горішка. Горішок крапчасто-ямчастий, плос- коопуклий, близько 2 мм завд. 7/ , 30—100 см. Цв. VI—VIII.
6. К. гострокінцева — S. mucronatus (L.) Palla (Scirpus mucronatus L.) На заболочених місцях, по берегах водойм.— В Степу (Козаче-Лагерська піскова арена Голопристанського р-ну Херсонської обл.).
7 	(2). Оцвіти их щетинок немає. Колоски в числі до 10, довгастояйцевидні, 5—8 мм завд. Горішок 1—1,5 мм завд. Ст. з плівчастими коричневими піхвами, верхня з яких несе коротку лінійну пластинку. 0, 5—ЗО см. Цв. VI—VII.
7. С. лежачий — S. supinus Palla
(Scirpus supinus L., Isolepis supina R. Br.)
По мулистих берегах річок, у подах. На Поліссі і в Лісостепу зрідка (переважно по Дніпру), в Степу б.-м. звичайно; переважно по Дніпру і в подах.
— Оцвітних щетинок 5—6, зазублених. Колосків 1—3, довгастих, 4—6 мм завд. Горішок близько 1 мм завд. Q, 5—20 см. Цв.
VII—VIII.
8. С. чорноплодий — S. melanos- permus (С. А. М.) Grossh. (Scirpus melano- spermus С. A. M., Isolepis melanosperma
R. Br.)
По піщаних і мулистих берегах водойм, рідше в подах.— По Дніпру від Києва до Нікополя; спорадично у водозборі Дінця в Чугуївському p-ні, в долині р. Оскол біля Куп’янська, дуже рідко.
9. 	Голосхенус — Holoschoenus Link
Р. багаторічні, щільнодернисті, з горизонтальним кореневищем. Ст. численні, циліндричні, внизу з листками. Колоски дрібні, 8—12-квіткові, зібрані в щільні головки, одна з яких сидяча, інші на ніжках. Покривних листків 2—3, з них один (нижній) спрямований прямо вгору, ніби продовжуючи стебло. Колоскові луски оберненояйцевидні. Оцвітних щетинок здебільшого немає. Приймочок і тичинок по три. Горішок близько 1 мм завд. 2/., 60—100 сл£. Цв. VI—IX.
Г. звичайний — Н. vulgaris Link
(Scirpus holoschoenus L.)
На вогких піщаних місцях.— Майже по всій УРСР, крім західної частини, на Поліссі досить рідко.
117


Деякі ботаніки відрізняють ще такі нечітко відокремлені види: г. південний — Н. australis L., у якого ст. здебільшого не перевищує 40—50 см, тоненьке, а суцв. складається переважно з 1—3 головок, не ширших 7—8 лш;
Мал. 109. Голосхенус звичайний:
1 — загальний вигляд рослини, 2 — квітка з покривною лускою.
Г. Ліннея — Н. Linnaei Rchb.— р. до 200— 250 см завв., з 5—20 крупнішими головками. Останній відомий з окол. Херсона.
10. 	Дихостиліс — Dichostylis Р. В.
Р. однорічні, дрібні. Ст. зібрані густими пучками. Л. вузьколінійні. Суцв. кінцеве. Покривні л. довгі, відхилені. Колоски 2,5—4 мм завд. Оцвітних щетинок немає. Тичинок 1—3.
1. 	Суцв. складається з однієї сидячої головки. Колоски яйцевидні, 10—20-квіткові. Колоскові луски зеленуваті, короткозагострені, яйцевидні. Приймочок дві. Горішок плоскоопуклий, коричневий. 0, 3—15 см. Цв. VII-IX.
1. Д. М і к е л і — D. Micheliana (R. et Sch.) Nees. (Scirpus Michelianus L.). На вогких піщаних та мулистих берегах.— Досить часто понад Дніпром від гирла Сожа до Херсона, рідше по Десні, Інгульцю, Ворсклі, пониззю Дністра та деяких інших річках.
— Суцв. складається з кількох головок, одна з них сидяча, інші на ніжках. Колоски широкояйцевидні. Колоскові луски червонувато-зелені, з довгим, відігнутим назовні вістрям. Тичинка одна. Приймочок три. Горішок тригранний, вузький, сіро-буруватий. Q, 5—15 см. Цв. VII—IX.
2. 	Д. гачкуватий — D. hamulosa
Мал. ПО. Дихостиліс Мікелі:
1 — загальний вигляд рослини, 2 — колосок, 3— квітка.
(М. В.) Nees. (Scirpus hamulosus Stev.).
На вогкому піску, переважно при берегах.— Від Полісся до моря (переважно по річках Дніпру, Ворсклі, Дінцю, в пониззі Бугу, на о. Джарилгач) спорадично, місцями часто.
11. 	Блісмус — Blysmus Panz.
Р. з повзучим кореневищем. Ст. тонкі, сплюснуті, вкриті листям. Л. 1—3 (5) мм завш., зісподу кілюваті. Покривний л. суцвіття поодинокий, шиловидний. Суцв. у вигляді складного колоса, що складається з дворядно розташованих малоквіткових колосків. Колоскові луски коричневі, довгасті, гострі, без виїмки на верхівці. Оцвітних щетинок 3—6. Тичинок три. Приймочок дві. Горішок сплюснутий, бурий, близько 2 мм завд. 2/., 15—40 см. Цв. VI—VIII.
Б. стиснутий — В. compressus (L.)
Panz. (Scirpus compressus L.).
На вогких луках.— Майже по всій УРСР, досить часто на Поліссі і в Лісостепу, рідко в Степу.
12. 	Фімбристиліс — Fimbnstylis Vahl.
Р. з численними тупотригранними стеблами, вкритими вузьколінійними листками. Суцв. зонтиковидне, кінцеве, обгорнуте кількома покривними листками. Колоски багатоквіткові, довгастояйцевидні, гоструваті, коричневі, близько 5 мм завд. Оцвітних щетинок немає. Основа волосистого стовпчика бульбо- виднопотовщена й відокремлена від горішка 118


перетяжкою, при достиганні опадає. Горішок близько 1 мм завд., двоопуклий з поздовжніми ребрами. О, 10—20 см. Цв. VII—IX.
Ф. двороздільний — F. dichotoma
(L.) Vahl. (Scirpus dichotomus L.).
На вогких пісках.— В Степу (в окол. Цю- рупинська).
13. 	Ситняг — Eleocharis R. Вг.
Ст. безлисті, при основі з плівчастими піхвами. Покривних листків немає. Колоски верхівкові, поодинокі, багатоквіткові. Оцвітних щетинок до 6. Тичинок три. Стовпчик з 2—З приймочками. Горішки гладенькі, тригранні або двоопуклі; основа стовпчика (стилоподій) залишається при плодах.
Мал. 111.
/ — горішок в оцвітині ситняга маленького ,2— горішок в оцвітині ситняга Черняева, 3 — горішок ситняга великоплодого, 4 — горішок ситняга Цинзерлінга.
1. Стилоподій (потовщена основа стовпчика) у вигляді коротенького носика, не від- членований від верхівки горішка і зливається з ним (тобто між ними немає перетяжки) .2
— Перетяжка між стилоподієм, який має вигляд шляпки, і верхівкою горішка виразно виявлена З
2. Р. низенька з прикореневими листками, подібними до стебла. Колоски з плівчастими білуватими лусками, близько 2—3 мм завд. Тичинок і приймочок по три. Оцвітних щетинок 5—7, зазублених. Горішок тригранний, білуватий, близько 1 мм завд. 2/., 1,5— 8 см. Цв. VII—VIII.
1. С. маленький — E. parvula (R. et Sch.) Link (Scirpus parvulus R. et Sch.). На морських узбережжях Чорного і Азовського морів, по краю солончаків дуже рідко (в окол. Одеси, Жданова).
— Р. вища, з коротким кореневищем і тонкими підземними пагонами. Ст. при основі з буруватими піхвами. Прикореневі листки відсутні. Колоски бурі або коричневі, довгасті, 4—8 мм завд., з 3—7 квітками. Оцвітних щетинок 4—6. Приймочок три. Горішок го- стротригранний, сіруватий, 2—2,5 мм завд. 2д, 10—40 см. Цв. VI.
2. 	С. п’ятиквітковий — Е. quinqueflora (Hartm.) Schwarz (E. paucifiorus Lightf., Scirpus quinqueflorus Hartm., S.
paucifiorus Lightf.)
На болотах, вогких луках, по берегах водойм.— Спорадично на Поліссі і в Лівобережному Лісостепу, в Степу рідко, на півночі (біля Єлисаветградки Олександрівського р-ну Кіровоградської обл.).
І. Зозом описана з Лісостепу як окремий вид близька форма С. Черняєва — E. Czern- jajevii Zoz, що відрізняється світлішими, іковтувато-бурими колосками і більшим (2,5—3 мм завд.), ширшим угорі або посередині, а не в нижній частині горішком.
Потребує дальшого вивчення.
З (1). Однорічник. Ст. з червонуватими піхвами. Колоски кулясто-яйцевидні, 2—7 мм завд., з тупими коричневими лусками. Оцвітних щетинок 5—7, які перевищують горішок. Q, 5—20 см. Цв. VI—VII.
3. 	С. яйцевидний — E. ovata (Roth) Roem. et Schult. (Scirpus ovatus Roth) На вогких місцях, по берегах водойм.— На Поліссі досить часто, в Лісостепу рідко.
Мал. 112. Ситняг яйцевидний:
1 — колосок, 2 — піхви, 3 — плодик з щетинками оцвітини та основою стовпчика.
— Багаторічники. Колоски б.-м. видовжені. Колоскові луски загострені . . .4
4. Ст. звичайно до 20 см завв., тонкі, нит- ковидні. Горішок близько 1 мм завд. . .5
— Ст. 20—80 см завв., товстіші, не нит- ковидні. Горішки довші 6
5. Кореневище тонке, повзуче. Ст. прямостоячі. Колосок 3—4 мм завд. Колоскові луски коричневі. Приймочок три. Оцвітні щетинки в числі 3—4, дорівнюють горішкові. Горішок довгастий, вузький, білуватий; стилоподій конічний. Р. утворює густі дернинки. 4, 3—12 см. Цв. VI—VIII.
4. 	С. голчастий — E. acicularis (L.)
R. 	Вг.
По берегах водойм.— По всій УРСР звичайно.
— Кореневище вкорочене. Ст. часто прилягають до землі і укорінюються нижче колосків. Колоски до 7 мм завд. Колоскові луски темно-бурі. Приймочок дві. Оцвітних 119


щетинок 6—8, довші за горішок. Горішок сплюснутий, з гострим ребром по краю; стилоподій яйцевидний, раптово вгору звужений. 2/., 10—35 см. Цв. VII.
5. С. к а р н і о л і й с ь к и й — Е. саг-
niolica Koch На вогких луках.— Відомий з Закарпаття (Ліскове Мукачівського р-ну Закарпатської обл.), Розточчя-Опілля (окол. Львова) і Правобережного Полісся (села Калинівка і Вільшанка Дзержинського р-ну та Новий Завод Новоград-Волинського р-ну Житомирської обл.).
6 (4). Порожніх нижніх лусок в колоску дві; нижня з них охоплює основу колоска не більш як на дві третини. Колосок розташовується вздовж вертикальної осі стебла. Горішок гладенький або з невиразним візерунком. (С. болотний — E. palustris (L.) R. Вг. s. 1.) 7
— В колоску тільки одна порожня нижня луска, що охоплює основу колоска на три чверті або цілком. Колосок здебільшого відігнутий від вертикальної осі стебла. Горішок з виразним візерунком. (С. однолуско- вий — Е. uniglumis (Link) Schult, s. 1.) . .12
7. Щетинок 5—8, довших за горішок; зазублинки їх перевищують діаметр осі щетинки. Горішок оберненояйцевидний, з со- сочковидним стилоподієм. Колоскові луски темно-бурі, з зеленою спинкою та вузьким плівчастим краєм. Колосок яйцевидно-циліндричний, відокремлений від стебла виразним перехватом. 2д, 10—50 см. Цв. VI—VII.
6. С. сосочковий — E. mamillata
Lindb. fil.
На вогких луках, окраїнах боліт і в заболочених лісах.— На Поліссі і в Лісостепу спорадично.
— Щетинок 4 (дуже рідко 5) або їх немає; зазублинки їх коротші 8
8. Стилоподій конічний; довжина його
перевищує ширину 9
— Стилоподій різної форми: довжина його менша від ширини або лише трохи більша 11
9. Ст. товсті, неоднакові (в пучку і товсті і тонші), зелені або сизі, при основі буро- червоні, з виразним фіолетовим відтінком. Покривні луски з досить широкою серединною смужкою, що безпосередньо переходить в прозороперетинчастий край (від чого колоски білуваті), або останній відділений вузькою забарвленою смужкою. Колосок циліндричний, звичайно відокремлений від товстого стебла перехватом. 2д, 20—90 см. Цв. VI—VIII.
7. С. товстий — E. crassa F. et М.
По берегах проток між піщаними аренами нижнього Дніпра, від Запоріжжя до Херсона, нерідко.
— Ст. тонкоборознисті з буро-червоними піхвами без перехвату при основі колоска. Покривні луски темно-бурі, з серединною світлою смужкою 10
10. Ст. з темними буро-червоними піхвами. Колоски яйцевидноконічні, 5—20 мм завд. Покривні луски з світлою серединною смужкою і прозороплівчастими краями. Горі120
шок близько 1,4 мм завд., з стилоподієм близько 2 мм завд. Оцвітні щетинки здебільшого коротші за горішок. 21, 5—120 см. Цв. V—VI.
8. С. болотний — E. palustris (L.) R. Вг. s. str. (Heleocharis eu-palustris Lindb.
til., Scirpus palustris L.)
По берегах водойм, на вогких луках, солончаках.— По всій УРСР звичайно.
І. Г. Зоз описує як окремий вид с. Ле- в і н о ї — E. Levinae Zoz з болота Замглай на Лівобережному Поліссі (біля с. Бурівка Щор- ського р-ну), що має вузький гострий стилоподій, не відчленований від плодика, і мозо- левидний рудимент пластинки на верхній піхві. Можливо, це виродлива форма E. palustris R. Вг.
— Піхви при основі стебел ясно-бурі. Колоски тонкоконічні, з яйцевидної основи поступово звужені й загострені (чого у. попереднього виду не спостерігається), 10—25 мм завд. Луски колоска з бурувато-жовтою серединною смужкою і коричнево-чорними з боків. Горішок 1—1,3 мм завд., з стилоподієм близько 1,8 мм завд.2д, 20—60 см. Цв. V.
9. С. гостро колосковий — Е.
oxystachys Sakalo На притерасних зниженнях заплав.— В Лісостепу (Наддніпрянщина).
11 (8). Ст. зелені. Луски колосків з вузьким плівчастим краєм і вузькою білуватою смужкою посередині. Стилоподій заокруглений, з горбочком зверху. Оцвітних щетинок 4, довших іноді вдвоє за горішок, з досить довгими, спрямованими вниз зазублин- ками. 2д, 5—50 см. Цв. VI—VII.
10. С. п р о м і ж н и й — E. intersita
Zinserl. (Heleocharis mamillata Lindb. til. X
XH. eu-palustris Zinserl.).
На вогких луках, низинних болотах, по берегах водойм.— На Поліссі зрідка.
— Ст. сизі. Луски колосків з широким перетинчастим краєм. Стилоподій заокруглений, короткоконічний, з горбочком зверху. Оцвітних щетинок в числі 4—5, коротших за горішок. 2/., 10—60 см. Цв. VI.
11. С. сріблясто лусковий —
E. argyrolepidioides Zinserl.
На болотах, луках.— В Криму рідко. Наводиться для с. Орлине (кол. Байдари) Бахчисарайського р-ну.
12 (6). Р. короткокореневищна, утворює великі густі дернини. Ст. сизо-зелені, з темно- бурими піхвами. Колосок циліндричний або довгастояйцевидний, 4—21 мм завд., з ви- довженояйцевидними кілюватими лусками. Оцвітні щетинки відсутні або їх 3—5, недорозвинених. Горішок 1,25—2,1 мм завд.; стилоподій в 4—6 разів коротший за нього. 21, 25—75 см. Цв. VI.
12. С. Ц и н з e р л і н г а — E. Zinserlin-
gii Zoz На хлоридо-сульфатних солончаках.—В Лівобережному Лісостепу (заплава р. Хорола).
— Р. з повзучими кореневищами, від яких стебла відходять невеликими пучками 13


13. Оцвітних щетинок 5—7, частково довших, почасти коротших, ніж плід. Горішок тригранний, разом із стилоподієм 2—2,25 мм завд. Стилоподій сосочковидний, в 3—4 рази коротший за горішок. Колосок яйцевидно- циліндричний, 6—15 мм завд., тупуватий, червоно- або темно-бурий з довгастояйневидними, по краю широкоплівчастими лусками. Ст. тонкі, бурувато-зелені, з червонувато- бурими піхвами. 2д, ЗО—60 см. Цв. VI.
13. С. к і л ю в а т и й — E. carinata Sa-
kalo
На болотах і заболочених луках.— На Поліссі, в Лісостепу (в схід, частині), в Степу (розсіяно).
— Оцвітних щетинок 4—5 або ж їх немає 14
14. Стилоподій конічний 15
— Стилоподій сосочковидний або потов- щенотригранний 16
15. Луски колосків чорно-бурі, внизу густозабарвлені, яйцевидні до яйцевидно- ланцетних, з яких нижня дорівнює чверті або третині всього суцвіття. Колосок циліндричний або яйцевидний, 5—15 мм завд. Горішок близько 2 мм. 2/., 7—50 см. Цв. V—VI.
14. С. о д н о л у с к о в и й — E. unig- lumis (Link) Schult, s. str. (Heleocharis eu- uniglumis Zinserl., Scirpus uniglumis Link) На вологих солончакових луках, по берегах водойм.—В б. ч. УРСР звичайно (частіше на півдні).
— Луски колосків ясно-бурі, внизу май* же прозорі, трикутно-яйцевидні. Колосок циліндричний або довгастояйцевидний, 6— 13 мм завд. Горішок близько 3 мм завд., коричнево-жовтуватий; стилоподій близько 1 мм завд., жовтуватий з візерунком. Ст. у пучках, жовто-зелені, сизуваті, тупобороз- нисті. 2/., 50—60 см. Цв. VI.
15. С. К л і н г е — E. Klingei (Meinsh.)
В. Fedtsch.
На заплавних луках.— В Лісостепу (вказується для долини р. Удай).
16 (14). Нижня луска досягає г/з—Vs колоска (по довжині), гостра. Оцвітні щетинки звичайно відсутні. Колосок 4—12 мм завд., вузький, з яйцевидноланцетиими, жовто-бурими лусками. Горішок дуже звужений до основи, з надто дрібним стилоподієм. Ст. дуже тонкі, сизо-зелені, часто дуговидно-вис- хідні. 2/., 10—50 см. Цв. V—VI.
16. С. гостролусковий — Е. оху-
lepis (Meinsh.) В. Fedtsch.
На солонцях, солончаках.— В Степу (наводиться для окол. Павлівни Карлівського р-ну Полтавської обл.).
— Нижня луска досягає х/4 колоска, тупа. Ст. товстіші 17
17. 	Оцвітних щетинок 4, з довгими прямими зазублинками, перевищують горішок. Стилоподій у 4—6 разів коротший, ніж горішок, і разом з ним досягає 2,15 мм завд. з поздовжнім візерунком. Колосок яйцевидно- циліндричний, 6—11 мм завд., з довгастояйце- видними чорно-бурими лусками. Ст. з червонувато-бурими піхвами. 2/., ЗО—40 см. Цв. V—VI.
17. С. с а р е п т с ь к и й — E. sareptana
G. ZinserL4
На солончакуватих луках.— В Лісостепу (в півд.-схід, частині дуже рідко).
— Оцвітних щетинок немає або вони малорозвинені, з дрібними зазублинками біля основи горішка 18
18. 	Горішок до 1,8 мм завд. Ширина сти- лоподія вдвоє перевищує довжину. Колосок 5—17 мм завд., з яйцевидноланцетиими ясно- бурими лусками. Ст. товсті, сизо-зелені. 21, 20—35 см. Цв. V—VI.
18. С. скіфський — E. scythica
G. Zinserl.
На луках, по берегах степових подів.— В Лівобережному Лісостепу (в Зміївському р-ні на Харківщині); в Степу розсіяно.
— Горішок 2—2,25 мм завд. Стилоподій короткоконічний, 0,4 мм завд. і 0,8 мм завш. Колосок ланцетноциліндричний, 6—12 мм завд., з ланцетними бурими лусками. Оцвітні щетинки не розвинені. Ст. тонкі, зеленувато- жовті, пучкуваті, з червоно-бурими піхвами. 2д, 35—50 см. Цв. VI.
19. С. великоплодий — E. macro-
carpa Zoz
У степових подах, в Асканії-Нова Херсонської обл.
14. 	Сашник — Schoenus L.
Р. короткокореневищні, з шиловидно-вузь- колінійними листками. Колоски небагатоквіткові, зібрані в густий пучок на верхівці стебла. Покривні луски дворядні, 3—6 нижніх порожні. Оцвітних щетинок 3—5—6 (іноді їх нема). Тичинок і приймочок по три. Горішок оберненояйцевидний з трьома ребрами. Стовпчик видовжений, опадний.
1. 	Оцвітних щетинок немає або їх 3—5, дрібних. Суцв. складається з 5—10 ланцетних чорно-бурих колосків, близько 8 мм завд. кожний. Нижній покривний л. суцвіття щонайменше вдвоє перевищує суцвіття. Ст. тонкі, жорсткі. Л. шиловидні, з високими чорно- коричневими піхвами. 2/., 20—50 см. Цв. VI—VIII.
1. С. чорніючий — S. nigricans L.
На приморських узбережжях, в улоговинах.— В Степу (в гирлі Дністровського лиману, на Тендерівській косі та острові Джа- рилгач на Чорному морі) і в Півд. Криму (біля Гурзуфа).
— Оцвітних щетинок 6, довших від горішка, зазублених. Суцв. складається з 2—З темно-червоно-бурих колосків з ланцетними лусками. Покривний л. ледве перевищує суцвіття. Ст. круглясті, облямовані при основі червоно-бурими піхвами, з яких 1—2 верхні несуть коротку шиловидну пластинку. 21, 15—30 см. Цв. VI—VIII.
2. С. іржавий — S. ferrugineus L.
На торфових болотах.— Зрідка в Закарпатті (Керецьке Мукачівського р-ну; Берегівський р-н, г. Бужора), Розточчі-Опіллі (Львівська обл., Золочівський р-н, Трудо- вач), на Малому Поліссі часто, у Волинському Лісостепу зрідка.
121


15. 	Рінхоспора — Rhynchospora Vahl.
P. дерниста. Ст. тригранне, вкрите жолобчастими вузьколінійними листками. Суцв. кінцеві, нещільноголовчасті або короткозон- тиковидні. Луски колосків ланцетні, гострі, спочатку білі, потім бурі; горішок гладенький, 1,5—2 мм завд.; носик його конічний,
Мал. 113. Рінхоспора біла: 1 — загальний вигляд рослини, 2 — колосок, 3 — квітка.
близько 1 мм завд. 2/., 15—40 см. Цв. VII— VIII. .
Р. біла — Rh. alba VahL
На сфагнових болотах.— В Прикарпатті дуже рідко; досить часто в північній частині Зах. і Правобережного Полісся і зрідка в південній, в Лівобережному Лісостепу дуже рідко (с. Данилівна біля Харкова).
16. 	Меч-трава — Cladium R. Вг.
Р. з повзучим кореневищем. Ст. вкриті ши- роколінійними, зісподу гострокілюватими листками, по кілю і краях шершавими від звернених вперед шипиків. Колоски в пучках головчастоскупчені, бурі. Суцв.— кінцева складна волоть з багатьма бічними волотями в пазухах листків, коротшими за кінцеві. Горішки яйцевидні. 2л, 100—150 см. Цв. VI—VII.
М.-т. болотна — С. mariscus (L.) R. Вг.
(Schoenus mariscus L.).
На болотах, по берегах річок і морів спорадично.— У Волинському та Зах. Лісостепу, Малому Поліссі, в дельті Дунаю (Вилкове Одеськоїобл.), на Тендерівській косі і острові Джарилгач в Херсонській обл. і на захід від Балаклави, мис. Феолент.
17. 	Осока — Carex L.
Багаторічники з кореневищами. Ст. наземні (у наших видів) без вузлів, звичайно тригранні. Л. трирядні, зосереджені переважно біля основи стебла, лінійні, з паралельними жилками, з’єднаними анастомозами; іноді замість анастомозів є перегородки, які при висиханні листків випинаються (так звана перегород- чатість); піхви здебільшого замкнуті, з мало- розвиненим язичком, іноді на протилежному боці з язиков иди им придатком в зіві. Кв. в колосках, рідко поодиноких, а звичайно зібраних на верхівці стебла в колосовидне або китицевидне суцвіття, іноді суцв. волотисте. Колоски в суцвітті або однакові, двостатеві, або різні: тичинкові у верхній частині суцвіття, маточкові — нижче. Кожний колосок міститься в пазусі покривної луски на ніжці або сидячий і складається з спірально розміщених, звичайно численних покривних лусок, у пазухах яких містяться квітки. Маточкова кв. складається з однієї маточки, замкнутої в так званий мішечок — зрослий краями до верхівки приквіток. Мішечок вгорі має звуження, що називається носиком. Через вузький канал носика з мішечка висувається стовпчик з двома або трьо.ма видовженими приймочками. Плід — горішок (всередині мішечка), звичайно тригранний, рідше двоопуклий. Стовпчик довгий, при основі іноді потовщений. Тичинкові кв. складаються з 3, рідше з 2 тичинок кожна. В двостатевих колосках вони розташовані або біля його основи, або біля верхівки. Форма і розміри мішечків та носиків, а також покривних лусок маточкових квіток дуже важливі для визначення.
Для правильного визначення необхідно мати екземпляри з стиглими мішечками, дуже бажані також і квітучі екземпляри. Треба старанно викопувати підземну частину, щоб встановити характер кореневища (вкорочене або з повзучими пагонами) і ознаки піхов, що оточують стебла коло їх основи (нижні піхви).
Види осок мають певне кормове значення, хоч у свіжому виді худоба їсть погано більшість осок, особливо великорослих.
Деякі дрібні осоки є пасовищними травами. До них належать осоки рання, уральська, звичайна, просяна. Трохи гірші в кормовому відношенні осоки заяча, бліда, жовта. Осоки берегова та мохната отруйні — містять синильну кислоту. Але сіно з деяких осок (О. струнка, дерниста, гостровидна), особливо скошених у молодому стані, худоба їсть добре, ще краще готувати з них силос.
Високорослі осоки використовують як матеріал для виготовлення рогож, різного плетіння, а також як сировину для паперового виробництва.
1. Колоски на верхівці стебла поодинокі 2
— Колосків кілька: один верхівковий і кілька бокових, сидячих або на ніжках (якщо колоски щільно зближені, необхідно уважно
122


Мал. 114. Суцвіття, мішечки та кореневища різних видів осок:
1 — осока проміжна, А — суцвіття, а — мішечок із спинки, b — мішечок з черевця; 2 — осока стиснута, а — покривна луска, b — мішечок із спинки, с — мішечок з черевця; 3 — осока двотичинкова, А — нижня частина рослини з кореневищем, а — мішечок із спинки, b — мішечок з черевця; 4 — осока лисяча, а — покривна лусочка, b — мішечок з черевця, с —мішечок із спинки, d — носик мішечка; 5 — осока зближена, А — нижня частина рослини з кореневищем, а — мішечок із спинки; b — мішечок з черевця, В — суцвіття, 6 — осока трясучковидна, А — нижня частина рослини з кореневищем, В — суцвіття, а — покривна луска, b — мішечок, 7 — осока волосиста, А — нижня частина рослини, а — мішечок з черевця, b — мішечок із спинки, 8 — осока рання — мішечок з черевця і із спинки; 9 — осока колхідська — мішечок; 10 — осока уральська, А — нижня частина рослини; а — мішечок з черевця, b — мішечок із спинки, с — горішок.
123


Мал. 115. Суцвіття й мішечки різних видів осок:
I — осока рідкоколоса, А — суцвіття, а — мішечок із спинки, b — мішечок з черевця; 2 —осока колосиста, а — мішечок спереду, b — мішечок ззаду; 3 — осока зірчаста, а — мішечок із спинки, b — мішечок з черевця; 4 — осока видовжена, А — суцвіття, а — мішечок спереду, b — мішечок ззаду, 5 — осока заяча, А — суцвіття,а — мішечок із спинки, b — мішечок з черевця; 6 — осока торфова, А — суцвіття, а — мішечок із спинки; b — мішечок з черевця; 7 — осока пажитницева, А — суцвіття, а — мішечок із спинки,d — схема колоска, с — мішечок з черевного боку, 8 — осока багатолиста, а — мішечок із спинки, b — мішечок з черевця; 9 — осока хащова, А — суцвіття, а — мішечок із спинки, b — мішечок з черевця; 10 — осока сірувата, А — суцвіття, а — мішечок із спинки, b — мішечок з черевця;
II — осока мідянолускова, а — мішечок із спинки, b — мішечок з черевця;
12 — осока розірвана, а — мішечок спереду, b — мішечок ззаду.


розглянути суцвіття, щоб не сплутати складного колоса з простим колоском) ... .6
2. 	Колоски одностатеві, маточкові або тичинкові, розміщені на різних рослинах, тобто р. дводомні. Приймочок дві . . З
— Колоски мішані, з маточковими квітками в нижній частині та тичинковими на верхівці. Приймочок три .... 4
Мал. 116. Осока дводомна:
1 — загальний вигляд жіночого екземпляра,
2 — загальний вигляд чоловічого екземпляра,
3 — маточкова квітка з покривною лускою, 4 — тичинкова квітка з покривною лускою, 5 — мішечок.
3. 	Кореневище повзуче з довгими пагонами. Ст. нечисленні, круглясті, невиразно- борознисті, тонкі. Л. нитковидні, тичинкові колоски довгасті або лінійні, маточкові циліндричні або яйцевидні. А4ішечки довгасто- яйцевидні, стиглі горизонтально відхилені. 2^., 8—30 (60) см. Цв. V—VI.
1. О. дводомна — С. dioica L.
На евтрофних та мезотрофних трав’яно- мохових болотах.— На Поліссі, в півн. Лісостепу, в лісовому поясі Карпат.
— Кореневище вкорочене. Р. утворює невеликі купини. Ст. численні, тригранні, борознисті. Л. нитковидні. Тичинкові колоски лініййі, маточкові лінійнодовгасті. Мішечки довга сто-ланцети і, під кінець вниз відігнуті. 2£, 10—40 (60) см. Цв. V—VI.
2. О. Девеллова —С. DavallianaSm.
На осоково-мохових болотах, багатих на вапно.—На південному заході Полісся та у Волинському Лісостепу.
4 (2). Мішечки довгасті або яйцевидні, не відхилені, 3—4 мм завд., трохи довші за яйцевидні луски, що довго залишаються . .5
— Мішечки вузькі, веретеновидні, шиловидні, в стиглому стані відігнуті, 6—7 мм завд., значно довші за ланцетні луски, що рано опадають. Колоски до 1 см завд., мало- квіткові. Л. шорсткі, дуже вузькі, борознисті. 2/., 10—20 см. Цв. VI—VII.
3. 	О. малоквіткова — С. pauciflora Lightf.
На сфагнових болотах.— На Зах. Поліссі дуже рідко, в Карпатах нерідко.
5. Кореневище короткоповзуче. Р. утворює рихлі дернинки. Л. шорсткі, жолобчасті,
1—2 мм завш. Основа стебел обгорнута майже сітчасто розщепленими піхвами. Колос лінійний, 1—1,5 см завд. Покривні луски переважно тупі, довші за мішечки. Мішечки тьмяні, довгасто-оберненояйцевидні, притиснуті до осі колоска. 2д, 5—15 см. Цв. VI—VII.
4. 	О. скельна — С. rupestris L.
На скелях у високогір’ї.— В Карпатах зрідка.
— Кореневище довге, повзуче, не утворює дернинки. Л. плоскі, 1,5 мм завш. Колосок до 1 см завд. Мішечки овальні, коричневі, блискучі, відхилені, збоку з залишком осі колоска. 2/., 5—15 см. Цв. V—VI.
5. 	О. притуплена — С. obtusata
Liljebl.
На сухих схилах.— В Розточчі-Опіллі, на Поділлі дуже рідко.
6 (1). Колоски всі приблизно однакові, мають і тичинкові і маточкові квітки. . . .7
— Колоски різні: тичинкові і маточкові, що розрізняються формою і забарвленням лусок. Тичинкові колоски розташовані звичайно на верхівці суцвіття, маточкові нижче їх, бокові. Зрідка колоски розташовані інакше 26
7. Нижні кв. в колоску маточкові, верхні
тичинкові, від чого колоски доверху звужуються (у відцвілих колосках видно нитки тичинок, які виставляються з верхніх лусок, ще пізніше від тичинкових квіток залишаються тільки порожні луски). Мішечки звичайно плоскоопуклі, зрідка двоопуклі 8
—Нижні кв. тичинкові, верхні маточкові, від чого колоски звичайно булавовидні. Мішечки завжди двоопуклі 16
8. Р. виключно високогірна карпатська. Приймочок три. Приквітковий л. суцвіття широкояйцевидний, плівчастий, з вістрям, рано відпадає. Суцв.— густий, оберненояйцевидний, трохи лопатевий колос 1—2 (3) см завд. Покривні луски коричневі, тупуваті, з загостренням на кінці, по краю білоплів- часті. Мішечки вузькоеліптичні, жовто-зелені, 6—8 мм завд., майже без жилок. Л. 1— 1,5 мм завш., як і ст., зігнуті. Нижні піхви без пластинки, коричневі, сітчасто розщеплені. 2/., 10—30 см. Цв. VI —VII.
6. 	О. зігнута — С. curvula All.
125


На скелях, гірських луках, у високогір’ї.— В Карпатах (Чорногора) зрідка.
— Р. переважно рівнинні, рідше трапляються у високогір’ї. Приймочок дві. Приквітковий л. звичайно залишається, рідше відсутній 9
9. Р. болотні 10
— Р. лучні, лісові та степові . . .13
10. Р. з довгим тонким кореневищем (власне лежачим стеблом), з прямостоячими розставленими плідними та неплідними тоненькими пагонами. Л. до 2,5 мм завш. Колоски зібрані щільною головкою до 1,5 см завд., покривні луски коричневі або іржаві, майже дорівнюють мішечкам. Мішечки двоопуклі з коротким двозубим носиком 2д, 10—15 (ЗО) см. Цв. V —VI.
7. О. струннокореневищна —
С. chordorrhiza Ehrh.
На мохових болотах.— На Поліссі, в Розточчі, Півн. Лісостепу, Карпатах.
— Р. більші, з повзучими короткими пагонами або утворюють купини. Мішечки пло- скоопуклі, з видовженим крилатим зазубленим двозубим носиком 11
11. Р., що утворює щільні великі купини. Ст. і л. розкидаються в сторони (на відміну від осоки дернистої, у якої л. стирчать догори). Ст. при основі з чорно-бурими розщепленими піхвами. Л. жолобчасті, сизуваті. 2— З мм завш., утворюють пучки, стягнуті внизу піхвами, 5—8 см завд. Суцв. волотисте, довгасте, вузьке, 4—8 см завд., з коротенькими відхиленими гілочками. 2і, 50—100 см. Цв. V —VI.
8. О. зближена — С. appropinquata
Schum. (С. paradoxa Willd.)
На болотах.— На Поліссі, в Прикарпатті, в Лісостепу.
— Р. з повзучими коротенькими пагонами, купин не утворюють 12
12. Суцв. волотисте, 6—10 см завд., з видовженими гілочками. Л. З—5 мм завш. Ст. обгорнуті при основі чорно-бурими або коричневими, блискучими, частково безлистими піхвами. Утворює невеликі щільні дернини. 2/., 40—100 см. Цв. V—VI.
9. О. волотиста — С. paniculata L. На осокових і осоково-мохових болотах.—
В Карпатах досить часто, на Поліссі та в Лісостепу дуже рідко.
— Суцв. майже колосовидне з короткими гілочками, 2—4 см завд. Л. 1—3 мм завш. Ст. обгорнуті при основі бурими або чорними, іноді трохи блискучими, частково безлистими піхвами. 2д, 40—80 см. Цв. V.
10. О. двотичинкова — С. diandra
Schrank (С. teretuiscula
Good.)
На осоково-мохових болотах.— На Поліссі нечасто, в Півн. Лісостепу рідко.
13(9). Колоски зібрані в головку. Р. степові „або приморські. Л. сіро-зелені. Мішечки яйцевидні або еліптичні, плоскоопуклі з жилками з обох боків, 3,5—4мм завд., з шорстким двозубим коротким носиком . . .14
— Суцв. колосовидне. Р. лучні або лісові. Л. зелені. Мішечки різні 15
126
14. 	Суцв. у вигляді щільної яйцевидної головки до 1,5 см завд., л. плоскі або щетино- видні, 1,5—2 мм завш. Ст. гладенькі, при основі обгорнуті бурими піхвами, що швидко розщеплюються. Кореневище горизонтальне, тонке, з нечисленними пучками пагонів. 4, 10—25 см. Цв. IV —V.
11. 	О. уральська — С. uralensisC. В. Clarke (С. stenophylla Wahlb.).
На степових вигонах, степах та солонцях.— В Півд. Степу звичайно, в Півн. Степу та Півд. Лісостепу рідко.
Мал. 117. Осока уральська.
— Суцв. у вигляді довгастої лопатевої головки до 3 см завд.. Л. шорсткі, жолобчасті,
2—2,5 мм завш. Ст. вгорі шорсткі, при основі обгорнуті широкими, частково безлистими піхвами. Кореневище товсте, дерев’янисте. 2д, 25—60 см. ЦВ. V —VI.
12. 	О. р о з д і л ь н а — С. divisa Huds.
На солончакуватих місцях.— На узбережжі Чорного моря і Сиваша рідко.
15 (13). Ст. товсті, гостротригранні, з увігнутими гранями, шорсткі. Л. 4—10 мм завш. Нижні піхви чорно-бурі, розщеплені. Суцв. у вигляді щільного, іноді перервано- лопатевого колоса, 3—8 см завд. Покривні луски з шорстким остюком, іржаво-буруваті, з зеленим кілем, коротші за мішечки або дорівнюють їм. 2/., 50—100 см. Цв. V — VE 13.0. лисяча — С. vulpina L.
На вологих луках.— По всій УРСР, на півдні рідше.


Іноді відокремлюють О. стиснуту — С. compacta Lam., яка відрізняється від типової С. vulpina меншим розміром, вужчими листками, дрібнішими суцвіттями і ще деякими дрібними нестійкими ознаками.
— Ст. тонкі, тригранні, шорсткі. Л. 2—5 мм завш., нижні піхви бурі або червонувато-бурі, нерозщеплені. Колоски зібрані у колосовидне суцвіття 3—10 см завд., щільне або перерване. Покривні луски загострені, бліді або світло-іржаві з зеленим кілем, коротші за мішечки. Мішечки яйцевидні або довгасті, зеленуваті, плоскоопуклі, з коротким двозубим носиком з жилками тільки спереду або без жилок, дозрілі іноді б.-м. розчепірені. 2/., 20—100 см. Цв. V — VI.
14. О. стягнута — С. contigua Hoppe В лісах, на післялісових луках.— По всій
УРСР нечасто.
З 	цього виду виділяють декілька дрібних видів за дуже нестійкими ознаками, а саме:
О. Люмнітцера — С. Lumnitzeri Rouy — р. лісова, світло-зелена, з блідими покривними лусками і нещільним колосом. Мішечки від основи до середини з губчастим здуттям, довгасті, 5—5,5 мм завд., спереду з 4—6 жилками.
О. колосиста — С. spicata Huds.—сіро- зелена р., що росте на луках, узліссях та в рідких лісах. Луски іржаві, колос щільний. Мішечки від основи майже до середини з губчастим здуттям, яйцевидні, 4,5—5 мм завд., майже без жилок.
О. міднолускова — С. cuprina (Sand.) Nendtv.— р. лісова, світло-зелена, із стиснутим колосом, 1,5—3 см завд. Мішечки широко- яйцевидні, 3—4 мм завд., з коротким конічним носиком.
О. переривчаста—С. divulsa Stokes — p. зелена, лісова, з переривчастим рихлим колосом при основі з короткими гілочками 5—10 см завд. Мішечки 3,5—4 мм завд., злегка розчепірені.
О. багатолиста—С. polyphylla Каг. et Кіг.— р. лісова, світло-зелена, з неперерив- частим рихлим колосом 3—6 см завд. Мішечки внизу по краю з губчастим валиком 5—6,5 мм завд., зірчасто розчепірені.
16 (7). Р. з довгими повзучими кореневищами, дернин не утворюють 17
— Р. утворюють дернини, повзучих пагонів немає 19
17. 	Р. лісова, світло-зелена. Колоски бліді, жовтуваті або зеленуваті, довгасті, часто зігнуті, зібрані в довгастий колос
1— 2 см завд. Мішечки ланцетні, зелені з невиразними жилками, 3—4 мм завд., з довгим глибокорозщепленим зазубленокрилатим носиком. Ст. розташовані на кореневищах звичайно рядами, тонкі, при основі з світло-бурими, частково безлистими піхвами. Л.
2— 3 мм завш. 2/., ЗО—60 см. Цв. IV — V.
15. О. тр я су ч ко в и д н а — С. brizoi-
des Juslen.
В широколистяних лісах. — По всій УРСР на захід від Дніпра.
— Р. лучно-степові або піщані сіро-зелені. Колоски іржаво-бурі, яйцевидні або довгасті. Мішечки яйцевидні, іржаві, з обох боків з виразними жилками, 3,5—4,5 мм завд., від середини мішечка догори вузькозазубле- но крилаті з неглибокодвозубим носиком. Покривні луски гострі, іржаві, дорівнюють мішечкам 18
18. 	Р. лучно-степова Кореневище тонке, близько 1,5 мм завтовшки. Л. 1—2 мм завш. Колоси довгасті, до 2,5 см завд. Ст. оточені бурими, частково безлистими піхвами. 4, 15—30 см. Цв. IV —V.
16. 	О. рання — С. praecox Schreb. (С.
Schreberi Schrank)
На сухих луках, степах, у світлих лісах, на трав’янистих схилах.—По всій УРСР.
— Р. піскова. Кореневище грубе, до 3 мм завтовшки, вкрите рідко розставленими чор-
Мал. 118. Осока колхідська:
1 — маточкова квітка, 2 — луска, 3 — тичинкова, квітка.
но-бурими розщепленими піхвами, що охоплюють кореневище кільцем. Л. 2—3 мм завш. Колоси довгасті, до 4 см завд. Ст. оточені чорно-бурими, частково безлистими піхвами. 2/., 20—50 см. Цв. IV —V.
17. 	О. колхідська — С. colchica
Gay (С. ligerica Schmalh.)
На пісках.— Майже по всій УРСР, крім Карпат.
127


19 (16). Суцв. головчасте, оточене трьома довгими покривними листками. Р. світло- зелена, дерниста. Л. 2—3 мм завш., коротші або дорівнюють стеблу. Покривні луски загострені, світло-іржаві, коротші і вужчі за мішечки. Мішечки лінійно-ланцетні, сплющені, 7—9 мм завд., жовто-зелені, з тонкими жилками, догори вузькозазубленокрилаті, з довгим носиком, з тонкими розбіжними зубцями. 2/. , 10—ЗО см. Цв. VI.
18. О. с м и к а в ц е в и д н а — С. cype¬
ro і des L.
На берегах річок і озер.— В окол. Києва і Яворова. Р. дуже рідка.
— Суцв. колосовидне або головчасте, але тоді без довгих покривних листків . . .20
20. Колоски до 1 см завд., верхні 2—4 зближені, без приквіткових листків, нижні
З—6 далеко розставлені, майже до основи стебла, з довгими приквітковими листками. Л. 1,5—2 мм завш. Покривні луски гострі, бліді з білоплівчастим краєм і зеленим кілем, коротші за мішечки. Мішечки яйцевидні, світло-зелені, згодом жовті, з жилками від середини, з вузьким шорстким крилом і глибоко двозубим шорстким носиком. 2/., ЗО— 60 см. Цв. V —VI.
19. О. р і д к о к о л о с а — С. remota L. В тінистих лісах.— Розсіяно на Поліссі, в
Лісостепу, Карпатах і в Криму.
— Колоски без довгих покривних листків, усі зближені на верхівці стебла . . .21
21. Мішечки з крилатими або гострими
краями, в останньому випадку зірчасто розходяться 22
— Мішечки з іншими ознаками . .23
22. Мішечки з вузькокрилатими зазубленими краями 4—5 мм завд., яйцевидні, з двозубим шорстким носиком, зелені або буруваті, з жилками; покривні луски гоструваті, іржаво-бурі, з зеленим кілем, дорівнюють мішечкам. Колос довгастий, 2—4 см завд. Ст. при основі з безлистими бурими або майже чорними, іноді розщепленими піхвами, утворюють пухкі дернини. Л. З—4 мм завш. 2д, Ю—60 см. Цв. V —VI.
20. О. заяча — С. leporina L.
На луках, лісових галявинах, у високогір’ї . — По всій УРСР, крім Криму.
Від типової С. leporina L. трохи відрізняється сріблястими колосками, вищим ростом і вужчими листками тіньова форма, що росте у вільшняках, яку виділяють в окремий вид О. с р і б л я сто л ус ко в а — С. argyroglo- chin Hornm. Але це тільки екологічна форма.
— Мішечки з гострим краєм, 3—4 мм завд., зігнуті, зеленувато-бурі, спереду з виразними жилками, із двозубим носиком, зірчасто розчепірені. Покривні луски іржаво- бурі, із зеленим кілем і білоплівчастим краєм, дорівнюють мішечкам. Колоски зібрані у З—6 півкулястих суцвіть, зібраних щільним або перерваним колосом. Ст. при основі обгорнуті світло-бурими піхвами. Л. сіро-зелені, шорсткі, 1,5—2 мм завш. 2д, 15—45 см. Цв. V —VI.
21. О. щетиниста — С. muricata
Leyss. (С. stellulata Good.).
На трав’яно-мохових болотах.— Звичайно на Поліссі, зрідка в Лісостепу, у високогір’ї Карпат.
23 (21). Суцв. головчасте, щільне, складається з 3—5 колосків. Л. 1—2 мм завш. .24
— Суцв. колосовидне, перерване, складається з 4—12 колосків. Л. 2—4 мм завш 25
24. Р. високогірна, з короткими пагонами. Ст. гладенькі, звичайно зігнуті, оточені бурими піхвами. Л. майже плоскі. Колоски довгасті, дрібні, зближені звичайно на верхівці стебла у 3 головки до 1,5 см завд. Покривні луски тупі, каштанові, по краю ши- рокобілоплівчасті, коротші за мішечки. Мішечки яйцевидні, темно-каштанові, з довгим тонким носиком. 2д, 15—20 см. Цв. VI —VII.
22. О. тридільна — С. tripartita АП. (С. lagopina Wahlb, C. Lachenalii Schkuhr). На високогірних осоково-мохових болотах.— В Карпатах зрідка.
— Р. рівнинна, рихлодерниста, без пагонів. Ст. шорсткі, оточені яскраво-коричневими піхвами. Л. жолобчасті, рідше плоскі. Суцв. головчасте, верхівкове, до 2 см завд. Покривні луски гоструваті, світло-іржаві, із світлим кілем і краями, коротші за мішечки. Мішечки яйцевидно-еліптичні, жовтувато- бурі, з коротким неглибоко виїмчастим носиком. 2/., 15—ЗО см. Цв. V — VI.
23. О. торфова — C. heleonastes
Ehrh.
На осоково-мохових болотах.— На Зах. Поліссі і в Розточчі дуже рідко.
25 (23). Суцв.— переривчастий колос 5—8 см завд., з 6—12 колосків. Колоски до 1 см завд. Покривні луски гострі, іржаві, із зеленим кілем і світлими краями, коротші за мішечки. Мішечки ланцетні, 3,5—4 мм завд., бурувато-зелені, рідше жовтуваті, з грубими жилками та неглибоко розщепленим носиком. Ст. оточені ясно-коричневими піхвами. Р. іноді утворює маленькі купини. Л. зелені, 2—5 мм завш. 2д, 50—70 см. Цв. V —VI.
24. О. видовжена — C. elongata L.
На лісових, переважно вільхових болотах.— На Поліссі звичайно, в Карпатах, Лісостепу і Степу зрідка.
— Суцв. колосовидне, 3—4 см завд., з 3—7 колосків. Покривні луски гострі, бліді, коротші за мішечки. Мішечки яйцевидні, світло-зелені, згодом жовтуваті, 2,5—3 мм завд., з тонкими жилками і коротким, шорстким, неглибоко розщепленим носиком. Ст. оточені світло-бурими піхвами. Л. сіро-зелені, 2—3 мм завш. 2/., 20—50 см. Цв. V — VI.
25. О. сірувата — C. canescens L.
На осоково-мохових болотах.— В Карпатах і на Поліссі звичайно, в Лісостепу рідше.
Від типової C. canescens L. В. Кречетович відрізняє осоку хащову — C. hylaeaV. Krecz.— тіньову ясно-зелену рослину, з довгими кволими листками і стеблами, з покривними лусками, які вдвоє коротші за мішечки. Але це тільки екологічна форма.
26 (6). Одностатеві колоски зібрані в один складний довгастий, іноді гіллястий 128


колос 5—10 см завд. Маточкові колоски розташовані у верхній та нижній частинах колоса, тичинкові у середній, через що колос немовби має перетяжку. Мішечки з численними жилками, від середини вузько-зубчасто-кри- латі з помірним двозубим носиком. Р. сіро- зелена з товстим повзучим кореневищем, вкритим чорно-бурими лусками. Ст. вкриті високо при основі бурими, частково безлистими піхвами. Л. 2—5 мм завш. 2/., 50—120 см. Цв. V.
26. О. д в о р я д н а — С. disticha Huds.
(С. intermedia Good.)
На вогких луках і трав’яних болотах.— На Поліссі і в Лісостепу нечасто, в півн. Степу дуже рідко.
— Колоски зібрані китицевидним суцвіттям 27
27. Крім одностатевих колосків є також
мішані, принаймні один верхній колосок двостатевий, решта колосків маточкові, зрідка також тичинкові 28
— Всі колоски одностатеві, верхні тичинкові, нижні маточкові 32
28. Р. дернисті, високогірні. Мішечки
голі або шорсткі, різні. Л. 1—2 або 3—4 мм завш 29
— Р. рівнинні з повзучим кореневищем, яке дає довгі пагони. Мішечки еліптично- тупотригранні гранульозні (вкриті дрібними сосочками), з жилками. Л. 2—3 мм завш. .31
29. Маточкові колоски до 1 см завд., прямостоячі, двоколірні. Покривні луски мідно-коричневі, іноді майже чорні, з зеленим кілем; мішечки білуваті або блідо-зелені гус- то-крапчасто-шорсткі, без носика, з неясними жилками 2—3 мм завд. Приймочок 2. Р. із зігнутими пагонами. Л. плоскі, короткі, 1—2 мм завш. 2/., 5—20 см. Цв. VI —VII.
27. О. двоколірна — С. bicolor All.
У високогір’ї.— В Карпатах зрідка.
— Маточкові колоски одноколірні, прямостоячі або звислі, 1—2 см завд. Мішечки більші, з двозубим носиком, без жилок. Приймочок 3 ЗО
30. Мішечки широкояйцевидні, червонувато-бурі, голі, 3—4 мм завд. Покривні луски майже чорні. Маточкових колосків 3—5, яйцевидних, зближених майже пучком, нижні звислі. Ст. оточені червонуватими, частково безлистими піхвами. 2д, 15—ЗО см. Цв. VI — VII.
28. О. чорнувата — С. atrata L.
У високогір’ї, в заростях чагарників, між камінням.— В Карпатах нерідко.
— Мішечки ланцетні, загострені з обох кінців, вгорі чорнуваті, шорсткі, 5—6 мм завд. Покривні луски чорно-бурі або мідно- іржаві, по краю вузькобілоперетинчасті, коротші за мішечки. Маточкові колоски у кількості 3—5, звислі, на довгих ніжках. Р. густо- дерниста. Ст. оточені світло-бурими піхвами. 2/., 15—25 см. Цв. VI.
29. О. бура — С. fuliginosa Schkuhr
На скелях, у високогір’ї.— В Карпатах дуже рідко.
31 (28). Маточкові колоски оберненояйцевидні, до 2 см завд. Мішечки блакитнувато- сірі, 3—4 мм завд. Носик звичайно широко півмісяцем виїмчастий, зубці розходяться. Луски маточкових колосків довгастояйневидні, тупі, з шиловидним вістрям, темно-іржаві. Колосків 3—5, прямостоячих. Р. сіро-зелена. Ст. оточені червонуватими, розщепленими, переважно безлистими піхвами. 7/ , ЗО—76 см. Цв. V—VII.
30. О. Б у к с б а у м а — С. Buxbaumii
Whlb.
На болотистих луках, низинних болотах.— На Поліссі, на півночі Лівобережного Лісостепу, в Розточчі, Карпатах дуже рідко.
— Маточкові колоски циліндричні, до Ьсм завд. Мішечки іржаво-зелені, згодом жовтуваті, 2—3 мм завд. Носик їх здебільшого з вузькою виїмкою і прямими зубцями. Луски маточкових колосків ланцетні, гострі, іржаво-бурі. Колосків 3—5, верхні зближені, нижній відсунутий, з довгим приквітковим листком. Верхній мішаний колосок іноді внизу розгалужений. Р. зелена. Ст. оточені цегляно-червоними безлистими розщепленими піхвами. 2/., 40—70 см. Цв. IV —V.
31. О. Гартмана — С. Hartmani Са- jand. (С. emasculata V. Krecz.)
На луках, по чагарниках.— На Поліссі і в Лісостепу зрідка.
32 (27). Мішечки без носика або з коротким носиком, прямо або навскіс зрізаним або півмісяцем виїмчастим або трохи вищербленим 33
— Мішечки з більш розвиненим двозубим носиком (за винятком С. Karelini Meinsh. і С. acutiformis Ehrh., у яких носик буває досить коротким) 67
33. Приймочок 2, за винятком С. pendula
Huds., що має 3 приймочки. Мішечки переважно плоско-опуклі або двоопуклі. Р. сирих місцезростань — боліт, сирих лук, берегів струмків—великого розміру, до 80—100 (150) см, крім С. vulgaris Fries., яка досягає лише 50 см. Колосків від 3—5 до 5—10, тільки у С. caespitosa L. 2—4. Довжина маточкових колосків не менше 1—2 см, іноді до 6— 15 см. Форма маточкових колосків звичайно циліндрична, зрідка короткоциліндрична або довгасто-яйцевидна. Колоски звичайно розсунуті у рихлому гроновидному суцвітті 34
— Приймочок звичайно 3, тільки у С. dacica НеиИ.та С. rigida Good. 2. Мішечки переважно тригранні або здуті. Р. переважно сухих місцезростань — лук, лісів, степів, кам’янистих схилів — маленького або середнього розміру, до 40 см завв., рідко до 50 (70) см. Колосків звичайно 2—3 або 2—4, рідко 3—5 або 4—6; довжина їх переважно від 0,5 до 1,5 см, рідше до 3 см, тільки у С. cuspidata Host до 5 см. Форма маточкових колосків куляста, овальна, яйцевидна, довгаста, лінійна, дуже рідко короткоциліндрична. Колоски переважно зближені на верхівці стебла, рідше розсунуті 43
34. Л. вузькі — до 3 мм завш. ... 35
— Л. ширші за 3 мм 38
Треба мати на увазі, що ширина листків іноді дуже мінлива. У видів, які мають звичайно широкі л., наприклад, С. omskiana, 9 424
129


ширина листків зменшується зрідка навіть до 2 мм.
35. Р. досить великі (ЗО—100 см завв.),
утворюють щільні купини. Нижні піхви червонувато-бурі або вишневі, переважно безлисті 36
— Р. звичайно менших розмірів, утворюють невеликі купини або пухкі дернинки. Піхви коричневі або бурі 37
36. Нижній приквітковий л. плівчастий, дуже короткий. Мішечки майже без жилок, іржаво-зелені або іржаво-жовті, 2—Змм завд., яйцевидні, плоскоопуклі. Покривні луски тупі, чорно-бурі, із світлою серединою, коротші за мішечки. Колосків 2—4, маточкові—довгасто-яйцевидні або коротко- циліндричні, 1—2 см завд., прямостоячі, зближені, нижній на короткій ніжці. Л. зелені, кілясті, з загорнутими вниз краями, 1,5— 2,5 мм завш., коротші за стебло, на купині стирчать майже догори, на відміну від осоки зближеної. 2/., 25—80 см. Цв. IV — V.
32. 	О. дерниста — С. caespitosa L.
На болотах і торф’янистих луках.— По всій УРСР, крім Карпат і Криму.
— Нижній приквітковий л. зелений, майже дорівнює суцвіттю. Мішечки з тонкими, добре виявленими жилками, жовтуваті або буруваті, 2—3 мм завд., еліптичні або яйцевидні, двоопуклі. Покривні луски темно-бурі, тупуваті, коротші за мішечки. Колосків
З—5, маточкові вузькоциліндричні, 1,5— 2,5 см завд. Л. сіро-зелені, напівзгорнуті або майже плоскі, 1—2 мм завш., дорівнюють стеблу або довші за нього. 2д, 25—80 см. Цв. VI —VII.
33. 	О. в і л ю й с ь к а — С. wiluica Meinsh.
На евтрофних болотах.— На лівобережному Поліссі зрідка.
37 (35). Л. 1—1,5 мм завш., довгі, звичайно перевищують ст., сіро-зелені. Ст. оточені довгими, загостреними блискучими, переважно безлистими піхвами. Р. утворює рихлу дернинку або невелику щільну купинку. Нижній приквітковий л. дорівнює суцвіттю або перевищує його. Колосків 3—5, маточкові циліндричні, 1—3 см завд., нижній на короткій ніжці. Покривні луски тупі або гоструваті, чорно-бурі із світлим кілем, коротші за мішечки. Мішечки еліптичні, плоскоопуклі, з тонкими жилками, зелені або жовтувато- бурі, 2—2,5 мм завд. 2д, ЗО—80 см. Цв. V — VI.
34. О. с и т н и ч к о в а — С. juncella Fr.
На евтрофних болотах.— На Поліссі досить часто, в півн. Лісостепу зрідка.
— Л. 2—3 мм завш., звичайно коротші за стебло, сіро-зелені, нижні піхви звичайно неблискучі, листоносні. Р. з кореневищем і довгими підземними пагонами. Нижній приквітковий л. коротший за суцвіття або дорівнює йому. Маточкові колоски 1—2 см завд. Решта, як у попереднього виду.2£, 10—50 см. Цв. V —VI.
35. О. звичайна — С. vulgaris Fries (С. Goodenoughii Gay, C. nigra (L.) Reichard.) . На вологих луках, підсушених болотах і по чагарниках.— По всій УРСР звичайно.
130
38 (34). Р. з повзучим кореневищем, що випускає довгі пагони. Нижні піхви коричневі, цегляно-бурі або бурувато-червоні, листоносні і безлисті або всі листоносні .... 39
— Р. без повзучих пагонів, утворюють великі щільні купини. Нижні піхви безлисті, загострені, блискучі, солом’яно-жовті або ясно-бурі 42
39. Мішечки яйцевидні або оберненояйцевидні, гранульовані, без жилок або з дуже невиразними жилками, жовто-зелені, 1,5—2,5 мм завд. Р. велика, зелена, з гостро- тригранними стеблами, оточеними при основі цегляно-бурими сітчасто-волокнистими піхвами, безлистими і листоносними. Л. 4—10 мм завш. На піхвах і листках добре виявлена перегородчатість (див. загальну характеристику роду). Колосків 4—8, маточкові — вузькоциліндричні, 4—10 см завд., зближені, прямостоячі, вгорі часто з тичинковими квітками. 2/., 45—120 см. Цв. V —VI.
36. 	О, Б у е к а — C. Buekii Wimm.
На вогких луках, переважно солончакових, на болотах.— В Степу, в Розточчі, на Поліссі дуже рідко.
— Мішечки гладенькі, з добре помітними жилками 40
40. Приймочок 3. Р. сіро-зелена, велика, з дерев’янистим кореневищем, ст. оточені бурувато-червоними, сітчастими, частково безлистими піхвами. Л. 8—15 мм завш., стеблові
3 довгими піхвами. Колосків 4—7 розсунутих, маточкові — лінійно-циліндричні, 5—15 см завд., дуговиднозвислі, на довгих, до 5— 8 см, ніжках. Приквіткові л. з довгими, до
4 см, піхвами. Мішечки яйцевидно-еліптичні, здутотригранні, блідо-зелені, 2,5—Змм завд., носик злегка вищерблений, з війчастим краєм. 2^, 70—150 см. Цв. IV —V.
37. О. звисла — C. pendula Huds.
В широколистяних лісах по вогких місцях.— В Криму та Карпатах.
— Приймочок 2. Ознаки рослин інші . 41
41. Р. зелена, дерниста, з довгими підземними пагонами, іноді утворює невеликі купинки. Ст. гостротригранні, оточені коричневими або червонувато-бурими листоносними піхвами. Л. 5—8 мм завш. Колосків 5—10, маточкові циліндричні, рідкуваті, 3—10 см завд., нижні на ніжках, часто довгих, пониклі. Нижній приквітковий л. перевищує суцвіття або дорівнює йому. Покривні луски гострі, чорно-бурі, з білою серединою. Мішечки оберненояйцевидні, двоопуклі, іржаво- бурі, Змм завд. 2/., ЗО—150 см. Цв. V — VI.
38. О. струнка — C. gracilis Curt.
(С. acuta Good.)
На болотистих луках, евтрофних болотах, по берегах річок, озер.— Майже по всій УРСР, в Криму відсутня.
— Р. сизо-зелена. Нижні піхви цегляно- бурі, блискучі, переважно безлисті. Л. З—
5 мм завш., зісподу сизі, зверху зелені. Колосків 3—6, маточкові на коротеньких ніжках. Решта, як у попереднього виду. 2/, 45—100 см. Цв. V —VI.
39. О. струнковидна — C. graci-
liformis V. Krecz.
На вогких луках, болотах.—.На Поліссі, в Лісостепу, Степу дуже рідко.


42 (38). Мішечки яйцевидні, плоско- опуклі, без жилок, 2,5—3 мм завд., жовтувато-зелені або бурі. Р. сіро-зелена, утворює щільні купини, іноді до 60 см завв. Ст. тригранні, гострошорсткі, оточені при основі солом’яно-жовтими або бурими блискучими, переважно безлистими гострими піхвами, іноді з добре виявленою перегородчатістю. Я. 3—6 Л{Л£ завш., кілясті з загорнутими вниз краями. Колосків 3—5, маточкові — циліндричні, 4—6 см завд., прямостоячі. Нижній приквітковий л. не більший за свій колосок. Покривні луски притуплені, темно-бурі із світлою серединою, коротші за мішечки. 4, 50—120 см. Цв. IV —V.
40. О.омська — C. omskiana Meinsh.
(C. stricta Trev.).
На евтрофних, зрідка мезотрофних болотах.— По всій УРСР звичайно, крім Карпат і Криму.
— Мішечки з товстими жовтими жилками, 3,5—4 мм завд., сизуваті, згодом бурувато-зелені, густо черепитчасто налягають один на одного. Решта, як у попереднього виду.
41. О. Хедсона — С. Hudsonii A. Bennet (C. elata All., C. reticulosa Peterm.) На болотах.— На Поліссі, в Лісостепу,
Степу, можливо значно рідше за осоку омську.
43 (33). Приймочок дві. Р. рихлодернисті
з довгими. пагонами, що зустрічаються виключно у високогір’ї Карпат 44
— Приймочок три. Р. поширені на рівнині, в Карпатах, в Гірському Криму . . 45
44. Л. 2 мм завш. Ст. прямостоячі або зігнуті, оточені бурими, частково безлистими піхвами. Колосків 3—4, маточкові — циліндричні, 1,5—2 см завд. Нижній приквітковий л. шиловидний, коротший або довший за суцвіття. Покривні луски майже чорні із світлим кілем, коротші за мішечки. Мішечки яйцевидні, зелені, з чорним носиком, без жилок, до 2 мм завд. 2д, 20—30 см. Цв. V — VI.
42. О. д а к і й с ь к а — C. dacica Heuff.
На високогірних луках.— В Карпатах досить рідко.
— Л. З—6 мм завш. Ст. оточені листоносними бурими піхвами. Колосків 3—4, маточкові короткоциліндричні, 1—1,5 см завд., нижній відсунутий на короткій ніжці. Нижній приквітковий л. коротший за суцвіття з чорними плівчастими вушками при основі. Покривні луски майже чорні, із світлим кілем, тупі, дорівнюють мішечкам. Мішечки яйце- < видні, вгорі гранульозні, чорнуваті, з ясним носиком, без жилок, 2,5—3 мм завд. 2/1, 10—30 см. Цв. V —VI.
43. О. жорстка — C. rigida Good.
На високогірських луках.— В Карпатах досить рідко.
45 (43). Маточкові колоски в кількості
1— 2, сидять на верхівці стебла під тичинковими, 1—2— внизу на довгих, до 8 см, волосо- видних ніжках, що виходять з пазух прикореневих листків. Колоски довгасті, 0,5—1,2 см завд. Р. сіро-зелена або зелена, щільнодер- ниста, без пагонів або з дуговидними пагонами. Ст. оточені іржаво-бурими піхвами. Л.
2— 3 мм завш., з відігнутими краями. Покривні луски шиповиднозагострені, іржаві, з зеленуватим кілем. Мішечки оберненояйцевидні, тригранні, зеленуваті, згодом іржаво- жовті з тонкими жилками догори, трохи опушені, коло 3 мм завд. 21, 10—25 см. Цв. IV —V.
44. 	О. трансільванська —
С. transsilvanica Schur (С. euxina Marc.).
На трав’янистих схилах.— В Гірському Криму, Карпатах, Опіллі, Розточчі дуже рідко.
— Маточкові колоски розташовані тільки у верхній частині стебла під тичинковими 46
46. Маточкові колоски на б.-м. довгих ніжках, що сховані повністю або частково в піхвах приквіткових листків. Піхви плівчасті, забарвлені в червонуватий або бурий колір, звичайно широкі, до 2 см завд., приквіткові луски у вигляді гострячка або відсутні . . 47
— Маточкові колоски на цілком вільних ніжках або сидячі 50
47. Р. високогірна, карпатська, щільно- дерниста, з лінійними пальчасто розташованими колосками. Ст. оточені бурувато-рожевими піхвами. Л. зелені, 2—4 мм завш., молоді коротші за стебло, старі довші. Колосків З—4. Маточкові колоски із звивистою віссю, рідкі, 0,8—1,5 см завд. Мішечки оберненояйцевидні, тригранні, зеленуваті, згодом буруваті, в розсіяних волосках, без жилок. 2/., 5—20 см. Цв. IV.
45. 	О. л а п ч а с т а — C. ornithopoda
Willd. (C. pedata L.).
На високогірних луках, в заростях чагарників.— В Карпатах.
— Колоски не розташовані пальчасто  48
48. Р. зелена, з дерев’янистим, коротко розгалуженим кореневищем, утворює дуже щільні великі дернини. Нижні піхви червонувато-бурі, розщеплені. Л. 1—1,5 мм завш., після цвітіння набагато довші за стебла, однобічно відігнуті. Колосків 3—5, розсунутих, маточкові—довгасті, 0,5—1 см завд., малоквіткові. Покривні луски з вістрям, червонувато-і ржаві, з зеленою серединою, з перетинчастим краєм, майже дорівнюють мішечкам. Мішечки оберненояйцевидні, опуклотригранні, жовтувато-зелені, вгорі іржаві, опушені, без жилок, 2,5— З мм завд. 2/., 2—10 см. Цв. IV.
46. 	О. низька — C. humilis Leyss.
На лучних степах, степових схилах, кам’янистих відслоненнях, в світлих лісах.— На півдні Полісся, в Розточчі, Карпатах, частіше в Лісостепу, півн.-схід, частині Степу, в Гірському Криму.
— Р. зелені, з пагонами, що утворюють не дуже щільні невеликі дернинки. Кореневища трав’янисті. Ст. 15—40 см завв. Л. 2— 6 мм завш 49
49. Колоски розсунуті. Нижні піхви червоні або бурувато-червоні, суцільні, частково безлисті. Л. З—6 мм завш. Колосків 2—4, маточкові лінійні, 1,5—3 см завд., рідко цвітні, на ніжках до 3 см завд. Тичинковий колосок розташований трохи нижче 9*
131


верхнього маточкового. Покривні луски заокруглені на верхівці або навіть вищерблені, іржаві або червонуваті, з світлим кілем, що
Мал. 119. Осока низька:
/ — квітуча рослина, 2 — рослина з плодами, З — луска з тичинковою квіткою, 4 — луска з мішечками, 5 — луска з маточковою квіткою.
Мал. 120. Осока пальчаста:
Z — луска з тичинковою квіткою, 2 — мішечок, З — луска з маточковою квіткою.
закінчується у вигляді вістря, коротші за мішечки. Мішечки обернено-яйцевидні, тригранні, зеленуваті, згодом іржаві, без жилок, опушені, 4 мм завд. 2д, 15—30 см.. Цв IV.
132
47. 	О. пальчаста — С. digitata L.
В лісах, переважно широколистяних.— На Поліссі, в Лісостепу, Карпатах та Гірському Криму досить часто, на півночі Степу зрідка.
— Колоски скупчені. Нижні піхви бурі, розщеплені. Л. 2—3 мм завш. Колосків 2—4, маточкові колоски довгасті, 0,6—2 см завд., на коротких ніжках, до 1 см. Покривні луски гострі або з вістрям, каштаново-бурі з світлим або зеленим кілем, коротші за мішечки. Мішечки оберненояйцевидні, тупо- тригранні, 2—3 мм завд., опушені, з жилками. 2/., 15—40 см. Цв. IV.
48. 	О. з а т і н к о в а — С. umbrosa Host В рідких лісах, переважно широколистяних, чагарниках. На півдні Полісся, в Лісостепу, в передгір’ях Карпат зрідка
50 (46). Верхні маточкові колоски сидячі, нижні на ніжках. Мішечки опуклотригранні, жовтувато-зелені, згодом буріють . . 51
— Всі маточкові колоски, як правило, на ніжках або всі сидячі. Мішечки іншого вигляду .... 52
51. Мішечки блискучі, цілком голі або опушені тільки вгорі, з ребристопотовщени- ми жилками, яйцевидні, 3,5—4 мм завд. Р сіро-зелена, пухко дерниста, з тонкими підземними гонами. Л. 2—4 мм завш. Нижній приквітковий л. 5—8 мм завд., іноді без пластинки. Колосків 2—4, б.-м. розсунутих або зближених, маточкові 0,8—1,5 см завд. Покривні луски іржаві, з світлою серединою, по якій проходять 3 жилки, з широкоплів- частими краями. 2д, 8—20 см. Цв. IV.
49. О. блискуча — С. nitida Host На степових схилах, кам’янистих відслоненнях, приморських ракушнякових пісках.— Дуже рідко по Дінцю, в Причорномор’ї, в Гірському Криму.
— Мішечки не блискучі, цілком опушені, з невиразними жилками, оберненояйцевидні, 2—2,5 мм завд. Р. світло-зелена, пух- кодерниста, з довгими пагонами. Л. 1—3 мм завш. із загорнутими краями. Колосків 2—4, скупчених, маточкові 0,6—2 см завд., рихлі. Нижній приквітковий л. з піхвою 5—7 мм завд. і з короткою пластинкою. Покривні луски каштаново-бурі, з зеленою або світлою серединою, по якій проходить одна жилка, з неплівчастим краєм. 2д, 15—35 см. Цв. IV.
50. О. руська — С. ruthenica V. Krecz.
В соснових та мішаних лісах, чагарниках, на лучних степах, схилах.—На Поліссі, в Лісостепу нечасто, на півночі Степу зрідка.
52 (50). Тичинкові колоски розташовані звичайно нижче від основи верхнього маточкового колоска 53
— Тичинкові колоски розташовані вище маточкових 55
53. 	Мішечки гладенькі, солом’яно-жовті, з грубими жилками або без жилок, 3—4 мм завд. Р. жовтувато-зелена з кореневищем, що дає тонкі довгі пагони. Л. зігнуті, 1,5— 2 мм завш. Колосків 2—4, розсунутих. Тичинковий колосок лінійний, блідо-іржавий або сріблясто-жовтуватий. Маточкові колоски лінійні, 0,5—1 см завд., малоквіткові на зви¬


вистій осі, на ніжці 0,5—3 см завд. Нижній приквітковий л. дуже короткий, у вигляді вістря з іржаво-зеленою плівчастою піхвою до 1 см завд. Покривні луски гострі блідо- іржаві або солом’яного кольору з широкою сріблястою плівкою по краю, коротші за мішечки. 2/., 5—25 см. Цв. V.
51. 	О. біла — С. alba Scop.
На кам’янистих відслоненнях.— В Зах. Лісостепу, Карпатах дуже рідко.
— Мішечки опушені по всій поверхні або тільки по жилках. Нижні приквіткові л.
3 піхвами 0,5—2,5 см завд., що закінчуються
гострячками або вузенькими шилоподібними зеленими пластинками. Мішечки оберненояйцевидні, опуклотригранні, з коротким, неясно двозубим носиком 54
54. 	Р. зелені, рихлодернисті, з розгалуженим товстим кореневищем, з пониклими слабими стеблами, оточеними каштановими або каштаново-червоними, майже суцільними піхвами. Л. 2—Змм завш., м’які, дорівнюють стеблу або довші за нього. Колосків 2—4, розсунутих, маточкові лінійні, 1—3 см завд., рідкі, на ніжках від 3 до 5 см завд., трохи пониклі, зрідка майже сидячі. Покривні луски тупі з виступаючою на вершку у вигляді шипика жилкою, каштанові з білоплівчастим краєм, майже дорівнюють мішечкам. Мішечки
4 мм завд., іржаво-зеленуваті, опушені. 2д, 15—50 см. Цв. V.
52. О. кореневищна — C. rhizina
Blytt
У сухих дібровах.— На півдні Лісостепу та півночі Степу, переважно на сході.
— Р. сіро-зелені, щільнодернисті, з косовисхідним дерев’янистим кореневищем. Ст. прямі, міцні, оточені іржаво-бурими розщепленими піхвами. Л. жорсткі, 1,5—2,5 мм завш., коротші за стебло. Колосків 2—З, розставлених, маточкові довгастолінійні,
1—2,5 см завд., рідкі, на ніжках. Покривні луски гострі, світло-іржаві, з широкоплів- частими краями, майже дорівнюють мішечкам. Мішечки жовтуваті або іржаві, 3—3,5 мм завд., з потовщеними волосистими жилками. 2д, 10—35 см. Цв. IV.
53. О. лапкоподібна — C. pedifor-
mis С. А. Mey.
На кам’янистих та степових схилах.— По р. Дінцю (гори Артема), в Розточчі дуже рідко.
55 (52). Маточкові колоски на ніжках 1—3 см завд. (у C. cuspidata коротші), спочатку прямостоячі, згодом переважно пониклі 56
— Маточкові колоски сидячі (у C. verna нижній колосок іноді на короткій ніжці) . .62
56. 	Л. і піхви рідковолосисті. Нижній приквітковий л. при основі звичайно хвилястий, перевищує суцвіття. Р. світло-зелена, з короткоповзучим кореневищем. Нижні піхви світло-бурі, частково безлисті. Л. 2—4 мм завш., коротші за стебло. Колосків 3—5; маточкові— яйцевидні або короткоциліндрич- ні, 0,8—2 см завд. Покривні луски з вістрям, білуваті або блідо-іржаві, з зеленою серединою, коротші за мішечки. Мішечки зелені, з жилками, 3—3,5 мм завд., майже зовсім без носика. 2/., 25—60 см. Цв. IV — V.
54. 	О. бліда — C. pallescens L- На вогких луках, по чагарниках, на узліссях.— Звичайно по всій УРСР, крім Півд. Степу і Криму, де зустрічається зрідка.
— Л. і піхви голі. Нижній приквітковий л. нехвилястий 57
57. Мішечки з щетинистим краєм . 58
— Мішечки цілком гладенькі, з нещети- нистим краєм 59
58. Мішечки по всій поверхні зернисто- шорсткі, 2,5—3 мм завд., без жилок або з двома крайовими жилками, оберненояйцевидні, здуто-тригранні, замолоду жовто-зелені або жовто-гарячі, з червонуватими крапками, пізніше темні, червонуваті або лілуваті. Колосків 4—6, маточкові короткоциліндрич- ні, 1,5—3 см завд., згодом пониклі. Л. 2,5—5 мм завш. Р. сизо-зелена, з довгим кореневищем. Ст. оточені червонувато-бурими або бурими, частково безлистими піхвами. 2/., 20—50 см. Цв. V — VI.
55. 	О. сиза — C. glauca Murr. (C. flacca Schreb., C. di versicolor Krecz.)
На луках.— На заході Полісся і в Лісостепу досить рідко.
— Мішечки на спинці в розсіяних шипиках або цілком гладенькі, 3,5—4 мм завд., з невиразними жилками, довгастоеліптичні або довгасто-оберненояйцевидні, зелені, згодом іржаві. Покривні луски з трьома жилками, іржаві, між жилками жовто-зелені. Нижній приквітковий л. дорівнює суцвіттю або довший за нього. Колосків 2—4, маточкові колоски циліндричні, 2,5—5 см завд., прямостоячі. Л. 1,5—4 мм завш. 2/. ,40—70 см. Цв. V.
56. 	О. загострена — C. cuspidata
Host.
В широколистяних лісах, по чагарниках.— В Гірському Криму нечасто.
59 (57). Нижні приквіткові л. з піхвою в 1—3 см 60
— Нижні приквіткові л. з коротшою піхвою або зовсім без піхви 61
60. Піхва нижнього приквіткового листка близько 1 см завд. Л. голубувато-зелені,
2—4лшзавш., довгозагострені. Верхній тичинковий колосок прямостоячий. Носик мішечка дуже короткий, косозрізаний, чорно- бурий. Маточкові колоски довгасті, 1—2,5 см завд., рихлі. Мішечки жовтувато-зелені, з невиразними жилками, 3,5—4 мм завд. Покривні луски гоструваті, чорно-бурі або іржаво- бурі, із світлою серединою. Ст. оточені світло- бурими піхвами. 2д, 10—40 см. Цв. V.
57. О. п р о с о в и д н а — C. panicea L.
На вогких луках, підсушених, зрідка мокрих осоково-мохових болотах, по чагарниках.— На Поліссі звичайно, рідше в Лісостепу, Карпатах.
— Піхва нижнього приквіткового листка 1—3 см. Л. зелені, 3—5 мм завш., коротко- загострені. Тичинковий колосок під час цвітіння горизонтально відігнутий. Носик мішечка середньої довжини, трохи півмісяцем вищерблений. Решта, як у попереднього виду.
58. О. піхвова — C. vaginata Tausch У вогких лісах, на узліссях.— На Поліссі
дуже рідко.
133


61 (59).. Р. зелена. Колосків 3—5, верхній тичинковий не перевищує маточкові, останні 0,8—1,2 см завд., вузькояйцевидні, звислі. Покривні луски світло-іржаві, посередині зелені, по краю широкоплівчасті, коротші за мішечки. Мішечки бурувато-зелені, без жилок, 2,5—3 мм завд. Л. 1,5—2 мм завш. 2/.. 5—20 см. Цв V.
59. 	О.волосовидна — С. capillaris L.
На високогірських луках і кам’янистих схилах.— В Карпатах та на Поділлі дуже рідко.
— Р. сіро-зелена, колосків 2—4, верхній тичинковий перевищує маточкові, останні яй-
Мал. 121. Осока багнова:
1 — тичинкова квітка з лускою, 2 — маточкова квітка, 3 — мішечок.
цевидні або довгасті, 1—2 см завд., спочатку прямостоячі, згодом звислі. Покривні луски мідно-бурі або темно-червоні, із світлим кілем, довші за мішечки. Мішечки зеленуваті, з жилками, 3—4 мм завд. Л. 1,5—2 мм завш. Кореневище довге, повзуче, з дуже численними тонкими корінцями. 2/., 20—50 см. Цв. V.
60. 	О. багнова — С. limosa L.
На мохових болотах.— На Поліссі, в Лісостепу, Карпатах. Дивись також С. cuspidata (ступ. 58).
134
62 (55). Мішечки голі або тільки зверху трохи опушені 63
— Мішечки опушені 64
63. Мішечки без жилок, зовсім голі, округло-яйцевидні, жовтуваті, блискучі,
близько 3 мм завд. Покривні луски з вістрям, червонувато-бурі, з жовтою серединою, по краю широко білоперетинчасті Нижній приквітковий л. лускатий, з коротким остюком. Колосків 2—3, маточкові кулясті, яйцевидні або довгасті, 0,5—1 см завд. Л. плоскі або щетиновидно згорнуті, 1—1,5 мм завш., сіро- зелені. Р. густодерниста, з повзучим кореневищем і тонкими підземними пагонами. Нижні піхви червонувато-бурі або бурі, розщеплені. 2д, 5—15 см. Цв. IV.
61.0. приземкувата — С. supina
Willd.
.На степах, схилах, кам’янистих місцях, пісках, в соснових лісах.— Зрідка на півдні Полісся, частіше в Лісостепу і Степу.
— Мішечки з виразними жилками, зверху трохи опушені, оберненояйцевидні, зеленуваті або бурі, 2,5—3,5 мм завд.; покривні луски загострені, іноді з вістрям, бурі, із зеленою серединою. Нижній приквітковий л. надзвичайно мінливий. 2/., 10—20 см. Цв. IV.
62. О. весняна — С. verna Chaix (С. са-
ryophyllea Latour.) Переважно на яйлах, рідше в листяних лісах.— В Криму.
Від типової форми, описаної у «Флорі СРСР», кримські рослини відрізняються дуже вузькими листками та виразними жилками.
64 (62). Піхви нижніх приквіткових листків широкі, темно-червоні, 2 мм завд., пластинка листка зелена, шиловидна, іноді відсутня. Покривні луски заокруглені, каштанові або іржаві, з світлою серединою і білоплівчастим війчастим краєм. Мішечки кулястотригранні, жовтувато-зелені, без жилок, 2—2,5 мм завд. Колосків 2—4, зближених, маточкові довгастояйцевидні, 0,5—1,5 см завд. Л. жовтувато-зелені, 2—4 мм завш. Ст. трохи зігнуті або звивисті, оточені червонувато-бурими б.-м. розщепленими піхвами. 2/., 10—30 см. Цв. IV.
63. О. вереснякова — С. ericeto-
rum Poll.
В соснових лісах з піщаними грунтами.— Частіше на Поліссі, дуже рідко в Лісостепу і Степу.
— Піхви нижніх приквіткових листків майже малопомітні або коротші 2 мм . .65
65. 	Р. з дерев’янистим висхідним кореневищем, утворює дуже щільну збиту дернину. Ст. тонкі, іноді зігнуті, оточені червонуватими або бурими піхвами, частково розщепленими. Л. зелені або сизувато-зелені, 1—2 мм завш. Колосків 2—3, дуже зближених, маточкові кулясті або яйцевидні, мало квіткові, густі, 0,5—0,8 см завд. Нижній приквітковий л. лускатий, червонувато або буро забарвлений, іноді з вістрям, покривні луски зрізані або навіть вищерблені, червонувато бурі, з білим кілем, іноді з гострячком. Мішечки оберненояйцевидні, 3,5—4 мм завд., з жилками. 2/., 10—ЗО см. Цв. IV.
64. 	О. гірська — С. montana L.


В широколистяних лісах, по чагарниках, на схилах.— В Лісостепу, на півдні Полісся, в лісовому поясі Карпат.
— Р. рихлодернисті, з довгими або короткими пагонами 66
Мал. 122. Осока вереснякова:
1 — тичинковий колосок, 2 —луска з тичинковою квіткою, 3 — луска з маточковою квіткою, 4 — мішечок, 5 — поперечний розріз його.
66. 	Р. високогірна, карпатська, з тонкими стеблами, оточеними рожево-бурими розщепленими піхвами. Л. 1—2 мм завш. Колосків 3—4, дуже зближених, маточкові кулясто-яйцевидні, 6—8 мм завд. Нижній приквітковий л. шилоподібний, зелений. Покривні луски каштаново-бурі, із зеленим або світлим кілем, іноді з гострячком. Мішечки кулясті, зеленуваті, звичайно з 2 боковими жилками, 1—2 мм завд. 2/., 10—ЗО см. Цв. V.
65. О. кульконосна — C. pilulifera
L.
На луках, в чагарникових заростях у високогір’ї.— В Карпатах нерідко.
Дивись також C. ornithopoda Willd. (ступ. 47).
— Р. рівнинна та гірськокримська, з тонкими стеблами, оточеними каштаново-бурими або майже вишневими, переважно безлистими загостреними піхвами. Л. сіро-зелені, 1,5— З мм завш. Колосків 2—3, зближених або розсунутих, маточкові яйцевидні або корот- коциліндричні, 0,5—1,5 см завд. Покривні луски гострі, іноді з вістрям, темно-червоні або іржаво-бурі, з світлою серединою. Мішечки оберненояйцевидні або круглясті, сірувато-зелені, 2 мм завд., іноді із забарвленою щербинкою на місці носика. 2/., 15—40 см. Цв. V.
66. О. повстиста — C. tomentosa L.
В рідких лісах, на узліссях, сухих луках, схилах. — Зрідка на Поліссі, в Лісостепу, частіше в Гірському Криму.
67 (32). Мішечки по краю мало, не від основи вузькозазубленокрилаті. Л. перевищують стебло. Нижні приквіткові л. перевищують суцвіття 68
— Мішечки по краю некрилаті. Л. здебільшого (крім C. hirta L.) коротші за стебло. Нижні приквіткові л. звичайно коротші за суцвіття 69
68. 	Мішечки сидять б.-м. виявленими поздовжніми рядами, 10—12 лш завд., розсія- ношорсткі, ланцетні, плоскоопуклі, солом’я- ножовті, згодом жовто-гарячо-бурі, з численними жилками. Покривні луски гострі, нижні з вістрям, з шорстким кілем, іржаво-жовту- вато-зелені, з 3 жилками і з білоплівчастим краєм. Нижній приквітковий л. з піхвою до
1.5 см завд. Колосків 4—7, маточкові довгас- тояйцевидні, 2,5—4 см завд., верхні сидячі, нижні на ніжках до 1,5 см завд. Р. сіро-зелена, щільнодерниста, ст. оточені іржаво-бурими або темно-бурими, іноді розщепленими піхвами. Л. З—5 мм завш. 2д, 10—40 см. Цв. V.
67. О. ячменевидна — C. hordei-
stichos Vili.
На вогких луках, біля виходу джерел, по краях боліт.— В Лісостепу, Степу, Гірському Криму рідко.
— Мішечки не розміщені рядами, 5—7 мм завд., гладенькі, ланцетні, плоскоопуклі, світло-зелені, згодом жовтуваті, з тонкими жилками. Покривні луски гострі, з шорстким кілем, з зеленою серединою і білуватими краями. Нижній приквітковий л. з широкою піхвою, до 4 см завд. Колосків 4—8, розсунутих, довгастобулавовидних, 1,5—3 см завд., нижні іноді при основі розгалужені, на ніжці до
2.5 см завд. Р. сіро-зелена, щільнодерниста. Нижні піхви рожево-бурі. Л. 2—3 мм завш. 2д, 10—40 см. Цв. V.
68. О. житня — C. secalina Willd.
На трохи засолених луках, степах, приморських пісках.— В півд. Лісостепу та Степу дуже рідко.
69 (67). Р. з б.-м. волосистими піхвами і листками, принаймні молоді 70
— Р. з голими піхвами і листками . . 72
70. 	Ст. коротші за л. Мішечки густово- лосисті, довгастояйцевидні, здуто-тригранні, 5—7 мм завд., зеленуваті або іржавокрапчас- ті, з жилками. Покривні луски з зазубленим остюком, світло-іржаві, посередині світло- зелені, з 3 жилками, розсіяноопушені. Нижній приквітковий л. з піхвою до 1 см. Колосків 3—5, дуже розсунутих, тичинкові —з опушеними лусками, маточкові довгасті, довгас-' тобулавовидні, 1,5—4 см завд., на ніжці 135


до 2 см завд. Р. сіро-зелена, з дуже довгими (іноді довші за 1 метр) дерев’янистими кореневищами. Ст. оточені червонувато-бурими або бурими, частково безлистими піхвами. Л. 2—4 мм завш. 2/., 10—60 см. Цв. V.
69. 	О. шершава — C. hirta L.
На луках, пісках, берегах річок.— По всій УРСР.
— Ст. довші за листки. Мішечки голі або майже голі 71
71. 	Р. лісова. Л. 4—10 мм завш. Нижні піхви фіолетово-червонуваті, частково без-
Мал. 123. Осока волосиста: 1 — маточкова квітка, 2 — мішечок, З — луска з тичинковою квіткою.
листі. Колосків 3—4, розсунутих, маточкові циліндричні, 2—4 см завд., рідкі, прямостоячі, на ніжках до 8—10 см завд. Нижній приквітковий л. з піхвою до 3—4 см і з коротенькою пластинкою. Покривні луски тичинкових колосків тупі, маточкових з коротким вістрям, іржаві, посередині світло-зелені. Мішечки оберненояйцевидні, здутотригранні, 4,5—5 мм завд., світло-зелені, згодом жовтуваті, з тонкими жилками. Носик помірної довжини, короткодвозубий. 2/., 30—50 см. Цв. IV.
70. 	О. волосиста — C. pilosa Scop.
В лісах переважно широколистяних.— Звичайно в Лісостепу, зрідка на Поліссі, в Півн. Степу, в передгір’ї Карпат.
— Р. лучна та болотна. Л. 4—7 мм завш., нижні піхви червонувато-бурі, сітчасто розщеплені, частково безлисті. Колосків 6—10, розсунутих, маточкові циліндричні, 4—8 см 136
завд., на ніжці до 3 см. Покривні луски тичинкових колосків остисті, маточкових з довгим шорстким остюком, світло-іржаві з блідою серединою. Нижній приквітковий л. з піхвою до 2—3 см завд. Мішечки яйцевидні, здутотригранні, 7—9 мм завд., голі або з рідкими розсіяними волосками, з жилками, носик з дуговидно зігнутими назовні зубцями. 2д, 50—120 см. Цв. V.
71. О. прямоколоса — C. orthosta- chysC. А. М. (C. Siegertiana Uechtr., C. aris-
tata Kiik.).
На вогких луках, трав’янистих болотах.— В Лісостепу і Степу зрідка.
72 (69). Нижні піхви навпроти листової пластинки закінчуються яйцевидним придатком: Р. зелена, рихлодерниста. Л. 2—4 мм завш. Колосків 3—4, маточкові колоски довгасто-яйцевидні, 1—1,5сл<завд., прямостоячі, нижній на ніжці. Нижній приквітковий л. короткий, з піхвою до 2,5 см завд. Покривні луски тупі, іржаво-каштанові, з зеленим кілем. Мішечки яйцевидні, тупотригранні, жовто-зелені, 3—4 мм завд., з численними жилками. Носик довгий, шорсткий, на верхівці іржавий. 2д, ЗО—45 см. Цв. V.
72. О. Г о р н ш у х а — C. Hornschuchi-
ana Hoppe (С. Hostiana DC.).
На вогких луках, трав’янистих болотах.— Зрідка на заході Полісся та Лісостепу.
— Яйцевидного придатка у нижніх піхвах немає 73
73. Мішечки волосисті або вкриті шипиками 74
— Мішечки голі (у C. melanostachya М. В. та C. Karelini Meinsh іноді дуже рідкі шипики, помітні тільки під мікроскопом) . .78
74. Мішечки густоопушені .... 75
— Мішечки вкриті негустими шипиками 76
75. Колосків 3—6,. маточкові напівку- лясті або яйцевидні, 0,8—1,5 см завд., верхніх 1—3 сидячі або нижній на короткій ніжці, скупчені під основою тичинкового колоска, решта 1—3 сидять при основі стебла на ніжках 5—10 см завд. Нижні приквіткові л. плівчасті з дуже короткою піхвою, не перевищують суцвіття, покривні луски гоструваті, каштаново-бурі, посередині зелені з 3 жилками, по краю білоплівчасті Мішечки довгасто-оберненояйцевидні, тупотригранні, 5—
5,5 	мм завд., з жилками, носик дещо зігнутий. Р. сіро-зелена, з товстим гіллястим кореневищем, що утворює щільні дернинки. Нижні піхви каштаново-бурі, сітчасто розщеплені. Л. 1,5—3 мм завш. 2/., 10—40 см Цв IV.
73. О. галлеровська — C. Halle-
гапа Asso (С. gynobasis Chaix)
На кам’янистих схилах.— В Гірському Криму нерідко.
— Колосків 3—5, маточкові яйцевидні,
1—3 см завд., сидячі, розсунуті, розташовані виключно у верхній частині стебла під тичинковими. Нижні приквіткові л. довші за суцвіття, з короткою піхвою. Покривні луски з гострячком, іржаво-каштанові, посередині світлі, з 3 жилками і з плівчастим краєм. Мішечки яйцевидні, невиразнотригранні, 4,5— 5 мм завд., жовтувато-зелені, з жилками. Р. сіро-зелена, з довгими гладкими пагонами. Ст.


тонкі, при основі обгорнуті темно-рожевими або буруватими, переважно безлистими, трохи блискучими загостреними піхвами. Л. дуже довгі, тонкі, щетиновидно згорнуті, 1—2 мм завш. Іноді є слабо виразна перегородча- тість. 2/., 50—100 см. Цв. V.
74. 	О. пухнатоплода — С. lasio- сагра Ehrh. (С. filiformis Good.)
На мохових, переважно сфагнових болотах.— Звичайно на Поліссі, зрідка в Лісостепу, на півночі Степу, в Карпатах.
76 (74). Піхви нижніх листків доверху розширені, 1,5—2 см завд. Маточкові колоски
Мал. 124. Осока парвська:
1 — луска з тичинковою квіткою, 2 — луска, 3 — мішечок, 4 — поперечний розріз його.
на ніжках, що виходять з піхов. Р. щільно- дерниста. Нижні піхви бурі, розщеплені. Л. З—5 мм завш., з відігнутими униз краями. Колосків 2—3, розсунутих, маточкові яйцевидні, 1,5—2,5 см завд. Покривні луски з шилоподібним вістрям, каштанові, посередині зелені, з 3 жилками. Мішечки оберненояйцевидні або широкоеліптичні, круглясті, 5 мм завд., жовтувато-зелені, з невиразними жилками. Носик короткий, з шорстким краєм, іржавий 2д. ЗО—45 см. Цв. IV
75. 	О парвська — С. brevicollis DC.
В широколистяних лісах, по чагарниках.— В Лісостепу рідко.
— Приквіткові л. з нерозширеними піхвами, 1,5—3 см завд., не довші за колосок. Маточкові колоски на вільних ніжках. Носик дуже довгий, до 2 мм 77
77. Покривні луски тупуваті, темно-чер- вош, з світлою серединою. Мішечки видовже- нояйцевидні, тригранні, догори темно-червоні, внизу бліді, з жилками, 4—5 мм завд. Колосків 3—5, маточкові довгасті, 1—1,5 см завд., на ніжках 2—7 см завд. Ст. оточені червоно-бурими піхвами. Л. 2—3 мм завш. 2д, 20—40 см. Цв. V —VI.
76. О. вічнозелена — С. sempervi-
rens Vili.
На високогірних луках.— В Карпатах, переважно в альпійському поясі.
— Покривні луски гострі, з довгим шорстким вістрям, бліді. Мішечки оберненояйцевидні, круглястотригранні, зелені, згодом жовтуваті, без жилок, 6—6,5 мм завд., іноді голі. Колосків 2—3, маточкові — оберненояйцевидні або довгасті, 1—2 см завд., мало- квіткові. Р. з довгим тонким кореневищем. Нижні піхви світло-бурі, частково розщеплені. Л. 1,5—3 мм завш. 2д, 15—50слс. Цв. IV.
77. О. М і к е л і — С. Michelii Host.
В лісах, переважно широколистяних, на узліссях, серед чагарників.— На півдні Полісся та в Степу зрідка, досить звичайно в Лісостепу, в Гірському Криму, в передгір’ї Карпат.
78 (73). Носик мішечка по краю шипуватий, плівчасто-виїмчастий. Мішечки близько 8 мм завд., оберненояйцевидні, тупотригран- ні, світло-зелені, згодом буруваті, блискучі, з численними жилками. Покривні луски шиловидно загострені, з трьома шорсткими вгорі жилками, зелені, з білуватими краями. Колосків 2—4, розсунутих, маточкові яйцевидні або довгасті, 1—2,5 см завд., малоквіткові, рідкі, на ніжках від 0,5 см у верхнього колоска до 5—7 см у нижнього. Нижній приквітковий л. майже дорівнює суцвіттю, з піхвою до 2,5 см завд. Нижні піхви червоно-бурі, частково безлисті. Л. 2—4 мм завш. 2д, 40-60 см. Цв. IV.
78. О. збіднена — С. depauperata
Good.
В світлих лісах.— На заході Гірського Криму рідко.
— Мішечки менших розмірів з носиком
іншого вигляду 79
79. Маточкові колоски на тоненьких ніж¬
ках до 5 см завд., звислі 80
— Маточкові колоски прямостоячі або трохи нахилені, сидячі або на ніжках . .81
80. Р. з 2—5 циліндричними, густими, дуже скупченими маточковими колосками,
З—6 см завд. Ст. гостротригранні, шорсткі, оточені світло-бурими, частково безлистими піхвами. Л. шорсткі, перегородчасті, 5—10 лис завш. Нижній приквітковий л. майже без піхви, довший за суцвіття в багато разів. Покривні луски ланцетно-шиловидні, з довгим шорстким остюком, зелені, з 3 жилками. Мішечки яйцевидноланцетні, опуклотригран- ні, блідо-зелені, згодом жовтуваті, 4,5—
5,5 	мм завд., з ребристими жилками. 2д, 40— 80 см. Цв. V.
79. 	О. несправжньосмикавце- в а — С. pseudocyperus L.
137


На трав’янистих та вільхових болотах.— На Поліссі, в Лісостепу і в Степу, дуже рідко в Гірському Криму і в Прикарпатті.
— Р. з 4—6 лінійними рихлими, розсунутими маточковими колосками 2—4 см завд.Ст. тупотригранні, обгорнуті світло-бурими піхвами, кореневище дерев’янисте. Л. м’які, непере- городчасті, 4—8 мм завш. Нижній приквітковий л. довший за колос, з піхвою до 2,5 см завд. Покривні луски шилоподібно загострені, по кілю зазублені, зелені, з білоплівчастим краєм. Мішечки еліптичні, тупотригранні, блідо-зелені, згодом буруваті, 5—6 мм завд., без жилок. 2/., ЗО—80 см. Цв. V.
80. 	О. лісова — C. silvatica Hods.
В лісах, переважно широколистяних.— Досить звичайно в Лісостепу, в Карпатах, в Гірському Криму, рідше на Поліссі.
81 (79). Нижній приквітковий л. звичайно горизонтально відхилений, в багато разів перевищує суцвіття 82
— Нижній приквітковий л. прямостоячий, коротший за суцвіття або трохи його перевищує 83
82. Л. жовтувато-зелені, 3—5 мм завш. Колосків 2—4, маточкові яйцевидні або кулясті, щільні, 0,8—2 см завд., скупчені, верхній сидячий, нижній іноді на ніжці до 1 ‘см. Піхви приквіткових листків до 1,5 см завд. Покривні луски гострі, іржаві, з зеленою серединою, значно вужчі і коротші за мішечки. Мішечки довгастояйцевидні, зігнуті, здуто-тригранні, жовто-зелені, згодом жовті, з жилками, 5—6 мм завд. Носик довгий, як половина мішечка, відігнутий. 2/., 20—60 см. Цв. V.
81. 	О. жовта—C. flava L.
На вогких луках, підсушених, рідше мокрих болотах.— По всій УРСР, переважно на Поліссі.
Деякі автори виділяють о. чешуєплідну — C. lepidocarpa Tausch., що відрізняється меншими мішечками, 3,5—4,5 мм завд., різкішим переходом від мішечка до носика, меншою зігнутістю носика, наявністю ніжки у тичинкового колоска, вужчими листками,
2—3 мм завш. Але ці ознаки дуже нестійкі і часто зустрічаються перехідні форми.
— Л. 2—3 мм завш. Маточкові колоски ‘0,6—1 см завд. Мішечки оберненояйцевидні, тупотригранні, незігнуті, зелені, згодом бліді, 3—3,5 мм завд., носик прямий, його довжина дорівнює третині мішечка. 2д, 5—20 см. Цв. V.
82. 	О. Е д е р а — C. Oederi Retz.
На вогких луках, підсушених болотах.— На Поліссі, в Лісостепу і Карпатах (крім високогір’я).
83 (81). Л. і нижні піхви звичайно з добре виразною перегородчатістю (тільки у C. melanostachya вона слабо виражена). Колосків звичайно багато, від 3—5 до 6—10, всі маточкові розсунуті. Болотні р., досить великі або середньої висоти, що досягають іноді 100—150 см завв., зустрічаються також на степових западинках 84
— Перегородчатості зовсім немає. Колосків менше, від 2—3 до 4—5. Маточкові розсунуті або частково зближені. Р. лучні, солончакувато-лучні та приморські, утворюють невеликі щільні дернинки ... .88
84. Л. сіро-зелені, жорсткі, із загнутими вниз краями, 2—4 мм завш. Підземні пагони дерев’янисті. Нижні піхви червоно-бурі або чорнуваті, сітчасто розщеплені або суцільні, частково безлисті. Колосків 3—7, маточкові довгасті або яйцевидні, 1—3,5 см завд., верхні сидячі, нижні на ніжці до 1 см завд. Нижній приквітковий л. з короткою піхвою, дорівнює суцвіттю. Покривні луски остисто загострені, темно-каштанові або темно-червоні з світло-зеленою серединою.'Мішечки плоскоопуклі, зеленувато- або червонувато-бурі, 5—6 мм завд., з вдавленими або опуклими жилками, по краю іноді з шипиками, носик у відтулині іржавий. 2/., 15—60 см. Цв. V.
83. 	О. ч о р н о к о л о с а — С. melanostachya М. В. (С. nutans Host) На степових болітцях, зволожених западинах на півдні.— В Степу, рідше Лісостепу та Гірському Криму.
— Р. більших розмірів, з довгими товстими, недерев’янистими підземними пагонами. Маточкові колоски циліндричні, 2—10 см завд 85
85. Верхні маточкові колоски сидячі,
нижній на ніжці. Покривні луски яйцевидно- ланцетні, з б.-м. шорстким вістрям, каштанові з світлою серединою. Мішечки плоско- або опуклотригранні, матові, оливкові, свинцево- оливкові або свинцево-зелені, згодом буруваті. Носик короткий або дуже короткий, менше 1 мм 86
— Всі маточкові колоски на ніжках. Покривні луски ланцетні, гострі, блідо-іржаві, з зеленуватою або світлою серединою, коротші і вужчі за мішечки. Мішечки яйцевидні, здуті, блискучі, зелені або жовтувато- зелені, згодом жовті або жовто-гарячі. Носик середнього розміру, близько 1 мм . . .87
86. Покривні луски з 3 жилками. Мішечки 5—6 мм завд., оливкові, з тонкими жилками. Носик короткий (близько 0,5 мм), широкий, неглибоко двозубий. Л. 5—15 мм завш. Лінія переходу піхви в пластинку листка у вигляді дуже тупого кута. Нижні піхви не- розщеплені, бурі. Р. сіро-зелена, з товстими підземними пагонами. Нижній маточковий колосок на ніжці до 5 см завд. 2/., 60— 150 см. Цв. V.
84. 	О. побережна — C. riparia Curt.
На трав’яних та вільхових болотах, по берегах річок.— По всій УРСР, крім Карпат, Причорномор’я та Гірського Криму.
— Покривні луски з однією жилкою. Мішечки 4 мм завд., свинцево-оливкові або оливково-зелені, з товстими жилками. Носик дуже короткий, широкий, широкодвозубий або виїмчасто-неяснодвозубий. Л. З—8 мм завш. Лінія переходу піхви в пластинку листка у вигляді тупого кута. Нижні піхви червоні або червонувато-бурі, по краю сітчасто розщеплені. Р. сіро-зелена або зелена, з довгими пагонами. Нижній маточковий колосок на ніжці до 1 см завд. 2/., 50—120 см. Цв. V.
85. 	О. гостровидна — C. acuti- f о rm is Ehrh. (C. paludosa Good.)
На трав’яних та лісових болотах, по вільшняках, по берегах річок.— Часто на По138


ліссі і в Лісостепу, зрідка в Карпатах, в Степу, Гірському Криму.
87 (85). Ст. гостротригранні, оточені яскраво-червоними або малиновими піхвами. Л. зелені, 3—5 мм завш. Лінія переходу піхви в пластинку у вигляді гострого кута. Ко-
Мал. 125. Осока розтягнута;
/ — тичинкова квітка з лускою, 2 — маточкова квітка. З — мішечок.
лосків'4—6, маточкові колоски на ніжках до 1 см завд. Нижній приквітковий л. перевищує суцвіття. Мішечки яйцевидні, 7—8 мм завд., з товстими жилками, з коротким глибоко- двозубим носиком, перехід до носика дуже поступовий. 2/., 40—100 см. Цв. V.
86. 	О. пухирчаста — C. vesicaria L.
На осокових, осоково-мохових та вільхових болотах.— По всій УРСР.
— Ст. тупотригранні, оточені червонувато-бурими або бурими піхвами. Л. сіро- зелені, 2—4 мм завш. Лінія переходу піхви в пластинку у вигляді низької дуги. Колосків
З—6. Маточкові колоски на ніжках до 3 см завд. Нижній приквітковий л. перевищує суцвіття. Мішечки колбовидні, 5—5,5 мм завд., з тонкими жилками, з досить довгим короткодвозубим носиком, перехід до носика раптовий. 2д, ЗО—100 см. Цв. V.
87. 	О. здута — C. inflata Huds. (C. rostrata Stokes) На осокових, осоково-мохових, лісових болотах.— По всій УРСР, крім півд. Степу і Криму.
Мал. 126. Осока Кареліна: 1 — мішечок з одного боку, 2 — з другого.
88 (83). Маточкові колоски яйцевидні, 0,6—2 см завд., верхні сидячі, скупчені, нижній на ніжці до 1 см. Нижній приквітковий л. майже без піхви, щетиновидно згорнутий, ко- совідхилений, перевищує суцвіття. Покривні луски шипувато загострені, іржавокрапчасті з вузькоплівчастим краєм, посередині жовтуваті. Мішечки широкояйцевидні, тупотригранні, сіро-зелені, трохи іржавокрапчасті, згодом буріють, 3,5—4 мм завд., з жилками. Нижні піхви іржаво-бурі, частково безлисті. Л. сіро-зелені, жорсткі, жолобчасті, 2—3 мм завш. 2/., 10—50 см. Цв. V.
88. 	О. розтягнута — C. extensa Good.
На піщаному узбережжі Чорного та Азовського морів зрідка.
— Р. з довгастояйцевидними або циліндричними маточковими колосками, 1—3 см' 139


завд., верхні сидячі, нижні на довгих ніжках, до 5—6 см. Нижні приквіткові л. з довгими піхвами,.2—3 см завд. Покривні луски звичайно з 3 жилками, іноді дуже зближеними, з шорстким вістрям або шиповидно загострені, каштанові або іржаво-каштанові, з зеленуватою серединою. Л. 2—6 мм завш. .89
89. 	Всі маточкові колоски дуже розсунуті Нижній приквітковий л. доходить до половини суцвіття. Мішечки широкояйце- видні, тупотригранні, темно-зелені, донизу жовтуваті, іноді буруватокрапчасті, з потовщеними жовтуватими жилками, 4—4,5 мм завд., круто переходять у короткий (близько
O, 5 мм) шорсткий розчепіренодвозубий носик.
P. сіро-зелена, нижні піхви червоно-бурі, частково безлисті. 2/.. ЗО—70 см. Цв V
89. О. розсунута — С. distans L. (С. binervisMeinsh.,C. laevigata Boiss., С. diluta Vass.).
На вогких, переважно солончакуватих луках.— По всій УРСР, крім півночі Полісся та Карпат.
— Верхні 2—3 маточкових колоски зближені, нижній відсунутий. Нижній приквітковий л. звичайно дорівнює суцвіттю або перевищує його. Мішечки яйцевидні, опукло- тригранні, жовтувато-зелені, інколи злегка іржавокрапчасті, 3—3,5 мм завд., з невиразними жилками, круто переходять в дуже короткий гладенький короткодвозубий носик. Р. зелена, нижні піхви бурі або іржаво-бурі. 2/., 20—50 см. Цв. V.
90. 	О. К а p е л і н а — С. Кагеїіпі Meinsh. (С. diluta Kuk.) На вогких луках, переважно солончакуватих.— Зрідка на Поліссі та в Правобережному Лісостепу і в Степу, досить часто в Лівобережному Лісостепу і Степу.
ПОРЯДОК XVI. ПАЛЬМОЦВІТІ — PRINCIPES
РОДИНА 26. ПАЛЬМОВІ — PALMAE
Р. деревовидні з б.-м. високими, простими (рідше розгалуженими) стовбурами. Л. дуже великі, віялоподібні або перисті, вічнозелені, всі зібрані на верхівці стовбура. Кв. звичайно одностатеві, одно- або дводомні, дрібні, в простих або складних суцвіттях; до розпускання вони знаходяться в чохлі і разом з ним утворюють початок. Оцв. проста з двох кіл однакових листочків або подвійна — з чашечки і віночка. Тичинок 6 або від 9 до значно більшої кількості, вільних або зрослих. Стовпчик з трьома приймочками. Плід — горіх або кістянка з м’ясистим або волокнистим оплоднем.
1. 	Черешки листків без шипів.
*1. Трахикарп — Trachycarpus Н.
Wendl.
— Черешки листків по бокових ребрах з нігтеподібними гострими шипами.
*2. Хамеропс — Chamaerops L.
*1. Трахикарп — Trachycarpus Н. Wendl.
Поверхня стовбура вкрита коричневими волокнистими піхвами листків і рештками черешків. Л. віялові, темно-зелені, блискучі зверху, зісподу сизі, до середини пластинки розрізані на вузькі частки. Черешки до 60 см завд. Кв. жовтуваті або зеленуваті, зібрані у суцвіття (розгалужені початки) до 1 м завд. Плоди синювато-чорні, з сизою поволокою, з сухим крихким оплоднем і клейким м’якушем, неїстівні, до 9 мм завд. Р. звичайно дводомна. 6—10 м. Цв. V.
*Трахикарп високий — Т. excelsa Н. Wendl.
Культивують в садах і парках як декоративне дерево. В Півд. Криму. Прикрашає Чорноморське узбережжя від Фороса до Алушти.— Походить з Китаю і Японії.
*2. Хамеропс — Chamaerops L.
Низькоросла пальма з декількома короткими стовбурцями, що виростають із загальної основи і вкриті волокнистими піхвами відмерлих листків. Л. віялові, розсічені на вузькі частки. Черешки до 90 см. Кв. жовті в початках. Плоди до 2 см завд., з сухувато- м’ясистим оплоднем. 1—1,5 м. Цв. V —
V2 VI.
*Х. низький — Ch. humilis L.
Культивують в садах і парках.— В Півд. Криму (Ялта, Лівадія, Симеїз, Форос та інші місця). Походить із зах. Середземномор’я.
ПОРЯДОК XVII ПОЧАТКОЦВІТІ — SPАТНІ FLORAE
РОДИНА 27. АРОЇДНІ — ARACEAE
Р. багаторічні, з повзучими кореневищами або з бульбовидно потовщеними коренями. Л. звичайно прикореневі, серцевидні або стрі- ловидні, рідше мечовидні, часто з сітчастим жилкуванням. Кв. одностатеві, рідше двостатеві, численні, дрібні, зібрані в початок, який має при основі покривало, що його оточує або прилягає до нього лише з одного боку. Оцв. частіше немає, рідше вона шестилиста. Тичинок 3, 4, 6 або більше, з коротенькими нитками, рідше пиляки сидячі. Маточка з 140
одно-, тригніздою зав’яззю і сидячою приймочкою. Плід ягодоподібний або сухий.
1. 	Початок закінчується голим (не вкритим квітками) придатком. Нижня частина покривала утворює трубочку навколо початка. Л. серцевидні.
3. А р у м — Arum L.
— Уся поверхня початка вкрита квітками. Покривало навколо початка не згорнуто в трубочку 2


2. 	Покривало всередині біле, широке. Л. серцевидні.
2. 	Образки — Calla L.
— Покривало зелене, прилегле до початка з одного боку. Л. мечовидні.
1. 	Аїр. Лепеха — Acorus L.
1. 	Аїр. Лепеха — Acorus L.
Кореневище повзуче. Л. мечовидні. Квітконосне ст. сплюснуте, жолобкувате з одного боку і гостроребристе з другого. Кв. двостате-
Мал. 127. Аїр тростиновий (лепеха, звичайна):
І — частина рослини, 2 — квітка.
ві, з шестилистою, плівчастою, зеленувато- жовтуватою оцвітиною. Тичинок 6. Покривало зелене, мечовидне, довге, ніби безпосередньо продовжує стебло. 2д, 80—125 см. Цв. VI —VII.
А. тростиновий. Л. звичайна. Татарське зілля — A. calamus L. По болотистих луках, по болотах.— По всій УРСР.
В умовах УРСР плодів не дає і розмножується вегетативно. Кореневище містить ефірні масла, завдяки чому його використовують в медицині та парфюмерії.
2. 	Образки — Calla L.
Кореневище повзуче. Л. серцевидні. Вся поверхня початка вкрита двостатевими квітками (лише на верхівці суцвіття вони іноді одностатеві, тичинкові), без оцвітини. Покривало яйцевидне або еліптичне, зовні зелене, всередині біле, перевищує початок. Плід — червона ягода. 2/., 15—50 см. Цв. V—VI.
О. болотні — C. palustris L.
По болотах, переважно лісових, по берегах річок, по вільшняках.— В лісових районах і
Мал. 128. Образки болотні:
1 — загальний вигляд рослини, 2 — початок з плодами. З — квітка, 4 — плід.
Лісостепу. Свіжа р. отруйна, містить глюкозид сапонін.
3. 	Арум — Arum L.
Корені бульбовидно потовщені. Кв. одностатеві, без оцвітини, вкривають тільки нижню частину початка; маточкові кв. розміщені при його основі, кожна з них складається з самої одногніздої маточки. Над маточковими квітками є кілька кіл недорозвинених квіток, що мають форму нитчастих виростів, вище розміщені тичинкові кв., з 3—4 пиляками кожна, ще вище є кілька кіл нерозвинених квіток. Початок закінчується голим придатком, нижня частина якого витончена (так звана ніжка), верхня не потовщена (так звана булава). Покривало велике, нижня частина його утворює трубочку, що обгортає початок. Плід — ягода.
Свіжі р. отруйні, містять глюкозид сапонін.
1. 	Придаток початка веретеновидний, на короткій ніжці. Пластинка покривала видов- женоланцетна, витягнута в довге гостре вістря, фіолетова або темно-коричнево-пурпуро- ва, до ЗО см завд. Л. з черешками, вдвоє-втроє довшими за видовжено-списовидну пластинку, середня лопать якої 10—20 см завд. 21, Цв. V.
1. 	А. видовжений — A. elongatum
Stev. (A. orientale var. elongatum Boiss.)
По лісах і чагарниках.— В Донецькому Лісостепу, в Криму.
— Придаток початка булавовидний, на
б.-м. довгій ніжці 2
2. 	Л. розвиваються восени. Квітконосне ст. в 2 рази коротше за черешки листків. Покривало дуже велике, до 2,5 см завд., 141


біле, на спинці зеленувате, всередині товстувате. Придаток початка жовтий. 2д, 20—40 см. Цв. IV—VI.
2.А. білокрилий — A. albispathum Stev. (А. і tal і cum F. et W.)
В гірських лісах.— В зах. частині Півд. Криму до Ялти. Декоративна р.
— Л. розвиваються навесні. Квітконосне ст. б.-м. дорівнює черешкам листків. Покривало зеленувате або коричнювате . .3
3. 	Пластинка покривала довгасто-ланцетна, довгозагострена, звичайно зеленувата, рідше коричнювата. Ніжка придатка довша, ніж б.-м. загострена булава. 2/., 30—40 см. Цв. V.
3. 	А. Б e c c e р і в — A. Besser і anum Schott.
В грабово-дубових лісах, по лісових балках. — В Правобережному Лісостепу (на Поділлі).
— Пластинка покривала яйцевиднолан- цетна або еліптична, короткозагострена, коричнева або жовтувата. Ніжка придатка приблизно дорівнює жовтуватій булаві. 2l. ЗО— 40 см. Цв. V.
4. 	А. п л я м и с т и й — A. maculatum L. По букових лісах.— В зах. лісових районах.
РОДИНА 28. РЯСКОВІ — LEMNACEAE
Р. дрібні, однодомні, з нитковидними корінцями або зовсім без коренів, плавають на поверхні води або занурені у воду і мають вигляд зелених пластиночок або кульок. Л.. недорозвинені, у вигляді дрібних плівчастих лусочок при основі стебла або зовсім відсутні. Кв. одностатеві, містяться при основі пагона в боковій кишеньці або в ямці на поверхні його. Кв.— одна маточкова і од- на-дві тичинкові — зібрані докупи і оточені плівчастим чохлом, маточкова кв. складається з однієї маточки з одногніздою зав’яззю і коротеньким стовпчиком, а тичинкова — з однієї тичинки. Плід нерозкривний, 1—6- насінний. Зимують ряскові на дні водойм у вигляді бруньок.
І.1 Коренів зовсім немає, пагони дуже дрібні (1—1,5 мм у діам.), кулясті.
3. 	Вольфія — Wolffia Hork. et Schl.
— Коріння розвинене, пагони більші, пластинчасті 2
2. 	Кожен пагін несе один корінець.
1. 	Ряска — Lemna L.
— Кожен пагін несе пучок корінців.
2. 	Спіродела — Spirodela Schleid.
1. 	Ряска — Lemna L.
Пагони плаваючі або занурені у воду, плоскі або знизу опуклі, б.-м. округлі або довгасто-ланцетні, кожен пагін з двома кишеньками при основі, в яких розвиваються молоді пагони. Л. при основі пагонів відсутні. Суцв. складається з однієї маточкової і двох тичинкових квіток, які розвиваються в одній з кишеньок квітконосного пагона.
1. 	Пагони зверху плоскі, знизу здуті, округлі або оберненояйцевидні, до 7 мм завд. і 5—7 мм завш., цілокраї, зелені, рідко знизу червонуваті, плавають поодинці. 2/.. Цв. V —VI.
1. 	Р. горбата — L. gibba L. В стоячих водах.— По всій УРСР зрідка.
— Пагони з обох боків плоскі ... .2
2. Пагони округлі або еліптичні, 2— 4,5 мм завд. і 2—3 мм завш., цілокраї,’ зелені, плавають групами з 3—6 пагонів. 2/.. Цв. V-VI.
2. 	Р. м а л а — L. minor L.
В стоячих водах.— По всій УРСР.
— Пагони довгасто-ланцетні, 5—10. мм завд. і 2—3 мм завш., при основі звужені в нитку, тонкі, прозорі, часто зубчасті, звичайно з’єднані між собою по кілька, занурені (на поверхню випливають тільки під час цвітіння). 2д. Цв. V — VI.
3. 	Р. триборозенчаста — L. trisulca L.
В стоячих водах.— По всій УРСР.
2. 	Спіродела — Spirodela Schleid.
Пагони плаваючі, плоскі, округло-оберне- ноеліптичні, 3—6 мм завд., до 5 мм завш., цілокраї, знизу фіолетово-пурпурові, з’єднані по кілька. При основі пагона є два зачаткових листочки, що розвиваються в одній із двох кишеньок квітконосного пагона; суцв. складається з трьох квіток — однієї маточкової і двох тичинкових, Цв. V — VI.
. 1. С. багатокоренева — S. роїуг- rhiza (L.) Schleid. (Lemna polyrrhiza L.) В стоячих і повільно текучих водах.— По всій УРСР.
3. Вольфія — Wolffia Hork. et Schl.
Пагони плаваючі, кулясто-овальні, поодинокі або з’єднані по два, при основі з однією кишенькою. Суцв. складається з двох квіток— тичинкової та маточкової, які розвиваються в ямочці зверху пагона. 2д. Цв. V — VI.
В. безкоренева — W. arrhiza Wimm.
В стоячих водах.— Спорадично, переважно в Лісостепу.
ПОРЯДОК XVIII. БОРОШНИСТІ — FARINOSAE
РОДИНА 29. КОМЕЛІНОВІ — COMME LINACEAE
Комеліна — Commelina L.
Ст. гладеньке, з трохи здутими вузлами. Л. чергові, стеблообгортні, яйцевидно-ланцетні, вздовж складені, при основі з широкими плів142
частими піхвами. Кв. трохи неправильні, темно-сині, один із зовнішніх листочків оцвітини клубочковидний, видовженоеліптичний, два інші зрослі між собою, оберненояйцевид¬


ні, внутрішні листочки пелюстковидні. Тичинок 6, з них три неплідні, у вигляді трилопатевих пластинчастих стамінодіїв. Зав’язь верхня. Суцв.— завійки, розміщені на тонких квітконосах в пазухах верхніх листків. Плід — коробочка. 2д, 15—40 елі. Цв.УІ — IX.
К. звичайна — C. communis L.
Бур’ян.— Занесена на територію УРСР. Відома з областей Київської (окол. м. Києва), Черкаської, Вінницької та Закарпатської (м. Ужгород та Тячів).— Походить з Далекого Сходу.
ПОРЯДОК XIX. ЛІЛІЄЦВІТІ — LILII FLORAE
РОДИНА ЗО. СИТНИКОВІ — JUNCACEAE
Р. трав’янисті, з циліндричними стеблами і піхвястими листками. Суцв. верхівкове, щитковидне, зонтиковидне, китицевидне або волотисте. Кв. з шестилистою оцвітиною, розміщеною двома колами по три листочки в кожному. Тичинок шість, рідше три, зав’язь верхня. Стовпчик один, з трьома приймочками. Плід.— коробочка.
1. 	Л. голі, потовщені, циліндричні, шиловидні або плескуваті, сплюснуті. Коробочка тригнізда, багатонасінна.
1. Ситник — Juncus L.
— Л. з країв війчасті, тонкі, плоскі. Коробочка одногнізда, тринасінна.
2. О ж и к а — Luzula DC.
1. 	Ситник — Juncus L.
Квітконосні ст. при основі з лусковидними піхвами. Кв. одиничні або зібрані в зонтикоподібні, волотисті, іноді головчасті суцв. При основі окремих квіток знаходяться по два приквітки, а скупчені в пучечки кв. оточені кільцем приквітків (тобто без приквітків при кожній квітці).
1. Кв. на гілочках суцв. здебільшого
поодинокі. Кожна кв. при основі з двома плівчастими приквітками 2
— Кв. на гілочках суцвіття скупчені по кілька, мають загальну обгортку з плівчастих приквітків 16
2. Однорічники з мичкуватим корінням ' З
— Багаторічники з кореневищами . .5
3. Піхви листків з двома вушками при основі пластинки. Суцв. стиснуто-зонтико- подібне. Листочки оцвітини яйцевидні, зовнішні — гострі, внутрішні — тупуваті, зеленувато-бурі, з вузьким білоперетинчастим краєм. Коробочка куляста, майже дорівнює оцвітині. О, 5—40 см. Цв. VI —VII.
1. С. прирічковий — J. tenageia
Ehrh.
На вогких піскуватих місцях, по берегах річок.— Зокрема в заплавах річок Дніпра, Прип’яті, Росі, Півд. Бугу зрідка.
— Піхви листків без вушок 4
4. Коробочка куляста або майже куляста, 2—2,5 мм завд., коротша за оцвітину. Листочки оцвітини рівні, поступово загострені, ши- рокобілоперетинчасті. Суцв. розложистово- лотисте, з тонкими звивистими гілочками. Ст. щетиновидні, майже від основи розгалужені. Q, 5—25 см. Цв. VI —VII.
2. С. кулястоплодий — J. sphae-
rocarpus Nees
На степових подах.— На півдні степової частини УРСР зрідка.
— Коробочка овальна або еліптична, 3,5—4,5 мм завд. Листочки оцвітини ланцетні, загострені, білоперетинчасті із зеленою смужкою посередині, внутрішні коротші за зовнішні. О» 3—30 см. Цв. V —VIII.
3. С. жаб’ячий — J. bufonius L.
На вогких піскуватих місцях.— По берегах водойм, на луках, біля доріг.— По всій УРСР.
Р. дуже мінлива. Відзначено декілька форм, які деякими авторами приймаються за окремі види. Крім звичайної форми, відрізняють ще за розміром квіток: С. Юзепчука — J. Juzepczukii V. Krecz. et Gontsch.— кв. 5—5,5 мм завд. із стеблами дуговидно-висхід- ними і коробочками, трохи коротшими, ніж внутрішні листочки оцвітини. С. двозначний— J. ambiguus Guss.— кв. такої ж довжини з прямими стеблами і коробочками, що звичайно дорівнюють внутрішнім листочкам оцвітини або трохи довші. С. скупченоквітко- вий — J. nastanthus V. Krecz. et Gontsch.— з квітками 6—6,5 мм завд., що зібрані по 2—3 в пучечки. Вид ще достатньо не вивчений.
5 (2). Ст. без стеблових і прикореневих листків, з одними лише листовими, тупими піхвами (рідко верхня піхва з короткою пластинкою) 6
— Ст. з одним або декількома розвиненими листками 10
6. Ст. біля основи разом з іржавими піхвами, 1—1,2лшзавт. Суцв. рідке, складається з трьох-тринадцяти квіток. Листочки оцвітини гострі, зелені, з країв перетинчасті. Коробочка куляста або широкоовальна, майже однакової довжини з оцвітиною. 2/., 25—70 см. Цв. VI —VII.
4. С. нитковидний — J. filiformis L.
На вогких місцях, луках, болотах.— В Карпатах і на Поліссі рідко.
— Ст. біля основи понад 2 мм завт., скупчені, відходять від короткого косого кореневища 7
7. Коробочка яйцевидна, гостроверха. Тичинок завжди шість. Нижні піхви оран- жово-червоного або вишневого кольору . .8
— Коробочка оберненояйцевидна, зверху вдавлена. Тичинок звичайно три (рідше більше). Нижні піхви іржаво-бурі або буруваті 9
8. Ст. міцні, дерев’яніючі, із серцевиною, що не переривається. Кв. близько 3 мм завд., з блідими листочками оцвітини. Коробочка темна, довша за оцвітину, 3—3,5 мм завд. 4, 50—80 см. Цв. V —VI.
5. С. волотевий — J. paniculatus Hoppe
В приморській смузі.— В Криму (Масанд- ра, Алупка).
143


Ст. легко здавлюються, всередині з поперечними перегородками (не цілком виповнені), борозенчасті, при основі вкриті темно-пурпуровими піхвами. Р. утворює дернину. Л. прикореневі. Листочки оцвітини
— Ст. як в сухому виді, так і в свіжому глибокоборознисте, особливо біля суцвіття. Суцв. звичайно головчасте. Приквітковий листок у суцвітті б.-м. значно здутий. Коробочка без верхівкової заглибини, зали-
Мал. 129. Ситник пониклий: 1 — загальний вигляд рослини, 2 — квітка, 3 — оцвітина з коробочкою.
Мал. 130. Ситник розлогий: 1 — загальний вигляд рослини, 2 — квітка, З — оцвітина з коробочкою.
довгозагострені, зеленуваті, з країв коричневі, нерівні. Коробочка з коротким носиком, бура, майже однакової довжини з оцвітиною. 4, 30—90 см. Цв. VI —VII.
6. С. пониклий — J. inflexus L. (J.
glaucus Ehrh.)
На вогких місцях, луках, по берегах річок. — В б. ч. УРСР, крім півдня Степу і Криму.
9 (7). Ст. тонкоборознисте, у свіжому стані гладеньке. Суцв. з дуже нерівними гілочками, розлого волотеве. Коробочка на верхівці із заглибиною, в якій міститься залишок стовпчика. 2^., 50—120 см. Цв. VI —VII.
7. С. розлогий — J. effusus L.
На болотах, западинах, по берегах водойм.— Майже по всій УРСР, на півдні переважно по долинах Дніпра й Дінця. шок стовпчика міститься на маленькому підвищенні. 2/., ЗО—100 см. Цв. VI—VII.
8. С. Л е є р с а — J. Leersii Marss. (J.
conglomeratus L. p. p.) На вогких місцях, болотах, в канавах.— Майже по всій УРСР. На південь просувається по Дніпру й Дінцю. В Криму — в горах.
10 (5). Л. дуговидні, жорсткі, жолобчасті, з широкими й короткими піхвами. Ст. тупогранчасті, при основі вкриті ясно-іржавими, вгорі листконосними піхвами. Суцв. зонтиковидне, приквіток майже йому дорівнює. Листочки оцвітини рівні, каштанові або жовтувато-сірі, з країв широкобілоперетинчасті. Коробочка оберненояйцевидна, коротша за оцвітину. 2/., 10—40 см. Цв. VI —VIII.
9. С. розчепірений — J. squarrosus
L.
144


На вогких піщаних місцях .— На Зах. Поліссі.
— Л. прямі, м’які, плескуваті, нечисленні, з вузькими й довгими піхвами . .11
Мал. 131. Ситник Леєрса:
1 — загальний вигляд рослини, 2 — квітка, З — оцвітина з коробочкою.
13. Кв. зібрані пучками по 2—3 на кінцях гілочок і в розгалуженні стебла. Листочки оцвітини яйцевидні. Р. сіро-зелена. Ст. пряме, міцне. Л. жолобчасто згорнуті. 2ї, ЗО—50 см. Цв. V—VI.
11. 	С. купкоквітковий — J. SO- ranthus Schrenk
На солонцюватих місцях.— В Криму (р. Бі- юк-Кара-Су).
— Кв. на кінцях гілочок поодинокі. Листочки оцвітини ланцетні 14
14. Суцв. видовженоволотисте. Нижній приквіток коротший за суцвіття. Листочки оцвітини з країв вузькоперетинчасті, іржаві,
Мал. 132. Ситник розчепірений: / — загальний вигляд рослини, 2 — квітка, З — оцвітина з коробочкою, 4 — коробочка.
11. Суцв. з одним приквітком . . .12 — Суцв. з двома-трьома приквітками .15
12. Коробочка помітно перевищує оцвітину, округлотригранна, майже кулевидна. Листочки оцвітини з країв широкоперетин- часті, червонуваті або буруваті, на спинці зелені. Суцв. зонтиковидне, досить рідке. Ст. сплюснуті, при основі вкриті ясно-бурими лнстконосними піхвами. 2/., 10—ЗО см. Цв. VI — IX.
10. 	С. стиснутий — J. compressus
Jacq.
На луках, болотах, по берегах водойм. — По всій УРСР.
— Коробочка коротша за оцвітину або їй дорівнює 13 з жовтувато-зеленою серединною смужкою. Л. до 2 мм завш. Ст. при основі вкриті довгими ясно-іржавими лнстконосними піхвами. 2/., 30—50 см. Цв. VI—VIII.
12. С. Ж e p а р д а — J. Gerardii Lois.
На солончаках, солончакових луках.— В Лісостепу і Степу.
— Суцв. щитковидно-зонтиковидне. Нижній приквіток удвоє довший за суцвіття. Листочки оцвітини з широкою бурувато-жовтою смужкою на спинці і темно-каштановими краями. Л. 2,5—4 мм завш. 2д, ЗО—50 см. Цв. V.
13. С. Ф о м і н а — J. Fomini Zoz
На солончаках.— На Сиваші, в Півн. Криму і по берегу Азовського моря.
ю ;424
145


15 	(11). Суцв. щитковидноволотисте, багатоквіткове. Листочки зеленуватої оцвітини тонкозагострені. Коробочки коротші за оцвітину. Ст. тонкі, при основі вкриті буруватими піхвами; нижні л. з маленькою, шиловидною пластинкою. Піхви з округлотупими вушками. Утворює густі дернини. 2/.. 10—40 см. ІІв. VI —VII.
14. 	С. тонкий — J. macer S. F. Gray (J. tenuis auct. non Willd.)
На луках і болотах.— В Закарпатті, Опіл- лі, на Правобережному Поліссі та в Правобережному Лісостепу дуже рідко.
— Суцв. головчасте, з однієї-трьох квіток. Листочки оцвітини коричневі, на спинці
Мал. 133. Ситник трироздільний:
1 — загальний вигляд рослини, 2 — квітка спереду, 3 — квітка ззаду (видно приквіток), 4 — коробочка, 5 — частина стебла з торочкуватими піхвами.
зелені. Коробочки довші за оцвітину. Ст. численні, сплюснуто-круглясті, при основі вкриті жовтувато-сірими, блискучими, торочкувато розщепленими піхвами. Л. плескуваті, лінійні. Утворює щільні дернини. 2/., 10—ЗО см. Цв. VII.
15. 	С. трироздільний — J. trifidus L.
У високогір’ї, на скелях.— В Карпатах.
16 	(1). Однорічники або багаторічники з прикороченими кореневищами 17
— Багаторічники з повзучими кореневищами 18
17. 	Коробочка дорівнює оцвітині або трохи довша за неї. Листочки оцвітини рівні, зелені або червонуваті, з країв плівчасті. Ст. тонкі, частіше висхідні, на вузлах часто вкорінені, при основі звичайно цибулиноподібно потовщені. Верхні л. нитковидні, з довгими піхвами. 2—15 см. Цв. VI —VIII.
16. С. бульбистий — J. bulbosus L.
(J. supinus Moench)
На вогких місцях, луках, болотах, по берегах водойм.— На Поліссі рідко.
— Коробочка помітно коротша за оцвітину. Листочки оцвітини жовто-зелені, загострені, внутрішні коротші за зовнішні. Ст. від основи пучковидно розгалужені. Л. прикореневі. 0, 5—15 см. Цв. VI — IX.
17. С. головчастий — J. capitatus
Weigel.
На вогких піскуватих місцях, переважно в долинах річок.— Спорадично по всій УРСР, частіше у водозборах Дніпра й Дінця.
18 (16) Ст. безлисте (л. прикоре¬
неві) 19
— Ст. облиствлене 20
19. 	Коробочка вдвоє довша за оцвітину, еліпсоїдальна, тупувата, з коротким носиком. Листочки оцвітини бурі, пиляки червонуваті. Суцв. зонтиковидноволотисте. Ст. при основі з каштановими піхвами. Деякі з них іноді несуть пластинку. 2д, 50—80 ои. Цв. VI—VII.
18. С. дністровський — J. tyrai-
cus Paez.
На приморських пісках.— Зрідка на островах Дністровського гирла, на острові Джарил- гач, в Криму (оз. Донузлав, в окол. Євпаторії).
— Коробочка дорівнює оцвітині або трохи довша за неї, яйцевидно-призматична. Листочки оцвітини зеленувато-жовті; пиляки жовті. Суцв. волотисте, з видовженими гілочками. Ст. при основі з безлистими піхвами. 2/., 50—100 см. Цв. VI — IX.
19. С. приморський — J. maritimus
Lam.
На засолених вогких приморських місцях.— По узбережжю Чорного і Азовського морів досить часто; звичайно утворює зарості.
20 (18). Насінини з двома боковими хвос-
товидними придатками 21
— Насінини без придатків 22
21. 	Суцв. просте, головчасте, здебільшого з трьох квіток. Нижній приквіток коротший за суцвіття. Листочки оцвітини рівні, тупуваті, іржаво-бурі. Коробочка тригранна, темно-бура, з коротким носиком, довша за оцвітину. Ст. прямостоячі, порожнисті, при основі вкриті червонуватими піхвами. Л. циліндричні, при основі жолобчасті, з тупими вушками. 2/., 5—15 см. Цв. VII —VIII.
20. С. трилусковий — J. triglumis
L.
На вогких місцях гірських лук.— В Карпатах.
— Суцв. з однієї-п’яти дво-, восьмиквіт- кових головок. Нижній приквіток довший за суцвіття. Листочки оцвітини каштанові, рівні; зовнішні — гострі, внутрішні — тупуваті. Коробочка довгасто-еліпсоїдальна, каштанова, тупа, майже вдвоє довша- за оцвітину. Ст. прямостоячі. Л. з широкими піхвами, без вушок. 2/., 10—ЗО см. Цв. VII.
21. С. каштановий — J. castaneus
Sm.
На вогких місцях, на гірських луках.— В Карпатах.
146


22 (20). Листочки оцвітини тупі, проте зовнішні часто з невиразним вістрям. Головки
до 4 мм завш 23
— Всі листочки оцвітини або тільки зовнішні ланцетні, гострі. Головки звичайно
ширші за 4 мм .24
23. 	Кв. темно-бурі. Суцв. зонтиковидно- волотисте. Коробочка довша за оцвітину, чорно-бура. Ст. ледве сплюснуті, з червонуватими піхвами при основі. Л. в числі двох-чоти- рьох. 2д, 10—60 см. Цв. VI —VII.
22. С. б у р о - ч о р н и й — J. fusco-ater Schreb. (J. lamprocarpus Ehrh. var. alpinus
Kauffm., J. alpinus E. Mey., non Vili.). На болотах і на вогких пісках.— Майже по всій УРСР.
— Кв. солом’яно-жовті. Суцв. волотисте, з численними коротенькими, розчепіреними гілочками, головки п’яти-, десяти квіткові. Л. оцвітини шкірясті широкоперетинчасті. Коробочка дорівнює оцвітині, тригранно-яйцевидна, загострена. Ст. з одним-двома листками. Р. утворює пухкі дернини. 2/.. 40—100 см. Цв. VI —VII.
23. С. тупопелюстковий —
J. obtusiflorus Ehrh.
На болотах і на луках.— В Закарпатті (Берегівський р-н. Дідове), Розточчі-Опіллі рідко
24 (22). Усі листочки оцвітини остисто- загострені. Коробочки з довгим і поступово загостреним носиком ... .25
— Листочки оцвітини гострі або гоструваті. Коробочки з коротким, ледве помітним носиком 26
25. 	Листочки оцвітини рівні, не відігнуті, довгозагострені, блискучі, чорні, рідше буруваті, з країв перетинчасті. Коробочка довгаста, чорно-бура, такої самої довжини, як і оцвітина Суцв. півзонтиковидне, з відстовбурченими гілочками. Ст. вгорі вкриті листочками. Стеблові л. дуже борознисті. 2д. 50—120 см. Цв. VI —VII.
24. С. чорний — J. atratus Krock.
На вогких луках, в заплавах річок і в степових подах.— В б.ч. УРСР, крім Степу і Криму.
— Внутрішні листочки оцвітини довші за зовнішні, з трохи відігнутими назовні верхівками, ланцетні, загострені, коричневі. Коробочка довша за оцвітину. Суцв. волотисте, з численними головками. Ст. вкриті листками, плескуваті. Р. утворює досить великі дернини. 2д, 30—100 см. Цв. VI —VIII.
25. С. гостропелюстковий —
J. acutiflorus Ehrh.
На трясовинах, болотах і луках.— В Прикарпатті.
26 (24). Листочки оцвітини коротші за коробочку, між собою рівні, здебільшого буруваті, перетинчасто-облямовані. Коробочка довгасто-яйцевидна, бура, блискуча. Суцв. з розчепіреними гілками. Ст. доверху вкриті листками. 2д, 20—60 см. Цв. VI —VIII.
26. С. членистий — J. articulatus L.
(J. lamprocarpus Ehrh.)
На вогких місцях, на луках, трав’янистих болотах, іноді при дорогах.— Майже по всій УРСР.
Мал. 134. Ситник три лусковий: 1 — загальний вигляд рослини, 2 — суцвіття, 3 — коробочка.
— Листочки оцвітини довші за коробочку, ланцетні, довгозагострені, каштанові або чорні, внутрішні трохи коротші за зовнішні. Коробочка з дуже коротким носиком. Суцв. майже зонтиковидне. Ст. здебільшого з трьома борознистими листками. Zl, 60— 100 см. Цв. VI —VIII.
27. 	С. Томаса — J. Tomassii Ten.
В гірських лісах.— В Карпатах.
2. 	Ожика — Luzula DC.
Л. плоскі, з країв війчасті. Суцв. зонтиковидно-волотисте. Листочки оцвітини при основі зрослі між собою. Коробочка одногнізда.
1. Кв. поодинокі (не скупчені в колоски
або головки) 2
— Кв. по 2—3 і більше скупчені на гілочках в колоски або головки . . .7
2. Коробочка коротша за оцвітину, рідше трохи її перевищує, широкояйцевидно-конічна, жовтувато-зелена. Листочки оцвітини остис- тозагострені, каштанові, 3,5—4,5 мм завд. 2/., 20—40 см. Цв. V —VI.
1. 	О. Форстера — L. Forsten DC.
В гірських лісах.— В Криму.
— Коробочка значно перевищує оцвітину. Л. від 5 до 10 мм завш. З
3. Кв. розсунуті. Насінина з великим
білим придатком коло верхівки 4
— Кв. зближені пучками по 3—8. Насінини коло верхівок без придатка або з дуже малим придатком 5
4. Кв. солом’яно-жовті. Л. оцвітини рівні, ланцетні, загострені, з країв білоперетин- часті. Стеблові л. трохи коротші за прикореневі. Р. розгалужена. 2/., 15—ЗО см. Цв. V—VI.
10*
147


2. 	О. жовтувата — L. flavescens (Host) Gaud.
В лісах.— В Карпатах.
— Кв. коричневі або червонуваті. Л. оцвітини ланцетні, нерівні, з країв широко- перетинчасті. Суцв. з нерівними гілками. Л. з країв білуватовійчасті. прикореневі — ши- Мал. 135. Ожика волосиста:
1— загальний вигляд рослини, 2 — верхня частина рослини при плодах, 3 — квітка, 4 — оцвітина з коробочкою, 5 — насінина.
роколінійні, з червонуватими або фіолетовими піхвами. 2/., 15—30 см. Цв. V —VI.
3. О. волосиста — L. pilosa (L.)
Willd.
В лісах.— В лісових районах б.-м. звичайно, в Лісостепу на півночі.
5 (3). Л. майже голі або тільки при основі з волосками, вузьколінійні. Кв. зближені на гілочках по дві-чотири. Листочки оцвітини рівні, загострені, чорнуваті або темно-коричневі, внутрішні світліші. Р. утворює дернину. 2д, 20—30 см. Цв. V —VI.
4. О. темно-бура — L. spadicea
(All.) DC.
Серед чагарників, в щілинах скель у високогір’ї.— В Карпатах.
— Л. з країв б.-м. рясно вкриті довгими волосками 6
6. 	Верхівкові л. виразно коротші за суцвіття. Прикореневі л. до 11 мм завш. Кв. на гілочках зближені потри-вісім. Листочки оцвітини довгозагострені, плівчасті, нерівні, на спинці зеленуваті, по краю білоперетинчасті. Р. утворює дернину. 2/., ЗО—70 елі. Цв V—VI.
5. О. л і с о в а — L. silvatica (Huds.) Gaud.
В лісах.— В Карпатах звичайно, Зах. Поділлі рідко. Наводилася для окол. м. Харкова, де зараз не росте.
— Верхівкові л. довші за суцвіття або йому дорівнюють, не ширші 4 мм Суцв. з нерівними гілками, дуже розгалужене. Кв. на гілочках скупчені по дві-п’ять у головки. Листочки оцвітини ланцетні, гострі, білі. Утворює дернини. 2/., ЗО—60 см. Цв. V — VI.
6. О. гайова — L. luzuloides (Lam.) Dandy et Wilm. (L. nemorosa E. Mey., Juncus luzuloides Lam., J. nemorosus Hoffm.) В лісах.— В Карпатах.
Зустрічаються різновидності var. leucanthe- гпа Walk.— з білуватою оцвітиною, var. cuprina Roch.— з мідно-жовтою оцвітиною.
7 (1). Л. жолобчасті, набагато коротші за стебла, з довгими війками по краю; піхви прикореневих листків блідо-рудуваті. Кв. на гілочках в стиснутих густих колосках. Листочки оцвітини плівчасті, рівні, ланцетні, каштанові. Насінина без придатка. Р. утворює дернини. 2/., 10—ЗО см. Цв. VI—VII.
7. О. колосиста — L. spicata (L.) DC.
На скелях, кам’янистих місцях у високогір’ї. — В Карпатах.
— Л. плоскі. Насінина з придатком 8
8. Внутрішні листочки оцвітини помітно коротші за зовнішні 9
— Усі листочки оцвітини рівні . .10
9. 	Кв. ясно-рожеві або бліді. Коробочка майже однакової довжини з оцвітиною. Суцв. з багатьма головками, по одній-три на кожній гілочці. Р. утворює дернину. 21, 10—50 см. Цв. V—VI.
8. О. блід а— L. pallescens (Wahlb.) Bess.
На луках, в лісах, чагарниках, на трав’янистих місцях.— Майже по всій УРСР.
— Кв. чорно-бурі. Листочки оцвітини ланцетні, з білоперетинчастими краями. Коробочка коротша за оцвітину Суцв скупчене, з одним-п’ятьма яйцевидними колосками на гілочках. Ст. червонуваті 21. 10—40 см. Цв. VI.
9. О. судетська — L. sudetica
(Willd.) DC.
На полонинах.— В Карпатах.
10 (8). Р. пухкодернисті, з короткими підземними пагонами. Л. густо вкриті війками. Суцв. розлоге, гілочки його з трьома- шістьма колосками. Листочки оцвітини ланцетні, загострені, червоно-бурі. Пиляки в З—4 рази довші, ніж тичинкові нитки. Коробочка коротша за оцвітину. Насінина з великим придатком (розміром до половини насінини). 4, 10—20 см. Цв. V —VI.
10. О. маловолосиста — L. subpi- losa (Gilib.) V. Krecz. (L. campestris DC.
s. str.).
На луках, в лісах, серед чагарників, на пісках, горбах.— В лісових та лісостепових районах.
148


— Р. кущисто-дернисті, без додаткових пагонів. Гілочки суцвіття з п’ятьма-десятьма колосками. Листочки оцвітини ланцетні, бурі. Пиляки в 1,5—2 рази довші за тичинкові нитки або їм дорівнюють. Коробочка майже дорівнює оцвітині. Насінина з.дрібнішим придатком. 2/., 20—60 см. Цв. V — VI.
11. 	О. багатоквіткова — L. mul¬
tiflora (Ehrh.) Lejeune
На луках, в лісах, по чагарниках.— В лісових та лісостепових районах.
РОДИНА 31. ЛІЛІЙНІ — LILIACEAE
Багаторічні трави з цибулинами, бульбоцибулинами або з кореневищами, рідко р. дерев’янисті. Кв. двостатеві, рідко одностатеві, правильні. Оцв. проста, часто віночковид- на, звичайно з 6 вільних або зрослих листочків. Тичинок стільки ж, скільки листочків або часток оцвітини. Маточка одна; зав’язь верхня, тригнізда, стовпчик один або рідше З—4. Плід — коробочка або ягода.
1. Р дерев’янисті з пучком довгих ліні йноланцетн их листків на верхівці вкороченого або підземного стовбура. Суцв. велике, волотисте. Р. культурна.
*25. Ю к к а — Yucca L.
— Р. трав’янисті або півкущики . . .2
2. Плід — ягода, р. з кореневищем .3 — Плід — коробочка, р. з цибулиною,
бульбоцибулиною або іноді з кореневищем .9
3. Стеблові л. дрібні, білуваті, плів¬
часті, гілочки стебла перетворені на кладодії, кв. одностатеві, р. дводомні ... .4
— Стеблові л. досить великі, з зеленою пластинкою, кв. двостатеві 5
4. Кладодії голчасті або лінійні, розміщені. пучками; ст. розгалужене, тичинок 6, вільних; р. трав’янисті.
26. 	Холодок — Asparagus L.
— Кладодії листкоподібні, розміщені по одному, шкірясті, вічнозелені, ст. нерозга- лужене, тичинок 3, зрослих; півкущі
27. 	Р у с к у с — Ruscus (Toum.) L.
5 (3). Оцв. вільнолиста, з 4 або 8 листочків 6
— Оцв. зрослолиста, з 6 зубцями або зросла лише при основі, з 6 частками . .7
6. Ст. вгорі з 4 (рідше 5—6) еліптичними листками, розміщеними кільцем; кв. одна, верхівкова, листочків оцвітини 8.
32. Вороняче око — Paris L.
— Ст. з 2 (рідко з 3) серцевидно-яйцевидними листками; кв. дрібні, зібрані в китицю, листочків оцвітини 4.
28. 	Веснівка — Majanthemum Web.
7 (5). Квітконосне ст. безлисте; кв. білі, зібрані в китицю.
31. Конвалія — Соп vail aria L.
— Квітконосне ст. облиствлене . . .8 8. Л. розміщені дворядно або кільцями; оцв. трубчаста, зрослолиста, з шістьма зубцями.
ЗО. Купина — Polygona tum (Tourn.) Adans.
— Л. чергові; оцв. дзвоникувата, з шести при основі зрослих листочків.
29. 	Стрептоп — Streptopus Rich.
9 (2). Р. з кореневищем або бульбоцибулиною 10
— Р. з цибулиною 18
10. Р. з бульбоцибулиною; ст. безлисте;
кв. здебільшого, поодинокі (іноді їх 2—5), досить великі . . . . 11
— Р. з кореневищем; ознаки інші .12
11. Оцв. зрослолиста, воронковидно- дзвоникувата з довгою циліндричною трубочкою і шестироздільним відгином; стовпчиків 3.
4. Пізньоцвіт — Colchicum (Tourn.)
L.
— Оцв. вільнолиста, з довгими вузькими нігтиками; стовпчик 1, вгорі трироздільний.
3. 	Брандушка — Bulbocodium L.
12 (10). Стовпчиків 3 13
— Стовпчик 1 14
13. 	Ст. обгортає; л. лінійні; суцв. нероз- галужене, колосовидне; кв. дрібні; р. невисокі.
1. 	Тофільдія — Tofieldia Huds.
— Ст. облиствлене; л. принаймні нижні, еліптичні; суцв. волотисте; кв. більші; р. високі.
2. 	Чемериця — Veratrum (Tourn.) L.
14 (12). Ст. облиствлене; л. вузькі, при основі з перетинчастими піхвами; тичинки нерівні, при основі розширені.
5. Асфоделіна — Asphodeline Rchb.
— Ст. безлисте; тичинки при основі не розширені . . .15
15. Оцв. зрослолиста, з довгою трубочкою і лійковидним відгином 16
— Оцв. вільнолиста або лише при основі зрослолиста 17
16. Оцв. жовта або оранжова; л. лінійні, сидячі.
*9. Лілійник — Hemerocallis L.
— Оцв. лілова, голуба або біла; л. яйцевидні або ланцетні, з довгими черешками.
*8. Госта — Hosta Tratt.
17 	(15). Оцв. вільнолиста, біла; тичинки не довші за оцвітину, приквітки зелені.
7. 	Віхалка — Anthericum L.
— Оцв. при основі зрослолиста, жовта або біла; тичинки довші за оцвітину, приквітки перетинчасті.
6. 	Еремур — Erem urus М. В.
18 (9). Оцв. вільнолиста 19
— Оцв. зрослолиста 28
19. Кв. зібрані зонтиком, який при
основі має однолисте або дволисте перетинчасте покривало, що обгортає молоде суцвіття * 20
149


-=- Кв. зібрані в суцвіття іншої форми, що не мають покривала, або кв. поодинокі 21
20. 	Листочки оцвітини з 3—7 жилками; квітконіжки під квітками булавовиднопотов- шені, на верхівці розширені у вигляді диска.
12. 	Нектароскордій — Nectaro- scordum Lindi.
— Листочки оцвітини з однією жилкою; квітконіжки під квітками не потовщені і не розширені у вигляді диска
11. 	Цибуля — Allium L.
21 (19). Ст. безлисте 22
— Ст. з листками, іноді л. містяться під суцвіттям, майже супротивно 23
22. 	Оцв. біла або жовтувата; листочки її з зеленою смужкою на спинці; нитки тичинок плоскі або пелюстковидні.
19. 	Рястка — Ornithogalum (Tourn.) L.
— Оцв. голуба, синьо-фіолетова (іноді рожева або біла, без зеленої смужки на спинці), нитки тичинок не плоскі.
18. 	Проліска — Scilla L.
23 (21). Пиляки прикріплені до тичинкових ниток серединою спинки; листочки оцвітини відігнуті назовні; луски цибулини черепитчасто вкривають одна одну.
13. 	Лілія — Lilium (Tourn.) L.
— Пиляки прикріплені до тичинкових ниток основою; луски цибулини не вкривають черепитчасто одна одну 24
24. Листочки оцвітини 7—15 (18) мм
завд 25
— Листочки оцвітини довші, 20—40 (50) мм, лише іноді 15—18 мм 26
25. Листочки оцвітини жовті, зовні з зеленою смужкою, під час цвітіння розпростерті .
10. Зірочки — Gagea Salisb.
*— Листочки оцвітини білі, при основі жовтуваті, з трьома червонуватими жилками, лійковидно складені.
17. 	Л о й д і я — Lloydia Salisb.
26 (24). Листочки оцвітини при основі складені у вигляді короткої трубочки і назад відігнуті; л. з черешками, крапчасті.
16. Еритроній — Erythronium L.
Листочки оцвітини не відігнуті назад; л. без черешків 27
27. Кв. прямостоячі; приймочка сидяча.
15. Тюльпан — Tulipa (Tourn.) L.
— Кв. пониклі; маточка з розвиненим стовпчиком.
14. 	Рябчик — Fritillaria L.
28 (18). Оцв. трубчаста, лійковидна або дзвоникувато-лійковидна, до середини або до третини шестилопатева, при зіві не звужена; всі кв. плідні 29
— Оцв. глечиковидна або яйцевидна, шестизубчаста, при зіві стягнута, кв. у верхній частині суцвіття неплідні . . .31 150
29. Оцв. з прямими, незагорненими частками відгину; л. по краю хрящуваті.
20. 	Белевалія — Bellevalia Lapeyr.
— Оцв. з відігнутими лопатями; л. не- хрящуваті ЗО
30. Оцв. до 25 мм завд., до середини шестилопатева, тичинки розміщені в один ряд.
*21. Гіацинт — Hyacinthus (Tourn.) L.
— Оцв. значно менша, до третини шестилопатева; тичинки розміщені в два ряди.
22. Гіацинтик — Hyacinthella Schur
31 (28). Усі кв. в суцвітті однакового забарвлення (сині або фіолетові) і форми (глечикуваті).
24. Гадюча цибулька — Muscari
Mill.
— Неплідні кв. відрізняються від плідних і формою і забарвленням; неплідні кв. сині або синьо-фіолетові, трубчасто- або еліптично-булавовидні; плідні — коричневі або коричнево-бурі, глечикувато-довгасті.
23. 	Леопольдія — Leopoldia Pari.
1. 	Тофільдія — Tofieldia Huds.
Р. з кореневищем, л. лінійні, зближені при основі стебла. Ст. з 2—3 маленькими листками. Кв. дрібні, жовтувато-білі, зібрані в колосовидне суцв., 4—10 см завд. Приквітки майже такої ж довжини, як і квітконіжки, яйцевидні або яйцевидноланцетні з перетинчастим краєм. Квітконіжки майже не перевищують приквітків, у верхній частині з трилопатевим приквітком. Оцв роздільнолиста, з 6 довгастих тупих листочків, 3 мм завд. Зав’язь тригранна, зверху трилопатева, з З короткими стовпчиками. Плід — яйцевидна або круглясто-яйцевидна, загострена коробочка. 2/., 10—35 см. Цв. VI—VII
Т. чашечкова — Т. calyculata (L.) Wahlenb.
На луках, по вогких трав’янистих місцях.— Рідко в Прикарпатті, на Поліссі.
2. 	Чемериця — Veratrum (Tourn.) L.
Р. з товстими кореневищами, високими, у верхній частині опушеними стеблами, при основі оточеними волокнистими рештками торішніх листків; л. великі, вздовж складчасті, звужені донизу в широкі піхви. Оцв. з 6 листочків, що зрослися при основі в дуже коротеньку трубочку, залишається при плодах. Тичинок 6; пиляки нирковидні, зав’язь з З стовпчиками. Плід — до середини трироздільна коробочка. Насіння довгасте, сплющене, крилате, ясно-буре. Р. дуже отруйні.
1. 	Кв. темно-пурпурові, листочки оцвітини цілокраї; квітконіжки приблизно такої ж довжини, як і оцв., або трохи довші. Л. голі, нижні — широкоеліптичні, короткозагострені, верхні—лінійно-ланцетні або лінійні. Суцв.— вузька волоть; вісь і гілочки його, а також приквітки і квітконіжки шерстисто- повстисті; приквітки лінійно-довгасті, часто коротші, ніж квітконіжки. Коробочка яйцевидна, тригранна, гола, 15—20 мм завд. 2/., 60—130 см. Цв. VI—VIII.
1. 	Ч. чорна — V. nigrum L.


В лісах, по чагарниках, на галявинах. — В Розточчі і Опіллі, Лісостепу, зрідка на Поліссі та на півночі Степу.
— Кв. іншого кольору; листочки оцвітини по краю дрібнозубчасті; квітконіжки коротші за оцвітину; л. зісподу пухнасті; приквітки довші від квітконіжок ... .2
2. 	Кв. жовтувато-зелені; коробочки голі. Суцв.— опушена пірамідальна волоть; приквітки яйцевидні, листочки оцвітини еліптичні, вгорі заокруглені. 2/., 50—175 см Цв. VI —VII.
2. 	Ч. Лобелієва — V. Lobelianum
Bernh.
На вогких місцях на узліссях, в чагарниках, в горах в лісовій зоні.— В Карпатах, на Поліссі, в Лісостепу, рідко в півн. частині Степу на Лівобережжі. Кореневище вживають в медицині. Р. отруйна для домашньої худоби в свіжому і сухому стані.
— Кв. зсередини брудно-білі, зовні зеленуваті; коробочки розсіяноопушені. Суцв. волотисте, опушене; приквітки еліптично-довгасті; листочки оцвітини довгасто-еліптичні, загострені. 2/1, 50—150 см. Цв. VI —VII.
3. 	Ч. біла—V. album L
На альпійських луках .— В Карпатах. Р. отруйна.
3. 	Брандушка — Bulbocodium L.
Бульбоцибулина яйцевидна, з чорно-бурими перетинчастими оболонками. Л. (З—4) ланцетно-лінійні, жолобчасті (розвиваються одночасно з квітками). Кв. поодинокі, рідко їх 2—3, лілово-рожеві; оцв. вільнолиста; листочки її з довгими, складеними в трубочку нігтиками. Стовпчик 1, вгорі трироздільний, перевищує тичинки. Плід — довгаста, загострена коробочка. Насіння кулясте.2/., 8—15 см. Цв. 2/2 III—IV.
Б. різноколірна — В. versicolor (Ker.-Gawl.) Spreng. (В. vernum М. В.) На трав’янистих місцях, степах, по чагарниках, по схилах — В Лісостепу і Степу.
Р. декоративна.
4. 	Пізньоцвіт—Colchicum (Tourn.) L.
Р. з бульбоцибулинами. Оцв. із зрослолистою трубочкою і роздільнолистим відгином. Стовпчиків 3. Коробочка яйцевидна або яйцевидно-довгаста. Насіння численне, кулясте, із зморшкуватими оболонками. Р. отруйні, містять алкалоїд колхіцин. Вживають в медицині. Р. декоративні.
1. 	Р. цвітуть навесні; стовпчики прямі, з верхівковими приймочками. Л. (3) лінійні або лінійно-ланцети і, жолобчасті, по краю часто війчасті або шорсткі, розвиваються одночасно з квітками. Кв. (1—5) невеликі, рожево-лілові, рідко білі, листочки відгину з 10—16 жилками. Тичинкові нитки біля основи часто пухнаті. Коробочка довгаста, 1—1,5 см завд. 2/L, 10—15 см. Цв. II — III.
1.П. Біберштейна — C. Bieberstei- nii Rouy На схилах, степах.— В Степу (півд.-зах. частина), в степовому та Півд. Криму.
— Р. цвітуть восени, л. і плоди розвиваються наступного року; стовпчики вгорі назовні відігнуті, з боковими збіжними приймочками 2
2. 	Відгин оцвітини 3—5 см завд. Л. широкі (2—5 см). Бульба яйцевидна, велика (2,5—4 см завд.). Кв. поодинокі або по 2—З (іноді більше), рожеві; листочки оцвітини широко- або довга сто-еліптичні, досить широкі (6—12 мм), з 13—20 виразними жилками, зовнішні більші, ніж внутрішні. Коробочка довгастоовальна, гостра, 3—5 см завд. 2/1, 8—25 см. Цв. VIII — X.
2. П. осінній — C. autumnale L.
На вогких луках.— В Карпатах, в Правобережному Лісостепу.
— Відгин оцвітини менший, 15—25 мм завд. Л. вужчі, 1—2 см завш. Бульба майже куляста, менша, 1,5—2 см завд Кв. в кількості 1—3, зрідка більше, рожеві, лілові; листочки оцвітини вузькоеліптичні, 2—4 мм завш., тупі, з 7—11 жилками. Коробочка еліптично-довгаста, загострена, при основі звужена. 10—15 см. Цв. VIII—X
3. 	П. тіньовий — C. umbrosum Stev. В лісах.— В Гірському та Півд. Криму.
5. 	Асфоделіна — Asphodeline Rchb.
Р. з кореневищем, ст. облиствлене. Л. численні, вузькі, при основі з перетинчастими піх-
Мал. 136. Асфоделіна жовта.
вами. Суцв.— кінцева густа китиця. Квітконіжки із зчленуванням; приквітки плівчасті, білуваті. Листочки оцвітини довгасто-ланцетні, з однією жилкою, при основі зростаються в коротеньку трубочку. Тичинки нерівні, при основі розширені. Стовпчик 1. Коробочка 151


шкіряста; насінина клиновидно-тригранна Р. декоративні
1. 	Кв. жовті, великі, 25—ЗО мм завд. Приквітки коротші, ніж квітки, але довші, ніж квітконіжки. Л. товстуваті, тригранні, коло 4 мм завш. Коробочка довгасто-куляста, 12—15 мм завд., стулки її крупнозморшкува- ті. Корені м’ясисті. 2/., 60—70 см. Цв. IV—V.
1. 	А. жовта — A. lutea (L.) Rchb.
На гірських схилах, скелях.— В Гірському та Півд. Криму.
— Кв. білі, 15—20 мм завд. Приквітки довші, ніж квітки, тому суцв. здається сріблястим. Л. лінійно-шиловидні, 1—2 мм завш. Коробочка яйцевидна, майже куляста, 8—10 мм завд., стулки її майже гладенькі. Корені тонкі 2д. 40—60 см. Цв. V.
2. 	А. кримська — A. taurica (Pall.)
Kunth
На кам’янистих місцях, схилах.— В Гірському та Півд. Криму.
6. 	Еремур — Erem urus М. В.
Р. з коротким кореневищем і потовщеними коренями; всі л. прикореневі, широколінійні, гострі, голі Кв. зібрані у велику густу китицю. Приквітки перетинчасті, лінійно-шиловидні, по краю війчасті. Оцв. вільнолиста або глибокошестироздільна, лійкувата або трубчасто-дзвоникувата, біла або жовта, 8—9 мм завд. Тичинки (6) довші за оцвітину або дорівнюють їй, стовпчик нитковидний. Плід — тригнізда, впоперек зморшкувата коробочка. Р. декоративні.
1. Кв. білі, листочки оцвітини з зеленою смужкою посередині; коробочка загострена на верхівці. Л. по краю гладенькі або злегка шорсткі. Насінина тригранна, сіра, з чорними плямами 2/., 80—180 см. Цв. V
1. Е кримський — E. tauricus Stev.
На скелях, осипах.— В Півд. Крйму.
— Кв. жовті, коробочка куляста . .2
2. Л. по краю шорсткі; насінина тригранна, злегка крилата, коричнева. 2д, 100— 200 см. Цв. V — VI.
2. Е. гарний — E. spectabilis М. В.
На степах, в чагарниках.— На крайньому сході УРСР. Молоді л. їстівні. З коренів роблять порошок, який з гарячою водою утворює клей.
— Л. по краю гладенькі; насінини з гострими ребрами, великі, рябі. Кв. дрібніші. 2/., 100—200 см. Цв. VI.
3. Е. сірчаноцвітий — E. thiodan-
thus Juz. (E. spectabilis Wulff).
В лісах, на скелях.— В Гірському Криму.
Крім того, для Схід. Криму (Карадаг) наводиться ще Е. Jungei Juz., який має листочки оцвітини більш темного кольору, гладенькі по краю листки та коричневі, без плям насінини. Недостатньо вивчена р.
7. 	Віхалка — Anthericum L.
Р. з кореневищем, ст. безлисте; л. лінійні, прикореневі. Суцв. волотевидне або гроновидне,. Квітконіжки зчленовані. Оцв. вільнолиста, біла. Тичинки коротші за оцвітину; 152
стовпчик нитковидний, прямий або злегка зігнутий. Коробочка куляста або яйцевидна.
1. 	Ст. здебільшого розгалужене, рідко просте; листочки оцвітини 10—13 мм завд., стовпчик прямий, трохи довший, ніж оцв. Коробочка куляста, тупа, вгорі з невеликим вістрям. Суцв. волотевидне. Приквітки зелені, ланцетно-лінійні. Внутрішні листочки оцвітини ширші, ніж зовнішні. 2l. ЗО—80 см. Цв. VI — VII.
1. 	В. гілляста — A. ramosum L.
В лісах, чагарниках, на узліссях, схилах, відслоненнях.— Майже по всій УРСР (В Степу дуже рідко).
— Ст. звичайно нерозгалужене; листочки оцвітини 23—ЗО мм завд.; стовпчик догори зігнутий, трохи коротший за оцвітину. Коробочка яйцевидна, гостра. Суцв. нерозгалужене, китицевидне. Приквітки перетинчасті, ланцетні або яйцевидно-ланцетні, тон- козагострені. Всі листочки оцвітини однакові. 2/.. 30—60 см. Цв. V —VI.
*2. В. лілійна — A. liliago L. Культивують, зрідка трапляється здичавіло.
*8. Госта — Hosta Tratt.
Р. з кореневищем, ст. безлисте, закінчується китицею квіток. Л. прикореневі, з черешками. Кв. пониклі. Оцв. з б.-м. довгою трубочкою, розширеною до зіва, і з лійкуватим шестинадрізним відгином. Стовпчик довгий, зігнутий, трохи виступає з оцвітини. Коробочка повисла. Насінина сплюснута, чорна, на верхівці крилата.
Культивують, як декоративні р. Дико ростуть на Далекому Сході, в Японії, Кореї, Маньчжурії.
1. 	Л. широкояйцевидні, при основі клиновидні, наверху загострені, 12—20 см завд., 7—12 см завш., з 6—8 боковими жилками, з довгим, до 25 см завд., крилатим черешком. Суцв. рідке, з 10—15 квітками. Кв. до 5,5 см завд., ясно- або темно-лілово-голубі. Коробочка повисла, 2—4 см завд. 2/., 45—85 см. Цв. VII —VIII
*1. Г. голуб а— Н. coerulea (Andrews) Tratt. (Hemerocallis coerulea Andrews, Fun- kia ovata Spreng.) В Китаї корінь використовують проти зубного болю.
— Л. ланцетні, 9—12 см завд., 2—2,5 см завш., з 4—5 боковими жилками і з короткими (5—6 см) крилатими черешками. Суцв. густе, з 8—16 квітками. Кв. блідо-лілові або білі, 4—5,5 см завд. Коробочка повисла. 21, 30—40 см. Цв. VII — VIII.
*2. Г. ланцетолиста — Н. lancifolia (Thunb.) Engl. (Hemerocallis lancifolia Thunb., Funkia lancifolia Spreng.).
В культурі зустрічаються зрідка також г. подорожниковидна — Н. plantaginea (Lam.) Aschers.— з великими, до 10 см завд., білими квітками та г. Зібольдова — Н. Siebol- diana (Lindi.) Engl, з ясно-ліловими, до 6 см завд., квітками.
*9. Лілійник — Hemerocallis L.
Р. з коротким кореневищем, з б.-м. м’ясистими коренями; ст. безлисте. Л. прикореневі, лінійні. Кв. великі, у волотеворозгалуженому


суцвітті. Оцв. з вузькою трубочкою і шести- роздільним лійковидним відгином. Стовпчик нитковидний, догори зігнутий, з трилопатевою головчастою приймочкою. Плід — шкіряста, довгаста, тригранна, впоперек зморшкувата коробочка.
Культивують як декоративні р.
1. Кв. оранжові, без запаху, на коротких квітконіжках. Листочки оцвітини з численними темними жилками, з яких зовнішні сполучені між собою поперечними жилками; зовнішні листочки оцвітини ланцетні; внутрішні — довгастолопатеві, тупі, з хвилястим краєм. Л. широколінійні, з поздовжнім кілем, до 3 см завш. 2д, 50—100 см. Цв. VI—VII.
*1. Л. рудуватий — Н. fulva L.
— Кв. жовті, запашні, на довгих квітконіжках. Зовнішні листочки оцвітини загострені, всі з плоскими краями; основні жилки без поперечних жилок. Л. вузьколінійні, кілюваті, 5—15 мм завш. 2/., ЗО—100 см. Цв. VI.
*2. Л. жовтий — Н. flava L.
10. Зірочки — Gagea Salisb.
Р. невеличкі з цибулинами. Кв. в зонтиковидному або щитковидному суцвітті, рідко кв. поодинокі. Оцв. вільнолиста, неопадна; листочки її з внутрішнього боку жовті, блискучі, з медовою ямкою при основі, з зовнішнього боку з широкою зеленою смужкою.
Зав’язь тригнізда;
стовпчик тригранний, з головчастою, невиразно трилопатевою приймочкою. Насінина валькувата або плоска.
1. Ст. облиствлене. 2
— Ст. між основою і суцвіттям безлисте; стеблові л. розміщені при основі суцвіття 5
2. В пазухах нит-
ковидних стеблових
листків містяться виводкові цибулинки; насінина плоска. Ст. опушене, з однією до цвітіння пониклою верхівковою квіткою або квіток 2—3. Листочки оцвітини 7—12 завд. 21, 5—15 Цв. Ill — IV.
1.3. 	ц и б у л коносні — G.
bifera (Pall.) Roem. et Schult.
На степах, трав’я- Мал. 137. Зірочки нистих та кам’янистих цибулинконосні. схилах, відслоненнях гірських порід. — В Степу, півд. частині Лісостепу і в Криму.
мм CM.
и н- bul-
— В пазухах листків виводкових цибулинок немає, насінина валькувата . . . .3
3. Квітконіжки 15—ЗО мм завд., голі. Квіток 2—5, рідко 1; листочки оцвітини до верхівки звужені, тупі, 7—9 мм завд. Прикореневих листків 2, що вдвоє перевищують суцвіття, плоских; стеблові л. нечисленні, з розширеної основи ланцетні, тонко відтягнуті на верхівці. 2д, 6—15 см. Цв. III.
2. 3. Гельдрейха — G. Heidreichii
Terr.
В дубових лісах.— В Гірському та Півд. Криму.
— Квітконіжки короткі, 3—6 мм завд., опушені; прикореневі л. (2) тонконитковидні; стеблові — ланцетні, при основі розширені; листочки оцвітини до верхівки лопатеві . .4
4. Квіток 2—4, листочки оцвітини 12— 13 мм завд., на спинці б.-м. опушені. 2/., З— 10 см. Цв. Ill — IV.
3. 3. Ш о в і ц а — G. Szovitsii (Lang)
Bess.
На кам’янистих місцях.— На півдні Лісостепу та в Степу.
— Квіток 1—2, листочки оцвітини 10— 12 мм завд., опушені при основі. 2д, 2—7см. Цв. II — III.
4. 3. К а л ь є — G. Саіііегі Pascher (G.
Szovitsii var. Callieri Miscz.) На кам’янистих місцях.— В Гірському та Півд. Криму до Судака.
5 (1). Цибулин 3 6
— Цибулин 1—2 або при основі цибулини розвивається багато дрібних цибулинок .8
6. Листочки оцвітини 15—18 мм завд., довгасті, тупуваті. Р. 10—20 см завв., прикореневий л. 2—5 мм завш., перевищує суцвіття. Стеблові л. зближені під суцвіттям, супротивні, з війчастими краями. Суцв. з- 1—5 квіток, зонтикоподібне. 21, 10—20 см. Цв. Ill — IV.
5. 3. лучні — G. pratensis (Pers.) Roem.
et Schult.
На трав’янистих місцях, сухих луках, в чагарниках.— В Прикарпатті рідко.
— Листочки оцвітини 10—15 мм завд.; р. менша 7
7. Прикореневий л. лінійний, 1—3,5 мм завш., дуговидно зігнутий; листочки оцвітини- ланцетні, зовнішні гоструваті; квіток 1—2. 2д, 8—15 см. Цв. Ill — IV.
6. 3. поперечні — G. transversalis
Stev.
На степових та трав’янистих схилах.— В Криму.
— Прикореневий л. лінійний, 1—1,5 мм завш.; листочки оцвітини довгасто-лінійні,, тупуваті, на верхівці часто з ковпачком, кві~ ток 2—4. 2д, 6—15 см. Цв. III — IV.
7. 3. Пачоського — G. Paczoskii
(Zap.) Grossh.
На трав’янистих місцях, в чагарниках, на- луках. — На Поліссі (на півдні), в Лісостепу та Степу (на схід до Дніпра та Асканії-Нова).
8 (5). При основі стебла 2 цибулини (з них одна більша, друга значно менша) або одна велика, а навколо неї багато дрібних цибулинок 9'
153.


— При основі стебла одна цибулина, прикореневий л. один 14
9. При основі суцвіття один листок, реш¬
та листків маленькі, розміщені вище або їх зовсім немає .10
— Листків при основі суцвіття два, супротивних 11
10. Прикореневі л. (2) циліндричні, значно довші від стебла, 1 мм завш. Л. при основі суцвіття однакової довжини з суцвіттям або коротший за нього, відсунутий від суцвіття, довгасто-ланцетний, жолобчастий, на верхівці з ковпачком. Суцв. на ніжці, зонтикоподібне, з 1—5 квіток; квітконіжки з короткими приквітками, голі, листочки оцвітини тупі, 10—13 мм завд. 2д, 6—20 см. Цв. IV — V2V.
8. 3. чохлуваті — G. spathacea (Нау-
ne) Salisb.
В лісах, в передгір’ях.— В Карпатах, в Опіллі та в Зах. Лісостепу.
— Прикореневий л. один, плоский, трохи довший за стебло або такої ж самої довжини, 1—3 мм завш. Л. при основі суцвіття, внизу розширений, стеблообгортний, перевищує суцвіття або однакової з ним довжини; другий стебловий л. вужчий, розташований під місцем розгалуження суцвіття. Суцв. на ніжці, розгалужене, з 2—7 квіток; квітконіжки голі з невеликими лінійними приквітками; листочки оцвітини гострі, 10—14 мм завд. 2д, 7—15 см. Цв. IV — V2V.
9. 3. маленькі — G. minima (L.) Кег.-
Gawl.
В лісах, на узліссях, по чагарниках, на полях.— По всій УРСР, крім Півд. та Кримського Степу.
Розрізняють var. robusta Piotr., що має два прикореневих листки, ширших, ніж у типу, до 3,5 мм; вся р. трохи більша (наводиться для Лісостепу), та var. paradoxa II- litsch., що відрізняється від типу наявністю багатьох дрібних цибулинок; всі частини рослини збільшені, листочки оцвітини зовні коричнево-фіолетові (відома з окол. Полтави).
11 (9). Прикореневий л. один, півцилінд- ричний, порожнистий, при основі жолобчастий, голий, довший від стебла, 2—4 мм завш., рідше листків 2; стеблові л. майже супротивні, ланцетні, загострені, нерівні. Суцв. З—5-квіткове, квітконіжки пухнасті; листочки оцвітини тупі або тупуваті, голі, 15—20 мм завд. 2/., 10—20 см. Цв. V —VI.
10. 3. дудчасті — G. fistulosa (Ram.)
Ker. -Gawl.
На гірських луках, полянах.— В Карпатах, Гірському Криму.
— Прикореневих листків 2, жолобчастих; квітконіжки, листочки оцвітини зовні, а часто й ст. та л. при основі суцвіття по краю опушені 12
12. 	Менша цибулина сітчаста; обидві цибулини обплетені грубими кореневими мичками. Суцв. розгалужене, з 5—15 квіток. Листочки оцвітини тупі, 10—13 мм завд., зовнішні іноді з борідкою з волосків. Прикореневі л. зісподу без кіля, стеблові л. (під суцвіттям) при основі розширені, часто з купками цибулинок. 2/., 5—10 см. Цв. III —
11.3. 	приморські — G. litoralis Аг- temczuk В літоральній зоні.— На узбережжі Азовського моря та в Півд. Криму. Для Криму (Сімферополь, Севастополь, Ялта, Гурзуф) наводиться також близький вид G. Granatelli Pari., у якого суцв. починається від поверхні грунту.
— Менша цибулина майже гладенька, обидві цибулини обплетені тонкими кореневими мичками, прикореневі л. зісподу з кілем 13
13. 	Листочки оцвітини гострі або гоструваті, часто з відігнутою верхівкою, на верхівці без борідки з волосків, 12—15 мм завд. Суцв. з 3—16 квіток, зонтикоподібне. 2/., 8—20 см. Цв. IV.
12. 	3. польові — G. arvensis (Pers.) Dum.
На полях, сухих трав’янистих місцях.— В півд. частині УРСР на Правобережжі, зрідка також в Закарпатті і в Лісостепу.
— Листочки оцвітини тупі, з незагнутою верхівкою, на кінці з борідкою з волосків, 12—13 мм завд. Суцв. зонтиковидне або щитковидне, розгалужене, іноді з цибулинками. 2/., 8—15 см. Цв. IV.
13. 	3. сумнівні — G. dubia Terr. На схилах, на приморських пісках.— В півд. частині Степу.
14 (8). Цибулина обплетена кореневими мичками; листочки оцвітини відтягнутозагост- рені; насінини плоскі 15
— Цибулина не обплетена кореневими мичками; листочки оцвітини тупі або тупуваті; насінини валькуваті . .17
15. Кореневі мички грубі, прикореневий л. один, вузьколінійний, 1,5—2 мм завш., сіро-зелений, значно довший за суцвіття, на верхівці зігнутий. При основі суцвіття З листки, нерівних, нижній часто довший за суцвіття. Ст. л. при основі суцвіття, квітконіжки, зовнішні листочки оцвітини зовні густо дріб- ноопушені. Суцв. з 1—2 квіток; листочки оцвітини лінійно-ланцетні, 12—13 мм завд. 4, 8—12 см. Цв. IV.
14. 3. кримські — G. taurica Stev. На трав’янистих схилах.— В нижньому
гірському поясі Криму.
— Кореневі мички тоненькі .... 16
16. Цибулина густо обплетена кореневими мичками; при основі суцвіття 3—7 листків, нижній з них рідко перевищує суцвіття; р. опушена. Прикореневий л. один, вузько- лінійний. Суцв. з 2—5 квіток; квітконіжки нерівні, листочки оцвітини довгасто-ланцети і, 10—13 мм завд., зовнішні вгорі опушені. 4, 4—10 см. Цв. IV.
15. 3. українські — G. исгаіпіса
Klok.
На піщаних місцях.— В Степу.
— Цибулина лише трохи обплетена кореневими мичками, при основі суцвіття 2 листки, верхній з них по краях розсіяновій- частий; р. гола. Ст. чотиригранне; прикореневий л. вузьколінійний. Суцв. з 1—3 квіток, 154


листочки оцвітини 12—17 мм завд., внутрішні значно вужчі і трохи коротші від зовнішніх. 4, 4—12 см. Цв. Ill — IV.
16. 3. азовські — G. maeotica Artem-
czuk На степових схилах.— В півд. та півд.-схід. частині Степу.
17 (14). Прикореневий л. широкий, 6— 12 мм завш., плоский, на верхівці з ковпачком. Р. гола; при основі суцвіття 2 листки, майже супротивних, по краю павутинистоопу- шених. Суцв. зонтикоподібне, з 3—7, рідше з 10—12, квіток, листочки оцвітини 12—16 мм завд. 2/., 10—ЗО см. Цв. IV.
17. 3. жовті — G. lutea (L.) Ker.-Gawl.
В лісах, по чагарниках.— В б. ч. УРСР, але в Степу та в Гірському Криму зрідка.
— Прикореневий л. вужчий, 0,5—
5 мм завш 18
18. Прикореневий л. з гострим кілем .19 — Прикореневий л. без кіля . . .20
19. Листочки оцвітини у верхній частині розширені, на верхівці трикутні, тупуваті, жовті з оранжевим відтінком, 13—18 мм завд. Прикореневий л. 2—5 мм завш., на верхівці з ковпачком Л. при основі суцвіття широко- ланцетні, на верхівці з ковпачком, внизу, як і квітконіжки, війчасті. Суцв. з 2—4 квіток. 2д, 4—15 см. Цв. IV.
18. 3. Жер ме н и — G. Germainae
Grossh.
На схилах, узліссях.— В Гірському Криму.
— Листочки оцвітини довгасто-лінійні, до самої верхівки майже однакової ширини, без оранжевого відтінку, 8—12 мм завд. Прикореневий л. 1,5—2 мм завш., перевищує суцвіття, листків при основі суцвіття найчастіше 3, голих. Суцв. з 2—3 квіток, рідко більше; кв. розкриваються поодинці. 2/., З— 15 см. Цв. Ill — IV.
19. 3. низенькі — G. pusilla(Schmidt)
A. et Н. Schult.
На степових схилах, як бур’ян.— На Поліссі, в Лісостепу і в півн. частині Степу звичайно, рідко на півдні Степу (Херсонська обл.) і в Півн. Криму (Перекоп).
20 (18). Квітконіжки після цвітіння дуговидно відігнуті донизу 21
— Квітконіжки після цвітіння відхилені вбік 22
21. 	Прикореневий л. 2—5 мм завш., плоский; листочки оцвітини зовні червонуваті, 8—11 мм завд., листків при основі суцвіття 2, супротивних або трохи розсунутих. Суцв. з 2—16 квіток. 2/., 6—12 см. Цв. IV — l/2 V.
20. 3. червонясті — G. erubescens
Bess.
В лісах, на узліссях, по чагарниках, на схилах.— На півдні Полісся (Житомир, Київ), в Лісостепу і Степу звичайно.
— Прикореневий л. 0,5—1 мм завш., листочки оцвітини без червонуватого відтінку, 4—9 мм завд. Листків при основі суцвіття 2, по краю рідковійчастих. Суцв. з 1—4 квіток. 2д, 8—12 см. Цв. V.
21. 3. борові — G. pineticola Klok.
В пристепових борах.— В Лісостепу (окол. Харкова), в Степу (по р. Дінцю).
22 (20). Суцв. з 1—5 квіток, квітконіжки при плодах вдвоє довші, ніж оцв. Прикореневий л. 1,5—2,5 мм завш., на верхівці з ковпачком. Листків при основі суцвіття 2—4, по краях війчастих. Листочки оцвітини тупі, 7—14 мм завд., зовні з помітними жилками. Р. сизувата. 2/., 5—12 см. Цв. III — IV.
22. 3. подільські — G. podolica А.
etH. Schult.
На степових схилах, гранітних відслоненнях.— На півдні Лісостепу і в Степу зрідка.
— Суцв. з 7—10 квіток, квітконіжки при плодах втроє довші за оцвітину. Прикореневий л. 2—3 мм завш. Листків при основі суцвіття 7—10, по краях мохнатовійчастих. Листочки оцвітини 7—14 мм завд., зовні з помітними жилками. 2/., 15—20 см. Цв. IV.
23. 3. пишні — G. praeciosa Klok.
На степових схилах з кам’янистим грунтом.— На Лівобережному Поліссі в Сумській обл., в Глухівському p-ні, с. Годунівка. Вид недостатньо вивчений.
11. 	Цибуля — Allium L.
Р. з цибулинами, що інколи сидять на б.-м. розвиненому косому або повзучому кореневищі; крім головної (основної) цибулини, часто є ще додаткові цибулинки, що на б.-м.довгих ніжках розміщені в пазухах лусок головної цибулини. Суцв. зонтиковидне, до цвітіння обгорнуте покривалом, яке потім розривається на 2—3 листочки, іноді в суцвітті, крім квіток, є ще дрібненькі цибулинки. Оцв. віночкоподібна, з шести листочків, вільних або зрослих при основі; нитки тичинок усі суцільні або внутрішні розширені і вгорі трироздільні (тризубчасті); зав’язь тригнізда; стовпчик нитковидний, приймочка головчаста, трилопатева. Плід — тригнізда коробочка; насінина гранчаста або майже куляста.
1. Л. з ланцетною чи широкоеліптичною
пластинкою, поступово або б.-м. раптово звуженою в черешок. Насінина майже куляста 2
— Л. лінійні, ніколи не звужені в черешок. Насінина гранчаста З
2. Цибулини сидять на кореневищі, зовнішні оболонки їх сітчасто-волокнисті; ст. на х/з — х/г висоти вкрите листковими піхвами. Листочки широкодзвониковидної, майже зірчастої оцвітини 4—5 мм завд., зеленувато- білі або жовтуваті. 21, ЗО—70 см. Цв. VII— 1/2 VIII. ’
1. Ц. переможна — A. victorialis L.
В горах, у верхній частині лісової зони і в зоні криволісся — В Карпатах.
Л. й молоді пагони їстівні, містять значну кількість вітаміну С.
— Кореневище відсутнє, зовнішня оболонка цибулини розщеплюється на поздовжні волокна; ст. лише при основі вкрите листковими піхвами. Листочки зірчастої оцвітини 9—12 мм завд., білі. 2/., 15—40 см. Цв. V — V2VI.
2. Ц. ведмежа, левурда —
A. ursinum L.
155


В тінистих листяних і змішаних лісах.— Звичайно в Карпатах, спорадично на Поліссі, в Лісостепу і в півн.-схід, частині Степу (Сумська обл., Охтирка, окол. Харкова, Люботи- на, Змійова).
Л., молоді пагони й цибулини навесні вживають у їжу, крім поживних, вони мають ще й лікувальні властивості.
З (1). Нитки внутрішніх тичинок розширені, вгорі трироздільні: середній зубець, що несе пиляк, звичайно коротший за бокові, рідше однакової довжини з останніми або навіть трохи довший за них . . . . .4
— Нитки внутрішніх тичинок цілісні, іноді при основі з короткими боковими зубцями, що в декілька разів коротші за тичинкові нитки 19
4. Суцв. з цибулинками 5
— Суцв. без цибулинок 7
5. Л. майже циліндричні, порожнисті, зверху жолобчасті; цибулинки в суцвітті сіруваті чи брудно-рожеві; оцв. здебільшого рожева, рідше зеленувата чи білувата; тичинки довші за оцвітину. 2д, 40—65 см. Цв. VI — VIII.
3. Ц. виноградникова — A. vi¬
neale L.
На трав’янистих схилах, по чагарниках, іноді в посівах як бур’ян.— Спорадично на Поліссі і в Лісостепу на захід від Дніпра.
— Л. плоскі, лінійні 6
6. Цибулина з досить численними червоно-бурими додатковими цибулинками на ніжках; цибулинки в суцвітті червоно-фіолетові; оцв. темно-пурпурова. 21, 40—70 (90) см. Цв. VI —VII.
4. Ц. часникова, рокамболь —
A. scorodoprasum L.
На луках, трав’янистих схилах, по чагарниках, в посівах як бур’ян.— В Закарпатті, Прикарпатті, на Правобережному Поліссі і в Лісостепу.
— Цибулина звичайно складена з окремих сидячих, сіруватих або брудно-рожевих цибулинок — зубків, цибулинки в суцвітті сіруваті; оцв. білувата чи зеленувата. 2/., 25—60 см. Цв. VI —VIII.
*5. Часник — A. sativum L. Культивують на городах. Має антибіотичні властивості.
7 (4). Л. циліндричні або півциліндрич- ні, порожнисті 8
— Л. плоскі .11
8. 	Оцв. білувата, з фіолетовою чи буруватою плямкою на кожному листочку, 2,5— З мм завд. Тичинки довші за оцвітину, середній зубець внутрішніх тичинок рівний по довжині нероздільній частині тичинкової нитки і в 2 рази коротший за бокові зубці. 2/., ЗО— 70 см. Цв. VII —VIII.
6. Ц. крапчаста —A. guttatum Stev. На піщаних і глинястих схилах, на приморських берегах.— В півд. частині Степу і в літоральній смузі.
— Оцв. пурпурова або білувата, але без плямок, 4—5 мм завд 9
156
9. Додаткові цибулинки жовті, гладенькі, помітно блискучі; середній зубець внутрішніх тичинок рівний або навіть трохи довший за бокові зубці. Оцв. пурпурова; тичинки на і/4 висуваються з оцвітини. 2/., 35—60 см. Цв. VI — VII.
7. Ц. круглоголова — A. sphaero-
cephalum L.
На степах, трав’янистих і кам’янистих схилах, по чагарниках.— Зрідка на півдні Полісся, звичайно в Лісостепу, Степу і в Криму (переважно в степовій частині).
— Додаткові цибулинки жовту в ато-бур і або ясно-коричневі, з тонкими зморшками, матові; середній зубець внутрішніх тичинок коротший за бокові зубці .10
10. В основі зонтика пучок б.-м. численних дрібних тичинкових квіток на коротких ніжках; оцв. білувато-кремова або лілувата, бліда; середній зубець внутрішніх тичинок в З—3,5 раза коротший за бокові. 2l. ЗО—60си. Цв. VI.
8. Ц. скіфська — A. scythicum Zoz.
У степових подах.— В Херсонській обл. (Асканія-Нова, Білозерський і Каховський р-ни).
— Кв. лише двостатеві, оцв. пурпурова; середній зубець внутрішніх тичинок лише трохи коротший за бокові зубці. 2/1,30—50 см. Цв. VII—VIII.
9. Ц. Регелева — A. Regelianum
Beck.
На солончаках і солонцюватих місцях.— Зрідка на півдні Степу.
11 (7). Додаткові цибулинки темно-бурі або чорно-пурпурові 12
— Додаткові цибулинки жовтуваті або коричнево-жовті 17
12. 	Листочки оцвітини білі, білувато- жовті (іноді з ледве виявленим рожевим відтінком) 13
— Листочки оцвітини рожеві, рожево- фіолетові або темно-пурпурові ... .14
13. 	Оцв. білувато-жовта, блискуча, З—4 мм завд.; тичинкові нитки дорівнюють по довжині листочкам оцвітини, через що пиляки повністю висуваються з оцвітини. Додаткові цибулинки чорно-пурпурові, плоско- опуклі, на поверхні тонкоборознисті. 2д, 35—50 см. Цв. V — i/г VI.
10. Ц. переодягнена — A. pervesti-
tum Klok.
На солонцях. — В Приазов’ї, в Запорізькій обл.
Критичний, мало вивчений вид.
— Оцв. біла, матова, з зеленуватими середніми жилками, 4—4,5 мм завд.; тичинкові нитки коротші за оцвітину, пиляки не висуваються. Додаткові цибулинки темно-бурі, плоскоопуклі або круглясті, на поверхні гладенькі.2/. , 40—60 см. Цв. 2/2 V — VI.
11. Ц. білоцвіта — A. albiflorum
Omelcz.
На гірських луках.— В Криму.
14 (12). Листочки оцвітини загострені, з відтягнутою й трохи відігнутою верхівкою,
6,5—7 мм завд. Тичинки в 1,5 раза коротші


за оцвітину. Зовнішні оболонки цибулини бурі або сіро-бурі, у верхній частині волокнисті. 2/., 20—40 см. Цв. VI—VII.
12. Ц. червоніюча — A. erubescens
Koch
На луках, трав’янистих схилах.— Зрідка в Гірському Криму, на яйлах.
— Листочки оцвітини тупі або. загострені, але на верхівці не бувають відтягнуті 15
15. Листочки оцвітини всі тупі, неоднаково забарвлені: зовнішні — темно-пурпурові, внутрішні — по краях майже білі, з пурпуровою середньою жилкою. Додаткові цибулинки б.-м. численні, чорно-бурі, плоскоопуклі. 2/., 35—50 см. Цв. VI — VII.
13. Ц. кругла — A. rotundum L.
По степових схилах.— В півд. частині Степу та в Криму.
— Листочки оцвітини принаймні зовнішні, гострі або гоструваті, всі однаково забарвлені, рожеві або темно-пурпурово-фіоле- тові 16
16. Листочки яйцевидно-пірамідальної оцвітини неоднакової довжини: зовнішні трохи коротші за внутрішні, темно-пурпурово- фіолетові; суцв. яйцевидне або майже кулясте; квітконіжки в 3—5 разів довші за оцвітину. 2/., 50—70 см. Цв. VI —VII.
14. Ц. В а л ь д ш т е й н а — A. Wald-
steinii Don На степах, трав’янистих схилах, по чагарниках, на узліссях, іноді в посівах як бур’ян.— На півдні Полісся, в Лісостепу, в Степу і в Криму.
— Листочки яйцевидно-дзвониковидної оцвітини всі однакової довжини, ясно-рожеві; суцв. кулясте, компактне, головчасте, квітконіжки не більше як у 2 рази довші за оцвітину. 2/., 20—40 см. Цв. VI — VII.
15. Ц. я й л и н с ь к а — A. jailae Vved.
На гірських луках.— В Криму.
17 (11). Оцв. білувато-жовта; зонтик при основі з досить численними дрібними тичинковими квітками на коротких ніжках. Верхні стеблові л. набагато перевищують суцвіття.
40—50 см. Цв. VI.
16. Ц. Талієва — A. Talijevii Klok.
На крейдяних схилах.— В Донецькому Лісостепу (Амвросіївський р-н, Машликів- ка). Маловідома р., потребує додаткового вивчення.
— Оцв. темно-лілова або рожева; всі квітки в зонтику двостатеві. Верхні л. не досягають суцвіття 18
18. 	Піхви стеблових листків по жилках гострошорсткі, додаткові цибулинки коричнювато-жовті. Оцв. З—4 мм завд., темно- лілова. 2/., 60—100 см. Цв. VI — VII.
17. Ц. м і ц н о в д я г н е н а — A. fir-
motunicatum Fom.
На лесових та крейдяних схилах.— В Донецькому Лісостепу (Провальська цілина), на півдні Степу і в Криму.
— Піхви стеблових листків гладенькі, додаткові цибулинки ясно-жовті. Оцв. 4,5— 5 мм завд., рожева або пурпурова. 2/., 50— 80 Цв. VI.
Мал. 138. Цибуля кругла: / — додаткова цибулинка, 2 — квітка, 3, 4 — тичинки.
*18. Ц. виноградна — A. ampelop- rasum L.
Місцями вирощують на городах. Дико росте в Середземномор’ї. В культурі також досить розповсюджена різновидність виноградної цибулі. — A. ampeloprasum L. var. porrum Reg., що на відміну від звичайної характеризується циліндричною, мало потовщеною цибулиною.
19 (3). Цибулини циліндричні, конічні або циліндричноконічні, часто мало потовщені, по 2 — багато сидять на кореневищі 20
— Цибулини кулясті, яйцевидні або ви- довжено-яйцевидні, вільні, кореневище відсутнє 28
20. 	Л. циліндричні або напівциліндричні, порожнисті; кореневище мало розвинуте. Листочки оцвітини лінійно-ланцетні, поступово звужені в гострі закінчення, 11—15 мм завд.; тичинкові нитки шиловидні, без зубців, на х/2 — 2/з коротші за оцвітину. 2/., 25—50 см. Цв. VII.
19. 	Ц. сибірська — A. sibiricum L. На гірських луках.— В Карпатах. Близький вид — A. schoenoprasum L., що дико росте на півночі Європейської частини СРСР, в межах України може зустрітись на культурних площах або як здичавіла р.
157


— Л. плоскі, вузьколінійні або півци- ліндричні, щетиновидні, але ніколи не бувають порожнисті, кореневище добре розвинуте 21
21. Зовнішні оболонки цибулин сітчасто-
волокнисті .... .22
— Зовнішні оболонки цибулин цілісні або вздовж розщеплені . . .23
22. Листочки оцвітини тупі, інколи на верхівці з виїмкою; тичинки на х/4 — х/з довші за оцвітину, нитки внутрішніх тичинок при основі з кожного боку з трикутним тупим зубчиком, коротшим, ніж зав’язь. 2/., ЗО— 60 см. Цв. VI —VII.
20. 	Ц. пряма — A. strictum Schrad.
(A. volhynicum Bess.).
На скелях і кам’янистих схилах.—НаОпіл: лі (відомий лише з двох місцезнаходжень — в окол. м. Кременця Тернопільської обл. і окол. с. Романова Пустимитівського р-ну Львівської обл.).
Мал. 139. Цибуля пряма:
/ — загальний вигляд рослини, 2 — квітка (збільш.), З — плід, 4 — насінина.
— Листочки оцвітини на верхівці загострені, іноді з відігнутим назад кінчиком; тичинки на х/г довші за оцвітину, нитки внутрішніх тичинок при основі з кожного боку з одним або двома вузькими шиловидними зубцями, що перевищують зав’язь. 2/., ЗО—60 см. Цв. VI — VII.
21. 	Ц. лінійна — A. lineare L.
На кам’янистих місцях.— Зрідка в Донецькому Лісостепу (Донецька обл., Амвросіїв- ський р-н, Зуївка; Луганська обл., Антра- цитівський р-н, Провальська цілина).
23 (21). Цибулини булавовидні, зовнішні оболонки їх буруваті або ясно-коричневі,, щільні, майже шкірясті 24
— Цибулини циліндричні, зовнішні оболонки їх сіруваті або білуваті, тонкі, перетинчасті . .25
24. 	Листочки оцвітини ясно-рожеві, ви- довжено-яйцевидні, загострені, 4—4,5 мм завд., тичинки в 1,5 раза довші за оцвітину. Квітконіжки 8—15 мм завд. 2к. ЗО—60 см. Цв. VII — IX.
22. 	Ц. с а в р а н с ь к а — A. savrani- cum Bess.
На пісках.— На півдні Лісостепу і в Степу. На Правобережжі в Саврані Одеської обл., на Лівобережжі по річках Дніпру та Дінцю.
— Листочки оцвітини білуваті, з ледве виявленим рожевим відтінком, яйцевидні, тупуваті, 3,5—4 мм завд.; тичинки майже вдвоє довші за оцвітину. Квітконіжки 5— 8 мм завд. 2/., 15—25 см. Цв. VII—VIII.
23. Ц. Маршаллова — A. Marschal-
lianum Vved.
На скелях, кам’янистих схилах з виходом гірських порід.— В Криму (переважно в Гірському).
25 (23). Оцв. біла чи жовтувата . .26
— Оцв. рожева, рожево-лілова чи пурпурова .... .27
26. Оцв. жовтувата, блискуча; тичинки на г/з довші за оцвітину; л. щетиновидні, 0,3—1,5 мм завш. 2д, 20—40 см. Цв. 2Л> VI—
VII.
24. Ц. жовтувата — A. flavescens
Bess.
На степах, кам’янистих місцях з виходом вапняків, крейди, граніту.— Звичайно в Лісостепу (особливо в Західному) і в Степу.
— Оцв. біла (іноді з рожевим відтінком), неблискуча; тичинки майже дорівнюють листочкам оцвітини, л. вузьколінійні, 2—4 мм завш. 2д, 15—ЗО см. Цв. VII.
25. Ц. білувата — A. albidum Fisch.
На трав’янистих схилах, щебенистих місцях, скелях.— В Гірському Криму зрідка.
27 (25). Тичинки коротші за оцвітину або однакової довжини з останньою. Л. принаймні в нижній частині з добре виявленим кілем. Листочки оцвітини на верхівці загострені, 5—6 мм завд. 2д, 30—70 см. Цв. VI —
VIII.
26. Ц. г р а н ч а с т а — A. angulosum L. На заплавних луках, при берегах річок.—
По всій УРСР, крім крайнього півдня.
158


— Тичинки на х/4 — х/з довші за оцвітину. Л. знизу опуклі, без кіля. Листочки оцвітини на верхівці тупуваті, 4,5—5 мм завд. 2/., ЗО—60 см. Цв. V—VII.
27. 	Ц. гірська — A. montanum Schmidt
На кам’янистих відслоненнях, на пісках, в світлих соснових лісах, в гори піднімається
Мал. 140. Цибуля гранчаста:
1 — оцвітина, 2 — тичинки.
на субальпійські луки.— В Карпатах, на Поліссі і в Правобережному Лісостепу.
28 (19). Л. циліндричні, порожнисті .29
— Л. плоскі або півциліндричні, щети- новидні, але без внутрішньої порожнини .31
29. Тичинки однакової довжини з оцвітиною. Квітконосне ст. рівномірноциліндрич- не, не здуте. Цибулина яйцевидно-довгаста, з суцільними перетинчастими оболонками, листочки оцвітини рожеві з темніше забарвленою жилкою, іноді білуваті. 2д, 15—ЗО см. Цв. VI —VII.
*28. Ц. ш а л о т — A. ascalonicum L.
Місцями вирощують на городах. В дикому стані невідома.
Цибулини і л. вживають в їжу в свіжому і консервованому вигляді.
— Тичинки довші за оцвітину. Квітконосне ст. трубчасте, посередині або трохи нижче здуте ЗО
30. Листочки оцвітини 3—4 мм завд.; тичинки на Vs довші за оцвітину. Нитки внутрішніх тичинок розширені і мають при основі з кожного боку по маленькому тупому зубчику. 2/., 30—80 см. Цв. VI —VIII.
*29. Ц. городня — А. сера L.
Дуже важлива овочева р. Культивують в усіх частинах світу. В дикому стані не відома.
— Листочки оцвітини 6—8 мм завд.; тичинки в 2—3 рази довші за оцвітину. Нитки тичинок без зубців. 2д, ЗО—100 см. Цв. VI.
*30. Ц. трубчаста, татарка —
A. fistulosum L.
Подекуди культивують як овочеву рослину Вирощують татарку заради надземної зеленої маси. Цибулина її мало ціниться. В дикому стані невідома.
31 (28). Ст. лише при основі обгорнуте піхвами листків. Листочки покривала ши- рокояйцевидні, на верхівці з коротеньким гострячком 32
— Ст. до середини або лише трохи нижче одягнуте піхвами листків, листочки покривала ланцетні, б.-м. поступово витягнуті в шиловидні закінчення 33
32. 	Листочки оцвітини 4—4,5 мм завд., всі однакові, ланцетні, білуваті або білувато- рожеві. Л. лінійні, 5—10 (15) мм завш. Суцв. півкулясте або майже кулясте, інколи пучкувате, досить рідке. 2д, 40—60 см. Цв. V—VI.
31. Ц. оманна — A. decipiens Fisch.
На степах, трав’янистих і кам’янистих схилах, по чагарниках.— В Донецькому Лісостепу і в Степу (Лівобережному нерідко; в Правобережному дуже рідко — окол. м. Миколаєва і в Херсонській обл., Білозерському р-ні).
— Листочки оцвітини 5,5—6,5 мм завд., видовженоовальні, трохи неоднакові: внутрішні ширші від зовнішніх, інтенсивно рожево-фіолетові. Л. широколінійні, ремневидні, 20—25 мм завш. Суцв. півкулясте або кулясте, густе. 2д, ЗО—60 см. Цв. V — VI.
32. Ц. збільшена — A. auctum
Omelcz.
По чагарниках, в широколистяних лісах.— В Гірському Криму.
33 (31). Покривало коротше за суцвіття або лише трохи його перевищує 34
— Покривало в 2—5 разів довше за суцвіття 36
34. Оцв. біла, 3,5—4 мм завд., тичинки трохи довші за оцвітину. Суцв. яйцевидне або кулясте, багатоквіткове, щільне. Додаткові цибулинки сірувато-жовті. 2/., 40—60 см. Цв. VII.
33. Ц. конвалієва — A. convalla-
rioides Grossh.
На приморських схилах.— Зрідка в Півд Криму.
— Оцв. рожева, 5—7 мм завд.; тичинки коротші за оцвітину. Суцв. пучкувате, небагатоквіткове, нещільне. Додаткові цибулинки відсутні 35
35. Квітконіжки дуже нерівні, 10—35 мм завд. Листочки оцвітини 5—6 мм завд.; тичинки на !/3 коротші за оцвітину. Л. під час цвітіння в’януть. 2/., 15—ЗО слсЦв. VI—VII.
34. Ц. нерівноніжкова — А.
inaequale Janka
На степах, кам’янистих схилах, на скелях.— В Донецькому Лісостепу, в Степу і в Криму..
159


Квітконіжки майже рівні, 10—12 мм завд. Листочки оцвітини 6,5—7 мм завд.; тичинки на т/2 коротші за оцвітину. Л. до плодоношення не в’януть. 2/1, 15—25 см. Цв. VII — VIII.
35. 	Ц. мускусна — A. moschatum L.
На кам’янистих і щебенистих місцях.— Зрідка в Гірському Криму та на Тарханкут- ському півострові.
Мал. 141. Цибуля овочева:
1 — додаткова цибулинка, 2 — квітка, 3 —тичинки.
36 (33). Суцв. з цибулинками; оцв. 6— 7 мм завд., білувато-зеленувата або блідо- рожева з темнішими середніми жилками; тичинки дорівнюють листочкам оцвітини або трохи коротші 2/1. ЗО—60 аи. Цв.УІІ — VIII.
36. Ц. овочева — A. oleraceum L.
В світлих лісах, на узліссях, на трав’янистих схилах.— В Закарпатті, в Прикарпатті, на Поліссі, в Лісостепу і на півночі Степу.
— Суцв. без цибулинок 37
37. Оцв. рожева; тичинки коротші за оцвітину або дорівнюють їй по довжині, через що пиляки висуваються з оцвітини . . .38
— Оцв. жовта або жовтувато-брудно- рожева; тичинки на V4 — 7з довші за оцвітину 41
38. Квітконіжки однакової довжини, в
1,5—2 рази довші за оцвітину. Зонтик пучкуватий; оцв. 5—6 мм завд., блідо-рожева, май- 160 же біла, з пурпуровими середніми жилками, неблискуча. 2/1, 25—40 см. Цв. VIII.
37. Ц. скельна — A. rupestre Stev.
На кам’янистих схилах, скелях.— В Гірському і Півд. Криму.
— Квітконіжки різної довжини, в 2—7 разів довші за оцвітину 39
39. Оцв. 4,5—5 мм завд., блідо-рожева; тичинки дорівнюють оцвітині або трохи коротші. Покривало з 2 листочків, при основі розширених, поступово витягнутих в довгі (до 20 см) щетиновидні закінчення. 2/_, 25— 40 см. Цв. VII—VIII.
38. Ц. подільська — A. podolicum
Blocki На степах, кам’янистих схилах, в світлих лісах, по чагарниках.— На Поліссі (південь), в Лісостепу і в Степу.
— Оцв. 6—7 мм завд., рожева або пурпурова; тичинки на */б — Уз коротші за оцвітину 40
40. Листочки дзвониковидної оцвітини рожеві, з темнішою середньою жилкою, видовжено-ланцети і, тупуваті або на верхівці з насадженим вістрям. Тичинки на Уб коротші за оцвітину. 2/., 35—45 см. Цв. VI —VII.
39. Ц. волотиста — A. paniculatum L.
На трав’янистих та кам’янистих схилах.— В Криму.
— Листочки трубчастої оцвітини пурпурові, лінійні, на верхівці зрізані. Тичинки на 1/3 — 1/4 коротші за оцвітину. 2ї, 20—40см. Цв. VI —VII.
40. Ц. передбачена — A. praescissum
Rchb.
На солонцюватих місцях.— Зрідка в Лівобережному Степу.
41 (37). Оцв. жовтувата, з домішкою рожево-лілового забарвлення, матова, з добре виявленою сизою поволокою. Суцв. багатоквіткове, пучкувате, розложисте; квітконіжки під час цвітіння пониклі, потім прямостоячі. 2д, ЗО—40 см. Цв. VII —VIII.
41. Ц. гарненька — A. pulchellum
Don
На степах, на кам’янистих схилах з виходом граніту, гнейсу, вапняків.— В Лісостепу, Степу і Криму.
— Оцв. жовта, без антоціанових відтінків, блискуча або матова 42
42. 	Оцв. ясно-жовта, помітно блискуча,
3,5—4 мм завд.; цибулина майже куляста. Л. щетиновидні, 0,5—0,7 мм завш., гладенькі. 2/1, 20—40 см. Цв. VI—VII.
24. Ц. к р у г л о н о г а — A. sphaeropo- dum Klok.
На вапнякових схилах.— Зрідка в Зах. Лісостепу (по Дністру).
— Оцв. сіро-жовта, матова, з б.-м. помітною сизою поволокою, 5—5,5 мм завд.; цибулина б.-м. видовжена, яйцевидна. Л. пів- циліндричні, 1,5—2,5 мм завш., нижній по краях шорсткий, верхні — гладенькі. 2/1, 40—60 см. Цв. VI —VII.
43. 	Ц. несправжньогарн єн fa- ка — A. pseudopulchellum Omelcz.


На трав’янистих і кам’янистих схилах.— Рідко в Лівобережному Степу (Приазов’я).
12. 	Нектароскордій — Nectaroscordum Lindi.
Р. з цибулиною. Листків три-чотири, з них верхній з недорозвиненою пластинкою у вигляді піхви, обгортає стебло майже до середини. Суцв. зонтиковидне, до цвітіння обгорнуте однолистим покривалом Квітконіжки під квітками булавовиднопотовщені, на верхівці розширені у вигляді диска з блюдцеподібною заглибиною зверху, в якій вміщується нижня частина зав’язі. Оцв. віночковидна, до 15 мм завд., листочки її з 3—7 жилками кожний, жовтувато-зеленуваті, внутрішні при основі звужені в нігтик. Тичинки в 2,5—Зрази коротші за оцвітину, зав’язь напівверхня. Плід—тригнізда коробочка. 2/1, 70—120 см. Цв. V.
Н. медолюбивий — N. meliophilum
Juz.
В тінистих лісах.— В Гірському Криму рідко.
13. 	Лілія — Lilium (Tourn.) L.
Р. з цибулиною, що складається з численних м’ясистих лусок, ст. облиствлене. Оцв. вільнолиста, лійкувата або дзвоникувата; листочки оцвітини відігнуті назад, звужені в нігтик. Зав’язь сидяча, тригнізда, стовпчик довгий, часто зверху булавовидний, з тупотригранною, рідше виразно трилопатевою приймочкою. Плід — коробочка.
1. В пазухах листків, принаймні верхніх, є цибулинки; кв. оранжові, поодинокі або по 2—4; квітконіжки коротко опушені, листочки оцвітини 5—7 см завд., бородавчасто-шорсткі, на спинці опушені, у верхній частині відігнуті. Коробочка оберненояйцевидна, з заглибиною на верхівці, тупошестигранна. Ст. в нижній частині опушене, у верхній голе. Л. чергові, відстовбурчені, численні, сидячі. 2/1, 60—80 см. Цв. VI—VII.
*1. Л. цибулинконосна — L. bul¬
bi ferum L.
Культивують у садах та парках.— Походить з гір Середньої Європи.
— В пазухах листків цибулинок немає, кв. іншого кольору 2
2. Нитки тичинок нижче середини спаяні в трубку (іноді вони вільні і тоді внизу плоскі, плівчасто-пелюстковидні.) Кв. світло-жовті, запашні, 1—ЗО, зібрані у пірамідальну китицю; листочки оцвітини з внутрішнього боку крапчасті, на верхівці зігнуті. Л. чергові, широколанцетні, гострі,'знизу по краях і по жилках з сосочками, рідше гладенькі. 2/1, 40—100 см. Цв. V —VII.
*2. Л. о д н о б р а т н я — L. monadel-
phum М. В.
Розводять, іноді дичавіє (Крим). Походить з Кавказу.
— Нитки тичинок вільні З
3. Кв. пониклі, ясно-пурпурові, з темно- фіолетовими плямками, з своєрідним запахом, зібрані в рідку китицю, на довгих квітконіжках; листочки оцвітини загорнуті назад, 3—4 см завд. Ст. іноді з червонуватими плямочками, голе або частіше короткошорстко- пухнасте. Л. еліптично-ланцетні, з коротко- шорстким краєм; середні л. по 5—6 у кільцях, нижні й верхні менші, чергові.2і, 50—150 см. Цв. VI—VII.
3. 	Л. л і с о в а — L. martagon L.
В лісах, по чагарниках.— В Закарпатті, Карпатах і в Розточчі-Опіллі часто; на Поліссі, в Лісостепу зрідка.
Р. декоративна, медонос. Цибулини їстівні; з них добувають також червону фарбу.
— Кв. догори або косо догори спрямовані, білі, запашні, у верхній частині з серповидно відігнутими листочками, 8 см завд., зібрані в коротку китицю. Л. чергові, оберне- ноланцетні, хвилясті, верхні ланцетні, гострі. 2д, 60—120 см. Цв. VI —VII.
*4. Л. біла — L. candidum L. Розводять в садах і в квітниках. Походить з Середземномор’я.
14. 	Рябчик — Fritillaria (Tourn.) L.
Р. з цибулиною; ст. облиствлене. Оцв. вільнолиста, дзвоникувата; листочки при основі з медовою ямкою. Стовпчик трироздільний. Плід — довгаста або оберненояйцевидна коробочка. Р. декоративні.
1. Кв. в зонтиковидному суцвітті, по 5—6 квіток; цибулина з 4 м’ясистих лусок, внизу зрослих. Оцв. дзвоникувата, жовтувато-бура, з червоними жилками, тичинки виступають з оцвітини. Коробочка до 4 см завд., з шістьма крилатими ребрами. Нижні л. довгасті, супротивні, верхн-і — лінійно-ланцетні, нерідко в кільцях, всі інші — чергові. 2l, 60 см. Цв. IV.
*1. Р. садовий — F. imperialis L. Розводять.— Походить з півд.-зах. Азії. Р. отруйна.
— Кв. поодинокі або по декілька. Цибулина з 2 м’ясистих лусок 2
2. 	Верхні л. з тонкими, спірально закрученими чіпкими верхівками; коробочка з шістьма крилатими ребрами. Кв. (1—4) пониклі, 20—ЗО мм завд., зовні винно-пурпурові, зсередини жовтуваті, з неясним рисунком шахової дошки. Л. лінійні, загострені. 2/1,20— 60 см. Цв. 2/2 IV —V.
2. Р. руський — F. ruthenica Wikstr.
В лісах, на луках, в чагарниках і на кам’янистих місцях.— В Лісостепу і Степу.
— Верхні л. не закручені спірально; коробочка безкрила З
3. Стовпчик 10—15 мм завд., здебільшого вдвоє довший, ніж зав’язь, трироздільний до однієї третини; коробочка куляста, тупа, з короткою ніжкою. Кв. поодинокі, зрідка по дві, широко дзвоникуваті, ЗО—40 мм завд., бурувато-пурпурові, з білуватими плямами, розміщеними у виразному шаховому порядку. Л. лінійні, загострені. 2/., 20—35 см. Цв. 2/2 IV — V.
3. 	Р. великий — F. meleagris L. На вогких луках, в лісах, чагарниках.— В Закарпатті, Прикарпатті, Лісостепу зрідка.
— Стовпчик 5—10 мм завд., трохи довший, ніж зав’язь, дорівнює їй або коротший, трироздільний до половини, рідше до однієї 11 424
161


третини; коробочка оберненояйцевидна або довгасто-оберненояйцевидна, гострокінцева. Кв. поодинокі, зрідка по 2—3, дзвоникуваті, 25—35 см завд., зовні брудно-пурпурові, зсередини жовтуваті, з темними плямами у не-
Мал. 142. Рябчик великий.
виразному шаховому рисунку. Л. догори або косо догори спрямовані, вузьколінійні, гострі. 2/., 25—60 см. Цв. 2/2 IV — V.
4. 	Р. малий — F. meleagroides Patr.
На вогких, іноді солонцюватих луках, подах.— В Лісостепу і Степу.
15. 	Тюльпан — Tulipa L.
Р. з цибулиною, оточеною бурими або чорними оболонками. Ст. з 2—3 листками і найчастіше 1 верхівковою квіткою, рідко квіток 2—4. Оцв. з шести вільних листочків; тичинок 6; приймочка сидяча, трилопатева. Коробочка довгаста або майже куляста, тригранна з численними сплющеними насінинами.
1. Нитки тичинок при основі голі, оболонки цибулини зсередини волосисті. Л. ши- роколанцетні, сизі, зісподу опушені, рідше з обох боків голі. Кв. поодинокі, великі, червоні, жовті, іноді білі, 3—5 см завд. Коробочка довгаста, до основи і верхівки звужена. 2/., 10—40 см. Цв. Ill —V.
1. 	Т. Шренка — Т. Schrenkii Rgl.
На степах, вапнякових та крейдяних відслоненнях, солонцях.— В Донецькому Лісостепу, Степу і в Криму.
Р. дуже декоративна. В культурі поширений близький вид—Т. Gesneriana L.
— Нитки тичинок при основі волосисті  2
2. Оболонки цибулини з внутрішнього боку павутинисто-шерстисті, кв. білі . .3
162
— Оболонки цибулин голі, навколо денця з поодинокими щетинками або з густими щетинками, що створюють суцільне кільце, кв. жовті 4
3. 	Листочки оцвітини 13—17 мм завд., тупі, верхні — зовні зеленувато-сірі; оболонки цибулини густо павутинисто-шерстисті; ст. під час цвітіння майже повністю сховане в землі. Л. (2) зближені, відігнуті, по краю злегка війчасті, лінійні, 7—10 мм завш., 40—45 мм завд. Кв. поодинокі, рідко по 2. 2д, 10—15 см. Цв. IV.
2. Т. К а л ь є — Т. Callieri Hal. et Lev.
На горбах.— В Криму, в окол. Судака. Р. дуже рідка. Потребує дальшого вивчення.
— Листочки оцвітини 20—25 мм завд., гоструваті, зовнішні зовні бруднувато-фіолетові, внутрішні б.-м. відтягнуті в досить довгий нігтик, при самій основі війчасті; оболонки цибулини тонкопавутинисті; л. (2) б.-м. розставлені, серповидно відігнуті, по краю голі, дуже рідко злегка війчасті, 6—20 мм завш., 80—120 мм завд. Кв. по 1—2. 2/., 10— 20 см. Цв. III.
3. Т. коктебельський — Т. kokte-
belica Junge На кам’янисто-глинистих схилах.— В
півд.-схід. Криму в окол. с. Планерське Су- дацького р-ну. Р. критична, потребує уточнення її систематичного положення
4 	(2). Цибулини з рудувато-бурими або ясно-бурими зовнішніми оболонками, які навколо денця несуть поодинокі або рідкі щетинки (суцільного кільця нема). Л. (2) 8—23 см завд., З—22 мм завш. Кв. поодинокі; зовнішні листочки оцвітини ланцетні, трохи довші за внутрішні і майже вдвоє вужчі; внутрішні — яйцевидно-ланцети і, найширші в нижній третині, при основі звужені в нігтик, злегка війчасті. Коробочка видовжена, до 23 мм завд. Насіння 4,5 мм X 4 мм. 2/., 25—40 см. Цв. 2/2 IV —i/г V.
4. Т. дібровний — Т. quercetorum Klok. et Zoz (T. silvestris auct., non L.,
T. Biebersteiniana auct. p. p.)
В дубових лісах, чагарниках.— На півдні Лісостепу та в півн. частині Степу, переважно на Лівобережжі.
— Цибулини з темно-бурими, до майже чорних, оболонками, навколо денця густі щетинки створюють суцільне кільце. . .5
5. 	Л. (2—4) звичайно прямі, косо догори спрямовані, 10—20 см завд., 2—9 мм завш. Оболонки цибулини чорно-бурі, дуже тверді, цілісні, кв. поодинокі, іноді їх 2—4 , 18— 35 мм завд., внутрішні листочки оцвітини еліптичні, найширші в середній частині. Коробочка 12—20 мм завд., 9—12 мм завш. Насіння 3 мм X 2,5 мм. 2д, 20—35 см. Цв. 2/2 IV.
5. Т. скіфський — T. scythica Klok. et Zoz (T. Biebersteiniana auct. p. p.) В степових подах.— На крайньому півдні
УРСР, в Херсонській обл. (Асканія-Нова). Р. ендемічна.
— Л. звичайно відігнуті або взагалі по- різному покручені. Оболонки цибулини темно- бурі, тонкошкірясті, б.-м. розірвані . . .6


6. 	Ст. при основі підведене, вгорі б.-м. зігнуте. Л. (2—3) до 10 мм завш., 8—22 см завд. Кв. здебільшого поодинокі, рідко по 2, зовні зеленувато-жовті, до країв темніші, часто з- червонуватим відтінком, 16—35 мм завд.; внутрішні листочки оцвітини еліптичні, в три рази або й більше довші за ширину, зовнішні значно вужчі. Коробочка 13—25 мм
Мал. 143.
Тюльпан і дібровний:
1 — загальний вигляд рослини, 2 — внутрішній листок оцвітини, 3 — зовнішній листок оцвітини, 4— тичинки, 5 — луска з середини і денце.
завд., 13—15 мм завш. 2/., 15—35 см. Цв. 2/2 IV.
6. Т. бузький — T. hypanica Klok. et
Zoz (T. Biebersteiniana auct. p. p.).
На степових схилах, вапнякових відслоненнях.— В Степу, в Миколаївській обл. (по Півд. Бугу). Р. ендемічна.
— Ст. прямостоячі. Л. до 15 мм завш. Внутрішні листочки оцвітини в 2 рази довші за ширину 7
7. 	Кв. 17—27 мм завд., завжди поодинокі. Л. півкільчасто або кільчасто відігнуті назад і вниз.2/., 12—20 см. Цв. 2/2 IV—V2V.
7. Т. з м і є л и с т и й — T. ophiophylla
Klok. et Zoz (T. Biebersteiniana auct. p. p.)
На вапнякових та крейдяних відслоненнях.— В Донецькому Лісостепу, в схід, частині Степу на Лівобережжі. Р. ендемічна.
— Кв. до 35 мм завд., поодинокі або по 2—3. Л. дуговидно відігнуті назовні або вгору. 4, 20—35 см. Цв. 2/2 IV — і/2 V.
8. Т. - гранітний — T. graniticola Klok. (T. Biebersteiniana auct. p. p.) На гранітних відслоненнях.— В Степу (Приазов’я). Р. ендемічна.
16. 	Еритроній — Erythroniuni L.
Р. з цибулиною, при основі якої є 2—З виводкові цибулини, що своїм виглядом нагадують собачі зуби. Ст. з 2 яйцевидно-лан- цетнмми листками. Л. з черешками. Кв. (1—2) пониклі, рожеві або фіолетові. Оцв. вільно- листа; листочки оцвітини назад відігнуті. Стовпчик на верхівці тринадрізний, залишається при плодах. Плід — оберненояйцевидна коробочка. 2/., 10—20 см. Цв. III — IV.
Е. собачий зуб — Е. dens-can is L.
В лісах, на луках.— В Закарпатті (окол. м. Рахова, Сваляви та Берегового), Розточчі- Опіллі (у Львівській обл., Плеників), рідко. Р. декоративна.
17. 	ЛойдІя — Lloydia Salisb.
Р. з цибулиною. Прикореневих листків 2, нитковидних, такої ж довжини, як ст., або довших; стеблових листків 2—4, чергових, коротколанцетних, по краю війчастих. Кв. поодинокі або по 2, білі, оцв. вільнолиста. Коробочка округла, трилопатева, з стовпчиком, що залишається.^, 5—15 см. Цв. VI — VIII.
Л. пізня — L. serotina (L.) Rchb.
На трав’янистих схилах.— В Карпатах.
18. 	Проліска — Scilla L.
Р. з цибулиною. Ст. безлисті, кв. в китицях. Оцв. вільнолиста. Зав’язь куляста або яйцевидна, сидяча або на коротенькій ніжці; стовпчик нитковидний, з маленькою приймочкою. Плід — коробочка. Декоративні р.
1. 	Р. цвітуть восени; кв. дрібні, фіолетово-лілові, листочки оцвітини 4—5 мм завд. Л. (5—6) вузьколінійні, жолобчасті, тупі, розвиваються після цвітіння. Китиця з 10—25 квіток; квітконіжки косо догори спрямовані. Коробочка оберненояйцевидна, приплюснута. Насіння без принасінника. 2/., 10—20 см. Цв. VII — X.
1. П. осіння — S. autumnalis L.
На степах, по окраїнах подів, на схилах, часто кам’янистих.— В приморській частині Степу, в Херсонській та Запорізькій обл., зрідка; в Криму, особливо південному, звичайно.
— Р. цвітуть навесні; кв. більші, сині, голубі (рідко рожеві або білі). Л. розвиваються разом з квітками 2
2. Квітконіжки зігнуті, кв. пониклі, сині, по 1—3. Листочки оцвітини еліптично- лінійні, тупі, до 15 мм завд. Квіткові ст. сплющені, після цвітіння полягають. Л. (2—4) широколінійні, короткозагострені, з ковпачкоподібною верхівкою, 6—22 мм завш. Коробочка яйцевидна; насінина без принасінника. 2/., 10—20 см. Цв. 2/2 III — IV.
2. П. п о н и к л а — S. cernua Red. (S. si- birica Andrews).
В лісах, по чагарниках.— В Лісостепу, в Степу, в основному на Лівобережжі Захо11*
163


дить на Правобережжя, на захід приблизно до лінії Миронівка — Умань — Кіровоград, в Криму в горах
— Квітконіжки косо догори стоячі, кв. обернені вгору . . .3
3. 	Суцв 2—6-квіткове. Листочки оцвітини голубі (рідко рожеві або білі), довгасто-еліптичні тупі, 6—10 мм завд. Приквітки дуже маленькі або відсутні. Листків 2, рідко З, широколінійних до 12 мм завш., з ковпачко- подібною верхівкою 2l 10—20 см Цв. III — IV
З П дволиста — S. bifolia L.
В листяних лісах на узліссях, по чагарниках — В Закарпатті Карпатах. Лісостепу, на Правобережжі звичайно; на Лівобережжі в Лісостепу на схід до Сум, в Гірському Криму б.-м. звичайно.
— Суцв 1—4-квіткове. Приквітки дуже маленькі Верхні кв. часто з короткими черешками, нижні з більш довгими Листочки оцвітини голубі, довгасті, загострені, не довші 6 мм. Л вужчі, не ширші 5 мм, вверху трохи розширені Ст. слабкі 2/.. 8—15 см Цв. V.
4 П. снігова — S. nivalis Baker В лісах.— В Закарпатті Наводиться для Хуста. Вказівка потребує перевірки.
19. 	Рястка — Ornithogalum (Tourn.) L.
Р з цибулиною. Л прикореневі. Суцв.— китиця або щиток з перетинчастими білуватими приквітками Оцв. вільнолиста, з 6 розпростертих листочків, що залишаються при плодах Листочки оцвітини білі, з зеленою смужкою на спинці, рідше цілком білі або жовтуваті. Тичинок 6, з плоскими, іноді пе- люстковидними, нитками. Стовпчик нитко- видний. Плід — тупотригранна або майже трилопатева коробочка.
1. Суцв.— видовжена китиця ... .2
— Суцв.— вкорочена, овальна або щитковидна китиця 5
2. Тичинкові нитки пелюстковидні, з трьома зубцями, до середнього з яких прикріплюється пиляк, по середній лінії з внутрішнього боку є вузька пластинка, що закінчується невеликим зубчиком. Л. лінійні, жолобчасті, тупуваті, такої ж довжини, як і ст., або трохи довші, 14—17 мм завш., звичайно швидко в’януть. Суцв 3—15-квіткове, однобічне Кв. великі, пониклі; листочки оцвітини здебільшого з хвилястим краєм, зсередини білі, зовні зелені з вузькою білою облямівкою, 20—25 мм завд. Коробочка широкояйцевидна, з шістьма ребрами і з жолобками між ними. 2д, 20—40 см. Цв. V.
1. 	Р. Буше — О. Boucheanum (Kunth) Aschers.
По чагарниках, в балках, по долинах річок.— В Закарпатті (в окол. м. Мукачеве), на півдні Лісостепу і в Степу зрідка, в Криму (в окол. м. Сімферополя), зрідка.
— Тичинкові нитки ланцетні, без зубців З
3. Листочки оцвітини по краю жовтуваті, по спинці з коричнювато-зеленою широкою полоскою; 5—10 мм завд., 1 мм завш. Квітконіжки косо вверх спрямовані. Л. лінійні,
2—3 мм завш. 2/., 25—60 см. Цв. VI —VII.
164
2. Р. жовтувата —О. flavescens Lam. На полях, степових схилах, луках, вздовж
доріг.— В Криму.
— Листочки оцвітини білі; квітконіжки прямі, під час цвітіння косо догори спрямовані, пізніше — прямостоячі, притулені до стебла 4
4. 	Китиця ЗО—50-квіткова; листочки оцвітини на спинці з виразною зеленою смужкою, 12—15 мм завд., З—4 мм завш Приквітки нижні в 2—3 рази, верхні в 1,5 раза коротші за квітконіжки. Л. коротші за стебло, лінійні, 5—7 мм завш. 2д, ЗО—70 см. Цв. VI -VII.
3. Р. піренейська — О. pyrenaicum
L.
На степах, схилах.— В Криму.
— Китиця 15—25-квіткова; листочки оцвітини на спинці з невиразною смужкою з жовтуватих або зеленуватих жилок, 9—11 мм завд . З мм завш. Приквітки коротші за квітконіжки або майже однакової з ними довжини. Л. вузьколінійні, коротші за стебло, 2—4 мм завш 2/., 20—35 см. Цв. V— V2 VI.
4. Р. Фішерова — О. Fischerianum
Krasch.
На степах, скелях.— В Степу, в півд. частині.
5 	(1). Л. на нижньому боці вкриті відхиленими або донизу оберненими волосками, перевищують стебла. Суцв. 5—15-квіткове, щитковидне. Квітконіжки під час цвітіння косо догори спрямовані, пізніше відстовбурчені або відігнуті донизу. Листочки оцвітини з широкою зеленою полоскою на спинці, тупі, 11 —18 мм завд., 4—8 мм завш. Коробочка з попарно зближеними вузькокрилатими ребрами. 2/, 5—15 см. Цв. IV — V.
5. Р. торочкувата — О. fimbriatum
Willd.
На степах, полянах, в світлих лісах.— В Степу дуже зрідка (Дніпропетровська обл., Новомосковськ; Одеська обл., Болград). В Криму, особливо Гірському, б.-м. звичайна. Подекуди культивують.
— Л. голі 6
6. 	Коробочка крилата. Суцв. небагатоквіткове (4—8), у вигляді рихлого щитка. Нижні квітконіжки дуговидно спрямовані вгору, спочатку дорівнюють, а потім перевищують верхні. Листочки оцвітини 12—15 мм завд., з зеленою смужкою. Л. лінійні, знизу з вузькою білою смужкою. 2/., 15—20 см. Цв. IV—VI.
6. Р. Воронова — О. Woronowii
Krasch.
В лісах, по чагарниках.— В Гірському та Півд. Криму нерідко.
— Коробочка безкрила 7
7. Квітконіжки під час плодоношення косо догори спрямовані. Л. догори спрямовані, вузьколінійні, 1—3 мм завш., однакової довжини з стеблом або довші від нього, сірувато-зелені, з невиразною білуватою середньою смужкою. Суцв. щитковидне, 5—10- квіткове, приквітки білі, перетинчасті, коротші за квітконіжки. Листочки оцвітини білі, з зеленою смужкою, 12—15 мм завд.;


зовнішні — ширші, тупуваті, внутрішні — вужчі, гостріші. Коробочка з попарно зближеними ребрами і з заглибиною наверху. 2д, 10—20 см. Цв. 2/2 IV —V.
7. Р. Г у с с о н а — О. Gussonii Теп. (О. te-
nu i folium Guss.)
На степах, трав’янистих місцях, схилах, в чагарниках.— В Лісостепу, Степу, Степовому Криму, дуже рідко в Закарпатті.
Для півд.-зах. частини Степу К- Захаріаді (1962) наводить ще 2 близьких види — О. amphibolum Zahariadi та О. oreoides Zaha- riadi. О. amphibolum Zahariadi (О. tenuifolium et О. Gussonei auct. rom., bulg et toss. p. p.) — має вузьколінійні до нитчастих л., 0,6—1,5 мм завш., з виразною білою смужкою; зав’язь трилопатева; стовпчик 4—6 мм завд., довший за зав’язь; коробочка не вдавлена на верхівці Відомий з Болградського та Ізмаїльського р-нів Одеської обл.
O. oreoides Zahariadi має плоскі або б.-м. згорнуті л., 4—8 мм завш., без білої смужки; зав’язь з 6 тупими гранями; стовпчик 2,5— З мм завд., коротший або дорівнює зав’язі; коробочка вдавлена на верхівці. Відомий з Болградського, Татарбунарського, Тарутин- ського р-нів Одеської обл.
— Квітконіжки під час плодоношення горизонтальні або донизу відігнуті ... .8
8. 	Квітконіжки при плодах відігнуті донизу або звислі, з дуже загнутою догори верхівкою; ребра коробочки зближені попарно. Л. вузьколінійні, з білою смужкою, перевищують стебло у 3—4 рази. Суцв. досить рідке, 5—15-квіткове. Листочки оцвітини білуваті, з зеленою смужкою, 15—20 мм завд. 2д, 8—10 см. Цв. IV.
8. Р. відігнута — О. refractum Kit.
По чагарниках, на степових схилах.— В передгір’ях Криму, на о-ві Зміїному в Чорному морі.
— Квітконіжки при плодах горизонтальні, ребра коробочки рівномірно віддалені одно від одного. Л. вузьколінійні, з білою смужкою, довші за стебло. Суцв. 10—20-квіткове. Листочки оцвітини до 2,5 см завд., 4—8 мм завш., білі з зеленою смужкою, тупі, зовнішні з вістрям. 2/, 10—15 см. Цв. V.
9. Р. зонтична-—О. umbellatum L.
В лісах, на лісових луках, схилах.— В Закарпатті, в Розточчі-Опіллі, в зах. частині Лісостепу і Степу (Одеська обл.).
20. 	Белевалія — Bellevalia Lapeyr.
P. з цибулиною. Ст. безлисте; л. прикореневі; оцв. зрослолиста, до V3 надрізана, трубчасто-дзвоникувата. Тичинкові нитки трикутні, прикріплені до трубочки оцвітини при основі лопатей. Плід — коробочка.
1. 	Л. (З—7) широколанцетні, 2—2,6 см завш., коротші, ніж ст., по краю хрящувато- війчасті. Китиця багатоквіткова, рідка. Квітконіжки в багато разів довші за квітки, до 12 см завд. Кв. брудно-пурпурові, з жовтуватими лопатями, 6—9 мм завд. Верхні кв. недорозвиненими не бувають. Коробочка яйцевидно-довгаста, тригранна, впоперек зморшкувата. 2д, 30—40 см. Цв. V.
1. 	Б. сарматська — В. sarmatica
(Pall.) Woron.
На степах, схилах.— В Степу, зрідка в півд. частині Лісостепу, в Степовому та Півд. Криму.
— Л. (2—4) лінійні, 6—12 мм завш., довші, ніж ст., по краю хрящуваті, з незначними зазубринками. Китиця багатоквіткова, в кінці цвітіння циліндрична. Квітконіжки корот-
Мал. 144. Белевалія сарматська: / — квітка, 2 — розгорнута оцвітина.
кі, кв. брудно-фіолетові, після відцвітання брудно-жовті, 5—7 мм завд. Самі верхні кв. часто недорозвинені. Коробочка оберненояйцевидна, сплюснута.2/., 20—ЗО см. Цв. IV.
2. Б. Липського — В. Lipskyi
(Miscz.) Wulf
На гірських схилах, іноді бур’ян в Півд. Криму.
*21. Гіацинт — Hyacinthus (Tourn.) L.
Р. з цибулиною. Л. (4—6) широколінійні, до 2 см завш. Китиця рідка, з 5—15 голубих, червоних або білих запашних, до 2,5 см завд., квіток. Оцв. з лійкуватою або циліндричною трубочкою і лінійно-лопаткуватими відстовбурченими або назад відігнутими частками відгину. Коробочка куляста, приплюснута. 4, 15—30 см. Цв. V.
*Г. с х і д н и й — Н. orientalis L.
Розводять у парках і теплицях. Культивують на клумбах. Може зимувати у грунті, під легким прикриттям. Походить з Середньої Азії.
22. 	Гіацинтик — Hyacinthella Schur
Р. з цибулиною. Л. (2—4) лінійні, з ков- пачковидною верхівкою. Оцв. довгасто-дзвоникувата, зрослолиста, до третини або менше
165


шестилопатева. Суцв.— негуста китиця. Коробочка майже куляста.
1. 	Оцв. 3,5—5,5 мм завд., голуба або білувато-голуба, до третини шестилопатева. Китиця 6—25-квіткова, довгасто-циліндрична. Нитки тичинок прикріплені коло середини трубочки. 2/., 7—25 см. Цв. V.
1. Г. блідий — Н. leucophaea (С. Koch)
Schur (Hyacinthus leucophaeus Stev.) На степах, схилах, по чагарниках.— В Степу, півд. частині Лісостепу звичайно; в Криму зрідка (Севастополь).
— Оцв. 8—12 мм завд., фіолетово-голуба, до чверті або менше шестилопатева. Китиця 6— 25-квіткова, короткоциліндрична. Нитки тичинок прикріплені нижче середини трубочки. 5—20 елі. Цв. 2/2 IV—V2V.
2. Г. П а л л а с і в — Н. Pallasiana (Stev.)
A. 	Los. (HyacinthusPallasianusStev.).
На вапнякових та гранітних відслоненнях, кам’янистих місцях.— В Донецькому Лісостепу, Степу на Лівобережжі.
23. 	Леопольдія — Leopoldia Pari.
Р. з цибулиною. Ст. безлисте. Кв. зібрані китицею, вгорі кв. неплідні і відрізняються від нижніх плідних і формою і забарвленням. Плідні кв. коричневі або коричнево-бурі, глечикувато-довгасті, в зіві дуже звужені, на верхівці з зубцями, неплідні кв. сині або синьо-фіолетові, трубчасто- або еліптично-булавовидні.
1. 	Квітконіжки неплідних квіток дуговидно догори зігнуті, значно довші за квітконіжки плідних квіток, неплідні кв. зібрані густим верхівковим чубком. Листків 3—4, з шорсткими краями, 8—10 мм завш. Суцв. багатоквіткове, з 40—100 квітками. Плідні кв. на горизонтальних квітконіжках дорівнюють оцвітині або довші за неї. Оцв. 4—5 мм завд. 2/., 30—70 см. Цв. VI — VII.
1. Л. чубкувата — L. comosa (L.)
Pari (Muscari comosum Mill.).
На схилах, полях. — В Закарпатті, Роз- точчі-Опіллі, в Зах. Лісостепу і в Криму.
— Квітконіжки неплідних квіток відстовбурчені або звислі, майже однакової довжини з квітконіжками плідних квіток. Листків 4—6, 2—15 мм завш. Плідні кв. на горизонтальних або трохи відігнутих квітконіжках, коротших за оцвітину. Оцв. 6,5— 7,5 мм завд. Коробочка круглясто-яйцевидна, з круглястими стулками, до 8,5 мм завд. 2/., 25—50 см. Цв. V —VI.
2. Л. тонкоцвіта — L. tenuiflora (Tausch) Heldr. (Muscari tenuiflorum
Tausch).
На степах, по чагарниках, посівах.— В півд. частині Правобережного Лісостепу.
24. 	Гадюча цибулька — Muscari (Tourn.) Mill.
P. з цибулиною. Ст. безлисте. Кв. сині або фіолетові, дрібні, на коротких квітконіжках, зібрані китицею. Верхні кв. неплідні і не відрізняються від плідних ні формою, ні забарвленням; плідні кв. пониклі, неплідні догори спрямовані. и Оцв. зрослолиста, еліптична, овальна, майже куляста, під зівом звужена, з 6 відігнутими зубчиками. Стовпчик нитко- 166 видний, не перевищує трубочки оцвітини, з головчастою приймочкою. Коробочка гостро- тригранна.
1. Л. півциліндричні, 2—3 мм завш., зверху вузькожолобчасті, зігнуті дугою донизу, коротші за стебло. Китиця 10—30-квіт- кова, квітконіжки коротші за квітки або майже однакової з ними довжини. Оцв. яйцевидно-довгаста, 4—5 мм завд., темно-синя з сизою поволокою, при верхівці звужена, з короткими, спочатку білими, потім синіючими, зубчиками. Коробочка 5—7 мм завд., з майже круглими, зверху притупленими або широко- виїмчастими стулками. 2д, 10—ЗО см. Цв. 2/2 IV — V.
1. Г. ц. китицева — М. racemosus (L.) Mill. (Hyacinthus racemosus L.) На степах, схилах, по чагарниках, рідких
лісах, іноді на полях.— В Лісостепу, Степу і Криму. Р. декоративна.
— Л. лінійні, плоскі або широкожолоб- часті, 3—8 мм завш 2
2. Оцв. видовжено-еліптична, 5—6 мм завд., темно-синя, з білуватими зубчиками, л. (4—9) перевищують стебла, майже по всій довжині однакової ширини, 3—5 (6) мм. Суцв. густе, ЗО—40-квіткове. Квітконіжки плідних квіток трохи коротші за оцвітину. Коробочка до 8 мм завд., з круглясто-оберненояйцевидними стулками. 21, 20—ЗО см. Цв. IV—V.
2. Г. ц. н е п о м і т н а — М. neglectum
Guss.
На трав’янистих і кам’янистих місцях.— Зрідка в півд.-зах. частині Лісостепу і в півн.- зах. частині Степу.
— Оцв. майже куляста, яйцевидно-куляста або видовжено-яйцевидна, 4—4,5 мм завд.; здебільшого не перевищує стебло, поступово до основи звужується, вгорі плоска, внизу жолобчаста З
3. Оцв.- майже куляста або яйцевидно- куляста, 3—4 мм завд., з однаковими білуватими зубчиками, темно-голуба, квітконіжки не довші за половину оцвітини, після цвітіння відігнуті донизу. Л. (2—3) жолобчасті, прямостоячі, сизуваті, майже такої ж довжини, як і ст. Суцв. багатоквіткове; квітконіжки в 1,5—2 рази коротші, ніж кв. Коробочка з оберненояйцевидними стулками. 2/., 10— ЗО см. Цв. IV —V.
*3. Г. ц. гроновидна — М. botryoi- des (L.) Mill. (Hyacinthus botryoides L.) Культивують, подекуди дичавіє.— Для Буковини наводиться близький вид. М. сагра- ticum Rac. з вузьколінійними листками.
— Оцв. яйцевидно-довгаста, голуба, з білими, по черзі ширшими і вдвоє вужчими зубчиками; квітконіжки в 1,5—3 рази коротші за оцвітину, після цвітіння догори спрямовані. Л. (2—4) лі-нійні, 2,5—5 мм завш., до основи звужені, досягають основи суцвіття або трохи коротші. Суцв. 10—25-квіткове. 2д, 20—30 см. Цв. IV —V.
4. 	Г. ц. покутська — М. pocuticum
Zapal.
На гірських схилах.— В. Прикарпатті (Івано-Франківська обл., Городенківський р-н, Городниця). Р. маловідома.


*25. Юкка — Yucca L.
P. дерев’янисті без надземного стебла або з дуже низеньким стовбурцем. Л. прямостоячі, ланцетні, при основі звужені, на кінці загострені, плоскі, 25—90 см завд., З см завш., з численними нитчастими волокнами по краях. Кв. жовтувато-білі, з яйцевидними пелюстками, до 5 см у діам., зібрані у волотисте суцвіття, 1—1,5 м завв. Тичинки коротші за листочки оцвітини. Плід — коробочка до 5 см завд. 2/., Цв. VI — VII
Ю. нитчаста — Y. filamentosa L.
Культивують як декоративну і волокнисту рослину.— Походить з приатлантичної частини Півн. Америки.
26. 	Холодок — Asparagus L.
Р. з м’ясистим кореневищем і дуже розгалуженим стеблом. Л. у вигляді плівчастих лусок, в пазухах яких містяться пучки голчастих або шиловидних кладодіїв. Кв. поодинокі або по декілька; квітконіжки зчленовані. У наших представників кв. одностатеві. Р. дводомні. Оцв. дзвоникувата або півкуляста, глибокошестироздільна, тичинок 6. Плід — ягода.
1. Кладодії виразно тригранні, зігнуті, кв. дрібні, півкулясті, 2—4 мм завд., розміщені лише на верхів’ях гілок останнього порядку. Ст. гранчасте, звивисте, внизу часто коротко опушене. Ягода 6—7 мм у діам. 2і, 75—150 см. Цв. VI.
1. Х. кільчастий — A. verticillatus
L.
По чагарниках, на узліссях, кам’янистих місцях, узбережжях.— В Зах. Лісостепу (в Тернопільській обл.) і в Донецькому Лісостепу зрідка, в Степу і в Криму звичайно.
— Кладодії круглясті, плоскі або не- правильногранчасті, але не тригранні; кв. дзвоникуваті, більші (4—7 мм завд.), розміщені на значній частині стебла та його гілок 2
2. Пиляки круглясто-серцевидні, приблизно в 4 рази коротші за нитки; кладодії дуже тонкі, волосовидні, по 10—20 (і більше) у пучку, до 17—35 мм завд.; ягода досить велика, до 12 мм у діам. Кв. поодинокі або по дві; оцв. 5—8 мм завд. 2д, 40—100 см. Цв. V—VI.
2. X. тонколистий — A. tenuifolius
Lam.
В лісах, по чагарниках.— В півд.-зах. частині УРСР звичайно.
— Пиляки довгасті, майже такої ж довжини, як і нитки; кладодії товщі; ягода 5—
8 мм у діам З
3. Кладодії, гілочки, а часто й ст. гладенькі 4
— Гілочки, ст. принаймні вгорі, а часто
і кладодії хрящувато-дрібнозубчасті . . .6
4. 	Кладодії відлеглі від стебла, прямі або трохи зігнуті, по 4—10 в пучку, 5—10 мм завд. Кв. по 2—4 на довгих квітконіжках; оцв. тичинкових квіток 5—6 мм завд., маточкових — 3 мм. Ягода куляста, червона, 7—8 мм у діам. 2/., ЗО—50 см. Цв. V — VI.
3. X. приморський — A. litoralis
Stev.
На узбережжі моря та по берегах солоних озер.— В Криму. Р. ендемічна.
— Кладодії майже притиснуті до стебла або косо догори спрямовані 5
5. 	Кладодії тонкі, круглясті, 1—3 см завд., прямі, по 3—6 в пучку Ст. циліндричне, вгорі нерідко поникле. Кв по 1—2, на довгих квітконіжках (5—12 см) Оцв. тичинкових квіток 5—6 мм завд., маточкових — майже вдвоє менша. Ягода куляста, цегляно-
Мал. 145. Холодок лікарський:
/ — кореневище, Яг— маточкова квітка в розкритому вигляді, 3 — тичинкова квітка.
червона, 7—8 мм у діам. 2/., ЗО—125 см. Цв. VI —VII.
4. 	X. лікарський, спаржа—»
A. officinalis L.
На заплавних луках, трав’янистих місцях, в чагарниках.— Майже по всій УРСР.
В культурі розводять A. officinalis L. var. altilis L., молоді пагони якої їстівні і відомі під назвою спаржі. Коріння і молоді пагони вживають у медицині.
— Кладодії товстуваті, кутасті, короткі, 0,25 — 1,5 см, по 3—5 у пучку. Ст. округле, іноді неправильногранисте. Кв. здебільшого парні. Оцв. тичинкових квіток 6—7 мм завд. Ягода темно-червона. 2l, ЗО—50 см. Цв. V — VII.
5. 	X. багатолистий — A. polyphyl- lus Stev.
На степах, сухих луках, відслоненнях.— По всій УРСР, на Поліссі лише в півд. частині.
6 	(3). Ст. колінчастозігнуті, часто лежачі, темно- і сизо-зелені; кладодії серповидні, розходяться, б.-м. шорсткі, по 3—4 (6) в пучку, короткі (до 8 мм), товстуваті. Кв. по 1—2, тичинкові 4—6 мм завд., маточкові — 2—3 мм завд. Ягода червона, біля 5 мм у діам. 2l, 25—35 см. Цв. VI.
167


6. 	X. Па л л аса - A. Pallasii Miscz. (A. brachyphyllus auct., non Turcz.).
На морських узбережжях, солончаках в приморській частині.— На Чорноморському узбережжі і на Сивашах.
— Ст. прямостоячі, іноді вгорі хвилясто- звивисті; р. ясно-зелені; кладодії прямі або злегка зігнуті 7
7. 	Кладодії короткі, 3,5—5 (10) мм завд., по 6—20 у пучку, гладенькі або трохи шорсткі; тичинкові кв. 5—6 мм завд., маточкові кв. 2,5—3 мм завд. Ягода 7—8 мм у діам.
50—60 см. Цв. V —VI.
7. 	X. несправжньошорст- к и й — A. pseudoscaber Grecescu На заплавних луках і в прибережних лісах.— По Дністру в нижній та середній течії, зрідка на морських косах (в Одеській і Херсонській обл., на косі Тендер).
— Кладодії довші, 5—ЗО мм завд., по 4—7 у пучку, шорсткі або майже гладенькі. Ягода близько 6 мм у діам. 2д, 20—75 см. Цв. V —VI.
8. 	X. Л е в і н о ї — A. Levinae Klok. (А. maritimus auct., non Mill.).
По берегах річок (Дніпру та Дінцю) і на морських узбережжях, в Херсонській і Запорізькій обл. (острів Бірючий), в Криму на піщаних узбережжях моря і біля солоних озер
б.-м. звичайно.
27. 	Рускус — Ruscus (Tourn.) L.
Вічнозелені півкущики з повзучими кореневищами. Гілки стебла мають вигляд шкірястих листоподібних пластинок, так звані кладодії або філокладії. Л. дрібні, плівчасті Кв. одностатеві Р дводомні, дрібні, розвиваються на верхньому боці кладодіїв (іноді завдяки перекрученню кладодія кв., здається, містяться з нижнього боку). Оцв. шестироздільна, зеленувата. Тичинкова кв. складається з З тичинок, що нитками зростаються в трубку, Маточкова кв. складається із зав’язі на короткій ніжці, навколо якої містяться недорозвинені тичинки, стовпчик короткий, приймочка головчаста. Плід—1—2-насінна червона ягода.
1. 	Кладодії великі, зелені, 5—10 см завд., 12—22 мм завш., овально-ланцетні, на верхівці без колючого загострення. Кв. по 3—5 з верхнього боку, коло середини кладодія в пазусі великого, 2—2,5 см завд., 5—8 мм завш., листовидного, шкірястого, зеленого приквітка. 2/1, 20—40 см. Цв. IV —V.
1. 	Р. під’язиковий — R. hypoglossum L.
В лісах.— В Гірському Криму (у Великому Каньйоні, поблизу Головкинського водоспаду) і в Півд. Криму на захід до Алушти.
— Кладодії значно дрібніші, сизувато- зелені, 12—25 мм завд., 5—8 мм завш., ланцетні або яйцевидно-довгасті, міцні, з виразною середньою жилкою, з колючою верхівкою. Гілки на стеблі, крім самих нижчих, чергові. Кв. по 1—2, з нижнього боку нижче середини в пазусі маленького, шиловидно- загостреного ланцетного приквітка. 2/., ЗО— 55 см. Цв. II — IV.
168
2. 	Р. п о н т и ч н и й — R. ponticus Wo- гоп. (R. aculeatus auct, non L.)
В гірських лісах.— В Гірському та Півд. Криму.
28. Веснівка — Majanthemum Web.
Р. з кореневищем, ст. з 2—3 серцевидно- яйцевидними черешковими листками, знизу опушеними по жилках. Кв. дрібні, 2—2,75 мм завд., білі, запашні, зібрані в невеличку китицю. Оцв. з 4 вільних, довгасто-яйцевидних або еліптичних листочків, тичинок 4. Плід — червона куляста ягода, 4—4,5 мм у діам. 2/., 10—20 см. Цв. 2/2 V — VI.
B. дволиста — М. bifolium (L.)
F. W. Schmidt
В лісах.— В Карпатах, на Поліссі, в півн. частині Лісостепу, до Харкова і Чугуєва.
29. Стрептоп — Streptopus Rich.
Р. з коротким кореневищем. Ст. облиствлене, звивисте. Л. чергові, голі, яйцевидно- ланцетні або довгасто-ланцетні, загострені, з серцевидною, стеблообгортною ОСНОВОЮ. Кв. по 1—2 на голих, довгих у верхній частині, зігнутих квітконіжках. Оцв. до 1 см завд., рожевувата або білувата, з 6 вільних або трохи при основі зрослих листочків. Тичинок 6. Плід — яйцевидно-довгаста червона ягода. Насінини численні, довгасті, зігнуті. 2^, 50—100 см. Цв. V —VI.
C. листообгортний — S. amplexi-
folius (L.) DC.
В тінистих лісах.— В Карпатах і в Закарпатті.
ЗО. 	Купина — Polygonatum (Tourn.) Adans.
Р. з м’ясистим кореневищем. Кв. на повислих квітконіжках, поодинокі або в небагатоквіткових китицях. Оцв. зрослолиста, трубчаста, короткошестизубчаста, по краю опушена, білувата. Тичинок 6. Стовпчик нитко- видний, з трилопатевою приймочкою. Плід — куляста ягода.
1. Л. розміщені кільцями, довгасто-ланцетні або лінійно-ланцетні, вздовж жилок і по краю короткошорсткі. Ст. пряме, гранчасте, голе. Кв. дрібні, 7—10 мм завд., по 2—5 в пазухах листків. Нитки тичинок опушені. Ягода 8—10 мм у діам., фіолетово-червона. 2/., 30—60 см. Цв. V —VI.
1'. К. кільчаста — Р. verticil latum
(L.) All.
В тінистих лісах.— В Карпатах, Прикарпатті, на крайньому заході Лісостепу.
— Л. чергові, розміщені в два ряди, обернені в один бік 2
2. Ст. круглясте, голе; нитки тичинок опушені. Л. довгасті або еліптичні, тупуваті, голі, сидячі або з коротким черешком, зверху зелені, знизу сірувато-зелені, 8—12 см завд.,
З—7 см завш. Кв. по 3—5 в пазухах листків; квітконіжки голі. Оцв. 11 —17 мм завд Ягода 8—9 мм у діам., синювато-чорна. 2/., ЗО—70 см. Цв. 2/2 V — VI.
2. 	К. багатоквіткова — P. multi¬
florum (L.) All.
В лісах, по чагарниках.— В Карпатах, на Поліссі, в Лісостепу, зрідка в Степу, в Гірському Криму.
Використовується як лікарська р.


— Ст. гранчасте З
3. 	Ст. вгорі і квітконіжки опушені. Л. еліптичні, яйцевидно-еліптичні або довгасто- еліптичні, короткозагострені, звужені в короткий черешок, зверху голі або трохи опушені, знизу вздовж жилок густо- і короткоопу- шені, 10—12 см завд., 5—7 см завш. Кв. поодинокі або по 2—4 в пазухах листочків, 10—
Мал. 146. Купина багатоквіткова:
1 — кореневище, 2 — верхня частина рослини.
18 мм завд. Нитки тичинок голі. Ягода синьо- чорна. 2/., ЗО—50 см. Цв. 2/2 V —VI.
3. 	К. широколиста — P. latifolium
(Jacq.) Desf.
В лісах, по чагарниках .— В Закарпатській обл., Прикарпатті, Розточчі-Опіллі, в Лісостепу на Правобережжі б.-м. звичайно, рідко на Лівобережжі на крайньому заході і в Гірському Криму.
— Ст. і квітконіжки голі 4
4. 	Л. голі, довгасті або довгасто-еліптичні, 10—12 см завд., 2—5 см завш., зверху зелені, знизу сірувато-зелені, гоструваті, з напівстеблообгортною основою. Кв. по 1—2 в пазухах листків, 14—22 мм завд.; нитки тичинок голі; квітконіжки 8—17 мм завд., коротші або дорівнюють оцвітині. Ягода 9— 10 мм у діам,, синювато-чорна. 2л, 20—50 см. Цв. V.
4. К. лікарська — Р. officinale (L.)All.
В лісах, по чагарниках.— По всій УРСР (крім високогір’я Карпат та півд. Степу).
Р. отруйна, вживається в народній медицині.
— Л. знизу вздовж жилок опушені дуже короткими волосками, довгасто-ланцетні, до 8,5 см завд., 2—3,5 см завш. Кв. по 2—4 в пазухах листків, дрібніші, 5—10 мм завд.; нитки тичинок слабоопушені; квітконіжки 12— 18мм завд. Ягода 5—7 мм у діам. 2/., 20— 40 см. Цв. IV —V.
5. К. р я с н о ц в і т а — P. polyanthemum
(М. В.) Dietr.
В лісах, по чагарниках.— В Гірському Криму.
31. 	Конвалія — Convallaria L.
Р. з повзучим кореневищем. Л. (1—3) прикореневі, довгасто-ланцети і або еліптично- ланцетні, загострені, звужені в черешок. Квітконосне ст. коротше за листки. Кв. в однобічних китицях, білі, запашні, 5—7 мм завд.; оцв. кулясто-дзвоникувата, зрослолис- та. Тичинок 6. Стовпчик один. Плід — червона куляста ягода. 2/., 20—ЗО см. Цв,. 2/2 IV—V.
К. звичайна — C. majalis L.
В світлих лісах, по чагарниках.— По всій УРСР, але в Степу зрідка.
Лікарська р. вживається при хворобах серця. Кв. застосовують також в парфюмерії.
32. 	Вороняче око — Paris (Rupp.) L.
Р. з повзучим кореневищем. Ст. вгорі з
4—6 листками, розміщеними кільчасто. Л. сидячі, еліптичні або еліптично-оберненояйцевидні, короткозагострені. Кв. одна. Оцв. з 4—6 зовнішніх зелених, 2—4 см завд. і 4—6 вужчих і коротших внутрішніх жовтувато- зелених листочків, які залишаються при плодах. Тичинок 8. Стовпчиків 4. Плід — куляста, сизувато-чорна ягода, 10 мм у діам. 2/., 10—ЗО см . Цв. V.
В. о. звичайне — Р. quadrifolia L.
В тінистих лісах.— В Карпатах, на Поліссі, в Лісостепу.
Отруйна р. Із листків, зібраних до цвітіння, добувають жовту фарбу, а з нестиглих ягід— зелену.
Р О Д И Н А 32. АМАРИЛІСОВІ — AMARYLLIDACEAE
Р. з цибулинами. Ст. безлисті. Кв. правильні. Оцв. віночковидна, з 6 вільних або зрослих листочків, іноді з привіночком (коронкою) у зіві. Тичинок 6. Зав’язь нижня, три- гнізда; стовпчик 1, з цілісною або трилопатевою приймочкою. Плід — коробочка.
1. Оцв. з трубчастим або мисочковидним привіночко м.
4. 	Нарцис — Narcissus L.
— Оцв. без привіночка 2
2. Оцв. зрослолиста. Приймочка трилопатева, кв. жовті,
3. 	Штернбергія — Sternbergia W. et
К.
— Оцв. до основи шестироздільна. Приймочка цілісна; кв. білі З
3. 	Всі листочки оцвітини однакові, складені дзвоником.
2. 	Білоцвіт — Leucojum L.
— Зовнішні листочки оцвітини довші за внутрішні, простерті або відхилені, внутрішні листочки оцвітини з виїмкою і зеленою плямою, прямостоячі.
1. 	Підсніжник — Galanthus L.
169


1. Підсніжних — Galanthus L.
Ст. циліндричне, з однією звислою квіткою, що виходить з пазухи перетинчастого ланцетного приквітка. Листків два. Оцв. до основи шестироздільна; тичинки з дуже короткими нитками і з пиляками, що закінчуються віст-
рям; стовпчик з гострою приймочкою. Насіння кулясте або еліптичне, з принасінником. Р. декоративні. Цибулини містять отруйні речовини.
1. 	Цибулина 1 см в діам., з бурими оболонками. Л. лінійні, до 1 см завш. Зовнішні листочки оцвітини 15—20мм завд., 8 мм завш. 2}., 8—15 см. Цв. Ill — IV.
1. 	П. звичайний — G. nivalis L.
В листяних лісах, по чагарниках. — В Карпатах, Правобережному Лісостепу, дуже рідко в Лівобережному (Чернігівська обл., Прилуцький та Малодівицький райони; Київська обл., Баришів- ка; Полтавська обл., Згу- рівка, Зіньків).
Для півд.-зах. частини Степу (Тарутинський р-н Одеської обл.) К. Заха- ріаді (1958) наводить ще G. graecus Orph., у якого внутрішні листочки оцвітини мають дві зелені плями.
— Цибулина велика, до 3 см у діам., з світлими оболонками. Л. значно ширші, темно-зелені, з восковою поволокою. Зовнішні листочки оцвітини до 25 мм завд., 14 мм завш. Кв. з сильним запахом. 2д, 25— ЗО см. Цв. II — IV.
2. 	П. складчастий — G. plicatus М. В.
В лісах, тінистих місцях.— В Гірському та Півд. Криму.
Мал. 147. Підсніжник звичайний.
2. 	Білоцвіт — Leucojum L.
Ст. сплюснуте, вгорі з приквітком. Л. лінійні. Оцв. шестироздільна; листочки її на верхівці з зеленою плямою. Тичинки з тупими пиляками, довшими за нитки.
1. 	Кв. поодинокі, рідко квіток 2. Листочки оцвітини 15—22 мм завд. Стовпчик булавовидний. Насінина бліда, гладенька, з принасінником. 2/., 10—35 см. Цв. Ill — IV.
1. 	Б. весняний — L. vernum L.
В лісах, на вогких луках.— В Закарпатті звичайно, в Карпатах рідше, рідко у Розточ- чі-Опіллі (Львівська обл. Бродівський р-н).
— Квіток 2—7 у зонтиковидному суцвітті на нерівних квітконіжках. Листочки оцвітини 9—17 мм завд. Стовпчик нитковидний, наверху трохи потовщений, перевищує тичинки. Насінина чорна, дрібнокрапчаста, без принасінника. 2д, (ЗО) 35—60 см. Цв. IV — V.
2. Б. л і т н і й — L. aestivum L.
На вогких та болотистих луках.— В Закарпатті і Карпатах, в Гірському Криму нерідко; дуже рідко в Степу (Одеська обл., Вилково та Солоноозерна лісова дача Голо- пристанського р-ну Херсонської обл.).
Свіжі цибулини дуже отруйні.
3. Штернбергія — Sternbergia W. et К.
Ст. одноквіткове, при основі обгорнуте короткою піхвою, наверху з приквітковим листком. Л. (З—4) вузьколінійні, розвиваються навесні Оцв. зрослолиста, з довгою (3 см) трубочкою і такої ж довжини лійковидним шестироздільним відгином. Тичинки в 2—З рази коротші за оцвітину. Стовпчик тригранний. Коробочка майже м’ясиста, не розкривається. 2j.t 5—9 см. Цв. IX.
Ш. осіння — S. colchiciflora W. et К.
На кам’янистих місцях, горбах.— В Степу (в Одеській обл., Ізмаїл, Одеса), в Криму зрідка.
Цибулини отруйні, містять алкалоїди.
4. 	Нарцис — Narcissus L.
Оцв. з довгою циліндричною трубочкою, шестироздільним відгином і привіночком. Стовпчик нитковидний, з маленькою трилопатевою приймочкою.
1. Ст. майже циліндричне; л. напівци-
ліндричні або плоскі; кв. жовті, запашні; привіночок жовтий .2
— Ст. сплюснуте; л. завжди плоскі, кв. білі, рідше ясно-жовті З
2. Л. (2—4) півциліндричні, з глибоким жолобком. Квіток 2—6, відгин КОЛО 3 см у діам. Квітконіжки довші, ніж приквіток. 2д, 20—30 см. Цв. IV.
*1. Н. жонкіль — N. jonquilla L.
Розводять в садах і парках.— Походить з Середземномор ’ я.
— Л. (З—4) лінійні, плоскі. Квіток 2—4, відгин коло 5 см у діам. Квітконіжки коротші, ніж приквіток. 2і, ЗО—40 см. Цв. IV — V.
*2. Н. запашний — N. odorus L.
Розводять в садах і парках.— Походить з Середземномор ’ я.
З 	(1). Кв. жовті, без запаху, поодинокі, рідко по 2. Привіночок трубчасто-дзвоникуватий, жовтково-жовтий. Л. (4—5) сизувато- зелені, лінійні. Квітконіжки коротші за приквіток. 2/., 15—40 см. Цв. IV.
*3. Н. жовтий, н. несправжній — N. pseudonarcissus L.
Розводять в садах і парках.— Походить з Середземномор’я. Є сорти з махровими квітками.
— Кв. білі 4
4. Квіток 3—18, з нерівними квітконіжками; привіночок келиховидний, золотисто- жовтий, здебільшого з цілим краєм. Л. (З—6) сіро-зелені, лінійні, тупі, з кілем. 2/., ЗО— 50 см. Цв. V.
170


*4. Н. т а ц е т — N. tazetta L. Розводять в садах і парках.— Походить з Середземномор’я.
— Кв. здебільшого поодинокі; привіно- чок блюдцевидний, жовтий, з зубчастим краєм 5
5. 	Л. 5—9 мм завш., сизо-зелені, лінійні, майже такої довжини, як ст. Кв. запашні; привіночок з червоним краєм. Листочки оцвітини перекривають одна одну краями. 2д, 20—30 см. Цв. IV — V2V.
*5. Н. білий — N. poeticus L.
Широко культивують в садах і парках.— Походить з півд. схилів Альп.
— Л. вужчі, 4—5 (6) мм завш., сизо-зелені, з кілем, коротші за стебло. Привіночок жовтуватий. Листочки оцвітини не перекривають одна одну краями. Дика р. 2д, 20— 40 елі. Цв. V —VI.
6. 	Н. вузьколистий — N. angusti- folius Curt. (N. radiiflorus Salisb.) На гірських луках та в передгір’ях.— В Закарпатті, Карпатах.
Р О Д И Н А 33. ДІОСКОРЕЙНІ — DIOSCOREACEAE
Тамус — Tamus L.
Багаторічні трави з витким стеблом (ліани) та з товстим бульбовидним кореневищем. Л. чергові, серцевидні, цілокраї або зрідка майже трилопатеві. Кв. дрібні, жовтувато-білі, одностатеві. Р. дводомні; тичинкові кв. з довгими черешками, зібрані видовженою багатоквітковою китицею, довшою за черешок; маточкові кв. з короткими черешками, зібрані в малоквіткову вкорочену китицю, коротшу за черешок. Оцв. тичинкових квіток глечикувато-дзвоникувата, глибоко 6-роздільна, з майже рівними частками; тичинок 6, стовпчик редукований, має вигляд бугорка або коротко трироздільний. Оцв. маточкових квіток з 6 маленькими вузькими частками; стамінодії маленькі або їх немає, зав’язь нижня, тригнізда, з 3 короткими зрослими в колонку стовпчиками і 3 приймочками. Плід— червона ягода. 2/., 2—4 м. Цв. IV — VI.
Т. звичайний — Т. communis L.
В лісах, рідше по чагарниках.— В Півд. Криму, на захід до Ялти.
Ягоди отруйні (для дітей смертельні); вживається як лікарська р.; молоді пагони вживають в їжу замість спаржі. Р. придатна для живих огорож і альтанок.
РОДИНА34. ПІВНИКОВІ — IRIDACEAE
Багаторічні трави з повзучим кореневищем або бульбоцибулиною і мечовидними або лінійними листками. Суцв.— верхівкова небагатоквіткова звивина або кв. поодинокі. Кв. двостатеві, правильні або трохи неправильні, з приввітком. Оцв. віночко- видна, з б.-м. видовженою трубочкою та з однаковими або різними 3 внутрішніми і З зовнішніми листочками. Тичинок 3, прикріплених до основи зовнішніх часток оцвітини. Зав’язь нижня, тригнізда. Стовпчик короткий або довгий, у верхній частині трироздільний або трилопатевий, з забарвленими, іноді пелюсткоподібними частками. Плід — коробочка, відкривається трьома стулками.
1. Р. з кореневищем, кв. правильні . .2
— Р. з бульбоцибулиною; кв. правильні або неправильні З
2. Нитки тичинок вільні; кв. великі; оцв. з трубочкою, з 3 зовнішніми, горизонтально або донизу відхиленими листочками відгину та з 3 меншими внутрішніми прямостоячими листочками. Частки стовпчика широкі, дволопатеві, пелюсткоподібні, вкривають пиляки. Л. плоскі, мечовидні або лінійні.
2. 	Півники — Iris (Tourn.) L.
— Нитки тичинок у нижній частині зрослі в трубочку; кв. дрібні, в небагатоквітковому суцвітті, оцв. лійкувата або дзвоникувата, з майже однакових, зрослих при основі листочків; частки стовпчика вузькі. Л. прикореневі, вузькі.
3. 	Сизюринхій — Sisyrinchium L.
З (1). Кв. поодинокі або по 2—3; оцв. правильна, з довгою трубочкою і дзвоникувато-лійковидним відгином.
1. Шафран — Crocus (Tourn.) L.
— Кв. зібрані у колосоподібне суцвіття (звивина); оцв. трохи неправильна, з короткою зігнутою трубочкою і косим шестироз- дільним відгином.
4. 	Косарики — Gladiolus (Tourn.) L.
1. Шафран — Crocus (Tourn.) L.
Ст. вкорочене, підземне, при основі з бульбоцибулиною. Л. прикореневі, лінійні, з білою поздовжньою смужкою. Квіткове ст. низеньке, з 1—2 приквітковими перетинчастими листочками; при основі стебла іноді є ще один перетинчастий листочок, що утворює так зване загальне покривало. Стовпчик нитковидний, з 3 суцільними або розсіченими приймочками. Плід — коробочка. Насіння майже кулясте. Р. декоративні.
1. Кв. з’являються восени 2
— Кв. з’являються навесні 4
2. Оболонка бульбоцибулини шкіряста, розпадається кільцями, при основі можуть бути додаткові бульбочки. Л. (2—4) розвиваються навесні, лінійні, на кінці тонко загострені, З млі завш., по краю і кілю війчасті. Кв. лілові, оцв. в зіві гола, листочки оцвітини загострені, з 3 пурпуровими розгалуженими смужками, що утворюють сіточку. Пиляки оранжеві, з гострячком, в 2—3 рази довші за білі тичинкові нитки; приймочки оранжеві, 4—7 разів розсічені на тонкі, потовщені на кінцях частки. 2^, 10—40 см. Цв. IX — X.
1. Ш. г а р н и й — C. speciosus М. В.
В лісах, на схилах гір.— В Гірському та Півд. Криму.
— Оболонка бульбоцибулини волокниста. Додаткових бульбочок немає З
171


3. 	Приймочки цілісні, булавовидні, надрізані, жовті або жовто-червоні, звислі, злегка війчасті. Л. вузьколінійні, 3—4 мм завш., розвиваються восени, в кінці цвітіння, по краях і кілю війчасті. Кв/ ясно-лілові, ясно- сині, оцв. в зіві опушена, жовта; зовнішні та внутрішні листочки оцвітини майже однакові, 2,5 см завд.,7—8 мм завш. Пиляки оран- жові, довші за білі або лілуваті тичинкові нитки. 2/., 8—16 см. Цв. VIII—X.
2. 	Ш. П а л л а с а — C. Pallasii Goldb.
На кам’янистих схилах, узліссях.— В степовому Криму (коло міст Євпаторії, Саки, Старий Крим), в Півд. Криму (окол. Судака, Планерське).
— Приймочки тонко 7—10 разів розсічені, пурпурові або лілові. Л. (З—4) досить широкі, до 8 мм завш., розвиваються навесні. Кв. ясно-пурпурові або лілові; оцв. в зіві гола; зовнішні листочки оцвітини широкоеліп- тичні, загострені, 4—4,5 см завд., 2 см завш. з 5 темнішими жилками, внутрішні листочки оцвітини значно менші, ланцетні, світліші або білі. Пиляки жовті, довші за тичинкові нитки. 2д, 10—15 см. Цв. VIII — X.
3. 	Ш. б а н а т с ь к и й — C. banaticus
Gay (C. ігі difl orus Heuff.)
В лісах, по чагарниках.— В Закарпатті (біля Хуста, Тячівський р-н., біля Бушти- ни).
4 	(1). Кв. жовті 5
— Кв. іншого кольору (білі, лілові, фіолетові) 6
5. 	Оболонки бульбоцибулини перетинчасті, складаються із з’єднаних між собою волокон. Л. досить широкі, 3—4 мм завш., прямостоячі, війчасті. Кв. при основі з однолистим покривалом. Оцв. в зіві гола, зовнішні її листочки трохи довші за внутрішні, іноді з коричневими смужками. Нитки тичинок жовті, слабо- опушені, вдвоє-втроє коротші за пиляки; приймочки жовті, рідше оранжеві, нероздільні, коротші за тичинки 2і, 15—ЗО см. Цв. III — IV.
4. 	Ш. золотистий — C. aureus Sibth.
et Sm.
На кам’янистих схилах.— В Криму (зібрано в 1907 р. Зелененьким в окол. Сімферополя).
— Оболонки бульбоцибулини грубосітча- стоволокнисті. Л (6—8) вузькі, до 1 мм завш., відігнуті, війчасті. Покривало дволисте. Оцв. в зіві гола; листочки оцвітини еліптичні, гострі, зовнішні з 3 темними смужками Нитки тичинок оранжеві, волосисті, вдвоє коротші за пиляки; приймочки оранжеві, суцільні, довші за тичинки. 2/., 10—ЗО елі Цв II — IV.
5. 	Ш. с у з ь к и й — C. susianus Кег.- Gawl.
В чагарниках, на відкритих схилах.— В Гірському та Півд. Криму нерідко.
6 	(4). Оболонки бульбоцибулини шкірясті, при основі відділяються у вигляді кілець з міцними війчастими зубцями. Л. (З—4) голі, до 2 мм завш., розвиваються одночасно з квіт ками. Кв. (1—3) фіолетові або білі (зовнішні листочки з фіолетовими смужками). Прий- 172
мочкиоранжові, цілісні.2^., 8—20см. Цв. II — IV.
6. 	Ш. кримський — C. tauricus (Trautv.) Puring На кам’янистих схилах, полянах, відкритих місцях.— В Гірському Криму, дуже рідко в півд. частині Степу (о-в Бірючий).
— Оболонки бульбоцибулини сітчасті .7
7. 	Оболонки бульбоцибулини грубосітчасто- волокнисті. Л. (З—4) вузькі, близько 1,5 мм
Мал. 148. Шафран сітчастий.
завш. Кв.блідо-фіолетові; оцв. в зіві гола, зовнішні листочки з темно-фіолетовими смужками. Пиляки оранжові, в два рази довші за нитки; приймочки суцільні, яскраво-оранжові, довші за тичинки. 2/., 8—ЗО елі. Цв. III — IV.
7. Ш. сітчастий — C. reticulatus Stev.
(C. variegatus Hoppe et Hornsch.)
На степах, відкритих трав’янистих місцях.— В Лісостепу (південь), Степу, в Криму рідко (Сімферополь).
— Оболонки бульбоцибулини тонкосітча- стоволокнисті.Л. ширші, до 5-^7 мм завш. .8
8. 	Листочки оцвітини майже плоскі, при основі зсередини опушені, в 4—5 разів довші за свою ширину. Кв поодинокі або по дві, білі, фіолетово-лілові або смугасті. Л. лінійні, по краю голі. Тичинкові нитки опушені; приймочки оранжово-червоні, не перевищують тичинки. 2і, 8—15 см. Цв. III — IV.
8. Ш. б і л о к в і т и н — С. albiflorus Kit.
На гірських луках, схилах, по чагарниках, лісах.— В Закарпатті (біля Мукачева).— Іноді культивують в квітниках.


— Листочки оцвітини виразно увігнуті, при основі зсередини голі, в 2—3 рази довші за свою ширину. Зовнішні листочки оцвітини трохи довші за внутрішні. Кв. поодинокі, фіолетові, рідше білі. Л. лінійно-ланцетні, часто опушені, рідко голі. Тичинкові нитки завжди голі; приймочки оранжеві, перевищують тичинки. 2/., 25—35 см. Цв. III — IV.
9. 	Ш. Г е й ф е л і в — С. Heuffelianus Herb.
В лісах, на гірських луках, степових схилах.— В Карпатах звичайно, в Зах. Лісостепу (в Тернопільській і Хмельницькій обл. окол. м Кам’янця-Подільського і в Дунає- вецькому p-ні, біля Балина та Залісців).
2. 	Півники — Iris L.
Кореневище товсте, розгалужене; ст. з плоскими мечовидними листками. Кв. поодинокі або в небагатоквітковому суцвітті, з покривалом, з 1—3 листків. Оцв. шестироздільна; зовнішні листочки її відхилені, внутрішні менші, прямостоячі, всі звужені в нігтик. Стовпчик трироздільний, з пелюстко- подібними дволопатевими частками, біля основи яких міститься поперечна приймочка.
Р. декоративні.
1. Зовнішні листочки оцвітини голі .2
— Зовнішні листочки оцвітини зверху з поздовжньою борідкою з багатоклітинних волосків 7
2. Л. широко мечовидні, 6—20 мм
завш З
— Л. вузькі, лінійні 5
3. Кв. двокольорові, жовто-фіолетові. Л. сизо-зелені, міцні, 5—15 мм завш., поступово звужуються до верхівки, значно довші, ніж ст. (в 2 рази). Покривало 50—55 мм завд., по краю вузькоплівчасте. Трубочка оцвітини 4—5 мм завд.; зовнішні частки оцвітини 50 мм завд., 17 мм завш. Зав’язь 10 мм завд. 2д, більше 60 см. Цв. V — VI.
1.П. несправжньосмикавце- в і — I. pseudocyperus Schur.
В лісах, на луках, схилах.— В Закарпатті (в окол. Мукачева, Ужгорода).
— Кв. жовті 4
4. Кв. яскраво-жовті, внутрішні листочки оцвітини значно менші за частки стовпчика; коробочка еліптична, тупотригранна, з коротким носиком. Ст. у верхній частині гіллясте. Л. 1—2 см завш. Суцв. досить багатоквіткове; кв. зібрані по 2—3 в дволистому покривалі. Трубочка оцвітини вдвоє коротша за зав’язь. Частки стовпчика з гострими, наверху зубчастими лопатями. 2±, 60—150 см. Цв. VI—VII.
2. 	П. болотні — I. pseudacorus L.
По болотах, берегах річок.— Майже по всій УРСР, крім Полинового Степу та Гірського Криму.
Кв. після обробки оцтом дають жовту фарбу, придатну для фарбування шкур.
— Кв. білувато- або бруднувато-жовті, внутрішні листочки оцвітини довші за частки стовпчика, майже однакової довжини з зовнішніми; коробочка довгаста, з 6 гострими, попарно зближеними ребрами, з довгим носиком. Л. ланцетно-лінійні або майже мечовидні, 6—10 мм завш., прикореневі перевищують стебло, стеблові л. нечисленні, коротші. Кв. зібрані по 2—4. Трубочка оцвітини однакової довжини з зав’яззю. Лопаті часток стовпчика дельтоподібні, майже цілокраї. 2д, 70—100 см. Цв. 2/2V — i/2VI
3. П. солелюбні — I. halophila Pall.
(I. Gueldenstaedtiana Lepech.)
На степових схилах, солонцюватих луках.— В Степу, рідко в півд. частині Лісостепу.
5 	(2). Трубочка оцвітини в 2—4 рази довша, ніж зав’язь. Ст. дуже коротке, 2—3>см. Л. прикореневі, вузькі, 3—5 мм завш., прямостоячі, з виразними жилками, значно перевищують квітки. Кв. одна, дуже рідко 2, голубувато-лілова. Пластинка зовнішніх листочків оцвітини відділяється перетяжкою від крилатого нігтика; лопаті часток стовпчика ланцетні, загострені, по краю зубчасті. Коробочка тригранна. 2/., 15—35 см. Цв. V — VI.
4. П. низенькі — І. humilis М. В.
На степах, трав’янистих схилах.— В півд.- зах. частині УРСР (Кіровоградська, Миколаївська, Одеська обл.) рідко.
— Трубочка оцвітини коротша за зав’язь ... 6
6. 	Ст. циліндричне, порожнисте; л. прикореневі, лінійні, коротші, ніж ст. Кореневище при основі з бурими рештками листків. Листочки покривала перетинчасті, буруваті, до 40 мм завд. Кв. сині, трубка оцвітини дуже коротка, бокалчаста; зовнішні і внутрішні листочки оцвітини майже однакової довжини і ширини; нігтик оберненоланцетний.-Лопаті часток стовпчика короткі, тупі, зубчасті. Коробочка тригранна, довгасто-овальна, тупа, без носика, приблизно в 2 рази довша за свою ширину.2д, ЗО—80 см. Цв. VI.
5. 	П. сибірські — I. sibirica L.
На заплавних луках, по берегах річок, по чагарниках.— В Карпатах, на Поліссі, в Лісостепу (крім Зах. та Донецького), рідко в півн. частині Степу (Зміїв, між Дніпропетровськом і Новомосковськом на р. Самарі).
З квіток добувають зелену фарбу.
— Ст. сплющене, двогранне, з ребрами. Л. вузьколінійні, 2—7 мм завш., трохи перевищують квітки Кореневище повзуче, циліндричне. Листочки покривала трав’янисті, з добре помітним перетинчастим краєм, 45—80 мм завд. Кв. лілові або фіолетові; трубка оцвітини коротка, 2—3 мм\ зовнішні листочки оцвітини ЗО—45 мм завд., 10—12 мм завш.; нігтик широкий; внутрішні листочки оцвітини трохи коротші, ніж зовнішні. Зав’язь 15—20 мм завд. Коробочка шестигранна, з коротким носиком. 2д, 15—35 см. Цв. 2/oV — VI.
6. 	П. злаколисті — І. graminea L. В лісах, на луках, трав’янистих схилах.— В Карпатах, Лісостепу на Правобережжі.
7 	(1). Ст. невисоке, нерозгалужене, квіток 1—2; л. до 12 мм завш 8
— Ст. високе, розгалужене; л. ширші .9
8. 	Покривало дволисте; ст. до 3 см завв., з однією квіткою. Л. прикореневі, мечовидні, довші за стебло. Кв. фіолетові або жовті різних відтінків. Трубка оцвітини в 4—5 разів
173


Мал. 149. Півники сибірські.
довша за зав’язь; лопаті часток стовпчика ланцетні, з зубчастим краєм. Коробочка не- виразнотригранна, загострена, сидяча або майже сидяча, 4—6 см завд. 2/., 1—3 см.
Цв. IV —V.
7. П. м а л е н ь к і — І. pumila L. (1. tau-
гіса Lodd.) На степа&, кам’янистих схилах.— На півдні Лісостепу зрідка, в Степу і в Криму звичайно. Р., що ростуть на солонцюватих місцях на півдні Херсонської обл. та в півн. частині Кримської обл. на Сиваші і відзначаються більшими розмірами, іноді відносять до I. aequiloba Led.
— Покривало з 3 листків; ст. 7—20 см завв., з 1—2 листками або безлисте; л. лінійні, 1,5—8 мм завш. Квіток 2, жовтих. Трубка оцвітини майже дорівнює зав’язі. Коробочка тригранна, до обох кінців загострена. 2д, 7—20 см. Цв. IV—V.
8. П. борові — I. pineticola Klok.
(І. flavissima Pall. p. p.) В борах, на піскуватих місцях.— Зрідка в Лісостепу та півн. частині Степу, в основному на Лівобережжі.
9 (7). Ст. розгалужене коло середини або нижче, іноді майже при основі (рідко не-
Мал. 150. Півники угорські.
розгалужене); борідка на зовнішніх листочках оцвітини білувата або ясно-фіолетова. Л. серповидно-мечовидні, 1—3 см завш. Кв. темно-фіолетові, трубка оцвітини в 2 рази довша за зав’язь. Коробочка довгаста, тригранна. 2/., 15—ЗО см. Цв. V — L^VI.
9. 	П. угорські — 1. hungarica Waldst.
et Kit. (I. nudicaulis Lam.)
На галявинах в лісі, по чагарниках, на луках.— В Лісостепу, зрідка в півд. частині Полісся та в півн. частині Степу. Деякі автори наводять для УРСР близький кавказький вид. I. furcata М. В.
— Ст. розгалужене вгорі (або від середини), досить багатоквіткове, борідка зовнішніх листочків оцвітини жовта ... .10
174


10. 	Кв. майже сидячі, жовті, зовнішні листочки оцвітини з фіолетовими жилками, 4—б см завд., внутрішні золотисто-жовті, трубка оцвітини приблизно вдвоє довша, ніж зав’язь. Л. широко- або лінійно-мечовидні, 12—35 мм завш. Листочки покривала трав’яні (верхні іноді з фіолетовим відтінком), здуті, загострені. Лопаті часток стовпчика досить широкі, з зубчастим краєм. Коробочка довгаста, загострена, до 4,5 см завд. 2д, 40—50 см. Цв. V—VI.
10. П. рябі — І. variegata L.
На галявинах, в лісі, на узліссях, по чагарниках.— В межах УРСР відомі в Одеській обл., Тарутинському p-ні. Р. іноді розводиться в квітниках.
— Кв. білі, голубі, фіолетові, запашні  11
11. Листочки покривала під час цвітіння цілком перетинчасті. Кв. світло-фіолетові, Трубка оцвітини майже такої ж довжини, як зав’язь. Листочки оцвітини майже однакові, широкі. Л. широкомечовидні, до 4 см завш. 2/. , ЗО—60 см. Цв. V — VI.
* 11. П. бліді— І. pallida Lam.
Розводять в квітниках.— Походить з Середземномор’я.
— Листочки покривала під час цвітіння частково перетинчасті (від середини або по краях) 12
12. Кв. великі; зовнішні листочки оцвітини фіолетові, внутрішні листочки світло- сині, раптово звужені в нігтик; лопаті часток стовпчика яйцевидні, розчепірені. Листочки покривала від середини перетинчасті. Л. мечовидні, сизо-зелені, загострені, 3—4 см завш. Трубка оцвітини довша, ніж зав’язь. Коробочка велика, довгастоовальна. 2д,45— 50 см. Цв. V — VI.
12. П. німецькі — 1. germanica L.
На кам’янистих схилах, по чагарниках.— Єдине місцезнаходження в СРСР в дикому стані відоме в Закарпатській обл., м. Виноградов. Широко культивують в квітниках.
— Кв. білі або голубі, на досить довгих квітконіжках; внутрішні листочки оцвітини поступово звужені до основи; лопаті часток стовпчика вперед спрямовані. Листочки покривала широкоперетинчасті. Л. широкомечовидні, до 4 см завш. 2д, ЗО—60 см. Цв. V—VI.
*13. П. флорентинські — 1. flo- rentina L.
Розводять в квітниках і парках. Походить з Середземномор’я.
Кореневище вживається в медицині (фіалковий корінь) та в парфюмерії.
3. 	Сизюринхій — Sisyrinchium L.
Кореневище тонке, повзуче; ст. безлисте, сплюснуте, крилате. Л. прикореневі, лінійні, голі, коротші за стебло. Суцв. 1—4-квіткове, з покривалом з 2 нерівних листочків, квітконіжки довгі. Кв. сині або фіолетові. Зовнішні листочки оцвітини на верхівці раптом звужені у вістря, внутрішні —тризубчасті. Коробочка майже куляста. 2/., 25—ЗО см. Цв. V —VI.
Мал. 151. Сизюринхій вузьколистий:
1 — загальний вигляд рослини, 2 — плоди.
С. вузьколистий — S. angustifolium
Mill.
На луках, відкритих трав’янистих місцях, в кущах.— В Карпатах, на Поліссі (Житомирська обл., Бердичівський р-н, с. Княжин; Київська обл.: окол. Києва, села Мотовилів- ка, Жердова, Требухів, Буда-Бабинецька; Чернігівська обл.: Ріпкинський р-н, села Олександрівна і Володимирівна).
4. 	Косарики — Gladiolus (Tourn.) L.
Ст. високе, облиствлене, при основі з бульбоцибулиною. Л. лінійно-мечовидні. Оцв. шестироздільна, неправильна. Зав’язь тупо- тригранна; стовпчик нитковидний з 3 вгорі лопатковидно розширеними приймочками. Тичинки сховані під верхнім листочком оцвітини.
Культурні сорти позначаються як G. hyb- ridus Hort. або G. cultorum Hort. Іноді в культурі зустрічається G. communis L., який схожий на G. imbricatus L., але має значно крупніші квітки.
Всі наші дикорослі види можуть бути використані також в декоративному садівництві.
1. 	Суцв. двобічне, рідке, 6—10-квіткове. Оцв. пурпурова, з трохи зігнутою трубочкою.
175


Мал. 152. Косарики безкрилі:
1 — загальний вигляд рослини, 2 — плід, 3 — насінини.
Пиляки тупі, трохи довші за тичинкові нитки. Коробочка куляста або оберненояйцевидна, на верхівці вдавлена. Насінина кулясто-грушовидна, безкрила. Оболонки бульбоцибулини грубоволокнисті, з сіточкою у верхній частині. 2/., 30—80 см. Цв. V —VII.
1. 	К. посівні — G. segetum Ker.-Gawl.
На кам’янистих схилах, луках, полях.— В Гірському та Півд. Криму.
— Суцв. однобічне 2
2. 	Оболонки бульбоцибулини грубоволокнисті, утворюють сітку з овальними або округлими петлями. Суцв. небагатоквіткове (2—5 квіток). Оцв. пурпурово-фіолетова. Приквітки коротші за квітки. Коробочка довгасто-оберненояйцевидна, з 3 неглибокими борозенками, наверху округла. Насінина крилата. 2д, 30—60 см. Цв. VI —VII.
2. К. болотні — G. paluster Gaud.
На багнистих луках.— На Лівобережному Поліссі рідко (Чернігівська обл., Новгород- Сіверський р-н, Митрівка).
— Оболонки бульбоцибулини тонковолокнисті, з паралельними волокнами, без сіточки або утворюють сітку лише у верхній частині З
3. Оболонки майже без сіточки. Бульбоцибулина виразно подвійна. При основі немає додаткових цибулинок. Стеблових листків 4—5, 9—20 мм завш., з яких 1—3 верхівкові, вкорочені, нижній найширший, часто тупий. Суцв. з 5—12 квіток, не дуже густе. Оцв. (20) 25—35 мм завд., рожево-лілова, з синюватим відтінком. Приквітки 10—36 мм завд., З—5 мм завш., в нижній частині з країв вузькоплівчасті. Коробочка сидяча, оберненояйцевидна або довгасто-оберненояйцевидна. Насінини плоскуваті, овальні, оточені крилом. 2/., 55—120 см. Цв. 2/о VI—1/oVIII.
3. К. черепитчасті — G. imbricatus
L.
На вогких та заболочених луках, в лісах, рідколіссях, на галявинах.— В зах. та півн. частині УРСР: в Карпатах, на Поліссі та в Лісостепу (Правобережжя, рідко на Лівобережжі).
— Оболонки у верхній частині з сіточкою з вузенькими петлями. Нижня бульбоцибулина малопомітна, при основі верхньої є додаткові цибулинки. Стеблових листків три, 3—15 мм завш., причому верхівковий л. у вигляді піхви з недорозвиненою або вкороченою пластинкою. Суцв. з (2) 4—10 (12) квіток, густе. Оцв. (25) ЗО—38 мм завд., темно-пурпурово-фіолетова (бурякового кольору), без синюватого відтінку. Приквітки 15—45 мм завд., 4—8 мм завш., з країв досить широкоплівчасті. Коробочка на коротенькій ніжці, оберненояйцевидна, з трьома малопомітними заокругленими гранями, на верхівці вдавлена. Насінина грушовидна, безкрила. 2д, 35—85 см. Цв. 2/2 V — VII.
4. К. безкрилі — G. apterus Klok.
На луках, галявинах, на вогких місцях серед гранітних відслонень.— В Лісостепу та Степу на Лівобережжі, в Криму.
ПОРЯДОК XX. СЦИТАМІНОВІ — SCITHAMINEAE
Р О Д И Н А 35. КАННОВІ — CANNACEAE
Канна — Canna L.
Р. багаторічні з кореневищем і облиствленим стеблом. Л. еліптичні, загострені, до 50 см завд., 20—25 см завш., короткочерешкові або сидячі, своїми піхвами вкривають основу стебла. Кв. в пазухах приквітків на коротеньких ніжках, великі, асиметричні. Оцв. подвійна; чашолистків-три, пелюсток три, при основі б.-м. зрослих. Тичинки перетворені на пелюстковидні стамінодії, зрослі між собою та пелюстковидним стовпчиком у нижній частині, утворюючи покручену трубочку. 176
Лише одна тичинка несе половинчастий одно- гніздий пиляк. Пелюстки й стамінодії різних відтінків червоного або жовтого кольорів. Зав’язь нижня. Плід — коробочка. 2/, 0,5—1,5 м. Цв. VII — IX.
*К. індійська — C. indica L. (C. variabilis Willd.)
Широко культивують в багатьох сортах як дуже декоративну рослину. Походить з тропічної частини Америки. Багато садових форм канн виведено внаслідок гібридизації К. індійської з близькими видами.


ПОРЯДОК XXL ДРІБНОНАСІННІ—MICROSPERMАЕ
Р О Д И Н А 36. ОРХІДНІ — ORCHIDACEAE
Р. зелені або сапрофітні, з кореневищами або кореневими бульбами. Я. прості. Кв. дуже зигоморфні з яскраво забарвленою пе- люстковидною оцвітиною з дво-, тричленних кіл Одна пелюстка внутрішнього кола оцвітини відрізняється від інших формою і забарвленням, утворюючи губу, яка часто має шпорку при основі. Тичинка 1 (іноді 2), зростається із стовпчиком, утворюючи колонку. Пиляк двогніздий; гнізда розкриваються поздовжніми щілинами. Пилок зліплений вісцином в 2 окремі грудочки — полінії, від яких відходять ніжки із затверділого слизу, прикріплені до однієї або двох залозок, голих або захованих в кишеньках. Приймочка у вигляді залозистої ямки. Зав’язь нижня, часто скручена. Плід — коробочка. Насінини дуже дрібні.
1. Р. з зеленими листками 2
— Р. сапрофітні без зеленого забарвлення 22
2. Губа з шпоркою З
— Губа без шпорки 13
3. Ст. з одним цілком розвиненим довгасто-ланцетним листком при його основі, вище з двома зеленими листовидними загостреними піхвами; кв. бурувато-зелені, шпорка дуже коротка (до 2 мм).
20. Стевеніел a — Steveniella Schlecht.
— Листків на стеблі більше одного . .4
4. Два нижніх листки набагато переви¬
щують інші, зближені, при основі стебла, майже супротивні, еліптичні 5
— Всі листки чергові 6
5. Кв. білі або зеленувато-білі, губа цілокрая; шпорка значно довша за зав’язь.
18. 	Любка — Platanthera Rich.
— Кв. фіолетово-рожеві, губа глибоко- трилопатева з вузьколінійними боковими лопатями і язичковидною середньою; шпорка коротша за зав’язь.
16. 	Неоттіанта — Neottianthe
Schlecht
6 	(4). Губа з дуже довгою середньою лопаттю (до 6 см завд.) або з нитковидними придатками такої ж довжини 7
— Губа ніколи не буває такою довгою 8
7. 	Губа трилопатева з середньою лопаттю, роздвоєною на 2 довгих (до 6 см завд.) нитко- видпих придатки і боковими лопатями, видовженими в такі ж самі придатки.
21. Комперія — Comperia С. Koch
8 	(6). Кв. жовтувато-білі, зеленуваті, бруднувато-зелені .9
— Кв. пурпурові або жовті, часто плямисті Ю
9. 	Губа трилопатева, її середня лопать довша за бокові.
17 Леукорхіс — Leucorchis Е. Меу.
— Губа тризубчаста; середній зубчик коротший за бокові.
14. Язичок — Coeloglossum Hartm.
10 (8). Залозки полініїв лежать відкрито; л. лінійні або лінійно-ланцетні; кв ясно- пурпурові, зібрані в довгий вузький колос
15. Билинень — Gymnadenia R. Вг.
— Залозки полініїв заховані в кишеньках 11
11. Ніжки полініїв з одною спільною залозкою; губа короткотрилопатева, зверху з двома поздовжніми гребінчиками при основі.
23. 	Анакамптис — Anacamptis Rich.
— Кожний поліній прикріплений до окремої залозки; губа без поздовжніх гребінчиків 12
12. Залозки розміщені у відокремлених кишеньках; листочки оцвітини довго- і тонко- загострені, на кінці лопатковидно розширені і трохи потовщені.
19. 	Траунштейнера — Traunstei- пега Rchb.
— Залозки полініїв розміщені в одній кишеньці; листочки оцвітини на кінці не розширені лопатковидно.
22. 	Зозулинець, орхідея —
Orchis L.
13 (2). Губа здута у вигляді черевичка; пиляків 2, кв. дуже великі, поодинокі (іноді 2—3)
1. 	Черевички — Cypripedium L.
— Губа не здута, пиляк один, кв. зібрані в суцвіття . . .14
14. Р. з кореневими бульбами ... .15
— Р. з кореневищами 16
15. Кв. дуже дрібні (2,5—3,5 мм), жовтувато-зелені; бульба під час цвітіння одна.
13. 	Бровник — Herminium R. Вг.
— Губа з дуже довгою (набагато довшою за інші листочки оцвітини), 3,5—6,5 см завд. ремнеподібною, на кінці роздвоєною середньою лопаттю, бокові лопаті до 9 мм завд., серповидно зігнуті, загострені.
24. 	p е м н е п е л ю с т н и к — Himantoglos- sum W. D. Koch
12 424
— Кв. більші (до 15 мм), іншого забарвлення; бульб дві
25. 	О ф р и с — Ophrys L.
16 (14). Ст. при основі з цибулевидними бульбами, вкритими плівчастими піхвами старих листків ... .17
— Ст. без цибулевидних бульб ... 19
177


17. Два листочки внутрішнього кола оцвітини набагато коротші за інші; листків 3—4.
2. Малаксис — Malaxis Soland.
■— Два листочки внутрішнього кола оцвітини дорівнюють зовнішнім, але значно вужчі; листків 1—2 18
18. Суцв. 2—10-квіткове; листочки оцвітини 5—6 мм завд.; губа плоска, до основи звужена в нігтик, по краю хвиляста, обернена донизу.
4. 	Жировик — Liparis Rich.
— Суцв. з більшим числом квіток; листочки оцвітини 2—2,5 мм завд.; губа при основі трохи увігнута, до верхівки звужена в лінійно-ланцетне вістря, обернена догори.
3. Мікростиліс — Microstylis Nutt.
19 (16). Губа перешнурована; складається з двох члеників: заднього увігнутого і переднього плоского 20
— Губа не перешнурована 21
20. 	Кв. білі або яскраво-рожеві, листочки оцвітини сходяться верхівками; колонка довга; зав’язь скручена, прямостояча.
9. 	Булатка — Cephalanthera Rich.
— Кв. зеленуваті, зеленувато-червонуваті або темно-коричнево-пурпурові, листочки оцвітини розходяться; колонка коротка; зав’язь не скручена; плід повислий.
8. 	Коручка — Epipactis Adans.
21 (19). Кореневище підземне; ст. з двома майже супротивними листками з паралельними жилками. Губа довша за інші листочки оцвітини, дволопатева.
6. 	Зозулині сльози — Listera
R. 	Вг.
— Кореневище надземне; ст. з 4—8 черговими сітчастожил новими листками. Губа коротша за інші листочки оцвітини, цілісна.
12. Гудайєра — Goodyera R. Вг.
22 (1). Губа з шпоркою 23
— Губа без шпорки 24
23. 	Губа й шпорка обернені догори.
11. Епіпогон — Epipogon S. G. Gmel.
— Губа й шпорка обернені донизу.
10. 	Л і м о д о р у м — Limodorum Rich.
24 (22). Р. жовтувато-бура; губа глибоко двороздільна, довша за інші листочки оцвітини. Корені товсті, скупчені у вигляді пташиного гнізда.
7. 	Гніздівка — Neottia Sw.
— Р. білувато-зеленувата; губа цілісна або неглибокотрилопатева, майже дорівнює іншим листочкам оцвітини. Кореневище кора- ловидне.
5. 	Коральковець — Corallorhiza Hall.
1. 	Черевички — Cypripedium L.
Р. з повзучими кореневищами. Ст. облиствлений до верхівки; л. еліптичні або широко- еліптичні, загострені, по краю і по жилках трохи опушені; листочки оцвітини загострені, червонобурі, два зовнішніх листочки оцвіти- 178
ни зростаються до основи в один двозубчастий листочок, інші 3 листочки оцвітини розпростерті; губа здута у вигляді черевичка, ясно- жовта з червоними крапками; стамінодій довгастий; зав’язь не скручена. 21,25—50слі. Цв. V —VI.
Ч. 	зозулин і.— C. calceolus L.
В світлих листяних і мішаних лісах, на узліссях, по чагарниках.— В Карпатах, Роз- точчі-Опіллі, Поліссі (окол. Києва, Житомира), Лісостепу (Волинська обл., Цумань; Во- лодимир-Волинський р-н, с. Верба; окол. Ровно; окол. Житомира, Коростишева; Сумська обл.; окол. Кролівця); на півд. схилах Гірського Криму.
Надзвичайно декоративна р.
2. 	Малаксис — Malaxis Soland.
Р. з кореневищами, л. (З—4) розміщені в нижній частині стебла, яйцевидні або довгасті, верхній л. обгортає бульбу наступного року, від чого основа його здута; кв. дрібні, жовтувато-зелені, зібрані в китицю; губа догори обернена, цілісна; зав’язь на скрученій квітконіжці. 2/, 6—20 см. Цв. VII —VIII.
М. б о л о т н и й — М. paludosa (L.) Sw.
(Ophrys paludosa L.).
На торфових болотах.— В Карпатах, Роз- точчі-Опіллі, на Поліссі, в Лісостепу (Тернопільська обл., Кременець; Київська обл., Ба- ришівка; Черкаська обл., Сміла; Полтавська обл., Хорольський р-н, коло Хаток, Полтава; Харківська обл., Безлюдівка).
3. 	Мікростиліс — Microstylis Nutt.
Р. з кореневищами; основа квітконосного стебла потовщена у вигляді цибулини, обгорнутої листовими піхвами; л. звичайно один (іноді 2), з довгою піхвою, яйцевидний або довгастий, з численними поздовжніми жилками; китиця дуже довга, багатоквіткова; кв. дрібні, жовтувато-зелені. 2/, 10—25 см. Цв. VI —VII.
М. о д н о л и с т и й — М. monophyllos
(L.) Lindi.
На вогких мохуватих місцях по лісах та чагарниках.— В Карпатах, Розточчі-Опіллі, на Поліссі (Волинська обл.: Цумань, Олика; окол. Ровно; окол. Житомира; окол. Києва; Сумська обл.: Глухінський р-н, Шевченкове), в Лісостепу (Хмельницька обл.: Сатанів, Ле- тичів; Сумська обл., Ромни).
4. 	Жировик — Liparis Rich.
Р. з кореневищами; поруч з новою бульбою, що утворюється при основі стебла, майже завжди залишається і торішня, обгорнута старими піхвами; 3 нижні л. у вигляді піхов, 2 верхні цілком розвинені, довгасто-лан- центні, майже супротивні; кв. жовтувато- зелені, зібрані в рідку китицю; зав’язь на скрученій квітконіжці. 21, 10—20 см. Цв. VI —VII.
Ж- Л о з е л і ї в — L. Loeselii (L.) Rich.
На торфових болотах.— В Прикарпатті, Розточчі; на Поліссі (окол. Києва, Житомира, Чернігова), в Лісостепу, Степу (окол. Куп’ян- ська, Кремінної на р. Красній, Новомосковська).


5. 	Коральковець — Corallorhiza (Rupp.) Hall
P. сапрофітні, ст. зеленувато-білувате, вкрите лусковидними піхвами; кореневище кораловидне; кв. зеленуваті, зібрані в рідку китицю; приквітки плівчасті, дуже дрібні; зав’язь на скрученій квітконіжці; плід повислий. 2/., Цв. VI —VII.
К. грядільний — C. trifida Chatel.
(C. innata R. Br.)
В тінистих лісах.— В Карпатах, Розточчі- Опіллі нерідко; на Поліссі, в Лісостепу (на Правобережжі) та в Гірському Криму зрідка.
В листяних лісах, по чагарниках.— В Карпатах, Розточчі-Опіллі, на Поліссі, в Лісостепу, зрідка в півн.-схід, частині Степу (на Лівобережжі) та в горах Криму.
— Л. серцевидні або серцевидно-трикутні, 1—2,5 см завд. й завш., китиця 4— 12-квіткова; губа 3,5—4,5 мм завд., при основі з двома ланцетними гострими лопатями. 2д, 5—15 см. Цв. VI —VII.
2. 	3. c. c e р ц е л и с т і — L. cordata R.Br.
В тінистих хвойних і мішаних лісах.— В Карпатах.
Мал. 153. Квітки та частини квіток деяких орхідних:
1 — зозулинець обпалений — квітка; 2 — зозулинець шоломоносний — губа і колонка з полінаріями; 3 — траунштейнера куляста — квітка; 4 — билинець комариний — квітка і полінарії, 5 — коручка широколиста — губа; 6 — гніздівка звичайна — квітка; 7 — офрис бджолоносний — квітка; 8 — булатка червона — губа;
9 — жировик Лозеля — квітка; 10 — коручка болотна— губа; 11 — анакамптис пірамідальний — губа і полінарії з спільною залозкою; 12 — зозулинець мавп’ячий— квітка; 13— коручка темно-червона—губа; 14 — зозулинець пурпуровий — губа;
15 — зозулинець блощичний — квітка.
6. 	Зозулині сльози — Listera R. Вг.
Кв. зеленувато-жовтуваті, зібрані китицею.
1. 	Л. еліптично-яйцевидні, іноді довгасті, 5—14 см завд. і 3—9 см завш.; китиця багатоквіткова; губа 7—11 мм завд., майже досередини надрізана на 2 довгасті тупі лопаті. 2с, 20—40 см. Цв. VI —VII.
1. 	3. с. я й ц е л и с т і — L. ovata R. Вг.
7. 	Гніздівка — Neottia Sw.
Р. жовтувато-бура, сапрофітна з редукованими лускатими листками. Китиця багатоквіткова, досить густа. Кв. жовтувато-бурі; приквітки лінійні, тонкозагострені; листочки оцвітини 4—6 мм завд.; губа розділена на дві дуговидно відігнуті лопаті; зав’язь не скручена. 2д, 20—45 см. Цв. VI —VII.
12*
179


Г. звичайна — N. nidus-avis (L.) Rich.
В тінистих листяних, рідше соснових лісах.— По всій УРСР, крім півд. районів Степу, в Гірському Криму.
Мал. 154. Черевички зозулині.
8. 	Коручка — Epipactis Adans.
Ст. густооблиствлені. Кв. звислі на скручених квітконіжках; листочки оцвітини розпростерті або зібрані чашовидно, внутрішні трохи коротші за зовнішні.
1. Кореневище повзуче, з довгими міжвузлями. Губа довша за зовнішні листочки оцвітини; задній членик її жолобчастий з двома трикутними боковими лопатями; передній членик широкоовальний, з’єднаний рухомо з заднім. Л. довгасті або ланцетні, гострі, прямостоячі. 2/., 20—60 см. Цв VI —VIЦ
1. 	К. болотна — E. palustris Crantz На болотистих луках і торфових болотах.— В Карпатах, Розточчі-Опіллі, на Поліссі, в Лісостепу Зрідка трапляється в Степу поблизу великих річок (Дніпра і Дінця), в Херсонській обл. на косі Тендра та острові Джарилгач, в горах Криму.
— Кореневище дуже вкорочене. Губа коротша за зовнішні листочки оцвітини; задній членик чашовидноувігнутий, без бокових лопатей, зрослий з передним нерухомо^-. .2
2. Кв темно-пурпурові із запахом ванілі; передній членик губи серцевидний, загострений, з двома зморшкувато-зарубчастими горбочками при основі. Стч у верхній частині короткогустоопушене й забарвлене у бруднувато-фіолетовий колір. Л. яйцевидні або довгасті. 2/., 25—70 см. Цв. VI —VII.
2. К. темно-червона — E. atriru- bens (Hoffm.) Schult. (E. atripurpurea Raf.,
E. rubiginosa Crantz)
В світлих лісах, по чагарниках, переважно на вапнистому грунті.— В Карпатах, Розточчі-Опіллі, на Поліссі, в Лісостепу — в Правобережному звичайно, в Лівобережному дуже рідко (Черкаська обл., коло Золотоноші, Золотоніський р-н, Мельники; Полтавська обл., Лубенський р-н, Тишки; Донецька обл., Слов’янський р-н, гори Артема).
— Кв. зеленуваті або зеленувато-червонуваті З
3. 	Стеблові л. яйцевидно-ланцетні або ланцетні, 1,5—3,5 см завд. і до 0,9 см завш., коротші, ніж міжвузля; передній членик губи тупуватий з хвилястим краєм, з двома глибо- коскладчастими горбочками при основі. 2/., 15—40 см. Цв. VI —VII.
3. К. дрібнолиста — E. microphylla
(Ehrh.) Sw.
В тінистих лісах.— В півд.-зах. частині Криму (Чатирдаг, Ласпі).
— Стеблові л. 5—10 см завд. і 3—5,5 см завш., довші, ніж міжвузля, нижні широкояй- цевидні, верхні ланцетні; передній членик губи з відігнутою донизу верхівкою і двома гладенькими горбочками при основі. 2/., ЗО— 80 см. Цв. VII -VIII.
4. К. широколиста — E. latifolia
(L.) All.
В листяних і мішаних лісах.— В Карпатах, Розточчі-Опіллі, на Поліссі, в Лісостепу, Степу (Харківська обл., Куп’янськ), в Криму в горах.
9. 	Булатка — Cephalanthera Rich.
Кореневище повзуче або висхідне. Ст. густо облиствлені. Кв. великі; губа поділена на дві частини вузенькими вирізками з обох боків: задню — увігнуту і передню — широкоовальну з хвилястим краєм і 3—7 поздовжніми зубчастими гребінчиками на поверхні.
1. Кв. яскраво-рожеві. Верхня частина стебла і зав’язь густозалозистоопушені. Л. довгасті або ланцетні. 21, 20—60 см. Цв. VI —VII.
1. Б. червона — С. rubra (L.) Rich.
У вогких листяних, соснових і мішаних лісах.— В Карпатах, на Поліссі, в Лісостепу (в півн. частині і в Донецькій обл. в горах Артема), в Гірському та Півд. Криму.
— Кв. білі або жовтувато-білі. Верхня частина стебла гола 2
2. Кв молочно-білі; приквітки у верхніх квіток дуже дрібні, лусковидні, 1—2 мм завд.; л. лінійно-ланцетні або ланцетні. 2/., 15— 45 елі. Цв. V — VI.
2. Б. довголиста — С. longifol ia (L.)
Fritsch. (С. ensifolia Rich.)
В тінистих лісах.— В Карпатах, на Поліссі, в Лісостепу (на Поділлі); в Гірському і Півд. Криму.
— Кв. жовту вато-білі; приквітки у нижніх квіток довші за зав’язь, у верхніх квіток трохи коротші за зав’язь, листовидні. Л. яй180


цевидно- або еліптично-ланцетні. 2/., 20— 60 см. Цв. V—VI.
3. Б. великоцвіта — C. grandiflora
(L.) Bab. (С. alba (Crantz) Simonk.).
В листяних лісах.— В Карпатах, зах. частині Лісостепу На Лівобережжі лише в окол.
Мал. 155. Гніздівка звичайна.
Диканьки (Полтавська обл.); в Гірському та Півд. Криму.
10. 	Лімодорум — Limodorum Rich.
Р. сапрофітні, з численними редукованими лусковидними листками. Ст. з фіолетовим відтінком. Китиця пряма, рідка. Кв. великі (до 2 см завд.), лілові; зав’язь не скручена. 2/., 40—80 см. Цв. V—VI.
Л. недорозвинений — L. abortivum (L.) Sw.
В світлих лісах.— В Гірському та Півд. Криму.
11. 	Епіпогон — Epipogon S. G. Gmel.
Сапрофіт з кораловидним кореневищем, ст. білувато-червонувате, при основі здуте; л. редуковані, у вигляді піхов, жовтуваті, по краю перетинчасті. Китиця рідка, малоквіт- кова; кв. ясно-жовті з червоними смужками і крапками, пониклі. 2/, 7—20 см. Цв. VI.
Е. безлистий — Е. aphyllus (Schmidt) Sw.
У тінистих вогких лісах, переважно на вапняковому грунті.— В Прикарпатті (Чернівецька обл.), Розточчі-Опіллі, на Поліссі (окол. Києва), в Лісостепу (Тернопільська обл., Кременець; Київська обл., Тетіївський р-н, Сніжки), в Гірському Криму (в Заповідно-мисливському господарстві), дуже рідко.
12. Гудайєра — Goody era R. Вг.
Кореневище повзуче, надземне, з пагонами; л. зимуючі, нижні яйцевидні або еліптичні, зібрані при основі стебла, вісь суцвіття і зовнішні листочки оцвітини залозистоопушені. 2д, 10—25 см. Цв. VII —VIII.
Г. повзуча — G. repens (L.) R. Вг.
В мохових соснових і мішаних лісах.— Дуже рідко в Карпатах, на Поліссі (Волинська обл., окол. Овадно; Ровенська обл., Дуб- ровицький р-н; Житомирська обл., окол Ко- ростишева; окол. Чернігова); в Гірському Криму.
13. Бровник — Herminium R. Вг.
Під час цвітіння бульба одна; нова бульба утворюється на кінці підземного пагона лише після відцвітання; при основі стебла 2 вузько- еліптичних листки; суцв. колосовидне; кв. жовтувато-зелені, з сильним медовим запахом; губа при основі мішковидно поглиблена; бокові лопаті її вдвоє коротші за середні, зігнуті. 8—20 см. Цв. VI —VII.
Б. однобульбовий — Н. monorchis
R. Вг.
На луках і трав’янистих місцях.— Досить часто в схід, частині Карпат; зрідка на Поліссі та в Лісостепу.
14. 	Язичок — Coeloglossum Hartm.
Бульби довгасті, 2—3-лопатеві; л. чергові, овальні, еліптичні або довгасто-ланцетні; приквітки значно довші за квітки або дорівнюють їм; кв. зеленуваті або бурувато-зелені, зібрані колосом; всі листочки оцвітини зложені шоломом; губа довгасто-лінійна, повисла, на верхівці розширена, тризубчаста, довша за шолом 2/, Ю—25 см. Цв. V — VII.
Я. зелений — C. viride (L.) Hartm.
У лісах, по чагарниках, на галявинах.— В Карпатах, на Поліссі, в Лісостепу: на Правобережжі (Ровенська обл., Мізоч; Хмельницька обл.: Хмельницький, Сатанів), на Лівобережжі (Харківська обл., Дергачі); в Гірському та Півд. Криму (Ласпі).
15. 	Билинець — Gymnadenia R. Вг.
Бульби пальчастороздільні; нижні л. довгасто-ланцетні або лінійні, верхні і середні дрібні, переходять в приквітки; кв. лілово- пурпурові, зібрані в густе колосовидне суцвіття.
1. Шпорка нитковидна, загострена, набагато довша за зав’язь; губа 5—6 мм завд., л. ланцетні або лінійно-ланцетні. 2/., 25— 60 см. Цв. VI —VII.
1. Б. комариний — G. conopsea R.
Вг.
На луках, в світлих лісах, по чагарниках.— В Карпатах; Розточчі-Опіллі; на Поліссі; в Лісостепу (рідко і розсіяно) і в Гірському Криму.
— Шпорка циліндрична, тупа, трохи коротша за зав’язь або однакової з нею довжини; кв. з запахом ванілі; губа 3,5—4 мм завд. л. вузьколанцетні. Цв. VI —VII.
2. Б. запашний —G. odoratissima Rich.
На вогких трав’янистих місцях.— Дуже рідко в півн. частині УРСР, в Опіллі (Терно-
181


нільська обл., Кременець, Бережанський р-н, Гутисько), на Поліссі (Житомирська обл., Київська обл.), в Лісостепу (окол. Вінниці).
16. 	Неоттіанта — Neottianthe Schlecht.
Бульби цілісні; два нижні л. зближені при основі стебла, майже супротивні, довгасто- еліптичні, загострені, верхні — набагато менші й вужчі; кв. фіолетово-рожеві, зібрані в китицевидне однобічне суцвіття, губа трилопатева, Ті бокові лопаті вузьколінійні, середня — язичковидна. 2д, 10—ЗО см. Цв. VII — VIII.
Н. к а п т у р у в а т а — N. cucullata (L.) Schlecht.
В соснових і мішаних лісах.— В Розточчі- Опіллі, на Поліссі, в Правобережному Лісостепу.
17. Леукорхіс — Leucorchis Е. Меу.
Бульби глибокопальчастороздільні, з тонкими циліндричними частками; всі л. чергові, нижні л. (З—4) довгасто-оберненояйцевидні або ланцетні, короткозагострені, верхні (1—2) значно менші, ланцетні, гострі; кв. дрібні (до 3 мм завд.), жовтувато-білі, зібрані в густе, циліндричне, до 7 мм завд. суцвіття; зав’язь скручена.^., 10—ЗО см. Цв. VI — VII.
Л. білуватий — L. albidus
(L.) Е. Меу.
На гірських луках.— В Карпатах. Крім того, вказаний для Студениці в окол. м. Дубно Ровенської обл. Останню вказівку треба перевірити.
18. Любка — Platanthera Rich.
Бульби цілісні, довгасті. Нижні два л. (іноді 1—3) великі, майже супротивні, еліптичні, звужені в крилатий черешок; інші л. дрібні, ланцетні, приквіткоподібні. Кв. великі, білі, зібрані в рихлу китицю; губа цілокрая.
1. 	Шпорка тонка, нитковидна; гнізда пиляків майже паралельні; кв. білі, запашні. 4, 20—50 см. Цв. VI — V2 VII.
1. Л. дволиста — Р. bifolia Rich.
В лісах.— Майже по всій УРСР. В Степу дуже рідко (Харківська обл., Куп’янськ, Дворічна; Луганська обл., Кремінна; Дніпропетровська обл., Новомосковський р-н, по р. Самарі, окол. Дніпропетровська по р. Іг- рень; окол. м. Миколаєва, в гайках по р. Бугу), в Гірському Криму.
— Шпорка на верхівці булавовидно потовщена; гнізда пиляків донизу розбіжні; кв. зеленувато-білі, без запаху. 2д, ЗО—60 см. Цв. VI —VII.
2. Л. зеленоцвіта — P. chlorantha
Cust.
У тінистих листяних і мішаних лісах.— В Карпатах; Розточчі-Опіллі; на Поліссі; в Лісостепу; Степу (в Дніпропетровській обл., по річці Самарі); в горах Криму та в окол. Феодосії.
19. 	Траунштейнера — Traunsteinera Rchb.
Бульби цілісні, тупі; л. довгасто-ланцетні або довгасто-оберненояйцевидні, різко звужені в коротеньке вістря, відігнуті, до основи звужені в довгі замкнуті піхви; кв. дрібні, лілувато-рожеві, зібрані в густе, майже ку- 182 лясте суцвіття; губа трилопатева, з дуже короткою шпоркою. 2д, 25—50 см. Цв. VI.
Т. куляста — T. globosa (L.) Rchb.
На вогких луках.— В Карпатах, дуже рід- .
ко в рівнинній частині УРСР, на Зах. Поліссі
Мал. 156. Любка дволиста:
1 — загальний вигляд рослини, 2 — квітка в розрізі, 3 — поліній з ніжкою.
(окол. Ковеля) і в Правобережному Лісостепу (Вінниця).
20. 	Стевеніела — Steveniella Schlecht.
Бульби цілісні, еліпсоїдальні; ст. з одним довгасто-ланцетним листком, вище з двома зеленими листовидними піхвами. Кв. бурувато-зелені; шолом 7—10 мм завд.; внутрішні листочки оцвітини 4 мм завд., губа 6—8 мм завд.; шпорка 2 мм завд., на кінці двороздільна. 2д, 20—40 см. Цв. IV — V.
С. сатиріовидна — S. satyrioides
(Stev.) Schlecht. (Orchis satyrioides Stev.).
В світлих лісах, на галявинах, схилах, переважно на вапнистому грунті.— В Гірському Криму нерідко, в Півд. Криму зрідка (Ласпі).
21. 	Комперія — Comperia С. Koch
Бульби цілісні, кулясті; нижні л. (2—3) довгасто-ланцетні або довгасто-еліптичні, інші у вигляді піхов; кв. великі, зібрані в довгасту китицю; шолом коричнювато-темно-пурпуро- вий (1,3—1,8 см завд.); губа білувато-рожева, зверху з численними сосочками; нитковидні придатки губи зеленувато-пурпурові, 5,5—


6 см завд.; шпорка дорівнює зав’язі. 2^., 25— 50 см. Цв. V.
К. кримська — C. taurica С. Koch (Orchis Comperiana Stev.).
В гірських лісах.— В півд.-зах. Криму (Ласпі, Комперія, Форос, Мелас; Бахчисарайський р-н, с. Орлине).
Р. надзвичайно декоративна.
22. 	Зозулинець. Орхідея — Orchis L.
Бульби цілісні або роздільні.Ст. облиствлені. Листочки оцвітини зложені у вигляді шолома, іноді бокові зовнішні листочки відхилені; губа трилопатева, з шпоркою при основі.
Кореневі бульби зозулинців застосовують у медицині під назвою «салеп». Салеп містить близько 50% слизистих речовин, до 25% крохмалю, близько 5% білків та деякі інші. Найкращий салеп дають О. morio, О. mascula, О. picta, О. militaris, О. purpurea, О. maculata.
1. Кореневі бульби цілісні, овальні або
майже кулясті 2
— Кореневі бульби пальчастолопатеві або 2—4-роздільні 16
2. Приквітки лусковидні, набагато корот¬
ші за зав’язь; середня лопать губи дволопатева З
— Приквітки майже дорівнюють зав’язі 6
3. Частки середньої лопаті губи довгі (до 1 см), вузьколінійні або лінійні, з шиловидним зубцем між ними; бокові лопаті лінійні, до 7,5 мм завд.; кв. блідо-пурпурові, зібрані в густий яйцевидний колос; л. довгасто-ланцетні, тупі, до основи звужені. 2і_, 20— 45 сл.Цв. IV —V.
1.3. 	мавп’ячий — О. simia Lam.
В чагарниках, на лісових галявинах та гірських улоговинах.— В Гірському Криму та в окол. Феодосії.
— Частки середньої лопаті губи довгасті або довгасторомбічні 4
4. Середня лопать губи в обрисі оберне- носерцевидна, від основи поступово розширена й розділена на 2 великі довгасторомбічні, на верхівці більш широкі, тупо зрізані зубчасті лопаті (4,5—6 мм завш.); бокові лопаті лінійні, вдвоє вужчі за частки середньої лопаті; губа ясно-рожева з темно-пурпуровими крапками; шолом коричнювато-пурпуровий; колос густий (5—20 см завд.); приквітки лусковидні (1,5—3 мм завд.); л. еліптичні, тупі, скупчені при основі стебла. 2/., ЗО—80слі. Цв. IV—VI.
2. 3. пурпуровий — О. purpurea
Huds.
В лісах, на галявинах, узліссях, переважно на вапнистому грунті.— В півд.-схід. частині Прикарпаття, Розточчі-Опіллі, Лісостепу (зах. ч.), в Гірському Криму.
— Середня лопать губи лінійна, на верхівці раптово розширена й розділена на дві розбіжні лопаті з зубцем між ними . . .5
5. Кв. жовтувато-зеленуваті з дрібними коричнювато-пурпуровими крапками, з сильним запахом ванілі; середня частка губи на верхівці бруньковидно розширена з неглибокою виїмкою і коротеньким зубчиком в ній; колос рідкуватий; приквітки лусковидні (до 1 мм завд.); л. довгасто-ланцетні, тупі або тупозагострені. 2/., 25—60 см. Цв. V — VI.
3. 3. дрібнокрапчастий —
О. punctulata Stev.
Між чагарниками, на лісових галявинах спорадично.— В Гірському Криму; відомі ще місцезнаходження в Кримському Степу (окол. Феодосії) і в Півд. Криму (Ласпі, Судак).
— Кв. блідо-рожево-фіолетові, зібрані в густий колос; середня частка губи блідо-рожева з пурпуровими ворсинками в середній поздовжній частині, на верхівці розділена на 2 овальні або довгасті лопаті (до 4 мм завд.), з зубцем між ними, приквітки рожево-фіолетові (2—3 мм завд.); л. скупчені в нижній половині стебла, довгасто-еліптичні, тупі. 2д, 15—40с;и. Цв. IV —VI.
4. 3. ш о л о м о н о с н и й — О. milita¬
ris L. На вогких луках, лісових галявинах, узліссях, по чагарниках.— В Карпатах і Прикарпатті звичайно, на Правобережному Поліссі, в Лісостепу спорадично, в Степу дуже рідко, в Гірському Криму зрідка.
6 (2). Губа неглибоко трилопатева; шпорка горизонтальна або обернена догори . .7
— Губа глибоко трироздільна; шпорка обернена донизу 8
7. 	Бульби кулясті, 6—10 мм в діам.; шпорка майже дорівнює губі, на кінці потовщена. Кв. темно-фіолетові. Л. довгасто-ланцетні або лінійно-довгасті, зближені при основі стебла. 2/., 20—ЗО см. Цв. V —VI.
5. 3. салеповий — О. morio L.
На сухих луках, гірських улоговинах, по чагарниках.— Рідко в Карпатах, Розточчі- Опіллі, на Поліссі (півд. частина), в Лісостепу, в Степу (зрідка по Дніпру в окол. Дніпропетровська, Запоріжжя), в Криму (Феодосія, Ст. Крим, Керченський п-в) і в горах Криму.
— Бульби яйцевидні або еліпсоїдальні, 10—20 мм завд., 8—13 мм завш.; шпорка вдвоє довша за губу; листочки оцвітини від темно- до ясно-фіолетових, з більш темними жилками; л. довгасто-яйцевидні або вузько- ланцетні, зближені при основі стебла. 2[., 15—35 см. Цв. IV — V.
6. 3. розмальований — О. picta
Lois.
На луках і лісових галявинах.— В Степу (Херсонська обл., Чорноморський заповідник, о-в Джарилгач на Чорному морі), в горах Криму.
8 (6). Всі листочки оцвітини складені шоломом 9
— Бокові зовнішні листочки оцвітини відігнуті вбік 13
9. 	Кв. дуже дрібні (до 4 мм), з медовим запахом, зібрані в густий багатоквітковий циліндричний колос; шолом чорно-пурпуровий; шпорка дуже коротенька (1 мм)\ приквітки лілові; ст. облиствлені на 2/3 довжини; л. довгасто-ланцетні; бульби яйцевидні. 2д, 10— 40 см. Цв. VI —VII.
7. 3. обпалений — О. ustulata L.
На луках і трав’янистих місцях, по чагарниках рідко.— В Карпатах, Розточчі-Опіллі, на Правобережному Поліссі, в Лісостепу. По Дніпру заходить у Степ (Дніпропетровськ).
183


Кв. більші (5—14 мм завд.) . . .10
10. Губа рівна з іншими листочками оцвітини або довша за них, 7—9 мм завд., світло- рожева або білувата, середня лопать її довша за бокові, оберненосерцевидна,- на верхівці раптом розширена на 2 лопаті з зубчиком між ними; суцв. густе, майже кулясте; приквітки червонуваті з зеленою жилкою; л. довгасто- ланцетні або ланцетні, розміщені в нижній частині стебла, бульби яйцевидні. 2^, 15— 40слс Цв. IV —VI.
8. 3. тризубчастий — О. tridentata
Scop.
На луках і лісових галявинах.— В Криму в горах та в окол. Феодосії.
— Губа коротша за інші листочки оцвітини, 4—6 мм завд., буро-червона; середня лопать її майже однакової довжини з боковими, на верхівці’загострена 11
11. Бульби кулясті (до 15 мм завд.); л. ланцетні, до 1,5 см завш., кв. брудно- пурпурові з приємним запахом. 2д, 15—35 см. Цв. V —VI.
9. 3. шишаков и дний — О. cassidea
М. 	В.
На вогких трав’янистих місцях досить рідко.— В Лівобережному Степу (Донецька обл., Володарський р-н, заповідник Кам’яні Могили) та в Гірському Криму.
— Бульби еліпсоїдальні, 20—25 мм завд. і 5—12 мм завш. Л. вужчі 12
12. Приквітки з однією жилкою, майже цілокраї; суцв. циліндричне, багатоквіткове; кв. брудно-зеленувато-пурпурові, пахнуть блощицями; губа трилопатева, повисла; ст. облиствлене дополовини; л. вузьколінійні або лінійно-ланцетні, до 0,8 см завш. 2д, 15— 35 см. Цв VI —VII.
10. 3. блощичний — О. coriophora L.
На заболочених луках, по вогких чагарниках. — В Карпатах, Розточчі-Опіллі, на Поліссі, в Лісостепу, Степу (по Дінцю, гори Артема Слов’янського р-ну) рідко.
— Найнижчі приквітки з трьома жилками, по краю дрібнозубчасті; кв. брудно-корич- нево-пурпурові; пахнуть ваніллю, всі листочки оцвітини зібрані шоломом; губа трилопатева, з довгастою середньою лопаттю; л. по краю дуже дрібнозубчасті. 2/., 25—45 см. Цв. V — VI.
11. 3. жилкуватий — О. nervulosa
Sakalo На заплавних луках.— В долині Дніпра (Чернігівська обл., Любеч; Київська обл., Казаровичі; Черкаська обл., Канів).
13 (8). Кв. жовтуваті або жовтувато-зеленуваті 14
— Кв пурпурові, рожево-червонуваті або лілово-пурпурові 15
14. Л. з плямами (що зникають при висушуванні), довгасто-ланцетні, 10—17мм завш., скупчені при основі стебла, вище — 2—3 листовидні піхви; колос рідкий, небагатоквітковий; кв ясно-жовті; середня лопать губи неглибоко роздвоєна.2д, 15—35 см. Цв. IV — V.
12 3. провансальський — О. pro¬
vincialis Balb.
На гірських луках, по чагарниках. — В Гірському та Півд. Криму рідко.
— Л. без плям, довгасто-оберненояйцевидні, 25—35 мм завш., скупчені при основі стебла, вище ст. з одною листовидною піхвою; колос густий, багатоквітковий; кв. палеві і середня лопать губи цілісна (рідко трохи виїмчаста). 15—35 см. Цв. IV — V.
ІЗ. 	3. блідий — О. pallens L.
На гірських луках та лісових галявинах рідко.— В Гірському Криму.
15 (13). Л. лінійно-ланцетні, жолобчасті, довгозагострені, звужені до верхівки; суцв. видовжене, рідке, небагатоквіткове; приквітки зелені з пурпуровими краями; кв. фіолетово-пурпурові; бокові зовнішні листочки оцвітини дуже назад відігнуті; губа трилопатева, бокові лопаті значно більші за середню (іноді губа дволопатева); шпорка коротша за зав’язь. 2д, 18—80 см. Цв. V —VI.
14. 3.болотний — О. palustris Jacq.
На вогких і солонцюватих луках, на болотах та гірських улоговинах.— В Закарпатті, Лісостепу (частіше на Лівобережжі), Степу (рідко), в Гірському Криму.
— Л. ланцетні або яйцевидно-ланцетні, як і ст., з пурпуровими плямками, що зникають при висушуванні, звужені до основи; суцв. густе, багатоквіткове, приквітки лілові; кв. пурпурові; губа трилопатева, бархатиста; при основі білувата з темними плямами; середня лопать губи виїмчаста з зубчиком у виїмці; бокові лопаті зубчасті.2д, 15—ЗО см. Цв. IV —V.
15. 3. чоловічий — О. mascula L.
По чагарниках, на лісових галявинах.— В Карпатах, Правобережному Лісостепу (зах. частина), Гірському та Півд. Криму
Р. дуже мінлива. Особливо відрізняються кримські екземпляри. На цій підставі описано декілька видів О. speciosa Host, О. Wanikovii Wulf, О. pinetorum Boiss. et Ky. Але ознаки, покладені в основу їх розділення, дуже нестійкі.
16 (1). Ст. при основі утворює короткі повзучі пагони; нижні л. лінійно-ланцетні, гострі, верхні —лінійні; суцв. довгасте, рідкувате; приквітки довші за зав’язь або дорівнюють їй; кв. рожеві; всі листочки оцвітини складені шоломом; губа плямиста, трилопатева, з середньою лопаттю (іноді лише зубчик); шпорка тонка, коротша за зав’язь. 2/, 25— 50 см. Цв. VI —VII.
16. 	3. і б e р і й с ь к и й — О. iberica
М. 	В.
На вологих улоговинах, по берегах річок.— В Гірському Криму.
— Ст. при основі не має повзучих гонів; бокові зовнішні листочки оцвітини відігнуті вбік 17
17. Бульби на кінці коротко 2—4-лопатеві 18
— Бульби глибокопальчастонадрізні або роздільні 19
18. Шпорка обернена донизу; кв. жовтуваті або жовтувато-пурпурові з слабким запахом бузини, зібрані в густий, коротко цил і нд- 184


ричний колос; ст. облиствлене майже до суцвіття; л. довгасті або ланцетовидні, до основи звужені. 2/., 10—35 см. Цв. 2/г IV —V.
17. 3. бузиновий — О. sambucina L.
В лісах і по чагарниках.— Зрідка в Карпатах, в півн. частині Полісся та Лісостепу, переважно на Правобережжі.
— Шпорка горизонтальна або догори обернена; кв. ясно-жовті, білі або фіолетові, без запаху, зібрані в яйцевидний, рідкуватий колос; ст. тонке; л. (5—7) лінійно-ланцетні, скупчені в нижній частині стебла. 2д, 15—35 см. Цв. IV —V.
18. 3. римський — О. romana Seb. et
Maur.
В соснових і листяних лісах.— В Гірському Криму на захід до Алушти.
19 (17). Верхні л. приквіткоподібні; приквітки коротші за квітки; ст. щільне або з вузькою порожниною 20
— Верхні л. не мають вигляду приквітків; приквітки довші за квітки або однакової з ними довжини. Ст. здебільшого порожнисте 21
20. Губа короткотрилопатева; її середня лопать менша й вужча за бокові, іноді зубчиковидна; кв. рожево-лілові, з темними плямками, зібрані в густий, багатоквітковий яйцевидно-циліндричний колос; л. зверху плямисті, зісподу сизуваті, відігнуті, нижні довгасто-ланцетні, тупі, середні—ланцетні, загострені, верхні — приквіткоподібні. 2/, 20—50 см. Цв. VI —VII.
19. 3. п л я м и с т и й — О. maculata L.
На вогких луках, на галявинах, узліссях, по чагарниках.— В Карпатах і Розточчі- Опіллі рідко.
— Губа глибокотрилопатева; її середня лопать дуже висунута вперед; кв. яскраво- рожево-лілові або фіолетові, зібрані в рідкий, вузький колос. Решта ознак близька до попереднього виду. 2/., 25—65 см. Цв. VI — Vs VII.
20. 	3. Фукса — О. Fuchsii Druce
На вогких луках і по чагарниках.— В Карпатах, Розточчі-Опіллі, на Поліссі, в Лісостепу (півн. частина), Степу (Харківська обл., Куп’янськ; Луганська обл., Кремінна).
21(19). Л. плямисті, з найбільшою шириною при середині пластинки, б.-м. відхилені від стебла 22
— Л. лінійно-ланцетні, без плям, з найбільшою шириною при основі, прямостоячі; ст. улиснене доверху до суцвіття; кв. фіолетово-рожеві, зібрані в густий циліндричний багатоквітковий колос; верхні приквітки утворюють чубок над бутонами. 2l, 25—60 см. Цв. 2/2V—VII.
21. 	3. широколистий — О. latifolia L. (О. incarnata Fries) На болотах і болотистих луках.— В Закарпатті, Прикарпатті, на Поліссі, в Лісостепу, дуже рідко в Степу, в Криму зрідка лише в горах.
22. 	Л. лінійні, вздовж складені, дуговидно відігнуті від стебла; нижні л. 5—12 мм завш.; кв. пурпурові, зібрані в густий, короткий, майже яйцевидний колос. 2Z, 15—35 см. Цв. VI —VIII.
22. 	3. T р а у н ш т е й н e р а — О. Тга- unsteineri Saut.
На торфових болотах.— В Розточчі-Опіллі (окол. Львова), на Поліссі (Житомир, Київ),
Мал. 157. Зозулинець широколистий.
в Лівобережному Лісостепу (Сумська обл., Лебединський р-н, Кулики).
— Л. плоскі, ланцетні, не відігнуті дуговидно, не вужчі 15 мм 23
23. 	Шпорка вдвоє коротша за зав’язь; нижні л. ланцетні або еліптичні, з найбільшою шириною вище середини пластинки, плямисті; кв. пурпурові, зібрані в циліндричний колос; губа цілокрая або короткотрилопатева. 2д, 10—25 см. Цв. VI —VII.
23. 	3. серценосний — О. cordigera
Fr.
На гірських луках і болотах.—В Карпатах.
— Шпорка трохи коротша за зав’язь; нижні л. від довгасто-яйцевидних до ланцетних, з найбільшою шириною при основі, плямисті; кв. лілово-пурпурові (іноді білі); губа трилопатева, плямиста. 21, 10—50 см. Цв. V — VII.
24. 	3. д у д ч а с т и й — О. fistulosa
Moench (О. latifolia Ledeb. non L.)
На вогких луках.— Розсіяно в зах. областях УРСР.
185


23. Анакамптис — Anacamptis Rich.
Бульби цілісні, кулясті, л. вузьколанцетні, до верхівки поступово зменшуються; суцв. густе, пірамідальне; приквітки перетинчасті; кв. пурпурово-червоні, 5—8лш завд.; шпорка тонка, 13—14 мм завд., майже дорівнює зав’язі, звисла. 2/., 25—40 см. Цв. VI —VII.
А. пірамідальний — A. pyramidalis (L.)Rich. (Orchis pyramidalis L.) В світлих лісах, на схилах, переважно на вапнистому грунті.— В Прикарпатті, Розточчі-Опіллі звичайно; спорадично в Зах. Лісостепу, в Гірському та Півд. Криму і в окол. Феодосії.
24. 	Ремнепелюстник — Himantoglossum W. D. Koch
Бульби цілісні; нижні л. (4—5) довгасті, до 6 см завд., верхні у вигляді піхов; китиця 19—ЗО см завд., пряма, рідка; кв. великі, зеленувато-червонуваті; зовнішні листочки оцвітини 10—13 мм завд., внутрішні — трохи коротші; губа трилопатева, середня лопать губи ремнеподібна, трохи скручена, 3,5— 6,5 см завд. 2/., 50—75 см. Цв. VI.
Р. козячий — Н. caprinum (М. В.) Spreng.
В світлих лісах і заростях кущів, переважно на вапнистому грунті.— Дуже рідко в Криму, в горах та в окол. Феодосії. Р. дуже декоративна.
25. 	Офрис — Ophrys (L.) Swartz
Бульби майже кулясті; нижні л. скупчені при основі стебла, еліптичні, ланцетні або довгасто-ланцетні, верхні — у вигляді піхов, обгортаючих стебло; кв. зібрані в рідку малоквіткову китицю; листочки оцвітини розходяться, внутрішні часто опушені; губа за забарвленням нагадує бджолу.
1. 	Губа без придатків, майже плоска, на кінці з виїмкою, пурпурово-бура з квадратною голубуватою плямою посередині; внутрішні листочки оцвітини червоно-бурі, зовнішні — зелені, значно більші; нижні л. довгасто-ланцетні, верхній л. у вигляді піхви, обгортаючої стебло. 2/., 15—40 см. Цв. VI.
1.0. мухоносний — О. muscifera
Huds.
У світлих лісах, по чагарниках, на гірських схилах, переважно на вапнистому грунті.— Зрідка в Схід. Карпатах.
— Губа опукла, на кінці з невеликим придатком 2
2. Губа цілісна або з невеликими надрізами, темно-фіолетово-бура з голубим малюнком у вигляді двох поздовжніх ліній, з’єднаних біля верхівки поперечною, з двома тупими великими горбиками при основі; придаток губи до 0,5 мм завд., зелений, трикутний, незагнутий; нижні л. довгасто-ланцетні, іноді майже еліптичні, тупі, до основи звужені. 2/., ЗО—50 см. Цв. IV —V.
2. О. кримський — О. taurica (Agg.)
Nevski В лісах, чагарниках, на кам’янистих схилах.— В Гірському та Півд. Криму.
— Губа трилопатева . .3
3. Придаток губи до 3 мм завд., вузький, загнутий донизу і притиснутий до нижньої поверхні губи; губа темно-пурпурова з широкою квадратною жовтувато-коричнюватою плямою при основі; зовнішні листочки оцвітини зеленувато-рожеві, внутрішні — вужчі, буруваті, довговолосисті; нижні л. довгасті, тупі, 20—45 см. Цв. V — VI.
3. О. бджолоносний — О. apifera
Huds.
В світлих лісах, чагарниках, на галявинах.— В Півд. Криму рідко.
— Придаток губи до 2 мм завд., оберненояйцевидний, загнутий догори; губа бархатиста, чорно-коричнева, з малюнком із синювато- фіолетових плям з жовтою облямівкою; при основі губи розміщені 2 довгих густоволосис- тих роговидних вирости (5—8 мм)\ кв. досить великі, зеленувато-рожеві; нижні л. широко- ланцетні, загострені, верхні дрібніші, при основі обгортають стебло. 2/., 20—45 см. Цв. III—V.
4. О. оводоносний — О. oestrifera
М. В.
В світлих лісах, по чагарниках.— В Криму: в передгір’ї, в горах і в окол. м. Феодосії.
Клас VIII. ДВОДОЛЬНІ — DICOTYLEDONES
ПОРЯДОК XXII. ВЕРБОЦВІТ1 — SALICALES Р О Д И Н А 37. ВЕРБОВІ — SALICACEAE
Дерева, кущі і кущики, з цілісними, інколи лопатевими черешковими черговими листками. Кв. зібрані сережками, одностатеві, однодомні. Оцв. дуже редукована, чашоподібна або замість неї розвинені одна чи дві медові залозки (нектарники). Тичинок дві—багато. Л^аточка одна. Плід — одногнізда коробочка, що розкривається стулками; насінина волосиста.
1. 	Кущі і кущики, рідше дерева. Л. цілокраї або пилчасті. Сережки прямостоячі або відхилені. Приквіткові луски цілокраї, б.-м. волосисті. Оцв. з одного або двох нектарників. Тичинок 2, рідко 1—3 або 5—12.
1. Верба — Salix L.
— Дерева. Л. зубчасті або лопатеві. Сережки звислі. Приквіткові луски торочкуваті. Оцв. чашоподібна, коса. Тичинок вісім — багато.
2. 	Тополя — Populus L.
1. Верба * — Salix L.
Л. з б.-м. розвиненими прилистками, які інколи швидко опадають. Сережки розвиваються одночасно з листям або раніше. Приквіткові луски цілокраї, б.-м. волосисті, однобарв* Деякі кущові, переважно гнучкі, види називають лозами.
186


ні, бліді або двобарвні, темні на верхівці. Зав’язь гола або опушена, сидяча або на довгій ніжці (довшій за нектарник), або на короткій ніжці (коротшій за нектарник). Стовпчик 1, коротший за зав’язь або довший за неї. Приймочок 2, звичайно дволопатевих або двороздільних.
Верби часто використовують для озеленення і для закріплення пісків.
Деревина верб м’яка, легко ріжеться і колеться, тому придатна для різних дрібних виробів. Гнучкі молоді гілки дають матеріал для плетіння. Кора деяких видів містить багато дубильних речовин, придатних для дуб- ління шкур, а також саліцин, що застосовується у медицині. Л. йдуть на корм дрібній ху-
Таблиця 1 для визначення видів верб
1. Кущі або кущики (деякі види зрідка
мають вигляд невеликих дерев) 2
— Дерева (верба козяча та в. шерстисто- гілкова зрідка ростуть високими кущами) .28
2. Високогірні низькорослі кущики, пе¬
реважно з майже кінцевими сережками, рідше з боковими З
— Кущі і кущики рівнин і нижчих поясів гір з боковими сережками, що містяться вздовж пагонів або на коротких бокових гілочках. . . 12
3. Карликові, звичайно розлогі або слан¬
кі кущики, переважно з майже кінцевими сережками, що містяться поруч з кінцевою' брунькою торішнього пагона 4
— Прямостоячі кущики з боковими сережками, що містяться вздовж пагонів або на коротких бокових гілочках 8
4. Л. округлі, округлояйцевидні або
еліптичні з дуже випнутими рожевими жилками 5
— Л. яйцевидні або оберненояйцевидні з слабо випнутими жилками 6
5. Л. до 5 см завд., округлі або еліптичні, зверху темно-зелені, зморшкуваті, зісподу сизо-білі, на рожевих черешках, пилчасті або цілокраї, з загорнутими краями, замолоду опушені, пізніше майже голі. Приквіткові луски ясно-бурі, по краю війчасті; зав’язь біловолосиста, майже сидяча. Сланкий кущик до 70 см завш. Цв. VI —VII.
1. В. сітчаста — S. reticulata L.
У високогір’ї Карпат дуже рідко (Чорно- гора).
— Л. до 2 см завд., з обох боків темно-зелені, на дуже коротких черешках, округлі або округлояйцевидні, зарубчасто-пилчасті, голі або трохи опушені, блискучі. Приквіткові луски жовтувато-зелені, інколи волосисті. Зав’язь гола, на короткій ніжці. Сланкий кущик до ЗО см завш. Цв. VI — VII.
2. В. т р а в ’я н а — S. herbacea L.
У високогір’ї Карпат дуже рідко (Чорного- ра — Піп Іван Мармарошський).
6 (4). Л. замолоду опушені, дорослі голі, лише з війками по краю, оберненояйцевидні, короткозагострені, цілокраї, зверху блискучі, темно-зелені, до 2 см завд. Приквіткові луски червонуваті, зверху темні, волосисті. Зав’язь червонувата, на дуже короткій ніжці, в моло- добі, з них добувають жовту фарбу. Ранні медоноси.
При збиранні гербарних зразків верб необхідно на етикетці відмітити, з куща якої висоти чи з дерева взята гілка. На відрізаній гілці треба підняти кору, щоб можна було бачити колір кори з внутрішнього боку та обезкорену деревину. Треба брати лише торішні гілки, бо л. у довгих молодих пагонів цього року або у порослевих пагонів інколи дуже відрізняються від типових.
Для повного визначення верб, що цвітуть до з’явлення листків, треба зібрати навесні гілки з тичинковими і маточковими сережками, а потім влітку на тому ж кущі або дереві гілки з розвиненими листками.
переважно по вегетативних ознаках дому стані опушена. Стовпчик короткий, червонуватий; приймочки роздвоєні, червоні. Розлогий кущик до 40 см завш. Цв. VI.
3. 	В. Ж а кенов а — S. Jacquini Host У високогір’ї Карпат, переважно на вапняках, дуже рідко.
— Л. завжди голі, з невійчастими краями 7
7. 	Л. оберненояйцевидні, до 2 см завд., на верхівці тупі або виїмчасті, з обох боків зелені, блискучі, цілокраї або рідкопилчасті. Зав’язь на ніжці, не довшій за залозку, гола, з дуже коротким стовпчиком і двороздільними приймочками. Сланкий кущик до ЗО см завш. Цв. VII.
4. 	В. туполиста — S. retusa L.
У високогір’ї Карпат дуже рідко (Чорно- гора).
— Л. довгасто-оберненояйцевидні, переважно загострені, до 4 см завд. Зав’язь на довгій ніжці. Решта, як у S. retusa L. Прямостоячий, рідше сланкий кущик до ЗО см завв. Цв. VII.
5. В. Китайбелева — S. Kitaibe-
liana Willd.
У високогір’ї Карпат дуже рідко (Чорно- гора).
8 (3). Л. б.-м. шкірясті, зверху трохи блискучі, зелені, зісподу сизуваті, оберненояйцевидні або еліптичні, загострені, цілокраї або рідкозубчасті, 2—5 (9) см завд., замолоду опушені, дорослі голі, на довгих черешках. Прилистки швидко опадають. Приквіткові луски двобарвні. Зав’язь повстиста, на короткій ніжці, з коротким стовпчиком; приймочки цілісні або двороздільні. І), до 1—2 м. Цв. V—VI.
6. В. філіколиста — S. phylicifolia
L.
У високогір’ї Карпат дуже рідко (Чорно- гора).
— Л. нешкірясті, матові, опушені або голі. Прилистки звичайно довго зберігаються 9
9. Л. замолоду червоні, у дорослому стані зісподу опушені по жилках.
В. силезька — S. silesiaca Willd.
(див. ступ. 27).
187


— Л. молоді нечервоні, у дорослому стані зісподу повстисті або голі 10
10. Л. зісподу білоповстисті . Зав’язь бі- лоповстиста.
В. лапландська — S. Іарропшп
L. (див. ступ. 16).
— Л. у дорослому стані зісподу сіроповстисті або майже голі. Зав’язь шовковиста або гола 11
11. Л. зісподу сіроповстисті. Зав’язь шовковиста.
В. в у ш к а т а — S. aurita L. (див. ступ. 16).
— Л. у дорослому стані зісподу голі, сизуваті, зверху тьмяно-зелені, замолоду опушені, оберненояйцевидні або ланцетні, загострені або тупуваті, цілокраї або пилчасті, 2—5 см завд. Прилистки довго зберігаються, косо яйцевидні, зубчасті. Зав’язь гола, на короткій ніжці, з коротким стовпчиком; приймочки двороздільні. 1^, до 2 м. Цв. VI.
7. 	В. списовидна — S. hastata L.
У високогір’ї Карпат дуже рідко (Чорногора).
12 (2). Невеликі кущики, до 1,5 м завв. Приквіткові луски переважно двобарвні, на верхівці темні; нектарник один . . .13
— Вищі кущі або зрідка невеликі деревця. Приквіткові луски двобарвні або однобарвні, бліді. Нектарників часто два . . .18
13. Л. у дорослому стані завжди голі .14 — Л. у дорослому стані б.-м. опушені
15
14. Л. округлояйцевидні або еліптичні, на верхівці округлі або загострені, голі, тонкі, сизуваті, з різко випнутою сіткою жилок, 1—4 см завд., нагадують листки лохини. Сережки циліндричні або яйцевидні, пухкі. Зав’язь гола, червонувата або зеленувата, на довгій ніжці. Стовпчик короткий. Приймочки роздільні, червоні. Ь, до 70 см. Цв. V —VI.
8. 	В. чорнична — S. myrtilloides L.
На болотах.— Нерідко на Поліссі, дуже рідко в Прикарпатті та Лісостепу.
— Л. яйцевидні або ланцетні з загостреною верхівкою, зісподу свинцево-сизі, зверху зелені, 2—6 см завд., цілокраї або зубчасті; прилистки косояйцевидні, зубчасті. Сережки тонкі, пухкі. Зав’язь шовковиста, на дуже довгій ніжці. Стовпчик короткий; приймочки з короткими розсунутими лопатями. Ъ, до 1 м. Цв. IV —V.
9. 	В. сиза — S. livida Wahl.
На болотах, луках, в лісах, по чагарниках.— Дуже рідко в лісових р-нах та в Лісостепу.
15 (13). Л. оберненояйцевидні, широко- ланцетні або довгасті, зісподу біло- або сіроповстисті, зверху сіруваті або сіро-зелені, опушені 16
— Л. ланцетні або лінійно-ланцетні, з обох боків або тільки зісподу сріблясто-шовковисті 17
16. 	Л. оберненояйцевидні, ланцетні або довгасті, зверху сіруваті, зморшкуваті, зісподу білоповстисті, цілокраї, рідше дрібнозубчасті, до 2—5 (8) см завд. Прилистки звичайно відсутні. Деревина під корою гладенька. Се188
режки яйцевидні, майже сидячі. Приквіткові луски довгобіловолосисті. Зав’язь білопов- стиста, на дуже короткій ніжці. Стовпчик довгий; приймочки двороздільні. Ь, до 1 (1,5) м. Цв. V —VI.
10. 	В. лапландська — S. lapponum L.
На болотах.— Нерідко на Поліссі, зрідка в Лісостепу та у високогір’ї Карпат.
— Л. оберненояйцевидні, зверху сіро- зелені, зісподу сіроповстисті, 1—3 (4) ом завд.,
Мал. 158. Верба вушката:
1 — облиствлена гілка, 2 — гілочка з маточковими сережками, З — маточкова квітка, 4 — стигла коробочка, 5 — гілочка з тичинковими сережками, 6 — тичинкова квітка.
цілокраї або хвилясто-зубчасті. Прилистки великі, нирковидні або серповидні, зубчасті. Деревина під корою з валиками до 5 мм завд. І2, до 1,5 м. Цв. IV —V.
11. В. вушката — S. aurita L.
На болотах, вологих луках і у вологих лісах.— Майже по всій УРСР: на Поліссі і в Лісостепу досить звичайно, в Карпатах і в Степу зрідка, в Криму відсутня.
17(15). Л. лінійно-ланцетні, з плоскими краями, 2—5 (8) см завд., короткозагострені, цілокраї, висихаючі трохи чорніють. Сережки майже кулясті. Зав’язь шовковиста, на довгій ніжці. Стовпчик короткий; приймочки цілісні або двороздільні, звичайно червонуваті. до 1 м. Цв. IV —V.
12. В. розмаринолиста, шел го¬
жо к — S. rosmarinifolia L.
На болотах, луках, пісках, по чагарниках.— Майже по всій УРСР (крім Карпат).
Гілки і корені використовують на тонке плетиво, кору на дубління. Р. добре закріплює піски.


— Л. ланцетні з відігнутою верхівкою та загорнутими краями. Сережки коротко циліндричні. Решта, як у верби розмаринолистої І2, до 1 м. Цв. IV — V.
Мал. 159. Верба повзуча:
у — облиствлений пагін, 2—гілочка з тичинковими сережками, 3 — гілочка з маточковими сережками, 4 — тичинкова квітка, 5 — маточкова квітка, 6 — стигла коробочка.
13. В. повзуча — S. repens L.
На болотах, луках, по чагарниках, на пісках.— В зах. областях УРСР.
18 (12). Л. у дорослому стані зовсім голі 19
— Л. у дорослому стані б.-м. опушені...24
19. Л. зверху блискучі 20
— Л. неблискучі 22
20. Кора здебільшого з сизуватою або червонуватою поволокою, на внутрішньому боці жовта, гірка на смак, також як і л. .21
— Кора без поволоки, на внутрішньому боці біло-зеленувата або трохи червонувата. Кора і л. негіркі. Л. шкірясті, зверху темно- зелені, зісподу бліді, при висиханні звичайно чорніють, 5—8 (13) см завд., яйцевидно-ланцетні, довгозагострені. Прилистки швидко опадають. Гілки голі, жовтувато-оливкові або майже чорні, блискучі. Довгі, товсті, циліндричні сережки розвиваються пізно і залишаються на кущах цілу зиму. Приквіткові луски однобарвні, жовто-зелені. Зав’язь гола, на короткій ніжці; стовпчик короткий з лопатевими приймочками. Тичинок 5—12. до
5 м, зрідка невелике дерево. Цв. V — VI.
14. В. п’ я т и т и ч и н к о в а, верболіз — S. pentandra L.
На болотах, вогких луках, у вогких лісах, по берегах річок.— По всій УРСР звичайно, крім високогір’я Карпат та Криму.
Пізній медонос. Використовують на грубе плетиво. Кора містить до 10% танідів та саліцин. З листя можна виробляти жовту фарбу.
21. 	Л. шкірясті, ланцетні або лінійно-ланцетні. 6—10 (15) см завд., довгозагострені, зверху темно-зелені, блискучі, зісподу блідо- зелені або сизуваті, пилчасті. Кора червона, зрідка жовта. Сережки розвиваються задовго до появи листя, сидячі, яйцевидні, біло- сріблясті, товсті (так звані котики), до 3,5 см завд., на гілках віддалені одна від одної. Нитки тичинок вільні, пиляки жовті, зав’язь майже сидяча, гола, стовпчик довгий, приймочки довгасті, ft, до 5 м, зрідка невелике. Цв. Ill — IV.
15. 	В. гостролиста, шелюга —
S. 	acutifolia Willd.
По берегах річок, на пісках часто утворює великі зарості.— Майже по всій УРСР, крім Карпат і Криму. Цінна для закріплення пісків. Гілки і корені використовують для плетіння. Кора містить в собі саліцин. Ранній медонос.
— Л. широколанцетні або довгасто-ланцетні, пилчасті або цілокраї. Кора оливково- бура або каштанова. Сережки до 5 см завд., на гілках зближені. Решта, як у S. acutifolia Willd. ft, до 5 м, рідше невелике Цв. III— IV.
16. В. вовчеягідна — S. daphnoides Vili.
По берегах потоків в Карпатах рідко. В інших місцях тільки в культурі.
22 (19). Кора зсередини лимонно-жовта, гірка на смак, також як і л., зовні жовта,
Мал. 160. Верба пурпурова:
1 — облиствлена гілка, 2 — гілочка з маточковими сережками, 3 — гілочка з тичинковими сережками, 4 — тичинкова квітка, 5 — маточкова квітка.
іноді з сизуватою поволокою. Л. і бруньки звичайно майже супротивно розміщені. Л. ланцетні, вгорі трохи ширші, 3—6 (10) см завд., сизуваті, тонкі, цілокраї або вгорі пил189


часті, висихаючі звичайно чорніють, гіркі на смак. Сережки циліндричні, тоненькі, сіруваті, розвиваються майже одночасно з листям. Нитки тичинок волосисті, зрослі по всій
Мал. 161. Верба тритичинкова:
/ — гілочка з маточковою сережкою, 2 -у листок з прилистком, 3 — маточкова квітка, 4 — стигла коробочка, 5 — тичинкова квітка, 6 — гілочка з тичинковою сережкою.
довжині, пиляки червоні. Зав’язь сидяча, шовковиста, стовпчик дуже короткий, приймочки червоні, цілісні або двороздільні.
до 4 л£, зрідка невелике. Цв. IV — V.
17. 	В. п у р п у р о в а — S. purpurea L.
По берегах річок, на пісках.— Майже по всій УРСР досить часто. Використовують на тонке плетиво. З кори добувають таніди для дубління шкури (до 7%) та саліцин.
— Кора без поволоки, зсередини біла або червонувата, негірка, л. розміщені чергово, негіркі 23
23. Л. ланцетні, довгасто-ланцетні, ви- довжено-яйцевидно-ланцетні, зверху темно- зелені, зісподу блідо-зелені або білувато-сизі, здебільшого короткозагострені, 3—6 (8) см завд., по краю залозисто-пилчасті. Прилистки швидко опадають або залишаються довго, великі, нирковидні або яйцевидні, зубчасті. Сережки малоквіткові, тоненькі. Приквіткові луски жовтуваті. Зав’язь гола, на короткій ніжці, приймочки коротколопатеві. Тичинок три- Д° 5 м, зрідка невелике. Цв. IV—V.
18. 	В. тритичинкова, б ілолі з—
S. 	triandra L.
По берегах річок, на болотах, вогких луках.— По всій УРСР, крім високогір’я Карпат, звичайно.
Використовують для плетіння та для дубління шкури. Містить багато танідів (від 4 до 20%). Відвар кори і молодого листя використовують для фарбування. З кори добувають саліцин. Добре закріплює береги.
— Л. дуже мінливої форми —оберненояйцевидні, округлояйцевидні, овальні або довгасто-ланцетні, зверху зелені, зісподу сизуваті, висихаючі здебільшого чорніють, 2—5 (10) см завд., короткозагострені, замолоду шовковистоопушені, дорослі голі або б.-м. опушені, пилчасті або майже цілокраї. Прилистки іноді залишаються, напівсерцевидні, зубчасті. Зав’язь гола, на довгій ніжці. Стовпчик короткий, приймочки лопатеві. Ъ, до 3 лг. Цв. IV —V.
19. 	В. чорніюча — S. nigricans Sm.
По болотах, вологих луках і вологих лісах.— На Поліссі, в Розточчі нечасто; в півн. Лісостепу дуже рідко.
Використовують на грубе плетиво. Кора містить 6—13% танідів.
24 (18). Л. лінійні, лінійно-ланцетні або ланцетні, з дуже випнутою знизу жовтою головною жилкою .25
— Л. ширші, довгасто-ланцетні, яйцевидні, оберненояйцевидні, округлояйцевидні, овальні. Головна жилка знизу добре помітна або випнута менше 26
25. 	Л. великі, 6—12 (20) см завд., зверху темно-зелені, зісподу білошовковисті, заго-
Мал. 162. Верба прутовидна:
1 — гілочка з листками, 2 — гілочка з маточковими квітками, 3 — гілочка з тичинковими квітками, 4 — маточкова квітка. 5 — тичинкова квітка.
стрені, цілокраї з загорнутими краями або виїмчасто-зубчасті. Сережки товсті, пухнаті, майже сидячі, приквіткові луски двобарвні. Нитки тичинок голі, інколи трохи зрослі. 190


Зав’язь сидяча, волосиста. Приймочки з двома лінійними лопатями. Ъ, зрідка невелике.
3—5 м. Цв. Ill —IV.
20. 	В. прутовидна — S. viminalis L.
По берегах річок та озер.— На Поліссі, в Прикарпатті рідко, в Лісостепу і Степу дуже рідко. Найкраща лоза для тонкого плетива. Кору вживають для дубління і для добування саліцину, вміст танідів значний, до 14,5%. Добре закріплює береги.
— Л. менші, 4—7 (12) см завд., зверху сіро-зелені, зісподу білоповстисті, загострені з дрібними віддалено-пилчастими або хвилясто-виїмчастими, загорнутими униз краями. Сережки циліндричні, майже сидячі. Приквіткові луски у тичинкових квіток жовтуваті, у маточкових на верхівці іноді червонуваті. Нитки тичинок при основі волосисті, зрослі. Зав’язь гола, на короткій ніжці. Стовпчик короткий з роздільними приймочками.
3—6 л£, зрідка невелике Цв. IV —V.
21. 	В. сива — S. incana Schrank.
В Карпатах над потоками нерідко, зрідка на прилеглій рівнині.
Цінна для дубління шкури, кора містить 10—16% танідів.
26 (24). Л. у дорослому стані зверху голі або слабоопушені, зісподу слабоопушені, іноді лише по жилках 27
Мал. 163. Верба попеляста:
1 — облиствлена гілка, 2 — гілочка з маточковою сережкою, З—маточкова квітка, 4— гілочка з тичинковою сережкою, 5 — тичинкова квітка.
— Л. дуже опушені, зверху сірувато- зелені, зісподу сіруватоповстисті, 4—8 (12) см завд., довгасто-ланцетні або видовжено-яйце- видні, короткозагострені, пилчасті або майже цілокраї, з 10—16 парами бічних жилок, дуже виступаючими. Прилистки великі, півсерце- видні, зубчасті, бруньки опушені. Деревина знизу під корою з частими валиками до 15Д30) мм завд. Зав’язь сіроповстиста, на довгій ніжці, що дорівнює 2/3 зав’язі. Стовпчик короткий, приймочки двороздільні або ціліс- Ні. 3-6 м. Цв. Ill — IV.
22. В. попеляста — S. cinerea L.
На болотах, вологих луках, у вологих лісах; часто утворює великі зарості.— По всій УРСР, крім високогір’я Карпат, звичайно.
Цінна для дубління шкури, кора містить до 10—12,5% танідів, також використовують для грубого плетіння. Медонос.
27. Нитки тичинок при основі волосисті.
В. чорніюча — S. nigricans Sm.
(опис — див. ступінь 23).
— Нитки тичинок голі. Л. замолоду червонуваті, шовковистоопушені, дорослі зелені, зверху рідкоопушені або голі, зісподу опушені лише по жилках, яйцевидні або довгасто-оберненояйцевидні, 2—6 (14) см завд., короткозагострені, тупі або виїмчасті, зарубчасто-пилчасті. Прилистки часто залишаються, півсерневидні, зубчасті. Сережки майже сидячі, яйцевидні. Зав’язь гола, зрідка трохи опушена, на довгій ніжці, стовпчик короткий, приймочки двороздільні. 1—3 м, зрідка
5—8 м. Цв.на рівнині — IV — V, в горах— VI — VII.
23. В. с и л е з ь к а — S. silesiaca Willd.
В лісах та високогір’ї Карпат, в Розточчі-Опіллі.
Цінна для дубління шкури. Кора містить 9,5—16% танідів.
28 (1). Дикорослі дерева 29
— Культурні дерева 31
29. Л. у дорослому стані б.-м. опушені ЗО
— Л. у дорослому стані голі, зверху трохи шкірясті і блискучі, зелені, зісподу блідо- зелені або сизі, довгасто-ланцетні або вузько- яйцевидно-ланцетні, 6—12 (15) см завд., довгозагострені, з косою верхівкою, залозисто- пилчасті. Прилистки швидко опадають або залишаються, великі, півсерцевидні або яйцевидні, зубчасті. Гілки при основі ламкі. Кора блискуча, стара, легко знімається пластинами. Приквіткові луски жовтуваті. Зав’язь на короткій ніжці, гола,рідше внизу трохи опушена; стовпчик короткий, з лопатевими приймочками. 10—20 м. Цв. IV — V.
24. 	В. ламка — S. fragilis L.
По берегах річок, на вологих луках, в заплавних лісах, вздовж доріг, коло житла.— По всій УРСР звичайно, крім високогір’я Карпат та Криму.
Добрий медонос. Деревина йде на будівлі та різні вироби, гілки на грубе плетіння, кора містить таніди (6—10%) та саліцин. Розводять.
30. Л. ланцетні або широколанцетні, 5—10 (15) см завд., загострені, пилчасті, в молодому стані притиснутоопушені, з обох боків біло-сріблясті; дорослі біло-сріблясті з обох боків або зверху, голі, зелені, зісподу злегка опушені, сизуваті або з обох боків зелені. Приквіткові луски бліді. Зав’язь гола, майже сидяча. Стовпчик короткий, приймочки лопатеві. 10—25 м. Цв. IV — V.
25. 	В. біла — S. alba L.
По заплавах річок, на вологих луках, у вологих лісах. — По всій УРСР, звичайно, крім високогір’я Карпат.
Медонос. Деревину використовують на будівлі, човни, різні дрібні вироби, гілки на пле-
191


Мал. 164. Верба біла:
1 — облиствлена гілка, 2 — гілочка з тичинковими сережками, 3 — маточкова квітка, 4 — стигла коробочка, 5 — гілочка з маточковими сережками, 6 — тичинкова квітка.
Мал. 165. Верба козяча:
/ — гілка з листками, 2 — гілочка з маточковим суцвіттям, 3 — гілочка з тичинковим суцвіттям, 4 — маточкова квітка, 5 — тичинкова квітка.
тіння, огорожу, кору на дубління (вміст танідів 5—10%). Широко культивують.
— Л. широкояйневидні, овальні, округлі, рідше широколанцетні, 6—12 (18) см завд. і 4—6 (8) см завш., загострені, нерівномірно- зубчасті, зверху голі, темно-зелені, зісподу бархатисто-повстисті, з дуже виступаючими
6— 9 бічними парами жилок. Прилистки великі, нирковидні, зубчасті. Бруньки голі, деревина під корою червоніюча без валиків (на відміну від лози попелястої, на яку дещо схожа верба козяча, якщо вона має форму куща). Зав’язь волохато-повстиста, на довгій ніжці, з коротким стовпчиком, приймочки жовті, суцільні або роздільні. 5—10 м. Цв. III — V
26. 	В. козяча — S. caprea L.
В широколистяних та хвойно-широколистяних лісах, на узліссях.— По всій УРСР, крім високогір’я Карпат
Медонос; цінний дубитель, кора містить 9—15% танідів. Деревину використовують на різні вироби.
31 (28). Л. ланцетні або вузьколанцетні,
7— 15 см завд., дорослі голі або опушені лише
зверху по головній жилці. Молоді пагони голі. Гілки пониклі 32
— Л. широколанцетні, здебільшого нерівнобокі, зверху сіро-зелені, голі або опушені, зісподу тьмяно-шовковисті, 6—15 (20) см завд., короткозагострені, цілокраї з загорнутими краями або залозисто-зубчасті. Прилистки великі, здебільшого серповидні або лінійно-ланцетні, пилчасті або лопатеві. Молоді пагони густошерстисті, бруньки яйцевидні, гачкуваті, волосисті або шерстисті. Сережки пухнаті, товсті. Зав’язь волосиста, майже сидяча. Приймочки лінійні, розсунуті. 5—8 лі, іноді Цв. Ill—IV.
*27. В. шерстистопагінцева —
S. dasyclados Wimm. В УРСР тільки в культурі, рідко.
32. Гілки пониклі до землі, червонуваті або жовтувато-зелені, прилистки косоланцет- ні, зубчасті або шиловидні, іноді перетворені на колючки. Л. вузьколанцетні, витягнуті в довгий косий гостряк, дрібнозалозисто-пил- часті, зверху темно-зелені, зісподу сизуваті, дорослі голі Маточкова кв. з одним нектарником. Зав’язь майже сидяча, гола або при основі з декількома волосками, стовпчик дуже короткий, приймочки суцільні або з двома- трьома лопатями. 5—12 м. Цв. III — IV.
*28. В. вавілонська — S. babyloni- са L.
Культивують в парках.— Зустрічається в Закарпатті, Прикарпатті та в Криму.
— Гілки брунатні, блискучі, тонкі, пониклі. Прилистки завжди листоподібні, великі, півсерцевидні, з гострими верхівками, по краю гостропилчасті. Л. ланцетні, довго- загострені, густогостропилчасті. з верхнього боку яскраво-зелені, блискучі, лише по головній жилці коротко і рідко опушені, з нижнього боку синьо-зелені, тьмяні'. Маточкова кв. з двома нектарниками. Зав’язь на короткій ніжці, гола або опушена знизу дополовини,
192


стовпчик дуже короткий, приймочки роздільні. 5—12 м. Цв. IV —V.
*29. В. прегарна — S. elegantissima
Koch
Таблиця II для визначення верб,
1. Сережки сріблястоволосисті, товсті,
яйцевидні, сидячі. Кора на внутрішньому боці жовта 2
— Сережки здебільшого без сріблястого опушення, тонкі, циліндричні, якщо вони товсті і волосисті, тоді кора на внутрішньому боці біла З
2. Сережки на гілках віддалені одна від одної, 2—3,5 см завд. Стовпчик довгий.
В. гостролиста, шелюга —
S. acutifolia Willd.
— Сережки на гілках зближені, 2—5 см завд. Стовпчик короткий.
2. 	В. вовчеягідна — S. daphnoi- des Vili.
З (1). Тичинок 3.
В. тритичинкова, білоліз —
S. triandra L.
— Тичинок 2 4
4. Нитки тичинок зрослі цілком або лише
в нижній частині 5
— Нитки тичинок вільні 6
5. Нитки тичинок зрослися по всій довжині. Молоді пиляки та приймочка червоні. Зав’язь опушена. Приквіткові луски на верхівці темні.
В. пурпурова — S. purpurea L.
— Нитки тичинок зрослися лише при основі. Молоді пиляки жовті. Зав’язь гола. Приквіткові луски в тичинкових квітках однобарвні, бліді, в маточкових — іноді на верхівці червонуваті.
В. сива — S. incana Schrank
6 (4). Нитки тичинок при основі волосисті 7
— Нитки тичинок голі 9
7. Зав’язь гола. Обезкорена деревина гладенька, без валиків.
В. чорніюча — S. nigricans Sm.
— Зав’язь опушена. Обезкорена деревина з поздовжніми валиками 8
8. Зав’язь сіроповстиста, на ніжці, що дорівнює 2/з зав’язі. Стовпчик короткий. Валики на деревині до 15 мм завд. Бруньки опушені.
В. попеляста — S. cinerea L.
— Зав’язь шовковиста, на ніжці, що майже дорівнює зав’язі. Стовпчик нерозвинений. Валики на деревині до 5 мм завд., бруньки голі.
В. вушката — S. aurita L.
9 (6). Зав’язь па б.-м. довгій ніжці, стовпчик короткий 10
— Зав’язь майже сидяча, густоволосис- та, стовпчик довгий, біля основи пухнатий, приймочки лінійні, розхилені. Бруньки ве-
* Описи наведених видів, вказівки на їх екологію та поширення подані в таблиці 1 (стор. 187).
Культивують в садах і парках.—В зах. областях УРСР. Дуже декоративна. Близька до попереднього виду, інколи культивують під її назвою.
що цвітуть до з’явлення листків *
ликі, темно-бурі, пухнаті. Молоді гілки пухнаті.
В. шерстистопагінцева —
S. dasyclados Wimm.
10. Сережки великі, товсті, тичинкові яйцевидні, сидячі, до 6 см завд., маточкові циліндричні, на ніжках до 10 см завд. Бруньки голі. Зав’язь волохато-повстиста. Приймочки суцільні або роздільні, жовті.
В. козяча — S. caprea L.
— Сережки дрібніші, до 2—3 см завд., яйцевидні, майже сидячі. Зав’язь гола або трохи опушена, приймочки двороздільні.
В. с и л е з ь к а — S. silesiaca Willd.
2. 	Тополя — Populus L
Дводомні дерева. Л. чергові, з черешками. Сережки розвиваються до з’явлення листків. Приквіткові луски торочкуваті або зубчасті, голі або волохато-війчасті. Тичинок 6—8 або багато. Маточка одна, з двома двороздільними приймочками.
1. Л., особливо молоді, білувато- або сі¬
рувато-, зісподу повстисто- або павутинисто- опушені, частіше б.-м. лопатеві 2
— Л. голі або з опушенням із зарубчастими, вилчастими або зубчастими краями .4
2. Л. довгих пагонів б.-м. глибоколопате- ві, зісподу густобілоповстисті, великі, з клиновидною основою, зверху яскраво-зелені, блискучі, л. коротких пагонів еліптично- округлі, несправжньокутасті, з гострими зубцями. Велике дерево, здебільшого пірамідальної форми, звичайно із спрямованими вгору гілками. Ъ, 20—40 м. Цв. Ill —V.
*1. Т. Б о л л е, т. самаркандська — P. Bolleana Lauche Розводять в садах і парках в б. ч. УРСР.
— Л. довгих пагонів нелопатеві або лише трохи лопатеві, зісподу білувато- або сірувато- розірвано-опушені; л. коротких пагонів лопатеві, восени зісподу зелені З
3. Л. разом з молодими гілками, бруньками і черешками зісподу білоповстисті, на коротких пагонах дельтовидні, з двома нижніми лопатями, зубчасті; л. коротких гілок округлі, неправильної форми, гострозубчасті. 15— ЗО м. Цв. Ill —V.
2. 	Т. біла — P. alba L.
•По заплавних лісах в долинах річок, по западинках між пісками.— Звичайно. Часто розводять в садибах, садах і парках.
Деревину використовують у будівництві. В корі є дубильні речовини.
— Л. зісподу покриті тонкою сірою повстю або шовковисто-шерстисті; старі негусто опушені. Л. на коротких пагонах дельто- видноеліптичні, з серцевидною основою; л. коротких пагонів округлі, з хвилястими, двічі пилчастими краями. 15—ЗО.и. Цв. III—IV.
3. 	Т. сірувата — P. canescens Sm.
(P. alba L. x P. tremula L., P. hybrida M. B.)
13 424
193


В заплавах річок. Часто розводять у садах і парках.— По всій УРСР, але в Криму рідко.
4 (1). Черешки листків з боків у верхніх їх частинах сплюснуті 5
— Черешки листків округлочотирикут-
ні або циліндричні 8
5. Л. на старіших гілках округлояйце- видні або округлоромбічні, виїмчасто-зуб-
Мал. 166. Тополя чорна, осокір:
1 — облиствлена гілка, 2 — гілочка з тичинковими сережками, 3 — гілочка з маточковими сережками, 4 — маточкова квітка, 5 — маточкова квітка з приквітковою лускою, 6 — стигла коробочка, 7 — тичинкова квітка.
часті, зісподу сизуваті. Приквіткові луски торочкуваті, волохато-війчасті, тичинок 6—8. Пиляки яскраво-пурпурові. 20—ЗО м.
Цв. Ill —IV.
4. 	Осика — P. tremula L.
В лісах.— По всій УРСР.
Деревину використовують в будівництві й на різні вироби.
— Л. коротких гілок б.-м. ромбічні або дельтовидні, загострені, з клиновидною або затупленою основою, у верхній частині зарубчасто-пилчасті, іноді округлі, із зарубчастими, але невиїмчастими краями. Тичинок 12—20 6
6. 	Гілки вверх стоячі, притиснуті до стовбура. Крона вузькопірамідальна. Л. з краю голі, невійчасті, на молодих пагонах широкотрикутні, загострені, з ширококлиновидною основою. Бруньки дрібні, ясно- бурі, блискучі. 15—ЗО м. Цв. III — IV.
*5. Т. пірамідальна — P. pyramidalis Roz. (P. nigra L. var. pyramidalis Spach)
Культивують по всій УРСР. Походить з Гімалаїв. Екземпляри з маточковими квітками трапляються дуже рідко.
— Гілки відхилені від стовбура. Крона широка, непірамідальна. Бруньки клейкі .7
7. 	Л. по краю б.-м. виразно війчасті, голі, З—8 см завд. і 3—6 см завш., широкояйцевид- ні або широкоромбічні, при основі округлі або клиновидні, нерівномірнозубчасті (зубчики залозисті) на довгих, голих, сплюснутих, червонуватих черешках, з двома залозками при основі. 1?, 20—45 м. Цв. III — IV.
*6. Т. дельтолиста, т. канадська — P. deltoides Marsh. (Р. canadensis
Moench)
Культивують по всій УРСР.— Походить з Півн. Америки. Дуже швидко ростуче, гіллясте, високе дерево, живе до 120 років. Рекомендується для полезахисних лісонасаджень.
— Л. з краю голі, зелені, зісподу ясні, трикутно-яйцевидні або яйцевидно-ромбічні,
Мал. 167. Осика:
1 — облиствлена гілка, 2 — гілочка з маточковою сережкою, 3 — тичинкова сережка, 4, 4а — маточкова квітка з приквітковою лускою, 5 — маточкова квітка, 6 — приймочка, 7 — схигль коробочка, 8,8а — тичинкова квітка з приквітковою лускою.
при основі від ширококлиновидних до майже прямо обрізаних, на верхівці витягнуті в довгий гострячок, з краю залозисто-пилчасті.
15—30 м. Цв. Ill — IV.
7. Т. чорна, осокір — P. nigra L.
У долинах річок, у плавнях.— Звичайно по всій УРСР, крім Карпат. Часто культивують. Деревину використовують на різні вироби, у будівництві, кору — на дубління. З неї виробляють також жовту фарбу. Рекомендують для прияружних та полезахисних смуг.
194


8 (4). Молоді пагони ребристі, з виступаючими видовженими лініями на ребрах. Л. вузькі, часто ланцетні -.9
— Молоді пагони б.-м. циліндричні, рівні, блискучі. Бруньки клейкі, жовто-бурі, притиснуті, довгі. Л. з короткими жолобчастими, злегка пухнастими черешками, широкоовальні, на верхівці раптом звужені в короткий гострячок, зверху темні, зісподу бліді або іржаво-зеленуваті, по краю залозисто- пилчасті, спочатку опушені, пізніше голі.
20—35 м. Цв. III — IV.
*8. Т. запашна — P. suaveolens Fisch.
Розводять в садах і парках, переважно на Поліссі і в Лісостепу. Походить з Сибіру і Далекого Сходу.
9. Л. гілок широкоовальні, дуже великі, з серцевидною або прямозрізаною основою, на молодих пагонах 7—22 см завд. і 7,5—18 см завш., на старих 6—15 см завд. і 5—12 см завш., з краю війчасті, при основі листка бородавчасті залозки. Бруньки клейкі, ароматичні, гострі. 20—ЗО м. Цв. III — IV.
*9. Т. сива — P. candicans Ait.
Розводять в садах і парках.— В Лісостепу, особливо часто в Донецькому.
— Л. гілок вузько- або широкоовальні, поступово переходять в гострий кінчик. .10
10. Пагони та молоді гілки жовті, злегка гранчасті, іноді майже крилаті. Л. пагонів вузькі, ланцетно-дельтовидні, л. гілок до 15 см завд. і 2—7 см завш., яйцевидні або видовжено-яйцевидні, з округлою або широко- клиновидною основою, 6—15слі завд. і 2—7 см завш. Черешки 3—4 см завд., жолобчасті, волосисті. Тичинок до 65. Ъ, 10—20 м. Цв. IV —V.
*10. Т. лавролиста — P. laurifolia
Ledeb.
Розводять в садах і парках.— Майже по всій УРСР, але частіше в містах та біля станцій залізниць. Походить з Сибіру і Алтаю.
Т. берлінська — Р. berolinensis Dippel., якає гібридом (Р. laurifolia Ledeb.хР. nigra L.) має яскраво-зелені великі л., гілки жовто-бурі, дуже ребристі. Розводять в садах і парках (в Києві, Харкові та деяких інших містах).
— Пагони циліндричні, буруваті, блискучі, тільки трохи ребристі, покриті, як і бруньки та л., зісподу виділенням ароматичної смоли, 5—12 см завд. і 2,5—7 см завш., яйцевидні або яйцевидно-ланцетні, в основі круглясті, по краю зарубчасто-пилчасті, зверху темно-зелені, блискучі, зісподу ясні або іржаві, з крапчастими залозками. Тичинок 20—30. 20—25 м. Цв. IV — V.
*11. Т. бальзамічна — P. balsami- fera L.
Розводять в садах і парках в б. ч. УРСР, переважно в Лісостепу та Степу. Походить з Півн. Америки. Цінна деревина. Бруньки використовують у медицині.
ПОРЯДОК XXIII. ГОРІХОЦВІТІ — JUGLAND ALES
Р О Д И Н А 38. ГОРІХОВІ — JUGLANDACEAE
Дерева з черговими, непарноперистими листками, без прилистків. Кв. одностатеві (р. однодомні), здебільшого з оцвітиною, розміщені в пазухах приквіткових лусок, з двома боковими приквітничками кожна; тичинкові кв. зібрані в багатоквіткові довгі сережки, маточкові — в сережках або поодинокі чи по 2—4. Оцв. проста, 3—6-роздільна. Тичинок в кожній квітці 20—40. Маточка з нижньою одногніздою зав’яззю, коротким стовпчиком і дволопатевою торочкуватою приймочкою. Плід — кістянка з двома-чотирма неповними перегородками.
1. Маточкові сережки багатоквіткові, довгі, повислі. Плід — невелика горіховидна кістянка, з сухим перетинчастим зовнішнім шаром оплодня, з двома крилами.
1. 	Лапина — Pterocarya Kun th
— Маточкові сережки небагатоквіткові або маточкові, кв. поодинокі. Плід — велика кістянка, без крил, з м’ясистим зовнішнім шаром оплодня 2
2. Кв. з оцвітиною. Кісточка плода зморшкувато-борозенчаста.
2. Горіх — Juglans L.
— Кв. без оцвітини. Кісточка плода кутаста, гладенька.
3. К а р і я — Сагуа Nutt
1. 	Лапина — Pterocarya Kun th.
Л. з 7—12 парами листочків. Тичинкові кв. з 3—6-лопатевою оцвітиною і 9—18 тичинками, зібрані в густі багатоквіткові пазушні повислі сережки. Маточкові кв. з чотирилопатевою трубчастою оцвітиною і прирослими до зав’язі покривними лусками та 2 приквітничками, у верхівкових, дуже довгих, при плодах до 40 см завд., тонких сережках. 10—20 м. Цв. IV — V.
*Л. к рилоплода — Р. pterocarya
(Mich.) Kun th (P. fraxinifolia (Lam.)
Spach.).
Розводять в парках та ботанічних садах. Походить з Закавказзя. Деревина біла, з червонуватим відтінком, легка й м’яка, йде на різні вироби.
2. 	Горіх — Juglans L.
Дерева. Тичинкові кв. з 5—6-лопатевою оцвітиною і 8—40 тичинками, зібрані у повислі сережки, що розвиваються на торішніх гілках. Маточкові кв. верхівкові, поодинокі або по дві-три. Лопаті приймочки товсті, торочкуваті. Плід — велика кістянка, з м’ясистим зовнішнім і дерев’янистим внутрішнім шаром оплодня.
1. 	Листочки цілокраї. Кісточка («горіх») легко розкривається двома стулками; перегородки в ній тонкі. Кора темно-сіра. Л. ЗО— 40 см завд., з трьома-п’ятьма парами видов13*
195.


жено-яйцевидних, загострених, зверху голих, зісподу по кутах жилок волосистих листочків. Плід зеленуватий, опушений або голий. 10—25 м. Цв. IV.
*1. Г. в о л о с ь к и й , г. грецький — J. regia L. Розводять по всій УРСР як плодове дерево. Походить з Балкан, Малої та Середньої Азії. Деревина цінна для мебльових виробів (горіхове дерево).
— Листочки пилчасті. Кісточка гладенька, туго розкривається, перегородки в кісточці грубі .2
2. Кісточка гола. Листкові рубці на гілках голі. Кора майже чорна. Л. до 50 см завд., з опушеними черешками і 6—11 парами овально-ланцетних листочків. Плід чорнуватий, 3,5—5 см завд., опушений; кісточка з вкритою гострими борозенками поверхнею.
20—40 м. Цв. V.
*2. Г. чорний — J. nigra L. Розводять в б. ч. УРСР, особливо на півдні; підсаджують у лісах Лісостепу. Походить з Півн. Америки. Цінна деревина, використовують для виробництва меблів. Більш морозостійкий, ніж волоський горіх.
— Кісточка залозистоопушена, клейка. Листкові рубці з смужкою волосків у нижній частині З
3. Молоді пагони — залозистоопушені, червоно-бурі. Л. 50—60 см завд., з 5—9 парами довгасто-ланцетних, гостропилчастих, з обох боків опушених листочків. Кора стовбура темно-сіра. 10—20 см. Цв. V.
*3. Г. сірий — J. cinerea L.
Розводять в парках та по лісах. Походить з Півн. Америки.
Деревина має гарний сірий колір, її використовують в мебльовому виробництві.
— Молоді пагони сірувато- або жовтувато-бурі, густоопушені. Л. до 80—100 см завд., з 6—9 парами довгасто-еліптичних гострих пилчастих, зверху голих або опушених лише по середній жилці листочків. Кора стовбура темно-сіра, 10—25 м. Цв. V.
*4. Г. м а н ь ч ж у р с ь к и й — J. mand- schurica Maxim.
Розводять в парках і по лісах. Походить з Далекого Сходу, Півн. Кореї та Маньчжурії. Найбільш морозостійкий з наведених видів горіхів. Тверда, міцна і гарна деревина використовується на столярні та токарні вироби і для виготовлення фанери. Плоди містять до 52% олії, що вживається в їжу та йде на технічні потреби.
3. 	Карія — Сагуа Nutt.
Кора ясно-сіра, гладенька, на старих стовбурах відшаровується і звисає. Л. з зірчасто- опушеним стрижнем і з п’ятьма, рідше сімома опушеними зісподу і залозистими, оберненояйцевидно-ланцетними листочками, 10—15 см завд. і 3—5,5 см завш. Плід яйцевидний або округлий, 3,5—6 см завд., з товстим оплоднем. 15—40 м. Цв. V.
*К- біла — C. alba (L.) Koch (Hicoria alba Britt.)
Розводять в садах і парках Львова, Чернівців, Києва. Походить з Півн. Америки.
Дає цінну деревину і смачні плоди.
ПОРЯДОК XXIV. БУКОЦВІТІ — FAGALES
Р О Д И Н А 39. БЕРЕЗОВІ — BETULACEAE
Однодомні дерева або кущі, з черговими листками і одностатевими квітками. Тичинкові кв. в дихазіях, зібраних сережками, маточкові — в дихазіях, зібраних сережками або пучковидними суцвіттями в пазухах лусок. Оцв. проста, плівчаста, інколи її немає. Тичинок 2—4, інколи роздвоєних, рідше тичинок багато. Зав’язь нижня, двогнізда. Плід — горішок, що сидить в пазусі невеличких приквітків, або горіх, оточений обгорткою із зрослих поміж собою приквітків.
1. Тичинкові кв. без оцвітини. Тичинок З—12 і більше. Оцв. маточкових квіток зростається з верхньою частиною зав’язі . . .2
— Тичинкові кв. з оцвітиною. Тичинок 2—4 - .3
2. Цвіте до з’явлення листків. Маточкові кв. в бруньках, на верхівці яких виступають тільки нитковидні червоні приймочки. Плід — досить великий горіх, оточений трубчастою, по краю надрізаною обгорткою (мисочкою).
2. 	Ліщина — Corylus L.
— Кв. з’являються разом з листками. Плід — горішок, з листуватою, майже плоскою лускою, трилопатевою або б.-м. округлою, по краю зубчастою.
1. 	Г раб — Carpinus L.
З (1). Луски маточкових суцвіть трироздільні, після достигання горішків опадають. Тичинки роздвоєні.
3. 	Береза — Betula L.
— Луски маточкових суцвіть п’ятироздільні, дерев’яніють і залишаються при плодах. Тичинки нероздвоєні.
4. 	Вільха — Alnus Gaertn.
L, Граб — Carpinus L.
Сережки на кінцях молодих гілочок з’являються одночасно з листками. Тичинкові сережки циліндричні, виходять з бокових бруньок, маточкові — густі, шишковидні, виходять з верхівкових бруньок. Тичинкові кв. без оцвітини, з чотирма-дванадцятьма роздвоєними тичинками. Маточкові кв. сидять по дві в пазухах дрібних покривних лусок. Зав’язь двогнізда.
1. 	Л. великі, яйцевидно-довгасті, 6— 12 см завд., З—6 см завш. з 10—15 жилками з обох боків. Приквіткові луски 3-лопатеві; бокові лопаті б.-м. однакової довжини, в 2—З рази коротші за середню лопать. Луска плода 3-лопатева з довгою середньою лопаттю. Кора стовбура світло-сіра. 7—14 лі. Цв. III —IV.
1. 	Г. звичайний — С. betulus L.
196


В мішаних лісах, місцями утворює чисті насадження, особливо в лісах порослевого походження.— В Карпатах, лісових р-нах, в Лісостепу. Півд. межа поширення на рівнині проходить через Григоріополь на Дністрі, Ананьїв, Чорний ліс в окол. Знам’янки; схід, межа суцільного поширення проходить від Чигирина на Лубни — Прилуки — Ніжин; острівні місцезнаходження далі на схід: Висоцьке, на північ від Полтави, Охтирка,
Мал. 168. Граб звичайний:
/ — гілочка з суцвіттям, 2 — гілочка з плодами, З — тичинкові квітки, 4 — тичинкова квітка з приквітковою лускою, 5 — маточкова квітка, 6— плід, 7 — насінина.
околиці Слов’янська, Маяцьке лісництво коло с. Маяки по р. Дінцю, Грабова Балка у верхів’ях р. Міусу коло ст. Розсипна і Глу- хівська лісова дача в Донецькій обл. Після значної перерви росте в горах Криму.
Деревина граба цінна; з неї виготовляють дерев’яні частини інструментів і сільськогосподарських машин. Кору застосовують для дубління.
— Л. дрібні, 2—6 см завд., яйцевидні або довгасто-яйцевидні, при основі трохи не- рівномірносерцевидні або заокруглені. Луска плода косояйцевидна, нерівномірнопил-- часта, але не лопатева. Ъ, іноді 4—10 м.
Цв. IV — V.
2. 	Г. східний — С. orientalis Mill.
(С. dninensis Scop.)
На сухих кам’янистих горбах і схилах в передгір’ях та горах Криму, а після порубок утворює чагарникові зарості, внаслідок обгризання худобою набуває кулястої форми.
2. 	Ліщина — Corylus L.
Дерева або кущі, що цвітуть до розпускання листя. Тичинкові кв. в повислих циліндричних сережках, без оцвітини, з чотирма розщепленими тичинками, ЯКІ’зрослися з покривною лускою і двома приквітковими лусками. Маточкові кв. у двоквіткових дихазіях, що розміщені в пазусі покривної луски й приховані в черепитчастій кулястій бруньці, з якої виступають червонуваті приймочки. Плід—горіх, оточений листковидною, по краю б.-м. надрізаною обгорткою.
1. Обгортка 2-листа 2
— Обгортка 1-листа з одного боку б.-м. глибоко надрізана З
2. Дерево до 25 м завв. Обгортка в декілька разів перевищує горіх і розсічена на довгі, часто зігнуті частки. Плоди сплюснуті з боків, скупчені по декілька (3—7). Цв. IV —V.
*1. Л. ведмежа — С. colurna L.
Розводять в садах і парках, особливо часто в Криму, значно рідше в інших місцях УРСР. Походить з Балкан, Кавказу, Півн. Ірану, Гімалаїв.
Має міцну деревину з рожевуватим відтінком, яка застосовується в мебльовому виробництві та йде на токарні вироби. Горіхи рідко використовують, шкаралупа їх дуже товста і міцна.
— Кущ 2—4 м завв. Обгортка не перевищує стиглого горіха, здебільшого коротша за нього, надрізана на нерівні частки. Плоди
Мал. 169. Ліщина звичайна:
/ — гілочка з плодами, 2 — гілочка з суцвіттями, З — маточкові квітки, 4 — тичинкові квітки, 5 — маточкове суцвіття в розрізі, 6 — горіх.
кулясті або овальні, 15—20 лшзавд., на кінцях гілочок по 1—5. Цв. III — IV.
2. Л. звичайна — С. avellana L.
У світлих мішаних і широколистяних лісах як підлісок, на узліссях.— По всій УРСР, крім крайнього півдня (до межі байрачних лісів), в Криму в горах. Подекуди розводять.
Плоди вживають в їжу і використовують у кондитерському виробництві. З них добувають одну з найкращих рослинних олій.
З (1). Обгортка горіха дзвониковидна; горіх майже кулястий. 2—5 м. Цв. IV.
*3. Л. п о н т і й с ь к а — С. pontica Koch
197


Розводять в Криму. Дико росте на Кавказі, в Малій Азії.
Горіхи їстівні, містять олію.
— Обгортка горіха щільно притиснута до горіха, вище останнього трохи звужена, вгорі лопатева, горіх яйцевидний або циліндричний. 3—10 м. Цв. III — IV.
*4. Л. велика, л. ломбардська, фундук — С. maxima Mill.
Розводять в садах і парках Криму; зрідка в інших районах. Походить з Малої Азії, Греції.
Горіхи їстівні.
3. 	Береза — Betula L.
Дерева або кущі, з одностатевими квітками. Л. з опадаючими прилистками. Тичинкові та маточкові кв. зібрані в сережки. Тичинкові кв. в триквіткових дихазіях, на дуже коротких ніжках, прикриті лускою, з двома приквітками та оцвітиною; листочків оцвітини один-два, нерівних, вони зростаються з приквітком так, що оцв. здається три-, чотири- листковою. Тичинок дві, з роздвоєними пиляками. Маточкові кв. без оцвітини, по три в пазухах приквіткових лусочок, два приквітки їх зростаються з лусочкою, утворюючи трилопатеву луску, що опадає при дозріванні. Маточка з двогніздою зав’яззю і двома нитко- видними приймочками. Плід — горішок, з широкими перетинчастими крилами.
1. 	Кущ 1—2,5 м завв. Л. 1—3 см завд., серцевидні або овальні, по краю зубчасті, з короткими черешками. Молоді гілочки вкриті смолистими бородавочками і рідкими короткими волосками. Тичинкові та маточкові сережки прямостоячі; маточкові — при плодах довгасто-яйцевидні або овальні, 12—15 мм завд., 5—7 мм завш., на коротких ніжках, з двома листками при основі. Цв. V.
1. Б. низька — В. humilis Schrank
На болотах.— На Поліссі, дуже рідко в Правобережному Лісостепу (у Вінницькій області в Погребищенському p-ні, в Новому Фастові).
— Дерева. Л. З—8 см завд., з довгими черешками. Тичинкові сережки повислі . .2
2. Л. трикутно-ромбічні, двопилчасті, з
клиновидною основою, голі, вкриті смолистими бородавочками. Кора гладенька, біла, у старих дерев при основі стовбура чорно-сіра, глибоко тріщинувата. Тичинкові сережки на кінцях гілок довгі, з червоно-бурими війчастими лусочками, маточкові — циліндричні,
2—3 см завд., зелені, на вкорочених бокових гілочках. 10—20 м. Цв. IV — V.
2. 	Б. бородавчаста — В. verrucosa
Ehrh.
Утворює чисті й мішані з іншими породами насадження.— Росте звичайно в Карпатах, Закарпатті і Прикарпатті, в Розточчі та Опіл- лі, на Поліссі і в півн. частині Лісостепу, рідше в півд. частині Лісостепу, в Степу рідко (по річках Самарі, Дінцю). В Криму в горах дуже рідко у верхній частині півн. схилів Бабуган-яйли. Розводять в садах і парках. Var. dalecarlica C. К. Schn.— л. глибоко надрізані.
Найпоширеніший вид берези. Дає гарні дрова і ділову деревину, з якої виготовляють різноманітні вироби та фанеру. Потовщення або нарости на стовбурі (кап) через звивистість волокон високо ціняться як матеріал для художніх виробів і в мебльовій промисловості. Деревину переробляють на високоякісне вугілля. З кори виробляють дьоготь. При сухій перегонці вона дає оцтову кислоту, ацетон та сажу. Березові бруньки використовують в народній медицині.
Береза — цінна порода для полезахисних лісових смуг, обсаджування шляхів, укріплення схилів.
— Л. б.-м. яйцевидні, з округленою основою, пилчасто-зубчасті, опушені, інколи тільки по жилках З
3. 	Молоді гілочки без смолистих бородавочок, густо дрібноопушені, червоно-бурі. Л. яйцевидні або ромбічні, з клиновидною основою або при основі заокруглені, по краях гострозубчасті, молоді — густоопушені, зрослі опушені тільки зісподу. Ь, до 20 м. Цв. IV —V.
3. 	Б. пухната — В. pubescens Ehrh.
В сирих лісах, на болотах і на узліссях.— Звичайно в лісових районах, зрідка в лісостепових (крім Донецького) і дуже рідко в Степу (по річках Дінцю і Самарі).— Близький кавказький вид б. Литвинова — В. Litwinowii A. Doluch. з бородавчастими залозками наведено для Луганської обл., в Новопсковському p-ні, на правому березі річки Айдара, на крейді.— Вказівка потребує перевірки.
— Молоді гілочки вкриті смолистими бородавочками, ледве опушені. Л. яйцевидно-
Рис. 170. Береза дніпровська:
1 — гілка з плодами, 2 — приквіткові луски, 3 — плодики.
ромбічні, з 4—7 парами бокових жилок, майже голі, іноді ледве опушені по жилках або з бородавочками в кутах між ними. Маточкові сережки на короткоопушених ніжках, 5—10 лей 198


завд., при плодах 17—ЗО лей завд., з клиновидною основою лусок. 10—20 м. Цв. IV — V.
4. 	Б. дніпровська — В. borysthenica
Klok.
На пісках.— В Степу (в пониззях річок Дніпра і Бугу). Критичний вид, потребує дальшого вивчення.
4. 	Вільха — Alnus Gaertn.
Дерева або кущі. Л. з прилистками, що рано опадають. Тичинкові сережки висячі. Тичинкові кв. в триквіткових дихазіях, з чоти- рироздільною оцвітиною і чотирма тичинками, прикриті зовні червонувато-бурою лускою, до нижньої частини якої з внутрішнього боку приростають одна або дві пари приквітничків. Маточкові кв. в двоквіткових дихазіях, зібраних у прямостоячі сережки, приквітнички їх при плодах дерев’яніють і утворюють шишечки; оцвітини немає, зав’язь двогнізда, приймочки довгі. Плід — плоский горішок.
1. 	Кущ 0,5—2 м завв. Маточкові сережки розвиваються навесні на коротких, не
Мал. 171. Вільха зелена:
1 — гілочка з суцвіттями, 2 — гілочка з плодами, З — плоди, 4 — тичинкові квітки, 5 — маточкові квітки, 6 — луска, 7 — зав’язь в поздовжньому розрізі.
густооблиствлених гілочках, в китицях по три-п’ять. Тичинкові сережки сидячі. Л. овальні, 3—5 см завд., загострені, гостро- зубчасті, зверху голі, сірі, зісподу по жилках короткоопушені. Цв. V — VI.
1. 	В. з е л е н а — A. viridis DC.
В субальпійському поясі, утворює зарості.— В Карпатах.
Дає деревину, придатну для столярних і токарних виробів. Кора містить дубильні речовини.
— Дерева, рідше кущі. Маточкові сережки з’являються в пазухах листків з осені 2
2. 	Маточкові сережки всі на б.-м. довгих ніжках. Молоді гілочки голі, клейкі. Л. майже голі, оберненоовальні, округлі або еліптичні, на верхівці притуплені або виїмчасті, при основі клиновидні, двояко зарубчасто- зубчасті, зверху блискучі, темно-зелені. Ъ 10—20 м. Цв. IV—V.
2. 	В. клейка, в. чорна — A. gluti¬
nosa (L.) Gaertn.
По берегах річок, на болотах, коло джерел, часто утворює чисті насадження.— По всій УРСР, в Криму зрідка. Дає цінну деревину, дуже стійку у воді; з неї роблять палі, колодязні зруби, підпорки в шахтах. Кору та сережки застосовують для дубління шкур, з кори добувають фарбу, яка, залежно від протрави, забарвлює шкуру в чорний, червоний і жовтий колір. Листяний настій — лікувальний засіб (в’яжуче).
Мал. 172. Вільха клейка, в. чорна:
1 — гілочка з суцвіттями, 2 — гілочка з нестиглими плодами, 3 — гілочка з шишечками, 4 — тичинкові квітки, 5 — маточкові квітки, 6 — зав’язь у поздовжньому розрізі, 7 — луска шишечки, 8— маточкове суцвіття.
— Маточкові сережки всі сидячі або майже сидячі. Молоді гілочки пухнаті, неклейкі. Л. опушені, зісподу густо, овальні, овально- ланцетні або яйцевидно-округлі, загострені, рідше тупуваті, по краю гостродвоякопилчас- ті, внизу сірі. ї?, 5—15 м. Цв. III — IV.
3. 	В. сіра — A. incana (L.) Willd.
На заболочених узліссях, на болотах, біля берегів річок.— В Закарпатті, Карпатах, Прикарпатті, на Поліссі і в Правобережному Лісостепу рідко.
Деревина щільніша й цінніша, ніж у вільхи клейкої, йде на столярні та токарні вироби. Дає краще креслярське вугілля. Кора містить дубильні речовини.
199


РОДИНА 40. БУКОВІ — FAGACEAE
Дерева. Л. прості, прилистки рано опадають. Кв. одностатеві (р. однодомні). Тичинкові кв. в сережках або головках, з над- різною або роздільною на 4—7 часток оцвітиною і 6—12 тичинками. Маточкові кв. поодинокі або зібрані по декілька, оточені обгорткою (мисочкою), утвореною зрослими приквіт- ничками; оцв. їх шестироздільна. Зав’язь нижня, тригнізда, приймочок три. Плід — горіх, оточений повністю або лише при основі мисочкою.
1. Тичинкові суцв. головчасті. Л. майже цілокраї.
1. 	Бук — Fagus L.
— Тичинкові кв. у довгих сережках. Л. лопатеві або пилчасті, лише у вічнозелених видів цілокраї або з небагатьма зубцями 2
2. Л. гостропилчасті. Обгортка шипувата, цілком охоплює один або декілька плодів.
2. 	Каштан — Castanea Mill.
— Л. перистолопатеві, у вічнозелених видів цілокраї або з небагатьма зубцями. Обгортка чашовидна (мисочка), луската, охоплює плід (жолудь) звичайно лише при основі, рідше до половини.
3. 	Дуб — Quercus L.
1. 	Бук — Fagus L.
Дерева. Тичинкові кв. зібрані в багатоквіткові головчасті суцвіття; оцв. їх п’ятилопатева; тичинок 8—12. Маточкові кв. зібрані по 2—4 і оточені обгорткою.
1. 	Л. 4—10 см завд. і 2,5—7 см завш., з
5—8 боковими жилками. Оцв. тичинкових квіток трубчасто-дзвоникувата, глибоко 5—6- надрізана, з довгасто-лінійними або лінійно-
Мал. 173. Бук лісовий, б. звичайний:
1 — гілочка з суцвіттями, 2 — тичинкова квітка, 2а — тичинка, 3 — маточкові квітки, 4 — обгортки при плодах, 5'— плоди в обгортці, 6 — окремий горішок. ланцетними, біловійчастими частками, з 8—15 тичинками і з рудиментом маточки. Обгортка вкрита затверділими, майже однакової довжини шиловидними придатками. 20—40 м. Цв. IV — V.
1. Б. л і с о в и й, б. звичайний—
F. silvatica L.
Утворює чисті або мішані лісові масиви.— В Закарпатті, Прикарпатті, Розточчі-Опіллі, Зах. Лісостепу (Тернопільська і Хмельницька обл.— по річці Збруч, поблизу Сатанова). Бук дає дуже цінну деревину, яку використовують в токарному та столярному виробництві, для виготовлення гнутих меблів та ін. Букова клепка служить для виготовлення тари для масла. Горіхи бука містять значну кількість цінної олії.
— Л. 5—15 см завд. і 3—8 см завш., з 8—12 боковими жилками. Оцв. тичинкових квіток дзвоникувата або рідше широкодзво- никувата, з видовжено-яйцевидними, тупуватими, рідше гострими частками. Нижні придатки обгортки звичайно листовидні, часто зелені, рідше шиловидні, як і верхні. 20—40 см. Цв. IV —V.
2. 	Б. кримський — F. taurica Popl.
В гірських лісах Криму від другої гряди на південь, на вис. 390—1460 м над рівнем моря. Використання, як у бука лісового. Вид дуже близький до бука лісового.
2. Каштан — Castanea Mill.
Гілки простерті, молоді — опушені, червонувато-бурі. Л. широколанцетні, шиловидно- загострені, по краю пилчасто-зубчасті. Суцв.— вгору спрямовані, довгі сережки, що розвиваються після з’явлення листків. Тичинкові кв. з 5—6-роздільною оцвітиною, 10—20 тичинками і рудиментом зав’язі, жовтуваті, зібрані 3—7-квітковими дихазіями, що сидять в пазухах приквітків. Маточкові кв. зеленуваті, здебільшого по три (рідко по одній), оточені спільною обгорткою і розміщені або в окремих сережках, або в нижній частині спільних сережок, оцв. їх п’яти-, шестилопатева. Обгортка при плодах шкіряста, шипувата, з одним-трьома горіхами. 10—30 м. Цв. IV.
*К. їстівний, к. справжній —
C. sativa Mill. (C. vulgaris Lam., C. vesca
Gaertn.)
Зрідка розводять у садах і парках, переважно на півдні. В Закарпатті дичавіє. Дико в СРСР росте на Кавказі; поширений у Півд. Європі. Дуже цінна порода. Горіхи вживають в їжу. Кора містить багато дубильних речовин. Дає дуже цінну деревину, яку використовують в столярному виробництві.
3. 	Дуб — Quercus L.
Дерева, рідше кущі. Л. чергові, лопатеві, зубчасті або рідше цілокраї. Тичинкові сережки повислі; тичинкові кв. з 6—8-розділь- ною оцвітиною і 6—10 тичинками. Маточкові кв. в небагатоквіткових, прямостоячих сережках. Плід — горіх (жолудь), вкритий при основі або до половини лускатою мисочкою, утвореною численними зрослими приквіт- ничками.
200


1. 	Л. вічнозелені 2
— Л. опадають на зиму або залишаються на дереві в сухому стані З
’ 2. Кора стовбура і гілок без пробкового шару. Л. щільні, шкірясті, зверху блискучо- зелені, зісподу густопухнасті, цілокраї або з декількома гострими зубцями, 2,5—7,5 см завд. і 1—4 см завш. 10—20 см. Цв. IV —
V.
*1. Д. кам’яний — Q ilex L.
Розводять в парках в Півд. Криму як декоративну деревну породу. Походить з Середземномор’я.
— Кора стовбура та гілок з товстим пробковим шаром. Л. овальні або видовжено- овальні, 3—7 см завд. і 1,5—3,5 см завш., цілокраї або з небагатьма гострими зубцями, зверху блискучо-темно-зелені, зісподу густо сіропухнасті, щільні, шкірясті. Плоди видовжені до половини, містяться в опушеній мисочці. 10—20 м. Цв. V
*2. Д. пробковий — Q. suber L. Розводять в Півд. Криму як корконосну рослину (Нікітський ботанічний сад). Походить з Середземномор’я.
З (1). Лопаті листків закінчуються щетинкою 4
— Лопаті листків без щетинки, але інколи з невеликим вістрям 6
4. Зимові бруньки близько 4 мм завд., голі. Л. з обох боків зелені, блискучі (восени червоні), 8—12 см завд., глибокоперистонад- різані, з 2—4 парами бокових, здебільшого вузьких виїмчасто-остюкувато-зубчастих лопатей, ширших, ніж виїмки між ними. Мисочка жолудя блюдцевидна, при основі зрізана, на короткій, усадженій лусками ніжці. =%, 10—25 м. Цв. V.
*3. Д. болотний — Q. palustris
Moench
Розводять як декоративне дерево в садах і парках. Походить з приатлантичної частини Півн. Америки.
— Зимові бруньки довші за 4 мм\ їх луски опушені або війчасті. Л. 9—12 см завд., восени червоні. Мисочка жолудя чашечко- видна 5
5. Л. видовжено-еліптичні, неглибокопе- ристонадрізані, здебільшого з 4—6 боковими лопатями, звичайно ширшими, ніж виїмки між ними. Гілки на кінцях рудувато-опушені, пізніше голі, оливково-бурі або червонуваті. Жолудь яйцевидний, до третини або більше вкритий мисочкою. 10—25 м. Цв. V — VI.
* 4. Д. п і в н і ч н и й — Q. borealis
Michx.
Розводять в парках, садах, лісництвах. Походить з приатлантичної частини Півн. Америки.
— Л. тонкі, глибокоперистонадрізані, з
З—4 боковими лопатями, вужчими, ніж виїмки між ними. Молоді гілки спочатку опушені, оливково-зелені або буруваті. Жолудь досередини охоплений мисочкою, коло основи раптом звужений. 10—20 м. Цв. V.
* 5. Д. кошенільний — Q. cocci¬
nea Moench Розводять в парках як декоративну рослину.
Походить з приатлантичної частини Півн. Америки.
6 (3). Лопаті листків на верхівці звичайно з коротким вістрям, не довшим за 1 мм. Лусочки мисочки шиловидні, всі назад відігнуті. Кора сіра. Молоді гілки пухнаті. Л. видовжені або оберненояйцевидні. Жолуді близько 3 см завд. 15—ЗО м. Цв. IV — V.
*6. Д. бургундський — Q. cerris
L.
Розводять в парках.— В Закарпатті і в Півд. Криму. Походить з Середземномор’я.
— Листові лопаті на верхівці без вістря. Луски мисочки жолудя притиснені або трохи відстовбурчені 7
7. Дорослі л. зісподу б.-м. опушені по
всій поверхні 8
— Дорослі л. зісподу голі або лише вздовж жилок розсіяноопушені 11
8. Ніжки суцвіття при плодах довші за черешок листка.
10. Д. з в и ч а й н и й (пухнаста відміна) — Q. robur L. var. puberula Beck.
— Ніжки суцвіття при плодах коротші за черешок або рідко майже однакової з ним довжини 9
9. Пластинка листка оберненояйцевидна
з клиновидною основою, 15—20 см завд. Лусочки мисочки жолудя у верхній частині шиловидні. Жолудь округлий або округло- яйцевидний, оточений глибокою мисочкою, іноді майже до верхівки. 20—ЗО м. Цв.
V —VI.
*7. Д. в е л и к о п л о д и й — Q. гл ас го- carpa Michx.
Зрідка розводять в садах і парках. Походить з Півн. Америки, на батьківщині досягає 50 м завв. і більше.
— Пластинка листка 4—18 см завд. Лусочки мисочки жолудя ланцетні . . .10
10. Прилистки неопадні, густоволосисті; лусочки мисочки жолудя, принаймні нижні, відлеглі. Пиляки до 1,5 мм завд. Молоді гілки та л. зісподу з жовтувато-сірим опушенням. Л. 6—18 см завд., майже шкірясті, оберненояйцевидні або довгасті, перисто- лопатеві, зверху темно-зелені, зісподу жовтувато-сіроповстисті. 10—20л£.Цв. IV —V.
*8. Д. в е л и к о п и л я к о в и й — Q. rnacranthera Fisch, et Меу.
Розводять в парках і садах в Лісостепу та Степу. Дико росте в лісах Закавказзя.— Посухо- і холодостійкий вид, який слід використати для полезахисних смуг у степовій зоні.
— Прилистки опадні. Лусочки мисочки жолудя всі притиснуті. Молоді гілки та л. зісподу білувато-жовтуваті від опушення. Л.
4—7 (10) см завд., видовжено-оберненояйце- видні, з 3—5 (7) парами цілокраїх або вели- козубчастих лопатей. Мисочка жолудя до 1 см завв., півкуляста, густоопушена. Жолуді 1,5—2,5 см завд. 5—10 м. Цв. IV —VI.
9. Д. пухнатий — Q. pubescens Willd.
(Q. lanuginosa Thuill.)
201


В лісах і серед кущів.—По річці Дністру біля с. Цекинівка Могилів-Подільського р-ну Вінницької обл., в урочищі Джулим, зрідка. По всьому Гірському Криму, до 900 м над рівнем моря.
Н (7). Ніжки суцвіття при плодах довші за черешок листка. Л. видовжено-оберне- нояйцевидні, в нижній третині звужені, при основі обрубані або ледве серцевидні, черешок не перевищує половини ширини основи листка. Маточкові кв. і плоди на довгих, до
6—8 см завд., квітконосах, по одній-три. Ж°-
Мал. 174. Дуб звичайний:
1 — гілочка з тичинковими суцвіттями, 2 —гілочка з плодами, З — тичинкові квітки, 4 — пиляк, о — пиляк в поперечному розрізі, 6 — маточкові квітки, 7 — жолудь, 8 — жолудь у поперечному розрізі.
лудь овальний або видовжено-овальний, 15— ЗО мм завд., охоплений чашечковидною мисочкою до х/з—х/2 своєї довжини. 20—40 м. Цв. IV —V.
10. Д. звичайний — Q. robur L.
(Q. pedunculata Ehrh.)
Утворює чисті насадження або в суміші з іншими породами — сосною, грабом.— В б. ч. УРСР, але в Степу значно рідше, головним чином по долинах річок, немає тільки на крайньому півдні, де подекуди розводять. Після перерви з’являється в півн. частині Гірського Криму. Форма з опушеними листками — var. pubenila Beck.
Залежно від часу цвітіння і опадання листків розрізняють дві форми дуба звичайного: Д. ранній — var. praecox Czern. Зацвітає на 1—3 тижні раніше, л. також розвиваються раніше, ніж у другої різновидності, сухі л. восени опадають. Переважає на плато і на. підвищених місцях. Д. пізній — var. tar- difiora Czern. Взимку на деревах залишається сухе листя. Зацвітає і розвиває листки пізніше за попередню форму. Росте переважно в знижених місцях і в заплавинах.
Деревина дуба дуже тверда, міцна, її вживають для найрізноманітніших виробів, широко використовують на будівництві. В корі міститься 5—12% дубильних речовин, в деревині 3—5%, у галах на листках — до 27%. Кора, відходи деревини і гали використовують у виробництві дубильних екстрактів. Молоду кору застосовують також в медицині як в’яжучий засіб. Жолуді згодовують свиням, а також використовують для виготовлення сурогату кофе. Дуб є основною породою для полезахисних лісових смуг.
— Ніжки суцвіття при плодах коротші, ніж черешок листка, кора стовбура і великих
Мал. 175. Дуб скельний:
/ — гілочка з суцвіттями, 2 — гілочка з плодами, З — тичинкові квітки, 4 — маточкові квітки, 5 — зав’язь у розрізі.
гілок сіра або червонувато-бура, потріскана. Л. залишаються на дереві сухими до весни, зісподу по жилках розсіяноволосисті, оберненояйцевидно-довгасті, із заокругленою або клиновидною основою, гл и бо козвивисто лопатеві, з черешками 1—2,5 см завд. Жолуді майже сидячі, оточені мисочкою на половину-третину довжини. 20—ЗО м. Цв. IV —V.
11. Д. скельний — Q. petraea Liebl.
(Q. sessiliflora Salisb.).
В лісах, на вапняках.— На Поліссі дуже рідко (Житомирська обл., Овруцький р-н, Червонка), в Лісостепу зустрічається тільки на півд. заході, в басейні річки Дністра та його приток, півд.-східна межа поширення проходить через Нову Ушицю — Тульчин — Ольгопіль — Балту — Дубосари. Після значної перерви з’являється в Криму, де росте по всій гірській частині півострова. Застосовують у виробництві так само, як і дуб звичайний, і для бондарних та столярних виробів.
202


ПОРЯДОК XXV. КРОПИВОЦВІТІ — URTICALES
РОДИНА 41. В’ЯЗОВІ — ULMACEAE
Дерева або кущі. Л. дворядні, цілісні, по краю пилчасті, звичайно нерівнобокі, з спадними прилистками. Кв. двостатеві або одностатеві, в пучках або поодинокі, пазушні. Оцв. проста, 4—6-роздільна. Зав’язь верхня, одно-, двогнізда; приймочок дві.
1. 	Плід — горішок, оточений перетинчастим крилом (крилатка). Кв. двостатеві.
1. 	В’яз — Ulmus L.
— Плід — кістянка. Кв. переважно одностатеві, лише деякі двостатеві.
2. 	Каркас — Celtis L.
1. 	В’яз — Ulmus L.
Дерева, рідше кущі. Кв. звичайно двостатеві, в густих бокових пучках, розпускаються до з’явлення листків. Оцв. дзвоникувата, 4—8-лопатева. Тичинок 4—8, прикріплених до основи оцвітини. Зав’язь на короткій ніжці; приймочки видовжені. Плід — крилатка. Деревина в’язів щільна, добре полірується. З лубу виготовляють вірьовки, рогожі. В полезахисних лісових смугах в’яз домішують до дуба. В степових умовах в’язи нестійкі, їх верхівки засихають уже в молодому віці і потім дерева відмирають.
1. Квітконіжки довгі, в 2—5 разів довші
за стиглу крилатку. Крилатка з густовійчас- тим краєм крила 2
— Квітконіжки коротші за крилатку. Крилатка з голим, невійчастим краєм . . .4
2. Черешки листків здебільшого не дов¬
ші за 1 см. Насінне гніздо відсунуте від верхівкової вирізки крила на х/2—х/з довжини крилатки З
— Черешки листків здебільшого довші за 1 см. Насінне гніздо майже торкається вирізки крила. Кора стовбура попелясто-сіра. Гілки нерідко звислі. Л. яйцевидні або довгасті, не дуже нерівнобокі, здебільшого
7— 15 см завд. або довші, 3—8 см завш., двічі зубчасті. %, 20—35 м. Цв. III — IV.
*1. В. американський, в. білий — U. americana L. (U. alba Raf.). Зрідка культивують в садах і парках як декоративне дерево.
3. Л. з нерівнобоко-серцевидною основою, оберненояйцевидні, загострені, по краю видовжено-пилчасті; бокові жилки листка здебільшого закінчуються в зубцях. Крилатка 12—16 мм завд. 15—ЗО м. Цв. IV — VI.
2. В. гладенький — U. laevis Pall.
(U. pedunculata Foug., U. effusa Willd.)
В лісах.— По всій УРСР, в Криму в горах. Культивують як декоративне дерево.
— Л. при основі б.-м. рівнобокі, видов- жено-ланцетні, загострені, по краю велико- подвоєно-пилчасті, двоколірні, голі, зубці витягнуті до верхівки листків. Крилатка
8— 12 мм завд. 5—15 м. Цв. IV.
3. В. к а р к а с о в и й — U. celtidea
(Rog.) Litw. (Ulmus effusa В celtidea Rog.)
В лісах.— Наводиться для окол. Чернігова.
4 (1). Черешки не більш як у три рази довші за листкові бруньки, густо вкриті від- леглими волосками 5
— Черешки в 4—5 разів довші за листкові бруньки, голі або волохаті 6
5. 	Л. зісподу жорстко-волохаті, зверху гострошершаві, дуже великі, 8—20 см завд.,
5—12 см завш., оберненояйцевидні, з загостреною верхівкою, двічі пилчасті, темно-зелені. Крилатки голі. 10—ЗО м. Цв. IV —V.
4. 	В. шорсткий — U. scabra Mill. (U. glabra Huds., U. montana With.). В широколистяних лісах, в річкових заплавинах.— Майже по всій УРСР, в Криму тільки в горах.
— Л. зісподу м’яковолохаті, зверху шор- стковолохаті, яйцевидно-видовжені, 15—18см завд. і 4—6,5 см завш., двічі зігнуто-зубчасті. Крилатки опушені. 20—ЗО м. Цв. IV — V.
5. 	В. еліптичний — U. elliptica
С. Koch (U. Sukaszevii Andronov)
В широколистяних лісах.— В Карпатах, на Поліссі і в Лісостепу; в Криму тільки в горах.
6 (4). Л. зісподу, крім волосків, вздовж усіх жилок вкриті дрібними червоними залоз-
Мал. 176. В’яз листуватий, берест:
1 — гілочка з квітками, 2 — гілочка з плодами, З — квітка, 4 — маточка, 5 — плід.
ками, довгасто-оберненояйцевидні, загострені, двічі пилчасті, з гострими, загнутими вгору зубцями. Крилатка 15—20 лей завд., широко- 203


оберненояйцевидна, з червоними спадними залозками. Т?, 10—ЗО м. Цв. III — IV.
6. 	В. л и с т у в а т и й, б e p e с т—U. foliacea Gilib. (U. campestris L.) В лісах, по чагарниках, на схилах.— По всій УРСР, в Карпатах рідко.
— Л. зісподу волохаті, без крапчастих залозок 7
7. 	Гілки з криловидними пробковими наростами. Кора гілок бурувата або червоно- бура. Л. 4—10 см завд., нерівнобокі, обер-
Мал. 177. В’яз корковий:
/ — гілка з листками, 2 — гілка з квітками, 3 — гілка з плодами, 4 — квітки, 5 — маточка, 6— розріз плода, 7 — молодий плодик.
ненояйцевидні, гострі, двоякотрійчастопил- часті, з короткими тупими зубцями. Крилатка оберненояйцевидна. 2—10 м. Цв. IV.
7. В. к о р к о в и й — U. suberosa
Moench (U. campestris var. suberosa
Wahl.)
По чагарниках і на узліссях.— Майже по всій УРСР, крім Карпат.
— Гілки без криловидних пробкових наростів. Кора гілок ясно-бура, з попелястою поволокою. Однорічні пагони червоно-бурі, пухнаті, з червоними крапчастими залозками. Л. 2—3 см завд., довгасто-оберненояйцевидні, до основи звужені, загострені, двоякопилча- сті, з гострими, загнутими догори зубцями.
Г?, 2—6 м. Цв. V.
8. В. В и соцького — U. Wyssotzkyi
Kotov На кам’янистих схилах, на мергелясто- крейдяних, вапнякових і гранітних відслоненнях.— В Донецькому Лісостепу і Лівобережному Степу (в Дніпропетровській і Донецькій обл.).
204
2. 	Каркас — Cel tis L.
Кущ або невеличке дерево. Л. чергові, пилчасті, з розбіжними жилками; прилистки опадні. Суцв. пазушні, часто одноквіткові, з’являються разом з листками. Плід — куляста кістянка.
1. Л. на верхівці витягнуті в тонке та доволі довге вістря, зісподу коротко- та м’яко- пухнаті, яйцевидно-ланцетні, по краю гостро- пилчасті. Плоди спочатку жовті або жовто- бурі, пізніше червонуваті, стиглі чорнувато- фіолетові або чорні. ■£, 5—10 м. Цв. V.
*1. К. південний — C. australis L. Розводять в садах і парках.— Майже по всій УРСР, в Криму іноді дичавіє.
— Л. невитягнуті або мало витягнуті, але не звужені у гостре вістря 2
2. Л. шкірясті, нерівнобокі, зверху жорстко-шершаві, по краю тупозарубчасті, при основі клиновидні, темно-зелені, 5—7 см завд. і 3—4 см завш. Плоди буро-жовті або червонуваті. ■£, 1—3 м. Цв. III — IV.
2. 	К. шершавий — C. aspera Stev.
(С. Tournefortii Lam. var. aspera Ledeb.)
На скелях і по сухих приморських схилах.— В Криму (від Казантипу до Севастополя і від Балаклави до Карадагу).
— Л. іншого вигляду З
3. Дорослі л. зісподу густоопушені, шкірясті, нерівнобокі, яйцевидні або яйцевидно- ланцетні, пилчасті або двоякопилчасті, 4— 10 см завд. і 2,5—5 см завш., з гострою або загостреною верхівкою. Кістянка куляста, темно-червона або червонувато-жовта, з сизою поволокою на ніжці, довшій за черешок.
Т?, 5—10 м. Цв. V.
*3. к. кавказький — C. caucasica
Willd.
Розводять в садах і парках на півдні, півд. сході і особливо в Криму. Дико росте на Кавказі.
— Л. дорослі зісподу голі або тільки по жилках трохи короткоопушені 4
4. Черешок листка тонкий, не коротший за 10 мм, листкова пластинка і при основі пилчаста. Л. тонкі, яйцевидні або яйцевидно- ланцетні, короткозагостреиі, нерівнобокі, двоякопилчасті, 5—12 см завд. і 3—6 см завш. Т?, 1—2 м. Цв. V.
*4. К- західний — C. occidentalis L.
Розводять в садах і парках УРСР, частіше на півдні. Походить з Півн. Америки. Деревина щільна, дуже міцна, використовується в деревообробній промисловості.
— Черешок листка товстий, коротший за 10 мм*, листкова пластинка при основі цілокрая. Л. шкірясті, яйцевидні або ромбічно- гострі, з округло-клиновидною несиметричною основою, по краю дрібно-нерівпо-зубчас- то-пилчасті, з обох боків жовтувато-зелені, голі, 4—6 см завд., 4 см завш. Кістянка куляста, померанцево-жовта або червонувата із сизою поволокою. 2—4 м. Цв. III — IV.
5. 	К. голий — C. glabrata Stev. (C. Tournefortii var. glabrata Boiss.).
На сухих кам’янистих схилах, по берегу моря.— В Криму на заході, від Тархапкут- ського півострова до Балаклави, і на Півд. березі від Балаклави до Карадагу.


РОДИНА 42. ШОВКОВИЦЕВІ — MORACEAE
Дерева або кущі. Л. чергові, з прилистками. Кв. одностатеві, в пазушних колосовидних суцвіттях. Оцв. чашечковидна, чотири- роздільна, після цвітіння розростається і стає м’ясистою. Тичинок 4. Зав’язь верхня або нижня, одногнізда. Плід — горішок або
Мал. 178. Шовковиця чорна:
/, 2 — тичинкові квітки, 3, 4 — маточкові квітки.
кістянка, часто утворюються м’ясисті супліддя.
1. Вісь суцвіття розростається в м’ясистий, кулясто-грушовидний утвір, всередині якого сидять квітки.
3. 	Інжир, смоковниця — Ficus L.
— Вісь суцвіття не розростається . .2
2. Гілки з тонкими гострими колючками в листових пазухах. Л. цілокраї. Супліддя великі, м’ясисті (зовні нагадують апельсин).
2. 	М а к л ю р а — Maclura Nutt.
— Гілки без колючок. Л. з зубчастими або зарубчастими краями. Супліддя ягодоподібні.
1. 	Шовковиця — Morus L.
1. 	Шовковиця, тутове дерево — Morus L.
Дерева. Л. цілісні, лопатеві або зубчасті. Кв. в циліндричних пазушних суцвіттях. Плід — кістянка, окремі плоди завдяки зростанню соковитих оцвітин утворюють ягодоподібне супліддя.
1. 	Л. при основі зрізані або ледве серцевидні, округлояйцевидні, з гострою верхівкою, здебільшого цілісні, на плідних і річних пагонах лопатеві або виїмчасті. Суцв. маточкових квіток такої ж довжини, як їх ніжки. Гілки сіро-бурі. Приймочки вкриті сосочками, але без волохатого опушення. Супліддя білі або пурпурово-чорні. ^,5—10м. Цв. V —VI.
* 1. Ш. бі л а —М. alba L. Розводять по всій УРСР, часто дичавіє. Деревина йде на різні вироби. Має велике значення для шовківництва, бо листям вигодовують шовкопрядів. Плоди вживають в їжу свіжими або сушать. Придатна для залісення ярів і для полезахисних лісових смуг.
— Л. при основі глибокосерцевидні, цілісні або частіше лопатеві. Гілки червоно- бурі. Суцв. маточкових квіток сидячі або значно довші, ніж їх ніжки. Приймочки волохато-волосисті. Супліддя чорно-фіолетові або чорні. 5—10 м. Цв. V — VI.
2. 	Ш. чорна — М. nigra L. Розводять на півдні, нерідко дичавіє. Використання таке ж, як і ш. білої.
2. 	Маклюра — Madura Nutt.
Дводомне дерево з великими яйцевидними листками. Тичинкові суцв. валькуваті, маточкові — кулясті. Супліддя велике, кулясте (схоже на апельсин), зморшкувате, жовто- зеленого кольору; плоди дрібні, ясно-бурі, занурені в м’якуш супліддя. Т?, 5—15 м. Цв. V —VI.
*М. оранжева — М. aurantiaca Nutt.
Культивують на півдні УРСР (Одеса, Миколаїв) і в Криму.— Походить з Півн. Америки. Дає цінну деревину.
3. 	Смоковниця — Ficus L.
Р. з молочним соком. Л. серцевидні, 3— 5-лопатеві. Кв. знаходяться в середині розрос- лої або м’ясистої кулясто-грушовидної осі суцвіття; тичинкові кв. з 3-роздільною оцвітиною і 3 тичинками; маточкові кв. з 5-роз- дільною оцвітиною і одногніздою, однонасінною зав’яззю; приймочка коса. 7—10 м.
Цв. IV —V.
*С м о к о в н и ц я з в и ч а й н а, інжир — F. сагіса L.
Розводять в Криму як плодову рослину. Подекуди культивують в ботанічних садах.
РОДИНА 43. КОНОПЛЕВІ — CANNABI NACEAE
Трав’янисті р. з супротивними листками. Л. пальчастороздільні або лопатеві, з прилистками. Кв. одностатеві (р. дводомні), у волотистих або головчастих суцвіттях; тичинкові кв. з п’ятироздільною оцвітиною і 5 тичинками; маточкові кв. з цілісною оцвітиною. Зав’язь верхня, приймочок дві, нитко- видних. Плід—горішок.
1. 	Виткі р. Л. лопатеві.
1. 	Хміль — Humulus L.
— Прямостоячі р. Л. розсічені на вузькі ланцетні частки.
2. 	Коноплі — Cannabis L.
205


1. 	Хміль — Hum ulus L.
Ст. шершаве від гачкуватих причіпок. Л. довгочерешкові, при основі серцевидні, 3— 5-лопатеві. Тичинкові суцв. в листкових пазухах, волотисті, маточкові — у вигляді поодиноких або зібраних у китиці головок; маточкові кв. сидять по чотири в пазухах покривних
Мал. 179. Хміль звичайний:
/ — гілочка з тичинковими квітками, 2 — гілочка з маточковими квітками, 3 — маточкове суцвіття, 4 — тичинкова квітка, 5 — гілочка з плодами.
лусок, які розростаються при плодах і утворюють так звану шишку хмелю. 21, 3—6 м. Цв. VII — VIII.
X. звичайний — Н. lupulus L.
По вогких чагарниках, в лісах по річкових долинах та в ярах.— По всій УРСР. Розводять також для одержання так званих «хмельових шишок», які вживають у пивоварінні, у медицині.
2. 	Коноплі — Cannabis L.
Трав’янисті р. Ст. прямостояче, з супротивними (вгорі черговими), довгочерешкови- ми, пальчасторозсіченими на 3—11 довгасто- ланцетних великопилчастих часток листками. Кв. одностатеві (р. дводомні), тичинкові кв. з повислими тичинками, в китицях, зібраних волотистим суцвіттям: маточкові кв. в пазушних колосовидних суцвіттях. Оцв. у вигляді облямівки.
1. 	Горішки гладенькі, сірі, оцв. у вигляді недорозвиненої облямівки. Q, 50—150 см. Цв. VI —VIII.
*1. к. посівні — C. sativa L. Культивують як важливу волокнисту рослину, часто дичавіє.— Насіння дає олію (30—35%). Лікарська р.
— Горішки мармуровидні, при основі зчленовані з оцвітиною, що залишається на горішку у вигляді темних клаптиків різної
Мал. 180. Коноплі посівні:
1 — маточкова квітка, 2 — плід в оцвітині, 3 — тичинкові квітки.
форми і при плодах дуже розростається. 0, 30—150 см. Цв. VI — VII.
2. 	К. дикі — C. ruderatis Janisch.
На забур’янених місцях, особливо піщаних, по схилах ярів, балок і в річкових долинах,
Мал. 181. Плоди конопель:
1 — диких, 2 — посівних.
рідше в посівах і біля шляхів.— Розсіяно по всій УРСР, крім зах. областей, Карпат і Криму, але частіше в степовій зоні і в долинах річок Дністра та Дінця. Дає добре волокно, яке застосовують в промисловості. Одночасно є злісним бур’яном.
206


Р О Д И Н А 44. КРОПИВОВІ — URTICACEAE
Трав’янисті р. Кв. одностатеві, рідше двостатеві, зібрані пучками або колосовидними суцвіттями. Оцв. проста, з чотирьох-п’яти вільних або б.-м. зрослих листочків. Тичинок чотири-п’ять. Зав’язь верхня, одногнізда. Приймочка майже сидяча, китичковидна. Плід — сім’янка.
1. 	Л. супротивні. Р. вкрита жалкими волосками.
1. 	Кропива — Urtica L.
— Л. чергові. Р. без жалких волосків.
2. 	Настінниця — Parietaria L.
1. 	Кропива — Urtica L.
Трав’янисті, вкриті жалкими волосками р., з супротивними цілісними або 3—5-лопатеви- ми, зубчастими або пилчастими листками. Кв. в цимозних клубочках, розміщених пазушними волотевидними, колосовидними або голівчастими суцвіттями. Оцв. чотирироз- дільна. Тичинок 4. Горішок довгастий, одягнений оцвітиною, що розростається.
1. Л. глибоко три-, п’ятирозсічені, з перистонадрізаними частками до 15 см завд., дрвгочерешкові, прилистки вільні, довгасто- лінійні. Тичинкові суцв. в пазухах нижніх листків, розгалужені, коротші за черешки; маточкові — горішні, колосовидні, довші за черешки. 2д, 70—120 см. Цв. VII — VIII.
1. 	К. коноплевидна - U. cannabina
L.
Зрідка трапляється як занесена рослина на засмічених місцях, під тинами та на насипах залізниць (Львів, Житомир, Звениго- родка, Куп’янськ).
— Л. цілісні, по краях зубчасті. .2
2. Однорічні р. Суцв. не довші за черешки листків, в пазухах яких вони містяться. Л. еліптичні або яйцевидні, гострі, по краю гострозубчасті, 4—5 см завд. Тичинкові та маточкові кв. зібрані разом в переривчасті пазушні волоті. (J, 15—60 см. Цв. V — IX.
2. 	К. жалка — U. urens L.
Бур’ян поблизу житла, по городах, садах. По всій УРСР. Навесні використовують як зелень для борщу.
— Р. багаторічні. Суцв. довші за черешки листків З
3. Маточкові суцв. кулясті, на довгих тонких ніжках. Ст. гранчасті, вкриті сизуватою поволокою та розсіяними жалкими волосками. Л. широкояйцевидні, 2—6 см завд. Кв. тичинкові в довгих гронах. 2д, ЗО— 50 см. Цв. V — IX.
3. 	к. кулястоквіткова — U. рі- lulifera L.
Бур’ян на засмічених місцях в Півд. Криму, в Степу рідко (Маріуполь).
— Маточкові та тичинкові кв. в гронах або волотях 4
4. Р. однодомна. Прилистки верхніх листків зрослися зовсім або тільки біля основи. Л. з довгими черешками, яйцевидно- або довгасто-ланцетні, загострені, з серцевидною основою, грубопилчасті, голі, по жилках майже без жалких волосків. Суцв. внизу тичинкові, вгорі маточкові. Q, 50— 160 см. Цв. VI—VIII.
4. ^київська — U. kioviensis Rogov.
(U. dioica var. kioviensis Wedd.)
На болотах, по вогких місцях, зрідка.— В Закарпатті (Мукачеве, Берегове), на Поліссі, в Лісостепу і Степу в пониззі річки Дніпра (Херсон, Качкарівка).
— Р. дводомні. Всі прилистки вільні 5
5. 	Р., крім жалких волосків, густошерс- тистоопушені короткими нежалкими волосками. Л. серцевидно-ланцетні, біля основи серцевидні, з довгою відтягнутою верхівкою, по краю крупно-гостропилчасті, зісподу, як і черешок, густошерстистоопушені, до 12 см завд. і 4—5 см завш. Суцв. густі, короткі, розгалужені, густошерстисті. 2д, 40—100 см. Цв. V —VII.
5. К. жабрійолиста — U. galeopsi- folia Wierzb. ex Opiz. (U. pubescens auct.
non Ledeb.)
На болотистих місцях, у лісах і по чагарниках, на вогких місцях.— На Поліссі та в Лісостепу досить звичайно, в Степу тільки в басейні річок (по річці Дніпру доходить до Херсона).
— Р., крім жалких волосків, опушені поодинокими, нежалкими волосками або май-
Мал. 182. Кропива дводомна:
1 — частина маточкового суцвіття, 2 — частина тичинкового суцвіття, 3 — тичинкова квітка, 4 — міжвузля з жалкими волосками.
же голі. Л. серцевидно-яйцевидні, 7—14 см завд., 2—4 см завш., загострені, зубчасто- пилчасті, з загнутими до верхівки великими зубцями. Суцв. довгі, колосовидні, розгалужені. 2д, 50—150 см. Цв. VI —VIII.
6. 	К. дводомна — U. dioica 1L.
207


По засмічених місцях, біля доріг.— Звичайно по всій УРСР. Дає волокно на мішковину. Цінний вітаміноносій. Молоді сходи використовують на зелений борщ.
2. 	Настінниця — Parietaria L.
Р. трав’янисті, з черговими листками. Кв. різнорідні, в пучках або півзонтиках. Оцв. у
Мал. 183. Настінниця прямостояча:
1 — тичинкова квітка, 2 — маточкова квітка, 3— частина суцвіття.
двостатевих квіток з 4 майже вільних листочків; у маточкових — трубчаста, з чотирма зубчиками на верхівці. Горішок яйцевидний, захований в оцвітині, що залишається.
1. Ст. прямостоячі, звичайно нерозгалу- жені, притиснутоопушені. Л. довгасто-ланцетні, довгозагострені, на черешках до 3 см завд. Нижні кв. в суцвітті маточкові, решта двостатеві або всі кв. суцвіття двостатеві, в маточкових квітках приймочки щетинкоподібні. 2д, ЗО—100 см. Цв. VI — IX.
1. Н. прямостояча — P. erecta
Mert. et Koch
Переважно на вапняково-кам’янистому грунті, по тінистих ярах, іноді засмічує сади та городи.— В басейні р. Дністра; Тернопільська обл., Заліщики, Бучач; Хмельницька обл., Кам’янець-Подільський р-н, Нігин; Дунаєвецький р-н, Отроків; в окол. м. Херсона; в Криму.
— Ст. лежачі або висхідні, звичайно розгалужені. Л. яйцевидні або яйцевидно-еліптичні : . . .2
2. Багаторічна р. Л. вкриті волосками без горбочків. Приквітки коротші за оцвітину, біля основи зрослись в один долоневидний листочок, який утворює коло оцвітини ніби чашечку. 2д, ЗО—50 см. Цв. V — VIII.
2. Н. лікарська — Р. officinalis L. (P. ramiflora Moench, P. diffusa M. et К.) По чагарниках на кам’янистих місцях і
скелях.— В Зах. та Півд. Криму.
— Однорічна р. з тонким стеблом. Л. з горбочками, які вкриті грубими волосками. Приквітки майже вільні, довгасто-ланцетні, однакової довжини з оцвітиною або довші за неї. Оцв. двостатевих квіток після цвітіння плівчаста, не змінюється; оцв. маточкових квіток твердішає, бура, шорстка, 1,5—2 мм завд., з човниковидпими ланцетними частками. Q, 5—30 см. Цв. V —VII.
3. Н. херсонська — P. Chersonensis (Lang, et Szov.) Doerfl. (P. lusitanica var.
Chersonensis Lang, et Szov.)
На скелях, кам’янистих тінистих місцях.— В Лісостепу, на Поділлі, в Степу (в зах. частині), в Криму (в горах» на Тарханкутському і Керченському півостровах).
ПОРЯДОК XXVI. САНТАЛОЦВІТІ — SANTALALES
РОДИНА 45. ОМЕЛОВІ — LORA NTH АСЕАЕ
Півпаразитні р., з зеленими листками, які прикріплюються присосками (гаусторіями) до гілок дерев і кущів. Кв. одностатеві; р. дводомні. Квітколоже увігнуте; в маточкових квітках воно зростається з зав’яззю, утворюючи при основі оцвітини цілокраю або по краю зубчасту «чашу». Оцв. 4—6-членна. Тичинок 4—6, супротивних листочкам оцвітини. Плід ягодоподібний; внутрішній шар його оплодня у вигляді клейкого слизу.
1. Л. дрібненькі, лусковидні. Плоди голубуваті.
2. 	Р а з у м о в с ь к і я — Razoumowskia
Hoffm.
— Л. розвинуті, зелені. Плоди білі або жовтуваті 2
2. Л. на зиму опадають. Плоди жовтуваті, овальні. Листочків оцвітини та тичинок по 6.
208
1. 	Дубова омела — Loranthus L.
— Вічнозелені р. Плоди білі. Листочків оцвітини та тичинок по чотири.
3. 	Омела — Viscum L.
1. 	Дубова омела — Loranthus L.
Гола, вилчасторозгалужена р. Л. темно- зелені, голі, черешкові, з цілокраїми, довгастими або оберненояйцевидними, тупими пластинками. Кв. зеленувато-жовтуваті, зібрані рідкими, короткими колосками. Плід жовтуватий, 6—10 мм завд. Ь, 10—ЗО см. Цв. V —VI.
Д. о. європейська — L. europaeus
L.
Виключно на дубах.— В Закарпатті і в Зах. Лісостепу.


2. 	разумовськія — Razoumowskia Hoffm.
Гола, дводомна багаторічна р. із стиснутими членистими гілками і лусковидними зрослими листками. Оцв. у тичинкових квіток роговидно-м’ясиста, з 2—3 листочками; у ма-
Мал. 184. Дубова омела європейська
точкових — оцв. трубчаста, дволопатева. 2/1, 2—20 елі. Цв. V — VI.
Р. ялівцева — R. oxycedri Schultz (Arceuthobium oxycedri M. В.)
Паразитує на стовбурах і гілках ялівця (Juniperus).— В Гірському Криму.
3. 	Омела — Viscum L.
Тичинкові кв. з 4-роздільною оцвітиною; пиляки сидячі, прирослі до листочків оцвітини й відкриваються багатьма отворами. Оцв. маточкових квіток з 3—4-роздільним відгином; стовпчика немає, приймочка подушковидна.
1. 	Насінина з плоскими широкими гранями, з двома зародками. Плід білий, з трохи вдавленою верхівкою, кулястий або коротко- овальний, 6—9 мм завд., 5,5—9,5 мм завш. Л. шкірясто-м’ясисті, супротивні, сидячі, довгасті або еліптичні, б.-м. догори загнуті, тупуваті, цілокраї, 2—7,5 см завд. і 0,4— 2,7 см завш. Р. гілляста, 20—120 см в діам. 1?, Цв. III — IV.
1.0. біла — V. album L.
На різних листяних деревах.— В Розточчі-Опіллі, на Поліссі, в Лісостепу звичайно; значно рідше в півн. частині Степу і в Криму.
Мал. 185. Омела австрійська.
Оселяючись на деревах, омела їх виснажує. Л. омели і молоді гілки застосовуються в медицині при гіпертонії. Препарати з омели — висунзат і вискулен вживають проти епілепсії.
— Насінини з опуклими гранями, з одним зародком. Паразити хвойних порід - .2
2. 	Плоди здебільшого жовті, рідше білуваті, трохи видовжені. Ст. звичайно тонке. Л. вузенькі. Цв. III — IV.
2. О. австрійська — V. austnacum
Wiesb. (V. album var. laxum Fick, V. laxum
Boiss. et Rent.)
На гілках сосни.— В зах. і правобережних р-нах УРСР (на схід до Києва і Канева).
— Плоди білі, їх довжина більша за ши1 рину, рідко плід кулястий. Л. досить великі, широкі. 2/, Цв. III — IV.
3. О. я л і ц е в а — V. abietis (Beck.)
Stank. (V. album L. var. abietis Beck.)
На ялицях.— Зрідка трапляється у Львівській (Моршин) і Івано-Франківській (Коломия, тисовий заповідник) областях.
РОДИНА 46. САНТАЛОВІ — SANTALACEAE
1. 	Льнолисник — Thesium L.
Трав’янисті р. з лінійними черговими листками. Кв. дрібні, з оцвітиною зовні зеленою, зсередини звичайно білою. Стовпчик питковидний, з головчастою або трилопатевою приймочкою. Плід — горішок, оцв. залишається при плодах.
1. 	Оцв. здебільшого чотиринадрізана,- при плодах циліндрична, з прямостоячими лопатями, однакової або майже однакової довжини з горішком. Тичинок 4. Суцв. китицевидне, згодом здається однобічним, з короткими одноквітковими гілочками. Z., 15— ЗО см. Цв. V —VII.
1.Л. альпійськи й—Th. alpinum L. На скелях і на кам’янистих схилах. — В Карпатах в субальпійському поясі, іноді у верхній частині лісової зони.
— Оцв. п’ятинадрізана 2
2. 	Горішок сітчастий від поздовжніх жилок і бічних косих та поперечних, які сполучаються між собою, 2,5 мм завд. Кв. майже сидячі, близько 2 мм завд.; оцв. чашевидна, її листочки після цвітіння зложені. 2/., 10—25 см. Цв. VI — VII.
2. 	Л. лежачий — Th. procumbens С. А. Меу. На сухих трав’янистих місцях, на схилах.— Рідко і спорадично на Поліссі і в Лісостепу.
14 424
209


— Горішок тільки з поздовжніми жилками, а коли є бокові, то вони завжди косо вгору спрямовані, але не поперечні, тому сіт- частості на поверхні горішка не утворюють .3
3. 	Р. з повзучими підземними пагонами або з довгою підземною частиною стебла . .4
Мал. 186. Льнолисник гіллястий:
1 — квітка з приквітками, 2 — плід.
— Корінь прямий, стрижневий, біля поверхні землі багатоголовий, з багатьма стеблами, біля основи б.-м. скупченими . .5
4. 	При кожній квітці є тільки один приквіток, приквіточків немає. Ст. здебільшого поодинокі або рідше по декілька, не розгалужені. Суцв. китицевидне, вгорі з пучком приквітків, при яких квіток немає. Оцв. зсередини жовтувата, в два рази коротша за горішок. 2/., 10—ЗО см. Цв. V — VI.
3. 	Л. б е з п р и к в і т н и к о в и й —
Th. ebracteatum Наупе
На сухих трав’янистих місцях, по світлих лісах, зрідка.— На Поліссі, в Лісостепу та на півночі Степу спорадично.
— При кожній квітці є три приквітки, із них середній довший і два бокові коротші. Л. оливково-зелені, лінійно-ланцетні, гострі, з трьома жилками, з яких бокові не доходять до верхівки листка. 2д, 15—40 см. Цв. V— VII.
4. Л. л ь н о л и с т и й — Th. linifolhim
Schrank. (Th. intermedium Schrad.) На сухих трав’янистих місцях на узліссях, по чагарниках.— В Лісостепу, переважно на захід від Дніпра, рідко на Поліссі і в півн. частині Степу.
5(3). Дрібна, 5—15 см завв., р., із здерев’янілим коренем, з повзучими підземними пагонами і численними, при основі здерев’янілими стеблами. Гілочки закінчуються однією квіткою і коротші за неї. Нижні л. лусковидні. Кв. широковоронковидні, близько 3 мм завд. і 3 мм завш. Суцв.— однобока китиця. 2д, Цв. IV.
5. Л. коротколист и й — Th. bra-
chyphyllum Boiss.
На кам’янистих місцях, скелях.— В Гірському Криму.
— Р. 20—ЗО см завв. Ст. розгалужені у верхній частині або від середини з майже косо догори спрямованими гілками, рідше ст. не розгалужені. Квітконосні гілочки відстовбурчені, в 2—4 рази довші за квітку. Л. лінійні, загострені, до основи звужені, 2—3 см завд. і 1—2 мм завш. Суцв. волотисте, з китицеподібними гілками. Кв. на коротких ніжках або майже сидячі. 2д, ©, 20—ЗО см. Цв. V —VII.
6. 	Л. гіллястий — Th. ramosum Наупе На сухих луках, схилах, на кам’янистих місцях.— На Поліссі, в Правобережному Лісостепу зрідка, в Лівобережному Лісостепу, в Степу і Криму звичайно.
ПОРЯДОК XXVII. ХВИЛІВНИКОЦВІТІ — ARISTOLOCHIALES РОДИНА 47. ХВИЛІВНИКОВІ — ARISTOLOCHIACEAE
Багаторічні, трав’янисті р., з повзучими кореневищами і черговими, серцевидними або нирковидними листками. Кв. двостатеві, правильні або неправильні із зрослолистою ві- ночковидною оцвітиною. Тичинок 6 або 12. Зав’язь нижня, шестигнізда; стовпчик 1 з 6-лопатевою променистою приймочкою. Плід — багатонасінна коробочка.
1. 	Ст. коротке, лежаче. Л. прикореневі. Кв. поодинокі, верхівкові; оцв. правильна, неопадна; тичинок 12.
1. 	Копитняк — Asarum L.
— Ст. прямостояче або звивисте. Л. чергові. Кв.— по кілька в пазухах листків; оцв. неправильна, опадна; тичинок 6.
210
2. 	Хвилівник, кірказон — Aristolochia L.
1. 	Копитняк — Asarum L.
Коротковолохата р. з повзучим кореневищем. Л. нирковидно-серцевидні, зимуючі. Оцв. бурувата, дзвониковидна, на верхівці трилопатева. 2/., 5—10 см. Цв. III — V.
К. європейський — A. europaeum L.
В широколистяних та мішаних лісах. — Майже по всій УРСР, крім Криму.
2. 	Хвилівник, кірказон — Aristolochia L.
Л. серцевидно-яйцевидні. Кв. жовтуваті, по декілька в пазухах листків. Оцв. з прямою


Мал. 187. Копитняк європейський:
/ — квітка в поздовжньому розрізі, 2 — тичинка, З — приймочка, 4 — поперечний розріз через коробочку, 5 — насінина.
Мал. 188. Хвилівник звичайний:
/ — квітка в поздовжньому розрізі, 2 — плід, 3 — поперечний розріз плода.
трубочкою і язичковим відгином. Коробочка грушовидна, звисла, відкривається по перегородках. 4, 30—80 см. Цв. V — VII.
X. звичайний — A. clematitis L.
В лісах, по заплавах річок, по балках.— По всій УРСР. Р. отруйна.
ПОРЯДОК XXVIII. ГРЕЧКОЦВІТІ — POLYGONALES
РОДИНА48. ГРЕЧКОВІ — POLYGONACEAE
Трав’янисті р., рідко півкущики або кущики, з черговими листками. Прилистки зростаються в стеблообгортну перетинчасту трубчасту піхву (розтруб), яка обгортає основу міжвузля (з часом вона нерідко розривається і робиться тоді малопомітною). Кв. двостатеві або одностатеві, правильні. Листочків оцвітини 4—6, розміщених в одному або в двох колах. Тичинок 4—8, стовпчиків 2—3. Плід— горішок.
1. Низькі (до 0,5—1 м завв.) кущики. Оцв. при плодах розростається.
4. К у ч e р я в к а — Atraphaxis L.
— Однорічні або багаторічні трав’янисті р., рідше півкущики, у яких ст. здерев’янілі лише при основі .2
2. Оцв. зелена, чашечковидна, з чотирьох
або шести листочків, розміщених у два кола. Листочки внутрішнього кола здебільшого розростаються й оточують плід. Листочки зовнішнього кола при плодах не збільшуються З
— Оцв. білувата, біла або рожева, ві- ночковидна, з п’яти (чотирьох-шести) листочків в одному колі, при плодах вони не розростаються .5
3. Листочків оцвітини чотири. Л. прикореневі, нирковидні. Високогірна р.
2. Кисличник — Охугіа Hill
— Листочків оцвітини шість. Л. іншої форми 4
4. 	Плоди некрилаті, дрібні. Приймочки пензликовидні.
1. Щавель — Rumex L.
— Плоди з трьома крилами на ребрах. Приймочки головчасті. Р. з великими прикореневими листками.
3. Ревінь — Rheum L.
5 (2). Кв. зібрані в китиці, що разом утворюють щитковидну волоть. Горішки наполовину висуваються з оцвітини. Л. трикутно-серцевидні, злегка м’ясисті.
6. Гречка — Fagopyrum Moench
— Кв. зібрані звичайно в пірамідальні або розкидисто-колосовидні суцвіття. Горішки не висуваються з оцвітини або лише трохи висуваються.
5. Гірчак, спориш — Polygonum L,
1. 	Щавель — Rumex L.
Кв. двостатеві, рідше одностатеві. Оцв. із шести майже вільних листочків, розміщених в двох колах по три в кожному. При плодах внутрішні листочки оцвітини розростаються, обгортаючи їх. На спинці всі внутрішні листочки оцвітини або лише один з них мають горбочок (рідше він відсутній). Тичинок шість, стовпчиків три нитковидних з пензли- ковидними приймочками. Горішок тригранний.
Для визначення потрібні стиглі плоди. Види щавлю легко між собою гібридизують.
1. 	Оцв. при плодах майже не розростається і лише трохи перевищує горішок; внутрішні листочки її загострені, близько 1,5 мм завд. Горішки до 1 мм завд. Кв. одностатеві, Суцв. з гілками, спрямованими вгору. Л. списовидні. Бокові лопаті нижніх листків 14*
211


суцільні або 2—3-роздільні. Кореневище повзуче. 2^, 15—60 см. Цв. V — VIII.
1. іЦ. горобиний — R. acetosella L.
На вогких піскуватих місцях: у борах, на узліссях, галявинах, на луках, гранітних відслоненнях, по річкових берегах, як бур’ян у посівах.— По всій УРСР, але на півдні трапляється рідше.
Дуже мінлива р. Описано багато відмін.
3 гранітних відслонень Приазов’я (заповідник Кам’яні Могили) описано близький вид щ. пучколопатевий — R. fasciiobus Klok. з більшою кількістю стебел (до 20), при основі здерев’янілих, і вужчою середньою лопаттю прикореневих і нижніх листків (0,5—3 мм).
— Внутрішні листочки оцвітини при плодах дуже розростаються .2
2. Л. при основі стріловидні. Кв. одностатеві; р. дводомні .3
— Л. при основі округлі, серцевидні або клиновидні. Кв. двостатеві 7
3. Корені бульбовиднопотовщені, довгасто-лінійної форми. Внутрішні листочки оцвітини півокруглі, з майже прямою основою, жилки їх утворюють навколо горбочка петлі, потім розходяться радіально; при плодах 4,5—5 мм завд., близько 3,5 мм завш. Прикореневі л. з тонкозагостреними, спрямованими вниз боковими лопатями, над якими є ще одна пара дрібних лопатей, зісподу опушені. 2/., 60—100 см. Цв. V —VI.
2. Щ. чорноморський — R. еихі- nus Klok. (R. tuberosus Led. var. tauro-
caucasicus Shir.) На солончакових луках, по вогких кам’янистих місцях.— Дуже рідко в Донецькому Лісостепу (по річці Міусу), Степу (п-в Джа- рилгач, о. Бірючий), Криму (Карадаг).
— Корені непотовщені. Внутрішні листочки оцвітини серцевидні, при основі з вирізкою; жилки менш виразні, інакше розміщені 4
4. Внутрішні листочки оцвітини без при- датків-горбочків, при плодах круглясто- серцевидні, 4—6 (до 9) мм у діам., цілокраї, жовті або рожеві. Л. нижні серцевидно-овальні або трикутні з тупими лопатями; верхні списовидні з гоструватими лопатями. Р. з повзучими пагонами. 2/., 10—40 см. Цв. VI — VII.
3. 	Щ. щитковий — R. scutatus L. На кам’янистих осипах і скелях. — В Карпатах (гора Близниця) і в Криму зрідка (Карадаг, поблизу Планерського, Демир-ха- пу, Чатирдаг).
— Внутрішні листочки оцвітини з горбочками. Р. значно вищі, без повзучих пагонів 5
5. Піхви листків цілокраї. Нижні л. яйцевидні, при основі з короткими, тупими, широко розведеними лопатями. Суцв. густе, стиснуте. Ст. звичайно б.-м. численні. 2л, 30—130 (160) см. Цв. VI — IX.
4 Щ. карпатський — R. carpati- cus Zapal. (R. arifolius All. var. carpaticus
Zapal.)
На галявинах гірських лісів і на полонинах.— В Карпатах, від підніжжя гір до альпійської смуги.
— Піхви зубчасті. Нижні л. яйцевидно- ланцетні або ланцетні, при основі стріловидні, з трикутними гострими, спрямованими вниз лопатями і вузькою вирізкою між ними 6
6. 	Коріння тонке, мичкувате. Лопаті прикореневих та нижніх стеблових листків спрямовані вниз. Внутрішні листочки оцвітини при плодах 3,5—5 мм завд. Волоть циліндрична або овальна. 2д, до 1 м. Цв. VII — VIII.
5. 	Щ. кислий — R. acetosa L.
На луках, по лісових галявинах.— Майже по всій УРСР, за винятком Криму. Використовують для борщів. Сік містить до 1,36% кислого щавлевокислого калію. Місцями запроваджено в культуру.
— Корінь стрижневий, міцний. Нижні л. при основі з відхиленими набік лопатями, верхні — лінійно-стріловидні. Внутрішні листочки оцвітини при плодах 3—3,5 мм завд. Волоть пірамідальна. 21, 50—100 см. Цв. VII — IX.
6. Щ. пірамідальний — R. thyr- siflorus Fingerh. (R. haplorhizus Czern.) На заплавних луках, по схилах, по вогких
солончакових місцях.— Майже по всій УРСР (можливо, крім гірських районів).
7 (2). Внутрішні листочки оцвітини по краях з довгими й тонкими шипуватими зубчиками .8
— Внутрішні листочки оцвітини цілокраї або з короткими, не шипуватими, широкими зубчиками 12
8. Лише один листочок оцвітини з придатком-горбочком. Шипуваті зубчики близько 5 мм завд., у 4—6 разів довші за ширину самого листочка. Л. довгасті, короткочерешко- ві. Ст. від основи розгалужене з розчепіреними гілками. 0, 5—50 см. Цв. VI — VIII.
7. Щ. Маршаллів — R. Marschallia-
nus Rchb.
На засолених місцях, на луках рідко.— В Донецькому Лісостепу (окол. Луганська), в Степу (окол. Куп’янська).
— Усі внутрішні листочки оцвітини з придатками (горбочками), зубчики в 1,5—2 рази довші за ширину самого листочка . .9
9. Внутрішні листочки оцвітини (при
плоді) близької мм завд., між краєм листочка і придатком є дуже виразна сітка жилок 10
— Внутрішні листочки оцвітини вдвоє коротші, з невиразною сіткою жилок . . .11
10. Багаторічник. Внутрішні листочки оцвітини 4,5—6 мм завд. і 2,5—4,5 мм завш. з 5—6 шиловидними зубцями по боках, довжина яких менша ширини оцвітини. Квітконіжки міцні і товсті, вниз нахилені. Горішки яйцевидно-загострені, 3 — 4 мм завд. 20—60 aw. Цв. V —VI.
8. 	Щ. красивий — R. pulcher L.
На полях ^на вогких місцях), на засмічених місцях рідко.— В Криму (окол. Севастополя).
— Однорічний. Внутрішні листочки оцвітини 2—4 мм завд. і 1,5—3 мм завш., сітчасті, з 4 (3—5) тонкими зубцями по боках, довжина 212


яких більше ширини оцвітини. Квітконіжки тонкі. Горішки до обох кінців загострені,
1,5—2 мм завд. Q, 20—40 см. Цв. VI — VII.
9. 	Щ. сітчастий — R. reticulatus Bess.
На вогких місцях як бур’ян.— Відомий лише з окол. Одеси (Крива Балка).
11 (9). Внутрішні листочки оцвітини яйцевидно-трикутні, до 2 мм завд., на верхівці з коротким остючком та 3 зубчиками з
Мал. 189. Щавель український. / — плід в поздовжньому розрізі.
кожного боку. Л. з виразно відокремленим довгим черешком, довгасто-ланцетні, верхні— лінійні. Ст. від основи розгалужене. Q, 5—30 см. Цв. VI —VII.
10. Щ. український — R. исгаіпі-
cus Fisch.
На вогких піскуватих і солончакуватих місцях по берегах річок, у степових подах.— Досить звичайно в долині Дніпра та пониззях Сули, Ворскли і Самари; спорадично по Дінцю, Осколу. Крім того, в окол. Одеси, Миколаєва, Асканії-Нова.
— Внутрішні листочки оцвітини близько 5 лмьзавд., трикутно-ланцетні, гострі з 2 зубчиками з кожного боку. Квіткові пучки скупчені. Пластинка листка поступово звужується в короткий черешок. Ст. вгорі розгалужене. 2д, 15—60 см. Цв. VI.
11. Щ. морський — R. maritimus L.
На вогких, переважно засолених місцях, на луках, болотах, по берегах водойм.— Розсіяно майже по всій УРСР, крім гірських районів.
12 (7). Внутрішні листочки оцвітини по краю зубчасті .13
— Внутрішні листочки оцвітини цілокраї або майже цілокраї 14
13. 	Внутрішні листочки оцвітини трикутно-серцевидні, по краю з б.-м численними зубцями. Л. з клиновидною основою, ланцетно-лінійні, по краю хвилясті. Суцв у верхній частині безлисте Ст. пряме, майже небороз- нисте. 2/_, ЗО—150 см. Цв. VI — VII.
1*2. Щ. вузьколистий — R. ste- nophylus Led. На солончакових луках, по тальвегах балок, в степових подах, рідше як бур’ян — В Степу, рідше на півдні Лісостепу Півн. межа поширення проходить по лінії: Ягорлик — Балта — Шпола — Харків.
— Внутрішні листочки оцвітини довгасто-трикутні, з 1—3 зубцями при основі. Нижні л. б.-м. серцевидні. Суцв розлоге, рідке. Ст. вгорі розгалужене, з відхиленими або дуговидно пониклими гілочками. 2д, 60—120 см. Цв. VII —VIII.
13. Щ. л і с о в и й — R. silvestris (Lam.)
Wallr. (R. obtusifolius L.) В лісах, по чагарниках, як бур’ян по засмічених місцях.— Майже по всій УРСР. але на півдні Степу зникає і знову з’являється в Криму.
14 (12). Внутрішні листочки оцвітини вузькі, довгасто-трикутно-яйцевидні з витягнутим кінчиком 15
— Внутрішні листочки оцвітини широкі, трикутно-яйцевидні або серцевидні . . .16
15. Внутрішні листочки оцвітини усі з придатками (горбочками). Квіткові пучки майже всі в пазухах листків. Нижні л. довгасті, з округлою або трохи серцевидною основою. Ст. червонувате з розчепіреними гілками. 50—100 см. Цв. VI —VIII.
14. Щ. скупчений — R. conglomera¬
tus Мигг.
По берегах водойм, на болотах, по чагарниках, на вогких засмічених місцях.— В горах долинами річок доходить до 600 м над р. м. У більш зах. районах звичайна р.; у напрямі на схід трохи не доходить до Дніпра.
— Лише один листочок оцвітини з горбочком. Суцв. майже безлисте, тільки при основі гілок вкрите листям. Нижні л. довгасті, з трохи серцевидною або заокругленою основою, по краю дрібнохвилясті Ст. вгорі розгалужене 2/., 40—100 см. Цв. IV — V.
15. Щ. кривавий — R. sanguineus L. На вогких місцях, на узліссях, по схилах,
чагарниках зрідка.— В Прикарпатті, Лісостепу і Степу.
16 (14). Нижні л. при основі глибокосер- цевидні .17
— Л. при основі трохи серцевидні, округлі або клиновидні 19
17. 	Внутрішні листочки оцвітини заокруглено-яйцевидні (довжина їх не перевищує ширини), один завжди з горбочком. Суцв. вузьке й густе, майже безлисте Л зісподу, особливо по жилках шорсткогустоопушені; нижні — довгасто-серцевидні, з довгим, зверху жолобкуватим черешком, по краю хвилясті, верхні — яйцевидно-ланцетні. 2д, 60— 150 см. Цв. V —VI.
16. 	Щ. кінський — R. confertus
Willd
213


По луках, на вогкуватих узліссях, нерідко як бур’ян.— У б. ч. УРСР, крім Карпат і прикарпатських районів.
— Внутрішні листочки оцвітини яйцевидно-трикутні (довжина їх перевищує ширину); всі без горбочків 18
18. 	Л. загострені, голі; нижні — з довгими, трохи жолобкуватими черешками, серцевидно-трикутні. Суцв. з притиснутими гілками. Внутрішні листочки оцвітини яйцевидно-трикутні, при плодах 5—6 мм завд. Ст. притиснуто-волосисте. Р. рівнинна. 2/., 50— 150 см. Цв. VI—VII.
17. Щ. водяний — R. aquaticus L.
По берегах водойм, на вогких лісових галявинах, на болотистих луках.— На Поліссі
1 в Лісостепу рідко.
— Л. тупі, зісподу по жилках дрібно опушені; нижні—округлояйцевидні, довго- черешкові. Р. високогірна. 2/., 50—150 см. Цв. VII — IX.
18. Щ альпійський —R. alpinus L. На лісових галявинах і полонинах на висоті 725—1900 м, по долинах гірських потоків спускається й нижче.— В Карпатах.
19 (16). Прикореневі л. при основі клиновидні 20
— Прикореневі л. з округлою або трохи серцевидною основою 21
20. 	Л. по краю дрібнохвилясті, до 40 см завш.; нижні — довгочерешкові, широколанцетні, верхні — майже сидячі, вузьколанцетні. Внутрішні листочки оцвітини при плодах 4—5 мм завд., широко-трикутно-яйце- видні, з коротко загостреною верхівкою, всі з довгастим горбочком. Суцв. широке. 2д, 1—
2 м. Цв. VII —VIII.
19. Щ.прибережний — R. hydro-
lapathum Hu ds.
По берегах водойм, часто у воді.— Майже по всій УРСР, крім Карпат і прикарпатських районів.
— Л. дуже хвилясті по краю, 1,5—4 см завш.; нижні —звужені до основи, трохи коротший за пластинку черешок. Внутрішні листочки оцвітини округлояйцевидно-трикут- ні, 3—5 мм завд., на верхівці загострені. Суцв. вузьке. 2/., 40—120 см. Цв. VI —VIII.
20. Щ. кучерявий — R. crispus L. На луках, узліссях, засмічених місцях,
як бур’ян у посівах.— По всій УРСР,
21 (19). Внутрішні листочки оцвітини серцевидно-нирковидні, 4—7 мм завд. і 5— 9 мм завш., усі без горбочків. Прикореневі та нижні стеблові л. з черешками, довжина пластинки у 2,5—4,5 раза перевищує ширину; черешки зверху плоскі. Суцв. часто починається від самого низу стебла. 2/., 40— 150 см. Цв. VI —VII.
21. Щ. домашній — R. domesticus
Hartm.
Бур’ян, що трапляється рідко; ймовірно занесена р.— В Лісостепу.
— Внутрішні листочки оцвітини округ- лосерцевидні або серцевидно-трикутні, 6— 11 мм завд. і завш.; один листочок з чималим горбочком 22
214
22. 	Черешки листків зверху плескуваті. Л. сизуваті, з країв хвилясті; нижні — яйцевидно-довгасті або довгасто-ланцетні. Квіткові кільця 20—50-квіткові. Внутрішні листочки оцвітини з гл ибо косер невидною основою, при плодах 7—11 мм завд., 6—10 мм завш.,
Мал. 190. Щавель кучерявий: / — частина стебла з листочком і суцвіттям, 2 — плід.
один з горбочком 2—4 мм завд. 2і, 75—150 см. Цв. V—VI.
22. Щ. Лоначевського — R. Lo- naczevskii Klok. (R. domesticus Hartm.
subsp. ruthenicus Lonaczevsky).
На солончакуватих місцях, в балках, по степових схилах.— В Лісостепу і Степу (розсіяно).
— Черешки листків жолобкуваті. Нижні л. довгочерешкові, яйцевидно-ланцетні, Суцв. майже безлисте. Квіткові кільця 10— 15-квіткові. Внутрішні листочки оцвітини з неглибокосерневидною основою, при плодах 6—8 мм у діам., один з горбочком близько 1,5 мм завд.2д, 80—200 см. Цв. VII —VIII.
* 23. Щ. ш п и н а т н и й —R. patientia L. Культивують, іноді дичавіє. Відомий під назвою «англійський шпинат». Походить з Півд. Європи.
2. 	Кисличник — Oxyria Hill
Р. невисока, з прикореневими довгочереш- ковими нирковидними листками. Кв. двостатеві в китицевидних, вузьких суцвіттях. Тичинок 4—6, стовпчиків 2. Горішок лінзовид- ний, 3—4 мм завд., по краю крилатий. 2/., 5—30 см. Цв. VII —VIII.
К. двостовпчиковий — О. digyna
(L.) Hill
В субальпійській та альпійській смузі гір, на вогких скелях.— В Карпатах.


3. 	Ревінь — Rheum L.
Багаторічні трав’янисті р., з великими прикореневими листками. Кв. двостатеві. Оцв. до основи шестироздільна, з майже однаковими листочками. Тичинок дев’ять. Стовпчиків три, з цілісними приймочками. Горішок значно більший за оцвітину, з трьома крилатими гранями. Культивують як городні і лікарські рослини.
1. Л. суцільні. Ст. майже безлисте. Прикореневі л. з майже циліндричними черешками і великою округлонирковидною, по краю дрібнозубчастою пластинкою. 2/., 25— 50 см. Цв. V.
*1. Р. татарський — R. tataricum L.
Зрідка культивують. Походить з Середньої Азії.
— Л. пальчасто надрізані 2
2. Оцв. зеленувата. Горішок овальний, на верхівці і при основі з виїмками. Нижні л. округлояйцевидні, по краях трохи хвилясті. 4, 1—1,5 м. Цв. VII.
*2. Р. чорноморський — R. rha- ponticum L.
Культивують на городах як овочеву рослину. Походить з Болгарії (хребет Рила).
Соковиті черешки вживають на киселі і в кондитерському виробництві.
— Оцв. жовтувата. Горішок тригранний, червоний, ширококрилатий. Черешки листків шорсткі від коротких сосочків. Корінь веретеновидний, великий, досягає 8—12 кг, яскраво-жовтий на зломі. 2/., 1—2 м. Цв. VII.
*3. Р. пальчастий — R. palmatum L.
Культивують як лікарську рослину, частіше var. tanguticum Мах. (тангутський ревінь). Походить із Зах. Китаю.
З 	коріння виготовляють порошок, який у медицині вживається як проносний засіб.
4. 	Кучерявка — Atraphaxis L.
Невисокий розчепірено-галузистий кущ, з тонким стовбурцем і прямими, до кінця облиствленими гілками, з жовтувато- або червонувато-бурою шершавою корою. Шкірка її розтріскується і відстає. Листки дрібні, З—8 мм завд. і 2—7 мм завш., товсті, оберненояйцевидні, округлі або майже нирковидні, на короткому черешку, з обох боків голі. Кв. двостатеві. Два зовнішні листочки оцвітини здебільшого менші двох або трьох внутрішніх. Тичинок 6—8, при основі зрослися в кільця. Зовнішні листочки оцвітини біля основи з правого і лівого боку з мозолистим горбочком. Зав’язь верхня. Приймочка головчаста. ЗО—70 см. Цв. V —VI.
К. в і д і г н у т а — A. replicata Lam.
(A. spinosa L. var. Fischeri (Jaub. et Spach)
Meisn.).
По сухих місцях.— В Криму (Судак).
5. 	Гірчак, спориш — Polygonum L.
Однорічні або багаторічні трав’янисті р. Кв. в пучечках, пазушних або з’єднаних у колосовидні, гроновидні або волотевидні суцвіття. Оцв. з 5 (4—6) листочків, звичайно віночкоподібна. Тичинок 4—8; стовпчиків 2—3. Плід захований всередині оцвітини, сочевицеподібний або тригранний горішок.
1. Ст. виткі або повзучі. Л. серцевидно-
трикутні. Зовнішні листочки оцвітини на спинці з кілем або крилом 2
— Ст. прямостоячі або іноді лежачі, ніколи не виткі. Л. іншої форми, рідко при основі серцевидні. Листочки оцвітини без кіля (тільки в двох культурних видів з крилом). .3
2. Листочки оцвітини з білуватими плівчастими крильцями, при плодах до 7—9 мм завд. Кв. в кінцевих рідких гронах і пазушних пучках. Л. з серцевидно-стріловидною основою, витягнуто-загострені. Ст. голе. Q, 50—300 см. Цв. VII — X.
1. Г. чагарниковий, витка гречка чагарникова — P. dumetorum L.
По вогких чагарниках, на пісках, як бур’ян на городах та у посівах.— Майже вся УРСР, крім Полинового Степу і Криму.
— Листочки оцвітини некрилаті, з тупим кілем на спинці, всередині білі, зовні
Мал. 191. Гірчак березковидний, витка гречка березковидна:
1 — характер опушення, 2 — квітка, З — оцвітина з плодом.
зеленуваті. Ст. розпростерте або витке, вкрите разом з черешками листків короткими притиснутими волосками. Q, 10—100 см. Цв. VI — X.
2. 	Г. березковидний, витка гречка березковидна —P. convolvulus L.
Як бур’ян у посівах і по засмічених місцях.— По всій УРСР. /Медонос.
З (1). Внутрішні листочки оцвітини з крилом. Р. високі (2—3 лі), у нас тільки в культурі 4
— Внутрішні листочки оцвітини без крила. Р. до їм завв., дикорослі (лише одни вид культивують) а
4. 	Нижні л. широкоовальні або довгасто- яйцевидні, з серцевидною основою, до ЗО см
215


завд. і 25 см завш. Оцв. білувато-жовтувата. Ст. товсті, голі. 4» 2—3 м. Цв. VIII — X.
*3. Г. сахалінський, сахалінська гречка — P. sachalinense F.
Schm. Культивують як декоративну рослину. Може бути також використана як кормова р. Молоді пагони поїдають коні і корови, при силосуванні до стадії бутонізації дають задовільний силос, р. може давати велику зелену масу. Походить з Півд. Сахаліну.
— Нижні л. широкояйцевидні або яйцевидні, щільні з обрубаною або короткоклиновидною основою, до 12—15 см завд. і 10—12 см завш. Оцв. зеленувато-біла. 2д,
1,5—2 м. Цв. VIII — IX.
4. Г. гостролистий, гостролиста або японська гречка — P. cuspidatum Sieb. et Zucc. Культивують як декоративну рослину.
Походить з Японії.
5 	(3). Кв. зібрані в безлисті б.-м. густі, циліндричні колоси на відокремлених квіткових пагонах або суцр. волотисте 6
— Кв. зібрані в грона, вкриті внизу листям, або в рідкі перервані колоси або в пазухах стеблових листків 20
6. Піхви косі, б.-м. відкриті з боку листків, по краю без війок 7
— Піхви циліндричні, зверху обрубані, звичайно з війками по краю 10
7. Ст. розгалужене. Суцв. волотисте .8
— Ст. нерозгалужене. Суцв. колосовидне 9
8. Високі, до 150 см завв., від основи роз- кидисто-розгалужені р., з широкояйневидними або -лйцевидними листками, зісподу (рідше з обох боків) б.-м. густопритиснуто- опушеними. Оцв. біла, (2) 2,5—3,6 мм завд. Горішок 3—4,5 мм завд. 2/., 50—150 см. Цв. VI —VIII.
5. Г. дубильний, таран дубильний — P. coriarium Grig.
Культивують як одну з кращих трав’янистих дубильних рослин. Корені тарана дубильного містять в собі до 26% танідів. Площа під тараном дубильним на кінець семирічки (1965) має бути доведена в Лісостепу УРСР до 7000 га. Походить з Середньої Азії.
— Р. до 1 м завв. Л. ланцетні, зісподу по жилках опушені. Кв. білі або ясно-рожеві. Оцв. З—3,5 мм завд. Горішок 4—5 мм завд. 4,20—100 см. Цв. VI—VII.
6. 	Г. альпійський — P. alpinum All. На відслоненнях, на кам’янистих схилах.— Дуже рідко в Донецькому Лісостепу (на р. Білій в окол. Луганська), в Степу (Кривий Ріг, біля річки Вовчої у Великоновосілківському p-ні Донецької обл.). Р. танідоносна. Кисле листя заміняє щавель. Застосовують у медицині (проти кривавого поносу).
9 (7). Черешки нижніх листків без крил. Л. від овальних до ланцетних, голі, шкірясті. Колос довгасто-лінійний, тонкий; нижні кв. звичайно перетворені на цибулинки. Оцв. 216
біла або рожева, 3—3,5 мм завд. Горішки до
3 мм завд. Кореневище бульбовидне, чорно- буре. 4, 10—30 см. Цв. VI — IX.
7. Г. живорідний — P. viviparum L.
На скелях, на високих полонинах.— В Карпатах: хр. Чорногора (Петрос), хр. Свидовець.
— Черешки нижніх листків вгорі крилаті (основа пластинки на них збігає). Л. ви- довжено-яйцевидно-ланцетні або довгасто- ланцетні, зісподу голі, сизі або короткоопуше- ні кучерявими волосками, колос овальний або циліндричний, товстий, нижні кв. нормально розвинені; суцвіття без цибулинок. Оцв. блідо-рожева, 3,5 мм завд. Горішки до
4 мм завд. Кореневище змійовидно-вигнуте, здерев’яніле. 4, ЗО—100 см. Цв. V — VI.
8. Г. з м і ї н и й, ракові шийки,
змійовик — P. bistorta L.
На болотах, вогких луках, на лісових вогких галявинах.— В Карпатах, на Поліссі, в Лісостепу рідшає, в Степу рідко (пониззя річки Самари), в Криму.— Р. танідоносна, лікарська (кореневище) і медоносна.
10 (6). Р. багаторічні, з міцним розгалуженим кореневищем. Черешки листків прикріплені до стебла вище середини піхов. Пластинки листків від довгасто-еліптичних до лінійно-ланцетних. Оцв. рожева. Горішок лін- зовидний, двоопуклий. 4, 15—50 см. Цв. VI —VIII.
9. Г. земноводний — P. amphibium
L.
У стоячій і повільно текучій воді по болотах, озерах, берегах річок.— Майже по всій УРСР, за винятком Полинового Степу і Криму.
Існує дві форми: var. terrestre Leyss.— наземна форма з прямостоячим густо облиствле- нимстеблом, опушеним притиснутими щетинистими волосками, і ланцетними короткочереш- ковими листками і var. natans Leyss.—водяна форма з плаваючими, розгалуженими, довгими стеблами і довгочерешковими голими листками. Вживають в народній медицині. Р. танідоносна.
— Однорічні р. без кореневища. Черешки листків прикріплені до стебла нижче середини піхов або майже при їх основі .11
11. Піхви з зеленими або сухими лопатями вгорі. Ст. розгалужене, опушене. Л. овальні, звужені до кінців, з короткими крилатими черешками. Кв. яскраво-червоні, рожеві або білі, 4—5 мм завд. О, 1—1,5 м. Цв. VI — IX.
10. 	Г. с х і д н и н — P. orientale L.
Культивують як декоративну рослину, зрідка дичавіє. Походить з Півд. Азії.
— Піхви без лопатей, з рівним верхнім краєм 12
12. Піхви вузькі, щільно охоплюють стебло, особливо у верхній його частині . .13
— Піхви звичайно широкі, нещільно прилягають до стебла 14
13. Піхви на поверхні голі, по краю з дуже коротенькими війками або без них. Л. ланцетні, дорослі — цілком голі, крапчасті, по краю щетинисто-війчасті. Ст. просте, голе.


Суцв. колосовидні, товстуваті, прямостоячі; кв. зеленувато-білі або рожеві. Горішки 2—2,5 мм завд. 0, 40—60 см. Цв. VII — IX.
11. 	Г. л ь о н о в и й — P. linicola Sutulov Спеціалізований бур’ян льону. До останніх років на Україні не знаходили. У 1960 р.
Мал. 192. Гірчак почечуйний:
/ — нижня частина рослини, 2 — верхня частина рослини, 3 — квітка.
виявлений в Закарпатті, біля с. Широкий Луг Тячівського р-ну.
— Піхви по краю з довгими прямими війками. Л. здебільшого ланцетні, гострі. Кв. в густих колосовидних суцвіттях, здебільшого рожеві. Оцв., як і квітконіжки, голі. Горішок з одного боку плоский, з другого б.-м. опуклий, 2—2,5 мм завд. О, ЗО—100 см. Цв. VI —IX.
12. Г. п о ч е ч у й н и й — P. persicaria L.
По берегах водойм, на вологих луках.— По всій УРСР.Р. лікарська. Вживають проти геморою. За літературними даними, отруйна для овець і свиней.
14 (12). Горішки 2—3,25 мм завд., 1,8—3 мм завш., майже округлі або вкорочено-яйцевидні, звичайно з б.-м. помітно висунутою з оцвітини верхівкою. Оцв. зеленувато- біла. Китиці 7—12 мм у діам., розміщуються на кінці стебла та гілок першого порядку одне під одним, не утворюючи волотистого суцвіття 15
— Горішки дрібніші, 1,75—2,25 мм завд.. 1,4—1,8 мм завш., звичайно овальні, замкнені в оцвітині. Оцв. рожево-пурпурова або червонувата. Китиці тонкіші, 4—8 мм у діам., часто зібрані у волотисте суцвіття . . .16
15. 	Л., крім верхівкових, зісподу сірі або білуваті від густого павутинистого опушення, вузькодовгасто-ланцетні, до 15— 17 мм завш.; піхви з численними війочками по краю. Листочки оцвітини на спинці вкриті жовтуватими або чорнуватими залозками, при плодах — з виразно випнутими жилками. 0, 15—40 см. Цв. VI — IX.
13. Г. сивий — P. incanum Schmidt
На відкритих вогких місцях, особливо на піскуватому грунті, як бур’ян на полях (засмічує ярі посіви).— В Лісостепу, почасти в Степу.
— Л., крім нижніх, що на час цвітіння в’януть, зісподу крапчастозалозисті, без павутинистого опушення, яйцевидно-або довгасто-ланцетні, до 25—40 мм завш.; піхви по краю з рідкими коротенькими війочками. Квітконоси густо вкриті жовтуватими залозками. Q, 15—60 см. Цв. VI — IX.
14. Г. шорсткий — P. scabrum Moench На луках, як бур’ян на полях і городах.—
На Поліссі б.-м. звичайно, в Лісостепу зрідка (Біла Церква, окол. Харкова).
16 (14). Л. оберненояйцевидні або овальні до яйцевидно-ланцетних і ланцетних (верхівкові), із заокругленою або коротко-клиновидною основою, б.-м. раптово звуженою в коротенький черешок, і тупою або тупуватою верхівкою, до 12,5 см завд. і 4 см завш., зверху з однією трикутно-півмісячною плямою, зісподу, принаймні нижчі, білуваті від опушення. Листочки оцвітини при плодах з виразно випнутими жилками. Горішки звичайно заховані в оцвітині. 0, 25—80 см. Цв. VI — VIII.
15. Г. бузький — P. hypanicum Klok. (P. lapathifolium L. var. zbruczense Zapal.) На вологих пісках, луках.— Переважно в
півд.-зах. степових р-нах.
— Л. довгасто-ланцетні, рідко деякі яйцевидно-ланцетні, всі з видовжено-клино- видною основою та з поступово-загостреною верхівкою без плями або з невиразною плямою 17
17. Л. (крім іноді верхівкових) зісподу білуваті від густого павутинистого опушення, зверху також б.-м. павутинисті ... .18
— Л. (крім найнижчих) зісподу без павутинистого опушення 19
18. Горішки темно-каштанові, матові, дрібнозморшкуваті, майже округлі. Оцв. 1,75—3 мм завд. Суцв. стиснуто-волотисте. Л. по жилках і вздовж країв жовтуватощети- нисті, до 13 см завд. і 3 см завш., піхви до 17 мм завд. Р. великі, сірувато-білоопушені. Ст. в суцвітті усіяне рясними жовтими залозками, знизу вкрите довгастими • темно-пурпуровими плямочками. Q, 50—100 см. 'Цв. VI — IX.
16. 	Г. запорізький — P. zaporo- viense Klok. На луках, по чагарниках в дніпровських плавнях.— В Степу, в пониззі р. Дніпра.
— Горішки чорні, блискучі. Листочки оцвітини на спинці з жовтими залозками, при плодах з випнутими жилками. Суцв. довгасті або овальні. Л. поступово загострені, до 8 см завд. і 1,5 см завш. Піхви 4—15 мм завд. Ст. павутинисті. Q, 10—45 см. Цв. VI — IX.
17. 	Г. Андржейовського —
P. Andrzejowskianum Klok. (P. paniculatum Andrz. var. incanum Andrz.).
На заплавних, засолених луках, на вогких піскуватих місцях.— В Лісостепу (на півдні), в Степу (в лівобережних районах).
19 (17). Л. довгасто-ланцетні, 4—15 см завд.. 0.2—3 см завш., найширші в нижній 217


третині, повільно звужені до основи в короткий черешок з відтягнутою загостреною верхівкою, зісподу ямчасто-залозисті, зверху дрібношетинисті. Листочки оцвітини на спинці усіяні жовтими короткостебельчастими залозками, при плодах з досить виразновипну- тими жилками. Q, 50—100 см. Цв. VI — IX.
18. 	Г. волотистий — P. paniculatum Andrz.
На вогких заплавних луках, на піскуватих берегах.— В Лісостепу і в Степу.
— Л. майже еліптичні або довгасто-ланцетні, 2—15 см завд., 0,1—5 см завш., найшир- ші біля середини, досить швидко звужені в довгенький, до 3 см завд. черешок, при верхівці не відтягнуті, зісподу крапчасто-залозисті. Листочки оцвітини без залозок, при плодах з маловипнутими жилками, блідо- рожево-пурпурові або майже білі. Квітконоси голі або з поодинокими залозками. 0, 50— 100 см. Цв. VI — IX.
19. 	Г. вузлуватий — P. nodosum Pers.
По вогких луках, по берегах, нерідко на мілководді.— На півн. заході Полісся.
20 (5). Пластинки листків не зчленовані при основі з черешком; піхви циліндричні,
б.-м. цілі. Тичинок 5—6. Р. вогких місць .21
— Пластинки при основі зчленовані з черешком; піхви з двома лопатями, розірвані на час цвітіння. Тичинок вісім. Р. сухих місць 23
21. 	Піхви майже голі. Л. ланцетні. Суцв. довгі, переривчасті. Оцв. рясно вкрита крап-
Мал. 193. Гірчак перцевий, водяний перець:
1 — нижня частина рослини, 2 — верхня частина рослини, 3—квітка.
частими залозками, рожева, часто зеленувата, чотири-, п’ятироздільна. Горішок з одного боку дуже опуклий. 0, 20—70 см. Цв. VII — X.
20. 	Г. перцевий, водяний перець — Р. hydropiper L.
По берегах, канавах, на луках, у вогких лісах.— Майже по всій УРСР, за винятком Полинового Степу і Криму. Р. лікарська (кровоспинний засіб). При виварюванні дає жовту фарбу.
— Піхви вкриті притиснутими волосками і з б.-м. довгими війками по краю. Оцв. без залозок 22
22. 	Л. овальні або лінійно-ланцетні, з невиразними бічними жилками, 0,4—1,2 см завш., зісподу короткоопушені. Суцв. тонкі, не пониклі. Оцв. рожева, близько 2 мм завд., тичинок п’ять, рідко шість. Горішок блискучий, чорний, двоопуклий або тригранний. Q, 15—40 см. Цв. VII — IX.
21. Г. м а л и й — Р. minus Huds.
На болотах, на вологих луках, по берегах річок на піскуватому грунті.— Майже по всій УРСР, на півдні рідшає.
Мал. 194. Гірчак малий:
1 — загальний вигляд рослини; 2 — піхва; 3 — квітка.
— Л. довгасто-ланцетні, з виразними бічними жилками, 1—2 см завш. Суцв. колосовидні, довгі, б.-м. переривчасті, пониклі. Оцв. біла або рожева, 3—3,5 мм завд.; тичинок шість. Горішок не блискучий. Q, 15— ЗО см. Цв. VII — IX.
22. Г. м’який — Р. mite Schrank По вогких місцях, по берегах річок, у вільшняках, по чагарниках.— В лісових районах зрідка.
218


23 (20). Кв. усі сидять пучками в пазухах цілком розвинених листків ... .24
— Китиці у верхній частині безлисті, в нижній — з дуже зменшеними листками .29
24. Р. багаторічні, з кореневищем; горішки 3—4 мм завд. Приморські р. . . .25
— Р. однорічні; горішки до 3 мм завд 26
25. Піхви з 12 жилками, довші, ніж міжвузля. Л. довгасто-еліптичні, гоструваті. Оцв. до 2/3 розсічена на оберненояйцевидні, білі листочки. Горішок дорівнює оцвітині або трохи довший за неї, блискучий, з малопомітними тонкими зморшками. Ст. з висхідними або лежачими гілками. Кореневище здерев’яніле. 2д, 10—20 см. Цв. VII — X.
23. С. надморський — P. maritimum L.
На пісках у літоральній смузі.— По берегах Чорного та Азовського морів спорадично.
— Піхви з шістьма жилками, значно коротші, ніж міжвузля. Л. еліптичні або еліптично-ланцетні. Оцв. розсічена більш як до середини на білі або рожеві листочки. Горішок на чверть або половину висувається з оцвітини. Кореневище мало виявлене. 2д, 10—50 см. Цв. VI — X.
24. С. Роберта — Р. Roberti Lois.
На пісках у літоральній смузі.— По берегах Чорного і Азовського морів (Бердянська, Білосарайська, Крива коси, поблизу Керчі), зрідка.
26 (24). Горішки гладенькі, блискучі, зрідка трохи крапчасті. Оцв. розділена до 2/3. Квітконіжки коротші, ніж оцвітина. Л. довгасті, тупі або трохи загострені. 0, 20—40 см. Цв. VII — IX.
25. С. близький — P. propinquum
Led.
На піскуватому грунті біля шляхів рідко.— В Лісостепу (с. Звиняче Житомирської обл., Київ, Харків, Чугуїв).
Близький вид С. кисленький — P. aceto- sellum Klok. відрізняється дрібнішими листками і відсутністю помітних жилок на них. Зібраний на залізничному насипу в околицях м. Куп’янська. Після того його не знаходили.
— Горішки виразно зморшкуваті, не блискучі 27
27. Оцв. надрізана досередини або трохи нижче, з оберненоконусовидною основою, листочки її з вузьким білим або рожевим краєм. Л. широкоеліптичні або широколопатковидні, оберненоовально-довгасті, рідше вузькодов- гасті до лінійних, сірувато- або сизувато-зелені, зісподу з випнутими жилками. Піхви з 6—8 жилками. Ст. здебільшого лежачі або висхідні. 0, 20—40 (80) см. Цв. V — X.
26. С. звичайний — P. aviculare L. По засмічених відкритих місцях.— По всій УРСР звичайно. Р. дуже мінлива.
— Оцвітина надрізана до 2/3— 3/4,з мисочковидною суцільною основою. Ст. прямостоячі або висхідні, рідко лежачі ... .28
28. Л. дуже неоднакові і на гілках першого порядку вдвоє коротші й вужчі, ніж на стеблі; на гілках другого порядку значно коротші й вужчі, ніж на гілках першого поряд-
Мал. 195. Спориш Роберта: 1 — верхня й нижня частини рослини, 2 — плодик в оцвітині, 3 — плодик окремо.
ку. Піхви при основі з 6—8 жилками. Ст. здебільшого з маловідхиленими гілками. Квіткові пучки зближені на кінцях гілок. Листочки оцвітини з білими, рожевими або пурпуровими краями. Q, 10—60 см. Цв. V — X.
27. С. різнолистий — P. heterophyl- lum Lindm. Рудеральний бур’ян.— Наводиться для багатьох районів як звичайна р. подібно до попереднього виду, але здебільшого помилково. В зв’язку з недостатньою вивченістю потребує дальших досліджень.
— Л. б.-м. однакові, лінійно-ланцетні або вузьколінійні, повільно загострені, 1—3 см завд. Піхви при основі з 10—12 жилками. Ст. висхідні, від основи розгалужені, з тоненькими гілочками. Листочки оцвітини з червонуватими або білими краями. Горішки з вузенькими ланцетними гранями. 0, 10— ЗО см. Цв. V — X.
28. С. н е п о м і т н и й — P. neglectum Bess. (P. aviculare L. var. neglectum Asch.
et Gr.)
На піскуватих полях, на вигонах.— В правобережних районах Полісся і Лісостепу.
Описаний М. В. Клоковим С. скіфський — P. scythicum Klok. відрізняється характерним габітусом (р. щільно прилягає до грунту) і дрібнішими горішками. Зустрічається рідко у 219


степових подах (Чапельський під, Агайманів під в Херсонській обл.).— Потребує вивчення.
29 (23). Оцв. більш ніж до 3/4 розділена, лише при основі зелена; листочки її білі або рожеві, округлі. Горішки гладенькі, блискучі або вкриті крапчастими зморшками, матові ЗО
— Оцв. розділена до 2/3; листочки її зеленуваті, лише по краях червоні або рідше білі. Горішки завжди крапчасто-зморшкуваті, матові 31
ЗО. Горішки матові, крапчасті; оцв.
2,5—3,5 мм завд., майже до основи поділена на округлі, білі або блідо-рожеві листочки. Квіткові пучки скупчені на кінцях гілочок волотевидного суцвіття. Л. довгасто-ланцети і, 1—4 см завд. Нижні гілки висхідні або напівлежачі. 0, 15—40 см. Цв. VII — IX.
29. С. Я н а т и — P. Janatae Klok. (P. are¬
narium W. К. p. p.) На приморських пісках та черепашниках.— По узбережжю Чорного і Азовського морів, в Криму (в півн. частині).
— Горішки блискучі, гладенькі; оцв. дрібніша, 1,5—2,5 мм завд. Квіткові пучки зібрані китицями на кінцях довгих, далі не розгалужених (або з додатковою короткою гілочкою) гілок. Л. лінійно-ланцетні, 1—5 мм завш. Ст. від основи розчепірено-галузисте, з висхідними нижніми гілками. 0, 15—50 см. Цв. VII — IX.
30. С. пісковий — P. arenarium W. К-
На річкових пісках.— В Лісостепу і в Степу. Переважно в системах річок Дніпра і Півд. Бугу.
Описаний М. В. Клоковим с. несправжньо- пісковий — P. pseudoarenarium Klok. відрізняється квітковими пучками на коротких кінцевих гілочках, зібраними волотевидно. Росте по знижених лучних і солонцюватих місцях в степовій зоні схід, частини УРСР. Потребує дальшого вивчення.
31 (29). Горішки 3,5—5 мм завд., цілком заховані в оцвітині. Китиці довгі, переривчасті. Л. еліптичні або довгасто-ланцетні, до 4 см завд. Ст. з притиснутими гілками. Р. жовтувато-зелена. 0, ЗО—50 см. Цв. VII — IX.
31. С. Китайбелів — P. Kitaibelia-
num Sadi.
На засмічених місцях, на пасовищах, на толоках.— В УРСР дуже рідка, ймовірно занесена, південноєвропейська р. (ст. Розівка Запорізької обл., Кримський заповідник, г. Чорна).
— Горішки 2—2,5 мм завд., висунуті з оцвітини, рідше дорівнюють їй .... .32
32. 	Нижні л. еліптичні, часто 1,5—2 см завш., загострені. Ст. до 1 м і вище, з гілками, спрямованими косо вгору. Китиці тонкі, переривчасті. Оцв. близько 2 мм завд., листочки її з червоними краями. Горішок б.-м. дорівнює оцвітині. Р. темно-зелена. 0, 40—120 см, Цв. VI — IX.
32. С. Котова — P. Kotovii Klok.
По степових чагарниках, на узліссях байрачних лісків.— Зрідка в Лісостепу (півд. схід), в Степу (на Лівобережжі).
— Нижні л. довгасто-ланцетні або лінійні, не ширші від 0,8 см. Ст. не вищі за50сл£. . .33
33. Китиці при верхівці густі, товстуваті, з дуже зближеними квітковими пучками. Оцв. близько 2.5 мм завд., листочки її з червоними краями. Горішок висунутий з оцвітини, коричнево-чорний. Л. з виразно дуговид- ними краями, довгасті, різко загострені. Ст. розгалужене, гілки його спрямовані вгору. 0, 25—50 см. Цв. VII — IX.
33. 	С. гарний — P. spectabile Lehm.
Бур’ян у посівах, коло шляхів. Трапляється дуже спорадично в різних районах, ймовірно занесений.
— Китиці рідкі, з б.-м. розсунутими квітковими пучками. Листочки оцвітини по краю звичайно рожеві, рідше білуваті. Горішок 1,7—2 мм завд. Л. з майже прямими краями. О, 10—80 см. Цв. VII — IX.
34. 	С. розлогий — P. patulum М. В.
На сухих степах, схилах, на відслоненнях.— В Лісостепу (півд. райони), Степу.
Близький вид с. Бордзиловського — Р. Вог- dzilovskii Klok., який відрізняється від попереднього звичайно білими по краю листочками оцвітини (є форма, у якої листочки оцвітини з рожевими краями) і трохи вужчими листками — росте на річкових пісках, у схід, та півд.-схід. частинах УРСР. Потребує дальшого вивчення.
6. 	Гречка — Fagopyrum Moench
Р. трав’янисті, з голим розгалуженим стеблом і черговими стріловидно-трикутними листками. Оцв. п’ятироздільна, віночковидна; тичинок вісім, стовпчиків три. Плід — тригранний горішок, довший за оцвітину.
1. 	Горішки гостротригранні, ребра гладенькі. Кв. рожеві в щитковидних суцвіттях. Ст. звичайно червонувате. 0, 30—70 см. Цв. VII.
*1. Г. звичайна — F. sagittatum Gilib.
(F. esculentum Moench, Polygonum fago- pyrum L.) Культивують по всій УРСР.— Важлива харчова і медоносна р.
— Горішки з гострими ребрами лише у верхній частині, внизу ребра тупі і зморшкуваті. Кв. жовто-зелені, зібрані в китиці. Ст. до цвітіння звичайно зелене. 0, ЗО—80 см. Цв. VII — IX.
2. 	Г. татарська — F. tataricum (L.) Gaertn. (Polygonum tataricum L.).
В старовину культивували. Тепер трапляється як бур’ян, переважно в посівах гречки.— На Поліссі і в Лісостепу.
220


ПОРЯДОК XXIX. ЦЕНТРОСПЕРМОВІ—CENTROSPERMAE
ЛОБОДОВІ — CHENOPODIACEAE
РОДИНА 49.
Трав’янисті р. або півкущі. Кв. дрібні, малопомітні, двостатеві або одностатеві (р. однодомні чи дводомні), часто полігамні. Оцв. проста, з одного-п’яти листочків, звичайно трав’янистих або плівчастих, але нерідко соковитих, б.-м. зрослих. Тичинок здебільшого стільки ж, як і листочків оцвітини. Пиляки чотиригнізді, часто вгорі з придатками. Маточка одна, приймочок здебільшого дві-три. Плід з плівчастим або твердим оплоднем, рідше ягодоподібний, нерозкривний, дуже рідко відкривається кришечкою.
1. Л. (інколи недорозвинені), а також гілки до верхівки стебла супротивні . . .2
— Л. (завжди розвинені) всі або інколи лише верхні, а також гілки, принаймні в суцвітті, чергові 5
2. Однорічники • З
— Півкущі або дрібні кущики • • .4
3. Р. з недорозвиненими листками у вигляді піхов позбавлені опушення. Кв. занурені в тканину стебла.
14. 	Солонець — Salicornia L.
— Р. з розвиненими листками, опушені двороздільними волосками. Кв. в пазухах приквітків.
18. 	Петросимонія — Petrosimonia
Bge. (P. brachiata Bge.)
4 (2). Л. овальні, короткочерешкові.
6. 	О б і о н а — Obione Gaertn. (О. verruci- fera М. В.)
— Л. недорозвинені, лусковидні.
13. 	Сарсазан — Halocnemum М. В.
5 (1). Півкущі або багаторічні трави .6 — Однорічники, рідше дворічники .11
6. Л. плоскі, трикутно-списовидні або
яйцевидні, черешкові. Р. голі. Кв. двостатеві ..7
— Л. нитковидні, довгасто-овальні або ланцетні, сидячі або з дуже коротким черешком. Р. б.-м. опушені, принаймні, на стеблі. Кв. двостатеві або інколи одностатеві . .8
7. Л. трикутно-списовидні, нижні не утворюють розетки. Кв. без приквітків.
3. 	Лобода — Chenopodium L.
— Л. серцевидно-яйцевидні; нижні — зібрані в розетку. Кв. з приквітками.
2. 	Б у р я к — Beta L. (В. trigyna W. К.)
8 (6). Півкущ, з довгастими, короткоче- решковими листками. Кв. одностатеві.
7. 	Білолозник — EurotiaAdans.
— Трави або півкущі, з вузьколінійними або шиловидними, сидячими листками. Кв. двостатеві .9
9. 	Кв. з двома приквітничками, розміщені поодинці в пазухах приквітків. Листочки оцвітини при плодах з перетинчастими крилами. Зародок спіральний.
16. 	Курай — Salsola L. (S. laricina Pall.)
— Кв. в клубочках, без приквітничків. Листочки оцвітини при плодах з крилами або без них. Зародок кільцевий 10
10. 	Листочків оцвітини й тичинок по п’ять. Листочки оцвітини при плодах з перетинчастими крилами. Л. плоскі, вузьколінійні.
11. 	В і п и ч ч я — Koch і a Roth
— Листочків оцвітини й тичинок по чотири. Листочки оцвітини безкрилі. Л. товстуваті, шиловидні.
9. Камфоросма — Camphorosma L.
11 (5). Р. голі. Л. тригранно-шиловидні. Кв. з ланцетними, білоплівчастими приквітничками.
1. 	Наземка — Polycnemum L.
— Р. звичайно б.-м. опушені. Л. нетри- гранні. Приквітнички неплівчасті або їх немає 12
12. Р. вкриті зірчастими або розгалуженими волосками . .13
— Р. голі або вкриті одноклітинними волосками іншого типу 14
13. Кв. двостатеві, без приквітничків; плоди перевищують оцвітину, по краю плів- частокрилаті.
12. Верблюдка — Conspermum L.
— Кв. одностатеві; маточкові кв., а пізніше і плоди цілком заховані в сплюснутий, клиновидний, закінчений на верхівці двома колючками, покривець, утворений двома зрослими приквітничками.
8. 	Устелиполе — Ceratocarpus L.
14 (12). Л. завжди плоскі, різної форми, ніколи ненитковидні або валькуваті . .15
— Л. нитковидні, піввалькуваті або циліндричні 20
15. Кв. одностатеві; маточкові — без оц¬
вітини, заховані між двома приквітничками, що при плодах дуже розростаються, тичинкові — з чотири-, п’ятироздільною оцвітиною . л 16
— Кв. двостатеві, всі без приквітничків . 17
16. Приквітнички зростаються до верхівки, при плодах цілком зімкнуті. Л. цілокраї.
6. Галіміона — Halimione Aellen
— Приквітнички зростаються тільки при основі або не вище середини, при плодах не зімкнуті. Л. звичайно зубчасто-лопатеві.
5. 	Лутига — Atriplex L.
17 (15). Л. великі; нижні — довші 10 см, Кв. в клубочках зростаються по кілька.
2. 	Буряк —Beta L.
— Л. дрібніші, нижчі—не довші 4—6 см.
Кв. в клубочках цілком вільні 18
18. Оцв. при плодах з шиловидними, на кінцях гачкуватими придатками. Л. 0,5— 1,5 см завд., ланцетні або лінійні.
10. Ехінопсилон — EchinopsilonMoq.
221


— Листочки оцвітини без придатків або з колючими шиловидними придатками при плодах. Л. 1—8 см завд., ширші ... .19
19. 	Кв. одностатеві. Листочки оцвітини при плодах з колючими придатками або без них.
4. 	Шпинат — Spinacia L.
— Кв. двостатеві. Листочки оцвітини без колючих придатків.
3. 	Лобода — Chenopodium L.
20 (14). Р. вкриті притиснутими, з двох кінців загостреними лусочками, що нагадують двокінцеві волоски .21
— Р. голі або з простими волосками .22
21. 	Оцв. при плодах з трьома крилами. Нижні л. лінійно-циліндричні, решта — лусковидні.
17. 	Офайстон — Ofaiston Raf.
— Оцв. при плодах безкрила. Всі л. однакові, лінійні, іноді найвищі вкорочені.
18. 	Петросимонія — Petrosimonia
Bge.
22 (20). Кв. з приквітничками . . .23
— Кв. без приквітничків 24
23. 	Приквітнички дрібні, коротші, ніж кв., прозорі, тонкоплівчасті.
15. 	Содник — Suaeda Forsk.
— Приквітнички дорівнюють квіткам або довші за них, трав’янисті.
16. 	Курай — Salsola L.
24 (22). Оцв. чотирилиста.
9. 	Камфоросма — Camphorosma L.
— Оцв. п’ятилиста .25
25. Оцв. при плодах з криловидними виростами.
11. 	В і н и ч ч я — Kochia Roth
' — Оцв. при плодах з шиловидними, на кінцях гачкуватими придатками або з горбоч- куватими виростами.
10. 	Ехінопсилон — Echinopsilon
Moq.
1. 	Наземка — Polycnemum L.
Кв. двостатеві, з плівчастою оцвітиною; тичинок звичайно три (іноді одна, п’ять); маточка з двома приймочками. Приквітнички плівчасті. Насінина вертикальна.
1. 	Приквітнички тонко- й видовженозаго- стрені, на спинці кілюваті; багато перевищують оцвітину. Ст. від основи розгалужене. Л. тригранні, гострі, 10—20 мм завд. 0, 10— 20 см. Цв. VII — IX.
1. 	Н. велика — P. majus А. Вг.
На кам’янистих та крейдяних відслоненнях, на пісках та як пожнивний бур’ян.— По всіх районах УРСР. В Криму заслуговує на увагу різновидність: var. mediterraneum Bess.— з тоненькими, майже нитковидними листками, приквітки в 7—13 разів перевищують оцвітину.
— Приквітнички дорівнюють оцвітині або коротші за неї 2
222
2. 	Л. майже нитковидні, 5—12 мм завд., в середній частині стебла відігнуті. Ст. мало, розгалужене. 0, 5—25 см. Цв. VII — IX.
2. 	Н. Гейфелева — P. Heuffelii Lang На пісках.— В Правобережному Лісостепу (Київська обл., Катеринопіль) і в Лівобережному Лісостепу.
Мал. 196. Наземка велика:
1 — загальний вигляд рослини, 2 — насінина.<3— квітка з приквітковими листками.
— Л. крупніші, всі притиснуті до стебла З
3. 	Вісь суцвіття пряма, 3—10 см завд. Л. З—12 мм завд., .голі. Приквітнички ви- довжено-загострені, одножилкові, б.-м. дорівнюють оцвітині. 0, 5—10 см. Цв. VII — IX.
3. Н. мала — Р. minus Kitt. (P. аг-
vense L. p. p.).
На степах та як пожнивний бур’ян. — По всій УРСР.
Дуже поліморфний вид. Заслуговують на увагу такі різновидності: var pumilum Moq. (дрібні, майже иерозгалужені рослини); var. longifolium Beck.( л. щетиновидні, 10—12 мм завд.).
— Вісь суцвіття майже штопоровидно скручена, 25—ЗО см завв. Приквітнички ширші, рівні з оцвітиною або трохи коротші за неї. 0, 5—20 см. Цв. VIII—IX.
4. Н. бородавчаста — P. verruco¬
sum Lang На пісках.— На Поліссі (зрідка), в Лісостепу, в Степу на Лівобережжі.
Від попереднього виду відрізняється скрученою віссю суцвіття.
2. 	Буряк — Beta L.
Кв. двостатеві, п’ятичленні. Кв. в клубочках зростаються між собою. Оцв. трав’яниста, інколи віночковидна, при плодах в основі


твердіє. Зав’язь напївнижня, з двома-п’ятьма короткими приймочками. Плоди відкриваються кришечкою.
1. Листочки оцвітини плівчасті, пелюст- ковидні. Приймочок три. Суцв. кінцеве, пірамідальне, майже безлисте. Ст. борознисто- кутасте. Л. цілокраї, частіше ледве хвилясті. 2д, 50—100 см. Цв. V — VII.
1. 	Б.триприймочковий — В. tri- gyna W. К. (В. hybrida Andrz.).
На морських узбережжях, зрідка на рудеральних місцях.— На півдні Степу (Одеса, Миколаїв) і в Криму.
— Листочки оцвітини товстуваті, зелені, трав’янисті '.2
2. Коренеплід товстий, редьковидний. Ст. просте, лише вгорі гіллясте. Суцв. вкрите листям, принаймні в нижній частині. 0, 25—80 елі. Цв. V — VI.
*2. Б.звичайний — В. vulgaris L. Культивують в усіх районах.
Надзвичайно поліморфний вид завдяки давній культурі. На Україні культивують здебільшого такі різновидності: цукровий буряк — var. alba DC. (коренеплоди з білим відтінком); var. rosea (L.) Moq. (коренеплоди рожево- червонуваті); var lutea DC. (коренеплоди жовті); var. rubra (L.) Moq. (коренеплоди темно- червоні).
— Корінь тонкий, майже не товстіший за стебло. Ст. гіллясті. 2/., ©, 50—120 см. Цв. V —XI.
3. 	Б. б а г а т о р і ч н и й — В. perennis (L.)
Freyn (В. vulgaris perennis L., B. maritima L.).
По морських узбережжях.—Вказано для Степу (по берегах річок Молочної, Конка). Останнім часом в УРСР цю рослину не знаходили.
3. 	Лобода — Chenopodium L.
Однорічні, рідко багаторічні трави, звичайно вкриті борошнистою поволокою. Л. чергові. Кв. в клубочках, звичайно двостатеві; оцв. з п’яти листочків (іноді 2—4), при плодах трав’яниста, зрідка соковита. Тичинок звичайно п’ять; приймочок дві, рідко три-п’ять.
1. Гілочки безлистого суцвіття закінчуються колючковидним вістрям. Ст. від основи вилчасто-галузисте. Л. ланцетні або лінійні, цілокраї, тупуваті. Кв. поодинокі, сидячі, п’ятичленні. Насінина куляста, по краю вузькооблямована. 0, 5—ЗО см. Цв. VII — VIII.
1. Л. остиста — Ch. аг ista tum L.
На пісках, кам’янистих відслоненнях та забур’янених місцях.— Рідко. Мабуть, випадково занесена в Лівобережний Степ (Луганська обл., Біловодськ).
— Гілки суцвіття ніколи не закінчуються колючковидним вістрям 2
2. Р. з залозками або залозистими волос¬
ками (інколи дуже рідкими), з приємним ароматичним запахом .3
— Р. без залозистих волосків, голі або вкриті борошнистою поволокою, зовсім без запаху або з неприємним запахом зіпсованих оселедців 5
3. Всі л. однакові, довгасті, туполопате- ві. Суцв. безлисте, пірамідальне. Листочки оцвітини горбочкувато-кілюваті, плівчасто- облямовані. Оплодень вкритий дрібними сосочками. 0, 20—60 см. Цв. VII — IX.
*2. Л. с м e р д ю ч а — Ch. foetidum Schrad. Зрідка культивують як ефіроносну рослину. Часто дичавіє.— В Лісостепу і Степу.
— Л. часто неоднакові, за формою інші. Листочки оцвітини не кілюваті 4
4. Л. нижні та середні перистолопатеві. Кв. п’ятичленні, рідко чотиричленні, в розгалужених пазушних суцвіттях. Листочки оцвітини густо вкриті залозистими волосками, закінчуються вістрям. Приквітки дуже дрібні, верхні цілокраї, лінійні. Жовтувато-зелені р.; насіння круглясте, легко стиснуте, зверху трохи блискуче. 0, 15—60 см. Цв. VII — IX.
3. Л. запашна — Ch. botrys L. На кам’янистих місцях, на вапняках та пісках, а також вздовж доріг та як бур’ян на полях та на городах. В б. ч. УРСР, крім півдня Степу.
— Л. (крім верхніх) віддалено-тупозубчасті. Кв. в густих клубочках, зібраних у волотисте або колосисте суцвіття. Листочки оцвітини майже голі або слабозалозисті. Насіння круглясте або овально-круглясте, виразно блискуче. 0, 20—30 см. Цв.УІ —IX.
4. 	Л. амброзієвидна — Ch. ambro- sioides L.
Культивують як лікарську рослину (глистогінна), дичавіє. Зрідка зустрічається на забур’янених місцях.— В Зах. Лісостепу (Вінницька обл., Ямпіль), в Лівобережному Лісостепу (Харків). ,
5 (2). Кв. зібрані в щільні клубочки. Л. дрібні, цілокраї, на довгих черешках. Оцв. з борошнистою поволокою, при плодах зімкнута. Суцв. короткі й густі, колосовидні. Р. сіро-зелені від борошнистої поволоки з неприємним запахом зіпсованих оселедців. О, 15—50 см. Цв. VII — IX.
5. Л. покривна — Ch. vulvaria L.
По забур’янених місцях, на схилах.— Розсіяно майже по всій УРСР.
В народній медицині вживають як протиревматичний засіб.
— Р. з іншими ознаками, без запаху . .6
6. Багаторічник. Нижні та середні л. трикутно-списовидні, великі, довгочерешкові. Листочки оцвітини вузькоплівчасті, вгорі зрізані. Суцв. колосовидно-волотисте, тільки внизу вкрите листям. Насінина вертикальна, з тупими краями, блискуча, висунута з оцвітини. 2д, 15—60 см. Цв. V — VIII.
6. 	Л. доброго Генріха — Ch. bonus Henricus L. (Blitum bonus HenricusC. A.
Mey.)
На забур’янених місцях, в садках, на городах.— Зрідка культивують в зах. областях як шпинатну рослину. Дичавіє.
— Однорічники з іншими ознаками . .7
7. Л. завжди цілком голі, зелені (порівняти Ch. chenopodioides) 8
— Л. з обох боків або тільки зісподу сіруваті від борошнистої поволоки (принаймні в молодому стані) 14
223


8. 	Оцв. з п’яти листочків, ніколи не буває м’ясистою 9
— Оцв. з двох-трьох листочків (тільки у кінцевих квіток з чотирьох-п’яти листочків), завжди гола, часто м’ясиста 11
Як бур’ян у лісах, на городах та на забур’янених, переважно тінистих, місцях. — Зрідка в усіх районах, крім гірських.
Містить отруйну речовину леуцин. Застосовують в народній медицині. Вважають отруйною для свиней.
Мал. 198. Лобода багатонасінна:
1 — нижня частина рослини з квітучою гілкою,
2 — плодик в оцвітині, 3 — плодик окремо
(вигляд зверху)
Мал. 197. Лобода доброго Генріха:
1 — нижня частина рослини і суцвіття, 2 — плодик в оцвітині, 3 — насінина.
9. Л. усі цілокраї, довгасто-яйцевидні або овальні. Ст. звичайно висхідне. Суцв. кінцеві й пазушні. Листочки оцвітини овальні, при плодах не зімкнуті. Оплодень радіально зморщений. Р. голі. 0, 10—100 см. Цв. VII — IX.
7. Л. багатонасінна — Ch. ро-
lyspermum L.
На піщаних кручах та берегах рік, на забур’янених місцях.— По всій УРСР, але на півдні рідко.
Р. дуже мінлива: var. acutifolium Becker (р. з червонуватим відтінком та густим колосовидним суцвіттям); var. cymosum Chevall. (р. темно-зелені, з рихлим суцвіттям).
— Л. зубчасті, рідше цілокраї, але тоді списовидні Оплодень іншої структури . .10
10. Ст. гранисте, лише вгорі розгалужене. Л. широкі, яйцевидно-трикутні, при основі здебільшого серцевидні, рідко заокруглені, по боках з одним-чотирма видовженими зубцями (рідко без них). Листочки оцвітини залозисті, ф, 25—100 см. Цв. VII — IX.
8. Л. г і б р и д н а — Ch. hybridum L.
(Ch. angulosum Lam.)
— Ст. звичайно від основи розгалужене Л. трикутні або трикутно-списовидні, виїмчасто-зубчасті. Суцв. кінцеві й пазушні, утворюють стислу пірамідальну волоть. Листочки оцвітини звичайно тупі, по краю плівчас- тооблямовані, голі. 0, 25—100 см. Цв. VI — IX
9. 	Л. м і с ь к а — Ch. urbicum L.
Бур’ян при дорогах, біля парканів, на засмічених місцях.— По всій УРСР звичайно.
Часто трапляються різновидності: var. intermedium Koch (л. при основі видовжено стягнуті в черешок); var. vulgare Neilr. (основа листків заокруглена або коротко-трикутна).
11 (8). Оцв. трохи соковита, зелена, лише інколи з червонуватим відтінком. Насінина дуже стиснута зверху, завжди з рідкосіт- частим рисунком на поверхні 12
— Оцв. при плодах м’ясиста, червона, ягодоподібна. Насінина опукла, гладенька 13
12. 	Р. до 100 см завв., гола, рано червоніє. Листочки оцвітини завжди вільні. Клубочки в кінцевих та пазушних колосовидних суцвіттях. Кв. бокових суцвіть тричленні. 224


рідко двочленні, з однією-двома тичинками. 0, 10—100 см. Цв. VII — IX.
10. Л. червона — Ch. rubrum L. (Blitum polymorphum C. A. Mey.)
На пісках, переважно вологих, в долинах рік та на засмічених місцях.— Розсіяно майже по всій УРСР.
— Р. до 50 см завв., гола (але молоді листки з борошнистою поволокою). Л. товстуваті, широко-трикутно-дельтовидні. Квіткові клубочки утворюють пірамідальну волоть.
Мал. 199. Лобода товстолиста:
І — загальний вигляд рослини, 2 — верхівкова і бокова квітки, 3 — насінина.
Листочки оцвітини бокових квіток зрослі майже до верхівки. 0, 5—50 см. Цв. VII — IX.
11. 	Л. т о в с т о л и с т а — Ch. chenopo- dioides (L.) Aellen (Blitum chenopodioides L., Chenopodium rubrum b. crassifolium Moq.) На солончаках, по берегах солоних озер та лиманів.— В Лісостепу і Степу.
Р. мінлива: var. Lengyelianum Aelen має в клубочках до 50—60 квіток, суцв. кінцеві.
13 (11). Л. трикутні, при основі майже списовидні, цілокраї, інколи зубчасті. Клубочки кулясті, зібрані в густе колосовидне, майже безлисте, суцвіття. Оцв. тричленна, у верхніх квіток чотири-, шестичленна. 0, 15-60 см. Цв. VII—VIII.
*12. Л. головчаста — Ch. capitatum (L.) Aschers. (Blitum capitatum L.) Зрідка культивують як декоративну рослину, часом дичавіє.— В Зах. Лісостепу (Хмельницька обл., Дунаєвецький р-н, Михайлівна).
— Л. від трикутно-яйцевидних до яйцевидно-довгастих, гострі. Щільні, кулясті клубочки утворюють переривчасте, вкрите листям, колосовидне суцвіття. 0, 15—60 см. Цв. VII—VIII.
13. Л. багатолиста — Ch. foliosum (Moench) Aschers. (Blitum virgatum L.). На крейдяних та кам’янистих відслоненнях, на пісках та забур’янених місцях.— По всій УРСР.
14 (7). Р. сизувата. Л. з довгими черешками, здебільшого при основі клиновидні. Клубочки зібрані у волотевидні суцвіття. Насінини тьмяно-червоні, з тонким, дрібним, плоскозернистим рисунком. 0, 15—20 см. Цв. VII — IX.
14. 	Л. м у р о в а — Ch. murale L.
На забур’янених та засмічених місцях.— Дуже рідко (Івано-Франківська обл., Надвірна; Львів; Тернопільська обл.. Борщів; Харків; Одеса і Миколаїв).
На півдні росте var. microphyllum Coss, (р. дуже гілляста з дрібними листками).
— Насінини блискучі, з рисунком іншого характеру (незернистим) 15
Мал. 200. Лобода калинолиста:
/ — гілочка з суцвіттям, 2 — листок, 3 — квітка, 4 — плодик в оцвітині, 5 — насінина, 6 — маточка.
15. 	Довжина середніх стеблових листків майже не перевищує ширини. Ст. кутасто- борознисте, розхилено-галузисте. Оцв. п’ятилиста; листочки її плівчастооблямовані, з борошнистою поволокою, тупокілюваті. О, 25—100 см. Цв. VII — IX.
15. 	Л. к а л и н о л и с т а — Ch. opulifo- lium Schrad.
Росте переважно як бур’ян в посівах, на забур’янених місцях, вздовж доріг та біля парканів.— В Лісостепу та Степу.
15 424
225


— Довжина середніх листків набагато перевищує ширину . . .16
16. Листочки оцвітини виразно ямчасто- крапчасті. Насінина сітчасто-ямчаста 17
— Листочки оцвітини цілком гладенькі або тільки з борошнистою поволокою . .18
17. Р. жовтувато-зелена. Л. з довгими черешками, трилопатеві, з гострими або загостреними лопатями, верхні — списовидні. Листочки оцвітини трикутно-яйцевидні, ши- рокобілооблямовані. Насінина з глибокими радіальними борозенками. О, 10—60 см. Цв. VII — IX.
16. Л. кленолиста — Ch. acerifo-
lium Andrz. (Ch. Kiinggraeffii Aellen) Росте переважно по долинах рік на алювіальних пісках.— Переважно по річках Дніпру і Дінцю, а також відома з Львівської обл., Броди.
— Р. звичайно зелена. Л. глибокотри- лопатеві, з тупими лопатями (верхня з них видовжена, бокові інколи не розвинені). Оцв. п’ятилиста; листочки її широкоплівчастооб- лямовані, вкриті борошнистою поволокою. Насінина позбавлена радіальних борозенок. ©, 30—150 см. Цв. VI — IX.
17. Л. пізня — Ch. serotinum L. (Ch. fi-
cifolium Sm., Ch. divaricatum Andrz.) На затінених вологих місцях, в долинах річок. Зрідка по городах і в посівах.— На Поліссі, в Зах. та Лівобережному Лісостепу.
18 (16). Р. з червоним стеблом та гілками, нижні з яких простерті, а середні висхідні. Л. здебільшого з майже паралельними краями, тупі. Суцв. густі, звичайно голі. Листочки оцвітини плівчасті, з оливковим відтінком та радіальними борозенками, біло- облямовані. Q, 20—100 см. Цв. VIII — IX.
18. 	Л. бурякова — Ch. betaceum
Andrz.
Зрідка на піщаних берегах річок та на забур’янених місцях.— Розсіяно в степовій, рідше в лісостеповій зонах УРСР.
— Л. до обох кінців звужені, з дуговид- ними краями. Решта ознак інші . . .19
19. Р. майже гола, борошниста поволока розвинена тільки на молодих частинах. Суцв. кінцеві, безлисті, колосовидно-волотисті. Кв. двостатеві. Насінина з поздовжніми борозенками. ©, 25—100 см. Цв. VI — IX.
19. 	Л. з е л е н а — Ch. viride L.
На забур’янених місцях, а також як бур’ян на городах та полях.— На Поліссі і в Лісостепу.
— Р. вкриті борошнистою поволокою  20
20. Кв. верхівкові в клубочках з чотири- або з п’ятилистою оцвітиною і горизонтальними насінинами, бокові — з трилистою (рідко дво- або чотирилистою) оцвітиною і вертикальними насінинами. Л. довгасті, виразно двоколірні (знизу борошнисто-білуваті, з жовтуватою жилкою, зверху зелені, часто блискучі). Q, 10—70 см. Цв. VII — IX.
20. 	Л. сиза — Ch. glaucum L. (Blitum glaucum Koch) На заплавних луках, біля озер та ставків, на солончаках та на засмічених місцях.— По всій УРСР, частіше на півдні і сході.
226
— Оцв. в усіх квіток п’ятилиста, всі насінини горизонтальні. Л. здебільшого яйцевидно-ромбічні, одноколірні . . .21
21. 	Ст. прямостоячі. Л. гладенькі, б.-м. вкриті білувато-мучнистою поволокою. 0, 10—100 см. Цв. VII — ЇХ.
21. 	Л. біла — Ch. album L.
На забур’янених та засмічених місцях, на городах, вздовж доріг.— По всій УРСР звичайно.
Із численних різновидностей на увагу заслуговують var. eualbum Ludwig з густим колосовидно-волотистим суцвіттям; var. Novo- pokrowskianum Aellen. P. дрібна, з дуже борознистим насінням.
— Ст. знизу штопоровидно відігнуті. Л. товстуваті й жорсткі, зісподу з дуже щільною білуватою мучнистою поволокою. 0, 20— 60 см. Цв. VIII.
22. 	Л. З e р о в а —Ch. Zerovii Iljin
На солончаках, особливо в приморській смузі, а також на засмічених місцях, у посівах У півд. Степу; крім того, відома в Лісостепу (Кременчук).
4. 	Шпинат — Spinacia L.
Л. трикутно-списовидні, з черешками. Кв. зібрані в переривчасті, колосовидно-волотисті суцвіття. Тичинкові кв. з 4—5-роздільною оцвітиною, маточкові — з 2—4-зубчастою оц-
Мал. 201. Шпинат городній:
1 — частини стебла і листок, 2 — тичинкові квітки, 3 — маточкові квітки, 4 — плоди.


вітиною, що при плодах твердіє, в пазушних клубочках. 0, 25—50 см. Цв. VI — VIII.
*Ш. городній — S. oleracea L. Культивують, інколи дичавіє.
5. 	Лутига — Atriplex L.
Р. переважно однорічні, зрідка півкущі, з черговими або з супротивними, звичайно черешковими, листками, голі або вкриті борошнистою поволокою. Кв. одностатеві, рідше з домішкою двостатевих. Маточкові кв. без оцвітини, заховані між двома приквітничками з вертикально розміщеною зав’яззю, або з оцвітиною, але без приквітничків і тоді зав’язь горизонтальна.
1. Півкущі, гіллясті від самої основи. Ст. (нижні — лежачі), як і л., рясно вкриті плівчастими волосками. Л. чергові, лише самі нижні інколи майже супротивні, шкірясті, з краями, загорнутими на верхню сторону. Кв. в безлистих волотистих суцвіттях, 20—50 см. Цв. VI — IX.
1. 	Л. біла — А. сапа С. А. Меу.
На степах на солонцюватих грунтах, на берегах солоних озер.— В степовому Криму.
— Р. трав’янисті, звичайно однорічни- ки 2
2. Маточкові кв. па рослині двох видів:
деякі з п’ятироздільною оцвітиною і горизонтально розміщеними зав’язями та плодами, але без приквітничків, деякі ж без оцвітини, заховані між двома широкоовальними приквітками, з вертикально розміщеними зав’язями та плодами. Насінина у перших дрібніша, чорна, блискуча, а у других — набагато більша, матова З
— Маточкові кв. без оцвітини, але з дво- мі приквітками 5
3. Ст. гранчасте. Всі л. з обох боків зелені, трикутні, при основі широкосписовидні; верхні звичайно довгасто-стріловидні. Суцв. колосовидно-волотисте, безлисте. 0, 50— 150 см. Цв. VI — IX.
2. 	Л. с а д о в а — A. hortensis L.
На засмічених місцях, а також як бур’ян на городах та по садах.— По всій УРСР, крім гірських районів.
Нерідко культивують як декоративну рослину.
— Л. всі або принаймні верхні біло- або сіро-борошнисті з обох боків або тільки зісподу 4
4. Ст. чотиригранне, борошнисте. Л. звичайно майже цілокраї, з краями, здебільшого загорнутими на верхній бік; найнижчі л. супротивні, виїмчасто-зубчасті, товстуваті, трохи загнуті доверху. Суцв. зібрані в пірамідальну волоть. 0, ЗО—40 см. Цв. VI — IX.
3. 	Л.широкоплода — A. amblyoste- gia Turcz.
На солончакових та глинистих грунтах.— На півдні Степу, по морському узбережжю звичайно; по річці Дніпру зрідка (Дніпропетровська обл., по річці Мокрій Сурі).
— Ст. циліндричне або тупокутасто-бо- розенчасте, зелене. Л. звичайно виїмчасто- 15*
зубчасті, плоскі, в обрисі трикутно-яйцевидні з серцевидно-списовидною основою. В інших ознаках подібна до попереднього виду, але у всіх частинах р. дрібніша. ©, 50—150 см. Цв. VI — IX.
4. 	Л. блискуча — A. nitens Schkuhr По берегах річок, переважно засолених, а також на засмічених місцях.— По всій УРСР.
5 (2). Приквітнички зростаються у нижній половині або в своїй широкій основі, вгорі легко роз’єднуються 6
— Приквітнички ніде не зростаються .8
6. Кв. в колосовидних або волотистих кінцевих та пазушних суцвіттях, що вкриті листям тільки при основі. Приквітнички ром- бічно-стріловидні, часто трилопатеві з видовженою середньою часткою, розсіяно-борош- нисті. Насіння майже круглясте, крупне, до З мм в діам. 0, 10—100см. Цв. VII —VIII.
5. 	Л. татарська — A. tatarica L.
На забур’янених місцях, особливо солонцюватих.— По всій УРСР, переважно в степових приморських районах.
Поліморфний вид. В УРСР найчастіше зустрічаються var. diffusa (Ten.) Gurke з стеблами лежачими або висхідними; var. discolor (Koch) Graebn. з листками зверху ясно-зеленими, зісподу сріблястими.
— Кв. в клубочках, що сидять в пазухах звичайних або змінених листків ... .7
7. Р. гола або майже гола; кінці гілок дуже тонкі, майже волосовидні. Кв. в клубочках по одній-чотири. Приквітнички широко- ромбічні, сидячі, зубчасті. Насінина в центрі вдавлена. 0, 20—70 см. Цв. VII — IX.
6. 	Л. куляста — A. sphaeromorpha
lijin
В посівах, при дорогах, на засмічених місцях.— В Степу на півдні (Херсонська обл., Асканія-Нова).
— Р. борошниста; кінцеві гілочки не витончені (1 мм в діам. або товстіші). Кв. в клубочках здебільшого по п’ять-десять. Приквітнички широкояйцевидно-трикутні, рідше широкоромбічні, на короткій ніжці. Насінина трохи опукла, в центрі не вдавлена. 0, 30— 90 см. Цв. VII — IX.
7. 	Л. рожева — A. rosea L.
На крейдяних відслоненнях, на забур’янених місцях.— По всій УРСР.
8 (5). Приквітнички різко неоднакового розміру. Л. яйцевидно-списовидні, одноколірні, цілокраї. Суцв. волотисте. Насінина в дрібніших приквітках дрібна—1,5 мм в діам., чорна, блискуча; в більших —крупна (2,5—3 мм в діам.), жовто-бура. ©, 50— 150 см. Цв. V— IX.
8. 	Л. р і з н о н а с і н н а — A. hete- rosperma Bge. (A. hastata var.heterocarDa Fenzl).
На солончакових грунтах, особливо на засолених берегах річок, озер, лиманів.— В Степу і Лісостепу б.-м. звичайно, на Поліссі рідко.
— Приквітнички майже однакові . .9
9. 	Л. зісподу сірувато-борошнисті, зверху зелені, здебільшого з загорнутими краями
227


Мал. 203. Лутига різнонасінна:
/ — середня частина стебла з листком та суцвіттями. 2 — приквітки.
та випнутою головною жилкою, ланцетні або довгасті. Суцв. волотисте з колосовидними гілками. Приквітки яйцевидно-ромбічні, цілокраї, борошнисті. 0, 20—80 см. Цв. VII — IX.
9. 	Л. видовженолиста — A. ob- longifolia Waldst. et Kit. (A. patula var.
oblongifolia Wester I.).
На засолених пісках, у посівах, на берегах річок та забур’янених місцях.— В Лісостепу і Степу; вказується також для Прикарпаття (Івано-Франківська обл., Надвірна) та Львова.
— Л. одноколірні, з плоскими краями  10
10. Нижні й середні л. широкі, з клино¬
видно-списовидною основою, відразу звуженою в черешок, не коротший чверті половини пластинки, інколи звислі. Приквітнички списовидно-ромбічні, здебільшого цілокраї або з нечисленними зубчиками 12
— Нижні та середні л. вузькі, поступово звужені в коротенький черешок. Приквітнички здебільшого зубчасті, рідше майже цілокраї 11
11. Л. м’ясисті, соковиті (сухі — товстуваті і вкриті дрібними пухирчастими зморшками). Кв. в густих колосовидних суцвіттях, зібраних в стислу волоть. Приквітнички сидячі, широкоромбічні, дрібнозубчасті, інколи майже цілокраї. 0, 20—70 елі. Цв. VI — IX.
10. Л. розхилена — A. patens (Litw.) Iljin (A. littorale var patens Litw.). На солончаках.— В Лісостепу (на півд.
сході) та в Степу (на Лівобережжі).
— Л. не соковиті (висихаючи, не вкриваються зморшками).— Приквітнички яйцевидно-ромбічні, з заокругленою основою, дрібнозубчасті. Кв. в густих, але переривчастих, колосовидних суцвіттях. 0, 25—75 см. Цв. VII — IX.
11. Л. прибережна — A. littoralis L.
По мокрих солончаках, на пісках біля лиманів, озер та степових річок.— В Лісостепу та Степу, головним чином на півд. сході.
12 (10). Л. довгасто-ромбічні, із списовидною основою і вушками, завжди спрямованими вперед, або ланцетні, з клиновидною основою; л. нижні звислі. Ст. з супротивними висхідними гілками. Кв. в густих колосовидних суцвіттях. Приквітнички ромбічні або яйцевидно-ромбічні. 0, ЗО—60сл£. Цв. VII— IX.
12. 	Л. розлога — A. patula L.
На засмічених місцях, рідше як бур’ян на городах.— По всій УРСР.
В лісах часто зустрічається різновидність— var. angustifolia (Sm.) Lange з ланцетними листками і з великими приквітничками, до 5—6 мм завд.
— Л. трикутно-списовидні, з вушками, спрямованими назад, або широкотрикутні; нижні — не звислі. Ст. від самої основи гіллясте, лише нижні гілки супротивні. Суцв.— волоть. Приквітнички трикутні. 0, 30— 100елі. Цв. VII —IX.
13. 	Л. списовидна — A. hastata L.
На мокрих солончаках, засолених луках та на засмічених місцях.— Майже по всій УРСР звичайно.
Поліморфний вид. Сюди належить А. роїо- піса ZapaL, мабуть тінева раса з тоненькими зеленими листками на довгих черешках. Із різновидностей на увагу заслуговують: var. macrotheca Rafin. з приквітничками 5—7 мм завд., що значно перевищують плід; var. salina Walk, з приквітничками різних розмірів, трикутно-ромбічними.
228


6. 	Галїміона — Halimione Aellen •
Попелясто-сірі півкущі або однорічники. Маточкові кв. з оцвітиною заховані у двох яйцевидних приквітках, які зростаються до самої верхівки, при плодах цілком зімкнутих.
1. 	Півкущик. Ст. розгалужені. Л. супротивні, овальні або довгасто-яйцевидні, черепі -
Мал. 204. Білолозник сірий: 1 — верхня й середня частини рослини, 2 — маточкова квітка.
нові, цілокраї. Кв. в переривчасто-колосовидних суцвіттях. Приквітнички м’ясисті, вгорі тризубчасті. 2д, 20—50 см. Цв. VII — IX.
1. Г. бородавчаста — Н. verrucife- га (М. В.) Aellen (Atriplex verrucifera М. В.,
Obione verrucifera Moq.) На солончаках.
— Р. звичайно берегової зони Чорного і Азовського морів і Сивашу; трапляється ізольовано в середній лівобережній частині УРСР в Лісостепу (по річках Дніпру та Дінцю з притоками).
— Однорічний. Л. чергові, овальні або довгасто-яйцевидні. Ст. прості або трохи гіллясті. Кв. в кільчасто-колосовидних суцвіттях. Приквітнички клиновидно-серцевидні з двома боковими лопатями. 0, 10—50 см. Цв. VI — IX.
2. Г. ч e р е ш к у в а т а — Н. peduncu- lata (L.) Aellen (Atriplex pedunculata L.,
Obione pedunculata Moq.)
На солончаках.— В Лівобережному та Донецькому Лісостепу і в Степу.
7. 	Білолозник — Eurotia Adans.
Півкущ, опушений зірчастими волосками. Л. лінійно-довгасті, з дуже короткими черешками. Кв. одностатеві, однодомні, без приквіт- ничків; тичинкові — з чотирилистою оцвітиною і чотирма тичинками; маточкові —з труб-
Мал. 205. Устелиполе піскове:
1 — загальний вигляд рослини, 2 — квітки. З— плодик.
частою двозубчастою оцвітиною. Зав’язь стиснута з боків, з двома нитковидними стовпчиками. Плоди оберненояйцевидні, волосисті. 4, 40—100 см. Цв. VII — IX.
1. 	Б. сірий — E. ceratoides (L.) С. А. Меу. (Atriplex ceratoides L.)
Росте на кам’янистих та крейдяних степових схилах.— В Донецькому Лісостепу нерідко, в Степу розсіяно.
8. 	Устелиполе — Ceratocarpus L.
Р. сірувато-зелена (від зірчастих волосків), вилчасто-розгалужена. Л. колючі, лінійні. Кв. одностатеві, однодомні; тичинкові —без приквітничків, з перетинчастою дволопатевою оцвітиною і однією тичинкою; маточкові — без оцвітини, з волосистою зав’яззю, заховані в покрівець, утворений двома цілком зрослими приквітничками, що має на верхівці при плодах дві розхилені колючки. ©, 10—25 см. Цв. V— IX.
У. піскове — С. arenarius L.
На пісках, як бур’ян на полях і городах.— В Лісостепу (на півдні), в Степу і в Криму.
229


9. Камфоросма — Camphorosma L.
Однорічники або півкущі. Кв. одностатеві, чотиричленні, без приквітничків. Оцв. чоти- ризубчаста, волосиста. Зав’язь з стовпчиком і
Мал. 206. Камфоросма монпелійська.
двома нитковидними приймочками. Насінина вертикальна, з підковоподібним зародком.
1. 	Півкущик. Утворює густу дернинку, з якої виходять однорічні білуваті або білоповстисті квітконосні пагони, розгалужені тільки в ^суцвітті. Л. нитковидно-шиловидні, кілюваті, волосисті, згодом майже голі. Насінина довгасто-овальна, з розсіяними залозками. 2/., 10—50 см. Цв. VII — IX.
1. 	К. монпелійська — C. monspe- liacum L. (C. perenne Pali.) На південних степах на солонцях, особливо на піскових та щебенистих схилах.— В Донецькому Лісостепу (Слов’янськ) і в Степу, в Криму, особливо на півд. узбережжі.
— Однорічники 2
Мал. 207. Камфоросма джунгарська: / — приквіток, 2, 3 — квітки.
2. 	Оцв. майже гола, бокові зубці її не зімкнуті, з короткими волосками або поодинокими довгими, середні зубці виразно помітні, з зеленими кінчиками. Ст. просте або трохи розгалужене, з висхідними нижніми гілками. Л. лінійно-шиловидні, піввалькуваті. 0, 10—40 см. Цв. VI —VIII.
2. К. однорічна — C. annuum Pall.
(C. ovata W. et K.)
Росте зрідка на солончаках.— В Лісостепу та Степу.
— Оцв. звичайно густоволосиста, бокові зубці її зімкнуті, війчасто-довговолосисті, середні — сховані під ними й зовні непомітні, плівчасті, без зеленого кінчика. Ст. звичайно від основи розгалужене. Л. піввалькуваті, тупуваті, вкриті довгими відхиленими волосками. 0, 10—ЗО см. Цв. VII — IX.
3. К. джунгарська — C. songori- cuni Bge. (C. annua Fenzl, non Pali.). На солончаках та засолених луках.— В Лісостепу та Степу розсіяно.
10. 	Ехінопсилон — Echinopsilon Moq.
Однорічники, з вузьколінійними або ланцетними черговими листками. Кв. двостатеві, без приквітків, п’ятичленні. Частки оцві-
Мал. 208. Ехінопсилон гісополистий: / — окрема гілка на стеблі, 2 — плодик в оцвітині.
тини при плодах зімкнуті, на спинці з гор бочкуватими клиновидними або гачкуватими придатками; тичинок п’ять; приймочок дві-три. Насінина горизонтальна, з кільцевим зародком і центральним білком.
1. 	Р. вся досить густоопушена, з горизонтально віхиленими волосками. Ст. висхідне або прямостояче. Л. лінійні, півцилінд- ричні. Кв. розміщені по одній-дві, утворюючи рідке колосовидне суцвіття. 0, 10— 40 ель Цв. VI.- IX.
1. 	Е. шорсткий — E. hirsutum (L.) Moq. (Chenopodium hirsutum L.)
230


На солончаках, переважно приморських, рідше біля солоних озер.— В УРСР трапляється рідко по берегах Чорного та Азовського морів, в Лісостепу (Кременчуцький р-н, Омельиик Полтавської обл.).
— Р. опушені сплутаними кучерявими
волосками 2
Мал. 209. Віниччя сланке:
І — загальний вигляд рослини, 2 — оцвітина при плодах.
2. 	Л. піввалькуваті або півциліндричні. Листочки оцвітини при плодах з прямими або догори піднятими війчастими придатками. Ст. від основи пірамідально розгалужене. Оцв. густоволосиста. 0, 10—60см. Цв. VIII — IX.
2. 	Е. о ч і т к о в и д и и й — E. sedoides
(Pall.) Moq. (Salsola sedoides Pali.) На південних солонцюватих степах, рідше на солонцях та забур’янених місцях.— В Лісостепу (на сході), Степу і в Криму.
— Л. плоскі. Листочки оцвітини при плодах з гачкувато всередину загнутими придатками. Ст. з лежачими або висхідними нижніми гілками. Оцв. волосиста, пізніше майже гола. 0, 20—100 см. Цв. V — VIII.
3. 	Е. г і с о п о л и с т и й — E. hyssopi- folium (Pall.) Moq. (Salsola hyssopifolia Pall., Kochia hyssopifolia Roth.).
На солончаках та на забур’янених місцях зрідка. В Лісостепу (на сході), Степу і в Криму.
11. 	Віниччя — Kochia Roth
Однорічники або півкущі, з черговими вузенькими листками. Кв. без приквітничків, здебільшого двостатеві, п’ятичленні. Листочки оцвітини загорнуті всередину, при плодах розвиваються на спинці криловидні придатки. Насінина з кільцевим зародком.
1. 	Півкущик. Р. вся густоопушена короткими кучерявими волосками. Кв. по три- п’ять в клубочках, зібраних у колосовидне суцвіття. Листочки оцвітини на спинці з придатками або з червонуватими заокругленими горбочками. 2/., 10—50 см. Цв-VII — IX.
1. 	В.слан ке — К. prostrata (L.) Schrad. (Salsola prostrata L.)
Мал. 210. Віниччя справжнє.
На степових схилах, відслоненнях, особливо на засолених пісках.— Переважно в степовій зоні і в Криму і почасти в півд. частині Лісостепу.
Часто зустрічаються різновидності: var. virescens Fenzl. з листками майже нитковид- ними, зеленими, зрідка вкритими волосками та var. canescens Moq. з листками б.-м. плоскими, густо вкритими притиснутими волосками.
— Однорічники 2
2. 	Л. лінійно-ланцетні, при основі звужені в черешок. Ст. пірамідально-розгалуже- не, внизу голе, вгорі волосисте. Оцв. гола. Кв. по одиій-п’ять в клубочках. 0, ЗО— 150 см. Цв. VII — IX.
2. 	В. справжнє — К. scoparia (L.) Schrad.
Культивують як декоративну рослину, часто дичавіє.— По всій УРСР.
231


— «Л. товстувато-нитковидні. Ст. куче- ряво-коротковолосисте, часто з домішкою довгих відлеглих волосків. Оцв. волосиста, на спинці з вигризено-зубчастим придатком. Кв. по одній-три в клубочках. ©, 5—80 см. Цв. V — IX.
3. В. ш e р с т и с т е — К. laniflora (Gmel.)Borb. (К. arenaria Roth) На пісках, особливо в степових районах, в борах та по долинах річок.— По всій УРСР, крім гірських районів.
12. 	Верблюдка — Corispermum L.
Однорічники, з черговими вузькими листками, опушені розгалуженими волосками.
Мал. 211. Верблюдка лискуча:
/ — гілка рослини, 2 — квітка показана без зав’язі і пиляків, 3 — плодик.
Оцв. з одного-п’яти листочків, часто недорозвинена. Тичинок одна-п’ять; пиляки овальні або кулясті. Приймочок дві; стовпчики майже непомітні. Плоди дуже стиснуті, звичайно по краю крилаті, рідко безкрилі.
1. Плоди цілком безкрилі. Л. плоскі, лінійно-ланцетні. Суцв. вузеньке, рідке. Оцв. із одного листочка. Плід овальний, з коротким, на кінці роздвоєним носиком. 0, 10— 60 см. Цв. VIII — ЇХ.
1. В. с х і д н а — С. orientale Lam.
На пісках, в соснових борах, рідше як бур’ян на полях.— В Донецькому Лісостепу (Луганськ).
— Плоди крилаті, крила принаймні у вигляді вузенької облямівки 2
2. Оцв. є у всіх квіток, принаймні у вигляді одного заднього листочка. Плоди з вузьким або малопомітним, цілокраїм крилом або з неглибокою виїмкою на верхівці . .3
232
— Верхні кв. завжди без оцвітини. Плоди з широким, по краю зазубленим, на верхівці виразно виїмчастим крилом ... 6
3. Л., принаймні верхні, з загорнутими
краями, майже нитковидні .4
— Л. всі плоскі 5
4. Суцв. вузьке, видовжене, рідке, з приквітками, що не перекривають один одного. Р. гола. Оцв. здебільшого з одного заднього великозубчастого листочка, інколи є ще два передньо-бокові. Плоди 3—3,5 мм завд., 2—2,5 мм завш., з вузеньким крилом. Q 10—50 см. Цв. VII — IX.
2. В. лискуча — С. nitidum Kit. (С. hyssop і folium var. nitidum Schmalh.).
На піщаних степах та в борах, на літоральних пісках, а також як бур’ян полів.— В Лісостепу (на сході) і Степу.
Поліморфний східноєвропейський вид. На сході заміщається окремими расами: С. niti- duium Klok., С. calvum Klok., які заслуговують докладнішого вивчення.
— Суцв. ширше, вкорочено-булавовидне, густе, з приквітничками, що черепитчасто перекривають один одного. Р. розсіяноопушена. Оцв. часто зовсім відсутня або складається лише з одного редукованого заднього листочка. Плоди від оберненояйцевидних до овальних, з малопомітним крилом. 0, 15—ЗО см. Цв. VI — VIII.
3. 	В. з а б а р в л е н а — С. coloratum Andrz.
На алювіальних пісках.— Відомо лише з одного місця — з околиць м. Києва, Труханів острів на річці Дніпрі (там же росте близький вид з опушеними приквітками — С. insulare Klok.). Р. потребує дальшого вивчення.
5 (3). Між рештками стовпчиків на верхівці плода є помітна виїмка. Ст. від основи розгалужене, короткоопушене, особливо у верхній частині. Л. лінійні, товстуваті, майже голі, із країв загорнуті на верхній бік. Суцв. коротке, негусте. Плоди майже округлі, ширококрилі. 0, 10—20 см. Цв. VII — IX.
4. 	В. українська — С. ucrainicum
lljin
На приморських пісках.— Відома лише з Херсонської обл., о. Тендер.
Р. потребує дальшого вивчення.
— Виїмки між рештками стовпчиків зовсім немає. Ст. волосисте, від основи розгалужене. Л. лінійно-ланцетні, плоскі. Суцв. густе, з яйцевидними або довгасто-яйцевидними, загостреними приквітничками. Плоди овальні, дуже вузькокрилі. ©, 10—15 см. Цв. VI — IX.
5. В. г і с о п о л и с т а — С. hyssopifo-
lium L.
На річкових пісках, в борах, на насипах залізниць.— На Поліссі (Бровари поблизу Києва, Літки на Десні), в Степу (зрідка на півдні).
Дуже поліморфний збірний вид. Окремі, більш локальні його раси оцінюються як самостійні види: С. hybridum Bess, відрізняється від С. hyssopifolium L. (яку заступає в півн.-зах. частині ареала) більш крупним ростом та більшими розмірами окремих органів (при-


квітнички, плоди, суцвіття); C. Czerniaevii Klok., очевидно, гібрид (C. hyssopifolium L. х х C. Marschallii Stev.); C. glabratum Klok.— майже позбавлений опушення.
6 (2). Нижні кв. з оцвітиною з двох або принаймні одного заднього дуже розсіченого листка. Р. сіруватоопушена. Л. лінійні або лінійно-ланцетні, плоскі. Плоди овальні або
Мал. 212. Верблюдка забарвлена: / — загальний вигляд рослини> 2 — гілочка з плодами.
кулясто-овальні, крило дрібно зазублене, вгорі з невеликою виїмкою. 0, 15—70 см. Цв. V —VIII.
6. В. сірувата — C. canescens Kit.
(C. Marschallii var. floridum Fenzl)
На пісках, переважно алювіальних.— На Правобережному Поліссі (наводиться для окол. Києва).
— Всі кв. без оцвітини 7
7. Л. плоскі, лінійні або довгасто-ланцетні; ст. зрідка вкрите розсіяними волосками. Суцв. колосовидне, густе. Приквітки з білоплівчастою облямівкою. Плоди овальні. О, 5—25 см. Цв. VII —VIII.
7. В. Маршалова — C. Marschallii Stev. (C. intermedium var. Marschallii Schmalh., C. squarrosum M. B.) На піщаних берегах рік.— На Поліссі (на півд. сході), в Лісостепу (переважно на сході).
— Л. загорнуті на верхній бік (лише нижні б.-м. плоскі), вузьколінійні .8
8. Ст. у верхній частині, як і гілки, густоопушене. Колоски яйцевидні або видовжено- яйцевидні з розгалуженими волосками. Плоди несуть широке кругове крило 0,5—0,9 мм завш. ©, 25—50 см. Цв. VII — IX.
8. В.дніпровська — C. borystheni- cum Andrz.
На річкових пісках — від Києва до Дніпропетровська. Гібридизує з іншими видами. Один з гібридів (C. borysthenicum Andrz. х X C. nitidum Kit.) описаний як окремий вид — C. calvo-borysthenicum Klok.
— Ст. у верхній частині, як і гілки» зрідка опушене. Колоски видовжені до лінійних, 1,5—2,8 мм завш., пухкі (рихлі), в нижній частині переривчасті. Плоди з вузьким крилом, що не перебільшує 0,5 мм завш. 0, 30—70 см. Цв. VII — IX.
9. В. вузь к окрила — C. stenopte- rum Klok. На алювіальних пісках в нижній течії річки Дніпра.
13. 	Сарсазан — Halocnemum М. В.
Півкущі, з соковитими, супротивними лусковидними листками. Ст. від основи розгалу-
/
Мал. 213. Сарсазан шишкуватий:
1 — частина рослини, 2 — квітка, 3 — насінина, 4 — відрізок вегетативної гілочки.
жене, з розчепіреними, членистими гілками. Кв. в клубочках звичайно по три, занурені в тканину стебла. Оцв. трилиста; тичинка одна; маточка з двома шиловидними приймочками. Цв. VIII — IX.
С. шишкуватий — Н. strobilaceum
(Pall.) М. В.
На солончаках і по берегах солоних озер. — На півдні Степу і в Криму.
233


14. 	Солонець — Salicornia L.
Ст. з супротивно розміщеними гілками, членисте, соковите. Л. у вигляді коротких піхов. Суцв. на кінцях стебла та гілках колосовидні. Кв. двостатеві, без приквітничків, з нерозви- неною оцвітиною, занурені в стебло. Оцв. у вигляді ромбічного щитка, по краю тулокут-
Мал. 214. Солонець трав’янистий:
1 — загальний вигляд рослини, 2 — частина гілочки з квітками, 3 — плід.
на, з отвором, з якого виходять тичинки й приймочка. 0, 15—ЗО см. Цв. VII — IX.
С. трав’янистий — S. herbacea L.
На солончаках та по морському узбережжю.— В Лісостепу (на півд. сході), в Степу і в Криму.
15. 	Содник — Suaeda Forsk.
Однорічники. Опушення немає. Л. чергові, м’ясисті. Оцв. трав’яниста, при плодах з гор- бочкуватими або криловидними придатками; тичинок п’ять; зав’язь з двома-трьома приймочками.
1. 	Квіткові клубочки на ніжках, трохи відходять від пазухи листка. Л. нитковидно- ліиійні. Оцв. досередини п’ятироздільна, листочки її не кілюваті, щільно охоплюють плоди. ©, 25—100 см. Цв. VII — IX.
1. 	С. високий — S. altissima (L.) Pall.
На солончаках та солонцях в приморській смузі, як бур’ян на полях та городах.— В Північному Причорномор’ї та в Криму.
— Квіткові клубочки сидять в пазухах листків 2
2. Л. гострі, звичайно закінчуються ще¬
тинкою, в сухому стані на світло по краю просвічують. Насінина 0,75—1,5 мм завд., 0,5—1 мм завш., чорна, дуже блискуча, без рисунка З
— Л. тупі або лише трохи загострені, по краях ніколи не просвічують. Насінина більша, з сітчастим рисунком 4
3. Оцв. при плодах ягодоподібно здута, рожева. Ст. від самої основи розгалужене. Л. дуже соковиті. 0, 15—5Q см. Цв VIII — X.
2. 	С. ягодоносний — S. baccifera
Pall.
На солончаках.— Вказано Палласом для Дніпропетровської обл., мабуть, помилково.
— Оцв. неягодоподібна, при плодах зелена, листочки її на кінці башликовидні. Л. нитковидно-лінійні, півциліндричні. 0, 10— 50 см. Цв. VIII — IX.
Мал. 215. Содник заплутаний:
/ — частина стебла з гілками, 2 — корінь, З — листок, 4 — насінина.
3. 	С. заплутаний — S. confusa Iljin.
На солончаках, частіше приморських.— На півдні Степу і в Криму, на північ до Дніпропетровська.
234


4 	(2). Л. тупі, загорнуті краями на верхній бік, утворюючи жолобок. Ст. від основи розгалужене, молоді пагони соковиті. Оцв. майже куляста, з тупими частками. Насінина округла, дуже стиснута, з ледве помітним сітчастим рисунком. 0, 25—100 см. Цв. VIII - IX.
4. С. солончаковий — S. salsa (L.)
Pall. (Chenopodium salsum L.).
У літоральній смузі.—В Одесі, Запорізькій обл., Бердянський р-н, Новопетрівка, Жданов.
— Л. без жолобка. Насінини (інколи тільки деякі) з виразно розвиненим сітчастим рисунком 5
5. Листочки оцвітини з ріжковидними придатками, неоднакової довжини. Л. нитковид- но-лінійні, м’ясисті. Квіткові клубочки розміщені в пазухах майже всіх листків. Насінини неоднакові: у бокових квіток без помітного рисунка, у середніх — дрібнішій рисунком. 0, 15—75 см. Цв. VII — IX.
5. С. рогатий — S. corniculata (С. А. М.)
Bge. (Schoberia corniculata С. А. М.) На мокрих солончаках.— Вказано для півд. Степу, мабуть, помилково.
— Листочки оцвітини без придатків або з придатками у вигляді однакових на всіх листках горбочків. Листки тупі або загострені, півциліндричні. Кв. зібрані в колосовидні, переривчасті суцвіття. Насінина з великосіт- частим рисунком. 0, 15—75 см. Цв. VII — IX.
6. С. п р о с т e р т и й — S. prostrata Pall.
(Schoberia maritima С. А. М.).
На мокрих солончаках, а також як бур’ян.— В Лісостепу (на півдні), в Степу і в Криму.
16. 	Курай — Salsola L.
Однорічники або півкущі. Кв. звичайно п’ятичленні, зрідка чотиричленні. Листочки оцвітини при плодах звичайно з криловидними придатками. Приймочок дві. Плід м’ясистий, насінина горизонтальна, інколи вертикальна або коса.
1. Півкущі. Приквітки при основі з дрібним горбочком. В пазухах листків укорочені пагони у вигляді пучків листків. Насінина оливкова. 2д, ЗО—60 елі. Цв. VII — IX.
1. К. м о д р и н н и й — S. laricina Pall.
На засолених місцях.—В Присивашші звичайно.
— Однорічники. Приквітки без горбочка  2
2. Р. голі або з короткими розсіяними щетинками. Пиляки зовсім без придатків .3
— Р. м’яковолосиста (але при плодах інколи гола). Л. злегка збігаючі, тупі. Оцв. плівчаста, майже вільна. Пиляки з пухиро- видними придатками. ©, 10—50 см. Цв. VII - IX.
2. К. м’я с и с т и й — S. crassa М. В. На солончаках і солонцях.— Наводиться
тільки для м. Одеси. Вказівка, мабуть, помилкова.
3. Оцв. при плодах циліндрична, криловидні придатки відсутні або малороз- вннені. Р. б.-м. соковиті, завжди голі . . .4
Мал. 216. Содник простертий:
1 — гілка рослини, 2 — плід в оцвітині, 3— насінина.
— Оцв. при плодах здебільшого похи- лооберненоконусовидна, крилата. Р. жорсткуваті, інколи з короткими, але твердими щетинками 5
235


4. 	Нижні л. звичайно довші за міжвузля В пазусі приквітка, розширеного при самій основі, міститься лише одна кв. або одна більша та дві дрібніші бокові кв. Ст. розчепірено- галузисте. Л. циліндричні, при основі роз-
Мал. 217. Курай содовий:
1 — окрема гілка, 2 — оцвітина приплоді.
ширені й перетинчасті. 0, 15—70 см. Цв. VII — IX.
3. 	К. содовий — S. soda L.
На мокрих солончаках і засолених луках.— В Степу (на півдні) і в Криму.
— Нижні л. звичайно коротші за міжвузля. У пазусі рівномірно розширеного до основи приквітка міститься здебільшого три однакові кв. Ст. від самої основи гіллясте. Л. нижні супротивні (принаймні 3—5 пар), решта чергові, м’ясисті, півциліндричні. 0, 15—50 см. Цв. VIII — IX.
4. К- т у п о л и с т и й — S. mutica C. А. М.
На мокрих солончаках, на засолених луках дуже рідко.— В Степу на Азовському узбережжі.
5 	(3). Л. вкорочені (0,5—1,5 см завд.), лінійні, при основі розширені, плівчасто- облямовані, приквітки неколючі. Листочки оцвітини гострі, цілокраї. Кв. в пазухах листків по одній-три (п’ять). Плоди з жовтуватими крилами. ©, 15—50 см. Цв. VIII — IX.
5. К. т а м а р и к с о в и д н и й — S. ta-
mariscina Pall.
На засолених місцях та на крейді.— В Донецькому Лісостепу і в Лівобережному Степу.
— Л. видовжені (на головному стеблі
2—5 см завд.); приквітки колючі. Листочки 236
оцвітини на верхівці по краю дрібно зазублені 6
6. 	Р. з шорсткокоротковолосистими стеблами та листками. Ст. від основи розгалужене. Кв. в колосовидних суцвіттях. Листочки оцві¬
тини часто без криловидних виростів. 0, 20—75 см. Цв. VII — IX.
6. 	К. р у с ь к и й — S. ruthenica II jin (S. kali auct. non L., S. pestifer A. Nelson). На пісках та по забур’янених місцях.— На Поліссі (на півдні), в Лісостепу, Степу і в Криму.
Заслуговують на увагу різновидності: var. pontica (Pall.) Iljin — p. шорстка від густих твердуватих щетинок; var. pseudotragus (Beck.) Iljin — p. гола й гладенька; оцв. з добре розвиненими криловидними додатками.
— Р. з голими та гладенькими стеблами й листками. Ст. здебільшого висхідне. Л. тверді, дуже колючі. Кв. поодинокі, листочки оцвітини твердуваті, зімкнуті (утворюють ніби коробочку), кінчики їх плівчасті. 0, 15— 50 слс. Цв. VIII - IX.
7. 	К. чіплянковий — S. tragus L.
(S. kali var. tragus Moq.)
На морських узбережжях, на піщаних та кам’янистих грунтах.— В Степу і в Криму рідко.
17. 	Офайстон — Ofaiston Raf.
Р. сиза, вкрита двокінцевими волосками. Приквітнички на спинці кілюваті. Оцв. три-, п’ятилиста, тичинок одна-дві. Зав’язь гола. Плід овальний з м’ясистим жовтуватим або оранжевим оплоднем. 0, ЗО—50 см. Цв. VII — IX.
О. однотичинковий — О. raonand-
rium (Pall.) Moq.


Зрідка на солончаках, переважно мокрих — На півдні Степу в районі Присивашшя (в Херсонській обл., в Чаплинському p-ні, на
Мал. 219. Офайстон однотичинковий:
/ — гілка рослини, 2 — гілочка суцвіття, 3 — оцвітина, 4 — приквітнички, 5 — тичинка, 6 — маточка, 7 — волосинки.
о-вах Чурюк і Чурюк-Тюб), в Півн. Криму біля ст. Тагенаш.
18. 	Петросимонія — Petrosimonia Bge.
Однорічники, здебільшого ВОЛОСИСТІ. Кв. охоплені з боків човниковидними приквітками. Оцв. плівчаста, з двох-п’яти листочків. Тичинок одна-п’ять, з довгими плоскими нитками;' пиляки с плоскими або тризубчастими придатками. Маточка з стовпчиком і двома довгими ворсинчастими приймочками. Плід і насінина вертикальні.
1. 	Всі л. й гілки супротивні. Ст., як і л., коротковолосисте. Л. піввалькуваті, по краю війчасті. Листочків оцвітини три-п’ять; вони ланцетні, вгорі загострені. 0, 16—40 см. Цв. VI - IX.
1. 	П. розлога — P. brachiata (Pall.)
Bge.
На солончаках.— На півдні в Степу, особливо на Сиваші і в Криму.
— Л. і гілки, принаймні у верхній частині стебла, чергові. Листочків оцвітини два- три 2
2. 	Листочків оцвітини і тичинок по три. Ст. висхідне, з прутовидними гілками. Л. валькувато-нитковидні. Приквітнички в осно-
Мал. 220. Петросимонія супротив ноли ста:
/ — частина стебла, 2 — листочок оцвітини, 3 — приквітничок.
в і дуже розширені, яйцевидні, щільно охоплюють плід. Q, 10—35 см. Цв. VII—IX.
2. П. тритичинкова — P. triandra
(Pall.) Simonk. (P. volvox Bunge).
На солонцях, солончаках та солонцюватих степах, переважно по морському узбережжю.— В Правобережному Лісостепу (Одеська обл., Саврань), в Донецькому Лісостепу (Слов’янськ), в Степу і в Криму.
— Листочків оцвітини два; тичинок п’ять. Ст. від самої основи розгалужене. Л. лінійно-валькуваті. Приквітнички човнико- видні, з невеликим перехватом, через те вгорі наче з горбочком. ©, 10—40 с/t. Цв. VII—IX.
3. П. супротивнолиста — Р. ор- positifolia (Pall.) Litv. (P. crassifolia Bge.) На солонцях і солончаках.— В приморських районах Степу і в Криму.
РОДИНА 50. ЩИРИЦЕВІ — AM A RANTHACEAE
Однорічні або багаторічні трави. Кв. одностатеві або двостатеві, дрібні, зібрані в б.-м. густі пучки або клубочки, розміщені в пазухах листків, або зібрані в щільні колосовидні або головчасті суцвіття. Оцв. складається з (2) 3—5 плівчастих листочків; кв. з приквітками. Плід — однонасінна коробочка.
Бур’яни, переважно городніх культур; деякі види здавна ввійшли до культури як р. декоративні, рідше як харчові.
1. 	Л. супротивні. Листочки оцвітини пов- стистоопушені.
3. 	Гомфрена — Gomphrena L.
237


— Л. чергові. Листочки оцвітини звичайно голі 2
2. 	Кв. двостатеві. Плоди багатонасінні.
1. Ц е л о з і я — Celosia L.
— Кв. одностатеві, рідко двостатеві. Плоди однонасінні.
2. Щириця — Amaranthus L.
1. 	Целозія — Celosia L.
Кв. пазушні, зібрані у верхівкові волотевидні або в щільні гребеневидні суцвіття. Приквітків три. Оцвітина п’ятичленна. Тичинок п’ять. Однорічні р. з соковитими напівпрозорими стеблами і подовжено-ланцетовидними листками.
1. 	Л. лінійно-ланцетні, короткочерешко- ві. Ст. розгалужені. Кв. зібрані в пірамідальні волоті білого, жовтого, рожевого, червоного і фіолетового кольору. 0, 50—60 (80) см. Цв. VII — IX.
* 1. Ц. срібляста — С. argentea L.
Культивують як декоративну рослину.— Майже по всій УРСР. Походить із Схід. Африки .
— Л. широкі, яйцевидні або яйцевидно- ланцетні. Ст. густо вкрите листками. 0, 20—30 см. Цв. VII — IX.
2.*Ц. гребінчаста, гребінець — С. cristata L.
Культивують як декоративну рослину.— Майже по всій УРСР. У нас культивують різновидність — var. eu-cristata Thel’., у якої квітки зібрані в щільному суцвітті (фасціація), що часто нагадує півнячий гребінець. Суцв. бувають різних кольорів, переважно червоного або рожевого. Походить з Індії.
2. 	Щириця — Amaranthus L.
Кв. зібрані в клубочки, які розміщені в пазухах листків або утворюють верхівкові колосовидні чи волотевидні суцвіття. Оцв. плівчаста, з трьох-п’яти листочків. Тичинок три-п’ять. Насінина блискуча.
1. 	Плоди розкриваються кришечкою .2
— Плоди нерозкривні 8
2. Суцв. верхівкові, волосисті . . .3
— Суцв. пазушні, вкорочені ... .6
3. Суцв. звисле 4
— Суцв. прямостояче або лише на вер¬
хівці ледве поникле 5
4. 	Суцв. червоне, вузькоциліндричне. Насінина дуже темна, майже чорна. Ст. коротко- пухнате. Л. при основі клиновидні, з довгими черешками. Приквітки загострені, більші за оцвітину. Листочків оцвітини п’ять, вони коротші за плід. 0, 30—100 см. Цв. VII — IX.
1.Щ. хвостата — A. caudatus L. (A. paniculatus var. caudatus Schmalh.) Культивують як декоративну рослину, іноді росте як бур’ян на городах.— На півдні УРСР і в Криму.
— Суцв. зелене, б.-м. розлоге. Насінина рожева або біла. Ст. товсте, як і гілки, жолобчасте, опушене кучерявими волосками. Л. загострені, черешок дорівнює довжині пластинки листка. Оцв. майже дорівнює плоду. О, 70—150 см. Цв. VII —VIII.
238
2. 	Щ. б і л о н а с і н н а — A. leucosper- mus S. Wats. (A. leucocarpus S. Wats.) Зрідка по городах, садах та на полях.— По всій УРСР. Інколи культивують як декоративну рослину, дичавіє.
5 (3). Суцв. видовжене, розлоге. Л. гост pi, з довгими черешками і відтягнутою верхівкою. Ст. короткопухнате. Коробочка висувається з оцвітини. Насінина яйцевидна, по
Мал. 221. Щириця лободовидна:
1 — частина стебла, 2 — плід з оцвітиною.
краю з тупим кантиком. 0, ЗО—100 см. Цв VII —VIII.
3. Щ. волотиста — A. paniculatus L.
По городах, садах та на полях.— По всій УРСР, зрідка культивують як декоративну рослину.
— Суцв. коротке, густе. Л. тупі, на верхівці з виїмкою. Ст. сірувато-пухнате. Л. з черешком, що майже дорівнює пластинці. Суцв. зелене, внизу розгалужене. Приквітки з довгим кінцевим вістрям, майже вдвоє довші за оцвітину. Листочки оцвітини тичинкових квіток ланцетні; маточкових—довгасто-лінійні, з лопатковидно-розширеною верхівкою. Насінина близько 1 мм у діам., блискуча, по краю з гострим кантом. 0, 20—80 см. Цв. VI —VIII.
4. Щ. звичайна — A. retroflexus L. Звичайний бур’ян у всіх районах УРСР,
крім гірських та приморських. Відомі дві від- м;ни: var. Delilei (Richt. et Lor.) Thell.— у якої приквітки в півтора рази перевищують оцвітину маточкових квіток; var. genuinus


Tliell.— у якої приквітки в два рази перевищують оцвітину маточкових квіток.
6 	(2). Оцв. чотири(п’яти)членна. Ст. лежаче. Л. оберненояйцевидні, на верхівці заокруглені, з вістрям. Приквітки ланцетні, коротші за квітки. Насінина 1,3—1,5лш завд., чорна. О, 15—20 см. Цв. VIII — IX.
5. 	Щ. л о б о д о в и д її а — A. blitoides
S. 	Wats.
Бур’ян городів, рідше полів, також росте на засмічених місцях при дорогах та вздовж залізниць.— Майже по всіх районах, крім гірських. Походить з Америки.
— Оцв. тричленна 7
7. 	Л. дрібні, довгасті, з короткими черешками. Приквітки з кінцевим вістрям, вдвоє довші за оцвітину, згорнуті вздовж і тому здаються шиловидними. Суцв. пазушні. Насінина чорна, по краю з гострим кантом. 0, 20—40 см. Цв. VII — X.
6. 	Щ. б і л а — A. albus L.
Бур’ян при дорогах і по насипах залізниць, іноді в посівах, особливо, просапних культур.
Походить з Півн. Америки.
— Л. більші, широкі, з довгими черешками. Приквітки яйцевидно-ланцетні, коротші за оцвітину. Насінина чорна. 0, 20—70 см. Цв. VII — IX.
7. Щ. лободова — A. blitum L. (A. silvestris Desf., A. pallidus М. В.).
По городах та на забур’янених місцях.— В зал. районах (крім гірських), в Лівобережному Лісостепу.
8 (1). Р. опушена. Л. загострені, зрідка тупі, але без виїмки на верхівці. Оцв. дво-, трилиста. Суцв. інколи верхівкове, при основі розгалужене. Приквітки трохи коротші за оцвітину. 0, 20—40 см. Цв. VI — IX.
8. Щ. в і д і г н у т а — A. deflexus L.
Дуже рідко як бур’ян городів та при дорогах.— В Харкові, Одесі, Херсоні.
— Р. гола. Л. тупі з широкою виїмкою на верхівці. Оцв. трилиста. Суцв. пазушні, короткі. Приквітки вдвоє коротші за оцвітину. О, 30—80 см. Цв. VI — IX.
9. Щ. синювата — A. lividus L.
(A. viridis L., Albersia blitum Kunth)
Як бур’ян біля жител, в садах та на городах. Розкидано по всіх районах, крім Полісся і гірських районів Карпат і Криму.
3. 	Гомфрена — Gomphrena L.
Ст. розгалужене, членисте. Кв. двостатеві в густих головчастих суцвіттях з трьома приквітками. Листочків оцвітини 5; тичинок 5, вони повстисто-волосисті, зрослись в трубочку й оточують одногнізду зав’язь. 0, ЗО— 50 см. Цв. VII —VIII.
Г. головчаста — G. globosa L.
Подекуди культивують як декоративну рослину Походить з Півд. Америки.
РОДИНА 51. Н1КТАГІНОВІ — NYCTAG1NACEAE
Мірабіліс — Mirabilis L.
Оцв. проста, з трубочкою і плоским або дзвоникуватим відгином. Тичинок 3—5, з нитками, що внизу зростаються в коротку трубочку і трохи перевищують оцвітину. Л. супротивні, цілісні.
1. 	Оцв. фіолетова, з короткою трубочкою і дзвоникуватим відгином; тичинок 3 або 4. Обгортка при плодах відстовбурчена, сітчасто-жилкувата, зеленувата, по краях шорстко- ьійчаста. 2/, 40—60 см. Цв. VI —VII.
1. М. н о ч е ц в і т а — М. oxybaphus
(Mich.) Мас Millan (Oxybaphus nyctagineus
Sweet)
Розводять як декоративну рослину, інколи дичавіє (Київ, Харків, Дніпропетровськ). Походить з Півн. Америки.
— Оцв. з довгою трубочкою і плоским відгином; тичинок 5 2
2. 	Кв. запашні, сидячі. Р. залозисто- пухната. Оцв. звичайно біла, з дуже довгою і залозисто-опушеною трубочкою. 2/, 60—• 120 см. Цв. VII — IX.
*2. VI. д о в г о к в і т к о в а — М. longi- flora L.
Культивують в садах як декоративну рослину. Походить з Мексіки.
— Кв. без запаху, на коротких ніжках. Ст. голе або трохи опушене. Оцв. звичайно гола, пурпурова, біла, жовта або смугаста. 4, 60—90 см. Цв. VII — IX.
*3. М. красива, нічна красуня — М. jalapa L.
Культивують в садах як декоративну рослину. Походить з Перу.
РОДИНА 52. ТЕЛІГОНОВІ — THELYGONACEAE
Телігоній — Thelygonum L.
Л. яйцевидні, гострі, верхні—чергові, нижні супротивні, з плівчастими розсіченими прилистками. Ст. при основі галузисте, однобічно опушене. Кв. правильні, одностатеві; тичинкові — у верхній частині стебла супротивні листкам, рано опадають, маточкові— звичайно в нижній частині стебла, в пазухах листків у триквіткових дихазіях. Оцв. зрос- лолиста, трубчасто-булавовидна, дрібна. Зав’язь нижня. Плід — кістянка. 0, 5—35 см. Цв. IV —V.
Т. простертий — T. cynocrambe L. (Cynocrambe prostrata Gaertn.)
В розщелинах скель.— В Криму (г. Аю-Даг в окол. Гурзуфа).
239


Р О Д И Н А 53. ЛАКОНОСОВІ - PHYTOLACCACEAE
Лаконос — Phytolacca (Tourn.) L.
Л. яйцевидні, 10—20 см завд., 3—белі завш., нерідко червонуваті. Кв. правильні, звичайно двостатеві, з оцвітиною з п’яти трав’янистих або перетинчастих білуватих листочків. Тичинок 10—20. Плодолистків 5—16. Плід — чорно-фіолетова, сплюснуто-куляста, десятиребер на ягода. 2д, 1—Злі. Цв. VI—VIII
Л. американський — Ph. america-
па L. (Ph. decandra L.)
Місцями культивують, іноді дичавіє і зустрічається на засмічених місцях. Походить з Півн. Америки. Сік ягід вживають для забарвлення вин в темний колір.
Мал. 222. Лаконос американський:
1 — квітка, '2 — плід.
Р (УД И Н А 54. АЇЗОВ1 - AIZOACEAE
Кв. двостатеві. Чашечка 5-роздільна; віночок відсутній. Тичинки в кількості 3—20, часто зростаються пучками або всі зрослі при основі ниток; зовнішні тичинки часто представлені пелюстковидними вузьколистими стамінодіями. Плід — коробочка.
1. 	Тичинок 5, стамінодії відсутні. Насінина без принасінника.
1. 	М о л ю г о — Mollugo L.
— Тичинок 12, крім них, є пелюстковидні стамінодії. Насінина з принасінником.
2. Г л і н у с — Glinus Loefl.
1. 	Молюго — Mollugo L.
Р. гола, сизувато-зелена, дрібна. Кв. на довгих ніжках, зближених по 3—5 зонтиками. Чашечка 5-роздільна, тичинок 5, чергуються з частками чашечки. Маточка з верхньою тригніздою зав’яззю і коротким трироздільним стовпчиком. Плід — тристулкова коробочка, що відкривається гніздорозривно. О, 3—12 см. Цв. VI —VIII.
М. дрібний — М. cerviana (L.) Ser.
На вогкому піскуватому грунті.— На півдні Лісостепу і в Степу в схід, частині.
2. 	Глінус — Glinus Loefl.
Р. сизувата, вкрита м’якими зірчастими та звичайними волосками. Л. в пучках, оберненояйцевидні, суцільні. Кв. пазушні скупчені, на одноквіткових нерівних квітконіжках. Чашечка глибоко 5-роздільна; чашолистки 7 мм завд. і 2,5—3 мм завш., зовні густо вкриті білуватими, зірчастими волосками з темною смугою, по краях плівчасті. Плід — коробочка. О, 20—50 см. Цв. VII — IX.
Г. лядвенневидний — G. lotoi- des L.
На алювіальних пісках по річці Дунаю, в окол. м. Рені
РОДИНА 55. ПОРТУЛАКОВІ - PORTULACACEAE
Портулак — Portulaca L.
Ст. м’ясисті, простерті. Кв. двостатеві, сидячі, зібрані по одній-три в розвилках стебла або в пазухах листків. Пелюстки в кількості
З—5, жовті, близько 10 мм завд., оберненояйцевидні. Плід — коробочка. Q, 10—20 см Цв. VI — IX.
П. г о р о д і й — P. oleracea L.
Бур’ян по всій УРСР. Л. та ст. вживають в їжу.
У культурі як декоративна р. дуже поширений п. великоквітковий — P. grandi- flora Moench з великими рожевими, білими, жовтими або червоними квітками.
РОДИНА 56. БАЗЕЛ1ЄВІ — BASELLACEAE
Бусенгольція — Boussingaultia Н. В. et К.
Р. трав’яниста, витка, з гладеньким стеблом, яке розвивається з бульби. Л. черго240
ві, цілокраї, серцевидні, на черешках. Кв. двостатеві, зібрані в китиці, 5—12 см завд. Оцв. дрібна; віночок з короткою тру-


бочкою, білий, 2—3 мм завд. Пиляки ясно- жовті. 2/., З—6 м. Цв. VII—VIII.
Б. базелеподібна — В. baselloides
Н. В. et К.
Культивують як декоративну рослину, часто в Закарпатті.
Походить з ПІвд. Америки (Еквадор).
Р О Д И Н А 57. ГВОЗДИКОВІ - CARYOPHYLLACEAE
Трави, рідше напівкущі, з супротивними, цілісними і цілокраїми листками, що при основі часто зростаються між собою в б.-м. довгу піхву. Кв. правильні, двостатеві, рідше одностатеві, зібрані у волотевидні або китицевидні суцвіття, рідше кв. поодинокі. Оцв. подвійна, але він. іноді нерозвинений, чашолистків і пелюсток здебільшого по 5. Тичинок 10 або 5, інколи менше. Зав’язь верхня, одно- гнізда або при основі три-, п’ятигнізда; стовпчиків 2—5. Плід — коробочка, що відкривається вгорі 3—10 стулками або зубчиками, рідше плід нерозкривний, горішковидний або ягодоподібний.
1. Л. з прилистками 2
— Л. без прилистків 5
2. Плід — багатонасінна коробочка, що
відкривається вгорі зубцями. Л. лінійні або нитковидні З
— Плід однонасінний, горішковидний 4
3. Стовпчиків 5. Коробочка відкривається 5 зубчиками. Пелюстки білі.
12. 	Шпергель — Spergula L.
— Стовпчиків 3. Коробочка відкривається 3 зубчиками. Пелюстки рожеві.
13. Стелюшок — Spergularia (Pers.)
J. 	et C. Presl
4 (2). Кв. у верхівкових головчастих суц" віттях, оточених великими плівчастими приквітками.
14. Загнітник, пароніхія —
Paronychia Adans.
— Кв. у пазушних клубочках, з дрібними приквітками, що їх не перевищують.
15. 	Остудник — Негпіагіа L.
5 (1). Чашолистки вільні або іноді до¬
середини з’єднані, але тоді пелюсток немає, а плід гор іш ко подібний 6
— Чаш. зрослолиста, часто трубчаста; пелюстки завжди розвинені 17
6. Пелюсток немає 7
— Пелюстки розвинені 8
7. Стовпчиків 2. Плід горішкоподібний, нерозкривний. Чашолистки досередини зрослі між собою.
11. 	Червець — Scleranthus L.
— Стовпчиків 3. Плід — трьохстул- кова коробочка. Чашолистки вільні.
6. 	К в e р і я — Queria L.
8 	(6). Стовпчиків 2. Коробочка розкривається двома стулками.
7. 	Бюфонія — Buffonia L.
— Стовпчиків 3—5. Коробочка розкривається стількома ж зубцями, скільки стовпчиків, або вдвоє більшою кількістю їх (рідко стовпчиків 2, зубців 4) 9
9. Коробочка розкривається стількома ж
зубцями, скільки стовпчиків 10
— Коробочка розкривається зубцями, кількість яких вдвоє перевищує кількість стовпчиків 11
10. Стовпчиків 3. Чашолистків і пелюсток по 5.
8. 	Мінуарція — Minuartia L.
— Стовпчиків 4 або 5. Чашолистків і пелюсток по 4 або 5.
5. 	Моховинка — Sagina L.
11 (9). Стовпчиків 5 12
— Стовпчиків три (два) 13
12. 	Коробочка розкривається досередини 5 двозубчастими стулками. Пелюстки майже до основи двороздільні.
2. 	Слабник — Malachium Fries.
— Коробочка розкривається на верхівці 10 однаковими зубцями. Пелюстки надрізані не більше як до третини.
3. 	Роговик — Cerastium L.
13 (11). Пелюстки цілісні або трохи вгорі виїмчасті 14
— Пелюстки до третини або глибше двороздільні 16
14. Суцв. зонтиковидне. Пелюстки вгорі зазублені. Насінина щитовидна.
4. 	Костянець — Holosteum L,
— Суцв. не зонтиковидне (кв. в півзонтиках). Пелюстки цілокраї. Насінини нирковидні 15
15. Коробочка розкривається досередини шістьма (чотирма) стулками. Насінина гладенька, блискуча, з білим принасінником біля рубчика.
10. М e р і н г і я — Moehringia L.
— Коробочка розкривається вгорі шістьма коротенькими зубчиками. Насінина гор- бочкувата, без принасінника.
9. 	Піщанка — Arenaria L.
16 (13). Пелюстки лише до третини двороздільні. Коробочка довгаста або циліндрична.
3. 	Роговик — Cerastium L.
— Пелюстки досередини або майже до основи двороздільні. Коробочка куляста або яйцевидна.
1. 	Зірочник — Stellaria L.
17 (5). Стовпчиків 2 18
— Стовпчиків 3 або 5 24
18. Насінини звичайно плоскі, прикріплені черевцем 19
— Насінини нирковидні або кулясті, прикріплені боком 22
19. При квітках є лусковидні приквітки.
Тичинок 10 20
16 424
241


— Лусковидних приквітків при квітках немає. Тичинок 5.
29. 	В е л е з і я — Velezia L.
20. Чаш. трав’яниста, без сухоплівчас- тих смужок між зрослими чашолистками; зубці чашечки (крім одного виду) гострі.
ЗО. 	Гвоздика — Dianthus L.
— Чашолистки сполучені між собою сухоплівчастими смужками; зубці чашечки тупі 21
21. Кв. сидячі, скупчені в щільну головку. Пелюстки червоно-лілові.
25. 	Кольраушія — Kohlrauschia
Kunth
— Кв. на довгих ніжках, зібрані рідким суцвіттям. Пелюстки рожеві.
28. Туніка — Tunica L.
22 (18). Чаш. при основі здута, вгорі дуже звужена, з 5 поздовжніми випнутими гранями. Коробочка досередини чотиригнізда.
27. Стоголовник — Vaccaria Medic.
— Чаш. дзвоникувата або циліндрична, без випнутих граней. Коробочка одногніз- да 23
23. 	Пелюстки з привіночком при основі відгину. Чаш. без сухоплівчастих смужок Кв. чималі.
31. 	Мильнянка — Saponaria L.
— Пелюстки без привіночка. Чашолистки сполучені між собою сухоплівчастими смужками. Квітки дрібні.
21. Лещиця — Gypsophila L.
24 (17). Плід нерозкривний, ягодоподібний, чорний. Насінини блискучі. Стовпчиків 3.
24. 	Д у т е н ь — Cucubalus L.
— Плід — коробочка, що розкривається вгорі зубцями. Стовпчиків 3 або 5 . . .25
25. Чаш. глибше середини розсічена на довгі лінійні частки, що набагато перевищують віночок. Пелюстки без привіночка.
16. 	Кукіль — Agrostemma L.
— Чаш. з п’ятьма, звичайно короткими зубцями, що не перевищують віночка. Пелюстки звичайно з привіночком ... .26
26. Насінина вкрита довгими променистими ворсинками. Він. білий.
23. Геліосперма — Heliosperma
Rchb.
— Насінина не вкрита променистими ворсинками 27
27. Стовпчиків 3 28
— Стовпчиків 5 ЗО
28. Коробочка одногнізда.
21. Елізанта — Elisanthe Fenzl
— Коробочка при основі тригнізда .29
29. Кв. одностатеві; р. дводомні. Чаш. З—5 лш завд.
19. 	Ушанка — Otites Adans.
— Кв. двостатеві. Чаш. довша.
18. Смілка — Silene L.
ЗО (27). Коробочка відкривається десятьма зубцями, сидить на короткому плодо- 242
носі (карпофорі) в середині чашечки; чаш. здута. Р. дводомні.
22. 	К у к о л и ц я — Melandrium Roehl.
— Коробочка відкривається п’ятьма зубцями, сидяча; чаш. не здута. Р. з двостатевими квітками 31
31. Пелюстки цілісні або майже цілісні. Коробочка в нижній частині п’ятигнізда. Ст. клейке.
17. 	Смолянка — Viscaria Roehl.
— Пелюстки глибоколопатеві. Коробочка одногнізда 32
32. Привіночок сидить на плоскій основі пластинки. Кв. рожеві, в розлогому суцвітті.
20. 	Коронарія — Coronaria L.
— Привіночок сидить на опуклій основі пластинки. Кв. червоні в густому щитковидно-головчастому суцвітті.
32. 	Зірки — Lychnis L.
1. 	Зірочник — Stellaria L.
Р. трав’янисті з лінійно-ланцетними або яйцевидними листками. Пелюстки глибоко- двороздільні, білі. Тичинок 10; стовпчиків 3. Коробочка розкривається нижче середини п’ятьма стулками. Насінини округлонирко- видні.
1. Л. яйцевидні або яйцевидно-ланцетні,
нижні з довгенькими черешками. Ст. круглясті 2
— Л. довгасті, ланцетні або лінійні, всі сидячі. Ст. чотиригранні 5
2. Ст рівномірно опушені. Пелюстки в 1,5—2 рази довші за чашечку. Чашолистки 5—7 лш завд. Коробочка довгаста. 2а, ЗО— 60 см. Цв. VI —VII.
1. 	3. гайовий — S. nemorum L.
На тінистих вогких місцях в лісах.— На Поліссі та в зах. лісових районах.
— Ст. опушені смужкою волосків тільки з одного боку міжвузлів. Пелюстки дорівнюють чашолисткам або трохи коротші чи довші за них З
3. Пелюстки дуже дрібні або відсутні. Насінини блідо-руді. Р. жовтуваті або блідо- зелені, з яйцевидними, голими листками. Чашолистки 2—3 мм завд. 0, 10—25 см. Цв. IV —V.
2. 3. блідий — S. pallida (Dumort)
Pirel. (Alsine pallida Dumort)
На схилах, на кам’яних стінах.— Рідко на півдні Степу (Херсон, Миколаїв), в Криму (на півдні).
— Пелюстки б.-м. дорівнюють чашечці. Насінини темно-коричневі 4
4. Насінини з тупими горбочками, пелюстки трохи коротші, ніж чашечка. Ст. висхідні, часто утворюють пухку дернину. Л. яйцевидні. Чашолистки 4—4,5 мм завд. 0, 0, 10—30 см. Цв. Ill — X.
3. 3. середній — S. media (L.) Суг.
На засмічених місцях, коло житла, як бур’ян в садках і на городах.— Звичайно майже по всій УРСР.
— Насінина з гоструватими горбочками; пелюстки дорівнюють чашечці або трохи дов¬


ші за неї. Л. широколанцетні, при основі звичайно серцевидні. Чашолистки 5—6 лш завд., залозистоопушені. ©, ©, ЗО—80 см. Цв. IV-VI.
4. 	3. занедбаний — S. neglecta Weihe.
На вогких, часто засмічених місцях.— На півдні Степу (Миколаїв, Одеса), в Криму.
5 (1). Чашолистки 7—9 мм завд.; пелюстки вдвоє довші за них, досередини двороздільні. Коробочка куляста. Р. з повзучим кореневищем і підведеними стеблами. Л. вузь- коланцетні, по краю гострошорсткі. Квітконіжки довгі, короткоопушені. 2/., 15—35 см. Цв. IV —VI.
5. 	3. л і с о в и й — S. holostea L. В лісах.— Звичайно майже по всій УРСР, крім півд. районів Степу і Криму.
— Кв. дрібніші, коробочка б.-м. видовжена б
6. Приквітки плівчасті, іноді з широкою
смужкою по краю 7
— Приквітки трав’янисті, схожі з листками. Л. товстуваті, голі. Р. з висхідними стеблами, утворює пухкі дернини. Кв. поодинокі, пазушні або в кінцевому суцвітті. Чашолистки до 3,5 мм завд. 2/. , 5—25 см. Цв. V —VIII.
6. 3. т о в с т о л и с т и й — S. crassifolia
Ehrh.
По вогких луках, по берегах, на болотах.— Спорадично на Поліссі та в Лісостепу.
7. Кв. всі в пазушних півзонтиках на дуже довгих тоненьких ніжках. Р. сизувата. Л. ланцетні при основі війчасті, товстуваті. Чашолистки 3—4 мм завд.; пелюстки значно коротші.2/., 10—40 см. Цв. V — VII.
7. 3. б а г н о в и й — S. alsine Grimm.
(S. uliginosa Murr.)
На вогких місцях, болотистих луках.— У Карпатах і Прикарпатті звичайно, на Поліссі рідко.
— Кв. в пазушних півзонтиках; квітконіжки недовгі 8
8. Ст. по ребрах та л. по краю гострошорсткі від дрібних колючих зубчиків. Чашолистки 2,5—3 мм завд. Насінина гладенька. Р. з висхідними стеблами і лінійними листками, утворює дернинки. Пелюстки дорівнюють чашечці. 2д, 15—25 см. Цв. VI — VII.
8. 3. розлогий — S. diffusa Willd.
По вогких місцях в лісах.— Рідко в Карпатах.
— Ст. по ребрах і л. по краю гладенькі. Чашолистки довші. Насінина з горбочками 9
9. Чашолистки 5—7 мм завд., пелюстки в 1,5—2 рази довші за них. Р. здебільшого сизувата. Л. лінійні або лінійно-ланцетні. 2д, 20—45 см. Цв. V —VII.
9. 3. болотний — S. palustris Ehrh.
На вогких луках, болотах, при берегах річок. —Звичайно в лісових районах, рідше в Лісостепу, дуже рідко в Степу.
— Чашолистки 3,5—5 мм завд., пелюстки дорівнюють чашолисткам або трохи довші за них 10
10. 	Л. при основі та приквітки по краю з війками; чашолистки зісподу опушені. Ст. чотиригранне, лежаче або висхідне, голе. Л. лінійні або вузьколапцетні, сидячі. Кв. численні, в розлогому кінцевому суцвітті. 2/., 15—50 см. Цв. V —VII.
10. 3. з л а к о в и д н и й, п’я на тра¬
ва — S. graminea L.
На луках, лучних степах, галявинах, узліссях.— Звичайно по всій УРСР.
Дуже поліморфний вид, особливо щодо розмірів листків і пелюсток.
Р. отруйна для коней, свиней та великої рогатої худоби (сіно, в складі якого є домішка цієї рослини, називають «п’яним»).
— Л. та приквітки з країв і чашолистки зісподу голі. По інших ознаках подібна до попереднього виду. 2/_, 15—50 см. Цв. V — VII.
11. 3. Б а р т і а и і в — S. Barthіапа
Schur (S. graminea В Barthiana Simonk.)
На луках.— Вказується для Івано-Франківської обл. (Чорнолиця).
2. 	Слабник — Malachium Fries.
Ст. лежаче або висхідне, переважно у верхній частині залознстоопушене. Л. серцевидно- яйцевидні, нижні з черешками. Кв. у розлогому суцвітті, з трав’янистими приквітками. Чашолистки 4—6 мм завд.; пелюстки майже до основи двороздільні, білі, довші за чашечку. Коробочка розкривається 5 дворозщепле- ними зубцями. 2/_, 25—75 см. Цв. VI — X.
С. водяний — М. aquaticum (L.) Fries.
На вогких затінених місцях.— По всій УРСР.
3. 	Роговик — Cerastium L.
Трав’янисті, однорічні або багаторічні р. здебільшого опушені, рідше голі. Чаш. і він. 5-листі. Пелюстки білі або інколи рожеві, досередини двороздільні або вгорі виїмчасті. Тичинок 10, рідше 5. Маточка з 5, рідше З стовпчиками. Коробочка довша за чашечку, розкривається десятьма, рідше шістьма зубцями.
1. Р. однорічні з тонкими коренями .2
— Багаторічники; ст. при основі вкорінюються і несуть неплідні, вкриті листям пагони 12
2. Стовпчиків 3, коробочка розкривається шістьма зубцями. Р. залозистоопушена, з прямостоячим стеблом і лопатковидними, черешковими нижніми листками та лінійними сидячими верхніми. Чашолистки 4—6 мм завд.; пелюстки трохи довші за них. 0, 5—20 см. Цв. V — VI.
1. 	Р. у х и л ь н и й — C. anomalum W. К.
На вогких піщаних та солончакуватих місцях, у подах.— На півдні Степу, в Криму.
— Стовпчиків 5 3
3. Р. гола, сиза. Нижні л. довгасто-еліптичні, звужені в черешок, стеблові — ланцетні або широколанцетні, попарно зрослі основами. Квітконіжки прямі; пелюстки коротші за чашечку. ©, 7—40 см. Цв. IV — V.
243


2. 	Р. пронизанолистий — С. per- foliatum L.
На схилах, по чагарниках, на пустирях.— В півд. районах Степу, в Криму.
— Р. б.-м. опушені. Стеблові л. при основі не зростаються попарно 4
4. Зубчики розкритої коробочки спірально згорнуті назовні. Р. залозистоопушена. Ст. кволе, висхідне. Л. ланцетні, верхівкові — трав’янисті. Суцв.— розлогий півзонтик; квітконіжки після цвітіння відігнуті вниз; чашолистки 7—10 мм завд.; пелюстки при основі війчасті, не перевищують чашечку. 0, 15—60 см. Цв. V —VI.
3. 	Р. дібровний — С. nemorale М. В. На узліссях, по чагарниках, на левадах.— В лісостепових і степових районах.
— Зубці коробочки прямостоячі, із загнутими всередину краями або плоскі . .5
5. Чашолистки на верхівці голі, пелюстки цілком голі 6
— Чашолистки до самої верхівки волосисті; нігтики пелюсток війчасті . . . .11
6. Вся р. майже повстистоопушена м’якими, частково відхиленими волосками. Стебел декілька, прямостоячих, у верхній частині розгалужених. Л. оберненояйцевидно-довгасті, 5—7,5 мм завд. Суцв. 5—7-квіткове. Чашолистки по краях білоплівчасті, близько
3,5 	мм завд.; пелюстки білі, трохи коротші за чашолистки. 0, 10—20 см. Цв. VI.
z4. P. С т е в е н а — С. Stevenii Schischk. На сухих схилах.— В Криму (Щебетівка).
— Р. з відхиленим або притиснутим опушенням, часто залозистим, але неповстис- тим 7
7. Приквіткові л. і чашолистки досередини або більше плівчасті 8
— Приквіткові л. тільки з країв вузько- плівчасті або цілком трав’янисті; чашолистки вузькоплівчасті по краях і на верхівці 9
8. Пелюстки вдвоє або на Va коротші за чашечку, часто лінійні, на верхівці нерідко зубчасті. Ст. прямостояче, лише в суцвітті трохи розгалужене, як і л., короткоопушене простими і залозистими волосками. Л. ши- рокояйцевидні або овальні. Чашолистки 3,5—4,5 мм завд. ©, 5—20 см. Цв. IV — V.
5. 	Р. зубчастий — С. dentatum
Moschi
На відкритих і кам’янистих місцях.— В Криму.
— Пелюстки дорівнюють чашолисткам або трохи довші чи коротші за них, оберненояйцевидні. Л. широкояйцевидні або довгасті,
4—8 мм завд. Квітконіжки після цвітіння відігнуті донизу. Чашолистки 3,5—5 мм завд. Тичинок 5, рідко більше. 0, 3—20 см. Цв. IV —VI.
6. 	Р. п’ятитичинковий — С. semi decan drum L.
На піщаних і кам’янистих схилах, в соснових лісах, по узліссях, приморських пісках.— По всій УРСР.
9 	(7). Чаш. при основі обрубана, пелюстки блідо-рожеві. Р. густозалозистоопушені, з вилчасто-розгалуженим стеблом. Прикореневі л. в розетці, оберненояйцевидні, 5—12 мм завд.; стеблові — довгасті. 0, 5—12 см. Цв. IV —V.
7. Р. Шмальгаузена — С. Schmal-
hauseni Paez.
На пісках.— В Степу (окол. Миколаєва).
— Чаш. при основі заокруглена, пелюстки білі. Опушення з залозистих і простих волосків 10
10. 	Р. темно-зелена, з мішаним, переважно залозистим опушенням. Л. довгасті або довгасто-яйцевидні. Пелюстки дорівнюють чашечці або трохи коротші за неї. 0, 5—15 см. Цв. IV —VI.
8. Р. маленький — С. pumilum Curt.
На відкритих кам’янистих місцях.— В Закарпатті.
— Р. жовтувато-зелена, з мішаним опушенням. Л. еліптичні або довгасто-оберненояйцевидні. Пелюстки коротші за чашолистки, біді. 0, 15—20 см. Цв. V —VI.
9. Р. український — С. ucrainicum
Pacz. (С. glutinosum auct. fl. ucr.)
На степах.— На крайньому півдні Степу, в Криму.
И (5). Квітконіжки не довші за чашечку; нитки тичинок голі. Л. овальні, як і вся р., довговідлеглоопушені. Кв. в густих півзонтиках, на коротких ніжках. Чашолистки З—4,5 мм завд., на верхівці довгобородчасті; пелюстки білі, б.-м. дорівнюють чашолисткам. 0, 10—25 см. Цв. IV —V.
10. Р. с к у п ч е н и й — С. glomeratum
Thuill.
На трав’янистих схилах, галявинах, по чагарниках, як бур’ян в садках і на городах.— В лісових і лісостепових районах, в Криму.
— Квітконіжки після цвітіння в 2—4 рази довші за чашечку; нитки тичинок у нижній частині волосисті. Л. еліптичні або видовжені, як і вся р., м’яко-, вгорі залозисто- волосисті. Кв. в розлогих півзонтиках. Чашолистки 4—5 мм завд., пелюстки не довші за чашечку. 0, 8—15 см. Цв. IV — V.
11. Р. кримський — С. tauricum
Spreng.
На сухих схилах, по чагарниках.— В Криму.
12 (1). Стовпчиків 3, коробочка розкривається шістьма зубцями. Ст. вгорі залозисто- опушене. Л. лінійні. Кв. нечисленні, по 1—З в півзонтику. Пелюстки 9—12 мм завд., довші за чашечку. Коробочка з відігнутими назад зубцями. 2д, 5—20 см. Цв. VI — VII.
12. Р. т р и с т о в п ч и к о в и й—С. се- rastoides (L.) Britt. (С. trigynum Vili.,
Stellaria cerastoides L.).
На полонинах. — У Карпатах.
— Стовпчиків 5; коробочка розкривається десятьма зубцями 13
13. 	Пелюстки дорівнюють чашечці або трохи довші за неї, 4,5—7,5 мм завд. . .14
— Пелюстки вдвоє і більше довші за чашечку 15
244


14. 	Пелюстки 4,5—6 мм завд.; коробочка 8—10 мм завд. Р. коротковолосиста і вгорі залозиста, з лежачими неплідними пагонами і висхідними квітучими стеблами. Л. вузько- еліптичні або ланцетні, 1—3 см завд. Чашолистки по краю плівчасті. 21, 0, 10—ЗО см. Цв. V —VI.
13. Р. д e р н и с т и й — C. caespitosum
Gilib. (C. triviale auct. fl. ucr., non Link.)
По узліссях, лісових галявинах, луках.— По всій УРСР, в Степу рідше.
— Пелюстки 7—7,5 мм завд.; коробочка 11—17 мм завд. Р. зелена, густоволосиста, утворює дернинки. Л. 1,2—1,7 см завд., еліптичні або ланцетні, прикореневі — довгасті або яйцевидні, звужені в черешок. Чашолистки по краю плівчасті. 2д, 15—35 см. Цв. VII —VIII.
14. Р. д ж e p е л ь н и й — C. fontanum
Baumg.
На кам’янистих схилах, галявинах в гірських лісах.— в Карпатах.
15 (13). В пазухах стеблових листків (ланцетних або лінійних) є вкорочені пагони
Мал. 223. Роговик польовий.
з 	вужчими листками. Сіро-зелена р., опушена простими, вгорі з домішкою залозистих волосками, з лежачими неплідними і висхідними плідними пагонами. Приквіткові л. по краю широкоплівчасті.^., 10—ЗО см. Цв. VI— VIII.
15. Р. польовий — C. arvense L.
На сухих луках, узліссях, по чагарниках.— По всій УРСР, в Степу дуже рідко.
— Л. лінійні, яйцевидні або еліптичні, без неплідних пагонів у пазухах . . . .16
16. Р. вся густобілоповстиста . . .17 — Р. негустокороткоопушена . . .18
17. Л. лінійні або видовжено-лінійні. Ст.
з сланкими неплідними пагонами. Чашолистки ланцетні, 7—10 мм завд.; пелюстки білі, в 2—3 рази довші за чашолистки. Коробочка прямостояча, циліндрична, довша за чашечку. 2д, 10—25 см. Цв. V —VIII.
16. Р. Б і б e р ш т е й н а — C. Bieberstei-
піі DC.
На кам’янистих місцях, схилах, яйлах.— В Гірському Криму. Р. дуже декоративна.
— Л. яйцевидні. Р. утворює дернини. Чашолистки 5—8лшзавд.; пелюстки білі, приблизно вдвоє довші за чашолистки. Коробочка циліндрична, 13—16 мм завд. 2л, 7—15 см. Цв. VII —VIII.
17. Р. ш e p с т и с т и й — C. lanatum Lam.
На скелях і осипах.— Наводиться для альпійського поясу Карпат (Чорногора). Вказівка потребує перевірки.
18 (16). Кв. численні. Чашолистки близько 6 мм завд. Р. дерниста, короткоопушена, вгорі залозиста, з лежачими неплідними пагонами. Л. довгасті або ланцетні. 2і, ЗО— 60 см. Цв. VI —VII.
18. Р. лісовий — C. silvaticum W. К.
В лісах.— В Зах. Лісостепу.
— Кв. по 1—3. Чашолистки 7,5—9 мм завд. Р. дерниста, негустоопушена. Л. еліптичні, загострені. 2/., 5—15 см. Цв. VII—VIII.
19. Р. а л ь п і й с ь к и й — C. alpinum L.
На скелях, кам’янистих осипах.— В альпійському поясі Карпат (хр. Свидовець, Чорногора).
4. 	Костянець — Holosteum L.
Р. однорічна, сизувато-зелена. Стебел звичайно декілька, простих, вгорі залозисто- опушених. Л. довгасті до яйцевидних; нижні— зібрані прикореневою розеткою. Кв. білі (рідко рожеві) в зонтиковидному суцвітті. Чашолистки 3—5 мм завд. Стовпчиків 3. Коробочка розкривається шістьма зубцями. О, 5—30 см. Цв. Ill —V.
К. 	зонтичний — Н. umbellatum L.
На сухих луках, галявинах.— По всій УРСР, крім гірських районів.
5. 	Моховинка — Sagina L.
Р. низенькі, звичайно дернисті з вузько- лінійними, зрослими при основі листками і дрібними квітками на довгих ніжках. Пелюстки цілісні або трохи виїмчасті, білі, інколи пелюстки відсутні. Тичинок 4—5 або вдвоє більше. Коробочка розкривається до основи
4—5 стулками.
1. Кв. п’ятичленні 2
— Кв. чотиричленні З
2. 	Пелюстки вдвоє довші за чашечку. Прикореневі л. лінійні, до 4см завд., зібрані пучками. Чашолистки 2—3 мм завд., довгасті, тупі, з вузькоплівчастим краєм. 2l> 5—25 см. Цв. VI —VIII.
1. 	М. вузлувата — S. nodosa (L.)
Fenzl (Spergula nodosa L.)
На вогких піщаних місцях, торфових луках.— На Поліссі та в Лісостепу.
— Пелюстки коротші за чашечку. Л. вузьколінійні, закінчуються коротеньким вістрям. Кв. на нитковидних ніжках. Чашолист- 245


кн 2—2,5 мм завд. Коробочка 3—3,5 мм завд.
4,2—10 см. Цв. VI —VII.
2. 	М. моховидна — S. saginoides (L.) Dalia-Torre
На вогких місцях.— В Карпатах.
3 (1). Квітконіжки після цвітіння на верхівці гачковидно зігнуті донизу. Чашолистки всі однакові, тупі. Пелюстки дрібні, часто відсутні. Коробочка в 1,5—2 рази довша за чашечку. Ст. лежачі або висхідні, часто вкорінені, голі, 2—10 см. 4- Цв- VI — VII.
3. 	М. лежача — S. procumbens L. На луках, галявинах, вогких місцях.— По всій УРСР, на півдні рідшає; у Степу спорадично в долинах річки Дніпра і річки Дінця та їх приток; в Криму на вогких місцях в горах.
Мал. 224. Моховинка лежача:
1 — квітка.
— Квітконіжки завжди прямі. Зовнішні два чашолистки при верхівці ковпачковидні, з вістрям. Л. при основі війчасті. Коробочка трохи довша за чашечку. Ст. прямостоячі або висхідні, з направленими вгору гілками, у верхній частинізалозистоопушені. 4,3—10 см. Цв. V —VIII.
4. 	М. безпелюсткова — S. аре tai а
Arduini
На луках, галявинах.— Наводиться для Зах. і Півд. Поділля та окол. Херсона.
6. Кверія — Queria Loefl.
Р. від основи розгалужена, короткокуче- рявоопушена. Л. лінійно-ланцетні. Кв. сидячі, в головчастих суцвіттях, оточених жорсткими, на верхівці гачковидними приквітками; крім плідних квіток, в суцвітті є неплідні квітки, що складаються лише з 2 чашолистків. Чаш. з 5 вільних листочків, пелюстки дрібненькі. Тичинок 10. Коробочка розкривається до середини трьома стулками. О, 5—10 см. Цв. V—VI.
К. іспанська — Q. hispanica L.
На кам’янистих схилах, на сухих луках, лісових галявинах.— В Гірському і Півд. Криму.
7. Бюфонія — Buffonia L.
Р. з голим стеблом. Л. шиловидно-нитковид- ні, шорсткі. Кв. розміщені китицеподібно, на гілочках стебла. Чашолистки ланцетні, тонко загострені, 3—3,5 мм завд. Пелюстки цілісні, білі, в2—Зрази коротші за чашечку. Коробочка стиснута, лінзовидна, з двома насінинами. О, 20—50 см. Цв. VI —VII.
Б. дрібно квіткова — В. parviflora
Griseb. (В. tenuifolia М. В. etauct. fl. ucr, non L.)
На кам’янистих схилах, сухих глинисто- сланцевих урвищах.— В Степу, на півдні (Одеса, Херсон, Жданів) і в Криму.
8. 	Мінуарція — Minuartia L.
Р. трав’янисті, з вузенькими, часто нитко- видними листками. Чашолистків 5. Пелюсток 5, цілісних або трохи виїмчастих. Тичинок 10; стовпчиків 3 (4). Коробочка розкривається З (4) стулками, насіння численне, без придатків.
1. Р. однорічні 2
— Р. багаторічні, кущуваті, із здерев’янілими при основі стеблами ....... .7
2. Чашолистки 3,5—7 мм завд., при основі твердіючі З
— Чашолистки 2—3,5 мм завд., при основі нетвердіючі 4
3. Чашолистки вузь кола нцетовидно- шиловидні, з однією жилкою, по краю білохря- щуваті. Кв. на дуже коротких ніжках, скупчені в густе суцвіття. Р. короткозалозистоопу- шена. Пелюстки коротші за чашечку. 0, 10— 20 см. Цв. V —VI.
1. М. с к у п ч е н а — М. glomerata (М. В.)
Degen
На кам’янистих, особливо вапнякових відслоненнях, сухих схилах, піщаних місцях.— У Правобережному Лісостепу (на півдні), в Степу рідко, в Криму звичайно.
— Чашолистки ланцетні, з 3 виразними жилками, при основі округлі. Кв. майже сидячі, в густих пучках. Р. коротко кучеряво- волосиста. Пелюстки дрібненькі. ©, 4—7 см. Цв. V —VI.
2. М. В і з н e р а — М. Wiesneri (Stapf.) Schischk. (Alsine Wiesneri Stapf., M. montana Woron, non L.)
На кам’янистих схилах.— В Гірському та Півд. Криму.
4 	(2). Пелюстки дорівнюють чашечці або помітно довші за неї. Коробочка виступає з чашечки. Р. залозистоопушена. 0, 5—7 см. Цв. V —VI.
3. М. Б і л и к о в а — M. Bilykiana Klok.
На вогких піскуватих місцях.— В зах. частині Правобережжя, в Степу (Одеська обл., Белградський р-н).
— Пелюстки коротші за чашечку, коробочка здебільшого теж коротша або в кожному разі не виступає з чашечки 5
5. 	Чашолистки вузьколанцетні, 2,5— З мм завд.; пелюстки майже вдвоє коротші за них. Р. у верхній частині залозистоопушена, розгалужена, з косо догори направленими гілочками. 0, 5—10 см. Цв. V —VI.
4. М. к л е й к а — M. viscosa (Schreb.)
Schinz et Thell. (M. Piskunovii Klok.)
На вогких піскуватих місцях.— На Поліссі (на півд. сході), в Лісостепу і Степу (на Лівобережжі).
За М. В. Клоковим, українські р., які незначно морфологічно відрізняються від за246


хідноєвропейських, слід виділити в окремий вид М. Piskunov і і Klok.
— Чашолистки довгасто- або яйцевидно- ланцетні, 3—4 мм завд., пелюстки трохи коротші за них 6
6. Ст. стрункі, як і вся р., залозистоопу- шені. Л. 5—12 мм завд. Насінини з помітними гоструватими горбочками на периферії. 0, 12—20 см. Цв. IV —VI.
5. М. гібридна — М. hybrida (Vili).
Sch ischk.
На кам’янистих схилах, осипах, по чагарниках.— В зах. частині Степу, в Криму.
Р. з західн. Степу М. В. Клоков виділяє в окремий вид — М. hypanica Klok.
— Ст. звивисто-погнуті. Л. 4—9 мм завд. Насінини з малопомітними тупими горбочками. 0, 5—15 см. Цв. V —VI.
6. М. бірючська — М. birjuczensis
Klok.
На приморських пісках.— На півдні Степу.
7 (1). Чашолистки з трьома, рідше 5—9 жилками. Ст. вгорі та квітконіжки залозисто- опушені 8
— Чашолистки з однією жилкою. Ст. вгорі та квітконіжки незалозисті 10
8. Чашолистки з 5—9 жилками, 4—5 мм завд., яйцевидні, гострі, з вузьким плівчастим краєм. Ст. численні, висхідні, залозисто- опушені, при основі з неплідними пагонами. 4, 5—15 см. Цв. V —VIII.
7. М. шорстколиста — М. hirsuta
(М. В.) Hand.-Mazz.
На яйлах. — В Криму.
— Чашолистки з трьома жилками . . 9
9. Л. голі. Пелюстки тупі, звичайно трохи довші за чашечку. Ст. численні, висхідні, вгорі залозисто-волосисті; р. утворює густі дернинки. Л. лінійно-щетиновидні. 2/., 7— 15 см. Цв. V—VI.
8. М. Зарічного — М. Zarecznyi (Za-
pal.) Klok.
На скелях, переважно вапнякових.— В Карпатах, в субальпійському поясі (на хр. Свидовець).
— Л. по краях залозисті. Пелюстки гострі, звичайно трохи коротші за чашечку. Ст. численні, висхідні, залозистоопушені; р. сіро- зелена, утворює дернинки. Л. лінійно-щетиновидні. 2/, 5—12 см. Цв. V —VI.
9. М. гостропелюсткова —
М. oxypetala (Woloszczak) Kulcz. (Alsine oxypetala Woloszczak).
На вапнякових скелях.— В альпійському поясі Карпат.
10 	(7). Чашолистки 2,5—3 мм завд., ланцетні, гострі. Ст. розгалужене, з висхідними гілками, як і нитковидні л., короткоопушене. 2д, 10—30 см. Цв. VI —VII.
10. М. ще т и н и с та — М. ^setacea
(Thuill.) Hayek (Alsine setacea Czern.)
На кам’янистих вапнякових відслоненнях, сухих схилах.— На півдні Зах. Лісостепу, в Степу і в Криму.
М. В. Клоков описав з території УРСР кілька форм цього дуже поліморфного виду як окремі самостійні види (М. thyraica Klok. і М. 1е- iosperma Klok.); в зв’язку з тим, що морфологічно ці види нечітко різняться між собою, необхідно їх більш поглиблено вивчити.
— Чашолистки 4—5лшзавд., яйцевидно- ланцетні, тупуваті. Ст. розгалужені, при основі здерев’янілі, як і нитковидно-шиловидиі л., короткозалозистоопушені. 2д, 5—10 см. Цв. VI —VII.
11. 	М. залозиста — М. adenotricha Schischk. (М. setacea P anatolica Syreiscz.) На скелях.— В Криму.
9. 	Піщанка — Arenaria L.
Чашолистків 5; пелюсток 5, цілісних, білих; тичинок 10, рідше 5, стовпчиків звичайно три. Коробочка розкривається шістьма зубчиками.
1. Р. однорічні, з яйцевидними або яйце¬
видно-ланцетними, до 1 см завд., листками. (A. serpillifolia L. s. 1.) 2
— Багаторічники, з лінійно-щетино- видними довгими листками 6
2. Чашечка 3—4 мм завд., коробочка при основі здута, з нешкірястими стінками . .3
— Чаш. 2—3 мм завд. Коробочка при основі майже не розширена, з б.-м. шкірястими стінками. Ст. розгалужені, опушені простими і довшими залозистими волосками. Суцв. рясне, квітконіжки 3—7 мм завд.; пелюстки до 1 мм завд. 0, 5—20 см. Цв.
IV — V.
1. 	П. тонкостебла — A. leptocla- dos Guss. (A. serpyll ifolia var. tenuior Mert.
et Koch)
На піщаних місцях.— На півдні Степу рідко (Миколаїв).
3. Коробочка яйцевидно-конічна, посту¬
пово звужена до верхівки. Л. яйцевидні або широкояйцевидно-ланцетні. Ст. здебільшого від основи розгалужені 4
— Коробочка яйцевидно-глечикоподібна, вгорі раптово звужена і відтягнута при верхівці в «шийку», трохи коротша за чашечку. Ст. б.-м. забарвлені в темно-пурпуровий колір. Л. яйцевидно-ланцетні, 3—5 мм завд. Пелюстки близько 1,5 мм завд. 0, 8—15 см. Цв. IV —V.
2. 	П. З о з а — A. Zozii Kleop.
На приморських пісках.— На крайньому півдні Степу.
4. Р. без залозистого опушення. Насінина на спинці з виразним жолобком. Ст. від основи розчепірено-розгалужене. Стеблові л. яйцевидно-ланцетні, загострені, 2—6 мм завд. Пелюстки 1,5—1,8 мм завд. 0, 5—20 см. Цв.
V — IX.
3. 	П. чебрецелиста — A. serpyllifo- lia L. s. str.
На відкритих місцях.— Дуже рідко на півдні Степу.
— Р. опушені простими і залозистими волосками. Насінина з плоскою або опуклою спинкою 5
5. Насінина з гострими або гоструватими, добре помітними горбочками на периферії. Л. яйцевидні, коротко загострені або яйцевидно- ланцетні, 3—10 мм завд. Пелюстки 1,5—2 мм завд. 0, 8—ЗО см. Цв. IV — IX.
247


4. П. уральська — A. uralensis Pall На відкритих місцях, степах, відслоненнях.— В рівнинній частині УРСР.
— Насінини з тупими, плескуватими малопомітними горбочками на периферії. Л. яйцевидні, загострені або яйцевидно-лан- цетні, 2,5—6 лш завд. Пелюстки близько
1,5 	мм завд. О, 5—20 см. Цв. V — IX.
5. П. коротколиста — A. brevifolia
Gilib.
На відкритих місцях.— На півн.-зах. Поліссі.
6 (1). Кв. майже сидячі, скупчені в густе напівкулясте суцвіття. Ст. голі. Л. до 18 мм завд., по краю шорстковійчасті. Чашолистки яйцевидні, 6—7 мм завд., на спинці з кілем, пелюстки трохи перевищують чашечку. 2/., 25—50 см. Цв. VI — VII.
6. П. головчаста — A. cephalotes
М. В.
На степових схилах і вапнякових відслоненнях.— Рідко, лише на півдні Зах. Лісостепу і Правобережного Степу.
— Кв. на б.-м. довгих ніжках (лише іноді середні кв. в півзонтиках сидячі), в розлогих суцвіттях 7
7. Пелюстки дорівнюють чашечці або трохи коротші за неї. Чашолистки яйцевидно- ланцетні, загострені, 5—7 мм завд. Р. сизувато-зелена; ст. прямостояче; вкорочені пагони при основі його з пучками щетиновидних, по краю шорстковійчастих листків; стеблові л. ширші, тверді, перевищують міжвузля. Кв. у стислому довгасто-волотистому суцвітті. 2/., 20—40 см. Цв. VI —VII.
7. 	П. тверда — A. rigida М. В.
На кам’янистих схилах, степах і пісках.— Переважно в Степу, зрідка в Лівобережному Лісостепу.
— Пелюстки вдвоє довші за чашечку, чашолистки тупі 8
8. Чашолистки 2—2,5 мм завд., з гострим кілем на спинці. Ст. при основі з укороченими пагонами, які несуть пучки дуже довгих, 15—20 см завд., щетиновидних листків. Суцв. з 3—5 густих, багатоквіткових півзонтиків. 4, 20—40 см. Цв. VI —VII.
8. П. довголиста — A. longifolia
М. 	В.
На степах, солонцюватих луках, у подах; інколи зустрічається у півд. борах.— Зрідка в Степу, іноді заходить також у Лісостеп.
— Чашолистки 2,5—5 мм завд., без помітного кіля на спинці 9
9. Гілки суцвіття і квітконіжки густоза-
лозистоопушені 10
— Гілки суцвіття і квітконіжки голі 11
10. Л. твердуваті, стеблові л. до 7,5 см завд. Суцв. з 1—5 півзонтиків; пелюстки
5—7 см завд. 2/., 20—40 см. Цв. VI —VII.
9. П. Біберштейна — A. Bieberstei-
піі Schlecht.
На степах і кам’янистих відслоненнях.— В Степу, рідко в півд. частині Лісостепу.
— Л. м’які, стеблові л. до 11,5 см завд. Суцв. з 3—6 півзонтиків, пелюстки 6—8 мм завд. 2/., 30—50 см. Цв. VI.
248 ’
10. 	П. борова — A. pineticola Klok.
У степових борах.— Відома з басейну річки Дінця, але поширена, мабуть, і по Дніпру та його притоках.
11 	(9). Суцв. розлоге, небагатоквіткове, квітконіжки 8—30 мм завд.; чашолистки 4—6 мм завд.; пелюстки 8—12 мм завд. Прикореневі
Мал. 225. Піщанка українська:
1 — верхня й нижня частина стебла, 2 — квітка
пучки листків короткі, часто зовсім відсутні. Л. звичайно до 2 мм завш. 2/., ЗО—50 см, Цв. V —VII.
11. П. українська — A. ucrainica
Spreng.
На лучних степах, схилах, узліссях.— В Лісостепу б.-м. звичайно, в Степу (на півночі) зрідка.
— Суцв. досить скупчене, багатоквіткове (20—40 квіток); квітконіжки 3—10 мм завд.; чашолистки 2,5—3 мм завд.; пелюстки 5—6 мм завд. Прикореневі пучки листків до 15 см завд. Л. твердуваті, лінійно-щетиновид- ні; стеблові л. 1,5—6 см завд. 2/., 20—40 см. Цв. V —VII.
12. П. вузьколиста — A. stenophyl-
la Led.
У соснових лісах.— На Поліссі (в Київській обл.).


Мал. 226. Піщанка вузьколиста.
10. 	Мерингія — Moehringia L.
Р. однорічні або багаторічні. Пелюстки цілісні, білі. Тичинок 8—10. Стовпчиків два- три. Коробочка розкривається чотирма-шість- ма стулками; насінина з гребінчастим принасінником.
1. Л. вузьколінійні. Кв. здебільшого чотиричленні. Утворює пухкі дернини. Л. до 40 мм завд. Кв. на довгих голих ніжках; пелюстки вдвоє довші за чашечку. 2д, 5—20 см. Цв. VI—VIII.
1. М. моховидна — M. muscosa L.
На вогких вапнякових скелях і серед моху в гірських лісах.— В Карпатах (на Чорногорії
— Л. яйцевидні, овальні або ланцетні, кв. п’ятичленні 2
2. Л. вузьколопатковидно-обернено- ланцетні, 8—12 мм завд. Чашолистки еліптично-ланцетні, 2—2,5 мм завд., пелюстки трохи довші за них. 2/1, 4—5 см. Цв. VI —VII.
2. М. бузька — M. hypanica Grynj et
Klok.
На гранітних відслоненнях.— В Степу (на річці Південному Бузі, в окол. Вознесенська Одеської обл.). Р. дуже рідка.
— Л. яйцевидні або овальні З
3. Чашолистки ланцетні, тонкозагост- рені; пелюстки набагато коротші за чашечку. Л. гострі, з 3—5 жилками, нижні — з довгими, верхні — з короткими черешками. 0, ©, 10— ЇЬсм. Цв. V —VIII.
3. 	М. трижилкова — M. trinervia
(L.) Clairv.
В лісах, особливо широколистяних, по чагарниках, на узліссях, трав’янистих схилах.— Звичайно в лісових районах і в Лісостепу, в Криму, рідше в півн. частині Степу і по долині Дніпра заходить у Півд. Степ.
— Чашолистки овальні, тупі; пелюстки в 2—2,5 раза довші від чашечки. Л. сидячі, тупі або трохи загострені, з 1—3 жилками. 2д, 5—20 см. Цв. V —VI.
4. 	М. бокоцвіта — М. lateriflora (L.) Fenzl В лісах, по чагарниках.— Дуже рідко на півночі Полісся (Чернігівська обл.).
11. 	Червець — Scleranthus L.
Р. однорічні або багаторічні, з лінійними або щетиновидними листками. Чаш. дзво- никовидна, до середини п’ятироздільна, з
Мал. 227. Червець однорічний: / — гілочка, 2 — квітка.
білоплівчастими по краях зубцями, при плодах твердішає і разом з ними опадає. Пелюсток немає. Тичинок 10 або 5. Стовпчиків 2, нитко- видних, зав’язь напівнижня. Плід однонасінний, нерозкривний.
1. 	Зубці чашечки тупі, по краю широко- білоплівчасті. Р. сірувато-зелена. Ст. від основи розгалужені, однобічно короткоопушені. Чаш. гола або трохи опушена, зубці її при плодах сходяться між собою. 2/_, 5—20 см. Цв. VI — IX.
1.4. багаторічний — S. perennis
На піщаних місцях, в соснових лісах, на схилах.— Звичайно в Прикарпатті, на Поліссі, рідше в Лісостепу, де зростає переважно на піщаних терасах річок.
— Зубці чашечки гострі, по краях вузь- коплівчасті або цілком трав’янисті. Однорічники 2
249


2. Ст. залозистоопушене. Зубці чашечки на верхівці гачковидно зігнуті. Л. вузьколінійні, при основі залозисто-війчасті. 0, 5— 10 см. Цв. VII — IX.
2. Ч. гачкуватий — S. uncinatus
Schur.
На піскуватих місцях.— В Карпатах.
— Ст. опушене простими волосками. Зубці чашечки на верхівці прямі. Л. вузьколінійні, при основі війчасті З
3. Чаш. 3,5—4 мм завд. 0, 5—15 см. Цв. IV —VI.
3. Ч.однорічний — S. annuus L.
На відкритих піскуватих місцях, в борах.— По всій УРСР, крім крайнього півдня.
Форму з дрібнішими квітками, 3—7 см завв., іноді виділяють як S. syvaschicus КІеор. Вона росте на півд. Степу у подах, на знижених місцях.
— Чаш. 2—2,5 мм завд. 0, 3—8 см. Цв. IV —V.
4. Ч. багатоплідний — S. polycar¬
pus L. (S. verticillatus Tausch).
На схилах.— В Криму.
12. 	Шпергель — Spergula L.
Р. однорічні. Л. лінійні, супротивні, з прикороченими гілочками в пазухах, які несуть листки такої ж довжини, тому здається, що л. розміщені кільчасто; при основі листків є плівчасті білуваті прилистки. Пелюстки цілісні, білі. Тичинок 10, рідко 5—8. Стовпчиків 5, коротких. Коробочка розкривається 5 стулками; насінини чорні, з облямівкою по краю.
1. Насінина з широкою облямівкою по краю, плоска. Л. зісподу без борозенок . .2
— Насінина з вузенькою облямівкою. Л. зісподу з борозенкою З
2. Насінина з буруватою облямівкою, що майже вдвоє вужча за її діам. Пелюстки ши- рокояйцевидні, тупі, налягають краями. Р. сизувата, майже гола. Чашолистки близько З мм завд., трохи довші за пелюстки. Тичинок 10, рідше 6—8. ©, 7—30 см. Цв. VI —VII.
1. Ш. весняний — S. vernalis Willd.
На піщаних місцях.— На Поліссі (Київ; Федорівка Малинського р-ну, Житомирської обл.).
— Насінина з блискучо-білою облямівкою такою ж завш., як її діам. Пелюстки ланцетні, гострі, не налягають краями. Р. гола або вгорі залозиста. Чашолистки близько 3 мм завд. Тичинок 5. ©, 5—15 см. Цв. VI — VII.
2. Ш. п’ятитичинковий — S.pen¬
tan dra L.
На піщаних місцях, в борах.— Вказується для Полісся (Чернігівська обл., Борзна) та Зах. Лісостепу (Одеська обл., Саврань на Бузі).
З (1). Насінина близько 1 мм у діам. Р. 10—40 см завв.; ст., особливо вгорі, зало- зистоопушені 4
— Насінина близько 1,8 мм у діам. Р. 40—120 см завв.; ст. голі або трохи залозис- тоопушені 5
4. Насінина вкрита білуватими сосочками, з малопомітною буруватою облямівкою. Ст. звичайно розгалужені. Квітконіжки тоненькі, набагато перевищують чашечку; пелюстки лише трохи перевищують чашечку. 0, 10-40 см. Цв. V —VIII.
3. 	Ш. звичайний — S. vulgaris Boenn.
(S. arvensis L. p. p.)
На пісках як бур’ян.— Переважно в лісових районах.
— Насінина без сосочків, тонко (пунктирно) крапчаста, з помітною блідою облямівкою. Ст. і л. звичайно м’ясисті. Квітконіж-
Мал. 228. Шпергель звичайний: 1 — квітка.
ки довгенькі, пелюстки лише трохи перевищують чашечку. 0, 10—40слі.Цв.\П —VIII.
4. 	Ш. городній — S. sativa Boenn. На полях, по городах.— На Поліссі рідко
(Київ, Новгород-Сіверський).
5 	(3). Насінина з білуватими сосочками та помітною вузенькою буруватою облямівкою. 0, 40—100 см. Цв. VI —VII.
5. Ш. великий — S. maxima Weihe
Як бур’ян у посівах, на відкритих місцях.— Зрідка у Прикарпатті, на Поліссі та в Лісостепу.
— Насінина без сосочків, з добре помітною досить широкою білуватою облямівкою. О, 40—120 см. Цв. VI — VII.
6. Ш. льоновий — S. linicola Boreau
Як бур’ян виключно в посівах льону — В Лівобережному Лісостепу (Чернігівська обл., Прилуцький р-н).
13. 	Стелюшок — Spergularia (Pers.) Presl
Однорічні та багаторічні, трав’янисті р. з лінійними або нитковидними листками і дрібними плівчастими попарно зрослими прилистками. Суцв. здебільшого у вигляді китицевидного півзонтика. Чашолистків 5, пелюсток 5, цілісних, білих або рожевих, тичинок 5 або 250


10; стовпчиків 3. Коробочка розкривається трьома стулками.
1. Коробочка довша за чашечку, деякі
або всі насінини з плівчастим крилом. Л. без вістря 2
— Коробочка не довша за чашечку; всі насінини безкрилі. Л. з вістрям на верхівці. Ст. вгорі залозистоопушене. Чаш. З—4,5 мм завд. Пелюстки рожеві. 0, 0, 2/, 15—25 см. Цв. V — IX.
1. С. польовий — S. campestris (L.)
Aschers.
На піскуватих місцях, як бур’ян на полях.— В лісових районах і в Лісостепу.
2. Коробочка в 1,5—2 рази довша за чашечку, кожна насінина в коробочці з крилом. Тичинок 10. Ст. висхідне, рідше прямостояче, вгорі залозистоопушене. Чаш. 5—6 мм завд. Пелюстки рожеві. 10—25 см. Цв. VI — X.
2. С. облямований — S. marginata
(DC.) Kitt.
На засолених грунтах, солончаках.— Переважно в півд. частині Степу, в Криму, рідко на півночі Степу і в Лісостепу.
— Коробочка трохи або не більше як в
1,5 	раза довша за чашечку; тільки деякі нижні насінини в коробочці з крилом. Тичинок 5. Ст. лежаче або підведене, вгорі залозисто-волохате. Чаш. З—6 мм завд. Пелюстки блідо- рожеві. 0, 0, 2д, 15—30 см. Цв. V — X.
3. С. солончаковий — S. salina
Presl.
На солончаках, по солонцях, по берегах морів.— В Степу, рідше в Лісостепу.
14. 	Загнітник, пароніхія —Paronychia Adans.
Ст. численні, лежачі, з висхідними гілочками, короткоопушені. Л. довгасті, до ланцетних, загострені, нижні — тупі; прилистки плівчасті. Чашолистків 5, пелюстки нитко-
Мал. 229. Загнітник головчастий, пароніхія головчаста:
1 — верхівка гілки, 2 — оцвітина.
видні. Тичинок 10, з них лише 5 плідних, стовпчик двороздільний. Плід шкірястий, однонасінний, неправильно розкривається при основі. 2/., 5—10 см. Цв. V — VI.
3. 	головчастий, п. головчаста— P. cephalotes (М. В.) Bess.
На кам’янистих, особливо вапнякових відслоненнях.— На півдні Степу, тільки по Дністру заходить у Лісостеп, в Криму.
15. 	Остудник — Herniaria L.
Р. з розпростертими розгалуженими стеблами, дрібними листками і білоплівчастими прилистками. Кв. в щільних клубочках, дрібні, двостатеві або одностатеві; чашолистків 4 або 5; пелюстки нитковидні; тичинок 5 або 4, інколи 2—3; стовпчик коротенький, іноді майже нерозвинений; приймочка двороздільна. Плід сухоплівчастий, однонасінний, кулястий; насінини чорні, блискучі.
1. Чашолистків і тичинок по 4, стовпчик добре помітний, висувається з чашечки. Ст. густокороткоопушене. Q, 5—25 см. Цв. VI — IX.
1. О. багатошлюбний — Н. polyga- ma J. Gay (H. odorata Andrz.)
На відкритих, переважно піщаних місцях.— В лісостепових і степових р-нах, рідко на Поліссі.
Р. лікарська, використовують як сечогінний засіб. У висушеному стані пахне кумарином.
М. В. Клоков форму цього виду, що зростає на півдні Степу, виділяє як окремий вид О. чорноморський — H. euxina Klok. Але морфологічно він недостатньо окреслений. Потребує вивчення.
— Чашолистків і тичинок по 5; стовпчик малопомітний або майже зовсім нерозвинений 2
2. Р. сіро-зелені з густоопушеними листками З
— Р. зелені або жовтувато-зелені з голими листками. Ст. короткоопушені або майже зовсім голі. Коробочка гола або вгорі ко- ротковорсинчаста. 0, 15—30 см. Цв. VI — VIII.
2. 	О. голий — H. glabra L.
На відкритих місцях, галявинах, при дорогах як бур’ян.— По всій УРСР.
В межах цього досить поліморфного виду М. В. Клоковим виділений О. приємний — H. suavis Klok. та О. Котова — H. Kotovii Klok.; морфологічно вони чітко не окреслені і між ними трапляються середні форми. Потребують вивчення.
3. Р. багаторічна із здерев’янілим при основі стеблом. Чашолистки на верхівці без щетинки. Тичинок 5. 2/, 10—25 (40) см. Цв. V —VII.
3. О. Б e c c e р а — Н. Besseri Fisch.
На степах, кам’янистих відслоненнях.— В Степу, на півдні Лісостепу.
— Р. однорічна або дворічна. Чашолистки закінчуються щетинкою. Тичинок 2—З, рідко 5. О, 0, 5—15 см. Цв. V —VIII.
4. О. шорсткий — H. hirsuta L.
На сухих піщаних місцях, схилах.— Відома з Закарпаття та з півдня Одеської обл. (м. Овідіополь).
251


16. 	Кукіль — Agrostemma L.
Ст. прямостояче, просте або розгалужене, разом з листками негусто вкрите довгими м’якими волосками. Л. лінійні або лінійно- ланцетні, 5—11 см завд. Кв. 2,5—4,5 см в діам., поодинокі, на верхівці стебла та його гілок. Чаш. з 10 жилками, більше як досереди-
Мал. 230. Кукіль звичайний.
ни розсічена на 5 часток. Пелюстки темно- рожеві, з цілісною пластинкою. Тичинок 10; стовпчиків 5. Коробочка одногнізда, розкривається 5 зубчиками; насінини нирковидні. О, 30—80 см. Цв. VI — VII.
К. з вги ч а й н и й — A. githage L.
Як бур’янів посівах.— В усіх районах, в Степу рідДіе.
17. 	Віскарія — Viscaria Roehle.
Утворює дернинку. Ст. прості, голі, вгорі клейкі. Прикореневі л. в розетці, обернено- ланцетні; стеблові — вузьколанцетні або лінійні. Суцв. китицевидне. Чаш. з 10 жилками, 5-зубчаста. Пелюстки червоні, з майже цілісною пластинкою і з привіночком. Тичинок 10. Стовпчиків 5. Коробочка яйцевидна, при основі 5-гнізда. 2д, 30—80 см. Цв. V — VII.
В. клейка — V. viscosa (Scop.) Aschers.
(Lychnis viscaria L.)
На узліссях, галявинах, схилах.— Нерідко в б. ч. УРСР, крім гірських районів і півд. Степу.
18. 	Смілка — Silene L.
Кв. двостатеві або одностатеві й дводомні. Чаш. 5-зубчаста, з 10—ЗО жилками. Пелюстки з двороздільною або цілісною чи трохи виїмчастою пластинкою, яка здебільшого при основі несе придатки, що утворюють приві- ночок. Тичинок 10, стовпчиків З, тичинки і зав’язь (пізніше коробочка) здебільшого на
б.-м. довгій ніжці, яку звичайно називають «карпофором». Коробочка при основі тригніз- да, розкривається 6 зубчиками.
1. Чаш. з ЗО жилками, які не анастомо- зують між собою. Р. густоопушена простими і залозистими волосками, із зібраними у розетку лопатовидними прикореневими листками і лінійно-ланцетними стебловими. Пелюстки рожеві, трохи довші за чашечку, яка при плодах здувається. Q, 12—50 см. Цв. IV —
VI.
1. С. конічна — S. conica L. (S. subco-
піса Friv.)
На сухих місцях, скелях, схилах.— На півдні Степу, в Криму.
— Чаш. з 10 або 20 жилками, які поєднані анастомозами 2
2. Чаш., особливо при плодах, здута, яйцевидна до майже кулястої або дзвонико- видної, з 20, лише іноді 10 жилками . . .3
— Чаш. нездута, трубчаста або циліндрична, при плодах тоді булавовидна, завжди з 10 жилками 6
3. Ст. лежаче, з висхідними гілками; чаш. опушена, з 10 або 20 жилками. Л. ланцетні, 3—7 см завд., майже голі. Кв. поодинокі, верхівкові та пазушні. Пелюстки білі, вгорі виїмчасті. 2/.у 15—25 см. Цв. VII —VIII.
2. С. лежача — S. procumbens Murr.
На піщаних берегах річок, на заплавних луках.— В півд.-схід, частині УРСР (по річці Дінцю з притоками).
— Ст. прямостоячі або висхідні; чаш. гола, з 20 жилками 4
4. Чаш. досить щільно охоплює коробочку, що сидить на короткому волосистому кар- пофорі. Р. сиза, гола. Нижні л. оберненояйцевидні, черешкові, решта — еліптично-ланцетні або ланцетні, сидячі, 3—8 см завд. 2д, 25— 65 см. Цв. VI — VIII.
3. С. бобовидна — S. fabaria (L.) Sibth. et Sm. (S. Czerei auct. fl. ucr. non Baumg.)
На кам’янистих, особливо вапнякових, відслоненнях, сухих кам’янистих схилах, в світлих лісах.— В степових районах, в Криму , як р. занесена відома з Полісся (Київ) та Лісостепу (Кіровоград, Богодухів).
— Чаш. значно ширша за коробочку; карпофор завжди голий 5
5. Чаш. майже куляста. Л. ланцетні, до основи звужені. Р. сизувато-зелена, гола. Кв. різнорідні. Пелюстки без придатків, білі, вгорі глибоко-двороздільні. 2д, 35—85 см. Цв. VI — IX.
4. С. широколиста — S. latifolia
(Mill.) Rendle et Britt. (S. inflata Sm.,
S. 	venosa Aschers.)
252


На сухих луках, по схилах, по узліссях і чагарниках.— Майже по всій УРСР, на півдні рідше.
— Чаш. трохи витягнута. Р. сиза, гола- Л. яйцевидні або яйцевидно-ланцетні, при основі заокруглені або серцевидні. Пелюстки білі, без придатків, пластинка їх майже до основи розсічена. 2д, ЗО—80елі. Цв. VI—VIII.
5. 	С. м і н л и в а — S. commutata Guss.
В лісах, на трав’янистих схилах, іноді як бур’ян.— В Криму, іноді як бур’ян трапляється на крайньому півдні та сході Степу.
Мал. 231. Смілка широколиста: 1 — маточка на ніжці, 2 — чашечка.
6 	(2). Чаш. 20—ЗО мм завд., гола, як і вся р. Ст. прямостоячі, розгалужені. Нижні л. ланцетовидні, звужені в б.-м. довгий черешок. Пелюстки білуваті, з привіночком, пластинка їх розсічена майже досередини. 2/, 15—90 см. Цв. V —VII.
6. 	С. довгоквіткова —S. longiflora
Ehrh.
На степах, степових схилах, на кам’янистих відслоненнях.— В степових районах, в Криму.
М. В. Клоков вважає, що в УРСР ростуть три раси цього поліморфного виду, які він розглядає як види — с. українська — S. исгаі- nica Klok., с. одеська — S. odessana Klok. і с. Марії — S. Mariae Klok. Морфологічно вони відрізняються не досить чітко і потребують вивчення.
— Чаш. дрібніші (до 22 мм завд.), голі або опушені 7
7. Кв. зібрані в кінцеві, б.-м. щільні
щитковидні або майже головчасті півзонтики; пелюстки пурпурові, цілісні або іноді лише на верхівці трохи виїмчасті. Р. однорічні або дворічні, цілком голі, сизуваті 8
— Суцв. іншої форми або кв. поодинокі. Сукупність ознак інша 10
8. Суцв. дуже густе, головчасте; пелюстки цілісні. Ст. просте або лише вгорі розгалужене. Прикореневі л. довгасті, стеблові — довгасто- або яйцевидно-ланцетні, з округлою або серцевидною основою; верхівкові л. та приквітки білувато-зеленуваті, по краю плівчасті. Чаш. 16—18 мм завд. 0, ЗО— 100 см. Цв. VI —VII.
7. С. бузька — S. hypanica Klok.
(S. compacta auct, non Fisch.)
На гранітних відслоненнях.— Тільки в правобережних районах Степу, по річці Півд. Бугу і Кодимі. Р. рідка.
— Суцв. не дуже густе, щитковидне; пелюстки з б.-м. виразною виїмкою на верхівці. Ст. здебільшого вилчасто-розгалуже- не 9
9. Стеблові л. ланцетні, 5—10 (15) мм завд., із загорнутими наспід краями. Нижні л. в розетці, лопатковидні. Чаш. 14—18 мм завд.; пелюстки пурпурові. 0, ЗО—50 см. Цв. VI —VIII.
8. С. литовська — S. lithuanicaZapal.
В борах, на узліссях, відкритих піщаних місцях.— На Поліссі.
— Стеблові л. яйцевидні або яйцевидно- ланцетні, 10—ЗО мм завд., з незагорнутими краями. Чаш. 14—17 мм завд.; пелюстки ясно- пурпурові. 0, 20—70 см. Цв. VI —VIII.
9. С. армерійовидна — S. arme-
ria L.
Культивують як декоративну рослину; часом дичавіє.— По всій УРСР.
10 (7). Півкущики з лінійними (1—3 мм завш.) листками 11
— Однорічні або багаторічні трави з ширшими листками 12
11. 	Суцв. (небагатоквіткове) китицевидно-волотисте; чаш. густоопушена, з неплідними і плідними короткоопушеними пагонами. Л. 15—35 мм завд. Пелюстки білуваті. 2д, 20—40 см. Цв. VI — VIII.
10. С. приземкувата—S. supina М. В.
На кам’янистих відслоненнях — вапнякових, крейдяних і гранітних, а також на літоральних пісках.— В Лісостепу (на півдні і на Донецькому кряжі) і Степу. Р. з Криму П. Смирнов виділяє як окремий вид —
S. 	Syreitschikowii P. Smirn. Ця форма потребує вивчення.
— Кв. в кількості 1—2 (3) на верхівці стебла та гілок; чаш. цілком гола. Р. з короткими висхідними неплідними та прямостоячими плідними стеблами. Л. 5—12 мм завд., товстуваті, з прикороченими гілочками в пазухах. Пелюстки білуваті. 2д, 10—ЗО см. Цв. VI —VIII.
11. С. крейдяна —S. cretacea Fisch. На крейдяних відслоненнях.— В Степу і
Донецькому Лісостепу — тільки в басейні Дінця на півд. сході.
253


12 (10). Кв. зібрані китицевидними або однобічними суцвіттями. Однорічники або дворічники 13
— Кв. в стиснутих або розлогих волотистих суцвіттях. Багаторічники ... .15
13. 	Чаш. 7—9 мм завд.; пелюстки дрібні, при верхівці зарубчасті або виїмчасті. Р. опушена, вгорі залозиста. Нижні л. лопатковид-
Мал. 232. Смілка крейдяна:
1 — частина рослини, 2 — гілочка з квіткою (збільш).
ні, з черешками; верхні — вузькодовгасті або ланцетні. Кв. на коротких ніжках, пелюстки білі або рожеві, з привіночком. 0, 15—35 см. Цв. VI —VII.
12. 	С. г а л ь с ь к а — S. gallica L. (S. ап- glica auct., non L.) Занесена, середземноморська p.— Трапляється як бур’ян у багатьох, переважно зах., районах.
— Чаш. 10—15 мм завд.; пелюстки двороздільні або дволопатеві 14
14. 	Кв. на помітних ніжках. Плоди помітно звислі; пелюстки рожеві. Р. опушена, вгорі залозиста; ст. висхідне, звичайно від основи розгалужене; нижні л. лопатковидні, верхні — ланцетні. 0, 10—40 см. Цв. VI —
VII.
13. 	С. з в и с л а — S. pendula L. Культивують в садах і парках як декоративну рослину, зрідка дичавіє.
— Кв. майже сидячі, прямостоячі; пелюстки білі. Р. опушена; з вилчасторозгалу- женим стеблом. Л. від лопатковидних до ланцетних, з прикороченими пагонами в пазухах. Q, ©, 50—110 см. Цв. VI —VIII.
14. 	С. в и л ч а с т а — S. dichotoma Ehrh. На відслоненнях, як бур’ян у посівах.— Звичайно в Степу і півд. частині Лісостепу, рідко на півночі Лісостепу і на Поліссі.
15 (12). Чаш. 5—7 мм завд.; пелюстки цілісні або трохи виїмчасті. Ст. разом з листками голі або короткоопушені. Л. лінійно- ланцетні або лінійні, з прикороченими паго-
Мал. 233. Смілка вилчаста:
1 — нижня частина рослини, 2 — верхня частина рослини з суцвіттям, 3 — квітка.
нами у пазухах. Пелюстки жовтувато-зеленуваті. Коробочка на короткому голому карпо- форі. 4, 35—80 см. Цв. VI —VIII.
15. 	С. сибірська — S. sibirica (L.) Pers.
На степах, степових луках і кам’янистих схилах.— Дуже рідко на півдні Лісостепу (Донецька обл., Артемівський р-н) і в Степу.
— Чаш. 10—22 мм завд.; пелюстки двороздільні 16
16. Стеблові л. з облиствленими, коротко почленованими пагонами в пазухах. Суцв. вузьке, стиснуте. Квітконіжки прямостоячі; зубці чашечки гострі. Ст. просте, внизу опушене. Л. численні, лінійно-ланцетні, 3—5 см завд. 2/., 25—100 см. Цв. VI —VIII.
16. 	С. татарська — S. tatarica (L.) Pers.
На піщаних берегах річок, по чагарниках, на узліссях.— Майже по всій УРСР, крім Півд. Степу і гірських районів.
— Стеблові л. не несуть в пазухах пагонів. Сукупність ознак інша 17
17. Р. гола. Суцв. вузьке, однобічне, з пониклими або нахиленими квітками; пе- 254


люстки 15—18 мм завд., зеленувато-жовті. Ст. просте. Л. від лопатковидно-ланцетних, довгочерешкових до лінійно-ланцетних або лінійних, сидячих. 2д, 30—80сл(. Цв. VII —
VIII.
17. С. з е л е н о ц в і т а — S. chlorantlia
(Willd.) Ehrh. (Cucubalus chloranthus Willd.).
На трав’янистих схилах, узліссях, сухих луках, у соснових лісах.—По всій УРСР, крім гірських районів, в півд. районах Степу трапляється рідше.
— Ст. в нижній частині короткоопушене; пелюстки звичайно білі 18
18. Суцв. — стиснута китицевидна волоть. Прикореневі й нижні стеблові л. лопатковидні, 6—8 см завд. Чаш. 9—16 мм завд. Коробочка довгасто-овальна, 7—11 мм завд. 2/., 40—90 см. Цв. VI —VII.
18. С. б а г а т о к в і т к о в а — S. multiflora (Ehrh.) Pers. (Cucubalus multiflorus
Ehrh.).
На степах, луках, схилах.— В Лісостепу і Степу, переважно на Лівобережжі.
На думку Ю. Д. Клеопова S. multiflora є угорський вид. На території УРСР зустрічаються два види: на півдні с. сивашська — S. syvaschica Kleop. та поширена на північ від неї с. степова — S. steppicola Kleop.
— Суцв.— розлога волоть 19
19. Кв. прямостоячі. Чаш. 18—22 мм завд.; карпофор дорівнює коробочці . . .22
— Кв. пониклі. Чаш. 10—12 мм завд.; карпофор набагато коротший за коробочку 20
20. Зубці чашечки ланцетні. Він. зеленуватий. Р. волохатоопушена, вгорі залозиста. Ст. вгорі вилчасторозгалужене. Л. довгасто- еліптичні, гострі. Чаш. залозистоопушена, близько 14 мм завд., вузькоциліндрична, при плодах здута. Пелюстки без привіночка, з двороздільною пластинкою. 2/., ЗО—80 см. Цв. VI.
19. С. зеленоквітков а— S. viridi-
flora L.
На узліссях, по чагарниках .— В Криму.
— Зубці чашечки яйцевидні; він. білуватий або жовтуватий 21
21. Ст. і л. залозистоопушені, б.-м. клейкі. Л. по краю з довгими багатоклітинними війками; прикореневі л. лопатковидні з довгими черешками; стеблові — ланцетні. Кв. в рідкій, здебільшого однобічній волоті. Пелюстки білуваті. 2д, ЗО—70 см. Цв. V—VIІ.
20. С. поникла — S. nutans L.
На узліссях, галявинах, в світлих лісах.— Переважно в лісових і лісостепових районах, рідшає і зникає в півн. смузі Степу.
— Опушення незалозисте. Л. по краю з короткими одно-, двоклітинними війочками; прикореневі л. в густих розетках, ланцетно- лопатковидні; стеблові — ланцетні. Суцв. волотисто-китицевидне. Пелюстки білі або жовтуваті. 2/., 20—40 см. Цв. VI —VII.
21. C. с у м н і в н а — S. dubia Herbich На кам’янистих гірських схилах.— В Карпатах (переважно у субальпійській смузі).
22 (19). Чаш. гола; нижні л. лопатковидні. Ст. звичайно поодинокі, прямостоячі, коротковолосисті, як і л., вгорі клейкі. 2/., 40— 90 см. Цв. VI —VIII.
22. 	C. ІО н д з і л л а— S. Jundzillii Zapal.
На узліссях гірських лісів, на гірських луках.— В Карпатах.
— Чаш. залозистоопушена; нижні л. яйцевидні або лопатковидно-яйцевидні. Ст.
Аїал. 234. Смілка поникла:
1 — верхня частина рослини з суцвіттям, 2 — середня частина стебла, 3 — чашечка.
при основі з неплідними пагонами, прямостоячі, внизу сіруватоопушені, вгорі клейкі. 2ї, 50—60 см. Цв. V —VII.
23. С. д і б р о в н а — S. nemoralis W. et К.
По чагарниках, у світлих лісах.— В Карпатах.
19. 	Ушанка — Otites Adans.
Р. дворічні, з дрібними квітками в кільцю- вато-волотистих суцвіттях. Кв. одностатеві (р. дводомні). Чаш. дзвониковидна, з десятьма жилками, при плодах щільно охоплює коробочку, не довша за 5 мм. Пелюстки суцільні або на верхівці з ледве помітною виїмкою.
1. 	Чаш. 2—2,5 мм завд.; коробочка широкояйцевидна або майже куляста, близько З мм завд. Нігтики пелюсток війчасті . . .2
— Чаш. 2,5—5 мм завд.; коробочка яйцевидна, 4—7 мм завд. Нігтики пелюсток голі З
255


2. Р. вся короткошорсткоопушена. Ст. просте або в суцвітті розгалужене. Прикореневі л. лінійно-лопатчасті; стеблові — лінійні, в пазухах з прикороченими неплідними пагонами. Суцв.— вузька китицевидна волоть; пелюстки білуваті. 0, 20—50 см. Цв. V — VI.
1. 	У. дрібноцвіта — О. parviflora Grossh.
На відкритих річкових, рідше приморських пісках, в борах.— В б. ч. УРСР, крім гірських районів.
М. В. Клоков форму, поширену на території УРСР, виділяє як О. borysthenica Klok. (S. otites var. borysthenica Grun.), вважаючи, що О. parviflora росте лише в Угорщині. Вид цей потребує дальшого вивчення.
— Ст. лише в нижній частині коротко- опушене, просте або розгалужене. Л. видов- жено-лінійні. Суцв.— вузькопірамідальна волоть; пелюстки товстуваті, зелені. 0, 40— 90 см. Цв. V — VI.
2. У. середня — О. media (Litw.)
Klok. (Silene media Kleop.) На пісках.— На півдні Лісостепу і в Степу рідко.
3. (1). Пелюстки білі. Чаш. 2,5—3,5 мм завд. Ст. в нижній частині опушене, вгорі голе, в суцвітті розгалужене, з супротивними гілочками. Нижні л. лопатчасті, верхні —лінійні; з пазух стеблових листків звичайно виходять прикорочені пагони з вузенькими листочками. 0, 40—90 см. Цв. VI — VII.
3. У. волзька — О. wolgensis (Willd.)
Grossh. (Silene wolgensis Bess.) На степах, степових схилах, кам’янистих відслоненнях.—Звичайно в степових районах, частіше зустрічається на Лівобережжі.
— Пелюстки жовтувато-зеленуваті . .4
4. Чаш. 3,5—5 мм завд., разом з квітконіжками густоопушена. Ст. здебільшого просте, в нижній частині опушене. Нижні л. оберненояйцевидно-лопатчасті, звужені в довгенький черешок, загострені. 2/, 20—40 см. Цв. V —VI.
4. 	У. Гельмана — О. Helmannii (Claus) Wissjulina, non Klok. (Silene Helmannii Claus) На кам’янистих відслоненнях різних гірських порід.— Переважно в Приазов’ї та на Донецькому кряжі.
Нашу форму М. В. Клоков відрізняє під назвою О. graniticola Klok. Вид цей потребує вивчення, бо характерні для нього морфологічні відзнаки дуже невиразні.
— Чаш. 2,5—3,5 мм завд., гола, як і квітконіжки. Ст. в суцвітті розгалужене, в нижній частині опушене кучерявими волосками. Нижні л. лопатчасті або оберненояйцевидні, звужені в черешок. 2/_, 30—60 см. Цв. V —VI.
5. 	У. густоцвіта — О. densiflora (D’Urv.) Grossh. (Silene densiflora D’Urv.) На глинистих і вапнякових схилах, по чагарниках, в світлих лісах, на пісках.— У лісостепових і степових районах УРСР і в Криму.
М. В. Клоков розглядає цей поліморфний вид як ряд Densiflorae Klok., в межах якого виділяє декілька видів, характеризуючи їх дуже дрібними морфологічними ознаками, а саме: розмірами тих чи інших частин, формою насіння.
20. 	Коронарія — Coronaria L.
Багаторічні р. з прикореневою розеткою листків. Кв. поодинокі або у волотистому суцвітті. Чаш. дзвониковидна, з 10 жилками, п’ятизубчаста. Пелюсток 6, з привіночком.
Мал. 235. Коронарія зозуляча, зозулин цвіт: 1 — пелюстки, маточка, тичинка, 2— чашечка.
Тичинок 10. Стовпчиків 5. Коробочка одногнізда, майже сидяча, розкривається 5 зубчиками на верхівці.
1. 	Кв. поодинокі, на довгих ніжках; пелюстки червоні, з суцільною, оберненояйце* видною пластинкою. Вся р. м’якобілошерстис- та; ст. на верхівці вилоподібнорозгалуже- не. Нижні л. довгасто-оберненояйцевидні, верхні — ланцетні. 2д, 30—50 см. Цв. VI —VIII.
1. 	К. шкіряста — C. coriacea (Moench) Schischk. (Lychnis coronaria Desr.) По чагарниках, в лісах.— В Криму.
— Кв. в рідкому волотистому або щитковидно-волотистому суцвітті; пелюстки рожеві, з глибокопальчасто-чотирироздільною пластинкою. Р. короткопритиснутоопушена; ст. вгорі розгалужене. Нижні л. довгасто-лопатковидні, верхні — вузьколанцетні. 2Z, ЗО— 90 см. Цв. VI —VIII.
256


2. 	К. зозуляча, зозулин дві т—
С. flos cuculi (L.) A. Braun (Lychnis flos cuculi L.)
На вогких луках, по краях боліт, по вільшняках.— По всій УРСР.
21. Елізанта — Elisanthe Reichb.
Однорічні, дворічні або багаторічні трави, з ланцетними, лопатковидними або яйцевидними листками. Кв. двостатеві; чаш. з 10 або 20 жилками; пелюстки з дволопатевою пластинкою, білі або рожеві. Коробочка одно- гнізда.
1. Р. багаторічна. Л. зверху голі, нижні л. в прикореневій розетці, лопатковидно-еліптичні. Суцв. з 1—6 квіток; чаш. здута, корот- коопушена; пелюстки білі, з привіночком. 4, 15—30 см. Цв. VII —VIII.
1. Е. Завадського — E. Zawadskii (Herb.) Klok. (Silene Zawadskii Herb.,
Melandrium Zawadskii A. Br.).
На вапнякових схилах.— В Карпатах, в субальпійському поясі.
— Р. однорічні або дворічні. Л. зверху опушені 2
2. Чаш. 20—25 мм завд., з довгими шиловидними зубцями. Р. залозисто-волохата. Нижні л. довгасто-оберненояйцевидні, верхні — довгасто-ланцетні. Кв. в розлогому півзонтику; чаш. при плодах здута; пелюстки брудно-білі або рожеві, з невеличкими придатками при основі відгину. 0, ©, 15—90c/t. Цв. V — IX.
2. Е. н і ч н а — E. noctiflora (L.) Rupr. (Silene noctiflora L., Melandrium noctiflo-
rum Fr.)
На узліссях, по чагарниках.— По всій УРСР, на півдні рідше.
— Чаш. 14—19 мм завд., з тупими зубцями. Р. залозисто-волохата. Нижні л. довгасті, верхні —ланцетні. Суцв. китицевидне, багатоквіткове; пелюстки білі або жовтувато- зеленуваті, без придатків. 0, ЗО—70 см. Цв. V —VIII.
3. Е. липуча — E. viscosa (L.) Rupr. (Silene viscosa L., Melandrium viscosum
Czel.)
На степових схилах, степах, кам’янистих місцях, трав’янистих схилах.— В лісостепових і степових районах та в Півн. Криму.
22. Куколиця — Melandrium Roehl.
Р. однорічні або дворічні, волохатоопушені з одностатевими квітками (р. дводомні). Чаш. з 10 або 20 жилками. Пелюстки білі або червоні, з двороздільною пластинкою. Тичинок
10. 	Стовпчиків 5. Коробочка одногнізда, розкривається 10 зубцями.
1. 	Чаш. близько 10 мм завд., опушена простими волосками; пелюстки червоні. Л. яйцевидні або довгасті, прикореневі — з довгими черешками. Пелюстки вдвоє довші за чашечку. Коробочка 15 мм завд., зубці після розкривання її відігнуті. 0, ЗО—100 см. Цв. V —VII.
1. 	К-л і с о в а — М. silvestre (Schkuhr.) Roehl. (Lychnis silvestris Schkuhr.) На узліссях, по чагарниках, на луках, іноді як бур’ян, переважно по садках.— В Карпатах і Прикарпатті звичайно, на рівнині і в Криму рідко.
— Чаш. 15—20 мм завд., опушена простими і залозистими волосками; пелюстки білі. Нижні л. еліптичні. Коробочка 20—ЗО мм завд., розкривається прямими зубцями. 0, 40—100 см. Цв. V —VII.
2. 	К. біла — М. album (Mill.) Garcke (Lychnis alba Mill.) На луках, узліссях, по чагарниках, як бур’ян на городах, в садках і у посівах.— По всій УРСР.
23. 	Геліосперма — Heliosperma Rchb.
Багаторічні р. з лінійними або ланцетними листками і зібраними в розлогі півзонтики двостатевими квітками. Чаш. трубчасто-дзвоникувата, з 10 малопомітними жилками. Пелюстки білі, зубчасто-лопатеві, з коротким привіночком. Тичинок 10. Стовпчиків 3, рідко 5. Коробочка одногнізда, розкривається 6 (10) зубчиками.
1. Стеблові л. вузьколінійні, близько 1 мм завш. Нігтики пелюсток голі. Ст. численні, підведені або прямостоячі, голі, вгорі клейкі. Чаш. 5—6 (7) мм завд., розсіяно- залозистоопушена. 2/., 15—25 см. Цв. VI — VIII.
1. Г. чотирироздільна — Н. quadrifolia (L.) Rchb. (Н. carpatica (Zapal.)
Klok.)
На вогких, переважно вапнякових скелях.— В Карпатах.
— Нижні стеблові л. лінійно-ланцетні, 2—3,5 мм завш. Нігтики пелюсток війчасті. Ст. нечисленні, прямостоячі, у нижній частині опушені довгенькими волосками, вгорі — клейкі. Чаш. 5,5—6,5 мм завд., залозисто- опушена. 2/., 14—20 см. Цв. VI — VII.
2. 	Г. а л ь п і й с ь к а — Н. alpestre
(Jacq.) Rchb. (Н. arcanum Zapal.)
У розщелинах вапнякових скель.— Відома
3 Тернопільської обл. (Заліщики, над Дністром) .
24. 	Дутень — Cucubalus L.
Р. з розгалуженим висхідним або лежачим стеблом, яйцевидно-ланцетними, короткоопу- шеними листками. Кв. зеленувато-білі, звислі, в півзонтиках. Чаш. короткодзвоникувата, при плодах здута. Стовпчиків 3. Плід ягодоподібний, кулястий, чорний. 21, 50—200 см. Цв. VI —VIII.
Д. ягідний — С. baccifer L.
По вогких затінках в лісах і по чагарниках.— Майже по всій УРСР, на крайньому півдні рідшає.
25. 	Кольраушія — Kohlrauschia Kun th.
Гола р., з лінійними гострими листками. Кв. червонувато-лілові, зібрані в густі головчасті суцвіття, з шістьма плівчастими приквітками при основі. Чаш. трубчаста, 7—9 мм завд. Коробочка розкривається
4 зубчиками. ©, 10—50 см. Цв. VI—VII.
К. пагононосна — К. prolifera Kun th (Tunica prolifera Scop.) На сухих, кам’янистих місцях.— В Степу (на Правобережжі), в Криму.
17 424
257


26. 	Лещиця — Gypsophila L.
Багаторічні або однорічні р. з сидячими стебловими листками. Чаш. 5-зубчаста або 5-роздільна, з 5 жилками. Пелюсток 5, білих, рожевих або пурпурових. Тичинок 10. Стовпчиків два. Коробочка одногнізда, куляста або яйцевидна, розкривається 4 стулками; насінини нирковидйі.
1. Однорічні, невеличкі р. з тонкими корінцями. Ст. майже від основи розгалужене. Л. лінійні, 1—3 мм завш. Чаш. 2,5—4 мм завд. Пелюстки білуваті або світло-рожеві. О, 5—30 см. Цв. VI — IX.
1. 	«Л. мурова — G. muralis L.
На піскуватих луках, степових місцях, у подах, часто як бур’ян на полях. —Звичайно по всій УРСР.
Ксерофітну форму з Лівобережного Степу, у якої пелюстки лише трохи перевищують чашечку, виділяють як G. muralis var. steppo- sa Schischk. (G. stepposa Klok.).
— Багаторічники, з розвиненими кореневищами і б.-м. високими стеблами . . .2
2. Кв. скупчені на верхівках гілочок стебла у щільні кулясті головки З
— Кв. в щитковидних або волотистих суцвіттях 4
3. Ст. від середини доверху короткозало- зистоопушені; приквітки довгасті, загострені; зубці чашечки тупі, цілокраї. Л. вузьколінійні. Кв. майже сидячі, головки 5—12 мм в діам.; чаш. близько 2,5 мм завд.; пелюстки білі. 2д, 20—70 см. Цв. VI —VII.
2. Л. скупчена — G. glomerata Pall.
На кам’янистих, переважно вапнякових відслоненнях і на лесових кручах.— В Степу (Одеська обл., Первомайськ; Миколаївська обл., Вознесенськ).
— Ст. лише під самим суцвіттям клейко- залозисте; приквітки оберненояйцевидні, на верхівці заокруглені й вигризено-зубчасті; зубці чашечки на верхівці нерідко надрізані. Л. лінійні. Головки майже сидячих квіток 12—14 мм в діам.; чаш. до 3,5 мм завд.; пелюстки білі. 2д, 40—75 см. Цв. VI —VII.
3. Л. к у л я с т а — G. globulosa Stev.
(G. glomerata var. globulosa Schmalh.).
На кам’янистих схилах.— В Степу (Одеська обл., окол. Рені).
4 (2). Ст. прямостоячі або від основи висхідні. Л. лінійні або ланцетні 5
— Ст. з довгою лежачою тонкою основою, у підведеній частині значно товстіші. Л. довгасто-яйцевидні
5. 	Ст. від основи дуже розгалужені (р. має вигляд кулястого куща). Чаш. близько 1,5 мм завд. Ст. голе або частіше у нижній частині залозистоопушене. Середні стеблові л. лінійно-ланцетні, загострені. Кв. на тонких ніжках, пелюстки білі, вдвоє довші за чашечку, 2д, 40—100 см. Цв. VI—VII.
4. Л. волотиста — G. paniculata L.
На пісках, вапнякових схилах.— На Поліссі, в Лісостепу і Степу, також в Півн. Криму.
— Ст. не такі галузисті. Чаш. 2—3,5 мм завд 6
6. Чаш. близько 3,5 мм завд., з гострими зубцями, гола або по жилках залозиста. Л. ланцетні, гострі, з 3—5 жилками, пелюстки білі. 2д, 20—70 см. Цв. VI — VIII.
*5. Л. гостролист а— G. acutifolia
Fisch.
Розводять в ботанічних садах (Ужгородському, Львівському). Для Одеси приводилась як р. здичавіла.
— Чаш. 2—3 мм завд., з тупими зубцями . .7
7. Р. в суцвітті залозистоопушена . .8
— Р. в суцвітті завжди гола. Л. лінійні, з трьома жилками, гострі, з досить довгими неплідними гілочками в пазухах. Пелюстки рожеві. 2/., ЗО—80 см. Цв. VI—VII.
6. 	Л. вилчаста — G. di ch о tom a Bess.
На вапнякових відслоненнях.— Зрідка в правобережних степових і на півдні лісостепових районів.
8. Л. 2—20 мм завш., тупуваті або коротко загострені, ланцетні, з трьома невиразними жилками. Чаш. 2—2,5 мм завд.; пелюстки білі, вдвоє довші за чашечку. 2/, ЗО— 80см.Цв. VI —VIII.
7. Л. в и с о к а — G. altissima L.
На вапнякових або крейдяних відслоненнях.— На півдні Лісостепу і в Степу нерідко, на Лівобережному Поліссі (Сумська обл., Кро- левецький р-н, на крейді по річці Десні).
— Л. 1—4 (7) мм завш., гострі, лінійно- ланцетні, нижні з них до основи звужені в б.-м. довгий черешок; пелюстки білуваті або блідо-рожеві. 2£, 10—60 см. Цв. VI — VIII.
8. Л. пучкувата — G. fastigiata L.
У соснових і мішаних лісах на піщаному грунті, на вапнякових і гіпсових відслоненнях.— Переважно на Поліссі, рідше в прикарпатських лісових районах і в півн.-зах. частині Лісостепу.
9 (4). Ст. до суцвіття разом з листками густо-залозисто-волосисте. Л. з 5 жилками, тупі. Кв. на ніжках, у 3—6 разів довших за чашечку. Чаш. 2—2,5 мм завд., з тупими зубцями. Пелюстки темно-червоні. 21, 40—100 см. Цв. VII — IX.
9. Л. трироздільна — G. trichoto-
ma Wend.
На солончаках і солончакуватих луках, на крейдяних схилах.— На півдні Лісостепу і Степу, у великій кількості росте на морських узбережжях.
Голу форму цього виду виділяють під назвою G. Pauli Klok. Росте на морському узбережжі.
— Ст. в нижній частині голе, вверху в суцвітті залозисто-волосисте. Пелюстки білі або світло-рожеві. 2/., 40—50 см. Цв. VII.
10. Л. скорзонеролиста —
G. 	scorzonerifolia Ser.
На вогких засолених піщаних місцях дуже рідко.— В Донецькому Лісостепу (Слов’янськ).
27. 	Стоголовник — Vaccaria Medic.
Р. гола, сизо-зелена, з яйцевидно-ланцетними листками. Кв. в розлогому щитковидному суцвітті, рожеві. Чаш. з 5 крилатими реб- 258


рами, 13—15 мм завд. Стовпчиків 2. Коробочка розкривається 4 зубчиками. 0, ЗО—70 см. Цв. V —VIII.
С. посівний — V. segetalis (Neck.) Garcke (V. pyramidata Medic.)
Мал. 236. Стоголовник посівний:
1 — пелюстка, 2 — чашечка, 3 — коробочка.
Бур’ян ярих посівів, особливо проса.— По всій УРСР.
28. 	Туніка — Tunica (Hall.) Scop.
Ст. численні. Л. вузьколінійні. Кв. на видовжених ніжках, в малоквіткових півзонтиках. Чаш. п’ятизубчаста, при основі з 4 плівчастими приквітками. Пелюстки 8—10 мм завд., рожеві або білі, майже вдвоє довші за чашечку. Коробочка на короткому карпофорі, яйцевидна, розкривається 4 стулками. 2/., 10—50 елі. Цв. VI —VII.
Т. ломикаменева — Т. saxifraga
(L.) Scop.
На кам’янистих відслоненнях, сухих схилах.— Культивують як декоративну рослину, іноді дичавіє. Наводять для окол. Києва, Умані, Жданова та Ялти.
29. 	Велезія — Velezia L.
Р. залозистоопушена, з вузьколінійними листками. Кв. поодинокі, 2—2,5 мм завд., майже сидячі, з короткими товстенькими ніжками, рожеві; чаш. тонкотрубчаста, 5-зубчас- та, з 5—15 поздовжніми реберцями. Коробочка циліндрична, трохи коротша за чашечку. 0, 10—20 см. Цв. VI — VII.
В. жорстка — V. rigida L.
На кам’янистих місцях.— В Криму.
ЗО. 	Гвоздика — Dian th us L.
P. здебільшого з лінійними листками. Чаш. трубчаста, з 5 звичайно гострими зубцями; при основі чашечки є 1—4 пари лусковидних приквітків. Пелюстки з довгими нігтиками і горизонтально розпростертою пластинкою (відгином). Тичинок 10. Стовпчиків 2. Коробочка довгаста, сидяча або на короткому карпофорі, одногнізда, розкривається 4 зубчиками; насінини звичайно щитовидні, чорні.
1. Пелюстки глибоко надрізані на тоненькі часточки 2
— Пелюстки зубчасті, рідко майже цілокраї 8
2. Л. лінійно-ланцетні, зелені, тоненькі З
— Л. лінійно-шиловидні, б.-м. жорсткі, часто сизуваті 4
3. Чаш. 15—25 мм завд., не розділена на часточки частина пелюсток довгаста. Ст. прості або вгорі трохи розгалужені; квіток на стеблі до 10. 2/., 15—60 см. Цв. VI — VIII.
1. Г. стиснуточашечна — D. ste- nocalyx (Trautv.) Juz. (D. superbus var.
stenocalyx Juz.)
В лісах, на галявинах, на заплавних луках.— В лісових і лісостепових районах, на південь заходить до Новомосковська.
— Чаш. 25—ЗО мм завд.; не розділена на часточки частина пелюсток яйцевидна. Ст. з однією або частіше з небагатьма квітками. 2д, 40—60 см. Цв. VII —VIII.
2. 	Г. гарна — D. speciosus Rehb
На гірських луках, по вапнякових скелях.— В Карпатах.
4 (2). Пластинка пелюсток розсічена менше як досередини; нерозділена частина її довша за розсічену 5
— Пластинка пелюсток розсічена глибше як досередини; нерозділена частина її коротша за розсічену частину 6
5. 	Приквіткові луски з вістрям 1,5—2 мм завд. Чаш. зеленувато-пурпурова. Ст. не- розгалужені, одноквіткові. 2д, 10—15 см. Цв. VII — VIII.
3. 	Г. гостролиста — D. spicul ifol ius Schur
На вапнякових скелях.— В Карпатах (наводиться для Чернівецької обл.).
— Приквіткові луски з малопомітним вістрям. Чаш. сизувата. Ст. здебільшого розгалужені, з 1—4 (7) квітками. 2/., 20—40 см. Цв. VII — IX.
4. Г. пізня — D. serotinus W. К.
На піскуватих місцях.— В Закарпатті.
6 (4). Л. лінійно-шиловидні, жолобкуваті, лусковидні, тверді й трохи колючі, 12— 25 мм завд. Ст. від основи розгалужене. Чаш. 22—ЗО мм завд., приквіткові луски прикривають її до чверті. 2/., 15—25 см. Цв. VII — VIII.
5. 	Г. розчепірена — D. squarrosus
М. В. (D. plumarius b. squarrosus Schmalh.)
На пісках.— Трапляється по Дніпру, приблизно від Кременчука до Запоріжжя і по річці Дінцю (в районі Луганська).
17*
259


— Л. вузьколінійні, плескуваті, прямі або трохи вигнуті, неколючі 7
7. 	Ст. з 1—3 квітками; чаш. звичайно з 4 лусками при основі. Неплідні пагони вкорочені, з прямими, 3,5—5,5 см завд., листками. Чаш. 18—26 мм завд. 2/., 7—ЗО см. Цв. VII— IX.
6. 	Г. несправжньопізня — D. pseudoserotinus Blocki (D. serotinus van pseudoserotinus Zapal.). На вапнякових схилах і в соснових лісах.— В Розточчі-Опіллі (Львівська обл.), у Волинському і Зах. Лісостепу.
— Ст. з 3—24 квітками; чаш. з 4—6 лусками при основі. Неплідні пагони видовжені, Мал. 237. Гвоздика несправжньо- розчепірена.
з б.-м. вигнутими до 3 см завд. листками. Чаш. 22—ЗО мм завд. 2/., 10—35 см. Цв. VII — IX.
7. 	Г. несправжньорозчепіре- п а — D. pseudosquarrosus (Nov.) Klok.
У соснових лісах, на відкритих пісках.— В наддніпрянських районах Полісся та Лісостепу звичайно.
8 (1). Усі кв. на дуже коротких ніжках, скупчені на верхівці стебла та його гілочок в щільну головку або в густі щільні пучечки. Коробочки сидячі або майже сидячі , . .9
— Кв. на помітних ніжках, розміщені .поодинці на верхівках стебла та його гілок, іноді деякі кв. скупчені по 2—3 разом в дрібні пучечки. Коробочка звичайно на помітному карпофорі 23
260
9. 	Р. однорічні або дворічні. Чаш. опу¬
шена 10
— Багаторічники. Чаш. гола . . .11
10. 	Ст. внизу майже голе, вгорі разом 'з листками та чашечками короткоопушене; приквіткові луски трав’янисті, поступово розширені до основи, прямостоячі. Чаш. 17— 20 мм завд. Кв. зібрані по 2—10 у пучки на верхівках стебла і гілок. Пелюстки рожево- пурпурові, з темнішими плямами, по краю на верхівці зубчасті. 0, 0, 10—75 см. Цв. VII — VIII.
8. 	Г. а р м e р і й о в и д н а— D. агтегіа L. В лісах, по чагарниках, на узліссях.— Р. звичайна в лісових і півн. лісостепових районах, на півдні Лісостепу рідшає, в Карпатах і в Криму зрідка.
— Ст. разом з листками і чашечками тон- кошорстке; приквіткові луски відразу розширені до основи, вгорі відігнуті.’ Чаш. 12—15 мм завд. 0, 0, 5—50 см. Цв. VI—• VIII.
9. 	Г. иесправжньоармерійо- видна — D. pseudoarmeria М. В. На кам’янистих та степових схилах.— На півдні Лісостепу, в Степу і в Криму.
11 (9). Л. еліптичні або довгасто-ланцет¬
ні, при основі звужені в коротенький черешок, з однією поздовжньою жилкою . . .12
— Л. лінійні або лінійно-ланцетні, з де¬
кількома жилками 13
12. Чаш. 16—18 мм завд., пластинки пелюсток 7—9 мм завд.; різного кольору, переважно червоні. Кв. в щитковидній головці; приквіткових лусок 4, трав’янистих, вони разом з вістрям дорівнюють чашечці. 2/., 40—60 см. Цв. VII —VIII.
10. Г. бородата — D. barbatus L. Культивують в садах і парках, іноді дичавіє.— Походить з півдня гір Середньої Європи.
— Чаш. 14—17 мм завд.; пластинка пелюсток 5—6 мм завд., рожева. Приквіткові луски в числі 4, яйцевидно-ланцетні, раптово звужені в довге вістря. 2/., 20—50 см. Цв. VII — VIII.
11. Г. скупчена — D. compactus Kit.
На вапнякових скелях у середній і вищій смузі гір.— В Карпатах.
13 (11). Верхня пара листків або часто дві верхні пари їх при основі розширені, з широкими здутими піхвами (дуже відмінні від інших листків). Р. сизувато-зелена, з голим, нерозгалуженим стеблом, при основі якого розвинені неплідні вкорочені пагони з пучком вузьколінійних листків ... .14
— Верхні л. подібні до інших, при основі не розширені й не мають здутих піхов 15
14. Чаш. 10—15 мм завд., вгорі дуже звужена, з короткими ланцетними зубцями. Пластинка пелюсток темно-рожева, 3,5—7 мм завд. 2а, 30—70 см. Цв. VI — VII.
12. Г. А н д р ж і й о в с ь к о г о — D.
Andrzejowskianus (Zapal.)
Kulcz.


На степах, схилах.— В степових і лісостепових районах.
— Чаш. 16—29 лм* завд., вгорі трохи звужена, з довгими ланцетно-шиловидними зубцями. Пластинка пелюсток пурпурова, 4,5— 5 мм завд. 2/, 20—50 см. Цв. VI — VII.
13. 	Г. г о л о в ч а с т а — D. capitatus Balb. На трав’янистих і кам’янистих схилах.— В Донецькому Лісостепу і в Криму.
17 (15). Піхви стеблових листків дорівнюють ширині відповідного листка або трохи (до 2 разів) перевищують її. Л. здебільшого лінійно-ланцетні .18
— Піхви у декілька разів перевищують ширину відповідного листка. Л. здебільшого вузьколінійні 20
18. 	Піхви дорівнюють ширині листків або коротші за неї. Суцв. звичайно щитковидне, з 3 густих пучків. Приквіткові луски з вузеньким плівчастим краєм 19
Мал. 238. Гвоздика скупчена: 1—2 — верхня й нижня частини стебла, З — квітка.
Мал. 239. Гвоздика перетинчаста:
/ — верхня й нижня частини рослини, 2 — чашечка з приквітковими лусками. З — чашечка з пелюсткою.
15 (13). Зубчики чашечки довгасто-яйцевидні, тупі 16
— Зубчики чашечки ланцетні, гострі 17
16. Чаш. 10—14 мм завд.; пластинка пелюсток 4—8 мм завд. Прикореневі л. 2—5 см завд. Суцв. з 2—12 (20) квіток. Пелюстки рожево-червоні. 2/, ЗО—50 см. Цв. VI — IX
14. Г. плоскозуба — D. platyodon Klok. (D. polymorphus auct., non M. B.) На пісках, зокрема річкових і приморських.— На півдні Лісостепу, в Степу і в Криму.
— Чаш. 10—21 мм завд.; пластинка пелюсток 10—13 мм завд. Прикореневі л. 5—14 мм завд. Суцв. з 2—7 квіток. Пелюстки яскраво-пурпурові. 2!/., 35—65сл£. Цв. VI—IX.
15. Г. бессарабська — D. bessa- rabicus Klok. (D. polymorphus subsp. bessa-
rabicus Kleop.).
На відкритих пісках, у заростях шелюги.— В дельті Дунаю (Одеська обл., Кілійський р-н, Вилкове).
— Піхви в 1,5—2 рази довші за ширину відповідного листка. Суцв. звичайно головчасте. Приквіткові луски з досить широким (1—1,5 мм завш.) плівчастим краєм. Пластинка пелюсток 7—10 мм завд., пурпурова. 2/., 25—75 см. Цв. VII — VIII.
16. Г. перетинчаста — D. membranaceus Borb. (D. collinus auct. fl. ucr.
pro max. parte, non W. K.)
На степових схилах, узліссях, по чагарниках.— В Лісостепу (на схід до Лубен, на північ до Києва та Житомира).
19. 	Чаш. 12—17 мм завд. і 3—4мм завш.; пластинка пелюсток 5—7 мм завд. Л. довгасто- або лінійно-ланцетні. Пелюстки пурпурові. 4, 30—80 см. Цв. VII — VIII.
17. Г. чорноморська — D. eupon-
ticus Zapal.
На узліссях, по чагарниках, на степових схилах.— В Лісостепу і в Степу (на заході).
— Чаш. 16—18 (20) мм завд. і 3,5—5 мм завш.; пластинка пелюсток 10—12лш завд.
261


Л. ланцетні. Пелюстки червоні, з темними плямочками. ЗО—70 см. Цв. VII — VIII.
18. Г. г о л у в а т а — D. glabriusculus
(Kit.) Borb.
На трав’янистих схилах, сухих луках.— В Карпатах (у нижній смузі гір) і в Прикарпатті, а також у західній частині Лісостепу.
20 (17). Чаш. 10—11 мм завд., темно- пурпурова, при основі з темно-бурими лусками, що вкривають її досередини. Пелюстки темно-пурпурово-червоні, пластинки їх 3— 4 мм завд. Л. лінійні. 2^., 30—60 см. Цв. VI.
19. Г. Р о г о в и ч а — D. Rogowiczii
Kleop.
В мішаних лісах, по чагарниках.— Зрідка у правобережних поліських та лісостепових районах.
— Чаш. 12—18 мм завд., забарвлена або зеленувата; приквіткові луски перевищують середину чашечки і звичайно доходять до основи її зубчиків, а якщо не перевищують основи чашечки, то забарвлення їх білувато- жовте .21
21. Чаш. блідо-зелена або лише на вер¬
хівці блідо-пурпурова; приквіткові луски білувато-жовті 22
— Чаш. брудно-пурпурова, рідко зеленувата, приквіткові луски бурі або чорнуваті, з б.-м. довгим вістрям. Ст. голі, 4-гранні, прості. Л. лінійні, гострі. Квіток у ГОЛОВЦІ 6—16 (20). Пластинка пелюсток рожева або пурпурово-червона, 6—15 мм завд. 2/., ЗО— 50 см. Цв. VI — VII.
20. Г. картузіанська — D. carthu-
sianorum L.
На скелях, на суходільних луках, на узліссях і по чагарниках, на борових пісках і піскуватих схилах.— В Карпатах і Прикарпатті, в зах. районах Лісостепу.
Дуже поліморфний вид. Польським ботаніком Запаловичем було встановлено в межах /його ряд форм. М. В. Клоков розглядає описані ним форми, які відрізняються не зовсім чітко морфологічно, як окремі види: D. carpaticus Woloszczak (D. carthusianorum var. carpaticus Zapal.), D. tenuifolius Schur (D. carthusianorum var. tenuifolius Zapal.), D. bucoviensis Klok. (D. carthusianorum var. bucoviensis Zapal.), D. commutatus Klok. (D. carthusianorum var. commutatus Zapal.), D. polonicus Zapal. (D. carthusianorum var. po- lonicus Kulczynski).
Всі ці форми потребують вивчення на широкому матеріалі.
22. Покривні луски суцвіття короткі; приквіткові луски звичайно не перевищують середини чашечки, як і покривні луски. Чаш. 13—18 мм завд., з ланцетними зубчиками. Прикореневі л. вузьколінійні, до майже щетинковидних, стеблові — вузьколінійні. Пластинки пелюсток пурпурові, 6—10 мм завд. 2д, 25—70 см. Цв. VI—VIII.
21. Г. Б о р б а ш а — D. Borbasii Vand.
(D. polymorphus P diutinus Schmalh.)
В соснових лісах і на відкритих пісках, на заплавних піскуватих луках.— На Поліссі і в Лісостепу, в правобережних районах.
— Покривні л. суцвіття доходять до його верхівки; приквіткові луски перевищують середину чашечки. Чаш. 16—18 мм завд., з вузьколанцетними зубчиками. Прикореневі л. майже щетиновидні, стеблові—вузьколінійні. Пластинка пелюсток рожева, 7—8 мм завд. 4, 30—55 см. Цв. VII — VIII.
22. 	Г. д р і б н о г о л о в ч а с т а — D. са- р і tel la tus Klok.
На степах.— На півдні Степу (відома з Запорізької обл., з Ногайська). Р. потребує вивчення.
23 (8). Пластинка пелюсток несе зверху борідку з довгеньких волосків, червона, пурпурова або рожева, дуже рідко — біла . .24
— Пластинка пелюсток зверху без борідки, гола, білувата (лише у культурного виду D. chinensis червона) .34
24. Однорічна або дворічна, культурна р. гола, з ланцетними листками. Ст. вгорі розгалужене. Кв. скупчені на верхівках стебла та його гілок по декілька в пучечки. Пелюстки рожеві, лише іноді білі. 0, 0, 20— 40 см. Цв. VII — VIII.
23. 	Г. китайська — D. chinensis L. Культивують як декоративну рослину.— Походить із Схід. Китаю.
— Р. багаторічні 25
25. Приквіткових лусок 2, лише у частини квіток їх чотири. Нижні л. довгасто-ло-
Мал. 240. Гвоздика дельтовидна: 1 — чашечка з приквітковими лусками, 2 — пелюстка.
патковидні, тупі. Ст. разом з листками шор- сткоопушене. Пелюстки темно-рожеві або червоні, до 11 мм завд. Р. утворює дернини. 2/, 10—40 см. Цв. VI — IX.
24. Г. дельтовидна —D. del to і des L.
262


На сухих луках, по лісових галявинах і узліссях.— По всій УРСР, крім півд. степових районів.
— Приквіткових лусок 4—6. Л. всі гострі 26
26. Приквіткові луски вкривають ча¬
шечку не менш як досередини і часто доходять до її зубців. Л. (0,5) 1,5—8 мм завш.; чаш. З—5 мм завш. Кв. часто зібрані на кінцях гілочок пучечками по 2—3, рідше поодинокі 27
— Приквіткові луски вкривають 1/4;—х/з чашечки і рідко коли доходять до її середини. Л. 0,5—3,5 мм завш.; чаш. 2—3,5 мм завш. Кв. поодинокі, рідше частково в пучечках .29
27. Усі кв. розміщені поодинці на кінцях гілок 28
— Принаймні деякі кв. на кожній рослині зібрані в пучечки. Чаш. до 22 мм завд.; пелюстки до 25 мм завд., рожеві, темно-рожеві або рожево-пурпурові. 2/., 25—75 см. Цв. VI—VIII.
25. Г. Ф і ш e р а — D. Fischeri Spreng.
На узліссях, в світлих лісах, на сухих схилах.— В лісостепових і степових районах, рідше на Поліссі.
Деякі морфологічно нечітко відокремлені форми, описані як окремі види г. Євгені ї— D. Eugeniae Kleop., г. М а р ії — D. Mari a e Klok. Вони потребують вивчення на більшому матеріалі.
28. Л. 2—7 мм завш., лінійно-ланцетні; приквіткові луски доходять до середини чашечки або до основи її зубців. Р. б.-м. опушена. Пелюстки зісподу зеленуваті, зверху рожево-пурпурові, 5—8 мм завд. 2/., 20—50 см. Цв. VI—VIII.
26. Г. різнобарвна — D. versicolor
Fisch.
На степах, на кам’янистих схилах.— Наводиться для півн. районів Луганської обл., але мабуть помилково.
— Л. 1—3 мм завш., лінійні, приквіткові луски часто дорівнюють чашечці або перевищують її. Ст. голе або внизу трохи шорстке. Пелюстки рожеві, з білими і темними плямочками. 2/., 20—45 см. Цв. VII—VIII.
27. Г. п л я м и с т а — D. guttatus М. В.
По краях степових подів, на засолених луках, на степових схилах.— В півд. степових районах і в Криму.
29 (26). Ст. прості або лише вгорі трохи розгалужені, з однією або небагатьма квітками. Р. в нижній частині здерев’янілі, утворюють дернинки ЗО
— Ст. розгалужені, з численними квітками. Р. нездерев’янілі; дернинок звичайно не утворюють 31
ЗО. Чаш. 10—15 мм завд., близько 2 мм завш., з ланцетними гострими зубцями. Пелюстки рожеві. Л. вузьколінійно-ланцетні, майже шиловидні, 0,5—1 мм завш. 2д, 5— 35 см. Цв. VI —VII.
28. Г. низька — D. humilis Willd.
По сухих, здебільшого кам’янистих схилах, осипах.— В Криму.
— Чаш. 17—23 мм завд., близько 5 мм завш., з трикутними тупуватими зубцями. Л. лінійні, 0,75—2 мм завш. 2/, 8—25 см. Цв. V —VI.
29. Г. сиза — D. caesius Smith
На кам’янистих схилах.— Наводиться для Чернівецької обл. (Заставнівський р-н, с. Хрещатик).
31 (29). Чаш. 10—14 мм завд., 2—25 мм завш. Пелюстки блідо-рожеві. Кв. здебільшого в пучечках по 2—3. Л. вузьколінійні. 2д, 25—50 см. Цв. VII —VIII.
30. Г. азовська — D. maeoticus Klok.
На кам’янистих степах, на відслоненнях граніту і кристалічних порід, рідше на піскуватих степових схилах.— В приазовській частині Степу, в Криму (на Керченському півострові).
— Чаш. 10—14 мм завд., 2,5—3,5 мм завш. Пелюстки темно-рожеві або рожево- пурпурові 32
32. Чаш. тонкошерстиста. Л. лінійно- шиловидні, притиснуті до стебла, разом з стеблом короткоопушені. Кв. поодинокі або в пучечках, рожево-пурпурові. 2ї, 10—ЗО см. Цв. VII —VIII.
31. Г. вугільна — D. carbonatus Klok.
На кам’янистих степах, на відслоненнях, переважно на вапняках.— В Донецькому Лісостепу і в Степу (від Дністра до Дінця).
— Чаш. гладенька 33
33. Ст. з видовженими неплідними пагонами в пазухах листків, від основи розчепі- рено-розгалужене. Чаш. одягнена лусками до 1/с—х/4 своєї довжини. Кв. близько 8 мм завд., темно-рожеві. 2д, 10—ЗО см. Цв. VII — VIII.
32. Г. б у з ь к а — D. hypanicus Andrz.
На гранітних і гнейсових відслоненнях.— На Правобережжі в Степу (по річках Півд. Буг, Інгул і Інгулець).
— Ст. без пазушних пагонів (усі кінцеві гілочки закінчуються квіткою), не дуже розгалужені. Чаш. одягнена лусками до х/з—V2 своєї довжини. Кв. 6—8 мм завд., блідо-рожеві. 2/_, 10—60 см. Цв. VI — IX.
33. Г. п о л ь о в а — D. campestris М. В.
В борах, на піскуватих луках,на степових схилах, на степах.— В Лісостепу і в півн. районах Степу.
Поліморфний вид.
34 (23). Пелюстки червоні; чаш. 5—10 мм завш. Вся р. сизувата. Л. лінійно-ланцетні. Кв. поодинокі або скупчені пучками на кінцях гілок, запашні, часто махрові. 2^., 20—60 (100) см. Цв. VI —VII.
*34. Г. садова — D. caryophyllus L.
Дуже поширена декоративна р. Походить з півдня Європи.
— Пелюстки білуваті, чаш. З—6 мм завш 35
35. 	Чаш. 12—20 мм завд., видовжено- яйцевидна. Пелюстки зверху жовтувато-білі, зісподу олов’яного, з рожевим відтінком, кольору. Л. лінійні, 1—2,5 мм завш. 2д, 20— 40 см. Цв. V —VI.
35. Г. М а р ш а л о в а — D. Marschallii Schischk. (D. bicolor var. minor M. B.)
263


На степових і кам’янистих схилах.— В Криму.
— Чаш. (17) 20—25 мм завд., циліндрична. Пелюстки білувато-жовті, з рожевим
Мал. 241. Гвоздика польова:
1 — гілочка з квіткою, 2 — нижня частина стебла, 3— чашечка
з приквітковими лусками і пелюстками
відтінком. Л. лінійні, 1—3,5 мм завш.
40—75 см. Цв. VI —VII.
36. 	Г. ланцетна — D. lanceolatus Stev.
На степах, на сухих кам’янистих і степових схилах.— На півдні Лісостепу (Південно- Подільського та Донецького), в Степу і в Криму.
31. 	Мильнянка — Saponaria L.
Ст. прямостоячі. Кв. в щитковидно-волотистому суцвітті. Чаш. трубчаста з 5 зубцями; пелюстки з лінійними нігтиками і торочками при основі пластинки, які утворюють приві- ночок; стовпчиків 2. Коробочка одногнізда, розкривається 4 зубчиками.
1. 	Р. залозистоопушена. Пелюстки з дволопатевим червоним відгином. Л. видовжено- яйцевидні. 0, ЗО—50 см. Цв. VI — VII.
1. 	М. клейка — S.' glutinosa М. В.
На гірських схилах.— В Гірському та Півд. Криму.
— Р. гола або короткошорсткувата. Пелюстки виїмчасті, білі або блідо-рожеві. Л. видовжені або еліптичні. 2^, ЗО—60 см. Цв. VI — X.
2. 	М. лікарська — S. officinalis L. По чагарниках, на узліссях.—По всій УРСР.
264
Мал. 242. Гвоздика ланцетна.
32. 	Зірки — Lychnis L.
Ст. прямостояче, просте або вгорі розгалужене, волосисте. Л. яйцевидно-ланцетні, з серцевидною основою. Кв. в густому щитковидно-головчастому суцвітті. Чаш. трубчаста, 15—18 мм завд., з 10 жилками. Пелюстки яскраво-червоні, з відгином досередини або більше надрізаним. Коробочка одногнізда, розкривається 5 зубцями. 2/., ЗО—125 см. Цв. VI — VIII.
3. 	садові — L. chalcedonica L.
Культивують як декоративну рослину, нерідко дичавіє. Р. отруйна.


ПОРЯДОК XXX. РАНАЛІЄЦВІТІ — RANALES
Р О Д И Н А 58. ЛАТАТТЄВІ — NYMPHАЕАСЕАЕ
Водяні р. з товстими повзучими кореневищами і великими плаваючими, глибокосерце- видними листками. Кв. поодинокі, великі. Чаш. 4—5-листа, іноді забарвлена. Пелюстки численні, звичайно поступово переходять у тичинки, яких теж багато. Маточка одна, з багатогніздою зав’яззю і сидячою променистою приймочкою; число променів приймочки дорівнює числу гнізд зав’язі. Плід ягодоподібний, багатонасінний.
У кореневищах представників цієї родини є дубильні речовини.
1. 	Чаш. чотирилиста. Пелюстки білі.
1. 	Латаття — Nymphaea L.
— Чаш. п’ятилиста. Пелюстки жовті.
2. 	Глечики — Nuphar Sm.
1. 	Латаття — Nymphaea L.
Л. з плівчастими ланцетними прилистками. Чаш. 4-листа. Пелюстки численні, звичайно
Мал. 243. Латаття сніжно-біле:
J — листок, 2 — пуп’янок, 3 — квітка, 4 — плід.
трохи довші за чашолистки, білі. Поверхня плода вкрита рубцями.
Насінини і міцні кореневища видів цього роду у вареному вигляді їстівні. Насіння в сухому стані містить до 47% крохмалю. Підсушене кореневище містить до 20% крохмалю, 5—6% глюкози, багато дубильних кислот.
1. Нитки внутрішніх тичинок розширені, ланцетні. Приймочка дуже вдавлена, здебільшого пурпурова, рідше жовта, з довгим конічним центральним відростком квітколожа. Л. округло-овальні, цілокраї, 8—16 см завд.; лопаті їх часто налягають одна на одну. Основа чашечки чотирикутна. 2/., Цв. VI — VIII.
1. Л. сніжно-біле — N. candida
Presl.
По стоячих та повільно текучих водах.— На Поліссі і в Лісостепу.
— Нитки внутрішніх тичинок не розширені, лінійні. Приймочка майже плоска, жовта, з коротким півкулястим центральним відростком квітколожа 2
2. Кв. 12—16 см в діам. Приймочка з 16—22 променями. Л. округло-овальні, цілокраї, 12—20 см завд. Основа чашечки округла. 2/., Цв. VI —VIII.
2. 	Л. біле — N. alba L.
По стоячих та повільно текучих водах.— По всій УРСР.
— Кв. 4—6 см в діам. Приймочка з 10—13 променями. Л. округло-овальні або майже округлі, цілокраї, 6—10 см завд. Основа чашечки майже округла. 2д, Цв. VI — VIII.
3. 	Л. дрібноквіткове — N. гпі-
погіПога (Simonk.) Wissjul. (N. alba mi- noriflora Aschers. et. Graebn.) По стоячих водах.— На Поліссі і в півн. частині Лісостепу.
2. 	Глечики — Nuphar L.
Л. без прилистків, яйцевидно-овальні, цілокраї, з тригранними черешками. Чаш. п’ятилиста. Пелюстки численні, дрібніші за чашолистки, жовті. Поверхня плода гладенька. Кв. З—5 см в діам. 2д, Цв. VI—VII.
Г. жовті — N. luteum (L.) Sibth. et Sm.
По стоячих і повільно текучих водах.— По всій УРСР, на півдні степової смуги трапляється серед плавневої рослинності.
РОДИНА 59. КУШИРОВІ — CERATOPHYLLACEAE
Кушир. Роголисник — Ceratophyllum L.
Р. багаторічні, водяні. Л. зібрані кільцями, вилчасто-роздільні, з нитковидними або лінійними, шипувато-зубчастими частками. Кв. поодинокі в пазухах листків, одностатеві, з простою, у тичинкових квіток 12-роз- дільною, у маточкових — 8—12-роздільною оцвітиною. Тичинок 12—16. Маточка одна, з верхньою одногніздою зав’яззю та шиловидним стовпчиком. Плід — горішок, на верхівці з залишком стовпчика у вигляді колючки, часто розвинені ще бокові колючки.
Види цього роду служать кормом водяним птахам та рибам.
1. 	Верхівкова колючка плода значно коротша за плід 2
— Верхівкова колючка плода дорівнює плодові або довша за нього. Ст. дуже розгалужене. Л. жорсткі, вилчасто-одно- або двороздільні. Плід довгастий або довгасто-овальний; крім верхівкової колючки, при основі є дві загнуті донизу колючки. 2І, 20—100 см. Цв. VI — IX.
1. 	К. занурений — С. demersum L.
По стоячих і повільно текучих водах.— По всій УРСР звичайно.
Відрізняють var. platyacanthum Schmalh (С. platyacanthum Cham.), у якого плід з плос-
265


ким криловидним зубчастим краєм.— На Правобережному Поліссі (окол. Києва), де трапляється поруч з поширеною формою з некрила- тими по краю плодами, в Степу.
2. 	Плід по краю зубчасто-крилатий, овальний, сплющений, 3—5 мм завд., з двома сплющеними колючками при основі. Ст. гладеньке. Л. в густих кільцях, вилчасто- 3—4- роздільні на 8—15 нитковидних, віддалено- зубчастих часток. 2д, ЗО—100 см. Цв. V.
2. 	К. донський — C. tanaiticum
Sap і eg.
По озерах, болотах.— Р. рідка, відома з Лісостепу (Полтавська обл., Чорнобаїв- ський р-н, окол. Великої Бурімки в долині р. Сули; Харківська обл., Зміївський р-н, Лиман), та з Степу (Дніпропетровська обл., окол. м. Новомосковська, на р. Самарі, Херсон).
— Плід по краю некрилатий, довгасто- овальний, з однією лише верхівковою колючкою. Ст. гладеньке. Л. по 4—8 в кільці, вил- часто-3—4-роздільні на нитковидні, віддале- но-шипувато-зубчасті частки. 2/., 20—80 см. Цв. VI — IX.
3. 	К. підводний — C. submersum L.
По стоячих і повільно текучих водах.— По всій УРСР зрідка.
Мал. 244. Кушир занурений:
/ — гілочка, 2 — плід.
РОДИНА 60. ЖОВТЕЦЕВІ — RANUNCULACEAE
Р. трав’янисті, рідко кущі. Кв. двостатеві, правильні або рідше неправильні. Оцв. проста, з 4—6 листочків, звичайно пелюстковидна або оцв. подвійна. Чаш. подвійної оцвітини звичайно з 5, рідше з 3 або багатьох (до 20) зелених чи забарвлених листочків; він. з 5, рідше двох-чотирьох або багатьох пелюсток. Тичинок багато, рідше їх 5—15; оцв. і тичинки прикріплені до квітколожа під чашечкою. Маточок кілька або багато, рідко одна; зав’язі одногнізді, з одним або багатьма насінними зачатками. Плоди — сім’янки або листянки, рідко плід — ягода.
Р. містять у собі отруйні алкалоїди і летючі речовини з дуже різким запахом і жалкі на смак (хімічний склад їх С5Н4О2); при висушуванні летючі речовини звичайно зникають.
1. Кв. неправильні (зигоморфні). Чаш. забарвлена; верхній листочок її витягнутий в шпорку або без шпорки і тоді він шоломовид- ний, прикриває інші частини квітки . . .2
— Кв. правильні (актиноморфні) . .4
2. Верхній чашолисток у вигляді шолома, в ньому заховані дві пелюстки (нектарники).
12. 	Аконіт — Aconitum L.
— Верхній чашолисток плоский, при основі продовжений в шпорку З
3. Маточка одна; листянка одна. Однорічники.
10. 	Сокирки — Consolida DC.
— Маточок 3—5, листянок 3—5. Багаторічники.
11. 	Дельфіній — Delphinium L.
266
4 (1). Зав’язь з одним насінним зачатком. Плоди—сім’янки 5
— Зав’язь з б.-м. численними насінними зачатками. Плоди — листянки або ягода 16
5. Л. супротивні, звичайно перисті або
двоперисті, рідше цілісні 6
— Л. чергові або всі л. прикореневі . .7
6. Оцв. проста, віночковидна, з 4—6 листочків.
17. 	Ломиніс — Clematis L.
— Оцв. подвійна; крім 4 забарвлених чашолистків, є ще 10—12 коротших за них пелюсток.
16. 	А т p а г е н а — Atragene L.
7 (5). Оцв. проста, віночковидна . . 8
— Оцв. подвійна, але пелюстки часто дрібні, перетворені на нектарники . . .11
8. Кв. дрібні, численні. Листочки оцвітини білуваті, рано опадають.
23. 	Рутвиця — Thalictrum L.
— Кв. великі, поодинокі або нечисленні 9
9. Маточки (і сім’янки) з довгим, довшим за них самих, перистим стовпчиком.
15. Сон — Pulsatilla Mill.
— Маточки (і сім’янки) з коротким простим стовпчиком 10
10. Листочки оцвітини синювато-голубі.
14. Печіночниця — Hepatica Mill.
— Листочки оцвітини білі або жовті.
13. 	Анемона — Anemone L.


11 (7). Тичинок 5—15. Дрібненькі, однорічні р., лише з прикореневими листками
— Тичинок багато 13
12. 	Л. цілісні, лінійні. Чашолистки при основі з шпорками. Сім’янки з коротеньким носиком.
18. Мишачий хвіст — Myosurus L.
— Л. трироздільні. Чашолистки без шпорок. Сім’янки з б.-м. видовженим, майже прямим або на верхівці гачковидним носиком.
19. 	Реп’яшок — Ceratocephalus L.
13 (11). Пелюстки не мають медової ямочки при основі. Листки багаторазово пе- ристороздільні, з вузенькими частками.
24. 	Горицвіт — Adonis L.
— Пелюстки при основі з медовою ямочкою, голою або прикритою лусочкою . .14
14. Чашолистків 3, пелюсток 8—12.
20. 	Пшінка — Ficaria Dill.
— Чашолистків 5, пелюсток звичайно теж 5 15
15. Пелюстки білі. Р. водячі з розсіченими на нитковидні частки листками.
21. 	Водяний жовтець— Batra- chium S. F. Gray
— Пелюстки жовті, лише у гірських видів іноді білі.
22. 	Жовтець — Ranunculus L.
16 (4). Кв. дрібні, зібрані в прості або розгалужені китиці. Тичинки довші за оцвітину 17
— Кв. великі, поодинокі або зібрані в інші, некитицевидні суцвіття 18
17. 	Маточка одна. Плід — ягода.
7. 	Актея — Actea L.
— Маточок 2—8. Плід збірний, з листянок.
8. 	Клопогін — Cimicifuga L.
18 (16). Л. цілісні. Оцв. проста, віночко- видна.
2. 	Калюжниця — Caltha L.
— Л. роздільні або розсічені . . .19
19. Усі пелюстки при основі з шпорками
9. 	Орлики — Aquilegia L
— Пелюстки не мають шпорок . . .20
20. Пелюстки великі, набагато перевищують чашолистки. Л. двічі або тричі перис- тороздільні.
1. 	Півонія — Paeonia L.
— Пелюстки дрібніші за чашолистки ’ 21
21. Пелюстки плоскі, лінійні. Чашолистки численні, лимонно-жовті, складені кулею. Л. пальчасторозсічені.
3. 	Купальниця — Trollius L.
— Пелюстки двогубі, ложечкоподібні або трубчасті 22
22. Пелюстки двогубі. Листянки б.-м. зрослі між собою. Л. двічі-тричі перисто- розсічені, з лінійними частками.
5. 	Чорнушка — Nigella L.
— Пелюстки ложечкоподібні або трубчасті. Листянки вільні 23
23. Пелюстки ложечкоподібні, дрібні. Чашолистки опадають. Л. двічі трійчасті, дрібненькі.
6. 	Рівноплідник — Isopyrum L.
— Пелюстки трубчасті. Чашолистки неопадні. Л. пальчасторозсічені, шкірясті або майже шкірясті, чималі.
4. 	Чемерник — Helleborus L.
1. 	Півонія — Paeonia L.
Багаторічні трави або кущі з шишковидно потовщеними коренями. Л. двічі або тричі перисторозсічені. Кв. поодинокі. Чаш. п’я- тилиста, залишається при плодах. Пелюсток п’ять і більше. Тичинок багато. Маточок 2—8 на м’ясистому диску. Листянок 2—8.
1. Кущ. Кв. 10—15 см в діам. Пелюсток 8 або більше оберненосерцевидних, темно- пурпурових, рожево-червоних або рожевих, рідше білих. ■£, 1—1,5л£. Цв. V.
*1. П. деревовидна — P. mutan
Sims. (P. arborea Donn).
Культивують в садах і парках як декоративні рослини. Походить з Китаю та Японії.
— Р. трав’янисті 2
2. Всі частки листків суцільні, іноді біля основи зростаються З
— Частки листків б.-м. лопатеві або розсічені 4
3. Частки листків по краю з дрібними хрящуватими зазублинками (які добре помітні лише під лупою). Кв. різного забарвлення— від білого до темно-червоного, у більшості сортів з приємним запахом. 2/, 60—100 см. Цв. V —VI.
*2. П. білоцвіта — Р. al biflora Pall.
Культивують в садах і парках як декоративну рослину. Походить із Схід. Сибіру і Далекого Сходу.
— Частки листків без хрящуватих за- зублинок по краю, округлояйцевидні, тупі, б.-м. шкірясті, сизі. Кв. пурпурові; листянок 2—5, вкритих рожевим повстяним пушком. 2д, 50—75 см. Цв. V—VI.
3. 	П. тричі трійчаста — P. triter- nata Pall.
На гірських лісових і відкритих схилах.—• В Криму іноді культивують.
4. Частки листків лінійно-нитковидні, 1—2 мм завш., зверху голі. Кв. до 8 см у діам., кров’яно-червоні, пелюсток 8—10. Листянки повстистоопушені. 2/., 20—50 см. Цв. IV —V.
4. 	П. вузьколиста, воронец ь—
P. tenui folia L.
На степових схилах і узліссях.— На півдні Лісостепу і в Степу (на Правобережжі рідко), в Криму.
В Гірському Криму (на сході) на кам’янистих степах росте форма, описана як окремий вид — п. кам’яниста — Р. lithophila Kotov, 267


що відзначається здатністю до вегетативного розмноження, іноді до ЗО рослин росте в групі, не відокремлених одна від одної. Крім того, ця форма різниться значно меншими розмірами всіх частин (ст. до 10—20 см завв.; кв. 2—2,6 см в діам., червоні; л. 1 см завд. та 1—1,5 см завш.).
Мал. 245. Півонія вузьколиста, воронець: / — нижня частина рослини з потовщеними коренями, 2 — гілочка з квіткою, 3 — гілочка з плодами.
— Частки листків лопатеві або б.-м. роздільні. Кв. 10—12 см у діам. Пелюсток 5—10, оберненояйцевидних, забарвлених від білого до пурпурово-фіолетового кольору. 2д, 50—80 см. Цв. V — і/2 VI.
*5. П. лікарська —Р. officinalis L.
Культивують в садах і парках як декоративну рослину. Походить з Півд. Європи.
2. 	Калюжниця — Caltha L.
Ст. розгалужене, висхідне, як і вся р., голе; л. цілісні, зарубчасті по краю, блискучі, нижні — серцевидні, верхні — нирковидні. Оцв. проста, віночковидна, з п’ятьох — багатьох золотисто-жовтих листочків. Листянок 5—12. 4, 15—50слі. Цв. IV- V
К. 	болотна — C. palustris L.
По болотах, на вогких місцях. По всій УРСР. Р. отруйна.
За формою плода в межах C. palustris L. відрізняють три форми, які часом вважають за види:
К. приємна — C. laeta Schott, Nym. et Kotschy з стиглими листянками, прямими або майже прямими, широкими, зближеними. Росте в Карпатах.
К. болотна — C. palustris L. s. str. з стиглими листянками, відігнутими назовні і з носиком прямим, 1—1,5 мм завд.— Звичайно по всій УРСР.
К. рогата — C. cornuta Schott., Nym., Kotschy з стиглими листянками, відігнутими
Мал. 246. Калюжниця болотна.
назовні, але з гачкоподібно зігнутим носиком, 1—2 мм завд.— В лісових та лісостепових районах.
3. Купальниця — Trollius L.
Ст. прямостояче. Л. пальчасторозсічені. Кв. одна, верхівкова, рідше квіток декілька. Чашолистків 12—15, лимонно-жовтих, складених кулею; пелюстки дрібненькі, лінійні, численні, з неприкритою медовою ямочкою. Листянок 15—20. 2/., 20—60сл/.Цв. V — VI.
К- європейська. Вовча лапа —
T. 	europaeus L.
По вогких лісових луках, по лісових галявинах.— По всій УРСР.
Декоративна р.
4. Чемерник — Helleborus L.
Р. багаторічні з пальчасторозсіченими листками, які часто залишаються на зиму. Чашолистків 5, пелюстковидних, що лишаються при плодах. Пелюсток 5—8, дрібних, трубчастих. Тичинок багато. Маточок 3—10; зав’язі одногнізді, з численними насінними зачатками. Листянок 3—10, які закінчуються довгими, інколи забарвленими стовпчиками.
Р. отруйна, містить два алкалоїди — геле- борин та гелебореїн.
1. 	Чашолистки бруднувато-білі. Квітконосне ст. 10—25 см завв., з двома-трьома буруватими цілокраїми приквітками. Л. при268


кореневі шкірясті, з 7—9 довгасто-ланцетними, пилчастими частками. 2д, Цв. II — III.
1.4. 	чорний — Н. niger L.
В широколистяних лісах.— В Лісостепу (Зах. Поділля) рідко (Хмельницька обл., Кам’янець-Подільський р-н, Жванець; Одеська обл., Саврань).
— Чашолистки інакше забарвлені. Квітконосне ст. з зеленими, зубчасто-пилчастими приквітками 2
Мал. 247. Купальниця європейська:
/ — нижня частина рослини, 2 — квітка, 3 — листок.
2. 	Чашолистки бруднувато-фіолетово- червонуваті. Прикореневі л. з цілісними або дво-, трироздільними, майже до основи гост- ропилчастими, ланцетними частками. Квітконосне ст. у верхній частині розгалужене. 2/., 15—30 см. Цв. ПІ — IV.
2. 	Ч. червонуватий — Н. purpurascens W. К.
В лісах.— В Карпатах, в Лісостепу (Зах. Поділля).
— Чашолистки зелені або жовтуваті . . З
3. 	Чашолистки 15—18 мм завд. Листянки біля 15 мм завд., коротші, ніж стовпчики. Прикореневі л. з цілісними або дво-, трироздільними, гостропилчастими частками. Квітконосне ст. часто багатоквіткове. Чашолистки жовтувато-зелені. 2д, 15—ЗОслг.Цв. III— IV.
*3. Ч. чагарниковий — Н. dumetorum W. К.
Розводять як декоративну рослину; зрідка трапляється здичавілою (в Прикарпатті і в Зах. Лісостепу).
— Чашолистки 25—ЗО мм завд. Листянки близько 28 мм завд., довші, ніж стовпчики. Прикореневі л. з дво-, трироздільними, майже до основи гостропилчастими частками. Квітконосне ст. у верхній частині розгалужене.
Мал. 248. Чемерник червонуватий.
Чашолистки зеленувато-жовті. 15—ЗО см.
Цв. Ill — IV.
*4. Ч. зелений — Н. viridis L.
Розводять як декоративну рослину, зрідка трапляється здичавілою в зах. частині Лісостепу.
5. 	Чорнушка — Nigella L.
Однорічні р. з дво-, триперисторозсіченими листками і поодинокими квітками. Чашолистків 5, пелюстковидних, спадних. Пелюсток 5—10, здебільшого дрібненьких, з нігтиком і двогубою пластинкою; при основі пластинки міститься медова ямочка, прикрита лусочкою. Тичинок багато; маточок 2—10; зав’язі одно- гнізді, з численними насінними зачатками. Листянок 2—10, б.-м. зрослих поміж собою, здебільшого з довгими стовпчиками.
1. Пелюстки довші за чашолистки. Листянки зрослі лише при самій основі, в кількості 2—3. Ст. прямостояче, звичайно розгалужене. Л. з вузьколінійними гострими часточками. Кв. на довгих ніжках, 5—7 мм завд., білувато-рожеві. 0, 20—50 см. Цв. VI.
1.4. 	дрібноцвіта — N. garidella
Srenk.
На сухих схилах і трав’янистих місцях.— В Криму.
— Пелюстки коротші за чашолистки; листянки зрослі між собою досередини і більше 2
2. Листянки зрослі між собою по всій
довжині до основи стовпчиків З
— Листянки зрослі між собою досередини або до 2/з своєї довжини 4
269


3. 	Листянки гладенькі. Кв. голубі, оточені верхівковими листками, які перевищують квітку. Чашолистки 15—20 мм завд., з вістрям на верхівці. Ст. просте або розгалужене, голе. Q, 25—50 см. Цв. V — VII.
2. 	Ч. дамаська —N. damascena L.
По сухих трав’янистих місцях, на схилах, по чагарниках.— В Криму.
Розводять як декоративну рослину, зрідка трапляється і здичавілою.
— Листянки залозисто-бородавчасті. Верхівкові л. віддалені від квітки. Чашолистки голубі, 10—12 мм завд., на верхівці тупі. Ст. розгалужене, розсіяно-залозистоопушене. 0, 15—40 см. Цв. VI — VII.
*3.4. посівна — N. sativa L. Розводять як пряну рослину. Насіння під назвою «чорнушки» домішують до хліба, квашеної капусти, солоних огірків, щоб надати їм приємного запаху. Зрідка трапляється здичавілою. Походить з Середземномор’я.
4 	(2). Чашолистки на верхівці раптово загострені. Пиляки на верхівці з гострячком.
Мал. 249. Чорнушка польова:
/ — верхня частина рослини, 2 — тичинка, 3— поздовжній розріз через збірний плід, 4 — листянка.
Листянки зрослі між собою звичайно досередини, з трьома виразними жилками по всій довжині. Р. сизо-зелена, звичайно розгалужена. Чашолистки 15—20 мм завд., голубі. О, 20—50 см. Цв. VI —VIII.
4. 	Ч. польова — N. arvensis L.
На схилах, степах, іноді як бур’ян в посівах.— В Лісостепу, в Степу і в Криму.
270'
— Чашолистки тупі. Пиляки коротко загострені або тупі. Листянки зрослі до 2/з своєї довж., з помітними лише на верхівці поздовжніми жилками. Р. зелена, здебільшого розгалужена. Чашолистки 10—\2мм завд., голубі. О, 20—50 см. Цв. V — VI.
5. 	Ч. н и в ’ я н а — N. segetalis М. В.
На степових схилах, по чагарниках, на засмічених місцях як бур’ян.— В Степу (в півд. районах), в Криму (в окол. Сімферополя).
6. 	Рівноплідник — Isopyrum L.
Гола або в нижній частині коротковолосиста р. з кореневищем і з повзучими підземними пагонами. Л. з плівчастими прилистка-
Мал. 250. Рівноплідник рутвицелистий:
/ — загальний вигляд рослини, 2 — верхня частина рослини, 3 — чашолисток, 4 — пелюстка,
5 — плоди.
ми, трійчастороздільні на оберненояйцевидні, трилопатеві частки; нижні л. двічі трійчастороздільні, з черешками, верхні — трійчасті або трироздільні, сидячі. Кв. на довгих ніжках, поодинокі в пазухах листків; чашолистки білі. 2/., 20—ЗО см. Цв. IV — V.
Р. рутвицелистий — I. thalictroi- des L.
По тінистих широколистяних лісах.— В Карпатах, лісових районах . і в Лісостепу (на Правобережжі).
7. 	Актея — Actaea L.
Р. з багатоголовим кореневищем. Л. двічі трійчастоперисті, з яйцевидними або довгастими, надрізанопилчастими частками. Кв. зібрані китицями; чашолистків 4, білих, легко опадаючих. Пелюсток 4—6, дрібненьких, вгорі лопатковидно розширених. Тичинок багато. Маточка одна. Плід — чорна ягода. 2д, ЗО— 50 см. Цв. V —VI.
А. колосиста — A. spicata L.


В тінистих широколистяних лісах.— В Карпатах, лісових районах і в «Лісостепу.
Р. отруйна.
8. 	Клопогін — Cimicifuga L.
Р. з потовщеним кореневищем. Л. двічі трійчастоперисті, з яйцевидно-ланцетними, нерівномірно гостропилчастими листочками. Кв. в розгалужених китицях. Чашолистків 4—5, білувато-зеленуватих, рано опадаючих. Пелюсток 4—5. Тичинок багато, з довшими за чашолистки нитками. Маточок 2—8. Листянок здебільшого 2—3, опушених. 2/., 8— 250 см. Цв. VI — VII.
К. смердючий — C. foetida L.
В тінистих широколистяних лісах, по чагарниках.— В лісових районах і в Лісостепу (у зах. частині).
9. Орлики — Aquilegia L.
Р. багаторічні. Л. двічі трійчастороздільні, з трилопатевими зарубчастими частками.
Мал. 251. Орлики звичайні.
Чашолистків 5, пелюстковидних. Пелюсток 5, лійковидних, при основі видовжених в шпорку. Тичинок багато, внутрішні з них недорозвинені. Маточок 5—15. Листянок 5—15. Р. дуже декоративні.
1. 	Р. голі або незалозисто-короткоопуше- ні. Частки листків трилопатеві, по краях здебільшого зарубчасті. Кв. на довгих ніжках, поодинокі в пазухах листків, 4—5 см в діам. Чашолистки еліптичні або яйцевидні, різного забарвлення — сині, лілові, рожеві, білі або червонуваті. 2д, ЗО—80 см. Цв. VI — VII.
1.0. звичайні — A. vulgaris U
В лісах, по чагарниках.— Зрідка зустрічаються в лісових і правобережних лісостепових районах, в Криму; в інших районах поширені лише в культурі, зрідка трапляються здичавілими.
— Р. залозистоопушені, принаймні у верхній частині 2
2. Пластинки пелюсток коротші за шпорки • • .3
— Пластинки пелюсток довші за шпорки. Ст. одно-, двоквіткове, прямостояче, розгалужене. Частки листків до половини розсічені на зарубчасті часточки. Кв. 4—Ьсм в діам., звислі на довгих ніжках. Чашолистки блакитно-сині або фіолетові. 2/, 15—ЗО см. Цв. VI —VIII.
2. О. трансільванські —A. trans-
silvanica Schur
На вапнякових схилах в альпійському поясі Карпат.— Відома з Буковини.
3. Ст. на всій поверхні вкрите залозистими волосками. Тичинки не перевищують пелюсток. Чашолистки 25—ЗО мм завд., темно- фіолетові, рідше рожеві або білі. 2/., 20—40 см. Цв. VI —VII.
3. О. чорніючі — A. nigricans Baumg.
На вапнякових схилах.— У смузі криво- лісся в Карпатах.
— Ст. лише в суцвітті вкрите залозистими волосками. Тичинки перевищують пелюстки. Чашолистки 35—38 мм завд., темно-лілові. 2/., 40—80 см. Цв. VI —VII.
4. О. довгочашолисткові — А.
longisepala Zimm.
На гірських луках.— В Карпатах.
10. 	Сокирки — Consolida DC.
Однорічні трави, з глибокорозсіченими листками. Кв. неправильні. Чашолистків 5, пелюстковидних, верхній з них при основі видовжений в шпорку; пелюстка — нектарник, одна, при основі з шпоркою, яка вкладена в шпорку верхнього чашолистка. Маточка одна. Плід — листянка.
1. Кв. зібрані в густу китицю ... .2
— Кв. в рідких китицях, зібраних волотистим суцвіттям .3
2. Шпорка пелюстки 8—9 мм завд., товстенька, коротша за її пластинку. Ст. притис- нутоопушене. Кв. звичайно фіолетові, рідше рожеві або білуваті. 0, 25—70 см. Цв. VI — VII.
1. 	С. східні — C. orientalis (J. Gay) Schrod. (Delphinium orientale J. Gay) По сухих трав’янистих місцях, на степових схилах.— В Криму, в степових районах, зрідка в півд.-зах. частині Лісостепу.
— Шпорка пелюстки 15—16 мм завд., дорівнює її пластинці. Ст. притиснутоопуше- не. Кв. блакитні, рожеві або білуваті. ©, 20—80 см. Цв. VI —VII.
*2. С. А я к с о в і — C. Ajacis (L.) Schur
(Delphinium Ajacis L.)
271


Розводять по всій УРСР як декоративну рослину, зрідка трапляється здичавілою.
З 	(1). Зав’язь і плід голі 4
4. 	Зав’язь і плід опушені. Р. розчепіре- но-розгалужена, короткоопушена. Кв. синьо- фіолетові. 0, 15—45 см. Цв. VI — VII.
3. 	С. розчепірені — С. divaricata
• Schrdd.
На схилах, по чагарниках.— В Криму зрідка.
4. 	Чашолистки 12—15 мм завд.; листянки 12—15 мм завд. Ст. розгалужене, голе або
Мал. 252. Сокирки польові:
/ — верхня частина рослини. 2 — квітка.
розсіяноопушене. ©, 15—50 см. Цв. VI — VII.
4. С. п о л ь о в і — С. arvensis (L.) Opiz
(Delphinium consolida L.).
Біля доріг, як бур’ян у посівах.— Звичайно по всій УРСР, крім високогірних районів та Степу; в Степу рідшає і на півдні зникає.
— Чашолистки 7—10 мм завд.; листянки 8—10 мм завд. Ст., особливо у верхній частині, дуже розчепірено-розгалужене. 0, 40— 120 см. Цв. VI — VIII.
5. С. волотисті — С. paniculata (Hort.) Schur (Delphinium paniculatum Hort.)
На степових і кам’янистих схилах, а також як бур’ян у посівах або на засмічених місцях.— На півдні Лісостепу зрідка, у Степу і в Криму звичайно.
Засмічує, як і попередній вид, ярі та озимі посіви; насіння достигає одночасно з насінням культурної рослини і засмічує зерно.
11. 	Дельфіній— Delphinium L.
Р. багаторічні. Л. пальчастолопатеві або пальчасторозсічені. Кв. неправильні. Чашолистків 5, пелюстковидних, з них верхній з шпоркою. Пелюстки-нектарники в кількості 2, при основі з шпорками, які вкладені в шпорку чашолистка Тичинок багато, є також два пелюстковидних стамінодії, з вузенькими нігтиками і суцільним відгином. Маточок 3 (5). Плоди — листянки (3—5).
Всі види цього роду дуже декоративні й придатні для культури
1. Пелюстки-нектарники стамінодії чорно-бурі, значно темніші за синюваті або фіолетові чашолистки і коротші за них .2
— Пелюстки-нектарники і стамінодії сині, фіолетові або темно-пурпурові, майже не відрізняються за своїм забарвленням від чашолистків і звичайно б.-м. дорівнюють їм за довжиною 5
2. Пластинки листків при основі-широко- або вузькосерцевидні, рідше обрубані . . .3
— Пластинки, принаймні у деяких листків, при основі клиновидні 4
3. Гілочки суцв., як і квітконіжки, голі й гладенькі Ст. голе або лише при основі з розсіяними волосками Чашолистки сині, 1,5— 2,5 см завд. 2/. 80—200 см. Цв. VII — VIII.
1. Д. середній — D. intermedium Sol. (D. elatum subsp. intermedium Fleisch.). По чагарниках, на кам’янистих схилах.—
Відомий лише з Чернівецької обл.
— Гілочки суцвіття, як і квітконіжки, опушені. Ст. розсіяноопушене. Чашолистки сині, 1,3—1,7 см завд. 2/, 45—60 см. Цв. VII — VIII.
2. Д. східнокарпатський — D.
nacladense Zapal.
На вапнякових схилах.— У Карпатах.
4 (2). Приквітнички лінійні або вузько- ланцетні, довжина їх не менше як в 5 разів перевищує їх ширину. Ст. вгорі короткопух- нате, внизу майже голе, часто при основі розгалужене. Чашолистки сині, 1,2—1,5 см завд. 4, 50—150 см. Цв. VII — VIII.
3. Д клиновидний — D. cuneatum
Stev. (D. elatum Schmalh., non L.).
По узліссях, по чагарниках.— Зрідка в Лісостепу і в півн. частині Степу.
— Приквітнички яйцевидні або яйцевидно-ланцетні. Ст. короткоопушене, рідше внизу голе, просте або при основі розгалужене. Чашолистки 1,2—1,5 см завд. 21, 50— 120 см. Цв. VII — VIII.
4. Д. Литвинова — D. Litwinowii Samb. (D. rossicum Litw., D. cuneatum
auct fl. ross p.p.).
По узліссях, чагарниках, кам’янистих схилах.— Зрідка в Лівобережному Лісостепу (в Харківській, Сумській та Донецькій областях).
5 (1). Чашолистки темно-пурпурові. Ст. густокороткоопушене. Л. пальчасторозділь- ні. Кв. в густій, лише в нижній частині б.-м. переривчастій китиці. 2д, 40—100 см.
5. 	Д. яскраво-червоний — D. ри- niceum Pall.
272


На кам’янистих схилах.— Зрідка в схід, частині Степу (Донецька обл.).
Р. дуже декоративна.
— Чашолистки фіолетові або синьо- блакитні 6
6. Чашолистки голі. Ст. просте або трохи розгалужене, пухнате від простих, а у верхній частині залозистих волосків. Л. до основи пальчастороздільні. Кв. в густій китиці. Листянки голі. 2/., 50—120 см. Цв. VI—VII.
6. Д. голоплодий — D. leiocarpum
Huth
На степових схилах.— Вказано в Степу для Кіровограда. Вказівка потребує підтвердження.
— Чашолистки зовні, переважно вздовж спинки, пухнаті від простих, рідше залозистих, притиснутих або відстовбурчених волосків 7
7. Чашолистки оберненояйцевидні, тупі. Кв. в довгих густих китицях. 2/., 50—60 см. Цв. VI — VIII.
7. Д. П а л л а с а — D. Pal las і і Nevsky (D. hybridurn Stephan., D. fissum W. IQ.
На сухих трав’янистих місцях, на узліссях, кам’янистих схилах, по гірських луках.— В Криму.
— Чашолистки яйцевидні, на верхівці трохи відтягнуті й тупувато загострені. Кв. в густих китицях. 2^., 40—80сл«. Цв. VII—VIII.
8. Д. Сергія — D. Sergii Wissjul.
На узліссях, по чагарниках, на вапнякових схилах.— Зрідка на сході Лісостепу (Донецька обл., по р. Кальміусу між Роздольним і Старо-Бешевим).
12. 	Аконіт — Aconitum L.
Р. багаторічні, часто з веретеноподібними або ріповидними коренями. Л. пальчасто-роздільні. Кв. неправильні, зібрані простою або розгалуженою китицею. Чашолистків 5, пе- люстковидних, верхній чашолисток у вигляді шолома або ковпачка. Пелюсток-нектарників 2, дрібніших за чашолистки. Тичинок багато, з них 3—5 часто у вигляді дрібненьких пе- люстковидних, вузьколінійних стамінодіїв. Маточок 3—5. Плоди — листянки.
Р. отруйні, містять алкалоїди — аконітин і псевдоаконітин. Деякі аконіти використовують в медицині.
Всі види дуже декоративні, придатні для введення в широку культуру.
1. Шолом, що його утворює верхній чашолисток, видовжений, вузький, конічно- циліндричний. Коріння не потовщене . .2
— Шолом куполоподібний, ширина його майже дорівнює висоті. Коріння веретеноподібне або ріповиднопотовщене 6
2. Чашолистки брудно-фіолетові, лілові,
блакитні або білуваті З
— Чашолистки жовті або світло-жовті .5
3. Китиця нерозгалужена. Квітконіжки коротші за квітки. Р. з розсіяноопушеним не- розгалуженим звичайно стеблом. Л. з ромбічними, тринадрізними, великозубчастими частками. Чашолистки лілові, рідше голубі; шолом коло 20 мм завд. Листянки опушені. 2д, 50—75 см. Цв. VII — VIII.
1. 	А. Гостів — A. Hosteanum Schur
На вапнякових схилах.— В Карпатах рідко (Чивчинські гори).
— Суцв. розгалужене. Квітконіжки нижніх квіток довші за квітки 4
4. 	Кв. брудно-фіолетові. Шолом видовжений, конічно-циліндричний, 19—22 мм завд. Ст. розгалужене, в нижній частині розсіяно- опушене, у верхній — відстовбурчено-воло- систе. Л. з клиновидно-ромбічними трироз-
Мал. 253. Аконіт Гостів:
1 — нижня частина рослини, 2 — верхня частина рослини з квітками, 3 — листок.
цільними і надрізано-великопилчастими частками. 4, 80—130 см. Цв. VI — VII.
2. 	А. молдавський — A. moldavi- cum Hacq.
В лісах і чагарниках.— В Карпатах і в Зах. Лісостепу (Хмельницька обл., коло Кам’янця-Подільського і Сатанова) рідко.
— Кв. бруднувато-білі. Шолом конічний, тупий, 17—25 мм завд. Ст. короткоопушене, л. з клиновидними частками, кожна з яких розсічена на 3—4 зубчасті часточки. Листянки опушені. 2д, 100—150 см. Цв. VI—VIII.
3. 	А. Б e c c e р і в — A. Besserianum Andrz.
В широколистяних лісах, по чагарниках.— Зрідка в зах. частині Лісостепу (Тернопільська обл., Тарноруда; Хмельницька обл., коло Сатанова).
5 	(2). Шолом, вузький, конічно-циліндричний, 17—25 мм завд., в нижній частині розширений, з виступаючим носиком. Кв. світло-жовті. Ст. розгалужене, короткоопушене. Л. з широкими ромбічно-клиновидними частками, розсіченими на зубчасті часточки. Китиці багатоквіткові. Листянки опушені, рідше стиглі майже зовсім голі. 2д, 100— 150 см. Цв. VI—VII.
4. 	А. Роговича — A. Rogoviczii Wissjul.
18 424
273


В лісах, по чагарниках.— Зрідка на Поліссі (Чернігівська обл.) і в Лісостепу.
— Шолом циліндричний, при основі трохи розширений, 14—18 мм завд. Кв. жовті. Ст. у верхній частині розгалужене, притис- нутоопушене. Л. з ромбічними, на верхівці трироздільними і надрізано-великопилчасти- ми частками. Китиці звичайно густі. Листянки опушені. 2д, 50—150 см. Цв. VI —VII.
5. 	А. шерстистовустий — A. lasio- stomum Rchb. (A. lycoctonum auct. fl. ucr.
p. p.).
По чагарниках, на галявинах.— Зрідка в Зах. і Правобережному Лісостепу і в Криму в горах.
6 	(1). Чашолистки лишаються при плодах. Частки багаторазово пальчасторозсіче- них листків лінійні або лінійно-ланцетні . .7
— Чашолистки перед достиганням плодів опадають. Частки листків яйцевидні або широколанцетні 9
7. Частки листків ланцетні або широколанцетні. Ст. короткоопушене. Китиця густа,
Мал. 254. Аконіт дібровний:
/ — квітки, 2 — середня і нижня частина рослини,
З — чашолистки, 4 — пелюстка, 5 — тичинки, 6 — листянки.
внизу іноді розгалужена. Шолом майже на- півокруглий, 15—20 мм завд. Листянки опушені. 2д, 40—100 см. Цв. VI — VII.
6. 	А. дібровний — A. nemorosum М. В.
(A. anthora L. р. р.).
В лісах, по чагарниках, на узліссям.— Зрідка на Лівобережжі в Лісостепу і на півночі Степу.
— Частки листків вузьколінійні або лінійні, трохи серповидно зігнуті 8
8. 	Бокові чашолистки до 15 мм завд. Шолом вище носика звичайно глибоко ввігнутий. Ст. короткоопушене або внизу майже голе. Листянки опушені. 2д, 50—80 см. Цв.
VI — VII.
7. 	А. кущистий — A. eulophum Rchb.
(A. anthora L. p. p.).
В лісах, по чагарниках.— Зрідка в Зах. і Правобережному Лісостепу.
— Бокові чашолистки до 18 мм завд. Шолом вище носика звичайно неглибоко ввігнутий. Кв. зібрані густими короткими китицями. Ст. здебільшого просте, опушене. Листянки опушені. 2/., 25—50 см. Цв. VI — VII.
8. 	А. Ж а к е н а — A. Jacquini Rchb.
На гірських луках та схилах.— В Карпатах (Чивчинські гори та хр. Чорногора).
9 (6). Частки сегментів вузьколанцетні або лінійні, часточки їх цілокраї, вузьколінійні 10
— Частки сегментів ширші, часточки їх ланцетні 13
10. Суцв. просте або трохи розгалужене,
з короткою небагатоквітковою верхівковою китицею. Ст. ЗО—50 см завв 11
— Суцв. волотисто-розгалужені. Ст.
70—125 см завв 12
11. Ширина шолома перевищує його висоту. Ст. у верхній частині б.-м. волосисте. Л. в обрисі яйцевидноокруглі, глибоко 5— 7-роздільні. Чашолистки фіолетові або блакитні. Листянки голі. 2l, ЗО—40 см. Цв.
VII — VIII.
9. А. маленький — A. nanum Baumg.
На гірських луках і кам’янистих схилах.— В Карпатах.
— Ширина шолома б.-м. дорівнює його висоті. Ст. голе. Л. пальчасторозсічені. Чашолистки темно-фіолетові. 2д, 40—50 см. Цв. VII —VIII.
10. А. румунський — A. romanicum
WoloszczaK В гірських лісах.— В Карпатах.
Цей вид, як і попередній, недостатньо вивчений.
12 (10). Кв. 15—18 мм завд., світло-фіолетові. Ст. у верхній частині короткоопушені. Л. в обрисі округлі, з клиновидно-ромбічними сегментами. 2/, 80—100 см. Цв. VII — VIII.
11. А. буковинський — A. buco-
viense Zapal.
В тінистих лісах.— Відомий лише з Чернівецької обл.
— Кв. 18—25 мм завд., темно-фіолетові. Ст. голе. Л. з ширококлиновидно-ромбічними сегментами. 2д, 75—125 см. Цв. VII—VIII.
12. А. міцний — A. firmum Rchb.
На гірських луках і кам’янистих схилах.— Наводиться для Карпат.
Останні два види недостатньо вивчені.
13 (9). Висота шолома вдвоє або майже
вдвоє перевищує його ширину 15
— Висота шолома лише трохи перевищує його ширину І4
274


14. Ст. вгорі залозистоопушене. Л. глибоко 5—7-роздільні. Чашолистки блакитні або темно-блакитні, 20—27 мм завд. Суцв.— китиця або розгалужена китиця. 2/., 50—170 см. Цв. VII —VIII.
13. 	А. в о л о т и с т и й — A. paniculatum Lam.
В лісах, на узліссях.— В Карпатах і Прикарпатті.
— Ст. голе. Л. глибоко 3—4-розсічені. Чашолистки фіолетові, 20—25 мм завд.
Мал. 255. Аконіт зубчастотичинковий:
1 — верхня частина рослини, 2 — листок, 3 — пелюстка, 4 — тичинка.
Суцв.— здебільшого розгалужена китиця. 2/., 60—100 см. Цв. VII —VIII.
14. 	А. зубчастотичинковий —
A. odontandrum Wissjul.
По лісистих ярах, по вільшняках.— На Правобережному Поліссі (Київська обл.).
15 (13). Шолом прямий або лише трохи похилений наперед. Гілочки стебла косо відхилені. Ст. голе. Л. пальчасто-5—7-розсічені. Кв. блакитні, 20—28 мм завд. Листянки б.-м. опушені. 2/., 60—150 см. Цв. VII —VIII.
15. 	А. с т р у н к и й — A. gracile Rchb. На узліссях, по чагарниках.— В Карпатах.
— Шолом дуже нахилений наперед. Гілочки стебла майже горизонтально відхилені. 18*
Ст. голе. Л. пальчасто-5—7-розсічені. Кв. блакитнуваті або синюваті, 15—25 мм завд. Листянки гладенькі. 2/., 60—150 см. Цв. VII —VIII.
16. 	А. строкатий — A. variegatum L. В лісах і по чагарниках.— В зах районах Лісостепу (в Тернопільській та на заході Хмельницької обл.).
13. 	Анемона — Anemone L.
Р. багаторічні, з б.-м. м’ясистими кореневищами і часто лише з прикореневими листками. Квітконосне ст. з покривалом з зелених, зібраних кільцем, листочків. Оцв. проста, пелюстковидна, з 5—10 листочків. Тичинок багато. Маточок багато, вони з короткими стовпчиками. Плоди —сім’янки.
Р. отруйні — містять алкалоїд анемонал; всі анемони декоративні й придатні для культури.
1. 	Листочки покривала сидячі, глибоко 2—3-роздільні; кв. численні, зібрані зонтиком на верхівці стебла. Листочки оцвітини
Мал. 256. Анемона нарцисоцвіта: / — нижня частина рослини, 2 — суцвіття, З — сім’янки.
білі або рідше блідо-рожеві. Прикореневі л. пальчастороздільні, з 2—3-роздільними і надрізаними частками. 2д, 10—60 Цв. V—VI.
1. 	А. нарцисоцвіта — A. narcissi- flora L.
На гірських луках, узліссях широколистяних лісів, лісових галявинах і по чагарниках.— В Карпатах (Тячівський р-н, Свидо- вець, г. Близниця), в захід, частині Лісостепу (на Поділлі).
275


Відрізняють var. laxa Ulbr. (A. laxa Juz.) з гачкувато-відігнутими частками листків, яка поширена на Поділлі (Хмельницький).
— Листочки покривала з черешками .2
2. 	При основі квітконосного стебла є кілька прикореневих п’ятироздільних листків. Кв. поодинокі. Пластинка листочків покривала такої ж форми, як і в прикореневих листків,— пальчасторозсічена, з ромбічними
Мал. 257. Анемона дібровна:
1 — загальний вигляд рослини, 2 — сім’янка (збільш.), З — сім’янка в поперечному розрізі (збільш.).
2—3-роздільними, пальчастонадрізними частками. Оцв. біла, здебільшого з 5 листочків. Сім’янки білоповстисті. 2д, 15—ЗО см. Цв. V —VI.
2. 	А. л і с о в а — A. silvestris L.
На схилах, узліссях, по чагарниках, в широколистяних і мішаних лісах, в степах, на лісових луках.— Нерідко в лісостепових і півн. степових районах.
— Прикореневих листків немає або рідше є лише один л. Кореневище повзуче . .3
3. 	Листочки оцвітини жовті (звичайно їх 5). Квітконосне ст. разом з листочками голе. Черешки листочків покривала в кілька разів коротші, ніж їх пластинки. Квіток по 1—2 (рідше 3—4) на стеблі. 2л, 10—25 см. Цв. Ill—V.
3. 	А. жовтецева — A. ranunculo ides L.
В широколистяних та мішаних лісах.— Звичайно в лісових, лісостепових і півн. степових районах, до півд. межі байрачних лісів.
— Листочки оцвітини білі (здебільшого їх 6). Квітконосне ст. разом з листочками розсіяно-притиснутоопушене, рідше майже голе. Черешки листочків покривала лише вдвоє коротші за їх пластинки. Кв. поодинокі. 2/., 10—25 см. Цв. IV — V.
4. 	А. дібровна — A. nemorosa L.
В широколистяних і мішаних лісах.— В лісових районах, рідше в Лісостепу; на Лівобережжі дуже рідко (Чернігів, Суми).
14. 	Печіночниця — Hepatica Mill.
Р. з кореневищем і прикореневими Листками з довгими черешками і трилопатевими, при
Мал. 258. Печіночниця -ззичайна:
1 — загальний вигляд рослини, 2—квітка без оцвітини, 3 — тичинка, 4— сім’янка.
основі серцевидними, з цілокраїми яйцевидними лопатями, опушеними пластинками. Квітконосні ст. поодинокі, виходять з пазух лусковидних листків кореневища, опушені, одноквіткові, з покривалом з трьох цілісних зелених листочків, що зібрані кільцем при основі квіток, нагадуючи чашечку. Листочки оцвітини синювато-блакитні. Сім’янки опушені. 2/., 5—15 см. Цв. IV — V.
П. звичайна — H. nobilis Garsault (Н. triloba Gilib., Anemone hepatica L.). В широколистяних і мішаних лісах, по чагарниках.— В зах. лісових районах: на Зах. 276


і Правобережному Поліссі, в Зах. Лісостепу і зах. частині Правобережного Лісостепу. Р. дуже декоративна.
15. 	Сон — Pulsatilla Adans.
Багаторічні р., з кореневищами і прикореневими листками. Квітконосне ст. з покривалом з зелених, пальчасто-багатороздільних, зрослих при основі листочків, одноквіткове. Оцв. проста, з 5—б забарвлених листочків. Тичинки численні. Маточки численні, з довгими перистими стовпчиками. Плоди — численні сім’янки, які несуть на верхівці довгі перисті стовпчики.
1. 	Листочки оцвітини білі, лише зісподу блакитнуваті, 20—25 мм завд., яйцевидно- еліптичні, зовні опушені. Л. з довгими че-
Мал. 259. Сон білий:
1 — листок, 2 — квітка, 3 — тичинки (збільш.),
4 — сім’янки, 5 — окрема сім’янка з довгим перистим стовпчиком на верхівці.
решками, з’являються наприкінці цвітіння, розсіяноопушені; листочки 2—3-роздільні, з глибокодвороздільними загостреними частками. Ст. прямостояче, відстовбурчено-воло- хате, одноквіткове. 2д, 15—ЗОслі. Цв. IV— V.
1. 	С. білий — P. alba Rchb. (P. alpina Schrank p. p., Anemone alpina L.). На полонинах.— В Карпатах в альпійському і субальпійському поясах.
— Листочки оцвітини фіолетові або лілові 2
2. 	Кв. повисла, темно-фіолетова, 20— ЗО мм завд., дзвоникоподібна. Л. в обрисі довгасто-яйцевидні, тричі перистороздільні, з лінійними або вузьколінійними загостреними частками (з’являються до цвітіння). 2/., 10— ЗО см. Цв. IV — V, іноді також восени (VIII — IX).
2. 	С. чорніючий — P. nigricans Stork.
В соснових лісах, на узліссях, сухих схилах і сухих піщаних горбах.— В б.ч. районів, крім Криму, але переважно в лісових і на півночі лісостепових районів.
— Кв. прямостоячі або трохи пониклі . З
3. 	Прикореневі л. пальчасторозсічені, з дво-, трироздільними на клиновидні, на вер-
Мал. 260. Сон чорніючий:
/ — квітка, 2 — нижня частина рослини, 3 — сім’янки.
Мал. 261 < Сон широколистий:
1—загальний вигляд рослини, 2 — квітка, З — збірний плід, 4 — сім’янка.
хівці надрізані або зубчасті, часточки сегментами (з’являються наприкінці цвітіння). Квітконосне ст. відстовбурчено-волохате, одноквіткове. Листочки оцвітини зібрані широким 277


дзвоником, (2) 3—4 см завд. 2д, 10—20 см. Цв. IV —V.
3. 	С. широколистий — P. latifolia
Rupr. (P. patens Mill. p. p., Anemone patens
L. p.p.).
В соснових і мішаних лісах, на сухих піщаних горбах.— В Розточчі-Опіллі зрідка (Львівська обл., Золочівський р-н, Стінка), на Поліссі та в Лісостепу звичайно.
Відрізняють var. Wolfgangiana (P. Wolfgan- giana Bess.), у якої частки листків в свою чергу 2—3-роздільні на ланцетні або широко- лінійні, на верхівці надрізані або зубчасті лопаті.— На Поліссі та в Правобережному Лісостепу.
Мал. 262. Атрагена альпійська:
1 — загальний вигляд рослини, 2 — квітка, З—квітка, 4— сім’янка.
— Прикореневі л. перисторозсічені . .4
4. Л. одноперисторозсічені, з 5-розділь- ними сегментами і ланцетними або лінійно- ланцетними частками. Кв. дзвониковидна, лілова, ЗО—35 мм в діам. Р. відстовбурчено- волохата. 2д, 10—20 см. Цв. IV — V.
4. С. Галера — Р. Halleri All. (P. tau-
гіса Juz., Anemone Halleri All.).
В соснових і дубових лісах і по кам’янистих місцях на яйлі.— В Криму.
— Л. тричі перисторозсічені . . .5
5. Р. під час цвітіння густо відстовбур- чено-жовтувато-пухната. Листочки оцвітини 3,5—6 см завд. Кв. прямостояча, спочатку широкодзвоникувата, пізніше зовсім розкрита. 2^, 10—40 см. Цв. IV —V.
5. С. великий — P. grandis Wende- roth (P. vulgaris Bess., Anemone pulsatil-
la L.).
На світлих сухих місцях в лісах, переважно на узліссях, сонячних схилах.— Львівська обл., Золочівський р-н, Стінка; Київ; Одеська обл., Котовськ; Черкаська обл., Смілянський р-н, Яблунівка. Р. рідка.
— Р. під час цвітіння відстовбурчено- біло-пухната. Листочки оцвітини близько 2 см завд. Кв. б.-м. поникла, широкодзвони- коподібна. 2/., 10—25 см. Цв. IV — V.
6. 	С. український — P. исгаіпіса
(IJgrinsky) Wissjul. (Anemone pratensis auct.
fl. ucr. p.p.)
На степах, кам’янистих відслоненнях, по узліссях і чагарниках.— В Лісостепу і Степу.’
16. Атрагена — Atragene L.
Плеткий кущ. Л. супротивні, подвійно- трійчасті, з довгасто-яйцевидними, гострими пилчастими листочками. Квітконіжки поодинокі в пазухах листків. Кв. пониклі; чашолистків 4—5, блакитних, ланцетних, 35— 40 мм завд., зовні по краях опушених, пелюстки білуваті, в кількості 12 і більше, лопатковидні, на верхівці виїмчасті, коротші за чашолистки. Сім’янки з довгими волохато- пухнатими стовпчиками, Ц, 1—3 м. Цв. V —VI.
А. альпійська — A. alpina L. (Clematis alpina Mill.)
В гірських лісах.— В Карпатах.
17. Ломиніс — Clematis L.
Багаторічні трав’янисті, часто чіпкі р. або кущі, з супротивними листками і поодиноки-
Мал. 263. Ломиніс цілолистий.
ми або зібраними у волотисті суцвіття квітками. Чашолистків 4—8, пелюстковидних, опадаючих. Пелюстки недорозвинені. Тичинки численні, часто з забарвленими нитками. Маточки численні. Плоди — численні сім’янки, що мають довгі пухнаті стовпчики.
278


Р. можуть бути використані як декоративні.
1. 	Л. цілісні, сидячі, яйцевидні або ви- довжено-яйцевидні, на верхівці гоструваті, зісподу опушені. К^в. звичайно поодинокі, верхівкові, ПОНИКЛІ 'ЛИСТОЧКИ оцвітини фіолетові, на верхівці довгозагострені, ЗО—50 см завд., по краях опушені. Ст. опушене. 2^., 30—50 см. Цв. VI — VII.
1. 	Л. цілолистий — C. integri- folia L.
На узліссях, по чагарниках.— На Поліссі (на півдні), в лісостепових і на півночі степових районів, в горах в Криму.
— Л. перисторозсічені; кв. зібрані во¬
лотистими суцвіттями 2
2. Ст. плетке З
— Ст. прямостояче 5
3. Листочки оцвітини загострені. Л. сизі, двічі перисті, з довгастими або лінійними, цілісними, трилопатевими або роздільними, інколи зубчастими частками. Листочків оцвітини 4, жовтуватих, 15—17 мм завд., зверху і по краях пухнато-повстистих, Ц, 2—4 м. Цв. VII —VIII.
2. 	Л. східний — C. orientalis L.
На приморських пісках.— Дуже рідко на косі Обіточній в Запорізькій обл. на березі Азовського моря.
— Листочки оцвітини тупі 4
4. Листочки оцвітини з обох боків опушені, білуваті, 10—13 мм завд. Л. перисті, з яйцевидними, при основі б.-м. серцевидними, глибокозубчастими, рідше цілокраїми частками. П, 2—5 м. Цв. VI — VII.
3. 	Л. л о з я н и й — C. vitalba L.
В гірських світлих лісах, по чагарниках, на кам’янистих схилах.— В Закарпатті (Ужгород, Хуст) рідко; в Криму звичайно.
— Листочки оцвітини лише зовні по краях опушені, білуваті, коло 12 мм завд. Л. двічі перисті, з цілісними, з 2—5 крупними зубцями по краю, частками, ft, 2—4 м. Цв. VI —VII.
4. 	Л. вогнистий — C. flammula L.
В парках, здичавіло в лісах Півд. Криму.
5 (2). Л. перисті, з яйцевидними або довгасто-яйцевидними, при основі б.-м. серцевидними частками. Кв. білі, 8—12 мм завд., в півзонтиках, які зібрані на верхівці стебла волотевидним суцвіттям. 2/., 80—150 см. Цв. V —VI.
5. 	Л. п р я м и й — С. recta L.
Зразки з Полісся характеризуються вужчими частками листків (С. lathyrifolia Bess.). В лісах, на узліссях, по чагарниках.— В лісових районах і в Лісостепу звичайно; в півн. частині Степу рідше, а на півдні — зовсім рідко.
Р. отруйна.
— Л. звичайно двічі перисті, з довгасто- яйцевидними або довгасто-лінійними, цілісними або дво-, трироздільними частками. Кв. білуваті, 10—12мм завд., зібрані верхівковим волотевидним суцвіттям. 2/., 50—60 см. Цв. VI —VII.
6. 	Л. жигунець — C. pseudoflammula Schmalh, На відслоненнях вапняків, крейди, сланців, рідше на степових схилах.— Рідко на Лівобережжі: в Донецькому Лісостепу і в Степу.
Мал. 264. Ломиніс прямий:
І — верхня частина рослини, 2 — маточки, 3 — тичинка, 4 — збірний плід.
18. 	Мишачий хвіст — Myosurus L.
Р. гола. Л. лінійні, тупі, зібрані прикореневою розеткою. Квітконосних стебел здебільшого декілька, звичайно вони перевищують листки. Оцв. з 5 чашолистків, які мають при основі шпорку, і 5 пелюсток з нит- ковидним нігтиком і вузенькою пластинкою, при основі якої є медова ямочка. Тичинок 5 або більше. Маточок багато. Плоди—численні сім’янки; квітколоже при плодах видовжене. О, 2—10 см. Цв. IV —V.
М. х в . малий — М. minimus L.
На заплавних луках, вогкуватих місцях.— По всій УРСР звичайно.
19. 	Реп’яшок — Ceratocephalus Moench
Дрібненькі, шерстисто-волохаті, однорічні р. з пальчастороздільними листками, зібраними прикореневою розеткою. Чашолистків 5; пелюсток 5, світло-жовтих, з прикритими лусочкою медовими ямочками. Тичинок 5—15. Маточки численні. Плоди — сім'янки з двома порожнистими горбочками при основі та з видовженим гоструватим носиком.
279


1. 	Сім’янки шерстисто-волохаті, рідше голі, з прямим або майже прямим носиком, коло 4 мм завд. О, 3—10 см. Цв. III— IV.
Мал. 265. Мишачий хвіст маленький:
1 — загальний вигляд рослини, 2 — окрема квітка, 3 — квітка в поздовжньому розрізі, 4 — чашолисток, 5 — пелюстка, 6 — тичинка, 7 — збірний плід.
1. 	Р. пряморогий — C. orthoceras DC. (C. testiculatus Kern., Ranunculus orthoceras Benth. et Hook.).
На степах, степових схилах, підвищених відкритих місцях.— В усіх районах Лісосте-
Мал. 266. Реп’яшок пряморогий:
1 — загальний вигляд рослини, 2, 3 — квітки, 4 — сім’янка.
пу і Степу досить часто, в лісових районах і в Криму рідше.
— Сім’янки голі або короткошерстисті, з б.-м. серповидно зігнутим, на верхівці гач- ковидним носиком, коло 7 мм завд. 0, 3— 10 см. Цв. Ill — IV.
2. 	Р. серповидний — C. falcatus
Pers. (Ranunculus falcatus L.)
На сухих схилах.— В Криму.
20. 	Пшінка — Ficaria Dill.
Багаторічна, гола р., з бульбовидно потовщеними коренями і цілісними, округло-серцевидними або яйцевидно-серцевидними, здебільшого виїмчасто-зарубчастими листками. Ст. часто з виводковими бруньками в пазухах листків. Кв. поодинокі на верхівці стебла і гілок. Чашолистків 3, зелених; пелюстки 12—
Мал. 267. Пшінка весняна:
1 — загальний вигляд рослини, 2 — квітка з боку чашечки, 3 — пелюстка, 4 — маточки, 5 — тичинки, б — маточки після цвітіння.
20мм завд., жовті, блискучі. Плоди — сім’янки. 4, 5—30 см. Цв. Ill — V.
П. весняна — F. verna Huds.
В лісах, на тінистих місцях.— Майже по всій УРСР. В степових районах її заміщує близька форма F. stepporum P. Smirn.
21. 	Водяний жовтець — Batrachium S. F.
Gray
Водяні р. з зануреними і плаваючими або лише з зануреними листками; л., всі або тільки занурені, поділені на нитковидні часточки. Кв. поодинокі. Пелюсток 5, білих, лише при основі жовтуватих, з голою медовою ямочкою. Тичинки численні. Маточок багато. Плоди — сім’янки.
1. 	Р. з плаваючими і зануреними листками; плаваючі л. з черешками, в обрисі ок- руглощитовидні, 3—5-роздільні або розсічені на клиновидно-трикутні, на верхівці 3— 4-лопатеві частки;занурені л.зволосовидними часточками, коротші за міжвузля або майже дорівнюють їм. Сім’янок 25—30, нерівнобоко-еліптичних, щетинисто-волосистих, близько 2 мм завд. 2/., Цв. VI — VIII.
1. В.ж.Жіліберта — В. Giliberti
V. Krecz.
280


В стоячих і повільно текучих водах,— Зрідка по всій УРСР (переважно на Поліссі та в Лісостепу).
— Р. лише з зануреними листками . .2
2. 	Сім’янок 50—80; сім’янки б.-м. округлі, близько 1 мм завд., майже гладенькі.
4, 	Цв. VI —VIII.
2. 	В. ж. Р і о н а — В. Rionii (Lagg.) Nym.
По стоячих, здебільшого солонцюватих водоймах.— Відомий зі сходу Лісостепу і Степу.
Мал. 268. Водяний жовтець Ріона:
1 — верхня частина рослини, 2 — збірний плід (сім’янки), 3 — сім’янка.
— Сім’янок 25—ЗО; сім’янки близько 2 мм завд З
3. Л. сидячі, стеблообгортні, в обрисі округлі, в кілька разів коротші за міжвузля. 4, Цв. VII —VIII.
3. В. ж. фенхелевидний —
В. foeniculaceum (Gilib.) V. Krecz.
У стоячих і повільно текучих водах.— По всій УРСР.
— Л. з черешками або сидячі, але не- стеблообгортні, в обрисі напівокруглі . . .4
4. Л. 6—10 см завд. (у рослини, витягнутої з води, частки листків злипаються в китичку). 4, Цв. VI — VIII.
4. В. ж. Кауфмана — В. Kaufmannii
(Clark) V. Krecz.
У поволі текучих водах.— На Поліссі та в Лісостепу.
— Л. 2—6 см завд. (у рослини, витягнутої з води, частки листків не злипаються або лише трохи злипаються у китичку) ... .5
5. 	Л. зелені, не дуже шорсткі, 4—5 см завд. Квітконіжки приблизно вдвоє коротші за листки. 2/.’ VI — VIII.
5. В. ж. к і л я с т и й — В. carinatum
Schur.
По стоячих і повільно текучих водах.— Зрідка у Поліссі та Лісостепу.
— Л. темно-зелені, з кучерявими частками. Квітконіжки б.-м. дорівнюють листкам. 4. VI —VIII.
6. В. ж. в о л о с о л и с т и й — В. trichop-
hyllum (Chaix) Van de Bossche.
У повільно текучих водах.— Зрідка по всій УРСР
22. 	Жовтець — Ranunculus L.
Багаторічні, рідше однорічні трав’янисті р., звичайно з пальчасторозсіченими, рідше перистороздільними або цілісними листками
Мал. 269. Жовтець багатолистий.
і поодинокими або зібраними в суцвіття квітками. Оцв. подвійна; чашолистків 5; пелюсток 5, з медовою ямочкою, здебільшого прикритою лусочкою. Тичинок і маточок багато. Плоди — сім’янки, що утворюють щільну головку.
Майже всі види жовтця містять гостроїдку летючу камфору анемонал і тому в свіжому стані отруйні. Особливо отруйними вважаються R. sceleratus L., R. acer L., R. repens L.
1. P. водяні, з плаваючими і зануреними листками. Ст. розгалужене, нижні гілки і л. кільчасто або супротивно зближені, верхні — чергові. Л. занурені нитковидні, плаваючі — з довгими черешками і ланцетною або довгасто-клиновидною пластинкою. Квітконіжки на час достигання плодів видовжені й дуговидно зігнуті. Пелюстки 2—2.5 мм завд., жовті. 281


Сім’янки майже кулясті, гладенькі. 2д, ЗО— 100 см. Цв. VI — VII.
1. Ж. багатолистий — R. polyphyl- lus Kit.
По зарослих озерах, болотах — у воді й коло води.— Спорадично в Закарпатті, на Поліссі, в Лісостепу і Степу.
— Р. суходільні або болотні 2
2. 	Л. цілісні, цілокраї або зубчасті . .3
— Л., принаймні стеблові, б.-м. глибоко пальчасто-, рідше перистороздільні або розсічені 7
Мал. 270. Жовтець язиколистий:
1 — нижня частина стебла, 2 —верхня частина рослини, 3 — квітка, 4 — тичинка, 5 — поздовжній розріз через збірний плід, 6 — окрема сім’янка.
3. Ст. висхідне, сланке або іноді повзуче. Л. вузьколанцетні або вузьколінійні. Пелюстки 3—7 мм завд., жовті. 2д, 15—50 см. Цв. VI — VII.
2. Ж. вогнистий — R. flammula L.
По вогких місцях, на болотах. — В лісових і лісостепових районах досить звичайно.
Відрізняють var. reptans Fleisch. (R. reptans L.), для якої характерне повзуче, що вкорінюється по вузлах, тоненьке ст. і лінійні л.
— Ст. прямостояче 4
4. Коріння у вигляді пучка бульбовидно потовщених довгастих шишечок. Вся р. гола. Прикореневі л. серцевидно-яйцевидні, з довгими черешками; рано відмираючих стеблових листків 2, з них нижній серцевидно- округлий, а верхній зменшений, яйцевидний. Пелюстки 8—10 мм завд. Сім’янки оберненояйцевидні, 3—4 мм завд. 2/., 15—25 см. Цв. VI —VII.
3. Ж- татрянський — R. tatrae Borb. На вапнякових схилах.— В Карпатах.
— Коріння непотовщене, булавовидне...5
5. Пелюстки 10—15 мм завд. Сім’янки гладенькі, із загнутим носиком. Р. з довгими підземними пагонами, притиснутоопушена. Л. ланцетні, загострені, віддалено-зубчасті. 2/1, 50—150 см. Цв. VII—VIII.
4. Ж- язиколистий — R. lingua L.
На болотистих луках, берегах річок та озер, на болотах.— По всій УРСР, крім Криму.
— Пелюстки 2—7 мм завд. Сім’янки по боках дрібнобугорчасті 6
6. Кв. на довгих ніжках; пелюстки 4— 5 мм завд. Нижні л. овальні, з серцевидною або округлою основою; середні та верхні л. еліптичні або широколанцетні, віддалено-зубчасті. Сім’янки з ледве помітним носиком. 2/, 15—30 см. Цв. V —VI.
5. Ж. вужачколистий — R. ophio-
glossifolius Vili.
На болотах, по вогких місцях.— В горах, на півдні Криму.
— Кв. майже сидячі, пелюстки 2—3 мм завд. Л. всі довгасто-еліптичні або лінійні,
Мал. 271. Жовтець бокоцвітий.
цілокраї. Сім’янки з довгим, майже рівним по довжині самій сім’янці, носиком. 2/., 5—10 см. Цв. V — VI.
6. 	Ж- бокоцвітий — R. lateriflorus DC. (Buschia lateriflora P. Ovcz.).
На болотах, по вогких місцях спорадично. Р. рідка.— В Зах. Лісостепу (Хмельницька обл., Городоцький р-н, Лісоводи), в Степу (в Херсонській обл., Джарилгацька затока), в Гірському Криму (Заповідне мисливське господарство, Нікітський сад, окол. Алушти, між Семидвір’ям і Сонячногірським).
7 (2). Пелюстки білі, 10—15 мм завд. Прикореневі л. глибоко 3—7-роздільні, з еліптичними або видовжено-клиновидними 282


частками. Ст. висхідне, голе або розсіяно- волосисте. Сім’янки з коротким, на верхівці гачковидно загнутим носиком. 2/_, 80—100 см. Цв. VI—VII.
7. 	Ж. аконітолистий — R. асопі- tifolius L.
В гірських лісах і на луках.— В Карпатах. Відрізняють var. platanifolius (L.) Paez.
(R. platanifolius L.), з прикореневими лист-
Мал. 272. Жовтець аконітолистий:
/ — загальний вигляд рослини, 2 — пелюстка, З — збірний плід, 4 — окрема сім’янка.
ками, розсіченими не до самої основи. Росте разом з типовою формою.
— Пелюстки жовті 8
8. Р. однорічні, з тонкими коренями...9
— Багаторічники з кореневищами або рідше дворічники з потовщеними коренями із
9. Сім’янки дрібненькі, 0,5—0,7 мм завд., дуже численні (100—200 шт. у збірному плоді), поперечнозморшкуваті; квітколоже при плодах видовжене, циліндричне. Р. голі або роз- сіяноопушені. Л. м’ясисті, блискучі; нижні з них пальчасторозсічені, з довгастими, над- різано-зубчастими частками, верхні — три- розсічені, з лінійними частками. Пелюстки сірчано-жовті, 2,5—4 мм завд., з голою медовою ямочкою. 0, 15—45 см. Цв. V — VII.
8. 	Ж. отруйний — R. sceleratus L.
По берегах річок, озер, боліт, на болотистих луках, в канавах. — Звичайно по всій УРСР, крім високогір’я Карпат; в Степу рідше.
— Сім’янки 1,2—2 мм завд., не такі численні; квітколоже при плодах невидов- жене ; 10
10. Чашолистки відігнуті 12
— Чашолистки невідігнуті. Сім’янки здебільшого вкриті шипиками 11
11. Ст. прямостояче, розсіяноопушене. Стеблові л. розсічені на вузенькі частки. Сім’янок 4—5, з майже прямим носиком, по боках вкритих горбочками. Пелюстки ясно- жовті, 4—5 мм завд. ©, 15—ЗО см. Цв. IV — VI.
9. 	Ж. польовий — R. arvensis L.
По сухих засмічених місцях, іноді в посівах.— Дуже рідко в Закарпатті (Закарпатська обл., Береги), в Правобережному Лісостепу (окол. м. Вінниці), в Криму нерідко.
Мал. 273. Жовтець отруйний.
— Ст. висхідне або лежаче. Стеблові л. з широкими частками. Сім’янки сплюснуті, шипуваті, з вузеньким бородчастим краєм. Пелюстки 4—5 мм завд. 0, 20—ЗО см. Цв. V.
10. 	Ж. загострений — R. muricatus L.
По вогких місцях, при дорогах.— В Півд. Криму (на схід до Алушти).
12 (10). Стеблові л. перисіороздільні або трирозсічені, верхні — з майже лінійними частками. Сім’янки з майже прямим носиком і борозенчастим кілем по краю. Р. гола або розсіяноопушена, з лежачим або висхідним стеблом. ©, 20—ЗО см. Цв. VI — VII.
11. 	Ж. шершавоплідний —
R. trachycarpus Fish, et Mey.
На вогких місцях.— В Криму зрідка.
— Стеблові л. неглибоко 5—7- або верх-, ні 3-лопатеві, з цілокраїми або по краю зарубчастими лопатями. Сім’янки з сплюснутим зігнутим носиком, по боках бугорчасті.
283


Р. м’яковолосистоопушена. О, 20—ЗО см. Цв. IV —V.
12. 	Ж- х і о с ь к и й — R. chius DC. По сухих трав’янистих місцях.— В Півд. Криму (на схід до Алушти).
13 (8). Р. з пучком потовщених коренів або основа стебла має вигляд майже кулястої бульби .... 14
— Р. без пучка потовщених коренів і основа стебла не потовщена 17
14. Ст. при основі потовщене, має вигляд кулястої бульби. Стеблові л. 3-розсічені, середня частка з довшим черешком. Пелюстки 10—12 мм завд., квітколоже волосисте. 2/., 10—60 см. Цв. V —VI.
13. Ж. бульбистий — R. bulbosus L.
На луках, схилах, по чагарниках.— Наведений для Лівобережного Лісостепу (Сумська обл., Лебединський р-н). Вказівка сумнівна, потребує перевірки.
— Ст. при основі непотовщене. Р. з пучком потовщених коренів 15
15. Чашолистки відігнуті. Р. б.-м. волохаті 16
— Чашолистки невідігнуті. Р. майже гола або притиснутоопушена. Прикореневі л. пальчасторозсічені, з лінійно-довгастими частками. Пелюстки ясно-жовті. 8—12 мм завд. Сім’янки з коротким, на верхівці загнутим носиком. 2д, 20—30 см. Цв. V — VI.
14. Ж. стоповидний — R. peda¬
tus W. К.
На сухих трав’янистих схилах, по чагарниках.— В б. ч. УРСР, але в Криму зрідка.
16. Біло-шовковисто-волохата р. Прикореневі л. цілісні або трійчасті, стеблові — трирозсічені, з лінійними частками. Пелюстки блідо-золотисті, 11—18лм£ завд. 2/., 20—45 см. Цв. IV —VI.
15. Ж- ілірійський — R. illyricus L.
По трав’янистих місцях, на степових схилах.— Майже по всій УРСР. Р. з півд. частини Степу з вужчими частками листків і дрібнішими квітками виділяють як R. scythicus Klok.
— Р. сірувато-волохата; всі л. трироздільні, з ромбічними, трилопатевими і над- різними частками. Пелюстки 8—12 мм завд. 2/L, 15—40 см. Цв. IV —V.
16. Ж. гостронасінний — R. оху-
spermus М. В.
По сухих трав’янистих місцях, степових схилах, по чагарниках.— В півд. районах Степу і в Криму.
17 (13). Чашолистки відігнуті . . .18
— Чашолистки невідігнуті ... .20
18. Квітколоже голе. Ст. і черешки листків густо-відстовбурченоопушені; пластинка листків притиснутоопушена, трирозсічена на широкі, зближені поміж собою або розставлені по краю великозубчасті частки. Пелюстки 12—15 мм завд. Сім’янки з коротким загнутим носиком. 2д, ЗО—50 см. Цв. V — VI.
17. Ж. константинопольськи й—
R. constantinopolitanus D’Urb. (R. anemonifolius DC.).
По тінистих лісах.— В Гірському Криму звичайно.
— Квітколоже волосисте 19
19. Пелюстки 10—12 мм завд. Ст. і черешки листків густо-відстовбурченоопушені; пластинка листків густо-притиснутоопушена, майже до основи трироздільна на сидячі,
Мал. 274. Жовтець гостронасінний:
1 — загальний вигляд рослини, 2 — квітколоже, З — збірний плід, 4 — окрема сім’янка.
великозубчасті частки. 2/, 15—60 см. Цв. IV —V.
18. Ж. неапольський — R. пеаро-
litanus Ten.
По сухих трав’янистих місцях, по чагарниках.— В Гірському Криму, на півдні.
— Пелюстки 7—10 мм завд. Ст. і л. від- стовбурчено-волосисті; пластинка листків трирозсічена на трирозсічені або трироздільні надрізано-зубчасті часточки сегменти. 2д, 10—30 см. Цв. VI —VII.
19. Ж- н е с п р а в ж н ь о б у л ь б и с- т и й — R. pseudobulbosus Schur (R. sar-
dous Crantz p. p.).
На вогких луках, при берегах.—В лісових районах, в Лісостепу і в півн. частині Степу 284


досить часто; в півд. районах Степу і в Криму рідко.
20 (17). Сім’янки голі 21
— Сім’янки б.-м. волосисті 33
21. Середній сегмент прикореневих трій- часторозсічених листків з черешком, бокові сегменти сидячі. Ст. лежаче або висхідне, голе або притиснутоопушене, з повзучими пагонами, що по вузлах вкорінюються. Пелюстки 7—11 мм завд. 2д, 15—75 cjw. Цв. V — VI.
20. 	Ж. повзучий — R. repens L. На вогких місцях.— По всій УРСР звичайно.
— Всі сегменти листка сидячі. Прикореневих пагонів немає 22
22. Ніжки при плодах виразноборо-
зенчасті 23
— Ніжки округлі, без борозенок . .24
23. Ст. в нижній частині відстовбурчено-, а вгорі притиснутоопушене. Сім’янки з носиком, 0,5—1 мм завд., лише на верхівці коротко зігнутим, голі. Пелюстки 10—15 мм завд. Л. в обрисі округлосерцевидні, глибо- копальчасторозсічені, частки їх глибокороз- дільні на лінійно-ланцетні або ланцетні, у верхній частині зубчасті часточки. 2/., 25— 80 см. Цв. VI — VIII.
21. Ж. б а г а т о к в і т к о в и й — R. po¬
lyanthem us L.
На сухих луках, трав’янистих схилах, в світлих лісах на узліссях, по чагарниках.— В лісових районах і в Лісостепу та на півночі Степу звичайно, на півдні Степу, в горах Криму рідше. Var. latifolius Rupr. з частками сегментів листків широколанцетними або ромбічними. Зрідка в Лісостепу.
— Ст. по всій довжині відстовбурчено- пухнате. Носик сім’янки 1—1,5 мм завд., у верхній частині зігнутий, іноді навіть спірально закручений. Пелюстки 8—13 мм завд. Прикореневі л. пальчасто-три-, п’ятироздільні, з широкояйцевидними, трилопатевими і ве- ликозубчастими сегментами; стеблові — трироздільні, з ланцетними, здебільшого цілокраїми сегментами. 2/., 20—40 см. Цв. V— VI.
22. Ж- Брейна — R. Breyninus Crantz
(R. nemorosus DC.)
На гірських луках, кам’янистих схилах.— В Карпатах. Вказівка сумнівна. Потребує перевірки.
24 (22). Квітколоже голе 25
— Квітколоже волосисте 28
25. 	Сім’янки з довгим, гачковидно загнутим носиком. Р. густоволосиста. Прикореневі та нижні стеблові л. в обрисі округлоп’яти- кутні, пальчасто-трироздільні, з довгасто- ланцетними, гостротринадрізними і пилчасто- зубчастими сегментами; верхні — сидячі, трироздільні, з лінійними пилчастими сегментами. Пелюстки 8—13 мм завд. 2д, 30—80 см. Цв. V —VI.
23. 	Ж. шерстистий — R. lanuginosus L.
В лісах, по чагарниках.— В зах. лісових і лісостепових районах.
Р. декоративна, в культурі дає махрові форми.
— Сім’янки з коротким, майже прямим носиком. Р. притиснуто-пухнаті ... .26
26. 	Кореневище коротке. Л. пальчасто- п’ятироздільні, з довгасто-ланцетними або довгасто-ромбічними сегментами, надрізаними на ланцетні або лінійні, цілокраї або зубчасті часточки. Пелюстки 7—10 мм завд. Сім’янки голі. 2д, 25—75 см. Цв. V — VIII.
24. 	Ж- ї Д к и й — R. acer L.
На луках, лісових галявинах, узліссях, трав’янистих схилах.— Звичайно в більшості районів, крім півдня Степу, де трапляється лише по долинах річок.
Мал. 275. Жовтець шерстистий.
— Кореневище б.-м. повзуче. Л. пальчасто-трироздільні, з ромбічно-клиновидними сегментами, надрізаними на довгасто-ланцетні, суцільні або зубчасті часточки ... .27
27. 	Ст. притиснутопухнате. Суцв. небагатоквіткове, кв. іноді лише одна. Пелюстки 9—12 мм завд. 2д, 10—30 см. Цв. V — VI.
25. Ж. К л а д н а — R. Kladnii Schur
На гірських луках.— В Карпатах. Вказівка сумнівна, потребує перевірки.
— Ст. б.-м. відстовбурчено-пухнате. Суцв. багатоквіткове. Пелюстки 7—10 мм завд. 2/., 30—80 см. Цв. VI —VII.
26. Ж. Стевена — R. Stevenii Andrz.
В лісах, на узліссях, по чагарниках.— Зрідка в лісових і лісостепових районах (Хмельницька обл., Сатанів, Іванківці; Вінницька обл., Брацлав).
28 (24).* Р. високі, 50—100 см завв. Л. перисто-3—5-розсічені, з клиновидно-ромбічними, 2—3-роздільними надрізаногострозуб- частими частками, на б.-м. однакових череш285


ках або середня частка на більш довгому черешку. Сім’янки з гачкуватим носиком. Р. короткоопушена. 2/, Цв. VI —VII.
27. Ж. кавказький — R. caucasi-
cus М. В.
В гірських лісах, на узліссях.— В Зах. Гірському Криму (на схід до Алушти).
Форму з листками, ширина яких перевищує їх довжину, виділяють як R. brutius Tenore.
— P. 10—25слізавв 29
29. Л. до основи 3—5-роздільні на ланцетні або лінійні частки, короткочерешкові. Кв. 2—3 см в діам. Сім’янки 3—4 мм завд., голі. 2а, Ю—15 см. Цв. V — VII.
28. Ж- роздільний — R. dissec¬
tus М. В.
На кам’янистих місцях, на яйлі.— В Криму на півдні.
— Листки глибоко, але не до основи тричі і більш розсічені ЗО
30. Л. при основі б.-м. глибокосерневидні, до 2/з розсічені на великозубчасті частки. Сім’янки з коротким гачковидним носиком. 2д, 10—25 см. Цв. V —VI.
29. Ж. гірський — R. oreophilus М. В.
(R. ViHarsii Led.)
На яйлах.— В Гірському Криму.
— Прикореневі й нижні стеблові л. в обрисі нирковидні, пальчасто-3—5-роздільні, з оберненояйцевидними, зубчасто-зарубчастими частками. Карпатські р 31
31. Ширина лусочки, що прикриває медову ямочку, більша за її довжину. Р. притис- нутоопушена. Квіток 1—4. Пелюстки коло 15 мм завд. Сім’янки з коротким гачковидно загнутим носиком. 2д, 20—25 см. Цв. VI—VII.
30. Ж. карпатський — R. сагра-
ticus Herb.
На вапнякових схилах.— В субальпійському поясі Карпат (хр. Чорногора).
— Ширина лусочки, що' прикриває медову ямочку, менша за її довжину ... .32
32. Нижня частина стебла і черешки листків волосисті. Вся поверхня квітколожа волосиста. Пелюстки 10—17 мм завд. 2/, 10— 25 см. Цв. V —VII.
31. Ж- Горншухів — R. Hornschuchii
Hoppe. (R. pseudovillarsii Schur)
На гірських луках, вапнякових схилах.— В Карпатах.
— Ст. майже голе або розсіяно-притис- нуто-волосисте. Квітколоже по краях волосисте, в центральній частині голе. Пелюстки 10—15 мм завд. 2д, 20—40 см. Цв. V — VII.
32. Ж. Запаловича — R. Zapalo-
wiczii Paez.
На узліссях, по чагарниках, на кам’янистих схилах.— На півн. заході лісових районів і в Лісостепу (Хмельницька обл., Сатанів).
33 (20). Прикореневі л. в обрисі округлі або округло-нирковидні, цілісні або 3—5-роздільні 34
286
— Прикореневі л. в обрисі нирковидні, трилопатеві або трироздільні, з оберненояйцевидними, надрізано-зарубчастими частками. Р. майже гола. Пелюстки 7—10 мм завд. Сім’янки короткоопушені, з коротким загнутим носиком. 2/., 8—25 см. Цв. IV — V.
33. 	Ж. багато к ореневи й— R. ро- lyrhizus Steph.
Мал. 276. Жовтець карпатський.
На підвищених сухих місцях, на солонцях.— На крайньому півдні Зах. Лісостепу (Ямпіль) та в Лівобережному Степу (Донецька обл., Велико-Анадоль).
34. 	Квітколоже голе. Прикореневих листків 4—6, округлонирковидних, глибоко 3—5- роздільних, зубчасто-зарубчастих. Пелюстки 7—10 мм завд. Сім’янки з коротким, від основи гачковидно зігнутим носиком. 2/, 20— 45 см. Цв. V —VI.
34. Ж- з о л о т и с т и й — R. auricomus L. На луках, узліссях.— В лісових і лісостепових районах звичайно; в Степу рідше.
— Квітколоже волосисте. Прикореневих листків 1—2, цілісних або 3—5-роздільних, округлонирковидних або округлих, зарубчасто-зубчастих. Пелюстки 9—13 мм завд. Сім’янки з прямим, лише на верхівці гачковидно зігнутим носиком. 2д, ЗО—50 см. Цв. V — VI.
35. Ж. кашубський — R. cassubi- cus L. (R. auricomus L. var. cassubicus
Lindem.)


В лісах, на узліссях, по чагарниках.— В лісових районах, в Лісостепу і півн. частині Степу. Var. serotinus (Blocki) Wissjul. (R. serotinus Paez.) — черешки прикореневих листків лише трохи перевищують пластинки їх.
Мал. 277. Жовтець золотистий:
/ — верхня й нижня частини стебла, 2 —сім’ янки, 3 — окрема сім’янка.
Цв. VII — IX.— По лісових галявинах. На Поліссі (окол. м. Києва), в Зах. Лісостепу (Хмельницька обл., Сатанів), в Лівобережному Лісостепу (окол. Харкова).
23. 	Рутвиця — Thalictrum L.
Багаторічні р. з черговими перисторозсі- ченими листками і дрібними квітками, зібраними у волотисті суцвіття. Оцв. проста, ча- шечковидна, звичайно з 4 листочків. Тичинки численні, довші за оцвітину. Маточки численні. Плоди — сім’янки.
1. Нитки тичинок блідо-лілові. Сім’янки по ребрах крилаті, повислі на плодоніжках, голі. Ст. розгалужене, голе. Л. з довгими жолобчастими черешками, дво-, триперисті, з округло-оберненояйцевидними або оберненояйцевидними, спереду зарубчасто-лопатевими листочками, 20—50 мм завд. Листочки оцвітини зеленуваті. 2/., 50—100 см. Цв. V — VI.
1. 	Р. орликолиста — Т. aquilegifo- lium L.
— В тінистих лісах, по чагарниках.— В Карпатах, в лісових районах і в Лісостепу.
— Нитки тичинок жовтуваті. Сім’янки з некрилатими ребрами, сидячі або з коротенькими плодоніжками 2
2. Сім’янки на коротеньких плодоніжках, на верхівці зігнуті донизу. Низенькі, висо- когірські р. з 1 стебловим листком або всі л. прикореневі, двічі перисті, з ширококлино- видними, спереду велико-зарубчасто-надріза- ними, голими листочками. Кв. зібрані китицями, жовтуваті. 2д, 5—12 см. Цв. VII— VIII.
2. Р. альпійська — Т. alpinum L. На полонинах.— В Карпатах (хр. Чор-
ногора).
— Сім’янки без плодоніжок, на верхівці прямі. Б.-м. високі р. нижнього гірського поясу або рівнин З
3. 	Нитки тичинок вгорі булавовиднопо- товщені. Р. гола, із скупченими при основі стебла довгочерешковими листками з двічі або тричі перистою пластинкою, з округло- еліптичними, цілісними або трилопатевими, сизувато-зеленими сидячими дрібненькими листочками. Кв. білі або блідо-рожеві, в густій щитковидній волоті. 2/_, 15—40сл«.Цв^—VI.
3. Р. гачкувата — Т. uncinatum
Rehm. (Т. petaloideum auct. non. L.).
На вапнякових схилах.— Відома з Львівської та Івано-Франківської обл.
Мал. 278. Рутвиця гачкувата:
1 — частина суцвіття, 2 — нижня частина стебла, З — листок, 4 — тичинка (збільш.), 5 — плід (сім’янки).
— Нитки тичинок не потовщені . .5
5. Кв. звичайно пониклі, зібрані б.-м. розлогою, звичайно довгастою волоттю. Тичинки повислі; пиляки на верхівці з вістрям
6
— Кв. непониклі, зібрані щільною, здебільшого щитковидною волоттю. Тичинки прямі, пиляки на верхівці тупі або тупуваті  8
6. Р. короткозалозистоопушена. Л. З—4- перисті, з дрібненькими, округлояйцевидни- ми або яйцевидними, спереду трилопатевими
287


листочками. Кв. фіолетові, зібрані розлогою волоттю. 2д, 15—50 см. Цв. VII.
4. 	Р. смердюча — T. foetidum L.
На скелях, схилах товтр.— Знайдено в Розточчі-Опіллі і Зах. Лісостепу (Хмельницька обл., г. Замок, Кутківці; Львівська обл., Золочівський р-н, Стінка).
— Р. голі 7
7. 	Л. подвійно-перисті, з довгасто-клиновидними, спереду великозубчастими або трилопатевими, рідше цілісними листочками 10—ЗО мм завд. Кв. зеленуваті, зібрані пірамідальною волоттю; тичинки з блідо-рожевими нитками. 2/., ЗО—100 см. Цв. VI — VII.
5. 	Р. проста — T. simplex L.
По чагарниках, на узліссях, луках.— По всій УРСР; в лісових і лісостепових районах звичайно, в Степу рідше.
— Л. три-, чотириперисті, з округлими, оберненояйцевидними або яйцевидними, спереду трилопатевими або тринадрізними листочками. Кв. зеленуваті, зібрані розлогою волоттю; нитки тичинок жовтуваті. 2/, 50— 100 см. Цв. VI —VII.
6. 	Р. мала — Т. minus L.
На степових луках, лучних степах, схилах, узліссях, по чагарниках.— Майже по всій УРСР, крім Карпат.
8 (5). Л. з лінійними або довгастими, зверху блискучими, 10—50 мм завд. листочками. Кв. жовтуваті, в довгастій, пірамідальній або яйцевидній волоті; нитки тичинок жовтуваті, 50—150 см завв. Цв. 2д, VI — VII.
7. 	Р. блискуча — T. lucidum L.
(T. angustifolium L.)
На вогких і болотистих луках.— В лісових і лісостепових районах звичайно, зрідка по долинах річок заходить в Степ.
— Л. з округло-оберненояйцевидними, зверху тьмяними, 20—50 мм завд., листочками. Кв. білуваті, в широкопірамідальній, часто майже щитковидній волоті; нитки тичинок жовті. 2/., 50—150 см. Цв. VI — VII.
8. 	Р. жовта — T. flavum L.
По чагарниках по берегах річок, на заболочених луках, по вільшняках.— В басейні Дніпра і Дінця звичайно, по інших річках рідше.
24. 	Горицвіт — Adonis L.
Однорічні або багаторічні р. з кількаразово перисто- або пальчасторозсіченини листками і поодинокими квітками на верхівці стебла та його гілок. Чашолистків 5—8, пелюсток 5 або більше без медової ямочки; тичинки численні; маточки численні. Плоди — сім’янки.
1. Багаторічники з кореневищем і низовими лускоподібними листками. Сім’янки короткоопушені. Пелюстки золотисто-жовті
2
— Однорічники. Сім’янки голі. Пелюстки червоні або оранжові, часто з чорною плямою при основі З
2. Частки листків вузьколінійні, іноді майже щетииковидні, звичайно голі. Ст. просте або розгалужене, з направленими догори гілками; стеблові л. сидячі, тричі перистороз- січені. Пелюсток 12—20, видовжено-яйцевид-- них, 20—ЗОлш завд. 2/, 10—40 бш. Цв. IV—V.
1. 	Г. весняний — A. vernalis L.
г
Мал. 279. Горицвіт весняний:
І — рослина під час цвітіння, 2 — нижня частина рослини, З — квітка, 4 — сім’янки.
Мал. 280. Горицвіт літній:
1 — верхня частина рослини, 2 — листок, З — сім’янки.
На степах і степових схилах, на яйлі.— В лісостепових і степових районах, в Криму; зрідка трапляється на степових схилах в Розточчі-Опіллі і на півдні Полісся (Волинська обл., Володимир-Волинський; Оваднів- ський р-н, Верба; Житомир; Київська обл., Бровари; Львівська обл., Золочівський р-н, Червоне).
288


— Частки листків лінійно-ланцетні або ланцетні, зісподу здебільшого б.-м. опушені. Ст. розчепірено-розгалужене; л. стеблові, тричі перисторозсічені. Пелюсток 12—20, довгастих, 12—20 мм завд. 21, 10—25 см. Цв. IV — V.
2. 	Г. волзький — A. wolgensis Stev.
На степах, степових схилах, узліссях байрачних лісів.— В півд. частині Лісостепу і в Степу; в Гірському Криму дуже рідко (Сімферополь; Карабі-яйла).
З 	(1) Чашолистки волосисті. Пелюстки вогняно-червоні, 8—15 мм завд. Л. двічі або тричі розсічені на лінійні частки. Тичинки темно-фіолетові. Сім'янки з прямим носиком, без зубців на спинці. 0, 15—40 см. Цв. VI—VII.
3. 	Г вогнистий — A. flammeus Jacq. По чагарниках, зрідка в посівах, на узліссях.— В Степу і в Криму нерідко.
— Чашолистки голі. Л. двічі або тричі пальчасторозсічені на лінійні частки . .4
4. 	Чашолистки притиснуті до пелюсток. Сім’янки з одним або двома зубцями на спинці. Пелюстки розпростерті, яскраво-червоні, з темною плямою при основі, 8—15 мм завд. О, 15—50 см. Цв. IV —V.
4. 	Г. л і т н і й — A. aestivalis L.
На сухих трав’янистих місцях, при дорогах, в посівах.— По всій УРСР розсіяно.
— Чашолистки відхилені від пелюсток. Сім’янки на спинці без зубців. Пелюстки зібрані широким дзвоником, темно-червоні, при основі іноді чорні, 7—12 мм завд. 0, 25— 40 см. Цв. VII —VIII.
5. 	Г. осінній— A. autumnalis L.
На сухих трав’янистих місцях, зрідка як бур’ян у посівах.— В лісостепових районах розсіяно.
Р О Д И Н А 61. БАРБАРИСОВІ — BERBERIDACEAE
Кущі та багаторічні трав’янисті р., з черговими або прикореневими листками. Кв. правильні, двостатеві, зібрані в китиці. Чашолистків, пелюсток і тичинок по три-чотири- шість; пелюстки і тичинки супротивні чашолисткам. Маточка одна, з одного плодолистка. Плід — ягода або коробочка.
1. 	Кущі з цілісними листками. Плід — ягода.
2. 	Барбарис — Berberis L.
Багаторічні, трав’янисті р. з трійчастими листками. Плід — коробочка.
1. 	Леонтиця — Leontice L.
1. Леонтиця—Leontice L.
Р. трав’яниста, з майже кулястою бульбою, 10—30 мм в діам., з якої виходить декілька простих прямостоячих стебел. Стебловий л. один, з коротким черешком, до якого приросли два прилистки; частки листка пальчасторозсічені на 5—7 довгастих цілокраїх часточок. Чашолистки світло-жовті, вдвоє довші за пелюстки. Коробочка куляста, 7—8 мм у діам. 2/., 5—20 см. Цв. III — IV.
Л. одеська — L. odessana Fisch. (L. al- taica p odessana Fisch.) На кам’янистих відслоненнях, на степових схилах.— Зрідка на півдні Правобережного Степу (Одеська обл., окол. Одеси; Іванків- ський р-н, Євгенівна; Херсонська обл., Ве- ликоолександрівський р-н, Давидів Брід; Ново-Троїцький р-н, Кривий Ріг).
2. Барбарис — Berberis L.
Кущ, дуже розгалужений, з цілісними листками і трироздільними колючками (видозмінені л.). Л. оберненояйцевидні, пилчасто-зубчасті.
Китиці жовтих квіток повислі. Ягода довгаста, яскраво-червона. 2/., 150—250 см. Цв. VI.
Б. звичайний — В. vulgaris L.
Мал. 281. Леонтиця одеська.
На узліссях, по чагарниках, на кам’янистих та гірських схилах.— По всій УРСР (дико або здичавіло), а також у культурі.
Деревину вживають на дрібні вироби. Ягоди йдуть на варення та інші кондитерські вироби. Кора коренів дає жовту фарбу.
РОДИНА 6 2. ЛАВРОВІ — LAURACEAE
Лавр — Laurus L.
Вічнозелене дводомне дерево або кущ, з бурою гладкою корою, з черговими довгастими цілокраїми, шкірястими, загостреними листками. Зонтики по 1—3 в пазухах листків, 4—6-квіткові. Оцв. 4-листа; тичинок 8—14, нитки їх вкриті залозками. В маточкових
квітках стамінодіїв 4. Плід — однонасінна кістянка, чорна, h, 5—15 м. Цв. IV, пл.
X — XI.
Л. благородний — L. nobilis L.
Розводять у Південному Криму, іноді дичавіє.— Р. лікарська, сухі л. вживають як приправу до їжі.
19 424
289


РОДИНА 63. МАГНОЛІЄВІ — MAG NO LIACEAE
Дерева або кущі з черговими, простими, здебільшого цілокраїми листками. Кв. здебільшого двостатеві, поодинокі, верхівкові; пе- люстковидні листочки оцвітини розміщені спірально, рідше колами. Тичинки й плодолистки численні, розміщені спірально на опуклому квітколожі. Плоди — листянки, сполучаються в збірний плід, схожий на шишку.
1. 	Л. суцільні. Плоди після розкривання лишаються на квітколожі.
1. 	Магнолія — Magnolia L.
— Л. лопатеві. Плоди не розкриваються, після дозрівання відпадають від квітколожа.
2. 	Ліріодендрон — Liriodendron L.
*1. Магнолія — Magnolia L.
Квіткові бруньки вкриті прилистками, які під час розпускання бруньок опадають. .Чашолистків 3, часто пелюстковидних. Пелюсток 6—18. Листянки 1—2-насінні. Насінини великі, звичайно червоні, звисають із плодиків на нитках.
1. Л. на зиму не опадають, дуже щільні, шкірясті, 10—20 см завд., зісподу коротко іржаво-опушені. Кв. кремово-білі, до 20 см в діам., пахучі; тичинки в нижній частині ясно-пурпурові. Насінини червоні. до 15 м. Цв. 2/2 V — IX (цвітіння розтягнуте, квітки розпускаються на дереві неодночасно).
*1.М. великоквіткова — М. gran- diflora L.
Культивують в багатьох парках в Півд. Криму, від Мшатки до Алушти. Походить з Півн. Америки.
— Л. опадають на зиму, менш щільні, зісподу без іржавого опушення 2
2. Кв. з’являються після розвитку лист¬
ків або разом з ними. Збірні плоди півкулясті, звичайно симетричні З
— Кв. з’являються перед розвитком листків. Збірні плоди циліндричні, зігнуті, покручені, асиметричні 4
3. Кв. білі, до 15—18 см в діам., з 6—9 пелюстками; тичинки з пурпуровими нитками. Л. яйцевидні до яйцевидно-довгастих, 20— 25 см завд., до основи раптово звужені, синювато-зелені. зісподу опушені. 1?, 15—20 м. Цв. V —VI.
*2. М. оберненояйцевидна —
М. obovata Thunb.
Культивують в садах і парках зах. областей УРСР як декоративне дерево (Мукачеве, Великий Березний, Львів). Походить з Японії.
— Кв. зеленувато-жовті, дрібніші, до 5—8 см в діам., з вертикально стоячими пелюстками. Л. від овальних до довгастих з коротким гострим закінченням, зісподу м’якоопушені, ясно-зелені, 18—23 см завд. ї?, 15—20 м. Цв. V — VI.
*3. М. гостролиста — М. acuminata L.
Культивують в садах і парках зах. областей як декоративне дерево (Ужгород, Мукачеве, Берегове, Львів). Походить з Півн. Америки’
4 	(2). Чашолистки й пелюстки майже однакові, пелюстковидні, в числі 9, білі. Кв. 12—15 см в діам. Л. яйцевидні або яйцевидно- довгасті, до 15 см завд., коротко загострені 10—15 м. Цв. IV —V.
*4. М. оголена — М. denudata Desr.
Культивують в садах і парках як декоративне дерево, зрідка в зах. областях (Львів) і в Півд. Криму. Походить з Китаю.
— Листочки оцвітини звичайно неоднакові, зовнішні (чашолистки) вужчі і коротші за внутрішні (пелюсток) 5
5. Листочки зовнішнього кола оцвітини (чашолистки) червонуваті, ланцетні; внутрішні — довгасто-оберненояйцевидні, червоні з зовнішнього боку, білі з внутрішнього. Листянки темно-червоні. |і, 2—3 м. Цв. V.
*5. М. л і л і є ц в і т а — М. Hliflora Desr.
Культивують в садах і парках як декоративний кущ в Ужгороді, Львові, Одесі. Походить з Китаю.
— Листочки оцвітини білі 6
6. Л. яйцевидні, яйцевидно-довгасті або оберненояйцевидні, зісподу ясно-зелені, раптом загострені, 8—10 см завд. Кв. біля 10 см в діам. 8—10 м. Цв. IV — V.
*6. М. К о б у с — М. Kobus DC.
Культивують в садах і парках як декоративне дерево (Ужгород, Мукачеве, Дрогобич, Чернівці, Львів). Походить з Японії. У нас культивують var. borealis Sarg., що від типу відрізняються довгими листками.
— Л. довгасто-ланцетні або вузькоеліп- тичні, 8—12 см завд., загострені, зверху жовтувато-зелені, зісподу голубувато-білі.
5—10 м. Цв. IV —V.
*7. М. в e р б о л и с т а — М. salicifolia
Maxim.
Зрідка культивують в садах і парках (Львів). Походить з Японії.
2. 	Ліріодендрон — Liriodendron L.
Дерево з довгочерешковими листками з виїмчастою верхівкою і гострокінцевими боковими лопатями, з двома прилистками, зверху голубувато-зелені. Квіткові бруньки до розпускання вкриті двома листочками покривця, які потім опадають. Кв. поодинокі, верхівкові; чашолистків три; пелюсток шість, прямостоячих, яйцевидних, зеленувато-жовтих, з оранжовою плямою при основі, 4—6 см завд. Тичинки з довгими лінійними пиляками, і?, 10—25 м. Цв. V —VI.
*Л. тюльпанний, тюльпанне дерево — L. tulipifera L.
Культивують зрідка в садах і парках як декоративне дерево.— Від Закарпаття і Києва до Одеси і Миколаєва, зрідка в Криму (Ялта). Походить з Півн. Америки.
290


ПОРЯДОК XXXI. МАКОЦВІТІ — RHOEADALES
РОДИНА 64. МАКОВІ — PAPAVERACEAE
Трав’янисті р. з черговими листками, без прилистків. Кв. правильні або неправильні. Чашолистків 2, іноді їх немає. Пелюсток 4, розміщених в двох колах. Тичинок багато, 4 або 2. Маточка одна, з 2—18 плодолистків, з верхньою одногніздою або несправжньо- двогніздою зав’яззю, з одним стовпчиком або з сидячою приймочкою. Плід — коробочка, у деяких представників стручковидна або горішок.
1. Кв. правильні 2
— Кв. неправильні 6
2. Тичинок 4, плід веретеноподібно-циліндричний і впоперек членистий.
1. 	Г і п е к о у м — Hypecoum (Tourn.) L.
— Тичинок багато, плід не буває веретеноподібно-циліндричним і впоперек членистим З
3. Плід — куляста, яйцевидна або булавовидна коробочка. Приймочка широка, промениста, з 4—18 променями.
5. Мак — Papaver L.
— Плід — стручковидна коробочка, що розтріскується 2, 3 або 4 стулками. Приймочка невелика, дволопатева або двороздільна...4
4. Кв. зібрані зонтиком. Плід одногніз- дий.
2. 	Чистотіл — Chelidonium L.
— Кв. поодинокі, верхівкові та пазушні 5
5. Кв. фіолетові. Плід — циліндрична, одногнізда, 3—4-стулкова коробочка.
3. 	Ремерія — Roemeria Medic.
— Кв. жовті, оранжові або темно-червоні. Плід — двогнізда, 2-стулкова коробочка.
4. 	Мачок — Glaucium Adans.
6 (1). Р. здебільшого багаторічні з підземними бульбами, рідко дворічні без бульб. Плід — видовжена багатонасінна коробочка.
6. 	Ряст — Corydalis Medic.
— Р. однорічні. Плід — майже кулястий однонасінний горішок.
7. 	Рутка — Fumaria L.
1. 	Гіпекоум — Hypecoum L.
Р. гола, сизувата з двічі перисторозсіче- ними на вузьколінійні частки листками, без молочного соку. Ст. вилчасте. Кв. на коротких ніжках в розвилках стебла, блідо-жовті. Чашолистків 2; пелюсток 4. Плід з однонасінними члениками, звислий на зігнутій донизу ніжці. 0, 10—15 см. Цв. IV — V.
Г. повислий — H. pendulum L. (H. саи- casicum Koch)
Як занесений бур’ян.— В півд. районах Степу рідко (Одеська обл., окол. Одеси; Ові- діопольський р-н, Затока) Запорізька обл., Мелітопольський р-н, с. Федорівна) та в Криму.
2. 	Чистотіл — Chelidonium L.
Р. з оранжовим соком. Ст. пряме, розгалужене, розсіяно-волосисте. Л. пернсторозсі- чені, сизуваті, з округлояйцевидними або оберненояйцевидно-довгастими нерівномірно зубчастими сегментами. Кв. жовті, зібрані в 4—5-квіткові зонтиковидні суцвіття. Коробочка довга, двостулкова, відкривається в напрямку від основи до верхівки. 21, ЗО—60 (80) см. Цв. IV — IX.
Ч. 	звичайний — Ch. majus L.
В лісах, по чагарниках, в садах, як бур'ян на затінених місцях.— По всій УРСР, крім півн. районів Криму. Р. лікарська, вітаміноносна, отруйна.
Var. laciniatum (Mill.) Koch — л. з гли- боконадрізними сегментами і з лінійно-ланцетними гоструватими частками. Пелюстки нерідко глибоконадрізно-зарубчасті або суцільні і гострі. Зрідка (Київ, Харків, Шамів- ський ліс Знам’янського р-ну, біля Тарнору- ди на р. Збруч, с. Гуменці Кам’янець-Поділь- ського р-ну Хмельницької обл.).
3. Ремерія — Roemeria Medic.
Р. щетинисто-волосиста, з густим жовтим молочним соком. Л. двічі-тричі перисторозсі- чені. Він. 3,5—5 см в діам. Плід — 3—4-стулкова циліндрична коробочка, 2—10 см завд., вся або лише на верхівці вкрита щетинками. 0, 5—50 см. Цв. IV — V.
Р. гібридна — R. hybrida (L.) DC.
На кам’янистих схилах.— На Півд. узбережжі та в передгірських районах Криму.
4. Мачок — Glaucium Adans.
Р. трав’янисті. Л. перистороздільні. Кв. поодинокі, кінцеві або пазушні. Маточка з двох плодолистків, з широкою дволопатевою, майже сидячою приймочкою. Плід — двогнізда стручковидна коробочка.
1. 	Р. зелена або зеленувата, шорстковолосиста. Частки листків велико- або виїмчасто-зубчасті. Пелюстки жовті, оранжові або яскраво-червоні з чорною плямою при основі, 12—ЗО мм завд. Коробочка до 25 см завд., на короткій ніжці, вкрита притиснутими щетинками. 0, 0, 10—ЗО см. Цв. V — VI.
1. 	М. рогатий — G. corniculatum L.
На степових щебенистих схилах, як бур’ян у посівах.— В Лісостепу, Степу та Криму звичайно; заноситься і в півд. райони Полісся (окол. Києва; Ніжин).
Трапляються такі різновидності:
var. phoeniceum DC. — пелюстки пунцові з темно-фіолетовою плямою біля основи. Найзвичайніша форма;
var. flaviflorum DC. — пелюстки жовті з темно-фіолетовою плямою біля основи. Досить рідко;
var. tricolor Led.— кв. здебільшого майже втроє більші; пелюстки оранжові з чорною плямою біля основи, облямованою білою смужкою. Зрідка (Херсон; Татарбунари; Вишневе Тузлівського р-ну; Козацьке Звенигородського р-ну).
19*
291


— Р. сиза. Ст. голе. Прикореневі і нижні стеблові л. густо кучерявоопушені, решта — голі. Пелюстки жовті, 15—ЗО мм завд. Коробочка до 20 см завд., вкрита дрібнесенькими білими горбочками. ©, 20—50 см. Цв. V — VII.
2. 	М. жовти й — G. flavum Crantz В літоральній смузі по берегах Чорного моря (від Євпаторії до Керчі). Раніше знаходили по берегу Азовського моря, в окол. Жданова (Марковський).
Зустрічається var. Serpieri Halascy — вся р. кучерявоволосиста: прикореневі л. майже двічі перистонадрізні, верхні — майже пе- ристонадрізні.— По берегу моря в Криму (Судак, Ялта, Фрунзенське, Ореанда, Симеїз, Нікітський сад, Гурзуф).
5. 	Мак — Papaver L.
Р. трав’янисті з молочним соком. Л. здебільшого перистороздільні. Кв. поодинокі, на довгих кінцевих квітконосах. Маточка з сидячою 4—18(20)-променистою приймочкою. Коробочка з неповними перегородками всередині, відкривається дірочками під приймочкою. Насіння численне, дрібне, нирковидне, сітчасто-зморшкувате, без принасінника.
1. Багаторічники. Ст., як і л., густоще- тинисте. Л. перисторозсічені, з гострозуб- частими частками. Пелюстки до 10 см завд., округлі, оранжово-червоні, з чорною плямою при основі. 2д, до 100 см. Цв. VI—VIII.
*1. М. східний — P. orientale L. Розводять в садах як декоративну рослину. Походить з Малої Азії.
— Однорічники з іншим комплексом ознак 2
2. Л., крім найнижчих, стеблообгортні, цілісні, великозубчасті або надрізнолопатеві, дуже сизі. Р. гола або розсіянощетиниста. Кв. фіолетові або білі, рідше рожеві або червоні, нитки тичинок вище середини булавовидно потовщені. Коробочка куляста або ба- рильцеподібна, внизу раптом звужена в ніжку; диск плоский з 5—18 променями. 0, 50—120 см. Цв. VI — VII.
2. 	M. с н о т в о р н и й — P. somniferum L. Культивують і трапляється здичавіло на забур’янених місцях.— По всій УРСР.
Насіння маку містить 40—50% високоякісної олії. Опіум, що одержують з маківок, містить 18 алкалоїдів, з яких кодеїн і морфій мають велике значення.
— Л. нестеблообгортні, б.-м. глибоко розсічені або роздільні, зелені або сизуваті. Кв. червоні, рідко білі З
3. Нитки тичинок вгорі булавовидно потовщені. Коробочки, принаймні вгорі, шорст- кощетинисті (дуже рідко майже голі) . .4
— Нитки тичинок непотовщені. Коробочки голі 5
4. Коробочка довгасто-булавовидна, іноді лише вгорі щетиниста. Р. зелена, з рідким щетинистим опушенням. Л. прикореневі, двічі перистороздільні, з лінійно-ланцетними -або довгасто-лінійними частками. Пелюстки 12—25 мм завд., яскраво-червоні, з чорною плямою при основі. 0, 15—50 см. Цв. V — VII.
3. 	М. польовий — P. argemone L.
На скелях, приморських пісках і як бур’ян в посівах.— Розсіяно в зах. частині УРСР та в Криму дуже рідко (Чорноморське, Красно- гвардійське, Качи-Кален, Вишенне Білого- рського р-ну, між Сонячногірським і Се- мидвір’ям Алуштинського р-ну).
— Коробочка широкоовальна, завжди від основи щетиниста. Р. шорстковолосиста. Прикореневі л. двічі або тричі перисторозсічені, з довгастими частками. Пелюстки 15—
Мал. 282. Мак польовий:
1 — квітка, 2 — плід, 3 — листок.
20 мм завд., оберненояйцевидні, винно-червоні, з чорною плямою при основі. 0, 10—50 см. Цв. V — VI.
4. М. гібридний — P. hybridum L.
На сухих схилах, як бур’ян в посівах.— В півд. районах Степу дуже рідко (Рені, окол. Мелітополя, п-в Чонгар, о-в Куюк-Тук) та в Криму.
5 	(3). Квітконоси відлегло-щетинисті до самої квітки. Л. перисторозсічені, з гостро- зубчастими частками, причому верхівкові частки довші за бокові. Пелюстки яскраво- червоні, іноді рожеві або білі, до 6 см завш., в ширину більші, ніж в довжину. Коробочка майже куляста або широкооберненояйцевид- на, при основі звужена в добре помітну ніжку; диск з 8—20 променями. 0, 25—80 см. Цв. V —VII.
5. М. дикий — P. rhoeas L.
На схилах, коло шляхів, на полях як бур’ян. — По всій УРСР, на сході рідшає і зникає.
— Квітконоси притиснуто-щетинисті. Коробочки довгасті, довгасто-булавовидні
292


або булавовидні, поступово до основи звужені (без ніжки) 6
6. Кв. великі, пелюстки до 6 см завд. і завш., яскраво-червоні або пурпурові. 0, ЗО—70 см. Цв. IV — VI. Близький до попереднього виду.
6. М. щет и н ист и й — P. strigosum
Schur
На полях, перелогах, кам’янистих схилах.— В Криму досить звичайно.
— Кв. дрібніші, пелюстки до 4 см завд., ширина пелюсток ніколи не перевищує довжину 7
7. Р. до кінця вегетації волохато-щетинисті. Прикореневі л. перисторозсічені, стеблові перистороздільні, з роздільними або розсіченими нижніми сегментами, останні частки листків довгасто- або лінійно-ланцетні до вузьколінійних. Пелюстки яскраво-червоні, рожеві або жовтувато-білі з чорною плямою при основі. Коробочка довгасто-булавовидна або булавовидна. 0, ЗО—60 ои. Цв. IV — VII.
7. М. с у м н і в н и й — P. dubium L.
(P. nothum Stev.)
На степових, кам’янистих схилах, як бур’ян на полях і вздовж доріг.— По всій УРСР звичайно.
Var. albiflorum Boiss. (P. albiflorum Pacz.) — кв. жовтувато-білі, здебільшого без чорної плями при основі. Л. майже двічі перистороздільні. Корінь білуватий, молочний сік білий або безколірний.
На кам’янистих та вапнякових відслоненнях і як бур’ян на полях.— В півд.-зах. лісостепових і степових районах та в Криму.
— Р. без волохато-щетинистого опушення, розсіяно-щетинисті, а під кінець майже голі. Якщо опушення більш помітне, то кв. більші й інакше забарвлені 8
8. Р. темно-зелена, до кінця вегетації на стеблі та на листках з щетинистим опушенням. Пелюстки пурпурово-червоні, 18—26 мм завд., з чорною плямою досередини, що іноді поділена на дві частини. Коробочка нерідко вкрита горбочками, з плоским диском. 0, 15—65 см. Цв. IV —VI.
8. 	М. пухкий — P. tumidulum Klok. По схилах, іноді на пісках і солонцях, а також як бур’ян на полях.— На крайньому півдні Степу та в степових р-нах Криму дуже рідко (Миколаїв; Ново-Воронцовка, о-в Чу- рюк, с. Ново-Михайлівка Генічеського р-ну Херсонської обл.; с. Міжводне Чорноморського р-ну Кримської обл.).
— Р. сизуваті, під кінець вегетації майже голі. Коробочка гладенька, з опуклим ша- почковидним диском . 9
9. Прикореневі л. б.-м. глибоко розсічені; стеблові — перистороздільні, з перисто- роздільними нижніми сегментами й цілісними вузьколінійннми верхніми; останні частки листків коло 1 мм завш. Р. гола або майже гола. Пелюстки ясно-червоні, звичайно без чорної плями в центрі. Коробочка 14—18 мм завд.; диск з 4—9 променями, лопаті диска широкооберненояйцевидні, взаємно перекриті до двох третин. ©, 15—45 см. Цв IV — V.
9. 	М. голи й — P. laevigatum М. В.
(P. psammophilum Bordz.)
По річкових і приморських пісках.— В півд. степових районах та зрідка в Півн. Криму (с. Знаменське Чорноморського р-ну Кримської обл.).
— Прикореневі л. неглибоко надрізні і деякі з них цілісні, стеблові від розсічених з надрізними лопатями до майже двічі перисто- роздільних, останні частки середніх і верхніх листків 1—3 мм завш.; р. під кінець вегетації.
Мал. 283. А. Мак азовський:
І — пуп’янок, квітка, плід, листок. Б. Мак вилощений: 1 — пуп’янок, квітка, плід, листок.
майже гола. Пелюстки червоні, здебільшого з подвійною плямою. Коробочка 10—16 мм завд.; диск з (4) 6—8 променями, лопаті його обернено-заокруглено-трикутні, до самої верхівки перекриті краями. 0, Ю—40 см. Цв. IV —V.
10. 	М. азовський — P. maeoticum
Klok. (P. laevigatum Popov)
На приморських пісках або на лесових урвищах до моря.— В півд. степових районах та кримських степах дуже рідко (окол. Жданова, о-в Бірючий, Джанкой).
6. 	Ряст — Corydalis Medic.
Трав’янисті р. здебільшого багаторічні, з підземними бульбами, з двічі або тричі трійчастими листками. Чашолистки дрібні, швидко опадають або їх зовсім немає. Кв. в кіь тицях, з трав’янистими приквітками. Верхня пелюстка з шпоркою. Коробочка відкрива- 293


єтьсядвома стулками; насінина чорна, блискуча, з плівчастим придатком.
1. 	Р. без підземних бульб. Л. численні, з довгастими або яйцевидними частками. Кв. блідо-жовті, з довгою зігнутою шпоркою. 0, О, 10—40 см. Цв. VI — VII.
1. 	P. р у т к о в и й — C. capnoides (L.) Pers.
В лісах і по чагарниках на кам’янистому грунті.— В Покутських Карпатах зрідка (колиш. Жаб’ївський р-н, між Явірником і Бор кутом над р. Черемошем).
— Багаторічні р. з підземними бульбами. Ст. з 2—3 листками 2
2. Ст. в нижній частині без лусковидного
листка • З
— Ст. в нижній частині з відігнутим лусковидним листком 4
3. Кв. пурпурові, рожеві або білі. Бульба яйцевидна, порожниста. Частки листків клиновидні, спереду зубчасті. Коробочка майже в 3 рази довша за квітконіжку. 2/., 15—30 см. Цв. IV —V.
2. 	Р. порожнистий — C. cava Schw- eigg. et Korte По тінистих лісах і чагарниках.— По всій УРСР, крім лівобережних степових районів і Криму. На півдні рідшає.
— Кв. блідо-жовті. Бульба куляста, порожниста. Частки листків довгасто-еліптичні,
Мал. 284. Ряст Маршаллів:
1 — квітка, 2 — листок, 3 — плід (збільш.), 4 — насінина (збільш.)
неклиновидні, здебільшого цілокраї. Коробочка майже однакової довжини з квітконіжкою. 2д, 15—35 см. Цв. IV —V.
3. 	Р. Маршаллів — C. Marschalliana
Pers.
В лісах і по чагарниках.— В лісостепових і степових районах Лівобережжя звичайно, Правобережжя — рідко (Сміла, Саврань, Єлисаветградка, Херсон) та в Гірському Криму досить звичайно.
4 (2). Приквітки цілокраї. Кв. дрібні, рожево-фіолетові, зібрані у (1) 2—9-квіткове,
Мал. 285. Ряст Галлера.
головчасте суцвіття, до розпускання поникле. Квітконіжки в 2—3 рази коротші за приквітки і в 3—4 рази коротші за коробочки. 2/, 5—20 см. Цв. III — V.
4. Р. проміжний — С. intermedia Ме¬
га t. (C. fabacea Pers.) В лісах.— В Карпатах зрідка, в Лісостепу спорадично.
— Приквітки спереду надрізні, зубчасті або зарубчасті 5
5. 	Ст. звичайно розгалужене. Бульба_ куляста. Листків 2—3, двічі трійчасторозсі- чених, з довгасто-лінійними частками. Китиця небагатоквіткова. Коробочка лінійна, в 2—З рази довша за квітконіжку. 8—20 см.
Цв. IV.
5. Р. П а ч о с ь к о г о — C. Paczoskii
N. Busch
В лісах та по чагарниках.— В півд. степових районах та в Півд. і Гірському Криму.
— Ст. звичайно просте. Бульба приплюс- нуто-куляста. Л. в числі 2—3, сизі, з лінійно- довгастими або оберненояйцевидними частками. Китиця багатоквіткова, прямостояча. Коробочка довгаста, майже такої ж довжини, як і квітконіжка. 2/., 5—20 см. Цв. III— IV-
6. Р. Г а л л e р а — C. Halleri Willd.
(C. solida Sw.)
В світлих лісах і по чагарниках.— На Поліссі, в Лісостепу і Степу звичайно, на крайньому півдні зрідка (Миколаїв; Херсон; коло
294


Роксандрівки на р. Інгульцю; окол. Одеси; Баранове та Бецилове Роздільнянського р-ну Одеської області).
7. 	Рутка — Fumaria L.
Р. сизі, з двічі-тричі перисторозсіченими на дрібні частки листками. Чашолистки лусковидні, легко опадають. Кв. з плівчастими приквітками, в пазушних китицях. Він. дрібний; верхня пелюстка при основі з мішковидною шпоркою. Стовпчик з дволопатевою приймочкою. Плід нерозкривний, горішко- видний.
1. Квітконіжки при плодах прямі, вниз
не відігнуті 2
— Квітконіжки при плодах дуговидно вниз відігнуті. Чашолистки опадні, трикутно- яйцевидні, по краю зарубчасті. Він. 5—7 мм завд., блідо-рожевий. Приквітки майже однакової довжини з квітконіжками. Плід гладенький, кулястий. 0, 10—25сл£. Цв. IV —V.
1. Р. К р а л і к а — F. Kralikii Jord.
(F. anatolica Boiss.).
На скелях.— В Півд. Криму зрідка (Севастополь, Батилиман і Колгоспне Куйбишев- ського р-ну, Симеїз, гора Кішка).
2. Чашолистки в 2—3 рази коротші за
віночок, 2—3 мм завд З
— Чашолистки в 5—10 разів коротші за віночок, 0,5 мм завд 4
3. Чашолистки вужчі, ніж віночок, яйцевидно-ланцетні, зубчасті. Він. 7—9 мм завд., рожево-пурпуровий, зовнішня пелюстка тупа. Приквітки майже вдвоє коротші за квітконіжки. Плід на верхівці з втисненням. 0, 20—30 (50) см. Цв. V — X.
2. Р. лікарська — F. officinalis L.
Як бур’ян на полях і засмічених місцях.— По всій УРСР, в степових районах та в Криму рідко.
На Поліссі зрідка, в Лісостепу і Степу звичайно, в Криму.
— Квітконіжки при плодах товстуваті, однакові або майже однакової довжини з приквітками .. ; 5
Мал, 286. А. Рутка Шлейхера:
/ — верхня частина рослини, 2 — квітка (збільш.),
3 — розправлений віночок з маточкою (збільш.),
4 — плоди (збільш.), Б. Рутка гострокінцева: 1 — квітка (збільш.), 2 — пелюстка (збільш.), з —плід (збільш.). В. Рутка Вайяна: 1 — квітка
(збільш.), 2— плоди (збільш.).
— Чашолистки ширші, ніж віночок, яйцевидні, дрібнозубчасті. Він. 6—7 мм завд., пурпуровий, зовнішня пелюстка з вістрям на верхівці. Плід з загостреною верхівкою. 0, 10—30(50) см. Цв. VI — IX.
3. Р. гострокінцева — F. rostellata
Knaf
Як бур’ян на полях, городах, засмічених місцях.— В районах Зах. і Правобережного Лісостепу звичайно, Лівобережного зрідка (Переяслав-Хмельницький; окол. Зінькова), в Степу рідко (Одеса; Білики Кобеляцького р-ну, Полтавської обл.).
. 4 (2). Квітконіжки при плодах тонкі,
в 2—3 рази довші, ніж приквітки. Чашолистки малопомітні. Він. 5—6 мм завд., пурпуровий. Китиці видовжені, рідкі. Плід кулястий, стиснутий з боків, на верхівці з вістрям. ©, 10—30 (50) см. Цв. V— IX.
4. Р. Шлейхера — F. Schleicheri
Soy.-Will.
На полях, городах, забур’янених місцях.—
5. 	Він. близько 4 мм завд., білуватий або рожевий, з пурпуровою верхівкою; верхня зовнішня пелюстка тупа, без виїмки. Китиця коротка, досить густа. Плід кулясто- яйцевидний. Частки листків довгасто-ланцетні, лінійні або нитковидні. ©, 10—ЗО (50) см. Цв. VI —VIII.
5. Р. дрібноцвіта — F. parviflora
Lam.
Як занесений бур’ян.— В Лісостепу і Степу.
— Він. 5—Ь мм завд., пурпуровий; верхня зовнішня пелюстка на верхівці виїмчаста. Частки листків лінійні або лінійно-ланцетні. Китиці небагатоквіткові. Плід кулястий, тупий. О, 10—20 (ЗО) см. Цв. IV — VII.
6. Р. Вайяна — F. Vaillantii Lois.
Як бур’ян на полях, перелогах, в садах.— На Поліссі дуже рідко (Київ, Фастів, Володи- мир-Волинський, с. Верба Оваднівського р-ну), в Лісостепу і Степу звичайно, в Криму рідко.
РОДИНА 65. КАПЕРЦЕВІ — CAPPARIDACEAE
Трав’янисті р. або кущі, з цілісними простими або складними черговими листками, часто з прилистками. Кв. зібрані китицями або поодинокі, здебільшого двостатеві, правильні або неправильні. Чашолистків і пелюсток по 4. Тичинок 4—6 або багато. Маточ-
295


каодна; зав’язь верхня. Плід — стручковидна коробочка, що відкривається двома стулками, або плід ягодоподібний.
1. Р. однорічна, 10—40 см завв., з трироздільними листками.
1. 	Клеома— Cleome L.
— Півкущ, 50—150 см завв., з цілісними еліптичними або овальними листками.
2. К а п e р ц і —Capparis (Tourn.) L.
1. 	Клеома — Cleome L.
P. короткозалозистоопушена. Ст. здебільшого розгалужене. Л. з черешком і довгасто- лінійними цілокраїми листочками, верхівкові листки зменшені, цілісні. Кв. у верхівкових китицях на довгих ніжках в пазухах приквітків. Пелюстки білі або рожеві, коло 3 мм завд. Тичинок 6. Плід — одногнізда, багатонасінна стручковидна коробочка. 2—3 см завд. Q, Цв. VI —VII.
К. сераделовидна — C. ornithopo- dioides L.
На сухих кам’янистих схилах.— Зрідка в Лівобережному Степу (Луганська обл.) та в Півд. Криму.
М. М. Цвельов вважає, що в УРСР ростуть два види: C. donetzica Tzvel. в Донбасі і C. canescens Stev. на півдні Криму.
2. 	Каперці — Capparis (Tourn.) L.
Півкущ, з голими або негусто опушеними сланкими пагонами. Л. еліптичні або овальні, на верхівці загострені, з короткими черешками; прилистки у вигляді коротких, прямих або зігнутих шипів. Кв. пазушні, поодинокі, на довгих (5—6 см завд). ніжках, 5—7 см в діам., блідо-рожеві або білі. Тичинок багато. Плід ягодовидний, овально-довгастий, до
4,5 	см завд. ft,. Цв. VI — IX.
К. трав’янисті —C. herbacea Willd.
(C. spinosa L. p. p.)
На сухих кам’янистих схилах, на приморських галечниках.— В Криму нерідко.
Бутони каперців можуть бути використані на виготовлення маринадів (так звані каперці).
РОДИНА 66. ХРЕСТОЦВІТНІ — CRUCIFERAE
Трав’янисті р. або дрібні півкущі, звичайно опушені простими або розгалуженими волосками. Л. чергові. Кв. двостатеві, правильні, зібрані в китиці. Чашолистків чотири. Пелюсток чотири (дуже рідко пелюсток немає) Тичинок шість, з них дві коротші за інші (рідко тичинок 4 або 2). Маточка з двох плодолистків, зав’язь верхня; стовпчик здебільшого короткий; приймочка головчаста або двороздільна. Плід — стручок або стручечок, що розкривається двома стулками, рідше розламується впоперек на членики або плід — одногніздий, однонасінний нерозкривний.
1. Водяна, однорічна, дрібна р. з шиловидними листками. Кв. дрібні, пелюстки білі, близько 2 мм завд. Стручечки близько 3,5 мм завд.
64. 	Шилолисник — Subularia L.
— Р. наземні або водяні з іншими ознаками 2
2. Пелюстки глибоко-двороздільні або
глибоко-виїмчасті З
— Пелюстки цілі або тільки ледве виїмчасті, іноді їх немає . . . . 6
3. Пелюстки жовті . . ’ 4
— Пелюстки білі (іноді вони відсутні) ...5
4. Нитки тичинок біля основи з тупим зубцем. Стручечок плоско-випуклий або плоский Насінин у гнізді 2—4, перетинчасто- облямованих.
ЗО. 	А в р и н і я — Aurinia Desv.
— Нитки тичинок з зубцями або придатками. Стручечок яйцевидний, округлий або еліптичний, з плоскими або опуклими стулками Насінин в гнізді 1—2, плоских, іноді крилатих.
31. 	Бурачок — Alyssum L.
5 (3). Пелюстки 1,5—4 мм завд. Л. всі прикореневі, ланцетні або видовжені. Р. зелені. Стручечки плоскі.
40. 	Веснянка — Erophila DC.
— Пелюстки близько 6 мм завд. Ст. облиствлені ланцетні. Р. сіруваті від густого опушення. Стручечок з опуклими стулками.
35 Гикавка — Berteroa DC.
6 	(2). Пелюстки пурпурові, рожеві, лілові або з різко помітною сіткою темних жилок 7
— Пелюстки білі, жовті або оранжові (іноді їх немає) 21
7. У крайових квіток суцвіття зовнішні пелюстки значно довші за решту. Стручечок стиснутий з боків; гнізда його однонасінні, стулки на спинці крилаті.
57. 	Іберійка — Iberis L.
— Пелюстки у всіх квіток однакові . . 8
8. Л. всі або тільки стеблові суцільні або не більше як досередини надрізані . . 9
— Л. іноді, крім самих верхніх, глибоко- роздільні, розсічені або складні . , . .17
9. Л. великі, серцевидні, широкі, зубчасті. Пелюстки лілові. Стручечки великі, 4—5 см завд., еліптичні, з обох кінців гострі, повислі.
29. Л у н а р і я — Lunaria L.
— Л. інші. Плід — стручок 10
10. Пелюстки 1,2—2,5 см завд. Стручок
довший, циліндричний або стиснуто-цилінд- ричний 11
— Пелюстки звичайно значно коротші, не довші 1 см 13
11. Опушення густе, б.-м. повстисте, волоски зірчасті. Приймочка дволопатева, з прикладеними одна до одної лопатями.
26. 	Левкой — Matthiola R. Вг.
— Опушення шершаве або мохнате або р. голі 12
12. Пелюстки пурпурово-фіолетові, 12— 20 мм завд., донизу звужені, вгорі розширені Ст. вкрите короткими шорсткими залозистими волосками з домішкою довгих щетинистих відстовбурчених волосків.
24. 	К л а у з і я — Clausia Korn.-Trazky.
296


— Пелюстки з довгими нігтиками, фіолетові або зеленувато-бурі. Опушення з галузистих волосків, з домішкою простих і залозистих.
23. 	Вечорниці — Hesperis L.
13 (10). Прикореневі л. ліровидио-роз- дільні, перистопадрізані або перистороздільні 14
— Прикореневі л. суцільні або неглибоко-виїмчасті 15
14. 	Прикореневі л. від ліровидних до перисто-роздільних, різко звужені в довгий черешок. Стручки лінійні, майже циліндричні.
16. 	Карда мінопсис — Cardaminopsis (С. А. М.) Hayek
— Прикореневі л. ліровиднороздільні з 8—12 боковими частками і великою вуглува- то-зубчатою непарною, поступово звужені в короткий черешок. Стручки плоскі, 2—4 см завд.
18. 	Гусимець — Arabis L.
15 (13). Стручок лінійний, з довгим носиком, складається з двох рядів однонасінних члеників, на які пізніш розпадається. Р. вся вкрита короткими головчатими волосками.
27. 	Хор и спора — Chorispora DC.
— Стручки без носика, циліндричні, з коротким стовпчиком і на товстих ніжках .16
16. Приймочка має вигляд короткого гострячка. Стручки завжди прямі.
25. 	Малькольмія — Malcolmia R. Вг.
. — Приймочка тупа, виїмчаста. Стручки звичайно зігнуті або скручені.
4. 	Чоточник — TortulariaО. Е. Schulz.
17 (8). Л. голі, товстуваті, м’ясисті, перисторозсічені на вузьколінійні або ланцетні частки. Стручки сплюснуті, 4-гранні, складаються з 2 однонасінних члеників: верхнього — плоскояйцевидного, нижнього —майже ромбічно-клиновидного.
49. 	Морська гірчиця — Cakile
Mill.
— Л. та стручки інші 18
18. Л. перистороздільні, сірі або біло- повстисті. Стручок сплюснуто-циліндричний, дуже довгий, більше за 7 см завд. Пелюстки
2—2,5 см завд.
26. 	Левкой — Matthiola R. Вг.
— Л. та стручки інші 19
19. Л. непарноперисті або пальчасті. Пелюстки пурпурові або лілові. Стручки вузьколанцетні, сплюснуті (Dentaria bulbi- fera плоди утворює зрідка, розмножується цибулинками).
15. 	Зубниця — Dentaria L.
— Л. ліровидні. Пелюстки брудно-білі з сіткою темних жилок, що різко виділяються 20
20. Стручок циліндричний, розділений по довжині глибокими перетяжками на ряд однонасінних члеників, легко розламується або конічно-циліндричний, який не розламується та не розкривається, на кінці витягнутий в довгий носик.
47. Редька — Rhaphanus L.
— Стручок майже циліндричний, волосистий, з мечовидним носиком, рівним половині стручка, розкривається стулками.
46. 	E р у к а — Eruca Adans.
21 (6). Плід — стручечок 22
— Плід — стручок 56
22. Стручечок в поперечному розрізі рівномірно кругом опуклий або кутастий .23
— Стручечок стиснутий в одному напрямкові, з плоскими або помірно опуклими двома сторонами та вузьким краєм 36
23. Кв. дрібні, непоказні, без пелюсток.
53. 	Хрінниця — Lepidium L.
— Кв. з пелюстками, іноді дрібними, але помітними 24
24. Стручечок яйцевидний, здутий, з опуклими стулками, без жилок. Прикореневі л. дуже великі, довгасті або довгасто-овальні, зарубчасті.
10. 	X р і її.— Armoracia Gaertn .Mey.— et Schreb.
— Стручечки та л. іншої форми . . .25
25. Стручечок грушовидний . *. . .26
— Стручечок іншої форми 28
26. Пелюстки білі, 4 мм завд. Стручечок не розкривається, з 1—2-насінним гніздом у здутій верхівці. Прикореневі та нижні стеблові л. округлі, невиразно серцевидні.
2. 	Соболевські я—Sobolevskia М. В.
— Пелюстки світло-жовті або ж білі, тоді ознаки інші 27
27. Л. вузьколанцетні із стріловидною, стеблообгортною основою, звичайно вкриті волосками, зелені. Стручечок 2-гніздий, розкривається 2 стулками.
60. 	Р и ж і й — Camelina Crantz.
— Нижні л. видовжені, перисто-надріз- ні, з трикутними лопатями; верхні — суцільні, із стріловидною стеблообгортною основою, голі, сизі. Стручечок не розкривається, три- гніздий.
19. 	М і а г р у м — Myagrum L.
28 (25). Стручечок складається з двох, члеників — верхнього яйцевидного або кулястого та нижнього тонкоциліндричного у вигляді ніжки, нерозкривного 29'
— Стручечок із одного членика, яйцевидний, кубічний або кулястий . . . .30і
29. Пелюстки білі. Нижній членик стручечка без насінини, верхній — однонасінний. Стовпчик майже непомітний. Нитки довгих тичинок з 1—2 зубцями.
50. 	Катран — Crambe L.
— Пелюстки жовті. Обидва членики стручечка однонасінні. Стовпчик при плодах досить довгий.
48. Ріпиця — Rapistrum L.
ЗО (28). Стручечок яйцевидний або кубічний 31
— Стручечок кулястий 34
297


31. Стручечок розкривається 2 стулками, на поверхні сітчасто-жилкуватий, багатонасінний. Л. округлі, яйцевидні або майже ромбічні, суцільні або трохи лопатеві.
11. 	Ложечниця — Cochlearia L.
— Стручечок не розкривається, з 1—2 (4) насінинами 32
32. Стручечок одногніздий, на поверхні сітчастий. Нижні л. обернено-ланцетні, ліро- видно-перистороздільні або виїмчасто-зубчасті, стеблові — видовжені, трохи зубчасті.
51. 	Калепина — Calepina Adans.
— Стручечок 2-гніздий 33
33. Стручечки з 2 гніздами, розташованими рядком, майже сидячі. Пелюстки білуваті, дуже дрібні, коло 1 мм завд.
28. 	Е в к л і д і й — Euclidium R. Вг.
— Стручечок яйцевидний, з 2 гніздами, розташованими одне над одним, або кубічний з 4 гніздами. Пелюстки жовті.
21. 	Свербига — Bunias L.
34 (ЗО). Стручечок 1-гніздий, 1-насінний, нерозкривний, 1,5—2 мм в діам. Стеблові л. видовжено-ланцетні із стріловидною основою, сидячі. Р. вся шершаво-пухнаста.
61. 	Неслея — Neslea Desv.
— Стручечок 2-гніздий, розкривається двома стулками, багатонасінний. Р. голі або майже голі 35
35. 	Кв. жовті. Л. видовжені або ланцетні, суцільні або перисторозрізні.
13. 	Водяний хрі н—Rorippa Scop.
— Кв. білі. Л. округлі, яйцевидні або майже ромбічні, суцільні або трохи лопатеві.
11. 	Ложечниця — Cochlearia L.
36 (22). Стручечок 1-гніздий, 1-насінний. нерозкривний, звислий. Кв. жовті . .37
— Стручечок 2-гніздий, 1—2-багатона- сінний, стиглий, майже завжди розкривається двома стулками 38
37. 	Стручечки круглі, плоскі, широко- крилаті, з краю війчасті, 3—4 мм в діам. Пелюстки 1,5 мм завд. Л. сіруваті, лінійно-лопатеві. Р. вся сірувата від зірчастих волосків.
37. Щитниця — Clypeola L.
— Стручечки майже плоскі, еліптичні, видовжені або лінійно-клиновидні. Пелюстки
З—5 мм завд. Стеблові л. з серцевидною або стріловидною основою, стеблообгортні.
20. 	Вайда — Isatis L.
38 (36). Стручечок двійчастий або нирковидний, сітчасто-зморшкуватий. Пелюстки білі, до 2 мм завд. Л. глибоко-перисто-роз- дільні. Ст. простерті, покручені, низькі.
57. 	Вороняча лапка — Coronopus Gaertn.
— Стручечки інші 39
39. 	Стручечок плоский, 4—7 мм завд. і майже в 2 рази ширший, складається з 2 округлих, з широкою облямівкою, половинок.
55. 	Очки — Biscutella L.
— Стручечок іншого вигляду . . .40
40. Стручечки стиснуті з боків (з боку
швів); стулки їх лодочкоподібні; перегородка вузька, перпендикулярно до широкої поверхні стручечка 41
— Стручечки стиснуті зі спинки; стулки їх б.-м. плоскі або округло-випуклі; перегородка широка, паралельно широкій поверхні стручечка 49
41. Р. вся вкрита притиснутими, двороздільними волосками. Стручечок видовжений,
4—5 мм завд., коротший за стовпчик. Л. лінійні, цілокраї. Пелюстки жовті, коло 15 мм завд.
7. 	Сиренія — Syren і a Andrz.
— Р. з іншими ознаками 42
42. Стулки стручечка крилаті . . .43
— Стулки стручечка без крилатої облямівки 46
43. Стручечки округлі, 3—3,5 мм завд.; гнізда 1—2-насінні, вузькокрилаті. Пелюстки білі; нитки тичинок біля основи з пелюстко- видною, округлою лусочкою. Прикореневі л. ліровидно-перисторозсічені.
59. 	Тисдалія — Taesdalia R. Вг.
— Стручечки довжиною 5 мм та більші. Нитки тичинок без придатка 44
44. Насінин в кожному гнізді 1, рідко 2 45
— Насінин в кожному гнізді 3 і більше, рідко 2, але тоді р. вся гола та сиза і стеблові л. серцевидно-яйцевидні, стеблообгортні. Кв. білі. Л. всі суцільні.
58. 	Талабан — Th 1 aspі L.
45. Пелюстки у всіх квіток однакові,
2—2,5 мм завд. Стеблові л. із стріловидною основою, або нижні перистороздільні. Кв. білі.
53. Хрінниця — Lepidium L.
— У крайових квіток в суцвітті зовнішні пелюстки значно довші за інші. Кв. крупніші, білі або ясно-лілові. Л. суцільні, до основи звужені.
57. І б e р і й к а— Iberis L.
46 (42). Гнізда стручечка 1—2-насінні 48
— Гнізда стручечка багатонасінні . .47
47. 	Стручечки трикутно-оберненосерневидні.
62. 	Грицики — Capsella Medic.
— Стручечки широкоеліптичні, 3—4 мм завд. і коло 2 мм завш.
63. 	Гіменолобус — Hymenolobus Nutt.
48 (46). В кожному гнізді звичайно 1 насінина. Кв. білі, блідо-жовті або зеленуваті.
53. Хрінниця — Lepidium L.
— В кожному гнізді звичайно 2 насінини. Кв. білі, 1 мм завд. Стручечки еліптичні,
2,5 	мм завд.
56. 	Пахрінок — Hutchinsia R. Вг.
49 (40). Кв. білі 50
— Кв. жовті 52
298


50. Гнізда стручечка 1-насінні. Стручечок майже плоский, під кінець голий, коло
2 мм завд. Пелюстки коло 4 мм завд.
36. 	К о н и г а — Koniga Adans.
— Гнізда стручечка 4,-багатонасінні .51
51. В кожному гнізді стручечка 4 або більше насінин. Стручечки з випуклими стулками, сіроповстисті. Пелюстки 5 мм завд. Нитки довгих тичинок крилато розширені з боковим зубцем.
38. 	Шиверекія — Schivereckia
Andrz.
— Гнізда стручечка багатонасінні. Стручечки досить плоскі. Нитки тичинок без зубця.
39. 	Крупка — Draba L.
52 (49). Стиглі стручечки 16—20 мм завд., сіроповстисті, плоскі, звичайно трохи скручені. Насінини великі, зовсім плоскі,
3 широкою перетинчастою облямівкою. Р. вся сіруватоповстиста.
34. 	Ф и б и г і я — Fibigia Med.
— Стручечки значно дрібніші . . .53
53. Нитки тичинок без криловидних
придатків 54
— Нитки всіх або деяких тичинок з криловидними придатками 55
54. Гнізда стручечка двонасінні. Чашолистки залишаються при плодах.
32. 	П с и л о н е м а — Psilonema С. А. М.
— Гнізда стручечка багатонасінні. Стручечки плоскуваті.
39. Крупка — Draba L.
55 (53). Гнізда стручечка одно-, двонасінні. Стручечки округлі, звичайно посередині випуклі, сіро- або білоопушені.
31. Бурачок — Alyssum L.
— Гнізда стручечка 4,-багатонасінні. Стручечки зовсім сплюснуті, голі, еліптичні, 4—6 мм завд.
33. 	М е н і о к у с — Meniocus Desv.
56 (21). Л. стеблові яйцевидно-ланцетні
або видовжені, зовсім голі зовсім або майже суцільні, з серцевидною стеблообгортною основою. Кв. сірчано-жовті або жовті 57
— Л. стеблові іншого вигляду . . .59
57. Л. прикореневі ліровидно-роздільні. Стручок циліндричний з довгим порожнистим носиком.
42. 	Капуста — Brassica L.
— Л. всі суцільні. Стручки не витягнуті в носик 58
58. Л. стеблові яйцевидно-ланцетні, гострі. Стручки б.-м. сплюснуті, до стебла притиснуті, в довгих китицях. Насінини в кожному гнізді розташовані в 2 ряди.
17. 	П у ж н и к — Tirritis Dill.
— Л. стеблові видовжені, тупі. Стручки товсті, 4-гранні. Насінини в кожному гнізді розташовані в 1 ряд.
52. 	К о н р и н г і я — Conringia (Heist.)
Pers.
59 (56). Кв. дуже дрібні, без пелюсток.
14. 	Жеруха — Cardamine L.
— Кв. з пелюстками, іноді дрібними, але виразно помітними 60
60. Пелюстки чисто-білі 61
— Пелюстки від блідо-жовтих до оран- жових 71
61. Л. перисто-складні, рідше перисто- або пальчасторозсічені. Р. майже голі . .62
— Л. всі або тільки стеблові суцільні або неглибоко надрізані 63
62. Стиглий стручок сплюснутий, прямий. Насінини в кожному гнізді розташовані в 1 ряд.
14. Жеруха — Cardamine L.
— Стручок здуто-циліндричний, звичайно неправильно зігнутий. Насінини в кожному гнізді розташовані в 2 ряди. Р. водяні.
12. 	Настурція — Nasturtium R. Вг.
63 (61). Пелюстки 1,5 см завд. і більше 64
— Пелюстки значно коротші ... .67
64. Л. стеблові з глибоковиїмчастою стеблообгортною основою. Стручок плоский, лінійний.
18. 	Гусимець — Arabis L.
— Л. з округлою або звуженою основою 65
65. Л. всі звужені. Р. тонкосірувато- повстиста. Стручок довгий, досить плоский, без носика.
26. Левкой — Matthiola R. Вг.
— Л. прикореневі ліровидні. Р. сиза .66
66. Стручки на поперечному розрізі двоопуклі. Насінина куляста. Чашолистки внутрішні ширші, ніж зовнішні.
42. Капуста — Brassica L.
— Стручки на поперечному розрізі чотирикутні або майже чотирикутні.Насінина довгаста. Чашолистки всі однакові.
45. Рогачка — Erucastrum Schimp. et Spenn.
67 (63). Л. прикореневі нирковидні, стеблові — серцевидні та яйцевидно-трикутні. Пелюстки 5 мм завд. Стручок майже 4-гран- ний.
1. 	Кінський часник — АПіа- гіа DC.
— Л. іншої форми 68
68. Стручки сплюснуті паралельно перегородці, плоскі 70
— Стручки циліндричні, іноді трохи стиснуті або майже 4-гранні 69
69. Л. прикореневі поступово звужені в короткий черешок.
18. Гусимець — Arabis L.
— Л. прикореневі зразу звужені в довгий черешок.
16. 	Кардамінопсис — Cardaniinop- sis (С. А. М.) Hayek.
70 (68). Приймочка велика, тупа, головчаста, складається з двох зрослих між собою пластинок, короткий стовпчик. Стручки 299


циліндричні, різко бугорчасті на товстих ніжках.
4. Чоточник — Torularia О. Е. Schulz
— Приймочка дрібна. Стручки лінійні, майже циліндричні, стулки їх випуклі, з трьома жилками.
5. Арабідопсис — Arabidopsis Heynh.
71 (60). Пелюстки понад 1,5 см завд. 72 — Пелюстки значно коротші ... .76
72. Волоски на рослині прості. Л. лі- ровидні з видовжено-яйцевидними, нерівномірно-зубчастими частками. Стручок із шнуровидними перетяжками, розпадається по довжині на ряд члеників або м’ясисто-ко- нічно-циліндричний, не розкривається і не розламується та на кінці витягнутий в довгий носик.
47. Редька — Raphanus L.
— Волоски на всіх частинах рослини зірчасті або 2—3-роздільні. Л. суцільні або
б.-м. глибокоперистороздільні. Стручок відкривається по довжині стулками ... .73
73. Л. б.-м. глибоковиїмчасті або роздільні. Опушення густе, б.-м. повстисте, сіре або біле, зірчасте. Кв. брудно-жовті.
26. Левкой — Matthiola L.
— Л. суцільні. Опушення малопомітне, притиснуте або сірувате, але неповстисте, з
2—3—5-роздільних волосків. Пелюстки жовті, золотисті або оранжові 74
74. Опушення малопомітне, щільно притиснуте. Волоски 2-роздільні. Кв. золотисто- жовті або темно-оранжові, іноді майже коричневі. Л. ланцетні або оберненоланцетні, гострокінцеві, цілокраї або дрібнозубчасті. Стручок сплюснутий, 4-гранний.
22. 	Лакфіоль — Cheiranthus L.
— Опушення сірувате. Волоски 2— 5-роздільні. Кв. жовті. Л. лінійні або ланцетні 75
75. Насінини розташовані в кожному гнізді в І ряд.
8. 	Жовтушник — Erysimum L.
— Насінини розташовані в кожному гнізді в 2 ряди.
7. 	С и p е н і я — Syrenia Andrz.
76 (71). Волоски на всіх частинах рослини виключно 2—5-роздільні, притиснуті. Л., іноді крім прикореневих, суцільні, звичайно вузькі.
8. 	Жовтушник — Erysimum L.
— Волоски прості, б.-м. відхилені або р. зовсім голі 77
77. 	Стулки стручка без помітних видовжених жилок або з невиразною середньою жилкою біля основи. Р. звичайно голі з перисто- роздільними та розсіченими листками.
13. 	Водяний хрін — Rorippa Scop.
— Стулки стручка по всій довжині з одною виразнопомітною видовженою жилкою (іноді жилок 3—5) 78
300
78. Насінини розташовані в кожному гнізді в 2 ряди. Стручки лінійні, стиснуті з боку стулок. Стулки з одною видовженою жилкою.
42. Д в о р я д н и к — Diplotaxis DC.
— Насінини розташовані в кожному гнізді в 1 ряд 79
79. Стулки стручка з 1 середньою видов¬
женою жилкою, або, крім того, є ще дві покручені бокові жилки 80
— Стулки стручка з 3—5 видовженими жилками 83
80. Стручок 4-гранний. Прикореневі л. ліровидні з більш великою непарною часткою.
9. 	Суріпиця — Barbarea Beckm.
— Стручок циліндричний 81
81. Стручки короткоциліндричні, 10— 13 мм завд., до осі суцвіття притиснуті, з видовженим носиком, який містить одну насінину; стулки стручка вздовж сітчасто-жовтуваті, з надто висунутою середньою жилкою.
44. Гіршфельдія — Hirschfeldia
Moench.
— Стручки крупніші, від осі суцвіття відстояні, з загостреним носиком 82
82. Стручки на поперечному розрізі двоопуклі. Насінина куляста. Чашолистки внутрішні ширші, ніж зовнішні.
42. Капуста — Brassica L.
— Стручки на поперечному розрізі чотирикутні або майже чотирикутні. Насінина довгаста. Чашолистки всі однакові.
45. Рогачка — Erucastrum Schimp. et
Spenn.
83 (79). Насінини видовжені. Стручки циліндричні; стулки їх з трьома видовженими жилками 84
— Насінини кулясті. Стулки стручка з
3— 5 помітними, майже однаковими видовженими жилками. Стручки з довгим носиком.
43. 	Гірчиця — Sinapis L.
84. Л. двічі або тричі перисторозсічені. Пелюстки дрібні, 2 мм завд., коротші за чашолистки.
6. Кудрявець — Descurainia Webb, et
Ben th.
— Л. струговидно-надрізані або суцільні, іноді нижні з перистороздільними частками.
3. 	Сухоребрик — Sisymbrium L.
1. 	Кінський часник — Alliaria DC.
Ст. вкриті листям з сизуватою поволокою, звичайно тільки внизу волосисті. Л. нижні, б.-м. серцевидні. Пелюстки білі, з короткими нігтиками, 4—7 мм завд. Плід — лінійний
4- гранний стручок, з опуклими стулками. 0, 25—100 см. Цв. IV —VI.
К. ч. черешковий — A. petiolata
(М. В.) Cavara et Grande (Arabis petiolata
M. B., Alliaria officinalis Andrz.)
По чагарниках, в лісах, як бур’ян.— Майже по всій УРСР, але в Криму тільки в горах.


2. 	Соболевськія — Sobolewskia M. В.
P. гола, гілляста. Л. округлі, великозаруб- часті. Кв. білі; стручок нерозкривний, грушоподібний, видовжений або булавоподібний, шкірястий, майже гладкий, 9—10 мм завд., звичайно однонасінний. 0, 20—40 см. Цв. 111 —V.
С. кам’яниста — S. lithophila М. В. На кам’янистих місцях в Гірському та Півд. Криму. Р. ендемічна.
3. 	Сухоребрик — Sisymbrium L.
Пелюстки з нігтиками, жовті. Стручки лінійні, циліндричні або до верхівки звужені, стулки їх опуклі, з трьома жилками, з яких помітніша середня.
1. Стручки 10—13 мм завд., до верхівки звужені, шиловидні, притиснуті до квітконоса, на товстих коротких ніжках. Нижні л. струговндно-роздільні, з чотирма-шістьма надрізно-зубчастими боковими частками і більшою, майже списовидною верхівковою. Пелюстки дрібні, 2—4 мм завд. 0, ЗО—60 см. Цв. V — X.
1. С. лікарський — S. officinale (L.)
Scop. (Erysimum officinale L.)
Бур’ян поблизу житла, рідше на полях.— По всій УРСР.
— Стручки лінійні, циліндричні, відхилені від квітконоса 2
2. Китиця б.-м. облиствлена. Кв. сидять в пазухах приквіткових листків. Пелюстки блідо-жовті, дрібні, до 3 мм завд. Ніжки стручків короткі та товсті, 2,5—3 мм завд. і 0,75—1 мм завш. Стручки 2,5—4 см завд., ледве зігнуті, у верхівці звужені в короткий та тонкий стовпчик. 0, 15—50 см. Цв. V — VII.
2. С. скупчений — S. confertum Stev. Бур’ян на півдні Криму.
— Китиця необлиствлена З
3. Стеблові л., крім найнижчих, суцільні 4
— Стеблові л., по-різному роздільні, надрізні, лопатеві або списовидні ... .5
4. Р. сиза. Ст. при основі вкриті жорсткими відстовбурченими волосками, вище— голі. Стручки косо вгору відхилені, тонкі, невиразно 4-гранні, 2—4,5 см завд., лінійно- циліндричні, голі. 0, 20—80 см. Цв. V — VI.
3. С. м і н л и в и й — S. polymorphum
(Murr.) Roth (S. junceum M. В.) На степових схилах, відслоненнях, кам’янистих степах і на галявинах в лісах.— На півдні Лісостепу, в Степу і в Півн. Криму.
— Р. несиза. Ст. міцні, густо вкриті листям, разом з яким звичайно волохато-пухнаті від тонких, іноді відігнутих волосків. Л. довгасто- або яйцевидно-ланцетні, 3—8 см завд.,
1—3 см завш., гострі, нерівно великозубчасті. Стручки на тонких, дуговидно зігнутих і відхилених ніжках. 2/., 50—200см. Цв. VI— VII.
4. С. стиснутий — S. strictissimum L.
В лісах і по чагарниках.— Зрідка на Поліссі і в Лісостепу.
5 (3). Ніжки майже такі ж товсті, як і стручки. Стручки довгі, прямі . . .6
— Ніжки помітно тонші, ніж стручок 7
6. Ст. внизу м’яковолосисті. Л. верхні з вузьколанцетними частками, з яких верхівкова довша за бокові. Чашолистки притиснуті до пелюсток. Стручки 4—8 см завд., відхилені. 0, 0, 25—80 см. Цв. V — VI.
5. С. східний — S. orientale L. (S. co¬
lumnae Jacq.).
Бур’ян біля доріг, на полях і перелогах.— В півд. частині степової зони і в Криму.
— Ст. знизу жорстковолосисте, розчепі- рено-галузисте. Л. верхні майже з однаковими лінійними частками. Чашолистки відхилені. Стручки довгі й тонкі, 6—10 см завд., косо вгору спрямовані. 0, 0. 20—80 см. Цв. V —VII.
6. С. високий — S. altissimum L.
(S. pannonicum Jacq., S. sinapistrum Crantz)
Бур’ян на полях, коло шляхів і поблизу житла.— По всій УРСР, крім Карпат. Плоди містять 35% олії.
7 (5). Л. товстуваті, сизі, нижні — великі, трикутно-ланцетні, списовидні або стру-
Мал. 287. Сухоребрик волзький: / — стручок.
говиднонадрізні. Суцв. волотисте, з короткими приквітковими листками. Стручки на потовщених вгорі ніжках, косо відхилені, 3—6 см завд. Р. з підземними повзучими пагонами. 2/., 40—60 см. Цв. VI —VII.
7. 	С. волзький — S. wolgense М. В.
Як бур’ян на полях, забур’янених місцях.— В Лісостепу р. занесена, часто по насипах залізниць; в Лівобережному Степу і в Донецькому Лісостепу нерідко.
.301


— Л. тонкі, нем’ясисті 8
8. Ст. голе або вкрите короткими м’яки- ки волосками. Стручки в 4—6 разів довші, ніж ніжка, тонкі, 2,5—5 см завд. Л. нижні довгочерешкові, струговидноперисторозділь- ні, з ланцетними, зубчастими частками. 0 20—60 см. Цв. IV — V.
8. 	С. І р і о — S. Irio L.
На забур’янених місцях дуже рідко. Р. занесена в Житомирську (Коростишів), Вінницьку та Одеську обл.
— Ст. жорстковолосисте. Стручки 1,5— 4 см завд., в 2—3 рази довші, ніж ніжки. Л. струговидно-роздільні і зубчасті, з довгастими або ланцетними боковими частками і списовидною або трикутно-ланцетною верхівкою. 0, 0, 30—80 см. Цв. V — VIII.
9. С. Л ь о з е л і ї в — S. Loeselii L. Звичайний бур’ян.— По всій УРСР, в
Карпатах зрідка.
4. 	Чоточник — Тогиіагіа О. Е. Schulz
Кв. та стручки на дуже коротких ніжках; пелюстки білі, 4 мм завд. Стручки циліндричні, бугорчасті, іноді чотковидні, коротко- шерстисто-пухнаті, тонкі, 22—ЗО мм завд., прямі або зігнуті в кілечко. 0, 10—20 см. Цв. Ill — IV.
Ч. 	бугорчатий — Т. torulosa (Desf.) О. Е. Schulz (Malcolmia torulosa Boiss.) Бур’ян, дуже рідко на півдні Криму в окол. Судака та Планерського.
5. 	Арабідопсис — Arabidopsis Heynh.
Опушення з розгалужених волосків, часто з домішкою простих. Чашолистки косо догори спрямовані. Стручки лінійні, на нитковидних ніжках, майже циліндричні, спрямовані вгору.
1. 	Стеблові л. сидячі, до основи клиновидно звужені; прикореневі — зібрані в розетку, довгасто-ланцетні з черешками. Пелюстки
З—4 мм завд. Стручки 10—18 мм завд., трохи стиснуті з боку швів, на тонких квітконіжках, косо догори спрямовані, голі, з коротким тонким стовпчиком. 0, 0, 10—40 см. Цв. IV — VI.
1. А. Т а л я — A. Thaliana (L.) Heynh.
(Sisymbrium Thalianum J. Gray).
Бур’ян на полях, пісках, по краях доріг.— По всій УРСР.
— Стеблові л. стріловидно-стеблооб- гортні, прикореневі —довгасті, з черешками, часто виїмчасто-зубчасті. Пелюстки блш завд. Стручки 18—22 мм завд., майже прямостоячі, з дуже коротким ТОВСТИМ СТОВПЧИКОМ. 0, 10—40 см. Цв. V —VI.
2. А. отруйний — A. toxophylla (М. В.) N. Bnsch (Arabis toxophylla М. В.) На солонцюватих луках і солонцях, переважно в Степу, рідше в Лісостепу.
6. 	Кудрявець — Descurainia Webb, et Ben th.
Л. 2—3-перисті, опушені галузистими волосками. Чашолистки відлеглі, опадні. Пелюстки близько 2 мм завд., блідо-жовті. Стручки 1,5—2,5 см завд., з опуклими стулками і виразною серединною жилкою, 1,5—
2.5 	см завд., в 1,5 раза довші за горизонталь- 302 но спрямовані ніжки, прямостоячі, б.-м. зігнуті, горбочкуваті. 0, 15—80сл£. Цв. V — IX.
К. Софі ї — D. Sophia (L.) Schur.
Бур’ян біля житла, на пустирях і вздовж доріг.— По всій УРСР.
7. 	Сиренія — Syrenia Andrz.
Дворічні трави з лінійними, цілокраїми або майже цілокраїми листками. Опушення з
Мал. 288. Сиренія сива:
І — верхня та нижня частини рослини, 2 — плід (збільш.), З — волоски (збільш.).
притиснутих двороздільних волосків, до яких на стручках домішуються трироздільні. Чашолистки прямостоячі, бокові коло основи мішковидні. Пелюстки жовті. Приймочка дволопатева, з розставленими лопатями.
1. 	Стручки лінійні, 15—40 мм завд. і
2—2,5 мм завш в. . .2
— Стручки видовжені, більш короткі .3


2. 	Стручки лінійні, 15—20 (25) мм завд.,
2—2,5 мм завш., стовпчик 7—11 мм завд., пелюстки 18—22 мм завд. Л. лінійні, цілокраї, сіруваті від 2-роздільних волосків. 0, 20—60 елі. Цв. V —VI.
1.С. сива — S. сапа (Pill, et Mitt.) Neilr. (S. angusti fol ia Rchb., S. ucrainica Klok. Cheiranthus canus Pili. etMitt.) На пісках річкових і приморських.— На Поліссі, в Лісостепу і Степу.
— Стручки лінійні, 15—40 мм завд. (переважно 25 мм), стовпчик 3—7 мм завд., у 3—8 разів коротший за стручок. Пелюстки 12—15 мм завд. Л. вузьколінійні, не ширші 2—2,5 мм, цілокраї, сіруваті від 2-роздільних волосків. 0, 35—50 (80) см. Цв. VI.
2. C. Т а л і є в а — S. Talijevii Klok.
На крейдяних відслоненнях по р. Дінцю в Донецькому Лісостепу і по р. Айдару в Луганській області.
З (1). Кв. і стручки майже сидячі (ніжки їх не більше 1,5—3 мм завд.). Л. видовжено- лінійні, майже цілокраї, з розсіяними (не дуже густими) 2-роздільними волосками, зеленуваті. Стручки 6—10 (12)'мм завд., стовпчик 7—9 (12) мм завд. 0, 20—60 см. Цв. VI — VII.
3. С. сидячецвіта — S. sessiliflora
Ledeb.
На річкових і приморських гіісках.— В Лісостепу і Степу.
— Кв. і стручки на ніжках 4—6 (і більше) мм завд. Л. лінійні, густо вкриті 2-роздільними волосками, сірі. Стручки, як у попереднього виду. 0, 20—60 см. Цв. V — VII.
4. С. стручкова — S. siliculosa (М. В.) Andrz. (Cheiranthus siliculosus М. В.) На пісках в долинах річок.— В Лісостепу
зрідка, в Степу на півдні б.-м. звичайно.
8. 	Жовтушник — Erysimum L.
Трави з цілісними листками, опушені здебільшого притиснутими, дво-, трироздільними або зірчастими волосками. Чашолистки коло основи часто мішковидні. Пелюстки з нігтиками, жовті, рідше оранжові. Стручок лінійний, циліндричний.
1. Стручки циліндричні без поздовжніх
ребер 2
— Стручки з поздовжніми ребрами . .3
2. Стручки 5—8 см завд., майже горизонтально відхилені, майже циліндричні, тупо 4-гранні, горбочкуваті, на товстих ніжках
2— 5 мм завд., звужені в товстий носик 2— 5 мм завд. Р. зелена,опушена 2-роздільними волосками з домішкою 3-роздільних. Ст. роз- чепірено-галузисте. 0, 10—45 см. Цв. IV —V.
1. 	Ж. розчепірений — E. repandum L.
Бур’ян на, полях, перелогах, вздовж доріг.— Звичайний на півдні в Степу і в Криму, заноситься вздовж залізниць на північ. Насіння містить 27% жирної олії.
— Стручки 2—3,5 см завд., прямостоячі, притиснуті до осі суцвіття або трохи відхилені, циліндричні, майже на таких же товстих ніжках. Ст. і л. сіруваті від досить густого опушення з 2-роздільних або частіше
3- роздільних волосків; на стручках опушення зірчасте. Пелюстки 8—10 мм завд., блідо- жовті або майже білі. 0, ЗО—50 см. Цв. V—VI.
2. Ж. б і л о ц в і т и й — E. leucanthemum (Steph.) В. Fedtsch. (E. versicolor Andrz.}
На степах, кам’янистих схилах і солонцях.— Зрідка в Степу.
З (1). Всі л. сидячі, сіруваті від 3—
4-роздільних волосків. Стручки з човникопо- дібними кілюватими стулками, притиснуті до осі суцвіття, 13—20 мм завд., з обох кінців загострені, білуваті від зірчастих волосків, але по кілях стулок зеленуваті. Стовпчик тонкий, 3—8 мм завд. ©, 15—50 см. Цв.
VI —VII.
3. Ж. загострений — E. cuspidatum
(М. В.) DC. (Cheiranthus cuspidatus М. В.)
На кам’янистих місцях і вапняках.— Звичайно в Криму, особливо в Гірському. Крім того, росте в Зах. Лісостепу по р. Дністру від Кам’янця-Подільського до Дубосар.
— Всі л. звужені при основі. Стручки мають інший вигляд 4
4. Волоски на листках 2-роздільні, іноді
з домішкою 3-роздільних 5
— Волоски на листках 3—5-роздільні .7
5. Стручки 2—4 см завд., потовщені, майже чотирикутні, з тонким стовпчиком 1,5— 4,3 мм завд., на потовщеній ніжці, 2,5— 5 мм завд. Л. вузьколінійні, вкриті 2—
3-роздільними волосками. 0, 40—70 см. Цв.
VII —VIII.
4. Ж. кринський — E. krynkense
Lavr.
На крейдяних відслоненнях дуже рідко.— В Приазов’ї (в Донецькій обл., Амвросіїв- ському p-ні, Білоярівці). Крім того, ще росте в Донецькому Лісостепу (Луганська обл., Шипилівка; Донецька обл., Серебрянка).
— Стручки до 8 см завд., . іншого вигляду О'
6. Стручки трохи горбочкуваті (від випнутого насіння), загострені в тонкий стовпчик, довжина якого трохи більша, ніж ширина стручка. Р. білуватоопушена від притиснутого опушення 2- і 3-роздільними волосками. 0, 20—50 см. Цв. VII —VIII.
5. Ж. крейдяний — E. cretaceum (Rupr.) Schmalh. (Erysimastrum cretaceum
Rupr.}
На крейдяних відслоненнях на півн. сході УРСР в басейні р. Дінця в Луганській і Харківській обл. (Дворічанський р-н, Дворічна, Кам’янка).
— Стручки чотиригранні, рівні, по гранях зеленуваті, з товстим стовпчиком, який звичайно трохи коротший, ніж ширина стручка. Р. сірувата від опушення з 2-роздільних волосків. ©, ЗО—80 см. Цв. V — VI.
6. 	Ж- сіруватий — E. canescens
Roth
На степах, схилах, відслоненнях різних порід. — В б. ч. УРСР, крім Карпат. Р. лікарська (серцевої дії). Запроваджують в культуру.
7 (4). Стручки вкриті двороздільними волосками 8
303


— Стручки вкриті три-, п’ятироздільгги- ми волосками 9
8. Л. вкриті 3-роздільними волосками. Чашолистки 6,5—9 мм завд.; пелюстки золотисто-жовті, 1—2 см завд. Стручки 4-гранні, по гранях сіруваті від густого опушення з притиснутих волосків, а по ребрах майже голі, зеленуваті, косо спрямовані вгору, 4—6 см завд. 0, ЗО—100 см. Цв. V — VI.
7. Ж. паннонський — Е. раппопі-
сіші Crantz. (E. odoratum Ehrh.)
На схилах, по чагарниках.— В Розточчі, в Опіллі, Лісостепу і Степу рідко (Донецька обл.).
— Л. вкриті зірчастими тонкими волосками. Кв. блідо-жовті; чашолистки 8,5—12 мм завд.; пелюстки 18—22,5 мм завд. Стручки чотирикутні, 4—8 см завд., по кутах майже голі, з коротким стовпчиком. 0, 15—40 см. Цв. V — VII.
8. Ж- Віттмана — E. Wittmannii Zaw.
На вапнякових схилах в Карпатах, зрідка у верхів’ях рік Серет і Черемош.
9 (7). Квітконіжки під час цвітіння в 2—3 рази довші за чашечку, після цвітіння відхилені. Пелюстки до 5 мм завд., яскраво- жовті. Стручки 2—4 см завд., вкриті три-, чотирироздільними волосками, косо спрямовані вгору, на майже горизонтальних ніжках. 0, 30—100 см. Цв. V —VIII.
9. Ж. лакфіолевидний — E. chei-
ranthoides L.
На забур’янених місцях, полях, біля житла.— В б. ч. УРСР, крім Криму і Карпат, рідко на півдні в Степу.
— Квітконіжки дорівнюють чашечці або коротші за неї 10
10. 	Стовпчик в 1,5—2 рази довший за ширину стручка. Стручки прямостоячі, 3— 4 см завд. Л. вузьколанцетні, віддалено-пил- часто-зубчасті, вкриті, як і стручки, зірчастими волосками. Пелюстки 15—18 мм завд., золотисто-жовті. 0, ЗО—100 см. Цв. V — VI.
10. 	Ж- тонкостовпчиковий —
Е. leptostylum DC.
На степових і крейдяних схилах.— В Лівобережному Степу (в Луганській і Донецькій обл.).
— Стовпчик лише трохи довший за ширину стручка 11
11. 	Стручки на горизонтальних, 5—10 лш завд., відхилених ніжках, горизонтальні або косо догори спрямовані, 2—5 см завд., з тонким стовпчиком і 2-лопатевою приймочкою. Пелюстки яскраво-жовті або оранжові, 10— 12 мм завд. Ст. і л. опушені 3—4-роздільними волосками. 0, 50—150 см. Цв. V — VI.
11. Ж. лісовий — E. silvaticum М. В.
По чагарниках, в лісах.— В Розточчі- Опіллі і Лісостепу, особливо багато в Донецькому, зрідка в Лівобережному Лісостепу.
— Стручки прямостоячі 12
12. Стручки однокольорові, повністю
вкриті волосками 13
— Стручки двоколірні; ребра їх майже голі, зелені, а грані сіро-пухнаті. Л. вкриті
4-роздільними, рідше 3-роздільними волосками з домішкою 4-роздільних волосків. Пелюстки блідо-жовті, 8—10 мм завд. 0, ЗО— 100 см. Цв. V —VIII.
12. Ж. Маршаллів — E. Marschallia-
nuni Andrz.
На схилах, відслоненнях різних порід, перелогах, узліссях, по чагарниках.— В Лісостепу (на півдні); в Степу (крім крайнього півдня). Р. лікарська (серцевої дії).
13. 	Л. ланцетні, зубчасті. Пелюстки блідо-жовті, 6—10 мм завд. Стручки 3—5 см завд., в багато разів довші за ніжки, з усіх боків вкриті зірчастими волосками. 0, 30—80 см. Цв. V —VII.
13. Ж. п р я м и й —E. strictum G.-M.-Sch. (E. hieracifolium L. var. strictum Schmalh.) На схилах, бур’ян.— В Лісостепу і Степу.
Мал. 289. Жовтушник лісовий:
/ — верхня частина рослини, 2 — середня частина рослини. З — плід (збільш.).
— Л. вузьколанцетні, звичайно суцільні або віддалено-зубчасті. Пелюстки сірчано- жовті, 6—8 мм завд. Стручки 2—3 см завд., чотирикутні, 20—32мм завд., вкриті дрібними зірчастими волосками, світло-зеленуваті, притиснуті до осі суцвіття разом з товстішими за них ніжками. 0, 25—100 см. Цв. V — VI.
14. 	Ж. твердий — Е. durum Presl.
На степових схилах і відслоненнях (вапняках).— В зах. частині Лісостепу, в Розточчі- Опіллі і в Прикарпатті.
9. 	Суріпиця — Barbarea Beckm.
Дворічні або багаторічні трави з ліровид- ними листками з простим опушенням або голі. Зав’язь сидяча, з коротким стовпчиком і дволопатевою приймочкою. Стулки чотиригранного стручка опуклі, з випнутою середньою і помітними боковими жилками.
1. 	Стручки притиснуті до осі суцвіття, прямостоячі і прямі, численні, 20—35 мм завд., на ніжках 2,5—5 мм завд. Пелюстки близько 4 мм завд., блідо-жовті, майже вдвоє перевищують чашечку. 0, ЗО—100 см. Цв. V —VI.
1. 	С. п р я м а — В. stricta Andrz.
На торфових луках, болотах, у вільшняках.— В б. ч. УРСР, крім Криму; на півдні Степу рідко і тільки в долинах річок.
— Стручки відхилені, зігнуті. Пелюстки вдвоє довші за чашолистки 2
304


2. 	Недозрілі стручки прямостоячі, дозрілі відхилені від осі суцвіття, 15—20 мм завд. Л. прикореневі з 2—4 довгастими боковими частками і великою, при основі серцевидною, тупо-виїмчасто-зубчастою верхньою часткою. 0, 40—60 см. Цв. IV — V.
Мал. 290. Суріпиця звичайна.
2. С. звичайна — В. vulgaris R. Вг. На луках, полях, схилах.— В б. ч. УРСР,
крім півдня.
— Стручки вже замолоду зігнуті і відхилені від осі суцвіття, дозрілі 25—ЗО мм завд. Верхівковий сегмент прикореневих листків при основі тільки невиразно-серцевидний або навіть коротко-клиновидний. 0, 20—70 см. Цв. IV —V.
3. С. дуговидна — В. arcuata (Opiz.)
Rchb. (Erysimum arcuatum Opiz.) На луках, схилах, полях як бур’ян.— В б. ч. УРСР, в Криму тільки в горах.
10. 	Хрін — Armoracia Gaertn.-Mey.-Schreb.
Корінь товстий, м’ясистий. Нижні стеблові л. великі, перистороздільні, решта — суцільні. Пелюстки близько 6 мм завд. Стручечки довгасто-овальні, здуті, 5—6 мм завд., в 4—5 разів коротші за ніжку з опуклими стулками, без жилок. 2/., 50—150 см. Цв.
X. звичайний — A. rusticana (Lam.) Gaertn.-Mey.-Schreb. (Cochlearia armoracia n L->-
Розводять на городах, інколи дичавіє і зустрічається як бур’ян. Цінний бактерицид.
11. 	Ложечниця — Cochlearia L.
Ст. численні, галузисті. Прикореневі л. в розетці, набагато більші за стеблові, яйцевидно-серцевидні, м’ясисті, лопатеві, верхні — сидячі, з стеблообгортною основою. Пелюстки 5—6,5 мм завд., білі або жовтуваті. Нитки тичинок прості, вільні, з кожного боку при основі тичинок міститься 1 медова залозка. Стручечки еліптичні, 5,5—8 мм завд., 3,5—4 мм завш., до обох кінців раптово звужені. 2д, 15—50 см. Цв. V—VIII.
Л. піренейська — С. pyrenaica DC.
На торфовищах дуже рідко.— У Львівській обл., Золочівському p-ні, між Колтовим і Верхобужем, у верхів’ї р. Зах. Буг.— Свіжу траву вживають замість салату. Вживається проти цинги.
12. 	Настурція — Nasturtium R. Вг.
Р. гола, з товстим порожнистим стеблом. Л. перистороздільні, опушені простими во-
Мал. 291. Настурція лікарська:
1 — загальний вигляд рослини, 2 — листок, 3 — плід (збільш.).
лосками, з широкими черешками, бокові частки їх еліптичні, верхня — яйцевидна або округла, при основі серцевидна. Пелюстки
4—6 мм завд. Стручок короткий, здутий, 1—2 см завд. 2/., 10—60 см. Цв. V —VIII.
Н. лікарська —N. officinale(L.) R. Вг.
20 424
305


У воді на болотах і біля джерел зрідка.— В Карпатах, Розточчі-Опіллі (Львів), в Лісостепу (на заході), в Степу (Одеса), в Гірському та Півд. Криму. Р. протицинготна.
13. 	Водяний хрін — Rorippa Scop.
Плід — стручок або стручечок, що розтріскується, з опуклими стулками. Насіння розміщене в кожному гнізді стручка в два ряди. Пелюстки жовті.
Р. утворюють між собою численні гібриди, до числа яких відноситься в. х. гібридний (R. hybrida Klok.), який росте в подах Аска- нії-Нова Запорізької області.
1. Л. суцільні, лопатковидні або довгасті, зісподу розсіяно-пухнаті; нижні —черешкові, верхні—сидячі, пилчасто-зубчасті, коло основи з вушками. Стручечки кулясті, 2—3 мм у діам., пелюстки 3—4 мм завд., яскраво- жовті.^. , 50—100 см. Цв. V — VII.
1. В.х. австрійськи й— R. austriaca (Crantz) Bess. (Nasturtium austriacum
Crantz.).
На заплавних луках, по берегах річок і боліт, на півдні в подах.— В б. ч. УРСР, крім Полісся.
— Л. ліровидні або перисторозсічені, іноді майже суцільні 2
2. Плоди кулясті, овальні або еліптичні З
— Плоди лінійні або довгасті ... .5
3. Кореневище повзуче. Плоди еліптичні, до обох кінців звужені, 4—5 мм завд., вдвоє коротші за ніжку, з досить довгим стовпчиком, який іноді майже дорівнює половині стручечка. Пелюстки яскраво-жовті, близько 4 мм завд. 2д, ЗО—90сл/. Цв. V— VIII.
2. В.х. двогострий — R. anceps
(Walk.) Grossh. (Nasturtium anceps Walk.) По вологих місцях, особливо на луках.— По всій УРСР.
— Кореневище неповзуче. Плоди іншої форми 4
4. Верхні л. ланцетні, суцільні, нижні — ліровидні або гребінчасті. Ст. коло основи часто вкорінюється, в підводній частині порожнисте й здуте. Стручечки 2—4 мм завд., 2,5—3 мм завш., з тонким довгим стовпчиком. 4, 50—100 см. Цв. V — VII.
3. В. х. з е м н о в о д н и й — R. amphibia (L.) Bess. (Nasturtium amphibium R. Br.) У стоячих і повільно текучих водах, по берегах річок і на мілких місцях.— У б. ч. УРСР, крім Присивашшя і Криму.
— Всі л. перисторозсічені, з вузькими, довгасто-лінійними цілокраїми або зубчастими частками. Стручечки в 3—4 рази коротші за квітконіжки, широкоеліптичні, 2,5—3 мм завд. і близько 1 мм завш., з коротким стовпчиком. 20—40 см. Цв. IV — VIII.
4. В. х. короткоплодий — R. Ьга- chycarpa (C. А. М.) Woronow (Nasturtium
brachycarpum C. A. M.) По вогкуватих місцях, луках і при берегах.— В б. ч. УРСР, крім- Карпат, дуже рідко в Півн. Криму (луки нижньої течії р. Бі- юк-Карасу).
5 	(2). Пелюстки дорівнюють чашечці або коротші за неї, 2—3 мм завд., блідо-жовті. Стручки довгасті, здуті, трохи коротші за ніжку, 5—10 мм завд., з дуже коротким стовпчиком і гладенькими стулками, без жилок. 2д, 15—ЗО см. Цв. V — VII.
5. 	В. х. ісландський — R. islandica (Oeder) Borbas. (R. palustris Leyss.) Bess., Nasturtium palustre DC., Sisymbrium islan- dicum Oeder) На піщаних вологих і заболочених місцях у воді.— В б. ч. УРСР, крім Півд. Степу і Криму.
Мал. 292. Водяний хрін короткоплодий: /—загальний вигляд рослини, 2 — плід (збільш.).
— Пелюстки довші за чашечку . . .6
6. 	Стручки лінійні, 4—14 мм завд., дорівнюють ніжкам. Пелюстки 4 мм завд. Л. перисторозсічені, з довгастими сегментами. 2д, 20—50 см. Цв. V —VIII.
306


6. В. х. л і с о в и й — R. silvestris (L.)
Bess. (Nasturtium silvestre R. Br.) На луках, по берегах річок, озер, канав, на вологих місцях.— По всій УРСР, але в Криму зрідка.
— Стручки коротко-еліптичні, в 1,2 раза коротші за ніжку. Пелюстки до 3 мм завд. Нижні л. з сидячими боковими листочками, видовжено-яйцевидні, кінцевий листок крупніший. 2/., 20—ЗО см, Цв. V — VIII.
7. В. х. піренейський — R. руге- паіса (L.) Spach. (Nasturtium pyrenaicum
R. Br.)
На вогкуватих місцях, луках.— В Закарпатській обл. (Ужгород).
14. 	Жеруха — Cardamine L.
Л. здебільшого перисті. Пелюстки білі або рожеві, стовпчик довгий, з дрібною 2-лопате- вою приймочкою. Стручок вузьколінійний, сплюснутий. Насіння однорядне, плоске.
1. Л. стеблові біля основи з вушками .2
— Л. стеблові без вушок З
2. Пелюстки близько 4лілі завд. або іноді зовсім нерозвинені. Стручки видовжені, 18— ЗО мм завд., на відхилених ніжках, майже прямостоячі, голі або розсіяно-волосисті, тонкі, з дуже коротким СТОВПЧИКОМ. 0, 0, 30—60 см. Цв. V — VI.
1. 	Ж. недоторкан а— С. impatiens L.
В лісах, по чагарниках, часто біля берегів.— В б. ч. УРСР, але на півдні Степу і в Криму зрідка.
— Пелюстки коло 6 мм завд. Стручки косо догори стоячі, лінійно-ланцетні, вузько- крилаті, 3,5—4,5 см завд. і 3—4 мм завш., до обох кінців загострені; носик стручка 4—6 мм завд., по обох боках з кілем, вузько- крилатий. 0, 5—20 см. Цв. IV —V.
2. 	Ж. г р е ц ь к а — С. graeca L.
По скельних місцях, в тінистих лісах.— В Гірському Криму зрідка (Байдарські Ворота, Ляспі, Масандра, Ялта).
З (1). Однорічники, без кореневища. Пелюстки 2—4 мм завд 4
— Багаторічники з дернинкою або більш довгим кореневищем 6
4. Стручки 1—2 см завд., на відлег- лих ніжках, прямостоячі. Л. з трьома-сімо- ма парами довгастих бокових листочків. Р. гола. ©, 10—30 см. Цв. V —VII.
3. Ж-дрібноцвіта — С. parviflora L.
На мулистих місцях, по берегах струмків та річок.— В б. ч. УРСР, крім Криму; в степових районах рідко (по Дніпру заходить до гирла).
— Стручки довші, 2—3 см завд. Р. б.-м. опушені 5
5. Тичинок 4. Квітконіжки та стручки косо догори стоячі. Листочки прикореневих листків майже округлоовальні, верхні — ви- довжено-лінійні. Стебел звичайно декілька, прямих, з невеликою КІЛЬКІСТЮ ЛИСТКІВ. 0, 0, 10—25 см. Цв. IV — V.
4. Ж. шорстка — С. hirsuta L.
В лісах, на вологих місцях.— Переважно в горах Карпат та Криму, рідко на рівнині.
— Тичинок 6. Стручки на відхилених ніжках. Листочки верхніх листків досить схожі з нижніми. Ст. звичайно поодинокі, зігнуті, з великою кількістю листків. 0, 10—30 см. Цв. IV — V.
5. 	Ж. звивиста — С. flexuosa With.
(С. umbrosa Andrz.)
В лісах, на вологих місцях.— Зрідка на Поліссі і в Лісостепу.
6 	(3). Кореневище неповзуче, дерно- видне 7
— Кореневище довге, повзуче ... .8
7. 	Листочки верхніх стеблових листків вузько-видовжені або лінійні, нижніх стеб-
Мал. 293. Жеруха лучна: 1 — стручок.
лових і прикореневих здебільшого округло- нирковидні. Пелюстки 10—12 мм завд., лілово-рожеві, рідше білі, з темніше забарвленими жилками. Стовпчик тонкий, під приймочкою непотовщений. 2/_, 20—30 елі. Цв. V— VI.
6. 	Ж- лучна — С. pratensis L.
На вологих луках, по краях боліт і вогких чагарниках.— В півн. районах Полісся.
Дуже близький вид ж. струмкова — С. rivu- laris Schur відрізняється тим, що він в усіх частинах дрібніший. Стручки близько 15 мм завд. Росте на субальпійських та альпійських луках в Карпатах (Говерля).
Р. протицинготна та медоносна.
— Листочки стеблових листків видовжені. Пелюстки 15 мм завд., білі, з короткими нігтиками, з білими або злегка забарвленими в ліловий або рожевий колір жилками. Стовпчик у стиглих стручків товстий, в сухому виді під приймочкою трохи потовщений. 2д, 20— 40 см. Цв. V —VI.
7. 	Ж. зубчаста — С. dentata Schult.
(С. pratensis L. var. dentata Koch)
20*
307


По берегах канав, калюж, боліт, озер і на вологих луках.— На Поліссі і в Лісостепу звичайно, рідше в Степу.
8 (6). Квітуча китиця під час цвітіння коротка, щитковидна 9
— Китиця нещитковидна. Пелюстки 10—15 мм завд., білі, рідко лілові. Л. 1—3 (4) парні, майже сидячі та майже цілокраї, верхній листочок значно крупніший. Стовпчик товстий. 2/1, 25—40 см. Цв. III — IV.
8. 	Ж. н і ж н а — C. tenera Gmel.
На вологих затінених місцях, в букових лісах.— В Гірському Криму (в Заповідно- мисливському господарстві).
9і Пелюстки білі, вдвоє-втроє довші за чашечку, 6—9 мм завд. Л. перисті, з трьома- чотирма парами листочків. Стручки на ніжках, прямостоячі, 2—4сл«завд., з тонким шиловидним носиком, 1—3 мм завд. 2/., 20— 50сл£. Цв. V —VI.
9. 	Ж- гірка — C. amara L.
На болотах, вогких луках, по берегах річок, у вільшняках.— Звичайно на Поліссі і в півн. частині Лісостепу, в Карпатах тільки в Закарпатті і Прикарпатті, в Степу зрідка в долинах річок.— Л. можна використовувати як салат.
— Пелюстки лілові, яйцевидно-клиновидні, 6—6,5 мм завд. Л. перисті, з 3—4 парами листочків. Стручки на підведених або горизонтально відхилених ніжках, іноді волохатих, достиглі 14—ЗО мм завд. 2д, 20—60 см. Цв. V —VII.
10. 	Ж. О п і ц а — C. Opizii Presl.
Біля джерел і по берегах річок.— В альпійському та субальпійському поясах в Карпатах нерідко.
15. 	Зубниця — Dentaria L.
Багаторічні р. з повзучим м’ясистим кореневищем, що вкрите м’ясистими лусками. Кв. зібрані в щитковидну волоть, великі, лілові або пурпурові, рідше білі. Стручки лінійно-ланцетні, з тонким стовпчиком і стулками без жилок або з 1 поздовжньою жилкою.
1. Л. пальчасті, з трьома листочками, з довгасто-ланцетними, великопилчастими листочками; на кінцях зубців листочків, у виїмках між зубцями і на черешках між основами листочків міститься по залозці. Гроно 2—
5-квіткове. Пелюстки пурпурові, 12—22 мм завд., широкооберненояйцевидні. Стручки 25—50 мм завд. 2/1, 35—40 см. Цв. IV — V.
1. 3. залозиста — D. glandulosa Wald.
et Kit.
По вологих тінистих лісах.— В Карпатах і Розточчі-Опіллі звичайно, на Зах. Правобережному Поліссі та в Зах. і Правобережному Лісостепу значно рідше.
— Л. непарно-перисті 2
2. В пазухах верхніх листків і в суцвітті містяться чорні бульбочки. Стеблові л. в кількості 10—12, чергові. Пелюстки блідо-рожево- лілові, 12—15 мм завд. Стручки косо вгору спрямовані, 20—35 мм завд. 2/., 40—60 см. Цв. IV —V.
2. 3. бульбиста — D. bulbifera L.
(Cardamine bulbifera Crantz)
В тінистих широколистяних лісах у всіх лісових районах.— В Карпатах, на Поліссі, в Лісостепу; після перерви росте в Гірському Криму.
— Бульбочок у пазухах листків і в суцвітті немає. Л. стеблові в кількості 3, звичайно зібрані кільцем у верхній частині стебла.
Мал. 294. Зубниця бульбиста:
1— нижня частина рослини, 2 — верхня частина рослини, 3 — плід (збільш.).
Л. звичайно з двома-трьома парами ланцетно- лінійних, тупозубчастих листочків. Пелюстки фіолетові (рідко рожеві), 12—15 (20) мм завд. Стручки 35—50 см завд. 2д, 15—ЗО см. Цв. IV —V.
3. 	3. п’ятилиста — D. quinquefolia M. В. (Cardamine quinquefolia Schmalh.) В тінистих лісах.— В Лівобережному Лісостепу і в Гірському Криму звичайно; на півдні Київського Полісся і в Правобережному Лісостепу зрідка.
16. 	Кардамінопсис — Cardaminopsis (C. А. М.) Hayek
Опушення з розгалужених волосків, часто з домішкою простих. Нижні л. в розетці, пе- ристонадрізні або перисторозсічені; стеблові — сидячі або короткочерешкові. Стручки лінійні, майже циліндричні.
308


1. Прикореневі л. довгасті, цілокраї або виїмчасто-зубчасті; стеблові — лінійні, цілокраї. Неплідні пагони закінчуються розеткою довгочерешкових, волосистих листків. Ст. численні. Стручки лінійні, 2—4,5 мм завд. 2/., 10—25 см. Цв. V —VII.
1. К. щетинистий — C. hispida (Му- gind.) Hayek (Arabis hispida Mygind.). На скелях.— В Карпатах (Рахівська округа).
— Прикореневі л. довгасто-оберненояйцевидні, дуже рідко суцільні, б.-м. ліровидні, роздільні або розсічені. Нижні стеблові л. зубчасті або виїмчасто-надрізні 2
2. Л. стеблові грубенькі. Р гола або майже гола. Пелюстки 5,5—8 мм завд., рожеві, лілові або білі. Стручки 9—25 мм завд., горизонтально відхилені. 2д, 10—25сл(.Цв.У— VII.
2. К. занедбаний — C. neglecta (Schult.) Hayek. (Arabis neglecta (Schult.)
Hayek.)
На пісковиках і сланцях.— Зрідка в субальпійському поясі Карпат (Чорногорський масив).
— Л. стеблові, тонкі. Р. б.-м. волохаті .3
3. Р. з пагонами, що виходять із пазух нижніх листків. Л. стеблові яйцевидні. Квітконіжки 5—12 мм завд. Пелюстки 4,5—6 мм завд., білі або лілуваті. Стручки дуже відхилені, здуті, 10,5—28 мм завд., блискучі, з обох боків з білими смужками. 2/., 15—40 см. Цв. V —VII.
3. к. Г а л л e р а — C. Halleri (L.) Hayek
(Arabis Halleri L.) По гірських та вологих луках і торфовищах.— Зрідка в Карпатах і Прикарпатті.
— Р. без пагонів. Л. стеблові, ланцетні. Квітконіжки 3—5 мм завд. Зовнішні чашолистки виразно-мішковидні. Пелюстки 6— 7 мм завд., білуваті або ясно-лілові, 6—7 мм завд. Стручки 2—4 см завд., на тонких, косо догори спрямованих ніжках. 0, 15—40 см. Цв. IV —VII.
4. К. п ісков ий — C. arenosa (L.)
Hayek (Arabis arenosa Scop.) На піщаних місцях, рідше на пісковиках і гранітах.— В Карпатах, в лісових районах, рідше в Лісостепу і в Степу.
Var. multijuga (Borbas) Kotov (Arabis multijuga Borbas) — p. нижча, з міцним корінням. Л. менш опушені. — На вапнякових схилах і відслоненнях.— В Карпатах нерідко.
17. 	Пужник — Turritis L.
Прикореневі л. ланцетні, звужені до основи, виїмчасто-або надрізано-зубчасті, стеблові — овальноланцетні, стеблообгортні, цілокраї, з серцевидно-стріловидною основою. Чашолистки прямостоячі, при основі мішковидні. Пелюстки жовтувато-білі, 5—7,5 мм завд. Стручки вузьколінійні, 3—5 см завд., прямостоячі, з плоскими стулками, разом з квітконіжками притиснуті до осі суцвіття. О, 0, 40—120 см. Цв. V —VII.
П. голий — T. glabra L. (Arabisperfoliata
Lam.)
На відкритих схилах, горбах, по чагарниках.— По всій УРСР звичайно.
18. 	Гусимець — Arabis L.
Р. однорічні або багаторічні, опушені розгалуженими волосками з домішкою простих. Л. суцільні. Пелюстки звичайно білі, рідко жовтуваті, рожеві або блідо-лілові. Стручки видовжені, лінійні, стиснуті. Стовпчик короткий.
1. Стручки повислі або зігнуті, інколи
всі нахилені в один бік 2
— Стручки прямостоячі або в усі боки обернені - . .3
2. Квітконіжки короткі, товсті. Китиця при плодах однобічна, з приквітками. Стручки короткоопушені, на прямостоячих ніж-
Мал. 295. Гусинець пужниковий:
1 — частина стебла, 2 — плід (збільш.).
ках, горизонтально зігнуті в один бік, плоскі, з потовщеними краями, 7—15 см завд. Q, ЗО—80 см. Цв. V — VI.
1. 	Г. пужниковий — A. turrita L.
На вапнякових скелях і тінистих місцях.— В гірських лісах Криму б.-м. звичайно, в Лісостепу, по р. Дністру (в Тернопільській, Чернівецькій і Хмельницькій областях), в Київській області, між Смілою і Млієв- ським по р. Ірдинівці.
— Квітконіжки довгі, тонкі, зігнуті, 7— ЗО мм завд. Китиця неоднобока, без приквітків. Стручки довгі, 5—9 см завд., лінійні, дуговидно зігнуті, повислі на горизонтально або донизу відхилених ніжках. ©, 50— 100 см. Цв. VI —VII.
2. 	Г. повислий — A. pendula L.
309


В тінистих лісах, по чагарниках.— На Лівобережжі зрідка.
З (1). Багаторічник з м’яким білим опушенням, із надземними безплідними пагонами. Пелюстки білі, 11—17 мм завд. Квітконіжки при плодах випнуті, 10—14 мм завд. Стручки лінійні, бугорчасті, 3—7 см завд. 2/., 10—35 см. Цв. НІ —V.
3. Г. кавказький — A. caucasica
Willd. (A. albida Stev.).
На скелях.— В Гірському Криму часто.
— Опушення не таке густе. Р. сірувато- зелені або зелені 4
4. Квітконіжки довгі, 7—15 см завд. Р. сірувато-повстиста, з численними висхідними пагонами, які виходять із пазух нижніх листків. Пелюстки 7—10 мм завд. Стручки 3—5 см завд., горбочкуваті, з потовщеним краєм. 4, 15—40 см. Цв. V — VIII.
4. Г. альпійський — A. alpina L.
На скелях та гірських схилах.— В Карпатах в субальпійському та альпійському поясах (хребет Чорногора, Чивчинські гори).
— Квітконіжки значно коротші. Р. менш опушені 5
5. Стручки рідкі, 17—35 мм завд., косо вгору спрямовані, відхилені від стебла. Ст. в суцвітті звивисте. Л. стеблові сидячі, яйцевидно-довгасті, з серцевидною основою, зубчасті. Пелюстки 3—6 мм завд. 0, 10—ЗО см. Цв. IV —V.
5. Г. вушкатий — A. auriculata Lam.
По схилах і кам’янистих відслоненнях.— В Криму і в степовій зоні, значно рідше в півд. частині Лісостепу.
— Стручки прямо догори стоячі, численні. Ст. в суцвітті пряме 6
6. Перегородка стручка малопрозора,
складена з товстостінних клітин. Ст., принаймні внизу, опушене зірчастими або простими волосками .7
— Перегородка стручка тонкостінна, прозора. Ст. голе або внизу опушене відлег- лими простими волосками з домішкою зірчастих .8
7. Стручки до 1 мм завш. Нижня частина стебла опушена зірчастими волосками. Л. стеблові від основи досередини, разом з гострими вушками, притиснуті до стебла, зближені. ©, 0, 30—80 см. Цв. V — VI.
6. Г. Ж e p а р д і в — A. Gerardi Bess.
На вологих луках, по чагарниках, в лісах.— В б. ч. УРСР, на півдні досягає в Кіровоградській обл. Чорного лісу, коло ст. Знам’янка і в Дніпропетровській обл., Новомосковська. Після перерви знову з’являється в Півд. Криму.
— Стручки до 1,5 мм завш. Нижня частина стебла опушена простими волосками. Л. видовжено-лопатковидні; стеблові дрібніші, з вушками, прямостоячі, загостренозубчасті. 4, 20—45 см. Цв. V — VI.
7. Г. Г о р н у н г і ї в — A. Hornungiana
Schur.
На скелях та кам’янистих схилах.— В Карпатах дуже рідко (Івано-Франківська обл., Чивчинські гори).
310
8 (6). Ст. внизу вкрите відлеглими волосками. Стручки до 1 мм завш., прямі, лінійні, сплюснуті. Прикореневі л. зібрані розеткою, довгасті, звужені в черешок; стеблові — сидячі, з вушками, відхиленими від стебла. О, 0, 30—60 см. Цв. V — VI.
8. 	Г. шорсткий — A. hirsuta (L.) Scop. (Turritis hirsuta L.).
На сухих луках, узліссях, по чагарниках.— Розсіяно по всій УРСР, крім півдня Степу.
— Ст. голе. Л. голі або нижні опушені вилчастими волосками, стеблові — з вушками. Стручки 1,2—1,5 мм завш. і 20—45 мм завд. 0, 15—ЗО см. Цв. V — VI.
9. 	Г. судетський — A. sudetica Tausch На кам’янистих місцях, скелях.— В субальпійському поясі Карпат в Чивчинських горах.
19. 	Міагрум — Myagrum L.
Р. гола,сиза. Л. виїмчасто-губчасті або майже цілокраї, нижні — довгасті, звужені в черешок, інші — ланцетні, сидячі, з стріловидною основою. Пелюстки жовті, близько 4 мм завд. Стручечок не розкривається, грушовидний, 3-гніздий, нижнє гніздо має в собі насінину, а верхня частина стручечка розширена і складається з двох порожніх гнізд, розташованих підряд. 0, 20—60 см. Цв. V —VI.
М. пронизанолистий — М. perfo- liatum L.
Бур’ян на смітниках та полях.— В Криму, іноді заноситься на північ.
20. 	Вайда — Isatis L.
Л. суцільні або злегка зубчасті, прикореневі з черешком, стеблові — з серцевидною або стріловидною основою, стеблообгортні. Пелюстки жовті. Приймочка виїмчаста. Стручечок повислий, нерозкривний, крилатий, однонасінний.
1. Стручечок волосистий, 12—22 мм завд. Л. волохаті, прикореневі — довгасто-ланцетні, середні і верхні — лінійні, вузькостріло- видні. Пелюстки 3,5 мм завд. 0, 50—80 см. Цв. VI.
1.В. сірувата — 1. canescens DC.
На відслоненнях вапняку.— В Зах. Подільському Лісостепу (по р. Дністру); в Криму (Сімферополь, Білогорськ, Судак).
— Стручечок голий або тонко-пухнатий _ .2
2. Стручечок великий, 20—27 мм завд. і 7,5—10 мм завш., довгасто-клиновидний, до основи злегка звужений, на верхівці притуплений і злегка виїмчастий, голий або пухнатий, з дуже виступаючим ребром на середньому диску. Л. прикореневі з черешками, овальні; верхні — широкостріловидно-стеб- лообгортні. 0, 40—100 см. Цв. V — VI.
2. 	В. п р и м о р с ь к а — І. litoralis Stev.
На приморських скелях, по берегах Чорного моря (Одеса, в Криму: Судак, Карадаг, Планерське).
— Стручечки дрібніші, 11—18 мм завд. і 2—5,5 мм завш З


3. Стручечки невеликі, 8—13 мм завд. .4
— Стручечки довші 7
4. Стручечок 3—4 мм завш. і 8—12 мм завд.; довгастий, на верхівці округлий. Суцв. розгалужене, щитковидне. О, 35—100 см. Цв. V —VII.
3. 	В. польова — І. campestris Stev. (I. tinctoria var. campestris Schmalh.). На схилах, відслоненнях, полях.— Зрідка в Лісостепу і Степу.
— Стручечок трохи ширший, до 6 мм завш., вдвоє довший за свою ширину . . .5
5. Стручечок до 12 мм завд. і до 6 мм завш., овальноклиновидний, при верхівці притуплено-округлий, при основі тупий. Гніздо плода відокремлене від крила борозенками, з 1 гострим реберцем. 0, 35—100 см. Цв. V —VII.
4. В. рання — 1. praecox Kit. (1.tinc¬
toria L. var. praecox Schmalh.) На схилах, відслоненнях, коло шляхів.— Зрідка в Лісостепу і Степу.
— Стручечок інший 6
6. Стручечок 8—11 мм завд., 4—5,5 мм завш., при основі гострий. ©, 40—80 см. Цв. VI — VII.
5. В. Віллярсова — 1. Villarsii
Gaud. (I. tinctoria L. var. VillarsiiSchmalh.)
Зрідка на вапняках.— В півд.-зах. районах Степу (Одеса, Миколаїв).
— Стручечок 9—13 мм завд., 3,5 мм завш., при верхівці закруглений, біля основи тупий. 0, ЗО—100 см. Цв. V — VII.
6. 	В. ребриста — І. costata C. А. М. (І. tinctoria L. var. costata Schmalh.).
Мал. 296. Вайда ребриста:
/ — загальний вигляд рослини, 2 — стручечок.
На схилах, крейді.— Зрідка в Донецькому Лісостепу.
7 	(3). Стручечок 3—4 мм завш., лінійно- довгастий, майже в 5 разів довший за свою ширину, тупий, до основи звужений. Пелюстки до 2,5 мм завд. 0, 35—100 см. Цв. VI — VII.
7. В. кримська — I. taurica М. В. (I. campests L. var. taurica Schmalh.). На вапняках і степах.— Зрідка на півдні
Степу і в Криму.
— Стручечок 3—5,5 мм завш., довгасто- клиновидний, втроє довший за свою ширину, звислий, з притуплено-округлою або трохи виїмчастою верхівкою. Пелюстки 3—4,5 мм завд. ©, 50—100 см. Цв. V — VII.
8. В. фарбувальна — I. tinctoria L.
На глинистих або вапнякових схилах, степах, як бур’ян на полях і вздовж доріг.— В Лісостепу, Степу і в Криму. Заноситься на північ вздовж залізниць.
З листя можна добувати синю та зелену фарби для фарбування вовни.
21. Свербига — Bunias L.
Чашолистки при основі злегка мішковидні. Пелюстки жовті. Стручечок грушовидний, з 2—4 розміщеними одне над одним 2-насінними гніздами. Опушення з галузистих волосків.
1. 	Стручечки чотиригранні, на плодоніжках, 2—4 см завд. Ст. залозисте, в нижній частині сіре від простих і розгалужених волосків. Л. з черешками, ліровидні або перистороздільні, з яйцевидно-трикутними частками. 0, 40—60 см. Цв. VI — VII.
1. С. польова — В. arvensis Jord. Занесений бур’ян.— Відомий з Львова.
— Стручечки великобугорчасті, косо-яйцевидні, 4—6 мм завд., вздовж зморшкувато- горбочкуваті. Ст. вкрите короткими жорсткими волосками і чорними бородавками. Нижні л. ліровидні, з оберненими назад боковими частками і довгасто-ланцетною, списовидною верхівкою; стеблові — зубчасті, коло основи списовидні. 0, 40—100 см. Цв. V — VII.
2. С. східна — В. orientalis L.
Бур’ян.— По всій УРСР.— Р. протицинготна. Медонос. Молоді гілки вживають в їжу.
22. Лакфіоль — Cheiranthus L.
Р. при основі здерев’яніла, вкрита притиснутими 2-роздільними волосками. Л. ланцетні. Пелюстки 15—ЗО мм завд., золотисто- жовті, темно-жовті або червоно-бурі. Чашолистки прямостоячі, зовнішні — коло основи мішковидні. Стручки лінійні, сірувато- пухнаті, сплюснуто-5-гранні, 5—7 мм завд. 2/., 40—100 см. Цв. VII — IX.
Л. садова — Ch. Cheiri L. Вирощують в кімнатах і квітниках як запашну декоративну рослину.
23. 	Вечорниці — Hesperis L.
Р. дворіччі або багаторічні, опушені розгалуженими й простими, інколи також залозистими волосками. Чашолистки прямостоячі, коло основи мішковидні. Стовпчик короткий. Стручок лінійний, з опуклими стулками.
311


1. 	Пелюстки зеленувато-бурі або брудно- жовті. Стручки відхилені від осі суцвіття, сплюснуто-чотиригранні, 6—18 см завд. Л.
Мал. 297. Вечорниці плакучі.
яйцевидно-ланцетні, верхні ланцетні. Пелюстки 10—25 мм завд. 0, ЗО—45 см. Цв. IV — V.
1. 	В. плакучі — H. tristis L.
На степах, схилах і відслоненнях вапняку та крейди.— На півдні Лісостепу, в Степу і в Криму; на Лівобережному Поліссі (Чернігівська обл., Козелець) зрідка.
— Пелюстки фіолетові. Стручки прямостоячі 2
2. Ст. та л. рівномірно вкриті дуже густими, але короткими волосками; верхні листки сидячі. Кв. рожеві або рожево-фіолетові .3
— Ст., в крайньому разі в нижній половині, щетинисте, опушене довгими відлегли- ми волосками, іноді частково розгалуженими, звичайно з домішкою більш коротких простих або розгалужених волосків 4
3. Р. вкрита дуже короткими розгалуженими волосками, рідко з незначною домішкою також дуже коротких простих волосків. 0, 60—80 см. Цв. V —VII.
2. В. густоволохаті — Н. руспо- tricha Borb. et Deg. (H. matronalis auct.
non L.).
На степах, по чагарниках, на лісових галявинах, розводять в садах та іноді дичавіє.— На Лівобережному Поліссі, в Лісостепу, Степу, на півн. схилах Кримських гір.
— Р. вкрита густими, але дуже короткими простими та залозистими волосками, тільки гілочки суцвіття голі або рідковолохаті. ©, 80—100 см. Цв. VI — VII.
3. В. запашні — H. suaveolens (Andrz.)
Borb. (Deilosma suaveolens Andrz.)
В лісах та по чагарниках.— В Розточчі- Опіллі (Львівська обл., Золочівський р-н, Червоне) та на півдні Поділля зрідка.
4 (2). Пелюстки рожеві або рожево-фіоле¬
тові різних відтінків 5
— Пелюстки білі 7
5. Л. вкриті довгими та короткими простими волосками, з великою домішкою розгалужених коротких та довгих. Нижні л. черешкові, ліроподібні. Пелюстки лілові, рожеві, іноді білі, 18—24 мм завд.,з оберненояйцевидним, на верхівці заокругленим відгином. 0, 40—80 см. Цв. V — VI.
4. В.Стевена — Н. Steveniana DC. В лісах, по чагарниках, на скелях.— В
Півд. Криму, на схід до Карадагу.
— Л. вкриті простими волосками з незначною домішкою дуже коротких розгалужених або зовсім без них, тільки на верхніх листках короткі розгалужені волоски, іноді в значній кількості 6
6. Верхні л. сидячі з розширеною основою, ланцетні або яйцевидно-ланцетні. Р. вкриті довгими та більш короткими простими волосками, у верхній частині із значною домішкою коротких залозистих волосків, яких на гілочках суцвіття багато. 0, 100— 120 см. Цв. VI—VIII.
5. В. сибірські — H. sibirica L.
(H. matronalis auct. non L.) В лісах (в степовій зоні в заплавах), по чагарниках; іноді культивують та дичавіє.— На Лівобережжі УРСР звичайно.
— Л. верхні до основи б.-м. поступово звужені в дуже короткий черешок, ланцетно- яйцевидні або ланцетні. Р. вкриті довгими та більш короткими простими волосками; на квітконіжках вкриті короткими розгалуженими волосками без залозистих, іноді голі. О, 50—120 см. Цв. V —VII.
6. Нічна фіалка — H. matronalis
L.
В лісах, по чагарниках, на гірських луках.— В Карпатах, часто розводять в садах і дичавіє.
7 (4). Квітконіжки залозисто-волохаті, на верхніх листках або на гілочках суцвіття також є короткі розгалужені волоски, іноді з незначною домішкою залозистих волосків. Л. верхні широколанцетні до яйцевидних, при основі досить широкі. 0, 2/., 10—80 см. Цв. VI—VIII.
7. В. Воронова — H. Voronovii N.
Busch.
В горах Криму, особливо в букових лісах та на кам’янистих схилах. Зрідка (Бабуган-яйла, Заповідно-мисливське господарство).
— Квітконіжки та гілочки вгорі суцвіття вкриті розгалуженими волосками, без залозок. Вся р. також вкрита довгими та більш короткими простими волосками. Л. верхні ланцетні або ланцетно-яйцевидні, на верхівці довго загострені. 0, 2/1, 100—140 см. Цв. VI —VIII.
8. В. білі — H. candida Kit (H. nivea
auct. non Baumg.)
312


В лісах та на субальпійських луках.— В Карпатах нерідко.
24. Клаузія — Clausia Korn.-Trotzky.
Р. опушена простими волосками з домішкою залозистих. Л. довгасті або ланцетні, прикореневі — в розетці, стеблові — численні. Китиця густа, коротка. Пелюстки 12—20 мм завд., з довгими нігтиками, пурпурово-фіолетові або білі. Стручки циліндрично-чотиригранні, 3—6 см завд. Zl, 10—35 см, Цв. V — VII.
К. сонцелюбна — С. aprica (Steph.) Korn.-Trotzky (Hesperis aprica Poir.) На крейдяних відслоненнях.— Дуже рідко в півд.-схід. частині УРСР (Луганська обл., Біловодський р-н; Городище на р. Деркул; Міловський р-н, по р. Комишній).
25. Малькольмія — Malcolmia R. Вг.
Л. суцільні, довгасті, виїмчасто-зубчасті. Квітконіжки товсті, короткі. Пелюстки 8— 10 мм завд., синювато-рожеві. Стручки лінійні, чотиригранно-циліндричні, 4—8 см завд., з стулками з трьома жилками. 0, 10—ЗО см. Цв. V —VI.
М. африканська — М. africana (L.)
R. Вг.
Бур’ян, р. занесена.— На Поліссі (Білоко- ровичі, Олевськ), в Лісостепу (по р. Дністру) дуже рідко.
26. 	Левкой — Matthiola R. Вг.
Р. з зірчастим, а іноді і залозистим опушенням. Л. суцільні або перисті. Зовнішні 2 чашолистки при основі з опуклинами. Пелюстки з довгими нігтиками. Стручок довгий, лінійний, сплюснутий, з товстуватою перегородкою. Приймочка 2-лопатева з прикладеними одна до одної лопатями, на спинці з горбочками або виростами.
1. Л. суцільні, цілокраї, ланцетні . .2
— Л. звичайно глибокоперистонадріз- ні З
2. Пелюстки до 2 см завд., червоні, фіолетові, жовті або білі, запашні. Стручки прямостоячі, гострі, сіроповстисті, 6 см завд. Ніжна, сірувато-тонко-повстиста р. 0, ЗО— 50 см. Цв. VII — IX.
*1. Л. однорічний — М. annua (L.) Sweet (Cheiranthus annuus L.) Розводять часто в садах як декоративну рослину, особливо сорти з махровими квітками.
— Пелюстки 23—28 мм завд., фіолетові, жовтуваті, червоні або білі з довгим вузьким нігтиком. Стручки 4,5—15 см завд., трохи відхилені, сірі від опушення, циліндричні. Р. сіра. О, 0, 20—80 см. Цв. IV— IX.
2. 	Л. сивий — М. incana (L.) R. Вг.
(Cheiranthus incanus L.).
Культивують в садах як декоративну рослину. Зрідка трапляється на забур’янених місцях як здичавіла. Більшість культурних сортів належить до гібридів між однорічним (М. annua Sweet.) і сивим (М. incana R.Br.) левкоєм.
З (1). Р. однорічна, сіра. Приймочка біля основи з 2 гострими ріжками, довжина яких в 4—5 разів більша за поперечник. Пелюстки зісподу брудно-жовті, зверху лілові, 1,5—2,5 см завд., з дуже міцним запахом вночі, на сонці закриваються. 0, 20—30 см. Цв. VI — VII.
3. 	Л. гостророгий. Діетеол а.— М. oxyceras DC. (М. bicornis DC.).
Часто розводять в садах як декоративну рослину, інколи дичавіє.
— Р. багаторічні 4
4. 	Стручки звичайно сіроповстисті, відстовбурчені, 10—15 см завд. і 3—4 мм завш., з боків стиснуті. Пелюстки бурі або брудно- жовті. Шерстисто-та повстисто-опушена р. 2/., 20—75 см. Цв. IV — V.
4. 	Л. найзапаш піший — М. odoratis- sima (Pall.) R. Br. (Cheiranthus odoratissimus
Pall.)
На мергелистих схилах.— В Гірському Криму.
— Стручки пухнаті, доверху спрямовані.
7,5—11 см завд. і 2,5—3 мм завш. Пелюстки
Мал. 298. Левкой запашний:
1 — гілка з квітками, 2 — гілка з плодами, З — листки, 4 — чашечка (збільш.), 5 — плід (збільш.).
рудо-жовті або бурі. Р. білувато-шерстисто- повстиста. 2/_, 20—50 см. Цв. V — VI.
5. 	Л. запашний — М. fragrans Bunge На крейдяних відслоненнях.— В півн.- схід. частині Степу і в Донецькому Лісостепу (по Дінцю та його притоках).
27. 	Хориспора — Chorispora DC.
Р. опушена розгалуженими волосками, з домішкою залозистих. Л. довгасті, нижні — виїмчасто-зубчасті, верхні — з відхиленими дрібними зубцями. Пелюстки лілові, 10— 12 мм завд. Чашолистки прямостоячі, бокові біля основи мішковидні. Під приймочкою € 313


два бокові ріжкові вирости. Стручки 15— ЗО мм завд. 0, 10—ЗО см. Цв. IV — V.
X. н і ж н а — Ch. tenella (Pall.) DC.
Мал. 299. Хориспора ніжна:
/ — загальний вигляд рослини, 2 — плід (збільш.).
Бур’ян на полях, біля шляхів.— В Лісостепу, Степу і в Криму. На північ розноситься по залізницях. Р. салатна.
28. 	Евклідій — Euclidium R. Вг.
Ст. розчепірено-галузисте. Л. суцільні, довгасті, опушені 2-роздільними на ніжках
Мал. 300. Евклідій сірійський:
/ — загальний вигляд рослини, 2 — плоди, З— волоски.
і простими волосками, нижні часто глибоковиїмчасті. Пелюстки дрібні, блідо-жовті. Стручечки нерозкривні, яйцевидноздуті, шершаві від зірчастих волосків, 2—3 мм завд., з косим носиком. 0, 10—25 см. Цв. V — VI.
Е. сірійський — E. syriacum (L.)
R. Вг.
Бур’ян біля шляхів та на полях.— В Лісостепу (на півдні), в Степу і в Криму.
29. 	Лунарія — Lunaria L.
Л. великі, суцільні. Стручечки великі, зовсім плоскі, еліптичні, з плодоніжками.. Насінина з перетинчастою облямівкою, з сім’я- носцями, що приросли до перегородки стручечка.
1. 	Всі стеблові л. з черешками, великі, глибокосерцевидні, довго загострені, зубчасті,
Мал. ЗОГ. Лунарія оживаюча:
1 — верхня частина рослини, 2 — гілочка з плодами (збільш.) .
коротковолосисті. Стручечки звислі, еліптичні, на верхівці і при основі гострі, ЗО—90 мм завд., 15—35 мм завш. Пелюстки фіолетові, 15—20 мм завд. 2/., 40—100 см. Цв. V — VI.
1. 	Л. оживаюча — L. rediviva L.
В лісах.— В Закарпатті, Карпатах, Прикарпатті звичайно, в Розточчі-Опіллі рідко (Львівська обл., окол. Львова, Пустомитів- ський р-н, Підгородище) і в Зах. Лісостепу; дуже рідко в Лівобережному Лісостепу (Сумська обл.).
— Верхні л. сидячі або з дуже коротким черешком. Л. широкояйцевидні, коротко загострені, нерівномірно гострозубчасті, жорстковолосисті. Стручечки широкоеліптичні, май314


же округлі, на обох кінцях заокруглені. Пелюстки близько 20 мм завд., пурпурово-червоні, фіолетові або рідко білі. 0. ЗО—100 см. Цв. IV — V.
2. 	Л. однорічна — L. annua L. Культивують в садах, інколи дичавіє.
ЗО. 	Авринія — Aurinia Desv.
Півкущик. Ст. з сланкими гілками несуть розетки листків і квітконосні пагони. Л. сіру- ватоповстисті. Китиці вкорочені, зібрані щитком. Пелюстки 3—5 мм завд., жовті, виїм-
Мал. 302. Авринія скельна:
/ — загальний вигляд рослини, 2 — плід (збільш.).
часті. Стручечки гладенькі, еліптичні або оберненояйцевидні, з коротким стовпчиком. 2д, 15—30 см. Цв. IV — V.
А. скельна — A. saxatilis (L.) Desv.
(Alyssum saxatile L.)
На гранітних скелях і рідше на пісковиках.— По всій Дніпровсько-Приазовській кристалічній смузі, особливо на Правобережжі, Зах. Поліссі, в Лісостепу і Степу (розсіяно).
31. 	Бурачок — Alyssum L.
Невеликі р. з опушенням із зірчастих волосків, інколи з домішкою простих. Пелюстки жовті або пальові. Тичинки коло основи розширені або з зубцями. Зав’язь сидяча. Стовпчик видовжений; приймочка головчаста. Стручечок яйцевидний, округлий або еліптичний з плоскими або опуклими стулками.
1. Багаторічники з дерев’янистими коре¬
невищами і з декількома біля основи здерев’янілими стеблами .8
— Однорічники з мало розвиненим кореневищем. Ст. нездерев’яніле . .2
2. Чашолистки при плодах довго залишаються. Стручечки 3—4 мм завд., майже голі, лише з небагатьма розгалуженими волосками біля основи стовпчика. Ст. вкрите разом з листям зірчастими і довгими розгалуженими волосками. 0, 5—12 см. Цв. IV — V.
1. Б.дрібний — A. minutum Schlecht.
На відслоненнях гранітів, сланців, вапняків і на пісках.— На півдні УРСР та в Криму звичайно, на Поліссі і в Лісостепу зрідка.
— Чашолистки при плодах опадають .. .3
3. Стручечки 2—4 мм завд., голі, блискучі. Р. опушена зірчастими й простими волосками. 0, 5—20 см. Цв. IV — VI.
2. Б. пустельний — A. desertorum
Stapf. (A. minimum Willd.)
На степових схилах, відслоненнях різних порід, степах, полях, вздовж доріг як бур’ян.— Звичайно по всій УРСР.
— Стручечки вкриті зірчастими волосками, до яких іноді домішуються і прості .4
4. Китиця навіть при плодах дуже вкорочена. Стручечки скупчені майже зонтиком, шорсткувато-пухнаті від зірчастих волосків,
4—5 мм завд. і до 3,5 мм завш., з стовпчиком в 1 мм завд. Р. шершаво-волохата від зірчастих волосків. 0, 5—10 см. Цв. IV — V.
3. 	Б.зонтичний — A. umbellatum Desv.
На сланцях і сухих схилах.— В Півд. Криму (на схід до с. Планерського).
— Китиця при плодах б.-м. довга . . .5
5. Стовпчик на стручечках 3—4 мм завд. Стручечки на косо догори спрямованих ніжках, округло-овальні, 2,5—5,5 мм завд. і 2—5 мм завш. Китиці при квітках густі, при плодах дуже видовжені, до 20 см завд. О, ©, 20—60 см. Цв. V —VI.
4. 	Б.довгостовпчиковий —
A. rostratum Stev.
На відслоненнях вапняків, пісковиків, гранітів, рідше як бур’ян вздовж шляхів і на полях.— На Дніпровсько-Приазовсько- му кристалічному кряжі звичайно, в Лісостепу, переважно на заході, і в Степу.
— Стовпчик на стручечках 0,75—1,8 мм завд 6
6. На стручечках, крім зірчастих волосків, є ще численні прості щетинковидні довгі волоски, що сидять на горбочках. Р. відстов- бурчено-волосиста. О, 10—ЗО см завв. Цв. IV — V.
5. 	Б.шорсткий — A. hirsutum М. В.
На кам’янистих і степових схилах, рідше як бур’ян на полях.— В Закарпатті, Лісостепу, в Степу і в Криму. Заноситься на північ вздовж залізниць.
— Стручечки вкриті тільки зірчастими волосками 7
315


7. 	Пелюстки коло 3 мм завд. Нитки довгих тичинок вузькокрилаті, з 1 зубцем. Волоски на стручечках короткі. Р. сірувато- короткоопушена. ©, 5—ЗО см. Цв. III — VI.
6. Б. польовий — A. campestre L. На кам’янистих місцях, відслоненнях, полях зрідка.— На півдні Степу і в Криму.
— Пелюстки не більш як 2 мм завд. Нитки довгих тичинок з 1 зубцем або без зубців. Волоски на стручечках довгі. 0, 8—40 елі. Цв. IV —V.
7. Б. дрібноквітковий — А. раг- viflorum М. В. (A. campestre var. parviflorum
Schmalh.) На сухих схилах і на кам’янистих місцях.— В Степу (на півдні) і в Криму.
8 (1). Стручечок б.-м. плоский, з 1—2- насінними гніздами. Суцв. розгалужене, щитковидне 9
— Стручечок двоопуклий, з 2-насінними гніздами. Суцв.— проста китиця ... .14
9. Ст. 15—60 см завв. Насінина крилата . . 10
— Ст. 5—35 см завв. Насінина безкрила або з дуже вузьким крилом 11
10. Ст. сиві; насінина ширококрилата. Стручечки 3—5 мм завд. і 3—4 мм завш., овально-округлі. Пелюстки золотисто-жовті, З—4 мм завд. ЗО—60 см. Цв. V — VI.
8. Б. муровий — A. murale W. К.
На гранітах та вапняках.— В Степу (на Правобережжі).
— Ст. сірошерстисті. Насінина вузько- крилата. Стручечки 3—4 мм завд. Пелюстки 2—2,5 мм завд. 2/., 15—ЗО см. Цв. VI — VII.
9. Б. савранський — A. savranicum
Andrz.
На вапняках і пісках.— В Подільському Лісостепу.
11 (9). Л. сріблястоповстисті, лопатковидно-оберненояйцевидні, на верхівці дуже тупі. Стручечки округло-оберненояйцевидні, на верхівці тупі, 2,5—4 мм завд. і 2—3,5 мм завш., із стовпчиком 0,5—1 мм завд. Півчагарник з сріблясто-сірим опушенням, 10 — 35 см. Цв. V —VI.
10. Б. т у п о л и с т и й — A. obtusifolium
Stev.
На вапняках та скельних місцях.— В Криму.
— Р. іншого вигляду 12
12. 	Л. зверху сіруваті, зісподу білоповстисті, оберненояйцевидно-довгасті, 10—16 см завд. і 3—5 (7) мм завш. Стручечки 3—4 мм завд. з стовпчиком. Насінина з вузькою облямівкою. Р. білуватошерстиста. 2/_, 15—ЗО см. Цв. VI —VII.
11. Б. голоногий — A. gymnopodium
Smirn. (A. cretaceum Kotov) На крейдяних схилах та відслоненнях.— В Лівобережному Лісостепу і Степу (по р. Дінцю та його притоках).
До цього виду дуже близький б. різностеб- ловий (A. diversicaule Smirn.), у нього ст.
5—10 см завв. Суцв. густе. Стручечок 2,2— 3,2 мм завд. Росте на крейді. Можливе його знаходження в УРСР.
— Р. з іншими ознаками 13
13. 	Р. з безплідними пагонами. Л. білоповстисті від зірчастих волосків, лопатковидно-оберненояйцевидні. Суцв. щитковидне. Стручечки 2,5—3 мм завд., округло-оберненояйцевидні, з стовпчиком 0,8—1 мм завв. 2д Ъ Ю—30 см. Цв. V —VI.
12. 	Б.тендерський — A. tenderien- se Kotov На приморських пісках по узбережжю Чорного моря (Херсонська обл., Голопристан- ський р-н, коса Тендер; Кримська обл., Євпаторія).
Мал. 303. Бурачок ленський:
1— загальний вигляд рослини, 2 — плід (збільш.).
— Р. не має безплідних пагонів.Л. звужені до обох кінців, довгасто-оберненояйцевидні або довгасто-лопатковидні, сіро- або білоповстисті або зверху зеленуваті. Стручечки
2,5—4,5 мм завд., сивуваті. 2l, Ъ, 5—25 см. Цв. V —VII.
13. Б.покручений — A. tortuosum
W. К. (A. alpestre Schmalh.)
На кам’янистих відслоненнях і на пісках.— В Донецькому Лісостепу, в Степу і в Криму.
14 (8). Чашолистки при плодах довго залишаються. Р. сріблясто-сіра, густо вкрита зірчастими волосками. Кв. великі, чашолистки до 4 мм завд., пелюстки яскраво-жовті, до 7 мм завд. Стручечки сірі від густих, зірчастих волосків, округлі, 5—6,5 мм завд. і 4,5—6 мм завш. 2^., 15—35 елі. Цв. V—VI.
14. Б.чашечкоплодий — А. саіу-
cocarpum Rupr.
На вапняках.— В Півд. Криму. Р. ендемічна.
316


— Чашолистки при плодах рано опадають 15
15. Стручечки овально-округлі. Довгі
тичинки з 1—2 зубцями 16
— Стручечки округло-оберненояйцевидні, дрібнопухнаті від зірчастих волосків, стиглі майже голі. Довгі тичинки без зубців. Р. густобілуватошерстиста від видовжених зірчастих волосків. 2д, Ъ, 5—25 см. Цв. V — VI.
15. Б.ленський — A. lenense Adams.
На крейдяних схилах.— Зрідка в півн,- схід. частині УРСР по р. Дінцю і Осколу.
16. Ст. від основи розгалужене, з лежачими та висхідними гілками. На квітконіжках і чашолистках відсутні відлеглі прості волоски. Р. вся сіра від дрібних притиснутих зірчастих волосків.2/., 5—25 ом. Цв. IV — VI.
16. Б. Г м е л і н а — A. Gmelini (Thell.) Gord. et Fourr. (A. montanum subsp. Gmelini
Thell.)
На пісках і пісковиках, рідше на вапняках.— В Розточчі-Опіллі, на Поліссі, в Лісостепу.
— Ст. менш розгалужене, на квітконіжках і чашечках є довгі, відлеглі, прості волоски. Китиця при плодах довга, до ЗО см завв. Р. вся опушена зірчастими волосками. 2д, 20—50 см. Цв. V —VI.
17. Б. опушений — A. trichostachyum
Rupr. (A. repens N. Busch)
На кам’янистих схилах.— В Гірському Криму.
32. 	Псилонема — Psilonema С. А. М.
Р. сіра від зірчастих волосків. Л. нижні довгасто-оберненояйцевидні, верхні — ланцетні, до основи звужені. Чашолистки залишаються при плодах. Стручечки 3—4 мм завд., опушені, круглі, з дуже коротким стовпчиком. 0, 5—25 см. Цв. IV — VI.
П. чашечкова — P. calycinum (L.)
С. А. М. (Alyssum calycinum L.)
На відкритих місцях, схилах, степах, полях, відслоненнях різних порід.— Звичайно по всій УРСР, крім Карпат. На північ поширюється по залізницях.
33. 	Меніокус — Meniocus Desv.
Р. вкрита зірчастими волосками. Л. клиновидно-лінійні, цілокраї. Пелюстки блідо- жовті, 2—3 мм завд. Стручечки плоскі, 4— 7 мм завд. і 3—3,5 мм завш., з дуже коротким стовпчиком, з 4—8-насінними гніздами, голі. Нитки всіх тичинок крилато розширені та мають по одному зубцю. ©, 10—ЗО см. Цв. IV —VI.
М. льнолистий — М. linifolius
(Steph.) DC. (Alyssum linifolium Steph.).
На вапнякових та крейдяних відслоненнях, схилах і степах.— В Донецькому Лісостепу, Степу і в Криму.
34. 	Фибигія — Fibigia Med.
Р. сіро-зелена, густозірчастоопушена. Нижні л. виїмчасті або суцільні. Пелюстки жовті, 10—13 мм завд. Стручечки еліптичні, плоско-стиснуті, 14—28 мм завд. і 9—12 мм завд., густо вкриті зірчастими волосками,
2-гнізді. 2д, ЗО—80 см. Цв. III — V.
Ф. щитовидна — F. clypeata (L.) Med.
(Farsetia clypeata R. Вг.)
На кам’янистих і сухих місцях в Півд. Криму.
35. 	Гикавка — Berteroa DC.
Р. сірувато-зелена від коротких галузистих волосків. Л. ланцетні. Кв. в довгих гронах.
Мал. 304. Гикавка сіра: / — загальний вигляд рослини, 2 — плід (збільш.).
Чашолистки відхилені. Пелюстки білі, 5— 6 мм завд., вдвоє перевищують чашолистки. Стручечки еліптичні, 5—9 мм завд. і близько З мм завш., трохи стиснуті, досить густо вкриті короткими розгалуженими волосками. Стовпчик тонкий і довгий, 2—4 мм завд. 20—40 см. Цв. V — XI.
Г. сива — В. incana (L.) DC. (Alyssum incanum L.) Бур’ян вздовж шляхів і на полях.— По всій УРСР звичайно.
36. 	Конига — Koniga Adans.
Р. срібляста, вкрита двороздільними волосками. Л. лінійно-ланцетні, гострі. Пелюстки цілі, білі. Стручечки голі або з розсіяними двороздільними волосками, яйцевидні, 3—
317


4 	мм завд. з коротеньким стовпчиком. 2/., 10—40 см. Цв. IV —VI.
К. приморська — К.maritima(Desv.) R. Вг. (Lobulariamaritima Desv.) Бур’ян, занесений на Півд. берег Криму.— Розводять в садах і в парках, іноді дичавіє.
37. 	Щитниця — Clypeola L.
Однорічні трави. Л. суцільні, з одною жилкою. Ніжки при плодах донизу ві-
Мал. 305. Шиверекія подільська: 1— загальний вигляд рослини, 2 — плід (збільш.), З — перегородка стручечка (збільш.).
дігнуті. Тичинки з розширеними нитками, при основі з зубцем. Стручечки округлі, плоскі, нерозкривні, одногнізді та однонасінні.
1. 	Стручечок 3—5 мм в діам., майже округлий, на верхівці злегка виїмчастий. Л. лінійно-лопатковидні. Китиця густа. Пелюстки жовті, 2 мм завд. 0, 5—25 см. Цв. IV — V.
1. Щ. талабанова — C. jonthlaspi L. На сухих схилах як бур’ян.— В Криму.
— Стручечок 1,5—2,5 мм в діам., оберненояйцевидно-еліптичний, на верхівці більш глибоковиїмчастий, тонко-пухнатий. 0, 50— 20 см. Цв. V.
2. Щ. др ібноплода — С. тісгйсагра
Boiss.
На сухих схилах і пісках поблизу моря.— В Криму.
38. 	Шиверекія — Schiverekia Andrz.
Р. бархатисто-сірувата від зірчастих волосків, густогілляста. Нижні л. в розетці видов- жено-оберненоланцетні, звужені в черешок, Стеблові л. трохи стеблообгортні, овальні. Чашолистки відхилені. Пелюстки до 5 мм завд. Нитки довгих тичинок розширені, з зубцем на них. Стручечок яйцевидно-еліптичний, трохи стиснутий, з опуклими стулками, З—4 мм завд., з досить довгим стовпчиком. 2д, 10—20 см. Цв. IV — VI.
Ш. подільська — S. podolica Andrz.
На відслоненнях вапняків. — В Зах. Лісостепу в басейні р. Дністра звичайно, особливо в Хмельницькій та Тернопільській областях. На Лівобережжі росте на крейдяних відслоненнях, дуже рідко в Харківській обл. (по р. Вовчій у Воячанському районі) і в Луганській обл. (Серебрянка на р. Дінці).— М. Олексієнко рослину, яка росте на крейдяних відслоненнях, виділяє в окремий вид.—
S. 	mutabilis Alexejenko.
39. 	Крупка — Draba L.
Р. невеликі, багаторічні або однорічні, опушені розгалуженими волосками з домішкою простих. Чашолистки прямостоячі. Пелюстки суцільні, білі або жовті. Стручечок стиснутий
Мал. 306. Крупка дібровна: 1 — загальний вигляд рослини, 2 — плід (збільш.).
318


з 	спинки, овальний або еліптичний, з багатонасінними гніздами, розміщеними дворядно.
1. Однорічники 2
— Багаторічники З
2. Пелюстки білі, л. стеблові обгортають основою стебло, звичайно зубчасті. Стручечки
Мал. 307. Крупка витягнутостовпчи- кова:
1 — загальний вигляд рослини, 2 — квітка (збільш.), З — пелюстка (збільш.).
еліптичні, 3,5—7 мм завд. 0, 8—50 см. Цв. V —VI.
1. 	К. м у р о в а — D. muralis L.
На кам’янистих місцях, степах рідко.— В Гірському Криму.
— Пелюстки жовті, стеблові л. сидячі, але нестеблообгортні. Прикореневі л. в розетці звужені в черешок. Стручечки довгасто- еліптичні, 4—10 мм завд. О, 5—40 см. Цв. IV —VI.
2. 	К. дібровна — D. nemorosa L. На луках, на полях, біля доріг.— Майже по всій УРСР, крім Карпат; в Криму зрідка.
З (1). Л. лінійні, шорсткі, шкірясті, в густій прикореневій розетці, по краях від-
ставлено-шорстко-війчасті. Ст. квітуче без листків .4
— Р. з іншими ознаками 5
4. 	Пелюстки цілі, 10 мм завд. Стручечки густоопушені шорсткими волосками, видов- жено-яйцевидні, 6—10 мм завд., загострені, з довгим, до 7 мм завд., нитковидним, іноді зігнутим стовпчиком. 2/., 5—12лш.Цв. IV —V.
3. 	К. з а г о с т p е н а — D. cuspidata М. В. На скелях, на яйлах і у верхньому поясі Гірського Криму.
— Пелюстки 5—6,5 мм завд. Стручечки пухнаті, еліпсоїдальні, 6—10 мм завд., з стовпчиком 2—4 мм завд. 2д, 5—10 см. Цв. IV —VI.
4. 	К. а ї з о в и д н а — D. aizoides L.
На вапнякових скелях в субальпійському та альпійському поясі Карпат (на хребті Чорногори, гори Свидовець, Близниця).
5 	(3). Ст. плодюче безлисте, розгалужене, сланке. Л. овальні або довго-ланцетні, 2—10 мм завш., вкриті дво-, чотирирозділь- ними волосками. Стручечки яйцевидно-ланцетні, 4—8,5 мм завд., стовпчик до 1 мм завд. 2/., 10—20 см. Цв. IV —VI.
5. К. сибірська — D. sibirica (Pall.)
Thell. (D. repens auct. non M. B.) Бур’ян заносний, по насипах залізниць.— В Лісостепу (в Хмельницькій, Харківській і Полтавській обл.).
— Ст. плодючі облиствлені, численні, з двома-чотирма листками, вгорі голі. Прикореневі л. вузько-довгасто-еліптичні. Стручечки довгасто-лінійні, 3,5—6,5 мм завд., з дуже коротким стовпчиком. 2д, 5—15 см. Цв. VI— VII.
6. К. каринтійська — D. carinthia-
са Hoppe На вапнякових і піскових скелях, зрідка на сланцях в субальпійському поясі Карпат (на хребті Чорногора, Чивчинські гори).
40. 	Веснянка — Erophila DC.
Дрібні однорічники з безлистими стеблами і листками в прикореневій розетці. Пелюстки завжди білі, двороздільні. Стручечок овально- довгастий або лінійний, стиснутий з спинки, стулки його з однією жилкою.
1. Стручечки оберненоовальні, 3—6 мм завд. і 2,5—3,5 мм завш. Чашолистки 1— 1,75 мм завд.; пелюстки 2—3,5 мм завд., ніжки при плодах 2,5—17 мм завд. 0, 1—8 см. Цв. III.
1. В. р а н н я — E. praecox (Stev.) DC.
(Draba praecox Stev.)
На степах, схилах та галявинах.— В Гірському Криму.
— Стручечки більш вузькі 2
2. Довжина стручечка не більш як удвоє перевищує ширину і рівна 5—10 мм. 0, 10—20 см. Цв. Ill — IV.
2. В.Боергава — E. Boerhaevii Dum. На відкритих місцях.— У Львові.
— Довжина стручечків в 3—4 рази біль¬
ша за ширину 3'
319


3. 	Стручечки довгасто-еліптичні, 5— 10 мм завд. і 1,75—3,5 мм завш. Чашолистки 1—2,25 мм завд., пелюстки 1,75—4 мм завд.; ніжки при плодах 2—ЗО мм завд. 0, 3— 25 см завв. Цв. III — IV.
3. В. в е с н я н а — E. verna (L.) Bess.
(Draba verna L.).
На пісках, сухих горбах, схилах, біля шляхів.— По всій УРСР.
— Стручечки видовжено-лінійні, 7—0 мм завд. і 1,5—2 мм завш., загострені до обох кінців. Чашолистки 1 мм завд.; пелюстки 1,5 мм завд. 0, 10—20 см. Цв. III — IV.
4. В. Крокера — E. Krockeri Andrz.
На відкритих місцях і як бур’ян.— В Лісостепу та Степу.
41. 	Дворядник — Diplotaxis DC.
Пелюстки з довгими нігтиками, жовті. Стручок лінійно-ланцетний, двостулковий, з коротким стовпчиком; стулки плоскі, з виразною серединною жилкою.
1. Пелюстки 4—5 мм завд., поступово звужені в нігтик. Стручки голі, 1,5—2 см завд. і 1,5—2 мм завш., видовжено-лінійні, до обох кінців звужені, на верхівці з стовпчиком 2—2,5 льи завд. ©, 5—20 см. Цв. V— VIII.
1. Д. прутяний—D. viminea (L.) DC. На відкритих місцях, схилах, на мергелях
в передгір’ях Криму, окол. Феодосії та в Ні- кітському ботанічному саду.
— Пелюстки 6—12 мм завд 2
2. Стручки без помітної плодоніжки,
2,5—5 см завд. і 2—2,5 мм завш. Пелюстки
6—8 мм завд. Л. довгасті, виїмчасто-зубчасті до перистороздільних, з ланцетними частками або лопатями. ©, 20—40 см. Цв. VI — VII.
2. Д. м у р о в и й — D. muralis (L.) DC.
(Brassica muralis Schmalh.)
На кам’янистих схилах і як бур’ян біля стін і коло шляхів. — В Степу; як р. занесена в Закарпатті, на Поліссі, в Лісостепу і в Півд. Криму.
— Стручки на плодоніжках З
3. Плодоніжки не довші 1 мм ... .4 — Плодоніжки 2—3 мм завд. Стовпчик
стручка 1—3 мм завд. Пелюстки 8—14 мм завд. Л. виїмчасто-зубчасті або перистороздільні, з лінійними, звичайно виїмчасто-зубчастими частками. 2/., 40—10 см. Цв. VI — VII.
3. Д. тонколистий — D. tenuifolia
(L.) DC. (Brassica tenuifolia Fries)
Як бур’ян в Криму, але в останні часи занесений в Одесу, Мелітополь, Закарпатську, Полтавську та Київську обл.
4. Л. темно-зелені. Пелюстки 4—7 мм завд. Плодоніжки 0,5 мм завд. Стовпчик 1,5 мм завд. Q, 0, 5—20 (ЗО) см. Цв. VI — VII.
4. 	Д. донський — D. tanaitica Schtscherbina На крейді.— В Лісостепу на Лівобережжі в Луганській і Донецькій обл. (по р. Дінцю, гори Артема та ін.).
— Л. світло-зелені. Пелюстки 7—9 мм завд. Плодоніжки 1 мм завд. Стовпчик 0,5— 1 мм завд. 0, ЗО—80 см. Цв. VI — IX.
320
Мал. 308. Дворядник крейдяний.
5. 	Д. к p е й д я н и й — D. cretacea Kotov На крейді по р. Осколу в Харківській обл. (Дворічна — Тополі) і в Білгородській обл. (Уразово). Росте також в Курській і Воронезькій обл. Ендемічна р. крейдяних відслонень.
42. 	Капуста — Brassica L.
Чашолистки прямі або відхилені, при основі трохи мішковидні. Пелюстки жовті. Стовпчик короткий; приймочка велика, головчаста. Стручок лінійний, часто циліндричний, з виразно помітною серединною жилкою і менш виразними боковими.
1. Стеблові л. б.-м. стеблообгортні . .2
— Стеблові л. сидячі або короткочереш- кові, але нестеблообгортні . . .... . . .6
2. Л. м’ясисті, великі, стеблові не зовсім стеблообгортні. Носик короткий та товстий З


— Л. порівняно тонкі, нем’ясисті, стеблові більш стеблообгортні. Носик більш довгий та тонкий, поступово загострений .4
3. 	Носик здутий, тупуватий, короткий,
З—6 лш завд. Л. голі, сизо-зелені. Пелюстки звичайно жовті, 18—20 лш завд. Стручки 6—10 см завд., відхилені, з носиком 4—6 мм завд. О, 60—120 см. Цв. V — VI.
1. 	К. городня — В. oleracea L.
Вирощують на городах у багатьох сортах. Розрізняють: 1) var. acephala DC.— кормова капуста, браунколь, л. плоскі, кучеряві, качанів не утворює; 2) var. capitata L.— качанка капуста, л. на вкорочених стеблах гладенькі, утворюють щільні головки; 3) var. sabauda L.— савойська капуста, л. тонкі цілісні або гофровані, утворюють рихлу головку; 4) var. gemmifera DC.— брюссельська капуста, ст. видовжене, несе в листових пазухах дрібні головки і рихлу верхівкову головку; 5) var. bothrytis L.— цвітна капуста, суцв., верхні л. й квітконіжки потовщені в білувату м’ясисту масу, в якій знаходяться здебільшого недорозвинені кв.; 6) var. gongy- lodes L.— кольрабі, ст. кулевидне, потовщене.
— Носик більш повільно відтягнутий, частіше довший за 3—6 мм. Л. сизі; нижні ліровидні, з великою кінцевою овальною часточкою і із значно дрібнішими боковими, стеблові л. овальні, черешкові, верхні сидячі, всі — несправжньо-виїмчасто-зубчасті. Пелюстки звичайно білі. Стручки горбочкуваті, прямі, 25—ЗО мм завд., з коротким носиком. 2/., 30—40 см. Цв. V —VI.
2. 	К. критська — В. cretica Lam.
(В. balearica Agg.).
По морському узбережжю та скелях в Півд. Криму (Місхор, Гурзуф).
4 	(2). Довжина носика становить близько х/4—Vs довжини стулки. Нижні л. дуже мало опушені, часто майже голі. Стеблові л. напівстеблообгортні. 0, ©, ЗО—120 см. Цв. V — VI.
3. 	Ріпак, бруква. — В. napus L.
Вирощують (інколи дичавіє) такі різновидності: var. oleifera DC.— ріпак озимий та ярий: корені тонкі, насіння дає олію; var. rapifera Metzg.— бруква: корені товсті, із зморшкуватою поверхнею, їстівна.
— Довжина носика складає х/2 (рідше х/4) довжини стулки. Нижні л. зелені, опушені 5
5. 	Р. однорічна з тонкими коренями. О, 20—100 см. Цв. VI —VII.
4. 	К. польова — В. campestris L.
Бур’ян у посівах, на городах і біля шляхів.— По всій УРСР.
— Р. дворічна з товстими м’ясистими коренями. 0, 20—100 см. Цв. V — VII.
5. 	Р і п а — В. rapa L.
Вирощують як городину (ріпу) і на корм худобі (турнепс). Олійність насіння 20—39,71%. Олію використовували у великій кількості для освітлення і на мастило в XIX столітті; зараз використовують в техніці.
6 	(1). Стручки короткі (1—2 см завд.), вузлуваті, притиснуті до стебла, майже 4- гранні. Ст. в нижній частині, разом з листками, рідковолосисті. Нижні л. ліровидні, з великою виїмчасто-зубчастою верхівковою часткою. Стручки чотиригранні. Насінина чорна або чорно-б\фа . Q, 50—150 см. Цв. VIVID.
6. 	Гірчиця чорна — В. nigra (L.) Koch
Розводять у нас зрідка, а також росте як дика або здичавіла на забур’янених місцях і по берегах річок.— Дико в б. ч. УРСР, крім Карпат і Криму. Насіння містить 35% жирної олії і близько 1% ефірного масла. Для виготовлення гірчиці вважається найкращою. Листя використовують як салат і приправу до різних страв. Макуху з гірчиці використовують на виготовлення гірчичників. Добрий медонос.
— Стручки косо вгору направлені. Ст. голе. Л. на черешках, зісподу по жилках звичайно з розсіяними жорсткими волосками; нижні — ліровидні, з довгастими боковими частками і більшою овальною верхівковою, верхні ланцетні. Стручки майже циліндричні, 25—ЗО мм завд., з довгим носиком. 0, 20— 60 см. Цв. V —VI.
7. 	Гірчи ця сарептська — В. juncea
(L.) Czern. (Sinapis juncea L.)
Розводять у нас рідко і трапляється здичавілою на забур’янених місцях в степовій і рідше в лісостеповій зонах. Л. вживають як салат. З насіння виготовляють звичайну гірчицю і гірчичну олію, які вживають в їжу. Олію використовують в консервному і парфюмерному виробництві, в медицині і в кондитерській промисловості. Макуху перемелюють на гірчичний порошок, з якого готують гірчицю для їжі.
43. 	Гірчиця — Sinapis L.
Чашолистки відлеглі. Пелюстки жовті. Приймочка трохи дволопатева. Стручки лінійні, циліндричні, хвилясто-горбочкуваті; стулки їх з 3—5 однаково випнутими прямими жилками. Носик стручечка довгий, в нижній частині широкий, конічний або шаблевидиий.
1. 	Л. суцільні, яйцевидні або довгасті, нерівнозубчасті, тільки найнижчі іноді з вушками при основі, майже ліровидні. Носик стручка косочотиригранний. Ст. відлегло- волосисте. О, 30—60 см. Цв. VI — VIII.
1. Г. польова — S. arvensis L. (Brassi¬
ca sinapistrum Boiss.)
Бур’ян на полях, серед посівів.— По всій УРСР. Медонос.
— Л. перисторозсічені, частки їх нерів- новеликозубчасті, верхніх три здебільшого зливаються. Носик стручечка шаблевидний. Ст. жорстко-волосисте, іноді голе. 0, ЗО— 60 см. Цв. VI —VII.
2. Г. біла — S. alba L. (Brassica alba
Schmalh., B. dissecta Schmalh.)
Бур’ян.— Майже по всій УРСР. Інколи культивують як олійну культуру, в якій є близько 35—37% олії. Вживають на зелений корм. Медонос.
44. 	Гіршфельдія — Hirschfeldia Moench
Р. сіроопушена, дуже гілляста. Прикореневі л. ліроподібнороздільні, стеблові — нечисленні, зменшені, видовжено-лінійні. Квіт21 424
321


коніжки при плодах товсті, дорівнюють за шириною стручечку. Стручечки циліндричні, бугорчасті, притиснуті до осі суцвіття, з видовженим носиком, який вміщує одну насінину. О, ЗО—60 см. Цв. V.
Г. сива — H. incana (L.) Lagr.-Foss. (Sinapis incana L., Brassica incana Schmalh.) На кам’янистих місцях як бур’ян.— В Зах. Криму (Тарханкутський півострів, Севастополь, Балаклава).
451 Рогачка — Erucastrum Schimp. et Spenn.
Стручки лінійні, у поперечному розрізі майже чотирикутні. Стулки всі з 1 поздовжньою жилкою. Насіння розміщене в кожному гнізді в 1 ряд.
1. В нижній частині грона містяться пе-
ристороздільні приквіткові л 2
— Гроно без приквітків З
2. Приквіткові л. у 3—7 нижніх квіток. Нижні частки стеблових листків не охоплюють стебла. Квітконіс з листками. Кв. дрібніші, з блідо-жовтими пелюстками 5—7 мм завд. Носик стручка завжди безнасінний,
1.5— 4 мм завд., лінійно-циліндричний. 0, 20—60 см. Цв. V —VIII.
1. 	Р. г а л ь с ь к а — E. gallicum О. Е. Schulz (E. Polichii Benth. etHook.) Бур’ян на крейдяних відслоненнях, вздовж доріг та залізниць.— В Сумській, Харківській, Луганській та Донецькій обл. Наводиться для Криму. Росте також в Білгородській і Воронезькій обл. РРФСР.
— Приквіткові л. у 1—2 нижніх квіток. Нижні частки стеблових листків охоплюють стебло. Квітконіс без листків. Кв. значно крупніші (в 1,5—2 рази), пелюстки жовті,
7.5— 9 мм завд. Носик стручка часто 1—2-на- сінний, 3—6 мм завд., ланцетно-кеглевидний. 0, 20—60 см. Цв. V —VIII.
2. 	Р. настурцієлиста — E. nas- turtiifolium (Роіг.) Schultz Бур’ян на мергелистих схилах та біля доріг у Львівській та Хмельницькій обл.
З (1). Прикореневі л. суцільні, довгасті або клиновидно-оберненояйцевидні, звужені в довгий черешок, тупі і нерівновеликозубчасті. Ст. розчепірено-галузисте, а тому р. вся в обрисі куляста (утворює перекоти-поле). Пелюстки 7—9 мм завд., ясно-жовті. Стручки з плодоніжкою, косо вгору спрямовані, 12— 18 мм завд. © або 2/., 40—100 см. Цв. V—VI.
3. 	Р. хріновидна — E. armoracioides (Czern.) Cruchet. (Brassica armoracioides
Czern., B. elongata Ehrh. p. p.) На степових схилах, як бур’ян на полях і біля шляхів.— В Лісостепу, Степу і в Криму. Насіння містить 34% жирної їстівної олії, придатної для виготовлення фарб.
— Усі л. перистороздільні. Л. прикореневої розетки черешкові, 3,5—4 см завд., з 4—7 довгастими або неправильно-округлйми, цілокраїми або при основі зубчастими сегментами. Пелюстки близько 5 мм завд., жовті. Стручки 10—20 мм завд. ©, 2^, 15—40 см. Цв. V—VI.
4. 	Р.крейдяна — E. cretaceum Kotov (Brassica elongata Ehrh. c. p innat if і da Schmalh.)
Мал. 309. Рогачка настурцієлиста: 1 — загальний вигляд рослини, 2 — квітка (збільш.), З — плід (збільш.), 4 — насінина (збільш.).
На крейдяних і вапнякових відслоненнях.— В Лісостепу і в Степу, переважно по р. Дінцю та його притоках, а також в Криму на другій гряді на мергелях і в окол. м. Сімферополя.
46. 	Ерука — Eruca Adans.
Ст. галузисте, негусто вкрите жорсткими, донизу відхиленими волосками. Л. черешкові, ліровидно-перисторозсічені, з зубчастими частками. Чашолистки прямостоячі. Пелюстки 15—22 мм завд., спочатку жовтуваті, потім майже білі, з фіолетовими жилками. Стручки довгасті, 2—3 мм завд., з довгим сплюснутим безнасінним носиком. Насінини розміщені в кожному гнізді в 2 ряди. О, ЗО—60 см. Цв. V —VII.
Е.посівна — E. sativa Garsault.
Бур’ян в посівах, розсіяно по всій УРСР. Раніш розводили на городах. Л. і насіння їстівні.
47. 	Редька — Raphanus L.
Чашолистки прямі. Пелюстки з довгими нігтиками. Стовпчик невиразний; приймочка головчаста. Стручок не розкривається, циліндричний, двочленний; нижній членик порожній, рідше з однією-двома насінинами; верхній — з кількома насінинами або ж стручок розпадається на однонасінні членики; на 322


верхівці він витягнутий у б.-м. довгий носик. Насінини яйцевидно-кулясті.
1. Стручок веретеновидний або цилінд¬
рично-конічний, здутий, без перетяжок, не розпадається .2
— Стручок чотковидно перехвачений на ряд члеників З
2. Стручки тонкі, 4—8 мм завш., тонко- борозенчасті. Корінь тонкий. Пелюстки 18 мм завд., білі. 0, ЗО—50 см. Цв. VI —VII.
1. Р. б і л а — R. candidus Woroschilow.
Бур’ян в посівах.— На Поліссі і на півночі Лісостепу.
Мал. 310. Редька дика:
1 — нижня частина рослини, 2 — верхня частина рослини, 3 — гілочка з плодами (збільш.), 4 — плід (збільш.).
— Стручки товстіші, 10—12 мм завш., сітчасті, з носиком, звичайно втроє коротшим, ніж стручок. Корінь потовщений. Пелюстки 15—16 мм завд., пурпурово-фіолетові або білі з фіолетовими жилками. 0, 0, 40—70 см. Цв. V —VII.
* 2. Р. п о с і в н а — R. sativus L.
Розводять в двох основних расах:
Редька, звичайна — R. sativus subsp. niger Pers.
— P. дворічна. Корінь потовщений, великий, 10—25 см завд., білий, чорний або рідше рожевий. М’якуш на смак часто гострий. Редиска — R. sativus subsp. radicula Pers.— P. однорічна, з кулястим, веретеноподібним або довгастим, не таким великим (3— 15 см завд.) коренем, зовні білим або червоним, зрідка жовтим або фіолетовим.
З (1). Стручки товсті, достиглі 5—8 мм в діам., зовні з малопомітними перетяжками, з двома-чотирма кулястоздутими члениками, відокремленими один від одного глибокими перетяжками, і конічно-шиловидним носиком, який довший за самий стручок. Корінь рі- повидний, потовщений. О, ЗО—100 см. Цв. VI —VIII.
3. Р. приморська — R. maritimus Smith (Raphanistrum odessanum Andrz.,
Raphanus odessanum Spreng.) На приморських пісках.— По берегах Чорного моря (Одеса, Крим).
— Стручки блідо-жовті, вужчі, 3—4 мм в діам., з помітними перетяжками, достиглі розпадаються на 5—8 (11) члеників, з носиком 1—2 см завд. Корінь тонкий. ©, ЗО—60 см. Цв. VI—VIII.
4. Р. дика — R. raphanistrum L.
Бур’ян у посівах та біля шляхів.— По всій УРСР. Насіння містить 35—47% жирної олії. Добрий медонос.
48. 	Ріпиця — Rapistrum Crantz
Чашолистки відлеглі, при основі мішковидній Пелюстки довгасті, з нігтиками, жовті. Стручечок нерозкривний, складається з двох члеників, з яких нижній — довгастий, а верхній — кулястий або еліпсоїдальний, відразу звужений на верхівці в конічний чи шиловидний носик.
1. Стовпчик конічний, коротший, ніж верхній членик плода. Корінь потовщений. Ст. численні, розхилено-галузисті, знизу разом з листям жорстковолосисті. Нижні л. нерівномірно перистороздільні, верхні — цілісні, зубчасті. Пелюстки коло 5 мм завд. 0, 2д. Цв. 30—80 см. Цв. V—VII.
1. Р. багаторічна — R. perenne (L.)
All. (Муagrum perenne L.) На полях і біля шляхів, бур’ян.— На півдні Лісостепу, Степу і в Криму. Р. занесена по залізницях в півн. райони (Київ, Харків).
— Стовпчик шиловидний, дорівнює верхньому членику стручечка або довший за нього. Ст. тупоребристе, трохи сизувате, розгалужене, як і листя, шершаве. Пелюстки 5—7 мм завд. 0, 2д, 20—60 см. Цв. V — VII.
2. Р. зморшкувата — R. rugosum
All. (Myagrum rugosum L.).
Бур’ян коло шляхів і в посівах.— Переважно в Степу і в Криму; по залізницях занесена на північ в Полісся (Київ) і в Лісостеп (Вінниця, Харків).
49. 	Морська гірчиця — Cakile Mill.
Р. гола. Л. товстуваті, з черешками, перистороздільні, 3—6 см завд., з лінійними, цілокраїми, рідше надрізаними тупими частками. 21*
323


Пелюстки рожево-фіолетові, 5—10 мм завд., з довгими нігтиками. Стручки двочленні, 18—22 мм завд., нижній членик валькуватий, на верхівці обрубаний, одногніздий або без насінини, верхній сплюснутий, гладенький, з однією насіниною. 0, 15—ЗОслі.Цв.У — VII.
іЧ. г. звичайна — C. maritima Scop.
По всьому морському узбережжю (Чорного і Азовського морів і Сивашу) звичайно.— Насіння містить 48,2% жирної олії.
50. 	Катран — Crambe L.
Великі, галузисті багаторічники. Чашолистки відлеглі. Пелюстки білі; зав’язь сидяча, булавовидна; стовпчик короткий, прий-
Мал. 311. Катран шорсткий:
1 — верхня частина рослини, 2 — гілочка з плодами, 3 — плід (збільш.).
мочка майже сидяча. Стручечок нерозкривний, двочленний, з великим кулястим однонасінним верхнім члеником і коротким неплідним нижнім.
1. 	Гілки суцвіття дуже тонкі. Верхній членик стручечка дуже дрібний, 2—3 (4) мм завд. і 3 мм завш., гладкий, тонко-4-гранний. Чашолистки яскраво-золотисті, 2—2,5 мм завд.; пелюстки 4—6,5 мм завд.; нитки довгих тичинок з зубцями. 0, 2/.» 150—250 см. Цв. IV—V.
1. 	К. к о к т е б е л ь с ь к и й — C. kok- tebelica (Junge) N. Busch.
По обривах морського узбережжя Чорного моря в Криму (Тарханкутський півострів, Карадаг, Планерське).
На Керченському пів-ві росте var. mitrida- tis (Juz.) Kotov (C. mitridatis Juz.), з листками зверху голими і більш дрібними; верхній членик плода 2—3,5 мм завд.
324
— Гілки товсті. Верхній членик стручечка більший, 4—10 мм завд
2. Верхній членик стручечка яйцевидний або округлий, гладкий або бугорчастий, але не 4-гранний та не сітчасто-зморшкуватий .3
— Верхній членик стручечка 4-гранний, з чотирма різко висунутими ребрами, виразно зморшкуватими
3. Р. голі та сизі *4
— Р. вкрита рідкими й шорсткими волосками. Стручечок горбочкувато-зморшкува- тий, 7—9 мм завд., на верхівці загострений. Л. двоперистороздільні, з довгасто-лінійними, розставлено-зубчастими або вирізними лопатями. Суцв. півкулясте, густе. Пелюстки 5—6 мм завд. 2/., 70—120 см. Цв. IV — V.
2. К. ш о p с т к и й — C. aspera М. В.
На степах, по кам’янистих і солонцюватих місцях.— В Донецькому Лісостепу (Донецьк); в Степу (на сході) і Криму.
4. Л. м’ясисті, овальні або еліптично- довгасті, хвилясті, виїмчасті або нерівномір- но-перисто-лопатеві. Верхній членик стручечка великий, 7—8 мм завд., 5—8,5 мм завш., овальний або майже кулястий, м’ясистий. Пелюстки 7—9 мм завд. 21, 40—60 см. Цв. V — VI.
3. К. п о н т і й с ь к и й—C. pontica Stev.
(C. maritima M. B. non L.)
На приморських пісках i ракушниках по берегах Чорного та Азовського морів. Насіння містить 17—40% жирної олії.
— Л. перистонадрізані або перистороздільні з видовженими великозубчастими частками, 17—35 см завд. і 12—36 см завш. Стручечки округлі, тупі, 5,6—6 мм завд. Верхній членик стручечка овально-округлий або кулястий, 5,5—7 мм завд. і 5—6 мм завш., гладкий. Пелюстки 7—9 мм завд. 2/., 50—150 см. Цв. V.
4. К. перистороздільний —
C. pinnatifida R. Вг.
На степах і сухих схилах.— В Степовому Криму, на Тарханкутському і Керченському півостровах, в окол. Бахчисарая, Сімферополя, Карадага і Планерського.
5 	(2). Верхній членик стручечка 4—5 мм завд., кулястий. Р. сиза, молода б.-м. жорст- коволохата. Л. м’ясисті, сіро-зеленуваті; прикореневі — несправжньо-двоперистороз- дільні, з довгасто-лінійними, розставлено- зубчастими або надрізними частками. 2^., 40—100 см. Цв. V — VI.
5. К. татарський — C. tataria
Sebeok
На степах, схилах, особливо крейдяних, і на кам’янистих місцях.— В Лісостепу, Степу і в Криму. Насіння містить 14% жирної олії; молоді ст. вживають як овочі.
— Верхній членик стручечка 6—8 мм завд 6
6. 	Л. тонкі, голі, двічі перисто-роздільні, з вузькими гострими частками. Стручечки
4- гранні, майже округлі, 6—7 мм завд. і
5— 6 мм завш., з маленьким носиком. Пелюстки 5—5,5 мм завд., коло 4 мм завш. 2/., 60— 100 см. Цв. V —VI.
6. К. С те в е н а — C. Steveniana Rupr.


На степах і глинистих схилах.— В Степовому Криму, переважно на другій гряді Кримських гір на мергелях, а також в окол. с. Пла- нерське.
— Л. щільні, шкірясті, зісподу по жилках і з краю листової пластинки з рідкими, жорстковійчастими волосками. Стручечки овальні, 7—8 мм завд. Пелюстки 5,5—7 мм завд. 2/., 60—100 см. Цв. V —VI.
7. 	К. в е л и к о к в і т к о в и й —
С. grandiflora DC.
На степах в Схід. Криму на Керченському півострові.
51. 	Калепина — Calepina Adans.
Ст. від основи розгалужене. Л. б.-м. виїмчасто-зубчасті, прикореневі довгасті, звичайно ліровидно-перистороздільні, на довгих черешках; стеблові — довгасто-ланцетні, сидячі, при основі стріловидні, напівстеблооб- гортні. Кв. в китицях. Чашолистки відстояні; пелюстки білі. Стручечки 2,5—3 мм завд., на верхівці звужені в конічний,вздовж зморшкуватий носик, 2—3 мм завд., на квітконіжках дуговидно-висхідних. 0,0, 20—40 см. Цв. IV.
К. неправильна — С. irregularis
(Asso) Thell. (С. Corvini Desv., Myagrum irregulare Asso)
На степах, схилах і як бур’ян в Криму.
52. 	Конрингія — Conringia (Heist.) Pers.
Ст. голі. Л. сизо-зелені, прикореневі в розетці, черешкові, оберненояйцевидні; стебло-
Мал. 312. Конрингія східна:
/ — нижня частина рослини, 2 — гілочка з плодами, 3 — плід (збільш.).
ві обгортають стебло, цілокраї. Чашолистки прямостоячі, бокові з мішковидною основою. Пелюстки 9—14 мм завд., блідо-жовті, з довгими нігтиками. Стручки на товстих відхилених квітконіжках, догори спрямовані, чотиригранні. 0, 20—70 см. Цв. V — VI.
К. східна — С. orientalis (L.) Andrz. (Erysimum orientale Mill., Brassica orienta¬
lis L.)
Бур’ян у посівах і при дорогах.— Майже по всій УРСР, частіше в Степу і в Криму, відсутня в Карпатах.
53. 	Хрінниця — Lepidium L.
Чашолистки прямостоячі, з білим або червонуватим краєм. Пелюстки дрібні, білі або жовті, іноді їх немає. Тичинок 6, але іноді 4 або 2. Медові залозки в кількості 4—6, гор- бочковидні або нитковидні. Стручечок округлий, яйцевидний або серцевидний, стиснутий з боку швів, двостулковий або нерозкривний, з човниковидними стулками і 1-насінни- ми гніздами.
1. Невеликий, сизий, голий півкущ, який росте дернинами, з дуже гіллястим коротким головним стеблом, лускатим від решток листків. Ст. квітучі, від основи волотисто- гіллясті, з розхідними гілками. Л. товсті, прикореневі двічі перистороздільні, з широ- колінійною середньою часткою та перисто-роздільними, рідше цілими яйцевидними боковими частками. Стручечки округлоовальні, біля основи трохи виїмчасті, на верхівці гоструваті. h, 15—20 см. Цв. VI.
1. К. Турчанінова — L. Turczani-
novii Lipsky На вапнякових схилах в Схід. Криму (Феодосія).
— Ст. при основі нездерев’янілі . . .2
2. Стеблові л. з стріловидною або серцевидною основою, стеблообгортні З
— Стеблові л. при основі звужені або заокруглені 9
3. Л. голі, всі або тільки верхні цілокраї 4
— Л. короткоопушені, всі виразнозуб- часті 8
4. Нижні л. двічі перисторозсічені, верхні яйцевидні, гоструваті, цілокраї, сидячі, з глибокосерневидною основою, стеблообгортні, перехід між ними поступовий. Пелюстки блідо-жовті, близько 1 мм завд. Стручечки округло-еліптичні, 3,5—4,5 мм завд., біля верхівки майже безкрилі, з невеликою виїмкою, стовпчик короткий, дорівнює виїмці. 0, О, 10—40 см. Цв. V — VI.
2. X. пронизанолиста — L. рег-
foliatum L.
На полях як бур’ян, біля доріг та на степах.— В Степу і в Криму звичайно, значно рідше на півдні Лісостепу; по залізницях поширюється на північ (Київ, Харків).
— Всі л. суцільні, прикореневі—дов- гочерешкові. Пелюстки білі. Стручечки яйцевидні, зморшкуваті 5
5. Прикореневі л. еліптичні або яйцевидні 6
— Прикореневі л. ланцетні або вузьколінійні 7
6. Ст. до 40 см завв.; л. ширші і довші; прикореневі 10—16 см завд. і 3—6 мм завш. Стручечки майже ромбічні, 3—4 мм завд., з дуже тупою, часто обрубаною основою. 2/., 30—40 см. Цв. V—VI.
325


3. 	X.товстолиста — L. crassifolium Wald, et Kit. (L. borysthenicum Kleop.) На солончаках та засолених луках.— В Лісостепу і Степу.
— Ст. до 25 см завв. Л. шкірясті, вужчі і коротші, середні до 2 см завд. і до 5 мм завш. Стручечки овальні або овально-ромбічні,
З—4 мм завд. і 2,7—3,5 мм завш., з притупле-
Мал. 313. Хрінниця пронизанолиста: / — загальний вигляд рослини, 2 — гілочка з плодами.
ною основою та загостреною верхівкою. 2д, 10—25 см. Цв. V—VI.
4. X. хрящувата — L. cartilagineum Thell. (L. crassifolium Wald, et Kit. p. p.)
На солонцях і солончаках, дуже рідко в Одеській обл. (Саврань, Піщана на р. Сав- ранці).
7 	(5). Ст. до 25 см завв., вгорі досить густо, внизу разом із черешками рідко опушені Стеблові л. ланцетні, нижні звужені в черешок, решта — сидячі, без вушок. Стручечки ромбічні, з округленою основою,
3,5—4,5 лшзавд. 2д, 10—25 см. Цв. IV —VI.
5. Х.сивашська — L. syvaschicum
Kleop.
На приморських солончаках.— По берегах Чорного і Азовського морів.
— Ст. низькі, до 13 см завв. Л. вузьколінійні, при основі розширені, напівстебло- обгортні. Стручечки 2—3 мм завд., яйцевидно-трикутні із зморшкуватими стулками 2/ 5—13 см. Цв. V — VI.
6. 	X. н и з ь к а — L. pumilum Boiss. et Bal. На приморських солончаках в Херсонській обл. (Голопристанський р-н, Вахтери, коса
Мал. 314. Хрінниця крупковидна: 1 — загальний вигляд рослини, 2 — плід (збільш.).
Джарилгач, Генічеськ) і в Кримській обл. (на Бакалській косі в Каркинітській затоці, на Керченському півострові).
8 	(3). Кв. в щитковидних китицях. Пелюстки 2,5—4 мм завд., білі. Л. видовжено- яйцевидні, прикореневі звужені в черешок,
б.-м. виїмчасті або майже ліровидні, стеблові — довгасті, оберненояйцевидні або ланцетні, з серцевидно-стріловидною основою. Стручечки широкоовально-серцевидні, 3— 4,5 мм завд., голі. 2д, 20—50 см. Цв. V — VI.
7. 	X. крупковидна — L. draba L.
(Cardaria draba (L.) Desv.)
326


На степах, як бур’ян на полях і вздовж доріг.— В півд. частині Лісостепу, в Степу і в Криму звичайно; поширюється вздовж залізниць на захід (Ужгород, Коломия, Чернівці) і на північ (Київ, Харків, Полтава).
— Кв. в одній або декількох вузьких китицях. Пелюстки2—2,5 мм завд., білуваті, в 1,5 раза перевищують чашечку. Вся р. сірувато-пухната. Л. довгасті, виїмчасто-зубчасті або ліровидні, нижні з черешками, середні й верхні — сидячі, з серцевидно-стрі- ловидною основою, з тупими вушками, стеблообгортні. Стручечки яйцевидно-овальні, ши- рококрилаті, на верхівці виїмчасті. О, ©, 15—50 см. Цв. V —VI.
8. X. п о л ь о в а — L. campestre (L.)
R. Вг.
Бур’ян на полях, перелогах, біля доріг, на схилах. — По всій УРСР, але на північ заноситься вздовж залізниць (на Поліссі: Київ, Олевськ; в Лісостепу: Вінниця, Харків, Зміївський р-н, Безпавлівка).
9 	(2). Л. суцільні, нижні — яйцевидно- ланцетні або еліптичні, пилчасто-зубчасті, звужені в черешок, верхні — майже сидячі, ланцетні, дрібно- й невиразнозубчасті або цілокраї. Китиці вкорочені і зібрані в густу пірамідальну або щитковидну волоть. Пелюстки білі, 2—3 мм завд. Стручечки округлоеліп- тичні або округлі, 1,5—2,5 мм завд., здебільшого опушені, з ледве помітним стовпчиком. 4, 40—120 см. Цв. V—VII.
9. X.широколиста — L. latifolium
На засолених луках, солончаках, берегах річок, забур’янених та засолених місцях.— В Лісостепу, Степу і в Криму досить звичайно, на Поліссі зрідка (Київ, Ніжин, Батур инсь- кий р-н, Матіївка, Сумська обл., Тулиголове).
— Л. іншої форми, нижні часто перисторозсічені або надрізані 10
10. Стручечки голі, яйцевидні, 2,5—3 мм завд. і 1,7—2 мм завш., на верхівці загострені, з дуже коротким стовпчиком. Прикореневі і нижні стеблові л. видовжено-лапчасті, зарубчасто-пилчасті або біля основи надрізані або вузьколанцетні, до 55 мм завш., з рідкими зубцями. '2/., ЗО—60 см. Цв. V — VI.
10. X. з л а к о л и с т а — L. graminifo-
lium L.
На сухих схилах в Півд. Криму (від Севастополя до Карадага).
— Стручечки майже округлі, на верхівці
б.-м. виїмчасті. Однорічники або дворічники 11
11. Стручечки 5—6 мм завд., з крилатими вгорі стулками, до осі суцвіття притиснуті. Нижні стеблові л. перисті або двічі перисті, з суцільними або надрізними частками, середні — трироздільні, верхні — лінійні, гострі. Він. білий або червонуватий, 3 мм завд. Стручечки округлоовальні, виїмчасті; стовпчик майже дорівнює виїмці стручечка. 0, 20—40 см. Цв. VI —VII.
11. X.посівна, крес-салат —
L. sativum L.
Розводять на городах як салат (особливо сорти з кучерявим листям), інколи дичавіє.
— Стручечки 2,5—3 мм завд., на відхилених ніжках, стулки їх майже без крил 12
12. 	Р. без запаху. Ст. опушене головчастими волосками. Прикореневі л. довгасті,
Мал. 315. Хрінниця густоцвіта:
1 — загальний вигляд рослини, 2 — плід (збільш.).
перистонадрізні або перисторозсічені на суцільні або надрізно-зубчасті частки; верхні л. лінійні, цілокраї або поблизу верхівки ве- лико-пилчасто-зубчасті. Кв. дуже дрібні, часто рудиментарні. ©, ©, 10—50 см. Цв. V-VIII.
12. 	X.густоцвіта — L. densiflorum Schrad. (L. apetalum Schmalh. non Willd.) На засмічених місцях, частіше на піщаному грунті, при дорогах; поширюється вздовж залізниць та шосейних доріг.— На Поліссі і в Лісостепу.
— Р. з неприємним запахом. Ст. опушене короткими, циліндричними волосками. Прикореневі л. перисто- або двічі перистороздільні, з цілокраїми тупими частками. Кв. дуже дрібні, без пелюсток, з самою тільки 327


чашечкою і 2—4 тичинками. ©, ©, 10—40 см Цв. V-VIII.
13. 	X. сми р дюча — L. ruderale L.
На забур’янених і солончакових місцях, біля шляхів, як бур’ян.—По всій УРСР.
54. 	Вороняча лапка — Coronopus Gaertn.
Р. дрібні, голі, з простертим розгалуженим стеблом. Л. перисті з довгасто-ланцетними частками. Китиці головчасті, супротивні. Чашолистки відлеглі, бокові інколи трохи міш-
Мал. 316. Вороняча лапка лежача:
1 — загальний вигляд рослини, 2 — гілочка з плодами (збільш.), З — плід (збільш.).
куваті. Пелюстки близько 2 мм завд., білі або їх немає. Стовпчик дуже короткий. Стручечки стиснуті з боків, двійчасті, нерозкривні, 2—2,5 мм завд., по краю променисто-зубчасті, з конічним стовпчиком. О, 0, 5—ЗО см. Цв. IV-VI.
В. л. лежача — С. procumbens Gilib.
(С. Ruellii All.)
Рудеральний бур’ян, біля доріг.— Р. адвентивна на заході УРСР, переважно в Прикарпатті і в Правобережному Лісостепу; в Криму рідко.— Л. їстівні, вживають як салат.
55. 	Очки — Biscutella L.
Прикореневі л. в розетці, лопатковидно- ланцетні, великозубчасті, біля основи з боковими залозками; стеблові — ланцетні, вужчі й коротші, сидячі, тупі, притиснуті до стебла. Пелюстки жовті, 5—6 мм завд. Чашолистків і пелюсток по 4, тичинок 6. Стручечки вгорі і внизу виїмчасті, бісквітоподібні, обидві частки його з широким крилом по краю. 2ї, 15—35 см. Цв. V —VII.
O. гладенькі — В. laevigata L.
На вапнякових скелях в субальпійському поясі Карпат (хребет Чорногора, гори Сви- довець і Близниця).
56. 	Пахрінок — Hutchinsia R. Вг.
P. дрібна, короткопухната. Прикореневі л. в розетці, перисторозсічені. Пелюстки білі, 1 мм завд., трохи довші за чашечку. Стручечки стиснуті з боків, із кілюватими стулками. ©, 5—10 см. Цв. IV — V.
П. скельний-Н. petraea (L.)
R. Вг.
На вапняках і пісковиках рідко. — В Степу (окол. Одеси) і в Криму.
57. Іберійка — Iberis L.
Чашолистків 4, бокові при основі трохи мішковидні. Пелюсток 4 нерівних; зовнішні пелюстки крайових квіток більші за внутрішні. Тичинок 6, без зубців; при основі коротких тичинок з боків є ромбічні або трикутні залозки. Стручечок овальний або округлий, двостулковий, сплюснутий з боків, на верхівці б.-м. глибоковиїмчастий; стулки його кілюваті, часто тільки спереду або навкруги з шкірястим крилом.
1. Л. перисті або великозубчасті . . .2
— Л. суцільні З
2. Вся р. грубоволосиста. Л. видовжено- лінійні, нижні перистороздільні, верхні стеблові — перисто-зубчасті. Стручечки 5— 6 мм завд. і 5 мм завш., широковиїмчасті. Пелюстки білі або червонуваті. ©, 10—20 см. Цв. IV.
1. 	І. периста — І. pinnata L.
На кам’янистих місцях в Півд. Криму дуже р ід ко (Ки кинеїз).
— Р. гола або вкрита рідкими волосками, л. довгасто-клиновидні, тупі, біля верхівки з багатьма великими зубцями. Стручечки майже округлі, 5—7 мм у діам., шнроковиїм- часті. Пелюстки білі або блідо-фіолетові,
4—8 мм завд. ©, 15—40 см. Цв. VI —VII.
2. 	І. г і р к а — І. amara L. Розводять в садах, інколи дичавіє.
З (1). Низький гіллястий чагарничок із скрученими коротко-пухнатими та густо облиствленими гілочками. Л. товстошкірясті, майже лінійні, до основи звужені, на верхівці загострені, по краю коротковійчасті. Стручечки в зонтиках, овальні або округлі, 6,5—9 мм завд. і 7—7,5 мм завш., гостровиїмчасті та округло-лопатеві, h, 7—15 см. Цв. III —V.
3. Пекельна — І. saxatilis L.
На скелях на яйлах.— В Півд. Криму.
— Дворічники або однорічники . . .4
4. Р. гілляста від кореневої шийки, дріб- нобородавчаста від дрібних білих щетинок. Волоті дуже короткі. Пелюстки 6—8мм завд., білі, рожеві або червоні. Стручечки овальні, коло 9 мм завд. і 7 мм завш., з вузькою, гострою виїмкою. 0, 8—25 см. Цв. V —VI.
4. 	І. кримська — I. taurica DC.
На сухих схилах та кам’янистих місцях по всьому Гірському Криму.— Р. декоративна.
— Р. вища, до 50 см завв. Кв. в густому щитку. Пелюстки до 10 мм завд., рожеві. Стручечки яйцевидні, 7—8 мм завд., з широкими крилами. ©, 0, 20—50 см. Цв. V — VI.
*5. І. зонтична — I. umbellata L. Розводять у садах як декоративну рослину.
58. Талабан — Thlaspi L.
Чашолистки відлеглі. Пелюстки суцільні, білі. Зав’язь сидяча, стовпчик видовжений, з неглибокою дволопатевою приймочкою.
328


Стручечок сплюснутий з боку швів, округлий, довгастий, еліптичний або клиновидний, звичайно вгорі з виїмкою, з стулками човни- ковидними, з б.-м. крилатим кілем. Гнізда дво- або багатонасінні.
1. Однорічники 2
— Багаторічники 4
2. 	Стеблові л. довгасто-еліптичні, сидячі, сизі, при основі гл ибо косер невидні, цілокраї або невиразно-зубчасті. Пелюстки довгасті,
2,5—3 мм завд., білі. Стручечки обернено- серцевидні, 5—6 мм завд. і майже такої ж
Мал. 317. Талабан пронизанолистий:
/ — частина рослини з листками, 2 — гілочка з плодами, 3 — квітка (збільш.), 4 — плід (збільш.), 5 — насінина (збільш.).
ширини, з дуже коротким стовпчиком на дні трикутної виїмки в облямівці, що оточує стручечок і досягає на верхівці 1,5 мм завш. О, 10—20 см. Цв. IV—V.
1. 	Т. пронизанолистий — Т. рег- foliatum L.
Вздовж доріг, на полях, схилах, узліссях.— В Лісостепу, Степу і в Криму, на північ заноситься вздовж залізниць і автомобільних шляхів.
— Стеблові л. зубчасті, при основі стрі- ловидні З
3. 	Стручечки 10—18 мм завд., округло- еліптичні, 11 —16 мм завш., ширококрилаті, на верхівці глибоковиїмчасті, з дуже коротким стовпчиком. Р. гола. Стеблові л. сидячі, довгасто-ланцетні, зелені. О, 20—50 см. Цв. IV —VII.
2. 	Т. п о л ь о в и й — T. arvense L.
Бур’ян у посівах, біля шляхів і поблизу житла.— По всій УРСР. У плодах міститься 33% жирної олії.
— Стручечки дрібніші, 6—7 мм завд., неглибоковиїмчасті. Ст. внизу опушене. Л. стеблові сидячі, довгасті, зелені. Р. з запахом часнику. 0, 20—30 см. Цв. IV — VI.
3. Т. часниковий — T. alliaceum L.
По засмічених місцях дуже рідко. Р. адвентивна у Львівській (Броди) і в Тернопільській обл. (Збараж).
4 (1). Пелюстки 6—8 мм завд. Стручечки обернено-овально-клиновидио-видовжені, сітчасто-жилкуваті, 7—10 мм завд., на верхівці виїмчасті, стовпчик рівний ширині стручечка. Голий сизий багаторічник з стеблообгортними листками. 2д, 10—25 см. Цв. III —VI.
4. Т. в е л и к о к в і т к о в и й — T. тас-
ranthum N. Busch.
На кам’янистих місцях і на лісових галявинах в Гірському Криму.
— Пелюстки дрібніші, 3—5 мм завд. .5
5. Стеблові л. дуже дрібнозубчасті, видовжені, з вушками. Листкові розетки скупчені на верхівці дуже коротких пагонів, майже сидячі. Суцв. на плодах дуже видовжене. Стовпчик виступає з виїмки стручечка. Стручечки 5—6 мм завд., трикутно-оберненосер- цевидні. 0, 10—ЗО см. Цв. IV — V.
5. Т. ранній — T. praecox Wulff
На степах, схилах та суходільних луках.— В Лісостепу і Степу (переважно на Правобережжі); в передгір’ї і в горах Криму (від Севастополя до Карадага).
— Л. цілокраї. Листкові розетки на кінцях коротких пагонів 6
6. Суцв. при плодах коротке, 2—6 см завд. Стовпчик 0,5—1 мм завд., не висунутий з виїмки стручечка. Ніжки коротші за стручечок. Стручечки яйцевидно-трикутні,
5—9,5 мм завд. і до 3,5 мм завш., вгорі крилаті, з широкою виїмкою. 2/., 10—35 см. Цв. V —VI.
6. Т. дакійськи й— T. daci cum Heuff.
На скелях.— В Карпатах (хребет Свидо- вець).
— Суцв. при плодах видовжене до 8— 20 см. Стовпчик 1—1,5 мм завд., висунутий з вузької виїмки стручечка. Квітконіжки довші за стручечок. Стручечки яйцевидно-клино- видно-трикутні, 5—6,5 мм завд. 2д, 15—50 см. Цв. V—VI.
7. Т. Ковача — T. Kovacsii Heuff.
На вапнякових скелях дуже рідко.— В Карпатах (Чивчинські гори в Сулигулу).
59. 	Тисдалія — Teesdalia R. Вг.
Л. в розетці, ліровиднорозсічені, з тупою непарною часткою. Квітконосних стрілок звичайно кілька, зовсім безлистих або з од- ним-двома майже лінійними листками. Пелюстки білі, 1,5—3,5 мм завд. Стручечки З—3,5 мм завд., округло-серцевидні, з боків плоскосплюснуті, спереду виїмчасті, на верхівці вузькокрилаті з човниковидними, кілю- ватими стулками. 0, 5—15 см. Цв. IV —V.
Т. голостебла — T. nudicaulis (L.)
R. Вг.
На піщаних місцях.— Занесено в окол. Ковеля та у Вінницю.
60. 	Рижій — Camelina Crantz
Однорічники, опушені розгалуженими й простими волосками, з стріловидними при основі стебловими листками. Зав’язь сидяча; 329


стовпчик видовжений; приймочка тупа. Стручечок оберненояйцевидний або грушовидний; стулки його опуклі, з плоским краєм, з виразною серединною жилкою, тонкостінні.
1. Стручечки дрібні, 4—7 мм завд., з
малоопуклими стулками 2
— Стручечки 6—12 мм завд., з дуже опуклими стулками 4
2. Пелюстки 6—8 мм завд., блідо-жовтуваті, вдвоє перевищують чашечку. Р. озима. Ст. просте або з небагатьма гілками, внизу густоволосисте. Л. нижні довгасті, б.-м. зубчасті, стеблові — ланцетні, нечисленні. О, 15—60 слс Цв. IV—V.
1. 	Р. білоцвітий — C. albiflora Kotschy (C. rumelica Velen.).
На сухих степах, кам’янистих місцях як бур’ян. — На півдні Степу (в Одеській, Херсонській, Миколаївській, Запорізькій’ обл.) і в Криму.
— Пелюстки дрібні, близько 4 мм завд., блідо-жовті З
3. Стручечки довгасті, дрібні, близько 4 мм завд., 2,5—3 мм завш., численні, в досить густих гронах, легко розкриваються. Кв. в довгих китицях. Пелюстки 2,5—3 мм завд., блідо-жовті, майже вдвоє довші за чашечку. О, ЗО—60 см. Цв. V — VII.
2. Р. дрібноплодий — С. тісгосаг- ра Andrz. (C. sativa L. var. microcarpa
Schmalh.).
На степах і схилах як бур’ян.— Майже по всій УРСР, але на Поліссі рідко.— Насіння містить олію, придатну для виготовлення лаків та фарб.
— Стручечки б.-м. довгасті, 5—7 мм завд. і 3,5—4,5 мм завш., вне таких густих китицях, стулки відкриваються важче. Пелюстки ланцетні, вузькі, білувато-жовтуваті, 3—4 мм завд. 0, 20—60 см. Цв. V — VII.
3. Р. д и к и й — C. silvestris Walk.
На степах, кам’янистих схилах, як бур’ян на полях.— По всій УРСР, крім Полісся та Карпат. Насіння містить олію, придатну для освітлення, для виготовлення лаків та фарб.
4 (1). Ст. з численними, тісно розміщеними листками, разом з листям густоволосис- ті. Стручечки 7—10 мм завд., видовжено- грушовидні, нерідко майже овальні; стовпчик у 4 рази коротший за стручечок. Пелюстки близько 5 мм завд. О, ЗО—100 см. Цв. IV — VI.
4. Р. волосистий — C. pilosa (DC). Zinger (C. sativa L. subsp. pilosa Zinger).
Бур’ян озимих посівів, подекуди розводять.— Зрідка на Поліссі, в інших районах звичайно.
Насіння містить 25—30% жирної олії, придатної для їжі та для виготовлення фарб і мила.
— Ст. голі або опушені рідкими волосками 5
5. 	Ст. злегка опушене короткими галузистими волосками з домішкою простих, особливо у верхній частині, або майже голе. Стручечки оберненояйцевидні, з округлою верхівкою, з дуже опуклими товстими стулками, 7—9 мм завд. 0, 30—80 см. Цв. VI — VIII.
330
5. Р. г о л и й — С. glabrata (DC.) Fritsch
(C. sativa L. var. glabrata DC.). '
Бур’ян на полях і рудеральних місцях, подекуди розводять.— Майже по всій УРСР, але рідко на Поліссі. Насіння містить 27— 44% жирної олії.
— Р. жовто-зелена, з тонким, майже не- розгалуженим стеблом, зовсім гола або з рідкими волосками. Стручки білі, 9—13 мм завд., кулясто-грушовидні, з дуже опуклими, замолоду м’якими стулками. 0, 30—80 см Цв. V—VI.
6. Р. льоновий — C. linicola Schimp.
et Spenn. (C. sativa Crantz var. linicola
N. Busch).
Бур’ян у посівах льону, зрідка в півн. районах: на Поліссі, в Лісостепу і в прилеглих степових районах на півночі.— Насіння містить олію, придатну для освітлення, для виготовлення лаків та фарб.
61. Неслея — Neslea Desv.
Л. довгасто-ланцети і, нижні—звужені в черешок, середні і верхні — сидячі, при основі стріловидні, з рідкими зубцями. Пелюстки жовті, 2—2,5 мм завд. Стручечки не розкриваються, 1,5—2,5 мм завд., кулясті, з твердими ямчасто-сітчастими стінками на тонких, косо вгору спрямованих ніжках, голі. 0, 20—70 см. Цв. V —VI.
Н. волотиста — N. paniculata (L.) Desv. (Vogelia paniculata (L.) Hom.). Як бур’ян на полях.— Розсіяно по всій УРСР. З насіння добувають олію. З листя можно добути синю фарбу.
62. Грицики — Capsella Medic.
Чашолистки прямостоячі. Стручечок стиснутий з боків, трикутно-обернено-серневидний, з сітчасто-жилкуватими, човниковид- ними стулками; стовпчик дуже короткий; гнізда багатонасінні.
1. Пелюстки перевищують чашечку. Стручечок з опуклими або прямими краями...2
— Пелюстки майже не перевищують чашечку, червонуваті або з червонуватою облямівкою. Стручечок з увігнутими краями. 0, 20—40 см. Цв. IV — IX.
1. 	Г. червонуваті — С. rubella
Reut.
Бур’ян, р. адвентивна.— В Чернівецькій обл., в Хотині; у Львові, Києві. В останні часи в УРСР не була знайдена.
2. Р. зелена. Пелюстки білі, 2—3,5 мм завд. і 1—1,3 мм завш., в 1,5 раза довші, ніж яйцевидні чашолистки. Стовпчик на верхівці стручечка перевищує виїмку його. 0, 10— 50 см. Цв. IV — IX.
2. 	Г. звичайні — C. bursa-pastoris (L.) Medic.
Бур’ян на полях, біля шляхів, поблизу житла.— По всій УРСР. Р. лікарська, застосовують як кровоспинний засіб, містить багато вітаміну С.
— Р. світло-зелена, в нижній частині густоопушена. Пелюстки білувато-жовтуваті,
1,5—2 мм завд. Стовпчик на верхівці стру¬


чечка коротший за його виїмку. 0, 10—ЗО см. Цв. IV —VI.
3. 	Г. с х і д н і — С. orientalis Klok.
Бур’ян на пасовищах, біля доріг та по забур’янених місцях в Харківській та Луганській областях.
Мал. 318. Грицики звичайні:
1 — загальний вигляд рослини, 2 — квітка (збільш.), З — плід (збільш.).
63. 	Гіменолобус — Hymenolobus Nutt.
Р. гола. Л. звичайно перистороздільні, з еліптичними або ланцетними частками, верхніми цілісними. Китиця видовжена, багатоквіткова. Чашолистки відлеглі. Пелюстки білі, коло 1 мм завд. Стручечки стиснуті з боків з човникоподібними стулками. 0, 5—25 см. Цв. IV —VI.
Г. лежачий — Н. procumbens (L.) Nutt.
(Capsella procumbens Desv.).
На приморських солончаках по берегах морів.— Рідко далеко від моря на солончаках в Дніпропетровській обл., в Павлоградському p-ні, Карабинівка на р. Самарі.
64. 	Шилолисник — Subularia L.
Л. шиловидні, прикореневі. Ст. безлисте, з малоквітковими стрілками. Пелюстки білі, близько 2 мм завд. Стручечки овальні, з дуже опуклими стулками і з багатонасін-
Мал. 319. Гіменолобус лежачий: 1 — загальний вигляд, 2 — стручечок.
ними гніздами. 0, 2—6 см. Цв. VI — VIII.
Ш. водяний — S. aquatica L.
В озерах і річках.— Вказується для Вінницької обл. (Могилів-Подільський) і Дніпропетровської обл. (по р. Вовчій). Вказівки сумнівні, потребують перевірки.
РОДИНА 67. РЕЗЕДОВІ — RESEDACEAE
Резеда — Reseda L.
Р. з черговими листками. Кв. в китицях, неправильні. Чаш. (у наших представників) з чотирьох-шести при основі зрослих листочків. Він. з шести-восьми вільних пелюсток; пелюстки з розширеною нижньою частиною і глибокорозсіченою верхньою, неоднакові, верхні більші, ніж інші. Тичинок десять- тридцять. Зав’язь верхня, одногнізда, на верхівці не замкнена. Плід — коробочка.
1. 	Зав’язь і плід на верхівці з чотирма зубчиками. Л. гребінчасто-перистороздільні, з лінійно-ланцетними, гострими, збігаючими на стрижень частками, з шорсткими краями. Кв. запашні. Чашолистки ланцетні, здебільшого їх 5, зрідка 6. Пелюстки білі, 5—7 мм завд., довші за чашечку, верхні — трохи більші за інші. ©, іноді 2/, ЗО—90 см. Цв. VI — IX.
*1. Р. біла — R. alba L.
Розводять в садах, інколи дичавіє.
— Зав’язь і плід на верхівці з трьома зубчиками або лопатями 2
2. 	Чашолистків і пелюсток по 4. Суцв. довга, 13—40 см завд., густа, колосовидна китиця. Коробочка кулясто-оберненояйцевидна, трилопатева. Л. ланцетно-лінійні, цілокраї або вище основи з кожного боку з 1 зубцем. О, 50—100 см. Цв. VI —VII.
2. 	Р. жовтенька — R. luteola L.
331


Лїал. 320. Резеда жовта:
1 — загальний вигляд рослини, 2 — квітка (збільш.), З — коробочка (збільш.).
На полях, при дорогах, на засмічених місцях, розсіяно в Закарпатській, Львівській, Одеській обл. і в Криму.
— Чашолистків і пелюсток по 6. Коробочка на верхівці з трьома зубчиками ... .3
3. Пелюстки зеленувато-жовті. Л. всі або крім найнижчих перистороздільні. Китиця під кінець до 20 см завд., з голою віссю. Коробочка яйцевидно-довгаста, 7,5—16 мм завд., тригранна, звичайно спрямована догори. 0, 0, ЗО—60 м. Цв. V — X.
3. 	Р. жовта — R. lutea L.
На вапняково-кам’янистих місцях, відслоненнях вапняку і крейди, на лісових і глинистих схилах, на полях, при дорогах.— В б. ч. УРСР, крім Карпат і Полісся.— Поширюється по залізницях на північ.
— Пелюстки білі або білуваті. Л. всі або крім верхніх цілісні 4
4. Кв. без запаху. Пелюстки з кожного боку з чотирма частками. Нижні л. обернено- ланцетні, середні й верхні—трироздільні, з довгою середньою часткою. 0, 0» ЗО—80 см. Цв. VI —VII.
4. 	Р. непахуча — R. inodora Rchb.
На вапняково-кам’янистих місцях, глинистих і мергелистих схилах, відслоненнях вапняку. — Зрідка в Степу і в півд. частині Зах. і Правобережного Лісостепу.
— Кв. запашні. Пелюстки на кожному боці з шістьма частками. Л. всі або тільки нижні цілі, обернено-ланцетні, верхні — здебільшого 3-роздільні, з середньою звичайно більшою часткою. Ст. лежачі або висхідні, внизу звичайно відстовбурчено-розгалужені. О, 20—30 м. Цв. VI —VII.
*5. Р. запашна — R. odorata L. Культивують як декоративну рослину. Походить з Єгипту.
ПОРЯДОК XXXII. САРАЦЕНІЄЦВІТІ — SARRACENIALES
РОДИНА 68. РОСИЧКОВІ — DROSE RACE АЕ
Р. болотні або водяні, трав’янисті. Л. залозисті, виділяють клейку рідину, здатну затримувати дрібних комах і перетравлювати білкові речовини. Кв. двостатеві, правильні. Чашолистків, пелюсток і тичинок по п’ять. Зав’язь верхня, одно-, двогнізда; стовпчиків три-п’ять. Плід — коробочка.
1. 	Л. всі в прикореневій розетці. Кв. в однобічній китицевидній завійці, на верхівці квіткової стрілки.
2. 	Росичка — Drosera L.
— Л. розміщені кільцями. Кв. в пазухах листків, поодинокі.
1. 	Альдрованда — Aldrovanda L.
1. 	Альдрованда—Aldrovanda L.
Р. водяна, плаває на поверхні води, з горизонтально розміщеним нитковидним стеблом, без коріння. Листків по 6—9 у кільці. Черешок листка широкий, зверху вкритий щетинками; пластинка — з двох напівокруглих частин, які закриваються від дотику до них. Кв. з білими пелюстками, 4—завд. Стовпчиків п’ять. Коробочка куляста, одногнізда. 2д. 3—15 см. Цв. VI —VII.
332
А. пухирчаста — A. vesiculosa L.
В стоячих водоймах (в озерах) і в річках.— Спорадично в Прикарпатті, на Поліссі, в Лісостепу і Степу (у водозборі Дніпра, гирлі Дунаю).
2. 	Росичка — Drosera L.
Болотні р., з безлистими квітковими стеблами. Листкова пластинка зверху і з країв вкрита залозистими щетинками. Кв. білі. Стовпчиків три, двороздільних. Плід — одногнізда, тристулкова коробочка.
1. Коробочка борозенчаста, грушовидна. Стебел 1—3, при основі здебільшого дуговидно зігнутих, висхідних. Л. клиновидно- оберненояйцевидні, спрямовані вгору. 2/_, З—12 Цв. 2/2 VI —VII.
1. 	Р. середня — D. intermedia Наупе
На сфагнових болотах.— Зрідка на Поліссі і в півн. частині Лісостепу, переважно на Правобережжі.
— Коробочка без борозенок, гладенька. Ст. прямі 2
2. Л. лежачі, з округлою пластинкою, довгочерешкові, розміщені горизонтально.


Квіткові’ стрілки тонкі, червонуваті, прямостоячі, іноді звивисті, значно довші, ніж листки. Суцв. здебільшого багатоквіткове. 2/., 10-25 см. Цв. VI —VIII.
Мал. 321. Листок альдрованди.
2. Р. круглолиста — D. rotundifo-
lia L.
На сфагнових болотах, торфовищах.— На Поліссі і в півн. частині Лісостепу звичайно, в Карпатах і в півн. частині Лівобережного Степу зрідка (Харківська обл.. Печеніги).
— Л. вгору спрямовані, лінійно-клиновидні, пластинки їх поступово переходять у черешок. Квіткова стрілка вдвоє вища за листки. 2д, 10—25 см. Цв. VII —VIII.
3. Р. англійська — D. anglica Huds.
(D. longifolia L.).
На сфагнових болотах, торфовищах.— Трапляється рідше, ніж попередній вид, на Поліссі, рідше в Лісостепу.
Р. круглолиста X Р. англійська — D. rotundifolia L.x D. anglica Huds. (D. obovata Mert. et Koch). Від інших видів росички цей гібрид відрізняється оберненояйцевидною формою листків.
Мал. 322. Росичка круглолиста:
1 — загальний вигляд рослини, 2 — квітка у поздовжньому розрізі (збільш.), З — маточка і тичинки (збільш.).
На торфових болотах, звичайно разом з батьківськими видами, рідко. Відомий з кількох місць (Львівщина, Волинь, окол. Києва, Харкова).
ПОРЯДОК XXXIII. РОЗОЦВІТІ —ROSALES
Р О Д И Н А 69. ТОВСТОЛИСТІ — CRASSULACEAE
Р. трав’янисті. Л. завжди соковиті, м’ясисті, без прилистків. Кв. правильні, двостатеві, в півзонтиках або колосовидних суцвіттях. Чашолистків 3—20. Пелюсток і тичинок така ж кількість, як і чашолистків, або тичинок вдвоє більше. Плід — листянка.
1. 	Тичинок, пелюсток і чашолистків по чотири. Р. дрібні, однорічні.
1. Тиле я, мохоцвіт — Tillaea L.
— Тичинок вдвоє більше, ніж пелюсток  2
2. Л. у неплідних пагонів зібрані в кулясті розетки. Пелюсток, чашолистків і маточок по 6—20.
2. Молодило — Sempervivum L.
— Прикореневих розеток немає. Пелюсток, чашолистків і маточок здебільшого по п’ять (рідко чотири, шість, дев’ять) . . . .3
3. 	Багаторічні р., з дерев’янистим стрижнем, вкритим скупченими лусковидними листками, з пазух яких виходять прості квітконосні стебла. Кв. чотири-, п’ятичленні, одностатеві. Р. дводомні.
3. Родіола — Rhodiola L.
333


— Багаторічні р. без такого стрижня або однорічники. Кв. (чотири) п’яти-, дев’ятичлен- ні, завжди двостатеві.
4. 	Очиток, заяча капуста — Sedum L.
1. 	Тилея. Мохоцвіт — Tillaea L.
Л. супротивні, циліндричні, лінійні з тупою верхівкою, при основі зростаються в піхву. Кв. виходять з піхви листка або з розвилки стебла. Чашолистків, пелюсток і тичинок по три-п’ять. Пелюстки рожеві, яйцевидні. О» 2—5 см. Цв. V—VI.
' Т. Вайяна — Т. Vaillantii Willd.
На кам’янистих або піщаних місцях.— В Степу (Первомайськ, Вознесенськ) дуже рідко.
2. 	Молодило — Sempervivum L.
Р. багаторічні, трав’янисті, з черговими листками,, зближеними на неплідних пагонах у майже кулясті розетки. Суцв. щитковидне. Чашолистків, пелюсток і маточок по шість — двадцять. Тичинок вдвоє більше.
1. 	Пелюсток і чашолистків щонайбільше шість, зрідка сім, по краю війчастих. Пелюстки блідо-жовті або зеленуваті, більше ніж удвоє довші за чашечку. Л. розетки гострі, голі, з країв війчасті. Ст. залозистоопушене. 2д, 10—25 (40) см. Цв. VII —VIII.
1.М. шорстке — S. hirtum Jusi. (S. so- boliferum Sims).
В соснових лісах, на піщаних місцях.— На Поліссі зрідка.
Subsp. pressianum (Dom.) S. Pawl, відрізняється розгорнутою влітку розеткою листків і яйцевидно-ланцетними листками, найшир- шими в нижній частині листка.— В Карпатах, в субальпійському поясі на півд.-схід. схилі Берлебаша і Петроса.
Мал. 323. Молодило руське:
1 — загальний вигляд рослини, 2 — частина тичинок і пелюстка, 3 — збірний плід.
— Пелюсток і чашолистків від дванадцяти до двадцяти 2
2. Пелюстки жовті (сухі — зеленуваті), в 3—4 рази довші, ніж чашечка. Л. розетки оберненояйцевидно-клиновидні, короткозагострені, з обох боків залозистоопушені, з країв війчасті. Ст. борозенчасте. 2д,20—35 см. Цв. VII —VIII.
2. М. р у с ь к е — S. ruthenicum (Koch.)
Schnittsp. et Lehm.
В соснових лісах, на пісках, скелях.— На Поліссі зрідка, в Лісостепу і в півн. частині Степу частіше.
— Пелюстки рожеві, лілові або пурпурові З
3. Л. розетки з обох боків зовсім голі, лише з країв коротковійчасті, довгасті або оберненояйцевидні. Пелюстки рожево-фіолетові, лінійно-ланцетні, загострені, волохаті, вдвоє довші за чашечку. Ст. залозистоопушене. 4, 25—45 см. Цв. VII — IX.
3. М. покрівельна — S. tectorum L.
Культивують або іноді трапляється здичавіло на мурах, дахах і на кам’янистих місцях.— Походить з гір Середньої Європи.
— Л. розетки з обох боків і з країв залозистоопушені, довгасто-оберненояйцевидні, короткозагострені. Квітконіжки густо вкриті білими волосками. Пелюстки ланцетні, довго- загострені, рожево-фіолетові з темною плямкою. 2д, 5—20 см. Цв. VII —VIII.
4. 	М. гірське — S. montanum L.
На кам’янистих місцях.— В зоні криволіс- ся і в альпійському поясі в Карпатах.
3. 	Родіола — Rhodiola L.
Р. багаторічні, переважно дводомні, з дерев’янистим, міцним розгалуженим стрижнем, вкритим скупченими, часто недорозвиненими листками. Ст. нечисленні. Стеблові л. чергові, плоскі до майже циліндричних, сидячі, еліптичні або ланцетні, від середини або вище гост- розубчасті, іноді цілокраї. Суцв. густе, щитковидне, багатоквіткове. Кв. чотири- або п’я- тичленні. Він. жовтий або зеленуватий. Плід — листянка. 2/1, 10—35 см. Цв. VI — VIII.
Р. рожева — Rh. rosea L.
По берегах гірських річок, на скелях, в зоні криволісся, на альпійських луках.— В Карпатах.
4. 	Очиток. Заяча капуста — Sedum L.
Р. багаторічні, рідше однорічні. Л. чергові або супротивні. Кв. в розгалуженому щитковидному суцвітті. Чашолистків, пелюсток і маточок по п’ять, рідше по (чотири) шість-де- в’ять; тичинок удвоє більше або стільки ж. Плід збірний, з листянок. Р. медоносні.
1. Л. з широкою плоскою пластинкою,
округлі, яйцевидні або довгасто-ланцетні, більш як 15 мм завд 2
— Л. вузькі, циліндричні, з круглим або півкруглим поперечним розрізом, менше 15 мм завд 6
2. Р. з довгим повзучим кореневищем. Крім квітконосних стебел, розвиваються ще коротші за них неплідні пагони, рясно вкриті листям. Л. з війчастими краями, супротивні, 334


оберненояйцевидно-клиновидні, вгорі тупозубчасті. Пелюстки рожеві або пурпурові, в 2—2,5' раза довші, ніж чаш. 2/, 10—25 см. Цв. VI —VIII.
1’. О. несправжній — S. spurium М. В.
Культивують як декоративну рослину, подекуди дичавіє. Походить з Кавказу.
Мал. 324. Очиток великий, заяча капуста велика:
1 — загальний вигляд рослини, 2 — частина тичинок і пелюсток (збільш.), З — маточки з частиною тичинок (збільш.).
— Р. з бульбовиднопотовіценими коренями. Ст. всі квітконосні. Л. з країв невій- часті З
3. Пелюстки зеленуваті, жовтувато-білі або білувато-рожеві. Пиляки жовті . . .4
— Пелюстки пурпурові. Пиляки червоно-коричневі, пізніше чорні 5
4. Корені видовжено-еліпсоїдальні або ріповидні. Ст. при основі дуговидно вигнуті. Л. округлі або овальні, звичайно стеблообгортні, 4—5 см завд., 2—3 см завш., до основи розширені, супротивні, вкриті, як і ст., сизою поволокою. Пелюстки 5—6 мм завд., в 3—4 рази довші за чашечку, блідо-жовтуваті або білувато-рожеві, нижче середини зігнуті назовні. 2/., 20—40 см. Цв. VII —VIII.
2. 	О. звичайний, з. к. звичайна —
S. 	telephium L.
В соснових лісах, по чагарниках, на степах, на піщаних і кам’янистих місцях.— По всій УРСР звичайно.
— Корені веретеноподібні, звичайно поступово переходять у тонкий кінчик. Л. довгасто-еліптичні, нестеблообгортні, 5—13 см завд., 2—5 см завш., супротивні, невиразно- виїмчасті. Пелюстки 3—4 мм завд., втроє довші за чашечку, білувато-рожеві, крапчасті, у верхній частині відстовбурчені. 2д,40—80 см. Цв. VII.
3.0. великий, з. к. в е л и к а. — S. maximum (L.) Suter (S. telephium var.
maximum L.)
В лісах, по чагарниках.— На Поліссі та в Лісостепу досить рідко і розсіяно.
5 	(3). Верхні й середні л. сидячі, при основі округлі, нижні при основі клиновидно звужені, всі вони довгасто-яйцевидні, чергові, нерівнозубчасті. Пелюстки вдвоє-втроє довші за чашечку, пурпурові. Маточка й листянка з борозенкою на спинці. 2д, ЗО—60 см. Цв. VII—VIII.
4. 	О. пурпуровий, з. к. пурпурова — S. purpureum (L.) Schult (S. telephium var. purpureum £.).
На луках, по чагарниках, в лісах переважно заплавних.— На Поліссі, в Лісостепу і півн. частині Степу, зрідка.
— Л. всі поступово клиновидно звужені в короткий черешок, довгасті або ланцетні,
Мал. 325. Очиток карпатський, заяча капуста карпатська:
/ — верхня і нижня частини рослини, 2 — квітка (збільш.).
загострені, нерівнозубчасті, вигнуті. Пелюстки рожево-пурпурові, довгасті. Маточка й листянка без борозенки на спинці. 2д, 25— ЗО см. Цв. VII —VIII.
5. 	О. карпатський, з. к. карпатська — S. carpat і cum Reuss. (S. fabaria auct non Koch).
На скелях, полонинах, переважно в поясі букових лісів.— В Карпатах.
335


6 	(1). Однорічники або дворічники, без неплідних пагонів при основі квітконосних отебел 7
— Р. багаторічні, з б.-м. численними неплідними пагонами 13
7. Кв. чотиричленні, рідше п’ятичленні,
тичинок 4—5, іноді ще 4 (5) недорозвинених »8
— Кв. п’яти-, шести-, рідше семи-, дев’я- тичленні, тичинок вдвоє більше . . . . .10
8. Пелюстки коротші за чашечку, білі. Чашолистки війчасті, яйцевидні. Л. напівци- ліндричні, ланцетні, до овальних, з країв
Мал. 326. Очиток етнінський:
1 — загальний вигляд рослини, 2 — листок з шпоркою (збільш.), З — супліддя (збільш.), 4— приквіток (збільш.), 5 — чашолистки (збільш.), 6 — пелюстки з тичинками (збільш.).
війчасті. Ст. прості або розгалужені від основи. О, 2—5 см. Цв. V.
6. О. етнінський — S. aethnense Tin.
На піщаних і кам’янистих місцях.— Рідко в пониззі Дніпра і Бугу (Миколаїв, Цюру- пинськ, Гола Пристань) та в Криму (Судак).
— Пелюстки в 2—4 рази довші за чашолистки 9
9. 	Р. майже гола. Л. від широкоеліптич- них до яйцевидних, черепитчасто розташовані. Пелюстки білуваті або з рожевим відтінком, по жилці червоніють; в 2—3 рази довші за чашолистки; останні залозистоопушені. 0, 2—6 см. Цв. V —VII.
7. О. червоний — S. rubrum (L.)
Thell.
На сухих схилах на піщаних і кам’янистих грунтах.— В Криму (Балаклава, Алупка, Ялта, Алушта).
— Р. залозистоопушена, червонувата. Л. довгасто-лінійні, напівциліндричні. Пе- 336
люстки білі або червонуваті, з пурпуровим кілем, в 3—4 рази довші за чашолистки. ©, рідко 0, 5—15 см. Цв. V — VII.
8. О. червоніючий — S. rubens L.
На полях, біля доріг.— В Півд. Криму (Магарач, Нікіта).
10 (7). Він. майже в чотири рази довший за чашечку. Пелюстки білі з червонуватою рискою посередині. Кв. шестичленні. Суцв. з двох-п’яти колосовидних гілочок. Листянки розміщені горизонтально. Л. чергові, напівциліндричні, сидячі, тупуваті, сизі. Ст. галузяться від основи. 0,0, 8—15 см. Цв. VII.
9. О. іспанський — S. hispanicum L.
(S. glaucum Wald, et Kit)
На сухих кам’янистих схилах, переважно в середній частині гір.— В Карпатах і в Криму.
— Він. вдвоє довший за чашечку. Кв. звичайно п’ятичленні. Листянки розміщені не горизонтально 11
11. Кв. жовті, на коротких квітконіжках. Пелюстки тупі, вдвоє довші, ніж чашолистки. Л. чергові, сидячі. Ст. прості або розгалужені від основи. 0,4—15 см. Цв. V — VI.
10. О. однорічний — S. annuum L. На скелях в альпійському поясі.— В Карпатах.
— Кв. іншого забарвлення ... .12
12. Ст. голі, червонувато-коричневі, прості або від основи розгалужені. Л. чергові, яйцевидні, довгасті або булавовидно- циліндричні. Квітконіжки майже однакової довжини з квітками. Пелюстки загострені, білувато-зеленуваті або зеленувато-рожеві. О, 3-Ьсм. Цв. VI-VIII.
11. 	О. ч о р н у в а т и й — S. atratum L. На кам’янистих місцях, вапнякових скелях.— В Карпатах.
— Р. залозистоопушені, зелені. Л. чергові, довгасто-ланцети і, тупі, сидячі, відхилені, 0,5—1 см завд. Кв. майже сидячі, утворюють щитковидне суцвіття. Пелюстки рожеві, вузьколанцетні, здебільшого вгору спрямовані. Плодики з довгими прямими носиками. 0, 5—20 см. Цв. V—VII.
12. О. б л і д и й — S. pallidum М. В. На кам’янистих місцях.— В Криму.
13 (6). Л. гострокінцеві, лінійно-шиловидні. Ст. в нижній частині повзучі; неплідні пагони рясно вкриті листям. Гілочки суцвіття під час цвітіння зігнуті донизу, після цвітіння випрямлені. Пелюстки яскраво-жовті, в два рази довші за чашечку. Плодики догори спрямовані. 2/, 15—25 см. Цв. VII.
13. О. відхилений — S. reflexum L.
На піщаних і кам’янистих місцях.— На скелях понад р. Тетеревом біля Коростишева Житомирської області. Р. рідка. Релікт.
— Л. тупі, без вістря на верхівці . .14
14. 	Він. білий або рожевий, в 3—4 рази довший за чашечку. Пиляки тичинок пурпурово-коричневі, на білих нитках. Листянки догори спрямовані. Л. довгасто-циліндричні, сидячі. Плідні ст. висхідні, розгалужені; не-


15. 	О. а л ь п і й с ь к и й — S. alpestre
Vili.
На вогких скелях, вздовж гірських струмків в субальпійському і альпійському поясах.— В Карпатах.
— Пелюстки гострокінцеві, вдвоє-втроє довші за чашечку 16
16. Л. широкояйцевидні. Пелюстки золотисто-жовті, в 2—3 рази довші за чашечку. Ст. численні, висхідні або лежачі. Суцв. з трьома-п’ятьма колосовидними гілочками. 2д, 5—15 слс. Цв. V —VII.
16. 	О. ї д к и й — S. acre L.
На сухих відкритих піщаних і кам’янистих місцях, на луках, в світлих лісах, чагарниках.— По всій УРСР. Р. медоносна.
— Л. лінійно-циліндричні або видовже- но-овальні. Пелюстки блідо-жовті, вдвоє перевищують чашечку 17
17. Л. видовжено-овальні, як і стебла, на поверхні з сосочками, голубувато-зелені, трохи відігнуті від стебла. Листянки майже розпростерті. 2д, 7—12 см. Цв. VI —VII.
17. 	О. Б о р и с о в о ї — S. Borissovae
Balk.
Мал. 327. Очиток альпійський.
плідні—сланкі, густо вкриті листям. 2д, 20—30 см. Цв. VI —VII.
14. 	О. білий — S. album L, На скелях.— В Закарпатті.
— Він. жовтий. Листянки розміщені майже гор изонтально 15
15. 	Пелюстки тупі, не більше якв Образа довші за чашечку, блідо-жовті, яйцевидно- довгасті. Кв. на коротких ніжках. Л. оберненояйцевидні. 2^., 2—8 см. Цв. VI—VII.
На гнейсо-гранітних скелях.— В Кіровоградській і Дніпропетровській обл.
— Л. лінійні, зелені, з гладенькою поверхнею, при основі з дрібненькою опухли- ною, відігнуті. Листянки б.-м. спрямовані догори. 2/., 10—18 см. Цв. VI —VII.
18. 	О. шестирядний — S. sexangu- lare L. (S. boloniense Lois.) На сухих піщаних і кам’янистих місцях, скелях. В зах. частині УРСР (до Дніпра) спорадично.
РОДИНА70. ЛОМИКАМЕНЕВІ - SAXIFRAGACEAE
Трав’янисті р. або кущі, здебільшого з черговими, рідко з супротивними листками, звичайно без прилистків. Кв. правильні, двостатеві, п’ятичленні, рідше чотиричленні, з подвійною оцвітиною, інколи без пелюсток. Тичинок стільки ж, як і пелюсток, або вдвоє більше. Зав’язь верхня, напівнижня або нижня, одногнізда або двогнізда. Плід — коробочка або ягода.
1. Кущі 2
— Р. трав’янисті 6
2. Л. супротивні, плід — коробочка . З — Л. чергові; плід — ягода .... 5
3. Тичинок 20 або більше, кв. здебільшого великі, пахучі, пелюстки округлі.
6. 	Садовий жасмин — Philadelphus L.
— Тичинок 8—10, кв. дрібніші (до 3 см в діам.) або лише крайові кв. суцвіття великі, неплідні 4
4. Кв. у великих (15—ЗО см у діам.), на- півкулевидних волотевих суцвіттях; крайові з них великі, неплідні, останні невеликі, двостатеві.
8. 	Гортензія — Hydrangea L.
— Кв.' в довгастих китицях, всі однакової величини й забарвлення.
7. 	Д е й ц і я — Deutzia Thunb.
5 (2). Пагони без шипів. Зав’язь на короткій, часто ледве помітній ніжці.
9. 	Смородина. Порічк и—Ribes L.
— Пагони вкриті шипами. Зав’язь на довгій ніжці.
10. 	Агрус — Grossularia Mill.
6 (1). Кв. 4-членні, з однією лише чашечкою, без віночка.
4. 	Жовтяниця — Chrysosplenium L.
— Кв. з 5-членними квітковими колами, з чашечкою і віночком 7
7. Багаторічники з 2—3 роздільними листками. Кв. дрібні, зібрані в густу багато-, квіткову волоть.
1. 	Астильба — Astilbe Hamilt.
— Багаторічники, рідше однорічники з суцільними, лопатевими або долоневидно- надрізаними листками. Кв. поодинокі або в небагатоквіткових або багатоквіткових суцвіттях різної форми 8
8. Тичинок п’ять, які чергуються з п’ятьма великими білими стамінодіями, вкритими з країв залозками на довгих стебельцях. Кв. одиничні.
5. 	Білозір — Parnassia L.
22 424
337


— Тичинок 10, стамінодіїв немає. Кв. звичайно зібрані в суцвіття 9
9. 	Л. великі, до ЗО см завд., з численними зануреними багатоклітинними залозками. Кв. лілово-червоні.
2. 	Бадан — Bergenia Moench
— Л. не довші за 10 см, без занурених залозок. Кв. іншого забарвлення (білі, зеленуваті, жовті, червонуваті).
3. 	Ломикамінь — Saxifraga L.
1. 	Астильба — Astilbe Hamilt.
Р. трав’янисті, багаторічні, з двічі або тричі перистими листками, з овальними до овально-довгастих листочками, 2,5—3,5 см завд., по краю крупно- і нерівнопилчасті. Кв. численні, зібрані у верхівкові, вузькі, волотевидні суцвіття. Кв. майже сидячі, він. яскраво-рожевий. Тичинок 10, коротших за пелюстки, з темно-голубими пиляками і фіолетовими пил яковими нитками. 2д, до 1 м. Цв. VII.
*А. Давида — A. Dav і dii Henry (A. ch і- nensis Franch. et Sav. var. Davidii Franch.) Культивують в садах і парках як декоративну.— Походить з Китаю.
2. 	Бадан — Bergenia Moench
Р. багаторічні з товстим кореневищем, безлистим стеблом і великими шкірястими листками в прикореневій розетці; при основі черешків є плівчасті прилистки. Суцв. волотисто-щитковидне; він. дзвоникуватий, 10—12 мм завд. 2д, 20—ЗО см. Цв. V — VI.
*Б. товстолистий — В. crassifolia
(L.) Fritsch
Культивують. Переважно в ботанічних садах. У Львові випробовують як дубильну рослину. В кореневищі і листках міститься до 15—18% танідів.— Походить з Алтаю—Прибайкалля.
3. 	Ломикамінь — Saxifraga L.
Трав’янисті, багаторічні або однорічні р., здебільшого з розеткою прикореневих листків. Кв. правильні; чашолистків і пелюсток по п’ять; тичинок десять; зав’язь верхня або напівнижня, двогнізда. Плід — коробочка.
• 1. Зав'язь верхня, вільна, лише дно її приросло до квітколожа; чашолистки донизу відігнуті 2
— Зав’язь напівнижня або нижня, зрослась б.-м. з увігнутим квітколожем; чашолистки спрямовані вгору, іноді відстовбурчені або донизу відігнуті З
2. 	Ст. безлисте; л. всі у прикореневій розетці, оберненояйцевидні, по краю зубчасті, до основи клиновидно звужені, рідко опушені довгими, тонкими волосками. Суцв. щитковидне, малоквіткове. Він. в 2—2,5 раза довший за чашечку. Пелюстки білі, з двома жовтими плямочками при основі.2/., 3—20 см. цв. VI — VIII.
1. 	Л. з і р ч а с т и й — S. stellaris L.
На скелях, біля джерел у субальпійській і альпійській смузі.— В Карпатах (гори: Піп Іван Мармароський, Говерля, Петрос, Близ- ниця).
— Ст. облиствлене. Р. з довгими повзучими пагонами. Л. цілокраї, довголанцетні, голі, нижні звужені в черешок. Квіток по 1 — 338
4 на верхівці стебла. Пелюстки жовті з оранжовими крапочками, вище основи з двома конічними бородавочками. 21, 10—40 см. Цв. VII — IX.
2. 	Л. болотний — S. hirculus L. На торфовищах.— На півдні Полісся (Во-
Мал. 328. Ломикамінь зірчастий:
/ — загальний вигляд рослини (збільш.), 2 — квітка (збільш.), З — плід (збільш.).
линська обл., Ківерцівський р-н, с. Софіянів- ка; Чернігівська обл., Ріпкинський р-н, с. Великий Листвин, Козелецький р-н, с. Коса- чівка), в Лісостепу (Хмельницька обл., Де- ражня).
З (1). Л. м’ясисті, товсті, на верхівці і з країв з численними ямочками, які виділяють вапно. Маточка вище ніж до половини зрослася з квітколожем 13
— Л. з іншими ознаками, без ямочок, що виділяють вапно 4
4. Р., що утворюють дернини (пухкі,
щільні або подушкоподібні) 5
— Р., які не утворюють дернин . . 8
5. Л. суцільні, лінійні, довгасті або лан¬
цетні, сидячі, під верхівкою з однією ямочкою, яка не виділяє вапна 6
— Л. іншого обрису, без ямочки . .. 7
6. В пазухах листків лежачих пагонів знаходяться великі бруньки. Л. дрібні, 5—
7 	мм завд., шорсткі, догори загнуті, закін-


чуються гострою щетинкою; вінки на їх краях прямі і довгі. Він. в 2—3 рази довший за чашечку. Пелюстки жовтувато-білі, при основі жовті з червонуватими крапочками. 2/., 1,5— 5 см. Цв. VII —VIII.
3. 	Л. м о х о в и д н и й — S. bryoides L.
На скелях в альпійському поясі.—В Карпатах (гори: Піп Іван Чорногорський, Петрос).
— Р. без великих бруньок в пазухах листків; л. довгасто-овальні або лінійні. Ст. висхідні, розгалужені, густо вкриті листям, волосисті, вгорі залозисті. Суцв. волотисте. Він. жовтий, довший за чашечку. Маточка лише на третину зрослася з квітколожем. 2l, 15—30 см. Цв. VI —VIII.
4. Л. аїзовидний — S. aizoides L.
На вогких, переважно вапнякових скелях.— В Карпатах (гора Петрос).
7 	(5). Л. при основі квітконосного стебла цілокраї або вгорі з трьома (п’ятьма) зубцями, лопатковидні або ланцетні, залозисто-волосисті. Він. білий, в 2—3 рази довший за чашечку. 2д, 1 — 12 см. Цв. V —VIII.
5. Л. п e р е л о м н и к о в и й — S. andro-
sacea L. На вогких скелях, між камінням в альпійському поясі.— В Карпатах (хр. Свидовець, г. Близниця).
— Л. при основі квітконосного стебла спереду б.-м., глибоконадрізані, з 3—7 зубцями, оберненояйцевидно-клиновидні, з добре помітним в сухому стані жилкуванням. Він. білий, в 2 рази довший за чашечку. 5— 20 см. Цв. VII —VIII.
6. 	Л. п і в з о н т и к о в и п — S. cymosa
Wald, et Kit.
На скелях в альпійському поясі.— В Карпатах (г. Кобила біля Кобилецької Поляни в Закарпатській обл.).
8 	(4). Р. одно- або дворічні. Нижні л. лопатковидні або оберненояйцевидно-клиновидні, спереду 3—5-лопатеві, іноді всі суцільні 9
— Р. багаторічні, з іншими ознаками .10
9. Розетки прикореневих листків на час плодоношення вже немає. Л. розетки лопатковидні або клиновидні, часто трилопатеві,
Мал. 330. Ломикамінь моховидний:
1 — загальний вигляд рослини (збільш.), 2 — квітка (збільш.).
стеблові — дрібніші, три-, п’ятилопатеві. Квітконіжки в два рази і більше довші за квітки. Він. білий, вдвоє довший за чашечку. Ст. від основи розгалужене. Вся р. вкрита дрібними залозистими волосками. О, 8— 12 см. Цв. V —VI.
7. 	Л. т р и п а л ь ч а с т и й — S. tridactylites L.
На кам’янистих місцях, берегах, скелях.— В Лісостепу і в Степу спорадично.
— Розетка прикореневих листків на час плодоношення залишається. Л. розетки еліптично-клиновидні, цілокраї або трилопатеві, ширші, ніж стеблові. Суцв. волотисте. Він. білий, в 3—4 рази довший за чашечку. Ст. вгорі розгалужене. Р. вкрита густими залозистими волосками. О, 7—25 см. Цв. VI — VIII. •
22*
339


8. Л. висхідний — S. adscendens 1. Fla скелях, по берегах гірських річок.—
В Карпатах (гори: Піп Іван Мармароський, Піп Іван Чорногорський, Петрос).
10 (8). Р. без бульбочкоцибулинок в пазухах листків. Ст. численні. Прикоренева розетка густа. Л. довго черешкові, в обрисі округло-нирковидні, трилопатеві; кожна лопать розсічена на дрібніші частки. Суцв. густе, щитковидно-волотисте. Він. білий, тичинки у два рази коротші за пелюстки. 2/., 8—25 см. Цв. V —VI.
9. Л. зрошуваний—S. irrigua М. В.
На скелях, урвищах, в горах.— В Гірському Криму.
— Р. з виводковими бульбочкоцибулин- ками, принаймні в пазухах нижніх листків. Л. нижні з округло-нирковидною або округло-серцевидною пластинкою 11
11. Ст. з 8—16 листками, розміщеними до самого суцвіття. Виводкові бульбочкоцибу- линки містяться поодинці в пазухах прикореневих і стеблових листків. Суцв.— 3— 20-квітковий півзонтик. Він. білий. Зав’язь півнижня. 2/., 15—45 см. Цв. V — VII.
10. 	Л. бульбистий — S. bulbi- fera L.
В світлих лісах, по тріщинах в скелях.— В Закарпатті зрідка (Мукачеве, Берегівський р-н, Береги).
— Ст. з 3—5 листками. Виводкові буль- бочкоцибулинки містяться по кілька лише в пазухах прикореневих листків 12
12. Пластинка прикореневих і нижніх стеблових листків зарубчаста або зарубчасто- лопатева; л. розетки довгочерешкові, стеблові — короткочерешкові. Суцв. щитковидно- волотисте. Він. білий або жовтуватий, 10—14 (20) мм завд., удвоє довший за чашечку. Насіння дрібнобородавчасте. 2/., 10—50 ои. Цв. V.
11. 	Л. зернистий — S. granulata L.
На луках і на трав’янистих схилах.— В Зах. Поліссі (Волинська обл., Оваднівський р-н, Верба).
— Пластинка прикореневих і нижніх стеблових листків пальчасто-5—7-лопатева, з яйцевидними гоструватими лопатями; нирковидна або серцевидна, в 3—4 рази коротша за черешок. Суцв. 1—3 (5)-квіткове. Він. білий, 5—7 мм завд., удвоє довший за чашечку. Насіння гладеньке. 2і, 5—20 см. Цв. VII — VIII.
12. 	Л. карпатський — S. carpatica Rchb.
На вогких скелях в субальпійському і альпійському поясі.— В Карпатах (гори: Петрос і Піп Іван Чорногорський).
13 (3). Неплідні пагони столоновидні, закінчуються розеткою дрібнопилчастих листків. Л. розетки шкірясті, гострозазублені. Суцв. багатоквіткове. Пелюстки в 2—3 рази довші за чашолистки, білі, з червоними крапками. 2£, 5—ЗО см. Цв. VI —VII.
13. Л. живучий — S. aizoon Jacq. На вапнякових скелях, на кам’янистих міс
цях в субальпійському і альпійському поясах.— В Карпатах (Воловецький р-н, г. Пі- куй, хребет Чорногора, Чивчинські гори).
— Неплідні пагони багаторічні, густо черепитчасто-облиствлені і закінчуються розеткою більших листків. Суцв. щитковидне, 6—12-квіткове. Чаш., як і л., залозисто-волосиста. Він. жовто-зелений. 2/., 10—15 см. Цв. VI —VII.
14. 	Л. жовто-зелений — S. luteo- viridis Schott et Kotschy На вапнякових скелях зрідка.— В Карпатах (Чивчинські гори).
4. 	Жовтяниця — Chrysosplenium L.
Р. багаторічні. Він. нерозвинений; чаш. чотирилопатева, забарвлена; тичинок вісім; стовпчиків два. Коробочка одногнізда, розкривається двома стулками.
1. 	Стеблові л. чергові, округлонирко- видні, при основі серцевидні, зарубчасті, нижні — з довгими черешками. Приквітки жовтуваті. Кв. дрібні, зібрані в щиток. Чашолистки з середини золотисто-жовті. Р. з опушенням. 2/., 5—15 см. Цв. IV — V.
1. 	Ж- черговолиста — Ch. alterni- folium L.
На вогких місцях, в лісах, біля канав, по берегах струмків, боліт.— В лісових і лісостепових районах.
— Стеблові л. супротивні, цілокраї, пластинки їх у 2—4 рази довші за коротенький (1,5—2,5 мм) черешок. Р. гола з неплідними і квітковими пагонами, утворює дернину. 2/., 5—10 см. Цв. V—VI.
Мал. 331. Жовтяниця черговолиста: 1 — загальний вигляд рослини, 2 — квітка, 3 — коробочка.
340


2. 	Ж. а л ь п і й с ь к а — Ch. alpinum Schur
По берегах високогірних джерел в поясі криволісся.— В Карпатах (гора Піп Іван Мармароський).
5. 	Білозір — Parnassia L.
Р. багаторічні. Ст. з одним стеблообгортним яйцевидним листком. Прикореневих листків кілька, з довгими черешками. Кв. поодинокі,
правильні. Пелюсток і чашолистків по п’ять. Пелюстки білі з темними жилками. Тичинок п’ять; вони чергуються з п’ятьма багатороз- дільними стамінодіями, частки яких закінчуються залозками. Зав’язь верхня, з чотирма сидячими приймочками, одногнізда. 2/, 15—30 см. Цв. VII —VIII.
Б. болотний — P. palustris L.
На вогких луках, по болотах.— Звичайно на Поліссі, рідше в Лісостепу, в Карпатах заходить в альпійський пояс.
6. 	Садовий жасмин — Philadelphus L.
Кущі з супротивними листками. Кв. правильні. Чашолистків і пелюсток чотири-п’ять Тичинок двадцять. Зав’язь напівнижня, три-, п’ятигнізда. Стовпчиків три-п’ять.
1. Кв. зібрані у китицевидні суцвіття...2
— Кв. поодинокі або по три, рідко більше, зібрані у напівзонтики З
2. Чашолистки зовні голі, іноді з небагатьма волосками або дрібним опушенням лише вздовж осі спинки. Він. 2,5—3,5 см в діам., з яйцевидними кремово-білими пелюстками. Тичинки довші за стовпчик. Кв. дуже пахучі. Л. зісподу голі або з борідками волосків в кутах жилок, по краях віддалено- зубчасті, яйцевидні або довгасто-яйцевидні, на вершку загострені, при основі закруглені або ширококлиновидні. Пагони голі або молоді опушені. Кора старих гілок коричнево-бура, розтріскується. ' Ъ, 1—3 м. Цв. VI.
*1. С. ж. звичайний — Ph. coronarius L.
Широко культивують в садах і парках як декоративний кущ у великій кількості різних садових форм.— По всій УРСР. Дико росте на півдні Зах. Європи. Можливо має гібридо- генне походження.
— Чашолистки зовні опушені, яйцевидні, загострені. Пелюстки овальні або оберненояйцевидні. Кв. без запаху або з дуже слабим запахом, 3—4 см в діам. Л. яйцевидні до яйцевидно-ланцетних, зісподу густо сіруватоопу- шені. Кора щільна, слабо розтріскується, але не відслоюється або незначно відслоюється, ясно-сіра. ■£, 1—3 м. Цв. VI —VII.
*2. С. ж. ш и р о к о л и с т и й — Ph. latifolius Schrad. (Ph. pubescens Lois.) Культивують в садах і парках як декоративний кущ.— Походить з Півн. Америки.
З (1). Л. звичайно довші 3 см, цілокраї або з рідкими зубчиками по краю, при основі округлі, яйцевидні, загострені на вершку. Кв. білі, непахучі, 2—4 см в діам. Стовпчики довші за тичинки. Кора старих гілок каштаново- бура, розтріскується..^, 1—3 м. Цв. VI.
*3. С. ж. непахучий — Ph. inodorus L.
Культивують як декоративний кущ, переважно в ботанічних садах і найбільш відомих парках.— Походить з Півн. Америки.
— Л. дрібні, 0,5—2 см завд., еліптично- яйцевидні до ланцетних, цілокраї, загострені. Кв. 2—2,5 см у діам., пахучі, рясно вкривають кущ; пелюстки білі, стовпчики коротші за тичинки. Молоді пагони притиснуто-опу- шені, пізніше майже голі, блискучі, червоно- бурі. Кора старих гілок каштаново-бура, розтріскується і відслоюється. ■£., 50—150 см. Цв. VI—VII.
*4. С. ж. дрібнолистий — Ph. mic- rophyllus Gray
Культивують в садах і парках як декоративний кущ.— Походить з Півн. Америки. Широко культивують також С. ж. Лемуана — Ph. Lemoinei Lem. (гібрид від схрещування Ph. microphyllus Gray X Ph. coronarius L.) — кущ 1,5—2 (3) м завв. з листками, досить мінливими по величині і формі. Кв. у нього білі, дуже пахучі, 2,5—4 см у діам., чаш. гола; стовпчики коротші за тичинки.
341


7. Дейція — Deutzia Thunb.
Кущик. Кора молодих гілок коричнювата, торішніх — бурувато-сіра. Л. супротивні, ко- роткочерешкові, яйцевидні або довгасто-ланцетні, загострені, по краю зубчасті, опушені зірчастими волосками. Кв. у вузьких прямостоячих волотях; він. зовні білий або рожевий, 1,5—2 см в діам., чашолистки волосисті; тичинок десять; стовпчиків 3—5. /Б, 1—2 м. Цв. VI-VII.
*Д. шорстка — D. scabra Thunb.
(D. crenata Sieb. et Zucc.).
Культивують як декоративну рослину у всіх районах. Дуже декоративні садові форми з білими, повними (махровими) квітками (f. candidissima Rehd.) і рожевими (f. roseople- na Rehd.). Походить з Японії.
8. Гортензія — Hydrangea L.
Кущ з міцними, голими, сірувато-солом’я- но-жовтого кольору пагонами. Л. супротивні, еліптичні, до основи клиновидно звужені, на верхівці з гострячком, щільні, зверху темно- зелені, зісподу світліші, по краю з притупленими трикутними зубцями, на черешках
1—З см завд. Кв. зібрані у щитках, що сидять на квітконосах, кулевидної форми. У садових форм всі кв. неплідні; у вихідних форм — кв. плідні, дрібніші, знаходяться в середній частині суцвіття, а великі неплідні розташовані навколо них. Суцв. досягають 15—20 (ЗО) см у діам. Кв. блакитного, рожевого, рідко білого кольору. ■£, 1—4 м. Цв. VI —VIII.
*Г. в е л и к о л и с т а — Н. macrophylla
DC. (Н. hortensis Smith, Н. opuloides
С. Koch)
Культивують як одну із самих декоративних гортензій. У відкритому грунті витривала лише в Півд. Криму і в Закарпатті. В інших районах УРСР підмерзає і тому культивується там в горшках як р. оранжерейна і кімнатна. Походить з Японії; має багато садових форм, які різняться забарвленням квіток і формою суцвіть.
9. 	Смородина. Порічки — Ribes L.
Кущі з три-, п’ятилопатевими листками на вкорочених гілочках і з квітками в пазушних китицях. Кв. двостатеві або зрідка одностатеві, правильні, п’ятичленні (у наших представників) або чотиричленні. Пелюстки прикріплені до краю квітколожа, дрібніші за чашолистки. Зав’язь нижня або напівнижня, одногнізда. Плід — багатонасінна ягода.
1. 	Кв. одностатеві. Р. дводомні. Пагони тонкі, спочатку бурі, на другий рік сіріють. JL зверху із залозистими щетинками, зісподу голі. Китиці прямостоячі. Маточкові суцв. здебільшого 3-, рідше 2- або 4-квіткові, тичинкові — двадцяти-, тридцятиквіткові; квітконіжки залозистоопушені; чаш. блюдцевидна, гола; пелюстки зеленувато-жовтуваті. Плоди кулясті, 7—9 мм у діам., червоні. Ъ, 60—150 см. Цв. V—VI.
*1. С. а льп ійська, п. альпійські — R. alpinum L.
В лісах, по чагарниках, на скелях.— В Карпатах (до субальпійського поясу), Розточчі- Опіллі, зрідка на Поліссі і в Зах. Лісостепу.
342
Культивують в садах і парках в півн. частині УРСР як декоративний, а також медоносний кущ (дає багато нектару).
— Кв. двостатеві 2
2. Л. зісподу з жовтими крапчастими за¬
лозками, майже голі, лише по жилках опушені, пахучі. Пагони блідо-жовті, на кінець літа коричневі. Китиці звислі, довгі, 5— 10-квіткові; квітконіжки опушені. Кв. дзвоникуваті, лілувато- або рожево-сірі. Ягода куляста, чорна, близько 10 мм в діам. fc, 0,6-1,3 (1,5) м. Цв. V —VI. г
2. 	С. чорна— R. nigrum L.
По берегах річок, в лісах, по чагарниках (на вогких місцях).— В Карпатах, Прикарпатті, на Поліссі, в Лісостепу. Є родоначальником майже всіх сортів культурної чорної смородини. Широко культивують як плодоягідну рослину. В плодах міститься чимало вітаміну С. Медонос.
— Л. без жовтих пахучих залозок . .3
3. Кв. дрібні, не довші 6 мм, зеленуваті 4
— Кв. досить великі, 10—15 (20) мм завд., забарвлені в яскраво-жовтий, криваво- червоний, рожевий, іноді в білий колір . .6
4. Гіпантій блюдцевидний, з м’ясистим п’ятикутним навколоматочковим кільцем на дні. Він. зеленуватий або жовтуватий. Грона до 8 см завд., рідкі. Вісь суцвіття і квітконіжки голі. Плід округлий, червоний або білий. Л. великозубчасті, з обох боків голі, рідше зісподу волосисті. Прямостоячий кущ з сіруватими пагонами, fc, 75—150 см. Цв. V — VI.
*3. С. з в и ч а й н а, п. звичайні —
R. vulgare Lam.
Культивують як плодоягідну рослину.— По всій УРСР. Медонос.
— Гіпантій чашовидний або дзвоникуватий, без навколоматочкового м’ясистого кільця на дні 5
5. Гіпантій чашовидний; чашолистки відстовбурчені, зелені з мідно-червоними або коричневими плямами і прожилками, по краю з рідкими війками; пелюстки так само забарвлені. Китиці 8—22-квіткові. Плоди дрібні, 6—7 мм у діам., темно-червоні. Л. зверху розсіяноволосисті, зісподу густоопушені; листкова пластинка майже такої ж довжини, як черешок. Пагони бліді, спочатку опушені, потім майже голі. 100—150 см. Цв. V —VI.
4. С. пухната, п. п у х н а т і — R. pubescens Hedl.
В лісах, на узліссі, по чагарниках.— В Карпатах, Прикарпатті, на Поліссі, в півн. частині Правобережного Лісостепу.
— Гіпантій дзвоникуватий; частки чашечки лопатковидні. Грона багатоквіткові. Кв. бліді, червонуваті. Плоди темно-червоні. Л. подвійнозубчасті, з опушеними краями; лопаті листка гострі, черешки при основі з невеликою кількістю перистих волосків, у молодих з рідкими залозистими волосками; листкова пластинка коротша за черешок. Молоді гілки голі. ■£, 1—2 м. Цв. VI —VII.
5. С. карпатська, п. к а р п а т с ь к і —
R. carpaticum Kit


На скелях — У високогірному поясі Кар- пап?, зокрема в смузі криволісся.
6 (3). Кв. яскраво-рожеві, криваво-червоні або іноді білі, з дзвоникувато-трубчастим гіпантієм, зібрані в 10—20-квіткові, прямостоячі або піднесені китиці. Ягода чорна,
Мал. 333. Смородина пухната, порічки пухнаті:
/ — гілочка з квітками, 2 — чашечка (збільш.), З — оцвітина з тичинками (збільш.), 4 — поздовжній розріз через маточку (збільш.).
з сизою поволокою, залозиста. Л. зісподу бі- луватоповстисті. Молоді гілки червонуваті.
1—3 (4) м. Цв. V.
*6. С. к р и в а в о - ч e р в о н а, п. криваво-червоні — R. sanguineum Pursh Культивують зрідка в садах і парках як декоративну рослину (Львів, Умань).— Походить з Півн. Америки.
— Кв. яскраво-жовті, з трубчастим гіпантієм 7
7. 	Молоді пагони голі або злегка опушені, червоні. Л. голі, округло-нирковидні, з трьома надрізано-зубчастими лопатями. Квітколоже 5—9 мм завд. Чашолистки після цвітіння прямостоячі. 1^, 150—200 см. Цв. V.
*7. С. з о л о т и с т а — R. aureum Pursh
Культивують в садах і парках як декоративний кущ.— По всій УРСР.— Плоди їстівні. Походить з Півн. Америки.
— Молоді пагони опушені. Л. в обрисі яйцевидні до округло-нирковидних, з 3—5- зубчастими лопатями. Квітколоже 12—15 мм завд. Чашолистки після цвітіння відгинаються донизу. 1j, 150—250 см. Цв. V.
*8. С. з а п а ш н а — R. odoratum Wendl.
Культивують в садах і парках як декоративний кущ, але рідше, ніж попередній вид.—• Походить з Півн. Америки.
10. 	Агрус — Grossularia Mill.
Кущі з пальчасто-роздільними шипами 1—1,5 см завд. під вузлами пагонів і коротшими та тоншими щетинками на міжвузлях. Л. чергові, пальчасто-три-, п’ятилопатеві, зубчасті. Китиці пучковидні, одно-, триквіт- кові. Кв. зеленуваті, червонуваті або пурпурові, опушені. Квітколоже дзвоникувате. Чашолистки довгасті, відігнуті назовні. Стовпчик двороздільний. Плід кулястий або овальний, зелений, жовтий, білуватий або пурпуровий. 60—100 см. Цв. V — VI.
А. відхилений — G. reclinata Mill.
(Ribes grossularia L.).
В лісах, на узліссі, по чагарниках.— В Карпатах, Прикарпатті, на Поліссі, в півн. частині Лісостепу зрідка.— Культивують в садах, подекуди дичавіє. З цього виду виведено багато культурних сортів агрусу. По плодах розрізняють різновидності: var. glan- duloso-setosa W. Koch з щетинисто-залозистими плодами і var. glabra W. Koch — з гладенькими плодами. Р. цінна, медоносна, дає багато нектару і пилку.
РОДИНА 71. ГАМАМЕЛІДОВІ — HAMAMELIDACEAE
Дерева або кущі, звичайно з опадаючими листками, часто з опушенням із зірчастих волосків. Кв. в головках або волотях, з простою або подвійною оцвітиною. Чашолистків 4—5, рідше 6—7; пелюстки в різній кількості; тичинок 4—5 або більше.
1. Л. глибокопальчасторозсічені, 5—7 (9)-лопатеві.
1. 	Лі к видам бар — Liquidam bar L.
— Л. цілісні, лише по краю нерівномір- но-виїмчасто-зубчасті 2
2. Кв. 4-членні, з пелюстками, зібрані в пухкі грона.
3. 	Г а м а м е л і с — Hamamelis L.
— Кв. 5 (7)-членні, без пелюсток, зібрані в щільні головки.
2. 	Паротія — Parrotia С. А. Меу.
1. 	Ліквидамбар — Liquidam bar L.
Великі дерева (на батьківщині до 45 м). Лопаті листків гострі, дрібнопилчасті, звер¬
ху блискучі, темно-зелені, зісподу пальові. Кв. тичинкові без чашечки, зібрані в довгасті, голівчасті суцвіття. Кв. маточкові з чашечкою, зібрані у висячі головки. 15—20 м.
Цв. і пл. V — X.
*Л. стираксовий, стираксове дерево — L. styraciflua L.
Зрідка культивують як декоративне дерево. На зволожених місцях.— В Прикарпатті (Львів) і в Півд. Криму. Походить з Півн. Америки.
2. 	Паротія — Parrotia С. А. Меу.
Дерево з черговими простими листками. Кв. двостатеві, в щільних головках, з’являються до з’явлення листків. 1—5 м. Цв. і пл. IV — IX.
*П. персидська, залізне дерево — Р. persica (DC.) С. А. Меу.
Культивують переважно в ботанічних садах.— Походить із Закавказзя (Талиш).
343


3. 	Гамамеліс — Hamamelis L.
Деревце або куш, з яйцевидними або еліптичними, до основи звуженими і нерівнобокими, виїмчасто-зубчастими, майже гладенькими або зісподу по жилках опушеними листками. Кв. двостатеві, зібрані пучками в пазухах листків, 4-членні. Чашолистки ясно-жов- тувато-коричневі, зовні повстисті, до 3 мм
завд. Пелюстки ясно-жовті, лінійні, 1,5—2 си завд. Коробочка широко-яйцевидна, 1,2— 1,4 см завд., з двома чорними, блискучими насінинами. 1?, 2—5 м. Цв. IX — X.
*Г. віргінський — Н. virginiana L.
Культивують в садах і парках як декоративну рослину, зрідка (Мукачеве, Львів, Київ).— Походить з Півн. Америки.
Р О Я И Н А 72. ЕВКОМ1ЄВІ — EUCOMMIACEAE
Евкомія — Eucommia Oliv.
Дерева з черговими, еліптичними, черешковими, дрібнозубчастими листками, зверху голими, зісподу опушеними. Кв. одностатеві, без оцвітини, в пазухах приквітків при основі молодих пагонів, з’являються до розпускання листків або разом з ними. Кв. тичинкові, складаються з 4—10 коричнево-червоних тичинок, пиляки у них довгі (до 1 см) на коротких нитках; маточкові — з одної маточки, остання з дволопатевою приймочкою. Плоди крилаті, виїмчасті на верхівці, з однією насіниною. 10—20 м. Цв. IV.
*Е. в’язолиста — E. ulmoides Oliv.
Зрідка розводять (Устимівський парк Полтавської обл., Львів, Чернівці, Одеса, Київ).— Походить з Китаю. В листках і корі є гутаперча.
РОДИНА 73. ПЛАТАНОВІ — PLATANACEAE
Платан — Platanus L.
Однодомні дерева з довгочерешковими, черговими, пальчастолопатевими листками. Кв. одностатеві, як тичинкові, так і маточкові в кулястих головках, що звішуються по одній або по кілька на довгих квітконосах. Тичинки майже сидячі, пиляки двогнізді. Зав’язь одногнізда. Плід — горішок.
1. Л. неглибоко розсічені, з п’ятьма лопатями, при основі клиновидні або широко- серцевидні, довжина лопаті листка менша за її ширину при основі. Головки до 2,5 см в діам., на квітконосах здебільшого по одній, зрідка по дві. Стовпчик короткий. 20—ЗО м. Цв. V.
*1. П. західний — P. occidentalis L.
Зрідка культивують в садах і парках як декоративну рослину, від Києва до Одеси і Ялти, також в Прикарпатті і Закарпатті. Походить з Півн. Америки.
— Л.'глибокорозсічені, довжина лопатей більша, ніж їх ширина. Головок на квітконосах 3—6 2
2. Головки 1—1,5 см в діам. Лопаті листка б.-м. широко розсунуті з багатьма зубцями
і зубчиками різної величини. Стовпчик довгий, прямий. 15—ЗО м. Цв. V.
*2. П. східний — P. orientalis L.
Часто культивують в Півд. Криму і в Сімферополі.— Походить з Малої і Зах. Азії.
Гібрид P. orientalis L. X P. occidentalis L., описаний під назвою P. acerifolia Willd. і відомий також під назвою лондонського платана, відрізняється від батьківських форм середньою лопаттю листка, яка має однакові ширину і довжину. Головок звичайно дві (рідше одна або три) до 2,5 см в діам. На Україні платан кленолистий, або лондонський, зустрічається частіше від інших, від Києва до Одеси і Ялти, також в Прикарпатті і Закарпатті. Ймовірно, він з’явився в культурі близько 1700 року.
— Головки 2—2,5 см в діам., в числі
2—4. Л. дуже глибоколопатеві. Лопаті вузько довгасті, звичайно довго загострені. Ь, 20—40 м. Цв. V.
*3. П. п а л ь ч а с т о л и с т и й — P. di-
gitifolia Palib.
Зрідка культивують в Криму (Ялта, Ні- кітський сад).— Походить з Передньої Азії.
РОДИНА 74. РОЗОВІ — ROSACEAE
Дерева, кущі й трав’янисті р. Л. здебільшого чергові, рідко супротивні; прилистки неопадні. Кв. звичайно двостатеві, рідко одностатеві, правильні, поодинокі або зібрані в суцвіття різного типу. Оцв. подвійна (рідко з однієї чашечки, бо пелюстки не розвиваються). Чашолистків і пелюсток здебільшого по 5, рідше по 3—4, 6—8 або багато; інколи, крім чашолистків, є ще зовнішнє коло листочків, що утворюють так звану підчашу. Чашолистки, пелюстки і тичинки прикріплені по краю розширеного опуклого, плоского, чашовид- ного або келиховидного квітколожа (так званого гіпантія). Тичинок звичайно в 2—4 рази більше, ніж чашолистків, або ж їх багато, рідко тичинок 1—5. Маточок багато, рідше 1—5, зав’язь верхня, напівнижня або нижня. Плоди різноманітні— листянки, сім’янки, кістянки, часто плоди збірні або ж, внаслідок зростання зав’язі з розрослим квітколожем, утворюються несправжні плоди.
1. Дерева або кущі (іноді дрібненькі кущики) 2
— Трав’янисті р 26
2. Маточки (рідше маточка лише одна)
заховані в замкнутому м’ясистому квітколожі З
— Маточки сидять на плоскому або опуклому квітколожі 14
3. Маточки сидять у глибині келиховидного квітколожа (гіпантія), верхні краї якого^майже замкнуті, але не зростаються ні з квітколожем, ні між собою. Кущі з перистими листками, звичайно вкриті шипами.
34. 	Шипшина, троянда — Rosa L.
— Маточки зростаються з квітколожем, в яке вони занурені, а також звичайно і між собою 4
4. Маточки з черевного боку між собою незрослі; верхівки маточок виступають з квітколожа. Кущі з цілісними листками. . 5
344


— Маточки на спинному боці зрослі з квітколожем, з черевного ж боку цілком або рідше до половини зрослі між собою . . 6
= Маточки повністю зрослі між собою і лише на верхівці виступають з квітколожа. Дерева або кущі з чималими ланцетними, зісподу рижувато опушеними л. і білими або кремуватими кв.
12. 	Японська мушмула — Eriobotrys
Lindi.
5. 	Колючі кущі. Плоди яскраво-червоні.
14. 	Піраканта — Pyracantha Roem.
— Кущі без колючок. Плоди чорні або червоні.
6. 	Кизильник — Cotoneaster Medik.
6 (4). Кв. поодинокі. Р. поширені лише в культурі 7
— Кв. зібрані б.-м. багатоквітковими суцвіттями 9
7. Пелюстки білі. Плоди 2—3 см
завд. Л. довгасто-ланцетні.
15. 	Мушмула — Mespilus L.
— Пелюстки блідо-рожеві, рожеві або червоні. Плоди більших розмірів. Л. овальні або яйцевидні 8
8. Пелюстки яскраво-червоні, зрідка рожеві. Невисокі колючі кущі.
•8. Хеномелес — Chaenomeles Lindi.
— Пелюстки блідо-рожеві. Невисокі дерева або кущі без колючок.
7. Айва — Cydonia Mill.
9 (6). Пелюстки лінійно-ланцетні, з клиновидною основою, білі. Кв. зібрані китицями на верхівках облиствлених гілок. Кущі або дерева з цілісними листками. Розводять.
13. 	І р г а — Amelanchier Medic.
— Пелюстки широкі, округлі або яйцевидні. Кв. зібрані щитками 10
10. Кв. в простих (нерозгалужених) небагатоквіткових щитках 11
— Кв. в складних (розгалужених) багатоквіткових щитках 12
11. Стовпчики при основі вільні, м’якоть плода з кам’янистими клітинами.
9. 	Груша — Pyrus L.
— Стовпчики при основі зрослі. М’якоть плода без кам’янистих клітин.
10. 	Яблуня — Malus Mill.
12 (10). Л. непарноперисті. Плоди червоні.
11. 	Горобина — Sorbus L.
— Л. лопатеві, роздільні або цілісні .13
13. Колючі кущі або деревця. Стінки гнізд плода тверді, кам’янисті.
16. 	Глід — Crataegus L.
— Дерева або кущі без колючок. Стінки гнізд плода хрящуваті або плівчасті.
11. 	Горобина — Sorbus L.
14 (2). Маточка одна. Плід — кістянка 15
— Маточок декілька (3—5 або більше), вільних або б.-м. зрослих при основі . . .20
15. 	Кв. зібрані багатоквітковими китицями, дрібні. Кістянки дрібні, 6—10 мм в діам., кулясті.
40. Черемха — Padus Mill.
— Кв. в небагатоквіткових щитковидних китицях, щитках, пучках або поодинокі. Кістянки більших розмірів 16
16. Кв. (а пізніше плоди) сидячі або майже сидячі 17
— Кв. (а пізніше плоди) на б.-м. довгих ніжках 19
17. Л. ланцетні або лінійно-ланцетні, до
розгортання складені вздовж 18
— Л. широкі, при основі майже серцевидні, до розгортання згорнуті в трубочку. Кв. поодинокі, рідше по дві. Плід — соковито-м’ясиста кістянка з шорсткою сплюснутою кісточкою.
37. 	Абрикос — Armeniaca Mill.
18. Кістянка суха, повстистоопушена.
35. 	Мигдаль — Amygdalus L.
— Кістянка соковита, бархатиста.
36. 	Персик — Persica Mill.
19 (16). Кв. зібрані пучками по 2—5. Плоди без сизої поволоки, голі, з кулястою кісточкою.
39. Вишня — Cerasus Juss.
— Кв. розміщені по 1—2. Плоди з сизою поволокою на поверхні, голі, з видовженою або кулястою кісточкою.
38. 	Слива, терен — Prunus L.
20 (14). Кущі з листками, що опадають на зиму. Чашолистків і пелюсток по 5 . .21
— Кущики з вічнозеленими листками і сланкими стеблами. Чашолистків і пелюсток по 6—10, частіше по вісім.
26. 	Дріада — Dryas L.
21. Маточок в квітці багато. Плоди— со¬
ковиті кістянки, зібрані на опуклому квітколожі, або сім’янки 22
— Маточок в квітці три або п’ять. Плоди — листянки 23
22. Чаш. з підчашею. Кв. жовті. Кущі з непарноперистими листками, листочки яких цілокраї. Плоди—сім’янки.
21. 	Курільський чай — Dasiphora Ratio.
— Чаш. без підчаші. Кв. білі або рожеві. Кущі з трійчастими, рідше непарноперистими, по краю зубчастими листками. Плоди — соковиті кістянки.
17. 	О ж и н а. Малина — Rubus L.
23 (21). Л. прості, цілісні або лопатеві 24
— Л. непарноперисті. Кв. зібрані пірамідальними або овальними волотями.
3. 	Горобинник — Sorbaria А. Вг.
24. Кв. дрібні. Листянки вільні або лише
при основі зрослі 25
— Кв. чималі, білі, зібрані китицями. Листянки зрослі майже до верхівки.
5. 	Екзохорда — Exochorda Lindi.
25. Л. три-, п’ятилопатеві, серцевидні. Листянки дуже здуті, шкірясті.
1. 	Пухироплідник — Physocarpus
Maxim.
345


— Л. по краю зубчасті, рідше цілокраї або на верхівці трилопатеві. Листянки не здуті, хрящуваті
2. 	Таволга — Spiraea L.
26 (1). Л. двічі трійчасто-перисті, з великими, яйцевидними або ланцетними, дов- гозагостреними, по краю гостропилчастими листочками. Кв. одностатеві (р. дводомні), дрібні, білі, в колосовидних китицях, зібраних волоттю.
4. 	Таволжник — Aruncus L.
— Л. і суцв. іншого вигляду ... .27
27. Маточка занурена в замкнуте, при
плодах тверде квітколоже 28
— Маточки сидять на плоскому або опуклому квітколожі . 33
28. Л. цілісні, округлі, лопатчасті . .29
— Л. перисті ЗО
29. Тичинка 1. Однорічники.
29. 	М и р ш а н и ц я — Aphanes L.
— Тичинок 4. Багаторічники
28. Приворотень — Alchim і Ila L.
30. Кв. жовті. Плоди вкриті багатьма шипиками, загнутими на верхівці . . . .31
— Кв. темно-червоні або зеленуваті, зібрані короткими головчастими колосами 32
31. Ст. прямостояче, ЗО—150 см завв., значно перевищує прикореневі л. і закінчується довгою колосовидною китицею.
ЗО. 	Парило — Agrimonia L.
— Ст. висхідне, 10—20 см завв., не перевищує прикореневих листків, па верхівці розгалужене і кожна гілочка закінчується невеликим пучком дрібних квіток.
31. 	Аремонія — Aremonia Neck.
32(30). Кв. темно-червоні, двостатеві. Тичинок 4—12. Маточка одна.
32. 	Родовик — Sanguisorba L.
— Кв. зеленуваті, одностатеві або різностатеві. Тичинок 20—ЗО. Маточок 2—3.
33. 	Чорноголовий к — Poterium L.
33 (27). Чаш. з підчашею 34
— Чаш. без підчаші 40
34. Маточок 2—5. Прикореневі л. з довгими черешками, серцевидно-нирковидні, п’ятилопатеві, подвійно-зарубчасті по краю.
23. 	В а л ь дштейн і я — Waldsteinia Willd.
— Маточок 10 або більше 35
35. Маточки з довгими верхівковими во¬
лосистими стовпчиками, які часто мають зчленування у верхній частині 36
— Маточки з короткими боковими стовпчиками 37
36. Стовпчики зчленовані у верхній частині. Суцв. б.-м. багатоквіткове.
24. 	Гравілат — Geum L.
— Стовпчики не мають зчленування. Ст одно-, двоквіткові.
25. 	С і в e p с і я — Sieversia Willd.
37 (35). Квітколоже сухе або губчасте 38
— Квітколоже на час достигання плодів
м’ясисте; сім'янки сидять у ямочках на його поверхні. Л. трійчасті 39
38. Кв. темно-червоні. Квітколоже губчасте.
20. Вовче тіло — Comarum L.
— Кв. жовті, рідше білі, квітколоже сухе.
22. 	Перстач — Potentilla L.
39 (37). Кв. білі, зібрані щитковидним суцвіттям. Листочки підчаші цілокраї, дрібніші, ніж чашолистки.
18. 	Суниці — Fragaria L.
— Кв. жовті, поодинокі в пазухах листків. Листочки підчаші на верхівці зубчасті, крупніші за чашолистки.
19. 	Д юш е н е я — Duchesnea Smith
40 (33). Л. переривчасто-перисті. Квітколоже плоске. Плоди — сім’янки.
27. Гадючник — Filipendula Adans.
— Л. трійчасті або прості, лопатеві. Квітколоже опукле. Плоди — соковиті кістянки, зрослі між собою.
17. Ожина. Малина Ко с т я н и- ця — Rubus L.
1. 	Пухироплідник -— Physocarpus Maxim.
Куш з голими коричневими пагонами. Л. чергові, з дрібними опадними прилистками, прості, округлі або ромбічні, 3—5 см завд.,
2—4,5 см завш., З (5)-лопатеві, із збільшеною середньою часткою, по краю нерівнодрібно- зубчасті. Кв. двостатеві, у густих щитковидних суцвіттях, складених (5) 25—35 квітками і розміщених на кінцях бокових коротких гонів. Чашолистки блідо-зелені з білуватою облямівкою по краю. Пелюстки білі. Листянки
7—9 завд., 4—4,5 мм завш., коричневі,
шкірясті, голі, блискучі, з твердим вістряч- ком, відхиленим назовні, розкриваються двома стулками. І£. 1—3 м. Цв. V —VI.
*П. калинолистий — Ph. opulifolia
(L.) Maxim.
Розводять в садах і парках як декоративний кущ.
Походить з півн.-схід. Америки.
2. 	Таволга — Spiraea L.
Кущі з черговими, рідше супротивними, простими листками без прилистків. Кв. двостатеві, до 10—12 мм в діам., зібрані*щитковидним, зонтиковидним або волотевидним суцвіттям. Чаш. неопадна,з 5 короткотрикутних листочків; пелюсток 5, вони чергуються з чашолистками. Тичинок 15—ЗО (60), маточок 5 (інколи 3 або 8).
1. Кв. у видовжених волотевидних суцвіттях 2
— Кв. у простих зонтиках, зонтиковидних китицях або щитках 4
2. Л. довгасті, 4—10 см завд., 1,5—3 см завш., по краю подвійно-пилчасті, до основи звужені в черешки, зверху майже голі, зісподу білоповстисті. Кв. темно-рожеві, у повстисто-волосистих, вузьких волотевидних суцвіттях 10—20 см завд.; тичинки в 2 рази довші за пелюстки. Листянки голі, блискучі, збли346


жені між собою, з відхиленим стовпчиком. т 1_2 м. Цв. VII —VIII.
г*1. Т. Дугласа — S. Douglasii Hook. Культивують як декоративну рослину. Походить з Півн. Америки.
— Л. довгасто-еліптичні або довгасто- ланцетні, з обох боків майже голі, на верхівці загострені, по краю гострозубчасті або гостро- пилчасті, до основи клиновидно звужені в черешки. Кв. світло-рожеві або білі . . .3
3. 	Кв. світло-рожеві, 8—12 мм в діам., тичинки вдвоє довші за пелюстки. Чаш. волосиста, чашолистки при плодах відігнуті донизу. Суцв. волотевидне, вузьке, овально- циліндричне або пірамідальне, 6—12 см завд., повстисто-волосисте, його нижні гілки спрямовані догори і не довші за прилеглі до них верхівкові листки. Листянки по внутрішній стулці війчасті, їх стовпчики відхилені вбік і часом загнуті донизу.’^; 1—2 л/. Цв. VI — VIII.
*2. Т. в e р б о л и с т а — S. salicifolia L. Широко культивують по всій УРСР в садах і парках, як декоративну рослину, часто дичавіє. Походить з Сибіру.
— Кв. білі; тичинки лише трохи довші за округлі пелюстки. Чашолистки притиснуті до голих листянок. Суцв. волотевидне, широ- копірамідальне (найширше біля основи), до 25 см завд. і 10 см завш., повстисто-волосисте, облиствлене. 1—2 м. Цв. VI —VIII.
*3. Т. б і л а — S. alba Du Roi Культивують як декоративний кущ в садах і парках Полісся та Лісостепу.— Походить з Півн. Америки.
4 (1). Кв. рожеві, пурпурові або білі, у складних, плоских або трохи опуклих, щитковидних суцвіттях 5
— Кв. білі, у простих зонтиках, які складають зонтиковидну китицю або щиток 6
5. 	Суцв. негусте і досить складне, з кінцевого і кількох бокових щитків, 6—12 см в діам., плоске, опушене. Кв. дрібні, 4—6 мм вдіам., карміново-червоні,рідше темно-рожеві. Тичинки в два рази довші за пелюстки. Чашолистки опушені, при плодах розпростерті або відігнуті донизу. Листянки майже голі, з верхівковими, трохи відхиленими стовпчиками. Л. яйцевидні або довгасто-ланцетні, 4—8 см завд., загострені, по краю подвійно- зарубчасто-пилчасті, зверху — темно-зелені, зісподу —світло-зелені, голі. Тт, 1—1,5 м. Цв. VI —VII.
*4. Т. японська — S. japonica L. Культивують як декоративну рослину, особливо часто в Закарпатській області. Походить з Японії і Китаю.
— Суцв. складне, з простих, здебільшого опуклих щитків. Кв. від білих до темно-рожевих. Чашолистки при плодах відігнуті донизу. Листянки верхівками стулені. 1), 50-75 слі.Цв. VI —VII.
*5. Т. Б у м а л ь д а — S. Bumalda Burv. Культивують у багатьох садах і парках республіки як декоративну рослину. Являє собою гібрид таволги японської і таволги білоцвітої (S. japonica L X S. albiflora Zab.).
6 (4). Кв. в сидячих зонтиках, що мають при основі розетку дрібних суцільних листків або л. при основі зонтиків відсутні, а гілки, що несуть суцвіття, негусто облиствлені .7
— Зонтики розміщені на верхівках облиствлених квітконосних гілок, складають зонтиковидну китицю; часом лише верхні зонтики майже сидячі 9
7. Л. 1—3 см завд., 2—10 мм завш , загострені, рідше тупуваті, до основи клино-
Мал. 334. Таволга звіробоєлиста:
/ — гілка рослини, 2 — квітка, J — листки.
видно звужені, цілокраї або лише л. неплідних пагонів на верхівці з 3 (5) зарубчастими зубцями. Кв. близько 6—8 мм в діам., на квітконіжках 0,5—1,5 см завд., у 5—10-квіт- кових сидячих зонтиках. Кущ з прутовидними, спрямованими догори коричневими пагонами..^, 50—150 см. Цв. V — VII.
6. Т. звіробоєлиста — S. hyperici- folia L.
По кам’янистих степових схилах, гранітних відслоненнях, схилах до балок та річок. Здебільшого утворює густі зарості.— Звичайно в півд. і півд.-схід, лісостепових і степових районах. Нерідко культивують в садах і парках як декоративну рослину.
— Л. неплідних пагонів зубчасті або гостропилчасті, еліптичні або лінійно-ланцетні, рідше напівокруглі, загострені, зонтики
З—6-квіткові 8
8. 	Л. неплідних пагонів еліптичні або овально-яйцевидні, 2—4 см завд., 10—12 мм завш., до верхівки і до основи звужені, дрібнозубчасті. Зонтики 3—6-квіткові, всі сидячі, при основі облиствлені. Кв. білі, 6—8 мм в
347


діам. Листянки голі, з верхівковим стовпчиком. 150—300 см. Цв. IV — V.
*7. Т. с л и в о л и с т а — S. prunifolia Sieb. et Zucc.
Культивують як декоративний кущ в Прикарпатті, Карпатах і на крайньому півдні УРСР. Найчастіше розводять форму з повними квітками (f. plena Schn.). Походить з Китаю і Кореї.
— Л. неплідних пагонів лінійно-ланцетні до вузьколанцетних, 2—4 см завд., 2—8 мм завш., часом напівокруглі, загострені, по краю гостропилчасті. Зонтики 3—5-квіткові, сидячі. Кв. білі, біля 8 мм в діам., на тонких, до 10 мм завд., квітконіжках. Листянки голі з верхівковим стовпчиком, fc, 100—150 см. Цв. V —VI.
*8. Т. Тунберга — S. Thunbergii Sieb.
(S. crenata Thunb., non L.)
Культивують в садах i парках степової зони, рідше в Лісостепу та на Поліссі.— Походить з Китаю, Кореї і Японії.
9 (6). Л. цілокраї або лише л. неплідних пагонів на верхівці зарубчасто-зубчасті . .10
— Л. пилчасті або зубчасті, часом не- глибоколопатеві, рідше цілокраї ... .12
10. Всі л. неплідних пагонів з трьома поздовжніми жилками 11
— Лише 2—3 нижні л. неплідних пагонів з трьома поздовжніми жилками, решта з 1 середньою жилкою і 2—3 парами бокових; всі л. голі, лише по краю негусто коротковій- часті, на неплідних пагонах довгасто-оберненояйцевидні, 1,5—3 см завд., 5—10 мм завш., до основи звужені, коротко черешкові, верхні з них на верхівці з 4—6 зубцями, л. квітконосних пагонів значно дрібніші. Зонтики 10— 16-квіткові, на облиствлених гілочках, складених щитком. Кв. білі, на тонких, 5—12 мм завд. ніжках. Тичинки значно довші за пелюстки. Листянки розсіяноопушені. Кущ з коричневими гілками. Ь, 50—100 см. Цв. V —VI.
9. 	Т. пиківська — S. pikoviensis Bess.
По степових схилах.— Рідко в Правобережному Лісостепу (Вінницька обл., Хмільницький р-н, Пиківська слобідка, Тернопільська обл., Кременецькі гори, Божа гора).
11. Р. гола у всіх своїх частинах. Л. обер- нено-довгасто-яйцевидні або довгасто-ланцетні, на неплідних пагонах 12—25 мм завд.,
5—12 мм завш., з 3 поздовжніми жилками, ' на верхівці або від середини до верху — дрібнозубчасті; л. квітконосних пагонів дрібніші, цілокраї, зонтики 5—14-квіткові. Пелюстки білі, 2,5 мм завд., тичинки трохи довші за пелюстки. Листянки голі, близько 2,5 мм завд. Кущ з голими, коричневими або ясно- коричневими пагонами. 50—100 см.
Цв. V —VI.
10. 	Т. Л и т в и н о в а — S. Litwinovii Dobrocz. (S. crenifoliav. Pal las i ana f. glabra- ta Litw.).
На схилах балок та ярів, узліссях, в степах.— В півн.-схід, лісостепових районах (Харківська, Луганська і Донецька обл.). На захід доходить лише до Миронівки Київської обл., Чигирина Черкаської обл., Кременчука Полтавської обл. та Кіровограда.
—Р. б.-м. густоопушена, особливо л., квітконіжки та чаш. Л. у неплідних пагонів оберненояйцевидні або ромбічні, 10—25 мм завд., 5—14 мм завш., до основи клиновидно звужені, короткочерешкові, по краю дрібнозубчасті або зарубчасті. Л. квітконосних пагонів 5—18 мм завд., З—5 мм завш., довгасто- оберненояйцевидні або ланцетні, цілокраї, до основи звужені і майже сидячі. Суцв. 10— 18-квіткове. Пелюстки білі. Листянки 2,5— З мм завд., трохи опушені. Кущ з тонкими, тонкоребристими, майже чорними або червонувато-коричневими старими пагонами та ясно-коричневими або коричнювато-сірими, густоопушеними молодими пагонами. 50— 100 см. Цв. V — VI.
11. 	Т. зарубчаста — S. crenata L.
(S. crenifolia С. А. М. p p., S. sawranica Bess.)
На узліссях, по чагарниках, на степових схилах та пісках.— Переважно в лісостеповій і степовій частинах УРСР; зрідка також в Закарпатті (Закарпатська обл., Рахівський р-н, Чорногора) і на Поліссі (Київ).
12 (9). Тичинки коротші або однієї довжини з пелюстками. Суцв. у вигляді вузьких зонтиковидних китиць з наближеними квітконіжками. Чашолистки при плодах спрямовані догори або розпростерті 13
— Тичинки довші за пелюстки. Суцв. розкидисто-китицевидне. Квітконіжки в зонтиках віддалені одна від одної. Чашолистки при плодах відігнуті донизу 14
13. Л. з перистими жилками, від ромбовидно-ланцетних до довгасто-ромбовидних,
З—6 см завд., 1—2,5 см завш., загострені, до основи клиновидно звужені в черешки, по краю надрізанозубчасті, зверху темно-зелені, зісподу — сіро-зелені. Кв. близько 10 мм в діам., у досить густих щитковидних суцвіттях. Листянки коротші за чашолистки, з верхівковим (черевним) трохи відігнутим назовні стовпчиком. Ь, 100—150 см. Цв. V —VI.
*12. Т.кантонська — S. cantoniensis
Lour. (S. lanceolata Poir.).
Культивують як декоративну рослину в садах і парках Півдня УРСР, особливо поширена в Півд. Криму.
— Л. невиразно 3-жилкові, яйцевидно- або оберненояйцевидно-ромбічні, здебільшого неглибоко 3—5-лопатеві, 2—4 см завд., 1,5— З см завш., загострені, по краю надрізано-ту- позубчасті, зверху темно-зелені, блискучі, зісподу— світло-зелені, сизуваті, голі. Кв. в пуп’янках червонуваті, розквітлі — чисто білі, 6—8мм в діам., у багатоквіткових плоских зонтиках, розміщених на кінцях облиствлених пагонів. Пелюстки в 2 рази довші за тичинки. Листянки голі, тупуваті, пурпу- рові. V, 150—250 см. Цв. V —VI.
*13. Т.Вангутта — S. Vanhouttei Zab.
Широко культивують в садах і парках як декоративну рослину.
14 (12). Стовпчик відходить від черевного боку зав’язі. Л. нерівно-подвійно-гостро- зубчасті 15
— Стовпчик відходить від спинного боку зав’язі. Середні л. неплідних пагонів на вер-
348


хівці з 3—7 гострими зубцями, з яких кінцевий більший за бокові 16
15. 	Квітконосні і неплідні пагони довгі, прямостоячі, завжди спрямовані догори, ребристі, блідо-коричневі, голі або лише молоді трохи опушені. Л. яйцевидні або яйцевидно- ланцетні, загострені, на черешках, по краю від середини до верхівки подвійно-загострено- пилчасті, зісподу по жилках, як і черешки, трохи опушені. Суцв. з 8—22 квіток. Пелюстки жовтувато-білі, 4,5—5 мм завд. Тичинки значно довші за пелюстки. Листянки 3—4 мм завд., трохи опушені. Ь, 150—200 см. Цв. V—VI.
14. 	Т. в’язолиста — S. ulmifolia
Scop. (S. chamaedryfolia Jacq., non L.).
На скелях, по чагарниках, на порубах, у світлих лісах.— В Карпатах.
— Квітконосні і неплідні пагони розлогі, дуговидно зігнуті й здебільшого спрямовані донизу, трохи ребристі, жовту вато-коричневі. Л. від довгасто-ланцетних до еліптичних, у неплідних пагонів 2—4 (6) см завд., 6—15 (25) мм завш., загострені, по краю майже від основи або вище середини надрізано-пилчасті або подвійно-зубчасті, рідше цілокраї. Л. квітконосних пагонів трохи дрібніші. Суцв. багатоквіткове, розлоге. Пелюстки 5—7 мм завд., білі. Листянки трохи опушені. 80—150 см. Цв. V —VI.
*15. Т. самосилолиста — S. cha-
maedryfolia L.
Культивують як декоративну рослину в садах і парках. Походить з Сибіру та Середньої Азії.
16 (14). Вся р., особливо верхні л. неплідних пагонів, густо білошовковистоопуше- ні. Л. еліптичні, на верхівці трохи загострені, до основи звужені в черешки. Середні л. неплідних пагонів 3,5—блш завд., на верхівці з 3—5 (7) гострими зубцями. Квітконосні гілочки опушені, разом із суцвіттям 5—8 см завд. Суцв. щитковидне, складається з 25—45 квіток. Пелюстки блідо-жовті, 3,5—4 мм завд., Чашолистки при плодах відігнуті назовні. Листянки близько 3 мм завд., опушені, 100—180 см. Цв. V —VI.
16. Т. польська — S. polonica Blocki
(S. media Schmidt p. p.) По берегах p. Дністра.— Рідко в Зах. Лісостепу (Тернопільська обл., Борщівський р-н, Зелений Гай).
— Р. незначно опушена. Л. довгасто- еліптичні, зісподу розсіяно-волосисті, по краю війчасті, до основи звужені в черешки. Л. квітконосних пагонів 10—12 мм завд.,
4—10 мм завш. Пелюстки білі, 4—4,5 ммзавд., помітно коротші за тичинки. Листянки трохи опушені. 100—200 см. Цв. V — VI (VII).
17. T. c e p е д н я — S. media Schmidt
(S. chamaedryfolia Led., non L.) На скелястих місцях, по чагарниках, на узліссях і в світлих лісах.— В Карпатах і в півд.-зах. частині Лісостепу. Розводять також в садах і парках.
3. 	Горобинних — Sorbaria А. Вг.
Кущ, який дає густу кореневу порость. Молоді пагони ясно-зелені, старі — коричневі. Л. довгасто-еліптичні, 8—30 см завд., 5,5— 13 см завш., непарноперисті, з 9—23 овальних або ланцетних, по краю подвійно-зубчастих супротивних листочків. Кв. двостатеві,
8—10 мм в діам., в кінцевих, Пустих, пірамідальних або овальних волотях 8—ЗО см завд. Пелюстки жовтувато-білі, 3—4 мм завд. Тичинки в 2—2,5 раза довші за пелюстки, коричнюваті. ij, 80—250 см. Цв. V —VIII.
* Г. горобинолистий — S. sorbi- folia (L.) A. Br. (Spiraea sorbifolia L.).
Розводять як декоративну рослину в садах і парках, майже по всій УРСР. Походить з Сибіру.
4. 	Таволжник — Aruncus Adans.
Р. дводомна з товстим, здерев’янілим кореневищем. Ст. голі, на час цвітіння рослини коричневі. Л. без прилистків, на довгих, до ЗО см завд., черешках, великі, ЗО—100 см завд., 25—75 см завш., подвійно-перисто- складні, з 9 листочків; всі частки листків по краю подвійно-гострозубчасті, біля основи клиновидні. Суцв.— складна розлога волоть, 35—55 см завд. Пелюсток 5, у тичинкових квіток жовтувато-білих, у маточкових квіток білих. Листянок 3 (5), довгастих. 2t, 100— 200 см. Цв. VI —VIII.
Т. звичайний — A. vulgaris Raf. (Spiraea aruncus L.)
В лісах, по чагарниках, на порубах.— Досить часто в Карпатах і Прикарпатті, рідше на Опіллі (Тернопільська обл.) і в Лісостепу (Хмельницька і Київська обл.).
Іноді культивують в садах і парках.
Мал. 335. Таволжник звичайний:
І — верхня частина рослини, 2 — гілочка суцвіття, 3 — квітка в поздовжньому розрізі, 4 — тичинки, 5 — маточки, 6, 7 — плоди.
349


5. 	Екзохорда — Exochorda Lindi.
Дуже галузистий кущ з голими, червонувато-бурими молодими і сірувато-бурими старими пагонами. Л. чергові, голі, суцільні, обернено-довгасто-яйцевидні або ланцетні,
2,5—8 см завд., 1,5—3 см завш., цілокраї або вище середини — зубчасті, з хрящуватим ві- стрячком на верхівці, до основи клиновидно звужені, на черешках. Кв. майже сидячі, З—4,5 см в діам., двостатеві, зібрані в пазухах верхівкових листків 5—10-квітковими китицями. Пелюстки білі. Тичинок 25. Плід кор ©бочкоподібний, 12—17 мм завд. .fc, 150— 300 см. Цв. IV — VI. г
*Е. Альберта — Е. Alberti Regel
Розводять в садах і парках як декоративну рослину. Походить з гір Середньої Азії.
6. 	Кизильник — Cotoneaster Medik.
Кущі до 2—3 м завв. Л. чергові, суцільні, цілокраї, з вузьколанцетними, загостреними, майже шиловидними прилистками. Кв. дрібні, двостатеві, у волотевидних чи щитковидних суцвіттях або поодинокі чи зібрані по 2—3 в пазухах листків. Пелюсток 5. Тичинок здебільшого 20. Маточка з 2—4 (5) плодолистків, які зовнішнім боком зростаються з гіпантієм і утворюють несправжній плід з 2—4 кісточками, зануреними в мучнисту м’якоть, і зверху прикритий чашолистками.
1. Кв. близько 10 мм в діам., відкриті,
з 	горизонтально розпростертими, білими, округлими пелюстками. Стиглі плоди прямостоячі, червоні, овально-кулясті, 7—8 мм завд., з 2 довгастими кісточками. Стовпчиків 2 (відповідно до числа кісточок), відходять майже від верхівки зав’язі. Суцв. щитковидне, прямостояче, коротке, густе. Л. щільні, але досить тонкі, еліптичні або довгасто-яйцевидні, з тупою, часом неглибоко-виїмчастою верхівкою або з коротким хрящуватим вістряч- ком, зверху голі або розсіяно-волосисті, зісподу сірувато-повстисті. 100—150 см. Цв.
V —VI.
1. к. к р и м с ь к и й — C. taurica Pojark.
На кам’янистих схилах гір в заростях кущів.— В горах Криму, особливо на сході (Старий Крим, Судак, Феодосія).
— Кв. коронковидні, під час цвітіння закриті, з прямостоячими, здебільшого .рожевими пелюстками. Стовпчиків, відповідно до кількості кісточок, 3—4. Плоди чорні або червоні .2
2. Стиглі плоди пурпурово-червоні, голі, матові, кулясті або майже яйцевидні, 6—8 мм завд., з (2) 3—4 кісточками. Кв. рожеві, в пазушних, китицевидних, пониклих суцвіттях. Тичинок 20. Маточок 3—4. Л. широкояйцевид- ні або майже округлі, 1—4 см завд., тупуваті, зверху темно-зелені, голі або лише по жилках трохи опушені, зісподу сіро- або білоповстисті. 150—250 см. Цв. V —VI.
2. К. ц і л о к р а ї й — C. integerrima Ме-
diK. (Mespilus cotoneaster L.).
На кам’янистих схилах, скелях.— В Карпатах і в Криму. Широко культивують в садах і парках.
— Стиглі плоди чорні, блискучі або матові з сизуватою поволокою. Квіток здебіль- 350
шого багато, по 5—15 в китицевидних або щитковидних суцвіттях .3
3. 	Л. яйцевидні або еліптичні, на верхівці округлі, тупі, зверху темно-зелені, розсіяно-волосисті, зісподу — густобілоповстисті. Пелюстки округлі, 3—4 мм завд., білі, наприкінці цвітіння блідо-рожеві. Плоди яйцевидно-кулясті, 6—7 мм в діам., чорні з білуватою поволокою. ■$, 80—200 см. Цв. V — VI.
3. 	К. ч о р її о п л о д и й — C. melanocar- ра Lodd.
На кам’янистих схилах і по чагарниках.— Розсіяно майже по всій УРСР, крім Криму.
— Л. еліптичні або яйцевидні, гострі або загострені, зверху темно-зелені, зовсім голі, блискучі, зісподу у молодому стані жовтува- топовстисті, пізніше — з негустим, притиснутим опушенням. Плоди кулясті або оберненояйцевидні, 8—10 мм в діам., без поволоки, блискучі.1^, 80—150 см. Цв. V — VI.
*4. К. б л и с к у ч и й—C. lucida Schlecht.
Розводять як декоративну рослину в садах і парках. Походить із Схід. Сибіру.
7. 	Айва — Cydonia Mill.
Р. з тонкою голою корою на стовбурі і старих гілках та з шерстисто-повстистими молодими пагонами. Л. суцільні, прості, яйцевидні або овальні, 2,5—7 (10) см завд., 2—5 (7,5) см завш., зверху голі, темно-зелені, зісподу — сірувато-повстисті, на коротких черешках. Кв. великі, двостатеві, поодинокі на кінцях численних бокових, доверху облиствлених гілочок. Чашолистків 5, густоопушених, залишаються при плодах. Пелюсток 5, 20—35 мм завд., білих або блідо-рожевих. Тичинок 20. Стовпчиків 5. Плоди великі, кулясті або грушовидні, у молодому стані повстисті, стиглі — голі, жовті, часом з боку червонуваті, на смак терпкі, пахучі. fc,
1—8 м. Цв. V —VI.
*А. довгаста — C. oblonga Mill.
Культивують в садах.— Майже по всій УРСР, але частіше в півд. (особливо часто в Криму) та півд.-зах. районах. Походить з Кавказу і Середньої Азії.
8. 	Хеномелес — Chaenomeles Lindi.
Колючий кущ, з шерстисто-опушеними молодими і голими старими пагонами. Л. чергові, суцільні, овальні або оберненояйцевидні,
2,5—7 см завд., 1,5—4,5 см завш., шкірясті, голі, блискучі, зверху темно-зелені, зісподу світло-зелені, на верхівці округлі або трохи витягнуті, по краю дрібногострозубчасті з неопадними, серцевидними або нирковидними, по краю зубчастими прилистками. Кв. великі, двостатеві, зібрані по 2—6 в пазухах листків на коротких квітконосних пагонах. Чашолистків 5. Пелюсток 5, криваво-червоних, блідо- рожевих або білих, 18—20 мм завд. Тичинок 40—50, вільних. Стовпчиків 5, при основі з’єднаних. Плоди кулясті, 3—5 см завд., жовтувато-зелені, крапчасті, голі, ароматичні. ■£, 100—300 см. Цв. Ill — V, пл. IX — X.
*Х. японська, айва японська — C. japonica (Thunb.) Lindi.
Культивують як декоративну і плодову рослину, найчастіше у Кримській обл. та в Закарпатті, де нерідко дичавіє. Походить з Японії.


9. 	Груша — Pyrus L.
Дерева або великі кущі з черговими суцільними, цілокраїми, пилчастими або зубчастими, дуже рідко перистими листками і рано опадаючими прилистками. Кв. великі, двостатеві, у щитковидних суцвіттях, розміщених на кінцях вкорочених пагонів. Чаш. з 5 трикутних листочків. Пелюсток 5. Тичинок 20—50. Зав’язь 5-гнізда, з 5 плодолистків. Стовпчиків 5, вільних. Плід несправжній, грушовидний або округлий, соковитий, з великою кількістю кам’янистих клітин у м’якоті.
1. Л. від довго- і вузьколанцетних до ши-
роколанцетних або майже лопатковидних, цілокраї, зісподу звичайно густоопушені або повстисті 2
— Л. овальні, широкоеліптичні або майже округлі, по краю зарубчасто-пилчасті або щетинисто-пилчасті, зісподу розсіяно-воло- систі або цілком голі З
2. Л. від довгасто-і вузьколанцетних до
широколанцетних, 3—9 см завд., 0,5—1,5
(2) 	см завш., як і молоді пагони, густо вкриті сірувато-білим павутинистим опушенням із шовковистих волосків, яке повністю залишається до осені. Суцв. щільні, багатоквіткові. Кв. біля 2 см в діам. Гіпантій і чаш. густоопушені. Плоди округлі або широкогрушо- видні, 1,5—3 см завд. 5—10 м. Цв. IV.
*1. Г. в e р б о л и с т а — P. salicifolia
Pall.
Культивують як декоративну рослину в садах і парках.— Майже по всій УРСР. Походить з Кавказу.
Плоди можуть бути використані в харчовій і кондитерській промисловості.
— Л. оберненоовальні, широколанцетні або майже лопатковидні, 4—8 см завд.,
1,5—4 см завш., цілокраї або лише на верхівці зарубчасто-зубчасті, .з обох боків біло- повстисто-шерстисті. Суцв. багатоквіткові, кв. 2,5—3 см в діам., білі з рожевим відтінком. Плоди 2—3 см в діам., від кулястої до грушовидної форми, жовтувато-зелені, спочатку опушені, пізніше майже голі.
Г?, 8-12 м. Цв. IV —V.
2. 	Г. маслинколиста — Р. еіаеа-
grifolia Pall.
На кам’янистих, вапнякових і глинистих схилах.— В Криму.
З (1). Л. округлояйцевидні, яйцевидні або майже округлі, 5—10 см завд., з відтягнутою верхівкою, по краю гостропилчасті, з щетинистими зубчиками, зверху голі, блискучі, зісподу спочатку опушені, пізніше майже голі. Суцв. 5—10-квіткові, кв. З—4 см в діам., білі. Плоди майже кулясті, 3—4 см в діам., зеленувато-жовті або брудно-зелені, з товстою шкіркою і великою кількістю кам’янистих клітин у м’якоті. 6—12 (15) м. Цв. IV — V.
*3. Г. у с у р і й с ь к а — P. ussuriensis
Maxim. (Р. sinensis Lindi.)
Культивують в садах майже по всій УРСР. Плоди їстівні.
— Л. округло- або довгасто-яйцевидні,
2—6 (8) см завд., 1,5—5 см завш., по краю дрібнопилчасті, пилчасто-зарубчасті, рідше Цілокраї, з короткою відтягнутою і загостреною верхівкою, біля основи округлі, широко- клиновидні або трохи серцевидні. Молоді листки густоповстистоопушені, пізніше голі або опушення залишається лише по жилках і по краю у вигляді облямівки; старі листки зверху темно-зелені, глянцюваті, зісподу — світло-зелені. Суцв. 2—12-квіткові; кв. близько 3 см в діам., пелюстки майже округлі, з коротким нігтиком, білі або блідо-рожеві. Тичинок 20—ЗО, стовпчики однієї довжини з тичинками. Плоди грушовидні або округлі,
1,5—4 см завд., 1,5—2 см завш., зелені або жовтуваті. Дерева з розлогою, широкопіра- мідальною кроною і здебільшого колючими гілками. 20—ЗО м. Цв. IV —V.
4. Г. звичайна — P. communis L.
В світлих листяних лісах, по чагарниках, на узліссях.— По всій УРСР звичайно, крім районів Полинового Степу. Часто розводять в садах. Плоди їстівні. Деревина її щільна, добре полірується, і тому її використовують для виготовлення токарних і столярних виробів (лінійок, музичних інструментів тощо).
Дика груша придатна для степового лісорозведення. Вона є родоначальником культурних сортів груші. Зараз її також широко використовують для селекційної роботи.
10. 	Яблуня — Malus Mill.
Дерева, рідше великі кущі з черговими, черешковими, суцільними або лопатевими листками і рано опадаючими прилистками. Кв. двостатеві, білі, рожеві або червоні, в щитковидних або зонтиковидних суцвіттях. Чашолистків і пелюсток по 5. Тичинок 20— 50. Зав’язь нижня, 5-гнізда, кожне гніздо з
2 насіннєвими зачатками, з яких розвиваються насінини з темно-коричневою оболонкою. Стовпчиків 5, при основі зрослих, рідше майже вільних, здебільшого волосистих. Плід несправжній (яблуко), соковитий, без кам’янистих клітин.
1. 	Чаш. не залишається при плодах, опадає разом з верхньою частиною гіпантія, чашолистки вдвоє довші за нього, довгасто- трикутні, загострені, з зовнішнього боку голі,
3 внутрішнього — повстисто-волосисті. Кв.
З—4 см в діам., на коротких, 1—3 см завд., голих квітконіжках. Стовпчики значно довші за тичинки. Плоди дрібні, 8—10 мм в діам., майже кулясті, при основі незначно увігнуті, жовті або червонуваті, терпкувато-кислі (при лежанні м’якшають і стають кисло-солодкими). Л. оливково-зелені, до 6—8 (10) см завд. і 2—4 (5) см завш., еліптичні або довгасто-яйцевидні, при основі округлі або клиновидні, до верхівки короткозагострені, по краю дрібно і гостро пилчасто-зубчасті, на черешках 2—5 см завд. Дерево з низько розміщеною широкою кроною і нерідко з піднятими догори верхівками розлогих гілок. 10 м. Цв. V.
*1. Я. я г і д н а — М. baccata (L.) Borkh.
(Pyrus baccata L.).
Широко культивують в садах і парках як декоративну рослину. Має ряд форм з плакучими гілками та махровими рожевими квітками. Плоди їстівні, з них роблять компоти, варення тощо. Використовують в селекційній роботі при виведенні нових морозостійких дрібноплодих сортів.
Близькими до цього виду є ще три інші дрібноплоді види яблуні, що також часом зустрічаються на Україні в культурі як р. декоративні або які вирощуються для селек-
351


цінної роботи. Я. Палласа, або сибірська («Сибірка») — М. Pallasiana Juz.— деревце З—6 м завв. з округлою кроною, прутовидними гілками і дрібнотупуватозубчастими, разом з черешками майже голими, листками. Стовпчики маточки у неї однієї довжини з тичинками або ледве від них довші; я. маньчжурська— М. manshurica (Maxim.) Кот.— дерево 8— 10 м завв.; л. цілокраї або зарубчасто-зубчасті у молодому стані, а черешки й до кінця вегетації густоповстистоопушені. Стовпчики маточки помітно довші за тичинки; я. сахалінська — М. sachalinensis Juz.— дерево до ЗО м завв., л. гостропилчасто-зуб- часті, на верхівці довгозагострені. Стовпчики однієї довжини з тичинками. Останній відомий з Донецької обл. (Великого Анадоля), а два перші зустрічаються в культурі більш часто і нерідко помилково визначаються як Я. ягідна.
— Чаш. залишається при плодах . .2
2. Чашолистки зрослись при основі в
трубочку, ланцетні, довгозагострені, 5—8 мм завд., голі, рідше повстисто-волосисті, відігнуті. Кв. 3,5—4 см в діам., по (2) 4—7 в зонтиковидних суцвіттях; квітконіжки 2,5—4 см завд., при плодах майже голі. Пелюстки 12—20 мм завд., 7—10 мм завш., в бутонах рожеві, розквітлі — білі. Тичинки з жовтими пиляками. Плоди дрібні, 1,5—2 см в діам., з округлою або ледве вдавленою основою, янтарно-жовті або червонуваті. Л. 2—8,5 см завд., 1,5—3 см завш., еліптичні або вузько- яйцевидні, на верхівці раптово переходять в зубець, при основі широко клиновидні або округлі, по краю дрібнопилчасті, зверху голі, зісподу спочатку розсіяно-волосисті, пізніше також голі, їх черешки 1—5 см завд., значно коротші за пластинки. Дерево з широкою кроною. 3—10 м. Цв. V.
*2. Я.сл ивол иста, я. Китай- ська-М. prunifolia (Willd.) Borkh. (Ру-
rus prunifolia Willd.)
Широко культивують по всій УРСР як плодове дерево. Плоди під назвою райських або китайських яблук вживають на варення. Цей вид яблуні і всі його гібридні форми широко використовують в селекційній роботі для виведення морозостійких сортів яблуні.
— Чашолистки при плодах вільні, плоди із заглибленням при основі З
3. Культурні або здичавілі форми з плодами, більшими за 3 см в діам., на коротеньких плодоніжках. Л. 5—12 см завд., здебільшого широко- або довгасто-яйцевидні, тупуваті або короткозагострені, при основі округлі або невиразно-серцевидні, по краю зарубчасто-пилчасті, з обох боків, але густіше зісподу опушені, на коротких опушених черешках. Кв. в малоквіткових зонтиковидних суцвіттях, 4—5 см в діам., з білими або рожевими пелюстками. Гіпантій, чаш. і квітконіжки густо-повстисто-волосисті. Дерево з міцними розлогими гілками. Ь, 8—10 м. Цв. IV—V.
*3. Я-садова — М. domestica Borkh.
(Pyrus malus L.).
Широко культивують у багатьох сортах по всій УРСР. Є однією з найцінніших плодових культур, плоди якої мають у своєму складі необхідні для організму людини вітаміни, цукри, яблучну кислоту, білкові речовини і 352
танін. Вживають у свіжому, сухому і вареному вигляді та широко використовують у харчовій і кондитерській промисловості.
— Дикорослі яблуні або недавно введені в культуру з меншими плодами 4
4. 	Л. в дорослому стані з обох боків голі, трохи блискучі, 1,5—12 см завд., 1,2—7 см завш., широко- або довгасто-яйцевидні, рідше широкоеліптичні або майже округлі, на верхівці раптово звужені в загострений і спрямований вбік зубець, біля основи заокруглені або поступово клиновидно звужені в черешки 0,5—4,5 см завд., по краю дрібно- пилчасто-зарубчасті або подвійно-пилчасто- зубчасті. Кв. у малоквіткових зонтиковидних суцвіттях; квітконіжки 1—2,5 см завд. Гіпантії голі або при основі опушені. Чашолистки загострено-трикутні, зовні майже голі, з внутрішнього боку — густо-повстисто-воло- хаті, відігнуті назовні. Пелюстки до 2 см завд., білі або рожеві. Плоди кулясті або округло-яйцевидні, 1,8—2,5 см в діам., жовто- зелені, іноді червоніючі, на смак дуже кислі.
•$, 10—15 м. Цв. IV —V (VI.)
4. Я. лісова — М. silvestris Mill. (Py¬
rus malus silvestris L.).
У світлих широколистяних і мішаних лісах, на узліссях, по чагарниках.— В карпатських і прикарпатських лісах, на Поліссі і в Лісостепу досить часто, в степовій зоні зрідка, в Криму лише як здичавіла р. Плоди цієї яблуні надто кислі, їх використовують переважно на кондитерські вироби (желе, повидло). Завдяки своїй морозостійкості яблуню лісову широко використовують у селекційній роботі для виведення нових сортів яблуні та як підщепу для культурних сортів.
— Л. у дорослому стані принаймні зісподу б. -м. опушені, 2—9 (10) см завд., 1—5 см завш., широкояйцевидні, довгасто-яйцевидні або еліптичні, на верхівці з загостреним зубцем, по краю дрібно і гостро пилчасто- або подвійно-пилчасто-зубчасті, біля основи округлі або клиновидно звужені; черешки тонкі, борозенчасті, 0,5—3,5 (5) см завд., густо або розсіяноопушені. Кв. на повстисто-волосистих квітконіжках у 3—5 (7)-квіткових зонтиковидних суцвіттях. Чашолистки разом з гіпантієм густобілоповстисті, відігнуті назовні. Пелюстки до 20 мм завд., білі або блідо- рожеві, із зовнішнього боку темніші. Плоди 2—2,5 см в діам., кулясті, рідше трохи видовжені. І?, ■£, 10 м. Цв. IV — V.
5. Я. р а н н я — М. praecox (Pall.) Borkh.
В листяних і мішаних лісах, по чагарниках, на схилах балок і берегах річок.— Розсіяно майже по всій УРСР, але найбільше у півд.- схід. районах республіки. Для Карпат, Полинового Степу і Криму вказівок немає.
11. 	Горобина — Sorbus L.
Дерева або кущі з черговими, черешковими, простими, суцільними, лопатевими або перисто-складними листками і прилистками різної форми та розмірів. Кв. в багатоквіткових щитковидних суцвіттях. Чашолистків 5, трикутних. Пелюсток 5, округлих або яйцевидних, білих, жовтуватих, рідше рожевих. Тичинок 15—25. Зав’язь 2—5-гнізда, з 2—5 плодолистків, зрослих по спинці з урновид- ним гіпантієм, кожне гніздо з 2 насіннєвими


зачатками (дозріває здебільшого лише один з них). Стовпчиків 2—5, вільних або б.-м. зрослих при основі. Плоди яблуковидні, кулясті або овальні, рідше грушовидні, червоні, жовті або коричневі, з твердими хрящуватими або перетинчастими стінками між гніздами зав’язі. Насінини довгасті, тригранні, до обох кінців загострені, червонувато- коричневі.
1. Л. непарноперисто-складні, листочки по краю пилчасті, у кількості 9—21 . . .2
— Л. прості, суцільні, зубчасті, лопатеві або б.-м. перисторозсічені З
2. Бруньки майже голі або на верхівці
3 ледве помітним опушенням, клейкі. Л. на повстистих, 2,5—4 см завд., черешках, непарноперисті, складені 11—21 довгастими або широколанцетними, по краю гостропилчастими, сидячими листочками, 3—7 см завд.,
1.5— 2,8 см завш.; зверху листки голі, світло-
зелені, зісподу густо клочкувато-шерстисто- повстисті і лише на кінець вегетації оголені. Кв. біля 15 мм в діам., в розгалужених, густо- повстистих щитках 5—10 см завш. Плодолистків і стовпчиків 5. Плоди грушовидні або округлі, великі, 1,5—3 см в діам., зеленувато-жовті, з червонястими боками. Насінини сплюснуті з гострим краєм. 10—15 м.
Цв. V.
1. 	Г. д о м а ш н я — S. domestica L. Дикоросло зрідка в гірських лісах Криму в зоні до 600 м над рівнем моря. Крім того, широко культивують в Півд. Криму (найбільше в Алуштинському і окол. Судака), в степовій зоні УРСР (головне в Одеській обл.), в Прикарпатті і на Поділлі. Декоративна р. Плоди їстівні, смачніші, коли примерзнуть або полежать. Форма плодів буває різною, і в зв’язку з цим виділено кілька відмін цього виду: f. pyrifera Наупе — плоди грушовидної форми, f. pomifera Наупе — плоди яблуковидні; f. охусагра К. Р. Popov—плоди загострені і f. oblonga К. Р. Popov — плоди довгасті.
— Бруньки повстисто-волосисті. Л. з
9—15 довгастих або довгасто-ланцетних,
1.5— 7,5 см завд., 0,8—3,5 см завш., біля основи цілокраїх, вище пилчастих листочків, зверху матово-зелених, зісподу сизих, спочатку опушених, пізніше голих, черешки листків 2—4 см завд. Кв. близько 10 мм в діам., у густому щитковидному суцвітті до 10 см завш. Плодолистків і стовпчиків (2) 3, рідше
4 Плоди кулясті, дрібні, 6—10 мм завд., 7—П лш завш., оранжово-червоні або яскраво-червоні. Насінини довгасті, з тупими краями. 15—20 м. Цв. (IV) V — VII.
2. 	Г. звичайна — S. aucuparia L.
В лісах, по чагарниках, на схилах балок, вапняках, високих піскових і кам’янистих берегах річок.— Звичайно в лісовій зоні (у тому числі в гірських лісах Карпат і Криму) та лісостеповій (головне півд.-зах. частині), на схід рідшає; у степовій зоні (крім окол. Дніпропетровська) відсутня. В Криму, поруч з типовою формою, зустрічається ще відміна з дуже густим опушенням однорічних гілок та молодих листків, квітконіжок (var. lanuginosa (Kit.) Zinserl.).
P. з червонуватою міцною і щільною деревиною, що добре полірується, тому її широко використовують для виготовлення різноманітних столярних, токарних і мебльових виробів- Кора має до 8% дубильних речовин. Плоди містять яблучну і лимонну кислоту та 4—8% цукру, їх використовують в харчовій і кондитерській промисловості. Насіння містить до 22% олії і глюкозид амигдалін. ДАолоді гілки дають чорну фарбу.
З (1). Л. від основи досередини перисторозсічені до самої середньої жилки, вище поступово переходять у перисто-надрізні, у загальному обрисі довгасто-яйцевидні, 9—15 см завд., 4,5—9 см завш., шкірясті, зверху темно- зелені, блискучі, голі або лише по жилках з розсіяними волосками, зісподу сіроповстисті, з дуже виступаючими жилками; частки і лопаті листків при основі цілокраї, на верхівці зубчасті. Суцв. 40—75-квіткове, опушене, 5—7 см в діам., кв. близько 13 мм в діам. Плодолистків і стовпчиків 2, рідше 3. Плоди овальні, 8—11 мм завд., 6—9 мм завш., червоні, блискучі. Насінини серповидні, зігнуті, гострі. Молоді пагони червонувато-коричневі з світлими сочевичками. 4—5 м. Цв. VI.
3. Г. двоїста — S. dualis Zinserl.
В гірських лісах, на скелях, осипах.— В Криму рідко (Алуштинський р-н, лісовий заповідник, схили Зейтинкона на Бабугані і Зуйський р-н, с. Верхнє-Кур ганське). Основний район поширення виду — Кавказ (Закавказзя).
— Л. суцільні або лопатеві 4
4. Л. суцільні, по краю дрібнозубчасті .5
— Л. виразно-лопатеві 7
5. Плоди кулясті або округло-овальні, близько 15 мм в діам., червоні або оранжеві, розсіяно-клочкувато-опушені, при повному достиганні не синіють. Л. суцільні, округло- або довгасто-овальні, (5) 6—12 см завд.,
(3) 	6—10 см завш., по краю подвійно-дрібно- зубчасті, зверху темно-зелені, голі, блискучі або лише по середній жилці трохи опушені, зісподу густобілоповстисті, на таких же повстистих черешках 1—2 см завд. Кв. білі або світло-рожеві, в багатоквіткових щитках
5—10 см в діам. Тичинки коротші за пелюстки Кінцеві бруньки яйцевидно-конічні, 5—10 мм завд., волосисті. 10 м. Цв. V.
4. 	Г. круглолиста — S. aria (L.)
Crantz
В лісах, на порубах, скелях.— В Карпатах піднімається на висоту до 2000 м. Крім того, розводять в садах і парках багатьох районів від Криму і Одеси до широти Києва. Має багато садових форм і відрізняється великою декоративністю. Плоди їстівні, можуть бути використані в харчовій і кондитерській промисловості.
— Плоди майже кулясті, до 13 мм в діам., при достиганні темно-червоні з сизуватим відтінком (синіють) 6
6. Л. шкірясті, суцільні, широкоеліптич- ні або широкооберненояйцевидні, часом округлі, 4,5—11,5 см завд., 3,3—11 см завш., лише біля самої основи цілокраї, вище — подвійно-потрійно-зубчасті, вгорі з кожного боку з 3—6 невеликими зачатками лопатей, зубчиків з кожного краю листка (16) 20—40 (60); зверху л. темно-зелені, голі, блискучі, зісподу — біло- або сіроповстисті, з 6—10
23 424
35а


парами виступаючих бокових жилок. Черешки
5— 18 мм завд., білоповстисті. Суцв. 10—20- квіткове, 5—10 елі в діам. Кв. 17—18 мм в діам., білі, ароматичні, на білоповстистих квітконіжках. 1^, 3—4 м. Цв. V — VI.
5. Г. Станкова — S. Stankovii Juz. (S. graeca Zinserl. p. p. (quoad pl. taur.)
non. Loddig. nec. Hedl.).
В гірських лісах (переважно соснових), у верхній частині півд. схилів головної гряди Кримських гір (між Демерджі-яйлою і Байдарськими воротами). Ендемічний кримський вид, близький до грецького виду S. graeca (Spach.) Hedl., що росте також на Кавказі і в Малій Азії, але від якого, разом з тим, відрізняється наявністю добре виявлених зачаткових лопатей1 у верхній частині листка та здебільшого клиновидною основою листків.
— Л. грубошкірясті, оберненояйцевидні або округлі, 5—7 см завд., 3,5—6 см завш., у нижній третині, а нерідко й до самої середини цілокраї, вище зубчасті, зубчиків з кожного боку 10—20 (22); л. зверху темно-зелені, голі, блискучі, зісподу густобілоповстисті, з
6— 8 парами виступаючих жилок. Черешки повстисті, 4—15 мм завд. Суцв. 10—25-квіт- кове, 4—7см в діам., квітконіжки густоопушені. Кв. 17—19 мм в діам., білі, ароматичні.
1j, 4—5 лі. Цв. V —VI.
6. Г. кримська — S. taurica Zinserl.
На скелях, в дубових і ялівцевих лісах.— Головна гряда Кримських гір від Балаклави до Судака.
7 (4). Бруньки голі. Л. в окресленні округло-яйцевидні, великі, 5—14(18) см завд., 3,5—14 см завш., З—5-лопатеві, нижня пара лопатей досить глибока, всі лопаті на верхівці загострені, по краю дрібнозубчасті; л. при основі округлі, трохи серцевидні або клиновидні, зісподу звичайно голі і лише у молодому стані б.-м. опушені. Черешки 2— 6 см завд., опушені. Чашолистки зовні голі, зсередини шерстистоопушені, при плодах опадають. Кв. в густих розгалужених щитках, квітконіжки спочатку мохнато-повстисті, пізніше голі. Пелюстки білі, округлі або округло- яйцевидні. Стовпчиків 2, рідше до 5. Плоди довгасто-яйцевидні або кулясті, 10—16 (18) мм завд., спочатку червонувато-жовті, згодом буруваті з білими крапками. ї?, 15— 25 м. Цв. V —VI.
7. Берека — S. torminalis (L.) Crantz.
(Crataegus torminalis L.).
В світлих широколистяних, переважно букових, а в Криму також в дубових і мішаних, з перевагою дуба і сосни, лісах.— В Закарпатті, Карпатах, Прикарпатті, Зах. і Правобережному Лісостепу (півд.-зах. частина) та в Кримській обл.
— Бруньки опушені. Л. довгасто- або широкояйцевидні, зісподу густосіроповстисті, на черешках 10—15 мм завд. Чашолистки залишаються при плодах, конусовидно-скла- дені 8
8. 	Л. 6—10 см завд., 4,5—7 см завш., в загальному обрисі широкояйцевидні, біля основи заокруглені або зрізані, лопаті їх у кількості 4—5 пар, широкотрикутні, негли- 354 бокі, внизу суцільнозубчасті, вгорі з 2—3 зубчиками, зісподу з добре виявленими 6—8 парами бокових жилок. Суцв. 6—10 см в діам., 25—55-квіткове, кв. 15—18 мм в діам. Чашолистки з обох боків опушені. Пелюстки білі, однієї довжини з тичинками. Стовпчики маточки вільні. Плоди округло-циліндричні, до основи трохи звужені, яскраво-оранжові,
10—11 мм завд., 8—9 мм завш. Ъ, 4—5 м. цв. vi—VII.
8. Г. несправжньошироколис- та —S. pseudolatifolia К. Р. Popov (S. scan- dica Zelenetzki non FL; S. latifolia Stankov,
non. Pers., S. intermedia Ehrh. p. p.).
На лісових схилах, скелях, осипах.— В Криму, у верхній частині півд. схилів головної гряди Кримських гір від вершин Ай-Петрі до Нікітської яйли («Червоного каменя»). Вважається, що вид має гібридогенне походження (S. torminalis Crantz. X S. graeca (Sp.) Hedl. s. 1.).
— Л. довгасто-яйцевидні, 6—10 см завд., З—5 (6) см завш., біля основи ширококлино- видні, по краю з 5—8 парами яйцевидно-трикутних, нерівнопилчастих лопатей, більш глибоких, ніж у попереднього виду. Чаш. з гострими повстистими зубцями. Пелюстки білі. Плоди червоні, достиглі синіють до 15 м. Цв. V.
9. Г. скандінавська — S. scandica
Fl. (Pyrus scandica Aschers.)
Розводять як декоративне дерево в садах і парках.— По всій УРСР. Походить з Середньої Європи і Скандінавії. Нагадує горобину круглолисту, але відрізняється від останньої виразною лопатевістю листків.
12. 	Японська мушмула — Eriobotrya Lindi.
Деревце або великий деревовидний кущ з широкою шатровидною кроною і густим рижувато-сірим повстистим опушенням, що вкриває гони, зісподу листки і суцвіття. Л. суцільні, жорсткошкірясті, вічнозелені, великі, 15—25 см завд., 7—8 см завш., обернено- яі‘невидні, ланцетні або довгасто-ланцетні, до обох кінців клиновидно звужені, зверху голі, темно-зелені, блискучі, зісподу з дуже виступаючими жилками, по краю великозуб- часті. Кв. біля 1 см в діам., білі або кремові, пахучі, у широкопірамідальній волоті до 15—17 см завд. Плоди близько 3—5 (8) см в діам., соковиті, кисло-солодкі, голі, жовто- оранжові. ї?, 1?, 3—5 м. Цв. III.
Я. м. звичайна — E. japonica Lindi.
Широко культивують в Півд. Криму. Р. декоративна. Плоди їстівні.
13. 	Ірга — Amelanchier Medic.
Кущі або невисокі дерева з черговими, простими, суцільними цілокраїми або дрібнозубчастими листками й лінійними, рано опадаючими прилистками. Кв. білі, невеликі, двостатеві. Гіпантії шерстистоопушені. Чаш.
б.-м. опушена, трубчасто-дзвониковидна, з 5 короткими зубчиками, залишається при плодах. Пелюсток 5. Тичинок 10—20. Маточка з (2) 5 плодолистків. Плід кулястий, соковитий.
1. 	Стовпчики вільні і дуже короткі, не перевищують трубочку чашечки; зав’язь повстиста. Л. округло-овальні або округло-яйцевидні, 2,5—5 см завд., 1,5—3,5 см завш. Кв.


в густих 3—6 (8)-квіткових китицях. Плоди кулясті, до 10 мм завд., спочатку червоні, стиглі — чорні, з сизуватою поволокою, соковиті. І£, 50—200 см. Цв. IV — V.
1. 	І. круглолиста — A. rotundifolia (Lam.) Dum.-Cours. (Amelanchier vulgaris
Moench.).
На відкритих кам’янистих місцях, осипах, в світлих лісах у середньому гірському поясі.— В Криму. Культивують в садах і парках по всій УРСР як декоративну рослину. Плоди їстівні.
— Стовпчики зрослися досередини або майже до самих приймочок, значно довші за трубочку чашечки 2
2. 	Верхівка зав’язі (під стовпчиками) густоопушена. Плоди чорні з сизуватою поволокою, на верхівці з прямостоячими чашолистками. Л. широкоеліптичні або овальні, 2,5— 6 см завд., 1,5—3,5 см завш., по краю, від основи до верхівки, гострозубчасті. Кв. у густих багатоквіткових китицях 5—6 см завд.
1г, 100—300 см. Цв. IV —V.
*2. І. колосиста — A. spicata (Lam.)
С. Koch.
Культивують в садах і парках як декоративну рослину.
— Верхівка зав’язі гола. Плоди темно- пурпурові з сизуватою поволокою, на верхівці з відігнутими чашолистками. Л. оберненояйцевидні, еліптичні або довгасті, 3—6 (8) см завд., 2—4 см завш., загострені, по краю гост- ропилчасті. Кв. в негустих китицях, з’являються до розпускання листків. tj,3—10 м. Цв. IV — V.
*3. І. канадська — A. canadensis
(L.) Med.
Культивують як декоративну рослину в садах і парках.
14. 	Піраканта — Pyracantha Roem.
Вічнозелений, дуже галузистий кущ з широкою розкидистою кроною і колючими гілками; молоді пагони сірувато-волосисті, пізніше голі, червонувато-бурі. Л. цілісні, шкірясті, голі або у молодому стані трохи опушені, вузькоеліптичні до ланцетних, по краю зарубчасто-пилчасті, зверху темно-зелені, блискучі, зісподу світло-зелені, матові. Кв. близько 8 мм в діам., білі або рожево-жовті, зібрані густими складними щитками 2—4 см в діам. Тичинок 20, з червоними пиляками. Стовпчиків 5, зрослих між собою лише при основі. Плоди кулясті, дрібні, 5—6 мм в діам., яскраво-коралово-червоні. t>, 100—250 см. Цв. (V) —VI.
П. червона — P. coccinea Roem. (Cotoneaster pyracantha (L.) Spach, Crataegus pyracantha L.).
На кам’янистих вапняках, схилах, серед кущів.— В Криму (зах. частина), у нижньому поясі гір від Інкермана і Бахчисарая до Алушти. Культивують у вигляді сланкого куща в садах і парках.— Майже по всій УРСР.
15. 	Мушмула — Mespilus L.
Колючий кущ або деревце з червонувато- бурими, спочатку опушеними, пізніше голими пагонами. Л. прості, суцільні, довгасто-ланцетні або довгасто-еліптичні, 4—12 см завд., 2—4 см завш., цілокраї або дрібнозубчасті. Кв. двостатеві 3—5 см в діам., поодинокі ^на кінцях вкорочених пагонів. Пелюсток 5, білих, коротших за чашолистки. Тичинок ЗО—40 з пурпуровими пиляками. Стовпчиків
(4) 	5. Плід 2—3 см завд., 1,5—2,5 см в діам., приплюснуто-кулястий або грушовидний, буруватий, майже голий, з (4) 5 кісточками, зовсім зануреними у м’якоть. Ь, Ъ, 150—500 см. Цв. V.
М. звичайна — М. germanica L.
В світлих мішаних і хвойних лісах.— В Криму (на півдні та півд. заході) від нижнього поясу до підніжжя яйл. Культивують як декоративне і плодове дерево. Плоди їстівні, терпкі. Деревина тверда, щільна і важка, використовують для токарних виробів.
16. 	Глід — Crataegus L.
Невеликі дерева або кущі з черговими, простими, суцільними або б.-м. розсіченими на лопаті листками з прилистками. Кв. неве-
Мал. 336. Глід східний.
ликі, в складних щитковидних суцвіттях, зрідка в простих зонтиках або поодинокі. Чашолистків 5, залишаються при плодах; пелюсток 5, білих, рідше червоних. Тичинок
(5) 	10—20. Стовпчиків на зав’язі 1—5 (відповідно до числа плодолистків), прямих або на верхівці зігнутих. Гіпантій (розширене квітколоже) соковитий. Плоди б.-м. м’ясисті, яблуковидні, червоні, чорні або жовті, всередині з 1—5 кісточками, з кам’янистим ен- докарпом. Глоди — декоративні р. Кв. їх медоносні. Плоди їстівні. Деякі види глоду є лікарськими рослинами — препарати з їх плодів та квіток вживають для лікування хвороб серця.
1. Стовпчиків у квітці (2) 3—5, плід з
(2) 3—5 кісточками 2
— Стовпчиків у квітці 1—2 (3), плоди з
1—2 (3) кісточками 7
2. Суцв. дуже компактне, 5—10-квіткове, густобілоповстисте, квітконоси і квітконіжки вкорочені. Чашолистки вже під час цвітіння відігнуті донизу. Він. 15—20 мм у діам. Стовпчиків 4—5, досередини зрослих. Плоди кулясті, (10) 13—22 мм в діам., червонувато- оранжові, з 4—5 кісточками. Л. на дуже коротеньких, 2—5 мм завд., черешках, шкірясті, в обрисі від оберненояйцевидних до заок23*
355


руглено-ромбічних, нижні глибоко 3-лопате- ві, верхні — майже до середньої жилки 5—
7-роздільні на довгасті, по краю зубчасті частки, всі з обох боків сіруваті від густого м’якого опушення. І£, 100—200 см. Цв. VI — VaVII.
1. 	Г. східний — С. orientalis Pall.
На сухих кам’янистих схилах, по чагарниках.— В Гірському Криму. Наводився раніш для окол. Одеси. Р. декоративна. Плоди їстівні, приємно кислуваті.
— Суцв. не буває компактно скупченим, квітконоси і квітконіжки добре розвинуті. Плоди іншого кольору. Л. на довгих черешках З
3. Плоди дрібні, 6—10 (15) мм в діам.,
чорні або криваво-червоні, рідше оранжувато- жовті • 4
— Плоди більші, 15—20 мм в діам., достиглі яскраво-червоні або темно-вишнево- червоні 5
4. Плоди короткоеліпсоїдальні, 6—12 мм в діам., чорні з сизою поволокою, соковиті, з червоною м’якоттю і 3—5 майже гладенькими 3-гранними кісточками, вгорі з прямостоячими чашолистками. Кв. 12—17 мм в діам., у складних, багатоквіткових, густоопушених щитках. Л. 1,5—12 см завд., 0,7—8,5 см завш., глибоко (3) 5—7-лопатеві, л. зверху темно- зелені, розсіяноволосисті, зісподу сіро-зелені, густоопушені, особливо по жилках. 1?, 3—4 м. Цв. 2/2 V—VI.
2. 	Г. п’ятистовпчиковий —
С. pentagyna W. К. (Crataegus melanocarpa W. К., Mespilus pentagyna Spreng.).
В світлих лісах і по чагарниках.— Спорадично у лісостепових, півн. степових районах і в горах Криму.
— Плоди майже кулясті, близько 8— 10 мм в діам., криваво-червоні, рідше оран- жово-жовті, з борошнистою м’якоттю і 3—4 ямчастими, з боків дуже стиснутими кісточками. Кв. 12—15 мм в діам., у густому щитковидному суцвітті. Тичинок 20, з пурпуровими пиляками. Л. в обрисі оберненояйцевидні до широкоромбічних, з клиновидною основою, 2—12 см завд., 2—8 см завш., неглибоко 3—7-лопатеві або великозубчасті, з пилчастими лопатями, зверху темно-зелені, зісподу набагато світліші. Колючки на гілках товсті, прямі, 2,5—5 см завд. 1j, 2—5 м. Цв. V —VI.
*3. Г. криваво-червоний —
С. sanguinea Pall.
Розводять в садах і парках.— Майже по всій УРСР.
5 	(3). Молоді пагони голі. Л. яскраво-зе- пені, блискучі, майже голі, в обрисі довгасто- яйцевидні до яйцевидно-ромбічних, 4—10 см завд., 3,5—7 см завш., глибоко 5—9-лопатеві, з довгасто-трикутними, загостреними, пилчастими лопатями. Суцв. 5—8 см у діам., звислі, 12—20-квіткові. Кв. 10—15 мм у діам. Тичинок 20, з рожевими пиляками. Стовпчиків 3—5. Плоди кулясто-яйцевидні, близько 15 мм у діам., яскраво-червоні, блискучі, з білуватими бородавочками. Ъ, Ь, 3—6 м. Цв. V-VI.
356
*4. Г. п і р ч а с т и й — С. pinnatifida
Bunge
Розводять в садах і парках. Походить з Далекого Сходу.
— Молоді пагони повстисто-волосисті, л. зісподу сіруваті від густого опушення . .6
6. Плоди до 20 мм в діам., достиглі темно- вишнево-червоні, м’ясисті, з жовтою соковитою м’якоттю і 3—5 кісточками, на верхівці з розпростертими чашолистками. Суцв. повстисто-волосисте, компактне, небагатоквіткове, з 1—3-квітковими квітконосами другого порядку. Кв. близько 15 мм в діам. Тичинок
20. 	Стовпчиків 3—5. Л. шкірясті, в обрисі округлі або широкояйцевидні, глибоко 5— 7-лопатеві, зверху темно-зелені, розсіяноопу- шені, зісподу сіруваті від густого волохатого опушення, 2—2,5 м. Цв. VI.
5. Г. Турнефора — С. Tournefortii Griseb.
На кам’янистих схилах з розрідженою лісово-чагарниковою рослинністю. — В Півд. Криму. Р. дуже декоративна. Плоди їстівні, смачні.
— Плоди 12—15 мм в діам., шарлахово- червоні з борошнистою солодкуватою м’якоттю. Суцв. з 7—10 квіток, з ‘залозисто-волосистими квітконосами і квітконіжками. Кв. 15—20 мм в діам. Стовпчиків 3—4. Л. тонкі, широкояйцевидні або яйцевидно-ромбічні, біля основи ширококлиновидні або трохи серцевидні, 5—9-лопатеві або майже цілісні, по краю подвійно-зубчасті, зверху світло-зелені, майже голі, зісподу опушені. Р. з колючками.
2—5 м. Цв. V —VI.
*6. Г. шарлаховий — С. coccinea L. Культивують в садах і парках як декоративну рослину по всій УРСР.
7 (1). Суцв. просте, зонтиковидне, 4— 10-квіткове; квітконоси звичайно одноквіткові, рідше з 2—3 квітками 8
— Суцв. складне, щитковидне, багатоквіткове, квітконоси здебільшого з 3—5 квітками 10
8. 	Стовпчиків 2—3. Чашолистки не довші за гіпантій, простерті. Суцв.— простий зонтиковидний щиток з 6—10 квіток, розміщених на 3—4 квітконосах. Квітконоси і гіпантій голі. Кв. близько 15 мм в діам. Тичинок 18— 20. Плоди майже кулясті, 10—12 мм в діам., шарлахово-червоні, з 2 кісточками. Л. звичайно цілком голі, тонкі, яскраво-зелені, майже одноколірні, в обрисі оберненояйцевидні,
3 клиновидною основою, 2—5 см завд., 1,5—
4 см завш. Р. з великими колючками, 1—2 см
завд. І£, 2,5—4 м. Цв. V — VI.
7. Г. колючий — С. oxyacantha L.
В лісах.— Дикоросло в Закарпатті. Крім того, широко культивують в садах і парках по всій УРСР. Відомі його садові форми: f. plena Rehd.— з білими, махровими квітками; f. punicea Loud. — з темно-червоними квітками; f. rosea Loud.— з блідо-рожевими, а в центрі білими квітками; f. rubra Schn.—з темно-червоними, а в центрі білими квітками.
— Стовпчик завжди 1. Чашолистки прямостоячі. Гіпантій опушений 9


9. 	Л. плодючих пагонів дрібні, 1—3 см завд., 1—2,8 см завш., з ширококлиновидною або зрізаною основою, (3)5—7-лопатеві. Суцв. 4—10-квіткове, просте, зонтиковидне, гіпантій і зав’язь волосисті. Плоди 9—12 мм завд., від довгасто-еліпсоїдальних до грушовидних, яскраво-червоні, з 1 кісточкою; чашолистки при плодах прямостоячі. 1^, 80—150 см. Цв. V — VI.
8. Г. дрібнолистий — С. тісго-
phyllaC. Koch.
В лісах, в підліску.— В Криму, нерідко в гірських районах.
— Л. плодючих пагонів 3,5—4 см завд., тонкі, жовтувато-зелені, в обрисі оберненояйцевидні, глибоко 3—5(7)-лопатеві. Суцв. рідке, небагатоквіткове, у вигляді простого зонтиковидного щитка, з тонкими, б.-м. волосистими, 1-квітковими гілочками. Стовпчик 1. Плоди довгасто-яйцевидні або корот- коциліндричні, яскраво-червоні, з 1 кісточкою, стиснутою з боків, гладенькою, на спинці з 2—3 поздовжніми борозенками. Чашолистки при плодах прямостоячі. 1},
2— Зм. Цв. V —VI.
9. Г. чашечковий — С. саіусіпа
Peterm.
В лісах, по чагарниках.— В зах. районах, Закарпатті, Карпатах і Розточчі-Опіллі.
10 (7). Суцв. та гіпантії густоопушені 11
— Суцв. голе або розсіяноопушене .18
11. Стовпчик завжди один 12
— Стовпчиків 2, рідше 1—3 ... .16
12. Нижні л. плодючих пагонів суціль¬
ні, наступні за ними невиразно 3-лопатеві, вище — з добре виявленими трьома лопатями, а верхні—5—7-лопатеві, в обрисі широко- яйцевидні до заокруглено-ромбічних. Гілочки суцвіття, квітконіжки та гіпантії мохнато- волосисті. Він. 12—17 мм у діам. Стовпчик 1, на верхівці б.-м. зігнутий. Плоди довгасто- еліпсоїдальні або майже циліндричні, 9— 12 мм завд., (4) 5—6 мм завш., трохи опушені, спочатку жовтувато-бурі, пізніше — червонуваті, з 1 кісточкою. 1—4 м. Цв.
V —VI.
10. 	Г. кривочашечковий — C. curvisepala Lindm. (C. kyrtostyla auct.
non Fingerh.)
В лісах, по чагарниках.— В б. ч. УРСР, крім півд. степових районів; в Криму в горах звичайно
— Всі л. плодючих пагонів виразно
3— 5- або 5—7-(9)-лопатеві, їх лопаті лише на
верхівці з кількома зубцями 13
13. Високий кущ або дерево з довгими, поникаючими гілками, без колючок. /Володі пагони мохнато-волосисті, пізніше голі, червоно-бурі, з сизою поволокою, старі гілки — сіро-бурі, плямисті. Л. тьмяні, з обох боків, але густіше зісподу короткокучерявоопушені, обернено-клиновидні або ромбічні, 5—6 см завд., 3,5—4 см завш., З—(5)-лопатеві або роздільні. Суцв. містить до 20 квіток, розміщених на 5—7 гілочках, які разом з квітконіжками і гіпантіями густоволосисті. Плоди яйцевидні, 10—14 мм завд., 9—12 мм завш., пурпурово-червоні з восковою ПОВОЛОКОЮ. 1г» 3—7 м. Цв. VI.
11. Г. клинолистий — C. sphaeno-
phylla A. Pojark.
На схилах, по чагарниках.— В Криму (схід, і півд. частина: Карадаг, окол. Феодосії і Алушти).
— Невисокі кущі, до 3 м завв., з досить колючими гілками. Л. З—5 - або 5—7 ^-лопатеві або глибоко-роздільні. Чашолистки тупі або тупуваті. Плоди дрібніші 14
14. Л. майже округлі, до 2,5—3,5 см завд., біля основи клиновидні, з обох боків, рідше лише зісподу досить густоопушені, досередини 3—5-роздільні, з цілокраїми, або лише на верхівці з кількома гострими зубчиками, лопатями. Гіпантій завжди густо-мох- нато-волосистий. Плоди червоні, з 1 кісточкою і відігнутими донизу чашолистками на верхівці. Кущ з дуже колючими пагонами. І£,
1,5—2 м. Цв. VI.
12. Г. а з а p е л л я — C. azarella Griseb.
На схилах, по чагарниках.— В Криму (Чатир-Даг, окол. Феодосії, окол. Судака; Тарханкутський півострів; Красносельське, Євпаторія).
— Л. довгасто-оберненояйцевидні, оберненояйцевидні або еліптичні, на плодючих пагонах до 3,5—6,3 см завд., нижні з них цілокраї або на верхівці зазублені, середні 3-лопатеві, верхні здебільшого (3)5—7 ^-лопатеві, лопаті в свою чергу на верхівці роздільні або з кількома неглибокими зубцями . .15
15. Верхні л. плодючих пагонів 5—7 (9)- лопатеві, нижні міжлопатеві виїмки розрізають кожну половину пластинки до 2/3—3/4 її ширини або іноді майже до середньої жилки, лопаті лише на верхівці зубчасті; л. всі цупкі, шкірясті. Гіпантій мохнато-волосистий. Він. 10—15 мм в діам. Тичинок 20. Стовпчик 1, вгорі зігнутий. Плоди нечисленні, коротко- еліпсоїдальні, 6—10 мм завд., 4—8 мм завш., темно-пурпурові. Молоді пагони спочатку зеленуваті, потім червонувато-темно-бурі, волосисті. Пазушні колючки 8—12 (20) мм завд. 1j, 2—3 м. Цв. V.
13. Г. з а м ш о в и й — C. alutacea Klok. (С. monogyna auct. fl. ucr. pro min. parte). В Степу (на півдні), в Херсонській та Миколаївській обл.—в пониззях річок Дніпра та Бугу.
— Верхні л. всіх або принаймні плодючих пагонів 3-лопатеві, з виїмкою, що розрізає кожну половину пластинки приблизно до середини її ширини; суцв. 5—15-квіткове, з мохнато-волосистими гілочками, квітконіжками та гіпантіями. Він. 12—17 мм в діам. Стовпчик 1, на верхівці зігнутий. Плоди нечисленні, короткоеліпсоїдальні або майже кулясті, 6—7 мм завд., 4—6 мм завш., червоні, волосисті, з 1 кісточкою. 1), 1,5—3 м. Цв. V.
14. Г. Попова — C. Popovii Chrshan. (C. monogyna auct. fl. ucr. pro min. parte). На відслоненнях вапняків 1 степових схилах.— Ендем зах. частини Чорноморського узбережжя (Одеська обл.: Одеса, Біляївський р-н, Атестове, Прилиманське).
357


16 (11). Суцв. багатоквіткове, компактне, до 9 см в діам., з 5—7 довгих гілочок, кожна з яких несе (2) 3—5 квіток. Гілочки суцвіття, квітконіжки, гіпантії і чашолистки з густим білим повстисто-павутинистим опушенням. Л. широкояйцевидні до ромбічно-яйцевидних, з округло- або ширококлиновидною основою, 3—5-роздільні. Він. близько 15 мм в діам. Тичинок 17—20. Стовпчиків звичайно 2, рідше 1—3. Плоди з 1—2 (3) кісточками, винно-червоного кольору, у нижній частині виразно 5-гранні. ??, 1—Злі. Цв. V — VaVI.
15. 	Г. кримський — C. taurica
A. Pojark.
На відкритих кам’янистих схилах, серед кущів.— В Криму у схід, районах (від Сімферополя і Старого Криму на схід до Судака, Феодосії і Керчі). Ендем Криму.
— Суцв. негусте*, 10—20-квіткове, мохнато-волосисте. Л. тонкошкірясті, в обрисі широкояйцевидні до заокруглено-ромбічних, з обох боків і по черешку негустоволосисті, зверху — зелені, зісподу — зеленувато-сизуваті; середні та верхні л. плодючих пагонів
5—7-роздільні 17
17. 	Лопаті листових пластинок досить рівномірно зазублені, зубці по нижньому краю нижніх бокових лопатей листка доходять принаймні до середини його, а здебільшого — майже до черешка. Він. близько 15 мм в діам. Тичинок 20. Стовпчиків частіше 2, зрідка 1—3. Плоди короткоеліпсоїдальні, майже кулясті, 8—12 мм завд., 7—11 мм завш., темно- червоні, б.-м. волосисті, звичайно з 2 кісточками. 1?, 2—4 м. Цв. VI.
16. Г. український — C. исгаіпіса
A. Pojark.
В лісах та на узліссях.— В лісових і півн. лісостепових районах.
— Лопаті листових пластинок лише на верхівці нерівно зубчасто-надрізані. Суцв.— складний, широкий, негустий щиток з роз- сіяноволосистими або негустоволосистими гілочками та квітконіжками. Гіпантій мохнато- волосистий. Чашолистки трикутно-ланцети і, тупуватозагострені, після цвітіння відігнуті донизу, зверху пурпуруваті. Плоди коротко- еліпсоїдальні, 8—10 мм завд., 6—8 мм завш., розсіяно-волосисті, з 2 кісточками. Кісточки овальні, плоско-опуклі, на спинці з плескуватим кілем і 2 мілкими жолобинками біля нього. 1?, 5—7 м. Цв. 2/2 V.
17. Г. О л е н к и — С. Helenolae Grynj et
Klok.
На зниженнях серед пісків в пониззі Дніпра (в Херсонській обл., Голопристанський р-н, між Іванівкою та Рибальчим, на Кін- бурнській косі).
18 (10). Стовпчиків 1—2. Плоди з 1—2 кісточками, темно-криваво-червоні або чорно- червоні 19
— Стовпчик завжди 1, плоди з 1 кісточкою, більш світло-червоного кольору або буруваті 21
19. 	Плоди темно-червоні або чорно-пурпурові, 12—15 мм в діам., з 2 (1—3) кісточками. Л. виразно двоколірні, зверху темно-зелені, блискучі, зісподу світліші, білуваті, трохи опушені, великі, до 6 см завд. і 5 см завш., в обрисі широкояйцевидні або ромбічно-яйцевидні, глибоко 5-лопатеві або роздільні, лопаті вгорі з кількома здебільшого загнутими зубцями. Стовпчиків 2, рідше 1 або 3. 1j, 3—8 м. Цв. V.
18. Г. д в о к і с т о ч к о в и й — C. di-
ругепа A. Pojark.
На гірських схилах, по чагарниках, на узліссях.— В півд. і півд. -схід, частинах Гірського Криму.
— Плоди 8—10 мм в діам., червоні або чорно-червоні з сизуватою поволокою і звичайно з 2 кісточками 20
20. 	Л. дрібні, 3—3,5 см завд., яйцевидні, глибоко 5—7-роздільні, з загостреними, по краю нерівнопилчастими частками, зверху темно-зелені, блискучі, зісподу білуваті від воскової поволоки. Суцв. невелике, з 3—4 одно-, триквіткових гілочок. Гіпантій густо мохнато-волосистий. Плоди 8—10 мм в діам., чорно-червоні, з 1—2 кісточками. 1j, 80— 150 см. Цв. V.
19. Г.Палласа — С. Pallasii Griseb.
По чагарниках, на узліссях.— В Схід. Криму (Старий Крим, г. Агармиш; окол. Феодосії; Карадаг).
— Л. З—7 см завд,, 2—5 см завш., шкірясті, в обрисі довгасто-оберненояйцевидні, на верхівці звичайно заокруглені, гострозуб- часті,до основи клиновидно звужені, цілокраї, зовсім голі, зверху темно-зелені, блискучі, зісподу сизуваті, на залозисто-волосистих черешках 1—1,5 см завд. Кв. близько 15 мм в діам.; суцв. 15—20 -квіткове, голе. Плоди зелені або червоні з сизуватою поволокою, дуже тверді, довгасто-округлі, близько 10 мм в діам., 1?, 3—5 м. Цв. V — VI.
*20. Г півниковий — С. crus-gaHi L.
Часто культивують в садах і парках по всій УРСР.
21 (18). Гіпантій і квітконіжки, а пізніше плоди б.-м. опушені. Черешки листків та листові пластинки з країв помітноволосис- ті 22
— Гіпантій, квітконіжки та плоди голі. Черешки листків та пластинки з країв дуже розсіяноволосисті або цілком голі . . .23
22. Плоди еліпсоїдальні, 10—12 мм завд., світло-червоні, з легкою сизуватою поволокою і 1, рідше 2 кісточками. Суцв 2,5—3,5 см завд. і завш., складене 3—6 гілочками, які разом з квітконіжками довговолосисті. Чашолистки довгозагострені, відігнуті і цілком вкривають гіпантій. Він. близько 17 мм в діам. Л. світло-зелені, зісподу блідіші, молоді з обох боків розсіяноволосисті. Пазушні колючки численні, міцні, 10—20 мм завд.
1? 100—150 см. Цв. IV.
21. 	Г.Стевена — С. Stevenii A. Pojark.
На кам’янистих схилах гір.— В Криму (від Ялти до Феодосії).
— Плоди дрібніші, 6—9 мм завд., 4—7 мм завш., коротко- або яйцевидно-еліпсоїдальні, бурувато-жовті або червонувато-бурі, трохи опушені, з 1 короткоеліпсоїдальною кісточкою. Суцв.— складний щиток 3—5 см завд., квіток у ньому до 20, квітконіжки б.-м. волосисті. Стовпчик 1, голий. Л. цупкі, під
358


Мал. 337. Глід Стевена:
/—гілочка з плодами, 2—листки неплідних пагонів, З—кісточки .
час плодоношення шкірясті, зверху темно- зелені, трохи блискучі, зісподу набагато ясніші, сизі. Нижні л. плодючих пагонів менші за середні, невиразно 3-лопатеві, всі інші 5—7-лопатеві, розсічені до т/г—2/з» а самі верхні до 2/з—3/4 ширини пластинки. І2, Ъ, 2—4 м. Цв. V.
22. 	Г. Л и п с ь к о г о — С. Lipskyi Klok.
(С. monogyna auct. p. p. non. Jacq.).
ІЗ 	сухих дібровах, на кам’янистих відслоненнях і схилах.— На заході, нерідко в Закарпатті і на Поділлі.
23 (21). Л. неплідних пагонів дуже глибоко 5—7-лопатеві або роздільні майже до середньої жилки, в обрисі від яйцевидно-трикутних до довгасто-яйцевидних. Суцв.— складний щиток, 4—4,5 см завд., негусте, з голими гілочками та квітконіжками. Стовпчик 1, на верхівці трохи зігнутий. Плоди ко- роткоеліпсоїдальні, 8—9 мм завд., 5,5—7 мм завш., буруваті. 1^, 2—4 м. Цв. 2/2 V.
23. Г. озброєний — С. praearmata
Klok.
На вапнякових і гранітних відслоненнях, по степових чагарниках.— В Зах. та Правобережному Лісостепу.
— Л. неплідних та плодючих пагонів неглибоко- або не дуже глибоколопатеві, ніколи не роздільні, лопаті цілокраї або по краю зубчасті. Пазушні колючки нечисленні, не довші за 12 мм або відсутні 24
24. Лопаті листків дуже зближені і перекривають у нижній частині одна одну краями; л. на плодючих і неплідних пагонах майже однакові—товстуваті, нижні л. на пагонах суцільні, верхні 5—9-лопатеві, в обрисі широкояйцевидно-ромбічні до яйцевидно-трикутних. Суцв. — складний щиток до 4 см завд., плоди широкоеліпсоїдальні до майже кулястих, 7—12 мм завд., 6—10 мм завш., темно-червоні, голі. І2, 2—4 м. Цв. V.
24. 	Г. заокруглений — С. subrotunda Klok.
На узліссях, схилах.— Зрідка в лісостепових районах (Київська, Черкаська, Полтавська і Донецька обл.).
— Лопаті листків б.-м. розсунуті. Плоди еліпсоїдальні, коротко- або довгасто-еліпсоїдальні, 7—9 мм завд., 5—6 мм завш. . .25
25. Нижні л. плодючих пагонів суцільні, еліптичні, короткочерешкові, середні—неглибоко 3-лопатеві, оберненояйцевидні, верхні — 5—7-лопатеві, в обрисі від оберненояйцевидних до яйцевидно-ромбічних і яйцевидних. Щиток складний, 3,5—4 см завд., широкий, з голими гілочками й квітконіжками; квіток у щитку 5—15. Гіпантій голий, чашолистки широколанцетні, тупуваті або трикут- но-язичковидні, тупі, до 2 мм завд. Він. 12—15 мм в діам. Стовпчик 1, вгорі зігнутий. Плоди короткоеліпсоїдальні, 7—9 мм завд., 5—6 мм завш. 1?, 2—4 м. Цв. V —VI.
25. 	Г. гладенький — С. leiomonogy- na Klok. (С. monogyna auct. fl. ucr. pro min. parte, non Jacq.) На узліссях, степових і кам’янистих схилах.— Зрідка в Зах. і Правобережному Лісостепу (Хмельницька обл., Мар’янівка; Черкаська обл.: Велика Яблунівка, Комарівка і Корсунь-Шевченківський; Київська обл., Потік) та у Лівобережному Степу (Херсонська обл., Голопристанський р-н, Бехтери). Р. ендемічна.
— Нижні л. плодючих пагонів 3-лопатеві або рідше 3-зубчасті, всі інші — 3—5-лопатеві з б.-м. численними гострими зубцями по краю лопатей, особливо по нижньому краю нижньої пари лопатей 26
26. Л. виразно двоколірні, зверху темно-
зелені, блискучі, зісподу білуваті, вкриті восковою поволокою 27
— Л. невиразно двоколірні, звичайно тонкі. Л. неплідних пагонів 5—7-лопатеві, великі, до 10,5 см завд., 5 (6) см завш., л. плодючих пагонів 3—5-лопатеві. Щиток складений з 3—15 квіток, досить рідкий і широкий, 3—4 см завд. Стовпчик 1, на верхівці зігнутий. Плоди довгасто-еліпсоїдальні, 9— 11 мм завд., 5—6 мм завш., червонувато- бурі, з 1 еліпсоїдальною кісточкою. 1j, ї?, З—їм. Цв. V —VI.
28. Г. несправжньо-криво- стовпчиковий — С. pseudokyrtosty.
la Klok. (С. kyrtostyla Pojark, non Fin- gerh.).
В лісах і на узліссях.— Переважно в півд. частині лісових районів та в Лісостепу.
27. Плоди широкоеліпсоїдальні до майже кулястих, 8—10 мм завд., коричнювато-червоні, з 1 кісточкою. Суцв. з 3—5 гілочок, містить 10—18 квіток. Чашолистки трикутно- або широкоовальні, з відтягнутими тупуватими кінчиками, відігнуті донизу, прикривають гіпантій лише наполовину. Він. близько 15 в діам. Стовпчик 1, прямий. Л. виразно двоколірні, зверху темно-зелені, блискучі, зісподу світлі, з восковою поволокою, у плодючих пагонів 3—5-роздільні, у неплідних 5—7-глибокороздільні. 1^, 3—7 м. Цв. VI.
27. Г. одноматочковий — С. monogyna Jacq. (Mespilus oxyacantha var.
monogyna Schmalh. p. p.).
На лісових галявинах і узліссях.— В Криму зрідка у степових районах (Керченський п-ів, г. Михалкіна), частіше у передгірській і 359


гірській частинах обл. (від Бахчисарая і Сімферополя до Судака).
Як відомо, під назвою C. monogyna Jacq. s. 1. здавна об’єднувалось багато окремих географічних рас. На значній території Європейської частини СРСР, у тому числі й на Україні, ці раси достатньо вивчені і відокремлені від збірного C. monogyna у самостійні види. Кримські рослини, віднесені до C. monogyna Jacq., ще вимагають дослідження у цьому напрямку.
— Плоди еліпсоїдальні або яйцевидно- еліпсоїдальні, 9—12 мм завд.. 5—8,5 мм завш., червоні або спочатку жовтувато-бурі, пізніше
Мал. 338. Глід одноматочковий:
1 — гілочка з квітками, 2 — гілочка з плодами.
червонуваті, з 1, з боків трохи здавленою, кісточкою. Суцв. у вигляді складного, широкого і рідкого щитка 3,5—4 см завд. Він. близько 12 мм в діам. Стовпчик 1, вгорі зігнутий. Л. товстуваті, виразно двоколірні, з волосистим черешком і війчасто-волосистими краями пластинок, на плодючих пагонах 3— 5-лопатеві, на неплідних 5—7-лопатеві з 4— 11 зубцями. 1?, 2—5 м. Цв. V.
28. 	Г. обманливий — C. fallacina Klok. (C. monogynaauct. fl. ucr. p. p., non Jacq., C. kyrtostyla auct. fl. ucr. p. p., non
Fingerh.).
В степових дібровах та на узліссях і галявинах, рідше в борах.— На Лівобережжі в півд. частині Лісостепу та в Степу, на Правобережжі рідко: Дніпропетровська обл., Апос- толівський р-н, Зелене; Запорізька обл., Червоноармійський р-н, Біленьке.
17. 	Ожина. Малина. Костяниця — Rubus L.
Багаторічні трав’янисті р., півкущі або кущі з однорічними, прямостоячими або дуго- видно-вигнутими неплідними пагонами (туріонами) і з дворічними (у наших видів), здерев’янілими, прямостоячими або простягнутими стеблами, б.-м. густо вкритими шипами і щетинками; в перший рік ст. неплідні, на них розвиваються лише л., а на другий рік на них утворюються плодючі гілки. Л. черешкові, з прилистками, складні, з 3 або 5 листочків, рідше прості, цілісні або б.-м. лопатеві. Кв. поодинокі або частіше в простих або складних китицевидних суцвіттях (дихазіях), двостатеві, зрідка одностатеві і однодомні. Гіпантій плоский або лійковидний. Чашолистків і пелюсток по (4) 5, зрідка 6—8, чашолистки залишаються при плодах. Квітколоже опукле, тичинок і маточок багато. Зав’язь 1-гнізда, стовпчик коротенький, нит- ковидний, боковий (відходить біля верхівки зав’язі), приймочка проста. Плід — збірна, звичайно соковита кістянка, складена кістя- ночками, які при основі зрослі між. собою, рідше вільні
У систематичному відношенні рід Rubus L. (власне його підрід Eubatus Focke) належить
Мал. 339. Костяниця:
/ — нижня частина рослини, 2 — гілочка з квітками, 3 — збірний плід.
до самих важких для визначення родів нашої флори. Це з’ясовується тим, що тут дуже розвинені гібридизаційні процеси, завдяки чому стираються межі між окремими секціями. Справа ускладнюється ще й тим, що у під- роду Eubatus розвинено явище апоміксиса (властивість утворювати новий організм не з заплідненої яйцеклітини, а з будь-якої іншої незапліднеиої клітини), що приводить до виникнення численних плодючих і спадково стійких видів гібридогенного походження.
З’ясовано, що більшість кримських ендемічних видів ожини мають гібридогенне походження і тому представлені великою кількістю переходових форм. Це у значній мірі утруднює їх визначення. У цін роботі ми подаємо ключ до визначення видів роду, в основному, за «Флорою УРСР», т. VI, та «Флорою Криму», т. II, вип. 2.
1. 	Р. трав’яниста, однодомна, з міцним галузистим кореневищем, що випускає однорічні неплідні і плідні пагони; як перші, так і другі циліндричні, волохатоопушені, з нечисленними, дуже тонкими шипиками. Неплідні пагони видовжені, полеглі, при основі з лусковидними листками. Стеблові л. на довгих черешках, з вільними або ледве зрослими з основою черешків прилистками, складні, 360


трійчасті, зверху розсіяно, зісподу досить густо волосисті, їх листочки покраю подвійно надрізано-зубчасті, бокові—майже сидячі, кінцевий — з коротким черешечком. Кв. двостатеві, невеликі, по (1) 3—10 в зонтиковидних або китицевидних суцвіттях. Пелюстки білі, спрямовані вгору. Кістяночок 1—6, ледве сполучених між* собою, яскраво-червоних. Кісточка трохи зморшкувата 2/., 10—ЗО см. Цв. V —VII.
1. Костяниця — R. saxatilis L.
В лісах, по чагарниках.— Звичайно у всіх лісових районах, рідше в лісостепових. В Степу зустрічається лише по долинах великих річок (по Дінцю, Осколу). — Плоди їстівні.
— Кущі з річними трав’янистими пагонами, що несуть саме листя, і здерев’янілими дворічними стеблами, на яких розвиваються квітконосні гілки 2
2. Плоди червоні або зрідка жовті, кулясті, вільно відділяються від конічного квітколожа. КІСТЯ ночки волосисті, численні, зрослі між собою у збірну кістянку. Кісточка зморшкувата. Л. трійчасті або частіше непарноперисті, з 3—5 (7) листочків, по краю нерівнопилчастих, зверху майже голих,темно- зелених, зісподу — білоповстистих; прилистки у неплідних пагонів прирослі до черешка, у плодючих — відсутні. Квітконосні гілочки вкорочені, лише з трійчастими листками. Кв. двостатеві, в кінцевому щитковидно-волотистому суцвітті і в пазушних малоквіткових китицях. Чашолистки при плодах відігнуті донизу. Пелюстки прямостоячі, білуваті. Зав’язь повстистоопушена. Річні пагони прямостоячі, б.-м. вигнуті, циліндричні, сизуваті, волосисті, з численними червонувато-коричневими шипами, плодючі гілки утворюються на Звих наступного року. Ь, 1—2 м. Цв. V—VI.
2. 	Малина— R. idaeus L.
В лісах, по чагарниках, на лісових заплавних луках.— Дикоросло у всіх лісових районах і в півн. частині Лісостепу (крім Донецького). В Криму рідко, на узліссях букових лісів і затінених берегах річок, де можливо, є здичавілою.— У всіх інших районах поширена в культурі і часто дичавіє. Дикоросла малина легко гібридизує з різними видами ожини, найчастіше з R. caesius L. Культурні сорти малини відрізняються від дикорослих більшим розміром плодів. Більшість з них є гібридами нашої європейської дикої малини з американською малиною R. strigosus Michx., яка відрізняється від європейської залозисто- опушеним суцвіттям і ясніше забарвленими яскраво-червоними або жовтими плодами. Деякі сорти походять від гібридів американської чорноплодої малини — R. occidentalis L. з R. strigosus Michx.
Плоди як культурних сортів, так і дикорослих форм малини ароматичні, смачні, містять у собі 4,5—9,5% цукру, їх вживають у свіжому вигляді та використовують на виготовлення варення, кондвиробів, різних напоїв, сиропів, настойок тощо. Висушені плоди використовують в медицині як потогінний засіб. Заварене молоде листя — приємний напій замість чаю.
Достиглі плоди чорні, рідко червонувато-чорні, зрослі з квітколожем (відриваються разом з його верхньою частиною). Л. звичайно трійчасті або пилчасті, п’ятірні, зісподу зелені або рідше сіроповстисті ... .3
3. Прилистки здебільшого широколанцетні. Л. з обох боків зелені, б.-м. волосисті, зісподу часом бархатисті, але неповстисті .4
— Прилистки вузьколінійно-ланцетні, дуже рідко ланцетні. Л. зверху голі або в різній мірі опушені, зісподу сіро- або білопов- стисті 7
4. Річні пагони-туріони 2,5—3 мм в діам., циліндричні, з незначною поволокою, розсіяноволосисті, з порівняно міцними, часто трохи загнутими шипиками і разом з квітконосними гілками, б.-м. густо вкриті неоднаковими (довгими і короткими) стеблисто- залозистими волосками. Л. з широколанцет- ними прилистками, на річних пагонах здебільшого п’ятірні, на квітконосних — лише трійчасті, всі яскраво-зелені, зверху притис- нутоволосисті, зісподу — відстовбурченово- лосисті, листочки по краю гострозубчасті, кінцевий на помітному черешечку, бокові — майже сидячі. Суцв. на дуже вкорочених, залозисто-волосистих гілках, небагатоквіткове. Пелюстки білі, розпростерті. Плоди з нечисленних кістяночок, здебільшого недорозвинені, чорні, без поволоки, кислі на смак. Т>, 60—100 СЛ£. Цв. VI — VII.
3. О. найшорсткіша — R. hirtimimus
Juz. (R. hirtus Juz p.p. non W. K.)
На світлих і напівзатінеііих галявинах у листяних лісах гірської частини Криму (схили перевалу, що йде від Кебит-Богазу на Чатир-Даг), де утворює суцільні зарості. Ендем Криму.
— Річні пагони і квітконосні гілки без залозистих волосків або дуже розсіяно-зало- зисто-волосисті ... .5
5. Річні пагони з сизою поволокою, циліндричні, дуговидно вигнуті, здебільшого голі або розсіяно-залозисто-волосисті, густо вкриті різної довжини, прямими або відігнутими щетинковидними шипиками. Л. трійчасті, з обох боків розсіяноволосисті, з широ- коланцетними прилистками, листочки по краю неправильно надрізано-зубчасті. Суцв. з довгими й тонкими гілочками. Чашолистки зовні волосисті і б.-м. залозисті, при плодах до них притиснуті. Плоди добре розвинені, кістяночки численні, великі, тьмяно-чорні, вкриті сизою поволокою. Кісточка сплюснута, з гачковидним, загостреним кінчиком. ‘5, 50—150 см. Цв. VI — VIII.
4. О. с и з а, о. з в и ч а й н а—R.caesius L. В лісах, ярах, на берегах річок, по чагарниках, в садах і парках.— По всій УРСР звичайно. Дає багато гібридів.
Залежно від умов зростання ожина сиза досить варіює у розмірах вегетативних та генеративних органів, їх формі, особливо у характері опушення стебел та листків. Водяна форма ожини сизої визначається як R. caesius var. aquatica Wh. et Nees., а поширена на культурних грунтах бур’янова форма—як R. caesius var. arvalis Reichenb.
— Річні пагони частіше з ледве помітною поволокою або без неї, нерідко гранчасті. Лі
361


на них здебільшого п’ятірні, зісподу бархатисті, з вузьколанцетними прилистками. Чашолистки при плодах б.-м. відхилені, плоди здебільшого без сизої поволоки, частково недорозвинені 6
6. 	Р. досить велика і міцна, дуже шипувата, річні пагони невиразноребристі, з плескуватими гранями, розсіяноволосисті або майже голі, квітконосні пагони виразноребристі, опушені. Л. трійчасті і п’ятірні, зверху майже голі, зісподу бархатистоопушені, листочки по краю б.-м. рівномірно- і неглибоко-зубчасті. Суцв. небагатоквіткове. Чашолистки зовні білуватоповстисті, після цвітіння розпростерті або відігнуті. Плоди недорозвинені, з кількох кісточок або зовсім не зав’язуються. 1j, 0,5—2 м. Цв. V —VI.
5. 	О. К а л а й д и — R. Kalaidae Juz.
На схилах, берегах струмків, виноградниках.— В Півд. Криму (окол. Ялти). Ендем Криму, що, мабуть, має гібридогенне походження: R. tauricus Schlecht. х R. caesius L. (?).
— Р. приземиста, слабка, малошипувата. Річні пагони в основному з трійчастими листками. Л. зверху б.-м. опушені, по краю грубо- і нерівномірно-глибоко-зубчасті. 0,5—1 м, Цв. VII.
6. О. р о з х і д н а — R. divergens P.-J Mull. (R. caesius L. X R. tomentosus Borkh.,
R. nemorosus auct. non Hayne).
На полях, відкритих місцях, по краю доріг, по лісових дорогах і берегах річок.— В лісостепових (зах. частина) і передгірських районах Криму (Красногорське, між Орлиним і Родниківським, в долині Альми).
7 (3). Р. рівнинні (лісові та лісостепові) і карпатські гірсько-лісові з прямостоячими або простягнутими річними пагонами . . .8
— Р. кримські гірсько-лісові, рідше р. степової смуги півдня УРСР з прямостоячими, дуговидно-зігнутими або простягнутими річними пагонами 15
8. Річні пагони майже прямостоячі, ли¬
ше з пониклою верхівкою, високі, голі або майже голі. Суцв. майже китицевидне, без залозистих волосків на гілочках або квітконіжках 9
— Річні пагони простерті, б.-м. густоволосисті, часто з рясними залозками на гілочках і квітконіжках 11
9. Плоди близько 1 см завд., червонувато- чорні, блискучі, часто з багатьма недорозвиненими плодиками. Річні пагони гранчасті, з плескуватими гранями і коротенькими, прямими, слабкими, чорно-пурпуровими шипами, розміщеними на ребрах, л. на них звичайно пальчасті, з 3—5 (7) листочками, зверху голі, зісподу по жилках коротковолосисті. Суцв.
6—12-квіткове. Кв. близько 2 см в діам. Чашолистки по краю білоповстисті; пелюстки білі.1?, 0,5—2,5 м. Цв. VI — VII.
7. О. несійська, ведмежин а— R. nessensis W. Hall.(R. suberectus Anders.). В лісах, по чагарниках, на узліссях, по
берегах річок.— Звичайно в усіх лісових районах, рідше .в Лісостепу (крім Донецького), на півдні зникає, не доходячи до Степу.
362
— Плоди більші, зовсім чорні, добре розвинені. Л. з 3—5 листочками, зісподу досить густоволосисті (особливо молоді). Шипи на пагонах довші, міцні і світліші . . .10
10. 	Ст. з увігнутими жолобчастими гранями, розсіяноволосисті або майже голі, вкриті по ребрах міцними, прямими або трохи вниз нахиленими шипами. Л. на річних пагонах з 5 листочків, на квітконосних гілках трійчасті, листочки по краю подвійно-пилчасті, зверху розсіяноволосисті, зісподу по жилках густоопушені, бокові листочки з добре помітними черешечками. Суцв. з 6—12 квіток. Чашолистки при плодах відігнуті донизу, з закрученими доверху кінчиками. Пелюстки білі або ясно-рожеві. Тичинки довші за стовпчики. Плоди добре розвинені, чорні, блискучі, і, 1,5—3 м. Цв. VI —VII.
8. О. ж о л о б ч а с т а — R. sulcatus Vest.
В лісах і по чагарниках.— В зах. районах (від Закарпатської до Волинської обл.).
Для цих районів наводиться ще близький вид — R. Vestii Focke, який відрізняється тонкоопушеними зісподу листочками по всій поверхні, а не лише по жилках, а також чашолистками — сіруватими зовні від опушення. Цей вид деякими авторами розглядається як різновидність R. sulcatus ₽. Vestii Asch, et Graebn. або R. candicans ₽. Vestii Hruby.
— Ст. з плескуватими гранями, голі або зрідка волосисті, по ребрах негусто вкриті міцними, 3—7 мм завд., буруватими шипами, л. на річних пагонах пальчасті, з 5 листочків, на плодючих гілках трійчасті, листочки по краю подвійно-пилчасто-зубчасті, зверху майже голі, зісподу — коротковолосисті, найбільш густоопушені верхні молоді л., бокові листочки майже сидячі, суцв. довгасте, з шерстистоопушеною віссю та квітконіжками. Чашолистки при плодах відхилені. Пелюстки білі або рожеві. Тичинки не довші за стовпчики. Плоди кулясті, з 20—ЗО чорних, блискучих кістяночок. І£, 1—1,5 м. Цв. VI — VII.
9. О. складчаста — R. plicatus Wh.
et Nees.
На узліссях і по чагарниках.— Тільки в зах. районах УРСР (від Закарпатської до Львівської та, мабуть, Волинської обл.). — Дає гібриди з R. hirtus W. К. і R. caesius L.
И (8). Ст. майже циліндричні, густо вкриті дуже неоднаковими шипиками, щетинками й залозками, без виразної розмежова- ності між ними 12
— Ст. гранчасті, вкриті, принаймні по ребрах, б.-м. однаковими шипиками, без залозок або з коротенькими залозками на гра нях, які завжди добре відрізняються від шипів 14
12. 	Річні пагони густоволосисті й залозисті, почасти з великими, сплюснутими, при основі дуже розширеними шипами. Л. трійчасті або п’ятірні, їх листочки по краю нерідко пилчасто-зубчасті, зісподу по жилках волосисті. Верхівковий листочок стеблових листків з обрубаною основою. Середні гілочки суцвіття майже півзонтиковидно розгалужені, як і головна його вісь, густоволосисті й залозисті, рясно вкриті залозистими щетинками й тонкими голчастими шипиками.


Чашолистки під час цвітіння відігнуті, при площах випрямлені. І^, 1—1,5 м. Цв. VH.
10. 	О. п р и г р і т а — R. apricus Wimm. В лісах.— В зах. районах УРСР.
— Річні пагони лише з тонкими або тонкуватими, ледве розширеними при основі, шипами. Гілочки суцвіття 1-квіткові або китицевидні. Верхівковий листочок стеблових листків з округлою або серцевидною основою...13
13. 	Р. вся темно-зелена, приземкувата. Річні пагони з дуговидно вигнутої основи розпростерті, вгорі невиразноребристі, як і плодючі пагони, б.-м. волосисті, густозалозисті і з тонкими голчастими шипиками. Л. трійчасті, лише зрідка п’ятірні, з обох боків негусто- або розсіяноволосисті, по краю нерівнопилчасті або зубчасто-пилчасті. Суцв. волотисте,
б.-м. видовжене, рідкувате, лише при основі облиствлене. Кв. дрібні, на видовжених ніжках; чашолистки тонкозагострені, зовні густо- залозисті й часто тонкощетинисті, під час цвітіння відігнуті донизу, а при плодах прямостоячі і часто притиснуті до плода. Пелюстки білі. Зовнішні тичинки довші за червонуваті стовпчики. Плоди великі, чорні. ■$, 0,5—їм. Цв. VII.
11.0. шорстка — R. hirtus W. К.
В лісах.— Тільки в зах. районах (від Закарпатської до Львівської обл.).
Ожина шорстка є дуже поліморфним і, напевно, збірним видом (R. hirtus W. К. s. 1.), систематика якого ще недостатньо вивчена. В його межах.описано чимало так званих «елементарних видів», частина з яких наводиться для зах. областей УРСР: R. hirtus W. К. s. str. (R. hirtus A. euhirtus Focke), R. Bayeri Focke (R. hirtus C. Bayeri Focke), R. Guentheri Wh. et. Nees (R. hirtus D. Giinteri Focke) i R. Kal- tenbachii Metsch. (R. hirtus E. Kaltenbachii Asch. et Gr.). Вони різняться між собою, в основному, характером опушення — кількістю та кольором залозистих волосків на пагонах, квітконіжках, чашолистках та кольором стовпчиків зав’язей.
— Р. вся жовтувато-зелена. Ст. простягнуті, циліндричні, б.-м. волосисті, густо вкриті жовтуватими стеблистими залозками різної довжини і рідкими короткими шипами. Л. трійчасті або п’ятірні, зверху розсіяно-, зісподу густіше коротковолосисті, листочки по краю нерівнозубчасто-пилчасті. Суцв. коротке, б.-м. улиснене, його гілочки і квітконіжки рясно вкриті довгими стеблистими залозками та жовтуватими щетинками. Чашолистки також залозисті, при плодах розпростерті або підведені. Пелюстки білуваті. Стовпчики зеленуваті. І£, 1 — 1,5 м. Цв. VII.
12. 	О. змієвидна — R. serpens Weihe. В гірських лісах.— В Карпатах (Івано- Франківська обл., окол. Коломиї).
14 	(11). Річні ст. густоволохатоволосис- ті, але без залозок і шипів на гранях, по ребрах із сплюснутими і при основі розширеними міцними шипами до 6 мм завд. Л. п’ятірні, рідше трійчасті, з листочками по краю пилчастими або 2-пилчастими, зверху зелені, роз- сіяноопушені, зісподу світліші, волохато- волосисті, але без зірчастих волосків. Суцв. видовжене, його гілочки волохатоволосисті, з численними, прямими або вниз нахиленими шипиками. Чашолистки відігнуті донизу, зовні сірі від волохатоволосистого опушення. Пелюстки білі або блідо-рожеві. Плоди чорні, досить густоопушені. І£, 1—2 м. Цв. VII — VIII.
13. О. м о х н а т о с т е б л а — R. viliі-
caulis Koehler
В лісах і по чагарниках.— Тільки в зах. областях УРСР, на рівнині (у Львівській і Волинській обл.).
— Річні ст. на гранях рясно вкриті коротенькими стеблистими залозками та дрібними шипиками, по ребрах — короткими, міцними, вниз відігнутими шипами. Л. трійчасті або п’ятірні, зверху темно-зелені, розсіяно- зірчастоволосисті, зісподу по жилках волосисті, а між жилками зірчастоповстисті. Пелюстки блідо-рожеві. Плоди кулясті, добре розвинені, розсіяноволосисті. І2, ЗО—50 см. Цв. VI—VII.
14. О. незграбна — R. rudis Wh.
et N.
В лісах.— Рідко в зах. районах (у Львівській обл.).
15 	(7). Кущі з дуже міцними, понад 10мм в діам. жолобчастими річними пагонами, вкритими тонкою білуватою поволокою і густими зірчастими волосками з домішкою простих; шипи на них розміщені виключно на ребрах, дуже міцні, прямі, сплюснуті, біля основи розширені. Л. п’ятірні, рідше трійчасті, з глибоко 2-лопатевими боковими листочками; на плодючих пагонах л. виключно трійчасті, а шипи по ребрах трохи зігнуті. Кв. рожеві або пурпурові. І£, 2—4 м. Цв. VII—VIII.
15. О. анатолійська — R. anatoli- cus Focke. (R. sanctus auct., non Schreb., R. discolor Boiss. p. p., R. sanguineus Juz.
non Friv.).
На відкритих кам’янистих схилах, берегах річок і струмків над морськими узбережжями.— В Криму в передгірських районах (Сімферополь, Херсонес) та на півд. березі.
— Дрібніші кущі з більш тонкими, 2— 10 мм в діам., голими або волосистими, без поволоки, річними пагонами 16
16. 	Річні пагони 3,5—4 мм в діам., тупо- ребристі або майже циліндричні, як і квітконосні гілки, волосисті і густозалозисті. Л. трійчасті і п’ятірні, зверху темно-зелені, густопритиснутоволосисті, зісподу сіро- або білоповстисті, а по жилках — густоволосисті і з дрібними шипиками при їх основі. Прилистки високо приросли до довговолосистого черешка. Суцв. вузьке, небагатоквіткове, його гілочки і квітконіжки густо-стебельчасто-за- лозисті, з домішкою тонких шипиків. Чашолистки при плодах відігнуті донизу, зовні білоповстисті і залозисті. Пелюстки білі. Стовпчики зеленуваті. 1?, 1—2 м. Цв. VI — VII.
16. О. відкрита — R. scenoreinus Juz.
На сонячних і напівзатінених галявинах листяних лісів гірської частини Криму (Алуш- тинський р-н, півн. схили Чатир-Дага. Утворює зарості). Ендем Криму.
363


— Річні пагони і квітконосні гілки без залозистих волосків або з нечисленними залозками 17
17. Л. зверху б.-м. рівномірно і густо
вкриті простими або зірчастими волосками 18
— Л. зверху голі або нерівномірно і роз- сіяноволосисті 23
18. Л. зверху вкриті лише простими волосками 19
— Л. зверху вкриті простими і зірчастими або лише зірчастими волосками . . .20
19. Річні пагони голі, 5—7 мм в діам., шипи на них розміщені лише по ребрах, б.-м. однакові, порівняно вузькі. Л. п’ятірні або на плодючих пагонах трійчасті, зверху густо або дуже густо кучеряво-волосисті, кінцевий листочок еліптичний, при основі заокруглений, до 9 см завд. і 6 см завш. Плодючі пагони дуже волосисті. Суцв. вузьке, з прямостоячими, спрямованими догори гілочками. t,
1—3 м. Цв. VII.
17. О. напівтаврійська —R. sub-
tauricus Juz.
В соснових і мішаних лісах, переважно на узліссях і по краях доріг.— В Півд. Криму (окол. Ялти, на Ай-Петрі та окол. Балак- лави, на Байдарській яйлі, ур. Білюк). Ендем Криму.
— Річні пагони б.-м. густоволосисті, 4— 9 мм в діам., шипи на них розміщені по ребрах і по гранях, трохи неоднакові і дуже наближені, загалом, міцні, майже прямі. Л. на них п’ятірні, а на плодючих пагонах трійчасті, майже шкірясті, зверху досить густо- і рівно- мірноволосисті, зісподу попелясто-повстисті, з густо опушеними жилками, кінцевий листочок до 10 см завд. і 7 см завш., широкообернено- яйцевидний або широкоеліптичний. Суцв. трохи стиснуте, з досить великими білими квітками і густовідстовбурченоволосистими гілочками та квітконіжками. Ъ, 1—3 м. Цв. VII.
18. О. к р и м с ь к а — R. crimaeus Juz.
В соснових і мішаних лісах, здебільшого на узліссях, порубах, краях доріг.— В Півд. Криму (окол. м. Ялти). Ендем Криму.
20 (18). Р. струнка, з річними пагонами до 4 мм в діам., на яких розміщені неоднакові слабкі шипи в основному по ребрах. Л. звичайно трійчасті або не цілком п’ятірні, рідше виразно п’ятірні, їх листочки по краю нерівномірно-пилчасто-зубчасті, зверху голі або розсіяно вкриті зірчастими волосками, зісподу білоповстисті, з виступаючими жилками; кінцевий листочок ромбічний або яйцевидно-ромбічний. Суцв. вузьке, густе, шипів на його гілочках мало. Кв. порівняно невеликі, пелюстки жовто-білі. Плоди з видовженою кісточкою. 1), 0,5—1,5 м. Цв. VI —VII.
19. О. п о в с т и с т а — R. tomentosus
Borkh.
В соснових і мішаних лісах, особливо по краю доріг, на галявинах, лісових порубах.— В передгірських і гірських районах Криму, до яйл (Ай-Петрінської і Нікітської) включно. Зустрічається у двох формах — типовій, з опушеними зверху листками і формі з голими зверху листками (f. glabra tus).
364
— Р. більші і міцніші з більш шипуватими гонами та з листками, розсіяно або густа вкритими зверху простими волосками . .21
21. 	Л. річних пагонів п’ятірні, їх листочки по краю плоскі, подвійно-зубчасті, на верхівці не загострені, зверху дуже густо і м’яко повстисто-волосисті, зісподу попелястоповс-' тисті, майже бархатисті. Кв. близько 2 см в діам.; суцв. під час цвітіння вузьке, досить
Мал. 340. Ожина повстиста.
здавлене, при плодах широке, з волохатими гілочками. Tj, 1—2,5 м. Цв. VII.
20. О. c і р о - з е л е н а — R. moesti-
frons Juz.
В соснових лісах, по краю доріг.— В Півд. Криму (окол. Ялти). Р. ендемічна.
— Л. п’ятірні, їх листочки по краю плоскі або б.-м. хвилясті, зісподу білуватоповстис- ті, небархатисті. Прилистки завжди лінійні. Річні пагони з неправильно розміщеними по ребрах (то по центру, то з боків ребер) шипами 22
22. 	Річні пагони з глибокожолобчастими гранями і нечисленними, трохи неоднаковими шипами по ребрах, разом з квітконосними гілками зелені, без дрібних голчастих шипиків. Л. зверху сірувато-зелені, досить густо вкриті зірчастими і короткими простими волосками, зісподу білуватоповстисті; кінцевий непарний листочок з добре виявленим вістряч- ком, як і всі інші листочки, по краю трохи хвилястий. Кв. до 3 см в діам. Чашолистки зовні білоповстисті, відігнуті донизу. Ъ,
2—3 м. Цв. VI — VII.
21. О. хвиляста — R. undabundus
Juz.
На узліссях, порубах, вздовж доріг.— В Криму, в гірських лісах та на півд. березі. Р. ендемічна.
— Річні пагони невиразноребристі, з плоскими гранями, як і квітконосні гілки, інтенсивно винно-червоні, голі, з шипами середнього розміру, прямими або відхиленими. Л. зверху яскраво-зелені або верхні — попелясто-сірі, густо- й тонкоповстистоволосисті, зісподу білуватоповстисті, кінцевий листочок ледве загострений, по краю плоский, велико- зубчастий. Кв. дрібніші. Плоди частіше недорозвинені. 2—3 м. Цв. VI—VII.


22. О. винногалузиста — R. oeno-
xylon Juz. В соснових лісах, здебільшого на узліссях і біля доріг.— В Півд. Криму (над Ялтою). Р. ендемічна.
23 (17). Р. невисока, струнка, з слабкими шипами. Л. зверху голі або розсіяно вкриті зірчастими волосками.
О. повстиста — R. tomentosus Borkh. (див. вище ступінь 20).
— Р. більші, з міцнішими шипами на річних пагонах. JT. зверху голі або розсіяно вкриті простими волосками 24
24. Річні пагони голі або розсіяноволосисті. Л. зверху частіше голі 25
— Річні пагони дуже волосисті. Л. зверху частіше розсіяноволосисті ЗО
25. Р. міцні з дуже великими, міцними
шипами і порівняно великими, до 3 см в діам., •квітками. Кінцевий листочок у листків річних пагонів широкий, при основі серцевидний 26
— Р. слабкіші з короткими і вузькими шипами та дрібними листками 27
26. Річні пагони зовсім голі, міцні,
7—10 мм в діам., л. на пагонах п’ятірні, листочки майже шкірясті, по краю нерівномірно пилчасто-зубчасті. Квітконосні пагони розсіяно- або густоволосисті, з великими, серповидно зігнутими або гачкуватими, при основі дуже розширеними шипами, л. на них трійчасті, зверху голі. Суцв. багатоквіткове, широке, волотевидне. Чашолистки білоповс- тисті, відігнуті. Плоди майже кулясті. І£, 2—3 лг. Цв. VI —VII.
23. О. таврійська — R. tauricus
Schlecht. (R. fruticosus auct. p. p., R. discolor auct.).
На галявинах, узліссях і схилах.— В Півд. та Гірському Криму (від Балаклави до Феодосії). Один з найбільш поширених у гірській частині Криму видів ожини. Мабуть, є кримським ендемом. Легко гібридизує з R. to- mentosus Borkh.
— Річні пагони розсіяноволосисті, рідше майже голі, 3—7 мм в діам., з плоскими або ледве жолобчастими гранями і з більш вузькими та менш правильними шипами, розміщеними по ребрах, окремі з яких цілком відігнуті донизу. Листочки по краю грубозуб- часті, зверху здебільшого розсіяноволосисті. Шипи на квітконосних пагонах численні, менш зігнуті. Суцв. більш вузьке, його гілочки вкорочені, кососпрямовані догори. І£,
1—З м. Цв. VII.
24. О. притаврійська — R. рага-
tauricus Juz.
На галявинах і на узліссях.— В Півд. Криму (над Ялтою). Р. ендемічна.
27 (25). Кінцевий листочок стеблових листків з б.-м. добре виявленим вістрям на верхівці 28
— Кінцевий листочок стеблових листків без вістря або з ледве виявленим вістрячком, але тоді грані річних пагонів глибокоборозен- часті 29
28. Річні пагони 4—Ьмм в діам., розсіяноволосисті або майже голі, тупоребристі, з борозенчастими гранями і майже однаковими, слабкими, б.-м. відігнутими шипами по ребрах. Л. зверху ясно-зелені, розсіяноволосисті, зісподу білуватоповстисті. Кінцевий листочок 5—8 см завд., 3,5—5 см завш., широко- яйцевидний, з серцевидною основою. Суцв. малоквіткове, з прямостоячими відстовбурченими гілочками. 1), 0,5—1 м. Цв. VII.
25. О. карликовокримська —
R. nanitauricus Juz.
На узліссях лісів і по краю доріг.— В Криму (в Алуштинському p-ні, Чатир-Даг). Р. ендемічна.
— Річні пагони близько 4 мм в діам., голі, кутасті, з плоскими, без борозенок, гранями і довгими, але вузькими, слабку- ватими шипами на ребрах. Л. зверху голі, зісподу тонкоповстисті. Кінцевий листочок близько 8,5 см завд., 4,5 см завш. Суцв. мало- квіткове. Кв. більші, близько 2,5 см в діам. 1j, 2—3 м. Цв. VII.
26. О. вузьколиста —R. stenophyl-
I і di urn Juz.
В лісах, на узліссях.— В Півд. Криму (над Ялтою). Р. ендемічна.
29 (27). Річні пагони близько 6 мм в діам., кутасті, голі, з глибокоборозенчасти- ми гранями і досить вузькими, але міцними, колючими, прямими шипами, відхиленими донизу. Л. на пагонах п’ятірні, їх листочки зверху голі, зісподу повстисті, по краю грубо й глибоко нерівномірно подвійно-зубчасті; кінцевий листочок при основі б.-м. виїмчастий, серцевидний. Квітконосні пагони б.-м. опушені, з трійчастими листочками, по краю лопатевидно-зубчастими. Суцв. вузьке, майже циліндричне. Кв. дрібні, білі. Чашолистки повстисті, після цвітіння відігнуті донизу. ■£, 2—3 м. Цв. VII.
27. О. а л м и н с ь к а — R. almensis Juz. На узліссях букових лісів, по берегах річок і краях доріг.— В Криму (над Алуштою). Р. ендемічна.
— Річні пагони з плоскими або неглибо- коборозенчастими гранями з неоднаковими на їх ребрах шипами. Л. п’ятірні, листочки по краю дрібно- і короткозубчасті, кінцевий листочок при основі заокруглений. В останньому подібна до R. almensis Juz. І£, 2—3 м. Цв. VII.
28. О. учансунська — R. utshan-
suensis Juz.
На узліссях соснових лісів, на шебенистих схилах.— В Півд. Криму (над Ялтою). Р. ендемічна.
30 (24). Л. зісподу з добре виявленим
повстистим опушенням. Гілочки суцвіття без залозок 31
— Л. зісподу зеленуваті або сіруваті, з рідким повстистим опушенням, по жилках — густоволосисті, зверху розсіяноопушені, їх листочки на довгих черешечках, по краю велико- й неправильнозубчасті, зубці з загостреними верхівками. Річні пагони дуговидні, 7—9 мм в діам., тупоребристі. Суцв. рихле, малоквіткове, з прямостоячими, відстовбурченими гілочками, густо вкритими простими волосками з домішкою короткостеблистих залозок. Кв. середнього розміру. Плоди завжди
365


добре розвинені, з багатьох кістяночок. Ъ ,
2—4 м. Цв. VII.
29. О. T р ої ц ь к о г о — R. Troitzkyi
Juz.
На узліссях дубових і, особливо, букових лісів, по краю доріг.— В Гірському та Півд. Криму (в Алуштинському p-ні, Кримське заповідно-мисливське господарство). Р. ендемічна.
31. Р. порівняно міцні з великими, дуже
розгалуженими багатоквітковими суцвіттями 32
— Р. більш слабкі з невеликими, мало- квітковими (10—30-квітковими) суцвіттями 33
32. Шипи на річних пагонах розставлені, рідкуваті, майже сплюснуто-конічні, жорстко-колючі, відхилені або відігнуті назад, досить неоднакові, неправильно розміщені по ребрах і лише поодинокі на гранях, самі пагони дуговидні, 4—9 мм в діам., тупореб- ристі, з плоскими гранями і досить густо, але короткуватожорстковолосисті. Л. на річних пагонах п’ятірні, на квітконосних трійчасті,
б.-м. тонкі, зверху розсіяно-притиснуто-воло- систі, зісподу попелястоповстисті, з дуже виступаючими волосистими жилками. Квітконосні гілки дуже видовжені і густоволосисті. Суцв. видовжене, рихле, облиствлене при основі, з густим опушенням і такими ж, як і на пагонах, трохи відігнутими назад шипиками. Чашолистки білоповстисті. Плоди майже кулясті, з малої кількості кістянок. ^,2—3 м. Цв. VII.
30. О. С т е в е н а — R. Stevenii Juz.
В лісах, на галявинах і узліссях.—В Гірському та Півд. Криму. Р. ендемічна.
— Шипи на річних пагонах зближені, досить великі і міцні, неоднакові, біля основи розширені, густо розміщені по ребрах та у значній кількості і на гранях, відхилені або відігнуті назад. Пагони 5—7 мм в діам., ку- васті, негусто опушені, червоніючі. Л. товстуваті, шкірясті, зверху майже голі або розсіяноволосисті, зісподу попелястоповстис- ті. Квітконосні пагони повстисто-волосисті, з досить міцними і довгими шипами. Суцв. дуже велике і широке, переривчасте, улиснене. Плоди майже кулясті. Ь, 2—3 м. Цв. VII.
31. О. широковолотевидна —
R. eury thyrsiger Juz.
На узліссях і галявинах.— В Півд. Криму. Р. ендемічна.
33 (31). Річні пагони дуговидні, майже циліндричні, тонкі, 3—4мм в діам. з шипами, розміщеними на ребрах. Л. зверху розсіяноволосисті або майже голі, зісподу попелясто- повстисті з волосистими жилками, їх листочки порівняно широкі, в окресленні майже ромбічні, по краю грубозубчасті. Суцв. здебільшого дуже малоквіткове, з невеличкими квітками. 1>, 1—2 м. Цв. VII.
32. О. а й-п етрінська — R. aipet-
riensis Juz.
В соснових лісах.— В Півд. Криму (над Ялтою). Р. ендемічна.
— Річні пагони 2—2,5 мм в діам., розпростерті. Листочки стеблових листків вузько- 366
оберненояйцевидні або навіть оберненолан- цетовидні, з більш вузькими і гострими зубцями. Суцв. дуже вкорочене, малоквіткове 1j, 1—2 м. Цв. VI.
33. О. М а р ш а л о в а - R. Marschallia- nus Juz.
В соснових лісах.— В Гірському Криму. Р. ендемічна.
18. 	Суниці — Fragaria L.
Р. багаторічні, трав’янисті, однодомні, рідше дводомні з розгалуженим кореневищем’ що дає розетку трійчастих довгочерешкових прикореневих листків і надземні повзучі стерильні пагони, які вкорінюються у вузлах і дають нові розетки. Квітконосні ст. прямостоячі, лише під суцвіттям з кількома невеликими суцільними або також трійчастими листками, часом необлиствлені. Кв. двостатеві, рідше одностатеві, у верхівкових, щитковидних суцвіттях. Чаш. 5-листа, зросла з п’ятьма листочками підчаші, дрібнішими за чашолистки. Пелюсток 5, білих або жовтувато-білих. Тичинок і стовпчиків, відповідно до плодолистків, багато. Квітколоже опукле, при достиганні плодів розростається в червоний або рожевий соковитий, м’ясистий, несправжній плід, у заглибленнях якого розміщені численні, дрібні, горішковидні сім’янки.
Плоди всіх видів роду соковиті, солодкі. Найбільш поширеним у культурі видом .суниць є F. ananassa Duch., яка культивується у багатьох сортах і формах.
1. Р. з б.-м. шкірястими листками і ве¬
ликими, до 2—3 см в діам., плодами. Культурні або здичавілі види 2
— Л. здебільшого тонкі, плоди менші. Дикорослі види t .4
2. С і м’я н к и занурені в м’якоть квітколожа залягають в глибоких ямочках, при основі плода відсутні; плоди темно-червоні. Суцв. небагатоквіткове, квітконіжки притиснуто- волосисті. Л. зверху майже голі, зісподу при- легловолосисті, прикореневі на довгих, від- легловолосистих черешках, їх листочки по краю гостропилчасті, коротші за прикореневі л., прилегло- або напіввідлегловолосисті. 2/., 15—25 см. Цв. V — VI.
*1. С. в і р г і н с ь к і — F. virginiana
Duch.
Іноді розводять заради смачних їстівних плодів.
— Сім’янки не занурені в м’якоть квітколожа З
3. Л. дуже товсті і шкірясті, зверху темно-зелені, блискучі, розсіяноволосисті, зісподу — світло-зелені, шовковисто-повстисті, з дуже виступаючими жилками, листочки по краю з плоскими та широкими зубцями. Суцв. небагатоквіткове, квітконіжки густо- відлегловолосисті. Плоди червоні або блідо- червонуваті, трохи опушені. 2l, 15—25 см. Цв. V —VI.
*2. С. ч і л і й с ь к і —F. chiloensis Duch.
(F. vesca a. chiloensis L.).
Розводять заради їстівних плодів.
— Л. менш товсті і шкірясті, зверху темно-зелені, трохи блискучі, розсіяноволосисті, зісподу блідо-зелені шовковисті, але непов- стисті або ж з рідкими волосками, жилки незначно виступають, густіше опушені, листочки на верхівці округлі, по краю з вели-


кими, короткими зубцями. Суцв. досить багатоквіткове, квітконіжки вкриті прямостоячо- відхиленими волосками. Плоди червоні або червонувато-білі, на верхівці часто загострено- видовжені, неправильної форми. 2д, 10—20 см. Цв. V— VI.
*3. С. с а д о в і, с. ананасні— F. апа- nassa Duch. (F. grandiflora Ehrh.).
Культивують в багатьох сортах, інколи дичавіє. Є однією з найважливіших і найпоширеніших ягідних культур. В дикому стані невідомі. Очевидно, гібридного походження.
4 (1). Чашолистки при плодах горизонтально відхилені або відігнуті назад . . .5
— Чашолистки притиснуті до плода або прямостоячі 6
5. 	Квітконіжки притиснутоволосисті. Кв. двостатеві, всі плідні. Чашолистки при плодах здебільшого горизонтально відхилені, рідше відігнуті назад. Квітколоже конічне. Плоди яскраво-червоні, до основи вкриті сім’янками. Ст.вкриті від основи до середини відхиленими, вгорі прилеглими або притиснутими волосками. 2д, 5—20 см. Цв. V — VI.
4. 	С. лісові — F. vesca L.
В світлих лісах, на лісових галявинах.— Звичайно в лісових районах і півн. та середній частинах Лісостепу, на південь рідшає, в Криму—в передгір’ях і в горах.
— Квітконіжки відлегловолосисті. Кв. одностатеві, часто дводомні. Чашолистки при плодах відхилені назад. Квітколоже яйцевидне. Плоди рожеві, білі або малинові, в нижній частині без сім’янок. Ст. густо вкриті, як і черешки листків, горизонтально або назад відхиленими простими і залозистими волосками, значно підіймаються над листками. Надземні повзучі пагони мало розвинені, тоненькі, короткі або зовсім відсутні. 2д, 20— 35 см. Цв. V —VI.
5. С. мускусні — F. moschata Duch.
В світлих лісах, по чагарниках, на узліссях і галявинах.— Зрідка по всій УРСР, крім півд. частини Степу, Криму та високогір’я Схід. Карпат.— Плоди солодкі, смачні, ароматні.
6 (4). Квітконіжки притиснуто- або при- легловолосисті. Чашолистки притиснуті до плода; плід червоний або рожевий, на поверхні трохи опушений, плодики ледве занурені в його м’якоть. Листочки зверху темно-зелені, розсіяно-притиснутоволосисті, зісподу — гус- тошовковистоопушені. Ст. однакової довжини з прикореневими листками або незначно їх перевищують. 2/., 5—20 см. Цв. V — VI.
6. С. зелені, полуниці — F. viri¬
dis Duch. (F. collina Ehrh.) На степах, трав’янистих вапнякових схилах, по чагарниках; в лісах, на узліссях, яйлах. — Майже по всій УРСР. Плоди споживають у свіжому вигляді та використовують для виготовлення варення. Але вони менш смачні і соковиті, ніж у інших видів суниці.
— Всі квітконіжки відхиленоволосисті. Чашолистки при плодах прямостоячі або
б.-м. відхилені; плоди червоні, голі, з глибоко зануреними у м’якоть сім’янками. Листочки зверху менш волосисті або майже голі, зісподу притиснуто-сріблясто-волосисті. Ст. здебільшого довші за прикореневі листки. 2/., 5—10 см. Цв. V —VI.
Мал. 341. Суниці лісові:
1 — загальний вигляд рослини, 2 — пуп’янок, З — нестиглий плід, 4 — квітка в поздовжньому розрізі, 5 — гілочка з плодами.
7. 	С. п о л ь о в і — F. campestris Stev.
(F. neglecta Lin dem. p. p.)
На відкритих трав’янистих схилах, степах, берегових пісках, узліссях.— Зрідка у півд. районах УРСР (на південь від Кіровограда та Харкова до Кримської обл. включно).
19. Дюшенея — Duchesnea Smith.
Р. трав’яниста з* розеткою довгочерешкових трійчастих прикореневих листків і з простим, облиствленим, повзучим стеблом, яке по вузлах укорінюється; ст., черешки листків і квітконіжки негустовідлегловолосисті. Кв. двостатеві, поодинокі в пазухах стеблових листків, на тонких, 3—7 слгзавд., квітконіжках. Чаш. з 5 чашолистків і 5 більших за розміром 3—5-зубчастих або лопатевих листочків підчаші, при плодах відігнута. Пелюсток 5, жовтих. Квітколоже конічне, голе, при плодах розростається і червоніє. Сім’янки темно-червоні, блискучі, розміщені на поверхні б.-м. м’ясистого розрослого квітколожа. 2/., ЗО—50 см. Цв. V — X.
*Д. індійська — D. indica (Andrews) Focke (Fragaria indica Andrews)
Розводять в садах як декоративну рослину. Іноді дичавіє (окол. Житомира).
20. 	Вовче тіло — Comarum L.
Кореневище довге, повзуче, розгалужене. Ст. висхідні, коротковолосисті. Л. черешкові, з 5—7 довгастими, пилчасто-зубчастими, зближеними листочками. Кв. зібрані на кінці стебла в щитковидне суцвіття. Зовнішніх та внутрішніх чашолистків і пелюсток по 5. Квітколоже півкулясте, зубчасте, при плодах роз- 367


росле й видовжене; чаш. всередині темно- червона. Пелюстки дрібні, разом з тичинками й маточками темно-червоні. 2/, 20—70 см. Цв. V —VII.
В. т. болотне — С. palustre L.
На болотах.— Звичайно на Поліссі і в Лісостепу, зрідка в Степу в прилеглих районах в долинах річок.
21. 	Курільський чай — Dasiphora Raf.
Дуже розгалужений кущик, з гілками, вкритими бурувато-сірою корою, що лущиться. Л. зісподу, молоді гілки та чаш. вкриті білими шовковистими волосками. Тичинок близько 25, розміщених на п’ятикутному диску, який оточує колонку квітколожа, 1?, 30—120 см. Цв. VI —VII.
* К. ч. кущовий —D. fruticosa
(L.) Rydl.
Зрідка розводять в садах і парках як декоративну рослину. Походить з гір Євразії.
22. 	Перстач — Potentilla L.
Багаторічники, рідше однорічники або дрібні півкущі, з пальчасто-роздільними, перистими або трійчастими листками, з прилистками, прирослими до черешка. Чаш. п’яти (зрідка
Мал. 342. Перстач білий: 1—загальний вигляд рослини. 2—листок, З—чашечка. 4—плід.
чотири) роздільна, блюдцевидна або майже плоска, з підчашею. Пелюсток п’ять (рідко чотири), жовтих або білих. Маточки численні, сидять на півкулястому або майже конічному, волосистому квітколожі; стовпчики бічні. Плід складається з 10—80 горішковидних сім’янок.
1. Зав’язь і сім’янки завжди опушені .2
— Зав’язь і сім’янки голі 4
2. Л. перисті, з 2—7 парами видовжених або клиновидних листочків, з них верхня пара бокових і кінцевий звичайно на верхівці розщеплені. Пелюстки жовті, оберненояйцевидні, 5—7 мм завд., суцільні, вдвоє довші за чашечку. 2/., 5—ЗО см. Цв. VI — VII.
1. 	П. східний — P. orientalis Juz.
На сухих кам’янистих і глинистих схилах, пісках, по перелогах.— В Донецькому Лісостепу (у півд. частині); в Степу (на півдні).
— Л. 3-; багатопальчасті. Пелюстки білі З
3. 	Прикореневі л. з 5 листочками, стеблові — трійчасті, зісподу сріблястоволоси- сті, зверху голі, довгасто-ланцетні, спереду пилчасті. Пелюстки 7—%мм завд., трохи довші за чашолистки, виїмчасті. 2/.,8—25 бш. Цв. V—VI.
2. 	П. б і л и й — P. alba L.
В лісах, по чагарниках.— На Поліссі, в Лісостепу.
— Прикореневі л. з 3 листочками, яйце’ видно-овальними, спереду великопилчастими- Ст. з 1—2 цілісними листками. Пелюстки
З—4 мм завд., не довші за чашолистки. Чашолистки та листочки підчаші майже однакового розміру та форми. 2/., 5—10 ель Цв. IV — V.
3. П. короткостеблови й— Р. Ьге- viscapa Vest (Р. niicrantha Ram. subsp.
breviscapa Hegi)
На скелях і галявинах. — В Гірському Криму.
4 (1). Стовпчик в середній частині потовщений і відходить майже від основи зав’язі або стовпчик короткий, нитковидний, бічний. Л. перисті 5
— Стовпчик конічний, потовщений в нижній частині або стовпчик кеглевидний з розширенням зверху, виходить майже із вершини зав’язі 7
5. 	Кв. білі. Л. з 2—3 парами широко- оберненояйцевидних або майже круглих, двічі зубчастих, помітно черешкових листочків. Вся р. вкрита не тільки залозистими, а також жорсткими волосками. Суцв. з 3—5 квіток. 2/., 15—ЗО см. Цв. VI.
4. П. я й л и н с ь к и й — Р. jailae Juz.
На кам’янистих схилах і яйлах. — В Гірському Криму.
— Кв. жовті 6
6. 	Р. з довгими пагонами. Квітконіжки поодинокі, виходять з прикореневої розетки
Мал. 343. Перстач гусячий, гусячі лапки.
або з повзучих пагонів. Кв. поодинокі, великі, 18—22 см в діам.; пелюстки в 2 рази довші за чашолистки. Л. з 6—11 парами великих листочків, знизу шовковисто-сріблястих. 2д, 15—40 см. Цв. V —VIII.
5. 	П. гусячий, гусяча лапка — P. anserina L.
По вогких місцях на луках і особливо на випасах.— Звичайно по всій УРСР.
— Р. без повзучих пагонів, залозисто- шершаво-пухнаті. Кв. яскраво-жовті, трохи довші за чашечку, залишаються при плодах. Прикореневі л. з 3—4 парами листочків. 21, 15—25 см. Цв. V —VII.
6. 	П. гравілатоподібний —
P. geoides М. В.
368


На скелях і кам’янистих схилах в Гірському Криму.
7 (4). Стовпчик кеглевидний, з тонкої основи догори розширений та на вершку коротко і тупо потовщений 8
— Стовпчик конічний, з розширеної основи поступово загострений 16
8. Квітучі ст. значно перевищують при¬
кореневі л., прості або вилчасто-розгалу- жені, улиснені 9
— Квітучі ст. мало або зовсім не перевищують прикореневі л., численні, з дрібними листками або безлисті 10
9. Ст. лежаче, з повзучими або сланкими пагонами. Л. з п’ятьма-сімома листочками. Чашолистків і пелюсток по п’ять. Кв. великі, 18—25 мм в діам., поодинокі, зрідка по 2 на довгих, 3,5—8,5 см завд., прямостоячих квітконіжках, які перевищують черешки стеблових листків. 2д, 10—70 см. Цв. VI—VII.
7. П. п о в з у ч и й — P. reptans L. На заплавних луках, по чагарниках, на
вогких місцях.— Звичайно по всій УРСР.
— Ст. без повзучих пагонів, вилчасто- розгалужене. Л. трійчасті. Чашолистків та пелюсток по 4. Кореневище нерівномірно потовщене, дерев’янисте. Кв. поодинокі, 10— 13 мм у діам., на тонких довгих ніжках, що виходять з пазух верхніх листків. 2д, 10— ЗО см. Цв. VI —VIII.
8. П. прямостоячий, калган —
P. erecta (L.) Натре (P. silvestris Neck.,
Р. tormentilia Neck.)
В лісах, особливо в соснових, на лісових луках і болотах.— В б. ч. УРСР, в Степу тільки по долинах річок в півн. частині, відсутня в Криму.
Кореневише використовують в медицині. Р. містить 15—18% дубильних речовин.
10 (8). Прилистки прикореневих листків короткі, широкояйцевидні або яйцевидно- ланцетні, але нелінійні 11
— Прикореневі л. з лінійними прилистками; звичайно п’ятірні, стеблові трійчасті. Листочки клиновидно-оберненояйцевидні, з З—5 неглибокими зубцями на кожному боці, попелясто-сірі від зірчастого опушення. Пелюстки жовті, довші за чашечку. 2^., 5—15 см. Цв. IV —V.
9. П. пісковий —P. arenaria Borkh.
На пісках і кам’янистих схилах.— В б. ч. УРСР, крім Карпат і Криму.
11. 	Неквітучі пагони при основі вкриті коричневими відмерлими сухими прилистками 12
— Неквітучі пагони при основі без сухих коричневих прилистків 13
12. 	Листочки по краю опушені розсіяними відлеглими волосками, у нижніх листків яйцевидно-клиновидні, зверху голі або вкриті притиснутими волосками. Кореневище розвиває короткі неквітучі пагони, що здаються плоскими через дворядне розміщення лусковидних прилистків. 2/., 5—20 см. Цв. VI — VIII.
10. П. К р а н ц а — Р. Crantzii Beck.
(Р. alpestris Hall. f.).
На кам’янистих місцях і гірських луках.— В субальпійському поясі Карпат.
— Листочки по краю сріблястоопушені притиснутими волосками, прикореневі л. оберненояйцевидні, з ширококлиновидною основою, тільки у верхній частині б.-м. глибоко надрізно-зубчасті, з 2—5 тупими зубцями на кожному боці. Кв. на довгих, відлеглово- лосистих, трохи залозистих, прямостоячих ніжках, 2—2,5 см у діам. 2І, 5—20 см. Цв. VI —VIII.
11. 	П. золотистий — P. aurea L. На гірських луках, галявинах, скелях.— В Карпатах звичайно.
13 (11). Ст. та черешки листків з опушенням із горизонтальних відлеглих волосків, сидячих на дрібних бугорках. Р. часто з залозистим опушенням 14
— Ст. та черешки листків з опушенням із прямостоячих або прилеглих волосків, без бугорків при основі. Залозисте опушення відсутнє. Від кореневища відходять скупчені в дернинку розетки п’ятірних-семерних довго- черешкових прикореневих листків, з обох боків густо-й довговолосистих. 2д, 5—15 см. Цв. VI —VII.
12. П. Ш у р а — Р. Schurii Fuss, et Zimm.
(P. patula Fuss.)
На степах, схилах, кам’янистих відслоненнях, галявинах.— В Лісостепу нерідко, в Степу звичайно.
14. Залозки на рослині довгостеблисті, головки їх червоні. Стовпчик догори розширяється, гладенький. Ст. висхідні, здебільшого червонуваті, вкриті довгими, горизонтально відстовбурченими волосками. Прикореневі л. з 5—9 листочками. 2д, 10—25 см. Цв. V —VII.
13. П. семилисточковий — Р.
heptaphylla L. (P. opaca L. р. р.).
На пісках, в борах і на схилах.— Зрідка на Поліссі і в півн. частині Лісостепу.
— Залозки на рослині короткостеблові, головки їх жовті. Стовпчик по всій довжині майже однакової товщини, дуже бородавчастий 15
15. Р. помірно залозиста. Прикореневі л. з 5—7 листочками, видовжено-клиновидні, з багатьма гострими зубчиками. Кв. 8—10 мм удіам., золотисто-жовті. 2л, 5—10 см. Цв. VI—VIII.
14. П. простертий — P. humifusa Willd. ex Schlecht. (P. opaciformis Th. Wolf) На степах, сухих схилах, кам’янистих відслоненнях різних порід, крейді, пісках.— Майже по всій УРСР, крім Карпат і Криму.
— Р. густозалозиста, клейка. Листочки прикореневих листків широкооберненояйце- видні, з 3—6 тупими зубцями з кожного боку. Суцв. багатоквіткове. 2/., 5—15 см. Цв. V— VI.
15. П. притиснутий — P. depressa
Willd.
На гірських луках, яйлах.— В Криму.
16 (7). Р. густо, щільно або тонко пов- стистоопушена 17
— Р. б.-м. волохаті, але неповстисті, волоски прості, відлеглі або переплутані . .22
24 424
369


17. Р. без розетки прикореневих листків
під час цвітіння 18
— Р. під час цвітіння з розвиненою розеткою листків 21
18. Стеблові л. малозубчасті, з неодна¬
ковими, по краю загорнутими зубцями, знизу тьмяноповстисті без домішки прямих волосків 19
— Стеблові л. часто рівномірнозубчасті, по краю плоскі, зісподу з домішкою густих, прямих волосків 20
Мал. 344. Перстач простертий.
19. 	Л. зверху майже голі, блискучі. Суцв. розчепірене, волотисто-щитковидне. Кв. 9—12 мм у діам. Чашолистки негусто сі- рувато-зеленуватоповстисті. 2/., 10—ЗО см. Цв. VI —VII.
16. П. c р і б л я с т и й — P. argentea L. Бур’ян біля доріг, на схилах, луках, пасовищах, біля житла.— В зах. частині УРСР звичайно, на сході значно рідше, на півдні і в Криму відсутня.
— Л. зверху тьмяні, б.-м. опушені. Суцв. з гілками, які відходять під гострим кутом. Кв. більші, до 15 мм у діам Чаш. густо білувато-сіроповстиста. 2д, 20—50 см. Цв. VII — VIII.
17. П. неблискучий — P. impolita Wahlenb. (P. argentea var. impolita Tratt.). На сухих схилах, степах, пісках, лісових
галявинах, луках як бур’ян.— Майже по всій УРСР, але переважно на сході, півдні і в Криму.
20 	(18). Листочки зісподу завжди сіруваті або навіть повстисті від зірчастих волосків. Чашолистки сірі, притуплені, але не- довгозагострені. Кв. в рідкому щитковидно- волотистому суцвітті, 10—15 мм у діам. 2д, 15—40 см. Цв. VI — VIII.
18. 	П. сірий — P. canescens Bess.
На полях, схилах, по чагарниках.— Майже по всій УРСР розсіяно.
— Листочки зісподу повстисто-сіро-зеле- ні від коротких кучерявих волосків. Чашолистки довгозагострені. 2д, 20—40 см. Цв. VI—VII.
19. П. п и н д с ь к и й — P. pindicola
Hausskn. На скелях.— В Криму (Скеля) рідко.
21 (17). Прикореневі л. видовжено-або ланцетно-оберненояйцевидні, здебільшого п’ятірні; листочки їх з двома-трьома зубцями на кожному боці. Л. зверху б.-м. густопри- тиснутоволосисті, сіро-зелені, зісподу сіроповстисті, пелюстки жовті, невеликі. 2д, 10—30 см. Цв. V —VII.
20. П. вейсенбурзький — P. leu-
copolitana P.-J. Mull.
На піщаних і глинистих схилах, узліссях соснових лісів та на луках.— Зрідка в Прикарпатті і в Лісостепу.
— Прикореневі л. з 5—7 листочків ви- довжено-оберненояйцевиДних, з клиновидною основою та з дуже розширеною верхівкою, по краях з 3—6 зубцями з кожного боку. Л. зверху ясіїо-зелені, майже голі або вкриті б.-м. густими напівнитковидними (зірчастими) волосками, зісподу сіроповстисті. Пелюстки ясно-жовті, 4—5 мм завд., довші за чашечку. 2/., 20—40 см. Цв. VI —VII.
21. П. п і р а м і д о к в і т к о в и й —
P. thyrsiflora Hiilsen
На пісках, узліссях соснових лісів, на степах, іноді як бур’ян коло доріг.— На Поліссі, в Лісостепу, значно рідше в Степу.
22 (16). Прикореневі л. з довгими черешками, перисті з 2—5 парами овальних або довгастих, надрізно-пилчастих листочків. Кв. на коротких ніжках у розвилках стебла, супротивні листкам; після відцвітання квітконіжки видовжуються і відгинаються донизу. Пелюстки близько 3 мм завд., жовті. О, 0, 10—50 см. Цв. VI —VIII.
22. 	П. л е ж а ч и й — P. supina L.
По канавах, дорогах, біля берегів, як бур’ян на городах.— Майже по всій УРСР, крім Карпат.
— Прикореневі л. пальчасто-роздільні з
З—9 листочками 23
23. Р. однорічна. Стеблові л. трійчасті, зрідка п’яти-, семимерні, прикореневих листків на час цвітіння немає. Р. вкрита довгими й тонкими відлеглими волосками. Листочки довгасто-оберненояйцевидні, при основі клиновидні, великозубчасті. Кв. 8—10 мм у діам., на ніжках 0,5—2 см завд., в щитковидно-волотистому суцвітті. 0, 15—60 см. Цв. VI — IX.
23. 	П. н о р в е з ь к и й — P. norvegica L.
(P. ruthenica Willd.).
По берегах річок, на городах і засмічених місцях.— В б. ч. УРСР, але в Степу зрідка, в Криму не росте.
— Багаторічники. Л. з 5—9 листочками  24
24. Ст. під час цвітіння звичайно без
розетки прикореневих листків 25
370


— Ст. завжди з розеткою прикореневих листків .38
25. Ст., як і черешки листків, вкрите від- леглими волосками. Л. вкриті з обох боків прямими волосками, краї листочків плоскі. Прикореневі й нижні стеблові л. п’ятірну, листочки нижніх листків тонкі, оберненояйцевидні з короткоклиновидною основою, над- різно-пилчасті. Кв. зібрані в кінцеве, вилчас- то-розгалужене суцвіття. Пелюстки жовті, близько 5 мм завд., майже дорівнюють чашечці. 2д, 15—50 см. Цв. VI — VIII.
24. П. середній — P. intermedia L. Бур’ян біля доріг, на полях і узліссях.—
Зрідка на Поліссі і в Лісостепу.
— Ст. й черешки листків вкриті довгими прямими відлеглими волосками 26
26. Листочки підчаші майже в 2 рази довші за чашолистки і при основі майже однакової з ними ширини (P. taurica auct.) . .27
— Листочки й підчаші однакової довжини з чашолистками й при основі значно вужчі за останні ... . .30
27. Листочки всіх листків дуже вузькі, біля основи видовжено-клиновидні, лінійно- ланцетні, рідко у нижніх листків вгорі злегка розширені, але завжди довжина їх у багато разів перевищує ширину, з витягнутими, здебільшого загостреними, рідше тупуватими зубцями. Р. вкриті довгими волосками, па стеблі і черешках відхиленими, а на листках майже притиснутими. 2д, 25—35 см. Цв. VI— VIII.
25. П. Б о р н м ю л e р а — P. Вогптііеіегі Borb. (P. taurica var. Bornmiieleri Th. W.)
На сухих степах і кам’янистих схилах.— В Криму.
— Листочки прикореневих і стеблових листків, крім найвищих приквіткових, оберненояйцевидні, видовжено-оберненояйцевид- ні або видовжені, з відстоячими зубцями. Р. вкриті довгими, відстоячими волосками . .28
28. Листочки нижніх і середніх листків широко-видовжені, в середині розширені, біля основи та біля верхівки трохи клиновидно витягнуті, багатопилчасті, з кінцевим, здебільшого витягнутим зубцем, з обох боків волосисті, зісподу та по краях густо й коротко- притиснутоволосисті, майже сивуваті. 2/., 20—30 см. Цв. VI —VIII.
26. П. К а л л ь є — P. Callieri (Th. W.) Juz. (P. taurica var. Callieri Th. W.) На сухих кам’янистих схилах.— В Криму.
— Листочки нижніх листків оберненояйцевидні або видовжено-оберненояйцевидні, завжди у верхній третині розширені, на верхівці звичайно округлі або з кінцевим мало витягнутим, а іноді загостреним зубцем . .29
29. Листочки всіх листків оберненояйцевидні, три середні — при основі видовжено- клиновидні, великі або однакового розміру з іншими, частіше тільки у верхній частині зубчасті, з 3—5 зубцями з кожного боку, біля основи широкоовальні, здебільшого затупленими та відставленими. Прилистки стеблових листків цілокраї або велико- і малозубчасті. Кв. в густому півзонтику; пелюстки 10— 12 мм завд., блідо-жовті, довші, ніж чашолистки. 2/., 20—40 см. Цв. VI —VII.
27. П. а с т р а х а н с ь к и й — P. astra-
сапіса Jacq. (P. taurica Willd. p. p.).
На кам’янистих степах і відслоненнях вапняків, пісковиків, гранітів і сланців, на приморських пісках.— В Лісостепу (Дніпропетровська, Донецька і Луганська обл.), в Степу і в Криму.
— Листочки стеблових листків видовжено-оберненояйцевидні, загострені, до основи багатопилчасті, з 5—11 короткими, майже трикутними, тупими або загостреними та прямо відставленими зубцями, з обох боків опушені, зісподу густовійчасто-волосисті або навіть шерстисті. Всі прилистки розсічені на лінійні або ланцетні частки. 2/_, 20—ЗО см. Цв. VI —VIII.
28. П. м’я к о в о л о с и с т п й — P. mol- licrinis (Borb.) Stank. (P. taurica var.
mollicrinis Borb.)
На сухих схилах і на кам’янистих місцях.— В Криму.
ЗО (26). Ст. товсті, високі, ЗО—70 см завв., в опушенні їх коротких щетинок більше, ніж довгих. Прикореневі і нижні стеблові л. подібні за розмірами і формою, листочки їх великі, здебільшого видовжені ... .31
— Ст. тонкі, в їх опушенні довгих щетинок більше, ніж коротких. Листочки прикореневих листків невеликі, оберненояйцевидні; листочки нижніх стеблових листків великі та вужчі за них, видовжені або видовжено-лінійні (P. hirta) 36
31. Листочки біловолосисті, здебільшого лінійно-довгасті, розставлено- і глибоконад- різні, з 5—7 (зрідка 9) зубцями з кожного боку. Ст. густо вкрите білими волосками. Пелюстки жовті, майже дорівнюють чашолисткам. 2а, 25—50 см. Цв. VI — VIII.
29. П. н а п і в р о з с і ч е н и й — P. se-
milaciniosa Borb.
На кам’янистих схилах і відслоненнях, на пісках.— В Донецькому Лісостепу, в Степу (на півдні) і в Криму.
— Листочки здебільшого довгасті або довгасто-оберненояйцевидні, неглибокозуб- часті 32
32. Листочки, принаймні у нижніх стеблових листків, оберненояйцевидні, помітно розширені і звичайно притуплені на верхівці, з тупими або тупуватими зубцями (7—10 зубців на кожному боці). Л. нижні з п’ятьма, верхні — з трьома листочками. Пелюстки не довші за чашолистки. 2д, ЗО—60 см. Цв. VI — VII.
30. П. опушений — P. pilosa Willd.
(Р. recta var. pilosa Lehm.)
На сухих та кам’янистих схилах, лісових галявинах та узліссях.— В Лісостепу, Степу (на Лівобережжі) і в Криму.
— Листочки всіх листків довгасті або довгасто-ланцетні, звужені до верхівки і до основи, найширші в середній частині або трохи вище середини, з гострими або гоструватими зубцями, принаймні у верхніх листків .33
33. Пелюстки досить бліді, сірчано-жовті, зовні білуваті, майже вдвоє довші, ніж чашолистки. Листочки підчаші дуже вузькі, здебільшого довші, ніж внутрішні. Р. ясно- 24*
371


зелена, струнка, негусто опушена довгими білими волосками, у верхній частині з домішкою залозистих. 2/_, ЗО—70 см. Цв. VI— VII.
31. 	П. c і р ч а н и й — P. sulphurea Lam. (Р. recta var. sulphurea Lam. et DC.) На лісових галявинах та на узліссях.— На Поліссі (на півдні), в Лісостепу, Степу (на сході), в Криму (в горах).
— Пелюстки жовтіші, дорівнюють чашечці або тільки трохи її перевищують . .34
34. Вся р., зокрема ст. та чаш., негусто опушені довгими волосками, темно-зелені. Ст. пізніш червонувате. Нижні л. прикореневі з 5—7 листочками. Пелюстки яскраво-жовті або оранжові, звичайно дорівнюють чашечці, 15—20 мм у діам., в досить густому щитковидному суцвітті. 2/., ЗО—70 см. Цв. VI—VIII.
32. П. темний — Р. obscura Willd.
(Р. recta L. var. obscura Koch).
На лісових галявинах, схилах, сухих луках.— По всій УРСР.
— Ст. та чаш., а іноді вся р. сіруваті від дуже густого опушення з довгих, білих волосків. Прикореневі л. звичайно з 5 листочками. Пелюстки трохи довші за чашечку . . .35
35. Ст. до 70 см завв., непотовщені та нескупчені, л. прикореневі майже завжди з 5 листочками, видовженими або ланцетними, до верху нерозширеними. Кв. 15—25 мм в діам., в густому щитковидному суцвітті. 2/., 50—70 см. Цв. VI — VII.
33. П. б і л о п о в с т и с т и й — P. leu- соtricha Borb.(P. recta var. leocutricha Borb.) В лісах, на галявинах.— В Лісостепу і в
півн. частині Степу.
— Ст. 20—ЗО см завв., грубі, потовщені, скупчені. Прикореневі л. з 5—7 листочками, вище середини завжди розширеними. 2/, 20—50 см. Цв. VI — VIII.
34. П. товстий — P. crassa Tausch (Р. recta var. crassa Asch, et Graebn.)
На сухих відкритих місцях, на відслоненнях кам’янистих порід.— На півдні Степу і в Криму, де росте також на яйлах.
36 (ЗО). Листочки стеблових листків лише у верхній частині малозубчасті, з 1—2 (3) зубцями, з кожного боку витягнутими. Р. невисока, сивуватоопушена з довгими волосками та дуже короткими, майже непримітними щетинками. 2l, 10—20 см. Цв. V—VII.
35. П. вузьколистий — P. angusti- folia DC. (P. hirta L. var. angustifolia Ser.) На кам’янистих схилах і на степах.— В
Криму, переважно на яйлах.
— Листочки стеблових листків в нижній третині, а іноді з основи або зсередини багато- зубчасті, з 3—7 зубцями з кожного боку .37
37. Ст. тонкі та низькі, до 20 см завв., рідко вищі, з короткощетинистим, рідким або непримітним опушенням. Зубці листків досить довгі, видовжено-ланцетні й обернено- зігнуті. 2у., 10—20 см. Цв. V—VII.
36. П. веселий — P. laeta Rchb.
(P. hirta var. laeta Focke) На горбах і гірських схилах Криму.
— Ст. грубі і вищі, до 40 см завв., з короткощетинистим значно густішим опушен372
ням. Зубці листочків короткі, трикутно-лан- цетні або майже овальні, трохи відстоячі. 2/ 20—40 см. Цв. V —VII.
37. П. с т о п о в и д н и й — P. pedata
Willd. (P. hirta var. pedata Koch)
На схилах і кам’янистих степах в Криму.
38 (24). Кв. великі, 25—30 мм в діам. Стовпчик набагато довший за стиглі сім’янки. Р. вкрита, крім простих, також короткими, залозистими волосками. Листочки нижніх прикореневих листків оберненояйцевидні. Л. верхні довгасті, великопилчасті, три середні—черешкові, два останніх — сидячі. 2/., 20— 40 см. Цв. VI —VII.
38. П. т і н ь о в и й — P. umbrosa Stev.
В горах Криму (Бабуган-яйла, Чатир-Даг).
— Кв. 12—16 мм в діам. Стовпчик коротший за стиглі сім’янки. Р. вкрита довгими відлеглими волосками. Л. прикореневі та нижні стеблові з 7 різнокольорових листків, зверху яскраво-зелених, зісподу блідіших, які мають з кожного боку довгі гоструваті зубці. 2/., 15—40 см. Цв. VI —VII.
39. П. Гольдбаха — P. Goldbachii
Rupr. (P. thuringiaca subsp. Goldbachii Th.
Wolf)
На лісових галявинах, узліссях, по чагарниках.— Зрідка в Карпатах і в Лісостепу.
23. 	Вальдштейнія — Waldsteinia Willd.
Р. багаторічна трав’яниста з коротким кореневищем, утворює б.-м. густі дернини. Прикореневі л. з довгими черешками, серцевидно-нирковидні, звичайно 5-лопатеві, подвійно- зарубчасті, відхиленоволосисті. Кв на довгих ніжках в небагатоквіткових китицях, жовті, до 2 см завд. Пелюстки з двома вушками при основі, 10—ЗО см. Цв. IV — V
В. гравілатоподібна — W. geoi- des Willd.
В світлих лісах, по чагарниках.— В Прикарпатті, Розточчі-Опіллі і в Зах. Лісостепу (в Придністрянській частині).
24. 	Гравілат — Geum L.
Р багаторічні трав’янисті, прикореневі л. ліровидно-перисті, стеблові трійчасті або трироздільні. Кв. в щитковидних суцвіттях. Листочків підчаші й чашолистків по 5. Пелюсток 5, жовтих або жовто-оранжових. Тичинки численні. Маточки численні, стовпчики верхівкові, мають зчленування у верхній частині. Плід збірний, з горішковидних сім’янок, з довгим, на верхівці загнутим носиком.
1. 	Кв. прямостоячі. Частки чашечки відгорнуті 2
— Кв. пониклі. Частки чашечки прямостоячі Ст. прямостояче, відхиленоволосисте. Прилистки дрібні. Пелюстки блідо-жовті, з оранжово-червоними жилками. 2/, 25—70 см. Цв.’ V —VIII.
1. Г річковий — G. rivale L.
По вогких луках, по вільшняках, болотистих місцях.— В б. ч. УРСР, крім Степу і Криму.
2. Ст. і квітконіжки м’яковолосисті. Прилистки великі. Пелюстки оберненояйцевидні, ясно-жовті. 2/., 40—60 см. Цв. VI — VIII.
2. 	Г. м і с ь к и й — G. urbanum L.


Мал. 345. Гравілат міський:
1 — верхня частина рослини. 2 — квітка в поздовжньому розрізі, 3 — збірний плід, 4 — сім’янка, 5 — сім’янка в розрізі.
На засмічених місцях в світлих лісах, по чагарниках.— По всій УРСР.
— Ст. і квітконіжки шорсткоопушені. Пелюстки округлі, оранжові. і, 40—60 см. Цв. VI —VII.
3. Г. алепський — G. allepicum Jacq.
На засмічених місцях, в світлих лісах, по чагарниках, на трав’янистих схилах.— По всій УРСР
Відомий гібрид G. rivale х G. urbanum (G. intermedium auct.)—ст. прямостояче, жорсткоопушене, 25—50 см завв. Прилистки великі. Частки чашечки прямостоячі. Кв. пониклі.— В Лісостепу (окол. Киева та Вінниці).
25. 	Сиверсія — Sieversia Willd.
Кореневище циліндричне, потовщене, густо вкрите лусками решток листків Ст. одне або кілька, вкритих відстояними звичайними або залозистими волосками. Л черешкові, в прикореневій розетці, переривчасто-перисті, з великою кінцевою часткою; стеблові — дрібні, цілі або трилопатеві, з прилистками, часто біля основи вони зростаються з черешками. Кв. поодинокі, великі, на ніжках Він. жовтий, 3—4 см в діам., довший за чашечку 2д, 5—15 см. Цв. V —VII
С. гірська — S. montana (L.) R. Brown.
(Geum montanum L.)
На субальпійських і альпійських луках.— В Карпатах досить часто.
26. 	Дріада — Dryas L.
Вічнозелений кущ із сланким, дуже розгалуженим стеблом, з рештками відмерлих черешків Квіткові стрілки прямостоячі, з 1 квіткою, на час цвітіння 1,5—10 см завд., при плодах до 15 см завд., вкриті густою повстю і розсіяними або досить густими чорно- пурпуровими довгостеблистими залозками;
Мал. 346. Сиверсія гірська.
Мал. 347. Дріада восьми пелюсткова.
приквіток один, довгий, шилоподібний, волохатий. Л. яйцевидні або довгасті, при основі серцевидні, крупно надрізано-зарубчасті або зубчасті, зверху голі, блискучі, зісподу густо сіро-або білоповстисті. Кв. білі, близько
1,5—3,5 см в діам. 1,5—5 см. Цв. VII.
Д. в о с ь м и п е л ю с т к о в а — D. ос- topetala L.
На гірських луках, в субальпійському і альпійському поясах.— В Карпатах зрідка (Закарпатська обл., хр. Свидовець., г. Близ- ниця).
27. 	Гадючник — Filipendula Adans.
Р. багаторічні з підземним кореневищем і переривчасто-перисторозсіченими або надріз- ними листками з великими прилистками, які 373


зрослися з черешками. Суцв. багатоквіткове, щитковидно-волотисте. Кв. двостатеві. Тичинок 20—40. Маточок 5—15. Плоди — листянки.
1. 	Пелюсток і чашолистків по 6. Бокових листочків, видовжених, глибоко надрізаних близько 20 пар. Кореневище тонке, косе, з веретеноподібно потовщеними бульбами. Кв. в кінцевій багатоквітковій волоті. Пелюстки
Мал. 348. Гадючник шестипелюстковий:
1 — нижня частина рослини, 2 — верхня частина рослини, 3 — квітка, 4 — збірний плід.
білі. Плодолистків 9—12, вільних, прямих. 2д, ЗО—80 aw. Цв. VI —VII.
1. Г. шестипелюстковий —
F. 	hexapetala Gilib.
На степових схилах, лісових галявинах, по чагарниках.— По всій УРСР, крім Карпат.
— Пелюсток і чашолистків по 5. Кореневище непотовщене, без бульб. Бокові листочки крупніші, широкояйцевидні, в кількості 2—5 пар 2
2. 	Л. зісподу з густим і тонким сіро- або білоповстистим опушенням, переривчасто-перисті, щільні, зверху голі, темно-зелені. Кв. в густому волотистому суцвітті, численні, дрібні, пахучі, 6—8 мм в діам. Пелюсток 5 або 6, з довгим нігтиком, жовтувато-білих. Тичинки вдвоє довші за пелюстки. 2/, 50— 200 см. Цв. VI —VII.
2. Г. в’ я з о л и с т и й — F. ulmaria (L.)
Maxim.
На вогких луках, берегах річок, по чагарниках, у вогких лісах.— Звичайно по всій УРСР, але на півдні рідшає.
— Л. з обох боків зелені, зісподу голі 374
або тільки ho жилках опушені. Решта ознак як у F. ulmaria (L.) Maxim. 2д, 100—200 см Цв. VI-VII.
3. Г. г о л и й—F. denudata (Presl.) Fritsch.
(F. ulmaria var. denudata Maxim.)
На вогких луках, берегах річок, ставків та канав, у вологих лісах.— В б. ч. УРСР, переважно на півночі, відсутня на півдні в Степу і в Криму.
28. 	Приворотень — Alchimilla L.
Багаторічні трави, здебільшого з повзучим кореневищем, густо вкритим рештками прилистків та черешків. Прикореневі л. дов- гочерешкові, зібрані розеткою, стеблові набагато дрібніші за них, всі пальчасторозсіче- ні або пальчастолопатеві, по краю зубчасті, з великими прилистками, прирослими до черешків. Кв. на ніжках, невеликі, двостатеві, зібрані в б.-м. щільні клубочки, розміщені на кінцях гілочок у вигляді щитковидно-волотевидного суцвіття. Гіпантій півкулястий, дзво- никовидний або оберненоконічний, опадає разом з достиглим плодиком, що в ньому міститься. Оцв. проста, чашовидна, з підчашею. Чашолистків і листочків підчаші по 4. Пелюстки не розвинені. Тичинок 4, часто з недорозвиненими пиляками. Маточка 1, захована у гіпантії, з тонким нитковидним стовпчиком. Плід— горішковидна сплюснута сім’янка. Насінини здебільшого утворюються без запліднення (облігатна апогамія).
Через те, що у роді розвинена апогамія, а представники його, на перший погляд, мало- відмінні, рід довгий час критично не опрацьовувався. За часів Шмальгаузена вважалось, що на Україні, включаючи Крим, росло 2—З види роду. Майже всі багаторічні манжетки відносились до збірного виду — A. vulgaris L. Критичний перегляд роду С. В. Юзепчуком в межах однієї Кримської області показав, що в Криму росте 20 видів цього складного роду. У всіх інших зонах республіки рід ще має критично переглядатись, але вже й зараз тут констатується набагато більша кількість видів, ніж їх наводилось раніше. Не маючи змоги зараз критично переглянути рід в межах всієї України, ми подаємо його характеристику за «Флорою УРСР» (т. VI, стор. 156) та «Флорою Криму» (т. II, вип. 2, стор. 72).
Всі манжетки — добрі кормові трави.
1. Зовнішні чашолистки перевищують
внутрішні або майже однакової з ними довжини. Гіпантій при плодах помітно коротший за чашолистки 2
— Зовнішні чашолистки коротші і вужчі за внутрішні. Гіпантій при плодах дорівнює чашолисткам або довший за них З
2. Р. ясно-зелена і сріблясто-сивувата від густого опушення. Лопаті листків по краю з 13—21 порівняно великими зубцями. Суцв.
б.-м. стиснуте, клубочки компактні, зовнішні чашолистки вдвоє довші за відлегловолосис- тий гіпантій. Кв. 3,5—4,5 мм завш., виразно жовті; ст. до самого суцвіття відлегло-мохна- то-волосисті. 2/., ЗО—60 см. Цв. VI.
*1. П. м’ який — A. mollis (Bus.) Rothm.
(A. acutiloba var. mollis Bus., A. pilosissima
Simonkai)
Розводять як декоративну p. Іноді дичавіє (Львів, Замкова гора).


— Р. темно-зелена (не сиза). Самі нижні прикореневі л. лише по головних жилках волосисті, останні з обох боків б.-м. густо- волосисті, але волоски лише зісподу по жилках відстовбурчені. Лопаті листків по краю з 12—16 більш дрібними і гострими зубцями. Суцв. дуже рихле, клубочки розміщені на видовжених ніжках. Зовнішні чашолистки лише трохи довші за гіпантій, який при основі вкритий горизонтально відстовбурченими волосками, вгорі майже голий. Кв. З—4 мм завш., жовтуваті. Ст. по всій довжині відлег- ловолосисті. 2/., 35—50 см. Цв. VI.
2. П. світлолюбний — A. phegophi-
la Juz.
У знижених улоговинах (западинках) на яйлі, на межі з буковим лісом.— В Криму (Чатир-Даг).
Р. ендемічна.
З 	(1). Ст. і черешки прикореневих листків (часом лише деякі) б.-м. відстовбурчеково лосисті або часом зовсім голі, але тоді л. зверху здебільшого волосисті 4
— Ст. (часом лише при основі) і черешки прикореневих листків вкриті притиснутими або прилеглими волосками або часом майже голі, але тоді й л. зверху цілком голі . .27
4. Р. вся, у тому числі і квітконіжки, по всій довжині густо- і рівномірноволосисті . 5
— Квітконіжки всіх або принаймні верхніх квіток у клубочку по всій довжині голі або лише у нижній половині чи на 2/з волосисті, лише квітконіжки самих нижніх квіток у клубочку часом по всій довжині волосисті 10
5. Ст. і черешки листків вкриті прямо¬
стоячими відстовбурченими (спрямованими косо вгору) волосками 6
— Ст. і черешки листків вкриті б.-м. відхиленими донизу волосками 8
6. Л. сіро-зелені, не дуже густоволосис- ті і на дотик небархатисті, з обох боків тьмяні, з б.-м. глибоким надрізом між лопатями; лопаті при основі цілокраї, вище з 3—5 (6) зубцями з кожного боку. Суцв. збіднене, клубочки щільні. Кв. 1,5—2,5 мм завд., після цвітіння з розпростертими чашолистками, частіше б.-м. червоніючі. Ст. тонкі, кволі, на сонці нерідко, як і черешки прикореневих листків, червоніючі. 2l, ЗО—20 см. Цв. VI — VII.
3. П. кримський — A. taurica Juz.
(A. flabellata var. taurica Bus.)
На улоговинах, гірських луках і схилах, також на яйлах.— В Криму. Кримсько-Кавказький ендем.
— Л. зісподу шовковисто-блискучі, між лопатями здебільшого мало або ледве помітно надрізані. Кв. після цвітіння з б.-м. стуленими чашолистками, нечервоніючі 7
7. Р невеличка з підведеними або розпростертими стеблами. Л. нирковидні, з невиразними надрізами між лопатями; лопаті вузькі, по краю з короткими і тупими зубцями. Кв. дрібні, не більше 2,5 мм завд., в густих клубочках, квітконіжки на самій верхівці голі. 2а, 5—20 см. Цв. VI —VII.
4. П. приземкуватий — A. supina
Juz.
На гірських луках і узліссях соснових лісів, на яйлах.— В Криму.
— Р. більша, з майже прямостоячими, на сонці червоніючими стеблами. Л. заокруглені, з заокругленими або притупленими лопатями і добре помітними, хоч і неглибокими, надрізами між лопатями; лопаті по краю з вузькими і довгими зубцями. Кв. більші, до
4 мм завд., у рихлих клубочках; квітконіжки до самого верху опушені. 2і, 10—ЗО см. Цв. VI —VII.
5. 	П. В e р о н і к и — A. Veronicae Juz.
На трав’янистих і кам’янистих схилах на яйлі.—В Криму (Бабуган-яйла і Роман-Кош). Р. ендемічна.
8 (5). Ст. слабкі, біля основи частіше дуговидно-підведені. Л. нирковидні, плоскі, 7-лопатеві, з б.-м. глибокою вирізкою між лопатями, з обох боків порівняно густоволо- систі, але небархатисті. Суцв. вузьке, збіднене, з вкороченими гілочками. Кв. дрібні, 1,75—3 мм завд., зеленуваті, в густих клубочках. 2д, 5—15 см. Цв. V —VII (IX).
6. П. безкровний — A. exsanguis
Juz.
На відкритих і кам’янистих місцях на яйлах, переважно на луках, в лісах.— В Гірському Криму.
— Ст. міцні, здебільшого прямостоячі. Л. з обох боків дуже густоволосисті, на дотик бархатисті. Кв. до 3,5 мм завд., жовтуваті 9
9. Прикореневі л. 1—3 см завд., 1,6—
5 см завш., трохи хвилясті, 7-лопатеві, з короткими дуговидними або напівокруглими тупими лопатями, кожна з<яких має 4—6 великих тупих або тупуватих зубців по краю. Суцв. вузьке, небагатоквіткове, здебільшого у щільних клубочках. Кв. 2—3,5 мм завд., жовтувато-зелені. Ст. прямостоячі, по всій довжині густо вкриті горизонтально відхиленими або відігнутими донизу волосками. 2/., 10—25 см. Цв. V—VIII.
7. П. яйлинський — A. jailae Juz. На схилах, переважно на яйлах.— В Криму, зрідка у зоні букового лісу
— Прикореневі л. 1,8—4,5 см завд., 2—5,3 см завш., кілювато-складчасті, 7—9- лопатеві, з напівяйцевидними або напівокруглими, а у внутрішніх листків з трикутними лопатями, кожна з яких має по краю 5—9 невеличких, б.-м. загострених зубців. Суцв. досить широке, рідше — вузьке, багатоквіткове, при плодах у рихлуватих клубочках. Кв. 1,7—3,2 мм завд., жовтуваті. Ст. прямостоячі, як і черешки прикореневих листків, дуже густо вкриті спрямованими донизу волосками. 2/., 5—ЗО м. Цв. VI —VIII.
8. П. к а м е н е л ю б и и й — A. lithophi-
la Juz.
На схилах, в лісах та на яйлах.—В Гірському Криму.Р. ендемічна.
10 (4). Гіпантії б.-м. волосисті (за винятком A. vinacea Juz., у якої гіпантії голі, але прилистки прикореневих листків інтенсивно червоні) 11
375


Гіпантії всіх квіток голі або у нижніх квіток у клубочку з поодинокими волосками 18
11. Черешки прикореневих листків вкриті помітно відхиленими донизу волосками .12
— Черешки прикореневих листків вкриті б.-м. прямостоячо-відстовбурченими або горизонтально відігнутими волосками . . .14
12. Л. 7-або не цілком 9-лопатеві, з ду- говидними. напівокруглими або широкопів- яйневидними лопатями, без надрізів або з мало помітними надрізами між ними і з 5—7 великими гострими або гоструватими зубцями з кожного боку лопатей. Кв. 2—3,7 мм завд., жовтувато-зелені, у досить рихлих, звичайно з’єднаних один з одним клубочках. Гіпантії густо відстовбурченоволосисті. Зовнішні чашолистки майже однієї довжини з внутрішніми. 2д, 5—25 см. Цв VI —VII.
9. 	П. шорстковолосий — A. hirsutissima Juz.
На схилах та луках.— В Криму, на верхній межі лісу і на яйлах (Ай-Петрінській і Нікітській, Демерджі-яйлі та яйлі Бабугана, на г. Роман-Кош). Р. ендемічна.
— Л. з глибокими надрізами між лопатями. Кв. у щільних або б.-м. рихлих, але завжди добре відокремлених клубочках. Зовнішні чашолистки коротші за внутрішні. Гіпантії густо відстовбурченоволосисті . .13
13. 	Р. ясно-зелена. Л. хвилясті, їх лопаті з (4) 5—7 великими довгасто-яйцевидними тупуватими зубцями з кожного боку. Суцв. досить галузисте, з видовженими гілочками. Кв. до 3 мм завд., жовтувато-зелені, в порівняно рихлих клубочках. Квітконіжки голі або лише при основі волосисті. 2/., 10—20 см. Цв. V—VIII.
10. П. н а с л і д у в а л ь н и й — A. ae¬
mula Juz.
На схилах та луках.— В Криму на верхній межі лісу та на яйлах. Р. ендемічна.
— Р. сірувато-зелена. Л. плоскі, їх лопаті з 4—6 дрібнуватими, короткими, тупими зубцями з кожного боку. Суцв. вузьке, збіднене. Кв. 2—3,2 мм завд., жовтуваті, в дуже щільних клубочках. Квітконіжки біля основи і до 2/з волосисті, лише вгорі голі. 2д, 8— 12 слг. Цв. VI —VII.
11. П. густоквітковий — А. рус-
nantha Juz.
На сухих відкритих схилах з низьким травостоєм і на яйлинських степових пасовищах.— В Криму, лише на яйлі Бабугана (півн. схил). Ендем Криму.
14 (11). Л. плоскі, як і вся р. в цілому сіро-зелені, зубці по краю лопатей дрібні, тупуваті. Волоски на черешках прикореневих листків і стеблах горизонтально відхилені.  15
— Л. хвилясті, зелені або темно-зелені. Волоски на черешках листків і стеблах прямі, помітно нахилені вгору 16
15. Квітконіжки голі Кв. близько 3 мм завд., в густуватих клубочках. Гіпантії частіше розсіяноволосисті, часом майже голі. Прикореневі л. 1,5—2 см завд., 9—11 см завш., їх лопаті з 6—9 дрібними і вузькими зубцями з кожного боку. 2д, 10—40 см Цв VI—VII.
12. 	П. п а с т у ш и й — A. pastoralis
Bus.
На сухуватих луках і узліссях.— Зрідка на Поліссі (Житомирська обл., Коростенсь- кий р-н, Шершні; Сумська обл., Середино- Будський р-н, Очкине) та в півн. частині Лісостепу (Сумська обл., Тростянець).
— Квітконіжки нижніх у клубочку квіток волосисті. Кв. 2—3 мм завд., в густих клубочках, зібраних вузьким, збідненим суцвіттям. Гіпантії густо відстовбурченоволосисті. Прикореневі л. 1,3—2,7 см завд., 1,9— 3,5 см завш., їх лопаті з 5—7 дрібними зубцями з кожного боку. 2д, 5—20 см. Цв. VI.
13. 	П. С т е в е н а — A. Stevenii Bus.
На яйлах.— В Криму, рідко (Чатир-Даг, Бабуган). Р. ендемічна.
16 (14). Л. темно-зелені, прилистки прикореневих листків інтенсивно винно-червоні; прилистки стеблових листків глибоко пальчасто-роздільні. Суцв. вузьке, небагатоквіткове. Квітконіжки голі. Кв. біля 2,5 мм завд., блідо-зелені, пізніше червоніючі, в щільних клубочках. Гіпантії негусто відстовбурченоволосисті. Вся р. восени темно-червона. 2/ 5—25 м. Цв. VI —VII.
14. 	П. в и н н и й — A. vinacea Juz.
У верхньому лісовому поясі та на яйлах.— В Криму. Р. ендемічна.
— Л. світло- або жовтувато-зелені, 7—9- лопатеві, їх лопаті з гострими або тупими зубцями. Прилистки прикореневих листків бліді, прилистки стеблових листків зубчасті .17
17. Стеблові л. клиновидно-ромбічні. Л. прикореневі з невеликим надрізом між лопатями, а лопаті по краю з 5—8 великими, гострими або гоструватими зубцями з кожного боку. Кв. 2—4 мм завд., у дуже рихлих клубочках. Квітконіжки нижніх квіток у клубочку волосисті, верхніх — лише при основі волосисті або цілком голі. Гіпантії обернено-ко- нічні, густо відстовбурченоволосисті, вгорі майже голі. 2д, 10—25 см. Цв. VI—VIII.
15. П. с л а б і ю ч и й — A. languescens
Juz.
На трав’янистих гірських схилах і улоговинах по верхній межі лісу і на яйлах.— В Криму зрідка (Кримське заповідно-мисливське господарство) і на зах. яйлах.— Ендем Криму.
— Стеблові л. нирковидні; прикореневі— без вирізки між лопатями, а лопаті по краю з 5—7 короткуватими, тупими зубцями з кожного боку. Кв. 2,5—3,5 мм завд., у досить щільних клубочках. Квітконіжки голі. Гіпантії дзвониковидні, густоволосисті. Вся р. жовтувато-зелена. 2/, 10—ЗОслг. Цв. VI—VII.
16. П. близький — A. propinqua
Lindb. ex Juz.
На луках.— Дуже рідко на Поліссі (Сумська обл., Глухів).
18 (10). Ст. і черешки листків вкриті відхиленими донизу волосками, крім черешків самих внутрішніх прикореневих листків, які у верхній частині голі. Прикореневі л. 7—9- лопатеві, з коротким надрізом між лопатями; 376


зверху л. розсіяноволосисті, зісподу — верхні і нижні між жилками голі, середні — розсіяноволосисті, а головні жилки всіх або лише внутрішніх листків в нижній частині голі. Прилистки винно-червоні. Суцв. вузьке. Кв. 1,7—2,5 мм завд., блідо-зелені, в рихлу- ватих клубочках, гіпантії дзвониковидні, голі. 2/, 5—40 см. Цв. VI —VII.
17. П. скидаючий — A. exuens Juz.
На гірських луках, узліссях букових лісів біля їх верхньої межі.— В Криму рідко (Кримське заповідно-мисливське господарство). Ендем Криму.
— Ст. і черешки листків вкриті горизонтально відстовбурченими волосками. Головні жилки прикореневих листків, часом крім самих зовнішніх, зісподу також, як і черешки листків, по всій довжині б.-м. волосисті . .19
19. Всі прикореневі л. з обох боків б.-м.
густоволосисті 20
— Прикореневі л. зверху розсіяноволосисті, самі зовнішні з них майже голі або всі л. зверху голі 24
20. Р. гірської частини Криму з дуже густоволосистими з обох боків листками .21
— Р. рівнинної частини УРСР та гірські карпатські з менш густоволосистими листками, зісподу між головними жилками часом голими, або рідше р. з густим притиснутим сріблястим опушенням 23
21. 	Л. плоскі, з ледве помітними надрізами між лопатями; лопаті короткі, тупі, дуговид- ні або напівокруглі, з (5) 6—8 дрібними, б.-м. загостреними зубцями з кожного боку. Суцв. здебільшого стиснуте, збіднене. Кв. дрібні,
1,5—2 мм завд. і біля 2,5 мм завш., зелені або жовтувато-зелені в досить густих клубочках. Гіпантії обернено-конічні, як і квітконіжки та чашолистки, голі. Вся р. зелена або жовтувато-зелена. 2д, 10—50 см. Цв V — VIII.
18. П. дрібноквітковий — A. tyt-
thantha Juz. (A. leptantha Juz.)
На гірських луках і улоговинах, трав’янистих місцях, переважно на яйлах, а також нижче яйл на лісових галявинах.— В Криму часто. Р. ендемічна.
— Прикореневі л. хвилясті, їх лопаті тупозубчасті. Кв. більші, до 3 мм завд. і 4 мм завш 22
22. 	Р. світло-зелена. Прикореневі л. з надто густим опушенням і з дуже короткими, але порівняно добре розвиненими дуговидни- ми або майже напівокруглими лопатями, які мають по 5—8 великих і б.-м. загострених зубців з кожного боку. Черешки відстовбурчено- волосисті. Кв. 2—3,7 мм завд., зелені, в рихлих клубочках. Гіпантії дзвониковидні, як і квітконіжки, голі або майже голі. Ст. по всій довжині відстовбурченоволосисті. 2/., 10— 20 см. Цв. VI —VII.
19. П. б е з б о р о д и й— A. imberbis Juz.
На трав’янистих схилах і улоговинах, на яйлі та галявинах букових лісів на верхній їх межі.— В Криму рідко (в Кримському Державному заповідно-мисливському господарстві біля Алабача, де відходить Романівсь- ке шосе на Гурзуф, та на Ай-Петринській яйлі). Р. ендемічна.
— Р темно-зелена. Прикореневі л. менш густоволосисті, зверху трохи блискучі, менш хвилясті, їх лопаті ледве помітні, виключно короткодуговидні, по краю дрібнозубчасті. Кв. дрібніші. В останньому р. подібна до A. imberbis Juz. 4, 10—20 см. Цв. VI —VII.
20. П. д у г о л о п а т е в и й — А. агсиа-
tiloba Juz.
На гірських луках і трав’янистих схилах.— В Криму рідко на верхній межі букового лісу (в Кримському Державному заповідно- мисливському господарстві) та на яйлі Чатир- Даг. Р. ендемічна.
23 (20). Р. ясно-зелена, сріблястоопуше- на. Лопаті прикореневих листків коротко- довгасті або ширококлиновидні, доходять майже до середини пластинки, при основі з обох боків цілокраї, вгорі з 7—11 тупими або тупуватими зубцями. Прилистки бліді, зеленуваті. Суцв. стиснуте, з нечисленними від- легловолосистими гілками. Кв. близько 2,5 мм завд., зелені, в досить компактних клубочках. Гіпантії густоволосисті. 2д, 10—20 см . Цв. VI—VIII.
21. П. віяловий — A. flabellata Bus.
На гірських луках, в розщелинах скель.— В Карпатах нерідко (Закарпатська обл., Свалявський р-н, Бориславська полонина та полонина Боршава; Рахівський р-н, г. Петрос Мармарошський та хр. Свидо- вець, г. Близниця).
— Р. б.-м. волосисті, але несріблясті. Лопаті прикореневих листків зазублені до основи. Кв. порівняно більші 24
24. Р. темно-зелена. Прикореневі л. трохи хвилясті або майже плоскі зісподу, по головних жилках густо притиснутоволосисті; зубці по краю лопатей порівняно великі, в кількості 11—19. Суцв. б.-м. розлоге, рихле. Кв. в досить рихлих клубочках, зеленуваті,
2,5—4 мм завд. Гіпантії бокаловидні. 2д, 15—50 см. Цв. V —VII.
22. П. б л и с к у ч и й — A. micans Bus.
На луках, узліссях, в гаях.— В Прикарпатті, на Поліссі та в Лісостепу нерідко, у Степу (лише в півн.-схід, частині) рідко (Харківська обл., Ізюм).
— Р. ясно-зелена. Прикореневі л. плоскі, зісподу по головних жилках, негусто від- легловолосисті, лопаті по краю до основи гост- розубчасті, зубців 15—21. Суцв. досить вузьке і небагатоквіткове. Кв. в негустих клубочках, жовтувато-зеленуваті, 2—3 мм завд. Гіпантії дзвониковидні. 2/, 10—60 см. Цв. V—VI.
23. П. г о с т р о к у т н и й — A. acutan-
gula Bus.
На луках, узліссях.— Зрідка на Поліссі (Сумська обл., Глухів) та спорадично в Лісостепу (Тернопільська обл., Почаїв; Вінниця, Харківська обл., окол. Харкова, Залютине, Куряж, Зміївський р-н, Коропові та Задонець- кі хутори).
25 (19). Р. кримська, сизувато-зелена, середнього розміру або велика. Л. розсіяноволосисті, внутрішні прикореневі зісподу між головними жилками голі, лопаті прикореневих листків дрібно- і короткозубчасті. Суцв. небагатоквіткове, рихле. Кв. 1,7—3 мм завд. 377


зелені, в рихлих клубочках. Гіпантії при плодах дзвониковидні, розсіяноволосисті або голі. 2д, 25—60 см. Цв. VI.
24. П. к о р о т к о з у б и й — A. brevi-
dens Juz.
На трав’янистих гірських схилах, галявинах букових лісів, на їх верхній межі, на яйлах.— В Криму рідко (Соколине, Ай-Петрі, Узенбашська стежка; г. Ведене-Кир; Ай- Петринська і Дерекойська яйли). Ендем Криму.
— Р. карпатські, світло-зелені з розсія- новолосистими або цілком голими, принаймні, зовнішніми прикореневими листками. Лопаті прикореневих округлонирковидних листків з великими зубцями по краю. Кв. близько 2,5 мм завд., в рідкуватих клубочках . .26
26. Р. майже гола (лише ст. при самій основі та черешки деяких прикореневих листків розсіяноволосисті). Лопаті прикореневих листків з обох боків нижче середини цілокраї, самі л. цілком голі. Суцв. розлоге. Кв. дрібні, зелені. Ст. прямостоячі. 2І, 10—15 см. Цв. VI —VIII.
25. П. надр із а н и й — A. incisa Bus.
На відкритих площинках скель.— В Карпатах рідко (в Покутських Карпатах).
— Р. розсіяноволосиста, принаймні внутрішні прикореневі л. з обох боків негусто вкриті волосками. Лопаті прикореневих листків до основи великозубчасті, зубці тупуваті, у кількості 13—22. Суцв. вузьке. Кв. зелені, близько 2,5 мм завд. 2д, 10—60 см. Цв. V— VII.
26. П. зарубчастий — A. subcrenata
Bus.
На гірських (субальпійських) та лісових луках.— Спорадично в Карпатах (Закарпатська обл., Тячівський р-н, г. Говерля та Піп Іван Чорногорський), на Поліссі (Чернігівська та Сумська обл.) і в Лісостепу (Тернопіль-t ська і Сумська обл.).
27 (3). Р. карпатська, майже гола. Черешки деяких прикореневих листків розсіяноволосисті. Л. зверху голі або лише по складках та по краю лопатей б.-м. волосисті, зісподу — лише по головних жилках притиснуто- волосисті. Лопаті прикореневих листків до основи великозубчасті, зубці виразно нерівнобокі. Суцв. довге, вузьке. Кв. 2,5—3,5 мм завд., зеленувато-жовті, в негустих клубочках. 2д, 10—60 см. Цв. VI —VII.
27. П. а л ь п і й с ь к и й — A. alpestris
F. W. Schmidt
На гірських луках.— В Карпатах зрідка (Закарпатська обл., Перечинський р-н, полонина Рівна; Рахівський р-н, полонина Сви- довець, г. Близниця, г. Говерля).
— Р. кримські, б.-м. волосисті Л., принаймні внутрішні, з обох боків або лише зісподу по всій поверхні опушені 28
28. 	Р. невеличка, сіро-зелена. Л. розсіяно- або густоволосисті. Лопаті прикореневих листків мають лише по 4—6 тупуватих зубчиків з кожного боку. Суцв. вузьке, небагатоквіткове. Кв. до 3 мм завд., жовтувато-зелені, в рихлих клубочках. 2д, 7—10 см. Цв. V— VI.
378
28. 	П. Б у ш а — A. Buschii Juz.
На відкритих схилах, на яйлі.— В Криму рідко (Карабі-яйла, г. Кара-Тау і Тай-Коба). Р. ендемічна.
— Р. більші. Лопаті прикореневих листків з більш численними зубцями 29
29. 	Р. темно-зелена. Прикореневі л. ок- руглонирковидні або округлі, майже плоскі, нерідко кілювато-складчасті, принаймні внутрішні — з видовженими дрібнозубчастими лопатями (зубців по 5—8 з кожного боку), з надрізами між лопатями і налягаючими крайовими лопатями. Суцв. вузьке. Кв. 2—2,7 мм завд., зелені, в рихлуватих клубочках. Гіпантії голі або лише при основі з поодинокими волосками. 2д, 10—25 см. Цв. VI —VII.
29. П. густозубий — A. crebridens
Juz.
На улоговинах і пасовищах на яйлах, на галявинах букових лісів на межі з яйлами.— В Гірському Криму нерідко. Р. ендемічна.
— Р. світло-зелена. Л. прикореневі звичайно широконирковидні, лише самі внутрішні часом округлі, б.-м. хвилясті, з глибоким надрізом між лопатями; зубців з кожного боку лопаті 6—9. Суцв. небагатоквіткове, з видовженими гілочками, б.-м. широке. Кв. 2—3 мм завд., зелені, в рихлуватих клубочках. Гіпантії б.-м. густо відстовбурченоволо- систі. 2/., 10—25 см. Цв. VI.
30. П. зігнуточерешковий —
A. camptopoda Juz.
На галявинах букових лісів на їх верхній межі та на яйлі.— В Криму рідко (Ай-Петрин- ська яйла та г. Ендек). Р. ендемічна.
29. Миршавиця — Aphanes L.
Р. розсіяно жорсткуватоволосисті, з виключно стебловими, віялоподібними або широ- коромбічними, пальчасто-3—5-роздільними листками та зрослими прилистками. Кв. дрібні, в пазушних клубочках, прикритих прилистками. Гіпантії чашовидні, білуваті від густих відлеглих волосків. Чаш. зелена, з 4 чашолистків та 4 дуже дрібних листочків підчаші. Пелюсток немає. Тичинка 1, рідше 2—3. Маточка 1, з бічним стовпчиком. Насінина дрібна, яйцевидна, з відтягнутою верхівкою. О, 0, 5—20 см. Цв. V —VII (X).
М. польова — A. arvensis L. (Alchi- milla arvensis Scop.).
Як бур’ян на полях та сухих схилах, особливо на піскуватому грунті.— У зах. районах УРСР (Волинська і Житомирська обл.) та в Криму (Алуштинський р-н, Чатир- Даг, окол. Ялти, окол. Нікітського ботанічного саду).
ЗО. 	Парило — Agrimonia L.
Р. багаторічні, трав’янисті, з шерстисто- опушеними та б.-м. залозистими, прямостоячими стеблами й черговими, перервано непарноперистими листками. Кв. на коротеньких квітконіжках, з 2—3-роздільними приквітками, зібрані колосовидною китицею на верхівці стебла. Гіпантії дзвониковидні, твердіючі, на поверхні з 10 борозенками, вгорі під чашечкою з багаторядним колом, спочатку м’яких, потім твердих, на верхівці гачко- видно зігнутих шипиків. Чашолистків 5,


після цвітіння зближених, що залишаються при плодах. Пелюсток 5, жовтих. Тичинок від 5 до багатьох. Маточок 2, вміщених в гіпантій. Стовпчиків 2, приймочки нирковидні. Плоди порівняно невеликі, спочатку прямостоячі, згодом відхиляються донизу.
1. Ст. густо вкриті волосками 2 видів —
довгими, горизонтально відхиленими та короткими, б.-м. кучерявими; л. зісподу сіруваті або білуваті 2
— Ст. вкриті лише довгими, рідкими волосками; л. з обох боків б.-м. зелені . . .3
2. Л. зісподу білуваті від дуже густого шовковисто-бархатистого опушення, з домішкою залозистих волосків, зверху темно-зелені, розсіяноприлегловолосисті, нижні та середні розеткоподібно зближені при основі стебла, на черешках 2—3,5 см завд., верхні сидячі, різко зменшуються у напрямі до верхівки, їх листочки по краю зубчасті, у кількості 5—9. Гіпантії густоволосисті, борозенки на них доходять майже до основи гіпантія. Шипики багаторядні, зовнішні трохи коротші за внутрішні, всі прямостоячі або зовнішні незначно відхилені. Пелюстки жовті. 2д, 30—80 см. Цв. VI —VIII.
1. 	П. звичайне — A. eupatoria L. На відкритих місцях, степах і узліссях.— По всій УРСР звичайно.
— Л. зісподу сірувато-зелені, м’яко бар- хатистоволосисті та розсіянозалозисті, зверху зелені, розсіяноприлегловолосисті, нижні — короткочерешкові, середні та верхні — сидячі, їх листочки у кількості 7—13, по краю, майже до самої основи, глибокозубчасті. Суцв. 12—25 см, при плодах до 55 см завд., у нижній частині з б.-м. віддаленими, у верхній — зі скупченими квітками чи плодами. Гіпантії густовідлегловолосисті, борозенки заходять лише трохи нижче середини гіпантія. Шипики зовнішнього ряду коротші за внутрішні і відігнуті донизу, слідуючі за ними відхилені або відлеглі і лише внутрішні прямостоячі. Пелюстки оранжово-жовті. 2/., 50—130 см. Цв. VI—VII.
2. П. в е л и к е — A. grandis Andrz. (А. eupatoria var. grandis Aschers. et Graebn.) У світлих лісах, на узліссях, по чагарниках, на схилах балок і берегах річок.— В Лісостепу і півн. частині Степу б.-м. звичайно, в лісових районах рідко (Чернігівська обл., Бахмацький р-н, Головеньки).
З (1). Л. великі, до 25 см завд. і 15 см завш., з 7—15, по краю майже до самої основи зубчастих листочків, зверху розсіяноприлегловолосисті, зісподу рівномірно сіру- ватоповстисті й залозисті. Суцв. при плодах досягає 45 см завд., досить густе. Пелюстки 5—6 мм завд., оранжово-жовті. Гіпантії негусто м’яковолосисті, борозенки на них досягають лише середини гіпантія. Шипики зовнішнього ряду коротші, відігнуті донизу, внутрішнього ряду — прямостоячі, майже дорівнюють довжині гіпантія і довші за чашолистки. Стиглі плоди 7—9 мм завд., відігнуті донизу. 2д, 50—150 см. Цв. VII.
3. П. запашне — A. odorata Mill.
У лісах, по чагарниках, в гаях, на сухих луках, берегах річок.— Спорадично майже по всій УРСР (частіше у зах. районах, рідше у
схід.), крім півд. частини Степу і Криму.
— Л. менші, до. 16 см завд. і 10 см завш., 3 5 7, при основі цілокраїх, від середини до верху зубчастих листочків, зверху вони голі або розсіянокоротковолосисті, темно-
Мал. 349. Парило звичайне:
1 — нижня частина рослини, 2 — верхівка її, 5 — приквіток, 4 — пуп’янок, 5 — квітка, 6— квітка в поздовжньому розрізі.
зелені, зісподу ясно-зелені, б.-м. залозисті, лише по жилках волосисті. Суцв. негусте значно коротше. Пелюстки близько 3,5 мм завд., блідо-жовті. Гіпантії розсіяноволосис- ті, незалозисті або з поодинокими залозками та з глибокими борозенками, що доходять майже до їх основи. Шипики при плодах спрямовані догори і всі складені над плодом у вигляді конуса. 2д, ЗО—150 см. Цв. VI —VII.
4. 	П. волосисте — A. pilosa Ledeb.
В лісах, на узліссях, галявинах, по чагарниках, на луках, берегах річок, схилах балок.— Переважно в карпатських і прикарпатських лісах, на Поліссі і в Лісостепу, в Степу рідко (Харківська обл., по Осколу; Полтавська обл., по Ворсклі).
31. 	Аремонія — Aremonia Neck.
Багаторічна р. з косим, густо вкритим довгастими лусочками, кореневищем. Ст. висхідні, як і черешки листків, волохаті, на верхівці розгалужені. Л. непарноперисті, з 2—З пар бокових листочків різних розмірів і одного збільшеного кінцевого; всі листочки по краю дрібнозубчасті. Кв. зібрані пучками з 2—3 квіток на кінцях гілок, 5-членні, з зеленою, келеховидною 5-зубчастою чашечкою
379


і жовтим віночком; тичинок 5—10. Плоди занурені у келех чашечки.2/., 10—20 см. Цв. VI.
А. париловидна — A. agrimonoides
(L.) DC.
На вапнякових схилах в світлих букових лісах.— В Закарпатті, рідко (наводиться для окол. Берегове та Мукачеве).
32. 	Родовик — Sanguisorba L.
Р. гола. Л. непарноперисті з 7—17, по краю до самої основи пилчасто-зубчастими, зверху темно-зеленими, блискучими, зісподу сизуватими, матовими листочками. Кв. темно- червоні, двостатеві, зібрані щільними головчастими суцвіттями до 4 см завд. Гіпантії дзвоникуваті, з 4 пелюстковидними чашолистками. Пелюсток немає. 2/., 50—150 см. Цв. VI—VIII.
Р. лікарський — S. officinalis L.
На луках та узліссях.— В б. ч. УРСР, але в Криму зрідка.
33. 	Чорноголовник — Poterium L.
Р. багаторічні з міцним, дерев’яніючим кореневищем. Л. перисті, з 5—17 листочками. Кв. дрібні, зеленуваті, у щільному головчастому суцвітті, на довгій ніжці, одностатеві, верхні — маточкові, нижні — тичинкові, середні— двостатеві. Гіпантії яйцевидні; чашолистків 4, пелюсток немає; плід складається з 2 сім’янок, вміщених в розрослий затверділий, 4-гранний і б.-м. крилатий гіпантій.
1. 	Ст. відхилено-волосисте, вгорі голе, розгалужене. Л. голі, з 5—17 при основі б.-м. серцевидними, по краю великозубчастими листочками. Квіткові головки численні, кулясті або еліптичні, до 2 см завд. Плід до 3,5 мм завд., дрібно сітчасто-ямчастий .або майже гладенький, по ребрах з вузькими тупуватими крилами. 2/., ЗО—50 см. Цв. V—VI.
1. Ч.родовиковий — Р. sanguisorba
L. (Sanguisorba minor Scop.)
На сухих, кам’янистих, переважно вапнякових місцях, схилах.— Розсіяно лише у півд.-зах. частині УРСР (від Закарпатської до півд. ч. Волинської обл.). і рідше у півд. лісостеповій та, частково, степовій частинах.
— Ст. зовсім голе. Л. твердуваті, жовтувато- або сизувато-зелені, їх листочки 8— 18 мм завд., 10—15 мм завш., на довших, 2— 5 мм завд., черешечках. Плодики 4—5 мм завд., велико-глибоко-ямчасті, по ребрах з гострими, хвилястими або трохи й зубчастими краями (крилами) до 0,5 (1) мм завш. В останньому подібний до попереднього виду, 21, 40—80 см. Цв. V—VI.
2. Ч.багатошлюбний — P. polyga-
mum W. К.
На кам’янистих схилах та степах.— У півд. степових р-нах (до Криму включно), нерідко; на північ занесено (в Закарпатську та Харківську обл.).
34. 	Шипшина, троянда — Rosa L.
Кущі із стеблами та гілочками, звичайно вкритими б.-м. різнотипними шипами, нерідко з домішкою на квітконосних гонах дуже дрібних голчастих шипиків; інколи шипи і шипики повністю відсутні або майже відсутні. Л. чергові, непарноперисті, з трав’янистими прилистками, що зрослися з головним стри- 380
женьком листка; листочків переважно 7 або
5, з обох боків голих і гладеньких або б.-м. рясно усіяних залозками і волосками. Кв. в малоквіткових щитковидних суцвіттях, рідше поодинокі, оточені приквітками; чашолистків 5, у наших видів вони переважно перисторозсічені (зовнішні), після цвітіння швидко опадають або зберігаються до повного дозрівання плодів; пелюсток 5 або кв. повні (культивовані види троянди), від блідо-рожевих до червоних, дуже рідко цілком білі або жовті. Плодолистків багато, вони вільно сидять на дні увігнутого квітколожа. Тичинки численні. Плід — 1-насінні листянки, які містяться на внутрішній стінці так званого гіпантія, що являє собою розросле і соковите квітколоже.
1. Стовпчики високо піднесені над дис¬
ком гіпантія, майже досягають верхнього рівня пиляків; звичайно зростаються або склеюються в тоненьку колонку, рідше вільні. Культурні декоративні р. з повзучими, лазячими або часом прямостоячими пагонами (див. R. chinensis) 2
— Стовпчики вільні або рихло стулені в
6. -м. товсту колонку, що цілком захована в порожнині гіпантія або лише трохи висовується. Переважно прямостоячі дикорослі р. .4
2. Стовпчики завжди зрослі або склеєні
в довгу колонку. Листочків 5—7. Повзучі або лазячі р. . З
— Стовпчики вільні. Листочків переважно 3—5. Прямостоячі р., рідше лазячі. Він. від білого до пурпурового, інколи жовтуватий (мабуть, гібридні форми). 1 —1,5 м.
Цв. VI до осені.
*1. Т. китайська — R. chinensis
Jacq.
Культивують переважно в захід, обл. і в Криму.
3. Прилистки глибокозубчасті, майже надрізані. Кв. дуже дрібні (2—2,5 см в діам.), в багатоквіткових пірамідальних суцвіттях. Квітконіжки короткі, до 1,5 см завд.; гіпантії дрібні, кулясті або яйцевидні, червоні. 1), 2—5 лі. Цв. VI — VII.
*2. Т. багатоквіткова — R. multiflora Thunb. (R. polyantha Sieb. et Zucc.). Часто культивують в зах. областях та в Криму.
— Прилистки цілокраї, дуже вузькі. Кв. більші (3,5—4 см в діам.), поодинокі, рідше в малоквіткових суцвіттях. Квітконіжки довгі, до 2,5—3 см завд., гіпантії круглясті або видовжені. 1?, 50—120 см. Цв. VI —VII.
*3. Т. р і л ь н а — R. arvensis Huds.
(R. glauca Dierbach, non Vili., nec Pourret)
Культивують як шпалерну рослину. В чагарниках, в передгір’ях Карпат (мабуть здичавіла).
4 (1). Переважно великі кущі з прямостоячими стеблами; гілки переважно з однотипними шипами (прямими, серповидно або гачковидно зігнутими), лише на квітконосних гілках нерідко з домішкою дрібних голчастих шипиків; л. з 5—7 листочками. Кв. в багатоквіткових суцвіттях, рідше по 2—3 чи поодинокі; зовнішні чашолистки виразно перисторозсічені, квітконіжки короткі, 1,5—2 см завд., зрідка дещо перевищують довжину плода 5


— Сукупність ознак інша 29
5. Листочки, принаймні зісподу по жилках, завжди усіяні пахучими залозками, інколи з незначною домішкою волосків ... 6
— Листочки звичайно повністю позбавлені залозок, дуже рідко з поодинокими непахучими залозками, які бувають звичайно як домішка до дуже рясного, майже повстистого опушення 17
6. Чашолистки лише по краю залозисті;
на спинці повністю позбавлені залозок (див. R. nitidula Bess.). Високі кущі переважно зах. лісових районів, з однотипними міцними, гачковидно зігнутими шипами і м’якою, ме- зофільною пластинкою листочків (ряд Agres- ticae) 7
— Чашолистки на спинці б.-м. рясно усіяні залозками (див. R. caryophyllacea Bess.). Шипи різнотипні: крім великих гачковидно зігнутих шипів, трапляються дрібні, нерідко майже прямі шипики (інколи шипи майже однотипні, але тоді вони всі прямі або лише трохи зігнуті). Середньої висоти або низькі кущі переважно чагарникових заростей, галявин та обочин доріг у лісостепових та степових районах 10
7. Квітконіжки голі і гладенькі . . 8
— Квітконіжки залозисті або залозисто- щетинисті 9
8. Чашолистки вузькі, на спинці майже цілком голі, після цвітіння розставлені або піднесені вгору, зберігаються при почервонілих гіпантіях. Головка приймочок сидяча; стовпчики волосисті. 1?, 1,5—2 м. Цв. VI — VII.
4. Ш. еліптична — R. elliptica Tausch
(R. aspera Schleicher) В передгірських чагарниках на кам’янистих відслоненнях.— В Карпатах, особливо в Закарпатті (Мукачеве, Орловська гора).
— Чашолистки широкі, зовнішні — з багатьма видовженими перистими додатками, на спинці усіяні волосками, після цвітіння відхилені донизу, опадають до почервоніння гіпантія. Головка приймочок на ніжці; стовпчики майже голі. 2—3 м Цв. VI —VII.
5. Ш. п о л ь о в а — R. agrestis Savi
(R. sepium Thuill.)
В чагарниках переважно на півд. схилах, рідше на галявинах або біля доріг.— В Прикарпатті (Івано-Франківська обл., Богород- чанський р-н, окол. Солотвина); в Закарпатті (Берегівський р-н, окол. Берегове на Виноградній горі).
9 (7). Квітконіжки довгі, до 2,5 см завд., значно перевищують гіпантій. Л. великі, в середньому 9 см завд., з пухнатим стрижень- ком. Стовпчики майже голі. 1?, 1,5—2 м. Цв. V —VI.
6. Ш. мукачівська — R. mukatsche-
wiensis Chrshan.
По чагарниках, переважно біля нижньої межі букового лісу.— В Закарпатті (Мукачівський р-н, Мукачеве, на півд.-зах. схилах Виноградної гори), в Західн. Лісостепу (Тернопільська обл., Борщівський р-н, коло с. Добровляни).
— Квітконіжки до 1,5 (2) см завд., не перевищують величини плода. Л. дрібніші,
до 6 см завд., з голим стриженьком. Стовпчика волосисті. 1>5—2 м. Цв. V.
7. Ш. б л и с к у ч а — R. nitidula Bess.
(R. caucasica M. В., R. rubiginosa var.
trachyphylla Rau.)
На узліссях, у чагарникових заростях та кам’янистих відслоненнях.— В Закарпатті (Рахівський р-н, Ясиня по дорозі на г. Близ- ницю), в Захід. Лісостепу (Тернопільська обл., Касперівці).
10 (6). Середні л. квітконосних пагонів складаються з 7 листочків. Середньої висоти кущі, переважно 1,5—2 м завв. (але див. R. volhyniensis). Р. лісостепових районів .11
— Середні л. квітконосних пагонів складаються з 5 листочків. Низькі кущі, переважно 0,8—1,2 м завв. Р. півд. степових районів 14
11. Середні л. квітконосних пагонів 7—
9 см завд. Листочки яйцевидно-овальні, нерідко з клиновидною основою, 2—3 см завд 12
— Середні л. квітконосних пагонів не перевищують 3—3,5 см. Листочки широко- еліптичні, майже округлі, дуже дрібні, до 10—12 мм завд. 1?, 100—120слг. Цв. VI—VII.
8. Ш. в о л и н с ь к а — R. volhyniensis
Chrshan.
.На сухих півд. чагарникових схилах, нерідко на вапнякових та кам’янистих відслоненнях.— Зрідка в Опіллг, Волинському і Зах. Лісостепу (Тернопільська обл., Бучаць- кий р-н, по р. Стрипі), в Степу (Дніпропетровська обл., Новомосковський р-н, Андріївна по р. Самарі; в окол. м. Миколаєва).
12. Квітконіжки голі, коротші за гіпантій, довжина їх не перевищує 8—10 мм. 1?, 100—200 см. Цв. VI.
9. Ш. гвоздична — R. caryophyllacea
Bess. (R. rubiginosa var. caryophyllacea Bess, ex Seringe) При дорогах, на пустирях, серед чагарникових заростей, на узліссях.— В Прикарпатті і в Правобережному Лісостепу (Вінницька обл., Немирівський р-н, Кліщів).
В межах цього виду добре розрізняється кілька еколого-морфологічних рас. Найбільшої уваги заслуговують: var. pseudocaryo- phyllacea (Blocki) Chrshan. Росте в Заліщиках Тернопільської обл., var. Lonaczewskii D. Litv.— в Києві.
— Квітконіжки залозисто-щетинисті, 15—25 мм завд., принаймні дорівнюють довжині гіпантія 13
13. Чашолистки при почервонінні гіпантія розставлені або спрямовані вгору. Диск з широким зівом; головка приймочок опушена, сидяча. 1?, 100—200 см. Цв. VI.
10. Ш. е г л а н т e р і я — R. eglanteria L.
(R. rubiginosa L.).
У чагарниках, на узліссях, біля ярів по урвищах та схилах гір.— В захід, р-нах і на Правобережжі нерідко: в Закарпатті, Прикарпатті, на Поліссі (Волинська обл., Ківерцівський р-н, Цміни, Житомирська обл., Коростень); на Лівобережжі рідко (в Запорізькій обл., в окол. Мелітополя по р. Молочній) .
— Чашолистки після цвітіння відхилені донизу, опадають до почервоніння гіпантія.
381


Мал. 350. Шипшина Бордзиловського:
1 — гілочка з плодами, 2 — частина стебла з шипами, 3 — листочок.
Зів дуже вузький, діам. його не перевищує 1 мм; головка приймочок гола, на короткій ніжці. 1?, 150—200 см. Цв. VI.
11. Ш. дрібно квіткова — R. шіс- rantha Smith (R. floribunda Stev. ex Bess.,
R. rubiginosa var. micrantha Lindi.)
По чагарниках на сухих горбах, на відслоненнях здебільшого вапнякових.— В Карпатах і на Поліссі (Житомирська обл., Овруцький р-н, Шоломки).
14 (10). Чашолистки (зовнішні) з небагатьма нитковидними додатками, рано відпадають (до почервоніння гіпантія). Гіпантії дрібні, до 12—15 мм завд. та 8—10 мм в діам., на тоненьких квітконіжках 15
— Чашолистки (зовнішні) з широкими перистими додатками часто зберігаються при стиглих (червоних) гіпантіях. Гіпантії великі, принаймні 18—20 мм завд. та 15 мм в діам., на товстих квітконіжках 16
15. Квітконіжки вкриті стеблистими залозками. Гілки рясно вкриті міцними гачковидно зігнутими шипами з домішкою голчастих шипиків. І£, 50—100 см. Цв. V — VI.
12. Ш. Бордзиловського —
R. Bordzilovskii Chrshan.
На кам’янистих схилах, в півд. степових районах (Миколаїв; Донецька обл., Володарський р-н, Кам’яні Могили).
— Квітконіжки гладенькі. Гілки зрідка вкриті однотипними серповидно зігнутими шипами, без домішки голчастих шипиків, 80—150 см. Цв. VI.
13. Ш. п і с к о в а — R. psammophila
Chrshan.
На піскових та щебенясто-піскових горбах та кам’янистих відслоненнях.— На півдні Степу і в приморських районах Чорного і Азовського узбережжя (в Херсонській обл., Чорноморський заповідник о-в Джарилгач; в Донецькій обл., Володарському p-ні, на Хомутовському степу).
16 (14). Листочки та стриженьок листка повністю позбавлені будь-якого опушення. Квітконіжки залоз исто-щетинисті, короткі, до 10—12 мм завд. Головка приймочок біло- повстиста. Кв. поодинокі, рідше по дві. % 100—150 см. Цв. VI
14. Ш. х о м у т о в с ь к а — R. chomu-
toviensis Chrshan. et Laseb.
На щебенистих грунтах.— В Лівобережному Степу (Донецька обл., Новоазовський р-н, по р. Кальміусу в окол. Миколаївки).
— Листочки та стриженьок листка пухнаті від коротких волосків. Квітконіжки довші — до 15—20 мм завд., голі або лише з поодинокими залозистими щетинками. Стовпчики маточок у верхній частині майже голі. Кв. в суцвітті здебільшого по 2—3. І£, 100— 150 см. Цв. V—VII.
15. Ш. К л у к а — R. Klukii Bess.
По чагарниках, на кам’янистих горбах та відслоненнях.— В зах. районах на Правобережжі, рідко в Лісостепу та Степу. Поліморфний вид. Недостатньо вивчений. За нашими спостереженнями, типова форма поширена лише на Правобережжі; на Лівобережжі росте особлива еколого-морфологічна раса — var. Antonowi Lonacz.
17 (5). Чашолистки після цвітіння спрямовані донизу, рідше відхилені в боки, але ніколи не перевищують горизонтальної лінії, опадають на початку почервоніння гіпантіїв  18
— Чашолистки після цвітіння виразно спрямовані догори, зберігаються при стиглих плодах 23
18. Квітконіжки виразно залозисто-ще¬
тинисті. Шипи однотипні: серповидні або гачковидно зігнуті; головка приймочок сидяча, гола. 1—1,5 м. Цв V — VI.
16. Ш. Ш м а л ь г а у з е н а —R. Schmal-
hauseniana Chrschan.
В чагарникових заростях на схилах горбків переважно на кам’янистих відслоненнях.— В Карпатах (часто, особливо в Прикарпатті), в Лісостепу, але на Лівобережжі зрідка (Сумська обл., Роменський р-н, Галка).
Від близького виду R. tomentosa легко відрізняється серповидно або гачковидно зігнутими шипами; чашолистки після цвітіння розташовані горизонтально і рано опадають.
— Квітконіжки голі і гладенькі, рідше лише з поодинокими стеблистими залозками  19
19. Л. складається з 7, рідше з 9 листочків, квітконіжки завжди голі й гладенькі .20
— Л. складається з 5, рідше з 7 листочків; квітконіжки гладенькі, рідше вони несуть поодинокі стеблисті залозки ... .22
20. Листочки опушені принаймні знизу
по жилках 2J
— Листочки з обох боків цілком голі; чашолистки широколанцетні, зверху голі або розсіяноволосисті, після цвітіння спрямовані вниз, притиснуті до гіпантія, стовпчики й приймочки голі або зрідка вкриті волосками.
1,5—2,5 м. Цв. V —VI.
17. 	Ш. собача — R. canina L.
На схилах, узліссях, вздовж доріг та на пустошах.— Звичайно по всій УРСР. Дуже мінлива р.
21. Листочки опушені лише зісподу, частіше лише по жилках; шипи в поперечному 382


розрізі вузькоовальні; чашолистки з обох боків завжди б.-м. волосисті, після цвітіння обернені вниз, рано опадають; головка приймочок щільна на ніжці. 1?, 2—3 м. Цв. V — VII.
18. Ш. щ и т к о н о с н а — R. corymbife¬
ra Borkh. (R. dumetorum Thuill.)
На схилах, узліссях, вздовж доріг.— По всій УРСР (в Карпатах, Степу, Криму розсіяно).
— Листочки опушені з обох боків, шипи в поперечному розрізі майже округлі; головка приймочок рихла, майже занурена в зів гіпантія. 1^, 100—150 см. Цв. V.
19. Ш. к а л ь м і у с ь к а — R. kalmius-
sica Chrshan. et Laseb.
На сухих схилах річок, ярів та по чагарниках.— В Лівобережному Степу (Донецька обл., Володарський р-н, Велико-Анадоль).
22 (19). Квітконіжки 10—15 мм завд., зрідка усіяні стеблистими залозками; гіпантії від майже кулястих до еліптичних або оберненояйцевидних; чашолистки довгі, до 22 мм завд., після цвітіння й до достигання плодів розхилені. І£, 100—200 см. Цв. (V)—VII.
20. Ш. Л и т в и н о в а — R. Litvinovii
Chrshan.
На піскових та кам’янистих сухих безлісих горбах.— На Лівобережжі в Лісостепу та Степу.
Досить поліморфний вид.
— Квітконіжки 6—10 мм завд., завжди гладенькі; гіпантії грушовидної форми. 1^, 100—200 см. Цв. V— VI.
21. ПІ. прутська — R. prutensis
Chrshan.
У чагарникових заростях на луках.— В Прикарпатті (Івано-Франківська обл., Коломийський р-н, над р. Прутом).
23 (17). Шипи шиловидні, прямі, але нерідко нахилені вгору або вниз ... .24
— Шипи плоскі, серповидно зігнуті .26
24. Квітконіжки короткі, 6—8 мм завд., завжди голі та гладенькі. Пелюстки рожеві, великі, в середньому 2 см завд. Гіпантії майже кулясті, цілком позбавлені залозок; диск вузький з широким отвором (зівом гіпантія). 1?, 100—150 см. Цв. V—VI.
22. Ш. я б л у н ю в а т а — R. subpo-
m if era Chrshan.
На сухих, переважно кам’янистих горбах.— На Лівобережжі і в Донецькому Лісостепу (у Артемівському p-ні, ст. Кіндратівна) і в Степу.
— Квітконіжки до 20 см завд., рясно вкриті залозистими щетинками 25
25. Л. крупні, 8—9 см завд.; чашолистки з довгими додатками; після цвітіння піднесені вгору і сходяться. Пелюстки темно-рожеві. Гіпантії кулясті або майже кулясті, залозисто- щетинисті. 100—150 см. Цв. VI—VII.
23. Ш. яблунева — R. pomifera
Herrm.
В чагарникових заростях на узліссях, у рідколіссі, а також на урвищах та вздовж лісових струмків.— Майже по всій УРСР. В лісових р-нах б.-м. звичайно, в Лісостепу зрідка.
— Л. дрібні, 6—7 см завд., чашолистки з короткими додатками, після цвітіння розхилені в боки, ніколи не сходяться. Гіпантії овально-яйцевидні, зрідка вкриті стеблистими залозками. 1?, 100—150 см. Цв. VI.
24. Ш. Андржейовського —
R. Andrzejowskii Stev.
На схилах горбів та ярів. Переважно на крейдяних та вапнякових відслоненнях.— В Карпатах і на Правобережжі.
26 (23). Л. складаються з 7—9 листочків, з обох боків цілком голих. Кв. поодинокі, зрідка по 2 або більше. Квітконіжки коротші за плід. Чашолистки вузьколанцетні з небагатьма перистими додатками, з обох боків волосистими, після цвітіння направленими вгору, але ніколи не зімкненими. 1>, 100—180 см. Цв. V—VI.
25. Ш. афцелієвидна — R. subafce-
liana Chrshan.
В лісах та по чагарниках.— Майже по всій УРСР, крім Криму.
— Л. складаються із 5—7 листочків, з обох боків густоопушених, особливо ЗІСПОДУ 27
27. Квітконіжки виразно залозисто-щетинисті, до 2—2,5 см завд. Гіпантії кулясті, рідше широкоеліптичні, б.-м рясно вкриті залозистими щетинками. Чашолистки дорівнюють або трохи перебільшують довжину гіпантія, при стиглих плодах спрямовані в боки або вгору. І£, 150—200 см. Цв. VI —VII.
26. Ш. повстиста — R. tomentosa
Smith
У рідколіссі, на узліссях, по чагарниках, по ярах, на пустищах, при дорогах.— В б. ч. УРСР, крім Криму.
— Квітконіжки цілком голі і гладенькі 28
28. Гіпантії кулясто-еліптичні, диск широкий, плоский, приймочки повстисто-волосисті; на короткій волосистій ніжці. Чашолистки завжди голі. 1^, 150—200 см. Цв. V—VI.
27. Ш. Ц е с е л ь с ь к о г о — R. Ciesiels-
kii Blocki.
На сухих горбах в чагарникових заростях.— В Карпатах і в Зах. Лісостепу.
— Гіпантії кулясті або майже кулясті; диск плоский з вузьким зівом, звичайно 1 мм в діам.; приймочки вкриті білими волосками і утворюють крупну сидячу головку. Чашолистки після цвітіння виразно жолобо- видно або трубчато згорнуті. Ъ, 150—200 см. Цв. VI.
28. Ш. Л а з а р е н к а — R. Lasarenkoi
Chrshan.
В лісах між чагарниками, на слабо задернілому грунті.— В Карпатах і в Зах. Лісостепу.— На Лівобережжі дуже рідко (Київська обл., Переяслав-Хмельницький р-н, Трубайлівка).
29 (4). Кв. від рожевих до червоних; гіпантії з тонкою та м’якою стінкою, при достиганні завжди червоні, рідше померанцеві .30
383


— Кв. жовті або білі; стінка гіпантія тверда, майже дерев’яниста, при достиганні темно-коричнева, майже чорна (див. культивований вид R foetida) 50
30. Листочків 7, рідше 5 або 9. Кв. в ма-
локвіткових суцвіттях, рідше квіток в суцвітті більше або вони поодинокі, з добре розвиненими криючими листками; чашолистки повністю позбавлені бічних перистих додатків, рідше з 2—3 короткими нитковидними додатками, після цвітіння піднесені вгору, зберігаються принаймні до почервоніння гіпантія 31
— Листочків 5, рідше 7 або 3. Кв. поодинокі, дуже рідко по 2, звичайно повністю позбавлені криючих листочків; чашолистки виразно перисті, після цвітіння відхилені донизу, опадають швидко після кінця цвітіння (але див R. bugensis). Низькі кущики з довгими кореневищними пагонами ... .36
31. Шипи відсутні, принаймні на гілках та стеблах у верхній половині куща; лише основа стебла та гілок часто вкрита м’якими щетиновидними шипиками. Квітконіжки довгі, 2,5—3 см завд. Гіпантії рясно усіяні залозками, оберненояйцевидні або видовжено- еліптичні, при достиганні звисаючі на луко- видно випнутих квітконіжках. 1?, 1—2 м. Цв. V —VII.
29. Ш. п о в и с л а —R. pendulina L.
В лісовій та субальпійській смузі Карпат, особливо біля потоків та на лісових зрубах.
— Шипи міцні, завжди б.-м. рівномірно вкривають стебла та гілки. Квітконіжки тверді, прямостоячі 32
32. Шипи цілком голі. Квітконосні па¬
гони позбавлені залозистих щетинок. Листочки гладенькі 33
— Шипи трохи опушені. Квітконосні пагони рясно усіяні залозистими щетинками. Листочки виразно зморшкуваті. Пелюстки червоні. Гіпантії сплюснуто-кулясті, м’ясисті; приймочка крупна, майже сидяча, біло- повстиста. І£, 80—120 см. Цв. VI — до осені.
30. Ш. зморшкувата — R. rugosa
Thunb.
Дуже поширений в садово-парковій культурі в лісостеповій смузі, особливо на Правобережжі; в західних та в Закарпатській обл. часто трапляються здичавілі зарості.
33. Листочки з обох боків голі, лише зісподу усіяні поодинокими залозками. Квітконіжки залозисто-щетинисті, 15 см завд. Гіпантії майже кулясті або яйцевидні, гладенькі +), ЗО—80 см. Цв. V —VI.
31. Ш. г о p е н к і в с ь к а — R. goren-
kensis Bess.
На сухихтрав’янистихсхилах та в степових чагарникових заростях.— В Лісостепу зрідка.
— Листочки опушені, принаймні зісподу Квітконіжки гладенькі, зрідка з поодинокими залозками 34
34. Листочки пурпурово-фіолетові або
синьо-зелені. Кв. дрібні, не більше 3 см в Діам 35
— Листочки сизувато-зелені. Кв. більші — 4.5—5 см в діам. Гіпантії кулясті або сплюснуто-кулясті, приймочка на короткій 384
ніжці, повстисто-волосиста. Ъ, 50—150 см Цв. V—VI.
32. 	Ш. к о р и ч н а — R. cinnamomea L.
По чагарниках, особливо по річках, в лісах, рідше на луках.— В півн. районах, крім Степу і Криму.
Хороший вітамінонагромаджувач; м’якоть плода нагромаджує до 5,5 мг аскорбінової кислоти на одиницю сухої ваги оплодня (стінки гіпантія).
35. 	Листочки зісподу цілком гладенькі; чашолистки довгі, 23—25 мм завд., з виразним листковидним розширенням верхівки. Пелюстки рожеві, коротші за чашолистки Гіпантії дрібні, не перевищують 1,5 см завд. 1?, 2,5—3 м. Цв. (VI) VII.
33 Ш сиза — R. glauca Роигг. ' В лісах, переважно широколистяних. Широко культивують в садах та парках як р. декоративну. Дико, дуже рідко.— В Карпатах.
— Листочки дрібніші, зісподу усіяні залозками; чашолистки короткі, 15—18 мм завд., позбавлені листковидного розширення на верхівці. Пелюстки червоні, дещо перевищують довжину чашолистків. Гіпантії широ- коеліптичні до кулястих. 1э, 45—60 см. Цв. V—VI.
34. Ш. Погребняка — R.Pohrebnia-
kii Chrshan. et Laseb.
По чагарниках, на степових трав’янистих схилах.— В Зах. Лісостепу (Тернопільська обл., Заліщицький р-н, Добровляни на схилах р. Дністра).
Від близького виду R. glauca Роигг. відрізняється розмірами (не більш 45—60 см завв.), дрібнішими листочками, зісподу залозистими, степовою екологією. Ендем УРСР.
36 (ЗО). Низенькі кущики, не більше ЗО—80 см завв., з довгими підземними кореневищними пагонами та 5-пелюстковими квітками. Р. дикорослі 37
— Кущі більші, до 100—120 см завв., з повними (махровими) квітками. Р. культивовані в садах та парках .46
37. Ст. та гілки озброєні шипами принаймні у верхній частині куща 39
— Ст. та гілки, в тому числі і квітконосні, повністю позбавлені будь-яких шипів та залозок 38
38. Ст. та гілки вкриті оливково-ясно-сі- рою корою. Листочки з обох боків цілком голі та гладенькі, лише зісподу по головній жилці рідко усіяні дрібними залозками. Чашолистки довгі, 18—20 мм завд., з дуже видовженою, майже нитковидною верхівкою. Гіпантії кулясті, при основі вкриті поодинокими залозками; диск вузький, зів не перебільшує 1 мм в діам. І£, ЗО—50 см. Цв. V —VI.
35. Ш. українська — R. ucrainica
Chrshan.
На степових схилах та в балках.—На Лівобережжі в Степу (в Луганській обл.: Новопс- ковський р-н, по р. Деркулу, Антрацитівсь- кий р-н, Провальський степ та Міловський р-н, Стрілецький степ, с. Лимарівка).
— Ст. та гілки вкриті темно-коричневою корою. Листочки зісподу густокоротковоло-


систі з домішкою залозок, розсіяних по всій поверхні. Чашолистки рано опадають, 12— 18 мм завд., з дуже вузькими, майже нитко- видними додатками. Гіпантії кулясті, яскраво-червоні; диск широкий з зівом до 2 мм в діам. ЗО—50 см. Цв. V—VII.
36. Ш. Г р о с с г е й м а — R. Grossheimii
Chrshan.
На сухих кам’янистих схилах, лише в півд. приазовських степових районах УРСР.— В Лівобережному Степу (Донецька обл., Тель- манівський р-н, по р. Кальміусу (поблизу Миколаївки).
39 (37). Ст. та гілки вкриті різнотипними шипиками; прямі або б.-м. зігнуті шипи (рідше обидва види) перемішані з м’якими щетиновидними шипиками; якщо шипи з часом опадають, то на стеблах та гілках залишаються від них сліди, а також щетинисті шипики, принаймні на квітконосних пагонах . 43
— Ст. та гілки вкриті б.-м. міцними однотипними шипами, але не м’якими щетиновидними шипиками 40
40. Квітконіжки залозисто-щетинисті або
принаймні залозисті 41
— Квітконіжки цілком голі та гладенькі 42
41. Листочки цілком голі, але зісподу усіяні поодинокими залозками. Квітконіжки б.-м. короткі, не більше 15 мм завд. Гіпантії видовжено-кулясті, жовтувато-червоні; зів вузький, до 1 мм в діам., головка приймочок пухната, сидяча, , ЗО—60 елі. Цв. V —VI.
37. Ш. карликувата — R. subpyg-
maea Chrshan.
На степових схилах та в балках.— В Лівобережному Степу (Донецька обл., Володарський р-н, Хомутове; Кам’яні Могили).
маточок білоповстисті. Ъ» —ЗО см. Цв.
V —VI.
40. 	Ш. низенька — R. parviuscula
Chrshan. et Laseb.
На крутих схилах.— В Зах. Лісостепу (в
Мал. 351. Шипшина українська:
1 — гілочка з плодами, 2 — плід, 3 — листочок.
нижній течії р. Серету, Тернопільська обл., Борщівський р-н, Кулаківці).
В цьому ж районі на кам’янистих схилах р. Дністра росте R. livescens Bess. Близько споріднений вид — R. minimalis Chrshan зрідка трапляється в закарпатських лісах.
— Листочки зісподу лише по жилках зрідка усіяні волосками. Квітконіжки довші, принаймні 20 мм завд. Гіпантії кулясті або широкояйцевидні, червоні, приймочка шерстисто-волосиста, звичайно на ніжці. 1?, ЗО— 80 см. Цв. VI —VII.
38. Ш.Ю н дз і л а — R. Jundzilii Bess.
По чагарниках, на степах, кам’янистих місцях.— Майже по всій УРСР, крім Криму.
В Прикарпатських лісах, а також у Волинському лісостепу зрідка зустрічається близький вид R. bugensis Chrshan. Л. зісподу повстисто-волосисті. Чашолистки після цвітіння та при почервонілих гіпантіях піднесені вго- РУ-
42 (40). Шипи досить міцні, серповидні (до гачковидних). Чашолистки з обох боків вкриті короткими волосками, повністю позбавлені залозок. Гіпантії дрібні, майже кулясті; 10—12 мм в діам., стовпчики маточок майже голі. 40—60 см. Цв. V — VI.
39. Ш. довгозубчата — R. рог-
rectidens Chrshan. et Laseb.
По чагарниках, на вапнякових відслоненнях.— В Лісостепу (на Правобережжі: Львівська обл., Жидачів, Тернопільська обл., Борщівський р-н, на схилах р. Дністра).
— Шипи слабкі, майже прямі, голчасті. Чашолистки з обох боків голі, лише по краю усіяні залозками. Гіпантії кулясті; стовпчики
43 (39). Ст. та гілки вкриті досить міцними прямими, при основі сплюснутими шипами, з домішкою щетиновидних шипиків, особливо рясних на квітконосних пагонах .44
— Ст. та гілки рясно усіяні щетиновидними м’якими з небагатьма крупнішими, але також м’якими, дещо гачковидно зігнутими шипами 45
44. Листочки простозубчасті, зісподу, принаймні, по жилках усіяні волосками; ст. та гілки усіяні щетинистими шипиками, з домішкою прямих, трохи сплюснутих шипів. Гіпантії кулясті, лише зрідка вкриті небагатьма залозистими щетинками; диск широкий, зів не перевищує 1,5 мм в діам. 40—60 см. Цв. VI
41. Ш. різношипна — R. heteroacan-
tha Chrshan.
На пісках причорноморської субліторальної смуги, нерідко заходить в посіви як бур’ян (Одеська обл. між Надлиманським та Маяками, Біляївського р-ну).
— Листочки двічі зубчасті, цілком голі; ст. й гілки усіяні щетинистими шипиками з домішкою гачковидно зігнутих шипів. Гіпантії овальнояйцевидні, густо вкриті залозистими щетинками; диск широкий, майже крилатий; зів не перебільшує 1 мм в діам. І£, Цв. V.
42. Ш. т а в р і й с ь к а—R. Tauriae Chrshan.
На сухих щебенисто-кам’янистих схилах.— В Криму (Ленінський р-н в окол. м. Керчі).
25 424
385


45 (43). Листочки вузькоеліптичні, 20 (25) мм завд. та 15 мм завш.; гіпантії кулясті або овально-кулясті, лише зрідка вкриті стеблистими залозками; головка приймочок та стовпчики, принаймні у верхній частині, цілком голі. 1г, ЗО—50 см. Цв. VI — VII.
43. Ш. Ч а ц ь к о го - R. CzackianaBess.
На вапнякових відслоненнях.— В Прикарпатті та в Лісостепу на Правобережжі.
— Листочки широкоеліптичні, майже круглясті, значно більші. Гіпантії видовжено- овальні або грушовидні, щетинисто-залозисті; головка приймочок і стовпчики шерстисто- волосисті. 1j, 40—80 см. Цв. V — VI.
44. Ш. зарубчаста — R. crenatula
Chrshan.
На галявинах лісових схилів та в передгір- ських чагарникових смугах.— В Закарпатті, Карпатах, Розточчі-Опіллі і в Лісостепу на Правобережжі.
46 (36). Листочки цілком голі, але зіспо¬
ду нерідко усіяні пординокими залозками 48
— Листочки рясно усіяні волосками, принаймні зісподу по жилках (нерідко з домішкою поодиноких залозок) 47
47. Головний стриженьок майже повстистий, листочки зісподу, принаймні по жилках, усіяні залозками. Кв. рожеві. Типових гіпантіїв та плодів звичайно не утворює. І^, 100—150 см. Цв. VI —VII.
*45. Т. столиста — R. centifolia L.
Культивують в середній смузі УРСР, зокрема в зах. обл. та в Закарпатській обл., часто дичавіє.
— Головний стриженьок листка голий, листочки повністю позбавлені залозок, навіть зісподу по жилках. Кв. яскраво-червоні. Гіпантії видовжено-яйцевидні, рідше майже кулясті, частіше не достигають, ij, 80—160 см. Цв. VI — до осені.
*46. Т. ремонтантна — R. bifera Роіг.
Культивують в садах та парках; частіше в зах. районах.
48 (46). Чашолистки звичайно позбавлені перистих додатків, рідше лише з небагатьма нитковидними додатками, перед почервонінням плода спрямовані вгору. Гіпантії широко дзиговидні. Ъ, 80—160 см. Цв. VI — VII.
*47. Т. дзиговидна — R. turbinata Ait.
Часто культивують по всій території УРСР, крім півд. сходу.
— Чашолистки виразноперисті, завжди відхилені донизу 49
49. Гілки, принаймні при основі, завжди усіяні голчастими шипиками. Листочки з обох боків усіяні волосками. Кв. рожеві; квітконіжки залозисто-щетинисті. Гіпантії грушовидні, червоні. Ъ, 80—140 см. Цв. VI—VII.
*48. Т. дамаська — R. damascena Mill.
Часто культивують по всій території УРСР, крім півд. сходу.
386
— Гілки позбавлені характерних голчастих шипиків. Листочки зверху голі. Кв. білі; квітконіжки гладенькі або лише зрідка усіяні стеблистими залозками. Гіпантії видовжено-яйцевидні. І£, 100—250 см. Цв. VI. *49. Т. біла — R. alba L.
Культивують в півд. та зах. степових районах.
50 (29). Р. культивовані. Квіток здебільшого по 2—3; пелюстки жовтогарячі. Середні л. квітконосних пагонів складаються з 5—7 листочків. Гіпантії кулясті або трохи дисковидно сплюснуті, звичайно вкриті стеблистими залозками. І£, 60—140 см. Цв. VI — VII.
*50. Т. смердюча — R. foetida
Herrm.
Часто культивують в садах, особливо в півд. та зах. степових районах. На півдні України в Приазов’ї зустрічається різновидність — var. glabrata Chrshan.
— Р. дрібні дикорослі, рідше культивовані. Кв. поодинокі, пелюстки білі або злегка жовтуваті. Середні л. квітконосних пагонів з 7—9 або 9—11 листочків 51
51. 	Листочки в числі 9, зрідка 7 або 11, простозубчасті, з обох боків голі й гладенькі; квітконіжки 25—40 мм завд., звичайно гладенькі. І£, ЗО—60 см. Цв. V — VI.
51. Ш. н а й к о л ю ч і ш а — R. spinosis¬
sima L.
На кам’янистих та вапнякових відслоненнях та гірських схилах.— В б. ч. УРСР розсіяно, крім Полісся та Лівобережного Лісостепу. На території України заслуговують на увагу дві різновидності: var. sbrutschensis Chrshan.— листочки широкоеліптичні до круглястих (росте в Зах. Лісостепу) і var. тпісгосагра (Bess.) Chrshan.— листочки та кв. дрібні; стовпчики голі (росте в Розточчі- Опіллі).
— Листочки в числі 7—9, двічі зубчасті, зісподу рясно вкриті залозками; квітконіжки 12—15 мм завд., залозисто-щетинисті.
15—60 см. Цв. V.
52. Ш. чатирдагська — R. tscha-
tyrdagi Chrshan.
На щебенисто-кам’янистих схилах, по чагарниках, зрідка в рідколіссі.— В Гірському Криму.
Var. taurica Chrshan.— л. крупні, 14—15мм завд. та 8—9 мм завш., інколи майже круглясті, цілком голі, лише знизу по жилках (не завжди) вкриті поодинокими залозками.
35. 	Мигдаль — Amygdalus L.
Дерева або кущі, інколи з колючими гілками. Л. цілісні, в бруньках складені вздовж. Кв. майже сидячі, з’являються до того, як розпустяться л., або одночасно з ними. Чашолистків і пелюсток по 5. Тичинок багато. Плід — кістянка, з сухим оплоднем; кісточка звивисто- або сітчасто-борозенчаста, рідше майже гладенька.
1. 	Дерево. Кв. великі, пелюстки 1,5— 2 см завд. і 1,2—1,5 см завш., білі або рожеві, ланцетні. Плоди 4—5 см завд. з кісточками від білих до коричневих, з поверхні б.-м. гладенькі, дірчасто-ямчасті, стислі, овальні, 2,7—


Мал. 352. Мигдаль степовий, бобчук:
1 — гілочка з квітками, 2 — гілочка з плодами, З — кістянка, 4 — оплодень кістянки, 5 — насінина.
3,3 см завд. і 2—2,4 см завш. Л. ланцетні, залозисто-пилчасті. 1j, 4—6 м. Цв. II — III.
*1. М. з в и ч а й н и й — A. communis L.
(Prunus communis Benth. et Hook.)
Розводять в садах на півдні, особливо в Криму. Дико росте в Закавказзі. — Плоди використовують не тільки в харчовій промисловості, але й в парфюмерії і медицині.
— Низький кущ. Кв. невеликі, пелюстки 9—12 мм завд. і 4—6 мм завш., яскраво-рожеві. Плід вкритий повстю, яйцевидно-округлий, трохи сплюснутий, 15—20 см завд. і 1,2— 1,5 см завш. з кісточкою косо-яйцевидно-ок- руглою, майже гладенький. 1), ЗО—100 см. Цв. Ill —V.
2. 	М. степовий, бобчук — А. папа L. (Prunus папа Stokes).
На степах, схилах, по чагарниках, іноді як бур’ян на полях.— В Лісостепу (переважно на півдні), в Степу і в Криму. Декоративний кущ, рано цвіте.
36. 	Персик — Persica Mill.
Кора жовтувата або червонувато-коричнева. Гілки голі. Л. в бруньці складені вздовж. Л. ланцетні, гостропилчасті, з короткими черешками, які несуть звичайно по 3—5 червоно-бурих залозок. Кв. поодинокі, рідко по дві. Пелюстки рожеві, 14—17 мм завд. Плоди — кістянки, кулясті, соковито-м’ясисті, 3—7 (12) см завд., з поверхні бархатистоопушені. V 3-6 м. Цв. IV —V.
*П. звичайний — Р. vulgaris Mill.
(Prunus persica Benth. et Hook.)
Розводять у багатьох культурних сортах у півд. районах і в Криму; за останній час культуру його просунуто в півн. райони УРСР. Плоди споживають свіжими, а також використовують у кондитерській промисловості. Походить з Середньої Азії.
25*
37. 	Абрикос — Armeniaca Mill.
Дерева, рідше кущі, інколи з колючими гілками. Кора темно-бурувато-сіра з голими гілками. Л. 'цілісні, яйцевидно-округлі або серцевидні, загострені, нерівнопилчасті, з довгими черешками. Кв. майже сидячі, поодй- нокі, рідше по дві в листових пазухах, розвиваються до появи листків. Пелюстки округло- овальні, 10—15 мм завд.,'білі або рожеві. Плід — соковито-м’ясиста кістянка, майже кругляста, оранжова або жовта з бархатисто- опушеною поверхнею, 5—7 см в діам., часто з рум’янцем. Кісточка сплюснута з боків, шорстка. 2—6 м. Цв. III — IV.
*А. звичайний — A. vulgaris Lam.
(A. armeniaca L.)
Розводять в садах в Степу і в Криму, рідше в Лісостепу у багатьох культурних сортах; за останні роки його культуру просунуто на північ України.
Абрикос використовують для полезахисних лісових смуг. Плоди споживають свіжими й використовують для кондитерських виробів; насіння дає придатну в їжу олію.— Походить з Тянь-Шаню.
38. 	Слива. Терен — Prunus L.
Дерева або кущі, інколи з колючими гілочками. Л. чергові, цілісні, звичайно з залозками по краю коло основи пластинки або на черешку. Кв. поодинокі або в пучках. Чашолистків і білих пелюсток по 5. Тичинки численні. Плід — кістянка, з м’ясистим соковитим оплоднем; з поверхні кістянка вкрита сизою поволокою.
1. Дерево з неколючими гілками, пелюстки зеленувато-білі, 9—11 мм завд. Плоди видовжені, висячі, темно-сині, червонуваті, жовті, зелені, з сизою поволокою, різного розміру; з кісточками дуже сплюснутими, з гострими кінцями. Л. еліптичні або оберненояйцевидні, 4—10 см завд. і 2—6 см завш., зісподу волосистоопушені, зарубчасто-пилчасті. 1^, 5—12 см. Цв. IV —V.
*1. С. садова — P. domestica L. Розводять у багатьох культурних сортах. Батьківщина невідома; цей вид, мабуть, гібридного походження. Плоди сливи використовують свіжими, а також на виготовлення компотів, варення, повидла.
— Невеликі дерева або кущі. Пелюстки не більше 8 мм завд 2
2. Гілочки голі і звичайно без колючок. Л. з черешками 1—2 см завд., овальні, 4,5— 7 см завд. і 1—4 см завш., до верхівки поступово звужені, при основі клиновидні, по краях зубчасті, зверху голі, зісподу по жилках опушені. Пелюстки білі, зрідка під час відцвітання блідо-рожеві, 5—15 мм завд. і
З—10 мм завш. Плоди округлі, 1,8—3 см в діам., жовті, ясно-червоні або рожеві до темно-червоних; кісточки не відокремлюються від м’якоті, овальні, на верхівці, загострені, ясно-коричневі або білуваті, Ъ, 2—6 м. Цв. III — IV.
*2. С. розлога, алича —P. divaricata Ledeb.
Розводять в садах, особливо на півдні і в Криму. Дико росте на Кавказі і в Середній Азії. Плоди їстівні. Аличу використовують 387


як підщепу для слив, персиків, абрикосів та інших сливових.
— Сукупність ознак інша З
3. 	Плоди чорно-фіолетові, жовті або зеленуваті, кулясто-овальні, звичайно на парних плодоніжках. Куш з відлеглими, іноді колючими гілками, молодими — бархатисто- опушеними. Пелюстки білі, 9—12 мм завд. Ъ, 1—5 м. Цв. IV — V.
*3. Тернослива —P. insititia L.
Розводять в садах в різних сортах: ренклоди (плоди зелені, крупні), мірабелі (плоди жовті, дрібні) та інші. Легко дичавіє.—
Мал. 353. Терен степовий:
1 — гілочка суцвіття, 2 — гілочка з плодами, З — квітка в поздовжньому розрізі, 4 — пелюстка, 5 — тичинка, 6 — маточка в поздовжньому розрізі.
Батьківщина невідома; вид, мабуть, гібридного походження від терену і аличі.
— Плоди темно-сині, 6—8 мм в діам., на горизонтальних або доверху спрямованих плодоніжках. Гілки колючі (P. spinosa s. 1.)  4
4. 	Квітконіжки голі, 2—5 мм завд. Л. і гілки майже голі. Кущ або невелике дерево 1—4 м завв., дуже розлоге, з колючими гілками, в молодому стані з червоно-бурими мало- блискучими гілками. Л. видовжені, ланцетні або видовжено-оберненояйцевидні, 2—5 см завд. і 1—1,8 елі завш. з клиновидною основою, надрізано-зубчасті. 1>, 1—4 м. Цв.
IV —V.
4. 	Т. звичайний — P. spinosa L. На узліссях і по чагарниках.— В Закарпатті, Карпатах, Розточчі-Опіллі, в Зах. Поліссі і Волинському Лісостепу. Плоди в свіжому вигляді малоїстівні і вживаються в їжу після промерзання. їх використовують для виготовлення компотів, варення, настойок, оцту. Цінний медонос.
— Квітконіжки значно опушені, довші.
Л. та гілки опушені 5
5. 	Л. м’які, довгасто-яйцевидні, поступово клиновидно звужені до основи, 3—7 см завд. і 2,5—4,2 см завш., зубчасті, молоді — дуже пухнаті, пізніше зверху вони голі, а зісподу б.-м. опушені. Кв. 0,8—1,2 см в діам. Плід 1 см в діам., видовжений. Ъ, 1?, 2—5 м Цв. IV —V.
4. Т. молдавський — P. moldavica Kotov (P. spinosa L. var. dasyphylla Schur) По чагарниках на узліссях і схилах.—
В Одеській і Вінницькій обл. по р. Дністру та його притоках. Використовують як попередній, але цей вид більш посухостійкий.
— Низький розлогогіллястий кущ, з більш колючими гілками. Р. вся більш шорстка і пухната. Л. видовжено-еліптичні або еліптичні, 2—3 см завш. і 3,5—5 см завд., з округлою або клиновидною основою, тупі, пилчасті. Кв. 1,5—2 см в діам. Плоди крупніші, 1,2—1,8 (2) см в діам., кулясті. 1), 1—2 м. Цв. IV —V.
5. Т. степовий — Р. stepposa Kotov
(P. spinosa L. p. p.).
На степах, схилах і лісових галявинах, в горах.— Звичайно в Степу і в Криму, значно рідше в Лісостепу і на півдні Полісся.— Використовують, як попередні види. З усіх видів терену він найкращий для полезахисних смуг і для закріплення схилів.
39. 	Вишня — Cerasus L.
Дерева або кущі. Л. цілісні, в бруньках складені вздовж. Кв. в зонтиковидних чи китицевидних суцвіттях або по 1—2; гіпантій' дзвоникуватий або трубчастий. Чашолистків і пелюсток по 5. Тичинок багато. Плід — соковита і м’ясиста гладенька кістянка, без поволоки, з майже кулястою кісточкою.
1. Кв. великі, пелюстки 10 мм завд. Л.
яснопилчасті 2
— Кв. дрібні, пелюстки 6—7 мм завд. Л. залозисто-зарубчасті або зарубчасто-пилчасті З
2. Л. зовсім голі, блискучі без залозок на черешках, еліптичні або яйцевидні, ко- роткозагострені, пилчасті. Квітконіжки з одним або декількома зеленими листочками. Пелюстки 10—12 мм завд. Плоди сплюснуто- кулясті, темно-червоні, стиглі — чорні, з жовтуватим м’якушем і безкольоровим соком, кислі; кісточка не відокремлюється від м’якуша, куляста, гладенька. 2,5—6 м. Цв. IV —V.
*1. В. звичайна — C. vulgaris Mill.
(Prunus cerasus L.).
Широко культивують як плодове дерево в багатьох сортах по всій УРСР. Іноді дичавіє. — Походить з Балканського півострова. Плоди вживають у свіжому, сухому і консервованому вигляді, з них виготовляють варення, компоти, киселі, желе, сиропи, морси, настойки і вино. Хороший медонос.
— Л. знизу трохи пухнаті, з 2 залозками на черешку при основі пластинки. Квітконіжки без зелених листочків. Пелюстки 10— 12 мм завд. Плоди кулясті, темно-червоні (у дикої черешні близько 10 мм завд., гіркуваті). 3—10 м. Цв. IV — V.
2. 	Черешня —C. avium Moench (Prunus
avium L.)
388


Мал. 354. Вишня кущова, вишня степова: 1 — гілочка з квітками, 2 — гілочка з плодами, З, 4 — квітки.
В широколистяних лісах, на узліссях.— В Закарпатті, Карпатах, Правобережному Лісостепу звичайно; в Лівобережному рідко (Полтавська обл., Лубни, Комишнянський р-н, Черевки), після перерви з’являється в горах Криму.— Розводять у багатьох сортах. Плоди їстівні.— Олію використовують в парфюмерії і медицині. В корі міститься 7—10% дубильних речовин. Деревина червонувато- бура, її використовують в токарному і столярному виробництві.
З (1). Кв. у вкорочених китицях, зібраних щитком, розпускаються після появи листків. Л. округло-яйцевидні, при основі серцевидні, зарубчасто-пилчасті, голі. Пелюстки 5—8 мм завд. Плоди яйцевидні, чорні (на смак терпкі). 4—7 м. Цв. V — VI.
3. 	В. магалебська, в. антипка — С. mahaleb (L.) Mill. (Prunus maha-
leb L.).
В лісах, на кам’янистих схилах.— В Лісостепу (в Зах. Поділлі на межі з Молдавською РСР), в Криму (в горах). Культивують по садах і парках; використовують як підщепу для культурних сортів вишні і черешні. Плоди дають пурпурову фарбу.
— Кущі 0,5—2 м завв. Кв. в сидячих або короткостеблистих зонтикоподібних 3—4- квіткових суцвіттях на кінцях дуже коротких пазушних пагонів, які мають при основі кілька невеликих листків на ніжках 15—25 см завв., голих, відігнутих, у 2—3 рази довших за дзвоникуватий гіпантій. Пелюстки білі, звичайно виїмчасті, 6—7 мм завд. Плоди яйцевидні, червоні, близько 1 см завд., м’якоть з ясним або забарвленим соком. Ъ, 20—160 см. Цв. IV — V. L
3. 	В. кущова, в. степова — С. fruticosa (Pall.) G. Woron. (Prunus fruticosa
Pall., P. chamaecerasus Jacq.).
В заростях кущів, на степах, узліссях, схилах.— В Лісостепу, Степу і на півдні Полісся. Плоди їстівні, крім того, їх використовують для виготовлення варення і квасу. Дуже цінна для гібридизації з метою одержання посухостійких і морозостійких сортів вишень.
40. 	Черемха — Padus Mill.
Дерева або кущі з простими черговими листками, в бруньках вздовж згорнутими. Кв. двостатеві, дрібні, білі, зібрані у вузькі китиці, які з’являються після листків з торішніх бруньок. Тичинок 15—20. Маточка одна.
Плід — соковита, м’ясиста кістянка, з округлою кісточкою.
1. Р. з опадними листками 2
— Р. вічнозелені з шкірястими щільними листками 4
2. Чаш. при плодах залишається. Невисоке дерево спочатку з блискучою бурою, пізніше з темно-бурою, ароматичною корою. Л. з черешками, вкритими залозками, видов- жено-яйцевидні або видовжено-ланцетні, до 8—10 см завд. і 4—5 см завш., загострені, майже шкірясті, зверху блискучі, зісподу яскраво-зелені. Плід кулястий, чорний, 8— 10 мм в діам. 5—8 м. Цв. V — VI.
*1. Ч. п і з н я — P. serotina (Ehrh.) Ag. (Prunus serotina Ehrh.). Розводять в садах i парках. Походить з Півн. Америки. Плоди їстівні.
— Чаш. при плодах опадає З
3. Грона квіток густі, пониклі, 10—15 см завд., з дрібними пахучими квітками; пелюстки дрібні, білі або рожеві, 6 лш завд., по краю дрібнозубчасті. Чаш. в нижній частині опушена. Плід кулястий, 6—8 мм в діам., чорний,
Мал. 355. Черемха звичайна:
/ — гілочка з квітками, 2—гілочка з плодами, . З — квітка (в розрізі). 389


блискучий, на смак дуже терпкий, солодкий. 2—10 м. Цв. IV —VI.
2. 	Ч. звичайна — P. racemosa (Lam). Gilib. (Prunus racemosa Lam.).
В лісах і по чагарниках на вогких місцях.— В б. ч. УРСР, крім Степу і Криму. Розводять часто в садах. Плоди їстівні.— Дуже цінний фітонцид. Добрий медонос.
— Грона прямі або ледве відігнуті, голі, 7—15 см завд. Кв. без запаху; пелюстки білі,
4—5 мм завд., трохи довші за чашолистки. Плід кулястий, темно-червоний, близько 8 мм в діам. ij, 5—10 м, Цв. IV — V.
*3. Ч. в і р г і н с ь к а — P. virginiaca
(L.) Roem. (Prunus virginiaca L.).
Розводять в садах і парках.— Дико росте в лісах Півн. Америки. Стиглі плоди їстівні.
РОДИНА 75.
Трав’янисті, багаторічні, рідше однорічні або дворічні р., півкущі, кущі, дерева або ліани, з черговими листками, з прилистками. Л. перисто- або пальчастоскладні, рідше прості, інколи редуковані. Кв. двостатеві, дуже рідко (внаслідок недорозвитку) одностатеві, неправильні, рідше правильні. Чаш. з 5, рідше з 4 листочків, зрослолиста, 5 (4)-зубчаста або двогуба, рідше чашолистки вільні. Пелюсток 5, рідше 4 або менше, вільних, зрідка б.-м. зрослих між собою, дуже рідко пелюсток немає зовсім; він. здебільшого метеликовий, з 5 пелюсток — верхня непарна пелюстка має назву прапорця, дві бічні пелюстки звуться крилами, 2 нижні, звичайно б.-м. зрослі між собою, утворюють так званий човник; зрідка всі пелюстки метеликового віночка зростаються між собою (у конюшини). Тичинок 10, вони або всі зростаються нитками в трубочку, або одна з тичинок вільна (так звані двобратні тичинки); зрідка всі 10 тичинок вільні або тичинок 5, вільних, іноді тичинки численні, прикріплені по краю диска. Маточка одна, з одного плодолистка; зав’язь верхня, сидяча або на ніжці, одногнізда, рідше внаслідок утворення несправжньої поздовжньої перегородки майже або цілком двогнізда; стовпчик з головчастою або косою, часто розміщеною збоку приймочкою; насінні зачатки численні. Плід — біб, розкривається двома стулками,, рідше біб одно- або небагатогніз- дий, нерозкривний або розламується впоперек на однонасінні членики.
Всі види цієї родини несуть на своїх коренях бульбочки, які утворені бактеріями (роду Rhizobium), що засвоюють вільний азот повітря. Тому всі бобові збагачують грунт на азот; дикорослі ж види бобових є основою родючості лук і пасовищ.
Серед бобових дуже багато корисних рослин.
1. Дерева або кущі 2
— Трав’янисті рослини 28
2. Кв. правильні, зібрані в кулясті суцвіття. Тичинки численні.
1. 	Альбіція — Albizzia Durazz.
— Кв. неправильні або майже правильні (іноді розвинена лише одна пелюстка). Тичинок 6—10 З
3. В брунькоутворенні верхня непарна
Деревина міцна, червоно-бура, іде на виготовлення меблів.
4 (1). Квітконосні китиці довші за листки. Л. гостропилчасті. Плоди округло-овальні. 3-6 м. Цв. V —VI.
*4. Ч. португальська —Р. I us it а- nicaMill. (Prunus lusitanica L.).
Розводять в парках Півд. Криму.— Походить з Іспанії.
— Квітконосні китиці не довші за листки. Л. віддалено-пилчасті. Плоди яйцевидно- видовжені. І2> 2—4 м. Цв. V — VI.
*5. Ч. лавровишнева, лавровишня — Р. laurocerasus Mill.
Розводять в парках Криму. Походить із Закавказзя.
БОБОВІ — LEGUMINOSAE
пелюстка віночка (прапорець) обгорнута іншими пелюстками 4
— В брунькоутворенні прапорець віночка обгортає інші пелюстки або ж він. складається лише з одного прапорця 7
4. Л. цілісні, нирковидні або майже округлі. Кв. рожеві (з’являються до розпускання листків).
2. Церцис — Cereis L.
— Л. перисті або двоперисті .... 5
5. Кв. яскраво-червоні або оранжові, зібрані в зонтикоподібні китиці.
4. Цезальпінія — Caesalpinia L.
— Кв. зеленуваті або білуваті, зібрані в пазушні або верхівкові, при основі іноді розгалужені китиці 6
6. Кв. дрібні, зеленкуваті, в прикорочених пазушних китицях. Біб сплюснутий, довгий (до 35 см завд.).
3. Гледичія — Gleditschia L.
— Кв. середнього розміру, білуваті, у верхівкових іноді при основі розгалужених китицях. Біб несплюснутий, 8—10 см завд.
5. Бундук — Gymnocladus L.
7 (3). Він. з однієї пелюстки, темно-фіолетового прапорця (крила і човник нерозви- нені). Кущ з перистими листками. Кв. в довгих китицях.
27. А м о р ф а — Amorpha L.
— Він. з п’яти пелюсток 8
8. Тичинки вільні або зрослі лише при
основі 9
— Усі 10 тичинок зрослися нитками в трубочку або 9 тичинок зрослися нитками в трубочку, а десята тичинка вільна . . .10
9. Тичинки вільні. Кв. зібрані в китиці. Біб циліндричний, чотковидно перетягнутий.
6. Софора — Sophora L.
— Усі тичинки зрослися основами ниток. Кв. зібрані в китиці. Біб лінійний, плоский.
7. М а а к і я — Maackia Rupr. et Max.
10 (8). Л. прості, цілісні, цілокраї, рідше верхні л. цілісні, нижні —трійчасті. Невисокі кущі 11
390


— Л. перистоскладні або трійчасті, рідше з чотирьох пальчасто зближених листочків. Кущі або дерева 13
11. Верхні л. цілісні, нижні —трійчасті, з черешками.
13. 	Саротамнус — Sarothamnus Wimm.
— Л. цілісні 12
12. Кущі з зеленими прутовидними, майже безлистими пагонами. Чаш. здута, з 5 однаковими зубцями.
10. 	Віничник — Spartium L.
— Кущі з густо облиствленими пагонами. Чаш. двогуба, дзвониковидна.
11. 	Дрік — Genista L.
13 (10). Ліани (виткі кущі) 14
— Р. невиткі 15
14. 	Л. перисті, з 7—13 яйцевидно-ланцетних листочків. Кв. блідо-лілові.
29. 	В і с т а р і я — Wistaria Nutt.
— Л. трійчасті, з округлими боковими листочками і ромбічним верхівковим. Кв. темно-лілові.
52. Пуерарія — Pueraria DC.
15 (13). Л. непарноперисті 16
— Л. парноперисті, трійчасті або з 4 пальчасто зближених листочків 19
16. Він. білий або рожевий .
ЗО. 	Робінія — Robinia L.
— Він. жовтий або оранжово-черво- ний 17
17. Біб з перетяжками членистий.
40. 	В’язіль — СогопіІІа L.
— Біб без перетяжок 18
18. Кущ до 1 м завв. Біб циліндричний, вкритий залозистими щетинками.
34. 	К а л о ф а к а — Calophaca Fisch.
— Кущ 2—5 м завв. Біб пухирчасто здутий, плівчастий.
31. 	Міхурник — Colutea L.
19 (15). Л парноперисті 20
— Л. трійчасті або з 4 пальчасто зближених листочків 22
. 20. Він. жовтий.
33. Карагана — Caragana L.
— Він. забарвлений по-різному, але не жовтий 21
21. 	Колючі кущі. Біб дуже здутий, шкірястий.
32. 	Ч и н г і л ь — Halimodendron Fisch.
— Невеличкі кущики без колючок:
35. 	Астрагал — Astragalus L.
22 (19). Л. з чотирьох пальчасто зближених листочків.
33. 	Карагана — Caragana L.
— Л. трійчасті 23
23. 	Кв. в довгих звислих китицях. Кущі або дерева до 5 м завв.
1 Л. двоколірну — L. bicolor Turcz. дуже рідко культивують в парках.
12. 	Золотий дощ — Laburnum L.
— Суцв. прямостоячі. Невисокі кущі .24
24. Кв. червоні або рожево-фіолетові. Біб сочевицеподібний, дрібненький, однонасінний.
Леспедеца — Lespedeza Rich.1
— Кв. жовті, білі або блідо-рожеві. Біб довгастий або лінійний 25
25. Чаш. трубчаста.
14. З і н о в а т ь, рокитник — Cyti¬
sus L.
— Чаш. дзвониковидна, двогуба . .26
26. Кв. поодинокі, квітконіжки виходять з пазух листків на гранчастих зелених, прутовидних гілках.
13. 	Саротамнус — Sarothamnus L.
— Кв. зібрані в китиці, іноді прикорочені, головчасті 27
27. Китиці прикорочені, головчасті. Чаш. чимала, глибокодвороздільна, з двороздільною верхньою губою і до середини тринадріз- ною нижньою.
9. Аргиролобій — Argyrolobium Eckl. et Zeyn.
— Китиці багатоквіткові, не прикорочені. Чаш. коротка, верхня губа її з двома, нижня — з трьома гострими зубцями.
15. Лемботропіс — Lembo tropis Gris.
28 (1). Всі л. прості, цілісні або листок складається з вусика та двох великих прилистків 29
— Л. трійчасті, пальчастоскладні або перистоскладні, рідше нижні л. трійчасті, верхні —з одного листочка ЗО
29. Л. лінійні або складаються з вусика та двох великих прилистків. Біб сплюснутий.
48. 	Чина — Lathyrus L.
— Л. оберненояйцевидні або обернено- ланцетні. Біб зігнутий, шипуватий.
38. Личинник — Scorpiurus L.
ЗО (28). Л. перистоскладні . .31
— Л. трійчасті або пальчастоскладні, рідше нижні л. трійчасті, верхні — з одного листочка . ... .48
31. Л. з верхівковим непарним листочком .32
— Л. без верхівкового непарного листочка, часто закінчуються вусиком ... .44
32. Кв. зібрані у зонтиковидні суцвіття. Біб нерозкривний 33
— Кв. зібрані в китиці, іноді прикорочені в головку або поодинокі в пазухах листків 36
33. Човник дзьобоподібний 34
— Човник тупий. Біб складається з овальних члеників.
33. Серадела — Ornithopus L.
34. Біб не розламується на окремі членики, лінійний, сплюснутий з боків, з потовщеними краями, витягнутий в загнутий на верхівці носик, багатонасінний.
22. 	Секуригера — Securigera DC.
— Біб розламується на окремі членики 35
391


35. 	Біб складається із зігнутих у вигляді підкови члеників. Кв. жовті.
41. 	Гіпокрепіс — Hippocrepis L.
— Біб складається з циліндричних або 4-гранчастих члеників. Кв. білувато-рожеві.
40. 	В’язіль — СогопіПа L.
36 (32). Біб нерозкривний, туго розкривний або біб розламується на членики . . .37
— Біброзкривається двома стулками .39
37. Біб горіхоподібний, однонасінний, ячеїстий, з одного боку з гребінцем, вкритим
б.-м. розвиненими шипами.
43. 	Еспарцет — Onobrychis Adans.
— Біб лінійний, рідше еліптичний .38
38. Біб тугорозкривний, голий або шипуватий, зі слабими перетяжками, не розпадається при достиганні на членики. Кв. фіолетові.
37. Солодка — Glycyrrhiza L.
— Біб складається з кількох притисну- товолосистих або білоповстистих члеників, на які й розпадається при повному достиганні. Кв. кремові, рожеві або пурпурові.
42. 	Солодушка — Hedysarum L.
= Біб чотковидний. Кв. білуваті.
6. 	Софора — Sophora L.
39 (36). Всі тичинки зрослися нитками в трубочку. Суцв. щільне, оточене обгорткою з пальчастороздільних л. Він. оранжовий.
21. Заяча конюшина — Anthyl 1 is L.
— Дев’ять тичинок зрослися нитками в трубочку, одна ж тичинка вільна або рідше приросла майже до середини нитки до трубочки. При суцвітті немає обгортки з пальчасто- роздільних листків 40
40. Біб одногніздий 41
— Біб з несправжньою повною або неповною перегородкою 43
41. Кв. на довгих ніжках, поодинокі в пазухах листків. Листочки гостропилчасті.
45. 	Ну т — Cicer L.
— Кв. зібрані в китиці або в головчасті суцвіття 42
42. Чаш. з довгими шиловидними зубцями; десята тичинка наполовину приросла до тичинкової трубочки.
28. 	Козлятник — Galega L.
— Чаш. з короткими зубцями; десята тичинка вільна.
37. Солодка — Glycyrrhiza L.
43 (40). Човник на верхівці з гострячком.
36. 	Гострокильник — Oxytropis DC.
— Човник на верхівці без гострячка, тупий або б.-м. загострений.
35. Астрагал — Astragalus L.
44 (31). Чаш. з довгою трубочкою (подібною до квітконіжки). Зав’язь на ніжці; стовпчик довгий, нитковидний. Біб овально- довгастий, здутий, з товстою рихлою сітча- 392 стою шкаралупою. Кв. після цвітіння зариваються у грунт, де і достигає біб.
44. 	А p а х і с — Arachis L.
— Трубочка чашечки коротка. Кв. після цвітіння не зариваються у грунт ... .45
45. Тичинкова трубочка зверху прямо
зрізана, тому вільні частини ниток однакової довжини 46
— Тичинкова трубочка зверху косо зрізана, тому вільні частини ниток неоднакової довжини 47
46. Стовпчик тригранний, з одного боку жолобчастий, з другого боку при верхівці бородчастий. Прилистки великі, у вигляді листочків.
49. 	Горох — Pisum L.
— Стовпчик сплюснутий, з одного боку бородчастий.
48. 	Чина — Lathyrus L.
47 (45). Стовпчик нитковидний. Чаш. коротша за віночок.
46. Горошок — Vicia L.
— Стовпчик на верхівці сплюснутий. Зубці чашечки перевищують віночок.
47. Сочевиця — Lens L.
48 (ЗО). Усі тичинки зрослися нитками в
трубочку 49
— Дев’ять тичинок зрослися нитками в трубочку, десята тичинка вільна або наполовину приросла до тичинкової трубочки .50
49. 	Л. пальчастоскладні, з п’яти-одинад- цяти листочків.
8. Люпин — Lupinus L.
— Нижні л. трійчасті, верхні — з одного листочка.
16. 	Вовчуг — Ononis L.
50 (48). Тичинкова трубочка і стовпчик закручені спірально; човник на верхівці дзьобикоподібно зігнутий. Л. трійчасті.
51. 	Квасоля — Phaseolus L.
— Тичинкова трубочка і човник не закручені спірально 51
51. Човник дзьобикоподібно загострений 52
— Човник з тупою верхівкою . . .53
52. Біб з чотирма подовженими трав’янистими виростами (крилами).
25. 	Тетрагонолобус — Tetragono- lobus Scop.
— Біб некрилатий.
24. Лядвенець — Lotus L.
53 (51). Пелюстки зрослі між собою в нижній частині й прирослі до тичинкової трубочки (після цвітіння він. не опадає); кв. дрібні, зібрані в б.-м. кулясті або видовжені головки.
20. Конюшина — Trifolium L.
— Пелюстки вільні, не прирослі до тичинкової трубочки 54
54. 	Л. з цілокраїми листочками. . . .55
— Листочки більш або менш зубчасті 56


55. 	Л. з трьох листочків. Кв. коло 2 см завд., синюваті. Біб загострений, звужений в сплюснутий з боків мечовидний носик.
26. 	Псорален — Psoralea L.
— Л. з п’яти листочків. Кв. дрібні, білі або рожевуваті. Біб овальний, не звужений в носик.
23. 	Дорикній — Dorycnium L.
56 (54). Кв. зібрані в довгі тонкі китиці, дрібненькі. Він. білий або жовтий.
19. 	Буркун — Melilotus Adans.
— Кв. зібрані в головки або короткі китиці 57
57. Листочки великі, більше 4 см завд. Р. щетинисто-волосисті (виключно культур- НІ р.).
50. 	Соя — Glycine L.
— Листочки звичайно дрібніші, до 4 см завд 58
58. Листочки тільки на верхівці зубчасті. Біб серповидний, равликоподібно закручений або прямий, без носика.
18. Люцерна — Medicago L.
— Листочки зубчасті по всьому краю. Біб овальний або довгастий, звужений в б.-м. довгий носик.
17. 	Гуньба — Trigonella L.
1. 	Альбіція — Albizzia Durazz.
Л. 2—3-перисті, з дрібненькими листочками. Тичинки на довгих шовковистих рожевих нитках, зрослих в нижній частині в трубочку. 5—8 м. Цв. VI—VII.
*А. ленкоранськ а— A. julibrissin
Durazz.
Розводять як декоративне дерево в парках і садах Криму. Деревина тверда, придатна для різних виробів.— Походить з півд.-схід. Закавказзя.
2. Церцис — Cereis L.
Л. округло-нирковидні, при основі глибо- косерцевидні. Квітки малиново-рожеві, в пазушних пучках, з’являються до розгортання
Мал. 356. Церцис стручковий,
листків. Біб видовжено-лінійний, 4—5-насін- ний; насінини округлояйцевидні, чорні. 2—8 м. Цв. IV — V.
*Ц. стручковий — С. siliquastrum L.
Розводять як декоративне дерево в садах і парках півд. районів, особливо часто в Криму. Походить з Півд. Європи і Малої Азії.
3. 	Гледичія — Gleditschia L.
Дерева з простими або розгалуженими колючками. Л. перисті або двоперисті. Кв. одностатеві. Чаш. З—5-лопатева; пелюсток 3—5, вільних, нерівних. Тичинок 3—8, вільних. Біб шкірястий; насінини яйцевидні.
1. 	Шипи розгалужені. Біб видовжено- ланцетний, звичайно трохи зігнутий. Л. парноперисті, 20—45 м. Цв. VI.
*1. Г. колюч а— G. triacanthos L.
Розводять як декоративне дерево в садах і парках. Походить з Північ. Америки. Деревина міцна, придатна на різні вироби; з насіння виготовляють сурогат кофе.
— Шипи нерозгалужені. Біб короткий, прямий. Л. непарноперисті або двічі перисті.
10—12 м. Цв. VI.
*2. Г. каспійська — G. caspia Dest Розводять як декоративну рослину, придатна для живоплоту.
4. 	Цезальпінія — Caesalpinia L.
Невеличке дерево (часто росте кущем) з ясно-бурою корою. Л. двічі парноперисті; стрижень листка з 4—5 пар розгалужень, на яких на коротких черешках супротивно розміщено 12—18 довгастих, тупуватих голих листочків 0,5—1 см завд. Кв. яскраво- жовті, з червоними тичинками. Боби близько 10 см завд. і 2 см завш. Ъ, 2—5 м. Цв. V — VIII.
*Ц. Джиліса — С. Giliesii Wall.
Культивують як дуже декоративну рослину на півдні Криму.— Походить з Півд. Америки.
5. 	Бундук — Gymnocladus L.
Л. двічі перисті, 10—40 см завд. Кв. одностатеві, правильні, білі, запашні. Боби ши- рокодовгасті, коричневі. 15—30jw. Цв. VI.
*Б. дводомний — G. dioicus (L.) С. Koch (G. canadensis Lam.).
Розводять як декоративне дерево. Походить з Півн. Америки.
6. 	Софора — Sophora L.
Дерева і трав’янисті рослини з непарноперистими листками і зібраними в китиці квітками. Тичинки вільні. Біб з плодоніжкою, чот- ковидний, нерозкривний.
1. 	Дерево з кулевидною кроною. Кора темно-сіра. Л. 11—25 см завд., з 9—17 яйцевидно-довгастих, з вістрям на верхівці листочків. Кв. 1—1,5 см завд., жовтувато-білі, в розлогих волотевидних китицях. Боби повислі. 5—15 м. Цв. VIII — IX.
*1. С. японська — S. Japonica L.
Культивують в садах і парках, вздовж вулиць як декоративне дерево. Походить з Японії та Китаю. Плоди дають жовту фарбу.
— Трав’янисті багаторічні р. Кв. зібрані густими колосковидними верхівковими китицями 2
393


2. 	Л. і чашолистки сріблясто-повстисто-» опушені. Пелюстки зовні сріблястоопушені. Л. з 5—12 парами цілісних листочків, 15— 40 мм завд. Кв. білі або кремові, в густих небагатоквіткових видовжених суцвіттях. Боби
5—12 мм завд., б.-м. зігнуті, нерозкривні. 2д, 50—80 см. Цв. V —VI.
2. С. китниковидна — S. alopecu- roides L. (Goebelia alopecuroides Bunge)
На кам’янистих схилах. — В Півд. Криму дуже рідко.
-Р. отруйна (особливо насіння).
— Л., чашолистки та пелюстки голі або майже голі. Л. з 9—12 парами довгасто-еліптичних листочків, 12—20 мм завд. Кв. кремові, 15—18 лш завд., в густих китицях. Боби 50—70 мм завд., спрямовані вгору. 2/., 50— 75 см. Цв. V — VI.
3. С. П р о д а н а — S. Prodanii Anders.
(Goebelia Prodanii (Anders.) Stankov) В лісах.— В Гірському Криму.
7. 	Маакія — Maackia Rupr. et Max.
Кора світло-коричнева, блискуча; молоді пагони і л. шовковистоопушені. Л. непарноперисті, 10—30 см завд., з 7—9 яйцевидних або яйцевидно-довгастих листочків. Кв. білі, в густих верхівкових китицях. Біб темно-бурий, 4—6 см завд. 10—20 м, Цв. VII.
* Маакія амурська, амурська акація — М. amurensis Rupr. et Max. (Cla- drastis amurensis Benth.).
Культивують в садах і парках як декоративну рослину. Походить з Далекого Сходу.
8. 	Люпин — Lupinus L.
Трав’янисті р. з прямостоячими стеблами- Л. пальчастоскладні, з 5—10 листочків. Кв. зібрані довгими верхівковими китицями. Чаш. двогуба; човник віночка дзьобоподібно зігнутий. Нитки всіх тичинок зрослися в трубочку. Біб сплюснутий, з поперечною перегородкою.
1. Кв. жовті. Ст. розгалужене, опушене, рясно вкрите листками. Л. з 5—11 листочками. О, ЗО—80 см. Цв. VI —VIII.
*1. Л. жовтий — L. luteus L. Культивують у півн. районах як одну з найкращих на зелене добриво рослин. Походить із Зах. Середземномор’я.
— Кв. інакше забарвлені 2
2. Л. з 10—15 ланцетними листочками. Суцв. до 50 см завд.; кв. голубі, рідше червоні. 2д, 30—70 см. Цв. V — VII.
*2. Л. б а г а т о л и с т и й — L. polyphyk lus L,
Культивують переважно як декоративну рослину. Походить з Півн. Америки.
— Л. з 5—10 листочками. Суцв. коротші З
3. Листочки видовжено-лінійні, до 4 мм завш. Стебло притиснутоопушене, трохи розгалужене. Кв. голубі, рідше білі, червоні або плямисті. О, 20—100 см. Цв. V — VI.
*3. Л. вузьколистий — L. angusti- folius L.
Культивують у півн. районах на зелене добриво. Походить із Зах. Середземномор’я.
.— Листочки, ширші за 5 мм 4
4. Човник по краю коротковійчастий. Багаторічна м’якоопушена рослина. Л.з7—9 видовжено-оберненояйцевидними листочками. Кв. голубі. 2/., ЗО—60 см. Цв. V — VII.
*4. Л. багаторічний — L. perenne L.
Культивують як декоративну рослину; придатний на зелене добриво. Походить з Півн. Америки.
— Човник по краю голий. Однорічники.5
5. Стебло вкрите відстовбурченими рудими волосками, розгалужене; л. з 5—7 довгасто-оберненояйцевидними листочками. Кв. голубі, рожеві або білі. 0, 10—40 см. Цв. V— VII.
*5. Л. шорсткий — L. hirsutus L.
Культивують як декоративну рослину. Дає зелене добриво. Походить з Середземномор’я.
— Ст. вкрите притиснутими білими волосками . .6
6. Чашечка з двороздільною верхньою губою і трироздільною нижньою. Він. голубий або фіолетовий, з білими плямами. Л. з широколінійними або довгастими листочками. 0, 15—ЗО см. Цв. VI —VII.
*6. Л. різноколірний — L. varius L.
Культивують як декоративну рослину. Походить з Середземномор’я.
— Чаш. з цілокраїми губами. Він. білий, тільки на верхівці пелюстки іноді голубуваті. 0, 20—80 см. Цв. VI—VII.
*7. Л. б і л и й — L. albus L.
Культивують як декоративну рослину. Походить з Середземномор’я.
9. 	Аргиролобій — Argyrolobium Eckl. et Zeyn.
Півкущ з потужним кореневищем. Ст. ба- гаточисленні з довгими сланкими гілками. Л. тонкі, з трьома оберненояйцевидними листочками. Кв. в головчасто-китицевому суцвітті. Чаш. розсічена, густоопушена. Він. яскраво- жовтий. Біб лінійний, трохи зігнутий, шовко- вистоволосистий, 6—10-насінний. 2/., 10 • ЗО см. Цв. VI - VII.
A. чашечковий — А. саіусіпшп
(M. В.) Janb. et Spach. (Cytisus calycinum V M. B.).
На узліссях, по чагарниках.— В Гірському
Криму.
10. 	Віничник — Spartium L.
Гілки тонкоборозенчасті, округлі. Л. дрібні, майже редуковані, не численні, довгасті або довгасто-лінійні. Кв. великі, до ЗО мм завд., жовті, в небагатоквіткових китицях на верхівках гілок. Біб лінійний, стислий, 6— 7 см завд., багатонасінний. 1^, 60—200 см. Цв. V —VI.
B. прутовидний — S. junceum L.
На сухих схилах.— В Півд. Криму як здичавіла р. Розводять як декоративний кущ. Походить з Середземномор’я. Волокно стебла придатне на плетиво.
11. 	Дрік—Genista L.
Низенькі, іноді колючі кущі, з цілісними листками. Кв. великі, звичайно зібрані в китицях. Чаш. двогуба. Він. жовтий. Усі тичин394


ки зрослися нитками в трубочку. Біб довгастий або лінійний, розкривається двома стулками.
1. Ст. сплюснуті, крилаті, при основі відстовбурченоволосисті. Л. яйцевидно-ланцетні, опушені. Кв. жовті, зібрані верхівковими китицями. Біб плоский, 15—20 мм завд., прилеглоопушений. "h, 15—ЗО см. Цв. VI— VII.
1. Д. крилатий — G. sagittalis L. (Ge-
nistella sagittalis Gams.).
В дубових лісах. — (В передгір’ях Карпат, рідко (в Івано-Франківській обл., колиш. Ланчинському p-ні, с. Добротів).
— Ст. несплюснуті, некрилаті ... .2
2. Р. з колючками в пазухах листків. Біб короткодовгастий. Л. майже сидячі, довгасті або еліптичні, разом з молодими гілочками, чашечками і бобами волохато- волосисті. І2> 2^—50 см. Цв. VI — VII.
2. Д. германський — G. germanica
В соснових і мішаних лісах.— В Карпатах, на Поліссі, в Розточчі-Опіллі і в Правобережному Лісостепу нерідко; в Лівобережному Лісостепу рідко (Полтавська обл., Ромни, Зіньків).
— Р. без колючок. Біб довгасто-лінійний або ланцетний З
3. Він., особливо прапорець, зовні б.-м.
опушений 4
— Він. голий 6
4. Р. зелена, негустопритиснутоопуше-
на. Л. довгасто-оберненояйцевидні, зверху голі; пучки листків скупчені в пазухах прикорочених гілочок. Гілки лежачі або висхідні. Квітконіжки майже дорівнюють чашечці; чаш. досередини двогуба. 10—ЗО см. Цв.
VI — VII.
3. Д. волосистий — G. pilosa L.
У розщелинах скель, в сухих, переважно соснових лісах.— В Гірському Криму (Ба- буган-яйла, окол. Алушти, г. Кастель).
— Р. вся густосріблястоволосиста . .5
5. Л. з обох боків густобілуватоопушені, довгасто-ланцетні, гострі. Квітконіжки вдвоє коротші за чашечки або кв. майже сидячі, ft, 5—10 см. Цв. V —VI.
4. Д. б і л у в а т и й — G. albida Willd.
На кам’янистих місцях, серед скель.— В Криму.
— Л. з верхнього боку голі, зісподу густобілуватоопушені, ланцетні або довгасті, гострі. Гілки висхідні, "h, 10—25 см. Цв. VI —VII.
5. Д. скіфський — G. scythica Paez. На кам’янистих місцях, вапнякових скелях.— В Степу (коло Кривого Рога, в Донецькій, Миколаївській і Херсонській обл.), в Криму (переважно в горах).
6 	(3). Зав’язь і біб опушені. Гілки стебла виразно чотиригранні, по гранях борозенчасті, як і л., густо притиснуті, шовко- вистоволосисті. Л. довгасто-ланцетні. Суцв. негусті. Біб довгасто-лінійний, притиснуто- опушений. 7—25 см. Цв. V — VI.
6. Д. чотиригранний — G. tetra¬
gona Bess.
На крутих вапнякових схилах.— Середнє Придністров’я (Одеська обл., по р. Ягорли- ку, коло Артирівки).
— Зав’язь і біб голі 7
7. 	Стебло сланке, з висхідними гілочками. Л. ланцетні або лінійно-ланцетні, майже сидячі, 8—18 мм завд. Суцв. З—7-квіткове, коротке. І£, 20—50 см. Цв. VI — VIII.
7. Д. притиснутий — G. depressa
М. В.
По кам’янистих місцях, осипах, у розщелинах скель.— В Гірському Криму.
— Стебло прямостояче, рідше висхідне. Л. 2—4 см завд. Суцв. 6—20-квіткове. Ь, 40—80 см. Цв. VI — VII.
8. Д. к р а с и л ь н и й — G. tinctoria L.
По сухих лісах, на узліссях і по чагарниках.— Майже по всій УРСР, рідше на півдні.
З G. tinctoria виділяють як окремі види: Д. донський — G. tanaitica P. Smirn., що зростає на крейдяних відслоненнях в Донецькому Лісостепу та Лівобережному Степу — рослину ЗО—60 см завв., з лінійно-ланцетними, 1—4 мм завш. листками. Д. високий — G. elata Wend., відомий з Закарпаття та Розточчя-Опілля, до 2 м завв., з ланцетними листками. Д. дніпровський — G. borysthenica Kotov, що зростає ва дніпровських схилах в Степу (по нижній . течії Дніпра) — рослина 100—200 см завв., з лінійно-ланцетними листками. Всі ці види потребують дальшого вивчення.
12. 	Золотий дощ — Laburnum L.
Л. трійчасті, з довгими черешками і еліптичними або яйцевидними листочками, які зісподу разом з гілками і чашечками притис- нутоопушені. Кв. золотисто-жовті, в довгих повислих китицях. Біб сріблястоопушений. %, 1j, 2,5—5 м. Цв. IV —VI.
*3. д. звичайний — L. anagyroides Medic (Cytisus laburnum L.).
Культивують як декоративну рослину в садах і парках.— Походить з Півд. Європи
13. 	Саротамнус—Sarothamnus Wimm.
Кущ з трійчастими нижніми і цілісними верхніми листками. Гілки прутовидні, гранчасті, голі, на час плодоношення майже безлисті. Кв. на довгих ніжках, поодинокі в пазухах листків, ясно-жовті. Біб 3—4 см завд. 1j, 50—200 см. Цв. V — VI.
С. 	віниковий — S. scoparius (Link.) Wimm. (Cytisus scoparius Link.).
В лісах.— В Карпатах, на Правобережному Поліссі, в Зах. Лісостепу (в Хмельницькій і Вінницькій областях).
14. 	Зіновать. Рокитник — Cytisus L.
Кущі з трійчастими листками. Кв. зібрані головчастими або китицевидними суцвіттями. Чаш. трубчаста; човник віночка тупий; усі тичинки зрослися нитками в трубочку; стовпчик на верхівці трохи зігнутий. Біб довгастий або лінійний.
395


1. 	Гілки виразноребристі. Пелюстки білі або блідо-рожеві. Суцв. головчасте, з 2—4 квіток. Л. яйцевидні або еліптичні, зісподу
б.-м. густо притиснутоволосисті. Гілки висхідні, 15—ЗО см завв., притиснутоопушені.
15—ЗО см. Цв. V — VII.
1. 	3. Скробічевського — С. Scro- biszewskii Paez.
Мал. 357. Саротамнус віничковий:
1 — гілочка з квітками, 2 — гілочка з плодом, З — квітка в поздовжньому розрізі, 4 — квітка без оцвітини, 5 — біб у поздовжньому розрізі
На кам’янистих місцях, на півдні Степу в Миколаївській та Херсонській обл., рідко.— Ендем УРСР.
— Гілки циліндричні або невиразнобо- розенчасті. Суцв. багатоквіткове. Пелюстки жовті, рідше білі 2
2. Суцв. верхівкові, майже головчасті З
— Кв. сидять в пазухах листків по 1—5 і утворюють китицевидні суцвіття ... .9
3. Суцв. розвинені лише на верхівках
молодих гілок. Л. з оберненояйцевидними, рідше ланцетними листочками 4
— Суцв. розвинені на верхівках старих гілок і на верхівках молодих пагонів, що зонтиковидно оточують перецвіле суцв. старої гілки. Л. з ланцетними листочками . .5
4. Р. густоопушені притиснутими коро¬
тенькими волосками. Суцв. з 6—10 квіток; кв. золотисто-жовті. Чаш. конічно-трубчаста. Гілки прямостоячі. Боби волохаті. ЗО—
60 см. Цв. V — VIII.
2. 3. австрійська — С. austria-
cus L.
На схилах, узліссях, в чагарниках.— Майже по всій УРСР, переважно в Лісостепу і на півночі Степу.
— Р. розсіяноопушені. Суцв. з 5—10 квіток; кв. блідо-жовті. Чаш. двогуба. Гілки висхідні. Боби волосисті. Ъ, 20—40 см. Цв V —VII.
3. 3. Блоцького — С. Blockianus
Pawl. (С. leucanthus Eichw.).
По чагарниках, на узліссях.— В Лісостепу (на Поділлі). Ендем півд. заходу УРСР.
5 (3). Р. густоволохаті або густопритис- нутоопушені 6
— Р. вкриті довгими, відстовбурченими або притиснутими, але неустими волосками .7
6. Кв. 16—20 мм завд., білі. Ъ, ЗО—80см. Цв. VI—VII.
4. 	3. б і л а — С. albus Hacq.
По чагарниках, на узліссях широколистяних лісів.— Лише в зах. частині Лісостепу, на схід до Вінниці.
— Кв. 23—25 мм завд., блідо-жовті. 1), 30—50 см. Цв. VI—VII.
5. 3. подільська — С. Dodolicus
Blocki (С. capitatus Bess.).
По вапнякових і кам’янистих схилах, порослих чагарником. — Зрідка і лише в зах. частині УРСР.
7 	(5). Листочки ланцетні, гострі, жорсткуваті. Ст. б.-м. притиснутоопушене. Кв. сірчано-жовті; прапорець зверху волосистий. 1j, 80—100 см. Цв. VI—VIII.
6. 3. Рошеля — С. Rochelii Wierzb.
На узліссі.— Відома лише з окол. Чернівців.
— Листочки оберненояйцевидні, на верхівці округлі, м’які. Ст. відстовбурчено- волосисте. Кв. жовті, прапорець зовні майже голий. 30—50 см. Цв. VI—VII.
7. 3. скупчена — С. aggregatus
Schur.
По чагарниках, на кам’янистих схилах.— Відома лише з окол. Чернівців.
9 (2). Прапорець віночка зовні опушений. Кв. сидять в пазухах листків по 1—2, рідко 3 . . .10
— Прапорець віночка зовні голий. Кв. сидять в пазухах листків по 2—3—5 . . .12
10. 	Кущики з сланкими, волохато-білу- ватоопушеними гілками. Листочки оберненояйцевидні. Кв. 2,8—3,2 см завд., жовті. Боби до Зсм завд., розсіяноволохатоволосис- ті. 10—20 см. Цв. V — VI.
8. 3. багатоволосиста — С. ро-
lytrichus М. В.
На скелях.— В Криму, на яйлах і на верхній межі лісу в горах.
В. І. Кречетовичем описаний для Криму близький вид — 3. Вульфа — С. Wulf ii V. Krecz., який відрізняється в основному б.-м. притиснутим опушенням. Росте в тих же умовах.
— Р. ЗО—60 см завв. з прямостоячими або висхідними гілками 11
396


11. 	Р. короткопритиснутошовковисто- опушені. Листочки вузьколанцетні, 2,5—3,5 (5) см завд. Суцв. небагатоквіткове. Боби сріблястопухнаті. 60—120слі.Цв.У — VII.
9. 3. дніпровська — C. borysthe- nicus Grim. (C. biflorus subsp. borysthenicus
Pacz.).
На річкових пісках. — В Лісостепу і Степу (переважно на Лівобережжі).
— Р. густо і довго відстовбурченоопуше- на. Листочки яйцевидні і видовжено-яйцевид- ні, 1,5—2,5 см завд. Суцв. багатоквіткове. Боби білуватопухнаті. Ъ, ЗО—60 см. Цв. V —VII.
10. 3. Л і н д ема н а — C. Lindemannii
V. 	Krecz.
В дубових лісах і на степових схилах.— Переважно в лісових і лісостепових районах, рідше в Степу.
12 (9). Р. з прямими гілками. Л. на час цвітіння розвинені слабо. Пелюстки 23—28 (ЗО) мм завд. При сушінні рослини не чорніють 13
— Р. з сланкими розпростертими або з висхідними гілками. Л. на час цвітіння добре розвинені. Пелюстки 16—23 мм завд. При сушінні чорніють 14
13. Р. короткосіруватопритиснутоопуше- ні. Кв. в пазухах листків по (1) 3—5, зібрані багатоквітковими, безлистими, колосовидними суцвіттями. Біб лінійний, притиснутово- лосистий. І£, 60—180 см. Цв. V—VII.
11.3. руська — С. ruthenicus Fisch.
(С. biflorus Led. non L’Herit.).
На степових та кам’янистих схилах.— По всій УРСР, крім високогір’я і Полинового степу.
— Р. густо- і довговідстовбурченоопу- шені. Кв. в пазухах листків по 1—2 (3). І2, 20—50 см. Цв. V—VII.
3. 	Ліндемана — С. Lindemannii
V. Krecz. (Див. ст. 11).
14 (12). Чаш. майже гола. Плямка при основі прапорця невиразна, фіолетова. Ъ, 50—125 см. Цв. VI—VII.
12. 3. Ц і н г e р а — C. Zingeri (Nenjuk.) V. Krecz. (С. ruthenicus var. Zingeri Nenjuk.).
В соснових лісах, на пісках.— На Поліссі і в Лісостепу.
— Чашечка густоволосиста. Р. 10— 50 см завв. Прапорець з бурою плямкою при основі 15
15. Кв. зібрані однобічним китицевидним суцвіттям. Гілки лежачі, 10—ЗО см завв. Листочки довгасті. %, 15—ЗО см. Цв. VI— VII.
13. 3. регенсбурзька — C. ratis-
bonensis Schaeff.
На піщаних грунтах в соснових лісах.— Р. рідка, відома лише з Захід. Полісся.
— Кв. у китицевидному вузькому суцвітті 16
16. Кв. розміщені в пазухах листків по 1—2. Гілки при основі висхідні. 1>, 20—50 елі. Цв. V-VI.
14- 3. Кречетовича — C. Kreczeto- viczii Wissjul. (C. ratisbonensis Krecz. p.
p. non Schaeff.).
На кам’янистих і вапнякових відслоненнях.— Рідко на півдні степової частини УРСР (Донецька обл., Харцизький р-н, Харци- зька балка, Пікузи).
— Кв. розміщені в пазухах листків по 2—4. Гілки розпростерті, дуговидно підіймаються. 1j, 30—60 см. Цв. VII—VIII.
15. 	3. Пачоського — C. Paczoskii
V. Krecz.
В листяних і мішаних лісах.— Лише на заході Лісостепу (Тернопільська обл., Збаразький р-н, Киданці, Одеська обл., Люба- шівський р-н коло Саврані по р. Бугу).
15. Лемботропіс— Lembotropis Gris.
Кущ з трійчастими листками, з довгасто- оберненояйцевидними, як і вся р., притисну- тоопушеними листочками. Китиці прямостоячі. Кв. жовті, 9—11 мм завд. Ь, 30—100 см. Цв. VI—VII.
Л. чорніючий — L. nigricans Gris.
(С. nigricans L.).
В лісах, на узліссях, по чагарниках.— В зах. частині УРСР до р. Дніпра.
16. 	Вовчуг — Ononis L.
Багаторічні трав’янисті р. з листками, що складаються з одного або з трьох пилчасто- зубчастих листочків і прирослих до черешка прилистків. Чаш. глибоко п’ятироздільна, з майже однаковими вузенькими зубцями. Човник дзьобоподібно загострений; нитки усіх тичинок зрослися в трубочку. Біб яйцевидний або довгастий, б.-м. здутий.
1. 	Кв. жовті. Р. залозистоопушена з висхідними гілками, які при основі дерев’яніють. Л. з трьома видовжено-оберненояйцевидни- ми листочками. Біб ->хи коротший за чашечку. 1j, 10—30 см. Ць V— VI.
1. В. маленький — О. pusilla L. (О.
columnae All.).
На кам’янистих місцях.— В Криму.
— Кв. рожеві, рідше білуваті ... .2
2. Віночок не більше як на третину перевищує чашечку, 10—13 мм завд. Ст. з нечисленними колючками, здебільшого з однорядним опушенням, що чергується по міжвузлях. 2/., 60—80 см. Цв. VI—VIII.
2. В. проміжний — О. intermedia
С. А. Меу.
По чагарниках, на вогких солонцюватих грунтах.— В окол. Одеси (лиман Куяльник), рідка рослина.
— Він. вдвоє перевищує чашечку, 15— 20 мм завд З
3. Кв. розміщені по 2 в пазухах листків, утворюють на верхівках гілок густі колосовидні суцвіття. Ст. залозисто-волосисте. Біб яйцевидний, коротший, ніж чашечка. 4, 30—80 см. Цв. VI—VIII.
3. В. польовий — О. arvensis L. (О.
hircina Jacq.).
На луках і по схилах.— По всій УРСР, в Карпатах в горах.
397


— Кв. по одній, дуже рідко по дві в листкових пазухах, не утворюють густих колосовидних суцвіть 4
4. 	Ст. з обох боків опушені, при основі розпростерті. Стиглий біб коротший за чашечку. Він. 12—18 мм завд. 2д, ЗО—60 см. Цв. VI—IX.
4. 	В. заступаючий — О. procurrens Wallr.
Мал. 358. Вовчуг польовий.
На знижених засолених місцях.— На півдні Зах. Лісостепу (Одеська обл., Балта, Саврань).
— Ст. з однорядним опушенням, яке чергується по міжвузлях, прямостоячі або при основі трохи висхідні. Стиглий біб дорівнює чашечці або лише трохи перевищує її зубці...5
5. 	Насінини дрібнобугорчасті. і, ЗО— 65 см. Цв. VI—VIII.
5. 	В. колючий — О. spinosa L.
На піщаних берегах річок, схилах.— Рідко на Поліссі (Волинська обл., Володимир- Волинський, Турійськ).
— Насінини гладенькі. 2д, ЗО—65 см. Цв. VI—VIII.
6. 	В. гладко насінний —О. leios- perma Boiss. (О. spinosa subsp. leiosperma
Sirjaev).
На кам’янистих і піщаних місцях.— В Криму.
17. 	Гуньба — Trigonella L.
Р. трав’янисті. Л. трійчасті, з зубчастих листочків і з прирослими до основи черешка пріилистками. Кв. утворюють зонтикоподібні, китицевидні або головчасті суцвіття, рідше поодинокі. Чаш. 5-зубчаста; дев’ять тичинок зрослися нитками в трубочку, десята тичинка вільна. Біб сплюснутий з боків, на верхівці звужений в носик.
1. 	Боби циліндричні, 8—12 мм завд., поступово переходять в довгий, до 2,5 см завд., носик, майже прямі. Кв. розміщені по 1—2 в пазухах листків. Ст. розсіяноопушені. О 10—50 см. Цв. VI.
*1. Г. сінна — Т. foenum graecum L.
Розводять як кормову або ефіроолійну рослину, як домішку до інших кормових трав.
— Боби лінійні, до 6 см завд., б.-м. стислі або циліндричні, зігнуті, з перетяжками 2
2. Боби циліндричні, б.-м. зігнуті, різко звужені в носик, вздовж зморшкуваті, з перетяжками між насінням; насінин 1—4. Суцв. китицевидне, 5—7-квіткове; кв. жовті. Л. з оберненояйцевидно-клиновидними листочками. 0, 10—20 см. Цв. V—VI.
2. Г. смірнська — T. smyrnea Boiss. На скелях.— В Криму (окол. с. Колгоспне, Балаклавського р-ну).
— Боби не мають перетяжок З
3. Кв. звичайно парні в пазухах листків, сидячі, блідо-жовті. Чаш. шорстковолосиста, з шиловидними зубцями.. Біб лінійний, трохи зігнутий, 3—4 см завд., загострений в носик, який довжиною майже дорівнює бобу. Суцв. висхідні й лежачі, як і л., шорст- копритиснутоопушені. 0, 12—20 см. Цв. IV—V.
3. Г. мечовидна — T. gladiata Stev. На кам’янистих та щебенистих скелях.—
В Криму.
— Кв. в багатоквіткових, китицевидних або головчастих суцвіттях 4
4. Суцв. майже сидячі, головчасті, 4— 14-квіткові, кв. жовті, близько 4 мм завд. Боби лінійні, дуговидно зігнуті, зірчасто розходяться на квітконосі. Р. розгалужена, при- тиснутоопушена; ст. прямі або висхідні; л. з клиновидно-оберненояйцевидними листочками; прилистки напівстріловидні, зубчасті. 0, 5—30 см. Цв. IV—V.
4. Г. монпелійська — T. monspelia-
са L.
На кам’янистих місцях, скелях.— На півдні в Степу (в Миколаївській, Херсонській і Донецькій обл.) і в Криму.
— Суцв. на довгих квітконосах . . .5
5. Він. жовтий або оранжовий ... .6
— Він. голубий 8
6. 	Кв. в густому Китицевидному суцвітті з повислими квітками і бобами. Р. розсія- новолосиста. Нижні л. з оберненояйцевидними, верхні — з довгасто-лінійними листочками; прилистки з більш широкої основи ланцетно-шиловидні. ©, 30—60 см. Цв. IV— V.
5. 	Г. колосова — T. spicata Sibth. et Sm.
На кам’янистих і крейдяних схилах.— В Криму.
398


— Кв. в головчастих суцвіттях, на ніжках, що перевищують листки 7
7. 	Суцв. 2—5-квіткові. Насінини бугор- часті. Q, 10—40 см. Цв. V—VI.
6. Г. т о н к а — Т. tenuis Fisch. (Т. stria¬
ta L. f.).
На кам’янистих, вапнякових і крейдяних схилах.— В Криму.
— Суцв. 7—10-квіткові. Насінини гладенькі. 0, 15—40 см. Цв. VI—VII.
7. Г. Ф і ш e р а— Т. Fischeriana Sm.
На кам’янистих та щебенистих схилах.— В Схід. Криму рідко (Феодосійський р-н, Карадаг, Планерське).
8 	(5). Р. м’якогустошерстиста. Китиці густі, 10—15-квіткові, вдвоє перевищують листки. Він. блідо-голу бий. Біб ланцетовидний, стислий з боків, з загостреною і відігнутою назовні верхівкою, вздовж сітчасто-жилкуватий, 4—6-насінний. ©, 15—50 см. Цв. V.
3. 	Г. голубувата — Т. coerulescens (М. В.) Halaczy (Т. azurea С. А. М.).
На крайдяних схилах.— В передгір’ях Криму (Білосарай, Білогорськ).
— Р. розсіяноволосисті 9
9. 	Боби 4—5 мм завд., з майже прямим носиком. Китиці квіток густі, головчасті. Л. з яйцевидно-довгастими листочками. Ст. прямостояче, розгалужене. ©, ЗО—65 см. Цв. VI—VII.
*9. Г. голуба — Т. coerulea (Desr) Ser.
Культивують, зрідка здичавіло.
Використовують як ароматичну домішку при виготовленні так званого зеленого сиру; р. кормова; медонос.
— Боби близько 3 мм завд., поступово звужені в б.-м. зігнутий носик. Китиці квіток негусті, при плодах видовжені. Ст. лежачі або висхідні. ©, ЗО—70 см. Цв. VI—VII.
10. 	Г. Б е с с e р а — Т. Besseriana Ser. (Т. procumbens (Bess.) Reichenb.).
На піскуватих місцях, рідше по чагарниках на вогкуватих, часто б.-м. засолених місцях.— Переважно на півдні Степу, рідше на півдні Лісостепу і в Криму.
18. 	Люцерна — Medicago L.
Однорічні та багаторічні трав’янисті р. Л. трійчасті; прилистки прирослі до черешка. Кв. зібрані короткими, часто головчастими китицями. Чаш. 5-зубчаста; він. з тупим човником; 9 тичинок зрослих нитками в трубочку, десята тичинка вільна. Біб одно- або небагатонасінний, нирковидний, прямий, б.-м. зігнутий або серповидний, спірально скручений, гладенький або вкритий шипами; насінини дрібні, овальні чи овально-нирковидні, буруваті або бурувато-коричнюваті.
1. Біб вкритий шипами. Однорічники,
рідко багаторічники 2
— Біб без шипів. Багаторічники та однорічники 10
2. Краї оборотів боба борозенчасті; з
борозенками з зовнішнього і внутрішнього боків. Однорічники З
— Краї оборотів боба і шипи без борозенок. Однорічники, рідко багаторічники . .7
3. Боби дисковидні, з обох боків плоскі..4
— Боби кулясто-овальні 5
4. 	Р. волохато-волосиста, з тонкими лежачими стеблами. Л. з дрібненькими оберненояйцевидно-клиновидними листочками. Китиці 1—2-квіткові; кв. жовті, 2—5 мм завд. Боби 3—4 мм в діам., равликоподібні, з 2—3 оборотів, усаджені в 2 ряди довгими шиповидними зубцями. 0, 5—10 см. Цв. IV.
1. 	Л. рання — М. praecox DC. На щебенистих схилах.— На півдні Криму (на схід до Алупки).
— Р. гола, з лежачими стеблами. Л. з оберненояйцевидними листочками. Китиці 1— 5-квіткові; квітки жовті, 3—4 мм завд. Біб 4—6 мм в діам., равликоподібний, з 1 V2— З 1/2 оборотів, з м’якими шипами, коротшими за половину діам. боба. 0, 20—100 см. Цв. IV.
2. 	Л. зубчаста — М. denticulata Willd. По сухих схилах, часто як бур’ян на виноградниках.— В Криму.
5 (3). Біб 5—8 мм в діам., з 3—7 оборотами, усаджений в 2 ряди довгими тонкими, здебільшого вигнутими шипами. Л. з оберне- носерцевидними або оберненояйцевидними листочками, часто з темною плямою посередині; прилистки напівстріловидні, зубчасті. Китиці 2—5-квіткові. Кв. жовті, 4—5 мм завд. ©, 30—60 см. Цв. IV—V.
3. Л. арабська — М. arabica All. На вогкуватих схилах, часто як бур’ян —
В Криму.
— Боби дрібніші, 2,5—5 мм в діам.; листочки без плям 6
6. 	Кв. оранжові, 2,5—4 мм завд., в 2— 4-квіткових китицях. Боби з 3—5 оборотів, притиснутоопушені, 2,5—4 мм в діам., усаджені по краю в 2 ряди короткими, товстими
1 прямими шипами. Листочки яйцевидно- клиновидні; прилистки яйцевидно-ланцетні, з нечисленними крупними зубцями по краю. 0, ©, 10—30 см. Цв. Ill—IV.
4. JI. М е й є р а — М. Meyeri Gruner На трав’янистих схилах, на степах.—
В Криму.
— Кв. жовті, 3—5 мм завд., в 2—8-квіт- ковій китиці. Боби з 3—5 оборотів, негусто опушені, 4—5 мм в діам., усаджені по краю
2 рядами тонких, на верхівці загнутих гол- ковидних шипів. Листочки оберненояйцевидні або майже округлі; прилистки широкояйцевидні, цілокраї або при основі з невеличкими зубчиками. О, ©, 10—30 см. Цв. IV—V.
5. Л. м а л е н ь к а — М. minima Grufberg На кам’янистих і піщаних місцях, часто як
бур’ян на випасах.— Звичайно в півд. степових районах та в Криму, заноситься на північ в Лісостеп і іноді на Полісся (Київ).
7 (2). Боби циліндричні, з обох кінців плоскі 8
— Боби бочонковидні або майже кулевидні, з обох кінців опуклі 9
8. 	Багаторічник, з дуже розгалуженими тонкими борозенчастими стеблами. Л. вузь- коклиновидні, майже лінійні; прилистки лан- 399


нетні, з гострячком на верхівці. Китиця густа, головчаста, 1— 12-квіткова. Кв. оранжові, до 10 мм завд. 2д, 15—25 см. Цв. VI—VII.
6. 	Л. камениста — M. saxatilis М. В. На мергелях, крейді та серед скель в передгір’ях. — В горах Криму.
Мал. 359. Люцерна хмелевидна:
/ — верхня части на рослини, 2 — маточка з чашечкою, 3 — біб.
— Однорічних, з лежачими розгалуженими стеблами. Листочки оберненояйцевидно-клиновидні; прилистки по краю глибоко перистонадрізані. Китиця 1—5-квіткова. Кв. оранжуваті, до 55 мм завд. ©, 15—40 см. Цв. IV—VI.
7. 	Л. якірцеподібна — M. tribu- loides Desr.
На кам’янистих схилах, по галечнику.— На півдні Криму, на схід до Алушти.
9 (7). Боби 6—8 мм в діам., з 4—7 оборотів, дрібнопритиснутоопушені, з прямими шипами. Листочки оберненояйцевидні; прилистки зубчасті. Кв. оранжово-жовті, 4— 6 мм завд., в 2—6 квіткових китицях.0, 10— 35 см. Цв. IV—V.
8. 	Л. жорсткувата — M. rigidula Desr.
На щебенчастих схилах, як бур’ян при дорогах.— У південних степових районах та в Криму.
— Боби 8—10 мм завд., з 3—4 оборотів, залозистоопушені, стиглі — майже голі, з гачковидно загнутими на верхівці шипами. Листочки яйцевидно- або серцевидно-клиновидні; прилистки гребінчасто-зубчасті. Кв. жовті, 5—6 мм завд., в 1—3-квіткових китицях. 0, 10—35 см. Цв. V—VI.
9. 	Л. польова — M. agrestis Теп. На кам’янистих схилах, по сухих щебенчастих місцях.— В Криму, звичайно наводиться також для окол. Херсона.
10 (1). Густо білоповстистоопушена р. з розпростертими стеблами. Листочки клиновидно-оберненояйцевидні; прилистки яйцевидно-ланцетні, гострі. Китиця густа, 5— 20-квіткова, головчаста; кв. жовті, 6,5— 8 мм завд. Боби спірально скручені з 3 оборотів, часто з горбками на поверхні. 2£, 10— ЗО см. Цв. V—VI.
10. Л. приморська — M. marina L. На галечнику та приморських пісках.— В
Криму (Севастополь).
— Р. голі або б.-м. густо притиснутоопу- шені 11
11. Боби залозисто-волосисті, разом з чашечками, квітконіжками і квітконосами. 2і, 25—40 см. Цв. VI—VIII.
11. Л. залозиста — M. glandulosa David. (M. falcata L. var. viscosa Rchb.)
На схилах гір і як бур’ян у посівах.— В Криму.
— Боби, чаш., квітконіжки і квітконоси не вкриті залозистими волосками 12
12. Кв. світло-жовті або яскраво-жовті,
майже оранжові . . .13
—Кв. голубувато-фіолетові або фіолетові. Ст. прямостоячі або висхідні, густооблиствле- ні. Листочки довгасто-клиновидні або лінійно-клиновидні. Боби спірально скручені, в 1,5—3 оборота, 3—9 мм в діам., голі або трохи опушені. 2/., ЗО—160 см. Цв. V — VI.
*12. Л. посівна — M. sativa L. Культивують як кормову рослину; іноді дичавіє.
Подекуди, переважно на півдні, трапляються гібриди між M. sativa і M. falcata s. 1. з різноманітно забарвленими квітками — фіолетовими, жовтувато-фіалковими, зеленувато- фіалковими або сірчано-жовтими на одному й тому ж екземплярі рослини.
13. Боби равликоподібно скручені, утво¬
рюють від 1,5 до 8 оборотів або боби нирковидні 14
— Боби прямі, б.-м. зігнуті, серповидні, але ніколи не утворюють повного оборота 18
14. Боби нирковидні 15
— Боби равликоподібно скручені . .16
15. Кв. дрібні, 1,5—2 мм завд., зібрані густою багатоквітковою китицею. Боби ко- сожилкуваті. Ст. розгалужене, розпростерте або з висхідними гілками. 0, ©, 15—60 см. Цв. V— VIII.
13. Л. х м е л е в и д н а — M. lupulina L.
В лісах, на узліссях, як бур’ян у посівах і при дорогах.— По всій УРСР звичайно.
— Кв. 5—6 мм завд., зібрані негустою небагатоквітковою китицею. Боби впоперек жилкуваті. Негусто притиснутоопушений напівкущ з висхідними гілками і жилкуватими оберненояйцевидними листочками; прилистки цілісні, ланцетні. 2д, 10—ЗО см. Цв. V —
VI.
14. Л. к p е й д я н а — M. cretacea (М. В.) Grossh. (Trigonella cretacea M. В.).
На кам’янистих місцях, вапнякових та крейдяних схилах.— В Криму.
16 (14). Біб до 4 мм в діам. Сірувато- притиснутоопушений напівкущ. Листочки вузьколінійно-клиновидні; прилистки шиловидні, цілісні, рідше при основі з зубцем. Кв. 4—5 мм завд., оранжово-жовті, зібрані 2—3-квітковими китицями. Ъ, 5—15 см. Цв. vi — VII.
400


15. Л. скельна — М. rupestris М. В.
На крейдяних та вапнякових схилах, в роз- щелинах скель.— В Криму (на другій гряді гір в окол. м. Сімферополя).
— Біб 12—20 мм в діам. Однорічники 17
17. 	Біб з одного боку плоский, з другого — опуклий, з 5—6 оборотів. Р. залозисто- опушена, з розгалуженим сланким стеблом і оберненояйцевидними або довгастими листочками. Кв. коло 6 мм завд., оранжові, зібрані в 1—2-квіткову китицю. 2д, 15—40 см. цв. V — VI.
16. Л. щитковидна — М. scutellata
All.
По засмічених місцях, на узліссях.— В Лісостепу, переважно на заході, рідко на Лівобережжі (Дніпропетровськ); в Криму.
Р. досить посухостійка; при густому посіві дає ніжну зелену масу.
— Біб з обох боків опуклий, 15—18 мм в діам., з 4—6 оборотів. Р. гола, з лежачим стеблом і оберненояйцевидними листочками; прилистки глибоко гребінчасто-роздільні на шиловидні частки. Кв. З—4 мм завд., оран- жово-жовті, зібрані в 1—5-квіткові китиці. 0, 20—40 см. Цв. V.
17. Л. округла — М. orbicularis All.
На трав’янистих скелях, як бур’ян по садках і виноградниках. — В Криму.
18 (13). Р. прямостояча, густо сірувато- опушена. Л. з лінійних, 1—2,5 см завд., листочків. Боби прямі або трохи зігнуті, 1—3(4)- насінні. 2д, 60—120 см. Цв. VI — VIII.
18. Л. Котова — М. Kotovii Wissjul. (М. erecta Kotov; М. falcata subsp. erecta
Kotov)
На приморських черепашково-галечних пісках.— В приморській частині Степу в Запорізькій обл., острів Бірючий, Коса Обіточ- на, на Арабатській Стрілці.
Цінна кормова рослина, особливо для крайнього півдня степової зони.
— Р. з висхідними або лежачими стеблами 19
' 19. Л. з оберненояйцевидними до лінійних листочками. Боби прямі або трохи зігнуті, рідше боби серповидні. 2у.. Цв. VI—VIII.
19. Л. румунська — М. гошапіса Prod. (М. falcata p. p., М. stepposa Grossh.
nomen).
На степах, степових схилах. — В степових районах та в Криму; по степових схилах трапляється в Лісостепу і навіть на півдні Полісся.-— Поліморфний вид.
— Л. оберненояйцевидні або обернено- ланцетні. Боби здебільшого серповидні, рідше трохи зігнуті. 2/_, ЗО—150 см. Цв. VI—VIII.
20. Л. серповидна — М. falcata L.
На луках, узліссях, по чагарниках, в світлих лісах.— По всій УРСР; в степових районах трапляється рідше, лише інтразонально по лучних зниженнях, долинах річок. Поліморфний вид.
Л. серповидна і л. степова — цінні кормові трави, які значно краще, ніж л. посівна, переносять несприятливі кліматичні умови.
19. 	Буркун — Melilotus Adans.
Дворічні або однорічні р., звичайно з прямостоячими стеблами. Л. трійчасті, причому середній листочок на черешечку, бокові — майже сидячі. Кв. зібрані багатоквітковими пазушними китицями. Чаш. дзвоникувата, 5-зубчаста. Тичинок 10, з них 9 зрослися нитками, десята тичинка вільна. Човник віночка тупий. Біб кулястий або яйцевидний, 1—3-насінний.
1. 	Прилистки середніх стеблових листків надрізано-зубчасті. Бокових жилок на листочках 18—40 пар. Листочки нижніх листків довгасто-еліптичні, верхніх — довгасто-лінійні, дрібнозубчасті. Він. ясно-жовтий, близько 4 мм завд. Біб яйцевидний, голий, сітчасто- зморшкуватий. 0, ЗО—90сл£. Цв. VII — VIII.
1. Б. зубчастий — М. dentatus (W.
et К.) Pers.
На солончаках, солонцюватих грунтах.— В лісостепових і степових районах.
Цінна кормова р. для засолених грунтів.
— Прилистки цілокраї, рідко у нижніх листків при основі дрібнозубчасті. Бокових жилок на листочках 14—16 пар 2
2. Кв. білі З
— Кв. жовті 5
3. Кв. 5—7 мм завд., зав’язь волосиста. Молоді боби волосисті, стиглі — майже голі, видовжено-кулясті, зморшкуваті, 5—8 мм завд. Листочки нижніх листків оберненояйцевидні або округло-клиновидні, 1—2 елі завд., 0, рідко 0, ЗО—90 см. Цв. VI — VII.
2. Б. к р и м с ь к и й — М. tauricus (М. В.)
Ser.
На сухих схилах, іноді як бур’ян по виноградниках.— В Криму. Заноситься по залізницях на північ (ст. Ново-Олексіївка, Запорізької обл.).
— Кв. З—5 мм завд., зав’язь гола. Боби голі 4
4. 	Він. 4—5 мм завд.; квітконіжки дорівнюють чашечці або коротші за неї. Листочки видовжені, гостропилчасті. 0, рідше 0, 50—200 см. Цв. VI — VII.
3. 	Б. білий — М. albus Desr.
На схилах, узліссях, луках, по забур’янених місцях.— Звичайно по всій УРСР.
Цінна солетривка, морозостійка і посухостійка кормова р. Медонос.
— Він. близько 3 мм завд.; квітконіжки довші за чашечку. Листочки нижніх листків оберненояйцевидні, з клиновидною основою, верхніх — видовжено-лінійні. 0, 50—120 см. Цв. VI —VIII.
4. 	Б. волзький — М. wolgicus Роіг.
По глинистих схилах, засолених луках.— Зрідка в Лівобережному Лісостепу і в степовій частині УРСР, на північ розноситься по залізницях (Харків).
Посухостійка, солетривка кормова р. Медонос.
5 (2). Боби прямостоячі, майже кулясті, з шиловидно-конічним носиком. Листочки нижніх листків округло-клиновидні, верх26 424
401


ніх — довгасто-клиновидні, з 4—6 дрібненькими зубчиками з кожного боку. Китиці 5— 15-квіткові, до 2 см завд. 0, 20—40 см. Цв. V.
5. Б. неаполітанський — М. пеа-
politanus Ten.
На сухих схилах, у хвойних сухих лісах.— В Криму. Медонос.
— Боби повислі 6
6. 	Зав’язь і біб притиснуто-пухнасті; боби сітчасто-зморшкуваті. Листочки нижніх листків оберненояйцевидні, верхніх — довгасті, віддалено-зубчасті. 0, 50—150 см. Цв. vi — VIII.
6. Б. в и с о к и й — М. altissimus Thuill.
На луках, вологих місцях, при берегах.— Р. дуже рідка, мабуть занесена.— Була вказана для Кам’янця-Подільського, Вінниці, Харкова.
— Зав’язь і біб голі; боби поперечно- сітчасто-зморшкуваті. Листочки нижніх листків оберненояйцевидні, з клиновидною основою, інших — довгасто-ланцетні, дрібнозубчасті. 0, ЗО—100 см. Цв. VI — VIII.
7. Б. лікарський — М. officinalis (L.)
Desr.
На схилах, узліссях, засмічених місцях.— По всій УРСР звичайно. Цінна морозостійка і посухостійка кормова р. Цінний медонос. Траву використовують у фармакології для виготовлення зеленого витяжного пластиря, а також як фіксатор в парфюмерії; використовують і для отдушки люлькового тютюну.
20. 	Конюшина — Trifolium L.
Багаторічні або однорічні трав’янисті р. Ст. висхідні або прямостоячі, рідше лежачі. Л. трійчасті, рідше вони з 5—9 листочків, розміщених пальчасто; прилистки більш або менш зрослися з черешками листків. Кв. зібрані в головчасті, рідше короткокитицевидні або зонтикоподібні суцвіття. Чаш. дзвоникувата або б.-м. двогуба, з 5 зубцями; трубочка її з 5, 10 або 20 жилками; у зіві чаш. відкрита або звужена мозолистим потовщенням; при плодах вона іноді розростається. Він. неопадний; пелюстки б.-м. зрослі між собою і з тичинковою трубочкою; 9 тичинок зрослися нитками в трубочку, десята тичинка вільна. Біб шкірястий, 1—3,- рідше 4—6-насінний, звичайно замкнений у чашечці, рідше висувається з неї.
1. Л. з 5 широколанцетних або ланцетних листочків (рідше їх 3—8). Кв. рожеві або лілово-пурпурові, 10—17' мм завд., зібрані в однобічні головчасті суцвіття. 2^., 15— 50 см. Цв. VI — VII.
1. 	К. люпинова — Т. lupinaster L.
На луках, по чагарниках.— Зрідка у лісових і лісостепових районах на Правобережжі.
— Л. з 3 листочків 2
2. Віночок жовтий, після цвітіння буруватий, сухий, замикається при плодах . .3
— Віночок білий, рожевий, червонуватий, ліловий або білувато-жовтуватий . .6
3. Головки поодинокі на верхівці прямостоячого стебла або головок 2; головка густа, після відцвітання видовжена і темно- бура. Ст. прямостоячі, як і вся р.,притис- нутоопушені. Прилистки ланцетні, загостре402
ні. Листочки сидячі або майже сидячі, оберненояйцевидні або довгасто-ланцетні, 1—2 см завд. ©, 10—35 см. Цв. VI — VII.
2. К. теми о-к аштанова —Т. spa-
diceum L.
На вогких луках, вогкуватих місцях в лісах.— В лісових р-нах і на півночі Лісостепу.
— Головки більш або менш численні, на ніжках, що виходять з пазух листків . .4
4. 	Прапорець віночка спереду ложкоподібно розширений; крила звернені в боки 5
— Прапорець віночка не розширений, складений вздовж; крила звернені наперед. Прилистки яйцевидні. Листочки оберненояйцевидні, при основі клиновидні; середній з них на довшому черешечку. Ст. розпростерті або висхідні. 0, 10—40 см. Цв. VI — VII.
3. К. сумнівна — Т. dubium Sibth.
(Т. minus Sm.).
По сухих луках, схилах, іноді як бур’ян.— В лісових і лісостепових районах розсіяно, в степових районах і в Криму зрідка, переважно як бур’ян.
Гарний корм для овець; добре плодоносить. Іноді висівається в суміші з іншими конюшинами.
5. 	Прилистки ланцетні; середній листочок без черешечка. Головки численні, густі, кулясті або видовжені; кв. 5—6 мм завд. 0, Ю—40 см. Цв. VI — VII.
4. К. шарудлив а— Т. strepens Crantz
(Т. agrarium L.).
На трав’янистих місцях, по луках, узліссях, як бур’ян при дорогах.— В лісових і лісостепових районах звичайно, в Степу і в Криму рідше.
— Прилистки яйцевидні; середній листочок з черешочком. Ст. висхідні або прямостоячі, розсунуто-розгалужені. Головки численні, овальні або майже кулясті; кв. 4—5 мм завд. ©, 10—25 см. Цв. V — VII.
5. К. рівнинна — Т. campestre Schreb.
(Т. procumbens L.).
На луках, щебенистих схилах, мо узліссях.— Майже по всій УРСР, рідше в степових районах і в Криму.
6 (2). Кв. лілові; прапорець ліловий, човник і крила білувато-лілуваті. Головки 8— 15-квіткові до 28 мм завд., овальні, негусті, на ніжках, що в 2—3 рази перевищують листки. Листочки довгасті, дрібнозубчасті. Біб овальний, однонасінний, на плодоніжці, що перевищує його по довжині. Ст. прямостояче, розгалужене, як і вся р., негусто притиснутоволосисте. 0, 10—30 см. Цв. V.
6. к. гарна — Т. speciosum Willd.
На сухих гірських скелях, по чагарниках зрідка.— На півдні Криму (в окол. м. Гурзуфа, на г. Аю-Даг).
— Він. білий, рожевий, червонуватий або білувато-жовтуватий 7
7. 	Всі кв. в головках з більш або менш крупними приквітками; внутрішня поверхня чашечки, а саме зів її, голий, гладенький. Біб здебільшого 2—6-насінний, рідко біб однонасінний 8
— Кв. без приквітків; трубочка чашечки в зіві з волосистим кільцем або мозолис-


тим потовщенням. Біб одно-, рідше двонасінний 17
8. Чаш. виразно двогуба, верхня губа
її при плодах пухироподібно розростається, рідко чаш. з однаковими зубцями, при плодах рівномірно пухирчасто здута 9
— Чаш. недвогуба, а якщо і двогуба, то при плодах пухироподібно не здувається 12
9. Чаш. з однаковими зубцями, недвогуба, гола. Ст. висхідне, ребристе, голе. Нижні л. з довгими черешками; листочки ланцетно-клиновидні або яйцевидно-клиновидні, 1,5—4 см завд. Головки поодинокі на верхівках стебла та його гілочок; приквітки плівчасті, перевищують чашечку. Він. блідо- рожевий або пурпуровий. Біб 1—3-насінний. 0, 15—45 см. Цв. VI — VII.
7. К. пухирчаста —T. vesiculosum
Sa vi На схилах.— Дуже рідко на півд. заході степової частини УРСР (Одеська обл., Вилкове, Одеса).
Р. кормова.
— Чаш. двогуба, більш-менш опушена 10
10. Приквітки дорівнюють чашечці. Р.
багаторічні 11
— Приквітки короткі, не перевищують квітконіжок. Р. з висхідними або лежачими стеблами. Листочки оберненояйцевидні, іноді майже ромбічні, з численними боковими жилками; прилистки ланцетні, загострені. Головка 10—15 мм в діам.; він. рожевий, 4—6 мм завд., прапорець на час цвітіння звернений донизу. Q, 0, 10—40 см. Цв. IV.
8. К. перевернута —T. resupina¬
tum L.
На засолених грунтах. — Дуже рідко в Херсонській обл., Гола Пристань. Вказано також для Криму (Сімферополь), але в останні часи не знаходять.
11. Зубці чашечки довші за її трубочку. Головки при плодах кулясті. Він., що залишається при плодах, не перевищує чашечки. Ст. здебільшого розпростерті, по вузлах часто вкорінюються. Листочки оберненояйцевидні або еліптичні, дрібнозубчасті. Головки при основі з обгорткою з приквітків, до 2,5 см завд. 2£, 10—40 см. Цв. V—VII.
9. К. с у н и ц е в и д н а — T. fragiferum
L.
На луках, лучних випасах, тальвегах балок, особливо на солончакуватих місцях з карбонатним засоленням.— Звичайно в Лісостепу, Степу і в Криму, рідше в лісових районах. Цінна кормова р.. для засолених грунтів. По характеру росту придатна для пасовищ; після випасання швидко відростає.
— Зубці чашечки не довші за її трубочку. Головки при плодах довгасті. Він., що залишається при плодах, перевищує чашечку. Ст. розпростерті або висхідні, по вузлах вкорінюються. Листочки яйцевидні або еліптичні, дрібнозубчасті. Головки при основі оточені обгорткою з ланцетних, іноді над- різних приквітків. 2д, 10—ЗО см. Цв. V — VI.
10. К. непомітна —T. neglectum С.
А. М.
На вогких солонцюватих місцях, вздовж берегів річок і струмків.— На півдні Степу (Одеська обл., Вилкове) дуже рідко і в Криму, переважно в гірських районах, нерідко. Перспективна кормова р. для засолених грунтів.
12 (8). Квітконіжки в кілька разів коротші за трубочку чашечки . . 13
— Квітконіжки серединних квіток дорівнюють трубочці чашечки або довші за неї  15
13. Однорічний. Головки квіток кулясті. Він. близько 4 мм завд., коротший за зубці чашечки, блідо-рожевий; чаш. з 10 жилками. Листочки довгасто-оберненояйцевидні, по краю зубчасті. 0, 10—25 см. Цв. V — VII.
11. К. дрібноквіткова — Т. раг-
viflorum Ehrh.
На сухих луках, по подах і випасах.— На півд. сході Степу, в Криму.
— Багаторічники. Головки квіток яйцевидні. Він. 7—14 мм завд., довший, ніж зубці чашечки 14
14. Ст. висхідні, голі або лише у верхній частині не густо опушені. Листочки широ- коеліптичні або еліптичні, голі. Головки поодинокі, 2,5—4 см завд., на початку цвітіння кулясті; він. білий або блідо-рожевий, 12— 15 мм завд. Біб 1—2-насінний, видовжено- яйцевидний, голий. 2д, 15—ЗО см. Цв. VI —
VII.
12. К. м і н л и в а — T. ambiguum М. В.
По тальвегах балок, на схилах, у чагарниках, на степах переважно по западинах і подах.— В півд. частині Лісостепу, в Степу, в Криму. Р. посухостійка, кормова; розвиває міцну кореневу систему, добре відростає після випасання. Р. цінна для культури на півдні Степу.
— Ст. прямостоячі або вже при основі висхідні, густо притиснутоопушені. Листочки довгасто-еліптичні або ланцетні, жорсткі, притиснутоволосисті. Головки поодинокі або по дві, 1,5—2,5 см завд., еліптичні; він. яйцевидний, на верхівці волосистий. 2/., 20—70 см. Цв. V—VIII.
13. к. гірська — T. montanum L.
На сухих луках, схилах балок, по лучних степах, у чагарниках, світлих лісах, по узліссях.— По всій УРСР звичайно, але на півдні Степу рідшає.
Р. кормова; придатна для висіву на глинистих і вапнякових грунтах.
15 (12). Ст. сланкі, з повзучими гонами, що по вузлах вкорінюються, голі. Л. на довгих черешках, з широкооберненояйцевид- ними листочками, 1—2 см завд. Головки поодинокі, на довгих квітконосах, майже кулясті, до 2 см завд.; кв. білі, рідше блідо- рожеві. Біб лінійний, 3—4-насінний. 2z, 10— 35 см. Цв. V — IX.
14. К. п о в з у ч а, к. біла — T. re¬
pens L.
На луках, схилах, узліссях, трав’янистих місцях, по степах переважно в западинах і подах.— По всій УРСР, крім високогір’я Карпат. Дуже цінна кормова р; витримує сильне випасання і швидко відростає. Використовують переважно як пасовищну рослину 26*
403


містить 16,6% сирого протеїну. Цінний медонос; кв. використовують в медицині.
— Ст. висхідні, без повзучих пагонів.
Кв. рожеві 16
16. 	Головки 20—25 мм в діам. Він. 8—
10 мм завд. Листочки по краях невиразно-
Мал. 360. Конюшина повзуча, к. біла:
/ — загальний вигляд рослини, 2 — окремий листок, 3 — квітка, 4 — чашечка, 5 — біб.
зубчасті. Ст. при основі висхідні, майже прямостоячі. 2/, О, ЗО—60 см. Цв. VI — VII.
* 15. К. г і б р и д н а, к. ш в е д с ь к а—
T. hybridum L.
Культивують, особливо часто в лісових районах. Зрідка зустрічається здичавілою по вогких луках.
— Головки 15—20 мм в діам. Він. 6— 7 мм завд. Листочки по краях виразнопил- часті. Ст. висхідні, іноді майже лежачі, звичайно від самої основи розгалужені. 2l, 25— 45 см. Цв. VI —VIII.
16. К. струнка — T. elegans Savi (T.
hybridum L. p.p.).
На вогких луках, по краях боліт, тальвегах балок, на узліссях.— По всій УРСР звичайно, але на крайньому півдні переважно по долинах великих річок — Дніпра, Бугу, Дністра; в заплавинах річок, на вологих місцях притерасся іноді утворює значні масиви.
Хороша кормова трава для вологих місць. Медонос.
17 (7). Головка складається з 3—5 цілком розвинених плідних квіток з білуватими віночками і кулястої купки неплідних квіток, які не мають розвинених віночків. Ст. лежачі, розгалужені, як і вся р., опушені. Л. на довгих черешках; листочки широко- оберненояйцевидні, на верхівці виїмчасті. Після цвітіння головки нахиляються до грунту і при плодах зариваються у грунт на глибину до 1,5 см. Шкірясті однонасінні боби достигають у грунті. 0, 5—ЗО см. Цв. IV—
VI.
17. К. п і д з е м н а — T. subterraneum L.
По чагарниках, на сухих трав’янистих місцях. Рідко на півдні Степу в Херсонській обл., Новотроїцькому p-ні, с. Софіївка; і в Півд. Криму.
— Всі кв. в головці з розвиненими віночками 18
18. 	Кв. білувато-жовтуваті, сидячі і після цвітіння зведені догори 19
— Кв. білі, рожеві або червоні . . .21
19. 	Він. 20—25 мм завд. Нижній зубець чашечки при плодах стоячий. Ст. при основі висхідні, прості або розгалужені, як і вся р., відстовбурченоволосисті. Листочки оберненояйцевидні, верхніх листків — ланцетні. Головки поодинокі, на верхівках стебла яйцевидні або широкоеліптичні, до 4 см завд. 2/., 40—80 см. Цв. VII—VIII.
18. К. п а н н о н с ь к а — T. pannonicum
Jacq.
На сухих луках, узліссях, галявинах в світлих лісах.— В зах. лісових та лісостепових районах (на захід від лінії Полонне — Любар — Вінниця — Жмеринка, на південь до Крижополя).
Кормова зимостійка р.
— Він. 15—18 мм завд. Нижній зубець чашечки при плодах відігнутий донизу . .20
20. 	Зубці чашечки з 3 виразними жилками, довжиною дорівнюють її трубочці або трохи перевищують її. Ст. притиснутоволо- систі, розгалужені. Листочки довгасто-еліптичні або ланцетні, до 6 см завд. Головки поодинокі на верхівках гілок, яйцевидні, до 4 см завд. Біб яйцевидний, з хрящуватою кришечкою на верхівці, однонасінний. Zl, 40—80 см. Цв. V — VII.
19. К. к а в к а з ь к а — T. caucasicum Та- usch. (T. ochroleucum М. В. p.p., non Huds.).
По чагарниках, на узліссях.— Рідко в Лісостепу і Степу (в Донецькій обл.).
— Зубці чашечки звичайно з однією виразною жилкою, коротші за її трубочку, лише нижній іноді дорівнює їй. Ст. м’якопри- тиснутоопушені, здебільшого розгалужені. Листочки довгасто-еліптичні, оберненояйцевидні або ланцетні, до 5 см завд. Головки здебільшого поодинокі, іноді майже сидячі, яйцевидно-кулясті, 2—3 см завд. Біб яйцевидний, з хрящуватою кришечкою на верхівці, однонасінний. 2/., 20—50 см. Цв. VI —
VII.
20. К. б л і д о-ж о в т а — Т. ochroleucum
Huds.
На луках, узліссях, по чагарниках.— В Карпатах, Лісостепу (на Поділлі), в Степу (на півд. заході).
21 (18). Багаторічники з кореневищами 22
— Однорічники 27
22. 	Чаш. з 20 жилками. Ст. прямостояче 23
— Чаш. з 10 жилками. Ст. звичайно висхідне 24
404


23. 	Головки квіток кулясті або яйце- видні. Вільна частина прилистків шиловидно загострена. Ст. опушені, прості. Листочки сидячі, довгасто-ланцетні або ланцетні; дрібнозубчасті, з дуже виразними боковими жилками. Головки верхівкові, поодинокі або парні, багатоквіткові, яйцевидні, до 5 см завд., оточені загостреними верхівковими листочками. Він. темно-червоний, 13—16 мм завд. Біб плівчастий, яйцевидно-кулястий, однонасінний. 2д, 20—25 см. Цв. VI — VII.
21. К. альпійська — Т. alpestre L. На схилах, сухих луках, узліссях, по чагарниках.— В б. ч. УРСР звичайно, але на півдні Степу зрідка.
—Головки квіток довгасто-циліндричні. Вільна частина прилистків ланцетна. Листочки ланцетні або довгасто-ланцетні, по краю дрібнонерівнозубчасті. Він. червонуватий, 1,3—1,6 см завд. Біб яйцевидно-кулястий, плівчастий. 2/., 20—90 см. Цв. VI — VII.
22. К. червонувата — Т. rubens L.
На луках, узліссях, по чагарниках.— Зрідка лише в зах. частині УРСР до р. Дніпра.
24 (22). Трубочка чашечки зовні гола. Р. притиснутоопушені. Листочки нижніх листків яйцевидні або еліптичні, верхніх — ланцетні; усі листочки по краях війчасті, цілокраї або дрібнозубчасті. Головки яйцевидні або кулясті, 2,5—5 см завд., обгорнуті верхівковими листками, поодинокі на верхівках гілок. Він. яскраво-червоний, 15—18 мм завд. Біб яйцевидний, плівчастий, розкривається боковою щілиною. 2/., 20—60 см. Цв. VII.
23. 	К. середня — Т. medium L.
На узліссях, по чагарниках, на луках, по балках, на півдні переважно по заростях кущів (терняках).— Звичайно по всій УРСР, рідше в степових районах.
Хороша кормова р., яку в молодому віці добре їсть худоба.
— Трубочка чашечки зовні опушена 25
25. 	Культурні майже голі р. Ст. звичайно прямостоячі. Листочки нижніх листків ши- рокооберненояйцевидні, до 4 см завд., верхніх — еліптичні або яйцевидні, зісподу опушені. Головки верхівкові по одній-дві, звичайно оточені верхівковими листками. Він. червонуватий, 10—14 мм завд. Біб яйцевидний, однонасінний. 2j.t Q, 40—70 см. Цв. V.
*24. К. посівна — Т. sativum Growe. Культивують як цінну кормову рослину в лісових і лісостепових районах УРСР. Культивують у двох формах: 1) subsp. praecox Borb.— к. посівна ранньостигла (стебла з 5—6 міжвузлями; цвіте в перший рік), 2) subsp. serotinum Borb.— к. посівна пізньостигла (ст. з 7—9 міжвузлями; цвіте на другий рік).
— Р. дикорослі, б.-м. опушені. Ст. звичайно висхідні . . . 26
26. 	Прилистки яйцевидні, різко звужені в тоненьке вістря. Він. рожевий, червоний або лілуватий, 13—15 мм завд. Листочки широкояйцевидні, еліптичні або видовжені, звичайно з виїмкою на верхівці. Біб яйцевидний, однонасінний. 2д, 20—60 см. Цв. V —
VIII.
25. 	К- лучна — Т. pratense L.
На заплавних луках, по чагарниках, на узліссях, по тальвегах балок.— Звичайно в лісових і лісостепових районах, рідше в Степу і в Криму.
Одна з найкращих кормових трав; містить вітаміни А, В, С, D, Е, як і к. посівна, що робить їх сіно особливо цінним для молодняка; містить також багато кальцію та фосфору.
— Прилистки поступово звужені у шиловидне вістря. Він. білуватий або блідо- рожевий, 11—12 мм завд. Листочки еліптичні, яйцевидні або видовжено-яйцевидні, на верхівці заокруглені. Біб яйцевидний, однонасінний. 2д, 40—70 см. Цв. VI — VIII.
26. 	К. Д н і п р о в с ь к а — Т. borysthe- nicum Grun.
На солончакуватих місцях, схилах балок, луках.— Переважно в степових районах, рідше в півд. частині Лісостепу. Цінна посухостійка і солетривка кормова р.
27 (21). Головки сидячі в пазухах листків та верхівкові 28
— Головки розміщені на верхівках стебла та його гілок 29
28. Листочки клиновидні або довгасто- клиновидні, жорсткі, з виразними дугоподібно вигнутими жилками, по краю коротко- зубчасті. Головки яйцевидні, 8—10 мм завд. Чаш. при плодах не здута. Він. білуватий або рожевий, коротший за зубці чашечки. Густошорсткоопушена р. з розпростертими стеблами. 0, 8—20 см. Цв. IV — V.
27. К. шорстка — Т. scabrum L На сухих схилах, по чагарниках, в світлих ялівцевих лісах.— В Гірському Криму.
— Листочки нижніх листків обернено- серцевидні, верхніх — видовжено-клиновидні, тоненькі, ніжні, з прямими жилками, невиразно-зубчасті по краю. Головки видов- жено-циліндричні, 15—16 мм завд. Чаш. при плодах трохи здута. Він. рожевий, лише трохи коротший за зубці чашечки. М’яковоло- систоопушена p. Q, 8—20 см. Цв. IV — V.
28. К. смугаста — Т. striatum L.
В світлих соснових та ялівцевих лісах, по чагарниках і на трав’янистих схилах.— В Криму.
29 (27). Зубці чашечки довші за віночок ЗО
— Зубці чашечки коротші за віночок .32
ЗО. 	Зубці чашечки при основі розширені, ланцетно-шиловидні, при плодах зірчасто- відстовбурчені, трубочка чашечки слабоволосиста. Головки щільні, циліндричні, до 2 см завд. Він. блідо-рожевий, 6—7 мм завд. Листочки довгасто-клиновидні, на верхівці дрібнозубчасті, верхні — лінійно-клиновидні. О, 15—30 см. Цв. V — VI.
29. 	К. т и м о ф і ї в к о в а — Т. phleoi- des Pourr.
На сухих вапнякових схилах.— В Криму зрідка.
— Зубці чашечки шиловидні 31
405


31. 	Головки поодинокі на верхівках стебла та його гілочок, циліндричні, до 7 см завд., нижній зубець чашечки трохи довший за інші; він. яскраво-рожевий, коротший за нижній зубець чашечки. Листочки вузьколанцетні, загострені. 0, 10—25 см. Цв. V —
VI.
30. К. вузьколиста — T. angustifo-
lium L.
На сухих схилах, узліссях, по чагарниках, в світлих соснових і листяних лісах.— В Криму.
— Головки видовжено-циліндричні, на ніжках, що виходять з пазух листків, 1—1,5 см завд.; всі зубці чашечки перевищують віночок; він. блідо-рожевий, коротший за всі зубці чашечки. Листочки лінійні або лінійно-ланцетні, спереду дрібнозубчасті й часто виїмчасті. Ст. здебільшого розгалужені, волохато-волосисті. О, 10—20 см. Цв. V— IX.
31. К. п о л ь о в а, к о т и к и — T. arve-
nse L.
На сухих схилах, луках, узліссях, переважно на піщаних грунтах.— По всій УРСР.
Поїдається худобою лише в молодому стані.
32 (29). Зубці чашечки шиловидно-ще- тиновидні 33
— Зубці чашечки ланцетні, ланцетно-лінійні, при основі розширені, з 3, рідше 5 жилками в нижній частині 34
33. Листочки оберненояйцевидні; трубочка чашечки з 20 жилками; він. темно-рожевий, близько 13 мм завд. Р. густовідстовбурче- ноопушена. 0, 10—ЗО см. Цв. IV — V.
32. К. шершава — T. hirtum All.
На сухих схилах, в світлих ялівцевих і соснових лісах.— В Криму.
— Листочки еліптичні або видовжено- овальні; трубочка чашечки з 10 жилками; він. рожевий, близько 12 мм завд. Ст. шорст- ковідстовбурчено-волосисте. 0, 15—40 см. Цв. V — VI.
33. к. розлога—T. diffusum Ehrh.
На солончакуватих луках, сухих схилах, кам’янистих місцях.— В Донецькому Лісостепу, на півдні Степу і в Криму.
34 (32). Трубочка чашечки б.-м. густо- щетинистоволосиста 36
— Трубочка чашечки гола або лише по краю зубців волосиста 35
35. Трубочка чашечки з 20 жилками.
Він. рожевий, близько 8 мм завд. Р. розсіяно- шорстковолосиста. Листочки округлі або овальні, з виїмкою на верхівці. Головки майже кулясті, до 1 см завд. 0, 5—20 см. цв. IV —V.
34. К. лопухова — T. lappaceum L.
На південних схилах.— В Криму.
— Трубочка чашечки з 10 жилками. Він. білий або рожевий, близько 8 мм завд. Листочки довгасто-оберненояйцевидні, по краю зубчасті. Р. розсіяношорстковолосиста. 0, 10— ЗО см. Цв. V.
35. К. приморська — T. maritimum
Huds.
На сухих щебенистих схилах.— В Півд. Криму.
36 (34). Головки 0,9—1,2 см завд., кулясті, при плодах не видовжуються. Він. блідо- рожевий, рідше білий, близько 10 мм завд. Л. оберненояйцевидні, клиновидні або видовже- но-клиновидні, спереду дрібнозубчасті. Р. ко- роткошерстистоопушена. 0, 10—50 см. Цв. IV —V.
36. К. блідоквіткова — Т. leucan¬
thum М. В.
На сухих сонячних схилах, в світлих лісах.— В Криму.
— Головки 2—6 см завд., на початку цвітіння майже кулясті, пізніше циліндричні 37
37. 	Він. блідо-рожевий або жовтувато- рожевий, зубці чашечки вдвоє довші за її трубочку. Листочки яйцевидні або довгасто- яйцевидні. Ст. прямі, поодинокі, у верхній частині густопритиснутоопушені. 0, 20— 40 см. Цв. V.
37. К. М о л і н e р і — T. Molineri Balb.
На сухих схилах, по чагарниках.— В Криму. Посухостійка кормова р.
— Він. пурпуровий, 8—10 мм завд.; зубці чашечки в 1,5 раза перевищують її трубочку. Листочки оберненояйцевидні. 0, 20— 50 см. Цв. V — VI.
* 38. К. багряна — T. incarnatum L.
Культивують як кормову рослину.— Походить з Середземномор’я.
21. 	Заяча конюшина — Anthyllis L.
Трав’янисті р. Л. непарноперисті; прилистки дрібненькі або зовсім відсутні. Кв. зібрані головчастими суцвіттями, оточеними пальчасторозсіченими приквітками. Чаш. трубчаста, після цвітіння здута. Прапорець віночка часто з вушками при основі; крила і човник зрослі з тичинковою трубочкою. Нитки всіх 10 тичинок зрослися в трубочку, що оточує стовпчик маточки. Стовпчик голий; зав’язь звичайно на ніжці. Біб яйцевидний, одно-, двонасінний, захований у чашечку. Усі наші представники цього роду є цінними кормовими рослинами. Містять дубильні та барвні речовини.
1. Рівнинні, рідше гірські р.; стеблові
л. розміщені б.-м. рівномірно по всьому стеблу 2
— Гірські р. з стебловими листками, розміщеними звичайно в нижній частині стебла 4
2. Ст. в нижній частині й черешки прикореневих листків відстовбурченоволосисті, прямостоячі, прикореневі л.з 1—2 (4) парами невеликих бокових листочків і значно крупнішим яйцевидним або еліптичним верхівковим листочком; стеблових листків частіше 3—
6. 	Головки на верхівці стебла поодинокі або по 2—4, багатоквіткові, 3—5 см в діам. Чаш. густоволосиста, при плодах трохи здута. Він. жовтий, рідше оранжевий, 12—14 мм завд. 4, 15—60 см. Цв. VI — VII.
1.3. к. багатолист а—A. polyphyl- la Kit. (A. vulneraria L. р. р.).
На узліссях, по чагарниках, лісових галявинах, суходільних луках, степових схилах.— В Лісостепу, рідко на Поліссі, в Степу. Гарна кормова трава для піщаних і вапняко.406


вих грунтів. Виділяють A. Schiwereckii (DC.) Віоскі. відомий з Львова і Кременця, який відрізняється від A. polyphylla Kit. лише притиснутим опушенням стебла. Вид цей потребує дальшого вивчення.
— Ст. по всій довжині й черешки листків притиснутоволосисті З
3. 	Чаш. на верхівці звичайно забарвлені. Він. блідо-жовті, на кінець цвітіння пур-
Мал. 361. Заяча конюшина багатолиста:
1 — загальний вигляд рослини, 2 — верхній листочок перистого листка, 3 — квітка;
пурові. Ст. дугоподібно-висхідні або розпростерті, майже нерозгалужені. Л. зверху голі, зісподу з негустими відстовбурченими волосками, прикореневі — з 2 пар, а стеблові — з 2—4 пар листочків, верхівковий листочок крупніший. Головки поодинокі або по дві, дрібненькі, 1,5—2,5 см в діам. ©, 2д, 10—30 см. Цв. VI — VII.
2. 	3. к. Біберштейна — А. Bieber- steiniana (Taliev.) Popl. (A. vulneraria var. Biebersteiniana Taliev).
На кам’янистих і щебенистих схилах яйли.— В Криму.
— Чаш. незабарвлені, бліді. Він. лимонно-жовті. Ст. дугоподібно-висхідні, не дуже розгалужені. Л. лише зісподу густоопушені притиснутими волосками, прикореневі—з 2— 4 пар, а стеблові — з 4—6 пар бокових листочків, верхівковий листочок трохи крупніший за бокові. Головки по 1—3, до 3 см в діам. 0, 4, 15—25 см. Цв. VI — VII.
3. 3. к. кримська — A. taurica Juz.
На вапнякових та крейдяних схилах.— В Криму.
4 	(1). Чаш. зеленувато-сіруваті, 12—17 мм завд. Ст. притиснутоволосисті. Л. майже голі, з великим верхівковим листочком, бокові ж листочки дрібні або і зовсім нерозвинені. Головок декілька, 4—6 см у діам. Він. сірчано-жовтий, 18—20 мм завд. 2д, 6—20 см. Цв. VI —VII.
4. 3. к. альпійська — A. alpestris
Rchb.
На полонинах, крутих гірських схилах.— В Карпатах.
— Чаш. жовтувато-білі, 9—11 мм завд. Ст. притиснутоволосисті або при основі від- стовбурченоволосисті, л. з великим верхівковим листочком і 1—4 парами дрібненьких бокових. Головок декілька, 3—5 см в діам. Він. ясно-жовтий, часто з червонуватим човником, 15—Ібльизавд. 2д, 15—ЗОслі. Цв. V — VI.
5. 3. к. споріднена — A. affinis
Berth.
На полонинах, гірських схилах.— В Карпатах.
22. 	Секуригера — Securigera DC.
Р. гола. Прилистки дрібненькі, видовжено- лінійні. Л. непарноперисті, з 11—15, клиновидними, цілокраїми, на верхівці притупленими листочками. Головки зонтикоподібні, 6—8-квіткові; квітконоси перевищують листки. Чаш. короткодзвониковидна, з трикутно- ланцетними зубцями; він. жовтий, з майже округлим прапорцем, близько 10 мм завд. Боби до 10 см завд., на верхівці гачковидно загнуті, розчепірені. 0, 15—50 см. Цв. IV — V.
С. мечовидна — S. securidaca (L.)De- gen (Coronilla securidaca L.).
На сухих схилах, в світлих лісах.— В Криму.
23. 	Дорикній — Dorycnium L.
Багаторічні р. Л. непарноперисті, з 5—7 цілокраїми листочками. Прилистки нерозвинені. Кв. зібрані головчастими пазушними зонтиками. Чаш. дзвониковидна або майже двогуба, 5-зубчаста. Крила віночка спереду зрослі, човник тупий. Нитки всіх 10 тичинок зрослися в трубочку. Стовпчик з головчастою приймочкою. Біб яйцевидний або овальний.
1. Чаш. з 5 однаковими ланцетно-шиловидними зубцями, трохи довшими за трубочку. Суцв. 12—17-квіткові, він. білий або з рожевим відтінком, 6—7 мм завд. 2д, 60— 70 см. Цв. VI — VII.
1. 	Д. грецький — D. graecum (L.)
Ser. (D. latifolium Willd.).
В лісах, на узліссях, кам’янистих схилах. — В Гірському Криму.
— Чаш. трохи двогуба, верхня губа з двома, нижня — з трьома зубцями; зубці трикутні, трохи коротші за трубочку. Суцв. 15—25-квіткові 2
2. Ст. трав’янисте. Кв. білі, 3—5 мм завд.; зубці чашечок дорівнюють половині її трубочки. 2/.t 20—40 см. Цв. VI—VIII.
407


2. 	Д. трав’янистий — D. herbaceum Vili. (D. intermedium Led.). На схилах, узліссях.— В Криму.
— Ст. в нижній частині здерев’яніле. Кв. білі, 4,5—7 мм завд., зубці чашечки довші за половину її трубочки. 2д, І), ЗО—60 см. Цв. V —VIII.
3. 	Д. кущовий — D. subfruticosum Vili.
На схилах і по чагарниках.— В Закарпатській області.
24. 	Лядвенець — Lotus L.
Р. трав’янисті. Л. з 5 цілокраїми листочками; нижня пара листочків наближена до основи черешка. Прилистки нерозвинені. Кв. в небагатоквіткових головчастих зонтиках, ніжки яких перевищують листки. Чаш. з 5
Мал. 362. Лядвенець рогатий:
1 — верхня частина рослини, 2 — квітка, 3 — квітка в поздовжньому розрізі, 4 — маточка, 5 — біб.
майже однаковими зубцями. Він. з дзьобопо- дібно загостреним на верхівці човником. Біб лінійно-циліндричний, прямий або трохи зігнутий, багатонасінний, розкривається двома стулками.
1. 	Зубці чашечки вдвоє довші за її трубочку. Листочки нижніх листків оберненояйцевидні, верхніх — довгасто-ланцетні, гострі. Квітконоси 2—3-квіткові. Він. світло-жовтий. Біб тоненький, прямий. 0, ©, 10—ЗО см. Цв. V —VI.
1. Л. вузьколистий — L. angustis¬
simus L.
По вогкуватих, переважно піщаних місцях.— Зрідка, переважно в півд. частині Лісостепу, в Степу і в Криму.
— Зубці чашечки не довші за її трубочку. Багаторічники 2
2. Листочки лінійні або довгасто-лінійні, 7—15 мм завд. Р. гола або короткоопушена, з лежачим або висхідним розгалуженим стеблом. Суцв. одно-, триквіткові, на тоненьких 408
квітконосах. Він. жовтий, 5—10 мм завд. 4, 20-40 см. Цв. VI —VII.
2. 	Л. т о н к и й — L. tenuis Kit. (L. corniculatus p tenuifolius L.; L. tenuifolius Rchb.).
На вогкуватих, здебільшого б.-м. засолених луках, на приморських пісках, вогкуватих схилах.— В півд. районах Степу, в Криму, рідше в Лісостепу.
Р. кормова, придатна для засолених грунтів.
— Листочки оберненояйцевидні або довгасті З
3. 	Р. з повзучими гонами. Ст. порожнисте, голе. Суцв. 10—12-квіткове. Він. жовтий, до 13 мм завд. 2/, ЗО—60 см. Цв. VI — VII.
8. 	Л. трясовинний — L. uliginosus Schurh.
На заболочених луках.— В Прикарпатті та Закарпатті.
— Р. не має повзучих гонів. Ст. виповнене, майже голе або розсіяноопушене. Суцв. З—8-квіткове. Він. жовтий, 10—15 мм завд. 2/., ЗО—60 см. Цв. V — IX.
4. 	Л. рогатий — L. corniculatus L.
На луках, трав’янистих схилах.—По всій УРСР звичайно, на півдні трохи рідшає.
Р. дуже мінлива.
Форму, що поширена на вогких літоральних пісках Азовського узбережжя, розглядають як окремий вид л. Єлизавети — L. Elisabethae Opperm. Для неї характерне дуже рідке опушення і 1—3-квіткові суцв. Доводиться відзначити, що ця форма потребує дальшого вивчення, бо морфологічні ознаки, за якими її виділено, несталі; зокрема суцв. може містити від 1 до 8—9 квіток, частіше 3—7.
25. 	Тетрагонолобус — Tetragonolobus Scop.
Р. трав’янисті. Л. трійчасті. Кв. поодинокі, на б.-м. довгих квітконосах. Чаш. з 5 майже однаковими зубцями. Він. з дуговидно зігнутим, із загнутим носиком човником. Тичинок 10, з них 9 зрослися нитками в трубочку, десята тичинка вільна. Стовпчик з косою приймочкою. Біб циліндричний, з 4 трав’янистими крилами.
1. 	Кв. пурпурові. Листочки м’ясисті, овально-ромбічні, загострені, при основі клипов идно-звужен і. Прилистки яйцевидні. 0, 10—15 см. Цв. V — VI.
1. Т. пурпуровий — Т. purpureus
Moench.
На трав’янистих місцях, луках.— Р. занесена. Вказано було для Мелітополя і Ба- лаклави.— Р. потребує дальшого вивчення.
— Кв. жовті. Ст. висхідні, розгалужені. Листочки сизуваті, оберненояйцевидні або яйцевидно-ланцетні, з клиновидною основою. Прилистки нерівнобокі, видовжені або овальні. 2д, 10—25 см. Цв. V —VII.
2. Т. стручковий — Т. siliquosus
(L.) Roth (Lotus siliquosus L.).
На вогких луках, по схилах ярів.— В Лісостепу рідко (Черкаська обл., Смілянський р-н, по р. Тясмин між Косарями і Кам’янкою, Золотоніський р-н, Мойсинці), в Степу (Одеська обл., Вилкове), в Криму нерідко.


26. Псоралея — Psoralea L.
P. густосірувато-притиснутоопушена. Прилистки лінійно-шиловидні. Л. трійчасті, з яйцевидними, а у верхніх листків ланцетними листочками. Кв. в майже кулястих головках, що перевищують листки і оточені при основі 3—4-надрізаними приквітками; чаш. з 5 ланцетно-шиловидними зубцями; він. голубувато-фіолетовий, близько 20 лш завд. Біб овальний, загострений в сплюснутий з боків мечовидний носик. 2д, 30—50 см. Цв. VI —
VII.
П. смолоносна —P. bituminosa L.
В світлих лісах, на сонячних схилах.— В Криму.
27. Аморфа — Amorpha L.
Кущ з непарноперистими листками, 12— 22 см завд., з 8—12 пар овальних, довгасто- еліптичних або майже ланцетних, зісподу сірувато-зелених листочків. Кв. у верхівкових густих китицях. Чаш. фіолетова, притис- нутобіл5ватоволосиста. Він. темно-червону- вато-фіолетовий, голий, з одного округло-оберненояйцевидного прапорця. Біб серповидно зігнутий, 5—8 мм завд. Ъ, 100—300 см. Цв. VI —VII.
*А. кущова — A. fruticosa L.
Часто культивують в садах і парках як декоративну рослину, використовують її також для закріплення схилів і пісків. Розводять по всіх районах УРСР, але переважно на півдні. Насіння містить коло 15% олії, оплодень — до 2% ефірної олії. Хороший медонос.— Походить з Півн. Америки.
28. Козлятник — Galega L.
Ст. висхідне, розгалужене, голе або роз- сіяноволосисте. Л. непарноперисті, понад 20 см завд., з 4—10 пар бокових довгасто-лінійних або лінійно-ланцетних листочків. Кв. в багатоквіткових, густих, пазушних китицях, чаш. притиснутоволосиста, зубці її перевищуюсь трубочку, нитковидні. Він. ясно-блакитний, зрідка білий, 10—14 мм завд. Біб 2—5 см завд., з поперечними перегородками між насінинами. 2д, 40—80 см. Цв. VI —
VIII.
К. лікарський — G.officinalisL.
На берегах річок, по чагарниках, на вологих місцях; на узліссях, в букових лісах, по вільшняках, на вогких луках.— На півдні Лісостепу і в степових районах Правобережжя зрідка, багато його росте на плавневих солонцях Нижнього Дніпра; в горах Криму звичайно. Р. кормова, яку випробовують в культурі; наявність в листках алкалоїду (галегіну), що робить сіно гірким, знижує кормові якості. Добре росте на засолених грунтах, дає по 2—3 укоси зеленої маси, яку У суміші з іншими травами використовують на корм худобі та на силос.
29. 	Вістарія — Wistaria Nutt.
Ліана з непарноперистими листками, до 30 см завд., з 7—11 яйцевидно-ланцетних, видовжено-яйцевидних або широколанцетних листочків. Кв. зібрані довгими, до ЗО см завд., багатоквітковими повислими китицями, білі або лілові. Біб до 20 см завд. 1>, 10—20 м. Цв. IV— VI. j
*В. к и т а й с ь к а — W. sinensis (Sims.) DC. (Glycine chinensis Sims.).
Культивують, переважно в Криму та в Закарпатті, як декоративну рослину, придатну для озеленення альтанок, мурів, балконів.
В культурі відома форма з махровими квітками.— Походить із Схід. Китаю.
ЗО. 	Робінія — Robinia L.
Дерева або кущі з непарноперистими листками. Прилистки видозмінені в колючки або прилистків немає. Кв. зібрані у пазушні китиці. Чаш. дзвониковидна, з 5 зубцями, з яких два верхні зрослися між собою. Він. білий або рожевий, з округлим, з коротким нігтиком прапорцем; човник тупий, трохи зігнутий. Тичинок 10, з них 9 зрослися нитками в трубочку. Зав’язь на ніжці; стовпчик зігнутий, з головчастою приймочкою. Біб довгасто-лінійний, сплюснутий.
1. Вісь суцвіття без залозок або щетинок. Кв. білі, запашні, 15—20 мм завд., у негустих, пазушних, пониклих китицях. Л. з 4— 10 пар бокових довгастих або овальних, цілокраїх, з тупою, на кінці з маленьким вістрям, верхівкою, зісподу сірувато-зелених листочків. Біб 4—6 (8) см завд. Й, 15— ЗО см. Цв. V — VI.
*1. Р. звичайна, біла акація —
R. pseudoacacia L.
Широко культивують по всій УРСР.
Посухостійка і солетривка р.» один з найкращих медоносів.
— Вісь суцвіття вкрита залозками або щетинками. Кв. без запаху, рожеві . . .2
2. Колючок немає. Молоді гілки, чаш. і боби вкриті щетинками. Кущ або невеличке деревце. Л. з 3—5 парами бокових овальних або широкоовальних, з вістрячком на верхівці листочків. Китиці 3—9-квіткові; кв. 27—30 мм завд. %, 150—300 см. Цв. V — IX.
*2. Р. щетиниста — R. hispida L.
Культивують в садах і парках, зрідка трапляється в лісових насадженнях на півдні Лісостепу.
— Прилистки у вигляді колючок, іноді вкорочених З
3. 	Молоді гілки залозистоопушені, клейкі. Біб щетинисто-залозистий. Дерево з темно-коричневою гладенькою корою. Л. з 6— 12 парами бокових довгасто-овальних, з вістрячком на верхівці, листочків. Китиці 10— 15-квіткові; кв. фіолетово-рожеві, 18—20 мм завд. 3—4 м. Цв. V — VI (іноді ще восе¬
ни).
*3. Р. клейка — R. viscosa Vent Зрідка культивують в садах і парках як декоративну рослину, переважно на півдні УРСР.
— Молоді гілки опушені лише незалози- стими волосками. Біб густоопушений. Дерево з ясно-коричневою корою. Л. з 7—10 парами бокових довгастих або довгасто-овальних листочків. Китиці густі, з залозистоопушеною віссю суцвіття. Кв. рожеві. 3—7;и.Цв. VI, іноді ще VIII — IX.
*4. Р. новомексіканська — R.
neomexicana A. Gray
409


Зрідка культивують в півд.-зах. частині УРСР як декоративну рослину.
31. 	Міхурник — Colutea L.
Кущі з непарноперистими листками і дрібними прилистками. Кв. зібрані в пазушні китиці. Чаш. з трикутними зубцями. Він. з майже округлим прапорцем, який при основі має два горбочковидні вирости; крила серповидно зігнуті; човник тупий, з 10 тичинок, 9 зрослися нитками в трубочку, десята тичинка вільна. Зав’язь на ніжці. Біб на плодоніжці, плівчастий або шкірястий, здутий, багатонасінний.
1. Кв. оранжово-червоні, понад 10 мм завд. Крила віночка значно коротші за човник. Л. з округлими або майже округлими, з клиновидною основою листочками. Китиці 3—6-квіткові. Біб близько 4 см завд., видовжений, плівчастий, голий, на верхівці загнутий; насінини нирковидні, з нитковид- ними сім’яніжками. І£, 2—4 м. Цв. V — VII.
1. 	М. східний — C. orientalis Mill. (C. cruenta Dryand.).
- На скелястих схилах.— В Криму на півдні. Культивують в садах і парках як декоративну рослину, переважно на півдні УРСР.
Придатний для культури на кам’янистих місцях.
— Кв. жовті, до 2 см завд. Крила віночка довші за човник або лише трохи коротші за нього. Листочки довгасті або овальні . .2
2. Крила віночка дорівнюють човникові або лише трохи коротші за нього. Л. з 3— 6 парами бокових листочків. Китиці 3—6- квіткові. Біб 4—6 елі завд., плівчастий, видовжений, на верхівці загнутий, голий або трохи опушений. 1^, 2—5 м. Цв. V — VII.
*2. М. деревовидний — C. arbores- cens L.
Культивують переважно в півд. районах як декоративний кущ.— Походить з Середземномор’я. Дає в культурі гібриди з попереднім видом (С. media Willd.).
— Крила віночка довші за човник. Л. з 3—4 парами бокових листочків. Китиці 4—7-квіткові. Біб 5—6 см завд., голий. Ъ, 2—4 м. Цв. V —VII.
3. М. к і л і к і й с ь к и й — С. сіїісіса Boiss.
В світлих дубових лісах.— В Гірському та Півд. Криму.— Р.’декоративна.
32. 	Чингіль — Halimodendron Fisch.
Колючий кущ, притиснутосріблястоволо- систий; гілки з довгими, до 6 см завд., колючками. Л. до 4 см завд., закінчуються колючкою; бокових листочків 1—3 пари, видовже- но-оберненояйцевидних. Кв. в 2—3-квітко- вих пазушних китицях. Він. фіолетовий, іноді майже білий. Біб до 3 см завд., оберненояйцевидний, дуже здутий, зморшкуватий, голий, коричнюватий, небагатонасінний. Ъ, 1—2 м. Цв. VI.
*4. сріблястий — Н. holodendron
(Pall.) Voss. (Halimodendronargenteum DC.).
Розводять та зустрічається здичавіло на засолених пісках Азовського узбережжя (коса Обіточна).
Р. декоративна, придатна для розведення на засолених грунтах.
410
33. 	Карагана — Caragana Lam.
Кущі з парноперистими або з 4 пальчасто зближеними листочками і плівчастими або колючкоподібними прилистками. Кв. поодинокі або зібрані пучками в пазухах листків. Чаш. короткотрубчаста, з одного боку при основі розширена, з короткими зубчиками. Він. частіше жовтий, 9 тичинок зрослися нитками в трубочку, десята вільна. Боби лінійно-циліндричні, шкірясті, розкриваються двома стулками.
1. 	Л. парноперисті, з 4—7 парами довгасто-еліптичних або яйцевидних, при основі
Мал. 363. Карагана кущова, дереза: 1 — гілочка з квітками, 2 — гілочка з плодами.
округлих листочків. Кв. по 1—5 в пучках в пазухах листків, численні. Він. 18—20 мм завд. Біб 3,5—6,5 см завд., голий. Ъ, 2— 5 м. Цв. VI — VII.
*1. К дерев’яниста, жовта ака- ц і я— С. arborescens Lam.
Культивують в садах і парках, по всій УРСР, як декоративну рослину, а також використовують для живих огорож і лісових насаджень в півд. районах. Походить з Си- біру.
Цінний медонос. Л. містять цінну фарбувальну речовину. У насінні є близько 10% олії.
— Л. з двох пар пальчасто зближених листочків 2
2. 	Чаш. вузькотрубчаста, з одного боку при основі виразно мішечкоподібно розширена і тому з косою основою. Кущ дуже розгалужений, густо облиствлений, з коричневою корою. Листочки видовжено-оберненояйцевидні, на верхівці з маленьким вістрям, при основі клиновидно звужені, з обох боків або лише зісподу опушені. Кв. пазушні, поодинокі. Біб лінійний, коричневий, голий. І), 15— 35 см. Цв. vi — VII.
2. 	К. скіфська — С. scythica (Korn.) Pojark. (С. grandiflora var. scythica Kom.;
C. grandiflora auct. fl. ucr.).


На степах, степових схилах, відслоненнях.— На півдні УРСР, особливо в півд.- схід. її частині.
— Чаш. з коротенькою широкою трубочкою, при основі не розширеною або лише трохи розширеною. Кущ дуже розгалужений, з жовтувато-сіруватою корою. Листочки оберненояйцевидно-клиновидні, голі або опушені. Кв. пазушні, поодинокі або рідше по 2—
3. 	Біб лінійний, 2,5—4 см завд. ЗО—80 сл/. Цв. V —VI.
3. 	К. кущова, дереза — С. frutex
(L.) С. Koch (С. frutescens DC.).
На степах, степових схилах, відслоненнях.— На півдні Лісостепу і в Степу б.-м. звичайно, в Півн. Криму зрідка.
Дуже поліморфний вид, у якого варіюють переважно розміри та форма листків, опушених.
Виділяють С. frutex var. mollis DC. (С. mollis (DC.) Bess), у якої чаш., зав’язь і молоді плоди густобілопухнаті. Спостерігається розсіяно по всій території поширення виду.
34. 	Калофака — Calophaca Fisch.
Кущик з непарноперистими листками, з 5—9 парами бокових округлоовальних або еліптичних, 5—15 мм завд. листочків, прилистки шкірясті. Кв. зібрані 4—8-квіткови- ми негустими китицями; квітконоси залозис- тоопушені. Чаш. трубчастодзвониковидна, з гострими ланцетними зубцями. Він. жовтий, 20—24 мм завд. Біб прямостоячий, довгасто- циліндричний, 2—3 см завд., залозисто-щетинистий. —80 см. Цв. V — VII.
К. волзька — С. wolgarica (L. f.) Fisch. (Colutea wolgarica Lam.; Cytisus wolga- ricus L. f.).
На кам’янистих, зокрема гнейсових, відслоненнях, крейдяних схилах, степах.— Лише в півд.-схід, частині УРСР (Луганська і Донецька обл.).
35. 	Астрагал — Astragalus L.
Р. трав’янисті, рідше напівкущі або кущі. Л. непарноперисті, з прилистками. Кв. зібрані в китиці, іноді прикорочені, головчасті. Чаш. дзвониковидна або трубчаста, з 5 майже однаковими зубцями. Човник віночка тупуватий, 9 тичинок зрослися нитками в трубочку, десята тичинка вільна. Стовпчик нитковидний, голий. Біб сидячий або на плодоніжці, здебільшого цілком або не цілком двогніздий, внаслідок вдавленого всередину нижнього шва, рідше біб одногніздий, розкривається двома стулками; насіння численне.
1. Однорічники, з тонкими коренями . .2
— Р. багаторічні, часто з коротеньким підземним стовбуром (каудекс), напівкущі або невисокі кущики 6
2. Човник віночка коротший за крила З
— Човник віночка довший і ширший за крила 5
3. Листочки зверху голі 4
— Листочки зверху опушені, довгасто- овальні, на верхівці заокруглені або трохи виїмчасті, в кількості (7) 8—10 пар, прилистки близько 3 мм завд. Він. фіолетовий. Боби густоволосисті. 0, 3—8 см. Цв. IV.
1. А. с и н а й с ь к и й — A. sinaicus Bo¬
iss. (A. tribuloides auct. fl. krim. non Delie.). На сухих кам’янистих схилах.— На півдні Криму — в окол. м. Ялти і Алупки.
4. 	Кв. в головчастих суцвіттях. Він. пурпуровий, близко 5 мм завд. Боби 4-гранні, загострені, з косим кілем на кожній стулці, 11—12 мм завд., розходяться після достигання зірчасто. Р. білуватопритиснутоопуше- на з розпростертим стеблом, л. з 11—17 довгасто-клиновидними, притупленими або виїмчастими листочками. ©, 5—16 см. Цв. IV —V (VI).
2. А. гостроплідний — A. oxyglo¬
ttis Stev.
На кам’янистих схилах.— В Криму (Судак, Планерське).
— Кв. в густих, після цвітіння більш видовжених китицях. Він. світло-фіолетовий або майже білий, 7,5—8 мм завд. Боби лінійні, майже циліндричні, 3—4 мм завд., повислі й зігнуті дугою вгору. Р. притиску- торідковолосиста, з висхідними або розпростертими стеблами, л. з 17—25 видовженими або видовжено-оберненояйцевидними листочками. 0, 10—25 см. Цв. IV — V.
3. А. гачконосний — A. hamosus L.
На сухих кам’янистих і піщано-кам’янистих схилах гір, на засмічених місцях.— В Криму.
5 (2). Він. блідо-фіолетовий, близько 10 мм завд. Біб серповиднозігнутий, голий, повислий. Р. майже гола, з розпростерто-розгалу- женим стеблом. Л. з 13—15 довгасто-клиновидними, на верхівці виїмчастими листочками. Китиці дво-, триквіткові; квітконоси майже дорівнюють листкам. ©, 5—15 см. цв. IV — V.
4. А. смугастий — A. striatellus Pall.
На сухих схилах, приморських кручах.— На Сиваші, острів Куюк-Тук, в Криму від Судака до Керчі.
— Він. жовтуватий, 7 мм завд. Біб кільцеподібно скручений, опушений. Коротко- волохата р., з лежачим або висхідним стеблом. Л. з 15—21 овальними або довгастими, на верхівці виїмчастими листочками. Китиці головчасті; квітконоси коротші за листки. 0, 10—40 см. Цв. IV—VII.
5. А. скручений — A. con tortop Н ca¬
tus L.
На вогких піщаних і солончакуватих луках.— В плавнях р. Дніпра на південь від Новомосковська в Херсонській обл., в подах Асканії-Нова.
6 (1). Невисокі колючі кущі, кв. сидять по декілька (2—3) в пазухах листків. Чаш. конусовидна, при основі загострена, з лінійними довгобілошерстистими зубцями. Він. білий, часто з рожевими жилками на прапорці, близько 17 мм завд., більш як вдвоє довший за чашечку. Біб близько 5 мм завд., овальний, одногніздий і однонасінний, густо- шерстистий. Л. з 6—10 білоповстистими, 411


видовженолінійними з колючими гострими кінчиками листочками і колючим верхівковим стриженьком, що залишається. ‘R, ЗО— 50 Цв. VI —VIII.
6. А. колючковий — A. arnacantha
М. В. (Tragacantha arnacantha Stev.).
На кам’янистих гірських схилах, скелях.— В Криму. Ендем.
— Р. неколюч і 7
7. Р. вкриті простими (прикріпленими
основою), звичайно б.-м. відстовбурченими волосками, рідше вони майже голі або вкриті як простими, так і двороздільними волосками 8
— Р. вкриті двороздільними (прикріпленими своєю серединою), здебільшого притиснутими, рідше відстовбурченими волосками 23
8. Р. вкриті простими і двороздільними волосками. Р. майже гола з борозенчастим стеблом. Л. з 13—23 довгастими або лінійними листочками, нижня пара яких наближена до основи черешка. Китиці негусті, 8—20- квіткові, перевищують листки. Він. ясно- фіолетовий, 7—9 мм завд. Боби видовжені, близько 10 мм завд., притиснутоопушені, косо вгору стоячі. 2^., 40—80 см. Цв. VI —VII.
7. А. борозенчастий — A. sulca¬
tus L.
На вогкуватих луках, узліссях, схилах, відслоненнях.— В Лісостепу і Степу.
' — Р. вкриті простими, звичайно б.-м. відстовбурченими волосками, рідше р. майже голі 9
9. Ст. з добре розвиненими міжвузлями 10
— Наземні ст.нерозвинені або дуже короткі (із вкороченими міжвузлями) . . .19
10. Він. залишається при плодах, жовтий., близько 20 мм завд. Стиглий біб не виступає з чашечки. Китиці густі, головчасті, сидячі або на ніжках, не довших за самі китиці. Ст. прямостояче, разом з черешками листків опушене. Л. з 31—41 довгасто-овальним, зісподу опушеним листочком. 2ї, 70—100 см. Цв. VI —VII.
8. А. п о н т і й с ь к и й — A. ponticus
Pall.
На кам’янистих, здебільшого вапнякових схилах, степах, степових схилах.— В Лісостепу на півдні рідко, в Степу і в Криму значно частіше.
— Він. після цвітіння опадає. Стиглий біб значно виступає з чашечки. Китиці на ніжках, довших за самі китиці 11
11. Він. фіолетовий, рідше білуватий 12
— Він. жовтий або зеленувато-жов¬
тий 14
12. Він. фіолетовий 13
— Він. білуватий, лише човник на верхівці фіолетовий. Китиця досить густа, б.-м. куляста або яйцевидна, майже однобічна. Л. з 4—6 (до 9) пар ланцетних або довгастих бокових листочків. Біб на ніжці, яка дорівнює чашечці або довша за неї, довгастий, голий. 2/., 10—30 см. Цв. VI — VIII.
9. 	А. Крайни — A. Krajnae Dom.
На скелях.— В Карпатах (хребет Свидо- вець, г. Близниця).
13. Він. 8—9 мм завд., блідо-фіолетовий. Кв. з помітними ніжками. Китиця негуста.
А. борозенчастий — A. sulcatus L. (див. ступінь 8).
— Він. 15—17 мм завд., пурпурово-фіолетовий. Кв. майже сидячі. Китиці головчасті, ніжки їх перевищують листки. Р. опушена. Ст. лежаче або висхідне, розгалужене. Л. з 15—25 довгасто-овальними листочками. Біб еліптичний, волохатий, 6—8 мм завд. 2£, Ю—40 см. Цв. VI — VII.
10. А. датський — A. danicus Retz.
(A. hypoglottis Bunge non L.).
На степах, степових схилах, сухих луках, лісових галявинах і узліссях.— Зрідка в Лісостепу, переважно в схід, частині.
14 (11). Кв. майже сидячі .15
— Кв. на помітних ніжках 16
15. Чаш. лійковидно-трубчаста, з нит- ковидними довгими зубцями; він. лише трохи перевищує чашечку. Р. відстовбурченожорст- коволосиста, з висхідним стеблом. Л. з 6— 8 пар ланцетних або оберненоланцетних листочків, 6—12 лш завд. Боби сидячі, довгасті, близько 1 см завд., короткобіловолосисті. 2д, 5—10 см. Цв. VII — VIII.
11. А. щетинистий — A. setosulus
Gontsch.
На скелях.— На півдні Криму (на г. Де- мерджі в окол. м. Алушти). Ендем.
— Чаш. дзвониковидна; він. вдвоє довший за чашечку. Р. притиснутоопушена, з висхідним або розпростертим стеблом. Л. з 8—15 парами еліптичних або ланцетних листочків, 8—15 см завд. Боби сидячі, яйцевидно-кулясті, здуті, 8—12 мм завд., волохаті, стиглі — чорні. 2д, ЗО—80 см. Цв. VI — VII.
12. 	А. нутовий, а. хлопунець — A. cicer L. На луках, степах, лучних і степових схилах, узліссях, по чагарниках.— Спорадично трапляється по всій УРСР.
16 (14). Чаш. трубчаста. Віночок ясно- жовтий, 18—20 мм завд. Р. волохаторудува- товолосиста. Китиці густі, головчасті. Л. з 13—18 парами довгасто-яйцевидних або овальних листочків. Боби яйцевидні або овальні, 10—12 мм завд., волохаті. 21, 10— 30 см. Цв. VI —VIII.
13. 	А. шерстистоквітковий —
A. dasyanthus Pall.
На степах, степових схилах.— В Лісостепу і на півночі Степу.— Лікарська р., вживають при хворобах серця.
— Чаш. дзвониковидна 17
17. 	Кв. в коротких густих китицях, що не перевищують листків. Боби лінійні, зігнуті дугою або майже прямі 18
— Китиці довгі, ріденькі, перевищують листки. Боби довгасті, тригранні, з обох боків загострені, повислі. Р. притиснутоопушена з прямостоячим борозенчастим стеблом і листками з 12—15 пар довгасто-яйцевидних 412


або видовжено-еліптичних листочків. 2д, ЗО— 100 см. Цв. VII—VIII.
14. А. к о з л я т и и к о в и д н и й — А.
galegiformis L.
На луках.— В Лісостепу (Одеська обл., по р. Ягорлик; Київська обл., Кагарлицький р-н, Дударі). Рідкісна р.
18. 	Листочки довгасто-еліптичні. Трубочка чашечки чорноволосиста. Боби майже прямі. Р. короткобілуватоволосиста; л. з 5— 8 парами яйцевидних або еліптичних листочків. 2/., 60—80 см. Цв. VI.
15. А. солодколистовидни й—
A. glycypliylloides DC.
В лісах.— В Гірському та Півд. Криму.
— Листочки округло-яйцевидні. Трубочка чашечки гола, лише іноді з поодинокими волосками. Боби зігнуті дугою. Р. не- густобілуватоопушена; л. з 4—6 парами еліптичних листочків. 2д, 45—90 см. Цв. VI — VIII.
16. 	А. солодколистий — A. giy- cyphyllus L.
В лісах, на узліссях, по чагарниках.— По всій УРСР.
19 (9). Китиці скупчені при основі листків, короткі, небагатоквіткові 20
— Китиці на верхівках довгих квітконосів, густі, багатоквіткові 22
20. Він. зовні волосистий. Чаш. з зубцями, що дорівнюють трубочці. Довго- і гус- товолохатоволосиста р., л. 15—25 см завд., з 7—12 парами яйцевидно-овальних листочків. Біб довгасто-яйцевидний або довгасто- овальний, 12—15 мм завд., з прямим носиком, рудувато-волохатий. 2д, 10—25 см. Цв. V —VI.
17. А. п у х н а т о к в і т к о в и й — А.
pubiflorus DC.
На степах, степових схилах. Р. досить звичайна для степових районів УРСР, зрідка в Лісостепу.
— Він. зовні голий 21'
21. Листочки зверху голі, бокових листочків 15—27 пар. Боби еліптичні, 19—27 мм завд., з коротеньким шиловидним носиком на верхівці. 2д, 5—10 см. Цв. IV — V.
18. А. н о в о а с к а н і й с ь к и й — А.
novoascanicus Klok.
На степах, вапнякових і кам’янистих відслоненнях.— В Степу на півдні, зрідка в Донецькому Лісостепу (Луганськ).
— Листочки зверху опушені, бокових листочків 10—15 пар. Боби округло-овальні, 20—ЗО мм завд., з коротеньким носиком на верхівці. 2д, 1—10 см. Цв. IV — V.
19. А. пухирчастий — A. utriger
Pall.
На кам’янистих схилах, по урвищах.— В Криму (на півдні).
22 (19). Прилистки вільні, ланцетні. Китиці майже кулясті, 3—6 см завд., на довших від них квітконосах. Л. 10—20 см завд., листочки довгасто-яйцевидні або овальні, в кількості 13—18 пар. Боби яйцевидні або овальні, волохаті, 10—12 мм завд. 2д, 10—ЗО см. Цв. VI — VIII.
А. шерстистоквітковий — А. dasyanthus Pall. (див. ступ. 16).
— Прилистки нижньою частиною прирослі до черешка. Китиці яйцевидні, близько 7 см завд., на квітконосах приблизно такої ж довжини. Л. 10—ЗО см завд., листочки яйцевидні або довгасто-яйцевидні, в кількості 12—17 пар. Боби довгасто-яйцевидні або видовжено-овальні, рудувато-волохаті, 10—14 мм завд. 2/., 10—30 см. Цв. V — VI.
20. А. донський — A. tanaiticus С.
Koch.
На піщаних місцях, кам’янистих степах.— Зрідка в схід, частині Лісостепу і Степу.
23 (7). Р. з трав’янистими стеблами . .24
— Ст. при основі б.-м. дерев’яніють 36
24. Він. жовті, зеленувато-жовті або
жовтувато-білі 25
— Він. пурпурові, лілові, синьо-фіолетові, рідше білі 27
25. Ст. прямостоячі, з б.-м. видовженими міжвузлями, гранчасто-борозенчасті, густо облиствлені. Прилистки ланцетно-шиловидні, вільні. Л. 6—10 см завд., з короткими черешками і 8—15 парами довгасто-лінійних або лінійних бокових листочків. Китиці багатоквіткові, довгі, колосовидні. Боби довгасто-лінійні, сплюснуто-тригранні, 14—18 мм завд., з косуватим носиком на верхівці.
30—80 см. Цв. V —VI.
21. А. шорсткий — A. asper Jacq.
На степах, степових схилах, рідше на вапнякових відслоненнях. —Переважно в степовій частині УРСР, в Криму в Присивашші (Перекоп) і в Керчі.
— Ст. з вкороченими міжвузлями . . .26
26. Боби зігнуті серповидно або лише трохи вигнуті, ланцетні, лінійні або довгасті, відстовбурченожорсткоопушсні. Квітконоси видовжені. Л. з 6—22 парами яйцевидних або довгасто-еліптичних, 4—12 мм завд., листочків. 2д, 15—ЗО см. Цв. IV—V.
22. А. вигнути її — A. reduncus Pall.
На полинкових і полинково-типчакових степах, на гірських схилах.— Зрідка трапляється на крайньому півдні Лівобережного Степу і в Криму.
А. Борисова форму з Лівобережного Степу виділила в окремий вид А. зігнутий — A. concavus Boriss., а форму з гірських схилів Півд. Криму — в А. подібний — A. similis Boriss. Обидва види морфологічно не досить чітко відрізняються від A. reduncus Pall, і потребують дальшого вивчення.
— Боби незігнуті, довгасто-овальні або овальні. Китиці квіток сидячі при основі листків. Л. з 8—12 парами бокових, довгасто- еліптичних або овальних, 8—15 мм завд. листочків. 2д, 5—15 см. Цв. V — VI.
23. А. довголистий — A. dolicho-
phyllus Pall.
На степах, степових схилах, відслоненнях. — Зрідка в Степу та в Криму.
27 (24). Чаш. трубчаста 28
— Чаш. дзвониковидна 32
413


28. Волоски на стеблі та листках притиснуті 29
— Волоски на стеблі та листках відстовбурчені ЗО
29. Біб кулясто здутий, плівчастий, го¬
лий. Кв. в стислих китицях, на б.-м. довгих квітконосах. Прилистки плівчасті, зрослі між собою і з черешком, двозубчасті. Л. з 5—8 парами довгастих листочків. Він. фіолетовий, близько 20 мм завд. 5—8 см. Цв. V.
24. А. зверху волосистий — А.
suprapilosus Gontsch. (A. physodes L. p. p.;
A. physodes var. tauricus Pali.).
На гірських і степових схилах.— В Криму. Ендем.
— Біб нездутий, лінійний, зігнутий. Прилистки прирослі до черешка. Л. з 12— 13 парами овальних або довгасто-овальних листочків. Він. пурпуровий, близько 25 мм завд. 4, 10—20 см. Цв. VI — VII.
25. А. монпелійський — А. mon-
spessulanus L.
На кам’янистих, переважно вапнякових схилах.— В Зах. Лісостепу (в Хмельницькій та Вінницькій обл.).
ЗО (28). Кв. скупчені при основі листків. Ст. розгалужене, з дуже прикороченими міжвузлями. Л. з 6—10 парами довгасто-еліптичних листочків. Чаш. волохата від білих і чорних волосків, зубці її вдвоє коротші за трубочку. Він. білуватий або рожево-пурпуровий, 25—ЗО мм завд. Біб овальний або широкоовальний, шорсткобілуватоповстис- тий, 10—20 лш завд. 2/., 5—12 см. Цв. V—VI.
26. А. я й ц е п л о д и й — A. testicula¬
tus Pall.
На степах і кам’янистих схилах.— Зрідка на крайньому сході Лісостепу і півночі Степу (Донецька і Луганська обл.).
— Китиці квіток з б.-м. довгими ніжками 31
31. Міжвузля стебла прикорочені. Китиці прикорочені, трохи перевищують листки. Біб лінійний, серповидно зігнутий, 10— 15 мм завд. 2/., 15—ЗО см. Цв. IV — V.
А. вигнутий — A. reduncus Pall.
(див. ст. 26).
— Міжвузля стебла б.-м. розвинені. Китиці коротші, не перевищують листків. Біб еліптично-тригранчастий, 9—10 мм завд. 2д, 10—15 см. Цв. V.
27. А. каменеломний — A. rupi-
fragus Pall.
На степах і кам’янистих схилах.— Наводиться для Криму. Потрібно вказівку перевірити.
32 (27). Кв. зібрані густими вкороченими китицями 33
— Кв. в рідких б.-м. видовжених китицях 34
33. Він. рожево-ліловий, прапорець 20— 25 мм завд. Зубці чашечки в 2—3 рази довші за її трубочку. Біб 8—11 мм завд., довгасто- яйцевидний, загострений в майже прямий носик, опушений. 2/, 30—80 см. Цв. VII— VIII.
28. А. еспарцетний — A. onobry-
chis L.
На степах, схилах, відслоненнях, на пісках.— Звичайно по всій УРСР, крім півн. лісових районів.
— Він. темно-синьо-ліловий. Прапорець 25—30 мм завд. Зубці чашечки дорівнюють або майже дорівнюють чашечці. Біб близько 15 мм завд., видовжено-яйцевидний, загострений.в трохи зігнутий носик, білувато- опушений. 2/., ЗО—70 см. Цв. V — VII.
29. А. дніпровський — A. borys-
thenicus Klok.
На пісках, переважно приморських.— На крайньому півдні Степу (окол. Херсона), в Криму (на Арабатській стрілці і на Керченському півострові).
34 (32). Ст. прикорочене. Китиці на довгих ніжках, що значно перевищують листки. Кв. дрібні, близько 7 мм завд. Р. сріблястобі- луватоопушена. Л. з 5—6 парами лінійних листочків. Біб довгасто-конічний, гострий, з кілем зверху і знизу, притиснутоопуше- ний. 2/., 6—20 см. Цв. VI —VII.
30. А. кримський — A. tauricus Pall.
На щебенистих і кам’янистих місцях в степових районах, часто на мергелях та вапняках.— В Криму, переважно на другій гряді.
— Ст. з розвиненими міжвузлями . .35
35. Він. 14—16 мм завд. Китиці небагатоквіткові. Боби 13—15 мм завд., відхилені. Р. сіруватоопушена, рідше майже гола, з лежачим або висхідним стеблом. Л. з 3—6 пар довгасто-лінійних листочків. 2д, 10—ЗО см. Цв. VI—VII.
31. А. пісковий — A. arenarius L.
На пісках, в соснових лісах.— Зрідка в лісових і лісостепових районах УРСР.
— Він. 6—10 мм завд. Китиці багатоквіткові. Боби 7—8 мм завд., звужені донизу. Р. притиснутоопушена, з прямостоячими або висхідними стеблами. Л. з 5—10 пар листочків, лінійних або довгасто-лінійних. 2д, Ю—40 см. Цв. VI — VII.
32. А. австрійський — A. austria-
cus L.
На степах, степових схилах.— В півд. районах Лісостепу, в Степу і в Півн. Криму.
36 (23). Ст. здерев’янілі на значному протязі 37
— Ст. здерев’янілі лише при основі 38
37. Він. фіолетовий. Листочки майже лінійні, в кількості 5—7 пар, нижня пара їх наближена до основи черешка листка. Боби довгасті, загострені, трохи зігнуті. 2/, ЗО— 50 см. Цв. VI — VII.
33. А. р о г о п л о д и й — A. cornutus
Pali. (A. vimineus Pall.).
На вапнякових і крейдяних відслоненнях, рідше на пісках.— Зрідка в Степу на півдні і сході, а також в Донецькому Лісостепу.
— Він. ясно-жовтий. Листочки довгасто-еліптичні, в кількості 3—5 пар. Боби довгасто-лінійні, близько 15 мм завд. 2/., 20— ЗО см. Цв. V —VI.
34. А. б і л о с т е б л и й — A. albicau-
lis DC.
414


На крейдяних відслоненнях.— Зрідка в схід, частині УРСР, переважно в басейні р. Дінця, рідше — р. Міуса.
38 (36). Біб в 3—5 разів довший за чашечку, лінійний 39
— Біб не більше як в 1,5—2 рази довший за чашечку, лінійно-довгастий або довгастий 40
39. Китиця вкорочена, головчаста. Біб відігнутий від осі суцвіття. Р. сіруватопри- тиснутоопушена. Л. з 3—10 парами лінійних листочків. Він. 18—22 мм завд., білуватий, з рожевувато-фіолетовим прапорцем. Боби 26—28 мм завд. 2д, 15—20 см. Цв. IV-V.
35. А. ріжковий — A. corniculatus
М. 	В.
На кам’янистих відслоненнях, на степах.— На півдні Лісостепу і в Степу.
— Китиця рідка, б.-м. видовжена. Боби косо вгору стоячі, шиловидно-лінійні, 18— 27 мм завд. Р. притиснутобілуватоопушена. Л. з 5—7 парами лінійних або вузьколіній- них листочків. Він. 18—28 мм завд., жовтуватий, пурпуровий, фіолетовий або білуватий. 4, 10—25 см. Цв. V —VII.
36. А. шиловидний — A. subulatus
М. В.
На степах, по вапнякових і крейдяних відслоненнях.— На півдні Лісостепу, в Степу і в Криму.
В основному за різним забарвленням віночка зі складу цього досить поліморфного виду виділяють: А. український — А. исгаі- nicus Pop. et Klok., з блідо-жовтим віночком, поширений на півдні Лівобережного Степу; А. несп р а вж н ьотата рс ьки й — A. pseudotataricus Boriss., з фіолетовим або білим віночком, поширений в півд.-схід. частині Степу (Асканія-Нова Херсонської обл.). За нашими даними, всі ознаки, за якими виділено ці види, нестійкі. Тому види ці потребують дальшого вивчення.
40 (38). Китиці вкорочені, майже головчасті. Чаш. при плодах трохи здута . .41
— Китиці б.-м. видовжені. Чаш. не буває здутою 42
41. Листочки в кількості 3—6 пар, ланцетні або видовжено-ланцетні, 10—25 мм завд., звичайно загострені. Він. жовтуватий.
4, 	20—30 см. Цв. V —VI
37. А. білястий — A. dealbatus
Pall.
На степових і кам’янистих схилах.— В Криму.
— Листочки в кількості 5—9 пар, довгасті або овальні, 6—12 мм завд., тупі або гострі. Він. фіолетовий або жовтуватий. 2д, 20—30 ель Цв. V —VI.
38. А. білуватий — A. albidus W. К.
На кам’янистих місцях, вапнякових відслоненнях. —На півдні Степу і на другій гряді Кримських гір. A. albidus W. К. є однією 3 рас дуже поліморфного виду A. vesicarius L., типова форма якого поширена на півд. заході Європи. А. Г. Борисова описала з Криму А. та рханку тський — A. tarchankuti- cus Boriss., з жовтуватими квітками; з окол. Одеси М. В. Клоков описав A. pseudogla- ucusKlok. з світло-жовтими квітками. Обидва види потребують вивчення.
42 (40). Чаш. при плодах б.-м. сильно розростається. Він. ясно-жовтий. Л. з 3—5 парами довгасто-еліптичних листочків. Боби довгасто-лінійні, близько 15 мм завд. 2д. 20—30 см. Цв. V —VI.
А. білостеблий — A. albicaulis
DC.
(Див. ступ. 37).
— Чаш. при плодах не розростається 43
43. Він. пурпуровий, рідше білуватий. Л. з наближеною до основи черешка нижньою парою листочків. Р. сіруватопритиснутоопу- шена. Л. з 5—10 парами довгасто-лінійних листочків. Боби лінійно-довгасті, 10—15 мм завд., прямостоячі. 2д, 20—60 см. Цв. V — VIII.
39. А. л о з я н и й — A. virgatus Pall.
На пісках.— На півдні Лісостепу і в Степу звичайно, в Криму дуже рідко (Євпаторія).
— Він. білувато-жовтуватий або білуватий, з фіолетовим прапорцем. Нижня пара листочків відсунута від основи черешка, принаймні на довжину одного листочка . . .44
44. Він. білувато-жовтуватий. Л. з 6— 8 парами довгасто-лінійних або лінійних, зверху притиснутоопушених листочків. Китиці в 2—3 рази перевищують листки. Боби близько 16 мм завд., лінійно-довгасті, тригранні, на верхівці тонко загострені. 2/., 20— ЗО см. Цв. V —VIII.
40. А. блідий — A. pallescens М. В.
На кам’янистих, крейдяних і лесових відслоненнях, на степах.— Зрідка на півдні Лісостепу і в Степу, переважно на півд. сході.
— Він. білуватий, з ясно-фіолетовим прапорцем. Л. з 4—6 парами довгасто-лінійних, зверху майже голих листочків. Китиці в декілька разів перевищують стебло. Боби довгасто-лінійні, стислі, загострені, 10—15 мм завд. 2/., ЗО—40 см (разом з китицями). Цв. V —VI.
41. А. д о в г о н і ж к о в и й — A. macro¬
pus Bge.
На степах, по кам’янистих відслоненнях.— На півн. сході Степу (Луганська обл., Стрілецький та Деркульський степ, в окол. с. Стрільцівки і с. Великоцьке).
36. 	Гострокільник—Oxytropis DC.
Багаторічні трав’янисті р., рідше півкущі або кущі, з непарноперистими листками. Прилистки вільні або прирослі до черешка. Кв. зібрані головчастими або видовженими пазушними китицями, на б.-м. довгих квітконосах. Чаш. трубчаста, з 5 однаковими зубцями. Човник віночка на верхівці витягнутий у гострячок. Тичинок 10, з них 9 зрослися нитками в трубочку, що оточує стовпчик маточки, а десята вільна. Біб сидячий, шкірястий, довгастий або яйцевидний, пухирчасто здутий, багатонасінний.
1. 	Ст. добре розвинені 2
— Надземні ст.нерозвинені або дуже короткі З
415


2. 	Ст. прямостояче, р. відстовбурчено- волосиста. Прилистки довгасто-яйцевидні, л. з 7—10 пар довгасто-еліптичних тупуватих листочків. Суцв. яйцевидно-довгасте, 2,5— 5 см завд. Кв. сірчано-жовті, 10—14 мм завд. Боби округлі. 4> 15—50 см. Цв. V — VII.
1. Г. волосистий — О. pilosa DC.
На степах, сухих схилах, відслоненнях.— В Степу та більш півд. частині Лісостепу і в Криму.
— Ст. розпростерті або висхідні, прикорочені, 5—12 см завд. Р. густо волохато-волосиста. Прилистки трикутно-ланцетні. Л. з 10—12 парами довгастих, гострих листочків. Суцв. майже кулясте, 2—2,5 см в діам., кв. кремові, 15—18 мм завд. Боби видовжено лінійні. 2д, 5—15 см. Цв. V — VI.
2. Г. П а л л а с а — О. Pallasii Pers.
На сухих сонячних схилах.— В Криму (у схід, його частині).
3(1). Біб одногнізднії або з перегородкою лише з боку черевного шва 4
— Біб з перегородками на обох швах, майже двогніздий. Кв. фіолетові. Р. шовко- вистоопушеиа, утворює дернинки. Л. з 10— 16 парами довгасто-яйцевидних листочків. Біб довгасто-яйцевидний, 18—20 мм завд., вкритий притиснутими білими і чорними волосками. 2д, 10—15 см. Цв. VII—VIII.
3. Г. шовковистий — О. sericea
(Lam.) Simonk.
На гірських луках.— Вказується для Карпат, але вказівка сумнівна.
4. 	Він. темно-синій, 10—13 мм завд. Л. з 10—13 парами довгасто-яйцевидних або ланцетних листочків, з обох боків розсіяно- волосистих. Біб на ніжці, одногніздий, довгасто-овальний, 1,5—3 см завд. Р. безстеб- лова. 4, 10—15 см. Цв. VI —VII.
4. Г. карпатський — О. carpatica
Uechtr. (О. montana var. carpatica
Hacesstrk.).
На гірських схилах.— Відомий з Чернівецької обл.
— Він. жовтий або блідо-жовтий, зрідка з голубуватим на верхівці човником, 16—18лш завд. Л. з 8—12 парами довгасто-яйцевидних або довгасто-ланцетних, б.-м. густо при- тиснутоволосистих листочків. Біб сидячий, напівдвогніздий, довгасто-яйцевидний, 1,5— 2 см завд. Р. безстеблова. 2д, 10—15 см. Цв. VI —VIII.
5. Г. польовий — О. campestris (L.)
DC. (Astragalus campestris L.).
На гірських луках.— Вказується для Карпат, але вказівка сумнівна.
37. 	Солодка — Glycyrrhiza L.
Багаторічні трав’янисті р., з непарноперистими листками, вкритими крапковими залозками. Кв. зібрані в пазушні китиці, іноді головчасті. Чаш. трубчаста, з майже однаковими зубцями; прапорець видовжений або видовжено-яйцевидний; човник коротший за крила. Дев’ять тичинок зрослі в трубочку, десята тичинка вільна. Стовпчик голий, нит- ковидний. Біб одногніздий.
1. 	Китиці головчасті, на коротких квітконосах. Боби вкриті довгими колючими ще416
тинками. Р. майже гола. Ст. прямостояче, дуже розгалужене, у верхній частині вкрите розсіяними волосками і крапковими залозками. Л. з 4—6 парами еліптичних або оберненояйцевидних листочків. Боби еліптичні, 10—15 мм завд. 2/., 80—150 сти.Цв. VII—VIII.
1. 	С. щетиниста — G. echinata L.
На солончакуватих луках, по чагарниках, у заплавах річок, подах.— На півдні Лісостепу, в Степу і в Криму.
— Китиці видовжені, на довгих квітконосах. Боби голі або вкриті залозистими щетинками. Р. майже гола або розсіяноко- роткоопушена. Ст. прямостояче, здебільшого розгалужене. Л. з 4—8 парами овальних або довгасто-яйцевидних листочків. Боби видовжені, 15—ЗОлш. 4,50—120 см. Цв. VI—VII.
2. 	С. гола — G. glabra L.
На солончакуватих місцях, приморських схилах.— Зрідка на півдні Степу, в Криму.
Кореневища містять цінні лікарські речовини і використовуються в медицині як проносне (під назвою лакриці).
Р. посухостійка і солетривка, дає хороший силос.
Під назвою G. hirsuta Pall, виділяють форму з залозисто-щетинистими бобами (G. glabra P hirsuta Boiss.), що трапляється зрідка на солончакуватих місцях в приморській частині Степу.
38. Личинник — Scorpiurus L.
Р. шерстисто-волосиста з численними висхідними або прямостоячими, борозенчастими, вигнутими, улисненими стеблами. Л. ви- довжено-лопатчасті або овально-ланцетні. Кв. зібрані 2—4-квітковими зонтиками на довгих квітконосах; він. жовтий, близько 10 мм завд. Біб членистий, равликоподібно згорнутий, багатонасінний. 0, 10—20 см. Цв. V —VI.
Л. напівповстисти й— S- subvil- losa L.
На сухих схилах.— Зрідка на заході Півд. берега Криму (до Алупки).
39. Серадела — Ornithopus L.
Р. однорічні, з непарноперистими листками і зібраними на верхівці стебла або в пазухах листків в головчасті або зонтикоподібні суцвіття квітками. Чаш. дзвониковидно- трубчаста, 5-зубчаста; верхні зубці її зрослі між собою. З 10 тичинок 9 зрослися нитками. Біб членистий, лінійний, прямий або вигнутий, з довгим носиком; членики його б.-м. округлі або овальні.
1. 	Зубці чашечки дорівнюють її трубочці або довші за неї. Він. близько 8 мм завд., рожевий. Р. б.-м. опушена, з розпростертим або висхідним стеблом. Біб 15—25 мм завд. О, 20—50 см. Цв. V — VI.
*1. С. посівна — О. sativus Brot.
Культивують, зрідка дичавіє. Походить з країн Середземномор’я.
Цінна кормова трава. Гарне зелене добриво. Добре росте на пісках (завдяки чому її називають «піщаною конюшиною»). Швидко відростає після скошування.
— Зубці чашечки яйцевидні, втроє ко-


ротіпі за її трубочку. Він. 4—5 лшзавд., білуватий. Р. опушена, з висхідним або лежачим стеблом. Біб 10—20 мм завд. 0, 10— 40 см. Цв. V— VII.
2. 	С. дрібненька — О. perpusillus L.
На піщаних місцях.— Р. адвентивна (Дніпропетровськ і Херсон).
40. 	В’язіль — СогопіПа L.
Багаторічні, рідше однорічні трав’янисті р., рідко кущі, з непарноперистими листками і зібраними в пазушні зонтиковидні суцвіття квітками. Чаш. 5-зубчаста. Він. з трохи зігнутим дзьобоподібно розширеним човником. Тичинок 10, з них 9 зрослися нитками в трубочку. Біб видовжено-лінійний, членистий, голий.
1. 	Кущ з жовтими квітками, у яких нігтик пелюсток вдвоє довший за чашечку. Л. з 5—7 оберненояйцевидними листочками. Зонтики 5—8-квіткові. Боби лінійні, близько 6 см завд. ЗО—100 см. Цв. V — VII.
1. 	В. емероїдний—С. emero і des Boiss.
В ялівцевих і соснових лісах, по чагарниках.— На півдні Криму і в горах.
— Р. трав’янисті 2
2. Р. багаторічні З
— Р. однорічні, рідко дворічні . . .5
3. Кв. жовті. Л. з 5—8 пар яйцевидно- округлих сизих листочків. Зонтики 15— 30-квіткові. Боби прямі, 1,5—3 см завд., з 2— 4 члеників. 2/., 25—50 см. Цв. V — VI.
2. В. увінчаний — С. coronata L. (С.
montana Scop.).
В світлих лісах.— В Розточчі-Опіллі рідко (Львівська обл., Золочівський р-н) і в Гірському Криму.
— Кв. рожеві 4
4. Листочки 1—4 см завд., оберненояй¬
цевидні або еліптичні, зісподу блакитнувато-зелені. Квітконіжки в 3 рази довші за чашечку, ЗО—70 елі. Цв. V — VI.
3. В. стрункий — С. elegans Рапс.
На узліссях, по чагарниках.— Р. рідка, відома лише з Закарпаття і з окремих місцезнаходжень в Лісостепу (Одеська обл., Ана- н’ївський р-н, Байтальська лісова дача; Вінницька обл., Бершадський р-н, Лісниче; Кіровоградська обл., Знам’янський р-н, Чорний ліс; Черкаська обл., Чигиринський р-н; Харківська обл., Зміївський р-н, Таранівка).
— Листочки 0,7—2,5 см завд., овальні або довгасті, з обох боків зелені. Квітконіжки вдвоє довші за чашечку. 2д, ЗО—100 см. Цв. V — IX.
4. В. барвистий, кучерявий
горошок — С. varia L.
На луках, узліссях, по чагарниках, на схилах.— По всій УРСР.
5 (2). Кв. жовті. Л. сидячі, з 3 (5) сизих листочків, з них верхній непарний, овальний, значно крупніший за округлі бокові. Зонтики 2—4-квіткові; він. близько 5 мм завд. Боби відхилені, зігнуті, 4—5 см завд. О, 10—40 см. Цв. IV —V.
5. В. завитий — С. scorpioides (L.)
Koch. (Ornithopus scorpioides L.).
На сухих схилах, відкритих місцях. — В Півд. Криму.
— Кв. рожеві б
6. 	Він. в 4—5 разів довший за чашечку; квітконоси 2—6 см завд., лише трохи перевищують листки. Боби прямі, вузьколінійні, чотиригранні, з довгим гачковидним носиком. 0, ©, 30—70 см. Цв. IV — V.
6. 	В. крітський — С. cretica L.
На схилах, узліссях.— В Гірському та Півд. Криму.
— Він. в три рази довший за чашечку; квітконоси 7—14 см завд., здебільшого в 2—3 рази перевищують листки. Боби довгасто-лінійні, дуже вигнуті, стислі, витягнуті в носик. О, 30—60 см. Цв. V — VI.
7. 	В. дрібноквітковий — С. раг- viflora Willd.
На скелястих півд. схилах.— Наводиться для Криму, але, мабуть, помилково.
41. Гіпокрепіс — Hippocrepis L.
Р. трав’янисті, з непарноперистими листками і пазушними, зібраними в зонтики або поодинокими квітками. Чаш. короткодзво- никувата, 2 верхні зубці її на верхівці зрослі між собою. Він. жовтий, з майже округлим прапорцем; човник на верхівці дзьобоподібно загнутий. З 10 тичинок 9 зрослися нитками. Біб сплюснутий, з підковоподібними члениками, часто дуговидно зігнутий.
1. Багаторічник. Виїмки між члениками боба широкі. Ст. численні, висхідні або лежачі, як і вся р., голі. Л. з 7—15 довгастими листочками. 2д, 10—40 см. Цв. V — VI.
1. Г. чубатий — Н. comosa L.
На гірських схилах.— В Півд. Криму.
— Р. однорічні. Боби з майже замкнутими в кільце, округлими виїмками між члениками 2
2. Р. гола. Ст. лежачі. Кв. пазушні, по 1—2. Боби голі, сітчасто-жилкові, прямі або дуговидно зігнуті. О, 15—ЗОсж. Цв. III —IV.
2. 	Г. одностручковий — Н. uni-
siliquosa L.
На сухих схилах, по чагарниках. — На півдні Криму, на схід до Алушти.
— Р. розсіяноволосиста. Ст. розпростер- то-розгалужекі. Кв. в зонтиках по 2—5. Боби короткоопушені, зігнуті в майже замкнуте кільце. 0, 10—20 см. Цв. III — IV.
3. Г. війчастий — Н. ciliata Willd.
На сухих схилах.— На півдні Криму до Алушти.
42. Солодушка— Hedysarum L.
Трав’янисті багаторічні, рідше однорічні р. або напівкущі та кущі, з непарноперистими листками, іноді лише з однією парою листочків і зібраними в пазушні китиці квітками. Зубці чашечки довші за її трубочку. Човник віночка тупий. Тичинок 10, з них 9 зрослися нитками. Біб сплюснутий, членистий.
1. Ст. добре розвинені 2
— Ст. наземні нерозвинені або дуже прикорочені 5
2. Членики боба голі, тонкосітчасті. Кв. темно-фіолетові. Стебел кілька, прямостоячих
27 424
417


або висхідних, л. з 5—9 пара овальних або довгасто-ланцетних листочків. 2£, 20— 60 см. Цв. VII—VIII.
1. С. гірська — H. hedysaroides (L.) Schinz. et Thell. (Astragalus hedysaroides
L.).
На гірських луках.— В Карпатах (на гірському кряжі Свидовець).
— Членики боба ребристі або вкриті шипиками, щетинками чи горбочками . . .3
3. Зубці чашечки в 2—З рази довші за
її трубочку 4
— Зубці чашечки дорівнюють її трубочці або коротші за неї. Кв. пурпурово-фіолетові, 10—13 мм завд., зібрані в 10—20-квіткові китиці. Л. з 10—20 довгасто-еліптичних листочків. 2д, 20—30 см. Цв. VI—VIII.
2. С. крейдяна — H. cretaceum Fisch.
На крейдяних та мергелистих відслоненнях.— Вказується на півн. сході лісостепової частини УРСР в Луганській та Донецькій обл., але, мабуть, помилково.
4. Членики боба шипуваті. Кв. рожево- пурпурові, зібрані в стислі китиці. Л. з 10— 20 довгасто-еліптичних листочків. 2д, 10— ЗО см. Цв. VII —VIII.
3. С. українська — H. ucrainicum
Kaschn.
На крейдяних відслоненнях.— На півн. сході степової частини в Луганській обл., Старобільському p-ні, Гаврилове, в Донецькій обл., Краматорська м. р., Ново-Білянка.
— Членики боба густопритиснутоволо- систі. Кв. пурпурово-фіолетові зібрані у видовжені китиці. Л. з 12—20 лінійно-ланцетних листочків. 2/., 20—30сл£. Цв. VI —VII.
4. С. кримська — H. tauricum Pall.
На крейдяних, вапнякових і мергелястих схилах.— В Криму нерідко.
5 (1). Л. з 7—13 довгасто-яйцевидних тупуватих листочків, зісподу густошовко- вистоопушені. Кв. 18—22 мм завд., світло- жовті, зібрані в густі китиці, що перевищують листки; човник віночка коротший за його прапорець. Боби впоперек зморшкуваті й шипуваті. 2д, 20—40 см. Цв. V — VII.
5. С. великоквіткова — H. gran-
diflorum Pall. На крейдяних і вапнякових відслоненнях. — Зрідка в схід, районах Лісостепу і півд. районах Степу.
— Л. з (5) 7—11 округло-яйцевидних, гоструватих, густосріблястошерстистих листочків. Кв. 17—20 мм завд., жовтуваті, іноді з фіолетово-пурпуровим прапорцем, зібрані в густі китиці; човник віночка довший за його прапорець. Боби сітчасто-зморшкуваті. 2д, 15—30 см. Цв. V —VII.
6. С. сніжно-біла — H. candidum
М. В.
На крейдяних схилах, кам’янистих осипах.— В Криму звичайно.
43. 	Еспарцет — Onobrychis L.
Трав’янисті багаторічні, рідше однорічні р. або кущі, з непарноперистими листками. Кв. зібрані довгими китицями. Чаш. з довгими зубцями. Човник віночка тупий, з 10 тичинок 9 зрослися нитками в трубочку, 10-а 418 тичинка при основі вільна, а всередині зросла з тичинковою трубочкою. Біб нерозкривний, щитоподібно сплюснутий, шкірястий, сітчасто-зморшкуватий, здебільшого вкритий шипами.
1. Він. (принаймні прапорець) б.-м. опушений 2
— Він. голий З
2. Він. блідо-рожево-жовтий, з багатьма темними жилками, 15—20 мм завд. Листочки довгасто-овальні або овальні. Біб 14— 17 мм завд., з добре розвинутим, вкритим шипиками гребенем. 2/., ЗО—70 см. Цв. V — VII.
1. Е. Васильченка — О. Vassil- czenkoi Grossh. (О. radiata auct. non M. В.).
На крейдяних відслоненнях.— Р. рідка на півн. сході (в Луганській обл., Новопсков- ському p-ні, с. Ново-Розсоші, Лисичансько- му p-ні, окол. с. Мирна Долина).
— Він. кремовий, з пурпуровими смужками, 17—20 мм завд. Листочки довгасто- або округло-яйцевидні. Біб 12—14 мм завд., з широким, гладким, голим по краю гребенем. 2д, 20—50 см. Цв. VI —VII.
2. Е. П а л л а с а — О. Pallasii М. В.
На вапнякових і крейдяних відслоненнях.— В Криму нерідко.
З (1). Крила віночка не довші за 2—3 мм, набагато коротші за чашечку 4
— Крила віночка значно довші за чашечку; віночок блідо-рожевий, 11—12 мм завд., прапорець довший за човник. Листочки овально-лінійні, у верхніх листків — вузьколінійні. Біб 5—6 мм завд., притиснуто- волосистий, з малорозвинутим гребенем. 2/., 25—50 см. Цв. V —VI.
3. Е. скельний — О. petraea (М. В.)
Fisch.
На щебенистих і кам’янистих схилах.— Вказувався для Криму, але, мабуть, помилково.
4. Приквітки в китиці на початку цві¬
тіння виступають над пуп’янками, через що китиця здається чубатою 5
— Приквітки в китиці не виступають над пуп’янками 8
5. Боби 7—10 мм завд., густоопушені, короткошипуваті. Ст. прямостояче, голе або розсіяноопушене. Китиці густі, багатоквіткові, після цвітіння видовжені; кв. яскраво- рожеві, з темнішими жилками, 10—14 мм завд. Л. з 13—29 довгастих або еліптичних листочків. 2/., ЗО—60 см. Цв. VI — VII.
*4. Е. в и к о л и с т и й — О. viciifolia
Scop.
Культивують як кормову рослину в багатьох районах; зрідка дичавіє.
Дуже цінна посухостійка кормова р. Походить з Середньої Європи.
— Боби 3—6 мм завд 6
6. Ст. грубі, прямостоячі, майже голі, рідше розсіяноволосисті. Квітконоси в 2— З рази довші за листки, приквітки лінійні, до 5 мм завд. Кв. 10—11 мм завд., яскраво- рожеві, з темними смужками. Нижні л. на довгих черешках з 6—10 пар довгасто-еліптичних листочків, верхні — з 10—12 пар


вузьколінійних листочків. 2д, 40—60 см. Цв. VI —VII.
5. 	Е. закавказький — О. transcau- casica Grossh.
На сухих схилах і по луках.— В Криму.
У нас поширена var. taurica N. Tschern., що відрізняється від степової форми майже голими стеблами.
— Ст. тонкі, напіврозпростерті, притиснуто- або відстовбурченоопушені. Приквітки ланцетні або довгасто-яйцевидні, не довші за 3 мм 1
7. 	Р. притиснутоволосиста. Китиці до цвітіння яйцевидні, густі, дуже чубаті. Він. 10—12 мм завд., пурпуровий. Л. з 8—13 пар довгасто-лінійних, тупих листочків. Біб 4—5 мм завд., густоопушений. 2/., 25— 45 см. Цв. VI — VII.
6. 	Е. я й л и н с ь к и й — О. jailae
N. 	Tschern.
На луках кримської яйли.— На схід до Чатир-Дагу.
— Р. відстовбурченоволосиста. Китиці до цвітіння видовжені, густі. Він. 7—8 мм завд., світло-рожевий. Л. з 8—10 пар лінійних або округлих листочків. Біб 3—5 мм завд., розсіяноопушений. 2д, 25—40 см. Цв. VI —VII.
7. Е. к і н о в а р н и й — О. miniata Stev.
На мергелястих та крейдяних схилах.— На другій гряді Кримських гір.
8 (4). Прапорець значно довший за човник (на V4—1/з) 9
— Прапорець майже дорівнює човникові або коротший за нього 10
9. 	Біб вкритий короткими, до 1 мм завд., шипиками, рідше шипики майже не- розвинені. Нижні л. з 8—12 пар вузьколінійних або рідше довгасто-лінійних листочків. Він. кремувато-рожевуватий, з яскраво-рожевою плямою на верхівці човника. 2д, 35—45 см. Цв. VI — VII.
8. Е. стрункий — О. gracilis Bess.
На степових схилах, по чагарниках, на кам’янистих місцях.— Зрідка лише в правобережній частині Степу, в Криму.
— Біб вкритий шипиками, до 3 мм завд. Нижні л. з 7—8 пар вузьколінійних, тупуватих або гострих листочків. Він. рожевий, 7—9 мм завд. 2д, 50—90 см. Цв. V— VII.
9. Е. довгоколючковий — О. Іоп- giaculeata Paez. (О. borysthenica Klok.).
На пісках.— Поширений на пісках пониззя р. Бугу (в окол. Миколаєва), р. Дніпра (окол. м. Херсона).
10 (8). Він. яскраво-фіолетовий, з темними смужками, 8—10 мм завд. Нижні л. з 6—12 пар еліптичних або довгасто-лінійних листочків. Біб розсіяноопушений, 4— 5 мм завд. 2/, ЗО—70 см. Цв. VI — VII.
10. Е. піщаний — О. arenaria (Kit.)
Ser.
На узліссях, по чагарниках, на сухих луках.— Відомий із заходу Лісостепу.
— Він. ясно-рожевий, 7—9 мм завд. Нижні л. з 8—12 пар ланцетних, видовжено- ланцетних або ланцетно-лінійних листочків.
27*
Біб 4—5 мм завд. 2д, ЗО—70 см, Цв. V — VII.
11. 	Е. донський — О. tanaitica Spr.
На степах, степових схилах, узліссях, сухих луках, по чагарниках.— Досить часто в лісостепових і степових районах, зрідка на півдні лісових районів. Посухостійка цінна кормова р.
44. 	Арахіс — Arachis L.
Р. від основи дуже розгалужена, б.-м. густоопушена, з майже лежачим стеблом. Л. парноперисті, з 4 овально-яйцевидних листочків, з видовженими, до 4 мм завд., прилистками. Кв. сидячі або на коротких ніжках в пазухах листків. Чаш. з довгою, до 5 см завд., нитковидпою трубочкою, на верхівці лійковидно розширеною; він. жовтий, тичинок 10, з них 9 зрослися нитками. Плідні лише нижні квітки, які після відцвітання зариваються у грунт. Біб підземний, видов- жено-циліндричний, 2—5 см завд., з сітчастими жилками, 1—5-насінний. Насінини яйцевидні, вкриті тоненькою червонуватою шкі-' рочкою. 0, 25—35 см. Цв. V— VI.
*А. підземний. Земляні горіхи — A. hypogaea L.
Розводять переважно в півд. частині УРСР.
— Походить з Бразілії.
Цінна олійна культура, насіння містить до 60% олії. Макуха використовується на кондитерські вироби; підсмажене насіння споживають як ласощі.
45. 	Нут — Cicer L.
Р. залозисто-волохатоопушена. Л. непарноперисті, до 7 см завд., з 7—17 видовжено- еліптичних, спереду пилчастих листочків. Кв. поодинокі в пазухах листків, на коротких квітконосах; він. до 2 см завд., білий, рожевий або блакитнувато-фіолетовий. Біб 2—3 см завд., овальний, трохи здутий, повислий, насінини кулясто-кубовидні, зморшкуваті. 0, ЗО—60 см. Цв. V — VI.
*Н. звичайний. Турецький го¬
рох — C. arietinum І..
Розводять як харчову і кормову рослину. Походить з півд.-зах. Азії.
Насіння нуту вживають в їжу і на корм худобі, воно містить до 25% білка.
46. 	Горошок — Vicia L.
Багаторічні, рідше однорічні трав’янисті р., з парноперистими листками; загальна листкова вісь закінчується розгалуженим або нерозгалуженим вусиком, рідше щетинкою. Кв. зібрані китицями на пазушних квітконосах або ж кв. поодинокі чи по 2—3 в пазухах листків, майже сидячі. Чаш. короткодзвони- ковидна, 5-зубчаста, 3 нижні її зубці звичайно значно довші за верхні. Човник віночка тупий. З 10 тичинок 9 зрослися нитками в трубочку, косо зрізану на верхівці. Стовпчик на верхівці волосистий. Боби на короткій ніжці, плоскі, рідше циліндричні, здебільшого багатонасінні, рідше двонасінні.
Види горошку є цінними кормовими травами.
1. 	Кв. майже сидячі або на коротеньких, коротших за листки, квітконосах ... .2
— Кв. в дво-, багатоквіткових китицях на верхівках довгих квітконосів 16
419


2. Листочки гострі або пригострені, на нижніх листках овальні або еліптичні, на верхніх ланцетні або лінійні, до 5 см завд. Кв. в 1—3-квіткових китицях на коротеньких квітконосах; він. 18—20 мм завд., з фіолетовим прапорцем, синювато-білуватими крилами і зеленувато-білим з фіолетовою плямою на верхівці човником. Біб видовже- но-ромбічний, опушений, по швах щетинисто-волосистий, 3—4 см завд. 0 , 20—50 см. Цв. V.
1. 	Г. в и ф і н с ь к и й — V. bithynica L. В світлих лісах, по чагарниках.—В Криму.
— Листочки тупі, притуплені або виїмчасті на верхівці, часто з гострячком . .3
3. Л. з 2—6 бокових листочків . . .4 — Л. з 6—20 бокових листочків . . .6
4. Ст. голе, прямостояче, товсте, 4-гран- не, малорозгалужене. Л. з 4—6 великих (4—8 см завд.), еліптичних або видовжених, трохи м’ясистих листочків. Кв. по 2—4 в коротеньких китицях; він. білуватий, лише прапорець ліловий або фіолетовий, з темно-фіолетовими жилками. 0, 20—160 см. Цв. VI—VII.
*2. Боби — V. faba L. (Faba vulgaris Мо- ench.). Культивують як зернову бобову рослину, а також як кормову рослину і на силос.
Батьківщина не відома; початок культури губиться в далекій давнині.
— Ст. волосисті 5
5. Р. шорстковолосиста. Ст. міцні, 4-гранні. Нижні л. без вусиків, верхні — з вусиками, листочки чималі, овальні, цілокраї. Кв. по 1—2 в пазухах листків, майже сидячі, 18—23 мм завд., пурпурово-фіолетові. Біб широколінійний, плоский, по швах шипувато-зубчастий, близько 6 см завд. 0, 0, 30—50 см. Цв. V — VII.
3. Г. н а р б о н с ь к и й — V. narbonen-
sis L. На схилах, іноді як бур’ян.— В Криму.
— Р. відстовбурчено-волохата. Ст. висхідне або розпростерте. Листочки довгасто- оберненояйцевидні, 8—10 (16) мм завд. Кв. поодинокі, в пазухах листків, майже сидячі, до 7 мм завд., рожевувато-фіолетові. Біб лінійний, 2,5—3 см завд., голий або розсіяно- щетинистоопушений. 0, 10—20 см. Цв. IV — V.
4. Г. ч и н о п о д і б н и й — V. lathyroi-
des L.
На сухих відкритих схилах, по чагарниках, на узліссях.— В Степу (на півд. заході), в Криму.
Форму з довшими, до 20 мм завд., листочками, у якої до того ж вусики середніх листків довші, на верхівці скручені, виділяють під назвою Г. ольвійський — V. olbiensis Reuter. Зрідка трапляється на півдні Степу.
6 (3). Прапорець зовні волосистий . .7 — Прапорець зовні голий 8
7. 	Р. густом’якопухната. Л. з 5—8 пар довгастих або лінійних, на верхівці трохи виїмчастих листочків, 20—23 мм завд. Кв. 18—22 мм завд., світло-жовті. Біб довгастий, волохатий, близько 3 см' завд. 0, 48—100 см. Цв. IV —VII.
5. Г. паннонський — V. раппопіса
Crantz
На луках, узліссях, схилах.— В степових районах і в Криму.
Хороша посухостійка кормова р.
— Р. м’якопухната, л. з 4—7 пар клиновидних або видовжено-клиновидних листочків. Кв. 20—24 мм завд., зеленувато- жовті, з червонуватими жилками на прапорці. Біб видовжено-ромбічний, близько 3,5 мм завд., шорстковолосистий. 0, 40—70 см. Цв. IV —V.
6. Г. гібридний — V. hybrida L.
На схилах, переважно як бур’ян по садах і виноградниках.— В Криму.
8 	(6). Р. однорічні або рідше дворічні . . .9
— Р. багаторічна з повзучим кореневищем. Л. з 5—6 пар яйцевидних, тупих або на верхівці виїмчастих листочків, закінчуються дуже розгалуженим вусиком. Китиці 2—5-квіткові, на коротеньких квітконосах; він. до 13 мм завд., брудно-ліловий. Боби лінійні, 2—3 см завд., стиглі — голі, чорні; насінини кулясті. 2д, ЗО—60 см. Цв. IV — VI.
7. 	Г. плотовий — V. sepium L.
На галявинах в лісах, на узліссях, по чагарниках, на лісових луках.— Звичайно в лісових і лісостепових районах, зрідка в степовій частині.
Хороша кормова трава для лісових пасовищ.
9. Всі зубці чашечки майже однакові 10
— Нижній зубець чашечки довший та вужчий за верхні ланцетно-лінійні зубці. Р. притиснутоволосиста. Л. з 3—6 пар вузьколінійних листочків; прилистки дрібненькі, напівстріловидні. Кв. поодинокі, пурпурові; прапорець з горбастим нігтиком. Боби широколінійні, 3—4 см завд., притиснутоопу- шені. 0, 20—45 см. Цв. V.
8. 	Г. чужоземний — V. peregrina L.
На скелястих, сухих місцях, рідше як бур’ян.— В Криму.
10. Кв. ясно-жовті, з брудно-фіолетовим зовні прапорцем. Л. оберненояйцевидні або довгасті, до лінійних. Боби вузьколінійні, до 5 см завд., голі або розсіяноволосисті. О, О, ЗО—60 см. Цв. VI.
9. 	Г. велико квітковий — V.
grandiflora Scop.
На узліссях, луках, трав’янистих місцях, рідше як бур’ян.— В лісових, лісостепових і степових районах, в Криму.
Поліморфний вид. Відрізняють форму з довгастими або довгасто-клиновидними листочками, поширену переважно як бур’ян — V. sordida W. К.— г. брудний (V. grandiflora p. Kitaibeliana Koch), та форму, у якої верхні листочки лінійні, V. Biebersteinii Bess.— Г. Біберштейна. Є вказівки, що остання форма може бути багаторічною. Цінна кормова трава.
— Кв. блакитно-пурпурові 11
420


11. Кв. наземні, пазушні. Боби сидячі
в пазухах листків 12
— Кв. двох типів: наземні, пазушні, 10— 20 мм завд., фіолетові та сидячі на підземних пагонах при основі стебла, білуваті, 10— 16 мм завд., клейстогамні. Боби надземних пагонів лінійні, до 3,5 смзавд., опушені, чорні або бурі, боби на підземних пагонах білуваті, яйцевидні, опушені; насінини кулясті, трохи стислі. 0, 20—45 см. Цв. IV.
10. Г. к р у г л о п л о д и й — V. amphi- carpa (L.) Dort. (V. sativa f. amphicarpa
Coss, et Krol.).
На сухих схилах.— На півдні Криму.
12. Листочки, принаймні верхні, лінійні або довгасті 13
— Листочки з широкою тупою виїмкою, трикутно-оберненосерцевидні або верхні — клиновидно-довгасті; нижні листки часто без вусиків; прилистки напівстріловидні, з 1 —
2 зубцями. Кв. по 1—3, пурпурово-фіолетові, 10—15 мм завд. Боби до 3 см завд.; насінини чорні, кулясті. ©, 20—40 см. Цв. IV— V.
11. Г. серцевидний — V. cordata
Wulf (V. sativa var. cordata Arcang.).
По долинах, на схилах, по чагарниках. — В Криму.
13. Листочки цілокраї 14
— Листочки по краю з кожного боку
3 2—4 глибокими зазублинами. Кв. фіолетові, прапорець з темнішими жилками. 0, 30—50 см. Цв. IV — V.
12. Г. надрізаний — V. incisa М. В.
(V. sativa var. incisa Boiss.).
По чагарниках, іноді як бур’ян по садках.— На півдні Криму.
14. Р. густоволохатоопушена. Листочки нижніх листків широкі, яйцевидні, обрубані або трохи виїмчасті, верхніх — лінійно-ланцетні. Боби циліндричні; насінини кулясті, чорні. ©, 10—15 см. Цв. IV— V.
13. Г. пухнатий — V. pilosa М. В.
(V. angustifolia var. pusilla Boiss.)
По кам’янистих місцях, по заростях чагарників.— По всій УРСР.
— Р. голі або слабоволосисті ... .15
15. Кв. 18—25 мм завд. Боби 35—55 мм завд., довгасто-лінійні, косо вгору стоячі, опушені, стиглі—буруваті. Л. з 12—16 оберненояйцевидних або довгасто-лінійних листочків. Q, ЗО—80 см. Цв. IV — V.
*14. Г. посівний — V. sativa L.
Культивують по всій УРСР як кормову рослину, здебільшого в сумішах з вівсом або ячменем; дуже багатий на білки — містить понад 20% протеїну.
— Кв. 15—17 мм завд. Боби до 40 мм завд., лінійні, звернуті в боки, стиглі — чорні, голі. Л. з 10—12 лінійних, загострених листочків. 0, 20—45 см. Цв. V.
15. 	Г. вузьколистий — V. angustifolia L.
На трав’янистих схилах, іноді як бур’ян.— По всій УРСР.
16 (1). Кв. 8—20 мм завд. Китиці багатоквіткові 17
— Кв. 2,5—10 мм завд. Китиці 1—8- квіткові 25
17. Стовпчик на верхівці лише з одного боку бородатий. Нижня пара листочків відсунута від основи черешка. Р. майже гола, з розгалуженим кореневищем. Ст. чіпке. Л. з 8—10 яйцевидних або видовжених листочків. Кв. пурпурові. Боби довгасто-лінійні, голі, бурі, 4—5 см завд. 2д, 150—200 см. Цв. VI — VII.
16. Г. чагарниковий — V. dume¬
torum L.
В лісах, по чагарниках.— Спорадично трапляється в лісових і лісостепових районах.
— Стовпчик на верхівці рівномірно опушений 18
18. Човник на верхівці загострений в
спрямований догори носик 19
— Човник на верхівці тупуватий або з дуже коротеньким заокругленим носиком .22
19. Прилистки зубчасті 20
— Прилистки напівстріловидні, цілокраї 21
20. Л. з 8—10 яйцевидних листочків, з яких нижня пара прикриває собою прилистки. Він. ясно-жовтий, 13—20 мм завд. Боби довгасті, 2,8—3,5 см завд. Ст. гранчасте, лазяче. 2д, 100—200 см. Цв. VI — VII.
17. Г. горохоподібний — V. pi¬
siformis L.
В листяних лісах, на узліссях, по чагарниках.— У лісових і лісостепових районах, рідше в Степу.
— Л. з 12—20 овальних або довгастих листочків. Він. білувато-ліловий, 10—15 мм завд. Боби ланцетні, 1,8—2,5 см завд. Ст. тоненьке, чіпке. 2/., 50—200 см. Цв. VI — VII.
18. 	Г. лісовий — V. silvatica L.
В тінистих лісах, по чагарниках, рідше на лісових луках.— В лісових і лісостепових районах. Хороша кормова трава для лісових пасовищ.
21 (19). Ст. майже прямостояче. Л. з 18—24 довгастих листочків. Він. пурпурово-ліловий, 10—15 мм завд. Боби 10— 15 мм завд., майже ромбічні, бурі. 2/, 40— 60 см. Цв. VI — VIII.
19. Г. к а ш у б с ь к и й — V. cassubica L. На лісових галявинах, по чагарниках.—
Зрідка у лісових і лісостепових районах, нерідко в Гірському Криму.
Хороша кормова трава, містить до 20% протеїну.
— Ст. слабеньке, чіпке. Л. з 8—10 довгасто-лі ній ними листочками. Він. білуватий, з фіолетовим на верхівці прапорцем і човником. Боби 2—3,5 см завд., ланцетно- лінійні, бурі. 2/, 100—150 см. Цв. VII — IX.
20. Г. строкатий — V. picta Fisch, et
Mey.
По чагарниках при берегах річок, на луках.— В Лісостепу і Степу. Зрідка—здебільшого по Дніпру і по Дінцю з притоками.
22 (18). Пластинка прапорця майже дорівнює нігтикові або довша за нього . . .23
421


— Пластинка прапорця коротша за нігтик. Р. густоволохата. Л. з 6—10 пар лінійно-ланцетних листочків. Китиці багатоквіткові. Він. ліловий, 15—20 мм завд. Боби видовжено-ромбічні, голі, близько 3 см завд. 0, 0, 30—70 см. Цв. V— VII.
21. Г. волохатий — V. villosa Roth.
На сухих луках, схилах, узліссях.— Звичайно по всій УРСР.
Близький вид г. шерстистоплодий — V. da- sycarpa Ten. (V. villosa var. glabrescens Koch.) має ст. майже голе. Л. розсіяноопу- шені або майже голі.— Потребує дальшого вивчення.
23. Л. з 10—18 (20) ланцетних або яйцевидних, 2,5—5 см завд., на верхівці притуплених листочків. Китиці 20—25 см завд., трохи довші за листки; він. фіолетово- синій, вузький, 16—20 мм завд. Боби довгасто-ланцетні, голі. 2д, 60—80 см. Цв. VI — VII.
22. Г. Б у а с с ь є — V. Boissieri Freyn.
et Sint.
На галявинах в дубових і букових лісах.— В Криму.
— Листочки менш крупні, 1,5—3 см завд., на верхівці загострені 24
24. Ст. слабенькі, розгалужені, л. з 9— 10 пар ланцетних або лінійно-ланцетних, до З см завд. листочків. Китиці густі, багатоквіткові, на квітконосах, що б.-м. дорівнюють листкам; він. ліловий, 8—10 мм завд. Боби довгасто-лінійні, стислі. 2д, 50—100 см. цв. V — VII.
23. Г. мишачий — V. cracca L.
На луках, схилах, по чагарниках, у лісах по галявинах.— Звичайно по всій УРСР.
— Ст. досить міцні, висхідні, рідше прямостоячі, з 6—13 пар вузьколанцетних або лінійних, до 3 см завд., листочків. Кв. в не дуже густих китицях, на квітконосах, які вдвоє перевищують листки; він. яскраво- фіолетовий або світло-ліловий, 12—15 мм завд. Боби довгасто-ланцетні. 2д, 80—200 см. Цв. V—VII.
24. Г. тонколистий — V. tenuifo-
Ііа Roth.
По чагарниках, на сухих луках, степових схилах, степах.— Звичайно в степових районах, розсіяно в лісових і лісостепових.
Хороша кормова трава.
Дуже поліморфний вид. У флорі Криму відрізняють ще V. dalmatica Kern. (V. tenu- ifolia var. stenophylla Boiss.) з довгими вузенькими листочками, від 1—2,5 мм завш. та V. elegans Guss. (V. tenuifolia X V. dalmatica) з вузенькими листочками, але нижні з них трохи ширші за верхні. Обидві ці форми потребують дослідження в природі.
25 (16). Один з прилистків лінійний, цілокраїй, другий глибокопальчасторозділе- ний на лінійні часточки. Р. гола, з тоненьким, здебільшого розпростертим стеблом. Л. закінчуються розгалуженим вусиком; листочків 5—7 пар, довгасто-клиновидних. Китиці здебільшого одноквіткові; він. блакитнуватий. Боби б.-м. ромбічні, 2,5—3,5 слі завд., голі. ©, 80—150 см. Цв. V —VI.
422
*25. Г. одноквіткови й— V. monan- thos (L.) Desf.
Культивують в зах. районах УРСР під назвою «чорна сочевиця», особливо добре росте на піщаних грунтах.
— Обидва прилистки однакові, цілокраї або зубчасті 27
27. Зубці чашечки дорівнюють трубочці
або довші за неї 28
— Зубці чашечки набагато коротші за трубочку 29
28. Боби голі, стиглі бурі. Китиці 2—4- квіткові, на коротких квітконосах: він. білуватий, близько 4 мм завд. Р. голі або розсія- ноопушені. Л. з 3—6 пар довгастих або вузь- колінійних листочків, закінчуються розгалуженим вусиком. 0, 20—40 см. Цв. IV— V.
26. Г. Л и т в и н о в а— V. Litvinovii Boriss. (V. pubescens Boiss., V. Loiseleurii
(M. B.) D. Litv.).
По чагарниках, на лугових схилах. — На півдні Криму.
— Боби короткоопушені, стиглі—чорні. Китиці 2—10-квіткові, однобічні, на квітконосах, що б.-м. дорівнюють листкам; він. блідо- голубий, 3—4 мм завд. Л. з 8—10 пар довгасто-лінійних листочків, закінчуються простим або розгалуженим вусиком. ©, ЗО—120 см. Цв. IV —VI.
27. Г. шорсткий — V. hirsuta (L.) S.
F. Gray (Ervum hirsutum L.).
На сухих схилах, по чагарниках, часто як бур’ян.— Звичайно по всій УРСР.
29 (27). Л. закінчуються вусиком, з 2— 8 парами бокових листочків. Боби лінійні, 8—14 мм завд ЗО
— Л. закінчуються коротким гострячком, з 10—14 парами довгастих або клиновидно-довгастих, широковиїмчастих на верхівці листочків. Китиці 1—3-квіткові; він. білий, з фіолетовими жилками на прапорці, 6—9 мм завд. Боби довгасті, близько 2,5 см завд. О, 20—50 см. Цв. V — VI.
28. Г. ч о т к о п о д і б н и й — V. ervi¬
lia (L. )Willd.
На сухих схилах рідко.— На півн. сході Степу (Луганська обл., Деркульський степ, занесено), в Схід. Криму (Карадаг).
ЗО. Квітконоси вдвоє довші за листки; китиці 2—5-квіткові; він. 7—8 мм завд., блідо-голубуватий. Боби лінійні, 5—7-насін- ні, світло-коричневі або жовті, до 1,5 см завд. 0, 20—50 см. Цв. V.
29. Г. стрункий — V. gracilis Lois.
(Ervum gracile DC.).
В світлих лісах, по чагарниках, на схилах.— На півдні Криму.
— Квітконоси б.-м. дорівнюють листкам; китиці 1—2-квіткові; він. З—4 мм завд., голубуватий, з фіолетовими жилками на прапорці. Боби циліндричні, 4-насінні, 8—12 мм завд. О, 20—50 см. Цв. IV — V.
30. Г. ч о т и р и н а с і н н и й — V. tet- rasperma (L.) Moench (Ervum tetraspermum
L.).
По чагарниках, по луках, сухих схилах, іноді як бур’ян.— Звичайно по всій УРСР.


47. Сочевиця — Lens Adans.
P. однорічні, з прямостоячими або висхідними стеблами і парноперистими листками, що закінчуються звичайно вусиком; листочків 2—8 пар. Зубці чашечки б.-м. дорівнюють віночку. Тичинок 10, з них 9 зрослися нитками в косо зрізану спереду трубочку. Боби сплюснуті, насінини сочевицеподібні.
1. 	Квітконоси не закінчуються вістрям. Боби опушені, яйцевидно-ромбічні, близько 1 см завд. Л. з 2—4 пар довгасто-лінійних листочків. Кв. голубуваті, до 5 мм завд. Р. розсіяноопушена, з слабим розгалуженим стеблом. 0, 10—ЗО см. Цв. IV — V.
1. С. лінзовидна — L. lenticula (Schreb.) Alef. (Ervum lenticula Schreb.). На сухих схилах.— В Півд. Криму.
— Квітконоси закінчуються довгим вістрям. Боби голі 2
2. Прилистки з 2—3 зубцями. Л. з 3— 4 пар яйцевидних, у верхніх листків видов- жено-лінійних листочків. Кв. голубуваті, близько 5 мм завд. Боби квадратно-ромбічні, 7—8 мм завд. Р. опушена. 0, 20—ЗО см. Цв. IV —V.
2. 	С. чорнувата — L. nigricans (М. В.)
Godr. (Ervum nigricans М. В.).
На кам’янистих схилах, щебенистих осипах.— В Півд. Криму.
— Прилистки цілокраї, рідше з одним зубцем при основі, напівсписовидні або ланцетні З
3. Квітконоси коротші за листки, 1—3- квіткові. Кв. 5—7 мм завд., блакитнуваті. Боби яйцевидно-ромбічні, 10—12дьи завд., голі. Р. короткоопушена, л. з 3—7 пар овальних листочків. 0, 15—ЗО см. Цв. V—VI.
*3. С. харчова — L. culinaris Medik.
Широко культивують по всій УРСР, іноді, переважно в Криму, дичавіє. В дикому стані тепер не зустрічається. Батьківщина не відома. В Європу, можливо, занесена з півд.- зах. Азії. Сочевиця — дуже давня культура, рештки її знаходять у неолітичних стоянках. Зелена маса — поживний соковитий корм для худоби.
— Квітконоси довші за листки або принаймні дорівнюють їм. Кв. 4—5 мм завд., фіолетово-сині. Боби ромбічні, 9—10 мм завд., голі. Р. опушена. Л. з 3—6 пар еліптично-ланцетних або овальних листочків. 0, 10—20 см. Цв. VI.
4. 	С. східна — L. orientalis (Boiss.) Schmalh. (Ervum orientale Boiss.).
На сухих схилах.— В Криму дуже рідко (зах. схил над с. Колгоспне).
48. Чина — Lathyrus L.
Багаторічні або однорічні трав’янисті р. Корені у деяких видів бульбовидно потовщені. Л. з одної або кількох пар листочків, загальна вісь закінчується простим або розгалуженим вусиком або ж гострячком, дуже рідко листочки зовсім не розвиваються, але розвинені великі листковидні прилистки або ж листкова вісь дуже розширена і має вигляд листкової пластинки. Чаш. звичайно коротенька, при основі часто з опуклиною. Він.
із 	значно довшим за крила і човник' прапорцем. Тичинок 10, з них 9 зрослися нитками в трубочку, на верхівці прямо обрубану. Стовпчик сплюснутий, з одного боку бородчастий. Біб сплюснутий з боків, рідше майже циліндричний, дво- або багатонасінний.
1. Л. з однієї або кількох пар листочків
'3
— Вісь листка (іноді розширена) закінчується вусиком або вістрячком і листочків не несе 2
2. Л. складається з двох крупних лист- ковидних овальних прилистків і вусика. Кв. по 1—2, на довших за прилистки квітконосах, світло-жовті, 10—12 мм завд. Боби 1,5—3 см завд., видовжено-лінійні, стиглі — трохи здуті. 0, 15—25 см. Цв. IV—V.
1.4. безлисточкова — L. apha- са L.
На узліссях, схилах.— В Криму.
— Л. складається з листковидно розширеної, лінійно-ланцетної, загостреної осі листка. Кв. поодинокі, 8—12 лш завд., пурпурові. Боби лінійні, 3—4 см завд., трохи здуті.
O, 20—40 см. Цв. V —VI.
2. Ч. злаколиста — L. nissolia L.
По чагарниках, на узліссях.— В Лівобережному Лісостепу (в Луганській обл., Ниж- ньодуванському p-ні, Дуванка) і в Степу (Донецька обл., Ольгинський р-н, Велико- Анадоль, в Херсонській обл., Асканія-Нова) рідко; в Криму звичайно. Занесена в Закарпаття.
З (1). Листкова вісь закінчується вусиком, здебільшого розгалуженим 4
— Листкова вісь закінчується невеличким вістрям 17
4. Однорічники. Китиці 1—3-квіткові  5
— Багаторічники. Китиці багатоквіткові 10
5. Боби голі. Китиці коротші за листки 6
— Боби б.-м. волосисті. Китиці перевищують листки 9
6. Квітконос закінчується вістрям, що знаходиться коло квітконіжки. Боби лінійні.
P. гола, з гранчастим стеблом. Л. з 2 ланцетно- лінійними загостреними листочками і нероз- галуженим вусиком; прилистки лінійно-шиловидні. Кв. поодинокі, червонуваті, близько 10 мм завд. 0, 20—50 см. Цв. IV — V.
3. Ч. куляста — L. sphaericus Retz.
На сухих схилах, іноді як бур’ян в садках і по виноградниках.—В Криму, на півдні.
— Квітконос не закінчується вістрям при основі квітконіжки. Боби довгасті . . .7
7. Л. з вузьколінійними листочками. Біб з плодоніжкою, що виступає з чашечки. Р. гола або розсіяноопушена. Кв. поодинокі, на коротеньких квітконосах, рожево-фіолетові, 8—10 мм завд. ©, 20—50 см. Цв. IV— V.
4. Ч. щетинолиста — L. setifolius
L.
На кам’янистих місцях.— На півдні Криму (Севастополь, Балаклава, Гурзуф).
— Л. з ланцетно-лінійними листочками. Біб сидячий, в чашечці 8
423


8. 	Біб з двома трав’янистими крилами, вздовж верхнього дугоподібного краю. Ст. від основи розгалужене, висхідне, гранчасте, по двох гранях крилате. Китиці одно-, рідше двоквіткові. Кв. білуваті або блакитнуваті, 10—20 мм завд. ©, 20—100 см. Цв. VI — VII.
*4. Ч. посівна — L. sativus L.
Культивують як кормову рослину, зрідка дичавіє.
Походить з країн Середземномор’я.
— Біб з жолобчастим, майже прямим верхнім краєм. Ст. по гранях вузькокрилате. Китиці одноквіткові; кв. буро-червоні, 8— 13 мм завд. 0, 10—20 см. Цв. IV — VI.
5. 	Ч. н у т о в а — L. cicera L.
На сонячних схилах.— В Криму (Севастополь, Балаклава, Ласпі, Симеїз).
9 (5). Кв. великі, 2—3 см завд., запашні. Л. з довгасто-овальними, тупими листочками. Насінини гладенькі. ©, 25—100 см. Цв. VI — IX.
*6. Ч. запашна, запашний горошок — L. odoratus L.
Культивують по всій УРСР як декоративну рослину завдяки різноманітно забарвленим (від білих до темно-фіолетових), великим запашним квіткам. Походить з півд. частини Апенінського півострова.
— Кв. 10—13 мм завд., синьо-фіолетові. Л. з видовжено-лінійними листочками. Насінини горбкуваті. 0, 20—50 см. Цв. V — VII.
7. 	Ч. шорстка — L. hirsutus L.
На схилах, рідше як бур’ян на засмічених місцях і в посівах.— В Закарпатті, в Лісостепу і Степу дуже рідко, в Півн. Криму та на Керченському півострові нерідко.
10 (4). Л. з однією парою листочків .11
— Л. з кількома парами листочків . .15
11. Міжвузля стебла і черешки листків
трав’янисто-крилаті 12
— Міжвузля стебла і черешки листків не крилаті 14
12. Л. з округло-еліптичними листочками. Ст.. ширококрилате; черешки листків вузькокрилаті. Китиці 5—7-квіткові; кв. 17— 20 мм завд., рожеві. Боби лінійні, голі, 4— 6,5 см завд. 2у., 80—100 см. Цв. IV —VII.
8. 	Ч. круглолиста — L. rotundifolius Willd.
В широколистяних лісах.— В Криму звичайно.
— Л. з ланцетними, ланцетно-лінійними або видовжено-лінійними листочками . . .13
13. Кв. зеленувато-рожеві, 12—18 мм завд. Крила черешків вужчі за крила міжвузлів стебла. Китиці 4—10-квіткові, значно перевищують листки. Боби довгасто-лінійні, 6—7 см завд. 2/., 100—200 см. Цв. VI — VII.
9. 	Ч. лісова — L. silvestris L.
В лісах, на узліссях, по чагарниках.— Звичайно майже по всій УРСР.
— Кв. рожеві, з коричнювато-рожевим прапорцем, 15—ЗО мм завд. Крила черешків і міжвузлів стебла майже однакові завш. Китиці 6—14-квіткові, довші за листки. Боби довгасті, 7—10 см завд. 2д, 80—100 см. Цв. V —VII.
424
10. 	Ч. великоквіткова — L. ше- galanthus Steud. (L. latifolius L. p. p.) На узліссях, по чагарниках, на щебенистих схилах гірських лісів.— На заході лісової та лісостепової частин УРСР і в Криму.
14 (11). Кв. жовті. Прилистки великі, яйцевидно-ланцетні, л. з довгастими або лінійно-ланцетними загостреними листочками. Боби довгасто-лінійні, 2,5—3,5 см завд. Ст. чотиригранні. 2д, 40—100 см. Цв. VI — VII.
11. 	Ч. лучна — L. pratensis L.
На луках, узліссях, по чагарниках. — По всій УРСР звичайно, на півдні переважно по. долинах річок.
— Кв. пурпурово-рожеві. Прилистки невеличкі, ланцетно-лінійні, л. з довгасто-еліптичними або довгасто-овальними листочками. Боби видовжено-лінійні, 2,5—4 см завд. Ст. гранчасте, 2/., ЗО—100 см. Цв. VI:—VII.
12. Ч. бульбиста — L. tuberosus L.
На степах, степових схилах, рідше як бур’ян на полях.— В Лісостепу (на півдні), в Степу і в Криму. Р. кормова. Медонос.
15 (10). Прилистки великі, у вигляді листочків, майже яйцевидні. Л. з 4—6 пар видовжено-овальних або овальних бокових листочків. Ст. майже голе, чіпляється листковими вусиками, гранчасте, по двох гранях з вузенькими крилами. Китиці 8— 15 (20)-квіткові, квітконоси майже дорівнюють листкам. Кв. близько 15 мм завд., зеле- нувато-білувато-лілуваті, з темніше забарвленим прапорцем. Біб 40—45 мм завд., лінійний, бурий. 2/., 50—120 см. Цв. V — VIII.
13. Ч. гороховидна — L. pisiformis
L.
В лісах, на узліссях, по чагарниках.— В лісових і переважно лісостепових районах, рідше в півн. частині Степу.
— Прилистки дрібні, напівстріловидні  16
16. 	Листочки гострі, вузьколанцетні, в кількості 4—8. Китиці 3—5-квіткові. Кв. лілуваті, 16—18 мм завд., зубці чашечки дорівнюють її трубочці. Боби лінійно-ланцетні, стиснуті, 4—6 см завд. Ст. висхідне або чіпляється листковими вусиками, майже голе. 2д, 25—100 см. Цв. VI—VIII.
14. 	Ч. болотна — L. palustris L.
На вогких луках, по чагарниках, на лучних болотах. — Розсіяно в лісових і лісостепових районах; по долинах річок заходить у степові райони.
— Листочки тупі, видовжено-яйцевидні або видовжено-еліптичні, в кількості 8—10. Китиці 4—10-квіткові. Кв. лілувато-червонуваті, 13—15 мм завд., зубці чашечки дорівнюють її трубочці. Боби лінійні, трохи зігнуті, 3—3,5 см завд. Ст. прямостояче, при- тиснутокороткоопушене, 2/., ЗО—60 см. Цв. VI —VII.
15. 	Ч. зігнута — L. incurvum (Roth.) Willd.
На луках, по чагарниках, здебільшого на засолених грунтах.— Дуже рідко в Степу (в Кіровоградській обл., Ульяновському р-ні, Казавчин, і в Херсонській обл., окол. Херсо¬


на) і в Схід. Криму (Судак. Планерське. Карадаг).
17 (3). Нижні л. з трьома вістрями і оберненояйцевидними листочками, верхні — з одним вістрям і лінійними гострими листочками. Р. волосиста. Кв. поодинокі, 6—10 мм завд., блідо-голубі, квітконоси коротші за листки. Боби видовжено-лінійні, 3—6 см завд., голі, з поздовжніми жилками. 0, 20— ЗО см. Цв. IV — V.
16. Ч. скельна — L. saxatilis (Vent) Vis. (Vicia saxatilis (Vent) Tropes.;
V. tricuspidata Stev.).
На сухих схилах.— На півдні Криму (Балаклава, Симеїз).
— Всі л. закінчуються одним вістрям  18
18. Кв. жовті або білуваті чи кремові . 19
— Кв. синьо-фіолетові 24
19. Кв. жовті або оранжові ... .20
— Кв. білуваті або кремові 23
20. Кв. оранжові, після відцвітання буріють. Л. з 3—6 пар яйцевидно-довгастих, загострених бокових листочків. Китиці 10—20-квіткові, на квітконосах, коротших за листки. Боби видовжено-лінійні, до 7 см завд. Ст. прямостоячі, гранчасті. 2/., 50— 60 см. Цв. V —VI.
17. Ч. золотиста — L. aureus Tanb.
(Orobus aureus Stev.).
В тінистих букових і дубових лісах.— В Криму в горах звичайно.
— Кв. ясно-жовті 21
21. Ст. притиснутом’якоопушене, прямостояче, при основі безлисте. Л. з 3—4 пар еліптичних або довгасто-ланцетних листочків. Китиці 5—10-квіткові; квітконоси майже дорівнюють листкам. Кв. 18—23 мм завд., повислі. Біб довгасто-еліптичний, 5—7 см завд. 2/., 25—70 см. Цв. V — VI.
18. Ч. трансільванська — L. trans і Ivan і cus (Spreng.) Reichenb. (Orobus
trans і Ivan і cus Spreng.).
В тінистих лісах, на узліссях, по чагарниках.— В Закарпатті (Мукачеве).
— Ст. голе 22
22. Листочки трохи загострені, еліптичні або ланцетні, зісподу розсіяноопушепі, в кількості 3—6 пар. Квітконоси майже дорівнюють листкам; китиці 6—12-квіткові, кв. 15—22 мм завд. Боби довгасто-лінійні, 6—7 см завд. 2д, ЗО—60 см. Цв. V — VI.
19. Ч. г л а д е н ь к а — L. laevigatas (W.
К.) Fritsch (Orobus laevigatus W. K.)-
В тінистих лісах, по чагарниках.— В Закарпатті нерідко, у Львівській обл., Пу- стомитівський р-н, Лисиничі; в Хмельницькій обл., Сатанів.
— Листочки остисто загострені, ланцетні, зісподу м’якогустоопушені. Квітконоси приблизно дорівнюють листкам; китиці 5—10- квіткові; кв. близько 20 мм завд. Боби довгасто-лінійні. 2/., 30—50 см. Цв. VI — VII.
20. Ч. субальпійська — L. subalpinus (Herb.) Bess. (Orobus subalpinus
Herb.).
На гірських луках.— Вказується для Буковини. Треба перевірити.
23 (19). Приймочка лопатовидно розширена; кв. кремові, 14—18 мм завд. Квітконоси значно перевищують листки, китиці 3—10- квіткові. Л. з 2—3 пар лінійно-ланцетних або лінійних листочків. Боби лінійні, стиснуті з боків, 3—6 см завд. 2д, ЗО—40 см. Цв. V —VI.
21. Ч. бліда— L. pallescens (М. В.)
С. Koch
На лісових галявинах, лісових луках, узліссях, по чагарниках.— В півд. частині Лісостепу, на півночі Степу і в Криму.
— Приймочка лінійна, нерозширена; кв. білуваті або білі, з рожевим або блакитнуватим зверху прапорцем або кремові, 10—20 мм завд., квітконоси довші за листки, китиці 3— 10-квіткові. Л. з 2—3 пар бокових лінійно-ланцетних листочків. Боби лінійні, 3—6 см завд. 2/1, 15—50 см. Цв. V — VI.
22. Ч. п а н н о н с ь к а — L. pannonicus (Kramer) Garcke (Orobus pannonicus Kramer)
На затінених місцях в лісах, на луках, степових схилах і в степах.— В лісостепових районах, на півночі Степу і в Криму.
В межах цього виду відрізняють такі форми: var. versicolor Trautv. (L. versicolor (Gmel.) Beck, з веретеновидними коренями і білуватими квітками, часто з рожевим або блакитним зовні прапорцем, що росте переважно на узліссях, в лісах, по чагарниках; var. austriacus Maly (L. austriacus (Crantz) Wissjul.) з короткими бульбовидно потовщеними коренями і кремовими квітками, яка поширена переважно на заході УРСР в лісах і по чагарниках; var. lacteus М. В. (L. lacteus (M. В.) Wissjul.) з иепотовщенимн коренями і чисто-білими квітками, що росте переважно на степах і степових схилах.
24 (18). Л. лише з однієї пари еліптичних листочків; прилистки великі, напівстрі- ловидно-еліптичні. Китиці 2—5-квіткові, квітконоси довші за листки. Кв. фіолетово-голубуваті, 15—18 мм завд. Боби лінійні, до З см завд., волосисті. Ст. м’яковолосисте. 2/1, 20—30 см. Цв. IV — V.
23. Ч. рідкоквіткова — L. Іахі-
florus Kuntze (L. inermis Roth.; Orobus laxiflorus Duf; O. hirsutus L.).
В лісах.— В Гірському Криму звичайно.
— Л., принаймні нижні, складаються більш як з однієї пари листочків 25
25. 	Листочки лінійні, гострі, з 5—7 поздовжніми жилками, розміщені ніби пальчасто на прикороченій осі листка. Квітконоси 1—4-квіткові, довші за листки. Кв. пурпурові, 15—18 мм завд. Боби лінійні, 4—4,5 см завд. 2/., 10—25 см. Цв. IV—V.
24. Ч. пальчаста — L. digitatus М.
В. (L. cyanus Stev., L. cyaneus C. Koch,
Orobus sessilifolius Sibth. et Sm.).
В лісах, по чагарниках.— В Гірському та Півд. Криму звичайно.
— Листочки яйцевидні, еліптичні або довгасті 26
425


26. Листочки з однією середньою головною жилкою. Прилистки вузьколанцетні. Листочків 8—12, еліптичних або довгасто-яйцевидних. Квітконоси гранчасті, не перевищують листків; китиці 4—8-квіткові; кв. лілово-фіолетові, 10—12 мм завд. Боби лінійні, 4—6 см завд., чорнуваті. Ст. прямостояче. 2д, 40—100 см. Цв. V — VI.
25. Ч. чорна — L. niger (L.) Bernh.
(Orobus niger L.).
В лісах, на узліссях, по чагарниках.— Звичайно в лісових і лісостепових районах і в Гірському Криму.
— Листочки з кількома головними жилками 27
27. Китиці 3—8-квіткові; кв. 15—18 мм завд. Листочки яйцевидні, довгозагострені. Ст. прямостоячі. 2/., 20—50 см. Цв. IV — V.
26. Ч. в е с н я н а — L. vernus (L.) Bernh.
(Orobus vernus L.).
В тінистих лісах, по чагарниках.— Звичайно в лісових і лісостепових районах.
Цінна кормова р. для лісових пасовищ, дає ранній весняний корм. Цінний медонос.
— Китиці 10—25-квіткові; кв. 10—13 мм завд. Листочки широкоовальні, з коротким вістрям. Ст. прямостоячі. 2/., 20—40 см. Цв. V —VI.
27. Ч. ряба — L. venetus (Mill.) Rouy (L. variegatus Grer. et Godr., Orobus venetus
Mill.).
В тінистих лісах.— Дуже рідко, відомі лише окремі місцезнаходження в Лісостепу (Хмельницька обл., Стара Ушиця; Вінницька обл., Могилів-Подільський р-н, Ярута; Черкаська обл., Канів; Харківська обл., Липці).
49. 	Горох—Pisum L.
Р. трав’янисті, звичайно з крупнішими за листочки прилистками. Л. з 2—3 пар бокових листочків, закінчуються розгалуженими вусиками, рідше л. з однією парою листочків і закінчуються гострячком. Чаш. дзвоникувата, при основі коса. Тичинкова трубочка спереду прямо зрізана; нитки тичинок на верхівці трохи розширені. Стовпчик з жолобком на зовнішньому боці. Біб багатонасінний, двостулковий, стиснутий з боків, насінини кулясті або кутасто-кулясті.
1. 	Квітконоси в кілька разів перевищують прилистки, 1—2-квіткові. Прилистки в нижній частині нерівномірнозубчасті; л. з
2—3 пар довгастих або еліптичних, по краях часто трохи зубчастих листочків. Кв. 20— 25 мм завд., темно-пурпурові. Боби 6—10 см завд. 0, 60—150 см. Цв. VI — VII.
1. Г. високий — P. elatius М. В.
На сухих схилах.— На півдні Криму. Культивують як кормову рослину.
— Квітконоси б.-м. дорівнюють прилисткам або трохи довші за них 2
2. Він. білий, рідше крила рожеві. Р. гола, з розпростертим або лазячим стеблом. Л. з яйцевидними, звичайно цілокраїми листочками. Боби 5—10 см завд. 0, 60—120 см. Цв. VI —VII.
*2. Г. посівний — P. sativum L.
Широко культивують як зернобобову рослину. Походить з півд. Європи. Культура 426
давнього походження. В Єгипті горох культивували понад 5000 років тому.
— Він. з блідо-фіолетовим прапорцем, пурпуровими крилами і білуватим або зеленуватим човником. Р. гола, з лазячим стеблом. Л. з яйцевидними, віддалено-зубчастими листочками. Боби близько 4 см завд. 0, ЗО— 100 см. Цв. VI —VII.
*3. Г. польовий — P. arvense L.
Культивують як кормову рослину на піщаних грунтах (під назвою «пелюшка»), іноді трапляється як польовий бур’ян.
50. 	Соя — Glycine L.
Р. однорічна, з прямостоячим або висхідним густощетинистоопушеним стеблом. Л. з яйцевидними або видовжено-яйцевидними листочками. Китиці 3—10-квіткові, він. білий або фіолетовий, рідше червонуватий. Боби видовжені, волосисті, прямі або серповидно зігнуті. О, 30—60 м. Цв. VII—VIII.
*С. щетиниста — G. hispida (Moench)
Maxim. (Soja hispida Moench).
Культивують як харчову і кормову рослину. Походить із Схід. Азії.
Насіння сої містить багато олії і білків; сойова олія належить до напіввисихаючих олій.
51. 	Квасоля — Phaseolus L.
Р. однорічні, з розпростертими виткими або прямостоячими стеблами і довгочерешковими листками з трьох чималих листочків. Прилистки цілокраї. Кв. в пазушних китицях; чаш. дзвоникувата або трубчаста; човник віночка із спірально зігнутим носиком; 9 тичинок зрослися нитками, десята вільна; стовпчик з внутрішнього боку волосистий. Біб великий, циліндричний або сплюснутий, з тоненькими перегородками між насінинами.
Види квасолі культивують переважно як харчові р., часом як декоративні.
1. Прилистки з вушками при основі. Ст. прямостояче, шорстковолосисте. Л. з нерівнобоко-яйцевидними листочками. Китиці 3— 6-квіткові. Кв. жовті або фіолетово-жовті. Боби лінійні, короткощетинисті. 0, 50— 80 см. Цв. VII —VIII.
*1. к. з о л о т и с т а, м а ш — Ph. aureus
Roxb.
Вводять в культуру, переважно в півд. районах. Походить з тропічних країн.
— Прилистки не мають вушок при основі 2
2. Кв. вогняно-червоні; квітконоси довші за листки, з пазух яких вони виходять. Ст. витке, розгалужене. Л. з яйцевидними листочками. Боби до 15 см завд., повислі. ©, 100—300 см. Цв. VI —VIII.
*2. К. в о г н я н о-ч ервона, королів цвіт — Ph. coccineus L. (Ph. mul¬
tiflorus Willd.)
Культивують по всій УРСР як декоративну рослину. Походить зкраїн Центральної і Півд. Америки (Мексіка, Гватемала, Колумбія).
— Він. жовтуватий або ліловий, рідше білий; квітконоси коротші за листки. Ст. звичайно витке. Л. з яйцевидними листочками. Боби 5—20 см завд. 0, 100—300 см. Цв. VI —VIII.
*3. К. звичайна — Ph. vulgaris L.


■ Широко культивують по всій УРСР як харчову рослину. Походження остаточно не з’ясоване. Культура дуже давня: вона була поширена в Півд. і Центральній Америці ще до відкриття її Колумбом.
52. 	Пуерарія — Pueraria DC.
Ліана з дерев’янистими опушеними стеблами, до 12 см в діам. Л. трійчасті, з майже округлими, 14—20 см завд. листочками, на довгих опушених черешках. Китиці пазушні, багатоквіткові, 10—20 см завд. в пазухах листків. Кв. фіалково-рожеві, до 2— 2,5 см завд. Боби видовжено-лінійні, 4—9 см завд. і 6—8 мм завш., щетинисті, 1?, 100— 300 см. Цв. VII — X.
*П. шорстка — P. hirsuta (Thunb.) C. К. Schneig. (Dolichos hirsutus Thunb.). На сухих схилах.— В Криму (на півдні) як р. здичавіла. Іноді культивують як декоративну рослину. В Криму кв. опадають і плодів вона не дає. Походить з Китаю, Японії.
ПОРЯДОК XXXIV. ГЕРАНІЄЦВІТІ — GERANIALES
РОДИНА 76. ГЕРАНІЄВІ — GERANIACEAE
Р. багаторічні, рідше однорічні, трав’янисті, з супротивними (верхні інколи чергові), пальчасто- або перисто-роздільними чи лопатевими листками і плівчастими прилистками. Кв. на довгих ніжках, зібрані верхівковими півзонтиками, двостатеві. Чаш. з 5 листочків, залишається при плодах. Пелюсток 5, в брунькотворенні скручених. Тичинок 10, з них 5 інколи без пиляків; тичинкові нитки при основі потовщені й зрослі в кільце. Маточка з (2) 5 плодолистків; зав’язь здебільшого 5-гнізда, на верхівці 5-лопатева, з 5 вільними стовпчиками, інколи дзьобовидно-видовжена, 1—2-гнізда. Плід сухий, розпадається на 5 однонасінних часток, із зігнутими або спірально закрученими вгору придатками, що відокремлюються від серединного стовпчика п’ятьма стулками.
1. Кв. неправильні, із шпорками, без залозок при основі тичинок.
3. Пеларгонія —Pelargonium L’He- rit.
— Кв. правильні, без шпорок, з залозками при основі тичинок, рідше без них . .2
2. Усі 10 тичинок з пиляками. Придатки часток плода при достиганні загинаються вгору дугою, з внутрішнього боку голі.
1. 	Герань. Журавець — Geranium
L.
— Лише 5 тичинок з пиляками, а 5, супротивних пелюсткам, без пиляків. Придатки часток при стиглих плодах закручуються спірально, з внутрішнього боку волосисті.
2. Грабельки — Erodium
L’Herit.
1. 	Герань. Журавець — Geranium L.
Р. з простим і залозистим опушенням, рідко майже голі. Нижні л. утворюють прикореневу розетку. Кв. правильні, в 2-квіткових, рідше 1-квіткових пазушних зонтиках. Чашолистки майже до основи вільні, на верхівці з остючком або вістрям. Пелюстки сині, фіолетові, червоні, рожеві або білуваті, оберненояйцевидні або оберненосерцевидні, на верхівці часом війчасті, до основи звужені в пухнатий, рідко голий нігтик. При основі 5 тичинок, супротивних пелюсткам, розміщено по одній залозці. Маточка з 5 плодолистків; зав’язь 5-гнізда, придатки маточки зрослі з її стовпчиками в дзьобовидну колонку. Частки плода при основі округлі, розкриваються щілиною з внутрішнього боку, їх придатки загнуті дугою вгору, з внутрішнього боку голі.
1. Р. однорічні з тонким коренем. . .2
— Р. багаторічні з міцним кореневищем, іноді ст. при основі з бульбовидним потовщенням, рідше р. дворічні з веретеновидними коренями 11
2. Л. з перистонадрізаними або перис-
тороздільними частками, в обрисі виразно 5-кутні З
Мал. 364. Герань Робертова:
/ — нижня частина рослини, 2 — верхня частина рослини, 3 — квітка без пелюсток, 4 — маточка.
— Л. лопатеві, в обрисі округлі, нирковидні або округло-п’ятикутні 6
3. 	Л. майже до основи пластинки 3—5- роздільні, з 2-перисторозсіченими сегментами. Пелюстки цілісні, їх нігтики видовжені 4
— Л. З—5 (7)-надрізані, з ромбічними, надрізанозубчастими сегментами.Пелюстки на верхівці з б.-м. помітною виїмкою, їх нігтики короткі 5
— 4. Частки плода рідко сітчасто-зморшкуваті, по зморшках волосисті, на верхівці відтягнуті у нитковидні носики 6—7 мм завд. Пелюстки рожево-червонуваті, часто 427


з білуватими смужками, яйцевидні, 11—15 мм завд., в 2 рази довші за прямостоячі чашолистки. Квітконіжки при плодах б.-м. відхилені. Л. до 5,5 см завд., п’ятірні або трійчасті, з вузькими, перисторозсіченими сегментами. Ст. прямостоячі, розгалужені, разом з черешками листків відстовбурчено-залозисто-воло- систі, при основі здебільшого червонясті. Р. з неприємним запахом. 0, 20—60 см. Цв. VI — IX.
1. Г. Робертова — G. Robertianum L.
В тінистих лісах, по чагарниках. — По всій УРСР, але в Степу зрідка.
— Частки плода густо впоперек зморшкуваті, лише біля основи і з боків часом сітчасто-зморшкуваті. Пелюстки близько 10 мм завд., в 1,5 раза довші за чашолистки, одноколірно-рожеві, з довгасто-оберненояйцевидним відгином, довшим за нігтик. Л. дрібніші, товстуваті, блискучі, з ширшими і не так глибоко розсіченими частками. Ст. по всій довжині червонуваті, рідше з зеленим відтінком. ©, 10—20 см. Цв. IV — V.
2. Г. пурпурова — G. purpureum Vili. (G. Robertianum var. purpureum DC.). На відкритих скелястих і піщаних місцях.— В Криму б.-м. звичайно.
5 (3). Частки плода впоперек зморшкуваті, короткошерстистоопушені, дзьобик тонкий, шерстисто-щетинистий. Квітконіжки при плодах відігнуті донизу. Чашолистки з коротким кінцевим вістрям, волосисті. Пелюстки рожеві, 6—7 мм завд. Ст. звичайно розпростерті, разом з черешками листків корот- козалозисто-волосисті, крім того, з довшими відхиленими простими волосками. 0, 15— 60 см. Цв. 2/2 V —VII.
3. Г. розчепірена — G. divarica¬
tum Ehrh.
В лісах, по чагарниках, на кам’янистих і гранітних скелях.— Розсіяно майже по всій УРСР.
— Стулки плода гладенькі, чорнуваті, волосисті, дзьобик товстий, до 25 мм завд., залозисто-волосистий. Квітконіжки прямостоячі. Пелюстки голубі, з фіолетовими жилками, 10—12 мм завд. Ст. прямостоячі, разом з черешками листків коротко-залозис- то-пухнаті і, крім того, волохаті від дуже довгих ніжних відхилених ВОЛОСКІВ. 0, 20— 60 см. Цв. VI —VII.
4. Г. чеська — G. bohemicum L.
В лісах, особливо на порубах, як бур’ян.— Спорадично на Зах. і Правобережному Поліссі, в Лісостепу і в горах Криму.
6 (2). Л. округлі або округло-нирковидні, надрізані не глибше як досередини, з тупими, зарубчасто-зубчастими сегментами . .7
— Л. округло-п’ятикутні, глибокороз- дільні, з лінійними сегментами 10
7. Пелюстки цілокраї. Насінини сітчасто-зморшкуваті 8
— Пелюстки на верхівці виїмчасті. Насінини гладенькі 9
8. Чашолистки ланцетні, впоперек зморшкуваті, під час цвітіння зближені, прямостоячі, зовні короткожорсткуватоволосисті. Пе428
люстки 8—10 мм завд., з довгими нігтиками, рожеві. Стулки плода на верхівці пухнаті, на спинці і з боків вздовж сітчасто-зморшкуваті. Л. глибоко 5—7-роздільні, з клиновидними, спереду зарубчасто-надрізаними частками, часто червоні або фіолетово-червонуваті. Вся р. майже гола, блискуча. 0, 10—40 см. Цв. IV —VII.
5. 	Г. блискуча — G. lucidum L.
В лісах, особливо на кам’янистих затінених місцях.— В Криму, нерідко. Часом р. заноситься і на північ, вказувалася для Полісся та Лісостепу.
— Чашолистки довгасті, без поперечних зморщок, під час цвітіння простягнуті, зовні жорстковолосисті. Пелюстки 5—7 мм завд., з короткими нігтиками, рожеві. Стулки плода гладенькі, сизуваті, розсіяно-пухнаті. Л. неглибоко 5—7-надрізані, з оберненояйцевидними, спереду тупо надрізано-зарубчастими частками. Вся р. коротко відстовбурчено-за- лозисто-волосиста. 0, 10—ЗО см. Цв. IV — IX.
6. Г. круглолиста — G. rotundifo-
lium L.
Вздовж доріг, на полях, в садах, по засмічених місцях, як бур’ян. — Зрідка у Львівській обл. (окол. Львова, Збараж, Скалат, Гостра Могила) та в окол. Одеси і б.-м. часто у Кримській обл., особливо на півдні.
9 (7). Ст. в нижній частині розсіяноволосисті, вгорі коротко-залозисті, досить розгалужені, з розпростертими гілками. Пелюстки 3—4 мм завд., дорівнюють чашолисткам або лише трохи довші за них, ясно-фіолетові або рожеві. Стулки плода білуватопритисну- товолосисті, незморшкуваті. Насінини довгасті. 0, 10—30 см. Цв. IV— IX.
7. Г. маленька — G. pusillum Bnrm.
f.
На полях, степах, при дорогах і по чагарниках як бур’ян.— По всій УРСР звичайно.
— Ст. по всій довжині густо- відхилено- і м’яко-пухнаті, вгорі, крім того, залозисті, здебільшого малорозгалужені. Пелюстки 6— 8 мм завд., в 1,5 раза довші за чашолистки, рожеві. Стулки плода зморшкуваті і голі. Насінини округлі. ©, 10—45 см. Цв. IV— IX.
8. 	Г. м’ я к а — G. molle L.
По чагарниках, засмічених місцях, на полях, при дорогах як бур’ян.— Розсіяно в
б. 	ч. лісових і лісостепових районів, рідко в Степу (окол. Дніпропетровська, Запорізька обл., о-в Хортиця).
10 (6). Р. жорстковідстовбурченоволоси- ста, вгорі — залозиста. Ст. розпростерто-га- лузисті. Квітконоси 1—3 см завд., 2-, рідше
3-квіткові. Квітконіжки залозисто-волосисті,
1,5—2,5 см завд. Пелюстки 6—8 мм завд., пурпурові, рідше рожеві або білуваті. Частки плода волосисті, з залозистим носиком. Насінини сітчасто-зморшкуваті. 0, 15—50 см. Цв. IV — VII.
9. 	Г. розсічена — G. dissectum L.
На полях, в садах, при дорогах, по засмічених місцях як адвентивна р.— Рідко зустрічається у зах. лісових та лісостепових


районах (від Закарпатської і Волинської обл. до Білої Церкви Київської обл.) та в Криму.
— Р. притиснутобіловолосиста, незало- зиста. Ст. розпростерто-галузисті. Квітконоси 4—13 см завд., 2-квіткові. Квітконіжки не- залозисті, 2—6 см завд. Пелюстки 8—10 мм завд., яскраво-пурпурові. Частки плода майже голі, носик короткопритиснутоволосистий. Насінини сітчасто-зморшкуваті. 0,15—50 см. Цв. V —VII.
10. Г. голубина — G. columbinum L. На полях, при дорогах, по засмічених місцях як бур’ян.— Зрідка в зах. лісових і лісостепових р-нах та в Кримській обл.
11 	(1). Кв. на квітконосах поодинокі, дуже рідко по 2 12
— Кв. на квітконосах завжди попарні .  13
12. Р. відстовбурчено-волосиста. Л. в обрисі нирковидні або округлі, їх сегменти глибоконадрізані на лінійні частки. Пелюстки криваво-червоні, 14—18 мм завд.,більше як вдвоє довші за чашечку. Чашолистки 7— 8 мм завд., з остючком 2—3 мм завд. Частки плода, разом з носиком, 25—ЗО мм завд., розсіяноволосисті. Ст. від основи розгалужені, рідше прості. 2/., 25—50 см. Цв. VI — VII.
11. Г. криваво-червона — G. san¬
guineum L.
В лісах, по чагарниках.— У всіх лісових і лісостепових р-нах та в Гірському Криму б.-м. звичайно, в степових р-нах зрідка.
— Р. притиснутоволосиста. Л. в обрисі п’ятикутні, з клиновидно-ромбічними, надрі- зано-зубчастими сегментами. Пелюстки блідо- рожеві, з пурпуровими смужками, 6—7 мм завд., лише трохи довші за чашечку. Чашолистки 5—6 мм завд., з остючком 1—1,5 мм завд. Частки плода вкриті жорсткими довгими волосками, носик коротко-пухнатий. Ст. від середини дуже розгалужені, простерті або й лежачі. 2/., 20—60 см. Цв. VI — VII.
12. Г. сибірська — G. sibiricum L.
По засмічених місцях, на узліссях.— Рідко в окол. Києва і Білої Церкви та в Тернопільській обл. (окол. Кременця).
13 (11). Ст. при основі бульбовиднопо- товщене, звичайно з глибоко зануреними у грунт підземними пагонами, внизу звивисте, вгорі — ви лчасторозга лужене 14
— Ст. при основі не має бульбовидного потовщення 15
14. Ст. внизу безлисте, до самого суцвіття покручене і слабо облиствлене. Сегменти 5—9-роздільних листків яйцевидні або яйцевидно-ромбічні, б.-м. глибокоперистонадрі- зані, але не розділені на частки. Пелюстки 10—13 (20) мм завд., рожево-фіолетові. Носик плода на верхівці коротко-відхилено-пухнатий. 4, 20—50 см. Цв. IV —VI.
13. Г. бульбиста — G. tuberosum L. На сухих місцях, степах, схилах, полях.—
В Криму (найбільше в степових р-нах).
— Ст. нижче суцвіття з 1—2 черговими ■листками. Сегменти 7—9-роздільних листків оберненоклиновидні, в свою чергу 3—5-роз- Дільні, їх частки лінійні, цілісні. Пелюстки 12—15 мм завд., лілові, з темнішими поздовжніми жилками. Носик плода на верхівці тонкий і голий. 2/., 25—50 см. Цв. IV — VI.
14. Г. л і н і й н о л о п а т е в а — G. Іі- nearilobum DC. (G. tuberosum var. lineari-
lobum Schmalh.).
На степових схилах, по чагарниках і на галявинах.— Рідко у Степу (Донецька обл., Жданів, Старобешівський р-н, Каракута по р. Кальміусу і Стила) і в передгір’ї Криму (Старий Крим, г. Агармиш; окол. Сімферополя).
15 (13). Л. в обрисі округлі або округло-нирковидні, з б.-м. широкими, клиновидними або клиновидно-оберненояйцевидними, тупими, на верхівці 2—3-зубчастнми сегментами 16
— Л. в обрисі п’ятикутні, з ромбічними, загостреними, по краю гострозарубчасто- зубчастими сегментами 17
16. Р. з косим, нібито обрубаним кореневищем і з пучком довгих, веретеновидно- потовщених коренів. Л. в обрисі округлі, нижні з 7, верхні з 5 ширококлииовидних 2—
3-надрізано-зубчастих сегментів. Квітконоси залозисті і короткощетинисті. Чашолистки прптиснутоопушені, забарвлені, з вістрям. Пелюстки світло-фіолетові, цілісні, 12—17 мм завд., в 2 рази довші за чашечку. Частки плода короткопухнаті, носик залозистий і відстовбурченоволосистий, вгорі забарвлений. 4, 10—20 см. Цв. IV — V.
15. Г. кримська — G. tauricum Rupr.
(G. asphodeloides Burm. p. p.).
В лісах, по чагарниках, на відкритих схилах.— В Гірському та Півд. Криму.
— Р. з коротким висхідним кореневищем і міцними вертикальними коренями. Л. в обрисі округлонирковидні, 5—7—9-розділь- ні, з клиновидно-оберненояйцевидними, на верхівці зарубчасто-надрізаними сегментами. Квітконоси залозисті і б.-м. волосисті. Чашолистки короткозагострені, густозалозисті і коротковолосисті. Пелюстки червонувато-фіолетові, 8—10 мм завд., глибоковиїмчасті. Частки плода гладенькі, притиснуто-пухнаті, носик коротковідхилено-пухнатий. 0, 20— 60 см. Цв. V — VI (X).
16. Г. піренейська —G. pyrenaicum
Burm.
На затінених місцях.— В лісах, на узліссях, по чагарниках, в садах.— Адвентивний бур’ян (переважно з ботанічних садів), розсіяно по всій УРСР, але частіше на заході і в Криму.
17 (15). Кореневище довге і міцне, до 1 см в діам., вгорі нерідко розгалужене, густо вкрите чорно-бурими залишками прилистків тогорічних листків. Прикореневі л. з довгими черешками, пальчасто-5—7-роздільні, а верхні 3-роздільпі. Квітконоси 2-квіткові. Пелюстки 13—15 мм завд., криваво-червоні, рідше рожеві або білуваті. Частки плода впоперек зморшкуваті, їх носики на верхівці відтягнуті в нитковидні закінчення, що досягають 15—18 мм завд. 21, 20—40 см. Цв. VI — VII.
*17. Г. велико кореневищна —G.
macrorrhizum L.
Культивують як декоративну запашну рослину, іноді дичавіє.
429


— Кореневище коротке й тонке. Нитковидне закінчення носика часток плода коротке або не довше третини всієї частки . . .18
18. Частки плода впоперек зморшкуваті, внизу довговолосисті, їх носики коротко- пухнаті. Пелюстки 11—12 мм завд., темно- фіолетові, по краю зарубчасто-зубчасті. Тичинкові нитки при основі вкриті довгими волосками. Ст. прямостоячі, негусто облиствлені; як і черешки листків, квітконоси, квітконіжки та чашолистки негусто вкриті довгими і досить м’якими відстовбурченими волосками. 2/., 20—70 см. Цв. V —VI.
18. 	Г. темна — G. phaeum L.
В світлих лісах, по чагарниках.— По всіх зах. р-нах (на схід до р. Дніпра); в Карпатах і Зах. Лісостепу звичайно.
— Частки плода без поперечних зморщок. Кв. іншого кольору 19
19. Квітконоси пазушні 20
— Квітконоси зібрані верхівковими щитками 21
20. Р. білувата від густих притиснутих волосків. Квітконоси 10—25 см завд., довші за листки. Л. в обрисі округло-п’ятикутні,
3,5—4,5 см завд., 5,5—8 см завш., глибоко 5—7-, а верхні — 3-роздільні, з майже ромбічними, глибокоперистонадрізаними, гострими частками. Пелюстки 12—17 лиг завд., рожево-фіолетові. Частки плода рудуваті, коротко-пухнаті. 2д, 15—60 см. Цв. VI — VIII.
19. Г. пагорбкова — G. collinum
Steph.
На засолених, переважно карбонатами, луках, вологих місцях.— На півдні Лісостепу і в Степу звичайно.
Здебільшого зустрічається у двох формах: f. eglandulosum Led.— квітконіжки без залозистих волосків і f. adenotrichum Schrenk.— квітконіжки, а часто також чашолистки і плоди залозистоопушені.
— Р. зелена, вкрита жорсткими, відхиленими або навіть відігнутими назад простими волосками. Квітконоси 6—10 см завд. Л. в обрисі п’ятикутні, 4—7 см завд., 7—10 (12) см завш., пальчасто-5—7-, а верхні — 3- роздільні, з широкоромбічними, у верхній третині вирізно-зубчастими частками. Пелюстки 12—16 мм завд., фіолетово-червоні (або рідше пурпурові). Частки плода бурі, роз- сіяноволосисті, їх носик оголений. 21, 40— 70 см. Цв. VII — IX.
20. Г. болотна — G. palustre L.
На болотах і вогких луках.— В лісових р-нах нерідко, на півночі Лісостепу зрідка.
21 (19). Нитковидне закінчення носика часток плода 6—10 мм завд., дорівнює третині всієї частки. Пелюстки синьо-фіолетові, 15—20 мм завд., при основі з країв волохаті. Тичинкові нитки при основі раптово розширені. Квітконіжки 1—3 мм завд., до цвітіння відігнуті донизу, при плодах прямостоячі, як і квітконоси, залозисто-волосисті. Ст. вгорі щитковиднорозгалужені, як і черешки листків, вкриті простими волосками, а вгорі, крім того, відхиленозалозистоволосисті. 21, 30—80 см. Цв. VI — VIII, в горах IX.
21. 	Г. лучна — G. pratense L.
На луках, в лісах, по чагарниках.— У всіх лісових і лісостепових районах звичайно.
430
— Нитковидне закінчення носика часток плода коротше, ніколи не дорівнює третині довжини всієї частки. Пелюстки червонуваті або бузкові. Тичинкові нитки поступово розширені донизу j війчасті. Квітконіжки завжди прямостоячі, з залозистими волосками або без них 22
22. 	Квітконіжки 0,5—3 см завд., як і чаш., залозисто-пухнаті. Чашолистки яйцевидно-еліптичні, з остючком 1—2 лм< завд. Пелюстки 13—15 мм завд., бузкові, в 1,5 —
Мал. 365. Герань лучна:
1 — верхня частина рослини, 2 — пелюстка.
2 	рази довші за чашечку. Стовпчик маточки на верхівці нитковидно витягнутий. Частки плода вкриті простими волосками, їх придатки 17—20 мм завд., б.-м. залозисті. Ст. вгорі розгалужені і відхплепо-залозисто-во- лосисті. 2д, 25—60 см. Цв. (V) VI—VII.
22. Г. лісова — G. silvaticum L.
В лісах і на луках.— В лісових р-нах звичайно, на півночі Лісостепу зрідка.
— Квітконіжки 1—1,5 см завд., як і чаш., вкриті простими, незалозистими волосками. Чашолистки довгасто-яйцевидні, 8— 10 мм завд., на верхівці з остючком 2—3 мм завд. Пелюстки 15—18 мм завд., яскраво-лі- лові. Ст. висхідні, разом з черешками листків і квітконосами густо вкриті простими, відігнутими назад волосками. 21, 25—50 см. Цв. VI— VII.
23. 	Г. альпійська — G. alpestre Schur (G. sylvaticum var. alpestre Polivka) На субальпійських луках у Схід. Карпатах.
Крім наведених видів, Б. Є. Балковським останнім часом знайдено на Україні — у Києві і Чернівцях (в ботанічних садах) герань


непальську (G.nepalense Sweet.), що є, мабуть, недавно занесеною зі Сходу рослиною, яка тут поширилась як бур’ян.
Герань непальська є рослиною багаторічною, до 45 см завв., з лежачими або висхідними стеблами. Л. в обрисі п’ятикутно-нир- ковидно-серцевидні, глибоко 5-лопатеві, їх середня лопать оберненояйцевидно-ромбічна, надрізано-зубчаста, зубці овальні, загострені. Прилистки лінійно-шиловидні, 3—4 мм завд. Квітконоси 2—8 см завд., 2-квіткові, як і квітконіжки, відстовбурченоволосисті, неза- лозисті; квітконіжки при плодах відігнуті. Чашолистки ланцетні, загострені. Пелюстки дрібні, фіолетові, цілокраї, лише трохи довші за чашечку. Нитки тичинок голі. Стовпчик довгий, біловолосистий.
Стулки плода щетинисті, їх носик корот- коопушений.
2. 	Грабельки — Erodium L’Herit.
Р. з перисто-роздільними листками, з вільними або б.-м. зрослими прилистками; нижні л. зібрані розеткою. Кв. правильні або трохи неправильні, зібрані багатоквітковими зонтиками, дуже рідко зонтик 1-квітковий. Пелюсток і чашолистків по 5. Тичинок 10. Зав’язь 5-гнізда. Частки плода не розкриваються, на верхівці з придатком, з внутрішнього боку волосистим, який при достиганні плодів скручується спірально.
1. Багаторічні р. з міцним кореневищем 2
— Однорічні р. з тонкими коренями . .3
2. Р. білувата від короткого притиснутого опушення. Л. довгочерешкові, 2-перис- торозсічені на вузьколінійні, 0,5—1 мм завш., не збіжні частки. Зонтики 5—10-квіткові. Чашолистки з остюками, у 4—5 разів коротшими за чашолистки. Пелюстки 7—8 мм завд., лілові. Частки плода довгобіловолосисті, їх придатки 4—4,5 см завд. Ст. часто червонясті, з 1—3 парами супротивних листків. 2/., 15—30 см. Цв. IV —VI.
1. Г. Бекетова — E. Beketowii Sch-
malh.
На гранітних відслоненнях Приазовського гранітного кряжа.— На півд. сході УРСР в Донецькій обл. (по р. Кальміусу та р. Кальчи- ку). Ендемічна р.
— Р. б.-м. відлегловолосиста. Л. 3- розсічені, із збільшеною перистороздільною середньою часткою і меншими 2-роздільними бічними частками або перисторозсічені, з широкими, по краю вирізно-зубчастими збіжними частками. Чашолистки з довшими остюками, що дорівнюють половині або третині чашолистка. Пелюстки 12—15 мм завд., фіолетові частки плода біловолохаті, їх придатки 4—5 см завд. Ст. глибокоборозенчасте, розпростерто-галузисте, з 1—2 парами листків. 2д, 15—50 см. Цв. 2/2 IV — VIII.
2. Г. руські — E. ruthenicum М. В.
(E. serotinum Stev.).
На піщаних та кам’янистих місцях.— На Придніпрянській та Приазовській кристалічних грядах, в Лісостепу зрідка, в Степу частіше.
З 	(1). Л. перисто-3—7-роздільні, з трикутними, збіжними, надрізанозубчастими сегментами, верхні з яких при основі зливаються, або листки 3—5-лопатеві, великозаруб- частозубчасті, рідше цілісні. Р. відстовбур- ченом’яковолосисті, вгорі б.-м. залозисті . .4
— Всі л. перисторозсічені, з перисто- роздільними або глибоконадрізаними частками. Р. вкриті довгими, тонкими, відхиленими, простими і частково залозистими волосками, часом клейкі 5
Мал. 366. Грабельки звичайні:
1 — верхня частина рослини, 2 — квітка (без частини пелюсток), 3 — маточка, 4 — тичинки, 5 — плід.
4. 	Л. в обрисі яйцевидні, при основі серцевидні, на верхівці заокруглені, звичайно З—5-лопатеві, великозарубчасто-зубчасті, рідше цілісні, нижні—довгочерешкові. Зонтики 4г—8-квіткові; квітконоси, квітконіжки і чаш.— залозистоволосисті. Чашолистки 4— 5 мм, при плодах до 6 мм завд., з коротким вістрячком. Пелюстки 6—7 мм завд., рожево-лілові. Частки плода близько 4 мм завд., з ямкою, оточеною валиком (складкою). Придаток 2—2,5 см завд. Р. м’якокучерявоволо- систа. О, 20—40 см. Цв. V — VI.
3. Г. мальвовидні — E. malacoides (L.) Willd. (Geranium malacoides L.).
По чагарниках, на засмічених місцях як бур’ян.— В Півд. Криму (Симеїз).
— Л. в обрисі довгасті, перисто- 3—7- роздільні, з трикутно-ланцетними, збіжними, по краю тупозубчастими частками. Зонтики
4—8-квіткові, залозистоволосисті. Чашолистки при плодах до 7 мм завд., з довшим вістрям. Пелюстки 7—9 мм завд., рожево-лілові. 431


Частки плода 6 мм завд., з ямкою, не оточеною валиком. 0, 15—ЗО см. Цв. 2/2 IV — V.
4. Г. Г е ф т а — E. Hoefftiahum С. А. М.
На піщаних місцях і гранітній жорстві.— Зрідка в Степу, переважно в приморській частині.
5 (3). Л. в обрисі довгасті, двічі перисторозсічені; стрижень листка між частками цілокраїй. Зонтики 6—8-квіткові. Чашолистки з коротким, до 1 мм завд., вістрям. Пелюстки 4—6 мм завд., пурпурові, інколи з темними плямами. Частки плода з придатком
2,5—4 см завд. Р. рідковолосиста, у верхній частині інколи залозисто-шорстка. ©, 10—50 см. Цв. ПІ — VIII.
( 5. Г. звичайні — E. cicutarium (L.)
L’Herit. (Geranium cicutarium L.).
На степах, відслоненнях і як бур’ян на городах, полях, засмічених місцях.— По всій УРСР звичайно.
— Л. в обрисі яйцевидні або майже трикутні, перисторозсічені, з розсунутими нижніми частками; стрижень листка між частками лопатевий. Зонтики 5—10-квіткові. Чашолистки з довшим, до 3 мм завд., вістрям. Пелюстки 7 мм завд., рожеві. Тичинкові нитки при основі розширені і війчасті. Частки плода з товстим, до 2,5 мм в діам., та довгим, 4,5— 7 (10) мм завд., придатком. Р. сіруватоволо- систа, вгорі, крім того, залозисто-пухната. 0,5—ЗО елі. Цв. Ill — VI.
6. Г. лелекові — E. ciconium (L.) Ait.
(Geranium ciconium L.).
На степах, засміченихі піскуватихмісцях.
В Чорноморських степах на півдні УРСР в приморській смузі і в Криму (найчастіше в степовій частині).
3. 	Пеларгонія — Pelargonium L’Herit.
Багаторічні, рідше однорічні трав’янисті р., півкущі або й кущі з б.-м. м’ясистими, часто залозисто-пухнатими стеблами й листками; л. супротивні або чергові, округлі або яйцевидні, цілісні або двічі перистороздільні, з прилистками. Кв. неправильні. Чашолистків 5, з’єднаних біля основи з довгою шпоркою. Пелюсток 5 або більше, 2 зовнішні довші і ширші, ніж внутрішні, та інакше забарвлені. Тичинок 10, з них тільки 2—7 з пиляками (у деяких садових форм всі тичинки без пиляків). Плід з придатком на верхівці, розкривається 5 щілинами.
*П. зональна — P. zonale.(L.) Alton
(Geranium zonale L.).
Дуже поширені кімнатні та оранжерейні декоративні рослини, які влітку висаджуються на клумби. Крім типової форми з округлонирковидними цілісними листками і простими та махровими квітками, розводяться різні строкатолисті гібридні форми виду.
На Кавказі та в Середній Азії широко культивують у відкритому грунті П. рожеву (P. roseum Willd.), що дає геранієве масло, яке широко використовують у парфюмерній та миловарній промисловості.
РОДИНА 77. КВАСЕН ИЦЕВ1 — OXALIDACEAE
1. 	Квасениця — Oxalis L.
Р. з розвиненими або нерозвиненими стеблами і трійчастими, довгочерешковими листками. Кв. двостатеві, правильні, поодинокі в пазухах листків або в зонтиковидних суцвіттях. Оцвітина подвійна, чашечка 5-членна, залишається при плодах, пелюсток 5, жовтих, рожевих або білуватих; тичинок 10; маточка з верхньою 5-гніздою зав’яззю і 5 стовпчиками. Плід — п’ятигнізда коробочка, яка розкривається 5 поздовжніми щілинами.
І. 	Р. гола або трохи опушена, без надземних стебел. Л. та квіткові стрілки відходять безпосередньо від повзучого кореневища, здебільшого вкритого червонуватими м’ясистими лусковидними листочками. Л. трійчасті, їх листочки оберненосерцевидні. Кв. поодинокі в пазухах листків. Пелюстки 12— 15 мм завд., білі, з рожевими жилками і жовтою плямою при основі, у 3—4 рази довші за чашечку. Насінини коричневі. 2д, 5—10 см. цв. V —VI.
1. 	К. звичайна — О. acetosella L.
У тінистих, вогких, переважно хвойних лісах, по чагарниках.— Звичайно у всіх лісових районах та у зах. частині Правобережного Лісостепу (на схід до окол. м. Києва та Щорса Чернігівської обл.).
Л. містять від 93 до 144 мг% вітаміну С та щавлеву кислоту, придатні для салатів.
— Р. з надземними улисненими стеблами. Кв. в пазухах листків поодинокі або зібрані по 2—5(7). Пелюстки 4—8 мм завд., жовті 2
2. Р. з тонким коренем і лежачими тонкими, від основи розгалуженими стеблами, разом з листками розсіянопритиснутоопуше-
Мал. 367. Квасениця звичайна.
432


ними. Л. з 2 маленькими прилистками, прирослими до основи черешка, і з трійчастою пластинкою; її листочки оберненосерцевид- ні, глибоковиїмчасті, трохи неоднакові, по краю війчасті. Він. в 1,5—2 рази довший за чашечку. Коробочка циліндрична, 15—20 мм завд., опушена. 0, ©, 10—ЗОслі. Цв. V—VIII.
2. 	К. рогата — О. corniculata L.
В садах, по городах і засмічених місцях. — Зрідка в лісостепових та степових районах.
— Р. з повзучим кореневищем та прямостоячими стеблами, як і л., розсіянопритисну- товолосистими. Л. без прилистків, з трійчастою пластинкою; її листочки оберненосерце- видні, по краю війчасті. Він. вдвоє довший за чашечку. Коробочка довгаста, 8—15 мм завд., майже гола. 15—40 см. Цв. VI — IX.
3. 	К. прямостояча — О. stricta L. В садах, на городах, на берегових пісках як бур’ян.— В б. ч. УРСР, крім Криму.— Р. адвентивна. Походить з Півн. Америки.
РОДИНА 78. КРАСОЛЕВ1— TROPAEOLACEAE
Красоля — Tropaeolum L.
Однорічні р. з м’ясистими, дуже галузистими стеблами та черговими, цілісними, цілокраїми, щитоподібними листками. Кв. неправильні, двостатеві, на довгих ніжках, поодинокі у пазухах листків. Оцвітина подвійна, чаш. 5-роздільна, забарвлена, при основі з порожнистою шпоркою. Пелюсток 5, з них 2 верхні більші за інші. Тичинок 8. Маточка з 3-гніздою верхньою зав’яззю і нит- ковидним стовпчиком. Плід розпадається на
3 однонасінні плодики.
1. 	Ст. гладенькі, соковиті, простерті або лежачі. Л. без прилистків, довгочерешкові, щитоподібні, округлонерівнобокі, 3—3,5 см завд., 6,5—8 мм завш., з 10 тупуватими жилками. Кв. на довгих ніжках; пелюстки 2,5—
4 см завд., передні три при основі пластинки війчасті, оранжові, з кров’яно-червоними смужками; шпорка до 2,5 см завд., трохи зігнута і поступово загострена. Плодики з трохи м’ясистим, зморшкуватим оплоднем. 0, 10—50 см. Цв. VI — X.
*1. К. велика — Т. major L.
Розводять по всій УРСР як декоративну рослину. Має багато садових форм з простими або махровими квітками від оранжевого до темно-червоного кольору. Походить з Півд. Америки.
Кв. іноді вживають як салат, бутони і зелені плоди маринують і вживають замість каперців. Стиглі плоди мають проносні властивості.
— Л. округлі, з жилками, які виходять за край листка. Три передні пелюстки тупуваті, по краю війчасті, жовті, яскраво-плямисті; шпорка коротша, циліндрична, помітно зігнута. ©, 5—15 см. Цв. VI — IX.
*2. К. мала — Т. minus L.
Розводять по всій УРСР як декоративну рослину. Також має багато садових форм. Походить з Півд. Америки.
РОДИНА 79. ЛЬОНОВІ — LINACEAE
Трав’янисті р., півкущі або кущі з черговими, рідко супротивними, цілісними листками і малопомітними прилистками або без них. Кв. 5-, рідше 4-членні, з подвійною оцвітиною. Чашолистки вільні або при основі зрослі, неопадні. Пелюсток по числу чашолистків, 4—5, яскраво забарвлених. Тичинок 4—5 або їх у 2—4 рази більше, ніж чашолистків та пелюсток, тоді внутрішні недорозвинені, без пиляків (стамінодії). Зав’язь
4—5-гнізда; стовпчиків 4—5, вільних або зрослих у колонку. Плід — коробочка.
1. 	Квіткові кола 4-членні. Чашолистки на верхівці з 2—5 зубцями. Дрібненькі, дуже розгалужені однорічні р. Коробочка 8-гнізда.
1. 	Радіола — Radiola Roth
— Квіткові кола 5-членні. Чашолистки цілокраї. Р. більші, здебільшого багаторічні, рідше однорічні. Коробочка 10-гнізда.
2. 	Льон — Linum L.
1. Радіола—Radiola Roth
Цілком гола, дрібна р. з вилчасторозгалу- женими стеблами і супротивними листками. Кв. дрібні, численні, сидять поодинці в кутах розгалужень стебла та зібрані дихазіаль- ними півзонтиками на кінцях гілочок. Пелюстки білі, 1—1,5 мм завд. Тичинок 8, з них 4 недорозвинені. Коробочка куляста, з 4 повними і 4 неповними перегородками. 0, 5—10 см. Цв. V — VIII.
Р. льоновидна — R. linoides Roth
На вогких піскуватих місцях, в борах.— В лісових р-нах та Лісостепу розсіяно, в Степу рідко (по долинах Дніпра, Самари й Дінця з притоками).
2. 	Льон — Linum L.
Р. з сидячими листками; прилистки відсутні або у вигляді 2 стипулярних залозок. Кв. в дихазіях, несправжніх зонтиках, рідше в колосовидних або китицевидних завійках, що складають щитковидне або волотисте суцвіття. Тичинок 10, з них 5 недорозвинених, без пиляків; при основі тичинок є 5 медоносних ямочок-нектарників. Стовпчиків 5, вільних або до середини зрослих. Коробочка 10- гнізда, з 5 повними і 5 неповними перегородками.
1. Л. супротивні (лише верхні часом чергові), нижні — оберненояйцевидні, тупуваті, верхні—довга сто-ланцети і, загострені. Чашолистки по краю залозистоопушені. Пелюстки 4—5 мм завд., білі, з жовтуватим нігтиком, довші за чашечку. Коробочка майже однієї довжини з чашечкою. Ст. тонкі, прості або вилчасторозгалужені. Вся р. гола. 0, рідше О, 5—30 см. Цв. V — VIII.
1. Л. проносний — L. catharticum L.
На вологих луках, у світлих лісах.— Майже по всій УРСР, крім Степу; частіше на Поліссі.
— Всі л. чергові. Кв. звичайно інакше забарвлені та більші за розміром 2
28 424
433


2. Кв. великі, до 4 см в діам., пелюстки червоні (f. rubrum hort.) або рожеві (f. roseum hort.), загалом дуже яскраві і рясні. Кустиста р., з гладенькими прямими стеблами. Л. широколанцетні до довгастих, загострені, світло-зелені. 0, ЗО—60 см. Цв. VI — IX.
*2. Л. в е л и к о к в і т к о в и й — L.
grandiflorum Desf.
Розводять як декоративну рослину. Цвіте дуже рясно і довго. Походить з Алжіру.
— Кв. менші та іншого кольору . .3
3. Пелюстки жовті. При основі листків
з кожного боку частіше всього є б.-м. розвинена стипулярна залозка 4
— Пелюстки інакше забарвлені (голубі, лілові або червонуваті). Залозок при основі листків немає 14
4. Однорічники 5
— Багаторічники 8
5. Пелюстки 15—2Q мм завд., золотисто- жовті, часом білуваті, з довгими нігтиками, з’єднаними між собою у вигляді трубочки. Чашолистки голі, по краю і по кілю дрібнозубчасті, на верхівці з коротким вістрям, в З—4 рази довші за коробочку. Суцв. рихле,
5—25-квіткове. Л. 4—ЗО мм завд., ланцетні, нижні — лопатковидні, всі по краю дрібнозубчасті. Ст., як і вся р., голі. 0, 15—40 см. Цв. V — VI.
3. Л. жовтуватий — L. luteolum
М. В. (L. nodiflorum Led.).
На схилах, вздовж доріг і на трав’янистих місцях.— В Криму, нерідко у передгір’ї і гірській частині.
— Кв. дрібні, 5—8 мм завд. Пелюстки вільні, з короткими нігтиками. Л. по краю шорсткуваті 6
6. Ст. тоненькі, майже нитчасті, голі, вгорі або від основи розгалужені. Л. голі, по краю шорсткуваті. Суцв.— рідка волоть, складена колосовидними завійками. Квітконіжки в 2 рази довші за чашечку. Чашолистки 2—3 мм завд., раптово звужені, в 1,5—2 рази довші за коробочку. Пелюстки 5—6 мм завд., світло-жовті або білуваті. Коробочка тупа. 0, 10—40 см. Цв. VI — VII.
4. Л. г а л ь с ь к и й — L. gal licum L.
На кам’янистих схилах і відслоненнях, на полях, засмічених місцях.— Зрідка в Гірському та Півд. Криму. Наводиться для Закарпаття (Ужгород і Берегове) під назвою L. trigynum L.
— Ст. міцніші. Суцв. більш густе. Л. по всій поверхні або лише по краю шорстко- опушені 7
7. Ст. здебільшого тонкі, але не нитковидні, б.-м. опушені. Л. по всій поверхні шорсткуваті. Суцв. негусте, волотевидне. Квітконіжки довші за чашечку або однієї довжини з нею. Чашолистки 4—5 мм завд., поступово загострені, зісподу з дуже виступаючою середньою жилкою. Пелюстки 6— 8 мм завд., жовті, з більш темним нігтиком. Коробочка гострувата. О, 50—70 см. Цв. V —
5. Л. щ и т о ч к о в и й — L. corymbulosum Reich. (L. gal licum var. corymbulosum
Schmalh.) На сухих кам’янистих місцях і схилах, по узбережжю моря.— В зах. частині Півд. Криму, на схід до Алушти.
434
— Ст. товстіші, голі або рідше опушені. Суцв. з дуже короткими гілочками, головчасто-скупчене або колосовидне. Кв. сидячі або на квітконіжках, коротших за чашечку. В останньому подібний до попереднього виду 0, 30—70 см. Цв. V —VI.
6. 	Л. п р я м и й — L. strictum L.
(L. corymbulosum Reichb. p. p.).
На відкритих схилах, вздовж доріг.— В Півд. Криму рідко, на захід від Алушти.
8 (4). Л. тонкі, по краю трохи шорсткі, нижні — лопатковидні, тупі, середні й верхні — довгасто-ланцетні, загострені, 2—5 см завд., З—12 мм завш. Суцв. до верхівки вил- часторозгалужене, щитковидне або волотевидне, б.-м. стиснуте. Пелюстки 12—20 мм завд., в 3—4 рази довші за чашолистки. Ст. нерозгалужені або малогалузисті. Р. звичайно степова, цілком гола. 2д, 20—60 см. Цв. V —VI (VIII).
7. 	Л. жовтий — L. flavum L.
На узліссях, по чагарниках, на лісових порубах, схилах та лучних степах.— Майже по всій УРСР, але частіше в Степу.
— Л. товстуваті, часом б.-м. шкірясті, по краю гладенькі або з плескуватими мозолистими війочками. Ст. від основи дуже розгалужені. Р. гірські або властиві крейдяним та вапняковим схилам 9
9. Р. голі 10
— Р. з густим, коротким і відстовбурченим опушенням, часом сріблясто-білі . . .13
10. Чашолистки 4—6 мм завд., ланцетні, звужені на верхівці в коротке вістря, звичайно не довше за коробочку. Суцв. до самої верхівки вилчасторозгалужене. Нижні стеблові л., які л. неплідних пагонів, лопатковидні або оберненоланцетні, до основи звужені в б.-м. довгі черешки, на верхівці тупуваті або короткозагострені, з 1 (3) жилкою, середні і верхні — оберненоланцетні або довгасто- лінійні, з 1 жилкою. Ст. при основі з розеткою листків. 2/., 10—ЗО см. Цв. V — VII.
8. Л. український — L. ucrainicum Czern. (L. flavum var. tauricum Schmalh.
p. p.).
На крейдяних відслоненнях.— В лівобережних лісостепових та степових районах, головне по Дінцю та його притоках (Харківська, Луганська і Донецька обл.). Ендем півдня Європейської частини СРСР.
— Чашолистки 5—9 мм завд., на верхівці шиловидно звужені в довге вістря, яке значно перевищує довжину коробочки . .11
11. Л. прикореневих розеток б.-м. широ- колопатковидні, зберігаються до кінця вегетації. Стеблові л. довгасто-оберненояйцевидні до ланцетних. Пелюстки 15—28 мм завд., в три рази довші за чашолистки. Ст. при основі здерев’янілі, як і л., сизі, цілком голі. 2/., 10—30 см. Цв. VI.
9. Л. кримськи й—L. tauricum Willd. (L. flavum var. tauricum Schmalh. p. p.)
На крейдяних схилах, кам’янистих місцях, в тріщинах скель, на вапнякових осипах.— В Криму нерідко.
— Л. прикореневих розеток вузьколопат- ковидні, часто на час цвітіння засихають. Верхні стеблові л. довгасті або лінійні . .12


12. 	Нижні стеблові л. довгасто-еліптичні, з 5 жилками, до основи поступово звужені в короткі черешки, верхні — ланцетні, короткозагострені, з 3 жилками, приквіткові — вузьколанцетні, майже шиловидні, по краю з плескуватими мозолистими війочка- ми. Пелюстки 13—20 мм завд., з коротким нігтиком, в 2—2,5 раза довші за чашолистки. Чашолистки з тонким шиловидним закінченням, по краю перетинчасті, війчасті. Ст. густо облиствлені. 2/., 20—50 см. Цв. VI — VII.
10. Л. бессарабський — L. basa- rabicum (SavuL et Rayss.) Klok. (L. flavum subsp. tauricum a. basarabicum Savul.
et Rayss.).
На степових схилах з вапняковим підгрунтям і на вапнякових гіпсових та сланцюватих відслоненнях.— В Зах. Лісостепу, в басейні р. Дністра, нерідко.
— Нижні стеблові л. довгасто-оберненояйцевидні, з 3 жилками, звужені в б.-м. довгі черешки, середні та верхі л. лінійні, загострені, з 1 жилкою, по краю гладенькі. Пелюстки 17—22 мм завд., в три рази довші за чашолистки. Чашолистки по краю дрібно- залозистовійчасті. Ст. при основі здерев’янілі, також густо облиствлені. 2ї_, 10—50 см. Цв. VI.
11. Л. лінійнолистий — L. Ііпеа- rifolium Javorka (L. flavum a lineanfo-
lium Lindem.) На вапнякових відслоненнях, кам’янистих схилах, глинистих берегах річок і лиманів.— Зрідка в правобережних степових районах (Одеська і Миколаївська обл.) та півд.- зах. частині Лісостепу (Одеська обл., Ізмаїльський р-н, Артирівка).
13 (9). Чашолистки 5—9 мм завд., помітно довші за коробочку, по краю і середній жилці густозалозистовійчасті. Суцв. малоквіткове. Всі л частіше з 1 жилкою. Приземкуватий, густоопушений, часто сріблясто-білий, дернистий півкущик, з багатьма розетко- видними неплідними пагонами. 2/., 7—15 см. Цв. V —VI.
12. 	Л. П а л л а с а — L. Pallasianum Schult. (L. flavum var. tauricum Schmalh.
P- P-).
На кам’янистих місцях, скелях, вапнякових осипах.— В Криму розсіяно (Керченський п-ів; Старий Крим; Феодосія; Судак; Севастополь, Херсонес). Ендемічний кримський вид.
— Чашолистки 4—6,5 мм завд., з шиловидним закінченням, але не довші за коробочку, по краю широкоплівчасті і густозалозистовійчасті. Суцв. небагатоквіткове. Нижні л. з 3 (5) жилками, верхні — з 1 жилкою Півкущик з численними розетковидними неплідними пагонами. Р. густокороткопухната, але не срібляста. 2д, 15—ЗО см. Цв. V — VII.
13. 	Л. Ч e р н я є в а — L. Czernjajevii Klok. (L. ucrainicum var. pubescens Czern.). На крейдяних, вапнякових і гранітних відслоненнях.— В лівобережних лісостепових та степових р-нах звичайно, на Правобережжі рідко (Херсонська обл., Нововоронцовський р-н, Золота Балка, і Бериславський р-н, Качкарівка над Дніпром). Ендем півдня Європейської частини СРСР.
14 (3). Чашолистки з залозисто-війчастими краями (іноді крім самих внутрішніх чашолистків) 15
— Чашолистки без залозистих війок по краю 20
15. Рослини б.-м. густо шерстисто- або
повстисто-волосисті 16
— Р. голі або рідше розсіянокоротково- лосисті 17
16. Вся р., рідше тільки верхня частина стебла з листками і чашечками, б.-м. густо- жорстковолосиста, рідко розсіяноволосиста. Л. до 12 мм завш., з 3—5 жилками, тупуваті або загострені. Пелюстки 20—28 мм завд. в 3 рази довші за чашолистки, блідо-фіолетові, при основі білуваті, із з’єднаними або склеєними нігтиками. Чашолистки довгозагострені, по краю і вгорі залозисто-волосисті. Ст. до 5 мм в діам. 2д, 10—40 см. Цв. VI —VII.
14. 	Л. шорсткий — L. hirsutum L.
На степах, кам’янистих відслоненнях, узліссях, по чагарниках.— В Степу, переважно у півд.-схід, районах, б.-м. звичайно.
— Р. дуже густо і короткувато-шерстис- то-волосиста. Стеблові л. вузькі, 2—5 мм завш., звичайно з 3 жилками, здебільшого тупі, сіро-зелені, з обох боків відстовбурчено- волосисті, як і вісь суцвіття, квітконіжки та чаш. Чашолистки довгозагострені, по краю густозалозистоволосисті. 2/., 5—40 см. Цв.
V —VII.
15. Л. шерстистий — L. lanuginosum Juz.(L. hirsutum var. angusti folium Led.; L.
hirsutum Schmalh. et auct. fl. taur.).
На кам’янистих (вапнякових) схилах і осипах, урвищах, степах і сухих відкритих трав’янистих місцях.— В Криму нерідко, часто на сході.
17 (15). Л. лінійні або лінійно-шиловидні, 1,5—3 см завд., з 1 жилкою, по краю гострошорсткі Чашолистки з 1 (3) жилками, лише трохи довші за коробочку. Пелюстки червонувато-фіолетові, 12—16 мм завд., з коротким нігтиком, вільні. Ст. густо облиствлені, внизу іноді короткоопушені, вгорі — голі, волотевиднорозгалужені. 2д, 20—40 см. Цв.
V — VIII.
16. Л. т о н к о л и с т и й — L. tenuifo-
lium L.
На сухих щебенистих і кам’янистих схилах, вапнякових і крейдяних відслоненнях, рідше на степах.— Від півдня Лісостепу до Південного берега Криму нерідко.
— Л. ширші, від довгасто-оберненояйцевидних до лінійно-ланцетних, з 3—7 жилками. Чашолистки з 3—5 жилками. Пелюстки голубі 18
18. 	Ст. не вищі 25 см, густо облиствлені. Л. 0,5—3 см завд., з коротким вістрям на верхівці або без нього, зближені і черепитчас- то накривають один одного. Суцв. стиснуте, з 1—5 квіток. Чашолистки 5—6 мм завд., при плодах ледве перевищують коробочку. Пелюстки ясно-голубі, близько 15 мм завд., з блідим або жовтуватим нігтиком, при основі зрослим у трубочку. 21, 12—25 см. Цв. VI— VII.
17. Л. я й л и н с ь к и й — L. jailicola
Juz. (L. nervosum auct. fl. taur.).
28*
435


На яйлі.—В Криму, зрідка (Ай-Петрінська і Нікітська яйли; Чатир-Даг).
— Ст. до 70 см завв. Л. 0,8—4 см завд., закінчуються довгим вістрям, на стеблі б.-м. розсунуті Суцв. пухке, багатоквіткове, займає верхню третину стебла. Пелюстки до 20 мм завд., майже вільні 19
Мал. 368. Льон багаторічний:
1 — нижня частина рослини, 2 — верхня частина рослини, 3 — квітка без оцвітини, 4 — коробочка.
19. 	Чашолистки 8—10 мм завд., ланцетні, шиловиднозагострені, при плодах вдвоє довші за коробочку. Л. ясно-зелені, середні і верхні — ланцетні, по краю гострошорсткі, довго- і тонкозагострені, з 3—5 (7) виступаючими жилками. Вся р гола або іноді лише ст. при основі і нижні стеблові л. трохи опушені. 2д, 30—70 см. Цв. V —VII (VIII)
18. Л. жилкуватий — L. nervosum
W к.
На степах, узліссях, по чагарниках, на відслоненнях.— В Степу на Лівобережжі досить часто, рідше на півдні Правобережжя, в Криму звичайно.
— Чашолистки коротші, без вістря, при плодах не перевищують коробочку або коротші за неї. Л. сизі. В останньому подібні до попереднього виду. 2д, ЗО—50 см. Цв. VI.
19. Л. Ошера — L. Aucheri Planch.
(L. nervosum auct. fl. taur. p. p.).
На кам’янистих місцях.— В Криму рідко (окол. Феодосії, г. Тете-Оба, Карадаг).
20 (14). Чашолистки довгозагострені.
Приймочки б.-м. видовжені, частіше лінійні 21
— Чашолистки гоструваті або притупле ні, здебільшого з коротким вістрям на верхівці. Приймочки головчасті 24
21. Л. близько 1,5 см завд. і 1 мм завш., вузьколанцетні або лінійно-ланцетні, сіро-зелені, по краю шорсткуваті Кв. 11 — 16 мм в діам., світло-голубі або блідо-фіолетові. Коробочка 5—6 мм завд., 4,5—5 мм завш., довша за чашолистки. Вся р. гола. 2^, рідше О, 20—60 см. Цв. IV — VI.
20. 	Л. в у з ь к о л и с т и й — L. angusti- folium Huds.
На перелогах, по краях полів.— В Криму, зрідка.
— Л. більші, до 3 см завд. і 5 мм завш. Кв. 10—25 мм в діам. Коробочка 6—8 мм завд., 5,5—7 мм завш 22
22. Коробочка 7—7,5 мм завд., конусовидна, розтріскується 10 стулками, широко розкривається, і насіння з неї легко висипається. Кв 10—18 мм у діам., ясно-фіолетові. О, 20—60 см. Цв. VI —VIII.
*21. Л. стрибунець — L. crepitans Dum. (L. usitatissimum var. crepitans Boenn). Розводять у вигляді чистої культури або в суміші з льоном звичайним (довгунцем) у лісових та лісостепових районах. Дає хороше волокно.
— Коробочка 6—8 мм завд. або трохи більша, сплюснуто-куляста або кулясто-яйцевидна, при достиганні не розтріскується і не розкривається 23
23. Л негусто розміщені на стеблі, по краю гладенькі Кв. 12—17 мм в діам. Пелюстки на верхівці цілокраї або трохи зарубчасті, рано опадають. Коробочки нечисленні, їх перегородки звичайно голі. 0, 60—120 см. Цв. VI —VIII.
*22. Л. звичайний, довгуне ц ь— L. usitatissimum L.
Культивують в усіх районах УРСР як волокнисту і олійну рослину.
— Л густо вкривають стебло. Кв. 15— 24 мм у діам.; пелюстки на верхівці з виїмкою Коробочки численні, їх перегородки по краю здебільшого війчасті. Р. кущиться. 0, 30—50 (70) см. Цв. VI — VII.
*23. Л. низький. кудряш —
L. humile Mill.
Культивують в лісових і лісостепових районах як олійну рослину.
24 (20). Квітконіжки при плодах дуже відігнуті в один бік, пониклі. Суцвіття багатоквіткове Чашолистки при основі з 5 жилками, при плодах довші за половину довжини коробочки. Пелюстки 10—15 мм завд., лілово- голубі, рідко білі. Л. лінійні або лінійно- ланцетні, по краю гладенькі, здебільшого з 1 жилкою. 2д, ЗО—70 см. Цв. VI—VII.
24. 	Л. австрійський — L. austria- cum L. (L. perenne L. var. austriacum Schie- de) На степах, сухих луках, схилах і кам’янистих місцях.— По всій УРСР, але в зах. областях дуже рідко, а на півдні та в Криму звичайно.
436


— Квітконіжки при плодах примостом-
25. Л. з 1 жилкою, звичайно майже прилеглі до стебел. Кримські гірські види . .26
— Л. з 1—3 (5) жилками, частіше від- леглі від стебла. Рівнинні або гірські карпатські види 27
26. Чашолистки 2,5—4 мм завд. Пелюстки сині, широкооберненояйцевидні, близько 12 мм завд., в 3—6 разів довші за чашолистки. Коробочка 4,5—6 мм завд., в 2—3 рази довша за чашечку. Л. вузьколінійні, майже щетино- видиі, до 1 мм завш., з загорнутими краями. 4, 15—30 см. Цв. VI.
25. 	Л. евксинський — L. euxinum Juz. (L. squamulosum DC.; L. perenne ssp. squamulosum Schmalh.).
На сухих схилах, по чагарниках, на кам’янистих місцях.— В Криму, здебільшого у гірській частині.
— Чашолистки 5—6 мм завд. Пелюстки сині, з жовтуватим нігтиком, широкооберненояйцевидні, близько 15 мм завд., приблизно в 3 рази довші за чашолистки. Коробочка близько 8 мм завд., в 1,5—2 рази довша за чашечку. Л. лінійні або лінійноланцетні, до 2 мм завш., з загорнутими краями. 2/_. 10— ЗО см. Цв. V—VII.
26. Л. M а р ш а л л а — L. Marschallia- num Juz. (L. squamulosum auct., non Rud. —
L. austriacum M. B., p. p.).
На кам’янистих схилах, гірських улоговинах і пасовищах на яйлі.—В Криму, зрідка на зах. яйлах. Ендемічний кримський вид.
27 (25). Л. майже горизонтально відхилені, часто при основі несиметричні, лінійно- ланцетні, 1,5—2 см завд., з 3 жилками. На час цвітіння рослини і достигання насіння утворюються галузки не в пазухах листків, як звичайно, а поза ними (верхівкові літні галузки). Пелюстки фіолетово-блакитні, 18— 25 мм завд. 2д, 25—40 см. Цв. VI — VII.
27. Л. г і р с ь к и й — L. extraaxillare Kit.
На гірських полонинах.— В альпійському та субальпійському поясі Карпат.
— Л. лінійні або лінійноланцетні, 2— З см завд., прямостоячі або б.-м. відхилені від стебла, з 1—3 жилками. Пелюстки блакитні, з жовтуватими нігтиками, 10—20 мм завд. 2д, ЗО—100 елі. Цв. V —VII.
28. Л. б а г а т о р і ч н и й —L. perenne L.
На степах, схилах, узліссях, сухих луках, по чагарниках, часто також на відслоненнях вапняків і крейди, рідше на пісках.— На півдні Полісся, в Лісостепу та Степу розсіяно.
РОДИНА 80. ПАРОЛИСТОВІ — ZYGOPH YLLACEAE
Трав’янисті р., півкущі або кущі. Л. з прилистками, прості або складні, парнороздільні або перисторозсічені, чергові або супротивні. Кв. двостатеві, правильні, поодинокі або зібрані в завійки. Чашолистків і пелюсток по 4—5. Тичинок стільки ж або в
2— 3 рази більше, при основі вони з лусочками. Зав’язь 3—5-гнізда. Плід — багатонасінна коробочка, що розкривається по стулках або плід розпадається на 5 однонасінних пло- диків-горішків чи плід—однонасінна кістянка.
1. Кущ. Плід — червона або оранжова кістянка.
5. 	С е л і т р я и к а — Nitraria L.
— Трав’янисті р. або півкущі. Плід — багатонасінна коробочка, що розкривається по стулках або плід розпадається на 5 однонасінних горішків 2
2. Л. чергові, перистороздільні. Зав’язь
і плід 3—4-гнізді З
— Л. супротивні, парноперисті, з однією або кількома парами листочків. Зав’язь і плід
5-гнізді 4
3. Кв. поодинокі, до 20 мм завд., жовтуваті. Тичинок 12—15, пиляки лінійні. Плід — куляста 3-стулкова коробочка.
1. 	Гармала — Peganum L.
— Кв. в завійках, дрібні, білі. Тичинок
3— 4, пиляки мішковидні. Плід — 4-кутна коробочка.
2. 	Тетрад и кліс — Tetradicl is Stev.
4 (2). Л. з однією парою м’ясистих листочків. Плід — гостроребриста, багатонасінна коробочка.
3. 	Паролист — Zygophyllum L.
— Л. здебільшого з 6—8 парами листочків. Плід п’ятикутний, розпадається на 5 вкритих гострими шипами горішків.
4. 	Якірці — Tribulus L.
1. 	Гармала — Peganum L.
Гола р. з міцним багатоголовим кореневищем. Ст. розкидисті. Л. глибоко-3—5-роздільні, з цілісними або 2—3-роздільними, лінійними, загостреними частками. Кв. на товстуватих ніжках, супротивних листкам. Чашолистки лінійні, цілісні, трохи надрізані або глибоко розсічені на 3 частки, дорівнюють пелюсткам або трохи довші. 2l, 20—70 см, Цв. V —VII.
Г. звичайна — Р. harmala L.
На степах, толоках, забур’янених місцях.— В Степу (в Присивашші) і в Криму звичайно.
Іноді розноситься вздовж залізниць в нові місця.
Насіння гармали містить у собі цінний алкалоїд — гармін, який використовується у медицині Насіння дає червону фарбу.
2. 	Тетрадикліс — Tetradiclis Stev.
Гола, м’ясиста р. з тонкими стеблами і супротивними або кільчастими галузками. Л. перистороздільні або цілокраї, лінійно-довгасті, тупі, при основі з вушками, нижні — супротивні, верхівкові —чергові. Кв. близько 1 мм в діам., в кінцевих колосовидних завійках Чаш (3)—4-роздільна, залишається при плодах Пелюсток і тичинок по (3) 4. Зав’язь (3) 4-гнізда Коробочка (3) 4-кутна, частіше з 8 насінинами. Q, 4—15 см . Цв. IV — V.
Т. ніжний — T. tenella (Ehrh.) Litw.
На солончакових і солонцюватих грунтах.— Рідко на крайньому півдні Степу (Херсонська 437


обл., Генічеський р-н, о-в Куюк-Тук; Кримська обл., берег Сиваша, вище гирла р. Біюк- Карасу).
3. 	Паролист — Zygophyllum L.
Гола, гладенька р. Ст. при основі нерідко здерев’янілі. Листочки косі, довгасто-оберненояйцевидні. Кв. розміщені по 2 в пазухах листків. Чашолистків 5, з вузенькою білуватою облямівкою по краю. Пелюстки білі, біля основи оранжові, 7—9 мм завд., ледве перевищують чашечку. Тичинки оранжові, при основі з лусочками. Коробочка звисла, довгасто-циліндрична. Насінини сірі, дрібно- горбочкуваті, до 5 мм завд. 21, 40—80 см. Цв. V — VIII.
П. звичайний — Z. fabago L.
По приморських берегах, на піскуватих і солончакуватих місцях, рідше як бур’ян по засмічених місцях, коло жител.— В півд. районах Степу та в Кримській обл.
4. 	Якірці — Tribulus L.
Жорстковолосиста р. з лежачими розгалуженими стеблами. Л. парноперисті, з 6—8 парами довгастих листочків. Кв.дрібні,поодинокі в пазухах листків. Чаш. 5-роздільна, опад- на.Пелюсток 5, жовтих, 5—7 мм завд., довших за чашолистки. Тичинок 10. Плоди несуть на спинці зубчастий гребінь, 2—4 міцні шипи до 6 мм завд. і, крім того, рясно вкриті горбочками і шипиками. 0, 10—50 см. Цв. VI—VIII.
Я. сланкі — T. terrestris L.
На сухих піскуватих місцях, баштанах, городах, полях, по краю доріг.— В Лісостепу, зрідка у півд. частині, Степу і в Криму звичайно.— Розноситься по шосейних дорогах та залізницях.
Шкідливий бур’ян, що засмічує всі польові і городні культури. Плоди легко розповсюджуються за допомогою шипів, тому його слід знищувати до утворення плодів.
5. 	Селітрянка — Nitraria L.
Гілки на кінцях колючі. Л. чергові, цілісні, довгасто-лопатковидні, до основи звужені, м’ясисті. Кв. у пазушних завійках, складених півзонтиками. Чашолистків 5, м’ясистих, при основі з’єднаних, вони залишаються при плодах. Пелюсток 5, зеленувато-жовтих. Тичинок 15. Зав’язь 3-гнізда. Кістянка з блі-
Мал. 369. Селітрянка Шобера.
до-червонуватим соком. Ь» 100—200 см. Цв V—VI.
С. Шобера — N. Schoberi L.
На солончаках і по морському узбережжю.— В Криму, в районі Судака рідко.
РОДИНА 81. РУТОВІ — RUTACEAE
Багаторічні трав’янисті р., кущі або дерева. Л. чергові або супротивні, цілісні або перисторозсічені, вкриті залозками, звичайно без прилистків. Кв. правильні, рідше неправильні, здебільшого двостатеві, 4—5-членні. Чашолистків 4—5, лінійних. Пелюсток 4—8. Тичинок 4 або багато. Зав’язь верхня, три- або багатогнізда. Стовпчик 1. Плід — коробочка, кістянка, крилатка або плід ягодоподібний.
1. Трав’янисті р. з двостатевими квітками. Плід — коробочка 2
— Дерева або кущі з полігамними квітками (одностатевими та двостатевими на одній рослині). Плід — крилатка, кістянка або ягодоподібний 4
2. Кв. неправильні, білувато-рожеві з червонуватими жилками або майже пурпурові, зібрані в довгу верхівкову китицю. Плід — коробочка, яка розпадається по гніздах на окремі плодики.
3. 	Ясенець — Dictamnus L.
— Кв. правильні, жовті або зеленувато- жовті, зібрані в щитковидне суцвіття . . .3
3. 	Чашолистків і пелюсток по 4 (5). Тичинок 8 (10), тичинкові нитки внизу голі. Л. перисторозсічені.
1. 	Рута— Ruta L.
— Чашолистків і пелюсток по 5.Тичинок 10, тичинкові нитки внизу волохаті. Л. цілісні.
2. 	Гаплофіл — Haplophyllum Reichenb.
4 (1). Л. цілісні, зчленовані на черешку^ вічнозелені. Плід ягодоподібний.
7. Цитрус — Citrus L.
— Л. непарноперисті або трійчасті, на зиму опадають .5
5. 	Л. непарноперисті, з 7—13 листочків. Плід — кістянка з 5 кісточками. Дерева.
4. 	Бархат — Phellodendron Rupr.
438


— Л. трійчасті. Плід — крилатка або ягодоподібний 6
6. 	Кущ. з колючками. Кв. білі або білувато-рожеві, двостатеві. Плід ягодоподібний, густоопушений.
6. 	Понцирус — Poncirus Raf.
— Кущ без колючок. Кв. зеленуваті, одностатеві. Плід — крилатка.
5. 	Птелея — Ptelea L.
1. 	Рута — Ruta L.
Багаторічні трав’янисті р. Ст. при основі трохи здерев’янілі. Л. двічі-тричі перисторозсічені. Кв. правильні, двостатеві, зібрані верхівковим щитковидним суцвіттям, самі верхні (центральні) —5-членні, всі інші 4-членні. Чаш. глибоко-4(5)-роздільна, неопадна. Пелюстки жовті, з довгими нігтиками. Тичинок 4 (5), вільних. Зав’язь 4 (5)-гнізда, стовпчик 1. Плід — 4 (5)-лопатева, багатонасінна, дріб- ногорбочкувата коробочка, що розкривається по внутрішніх швах лопатей. Насінини нирковидні, зморшкуваті.
1. 	Л. голубувато-зелені, дуже ароматичні, в обрисі трикутні, з оберненояйцевидними або лопатковидними кінцевими листочками. Пелюстки різко звужені в довгий нігтик, на верхівці цілокраї або невиразнозубчасті. Коробрчка на верхівці глибоко-4-лопатева. 4, 30—70 см. Цв. VI —VII.
*1. Р. садова — R. hortensis Mill.
(R. graveolens L. p. p.; R. graveolens ssp.
hortensis Gams.).
Культивують в садках та на городах (найбільше в півд.-зах. частині УРСР) як декоративну, лікарську та ефіроносну рослину.
Л. містять ефірне масло.
— Л. жовтувато-зелені, майже без запаху, в обрисі яйцевидні, з ланцетним кінцевим листочком. Пелюстки з коротким нігтиком, на верхівці виразнозубчасті. Коробочка на верхівці неглибоко тупо-4-лопатева. 2/., 15— 40 см. Цв. V —VII.
2. 	Р.розлога — R. divaricata Ten.
(R. graveolens auct fl. taur. p. p.; R. graveolens ssp. divaricata Gams.).
На сухих кам’янистих і щебенистих схилах, по чагарниках.— В Криму (передгір’я та Півд. берег).
2. 	Гаплофіл — Haplophyllum Juss.
Багаторічні, голі або опушені р. Ст. густо облиствлені Л. цілісні, сидячі. Кв. правильні, двостатеві, у верхівковому щитковидному суцвітті. Чашолистків і пелюсток по 5. Тичинок 10, нитки їх при основі волохаті. Зав’язь 5-гнізда, стовпчик 1. Плід — 5-лопате- ва, 5-гнізда, багатонасінна, горбочкувата коробочка, що розкривається по швах.
1. 	Лопаті зав’язі, також як і коробочка,
б.-м. опушені, на верхівці з конусовидними придатками. Чашолистки трикутно-ланцетні, загострені, з країв війчасті. Пелюстки 6—8 (Ю) мм завд., жовті, часто з бурою поздовжньою смужкою на спинці. Всяр. густокорот- коопушена. 2д, 20—45 см. Цв. V—VIII.
1. 	Г. війчастий — Н. ciliatum Gris.
(Ruta Biebersteinii Schmalh.).
На сухих степових схилах, вапняково-кам’янистих і гранітних відслоненнях.— На півдні Лісостепу (Одеська і Донецька обл.) і в Степу, де б.-м. звичайно; у Кримській обл.— рідко (Євпаторійський р-н та Керченський п-ів, г. Опук).
— Лопаті зав’язі голі, без придатків. Чашолистки яйцевидні, короткозагострені, з країв хвилясто-зубчасті і розсіянокоротко- війчасті. Пелюстки 8—9 мм завд., жовті, при основі на спинці трохи рудуваті. Ст. від основи дуже розгалужені. Вся р. майже гола. 4, 20—35 см. Цв. V —VIII.
2. 	Г. запашний — Н. suaveolens (DC.) G. Don. (Ruta taurica Schmalh).
На вапнякових, кам’янистих і щебенистих схилах.— В Криму.
3. 	Ясенець — Dictamnus L.
Багаторічні трав’янисті р. з прямостоячими стеблами, густо вкриті крапчастими чорними залозками. Л. чергові, непарноперисті, з 7—9 шкірястими, довгасто-еліптичними, по краю дрібно-хрящувато-пилчастими листочками,
Мал. 370. Ясенець голостовпчиковий.
самі нижні часом цілісні. Кв. неправильні, двостатеві, у верхівковому китицевидному суцвітті. Чаш. глибоко-5-роздільна, неопадна. Пелюсток 5, неоднакових за формою та розміром. Тичинок 10, з довгими, зігнутими донизу волосистими нитками. Зав’язь верхня, 5-ло- патева і 5-гнізда. Стовпчик 1. Плід — 5-лопа- тева коробочка, що по гніздах розпадається на плодики. Насінини чорні, блискучі, гладенькі.
Р. містять багато ефірного масла. Під час їх цвітіння в тиху сонячну погоду скупчується так багато парів ефірного масла навколо рослини, що від запаленого сірника вся р. спалахує голубуватим полум’ям і зразу ж гасне, не пошкоджуючи рослини.
439


1. 	Стовпчик звичайно голий, 12—14 мм завд. Зав’язь гола або рідше розсіяно-зало- зиста, на довгій, 3—4 (5) мм завд., голій ніжці. Пелюстки 3,5—4 см завд., 9—10 мм завш. Листочки до 11 см завд. і до 6,5 см завш. Ст. прямі, донизу кучерявоволосисті. 2/., 50— 120 см. Цв. V—VI.
1. 	я. голостовпчиковий —
D, gymnostylis Stev. (D. fraxinei la Pers. p. p.;
D. albus Schmalh. p. p.).
В світлих лісах, по чагарниках, на узліссях байрачних лісів, на кам’янистих схилах.— В лісостепових (півд. ч.), в степових районах сходу УРСР (Луганська і Донецька обл.) та в Криму від передгір’я до Півд. берега.
— Стовпчик густозалозисто-волосистий,
6—8 мм завд. Зав’язь б.-м. волосиста, на короткій, 1—2 мм завд., ніжці. Пелюстки 2,6—2,8 см завд., 6—9 мм завш. Листочки до 7,5 см завд., 1,2—3,5 см завш. Ст. прямостоячі, внизу звичайно голі, рідко коротко- опушені. 2/., 80—120 см. Цв. V — VI.
2. Я- білий — D. albus L. (D. fraxinella
DC. p. p.).
В світлих дубових та букових лісах, по чагарниках.— На півд. заході Лісостепу та в півд.-схід, частині Прикарпатських лісів.
4. 	Бархат — Phellodendron Rupr.
Дерево з ясно-бурою, зморшкуватою, бархатистою корою. Крона густа. Л. непарноперисті, з 7—13 ланцетними або довгастими, на верхівці загостреними, по краю дрібно-заруб- часто-війчастими листочками. Кв. одностатеві (р. дводомні), 5-членні, зібрані волотевидними суцвіттями. Чашолистків 5, довго загострених. Пелюсток 5, зеленуватих, 3—4 мм завд., зсередини опушених. Тичинкові кв. з 5 тичинками і недорозвиненою маточкою, маточкові — з 5-гніздою зав’яззю, 1 стовпчиком і з недорозвиненими тичинками (стамінодіями). Плоди — кулясті чорні кістянки. 10—20 м. Цв. VI —VII.
*Б. амурський. Амурське к ор- кове дерево — Ph. amurense Rupr. Культивують у парках і полезахисних смугах. Краще всього росте в умовах Полісся і Лісостепу. Кора дає корок. Деревина придатна для виготовлення меблів. Походить з Далекого Сходу і Північного Китаю.
5. 	Птелея — Ptelea L.
Л. довгочерешкові, трійчасті, з сидячими, еліптичними або ланцетними, цілокраїми або дрібнозубчастими листочками Кв правильні, одностатеві (р. дводомні), запашні, зібрані щитковидними суцвіттями. Чашолистків 4—5, при основі з’єднаних між собою. Пелюсток
4—5, зеленувато-жовтих, 4,5—6 мм завд., в 3—4 рази довших за чашечку. Тичинок 4—5, їх нитки при основі розширені і з країв густо- волосисті. Зав’язь 2—4-гнізда, стовпчик з 2—4-лопатевою приймочкою. Тичинкові кв. з недорозвиненою маточкою, маточкові — з недорозвиненими тичинками. Плід — одно-, рідше двонасінна, округла або овальна, плоска крилатка. Насінини чорні, впоперек зморшкуваті. І?, 150—500 см. Цв. VI —'VII.
*П. трилиста—P. trifoliata L.
Розводять в парках і садах як р. декоративну. Висаджують і в лісах та полезахисних смугах, здебільшого як підгін для дуба. Добре росте майже по всій УРСР. Походить з Північної Америки.
6. 	Понцирус — Poncirus Raf.
Кущ з зеленими, сплюснутими однорічними пагонами і міцними колючками. Л. шкірясті, з крилатими черешками і перистими пластинками, опадні. Кв. пазушні, майже сидячі, двостатеві, білі. Чашолистків і пелюсток по 4—5 (6—7). Тичинок 8—10, вільних. Зав’язь 8—10-гнізда. Плід кулястий, до 5 см у діам., ягодоподібний, густоволосистий, з багатьма насінинами. 1?, 100—300 см. Цв. IV.
*П. трилистий — Р. trifoliata (L.)
Raf. (Citrus trifoliata L.).
Культивують в Криму від Симеїза до Судака як декоративну рослину (для створення живих огорож) та як підщепу для цитрусових (на Кавказі), є найбільш холодостійким представником цитрусових. Походить з Центрального Китаю та Гімалаїв.
7. 	Цитрус — Citrus L.
Невеликі дерева з шкірястими, вічнозеленими цілісними листками, зчленованими з черешками. Кв. поодинокі або по 2 в пазухах листків, двостатеві, рідше одностатеві—тичинкові. Чашолистків 4—5, б.-м. зрослих між собою. Пелюсток 4—8, м’ясистих, б.-м. відігнутих, білих або зовні блідо-рожевих. Тичинок (10) 20—60, вільних або з’єднаних в кілька пучків. Зав’язь 8- або багатогнізда, з 4—8 дворядними насінними зачатками у кожному гнізді. Плід ягодоподібний, з голою м’якою шкіркою, що містить багато ефірного масла.
1. 	Молоді гілки червонувато-фіолетові. Л. яйцевидні або еліптичні, довжина їх в 2—2,5 раза більша за ширину. Пелюстки білі, зовні блідо-рожеві, дуже відігнуті. Плід яйцевидний або овальний, з носиком на верхівці, ясно-жовтий; шкірка важко відділяється, серцевина щільна. 1?, З—5 лі. Цв. III—IV.
*1. Лимон — C. limon Вигт.
Культивують зрідка як плодове дерево в траншеях під спеціальним вкриттям на зиму. Дуже цінна вітаміноносна р. Плоди містять у собі аскорбінову кислоту.
— Молоді гілки зелені. Л. ланцетні, довжина їх в 3 рази більша за ширину. Пелюстки цілком білі, помірно відігнуті. Плід округло- сплюснутий, на верхівці вдавлений, оранжо- во-жовтий; шкірка легко відділяється. 1?, 2—3,5 м Цв III—IV.
*3. Мандарин — С. unshiu Marc.
Культивують в експериментальному порядку в траншеях, як і попередній вид.
Крім згаданих видів роду Citrus, в Криму ще часом культивують апельсин (С. sinensis Osbeck.), а на Кавказі багато інших видів роду, які також мають велике народногосподарське значення.
440


РОДИНА 82. СИМАРУБОВІ — SIMARUBACEAE
Айлант — Ailanthus Desf.
Дерева з черговими, непарноперистими листками, до 60—80 см завд., з 13—25 довгасто-яйцевидними листочками. Кв. дрібні, зеленувато-білуваті, зібрані в довгу верхівкову волоть. Чаш. з п’ятироздільним відгином; пелюсток п’ять; тичинок у тичинкових квітках десять, у двостатевих — дві-три. Зав’язь верхня; стовпчиків три-п’ять; приймочки перисті. Плід — яскраво-червоно-коричне- ва крилатка. Т?, 15—20 м. Цв. VI —VII.
*А. високий, китайський
ясень — A. altissima (Mill.) Sw. (A. glandulosa Desf.).
Розводять в садах і парках.— В Криму дуже поширений, легко дичавіє. Росте дуже швидко. Походить з Китаю.
РОДИНА 83. КИТЯТКОВІ — POLYGALACEAE
Китятки — Polygala L.
Багаторічні трави з черговими цілокраїми листками. Кв. двостатеві, неправильні, зібрані верхівковими китицями, при основі квітконіжок є три приквітки, з яких середній довший, ніж два бокові. Чашолистків, які залишаються при плодах, 5, з них 2 внутрішні пелюстковидні, крупніші за інші і під час плодоношення збільшені (так звані крила). Нижня пелюстка п’ятичленного віночка кілю- вата, на кінці трилопатева або бахромчаста («човник»), зросла з двома боковими; дві інші вільні і довші, ніж бокові. Тичинки зрослися в один пучок, який угорі поділяється на два; маточка з простим стовпчиком і дволопатевою приймочкою. Плід — сплюснута з боків двогнізда коробочка.
1. Бокові чашолистки несиметричні, вгорі зігнуті, з великою нижньою і меншою верхньою половинками; нитки тичинок вгорі вільні, човник довший, ніж бокові пелюстки. Крила видовжені, трохи серповидно зігнуті, великі, 6—7,5 мм завд. і 2,2—3,5 мм завш., зеленуваті, з широкою білуватою облямівкою і з трьома розгалуженими жилками, на спинці короткоопушені. Він. блідо-фіолетовий або синюватий. 2д, 10—25 см. Цв. V — VII.
1. К. с и б і р с ь к і — P. sibirica L.
На вапнякових, сухих кам’янистих схилах, крейдяних та глинистих відслоненнях.— Рідко по Дністру і його притоках в Лісостепу; після перерви з’являється знову на півн.сході в басейні Дінця і на півдні Донецької обл. на вододілі річок Кальміуса та Міуса. Китятки сибірські заміняють американську сенегу (Polygala Senega L.) як відхаркувальний засіб.
— Бокові чашолистки симетричні; нитки тичинок вгорі зрослися; човник коротший, ніж бокові пелюстки 2
2. Численні ст. розпроетерто-лежачі. Л. численні, оберненояйцевидні або видовжено- оберненояйцевидні, тупі, 4—11 мм завд. Китиці короткі, рихлі. Кв. голубі; із трьох зовнішніх чашолистків верхній більший, близько 2,75 мм завд., біля основи зігнутий. Коробочка 4 мм завд. і 2,7 мм завш. 2д, 5—20 см. Цв. V —VI.
2. К- андрахновидні — P.andrach- noides Willd.
На вапняках.— В горах та в передгір’ях Криму (Бахчисарай, Байдари).
— Ст. прямостоячі. Стеблові л. ланцетні, ланцетно-лінійні або видовжені З
3. Нижні л. зібрані в розетку, значно ширші і довші, ніж верхні, довгасто-обернено¬
яйцевидні, на верхівці заокруглені Р. гіркі на смак 4
— Нижні л. не зібрані в розетку, вони менші або дорівнюють верхнім листкам . .6
4. Крила 3—4,5 мм завд., звичайно довші, ніж коробочка. Верхні стеблові л. б.-м. загострені. Приквітки синюваті або білуваті, середній — 2—2,5 мм, бічні 1—1,5 мм завд. Квітконосні пагони багатоквіткові, до 10 см завд. Кв. ясно-фіолетові або білі. Коробочка видовжено-серцевидна, 4 мм завд. 2/., 5—20 см. Цв. VI —VII.
3. к. гіркі — P. subamara Fritsch (P. amara sub var. brachyptera Chodat) На скелях та вапняках.— В Карпатах (Свидовець, Чивчинські гори).
— Крила до 2,5 мм завд., коротші за коробочку. Стеблові л. б.-м. тупі. Кв. блідіші, білі або сині. Суцв. спочатку густе, після відцвітання рідкіше, витягнуте 5
5. Нижні л. 1—2,5 см завд. і 4—14 мм завш., зібрані в прикореневу розетку. Він. майже дорівнює крилам, а бічні пелюстки майже дорівнюють торочкуватому човнику. Коробочка оберненояйцевидна, 3,5—5 мм завд. і 2,5—Змм завш. 2/., 5—20 елі. Цв. V—VI.
4. К. гіркуваті — P. amarella Crantz (P. amara subsp. amarella Chodat).
На вогких, болотяних місцях, торфовищах і луках.— На Поліссі нерідко, в півн. частині Лісостепу зрідка (Ровно; Вінницька обл., Во- роновицький р-fa, Михайлівна; Суми; Полтавська обл., Миргородський р-н, Великі Сорочинці).
— Нижні л. не зібрані прикореневою розеткою, 1—2 см завд. і 4—6 мм завш. Він. 2,5—8 мм завд. і 1—1,5 мм завш. Коробочка З—3,5 мм завд. і 2—2,5 мм завш. 2/1, 15—25 см. Цв. VI —VIII.
5. К.мінливі — P. decipiens Bess.
(P. austriaca Nevski, non Crantz).
На вогких луках.— На Поліссі нерідко.
6 (3). Крила значно коротші за віночок. Зав’язь під час цвітіння на добре помітній плодоніжці 11
— Крила майже однакової довжини з віночком. Зав’язь під час цвітіння майже сидяча 7
7. 	Приквітки коротші за квіткові бруньки і не утворюють на верхівці суцвіття чубка; бічні приквітки вдвоє коротші за квітки, які зовсім розпустилися (середні в суцвітті). Кв. сині; зовнішні чашолистки довгасто-еліптичні, 3—3,5 мм завд.; крила еліптичні або оберненояйцевидно-еліптичні, 6—8 мм завд. 441


і 3—4,5 мм завш., тупуваті. Коробочка обер- неносерневидна, до основи звужена, 5—6 мм завд. і 4—4,5 мм завш., вузькокрилата. 2^, 15—30 см. Цв. VI —VII.
6. 	К. звичайні — P. vulgaris L.
На вогких луках.— Дуже багато на гірських луках в Карпатах; значно рідше в Розточчі-Опіллі і на Поліссі.
Мал. 371. Китятки звичайні:
/ — квітка збоку, 2 — квітка в розрізі, З—квітка з відігнутим крилом.
Var. oxyptera (Reichb.) Kotov (P. oxyptera Reichb). Коробочка з вузькими крилами.— В Карпатах і в Закарпатті.
— На початку цвітіння приквітки довші за квіткові бруньки і утворюють на верхівці суцвіття чубок; бічні приквітки такі ж завдовжки, як і ніжки квіток, що розпустилися 8
8. 	Суцвіття в обрисі пірамідально-конічні. Він. синій або білий, 6—9 мм завд., дорівнює крилам. Китиці видовжені, до 10— 25 см завд., малоквіткові, з чубком з приквітків, які виступають. Коробочка овально-серцевидна, 5—6 мм завд. і 3—3,5 мм завш.і, 20—40 см. Цв. V —VI.
7. 	К. Вольфганга —P. Wolfgangiana Bess. (P. hybrida DC. p. p.).
На кам’янистих місцях, в соснових і мішаних лісах.— На Поліссі і в Розточчі-Опіллі.
— Суцв. рихлі, довгі, в обрисі не бувають конічні. Китиця густа . . 9
9. 	Кв. дрібні, 4—4,5 мм завд., білі, рідко фіалкові. Крила трохи коротші за віночок. Чубок із приквітків, у квіткових бруньок дуже добре помітний. Китиця багатоквіткова. Коробочка сидяча або з ледве помітною ніжкою, коротша за чашечку. 2/_, 5—20 см. Цв.
8. 	К. п о д і л ь с ь к і — Р. podolica DC. (P. comosa subsp. podolica Schmalh.).
На степах, суходільних луках, узліссях, кам’янистих схилах.— В лісостеповій і степовій зонах УРСР звичайно. В Криму росте на яйлах.
— Кв. більші, 5—15 мм завд.; крила дорівнюють їм 10
10. 	Крила еліптичні, тупі, до основи раптово звужені, 5—7 мм завд. Він. майже однакової довжини з крилами, синьо-фіолетовий або рожевий, іноді білий. Зав’язь і коробочка сидячі. Л. лінійно-ланцетні, 3—3,5 см завд. 2/., 15—30 см. Цв. V —VII.
9. К. чубаті — P. comosa Schkuhr.
На суходільних луках, узліссях, лісових галявинах, степових западинках.— Звичайно на Поліссі і в Лісостепу, рідше в передгір’ях Карпат і в степовій зоні, на півдні рідко (тільки по долинах річок), в Криму в горах.
— Крила видовжено-еліптичні, з трьома жилками. Він. яскраво-пурпуровий, 11—15см завд. Зав’язь на помітній ніжці, яка під час цвітіння в 2—3 рази Ті перевищує. Нижні л. видовжені, невеличкі, стеблові л. лінійно- ланцетні. 2д, 25—50 см. Цв. V—VII.
10. К. м о л д а в с ь к і — P. moldavica Kotov (Р. major Jacq. var. dobrutschica
Chod.).
На вапняках в півд.-зах. частині УРСР в Одеській обл. і Молдавській РСР.
11 (6). Зав’язь і коробочка на коротшій за них ніжці. Він. голубий або рожевий, 12—13 мм завд., трубочка віночка зігнута, довша за відгин, крила овальні, значно коротші за віночок, з 3—5 жилками. Китиці квіток кінцеві. 2/., 10—40 см. Цв. V—VII.
U.K. а н а т о л і й с ь к і — P. anatolica Boiss. et Неї dr.
На кам’янистих схилах.— В Півд. Криму.
— Зав’язь і коробочка на ніжці, яка дорівнює або перевищує їх по довжині ‘ . . .12
12. 	Зав’язь на ніжці, в півтора рази довшій за неї. Він. 10—12 мм завд., рожево-пурпуровий, з короткою трубочкою і довшими за човник бічними пелюстками. Коробочка оберненояйцевидно-серцевидна, 5—7,5 мм завд., З—5 мм завш., різко звужена в тоненьку плодоніжку до 1 мм завд., оточена вузьким крилом. Стебел декілька, здерев’янілих біля основи. 2д, ЗО—50 см. Цв. VI —VII.
12. 	К. крейдяні — P. cretacea Kotov (P. hybrida auct.,non DC,P. major auct, non
Jacq.).
На крейдяних і вапнякових відслоненнях в басейні р. Дінця та окремі місцезнаходження в півн. частині Лівобережного Полісся (окол. м. Глухова) і на півдні Донбасу, в басейні р. Міуса.
— Зав’язь на ніжці, трохи довшій за неї. Він. великий, 14—15 мм завд., значно перевищує крила. Крила широколанцетні, з 3—5 жилками. Ст. численні, підведені, густо улис- нені, 40—50 см завв. 2/., Цв. V — VII.
13. 	К. в е л и к і — Р. major Jacq. На вапняках.— В Криму. Р. декоративна.
442


РОДИНА 84. МОЛОЧАЙНІ — EUPHORBIACEAE
Трав’янисті р., кущі або невисокі дерева (в тропіках), дуже різноманітного вигляду. Л. здебільшого чергові, часто з прилистками, іноді перетвореними на залозки. Суцв. здебільшого складні, китицевидні або колосовидні, рідко суцв. прості, малоквіткові; іноді кв. скупчені в спільному чашовидному покривальні, утворюючи своєрідне, подібне де квітки, суцвіття — ціатій. Кв. одностатеві (р. однодомні або дводомні), з простою чашечковидною або з подвійною оцвітиною, іноді оцвітини зовсім немає. Тичинок в тичинкових квітках така ж кількість, як і листочків оцвітини, або вдвоє більше або тичинки численні, іноді тичинки редуковані до одної, нитки їх вільні або б.-м. зрослі, пиляки двогнізді. Маточкові кв. з однією маточкою, іноді є ще стамінодії; зав’язь верхня, стовпчиків здебільшого 3, вільних або б.-м. зрослих між собою, 2-лопатевих, рідко багатороздільних. Плід здебільшого коробочкоподібний, розпадається на три горішки, залишаючи центральну колонку, іноді плід ягодоподібний.
1. Л. дуже великі, пальчасто-5—7-лопатеві. Кв. однодомні, у волотевидному суцвітті, нижні кв. в суцвітті маточкові, верхні — тичинкові, з дуже численними тичинками, з багаторазово розгалуженими нитками. Р. високі, трав’янисті, що культивуються.
5. Рицина — Ricinus L.
— Л. цілісні, невеликі або середніх розмірів 2
2. Кв. без оцвітини, однодомні, зібрані в ціатії, які утворюють зонтиковидні суцвіття. Зав’язь і плід тригнізді; стовпчиків 3.
6. 	Молочай — Euphorbia L.
— Кв. з оцвітиною, простою або подвійною, розміщені в пазухах листків по 1—3 або пучками або ж зібрані в китицевидні або колосовидні суцвіття З
3. Л. супротивні. Р. дводомні; кв. з простою оцвітиною, з 3 чашолистків; тичинкові кв. в клубочках, розміщених переривчастим колосом. Маточкові кв. по 1—2 в пазухах приквіткових листків, утворюють колос або китицю.
4. 	Переліска — Mercurialis L.
— Л. чергові 4
4. Кущ з еліптичними листками, при яких є дрібні шкірясті прилистки.
1. Секуринега — Securinega Comm.
— Р. однорічні або багаторічні, трав’янисті чи напівкущі 5
5. Багаторічник з численними, простими, рідше розгалуженими, розпростертими стеблами. Кв. поодинокі, рідше по 2—3 в пазухах листків.
2. 	Андрахна — Andrachne L.
— Р. однорічні з розчепірено-розгалуже- ними стеблами. Кв. зібрані колосами; кв. маточкові розміщені при основі колоса.
3. 	Хрозофора —Chrosophora Neck.
1. Секуринега — Securinega Comm.
Кущ з сірою корою; молоді пагони ясно- жовті, голі. Л. еліптичні або овально-ланцетні, 1,5—7 см завд., на верхівці заокруглені, з коротеньким черешком. Кв. зеленувато-жовті або зелені (р. дводомні); тичинкові кв. на коротеньких ніжках по 2—15 у пучку, маточкові кв. здебільшого поодинокі на довших (до 10 мм завд.) ніжках. Зав’язь куляста, стовпчиків 3, догори розширених, досередини
2-роздільних. Плід сухий, тригніздий, розпадається по гніздах. 1?, 1—2 м. Цв. VI.
*С. к у щ и с та — S. suffruticosa (Pall.) Rend. (S. ramiflora Mull.-Arg.).
Іноді культивують як декоративну рослину в садах і парках.— Походить із Схід. Сибіру та Далекого Сходу.
2. 	Андрахна — Andrachne L.
Кореневище дерев’янисте; ст. численні, густо облиствлені. Прилистки вузенькі, ланцетні. Л. короткочерешкові, еліптичні або оберненояйцевидні, з клиновидною основою і коротко- загостреною верхівкою. Кв. зеленуваті. Коробочка сплюснуто-куляста. 2/., 7—40 см. Цв. V —VI.
А. телефієвидна — A. telephio- ides L.
На сухих кам’янистих місцях.— В Криму.
3. 	Хрозофора — Chrozophora Neck.
Ст. розчепірено-розгалужене, повстисто- опушене; л. сіруватоопушені, ромбічні або яйцевидні, довгочерешкові. Суцв. короткі, компактні. Кв. зеленуваті. О, 10—60 см. Цв. VIL
X. фарбувальна — Ch. tinctoria (L.)
A. Juss. (Croton tinctorius L.).
На засмічених місцях.— В Півд. Криму. Р. містить синю фарбу — індиго, але в незначній кількості.
4. 	Переліска — Mercurialis L.
Р. дводомні з супротивними цілісними листками. Оцв. звичайно трироздільна, кв. тичинкові з 9—12 тичинками, зібрані перерваними колосами, маточкові кв. з двогніздою маточкою, що несе дві приймочки, поодинокі або зібрані по 2—3. Р. отруйні.
1. Р. однорічні, з тонким коренем. Л. довгасто-яйцевидні або еліптично-ланцетні, зарубчасто-пилчасті та коротковійчасті по краях. Тичинкові суцв. перевищують листки. 0, 25—50 см. Цв. V.
1. П. однорічна — M. annua L.
На засмічених місцях.— В Степу (Одеса) і в Криму.
— Багаторічники з повзучими кореневищами 2
2. Л. округло-яйцевидні, майже сидячі, ясно-зелені. Тичинкові суцв. майже дорівнюють листкам; маточкові — значно за них коротші. 2/., 20—50 см. Цв. VI.
2. 	П. яйцевидна — M. ovata Sternb. et Hoppe.
В лісах і по чагарниках.— В Лісостепу на Правобережжі звичайно, в Гірському Криму дуже рідко (Сімферополь).
— Л. ланцетно-еліптичні, з черешками, майже сидячі, темно-зелені. Тичинкові суцв. 443


дорівнюють листкам, маточкові — значно коротші за них. 2/., 20—80 см. Цв. IV —V.
3. 	П. багаторічна — М. perennis L.
В широколистяних лісах, по чагарниках.— По всій УРСР.
Мал. 372. Переліска багаторічна:
/ — рослина з тичинковими квітками, 2 — маточкова квітка, 3 — тичинкові квітки.
5. 	Рицина — Ricinus L.
Р. однорічна (в наших умовах), гола, з прямостоячим розгалуженим стеблом. Л. чергові, великі, з довгим дудчастим черешком і паль- часторозсіченою на 5—11 лопатей пластинкою; лопаті яйцевидно-довгасті, загострені, нерівнозубчасті по краю. Суцв. на довгому квітконосі, досить густе. Тичинки численні, сполучені в пучках, вгорі багаторазово розгалужені. Коробочка овально-куляста, 10— 25 мм завд., вкрита шипами або рідше без них; насінини овальні, гладенькі, з принасінником. 0, 80—300 см. Цв. VIII.
*Р. звичайна — R. communis L.
Культивують в багатьох районах як декоративну рослину в кількох сортах.
Походить з Індії.
Насіння містить олію; одержана холодним способом рицинова олія широко використовується як проносний засіб (так звана касторка).
Насіння рицини дуже отруйне, але отруйні речовини не розчиняються в олії і не переходять в неї при холодному пресуванні. При гарячому пресуванні рицинова олія отруйна як для людей, так і для худоби.
Макуха з рицинного насіння отруйна і не придатна на корм худобі, але вона є хорошим добривом, бо в ній міститься багато азоту і фосфорної кислоти.
6. 	Молочай — Euphorbia L.
. Р. трав’янисті, що містять білий молочний сік. Л. цілісні, чергові або рідше супротивні. Кв. без оцвітини; одна маточкова кв., що складається з маточки, на ніжці, та 10—12 тичинкових квіток, кожна з яких складається з однієї тичинки і плівчастого приквітка, оточені чашечкоподібним покривцем і утворюють невеличкі суцвіття, подібні до квітки (так звані ціатії). Покривець (що має назву бокальчика) закінчується п’ятьма тонкими лопатями і чотирма або п’ятьма потовщеними лопатями, горизонтально відлеглими або відігнутими донизу (ці м’ясисті лопаті називають залозками). Маточка несе три вільних або при основі зрослих стовпчики, на верхівці здебільшого двороздільних або іноді цілісних, з головчасто розширеними приймочками. Плід розпад- ний, трилопатевий «тригорішок», що розпадається після достигання на три однонасінні горішки (лише в одного з наших видів триго- рішок ягодовидний, з м’ясистим межиплоднем).
Всі наші молочаї містять отруйний молочний сік і небезпечні для худоби; у свіжому виді худоба їх звичайно не їсть, але молочай може траплятись у сіні як шкідлива домішка.
В молочному сокові молочаїв міститься каучук (у наших видів його небагато) і багато
різних смол.
1. Р. однорічні 2
— Багаторічники з кореневищами . .14
2. Л. супротивні З
— Л. чергові 6
3. Л. без прилистків, навхрест супротивні. Ст. прямостоячі. Р. гола, сиза, з лінійно- ланцетними, при основі серцевидними, корот- кочерешковими листками. Верхівкові л. трикутно-ланцетні. Суцв. з чотирма головними променями. Залозки покривця туповиїмчасті. Коробочка приплюснуто-куляста. ©, ЗО— 90 см. Цв. VI — VII.
*1. М. ч и н о в и й — E. lathyris L. Культивують як олійну рослину. Насіння містить понад 40% олії, яку використовують в техніці.
Походить з Китаю.
— Л. з прилистками 4
4. Прилистки роздільні, з 2—3 шиловидними часточками. Насінина гладенька. Р. гола, сизувата, з лежачими розгалуженими стеблами і довгасто-ромбічними короткоче- решковими листками. Суцв. з чотирма головними променями. Ціатії поодинокі в розвилках стебла; залозки покривця зовні з зарубчасто- лопатевим придатком. Плід голий, до 4 мм завд. О, 10—40 см. Цв. VII —VIII.
2. 	М. щебриковидний — E. peplis L.
На приморських засолених пісках.— На узбережжі Чорного та Азовського морів.
— Прилистки цілісні, шиловидні. Насінина зморшкувата або горбочкувата ... .5
5. Поверхня насінин дрібногорбочкува- та. Ст. тоненькі, розпростерто-розгалужені. Р. гола або л. зісподу дрібненько опушені. Л. довгасто-еліптичні, по краю пилчасті. Ціатії поодинокі в розвилках стебла і лише на верхівці стебла зближені. Залозки покривця з дрібним дво-, трилопатевим придатком. Плід до 2 мм завд. 0, 2—20 см. Цв. VI —VIII.
3. 	М. простертий — Е. hum і fusa Willd. (Chamaesyce hum if usa Prokh).
444


На полях і вздовж шляхів як бур’ян.— На півдні Степу, в Криму, досить рідко.
— Поверхня насінини впоперек зморшкувата. Ст. розпростерті. Р. гола або розсіяно- волосиста. Л. овальні, зарубчасто-пилчасті. Ціатії поодинокі в розвилках стебла або зближені на верхівці його. Залозки покривця з зарубчасто-лопатевим придатком. Плід до 2 мм завд. 0, 4—25 см. Цв. VI—VIII.
4. 	М. дрібноквітковий —
E. chamaesyce L.
Як бур’ян на полях і відкритих засмічених місцях.— На півдні Степу, в Криму.
6 (2). Залозки покривця еліптичні або майже округлі, без ріжків, іноді спереду трохи виїмчасті 7
— Залозки покривця півмісячні, з б.-м. довгими ріжками 9
7. Насінини сітчасто-ямчасті. Поверхня плода гладенька. Ст. прямостояче або висхідне, голе або розсіяноопушене. Л. товстуваті, клиновидно-оберненояйцевидні, по краюдріб- нопилчасті. Головних променів суцвіття 4—5. Залозки покривця поперечно-овальні. О, 10 —ЗО см. Цв.-VI —VIII.
5. 	М. соняшний — E. helioscopia L.
На засмічених відкритих місцях, як бур’ян на городах, рідше на полях.— В лісових і лісостепових р-нах (рідко на Лівобережжі), в Криму.
— Насінини гладенькі. Коробочка вкрита горбочками або нитковидними виростами  8
8. Поверхня плода вкрита напівкулясти- ми горбочками. Р. м’якоопушена; л. оберненояйцевидні, при основі неглибокосерцевидні, на верхівці дрібнопилчасті. Головних променів суцвіття три. ©, ЗО—60 см. Цв. VI — VIII.
6. 	М. плосколистий — E. platy- phylla L.
На галявинах в лісах і на затінених засмічених місцях.— В зах. лісових і лісостепових районах, в Криму рідко.
— Поверхня плода вкрита нитковидними виростами. Р. майже гола або розсіяноволо- систа. Л. оберненояйцевидно-ланцетні. Головних променів суцвіття 3—5. ©, 15—60 см. Цв. VI —VII.
7. 	М. пр я мий — E. stricta L.
В лісах, на затінених місцях.— В зах. лісових р-нах, в Подільському і Донецькому Лісостепу, в Криму.
9 (6). Поверхня насінини горбочкува- та 10
— Поверхня насінини ямчаста або борозенчаста 11
10. Ст. прямостояче, товстувате, до 3 см завв., у верхній частині б.-м. розгалужене, густо облиствлене. Л. вузьколанцетні або лінійні, верхівкові л. широкоовальні, приго- стрені. О, 10—30 см. Цв. VI—VII.
8. 	М. а л е п с ь к и й — E. aleppica L. Як бур’ян на забур’янених місцях, по дорогах, на полях.— В Криму.
— Ст. висхідне або прямостояче, тоненьке, від основи розгалужене. Л. лінійні або вузьколанцетні, верхівкові л. ланцетні. 0, 10—20 см. Цв. V —VI.
9. М. дрібненький — E. exigua L.
Як бур’ян на полях і засмічених місцях.— В зах. частині Лісостепу нерідко, в Криму рідко.
11 (9). Насінини чотиригранні, по гранях з 4—6 поперечними борозенками. Ст. роз-
Мал. 373. Молочай соняшний:
1 — ціатій, 2—ціатій у поздовжньому розрізі, з— тичинкова квітка, 4 — ціатії, оточені верхівковими листками, 5 — обгортка в розгорнутому вигляді, 6 — плід, 7 — поперечний розріз через плід, 8 — насінина.
простерті або рідше прямостоячі, дуже розгалужені. Нижні л. видовжено-лопатчасті, тупі або виїмчасті, верхівкові — округлояйцевидні, при основі нерівнобокі. Головних променів зонтика 3—5. Р. гола або розсіяно- волосиста. О, 7—30 см. Цв. VI —VIII.
10. М. серповидний — E. falcata L.
Як бур’ян вздовж шляхів, на полях.— В лісостепових та степових р-нах, переважно в лівобережній частині Степу і в Криму.
— Поверхня насінин ямчаста ... .12
12. Насінини шестигранні, по двох гранях борозенчасті, по чотирьох — ямчасті. Р. гола. Л. оберненояйцевидні, тупі. Головних променів суцвіття три. 0» Ю—25 см. Цв. VII —VIII.
11. 	М. городній — E. peplus L.
Як бур’ян на полях, вздовж шляхів.— В лісових та лісостепових р-нах розсіяно.
— Насінини чотиригранні, з ямчастою поверхнею 13
13. Нижні л. клиновидно-серцевидні, середні — лінійно-ланцетні, верхівкові л. трикутно-ромбічні або ланцетні, з широкою основою. Головних променів суцвіття 3—5.
445


Ріжки вдвоє довші за ширину залозки. О> 5—20 см. Цв. IV —VI.
12. 	М. грецький — E. graeca Boiss. et Spr.
На кам’янистих місцях і схилах.—В Криму.
— Нижні л. лінійно-лопатковидні, всі інші—лінійні. Головних променів суцвіття три. Ріжки дорівнюють ширині залозки. О, 5—15 см. Цв. V.
13. М. Л е д е б у р а — E. Ledebourii
Boiss.
На сухих місцях.— В Криму.
14 (1). Залозки впоперек овальні, еліптичні або довгасті, спереду заокруглені або притуплені, рідко трохи виїмчасті ... .15
— Залозки півмісячні, з б.-м. видовженими ріжками 26
15. Плід вкритий напівкулястими або ко- роткоциліндричними бородавочками . . .16
— Поверхня плода гладенька, гола або волосиста 20
16. Л. по краю, принаймні у верхній
частині, дрібнопилчасті. Р. з розвиненим членистим повзучим кореневищем 17
— Л. цілокраї. Кореневище неповзуче  18
17. Ст. округло-циліндричні, розсіяно- волосисті. Л. зісподу волосисті, зверху голі, короткочерешкові; нижні л. оберненояйцевидні, всі інші довгасто-оберненоланцетні. Головних променів суцвіття 5. 2/., 25—50 см. Цв. V —VI.
14. М. солодкий — E. dulcis L.
. В лісах, переважно гірських букових.— Вказується для Карпат, але вказівка потребує підтвердження.
— Ст. гострогранчасті, голі. Л. звичайно з обох боків голі, еліптично-довгасті. Головних променів суцвіття 3—5. 2/_, 25—40 см. Цв. V—VI.
15. 	М. ребристий — E. angulata Jacq.
В світлих лісах, по чагарниках.— В зах. лісових та лісостепових р-нах.
18 (16). Р. цілком гола, висока, до 175 см завв., сиза. Стебел декілька, прямих, розгалужених, з неплідними гілочками. Головних променів суцвіття 5—8, верхівкові л. овальні. 2д, 50—175 см. Цв. V —VI.
16. М. б о л о т н и й — E. palustris L.
На заплавних луках, болотах, по тальвегах балок.—По всій УРСР, крім високогір’я Карпат і Криму.
— Р. б.-м. опушені, невисокі, до 60 см завв 19
19. Плід вкритий оранжово-жовтими або пурпуровими виростами. Р. волохато-волосиста. Л. довгасті або еліптичні, тупі. Головних променів суцвіття 5; верхівкові л. овально- довгасті. 2д, 20—40 см. Цв. V — VI.
17. AV багатобарвний — Е. polychroma Kern. (E. epithymoides auctnon L.) В широколистяних лісах і по чагарниках.—
Зрідка в Зах. та Правобережному Лісостепу.
— Плід вкритий напівкулястими неза- барвленими виростами. Р. опушена. Л. дов- 446
гасто-ланцети і, тупі. Головних променів суцвіття 5. Верхівкові л. еліптичні, голі.І, 20— 45 см. Цв. IV —V.
18. 	М. карніолійський — М. саг- niolica Jacq.
На полонинах, гірських схилах і галявинах гірських лісів.— Вказується для Карпат.
20 (15). Поверхня нестиглого плода гус- тодовговійчаста. Л. еліптичні або видовжено- еліптичні. 2/., ЗО—80 см. Цв. IV —V.
19. 	М. кримський — E. tauricola Prokh.
По чагарниках, па узліссях, схилах.— В Гірському Криму.
— Поверхня плода гола або вкрита розсіяними волосками 21
21. Р. голі, б.-м. сизуваті 22
— Р. густом’якоопушені або принаймні розсіяноопушені 24
22. Л. лінійні або лінійно-ланцетні, од- ножилкові, тісно розміщені. Ст. численні. Головних променів суцвіття 6—13; верхівкові л. округло-трикутні. 2/., 15—60 см. Цв. V — VII.
20. М. С е г і є р і в — Е. Seguieriana Neck-
(E. Gerardiana Jacq.).
На степах, пісках, відслоненнях.— По всій рівнинній частині УРСР б.-м. звичайно.
— Л. ланцетні або широколанцетні, 3—5- жилкові 23
23. Р. до ЗО см завв. Л. ланцетні, з трьома жилками, по краю війчасті. Головних променів суцвіття 5—6; верхівкові л. округло- трикутні. 2д, 10—ЗО см. Цв. VII.
21. М. хрящуватий — E. glareo¬
sa М. В.
На степах, степових схилах, вапнякових і кам’янистих відслоненнях.— На півдні Степу (м. Миколаїв) та в Криму.
Для степових районів описано дві локальні раси — E. bessarabica Klok. та E. pseudogla- reosa Klok. За даними М. В. Клокова E. glareosa М. В. поширена лише в Криму.
— Р. до 60 см завв. Л. широколанцетні, з 3—5 жилками, шкірясті, тупі, з невеличким верхівковим вістрям. Головних променів суцвіття 7—13. 2д, 30—60 см. Цв. VI — VIII.
22. М. степовий — E. stepposa Zoz. На відслоненнях, степах, степових схилах.— В Лісостепу і Степу.
24 (21). Поверхня плода гола, гладенька. Ст. опушене, рідше майже голе. Стеблові л. ланцетні або майже лінійні, з округлою або округло-серцевидною основою, по краю пилчасті. Верхівкові л. еліптичні, тупі. Головних променів суцвіття 3—7. 2/., ЗО—120 см. Цв. V —VI.
23. М. волохатий — E. villosa W. К.
На вогких луках, по ярах, в балках, на узліссях.— Майже по всій УРСР.
Деякі ботаніки вважають, що основна раса цього, очевидно, збірного виду поширена лише в Зах. Європі. В Схід. Європі її заступають локальні раси: E. pseudoviliosa Klok.— p. більш високі з довгастими листками та E. se- mivillosa Prokh.— р. з голим стеблом.
— Поверхня плода волосиста ... .25


25. Р. густоопушена. Л. довгасто-еліптичні, звичайно найширші при основі. Плід широкояйцевидний. 4, ЗО—80 см. Цв. V— VI.
24. 	М. волинський — E. volhynica Bess.
На узліссях, по чагарниках.— Рідко в Зах. Лісостепу.
— Р. негустоопушена. Л. довгасто-лан- цетні, часто найширші у верхній третині. Плід кулястий.4 , 20—70 см. Цв. VI—VII.
25. М. карпатський — E. carpatica
Wol.
В гірських лісах, на узліссях та по чагарниках у субальпійській зоні.— В Карпатах.
26 (14). Верхівкові л. зрослі між собою. Л. довгасті, сидячі; торішні л. зближені при основі стебла, оберненояйцевидно-ланцетні, звужені в короткий черешок. Головних променів суцвіття 5—10. Залозки покривця з довгими ріжками. Коробочка дрібногорбоч- кувата. Р. опушена.2/., ЗО—60 см. Цв. IV —V.
26. М. м и г д а л е в и д н и й — E. ату-
gdaloides L.
В широколистяних лісах (букових, дубових і дубово-грабових).— В Карпатах, Прикарпатті, Зах. Лісостепу, а також в Криму звичайно.
— Верхівкові л. вільні 27
27. Насінини гладенькі 28
— Насінини вкриті неглибокими точковими ямочками. Р. гола, сиза, з товстим дерев’янистим кореневищем. Ст. в нижній частині безлисте, з виразними рубцями від опалих листків, вгорі з майже шкірястими ланцетними, по краю дрібнозубчастими листками. Головних променів суцвіття 3—6. Залозки покривця з короткими ріжками. 4» 10—20 см. Цв. VI—VIII.
27. М. скельний — Е. petroph і 1а
С. А. М.
На кам’янистих відслоненнях.— В Донецькому Лісостепу, в Криму.
Вид цей вивчено ще недостатньо. Відрізняють не досить чітко морфологічно окреслену вузьколокальну расу (Донецький Лісостеп, Лівобережний злаково-лучний Степ) E. cretophila Klok.
28. Л. жорстко-шкірясті; ст. густо облиствлені 29
— Л. тоненькі або б.-м. шкірясті. Ст. не густо облиствлені 31
29. Ріжки залозок на кінці не розширені. Ст. жорсткі. Л. шкірясті, нижні — вузько- еліптичні, тупі, вище розміщені—вужчі, пригострені. Головних променів суцвіття
3—5. 4, 30—40 см. Цв. V —VI.
28. М. п р и б e р е ж н и й— E. paralias L.
На пісках по морському узбережжю.— На півдні Криму.
— Ріжки залозок на кінці розширені або потовщені. Ст. товсті, густо вкриті потовщеними шкірястими сизими листками. Ст. разом з листками зимуючі ЗО
30. Ст. прямостоячі. Л. вузькі, ланцетні, Цілокраї. Ріжки залозок суцвіття на кінці потовщені. Насінини гладенькі. 2/. ,15—ЗО см Цв. II — IV.
29. М. двозалозковий — E. biglan-
dulosa Desf. (E. rigida M. B.).
На шиферних і глинистих схилах, на осипах і кам’янистих місцях.— На півдні Криму.
— Ст. висхідне; л. широкооберненояйце- видні, з коротким загостренням на верхівці, по краю жорсткозубчасті. Ріжки залозок на кінці розширені. Насінини неправильнозмор- шкуваті. 2/., 10—30 см. Цв. IV.
30. М. миртолистий — E. myrsini-
tes L.
На кам’янистих місцях, осипах, схилах.— На півдні Криму. Містить, як і попередній вид, їдкий молочний сік, що викликає сильні опіки та запалення шкіри.
31 (28). Ст. і л. короткое пушен і. Л. ланцетні або вузьколанцетні, спереду по краю дрібнозубчасті. Головних променів суцвіття 8—18. 4, 50—100 см. Цв. VI —VII.
31. М. верболистий — E. salicifolia
Host.
На вогких луках, по чагарниках.— Переважно в Лісостепу (на схід переходить за Дніпро).
— Ст. і л. голі 32
32. Головних променів суцвіття 3—5 ...33
— Головних променів суцвіття 5 і більше, іноді багато 35
33. Л. вузьколінійні, гострі. Ст. тонке, просте або вгорі розгалужене, як і л., сизе. Кореневище повзуче. Головні промені суцвіття неоднакові. Плід дрібнобородавчастий. 4» 20—40 см. Цв. V — VI.
32. М. т о н к о с т е б л и й — E.’ leptocau-
la Boiss.
На степах, степових схилах.— На півдні Лісостепу, в Степу і в Криму.
— Л. довгасто-оберненояйцевидні, еліптично-довгасті або довгасто-лопатчасті чи клиновидно-довгасті 34
34. Нижні л. довгасто-лопатчасті, вище розміщені — клиновидно-довгасті, виїмчасті на верхівці, з гострячком у виїмці, по краях трохи хвилясто-зубчасті. Ст. при основі з лусковидними листками. 4» Ю—15 см. Цв. V—VI.
33. М. с а p е п т с ь к и й — E. sareptana
Beck.
На степах.— В Криму (Фруктове). Єдина вказівка, яка потребує підтвердження.
— Нижні л. довгасто-оберненояйцевидні, вище розміщені — еліптично-довгасті, при основі звужені, майже цілокраї. Ст. з гілочками у пазухах верхніхлистків. 4> 15—ЗО см. Цв. V —VI.
34. М. д о н с ь к и й — E. tanaitica Paez.
(E. sareptana p. p.).
На степових схилах.— Рідко в схід, частині Лісостепу і Степу, в Харківській та Луганській обл.
35 (32). Л. з серцевидною основою, сидячі, довга сто-яйцевидні або довгасті, цілокраї або спереду дрібнозарубчасті; верхівкові л. нирковидні. Головних променів суцвіт-
447


тя 5—15 Плід дрібногорбочкуватий. Кореневище повзуче. 2/., 15—50 см. Цв. IV — VI.
35. М. п о л ь о в и й — E. agraria М. В.
На степах, по чагарниках.— В півд.-зах. частині Лісостепу, на півдні Степу, в Криму.
— Стеблові л. лінійні, ланцетні або лопатковидні 36
Мал. 374. Молочай лозяний.
36. Ріжки залозок покривця довгі .37
— Ріжки залозок покривця коротенькі 38
37. Л. блискучі, яйцевидно-ланцетні, 1— З см завш.; верхівкові л. яйцевидно-ромбічні. Плід гладенький. Головних променів суцвіття 8—15. 2/., 30—120 см. Цв. VI —VIII.
36. М. б л и с к у ч и й — E. lucida W. К.
На луках, по чагарниках.— На Правобережжі до Дніпра, але переважно на Поліссі і в Лісостепу, рідко в Степу (по річках Дністру та Дунаю).
— Л. неблискучі, лінійні або лінійноланцетні, 2—7 мм завш., верхівкові л. яйцевидно-ромбічні.
Плід з плоскими виростами. Головних променів суцвіття 6—12. 40—80 см. Цв.
IV —VII.
37. М. л о з я н и й — E. virgata W. К.
На степах, луках, по чагарниках.— По всій УРСР.
М. В. Клоков вважає, що E. virgata W. К. зростає лише в Австрії, Чехословаччині, Півд. Німеччині. Наші р. він вважає за окремий вид — М. лозовидний (E. virgultosa Klok.).
38 (36). Л. вузьколінійні, тупі. Ст. вгорі з неплідними, густо вкритими листками гілочками. Р. сірувато-зелена з повзучим кореневищем. Головних променів суцвіття 10—15. Верхівкові л. яйцевидно-нирковидні. Плід густодрібнобородавчастий. 2/., 15—ЗО см. Цв. V —VI.
38. М. к и п а р и с о в и д н и й — Е. су-
parissias L.
На степових схилах, відкритих піщаних місцях, часто як бур’ян на піскуватому грунті.— Майже по всій УРСР.
Один з найбільш отруйних видів молочаю.
— Л. ширші, до основи клиновидно звужені 39
39. 	Головних променів суцвіття 5—8. Л. лінійні або лінійно-ланцетні. Верхівкові л. округло-еліптичні. Плід дрібнобородавчас- тий. Р. сиза. 2/., Цв. V.
39. М. т о н е н ь к и й — E. subtilis Prokh.
(E. gracilis auct. non Lois.).
На степах, степових схилах, відслоненнях.— В Лісостепу і на півн. сході Степу.
— Головних променів суцвіття 8 і більше (до 20). Л. оберненоланцетні або оберненоло- патковидні. Р. жовтувато-зелена. Плід не- виразнобородавчастий. 2д, 20—50 см. Цв. V—VI.
40. М. Калениченка — Е. Каїепі- czenkii Czern. (E. esula auct. fl. ucr. non L.). На луках, по чагарниках.— В Лівобережному Лісостепу і Степу.
Для території УРСР наводять іноді середньоєвропейський вид E. esula L., але певних екземплярів його в гербарії немає. М. В. Клоков наводить для зах. районів Лісостепу і Закарпаття критичний вид E. tristis М. В., вважаючи його вікарним видом E. esula L.
РОДИНА 85. ВИРИННИЦЕВІ — CALLITRICHACEAE
1. 	Виринниця — Callitriche L.
Однорічні або багаторічні, невеличкі водні або болотні р. з тонкими, здебільшого розгалуженими стеблами. Л. цілісні, сидячі,з 1—З поздовжніми жилками, супротивні, а верхні нерідко зібрані у плаваючу розетку. Кв. дрібні, одностатеві (р. однодомні), без оцвітини, при основі з 2 плівчастими приквітками або без них, поодинокі в пазухах листків; нижні кв. маточкові, з сидячою, верхньою, 4-гніздою зав’яззю і 2 стовпчиками; верхні—тичинкові, з 1 тичинкою на довгій нитці і 2-гніздим пиляком. Плід сухий, шкірястий, 4-лопатевий і 4-насінний.
448
1. 	Зовсім занурена у воду р. Л. прозорі, темно-зелені, з 1 жилкою, ланцетні, при основі розширені, на верхівці звужені, верхні—ніколи не утворюють розетки. Кв. без приквітків. Плоди майже сидячі, їх частки широко перетинчасто облямовані по кілю. Ст. ламке, при основі дуже розгалужене, до верхівки густо облиствлене. О, 5—ЗО см. Цв. VI — IX.
1. В. о с і н н я —C. autumnalis L.
В озерах, стоячих водоймах і повільно текучих річках, нерідко значними підводними заростями.— Спорадично майже по всій УРСР, крім Криму.


— Л. з 1—3 жилками, яйцевидні або лінійні, до основи б.-м. звужені, верхні здебільшого зібрані у надводну плаваючу розетку. Кв. з 2 серповидними плівчастими приквітками. Частки плодів крилаті або майже безкрилі 2
2. 	Плоди сплюснуто-округл і, 1,2—1,5 мм завш., їх лопаті без перетинчастої облямівки (крил) по кілю. Стовпчики товсті, міцні,
Мал. 375. Виринниця весняна:
1 — загальний вигляд рослини, 2 — тичинкові квітки, 3 — маточкова квітка.
4—6 мм завд., залишаються при плодах. Серповидні приквітки на верхівці гачкувато зігнуті. Л. ясно-зелені, нижні—лінійні, верхні плаваючі — округло-яйцевидні. Ст. нитковидні, трохи сплюснуті. О, 5—45 см. Цв. VI — X.
2. 	В. м і н л и в а — C. polymorpha Loennr.
В малих річках, канавах, заводях, болотах.— Розсіяно по всій УРСР. Р. дуже мінлива. В різних екологічних умовах зустрічається в кількох окремих формах, що відрізняються висотою стебла, формою та розміром листків.
— Плоди оберненояйцевидні або більш сплюснуто-округл і, 1—2 мм завш., їх лопаті широко або вузько перетинчасто облямовані. Стовпчики тонкі, нитковидні, 1—3 мм завд., після цвітіння швидко опадають. Серповидні або напівсерповидні приквітки без гачкуватого загину ' З
3. Плоди оберненояйцевидні, при основі округлі, їх лопаті вузькооблямовані. Стовпчики опадають задовго до достигання плодів. Л. ясно-зелені й мало прозорі, нижні — лінійні, з 1 жилкою, верхні плаваючі — оберненояйцевидні або лопатковидні, з 3 поздовжніми жилками. Ст. тонкі, галузисті. 0, 50—150 см. Цв. VI — X.
3. 	В. в e с н я н а — C. verna L. emend. Loennr. (C. verna L. a vernalis Schmalh.;
C. palustris L. ex p.).
У канавах, дрібних озерах, ставках, мілких річках, на болотах.— Досить звичайно в зах. областях УРСР, на Поліссі і в Лісостепу, рідше в Степу і поодиноко в гірській частині Криму (заповідник та долина Альми), на яйлі (Ай-Петрінська яйла, Беш-Текне) і на Півд. березі (Караголь, Кастель). Р. дуже мінлива і зустрічається у багатьох формах.
— Плоди б.-м. сплюснуто-округлі, їх лопаті широкоперетинчастооблямовані. Стовпчики деякий час залишаються при плодах. Л. ясно-зелені, непрозорі, всі оберненояйцевидні або нижні —лінійні, з 1 жилкою, всі інші — з 3 або більше жилками. 0, 5—50 см. Цв. V —X.
4. В.ставкова — С. stagnalis Scop.
(C. verna a. stagnalis Schmalh.).
В стоячих водоймах, в тому числі і по гірських лісових озерцях, на вогких і заболочених місцях.— Зрідка в лісових і лісостепових р-нах.
ПОРЯДОК XXXV. САПІНДОЦВІТІ — SAPINDALES
РОДИНА 86. САМШИТОВІ —В UX АСЕ АЕ
Самшит — Buxus L.
Кущі або деревця з супротивними вічнозеленими, шкірястими, короткочерешковими голими цілокраїми листками від яйцевидних до довгасто-еліптичних, 1,5—3 см завд. і 0,5—1 см завш. Кв.одностатеві (р.однодомні), з простою правильною білувато-жовтою оцвітиною, зібрані пучками в пазухах листків; численні тичинкові кв. з чотирма тичинками кожна, зібрані в нижній частині пучка, маточкові — в числі двох-трьох у верхній. Стовпник короткий, товстий; зав’язь тригнізда. Плід — коробочка. (Плодоносити починає в 20—25 років). 1?, 15—80 см. Цв. III — IV.
*С. вічнозелений — В. sempervi- rens L.
Культивують в садах і парках як декоративний кущ.— ЛАайже по всій УРСР, частіше в Криму. Походить з Середземномор’я (де досягає розмірів до 8 лг).
Як породу дуже тіневитривалу, самшит можна висаджувати під пологом густих дерев.
Близьким видом самшиту, який відрізняється від с. вічнозеленого більш потужним ростом і більшими листками, є с. балеарський (В. balearica Lam.) родом з Балеарських островів, Іспанії і о. Сардінії. В Криму поширений від Севастополя до Судака. Цвіте й плодоносить.
РОДИНА 87. ВОДЯНКОВІ — ЕМРЕТRACEАЕ
Водянка — Empetrum L. і з загнутими краями, зверху блискучі. Р.
Вічнозелений сланкий кущик. Л. дрібні, дводомні. Кв. одностатеві, дрібні, темно-
лінійно-довгасті, зісподу з білуватим кілем червоні, оточені при основі лусковидними
29 424 449


приквітками, сидячі, поодинокі в кутах листків. Плід — чорна ягодоподібна кістянка. І2, 30—50 см. Цв. V—VI.
В. чорна — E. nigrum L.
На субальпійських і альпійських луках, на торфових болотах.— В Карпатах звичайно, крім того, на рівнині в Тернопільській обл. (Кременець).
Var. hermaphroditum (Lange) Sorens. (E. hermaphroditum Hagerup). Кв. двостатеві.— В Карпатах.
РОДИНА 88. СУМАХОВІ — ANACARDIACEAE
Дерева або кущі. Л. чергові, рідко супротивні. Кв. двостатеві або різнорідні чи одностатеві, дрібні, в китицях або волотях. Оцв. подвійна, з 3—5-листою чашечкою і 3—5 пелюстками, рідше оцв. проста. Тичинок здебільшого 5 або 10. Зав’язь верхня, з 1 або 3—5 вільних або зрослих плодолистків; стовпчиків 1—5. Плід — кістянка або горіх.
1. 	Кв. з простою оцвітиною.
1. 	Фісташка — Pistacia L.
— Кв. з подвійною оцвітиною ... .2
2. Л. прості, цілісні. Гілочки і квітконіжки в плідних волотях вкриті довгими фіолетовими волосками.
2. 	Скумпія — Cotinus Adans.
— Л. прості, трійчасті або перисті. Квітконіжки недорозвинутих квіток без довгих волосків З
3. Суцв.— густі кінцеві волоті. Плоди дрібні, червоні, опушені червоними залозистими або залозистими і простими волосками.
3. 	Сумах — Rhus L.
— Суцв.— здебільшого бокові пазушні, рідше кінцеві волоті. Плоди великі, білуваті, голі або опушені звичайними волосками.
4. 	Токсикодендрон — Toxicodendron Mill.
1. 	Фісташка — Pistacia L.
Дерева або кущі з трійчастими або перистими цілокраїми листками. Кв. одностатеві (р. дводомні), в бокових пазушних волотях. Тичинкові кв. з ОЦВІТИНОЮ з 2—6 листочків. Тичинок 5—6; маточкові кв. з оцвітиною з
З—11 листочків, приквітки значно більші за оцвітину. Плід — кістянка.
1. 	Л. непарноперисті, з 5—7 еліптичними короткозагостреними листочками і вузько- крилатим черешком. Кістянки дрібні, 0,5— 0,7 см завд., округло-оберненояйцевидні, під час достигання червонуваті, пізніше сині, масляні. 1j, 8—10 (12) м. Цв. IV.
1. 	Ф. туполиста — P. mutica F. et M.
На сухих, кам’янистих схилах в Півд. Криму, від Севастополя до Карадага.
— Л. здебільшого трійчасті, рідше з
1—5 широкоовальних або яйцевидних, тупих, майже сидячих листочків. Кістянки великі,
1—2 см завд., різного кольору (жовті, рожеві, червоні, темно-фіолетові). Ъ, 7—10 м. Цв. Ill—V.
*2. Ф. с п р а в ж н я — P. vera L.
Розводять в Півд. Криму. Плоди їстівні, їх використовують в харчовій промисловості. Походить з Середньої Азії.
2. 	Скумпія — Cotinus Adans.
Л. яйцевидні або оберненояйцевидні, 3— 8 см завд., черешок 1—4 см завд., зверху голий, зелений, зісподу сизуватий. Пелюстки зеленуваті, близько 2 см завд. Квітконіжки недорозвинутих квіток 1,5—5 мм завд., після цвітіння видовжуються до 15—ЗО мм. Кістянки 3—5 мм завд., зеленуваті, згодом чорнуваті. 1г, =£, 1—6 м. Цв. VI —VII.
1. 	Скумпія звичайна, р а й - дерево — С. coggygria Scop. (Rhus cotinus L.).
На сухих кам’янистих схилах, вапнякових або крейдяних відслоненнях, а також в лісах, рідко на приморських пісках.— У Лісостепу й Степу розсіяно (в значних кількостях росте по річках Дністру та Ягорлику, від пониззя р. Збруча і до Тирасполя, по р. Бугу — в окол. Вінниці, Первомайська, Мигії, Нової Одеси та Миколаєва; по р. Дінцю — на крейді в Донецькій області: Закотне, Крива Лука, Маяки, Гори Артема — с. Бо городинне в крейдяному бору; в Херсонській обл.— на косі Тендер); по всьому Гірському Криму і в передгір’ях звичайно.
Розводять також у садах і парках як декоративну рослину. Р. отруйна. Цінна дубильна р. Л. містять 15—25% танідів високої якості. Вживають і як барвник дерева, шкіри та вовни. Цінний кущ для полезахисних насаджень.
3. 	Сумах — Rhus L.
Невеликі дерева або кущі з молочним соком, з черговими, у наших видів непарноперистими листками. Кв. в кінцевих волотях, численні, одностатеві або двостатеві. Р. однодомні або дводомні. Чашолистків, пелюсток і тичинок по 5. Плід—дрібна червона кістянка, опушена залозистими або простими та залозистими волосками.
1. 	Дерево 3—7 м завв. Молоді гілки, черешки листків і суцвіття залозисто-пухнаті. Л. до 45—50 см завд., з 17—21 листочками, сидячими, ланцетними або ланцетно-еліптичними, з країв пилчастими, зісподу білувато- сизими, звичайно тонкопухнатими, 6—13 см завд., на верхівці відтягнуто-загостреними. Кв. зеленуваті, у пірамідальних волотях.
Цв. VI.
*1. С. коротковоло сий, оцтове дерево— Rh. typhina L. (Rh.
hirta Sudw.).
Нерідко розводять у садах та парках у лісостепових і степових р-нах.— Походить з Півн. Америки. В листках міститься від 13 до 25% танідів, і тому культура її може мати господарське значення. Декоративне дерево.
— Кущ. Молоді гілки, черешки л. та пластинка л. зісподу шорстко-пухнаті. Л. до 20 см завд., непарноперисті, з 9—17 листоч- 450


ками; листочки 3—5 см завд., сидячі, видовжено-яйцевидні або ланцетні, зісподу блідо- зелені, велико-зарубчасто-пилчасті. Кв. зеленувато-білі, у верхівкових видовжено-конічних китицях, іноді також в пазушних, майже сидячі. Кістянки кулясті або нирковидні, 0,5—0,6 см в діам., залозисто-пухнаті, темно-червоні. 1j,200—300 см. Цв. VI—VII.
2. 	С. дубильний — Rh. coriaria L.
На сухих, кам’янистих схилах, особливо на сланцях, в Півд. Криму від Балаклави до Карадага, в гори піднімається до 700 м над рівнем моря.
Цінна дубильна та фарбувальна р. Декоративний кущ — восени л. мають червоний або оранжовий колір.
4. 	Токсикодендрон — Toxicodendron Mill.
Кущ або ліана, з лазячими за допомогою повітряних коренів пагонами. Л. трійчасті, рідко п’ятірні. Листочки переважно яйцевидно-ланцетні, неправильно-пилчасті, зазублені або цілокраї, голі або зісподу опушені. Кв. зеленувато-білі, 3 мм завд. Плоди округлі,
5—6 мм у діам., звичайно голі, білуваті або жовтуваті. 1?, 40—80 см. Цв. VI—VII.
*1. Т. укорінливий, т. отруй¬
ний — Т. radicans (L.) Ktze. (Rhus radi¬
cans L., Rh. toxicodendron L. p. p.).
Зрідка розводять у садах та парках. Походить з Півн. Америки. Р. дуже отруйна, уражує переважно шкіру.
РОДИНА 89. БРУСЛИНОВІ — CELASTRACEAE
Бруслина — Evonymus L.
Кущі й невисокі дерева з цілісними, здебільшого супротивними листками. Кв. правильні, різнорідні, зібрані пазушними суцвіттями, 4—5-членні. Пелюстки і тичинки прикріплені до краю м’ясистого диска. Зав’язь 3—5-гнізда. Плід — коробочка, іноді крилата, шкіряста. Насінини оточені м’ясистим принасінником.
1. Л. товстуваті, оберненояйцевидні або широкоеліптичні, зверху блискучі, по краю крупнозарубчасті, тупі або трохи загострені. Оцвітина чотирироздільна, 4—8 мм в діам. Коробочка приплюснуто-куляста, 6—8 мм завд., рожева. Р. вічнозелена. %, 4—5 м. Цв. VI —VII.
*1. Б. японська — E. japonicaThunb. Розводять в Півд. Криму як декоративну рослину. Походить з Японії.
— Л. іншого вигляду 2
2. Л. лінійні, 1,5—3 см завд., цілокраї або трохи зубчасті, шкірясті, зимуючі. Сланкий кущик з борозенчастими гілками. Суцв. 2—3-квіткове. Пелюстки яйцевидно-округлі, близько 3,5 мм завд., бурувато-червоні. Коробочка зеленувата; оранжовий принасінник оточує наполовину буру насінину. 1j, ЗО— 100 см. Цв. V—VI.
2. 	Б. карликова — E. nana М. В.
В грабово-дубових лісах, дібровах, по заплавинах серед верб зрідка.— В Прикарпатті (Чернівецька обл.), в Лісостепу (на Правобережжі).— Релікт третинного періоду. На Україні плодоносить рідко.
— Л. еліптичні, супротивні. Прямостоячі кущі або дерева. Кв. зеленуваті або червонуваті З
3. Кв. 5-членні, 7—9 мм у діам., на тоненьких ніжках зібрані в 7—20-квіткові півзонтики. Коробочки на червонуватих плодоніжках, повислі, кулясті, 9—15 мм завд., приплюснуті, з 5 стиснутими з боків лопатями, які переходять у вузьке крило, 4—7 мм завд., при дозріванні пурпурово-червоні. Л. видовжено-еліптичні, 4—14 см завд., з борозенчастим черешком. Ъ, Ъ, 2—5 м. Цв. V —VI.
*3. Б. широколиста — E. latifolia
Mill. (Kalonymus latifolia (Mill.) Prokh.).
В букових лісах.— В Гірському Криму.
Розводять також в садах і парках як декоративну рослину.
— Кв. 4-членні. Коробочка звичайно з 4 заокруглених лопатей 4
4. 	Гілки тупочотиригранні, зелені, з буруватими окорковілими ребрами, згодом стають сірувато-бурими. Коробочки повислі, із звуженої основи кулясто-грушовидні, на
Мал. 376. Бруслина бородавчаста:
7 — гілочка з квітками, 2 — квітка, 3 — плід.
верхівці вдавлені, помітно 4-лопатеві, 7— 13 мм завд., голі, спочатку зелені, потім яскраво-пурпурові. Насінина біла, з оранжовим принасінником, який повністю вкриває її. 1j, рідко 1—3 м. Цв. V — VI.
4. 	Б. європейська — E. europaea L.
(Е. vulgaris Mill.).
В лісах, по чагарниках.— По всій УРСР звичайно, крім гірських районів Карпат, рідко на півдні Степу, але знов з’являється в горах Криму.
Р. гутаперчоносна, в корі коренів її міститься 40% гути. Вугіль з неї дуже цінний для рисування, тому що легко стирається безслідно. Декоративний кущ.
— Гілки округлі, густо вкриті рудуватими або чорно-бурими бородавочками.
29*
451


Коробочки приплюснуто-грушовидні, 5—8 мм завд., коротко-4-лопатеві з тупими лопатями, гладенькі, восково-жовті, голі, з округлою основою, з кілями на гранях. Насінини чорні, яйцевидні, лише наполовину вкриті червоним принасінником. 1j, 100—200 см. Цв. V —VII.
5. 	Б. бородавчаста — E. verrucosa Scop.
РОДИНА 90. КЛОКИЧКОВІ
Клокичка — Staphylea L.
Кущ або невелике дерево з зеленими голими однорічними пагонами і жовто-бурими гілками. Л. непарноперисті з 5—7 листочків, довгасто-яйцевидних або еліптичних, 5—10 см завд., з округлою або клиновидною основою, довгозагострених, дрібнопилчастих. Суцв.— довга малорозгалужена волоть. Коробочка широкооберненояйцевидна, 25—ЗО мм завд.,
2—3-лопатева. 1?, 100—500 см. Цв. V.
В лісах, по чагарниках.—Майже по всій УРСР, крім Карпат; на півдні Степу рідко, але знову з’являється в горах Криму.
Гутаперчоносна р., в корі коренів якої міститься близько 7%, а іноді 10—15% гути. Використовують природні насадження. Останнім часом випробовують в культурі.
— STAPH YLEACEAE
К. периста — S. pinnata L.
В широколистяних лісах рідко.— В Закарпатті (Берегове), в Зах. і Правобережному Лісостепу.
Розводять на півдні у полезахисних лісових смугах.
Насіння містить олію, що має проносні властивості. Медонос. Р. дуже декоративна.
РОДИНА 91. КЛЕНОВІ— АСЕRACEAE
Клен — Acer L.
Дерева або кущі з супротивними, простими лопатевими або перистоскладними листками. Кв. правильні, одностатеві (р. однодомні або дводомні), двостатеві або полігамні, з подвійною або простою оцвітиною, рідше зібрані в китицевидні або щитковидні суцвіття. Чашолистків і пелюсток по 4—5, тичинок здебільшого 8, рідше 10. Маточка з верхньою двогніздою зав’яззю і двома стовпчиками. Плід— подвійна крилатка, яка розпадається на 2 плодики. Медоноси.
1. Л. непарноперисті, з трьома-п’ятьма яйцевидними або овально-ланцетними, ве- ликозубчастими, інколи лопатевими листочками. Оцв. проста, чашечковидна. Тичинкові кв.— в повислих щитках, маточкові — в повислих китицях. до 20—25 м. Цв. IV —V.
*1. К- ясенолисти й — A. negundo L.
Розводять у парках, вуличних насадженнях і вздовж залізничних колій .— По всій УРСР. Походить з Півн. Америки.
— Л. прості, три-, п’яти-, семилопатеві або цілісні 2
2. Л. довгасто-яйцевидні, цілісні, рідше неглибоко-3-надрізані, по краю двопилчасті. Кв. в прямостоячому овально-щитковидному суцвітті; він. білий. Крила плодів розходяться підгострим кутом. ^,до 5—6 м. Цв. V —VI.
2. 	К. т а т а р с ь к и й , чорноклен — A. tataricum L.
На узліссях, лісових галявинах, по степових чагарниках. Культивують у парках.— Майже по всій УРСР, звичайно в лісостепових і на півночі степових р-нів.
— Л. виразно 3—5—7 (9)-лопатеві . .3
3. Л. на плодючих гілочках майже завж¬
ди 3-лопатеві, на неплідних почасти 5-лопа- теві 4
— Л. 5—9-лопатеві 8
4. Л. досить великі, 8—18 см завд. .5 — Л. менших розмірів, до 8 см завд. .6
5. Кора коричнювато-сіра; л. округло- і довгасто-чотирикутні, у верхній частині з трьома малорозвинутими лопатями, відтяг- 452
нутими на кінці у гостре вістря, зісподу в кутах жилок з рудуватими волосками. Кв. в повислих китицях. Крилатки близько 2 см завд., зелені. І£, до 12 м. Цв. VI.
*3. К. пенсільванський —
A. pennsylvanicum L.
Зрідка культивують в садах і парках (Київ, Умань, Тростянець). Походить з Півн. Америки.
— Кора світло-сіро-зелена. Л.голі,дріб- ноподвійнопилчасті лопаті їх широкотрикут- ні, неглибокі. Кв. зеленувато-жовті. Крилатка близько 3 см завд. 1?, до 12—15 м. Цв. IV.
*4. К. з е л е н о к о р и й — A. tegmento- sum Maxim.
Зрідка культивують в садах і парках (Київ, К.-Подільський, Дніпропетровськ та ін.).— Походить з Далекого Сходу, Китаю, Кореї.
6 (4). Л. 2—4 см завд., майже шкірясті, з цілокраїми лопатями, голі, лише зісподу з пучками волосків в кутах жилок; щитки
6—8-квіткові. Кв. зеленувато-жовті. Тичинки майже вдвоє перевищують пелюстки. Крилатки 2—2,5 см завд. 8—10 (12) м. Цв. V.
*5. К. м о н п е л і й с ь к и й, к. трилопатевий — A. monspessulanum L.
Зрідка культивують в садах і парках (Київ, Тростянець, у великій кількості в Одесі). Походить з Півд. Європи.
— Л. З—8 см завд., нешкірясті, з подвійно- і гостродрібнозубчастими лопатями . .7
7. Л. З—5 см завд., зісподу сизуваті, з вузькими, яйцевидними, поступово загостреними лопатями, зубчастими по краю. Кв. зелено-жовті, зібрані у волоть, до 6 см завд. Крилатки 2,8—3,5 см завд., шерстистоопуше- ні, пізніше голі. 1j, до 6 м. Цв. V —VI.
*6. К- Семенова — A. Semenovii Rgl.
et Herd. (A. tataricum var. Semenovii Rgl.) Зрідка культивують в садах і парках (Київ, Харків, Тростянець, Веселі Боковеньки та ін.).— Походить з Середньої Азії.


— Л. 5—8 см завд., зісподу зелені (восени набувають яскраво-червоного забарвлення). Кв. жовтувато-білі, пахучі. Крилатки
2—3 см завд. І£, 1—5 м. Цв. VI.
*7. К. Г і н а л а, к. прирічковий—
A. Ginnala Maxim. (A. tataricum var. Gin- nala Maxim.).
Зрідка культивують в садах і парках від Києва до Одеси. Походить з Далекого Сходу, Китаю, Кореї.
8 (3). Лопаті листків цілокраї, різко звужені в б.-м. довгий гострячок, з обох боків майже голі (іноді з волосками вздовж жилок). Кв. жовті або зеленуваті, 5—6 мм в діам. Крилатки 2,2—3 см завд., розходяться під тупим кутом. до 20—25 м. Цв. V.
*8. К. в е с е л и й — A. laetum С. А. Меу.
Зрідка культивують в садах і парках (Київ, Харків, Веселі Боковеньки, Тростянець, в Криму). Походить з Закавказзя.
— Лопаті листків з нечисленними великими зубцями у верхній частині або по всьому краю пилчасті або зубчасті 9
9. Лопаті листків з 1—2 (3) великими
зубцями, розташованими у верхній частині лопаті 10
— Лопаті листків з більшим числом нерівномірно розподілених зубців 12
10. Л. зверху темно-зелені, зісподу білуваті або сизуваті. Листкові пластинки звичайно розсічені глибше як наполовину, часто на 2/3. Лопаті довгозагострені, їх довжина здебільшого в 2—2,5 раза більша за ширину. Суцв.— щиток. Крилатки прямостоячі, майже рівнобіжні. до 12 лі. Цв. VI.
9. К. С т е в е н а — A. Steven і Pojark.
В підліску букових лісів гірської частини Криму. На півд. схилах Кримських гір між Балаклавою і Алуштою; на центральному плато до Карабі-яйли. Найбільш східне місцезнаходження біля Старого Криму.
— Л. з обох боків майже одноколірні. Суцв.— широка складна китиця. Крилатки горизонтальнорозпростерті 11
11. Лопаті листків тонкозагострені, з країв з 2—3 великовиїмчастими зубцями. Виїмки між лопатями заокруглені. Кв. зібрані в прямостоячі, щитковидні, голі суцвіття. Він? зеленувато-жовтий. Крила плодів розходяться під тупим кутом. 1?, до 25—ЗО м. Цв. 2/2 IV—V.
10. К. звичайний, к. гостролис¬
тий — A. platanoides L. В лісах.— Майже по всій УРСР. Культивують у парках та вуличних насадженнях. Висаджують у полезахисних лісових смугах. Медонос.
— Лопаті листків тупі або тупозагостре- ні, цілокраї або верхні з 1—2 великими тупими зубцями, з гострими виїмками між лопатями. Суцв. відстовбурченоволосисті. Він. жовтувато-зелений. Крилатки горизонтальні.
до 15 м. Цв. IV—V.
И. К. польовий — A. campestre L.
В лісах, на узліссях, по чагарниках.— Майже по всій УРСР.
12 (9). Кв. червоні (рідко жовтуваті), в пучках на коротких ніжках, розвиваються до розгортання листків. Тичинки більш як удвоє перевищують оцвітину. Приймочки маточок виступають за оцвітину. Крилатки близько 2 см завд., в молодому стані яскраво-
Мал. 377. Клен звичайний:
1 — гілочка з суцвіттям, 2 — гілочка з плодами, З, 4 — квітки.
червоні. Л. зісподу сизі або білувато-сірі, до 30—35 м. Цв. IV — V.
*12. К. червоний — A. rubrum L. Культивують в садах і парках.— Походить з Півн. Америки.
— Кв. нечервоні. Крилатки, принаймні достиглі, нечервоні, 3—6 см завд 13
13. 	Кв. нечисленні, в пучках (розвиваються до розкриття листків). Л. глибокоп’яти- лопатеві, зісподу сріблясто-сірі, з гострими зубцями, чаш. червонувато-жовта. Віночка здебільшого нема. Крилатки із серповидно зігнутими крилами. Зав’язь і нестиглі плоди вкриті повстю. до ЗО—35 м. Цв. IV—V2 V.
* 13. К. ц у к р и с т и й — A. saccharinum L.
(A. dasycarpum Ehrh.)
Культивують в багатьох парках і вуличних насадженнях. Майже по всій УРСР. Походить з Півн. Америки.
— Кв. численні, в щитковидних або китицевидних суцвіттях, розміщених на кінцях облиствлених гілочок, розвиваються одночасно з листками 14
14. 	Лопаті листків звичайно в нижній частині з паралельними краями, широкояйцевидні,. короткозагострені, зісподу сизуваті. Кв. в довгій колосовидній китиці, згодом повислій; він. зелений. Крилатки розходяться під прямим кутом. до 30 лі. Цв. V—VI.
453


14. К. несправжньоплатано- вий, явір — A. pseudoplatanus L.
В лісах.— В Карпатах і на Правобережжі. Культивують у парках та вуличних насадження х. П р и дати ийдляполезахиснихлісових смуг у Правобережному Лісостепу. Медонос.
— Лопаті листків до основи звичайно клиновидно звужені, зісподу жовтуваті. Суцв. щитковидне, прямостояче, рідке. Кв. білувато- зелені. Крилатки паралельні або злегка розходяться. 10—20 м. Цв. VI —VII.
*15. К. Траутфеттера — A. Traut- vetteri Medw.
Зрідка культивують в ботанічних садах і парках.
РОДИНА 92. ГІРКОКАШТАНОВІ — HIPPOCASTANACEAE
Гіркокаштан — Aesculus L.
Дерева, рідше кущі з супротивними, паль- частоскладними довгочерешковими листками. Чаш. дзвоникувата з п’ятьма нерівними лопатями. Він. з чотирьох нерівних пелюсток, з потовщеними жолобчастими нігтиками; тичинок 7—8. Зав’язь верхня, тригнізда; стовпчик один. Плід — коробочка; насінини дуже великі.
1. Високий кущ. Кв. до 1 см в діам. з білими віночками і рожевими тичинками, зібрані в довгі циліндричні волоті. Коробочки гладенькі, 2,5—4сл< у діам. 1j,2—Ьм. Цв. VII.
*1. Г. дрібноквітковий — А. раг- viflora Walt.
Зрідка культивують в парках як декоративний кущ. Походить з Півн. Америки.
— Дерева. Кв. більшого розміру . .2
2. Зимові бруньки смолисті. Листочків майже сидячих 5—7. Кв. білі, з червоними плямочками, зібрані в прямостоячі, пірамідальні волоті; тичинки видаються з віночка, зігнуті і спрямовані донизу. Коробочка з великими шипами. 1?, Д° 25 м. Цв. V.
*2. Г. звичайний — A. hippocasta- num L.
Розводять по всій УРСР.— Походить з Греції.
— Зимові бруньки несмолисті. Листочків по п’ять. Кв. жовті або рожево-червоні. Коробочка без шипів З
3. Кв. червоні; чаш. трубчаста; пелюстки по краю з залозками. Листочки короткочереш- кові, довгасто-оберненояйцевидні, дрібно- пилчасті, майже голі. 5—8 м. Цв. VI.
*3. Г. червоний —A. pavia L. (Pavia rubra Роіг.).
Культивують в садах і парках як декоративне деревце. Походить з Півн. Америки.
Гібрид A. hippocastanum L. X A. pavia L. (A. carnea Hayne, A. rubicunda Lois.) з рожевими до темно-червоних квітками і плодами з дрібними шипиками — дуже декоративне дерево, спорадично зустрічається в багатьох парках майже по всій УРСР, від Закарпаття до Півд. берега Криму.
— Кв. жовті; чаш. дзвоникувата; пелюстки по краю без залозок, війчасті . . .4
4. 	Пелюстки зеленувато-жовті, майже однакової довжини, коротші за тичинки. Поверхня коробочок вкрита бородавочками. Ъ, 10—15 м. Цв. V.
*4. Г. голий — A. glabra Willd.
Культивують в парках.— Походить з Півн. Америки.
— Пелюстки жовті, не однакової довжини, довші за тичинки. Поверхня коробочок без бородавочок. 15—20 м. Цв. V —VI.
*5. Г. восьмитичинковий —
A. octandra Marsh. (A. lutea Wangh., Pavia lutea Роіг.).
Нерідко культивують в садах і парках. Походить з Півн. Америки.
Г. гібридний — A. hybrida DC. (А. octandra Marsh. X A. pavia L.) — має проміжні ознаки, властиві батьківським формам, зокрема на одному дереві розвиваються як жовті, так і рожево-червоні кв. або кв. мають жовті пелюстки з червоними смужками.
РОДИНА 93. САПІНДОВІ — SAPI ND АСЕ АЕ
Дерева, кущі або ліани, з перистоскладними черговими листками. Кв. у волотистих суцвіттях, різнорідні — тичинкові або двостатеві. Чашолистків і пелюсток по п’ять, тичинок 5—10. Зав’язь тригнізда. Плід — коробочка.
1. 	Листочки гострозубчасті. Пелюстки білі. Коробочка товстостінна (нагадує плід гіркокаштана Aesculus hippocastanum L.).
1. Ксантоцера c—Xanthoceras Bunge.
— Листочки тупозубчасті або зарубчасті. Пелюстки брудно-жовті. Коробочка здута, тонкостінна.
2. Кельрейтерія —Koelreuteria Laxm.
1. 	Ксантоцерас — Xanthoceras Bunge.
Кущ або невелике дерево, з прямими гілками. Л. непарноперисті, 20—ЗО см завд., з 17— 19 листочків; листочки довгасто-яйцевидні,
454
4—5,5 см завд., гострозубчасті, зверху зелені, зісподу бліді, голі. Кв. білі, в прямостоячих китицевидних волотях 15—25 см завд. Коробочка зеленувата. 1?, З—8м. Цв. V —VI.
♦К. горобинолиста — X. sorb і fol і а
Bunge
Зрідка розводять в садах і парках.— Походить з Півн. Китаю.
2. 	Кельрейтерія — Koelreuteria Laxm.
Високий кущ або дерево з опушеними молодими гілками. Л. непарноперисті, до 35 см завд., з 7—15 листочків до 9 см завд. Кв. брудно-жовті, в прямостоячих китицях, до 4 м завд. 1j, %, 5—10 м. Цв. VI —VIII.
♦К. волотиста — К. paniculata Laxm.
Розводять в садах і парках в Лісостепу і Степу, Криму як декоративне дерево.—Походить з Китаю і Японії.


РОДИНА 94. БАЛЬЗАМІНОВІ — BALSAMINACEAE
Розрив-трава — Impatiens L.
Трав’янисті, голі, з потовщеними у вузлах соковитими стеблами р. Кв. в небагатоквіткових пазушних китицях. Чашечка з 5 забарвлених листочків, з них 2 передні дрібні або зовсім не розвинені, задній пелюстковидний, збільшений і видовжений у шпорку. Пелюсток
Мал. 378. Розрив-трава звичайна:
1 ’— нижня частина рослини, 2 — верхня частина рослини, 3 — розкрита коробочка, 4 — насінина.
5, 	з них 4 зрослих попарно. Плід — довгаста коробочка з 5 стулками, які при достиганні скручуються, і насіння випадає.
1. 	Стеблові л. (іноді крім нижніх) зібрані в кільця по 3, рідше супротивні. Кв. лілово-рожеві, великі, 3—3,5 см завд.; шпорка зеленувата. Коробочка оберненояйцевидна, відтягнута до основи, при верхівці з колючим вістрям. 0, 100—200 см. Цв. VIII — IX.
*1. Р. т. Ройля — I. Roylei Walp.
Культивують в садах в зах. р-нах (Львівська обл., Львів, Трускавець; Волинська обл., Ковель; Ровенська обл., Тучинський р-н, с. Пустомити), іноді дичавіє. Походить з Півд.-Схід. Азії.
— Л. чергові, скупчені на кінцях стебел, але не зібрані в кільця 2
2. Пазушні китиці 1—2-квіткові, 2,5— 3,5 см завд., кв. різного кольору. Коробочка опушена, стулки її закручуються на обох кінцях. Л. довгасто-ланцетні, загострені, по краю пилчасті, 8—14 см завд. 0, 25—50 см. Цв. VI—VIII.
*2. Р.т.садова.Бальзамин —
І. 	balsamina L.
Розводять в садах як декоративну рослину.— Походить з Індії.
— Пазушні китиці 3—5-квіткові. Коробочка гола, стулки її закручуються знизу доверху. Р. дикі, з жовтими квітками . . . .3
3. Кв. великі, 2—3 см завд., повислі, жовті, з червонуватими плямами; шпорка гач- ковидно зігнута. Л. яйцевидні або еліптичні,
5—10 см завд. 0, 50—120 см. Цв. VII — VIII.
3. Р.т. звичайна — І. noli-tangere L. На вогких місцях, в лісах і на болотах.—
В Карпатах, на Поліссі і в Лісостепу звичайно.
— Кв. дрібніші, 7—10 мм завд., прямостоячі, блідо-жовті; шпорка пряма. Л. еліптичні або яйцевидні, загострені, до основи клиновидно звужені, по краю гостропилчасто- зубчасті, 8—17 см завд. 0, ЗО—80 см. Цв. VI —VIII.
4. Р.т. дрібноквіткова — І. раг-
viflora DC.
Р. адвентивна, яка поширилась з ботанічних садів по тінистих вологих місцях.— В Карпатах, Розточчі-Опіллі, на Поліссі, в півн. частині Лісостепу і в м. Києві. Походить із Схід. Азії.
ПОРЯДОК XXXVI. ЖОСТЕРОЦВІТІ — RHAMNALES
РОДИНА 95. ЖОСТЕРОВІ— RH AM NACE АЕ
Кущі або невеликі дерева, часто колючі, з простими цілісними, черговими, рідше супротивними листками з прилистками. Кв. двостатеві або одностатеві (і тоді р. дводомні), дрібні, в пазушних китицях або півзонтиках. Чаш. чотири-, п’ятироздільна. Пелюсток і супротивних їм тичинок по чотири-п’ять. Зав’язь дво-, чотиригнізда, оточена залозистим диском, з простим стовпчиком і дво-, чотири- роздільною приймочкою. Плід кістянковид- ний або сухий, нерозкривний.
1. 	Л. нерівнобокі, з жилками. Плід сухий, оточений крилом.
1. 	Держи-дерево—Paliurus Mill.
— Л. симетричні, з перистим жилкуванням. Плід — кістянка 2
2. 	Бруньки з покривними лусками. Кв. звичайно одностатеві, 4-членні в пучках, рідше п’ятичленні в китицях. Насінина здебільшого яйцевидна, з глибокою борозенкою на спинці.
3. 	Жостір — Rhamnus L.
— Бруньки без покривних лусок. Кв. двостатеві, 5-членні. Насінина лінзовидна, без борозенки.
2. 	Крушина — Frangula Mill.
1. 	Держи-дерево — Paliurus Mill.
Дуже колючий кущ з кутасто-звивистими гілками. Л. косо-яйцевидні, 2—4 см завд., шкірясті, зверху блискучі. Кв. жовтувато- зеленуваті, 3—4 мм в діам. Плоди 1,3—2,8 см 455


в діам., яскраво-жовті або червоно-коричневі.
Ь, 100—250 см. Цв. V —VI.
Держи-дерево звичайне — P. spina christi Mill. (P. aculeatus Lam.).
На сухих схилах.— В Гірському та Півд. Криму. Декоративний кущ. Використовують для живоплотів.
2. 	Крушина — Frangula Mill.
Кущ з гладенькою, майже чорною корою; гілки тонкі, однорічні — червоно-коричневі,
Мал. 379. Крушина ламка: 1, 2, 3 — квітки, 4 — плід.
усіяні ланцетними білими сочевичками. Л. черешкові, овальні або оберненояйцевидні, по боках серединної жилки з 6—8 косими, паралельними жилочками. Пелюстки білі, зовні зеленуваті. Нестиглі плоди червоні, стиглі — чорні. 1?, 100—300 см. Цв. V — VI.
К. ламка — F. alnus Mill. (Rhamnus frangula L.).
По чагарниках, по берегах річок та озер, на болотах і вогких луках.— В б. ч. УРСР звичайно, в Степу рідко в долинах річок, в Криму в горах. Кору застосовують у медицині як проносне.
3. 	Жостір — Rhamnus L.
Кущі або невеликі деревця. Кв. в пазушних пучках або рідше в китицевидних суцвіттях, 4-членні, здебільшого одностатеві (тоді р. дводомні). Чаш. лійковидно-дзвоникувата, з трикутними частками. Пелюстки дуже дрібні,
3 вузенькими нігтиками або зовсім нерозви- нені. Плід кістянковидний, з 2—3 (4) насінинами.
1. Вічнозелений кущ. Л. шкірясті, голі, зверху темно-зелені, блискучі, зісподу яскраво-зелені або бронзово-жовті. Кв. в невеликих пазушних китицях, п’ятичленні, близько
4 мм завд., жовто-зелені. І£, 160—300 см. Цв. IV.
*1. Ж- вічнозелений — R. alaternus L.
Розводять в парках на півдні Криму, місцями дичавіє.
— Л. на зиму опадають. Кв. в пучках .2
2. Дуже галузистий кущ або деревце, з майже чорною корою на стовбурі, з супротивними гілками, які на кінцях часто переходять в колючки; л. супротивні, яйцевидні або еліптичні, дрібно-зарубчасто-пилчасті, голі, з 3—4 дугоподібними жилками з кожного боку. Кв. по 10—15 у пучку, на ніжках, вузько-дзвоникуваті, 4—5 мм завд. Плоди 6—8 мм у діам., чорні. 1?, 100—300 см. Цв. V — VI.
2. Ж-проносний — R. cathartica L.
На узліссях, по чагарниках, на схилах і сухих луках.— По всій УРСР звичайно, крім Карпат, але росте в Закарпатті.
Лікарська р.; плоди застосовують як проносне.
— Кущ з тонкими, часто повислими гілками, з колючкою між гілками, що розходяться. Л. паперовидні, видовжено-еліптичні, з клиновидною основою, дрібнопилчасті, на вкорочених гілочках, зібрані в пучки. Кв. в пучках по 5—10. Плоди чорні або жовті. 1j, 100—150 см. Цв. V—VI.
3. Ж- фарбувальний — R. tinctoria Wald, et Kit. (R. saxatilis auct. non
Jacq.).
На крутих схилах, по чагарниках дуже рідко.— В Чернівецькій обл., Сокирянському p-ні, с. Волошки на правому березі р. Дністра. Росте також в Молдавській РСР.
РОДИНА 96. ВИНОГРАДОВІ — VITACEAE
Лазячі кущі з довгими, простими або галузистими вусиками на гілках. Л. чергові, прості, пальчастолопатеві або пальчастоскладні, черешкові, при основі з 2 прилистками. Кв. правильні, дрібні, двостатеві або на дводомних рослинах — одностатеві, у півзонтико- видних, волотево-щитковидних, волотевих або китицевидних суцвіттях. Чаш. 4—5-, рідше
З—7-зубчаста, дрібна. Пелюсток (3) 4—5 (7), простягнутих або відігнутих назад, часто верхівками зрослих в ковпачок. Тичинок (3) 4—5, прикріплених до підматочкового диска, утвореного 5 б.-м. з’єднаними в кільце нектароносними залозками. Зав’язь верхня, 2—6-гнізда, стовпчик короткий, приймочка 456
цілісна або 2—4-лопатева. Плід — м’ясиста, соковита ягода з 2—4 насінинами.
1. Пелюстки на верхівці зрослі в ковпачок і він. опадає цілком. Суцв. видовжено-воло- теве. Кора відділяється смугами. Серцевина дворічних гілок жовто-бура.
1. 	Виноград — Vitis L.
— Пелюстки не зрослі верхівками, під час цвітіння зірчасто-простягнуті. Суцв. щитковидно-волотеве. Кора старих гілок смугами не відділяється. Серцевина дворічних гілок біла 2
2. Вусики на кінцях здебільшого дисковидно розширені. Підматочковий диск цілком


зростається з основою зав’язі, але помітно відрізняється від них забарвленням.
2. 	Дикий виноград — Partheno- cissus Planch.
— Вусики на кінцях не розширені. Під- маточковий диск блюдцевидний або чашовидний, помітно відокремлений від середньої частини зав’язі.
3. 	Виноградовник — Ampelopsis Mchx.
1. 	Виноград — Vitis L.
Вусики на гілках галузисті, супротивні листкам. Л. З—7-лопатеві. Кв. двостатеві, рідше одностатеві, дводомні. Чаш. невиразно- виїмчаста або 5-зубчаста, у двостатевих квіток — блюдцевидна. Пелюсток 5, верхівками зрослих у ковпачок, опадають зразу після цвітіння. Тичинок 5, у маточкових квіток вони відігнуті назад, з неплідними пиляками. Зав’язь 2-гнізда, з 2-насінними зачатками у кожному гнізді; у маточкових квіток вона недорозвинена. Насінини грушовидні, з твердою оболонкою.
1. Вусики на стеблі розміщені проти кожного листка або суцвіття. Л. з 2 серцевидними прилистками, досить щільні, шкірясті, близько 25 см завд. і 17 см завш., цілісні або неви- разно-3—5-лопатеві, часто виїмчасті, з округлими вирізками, по краю неглибоко-виїмчас- то-зубчасті, зісподу рівномірно вкриті іржаво-бурим або коричневим опушенням. Суцв.— складна, щільна китиця. Ягоди чорні або рожеві, рідше білі, близько 15 мм в діам., з товстою шкірочкою і своєрідним присмаком, що нагадує смак чорної смородини. Стовбур міцний, біля основи 20—25 см у діам. Річні пагони темно-коричневі, густоопушені. 1?, 1-8 м. Цв. V —VI.
*1. В. Ізабелла — V. labrusca L.
Розводять в кількох культурних сортах майже по всій УРСР, особливо часто в степовій і лісостеповій смугах. Плоди — ягоди їстівні, їх використовують для виготовлення вина та споживають у свіжому вигляді. Досить морозостійкий вид (виносить зниження температури до —30° С).
— Вусики є не проти всіх листків або суцвіть, вони найчастіше відсутні на кожному третьому вузлі. Л. менш щільні, зісподу здебільшого клочкувато-павутинисті, опушення ніколи не буває бурим 2
2. Кв. двостатеві або функціонально маточкові, з відігнутими назад короткими тичинками і неплідними пиляками. Ягоди великі, до 22 мм у діам., різної форми, від довгастих до округлих, м’ясисті, солодкі або кисло- солодкі, чорно-фіолетові, червоні, рожеві або жовтувато-зелені, з тонкою шкірочкою. Насінини з досить довгим, тупим носиком; іноді ягоди безнасінні. Л. в обрисі округлі або 5- кутні, 5—20 см у діам., б.-м. глибоко-3—5 (7) лопатеві, рідше цілісні. Лазячий кущ, з товстим стовбуром, до 20 м. Цв. V —VI.
*2. В. справжній — V. vinifera L. Культивують в численних сортах майже по всій УРСР, але найбільше у степових і лісостепових районах, в Закарпатській обл. і, особливо, в Кримській обл. Сортова різноманітність культурного винограду дуже велика. Сорти відрізняються формою листків і грона, формою, розміром і кольором ягід, часом їх дозрівання, врожайністю, цукристістю тощо. Серед них є сорти середземноморські (Мурвел, Морастель та ін.) з округлими ягодами; середньоєвропейські (Трамінер, Рислінг, Орлеанський, Фурмінт та ін.) з довгастими або кулястими ягодами; західноазіатські (сорти типу Шасла, типу Мускатний, Дамські пальчики тощо) з видовженими або кулястими ягодами і частіше з своєрідним мускатним присмаком.
Виноград є однією з найважливіших сільськогосподарських культур, що має цінні харчові, дієтичні і лікувальні властивості. Він широко використовується у промисловості для виготовлення вина, соків, кондитерських виробів, а його вижимки йдуть на одержання коньяку, спирту, горілки; з насіння одержують олію, придатну для їжі та для миловаріння.
— Кв. функціонально одностатеві (тичинкові кв. з довгими тичинковими нитками і рудиментом зав’язі, маточкові — з відігнутими назад тичинками і неплідними пиляками), дводомні. Ягоди дрібніші, близько 6— 12 мм у діам., синьо-фіолетові. Насінини з коротким носиком. Черешкова виїмка широко відкрита, з плоским дном З
3. Перетинки (діафрагми) в кутах старих пагонів тонкі. Молоді пагони не червоніючі. Л. довші за свою ширину, по краю нерівно- великозубчасті, в обрисі яйцевидні, неглибо- ко-3-лопатеві або нижні 5-лопатеві, їх лопаті закінчуються довгим і гострим зубцем; зверху листки цілком голі, зісподу голі або опушені лише по жилках, загалом темно-зелені.Черешкова виїмка неглибока і б.-м. широка. Суцв. щільне. Кв. пахучі. Ягоди 7—9 мм в діам., чорні або темно-сині, з густою поволокою. Насінини з дуже коротким носиком, бурувато-сірі. Лазячий кущ з досить товстим стовбуром, до 10 м. Цв. VI.
*3. В. лисячий — V. vulpina L.
Розводять як декоративну рослину у багатьох садах і парках УРСР. Часом зустрічається здичавіло. Дуже холодостійкий і рясно плодоносить, тому нерідко використовують як підщепу для європейських сортів винограду.
— Перетинки (діафрагми) товсті, щільні. Молоді пагони б.-м. жовтувато-червоні. Л. в обрисі округлі або нирковидні, здебільшого глибоко-3—5 (7) лопатеві, рідше цілісні або неглибоко надрізані. Черешкова виїмка глибока і досить широка. Насінини білуваті або від рожевих до червонуватих чи темно-коричневих 4
4. Черешкова виїмка відкрита, з округлим дном. Л. в обрисі здебільшого округлі,
З—5-лопатеві, їх лопаті загострені, по краю зубчасті, зверху розсіяноопушені, зісподу шерстисті, особливо по жилках; осінній колір листків яскравий. Китиці з ягодами рідкуваті, ягоди округлі, чорні, з синюватою поволокою, 8—12 мм у діам. і з твердою шкірочкою. Насінини овально-округлі, з коротким носиком, червонуваті до темно-коричневих. Лазячий кущ з чорною корою на стовбурі. 1?, до 15 м. Цв. V—VII.
4. 	В. амурський — V. amurensis Rupr.
457


Розводять як декоративну р. у багатьох садах і парках та майже у всіх розсадниках УРСР. Відзначається виключно високою холодостійкістю, невибагливістю до росту в умовах міст та великою декоративністю при створенні альтанок, трильяжів, озелененні стін, балконів тощо. Є разом з тим однією з кращих підщеп при виведенні морозостійких сортів винограду. Походить з Далекого Сходу.
— Черешкова виїмка відкрита, здебільшого дуже широка, з плоским дном. Л. майже цілісні або виразно-3—5-лопатеві, з трохи видовженою середньою лопаттю, по краю не- рівнозубчасті, зісподу здебільшого павутин яс- ті або шерстисті, рідше голі. Осінній колір листків не такий яскравий. Ягоди 7—8 (10) мм завд., округлі, чорні, з білувато-синьою поволокою. Насінини овальні або довгасто-грушовидні, білуваті. Лазячий кущ, з бурувато- сірою корою на стовбурах, які досягають 10—15 см у діам. 1г, до 10 м. Цв. V —VII.
5. 	В.лісовий — V. silvestris Gmel.
В лісах, переважно дубових, і чагарниках, на вапняково-кам’янистих схилах і в заплавинах річок.— В півд. частині УРСР (по Дністру, Півд. Бугу, Інгульцю, Дніпру, на о-вах і косах Чорного моря та на схилах гір, головне північних, у Кримській обл.).
Р. досить варіює у розмірах та формі листків і ягід, будові квіток тощо. В зв’язку з цим в межах виду виділено кілька окремих форм: круглолисткова і розсіченолиста форми, форма з двостатевими квітками і окремо з маточковими, форма з великими плодами — f. macrocarpa Dzev. і з малими f. тісгосагра Dzev. та окрема різновидність (V. silvestris var. dzharylgatschensis Vass.), що характеризується низьким ростом лози. В межах Кримської обл. виділено також окремий вид — V. taurica Vass., що має насінини з обох боків опуклі (у типового V. silvestris Gmel. s. str. вони опуклі з одного боку, а з другого плоскі).
Виноград лісовий є досить морозо- і посухостійкою рослиною та стійким проти різних грибкових захворювань і філоксери, завдяки цьому його можна широко використовувати у селекційній роботі. Плоди його їстівні.
2. 	Дикий виноград — Parthenocissus Planch.
Лазячі кущі, з розгалуженими, на кінцях дисковидно розширеними вусиками. Л. довго- черешкові, прості, трійчасті або пальчастоскладні. Кв. двостатеві або різнорідні, у пазушних або супротивних листкам півзонтиках або волотево-щитковидних суцвіттях. Чаш. 5-зубчаста. Пелюсток і тичинок по 5. Ягоди з 1—3 кулястими, іноді з черевного боку кілюватими насінинами.
1. 	Л. З-лопатеві, рідше трійчасті або суцільні. Кв. у вилчасторозгалужених півзонтиках, значно коротших за черешки. Ягоди синювато-чорні, 6—8 мм в діам., з 1—2 насінинами, кулястої або грушовидної форми. Високий, дуже розгалужений лазячий кущ. 1j, до 12 м. Цв. VI —VII.
*1. Д. в. тригострокінцевий —
Р. tricuspidata (Sieb. et Zucc.) Planch.
Широко культивують як декоративну р. в садах і парках зах. областей УРСР (головне в Прикарпатті та Закарпатті). Культивують не типову форму виду, a var. Veitchii Rehd.— з вужчими, здебільшого цілісними, зарубчасто-зубчастими або 3-лопатевими, в молодому віці червонуватими листками.
— Л. пальчастоскладні з 5—7 листочків. Кв. у волотево-щитковидних суцвіттях. Ягоди синювато-чорні, з білуватою поволокою, кулясті, 5—7 мм в діам., з 2—3 насінинами серцевидної форми. Лазячий кущ. Молоді пагони ясно-жовті, пізніше — червонуваті. 1j, до 10 м. Цв. VII —VIII.
*2. Д. в. п’ я т и л и с т и й — P. quinquefolia (L.) Planch.
Широко культивують майже по всій УРСР для прикрашення стін, балконів, огорож тощо. Р. декоративна, невибаглива до умов зростання і досить холодостійка.
3. 	Внноградовник — Ampelopsis Mchx.
Лазячий кущ з бульбовидно-потовщеним коренем і голими посмугованими пагонами. Л. черешкові, майже шкірясті, глибо ко- (3)—5-лопатеві до пальчастоскладних, з перисто надрізаною кінцевою часткою. Суцв. вилчасторозгалужені, супротивні листкам. Кв. різнорідно-однодомні, часто двостатеві, але функціонують тичинки або маточки. Чаш. 5-зубчаста, малопомітна. Пелюсток і тичинок по 5. Стовпчик нитковидний, приймочка цілісна. Ягоди 5—7 мм в діам., блідо-фіолетово- голубуваті, темнокрапчасті, 1—2-насінні. до 10 м. Цв. VII —VIII.
*В. японський — A. japonica (Thnb.) Makino
Розводять в садах і парках як декоративну рослину. Походить з Японії.
ПОРЯДОК XXXVII. МАЛЬВОЦВІТІ — MALVALES
РОДИНА 97. ЛИПОВІ — TILIACEAE
Рід Липа — Tilia L.
Дерева з черговими серцевидними листками. Кв. правильні, в півзонтиках, що сидять на довгій ніжці, до якої приростає майже наполовину великий перетинчастий приквіток. Пелюсток і чашолистків по п’ять. Тичинки численні (15—18), зрослі при основі в п’ять пучків. У деяких видів частина тичинок перетворена на пелюстковидні стамінодії. Зав’язь верхня, стовпчик один з п’ятилопатевою приймочкою. Плід — горішок.
458
Деревину використовують для виготовлення дерев’яного посуду, у будівництві для виробництва фанери, сірників, музичних інструментів, меблів, дитячих іграшок; вугілля з деревини застосовують у медицині, при виготовленні пороху, зубного порошку, вуглів для рисування. З лубу виготовляють вірьовки, канати, може бути сировиною для виробництва паперу. З кори старих дерев одержують лубок, з волокон якого тчуть лубочне волокно, що йде на виготовлення різних решіт. Кв. з приквітками застосовують у меди¬


цині як потогінне і для полоскань. Кв. лип заготовляють на Україні в значній кількості, їх збирають в час повного цвітіння при сухій погоді сушать на відкритому повітрі у затінку. Кв. липи виділяють в значній кількості чудовий нектар. З одного гектара чистих липових насаджень можна одержати 600—800 кг меду. Отже, липа є кращим медоносом, а також і пергоносом.
Горілчаний настій липових бруньок в народній медицині застосовують при наривах, некрозах кості, при порізах.
Як декоративне дерево липу використовують в зеленому будівництві.
1. Частина тичинок пелюстковидно розширена, без пиляків (стамінодії) 2
— Пелюстковидно розширених тичинок (стамінодіїв) немає З
2. Л. зісподу тонкобілоповстисті від зірчастих волосків, зверху темно-зелені, по краю гостропилчасті. Бруньки і молоді гілки опушені. Суцв. 5—10-квіткові, з густоопушеними квітконіжками. Кв. ясно-жовті. Горішки з дерев’янистим оплоднем. 1?, до ЗО м. Цв. VI —VII.
1. 	Л. пухнаста —T. tomentosa Moench (T. argentea Desf.).
В широколистяних лісах, по чагарниках.— Дико в Закарпатській обл. (Берегове); бессарабській частині Одеської обл. (Лісне Та- рутинського р-ну) та на лівобережному Подністров’ї (Лісничівка Балтського р-нуОдеської обл. і подекуди в Молдавській РСР).— Культивують в садах і парках. Медонос. Придатна для полезахисних лісових насаджень.
— Л. зісподу ясно-зелені з борідками волосків у кутах бічних жилок, великі (іноді до 20 см завд., без черешка), з видовжено- гостр о кінцевими зубцями і верхівкою. Пагони голі, зелені. Суцв. 5—15-квіткові. Тичинки коротші за пелюстки. Горішки повстистоопу- шені, без реберець. до ЗО м. Цв. VII.
*2. Л. американська — Т. атегі- cana L.
Культивують подекуди в парках. Походить з Півн. Америки.
З 	(1). Л. зісподу сизі, з борідками рижих волосків в кутах жилок, зверху блискучі і ясно-зелені, по краю зарубчасто-пилчасті; черешок дорівнює або довший за половину довжини пластинки. Суцв. З—15-квіткове. Кв. жовтувато-білі. Горішки яйцевидно-кулясті, невиразногранчасті, опушені, з крихким оплоднем. до 25 м. Цв. 2/2VI —VII.
*3. Л. серцелиста — T. cordata Mill.
(T. parviflora Ehrh.).
В лісах, по чагарниках.— Майже по всій УРСР. Культивують в садах і парках, на вулицях міст. Цінний медонос. Луб широко використовують для виготовлення рогож, мочалок, вірьовок, личаків. В медицині сушені кв. вживають як потогінне. Придатна для полезахисних лісових насаджень.
— Л. зісподу зелені або лише трохи блідіші, ніж зверху. Опушення інше . . .4
4. Стовпчик опушений. Л. зісподу ясно- зелені, голі, з борідками жовтуватих, прямих простих волосків в кутах жилок, гострозуб- часто-пилчасті. Суцв. З—5-квіткове. Ъ, до 20 м. Цв. VI.
4. Л. пухнастостовпчикова —
T. dasystyla Stev. (Т. rubra DC. var. dasystyla
C. K. Schneid.).
В дубових лісах.— В Гірському Криму (гора Кастель біля м. Алушти).
Гібрид T. dasystyla X T. cordata (T. euchlo- га С. Koch, Т. rubra DC. var. euchlora Dipp.) з домінуванням ознак липи пухнастостовпчи- кової, від якої відрізняється голими стовпчиками (іноді опушеними біля основи) і гострими зубчиками листків. Відома в багатьох старих парках і містах УРСР, зокрема в Києві, Львові, Ужгороді, Одесі.
— Стовпчик голий 5
5. Л. зісподу по жилках щетин исто-біло- опушені, зверху темно-зелені, зісподу більш бліді. Суцв. З—8-квіткове. Пелюстки з країв світліші, ніж по середній лінії. Дозрілі плоди з добре виявленими ребрами. до 40 м. Цв. VI —VII.
5. Л. європейська — T. europaea L.
(Т. cordifolia Bess.)
В широколистяних і мішаних лісах.— В зах. частині УРСР.— Культивують в садах і парках.
— Л. зісподу лише з борідками білих або ясно-коричневих щетинистих волосків в кутах жилок; опушення вздовж жилок відсутнє 6
6. Л. округлі або яйцевидно-округлі, серцевидні, зубці загострені; борідка вкутахжи- лок з білих волосків. Бруньки мохнаті, молоді гілки й черешки волосисті. Кв. ясно-жовті, по 2—5 у суцвітті. Горішок грушовидний, з п’ятьма випнутими гранями. до ЗО м. Цв. VI — i/г VII.
6. Л. широколиста — T. platyphyl-
los Scop.
В широколистяних і мішаних лісах.— В Прикарпатті, Опіллі, Волинському і Зах. Лісостепу.— Культивують в садах і парках як декоративне дерево. Медонос.
— Л. яйцевидні, яснонерівнобокі, біля основи б.-м. зрізані, гострозубчасті, зубці поступово витягнуті в довгий гострячок. Пелюстки жовті, на верхівці б.-м. зубчасті. Плодики кулевидні або подовжені. до 35 м. Цв. VI—VII.
7. Л. кавказька — T. caucasica Rupr.
В лісах.— В Гірському Криму.
РОДИНА 98. МАЛЬВОВІ - MALVACEAE
Р. однорічні або багаторічні, трав’янисті, рідше півкущі або кущі. Л. чергові, цілісні, пальчастолопатеві або пальчастороздільні, довгочерешкові, з прилистками. Кв. поодинокі або у волотевидному чи колосовидному суцвітті. Чаш. 5-роздільна, частіше з 3—9 (ІІ)-роздільною підчашею. Інколи підчаші немає. Пелюсток 5, вільних або зрослих біля основи. Тичинок багато, зрослих в трубочку. Плодолистків 3—5 або багато, зрослих між 459


собою і з конусовидним виростом квітколожа (карпофором); зав’язь верхня; стовпчики спаяні в колонку і вільні лише на верхівці; їх кількість відповідає кількості плодолистків. Плід з численних, розміщених кільцем плодиків— сім’янок або плід — багатонасінна коробочка чи складна листянка.
1. Підчаші немає. Плід — складна листянка, із ІЗ—15 плодиків, розміщених кільцем і зрослих біля основи. Плодики відтягнуті у вістря, загнуте назад, і густо вкриті щетинками. Пелюстки неглибоковиїмчасті, жовті.
9. Абутилон — Abutilon Gaertn.
— Підчаша завжди є. Плід іншого вигляду 2
2. Плід — багатонасінна 3—5-гнізда ко¬
робочка, яка при достиганні розкривається гніздорозривно З
— Плід розпадається на окремі плодики— сім’янки 4
3. Підчаша з 3 великих, серцевидних, вгорі надрізаних листочків. Кв. кремові, з червонувато-пурпуровим відтінком. Плід — З—5-гнізда коробочка. Насінини з дуже довгими одноклітинними волосками.
5. 	Бавовник — Gossypium L.
— Підчаша із 3—15 вузьколінійних листочків. Кв. жовті або лілово-пурпурові, поодинокі, великі. Плід — 5-гнізда коробочка. Насінини дрібнобородавчасті, майже голі.
3. Г і б і с к — Hibiscus L.
4 	(2). Підчаша із 2—3 листочків, біля основи незрослих 5
— Листочки підчаші біля основи зрослі  7
5. Підчаша із 3 серцевидних, більших за чашечку листочків. Плодики розміщені неправильними рядами навколо карпофору, утворюючи головку.
4. Ма л о п е — Malope L.
— Підчаша із 3, рідше 2, лінійних, ланцетних або шиловидних листочків, менших за чашечку 6
6. Пелюстки цілісні, в 2 рази довші за чашечку. Плодики спірально розміщені навколо карпофору, здуті.
2. 	Мальво чка — Malvella Jaub. et Sp.
— Пелюстки зверху виїмчасті, дорівнюють чашечці або в кілька разів більші за неї. Плодики не здуті.
1. 	Калачики. Мальва — Malva L.
7 (4). Підчаша із 3 широких, при основі зрослих листочків. Плодики розміщені правильним кільцем навколо карпофору; при достиганні плід розпадається.
8. 	Лаватера — Lavatera L.
— Листочків підчаші значно більше (6—9) і вони значно вужчі 8
8. Підчаша 7—9-роздільна. Кв. дрібні, поодинокі або у волотевидному суцвітті. Плодики округлі, на спинці впоперек зморшкува460
ті, двогнізді, одне гніздо відокремлене несправжньою перегородкою.
6. 	Алтея — Althaea L.
— Підчаша 6-, рідше 7-роздільна. Кв. великі, в китицевидному або колосовидному суцвітті. Плодики на спинці з жолобком, завжди одногнізді, завжди безкрилі.
7. 	Рожа — Alcea L.
1. 	Калачики. Мальва — Malva L.
Р. однорічні або багаторічні, б.-м. опушені або майже голі. Ст. прямостоячі, висхідні або лежачі. Л. довго черешкові, лопатеві або паль- часторозсічені. Кв. поодинокі або зібрані в колосовидне суцвіття. Пелюстки від пурпурових до білих, дорівнюють чашечці або в кілька разів більші за неї, зверху виїмчасті. Плід розпадається на 8—22 однонасінних плодики.
1. Стеблові л. глибоко-5—7-роздільні або розсічені. Кв. рожеві або блідо-рожеві . .2
— Стеблові л. пальчастолопатеві або цілісні. Кв. іншого кольору .3
2. Р. вкрита простими, довгими, відстовбурченими волосками. Листочки підчаші ланцетні або лінійно-ланцетні. Плодики в числі 15—20 зморшкуваті, шерстистоопушені. 2д, 20—100 см. Цв. VI —VIII.
*1. К- м у с к у с н і — M. moschata L.
Часто культивують в садах і парках як декоративну рослину. Іноді зустрічається здичавіло (окол. Львова; Харківська обл.,Дер- гачі). Р. з мускусним запахом.
— Р. вкрита зірчастими, притиснутими волосками. Листочки підчаші овальні або довгасто-яйцевидні.Плід із 18—22 сітчасто-зморшкуватих голих плодиків. 2/., 40—80 (120) см. Цв. VI — IX.
2. 	К. в и р і з а н і — M. excisa Reichenb.
(M. alcea L., M. Bismalva Rogov.).
На луках, поміж кущами, на узліссях, на забур’янених місцях, біля будівель і доріг. Зрідка трапляється в лісових та лісостепових районах (крім Криму). Здавна застосовують в медицині при запальних і простудних хворобах.
З (1). Кв. сидячі або майже сидячі, численні, зібрані клубочками в пазухах листків 4
— Кв. на б.-м. довгих квітконіжках по одній-кілька в пазухах листків 5
4. 	Л. в обрисі п’ятикутні, 5—7-лопатеві, дрібногострозубчасті, по краю складчасто- хвилясті (кучеряві). Пелюстки світло-пурпурові, рожеві або білі, широкооберненояйце- видні, неглибоковиїмчасті, трохи довші за чашечку. О, 40—200 см. Цв. VI — IX.
*3. К. кучеряві — M. crispa L.
(M. verticillata var. crispa L.).
Культивують в садах і на городах як декоративну рослину. Легко дичавіє. Здичавіло частіше трапляється в лісових і лісостепових р-нах.
— Л. округлі або серцевидні з 5—7 ши- рокояйцевидно-трикутними частками, по краю зарубчасто-зубчастими. Пелюстки червоні, зверху косовиїмчасті, в 2 рази довші за чашечку. Плодики з гострим зубчастим краєм. О, 35—100 (150) см. Цв. VII — IX.


4. К. могилівські — М. mohilevien-
sis Down. (M. verticillata L.).
На засмічених місцях, городах, в садах, біля жител.— В Лівобережному Лісостепу та на півдні Степу дуже рідко (окол. Новоазов- ська, Крива Коса). Цінна кормова р., що містить у собі багато білка і охоче поїдається худобою.
5 	(3). Листочки підчаші лінійні або вузьколінійні 6
— Листочки підчаші яйцевидні або довгасто-овальні 7
6. Він. білий або злегка синюватий, дорівнює чашечці або трохи довший за неї. Пелюстки зверху злегка виїмчасті. Плід із 8—12 розсіяноволосистих, сітчасто-зморшкуватих, з гострим краєм плодиків. ©, 10—60 см. Цв. VI — X.
5. К. дрібненькі — M. pusilla Sm.
(М. rotundifolia L., М. borealis Walk.).
На засмічених місцях, на городах, як рудеральний бур’ян.— Розсіяно по всій УРСР, але частіше в степовій частині.
— Він. блідо-рожевий, в 2—3 рази довший за чашечку, зверху глибоковиїмчастий. Плодики в числі 14 (12—16), з заокругленими краями, короткопухнаті, гладенькі. 2д, 10— 45 см. Цв. VI — IX.
6. К. н е п о м і т н і — M. neglecta Walk.
(М. rotundifolia L., M. vulgaris Tenore).
Вздовж доріг, біля тинів, на засмічених місцях, як звичайний бур’ян.— Розсіяно по всій УРСР.— Широко застосовується в медицині при захворюваннях дихальних шляхів та при простудах. Добрий медонос. Непогана кормова р.
7 (5). Ст. лежачі або висхідні, тонкі, вкриті притиснутими зірчастими волосками. Пелюстки в 2—2,5 раза перевищують чашечку, лілові, глибоковиїмчасті. 0, 20—ЗО (50) см. Цв. VII — X.
7. К. д в о з н а ч н і — M. ambigua Guss.
На морському узбережжі, по засмічених місцях дуже рідко.— В Півд. Криму та в окол. Одеси.
— Ст. прямостоячі. Пелюстки в 3—5 разів перевищують чашечку 8
8. Р. розсіяноволосиста або майже гола. Пелюстки великі, широкооберненояйцевидні, в 4—5 разів перевищують чашечку, на верхівці злегка виїмчасті, фіолетово-пурпурові, з темними жилками. 0, 50—150 см. Цв. VII — VIII.
8. 	К. мавританські — М. mauri- tiana L. (М. silveskis var. mauritiana Boiss., M. sinensis Cav.).
На засмічених місцях, біля тинів, на городах, в садах, по ярах, на луках. Розводять як декоративну рослину.— Розсіяно по всій
— Р. жорстковолосиста. Пелюстки оберненояйцевидно-клиновидні, рожеві, з темними поздовжніми лініями, в 3—4 рази довші за чашечку, на верхівці глибоковиїмчасті. ©, 30—100 (120) см. Цв. VI —VIII.
. 9. К. лісові, зензівер — M. sil- vestris L.
В заростях кущів, світлих лісах і по краях доріг, на полях, городах, засмічених місцях.— Розсіяно по всій УРСР, але частіше в лісових районах та на півночі Лісостепу.
2. 	Мальвочка — Malvella Jaub. et Sp.
P. притиснуто-сіроповстиста. Ст. лежачі, тонкі. Л. серцевидно-нирковидні, цілісні або злегка 5-лопатеві. Кв. поодинокі, підчаша із З нитковидних листочків, в 2—3 рази коротших за чашечку. Пелюстки цілісні, рожеві або червоно-пурпурові, в 2 рази перевищують чашечку. Плід розпадається на багато плодиків. 2д, 10—50 см. Цв. IV —VI.
М. Жерара —M. Sherardiana Jaub. et Sp. (Malva Sherardiana L., Sida Sherardiana
Benth.).
На засмічених місцях.— В Криму рідко (Керч, Солнечногорськ; окол. Сімферополя; Ленінський р-н, Восходне).
3. 	Гібіск — Hibiscus L.
Дерева, кущі або трав’янисті р. Кв. великі, поодинокі, жовті або лілово-пурпурові. Підчаша із 3—15 лінійних листочків. Плід — багатонасінна, 5-гнізда коробочка.
1. Дикоросла трав’яниста р. Чаш. з 20 поздовжніми темно-пурпуровими жилками. Плід — 5-гнізда, відстовбурченоволосиста чорна коробочка. ©, 10—50 см. Цв. VII — VIII.
1. 	Г. трійчастий — Н. trionum L.
(Н. ternatus Cav., Н. vesicarius Cav.).
Вздовж доріг, на засмічених місцях, полях, як бур’ян.— В Лісостепу, Степу і в Криму. Культивують як декоративну рослину.
— Р. культурні. Чаш. без темних жилок. Плоди вкриті притиснутими волосками і ніколи не бувають чорні 2
2. Л. короткочерешкові, 3-лопатеві або 3-роздільні з видовженою середньою часткою. Кв. поодинокі, часто махрові, на дуже коротких квітконіжках. Він. рожево-пурпуровий, червоно-ліловий або білий, з темною плямою біля основи. І£, 1,5—3 м. Цв. VI — IX.
*2. Г. с і р і й с ь к и й — Н. syriacus L.
Здавна широко культивують як красиву декоративну рослину в Закарпатті, на півдні Степу і в Криму.
— Л. довгочерешкові, серцевидні, 3— 7-лопатеві або пальчастороздільні з широкоовальними зубчастими частками. Він. жовтий, при основі з темною плямою З
3. Підчаша із 8—9 лінійних листочків, які швидко опадають. Чаш. при цвітінні розкривається поздовжньою бічною щілиною. Коробочка розсіяноволосиста, набагато довша за чашечку, з 5—11 гранями. 0, 1,5—2 м. Цв. VII —VIII.
*3. Г. ї с т і в н и й , б а м і я — Н. esculentus L. (Abelmoschus esculentus Moench).
Культивують на півдні. Дає цінні плоди, які вживають в їжу в нестиглому виді під назвою гомбові боби. З насіння виготовляють сурогат кофе. Ст. служать сировиною для прядивно-джутової та паперової промисловості. Застосовують також у медицині як сечогінне та проти простуди.
— Підчаша із 7—12 лінійно-ланцетних листочків, які не опадають. Коробочка вкрита 461


колючими волосками, коротша за чашечку. О, 3—4 м. Цв. VII —VIII.
*4. Г. коноплевидний, кенаф — H. cannabinus L.
Розводять лише в півд. степових районах УРСР заради міцного грубого волокна, яке йде на виготовлення мішковини, брезентів, канатів, шпагату.
Як досить красиву декоративну рослину розводять ще в кімнатних умовах так звану китайську розу — H. rosa sinensis L. з красивими червоними, рожево-червоними або білими квітками.
4. 	Малопе — Malope L.
Л. цілісні або невиразно-5-лопатеві, широкояйцевидні. Кв. поодинокі, великі, фіолетово-рожеві або червоні. Пелюстки в 1,5—2 рази перевищують чашолистки. Плодики численні, дрібні, розміщені неправильними рядами навколо карпофору, утворюючи головку. О, 30—100 см. Цв. VII — IX (X).
*М. трироздільна — M. trifidaCav.
Культивують як красиву декоративну рослину. Зрідка зустрічається здичавіло в садах і парках.
5. 	Бавовник — Gossypium L.
Жорстковолосиста р. із здерев’янілим біля основи стеблом. Л. З—5-лопатеві з трикутно- яйцевидними загостреними лопатями. Кв.
Мал. 380. Бавовник травистий.
поодинокі, кремові, з червонувато-пурпуровим відтінком. Підчаша з 3 великих серцевидних, вгорі надрізаних листочків. Плід — багатонасінна 4 (3—5)-гнізда, куляста або довгасто-яйцевидна коробочка. Насінини з довгими одноклітинними волосками. О, 20—70 (100) см. Цв. VII — IX.
*Б. шорсткий — G. hirsutum L.
Цінна прядивна культура. В УРСР культивують лише в крайніх півд. районах та в Криму. Із насіння добувають бавовняну олію, яку використовують для технічних потреб. Щодо інших видів бавовнику, таких як б. травистий — G. herbaceum L.,6. деревистий — G. arboreum L.,6. барбадоський — G. barbadense L., то вони на Україні промислового значення не мають.
6. Алтея — Althaea L.
Р. однорічні або багаторічні. Л. пальчасторозсічені або пальчастороздільні. Кв. поодинокі в пазухах листків або зібрані у волотевидно-китицевидне суцвіття. Підчаша 7— 9-роздільна. Плід збірний з багатьох однонасінних плодиків, голих або опушених, на спинці впоперек зморшкуватих.
1. Р. однорічна, шорстковолосиста. Л. дрібні, довгочерешкові, неглибоко-5—7-лопатеві. Кв. поодинокі в пазухах листків, на довгих квітконіжках. Пелюстки рожево-червоні або рожево-голубі, дорівнюють або лише трохи довші за чашечку. Сім’янки голі. ©, 15-50 см. Цв. VII —VIII.
1. А. шорстка — A. hirsuta L.
На схилах, кам’янистих місцях, полях, коло доріг як бур’ян.— В Криму та на півд. заході Степу (Одеська обл.).
— Р. багаторічні, м’якоповстисті від зірчастих або кустистих волосків 2
2. Квітконіжки в 2—3 рази перевищують
листки. Плодики голі З
— Квітконіжки дорівнюють або трохи коротші за листки. Плодики зірчастоопу- шені 4
3. Л. з вузьколанцетними частками. Пелюстки рожеві, біля основи темно-червоні, в 2—3 рази перевищують чашечку. 2/., 60— 150 см. Цв. VI — IX.
2. А. коноплевидна — A. cannabi¬
na L.
На луках, по чагарниках, на кам’янистих схилах та вапнякових відслоненнях.— Зрідка в півд. районах Лісостепу і Степу, в передгір- ських і гірських районах та на Півд. березі Криму.
— Л. з ланцетними або широколанцет- ними частками. Пелюстки рожеві або червоно- фіолетові, в 1,5—2 рази перевищують чашечку, злегка виїмчасті.2д, 50—120 см. Цв. VI — IX.
3. А. нарбонська — A. narbonensis
Pourr. (A. cannabina L. p. p.).
На кам’янистих схилах, відслоненнях, узліссях, в лісах та по чагарниках.— В півд. лісостепових та зах. степових р-нах і в Криму.
4 (2). Квітконіжки коротші за листки, в пазухах яких вони сидять. Л. яйцевидні або довгасто-яйцевидні, трохи лопатеві, по краю зарубчасто-зубчасті. Пелюстки блідо-рожеві, широкооберненояйцевидні. Плоди коротко- пухнаті. 2д, 50—150 см. Цв. VI — IX.
4. А. лікарська — A. officinalis L.
На вогких луках, берегах річок, заболочених місцях, по чагарниках, на солончакуватих місцях.— По всій УРСР, але в Криму зрідка. В медицині широко вживають корінь алтею як відхаркуючий, обволікаючий, сечогінний і заспокоюючий болі засіб. Ст. містять до 13% міцного грубого волокна, придатного для плетіння. З пелюсток добувають фарбу.
— Квітконіжки дорівнюють листкам або трохи довші за них. Л. пальчасто-п’ятироздільні, гострозубчасті, з довгасто-яйцевидними частками. Кв. дрібні, рожево-фіолетові. 2£, 60—150 см. Цв. V — IX.
462


5. 	А. вірменська — A. armeniaca Ten. (A. multiflora Reichenb.) На зволожених місцях, пісках, черепаш- никах.— В Приазов’ї (о. Бірючий) та в Криму
Мал. 381. Алтея лікарська.
(Кача). Ст. містять до 11,3% білого шовковистого волокна хорошої якості.
7. 	Рожа — Alcea L.
Р. багаторічні, рідко однорічні, трав’янисті, шерстисто-волосисті. Л. 5—7-лопатеві, округлі або серцевидні, по краю тупозубчасті. Пелюстки білі, рожеві, жовті, лілові, червоні, на верхівці з виїмкою. Підчаша звичайно 6- роздільна, дорівнює чашечці або коротша за неї. Плід розпадається на окремі плодики, розміщені кільцем навколо карпофору. Плодики на спинці з жолобком, впоперек зморшкуваті, нерідко по краю крилаті.
1. Пелюстки майже округлі, довжина їх дорівнює ширині, білі, рожеві, червоні до чорних. Підчаша набагато коротша за чашечку. Плодики по краю з крилатою облямівкою. Р. шерстисто-волосиста. 2д, 80—250 см. Цв. VII —VIII.
*1. Р. рожева, шток-роза —
A. rosea Cav.
Культивують як декоративну рослину по всій УРСР. З пелюсток добувають фарбу, яку використовують для підфарбування ліків, вин, кондитерських виробів.
— Довжина пелюсток більша за ширину. Р. дикорослі 2
2. Підчаша майже дорівнює чашечці. Р. однорічні. Пелюстки рожеві, біля основи жовті, в 3 рази довші за чашечку. О, ЗО—100 см. Цв. VI —VIII.
: 2. Р. б л і д а — A. pallida (W. et К.) Bess. (Althaea pallida W. et K.)« На гранітних схилах, узліссях, іноді як бур’ян.—На півдні Лісостепу зрідка, в Степу, в передгір’ї та горах Криму (Аю-Даг, Сімферополь).
— Підчаша вдвоє коротша за чашечку. Р. багаторічні або дворічні З
3. 	Пелюстки жовті, при основі з бурими жилками, при висиханні зеленіють або майже чорніють, на верхівці виїмчасті. Ст. борозенчасте, розгалужене. Плодики стиснуті з боків, на спинці з глибоким жолобком. 2/., 40—120 (200) см. Цв. VI — IX.
3. 	Р. зморшкувата — A. rugosa
Alef. (A. ficifolia L.).
На степах, солончаках, виходах вапняків і сланців, на галявинах, у посівах як рудеральний бур’ян.— В Лісостепу (крім зах. областей) та Степу, зрідка також в Півд. та Гірському Криму. Вид дуже поліморфний і надто варіює залежно від умов місцезростання. Описані із Криму M. М. Ільїним (Флора СССР, т. XV) Р. кримська — Alcea taurica Iljin. і P. Новопокровського — A. Novopokrovskii Iljin. мало відрізняються від A. rugosa Alef. і потребують дальшого вивчення.
— Пелюстки лілові, лілово-фіолетові, при основі жовті, в 2—2!/4 раза перевищують чашечку. Ст. просте, рідко розгалужене. Плодики дрібні, заокруглено-нирковидні, по боках з випнутими радіальними жилками. Q, 40—100 см. Цв. VI —VIII.
4. 	Р. Гельдрайха — A. Heldreichii Boiss. (A. Bordzilowskii Wissjul.).
На вапнякових відслоненнях і степових схилах.— На півдні Степу в Причорномор’ї.
8. 	Абутилон — Abutilon Gaertn.
Р. густо вкрита м’якими відлеглими волосками. Л. великі, округло-серцевидні, цілісні. Кв. жовті, пелюстки на верхівці неглибоковиїмчасті. Підчаші немає. Плід із 13—15 довгастих плодиків, з відігнутим на верхівці вістрям. О, 40—150 (250) см. Цв. VII — VIII.
АбутилонТеофраста, канат- н и к—A. Theophrasti і Medic. (A. Avicennae
Gaertn.).
На засмічених місцях.— Зрідка в Лісостепу та Степу. На півдні культивують заради міцного грубого волокна, яке використовують в прядивно-джутовій промисловості при виготовленні мотузок, канатів тощо. Цей вид канатника, як культурного, так і дикорослого, містить у собі ряд форм, які відрізняються формою та забарвленням листків і коробочки, строками достигання тощо.
9. 	Лаватера — Lavatera L.
Р. однорічні або багаторічні. Кв. великі, поодинокі або в китицевидно-волотевидному суцвітті. Підчаша із 3 широких, біля основи зрослих листочків. Пелюстки від яскраво- рожевих до білих. Плід розпадається на окремі плодики.
1. 	Р. сіроповстиста. Л. З—5-лопатеві, округло-нирковидні або широкояйцевидні. Кв. великі в китицевидно-волотевому суцвітті. Пелюстки яскраво-рожеві, оберненотри- кутні, на 1/3 вирізні. Основа стовпчика конусовидна і не покриває собою плодика. Плодики гладенькі. 2/., 50—200 см. Цв. VI — IX.
1. Л. т ю р і н г с ь к а — L. thuringiaca L.
463


На схилах і горбах, в лісах, на відкритих місцях, по чагарниках, в садах та городах як бур’ян.— По всій УРСР.
Волокна можуть бути використані для виготовлення шпагату, мотузок. Використовують також в медицині.
— Р. жорстковолосиста. Л. округло- серцевидні. Кв. поодинокі, великі, рожеві, пелюстки на верхівці неглибоковиїмчасті, в 2—4 рази довші за чашечку. Основа стовпчика розширена в диск, який покриває собою плодики. Плодики зморшкуваті. ©, ЗО—100 см Цв. VI — IX.
*2. Л. т р и м і с я ч н а — L. trimestris L.
Розводять як декоративну рослину в садках та на городах.
ПОРЯДОК XXXVIII. СТІНКОПОЛОЖНІ — PARIETALES
РОДИНА 99. ДИЛЕНІЄВІ — DILLENIACEAE
Актинідія — Actinidia Lindi.
Виткі кущі — ліани. Л. цілісні. Кв. правильні, двостатеві або одностатеві. Чашолистків і пелюсток по п’ять. Тичинки численні. Зав’язь верхня. Плід — багатонасінна ягода.
1. Чаш. опадна. Л. округло-яйцевидні, б.-м. шкірясті, видовжено-овальні або еліптичні, 5—15 см завд. і 3—10 см завш. з верхівкою, раптом звуженою в короткий гострячок. Ягода кулясто-еліптична, 25—ЗО мм завд. Кв. запашні, в пазухах небагато квіткових дихазіїв, 1,2—2 см в діам. Ъ, 3—15 м. Цв. VII.
РОДИНА 100.
Чай — Thea L.
Вічнозелений кущ. Л. чергові, довгасто- яйцевидні, цілісні, 6—7 см завд. і 3,5—4 см завш., з короткою, тупою, іноді роздвоєною верхівкою та широко клиновидною основою, гострозубчасті, зверху темно-зелені, зісподу світло-зелені. Кв. двостатеві, білі, 2,5—3 см в діам. Пелюсток 5—9, зрослих з чашечкою.
*1. А. гостра — A. arguta Planch.
Розводять як плодоягідну рослину. Походить з Далекого Сходу.
— Чаш. неопадна. Л. овальні, 8—10 см завд., тонкі, загострені, іноді витягнуті у вістря, з серцевидною основою, двічі тонко гостропилчасті. Ягода овальна, близько 20 мм завд. Кв. запашні, білі, в пазухах нижніх листків, 1—1,5 см в діам. 1^, 3—10 м. Цв. VII.
*2. А. к о л о м і к т а — A. kolomikta
Maxim.
Розводять як плодоягідну рослину.— Походить з Далекого Сходу,
ЧАЙНІ — ТНЕАСЕАЕ
Тичинки численні. Коробочка шкіряста, Ъ, 50—100 см. Цв. VI —VII. г
*4. китайський — Th. sinensis L. Випробовують в культурі в Закарпатті.— Розводять для одержання молодих пагонів і листків, із яких виготовляють чай. Листки чаю містять таніди, кофеїн (2—4%), ефірні масла.
РОДИНА 101. ЗВІРОБІЙНІ — GUTTIFERAE
Звіробій — Hypericum L.
Кв. поодинокі або численні в півзонтиках, зібраних у волотевидні або щитковидні суцвіття. Пелюсток 5, дуже рідко 4, жовтих або золотисто-жовтих,- часто з чорними залозками. Плід — коробочка.
1. Півкущ. Кв. поодинокі, великі, 6— 8 см в діам. 1?, 30—50 см. Цв. VI —VII.
*1. 3. ч а ш е ч к о в и й — Н. calycinum L.
Розводять в садах і парках Півд. Криму, іноді дичавіє {окол. Ялти).
— Р. трав’янисті 2
2. Ст. і л. вкриті густими відлеглими волосками. Л. короткочерешкові, яйцевидно- довгасті або еліптичні, 1,7—5 см завд. і
1—2 см завш., тупі, голубувато-зелені, розсіяно вкриті крапковими залозками. Суцв.— довгаста волоть; приквітки ланцетні, з краю чорнозалозисто-зубчасті, чашолистки нерівні, з краю чорнозалозисто-зубчасті. Пелюстки золотисто-жовті, 8—10 мм завд., в 2—3 рази довші за чашечку. 2д, 50—100 см. Цв. VI — VIII.
2. 	3. ш о р с т к и й — Н. hirsutum L.
В лісах і по чагарниках.—.В лісостепових районах досить звичайно, рідше в Закарпатті, в передгір’ях Карпат, в півн. частині Степу і в передгір’ях і в горах Криму.
— Р. з голими, рідко трохи притиснуто- опушеними стеблами і листками З
3. 	Ст. лежаче, простягнуто-галузисте, тонке, з двома підвищеними лініями. Тичинок 15—20. Л. короткочерешкові, довгасто-овальні, тупі, по краю з рідкими чорними залозками. Суцв. небагатоквіткове. Чашолистки неоднакові: зовнішні — широко довгасто-овальні, внутрішні — вузькодовгасті; всі з чорними залозками, з кінцевою чорною залозкою, по краю з рідкими, іноді чорнозалозистими зубцями. Пелюстки 6—7 мм завд., з краю у верхній частині з чорними крапковими залозками. 2/., 5—15 см. Цв. VI —VIII.
3. 3. сланкий — Н. humifusum L.
На кам’янистих схилах, пісках і полях.— В Карпатах і Волинському (Ровенська обл., Червоноармійськ) та Зах. (Львівська обл., Броди) Лісостепу.
— Ст. прямостояче або висхідне, тичинок більше як 20 4
4. Чашолистки по краю з залозистими
війками або зубчасті 5
464


— Чашолистки без залозистих війок по краю, рідко з поодинокими зубцями або залозками ; .10
5. Пелюстки по краях залозисто-війчасті б
— Пелюстки по краю з сидячими чорними залозками або без них 8
6. Суцв. у вигляді стиснутої китицевидної волоті з 1—3-квіткових півзонтиків на коротких гілочках. Коробочка в 2—3 рази довша за чашолистки. Ст. багаточисленні, висхідні, тонкі, буруваті.2д, 10—ЗО см. Цв. VI —VIII.
4. 	3. приальпійський — H. alpest- ге Stev.
На відкритих кам’янистих схилах гір, на яйлах.— В Криму.
— Суцв. у вигляді пухкої волоті з 3—9- квіткових півзонтиків. Коробочка в 3—5 раз довша за чашолистки 7
7. Вся р. зелена. Ст. з 2 невиразними видовженими лініями. Суцв.— здебільшого вузька, рідка та витягнута китиця, 12—20 см завд., 2—4 см завш., з 1—5-квіткових півзонтиків. Чашолистки яйцевидні, з краю з рідкими, чорними, майже сидячими, головчастими залозками. Пелюстки в 3—4 рази довші за чашечку. 2/., 20—40 см. Цв. VI — VII.
5. 	3. витягнутий — H. elongatum Ledeb. (H. hyssopifolium subsp. elongatum
Woron.).
На сухих схилах в Гірському Криму (Кримське заповідно-мисливське господарство).
— Вся р. сизувата. Ст. з 2 видовженими лініями, з витягнутими міжвузлями і з рідко облиствленими пазушними гілочками. Суцв.— рихла широка китиця з 3—9-квіткових півзонтиків. Чашолистки до верхівки звужені або загострені і залозисті. Пелюстки в 2 рази довші за чашечку. 2д, 10—ЗО см. Цв. VI—VII.
6. 3. золотистий — H. chrysothyrsum
Woron.
На вапнякових схилах, між кущами в лісах.— В передгір’ях і горах Криму.
8 (5). Стеблові л. набагато довші за міжвузля стебла, густо розташовані, на поверхні без прозорих крапок, по краю з чорними залозками. Ст. вгорі з 2 підвищеними лініями. Л. широкояйцевидні, 12—ЗО мм завд. і 8—15 мм завш., верхні при основі серцевидні, всі л. напівстеблообгортні, з краю зісподу з чорними залозками. Кв. 2—10, зібрані в щитковидний густий півзонтик. Пелюстки 1,3—2 см завд., в 2—3 рази довші за чашечку. 2д, 15—30 см. Цв. VI —VII.
7. 3. альпійський — H. alpigenum
Kit
На гірських схилах і луках.— В альпійському і субальпійському поясах Карпат.
— Стеблові л. набагато коротші за міжвузля стебла, з крапковими залозками . . 9
9. 	Ст. круглясте, без підвищених ліній. Л. сидячі, 2—5 см завд., яйцевидно-довгасті або овальні, при основі серцевидні, гострі, з чорними залозками по краях, зісподу трохи шорсткі, верхні—з прозорими крапками. Волоть рідкувата, коротка, овальна, з півзонтиками на довгих ніжках. 2д, ЗО—60 см. Цв. VI-VIII.
8. 	3. г і р с ь к и й — H. montanum L.
В лісах, на лісових галявинах, по чагарниках.— В Карпатах, на Поліссі і в півн. районах Лісостепу.
— Ст. з чорними плямами; міжвузля, принаймні вер хні,з двома виразними поздовжніми лініями. Л. 1—3,5 см завд., довгасто- ланцетні, з серцевидною основою, стеблооб-
Мал. 382. Звіробій звичайний.
гортні, з чорними крапчастими залозками. Волоть досить широка, майже пірамідальна. 2/, 20—80 см. Цв. VI —VIII.
9. 	3. стрункий — H. elegans Steph.
На степових схилах і кам’янистих відслоненнях.— В Лісостепу і Степу нерідко, а місцями звичайно; на Поліссі рідко.
10 (4). Ст. круглясті або з 2 підвищеними лініями. Чашолистки ланцетні, тон коза гострені, з рідкими, чорними, овальними крапками на поверхні. Л. овальні, яйцевидно-довгасті або довгасто-лінійні. 2д, ЗО—160 см. Цв. VI — VIII.
10. 	3. з в и ч а й н и й — Н. perforatum L.
На відкритих сухих місцях, схилах, по чагарниках.— По всій УРСР звичайно. Р. лікарська.
— Ст. чотиригранні, інколи з крилатими гранями 11
11. 	Грані стебла крилаті. Чашолистки ланцетні. Л. овальні, тупі, з численними прозорими крапками. Волоть б.-м. щитковидна. Пелюстки 7—9 мм завд. 21, 20—50 см. Цв. VII —VIII.
ЗО 424
465


11. 	3. гострий — Н. acutum Moench.
(Н. tetrapterum Fries.).
На вологих луках і по канавах.— В Закарпатті, Прикарпатті, Розточчі-Опіллі, на Поліссі, в Донецькому Лісостепу (Донецька обл., в окол. м. Сніжне, горб Савур-Могила), в Степу дуже рідко (Херсонська обл., Голопри- станський р-н, Збур’ївка, Одеса).
— Грані стебла не крилаті. Чашолистки овальні, тупі. Л. овальні, з розсіяними прозорими крапками. Волоть вузька. Пелюстки 12 мм завд., з чорними крапками. 2д, ЗО—-60 см Цв. VI—VIII.
12. 3. ч о т и р и г р а н н и й — Н. quadrangulum L.
На луках, по чагарниках, на узліссях.— В Карпатах і на Поліссі звичайно, в Лісостепу нерідко. В Степу дуже рідко (Луганська' обл., Кремінна).
РОДИНА 102. РУСЛИЦЕВІ — ELATINACEAE
Руслиця — Elatine L.
Однорічні р. з слабкими, прозорими, густо облиствленими стеблами, що часто вкорінюються на вузлах. Л.супротивні або в кільцях, цілісні, цілокраї, з дрібними прилистками. Кв. правильні, дрібні, поодинокі або зібрані пучками в пазухах листків. Чашолистків і пелюсток звичайно чотири, тичинок частіше вісім (у наших видів).Стовпчики з головчастими приймочками. Плід — коробочка.
1. Л. зібрані в кільця, сидячі, цілокраї; підводні л. вузьколінійні,по 8—12 у кільцях; надводні — довгасто-яйцевидні, по 3—5. Ст. прямостояче або підведене, порожнисте, розгалужене лише при основі. Він. білий. 0, 5—35 см. Цв. VI —VIII.
1. Р. кільчаста — E. alsinastrum L.
В стоячих неглибоких водоймах, в плавнях, на болотах.— Розсіяно майже по всій УРСР, крім Криму. В залежності від екологічних умов варіює. У воді трапляються форми: f. aquatica Seub. з галузистими стеблами, листками, довшими за міжвузля, квіток в кільцях по три; i. fluitans Seub. з нерозгалуженими слабкими стеблами, плаваючими листками, коротшими за міжвузля; кв. у кільцях поодинокі. По берегах зустрічається суходільна форма f. terrestris Seub. з майже простими, низенькими стеблами, 2—10 см завд.
— Л. супротивні, черешкові. Ст. розгалужені, повзучі або висхідні 2
2. Кількість тичинок дорівнює числу пелюсток. Чаш. трироздільна, частки її у 2—З рази коротші за пелюстки і коробочки. Квітконіжки 1,5—2,5 льи завд., дорівнюють пелюсткам або вдвоє довші за них. Насінини майже прямі або ледве зігнуті. О, 1,5—3 см. Цв. VII —VIII.
2. 	Р. сумнівна — E. ambigua Wight (E. triandra Schkuhr var. pedicellata Kryl.). На берегах водойм, по канавах.— В Закарпатті (окол. Ужгорода і Берегова).
— Число тичинок в 2 рази більше, ніж число пелюсток. Насінини зігнуті ’. . . .3
3. 	Кв майже сидячі. Він. білий або рожевий, довший за чашечку. Л. довгасто-овальні, черешкові. Ст. тонке, у вузлах укорінюється. 0, 2—10 см. Цв. VI — IX.
3. Р.перцева — Е. hydropiper L.
(E. gyrosperma Dii ben).
В стоячих водоймах, мулуватих болотах, у воді і по берегу.— Зрідка, розсіяно майже по всій УРСР, крім Криму.
Відрізняють такі екологічні форми: наземну f. terrestris Seub.— з дуже розгалуженим, маленьким, до 2 см, стеблом, короткочерешко- вими, зібраними на кінцях галузок у розетку листками і рожевими віночками квіток; f. intermedia Seub.— мілководна, більша р. з прозорими листками, черешки яких дорівнюють пластинці, і білими віночками; f. submersa Seub.— р. текучих водойм з витягнутим малорозгалуженим стеблом і рідкими квітками з білим віночком.
— Кв. на ніжках. Він. коротший за чашечку. Л довгасто-ланцетні або довгасто- овальні, тупі, здебільшого черешкові 0,
2—6 см. Цв. VI —VIII.
4. Р. угорська — E. hungarica Moesz.
(E. Schkuhriana C. A. Mey.).
На берегах водойм, в канавах, подах рідко.— В Степу (на півдні). Крім того, наводиться для Закарпаття.
РОДИНА 103. ФРАНКЕНІЄВІ - FRANKENIACEAE
Франкенія — Frankenia L.
Р. трав’янисті або півкущі. Кв. правильні. Чаш. трубчаста, з чотирма-п’ятьма зубцями. Він. вільнопелюстковий, рожевий, пелюстки при основі звужуються у видовжений нігтик. Тичинок здебільшого шість. Стовпчик один, з двома-п’ятьма приймочками. Плід — коробочка.
1. 	Р. однорічні. Ст. сланкі, розгалужені, біловолосисті. Л. оберненояйцевидні, тупі, зісподу борошнистоопушені. Кв. рожеві, в кільцевих пазушних півзонтиках. Чаш. гола. 0, 10—20 см. Цв. V —VII.
1. 	Ф. припорошена — F. pulveru¬
lenta L.
На солончаках.— В Степу (на півдні); в Півн. Криму (Джанкой, Євпаторія).
— Півкущики. Ст. розгалужені, здебільшого сланкі, як і л., короткожорстковоло- систі. Л. лінійні або довгасто-лінійні, з загорнутими краями. Кв. по кілька в розвилках стебла або скупчені на кінцях пагонів. 2£, 10—35 см. Цв. VI —VII.
2. Ф. шорстка — F. hirsuta L.
На солончакових місцях.— В Степу (на півдні), в Півн. Криму (Джанкой, Перекоп, Таганаш). Під назвою ф. гладка — F. laevis L. (F. taurica C. А. М.) наводять для Присивашшя майже позбавлену опушення рослину з трохи дрібнішими квітками.
466


РОДИНА 104. ТАМАРИКСОВІ —ТАМАRICАСЕАЕ
Кущі або невеличкі деревця, з дрібними, сидячими, розміщеними спірально листками, без прилистків. Кв. здебільшого зібрані в китиці або волоті, двостатеві. Чаш. 4—5-роздільна. Пелюсток 4—5, вільних. Тичинок 4—10 (12). Зав’язь верхня; стовпчики вкорочені, в кількості трьох-п’яти або приймочки сидячі. Плід — коробочка, розкривається до основи 3—5 стулками; насінини численні, дрібні, кожна з остючком на верхівці, цілком або досередини вкритим довгими волосками.
1. 	Тичинки вільні, в числі 4—5 (рідше
6 або 10—12); зав’язь з 3—5 стовпчиками, ос- тючок насінини цілком вкритий довгими волосками.
1. 	Тамарикс — Tamarix L.
—Тичинки дополовини зрослися нитками, в числі 10;зав’язь з сидячою головчастою приймочкою; остючок насінини лише досередини волосистий.
2. Мірикарія — Мугісагіа Desf.
1. 	Тамарикс — Tamarix L.
Л. лусковидні, вкриті залозками, що виділяють сіль. Кв. з приквітками. Частки чашечки яйцевидні. Він. неопадний. Тичинки прикріплені до підматочкового диску. Зав’язь одногнізда.
1. Суцв. бокові, розвиваються на торішніх гілках. Кв. 4—5-членні 2
— Суцв. верхівкові, рідше бокові, розвиваються на молодих гілках. Кв. здебільшого'5-членні З
2. Кв. 4-членні, рідко 5- членні, білі або рожеві. Тичинок 4 (рідко 5—6). Китиці до
7 мм завд. Л. яйцевидно-ланцетні, гострі. Кора темно-бура, майже чорна. 1? або 2—3 м. Цв. IV.
1. 	Т. чотиритичинковий —
Т. 	tetrandra Pall.
На морських берегах і берегах річок.— У приморських районах Степу, в Криму культивують як дуже декоративну рослину, по сухих сонячних місцях. Крім насіння, легко розмножується живцями. В листках і суцвіттях міститься 9—18% танідів, в корі 9—12%.
— Кв. 5-членні, рідко 4-членні, рожеві. Тичинок 5. Китиці до 9 см завд. Л. ланцетні, гострі. Кора буро-червона. 1?, 1—3 (5) м. Цв. IV —V
2. Т. Гогенакера — T. Hohenackeri
Bunge.
На морському узбережжі.— В Криму.
Відвар гілок фарбує шкуру у вишневий колір. В корі міститься 9—10% танідів.
З (1). Кв. 4—5-членні; пелюстки рожеві, опадають. Кора бурувато-каштанова. Л. лінійно-ланцетні. Китиці 1—3 см завд., зібрані в розлогу волоть. до 3 м. Цв. V — VI.
3. Т. стрункий — Т. gracilis Willd.
На приморських пісках.— В Степу (по узбережжю Азовського моря).
— Кв. 5-членні, пелюстки червонувато- фіолетові або темно-рожеві, не опадають. Кора червонувата. Л. яйцевидні. Китиці 3—8 см завд., у кінцевих волотях. 1?, І?, 1—3 м. Цв. V — IX.
4. Т. г а л у з и с т и й — T. ramosissima
Ledeb.
На приморських пісках.— На півдні Степу. Часто культивують як декоративну рослину. В корі міститься 5—6% танідів.
Як окремий вид виділяють Т. odessana Bunge (T. ramosissima var. odessana Schmalh.), з довгими китицями (6—8 см завд.).
2. 	Мірикарія — Мугісагіа Desf.
Кущі або напівкущі. Кв. в китицях, часто колосовидних. Тичинок 10, прикріплених між лопатями підматочкового диска (з них 5 довших, 5 коротших), б.-м. зрослих між собою нитками.
Всі частини рослини дають чорну фарбу; містять багато дубильних речовин.
1. 	Китиці бокові, з численними лусочками при основі. Приквітки яйцевидно-еліптичні, тупі. Л. видовжено-лінійні. Кущ з бурою корою і численними прямими, густо улисне- ними гілками. 1?, 1—2 м. Цв. VI —VII.
1. М. лускувата — М. squamosa Desf.
На піщаних берегах гірських річок, щебенистих схилах.— В Криму.
— Китиці верхівкові (рідко бокові), лусочок при основі їх немає; Приквітки ланцетно-овальні, гострі. Л. лінійні. Кущ з червонувато-бурою корою і густо улисненими гілками. 1?, 1—2,5 м. Цв. VI —VII.
2. М. німецька — M. germanica (L.
Desf.) (Tamarix germanica L.).
При берегах, по долинах річок.— В Карпатах, в зах. частині Лісостепу. Культивують в садах і парках.
Форму з видовженими китицями (до 20 см завд.) виділяють як окремий вид М. к итни- ковидна—М. alopecuroides Schrenk. (M. germanica var. alopecuroides Maxim.). — В Криму.
В листках і молодих гілках міститься 7— 11% танідів.
РОДИНА 105. ЧИСТОВІ — CISTACEAE
Кв. правильні, двостатеві, зібрані в цимозні волотеві або китицевидні суцвіття, рідше поодинокі. Чаш. зелена або перетинчаста, залишається при плодах. Чашолистків здебільшого 5, вільних, з них 2 зовнішні звичайно коротші й вужчі за 3 внутрішні або й зовсім нерозвинені. Пелюсток 5, рідше 3, рожевих, жовтих або білих. Тичинки численні (більше
ЗО*
20), вільні. Зав’язь верхня, 1-гнізда. Плід — шерстисто-волохата, 3—5-стулкова коробочка. Насінини дрібні, округлі, з міцною оболонкою.
1. 	Кв. рожеві, порівняно великі, пелюстки близько 25 мм завд. Коробочка 5-стулкова. Кущ із зморшкуватими листками.
1. Чист — Cistus L.
467


•— Кв. жовті, дрібніші. Коробочка 3-стулкова. Трави або півкущі з рівними (не- зморшкуватими) листками 2
2. 	Всі тичинки з пиляками, плідні. Стовпчик з цілісною головчастою приймочкою. Л. супротивні.
2. 	Co н це цв і т. Сонянка — Неііап- themum Adans.
— Зовнішні тичинки без пиляків, неплідні. Стовпчик з 3-лопатевою приймочкою. Л. чергові.
3. 	Фу мана — Fumana Spach.
1. Чист — Cistus L.
Куш з галузистими, прямостоячими або розпростертими стеблами і супротивними, довгасто-яйцевидними або еліптичними, зморшкуватими і по краю трохи хвилястими листками, до 5 см завд. і 2 см завш. Кв. верхівкові, на довгих квітконіжках, поодинокі або по 2—3 в півзонтиках. Чашолистків 5, рідше 3, однакових, 10—12 мм завд. або 2 зовнішні — дрібніші. Пелюсток 5, рожевих. Коробочка близько 8 мм завд., багатонасінна. Р. вся сіра або сіро-зелена від б.-м. густих зірчастих волосків. 40—60 см. Цв. V —VII.
Ч. 	кримський — С. tauricus Presl.
(С. creticus M. B. non L.).
На сухих гірських схилах і горбах, в розріджених лісах і по чагарниках.— В Півд. Криму на схід до Алушти. Р. декоративна.
2. 	Сонцецвіт. Сонянка — Helianthemum Adans.
Кв. в простих або китицевидних завійках. Чаш. зелена, залишається при плодах. Чашолистків 5, з них 2 зовнішні дрібніші за внутрішні, останні б.-м. рівні, з 3—5 виступаючими жилками. Пелюсток 5, жовтих. Тичинок багато. Зав’язь 1-гнізда або неповно
3-гнізда. Стовпчик короткий, приймочка головчаста або невиразно-3-лопатева. Коробочка 3-гранна, розкривається 3 стулками.
1. Л. з прилистками 2
— Л. без прилистків 8
2. Однорічники З
— Багаторічники 4
3. Китиці 6—13-квіткові. Пелюстки блідо-жовті, при основі темніші. Квітконіжки при плодах горизонтально відхилені, вгорі дуговидно висхідні. Приквітки трохи коротші за квітконіжки. Коробочка майже гола; насінини біля 1 мм завд. О, 5—25 см. Цв IV—V.
1. С. в e р б о л и с т и й — Н. salicifolium
(L.) Mill. (Cistus saiicifolius L.).
На сухих кам’янистих місцях, гірських схилах і горбах, по чагарниках, на степах.— В Криму, розсіяно у півд. частині
Вважають, що в Криму поширена велико- плода відміна цього виду — var. macrocarpum Willk.
— Китиці 2—6-квіткові. Пелюстки жовті, без плям при основі. Квітконіжки при плодах прямі, косо спрямовані догори. Приквітки дорівнюють квітконіжкам або довші за них. Коробочка густоволосиста. О, 15— ЗО (40) см. Цв. IV —VI.
2. С. в о л о х а т о п л о д и й — Н. Iasio- carpum Willk. (Н. tauricum Rupr.).
На сухих кам’янистих і трав’янистих гірських схилах, сухих луках, по чагарниках.— В Криму, рідко (окол. Судака).
4 (2). Л. з обох боків зелені, цілком голі або вкриті рідкими, б.-м. довгими, притиснутими, простими або галузистими волосками . .5
— Л. лише зверху зелені, зісподу біло- або білуватоповстисті, суцільно вкриті короткими зірчастими волосками 7
5. Л. з обох боків яскраво-зелені, цілком голі або лише по краю і зісподу по середніх жилках б.-м. волосисті, ланцетні або оберненояйцевидні, 1—2,3 см завд., 2—10 мм завш., плоскі або з б.-м. загорнутими краями. Чашолистки 7—10 мм завд. Пелюстки яскраво- жовті, 10—15 мм завд. Півкущик з сланкими або підведеними гілками. 2^., 7—25 см. Цв. V—VI.
3. 	С. б л и с к у ч и й — Н. nitidum Clem. (Н. vulgare var. glabrum Koch, H. grandi- florum var. glabrum Beck.).
В лісах, по чагарниках, на улоговинах і яйлах.— В Гірському та Півд. Криму. Вважають, що тут поширена не типова форма виду, а його відміна — var. glabrum Janch.
— Л. з обох боків зелені, вкриті рідкими,
б.-м. довгими, притиснутими, простими або галузистими волосками 6
6. Л. лінійно-ланцетні або яйцевидно- еліптичні, 0,8—3>см завд., 1,5—8 (10) мм завш., плоскі, довговолосисті. Суцв. багатоквіткове. Пелюстки 8—12 мм завд., золотисто-жовті, рідше оранжово-або білувато-жовті. 2/., 10— 50 см. Цв. V —VII.
3. 	С. шорсткий — H. hirsutum (Thuill.) Merat. (H. obscurum Pers., H. chamaecistus
var. hirsutum Schmalh.)
На сухих схилах.— В лісових та лісостепових районах (головне правобережних), a b Кримській обл. зрідка в передгір’ї (Біло- горськ) і б.-м. звичайно на яйлах і півд. березі.
— Л. широколанцетні або оберненояйцевидні, 1,5—4 см завд., 6—15 мм завш., плоскі або із загнутими донизу краями, з обох боків розсіяноволосисті. Суцв. малоквіткове. Пелюстки 10—18 мм завд., золотисто- жовті або червонувато-оранжові. 2/., 10—30 елі. Цв. VI—VIII
5. 	С. велико квітковий —
Н. grandiflorum (Scop.) Lam. et DC.
В гірських лісах, на улоговинах, схилах гір і на скелях.— Зрідка в Карпатах (Чивчинські гори і полонина Свидовець) та в Криму (верхнє плато гори В. Чучель; Гурзуфська яйла; Чатир-Даг; Байдарська долина; Ліва- дія; Ялта)
7 (4). Л. довгасто-еліптичні або довгасто- яйцевидні, 0,6—2,5 (3) см завд., 2—8 мм завш., зверху зелені, розсіяно- і довговолосисті або рідко майже голі, зісподу сіро- або білувато-шерстисто-повстисті, з густими короткими зірчастими волосками, а по жилках ще з довгими галузистими волосками. Суцв. багатоквіткове. Внутрішні листочки чашечки 5—8 мм завд. Кв. 1,5—2 см в діам. Пелюстки золотисто-жовті, 8—12 мм завд. Коробочка 5—7 мм завд. 2д, 10—35 см. Цв. V —VII.
6. 	С. звичайний — H. nummularium (L.) Mill. (Cistus nummularius L., Helianthemum chamaecistus Mill p. p.).
468


На крейдяних та вапнякових відслоненнях, узліссях, схилах гір та степових схилах.— В лісових і лісостепових районах (головне лівобережних) та у півн.-схід, частині Степу (на північ від р. Дінця) б.-м. звичайно; в Кримській обл. зрідка в передгір’ї і на Півд. березі (Ласпі, Форос та вздовж р. Отузки).
— Л. широколанцетні або овальні, більші за розміром, (1) 1,5—4 см завд., 4—15 мм завш., зверху б.-м. волосисті, зісподу — сизу- ватоповстисті від густих зірчастих волосків. Суцв. малоквіткове, з 3—8 квіток. Внутрішні листочки чашечки 7—10 мм завд. Кв. більші, 2,3—3,2 см в діам.; пелюстки жовті, при основі лимонні. Коробочка 7—9 мм завд. 2/., 15—40 см. Цв. V —VI (VIII).
7. 	С. повстистий — Н. tomentosum Spreng. (Н. chamaecistus МІН. p. p., Cistus tomentosus Scop.).
На сухих схилах гір.— В Гірському Криму рідко.
8 	(1). Л. з обох боків або лише зісподу густо сіро- або білоповстисті, б.-м. рівномірно розміщені на плодючих і неплідних пагонах; верхівкові л. неплідних пагонів складають розетку 9
— Л. з обох боків зелені, часто зісподу сіруватоопушені, але неповстисті, зібрані переважно на вкорочених неплідних пагонах 10
9. 	Чашолистки відстовбурченоволосисті, внутрішні (4) 5—6 (7) мм завд. Кв. порівняно великі, в 2—9-квіткових суцвіттях. Пелюстки (5) 7—8 мм завд., яскраво-жовті. Л. 0,7—2 см завд., частки з загорнутими краями, з обох боків або лише зісподу густо білоповстисті, з короткими зірчастими волосками та з пучками більш довгих простих волосків. 2д, 5—20 см. Цв. V—VI.
8. 	C. С т е в е н а — Н. Stevenii Rupr. (Cistus marifolius M. B. p. p.).
На сухих кам’янистих місцях, вершинах гір.— В Криму, рідко на яйлах. Ендем.
— Чашолистки рихлопритиснутоволо- систі, внутрішні 4—6 мм завд. Кв. поодинокі або в 2—10-квіткових суцвіттях. Пелюстки З—6 мм завд., темно-жовті. Л. 0,6—2 (2,5) см завд., 2—4 мм завш., зверху вкриті довгими білими притиснутими волосками, зісподу сіро- або білоповстисті, а по краю і по жилках ще довговолосисті. 2д; 10—ЗО см. Цв. V —VII.
9. 	С. с и в и й — Н. canum (L.) Baumg. (Н. oelandicum auct. fl. taur., non Vahl). На кам’янистих схилах і скелях, крейдяних відслоненнях.— Рідко в районі Зах. Лісостепу (Тернопільська обл.) і б.-м. часто в Гірському і Півд. Криму.
Р. досить варіює у формі листків та характері їх опушення, також як і в характері опушення чашолистків.
10 (8). Чашолистки 3—5 мм завд., від- стовбурченодовговолосисті. Л. лінійно-ланцетні або оберненояйцевидні. Суцв. 2— 20-квіткові. Пелюстки округлооберненояйце- видні, 6—8 мм завд., 7—9 мм завш., яскраво-жовті. 2д, 10—20 см. Цв. V —VII.
Ю. С. східний — Н. orientale (Grosser) Juz. et Pozd. (H. marifolium var. Italicum f. orientale Grosser).
На сухих сонячних кам’янистих схилах по верхів’ях гір.— В Криму, зрідка в передгір’ї (Сімферополь) та на яйлах (Бабуган-яй- ла; Демерджі-яйла; Долгоруківська яйла; Карабі-яйла; Чатирдаг).
— Чашолистки прилеглодовговолосисті. Л. плоскі або майже плоскі (з б.-м. відігнутими краями) и
11. Квітконіжки прямостоячі, 5—10 мм завд. Суцв. 2—5-квіткове. Пелюстки золотисто-жовті, до 7 мм завд. Л. еліптично-довгасті або лінійно-ланцетні, з б.-м. загорнутими наспід краями, зверху зелені, з довгими притиснутими волосками, зісподу білуваті, коротко- густоволосисті. 2д, 10—25 см. Цв. V—VI.
10. 	С. к p е й д я н и й — H. cretaceum
(Rupr.) Juz. (H. italicum var. cretaceum Rupr., H. oelandicum var. tomentosum
Schmalh.).
На крейдяних і вапнякових відслоненнях.— Зрідка лише у півн.-схід, лісостепових р-нах (Донецька обл., Слов’янський і Красноли- манський p-ни; Харківська обл., Дворічан- ський р-н). Ендем півдня європейської частини СРСР.
— Квітконіжки при плодах б.-м. відхилені або відігнуті назад 12
12. Л. довгасто-лінійні або еліптичні, 1,5—3 см завд., довжина їх пластинок у 3— 6 разів перевищує ширину. Суцв. З—7 (Ю)-квіткове. Пелюстки жовті, 5—7льизавд. 4, 8—20 см. Цв. V—VI (VII).
11. 	С. скельний — Н. rupifragum Kerner (H. alpestre f. rupifragum Gross.).
На вапнякових схилах.— Рідко в гірських районах Карпат.
— Л. оберненояйцевидні, ланцетні або яйцевидно-ланцети і, 0,5—1,5 (1,8) см завд., довжина їх пластинок у 2,5—3 рази перевищує ширину. Суцв. 2—5-квіткове. Квіткові бруньки яйцевидні. Пелюстки 7—10 мм завд., темно-жовті, з коричнево-жовтою плямою при основі. 2/_, 5—15 см. Цв. VI—VII (VIII).
13. С. альпійський — H. alpestre
(Jacq.) DC. (Cistus alpestre Jacq.).
На вапнякових схилах.— В Карпатах, в альпійському поясі гір.
3. 	Фумана — Fumana (Dun.) Spach.
Низенькі півкущики з галузистими, при основі здерев’янілими стеблами і сланкими або прямостоячими гілками. Кв. в рідких завійках, рідше поодинокі в пазухах листків. Чашолистків 5, з них 2 зовнішні дрібніші за З внутрішніх, зелені, лінійні або лінійно- ланцетні, з 1 жилкою, внутрішні — червонуваті, з 4—5 (6) жилками. Пелюсток 5, близько 8лшзавд. Тичинок багато. Коробочка 3-гран- на, майже 2-гнізда, близько 6 мм завд.
1. Л. з прилистками, лінійні або еліптично-ланцетні, плоскі, 0,6—1,3 елі завд., 1—Змм завш., зісподу з виступаючою жилкою, з обох боків зелені і коротковолосисті, клейкі. Кв. поодинокі або в 2—4 (7)-квіткових завійках. Квітконіжки в 2—3 рази довші за листки. Коробочка яйцевидно-3-гранна, зеленувато-жовта, блискуча. Ст. густозалозисті, клейкі.^, 5—15 см. Цв. V—VII.
469


1. Ф. липкуват а—F. viscidula (Stev.) Juz. (Helianthemum viscidulum Stev., Fumana arabica Ledeb. non Spach.).
На сухих схилах і відкритих кам’янистих місцях, в світлих лісах і по чагарниках.— Зрідка в Півд. Криму.
— Л. без прилистків, вузьколінійні, 0,5—1,5 см завд., 0,5—2 мм завш., по краю шорсткі або розсіяновійчасті, скупчені на кінцях неплідних пагонів. Завійки 3—4-квіт- кові, рідше кв. поодинокі. Квітконіжки не довші за листки. Пелюстки жовті. Коробочка овально-3-гранна, темно-жовта, блискуча 7/ 5—8 см. Цв. IV— VII.
2. 	Ф. л е ж а ч а — F. proqumbens (Dun.)
Gr. et Godr. (Helianthemum procumbens
Dun., H. fumana Mill.).
На сухих відкритих місцях, кам’янистих і вапнякових схилах, на пісках, степах, по чагарниках.— Зрідка в Степу (Одеська обл., окол. Вилкова; Кримська обл., Саки) і в передгір’ї Криму (Сімферополь; Старо-Кримський р-н, Агармиш) та б.-м. часто в Півд. Криму (від Севастополя до Феодосії).
РОДИНА 106. ФІАЛКОВІ — VIOLACEAE
Фіалка — Viola L.
Трав’янисті р. Л. черешкові, в розетках або чергові, з 2 цілісними або ліровидно-розділь- ними прилистками. Кв. пазушні, на довгих квітконіжках, з 2 приквітками, неправильні; крім хазмогамних квіток, розвиваються влітку ще й клейстогамні, з недорозвиненим віночком. Чашолистків 5, з вушковидними придатками. Він. п’ятипелюстковий, нижня пелюстка при основі з мішковидною шпоркою. Тичинок 5, вільних, дві нижні з придатками, зануреними в шпорку нижньої пелюстки. Маточка з верхньою зав’яззю; стовпчик 1, приймочка різної форми. Плід — тристулкова коробочка.
1. Прилистки цілісні. Приймочки різної
форми, але неголовчасті. Кв. синьо-фіолетові або голубі, іноді в центрі віночка білі, рідко блідо-жовті (лише у гірської V. biflora L.). Завжди багаторічники 2
— Прилистки перисто- або іноді пальчасто-роздільні, здебільшого ліровидні. Приймочка головчаста, куляста. Кв. частіше строкаті, жовто-біло-сині, з перевагою жовтого або синього кольору, рідко зовсім жовті або цілком сині. Часто однорічники, дворічники або багаторічники 23
2. Кв. жовті з темними жилками в кількості 1—2 на кожному стеблі. Стовпчик до верхівки повільно потовщений, обернено- пляшковидний. Кореневище повзуче. Ст. висхідні, голі, улиснеиі. Л. довгочерешкові, нирковидні, розсіяноволосисті. Прилистки коротенькі, яйцевидні, цілокраї. 2/, 8—20 см. Цв. V—VII.
1. Ф. двоквіткова — V. biflora L.
На гірських луках.— В Карпатах нерідко.
— Кв. синьо-фіолетові, голубі або білі. Стовпчик і приймочка іншого вигляду. Прилистки звичайно ланцетні, зазублені або торочкуваті З
3. Р. під час цвітіння і після цвітіння не мають розвиненого надземного стебла. Кв. виходять з пазух прикореневих листків, здебільшого синьо-фіолетові (у V. mirabilis L. ст. розвивається вже після появи з пазух прикореневих листків перших квіток) ... 4
— Р. під час цвітіння мають розвинене надземне стебло. Кв. виходять з пазух стеблових листків, звичайно блідо-сині або голубі до майже білих 12
4. Прилистки майже досередини з’єднані між собою та з черешком, яйцевидні або яйцевидно-ланцетні. Л. серцевидно-яйцевидні, голі. Кв. фіолетові, нечисленні, крупні, 20—
ЗО мм завд., без запаху. 2д, 5—20 см. Ив IV —V.
2. 	Ф. багнова — V. uliginosa Bess.
На болотах, заболочених місцях.— На Поліссі нерідко, в Лівобережному. Лісостепу (Лубни) дуже рідко.
— Прилистки вільні або ледве зрослі при основі 5
Мал. 383. Фіалка запашна.
5. Р. з повзучими, звичайно надземними
пагонами 6
— Р. без повзучих пагонів 10
6. Приймочка плоска, дисковидна, на¬
хилена. Л. в числі 2—3, голі або майже голі. Кв. без запаху. Болотні р 9
— Приймочка іншого вигляду. Л. численні, коротковолосисті. Кв. запашні. Лісові р 7
7. Л. вкриті дрібними білими щетинисти- ти волосками, при основі серцевидні, в обрисі округлі, овальні або майже трикутні; прилистки лінійно-ланцетні, торочкуваті і війчасті. Кв. звичайно білі, запашні. 10—15 см. Цв. Ill —V.
3. 	Ф. б і л а — V. alba Bess. (V. scotophyl-
Іа Jord.).
В лісах, по чагарниках.— В Зах. Лісостепу рідко та в Криму.
— Л. голі або м’яковолосисті .... 8
8. 	Л. овально-серцевидні (довжина пластинки перевищує ширину), верхівка пластин470


ки гострокутна. Прилистки ланцетно-шиловидні, з війчастими торочками. Повзучі пагони зацвітають в перший рік. Кв. запашні, пелюстки від основи майже досередини білі, виїмчасті. 2/_, 5—15 см. Цв. IV — V.
4. 	Ф. п р и є м н а — V. suavis М. В.
В лісах, по чагарниках.— В Лісостепу та Степу звичайно.
— Л. округло-серцевидні (довжина пластинки не перевищує ширину), верхівка плас-
Мал. 384. Фіалка болотна.
тинки округла або тупотрикутна. Прилистки звичайно яйцевидні, короткоторочкуваті. Повзучі пагони зацвітають на другий рік. Кв. дуже запашні, фіолетові, пелюстки невиїм- часті. 2/, 5—15 см. Цв. IV — V.
5. Ф, запашна — V. odorata L.
В лісах, по чагарниках.— По всій УРСР, на півдні значно рідше, в Гірському Криму звичайно.
9 	(6). Л. нирковидні, голі, блискучі, в числі 2—4. Прилистки яйцевидні. Квітконіжки перевищують листки, з двома приквітками, розміщеними нижче їх середини. Кв. лілувато-фіолетові, 3—12 мм завд., шпорка близько 1 мм завд. 2/., 5—15 см. Цв. IV — VI.
6. Ф.болотна — V. palustris L.
На болотах і торф’янистих луках.— В півн. частині УРСР звичайно. Дуже рідко в Лісостепу (Бобрик Полтавської обл.) та Степу (пониззя р. Красної в Кремінському р-ні Луганської обл.).
— Л. серцевидно-нирковидні, розсіяноволосисті, неблискучі, звичайно в числі 2, нижній листок тупий, верхній загострений, прилистки овально-ланцетні. Квітконіжки здебільшого не перевищують листків; приквітки розміщені вище їх середини. Кв. голубувато-лілові, 12—19 мм завд., шпорка не коротша за 2 мм. 2/., 5—15 см. Цв. V —VI.
7. Ф. різнолиста — V. epipsi la Led. На болотах і торф’янистих луках. — На Лівобережному Поліссі рідко.
10 	(5). Л. яйцевидно-трикутні або довгасто-яйцевидні, при основі клиновидні, з пластинкою, збігаючою по черешку, коротко- опушені або майже голі; крайові жилки виходять ніби з верхівки черешка; прилистки ланцетно-шиловидні, торочкуваті, невійчасті. Кв. 15—20 мм завд., фіолетові. Коробочка куляста, пухната. 2/., 5—15 см. Цв. IV —V.
8. Ф. двозначна — V. ambigua W. et
К. 	(V. campestris M. B.).
На степових схилах, відслоненнях, узліссях, по чагарниках.— В Лісостепу, Степу та в Криму.
Мал. 385. Фіалка шершава.
— Л. серцевидно-трикутні або яйцевидні, при основі з б.-м. глибокою виїмкою, з пластинкою, що не збігає по черешку; крайові жилки відходять від головної вище черешка 11
11. Прилистки довгасто-ланцетні, вузькі, довго-війчасто-торочкуваті. Л. обернено- серцевидні, опушені досить густими волосками. Кв. блідо-фіолетові, запашні. Шпорка пряма, тупа, білувата. Коробочка куляста, опушена. 2д, 5—15 см. Цв. IV—V.
9. Ф. пагорбкова — V. collina Bess. На трав’янистих схилах, узліссях, по чагарниках.— В Лісостепу рідко.
— Прилистки яйцевидно-ланцетні, короткоторочкуваті, залозисті. Л серцевидно- трикутні або яйцевидно-серцевидні, разом з черешками опушені Кв. фіолетово-сині, без запаху Шпорка на верхівці звичайно загнута, загострена Коробочка куляста, опушена. 4, 5—15 см. Цв IV —V.
10. Ф. ш e р ш а в а — V. hirta L.
471


В лісах, по чагарниках, на схилах.— По всій УРСР, крім крайнього півдня Степу і степових районів Криму.
12 (3). Кв. з’являються спочатку в пазухах прикореневих листків, запашні, звичайно неплідні. На стеблі, що розвивається після появи перших квіток, розвиваються плідні кв. Л. з нирковидною або округло- Мал. 386. Різні види фіалок:
/ — фіалка піскова, 2 — фіалка двозначна, 3 — фіалка висока.
серцевидною основою, розсіяноволосисті або голі; черешки листків опушені однобічно. Кореневище висхідне, вкрите іржаво-бурими лусками. Коробочка довгасто-яйцевидна, гола. 2д, 20—40 см. Цв. IV —VI.
11. Ф. д и в н а—V. mirabilis L.
В лісах, по чагарниках.— На Поліссі, в Лісостепу і Гірському Криму звичайно, в степових районах рідко.
— Кв. розвиваються тільки в пазухах стеблових листків. Ст. розвинені з самого початку вегетації 13
13. Р., крім стеблових листків, розвиває
ще й прикореневі л 14
— Р.» розвиває лише стеблові л. . . .19
14. Дрібні р., 5—10 см завв., прикореневі л. 1—2 см завд. і 0,5—2 см завш. . . .15
— Р. більші, 10—ЗО см завв., із значно крупнішими листками 16
15. Р. короткоопушена, зрідка майже гола. Ст. численні, підведені. Л. дрібні, широкосер цевидн і; прилистки яйцевидні або широколанцетні. Кв. лілово-фіолетові, дрібні, 9—11 мм завд., без запаху. Коробочка яйцевидна, гострувата, короткоопушена. 2/ 5—15 см. Цв. IV —V.
12. 	Ф. п і с к о в а — V. arenaria DC. В соснових і мішаних лісах, на пісках.
По всій УРСР, в Степу рідко. В 1956—1957 рр. знайдена Г. Е. Гроссетом на Чатнрдазі, в Криму.
— Р. гола, сизувата, меншого росту і з дрібнішими розмірами всіх частин. 2/ 3—10 см. Цв. IV —V.
13. Ф. кам’яна — V. rupestris Schmidt
На вапнякових та гіпсових відслоненнях.— Лише в Зах. Лісостепу (по р. Збручу).
16 (14). Л. широкоовальні або округлі, при основі неглибокосерцевидні, голі або майже голі; прилистки торочкувато-зубчасті, з довгими й вузькими торочками. Кв. білуваті або блідо-голубі, 15—22 мм завд.; шпорка тупа, біла, 3—5 мм завд. Приквітки розміщені значно вище середини квітконіжки. 2/., 5—15 см. Цв. IV—V.
14. Ф. З и г е — V. Siehea- па W. Beck.
В лісах.— В Криму звичайно.
— Л. при основі глибо- косер цевидн і 17
17. 	Прилистки листовидні, ланцетні, зубчасті або ко- роткоторочкуваті, до 15 мм завд. Л. округлі або нирковидні, розсіяноволосисті. Кв. фіолетові, 15—20 мм завд.; шпорка 4—6 мм завд., бліда. Коробочка 9—10 мм завд., гостра, гола. 2д, 5— 15 см. Цв. IV —V.
15. Ф. д о н с ь к а — V. tanaitica Grosset Переважно в дубових лісах.— В Лівобережному Лісостепу і Степу звичайно, в Гірському Криму рідко.
— Прилистки лінійно-шиловидні, гребінчасто-зубчасті, до 20 мм завд. Кв. блідіші 18
18. 	Кв. 15—20 мм завд., світло-фіолетові; шпорка тоненька, на кінці загострена, в 5—7 разів довша за придатки чашолистків. Л. ясно-зелені, нерідко лілуваті, голі або ледве волосисті. 2/, 5—25 см. Цв. IV —V.
16. Ф. лісова — V. sylvestris Lam.
В лісах.— В Карпатах, на Поліссі, в Правобережному Лісостепу і Гірському Криму звичайно.
— Кв. 20—25 мм завд., голубі; шпорка товстувата, тупа, в 2—4 рази довша за придатки чашолистків. Л. ясно-зелені, округлі або широкосерцевидні, коротковолосисті. 2/., 10—30 см. Цв. IV —V.
472


17. 	Ф. Р і в і н і є в а — V. Riviniana Rchb. В лісах.— В Карпатах і на Поліссі рідко.
19 (13). Прилистки кожного листка коротші за половину пластинки того ж листка 20
— Прилистки, принаймні верхніх листків, довші за половину пластинки свого листка 21
20. Ст. численні, висхідні, утворюють дернинку. Л. від яйцевидних з серцевидною основою до ланцетних, 7—28 мм завш.; прилистки набагато коротші за половину пластинки листка. Кв. голубі, 12—18 мм завд., без запаху. Коробочка довгасто-яйцевидна, цілком гола, 2/., 5—ЗО см. Цв. IV —VI.
18. 	Ф. собача — V. canina (L.) Rchb.
В лісах, по чагарниках, на вогких луках.— По всій УРСР, крім крайнього півдня Степу і степових р-нів Криму.
— Ст. нечисленні, прямі. Л. з яйцевидною або широкояйцевидною, при основі серцевидною або виїмчастою, на верхівці тупувато-трикутною пластинкою, 15—40 мм завш., прилистки вдвоє коротші за пластинку. Кв. синювато-фіолетові, 15—25 мм завд. Коробочка довгасто-яйцевидна, цілком гола. 2/., 10— 40 см. Цв. V —VI.
19. 	Ф. г і р с ь к а —V. montana L.
В лісах, по чагарниках, на заплавних луках.— Майже по всій УРСР, крім півд. степових районів, але росте в Гірському Криму.
21 (19). Прилистки середніх стеблових листків дорівнюють черешкам, а верхніх значно довші 22
— Прилистки середніх стеблових листків коротші за черешок, верхніх — майже дорівнюють черешкам, лінійно- або довгасто- ланцетні, цілокраї або з нечисленними зубчиками. Л. довгасто-ланцетні, не менш як удвоє довші за ширину, майже голі або зісподу по жилках короткощетинистоволосисті. Кв. блідо-лілові, 9—17 лшзавд. 2/., 10—ЗО см. Цв. V—VI.
20. Ф. ставкова — V. stagnina Kit.
(V. persicifolia Roth).
На вогких луках, узліссях.— В лісових і лісостепових р-нах.
22. Р. гола; л. здебільшого з виразно- клиновидною або обрубаною основою і крилатим черешком; прилистки ланцетні або лінійно-ланцетні Кв. звичайно молочно-білі, 12—20 мм завд. Коробочка довгасто-яйцевидна, тупотригранна, гола. 2д, 5—40 см. Цв. IV—VI.
21. Ф. зросла — V. accrescens Klok.
(V. pumila var. orientalis Kupff.).
На степових схилах, узліссях, сухих луках.— В Лівобережному Лісостепу і Степу, на яйлах Криму б.-м. звичайно, а на Правобережжі дуже рідко.
— Р., особливо ст. і жилки листків, вкрита дрібними волосками. Л. з серцевидною або обрубаною основою і коротеньким крилатим черешком; прилистки нижніх листків ланцетні, верхніх — широколанцетні. Кв. голубі, з темнішими жилками, 15—ЗО мм завд.
Коробочка довгасто-яйцевидна, цілком гола 2д, 20—50 см. Цв. IV —V.
22. 	Ф. в и с о к а — V. elatior Fr.
По степових чагарниках, на узліссях.— В півд. районах Лісостепу, на півночі Степу та в Гірському Криму.
23 (1). Р. з підземними, повзучими, ннт- ковидними пагонами. Ст. із вкороченими міжвузлями. Л. довгасто-яйцевидні або довгасто- ланцетні; прилистки перисто-зубчасті, з ве-
Мал. 387. Фіалки:
1 — фіалка приємна, 2 — фіалка зросла.
ликою листовидною кінцевою часткою. Кв. великі, 20—45 мм завд., жовті, голубі, фіолетові або строкаті. Коробочка яйцевидно-ланцетна, гола. 2/., 5—20 см. Цв. IV —VI.
23. 	Ф. к р и м с ь к а — V. oreades М. В.
На яйлах.— В Гірському Криму. Декоративна р.
— Р. без повзучих нитковидних пагонів. Ст. з видовженими міжвузлями 24
24. Прилистки пальчастороздільні, кін¬
цева частка звичайно цілокрая і дорівнює або трохи більша за бокові. Гірські багаторічні карпатські р 25
— Прилистки перистороздільні або інколи майже пальчастороздільні, завжди із побільшеною, листовидною, зубчастою кінцевою часткою. Одно-, дво-, рідко багаторічні р ' 26
25. Прилистки 7—12 мм завд., з вузькими, лінійно-довгастими частками. Середні л довгасто-еліптичні, короткочерешкові, верхні— довгасто-ланцетні, майже сидячі. Кв 20—35 мм завд., синювато-лілові; шпорка З—6 мм завд., довша за придатки чашолистків. Коробочка овальна. 2д, 15—ЗО см. Цв. VI —VIII.
24. 	Ф. в і д х и л е н а — V. declinata W К-
473


На альпійських і субальпійських луках.— В Карпатах на вис. 800—2000 м н. р. м.
— Прилистки лише до 3/з пальчасто- роздільні, з широкими частками. Середні л. округлі, верхні—довгасто-овальні, нерідко серцевидні або широколанцетні. Кв. 25 мм завд., світло-фіолетові; шпорка майже дорівнює довжині придатків чашолистків. Коробочка гола. 2д, 15—30 см. Цв. VII —VIII.
Мал. 388. Фіалка відхилена.
25. Ф. д а к і й с ь к а —V. dacica Borb. На альпійських і субальпійських луках.—
В Карпатах (на Чорногорі).
26 (24). Кв. порівняно великі, 15—ЗО мм завд., він. завжди помітно перевищує чашечку 27
— Кв. дрібніші, 5—15 мм завд., він. коротший за чашечку або довший за неї . . .29
27. 	Р. однорічні або дворічні. Дві верхні пелюстки блідо-жовті або темно-синьо-фіоле- тові, бокові досередини і нижня по краю синьо-фіолетові, синюваті або жовтуваті, при основі з волосками. Темно-зелена, коротко- опушена р. Нижні стеблові л. яйцевидні. Кв. до ЗО мм завд. О, О, 10—45 елі. Цв. VI —VIII.
26. Ф. триколірна, братки —
V. tricolor L.
На сухих луках і узліссях.— В б. ч. УРСР, крім Криму, звичайно.
474
М. В. Клоков вважає, що на Україні росте окрема раса, яку він виділяє під назвою V. matutina Klok.
— Багаторічні, гірські р., завжди з жовтими квітками 28
28. 	Ст. голі, як і л., лише по реберцях у нижній частині шорсткі. Л. з 3—5 зубцями на кожному боці. Чашолистки з придатками 2— 4,5 мм завд., по краю без війочок. Він. 15— 25 мм завд., нижня пелюстка із шпоркою 15— 22 мм завд.; шпорка 4—5 мм завд., тонка. 2/, 15—40 см. Цв. V — IX.
27. 	Ф. с к е л ь н а — V. saxatilis Schmidt.
На кам’янистих схилах і на скелях.— В Карпатах, у нижньому гірському поясі.
— Р. опушена, внизу більш густо, вгорі розсіяно, короткими, донизу відігнутими волосками. Л. з 5—6 зубцями з кожного боку. Чашолистки довгасто-ланцетні, з придатками
З—4,5 мм завд., по краю війчасті. Він.,20— 25 мм завд., нижня пелюстка разом із шпоркою 15—19 мм завд.; шпорка 5—6,5 мм завд., циліндрична або дещо звужена до кінця. 2/., 15-50 см. Цв. V — IX.
29. 	Ф. Є л и с а в е т и — V. Elisabethae Klok. (V. saxatilis Kupff.).
На гірських луках та узліссях.— В Криму. Ендем.
29 (26). Він. увігнутий, коротший за чашечку, блідо-жовтий. Нижня пелюстка без поперечної борідки при основі ЗО
— Він. плоский, перевищує чашечку, нерідко строкатий. Нижня пелюстка з поперечною борідкою при основі 31
ЗО. 	Чашолистки 5—16 мм завд., ланцетні, гострі. Нижня пелюстка разом із шпоркою 6—14 мм завд.; шпорка до 4 мм завд. Л. до 22 мм завш., з 2—5 зубцями з кожного боку, верхні й середні — широколанцетні, нижні — майже округлі. Прилистки перистороздільні. Р. розсіянокоротковолосиста або майже гола. О, ©, 10—40 см. Цв. IV — IX.
29. Ф.польова — V. arvensis Murr.
(V. tricolor var. arvensis Murr.).
Як бур’ян на полях та городах.— По всій УРСР.
— Чашолистки до 8 мм завд. Нижня пелюстка разом із шпоркою 6—7 мм завд.; шпорка 1—2 мм завд. Л. до 10 мм завш., з 2—4 зубцями з кожного боку, верхні й середні — лінійно-ланцетні, нижні — широкояйцевидні; прилистки пальчастороздільні. Р. коротко- волосиста. ©, 10—ЗО см. Цв. IV—VI.
30. Ф. Китайбелева — V. Kitaibe- liana R. et Sch. (V. tricolor var. Kitaibeliana
Ledeb.) На степах, степових і кам’янистих схилах.— В степових районах півдня і Криму.
31 (29). Верхні л. довгасто-оберненояйцевидні або овальні, з помітним черешком. Ст. низеньке, досить густоопушене. Л. до 2 см завд., з 1—3 великими зубцями з кожного боку; прилистки пальчастороздільні. Він. жовтий, до 9 мм завд., значно перевищує чашечку. Коробочка овально-куляста. ©, 4— 12 см. Цв. Ill —V.


31. Ф. н и м с ь к а — V. nemausensis Jord. На кам’янистих схилах.— В Степу (на
крайньому півдні Одеської обл.) та .в Криму (Карадаг) дуже рідко.
— Верхні л. лінійно-ланцетні, майже сидячі. Ст. до ЗО—35 см завв 33
33. Він. 5—10 мм завд., нижня пелюстка разом із шпоркою 5—9 мм завд., верхні пелюстки майже цілком синьо-фіолетові, бокові з країв синьо-фіолетові, а в нижній частині білувато-жовтуваті. Р. темно-зелена, коротко- волосиста. Л. до 3 см завд., з 1—3 зубцями з кожного боку; прилистки майже пальчастороздільні. Коробочка 4—6 мм завд. О, 5— 25 см. Цв. V —VI.
32. Ф.крейдяна — V. cretacea Klok.
На крейдяних відслоненнях та схилах.— На півдні Донецької обл. в Амвросіївському p-ні, Білоярівка.
— Він. 7—13 мм завд., нижня пелюстка разом із шпоркою 6—12 мм завд., верхні пелюстки світло-жовті або рідше з країв блідо- фіолетові, бокові світло-жовті. ‘ Р. коротко- волосиста. Л. до 4 см завд., з 2—4 зубцями з кожного боку; прилистки частіше перистороздільні. Коробочка 4—9 мм завд. ©, 5—35 см. Цв. V—VI.
33. Ф.Лавренка —V. Lavrenkoana
Klok.
В степових борах, на пісках.— На Лівобережжі в Лісостепу (по р. Дінцю з притоками в Харківській і Луганській обл.) і в Степу (по р. Самарі в окол. Новомосковська, по р. Дніпру в пониззях від Запоріжжя до Херсона та в окол. м. Миколаєва по р. Бугу).
ПОРЯДОК XXXIX. МИРТОЦВІТІ — MYRTALES
РОДИНА 107. ТИМЕЛЕЄВІ — TH YMELAEACEAE
Кущі або трави, з цілокраїми листками. Кв. двостатеві, рідко одностатеві, полігамно- дводомні. Оцв. проста, 4—5 -членна. Тичинок удвоє більше, ніж листочків оцвітини, але іноді їх удвоє менше; тичинки в двох колах, прикріплені до трубочки оцвітини. Маточка 1, зав’язь верхня, одногнізда; приймочка головчаста. Плід — горішок або кістянка.
1. 	Кущі. Плоди — м’ясисті кістянки.
1. Вовчі ягоди — Daphne L.
— Однорічники. Плоди — горішки, яй. цевидні, темні, гладенькі, з носиком, заховані в оцвітині.
2. Ти мелея — Thymelaea Endl.
1. 	Вовчі ягоди — Daphne L.
Кущі. Кв. двостатеві, зібрані пазушними пучками або зближені на кінцях гілок. Квітколоже циліндричне або чашовидне. Оцв. лійковидна або цвяховидна, з циліндричною трубочкою і з горизонтально відхиленими лопатями відгину. Тичинок 8, розміщених у два кола в зіві трубочки. Плід — м’ясиста кістянка.
1. Л. шкірясті, вічнозелені, 5—13 см завд. і 1,2—4 см завш. Кв. зібрані в пазухах листків по 5—10, з дрібними ковпачковидними перетинчастими приквітками, зеленувато-жовті, на коротких ніжках. Кістянка чорна. Ъ, Цв. Ill — IV.
*1. В. я. лаврові — D. laureola L. Культивують як декоративну рослину, місцями трапляється здичавіло в Півд. Криму.
— Л. дрібніші. Кв. іншого кольору . 2
2. Кв. світло-рожеві, запашні, з’являються до появи листків, розміщені пучками, по 3—5 в пазухах торішніх листків. Кора жовтувато-сіра; молоді гілки притиснуто- пухнаті, з бурими бородавочками. Л. з короткими черешками, оберненояйцевидно-ланцетні. Кістянка овальна, червона, 6—7 мм завд., з великою кісточкою. Ь, ЗО—150 см. Цв. IV - V2V.
2. 	В. я. з в и ч а й н і, вовче лико —
D. mezereum L.
В лісах.— В лісових районах, в Карпатах, Розточчі-Опіллі, в Правобережному Лісостепу звичайно, в ЛівобережномуЛісостепу дуже рідко (зустрічались раніше в окол. м. Харкова).
Усі частини рослини, а особливо кора й плоди містять дуже отруйну речовину — даф-
Мал. 389. Вовчі ягоди звичайні:
1 — квітка в поздовжньому розрізі, 2 — кісточка.
нін, яка навіть у малих дозах може спричинити тяжке отруєння як у людей, так і у худоби. В корі міститься жовто-зелена отруйна смолиста речовина — мезерин, що дуже подразнює шкіру. У насінні 27% слабовисихаючої олії.
— Кв. білі або темно-рожеві, з’являються після появи листків З
3. 	Кв. білі, запашні; лопаті оцвітини еліптично-ланцетні, 6—7,5 мм завд. Л. м’які, 475


довгасто-ланцетні, сірувато-зелені, зісподу з білуватим опушенням. Кістянка яскраво-червона. ■$, 30—60 см. Цв. V —VI.
3. 	В. я. Софії — D. Sophia Kalen.
На крейді в лісах і по чагарниках.— В Лісостепу (Єфремівка, Харківської обл., по р. Вовчій). — Третинний релікт.
Мал. 390. Вовчі ягоди Софії.
Близький вид D. altaica Pall, росте на Алтаї. Дуже декоративний кущ, який варто запровадити в культуру.
— Кв. темно-рожеві, на дуже коротких білоопушених ніжках, з приквітками, зібрані по 6—8 в пучки на кінцях стебел; лопаті оцвітини 5—6,5 мм завд., як і приквітки, притисну тоопушен і. Л. шкірясті, багаторічні, лопатковидні або довгасто-оберненояйцевидні, 8—16 мм завд. Кістянка шкіряста, жовто- бура. 10—30 см. Цв. V —VI.
4. 	В. я. пахучі, боровик —
D. cneorurn L.
В соснових лісах, на мергелистих схилах.— В Розточчі-Опіллі (Львівська обл.), на Поліссі (на Правобережжі), в Лісостепу (від Києва до Черкас).
2. 	Тимелея — Thymelaea Scop.
Ст. тонкі, з спрямованими догори гілками. Л. ланцетно-лінійні, 5—15 мм завд., гострі. Кв. 1,5—3 мм завд., сидять по 1—2 в пазухах листків, зібрані в довге, вкрите листям колосовидне суцвіття. Оцв. глечикоподібна, пух¬
ната, з короткими, вгору спрямованими, яйцевидними лопатями. Плід — грушовидний горішок, з носиком, о, 20—40 см. Цв VII
VIII.
Т. горобина — T. passerina (L.) Coss, et Germ. (Passerina annua Wickstr.).
Мал. 391. Тимелея горобина: 1— плід з приквітком, 2 — плід.
На глинистих схилах, на відслоненнях різних порід, як бур’ян на полях і біля шляхів.— На Поліссі (південь), в Лісостепу і Степу.
РОДИНА 108. МАСЛИНКОВІ—ELAEAGNACEAE
Кущі або деревця (однодомні або дводомні), часто з колючками на гілках, з черговими або супротивними листками, вкритими лускоподібними волосками. Кв. одностатеві або двостатеві, зібрані в китиці або по одній-три в пазухах листків. Тичинкові кв. з двороздільною оцвітиною і чотирма-вісьмома тичинками. Маточкові і двостатеві кв. з трубчастою або дзвоникуватою, дво-, чотирилопатевою оцвітиною. Зав’язь верхня, стовпчик один. Плід кіс- тянковидний.
1. 	Л. супротивні, тичинок вісім.
1. Шефердія — Schepherdia Nutt.
— Л. чергові, тичинок чотири ... 2
2. Чашолистків два, р. дводомна.
2. 	Обліпиха — Hippophae L.
— Чашолистків чотири. Р. однодомна (кв. двостатеві).
3. 	Маслинка, ло х— Elaeagnus L.
1. 	Шефердія — Schepherdia Nutt.
Р. дводомна, часто з колючими гілками (молоді гілки сріблясті). Л. супротивні, черешкові, довгасто-ланцетні, клиновидні, тупі, сріблясті з обох боків. 1,5—6 сл£завд. Кв. жовтуваті. Чашолистків у тичинкових квітках по чотири, тичинок по вісім. Маточкові кв. з урноподібною чашечкою. Плід яйцевидний, червоний, 4—6 мм завд. до 6 м. Цв. IV—V.
*Ш. срібляста — Sch. argentea Nutt.
Культивують як декоративний кущ.— Походить з Півн. Америки. Плоди їстівні.
476


Мал. 392. Обліпиха крушиновидна:
1 — гілка з плодами, 2 — маточкова квітка, 3 — маточкова квітка у поздовжньому розрізі, 4 — поздовжній розріз тичинкової квітки, 5 — зірчасті волоски.
2. 	Обліпиха — Hippophae L.
Р. дводомна з колючими гілками, вкритими сірою корою. Л. лінійно-ланцетні, зверху зелені, зісподу бурувато-сріблясті. Кв. одностатеві, буруваті. Тичинкові кв. в коротких колосках з глибоко-двороздільною оцвітиною і чотирма тичинками; маточкові — поодинокі в пазухах листків з трубчастою дволопатевою оцвітиною. Плід овальний, жовтуватий або оранжово-червоний, 7—8 мм завд. Ь, до 4 м. Цв. V.
О. крушиновидна — Н. rhamnoides L.
На піщаних кучугурах вздовж берегів річок.— В Степу (береги Дунаю біля Вилкова).— Культивують у садах та парках. Плоди на смак кислуваті, з приємним ароматом.
3. 	Маслинка, лох — Elaeagnus L.
Куш або деревце з колючками. Кв. двостатеві, дуже запашні. Оцв. чотирилопатева, дзвоникувата, всередині жовта, зовні срібляста; тичинок чотири.
1. 	Гілки сріблясті. Л. лінійно- або довгасто-ланцетні, сріблясті. Кв. поодинокі або по дві-три в пазухах листків. Плоди жовті, округло-яйцевидні. ■£, до 7 м. Цв. VI.
*1. М. в у з ь к о л и с т а — E. angustifo- ііа L.
Культивують майже по всій УРСР в садах та парках, у захисних насадженнях вздовж залізниць. Плоди окремих сортів їстівні.— Походить з Азії.
— Гілки коричневі. Л. яйцевидно-ланцетні, довгасті або яйцевидні, гострі або притуплені, сріблясті. Кв. по одній-три в пазухах листків. Плоди сріблясті, еліпсоїдальні. Ь, до 4 м. Цв. V —VII.
*2. M. c р і б л я с т а — E. argentea Pursh.
Культивують в садах і парках рідше, ніж попередній вид. Походить з Півн. Америки.
РОДИНА 109. ПЛАКУНОВІ — LYTHRACEAE
Трав’янисті р. з цілокраїми листками, нижні л. супротивні або в кільцях, верхні — чергові або всі л. супротивні. Кв. поодинокі в пазухах листків або зібрані в кінцеву китицевидну волоть, дрібні, двостатеві, рідше окремі кв. на тій же рослині—одностатеві. Чаш. трубчаста або дзвоникувата, неопадна, з 4—6 зубцями і такою ж кількістю придатків, що чергуються з ними. Пелюсток 4—6, часом вони відсутні. Тичинок 1—6 або 12. Маточка з 2—4-гніздою верхньою зав’яззю, 1 стовпчиком і головчастою приймочкою. Плід — коробочка .
1. 	Коробочка розкривається 2 стулками. Кв. 6-членні, пазушні або у верхівкових суцвіттях. Чаш. трубчаста, рідше дзвониковидна. Стовпчик добре розвинений, не коротший за чверть довжини зав’язі.
3. Плакун — Lythrum L-
— Коробочка неправильно розтріскується. Кв. 4—6-членні. Чаш. дзвоникувата. Стовпчик дуже короткий або приймочка сидяча 2
2. 	Оцв. 6-членна. Кв. дуже дрібні, поодинокі, пазушні.
2. 	Щ е б р и к — Peplis L.
— Оцв. 4-членна. Кв. зібрані по 3—7 в пазушні півзонтики.
1. А м м а н і я — Ammania L.
1. 	Амманія — Ammania L.
P. гола, голубувато-зелена, з 4-гранним стеблом. Л. супротивні або частково по 3 в •кільцях, оберненоланцетні або довгасті, до основи звужені, 0,5—3,8 см завд., по краю пилчасто-шорсткі. Кв. дрібні, сидячі, у пазушних (1) 3—7-квіткових півзонтиках. Чаш.
1,5—2 мм завд., з 4 зубцями і 4 більшими придатками. Пел. червоні, близько 1,5 мм завд. Тичинок 4, зав’язь 4-гнізда. Коробочка куляста або еліпсоїдальна, тонкоплівчаста. 0,
5—25 см. Цв. VII
А. кільчаста — A. verticillata (Ardui- no) Lam. (A. caspica M. B., Cornelia verticillata Arduino).
На степових подах.— Дуже рідко на крайньому півдні Степу (Херсонська обл., Іванів- ський р-н, Шотове-Агаймаи).
477


2. 	Щебрик — Peplis L.
Невеличкі голі р. Кв. поодинокі, пазушні,
6-членні, при основі з 2 лінійними плівчастими приквітками. Чаш. широко дзвоникувата або півкуляста з 6 зубцями та 6 шиловидними придатками. Пелюсток 6 або вони не розвинені. Тичинок 6 або 2. Зав’язь сидяча, неповно
2-гнізда. Коробочка тонкоплівчаста, неправильно розтріскується.
1. 	Л. супротивні, оберненояйцевидні або лопатковидні, 0,4—2 см завд., на верхівці
Мал. 393. Щебрик звичайний: 1,2 — плоди.
заокруглені, до основи звужені в короткий' черешок. Кв. поодинокі в пазухах листків, на коротеньких ніжках. Чаш. 1,7—2,5 мм завд., ЇЇ зубці широкотрикутні. Пелюстки 0,5—0,6 мм завд., білуваті або рожеві. Тичинок 6. Коробочка сплюснута, близько 2 мм завд. Ст. повзучі. О, 20—ЮОслі.Цв.УІ —VII.
1. 	Щ. звичайний — P. portula L.
На вогких місцях, особливо на піскуватому грунті.— Розсіяно по всій УРСР, крім півд. частини Степу та Криму.
— Л. чергові, лінійно-клиновидні або вузьколопатковидні, 0,4—1,2 см завд., до основи звужені в черешок, у кілька разів довший за міжвузля. Кв. на ніжках до 1 мм завд., сидять у пазухах майже всіх листків Чаш. 0,7—1,5 мм завд., її зубці гостротрикутні. Пелюстки нерозвинені. Тичинок 2. Коробочка майже куляста, часто малиново-червона. Ст. з дуже вкороченими міжвузлями і простерти-, ми гілками, о, 2—18 см. Цв. VI.
2. 	Щ. черговолистий — P. alterni- folia M. В.
На відкритих вогких місцях.— По р. Дніпру та його лівих притоках і по Дінцю з притоками б.-м. часто; на Правобережжі зрідка у р-нах, прилеглих до Дніпра.
3. 	Плакун — Lythrum L.
Р. трав’янисті. Кв. 4—6-членні, поодинокі, пазушні або в півзонтиках, зібраних у верхівкове китицевидно-волотевидне суцвіття. Чаш. трубчаста, рідше дзвоникувата, з 4—6 зубцями і такою ж кількістю придатків. Пелюсток 4—6, рідше вони відсутні. Тичинок (2) 478
4—12. Зав’язь 2—4-гнізда, сидяча. Приймочка головчаста. Коробочка видовжена, рідше коротко-еліпсоїдальна, 2—4-гнізда, багатонасінна з хрящуватими або грубоплівчастими стінками, відкривається двома, нерідко 2-зубчастими стулками.
1. Р. багаторічні. Кв. зібрані у кінцеві китицевидно-волотевидні суцвіття .... 2
— Р. однорічні. Кв. поодинокі, рідше по 2 в пазухах листків 4
2. Р. сизувата, гола. Л. супротивні, лише в суцвітті — чергові, вузьколінійні до ланцетних, 1,2—3 см завд. Кв. по 1—4 (7) у пазушних дихазіях, які складають верхівкові суцвіття. Чаш. трубчасто-булавовидна, 4— 6 мм завд., її 6 трикутних зубців довші або однієї довжини з шиловидними, відігнутими назовні придатками. Пелюсток 6, рожево- пурпурових. Тичинок 12, з них 6 довші за інші. Коробочка до 4,5мм завд.2д,50—120 см. Цв. VI—VIII.
1. 	П. прутовидний — L. virgatum L.
По вогких місцях, біля води.— По всій УРСР звичайно, в Криму розсіяно.
— Р. жорстковолосисті або майже голі. Л. з серцевидною або округлою основою, супротивні або в кільцях по 3—4. Зубців чашечки і придатків по 6, придатки шиловидні, в 2—3 рази довші за трикутні зубці чашечки. Пелюсток 6. Тичинок 12, нерівних. Коробочка овально-конусовидна, до 4 мм завд. ... З
3. Р. жорстковолосиста або майже повстиста. Ст. прямостоячі, 4-гранні. Л. вузьколанцетні, 1,5—9,5 см завд., пазушні дихазії 1—2-квіткові. Чаш. 5—8 мм завд., по жилках відлегловолосиста або білуватоповстиста. Пелюстки 7,5—9 (12) мм завд., рожеві або бруднувато-лілові. 2/., 25—200 см. Цв. VI — IX.
2. П. верболистий — L. salicaria L.
По вогких місцях, біля води.— По всій УРСР, досить звичайно.
Р. дуже варіює, зокрема відрізняють: var. vulgare DC. Ст. негустоволосисті, лише вгорі сіруваті від опушення, так само як і л.; чаш. б.-м. волосиста.
Var. tomentosum DC. Р. з густим, особливо в суцвітті, волохато-повстистим опушенням. Л. білувато-сірі: чаш. густобілуватоопушена.
— Р. майже гола. Ст. прямостоячі, не- виразно-4-гранні, голі або лише по ребрах розсіянокоротковолосисті. Л. довгасто-ланцетні, 1,5—8 см завд., разом з приквітками голі і лише по краю короткоеійчасті. Пазушні дихазії 2—4-квіткові. Чаш. гола або по жилках волосиста. Пел. 8—10 мм завд., лілові. 2/., 30—120 см. Цв. VI —VIII.
3. П. c e p е д н і й — L. intermedium Le- deb. (L. salicaria var, intermedium Koehne). По берегах річок, у плавнях, по дну балок
і на морських косах.— На півдні Степу і в Донецькому Лісостепу, б.-м. звичайно.
4 (1). Чаш. трубчасто-дзвоникувата, коротенька й широка, з 6 широкотрикутними зубцями і 6 шиловидними, назовні відігнутими придатками. Пелюстки недорозвинені або у неповній кількості, червоні. Стовпчик у 2—4 рази коротший за зав’язь. Коробочка розкривається двома 2-зубчастими стулками. Л. дов-


гасто-оберненояйцевидні,до 1,4 (1,8)лгл£ завд., з клиновидною основою. Р. короткощетинистоволосиста, ясно-зелена. ©, 5—25 см. Цв. VI -VII.
4. П. дніпровський — L. borysthe- nicum (M. В.) Litw. (Middenfortia borysthe-
nica Trautv.).
На вогких відкритих місцях, особливо на піскуватому грунті.— Досить звичайно в долині р. Дніпра (від Полісся до півд. степових р-нів).
— Чаш. трубчаста, вузенька, циліндрична. Стовпчик дорівнює зав’язі або вдвоє коротший за неї. Р. голі 5
5. Придатки чашечки трикутні, коротенькі, майже дорівнюють її зубцям ... 6
— Придатки чашечки лінійні або ланцетні, вдвоє довші за її зубці 7
6. Л. довгасті або оберненоланцетні до майже лопатковидних, тупі або заокруглені, по краях гладенькі, нижні—супротивні, верхні — чергові. Кв. поодинокі, на ніжках до 1,5 мм завд., при основі з 2 дрібними плівчастими приквітками. Чаш. 4—7 мм завд., з 4—6 зубцями й такою ж кількістю коротших за них, назовні відігнутих придатків. Пелюсток 4—6, близько 2,5 мм завд., лілових. Тичинок 4—6. Коробочка циліндрична, 4—5,5 мм завд. О, 10—35 см. Цв. VI — IX.
5. П. т р и п р и к в і т к о в и й — L. tri-
bracteatum Salzm.
На солончаках, в степових подах і на сирих піскуватих місцях.— Зрідка в Лісостепу, в Степу і в Криму (Феодосія — Планерське).
— Л. лінійні, рідше лінійно-ланцетні, короткозагострені, по краях пилчасто-шорсткі, самі верхні л.— вузьколінійні. Кв. на ледве помітних ніжках. Чаш. 4—6 мм завд., по ребрах шорстка, з 6 тон коза гостреними білувато-плівчастими зубцями і 6 коротенькими зеленуватими придатками. Пелюсток 6, лілових, 1,5—2 мм завд. Тичинок 4—5. Стовпчик, разом з приймочкою, майже дорівнює зав’язі. Коробочка циліндрична, 3,5—4,5 мм завд. О, 15—35 см. Цв. VI —VIII.
6. 	П. Софії — L. Sophiae Klok.
У степових подах.— Зрідка на півд. сході Степу (Херсонська обл., Ново-Троїцький р-н, Асканія-Нова, Іванківський р-н, Агайманів- ський під).
7 (5). Кв. 6-членні. Чаш. трубчасто-лійковидна, до 7 мм завд., з 6 широкотрикут- ними, остючковидно закінченими зубцями і 6 шиловидними придатками, відігнутими назовні. Пелюсток 6, близько 2 мм завд., синювато-лілових. Тичинок 6 або 2—4. Стовпчик довший за половину зав’язі. Р. сизувато-зелена. ©, 5—40 см. Цв. V—VIII.
7. П. гісополистий — L. hyssopifo-
Іішп L.
На вогких, головне піскуватих, місцях.— В долинах річок лівобережних лісостепових і степових районів досить звичайно, на Правобережжі рідко (окол. Києва та Одеси), в Півд. Криму розсіяно (від Балаклави до Планерсь- кого).
— Кв. 4—5-членні. Чаш. дрібніша, до
4.5 (5) мм завд., з 4—5 зубцями і такою ж
кількістю придатків 8
8. Р. яскраво- або жовтувато-зелена з прямостоячими або від основи підведеними стеблами. Л. довгасті, до 6 мм завш., вгорі по краю невиразно дрібно зазублені. Кв. 4-член- ні або рідше 5-членні, пазушні, поодинокі. Чаш. вузькотрубчаста, 3—4,5 (5) мм завд., з широкотрикутними плівчастими зубцями і вдвоє довшими за них зеленими придатками. Пелюсток 4—5, яскраво-лілових, 1,5—2 мм завд. Тичинок 2. Коробочка довгаста. Насінини дрібні, чорнуваті. О, 7—20 см. Цв. VI —VII.
8. П. гібридний — L. hybridum Klok.
В розщелинах гранітних відслонень.— Зрідка у півд.-схід, частині Степу (Донецька обл., по річках Грузький Єланчик, Кальміус, Коротиш). Ендем півдня європейської частини СРСР.
— Р. сизувато-зелені. Чаш. дрібніша,
2,5—4 мм завд. Л. вужчі, до 3 мм завш. . 9
9. Кв. 4-членні. Чаш. вузько-трубчасто- лійковидна, 2,5—3,5 (4) мм завд., з 4 широко- трикутними плівчастими зубцями і 4 вдвоє довшими за них придатками. Пелюстки до
1.5 мм завд., рожево-лілові. Тичинок 2—З, стовпчик до 1 мм завд. Коробочка овально- циліндрична, близько 2 мм завд. Насінини білуваті. Л. від довгасто-еліптичних (нижні) до вузьколінійних (верхні), по краю гладенькі, вгорі б.-м. зазублені. О, 6—25 см. Цв. VI —VIII.
9. П. чебрецелисти й— L. thymifo-
lia L.
В степових подах та на знижених вогких місцях.— На півдні Степу.
— Кв. 4- або рідше 5-членні. Чаш. трубчаста, під час цвітіння близько 2,5 мм завд., при плодах 3—3,5 мм завд. Зубців чашечки і придатків по 4—5. Пелюстки 1,5—2 мм завд., рожеві. Тичинок 2. Стовпчик 1—1,3 мм завд. Коробочка циліндрична, 2—3 мм завд. Л., довгасто-ланцетні, пилчасто-жорсткуваті. Q,
5—10 см. Цв. VI —VII.
10. П. чорнонасінний — L. mela-
nospermum Savul. et Zachariadi На вогких пісках.— Рідко на півд. заході Степу (Одеська обл., Вилкове).
РОДИН А ПО. ГРАНАТНИКОВІ — PUNICACEAE
Гранатник — Punica L.
Невелике деревце або кущ, часто з колючими гілками. Л. супротивні, шкірясті, цілокраї, довгасто-ланцетні, 2—8 см завд. і 1 — 2 см завш., зверху блискучі. Кв. поодинокі,
яскраво-червоні, 2—5 см в діам. Плоди несправжні, ягодоподібні, б.-м. кулевидні, до 8 (18) см у діам., червоні, із шкірястим оплоднем. Насінини оточені соковитим їстівним м’якушем. 3—5 м. Цв. V—VIII.
479


*Г. звичайний — P. granatum L.
Розводять як плодове, а також як декоративне деревце. В Півд. Криму від Севастополя до Судака (і навіть до Керчі).— Походить із Закавказзя, Малої і Середньої Азії.
З 	м’якуша плода виготовляють напої (гре- надін), вино, приправи до страв. Кора і оболонки плодів містять до 20—30% дубильних речовин. Кв. і кору застосовують у медицині.
РОДИНА 111. МИРТОВІ — MYRTACEAE
Мирт — Myrtus L.
Кущ з вічнозеленими, ароматичними листками. Кв. білі, правильні, двостатеві, на ніжках, розміщені поодиноко або по декілька в пазухах листків. Плоди — синювато-чорні ягоди. Тг, 40—80 см. Цв. VI —VII.
*М. звичайний — M. communis L.
Розводять в Півд. Криму як декоративну та ефіроолійну рослину. Походить з Середземномор’я.
РОДИНА 112. ОНАГРОВІ — ONAGRACEAE
Трав’янисті р. або півкущі з цілісними листками. Кв. двостатеві, рідко одностатеві, правильні, інколи трохи неправильні, поодинокі в пазухах листків або зібрані в китицях. Чаш. глибоко-2—4-роздільна. Він. з 2—4 (5) вільних пелюсток. Тичинок стільки ж або у 2 рази більше. Маточка з нижньою 2—4-гніздою зав’яззю; стовпчик з головчастою або 4-лопате- вою приймочкою. Плід — багатонасінна (рідко 1—2-насінна) коробочка або горішок. Насінини дрібні,гладенькі або вкриті сосочками, часто на кінці з пучком волосків.
1. Чашолистків, пелюсток і тичинок по
2. 	Плід горішковидний, 1—2-насінний, вкритий гачкоподібними щетинками.
4. 	Цирцея — Circaea L.
— Чашолистків і пелюсток по 4, часом пелюстки відсутні, тичинок 8. Плід — багатонасінна коробочка 2
2. Пелюстки жовті. Насінини без чубка.
5. 	Енотера — Oenothera L.
— Пелюстки пурпурові, рожеві, білі, часом вони відсутні. Насінини з чубком . . З
3. Кв. без пелюсток, рідше з червонуватими пелюстками. Коробочка куляста або циліндрична, розкривається отворами у верхній частині або стінко-розривно.
1. 	Людвигія — Ludwigia L.
— Кв. з розвинутими пелюстками. Коробочка стручковидна, короткоциліндрична або лінійна, розкривається 2—4 стулками від верхівки до основи 4
4. Кв. правильні. Тичинки розміщені в 2 ряди, спрямовані догори. Стовпчик прямостоячий, здебільшого голий.
2. 	Зніт — Epilobium L.
— Кв. трохи неправильні. Тичинки розміщені в один ряд і відігнуті донизу. Стовпчик зігнутий і біля основи волосистий
3. 	Хаменерій — Chamaenerium
Adans.
1. 	Людвигія — Ludwigia L.
Болотна р. з нитковидним повзучим кореневищем і тонким, 4-гранним стеблом. Л. супротивні, черешкові, товстуваті, блискучі. Кв. поодинокі в пазухах листків, майже сидячі, з 2 приквітками. Чашолистків 4, залишаються при плодах. Пелюстки відсутні. Маточка з нитковидним стовпчиком і головчастою 2-роздільною приймочкою. Плід — 4-гнізда, багатонасінна коробочка. Насінини 480 гладенькі, блискучі. 0, 2/, 10—50 см. Цв. V —VIII (IX).
Л. болотна — L. palustris (L.) Ell.
На болотах, в стоячих і повільно текучих водах.— В Закарпатті рідко (окол. Берегова, Чорний Л^очар).
2. 	Зніт — Epilobium L.
Багаторічні, трав’янисті р., з довгими повзучими пагонами. Л. сидячі або короткочереш- кові, нижні — супротивні, верхні — чергові. Кв. правильні, поодинокі в пазухах верхівкових листків. Чаш. глибоко-чотирирозділь- на, опадна. Пелюсток 4, рожевих або білих. Тичинок 8, з них 4 довші за решту. Маточка з 4-гніздою зав’яззю, нитковидним стовпчиком і 4-роздільною приймочкою. Плід — лінійна, 4-гранна і 4-гнізда стручковидна коробочка, що розкривається 4 стулками від верхівки до основи. Насінини численні, дрібні, з довгим чубком на кінці.
1. Приймочка 4-роздільна 2
— Приймочка цілісна, булавовидна .6
2. Ст мохнато-волосисті. Л. сидячі або
майже сидячі З
— Ст. притиснуто опушені дрібними серповидними волосками або голі. Л. черешкові 4
3. Кв. великі, до 3 см в діам., пелюстки пурпурові, 15—18 мм завд. Л. довгасті або ланцетні, 4—17,5 см завд., 0,8—4 см завш., сидячі, стеблообгортні, по краю густо-пилчасто-зубчасті, відстовбурчено-волохаті. Ст. при основі гранисте, вище — круглясте. Р. з довгими м’ясистими кореневими пагонами, вкритими лусковидними листочками, що розвиваються восени. 2д, 50—150 см. Цв. VI — VIII.
1. 	3. ш о p с т к и й — E. hirsutum L.
(Chamaenerion hirsutum Scop.).
На болотах і заболочених берегах річок, на вогких луках, по чагарниках.— По всій УРСР б.-м. звичайно, в Карпатах — лише до підніжжя гір, на півдні — переважно по долинах річок; в Криму до гірського поясу та на півд. берега включно.
Добрий медонос. Л. містять 141—146 мг % вітаміну С.
— Кв. значно менші, їх пелюстки (5)
7—8 мм завд., блідо-рожеві. Л. супротивні, інколи по 3 в кільцях, 5—11 (13) см завд., 0,5—3 см завш., по краю віддаленодрібнозуб- часті, нижні — короткочерешкові, всі інші— сидячі, з округлою основою, відстовбурчено-


м’яковолосисті. Ст. по всій довжині круглясті. 2д, 20—60 au. Цв. VI — IX.
2. 	3. д р і б н о к в ітко в и й — Е. раг- viflorum (Schreb.) DC.
На вогких і болотистих місцях, по канавах, берегах ставків.— Переважно в лісових і лісостепових районах (в Карпатських і Кримських лісах — лише по знижених місцях), рідше в Степу і Півд. Криму.
4 	(2). Л. великі, до 10 см завд. і 4 (5) см завш., яйцевидні, загострені, біля основи округлі або серцевидні, по краю нерівномірно- дрібнозубчасті, голі або лише по жилках роз- сіяноопушені, нижні — короткочерешкові, верхні—сидячі. Пелюстки 7—10 мм завд., рожеві, з 5—6 поздовжніми червоними жилками. Ст. прямостояче, круглясте, роз- сіянокороткопухнате. 2/., 10—100 см. Цв. VI — IX.
3. 	3. г і р с ь к и й — E. montanum L.
В лісах, на лісових схилах, узліссях, по чагарниках.— Переважно в лісових і лісостепових районах (в Карпатах до крайньої межі лісу, в Криму — до яйл та півд. берега включно), рідше в Степу (Луганська обл., Кремінна; Харківська обл., окол. Ізюма).
— Л. дрібніші, до 5—6 см завд. і 7—15 мм завш., всі черешкові. Пелюстки дрібніші, 4—6 (10) мм завд 5
5. 	Л. 1—2 (5) см завд., 0,5—15 мм завш., сірувато-зелені, товстуваті, нижні та середні— супротивні, яйцевидні, з серцевидною або б.-м. клиновидною основою, на черешках
3—4 мм завд., верхні — чергові, еліптично- ланцетні, на коротших черешках. Пелюстки рожево-червоні, 4—6 мм завд. Коробочка повстиста, густо вкрита волосками. Ст. здебільшого дуже галузисті, густо улиснені, з пониклими під час цвітіння верхівками. 2/., 10—40 (50) см. Цв. VI —VIII.
4. 3. п а г о р б к о в и й — E. collinum Gmel. (E. montanum (3. collinum Schmalh.). На трав’янистих і сухих піщаних місцях,
схилах, толоках, узліссях.— Зрідка у лісових і лісостепових районах, головне, північних і західних.
— Л. 2—6 см завд., 7—15 мм завш., довгасто-ланцетовидні, тупі, до основи клиновидно звужені, поступово і довго збігають на черешки, по краю трохи хвилясті, нижні майже цілокраї, середні та верхні — з рідкими, гострими зубцями. Пелюстки 6—8 (10) мм завд., білі, на кінець цвітіння рожеві. Коробочка залозистоопушена. Ст. з численними пагонами в пазухах листків. 2/., 15—60 см. Цв. VI — IX.
5. 3. ланцетолистий — Е. Іапсео-
laturn Seb. et Maur.
В гірських лісах, на скелях, по чагарниках.— Рідко в гірській частині Криму (Кримське заповідно-мисливське господарство).
6 	(1). Насінини оберненояйцевидні, густо вкриті бородавочками, без придатків . .7
— Насінини веретеновидні (звужені до обох кінців), вкриті бородавочками або голі, нерідко з прозорими придатками на кінці під чубком 11
7. Приймочка вузькобулавовидна . . 8
— Приймочка головчасто-булавовидна 10
8. Ст. міцне, прямостояче, з 2—4 малопомітними поздовжніми листовими лініями, що збігають від основи листків; біля кореневої шийки розвинені тонкі, повзучі надземні пагони з довгими міжвузлями. Л. супротивні, від яйцевидних до ланцетних, короткочерешкові або сидячі. Кв. дрібні, близько 6 мм завд., з дзвоникуватою чашечкою і яйцевидними на верхівці, виїмчастими, червонувато- ліловими пелюстками. 21, 20—100 см. Цв. VI —IX.
6. 	3. т е м н и й — E. obscurum (Schreb.) Roth. (Chamaeneriuin obscurum Schreb.) По берегах річок,по краях боліт, на вогких луках, в лісах.— Зрідка в Прикарпатті, Розточчі і Опіллі.
— Ст. з більш помітними поздовжніми лініями, при основі має короткі надземні пагони з розеткою листків 9
9. Р. блідо-зелена. Середні л., як і ст., голі або майже голі, лінійно-ланцетні, з широкою основою і поступово відтягнутою верхівкою, по краю нерівномірно й гостро пилчасто-зубчасті, сидячі. Пуп’янки еліптичні, до обох кінців поступово звужені. Пелюстки рожеві, 4—6 (7) мм завд. 2д, ЗО—80 см. Цв. VI — IX.
7. 	3. ч о т п р и г р а и н и й — E. adnatum Griseb. (E. tetragonum L.). На болотах, по вогких місцях.— По всій УРСР б.-м. звичайно.
E. adnatum, як і більшість видів зніту, легко гібридизує з багатьма іншими видами роду.
— Р. сизувато-зелена. Ст. й л., особливо зісподу по жилках, притиснутоопушені. Середні л. лінійні, до основи поступово звужені, короткочерешкові або сидячі, віддалено-дрібнозубчасті. Пуп’янки яйцевидні, на верхівці короткозагострені, до основи раптово звужені. Пелюстки яскраво-рожеві, з темно-пурпуровими поздовжніми жилками, 4,5 —5,5 мм завд. 2д, ЗО—80 см. Цв. VI —VII.
8. 	3. Л а м і — E. Lamyi F. Schultz
В світлих лісах, на узліссях, по чагарниках, на більш вологих місцях.— В лісових районах і в Лісостепу (зах. частина). Наводиться також для Криму.
10 (7). Л. еліптичні або яйцевидно-ланцетні, до основи клиновидно звужені, черешкові. Ст. пухнате, з 2—4 випнутими листовими лініями, здебільшого досить розгалужене. Пелюстки білуваті або рожеві, 5—7 мм завд. Приймочка трохи 4-роздільна. 2/., (10) 20— 80 см. Цв. VI — IX.
9. 	3. р о ж е в и й — E. roseum (Schreb.)
Pers. (Chamaenerium roseum Schrb.).
На вологих місцях, по берегах річок і краях боліт.— Переважно в лісових і лісостепових районах і дуже рідко в Степу. Гібридизує з багатьма видами роду, найперше з E. hirsutum L. і E. palustre L.
— Нижні л. довгасто-яйцевидні, короткочерешкові, середні — яйцевидно-ланцетні, сидячі. Ст. внизу з 2 голими, вгорі 4 опушеними листовими лініями. Пелюстки
ЗІ 424
481


блідо-рожеві, 5—6 мм завд. Приймочка цілісна. 2/., 15—45 см. Цв. V —VII.
10. 	3. жилкуватий — E. nervosum
Boiss. et Bnhse.
На вологих місцях.— Зрідка на Поліссі і^в півн. частині Лісостепу.
11 (6). Насінини гладенькі 12
— Насінини вкриті бородавочками .13 12. Тендітна р. з нитковиднимиоблиствленими надземними пагонами. Л. дрібні, 8—17 (25) мм завд., широколанцетні, до основи клиновидно звужені, короткочерешкові, цілокраї, за винятком самих верхніх. Пуп’янки
Мал. 394. Зніт болотний.
яйцевидно-кулясті або еліптичні, тупі, голі. Пелюстки рожево-червоні, 4—5 мм завд. Ст. голі, з 2 (4) трохи підвищеними, короткоопу- шеними листовими лініями. 21., З—11 (20) см. Цв. VII —VIII.
11. 	3. а л ь п і й с ь к и й — E. alpinum L.
На вогких місцях в розщелинах скель, по краях джерел.— В Карпатах.
— Р. міцніша, з блідими підземними пагонами, що розвиваються восени і вкриті м’ясистими лусковидними листками. Стеблові л. товстуваті, яйцевидно-еліптичні, 10—35 (40) мм завд., віддалено-виїмчасто-зубчасті. Пуп’янки яйцевидні, короткозагострені. Пелюстки лілові, 8—15 мм завд., з 5—6 поздовжніми червоними жилками. Ст. голі, з (2)4 підвищеними, опушеними листовими лініями. 2д, 10—45 см. Цв. VII —VIII.
12. 	3. м о к р и ч н и к о л и с т и й — Е. аі- sinifolium Vili.
На вогких луках, болотах, по берегах високогірних річок.— Зрідка в субальпійській зоні Карпат.
13 (11). Ст. без випнутих ліній, прямостояче, циліндричне, нерівномірно коротко- пухнате, при основі, на час цвітіння рослини, з тонкими повзучими надземними пагонами, які закінчуються м’ясистими бруньками. Л. лінійно- або довгасто-ланцетні, по краях трохи загорнуті наспід, сидячі. Пуп’янки яйце- 482 видні, короткозагострені. Пелюстки блідо-рожеві або білуваті, 5—9 мм завд.2/., 10—70 см Цв. VI — IX.
13. 3. б о л о т н и й — E. paiustre L.
На болотах, торф’янистих луках, по вогких місцях.— Переважно в лісових і лісостепових районах, рідше в Степу.
— Міжвузля стебел з б.-м. випнутими листовими лініями 14
14. Л. довгасто-яйцевидні, розміщені кільцями по 3 (4), рідко супротивні, на верхівці відтягнуті в зубець, по краю віддалено- короткозубчасті, зверху голі, зісподу по жилках короткоопушені. Пуп’янки еліптичні, загострені. Пелюстки фіолетувато-рожеві, 8— 15 мм завд., оберненосерцевидні, вдвоє довші за чашечку. Приймочка, як і стовпчик, волосиста. 2[_, ЗО—60 см. Цв. VI —VIII.
14. 3. п р и а л ь п і й с ь к и й — Е. аі- pestre (Jacq.) Krock. (E. trigonum Schrank.) На вогких луках, коло джерел, в субальпійській смузі.— В Карпатських лісах.
— Л. яйцевидні або ж оберненояйцевидні, супротивні. Приймочка гола 15
15. Ст. висхідне, до цвітіння з пониклою верхівкою, вгорі — кучерявоволосисте, без домішки залозистих волосків. Нижні л. черешкові, середні й верхні — сидячі. Пуп’янки довгасто-яйцевидні, тупі, майже голі. Пелюстки блідо-фіолетові; насінини довгасто- веретеновидні, близько 5 мм завд. 2д, 5—20 (30) см. Цв. VII - IX.
15. 3.поник лий — Е. nutans Schmidt
На вогких луках, коло джерел, по берегах річок.— Наводиться для субальпійського і альпійського поясів Карпат.
— Ст. вгорі, крім простих притиснутих, опушене ще залозистими волосками. Л. з б.-м. розвинутими черешками 16
16. Р. з короткими підземними пагонами. Стеблові л. лише трохи загострені, неправильно дрібнозубчасті. Пуп’янки яйцевидні, короткозагострені. Пелюстки червонувато-фіолетові, 5—5,5 мм завд., майже не перевищують чашолистків. Коробочка густо вкрита простими й залозистими волосками. Насінини широковеретеновидні, з відносно коротким чубком. 2д, 20—50 см. Цв. VI —VIII.
16. 	3. залозистостеблий —
E. adenocaulon Hausskn.
На вогких місцях, по берегах.— В півн. лісових (поліських) районах як р. занесена, рідко.
— Р. без підземних пагонів. Л. довгозагострені, рівномірно-залозисто-пилчасті. Пуп’янки еліптичні, з загостреними верхівками. Пелюстки пурпурові, 4—7 мм завд., незначно або помітно довші за чашолистки. Коробочка розсіяноопушена або майже гола. Насінини вузько-довгасті, на верхівці звужені в коротеньку прозору шийку, з дуже довгим білим чубком. 2д, 25—100 см. Цв. VI —VII.
17. 	3. Д о м і н а — Е. Domini М. Pop.
По берегах гірських річок.— В схід, карпатських лісових р-нах (Закарпатська обл., Рахівський р-н, підніжжя г. Петрос, по струмку Лопошанці, по р. Чорній Тисі та в інших місцях). Карпатський ендем.


3. 	Хаменерій — Chamaenerium Adans.
Багаторічні трави з черговими, сидячими або короткочерешковими, цілісними, зубчастими або цілокраїми листками. Кв. трохи неправильні, в довгих китицях. Чаш. глибоко-
4-роздільна, частіше забарвлена. Пелюсток 4, горизонтально розхилених. Тичинок 8, з них 4 коротші за решту, всі при основі розширені і відігнуті донизу. Стовпчик зігнутий, з 4-роз- дільною приймочкою. Плід — стручковидна коробочка; насінини дрібні, з чубком довгих, білих волосків.
Мал. 395. Хаменерій вузьколистий.
1. 	Я. 6—7 (20) см завд., довгасто- або лінійно-ланцетні, з густою сіткою добре помітних бічних жилок, по краю дрібно-зало- зисто-зубчасті, рідше цілокраї, зісподу сизуваті. Пелюстки 1,25—1,5 см завд., пурпурово- червоні, рідше блідо-рожеві або білі, при основі звужені в нігтик. Насінини голі. Ст. голі. Р. коренепаросткова, з товстим повзучим кореневищем. 2д, 50—150 елі. Цв. VI — IX.
1. 	X.вузьколистий, іва н-ч ай— Ch. angustifolium (L.) Scop. (Epilobium angustifolium L.).
У світлих лісах, особливо на порубах, узліссях, по чагарниках, звичайно по всій УРСР.
Я. Іван-чаю вживають як сурогат чаю. Вони містять 190 мг% вітаміну С. Вся р. містить дубильні речовини, а насіння понад 40% олії. Добрий медонос.
— Я. 2,5—4,5 (6) см завд., лінійні або лінійно-ланцетні з однією поздовжньою жилкою і ледве помітними бічними, цілокраї або невиразно-віддалено-зубчасті. Пелюстки 0,75—1 см завд., ясно-рожеві, без нігтика. Насінини вкриті дрібними сосочками. Ст. лише при основі голі, вище притиснутоволосисті. 4, 20—100 см. Цв. VII —VIII.
2. 	X. Додоне я—Ch. Dodonaei (Vili.) Schur (Epilobium Dodonaei Vili.).
В лісах, на кам’янистих або піщаних місцях.— У півд.-зах. лісових та лісостепових районах (від Закарпаття до окол. Львова та Зах. Лісостепу).
4. 	Цирцея — Circaea L.
Багаторічні трав’янисті р. з повзучими підземними пагонами. Я. супротивні, черешкові. Кв. дрібні, двостатеві, в пазушних китицях. Чаш. глибоко-2-роздільна. Пелюсток 2, оберненосерцевидних. Тичинок 2, вони чергуються з пелюстками. Зав’язь 1—2-гнізда, стовпчик нитковидний, приймочка головчаста або 2-роздільна. Плід — 1—2-насінний горішок, вкритий гачкоподібними щетинистими волосками, відігнутими донизу.
1. Плід 1-гніздий. Пелюстки коротші за чашолистки, 1,2—1,5 (2) мм завд., білі або блідо-рожеві, 2-лопатеві. Приймочка головчаста, на верхівці з неглибокою виїмкою. Кв. з дрібними, шиловидними приквітками. Л. тонкі, прозорі, широко- або довга сто-яйцевидні, 1,5—7 см завд., загострені, по краю зубчасті, біля основи б.-м. серцевидні, на крилатих черешках 1,5—4,5 см завд. Ст. висхідні, кволі, доверху улиснені, голі, вгорі
б.-м. розгалужені. 2д, 5—25 см. Цв. VI —VII.
1. 	Ц. альпійська — С. аіріпа L. На вологих місцях в листяних і хвойних лісах.— В лісових районах (крім Криму) і зрідка у півн. частині Лісостепу.
— Плід 2-гніздий. Пелюстки дорівнюють чашолисткам. Приймочка 2-роздільна . . 2
2. Кв. з дрібними, опади и ми приквітками при основі квітконіжок. Пелюстки білі або блідо-рожеві, 1,5—3 мм завд., на верхівці з виїмкою, до основи звужені в короткий нігтик. Плід з нерівними гніздами. Я. яйцевидні,
1.5— 8,5 см завд., ту поза гострені, по краю виїмчасто-зубчасті, біля основи серцевидні або округлі, на вузькокрилатих черешках
1.5— 3,5 см завд. Ст. здебільшого розгалужені, голі, лише в суцвітті залозисто-волосисті. 4, Цв. VI —VII.
2. Ц. c e p е д н я — C. intermedia Ehrh. В тінистих лісах і по чагарниках.— Зрідка
в лісових районах (Закарпатська, Волинська і Київська обл.) та в Зах. Лісостепу (Одеська обл., окол. Балти).
— Кв. без приквітків. Пелюстки рожеві, рідше білі, 2,5—3 (4) мм завд., глибоко-2- роздільні, до основи клиновидно звужені. Плід з майже рівними гніздами. Я. яйцевидні або яйцевидно-ланцетні, 3—10,5 (12,5) см завд., довгозагострені, по краю віддалено- дрібнозубчасті, біля основи округлі або б.-м. серцевидні, їх черешки некрилаті, зверху борозенчасті, 1—5 см завд. Ст. прості або лише вгорі трохи розгалужені, біля основи часом голі, вище, як і черешки листків, б.-м. густо- відлеглом’яковолосисті. 2/., 25—70 см. Цв.
VI —VIII.
3. Ц. з в и ч а й н а — C. lutetiana L. В тінистих листяних, інколи також і хвойних лісах.— Звичайно в лісових і лісостепових районах, а також в горах Криму.
31*
483


5. 	Енотера — Oenothera L.
Ст. прямостояче, просте або вгорі трохи розгалужене, як і вся р., шерстисто-залозисто- волосисте. Л. чергові, цілісні, до 20 см завд., по краю віддаленодрібнозубчасті. Кв. правильні, сидячі, у кінцевих китицях. Чаш. з тонкою трубочкою і 4 ланцетними зубцями. Пелюсток 4, ясно-жовтих, близько 20 мм завд., з коротким нігтиком. Плід — 4-гнізда, короткоциліндрична коробочка; насінини дрібні. О, до 1 м. Цв. VI — IX.
Е. дворічна — Ое. biennis L. (Onagra biennis Scop.).
На піщаних, рідше глинистих місцях.— Звичайно майже по всій УРСР. Адвентивна р., занесена з Півн. Америки. Насіння містить до 40—50% олії. Стеблові волокна придатні для грубого прядива.
РОДИНА 113. ВОДЯНОГОРІХОВ1 — HYDROCAR YACEAE
Водяний горіх — Trapa L.
Однорічні водяні р. з пучками нитчастих коренів і з тонким, галузистим стеблом, довжина якого варіює (залежно від глибини водоймища) від 40 елі до 4 і більше метрів. По стеблу супротивно або кільчасто розміщені
Мал. 396. Водяний горіх плаваючий:
1 — загальний вигляд рослини, 2 — поздовжній розріз квітки, 3 — тичинка, 4 — приймочка, 5 — плід, 6 — поздовжній розріз через плід.
перисторозсічені асимілюючі додаткові корені, які розвиваються після опадання підводних лінійно-ланцетних листків. Надводні плаваючі л. ромбовидні, по краю зубчасті, на здутих вище середини або циліндричних черешках різної довжини, зібрані розеткою, при основі з 4—8 лінійними або вузьколанцетни- ми прилистками. Кв. дрібні, двостатеві, правильні, з подвійною оцвітиною, розміщені поодинці в пазухах листків. Чаш. глибоко-4- роздільна, її частки після цвітіння колючі і залишаються при плодах. Пелюсток 4, білих. Плід кістянкоподібний, з тонким оплоднем і дерев’янистою 1-насінною кісточкою — горіхом, що має 4, рідше 2 роговидні вирости.
Крохмалисте насіння усіх видів водяного горіха містить близько 15% білків, 7,5% жиру, 52% крохмалю і 3% цукру. Воно їстівне, вживається в сирому або вареному вигляді або розмелюється на крупу чи борошно. У деяких країнах Півд. Сходу культивують як важливу харчову рослину.
Раніше вважалось, що в межах України є лише один вид В. горіха — T. natans L. Дослідження останнього часу показали, що під цією назвою об’єднано ряд окремих дуже близьких видів.
1. Л. по краю нерівновеликозубчасті.
Плоди (горіхи) разом з шийкою до2,5—Зелі завв., по лінії верхніх рогів до 3— 3,5 см завш 2
— Л. по краю здебільшого дрібнозубчас-' ті. Плоди більші, разом з шийкою до 3,5 см завв., по лінії верхніх рогів до 4,5 см завш 5
2. Плоди з добре виявленою коронкою 6—10 мм в діам., 4-рогі, невиразноборозен- часті або зовсім гладенькі, без борозенок і помітних скульптурних виступів. Роги не відшнуровані від тіла плода, горизонтально відхилені, на кінцях загострені і підняті догори. Квітконіжки тонкі, вкриті спрямованими догори і напівприлеглими волосками. Л. широкоромбічні, 3—4 см завд., З—4,5 см завш., зісподу по жилках опушені, їх черешки
3— 10 см завд., циліндричні або з довгасто- еліптичним здуттям біля листової пластинки. О, Цв. V—VI.
1. В. г. плаваючий — T. natans L. s.
str.
В заводях річок і озер.— В Закарпатті, Розточчі, Опіллі, на Зах. Поліссі.
— Плоди без коронки або з ледве помітною коронкою, б.-м. глибокоборозенчасті. Квітконіжки товстуваті, до 2 мм в діам., повстисто-волосисті З
3. Плоди з піднятими вгору верхніми рогами, які підносяться над шийкою плода на
4— 5 мм, 1,8—2,9 см завв., 2,5—3,4 елі завш. Скульптурні виступи на тілі плода майже не розвинуті. Л. широкоромбічні, 1,8—5,1 см завд., 1,5—6 см завш., зісподу, переважно по жилках, шерстисто-волосисті, їх черешки
2,5—14 см завд., незначно здуті. О, Цв. VI —VII.
2. В. г. Ф л e р о в а—T. Flerovii Dobrocz.
(T. hungarica Fler, non Opiz).
В заводях Півд. Бугу та Дністра.— На півд. заході степової частини УРСР (в Одеській і Миколаївській обл.).
— Роги відходять від середини плода і не перевищують його верхівки 4
4. Плоди з 10—12 виявленими реберцями, 2—2,5 см завв. і 3 см завш. Шийка до 5 мм в діам., коронка відсутня. Роги міцні, з широкої основи раптово звужені, нижня пара рогів (бічні роги) з відхиленими вбік кінця484


ми; між тілом горіха і рогами є здебільшого добре виявлений валик. Л. широкоромбічні,
1,5—4,2 см завд., 2—4,8 см завш., зісподу по випнутих жилках і по краю шерстисто- волосисті, їх черешки циліндричні або з вузьковеретеновидним чи еліптичним здуттям. о, Цв. VI —VII.
3. 	В. г. російський — Т. rossica
V. 	Vassil.
По ріках і озерах.— На Зах. і Правобережному Поліссі, в Лісостепу (схід, частина) і Степу (півн. частина).
— Плоди з 4 ребрами, 1 —1,5 см завв. (без шийки), 3—3,2 см завш. (без вістря). Шийка до 6 мм в діам., коронка малопомітна або відсутня. Роги міцні, плоскуваті, при основі розширені, нижня пара рогів із спрямованими донизу кінцями. Л. ромбічні або ши- рокодельтовидні, близько 3,5 см завд., 4— 6,5 см завш., зверху голі, нерідко з антоціа- новим забарвленням, зісподу по всіх жилках
1 по краю з кучерявими рижуватими волосками. О, Цв. V —VI.
4. В. г. дніпровський — Т. borys- thenica V. Vassil.
В стоячих і повільно текучих водоймах.— В басейні р. Дніпра, від поліських до степових районів.
5 	(1). Рогів здебільшого 2, спрямованих догори; замість нижньої пари рогів є дрібні горбочки. Рідше рогів 4, але й тоді нижні ма- лорозвинуті 6
— Рогів завжди 4, всі добре розвинуті 7
6. 	Квітконіжки густоопушені. Плоди до
2 см завв., 4—4,5 см завш., з шийкою 2—5 мм завв. і до 8 мм в діам., без коронки. Роги виразно відшнуровані від тіла плода. Плечики плода трохи покаті, внаслідок чого горіх втрачає форму правильного трикутника, приймаючи ромбічну форму. Л. напівокругло-ром- бічні, зісподу повстисто-шерстисті, з дуже виступаючими жилками. Черешки міцні, густоволосисті, з великим довгасто-еліптичним здуттям, о, Цв. VII —VIII.
5. В. г. а з о в с ь к и й — Т. maeotica
G. 	Woron.
В стоячих і повільно текучих водоймах.— В степових районах (в пониззі р. Конки).
— Квітконіжки негустоопушені або майже голі. Плоди 2,5—3,5 см завв., 3,5—4,5 см завш., гладенькі, неребристі, без коронки. Плечики плода б.-м. підняті, і плід має форму трикутника. Л. широкоромбічні, 3,2—4,5 см завд., 3,8—6 см завш., зісподу по жилках шерстистоопушені. Черешки б.-м. опушені,
3 незначним веретеновидним здуттям, о, Цв. V —VI (VII).
6. В. г. великокореневий —
Т. macrorhiza Dobrocz.
В стоячих і повільно текучих водоймах.— В степових районах (в заводях нижнього Дніпра та його допливів).
7 	(5). Плоди майже ромбічні, 1,5—2,1 см завв. (без шийки), 4—4,5 см завш. (без віст- ряків). Шийка нерозвинута або дуже низенька, до 1,5 мм завв. Коронка відсутня. Верхня частина плода досить опукла; плечики різко збігають. Верхні роги при основі невиразно відшнуровані, всі тонкі і короткі, особливо нижня пара. Квітконіжки тонкі, голі або лише вгорі опушені. Л. широкоромбічні, по краю виїмчасто-зубчасті, зісподу по виступаючих жилках волосисті. Черешки голі або роз- сіяноопушені. О, Цв. VI —VII.
7. В. г. у к р а ї н с ь к и й — Т. исгаіпіса
V. 	Vassil.
В стоячих і повільно текучих водоймах.— В степових районах, в заводях Дніпра та його допливів (оз. Загинай та інші водойми). Ендем флори УРСР.
— Плоди майже трикутні, без помітних скульптурних виступів, з шийкою 3—7 мм завв. і з малорозвинутою або й відсутньою коронкою. Всі роги при основі б.-м. відшнуровані 8
8. 	Плечики плода дуже підняті, від чого шийка увігнута. Плоди по верхніх рогах 2—2,8 см завв. (без шийки), 3,5—4 см завш. Шийка 4—7 мм завв., 7—8 мм в діам., без виразної коронки, як і тіло плода, з численними реберцями і борозенками. Верхні роги горизонтально відхилені, з спрямованими косо вгору кінцями, нижні — спрямовані донизу, також з загнутими вгору кінцями. Л. ромбічні, 3,8—5 см завд., 4—6 см завш., з пр итиснутоопу шен ими, ма ловиступаючими жилками. 0, Цв. VI —VII.
8. В.г. несправжньоколхідсь-
к и й — Т. pseudocolchica V. Vassil.
В стоячих і повільно текучих водоймах.— В степових районах (в плавнях Дунаю та інших півд. річок).
— Плечики плода менш підняті, шийка піднесена над ними, 3—5 мм завв., як і тіло плода, неребриста. Коронка 8—12 мм в діам., по краю хвилясто-зубчаста. Плоди 2,5—3,3 см завв., 4—4,5 см завш., з слабо виявленими скульптурними виступами. Роги горизонтально відхилені вбік, з раптово відігнутими донизу кінцями. Л. широкоромбічні, 3,5—4,5 см завд., 4,5—6 см завш., зісподу з виступаючими шерстисто-волосистими жилками. О, Цв. V — VI.
9. В.г. дунайський — Т. danubialis
Dobrocz.
В стоячих і повільно текучих водоймах.— В степу, в заводях дельти Дунаю. Ендем УРСР.
РОДИНА 114. СТОЛИСНИКОВІ — HALORRHAGIDACEАЕ
Водопериця — Myriophyllum L.
Занурені у воду, голі, багаторічні р. з довгим, повзучим кореневищем і густо улисне- ними трубчастими стеблами. Всі л. зібрані кільцями або верхні чергові, гребінчасто- перистороздільні, з супротивними нитковид- ними частками. Кв. дрібні, одностатеві (лише деякі середні двостатеві), одно- або дводомні, складають переривчасте колосовидне суцвіття, що виступає над водою. Кв. в нижній частині суцвіття маточкові, у верхній — тичинкові, середні (1—3) двостатеві; при кожній 485


квітці є 1—3 приквітки. Пелюсток 4, рожевих, рідше білих або зеленуватих, рано опадаючих. Тичинок 8. Зав’язь нижня, 4-гнізда; приймочок 4, ворсинчастих. Плід сухий, розпадається на 4 плодики — кістянки.
1. Підводні л. зібрані кільцями по 4, повітряні приквіткові л. чергові. Нижні кв. в суцвітті зібрані кільцями або супротивні, верхні — чергові. Колоски 0,5—3 см завд., до цвітіння пониклі. Пелюстки тичинкових квіток до 2,5 мм завд., у 5—6 разів довші за чашечку, рожеві, у маточкових квіток близько 0,5 мм завд., рано опадають. Плодики— кістянки, гладенькі, близько 1,5 мм завд. 2д, 30—200 см. Цв. VI — IX.
1. 	В.черговоквіткова — M. alter- п if lorum DC.
В стоячих і повільно текучих водах.— Рідко в p-ні Розтоцько-Опільських лісів (наводиться для окол. Львова).
— Всі л. зібрані кільцями. Всі кв. у кільцях 2
2. Л. зібрані 5—6-членними кільцями. Приквітки по 1 при кожній квітці, як і л., гребінчасто-перистороздільні, нижні —довші за квітки, верхні —їм дорівнюють. Кв. розміщені кільцями по 4—6. Суцв. досягають
5—16 см завд. Пелюстки верхніх тичинкових квіток білі або зеленуваті, середніх двостатевих — білі або рожеві. Плодики заокруглені, гладенькі, при основі з горбочком. Ст. жовтуваті або коричнювато-зелені, ламкі. 2/ 10— 150 (300) см. Цв. VI — IX.
2. В. кільчаста — M. verticillatum L.
В стоячих і повільно текучих водах, часто утворює цілі зарості.— Звичайно по всій УРСР, крім районів Полинового Степу; в Кримській обл. вказано для окол. Ялти.
— Л. зібрані 4-членними кільцями. Приквітки по 3 при кожній квітці, у верхніх квіток — цілісні, коротші за квітки; середній приквітковий листочок завжди більший за крайові. Колоски 3—10 см завд. Пелюстки у всіх квіток блідо-рожеві. Плодики горбочкуваті. Ст. здебільшого плаваючі. 2д, ЗО—150 (300) см. Цв. V—VIII.
3. В. к о л о с о^в а — M. spicatum L.
В стоячих і повільно текучих водах, утворює інколи густі зарості.— По всій УРСР досить звичайно, в Кримській обл. лише у степових, присивашських районах. Р. містить у собі багато кремнезему, використовується для полірування.
РОДИНА 115. ВОДЯНОСОСОНКОВІ — HIPPURI DACEAE
Водяна сосонка — Hippuris L.
Р. водяна з повзучим почленованим кореневищем і численними, міцними, порожнистими, здебільшого простими стеблами. Л. цілісні, лінійні, до 4 (9) см завд., розміщені кільцями, нижні по 4—6, середні та верхні по
6—12 (16), відігнуті донизу. Кв. поодинокі в пазухах листків, сидячі, дуже дрібні, двостатеві або одностатеві (нижні — маточкові, верхні — тичинкові). Пелюстки недорозвинені. Тичинка 1. Зав’язь нижня, 1-гнізда; стовпчик нитковидний, приймочка червона. Плід — кістянка. 2/., 10—45сл/.Цв.УІ—VIII.
В. с. звичайна — H. vulgaris L.
По річках, озерах, в ставках, на берегах і болотах, на сирих луках.— По всій УРСР звичайно, крім Полинового Степу. В Криму рідко як р. занесена (Ст. Крим, ставок Субаш). Зустрічається в 2 формах: f. fluviatilis (Hoffm.) Guss, et Germ.— p. напівзанурена або цілком занурена у воду і f. terrestris Schwarz.—р. суходільна.
ПОРЯДОК XL. ЗОНТИКОЦВГП — UMBELLIFLORAE
РОДИНА 116. АРАЛІЄВІ — ARALIACEAE
Плющ — Hedera L.
Лазячий кущ. Кв. правильні, в зонтиках. Чаш. у вигляді цілісного або п’ятизубчастого окрайка. Стовпчиків 5, зрослих між собою в конусоподібний стовпець, розширений при основі в широкий, опуклий надматочковий диск. Плід ягодоподібний.
1. Волоски здебільшого з 7—8 променями, які на значному протязі зростаються. На стерильних пагонах є в значній кількості стріловидні, здебільшого 5-лопатеві листки з витягнутою середньою лопаттю. Ь, 2—10 м. Цв. IX — X. С
1. П. кримський — Н. taurica Carr.
В лісах.— В півд. районах Криму.
— Волоски здебільшого з 6—7 променями, що зростаються лише при основі. Стріловидні л. відсутні. Л. стерильних пагонів широкі, круглясті або яйцевидні, цілокраї і З—5-лопатеві. 10—20 м. Цв: IX — X.
2. П. звичайний, прочитан —
Н. helix L.
В затінених лісах.— В Карпатах та прилеглих р-нах звичайно; на Зах. Поліссі і в Правобережному Лісостепу зрідка, на схід йде до Вінниці.
РОДИНА 117. ЗОНТИЧНІ — UMBELLIFERAE
Трав’янисті р. Л. дуже розсічені, рідко цілісні, при основі з піхвами. Суцв.— складний зонтик, що складається з окремих зон- тичків, рідше простий зонтик або головка. При основі складного зонтика часто є обгортки з одного або декількох листочків, а при основі зоитичків — обгорточки; інколи їх не486
має. Чаш. у вигляді п’яти дрібненьких зубчиків або зовсім непомітна. Пелюсток п’ять, з увігнутою всередину верхівкою. Тичинок п’ять. Зав’язь нижня. Стовпчиків два, виходять із залозистого розширення верхівки зав’язі або диска. Плід — з двох плодиків (двосім’янка), плодики (сім’янки) відокрем.


люються знизу вгору від середнього стовпчика; зовнішній бік сім’янки звичайно б.-м. опуклий, зветься спинкою, внутрішній же, яким плодики прилягають один до одного, так звана спайка або комісура, здебільшого плоский, рідше увігнутий. На спинці звичайно є п’ять головних або первинних ребер, з яких два розміщені на бокових краях сім’янки і звуться крайовими, інші 3 — спинними; в проміжках між ребрами в борозенках (так званих жолобках) є так звані вторинні ребра (реберця), всередині сім’янок проходять секреторні канальці, які часто містять ефірне масло. Для визначення потрібні стиглі плоди.
1. Л. щитовидні, з прикріпленим до центра пластинки черешком, з вільними прилистками. Ст. повзуче, у вузлах вкорінюється.
1. 	Щитолисник — Hydrocotyle L.
— Л. не бувають щитовидні, без вільних прилистків. Ст. не повзуче 2
2. Кв. в головках, оточених колючими обгортками. Зубці чашечки колючі. Л. часто колючо-зубчасті.
4. 	Миколайчики — Eryngium L.
— Кв. в зонтиках, рідше в головках, не оточених колючими листочками обгортки. Зубці чашечки неколючі З
3. Усі або принаймні кілька нижніх листків цілісні 4
— Усі або принаймні середні або верхні л. б.-м. глибоконадрізані або розсічені . 5
4. Всі л. цілісні, цілокраї, яйцевидні, ланцетні або лінійні. Пелюстки жовті.
23. 	Ласкавець — Bupleurum L.
— Нижні стеблові л. цілісні, округло- нирковидні, надрізно-зубчасті; середні — перисті, з клиновидними надрізаними частками; верхні — 3-роздільні або цілісні. Пелюстки білі.
34. 	Аніс — Anisum Gaertn.
5 (3). Л. пальчастороздільні на цілісні лопатковидні частки . . 6
— Л. трійчасті або багаторазово трійчасті, перистороздільні або перисторозсічені (верхні — інколи трійчасті) 8
6. Кв. в складних зонтиках. Л. великі (прикореневі ЗО см у діам. і більше). Плід досить великий, сплюснутий.
62. 	Борщівник — Heracleum L.
— Кв. в простих зонтиках або в дрібних головках. Л. не такі великі. Плоди іншої форми 7
7. Кв. в простих зонтиках, оточених великими блідо-рожевими листочками обгорточки. Л. глибоко-5-розсічені з довгасто- оберненояйцевидними, звичайно 2—3-надрі- заними великопилчастими частками.
3. 	Астранція — Astrantia L.
— Кв. в небагатьох (звичайно 3) кулястих головках, без обгортки. Пелюстки рожево-білі.
2. 	Підлісник — Sanicula L.
8 	(5). Квітки різнорідні, здебільшого по 11—12 в зонтику, центральна кв. сидяча, двостатева, плодюча; чаш. її з 5 листовидними зубцями. Зовнішні кв. тичинкові, на ніжках; чаш. їх з довгасто-ланцетними задніми і дуже дрібненькими іншими зубцями; пелюстки білі, зверху виїмчасті; зав’язь зростається з ніжками тичинкових кв. Листочки обгорточок зрослі з квітколожем, при плодах майже колючі та горизонтально відігнуті.
5. 	Колючконос — Echinophora L.
— Кв. в зонтику іншої будови .... 9
9. Плід на поперечному розрізі кулястий або двійчастий; ребра його малопомітні або нитковидні, підвищені або вузькокрилаті .10
— Плід б.-м. стиснутий або сплюснутий; всі його ребра, головним чином крайові, б.-м. широко крилаті 63
10. Плід від овального до видовжено-
лінійного, довжина його перевищує ширину 11
— Плід майже кулястий або кулясто- двійчастий; довжина його дорівнює ширині або значно менша за неї 51
11. Плід видовжений або видовжено-
лінійний, довжина його вдвоє або більше разів перевищує ширину 12
— Плід овальний, яйцевидний або видовжений, довжина його не більше як удвоє перевищує ширину 27
12. Зубці чашечки добре помітні . . .13
— Зубці чашечки непомітні або малопомітні 15
13. Пелюстки жовті. Листочки обгортки та обгорточок вузьколінійні або щетиновидні. Л. з щетиноподібними частками, стеблові — у вигляді піхов.
54. 	П а л і м б і я — Palimbia Bess.
— Пелюстки білі 14
14. Зонтик звичайно без обгортки. Л. двічі-тричі розсічені, з цілісними або перис- тонадрізаними сегментами.
41. 	Омег — Oenanthe L.
— Зонтики з обгорткою з 4—8 лінійно- шиловидних листочків. Прикореневі л. цілісні або трійчасті, стеблові — трійчасті, з глибоко-трироздільним середнім і двороздільними бічними сегментами.
29. 	Різак — Falcaria Bernh.
15 (12). Пелюстки жовті 16
— Пелюстки білі. Обгортка відсутня або вона з небагатьох листочків 19
16. Обгортки та обгорточок немає. Частки листків лінійні.
43. 	Фенхель — Foeniculum Mill.
— Обгорточки завжди є 17
17. Корінь потовщений, шишкуватий. Частки листків прикорочені, лінійні. Обгортка є.
32. 	Муреція — Muretia Boiss.
— Корінь непотовщений, нешишкува- тий 18
18. Поверхня плодиків гладенька; канальці в жолобках помітні тільки на молодому плодику.
44. 	Морківник — Silaum Mill.
487


— Поверхня плодиків між ребрами вкрита тупоконічними бородавками; канальні в жолобку по 1—3, добре помітні.
40. 	Жабриця — Seseli L.
19 (15). Плодики видовжені або овальні, рівномірно звужені до обох кінців ... .20
— Плодики доверху звужені в носик або видовжено-лінійні та лінійні 23
20. Плодики з підвищеними ребрами, на¬
сіння легко відокремлюються від оплодня; канальні знаходяться у внутрішньому шарі оплодня, що зрослися з насінням. Л. з ланцетно- лінійними частками 21
— Плодики з нитковидними ребрами; канальні поодинокі знаходяться в жолобках. Л. з вузь колін ійними частками 22
21. Плодик 2—2,блшзавд.,широкоовальний. Стовпчики у стиглих плодах б.-м. прямостоячі або трохи набік відхилені.
45. 	С т о ж и л ь н и к — Cnidium Cuss.
— Плодики 3,5—5 мм завд., видовжено- овальні. Стовпчики пристиглих плодах донизу відігнуті, майже притиснуті до плодиків.
48. 	Ценолофій —Cenolophium Koch
22 (20). Корінь веретеноподібний. Обгортки та обгорточок немає.
ЗО. 	Кмин— Carum L.
— При основі стебла бульба, яка глибоко сидить у грунті. Обгортка багатолиста; обгорточки є.
31. 	Б у н і у м — Випішп L.
23 (19). Плодики вгорі звужені в носик 24
— Плід видовжено-лінійний, у верхній частині вужчий, з ребрами по всій довжині 25
24. 	Плодик з довгим, лінійним носиком, з країв або по всій поверхні гострошорст- ким.
9. 	С к а н д и к с — Scandix L.
— Носик плодика коротший за нього; ребра помітні тільки на топкішій верхній частині плодика.
8. 	Бугила — Anthriscus (Pers.) Hoffm.
25 (23). Плодики 15—18 мм завд., з виразними гострими ребрами, блискучі, оливково-чорні, канальці в жолобках відсутні.
10. 	M і р и с — Myrrhis Mill.
— Плодики не довші за 12 мм, з малопід- вищеними та тупими ребрами; канальці поодинокі 26
26. 	Плодики щетинисті, 8—12 мм завд.
6. 	Здутостебловик — Physocaulis
(DC.) Tausch
— Плодики гладенькі, 4—8 мм завд.
7. 	Бутень — Chaerephyllum L.
27 (11). Плодики вкриті по всій поверхні або тільки по ребрах шипиками або щетинками 28
— Плодики голі або опушені, але без шипиків 33
28. Білок (на поперечному розрізі пло-
диків) на плоскому боці плодиків увігнутий, з глибоким жолобком 29
— Білок на внутрішньому боці плодиків плоский, без жолобка зі
29. Ребра та реберця на плодиках підвищені, вкриті 1—3 рядами шипиків.
14. Тургенія — Turgenia Hoffm.
— Ребра на плодиках мало підвищені або майже 'непомітні зо
30. Ребра мало підвищені, вкриті щетинками, реберця більш підвищені з 1—3 рядами шипиків.
13. Пазурник — Caucalis L.
— Ребра і реберця майже непомітні, ребра вкриті щетинками, реберця численними шипиками, які не утворюють правильних рядків. Ст. жорсткувате від донизу спрямованих притиснутих волосків.
11. 	Ториліс — Torilis Adans.
31 (28). Плодики 8—12 мм завд. Зовнішня пелюстка крайових квіток в зонтичках в
5—10 разів крупніша за інші пелюстки.
15. 	О р л а й я — Orlaya Hoffm.
— Плодики 3—7 мм завд. Зовнішня пелюстка крайових квіток в зонтичках в 1,5—2 рази крупніша за інші пелюстки 32
32. 	Обгортка з великих глибокорозсіче- них листочків.
66. 	Морква — Daucus L.
— Обгортка відсутня.
12. 	Астродаукус — Astrodaucus
Drude
33 (27). Частки всіх або лише прикореневих листків широкі та звичайно великі . .34
— Частки прикореневих листків невеликі, лінійні, рідше клиновидні 40
34. Частки листків 3-лопатеві або 3-роз- дільні, зарубчасті. Обгортка відсутня. Ребра плодів підвищені, товсті.
58. 	Лазурник — Laser Borkh.
— Частки листків пилчасті, рідше зубчасті або надрізні 35
35. Л. спочатку трійчасті, потім перисторозсічені. Обгортка з великих надрізаних листочків. Плодики з широкими здутими, вузькокрилатимн, зарубчасто-зубчастими ребрами.
21. Плеуросперм — Pleurospermum Hoffm.
— Л., обгортка та плодики з іншими ознаками 36
36. Л. один-двічі трійчасті, з яйцевидними або яйцевидно-ланцетними частками, не- рівногостропилчасті.
35. 	Яглиця — Aegopodium L.
— Л. одно, рідше двічі перисті . . .37
37. Обгортка та обгорточки відсутні. Плід яйцевидний або еліптичний, 1—3 мм завд.
33. 	Бедринець —Pimpinella L.
— Обгорточки багатолисті 38
488


38. Л. перисті з пилчастими частками .39
— Л. перисторозсічені, з сидячими частками. Листочки обгортки та обгорточок по краях плівчасті.
39. 	Порізник — Libanotis L.
39. Плодики яйцевидно-кулясті. Л. з видовжено-яйцевидними частками.
37. 	Б e р у л а — Berula Hoffm.
— Плодики видовжені. Л. з ланцетними частками.
36. 	Вех — Sium L.
40 (33). Кв. жовті 41
— Кв. білі 42
41. 	Плодики з товстим оплоднем і малопомітними ребрами. Частки листків видовжено-лінійні або нитковидні.
22. 	К а х р и с — Cachrys L.
— Плодики з тонким оплоднем і нитковидними ребрами. Частки листків клиновидно-оберненояйцевидні, надрізані.
27. 	Петрушка — Petroselinum Hoffm.
42 (40). Зубці чашечки звичайно добре помітні. Ребра плода підвищені.
40. 	Жабриця — Seseli L.
— Зубці чашечки непомітні або малопомітні 43
43. Ребра плодиків підвищені або вузько-
крилаті. Обгортки немає 44
— Ребра плодиків тоненькі, нитковидні 47
44. Обгорточки однобокі з 3 відігнутих листочків, які звичайно перевищують зонти- чок.
42. 	Собача петру ш к а—AethusaL.
— Обгорточки з однакових невеличких листочків або вони відсутні 45
45. Ребра плодиків товсті, гострі. Кв. одностатеві. Пелюстки цілісні. Р. дводомні.
25. 	Р у м і я — Rumia Hoffm.
— Ребра плодиків тоненькі, вузькокри- латі. Кв. двостатеві. Пелюстки виїмчасті .46
46. Плодики дрібні, 2—2,5 мм завд., широкоовальні. Стовпчики прямостоячі або відхилені.
45. С т о ж и л ь н и к — Cnidium Cuss.
— Плодики більші, 3,5—5 мм завд., широкоовальні. Стовпчики у достиглих плодів донизу відігнуті.
48. 	Ценолофій — Cenolophium Koch
47 (43). Зонтик з багатолистою обгорткою. Частки листків ланцетно-лінійні. Плодики близько 6 мм завд.
38. 	К р и т м у м — Crithmum L.
— Обгортка відсутня. Плодики дрібніші . . . 48
48. Частки нижніх листків клиновидні або яйцевидні, звичайно надрізані або роздільні та зубчасто-пилчасті.
33. 	Бедринець — Pimpinella L.
— Частки листків лінійні 49
49. Пелюстки цілісні. Кв. одностатеві Р. дводомні.
24. T р и н і я — Trinia Hoffm.
— Пелюстки виїмчасті. Кв. двостатеві 50
50. Корінь веретеноподібний. Обгортки та обгорточки відсутні.
ЗО. Кмин — Carum L.
— При основі стебла бульба, яка глибоко сидить у грунті. Обгортка багатолиста.
31. 	Б у н і у м — Випіит L.
51 (10). Стеблові л. сидячі, стеблообгортні, цілісні, прикореневі — перисті, з великими частками. Обгортка відсутня. Пелюстки жовті. Р. світло-жовто-зелена.
18. С м і р н і й — Smyrnium L.
— Стеблові л. роздільні 52
52. Частки листків округлі, видовжені
або ланцетні, пилчасті 53
— Частки листків надрізані або лінійні 55
53. Обгорточок звичайно немає.
33. Бедринець — Pimpinella L.
— Обгорточки є 54
54. Л. двічі перисторозсічені, з ланцетними або лінійно-ланцетними частками. Обгортки немає.
28. 	Цикута — Cicuta L.
— Л. перисті. Обгортка є. Зонтики на коротких ніжках.
37. 	Б e р у л а — Berula Hoffm.
55 (52). Обгортка багатолиста . . .56
— Обгортка відсутня або вона із небагатьох листків 57
56. 	Зубці чашечки добре помітні. Плодик гладенький, без ребер. Прикореневі л. з клиновидними, роздільними або надрізними частками.
19. 	Фізосперм — Physospermum Cuss.
— Зубці чашечки непомітні. Плодики з підвищеними хвилястими ребрами. Л. з видовженими, надрізаними частками.
20. 	Болиголов — Conium L.
57 (55). Зубці чашечки добре помітні. Плодики складаються з 2 півкулястих половинок.
16. 	Коріандр — Coriandrum L.
— Зубці чашечки непомітні 58
58. Пелюстки та плоди пухнаті. Стовпчики довгі, прямостоячі. Обгорточок немає.
33. Бедринець — Pimpinella L.
— Пелюстки та плоди голі 59
59. Л. з видовжено-клиновидними, спере¬
ду надрізаними, зверху блискучими частками 60
— Л. з лінійними або видовженими, пе- ристо-надрізаними частками 61
60. Пелюстки білі, округлі, цілісні. Обгорточок немає.
26. 	Селера — Apium L.
489


— Пелюстки жовті, виїмчасті. Обгорточки є.
27. 	Петрушка — Petroselinum Hoffm.
61 (59). Плодики складаються із 2 майже кулястих половинок. Частки верхніх листків лінійні. Р. з неприємним запахом.
17. 	Б і ф о p а — Bifora Hoffm.
— Плодики складаються з півкулястих половинок або вони трохи стиснуті . . .62
62. Обгорточки з дрібних листочків. Р. дводомні.
24. T р и н і я — Trinia Hoffm.
— Обгорточки із 3 набік відгорнутих листочків. Частки листків видовжені, перисто- надрізані.
42. 	Собача петрушка — Aethusa L.
63 (9). Ребра на спинці плодиків нитковидні або непомітні; краї плодиків гострі і налягають один на одного 64
— Ребра на спинці плодиків товсті або крилаті; краї плодиків крилаті і відстоять або іноді прилягають один до одного 72
64. Краї округлих плодиків потовщені та зморшкуваті. Стиглі плодики 4—5 мм завд., горбочкуваті і дрібноколючі. Л. просто перисті. Р. вся короткошорсткувата.
64. 	Тордилій — Tordylium L.
— Р. з іншими ознаками 65
65. Канальці з плоского боку плодика звичайно широкі та булавоподібні; вони не доходять до нижнього краю плодика. Л. великі, перисті або долоневиднороздільні.
62. Борщівник — Heracleum L.
— Канальці на плоскому боці плодика тоненькі; вони доходять до їх нижнього краю. Л. інші 66
66. Пелюстки звичайно цілісні, жовті або зеленувато-жовті, стеблові л. часто з великими піхвами та невеликою пластинкою. Верхні гілочки суцвіття здебільшого кільчасті. Кв. звичайно одностатеві. Зонтики різнорідні .67
— Пелюстки виїмчасті, білі або жовті. Кв. двостатеві. Якщо кв. різностатеві, то зонтики всі однакові 69
67. Стеблові л. з розсіченою пластинкою.
57. 	Ф e р у л ь н и к — Ferulago Koch
— Стеблові л. з піхвами або із зменшеною пластинкою 68
68. Канальці поодинокі в жолобках. Стеблові л. з піхвами, без пластинок.
55. 	Ферула — Ferula L.
— Канальці по 2—4, малопомітні. Стеблові л. у вигляді видовжено-ланцетиих піхов.
56. 	Еріозинафа — Eriosynaphe DC.
69 (66). Обгорточки є (іноді з одного листочка).
59. 	С м о в д ь — Peucedanum L.
— Обгорточок немає 70
70. 	Л. багаторазово розсічені, з майже волосовидними частками. Ст. круглясте.
60. 	Кріп — Anethum L.
— Л. перисторозсічені. Ст. гранчасте .71
71. 	Плодики видовжено-овальні. Л. ко- роткопухнаті, зверху блискучі.
61. 	Пастернак — Pastinaca L.
— Плодики округло-оберненояйцевидні. Л. сірувато-пухнаті.
63. 	Малабайла — Malabaila Hoffm.
72 (63). Обгортка та обгорточки з багатьох листочків 73
— Обгортка та обгорточки відсутні або вони з небагатьох листочків 74
73. Пелюстки жовті. Плодики з 3 підвищеними спинними та крилатими крайовими ребрами. Л. з великими клиновидно-оберненояйцевидними надрізано-зубчастими частками.
53. Любисток — Levisticum Hill.
— Пелюстки білі, рідше жовті. Плодики з 2 крилатими спинними ребрами та широко- крилатими крайовими.
65. 	Стародуб — Laserpitium L.
74 (72). Спинні ребра плодиків некрила- ті. Частки листків широкі 75
— Спинні ребра плодиків крилаті. Частки листків дрібні, перисто-надрізані або роздільні 78
75. Л. трійчасті. Спинні ребра плодика товсті, підвищені, в кількості 5.
58. 	Лазурник — Laser Borkh.
— Л. перисті. Спинні ребра плодиків нитковидні, в кількості 3 76
76. Ст. округле, тонкоборозенчасте. Част¬
ки листків яйцевидні або видовжено-яйцевид- ні, верхні — 3-лопатеві. Промені зонтика густокороткопухнаті. Пелюстки білі або зеленувато-білі 77
— Ст. у верхній частині ребристе та борозенчасте. Частки листків яйцевидні, при основі трохи серцевидні, косі, на верхівці загострені, на краю гостропилчасті, зісподу шорсткі. Промені зонтика по ребрах шорсткі. Кв. білі.
50. Маточник — Ostericum Hoffm
77. Плодики з нитковидними спинними реберцями. Насінини зрослися з оплоднем.
51. 	Дудник — Angelica L.
— Плодики з товстими крилатими спинними реберцями. Насінини не зрослися з оплоднем.
52. 	Дягель — Archangelica Hoffm.
78 (74). Краї плодиків відстоять один від одного.
46. 	Г і р ч а — Selinum L.
— Краї плодиків налягають один на одного 79
79. Ст. округле, з сизою поволокою; міжвузля порожнисті. Л. з довгими піхвами, з яких верхні трохи здуті, та з ланцетними, перистонадрізаними частками.
49. 	Свистуля — Conioselinum Fisch.
— Ст. тонкоребристе, голе, без сизої поволоки. Нижні л. з черешками та плівчас490


тою по краю піхвою; пластинка 3—4-перисто- розсічена, з 3—5 парами первинних часток; кінцеві частки вузьколінійні, гострі.
47. 	Л і густи к — Ligusticum L.
1. 	Щитолисник — Hydrocotyle L.
Ст. повзучі, по вузлах укорінюються. Л.
3 довгим прямостоячим черешком, прикріпленим до центра щитовидної пластинки, 1,5—
4 см завш. Кв. майже сидячі; пелюстки білі, 0,75 мм завд. Плодики близько 1,5 мм завд. і 2 мм завш. 4> О, 10—60 см. Цв. VI—VIII.
Щ. звичайний — H. vulgaris L.
На болотах, іноді у воді.— Вказується для Зах. Лісостепу (Тернопільська обл., в окол. Бучача). Але вказівка, мабуть, помилкова.
2. 	Підлісник — Sanicula L.
Р. гола. Прикореневі л. пальчасто-роздільні, з трьома-п’ятьма оберненояйцевидними
Мал. 397. Підлісник європейський:
1 — загальний вигляд рослини, 2 — квітка.
дво-, тринадрізаними, пилчастими частками. Обгортка з ланцетних, зубчастих або перисто- роздільних листочків. Пелюстки блідо-рожеві. 4, 20—50 см. Цв. VI —VII.
П. європейський — S. europaea L.
В лісах.— В Карпатах і на Правобережжі (східна межа проходить через Київ — Житомир — Вінницю — Гайсин —Ольгопіль—Ям- піль); на Лівобережжі — тільки на Поліссі, на вододілі річок Дніпра та Десни. Після перерви з’являється в гірських лісах Криму, де значно поширений.
3. 	Астранція — Astrantia L.
Л. пальчастороздільні, з довгасто-оберненояйцевидними, здебільшого 2—3 надрізаними великопилчастими частками, які закінчуються щетинкою. Зонтики 3,5—4,5 см у діам., з білувато-рожевою обгорткою з великих видовжено-ланцетних листочків, які перевищують квітки. 4» 40—80 см. Цв. VI —VII.
1. 	А. в е л и к а — A. major L.
В лісах.— В Карпатах, в Зах. Поліссі (до м. Житомира) і в Зах. Лісостепу (до м. Хмельницького та м. Летичева).
4. 	Миколайчики — Eryngium L.
Багаторічники з шкірястими колючо-зубчастими листками, при основі стебла з рештками торішніх листків. Кв. двостатеві, з приквітками, в головках, оточених колючими
Мал. 398. Миколайчики сині:
1 — загальний вигляд рослини, 2 — плід.
покривними листками. Зубці чашечки колючі. Плід овальний, вкритий лусочкоподібними плівками.
1. Листочки обгортки майже ромбічні. Нижні л. з черешками, серцевидно-нирковидні, нероздільні або п’ятилопатеві, верхні — стеблообгортні, п’ятироздільні. Головки кулясті, 1—2 см завд.; після цвітіння видовжені, до 3 см завд., біля основи з майже ромбічними колючо-надрізаними листочками. Кв. голубуваті. 4, 40—70 см. Цв. VI —VII.
1. 	М. приморські — E. maritimum L.
По морських берегах.— В літоральній смузі Чорного та Азовського морів.
— Листочки обгортки лінійні або вузько- ланцетні 2
2. Верхня частина рослини забарвлена в синій колір. Прикореневі л. цілісні, неколючі, овальні або довгасті, з серцевидною основою, по краю зарубчасто-пилчасті, довгочерешкові, верхні л. три-, п’ятироздільні. Головки яйцевидні. Кв. голубі. 4, ЗО—60 см. Цв. VI — XI.
2. 	М. сині — E. planum L.
На степових місцях, на пісках, по заплавних луках.— В б. ч. УРСР, крім Карпат та Криму.
491


— Вся р. сірувато-зелена. Нижні л. черешкові, верхні — сидячі, з стеблообгортною основою, трійчасті, з глибокоперисторозділь- ними частками. Головки майже кулясті. Кв. білуваті. 2/., 20—60 см. Цв. VII — IX.
3. 	М. п о л ь о в і — E. campestre L.
На степових схилах.— В степових і лісостепових районах та в Криму звичайно, на півдні Полісся рідко.
5. 	Колючко hoc — Echinophora L.
Ст. від основи розгалужене, смугасте, разом з листками густокоротковідстовбурченоволо- систе. Кореневі л. широкояйцевидні, 25— ЗО см завд., 2—3-перисті. Пелюстки жовті. 2/., 20—50 см. Цв. VII —VIII.
К. З и б т о р п а — Е. Sibthorpiana Guss.
(E. tenuifolia M. В.).
По берегу моря.— В Півд. Криму (коло Судака).
6. 	Здутостебловик — Physocaulis (DC.) Tausch
Ст. розгалужене, в нижній частині вкрите довгими, донизу спрямованими щетинистими волосками, у верхній — голе, з голубуватими смужками, з порожнистими під вузлами та здутими міжвузлями. Л. двічі-тричі перисторозсічені, густо вкриті вгору спрямованими притиснутими щетинистими волосками. Зонтики з 2—3 (5) жорстковолосистими променями, обгортка відсутня; зонтички 5—10-проме- неві. о, 20—100 см. Цв. V —VI.
3. 	вузлуватий — Ph. nodosus (L.)
Tausch (Chaerophylum nodosum Crantz.)
По скелях, в гірських лісах.— В Гірському Криму.
7. 	Бутень — Chaerophyllum L.
Дворічні або багаторічні р., рідше однорічники з багаторазово перисторозсіченими листками. Пелюстки білі, оберненосерцевидні, на верхівці глибоковиїмчасті, крайові пелюстки нерідко збільшені. Плоди видовжено-циліндричні або вузькоеліпсоїдальні, догори звужені, з боків трохи сплюснуті.
1. Дворічні або однорічні р 2
— Багаторічники 4
2. Корінь тонковеретеновидний. Ст. круглясте, залозисте, з потовщеними вузлами, вгорі часто з фіолетовими або брудно-червоними плямами, в нижній частині з досить довгими, відігнутими донизу жорсткими волосками, а у верхній — з відлеглими м’якими волосками. Л. в обрисі трикутні, 2—3 перисторозсічені. Зонтики 6—20-променеві, кінцеві або супротивні листкам. Плодики голі, жовтуваті, 4—6 мм завд. ©,0, 40—80 см. Цв. V —VI.
1. 	Б. п ’ я н к и й — Ch. temulum L.
В лісах, по чагарниках, на засмічених місцях.—По всій УРСР, на півдні степової смуги рідко.
— Ст. при основі бульбовиднопотовщене. Промені зонтика голі, дуже рідко шорстко- щетинисті з
3. Обгорточки однобічні з 8—10 відтягнутих на кінці у вістря листочків. Плід 6— 9 мм завд., лінійно-довгастий, з конічним диском і майже прямостоячими стовпчиками. Ст. щільне, з червоними плямами, вкрите білими щетинистими волосками, в нижній частині відігнутими донизу; нижні л. в обрисі трикутні, тричі перисті, з довгими черешками, о, 50—150 см. Цв. VI —VII.
2. 	Б. П p е с к о т т а — Ch. Prescottii DC.
По чагарниках, на схилах, як бур’ян на полях та біля доріг.— В лісостепових та степових районах, за винятком Криму.
— Обгорточки з 3 (5) листочків. Плід 4—6 мм завд., лінійно-довгастий, з широким диском і короткими, відігнутими донизу стовп-
Мал. 399. Бутень Прескотта:
/ — загальний вигляд рослини, 2 — плід.
чиками. Ст. порожнисте, при основі бульбис- топотовщене, в нижній частині опушене відігнутими донизу білими щетинками, фіолетово-плямисте, вгорі голе. Л. в обрисі широ- котрикутні; нижні з довгими волосистими черешками, тричі перисторозсічені, з довгасто- ланцетними частками. 0, 60—80 см. Цв. VI —VII.
3. 	Б. бульбистий — Ch. bulbosum L.
В лісах, по чагарниках, по узліссях.— По всій УРСР.
4 (1). Пелюстки по краях війчасті. Коренева шийка вкрита рештками відмерлих черешків. Ст. круглясте, жорстковолосисте. Л. в обрисі трикутні, трійчасті й 2-перисторозсічені, з довгастими, перистороздільними, зубчастими частками, щетинисто-волосисті, зісподу часто блискучі. Плід довгасто-лінійний, дорівнює ніжці або довший за неї, до 12 мм завд.; диск конічний; стовпчики довші за нього, прямостоячі, стовпець вище основи потовщений, до обох кінців звужений. 2д, 30—100 см. Цв. VI —VII.
4. 	Б. ци кутовий — Ch. cicutaria Vili.
(Ch. hirsutum Led.).
492


В лісах, по берегах річок.— В Карпатах звичайно.
— Пелюстки по краю голі 5
5. 	Л. двічі-тричі трійчасто-роздільні; кінцеві частки їх великі, довга сто-яйцевидні, загострені, по краях зубчасті. Ст. в нижній частині, разом з черешками нижніх листків, густо опушене відігнутими донизу щетинистими білими волосками, що сидять на горбочках, по вузлах ст. здуте. Плоди довгасті, циліндричні, внизу звужені, 8—13 мм завд., стовпець вгорі 2-роздільний. 21, 50—150 см. Цв. VII.
5. Б.запашний — Ch. aromaticum L.
В лісах, по чагарниках.— В зах. частині УРСР (на захід від лінії Новгород-Сіверсь- кий — Ніжин — Канів — Сміла — Умань — Чечельник звичайно).
— Л. 2—4-перисторозсічені; кінцеві частки їх нечітко відмежовані, трикутно- ланцетні, з широкою основою, загострені, в нижній частині глибокоперистонадрізані або перистороздільні, доверху поступово надрізані. Ст. в нижній частині з жорсткими, донизу спрямованими волосками; у верхній частині з відстояними волосками або голе, часто фіалково-плямисте. Плодики довгасто-лінійні, 8— 12 мм завд., стовпець відігнутий. 2/_, 50— 150 см. Цв. VI —VII.
6. 	Б. плямистий — Ch. maculatum Willd. (Ch. aureum var. maculatum Boiss.). В лісах.— В Гірському Криму.
8. 	Бугила — Anthriscus (Pers.) Hoffm.
Плоди з яйцевидної основи довгасті, стиснуті з боків, ребра помітні тільки на верхівці плода; півплодики наверху стягнуті в довгий носик. Л. багаторазово розсічені, з вузькими частками.
1. Зонтики багатопроменеві, на видовже¬
них квітконосах. Багаторічники, рідко дворічники з потовщеним коренем 2
— Зонтики з 3—5 променями, сидячі або майже сидячі. Однорічники з тонким корінцем 4
2. Квітконіжки довші за плоди. Нижні л. трійчасто-перисті, частки першого порядку майже дорівнюють іншій частині пластинки, частки останнього порядку яйцевидні або довгасті; коронка волосків біля основи плода відсутня або є лише окремі щетинки. Плоди гладенькі або трохи горбочкуваті. 21, 50— 150 см. Цв. IV—VII.
1. 	Б. лискуча — A. nitida Garcke В тінистих лісах.— В Закарпатті, Прикарпатті, Волинському та Зах. Лісостепу (Сатанів, Ровно).
— Квітконіжки дорівнюють плодам або коротші за них. Нижні л. тричі перисті, нижні частки першого порядку значно коротші за останню частину пластинки. Коронка волосків при основі плода б.-м. розвинена . . .3
3. Плід циліндрично-довгастий, 10 мм завд., вкритий короткими, догори спрямованими щетинками, які сидять на дуже дрібних горбочках, на верхівці звужений в носик; при основі плодів є коронка з білих щетинок. Кв. білі, зовнішні пелюстки збільшені, до 3,5 мм завд.; плідних квіток в зонтику 2—4 2д, 60—100 см. Цв. V —VII.
2. Б. д і б р о в н а — A. nemorosa (М. В.) Spreng.(A. silvestris var. nemorosa Trautv.).
На півдні в Херсонській обл. (Голопристан- ський р-н, Солоноозерна лісова дача).
— Плід 5—6 (7) мм завд., голий, доверху поступово звужений. Кв. білі; крайові пелюстки майже не збільшені; плідних квіток в зонтику 4—8. 2/., 50—150 см. Цв. VI— VII.
3. Б. л і с о в а — A. silvestris (L.) Hoffm.
В лісах, по чагарниках.— В б. ч. УРСР, за винятком Криму.
4 (1). Плід голий і гладенький, лінійно- довгастий, 7—10 мм завд., на кінці витягнутий в носик, рівний V3 плода. Зонтики з 3—6 променями, вкритими відстояними короткими волосками, особливо в нижній частині. 0, 15—50 см. Цв. IV — V.
4. Б. к е р в е л ь — A. cerefolium (L.)
Hoffm. (A. sativum Bess.).
В садах, по чагарниках, бур’ян.— Зрідка на півдні Полісся та на Правобережному Поліссі.
— Плід густо вкритий шипиками . .5
5. 	Плід 3,5—4 мм завд., біля основи з коронкою білих щетинок, вкритий горбочками, на яких сидять дрібні щетинки. Ст. голе, вгорі галузисте. Зонтики сидячі або на коротких ніжках, з 2—5 гладенькими променями. Пелюстки зеленувато-білі. 0, 15— ЗО см. Цв. V—VI.
5. Б. звичайна — A. scandicina (Web.)
Mansf. (A. vulgaris Pers.).
На кам’янистих місцях, як бур’ян по дорогах.— В Криму.
— Плід 7—10 мм завд., після дозрівання чорний, з горбочками і щетинками, на кінці відтягнутий в носик, що дорівнює 1/з— Va плода. Ст. голе або по вузлах з відхиленими м’якими волосками, під вузлами здуте. Зонтики з 2—4 голими або коротково- лосистими променями. Пелюстки білі. 0, 20—80 см. Цв. IV—VII.
6. Б. д о в г о н о с и к о в а — A. longiro- stris Bertol. (A. trichosperma Spreng, nec.
Pers.).
По чагарниках, на узліссях, в садах, на забур’янених місцях.— В Донецькому Лісостепу, в Степу і в Криму.
9. 	Скандикс — Scandix L.
Р. однорічні; кв. двостатеві, лише частково тичинкові. Пелюстки білі, крайові часто збільшені, видовжено-оберненояйцевидні. Плід ви- довжено-лінійний, стиснутий з боків, з довгим носиком, стиснутим зі спинки; стовпчик двороздільний. Л. двічі-тричі перисті.
1. 	Носик плода тільки трохи стиснутий з боків і нерізко відокремлений від іншої частини плода, по всіх ребрах вкритий щетинками 2
— Носик плода дуже стиснутий та різко відокремлений від іншої частини плода; щетинки є тільки на крайових ребрах. Плоди 4—6 (8) см завд. Зонтик з 2—3 променями без обгортки; зонтички з обгорточкою з 5 ланцетних листочків. 0, 15—50 см. Цв. IV — V.
493


1. С. гребінчастий — S. pecten-
Veneris L.
Бур’ян, переважно в посівах ярини.— В Криму.
2. 	Стовпчик в 3—4 рази довший за стовпчика, 0,7—1 мм завд. Листочки обгорточки еліптичні, з країв широкоплівчасті, тупі. Крайові пелюстки звичайно збільшені, до 5 мм завд. Плід — шипувато-шорсткуватий, 2,5—3 см завд., кругом опушений, стиглий серповидно зігнутий. 0, 6—ЗО см. Цв. IV —V.
2. С. серповидний — S. falcata
Lond. (S. taurica Stev.).
На кам’янистих місцях, як бур’ян при дорогах.— В Криму.
— Стовпчик рівний або коротший за стовпчика, не більш як 0,2 мм завд. Листочки обгорточки перисті або цілісні, вузьколінійні, з країв майже не плівчасті, гострі. Крайові пелюстки мало збільшені, близько 1,5 мм завд. Плід сидячий або на дуже короткій потовщеній ніжці, коричнево-бурий, вкритий жорсткими, білуватими, спрямованими доверху щетинками. 0, 10—ЗО см. Цв. V.
3. С. зірчастий — S. stellata Soland.
(S. pinnatifida Vent).
На кам’янистих місцях, як бур’ян біля доріг.— В Півд. Криму.
10. 	Мірис — Myrrh is Mill.
Ст. коротковолохате, порожнисте; вузли ст. та піхви листків опушені досить довгими тонкими, часто відігнутими донизу волосками. Л. великі, в обрисі трикутні, 2—4 перисторозсічені, зісподу м’яковолосисті. Обгорток немає; обгорточки з 5—7 лінійних, майже цілком плівчастих, по краю війчастих листочків. Плоди 2—2,5 см завд., блискучі, оливково- чорні, довші за ніжки. 2/., 50—100 см. Цв. V—VII.
*М. запашний — M. odorata (L.) Scop.
(Scandix odorata L.).
Розводять, іноді дичавіє.— В Прикарпатті (Чернівці).
11. 	Ториліс — Torilis Adans.
Однорічні або дворічні, коротковолосисті р. Л. двічі перисторозсічені. Плід стиснутий з боків, короткояйцевидний, ребра тоненькі, дрібновійчасті, реберця усаджені трьома рядами б.-м. довгих шипиків.
1. Обгортка з 4—6 листочків ... .2
— Обгортка з 1—2 листочків або вона відсутня З
2. Листочки обгортки лінійно-шиловидні, майже дорівнюють променям зонтика. Листочки обгорточок численні, ланцетні, перевищують квітки й плоди. Плоди яйцевидні, 2 мм завд., з шипиками, шорсткими від гострих, спрямованих догори, зазублинок. Л. в обрисі довгасто-яйцевидні, 2—3-перисті, з ланцетно-лінійними перистонадрізаними частками і лінійно-довгастими загостреними часточками. 0, 30—120 см. Цв. VI—VII.
1. 	Т. у к р а ї н с ь к и й — Т. ucrainica
Spreng. (Т. microcarpa Andrz.).
На кам’янистих місцях.— На півд. заході УРСР (в Хмельницькій та Одеській обл.) та на Лівобережжі (в Херсонській і Запорізькій обл.).
— Листочки обгортки набагато коротші за промені зонтика, численні, шиловидні. Листочки обгорточок не перевищують квіток, а під час плодоношення коротші за квітконіжку. Плоди 2—3 мм завд., яйцевидні, вкриті спрямованими вгору шипами, довжина яких дорівнює V2 ширини плода. 0, 0,40—80 см. Цв. VI—VIII.
2. Т. японський — Т. japonica
(Houtt.) DC. (Т. anthriscus Ledeb.).
По чагарниках, на узліссях, по галявинах.— В б. ч. УРСР, крім Карпат.
З (1). Зонтики супротивні листкам, сидячі або на ніжках 0,5—5 см завд 4
— Зонтики кінцеві, на ніжках 5—10 см завд 5
4. 	Плоди 3—3,5 мм завд., різного вигляду (гетероморфні), з довгими шипами, внутрішні вкриті горбочками. Зонтики під час цвітіння майже сидячі. Л. 2—4-перисті. 0, 10—35 см. Цв. IV—VI.
3. Т. вузлуватий — Т. nodosa (L.)
Gaertn. (Caucalis nodosa Crantz).
По чагарниках, кам’янистих схилах і як бур’ян в посівах.— В Криму.
— Плоди 4—6 мм завд., однакового вигляду (гомоморфні), з трикутно-ланцетовид- ними зубцями чашечки, реберця вкриті дво- ма-трьома рядами голковидних, зверху гачкуватих колючок. Л. двічі або тричі перисторозсічені, з кінцевими частками, видовженими або лінійними, гострими. 0, 10—ЗО см. Цв. IV—VI.
4. Т. тонколистий — Т. leptophylla
(L.) Rchb. (Caucalis leptophylla L.).
По берегах гірських річок, на сухих схилах як бур’ян.— В Півд. Криму.
У 	близького виду Т. жовтоволосого (Т. хап- totricha (Stev.) Schischk. (Caucalis xanthotri- cha Stev.) пелюстки довго зберігаються, колючки на плодах жовті.
5 	(3). Променів зонтика 2—8. Плоди З— 3,5 мм завд., овально-видовжені, вкриті майже прямими з якірцеподібними гачечками колючками; крайові пелюстки в зонтичках мало збільшені. Л. двічі перисторозсічені з яйцевидними або ланцетними надрізано-зубчасти- ми частками. 0, ЗО—100 см. Цв. V.
5. Т. п о л ь о в и й — Т. arvensis (Huds.) Link (Т. infesta Clairv., Caucalis arvensis
Huds.).
На полях, кам’янистих місцях як бур’ян.— На Правобережжі в Лісостепу в Кам’янець- Подільському і Дунаєвецькому р-нах.
— Променів зонтика 2—3. Плоди 5—6 мм завд., овально-видовжені, вкриті відстоячими, майже прямими, жорсткуватими, на кінці якірцювато-гачкуватими колючками. Крайові пелюстки в зонтичку не збільшені. Нижні л. двічі перисторозсічені з видовженими перис- тонадрізано-пилчастими частками. 0, 40— 60 см. Цв. V—VI.
6. Т. різнолистий — Т. heterophylla Guss. (Т. heterosperma Stev., Caucalis heterophylla Arcang.)
Біля доріг, на сухих схилах.— В Півд. Криму (Ялта).
494


12. 	Астродаукус — Astrodaucus Drude
Дворічні, голі, розгалужені р., з багаторазово перисторозсіченими листками. Обгорток немає. Обгорточки з численних листочків. Зубці чашечки гострі. Пелюстки двороздільні, крайові збільшені. Плід призматичний, ребра його вкриті дрібними шипиками і щетинками, жолобки — великими, біля основи здутими шипами.
1. 	Шипики дорівнюють ширині плодів. Плоди 6—7 мм завд., видовжено-овальні, з товстими, при основі розширеними і зрослими
Мал. 400. Астродаукус східний:
1 — загальний вигляд рослини, 2 — плоди (збільш.).
між собою шипиками. Я. з лінійними кінцевими частками. Зонтики 4—8 см у діам., з 10—18 променями. 0, ЗО—80 см. Цв. VI —VII.
1. А. прибережний — A. litoralis (М. В.) Drude (Daucus bessarabicus DC.,
Caucalis litoralis M. В.).
На піщаних узбережжях.— По берегах Чорного та Азовського морів.
— Шипики довші за ширину плодів. Плоди 5—6 мм завд., з тонкими, щетиновид- ними, при основі розширеними, зрослими між собою шипиками. Л. з коротколінійними, гострими частками. Зонтики 4—8 см у діам., з 8—15 променями. О, 50—100 см. Цв. VI — VII.
2. А. с х і д н и й — A. orientalis (L.) Drude. (Caucalis orientalis L., Daucus pulcherrimus Koch).
На піскуватих узбережжях.—По берегах Чорного і Азовського морів рідко.
13. 	Пазурник — Caucalis L.
Плід 8—12 мм завд., реберця його на верхівці з одним рядом гачкуватих шипиків. Зонтики супротивні листкам, без обгорток, з 2—5 шорсткими по верхньому краю променями; обгорточки з 3—5 ланцетних, по краю перетинчастих і трохи війчастих листочків. 0, 10—40 см. Цв. IV—VI.
П. липучковий — С. lappula (Web.)
Grande (C. daucoides L.).
На полях як бур’ян.— На півдні Лісостепу, в Степу та в Криму.
Var. muricata Gren. et Godr. (C. muricata Bischoff., C. Bischoffi K.-Pol.).—На плодиках короткі шипики або тільки горбочки.— Рідко в Криму (Сімферополь).
14. 	Тургенія — Turgenia Hoffm.
Р. жорстко коротковолосиста з довгими шипуватими щетинками. Л. в обрисі яйцевидні, перисторозсічені, з довгасто-ланцетними, над- різано-пилчастими частками. Променів зонтика три-чотири. Листочки обгорток і обгорточок яйцевидно-ланцетні. Пелюстки червонуваті. О, 15—30 см. Цв. V —VI.
Т. широколиста — T. latifolia (L.)
Hoffm. (Caucalis latifolia L.).
Бур’ян на полях, в посівах вздовж шляхів.— В Донецькому Лісостепу, в Степу та в Криму. Заноситься по залізницях на північ (Харків).
15. 	Орлайя — Orlaya Hoffm.
Однорічні, майже голі р. з багаторазово перисторозсіченими листками. Кв. двостатеві, тичинкові. Зовнішня пелюстка крайових квіток кожного зонтичка в 4—10 разів більша за інші пелюстки, глибоко-дволопатева. Плід еліптичний, дуже стиснутий зі спинки; ребра нитковидні, з багаторядковими короткими щетинками; реберця краще розвинені, майже крилаті.
1. Листочків обгортки 5—8, променів зонтика 5—8; крайові пелюстки в 8—10 разів довші за інші; ребра нитковидні, з 2 рядами шипів, що дорівнюють ширині плода. 0, 10—50 см. Цв. VI—VII.
1. О. великоквіткова — О. gran- diflora (L.) Hoffm. (Caucalis grandiflora L.). Бур’ян.— В Криму.
— Листочків обгортки та променів зонтика по 2—3, крайові пелюстки в 4—5 разів довші за інші; 2 зовнішніх реберця майже в 2 рази перевищують середні. 0, 10—ЗО см. Цв. VI —VII.
2. О. плоскоплода — О. platycarpus
(L.) Koch (Caucalis platycarpus L.).
Як бур’ян.— В Криму, переважно на півдні.
16. 	Коріандр — Coriandrum L.
Ст. голе, округле. Нижні л. черешкові, перисторозсічені, з округлими, надрізано- пилчастими частками; верхні — сидячі або короткочерешкові, двічі перисторозсічені, з перистороздільними частками й лінійними часточками. Пелюстки білі або червонуваті, зовнішня пелюстка крайових квіток 3—4 мм завд., глибоко-2-лопатева. Зонтики три-, шес495


типроменеві, без обгорток і обгорточок. Плід близько 3 мм завд., буро-жовтий. 0, 20— 50 см. Цв. VI —VII.
*К. посівний — C. sativum L.
Мал. 401. Коріандр посівний:
1 — верхня частина рослини, 2 —плоди (збільш.).
Розводять як пряну і ефіроносну рослину, інколи дичавіє й зустрічається на забур’янених місцях.
17. Біфора — Bifora Hoffm.
Ст. гранчасто-борозенчасте, голе. Л. 2— З перисті, нижні — іноді перисті, з лінійними, гострими, цілокраїми частками. Обгортки і обгорточки одно-, дволисті. Зовнішні кв. в зонтичках неплідні, з дуже збільшеними пелюстками. Плід виїмчастий, близько 3 мм завд. і 6 мм завш. 0, 20—50 см. Цв. V — VI.
Б. промениста — В. radians М. В.
Бур’ян.— В Хмельницькій, Вінницькій, Миколаївський, Херсонській і Кримській обл. рідко.
18. Смірній — Smyrnium L.
Р. гола, з потовщеним коренем. Ст. з крилатими гранями, вгорі розгалужене, прикореневі л. на черешках, двічі-тричі розсічені, з видовжено-яйцевидними, зарубчасто-пилчастими частками, 4—8 см завд. Стеблові л. сидячі, стеблообгортні, яйцевидні, з глибокосерце- видною основою, по краю зубчасті, цілісні або трироздільні. 0, 50—150 см. Цв. V — VI.
С. пронизанолистий — S. perfolia- tum L.
В тінистих гірських лісах.— В Гірському та Півд. Криму.
19. 	Фізосперм — Physospermum Cuss.
Р. майже гола. Ст. глибокоребристе. Прикореневі, довго черешков і, 2—4 перистороздільні, з клиновидно-ромбічними, зубчастими частками. Зонтики 5—8 см у діам., з 496
10—20 гладенькими променями, бічні зонтики дрібніші. Обгортка та обгорточки багатолисті. Плоди 3—4 мм завд. і 5 лшзавш., здуті. 2/ 50—100 см. Цв. VI —VII.
Ф. Дана — Ph. Danaa (M. В.) Schischk.
(P. aquilegifolium auct. fl. ross.; Pimpinella Danaa M. B.; Danaa nudicaulis (M. B.)
Grossh.).
В лісах, по чагарниках.— В Донецькому Лісостепу, в Гірському Криму.
20. 	Болиголов — Conium L.
Р. гола. Ст. тонкоборозенчасте, порожнисте, часто сизе з червоно-бурими плямами, особливо в нижній частині. Л. черешкові, в обрисі трикутні, тричі перисторозсічені, з перисто- надрізаними довгастими частками. Зонтики з 12—20 променями, зібрані в щитковидно-волотисте суцв. Обгортка з трьох-п’яти яйцевидно-ланцетних, донизу відігнутих листочків. Обгорточки три-, шестилисті, однобокі. 0, 70—150 Цв. V —IX.
Б. плямистий — C. maculatum L.
Як бур’ян на засмічених місцях. На лісових галявинах.— По всій УРСР звичайно.
.Вся р. отруйна (особливо плоди).
21. 	Плеуросперм — Pleurospermum Hoffm.
Ст. порожнисте, борозенчасте, вгорі розгалужене і під суцвіттям короткожорстково-
Мал. 402. Кахрис степовий:
1 — загальний вигляд рослини, 2 —плід (збільш.).
лосисте. Л. по краю короткожорстковолосис- ті; нижні—довгочерешкові, в обрисі трикутно-яйцевидні, 2-, рідше 3-перисторозсіче- ні, з яйцевидно-ланцетними, пилчастими частками. Кінцевий зонтик близько 20 см у діам., з 12—20 (40) короткоопушеними променями. 0, 50—150 см. Цв. VI —VII.
П. австрійський — P. austriacum (L. Hoffm.).


В лісах, переважно гірських.— В Карпатах. На рівнині, рідко в Тернопільській обл. (Кременецький р-н, Залісці, Почаїв).
22. 	Кахрис — Cachrys L.
Пелюстки цілісні, із загорнутою всередину верхівкою, жовті. Плоди широкояйцевидні або овально-довгасті, з товстим зубчастим оплоднем, з малопомітними ребрами.
1. 	Короткозалозистоопушена р. Плоди видовжено-циліндричні, 13—15 мм завд. Л. черешкові, в обрисі яйцевидні, багаторазово розсічені, з довгасто-лінійними тупими частками; верхні л. збільшені. Суцв. волосисто- розгалужене. 2д, 50—160 см. Цв. V —VI.
К. степовий — С. odontalgica Pall.
На піщаних і солонцюватих луках.— На півдні в степовій зоні в Запорізькій, Миколаївській і Херсонській обл.
— Р. гола. Плоди овальні, тупі, 11— 17 мм завд., дорівнюють квітконіжкам. Л. в обрисі ромбічно-яйцевидні, багаторазово тричі перисторозсічені, з довгими нитковид- ними частками. Суцв. велике, розгалужене, кінцеві зонтики 6—8 см в діам. 2д, 100— 150 см. Цв. V.
К. альпійський — С. аїріпа М. В.
В лісах.— В Гірському Криму.
23. 	Ласкавець — Bupleurum L.
Сизуваті, голі р. з цілокраїми листками. Пелюстки жовті, іноді оранжові або червонуваті, з загнутою всередину і відтягнутою у вигляді язичка верхівкою, на спинці з сосочками. Плоди кулясті, яйцевидні або лінійні, стиснуті з боків, голі, гладенькі або горбоч- куваті, іноді зморшкуваті, з нитковидними ребрами.
1. Кущ з шкірястими, вічнозеленими листками. Л. з однією жилкою, видовжені, гострокінцеві, до основи звужені, сидячі, зверху блискучі. Зонтики великі, поодинокі на верхівках гілок. Листочки обгортки в 3— 4 рази коротші за промені. Плоди видовжені, блискучі, з гострими ребрами 6 мм завд., дорівнюють квітконіжкам. ЗО— 150 см. Цв. VI —VII.
*1. Л. к у щ о в и й — В. fruticosum L.
Розводять в садах, парках, на півдні Криму, іноді дичавіє. Походить з Середземномор’я.
— Трав’янисті р. з опадаючими на зиму листками 2
2. Стеблові л. яйцевидні, видовжені або
з яйцевидної основи ланцетні, пронизані або глибокостеблообгортні З
— Стеблові л. ланцетні або лінійні, з вузькою або ледве стеблообгортною основою 4
3. Зонтики без обгорток, невеличкі, на коротких ніжках, з трьома-десятьма короткими, товстими, нерівними променями, обгорточка з 5—6 товстих, зелених, яйцевидних або еліптичних, дуже нерівних, 5—9 жилко- вих листочків, які значно перевищують зон- тички. Стеблові л. яйцевидні або майже округлі, спрямовані доверху, пронизані. ©, 20—70 см. Цв. VI —VIII.
2. Л. круглолистий — В. rotundi-
folium L.
Як бур’ян, біля доріг і по чагарниках.— По всій УРСР, крім Карпат та прилеглих до них районів.
— Зонтики з обгорткою, що вдвоє перевищує квітки, з 10—20 тонкими променями; обгортка з 3—5 великих, яйцевидних, звичайно жовтих, нерівних листочків, 10—35 мм завд., подібних до верхніх листків; обгорточка чашеподібна з еліптичних або майже округлих листочків, майже вдвоє довших за квітки. Стеблові л. довгі, сидячі, при основі серцевидні або стеблообгортні. 21, ЗО—120 см. Цв.
VI —VII.
3. Л. золотистий — В. aureum Fisch.
В лісах, по чагарниках, на гірських луках.— В Карпатах (Чорногора, г. Доджаску (біля Свидовця), Чивчинські гори.
4 (2). Багаторічники з міцним кореневищем 5
— Однорічники з тонким коренем . .7
5. Л. з 3—5 жилками, всі вузьколінійні або лінійно-ланцетні; прикореневі — звужені в черешок. Зонтики з 5—6, рідше 10—14 променями; листочки обгорточок дуже короткі. Р. сизі, часто з розгалуженими стеблами. 21, 100—150 см. Цв. VII —VIII.
4. Л. високий — В. exaltatum М. В.
На кам’янистих схилах.— В Криму.
— Л. з 5—7 жилками, видовжено-лан- цетні або еліптичні. Р. зелені 6
6. Ст. поодинокі, б.-м. прямі. Зонтики численні, осьові, з 6—8 звичайно різко нерівними променями. Обгортки з 4—5 нерівних, ланцетних або видовжено-яйцевидних, гострих листочків 1,5—3 мм завд., обгорточки з 5 широколанцетних або майже яйцевидних, загострених листочків. 2/1, 80—100 см. Цв.
VII —VIII.
5. Л. Воронова — В. WoronowiiMand.
(В. bal dense M. В. p. p.).
На кам’янистих схилах.— В Півд. Криму.
— Ст. численні, часто від основи розгалужені. Нижні л. довгасто-еліптичні або ланцетні, звужені в довгий черешок, решта — лінійно-ланцетні, сидячі. Зонтики з 5—8 (10) променями на досить коротких ніжках. Обгортки з 3—5 ланцетних листочків; обгорточки з 5—6 лінійних або лінійно-ланцетних, тонкозагострених листочків. 2^., 20—80 см. Цв. VII.
6. Л. серповидний — В. falcatum L.
(В. rossicum Woronow).
На схилах, особливо вапнякових, по чагарниках.— По всій УРСР, крім Полісся, Карпат.
Р. дуже мінлива, особливо листки.
7 (4). Плоди шорсткувато-горбкуваті . .8 — Плоди гладенькі 9
8. Плоди округло-яйцевидні, до 2 мм завд., з непомітними ребрами; горбочки на плодах дуже дрібні. Усі зонтики б.-м. добре розвинені, на ніжках, бічні іноді сидячі, але звичайно дрібніші. Листочки обгорточки звичайно значно коротші за промені зонтика. Л. ланцетні або лінійні, 3—4 см завд., до основи помітно звужені, на верхівці з коротким віст32 424
497


рям. Сиза, дуже розгалужена р., з гостро- гранчастими гілками. 0, ЗО—80 см. Цв. VII — IX.
7. Л. M а р ш а л л а — В. Marschallianum
C. А. М. (В. gracile (M. В.) DC.).
На глинистих і кам’янистих схилах по морському узбережжю.— В Запорізькій обл. (м. Осипенко), Донецькій обл. (в окол. м. Жданова ) і в Криму (Севастополь, Керч).
— Плоди 2—3 мм завд. з добре помітними ребрами. Бічні зонтики недорозвинені, майже сидячі, дрібні, з дуже вкороченими променями. Листочки обгорточок лінійні або лінійно- шиловидні, помітно довші за квітки зонтич- ків. Л. майже лінійні, тонкозагострені. Ст. розгалужене з прутовидними гілками і з короткими гілочками. О, 10—15 см. Цв. VII — VIII.
8. Л. н а й т о н ш и й — В. tenuissimum L.
На солончаках.— По узбережжю Чорного та Азовського морів.
9( 7). Листочки обгорточок з одною жилкою 10
— Листочки обгорточок з трьома жилками 11
10. Пелюстки червонуваті або зелені. Верхівковий зонтик з п’ятьма неоднаковими променями, бокові — з одним-трьома короткими променями. Плоди 2,5—3 мм завд., яйцевидно-видовжені, коричневі або сизо- зелені, в півтора рази довші, ніж квітконіжки. Л. лінійно-ланцетні, довгозагострені, напів- стеблообгортні. 0, 20—75 см. Цв. VI —VII.
9. Л. с п о р і д н е н и й — В. affine Sadi.
На сухих схилах, по чагарниках, іноді як бур’ян біля доріг.— В Хмельницькій, Одеській, ААиколаївській, Херсонській і Кримській обл.
— Пелюстки золотисті або жовті. Зонтики дрібні, з 2—3 дуже нерівними променями, бокові — часто з прикороченими променями. Плоди яйцевидні, 1,5—2,5 мм завд., з тонкими, гострими ребрами. Л. лінійні, гострі, сидячі, майже стеблообгортні. 0, 50—100 см. Цв. VII —VIII.
10. Л. гіллястий — В. brachiatum
С. Koch
На сухих глинистих та кам’янистих схилах.— На півдні Криму.
11 (9). Пелюстки голі, цілокраї, оранжові або жовті. Всі зонтики з довгими ніжками, з 5—10 видовженими, дуговидноз і гнутими, майже рівними променями. Плоди яйцевидні з нитковидними гострими ребрами. Нижні л. ланцетні, тупуваті; звужені в широкий черешок, всі інші лінійні або вузьколінійні, загострені, сидячі. 0, 20—40 см. Цв. VI — VII.
11. Л. мінливий — В. commutatum
Boiss. et Bal. (В. Gerardi All. p. p.).
На сухих схилах.— В Криму.
— Пелюстки бородавчасті, по краю зубчасті 12
12. 	Всі зонтики на б.-м. розвинених ніжках, з довгими, у осьових зонтиків розхідними до 2—3 см завд. променями. Нижні л. на коротких черешках, ланцетні або видовжено-ланцети і. Кв. по 3—7 в зонтичку. Пелюстки майже плоскі, жовті. 0, ЗО—50 см. Цв. VI —VII.
12. Л. малопроменевий — В. раи-
ciradiatum Fenzl (В. junceum М. В.).
На сухих схилах.— В Півд. Криму.
— Осьові зонтики на б.-м. довгих ніжках, з 2—3 (5) прямими, нерівними, зближеними променями, решта — майже сидячі, недорозвинені, з 1 (2) дуже вкороченим променем. Всі л. лінійні, сидячі. Пелюстки каптуровид- ні, жовті, на верхівці червонуваті. 0, ЗО— 50 см. Цв. VI —VII.
13. Л. м а p е н к о в и й — В. asperuloides
Неї dr.
На кам’янистих схилах.— В Півд. Криму.
24. 	Тринія — Trinia Hoffm.
Багаторічні або дворічні, сизуваті р. з потовщеними коренями. Л. двічі-тричі перисторозсічені, з лінійними або нитковидними частками. Кв. одностатеві (р. дводомні). Пелюстки у тичинкових квіток жовтувато-білі, у маточкових — зеленуваті. Плоди овальні або майже кулясті, з п’ятьма ребрами.
1. Обгорточка з 4—6 листочків ... 2
— Обгорточка відсутня З
2. Зонтички з 5—10 здебільшого маточкових і плодючих квіток. Квітконіжки при плодах нитковидні. Прикореневі л. черешкові, в обрисі довгасті, 10—20 см завд., 2-пе- ристорозсічені, кінцеві частки їх майже нитковидні, з коротким вістрям, верхні л. зменшені. Плоди 2 мм завд., яйцевидні, голі, темно забарвлені, блискучі. 2/., 40—80 см. Цв. V —VI.
1. Т. українська — T. исгаіпіса
Schischk.
На степах, схилах і лісових галявинах.— В Лісостепу, а також в Лівобережному Степу в Луганській, Харківській, Полтавській і Дніпропетровській обл.
— Зонтички з 15—17 квіток. Квітконіжки при плодах потовщені. Прикореневі л. на довгих черешках, при основі розширені в піхву, в обрисі видовжено-ланцетні, 7—16с>и завд., двічі перисторозсічені, кінцеві частки їх вузьколінійні, 10—15 мм завд., з коротким вістрям. Плоди 4 мм завд., розвинені тільки у частини квіток. 2/., 15—40 см. Цв. VI.
2. Т. К и т а й б е л я — T. Kitaibelii М. В. На кам’янистих схилах.— В Півд. Криму.
З (1). Плоди шорсткоопушені. Ст. шерша- во-короткопухнате, товсте, гострогранчасте, розчепірено-галузисте, з догори спрямованими гілками. Л. в обрисі трикутно-яйцевидні, з розширеним, по краю плівчастим черешком, 2—3-перисті, з коротколінійними, гострокінцевими частками. Зонтики з 4—8 трохи нерівними променями. 0, 15—35 см. Цв. V —VII.
3. Т. щетиниста — T. hispida Hoffm. На степах, схилах і кам’янистих відслоненнях.— На сході УРСР (в Луганській і Донецькій обл.).
— Плоди голі та гладенькі 4
4. 	Кінцеві частки листків лінійні, 0,5— 2 см завд. і коло 1 мм завш. Плодючих квіток в зонтичку 1—4. Ст. кута сто-ребристе, від основи розгалужене, нижні гілки його майже 498


дорівнюють висоті головного стебла. Прикореневі л. двічі перисторозсічені. Плоди яйцевидні, 2,5—3 лмг завд., з тупими ребрами. 2/., 20—60 см. Цв. V — VI.
4. 	Т. С т а и к о в а — T. Stankovii Schischk.
На кам’янистих схилах.— В Гірському Криму.
— Кінцеві частки листків нитковидні,
2— 7 см завд. і 0,2—0,5 мм завш. Плодючих квіток в зонтику звичайно 3—5. Ст. майже від основи пірамідально розгалужене. Плоди
2,5—3 мм завд. 2/., 15—40 см. Цв. V —VI.
5. 	Т. багатостебла — T. multicaulis (Роіг.) Schischk. (T. Henningii Hoffm.). На степах, схилах, відслоненнях кам’янистих порід.— В Лісостепу та Степу, заходить на південь Полісся.
25. 	Румія — Rumia Hoffm.
Р. гола, з піднятими вгору нечисленними гілками. Коренева шийка вкрита волокнистими яскраво-бурими рештками відмерлих листків. Ст. гіллясте, з довгими косовисхід- ними гілками. Нижні л. двічі перисторозсічені, верхні —з майже нерозвиненою пластинкою. Зонтики з двома-п’ятьма променями, зонтички малоквіткові. Плоди 3—4 мм завд. 2д, 15—50 см. Цв. V —VI.
Р. критмолиста — R. crithmifolia (Willd.) Koz.-Pol. (R. taurica Hoffm.). На мергелистих і вапнякових схилах.— В передгір’ях Криму (Севастополь, Алма, Балаклава, Білогірськ, Сімферополь) та в Півд. Криму (Карадаг).
26. 	Селера — Apium L.
Корінь веретеноподібний, розгалужений (на другий рік дерев’яніє), у культурних форм м’ясистий, округло-ріпоподібний. Р. гола. Л. блискучі, перисторозсічені; нижні—довго- черешкові з п’ятьма сегментами, верхні — майже сидячі, з 3 сегментами. Зонтики численні, дрібні, на коротких ніжках, з 6—12 голими променями. Плоди дрібні, до 1,5 мм завд. О, 0, 30—100 см. Цв. VII—VIII.
*С. пахуча — A. graveolens L.
Розводять і іноді дичавіє.— Здичавіло по узбережжю Чорного і Азовського морів.
Використовується як пряна р.
27. 	Петрушка — Petroselinum Hoffm.
Р. гола. Корені товсті. Ст. круглясте, вздовж штриховане. Л. темно-зелені, зверху блискучі. Прикореневі і нижні стеблові л. довгочерешкові, перисторозсічені, з оберненояйцевидними, при основі клиновидними,
3- надрізаними або глибокозубчастими листочками, верхні—трироздільні. Плоди
2,5 	мм завд., сірувато-бурі, широкояйцевидні. Q, 30—100 см. Цв. VI —VII.
*П. кучер ява, п. городня — P. crispum (Mill.) Nym. (P. sativum Hoffm.). Розводять на городах як пряну рослину; іноді дичавіє.
28. 	Цикута — Cicuta L.
Кореневище майже округле, рано весною Щільне, восени — довгасте, порожнисте і поділене поперечними перегородками на окремі камери. Р. гола. Ст. порожнисте, круглясте, тонкоборозенчасте. Л. двічі-тричі перисто-роздільні, з вузьколанцетними або лінійно-ланцетними, гостропилчастими частками. Обгортки відсутні або з одного-двох маленьких листочків; обгорточки з 8—12 лінійних листочків. Променів зонтика 15—25. Плоди 1,5— 2 мм завд. 2д, 50—120 см. Цв. VII —VIII.
Ц. отруйна — C. virosa L.
На болотах, на вогких луках, біля берегів, у воді.— Розсіяно по УРСР, крім Карпат і Криму, переважно на Поліссі і в Лісостепу. Р. дуже отруйна.
29. 	Різак — Falcaria Bernh.
Р. гола, сизувато-зелена. Корінь довгий, веретеновидний. Ст. круглясте, вилчасте, розгалужене. Л. майже шкірясті, здебільшого трійчасті, частки листків лінійні або лінійно- ланцетні, по краю гостродрібнопилчасті. Зонтиків багато, з 5—15 тонкими променями. Обгортка і обгорточка з чотирьох-восьми листочків. Плід 3—4 мм завд. 0, ЗО—50 см. Цв. VII — IX.
Р. звичайний — F. vulgaris Bernh.
(F. Rivini Host).
На схилах, сухих луках, як бур’ян на полях і біля шляхів.— По всій УРСР, крім Карпат.
Близький вид — Р. непомітний (F. neglectissima Klok.) відрізняється дуже коротким, але густим опушенням у нижній частині стебла і на черешках нижніх листків і двічі-тричі розсіченими листками з вузьколі- нійними частками. На степах і як бур’ян.— В степовій зоні.
ЗО. 	Кмин — Carum L.
Р. гола. Корінь веретеноподібний або циліндричний. Ст. від середини розгалужене. Л. в обрисі довгасті, з черешками, при основі розширеними у піхву, по краю біло- або рожево-перетинчастими, двічі-тричі перисті, кінцеві частки їх лінійні, закінчуються коротким м’яким вістрям. Зонтики 4—8 см у діам., з 8—16 неоднаковими голими променями, без обгорток і без обгорточок. Плоди бурі, 3—
3,5 	мм завд. 0, ЗО—80 см. Цв. VI—VII.
К. звичайний — C. carvi L.
На луках, галявинах, узліссях, схилах.— По всій УРСР розсіяно.
Розводять. Насіння містить ефірну олію.
31. 	Буніум — Bunium L.
Р. гола. Бульба яйцевидна, до 2 см завд. Ст. звичайно тупокутасте, вище основи вил- часто-розгалужене. Прикореневі л. на тонких черешках, трикутно-овальні, тричі перисторозсічені на лінійні, 10 мм завд., частки. Стеблові л. з ланцетно-лінійними піхвами. Зонтики 5—8-променеві, без обгорток. Зонтички 15-квіткові, з обгорточками з 3—5 ланцетно-лінійних листочків. Плодики видовжені, 4 мм завд. 2/., 20—90 см. Цв. V —VII.
Б. феруловий — В. ferulaceum Sibth. et Sm. (B. ferulaefolium Desf.).
На кам’янистих гірських місцях.— В Криму.
32. 	Муреція — Muretia Boiss.
Корінь бульбовидно-потовщений. Ст. гладеньке, борозенчасте, вгорі розгалужене; гілки розлогі, з короткими гілочками. Л. з дуже
32*
499


короткими, розширеними черешками, 3-пе- ристорозсічені, з вузьколінійними кінцевими частками; верхні л. у вигляді піхов; на час цвітіння і плодоношення всі л. звичайно засихають. Зонтики численні, на коротких ніжках, 6—12-променеві; обгортки з 5 ланцетних перетинчастих листочків; обгорточки з кількох довгасто-овальних, згорнутих краями всере-
Мал. 403. Муреція жовта:
1 — загальний вигляд рослини, 2—плід (збільш.).
дину листочків. Плодик темно-коричневий, 4 мм завд. 2/., 50—100 см. Цв. VI —VII.
М. жовта — M. lutea (Hoffm.) Boiss. (Bunium luteum L.).
Бур’ян на полях і біля доріг.— В Лівобережному Лісостепу і Степу; на Правобережжі зрідка (в Херсонській обл.).
33. 	Бедринець — Pimpinella L.
Обгортки та обгорточки відсутні або складаються з одного-трьох листочків. Пелюстки на верхівці виїмчасті, у виїмці з невеликою загнутою часткою, білі. Плід яйцевидно-кулястий або яйцевидний, на спайці стягнутий, трохи стиснутий з боків, ребра нитковидні.
1. Плід голий. Пелюстки зовні голі . .2
— Плід пухнатий. Пелюстки зовні пухнаті 4
2. Ст. з гострими ребрами, порожнисте, при основі під час цвітіння з бічними розетками листків. Р. гола. Л. з яйцевидними,
2,5—7 см завд. і 1—4 см завш. великопил- частими частками. Зонтики з 8—10 тонкими променями. Плід довгасто-яйцевидний, 2,5—
3,5 	мм завд. 2/., 40—100 см. Цв. VII — IX.
1. 	Б. великий — P. major (L.) Huds.
(P. magna L.).
По чагарниках, на лісових галявинах і на луках.— В Карпатах, в лісових і лісостепових правобережних р-нах.
— Ст. циліндричне, тонкоборозенчасте, з виповненою серединою З
3. Верхні стеблові л. у вигляді піхов, без пластинок, середні стеблові л. дуже відріз- 500
няються від нижніх, з округло-яйцевидними, тупими, зубчастими, надрізаними або роздільними сегментами, вони глибше розсічені, з вужчими кінцевими частками. Р. гола або короткопухната. Ст. штриховані. Променів зонтика 15—30. Плоди 1,5—2,5 мм завд. 2д, 25—60 см. Цв. VI — VIII.
2. Б. ломикаменевий — P. saxi¬
fraga L.
На сухих луках, на схилах, по чагарниках і на галявинах.— По всій УРСР.
— Середні і верхні стеблові л. мало відрізняються від нижніх; частки нижніх листків нерідко 2-перисторозсічені. Прикореневі і нижні стеблові л. черешкові, в обрисі яйцевидні або трикутно-яйцевидні. Променів зонтика 13—17. Плоди яйцевидні, 2—2,5 мм завд. 4, 30—90 см. Цв. VI—VIII.
3. Б. розрізний — P. dissecta Retz,
(P. saxifraga var. dissectifolia Koch).
В соснових лісах, на трав’янистих схилах.— На Поліссі і в Лісостепу.
4 (1). Р. дворічна. Ст. біля основи вкрите довгими волосками, обернутими назад, вище р. гола. Нижні л. перисті або двічі перисті; сегменти клиновидно- або серцевидно- яйцевидні, 10—17 см завд., надрізано-зубчас- ті, верхні л. 2—3 розсічені на клиновидно- ланцетні або лінійні частки. Пелюстки голі. Зав’язь і плоди вкриті довгими та відлеглими волосками. 0, 20—90 см. Цв. VI —VII.
4. Б. кримський — P. taurica (Le-
deb.) Steud.
На кам’янистих схилах як бур’ян.— В Гірському та Півд. Криму.
— Р. багаторічні. Р. вся б.-м. притисну- то-сірувато-пухната. Плоди сіруватоповстис- ті, яйцевидні 5
5. 	Л. одноперисті, з 3—5 парами сидячих листочків, по краях нерівно- і б.-м. глибоко- зубчастих. Зонтики з 5—10 нерівними променями; плоди 1,5 мм завд. 2/., 15—40 см. Цв. VII —VIII.
5. Б. к а м е н е л ю б н и й — P. lithophi-
la Schischk.
На кам’янистих схилах, особливо мерге- листих.— В Криму.
— Л. двічі перисторозсічені; прикореневі — численні, довгочерешкові, в обрисі довгасті або яйцевидні, разом з черешком 4—14 см завд., первинні частки їх в обрисі яйцевидні, перистонадрізані і ланцетні, гострі. Зонтики з 10—20 рівними променями. Плоди 3,5—4лш завд. 2/., 15—50 см. Цв. VI —VII.
6. Б. вапнолюбни й—Р. titanophila Wo-
ron. (P. tragium auct., non Vili.).
На вапнякових та крейдяних схилах.— В Донецькому Лісостепу та Степу звичайно.
34. 	Аніс — Anisum Gaertn.
Р. вся б.-м. густо опушена тонкими короткими відхиленими волосками. Ст. круглясте, борозенчасте, вгорі розгалужене. Л. трійчас- топеристорозсічені, верхні — звичайно трироздільні, з майже лінійними частками. Зонтики з 7—15 короткоопушеними променями. Плоди яйцевидні, 3—5 мм завд. ©, ЗО—50 см. Цв. VI—VII.


*А. звичайний — A. vulgare Gaertn.
Розводять як ефіроолійну рослину, інколи дичавіє.
35. 	Яглиця — Aegopodium L.
Р. гола. Ст. гладеньке, порожнисте, борозенчасте, вгорі трохи розгалужене. Л. нижні з довгими черешками, в обрисі широкотри- кутні, двічі трійчасті, з довгасто-яйцевидними, гостропилчастими частками. Верхівковий зонтик 7—9 см у діам., з 20—25 дуже коротко-
Мал. 404. Яглиця звичайна:
1 — верхня частина рослини, 2 — плід (збільш.).
і шорсткоопушеними променями. Плоди близько 3 мм завд. 2/_, 50—160 см. Цв. V—VII.
Я. звичайна — A. podagraria L.
В лісах, по чагарниках, як бур’ян в садах.— Майже по всій УРСР, але в Криму дуже рідко в горах.
36. 	Вех — Sium L.
Р. з повзучими підземними пагонами і перисторозсіченими листками. Зубці чашечки помітні. Пелюстки білі, з багатьма жилками. Плоди яйцевидні або овальні, стиснуті з боків, з нитковидними ребрами.
1. 	Зубці чашечки добре помітні. Ребра плода товсті, випнуті. Ст. гранчасто-борозенчасте. Занурені л. двічі перисторозсічені, з нитковидними частками; повітряні — перисторозсічені, з довгасто-ланцетними пилчастими сегментами. Обгортки з 2—6, обгорточки— з численних листочків. Плоди — 3,5 мм завд. 2д, 100—150 см. Цв. VI—VII.
1. 	В. широколистий — S. latifolium L.
На болотах, у воді біля берегів.— В б. ч. УРСР, крім Карпат і Криму.
— Зубці чашечки малопомітні. Ребра плода тонкі, нитковидні. Л. непарноперисті: нижні — з 3—7 парами яйцевидно-ланцетних гострих, при основі серцевидних сегментів, верхні — трійчасті з вузьколанцетними, загостреними частками. Обгортка та обгорточки з 5—7 лінійно-ланцетних листочків. Плоди
2,5—3 мм завд. 2^., 50—100 см. Цв. VI— VIII.
2. 	В. сизаровидни й— S. sisaroideum
DC. (S. lancifolium M. В.).
На болотах, по берегах річок, канав.— По всій УРСР, крім Карпат.
37. Берула — Berula Hoffm.
Кореневище з повзучими пагонами. Р. гола. Ст. майже круглясте, порожнисте, розгалужене. Л. перисторозсічені, нижні — з яйцевидними, верхні—з довгастими, надрізано- пилчастими сегментами. Зонтики часто супротивні листкам, на коротких ніжках, з 10—20 голими неоднаковими променями. Обгортки та обгорточки з численних ланцетних листочків. Плоди широкояйцевидні, близько 2 мм завд. 2д, 30—80 см. Цв. VI —VII.
Б. пряма — В. erecta (Huds.) Covill.
(В. angustifolia Koch).
По берегах річок, канав, заходить у воду.— Розсіяно майже по всій УРСР.
38. Критмум — Crithmum L.
Р. гола. Кореневище товсте, багатоголове. Ст. округле, порожнисте, вгорі розгалужене. Л. яскраво-зелені, м’ясисті, нижні л. на черешках, при основі розширених в піхву, трійчасто-подвоєно-перисті; середні — перисто-роздільні з широкими, з країв перетинчастими, з двома короткими та тупими вушками піхвами; самі верхні —трироздільні, з піхвами; частки всіх листків однакові, ланцетовидні, гострі. Зонтики з 10—20 променями; обгортки з численних, по краях плівчастих листочків, пізніше донизу відігнуті. 2д, 20—50 см. Цв. VII —VIII.
К. приморський — C. maritimum L.
По морському узбережжю на кам’янистих місцях та на галечнику.— На півдні Криму.
39. 	Порізник — Libanotis L.
Р. з 1—3 перистими листками. Коренева шийка вкрита грубоволокнистими бурими рештками прикореневих листків. Зубці чашечки добре помітні, шиловидні, при плодах опадають, пелюстки білі або рожеві, обгортки і обгорточки багатолисті. Плоди яйцевидні з тоненькими ребрами.
1. Ст. коротковолосисте. Прикореневі л. численні, довгочерешкові, 2—3 перисторозсічені, нижні сегменти на черешечках, решта сидячі; кінцеві частки яйцевидні, перисто- надрізані. Центральний зонтик більший за бічні, 6—7 см у діам., з ЗО—35 густоволоспс- тими променями. 2/., 40—50 см. Цв. VII — VIII.
1. П. г і р с ь к и й — L. montana Crantz
На гірських кам’янистих схилах.— В Карпатах в субальпійському поясі (в Закарпатській обл. на горі Пікуй).
— Ст. голе або внизу опушене. Л. жорсткуваті, перисті або 2 перисті. Прикореневі л. на досить довгих черешках, разом з якими вони 20—40 см завд. і 10—15 см завш., сегменти їх сидячі, верхні л. дрібніші, з короткими піхвами. Зонтики 5—12 см у діам., з 25—50 зверху короткоопушеними променями.
60—120 см. Цв. VII —VIII.
501


2. 	П. п р о м і ж н и й — L. intermedia Rupr.
(L. sibirica C. A. M. p. p.).
На схилах і відслоненнях, особливо крейдяних і вапнякових, рідко на пісках.— По
Мал. 405. Порізник проміжний:
1 — нижня частина рослини, 2 — верхня частина рослини, 3 — окремий листок, 4 — плоди (збільш.).
всій УРСР, переважно в Лісостепу, крім Карпат.
40. 	Жабриця — Seseli L.
Зубці чашечки помітні, залишаються при плодах. Обгортки іноді відсутні; обгорточки з численних листочків. Пелюстки білі, іноді рожеві, на верхівці виїмчасті. Плід яйцевидний або довгастий, трохи стиснутий з боків, плодики з 5 товстуватими ребрами.
1. Листочки обгорточки зрослись між собою ДО !/з або іноді вище половини . . .2
— Листочки обгорточки вільні або зрослі між собою тільки біля основи З
2. Зонтики з 5—9 густоопушеними променями. Листочки обгорточки яйцевидні, загострені, на г/з зрослися між собою. Зонтички щільні, дрібні, з 5—8 нерівними, недовгими, товстуватими, гранчастими променями. Р. сиза, дрібнопухпата, з прямим борозенчастим розгалуженим стеблом. Прикореневі л. короткочерешкові, з розширеними піхвами та зменшеною пластинкою. 2д, 25—ЗО см. Цв. VI —VII.
2. 	Ж- вилчаста — S. dichotomum Pall.
На кам’янистих схилах.— В Гірському та Півд. Криму.
502
— Зонтики з 10—15 нерівними коротко- опушеними променями. Листочки обгорточки численні, зрослися на дві третини. Зонтички 5—7 мм у діам., з зубчастими по краю листочками обгорточки. Ст. вгорі трохи розгалужене, голе. Л. двічі перисторозсічені, з вузь- колінійними частками. 2/., 20—50 см. Цв VII—VIII.
3. Ж-кінська — S. hyppomarathrum
Jacq.
На піщаних і вапняково-кам’янистих місцях.— В Зах. Лісостепу по р. Дністру та його притоках досить часто, рідко на Поліссі (Київ, Біличі, Києво-Святошинського р-ну).
З (1). Обгортка з 3—11 листочків . .4
— Обгортки відсутні або вони з 1—З листочків, які нерідко рано опадають . . .6
4. Зав’язі (і плоди) голі. Обгортка з 3—11 листочків. Зонтики з 10—20 неоднаковими голими променями, кінцеві частки листків з країв шорсткуваті. Ст. гранчасто-борозенчасте, голе, порожнисте, вгорі з небагатьма вверх спрямованими гілками. Л. в обрисі довгасті, нижні—довгочерешкові, 2 перисторозсічені, з перисто-роздільними сегментами; верхні л. здрібнені, з вузько-довгастими піхвами. Плід довгастий, близько 3 мм завд. 2а, 20—100 см. Цв. VI —VII.
4. Ж. гарна — S. elegans Schischk. (Gas-
parrinia peucedanoides Woron.).
В дубових лісах, по чагарниках.— В Донецькому Лісостепу (Чистяківська м/p., балка Глуха, Тімірязєвське л-во).
— Зав’язі (і плоди) опушені ... .5
5. Листочків обгортки 10—16, деякі з них трироздільні. Головний зонтик 7—9 см в діам., з ЗО променями, зонтички багатоквіткові, з листочками обгорточок вузьколанцет- ними, загостреними, майже колючо-шиловидними. Ст. голе, сизе. 2д, 20—70 см. Цв. VII— VIII.
5. Ж- Л е м а н а — S. Lehmannii Degen На вапняках, на яйлах.— В Криму. Ендем
Криму.
— Листочків обгортки 5—10, завжди суцільних. Головний зонтик 10—15 слів діам. з ЗО—60 густоопушеними променями; обгортка відсутня. Зонтички щільні, обгорточки з 25—ЗО короткоопушених лінійних гострих листочків. Пелюстки червоні або білі, з довго відтягнутою верхівкою. Ст. ребристе, густоопушене. 2/., 60—100 слі.Цв. VII —VIII.
6. Ж. к а м е д е н о с н а— S. gummife-
rum Pall.
На вапнякових схилах.— В Гірському та Півд. Криму. Ендем Криму.
6 (3). Зав’язі (та плоди) опушені . .7 — Зав’язі (та плоди) голі 9
7. 	Промені зонтика навкруги опушені. Ст. від середини розгалужені, з косо догори спрямованими гілками. Л. сизувато- зелені, жорсткуваті, в обрисі трикутні, прикореневі — численні, 3-перисторозсічені, кінцеві частки їх лінійні. Зонтики 1,5—2,5 см у діам. Обгортки немає, листочки обгорточок в кількості 9—11, ланцетні. Зонтички багатоквіткові. ^.,40—60 см. Цв. VII —VIII


7. Ж- смовделиста — S. peucedani-
folium (Spreng.) Bess.
На вапняково-кам’янистих схилах і степах.— Рідко по р. Дністру та його притоках (в Одеській обл., в Чорнянському р-ні,Чорна).
— Промені зонтика опушені тільки з внутрішнього боку 8
8. 	Плоди великі, 5,5—6 мм завд., спинні ребра майже крилаті. Л. в загальному обрисі яйцевидно-трикутні, прикореневі до 20—25 см завд., на недовгих черешках, поступово розширених в піхву, тричі перисторозсічені з лінійними частками. Зонтики з 6—15 променями, обгортка з 1—3 лінійних листочків або відсутня. Зонтички багатоквіткові, обгорточка із 5—10 лінійних листочків. 2д, 40—150 см. Цв. VII — IX.
8. Ж- п і с к о в а — S. arenarium М. В.
(S. tortuosum Trev.).
На пісках, на степах.— В Лісостепу і в Степу.
— Плоди яйцевидні, 3—3,5 мм завд. з товстуватими, некрилатими ребрами. Зонтики з 7—15 неоднаковими променями, обгортка відсутня або з 1—2 листочків. Зонтички 5— 8 мм в діам., обгорточка із 9—12 лінійних, загострених листочків. Прикореневі л. численні, поступово розширені в піхву, в загальному обрисі обернено-трикутні, 15—25 см завд., З—4 перисторозсічені з лінійними частками. 2/., 40—150 см. Цв. VII — IX.
9. Ж-степова — S. campestre Bess.
(S. tortuosum var. campestre Schmalh.).
На степах, схилах, відслоненнях різних порід, по залізничних насипах.— В степовій зоні і в Донецькому Лісостепу звичайно, зрідка в півд. частині Лісостепу.
Р. дуже мінлива. Близькі види: Ж- тендерів- ська (S. tenderiense Kotov) — відрізняється тим, що частки листків більші, 1—2,5 мм завш., тільки досередини по краях шорсткі, зісподу гладенькі. Промені зонтика гладенькі, сплюснуті. На приморських пісках. На крайньому півдні Степу, по берегах Чорного і Азовського морів; Ж- малопроменева — (S. pauciradiatum Schischk.) — зонтики з 5—8 променями, зонтички дрібні, 3—7 мм в діам. На півд. сході Криму (Карадаг).
9 (6). Обгорточки з вузь кола нцетовид- них, по краю плівчастих листочків, які перевищують квітконіжки, а часто й увесь зонтик. Ст. з короткими, вгору спрямованими гілками, рівномірно улиснене Л в обрисі довгасто- яйцевидні, тричі перисторозсічені, з лінійними частками, із загорнутими наспід краями, з черешками, розширеними при основі в піхву. Плід до 2 мм завд. 0, ЗО—100 см. Цв. VII — VIII.
10 Ж однорічна — S. annuum L.
На луках, в лісах, по чагарниках.— В УРСР. крім Криму, в степових районах рідко.
— Листочки обгорточок без широкого плівчастого краю, значно коротші за квітконіжки 10
10. 	Промені зонтика кутасті, в кількості 10—15 Плоди негусто бугорчасті. Ст. округле, дуже розгалужене, вгорі майже безлисте.
Прикореневі л. в обрисі трикутні, трійчасті або 2—4 перисторозсічені, з лінійно-ланцетними загостреними кінцевими частками; піхви всіх листків довгі, по краю зверху широко- білоплівчасті. Зонтики з 7—15 голими кутастими променями. Плоди довгасто-яйцевидні,
2,5—3,5 мм завд., спочатку шорстко-пухнаті, пізніше голі. 0,2/., ЗО—100 ся. Цв. VII—VIII.
11. Ж- Палласа — S. Pallasii Bess. На кам’янистих степах і відслоненнях.—
На Правобережжі Лісостепу і в Степу.
— Промені зонтика майже округлі, в кількості 15—25. Плоди гладенькі. Ст. округле, гладеньке, тонкоребристе, по вузлах трохи потовщене, розгалужене. Прикореневі л. численні, в обрисі яйцевидні, близько 3,5 см завд., багаторазово перисторозсічені, з лінійними кінцевими частками, стеблових л. небагато, розсічені, на короткому розширеному в піхву черешку. Зонтики з 12—20 нерівними гладенькими променями. Плоди яйцевидні, З мм завд., гладенькі, з трьома випнутими гострими білими ребрами. ©, 2l> 60—80 см. Цв. VII.
12. Ж- мінлива — S. varium Trev. На кам’янистих місцях.— В Криму.
41. 	Омег — Oenanthe L.
Болотні або водяні р., з порожнистими стеблами. Зубці чашечки ланцетні, неопадні, при плодах збільшені. Пелюстки білі. Кранові кв. в зонтичку часто тичинкові, їх зовнішні пелюстки збільшені. Плоди довгасті, 2—3 мм завд., з маловипнутими товстими ребрами. Стовпчики довгі.
1. Корені без потовщень, з тонкими кореневими мичками. Зонтики здебільшого з двостатевими квітками. Квітконіжки при плодах тоненькі. Ст. розгалужене, борозенчасте, при основі потовщене, 3—8 мм у діам., порожнисте, голе. Л. різні: занурені —3—4-пе- ристорозсічені, з нитковидними кінцевими частками; повітряні —2—3-перисторозсічені, з колінчасто відігнутою донизу пластинкою і яйцевидними, перистонадрізаними частками. Зонтики на коротких ніжках, супротивні листкам або пазушні, без обгортки, з 7—10 променями. 2/., 50—150 м. Цв. VI — IX.
1. 	О. в о д я н и й — Ое. aquatica (L.) Роіг. (Ое. Phellandrium Lam.).
На болотах, по берегах річок, озер і на вологих луках.— По всій УРСР, але в Криму дуже рідко (вказано для окол. м. Алушти, біля г. Кастель).
— Корені з веретеновидними або ріпо- подібними потовщеннями. Зонтики з квітками двох родів: зовнішні кв. тичинкові, неплідні, внутрішні — двостатеві, плідні. Плоди на потовщених ніжках або майже сидячі. . .2
2. Кореневі шишки видовжено-булаво-
видні З
— Кореневі шишки кулясті або яйцевидні. Л. двічі перисторозсічені; частки прикореневих листків клиновидно-яйцевидні, заруб- чато-надрізані, нижніх стеблових— клиновидні, з лінійними частками; верхніх — цільні, видовжено-лінійні. Плоди призматичні,
2,5 	мм завд., на товстих коротких ніжках, майже рівних плоду. 2/., 25—70 см. Цв. VI.
503


2. О. бедринцевий — Ое. pimpinel-
loides L.
На вогких луках, біля джерел, по берегах канав.— В Півд. Криму (в окол. Ялти, Ні- кіти).
3. Стовпчики тоненькі, б.-м. відігнуті. Корені у вигляді пучка з 5—6 веретеновидних шишок. Зонтики з 8—15 променями. Плоди овальні, до 3 мм завд. 2/, 60—90 см. Цв. VI —VII.
3. О. банатський — Ое. banatica
Heuff.
На вогких місцях біля води й на луках.— В Закарпатті та дуже рідко в Прикарпатті (Львівська обл.).
— Стовпчики товстенькі, прямі. Кореневі шишки видовжено-булавовидні. Зонтики
4—6 см у діам., з 6—10 ребристими, трохи шорсткими, при плодах потовщеними променями. Плоди призматичні, зверху і знизу зрізані, 2—2,5 мм завд. 2д, 25—50 см. Цв. VI — VII.
4. О. морківниковий — Ое. si- laifolia М. В. (Ое. media Gris., Ое. radiata
Sacalo).
На болотах, на вологих луках, біля води.— В Закарпатті, в Правобережному Лісостепу (Балта, Канів), на Лівобережному Поліссі (Чернігівська обл.), в Правобережному Степу (Миколаїв), в Півд. Криму (Ялта, Нікі- та). Р. дуже мінлива.
42. 	Собача петрушка — Aethusa L.
Р. гола, з тонким веретеновидним коренем. Ст. порожнисте, невиразноребристе, розгалужене. Л. блискучі, темно-зелені, зісподу блідніші, двічі-тричі перисторозсічені, з яйцевидними перистороздільними сегментами. Плоди 2—3 мм завд. і 2—2,5 мм завш. о, рідко 0, 30—100 см. Цв. VI — IX.
С. п. звичайна — Ае. су- парішп L.
Бур’ян в садах, на городах, по чагарниках.— По всій УРСР, крім Степу. Р. дуже отруйна.
43. 	Фенхель — Foeniculum Mill.
Р. гола, сиза. Ст. круглясте, тонкоребристе, дуже розгалужене. Л. в обрисі яйецвидно- трикутні, 3—4 перисторозсічені, нижні — черешкові; верхні — з розширеними піхвами і довгими нитковидними частками. Зонтики З—15 см у діам., з 15—20 нерівними голими променями. Плоди 5—10 мм завд. і 2—3 мм завш. 2д, 0, 100—200 см. Цв. VII — VIII.
*Ф. звичайний — F. vulgare Mill. (F.
officinale All.).
Розводять на городах; здичавіло в Півд. Криму.
Плоди містять 3,5—5,5% ефірної олії, яку використовують в медицині і у ветеринарії; в кулінарії фенхель вживають як пряність.
44. 	Морківник — Silaum Mill.
Р. гола, гладенька; коренева шийка густо вкрита темно-бурими рештками відмерлих черешків. Стебел кілька, тонкоборозенчастих, у верхній частині розгалужених, по вузлах трохи колінчасто зігнутих. Перші л. двічі трійчасті, всі інші двічі перисторозсічені з лінійно-ланцетними, по краях шорсткими частками. Зонтики з 10—20 голими променями, без обгортки; обгорточки з численних лінійно-ланцетних листочків, значно коротших за квітконіжки. Плоди 4—5 мм завд. 2а, 50—120 см. Цв. VI — VIII.
М. зви ч а й ний — S. silaus (L.) Schinz etThell. (Silaus Besseri DC., S. pratensis
Мал. 406. Морківник звичайний:
1 — нижня частина рослини, 2 — верхня частина рослини, 3 — окремий листок, 4—плоди (збільш.).
На солонцюватих луках, солончаках і на сухих степах.— В Лісостепу (на півдні) і в Степу звичайно.
45. 	Стожильник — Cnidium Cuss.
Р. гола. Ст. прямостояче, внизу круглясте, у верхній частині борозенчасте, просте або вгорі розгалужене. Л. в обрисі довгасто- яйцевидні, 2—3 перисторозсічені, з лінійно- ланцетними частками, нижні з довгими черешками, що переходять в піхву; верхні — з короткими піхвами. Зонтики 5—7 см у діам., з 15—ЗО променями. Плоди 2—2,5 мм завд. з крилатими ребрами. 2/., 0, ЗО—80 см. Цв. VII— VIII.
С. сумнівний — C. dubium (Schkuhr) Thell. (C. venosum Thell.).
На вологих луках, болотах, по чагарниках. — В б. ч. УРСР, в Карпатах, на Поліссі, в Лісостепу б.-м. звичайно; на півночі Степу зрідка.
46. 	Гірча — Selinum L.
Р. гола. Ст. просте або у верхній частині галузисте, глибокоборозенчасте з гострими 504


вузькокрилатими ребрами. Л. в обрисі ви- довжено-трикутно-яйцевидні, 2—4 перисторозсічені, з яйцевидно-ланцетними сегментами й довгасто-лінійними, гострокінцевими частками. Зонтики на кінцях стебла і гілок
5—7 см у діам., з 15—25 борозенчастими, з верхнього внутрішнього боку опушеними променями. Обгорточки з численних, лінійних, по краю зазублено-війчастих листочків, довших за квітконіжки. Плоди широкоеліптич- ні, 3—4 мм завд. 2д, ЗО—100 см. Цв. VI — VIII.
Г. к м и н о л и с т а — S. carvifolia L.
В лісах, по чагарниках, на болотистих луках.— В Карпатах, на Поліссі і в Лісостепу
б.-м. звичайно, на півдні Степу зрідка.
47. 	Лігустик — Ligusticum L.
Корінь багатоголовий; коренева шийка гус- то'вкрита темно-бурими волокнистими рештками листків. Ст. голе, прикореневі л. в обрисі яйцевидно-трикутні, двічі-тричі перистороздільні, з черешками та плівчастими по краю піхвами. Зонтики 1,5—2,5 см у діам., з 7—10 голими променями; зонтички 0,5 см у діам., багатоквіткові. Плоди 5—6 мм завд.
10—30 см. Цв. VII —VIII.
Л. мутеліновий —L. mutellina (L.) Crantz (Meum mutellina Gaertn.)
На гірських субальпійських луках.— В Карпатах часто.
Мал. 407. Лігустик мутеліновий:
1 — квітка, 2, 3 — плід; 4 — поперечний розріз через плід.
48. 	Ценолофій — Cenolophium Koch
Р. гола; коренева шийка вкрита волокнистими рештками відмерлих листків. Ст. борозенчасте, у верхній частині розгалужене. Л. з довгими черешками, що переходять у вузькі піхви; черешки листків і черешечки листочків колінчасто зігнуті; пластинка листка в обрисі широкотрикутна, 10—20 см завд., З—4 периста, з майже лінійними гострокін-
Мал. 408. Ценолофій Фішера:
1 — загальний вигляд рослини, 2 — плід (збільш.).
цевими частками. Зонтики 5—10 см у діам., з 15—25 голими променями. Обгорточка з численних вузьколінійних листочків. Плоди
3,5—5 мм завд. 2д, 50—100 см. Цв. VII — VIII.
Ц. Фішера — С. Fischeri (Spreng.) Koch (Cnidium Fischeri Spreng.).
На заплавних луках, по берегах річок і озер.— На Поліссі (на півдні), в Лісостепу і на півночі Степу зрідка.
49. Свистуля — Conioselinum Fisch.
Ст. вкрите сизою поволокою, у верхній частині галузисте. Л. з довгими піхвами, в обрисі широко-трикутні; середні й нижні — черешкові, 2—3 перисті, зісподу білуваті й блискучі; сегменти їх довгасті, перистороздільні, з перисто-надрізаними частками; верхні л. дрібні з довгими, широкими і здутими, відхиленими від стебла піхвами. Обгортка з 1—3 листочків; обгорточки багатолисті, однобокі. Плоди овальні з перетинчасто-крилатими ребрами, 5—7 мм завд. 50—150 см. Цв. VII —VIII.
С. піхвова — С. vaginatum (Spreng.) Theil. (С. Fischeri Wimm. et Grab.).
На узліссях, по чагарниках, на вогких місцях.— В Лісостепу (рідко).
50. Аіаточник — Ostericum Hoffm.
Ст. порожнисте, гранчасто-борозенчасте, шорстке, у верхній частині трохи розгалужене. Нижні л. довгочерешкові, в обрисі широко-трикутні, 10—20 см завд., з колінчасто відігнутою вниз пластинкою, двічі-тричі пе- ристоррзсічені, з яйцевидними, великопилчас- тими листочками. Піхви у верхніх листків 505


розширені, досить великі, відхилені від стебла. Промені зонтика численні. Обгорточка з численних, лінійно-ланцетних листочків. Плоди 4—5 мм завд. 2/., 50—100 см. Цв. VI — IX.
М. болотний — О. palustre Bess. (Angelica palustris Hoffm.).
На болотах, на вогких луках, по чагарниках.— На Поліссі, в Лісостепу, Степу (по Діншо і Дніпру рідко).
51. 	Дудник — Angelica L.
Ст. круглясте, дудчасте, гладеньке, вгорі розгалужене і трохи гранчасте. Л. з дуже здутими піхвами, 2—3 перисторозсічені, з яйцевидно-довгастими сегментами. Зонтики великі, з численними (до ЗО), до 18 см завд. променями. Обгортки немає або вона з небагатьох листочків; обгорточки багатолисті. Плоди 4—6 мм завд. 2І, 100—200 см. Цв. VII — IX.
Д. лісовий — A. silvestris L.
На вологих луках, в лісах, по берегах річок.— В б. ч. УРСР, крім Криму; в Степ заходить тільки по річках.
52. 	Дягель — Archangelica Hoffm.
Р. висока з товстим, круглястим, галузистим стеблом. Л. з великими здутими піхвами, двічі-тричі перисторозсічені, з великими яйцевидними, дво-, трилопатевими й велико- пилчастими листками. Зонтик великий, 10— 17 см у діам., з численними пухнатими променями, без обгортки. Обгорточки багатолисті. Плоди 5—6 мм завд., З—5 мм завш. 0, 120—200 см. Цв. VI — VIII.
?Лал. 409. Дягель лікарський;
J — верхня частина рослини, 2 —плоди
Д. лікарський — A. officinalis (Moench) Hoffm. (Angelica archangelica L., A. officinalis Moench).
На болотах і по берегах річок і канав.— На Поліссі, в Лісостепу, Степу (по річках Осколу, Дінцю, Красній).
Розводять. Р. лікарська й пряна. З- насіння добувають ефірне масло.
53. 	Любисток — Levisticum Hill.
Р. гола. Ст. з сизою поволокою, дудчасте, вгорі розгалужене. Л. блискучі, перисто- або двічі перисторозсічені, з великими оберненояйцевидними або округло-ромбічними, на верхівці надрізано-зубчастими сегментами.
Мал. 410. Любисток лікарський:
1 — квітка (збільш.), 2 — плід (збільш.), З — поперечний розріз плоду (збільш.).
Обгортка і обгорточки багатолисті. Плоди 4— 6 мм завд. і 3—3,5 мм завш. 2/., 100—200 см. Цв. VI—VIII.
*Л. л і к а р с ь к и й— L. officinale Koch Розводять в садах і парках як декоративну і пряну рослину.
54. 	Палімбія — Palimbia Bess.
Р. гола. Ст. тонке, круглясте від середини або нижче розгалужене, з розчепіреними майже під прямим кутом гілками. Л. тільки прикореневі, рано в’януть, черешкові, тричі перисторозсічені, з коротколінійними або ще- тиновидними частками, зібраними в кільця або в гребінчасті пучки. Суцв. верхівкові з черговими гілками. Зонтики плодючі, бокові — неплідні (з тичинковими квітками). Плоди близько 5 мм завд. 2/., 50—100 см. Цв. VI— VIII.
П. оживаюча — P- rediviva (Pall.) Thell. (Ferula salsa Ledeb.).
На солонцях і солончаках.— В Донецькому Лісостепу (Слов’янськ), в Степу (схід, частина і південь), в Півн. Криму (схід, частина).
55. 	Ферула — Ferula L.
Кв. у верхніх зонтиках плідні, в бічних тичинкові. Пелюстки жовті. Плоди овальні, сплюснуті зі спинки, з вузькокрилатими 50G


крайовими і нитковидними спинними ребрами.
1. Піхви стеблових листків дуже здуті, яйцевидні. Ст. круглясте, вгорі галузисте, з майже кільчасто розміщеними верхніми гілочками. Л. великі, багаторазово перисторозсічені, з вузьколіпійними, гострими, шорсткими, кінцевими сегментами. Зонтики з 12—18 променями; верхівкові — майже сидячі, бічні — зближені майже в кільця, перевищують веохівкові. Плід 10—12 мм завд. 4, 80—150 см. Цв. VI —VII.
1. Ф. східна — F. orientalis L.
На степах і схилах.— В Степу на півдні, рідко в Запорізькій, Херсонській, Миколаївській обл. і в Півн. Криму.
— Піхви мало здуті, довгасті ... .2
2. Частки листків лінійні, видовжені. Р. гола. Ст. круглясте. Л. 2—4 рази перисторозсічені, з довгими, гострокінцевими, лінійними, по краю пилчасто-шорсткими кінцевими частками. Верхівкові зонтики сидячі, інші на ніжках, зближені при їх основі. Плоди 7 мм завд. і 3—3,5 мм завш. 2/., 50—100 см. Цв. VI — VII.
2. Ф. татарська — F. tatarica Fisch. На солонцях, на степових схилах.— В Донецькому Лісостепу і в Степу зрідка.
— Частки листків клиновидно-яйцевидні, вкорочені. Ст. круглясте, голе, галузисте, при основі вкрите волокнами відмерлих листкових піхов, безлисте. Прикореневі л. короткочерешкові, 3—4 перисторозсічені. Зонтики зібрані волотевидно, з супротивними нижніми і кільцево розміщеними верхніми гілками. Плоди 4—6,5 мм завд. і 4 мм завш. 2/., 30—60 см. Цв. VI —VII.
3. Ф. каспійська — F. caspica М. В На солонцях.— В Степу (на півн. сході в
Луганській обл. і на півдні), в Півн. і Схід. Криму.
56. 	Еріозинафа — Eriosynaphe DC.
Р. сиза. Ст. круглясте, розчепірено-галу- зисте. Прикореневі л. тричі перисторозсічені, з довгими лінійними, гострими частками,стеблові — піхвові, з довгим вістрям на верхівці. Зонтики численні, з 5—20 променями; з них верхівковий плідний, бокові — неплідні, 5—8-променеві, перевищують верхівковий. Квітконіжки дуже довгі, в 3—4 рази довші за плоди. Плід до 9/ut завд. 2д, 50—100 см. Цв. VI —VII.
Е. дов голиста — Е. longifolia (Fisch.). DC. (Ferula longifolia Fisch.).
На солонцях, глинистих засолених схилах.— На півдні Степу зрідка.
57. 	Ферульник — Ferulago Koch
Пелюстки жовті, майже округлі. Обгортки і обгорточки багатолисті. Плід зі спинки стиснутий з трьома спинними нитковидними ребрами, бокові ребра трохи відлеглі, потовщені, крилаті.
1. 	Прикореневі л. в обрисі ланцетовидні або ланцетовидно-яйцевидні, 2—4,5 см завш.; кінцеві частки листків коротколінійні. Ст. круглясте. Зонтики з 10—15 променями; листочки обгортки та обгорточок яйцевидно- ланцетні, відігнуті. Плоди до 14 мм завд. і 6 мм завш. 2/., 50—100 см. Цв. VI — VII.
1. 	Ф. лісова — F. silvatica (Bess.) Reichb. (Ferula silvatica Bess.)
В лісах дубових, рідше грабових. — В Закарпатті (Виноградове), в Зах. і Правобережному Лісостепу.
— Прикореневі л. широко-трикутні або яйцевидні, 10—45 см завш 2
Мал. 411. Еріозинафа довголиста:
1. 2 — плоди (збільш.).
2. 	Кінцеві частки листків 6—12 мм завд. Обгортка з 5—6 видовжено-лінійних листочків; обгорточки звичайно з 5 вузькояйцевид- них листочків. Плоди 10—14 мм завд. 2д, 50—130 см. Цв. VI —VII.
2. Ф. степова — F. campestris (Bess.)
Grecescu
На степових схилах, узліссях, по чагарниках.— В Лісостепу (у півд. частині), в Степу.
— Кіпцеві частки листків 2,5—6 мм завд. Обгортка із 5—12 широколінійних або видовжених листочків; обгорточки з 5—6 ланцетовидних листочків. Плоди 12—15 мм завд. 4, 30—100 см. Цв. VII.
3. Ф. кримська —F. taurica Schischk.
(F. galbanifera p. brachyloba Boiss.).
На кам’янистих схилах в Криму, особливо на півдні. Ендем Криму.
58. 	Лазурник — Laser Borkh.
Р. гола, сизувата. Ст. прямостояче, круглясте, товсте, вгорі галузисте. Л. великі, 25—35 см завд. і завш., в обрисі широко-трикутні, зісподу — голубувато-сизі; нижні — черешкові, 2—3 трійчасті, з майже округлими, цілісними трилопатевими або надрізаними 507


тупозубчастими лопатями. Зонтики великі, 12—25 см у діам., з 15—25 променями. Плоди еліптичні, 7—8 мм завд. 2/, 50—150 см. цв. vi —VII.
Л. трилопатевий — L. trilobum (L.) Borkh. (Siler trilobum Crantz).
Мал. 412. Лазурник трилопатевий:
1 — квітка (збільш.), 2 — плід, З — зонтик з плодами.
В лісах, по чагарниках.— В Закарпатті, в Лісостепу (на Зах. і Півд. Поділлі, після перерви в Донбасі), в Степу (по нижній течії р. Самари) рідко, в Гірському Криму звичайно.
59. 	Смовдь — Peucedanum L.
Зубці чашечки короткі, часто непомітні- Пелюстки білі, зеленуваті або жовтуваті, широкояйцевидні, на верхівці виїмчасті; під- стовпчик товсто-конічний; стовпчики відігнуті, в 1,5—2 рази довші за підстовпчик. Плід дуже сплюснутий зі спинки, вузько- або широкоеліптичний, з нитковидними спинними й товстуватими крилатими крайовими ребрами, останні щільно одне до одного прилягають.
1. Л. трійчасто-складні з циліндричними
або плоскими лінійними, завжди цілокраїми, кінцевими частками, 2—13 см завд 2
— Л. перисті або багаторазово перисті, але нетрійчасто-складні, кінцеві частки їх з країв зубчасті З
2. Зонтики 4—10 см завш., з 7—10 нерівними голими променями, при плодах разом стиснутими. Коренева шийка густо вкрита темно-бурими волокнистими рештками відмерлих листків. Ст. округле, голе. Л. двічі або тричі перисторозсічені, з лінійними або лі ній но-довгастими частками. Пелюстки ясно-жовті. Плоди овально-оберненояйцевидні,
6—10 мм завд. 2д, 50—150 см. Цв. VII—VIII.
1. С. дніпровська — P. borystheni- cum Klok. (P. arenarium auct., non W. K.)
На прирічкових пісках.— В Лісостепу і в півн.-схід. частині Лівобережного Степу (на півдні по річках Самарі та Дінцю).
— Зонтики з 10—20 променями, при плодах не стиснутими 2
2. 	Прикореневі й нижні стеблові л. багаторазово трійчасто розсічені з кінцевими частками 2—7 см завд. Зонтики 8—18 см у діам., з численними променями. Плоди довгасто-оберненояйцевидні, 6—8 мм завд. 2^, 60—120 см. Цв. VI — VII.
2. 	С. руська — P. ruthenicum М. В.
На степах, схилах і на солонцях.— В Лісостепу і Степу, але на півдні рідко (Херсонська обл., Асканія-Нова).
Мал. 413. Смовдь руська:
1 — плоди (збільш.).
— Прикореневі й нижні стеблові л. багаторазово трійчасторозсічені, з кінцевими частками лінійними, шорсткими, 1,5—4 см завд. Зонтики 3—8 см у діам., з 17—21 променями. Плоди еліптичні, 4—5 мм завд. 2д, 40—80 см. Цв. VII—VIII.
3. С. к р и м с ь к а — P. tauricum М. В.
(P. ruthenicum var. tauricum DC.).
На кам’янистому степу, на схилах.— В Гірському та Півд. Криму.
З 	(1). Обгортка складається з 1—3 листків, які рано опадають; обгорточки 1—3-листі. Зонтики з 8—20 нерівними короткопухна- тими променями. Ст. вгорі гранчасте. ^Пелюстки жовтуваті. Л. блискучі з лінійно- ланцетними частками. Плоди овальні, 4— 5,5 мм завд 2д, 50—100 см. Цв VI —уII.
4. С. подільська — P. podolicum (Bess.) Eichenw. (P. chabraei Ledeb., Seli-
num podolicum Bess.).
508


На узліссях і лісових галявинах, по чагарниках.— В Закарпатті, Лісостепу і в Степу.
Р. дуже мінлива. Відомі близькі види з білими квітками, спочатку червонуватими— С. Шотта (Р. Schottii Bess.) — л. неблискучі, майже сизо-зелені, ст. круглясте.— На Поділлі. С. Євфимії (Р. Euphimiae Kotov) — л. блискучі, ст. вгорі гранчасте. Кінцеві частки листків 1,2—3 мм завш.— На Лівобережжі на півн. сході і в Донбасі.
— Обгортка складається з 4 та більшої кількості листків 4
4. 	Пелюстки жовті. Кінцеві частки листків надрізані на видовжені або ланцетовидні короткозагострені частки 3—8 мм завд. Л. в обрисі трикутно-яйцевидні, нижні — тричі розсічені, з яйцевидними сегментами й довгастими, 5—7 мм завш., гострокінцевими, по краю шорсткими частками. Листочки обгортки та обгорточок лінійно-ланцетні, короткі, розчепірені. Плодик довгастий або еліптичний, 5—9 мм завд. 2/, 60—120 см. цв. VI — VIII.
5. С. Л ю б и м е н к о в а — P. Lubimen-
koanum Kotov (P. alsaticum auct., non L.).
На узліссях дубових лісів, по чагарниках, на схилах.— На Поліссі (на півдні), в Лісостепу і в Степу (крім крайнього півдня), в Криму (півн. гірські схили).
— Пелюстки білі 5
— 5. Ст. порожнисте (в сухому стані здавлюється), ребристо-борозенчасте. Л. тричі перисторозсічені, з довгасто-лінійними, гострокінцевими частками. Зонтики з 15—ЗО шершаво-пухнатими променями; обгортка та обгорточки з 7—12 яйцевидно-ланцетних листочків. Плоди широкоеліптичні, близько
5 мм завд. 2/1, 50—120 см. Цв. VII — VIII.
6. С. болотна — P. palustre L. (Cales-
tania palustris (Moench) Koz.-Pol.).
На болотах, по вільшняках.— В Карпатах, на Поліссі і в Лісостепу звичайно, рідко в степовій зоні, до якої заходить по долинах великих річок.
— Ст. щільне (не здавлюється) ... .6
6. Прикореневі л. двічі перисті, стеблові — перисті, з великими, майже шкірястими, яйцевидно-довгастими, при основі іноді трохи серцевидними, гострокінцевими, зарубчасто-пилчастими сегментами, верхні л. піхвові, майже без пластинки. Зонтики з 10—20 голими борозенчастими променями; обгортка та обгорточка з численних, майже нитковид- них волосків. Плоди довгасто-овальні, 5,5—
6 мм завд. 2/, 50—100 см. Цв. VII —VIII.
7. С. великолиста — P. macrophyl- ium Schischk. (P. latifolium auct., non DC.).
На солонцях і солончакових луках.— В Лісостепу (на півдні) і Степу.
— Л. тричі перисті з кінцевими частками 1—3,5 см завд. і 0,5—1,5 см завш . .7
7. Л. з обох сторін зелені. Прикореневі л. тричі перисторозсічені, з яйцевидно-ланцетними, перистонадрізаними сегментами на черешочках; черешок листка і його розгалуження зигзагоподібно зігнуті й розчепірені. Зонтики з 20—ЗО променями, з багатолистими, відігнутими донизу обгортками та обгорточками. Плодики округлі, 4—5,5 мм завш- 30—100 см. Цв. VI — VII
8. 	С. гірська — P. oreoselinum (L.) Moench
На пісках, в соснових лісах.— На Поліссі і в Лісостепу звичайно, а місцями багато,
Мал. 414. Смовдь оленяча: 1 — плід.
зрідка зустрічається в Лівобережному Степу на других терасах річок.
— Л. зісподу голубувато-зелені, в обрисі трикутні, двічі-тричі перисторозсічені, з довгасто-яйцевидними товстуватими частками, майже остисто-зубчасті, іноді трохи надрізані; верхні стеблові л. малорозвинені, без черешків, з довгими піхвами. Зонтики з 12—ЗО променями, обгортка та обгорточки з численних, відігнутих донизу, білооблямо- ваних листочків. Плоди округло-овальні, до 5,2 мм завд. 2/, 50—100 см. Цв. VI — VII.
9. 	С. о л е н я ч а — P. cervaria (L.) Cuss.
На лісових галявинах і по чагарниках.— В Закарпатті, в зах. областях до Дніпра, найбільш східні місцезнаходження: Котовськ, Умань, Канів, Глухів.
60. 	Кріп — Anethum L.
Р. гола, з синюватою поволокою. Ст. круглясте, посмуговане, галузисте. Л. 2—3 перис- тороздільні, з лінійними нитковидними кінцевими частками; нижні л. черешкові; верхні— сидячі, з білооблямованими піхвами і зменшеними пластинками. Зонтики великі, 20—50- пооменеві. Плоди 3,5—4 мм завд. 0, 40— 100 см. Цв. V — VIII.
*К- пахучий — A. graveolens L.
Розводять на городах, іноді дичавіє і трапляється як бур’ян.
Цінна пряність; містить 64—82 г вітаміну А.
509


61. Пастернак—Pastinaca L.
Ст. борозенчасте, разом з черешками лист* ків шорстко-щетинисте. Л. перисторозсічені, з 3—7 парами довгасто-яйцевидних, зарубчасто-пилчастих і часто надрізано-лопатевих сегментів. Зонтик з 8—10 гранчастими, пухнатими променями. Обгорток і обгорточок немає. Плоди 5—7 мм завд. 0, 50—150 см. Цв. VI —VII.
П. посівний — P. sativa L. Як бур’ян на відкритих місцях.— По всій УРСР, крім Карпат. Іноді культивують.
Р. дуже мінлива. Іноді відрізняють такі види: п. тіньовий — P. umbrosa Stev. з стеблом циліндричним, з тонкими ребрами. Л. з обох боків опушені. Росте в Криму.
П. дикий — P. silvestris Garsault (P. opaca Willd.). Л. зверху голі, зісподу опушені. Майже по всій УРСР.
62. Борщівник — Heracleum L.
Зубці чашечки помітні. Пелюстки оберненояйцевидні, виїмчасті. Крайові кв. в зонтику часто з нерівними пелюстками. Плід оберненояйцевидний або округлий, сплюснутий з боків, з тонконптковидними ребрами. Стовпчик роздвоєний.
1. Л. прості, долоневпдно-лопатеві . .2 — Л. трійчасті або перисто-складні . .4
2. Кв. яскраво-рожеві. Прикореневі л. серцевидно-долоневидні, п’яти-або семилопа- теві, з пилчасто-зубчастими лопатями. Ст. густоопушене, звичайно просте. Плоди яйцевидні, 7—8 мм завд., голі, лише по ребрах іноді щетинистоопушені. 2/, 20—60 см. Цв. VII — VIII.
1. Б. карпатський — H. carpaticum
Pore.
На скелях в альпійському і субальпійському поясах.— В Карпатах досить часто.
— Кв. білі З
3. Л. в загальному обрисі майже круглясті, з серцевидною основою, долоневидно- лопатеві, з перистонадрізаними лопатями, з краю велико-зубчасто-пилчасті, зверху гелі, зісподу негусто павутинисті. Піхви листків дуже здуті, шовковисто-павутинисті. Зонтики великі, до 10 см завш., з шорсткими променями. О, 2/., 50—120 см. Цв. VI —VII.
2. Б. пальчастий — H. palmatum
Baumg.
На скелях в альпійському і субальпійському поясах.— В Карпатах рідко.
— Л. в загальному вигляді майже округлі; нижні — перисто-лопатеві, з видовжено- яйцевидними лопатями, з краю велико-заруб- часто-зубчасті, зверху голі або розсіянопри- тиснутоволосисті, зісподу густобілоповстисті. Зонтики великі, багатопроменеві. Плоди 10— 15 мм завд., шорсткувато-шипуваті, 0, 2/., 50—100 см. Цв. VI —VII.
3. Б. Стевена — H. Steveni Mand. (H.
villosum auct. p. p.).
На кам’янистих скелях.—В Гірському Криму.
4 	(1). Кв. зеленувато-жовті. Крайові пелюстки однакові з іншими. Зав’язь гола, гладенька. Р. опушена жорсткими волосками; нижні л. довгочерешкові, звичайно дуже ве- 510
ликі, до 50 см завд. і до ЗО см завш.; верхні л. майже сидячі, зі здутими піхвами, л. з трьох листочків, рідше перистоскладні, з 5—7 сегментами. Плодики довгасто-яйцевидні, 6—
11 мм завд. 0, 50—150 см. Цв. VI —VIII.
4. Б. сибірський — H. sibiricum L.
(H. sphondyiium var. sibiricum Schmalh.).
На луках, берегах річок, біля доріг як бур’ян.— По всій УРСР, крім Криму та узбережжя Сиваша.
Var. angustifolium Ledeb. (H. flavescens Bess.) — л. вузьколанцетні, іноді майже з лінійними частками.— Росте разом з типовими рослинами.
— Кв. білі або червонуваті. Крайові пелюстки в зонтиках звичайно збільшені. Зав’язь пухната або гостробугорчаста ... .5
5. Плоди 6—12 мм завд., голі. Л. трій- часторозсічені, з округло-яйцевидними, рідше яйцевидно-ланцетними, лопатевими або пе- ристороздільними й нерівномірно-зубчастими сегментами. Ст. товсте, жорстковолосисте. 0, 4, 50—120 см. Цв. VI — VIII.
5. Б. є в р о п е й с ь к и й — H. sphondy¬
iium L.
На луках, по чагарниках.— В Карпатах.
— Плоди завжди опушені або на спинці опушені, а по краях розсіяно-шипуваті . .6
6. Плоди опушені, видовжено-овальні, 9 мм завд. Л. перисто-трійчасті, з клиновидними, округло-яйцевидними, надрізано-зуб- частими частками. Зонтики з 12—15 променями. 0, 2/., 40—90 см. Цв. VI — VIII.
6. Б. лігустиколнстий — Н. ligu-
sticifolium M. В.
На кам’янистих схилах, на розсипах.— В Гірському Криму.
— Плоди на спинці трохи павутинисто- пухнаті, еліптично-оберненояйцевидні, 12— 14 мм завд. Л. зісподу пухнаті, перисторозсічені, з 5—7 перисто-лопатевими, нижніми короткочерешковими частками. Зонтики 10—
12 см завш. з 18—20 променями, які м’яко- відстовбурченоопушені. 0, 2/., 60—80 см. Цв. VII —VIII.
7. Б. пухнатий — H. pubescens М. В.
(Pastinaca pubescens Calest.). В лісах.— В Півд. Криму. Ендем Криму.
63. 	Малабайла — Malabaila Hoffm.
Сірувато-пухната або білуватоповстиста р. Ст. гранчасто-борозенчасте. Л. перисторозсічені, з довгасто-яйцевидними, нерівнобокими, надрізаними або глибоколопатевими, пилчасто-зубчастими частками. Зонтики з 10—25 променями, великі, без обгортки; обгорточки однобокі, з 3—7 листочків. Плоди 6—7 мм завд. 2д, 50—120 см. Цв. V — VII.
М. пахуча — M. graveolens (М. В.) Hoffm. (Pastinaca graveolens M. В.).
На степах, відслоненнях різних порід, інколи як бур’ян біля доріг.— В півд. частині Лісостепу зрідка, в Степу і в Криму частіше.
64. 	Тордилій — Tordylium L.
Р. жорстко-шершава. Ст. гранчасто-борозенчасті. Л. перисторозсічені, з 7—9 сидячими сегментами, на нижніх листках видовженими, зарубчасто-лопатевими, на верхніх—


ланцетно-лінійними, великопилчастими, верхівкові сегменти видовжені. Плоди горбоч- куваті і шипувато-шершаві, 5—6 мм завш. 2д, 30—100 см. Цв. VI — VII.
Т. великий —Т. maximum L.
Як бур’ян. Занесено в Тернопільську (Те- ребовля) і Одеську обл. (Рені).
65. 	Стародуб — Laserpitium L.
Зубці чашечки дрібні. Пелюстки оберненояйцевидні, виїмчасті. Плід овальний або довгастий, стиснутий з боку спинки, з малопомітними або нитковидними головними ребрами й крилатими вторинними. Стовпчик роздвоєний.
1. Ст. штрихувате, голе 2
— Ст. жорстковолосисте З
2. Ст. до 40 см завв. Листочки обгорточок біля кінцевих зонтиків відсутні або їх небагато. Пелюстки рожеві або білі, з рожевими краями. Л. довгочерешкові, 2- перисторозсічені або 2—3-перистороздільні. з широ- кояйцевидними, 3-лопатевими або цілісними зубчастими сегментами. Плоди 4—5 мм завд., з ребрами, вкритими волосками. 2/, 15—40 сж. цв. VI — VII.
1. С. альпійський — L. alpinum
W. 	К.
На гірських луках.— В субальпійському і альпійському поясах Карпат часто.
— Ст. до 150 см завв., з сизою поволокою. Листочки обгорточки в усіх зонтиках численні. Пелюстки білі. Л. із здутими піхвами, сіро-зелені, нижні — трійчасті, решта — 2-трійчасто- або перисторозсічені, з великими серцевидно-яйцевидними, 6—10 см завд., зарубчасто-пилчастими сегментами. Плоди 7—8 мм завд. 2/, 80—150 см. Цв. VII —VIII.
2. С. широколистий — L. latifo¬
lium L.
В лісах і по чагарниках.— В Карпатах, Прикарпатті, на Поліссі і в Правобережному Лісостепу б.-м. звичайно; в Лівобережному Лісостепу рідко в Київській обл. (Баришів- ський р-н, Мала Стариця) і в Полтавській (Лубни).
З (1). Кв. білі. Кінцеві частки листків довгасті, 2—4 мм завд. Р. щетинисто-волосиста. Л. двічі або іноді нижні тричі перисторозсічені. Промені зонтика нерівні, як і квітконіжки, вкриті тільки на внутрішньому боці густими волосками. Обгортка і обгорточки з численних ланцетних листочків з плівчастими краями, відігнутими донизу. Плоди по головних ребрах усіяні короткими жорсткими волосками. 2/., 40—120 слі. Цв. VII— VIII.
3. С. пруський — L. pruthenicum L.
В лісах, по чагарниках.— В Закарпатті, Карпатах, Прикарпатті, на Поліссі і в Лісостепу звичайно; в Лівобережному Степу зрідка (Харківська та Донецька обл.).
— Кв. жовті. Кінцеві частки листків клиновидно-яйцевидні, надрізано-пилчасті. Р. вкрита довгими білими, жорсткими волосками. Ст. гранчасто-борозенчасте. Л. тричі перисторозсічені. Зонтики з численними жорстковолосистими променями; обгортка та обгорточки складаються з ланцетних, по краю
Мал. 415. Стародуб пруський: 1,2 — плоди.
широкоперетинчастих, при плодах невідігну- тих листочків. Плоди жорстковолосисті, з прозорими, блискучими, по краю гребінчасто- зубчастими ребрами. 2/, 50—150 см. Цв. VI — VII.
4. 	С. щетинист и й — L. hispidum
М. В.
На мергелистих, вапнякових і крейдяних схилах.— В Донецькому Лісостепу і Степу на півн. сході зрідка; в Гірському та Півд. Криму звичайно.
66. 	Морква — Daucus L.
Р. жорстковолосиста. Л. двічі або тричі перисторозсічені, з довгастими або лінійними, надрізано-зубчастими частками. Обгортка з численних перистороздільних листочків. Кв. звичайно білі (кв. в центрі зонтика часто неплідна, темно-червона, звичайно на довшій ніжці). Плоди близько 3 мм завш. При достиглих плодах промені зонтика зближуються. 0, 20—80 см. Цв. VI — VII.
1. 	М. дика — D. carota L.
Як бур’ян на полях і відкритих місцях.— По всій УРСР, крім високогір’я Карпат.
Р. дуже мінлива. Культурну рослину нерідко відокремлюють як окремий вид D. sativus (Hoffm.) Roehl. Корінь товстий, м’ясистий, іноді до 25—ЗО мм у діам., їстівний, звичайно забарвлений. В коренях міститься багато вітаміну С.
РОДИНА 118. ДЕРЕНОВІ — CORNACEAE
Дерева або кущі. Кв. двостатеві або одностатеві й дводомні, правильні, дрібні, зібрані в цимозні, звичайно складні суцвіття. Оцв. подвійна, чаш. у вигляді 4 (5) невеличких зубців, рідше короткотрубчаста, цілокрая або 4 (5)-лопатева; пелюсток 4 (5). Тичинок стільки ж, як і пелюсток. Плід кістянкопо- дібний, рідше ягодоподібний.
511


1. 	Кв. жовті, зібрані в зонтиковидні суцвіття, з опадною невеличкою обгорткою. Плоди червоні.
1. Дерен, кизил — Cornus L.
— Кв. білі, в складних щитковидних суцвіттях, без обгортки. Плоди чорні, сині, білі або голубуваті.
2. Свидина — Thelycrania (Dumort.)
Fourr.
1. 	Дерен. Кизил — Cornus L.
Кущ або невелике дерево; л. від яйцевидних до ланцетних, загострених. Кв. жовті, розпускаються раніше листків. Плід червоний, повислий, овально-довгастий. Ь, 2 — 5 м. Цв. Ill — IV.
Д. справжні й— C. mas L.
В лісах, по чагарниках.— В Закарпатті і в Зах. Лісостепу звичайно; острівні місцезнаходження в півд.-схід, частині Правобережного Лісостепу, в Черкаській обл., в півн. частині Кіровоградської та Миколаївській обл.
Плоди вживають в їжу як в свіжому вигляді, так і у вигляді варення, мармеладу,киселів, різних напоїв; мають значення як про- тивоцинготний засіб.
2. 	Свидина — Thelycrania (Dumort.) Fourr-
Дерева або кущі з супротивними листками. Бруньки вузькоконічні, з одною парою зовнішніх і двома парами внутрішніх супротивних лусок. Суцв. без обгортки, містяться на кінцях улиснених пагонів, складені з 5 головних осей, зонтиковидно зібраних або парами розсунутих, дихазіально розгалужених.
1. Плоди голубуваті або білі, з кісточками, помітно сплюснутими з боків 2
— Плоди чорні. Кісточка куляста або зверху приплюснута З
2. Л. зісподу опушені помітними двороздільними волосками з домішкою по жилках довших простих волосків. Зубці чашечки непомітні. Кісточки дуже сплюснуті, звичайно косовидовжені, витягнуті в довжину, рідше довжина майже дорівнює ширині, з 8 білуватими смужками. t>, 150—300 см. Цв. V — VI.
*1. С. біла — T. alba (L.) Pojark. (Cornus alba L. p. p., C. sibirica Lodd.).
Розводять в садах та парках як декоративну рослину.
— Л. зісподу опушені небагатьма дрібнішими малопомітними волосками, з домішкою простих або без них. Зубці чашечки помітні, гостро-трикутні. Кісточки плодів менш сплюснуті, ширина їх звичайно перевищує довжину. ■£, 150—300 см. Цв. VI.
*2. С. паросткова — T. stolonifera (Michx.) Pojark. (Cornus stolonifera Michx.). Розводять в садах та парках, інколи дичавіє.
З (1). Л. зісподу вкриті простими, від- леглими, трохи кучерявими волосками, бокових жилок з кожного боку 3 — 5. Кора на молодих гілках червоно-бура, взимку майже кров’яно-червона. Плоди синьо-чорні. Ь, й, 100—400 см. Цв. V —VI.
3. С. к р о в’ я н а — T. sanguinea (L.)
Fourr. (Cornus sanguinea L.).
В лісах, по чагарниках.— В б. ч. УРСР крім Криму.
— Л. зісподу вкриті двороздільними прямими притиснутими волосками. Пагони зелені, пізніше брудно-пурпурові, старі гілки бурувато-сірі, видовжено-зморшкуваті та
б.-м. бородавчасті від пробкових наростів. Плоди чорні. Ъ, 100—400 см. Цв. V —
VI.
4. С. південна — T. australis (С. А.
M.) Sanadze (Cornus australis C. A. M.).
В лісах, по чагарниках.— В Гірському та Півд. Криму.
ПОРЯДОК XLI. ВЕРЕСОЦВІТ1 — ERIC ALES
РОДИНА 119. ГРУШАНКОВІ — PYROLACEAE
Трав’янисті багаторічники або півкущики з шкірястими листками. Кв. правильні, поодинокі або в китицях чи зонтиках. Чаш. п’ятироздільна, при плодах залишається. Він. глибокоп’ятироздільний. Тичинок вдвоє більше, ніж часток віночка; пиляки відкриваються дірочками на верхівці або поперечною щілиною. Маточка одна з коротеньким стовпчиком, рідше стовпчик малопомітний. Зав’язь верхня, чотири-, п’ятигнізда. Плід — коробочка з численним дрібним насінням, розкривається 4—5 стулками або поздовжніми щілинами.
1. 	Кв. одна на верхівці стебла.
3. 	Одноквітка — Moneses Salisb.
— Квіток декілька, зібраних на верхівці стебла зонтиком або китицею 2
2. 	Кв. зібрані зонтиком.
2. 	З и м о л ю б к а — Chimaphila Pursch
— Кв. зібрані китицею З
3. 	Кв. зібрані в однобічну китицю. При основі зав’язі знаходиться блюдцеподіб- ний диск з 10 зубчиками.
1. 	Р а м і ш і я — Ramischia Opiz
— Кв. в китиці спрямовані в різні боки. Підматочкового диска немає.
4. 	Грушанка — Pyrola L.
1. 	Рамішія — Ramischia Opiz
Л. почасти зимують, довгасто-яйцевидні, по краю дрібнопилчасті; черешки їх коротші за пластинки. Кв. зеленувато-білі, дзвоникуваті; частки чашечки трикутно-яйцевидні, дрібнозубчасті, в 4—5 разів коротші за пелюстки. Стовпчик виступає з віночка, прямий, з п’ятилопатевою приймочкою. Пиляки без ріжків. 2/., 10—15 см. Цв. VI — VII.
Р. однобока — R. secunda (L.) Garcke
(Pyrola secunda L.).
В лісах хвойних, мішаних, почасти листяних (букових).— В Карпатах, Прикарпатті, 512


на Поліссі, рідше в Лісостепу і в Криму (в горах).
2. 	Зимолюбка — Chimaphila Pursch
Л. вічнозелені, шкірясті, розміщені кільчасто, довга сто-ланцети і, клиновидно звужені до основи, на черешках 3—5 мм завд., по краях пилчасто-зазубле- ні, зверху темно-зелені, блискучі, зісподу блідо- зелені. Кв. на досить R/*"*
довгих ніжках; частки ча- І
шечки округло-яйцевидні, І
торочкувато-війчасті, пе- і
люстки рожеві, по краю і
війчасті. Стовпчик дуже \
короткий; приймочка п’я- тикутна, майже сидяча. Пиляки фіолетові, з дво- ма червонуватими виро- стами (ріжками). 2д, 10— у7
20 см. Цв. VI—VII. J
3. 	зонтична — Ch. /
umbellata (L.) Nutt. (Py- w
rola umbellata L.). I
В лісах соснових, мі- I
шаних і букових.— В Роз- Д
точчі, на Поліссі, в бо- f pax середнього Наддні- Мал. 416. Одно- пров’я, Лівобережного квітка звичайна. Лісостепу, на півночі Донецького Лісостепу (по р. Сіверському Дінцю) та в Гірському Криму (Карабі-яйла).
3. 	Одноквітка — Moneses Salisb.
Л. в розетці, округло-яйцевидні або майже округлі, шкірясті, по краях зарубчасто- пилчасті, з черешками. Кв. спочатку поникла, пізніше піднесена. Чашолистки яйцевидно- округлі, по краю війчасті. Він. широко відкритий, білий, 15—20 мм у діам. Стовпчик прямий, довший за тичинки, з п’ятироздільною приймочкою. Пиляки з довгими ріжками. 2д, 5—10 см. Цв. VI — VII.
О. звичайна — М. uniflora (L.) А.
Gray (Pyrola uniflora L.).
В лісах хвойних, мішаних, почасти листяних (буково-грабових), на вологих місцях; в горах до 1500 м або до субальпійської смуги. — В Карпатах і Прикарпатті, рідше в Розточчі і Зах. Поліссі, зовсім рідко в інших р-нах Полісся та в горах Криму.
4. 	Грушанка — Pyrola L.
Багаторічні трав’янисті р. з цілокраїми або трохи зубчастими зимуючими листками. Кв. зібрані китицею на верхівці стебла. Оцвітина глибокоп’ятироздільна. Пиляки з дуже короткими ріжками. Стовпчик прямий або зігнутий.
1. Він. лише трохи відкритий, майже
кулястий. Тичинкові нитки прилягають до короткого, прямого або лише трохи зігнутого стовпчика 2
— Він. широко відкритий, з відігнутими пелюстками. Тичинкові нитки відігнуті від довгого скривленого і відігнутого донизу стовпчика З
2. Чашолистки трикутно-яйцевидні, довжина їх не перевищує ширини. Стовпчик коротший за віночок, без розширеного кільця під приймочкою. Л. овальні або округлі, не- виразнозубчасті. Китиця густа; він. блідо- рожевий, близько 6 мм завш. 2ї, 10—20 см. Цв. VI —VII.
1. Г. мала — Р. minor L.
В лісах хвойних, мішаних, почасти листяних.— В Карпатах (до 1200 м н. р. м.), Прикарпатті, Розточчі, на Поліссі, в Лісостепу, рідко в Гірському Криму.
— Чашолистки яйцевидно-ланцетні, довжина їх перевищує ширину при основі. Стовп-
Мал. 417. Грушанка мала:
/ — загальний вигляд рослини, 2 — квітка, 3 — коробочка.
чик трохи довший за віночок з розширеним кільцем під приймочкою. Л. округлі або округло-овальні, трохи зубчасті. Китиця рід- коцвіта; він. білий, при основі з рожевим відтінком. 2д, 10—25 см. Цв. VI—VII.
2. Г. середня — Р. media Swartz.
В лісах ялицево-ялинових, мішаних, листяних.— Дуже рідко в Прикарпатті, на Поліссі, в Зах. Лісостепу та Криму (гори).
З (1). Чашолистки широкояйцевидні, притиснуті до зеленувато-білого віночка, в З—4 рази коротші за нього. Пиляки з дуже короткими оранжовими ріжками. Ст. внизу темно-зелене, гострогранчасте, з одним- двома лінійними листками. Прикореневі л. округлі або видовжені, ледве зарубчасті, 1,5— 33 424
513


2,5 см в діам. Китиця рідкоцвіта. 2/., 10—ЗО см. Цв. VI—VII.
3. 	Г. зеленоцвіта — P. virescens
Schweifeg. (Р. chlorantha Swartz).
В лісах соснових, значно рідше в мішаних і широколистяних.— Спорадично в Прикарпатті, Розточчі, на Поліссі, в Лісостепу, Криму (в горах).
— Чашолистки яйцевидно-ланцетні і лише вдвоє коротші за білий або біло-рожевий віночок. Кільцеподібне потовщення на верхівці стовпчика ширше, ніж приймочка. Ст. тупогранчасте, з одним-двома довгастими піхвовими листками. Прикореневі л. округлі, невиразно-зарубчасті, пластинка 3,5—6 см завд. Китиця багатоквіткова. Кв. широко- дзвоникуваті. 2д, 10—40 см. Цв. VI—VII.
4. 	Г. круглолиста — Р. rotundifolia L.
В лісах хвойних, мішаних, почасти листяних.— В Карпатах (до 1000 м, місцями вище), Прикарпатті, Розточчі, на Поліссі, почасти в Лісостепу.
РОДИНА 120. МОНОТРОПОВІ — MONOTROPACEAE
Під’ялинник — Hypopithys Adans.
Квіткова китиця густа, до цвітіння зігнута верхівкою донизу, після цвітіння випросто- вується. Кв. правильні, причому кінцеві кв. у китиці мають по п’ять чашолистків і пелюсток, решта квіток по чотири, рідко по шість. Пелюстки довгасті, вгорі розширені, білі або ясно-жовтуваті. Тичинок відповідно до числа пелюсток і чашолистків десять-вісім, коротших за стовпчик. Ст. соковите. Л. сидячі, яйцевидно-довгасті, бурі. На корінні під’ялинника можемо бачити виразно виявлену грибницю (так звану мікоризу). 2/., 15— ЗО см. Цв. VI — VII.
П. звичайний — Н. monotropa Crantz (Monotropa hypopithys L.).
В лісах хвойних, мішаних і листяних.— В Карпатах, Прикарпатті, Розточчі, на Поліссі, в Лісостепу і Степу (по річках Дінцю, Осколу, Самарі), в Криму (в горах)’.
Зустрічається у вигляді двох різновидностей: var. glabra Roth — р. гола; var. hirsuta Roth — p. з опушеними квітконіжками, пелюстками, тичинками і маточкою та з війчастими приквітками.
РОДИНА 121. ВЕРЕСОВІ — ERICACEAE
Дерева, кущі або півкущики, звичайно з черговими, цілісними листками, без прилистків. Кв. правильні або майже правильні, поодинокі або в китицях, зонтиках чи волотях. Чаш. звичайно п’ятилопатева або роздільна, рідше чотирилопатева або суцільна, здебільшого залишається при плоді. Він. зрослопе- люстковий, надрізаний на 5, рідше на 4 лопаті чи зубці, іноді вільнопелюстковий. Тичинок здебільшого вдвоє більше, ніж пелюсток, рідше така ж кількість; тичинкові нитки вільні, пиляки двогнізді, іноді з двома шиловидними придатками. Стовпчик нитковидний, приймочка зрізана, головчаста або злегка чотири-, п’ятилопатева. Плід—багатонасінна коробочка, що розкривається стулками, або кістянка.
1. Він. не опадає, чотирироздільний, дзвониковидний. Чаш. довша за віночок, з рожево-фіолетових плівчастих листочків, залишається разом з віночком. Тичинок 8. Л. дрібні (1,5—2,5 мм завд.), черепитчасто розташовані чотирма рядами.
8. 	Верес — Calluna Salisb.
— Він. після цвітіння опадає, п’ятироздільний. Чаш. коротша за віночок 2
2. Пиляки з ріжкоподібними чи шилоподібними придатками, рідше без придатків, тоді кв. розміщені у пазухах листків .3
— Пиляки без придатків. Кв. на верхівці стебла та його гілок 6
3. Плід—ягодовидна кістянка . . .4
— Плід — коробочка 5
4. Плід — кістянка, зовні горбочкува- та. Дерево з досить великими (до 10 см завд. і 6 см завш.) овальними листками.
6. 	Суничник — Arbutus L.
— Плід — кістянка з гладенькою поверхнею, борошниста. Півкущик з невеликими, довгасто-оберненояйцевидними листочками (1—2,5 см завд.).
7. 	Мучниця — Arctostaphylos Adans.
5 (3). Кв. білувато-рожеві, зібрані в небагатоквіткові щиткоподібні китиці. Квітконіжки в кілька разів довші, ніж він. Л. зісподу білуваті. Кущик з тонким червоно-бурим сланким стеблом і висхідними гілками.
4. 	Андромеда — Andromeda L.
— Кв. білі, в однобоких, вкритих листям китицях. Квітконіжки коротші, ніж він. Л. зісподу зелені, дрібно-зарубчасто-пилчас- ті. Прямостоячий розгалужений кущик.
5. 	Хамедафна — Chamaedaphne Moench
6 (2). Він. роздільнопелюстковий. Кв. в зонтиковидних і щитковидних суцвіттях. Р. дуже пахуча.
1. 	Багно — Ledum L.
— Він. зрослопелюстковий 7
7. 	Л. супротивні. Він. п’яти надр і заний, лійковидний.
3. 	Наскельниця — Loiseleuria Desv.
— Л. чергові. Він. п’ятироздільний, з широким відгином, частки якого звичайно довші за трубочку; трохи неправильний, лійковидний.
2. 	Рододендрон — Rhododendron L.
1. 	Багно — Ledum L.
Розгалужений кущ, з рудуватоповстисто- опушеними молодими гілками, квітконіж- 514


ками, плодами і нижньою поверхнею вічнозелених, лінійних, з загорнутими краями листків. Кв. в зонтиковидних щитках, білі. Плоди — довгасті, пониклі коробочки. 50—120 см. Цв. V —VII.
Б. звичайне — L. palustre L.
В соснових, рідше дубово-соснових лісах, по вогких місцях (на сфагнових болотах, на полонинах).— На півночі Полісся часто, острівками в півд. його частині, зрідка в Прикарпатті і Карпатах.
Отруйна р. Використовують як протиревматичний засіб; вживають також як засіб проти шкідливих комах.
2. 	Рододендрон — Rhododendron L.
Кущі та півкущі. Л. чергові. Кв. поодинокі або в зонтиковидних суцвіттях. Він. зало-
Мал. 418. Рододендрон жовтий:
/ — гілка з квітками, 2— гілочка з плодами, 3— коробочка у розрізі.
зистоопушений, дзвоникуватий, лійкоподібний або колесовидний, з неправильним відгином і вузькою трубочкою. Плід — багатонасінна коробочка.
1. 	Він. жовтий або оранжовий, 3—4 см завд. Тичинки і стовпчик виступають з віночка. Л. 5—6 см завд., довгасто-оберненояйцевидні, на зиму опадають. Молоді гілки і л. опушені. 1—2 м. Цв. 2/2 V — Vs VI.
1. Р. ж о в т и й — R. luteum Sweet (Rh. flavum G. Don; Azalea pontica L.).
В дубово-соснових лісах (на вогких місцях).— В схід, частині Зах. Полісся (в 33*
півн.-схід, частині Ровенської обл. і в півн.- зах. частині Житомирської обл.).
Поза межами України, спорадично зустрічається в Білоруській РСР, Польщі, на півд.- східн. краю Альп в Австрії (Карінтія), Югославії (Словенія). В значній кількості зростає на Кавказі і в Малій Азії (в горах Кюре-Даг, Понтійських горах і зрідка в горах Центрального Тавра).
Р. отруйна, має інсектицидні властивості. Використовують для лікування корости. Л. придатні для дубління шкіри; кв. містять ефірну олію.
— Він. пурпуровий, 1—2 см завд. Тичинки не виступають з трубочки віночка. Л. до
Мал. 419. Рододендрон східнокарпатський: 1 — гілка з квітками, 2 — гілочка з плодами.
2 см завд., еліптично-яйцевидні з трохи загорнутими краями; на зиму не опадають. І, Ю—40 елі. Цв. 2/2V —VII.
Р. східнокарпатський — Rh. Kot- schyi Simk.
На гірських луках, місцями між заростями жерепу.— В Карпатах (в субальпійському і альпійському поясах).
3. 	Наскельниця — Loiseleuria Desv.
Сланкий, густо улиснений, вічнозелений кущик. Л. супротивні, вузькоеліптичні, цілокраї з загнутими наспід краями, 0,3—0,8 см завд., на коротких черешках. Кв. зібрані в зонтиковидні 2—3-квіткові китиці на кінцях гілок. Він. 4—5 мм завд., вдвоє довший за чашечку, майже дополовини надрізаний, рожевий, зрідка білий, Ь, 10—45 см. Цв. VI— VII.
515


Н. 	лежача — L. procumbens (L.) Desv. (Azalea procumbens L.).
В субальпійському і альпійському поясах (на висоті 1640—2000 м н. р. м.— В Карпатах (Чорногора).
4. 	Андромеда — Andromeda L.
Кущик з сланким гладеньким малорозга- луженим стеблом. Л. довгасто-ланцетні? або ланцетно-лінійні, на коротких черешках з
Мал. 420. Мучниця звичайна.
загорнутими наспід краями, зісподу синювато-білуваті, на зиму не опадають. Кв. звисаючі, зібрані в щитковидні 2—5-квіткові китиці; квітконіжки в 4—5 разів довші за віночок, як і чаш., червоні. Ь, 15—40 см. Цв. V —VI.
А. багатолиста — A. polifolia L.
В лісах соснових, рідше дубово-соснових, на вологих місцях, на торфових болотах.— На півночі Полісся, острівками в півд. його частині, в Розточчі-Опіллі, Прикарпатті і зрідка в Карпатах.
5. 	Хамедафна — Chamaedaphne Moench
Прямостоячий кущик; молоді гілки, л. (переважно зісподу) і чаш. вкриті лусочками. Л. довгасто-еліптичні або ланцетні, на коротких черешках, по краю дрібнозубчасті, на зиму не опадають. Кв. звисаючі, на коротких ніжках, зібрані однобічною пазушною китицею. Він. білий, близько 0,6 см завд., в 3—4 рази довший за чашечку. Ь, 15—50 см. Цв. V —VI.
X. 	чашкова — Ch. calyculata (L.) Moench (Lyonia calyculata Rchb.; Cassandra calyculata D. Don).
На сфагнових болотах, в заболочених соснових лісах на купинах.— Дуже рідко в схід, частині Зах. Полісся (Ровенська обл.: окол. м. Сарни, болото Чемерне, болото Сира Погоня між с. Єльне Клесівського р-ну і Вежицею Рокитнянського р-ну; Житомирська обл.: Олевський р-н, с. Озеряни, Овруцький р-н, с. Гладковичі, окол. Новогра- да-Волинського).
6. 	Суничник — Arbutus L.
Деревце з зігнутими гілками і гладенькою яскраво-червоною або сірою корою. Л. яйцевидні або овальні (до еліптично-довгастих), зимуючі. Кв. жовтувато- або зеленувато-білі, зібрані у верхівкові, до 10 см завд., залозис- тоопушені волоті. Плід — куляста, сітчасто- зморшкувата, червонувато-оранжова кістянка (до 1 см в діам.). 1?, 5 (12) м. Цв. III — IV.
С. дрібноплодий — A. andrachne L.
В розщелинах приморських скель, урвищах.— Зустрічається розсіяно в Півд. Криму від мису Айя до Алушти.
Мал. 421. Верес звичайний:
/ — квітка, 2 — тичинки, 3 — плід у поперечному розрізі.
Верхній дуже тонкий шар кори, який весною набуває красивого червоного кольору, на початку липня починає злущуватися сірими стрічками. З-під цієї кори виступає молода зелена кора, яка поступово знову (до зими) стає червоною. *
Зрідка в садах і парках на Південному березі Криму культивують як декоративне дерево суничник великоплодий — A unedo L. Дерево 10—12 м завв., із зморшкуватою сірою корою,яка не злущується, як у сунич- ника дрібноплодого. Плоди 1,5—2 см в діам.
516


7. 	Мучниця — Arctostaphylos Adans.
Приземкуватий кущик з лежачим розгалуженим стеблом. Л. довгасто-оберненояйцевидні, звужені при основі в короткий черешок, цілокраї, на верхівці тупі, по краю (як і молоді гілки) трохи опушені, на зиму не опадають. Кв. в пониклих верхівкових китицях. Він. глечиковидний, на верхівці з п’ятьма зубчиками, до 0,5 см завд., білий або блідо-рожевий. Плід кістянкоподібний, кулястий, близько 0,8 см в діам., червоний, мучнистий. ■£, 0,3—1 (2) м. Цв. V — VI.
М. звичайна —A. uva-ursi (L.) Spreng.
(Arbutus uva-ursi L.)
В лісах соснових, на сухих піщаних грунтах.— Спорадично, невеличкими острівками, на Поліссі.
Р. лікарська. Л. входять до складу сечогінних засобів. Л. і ст. містять у собі дубильні й фарбні речовини.
8. 	Верес — Calluna Salisb.
Вічнозелений кущик з густо улисненими гілочками. Л. супротивні, дрібненькі, сидячі, коротко-лінійно-ланцетні, 1,5—2,5 мм завд., тупі, при основі стріловидні, тісно черепитчасто розміщені в 4 ряди. Кв. зібрані в однобічні 5—15-квіткові китиці. Чашолистки лілові, лілово-рожеві, зрідка білі, ввігнуті, тупуваті, 3—4 мм завд. Він. дзвониковидний, дополовини і більше надрізаний, коротший за чашечку, такого ж забарвлення, як і чашечка. Плід — чотиригнізда опушена коробочка. ■£, ЗО—100 см. Цв. VII — IX.
В. звичайний — C. vulgaris (L.) Hill.
(Erica vulgaris L).
В лісах соснових, рідше дубово-соснових, по вогкуватих місцях, в горах на узліссях, на полонинах.— В лісових і на півночі лісостепових районів.
РОДИНА 122. БРУСНИЧНІ — VACCINIACEAE
Кущики та півкущики, звичайно з черговими суцільними листками, які у частини видів залишаються зеленими і на зиму (брусниця, журавлина). Кв. правильні, зібрані в китицю або по 2—3 вкупі або ж поодинокі; чаш. зростається із зав’яззю, на верхівці чотири-, п’ятизубчаста; він. зрослопелюст- ковий, чотири-, п’ятизубчастий або розділь- ночотирипелюстковий, після цвітіння відпадає. Тичинок вдвоє більше, ніж часток віночка. Зав’язь нижня. Плід—багатонасінна ягода.
1. Він. зрослопелюстковий, дзвониковидний, глечиковидний або кулястий. Кущики або півкущики з прямими або висхідними стеблами.
1. 	Брусниця. Чорниця. Буяхи — Vaccinium L.
— Він. роздільнопелюстковий, з 4 пелюстками, загнутими вниз. Півкущики з тонкими нитковидними сланкими стеблами.
2. Журавлина — Oxycoccus Adans.
1. 	Брусниця. Чорниця. Буяхи — Vaccinium L.
Кущики з спіральними цілокраїми листками на коротких черешках. Кв. зібрані в небагатоквіткові китиці. Він. і чаш. чотири-, п’ятичленні.
1. 	Л. шкірясті з загнутими краями, зверху темно-, зісподу ясно-зелені з чорнуватими крапчастими ямочками, на зиму залишаються зеленими. Він. з 4 зубчиками, дзвоникуватий, біл.ий або блідо-рожевий. Чаш. 4-роздільна на короткотрикутні зубці. Квітконіжки червонуваті. Тичинок 8, пиляки без придатків. Ягоди червоні. ■£, 8—25 см. Цв. V — VI.
1. 	Брусниця— V. vitis-idaea L.
В лісах хвойних і мішаних.— В Карпатах, Розточчі-Опіллі, на Поліссі, зрідка в суміжних місцях лісостепових р-нів.
Ягоди вживають на кондитерські вироби. В медицині використовують переважно листя брусниці як сечогінний та в’яжучий шлунковий засоби. Медонос.
— Л. перетинчасті або тонкошкірясті, на зиму опадають. Він. з 5 зубчиками, глечиковидний або майже кулевидний. Тичинок Ю, пиляки на спинці з двома придатками. Ягоди чорні або сині 2
2. 	Л. з країв дрібно-пилчасто-зубчасті. Гілки гостроребристі. Кв. на коротких квітконіжках, що виходять по одній з листкових пазух. Він. зеленувато-білий з рожевим відтінком, кулястий з відігнутими зубцями. Ягода чорна з синювато-сизуватою поволокою. 15—40 см. Цв. V — VI.
2. 	Чорниця — V. myrtillus L.
В лісах хвойних і мішаних.— В Карпатах, в Розточчі-Опіллі, на Поліссі, зрідка в півн. частині лісостепових р-нів.
Ягоди використовують на кондитерські вироби, споживають також свіжими. Сушені ягоди застосовують у медицині. Чорниця — добрий медонос.
— Л. цілокраї або невиразнозубчасті, зісподу сизо-зелені. Гілки округлі. Кв. по одній-дві в листкових пазухах. Він. яйцевидно-глечикуватий, білий або рожевий. Ягода синя з сизуватою поволокою. Ъ, ЗО—60 (100) см. Цв. V —VI.
3. 	Буяхи, лохина — V. uliginosum L.
В лісах соснових, мішаних, на торфових болотах, в горах в субальпійській і альпійській зонах.— В Карпатах, Розточчі-Опіллі, на півночі Правобережного Полісся, острівками зустрічається подекуди і в півд. частині Полісся.
Ягоди знаходять застосування як їстівний продукт.
2. 	Журавлина — Oxycoccus Adans.
Вічнозелені сланкі кущики. Кв. з чотири- роздільною чашечкою й роздільночотирипе- люстковим віночком. Тичинок 8.
1. 	Л. 8—12 мм завд., шкірясті, яйцевидні або дов-гасті, гоструваті, з короткими черешками, зісподу сизо-зелені. Кв. П0 одній-чоти- ри, пониклі на кінцях торішніх гілок. Квітконіжки довгі, опушені, з двома приквітками. Він. ясно-пурпуровий або рожевий. Чашолистки з країв війчасті. Ягода темно-червона, 10—12 мм у діам. ■£, 15—60 см. Цв. V — VI.
1. 	Ж- чотирипелюсткова, ж. звичайна — О. quadripetalus Gilib. (О. palustris Pers., Vaccinium oxycoccus L.).
517


На сфагнових болотах, в горах до 1800 м її. р. м.— На Зах. Поліссі (здебільшого), зрідка в Карпатах, Прикарпатті, Розточчі-Опіллі, на Правобережному і Лівобережному Поліссі та у півн.-схід, частині Лівобережного Лісостепу.
Ягоди використовують на варення, на виготовлення морсів, квасів, киселів тощо. Р. медоносна.
— Л. дрібніші, 3—6 мм завд. Кв. сидять поодинці на голих квітконіжках. Чашолистки без війок. Ягода теж дрібніша, 5—10 мм у діам. ■£, 10—ЗО см. Цв. V — VI.
2. 	Ж- дрібноплода — О. microcarpus Turcz.
На сфагнових, торфових болотах дуже рідко.— В Карпатах та на Зах. Поліссі.
ПОРЯДОК XLII. ПЕРВОЦВІТІ — PRIMLLALES
РОДИНА 123. ПЕРВОЦВІТНІ — PRIMULACEAE
Трав’янисті р. Л. прості. Кв. двостатеві, звичайно правильні, здебільшого п’ятичленні, рідше чотири-, семичленні. Чаш. звичайно залишається при плодах. Він. зрослопелюст- ковий. Тичинки супротивні, їх стільки ж, скільки часток віночка. Зав’язь одногнізда, верхня або рідше півнижня; стовпчик один. Плід — коробочка. Ст. прості або розгалужені, часто р. з безлистою стрілкою і навіть з прикореневими квітконіжками. Підземні частини різноманітні — корені, кореневища і бульби.
1. Водяна р. з гребінчасторозсіченими листками і безлистим стеблом, яке виступає з води і несе китицевидне суцвіття.
5. Плавушник — Hottonia L.
— Наземні р. з суцільними листками .2
2. Зав’язь півнижня, зросла при основі з чашечкою. Л. в прикореневій розетці і в нижній частині стебла. Кв. зібрані в китицю; він. білий, п’ятироздільний.
6. Північ ниця — Samolus L.
— Зав’язь верхня, вільна З
3. Ст. улиснене 4
— Всі л. прикореневі 8
4. Лопаті віночка відігнуті назад. Л.
серцевидні. Кв. поодинокі, досить великі.
14. Цикламен — Cyclamen L.
— Лопаті віночка прямостоячі або горизонтальні 5
5. Лопаті дзвониковидного віночка по краю бахромчастонадрізані. Л. округло-серцевидні, шкірясті.
3. 	Сольданела — Soldanella L.
— Лопаті віночка цілокраї або трохи виїмчасті 6
6. Трубочка віночка видовжена, довша за відгин. Він. жовтий, рідше червонуватий або ліловий.
1. 	Первоцвіт — Primula L.
— Трубочка віночка коротка, коротша за відгин 7
7. Він. лійковидно-дзвоннковидний, пурпуровий, близько 10 мм в діам. Л. великі, округло-серцевидні.
2. 	Кортуза — Cortusa L.
— Він. колесовидний, білий або рожевий, більш дрібний. Л. не ширше 1 см.
4. 	Переломник — Androsace L.
8 (3). Оцв. проста, блідо-рожева, п’ятилопатева (складається з самої чашечки).
11. 	Молочка — Glaux L.
— Оцв. подвійна, складається з зеленої чашечки та інакше забарвленого віночка . .9
9. Л. у верхівковому кільці. Кв. білі, пелюсток 7, на довгих ніжках, які виходять з середини кільця.
9. 	Одинарник — Trientalis L.
— Л. рівномірно розміщені по стеблу або зближені при його основі 10
10. Дрібна р. з дуже дрібними чотиричленними квітками. Чаш. і він. чотирироз- дільні.
13. Недорісток — Centunculus L.
— Р. більших розмірів. Він. 4—5 мм завд., перевищує чашечку, п’яти-, семироз- дільний 11
11. Однорічники. Кв. червоні, сині або
білуваті’ 12
— Багаторічники. Кв. жовті 13
12. Він. білуватий, дрібний, 0,6—0,7 мм завд.
10. 	Астеролінум — Asterolinon Hof-
fmgg. et Link.
— Він. червоний або синій, 4,5—6 мм завд.
12. 	Курячі очка — Anagallis L.
13 (11). Кв. дрібні, в густих китицях, які виходять з пазух листків, китиці на довгих ніжках. Л. ланцетні, сидячі.
8. 	Кизляк — Naumburgia Moench.
— Кв. досить великі, на довгих ніжках, в кінцевих волотях або поодинокі, в пазухах листків. Л. з короткими черешками.
7. 	Вербозілля — Lysimachia L.
1. 	Первоцвіт — Primula L.
Багаторічники з розеткою прикореневих листків і безлистим квітконосним стеблом. Кв. звичайно в зонтиковидному суцвітті, з покривалом. Він. з чашовидним або колесо- видним відгином. Чаш. трубчаста або лійковидна, п’ятигранна, нерідко здута, п’ятилопатева або п’ятизубчаста. Тичинки з короткими нитками, прирослими до трубочки віночка. Коробочка багатонасінна, відкривається вгорі п’ятьма стулками.
1. 	Ст. до 7 см завв., дрібнозалозистоопу- шене. Він. рожево-фіолетовий, 15—ЗО мм у діам. 2/., 2—7 см. Цв. VI — VIII..
1. 	П. дрібний — P. minima L
518


На кам’янистих галявинах.— У субальпійській та альпійській смугах Карпат (в Івано-Франківській обл. на Чорногорі та в Закарпатській обл. в Рахівському р-ні).
— Ст. більш високе 2
2. Він. блідо-бузково-рожевий, 2—3 см завд., перевищує чашечку в 2—3 рази. Л.
4—8 см завд. і 10—15 мм завш., з нижнього боку, як іноді і вся р., вкриті борошнисто- зеленуватою поволокою. 2/., 10—ЗО см. Цв. V —V2 VI.
2. П. Галлера — Р. Halleri J. F.
Gmel.
На полонинах.— В Карпатах (в Івано- Франківській та Закарпатській обл.). Декоративна р.
— Р. іншого вигляду з трубочкою віночка, яка мало перевищує чашечку З
3. Л. голі або трохи пухнасті, зісподу з білуватою або жовтуватою восковою борошнистою поволокою. Він. рожево-фіолетовий. 4, 5—20 см. Цв. VI — VII.
3. П. борошнистий — P. farinosa L.
В гірських лісах.— В Закарпатті рідко (Ясиня).
— Л. волохаті або пухнасті. Він. іншого кольору 4
4. Кв. на ніжках, численні, виходять
прямо з кореневища 5
— Квітконосне ст. розвинене ... .6
5. Він. світло-жовтий, з оранжовими плямами в зіві, 2,5—3,5 см в діам., з широким відгином, частки якого двороздільні. Чаш. 1—2 см завд., трубчаста, гранчаста. 2д, 5—15 см. Цв. Ill — IV.
4. П. безст^блий — P. vulgaris Huds.
(P. acaulis Jacq.).
На лісових галявинах.— На Поліссі дуже рідко (в окол. м. Житомира та Коростише- ва), в Карпатах зрідка (в Івано-Франківській обл., окол. Коломиї та в Чернівецькій обл.), в Гірському Криму звичайно. Р. декоративна.
P. vulgaris Huds. X P. veris L. Зрідка на Поліссі (Шепетівка).
— Він. рожевий, пурпуровий або блідо- пальовий, 2,5—4 см в діам., з короткою трубочкою, звичайно майже рівний по довжині чашечці. Чаш. трубчаста, по жилках кутасто-гранчаста. 5—15 см. Цв. III — IV.
5. П. Сибторпа — Р. Sibthorpii Hof- fmgg. (P. vulgaris Huds. subsp. Sibthorpii
Sm. et Forr.).
На галявинах.—В Гірському Криму зрідка.
6 (4). Він. з увігнутим відгином, з трубочкою, яка значно перевищує діаметр відгину. Суцв. однобічне 7
— Він. з широким плоским відгином, по діам. майже дорівнює трубочці або навіть перевищує її. Суцв. з квітконіжками, не схиленими вбік 8
7. Чаш. під час цвітіння вузька, циліндрична, розростається тільки при плодах. Л. раптово звужені в черешок, з короткоеліптич- ною пластинкою. Коробочка такої ж довжини, як і чаш. 2^, 5—20 см. Цв. IV — V.
6. 	П. весняний — P. veris L. (Р. officinalis (L.) Hill) На узліссях, лісових галявинах.— В Прикарпатті зрідка. Звичайно в лісових і лісостепових р-нах, рідше в півн.-схід, р-нах Степу, де має східну межу поширення (в Харківській обл., Куп’янському p-ні, біля Мо- начинівки).
Мал. 422. Первоцвіт весняний.
Цінна вітаміноносна р. Л. її містять 5—6% вітаміну С на суху вагу. Коріння використовують як добрий відхаркувальний засіб.
— Чаш. під час цвітіння дзвониковидно- здута. Л. з б.-м. поступово звуженою в черешок довгасто-яйцевидною пластинкою. Коробочка майже в два рази коротша за чашечку. 2д, 5—15 см. Цв. V —VI.
7. 	П. великочашечковий — Р.
macrocalyx Bunge (P. veris subsp. macrocalyx (Bunge) Liidi, P. officinalis var. macrocalyx (Bunge) C. Koch.).
В лісах, на узліссях, по чагарниках.— В передгір’ї і в горах Криму, заходить на яйли.
Л. містять в собі багато вітаміну С. Р. macrocalyx Bunge X P. vulgaris Huds. —B Гірському Криму нерідко.
8 (6). Л. довгасто-еліптичні або яйцевидно-еліптичні, до 15 см завд., зарубчасто- зубчасті, опушені, переважно зісподу по жилках, довгими шорсткими волосками, поступово відтягнуті в черешок. 2д 10—25 см. Цв. VI.
8. 	П. полонинський — Р. роїопі- ensis (Dornin) Fed. (P. elatior Domin, P. carpatica Popov, non Fuss).
519


В субальпійській смузі Карпат на гірських кам’янистих схилах і луках (в Закарпатській обл., Рахівському р-ні).
— Л. яйцевидні, еліптичні, довгасті або округлі, раптово звужені в крилатий черешок, зарубчасто-дрібнозубчасті, зверху трохи, зісподу більш опушені, разом з черешками досягають 5—20 см завд. 2/_, 15—40 см. Цв. V.
9. 	П. в и с о к и й — P. elatior (L.) Hill (P. veris var. elatior L.).
В лісах, на узліссях, по чагарниках.— В Прикарпатті і в Карпатах звичайно, в Зах. Лісостепу зрідка (в Тернопільській та Хмельницькій обл.), на сході доходить до Сатанова по р. Збручу і Ярмолинців.
2. 	Кортуза — Cortusa L.
Волохато-залозиста р. Суцв. 4—15-квіткове, з тонкими, нерівними ніжками. Він. фіолетово-пурпуровий, близько 10 мм у діам. 4, 10—35 см. Цв. V — VII.
К. 	Маттіолі — C. Matthioli L.
На скелях, по чагарниках.— В субальпійському поясі Карпат зрідка (Чорногора, Чернівецька обл., Вижницький р-н, г. Томна- тик).
3. Сольданела — Soldanella L.
Багаторічні р. з безлистим квітконосним стеблом і прикореневими округло-серцевидними шкірястими листками. Суцв. зонтиковидне, небагатоквіткове. Чаш. п’ятироздільна, залишається при плодах. Він. голубий, фіолетовий або білий, в зіві голий, лійковидний або дзвоникуватий, п’ятилопатевий, з торочкуватими лопатями. Тичинок п’ять, з короткими нитками, прикріпленими у -зіві віночка.
1. 	Л. зарубчасті, 2—6 см завш.; черешки їх короткозалозистоволосисті. Суцв. три-, шестиквіткове. Він. 10—17 мм завд. Коробочка циліндрична, 8—12 мм завд. 2/., ДОЗО см. Цв. V — VI.
1. С. гірська — S. montana Mikan.
На субальпійських луках.— В Карпатах звичайно.
— Л. в середньому 1—2,5 см завш., цілокраї або майже цілокраї; черешки їх голі. Суцв. одно-, триквіткове. Він. 8—12 мм завд. Коробочка до 9 мм завд. 2/., 5—20 см. Цв. V —VI.
2. С. мармарошська — S. marma-
rossica Klast.
На субальпійських та альпійських луках, вище верхньої межі лісу.— В Карпатах (хр. Чорногора, гори Говерла, Пожижевська, Гу- тин-Томашек, Свидовець і на г. Піп Іван Мармарошський).
4. Переломник — Androsace L.
Р. з безлистим стеблом і прикореневими листками. Кв. в зонтиковидному суцвітті, з покривцем. Чаш. дзвоникувата, п’ятилопатева. Він. колесовидний, з п’ятироздільним відгином, звичайно білий. Тичинки з дуже короткими нитками. Коробочка відкривається п’ятьма стулками.
1. 	Білувато-волохаті багаторічники з неплідними пагонами, які несуть розетки цілокраїх листків 2
520
— Однорічники або дворічники без неплідних пагонів із зубчастими листками . .3
2. 	Л. гоструваті. Квітконосні ст. з довгими, відлеглимн, білими, блискучими волосками, 2—4-квіткові. Відгин віночка до 7 мм завд., в зіві б.-м. добре помітний валик. 2д,
5—8 см. Цв. V — VI.
1. 	П. кримський — A. taurica Ovcz.
(A. villosa М. В., non L.).
На яйлах і по вапняках.— В Гірському Криму звичайно. Ендем Криму.
— Л. тупуваті. Квітконосні ст. шорстко- волохаті, з довгими, білуватими волосками, (1) 2—7-квіткові. Він. 6—8 мм в діам. 2^,
3— 10 см. Цв. V — VI.
2. 	П. К о з о-П олянського —
A. Koso-Poljanskii Ovcz. (A. villosa Led.
non L.).,
На крейдяних відслоненнях зрідка. — В Харківській обл. по р. Вовчій та по- р. Осколу, притоках р. Дінця.
З (1). Зубці чашечки довші за її трубочку; трубочка чашечки півкуляста, при плодах розростається. Квітконіжки нерівні, майже такої самої довжини, як і листочки покривця. Л. яйцевидні або широколанцетні. ©, 10—15 см. Цв. IV — V.
3. П. Турчанінова — A. Turczani- novii Freyn (A. maxima Led., non L.). В степу на кам’янистих схилах, гранітах,
крейді і як бур’ян в посівах.— Звичайно в степовій зоні, в Криму, рідше в Лісостепу; іноді заноситься північніше по залізницях.
— Зубці чашечки коротші за її трубочку або дорівнюють їй; квітконіжки дуже довгі, в багато разів перевищують листочки покривця. Він. білий, з жовтим зівом 4
4. 	Квітконіжки такої самої або майже такої самої довжини, як і квітконосне ст. Він. дрібніший за чашечку; листочки покривця ланцетні або яйцевидно-ланцетні. ©, 3— 5 (10) см. Цв. IV —V.
4. П. видовжений — A. elongata L.
Як бур’ян.— В Лісостепу та Степу звичайно, в Криму рідко.
— Квітконіжки вдвоє-втроє коротші, ніж квітконосне ст. Він. більший за чашечку,
4— 5 мм завш.; листочки покривця дуже дрібні. ©, 8—25 см. Цв. IV — VI.
5. П. північний — A. septentriona¬
lis L.
На горбах, полях, луках, переважно на піщаному грунті. — В Лісостепу.
5. 	Плавушник — Hottonia L.
Водяна р. з повзучим кореневищем і гребінчастими листками. Кв. по три-шість у кільцях, зібраних китицею на верхівці безлистого квітконоса. Частки чашечки лінійні, гострі. Він. білий або рожевий, з жовтим зівом і з довгастими тупими лопатями. 2/., 20—60 см. Цв. V — VI.
П. болотний — H. palustris L.
У стоячих водах, на болотах.— На Поліссі і в Лісостепу звичайно; по долинах річок заходить в Степ.


6. Північниця — Samolus L.
P. гола, голубувато-зелена. Л. трохи м’ясисті, лопатковидно-оберненояйцевидні, цілокраї, нижні — при основі звужені в крилатий черешок, верхні — майже сидячі. Він. з широкооберненояйцевидними частками. 2/., 10—35 см. Цв. VI — VII.
П. Валеранда — S. Valerandi L.
На солонцюватих луках.— На півдні Одеської, Миколаївської та Херсонської обл. та в Півд. Криму.
7. Вербозілля — Lysimachia L.
Багаторічні трав’янисті р. з жовтими квітками. Чаш. п’ятироздільна, залишається при плодах. Він. п’ятироздільний, коротколійко- видний або колесовидний. Тичинок п’ять, з довгими нитками. Коробочка розкривається стулками.
1. Кв. поодинокі, в пазухах листків . .2
— Кв. в китицях, волотях або в пазушних кільцях З
2. Ст. лежаче. Л. з короткими черешками, яйцевидно-округлі, при основі трохи серцевидні. Він. 16—20 мм завш., з гострими частками, вдвоє-втроє довшими, ніж чаш. 2а, 15—ЗО елі. Цв. VI — VIII.
1. 	В. лучне — L. nummularia L.
По чагарниках, в лісах і на заплавних луках.— Звичайно в лісових і лісостепових р-нах, зрідка в Криму, в горах.
— Ст. піднесене. Л. яйцевидні, 2—2,5 см завд., зісподу нерідко з чорними крапками. Кв. поодинокі, пазушні, на ніжках, звичайно довших за листки і при плодах, відігнутих донизу. Він. 8—12 мм завш., оранжово-жов- тий, майже до основи розділений на округло- яйцевидні тупі частки. 21, 10—20 см. Цв. VI —VII.
2. 	В. гайове — L. nemorum L.
На узліссях та галявинах.— В Карпатах (в Закарпатській обл.) зрідка.
З (1). Кв. зібрані невеликими, волотистими верхівковими суцвіттями в кутах листків. Чашолистки яйцевидно-ланцетні, по краю темно-бурі й коротковійчасті. Він. яскраво- жовтий, 20—23 мм в діам., по краю незало- зистий, з невеликою трубочкою. 2/., 50— 120 см. Цв. VI —VIII.
3. 	В. звичайне — L. vulgaris L.
На вологих місцях, на болотах при берегах річок і озер.— По всій УРСР, зрідка в передгір’ях Криму, в Півн. Криму відсутнє.
— Кв. в пазушних кільцях. Чашолистки по краю волохато-пухнаті, зелені. Він. по краю залозисто-війчастий 4
4. 	Л. по три-чотири в кільці, яйцевидно- ланцетні або ланцетні, гоструваті, сидячі або на дуже короткому черешку. Кв. в пазушних кільцях по 2—4, на коротких ніжках. 2а, 30—100 см. Цв. VI — VIII.
4. 	В. крапчасте — L. punctata L. На вологих луках та по узліссях, по берегах річок.— В Закарпатті звичайно; на правобережжі Дніпра зрідка (мабуть, здичавіло в парках Хмельницької, Вінницької та Київської обл.).
— Л. по три-п’ять в кільці, яйцевидно- довгасті, тупуваті, на довгих (1—2 см) черешках, з нижнього боку м’якоопушені. Кв. на досить довгих ніжках, які при плодах видовжуються, розміщені в пазухах листків, рідше у волотювато-розгалуженому суцвітті. 21, 50—100 см. Цв. VII — VIII.
5. 	В. кільчасте — L. verticillaris Spreng. (L. verticillata M. B.). На вологих місцях у лісах, по чагарниках.
— В Донецькому Лісостепу, а також в Гірському та Півд. Криму.
8. 	Кизляк — Naumburgia Moench
Кореневище з довгими підземними пагонами. Л. звичайно супротивні, вузьколанцетні, стеблообгортні з чорними крапками. Чашолистки лінійні. Він. золотисто-жовтий, 4— 5 мм завд., з лінійними частками. 21, ЗО— 60 см. Цв. V — VII.
К. болотний — N. thyrsiflora Rchb.
На болотах та по болотистих берегах річок.— На Поліссі, в Лісостепу звичайно.
9. 	Одинарник — Trientalis L.
Кореневище з нитковидними, на кінці буль- бовиднопотовщеними підземними пагонами. Л. оберненояйцевидні або оберненоланцетні, звужені при основі в короткий черешок. Кв. на довгих ніжках, що виходять з пазух верхівкових листків. 2і, 5—ЗО см. Цв. V — VI.
1. 	О. європейський — T. europaea
L.
В лісах, по чагарниках.— На Поліссі та в Карпатах звичайно; в Лісостепу зрідка: на Правобережжі — у Вінницькій обл. Кали- нівському p-ні; на Лівобережжі — в Сумській обл., Конотопському p-ні; раніше ріс також в окол. м. Харкова.
10. 	Астеролінум — Asterolinon Hoffmgg. et Link
Л. 5—6,5 см завд., майже плівчасті, ланцетні, голі Кв. по одній на дрібних пазушних ніжках, коротших за чашечку. Він. білуватий, 0,6—0,7 мм завд. ©,1—5 см. Цв. III— IV.
А. зірчастий — A. linum-stellatum (L.) Hoffmgg. et Link На кам’янистих місцях.— В Півд. Криму (в Ялтинському p-ні, в окол. м. Симеїза).
11. 	Молочка — Glaux L.
Р. ясно-зелена, м’ясиста. Л. еліптичні або довгасто-ланцетні, сидячі. Кв. поодинокі, сидячі в пазухах листків; чаш. блідо-рожева, з яйцевидними тупими лопатями. 2/., 5—20 см. Цв. V — VI.
М. 	приморська — G. maritima L. На солонцях і засолених луках.— В півд. частині Лісостепу і в Степу.
12. 	Курячі очка — Anagallis L.
Трави з супротивними листками і поодинокими пазушними квітками. Чаш., п’ятироздільна, з ланцетними частками. Він. колесовидний, майже до основи п’ятироздільний, з тупими частками. Тичинок п’ять, прикріплених до основи віночка. Коробочка відкривається кришечкою.
521


1. 	Він. яскраво-червоний, 4,5—5лмізавд., з овально-яйцевидними, 5,5 мм завд. частками, по краю тонко-залозисто-війчастими. Нитки тичинок майже в три рази коротші за віночок, вкриті фіолетовими волосками. О, 8—25 см. Цв. IV — VIII.
1. к. о. польові — A. arvensis L.
Як бур’ян на полях, біля шляхів, доріг.— По всій УРСР.
— Він. голубий, 5—6 мм завд., з овальними, по краю зубчастими частками. Нитки тичинок вгорі завжди білоопушені. О, 5— 20 см. Цв. V —VIII.
2. К. о. голубі — A. coerulea Schreb.
(A. arvensis L. var. coerulea Ledeb.).
Як бур’ян на полях і біля шляхів.— На півд. заході, на півдні та в Криму.
13. 	Недорісток — Centunculus L.
Р. гола. Л. з короткими черешками, яйцевидні, цілокраї, гострі; всі л. чергові або нижні'— супротивні. Кв. пазушні, на коротких ніжках або сидячі. 0, 1—10 см. Цв. VI — IX.
Н. найменший — С. minimus L.
По краях боліт, на вологих пісках.— На Поліссі, в Лісостепу і в півн. частині Степу; на півдні зрідка (в Херсонській обл., Гола Пристань, Солоноозерна лісова дача).
14. 	Цикламен — Cyclamen L.
Багаторічні трав’янисті р., з майже кулястою, б.-м. сплюснутою бульбою, нирковидними, округлими або яйцевидними довгочереш- ковими листками, з серцевидною основою і поодинокими пониклими квітками. Чаш. дзвониковидна, п’ятироздільна. Він. з короткою, майже кулястою трубочкою і п’ятироздільним відігнутим відгином. Коробочка куляста або яйцевидна; ніжка її спірально скручена.
1. 	Цвіте восени. Л. прикореневі, з серцевидною або округлою, при основі глибоковиїмчастою пластинкою, 12—20 см завд. Кв. великі, пазушні, поодинокі, на квітконіжках. Він. карміново-червоний, частки його яйцевидні або видовжені, в 3—4 рази довші за трубочку, а відігнута частина пелюсток 2,5— 3,5 см завд. 2д, 5—15 см. Цв. IX — X.
*1. Ц. європейський — С. europae- um L.
Розводять в садах.— Здичавіло в Лісостепу в Київській обл., в Білій Церкві, і в Хмельницькій обл., в Дунаєвецькому p-ні, в Михайлівні.
— Цвіте навесні (в березні). Л. прикореневі, широкояйцевидні, при основі глибоковиїмчасті, з білими плямами зверху, зісподу часто фіолетові. Він. блідо-рожевий або білий, пахучий, частки його яйцевидні, 1—1,6 см завд., звернуті збоку до трубочки, біля основи часток є темно-лілова пляма, яка переходить у вигляді трьох смуг у трубочку; на перегині пелюсток дві білі плями. 2д, 10— 15 см. Цв. III.
2. 	Ц. Кузнецова — С. Kusnetzovii Kotov et Czernowa (C. eoum M. B., non Mill.).
По чагарниках.— В лісостепових р-нах Криму (окол. Білогірська, Руське, Бурундук). Р- рідка.
ПОРЯДОК XLIII. КЕРМЕКОЦВІТІ — PLUMBAGINALES
РОДИНА 12 4. КЕРМЕКОВ1 — PLUMBAGINACEAE
Трав’янисті р., інколи півкущики. Кв. правильні, двостатеві, з приквітками. Чаш. трубчасто-дзвоникувата або лійковидна, залишається при плодах. Він. п’ятипелюстковий. Тичинок п’ять; маточка з п’ятьма стовпчиками. Плід одногніздий, з однією насіниною.
1. Ст. просте, безлисте. Кв. зібрані у верхівковій головці.
2. А р м e р і я — Armeria Willd.
— Ст. розгалужене. Кв. в колосках, зібраних у волотисті суцвіття 2
2. Приймочки головчасті. Ст. та гілки гранчасті або крилаті.
1. 	Гоніолімон — Goniolimon Boiss.
— Приймочки нитковидні. Ст. та гілки круглясті.
3. К e р м е к — Limonium Mill.
1. Гоніолімон — Goniolimon Boiss.
JI. в прикореневій розетці. Кв. по одній- три в колосках, зібраних у складні колоски на кінцях гілок вилчасто-розгалуженої щитковидної „волоті. При кожному колоску є покривний листочок і два приквітки, верхній з трьома вістрями на верхівці. Чаш. лійковидна, глибокоп’ятизубчаста. Він. трохи пе522
ревищує чашечку, рожево-фіолетовий. Стовпчиків 5, до самої основи вільних, по всій довжині ворсинчастих. Плоди у вигляді довгасто-булавовидного мішечка з опадною круглою кришечкою.
1. Трубочка чашечки цілком гола. Ст. в нижній частині гранчасті, вище разом з гілками вузькокрилаті. Л. довгасто-ланцетні, рідше еліптично-ланцетні або майже лінійні, до основи поступово звужені в плоский крилатий черешок. Колоски 1—2-квіткові, скупчені на кінцях гілочок; покривний листок дорівнює приквіткам. Він. жовтувато-фіолетовий. Чаш. 7—8 мм завд. 2д, 10—40 см. Цв. VI —VII.
1. Г. Бессерів — G. Besserianum (Schult.) Kusn. (Statice Besseriana Schult.). На засолених степах і на кам’янистих схилах.— В Лісостепу (в півд.-зах. частині), в Степу (на Правобережжі).
— Трубочка чашечки густокороткоопу- шена 2
2. 	Прикореневі л. лінійно-ланцетні до вузьколінійих, здебільшого загорнуті краями досередини, голі. Сизувата, гола р. Ст. в нижній частині круглясті, вище гранчасті й дуже вузькокрилаті. Колоски 1—2-квіткові, довгі і рідкуваті, однорядні. Чаш. 7— 8 мм завд. 2/., 20—40 см. Цв. VI — VII.


2. Г. злаколистий — G. graminifo- lium (Ait.) Boiss. (Statice graminifolia Ait.). На річкових пісках надзаплавних терас.—
На півдні Степу понад Півд. Бугом, Інгулом, Інгульцем і Дніпром по обох його берегах в Херсонській та Миколаївській обл., доходить на північ до Запоріжжя.
— Л. іншоїформи, набагато ширші, вкриті вапнистими крапками З
3. 	Л. 10—ЗО см завд. і (1) 2—3 см завш., голі, від широколанцетних до видовжено- оберненояйцевидних, гострокінцеві, на верхівці звужені або майже округлі, з б.-м. довгим (до 5 мм) гостряком, в нижній частині дуже поступово звужені в широкий плоский черешок, який дорівнює звичайно майже пластинці. Ст. голі, крилаті, з ширококрилати- ми гілками. 2/., 20—40 см. Цв. VI — VII.
3. Г. татарський — G. tataricum
(L.) Boiss. (Statice tatarica L.).
На степах, солонцюватих місцях, на кам’янистих схилах.— В Лівобережному Лісостепу, в Степу і в Криму.
М. В. Клоков вважає кримську рослину за окремий вид — G. tauricum Klok.
— Л. З—5 см завд., 5—11 мм завш., довгасто-ланцетні або ж еліптичні, плоскі, раптом звужені в черешок. Ст. короткоопушені. Спільне суцв. розлоге, ширина його часто перевищує висоту всієї рослини, з дуговидно відігнутими назовні та вниз гілками. 2д, 16—20 см. Цв. VI — VIII.
4. Г. червонуватий — G. rubellum (S. Gmel.) Klok. (G. orae-syvashicae Klok.,
Statice rubella S. Gmel.).
На сухих півпустельних степах на берегах Сиваша.
2. Армерія — Armeria Willd.
Ст. голі. Л. прикореневі, по краях корот- коволосисті. Суцв.— головка, оточена при основі сухоплівчастими приквітками. Приквіткові луски бурувато-коричневі. Чаш. сухо- плівчаста, лійкувата, опушена тільки по жилках. Він. помітно перевищує чашечку, ліловий. Стовпчики пухнаті, при основі зрослися. 2/., 20—50 см. Цв. VI — IX.
А. видовжена — A. elongata (Hoffm^) С. Koch (A. vulgaris Willd., Statice armeria
L.)
На сухих луках, на піскуватих місцях.— На півн. заході зрідка у Волинській обл. (Любешівський р-н, с. Шлапань; Камінь- Каширський р-н, Сошичне) і Львівській (Яворів).
3. Кермек — Limonium Mill.
Л. в прикореневій розетці, рідко л. стеблові. Кв. по одній-три в колосках, з двома приквітками і покривним листочком при кожному, зібрані у волотисте суцв. Чаш. з п’ятьма або десятьма дрібними зубчиками. Він. фіолетово-синій; приймочки нитковидно- циліндричні, залозисті. Плід нерозкривний.
1. 	Дуже гіллястий, білувато-сизий півкущик, з розгалуженим від основи, здерев’янілим стовбурчиком. Л. скупчені в нижній частині стебел і на неплідних пагонах, довгасто-лопатковидні, 5—23 мм завд., 1,5—4 мм завш., м’ясисті. Колоски 2—3-квіткові, зібрані густими пучками або кільцями, у верхній частині стебла утворюють переривчасто-колосовидне суцвіття. 21, 15—ЗО см. Цв. VII — IX.
1. К. напівкущовий — L. suffruti-
cosum (L.) Ktze. (Statice suffruticosa L.).
На солончаках, по берегах солоних озер Сиваша в Херсонській та Кримській обл.
— Трав’янисті р.; всі л. прикореневі; ст. несе лише ланцетні бурі луски ... .2
2. Прикореневі л. лопатковидні, до 12 мм завш., на час цвітіння засихають. Ст. тонкі, разом з гілками бородавчасто-шорсткі. Колоски зібрані в густі короткі колоси на кінцях гілок. Чаш. З—3,5 мм завд., внизу по жилках війчаста. Пелюстки яскраво-фіолетові, вдвоє довші за чашечку. 21, 10—50 см. Цв. VII— VIII.
2. К. каспійський — L. caspicum
(Willd.) Gams (Statice caspia Willd.).
На солончаках і біля солоних озер.— В півд.-схід. частині Лісостепу, по всьому узбережжю Чорного та Азовського морів і Сивашу.
М. В. Клоков виділяє в окремий вид L. danubiale Klok.— р. з Одеської обл. (Кілій- ський р-н, біля с. Приморське). Ст. 50— 60 см завв., чаш. 4—4,5 мм завд.).
— Прикореневі л. еліптичні, рідше оберненояйцевидні, ширші, зберігаються весь час З
3. Р. густоопушені 4
— Р. голі (іноді ст. та л. зісподу розсія- ноопушені) 6
4. Суцв. тільки у верхній половині багаторазово волотисто-гіллясте від густобар- хатистоопушеного до майже голого, звичайно з крупними (на нижніх вузлах до 3—5 см завд.) коричневими лусками. Р. б.-м. густоопушені простими пучкуватими волосками. Кв. звичайно в коротких та щільних колосах, які утворюють б.-м. стиснуте щитковидне або пірамідальне суцвіття. 21, ЗО—80 см. Цв. VI — VII.
3. К. опушений — L. tomentellum
(Boiss.) Ktze. (Statice tomentella Boiss.).
На солончаках та вогких луках в долинах річок.— На Лівобережжі в Лісостепу та Степу (зрідка в Одеській та Миколаївській обл.). Р. досить мінлива.
М. В. Клоков вважає, що в УРСР ростуть вузьколокальні види: К. бузький (L. hypa- nicum Klok.) на Правобережжі; к. замшевий (L. alutaceum (Stev.) Ktze.) в Лісостепу і Степу; к. донецький (L. donetzicum -Klok.) на сході УРСР, переважно в басейні р. Дінця. Форми ще мало вивчені і ознаки їх досить мінливі.
— Суцв. велике, розлоге 5
5. Прикореневі л. великі, спрямовані косо догори, еліптичні або довгасто-еліптичні, 15—60 см завд., 3,5—12 см завш., до основи поступово звужені в коротший за пластинку черешок, на верхівці тупі або заокруглені, з обох боків густоопушені пучкуватими волосками, розміщеними на горбочках. Ст. звичайно поодинокі, дуже розгалужені. Суцв. майже кулясте, дуже розлоге, з видовженими та дуговидно відігнутими нижніми гілками. Колоски 1—3-квіткові, 3,5—5 мм завд., зде523


більшого розсунуті, зібрані на кінцевих гілках у рідкуваті колоси. Чаш. 3,5 мм завш., обернена, конічна. 2д, 50—100 см. Цв. VII —
VIII.
4. К. широколистий — L. latifolium (Sm.) Ktze. (Statice latifolia Sm.).
По степових чагарниках, на узліссях та сухих солонцях.— На півдні Лісостепу (Одеська, Миколаївська, Дніпропетровська, Луганська обл.), в Степу, заходить в схід, частину Гірського Криму та в Півд. Криму.
— Прикореневі л. лежать на землі, до 20 см »авд. і 2—5 (8) см завш., довгочерешкові. Суцв. нешироке, з б.-м. численними і помітними неплідними гілками; колоски 1—2-квіт- кові, в рідких або рідкуватих колосах. Чаш. 4—5 мм завш., обернено-конічна або дуже вузьколійковидна. 21, 25—40 см. Цв. VII —
IX.
5. К. сарептський — L. sareptanum (Becker) Gams (Statice sareptana Becker). На степах, схилах як бур’ян.— В півд.
частині Лівобережного Степу та в Кримському Степу нерідко.
6 (3). Суцв. з багатьма тонкими неплідними гілками. Чаш. з темними жилками на вузенькій трубочці і синюватим 10-лопате- вим відгином близько 1,5—2 мм завш. Л. 7—20 см завд., 2—6 см завш., при верхівці заокруглені або тупі. Колоски одно-, двоквіткові, зібрані на кінцях гілок коротенькими, рідкими, однорядними колосками. 21, 20—60 см. Цв. VII — IX.
6. К. Бунге — L. Bungei (Claus) Gama- jun. (Statice Bungei Claus, Statice membranacea Czern.).
На степах, кам’янистих схилах як бур’ян. — В Лівобережному та Донецькому Лісостепу та в Степу (на півн. сході та на півдні).
— Безплідних гілочок в суцвітті небагато або вони відсутні. Чаш. обернено-конічна, з більш короткими (близько 0,5 мм завд.), іноді з неясними лопатями 7
7. 	Квітконоси розгалужені тільки у верхній третині, їх гілки спрямовані косо догори, прямі або тільки ледве зігнуті. Суцв. мало- розгалужене, щитковидно-пірамідальне. Кв. в досить коротких і щільних колосах, густо зібраних на коротких кінцевих гілочках квітконосів. Чаш. з п’ятилопатевим відгином, з трикутними, тупими лопатями. 21, 20—60 см. Цв. VII —VIII.
7. К. Г м е л і н а — L. Gmelini Kuntze
(Statice Gmelini Willd.).
На солончаках та засолених луках.— В Лівобережному Лісостепу, в Степу та Півн. Криму.
F. puberula Czernova (Statice tschurjukien- sis Klok. p. p.) — ст. та жилки листків зісподу розсіяноопушені короткими щетинистими волосками.—По берегах Сиваша в Херсонській та Кримській обл.
— Суцв. дуже розгалужене, розкидне, з негусто сидячими 1—2-квітковими колосками, зібраними дворядними густуватими колосами, б.-м. скупченими на верхівках гілок. Зубці чашечки малопомітні. Прикореневі л. 8—35 см завд., 1,5—7 см завш., до основи клиновидно звужені в довгий черешок, лише трохи коротший за пластинку. 21, 50—80 см. Цв. VII — X.
8. К. M е й є р а — L. Meyeri (Boiss.) Ktze. (Statice Meyeri Boiss., S. Gmelini var.
laxiflora Boiss.).
На солончаках.— У літоральній смузі Чорного й Азовського морів (крім Півд. Криму) та на Сивашах звичайно.
F. puberula Czernova (Statice tschurjukien- sis Klok. p. p.) — ст. та жилки листків зісподу розсіяноопушені короткими звичайними щетинистими волосками.
ПОРЯДОК XLIV. ЕБЕНОЦВІТІ — EBENALES
РОДИНА 125. ЕБЕНОВІ — EBENACEAE
Хурма — Diospyros L.
Кв. одностатеві (р. дводомні). Чаш. залишається при плодах і трохи розростається. Він. дзвониковидний або глечиковидний, з відігнутими краями. Ягодоподібний м’ясистий плід — кулястий. Хурма має смачні і поживні плоди, багаті на вітамін С. Деревину хурми використовують для виготовлення музичних інструментів і меблів.
1. Л. шкірясті, овальні або еліптичні, загострені, цілокраї, 7—16 елі завд., зісподу рудуватоопушені, з міцною головною жилкою і 5—6 парами бокових жилок. Плоди
6—8 см завд., на товстих коротких плодоніжках. ■£, 6—15 м. Цв. V.
*1. X. східна — D. Kaki L. f.
Культивують в парках і садах Півд. Криму. Походить з Півн. Китаю.
— Л. більш тонкі, довгасті, до 6 см завш., з 7—11 парами жилок 2
2. Молоді гілки червонувато-коричневі або сірі з округлими оранжовими сочевичками і яйцевидними бруньками. Л. тонкошкіряс- ті, зверху дуже блискучі, по краю війчасті, еліптичні або яйцевидні, 5—12 см завд., з тонкими черешками. Він. жовтувато-зелений або блідо-жовтий. Плід 2—3,5 см завд. 12—18 (30) м. Цв. IV — V.
*2. X. в і р г і н с ь к а — D. virginiana L.
Зрідка розводять в ботанічних садах і парках. Походить з Півн. Америки.
— Молоді гілки жовтувато-коричневі або світло-жовті, 3 ланцетними білими сочевичками і ланцетовидними бруньками. Л. перетинчасті, еліптично-довгасті або довгасті, 5— 14 см завд., на коротких, 1—1,5 см завд., товстих, опушених черешках. Він. жовтувато- або бурувато-червоний. Плід 1,5—2 см завд. 10—20 м. Цв. V — VI.
*3. X. лотосовидна, х. кавказька — D. lotus L.
Розводять в ботанічних садах і парках. Походить з півн.-схід. Китаю.
524


ПОРЯДОК XLV. СКРУЧЕНОЦВІТІ — CONTORTAE
РОДИНА 12 6. МАСЛИНОВІ — OLEACEAE
Дерева або кущі, звичайно з супротивними, рідко черговими простими або складними перистими листками, без прилистків. Кв. зрідка поодинокі, частіше зібрані китицями, які, в свою чергу, часто утворюють волотисті суцвіття; кв. правильні, двостатеві, рідше одностатеві (тоді р. дводомні) або різнорідні, чаш. 4-зубчаста; він. зрослолистий, з довгою трубочкою і 4-роздільним відгином, рідше кв. з вільнопелюстковим віночком або зовсім без оцвітини. Тичинок 2, прикріплених до трубочки віночка (у квіток, що мають оцвітину). Зав’язь верхня, двогнізда; стовпчик з головчастою або дволопатевою приймочкою. Плід сухий — крилатка чи коробочка, що розкривається стулками, або соковитий — ягода чи кістянка.
1. Кв. з’являються до розгортання листків, жовті.
3. 	Ф о р з и ці я — Forsythia Vahl.
— Кв. з’являються після розгортання листків 2
2. Л. чергові. Кущі з прутовидними гілками і трійчастими листками.
9. 	Жасмин — Jasminum L.
— Л. супротивні або кільчасті ... .3
3. Плід — крилатка 4
— Плід — ягода, кістянка або коробочка 5
4. Кущі до 3 м завв. Кв. двостатеві.
6. 	Фонтанезія — Fontanesia Labili.
— Дерева. Кв. одностатеві (р. дводомні) або різнорідні.
1. 	Ясен — Fraxinus L.
5 (3). Плід — двогнізда коробочка. Кв. фіолетові або білі.
4. 	Бузок — Syringa L.
— Плід — ягода або кістянка . . .6
6. Плід — ягода. Волоті квіток прямостоячі.
5. 	Бирючина — Ligustrum L.
— Плід — кістянка 7
7. Кв. в довгих повислих волотях.
7. 	Сніговець — Chionanthus L.
— Кв. в пазушних китицях або пучках 8
8. Кв. в китицях, які розміщені в пазухах листків. Л. з нижнього брку залозисто- сріблясті.
8. 	Маслина — Olea L.
— Кв. в пазушних пучках.'Л. з нижнього боку голі або коротковолосисті.
6. 	Ф і л і p е я — Phyllirea L.
І. 	Ясен — Fraxinus L.
Дерева, з сірою або сірувато-бурою корою, з супротивними, непарноперистими, рідко цілісними, листками, без прилистків. Кв. одностатеві (р. дводомні) або різнорідні, без оцвітини або з простою чашечкоподібною оцвітиною або ж з чашечкою і вільнопелюстковим віночком. Тичинок 2. Маточка одна; зав’язь двогнізда, приймочка двороздільна. Плід — крилатка.
Ясені використовують для озеленення як декоративні дерева. Деревину використовують на виготовлення меблів та на різні столярні вироби.
1. Кв. з оцвітиною 2
— Кв. без оцвітини 5
2. Оцв. подвійна, складається з чашечки
і вільнопелюсткового віночка. Л. 20—25 см завд., з 5—9 яйцевидними, яйцевидно-ланцетними або ланцетними, на верхівці заокругленими або короткозагостреними, зубчастими листочками. Кв. в прямостоячих, лише на час відцвітання повислих китицях. Крилатки лінійні або ланцетні, 2—3 см завд. 8—
15 м. Цв. IV —V.
*1. Я. білоцвітий — F. ornus L.
Зрідка культивують по парках. Дуже посухостійкий вид, найбільш придатний для Криму. Дико росте в Півд. Європі та Малій Азії.
— Оцв. проста, чашечкоподібна . . .3
3. Молоді гілочки, разом з черешками
листків, бархатисто-опушені. Л. 10—40 см завд., з 5—9 овальними або довгастими, цілокраїми або трохи зубчастими, б.-м. шкірястими листочками. Кв. двостатеві або одностатеві, зібрані волотями; оцв. чашечковидна. Крилатки лінійні, 3—7 см завд. 20—ЗО м.
Цв. IV —V.
*2. Я. пенсільванський — F.
pennsilvanica Marsh.
Культивують в різних районах УРСР. Досить морозостійкий вид. Походить з Півн. Америки.
— Гілочки голі 4
4. Листочки яйцевидні, цілокраї або не- виразнозубчасті, 5—18 см завд. Кв. одностатеві; маточкові кв. зібрані волотями, тичинкові — головками. Крилатка лінійна, 2—З см завд. 20—ЗО м. Цв. IV — V.
*3. Я. американський — F. аше- гісапа L. Культивують.в парках, вздовж доріг і по вулицях. Походить з Півн. Америки.
— Листочки ланцетні або еліптично-довгасті, по краях б.-м. зубчасті, 5—9 см завд. Кв. двостатеві або одностатеві, зібрані волотями; оцв. чашечковидна. Крилатка лінійна, при основі вузьколопатева, 2,5—4 см завд.
15—20 (ЗО) м. Цв. V.
*4. Я. ланцетний — F. lanceolata
Borkh.
Зрідка культивують по парках.
Походить з Півд. Європи і Малої Азії.
5 (1). Суцв. китицевидні. Л. з 3—11 ви- довжено-еліптичними або ланцетними, загостреними, по краях дрібнозубчастими, голими, 3—12 см завд. листочками. Китиці по 7 см завд., розміщені по одній в пазухах
525


торішніх листків. Крилатки вузьколанцетні, 2,5—4 см завд. 10—15 м. Цв. V.
5. Я. вузьколистий — F. angusti-
folia Vahl.
По лісах.— В Криму і в Закарпатті.
Р. цього виду з Закарпаття виділені В. М. Васильєвим в окремий вид— Я. Пояркової — F. Pojarkoviana Vassil. Питання це потребує дальшого вивчення.
— Суцв. волотевидні б
6. Л. зісподу вкриті густими рудуватими волосками, з 7—13 ланцетними, еліптичними або видовжено-еліптичними, 4—8,5 см завд., по краях дрібнозубчастими, коротко- загостреними листочками. Суцв. розміщені по декілька в пазухах торішніх листків, густі, 3—5 см завд.Крилатки видовжено-лан- цетні, 2,5—3,5 см завд. 10—20 м. Цв. VI.
6. Я. сумахолистий — F. согіагі-
ifolia Scheele.
В гірських лісах.— В Криму.
— Л. голі або опушені лише зісподу по головній жилці 7
7. З пазухи листка виходить лише одне волотевидне суцвіття. Л. 12—20 см завд., з
7—9 ланцетними або лінійно-ланцетними, по краю зубчастими, рідше цілокраїми, тонко- загостреними листочками, 4—7 см завд. Крилатки еліптичні або ланцетні, 2—5,5 см завд. 10—15 м. Цв. IV — V.
7. Я. гостроплодий — F. охусагра
Willd.
По лісах.— В Півд. Криму. В інших р-нах УРСР іноді культивують.
— З пазухи листка виходить декілька волотевидних суцвіть. Л. 15—20 см завд.,
3 7—15 довгастими або ланцетними, по краю зубчастими, загостреними листочками, 5— 12 см завд. Крилатки лінійно-ланцетні, 2,5—
4 см завд. 20—ЗО м. Цв. V.
8. Я. звичайний — F. excelsior L.
По листяних лісах. В лісових і лісостепових р-нах (включаючи й Крим); крім того, культивують по всій УРСР.
Світлолюбна, вимоглива щодо грунту порода. Деревина міцна, використовують для столярних і фанерних виробів.
2. 	Фонтанезія — Fontanesia Labili.
Кущ з? коричнюватими гілками; молоді гілочки чотиригранні. Л. еліптичні або ланцетні, на верхівці загострені, 2—12 см завд., зісподу по жилках розсіяноопушені. Кв. з 4-зубчастою чашечкою і білим або блідо-рожевим віночком; тичинки вдвоє перевищують віночок. Плід — овальна, сплюснута крилатка, близько 1 см завд. І, 2—3 м. Цв. VI —
VII.
*Ф. філіреєподібна — F. phil- lyreoides Labili.
Зрідка культивують по парках як декоративний кущ. Походить з Середземномор’я.
3. 	Форзиція — Forsythia Vahl.
Кущі з цілісними або трійчастими листками. Кв. з’являються до розпускання листків, гетеростильно-диморфні. Чаш. глибоко-4-роз- дільна; він. дзвоникоподібний, жовтий. Стовпчик короткий або довгий; приймочка дволо- 526 патева. Плід — коробочка, з одного боку крилата.
Види форзиції у нас культивують як декоративні рослини. Походить з Китаю.
1. 	Кв. золотисто-жовті. Л. яйцевидні або яйцевидно-довгасті, 3—10 см завд. Ь, 1— З м. Цв. IV — V.
*1. Ф. плакуча — F. suspensa (Thunb.)
Vahl
Досить поширена декоративна р.
— Кв. світло-жовті, з зеленуватим відтінком. Л. вузько- або еліптично-ланцетні, 4—10 см завд. 1—2,5 м. Цв. IV.
*2. Ф. зелена — F. viridissima Lindi.
Зрідка культивують по парках.
4. 	Бузок — Syringa L.
Кущі з простими супротивними листками. Чаш. неопадна, короткотрубчаста, з 4 зубчиками. Він. з довгою циліндричною трубочкою і чотирироздільним відгином. Стовпчик нитковидний; приймочка двороздільна. Коробочка двогнізда, розкривається двома стулками; насінини сплюснуті, вузькокри- латі.
Бузки є цінними декоративними рослинами, дуже поширеними в культурі.
1. Трубочка віночка не дуже перевищує чашечку; тичинки висуваються з віночка. Л. овальні або округло-овальні, 6—12 см завд. Кв. зібрані крупними волотями, до 25 см завд. ■£, 5—10 м. Цв. VI — VII.
*1. Б. а м у р с ь к и й — S. amurensis
Rupr.
Зрідка культивують. Походить з Далекого Сходу.
— Трубочка віночка значно довша за чашечку; нитки тичинок коротші, заховані в трубочці віночка 2
2. Суцв. розвиваються з верхівкової
бруньки З
— Суцв. розвиваються з верхніх бічних бруньок 4
3. Пластинка листка зісподу вкрита сосочками. Л. довгасто-еліптичні, 7—10 см завд. Кв. рожево-лілові, зібрані верхівковою волоттю, до 10 см завд. Коробочка на верхівці загострена, гладенька, рідше бородавчаста. 3—4 м. Цв. V — VI.
*2. Б. гімалайський — S. Emodi
Wall.
Зрідка культивують. Походить з Гімалаїв.
— Пластинка листків зісподу гладенька. Л. широкоовальні, на верхівці загострені, 5—12 см завд. Кв. лілові, у негустих верхівкових волотях, до 18 см завд. Коробочка тупа, гладенька. 3—4м .Цв. VI.
3. 	Б. угорський — S. Josikaea
Jacq. f.
По чагарниках.— В Карпатах. Культивують в садах і парках в інших районах УРСР.
4(2). Л. великі, до 12 см завд., яйцевидні, при основі звичайно серцевидні, голі. Кв. лілові, рідше білі, зібрані крупними, до 20 см завд., волотями. Коробочка гострувата, гладенька. 3—7 м. Цв. V.
*4. Б. звичайний — S. vulgaris L.


Широко культивують по всій УРСР. Походить,з Балканського півострова.
— Л. дрібніші, до 3 см завд 5
5. 	Л. яйцевидно-ланцетні, часто перисто- надрізані. Кв. лілові, в дрібних небагатоквіткових волотях. Коробочка на верхівці тупа, з шиловидним загостренням. Ь, 1—2 м. Цв. V —VI.
*5. Б. перський — S. persica L.
Часто культивують. Походить з країн Близького Сходу.
— Л. довгасто-ланцетні, цілісні. Кв. лілові, у великих розлогих волотях. Коробочка на верхівці шиловиднозагострена. 2—3 м. цв. V —VI.
*6. Б. китайський — S. chinensis
Willd.
Культивують здебільшого в ботанічних садах. У дикорослому стані невідома. Вперше виявлена у Франції у 1777 р.
5. Бирючина — Ligustrum L.
Кущі або невеликі дерева, з цілісними, іноді вічнозеленими листками. Кв. у волотевидних або китицевидних суцвіттях, двостатеві, з трубчастою 4-зубчастою чашечкою і лійковидним білим віночком, з 4-роздільним відгином. Плід ягодоподібний або кістянкоподіб- ний.
1. 	Вічнозелене дерево. Л. шкірясті, овальні або видовжено-еліптичні, 7—18 см завд., на верхівці тупуваті, зверху блискучі. Кв. у волотевидних суцвіттях, 15—20 см завд. Плід кістянкоподібний, з папероподібним ен- докарпом. ■£, 5—12 м. Цв. VI — VIII.
*1. Б. блискуча — L. lucidum L.
Культивують на півдні Кримської обл.— по Чорноморському узбережжю. Походить з Китаю.
— Кущ з опадаючими листками. Плід ягодоподібний, з плівчастим ендокарпом. Л. ланцетні або довгасто-еліптичні, 2—8 см завд., на верхівці загострені. Кв. у прямостоячих китицевидних суцвіттях, які утворюють волоть до 10 см завд. Ь, 2—5 м. Цв. VI — VII.
2. 	Б. звичайна — L. vulgare L.
По лісах і чагарниках.— Дико росте. в Закарпатті та в степовій частині УРСР. Широко культивують по всій УРСР. Р. добре переносить стрижку, і тому її використовують для живоплоту.
6. Філірея — Phillyrea L.
Вічнозелений кущ або деревце з сіруватою корою. Л. цілісні, овальні або видовжено-еліптичні, по краях нитчасті, 5—15 см завд. Кв. білі, в пазушних пучках. Чаш. 4-лопатева; він. колесовидний, 4-роздільний. Плід — м’ясиста, широкоеліптична чорна кістянка. Ъ,
3-5/t. Цв. IV — V.
*Ф. широколиста — Ph. latifolia L.
Культивують на півдні Криму як декоративну рослину. Походить з Середземномор’я.
7. 	Сніговець — Chionanthus L.
Кущ або деревце, з еліптичними, до 20 см завд. листками. Кв. двостатеві, білі, зібрані волоттю до 20 см завд. Плід — кістянка, до 2 см завд., голубувата. Ь, 5—10 см.
Цв. VI.
*С. віргінський — Ch. virginica L.
Зрідка культивують в парках як декоративну рослину. Походить з Півн. Америки.
8. 	Маслина — Olea L.
Деревце або кущ, здатні давати численні кореневі паростки, з зеленувато-сірою корою і зеленувато-жовтою корою на молодих пагонах. Л. цілісні, ланцетні або видовжено-яйцевидні, цілокраї, шкірясті, 5—10 см завд. Кв. зібрані китицями на коротших за листки квітконосах, які розміщені супротивно в пазухах листків; при плодах китиці пониклі. Чаш. плівчаста, з коротенькими зубчиками; він. білуватий, з розпростертими лопатями. Плід — кістянка, з твердою яйцевидною кісточкою і маслянистою м’якоттю. Ь, Ь, 5—12 м. Цв. V — VI.
*М. європейська — О. europaea L.
(О. sativa Hoffm.)-
Культивують на півдні Криму як плодове, а почасти як декоративне дерево. Походить із Східного Середземномор’я. З плодів віджимають шляхом холодного пресування олію високої харчової якості («прованська олія»), яка вживається для виготовлення особливо цінних консервів; застосовується також у медицині. Шляхом гарячого пресування (після холодного) одержують олію, яка знаходить технічне застосування (неїстівна). Плоди маслини споживають також у консервованому виді і засоленими.
9. 	Жасмин — J asm і num L.
Кущі з трійчастими або непарноперистими, рідше простими, опадаючими або вічнозеленими листками. Кв. поодинокі або зібрані в небагатоквіткові верхівкові китиці. Чаш. на верхівці 4—9-зубчаста або лопатева. Він. з довгою циліндричною трубочкою і 4—6 (12)- роздільним відгином, частки якого черепитчасто налягають одна на одну. Плід — ягода.
1. 	Кв. жовті. Л. звичайно трійчасті, рідше з двома або з одним листочком, чергові. Гілки прутовидні, голі, гранчасті, зеленуваті. Ягода чорна, куляста, 5—8 мм в діам.; насінина сплюснуто-овальна, чорна. Ъ, 1— 1,5 м. Цв. VI — VII.
1. 	Ж- кущовий — J. fruticans L.
На скелях і осипах.— В Гірському Криму. Культивують в садах і парках в Закарпатті та на півдні Степу (Одеса).
— Кв. білі. Л. непарноперисті, супротивні, з 3—7 довгасто-ланцетними листочками, з них верхній на крилатому черешку. Гілки кутасто-гранчасті, зеленуваті, лазячі. Ягода круглувата, чорна. 1—2 м. Цв. VI.
*2. Ж- л і к а р с ь к и й — J. officinale L.
Зрідка культивують на півдні Криму як декоративний кущ з запашними квітками. Походить з Середземномор’я. Кв. містять ефірну олію, цінну для парфюмерної промисловості.
527


РОДИНА 12 7. ТИРЛИЧЕВІ — GENT1ANACEAE
Р. трав’янисті, звичайно з супротивними і цілокраїми листками, рідше л. чергові, трійчасті, без прилистків. Кв. правильні, двостатеві. Чаш. дзвоникувата, чотири-, семи- роздільна, частіше п’ятироздільна. Він. дзвоникуватий, колесовидний або трубчастий, 'З роздільним відгином. Тичинок стільки ж, як і часток віночка, вони чергуються з ними і прикріплені до трубочки віночка. Зав’язь верхня, одногнізда, рідше майже двогнізда. Стовпчик один, з головчастою або дволопатевою приймочкою. Плід — коробочка, що розкривається двома стулками.
1. Р. болотні або водні з повзучим кореневищем. Л. довгочерешкові 2
— Р. суходільні з прямостоячими або висхідними стеблами й супротивними сидячими або короткочерешковими листками . .3
2. Л. трійчасті, прикореневі. Кв. блідо- рожеві, зібрані на безлистому стеблі у вигляді довгастої китиці.
5. Бобівник — Menyanthes L.
— Л. округлі, плаваючі. Кв. жовті, на довгих ніжках, плаваючі.
6. Плавун — Nymphoides Hill
З (1). Він. цвяшковидний, з довгою циліндричною трубочкою і плоским 5-розділь- ним відгином, рожевий (рідше білий). Стовпчик довгий, нитковидний. Пиляки після цвітіння спіральноскручені.
2. 	Золототисячник — Centaurium
Hill
— Він. трубчастий, лійковидний або колесовидний, синій, голубий, ліловий (фіолетовий) або жовтий. Стовпчик короткий. Пиляки нескручені . .4
4. Він. трубчастий або лійковидний.
3. 	Тирлич — Gentiana L.
— Він. колесовидний, з короткою трубочкою ... ... ... .5
5. Чашолистків і пелюсток по 4—5; тичинок 4—5; він. брудно-фіолетовий або жовтий, з темними плямочками.
4. 	Сверція — Swertia L.
— Чашолистків і пелюсток по 6—8, тичинок 6—8; він. жовтий.
1. Блекстонія — Blackstonia Huds.
1. 	Блекстонія — Blackstonia Huds.
Р. з голими прямостоячими стеблами і супротивними, цілісними, сидячими, стеблообгортними листками, що зрослися основами. Кв. зібрані у верхівкове суцвіття. Чашолистки лінійні, 4—5 мм завд. Він. жовтий, 7—10 мм завд., з видовженими, тупими лопатями. Плід — еліптична коробочка, 8—10 мм завд. 0, 10—40 см. Цв. VI — IX.
Б. пронизанолиста — В. perfolia-
ta (L.) Huds.
На узліссях, луках, на вогкуватих місцях.— На півд. узбережжі Криму (Алупка, Ялта, Ореанда, Учан-Су).
2. Золототисячник — Centaurium Hill
Однорічні або дворічні р., з прямостоячими чотиригранними стеблами, супротивними сидячими листками і зібраними півзонтиками квітками. Чаш. трубчаста, гранчаста, п’яти- надрізана. Він. цвяшковидний, з довгою трубочкою і п’ятироздільним відгином. Стовпчик нитковидний з дволопатевою приймочкою. Плід — коробочка.
1. Кв. з щільно наближеними до їх ос¬
нови приквітками. Ст. просте або тільки у верхній частині розгалужене 2
— Кв. з приквітками, віддаленими від них на 2 мм і більше. Ст. від середини й нижче розгалужене (без розетки листків при основі) 5
2. Кв. зібрані простими або розгалуженими колосоподібними суцвіттями. Ст. облиствлене, вгорі розгалужене. Л. еліптично- довгасті або ланцетні, загострені, з п’ятьма жилками. Частки чашечки неоднакові, найбільша з них довша за коробочку. Він. рожевий. 0, 10—20 см. Цв. VII — IX.
1.3. колосистий — С. spicatum (L.) Fritsch
На приморських солонцях й солончаках.— В степових р-нах та в Півд. Криму.
— Кв. у вилчасторозгалуженому суцвітті З
3. 	Чаш. майже вдвоє коротша за трубочку віночка, рідше лише трохи коротша за
Мал. 123. Золототисячник малий:
/ — загальний вигляд рослини, 2 — окрема гілочка з квітками, 3 — квітка в поздовжньому розрізі. 4 — маточка.
неї. Р. гладенька. Ст. розгалужується вище середини. Верхні л. довгасто-ланцетні або лінійно-ланцетні, гострі; нижні — зібрані розеткою, довгасто-оберненояйцевидні з п’ятьма жилками, тупі, біля основи звужені. Кв. в густих щитковидних суцвіттях. Він. рожево-червоний. 0, 15—ЗО см. Цв. VII —VIII.
528


2. 	3. мали й — C. minus Moench (C. umbellatum ‘Gilib., Erythraea centaurium
Pers.).
На сухих луках, лісових галявинах, узліссях, степових схилах.— По всій УРСР.
Лікарська р.: траву вживають як гірку речовину, що збуджує апетит і діяльність травних органів.
— Чаш. б.-м. дорівнює трубочці віночка 4
4. 	Р. гола, світло-зелена. Ст. у верхній частині розгалужене. Прикореневі л. лопатковидні або ланцетно-лінійні, зібрані розеткою; стеблові л. лінійні. Кв. в рідких півзонтиках. Він. рожевий, 13—15 мм завд. 0, 15—30 см. Цв. VI —VIII.
3. 	3. звичайний — C. vulgare Raf.
(Erythraea linariaefolia Pers.).
На солонцюватих луках.— В Лісостепу і Степу спорадично.
— Р. гострокороткошерстиста. Він. 10— 12 мм завд. Інші ознаки, як у попереднього виду. 0, 10—25 см. Цв. VIII—X.
4. 	3. б о л о т н и й C. uliginosum (W. et К.) Beck. (Erythraea uliginosa W. et K-). По краях боліт, западинках на пісках, солонцюватих луках.— На Лівобережжі, на Поліссі і в Лісостепу.
5 	(1). Л. густо сидять на стеблі. Черепитчасто прикривають один одного. Трубочка віночка над зівом дуже стоншена. ©, 15— 40 см. Цв. VI — X.
5. 3. т о н к о к в і т к о в и й — C. tenui- fJorum (Hoffmgg. et Link) Fritsch (Eryih- raea tenuiflora Hoffmgg. et Link). На вологих приморських пісках.— В Півд.
Криму.
— Л. розміщені на стеблі негусто. Трубочка віночка над зівом не стоншена. Q, 5—15 см. Цв. VI — IX.
6. 3. гарний — C. pulchellum (Swartz)
Druce (Erythraea pulchella Horn.).
На вологих луках.— Майже по всій УРСР зрідка, крім гірських р-нів і Полинового Степу.
В степових районах і в Криму, рідко на півдні Лісостепу росте var. albiflora Led. (Erythraea pulchella var. albiflora Led.) — форма з білими квітками, яка іноді наводиться як самостійний видС. Meyeri (Bunge) Druce (Erythraea Meyeri Bge.).
3. 	Тирлич — Gentiana L.
Однорічні або багаторічні трав’янисті p., з супротивними цілокраїми, при основі часто зрослими в піхву листками. Кв. поодинокі або зібрані у верхівкові чи пазушні півзонтики. Чаш. 5 (рідше 4—7)-роздільна, трубчаста, іноді схожа на піхву. Він. з 5 (рідше
4—7)-роздільним відгином, дзвониковидний або лійковидний. Приймочка дволопатева, майже сидяча.
1. 	Він. з п’ятьма-шістьма лопатями, в кілька разів довшими за трубочку, жовтий. Л. широкоеліптичні; верхні—стеблообгортні, з серцевидною основою; нижні — звужені в короткий черешок. Чаш. плівчаста, дво- п’ятизубчаста, з одного боку майже до основи надрізана. 2/., 50—120 см. Цв.УІІ — VIII.
1. 	Т. жовтий — G. lutea L.
На високогірних луках — полонинах, в заростях жерепу.— В Карпатах (хр. Чорногора — гори Петрос, Піп Іван Мармарошський). Цінна лікарська р. Корінь містить гіркі речовини, що збуджують апетит і діяльність травних органів.
— Трубочка віночка довша за його лопаті, віночок синій, голубий, фіолетовий, сіро-зелений 2
2. 	Лопаті віночка з країв війчасті або торочкуваті. Л. лінійні або лінійно-ланцетиі. Кв. на ніжках, поодинокі, рідше по кілька на кінцях стебел. Чаш. надрізана на чотири рівні, загострені лопаті. Він. голубий. 0, 4, 10—30 см. Цв. VIII — IX.
2. Т. війчастий — G. ciliata L. На сухих схилах, луках, узліссях.— В
Карпатах, в Розточчі-Опіллі, в Зах. і Правобережному Лісостепу.
— Лопаті віночка без війок по краю . .3
3. Зів віночка без торочкуватих лусок .4
— У зіві віночка при основі лопатей є одна або дві торочкуваті луски 10
4. Він. трубчастий, яскраво-синій, п’ятилопатевий; трубочка його вгорі не розширена. Чаш. з п’ятьма окриленими ребрами, з ланцетними зубцями, коротшими за трубочку. Кв. верхівкові, поодинокі. Ст. з розетками листків при основі. Р. утворює дернинки, 2д, 1—3 см. Цв. VI —VIII.
3. 	Т. весняний — G. verna L.
На вапнякових скелях рідко.— В альпійському та субальпійському поясі Карпат.
— Він. з трубочкою, вгорі виразно ширшою, ніж при основі. Чаш. з трьома неокри- лепимп ребрами 5
5. Він. жовтий з темними крапками, дзвониковидний, шестироздільний, 25—ЗО мм завд. Кв. в пазуха-х верхніх листків і на верхівці стебла майже сидячі. Нижні л. короткочерешкові; середні й верхні—сидячі. 2/L, 20—60 см. Цв. VII—VIII.
4. Т. крапчастий — G. punctata L.
На трав’янистих схилах, по чагарниках у субальпійському поясі Карпат. Іноді трапляється гібрид G. lutea L. X G. punctata L. (G. Dorfleri Rion).— В Карпатах.
— Він. голубий або фіолетовий; між його лопатями здебільшого є маленькі складки 6
6. Ст. до 15 см завв., здебільшого з однією
квіткою 7
— Ст. вище 15 см, з кількома квітками, в нижній частині вкрите лусками 8
7. Він. (3,5) 4,5—7 см завд., лійковидно- дзвоникуватий, голубувато-синій з оливково- зеленими плямочками; чаш. яйцевидно-дзвоникувата, зубці її яйцевидні або еліптичні. Л. розетки понад 20 мм завд., еліптично- овальні. 2/., 5—10 см. Цв. VI —VII.
5. Т. вирізаний — G. excisa Presl
(G. Kochiana Pers, et Song.).
На скелях, в субальпійському та альпійському поясах.— В Карпатах.
— Він. 2,5—3 см завд., яйцевидно-дзвоникуватий, фіолетовий, із зазубленими лопа34 424
529


тями. Чаш. дзвоникувата, з ланцетними зубцями. Ст. численні, густо вкриті вузьколан- цетними листками. Л. розетки до 15 мм завд.
4, 	3—8 см. Цв. VII —VIII.
6. 	T. р о з д і л ь н и й — G. laciniata Kit. (G. pyrenaica auct. mult, non L.).
На субальпійських і альпійських луках.— В Карпатах.
8 (6). Кв. звичайно чотиричленні, в пазушних і верхівкових кільцях, сидячі. Він.
Мал. 424. Тирлич звичайний.
2—2,5 см завд.,булавовидно-трубчастий, зовні сіро-зелений, всередині голубий з яйцевидними лопатями. Чаш. перетинчаста з нерівними, лінійно-ланцетними частками. Зав’язь сидяча. Л. довгасто-ланцетиі, тупуваті. 2l, 15—50 см. Цв. VII —VIII.
7. 	Т. хрещатий, лихоманки к—
G. cruciata L.
На сухих схилах, узліссях, по чагарниках.— В лісових районах, рідко у півд. частині; в Лісостепу і в горах Криму.
— Кв. звичайно п’ятичленні. Він. 3,5— 5,5 см завд. Зав’язь (і коробочка) на ніжці .9
530
9. 	Чаш. в три рази коротша за трубочку віночка, зубці її вузьколінійні. Він. синій з темнішими плямочками, булавовидно- дзвоникуватий, з яйцевидно-ланцетними гострими лопатями. Кв. поодинокі або по 2—З в пазухах верхніх листків. Ст. густо вкрите ланцетними, загостреними листками. 2д, ЗО— 60 см. Цв. VIII — IX.
8. Т. в а т о ч н и к о в и д н и й — G. as-
clepiadea L.
В лісах, на узліссях, по чагарниках, на луках.— В Карпатах, Розточчі-Опіллі (коло Львова).
— Чаш. майже дорівнює трубочці віночка, при основі її є листовидні приквітки. Він. яскраво-синій, дзвоникуватий; лопаті його яйцевидні, з проміжними трикутними складками. Л. лінійно-ланцетні або лінійні, з загнутими краями. 2}., 15—60 см. Цв. VII —
VIII.
9. Т. з в и ч а й н и й — G. pneumonanthe
L.
На вогких луках, узліссях, по чагарниках.— В б. ч. УРСР, крім Криму.
10 	(3). Зав’язь на помітній ніжці. Він. (15) 20—45 мм завд 11
— Зав’язь сидяча. Він. 9—22 лш завд. 12
11. Л. (крім верхівкових) лопатковидні або довгасті, найширші у верхній половині, тупі або заокруглені, міжвузлів три-шість, довших за листки; друге або третє міжвузля виразне довше за інші. Ст. просте або трохи розгалужене. Зубні чашечки лінійні, трохи довші за її трубочку; виїмки між ними заокруглені. Він. дзвоникуватий, 18—25 мм завд., з борідкою волосків в зіві, синій з жовтуватою трубочкою, рідко білуватий. ©, 10—25 см. Цв. VI — VIII.
10. T. р а н н і й — G. praecox A. et J.
Kerner
На гірських луках.— В Карпатах.
— Л. (крім прикореневих) яйцевидно- ланцетні або ланцетні, найширші у нижній половині, гострі. Міжвузлів п’ять-п’ятна- дцять, вони коротші за листки або однакової довжини з ними. Ст. звичайно розгалужене або з численними зачатками галузок у листкових пазухах. ©, 8—20 см. Цв. VIII —
IX.
11. Т. карпатський — G. carpatica
Wettst.
На гірських луках.— В Карпатах.
12 (10). Ст. з трьома-шістьма міжвузлями, довшими за листки, друге й третє з них довші за інші. Середні й верхні л. довгасті, заокруглені на верхівці. Кв, в півзонтиках, зібраних на кінцях стебел і гілок. Чаш. з ланцетними нерівними зубцями і гострими виїмками між ними. Він. ліловий, з жовтуватою трубочкою, у зіві з довгими торочками. Коробочка сидяча. ©, 10—ЗО см. Цв. VI — VII.
12. Т. язичковий — G. lingulata
Agardh На луках, по чагарниках, на узліссях.— В Карпатах, Лісостепу (спорадично), Степу (зрідка по Дінцю).


— Ст. з шістьма-дванадцятьма майже однаковими завдовжки міжвузлями. Середні й верхні л. овально-ланцетні, на верхівці гострі. Чаш. з рівними лінійними зубцями і тупими або округлими виїмками між ними. Він. ліловий. Q, 20—40 см. Цв. VII — IX.
13. 	Т. пазушний — G. axillaris (F.
М. Schmidt) Murb.
Мал. 425. Бобівник трилистий.
На луках, по чагарниках, на узліссях.— В Розточчі, на Поліссі (півд. частині), в Лісостепу (спорадично): в Гірському та Півд. Криму.
4. 	Сверція — Swertia L.
Трав’янисті р. з супротивними або черговими листками. Кв. зібрані китицевидними або волотевидними суцвіттями. Чаш. гли- бокоп’ятироздільна. Він. з короткою трубочкою і при основі кожної частки віночка з двома нектароносними оторочкованими ямочками. Стовпчик короткий, приймочка дволопатева. Плід — одногнізда коробочка.
1. 	Ст. з 5—8 міжвузлями, просте, циліндричне, голе; під суцвіттям дві-шість пар супротивних, сидячих листків. Внизу стебла одии-три прикореневих еліптичних листки, звужені в довгий черешок. Лопаті чашечки й віночка ланцетні, гострі. 2д, ЗО—50 см. Цв. VII — IX.
1. С. багаторічна — S. perennis L.
На торфових мокрих луках.— Зрідка в Закарпатті, Розточчі-Опіллі та на межі Правобережного Лісостепу й Малого Полісся.
— Ст. з 2—4(5) міжвузлів; під суцвіттям один-три (4) чергові листки, рідко два найвищих супротивні. Суцв. негусте. 2д, 10— ЗО см. Цв. VII — VIII.
2. С. альпійська — S. alpestris Ba¬
iling.
На вологих скелях, по берегах струмків.— У субальпійському поясі Карпат (на хр. Свидовець (г. Близниця) і хр. Чорногорі).
5. 	Бобівник — Menyanthes L.
Болотні багаторічні р. з голим, повзучим стеблом і довгочерешковими трійчастими листками. Кв. зібрані в китиці. Чаш. п’ятироздільна. Він. п’ятироздільний, лійковидний, зовні майже білий, зсередини рожевий з гострими частками, волохатими на внутрішньому боці. Стовпчик нитковидний, з дволопатевою приймочкою. Коробочка майже куляста. 21, 15—30 см. Цв V — VI.
Б. трилистий — M. trifoliata L.
На болотах, заболочених луках.— Майже по всій УРСР, в Степу рідко (по долинах річок).
Лікарська р.: вивар з листя вживають як гірку речовину, що збуджує апетит і діяльність травних органів. Медонос.
6. 	Плавун — Nymphoides Hill
Водяні багаторічні р. з повзучими кореневищами, які вкорінюються на дні водойм, і округло-серцевидними, плаваючими листками. Прикореневі й нижні стеблові л.— довго- черешкові. Кв. в пучках. Чаш. глибокоп’яти- роздільна. Він. з п’ятироздільним відгином, торочкуватими з країв частками й війчастим зівом. Стовпчик короткий, з дволопатевою приймочкою. Плід — загострено-яйцевидна коробочка. 2д, 20—150 см. Цв. VI— VIII.
П. щитовидний — N. peltata (S.
Gmel.) Kuntze (Limnanthemum nymphoides Link).
В стоячих водах, затоках річок. —Переважно на півдні лісостепових районів і в Степу (пониззя Дунаю, Півд. Бугу, Дніпра), рідше на Поліссі—Олевськ (Уборть), Овруч (Норинь), Короп (Десна).
РОДИНА 12 8. БАРВІНКОВІ —APOCYNACEAE
Багаторічні трав’янисті р. або півкущики (дикоростучі), також кущі (культивують), з супротивними або кільчастими цілокраїми листками, без прилистків, у деяких видів шкірясті, вічнозелені. Кв. правильні, двостатеві, з подвійною п’ятичленною оцвітиною, з п’ятьма тичинками. Зав’язь верхня або півнижня з одним стовпчиком. Плід складається з двох листянок.
1. 	Кущі з великими шкірястими лист34*
ками. В зіві віночка є розсічені язичковидні вирости.
3. 	Олеандр — Nerium L.
— Багаторічні трав’янисті р. В зіві віночка виростів немає 2
2. 	Ст. прямостоячі. Кв. зібрані у верхівкові волотевидні суцвіття. Насінина з чубком.
2. 	Кендир — Apocynum L.
531


— Ст. сланкі. Кв. поодинокі в пазухах листків. Насінина без чубка волосків:
1. 	Барвінок — Vinca L.
1. 	Барвінок — Vinca L.
Півкущики. Кв. пазушні. Він. з довгою трубочкою і плоским відгином.
1. Л. округло-яйцевидні або яйцевидні, по краях дрібновійчасті, тоненькі, незимую- чі. Частки чашечки лінійно-ланцетні, по краях війчасті. Він. до 18 мм у діам. Пелюстки загострені. Ст. сланкі або висхідні, невкорінливі. 2д, до 100 см. Цв. V — VI.
1. Б. трав'янисти й— V. herbacea
W. 	К.
В лісах, переважно байрачних, на узліссях, по чагарниках, на степах.— В Лісостепу, Степу, в передгір’ях і на Півд. березі Криму.
— Л. шкірясті, вічнозелені. Квітучі гілочки прямостоячі 2
2. Ст. по вузлах укорінюються. Л. еліптичні, голі, зверху блискучі, по краях гладенькі. Частки чашечки ланцетні, голі. Він. до 25 мм у діам., пелюстки на верхівці зрізані. 2д, 30—60 см. Цв. V — VI.
2. Б. малий — V. minor L.
В лісах, переважно грабових або грабово- дубових.— В Карпатах, в Розточчі-Опіллі, на Зах. Поліссі, в Лісостепу (крім Донецького), Степу (на заході). Культивують в садах, трапляється здичавіло.
— Ст. не вкорінюються. Л. яйцевидні або при основі серцевидні, гладенькі, по краях війчасті. Він. 25—ЗО (50) мм в діам., темно- голубий, частки його ромбічно-оберненояйцевидні. 2д, 30—70 см. Цв. IV — V.
*3. Б. великий — V. major L. Культивують в садах і парках, іноді дичавіє.— В Півд. Криму.
2. 	Кендир — Apocynum L.
Багаторічні трав’янисті р. Л. голі, еліптичні або лінійно-довгасті, короткочерешко- ві, по краях шорстко-пилчасті. Кв. в півзонтиках або коротких щитках, зібраних волоттю на верхівці стебла та його гілок. Чаш. й він. зовні сіруватокороткоопушені; частки чашечки трикутні; він. дзвоникуватий, п’ятилопатевий, рожевий, 5—8 мм завд. з лопатями коротшими, ніж його трубочка. Стовпчик короткий, приймочка овальна. Листянки 10—18 см завд., тоненькі, циліндрично- лінійні. 2д, 50—100 см. Цв. VI —VII.
К. сарматський — A. sarmatiense (Woodson) Wissjul. (A. venetum L. p. p., Trachomitum sarmatiense Woodson).
На вологих солонцюватих місцях — по морському узбережжю, берегах річок і озер. По всьому узбережжю Чорного моря спорадично.
Р. мінлива. В межах даного виду відрізняють ще форми: к. Русанова — A. Russa- nowii Pobed. (Trachomitum Russanowii Po^ bed.) і к. кримський — A. tauricum Pobed- (Trachomitum tauricum Pobed.), які потребують дальшого вивчення.
3. 	Олеандр — Nerium L.
Кущі з супротивними або кільчастими (по три), шкірястими, вічнозеленими листками; містять у собі білий молочний сік. Кв. рожеві, зібрані у верхівкові півзонтики; квітконіжки і чаш. повстистоопушені. Він. рожевий, близько 4 см в діам. Пиляки майже вдвоє довші за тичинкові нитки. Ь, 2—3 м. Цв. VI — VIII.
*0. звичайний — N. oleander L.
Р. декоративна. Широко культивують в Півд. Криму у відкритому грунті. У півн. областях досить поширений як кімнатна р.
РОДИНА 12 9. ЛАСТІВНЕВІ — ASCLEPIADACEAE
Кущі або багаторічні трави з супротивними листками. Кв. правильні, двостатеві, зібрані в зонтики, півзонтики або китиці. Чаш.
5-роздільна або 5-надрізана. Він. з 5-роз- дільним відгином. Тичинок 5; нитки їх звичайно зростаються в трубочку, яка оточує маточку, пиляки при основі з придатками, які утворюють так звану коронку. Маточка з двох вільних або при основі зрослих плодолистків; зав’язь верхня, стовпчиків два, на верхівці зрослих в спільну приймочку. Плід— багатонасінна листянка; насінини з чубком з волосків.
1. Кущі з виткими стеблами. Лопаті коронки в зіві колесовидного віночка остисті. Нитки тичинок вільні. Листянки циліндричні, гладенькі.
1. О б в і й н и к —Periploca L.
— Трав’янисті p. Лопаті коронки тупі. Нитки тичинок зрослі між собою 2
2. Лопаті віночка відігнуті донизу. Л. великі, зісподу повстисті.
2. 	Ваточник — Asclepias L.
— Лопаті віночка розпростерті. Л. голі або розсіяноопушені З
532
3. 	Коронка плівчаста. Ст. витке.
3. 	Цинанхум — Супап- chum L.
— Коронка перетинчаста. Ст. прямостояче або висхідне, іноді на верхівці витке.
4. Ластовень — Vince toxicum Moench
1. Обвійник— Periploca L.
Виткий кущ. Л. яйцевидні або довгасті, 5—10 см завд. Суцвіття — 2-6-квіткові зонтички. Кв. бурувато-зеленуваті. Листянки 8—
11 см завд., поступово загострені. Ъ, 4—
12 м. Цв. V—VI.
О. грецький — P. graeca L.
По чагарниках, по вологих прибережних місцях.— Зрідка в Одеській обл. (м. Вилко- во), в Півд. Криму (окол. м. Ялти).
Іноді культивують на півдні як декоративну рослину. Р. отруйна.
2. Ваточник — Asclepias L.
Багаторічна, трав’яниста р. з мотузковид- ними довгими коренями, з численними додатковими бруньками. Ст. прямостояче, корот- коопушене. Л. довгасто-еліптичні, з короткими черешками. Кв. темно-червоні, в бага¬


токвіткових зонтиках. Листянки здуто-яйце- видні, сіроповстисті, з трав’янистими шипами на поверхні. 2д, 80—150 м. Цв. VI — IX.
* В. сірійський — A. syriaca L. (А. cornuti Decsn.).
Культивують як декоративну рослину; часто дичавіє. Походить з Півн. Америки.
Містить каучук; в насінні до 20%.
3. 	Цинанхум — Cynanchum L.
Ст. виткі, негустоопушені. Л. серцевидні, короткочерешкові, на верхівці загострені. Кв. в пазушних півзонтиках, білі або світло-
Мал. 426. Ластовень гострий:
1 — загальний вигляд рослини, 2 — квітка.
рожеві. Листянки лінійно-ланцетні, загострені, гладенькі. If., 1—2 м. Цв. VI—VII.
Ц. гострий — C. acutum L.
На кам’янистих, піщаних і солонцюватих місцях.— В півд. частині УРСР, в літоральній смузі Чорного і Азовського морів, а також вздовж берегів Дніпра і Дінця.
4. 	Ластовень — VincetoxicumMoench
Р. багаторічні, з кореневищами. Він. ко- лесовидний, глибоко-5-роздільний; коронка м’ясиста, чашовидна, з тупими лопатями.
1. Він. бурувато-червонуватий, темно-
червоний або бурий 2
— Він. білий або жовтувато-білий . . .6
2. Він. темно-червоний, майже чорний .3
— Він. бурувато-червонуватий або бурий 5
3. Він. всередині густобілуватоопуше- ний, коронка 5-лопатева, без проміжних зубчиків. Зонтики 6—10-квіткові. Л. яйцевидно- видовжені або ланцетні. Ст. на верхівці витке. 2д, 70—200 см. Цв. VI — VII.
1. Л. виткий — V. scandens Somm. et. Lev. (Antitoxicum scandens (Somm. et Lev.) Pobed.; Vincetoxicum nigrum auct. fl. ucr.).
На узліссях, у листяних лісах, по чагарниках.— B' схід, частині Лісостепу (в басейні р. Дінця), в Степу на півдні (в окол. Одеси та Миколаєва), а також в гірській частині Криму, де б.-м. звичайно.
— Він. всередині голий або з розсіяними волосками 4
4. 	Коронка віночка надрізана на 1/3. Л. яйцевидні або яйцевидно-ланцетні. 2/., 20—80 см. Цв. VI —VII.
2. Л. Ш м а л ь г а у з е н а — V. Schmal-
hauseni Kusn.
На гірських схилах.— В гірській частині Криму, зрідка на Тарханкутському п-ові.
— Коронка віночка лише виїмчаста. Л. яйцевидно-ланцетні або ланцетні. 2]., 14— 20 см. Цв. V —VI.
3. Л. проміжний — V. intermedium Taliev (Cynanchum minus auct., non Koch;
Anti toxicum intermedium Pobed.).
На відслоненнях крейди, граніту, гнейсів.— Зрідка на півдні: на Правобережжі (в окол. м. Кривий Ріг, в окол. с. Ново- Троїцького, Херсонської обл.) та на Лівобережжі (в Луганській та Донецькій обл.).
5 (2). Л. 6—8 см завд., яйцевидні або еліптичні. Зонтики 1—3-квіткові. Ст. на верхівці витке або принаймні вигинчасте. 22, 60—120 см. Цв. VI—VII.
4. Л. р о с і й с ь к и й — V. rossicum Kleop. (V. medium Schmalh. p. p., non Decne.,
Antitoxicum rossicum Pobed.).
Серед чагарників.— Зрідка в Лівобережному Лісостепу, в басейнах річок Дніпра та Дінця; дуже рідко на Правобережжі (в Тернопільській обл.— в окол. Кременця).
— Л. 2—6 см завд., широкояйцевидні або широкоеліптичні. Зонтики 2—6-квіткові. Ст. прямостояче. 2д, 20—40 см. Цв. V —
VI.
5. Л. азовський — V. maeoticum (Kleop.) Barb. (Cynanchum maeoticum Kle¬
op., Antitoxicum maeoticum (Kleop.) Pobed.).
На кам’янистих і глинистих схилах.— В Приазов’ї (в окол. м. Жданова і в Ново- азовському р-ні, Хомутовський степ.).
6 (1). Л. яйцевидно-довгасті, при основі
здебільшого серцевидні. Лопаті білого або жовтувато-зеленуватого віночка з майже не- загнутими краями, тупі. Ст. прямостояче або висхідне, на верхівці іноді витке 7
— Л. ланцетні або вузьколанцетні, при основі ледве серцевидні. Лопаті жовтувато- білого віночка з загнутими краями, з при- гостреною верхівкою. Ст. прямостояче. 2/., 30—150 см. Цв. V — VII.
6. Л. розлогий — V. laxum Bartl.
По чагарниках, на степових схилах, на кам’янистих відслоненнях.— В лісостепових і степових р-нах, в Криму.
С. В. Юзепчуком і Победімовою описано два близьких види: Л. яйлинський (V. jaili- cola Juz.) з простими нерозгалуженими стеблами і товстуватими листками, що росте на яйлах Криму, і Л. кримський — V. tauricum 533


Pobed.— з шкірястими листками, що росте на вапнякових схилах в Криму. Обидва види потребують додаткового вивчення.
7. 	Він. жовтувато-зеленуватий, всередині розсіяноопушений. 2д, 40 — 60 см. Цв. V — VI.
7. Л. Ю з е п ч у к а — V. Juzepczukii (Pobed.) Priv.
В букових лісах.— В Криму.
— Він. білий, всередині голий або рідше з поодинокими волосками. 2д, 20—150 см.
8. Л. лікарський — V. officinale L.
По лісах, на узліссях, по чагарниках, на степах, степових схилах, крейдяних відслоненнях.— По всій УРСР.
E. Т. Победімова описала два близьких види: Л. степовий—V. stepposum Pobed., з прямостоячим, не витким на верхівці стеблом, що росте на степах і степових схилах, і Л. крейдяний—V. cretaceum Pobed., у якого ст. 20—ЗО см завв., нерозгалужене; росте на крейдяних схилах. Обидва види потребують вивчення, в культурі ознаки їх варіюють.
ПОРЯДОК XLVL ТРУБКОЦВІТІ —TUBI FLORAE
РОДИНА 13 0. БЕРЕЗКОВІ — CONVOLVULACEAE
Трав’янисті р., здебільшого з виткими стеблами. Л. чергові, цілокраї, звичайно без прилистків. Кв. правильні, поодинокі, з п’ятироздільною, рідше чотирироздільною чашечкою і лійковидним п’ятилопатевим, рідше чотирилопатевим віночком. Тичинок п’ять, прикріплених нитками до трубочки віночка. При основі маточки міститься кільцеподібний диск. Зав’язь верхня, дво-, чотирн- гнізда; стовпчик один з головчастою або двороздільною приймочкою. Плід — коробочка. ’ 1. При основі чашечки два широких лист- ковидних приквітки, що перевищують чашечку.
3. Плетуха — Calystegia R. Вг.
— Приквітки дрібні, лінійні, віддалені від чашечки 2
2. 	Стовпчик з головчастою приймочкою.
1. 	Іпомея — Ipomoea L.
— Стовпчик з двороздільною приймочкою.
2. Березка — Convolvulus L.
1. 	Іпомея. Кручені паничі — Ipomoea L-
Виткі р. з серцевидними, загостреними, довгочерешковими листками. Кв. лійковидні, поодинокі або по 2—4. Стовпчик з головчастою приймочкою. Плід — одно-, чотиринасін- на коробочка.
1. 	Він. 4—5 см у діам., від світло-рожевого до темно-фіолетового кольору. Q, 3—5 м. Цв. VI — IX.
*1. І. пурпурова. Кручені паничі п у р гі у р о в і — I. purpurea (L.)
. Roth (Pharbitis purpurea (L.) Voigt, Convolvulus purpureus L.).
Широко культивують як декоративну рослину по всій УРСР. Кв. починають розпускатися звечора і цвітуть до 10—12 годин дня. Походить з тропічної Америки.
— Він. 8—10 см у діам., небесно-голубий, після відцвітання лілово-рожевий. 0, 3—6 м. Цв. 2/2 VII — X.
* 2. І. гол у б а. Кручені паничі голубі — I. tricolor Cav. (I. rub- го-coerulea Hook; I. Hookeri Hort. var.
«Heavenly Blue»)
Культивують як декоративну рослину, переважно на півдні, особливо в Криму. Кв. розпускаються зранку і цвітуть до 13—14 5о4
годин в жаркі дні і до 17—18 годин — в холоднуваті. Походить з Каліфорнії.
2. Березка — Convolvulus L.
Багаторічні трав’янисті р. з виткими або прямостоячими стеблами. Кв. розміщені в пазухах листків по 1—3 на б.-м. довгих квітконосах або зібрані в дихазії або ж рідше в головчасті суцвіття. Він. лійковидний або дзвониковидний. Тичинки прикріплені при основі відгину. Стовпчик нитковидний; приймочка дволопатева.
1. Л. з серцевидно-стріловидною основою. Ст. виткі 2
— Л. до основи поступово звужені. Ст. розпростерті, висхідні або прямостоячі . . .4
2. Ст. разом з листками і квітконосами відстовбурчено-волосисті, виткі, рідше розпростерті. Частки чаш. видовжено-ланцетні, 10—12 мм завд. Він. білий, рідше блідо-рожевий, 25—40 мм завд., по жилках волосистий. Насіння горбочку вате, коричнювате. 2/., 50—100 см. Цв. VI —VII.
1. 	Б. шорстка — С. hirsutus Stev.
На степах, як бур’ян по виноградниках і садках.— В Півд. Криму.
— Ст. голі або розсіяноволосисті . . .3
3. Він. світло-жовтий, 25—40 мм завд., зверху по складках червонуватий. Кв. на довгих пазушних квітконосах по 2—6. Ст. тонкі, розгалужені, голі. Л. з довгими черешками, трикутно-стріловпдні. 2д, 80—150 см. цв. VI—VIII.
2. Б. с м о л о н о с н а — С. scammonia L.
На узліссях, по чагарниках.— В Півд. Криму (між Севастополем і Алуштою).
— Він. світло-рожевий або білий з рожевими смужками, 15—25 мм завд., зовні голий. Чашолистки яйцевидно-округлі, тупі, по краю плівчасті, з них три довших і два коротших. Кв. по одній-три на квітконосах, які нерідко перевищують л. Корені розгалужені, до 2 м завд. з численними додатковими бруньками. 2/., 30—100 см. Цв. V — IX.
3. Б. польова — С. arvensis L.
На полях (в посівах як бур’ян), дорогах, засмічених і сухих місцях.— По всій УРСР.
4 (1). Л. зелені, як і ст., волохато-волосисті; нижні стеблові—оберненоянцевидно- видовжені, загострені, при основі звужені в


черешок; верхні—сидячі, ланцетні або лінійно-ланцетні. Кв. по 1—4 на довгих квітконосах. Він. рожевий, опушений, в 2—3 рази довший за чашечку. 2/., 20—40 см Цв. V —VII.
4. Б. к а н т а б р і й с ь к а — С. сап-
tabrica L.
На степових і щебенистих схилах.— В Степу зрідка на півд. заході в р-ні Одеси, частіше в Криму.
— Л. сріблясті від густого, притиснутого опушення 5
5. Кв- зібрані щільними, майже головчастими небагатоквітковими верхівковими суцвіттями. Він. рожевий, 12—20 мм завд. Ст. в нижній частині розгалужене, дерев’янисте, з численними розетками листків і кількома прямостоячими або висхідними квітконосами. 2/., 10—25 см. Цв. V — VI.
5. Б. к р и м с ь к а — C. tauricus (Вогпт.) Juz. (С. Calverti var. tauricus Bornm.). На степах, кам’янистих схилах.— В Півд.
Криму.
— Кв. в пазушних і верхівкових 1—3- квіткових напівзонтпках 6
6. Чашолистки здуті, еліптичні, з вістрям на верхівці, у зовнішньому колі на 2 мм довші, ніж у внутрішньому. Він. блідо-жовтий, 2—Зсм завд. Кв. зібрані небагатоквітковими верхівковими суцвіттями або по 1—2 на бокових гілочках. Л. вузьколанцетні або лінійно-ланцетні. Р. з короткими здерев’янілими пагонами. Квітконосних стебел декілька, висхідних або майже прямосточних, негусто облиствлених, як і л., притиснутошовкови- стоволосистих. 2/1, 10—35 см. Цв. V — VII.
6. Б. шовковиста — C. holosericeus
М. В.
По кам’янистих і крейдяних схилах.— В Криму.
— Чашолистки и езду ті, довгасто-ланцетні, з відігнуто-загостреною верхівкою, при основі плівчасті. Він. рожевий, рідше білий,
РОДИНА 13 1. ПОВ
Повитиця — Cuscuta L.
Однорічні незелені, паразитні р. з виткими стеблами, що прикріплюються до інших рослин за допомогою присосків (гаусторій). Кв. дрібні, в пучках або головках, правильні, п’ятичленні (рідше чотиричленні). Він. дзвоникуватий або трубчастий, з торочкуватими лусочками, прикріпленими до його трубочки, під основою тичинок. Тичинки в числі лопатей віночка, прикріплені у виїмках між лопатями. Стовпчиків два, вільних або зрослих між собою. Зав’язь верхня, двогнізда. Плід — коробочка.
Всі види повитиць є злісними бур’янамп- паразптамп багатьох культурних рослин, в СРСР вважаються карантинними бур’янами. Заходи боротьби: низьке викошування уражених рослин до цвітіння повитиці (або зрізування па кущах і деревах) з дальшим висушуванням і спалюванням повитиці на місці (іноді потрібне повторне викошування); очищення насіння конюшини, люцерни, тимофіївки від насіння повитиці; чергування культур.
зовні з п’ятьма притиснутоволосистими смужками. Кв. по 2—5 у верхівкових півзонтиках. Л. вузьколанцетні, на верхівці загострені, з клиновидною основою. Ст. розпростерте або висхідне. 2/., 5—20см. Цв. VI —VIII.
7. 	Б. лінійнолиста — C. lineatus L.
На вапнякових і кам’янистих місцях, крейдяних відслоненнях, степових схилах.— В Донецькому Лісостепу, Степу, а також в Півн. Криму.
3. 	Плетуха — Calystegia R. Вг.
Виткі багаторічні р., з черговими листками і поодинокими пазушними квітками. Чаш. з п’ятьма рівними лопатями, її оточують два широких листковидних приквітки. Він. лійковидний. Стовпчик нитковидний, з двома еліптичними приймочками.
1. Л. нирковидно-серцевидні або нирковидні. Ст. лежачі, розгалужені. Приквітки
б.-м. дорівнюють чашолисткам. Він. рожево-фіолетовий. 2/., 50—200 см. Цв. V — VI.
1. П. сольданеловидна — C. sol- danella (L.) R. Br. (Convolvulus soldanel-
!a L.). На приморських пісках.— В Півд. Криму.
— Л. яйцевидно-стріловидні або трикутно-яйцевидно серцевидні. Ст. виткі . . .2
2. Приквітки пухирчасто-здуті. Він. 5,5—8слізавд., білий. Насінини коричнюваті. 2/., 2—4 м. Цв. V —VIII.
2. П. лісова — C. silvestris (Willd.) Roem. et Schult. (Convolvulus silvestris
•Willd.). В лісах, по чагарниках.— В Півд. Криму.
— Приквітки нездуті. Він. 3,5—6 см завд., білий, рідше блідо-рожевий. Насінини чорні. 4, 1—3 ж. Цв. VI —VIII.
3. П. звичайна — C. sepium (L.) R.
Br. (Convolvulus sepium L.). На вологих місцях, по берегах річок, озер, по чагарниках.— По всій УРСР.
ИТИЦЕВІ — CUSCUTACEAE
1. Стовпчик один, з дволопатевою приймочкою. Ст. шнуровидне 2
— Стовпчиків два, з цілісними приймочками. Ст. нитко видне З
2. Трубочка віночка вдвоє довша за чашечку. Лусочки в трубочці віночка двороздільні, по краях торочкуваті. Він. рожевий; частки його довгасті, цілокраї. Стовпчик в З—4 рази довший за приймочку. Коробочка яйцевидно-конічна. Ст. до 3 мм завтовшки, червонувато-бурі, розгалужені. 0, Ю0—200 см. Цв. VII.
1. П. х м е л е в и д н а — C. lupuliformis Koch
Паразитує на різних видах верб, осокорах, осиках, вільхах і на високих трав’янистих рослинах. Легко переходить на ягідні кущі й молоді плодові дерева.— На Поліссі, в Лісостепу і Степу.
— Трубочка віночка майже дорівнює чашечці. Лусочки в трубочці віночка суцільні, з помітною облямівкою при основі.
535


Він. блідо-рожевий, частки його тупуваті, по краях трохи зубчасті. Стовпчик такої ж довжини, як і приймочка. Коробочка яйцевидна. Ст. червонувате або білувате. 0, 100—250 см. Цв. VI — VII.
2. П. одностовпчикова — C. mo¬
nogyna Vahl Паразитує на кущах і трав’янистих багаторічних рослинах. Легко переходить на ягідні кущі й молоді плодові дерева, а також на соняшник і виноград.— В Лісостепу (на півдні); Степу і в Півд. Криму.
З (1). Приймочки головчасті 4
— Приймочки довгасті або трохи потовщені (але неголовчасті) 8
4. Лусочки в трубочці віночка дрібненькі, короткоторочкуваті, іноді нерозвинені. Тичинки б.-м. виступають між тупуватими частками віночка. Він. блідо-жовтий, дзвони- ковидний. Кв. на потовщених, дуже коротких ніжках, зібрані в щільні головчасті, 4— 5-чисельні суцвіття. Ст. жовтувате, розгалужене. ©, ЗО—80 см. Цв. VI —VII.
3. П. південна — C. australis R. Вг.
(C. breviflora Vis.).
Паразитує на бур’янах: лободі, нетребі, споришу та на культурних рослинах: цибулі, капусті, горосі, картоплі, буряках, бобах, усіх гарбузових і особливо на стручковому перці.— В Лісостепу, Степу і в Півд. Криму.
— Лусочки в трубочці віночка добре розвинені, довжиною б.-м. дорівнюють трубочці віночка 5
5. Кв. 2—3 мм завд.; трубочка віночка
майже дорівнює чашечці або трохи перевищує її 6
— Кв. 3,5—5 мм завд.; трубочка віночка в 2—3 рази довша за чашечку 7
6. Частки чашечки округло-яйцевидні, тупі. Він. дзвониковидний, п’ятироздільний, зеленувато-білий; лопаті його загострені, відігнуті назад. Тичинки майже не виступають з віночка. Кв. зібрані пучечками. Ст. розгалужене, блискуче, жовте або рожевувато-жовте. 0, 20—50 см. Цв. VI — VII.
4. П. польова — C. campestris Junc¬
ker (C. arvensis Malz., non Bayer).
Паразитує на виці, люцерні, червоній конюшині, буркунах, сочевиці, вівсі, ячмені, тимофіївці; іноді на дикоростучих рослинах: лободі, березці та ін.— В Закарпатті, Розточчі-Опіллі, Лісостепу, Степу.
— Частки чашечки на верхівці загострені. Він. жовтуватий з ланцетно-яйцевидними, на верхівці загостреними лопатями, загнутими всередину. Лусочки в зіві віночка по краях з довгими війками. ©, 20—50 см. Цв. V —X.
5. П. бессарабська — С. bassara¬
bica Buia Паразитує на бур’янах. Наводиться для Ізмаїльського р-ну Одеської обл.
7 	(5). Трубочка віночка майже втроє перевищує чашечку. Лопаті віночка загнуті всередину. Лусочки яйцевидні, з довгими торочками. Кв. в рихлих китицевидних суцвіттях, на квітконіжках, довших за чашеч- 536
ку. Ст. галузисті, червонуваті. 0, 10—ЗО см. Цв. VI.
6. П. запашна — C. suaveolens Ser.
(C. racemosa Malz.).
Паразитує на культурній люцерні й конюшині, з яких переходить і на дикі рослини.
Наводиться для зах. областей УРСР.— Походить з Півд. Америки.
— Трубочка віночка майже вдвоє перевищує чашечку. Лопаті віночка відігнуті назовні, тупі, яйцевидно-три кути і. Кв. на помітних квітконіжках, зібрані в головчасті пучечки. 0, 10—ЗО см. Цв. VI—VIII.
7. П. Гронова — C. Gronovii Willd.
Паразитує на декоративних рослинах: айстрах, вербенах.— Наводиться для зах. областей (Львів) і для Києва.— Походить з Півн. Америки.
8 	(3). Стовпчики з приймочками дорівнюють зав’язі або довші за неї 9
— Стовпчики з приймочками коротші, ніж зав’язь 12
9. Лопаті віночка на верхівці з роговид- ними виростами. Він. близько 1,5 мм завд., глечиковидний, білий, лише трохи перевищує чашечку. Тичинки виступають з трубочки віночка. Приймочки нитковидні, червонуваті. Кв. сидячі, зібрані у небагатоквіткові, майже кулясті суцвіття. Ст. жовтувате або червонувате. 0, 50—200 см. Цв. VI.
8. П. б і л а — C. alba Presi (C. epithy-
mum Murr. var. alba Engelm.).
Паразитує на багаторічних трав’янистих рослинах, переважно з родини губоцвітних, що ростуть на крейді і вапняках.— В Півд. Криму.
— Лопаті віночка без роговидних виростів на верхівці. Він. до 2 мм завд ... .10
10. Стовпчики з приймочками майже дорівнюють зав’язі. Лусочки в зіві віночка, на верхівці з помітною виїмкою, відігнуті всередину, закривають вхід в трубочку віночка. Він. блідо-рожевий, майже білий. Частки чашечки на верхівці з вузьким м’ясистим закінченням. Кв. сидячі, зібрані в щільні клу- бочковидні суцвіття. Ст. червоне. 0, 50— 100 см. Цв. VI — VII.
9. П. м и с о ч к о в а — C. cupulata Engelm. (С. planiflora Schmalh., non Tenore).
Паразитує на різних дикоростучих рослинах.— В Лісостепу, Степу, Криму.
— Стовпчики з приймочками значно довші за зав’язь. Лусочки цілісні 11
11. Кв. рожевувато-білі, майже сидячі, зібрані в щільні головки. Чаш. майже дорівнює віночку. Лусочки довгасті, з довгими торочками, закривають вхід в трубочку віночка. Пиляки й видовжені червоні приймочки виступають з віночка. Ст. розгалужене, червонувате. 0, ЗО—120 см. Цв. VI—VII.
10. П. чебрецева — C. epithymum
Murr.
Паразитує на різних рослинах, переважно трав’янистих, іноді на культурних бобових: конюшині, люцерні та ін.— Майже по всій УРСР.
— Кв. білі, на помітних ніжках, зібрані в нещільні кулясті суцвіття до 1 см в діам.


Чаш. коротша за трубочку віночка. О, 50— 100 см. Цв. VI—VII.
11. П. конюшинна — С. trifolii Babingt. (С. epithymum var. trifolii Babingt.).
Мал. 427. Повитиця європейська:
1 — загальний вигляд рослини, 2 — квітка, 3— квітка у поздовжньому розрізі, 4 — плід, 5 — плід у поздовжньому розрізі.
Паразитує переважно на культурних,видах конюшини й люцерні, а також на дикорослих. бобових.— На Поліссі (на півдні), в Лісостепу.
12 (8). Трубочка віночка глечиковидно здута; лусочки з численними торочками, дрібненькі, притиснуті. Він. жовтувато-білуватий, з трикутними, гоструватими, відігнутими лопатями, вдвоє коротші за трубочку. Кв. зібрані 7—12-квітковими, щільними, куле1 видними суцвіттями. Ст. зеленувато-жовті. ©, 50—120 см. Цв. VI —VIII.
12. П. льонова — С. epilinum We-
iche. Паразитує на льоні, рідше на рижії та деяких бур’янах.— На Поліссі і в Лісостепу.
— Трубочка віночка лійковидна. Ст. розгалужені, червонуваті або білувато-рожеві 13
13. Нитки тичинок трохи довші за пиляки, донизу не розширені. Він. рожевий, лопаті його тупі, трохи коротші за трубочку. Лусочки в трубочці віночка лише злегка торочкуваті. Чаш. з тупими частками. Кв. майже сидячі, зібрані в щільні головчасті суцвіття. Ст. розгалужене, червонувате. О, 50—150 см. Цв. VI — VIII.
13. П. європейська —С. europaea L. Паразитує на кропиві, хмелю, коноплях,
конюшині, люцерні, виці та ін., іноді на кущах і молодих деревах, здебільшого по берегах річок.— По всій УРСР.
— Нитки тичинок по довжині дорівнюють пилякам, донизу розширені. Він. восково-жовтого кольору. Лусочки з рясними, довгими, притиснутими торочками. Кв. на коротких ніжках, в густих, кулястих суцвіттях. О, 50—100 см. Цв. VI — VIII.
14. П. викова — С. viciae Schultz (С. europaea L. ssp. viciae Ganesch.).
Паразитує на культурній виці, з якої переходить і на інші рослини. —В Закарпатті і в Лісостепу.
РОДИНА 13 2. СИНЮХОВІ — POLEMONIACEAE
Трав’янисті р. з черговими або нижніми супротивними листками, без прилистків. Кв. в кінцевих суцвіттях, правильні, двостатеві. Чаш. й він. п’ятироздільні. Тичинок п’ять, вони прикріплені розширеними основами ниток до трубочки віночка, чергуються з його частками. Зав’язь верхня, оточена при основі зубчастим диском, 2—3-гнізда. Плід— коробочка.
1.Л. перисто-роздільні. Він. з дуже короткою трубочкою, дзвоникувато-колесовидний.
1. 	Синюха — Polemonium L.
— Л. цілісні, цілокраї. Він. з довгою трубочкою і плоским відгином.
2. Флокс — Phlox L.
1. 	Синюха — Polemonium L.
Багаторічник з прямостоячим або висхідним у верхній частині залозисто-пухнатим стеблом. Л. чергові, непарноперисторозділь- ні, з численними, яйцевидно-ланцетними частками, нижні л. черешкові, верхні — сидячі. Він. в 2—2,5 раза довший за чашечку, голубий; частки його заокруглені. Коробочка
майже куляста. 2/., 40—120 см. Цв. VI —
VII.
С. голуба — P. coeruleum L. На вогких луках, по чагарниках, на лісових галявинах.— На Поліссі, в Лісостепу, в Степу (на півн. сході).
2. 	Флокс — Phlox L.
Однорічні або багаторічні р. з прямостоячими стеблами і черговими простими цілокраїми листками. Кв. у верхівкових суцвіттях. Чаш. трубчаста або дзвоникувато-трубчаста. Він. келихоподібний. Плід — яйцевидна коробочка.
1. 	Р. однорічна з опушеним стеблом. Л. ланцетні, верхні — напівстеблообгортні. Кв. зібрані у небагатоквіткове головчасто-волотевидне суцвіття. Він. у різних садових форм яскраво, різноманітно забарвлені: червоні, рожеві, фіолетові, білі. О, 20—40 см. Цв. VII —
VIII.
*1. Ф. Друмонда — Ph. Drummondii
Hook.
537


Культивують як декоративну рослину.— По всій УРСР. Походить з Півн. Америки.
— Р. багаторічна, з голим стеблом. Л. довгасто-ланцетні або довгасто-еліптичні. Кв. в густих волотевидних суцвіттях. Він. (різних садових форм) фіолетові, червонуваті, голубі, білі або інакше забарвлені. 60—
120 см. Цв. VIII—IX.
*2. ф. волотистий — Ph. panicula- ta L.
Культивують як декоративну рослину. — По всій УРСР. Походить з Півн. Америки.
Мал. 428. Синюха голуба.
РОДИНА 133. ВОДОЛИСТІ — HYDROPHVLLACEAE
1. 	Фацелія — Phacelia Juss.
Трав’янисті р. з прямостоячими, розгалуженими, шорстковолосистими стеблами. Л. двічі перисторозсічені, з вузьколанцетними частками. Кв. правильні, двостатеві, іноді майже сидячі, зібрані в густі, колосовидні, часто двороздільні суцвіття, 3—8 см завд., Він. дзвониковидно-колесовидиий, 8 мм завд., трохи довший за чашечку, синьо-фіолетовий або ясно-синій, рідше білий. Зав’язь верхня, опушена, з нитковидним двороздільним стовпчиком. Плід — яйцевидна, чотиринасГнна коробочка. 0, 20—70 см. Цв. V — X.
Ф. пижмолиста — Ph. tanacetifolia Benth.
Культивують як дуже цінну медоносну рослину. Нерідко зустрічається здичавіло. Походить з Півн. Америки.
РОДИНА 13 4. ШОРСТКОЛИСТІ — BORAGINАСЕАЕ
Трав’янисті, здебільшого шорстковолосисті р. Л. чергові, без прилистків. Кв. двостатеві, правильні, рідко трохи неправильні, в однобічних,^до цвітіння спірально закручених китицях або колосках (завійках), які розміщені поодинці на верхівках стебел або ж утворюють складне волотевидне суцвіття. Чаш. 5-роздільна або 5-зубчаста, залишається при плодах і часом розростається. Він. зрослопе- люстковий, з короткою або б.-м. довгою трубочкою і 5-лопатевим, іноді помітно неправильним або майже двогубим відгином, при основі якого (у зіві) здебільшого є 5 невеличких виступів (лусочок), вкритих сосочками або пучками волосків. Тичинок 5. Маточка при основі з диском; зав’язь верхня, 4-гнізда, рідко 2-гнізда, звичайно 4-лопатева, рідше суцільна. Стовпчик один, з цілісною або 2- роздільною приймочкою. Плід сухий, розпадається на 4, рідше на 2 горішки, звичайно прикріплених до стовпочка квітколожа (гіно- фора), іноді місце прикріплення плоске, рідше плід — кістянка.
1. 	Стовпчик короткий, виходить з верхівки цілісної зав’язі і несе товсту конічну приймочку 2
— Стовпчик довгий, виходить з проміжку між лопатями глибоко-4-роздільної зав’я¬
зі і несе маленьку, головчасту, нерідко 2-ло- патеву приймочку З
2. 	Плід великий, 8—10 мм в діам., достиглий розпадається на 2 двогнізді кістянки.
1. 	Турнефорція —Tolirnefortia L.
— Плід дрібний, легко розпадається на 4 горішки до 2 мм завд.
2. 	Геліотроп — Heliotropium L.
З (1). Гола, сизувата р., вкрита восковою поволокою. Верхні стеблові л. стеблообгортні. Кв. жовті.
5. 	Вощанка — Cerinthe L.
— Р. зелені, б.-м. опушені. Л. сидячі, нестеблообгортні. Кв. жовтуваті або забарвлені інакше 4
4. Тичинки і стовпчик здебільшого дуже
виступають з віночка 5
— Тичинки не виступають з віночка, стовпчик однієї з ним довжини або трохи довший 7
5. Він. виразно неправильний, з косим, майже двогубим 5-лопатевим відгином.
6. 	Синяк — Echium L.
538


— Він. правильний, трубчастий або лійковидно-трубчастий . .6
6. 	Він. жовтуватий, по краю зубців і в нижній частині трубочки блідо-фіолетовий, в 1,5—2 рази довший за чашечку, майже досередини роздільний на 5 ланцетно-лінійних часток. Горішки 10—15 (20) мм завд., гладенькі, з широким перетинчастим краєм.
20. 	Чередник — Rindera Pall.
— Він. темно-червоний, дорівнює чашечці або ледве виступає з неї, з короткими прямостоячими зубцями. Горішки 5—10 мм завд., з усіх боків вкриті якірцеподібними (гачкуватими) шипиками, а на спинці з плоским диском.
22. 	Трубкоцвіт — Solenanthus Ledeb.
7 (4). Горішків 2, вкритих гачкуватими бородавочками.
19. 	Р о х е л і я — Rochelia Reichenb.
— Горішків 4, рідше їх менше внаслідок недорозвинення, гладеньких, зморшкуватих або вкритих гачкуватими шипиками чи дрібними горбочками 8
8. Він. трубчасто-булавовидний або трубчасто -дзвониковидний 9
— Він. лійковидний, лійковидно-колесо- видний або колесовидний 10
9. Він. трубчасто-булавовидний, з 5 короткими зубцями по краю, без лусочок у зіві.
4. 	Громовик — Onosma L.
— Він. трубчасто-дзвониковидний, з коротким 5-зубчастим відгином і 5 ланцетно- шиловидними, складеними конусом лусочками у зіві.
7. 	Живокіст — Symphytum L.
10 	(8). Зів віночка відкритий, без лусочок, що прикривають вхід в його трубочку; іноді в зіві є пучки волосків або бархатисті складки, рідше дуже дрібні лусочки . . . .11
— Зів віночка закритий п’ятьма лусочками 13
11. Чаш. глибокороздільна на 5 лінійних часток.
3. 	Г о р о б е й н и к —Lithospermum L.
— Чаш. надрізана менше ніж досередини 12
12. Трубочка віночка довша за відгин. В зіві віночка є 5 пучків волосків. Горішки гладенькі, блискучі.
12. 	Медунка — Pulmonaria L.
— Трубочка віночка дорівнює відгину або лише трохи довша за нього. В зіві є малопомітні пухнаті лусочки. Горішки сітчасто-зморшкуваті.
11. Куряча сліпота — Nonea Ме- dik.
13 (10). Чаш. при квітках 5-зубчаста, у кожній виїмці між зубцями є ще по 2 маленьких зубчики, при плодах неправильно розростається і стає сплюснуто-дволопатевою.
18. Гостриця — Asperugo L.
— Чаш. при плодах не змінюється і майже не збільшується, зубчиків у виїмках немає 14
14. Він. колесовидний, голубий, 2,5— З см в діам., глибоко-5-роздільний на загострені яйцевидні лопаті. Пиляки закінчуються вістрям і сходяться верхівками в конус, що виступає з короткої трубочки віночка.
8. 	Огірочник — Borago L.
— Він. дрібніші, їх лопаті незагострені. Пиляки без загострення, не виступають з трубочки віночка 15
15. Трубочка віночка колінчасто зігнута біля середини. Відгин віночка неправильний.
10. 	К р и в о ц в і т — Lycopsis L.
— Трубочка віночка пряма, відгин його правильний 16
16. Він. голубий, рідше рожевий або
білий, дрібний, 2,5—6 (7) мм завд., звичайно з плоским відгином 17
— Він. темно-пурпуровий, фіолетовий, жовтуватий або синій, чималий, 7—16 мм завд., з увігнутим чашовидним або лійковидним відгином 22
17. Горішки голі, гладенькі, блискучі,
трикутно-яйцевидні 18
— Горішки пухнаті або вздовж бокових граней з 1—3 рядами гачкуватих шипиків 19
18. Горішки при основі з білим м’ясистим придатком.
17.- Ст р о ф і о с то м а — Strophiostoma
Turcz.
— Горішки без придатка.
13. 	Незабудка — Myosotis L.
19 (17). Горішки пухнаті, на спинціїз ямочкою.
21. 	Омфалодес — Omphalodes Moen ch
— Горішки з 1—3 рядами гачкуватих шипиків 20
20. Горішки прямостоячі (прикріплюються основою), дорівнюють конічному або шиловидному стовпочку квітколожа, без ямки або поглиблення на місці прикріплення, дріб- іюгорбочкуваті, ніколи не бувають опушені.
14. 	Липучка — Lappula Gilib.
— Горішки косі (прикріплюються черевним боком), майже в два рази довші за стов- почок квітколожа, на місці прикріплення є овальна або еліптична ямка; з боків та по спинці горішки опушені 21
21. Квітконіжки при плодах завжди пониклі. Горішки здавлені з спинки до черевця, на спинці з плоским диском (площинкою), оточеним одним рядом гребінчастих шипиків, які на верхівці мають якірноподібну головку, а нижче по краю гладенькі. Гінофор (подовжена частина квітколожа між тичинками і маточкою) добре розвинений, але вдвоє коротший за стиглі горішки.
15. 	Г а к е л і я — Hackelia Opiz.
— Квітконіжки при плодах прямостоячі або відхилені вбік. Горішки нездавлені, дзиговидні, яйцевидні або довгасті, з косо зрізаною спинною площинкою, яка оточена одним рядом шипиків, що іноді зливаються своїми основами у вузьке зубчасте крило, або 539


шипиків по краю немає; з боків і по спинці горішки короткоопушені. Гінофор малороз- винений, не довше 1 мм завд., короткопіра- мідальний або лише у вигляді диска.
16. 	H е з а б у д о ч н и к — Eritrichium
Schrad.
22 (16). P. з м’яким повстистим опушенням. Він. світло- або темно-червоні чи голубуваті, з сіткою синіх жилок. Горішки прип- люснуті, прикріплені до конусовидного квітколожа, по всій поверхні з гачкуватими шипиками.
23. 	Чорнокорінь — Cynoglossum L.
— Р. шершаві, вкриті б.-м. жорсткими відлеглими волосками. Він. сині, голубуваті або жовті. Горішки сітчасто-зморшкуваті, при основі з складчастим кільцем навколо заглибини, прикріплені до плоского квітколожа.
9. 	Воловик — Anchusa L.
1. 	Турнефорція — Tournefortia L.
Р. з міцним, повзучим кореневищем і дуже галузистим стеблом. Л. сидячі, суцільні, дов-
Мал. 429. Турнефорція сибірська:
/ — загальний вигляд рослини, 2 — розгорнутий віночок, 3 — горішок.
гасто-ланцетні, 2—5 см завд., короткопритис- нутоопушені. Кв. до 10 мм у діам., в роздвоєних завійках, які складають верхівкове щитковидне суцвіття. Чаш. глибоко-5-розділь- на. Він. білий, лійковидний, в зіві голий. Плід кулястий, 6—8 мм завд., розпадається на дві яйцевидні, 2-гнізді кістянки. 2/, ДОЗО см. Цв. VI — VII.
Т. сибірська — Т. sibirica L. (Т. аг- guzia Roem. et Schult.).
На приморських берегах, солонцюватих і забур’янених піщаних місцях по берегах Дунаю, Дністра, Дніпра, Дінця та їх приток.— В Степу, в півд. частині Лісостепу звичайно; як р. занесена по залізниці —рідко (окол* Києва — Ірпінь, окол. Харкова — Мерефа).*
2. Геліотроп — Heliotropium L.
Півкущик або р. трав’янисті, однорічні, притиснутоопушені, з черговими, черешковими, еліптичними або яйцевидними листками. Кв. дрібні, в простих або розгалужених
Мал. 430. Геліотроп Стевенів:
1 — загальний вигляд рослини, 2 — розгорнутий віночок, 3 — горішки.
верхівкових завійках. Чаш. майже до основи 5-роздільна на лінійні або ланцетні частки, залишається при плодах. Він. 3,5—7 мм завд., вдвоє довший за чашечку, лійковидно- колесовидний, в зіві голий, зав’язь 4-гнізда, цілісна, стовпчик короткий, з товстою конічною приймочкою. Плід дрібний, складається з 4 вільних або зрослих між собою горішків.
3. 	Півкущик з запашними синіми або фіолетовими (дуже рідко білими) квітками. •£, 15—30 (60) см. Цв. V —VIII.
* 1. Г. перувіанський — Н. реги- vianum L.
Розводять як декоративну рослину в садах і парках. Походить з Півд. Америки.
— Р. однорічні з білими квітками . .2
2. Горішки зовсім гладенькі або трохи
бородавчасті -З
— Горішки зморшкувато-ніздрюваті . .4
3. Зубці чашечки ланцетно-лінійні; він.
з 	яйцевидними лопатями, без зубчиків між ними; приймочка на верхівці шиловидно звужена, гладенька, лише біля основи трохи опушена; горішки негустобородавчасті. Р. жовтувато-зелена. О, 15—ЗО см. Цв. V—VIII.
2. 	Г. Стевенів — H. Stevenianum Andrz. (H. europaeum Z. p.p.) На забур’янених місцях, на полях.— В Степу та в лісостепових, передгірських і півд. р-нах Криму досить часто, В Лісостепу зрідка (на Поділлі по Дністру, в Білій Церкві).
540


— Зубці чашечки яйцевидно-ланцетні; він. з округлими лопатями, між якими є по маленькому зубчику; приймочка конічна, короткоопушена; горішки з дрібнозернистою поверхнею. Р. сіро-зелена. О, 15—40 см. Цв. VI — VIII.
3. Г. е л і п т и ч н и й — H. ellipticum Le-
deb.
На приморських і річкових пісках.— В півд. частині Степу б.-м. звичайно, в Лісостепу рідко, як р. занесена (в окол. Харкова та Мерефи).
4 (2). Він. З—4 мм в діам; частки його відгину в 2—3 рази коротші за трубочку; зубці чашечки довгасто-ланцети і, при плодах гострі. Л. при основі клиновидні, зісподу білоповстисті. ©, 10—12 см. Цв. VI —VIII.
4. Г. прибережний — H. littorale
Stev.
На приморських пісках, по берегах лиманів.— В півд. степових областях і в Криму; в Лісостепу рідко як р. занесена (окол. Харкова).
— Він. 6—7 мм в діам.; частки його відгину майже дорівнюють трубочці; кв. дуже запашні; зубці чашечки лінійні. Л. овальні, тупі, розсіяноопушені. ©, 10—20 см. Цв. VI — IX.
5. Г. з а п а ш н и й — H. suaveolens М. В.
На кам’янистих схилах. — В Криму, головним чином, в p-ні Кара-Дагу.
3. 	Горобейник — Lithospermum L.
Однорічні або багаторічні, щетинистоопу- шені р. з висхідними або прямостоячими
Мал. 431. Горобейник лікарський:
І — загальний вигляд рослини, 2 — квітка, 3, 4— горішки. стеблами і суцільними, черговими, ланцетними або яйцевидно-ланцетними листками. Кв. на коротких ніжках, в улиснених завійках або півзонтиках. Чаш. майже до основи 5- роздільна на лінійні частки. Він. лійковидно- колесовидний або трубчасто-лійковидний, з дрібними бархатистими складками або лусочками у зіві. Стовпчик маточки нитковидний або потовщений. Горішків 4, косо- або тригранно-яйцевидних, дуже твердих, гладеньких, блискучих або зморшкувато-горбоч- куватих.
1. Багаторічники. Горішки гладенькі,
блискучі 2
— Однорічники. Горішки горбочкувато- зморшкуваті З
2. Він. 4—6 мм завд., жовтувато-білий. 30—60 см. Цв. V — VI.
1. Г. лікарський — L. officinale L.
На сухих відкритих місцях, на узліссях, по чагарниках і як бур’ян на полях, коло доріг.— По всій УРСР звичайно.
— Він. 12—16 (18) мм завд., спочатку червонуватий, потім голубий або синій. 2/_, 20—30 см. Цв. V —VI.
2. Г. пурпурово-голубий-
L. purpureo-coeruleum L.
В світлих лісах, на узліссях, по чагарниках.— Зрідка в Закарпатських і Опільських лісах, частіше в Лісостепу і Криму.
З 	(1). Ст. численні, від основи дуже розгалужені, з сланкими гілками. Горішки з малопомітними горбочками. ©, 7—ЗО см. Цв. IV —VI.
3. Г. С і б т о р п і ї в — L. Sibthorpianum
Griseb.
На пісках, в літоральній смузі.— На півдні Степу рідко, в Криму звичайно.
— Ст. прямостоячі або висхідні, розгалужені здебільшого вгорі. Горішки з помітними горбочками 4
4. Р. вкрита довгими, білими, жорсткими, б.-м. відстовбурченими волосками. Він. жовтий, його трубочка в два рази довша за відгин, всередині і зовні короткоопушена. © 5—25 см. Цв. IV—V(VI).
4. Г. а п у л і й с ь к и й — L. apulum (L.)
Vahl.
На кам’янистих схилах і по сухих місцях.— В Гірському та Півд. Криму.
— Р. шорсткі, вкриті короткими притиснутими волосками. Він. жовтувато-білий або блідо-фіолетовий, його трубочка дорівнює по довжині відгину, всередині гола 5
5. Ст. вкриті простими волосками. ©, ©, 15—50 см. Цв. V —VIII (IX).
5. Г. п о л ь о в и й — L. arvense L.
На пасовищах, перелогах, як бур’ян на полях, в садах.— По всій УРСР‘звичайно.
— Ст. вкриті простими і залозистими волосками, а по ребрах ще гострими притиснутими щетинками. ©, 10—60 см. Цв. IV — V.
6. Г. Черняева — L. Czernjajevii
Klok.
На борових і приморських пісках.— У лісостепових та степових р-нах (переважно в півд.-схід, частині) часто, на Поліссі рідко (окол. м. Києва).
541


4, 	Громовик — Onosma L.
Дворічні або багаторічні жорстковолосисті р., з цілісними, довгастими або лінійно- чи яйцевидно-ланцетовидними сидячими листками. Кв. правильні, зібрані багатоквітковими улисненими завійками, чаш. глибоко-5-роз- дільна, при плодах збільшена. Він. трубчасто- булавовидний, неглибоко надрізаний на 5 широких зубців, без виступів у зіві, але з медоносними лусочками при основі трубочки. Тичинки майже однієї довжини з віночком. Маточка з 4-гніздою зав’яззю і довгим нитковид- ним стовпчиком. Горішки тригранно-косо- яй цевидн і.
1. Щетинисті волоски сидять на голих,
гладеньких горбочках 2
— Щетинисті волоски сидять на зірчас- тоопушених горбочках 12
2. Багаторічні трав’янисті р. або невиразні півкущики. Від здерев’янілої надземної основи стебла відходять, крім квітконосних стебел, ще неплідні улиснені пагони. Л. сріблясті від густого притиснутого опушення . З
— Р. дворічні. Неплідні пагони відсутні, від кореневої шийки відходять лише розетки прикореневих листків або й вони відсутні. Опушення стебел і листків здебільшого відстовбурчене 4
3. Ст. відстовбурченоволохаті. Л. біло- шовковистоволосисті, у великій кількості зберігаються при основі стебел на торішньому прирості, серповидно покручені. Волоски в суцвітті рудуваті. 2/., 15—ЗО см. Цв. IV —V.
1. Г. багатолистий — О. polyphy 1-
lum Ledeb.
На кам’янистих схилах і скелях, переважно на вапнякових породах, іноді в світлих лісах.— В Криму звичайно.
— Ст. вкриті лише притиснутими волосками. Л. не зберігаються на торішньому прирості. Волоски в суцвітті, як і на всій рослині, білуваті. 2/., 10—35 см. Цв. V —VII.
2. Г. д о н с ь к и й — О. tanaiticum Klok.
(О. simplicissimum L. p. p.).
На крейдяних і вапнякових відслоненнях у басейні Дінця та Азовського узбережжя (Донецька обл., по річках Криниця і Волноваха).
4 	(2). Він. голі або лише їх зубчики сла- боопушені 5
— Він. від середини доверху помітно опушені, лише при основі голі 9
5. Він. різноколірні: сині, фіолетово- сині, червонуваті або жовтуваті, 10—12 мм завд., їх зубчики б.-м. опушені. 2а, 20—60 см. Цв. V—2/2VI.
3. Г. різноколірний — О. polychro-
mum Klok.
На степах (на схід від Дніпра).— В причорноморських і приазовських р-нах Херсонської обл. (Чаплинський і Геніче- ськийр-ни) і в басейні р. Дінця (в Луганській і Донецькій обл).
— Він. світло- і темно-жовтуваті, голі .6
6. Він. 16—21 мм завд.; частки чашечки
11—15 мм завд.,пиляки 6 мм завд., стовпчики маточки 19—20 мм завд. 0, ЗО—50 см. Цв. VI —VII.
4. Г. Л и п с ь к о г о — О. Lypskyi Klok.
На степових схилах.— Рідко у півд. частині Зах. Лісостепу (Одеська обл., Чорнянський р-н, Цибулівка на Дністрі; Півд. Поділля, Тарутинський р-н, Підгірне — Серпневе).
— Він. 8—16 мм завд., частки чашечки 6—11 мм завд., пиляки до 6 мм завд., стовпчики маточки до 15 мм завд 7
7. Опушення всієї рослини білувате, щетинки короткі, на стеблах 1—2 мм, на листках до 3 мм завд. Л. до 21 см завд. і 15 мм завш. Чаш. 9—11 мм завд. Він. св і тло-жовтий,
12—16 мм завд. 0, ЗО—70 см. Цв. VI — VII.
5. 	Г. несправжньокрасиль- н и й — О. pseudotinctorium Klok.
На степах і степових схилах.— Переважно в зах. і півн.-зах. районах Правобережжя, на Лівобережжі рідко (Полтавська обл., Карлів- ський р-н, Лип’янка, і Харківська обл., Ло- зівський р-н, Краснопавлівка).
— Опушення рудувате; щетинки на стеблах до З мм, на листках до 4 мм завд. Стеблові л. коротші і вужчі. Чаш. і він. також менші; він. жовтий 8
8. Стеблові л. до 11,5 см завд. і 10 мм завш. Ст. поодинокі або частіше їх 3—5. Чаш. 6—9 мм завд. Він. 8—12 мм завд. 0, 20—60 см. Цв. 2/2 V—VI.
6. Г. напів красильний — О. sub-
tinctorium Klok.
На степах, степових схилах і остепнених луках.— Рідко в півд. частині Лісостепу, переважно в схід, і півд. районах.
— Стеблові л. коротші, до 8 см завд., але ширші, до 12 мм завш. Чаш. 8—10 мм завд. Він. 10—15 мм завд. Ст. поодинокі або їх відходить від кореня по 2—5, прямостоячі, вгорі дуже розгалужені. 0, 20—40 см. Цв. V —VI.
7. Г. красильний — О. tinctorium
М. В.
На степах.— В Півн. Криму і в окол. м. Сімферополя.
9 (4). Ст. вкриті довгими, 3—6 мм завд., дуже жорсткими і крихкими щетинками та малопомітними волосками. Стеблові л. З— 18 мм завд., 5—16 мм завш., також жорстко- щетинисті 10
— Ст. і л. вкриті коротшими, досить м’якими щетинками. Л. коротші та вужчі . .11
10. 	Пиляки по всій довжині з’єднані в конусовидну колонку, верхівка якої висувається з віночка. Ст. товсті, біля основи до 1 см в діам., щетинисті волоски на них 4—6 мм завд. 0, 25—65 см. Цв. VI — VIII.
8. Г. великощетинистий —
О. macrochaetum Klok. et Dobrocz. (О. caly- cinum M. Pop. non Stev.).
На вапнякових і кам’янистих схилах.— В півд. частині Правобережного Степу і в Лівобережному Степу.
— Пиляки по всій довжині вільні (не з’єднані між собою), ледве висуваються з віночка. Ст. тонші, щетинисті волоски на них З—4 мм завд. 0, 20—40 см. Цв. V — VI.
9. Г. В і з і а н і — О. Visiani Clem.
(О. echioides L. p. p.).
542


На сухих степах.— В Присивашші і в Криму.
11 (9). Л. 2—12 елі завд., 4—12 мм завш. Ст. густо вкриті щетинками 3—4 мм завд. і коротенькими волосками. Чаш. 15—20 мм завд. Він. 18—21 мм завд. 0, ЗО—50 см. цв. vi—VIII.
10. Г. дніпровський — О. borysthe-
nicum Klok. (О. arenarium М. Pop. non
W. К.).
На річкових і приморських пісках.— В півд. степових р-нах від гирла Дунаю до коси Обіточної (Запорізька обл.).
— Л. 2—7 см завд., 4—7 мм завш. Ст. густо вкриті щетинками 1—3 мм завд. і короткими волосками. Чаш. 10—11 мм завд. Він. 16—18 мм завд. 0, ЗО—40 см. Цв. VI — VII.
11. Г. гранітний — О. graniticola
Klok.
На гранітах.— В Правобережному Степу рідко (в Миколаївській обл., Доманівському р-ні, Богданівський радгосп).
12 (1). Щетинисті волоски на стеблах і листках відстовбурчені, від чого р. відлегло- волохата. Ст. при основі здерев’янілі і дуже розгалужені. Він. білувато-жовтий, (13) 17 — 18 мм завд. 2/., 15—35 см. Цв. VI—VII.
12. Г. твердий О. rigidum Ledeb.
(О. stellulatum W. К. P- rigidum Schmalh.).
На кам’янистих і глинистих місцях, вапнякових схилах.— В Степу на крайньому півд. заході та в Гірському Криму, де звичайно.
— Щетинисті волоски на стеблах і листках спрямовані догори і прилеглі. Ст. при основі товстуваті, здерев’янілі, міцні, розгалужені. Він. 20—ЗО мм завд., спочатку білуватий, пізніше темно- або майже чорно-бурий. 4, 15—40 см. Цв. V —VI.
13. Г. к р и м с ь к и й — О. tauricum Pall.
(О. stellulatum Ledeb.).
На кам’янистих і степових місцях, схилах, осипах.— В Криму б.-м. звичайно, зрідка також у Зах. Лісостепу (в Хмельницькій обл., Велика Слобідка, схили над Дністром).
5. Вощанка — Cerinthe L.
Гола, сизувата від воскової поволоки р., л. суцільні, при основі стріловидні або серцевидні, стеблообгортні. Кв. в густих улисне- них завійках. Чаш. глибоко-5-роздільна з нерівними частками. Він. широкотрубчастий, до третини й більше надрізаний, 8—13 мм завд., у 1,5 раза довший за чашечку, жовтий, нерідко з 5 червоними плямочками у зіві. Горішків 2, бурувато-коричневих, з розсіяними темними плямками, голих. ©, 20—60 см. Цв. V— VIII.
В. мала — С. minor L.
На кам’янистих місцях, схилах, у посівах.— Зрідка в Прикарпатті і в Розтоцько- Опільських лісах, на Поліссі, в Лісостепу, Степу і в Криму звичайно.
6. Синяк — Echium L.
Дворічні, жорстковолосисті р.; л. цілісні, видовжено-ланцетиі. Кв. в густих, простих або роздвоєних завійках, зібраних широким волотистим або вузьким колосовидним суцвіттям. Чаш. глибоко-5-роздільна. Він. трубчасто-лійковидний або лійковидно-дзвонпко- вндний, трохи неправильний, з широким, косим, нерівномірно 5-лопатевим відгином. Тичинки разом з стовпчиком маточки далеко виступають з віночка. Плід з 4 яйцевидно- тригранних загострених горбочкуватих горішків.
1. 	Стовпчик на верхівці нероздвоєний, з однією приймочкою. Він. трубчасто-лійко-
Мал. 432. Вощанка мала:
1 — розгорнутий віночок, 2— квітка, З— чашечка з плодом, 4 — окремий горішок.
видний, темно-червоний, його трубочка вдвоє довша за чашечку. Суцв. густе, колосовидне. Ст. густо вкриті м’якими волосками і довгими жорсткими щетинками. 0, ЗО—100 см. Цв. V —VIII.
1. С. червоний — E. rubrum Jacq.
На степових схилах, кам’янистих місцях, лісових галявинах і в соснових лісах.— Зрідка в Прикарпатті та Розтоцько-Опільських лісах і б.-м. звичайно у півд. частині Полісся та всіх лісостепових і степових районах та в Криму. Медонос. Р. красильна.
— Стовпчик на верхівці роздвоєний, приймочок дві. Він. блідо-рожевий, синій або білуватий, його трубочка коротша за чашечку або лише трохи її перевищує ... .2
2. Р. густо вкрита довгими, 2—3 мм завд., жорсткими білувато-рудуватими волосками. Ст. від основи дуже розгалужені. Завійки роздвоєні, зібрані у широке, пірамідально-волотисте суцвіття. Він. блідо-ро-
543


жевий або білуватий, 10—12 лш завд.©, ЗО— 100 см. Цв. VI —VIII.
2. 	С.і та л і й с ь ки й — E. italicum L.
На сухих кам’янистих місцях і як бур’ян коло доріг.— Зрідка у півд.-зах. .частині Лісостепу (Одеська обл., окол. Балти; Красноок- нянський р-н, Флора) і б.-м. звичайно у Степу і Криму.
— Р. вкриті коротшими волосками. Суцв. колосовидне або кв. в коротких простих завійках, зібраних у вузьке волотисте суцвіття. Він. синій або фіолетовий, 10—23 см завд. . .3
Мал. 433. Синяк звичайний:
/ — гілочка з квітками, 2 —окрема квітка, 3 — розгорнутий віночок, 4 — горішки на квітколожі, 5 — окремий горішок.
3. 	Він. лійковидний, вгорі розширений, синій або синюватий, 10—15 мм завд. Прикореневі л. ланцетні, з однією випнутою жилкою. Ст., крім відстовбурчених щетинок, вкрите ще густими коротенькими білуватими волосками. 0, 30—70 см. Цв. VI — IX.
3. 	С. звичайний — E. vulgare L.
На кам’янистих схилах, степах, сухих луках і як бур’ян біля доріг, на забур’янених місцях біля жител.— Звичайно по всій УРСР. € одним з найкращих медоносів, дає багато нектару і пилку, довго цвіте. Насіння містять 27,9% олії, придатної для лакофарбової промисловості. Кв. дають червону фарбу.
— Він. більший, 15—20мм завд., з більш розширеним вгорі відгином, фіолетовий. Прикореневі л. довгасті або овальні, з трьома випнутими жилками. Ст. зелене, вкрите лише відстовбурченими щетинками. 0, 20—45 см. Цв. V —VI.
4. 	С. п о д о р о ж н и к о в и й — E. plan- tagineum L.
На пустирях, по дорогах як p. занесена.— Рідко в окол. м. Києва і в Криму (в окол. Гурзуфа).
7. 	Живокіст — Symphytum L.
Багаторічні, здебільшого жорсткоопушені р., з довго черешковими прикореневими і сидячими, б.-м. збігаючими стебловими листками. Кв. правильні, зібрані на кінцях стебел у небагатоквіткові, здебільшого улиснені завійки. Чаш. 5-роздільна або 5-зубчаста. Він. фіолетовий, брудно-пурпуровий або жовтувато-білий, трубчасто-дзвониковидний, з широким і коротким 5-зубчастим відгином і 5 ланцетно-шиловидними, загостреними, по краю війчастими лусочками у зіві. Тичинок 5, маточка з 4-гніздою зав’яззю, нитковидним стовпчиком і маленькою. приймочкою. Плід з 4 косих, яйцевидних, гладеньких, зморшкуватих, дрібногорбочкуватих горішків.
1. Ст. і л. жорстковолосисті. Він. пур¬
пуровий або фіолетовий (на кінець цвітіння часом голубий), рідше жовтуватий 2
— Ст. і л. м’яковолосисті. Він. жовтий або білуватий 4
2. Р. густо вкрита гачкуватими щетинками. Ст. галузисті. Л. довгасто-яйцевидні або довгасто-овальні, загострені. Він. 11—17 мм завд., спочатку рожево-пурпуровий, потім голубий, у 4—5 разів довший за чашечку. 2/., 30—100 см. Цв. V —VI.
1. Ж-шорсткий — S. asperum Lepech.
(S. asperrimum Donn).
На вологих луках.— В Лісостепу, дуже рідко як занесена р. (в Київській обл., в Білій Церкві, і в окол. Полтави).
Високопродуктивна кормова р. Вона містить до 24% протеїну і близько 10% клітковини на суху речовину. Добре відростає після скошування і за 6—8 укосів протягом літа дає врожай зеленої маси понад 100 т з 1 та. У зеленому стані є цінним кормом для свиней і домашньої птиці, а у силосованому — і для великої рогатої худоби.
— Р. не дуже густо вкрита прямими, лише подекуди на верхівці гачкувато загнутими волосками. Верхні л. збігаючі, і ст. вгорі від цього крилаті. Він. у 2—3 рази довший за чашечку . . .' З
3. Вся р. жорстковолосиста. Чаш. майже до основи розсічена на 5 ланцетних, довгоза- гострених часток. Він. дзвониковидний, 10— 18 мм завд., брудно-пурпуровий або фіолетовий, рідше жовтуватий. 2/, 50—100 см. Цв. V —VII.
2. Ж- л і к а р с ь к и й — S. officinale L.
На вологих луках, по берегах річок.— Майже по всій УРСР звичайно. Хороший медонос і кормова р.
— Р. воло хато-пухната. Чаш. на х/3 надрізана на 5 трохи нерівних тупуватих часток. Він. дзвониковидний, 12—14 мм завд., голубий. 2д, 40—60 см. Цв. V — VI.
3. Ж- кавказький — S. caucasicum
М. 	В.
Р. занесена.— В Криму (Нікітський бот- сад), Київ (Ботсад АН УРСР; парки міста).
544


4 	(1). Л. еліптично-ланцетні або еліптичні, до основи звужені. Ст. прості або вгорі двороздільні. Він. блідо-жовтий, 12—20 мм завд., трубчасто-булавовидний. 2/., 15—ЗО см. Цв. IV —V.
4. 	Ж. Попова — S. Popovii Dobrocz.
(S. Leonhardtianum Pugsley p. p., S. tuberosum Schmalh. non L.).
У листяних лісах, по чагарниках.— В Карпатах звичайно.
В зах. частині Волині та Поділля зустрічається близький до згаданого вище вид живокосту — Symphytum Besseri Zaverucha, який відрізняється вужчими та більш загостреними стебловими листками, дрібнішим,
13—15 мм завд., трубчасто-дзвониковидним віночком, дрібнішими горішками тощо. Вид описано після складання цього рукопису, тому його не введено в ключ до визначення.
Мал. 434. Живокіст лікарський: / — розгорнутий віночок.
— Л. яйцевидні; принаймні нижні л. з серцевидною основою 5
5. 	Ст. майже голі, здебільшого прості. Він. жовтувато-білий, дзвониковидний, 11 — 16 мм завд., не більш як удвоє довший за чашечку. Чаш. 5-роздільна досередини. 2/., 15—30 см. Цв. V—VIII.
5. 	Ж- серцевидний — S. cordatum W. К.
В широколистяних, переважно букових лісах.— В Карпатах звичайно, рідше в зах. лісостепових р-нах.
— Ст. густо- і м’яковолосисті. Він. майже втроє довший за чашечку; чаш. розділена більше ніж досередини або лише на одну третину 6
6. 	Ст. тонкі, дуже розгалужені, м’яко- волохаті, кореневище бульбовидне. Л. м’яко- сіроволохаті, але неповстисті. Чаш. волохата, розділена більше ніж досередини, найчастіше на 3/4. Він. жовтувато-білий, 8—12 (14) мм завд. 0, 20—50 см. Цв. V —VI.
6. 	Ж.кримський-S. tauricum Willd.
В лісах, на затінених схилах балок, по чагарниках.— У півд. частині Лісостепу (на південь від лінії Кіровоград — Харків), в Степу і в Криму (до південного берега включно).
— Ст. міцні, мало розгалужені, коротковолосисті. Кореневище горизонтальне, довге. Л. зісподу повстисто-волосисті. Чаш. відстов- бурченощетиниста, розділена лише на 1/з. Він. трубчасто-дзвониковидний, білуватий, 16—20 мм завд. 2/., 25—70 см. Цв. IV —V.
7. 	Ж- с х і д н и й — S. orientale L.
На вологих місцях у лісах.— Рідко в окол. Одеси. Останнім часом цю рослину в УРСР не знаходили.
8. 	Огірочник — Borago L.
Р. жорстковолосиста, з огірковим запахом. Ст. товсті, всередині порожнисті. Л. чергові, до 12,5 см завд. і 7 см завш., суцільні. Кв. в
Мал. 435. Огірочник лікарський.
небагатоквіткових завійках, які складають щитковидно-волотевидне суцвіття. Чаш. гли- боко-5-роздільна. Він. в 1,5—2 рази довший за чашечку, 2,5—3 см у діам., колесовидно розпростертий, темно-голубий, рідше білуватий. Тичинки з короткими листками і великими загостреними чорними пиляками, складеними конусом, який далеко висувається з трубочки віночка. Плід з 4 поздовжньо-зморшкуватих, яйцевидних горішків, о, ЗО—60 см. Цв. VI —VIII.
О. лікарський — В. officinalis L.
На городах і забур’янених місцях.— Розсіяно майже по всій УРСР. Хороший медонос, що дає чимало нектару. З коренів можна виробляти синю фарбу для тканин. Л. вживаю^ ться в їжу як салат.
35 424
545


9. 	Воловик — Anchusa L.
P. жорстковолосисті. Л. лінійно- або довгасто-ланцетні. Кв. зібрані в густі завійки, що складають волотисте суцвіття. Чаш. досередини або майже до основи 5-роздільна. Він. лійковидно-колесовидний, з п’ятьма округлими, короткими лопатями відгину і п’ятьма тупими, м’ясистими, білими лусочками у зіві. Тичинок 5. Плід з 4 косо-яйцевидних, сітчас-
Мал. 436. Воловик лікарський:
нижня і верхня частини рослини, 2 — розгорнутий віночок, 3 — горішок.
то-зморшкуватих, здебільшого дрібногорбоч- куватих горішків.
1. Чаш. розсічена досередини або трохи
більше 2
— Чаш. розсічена майже до основи .7
2. Він. синій або голубий З
— Він. жовтий 6
3. Зубці чашечки гострі. Р. волохатоопу-
шені 4
— Зубці чашечки тупі. Р. короткопри- тиснуто-, здебільшого негустоопушена . .5
4. Кв. на помітних, близько 2 мм завд., після цвітіння відігнутих донизу ніжках. Чаш. трохи глибше як досередини розсічена, при плодах збільшена до 10—18 мм завд. Стовпчик висувається з чашечки. Ст. на час Цвітіння дуже розгалужені, з розлогими гілками. 0, 30—100 см. Цв. V — VI.
1. 	В. л і к а р с ь к и й — A. officinalis L. Біля доріг, на забур’янених і піщаних місцях, на полях.— В лісових та лісостепових р-нах звичайно, заноситься на Полісся і в Степ.
' Хороший медонос. З коренів можна одержувати червону, а з квіток зелену фарбу.
546
— Кв. майже сидячі. Чаш. надрізана на третину або наполовину, при плодах 7—8 мм завд. Ст. б.-м. розгалужені, як і л., сірі від волохатого опушення. ©, 100—200 см. Цв. VI —VII.
2. В. в и с о к и й — А. procera Bess.
На степах, степових схилах і відслоненнях, на піщаних і забур’янених місцях.— Переважно в лісостепових і степових р-нах, рідко в півд. частині Полісся та в Прикарпатських лісах.
5 (3). Р. негустожорсткощетиниста. Чаш. розсіянощетиниста. Л. зелені, 2/., ЗО— 70 см. Цв. VI —VII.
3. В. Г м е л і н а — A. Gmelini Ledeb.
На відкритих і борових пісках.— В Лісостепу (півд. ч.) і Степу б.-м. звичайно, на Поліссі рідко (окол. Києва, Дарниця).
— Р. м’яковолосиста, сіра. Чаш. густо вкрита білими м’якими волосками. 2/, ЗО— 70 см. Цв. VI.
4. В.тонколистий — A. leptophylla
Roem. et Schult.
На степових і кам’янистих схилах, біля доріг.— В Криму звичайно.
6 (2). Л. майже лінійні, не більше 6— 8 мм завш., зелені, жорстко-шорсткі. Трубочка віночка помітно довша за чашечку. Чаш.
4,5—7 мм завд., при плодах до 8—10 мм завд. 2д, 30—70 см. Цв. VI —VIII.
5. В. с в і т л о - ж о в т и й — A. ochro-
leuca M. В.
На піщаних терасах річок, по забур’янених піщаних місцях.— В Лісостепу (переважно в півд.-схід, частині) і в Степу, в півн. частині; на Поліссі рідко (Київська обл., Києво- Святошинський р-н, Демидів, і біля ст. Київ II).
— Л. ланцетні, до 13—15 мм завш., з обох боків пухнаті, сіруваті. Трубочка віночка ледве перевищує чашечку. Чаш. 6—8,5 мм завд., при плодах до 15 мм завд. 2/., ЗО—60 см. Цв. V —VII.
6. В. несправжньосвітло-жов-
т и й — A. pseudoochroleuca Shost.
На вапнякових і степових схилах.— В Лісостепу (півд. захід) і в Степу (захід).
7 (1). Р. багаторічні, рідше дворічні, з
дуже міцними коренями 8
— Р. однорічні 9
8. 	Р. довго щетин иста. Чаш. 7—12 мм завд., при плодах до 20 мм завд., її зубці гострі, лінійні або довгасті. Трубочка віночка 6—10 мм завд.; лусочки в зіві віночка з пучком довгих густих білих волосків. Горішки 4—7 мм завд., грубозморшкуваті і дрібногорбочкуваті. 2/, 50—120 см. Цв. V —VII.
7. В.італійський — A. italica Retz.
(A. azurea Mill.).
На забур’янених місцях, на перелогах і полях.— В Донецькому Лісостепу, в Степу і в Криму досить часто.
Дуже хороший медонос. Корені дають червону фарбу.
— Р. коротковолосиста, менш жорстка. Чаш. 2—4 мм завд., при плодах до 6 мм завд.,


її зубці тупі. Трубочки віночка близько 2 мм завд.; лусочки в зіві віночка лише по краю дрібнососочкуваті, без волосків. Горішки близько 3,5 мм завд., вздовж зморшкуваті і дрібногорбочкуваті, розсіяноволосисті. 2/., 30—80 см, Цв. VI -- VII (VIII).
8. В.Баррельє — А. Ваггеїіегі (All.)
Vitm.
На вапнякових і кам’янистих місцях, на узліссях, по чагарниках.— Зрідка в Карпатах та Прикарпатті, б.-м. часто в р-нах Опільсь- ких лісів та Зах. і Правобережного Лісостепу.
9 (7). Горішки прямі, вузько-довгасті,
3.5— 4 мм завд. Стовпчик маточки дорівнює довжині чашечки. Він. голубуватий, 7—11 мм завд., його відгин дзвониковидний, 4—7 мм в діам., лусочки в зіві віночка білоповстисті. Л. майже завжди цілокраї. 0, 15—40 см. Цв. V — VII.
9. В.фесалійський — A. thessala
Boiss. et Sprun.
На кам’янистих степових схилах, забур’янених місцях.— В Криму, на півночі та в передгір’ях нерідко.
— Горішки зігнуті, яйцевидні, косі,
2.5— 3 мм завд., стовпчик помітно довший за
чашечку. Л. кутасто-зубчасті 10
10. 	Трубочка віночка не більш як у
1,5 	раза довша за чашечку. Стовпчик висувається з чашечки на 2 см або трохи менше. Лусочки в зіві білоповстисті; відгин віночка 5—7 мм в діам., блідо-фіолетовий. ©, 10— 25 см. Цв. V.
10. В. м а л е н ь к и й — A. pusilla Gusul.
На пісках, ракушниках. — В Криму, зрідка на Керченському п-ві (на узбережжі).
— Трубочка віночка в 1,5—3 рази довша за чашечку. Стовпчик тонкий, нитковидний, довший за чашечку на 5—6 мм. Лусочки в зіві крапчасто-сосочковидні; відгин віночка 7— 8 мм в діам., більш темний, фіолетовий. 0, 15—30 см. Цв. V —VI.
11. 	В.довгостовпчиковий —
A. stylosa М. В.
На забур’янених місцях, у виноградниках, інколи в посівах.— На крайньому півдні Степу і в Криму зрідка.
10. 	Кривоцвіт — Lycopsis L.
Однорічні щетинисто-волосисті р. Кв. в коротких улиснених завійках. Чаш. глибоко- 5-роздільна, при плодах збільшена. Він. лійковидний, з короткою, коло середини колінчасто зігнутою трубочкою, трохи неправильним відгином і п’ятьма тупуватими, волохато- опушеними лусочками у зіві. Тичинок 5, горішків 4, зморшкуватих або сітчасто-зморшкуватих.
1. 	Л. довгасто- або лінійно-ланцетні, до 10 мм завш., по краю хвилясті, дрібно-виїм- часто-зубчасті. Завійки при плодах густі. Чаш. при плодах розкрита. Він. голубий, його трубочка довша за чашечку, зігнута майже на середині. Горішки косо-яйцевидні, сітчасто-зморшкуваті і горбочкуваті. 0, ЗО— 50 см. Цв. (V) VI —VIII.
1. К. п о л ь о в и й — L. arvensis L.
На полях, по забур’янених місцях.— В лісових, рідше лісостепових районах і в Кримській обл., зрідка в степових районах.
— Л. трохи ширші, до 15 (20) мм завш., довгасті, цілокраї або невиразновиїмчасті. Завійки при плодах негусті, видовжені. Чашолистки лінійно-ланцетні, при плодах зір- часто-розпростерті. Він. блідо-голубий, його трубочка дорівнює чашечці, зігнута нижче її середини. Горішки косо-овальні, вздовж змор-
Мал. 437. Кривоцвіт польовий:
1 — віночки та горішок, 2 — віночки та горішки кривоцвіта східного.
шкуваті і дуже густо дрібногорбочкуваті. 0, 20—45 см. Цв. VI —VIII.
2. К. с х і д н и й — L. orientalis L.
На полях, коло доріг, на забур’янених місцях, схилах, степах.— Розсіяно по всіх степових районах, зрідка заходить в Лісостеп і в гірсько-лісові p-ни Криму.
11. 	Куряча сліпота — Nonea Medik.
Шорсткозалозистоволосисті р. Л. суцільні, напівстеблообгортні. Кв. в простих улиснених завійках, на коротких ніжках, після цвітіння відігнутих донизу. Чаш. трубчасто- дзвониковидна, не більш як досередини надрізана на 5 часток, при плодах здута. Він. лійковидний, з циліндричною трубочкою і 5- лопатевим відгином, у зіві є 5 ледве помітних пухнатих лусочок. Маточка з 4-гніздою зав’яззю, довгим нитковидним стовпчиком і 2- лопатевою приймочкою. Горішків 4, сітчасто- зморшкуватих.
1. 	Він. темно-пурпуровий, майже в 1,5 раза довший за чашечку 2
— Він. жовтий або білуватий, мало виступає з чашечки 4
35*
547


2. 	Р. зелена, з коротким і негустим опушенням. Ст. прямостоячі або підведені, щитковидно розгалужені. 2/., 15—50 см. Цв. V — VIII.
1. 	К.с. звичайна — N. pulla (L.) DC.
(Lycopsis pulla L.).
На глинистих і вапняково-кам’янистих схилах, забур’янених місцях, на полях.— В півд.-зах. лісостепових і степових районах, рідше в лісових районах; дуже рідко в Криму (окол. Сімферополя).
— Р. сіро-зелені, з густим і довгим жорстким щетинистим або б.-м. м’яким опушенням. Ст. волотисторозгалужені . . . .3
Мал. 438. Куряча сліпота звичайна.
3. 	Ст., квітконіжки і чашечки густовід- стовбурченощетинистоволосисті, майже зовсім без коротких волосків між ними. 2l, 20— 40 см. Цв. V —VI.
2. К. c. р о с і й с ь к а — N. rossica Stev.
(N. pulla var. rossica (Stev.) M. Pop.).
На степах, перелогах, біля доріг, по забур’янених місцях.— По всій УРСР (крім крайнього заходу) звичайно, в Криму, переважно у степових і лісостепових р-нах.
— Ст., квітконіжки і чашечки переплута- но-повстисто-волосисті, але нежорсткощети- нисті. ^1, 10—25 см. Цв. V —VI.
3. К. с. кримська — N. taurica Ledeb.
На степах, перелогах, пустирях, біля доріг.— В Криму б.-м. звичайно.
4 (1). Зубці чашечки трикутно-ланцетні. Він. майже лійковидний, блідо-жовтий, близько 10 мм завд. Горішки довгасті, прямі,
3,5—4,5 мм завд., поздовжньо-зморшкуваті, короткоопушені. Ст. густо улиснене, від основи розгалужене. 0, 10—35 см. Цв. V — VI.
548
4. К. с. ж о в т а — N. lutea - (Desf.) Reichenb. (N. ventricosa Schmalh. non
Griseb., Lycopsis lutea Desf.).
На степах, забур’янених місцях.— Зрідка у схід, частині Лісостепу і в Степу.
— Зубці чашечки ланцетно-шиловидні. Він. трубчастий, блідо-жовтуватий або білий, значно дрібніший. Горішки яйцевидні, горизонтально сплюснуті 5
5. 	Горішки 3—3,5 мм завд., близько 2 мм завш., горизонтальні, нирковидно зігнуті. Кільце прикріплення горішка до квітколожа майже не виявлене, дуже низьке. Він. жовтувато-білий, близько 5 мм завд., його відгин в нижній частині здутий. 0, 10— 20 см. Цв. IV.
5. К. с. з д у т а — N. ventricosa (Sibth. et Sm.) Griseb. (Anchusa ventricosa Sibth. et
Sm.).
На полях як бур’ян.— Рідко в Криму.
— Горішки 2,5—2,7 мм завд., 3,5— 4,2 мм завш., горизонтальні, але не зігнуті нирковидно. Кільце прикріплення добре виявлене, з гострими поперечними рубчиками. Він. блідо-жовтий, 5—7,5 мм завд. 0, 15— 40 см. Цв. IV—V.
6. К. с. бліда — N. pallens Petrovic.
(N. pulchella Paez.).
На вапняково-кам’янистих схилах Дніпра як бур’ян.— Дуже рідко (Херсонська обл., Бериславський р-н, Качкарівка).
12. 	Медунка — Pulmonaria L.
Багаторічні, кореневищні, жорстко- або м’якоопушені р.; л. широкояйцевидні або довгасто-ланцетні. Кв. на коротких ніжках, в роздвоєних улиснених завійках, зібраних щитками на кінцях стебел. Чаш. дзвонико- видна, менш як наполовину надрізана, з трикутно-ланцетними частками, при плодах збільшена. Він. лійковидний, в зіві без лусочок, але з 5 пучками волосків, червоний або частіше змінює колір від рожевого до фіолетового, голубого або синього. Плід з 4 горішків, кулясто-яйцевидних, гладеньких, блискучих, розсіяноволосистих.
1. Р. коротко-і м’якобархатистоопушена, у верхній частині клейка від залозистих волосків. Прикореневі л. широко-яйцевидно- ланцетні або довгасто-еліптичні, 6—47 см завд., загострені, раптово звужені в крилаті черешки. Стеблові л. ланцетні, 2,5—10 см завд., сидячі, з напівстеблообгортною основою. Він. голубувато-фіолетовий, 15—18 (20) мм завд., відгин його на третину надрізаний на широкі, напівокруглі лопаті. 2/., 15— 50 см. Цв. IV — V.
1. М. м’якенька — P. mollissima Kern.
(P. mollis Bess.).
В лісах, на узліссях.— В Карпатах, в лісових і лісостепових р-нах Правобережжя
б.-м. звичайно, в Степу дуже рідко (Кіровоградська обл., Добровеличківський р-н, ліс біля Піщаного Броду).
— Р. жорстковолосисті .2
2. Він. спочатку рожевий або червоний,
на кінець цвітіння голубий. Стеблові л. не збігають по стеблу З


— Він. до кінця цвітіння червоний. Стеблові л. іноді дуже коротко збігають по стеблу .5
3. 	Прикореневі л. ланцетні або лінійно- ланцетні, до основи поступово звужені в крилаті черешки, коротші за листові пластинки, на верхівці загострені; стеблові л. ланцетні або довгасто-ланцетні, сидячі, нижні з них до основи звужені, верхні—напівстеблооб- гортні і б.-м. збігають на стебло. Він. 13—
Мал. 439. Медунка вузьколиста:
1 — загальний вигляд рослини. 2 — розгорнутий віночок.
18 мм завд., спочатку червоний, пізніше голубий. 2/. , 15—40 см. Цв. IV — V.
2. 	М. вузьколиста — P. angustifolia
L. (Р. azurea Bess.).
В листяних і соснових лісах, по чагарниках, на піщаному грунті.— Переважно в лісових і лісостепових р-нах, рідше в Степу.
— Прикореневі л. при основі звичайно серцевидні, раптово переходять у некрилаті або вузькокрилаті черешки 4
4. 	Пластинки літніх прикореневих листків з білими плямами, широкояйцевидні,
4,5—14 см завд., нижні—звужені в короткі крилаті черешки, середні та верхні стеблові л.— сидячі, напівстеблообгортні, всі — темно- зелені, зісподу. сизувато-зелені. Він. 13— 20лмі завд. з тупими, округлими лопатями відгину, спочатку червоний, потім голубувато- фіолетовий, в зіві з пучками волосків. 2/., 10—30 см. Цв. IV —V.
3. 	М. л і ка р сь ка — Р. officinalis L.
В лісах, по чагарниках.— Може зустрітись на крайньому заході УРСР. Лікарська р., трава якої містить слиз і дубильну речовину.
— Пластинки літніх прикореневих листків неплямисті, широкояйцевидні, 5—21 см завд., нижні стеблові л. при основі звужені в короткі ширококрилаті черешки, середні та верхні —сидячі. Він. 14—20 мм завд., спочатку рожевий, пізніше пурпурово-фіолетовий, в зіві з пучками волосків.^., 15—ЗО см. Цв. IV-V.
4. 	М.темна — Р. obscura Dumort. (Р. officinalis subsp. obscura Murb.).
В лісах, по чагарниках.— Звичайно в усіх лісових і лісостепових р-нах, рідше в Степу, в Криму — лише в передгірських і гірських лісових р-нах.
5 	(2). Пластинки літніх прикореневих листків яйцевидні, яйцевидно-довгасті або довгасто-еліптичні, 6—10 см завд., дуже загострені, при основі раптово звужені в черешки. Стеблові л. сидячі, не збігають або корот-
Мал. 440. Медунка темна.
ко збігають на стебло, значно менші за прикореневі. Горішки 3—4 мм завд. 2/., ЗО—50 см. Цв. VI —VII.
5. М. червона — Р. rubra Schott.
(Р. transsilvanica Schur).
У гірських лісах.— В Карпатах (Закарпатська обл., Хустський р-н, Боронява, і Івано-Франківська обл., Богородчанський р-н, Ворохта, у верхів’ях Пруту на г. Яблуни- ця).
— Пластинки літніх прикореневих листків вузькоеліптичні або яйцевидно-ланцетні,
4,5—26,5 см завд., загострені, при основі звужені в крилаті, короткі черешки; стеблові л. сидячі і довго збігають на стебло. Він. 13— 17 мм завд. Горішки близько 5 мм завд., чорні, блискучі. 2/., ЗО—50 см. Цв. VI —VII.
6. М. Філярського — P. Filarszkya-
na Javorka.
На полонинах і галявинах верхнього поясу лісу.— В Карпатах.
549


13. 	Незабудка — Myosotis L.
Багаторічні або однорічні p. Л. суцільні, довгасті або ланцетні, сидячі. Кв. правильні, в довгастих, неулиснених або улиснених лише при основі завійках, розміщених на кінцях стебел і їх гілок. Чаш. дзвониковидна, глибо- ко-5-роздільна або 5-зубчаста. Він. голубий, рідше білуватий або блідо-рожевий з короткою циліндричною трубочкою і колесовидним, плоским або трохи увігнутим 5-лопатевим відгином, в зіві віночка, при основі лопатей, є 5 товстуватих, широких, на верхівці слабо- виїмчастих лусочок яскраво-жовтого кольору. Тичинок 5. Плід з 4 трикутно-яйцевидних, блискучих, без придатків горішків. Всі види незабудок з крупнішими квітками декоративні.
1. Чаш. при основі з спрямованими вгору і притиснутими прямими волосками ... .2
— Чаш при основі з відстовбурченими або косо спрямованими вгору волосками, гачкувато зігнутими на верхівці 10
2. Багаторічні р. Чаш. 5-зубчаста, над¬
різана досередини або лише до третини. Він. з плоским, колесовидним відгином, 4—10 мм у діам З
— Однорічні р., іноді дуже дрібні. Чаш. надрізана глибше середини (здебільшого на 2/з). Він. з трохи увігнутим відгином, (1)
1,5—3,5 мм у діам 7
3. Чаш. надрізана досередини. Відгин віночка світло-голубий, 3—5 мм в діам., майже дорівнює його трубочці. Стовпчик наполовину коротший за чашечку. 2/., 20—50 см. Цв. VI —VII.
1. Н. дерниста — М. caespitosa Schult.
На вологих луках, по берегах водойм.— Звичайно по всій УРСР, лише на півдні рідшає, але в горах Криму б.-м. часто.
— Чаш. надрізана до третини. Відгин віночка майже вдвоє довший за його трубочку. Стовпчик дорівнює чашечці чи довший, рідко лише трохи коротший за неї 4
4. Ст. густовідстовбурченоволосисті. Л. з притиснутими вгору, коротшими, ніж на стеблі, волосками. Він. З—4 мм в діам., голубий. Чаш. 2—3 мм завд. Стовпчик після цвітіння здебільшого довший за чашечку. 2^., 15—35 см. Цв. V —VI.
2. Н. л и т о в с ь к а — М. lithuanica Bess.
(M. palustris b. lithuanica Schmalh.).
На болотах, по заплавних луках, у вільшняках.— Зрідка на Поліссі (Ровенська обл., Клеванський р-н, Рудо-Красна, заплавина р. Путилівки; Київська обл., окол. Києва біля Почайни, Броварський р-н, біля Рибного озера; Вищедубечанський р-н, ур. Пирнів).
— Ст. розсіяноволосисті або майже зовсім голі. Стовпчик після цвітіння дорівнює зубцям чашечки або трохи коротший за них .5
5. Ст. в нижній частині б.-м. густо або розсіяно вкриті відстовбурченими волосками, вгорі (в суцвітті) притисну то-щетинисті або майже голі, тьмянуваті. Л. з рідкими, притиснутими вгору волосками. Чаш. 2—4 мм завд. Він. голубий, 6—9 мм в діам. Стовпчик дорівнює або майже дорівнює зубцям чашечки. 2/. , 15—50 см. Цв. V — IX.
3. Н. болотна — M. palustris Lam.
(M. scorpioides p. palustris L.).
На болотах, вологих луках, по берегах водойм.— В Опільських лісах, на Поліссі, в Лісостепу, в півн. частині Степу звичайно, на півдні Степу рідше.
— Ст. з рідкими, б.-м. притиснутими волосками або майже голі, блискучі. Волоски
Мал. 441. Незабудка болотна:
1 — загальний вигляд рослини, 2 — горішок,
З — квітка, 4 — розгорнутий віночок,
5 — розгорнута чашечка з горішками.
на всіх листках притиснуті вгору або у нижніх листків зісподу притиснуті донизу. Стовпчик помітно коротший за зубці чашечки . .6
6. 	Л. б.-м. розпростерті, всі з притиснутими вгору рідкими волосками, темно-зелені. Ст. висхідні, прості або вгорі б.-м. розгалужені, по всій довжині розсіяно вкриті щільно притиснутими вгору, короткими волосками (лише на молодих гілках волоски відстовбурчені). Чаш. З—імм завд. Він. 3,5—4мм завд., його відгин 5—7 мм у діам. 2д, 20—45 см. цв. V —IX.
4. 	Н.жорстка — M. strigulosa Rei- chenb. (M. palustris var. strigulosa Mert. et Koch).
У затінених вологих лісах, вздовж лісових струмків, на болотах.— У Закарпатських і Карпатських лісах, на Зах. і Правобережному Поліссі, рідше у Правобережному Лісостепу 550


та зовсім рідко у Лівобережному Лісостепу (Полтавська обл., Пирятин).
— Л. здебільшого спрямовані вгору, нижні зісподу з притиснутими донизу волосками. Ст. здебільшого прості, лише вгорі вкриті рідкими притиснутими білуватими волосками, нижче майже голі, блискучі. Чаш. 2—3 мм завд. Він. З—3,5 мм завд., його відгин 4—5,5 мм у діам. Стовпчик близько 1 мм завд., помітно коротший за чашечку і не виступає з неї ні до, ні після цвітіння. 2д, 15—50 см. Цв. V —VI.
5. Н. дібровна — M. nemorosa Bess.
(M. palustris a. nemorosa Schmalh.).
В тінистих лісах, на заболочених місцях.— Зрідка в Карпатських і Опільських лісах, частіше на Поліссі та в Лісостепу.
7 (2). Ст. добре розвинені, 10—45 см завв. Плоди на тонких видовжених до 4—7 мм завд., горизонтально відхилених від осі суцвіття ніжках 8
— Ст. 1,5—10 см завв. Плоди на коротких потовщених і майже не відхилених від осі суцвіття або притиснутих до неї ніжках . .9
8. 	Р. білувато-або сірувато-зелена, густо- жорстковолосиста. Ст. до ЗО см завв. Суцв. коротше за улиснену частину стебла або їй дорівнює. Чаш. при квітках 1,2—1,7 (2) мм завд. 0, 10—30 см. Цв. V.
6. Н. українська — M. исгаіпіса
Czern.
На узліссях листяних лісів.— Зрідка у лісостепових р-нах (Київська обл., Біла Церква; Черкаська обл., Смілянський р-н, Сунки і Велика Яблунівка, ліс Реп’яшне; Харківська обл.: окол. Харкова, Дергачі, Куряжанка, Валки, Рокитне, Зміїв).
— Р. темно-зелена, негустом ’яковоло- систа. Ст. до 45 см завв., суцв. довше за улиснену частину стебла. Чаш. при квітках 1—
1,5 	мм завд. Він. білий. 0, 15—45 см. Цв. V—VI.
7. Н. б о р о в а — M. pineticola Klok.
(М. исгаіпіса М. Popov non Czern.).
В борах.— Рідко в лівобережній частині Лісостепу (Харківська обл., в окол. Мерефи). Вид вимагає додаткового вивчення в природі.
9 (7). Ст. до 10 см завв., розгалужені, густо вкриті білуватими, спрямованими догори і притиснутими волосками, нижче суцвіття з кількома сидячими довгастими листками; прикореневі л. лопатковидні або оберненояйцевидні, звужені в черешки, як і стеблові л. з обох боків відстовбурченоволосисті. Завійки 5—10 мм завд., при плодах видовжені до 2—6 см завд. Чаш. при плодах 3,5—4 мм завд. Він. темно-голубий. 0, 5—10 см. Цв. IV (V).
8. Н. і д с ь к а — M. idaea Boiss. et Heldr.
На кам’янистих схилах.— В Криму розсіяно, від приморських степових р-нів до південного берега.
— Ст. до 4 (5—10) см завв., розгалужені, вкриті довгими, спрямованими догори і на- півприлеглими білуватими волосками; нижче суцвіття з 2—4 сидячими л. Прикореневі л. лопатковидні або лопатковидно-ланцетні, звужені в черешки, з обох боків напівпритисну- товолосисті. Завійки 5—10 мм, при плодах
2—5 см завд. Чаш. при плодах 2—3 мм завд. Він. білий. 0, 2 — 4(10) см.
Цв. IV—V.
9. H. п р и б e p е ж н а — M. litoralis
Stev.
На скелях.— В Криму рідко, переважно в передгірській частині та на Півд. березі (Старий Крим, Севастополь, Балаклава, Симеїз, Судак).
10 (1). Кв. великі; відгин віночка плоский, 5—11 мм у діам Ц
— Кв. дрібні, відгин віночка трохи ввігнутий, 2—3 мм у діам 15
11. Високорослі, до 60 см завв., р., з
великими, до 7—7,5 см завд. і до 2—2,5 см завш. (прикореневими) та до 10—ІЗ мм завш. (середніми стебловими) листками; черешки у прикореневих листків коротші або лише незначно довші за листову пластинку. Завійки при плодах видовжені до 10—15 см, б.-м. розпростерті 12
— Р. нижчі, до 25 (40) см завв. Прикореневі та середні стеблові л. до 3,5—4 см завд. і до 4—10 мм завш.; черешки прикореневих листків завжди помітно довші за листову пластинку. Завійки при плодах видовжені до
3,5—5,5 (12) см, спрямовані догори, б.-м. стиснуті 13
12. Р. негустоопушені, зелені, з тонкими, помітно відхиленими від стебла листками. Чаш. до 4,5 мм завд., зелена, розсіяно вкрита короткими, близько 0,25 мм завд. прямими волосками з невеликою домішкою гачкуватих волосків. Він. голубий, 5—7 мм в діам. 4, 15—60 см. Цв. V —VI.
10. Н. л і с о в а — M. silvatica Hoffm.
В лісах, на узліссях, по чагарниках.— В Закарпатських і Карпатських лісах, на Зах. і Правобережному Поліссі, рідко в Лісостепу (Київська обл., Біла Церква).
— Р. густіше опушені, сизувато-зелені, із спрямованими догори, прилеглими до стебла, більш щільними листками. Чаш. 2—
3,5 	(4) мм завд., сіра, густо вкрита довшими, до 0,5— 0,6 лш завд., відстовбурченими, у нижній і середній частині гачкуватими, у верхній прямими волосками. Він. голубий, 5—8 мм в діам. 2/1, 25—40 см. Цв. V—VI.
11. Н. Попова — M. Popovii Dobrocz.
(M. suaveolens M. Popov non W. К-)-
На степах, степових схилах, узліссях.— В лісостепових і степових р-нах б.-м. звичайно, рідко в півд. частині Полісся і в Криму (передгір’я).
Нещодавно з Кременецького р-ну, Тернопільської обл. (с. Жолоби, гора Страхова) описано новий вид Н. Людмили — Myosotis Ludomilae Zaverucha, що являє собою рослину ксерофільного і кальцефільного характеру і відрізняється від М. Popovii Dobrocz. майже цілковитою відсутністю гачкуватих волосків при основі чашечки, більшими розмірами горішків (до 2,5 мм завд. і 2 мм завш.) та рядом інших ознак
13 (11). Середні і верхні стеблові л. довгасто-яйцевидні, до 10 мм завш., тупуваті,
б.-м. відхилені від стебла. Чаш. 2,5—4 мм завд., срібляста або блискучо-сірувата від густого опушення, але гачкуватих волосків на ній майже немає. Він. 6—7 (11) мм в діам..
551


голубий або темно-голубий, з білуватою трубочкою. 2/., 8—25 см. Цв. VI —VIII.
12. Н. альпійська — M. alpestris
Schmidt.
На скелях, кам’янистих схилах.— В субальпійській і альпійській смугах Карпат.
Декоративна р. з яскраво-голубими квітками.
— Середні і верхні стеблові л. лінійно- ланцетні або лінійні, до 2,5—5 мм завш., трохи загострені, спрямовані косо вгору і притиснуті до стебла. Чаш. сіра, гачкуватих волосків на ній багато 14
14. 	Р. сіра від густого опушення. Стебел багато, до 8—10. Середні стеблові л. до 2,5 мм завш. Суцв. при плодах видовжене до 12 см. Квітконіжки лише трохи відхилені від осі завійка. Чаш. З—4 мм завд.; він. яскраво- голубий, 6—7 мм в діам. Il, 10—25 см. Цв. IV —VI.
13. Н. горобейниколиста — M. lithospermifolia Hornem. (M. scorpioides var. lithospermifolia Willd., M. suaveolens
M. Pop. p. p. nonW. K.)
На гірських луках.— В Криму часто.
— Р. сірувато-зелена, менш опушена. Стебел здебільшого по 2—3. Середні стеблові л. до 4—5 мм завш. Суцв. при плодах видовжене, до 5—5,5 см. Квітконіжки трохи відхилені від осі завійка, і завійки більш широкі. Чаш. 2—3,5 мм завд. Він. темно-голубий, 5—7 мм в діам. 4, 15—25 см. Цв. V— VI (X).
14. Н. вузьколиста — M. stenophyl- la Knaf (М. alpestris Schmidt var. stenophyl- la (Knaf) Vestergr., M. montana Bess.). На скелястих, сонячних місцях, степових
схилах і відслоненнях, переважно вапнякових.— В зах. частині Прикарпаття (в Тернопільській і Івано-Франківській обл.).
15 (10). Квітконіжки коротші за чашечку. Чаш. при плодах замкнута 16
— Квітконіжки такої ж довжини, як чаш., або довші. Чаш. при плодах відкрита, коли ж вона замкнута, то квітконіжки значно довші за неї 18
16. Ніжки плодів відігнуті донизу, плоди повислі. Чаш. майже притиснута до осі суцвіття, досередини надрізана на 5 зубців, внизу вкрита гачкуватими, відстовбурченими, трохи рудуватими волосками, вгорі волоски прямі, відлеглі. Він. ледве виступає з чашечки, блідо-голубий, відгин його 1—
1,5 	мм у діам. Ст. тонкі, в суцвітті хвилясто погнуті, по всій довжині відстовбурченово- лосисті, облиствлені лише в нижній частині. О, 5—15 Цв. IV—V.
15. Н. в і д і г н у т а — M. refracta Boiss.
На затінених скелях нижнього поясу Кримських гір.—Дуже рідко в Ленінському р-ні, Світлячки, гора Опук; в окол. Судака.
— Ніжки плодів спрямовані догори, чаш верхівками трохи відхилені від осі суцвіття . . • • ; 17
17. Завійки в нижній частині з приквітками. Квітконіжки відстовбурченоволосисті, при плодах в 2—3 рази коротші за чашечку, косо спрямовані догори. Чаш. З—4 мм завд., досередини або глибше надрізана, з лінійно- 552
ланцетними, загостреними зубцями, внизу з гачкуватими, вгорі з рівними відстовбурченими волосками. Він. голубий, його трубочка коротша за чашечку, відгин 1,5—2 мм у діам. Ст. густо- і м’яковідстовбурченоволосисті. ©, 0, 5—20 сл/. Цв. V —VI.
16. Н. д р і б н о ц в і т а — M. micrantha
Pall. (M. arenaria Schrad., M. stricta Link.)
На сухих, відкритих, переважно піщаних місцях, іноді в посівах як бур’ян.— По всій УРСР звичайно.
— Завійки без приквітків. Квітконіжки притиснутокоротковолосисті, коротші за чашечку. Чаш. З—5 мм завд., глибоко розсічена на лінійно-ланцетні загострені частки, внизу вкрита відстовбурченими, гачкуватими, вгорі б.-м. прилеглими прямими волосками. Він. спочатку світло-жовтий, потім голубий, його трубочка наприкінці цвітіння вдвоє довша за чашечку, відгин близько 3 мм у діам. ©, 8—25 см. Цв. V — VI.
17. Н. різнобарвна — M. versico¬
lor (Pers.) Smith. (M. arvensis var. versicolor
Pers.).
На луках і полях.— Зрідка у зах. лісових та лісостепових р-нах, на схід до Києва.
18 (15). Квітконіжки 3—10 мм завд., здебільшого майже вдвоє довші за чашечку. Чаш. 2—4,5 мм завд., при плодах замкнута. Він. голубий, 2,8—3 мм завд. ©, 0, 10— 60 см. Цв. V—VI.
18. Н. п о л ь о в а — M. arvensis (L.) Hill.
(M. scorpioides p. arvensis L.t M. intermedia
Link, ex Schult.).
На полях, по чагарниках, в гаях.— По всій УРСР як звичайний бур'ян.
— Квітконіжки 1—2 мм завд., притисну- товолосисті при плодах, дорівнюють або майже дорівнюють чашечці. Чаш. 2—3 мм завд., при плодах відкрита. Він. голубий, близько 2 мм завд. ©, 0, 10—25 см. Цв. V — VI.
19. Н. пагорбкова — M. collina
Hoffm. (M. hispida Schlecht.).
В сухих лісах, на узліссях, луках, полях, по краях доріг.— Розсіяно по всій УРСР.
14. Липучка — Lappula Gilib.
Р. жорстковолосисті, з вузьколінійними або ланцетними листками. Кв. дрібні, на коротких ніжках, у верхівкових, при основі улиснених, спочатку густих, спірально закручених, при плодах видовжених і прямих завійках. Чаш. глибоко-5-роздільна, дрібно- горбочкувата і волосиста. Він. голубий (рідше білий), з короткою трубочкою і 5-лопате- вим колесовидним відгином, у зіві з 5 тупими лусочками. Плід з 4 трикутних або конічних прямостоячих горішків, прикріплених внутрішнім боком до стовпчика квітколожа і вкритих горбочками або гачкуватими шипиками.
1. 	Горішки гостро- і дрібногорбочкуваті, по краю площинки з одним рядом шипиків. Чаш. 2,5—3 мм, при плодах до 5 мм завд. Він. голубий, його відгин 2,5—3,5 мм у діам. Ст. здебільшого від основи дуже розгалужені. ©, 10—35 см. Цв. V —VIII.
1. 	Л. розлога — L. patula (Lehm.) Aschers. (Echinospermum patulum Lehm.). На кам’янистих, забур’янених місцях, глинистих схилах, полях.— В Степу і півд. час-


тині Лісостепу звичайно, особливо часто в Криму, на Поліссі дуже рідко (в Київській обл., окол. Фастова і в окол. Києва, Дарниця).
— Горішки по краю площинки з 2—3 рядами гачкуватих шипиків 2
2. Шипики на горішках коротенькі,
1 (2) мм завд., тонкі, при основі трохи розширені і майже з’єднані між собою; він. голубий, 5—7 мм в діам. Чаш. 2—3 мм, при плодах до 4 мм завд., майже до основи 5-роздільна, як і квітконіжки, густо вкрита спрямованими догори й притиснутими білими волосками. Ст. разом з листками сірі від густого білуватого і не дуже жорсткого опушення. 0, 40—60 см. Цв. VI.
2. 	Л. бородчаста — L. barbata (М. В.) Giirke (Myosotis barbata М. В., Echinospermum barbatum Lehm., Myosotis saxatilis Pall., Lappula saxatilis Kusn.).
На степах, крейдяних і вапнякових відслоненнях, кам’янистих схилах і скелях, по забур’янених місцях.— В лісостепових і степових р-нах Лівобережжя і в Криму.
— Шипики на горішках довгі, до 2,5 мм завд. Він. менший, 3—4 мм завд., його відгин коротший за трубочку З
3. Усі шипики при основі вільні або май¬
же вільні. Він. дрібний, незначно довший за чашечку 4
— Шипики внутрішнього ряду зрослися основами в суцільний перетинчастий валик. На одній рослині горішки двох типів: одні 4—4,5 мм завд., з яйцевидно-ланцетною площинкою, інші — дрібніші, близько 3 мм завд., з вужчою площинкою. Він. голубий, 3—
3,5 	мм завд., незначно довший за щетинисто- волосисту чашечку. Кв. на спрямованих догори притиснутоволосистих ніжках 1,5—4 мм завд., зібрані негустими завійками. Ст. від середини або лише вгорі розгалужені, як і л., сіруваті від густого опушення. ©, 10—80 см. Цв. VI —VII.
3. Л. напівоточена — L. semicincta (Stev.) М. Pop. (Echinospermum semicinctum Stev., E. heteracanthum Ledeb., Lappula heteracantha Giirke, L. heterocarpa Klok.
et Artemcz.).
На кам’янистих відслоненнях.— Зрідка у Прикарпатті (по р. Черемошу), в Зах. Лісостепу (по річках Дністру і Смотричу), на Опіллі (Тернопільська обл., Кременець), у Правобережному (Кіровоградська обл.) і Кримському (Керч та Приморський р-н, Войково) Степу та Півд. Криму (Ялта, Ма- сандра).
4. Другий боковий ряд шипиків, майже рівних по довжині шипикам головного ряду, доходить до верхівки горішка; горішки трикутно-яйцевидні, дрібногорбочкуваті, 1,7— З мм завд., їх площинка клиновидна, оточена 2—3 рядами гачкуватих шипиків, довжина яких дорівнює ширині горішка Стовпчик мало піднімається над горішками Він. голубий, ледве перевищує чашечку, 3—4 мм у діам. Q, 0, 15—45 см. Цв. V — IX
4. Л. їжакова — L. echinata Gilib. (Myosotis lappula L., Echinospermum lappula
Lehm.).
На забур’янених і кам’янистих місцях, коло доріг.— Звичайно по всій УРСР.
— Другий боковий ряд складається з коротких, нерідко горбочкуватих шипиків і помітний лише в нижній широкій частині горішка; у верхній частині горішки з боків блискучі, гладенькі, без шипиків. Стовпочок піднімається над горішком на 1 мм, тонкий, загострений. Він. голубий, 4 мм завд., лише трохи довший за чашечку. Ст. прямостоячі, в
Мал. 442. Липучка їжакова: / — нижня і верхня частини рослини, 2 — плодики.
однорічних екземплярів тонкі, в дворічних — міцніші, вгорі волотисто- або щитковиднороз- галужені. 0, 0 , 20—60 см. Цв. V—VI.
5. 	Л. споріднена — L. consanguinea (Fisch, et Меу.) Giirke (Echinospermum consanguineum Fisch, et Меу.).
На забур’янених місцях, полях і перелогах.— Вказується для Причорномор’я. Вказівка потребує підтвердження.
15. 	Гакелія — Hackelia Opiz.
Р. покрита відстовбурченими жорсткими волосками з дуже розгалуженими і густо облиствленими стеблами і суцільними, довгасто-ланцетними листками. Кв. голубі, на довших за чашечку, при плодах пониклих ніжках, зібрані однобічними завійками. Чаш. до основи 5-роздільна, її частки тупуваті. Він блідо-голубий, близько 5 мм завд., з коротенькою трубочкою і колесовидним відгином, 4—6,5 мм в діам., в зіві з п’ятьма тупуватими лусочками. Плід з 4 горішків, прикріплених менше ніж половиною внутрішнього боку до стовп553


чика, горішки з боків гладенькі, з зовнішнього боку з горбочкуватою площинкою, оточеною одним рядом шипиків, зрослих в перетинчасту облямівку. 0, 20—60 см. Цв. V — VI.
1. 	Г. пониклоплода — H. deflexa
(Wahlenb.) Opiz. (Myosotis deflexaWahlenb., Echinospermum deflexum Lehm., Lappula deflexa Giirke).
На затінених кам’янистих місцях.— Дуже рідко в Опільських лісах (Тернопільська обл., Кременець), на Зах. Поліссі (окол. Житомира) і в Лісостепу (Хмельницька і Кіровоградська обл.).
16. 	Незабудочник — Eritrichium Schrad.
Р. утворює щільні подушечки, 5—10 см у діам., крім квітучих стебел, від кореня відходять вкорочені і густо улиснені неплідні пагони. Завійки 5—8 мм завд., малоквіткові. Кв. на коротких відлегловолосистих ніжках. Чаш. майже до основи 5-роздільна, з ланцетними або довгасто-лінійними частками. Він. голубий, колесовидний, 7—8 мм в діам., в зіві з жовтими лусочками. Горішки голі, дуговидно зігнуті, з голою площинкою на спинці, яка оточена плоским, по краю зубчастим крилом. 4, 5—10 см. Цв. VI.
Н. низький — E. nanum (Vili.) Schrad.
(Myosotis nana Vili.).
У тріщинах скель у високогір’ї.— Відомий з Румунських Карпат (верхів’я Молдави). Можливо, буде знайдений в Радянських Карпатах.
17. 	Строфіостома — Strophiostoma Turcz.
Р. з лежачим або підведеним, розгалуженим, як і л., розсіяножорстковідстовбурчено- волосистим стеблом. Нижні л. довгасто-лопатковидні, короткочерешкові, верхні — ланцетні, сидячі. Кв. дрібні, у рідких неулисне- них або улиснених лише у нижній частині завійках, зібраних китицею. Квітконіжки при плодах у кілька разів довші за чашечку, горизонтально відхилені. Чаш. майже до основи
5- роздільна. Він. світло-голубий або білуватий, з 5 жовтуватими лусочками у зіві. Плід з 4 сплюснутих, еліптично-яйцевидних, блискучих чорних горішків, з білим м’ясистим придатком при основі. 0, ©, 8—30 см. Цв. V — VI.
C. р і д к о ц в і т а — S. sparsiflorum (Мі- kan) Turcz. (Myosotis sparsiflora Mikan). В лісах, по чагарниках, іноді як бур’ян.— Звичайно по всій УРСР.
18. 	Гостриця — Asperugo L.
Р. з гострогранчастим, розгалуженим сланким стеблом, вкритим відігнутими вниз шипиками. Л. довгасто-еліптичні або ланцетні, з обох боків гострошорсткі. Кв. поодинокі в пазухах верхніх листків. Чаш. при плодах
6— 12 мм завд., після цвітіння неправильно розростається і стає дволопатевою з нерівно- зубчасто-виїмчастими лопатями. Він. спочатку фіолетовий, пізніше голубий- або синій, з білуватою трубочкою і п’ятьма тупими лусочками у зіві. Плід з 4 сплюснутих, грушовидних, дрібногорбочкуватих горішків. 0, 15—60 см. Цв. V —VII.
Г. лежача — A. procumbens L.
На забур’янених місцях.— По всій УРСР звичайно.
554
19. 	Рохелія — Rochelia Reichenb.
Сірувата жорсткопритиснутоопушена р. Нижні л. довгасто-оберненояйцевидні, короткочерешкові, стеблові — лінійні, тупі, сидячі. Кв. на коротких, після цвітіння відігнутих ніжках, зібрані негустими завійками, які зібрані у волотевидне суцвіття. Чаш. гост- рошорстка, при основі з гачкуватими волосками, при плодах 3—4 мм завд., 5-роздільна. Він. голубий, 2,5—3 мм завд., ледве перевищує чашечку. Плід з 2 доверху звужених го-
Мал. 443. Гостриця лежача:
і — загальний вигляд рослини, 2 — розгорнутий віночок, 3 — горішок.
рішків, вкритих бородавочками, з короткими гачкуватими волосками на верхівці. 0, 10—35 см. Цв. V —VII.
Р. зігнута — R. retorta (Pall.) Lipsky (Lithospermum retortum Pall., Rochelia stellulata Schmalh., R. disperma auct. non L.
fil.).
На кам’янистих і піщаних місцях, сухих степових і глинистих схилах, іноді як бур’ян.— Зрідка в Лісостепу: Правобережному (в окол. Вінниці) і Донецькому (в Луганській обл., Свердловському р-ні, в Проваль- ському степу) та б.-м. звичайно у півд. частині Степу і в Криму.
20. 	Чередник — Rindera Pall.
Р. з прямостоячими стеблами і суцільними листками. Кв. в негустих безлистих завійках, рідко поодинокі в пазухах верхівкових листків. Чаш. 5-роздільна, з відігнутими частками. Він. трубчастий або трубчасто-лійковидний, майже досередини поділений на 5 ланцетно-лінійних часток, довший за чашечку, оранжовий або брудно-фіолетовий, в зіві з п’ятьма червонуватими лусочками або без них. Тичинки і стовпчик виступають з віночка. Плід з 4 приплюснутих, гладеньких, до


15 (20) мм завд., горішків, з перетинчастими крилами.
1. 	Р. спочатку, а часто і до кінця вегетації сіруватом’якоопушена. Завійки зібрані зонтикоподібним суцвіттям. Він. трохи довший за чашечку, оранжовий, з тупими червонуватими лусочками у зіві. Чаш. при плодах до 14 мм завд. Л. довгасто-лінійні, загострені. 2/., 15—40 см. Цв. IV —V.
1. 	Ч.зонтичний — R. um bellata (W. К.) Bunge (Cynoglossum umbellatum W. K.).
На піщаних місцях, степових схилах.— Рідко у півд.-зах. частині Степу (в Одеській обл., в окол. Болграда та Тарутинському p-ні, Лісне).
— Р. гола (опушення є лише в суцвітті). Завійки зібрані волотевидним суцвіттям. Він. 13—15 мм завд., вдвоє довший за чашечку,
Мал. 414. Чередник чотириостюковий:
1 — загальний вигляд рослини, 2 — розгорнутий віночок, 3 — маточка з частиною чашолистків, 4 — гілочка з плодиками.
брудно-фіолетовий, без лусочок у зіві. Прикореневі л. яйцевидні або довгасто-еліптичні, стеблові —довгасто-ланцетні, загострені, на- півстеблообгортні. 2/., 20—40 см. Цв. IV—V.
2. 	Ч. чотириостюковий — R. te- traspis Pall.
На степах і степових схилах.— Зрідка у півд. частині Степу і в Криму.
21. 	Омфалодес — Omphalodes Moench.
Голі або трохи опушені р. з лежачими або підведеними стеблами і суцільними черешковими або верхніми сидячими листками. Кв. в негустих безлистих завійках, рідко поодинокі в пазухах верхівкових листків. Чаш. 5- роздільна, при плодах розкрита і майже не- збільшена. Він. голубий, рідше білуватий, колесовидиий, з плоским 5-лопатевим відгином і п’ятьма тупими лусочками у зіві. Горішки пухнаті, на спинці з ямочкою і з загнутими перетинчастими краями.
1. 	Багаторічник. Р. з міцним кореневищем і з повзучими, облиствленими неплідними пагонами. Ст. висхідні, прості або вгорі 1—2 рази вилчасторозгалужені, внизу голі, вгорі, як іл., розсіянопритиснутоопушені.Прикореневі л. серцевидно-яйцевидні, до 6,5 см завд., на вузькокрилатих черешках. Стеблові л. видовжені. Кв. без приквітків. Він. темно-голубий, 5—7 мм завд., в зіві з білими або червонуватими лусочками. Горішки яйцевидні, бурі, вкриті дрібними опушеними бородавочками. 2/., 10—20 см. Цв. IV—V.
1. 	О. в e с н я н и й — О. verna Moench Здичавіло в садах і парках. У зах. частині УРСР.
— Однорічні р., без прикореневих листків 2
2. 	Ст. здебільшого лежачі. Кв. поодинокі в пазухах верхівкових вузьколанцетних листків. Він. близько 5 мм у діам., голубий, незначно довший за чашечку, в зіві з 5 жовти-
Мал. 445. Омфалодес завитий:
1 — загальний вигляд рослини, 2 — розгорнутий віночок, 3 — плід.
ми лусочками. Горішки 2—3 мм завд., їх загорнуте всередину плівчасте крило по краю рівне (без зубчиків). О, 15—40 см. Цв. IV —VI.
2. 	О. з а в и т и й — О. scorpioides (Наеп- ke) Schrank (Cynoglossum scorpioides
Haenke).
В лісах, на вологих затінених місцях.— Розсіяно у лісостепових (найбільше у Правобережному Лісостепу) і півн. степових р-нах, рідше у лісовій зоні (в Закарпатській, Львівській і Київській обл.).
555


— Ст. прямостояче, від основи або лише вгорі розгалужене, рідше просте. Нижні л. лопатковидні, поступово звужені в черешки. Кв. в безлистих завійках на голих, при плодах пониклих ніжках. Чаш. майже до основи розсічена, при плодах розпростерта, до 10 мм у діам. Він. 8—13 мм у діам., білий, рідше голубуватий. Горішки голі, їх крило з гострозуб- частим краєм. ©, ЗО—45 см. Цв. V — VI.
*3. О. л ь н о л и с т и й —О. linifolia (L.)
Moench (Cynoglossum linifolium L.).
Зрідка культивують як декоративну рослину на газонах. Часом зустрічається здичавіло.
22. Трубкоцвіт — Solenanthus Ledeb.
Р. з ребристо-борозенчастим, вгорі розгалуженим, сріблястовідстовбурченоволосистим стеблом. Л. коротко і м’якопритиснутоволо- систі, прикореневі та нижні стеблові — довгасто-овальні, великі, до ЗО см завд., на черешках 7,5—25 см завд., стеблові л. сидячі. Кв. на коротких, 2—5 мм, а при плодах до 10—15 мм завд., ніжках. Чаш. до основи 5- роздільна, при плодах 9—12 мм завд., розпростерта. Він. червоний, трубчастий, з 5- лопатевим відгином і 5 тупими пухнатими лусочками у зіві. Тичинки і стовпчик вдвоє довші за віночок. Горішки яйцевидні, 7—8 мм завд., з розсіяними гачкуватими шипиками, по краю з потовщеним валиком. 2д, ЗО—85 см. Цв. IV —V.
Т. Біберштейна — S. Biebersteinii
DC.
В гірських листяних лісах.— Рідко в передгір’ї і горах Криму.
23. Чорнокорінь — Cynoglossum L.
Р. з прямостоячими стеблами і довгасто- ланцетними, сидячими або короткочерешко- вими листками. Кв. у верхівкових завійках, складених негустим волотевидним суцвіттям. Чаш. глибоко-5-роздільна, притиснутом’яко- опушена. Він. лійковидно-колесовидний, з короткою трубочкою і 5-лопатевим відгином, у зіві з п’ятьма товстуватими лусочками. Плід з 4 яйцевидних, сплюснутих, гачкувато-шипуватих горішків.
1. 	Р. розсіяноволосиста. Ст. просте або в суцвітті розгалужене, по всій довжині густо облиствлене Л. З—17сл«завд., прикореневі та нижні стеблові звужені в черешки, середні та верхні стеблові — сидячі, напівстеблообгорт- ні. Кв. без приквітків, на притиснутоопуше- них, 5—10 мм завд., після цвітіння відігнутих донизу і спрямованих в один бік ніжках; завійки довгі, рідкі. Чаш. при плодах до 10мм завд. Він. фіолетувато-світло-червоний, в
1,5 	раза довший за чашечку. Горішки 6—7 мм завд., на спинці опуклі, рівномірно вкриті гачкуватими шипиками. 0, ЗО—80 см. Цв. V — VI.
1. Ч. гірський — С. montanum L.
(С. german і cum Jacq.).
У лісах, на схилах гір, на кам’янистому грунті.— Зрідка в гірських р-нах Криму, прилеглих до Півд. берега.
— Р. сіруватом’якоповстиста. Він. голубий або брудно-темно-червоний ... .2
556
2. 	Р. з довгим, до 1,5 см завт., коренем. Прикореневі л. 8—ЗО см завд., довгочерешко- ві, стеблові, крім самих нижніх, сидячі, напів- стеблообгортні. Кв. без приквітків, в негустих однобоких завійках. Чаш. при плодах до 10 мм завд. Він. брудно-темно-червоний, в 1,5 раза довший за чашечку. Горішки на спинці з площинкою, з потовщеним краєм. 0, ЗО— 100 см. Цв. V — VI.
2. Ч.лікарський — С. officinale Ц Як бур’ян.— По всій УРСР звичайно.
Мал. 446. Чорнокорінь лікарський: 1 — загальний вигляд рослини, 2 — розгорнутий віночок, 3 — гілочка з плодами.
Молоді л. вживають як овоч. Корінь містить фарбувальну речовину — алканін, що використовується для фарбування тканин в червоний колір. Рослину в сухому вигляді використовують для боротьби з мишами, які не витримують її запаху.
— Р. з тонким коренем і прямостоячими стеблами. Л. довгасто-ланцетні, прикореневі та нижні стеблові 6,5—11 (15) см завд., поступово звужені в черешки, середні та верхні л. сидячі, напівстеблообгортні. Кв., крім 1—2 нижніх, без приквітків, в негустих завійках, ніжки їх при плодах гачкувато відігнуті донизу. Чаш. при плодах до 10 мм завд. .Він. перевищує чашечку, голубий, з темно-синіми жилками, в зіві з волосистими лусочками. Горішки 5—7 мм завд., на спинці опуклі, без потовщеного краю, рівномірно вкриті гачкуватими шипиками. ©, 0, ЗО—45 см. Цв. IV— V.
3. Ч. мальований — С. pictum Ait
(С. creticum Mill.).
На забур’янених місцях, біля доріг, по залізничних насипах.— Рідко у півд. частині Правобережного Степу (гирла річок Дністра, Півд. Бугу і Дніпра) та б.-м. звичайно у Криму.


РОДИНА 135. ВЕРБЕНОВІ — VERBENACEAE
Трав’янисті і дерев’янисті р., з супротивними листками. Кв. двостатеві, неправильні, зібрані в багатоквіткові колоси або напівзон- тики, а останні у волоті. Він. з циліндричною або лійковидною трубочкою і чотири-, п’ятироздільним, невиразно двогубим відгином. Тичинок звичайно чотири, прикріплених до трубочки віночка. Зав’язь верхня, чотиригніз- да; стовпчик виходить з верхівки зав’язі. Плід — кістянка або він розпадається на чотири горішки.
1. 	Трав’янисті р., з перистонадрізаними листками. Плід розпадається на 4 горішки.
1. 	Вербена — Verbena L.
— Кущі або деревця, з цілокраїми листками. Плід — суха кістянка.
2. 	В і т е к с — Vitex L.
1. 	Вербена — Verbena L.
Кв. в колосах, здебільшого зібраних у волотях. Чаш. п’ятизубчаста, при плодах залишається. Він. лійковидний, з косим п’ятилопатевим відгином. Тичинок чотири, прикріплених до трубочки віночка вище її середини. Стовпчик короткий, приймочка двороздільна.
1. Середні л. двічі перисторозсічені; нижні — перистонадрізані, короткочерешкові. Суцв. колосовидні, досить густі. Він. голубуватий. Ст. дуже розгалужене, часто лежаче. Р. короткошорстковолосиста. 0, 10—40 см. Цв. VI — VIII.
1. 	В.лежача — V. supina L.
На вологих піщаних місцях, іноді як бур’ян.— В Степу (на півдні).
— Середні л. перисторозсічені або трироздільні 2
2. Суцв. видовжено-колосовидні, тонкі. Зубці чашечки короткі, гострі. Він. блідо- ліловий, вдвоє довший за чашечку. Л. яйцевидно-довгасті, шорсткоопушені, короткочерешкові, верхні — сидячі, надрізано-заруб- часті або цілокраї. Ст. прямостояче, розгалужене, по гранях шорсткоопушене. 2д, ЗО— 70 см. Цв. VI — X.
2. 	В. лікарська — V. officinalis L.
На луках, узліссях, забур’янених місцях.— По всій УРСР.
— Суцв.— плескувато-довгаста китиця або б.-м. щиткоподібна волоть. Він. (різних садових форм) різноманітного забарвлення, від червоного і синього до білого. Л. надрі- зано-зубчасті, короткочерешкові, нижні — овальні або довгасті, верхні — майже трикутно-ланцетні. Ст. висхідне, розгалужене, волосисте. 0, ЗО—40 см. Цв. VI — IX.
*3. В. г і б р и д н а — V. hybrida Hort.
Культивують як декоративну рослину.— По всій УРСР
2. 	Вітекс — Vitex L.
Л. пальчастоскладні, з 5—7 ланцетними, цілокраїми, майже сидячими, на верхівці загостреними листочками, зверху голими темно- зеленими, зісподу густосіруватоопушеними. Кв. в численних пазушних напівзонтиках, зібраних переривчастими колосоподібно-волотевидними суцвіттями. Він. 7—9 мм, ліловий, двогубий, з двічі надрізаною верхньою губою і тричі надрізаною нижньою. Тичинки виступають з трубочки віночка. Кістянка куляста, чорна, близько 3 мм у діам. ї>, 80— 150 см Цв. VI —VIII.
В. священний. Авраамове дерево — V. agnus-castus L.
По берегах моря та приморських річок. — Дико в Півд. Криму.— Культивують на півдні УРСР і в Закарпатті.
РОДИНА 136. ГУБОЦВ1ТНІ — LABIATAE
Трав’янисті р., рідше півкущі, з чотиригранними стеблами й супротивними листками без прилистків. Кв. звичайно неправильні, рідше майже правильні в пазушних півзонтиках, що утворюють кільця (несправжні), бо кожне кільце складається не з окремих квіток, а з двох супротивно розташованих цимоз- них суцвіть. Кільця нерідко зібрані у складні китицевидні або волотисті суцвіття.Чаш.трубчаста або дзвоникувата, п’ятизубчаста, часто двогуба, залишається при плодах. Він. здебільшого двогубий, з виїмчастою або дволопатевою верхньою губою і трилопатевою нижньою. Тичинок звичайно чотири абб завдяки редукції двох з них лише дві (тичинки, прикріплені ближче до нижньої губи віночка, називають передніми або боковими, більш дальні — задніми або середніми). Зав’язь чотирилопатева, стовпчик виходить з її середини. Плід з чотирьох горішків.
1. 	Він. майже правильний, лійковидний або трубчасто-лійковидний з чотирилопатевим відгином 2
— Він. неправильний, двогубий або одногубий 5
2. Передні дві тичинки розвинені, дві задні — недорозвинені, без пиляків.
36. 	Вовконіг — Lycopus L.
— Усі чотири тичинки добре розвинені з
3. Тичинки майже однакової довжини. Кв. зібрані в розсунуті пазушні несправжні кільця.
37. 	М’ята — Mentha L.
— Тичинки різної довжини (дві довші, дві коротші) 4
4. Кільця багатоквіткові. Суцв. однобічне, колосовидне, густе. Чаш. трубчасто-дзвоникувата. Приквітки великі, округло-яйцевидні, черепитчасто розміщені.
39. 	Ельшольція — Elscholzia Benth.
— Кільця двоквіткові. Чаш. двогуба, верхня губа трирозсічена, середня частка її дрібніша.
38. 	Перила — Регіїїа L.
5 	(1). Він. майже одногубий, верхня губа його недорозвинена 6
557


— Він. з добре розвиненими верхньою й нижньою губою 7
6. 	Нижня губа віночка здається п’ятилопатевою, завдяки двом лопатям верхньої губи, що приросли до трилопатевої нижньої. Він. після цвітіння опадає; трубочка його без кільця волосків всередині.
2. 	Самосил — Teucrium L.
— Нижня губа віночка трилопатева, верхня губа з двома дуже короткими лопатями. Він. залишається при плоді; трубочка його З кільцем волосків усередині.
1. 	Горлянка — Ajuga L.
7 (5). Плідних тичинок дві. Стерильні тичинки або зовсім відсутні, або у вигляді стамінодіїв 8
— Плідних тичинок чотири ... .10
8. Л. по краю зарубчасті або пилчасті.
24. 	Шавлія — Salvia L.
— Л. цілокраї 9
9. Однорічна р. Л. нешкірясті, по краю війчасті, з обох боків зелені. Чаш. правильна, з п’ятьма однаковими зубцями.
25. 	Зизифора — Ziziphora L.
— Півкущик. Л. шкірясті, невійчасті, по краю зісподу білуваті від густого зірчастого опушення. Чаш. двогуба.
3. 	Розмарин — Rosmarinus L.
10 (7). Тичинки й стовпчик не висуваються з трубочки віночка 11
— Тичинки й стовпчик висуваються з трубочки віночка (іноді висувається лише стовпчик) 13
11. Півкущик. Л. лінійно-ланцетні з загорнутими вниз краями. Чаш. двогуба, верхня губа з одним збільшеним зубцем, нижня — чотиризубчаста. Зустрічається тільки в культурі.
5. Лаванда — Lavandula L.
— Багаторічні або однорічні, трав’янисті дикорослі р 12
12. Він. білий або блідо-рожевий. Чаш. трубчаста.
6. Шандра — Marrubium L.
— Він. жовтий. Чаш. трубчасто-дзвони- ковидна.
7. 	Залізниця — Sideritis L.
13 (10). Верхня губа віночка чотирилопатева, нижня цілісна. Тичинки й стовпчик пригнуті до нижньої губи.
40. 	Васильки — Ocimum L.
— Верхня губа віночка цілісна або дволопатева, нижня — звичайно трилопатева. Тичинки й стовпчик розміщені під верхньою губою 14
14. 	Верхня губа чашечки з порожнистим виростом, який при плодах значно збільшується. Обидві губи чашечки цілокраї, після
цвітіння сходяться краями.
4. Шоломниця — Scutellaria L.
— Верхня губа чашечки без порожнистого вироста 15
15. Чаш. одногуба. Нижня губа нероз- винена. Зустрічається лише в культурі.
33. 	Майоран — Majorana Moench
— Чаш. двогуба або б.-м. правильна .16
16. Задні (середні) тичинки розміщені під верхньою губою віночка, довші за передні (бокові). Чаш. з п’ятнадцятьма жилками .17
— Передні (бокові) тичинки довші за задні (середні) 20
17. Один із зубців верхньої губи чашечки
ширший за інші. Верхня губа віночка шоло- мовидна 18
— Чаш. з майже однаковими зубцями. Верхня губа віночка плоскувата ... .19
18. Верхня губа віночка з двома поздовжніми складками на внутрішній поверхні. Приквітки з 5—7 остюковидио-загостреними довгими зубцями. Зустрічається лише в культурі.
11. Лялеманція — Lallemantia
Fisch, et Меу.
— Верхня губа віночка не має поздовжніх складок усередині. Приквітки без таких зубців.
10. 	Змієголовник — Dracocepha- lum L.
19 (17). Середня лопать нижньої губи віночка зубчаста по краю, вигнута, округла. Ст. прямостояче.
8. 	Котяча м’ята — Nepeta L.
— Середня лопать нижньої губи віночка цілокрая, плоска. Р. з повзучим головним стеблом і підведеними плодючими гілками.
9. 	Розхідник — Glechoma L.
20 (16). Нитки тичинок біля пиляків закінчуються зубцем. Чаш. після відцвітання стулюється краями.
12. Суховершки — Prunella L.
— Нитки тичинок не закінчуються зубцем. Чаш. після відцвітання відкрита або закривається лише кільцем волосків . . .21
21. Чаш. широкодзвониковидна з нерівними трикутними зубцями. Він. З—4 см завд., трубочка його далеко висунута з чашечки. Кв. розміщені по одній-три в пазухах стеблових, незменшених листків і всі повернуті в один бік.
13. 	Кадило — Melittis L.
— Чаш. б.-м. вузька, всі зубці її вузьколанцетні, або чаш. двогуба 22
22. Верхня губа віночка плоска. Чаш. з десятьма-п’ятнадцятьма жилками . . .. .23
— Верхня губа віночка виразно-дугаста або шоломовидна, рідко майже плоска. Чаш. з п’ятьма-десятьма жилками 31
23. Чаш. з п’ятнадцятьма жилками. Він. звичайно синій, з великою середньою лопаттю нижньої губи. Тичинки далеко висунуті з віночка.
32. 	Гісоп — Hyssopus L.
— Чаш. з десятьма-тринадцятьма жилками. Кв. переважно пурпурові 24
24. Нитки тичинок вгорі, під верхньою губою віночка, зближені. Чаш. двогуба .25
— Нитки тичинок вгорі розходяться .29
558


25. Чаш. дзвоникувата, з плоскою верхньою губою. Трубочка віночка зігнута. Приквітки яйцевидно-ланцетні.
26. 	Меліса — Melissa L.
— Чаш. із зігнутою трубочкою. Трубочка віночка майже рівна 26
26. Чаш. з десятьма жилками.
• 27. Чабер — Satureja L.
— Чаш. з тринадцятьма жилками . .27
27. Кв. в багатоквіткових кільцях, що створюють півкулясті кінцеві суцв., або під кінцевим кільцем можуть бути ще одне-три кільця квіток. Приквітки щетиноподібні.
ЗО. 	Пахучка — Clinopodium L.
— Кільця квіток у пазухах верхівкових листків або верхні кв. зібрані в рідку кінцеву китицю. Приквітки ланцетні 28
28. Чаш. при основі з горбочком; зубці її верхньої губи ланцетні, з вістрям. Квітконіжки плоскі.
31. 	Щебрушка — Acinos Moench
— Чаш. без горбочка при основі; зубці її верхньої губи трикутні, без вістря. Квітконіжки круглясті.
29. 	К а л а м і н т а — Calamintha Moench
29 (24). Чаш. двогуба; верхня губа її тризубчаста, нижня — двозубчаста. Зубці нижньої губи шиловидно-ланцетні. Півкущики з лежачим здерев’янілим головним стеблом і підведеними трав’янистими плодючими гілками.
35. Чебрець — Thymus L.
— Чаш- з п’ятьма майже однаковими зубцями ЗО
ЗО. 	Кв. майже сидячі з добре помітними яйцевидно-еліптичними, черепитчасто розміщеними приквітками. Зубці чашечки відігнуті всередину.
34. 	Материнка — Origanum L.
— Кв. на довгих квітконіжках з малопомітними лінійними приквітками. Зубці чашечки прямостоячі.
28 Мікро мерія — Micromeria Benth.
31 (22). Чаш. широколійковидна, велика, з п’ятьма дрібними зубцями, при плодах дуже розростається. Він. захований у чашечці. Лише в культурі.
20. 	Молукська трава — Molucel- la L.
— Чаш. іншої форми 32
32. Нитки двох задніх (середніх) тичинок при основі з виростами. Лопаті приймочки нерівні.
14. 	Залізняк — Phlomis L.
— Нитки тичинок без виростів. Лопаті приймочки майже однакові 33
33. Горішки зверху притуплені . .34
— Горішки зверху опуклі 37
34. Бокові лопаті нижньої губи віночка У вигляді шиловидних зубців, середня лопать більша, виїмчаста.
16. 	Глуха кропива — Lamium L.
— Бокові лопаті нижньої губи віночка не подібні до шиловидних зубців, хоч і бувають менші за середню лопать 35
35. Л. лопатковидні, пальчастонадрізані або розсічені.
19. 	Собача кропива — Leonurus
L.
— Л. цілісні, зарубчасті або зарубчасто-пилчасті 36
36. Він. жовтий, трубочка його всередині з кільцем волосків. Лопаті нижньої губи майже однакові.
17. 	Зеленчук — Galeobdolon Adans.
— Він. блідо-рожевий (білуватий), трубочка його всередині без кільця волосків.
18. 	Котячий хвіст — Chaiturus Willd.
37 (33). Нижня губа віночка біля основи, зверху з двома порожнистими опуклинами.
15. 	Жабрій — Galeopsis L.
— Нижня губа віночка без порожнистих опуклин 38
38. Кільця квіток, крім найнижчих, тісно зближені в густому колосовидному суцвітті. Трубочка віночка всередині без кільця волосків.
23. Буквиця — Betonica L.
— КІЛЬЦЯ квіток відсунуті одне від одного. Трубочка віночка всередині з кільцем волосків 39
39. Тичинки після відцвітання відігнуті назовні, по боках верхньої губи. Півзонтики сидячі.
22. Чистець — Stachys L.
— Тичинки після відцвітання залишаються прямі, під верхньою губою. Півзонтики на ніжках до 1 мм завд. і більше.
21. 	М’яточник — Ballota L.
1. 	Горлянка — A juga L.
Трав’янисті р. або півкущики. Кв. без приквітків, кільця дво-, багатоквіткові, пазушні. Чаш. п’ятизубчаста, з майже однаковими зубцями. Він. неопадний, двогубий, з дуже короткою, малопомітною верхньою губою (тому здається одногубим); нижня губа з великою середньою часткою.
1. Кв. сині, зібрані в кільцях по шість і
більше 2
—• Кв. яскраво-жовті або жовтуваті з оливковим відтінком і темними смужками, поодинокі або в дво-, рідко чотириквіткових кільцях 4
2. Р. здебільшого з повзучими пагонами. Ст. розсіяноволосисте лише по двох протилежних гранях поперемінно від міжвузля до міжвузля. Прикореневі л. з досить довгими черешками, оберненояйцевидні або овальні; стеблові — сидячі, зарубчасті. Він. голубий, рідко рожевий або білий. 2/., 10—35 см. Цв. V —VI.
1. Г. повзуча — A. reptans L.
В лісах, по чагарниках, вогких луках, трав’янистих схилах.— Звичайно в лісових р-нах, Волинському та Зах. Лісостепу; в Правобережному Лісостепу рідшає і зникає. В Криму, в горах.
559


— Р. без повзучих пагонів. Ст. звичайно рівномірно навкруги опушені. Прикореневі л. короткочерешкові або сидячі З
3. 	Тичинки і стовпчики заховані в трубочці голубуватого віночка; трубочка перекручена, через що нижня губа віночка знаходиться вгорі. Кільця багатоквіткові, внизу трохи розсунуті. Верхівкові л. З—5-надрізані. 2^, 10—30 см. Цв. IV — VI.
2. 	Г. східна — A. orientalis L.
На кам’янистих гірських схилах.— У гірській частині Криму.
— Тичинки і стовпчик висунуті з трубочки віночка; трубочка пряма, неперекручена. Він. синій, зрідка рожевий або білий. Верхівкові л. звичайно трилопатеві синюваті. 2/_, 10—40 см. Цв. IV —VI.
3. Г. женевська — A. genevensis L.
В лісах, по чагарниках, на узліссях, сухих луках і степових схилах.— Майже по всій УРСР, на півдні рідко.
4 (1). Всі л. суцільні. Кв. жовтуваті або зеленувато-світло-жовті з пурпуровими чи темними смужками 5
— Стеблові л. трироздільні або глибоко- трилопатеві і лише прикореневі почасти суцільні. Кв. яскраво-жовті 6
5. Трубочка віночка від верхньої губи і майже досередини вздовж розрізана; зубці чашечки яйцевидно-ланцетні, тупуваті. Він. жовтувато-брудно-оливковий з темними смужками, вдвоє довший за чашечку. Кв. поодинокі або по дві в пазухах листків. Стеблові л. сидячі, спереду зарубчасті, до 5 см завд. Ст. густо вкриті листками, прості, волохато-волосисті. 2/., 20—50 см. Цв. V — VI.
4. Г. Лаксмана — A. Laxmannii (L.)
Benth.
На степових схилах, по степових чагарниках, крейдяних і вапнякових відслоненнях.— В лісостепових і півн. частині степових р-нів, в передгірній частині Криму.
— Трубочка віночка цілісна; зубці чашечки ланцетні, гострі. Він. світло-жовтий, з пурпуровими смужками. Кільця дво-, триквіткові. Л. короткочерешкові, 2—3,5 см завд. Ст. розгалужені, притиснутоопушені. 2д, 10—20 см. Цв. V —VII.
5. Г. верболиста — A. salicifolia (L.)
Schreb.
На степових схилах.— В Криму (Тархан- кут, передгірна частина, Алушта) рідко.
6 	(4). Він. 10—15 мм завд., жовтий, з чотирилопатевою нижньою губою, лише в два- три рази перевищує чашечку. Горішки по всій поверхні сітчасто-зморшкуваті. Приквітки довші за квітки. Ст., як і вся р., волосисте, сланке або висхідне. © або ©, 10—15 см. Цв. VI.
6. Г. ялинковидна — A. chamaepi-
tys (L.) Schreb.
На сухих вапнякових схилах, перелогах дуже рідко.— Наводиться для Зах. Полісся (с. Верба Оваднівського р-ну Волинської обл.).
— Він. 18—25 мм завд., у чотири-п’ять разів перевищує чашечку. Горішки лише на 560
верхньому боці сітчасто-зморшкуваті. Р. багаторічні 7
7. 	Ст. б.-м. рівномірно з усіх боків опушене густими довгими волосками. Приквітки здебільшого коротші, ніж квітки. Чаш. при основі волосиста. 2/., 10—20 см. Цв. V— VIII.
7. Г. х і о с ь к а — A. chia (Роіг.) Schreb.
На приморських пісках.— У Степу рідко, по узбережжю Чорного моря (Одеса, гирло р. Півд. Бугу), о. Бірючий на Азовському морі; в Криму: Міжводне на Тарханкутсько- му п-ві, Севастополь, Чорноріччя Балаклав- ського р-ну, Керч, Мисове на Казантипі).
— Ст. короткоопушене лише по двох протилежних гранях поперемінно від міжвузля до міжвузля. Приквітки майже однакової довжини з віночком. Чаш. при основі гола. Зд, 8—ЗО см. Цв. V — IX.
8. Г. несправжньохіоська —
A. pseudochia Des;-Schost.
На степових схилах, крейдяних і кам’янистих відслоненнях, нерідко як бур’ян.— В Лісостепу (півд. частина), Степу (звичайно), включаючи й кримські райони.
2. 	Само сил — Teucrium L.
Багаторічні трав’янисті р. або півкущики. Кільця квіток зібрані в китиці або волоті. Чаш. дзвониковидна, з 10 жилками. Він. здається одногубим, бо частки верхньої губи зростаються з нижньою, трилопатевою, утворюючи ніби додаткові верхні лопаті. Тичинки висуваються за виїмку верхньої губи. Приймочка двороздільна, з шиловидними лопатями.
1. Кільця зібрані в густі головчасті або
зонтиковидні суцв., білувато-жовтуватого кольору 2
— Кільця квіток зібрані в китицевидні або колосовидні суцв. Кв. пурпурові або синюваті З
2. Л. зарубчасто-зубчасті, сидячі. Кв. в овальних головчастих кільцях, на кінці квітконосних стебел, зібрані в складне волотисто- щитковидне суцв.; він. жовтувато-білий, 5— 8 мм завд. Р. білоповстиста. 2д, 15—35 см. Цв. VII — IX.
1. С. білоповстистий — T.polium L.
На вапнякових і крейдяних відслоненнях, приморських черепашкових пересипах.— В Правобережному і Донецькому Лісостепу, в Степу і в Криму.
— Л. цілокраї, зісподу білоповстисті,кв. по 2—6 у кільцях, зібраних у головчасте суцв. Чаш. волохатоопушена. Він. білувато- жовтий, з блідо-пурпуровими жилками на верхній губі, 10—17 мм завд. Р. з численними білуватошерстистими пагонами. 2/_, 7— 25 см. Цв. VII —VIII.
2. С. паннонський — T. pannonicum
Kern. (T. montanum auct. fl. ucr. p. p., non L.).
На вапнякових., крейдяних і сланцевих відслоненнях.— В Зах. Лісостепу (звичайно по Дністру і його притоках), в Криму (гірська частина).
Форми з притиснутоповстистими квітконосними стеблами М. В. Клоков і С. В. Юзепчук розглядають як окремі види, а саме:


С. передгірний — T. praemontanum Klok. (T. montanum auct. fl. ucr. nonnul, non L.)— має листки зверху розсіянокоротково- лосисті, темно-зелені; чаш. зовні притиснуто- і коротковолосиста; зубці її по краю помітно війчасті.— На вапнякових і крейдяних відслоненнях у Зах. Лісостепу дуже рідко (в Тернопільській області: Кременець, Бережанський р-н, Тростянець).
С. яйли — T. jailae Juz. (T. montanum auct. fl. taur., non L.)— л. зверху повстисті, сірувато-зеленуваті; чаш. зовні досить густо- повстиста; зубці її по краю без помітних війок.— На кам’янистих гірських схилах, осипах у гірській частині Криму звичайно, у передгірській — зрідка.
Описаний M. І. Котовим С. крейдяний (T. cretaceum Kotov) від типової гірської форми Т. jailae Juz. відрізняється густішим опушенням всієї рослини та дрібнішими горішками.— На мергелистих схилах другої гірської гряди Криму (окол. м. Білогорська).
З (1). Півкущики з повзучими, висхідними, здерев’янілими стовбурчиками. Нижні стеблові л. черешкові, яйцевидні, при основі клиновидні, нерівномірно-надрізано-заруб- часті; покривні — трохи перевищують квітки або вгорі коротші за них. Кільця дво-, шести- квіткові. Він. блідо-пурпуровий, більш як удвоє довший за чашечку, 11—16 мм завд.; чаш. не коротша як 5 мм. Вся р. негустоопу- шена. 2у., 10—35 см. Цв. VI — VIII.
3. С. г а й о в и й — T. chamaedrys L.
На узліссях, схилах, відслоненнях.— Досить звичайно по всій УРСР.
Дуже мінливий вид, в межах якого виділяють ряд окремих видів, а саме:
С. кримський — Т. krymense Juz. (T. chamaedrys var. pubescens N. Pop. p. p.) — стеблові л. густоопушені, зверху сіруваті, зісподу білуваті. Суцв. в більшій частині переривчасте. Зубці чашечки без стебельчастих залозок. Він. інтенсивно темно-пурпурові.— На кам’янистих гірських схилах у півд.- схід. частині Криму (Старий Крим, Судак, Морське, мис Меганом).
У інших описаних форм стеблові л. менш густоопушені, зверху зеленуваті, зісподу сіруваті. Суцв. в більшій частині (крім основи) звичайно непереривчасте. Зубці чашечки по краю між волосками з численними стебельчастими залозками.
С. бучинний — T. fagetorum Klok. (T. chamaedrys auct. fl. taur p. p., T. Fischeri Juz. p. min. p.) — квітконосні ст. 15—45 см завв., дуже викривлені. Середні стеблові л. 15— 45 мм завд. Суцвіття багато коротше за половину стебла, рідкувате, переривчасте. Всі покривні л. помітно перевищують квітки. Чаш. під час цвітіння досягає 7—9 мм завд. — На гірських схилах у лісовому поясі гірської частини Криму (біля водопаду Учан- Су). Решта форм цієї групи мають квітконосні стебла 5—35 см завв., майже прямі. Середні стеблові л. до 20—32 мм завд. Суцв. часто лише трохи коротше за половину стебла, іноді довше. Верхні покривні л. коротші за чашечку. Чаш. 5—7,5 мм завд.
С. Фішера — T. Fischeri Juz. (T. chamaedrys auct. fl. taur. p. p. non L. s. str., T. chamaedrys var. hirsutum Celak.) —зубці середніх стеблових листків не доходять до середини пластинки, суцв. до 17 см завд. Він. блідо-рожево-пурпуровий. На кам’янистих гірських схилах Півд. берега Криму (від Алупки до Алушти).
С. чепурний — T. pulchrius Juz. (T. chamaedrys auct. fl. taur. p. p. non L. s. str.) i C. Стевена — T. Stevenianum Klok. (T. chamaedrys auct. fl. taur. p. p. non L.)— зубці середніх стеблових листків доходять до половини пластинки, а іноді і глибше. Суцв. до 10—12 см завд. Він. яскраво-пурпуровий. У С. чепурного середні стеблові л. в кількості З—6 пар здебільшого яйцевидні, зубці чашечки широколанцетні, він. 14—16 мм завд.; тичинкові нитки у вільній частині голі.—На трав’янистих гірських схилах і луках — на яйлах в Криму. У С. Стевена середні стеблові л. в кількості 6—8 пар здебільшого довгасто-яйцевидні; зубці чашечки вузьколанцетні; він. близько 12 мм завд.; тичинкові нитки у вільній частині трохи залозисті.— На степових схилах, кам’янистих відслоненнях, черепашкових пісках у літоральній смузі в Степу (крайній південь на Лівобережжі), в Криму до передгір'їв.
— Трав’янисті р. з запахом часнику. Нижні стеблові л. сидячі; покривні л. набагато перевищують квітки. Чаш. 2,5—4 мм завд., він. 6—10 мм завд 4
4. 	Л. довгасто-еліптичні, в два-три рази довші за свою ширину, з округлою або невиразно-серцевидною основою, гостро-зарубчас- то-зубчасті, коротковолосисті. Кільця дво-, чотириквіткові. Він. ясно-пурпуровий. 21, 25—50 см. Цв. VII —VIII.
4. С. часниковий — T. scordium L.
На заплавних луках, по берегах річок і боліт.— В Лісостепу і Степу, зрідка на Поліссі, переважно на Лівобережжі.
— Л. яйцевидні або еліптичні, не більш як удвоє довші за свою ширину, з виразно- серцевидною основою, тупо-зарубчасті, повстисто-шерстисті. Він. пурпуровий. Zl, 10— 60 см. Цв. VII — IX.
5. 	С. часниковидний — T. scordio-
ides Schreb.
На вологих луках, берегах річок.— У півд. частині Криму розсіяно.
3. 	Розмарин — Rosmarinus L.
Вічнозелені кущики. Ст. галузисті, з прямими, замолоду опушеними гілками. Л. шкірясті, короткочерешкові, лінійні, 15—35 см завд., цілокраї, з загорнутими на спідній бік краями, зісподу білуватоопушені, зверху темно-зелені, майже голі. Суцв. китицевидні, 5—10 квіткові, на вкорочених гілочках. Чаш. двогуба; верхня губа на верхівці короткотри- зубчаста, нижня — дворозсічена. Він. двогубий, з висунутою з чашечки трубочкою, синьо- фіолетовий, іноді білий. Плодючих тичинок дві, вони висуваються з-під верхньої губи. Ь, 50—120 см. Цв. IV— V.
*Р. справжній — R. officinalis L.
Культивують як р. ароматичну, ефіроолійну, переважно в Криму.
36 424
561


4. 	Шоломниця — Scutellaria L.
Трав’янисті багаторічні р. або півкущики. Кв. в китицевидних суцвіттях або поодинокі, пазушні. Чаш. дзвониковидна, сплюснута, двогуба, цілокрая. Він. з довгою, при основі звичайно колінчасто зігнутою і догори черев- цевидно розширеною трубочкою й шоломо- видною верхньою губою; нижня губа одноло- патева, цілісна.
1. Кв. в колосовидному, густому суцвітті,
звернуті в різні боки, світло-жовті, іноді жовто-пурпурові; приквіткові л. перетинчасті. Півкущики 2
— Кв. в переривчастому, негустому, китицевидному суцвітті, звернуті в один бік, фіолетові або голубувато-фіолетові; приквіткові л. трав’янисті. Багаторічні трави . .4
2. Л. зісподу біло- або сіроповстисті, над-
різано-зубчасті. Спідня губа звичайно довша за верхню. 15—ЗО см. Цв. V — VII.
1. III. східна — S. orientalis L.
На кам’янистих схилах і відслоненнях.— В гірській частині Криму. Вид поліморфний, з якого С. В. Юзепчук виділив п’ять видів.
Ш. коротковолосиста — S. hirtella Juz. (S. orientalis var. chamaedriforia N. Pop. p. p.,non Reichenb.) — p. коротковід- легловолосиста. На скелях.— В гірській частині Криму.
Ш. зісподу біла — S. hypopolia Juz. (S. orientalis a. chamaedrifolia Ledeb. p. p., N. Pop. p. p., non Reichenb.) — p. майже пов- стистоопушена. Стеблові л. яйцевидні або яйцевидно-ланцетні. На крейдяних і вапнякових відслоненнях. У передгірській частині Криму.
Ш. різнобарвна — S. heterochroa Juz. (S. orientalis Schmalh. et auct. fl. taur. p. p., non L.)— p. майже повстистоопушена. Стеблові л. округло- або довгасто-яйцевидні. На скелях.— У передгірській і схід, гірській частинах Криму.
III. 	кримська — S. taurica Juz. (S. orientalis auct. fl. taur. p. p., S. orientalis var. taurica N. Pop. p. p.) — ст. у верхній частині вкриті довгими кучерявими відлеглими волосками. На кам’янистих схилах.— У півд.-зах. частині Криму.
Ш. Стевена — S. Stevenii Jus. (S. orientalis var. chamaedryfolia (non Reichenb.) et var. taurica N. Pop. p. p.)— ст. у верхній частині короткопритиснутоповстисті. На кам’янистих схилах і вапнякових відслоненнях.— У передгірській частині Криму.
— Л. без повстистого опушення, з обох боків зелені З
3. Ст. до суцвіття опушені короткими волосками з домішкою довгих; черешок листка по краю довговійчастий; пластинка зверху коротковолосиста, по краю зарубчасто- пилчаста, з плескуватими тупими зубцями, ширина яких значно перевищує довжину, на верхівці тупа чи тупувата; приквіткові л. зісподу коротковолосисті. 2д, 15—40 см. Цв. V —VIII.
2. Ш. в е с н я н а — S. verna Bess. (S. al- pina p. lupulina Ledeb. p. p.).
На вапнякових сланцевих відслоненнях. — В Зах. Лісостепу, рідше в Правобережному Злаковому Степу.
562
— Ст. до суцвіття опушені короткими волосками без домішки довгих; черешок листка невійчастий або лише з поодинокими війками; пластинка зверху гола чи майже гола, по краю зубчасто-пилчаста, з трикутними, тупувато-загостреними зубцями, ширина яких часто не перевищує довжини, на верхівці тупувата або часто загострена; приквіткові л. зісподу голі, 15—45 см. Цв. V — VIII.
3. 	Ш. крейдяна — S. creticola Juz. (S. alpina p. lupulina Schmalh. p. p.). На крейдяних відслоненнях.— У півн.- схід. частині УРСР.
4 (1). Суцв. невиразно відокремлене від іншої частини стебла. Нижні і середні стеблові л. короткочерешкові 5
— Суцв. різко відокремлене від іншої частини стебла. Нижні та середні стеблові л. довгочерешкові .7
5. Л. майже до верхівки зарубчасто-пилчасті, короткочерешкові, довгасто-ланцетні. Кв. пазушні, поодинокі; він. голубувато-фіолетовий. Чаш. без залозистого опушення, 10—50 см. Цв. VI — IX.
4. 	III. звичайна — S. galericulata L.
На заплавних луках, по берегах водойм, вільшняках.— Майже по всій УРСР, у Криму відсутня.
— Л. майже цілокраї або з нечисленними округлими зубцями нижче середини пластинки. Чаш. залозисто-волосиста 6
6. Л. при основі списовидні, з одним-дво- ма зубцями, короткочерешкові, довгасто-яйцевидні або ланцетні. Кв. по дві в пазухах листків, обернені в один бік, на кінцях стебел зближені. Він. синьо-фіолетовий, знизу блідіший. 2д, 15—40 см. Цв. VI — VIII.
5. Ш. списолиста — S. hastifolia L.
На заплавних луках, по вільшняках, вогких чагарниках.— Майже по всій УРСР, у Криму відсутня.
— Пластинка л. від основи майже досередини по краю зазублена, яйцевидна або трикутно-яйцевидна, з неглибоко-серцевидною основою і тупою верхівкою. Він. синьо-фіолетовий. 2£, 20—55 см. Цв. VI — VII.
6. Ш. с у м н і в н а — S. dubia Таї. et
Schir.
На заплавних луках.— В Лісостепу і Степу (в лівобережній частині, переважно в долині Дінця).
7 	(4). Приквіткові л. дорівнюють чашечці або трохи довші за неї, цілокраї, яйцевидні, сидячі. Стеблові л. серцевидно-яйцевидні, велико-зарубчасто-пилчасті. Кв. в негустих однобоких китицях. Він. з фіолетовою верхньою губою і жовтувато-білуватою нижньою. 40—100 см. Цв. VI — VII.
7. Ш. висока — S. altissima L. В лісах, по чагарниках.— В Лісостепу, в
Степу (до півд. межі байрачних лісків); розсіяно в гірській частині Криму.
— Приквіткові л. набагато довші за чашечку. Він. білуватий або блідо-жовтуватий, волосистий -8
8. Ст. й черешки листків вкриті короткими, зігнутими, донизу відхиленими або при-


леглими волосками. Вся р. темно-зелена. Він. білуватий. 2д, 50—100 см. Цв. VI — VII.
8. 	Ш. білувата — S. albida L.
В лісах.— У гірській частині Криму (над Ялтою, Верхня Масандра, гора Ай-Петрі, зрідка).
М. В. Клоков виділяє кримські рослини цього виду якш. майже білувату — S. subalbida Klok., вважаючи, що вони менш густо опушені як малоазіатські р. Це питання потребує дальшого вивчення.
— Ст. й черешки листків відстовбурчено- довговолосисті. Р. світло-зелена з брудно- пурпуровими стеблами. Він. жовтуватий. 2/., 20—50 см. Цв. VI —VII.
9. Ш. б л і д а — S. pallida М. В.
На розріджених місцях, в гірських ялівцевих і соснових лісах.— В півд. частині Криму (Гурзуф, Нижня Масандра, мис Мартьян біля Нікітського саду).
5. Лаванда — Lavandula L.
Півкущики, сірувато зірчастоопушені. Л. сидячі, лінійні або лінійно-ланцетні, 2—4 см завд., із загорнутими краями. Кільця 6—10- квіткові, створюють верхівкові переривчасті колосовидні суцв. Приквітки коротші за чашечку. Чаш. з 13—15 жилками, двогуба, з суцільною верхньою губою, чотиризубчастою нижньою. Він. голубий або фіолетовий, рідше білий або рожевий; трубочка його значно довша за чашечку. 2д, 20—60сді. Цв. VII — VIII.
*Л. колоскова — L. spica L. (L. vera
DC.).
Культивують як рослину ефіроолійну, а також з декоративною метою.— Переважно в Криму, на півночі УРСР лише в ботанічних садах.
Походить з Середземномор’я.
6. Шандра — Marrubium L.
Трав’янисті, багаторічні, білуватошерстис- тоопушені р. Кв. білі, з шиловидними приквітками. Чаш. трубчаста, з десятьма жилками. Він. двогубий: з дволопатевою верхньою губою і трилопатевою нижньою, трубочка його коротша за чашечку. Тичинки заховані в трубочці віночка.
1. Чаш. з десятьма зубчиками, у яких верхівки гачковидновідігнуті назовні. Кільця багатоквіткові. Він. 6—7,5 мм завд., білий. Л. зморшкуваті, нерівнозубчасті; нижні — округло-яйцевидні, довгочерешкові, верхні — яйцевидні, з короткими широкими черешками. Білоповстиста р. 2д, 15—75 см. Цв. VI — VIII.
1. 	Ш. звичайна — M. vulgare L.
На кам’янистих відслоненнях, засмічених місцях, іноді як бур’ян в посівах, біля шляхів.— По всій УРСР, але розсіяно. Медоносна і лікарська р.
— Чаш. з п’ятьма прямостоячими зубцями 2
2. Приквітки майже однакової довжини з трубочкою чашечки. Зубці чашечки шиловидні. Кільця 10—22-квіткові, майже всі віддалені одне від одного. Л. довгасті, короткочерешкові, при основі цілокраї, вгорі зарубчасто-пилчасті. Р. сіроповстиста. 2/., ЗО— 75см. Цв. VI — VIII.
36*
2. Ш. рання — M. praecox Janka
На кам’янистих відслоненнях, степових схилах, як бур’ян в посівах, біля шляхів.— В Лісостепу (півд. частина), в Степу.
— Приквітки коротші за трубочку чашечки. Кільця 6—10-квіткові, зближені на кінцях гілок. Л. короткочерешкові, довгасторомбічні, зарубчасто-пилчасті, при основі цілокраї. Сіроповстиста р. 2д, ЗО—75 см. Цв. VI—VII.
3. Ш. ч у ж о з е м н а — M. peregrinum L.
На приморських косах, степових солонцях.— В Злаковому і Полиновому Степу, в Кримському Лісостепу.
М. В. Клоков представників цього виду з України виділяє в окремий вид: Ш. тубільна — M. civice Klok.
Ця форма потребує дальшого вивчення.
7. 	Залізниця — Sideritis L.
Трав’янисті, багаторічні (зрідка півкущики) або однорічні р. Кільця квіток зібрані в китицевидні, рідше колосовидні суцв. Чаш. з десятьма жилками і п’ятьма майже однаковими зубцями. Він. двогубий, верхня губа плоска, нижня, трилопатева; трубочка віночка не довша за чашечку.
1. 	Півкущики з розгалуженим кореневищем і повстистоопушеним стеблом. Стеблові л. оберненоланцетні; приквіткові — стеблообгортні при основі, на верхівці загострені, цілокраї. Суцв. переривчасто-колосовидне. Кв. сидячі, здебільшого по шість в кільцях. Він. світло-жовтий. 2д, 25—40 см. Цв. VI — IX.
1.3. 	кримська — S. taurica Steph.
На кам’янистих місцях.— В горах Криму. Дуже поліморфний вид, в межах якого розрізняють:
3. 	скіфська — S. scythica Juz. (S. taurica auct. FI. pro min. parte) — приквіткові покривні л. З—8 мм завш., нижні стеблові л. довгасто-оберненоланцетні. — На кам’янистих схилах в окол. Сімферополя.
Інші форми мають приквіткові покривні л. до 14—27 мм завш.
З них уЗ. Маршалла — S. Marschal- liana Juz. (S. taurica M. B. FI. taur.- cauc., II, s. restr. et auct. plur. fl. taur. p. p.)— квітконосні ст. часто поодинокі. На крейдяних відслоненнях. У півд.-схід. частині Криму (окол. Білогорська і с. Курське Старо-Кримського р-ну).
3. 	зеленолускова — S. chlorostegia Juz. (S. taurica auct. fl. taur. nonnul p. p.) — квітконосних стебел декілька. Приквіткові л. зеленуваті. На вапнякових схилах.— У півд.- зах. частині Криму (Балаклавський р-н).
3. 	а й-п етрінська — S. ajpetriana Klok. (S. taurica auct. p. p.) — квітконосних стебел декілька. Приквіткові л. сіруваті або білуваті від опушення. На кам’янистих схилах Ай- Петрі нської яйли.
3. 	мисочко види а — S. catillaris Juz. (S. taurica M. B. Fl. taur.-cauc., II, p. p.). Суцв. до 23слізавд., приквіткові л. цілокраї. На кам’янистих схилах. В центральній частині гірського Криму, на яйлах.
Три інші форми мають суцв. 8—16 см завд.; з приквітковими, часто помітно зазубленими листками.
3. 	темножилкова—S. atrinervia Klok.
563


Чаш. б.-м. густо усіяна дрібними стебельчастими залозками, він. темнувато-жовтий з брудно-пурпуровими жилками на лопатях. На гірських схилах у півд.-зах. частині Криму (Севастополь, Інкерман).
В дальших двох форм чаш. без стебельчастих залозок; він. блідий з малопомітними жилками на лопатях.
3. 	череп итчаста — S. imbrex Juz. (S. taurica var. orientalis Zefirov p. p.) — суцв. звичайно компактне; чаш. 10—12 мм завд., він. 13—14 мм завд. На гірських схилах півд.-схід передгірської частини Криму (Старо-Кримський р-н).
3. скупчена — S. conferta Juz. (S. taurica var. orientalis Zefirov) — суцв. б.-м. переривчасте; чаш. 12—14 мм завд., він. 14— 16 мм завд. На кам’янистих схилах і вапнякових відслоненнях.— У схід, частині гірського Криму (від Ялти до Судака).
— Однорічний, м’яковолохатоопушений. Л. довгасто-ланцетні, короткочерешкові. Кільця здебільшого шестиквіткові.Приквітки колючозагострені. Він. жовтий. ©, 15—40слі. Цв. 2/2VI —VIII.
2. 3. г і р с ь к а — S. montana L.
На кам’янистих схилах, крейдяних, вапнякових відслоненнях, нерідко як бур’ян в посівах.— В Лісостепу (півд. частина), Степу. В Криму біля Сімферополя як р. занесена. Крім основної форми, відрізняють: var. comosa Rochel. (S. comosa Stank.) з перетинчастими, жовтими верхніми приквітковими листками, які утворюють на кінці суцвіття своєрідний чубок. — В Степу (рідко у півд. частині). Звичайно в більшості кримських районів, особливо на півдні.
8. 	Котяча м’ята — Nepeta L.
Трав’янисті багаторічні р. Кільця квіток зібрані в китицевидні або волотисті суцв. Чаш. з п’ятьма нерівними зубчиками і п’ятнадцятьма жилками. Він. двогубий, трубочка його найширша коло зіва. Тичинки (чотири) зближені під верхньою губою. Приймочка з двома шиловидними, майже однаковими лопатями.
1. Чаш. трохи зігнута, з косим відгином; два верхні зубчики її більші за нижні . . .2
— Чаш. пряма, з майже рівними зубчиками З
2. Чаш. 4,5—6 мм завд. Він. білуватий, 5,5—9 мм завд. Суцв. густі, циліндричні. Л. довгочерешкові, трикутно-яйцевидні, велико- зарубчасто-зубчасті. Р коротко-сірувато-гус- то-пухната. 2д, 35—100 см. Цв. VI — IX.
1. К. м. с п р а в ж н я — N. cataria L.
По чагарниках, на галявинах, схилах, засмічених місцях, по узбіччях шляхів.— По всій УРСР. Медоносна та ефіроолійна р.
В культурі зустрічається К. м. лимонна — var. citriodora Dum., яка відрізняється тупими зубчиками листків, жовтими плямочками на нижній губі і лимонним запахом.
— Чаш. 7—9 мм завд. Він. голубий, 10—14 мм завд., більш як удвоє довший за чашечку. Суцв. рідкі, видовжені. Л. коротко- черешкові, довгасто-яйцевидні, зарубчасті, з серцевидною основою. 2/, 50—125 см. Цв. VI— VII.
2. 	К. м. великоквіткова —
N. 	grandiflora М. В.
В лісах. — Відоме лише одне місцезнаходження з Лісостепу (околиці м. Охтирка Сумської обл.).
З (1). Ст. голе або вгорі вкрите короткими щетинками. Л. довгасто-ланцетні, зарубчасті, майже сидячі або короткочерешкові.
Мал. 447. Котяча м’ята паннонська:
1 — верхня частина рослини, 2 — квітка.
Він. білуватий або блідо-фіолетовий, 45—
140 см. Цв. VI — VIII.
3. К. м. паннонська — N. раппопі-
са L. (N. nuda Schmalh.).
На лісових галявинах, по чагарниках, по схилах.— Майже по всій УРСР, крім Карпат.
— Ст. внизу білувато-шерстисте. Л. довгасто-яйцевидні або ланцетні, зарубчасто- пилчасті, знизу білувато-шерстисті. Він. голубий, верхня губа його вкорочена. Приквітки ланцетно-шиловидні, майже дорівнюють чашечці. 2/., 25—60 см. Цв. VI — VII.
4. К. м. д р і б н о к в і т к о в а— N. parviflora М. В. (N. ucrainica auct. fl. ucr.,
non L.).
564


На степах, відслоненнях.— В Лісостепу, Степу (на сході), включаючи й кримські райони.
9. 	Розхідник — Glechoma L.
Трав’янисті багаторічні р. з повзучими стеблами і підведеними квітконосними гілками. Кв. по дві-три в пазушних кільцях. Чаш. трубчаста, невиразно-двогуба. Він. синьо- фіолетовий. Нижня губа віночка з великою виїмчастою середньою лопаттю. Тичинки зближені під верхньою губою.
1. 	Р. гола або розсіянокоротковолосиста. Л. черешкові, округлі або яйцевидні, велико- зарубчасті, з серцевидною основою. Зубці чашечки трикутні, в 3—5 разів коротші за трубочку. Він. в 2—2,5 раза довший за чашечку. 2^., 8—40 сл£. Цв. IV — VII.
1. Р. звичайний — G. hederacea L.
На лісових галявинах, по чагарниках, на луках.— По всій УРСР.
— Р. вкрита довгими волосками. Зубці чашечки ланцетні, вдвоє коротші за трубочку або майже дорівнюють їй. Він. 22—25 мм завд. 2д, 10—60 см. Цв. V — VII.
2. Р. шорсткий — G. hirsuta W. К. (G. hederacea L. var. hirsuta Baumg.).
В лісах, по чагарниках.— Майже по всій УРСР, в Степу рідшає і на півдні зникає.
10. 	Змієголовник — Dracocephalum L.
Трав’янисті багаторічні або однорічні р. Кв. з приквітками. Чаш. з п’ятнадцятьма жилками, п’ятизубчаста або двогуба. Він. з розширеною вгорі трубочкою. Бокові тичинки коротші за середні.
1. Чаш. двогуба. Він. фіолетовий або білуватий, 20—25 мм завд., вдвоє або більше разів перевищує чашечку. Квіток по чотири- шість у кільцях, зібраних у довге колосовидне суцв. Л. черешкові, довгасто-ланцетні, зарубчасто-пилчасті, верхні — ланцетні, пилчасті. Р. розсіянокоротковолосиста. 0, 15—60 см. Цв. VII — VIII.
*1. 3. молдавський — D. moldavi- са L.
Розводять як ефіроолійну й медоносну рослину, інколи дичавіє. Походить із Схід. Азії.
— Чаш. п’ятизубчаста, один із зубчиків ширший, ніж решта 2
2. Однорічні р. Він. 8—9 мм завд., лише трохи перевищує чашечку, ліловий. Кв. у багатоквіткових кільцях, зібраних у китицевидні суцв. Нижні л. довгочерешкові, яйцевидні, з серцевидною основою, зарубчасті. Р. короткоопушена. 0, 10—60 см. Цв. V — VII.
2. 3. чебрецевий — D. thymiflorum L.
Як бур’ян на полях, відкритих засмічених місцях, на степових схилах і по узліссях.— В Лісостепу (схід), Степу (півн. схід); в інших районах зустрічається як занесений.
— Р. багаторічні. Він. 20—40 мм завд З
3. Л. цілокраї, звичайно з загорнутими краями, ланцетно-лінійні або лінійні. Кв. в кільцях, здебільшого по шість, зібрані у довгасте колосовидне суцв. Він. синьо-фіолетовий, 20—25 мм завд., втроє довший за чашеч¬
ку. Ст. короткоопушене. 20—65 см. Цв.
V—VII.
3. 	3. Р ю й ш а — D. Ruyschiana L.
В лісах, по чагарниках.— На Поліссі і в Лісостепу.
— Л. три-, п’ятироздільні, з лінійними частками. Він. фіолетовий, ЗО—40 мм завд. Ст. опушене, довговолосисте. 2/., 20—60 см. Цв. V —VII.
4. 	3. австрійський — D. austria- cum L.
Мал. 448. Змієголовник Рюйша: 1 — загальний вигляд рослини, 2 — квітка.
На кам’янистих місцях, вапнякових скелях серед лісу.— В Розточчі-Опіллі, Зах. Лісостепу дуже рідко.
11. 	Лялеманція — Lallemantia Fisch, et Mey
Нижні л. довгасті, зарубчасті, з черешками, верхні — довгасто-лінійні, майже сидячі. Кв. по 4—8 у кільцях, які створюють колосовидне суцв. Приквітки віялоподібні. Чаш. трубчаста з 15 жилками. Він. з розширеною біля зіва трубочкою, голубий, рожевий або білий, трохи довший за чашечку. ©, 15—50 см. Цв. IV—VI.
* Л. іберійська — L. iberica (Stev.) Fisch, et Mey. (Dracocephalum ibericum Stev.).
Розводять як олійну рослину; насіння її містить до 37% олії. Походить з Малої і Передньої Азії.
12. 	Суховершки — Prunella L. (Brunella
Moench).
Багаторічні трав’янисті р. з квітковими кільцями, зібраними в густе, яйцевидне або довгасте, колосовидне суцв. Чаш. з десятьма 565


жилками, двогуба. Він. двогубий, з кільцем волосків у трубочці при основі; нижня губа трилопатева, з широкою зубчастою середньою часткою.
1. Стеблові л. звичайно перисто-роздільні; нижні — зібрані в розетку, черешкові, яйцевидні або еліптичні, цілокраї або зубчасті. Нижня губа чашечки з ланцетними війчастими зубцями. Він. жовтувато-білий. 2/., 5—30 см. Цв. VI — VII.
1. 	С. роздільнолисті — Р. Іасі- niata L.
На узліссях, по галявинах, суходільних луках.— В Закарпатті; ізольоване місцезнаходження в окол. Вінниці; в Криму (півд. частина).
— Всі л. цілісні. Він. фіолетовий (рідко білий) 2
2. Він. 8—16 мм завд. Нитки довгих тичинок з шиловидним зубцем. Приквітки широкояйцевидні, майже перетинчасті. Л. черешкові, довгасто-яйцевидні. Верхня пара листків обгортає основу суцвіття. 2д, 8—50 см. Цв. VI — IX.
2. 	С. з в и ч а й н і — P. vulgaris L.
В лісах, по луках, іноді як бур’ян.— Майже по всій УРСР.
— Він. 22—27 мм завд., синьо-фіолетовий. Нитки довгих тичинок з коротким тупим горбочком. Зубці верхньої губи чашечки широко-трикутні. Верхня пара листків відсунута від суцвіття. 2/., 15—60 см. Цв. VI — IX.
3. 	С. великоквіткові — P. grandiflora (L.) Jacq. (P. vulgaris var. grandiflo¬
ra L.).
На узліссях, по степових схилах, кам’янистих відслоненнях.— В лісових районах, Лісостепу, Степу’ (розсіяно), в горах Криму.
13. Кадило — Melittis L.
Р. волосистоопушені, з яйцевидними або еліптичними зарубчастими черешковими листками. Кв. по дві-шість в однобічних кільцях. Він. білий, з рожевою зверху середньою лопаттю нижньої губи, вдвоє-втроє довший за чашечку. Чаш. з десятьма жилками. 2д, ЗО— 80 см. Цв. V —VI.
К. мелісолисте — M. melissophyl- lum L.
В лісах, по чагарниках.— В лісових районах на Правобережжі; в Зах. і Правобережному Лісостепу.
В межах цього виду на Україні М. В. Клоков розрізняє такі два види:
К. c а р м а т сь к е — M. sarmatica Klok. — з яйцевидними горішками, 3,5—4 мм завд. і 2,5—3 мм завш. Р. рівнинна, росте в широколистяних і мішаних лісах Розточчя- Опілля, Зах. і Правобережного Полісся, Зах. і Правобережного Лісостепу.
К. карпатське — M. carpatica Klok.— з округло-яйцевидними горішками, 4—5 мм завд., 3,5—4,3 мм завш. Р. гірська, росте в букових і ялинових лісах Карпат, на височині від 300 до 1400 м н. р. м.
14. Залізняк — Phlomis L.
Багаторічні р. Кв. зібрані в кільця. Чаш. трубчасто-дзвоникувата, майже правильна, п’ятизубчаста, з десятьма жилками. Верхня губа віночка шоломовидна, стиснута з боків, опушена; нижня — трилопатева, з обернено- серцевидною середньою часткою.
Медоносні р.
1. 	Розчепірено-галузисті р. Нижні л. довгасто-ланцетні або довгасто-яйцевидні. Кільця три-, десятиквіткові. Верхня губа віночка стиснута з боків, без висунутої зсередини попід краєм шолома борідки густих волосків 2
— Р. з нечисленними, спрямованими вгору гілками. Нижні л. трикутно-серцевидні*
Мал. 449. Залізняк колючий.
Кільця густі, багатоквіткові. Верхня губа віночка не стиснута з боків, всередині з густою борідкою волосків, висунутою попід краєм 4
2. Він. оранжевий, майже вдвоє перевищує чашечку, зовні зірчастоопушений. Горішки голі. Ст. здерев’янілі, білуваті від пластівчасто-зірчастого опушення, 2/., до 50 см. Цв. VI —VII.
*1. 3. кущовидний — Ph. fruticosa L.
Р. здичавіла.— В Криму (Алупка).
— Він. рожевий. Ст. трав’янисті . . .3
3. Горішки на верхівці голі. Л. зісподу і ст. тонко-сіро- або білоповстисті, 2—4 см завш. 2/_, ЗО—80 см. Цв. VI — VII.
2. 3. колючий — Ph. pungens Willd.
На степових місцях, кам’янистих відслоненнях.— В Лісостепу (півд. частина) і в Степу.
— Горішки на верхівці короткобіловоло- систі. Л. знизу волохатоповстисті, 4—7 см завш. Ст. доверху відстовбурченодовговолоси- сте. 2/., 20—60 см. Цв. VI — VII.
3. 3. к р и м с ь к и й — Ph. taurica Hartw.
На кам’янистих схилах. — В Криму розсіяно.
566


4 (Ї). Трубочка чашечки густоопушена зірчастими волосками 5
— Трубочка чашечки негустоопушена простими волосками (іноді з домішкою поодиноких зірчастих) або гола 7
5. 	Чаш. 9,5—10мм завд. Верхні л. зверху опушені простими короткими волосками. Ст. в нижній частині опушене вниз притиснутими короткими одноклітинними волосками. 2д, 50—65 см. Цв. VI.
4. 	3.азовський — Ph.maeoticaShost.
Мал. 450. Залізняк кримський:
1 — верхівка стебла, 2 — листок, 3 — квітка, 4 — чашечка у розгорнутому виді, 5, 6 — зірчасті волоски.
На схилах степових подів.—Відомий лише з острова Куюк-Тук,Генічеського р-ну Херсонської обл. Потребує дальшого вивчення.
— Чаш. 10—15 мм завд. Ст. в нижній частині майже голе або опушене відлеглими довгими багатоклітинними волосками ... .6
6. 	Ст. вкрите відлеглими простими волосками, густішими під вузлами. Трубочка чашечки у верхній частині вкрита, крім коротко- променистих зірчастих волосків, ще й волосками простими, видовженими. 2д, 20—60 см. Цв. 2/2 V — VI.
5. 	3. південнобузький — Ph.
hypanica Shost.
На степових щебенистих схилах.— В Степу (по нижній течії Південного Бугу).
— Ст. майже голе або вкрите лише зірчастими волосками. 2/., ЗО—60 см. Цв. VI — VIII.
6. 	3. гібридний — Ph. hybrida Zelen.
На степових схилах.— В Степу (Злаковому і Полиновому), Кримському Лісостепу рідко.
7 (4). Черешки листків майже голі, пластинка зісподу білоповстиста від дрібного зірчастого опушення, зверху вкрита дрібними притиснутими волосками або майже гола, тем-
Мал. 451. Залізняк бульбистий: / — загальний вигляд рослини, 2 — чашечка.
но-зелена. Ст. голе. 2д, ЗО—80 см. Цв. VI— VII.
7. 	3. скіфський — Ph. scythica Klok. et Shost.
На схилах степових подів.— В Лівобережному Злаковому Степу (на крайньому півдні, в районі степового заповідника «Асканія- Нова») рідко.
— Черешки листків густоволосисті, пластинка зісподу опушена довгими, простими і пучкувато-зірчастими волосками, зверху вкрита розсіяними простими волосками (іноді з домішкою на обох боках залозистих волосків) 8
8. 	Л. (особливо покривні) і ст. опушені, крім простих волосків, довгими залозистими волосками. Ст. на всьому протязі або лише 567


вгорі розсіяноволосисте. 21, 40—60 см. Цв. VI —VII.
8. 3. залозистий — Ph. glandul itera
Klok.
На степових і кам’янистих схилах.— У Степу (півд.-схід, частина) зрідка.
— В опушенні листків немає помітної домішки залозистих волосків; зісподу л. негусто опушені простими волосками, з домішкою пучкуватих волосків; покривні л. розсія- ноопушені або майже голі, здебільшого довгасто-ланцетні, видовжені. Ст. звичайно голе. 4, 35—100 см. Цв. VI —VII.
9. 3.бульбистий — Ph. tuberosa L.
На лісових галявинах, узліссях, степових схилах.— В б. ч. УРСР, крім гірських районів та Півн. Полісся.
Вид поліморфний, в межах якого розрізняють форми з густішим опушенням покривних листків, а також спідньої частини стеблових листків.
3. 	Пискунова — Ph. Piskunovii Klok.
Нижня частина стебла з розсіяноволосистим опушенням. На степових схилах.— В Правобережному Злаковому Степу дуже рідко.
3. 	степовий — Ph. stepposa Klok.
Ст. голе. Л. зверху вкриті простими, а зісподу зірчасто-пучкуватими волосками. Чашечка гола або лише вгорі з нечисленними довгими волосками. На степових схилах.— В Донецькому Лісостепу, зрідка в Степу. . 3. яйлинський — Ph. jailicola Klok.
Ст. голе. Опушення листків з обох боків лише з простих волосків. Чашечка з численними довгими волосками. На кам’янистих гірських схилах. В центральній частині Гірського Криму. Ці форми потребують дальшого вивчення.
15. 	Жабрій — Galeopsis L.
Однорічні р. Ст. розгалужене, здебільшого вкрите щетинистими, рідше м’якими волосками. Кв. сидячі, з ланцетними приквітничками, які закінчуються остюками, зібрані в кільця. Чаш. трубчасто-дзвоникувата, з десятьма жилками і п’ятьма зубцями. Він. двогубий: верхня губа шоломовидна, нижня — трилопатева, середня частка її при основі з двома порожнистими горбочками.
1. Ст. під вузлами непотовщене, вкрите, як і листки, м’якими притиснутими волосками. Л. черешкові, яйцевидно-ланцетні або довгасті, зубчасті. Він. пурпуровий, вдвоє- втроє довший за чашечку. О, 10—60 см. Цв. VI — X.
1. 	Ж. ладанний — G. ladanum L.
На полях, часто як післяжнивний бур’ян.— По всій УРСР.
— Ст. під вузлами потовщене. По вузлах, крім м’яких волосків, зустрічаються довгі щетинки 2
2. Він. 20—ЗО мм завд З
— Він. 10—15 мм завд 4
3. Міжвузля вкриті м’якими волосками.
Л. черешкові, яйцевидні або яйцевидно-ланцетні, зубчасто-пилчасті. Він. пурпурово- червоний, але з жовтою трубочкою й жовтою 568
плямою на нижній губі. О, 15—60 см. Цв. VII — VIII.
2. Ж- пухнатий — G. pubescens Bess.
На узліссях, по чагарниках, як бур’ян на полях і засмічених місцях.— В лісових районах, в Лісостепу.
— Міжвузля вкриті щетинистими волосками. Л. черешкові, яйцевидні або яйцевидно- ланцетні, тупопилчасті. Він. жовтий, з ліловою плямою на нижній губі, трубочка його вдвоє довша за чашечку. ©, 20—100 см. Цв. VI — IX.
3. Ж- гарний — G. speciosa Mill.
На узліссях, галявинах, як бур’ян в посівах і на засмічених місцях.— Майже по всій УРСР.
4 (2). Середня лопать нижньої губи з виїмкою на кінці, вкрита візерунком або плямою. Приквітнички з темною плямою під вістрям, війчасті. Він. пурпуровий, іноді жовтий або майже білий, верхня губа на кінці зубчаста. ©, 10—75 см. Цв. VI — VII.
4. Ж. двонадрізаний — G. bifida
Boenn.
На лісових галявинах, по чагарниках, як бур’ян на полях, по засмічених місцях.— Майже по всій УРСР, в Степу рідко.
— Середня лопать нижньої губи без виїмки на кінці, з рисунком тільки при основі. Він. пурпуровий, зрідка білий. Зубці чашечки з довгими вістрями. ©, ЗО—50 см. Цв.-VI — VIII.
5. Ж. звичайний — G. tetrahit L.
В лісах, по чагарниках, на засмічених місцях.— В правобережних лісових і лісостепових р-нах.
16. 	Глуха кропива — Lamium L.
Трав’янисті багаторічні або однорічні р. Кв. в густих кільцях. Чаш. дзвоникувата, з 5—10 жилками і трикутними, шиловидно- загостреними зубцями. Він. двогубий, з кільцем волосків у зіві; верхня губа шоломовидна, нижня — трилопатева.
1. Р. гола, з висхідними стеблами. Стеблові л. довгочерешкові, широкояйцевидні або нирковидні, майже до основи двічі пальчасто- розсічені. Кільця 4—6-квіткові. Він. З—3,5см завд., рожевий. 2/., 20—ЗО см. Цв. V — VI.
1.Г. к.гола — L. glaberrimum (С. Koch)
Taliev (Lagochilus glaberrimus C. Koch).
На кам’янистих осипах, узліссях.— В Гірському Криму дуже рідко.
— Р. опушені. Л. суцільні або лише покривні глибоконадрізані. Він. дрібніші . .2
2. Багаторічні р. з кореневищем Він.
20—25 мм завд -З
— Однорічні р. Він. 10—18 мм завд. .4
3. Він. білий, з горбочками у трубочці, середня частка нижньої губи з цілокраїми лопатями. Зубці чашечки довші за її трубочку. Л. черешкові, яйцевидні, великопилчасті, з серцевидною основою і загостреною верхівкою.Ст. опушене. 2/., 15—50сл£.Цв.V— VIII.
2. 	Г. к. б і л а — L. album L.
По чагарниках і засмічених місцях.— В зах. і правобережних р-нах Української РСР розсіяно.


Близький вид Г?к. чагарникова —L. dumeticola Klok. Верхні л. з обрубаною короткоклиновидною основою і відтягнуто-загостре- ною верхівкою. Трубочка віночка рівномірно потовщена, без горбочка. Лопаті середньої частки нижньої губи віночка тупозазублені. У степових чагарниках, по узліссях.— В півд. лісостепових і півн. та схід, степових р-нах. Потребує вивчення.
— Він. пурпуровий (рідко білуватий); трубочка віночка зігнута; бокові лопаті нижньої губи з шиловидним зубцем. Зубці ча-
Мал. 452. Глуха кропива біла.
шечки майже такої самої довжини, як і її трубочка. Л. черешкові, яйцевидні або трикутно-яйцевидні , зарубчасто-пилчасті. Р. опушена. 2д, 20—50 см. Цв. V — IX
3. Г.к.гладенька — L. laevigatum L. (L. maculatum auct., non L.).
В лісах, по чагарниках, як бур’ян у садах і городах.— В б. ч. УРСР, крім півд. Степу. В Криму в лісостепових і гірських р-нах.
4 (2). Покривні л. з короткими черешками, трикутно-яйцевидні. Кв. сидячі. Він. рожево-пурпуровий; трубочка його з кільцем волосків при основі. Зубці чашечки після цвітіння відстовбурчені. Л. черешкові, яйцевидні, зарубчасті, зморшкуваті. Ст. з лежачої основи висхідне, розгалужене. Р розсіяно- опушена. 0, рідше ©, 10 — ЗО см. Цв. V — X.
4. Г. к. пурпурова — L. purpureum L.
Як бур’ян на полях, городах, в садах.—' Майже по всій УРСР.
— Покривні л. сидячі, стеблообгортні, округлі. Кв. часто закриті (клейстогамні) .5
5. 	Покривні л. пальчастолопатеві, вирізки між лопатями ледве доходять до середини листка. Чаш. з білуватим опушенням; зубці чашечки 2,5—3 мм завд., приблизно дорівнюють трубочці. Він. рожевий, трубочка його без кільця волосків у зіві. Середня частка нижньої губи з зазубленими лопатями. 0, 10—40 см. Цв. IV — X.
5. Г. к. стеблообгортна — L. ат- plexicaule L.
Бур’ян. — В поліських і лісостепових районах.
Близький вид Г.к. степова — L. steppo- sum Kossko— відрізняється коротшими зубцями чашечки (1,5—1,8 мм) та цілокраїми лопатями середньої частки нижньої губи віночка. На степових плакорах і схилах, кам’янистих відслоненнях і як бур’ян на полях.— У Степу. Потребує вивчення.
— Покривні л. пальчастороздільні, вирізки між лопатями глибші середини листка. Трубочка віночка з кільцем волосків. 0, 10—^30 см. Цв. IV — V.
6. Г. к. Пачоського — L. Paczoskia- num Voroschil. (L. amplexicaule L. ssp.
orientale Pacz.).
На степових схилах, відслоненнях гірських порід, як бур’ян на полях.— В Лісостепу, Степу рідко.
17. 	Зеленчук — Galeobdolon Adans.
Р. з розгалуженими підземними пагонами й рідким опушенням. Л. черешкові, яйцевидні, подвійно-зарубчасті. Кільця здебільшого шестиквіткові, приквітки лінійно-ланцетні, війчасті. Чаш. дзвониковидна, 10—12 мм завд., з ланцетно-шиловидними зубцями. Він. двогубий, жовтий, 17—25 мм завд., верхня губа його по краю довговійчаста. 2l, 15— 50 см. Цв. V —VI.
3. жовтий — G. luteum Huds. (Lamium galeobdolon Crantz).
В лісах, по чагарниках.— Майже по всій УРСР, крім Степу і Криму.
18. 	Котячий хвіст — Chaiturus Willd.
Р. з розгалуженим, притиснутоволосистим стеблом. Л. черешкові, велико-зарубчасто- пилчасті, зісподу сіроповстисті, нижні — яйцевидні, верхні — ланцетні. Кв. на коротких ніжках, в густих кільцях. Чаш. з десятьма жилками і п’ятьма майже однаковими зубцями. Він. двогубий, блідо-рожевий, майже дорівнює трубочці чашечки; трубочка віночка без кільця волосків. ©, рідше 0, 25—75 см. Цв. VII — VIII.
К. х. шандровий — Ch. marrubiast- rum(L.)Spenn. (Leonurusmarrubiastrum L.). На лісових галявинах, по чагарниках, по берегах річок, на луках, засмічених місцях.— Майже по всій УРСР
19. 	Собача кропива — Leonurus L.
Трав’янисті багаторічні р. Кв. сидячі, в густих кільцях, приквітки шиловидні. Чаш. з п’ятьма жилками і п’ятьма трикутними загостреними, назовні відігнутими зубцями, з них два нижніх довші за верхні. Він. двогубий блідо-рожевий, волосистий, трубочка його з кільцем волосків. Медонос.
1. 	Ст. густовідлегловолосисте. Л. черешкові, з округлою або яйцевидною, п’ятироздільною або п’ятилопатевою пластинкою у нижніх листків і трилопатевою — у верхніх. 2д, 25—100 см. Цв. VI — IX.
1. 	С. к. п’ятилопатева — L. quin- quelobatus Gilib. (L. villosus Desf.).
На засмічених місцях.— По всій УРСР звичайно.
563


— Ст. тільки на ребрах вкрите спрямованими донизу волосками 2
2. 	Верхівкові л. трійчасторозсічені, на- півпритиснутоволосисті. Нижні і середні л. черешкові, яйцевидні, глибокорозсічені. Він. рожевий, з пурпуровими плямами на нижній губі, 10—12 мм завд. 2д, ЗО—100 см. Цв. VI —
VII.
2. 	С. к. сизувата — L. glaucescens
Bge.
На засмічених місцях, по кам’янистих схилах.— Розсіяно на півдні Лісостепу і Степу.
— Верхівкові л. трилопатеві або цілісні, з двома боковими, вперед спрямованими зубцями, майже голі або зісподу розсіяноволосисті. Він. ясно-рожевий, 8,5—9,5мм завд. 2/., 50—100 еле. Цв. VI —VIII.
3. 	С. к. з в и ч а й н а — L. cardiaca L.
На засмічених місцях.— В Лісостепу і Степу (розсіяно).
20. 	Молукська трава — Mollicella L.
Р. голі, з розгалуженим стеблом. Л. черешкові, майже округлі, тупозубчасті. Приквітки шиловидні. Кв. зібрані по шість у кільцях. Чаш. перетинчасто-шкіряста, при плодах розростається. Він. двогубий, білуватий, з трубочкою, коротшою за чашечку, і кільцем волосків у середині її. О, до 100 см. Цв. VII —
VIII.
*М. т. гладенька — M. laevis L.
Розводять у садах і городах як декоративну і запашну рослину переважно у півд. р-нах. Походить з Малої Азії, Сірії, Месопотамії.
21. 	М’яточник — Ballota L.
Р. коротковолосиста. Ст. висхідне, розгалужене. Л. короткочерешкові, яйцевидні, зарубчасто-пилчасті. Приквітки з обрубаною або заокругленою основою, раптово звуженою в черешок. Чаш. з десятьма жилками, 7— 10 мм завд.. зубці її 2—4мм завд., здебільшого в 2—2,5 раза коротші за трубочку. Він. двогубий, рожевий, зрідка білий, волосистий, з трубочкою, не довшою за чашечку. 2д, 50— 120 см. Цв. VI —VIII. u
1. М. чорний — В. nigra L. (В. ruderalis Swartz).
На засмічених місцях.— Майже по всій УРСР.
Описано близький вид М. довгочаш еч- ковий — В. longicalyx Klok., який відрізняється довшими чашечкою (11 —14,5 мм) і зубцями чашечки (3,5—6мм), коротшими в півтора рази або менше від трубочки чашечки, і клиновидною основою приквіткових листків, поступово звуженою в черешок. По забур’янених місцях серед степової рослинності. В степових районах майже виключно у приморській смузі (не часто); досить звичайно у передгірській і гірській частинах Криму. Потребує дальшого вивчення.
22. 	Чистець — Stachys L.
Трав’янисті р., рідко півкущики, здебільшого з зарубчасто-пилчастими листками. Кв. зібрані кільцями в пазухах верхніх листків. Чаш. з десятьма жилками; зубці її закінчуються вістрям. Він. двогубий;середня лопать нижньої губи виїмчаста.
1. Він. пурпуровий або рожевий . . .2
— Він. жовтувато-білий, звичайно з пурпуровим рисунком на нижній губі 9
2. Середні й нижні л. перисторозсічені або надрізані, з лінійними або лінійно-ланцетними частками. Верхні л. вузьколінійні. Кільця двоквіткові, зібрані в довге китицевидне суцвіття. Він. рожевий, його трубочка з кільцем коротких волосків. Р. з численними, висхідними, розгалуженими пагонами. 2l, 40—90 см. Цв. VI — VII.
1. Ч. вузьколистий — S. angustifo-
lia М. В.
На кам’янистих відслоненнях.— У правобережних степових р-нах рідко і виключно, на граніті (Вознесенськ), частіше в півд. частині Криму.
— Всі л. суцільні, б.-м. широкі. Р. опушені з
3. Р. зелені. Чаш. звичайно б.-м. зало¬
зиста. Кільця 4—16-квіткові. Приквітки коротенькі, малопомітні, рідше видовжені (у карпатського виду) .4
— Р. білуваті або сіруваті від шерстисто- повстистого опушення. Чаш. без залозистих волосків або з залозками лише по краю зубців. Кільця складаються з більшої кількості квіток. Приквітки видовжені, добре помітні . .6
4. Л. довгасто-ланцетні, зарубчасто-пилчасті, нижні — короткочерешкові, при основі округлі або невиразно-серцевидні; верхні — сидячі. Кільця 4—10-квіткові. Він. червонувато-ліловий. Р. з підземними, на кінцях бульбовиднопотовщеними пагонами, опушена. 2/., 30—150 см. Цв. VI —VIII.
2. Ч.болотний — S. palustris L.
На луках, по берегах водойм, болотах, як бур’ян у посівах і по городах.— По всій УРСР досить звичайно, в Криму рідко. Медонос.
— Л. яйцевидні, нижні — довгочереш- кові, з серцевидною основою, верхні — короткочерешкові 5
5. Верхні приквіткові л. коротші за квітки. Кільця 4—6-квіткові, зібрані в довге, рідке суцв. Він. темно-червоний, з білими плямочками на нижній губі; чаш. дзвониковидна, 6—8 мм завд. Л. велико-зарубчасто-пилчасті. Р. негустом’якоопушена, з підземними пагонами. 2д, ЗО—70 см. Цв. VI — VII.
3. 	Ч. л і с о в и й — S. sylvatica L. В лісах, по чагарниках.— Майже по всій УРСР, в Степу зрідка. Медонос.
— Приквіткові л. довші за кв. Кільця 2—16-квіткові. Він. червоний; чашечка трубчаста, 9—11 мм завд. Л. зарубчасті, довгасто- яйцевидні до широкояйцевидних. Р. волохато- волосиста. 2д, 40—100 см. Цв. VII—VIII.
4. 	Ч. альпійський — S. alpina L.
В букових та ялиново-букових лісах.— В Закарпатті, Карпатах, Прикарпатті, Розточчі.
6 (3). Прикореневі та нижні стеблові л. поступово клиновидно звужені до основи . .7
— Прикореневі та нижні стеблові л. з виїмчастою серцевидною або іноді заокругленою основою 8
7. 	Л. переважно еліптичні, до 3—4 см завш. Середня лопать нижньої губи лілувато- 570


рожевого віночка виїмчаста. Густосріблясто- повстистоопушена р. 2/., 40—70 см. Цв. VI — VII.
*5. Ч. шерстистий —S. lanata Jacq.
Культивують як декоративну р.» зустрічається здичавіло у парках.
— Л. довгасто-еліптичні або лінійно- довгасті, до 2—2,5 см заш. Середня лопать нижньої губи лілувато-рожевого віночка суцільна. Світло-сіра від опушення р. 2/., 20— 75 см. Цв. VI —VII.
6. Ч.закутаний — S. velata Klok.
(S. cretica auct. fl. taur., non L.).
На кам’янистих місцях.— В Криму, переважно на Півд. березі.
ц8 (6). Білувата чи сірувата від густого опушення p. Л. товстуваті, здебільшого з виразно-серцевидною основою, зарубчасті, нижні — черешкові, верхні — СИДЯЧІ. КІЛЬЦЯ квіток зібрані в густі суцвіття. Приквітки лінійно-ланцетні, не перевищують чашечки. Він. рожевий. 2/., ЗО—100 см. Цв. VI—VIII.
7. Ч.германський —S. germanica L.
На узліссях, по чагарниках, по сухих трав’янистих і степових схилах, іноді як бур’ян.—Майже по всій УРСР, в Степу рідко. Іноді культивують як декоративну рослину.
Рослини з яйл Криму М. В. Клоков виділяє як Ч. сердечний — S. cordata Klok. Форма ця потребує вивчення.
— Зеленувата, з менш густим опушенням р.; л. досить тонкі, з невиразно-серцевидною або заокругленою основою. Зубці чашечки дуже нерівні. Він. рожевий. 2д, 70— 90 см. Цв. VII — VIII.
8. Ч.різнозубий — S. heterodonta
Zephyr.
На лісових галявинах.— В Криму на півн. схилах гір.
9 (1). Р. однорічні. Верхня губа віночка блідіша за нижню світло-жовту 10
— Р. багаторічні. Верхня губа віночка, як і нижня, світло-жовта 11
10. 	Нижні л. яйцевидні або овальні, з черешком, що дорівнює пластинці або значно перевищує її, пластинка листка при основі часто заокруглена або невиразно-серцевидна; середні і верхні л. здебільшого довгасто-яйцевидні, черешкові. Суцв. звичайно в кілька разів коротше за іншу частину стебла. Чаш. до 11 мм завд. Горішки близько 1,8 мм завд. і 1,2—1,5 мм завш. ©, 0, 8—40 см. Цв. VI — X.
9. Ч. непомітний — S. neglecta
Klok. (S. annua auct., non L.).
Як бур’ян у посівах, на засмічених місцях.— Майже по всій УРСР.
— Нижні стеблові л. довгасто-еліптичні, з клиновидною основою, звуженою в багато коротший за пластинку черешок; середні і верхні л. довгасто-ланцети і, сидячі. Суцв. довше за іншу частину стебла. Чаш. 7—9 мм завд. Горішки близько 2 мм завд. і 1,8 мм завш. О, 10—30 см. Цв. VI — IX.
10. Ч. о д н о р і ч н и й — S. annua L. Занесена р.— В Лівобережному Лісостепу. Відзначена в с. Малі Будища Зіньківського р-ну Полтавської обл.
11 (9). Стеблові л. до 3—4,5 см завд., найширші у верхнійтретині і зазублені тільки вище середини або цілокраї. Зубці чашечки не довші за половину трубочки. Він. жовтуватий, з пурпуровими цяточками на нижній губі, зовні волосисті, 11—14 мм завд. Ст. численні, підведені. 2д, 20—65 см. Цв. VI — VII.
11. Ч.достопам’ятний — S. ше- morabilis Klok. (S. iberica auct. fl. taur.,
non M. B.).
На приморських кручах і гірських схилах.— В Півд. Криму.
— Стеблові л. довші, найширші коло середини і зазублені майже по всій довжині. Зубці чашечки довші за половину трубочки 12
12. Л. 1,5—5 (6) мм завш., середні і верхні довгасто-ланцетні, поступово звужені до верхівки. Кільця 4—16-квіткові. Він. 12—16 мм завд. Чаш. до 10 мм завд., б.-м. густощетинистоволосиста. Ст. опушене по всіх чотирьох гранях, при основі білувато- шерстисте. 2д, 35—100 см. Цв. VI — VII.
12. Ч. трансільванський —
S. 	transsilvanica Schur
На степах, по схилах та приморських пісках.— В Степу і Лісостепу звичайно; в Криму рідко.
Описані два близькі види: ч. Черняев а— S. Czernjaevii Schost.— з трохи ширшими листками (до 7 мм), меншими розмірами чашечки (до 8 мм) та меншим опушенням її, опушенням нижніх міжвузлів стебла (лише по двох протилежних гранях поперемінно або майже голі). На других піскових терасах рік, по кучугурах.— В Лісостепу і Степу від Сав- рані на заході до Дінця на сході.
Ч. 	кринківський — S. krynkensis Kotov— з віночком менших розмірів (9—11 мм) і здерев’янілим при основі стеблом. На відслоненнях кам’яновугільних сланців та пісковиків.— В приазовському Степу (Благодатне, Степанокринка Амвросіївського р-ну). Ці види потребують дальшого вивчення.
— Л. 8—14мм завш., середні і верхні — довгасто-еліптичні або довгасті, на верхівці не звужені або ледве звужені ... .13
13. Чаш. 5—10 мм завд., зубці її звичайно коротші за трубочку (рідко дорівнюють їй) з коротким вістрям. 2/, 40—90 см. Цв. VI —IX.
13. 	Ч. п р я м и й — S. recta L.
На лучних степах, степових схилах, кам’янистих відслоненнях, по узліссях і галявинах листяних і мішаних лісів.— В півн.-зах. і півн. частинах УРСР нерідко.
— Чаш. 9—14 мм завд.; зубці її помітно довші за трубочку, на кінці відтягнуті в тонке й довге колюче вістря. Приквіткові л. з вістрям близько 2—3 мм завд. 2д, ЗО—70 см. Цв. 2/2 V —VII.
14. 	Ч. г о л к о з у б и й — S. acanthodon- ta Klok.
На кам’янистих степах і степових схилах.— В Криму, в лісостеповій і передгірській частині.
571


23. 	Буквиця — Betonica L.
Багаторічні жорстковолосисті р., з простим або малорозгалуженим стеблом. Л. довгасто- яйцевидні, зарубчасто-пилчасті, тупі, при основі серцевидні; нижні — довгочерешкові, верхні — майже сидячі. Кільця квіток зближені в густе колосовидне суцв. Він. двогубий, пурпуровий. Чаш. трубчасто-дзвониковидна, з однаковими остюковиднозагостреними зубцями. 2/., 20—80 см. Цв. VI — IX.
Б. лікарська — В. officinalis L.
(Stachys betonica Benth.).
В лісах, по чагарниках, на луках.— Майже по всій УРСР.
В межах цього виду описано три види, які потребують дальшого вивчення.
Б. перебільшена— В. peraucta Klok. Ст. високе (50—100 см) і тонке, опушене відлеглими довгими волосками. Основа листової пластинки невиразно серцевидна. На узліссях і лісових галявинах.— В рівнинній частині Української РСР.
Б. бура — В. fusca Klok. Ст. невисоке (20—50 см), товстувате, опушене нахиленими волосками. Основа листової пластинки виразно-серцевидна. У гірських лісах по галявинах, на яйлах біля межі лісу.— В Гірському Криму.
Б. короткозуба — В. brachydonta Klok. Ст. невисоке (20—60 см). Чаш. 5—7 мм завд. з зубцями 1—1,5 мм завд., втроє коротшими за трубочку (у попередніх двох форм чаш. 7— 11 мм завд. з зубцями 2—4 мм завд., у 1,5—2 рази коротшими за трубочку). На низькогір- них лісових луках.— В Карпатах.
24. 	Шавлія — Salvia L.
Багаторічні трав’янисті р. або півкущики. Кільця квіток зібрані у густі або перервані китиці. Він. двогубий, нижня губа трилопатева, з більшою середньою лопаттю. Тичинок дві, інколи є ще два стамінодії. Горішки округло-яйцевидні або еліптичні.
1. Він. і чаш. яскраво-червоні. Чаш. дзвоникувата, з трьома зубцями. Приквітки здебільшого опадають. Л. черешкові, яйцевидні. Ст. розгалужене. 2l, 50—100 см. Цв. VII— IX.
*1. Ш. блискуча — S. splendens Sell.
Культивують як декоративну рослину. Походить з Бразілії.
— Чаш. зелена, він. білий, голубий, фіолетовий або жовтий, рідше рожевий ... .2
2. Кільця 20—40-квіткові; покривні л. яйцевидні, загострені, вниз відігнуті. Квітконіжки під час цвітіння майже дорівнюють чашечці. Він. 9—12 мм завд., фіолетовий. Л. яйцевидні або трикутно-яйцевидні, зарубчасті, з серцевидною основою. Р. сірувато- опушена. 2/., 30—60 см. Цв. VI — IX.
2. Ш. кільчаста — S. verticillata L.
По схилах, іноді як бур’ян. На полях і по засмічених місцях.—По всій УРСР (на Поліссі зрідка). Медонос.
— Кільця дво-, десятиквіткові . . .3
3. Напівкущики з дерев’янистими при
основі стеблами 4
— Трав’янисті р 6
4. Л. одно-двічі' перисторозсічені, з лінійно-ланцетними частками. Верхівкові л. яйцевидні, такої ж довжини, як і чаш. Він. білуватий або жовтувато-білуватий, до35лш завд. 2д, 25—50 см. Цв. V — VI.
3. 	Ш. скабіозолиста — S. scabiosi folia Lam.
На крейдяних або вапнякових схилах.— В- Криму: передгір’я, півд.-схід, частина, Бай- дарська яйла.
В межах цього виду описано декілька форм як окремі види, які потребують вивчення.
Ш. Габліца — S. Hablitziana Pall. P. менших розмірів. Л. зверху менш опушені.— Наводиться для зах. частини Кримського передгір’я.
Ш. залозистоколоса — S. adenostachya Juz. (S. scabiosifolia auct. fl. taur. p. p.). Опушення з більшою кількістю залозистих волосків, останні з чорнуватими головками. Наводиться для півд.-схід, частини Криму.
Ш. Дмитрова — S. Demetrii Juz. Залозисті волоски в опушенні квітконосного стебла з світлими головками; під суцвіттям і в суцвітті з чорними головками.— Наводиться для Бай- дарської яйли.
— Л. суцільні, довгасті, дрібно-зарубчасті, на поверхні зморшкуваті 5
5. Нижні л. при основі округлі, з обох боків сірувато-шерстисті. Він. 20—30 мм завд., фіолетовий, зрідка білий. Зубці чашечки загострені в короткий остючок. Кільця три-, восьмиквіткові. Приквітки яйцевидно- ланцетні, лілуваті. 2д, 20—70 см. Цв. VI — VIII.
*4. Ш. л і к а р с ь к а — S. officinalis L. Культивують як лікарську та ефіроолійну рослину. Походить з країн Середземномор’я.
— Нижні л. при основі трохи серцевидні, зверху зеленуваті, коротковолосисті, зісподу сірувато-шерстисті. Він. голубий, близько ЗО мм завд. Зубці чашечки гострі. 2/., ЗО—50 слі. Цв. VII — IX.
5. 	Ш. великоквіткова —S. gran- diflora Etling.
На кам’янистих схилах у лісовому поясі гір.— В Криму нерідко.
Близька форма—ш. короткотичин ко- в а — S. brachystemon Klok. — відрізняється коротшими тичинками (4—4,5 мм) та вужчими стебловими листками (до 3 см завш.).— В зах. частині Півд. Криму. Потребує вивчення.
6 (3). Він. жовтий 7
— Він. білий, голубий, фіолетовий або рожевий 8
7. Л. серцевидно-стріловидні, довгочерешкові, розташовані по всьому стеблу. Кільця дво-, шестиквіткові. Він. ясно-жовтий, 35—40 мм завд. Р. опушена, вгорі клейка від залозистих волосків. 2/1, 60—130 см. Цв. VI — VIII.
6. 	Ш. к л е й к а — S. glutinosa L.
В лісах, по чагарниках.— Переважно в зах. частині УРСР (на схід до Умані), а також в гірських лісах Криму.
— Л. яйцевидні або довгасті, короткочерешкові, майже всі прикореневі,зморшку572


ваті. Кільця чотириквіткові. Він. блідо-жовтий, 15—18 мм завд. Р. опушена. 2/., ЗО—70 см., Цв. V —VI.
7. 	Ш. австрійська — S. austriaca
Jacq.
В степах, на лісових галявинах.— В Лісостепу (переважно на півдні, нечасто), Степу розсіяно. Також у передгір’ях і в гірській частині Криму.
8 (6). Приквітки великі (понад 1 см), дорівнюють віночку або довші, здебільшого забарвлені 9
— Приквітки значно менші 11
Мал. 453. Шавлія клейка.
9. Ст. на верхівці з пучком темно-фіолетових або червоних приквітків, більших за розміром і яскравіше забарвлених. Інші приквітки дрібніші і блідіше забарвлені, кільця
4—6-квіткові. Він. блідо-фіолетовий, до 15 мм завд., майже вдвоє довший за чашечку. Л. довгасто-яйцевидні, зарубчасті, черешкові; верхні — сидячі. О, 15—40 см. Цв. V — VI.
8. 	Ш. ч у б а т а — S. horminium L.
На кам’янистих схилах, переважно на вапняковому грунті, іноді як бур’ян на полях.— В півд. частині Криму, заноситься і північніше. Як адвентивна р. знайдена в окол. Глухова.
— Верхівкові приквітки інакше забарвлені 10
10. Він. білий. Вся р. майже від основи пірамідально розгалужена, біло-шерстиста з товстим стеблом. Прикореневі л. в розетці, яйцевидно-довгасті, трохи лопатеві, нерівномірно-зарубчасті, зморшкуваті; стеблові — менші, стеблообгортні. Кільця 6—10-квітко- ві. О, 50—100 см. Цв. V — VII.
9. 	III. ефіопська — S. aethiopis L.
В степах, на відслоненнях, як бур’ян на полях.— У півд. частині Лісостепу рідко, в Степу і в Криму звичайно.
— Він. блідо-голубий або голубувато- рожевий. Приквітки рожеві, перетинчасті. Л. серцевидно-яйцевидні, подвійнозубчасті. Кільця 4—6-квіткові. Вся р. негустошерстис- тоопушена (з мускатним запахом). 2д, до 120 см. Цв. VI — VIII.
10. Ш. м у с к а т н а — S. sclarea L.
На кам’янистих схилах, іноді як бур’ян у садах, на полях.— На півдні Криму дико, також культивують.
В насінні мускатної шавлії міститься висихаюча жирна олія, що вживається в лако- фарбній промисловості.
11 (8). Покривні л. набагато коротші за чашечки, малопомітні 12
— Покривні л. здебільшого перевищують чашечки, всі добре помітні 14
12. Л. зверху досить густо вздовж жилок опушені, зісподу білувато-або сірувато- шерстисті, по краю зарубчасто-зубчасті. Чаш. відлегловолосиста, густозалозиста, 7—12 мм завд. Він. блідо-фіолетовий, близько 15 мм завд., трубочка його без перетяжки. Горішки майже кулясті, до 2 мм завд. 2/., 25—90 мм. Цв. VI — IX.
11. Ш. польова — S. campestris М. В.
На кам’янистих схилах, галявинах та узліссях гірських лісів.— У півд. частині Криму.
— Л. зверху майже голі, по краю б.-м. глибоко надрізано-лопатеві. Чаш. з нечисленними стебельчастими залозками або зовсім без них. Він. синій, трубочка його на черевному боці з помітною перетяжкою. Горішки оберненояйцевидні, до 3 мм завд 13
13. Покривні л. округло-яйцевидно-три- кутні. Чаш. під час цвітіння близько 7 мм, при плодах до 10 мм завд., б.-м. залозиста, рідше позбавлена залозок. Він. 8—10 мм завд., часто закритий (клейстогамія), лише трохи перевищує чашечку. 2/., 35—85 см. Цв. IV — i/sVI.
12. III. в е р б е н о в а — S. verbenaca L.
На кам’янистих схилах, як бур’ян у виноградниках.— На Півд. березі Криму.
Б. М. Зефіровим описана з околиць Ні- кітського ботанічного саду Ш. ' р о з о ц в і- т а — S. rhodantha Zefir з дуже розвиненим залозистим опушенням верхньої частини стебла і рожево-пурпуровим, майже закритим (клейстогамиям) віночком. Потребує вивчення.
— Покривні л. впоперек овальні. Чаш. під час цвітіння близько 9 мм, при плодах до 13 мм завд., позбавлена стебельчастих залозок. Він. синьо-фіолетовий, 13—16 мм завд., майже вдвоє перевищує чашечку. 2/_, до ЮОслс. Цв. V —i/oVII.
13. Ш. витерта — S. extersa Klok. На кам’янистих схилах.— На Півд. березі
Криму рідко (Алупка, Гурзуф, Симеїз).
14 (11). Чаш. опушені залозистими волосками. Верхня частина стебла, покривні л. суцвіття і приквітки опушені простими, з домішкою залозистих, волосками.Л. переважно прикореневі, ст. лише з двома-трьома парами листків 15
— Чаш., як і вся р., опушені лише простими волосками. Ст. рівномірно улиснене або майже безлисте 16
15. 	Він. 12—25 мм завд. (у маточкових квіток 13—15 мм), темно-синій, зрідка білий або рожевий. Кв. по 4—8 у кільцях. Ст. і стеблові л. вкриті, крім коротких, ще й довгими
573


волосками. Ст. в суцвітті розгалужене. Прикореневі л. зібрані в розетку, довгасто-яйцевидні, подвійно-нерівномірно-зарубчасті, на довгих черешках, стеблові л. короткочерешкові, верхні — звичайно сидячі. 2l, 25—80 см. Цв. V —VII.
14. 	III. л у ч н а — S. pratensis L.
На луках, лучних степах, лісових галявинах, по чагарниках.— В б. ч. УРСР, у лісових і лісостепових р-нах звичайно, в степових — рідко. Медонос.
Ш. зарослева — S. dumetorum Andrz.— відрізняється загалом дрібнішими квітками: він. 10—20 мм завд., чаш. 5—8 мм\ дрібнішими горішками, до 1,5 мм\ вужчою формою верхньої губи віночка. На степових кам’янистих схилах.— В Зах. Лісостепу.
— Він. 11—15 мм завд., темно-синій. Кв. по 4—6 у кільцях. Ст. й стеблові л. опушені лише короткими волосками. Л. довгасто-яйцевидні, подвійно-велико-зарубчасті; прикореневі л. спрямовані вгору. 2д, 25—70 см. Цв. VI —VII.
15. Ш. с т е п о в а —S. stepposa D.— Shost.
В степах, по степових чагарниках.— В Лісостепу (півд. схід), Степу (на Лівобережжі).
16 (14). Суцв. б.-м. поникле. Стеблові л. нечисленні (1—3 пари) або їх немає . . .17
— Суцв. прямостояче. Стеблові л. б.-м. численні (5—7 пар) 19
17. Він. 14—15 мм завд., синьо-фіолетовий. Чаш. 7—8,5 мм завд. Горішки до 2 мм завд. Л. широколанцетні, подвійно-зарубчасті, зморшкуваті, з серцевидною основою. 2/., 70—85 см. Цв. VI — VII.
16. Ш. к p е м е н е ц ь к а — S. cremene-
censis Bess.
По сухих схилах.— Відоме одне місцезнаходження: м. Кременець. Можливо, гіб- ридогенного походження.
— Він. до 12лш завд.; чаш. 4—7 мм завд. Горішки трохи дрібніші 18
18. Ст. улиснене. Прикореневі л. (інколи й нижня пара стеблових) на довгих черешках, широколанцетні або яйцевидні, подвійно- зарубчасті; верхні — сидячі. Він. 8—9 мм завд., синьо-фіолетовий. Нижні зубці чашечки 1,75—2 мм завд. 2д, 35—70 елі. Цв. V —VI.
17. 	Ш. п о х и л а — S. cernua Czern.
На степових схилах, кам’янистих відслоненнях, старих перелогах.— Розсіяно в півд. смузі Лісостепу і в Степу, переважно в схід, р-нах.
— Ст. звичайно безлисте, розвинені лише прикореневі л., вони черешкові, довгасто-яйцевидні, подвійно-зарубчасті, зморшкуваті, при основі серцевидні, зісподу сіруватоопу- шені. Він. фіолетово-синій. Нижні зубці чашечки 1—1,5 мм завд. 2/, 30—100 см. Цв. V —VII.
18. 	Ш. п о н и к л а — S. nutans L.
В степах, на вапнякових і крейдяних відслоненнях.— В Лісостепу, Степу до передгір’їв Криму.
19 (16). Чаш. опушена по жилках і краях зубців помітними на око відлеглими 574
волосками 0,2—0,5 мм завд. Л. сітчасто- зморшкуваті, з країв тупувато-зубчасті, зісподу білуваті або сіруваті від тонкого бархатис- топовстистого опушення. Покривні л. лілуваті до темно-лілових. Він. синьо-фіолетовий, верхня губа його 1,5—2,2 мм завш. 2д, ЗО— 60 см. Цв. VI — VII.
19. Ш. сухостепова — S. tesquicola Klok. et Pobed. (S. nemorosa auct. fl. ucr.
P- P.).
На степових дільницях, зрідка на приморських пісках.— В Донецькому Лісостепу та Лівобережному Степу; зрідка в півд. частині Лівобережного Лісостепу і в схід, частині Правобережного Злаково-Лучного та Злакового Степу.
Описано близьку форму — Ш. передгірна — S. praemontana Klok., яка відрізняється густоволосистою чашечкою, більшою шириною верхньої губи віночка (до 3—3,5-лш). Потребує вивчення.
— Чаш. опушена виключно дрібними, непомітними на око волосками. Він. синьо- фіолетовий, середня лопать його нижньої губи 2—3 мм завд. і 3—5,5 мм завш., на верхівці з помітною виїмкою. Всі л. зісподу світло-зелені, вкриті дрібним пушком, що не згущується в сірувату повсть. Ст. нечисленні, опушення їх здебільшого непомітне на око, без домішки стебельчастих залозок. 2д, 35— 80 см. Цв. VI —VII.
20. Ш. освітлена — S. illuminata Klok. (S. nemorosa auct. fl. ucr. et ross. pro
max. parte, non L.).
В степах, на степових схилах, кам’янистих відслоненнях, узліссях.— Переважно в Лісостепу, рідко на півд. межі Полісся та в Степу.
Описані два близькі види, які потребують вивчення:
Ш. молдавська—S. moldavica Klok., яка відрізняється б.-м. численними стеблами, опушеними відлеглими волосками до 2 мм завд. з домішкою стебельчастих залозок та середньою лопаттю спідньої губи віночка, яка не має помітної виїмки на верхівці. — В Правобережному Степу.
Ш. яйлинська — S. jail icola Klok.— відрізняється від Ш. освітленої опушеним стеблом з волосками до 0,5—1,0 мм, тонкоповстис- тоопушеними зісподу верхніми та середніми листками, темно-синім віночком та більшою щодо розміру середньою лопаттю спідньої губи віночка (4—5 мм завд. і 5,5—7 мм завш.).— В Криму на яйлах (в Ялтинському і Алуштинському р-нах).
25. 	Зизифора — Ziziphora L.
Трав’янисті однорічні р. з майже цілокраїми листками. Покривні л. суцвіття схожі на стеблові. Кільця зближені на кінцях стебла і гілок. Приквітки дрібні. Чаш. видовжена, з 13 жилками. Він. з цілісною верхньою й трилопатевою нижньою губою. Тичинок дві (передні), дві задні не розвинені зовсім або ж у вигляді стамінодіїв.
1. 	Суцв. головчасте, при основі обгорнуте покривними війчастими листками, різко відмінними від стеблових, на верхівці відтяг-


нутими у вістря. Стеблові л. ланцетні або лінійно-ланцетні. Він. з довгою тонкою трубочкою, трохи висунутою з чашечки. О, 8— 20 см. Цв. VII —VIII.
1. 3. головчаста — Z. capitata L.
На кам’янистих і степових схилах.— В Криму (півд. та схід, частина).
— Суцв. б.-м. видовжене, колосовидне; всі л. вузьколанцетні 2
2. Суцв. рідкувате з помітно розсунутими кільцями. Він. 7,5—9 мм завд., ліловий, менш як у півтора рази перевищує чашечку. Л. вузьколанцетні, гострі, війчасті, верхівкові— довші за квітку. Ст. сіруватоопушене. 0,
5—30 см. Цв. VI —VII.
2. 3. тонка — Z. tenuior L. (Z. parviflora
Schost.)
На гранітних відслоненнях, приморських пісках.— В Степу (приазовська частина).
— Суцв. звичайно густе. Він. 9—14 мм завд. Чаш. 7—10 мм завд З
3. Л. до 4 см завд. і 1 см завш. Чаш. не коротша 7 мм\ він. 9—9,5 мм, лише трохи перевищує чашечку; пиляки часто без придатка при основі. 0, 5—ЗО см. Цв. V—VII.
3. 3. перська — Z. persica Bge.
На сухих кам’янистих або лісових схилах.— В Кримському Лісостепу зрідка (с. Верхня Курганна і с. Живописне Сімферопольського р-ну, с. Полюшкине).
— Л. меншої довжини і ширини. Чаш.
5—7,5 мм завд.; він. 9—14 мм завд., у 1,5—2 рази перевищує чашечку; пиляки при основі з рожковидним або булавовидним придатком. 0, 6—ЗОбш. Цв. V —VIII.
4. 3. к р и м с ь к а — Z. taurica М. В.
На сухих гірських схилах, приморських пісках.— В Криму (півд.-схід, частина).
26. 	Меліса — Melissa L.
Багаторічні трав’янисті р. з черешковими, яйцевидними, зарубчасто-пилчастими листками, дуже ароматичні. Чаш. трубчасто-дзвони- ковидна, з 13 жилками, двогуба; верхня губа її з трьома зубчиками, нижня — двороздільна. Трубочка віночка зігнута вгору і трохи виступає з чашечки; верхня губа на верхівці виїмчаста, нижня трилопатева.
1. 	Р. негустоопушена, темно-зелена. Пластинка листків з обрубаною, заокругленою чи ширококлиновидною основою. Чаш. 7—9 мм завд., верхня губа її з трьома добре виявленими трикутними зубцями. Він. білий, вдвоє перевищує чашечку. 2д, ЗО— 120см. Цв. VI—VIII.
*1. М. лікарська — М. officinalis L.
Розводять як ефіроолійну, лікарську та медоносну рослину. Іноді дичавіє. Походить із Схід. Середземномор’я.
— Р. сіруватогустоопушена. Пластинка листків з б.-м. глибоковиїмчастою основою. Чаш. 8—11 мм завд., верхня губа її без помітних зубців, лише з двома тонкими вістрями. 2д, 50—150 см. Цв. VI —VIII.
2. 	М. дворога — M. bicornis Klok.
На приморських кручах, по чагарниках.— На Півд. березі Криму (наводиться для окол. Нікітського ботанічного саду).
27. 	Чабер — Satureja L.
Трав’янисті р. або півкущики з цілокраїми листками. Чаш. трубчасто-дзвоникувата, з 10 жилками і п’ятьма майже однаковими зубцями. Він. майже двогубий.
1. 	Півкущик, виразно здерев’янілий при основі. Квітконосні ст. численні. Стеблові л. від довгасто-лопатковидних до лінійно-обер- неноланцетних. Суцв. видовжене з 2—6-квіт- ковими кільцями. Він. блідо-рожевий, з яскравішими червонуватими плямами на лопатях нижньої губи. 2д, 10—40 см. Цв. VII — VIII.
1. 	Ч. к р и м с ь к и й — S. taurica Velen.
На вапнякових відслоненнях.— В Криму (у півд. частині) нечасто.
— Однорічна p. Л. вузьколанцетні, гострі, з крапчастими залозками, до 2,5 см завд. Суцв. видовжене, рідкувате, з 3—5-квітко- вими кільцями. Він. світло-ліловий, рожевий або білий, з пурпуровими плямами в зіві. 0, 15—30 см. Цв. VII — IX.
*2. Ч.садовий — S. hortensis L. Розводять у садах та на городах як ефіроолійну та декоративну запашну рослину.
28. 	Мікромерія — Micromeria Benth.
Р. з притиснуто-тонкошовковисто-повстис- тим опушенням, вище середини розгалужені. Л. короткочерешкові, довгасто-яйцевидні, цілокраї або невиразно-виїмчасто-зубчасті. Суцв. волотисте. Він. світло-ліловий, утроє довший за чашечку. 2/., 15—30 см. Цв. VI — VIII.
М. чебрецелиста — M. serpyllifo-
1іа(М. В.) Boiss. ( Nepeta serpyllifoliaM. В.).
На скелях.— В Криму (півд.-зах. частина), особливо в окол. Бахчисарая.
29. 	Каламінта — Calamintha Adans.
Трав’янисті, здебільшого багаторічні р., з яйцевидними, звичайно зарубчасто-пилчастими стебловими листками. Суцв. видовжене, переривчасте. Кв. з дрібними приквітками. Чаш. двогуба, ребриста, з 13 жилками. Він. двогубий, верхня губа його плоскувата, нижня — трилопатева, з хвилястим краєм.
1. Він. 25—ЗО лш завд., рожево-пурпуровий, чаш. 11 —15 мм завд. Кв. на ніжках З—8 мм завд., кільця 3—7-квіткові. Трубочка віночка спереду розширена. Ст. нечисленні, підведені, негустоопушені. 2/1,20—50 см. Цв. VI —VII.
1. К. великоквіткова — C. grandi- flora (L.) Moench (Melissa grandiflora L.). В букових і сосново-букових гірських лісах.— В Гірському Криму.
— Він. 7—18 мм завд., рожевий або лілуватий. Чаш. 4—9 мм завд 2
2. Чаш. 6—8 мм завд. з відігнутими вгору верхніми зубцями, коротковолосиста і залозиста. Він. 15—17 мм завд. Кільця 6— 8-квіткові. Л. округло-яйцевидні. Ст. висхідне, як і л., відстовбурченоопушене. ?4., 30—50 см. Цв. VI —VIII.
2. К. л і с о в а — C. sylvatica Bromf.
575


В листяних лісах.— В Правобережному Лісостепу дуже рідко. (Відома з Медведівського лісу і Холодноярського лісництва Чигиринського р-ну Черкаської обл.).
— Чаш. 4—5,5 мм завд., з невідігнутими верхніми зубцями. Він. 7—11 мм завд. Вісь суцвіття, ніжки дихазіїв і квітконіжки позбавлені стебельчастих залозок, вкриті коротенькими волосками З
3. 	Ст. опушені від основи до середини суцвіття переважно відлеглими волосками, 1—1,5 мм завд. Суцв. видовжене й вузьке; кільця 5—11-квіткові. Він. блідо-ліловий. Горішки чорнуваті. Світло-зелена р. 2/., 60— 80 см. Цв. VII — IX.
3. К. худорлява — C. macra Klok.
(C. nepeta auct. fl. taur., non Savi).
На вапняково-кам’янистих місцях.— На Півд. березі Криму.
— Ст. опушені на всьому протязі вниз загнутими волосками 0,2—0,7 мм завд. Суцв. широке і рідкувате; кільця 7—35-квіткові. Він. рожевий. Горішки світло-бурі. Темно- зелена р. 2/., 25—50 см. Цв. VII —VIII.
4. К. ще д р о цв і та — C. largiflora Klok. (С. переtoides auct. fl. ucr., non Jord.). На вапняково-кам’янистих місцях.— В
Зах. Лісостепу (на півдні), Правобережному Степу (понад Дністром) дуже рідко.
ЗО. 	Пахучка — Clinopodium L.
Ст. волосисте, малорозгалужене. Л. яйцевидні або довгасто-яйцевидні, дрібно-заруб- часто-пилчасті, волохато-волосисті. Кільця 15—40-квіткові. Приквітки щетиновидно-лі- нійні, такої ж довжини, як і чаш., густовій- часті. Чаш. трубчаста, двогуба, з тринадцятьма жилками, густоопушена, з шиловидними зубцями. Він. пурпуровий, вдвоє довший за чашечку. 2д, 30—70 см. Цв. 2/zN\ — • VIII.
П. звичайна — C. vulgare L. (Calamin- tha clinopodium Benth.).
На узліссях листяних і мішаних лісів, по чагарниках.— Майже по всій УРСР, крім півдня Степу.
31. 	Щебрушка — Acinos Moench
Трав’янисті, однорічні, дворічні або рідше багаторічні р. з 2—8-квітковими кільцями. Кв. на коротких ніжках. Він. з лійковидною трубочкою. Чаш. трубчаста, трохи зігнута, біля основи черевного боку горбочкувата, ребриста, з 13 жилками.
1. 	Багаторічна р., з численними висхідними квітконосними стеблами. Л. короткочерешкові, зверху голі, зісподу по жилках розсіяноволосисті, верхні — еліптичні, нижні— округло-яйцевидні. Кільця 2—5-квіткові. Він. фіолетовий, 12—15 мм завд., удвоє довший за чашечку. 2д, 10—25 см. Цв. VII — VIII.
1. Щ. Баумгартена — A. Baumgarten! (Simk.) Klok. (Melissa Baumgarteni Simonk.).
На вапнякових скелях.— В Карпатах рідко (наводиться для г. Петрос на Чорногорі і для Чивчинських гір, між г. Лоздун і г. Попадя).
576
— Однорічні р., рідко дворічні. Він
6—8 (10) мм завд., лише трохи перевищує чашечку 2
2. Л. з черешком 1—5 мм завд., в кілька
разів коротшим за пластинку. Покривні л. в суцвітті довгасто-ланцетні З
— Л. з довшим черешком, що здебільшого майже дорівнює пластинці. Покривні л. в суцвітті заокруглено-ромбічні 4
3. Всі л. вище середини помітно зазублені, з обох боків опушені коротенькими, малопомітними волосками з великою домішкою стебельчастих залозок. Чаш. вкрита дрібними стебельчастими залозками і по жилках щетинистими, вперед загнутими волосками. Він. ліловий. 0, ©, 15—ЗО см. Цв. VI —VIII.
2. Щ. п о л ь о в а — A. arvensis (Lam.) Dandy (A. thymoides Moench; Calamintha
acinos Clairv.).
На полях, степових схилах, узліссях, відслоненнях вапняків, зрідка як бур’ян у посівах.— Майже по всій УРСР.
— Нижні л. цілокраї або ледве помітно зазублені, короткоопушені; верхні — зазублені, з обох боків опушені довгими волосками. Квітконіжки при основі короткопухнаті, вище відлеглодовговолосисті, без стебельчастих залозок. Чаш. вкрита відлеглими і довшими щетинистими волосками та дрібними щетинками без домішки залозок. Він. лілувато-пурпуровий. О, 0,7—25 см. Цв. 2/г V—VII.
3. Щ. незалозиста — A. eglandulo-
sus Klok.
На степових і кам’янистих схилах.— В Правобережному Лісостепу (півд. частина) і Правобережному Злаковому Степу рідко, в Криму (в більшості районів) звичайно.
4 (2). Чаш. опушена лише щетинистими, довшими і коротшими волосками, без домішки стебельчастих залозок; зубці верхньої губи її розсунуті і розділені рівними проміжками, без гострої виїмки між середнім зубцем і боковими. 0, 10—20 см. Цв. VI —VIII.
4. Щ. роздільнозуба — A. schizo-
dontus Klok.
На вапнякових і лушпакових відслоненнях.— В Гірському Криму (наводиться для гори Чорна і гори М. Чучель в Алуштинсько- му р-ні).
— Чаш. опушена щетинистими волосками з чималою домішкою дрібніших стебельчастих залозок; зубці верхньої губи не розсунуті і розділені гострими виїмками . . .5
5. 	Ст. в суцвітті опушене піввідлеглими чи відлеглими волосками 0,5—0,8 мм завд., без домішки стебельчастих залозок. Л. до 16 мм завд. і 7 мм завш. Чаш. 5—6,5 мм завд.; верхні зубці її з дуже вузькою ланцетною основою, назад відігнуті і розведені кінцями. Він. пурпуровий, яскравий. Горішки близько 2 мм завд. і 1 мм завш., світло-коричневі. 0, 5—15 елі. Цв. V—VI.
5. Щ. пахуча — A. graveolens (М. В.)
Link
На відкритих кам’янистих місцях.— В Півд. Криму нечасто.
— Ст. і в суцвітті опушене коротшими, вниз відігнутими волосками з помітною доміш¬


кою стебельчастих залозок. Л. до 33 мм завд. і 16 мм завш. Чаш. 6,5—7,5 мм завд.; верхні зубці її з трикутно-ланцетною розширеною основою, майже не відігнуті і кінцями не розведені. Він. лілувато-рожевий, неяскравий. Горішки дрібніші, чорнуваті. О, 6—ЗО см. Цв. 2/2V —VI.
6. 	Щ. Ф о м і н а — A. Fominii Shost.
На кам’янистих схилах і відслоненнях.— В Донецькому Лісостепу, Степу (півд.-схід, частина) досить рідко.
Описано два близькі види, які потребують додаткового вивчення.
Щ. кучер явень к а —A. subcrispus Klok. Ст. звичайно розгалужене, 15—ЗО см завв., в суцвітті опушене волосками 0,7—1,5 мм завд. Л. з клиновидною основою пластинки, до 28 мм завд. і 12 мм завш.— В Правобережному Степу, між Півд. Бугом і Дніпром.
Щ. н е до в e р ш єна — A. infectus Klok. Ст. просте, завв. 4—15 см або з однією-двома розвиненими гілочками, в суцвітті опушене волосками 0,4—0,8 мм завд. Л. загалом дрібніші (у півтора рази) і здебільшого при основі заокруглені. На кам’янистих степах.— В Криму.
32. 	Гісоп — Hyssopus L.
Півкущики з цілокраїми листками і синіми або синьо-фіолетовими квітками в колосовидних суцвіттях. Чаш. трубчасто-дзвониковид- на, з п’ятьма майже однаковими зубцями. Він. двогубий, з майже плоскою верхньою і трилопатевою нижньою губою. Тичинки виступають з віночка. Горішки довгасті.
1. 	Ст. циліндричні, опушені. Л. з малопомітною зісподу середньою жилкою і завжди плоскими незагорнутими краями, вузьколінійні, 1,5—Змм завш., крапчасто-залозисті. Суцв. однобічне, стиснуте. Зубці чашечки тупуваті, втроє коротші за трубочку. Він. синій, рідко білий, волосистий. Горішки з пучком волосків на верхівці. 2/., 20—50 см. Цв. VI —VIII.
1. Г. крейдяний — H. cretaceus Dub.
На крейдяних відслоненнях.— В басейні Дінця звичайно (по річках Дінцю, Осколу, Красній, Айдару, Деркулу, Євсугу, Кривому Торцю і Лугані).
— Ст. чотиригранні, коротковолосисті. Л. з виразно помітною середньою жилкою і здебільшого загорнутими на спідній бік краями, довгасто-ланцетні, до 8 мм завш., з крапчастими залозками. Зубці чашечки загострені, не коротші за половину довжини її трубочки. Він. яскраво-синій, рідко рожевий. Горішки голі. 2д, 20—50 см. Цв. VII — VIII.
2. Г. л і к а р с ь к и й — Н. officinalis L. Культивують в садах і на городах як ефіроолійну рослину. Зустрічається в здичавілому стані. В дикому стані спорадично в Чернівецькій, Хмельницькій, Черкаській, Чернігівській і Сумській обл.
33. 	Майоран — Majorana Moench.
Трав’яниста сіруватоопушена р. Л. черешкові, еліптичні або лопатковидні, цілокраї. Кв. сидячі в пазухах верхівкового листка, по одній, зближені в кулясті або призматичні головки і розміщені китицевидно або колосовидно на кінцях головного стебла або гілок. Він. 37 424
майже правильний (невиразнодвогубий), з короткою трубочкою, білий, блідо-ліловий або рожевий, близько 4 мм завд. Тичинки виступають з віночка. Лопаті приймочки різної довжини. ©, О, 20—50 см. Цв. VII — IX.
*М. садовий — M. hortensis Moench.
Розводять як ефіроолійну, лікарську і городню рослину. Походить з Півн. Африки (середземноморської частини).
34. 	Материнка — Origanum L.
Р. шорсткоопушена, нерідко пурпурово забарвлена. Л. черешкові, довгасто-яйцевидні або більш заокруглені, віддалено-дрібнозубчасті. Кв. розміщені поодинці в пазухах здрібнених і щільно зближених верхівкових листків, утворюючи щитковидно-волотисті суцв. Чаш. дзвониковидна з 13 жилками, з п’ятьма майже однаковими зубцями. Він. двогубий, лілово-рожевий, 4—6 мм завд., трубочка його лише трохи виступає з чашечки Передні тичинки висуваються з віночка, задні —коротші за них. 2/., ЗО—90 см. Цв. VI — IX.
М. звичайна — О. vulgare L.
На узліссях, по галявинах, по чагарниках, на схилах.— Майже по всій УРСР
Вид поліморфний, утворює ряд форм забарвлених і зелених; варіюють величина листків, форма суцвіття, величина і забарвлення віночка. При плодах, ймовірно в осінніх форм, несправжні колоски іноді довгасті — var. prismaticum Gaud.
З 	цього виду вилучено два близькі види, які потребують дальшого вивчення.
М. пухната —О. puberulum (Beck) Klok.
(О. vulgare var. puberulum Bekk).
Приквіткові листочки трав’янисті, вузькі, здебільшого, як і чаш., ^пурпурові, помітно опушені на поверхні.— Майже вся УРСР, без Криму.
М. розширена — О. dilatatum Klok. (О. vulgare var. tauricum Boiss.). Приквіткові листочки напівплівчасті, широкі, здебільшого, як і чаш., зеленуваті, рідше брудно-пурпурові, на поверхні голі. По галявинах і узліссях лісів, на яйлах.— В передгірській і гірській частинах Криму.
35. 	Чебрець — Thymus L.
Півкущики з повзучими здерев’янілими стеблами — стовбурцями й трав’янистими піднятими квітконосними пагонами; часто розвинені лежачі неплідні пагони, що відходять від стовбурця, рідше від кореневища. Л. цілокраї, вкриті крапчастими залозками, по краях при основі війчасті. Чаш. з десятьма жилками; у зіві її розвинене волосисте кільце. Він. з виїмчастою верхівкою і трилопатевою нижньою губою.
При визначенні чебреців треба мати на увазі, що вони дуже легко гібридизують між собою.
Всі види чебреців є ефіроолійними рослинами і можуть бути використані в парфюмерній і лікерогорілчаній промисловості.
Види чебреців часто пов’язані між собою переходами. Подаємо огляд українських чебреців в обробці М. В. Клокова у «Флорі УРСР», т. IX (1960).
1. 	Ст. виразно-чотирикутне, опушене тільки по двох ребрах або по двох протилежних гранях. Л. з еліптичною або яйцевидною пластинкою й добре помітним черешком . .2
577


— Ст. круглясте або невиразно-чотирикутне, навкруги опушене. Л. різної форми .6
2. Бокові жилки товстішають біля краю пластинки і зливаються в спільну жилку, що обходить майже по самому краю всю пластинку. Л. до 10 (13) мм завд., з черешком, що нерідко майже дорівнює пластинці. 2д; 1,5—1см. Цв. VII —VIII.
1. 	Ч.обведений —Th. circumcinctus Klok. (Th. sudeticus Klok., non Borb.).
На гірських, кам’янистих схилах, осипах, в розколинах скель.— В Карпатах (субальпійський та альпійський пояси).
— Бокові жилки тоншають біля краю пластинки і не зливаються в спільну крайову жилку. Л. більші, з черешком, що не перевищує половини довжини пластинки З
3. Ст. опушене по двох протилежних гранях, а по двох інших — голе. Л. здебільшого довгасто-еліптичні. 2і, 6—25 см. Цв. VI — VIII.
2. 	Ч. чергововолосий —
Th. alternans Klok.
На суходільних луках, узліссях, по чагарниках.— В Карпатах (нижня лісова смуга, передгір’я).
— Ст. опушене тільки по ребрах. Л. здебільшого широкоеліптичні або також яйцевидно-еліптичні до майже круглих ... .4
4. Суцв. вкорочене, головчасте, іноді з одним додатковим збідненим кільцем. Стов- бурчики закінчені здебільшого висхідним неплідним пагоном. Л. почасти еліптичні, почасти яйцевидно-еліптичні до майже круглих. 2д, 2,5—10 см. Цв. VI —VIII.
3. Ч. субальпійський — Th. sub- al pes tris Klok. (Th. alpestris auct. non Tausch).
На гірських кам’янистих схилах і полонинах.— В Карпатах (субальпійська смуга, на висоті 1000—1500 м н. р. м.).
— Суцв. видовжене, переривчасте, з кількома розсунутими несправжніми кільцями. Стовбурчики закінчені квітучим пагоном (суцвіттям). Л. еліптичні або широкоеліптичні .5
5. Зубці верхньої губи чашечки вузьколанцетні, довгі, тон коза гострені, по краю лише з дрібними щетиночками; чаш. під час цвітіння 3,5—4 мм завд., на спинному боці гола, на черевному (знизу) з розсіяними волосками по жилках. Л. з непомітними боковими жилками. 2д, 10—20 см. Цв. VI —VII
4. Ч.безжилковий — Th. enervius
Klok.
На гірських схилах.— В Карпатах (субальпійський пояс, хр. Чорногора, г. Говерла) рідко.
— Зубці верхньої губи чашечки ланцетні або трикутно-ланцетні, коротенькі, тупуваті, по краю війчасті; чаш. під час цвітіння 2,5— 3,5 мм завд., на спинному боці розсіяно-, на черевному б.-м. густоволосиста. Л. з добре помітними боковими жилками. 2л, 10—ЗО см. ЦВ. VI -VIII.
5. Ч. український — Th. ucrainicus (Klok. et Shost.) Klok. (Th. pulegioides ssp.
ucrainicus Klok. et Shost.)
На узліссях, лісових галявинах, суходільних луках.— В Карпатах (нижча гірська 578
смуга), Прикарпатті, Поліссі, Лісостепу (півн. частина).
6 	(1). Суцв. під час цвітіння видовжене, циліндричне, звичайно б.-м. переривчасте, з кількома розсунутими несправжніми кільцями; ст. під суцвіттям опушене довгими відлеглими волосками; зубці верхньої губи чашечки по краю густовійчасті; середні стеблові л. пересічно 10—20 мм завд 7
— Суцв. головчасте, рідко на деяких гілках з одним-двома збідненими додатковими несправжніми кільцями; ст. під суцвіттям опушене вниз притиснутими короткими, рідше відлеглими недовгими волосками; зубці верхньої губи чашечки по краю голі або б.-м. війчасті; середні стеблові л. 4—12, рідко до 16 мм завд 23
7. Р. з повзучими, полеглими або косо-
висхідними неплідними пагонами. Принаймні нижні стеблові л. черешкові. Чаш. під час цвітіння 3—6 мм завд 8
— Р. з підведеними або майже прямостоячими (як і квітконосні гілки) неплідними пагонами. Всі л. сидячі. Чаш. під час цвітіння 2,2—3,5, рідко до 4 мм завд 19
8. Л. з обох боків та ст. до самої основи
густоопушені б.-м довгими відлеглими волосками 9
— Л. голі; ст. в нижній половині опушені вниз відігнутими короткими волосками (лише в одного виду — Th. Czernjaevii Klok. et Shost.— відлегловолосисті до основи) . . 13
9. Середні стеблові л. лінійно- чи довгасто-лопатковидні, найширші біля верхівки; суцв. під кінець цвітіння звичайно витягнуте, але не переривчасте, щільне; квітконіжки дуже короткі (звичайно в кілька разів коротші за чашечку), малопомітні. 2д, 3—14 см. Цв. VI—VIII.
6. Ч.шорсткий — Th. hirsutus M. В.
На кам’янистих гірських схилах.— В Криму (передгірська і гірська частина: яйла над Алупкою, Балаклавський р-н, Орлине, на Бузюк-яйлі).
— Середні стеблові л. довгасто-еліптичні або лінійно-довгасті, найширші біля середини; суцв. під кінець цвітіння б.-м. переривчасте, з самого початку нещільне; квітконіжки звичайно не більш як удвоє коротші за чашечку, добре помітні 10
10. Верхні л. квітконосних гілок, як і всі нижчі, помітно черешкові. 2д, до 15 см. Цв. VI —VIII.
7. Ч. прибережний — Th. littoralis
Klok. et Shost.
На приморських пісках.— В Криму (по Азовському узбережжю: Арабатська Стрілка).
— Верхні л. квітконосних гілок, а здебільшого і середні сидячі 11
11. Середні стеблові л. довгасто-еліптичні, 13—16 (18) мм завд., З—4 (5,5) мм завш.; чаш. під час цвітіння 3—3,5 мм завд. 2/.,
7—25 см. Цв. VI —VIII.
8. Ч. одягнений — Th. amictus Klok. На вапнякових відслоненнях.— В Зах.
Лісостепу (подільська частина) рідко.
— Середні стеблові л. вузь ко-довгасто- еліптичні до лінійно-довгастих, 7—18 мм


завд., 1—2,8 мм завш., чаш. під час цвітіння
3,5—5,5 мм завд 12
12. 	Квітконосні гілки до 15—25 см завв., мохнато-волосисті, вкриті волосками, переважно 1—2 мм завд.; середні стеблові л. 9— 18 мм завд., 1—2,8 (4) мм завш., з війками по краю до 1,5 мм завд.; квітконіжки 2—4 мм завд., чаш. 4—6 мм завд., зовні навкруги мохнато-волосиста з волосками до 1 мм завд. 2/., 15—25 см. Цв. VI —VII.
9. Ч. Зелененького — Th. Zelenetz-
kyi Klok. et Shost.
На гірських схилах, узліссях на верхній межі лісу.— В Криму (на яйлах і на півд. схилах гір).
— Квітконосні гілки звичайно нижчі, менш густоопушені волосками 0,5—1,0 мм завд.; середні стеблові л. 7—12 (15) мм завд., 1 —1,5 (2,0) мм завш., з коротшими війками по краю (із волосками на поверхні); квітконіжки 1—1,5 мм завд.; чаш. 3,5—4,5 мм завд.,
б.-м. густоопушена коротшими волосками лише на черевному боці. 2д, 4—7 см. Цв. VI — VII.
10. Ч. волохатенький — Th. hir-
tellus Klok.
На скелях, кам’янистих схилах.— В Криму (Півд. берег), нечасто.
ІЗ (8). Нижні (зменшені) стеблові л. різко відмінні за формою від верхніх, з довгим черешком, що майже дорівнює широкоеліп- тичній пластинці 14
— Нижні стеблові л. мало відрізняються за формою від верхніх, короткочерешкові або сидячі 15
14. Квітконосні гілки до самої основи опушені довгими відлеглими волосками. 2/.,
6-22 см. Цв. VI — IX.
11. Ч. Черняєва — Th. Czernjaevii Klok. et Shost. (Th. MarschaHianus var.
sabulicola Czern.).
В соснових і мішаних лісах по більш розріджених сухих місцях, на задернованих,
б.-м. гуміфікованих пісках.— В Лівобережному Поліссі (півд. частина); Правобережному Лісостепу (наддніпрянська частина); Лівобережному Лісостепу (звичайно).
— Квітконосні гілки в нижній половині опушені короткими, вниз відігнутими волосками. 2/., 10—20 (ЗО) см. Цв. VI —VII. .
12. 	Ч. Л е в і — Th. Loevyanus Opiz На узліссі, галявинах грабово-дубових лісів, степових схилах, кам’янистих відслоненнях.— В Зах. Поліссі (півд. частина), Зах. Лісостепу, Правобережному Лісостепу (зах. частина).
15 (13). Всі л. з помітними черешками. 2д, 5— 23 бш. Цв. 2/2V—VII.
13. 	Ч. д в о в и д н и й — Th. dimorphus
Klok. et Shost.
На кам’янистих степах, відслоненнях, приморських пісках.— В Степу (включаючи й Кримський), Лісостепу (крайній південь). Зах. і півн. межа проходить в напрямкові: гирло Дністра — Григоріополь (Молдавська РСР) — Первомайськ — Корсунь-Шевченків- ський — Ізюмський р-н Харківської обл.— Луганськ.
37*
— Принаймні верхні, а здебільшого й середні стеблові л. сидячі 16
16. Середні стеблові л. еліптичні або довгасто-еліптичні, 2—5 мм завш. 2/.; 8—20 см. Цв. VI —VIII.
14. Ч. п о д і л ь с ь к и й — Th. podolicus
Klok. et Shost.
На кам’янистих відслоненнях.— В Лісостепу (на Поділлі).
— Середні стеблові л. вузько-довгасто- еліптичні до лінійно-довгастих, 1—2,5 (3)лш завш * 17
17. Л. здебільшого лопатковидні, найширші біля верхівки. Чаш. підчас цвітіння З—3,5 мм завд. 2/., З—10(15) см. Цв. VI—VII.
15. Ч. К а л л ь є — Th. Callieri Borb.
На кам’янистих степах і схилах.— В Криму (передгірська частина).
— Л. довгасто-еліптичні до лінійно-дов- гастих, найширші біля середини. Чаш. під час цвітіння 3—5 мм завд 18
18. Квітконосні гілки 2,5—12 см завв.,' опушені під суцвіттям волосками 0,2—0,8 мм завд.; середні л. на цих гілках і на неплідних пагонах 0,5—2,3 мм завш.; він. 6—9 мм завд., малиновий. 2д, 2,5—12 см. Цв. 2/2V—1/2VII.
16. Ч. в и т о н ч е н и й — Th. attenuatus Klok. (Th. Callieri auct. fl. taur. p. p.). На кам’янистих схилах і відслоненнях.—
На Півд. березі Криму.
— Квітконосні гілки 8—25 см завв., опушені під суцвіттям волосками 0,5—1,5 мм завд., середні л. 1—3 (3,5) мм завш. Він.
4,5—7 мм завд., ліловий або малиновий. 21,
8—15 (25) см. Цв. VII — VIII.
17. Ч. я й л и н с ь к и й — Th. jailae (Klok. et Shost.) Stank. (Th. dimorphus
ssp. jailae Klok. et Shost.).
На осипах, задернованих гірських схилах, верхніх узліссях гірських лісів.— В Криму (гірська частина, переважно на яйлах).
19 (7). Л. з обох боків волосисті. 2д, 6—10 см. Цв. VI — VII.
18. Ч. паннонський — Th. pannoni¬
cus АП.
На вапнякових і мергелистих відслоненнях.— В Зах. і Правобережному Лісостепу спорадично.
— Л. з обох боків голі 20
20. Чаш. під час цвітіння 2,3—2,8 (3) ммъ при плодах до 3,5 мм завд. 21, 12—37 см^ Цв. 2/2V —VII.
19. Ч. M а р ш а л л і в — Th. Marschallia¬
nus Willd.
На лучних степах, узліссях, відслоненнях.— В Лісостепу, Степу (півн. р-ни).
— Чаш. під час цвітіння (2,8) 3—3,5 (4) мм, при плодах до 4,5 мм завд 2Г
21. Квітконосні гілки (3) 4—15 см завв., стеблові л. 1,5—2,5 (3,5) мм завш.; суцв. не- розгалужене. 2/_, 4—15 см. Цв. VI — VII.
20. 	Ч. Дзевановського — Th.
Dzevanovskyi Klok. et Shost.
На степових схилах, по чагарниках.— В Кримському Лісостепу і передгірській частині Криму.
/
579


— Квітконосні гілки 12—ЗО см завв., стеблові л. 2,5—7,5 (9) мм завш.; суцв. часто розгалужене 22
22. 	Середні стеблові л. довгасто-еліптичні або еліптичні, (12) 15—22 (50) мм завд., (1,5) 2,5—7 (9) мм завш., по краю лише при основі трохи війчасті, з ледве випнутими, зісподу боковими жилками і малопомітними крапчастими залозками, тонкуваті і м’які; вкорочені пазушні гілочки малопомітні. Чаш. під час цвітіння дзвониковидна, 3—3,5 мм завд. 2д, 15—25 см. Цв. VI — VIII.
21. Ч. широколистий — Th. latifolius (Bess.) Andrz. (Th. Marschallianus var.
latifolius Bess.).
На узліссях, степових схилах, відслоненнях.— В Зах. і Правобережному Лісостепу.
— Середні стеблові л. довгасто-еліптичні,
7—20 мм завд., 2—5 мм завш., по краю до Vs—Va довжини з помітними війками, з досить помітно випнутими зісподу боковими жилками і помітними крапчастими залозками; не дуже тонкі і жорсткуваті, з помітними вкороченими гілочками в пазухах. Чаш. під час цвітіння вузько- або трубчасто-дзвониковид- на, 3,5—4 мм завд. 2д, 10—25 см. Цв. VI —
VII.
22. Ч.плосколистий — Th. platy-
phyllus Klok.
На степових схилах.— В Криму (Керченський п-ів, Ленінський р-н, Особі ни).
23 (6). Стебельця закінчуються неплідним простеленим пагоном, бокових простелених пагонів, що відходили б від стовбурчиків, немає; стеблові л. еліптичні або довгасто-еліптичні, короткочерешкові, з випнутими зісподу боковими жилками; зубці верхньої губи чашечки по краю з нечисленними війками. Поліська борова р. 2д, 2—13сл£. Цв. 2/2 VI—VII.
23. Ч.звичайний — Th. serpyllum L.
На борових пісках в соснових і мішаних лісах.— На Поліссі.
На Правобережному Поліссі, зокрема в окол. Коростишева і Києва зустрічається гібридна форма Th. serpyllum L. х Th. ucraini- cus (Klok. et Shost.) Klok.— чебрець поліський (Th. polessicus Klok.).
— Стебельця закінчуються квітучим висхідним пагоном, рідше неплідним простеленим пагоном, але в цьому випадку добре розвинені бокові полеглі неплідні пагони, а л. мають різко відмінну форму; стеблові л. дуже різноманітні за формою, черешкові або сидячі, з невипнутими зісподу боковими жилками; зубці верхньої губи чашечки по краю часто зовсім без війок, рідше з війками 24
24. 	Л. вузько-лінійно-голчасті, із щільно загорнутими на спідній бік краями, вкриті на поверхні дрібними щетиночками. Облігат- ний псамофіл. 4, 5—20 см. Цв. VI — VII.
24. Ч. дніпровський — Th. bo-
rysthenicus Klok. et Shost.
На річкових пісках.— В Степу (по нижньому Дніпру від Запоріжжя до гирла).
— Л. іншої форми, з незагорнутими краями, на поверхні голі, іноді волосисті, але звичайно без дрібного опушення 25
580
25. Л. дуже вузькі, близько 0,3—0,8 мм завш., зісподу з поздовжніми жолобинками обабіч дуже випнутої середньої жилки .26
— Л. ширші, плоскі, без жолобинок .27
26. Л. на поверхні волосисті, зубці верхньої губи чашечки по краю війчасті. 2д, 1,5— З (4) см. Цв. VII —VIII.
25. Ч. н еспр а в ж н ьо пр изем к у- в а т и й — Th. pseudohumillimus Klok. et Shost. (Th. humillimus auct. fl. taur. p. p.
non Czelak).
На кам’янистих схилах.— В Криму (гірська частина від Ай-Петрі до Кара-Дага, переважно на вищих яйлах).
— Л. на поверхні голі або вкриті лише дрібними щетинками; зубці верхньої губи чашечки без багатоклітинних війок по краю, лише з дрібними щетинками. 1,5—6 см.
Цв. 2/2VI—VII.
26. Ч. кримський — Th. ’ tauricus
Klok. et Shost.
На кам’янистих схилах.— В Криму (гірська частина від Ай-Петрі до Кара-Дага, переважно на вищих яйлах, здебільшого разом з чебрецем несправжньо-приземкуватим).
27 (25). Л. сидячі, здебільшого вузьколінійні або вузько-лінійно-лопатковидні, 0,4—1,5 (2) мм завш., по краю досередини або вище усіяні довгими війками. Облігатні псамофіли 28
— Л. з б.-м. виявленим черешком, еліптичні, довгасто-еліптичні або лопатковидні, звичайно ширші, по краю звичайно менш війчасті. Петрофільні р 29
28. Стеблові л. вузько-лінійні до лінійно- довгастих, найширші звичайно біля середини, по краях до самої верхівки усіяні рясними війками близько 0,5—1 мм завд., на поверхні теж б.-м. війчасті; зубці верхньої губи чашечки по трав’янистому краю з нечисленними триклітинними війками. ^., 3—10 см. Цв. VI — VIII.
27. Ч. в і й ч а с т и й — Th. ciliatissimus
Klok.
На пісковому степу.— На пісках другої тераси р. Савранки в Одеській обл. (Піщан- ський р-н, Пужайкове).
— Стеблові л. здебільшого лінійно-лопатковидні, найширші у верхній третині, по краях досередини або трохи вище усіяні нечисленними, але довшими війками, на поверхні голі; зубці верхньої губи чашечки по вузько-плівчастому краю без війок, цілком гладенькі або усіяні дуже дрібними щетиночками. 2д, 5—20 см. Цв. VI — VII.
28. Ч. Палласів — Th. Pallasianus
H. Braun
На річкових пісках.— По нижньому Дніпру від Запоріжжя до гирла.
29 (27). Стеблові л. лінійно-лопатковидні, з добре виявленим чи довгеньким черешком або почасти довгасто-оберненояйцевидні з малопомітним черешком, найширші у верхній третині; зубці верхньої губи чашечки по краю війчасті ЗО
— Стеблові л. довгасто-еліптичні до майже лінійних, найширші — біля середини


зубці верхньої губи чашечки по краю без війок, рідше з війками 31
ЗО. Стеблові л. лінійно-лопатковидні, здебільшого з довгеньким черешком, на поверхні
3 обох боків голі, л. неплідних пагонів помітно довші за них; чаш. під час цвітіння 4— 4,5мм і при плодах до 6 мм завд., на спинному боці гола. 2/., 3—7 см. Цв. V — VI.
29. Ч. євпаторійський — Th. eu-
patoriensis Klok. et Shost.
На степових схилах з вапняковим підгрунтям.— В Криму (півн.-зах. частина).
— Стеблові л. почасти лопатковидні з добре виявленим черешком, почасти довгасто- оберненояйцевидні без помітного черешка, на поверхні з обох боків густоволосисті; л. неплідних пагонів не довші за них; чаш. близько
4 мм завд., навкруги волосиста, ^l, 1,5—5 елі. Цв. V —VI.
30. Ч. лопатчастий — Th. liaculatus
Klok.
На кам’янистих степових схилах.— В Криму (Тарханкутський п-ів).
31 (29). Зубці верхньої губи чашечки по краю війчасті, л. волосисті або голі . . .32
— Зубці верхньої губи чашечки по краю без багатоклітинних війок (голі і гладенькі або всіяні дуже дрібними одноклітинними щетинками); л. голі 34
32. Л. з обох боків густо- і короткоопуше- ні; вся р. білуватошерстиста.2/., 2,5—6 (10) см. Цв. VII.
31. Ч. к а л ь м і у с ь к и й— Th. kalmi-
ussicus Klok. et Shost.
На відслоненнях девонських пісковиків.— В Приазов’ї на р. Кальміус (Тельманівський р-н, Гранітне в Одеській обл.).
— Л. з обох боків голі; р. нешерстисті  33
33. Ст. під суцвіттям опушене короткими притиснутими волосками. Л. довгасто-еліптичні, (1) 1,5—2 (2,5) мм завш. 2/, до 12 см. Цв. VI —VII.
32. Ч.молдавський — Th. molda- vicus Klok. et Shost. (Th. carnosulus Dub.,
non Velen.).
На вапнякових схилах і черепашкових пісках.— В Правобережному і Кримському Злаковому (і Полиновому) Степу спорадично.
— Ст. під суцвіттям опушене довгими відлеглими волосками. Л. вузько-лінійпо- еліптичні, 0,8—1,5 (1,8) мм завш. 21, (4) 5,5— 10 см. Цв. VII —VIII.
33. Ч. несправжньограніт- н и й — Th. pseudograniticus Klok. et Shost. На гранітних відслоненнях.— В Приазов’ї
на р. Кальчику (притока Кальміуса). В Донецькій обл.: Старий Крим і Кременівка Приморського р-ну. В Запорізькій обл. Софіївка Андріївського р-ну по р. Кільтичній.
34 (31). Середні стеблові л. на квітконосних гілках без помітного черешка, вузько- лінійно-еліптичні, 0,8—1,3 (1,5) мм завш.; чаш. підчас цвітіння близько 3,5 мм завд. 21, 3—12 см. Цв. 2/2VI — V2VI11.
34. Ч. г р а н і т н и й — Th. graniticus
Klok. et Shost.
На гранітних відслоненнях.— В Приазов’ї, по р. Кал ьм і усу.
— Середні стеблові л. на квітконосних гілках з помітним коротеньким черешком, лінійно- чи довгасто-еліптичні або еліптичні, 1—2 (2,5) мм завш.; чаш. під час цвітіння
3,5—4 мм завд 35
35. 	Середні стеблові л. довгасто-еліптичні або еліптичні, досить дрібні, близько 5— 10 мм завд.; чаш. звичайно забарвлена, він. ліловий. 2/., 2—10 см. Цв. VI — VII.
35. Ч.крейдяний — Th. cretaceus
Klok. et Shost. (Th. cimicinus auct. fl. ross., non Blume).
На крейдяних відслоненнях.— В Донецькому Лісостепу, Лівобережному Злаково- Лучному Степу по р. Дінцю та його притоках.
— Середні стеблові л. лінійно- або довгасто-еліптичні, більші, 8—13 (15) мм завд., він. блідіший. 2/., З—14 см. Цв. VI—VII.
36. Ч. в а п н я к о в и й — Th. calcareus
Klok. et Shost. (Th. rariflorus var. cretaceus
Ronn.)
На вапнякових, рідше крейдяних відслоненнях.— В Донецькому Лісостепу (на півд. сході), Степу (в приазовській смузі).
36. 	Вовконіг — Lycopus L.
Трав’янисті багаторічні, рідше однорічні р., з зубчастими або перисторозсіченими листками і суцвіттям з багатоквіткових кілець. Чаш. дзвоникувата, з п’ятьма рівними зубцями. Він. майже правильний, чотирилопатевий, трохи більший за чашечку. Плідних тичинок дві, висунутих з віночка.
1. 	Л. великозубчасті, лише нижні при основі перисто-роздільні. Р. нерідко майже гола. Зубці чашечки колючо-загострені, довші за трубочку. Він. білий, з червоними крапками. 4, 30—120 см. Цв. VII — IX.
1. В.європейський — L. europaeus
L.
На болотах, заплавних луках, берегах річок, у вільшняках.— По всій УРСР.
— Л. перистороздільні. Р. короткоопушена. Зубці чашечки не довші за трубочку. Він. білий, з лілуватими плямочками на нижній губі. 2д, 60—130 см. Цв. VII—VIII.
2. В. в и с о к и й — L. exaltatus L. fil.
На болотах, заплавних луках, по берегах водойм, по чагарниках, по вогких місцях.— По всій УРСР.
36. М’ята — Mentha L.
Трав’янисті багаторічні р., кільця квіток утворюють звичайно колосовидні або головчасті суцв. Чаш. дзвоникувата, з п’ятьма майже рівними зубцями (у деяких видів двогуба). Він. лійковидний, з майже правильним, чотирилопатевим відгином. Тичинки висунуті з віночка.
1. Чаш. майже двогуба, з кільцем волосків, що закривають вхід до зіва 2
— Чаш. правильна, в зіві гола або з притиснутими волосками .3
2. Він. 4,5—6 мм завд., рожево-ліловий. Всі зубці чашечки з країв війчасті. Кільця квіток густі, майже кулясті. Л. овальні або яйцевидні, зубчасті, притиснутоопушені. Ст. 581


вгорі коротковолосисте. 21, 15—50 см. Цв. VI — IX.
1. 	М. блошина — M. pulegium L.
По берегах водойм, на заплавних луках.— В Закарпатті, Зах. Лісостепу, Степу (на заході), Криму (передгірська частина і Півд. берег) спорадично.
— Він. 3,5—4 мм завд., ліловий. Тільки два нижні зубці чашечки з країв війчасті. Л. майже цілокраї, яйцевидні, голі. Ст. галузисті, майже голі. 0, 15—ЗО см. Цв. VI — VIII.
2. 	М. дрібноквіткова — М. гпіс- rantlia Fisch. (M. pulegium L. var. micrantha Benth.).
• У степових подах і западинках.— У Лівобережному Злаковому Степу. (Ново-Троїцький р-н, Асканія-Нова, Манільський під; Іванів- ський р-н, Агайманський під Херсонської обл.).
З (1). Л. кучеряві, короткочерешкові, округло-яйцевидні або яйцевидні з загостреною верхівкою, надрізано-пилчасті, з обох боків волосисті. Він. майже вдвоє довший за чашечку, ліловий. Суцв. переривчасто-колосовидні. 4, 25—50 см. Цв. VII — VIII.
*3. М. українська — M. ucrainica Klok. (M. crispa auct. fl. ucr. sensu amplo, non L.).
Найбільш поширена у нас форма кучерявої м’яти. Можливо, є культурною видозміною м’яти водяної. Під назвою M. crispa auct у літературі описані різноманітні форми з неясним таксономічним значенням. Відомостей про зростання справжньої M. crispa L. на території Української РСР немає.
Культивують як лікарську та ефіроносну рослину.
В рослині міститься 0,7—1,5% ефірної олії. Використовують також в кондитерській промисловості.
— Л. некучеряві 4
4. Кільця квіток у пазухах розвинених листків, що в кілька разів їх перевищують. Квітконосні ст. закінчуються листками . .5
— Кільця квіток у пазухах приквіткових листків, що не перевищують кілець, зібрані на •верхівці стебла в колосовидні або головчасті суцвіття 7
5. Він. всередині голий, ясно-фіолетовий. Чаш. трубчасто-дзвоникувата, з крапчастими залозками і трикутними, по краю війчастими зубцями. Л. довгасто-еліптичні, з клиновидною основою і загостреною верхівкою, тупо- пилчасті. Ст. пірамідально-розгалужене, голе або розсіяноволосисте, звичайно червонувате. ,2д, 30—65 см. Цв. VII — VIII.
4. 	М. споріднена — M. gentilis L. Специфічний бур’ян посівів м’яти холодної.— В Лісостепу.
— Він всередині волосистий ... .6
6. Кільця квіток зближені у верхній частині пагонів; верхівкова пара листків коротша за кільце квіток (а тому кільце квіток здається кінцевим). Чаш. трубчаста, з вузькими трикутними зубчиками. Забарвлення віночків від білуватого до темно-рожевого. Л. яйцевидні або довгасті, пилчасто-зарубчасті, притиснутоволосисті. Ст. вгорі пірамідально-розгалужене, волосисте. 2/., 50—70 см Цв. VII—VIII.
5. М. кільчаста — M. verticillata L.
По берегах водойм, на заплавних луках, болотах.— Майже по всій УРСР, крім Криму, розсіяно.
— Усі кільця квіток розсунуті, верхівкова пара листків довша за кільце квіток. Він. ліловий або рожево-ліловий. Л. яйцевидні або довгасто-еліптичні, пилчасті, як і ст., волосисті. 2д, 15—60 см. Цв. VI — VIII.
6. М. п о л ь о в а — M. arvensis L. (M. aus-
triaca auct.).
По берегах водойм, в заплавних лісах і луках, іноді як бур’ян.— Майже по всій УРСР. В Криму рідко (наводиться для Сімферополя).
Вид дуже поліморфний. Складний комплекс форм, які об’єднуються під видовою назвою M. arvensis L. Потребує спеціального монографічного вивчення.
7 	(4). Суцв. у вигляді кулястих або овальних головок на кінці стебла. Він. рожевий. Л. яйцевидні, пилчасті. Ст. розгалужені, волосисті, рідше майже голі. 2д, 20—80 см. Цв. VII —VIII.
7. М. в о д я н а — M. aquatica L.
По берегах водойм і у воді на мулуватих грунтах.— Майже по всій УРСР; в Криму рідко.
— Суцв. циліндричні, колосовидні . .8
8. Л. опушені, довгасті або ланцетні, загострені, пилчасті, майже сидячі. Чаш. опушена, із шиловидними зубцями. Він. рожевий або ліловий. Ст. м’якоповстисте. 2д, ЗО—100 см. Цв. VII — VIII.
8. М. д о в г о л и с т а — M. longifolia (L.)
Huds. (M. silvestris L.).
По берегах водойм, на вогких місцях.— Переважно в зах. і правобережній частинах УРСР, з Лівобережжя відомі тільки поодинокі місцезнаходження. Ефіроолійна і медоносна р. Подекуди культивують. Застосовується у фармацевтичній і парфюмерній промисловості, а також у кондитерському і лікерному виробництві.
— Л. голі 9
9. Суцв. тонке, перерване. Чаш. гола з однаковими трикутними зубцями. Він. рожевий або ліловий, вдвоє довший за чашечку. Л. довгасті або ланцетні, загострені, майже сидячі, голі. Верхні л. так само сидячі або майже сидячі. 2/., 50—90 см. Цв. VII — VIII.
9. М. колосовидна — M. spicata L.
emend. Huds. (M. viridis L., M. silvestris var. viridis Garcke).
По берегах річок, на луках.— У дикому стані ймовірно в півд. частині Криму. Широко культивують майже по всій УРСР, іноді дичавіє. Містить в собі ефірну олію. Р. середземноморська.
— Суцв. густе, перерване лише при основі. Він. з білуватою трубочкою й рожевим відгином. Л. яйцевидно-довгасті або ланцетні, нерівно-гостро-пилчасті, зісподу по жилках коротковолосисті, черешкові. 2д, ЗО—55 см. Цв. VI —VII.
*10. М. перцева, м. холодна —
М. piperita L.
582


Культивують як ефіроолійну рослину; ефірна олія використовується в парфюмерно-кос- метичній, харчовій, лікерогорілчаній і хіміко- фармацевтичній галузях промисловості. Основна складова частина олії — ментол широко застосовується в медицині. Медонос.
38. 	Перила — РегіНа L.
Трав’янисті багаторічні або однорічні р. Чаш. дзвоникувата, двогуба; нижня губа двороздільна, верхня — трироздільна, з дрібним середнім зубцем. Він. довший за чашечку. Тичинки майже дорівнюють віночку.
1. 	Л. широкоовальні, зарубчасті, зморшкуваті. Він. білий, вдвоє довший за чашечку. Чаш. густоопушена, при плодах розростається. Насінина 1,5—2 мм X 1—1,5 мм. ©, 60—100 см. Цв. VII — VIII.
*1. П.васильков и дна, судз а—
P. ocymoides L.
Запроваджується в культуру як олійна р. Походить з півд.-схід. Азії.
— Л. яйцевидно-клиновидні, великопил- часті. Він. рожевий, лише трохи перевищує чашечку. Насінини дрібніші (0,75—1 мм X ХО,5—0,75лш). ^.,50—100оі. Цв. VII—VIII.
*2. П. н а н к і н с ь к а — P. nankinensis (Lour.) Decne (Dentidia nankinensis Lour.). Культивують як декоративну р. Походить з півд.-схід. Азії.
39. 	Ельшольція — Elsholzia Benth.
Однорічні трав’янисті р. з колосовидним однобічним суцвіттям. Л. овально-ланцетні, зарубчасто-пилчасті, як і ст., короткоопушені. Приквіткові л. загострені, з країв війчасті, довші за квітки. Він. майже правильний, з чотирилопатевим відгином, близько 4 мм завд., ліловий. Тичинок чотири, з них дві передні довші, виступають з віночка. 0, 20— 60 см. Цв. VI — VIII.
Е. П атр е н а , е. гребінчаста —
E. Patrinii (Lepech) Garcke (E. cristata
Willd., Mentha Patrini Lepech).
Як бур’ян в садах і городах.— В б. ч. УРСР, крім Степу (і Криму), спорадично.
40. 	Васильки — Ocimum L.
Однорічні р. Суцв. китицевидні або волотисті. Чаш. дзвоникувата, з кільцем густих волосків у зіві, п’ятизубчаста; верхній зубець її округлий, більший. Верхня губа віночка чотирилопатева, нижня — цілісна, плескувата, відігнута донизу. Тичинки виступають з віночка.
1. 	Ст. в нижній частині майже голе або розсіянокоротковолосисте. Л. черешкові, яйцевидно-ромбічні, майже голі; верхівкові— звичайно лілуваті, волосисті. Він. жовтувато- білуватий або червонуватий, 8 мм завд., майже вдвоє довший за чашечку. ©, 15—50 см. Цв. VI — IX.
*1. В.справ ж ні — О. basilicum L.
Культивують на городах і в садах як ефіроолійну рослину. Походить з Півд. Азії.
— Ст. в нижній частині вкрите довгими волосками, в суцвітті білувато-шорстке. Л. черешкові, овальні, цілокраї або невиразно зазублені. Він. білуватий, 5—Змм завд. Чаш. білу ватоволосиста, 2—Змм завд. 0,45—QQcm, Цв. VII — VIII.
*2. В. с і р і — О. canum Sims.
Культивують як ефіроолійну рослину на Півд. березі Криму.— Походить з тропічної Африки і Півд. Азії.
РОДИНА 137. ПАСЛЬОНОВІ —SOLANACEAE
Трав’янисті р., рідко кущі, з черговими листками. Кв. двостатеві, правильні, здебільшого п’ятичленні. Він. зрослопелюстковий. Зав’язь верхня, з двома-чотирма або більшою кількістю гнізд; стовпчик один. Плід — коробочка або соковита, рідше суха ягода.
1. Він. колесовидний 2
— Він. дзвониковидний, лійковидний або цвяхоподібний 5
2. Кв. зібрані в невеликі розгалужені
суцв., рідко поодинокі. Пиляки складені конусом З
— Кв. поодинокі (жовтувато-білуваті). Пиляки не складені конусом 4
3. Він. білуватий або фіолетовий. Пиляки розкриваються на верхівці.
1. 	Паслін — Solanum L.
— Він. жовтуватий. Пиляки розкриваються поздовжніми щілинами.
2. 	Помідор — Lycopersicum Hill
4 (2). Р. з м’яким опушенням. Чаш. при плодах розростається і набуває вигляду яйцевидного пухиря. Плід— кулястий, захований у чашечці.
4. 	Фізаліс, м а р у н к а— Physalis L.
— Р. гола. Чаш. при плодах невеличка. Плід звичайно довгастий, у багато разів перевищує чашечку.
3. 	Стручковий перець — Capsicum L.
5 	(1). Кущі. Чаш. дво-, трилопатева. Плід — довгаста червона ягода.
6. 	Повій — Lycium L.
— Трави. Чаш. з п’ятьма лопатями або зубцями. Плід — коробочка, рідше чорна ягода ... .6
6. Чаш. після цвітіння відпадає. Плід — шипувата коробочка. Кв. поодинокі.
10. 	Дурман — Datura L.
— Чаш. при плодах залишається. Плід гладенький. Кв. зібрані в суцв 7
7. Кв. в завійках. Чаш. глечиковидна. Він. широколійковндний, трохи неправильний. Плід — коробочка з кришечкою.
7. 	Блекота — Hyoscyamus L.
— Р. з іншими ознаками . . 8
8. Кв. у волотистих суцвіттях або в довгих рідких китицях. Плід—коробочка, з глибокодвороздільними стулками.
9. 	Тютюн — Nicotiana L.
583


— Кв. поодинокі при основі листків.
Плід іншої форми 9
9. Він. майже циліндричний, бурува¬
тий 10
— Він. дзвоннковидний або лійковидний, інакше забарвлений 11
10. Чаш. до основи п’ятироздільна.
Плід — блискуча чорна ягода.
5. 	Белладонна — Atropa L.
— Чаш. неглибокоп’ятизубчаста. Плід— майже куляста коробочка, що розкривається поперечною щілиною.'
8. 	Скополія — Scopolia Jacq.
11 	(9). Він. дзвоникуватий, голубий. Чаш. п’ятигранна, з дуже випнутими ребрами, при плодах розростається і цілком закриває плід (суху ягоду). Р. гола.
11. 	Нікандра — Nicandra Adans.
— Він. лійковидний, вздовж складчастий, великий, білий, фіолетовий або строкатий. Плід — двостулкова коробочка. Р. залозисто-пухната.
12. 	Петунія — Petunia Juss.
1. 	Паслін — Solanum L.
Трав’янисті р. або плеткі кущі, з цілісними, лопатевими, роздільними, іноді перистосклад- ними листками. Кв. у верхівкових завійках. Чаш. п’ятизубчаста або п’яти-, десятилопате- ва, залишається при плодах. Він. колесовидний, з п’ятилопатевим відгином. Пиляки складені конусом, відкриваються на верхівці двома отворами. Плід — двогнізда ягода.
1. Р. без колючок 2
— Р. колючі 8
2. Л. переривчасто-непарноперисті, з сімома-одинадцятьма яйцевидними листочками. Він. білий, блідо-рожевий або фіолетовий. Ягода зелена, куляста. Ст. разом з листками негустоопушене. Р. з численними бульбами на підземних пагонах. 2/., 60—100 ель Цв. VI— VII.
*1. Картопля — S. tuberosum L.
Важлива продовольча і технічна культура. Культивують у багатьох сортах (понад 3000) по всій УРСР та інших республіках СРСР, в усіх областях помірної зони земної кулі. Походить з Півд. Америки.
Мал. 454. Картопля: нижня частина - рослини.
— Л. прості, цілісні або при основі з дво¬
ма маленькими частками З
3. Він. білий 4
— Він. фіолетовий 7
4. 	Ягоди звичайно чорні, рідко зеленуваті або білі, кулясті. Він. із загостреними яйцевидно-ланцетними частками. Кв. в зонтикоподібних завійках, супротивних листкам. Л. яйцевидні, виїмчасто-зубчасті або майже цілокраї. Ст. висхідні, гранчасті, розгалужені, розсіяноопушені або майже голі. 0, 20— 50 см. Цв. VI — IX.
2. 	П. ч о р н и й — S. nigrum L.
По забур’янених місцях.— По всій УРСР. Вважається отруйною рослиною, але отруйного глюкоалкалоїду ягоди п. чорного містять дуже мало, тому в ряді місць їх їдять. В сирому вигляді вони мають неприємний присмак. На Уралі і в Сибіру вживають як начинку для пирогів і для варення.
— Ягоди жовті або оранжові 5
5. Ст. і гілки вузькокрилаті. Ст. дуже розгалужені, повстисто-волохаті. Плоди оранжові. 0, 20—50 см. Цв. VII — IX.
3. П. к р и л а т и й — S. alatum Moench (S. nigrum var. miniatum Schmalh., S. villosum Czern.).
По забур’янених місцях.— В Лісостепу, Степу, Півд. Криму зрідка.
— Ст. і гілки некрилаті. Ягоди жовтуваті або яскраво-жовті 6
6. 	Р. короткоопушена. Ягоди жовтуваті. О, 10—30 см. Цв. VI — IX.
4. П. н и з ь к и й — S. humile Bernh.
(S. nigrum var. humile Schmalh.).
По забур’янених місцях.— В Лісостепу, Степу зрідка.
— Р. повстисто-волохата, з невиразно- ребристими гілками. Плоди яскраво-жовті. 0, 15—50 слі. Цв. VI — X.
5. П. жовтий — S. luteum Mill. (S. nig¬
rum у. villosum L., S. villosum Lam.).
По забур’янених місцях.— В Лісостепу (зрідка).
7 (3). Ст. прямостояче, які л., сірувато- повстисте від зірчастих волосків. Л. яйцевидні, виїмчасто-лопатеві. Кв. поодинокі, супротивні листкам. Чаш. з шипиками, надрізана на 5—8 (9) нерівних часток. Він. вдвоє більший за чашечку, надрізаний на 5—8 (9) широких трикутних лопатей, фіолетовий, з жовтими смугами. Ягода велика (5—20 см), яйцевидна, довгаста, здебільшого фіолетова. 0, 30—60 сл£. Цв. VI —VII.
*6. Синій баклажа н—S. melongena L. Важлива овочева культура. Культивують майже по всій УРСР. Із свіжих плодів готують різноманітні страви. Застосовуються баклажани сині й у консервному виробництві. Походить з Індії.
— Ст. плетке, довге. Л. черешкові, яйцевидно-довгасті, загострені, цілокраї, верхні — при основі з двома дрібними частками. Кв. в півзонтиках на довгих квітконосах. Чаш. без шипиків. Ягода дрібна (1—3 см), яйцевидна, червона. 2^, 1—5 м. Цв. V —
VIII.
584


7. П. солодко-гіркий, глис¬
ник — S. dulcamara L.
По берегах річок, озер, по чагарниках, на вологих місцях.— По всій УРСР.
Var. persicum Dippel — верхні л. цілокраї, без часток.— Майже по всій УРСР, але значно рідше.
8 	(1). Він. жовтий, 2—3 см завд. Кв. на прямостоячих ніжках, зібрані півзонтиками. Ягода чорна. Л. перисторозсічені, майже лі- ровидні. Ст. прямостояче, розгалужене, рясно вкрите довгими жовтуватими шипами. 0, 1— 1,5 м. Цв. VI — IX.
8. П. дзьобатий — S. rostratum Dun.
Адвентивний бур’ян у посівах.— В Лісостепу і в Степу зрідка. Походить з Півн. Америки.
— Він. фіолетовий, близько 2 см завд. Л. подвійно-перисторозсічені з перистолопате- вимн частками. Вся р., крім жовтуватих шипів, вкрита ще чорними залозистими волосками. В останніх ознаках вид схожий з попереднім. ©, 1—1,25 м. Цв. VI — IX.
9. П. дивовижний — S. heterodoxum
Dun.
Адвентивний бур’ян у посівах.— В Лісостепу і в Степу рідко. Походить з Півн. Америки.
2. 	Помідор — Lycopersicum Hill
Трав’янисті р. з перисторозсіченими листками, з довгасто-яйцевидними листочками. Ст. залозисто-волосисте. Кв. на довгих ніжках, зібрані півзонтиками. Тичинок 5—7, з короткими нитками. Плід — велика, сплюс- нуто-куляста, рідше видовжена, червона, оранжова або жовта ягода. 0, 40—120 см. Цв. VI — IX.
*П. звичайний, п. їстівний —
L. esculentum Mill. (Solanum lycopersicum
L.).
Дуже поширена овочева р. Культивують в багатьох сортах.— По всій УРСР. Вживають в їжу як сирими, так і в переробленому вигляді. Походить з Півд. Америки.
3. 	Стручковий перець — Capsicum L.
У нас як однорічна трав’яниста р. з голими, здебільшого розгалуженими стеблами і яйцевидно-ланцетними цілокраїми листками. Кв. поодинокі в розвилках стебла. Чаш. дзвоникувата, короткоп’ятизубчаста. Він. колесовидний, досередини п’ятироздільний, білуватий. Тичинки з короткими нитками. Плід — повисла, куляста, яйцевидна або довгаста, червона (до жовтого і чорно-фіолетового) ягода з малосоковитим оплоднем. 0, ЗО—75 см. Цв. VI—VIII.
* С. п. однорічний — С. annuum L.
Культивують як овочеву рослину. Майже по всій УРСР. Походить з Мексіки.
4. 	Фізаліс. Марунка — Physalis L.
Трав’янисті р., з цілокраїми або нерівномірно-зубчастими чи лопатевими, здебільшого попарно зближеними листками. Кв. поодинокі, пазушні. Чаш. дзвоникувата, п’ятилопатева, здута, оточує плід і зверху змикається лопатями. Він. колесовидний або коротколійко- видний. Тичинки з довгими нитками. Плід — куляста ягода.
1. Чаш. при плодах оранжово-червона.
Він. білуватий 2
— Чаш. при плодах зелена, жовтувато- зеленувата або бурувата. Він. жовтий, з темно-фіолетовими плямами при основі . . .3
2. Чаш. при плодах до,3 см завд. Ягода оранжова (завбільшки з вишню). Л. яйцевид-
Мал. 455. Фізаліс звичайний:
1 — верхівка стебла, 2 — частина гілки з плодом. З — квітка, 4 — чашечка в розрізі, в середині — плід.
ні, загострені, трохи виїмчасто-зубчасті. 0, 30-60 см. Цв. VI — VII.
1. Ф. з в и ч а й н и й— Ph. alkekengi L.
В лісах, по чагарниках.— Розсіяно майже по всій УРСР (на Поліссі зрідка).
— Чаш. при плодах 5—7 см завд. Від попереднього виду відрізняється переважно більшими розмірами, а також коротшими черешками листків і більш широкою блискучою пластинкою. ©, ЗО—80сл£. Цв. VI — VII.
*2. Ф. Ф р а н ш е т а — Ph. Franchetii Mast.
Культивують як декоративну рослину. Спорадично. Походить з Японії.
З (1). Він. 6—10мм у діам., жовтуватий, коротколійковидний з фіолетовими плямами у зіві. Чаш. при плодах з п’ятьма потовщеними криловидними ребрами, жовтувато-зеленувата, густовідстовбурченоволосиста. Ст. розгалужене, часто фіолетове. ©, 50—100 см. Цв. VI —IX.
*3. Ф. о п у ш е н и й — Ph. pubescens L. Культивують як овочеву рослину. Походить з Півд. Америки.
— Він. 10—20 мм у діам. Чаш. не має потовщених криловидних ребер 4
585


4. Р. однорічна, розсіяноопушена. Ст. гранчасте, розгалужене. Л. з косою основою, довгасто-овальні, виїцерблено-зубчасті. Ягода 1—5 см у діам., округла, жовта, фіолетова або зеленувата, на час стиглості виповнює всю чашечку. О, 50—120 см. Цв. VII—VIII.
*4. Ф. к л е й к о п л о д и й. M е к с і- канський помідор — Ph. іхосагра
Brot. (Ph. aequata Jacq.).
Культивують як овочеву рослину. Інколи дичавіє. Плоди є цінною сировиною для кондитерської промисловості. Походить з Мексі- ки.
— Р. багаторічна, густокороткоопушена. Ст. просте або розгалужене. Л. глибокосерце- видні, виїмчасто-зубчасті. Ягода 1—1,5 см у діам., жовтувата, на час стиглості не виповнює всієї чашечки. 2д, 70—100 см. Цв. VI — VIII.
*5. Ф. перувіанський, перу- віанська вишня —Ph. peruviana L. Культивують як овочеву культуру. Плоди кисло-солодкі, використовуються в кондитерській промисловості.
Походить з Півд. Америки (Перу, Болівія).
5. 	Белладонна — A tropa L.
Р. з короткочерешковими, яйцевидними або яйцевидно-еліптичними, цілокраїми, загостреними листками. Кв. пониклі. Чаш. з яйцевидними гострими частками. Він. циліндрично-дзвоникуватий, брудно-червонуватий. 2і, 60—120 см. Цв. VII —VIII.
Б. звичайна — A. belladonna L.
В лісах.— В Карпатах, Прикарпатті, Розточчі-Опіллі, в Криму (гори і Півд. берег).
Р. отруйна. Застосовується у медицині.
Мал. 456. Белладонна звичайна.
6. 	Повій — Lycium L.
Колючий кущ з голими, тонкими і дугоподібно вигнутими донизу пагонами. Л. довгасто-ланцетні. Кв. по одній-чотири в пазухах 586
листків на довгих ніжках. Чаш. дзвониковидна. Він. цвяхоподібний, з довгою трубочкою і плоским відгином, світло-фіолетовий. Тичинки виступають з віночка. При основі маточки
Мал. 457. Повій звичайний:
1 — гілка з квітками, 2 — окрема квітка. З — плід у чашечці, 4 — насінина.
є диск. Плід — овальна, оранжово-червона ягода. 1?, 1—2,5 м. Цв. VI — IX.
1. П. звичайний — L. barbarum L.
(L. halimifolium Mill.).
Здичавіла р., інколи розводять для живоплотів.— Майже по всій УРСР, крім високогір’я. Р. медоносна.
Походить з Середньої Азії, Центрального Китаю.
7. 	Блекота — Hyoscyamus L.
Р. з перистолопатевими або роздільними, рідше цілісними листками. Кв. в улиснених завійках. Чаш. глечикоподібна, п’ятизубчаста, при плодах розростається. Він. лійковидний, з п’ятилопатевим відгином і тупими лопатями. Плід — двогнізда коробочка, що відкривається зверху кришечкою.
1. Л. з досить довгими черешками, стеблові — округло-яйцевидні, туполопатеві, до верхівки різко звужені, неглибоко-виїмчасто- лопатеві, віддалено-зубчасті. Нижні кв. на коротких ніжках, всі інші сидячі. Він. без помітних жилок, блідо-жовтий, з жовтим або фіолетовим зівом. Зубці чашечки при плодах без вістря.-©, О, 20—60 см. Цв. V— IX.
1. Б. б і л а — H. albus L.
Як бур’ян на полях, біля доріг.— Зрідка на півдні степових районів, на Півд. березі Криму. Р. отруйна і лікарська.


— Верхні л. сидячі, напівстеблообгорт- ні 2
2. 	Він. брудно-жовтуватий з фіолетовими жилками і плямочками. Кв. майже сидячі, нижні л. з черешками, зібрані прикореневою розеткою. Насінини 1—1,5 мм завд. 0, ЗО— 60 см. Цв. V — X.
2. 	Б. ч о р н а — H. niger L.
Як бур’ян, по засмічених місцях.— По всій УРСР. Р. отруйна і лікарська.
— Він. блідо-жовтий, без фіолетових жилок. Нижні л., як у попереднього виду.
Мал. 458. Блекота чорна.
Насінини близько 1 мм завд. ©, 20—60 см. Цв. V — X.
3. 	Б. б л і д а — H. pallidus Kit. (H. niger var. pallidus Koch).
Як бур’ян зрідка зустрічається у посівах.— В Лісостепу (на півдні), Степу.
Р. отруйна і лікарська.
8. 	Скополія — Scopolia Jacq.
Р. з товстими, горизонтальними, розгалуженими кореневищами і розвилисто-галузистими стеблами. Л. еліптичні, спереду трохи зубчасті, при основі звужені в крилатий черешок. Кв. повислі на ніжках, поодинокі. Чаш. широко-дзвоникувата, короткоп’ятизубчаста, при плодах трохи розростається. Він. труб- часто-дзвониковидний, з п’ятизубчастим відгином, зовні буруватий, всередині жовтуватий. Нитки тичинок з опушеною основою. Зав’язь з м’ясистим диском. Плід — двогнізда, куляста коробочка. 2/., 20—50 см. Цв. V —VI.
С. карніолійська — S. carniolica
Jacq. (S. tubiflora Кгеуег).
В широколистяних лісах.— В Закарпатті, в Карпатах, Прикарпатті, Розточчі-Опіллі, Зах. Лісостепу, Правобережному Лісостепу (у зах. частині).
Var. grossedentata Simk.— л. зубчасті. —В Карпатах.
9. 	Тютюн — Nicotiana L.
Здебільшого однорічні р. із залозистим опушенням і цілісними або трохи хвилясто- виїмчастими листками. Кв. зібрані у волотевидні суцв. Чаш. дзвониковидна, при плодах залишається. Він. лійковидний, з п’ятилопатевим відгином. Плід — двогнізда коробочка, що розкривається двома двороздільними стулками.
1. Він. з короткою трубочкою, зеленувато-жовтий, 1,5—2 см завд. Чаш. з корот-
Мал. 459. Дурман звичайний.
кими трикутними зубцями. Коробочка майже куляста. 0, 70—150 см. Цв. VII—VIII.
*1. Махорка— N. rustica L.
Культивують майже по всій УРСР. Походить з Півд. Америки.
Ст. і л. містять нікотин; їх переробляють головно на тютюн-махорку; з них також виготовляють нікотинові препарати для боротьби з шкідниками.
— Він. з довгою трубочкою, рожевий або білий 2
2. 	Він. рожевий, 5—7 см завд., із загостреними лопатями. Чаш. з трикутно-ланцетними зубцями. Коробочка довгасто-яйцевидна. Нижні л. збігають на стебло. 0, 1—2 м. Цв. VII — IX.
*2. T. c п р а в ж н і й — N. tabacum L.
Культивують майже по всій УРСР, але переважно на півдні. Походить з тропічної Америки.
Р. містить в собі нікотин. Л. йдуть на виробництво цигарок та сигар, а також застосовуються у медицині.
587


— Він. білий, рідше рожевий, 5—8 см завд., з тупими лопатями. Коробочка видовжена. Прикореневі л.овально-еліптичні, стеблові — лопатковидні або видовжені. Вся р. залозистоопушена. 0, 60—80 см. Цв. VI —
IX.
*3. Т. к р и л а т и й — N. alata Link et Otto (N. affinis Hort.).
Культивують як декоративну рослину по всій УРСР. Кв. його дуже пахучі (особливо увечері). Походить з Півд. Америки.
10. 	Дурман — Datura L.
Л. на черешках 5—10 см завд., яйцевидні, виїмчасто-зубчасті, загострені. Кв. на коротких ніжках, поодинокі в розвилках стебла. Чаш. трубчаста, п’ятигранна. Він. лійковидний, білий, вдвоє довший за чашечку, до 10 см завд. Плід —яйцевидна, прямостояча коробочка, вкрита шипами, що розкривається чотирма стулками. 0, ЗО—100 см. Цв. VI — VIII.
Д. звичайний — D. stramonium L.
По забур’янених місцях.— Спорадично зустрічається майже по всій УРСР.
Р. отруйна й лікарська.
11. 	Нікандра — Nicandra Adans.
Ст. ребристе. Л. яйцевидні, виїмчасто-зубчасті або лопатеві. Кв. поодинокі, великі, голубі, при основі білі. Чаш. п’ятилопатева, з гострими, стріловидними при основі частками, з сітчастим жилкуванням. 0, 25— 120 см. Цв. VII —VIII.
*Н. фізалі совидна — N. physaloi-
des (L.) Gaertn.
Культивують подекуди в садах і парках як декоративну рослину. Зрідка зустрічається здичавіло.— Розсіяно в б. ч. УРСР. Походить з Півд. Америки.
12. 	Петунія — Petunia Juss.
Опушені клейкі р., з розгалуженими стеблами і суцільними, овально-довгастими листками. Кв. поодинокі в пазухах листків. Він. лійковидний, вздовж складчастий, різноманітно забарвлений: білий, рожевий, фіолетовий. Плід — двостулкова коробочка. ©, 40—60 см. Цв. V — X.
*П. гібридна — P. hybrida Hort.
Культивують як декоративну рослину, у багатьох сортах, по всій УРСР. Походить від двох південноамериканських видів: п. б і- лої — P. nyctaginiflora Juss. (з району Ла- Плата) і п. фіолетової — P. violacea Lindi, (з Бразілії).
РОДИНА 13 8. РАННИКОВІ — SCROPHULAR1ACEAE
Трави, рідше півкущі або дерева. Кв. двостатеві, неправильні. Чаш. чотири- або п’яти-, рідше двонадрізана або зубчаста, залишається при плодах. Він. чотири-, п’ятилопатевий. Тичинок чотири, рідше п’ять або дві. Зав’язь верхня, двогнізда. Стовпчик простий, з цілісною або дволопатевою приймочкою. Плід — коробочка, що розкривається двома-п’ятьма стулками або отворами.
1. Р. без зеленого забарвлення, з редукованими листками. Паразити: найчастіше на коренях ліщини.
25. Петрів хрест — Lathraea L.
— Р. з зеленими листками (автотрофні або напівпаразитні) 2
2. Дерево з великими, округло-овальними листками, до ЗО см завд., зісподу густоопушеними. Кв. великі. Лише в культурі.
9. 	Павловні я—Paulownia Sieb. et Zucc.
— Трав’янисті p З
3. Тичинок 2. Він. чотирпроздільний, майже плоский, з дуже короткою трубочкою, звичайно синій, рідше білий або рожевий.
14. 	Вероніка — Veronica L.
— Тичинок 4—5 4
4. Тичинок 4, але інколи є залишок п’ятої, що не має пиляка (стамінодій) 5
— Тичинок 5. Він. майже правильний, з плоским або вигнутим п’ятилопатевим або 5-роздільним відгином і дуже короткою трубочкою. Р. з великими листками.
1. 	Дивина — Verbascum L.
5. Він. майже правильний, п’ятилопатевий, жовтий, з дуже короткою трубочкою. Л., крім самих нижніх, двічі перисто-роздільні.
2. 	Цельзія — Celsia L.
— Кв. і л. іншого вигляду 6
6. З чотирьох тичинок лише дві плідні. Р. гола, з ланцетними цілокраїми або зубчастими листками. Кв. 15—20 мм завд., білуваті, на довгих ніжках.
11. 	Авран — Gratiola L.
— Усі чотири тичинки плідні. Р. іншого вигляду 7
7. Л. тільки прикореневі.
12. 	М у л я н к а — Limosella L.
— Ст. вкриті листям 8
8. Він. із шпоркою 9
— Він. без шпорки 12
9. Зів віночка відкритий.
7. 	Хеноринум — Chaenorrhinum (DC.) Lange
— Зів віночка закритий виступом нижньої губи 10
10. Кв. в кінцевих колосках або китицях.
5. 	Льонок — Linaria Mill.
— Кв. поодинокі, пазушні 11
11. Л. перисто-жилкові.
4. 	К і к с і я — Kickxia Dum.
— Л. пальчасто-жилкові.
3. 	Цимбалярія — Cymbalaria Medic.
12 	(8). Зів віночка закритий виступом нижньої губи.
6. 	Ротики — Antirrhinum L.
— Зів віночка відкритий 13
13. 	Верхня губа віночка не утворює шолома В
588


— Верхня губа віночка зверху опукла і має вигляд шолома 17
14. Він. трохи неправильний, дзвониковидний, по краю чотирилопатевий, до 2,5 см завд. Кв. пониклі.
15. Наперстянка — Digitalis L.
— Він. дуже неправильний, двогубий, менш крупний. Кв. прямостоячі 15
15. Він. пурпуровий, з довгою трубочкою і відкритим зівом. Нижні л. супротивні.
10. 	Додарція — Dodartia L.
— Він. іншої форми. Л. всі супротивні 16
16. Він. майже кулястий, по краю п’ятилопатевий, між двома задніми тичинками звичайно розвинений стамінодій.
8. 	Ранник — Scrophularia L.
— Він. трубчастий, з двогубим відгином; стамінодії розвинені.
13. 	Ліндернія — LinderniaAll.
17 (13). Чаш. п’ятироздільна або п’ятизубчаста 18
— Чаш. з 4 зубцями 19
18. Чаш. п’ятироздільна. Л. цілісні.
24. Цимбохазма — Cymbochasma (Endl.) Klok. et Zoz
— Чаш. з 5 зубцями. Л. одно або двічі розсічені.
23. 	Шолудивник — Pedicularis L.
— 19 (17). Чаш. здута, на верхівці звужена.
22. 	Дзвінець — Rhinanthus L.
— Чаш. трубчаста або дзвониковидна, нездута 20
20. Верхня губа віночка стиснута з боків, з відгорнутими в боки на всьому протязі краями. Гнізда коробочки 1—2-насінні.
16. Перестріч — Melampyrum L.
— Верхня губа віночка стиснута з боків, з невідігнутими або відігнутими тільки біля самої верхівки краями . . .21
21. Р. гола, м’ясиста, блискуча. Кв. дрібні, жовті або з пурпуровою нижньою губою. Ст. при основі густо вкрите лусочками.
17. 	Т о ц і я — Tozzia L.
— Р. нем’ясисті і неблискучі 22
22. Багаторічні, високогірні р., з жовто-фіолетовими квітками.
21. Бартсія — Bartsia L.
— Однорічні р 23
23. Верхня губа віночка з загорнутими краями. Він. білий або ліловий з жовтою плямою в зіві і ліловими смужками на нижній губі.
18. 	Очанка — Euphrasia L.
— Верхня губа з плоским краєм . . .24
24. Пиляки б.-м. пухнаті. Кв. рожеві.
20. Кравник — Odontites Pers.
— Пиляки голі. Кв. жовті.
19. 	Ортанта — Orthantha (Benth.) Kern.
1. Дивина—Verbascum L.
Здебільшого повстистоопушені р., з черговими або зібраними прикореневою розеткою листками. Кв. в довгих, простих або розгалужених верхівкових суцвіттях. Чаш. п’ятилопатева або п’ятироздільна. Він. колесо- видний, з короткою трубочкою і п’ятьма не зовсім однаковими лопатями. Тичинок п’ять, неоднакових, нитки всіх їх або тільки верхніх трьох волохаті; пиляки нирковидні або у довших тичинок збіжні. Коробочка розкривається двома стулками.
У багатьох видів відомі гібриди, що ростуть разоїМ з батьківськими рослинами.
1. Кв.в пучках по 2—7, частково ж, пере¬
важно у верхній частині суцвіття, поодинокі 2
— Кв. завжди поодинокі, на ніжках . .14
2. Пиляки різного вигляду, у двох передніх тичинок довгасті, збігають на нитки .3
— Пиляки однакові, у всіх тичинок нирковидні 5
3. Стеблові л. збігають по стеблу ... .4
— Стеблові л. незбіжні або майже незбіжні, яйцевидні, загострені, сидячі, з округлою або трохи серцевидною основою. Р. білувато- або жовтуватоповстистоопушена. Суцв.— колосовидна, досить густа, при основі перервана китиця. Він. жовтий, колесовидний, ЗО—50 мм завш. Коробочка округло-яйцевидна, близько 10 мм завд. ©, 50—200 см. Цв. VI — VII.
1.Д. залізняковидна — V. phlomoi-
des L.
На відкритих місцях, на схилах, пісках, біля доріг.— По всій УРСР і в Карпатах рідко.
4. 	Він. жовтий, 3—5 см завш., колесовидний, тичинкові нитки жовті, три верхні
Мал. 460. Дивина ведмежа, ведмеже вухо: 1,2 — тичинка. 589


з них коротші, густо-біло-шершаві, решта голі, з довгими пиляками, майже в два рази коротшими за нитки. Квітконіжки не зростаються з віссю суцвіття. Р. товстувато- повстистоопушена. 0, 50—180 см. Цв. VI — VII.
2. Д. скіпетровидна — V. thapsi-
forme Schrad.
На горбах, по шляхах, на полях, пісках як бур’ян.— В зах. областях і на Поліссі рідко, в Лісостепу і Степу звичайно, в Гірському та Півд. Криму рідко.
— Він. жовтий, близько 2 см завш., зовні повстистошерстистий. Нижні дві тичинки голі, довші за інші три, нитки яких вкриті білуватими волосками. Квітконіжки зростаються з віссю суцвіття. Сіруватоповстиста від розгалужених волосків р. 0, ЗО—120 см. Цв. VI—VII.
3. Д. ведмежа, ведмеже вухо —
V. thapsus L.
На відкритих піщаних і кам’янистих місцях, на пустирях.— В Карпатах, на Поліссі, зрідка в Зах. Лісостепу, в Правобережному Лісостепу, в Гірському Криму.
5 (2). Нитки тичинок з білими або жовтувато-білими сосочковидними волосками . .6
— Нитки тичинок з фіолетовими сосочковидними волосками 10
6. Кв. сидячі або майже сидячі, в 2— 3-квіткових пучках, віддалених один від одного, з видовжено-яйцевидними, зубчастими листками при основі. Молода р. шерстиста. Ст. від основи пірамідальнорозгалужене. Л. в обрисі довгасті, нижні — черешкові, із зубчастим стрижнем і довгастими перистонадрі- заними частками, верхні — сидячі, перисто- надрізані або зубчасті. Він. жовтий, 24—28 мм завш. ©, 25—50 см. Цв. VI — VII.
4. Д. перистороздільна — V.
pinnatifidum Vahl
На приморських пісках.— По берегах Чорного та Азовського морів.
— Кв. на б.-м. довгих ніжках ... .7
7. Суцв.— довга колосовидна китиця. Вся р. в молодому віці густошовковиста ВІД СНІЖ-v но-білих волосків. Л. дуже великі, довгасті. Кв. по 5—9 в пазушних пучках. Він. жовтуватий, 15—20 мм у діам., зовні м’яковолосистий, всередині з п’ятьма бурими плямами в зіві. 0, 70—150 см. Цв. VI — VII.
5. Д. сухоцвітовидна — V. gnapha-
lodesM. В.
На приморських пісках.— В Півд. Криму. Вказувалась для Ялти (Стевен).
— Суцв. волотисторозгалужене ... .8
8. Л. з обох кінців звужені, до 40 см завд. і 5—9 см завш., цілокраї, верхні стеблові дуже хвилясті, з трохи серцевидною основою, сидячі. Він. 1,5—3 см завш., жовтий, з біловолохатими тичинками. © , 50— 120 см. Цв. VI—VII.
6. Д. прегарна — V. speciosum Schrad.
На кам’янистих місцях і горбах.— В басейні р. Дністра в Тернопільській та Одеській обл.
— Л. не бувають одночасно звужені з обох боків і цілокраї 9
590
9. 	Прикореневі л. з черешками, при основі перистороздільні або принаймні виїм- частолопатеві, верхні — сидячі, яйцевидно- серцевидні, або серцевидні, короткозагострені, зубчасті. Він. жовтий, 15—22 мм завш., з біловолохатими нитками тичинок, верхня частина ниток передніх тичинок і їх в’язальне усаджені сосочковидними волосками. ©, 50—200 см. Цв. VI —VII.
7. Д. банатська — V. ban a ficum
Roch.
На прирічних пісках.— В Степу, в Одеській (Кілійський р-н, Вилкове, гирло Дунаю) та Херсонській обл. (Голопристанський р-н, Гола Пристань, Збур’ївка, Цюрупинськ).
— Л. цілісні, нерівномірно-зарубчасто- зубчасті, зверху зеленуваті, зісподу біло- опушені; нижні — овальні, звужені в черешок, верхні — ланцетні, сидячі, з довгозаго- стреною верхівкою. Він. жовтуватий,' іноді білуватий, 12—17 мм завш., всі 5 тичинок з білувато-волохатими нитками; верхня частина ниток передніх тичинок і їх в’язальне голі. ©, 50—150 см. Цв. VI —VIII.
8. Д. волотиста — V. lychnitis L.
На полях, біля доріг, на пісках, як бур’ян.— Звичайно по всій УРСР, крім Гірського та Півд. Криму.
10 (5). Прикореневі л. виїмчасто-надрі- зані, з тупими лопатями, звужені в короткий черешок, видовжено-лопатевидні, по краях трохи звужені, при основі часто з дрібними частками; стеблові — сидячі або трохи збігають на стебло, зарубчасті. Ст. дуже розгалужене, разом з листками густожовтуватоопу- шене. 0, 50—80 см. Цв. VI—VII.
9. Д. виїмчаста — V. sinuatum L.
На полях і схилах як бур’ян, понад шляхами.— В Криму, переважно на півдні, заноситься на північ (Мелітополь Запорізької обл.).
— Прикореневі л. цілокраї, дрібнозубчасті або зубчасті, але не виїмчастолопате- ві .11
11. Нижні л. при основі серцевидні .12
— Нижні л. при основі округло-зріза- ні 13
12. Нижні і середні л. зубчасті, зісподу негустотонко-сіроповстисті, довгасто-яйцевидні, нерівномірно-зарубчасто-зубчасті; нижні— при основі серцевидні, верхні — сидячі, з округлою основою. Він. жовтий, 18—25 мм завш., в 2—3 рази довший за чашечку. Тичинки темно-фіолетові, волохаті. ©, ЗО—100 см. Цв. VI —VII.
10. Д. чорна — V. nigrum L.
По чагарниках, в лісах.— В б. ч. УРСР, крім Криму; в Степу дуже рідко (Дніпропетровська обл., Новомосковськ; Миколаїв).
— Нижні і середні л. майже двічі зубчасті, зісподу густошерстисто-сіроповстисті. Л. зверху опушені притиснутими зірчастими волосками; нижні — широкояйцевидні, з серцевидною основою, гострі, довгочерешкові. Він. темно-жовтий, 14—22 мм завш. 0, 50— 100 см. Цв. V —VII.
11. Д. шерстиста — V. lanatum Schrad.


У гірських лісах.— В Карпатах зрідка (Закарпатська обл., Рахівський р-н, г. Богдан; Чернівецька обл.: Вижницький р-н, Селятин, Шепіт).
13 (11). Він. 2—3 см завш., жовтий, зовні часто з пурпуровим відтінком з фіолетовими тичинковими нитками. Стеблові л. нечисленні, довгасті або яйцевидно-довгасті, нижні — значно більші, з черешками, двоя- ко-зарубчасто-зубчасті.Суцв.здебільшого розгалужене; пучки квіток віддалені один від одного. 2/., 40—100 см. Цв. VI—VII.
12. Д. східна — V. orientale М. В. (V.
Chaixii var. orientale Murbeck).
На степах, по схилах, горбах, лісових галявинах.— В півд. частині Лісостепу, в Степу і в Криму звичайно; на півночі Лісостепу зрідка.
— Він. 1—2 см завш.; передні тичинки під пиляками майже голі. Стеблові л. численні, мало відрізняються за своїми розмірами, зубчасті, зубці їх з вістрям. Нижні л. зелені або зеленуваті, цілісні, зубчасті — на довгих черешках, середні — на коротких, а верхні л. майже сидячі, зарубчасті. Суцв. дуже розгалужене, пірамідальне. 2/., 15— 20 см. Цв. VI —VII.
13. Д. розлога — V. laxum Filar, et Jav. (V. orientale var. polyphyllum C. A. M.). По чагарниках дуже рідко.— В Донецькому Лісостепу (в Донецькій обл., в Амвросіїв- ському p-ні, Дмитрівка на р. Міусі). Кавказька р.
14 (1). Він. темно-червоно-фіолетовий, в середині при основі з довгими волосками, 20—25 мм завш. Тичинкові нитки волохато- волосисті, у двох довших тичинок з фіолетовими, у решти — з жовтуватими волосками. Стеблові л. дрібні, сидячі, ланцетовидні або яйцевидно-ланцетовидні, гострі. Суцв.— проста або розгалужена китиця. 2/., ЗО— 100 см. Цв. V —VII.
14. Д. ф і о л е т о в а — V. phoeniceum L.
На степах, схилах, в світлих лісах, на узліссях.— У Закарпатській обл. рідко, в Карпатах не росте, в решті областей УРСР
б.-м. звичайно.
— Він. жовтий 15
15. Пиляки передніх тичинок не збігають на нитки, у всіх тичинок однакові нирковидні; нитки оранжові, по всій довжині вкриті фіолетовими сосочковидними волосками. Р. сірувата від густого опушення зірчастими волосками. Ст. прямостояче, вгорі пірамідальнорозгалужене і ребристе, внизу густо улиснене. Суцв. волотисте. 0, 50— 150 см. Цв. V —VII.
15. Д. п і р а м і д а л ь н а— V. pyrami¬
datum М. В.
На кам’янистих місцях, біля гірських річок.— В Півд. Криму.
— Пиляки передніх тичинок збігають на нитки. Суцв. просте або трохи розгалужене  16
16. Кв. сидячі. Він. світло-жовтий, близько 4 см завш., з прозорими крапками, зовні б.-м. густоопушений. Білувато- або жовтува- топовстиста p. Л. великі, яйцевидні, нижні— з черешками 2—8 см завд., двічі зарубчасті; стеблові — сидячі, яйцевидні або довгасто- ланцетні, з серцевидною основою. Суцв. густе, колосовидне, в нижній частині розірване. 0, 30—80 см. Цв. VI —VII.
16. Д. овальнолиста — V. ovaliifo-
lium Don (V. compactum Лі. В.).
На степах, схилах і біля доріг.— На півдні Степу і в Криму нерідко; заноситься на північ (Дніпропетровська обл., Синельників- ський р-н, Варварівка; Запорізька обл., Мелітопольський р-н, Воскресенка).
— Кв. на ніжках 17
17. 	Ст. сіруватоповстисте, в нижній частині м’яко- і шерстистоволосисте, вгорі з залозистими волосками. Нижні л. на довгих черешках, 2—10 см завд., довгасті або довгасто-яйцевидні, тупі, грубо-зарубчасті по краю, з серцевидною основою. Він. жовтий, 35—45 мм завш., зовні залозисто- і зірчасто- волосистий, всередині основи верхніх часток відгину забарвлені в червонувато-бурий колір і усаджені фіолетовими волосками. 0, 50—130 см. Цв. VI—VII.
17. Д. помітна — V. spectabile М. В.
В гірських лісах, особливо в букових.— В Гірському та Півд. Криму.
— Ст. голе, тільки в суцвітті густо-зало- зисто-пухнате. Л. довгі або довгасто-ланцет-
Мал. 461. Дивина тарганяча.
591


ні, здебільшого зубчасті, рідше—цілісні. Вісь суцвіття, квітконіжки і чаш. залозисто- пухнаті. Він. жовтий, 2—3 см завш. 0, 0, 50—100 см. Цв. VII— VIII.
18. Д. тарганяча — V. blattaria; L.
На засолених вологих місцях, на луках.— У Закарпатській і Львівській обл.— на рівнині зрідка; в Правобережному Лісостепу тільки в басейні р. Дніпра, в Лівобережному Лісостепу, в Степу і в Криму б.-м. звичайно.
2. 	Цельзія — Celsia • L.
Ст. циліндричне, густо вкрите дрібними відігнутими волосками, густо улиснене, вгорі розгалужене. Прикореневі л. черешкові, оберненояйцевидні. Суцв.— верхівкова китиця. Він. майже правильний, 16—18 мм завш., жовтий, зовні майже голий, всередині у зіві з кількома бурими крапчастими плямами, розсіяно-війчасто-волосистий. Тичинок чотири. ©, ЗО—60 см. Цв. V — VII.
Ц. східна — С. orientalis L.
На вапняках.— В Півд. Криму (в Ялтинському р-ні)
3. 	Цимбалярія — Cymbalaria Medic.
Ст. розгалужене, з тонкими батоговидними гілочками. Л. на довгих черешках, серцевидно-округлі, п’ятилопатеві, голі. Він. 6— 8 мм завд., блідо-фіолетовий, в зіві з двома жовтими плямами; верхня губа двороздільна, плоска; опуклина короткогорбкувата, тупа, 2 мм завд. Коробочка куляста, довша за чашечку, горбкувата. 2д, ЗО—60 см. Цв. VI — VII.
Ц. м у р о в а — С. muralis Gaertn., Меу. et Schreb. (Linaria cymbalaria Mill.).
На мурах, розводять як прикраси стін, кам’янистих схилів, іноді дичавіє.— Здичавіло в Закарпатті (в Ужгороді).
4. 	Кіксія — Kickxia Dum.
Простерті розгалужені однорічні р. з пе- ристожилковими, звичайно стріловидними ли; стками. Він. двогубий, із зімкнутим зівом і короткою шпоркою. Трубочка віночка при основі з порожнистою опуклиною. Кв. поодинокі у пазухах листків, на довгих ніжках, дрібні. Коробочка відкривається кришечкою.
1. Л. округло-яйцевидні, на верхівці трохи загострені, неоднакові, 1—4 см завд. і 1— 4сл«завш. Він. 6—7 мм (без шпорки), світло- жовтий, з губами, по довжині майже рівними, верхня губа дволопатева, всередині — темно-лілова, нижня —жовта; шпорка тоненька, зігнута. 0, 15—50 см. Цв. VI—VII.
1. К. несправжня — К. spuria (L.)
Dum. (Linaria spuria (L.) Mill.).
Бур’ян в Півд. Криму.
— Л. довгасті, списовидні 2
2. Р. малоопушена. Л. короткочерешкові, нижні — яйцевидно-списовидні, з двома зубцями, верхівки листків тонковідтягнуто- загострені. Кв. 15—20 мм завд., голі. Він. 5 мм завд., світло-жовтий, нижня губа інтенсивно-жовта, перевищує верхню. 0, Ю— ЗО см. Цв. VII — IX.
2. К. повійничкова — К. elatine
(L.) Dum. (LinariaelatineMill.).
На полях.— В Закарпатській обл. рідко.
— Р. густошерстистоопушена. Л. густо вкриті довгими волосками, чергові, з черешками 2—5 мм завд. Пластинка нижніх листків широкояйцевидна, з кількома великими зубчиками, крім двох більших нижніх зубців, верхівка листків заокруглена, з невеликим вістрям. Чашолистки густоволохато- опушені. Він. 7 мм завд., жовтий, з темно-ліловою верхньою губою. О, 10—50 см. Цв. VII.
3. 	К. кавказька — К. caucasica (Mussin) Kuprian. (LinariacaucasicaMussin).
Бур’ян.— В Гірському та Півд. Криму, іноді заноситься на північ (Запорізька обл.).
5. 	Льонок — Linaria Mill.
Трав’янисті р. Л. сидячі, цілокраї. Кв. в китицях або колосах. Він. двогубий, з довгою шпоркою і закритим зівом. Коробочка округла або яйцевидна, двогнізда; кожне гніздо розкривається двома-п’ятьма стулками.
1. Однорічні р., листки зібрані кільцями 2
— Багаторічні р. з черговими листка; ми З
2. Він. до 25 мм завд., синьо-фіолетовий з оранжевим зівом, верхня губа глибокороз- дільна; шпорка 10 мм завд., кеглевидна, трохи вперед звернена. Чаш. п’ятироздільна, верхівки чашолистків ланцетні, часто облямовані. 0, 20—50 см. Цв. VI — VII.
*1. Л. двороздільний — L. bipartita (Vent.) Willd. (Anthirrhinum bipartitum Vent.).
Розводять як декоративну рослину в квітниках, іноді дичавіє.
— Він. блідо-рожевий, з тонкими фіолетовими смужками, 3 мм завд. (без шпорки); шпорка зігнута, 3—3,5 мм завд.; верхня губа глибокодволопатева, по боках відігнута, з яйцевидними, гострими зубцями. Чашолистки лінійні, 4 мм завд. Вісь суцвіття, приквітки, квітконіжки і чаш. вкриті залозистими волосками. ©, 10—ЗО см. Цв. VI.
2. Л. простий — L. simplex (Willd.)
DC.
Бур’ян.— В Гірському та Півд. Криму.
З (1). Насінини нирковидні або гостро- тригранні, стиснуті, майже без облямівки. Л. чергові або в кільцях 4
— Насінини округлі, дисковидні, з широким перетинчастим краєм. Л. чергові . .8
4. 	Насінини довгасті, стиснуто-нирковид- ні, з дуже вузькою облямівкою. Ст. сизо-зелені, висхідні або майже лежачі. Л. яйцевидні, до 1,5 см завд.; нижні — по 3—4 в кільцях. Він. жовтий, 7—8 мм завд., без шпорки, а разом з нею 12—13 мм завд. 2/., 10—35 см. Цв. VI —VII.
3. Л. крейдяний — L. cretacea Fisch.
На мергелистих і крейдяних відслоненнях. — В Донецькому Лісостепу (Донецька обл., Слов’янський р-н, Сулимівка).
Var. creticola (Kupr.) Kotov (L. creticola Kupr.) відрізняється більш дрібними розмірами, нижні л. широколанцетні, 8—10 мм завд., верхні — ланцетні. Зустрічається частіше і росте часто разом в Донецькому Лісостепу і в півн.-схід. частині Степу в басейні 592


р. Дінця в Донецькій, Луганській і Харківській обл.
— Насінини гостротригранні або еліптичні, з потовщеним зовнішнім краєм. Л. чергові, рідше Б кільцях 5
5. Ст. 15—ЗО см завв., висхідне або піднесене з розчепіреними гілочками. Л. яйцевидно- або довгасто-ланцетні, 6—14 мм завд. і 2,5—7 мм завш., сидячі, майже стеблообгортні, чергові, в нижній частині зближені, м’ясисті. Він. жовтий, разом із шпоркою 14— 16 мм завд., без неї 8—10 мм завд. 2/., 15— ЗОслг. Цв VI—VII.
4. Л. п і щ а н и й — L. sabulosa Czern. На приморських пісках.— Рідко по зах. узбережжю Чорного моря в Криму від Євпаторії до Балаклави і на Керченському п-ві. Ендем.
— Ст. більш високі. Л. ланцетні або лінійні, рідше яйцевидні. Він. крупніший .6
6. Р. високі, 50—120 см завв. Ст. пряме, у верхній частині розгалужене. Л. ланцетні або яйцевидні, гострі, 2—5 см завд. і 0,2—
2,5 	см завш., сидячі, з округлою або майже серцевидною основою. Суцв.— пухка китиця на кінці стебла і гілок. Він. 13—20 мм завд. із шпоркою, лимонно-жовтий з темнопухна- тою випуклістю на нижній губі. 2/., 15— 120 см. Цв. VI —VII.
Мал. 462. Льонок піщаний:
1 — загальний вигляд рослини, 2 — квітка (збільш.), З — чашечка (збільш.), 4 — плід (збільш.).
5. Л. д р о к о л и с ти й — L. genistifo-
lia (L). Mill.
На пісках, схилах, кам’янистих відслоненнях і степах.— Майже по всій УРСР, крім Карпат, але росте в Закарпатті.
— Р. дрібніша, з лінійними або нитковидними листками 7
7. 	Л. сидячі, лінійні, нижні стеблові — ланцетно-лінійні, 2—4 мм завд., звужені до основи і тонкозагострені на верхівці. Ст. піднесені, майже від основи дуже розгалужені, з довгими, густо улисненими гілочками. Він. світло-жовтий, 9—10 мм завд. (без шпорки); шпорка трохи зігнута, 5—6 мм завд. 2/., ЗО—50 см. Цв. VII — VIII.
6. Л. чорноморський — L. euxina
Velen.
На пісках і сланцях.— По берегах Чорного моря рідко (Миколаїв, Євпаторія, Арабат- ська Стрілка, Керченський п-ів).
— Л. плоскі, ланцетно-лінійні або лінійні, до верхівки відтягнутозагострені, 2—
2,5 	см завд. і 3—4 (5) лий завш. Ст. від основи дуже розгалужені. Він. жовтий, 7—9 мм завд. без шпорки, шпорка трохи зігнута, 3,5— 5 мм завд. 2/., 20—40 см. Цв. VI—VII.
7. 	Л. к а м’ я н и с т и й — L. petraea Stev.
На щебенистих схилах.— В Півд. Криму (Алуштинський р-н, Кипарисове, Феодосія) і на Керченському п-ві.
8 (3). Кв. жовті, дуже запашні; він. без шпорки 7—8 мм завд., шпорка (3) 5—7,5 мм завд, - Китиці не густі. Л. вузьколінійні до нитковидних, 5—50 мм завд., 0,5—2,5 мм завш., помітно м’ясисті. Ст. сизуваті, голі, починаючи від основи або трохи вище дуже розгалужені. 2/-, 15—45 см. Цв. VI — IX.
8. Л. солодкий — L. dulcis Klok. (L.
odora auct., non Fisch.).
На річкових пісках і в соснових борах.— У басейні річок Дніпра і Дінця.— В Лісостепу (на півдні) і в Степу.
— Кв. значно більші, незапашні. Китиці густі. Л. б.-м. широкі 9
9. Чаш. залозистоопушена, з тупими або тупуватозагостреними частками. Він. жовтий, близько ЗО мм завд., з трубочкою, вкритою зовні рідкими залозистими волосками, з жовтою або оранжевою волосистою випуклістю, яка закриває зів віночка. Суцв.— верхівкова, залозистоопушена, багатоквіткова китиця. 2/., 20—50 см. Цв. V — VIII.
9. Л. довгошпорковий — L. та- croura (М. В.) Chav. (Antirrhinum тасгои-
гит М. В.).
На степах і на перелогах.— На Правобережжі рідко, на півдні в Одеській, Кіровоградській та Херсонській обл.— На Лівобережжі в Луганській та Херсонській обл., в Криму б.-м. звичайно.
— Чаш. гола, з ланцетовидними загостреними частками ДО
10. Л. тонко-трав’янисті, без довгих во¬
лосків. Ст. також внизу без довгих волосків 11
— Л. шкірясті. Ст. внизу опушені довгими волосками 12
28 424
593


11. 	Л. лінійно-ланцетні або майже лінійні, гострі, при основі звужені, сидячі, 2— 6 см завд., з загорнутими краями. Він. разом з шпоркою 2—3 см завд., жовтий з червонувато-оранжовою волосистою випуклістю на нижній губі. Коробочка довгаста, 9—10 мм завд. і 6—7 мм завш., вдвоє перевищує чашечку. 2/., ЗО—90 см. Цв. V — VIII.
10. Л. звичайний — L. vulgaris Mill. Як бур’ян на полях, біля шляхів, на схилах, по чагарниках.— Майже по всій УРСР, відсутня лише на півдні Степу і в Півн. Криму, проте знову з’являється в горах Криму.
— Л. численні, лінійні, до 3 см завд., загострені, голі; китиці до 2,5 см завд., густі; приквітки майже дорівнюють квітконіжкам. Він. яскраво-жовтий, з оранжевою випуклістю, 20—25 мм завд., шпорка 10—12 мм завд. Коробочка куляста або яйцевидно-ви- довжена, близько 5—6 мм завд. 2/., ЗО—70 см. Цв. VI —VII.
11. Л. бессарабський — L. bessa-
rabica Kotov На кам’янистих схилах та галявинах.— В Степу дуже рідко (в Одеській обл., Бородин- ському p-ні, Лісне). Росте також в Молдавській РСР.
12 (10). Р. б.-м. густоопушена. Вісь суцвіття і квітконіжки б.-м. волосисті, рідко голі. Л. ланцетні, жорсткі, загострені, 4—6 см завд., з трохи загорнутими краями. Він. яскраво-жовтий, 20—25 мм завд. (з шпоркою), з оранжевою опуклістю нижньої губи. Коробочка майже куляста. 2д, 20—60 см. Цв. VI —VIII.
12. Л. Б і б e р ш т е й н а — L. ВіеЬег-
steinii Bess.
На степах, перелогах та біля доріг як бур’ян.—На півд. заході і півдні степової смуги і в Півн. Криму.
— Р. майже гола. Л. звичайно довгасто- ланцетні, 2—7 см завд., самі нижні вкорочені, близько 4—5 мм завд. Він. жовтий, з оранжевим зівом, 17—21 мм завд. (з шпоркою). Коробочка б.-м. видовжена. 2д, ЗО— 75 см. Цв. VI — IX.
13. Л. р у с ь ки й — L. ruthenica Blons-
ki (L. maeotica Klok.).
На степах, на схилах, на відслоненнях, як бур’ян біля шляхів.— В Лівобережному Степу, звідки заходить у Лісостеп.
6. 	Ротики—Antirrhinum L.
Трав’янисті р. з черговими листками. Кв. на коротких ніжках, пазушні або зібрані в китицю. Чаш. глибокоп’ятироздільна. Він. двогубий, при основі з мішковидною опуклиною; верхня губа дволопатева, нижня — трилопатева і при основі зверху опукла, закриває зів віночка.
1. Приквітки значно довші, ніж кв. Зубці чашечки до 20 мм завд., вузьколінійні, довші, ніж він. і коробочка. Л. лінійно- ланцетні, тупі. Кв. поодинокі в пазухах листків. Він. 10—12 мм завд., ясно-червонуватий. Коробочка волохата. О, 10—ЗО см. Цв. VI — IX.
1. Р. дикі — A. oronthium L.
Як бур’ян на полях, в посівах спорадично. — У Закарпатській, Одеській, Миколаївській та Кримській обл.
— Приквітки значно коротші, ніж кв. Л. ланцетні, гострі, цілокраї. Кв. у верхівкових китицях. Зубці чашечки короткі, яйцевидні, значно коротші, ніж він. Він. 2—3 см завд., різнокольоровий, частіше з широкою світло- пурпуровою або білуватою трубочкою і жовтим піднебінням. Коробочка залозисто-пухната. О, ЗО—60 см. Цв. VI — IX.
*2. Р. садові — A. majus L.
Часто розводять в садах як декоративну рослину, дичавіє.
7. 	Хеноринум — Chaenorrhinum (DC.) Lange
Р. з цілісними листками і поодинокими пазушними квітками. Він. з відкритим зівом і прямою верхньою губою із шпоркою. Чаш. п’ятироздільна.
1. Насінина бура, 0,4 мм завд., з ребрами, по краю яких є кілька зубчиків. Коробочка яйцевидна, 5—6 мм завд. Він. 5—6 мм завд., світло-ліловий, в зіві жовтуватий. 0, 10— ЗО см. Цв. VI —VIII.
1. X. клейкий — Ch. viscidum (Mo¬
ench) Simonk. (Linaria minor Desf.).
Як бур’ян на полях і на кам’янистих місцях.— По всій УРСР, але на півдні рідко.
— Насінина темно-бура, 0,6 мм завд., з ребрами, різко і часто зубчастими. Коробочка яйцевидна, 4—4,5 мм завд. Він. З—4 мм завд., світло-ліловий, в зіві жовтий; шпорка 2—3 мм завд. ©, 10—25 см. Цв. VI — VIII.
2. X. Клокова — Ch. Klokovii Kotov
На вологих крейдяних відслоненнях по р. Дінцю.— В Донецькому Лісостепу.
8. 	Ранник — Scrophularia L.
Р. трав’янисті або напівкущі, з супротивними листками. Кв. дрібні, двостатеві, зигоморфні, на тонких ніжках в кінцевій пірамідальній волоті або по 3—7 на пазушних ніжках. Чаш. глибокоп’ятинадрізана. Він. ку- лясто-глечиковидний, з майже двогубим відгином, нижня лопать якого вниз відігнута. Тичинок чотири, замість п’ятої верхньої тичинки лусочка (стамінодій) або її зовсім немає. Коробочка двогнізда.
1. Ст. і л. волохато-пухнаті 2
— Ст. і л. (принаймні поза суцвіттям) голі або з дуже коротким опушенням . .3
2. Він. жовтувато-зелений, 6—8 мм завд., стамінодій не розвинений. Нижні л. трикутно-яйцевидні, 4—6 см завд., на верхівці гострі, при основі неглибокотуповиїмчасті, краї їх двоякозубчасті. Кв. по 2—3 на пазушних коротких ніжках. 0, 20—60 см. Цв. V.
1. Р. весняний — S. vernalis L.
На тінистих кам’янистих місцях і по чагарниках.— В півд. частині Лісостепу зрідка.
— Він. зеленувато-пурпуровий, 4—11 мм завд., стамінодій округлий. Л. тоненькі, яйцевидно-довгасті, звичайно тупі, при основі трохи серцевидні, двозарубчасті, 4—7 см завд. Кв. численні, на довгих ніжках по 1—4 в півзонтиках, зібраних в пухку, до ЗО см завд. волоть. 0, 50—100 см. Цв. VI — VII.
2. P. С к о п о л і ї в — S. Scopolii Hoppe
В гірських лісах.— В Карпатах і в Криму.
594


З (1). Ст. гострочотиригранне або навіть по кутках крилате. Л. великі, довгасто-яйцевидні, зубчасті, тонкі. Р. тінистих і вологих місць 4
— Ст. тупо- або невиразночотиригранне. Л. невеликі, видовжені, товстуваті. Р. відкритих сухих і кам’янистих місць 5
4. Ст. по кутах крилате. Частки чашечки широкооблямовані, округлі. Він. зеленувато-
Мал. 463. Ранник вузлуватий: / — віночок і тичинка.
червоно-бурий, 4—6 см завд., стамінодій виїмчасто-дволопатевий. Коробочка широко- яйцевидна, 5 мм завд. 2д, 40—120 см. Цв. VI — VIII.
3. 	Р. крилатий — S. alata Gilib. (S. aquatica auct., non M. B.).
На болотах, на берегах річок, на луках.— На Поліссі, в Лісостепу нерідко, в степових р-нах і в горах Криму рідко.
— Ст. безкриле. Частки чашечки з вузькою білуватою облямівкою. Він. зеленувато- бурий, 6—9 мм завд. Кореневище м’ясисте, бульбовиднопотовщене. Коробочка яйцевидна, 5—8лшзавд. 2/., 40—100 елі. Цв. V—VIII.
4. 	Р. вузлуватий — S. nodosa L.
У лісах, по чагарниках і на луках.—На півночі УРСР звичайно, на півдні Степу і в Гірському Криму зрідка.
5 (3). Л. цілісні, іноді тільки нижні пе- ристонадрізані 6
38*
— Л. перисторозсічені, довгасто-яйцевидні, нижні — черешкові, з довгастими над- різано-пилчастими сегментами 1—1,5 см завд., верхні — з оберненояйцевидними сегментами, 1,5—2,5 см завд., які при основі зливаються. Р. гола, при основі дерев’яниста. Він. темно-червоний, 3,5 мм завд., лопаті верхньої губи округлі, по краю білуваті, в 2—4 рази довші за бокові лопаті нижньої губи. 2д, ЗО—60 см. Цв. V — VII.
5. 	Р. собачий — S. canina L. На кам’янистих місцях і по осипах.— В Гірському Криму часто.
6. Ст. білувато-залозисто-пухнате. Л. видовжені, ланцетні, з б.-м. відігнутими вбік зубцями. Чаш. 2—2,5 мм завд. з білоплів- частооблямованими частками. Він. темно- червоний, 4—4,5 мм завд. Тичинки виступають з віночка. Коробочка стиснуто-куляста, бура, 3 мм завш.,- гладенька. 2/., 20—50 см. цв. VI —VII.
6. Р. крейдяний — S. cretacea Fisch. На крейдяних відслоненнях. — В басейні р. Дінця.
— Ст. дрібноопушене, залозисте або голе. Л. надрізано- або великопилчасті . .7
7. Л. яйцевидні, яйцевидно-серцевидні
або довгасто-ланцетні, зубчасті або зарубчасті, іноді надрізані 8
— Л. перистороздільні або перисторозсічені 9
8. Він. чорнувато-червоний, 5—10 мм завд. Л. яйцевидні, з пластинкою 1—3 см завд., до основи звужені, по краю з 3—5 великими зубцями, на черешках 6 мм завд. 2/., 25—50 см. Цв. VI —VII.
7. 	Р. Гольде — S. Goldeana Juz.
На кам’янистих осипах.— На яйлах Криму (Байдарська яйла, Ай-Петрі, г. Чатирдаг, г. Демерджі).
— Він. жовтуватий, 5—6 мм завд., з темно-червоною верхньою губою. Л. довгасті або яйцевидні, 1,5—3,5 см завд., зубчасті і надрізано-пилчасті, черешкові. 2д, 10—ЗО см. Цв. VI.
8. Р. скельний — S. rupestris М. В.
На скелях.— В Гірському Криму та на Керченському п-ві.
9 (7). Півкущ дрібнозалозистоопушений. Л. видовжені, при основі клиновидні, 2,5—
3,5 	(4) см завд., перисторозсічені, з сегментами ланцетними або лінійно-ланцетними, вирі- зано-зубчастими. Він. жовтуватий, голий, 3 — 4 мм завд., верхня губа з темно-червоними лопатями. 2/., 20—50 см. Цв. VII—VIII.
9. Р. донецький — S. donetzica Ko¬
tov На сланцях.— На півд. сході Донецького кряжу.
— Р. голі 10
10. 	Р. ЗО—60 см завд. Суцв. до 10 см завд. Він жовтуватий, 4,5—5 мм завд., з верхньою пурпуровою губою. Тичинки заховані у віночку. Коробочка куляста, 5 мм завд., з загостреною верхівкою. 2/.. Цв. V — VII.
595


10. Р. олімпійський — S. olympi- ca Boiss.
На осипах кам’янистих порід.— В Криму дуже рідко (Балаклавський р-н, Орлине).
— Р. 10—15 см завв. Суцв. до 5 см завд. Він. одноколірний, темно-червоний, 6 мм завд. Тичинки виступають з віночка. Коробочка округла, 6—7 мм завд., короткоза- гострена. 2д. Цв. VI.
11. Р. тонкий — S. exilis Popl.
На осипах кам’янистих порід на яйлі.— В Криму дуже рідко (Кримське заповідно- мисливське господарство, Гурзуфське Сідло, у верхів’ї р. Авенди).
9. 	. Павловнія — Paulownia Sieb. et Zucc.
Дерево з широкою розлогою кроною. Л. супротивні, широкоовальні, прості, 15—ЗО см завд., опушені, з черешком 8—20 см завд. Кв. 5—6 см завд. (розпускаються до появи листків), блідо-фіолетові, в середині з темними плямами і жовтими смугами, у великих прямостоячих, 20—ЗО см завд., кінцевих волотистих суцвіттях. до 15 м. Цв. V.
*П. пухната — P. tomentosa (Thiinb.) Steud.
Розводять в садах і парках.— У зах. областях і на півдні: в Одесі, Херсоні, Криму.
10. 	Додарція — Dodartia L.
Р. гола. Ст. численні, розгалужені. Л. лінійно- або довгасто-ланцетні, віддалено- дрібно-зубчасті. Кв. в кінцевих китицях, на дуже коротких ніжках. Він. 15—25 мм завд., темно-фіолетовий, з довгою трубочкою. 2д, 15—50 см. Цв. V —VII.
Д. с х і д н а — D. orientalis L.
Адвентивна р. (занесена по залізниці).— Відома з Правобережного Лісостепу (Вінницька обл., ст. Вапнярка).
11. Авран— Gratiola L.
Р. гола, з повзучим кореневищем. Л. ланцетні, гострі з напівстеблообгортною основою, нижні — тупі, майже цілокраї, всі інші — пилчасті. Кв. пазушні, поодинокі на довгих ніжках, з двома приквітками при основі чашечки. Він. 8—10 мм завд., з широкою жовтою трубочкою, плоскими білими лопатями і жовтуватим волохатим зівом. Коробочка яйцевидна. 2д, 15—50 см. Цв. VI — IX.
А. лікарський — G. officinalis L.
На вологих місцях, по берегах річок, на луках.— По всій УРСР звичайно, в Гірському і Півд. Криму зрідка.
12. Мулянка— Limosella L.
Р. гола, з повзучими пагонами, що вкорінюються. Л. зібрані розеткою, довгочерешкові, лінійно-ланцетні. Кв. поодинокі, пазушні, на ніжках 2—5 см завд., зубці чашечки яйцевидні, відігнуті. Він. 2—3 мм завд., білий або блідо-ліловий, майже вдвоє довший, ніж чашечка. 0, 3—5 (10) см. Цв. VI — XI.
М. водяна — L. aquatica L.
На вологих місцях, по берегах річок та озер, в озерцях, в подах.— Звичайно в басейні р. Дніпра, рідше по Дінцю (крім Донецького Лісостепу і півдня) і Дністру.
13. 	Ліндернія — Lindernia All.
Р. гола. Ст. розгалужене, чотиригранне. Л. супротивні, сидячі, овально-довгасті. Кв. пазушні, поодинокі, на ніжках, що перевищують листки. Він. білуватий, вгорі червонуватий, 6—8 мм завд. 0, 3—15 см. Цв. V — VIII.
Л. коробчаста — L. pyxidaria All.
(Vandelia pyxidaria Max.).
На вологих місцях, по берегах річок, боліт і по рівчаках розсіяно.— В Закарпатті, на Поліссі, в Лісостепу і Степу (на півдні Херсонської обл. в Асканії-Нова).
14. 	Вероніка — Veronica L.
Трави, рідко дрібні півкущі. Кв. зібрані в китиці або поодинокі пазушні. Чаш. гли- бокочотири- або п’ятироздільна. Він. з короткою трубочкою й колесовидним чотири- роздільним відгином, здебільшого голубий або лілуватий. Тичинок дві, прикріплених до трубочки віночка. Маточка з довгим стовпчиком і маленькою цілісною приймочкою. Коробочка двогнізда, розкривається вздовж двома стулками.
1. Кв. поодинокі, на довгих ніжках у па¬
зухах звичайних або трохи зменшених листків 2
— Кв. в китицях або поодинокі, в пазухах дрібних приквітків або значно змінених верхівкових листків .... 8
2. Л. округлі або нирковидні, неглибо-
колопатеві. Коробочка дуже здута, чотирилопатева З
— Л. яйцевидні або округло-яйцевидні, зарубчасті. Короббчка опукла, дволопатева 4
3. Л. спереду три-, п’ятилопатеві, округлі, при основі трохи серцевидні, черешкові. Частки чашечки трикутно-яйцевидні, при основі серцевидні. Він. 2—2,5 мм завш., лілуватий або синій, коротший, ніж чашечка. 0, 10—30 см. Цв. IV —VI.
1. В. плющолиста — V. hederifolia L.
На лісових галявинах, по чагарниках, у садах і на полях.— В б. ч. УРСР, крім Карпат, прилеглих до них районів і Зах. Лісостепу.
— Л. з 5—9 неглибокими, тупими; зарубчастими лопатями, напівокруглі, майже серцевидні, з клиновидною або усіченою основою, на довгих черешках. Частки чашечки яйцевидні або еліптичні, тупі, до основи звужені. Він. світло-голубий, трохи перевищує чашечку.0, 10—ЗО см. Цв. IV — V.
2. В. цимбалярієва — V. cymbala¬
ria Bod.
На полях, як бур’ян в Півд. Криму, рідко.
4 (2). Виїмка оберненонирковидної коробочки широка, тупокутна, лопаті її майже трикутні; стовпчик значно виступає над виїмкою. Чашолистки ланцетні. Він. 8—11 мм завш., з зеленувато-жовтим зівом. 0, 15— 40 см. Цв. V — VI.
3. В. персидська — V. persica Роіг.
(V. Tournefortii C. C. Gmel.).
Як бур’ян на полях, шляхах, городах.— По всій УРСР розсіяно.
596


— Виїмка коробочки звичайно вузька. Лопаті коробочки округлі. Стовпчик короткий. Чашолистки яйцевидні, довгасто-яйцевидні або овальні 5
5. Квітконіжки значно, в 3—4 рази, перевищують листки. Л. майже округлі, 5— 10 мм завд., на коротких черешках, по краю неглибоко-велико-зарубчасті, на верхівці тупі. Він. голубий або білуватий, 8—13 мм завш., перевищує чашечку. 0, ©, 10—ЗО см. Цв. VI—VIII.
4. В. нитковидна — V. filiformis
Smith Бур’ян.— В Криму (Ялта).
— Квітконіжки трохи довші за листки або дорівнюють їм 6
6. Чашолистки широкояйцевидні, при плодах до 5 мм завд., прикривають одна одну при основі краями. Гнізда коробочки здуті, з 8—10 насінинами. Він. голубий, з пурпуровим зівом. 0, 5—20 см. Цв. IV — IX.
5. В. двійчаста — V. didymaTen. (V.
polita Fries).
Як бур’ян на відкритих місцях.— У зах. областях та на Поліссі рідко, в інших районах б.-м. звичайно.
— Чашолистки при основі не прикривають один одного. Гнізда коробочки не здуті, з 4—5 насінинами 7
7. Він. З—4 мм у діам., голубий, перевищує чашечку. Л. зелені, округло-яйцевид-
Мал. 464. Вероніка двійчаста: 1 — плід. ні, матово-тьмяні, з короткими черешками, тонкі. Коробочка з тупою і досить широкою виїмкою, над якою випинається стовпчик. 0, 10—30 см. Цв. Ill — X.
6. В. тьмяна — V. opaca Fries На полях, перелогах дуже рідко.— На
Зах. Поліссі (Ровенська обл., Корець).
— Він. 6—8 мм у діам., білуватий, з синіми жилками, не перевищує чашечку. Л. жовтувато-зелені, довгасто-яйцевидні, блискучі, по краях зарубчасті, товстуваті. 0, 5-30 см. Цв. Ill —X.
7. В. н и в’ я н а — V. agrestis L.
На полях, перелогах, у садках як бур’ян дуже рідко (у Львівській обл., Дрогобич; Ровенська обл., Червоноармійськ).
8 (1). Кв. зібрані на верхівці гілок у головчасті або довгасті, короткі, колосовидні, кінцеві суцвіття. Високогірні (карпатські)
Р .9
— Кв. у видовжених верхівкових і бокових китицях 12
9. Розгалужені півкущі з дерев’яніючими при основі стеблами 10
— Багаторічні трав’янисті р 11
10. 	Він. 10—13 мм у діам., блідо-рожевий або червоний, з темними смужками, рідше білий, з жовтим зівом і з короткою трубочкою. Кв. по 5—15 в пухких китицях, на коротких чергових залозистоволосистих ніжках, трохи коротші за приквітки і за чашечку. Ст. при основі дерев’янисті, вгорі розгалужені, численні. 2l, 10—ЗО см. Цв. VII— VIII.
8. В. чагарничкова — V. fniticu-
losa L.
На кам’янистих і щебенистих схилах гір.— Вказується для Мармарошських Карпат.
— Він. 10—14 мм у діам., темно-синій, з пурпуровим зівом, іноді рожевий, з дуже короткою трубочкою, з п’ятьма жилками. Кв. по 1—18 в пазухах нижніх листуватих приквітків. Дрібний півкущик. 21, 5—10 см. Цв. VI —VIII.
9. В. кущиста — V. fruticans Jacq.
На кам’янистих місцях.— В альпійському та субальпійському поясах Карпат (Чив- чинські гори, г. Петрос, г. Піп Іван Марма- рошський).
11 	(9). Прикореневі л. в густій розетці, перевищують стеблові. Нижні л. • оберненояйцевидні, лопатеві, 1,5—3,5 см завд., на коротких черешках або майже сидячі, з клиновидною основою, по краю зазублені або майже цілокраї; стеблові л. супротивні, довгасті або довгасто-лопатеві. Коробочка залозиста. 21, 5—25 см. Цв. VII — VIII.
10. В. с т о к р о т к о в а — V. bellidioi-
des L.
На альпійських луках.— В Карпатах Мармарошських.
— Прикореневої розетки листків немає. Нижні л. лусочковидні; стеблові, крім верхніх чергових, яйцевидні або довгасто-еліптичні, 1—3 см завд., коротко- і широкочереш- кові, загострені. Ст. висхідні, з повзучими, 597


короткими, улисненими пагонами. Коробочка опушена. 2д, 5—15 см. Цв. VI—VII.
11. В. альпійська — V. alpina L.
На альпійських і субальпійських луках та скелях.— В Карпатах, на Чорногорі.
12 (8). Ст. закінчуються верхівковою китицею, крім якої, можуть бути і пазушні, бокові ' 13
— Китиці виключно бокові, пазушні .28
13. Верхні л. поступово переходять в приквітки. Суцв. не різко відмежовані . .21
— Приквітки дуже відрізняються від верхніх листків 14
14. Р. густобілуватоповстиста, без за¬
лозистих волосків, з довгими змішаними прилягаючими волосками 15
— Р. не бувають білоповстисті, б.-м. густокороткосіруватоопушені або зеленуваті, з жорсткуватими розчепіреними волосками, іноді з домішкою залозистих волосків або майже голі чи коротко- і кучерявоопушені
Мал. 465. Вероніка степова: загальний вигляд рослини, 2 — квітка (збільш.), З — плід (збільш.).
15. Р. 20—40 см завв. Китиці довгі, верхівкові, частіше поодинокі, міцні, колоско- видні, при плодах витягнуті. Л. розміщені по всьому стеблу. Він. світло-голубий, колесовидний, 6—7 мм завд. 2/. Цв. V — VIII.
12. 	В. сива — V. incana L.
У борах, суборах, на пісках, на кам’янистих схилах, степах.— На Поліссі звичайно, в Лісостепу значно рідше.
— Р. 10—15 (20) см завв. Верхівкова китиця 3—10 см завд., міцна, іноді при основі переривчаста. Л. скупчені при основі стебла. Він. синій, 5—9 мм у діам. 2д, 10—15 см. Цв. VI —VIII.
13. 	В. біла — V. hololeuca Juz.
На кам’янистих схилах на яйлах.— В Гірському Криму.
16 (14). Кв. сидячі. Квітконіжки нижніх квіток 1—2 мм завд., приквітки перевищують їх. Л. дрібно- або неясно-зарубчасті, супротивні, густоопушені або голі. Китиці здебільшого поодинокі. Ст. 15—40 см завв. . .17
— Квітконіжки понад 2 мм завд.; приквітки коротші за квітконіжки. Л. здебільшого гостропилчасті або тупувато-зарубчасті, супротивні, іноді мутовчасті, з рідким опушенням або голі. Китиць часто декілька. Ст. 40—150 см завв 19
17. Р. у верхній частині опушені залозистими і м’якими простими волосками. Л. товстуваті, тупувато-зубчасті, зісподу голі. Він. блідо-голубий, з лінійними загостреними лопатями, які сходяться між собою, в нижній частині скручений. Тичинки коротші за віночок. Коробочка залозисто-волохата. 2д, 30—60 см. Цв. VII — IX.
14. В. орхідна — V. orchidea Crantz (V. spicata L. var. orchidea (Crantz) Knapp). На схилах і по чагарниках.— В Закарпатті, Прикарпатті, Волинському і Правобережному Лісостепу (найбільш східне місцезнаходження — Вінниця).
— Р. сіруватоопушені простими волосками, в нижній частині іноді голі. Л. сірувато- або зеленуватоопушені, пилчасто-зубчасті. Він. синій, з ланцетними лопатями, не скручений в нижній частині. Тичинки дорівнюють віночку або довші за нього. Коробочка опушена або гола 18
18. Він. синій, 7—8 мм у діам. Тичинки довші за він. Коробочка гола, 2—2,5 мм у діам. Чаш. з довгими розчепіреними волосками. Р. у верхній частині опушені довгими простими волосками. 2д, 20—45 см. Цв. V — VII.
15. В. степова — V. steppacea Kotov
(V. Barrelieri Schult, p. p.).
На сухих степах і кам’янистих схилах.— В Донецькому Лісостепу, Степу і Криму.
— Він. яскраво-голубий, синій, рожевий, іноді білий, з ланцетними гострими лопатями. Тичинки майже дорівнюють віночку. Р. опушені короткими розчепіреними волосками. 2/, 15—30 см. Цв. VI —VIII.
16. В. колосиста — V. spicata L.
У соснових лісах, на пісках, степах, кам’янистих схилах, на галявинах і в горах.— Звичайно на Поліссі, в Лісостепу і в півн. 598


р-нах степової зони, досягає гирла річок Бугу і Дніпра, в Карпатах і в Криму рідко.
19 (16). Л. гладенькі, широколанцетні або трикутні. Приквітки звичайно довші за квітконіжки 20
— Л. короткопухнаті, 4—15 см завд., довгасто-яйцевидно-ланцетні або вузьколанцетні, до верхівки двоякогостропилчасті, на кінцях дуже загострені. Приквітки здебільшого коротші за квітконіжки. Він. голубий, з округло-овальними загостреними частками, 5—6 мм завд. Тичинки перевищують віночок. 2д, 40—120 см. Цв. VI —VIII.
17. В. волотиста — V. paniculata L.
(V. spuria М. В.).
У байрачних лісах, по чагарниках, на узліссях і на степових схилах.— На Поліссі (зрідка в півд. частині), в Лісостепу і Степу (крім крайнього півдня і Криму).
20. Л. довгасті або довгасто-ланцетні, до верхівки двоякогостропилчасті, з майже серцевидною або плоскою основою або ланцетно- лінійні, з клиновидною основою, голі або зісподу трохи опушені. Ст. голі або короткоопушені. Китиці густі (одна верхівкова і кілька бокових). 2д, 40—120 см. Цв. VI — VIII.
18. В. довголиста — V. longifolia L.
На вологих луках, по берегах річок і чагарниках.— В б.-ч. УРСР звичайно; в Карпатах росте тільки в передгір’ях, відсутня на півдні Степу та в Криму.
— Л. тонкошкірясті, трикутні, довгасто-яйцевидні або довгасто-ланцетні, тонко- загострені, з майже рівною, рідше серцевидно-округлою основою, до верхівки двоякогостропилчасті. Ст. у верхній частині роз- чепіреноопушені. Китиці в кількості 1—З, густі, 5—10 см завд. 2/., 20—ЗО см. Цв. VI — VIII.
19. 	В. Б а х о ф е н а — V. Bach о fen і Heuff.
На скелях.— В Карпатах рідко (Рахів- ський р-н, г. Петрос).
21 (13). Середні стеблові л. долоневидні
або перисторозсічені 22
— Всі л. цілісні 24
Мал. 467. Вероніка волотиста: 1 — плід.
22. Квітконіжки звичайно довші за приквіткові листочки. Середні л. яйцевидно- округлі, майже до основи долоневидно-3— 5-роздільні; верхівкові л. глибокотри роздільні. Він. 6—9 мм у діам., темно-голубий, трохи менший, ніж чаш. 0, 5—15 см. Цв.
III —V.
20. 	В. трилиста — V. triphyllos L.
На степах, як бур’ян на полях, перелогах.— На півдні в степовій зоні і в Криму звичайно. Занесено на північ (Житомир, Ровно).
— Квітконіжки звичайно коротші за приквіткові листки. Середні л. при основі клиновидні, перисто-5—7-роздільні; верхівкові, крім нижніх, цілісні, ланцетно-лінійні 23
23. Він. близько 3 мм у діам., майже вдвоє менший за чашечку, рожево-голубий. Коробочка клиновидна; стовпчик не перевищує виїмки коробочки. 0, 5—15 см. Цв.
IV — V.
21. 	В. весняна — V. verna L.
На полях, по сухих луках, кам’янистих схилах як бур’ян.— По всій УРСР б.-м 599


звичайно, відсутня у високогірських р-нах Карпат, рідко на крайньому півдні і в Криму.
— Він. 4—5 см у діам., дорівнює чашечці, голубий. Коробочка округло-оберненосер- цевидна, при основі округла. Стовпчик значно перевищує виїмку коробочки, 0,9—1,1 мм завд. 0, 10—20 см. Цв. IV —VI.
22. В Д і л л е н і я — V. Dillenii Crantz
(V. campestris Schmalh.).
У 	борах, на пісках, на відслоненнях різних порід.— В б. ч. УРСР, але відсутня в Карпатах, у Прикарпатті, на півдні Степу в Херсонській обл. і в Криму.
24 (21). Багаторічники з прикореневою розеткою або безплідними пагонами. Л. майже цілокраї 25
— Однорічники без прикореневої розетки і безплідних пагонів. Л. зарубчасті, б.-м. густопухнаті 26
25. Він 8—10 мм у діам., блідо-голубий або білуватий, з темно-синіми смужками по всій довжині або в нижній частині в зіві, зелений, волосистий. Р. з прикореневими безплідними пагонами. Прикореневі л. звичайно численні, до 15 см завд., довгасто- ланцетні або довгасто-лопатеві, цілокраї. 2д, 30—80 см. Цв. V — VIII.
23. В. т и р л и ч е в а — V. gentianoides
Vahl.
На гірських луках, на яйлах.— В Криму нерідко. Занесено в Закарпаття (Рахів). Красива декоративна р., яку іноді розводять в садах і парках.
Мал. 468. Вероніка трилиста:
1 — загальний вигляд рослини,
2 — квітка (збільш.), З — приквіток (збільш.), 4 — плід (збільш.).
— Він. З—4 мм у діам., білий, голубий або білуватий, з рожевими жилками. Ст. повзучі або лежачі, вгорі висхідні, при осно: ві здебільшого розгалужені. Нижні л. черешкові, округлі або яйцевидні чи яйцевидно- ланцетні, 5—20 мм завд., тупі, неяснозаруб- часті, що поступово переходять в цілокраї приквітки. 2д, 5—ЗО см. Цв. V — VIII.
24. 	В. чебрецелиста — V. serpyl- lifolia L.
На вогких луках, лісових галявинах, по чагарниках.— На Поліссі, в Карпатах, Прикарпатті і Лісостепу звичайно, в Степу зрідка, на півдні досягає м. Новомосковська на р. Самарі. Після перерви з’являється в Гірському Криму.
26 	(24). Квітконіжки набагато коротші за чашечку. Він. менший за чашечку, дрібний, 1,5—2 мм завд., блідо-голубий. Р. пухната, у верхній частині залозиста. 0, 0, 5—20 см. Цв. IV — IX.
25. 	В польова — V. arvensis L.
Як бур’ян на полях, перелогах, біля доріг.— По всій УРСР звичайно, але в Карпатах зрідка.
— Квітконіжки дорівнюють чашечці. Він. інтенсивно голубий 27
27. 	Квітконіжки при плодах в 3—4 рази довші за чашечку. Коробочка залозисто-війчаста, 4—6 мм завд., стиснута, перевищує чашечку, майже досередини дволопатева, з вузькою гострою вирізкою. Насінини плоскі. 0, 5—20 см. Цв. IV — VI.
26. 	В. щебрушколиста — V. асі- nifolia L.
На вологих відкритих місцях, на галечниках як бур’ян.— В Криму.
— Квітконіжки приблизно дорівнюють чашечці. Коробочка здута, яйцевидна, з незначною виїмкою. Насінини з одного боку ввігнуті, з другого — опуклі. Р. коротковід- стовбурченоволохата. 0, 0, 5—25 см. Цв. III —V.
27 	В. рання — V. praecox All. На степах, кам’янистих схилах, полях.— В Лісостепу (на півдні), в Степу і Криму.
28 	(12). Ст. дуже вкорочене, значно коротше за 2—4 квітконосні пагони. Л. довгасто-яйцевидні, короткочерешкові, цілокраї або дрібнозубчасті, по краях опушені. Він. 6—8 мм завд., голубий. Коробочка оберненояйцевидна, залозистоопушена, вдвоє довша, ніж чашечка. 2д, 5—10 см. Цв. VI— VIII.
28. 	В. безлиста — V. aphylla L.
На скелях.— В субальпійському та альпійському поясах Карпат (г. Свидовець).
— Ст. видовжене. Пагони багатоквіткові 29
29. 	Суцв. майже у вигляді щитка з 2—4 квіток. Ст. висхідне, густо улиснене, у верхній частині сильно розгалужене, опушене густими притиснутими короткими волосками або голе. Л. супротивні, сидячі, нижні — яйцевидні або довгасті. Він. синій, вдвоє довший за чашечку, з чотирма нерівними частками. Коробочка вдвоє довша за чашечку, 6 мм завд. 2д, 3—15 см. Цв. VII.
600


29. 	В. Баумгартена — V. Baumgarten і і Roem. et Schult.
На скелях і кам’янистих схилах.— В субальпійському і альпійському поясах Карпат (в Івано-Франківській, Закарпатській обл.).
— Суцв. багатоквіткові, видовжені . .30
ЗО. 	Китиці в пазусі лише одного з супротивних листків. Л. вузьколінійноланцет- ні, сидячі, гострі, з віддаленими дрібними зубцями і з спрямованими назад зазублинами. Він. 4—5 мм у діам., блідо-голубий або білуватий, з рожевими або темно-синіми смужками. Коробочка дуже стиснута, з глибокою виїмкою. 2д, 10—50 см. Цв. VI —VIII.
ЗО. 	В. щиткова — V. scutellata L.
На вологих луках, болотах, по багнистих берегах річок.— В б. ч. УРСР, але в Степу рідко, в Криму тільки в горах, дуже рідко.
Var. pilosa Vahl.— з відстоячими рідкими залозистими волосками.— Рідко разом з типовою формою.
— Р. з іншими ознаками 31
Мал. 469. Вероніка Баумгартена:
1 — загальний вигляд рослини, 2 — плід (збільш.), З — насінина (збільш.).
31. Коробочки округлі або довгасто-еліптичні, опуклі або трохи стиснуті, розтріскуються по гніздах і вздовж стулок. Насінини трохи сплюснуті, яйцевидні або довгасті. Чаш. чотирироздільна. Р. вологих місць . .32
— Коробочки дуже стиснуті з боків, розтріскуються тільки вздовж плацентарної колонки, з високо зростаючими стулками. Насінини стиснуті, плоско-опуклі або човнико- видні, з одного боку ввігнуті. Чаш. 4—5- роздільна. Р. пісків і сухих місць ... .38
32. Р. з б.-м. волосистими осями суцвіття, чашечками, квітконіжками, приквітками і коробочками. Ст. при основі дуговидно вигнуті, голі. Він. З—3,5 мм у діам., білий, з рожевими смужками на верхній і бокових частках. 2/., 10—35 см. Цв. VI—VII.
31. 	В. герцеговинська — V. рої- jensis Murbeck (V. anagallis L. f. villosa
Bunge).
По берегах озер, боліт і річок на вологому піску.— Переважно на Лівобережжі в Лісостепу і на півночі Степу, дуже рідко на Правобережжі (в Миколаївській обл.).
— Р. з голими або залозистоопушеними осями суцвіття, чашечками, квітконіжками, приквітками і коробочками або вся р. зало- зистоопушена ,.33
33. 	Л. з черешками 4—7 мм завд., довгасто-овальні, тупо- і поверхово-пилчасті, блискучі, голі, темно-зелені. Квітконіжки майже однакової довжини з приквітками. Він. 4—9 мм у діам., 2,5—4 мм завш.. блідо-
Мал. 470. Вероніка струмкова:
1 — віночок, 2 — віночок з тичинками (збільш.), З — стовпчик (збільш.). 4 — плід (збільш.).
голубий з синіми жилками, яскраво-синій або темно-фіолетовий, перевищує чашечку. 2/., 10—60 см. Цв. IV — IX.
32. В струмкова — V. beccabunga L.
По берегах струмків, річок, озер, на болотах.— По всій УРСР, але в Криму тільки в гірських р-нах і на Півд. березі.
— Л. сидячі або іноді найнижчі з них на черешках. Квітконіжки всі, або крім найнижчих, звичайно в кілька разів довші за приквітки .34
34. 	Коробочка довгасто-еліптична, довжина її майже вдвоє перевищує ширину. Ст. виповнене. Суцв. б.-м. залозистоопушене або голе. Він. 2—3 мм у діам., білуватий, блідо- голубий або брудно-фіолетовий, з темними смужками. 2/, 10—ЗО см. Цв. VI — IX.
33. В. джерельна — V. anagalloides
Guss.
По берегах струмків, річок, озер і на болотах.— На Поліссі, в Лісостепу і значно рідше в Степу
— Коробочка округла або округло-еліптична, ширина її перевищує довжину або майже дорівнює їй. Ст. порожнисте . . .35
601


35. Квітконіжки прямі, лише трохи перевищують чашечку і приквітки. Він. білий або голубуватий, перевищує чашечку. Суцв. дуже густі, довгі і вузькі. 2z, ЗО—90 см. Цв. IV — V.
34. В. вербозіллева — V. lysima-
chioides Boiss.
По берегах струмків.— В Криму рідко (Судацький р-н, Карадаг).
— Квітконіжки відхилені, видовжені, перевищують чашечку і приквітки. Він. блідо-голубі, рожеві, рідше білуваті . . . .36
36. Квітконіжки при плодах 4—6 мм завд., дуже тоненькі, косо догори стоячі під гострим кутом. Суцв. звичайно густі, багатоквіткові, виходять з пазух супротивних листків. Коробочки широкоовальні, трохи звужені до верхівки, ширина їх перевищує довжину. 2/., 15—80 см. Цв. IV — IX.
35. В. берегова — V. anagallis-aqua-
tica L. (V. anagallis C. Koch).
Біля води, по берегах струмків, річок, озер.— По всій УРСР, але в Криму зрідка, особливо на півночі.
— Квітконіжки горизонтально відстоять під прямим, рідше під гострим кутом. Суцв. пухкі, малоквіткові. Коробочки кулясті або яйцевидно-кулясті, тупі 37
37. Квітконіжки довгі, 5—8 мм завд., при плодах видовжуються, в 3—5 разів довші за приквітки. Чаш. вдвоє-втроє коротша за квітконіжки і з загостреними частками. Він. трохи перевищує чашечку, голубий. 2/., 10—30 см. Цв. V—VI.
36. В. с к а р д с ь к а — V. scardica Gri¬
seb.
На вологих луках дуже рідко.— Відома в Лівобережному Лісостепу.
— Квітконіжки короткі, міцні, дорівнюють або майже дорівнюють приквіткам, горизонтально відхилені під прямим кутом. Він. білуватий, з червоними або брудно-фіолетовими жилками, 4—5 мм завш. 2д, 15— 50 см. Цв. IV — IX.
37. В. в о д я н а — V. anagallidiformis Bo¬
rean (V. aquatica Bernh.).
По берегах водойм, на вологих, часто піщаних місцях.— На Поліссі і в Лісостепу.
38 (31). Чаш. п’ятироздільна 39
— Чаш. чотирироздільна 43
39. З кореневища виходять численні ст.,
які розходяться в різні боки, лежачі або висхідні, 10—20 см завд. Р. сіруваті, короткоопушені 40
— Ст. поодинокі або нечисленні, прямостоячі, б.-м. високі 41
40. Нижні л. короткочерешкові, довгасто-яйцевидні, решта— сидячі, довгасті, лінійно-ланцетні, надрізано-пилчасті. Коробочка 3—5 мм завд., гола, широкообернено- яйцевидна, на верхівці з неглибокою і гострою виїмкою і довгим стовпчиком. Він. 5— 8 мм у діам., блідо-ліловий. 2д, 10—ЗО см. Цв. V —VII.
38. 	В. лежача — V. prostrata L.
На лісових галявинах, узліссях і по чагарниках, на суходільних луках.— На По- 602
ліссі рідко (Коростишів, Житомир, Київ), в Розточчі, Лісостепу і Степу.
— Л. сидячі або з дуже короткими черешками, глибокоперистороздільні на лінійні частки, цілокраї або надрізані. Суцв. супротивні, в пазухах листків по 2—4, вкорочені, досить густі. Коробочка трикутно-обернено- серцевидна, при основі клиновидна. Він. 5— 6 мм у діам., синюватий або рожевий. 2^., 10—25 см. Цв. V —VII.
39. В. багатороздільна — V. mul¬
tifida L.
На кам’янистих схилах (сланцях, піскуватих вапняках, гранітах) і пісках.— В Донецькому Лісостепу, Степу і Криму.
41 (39). Л. сидячі, перистороздільні або перисторозсічені, з лінійними частками. Р. розсіяноволосиста. Чаш. з чотирма-п’ятьма дуже нерівними частками. Він. 7—10 мм у діам., яскраво-синій. Коробочка 4—5 мм завд., дорівнює чашечці. 2/, 20—60 см. Цв. V —
VII.
40. В. а в с т р і й с ь к а — V. austriaca L.
На степах, схилах, узліссях, лісових галявинах і в горах.— В б. ч. УРСР, але відсутня в Карпатах і рідко в Півн. Криму.
— Л. яйцевидні або довгасті, цілісні, пилчасті 42
42. Л. яйцевидні, 3—5,5 см завд., при основі округлі або трохи серцевидні, зарубчасто-пилчасті, сидячі або короткочерешкові, зверху голі, зісподу з волосками. Р. кучерявоволосиста. Він. 10—13 мм у діам., яскраво-синій, в зіві волосистий. Коробочка оберненояйцевидна, 3—3,5 мм завд., вкрита рідкими волосками, при основі округла. 2і, 30—80 см. Цв. V —VII.
41. В. широколиста — V. teucrium
L. (V. latifolia Koch).
На лісових галявинах, по чагарниках, на схилах, іноді на луках.— По всій УРСР, але відсутня в Степовому Криму і рідко на півдні Степу (Херсонська обл.).
— Л. ланцетні, лінійно-ланцетні або майже лінійні, до 7,5 см завд. і до 2,5 см завш., звичайно віддалено-пилчасті або пилчасто- зубчасті, верхні — цілокраї, волосисті. Л. верхівкових пагонів численні, дуже відрізняються від стеблових, лінійні, цілокраї або з рідкими зубцями, рідко дрібнопилчасті. Ст.
б.-м. густоволосисті. Він. 10—13 мм у діам., яскраво-синій або фіолетовий. 2ї, ЗО—80 см. цв. VI—VIII.
42. В. зубчаста — V. dentata Schmidt
(V. teucrium p. dentata Celak.).
У лісах розсіяно.— В Закарпатті (Берегове, Мукачеве), Прикарпатті, на Поліссі (Житомир), в Лісостепу і Степу (на півночі).
43 (38). Л. довгочерешкові, які майже дорівнюють серцевидно-яйцевидній або яйцевидній великопилчастій пластинці. Р. розсіяноволосиста, в суцвітті залозиста. Ст. повзуче. Китиці рідкі, малоквіткові, звичайно поодинокі. Він. 6—12 мм у діам., блідо-ліловий. 2д, 15—25 см. Цв. V — VI.
43. 	В. гірська — V. montana L.


У вогких лісах на Правобережжі.— В Карпатах і прилеглих р-нах звичайно, на Поліссі дуже рідко (Житомир) і в Зах. Лісостепу зрідка (Хмельницька обл., Сатанів, Купин).
— Л. сидячі або короткочерешкові . .44
44. 	Верхні л. довгозагострені, виїмчасто- гострозубчасті; нижні — з дуже короткими волосками, широкі, яйцевидні або довгасті з слабосерцевидною основою, гострі і нерівнопилчасті. Суцв. рідкі, супротивні, в пазухах верхніх листків. Квітконіжки при плодах на верхівці вгору зігнуті. Він. 7—9 мм у
Мал. 471. Вероніка лікарська:
І — віночок з тичинками (збільш.), 2 — чашечка, З — плід у чашечці (збільш.).
діам., блідо-голубуватий. 2/-, ЗО—70 см. Цв. VI—VII.
44. В. найбільша — V. maxima Mill.
(V. urticifolia Jacq.).
У гірських лісах і по чагарниках.— В Карпатах звичайно.
— Л. тупі або трохи загострені. Ст. лежаче або висхідне 45
45. Квітконіжки у 2—5 разів довші за
чашечку 46
— Квітконіжки звичайно не довші за чашечку 47
46. Ст. численні, дерев’янисті, дугоподібні. Л. лінійні або лінійно-ланцетні, нижні — іноді довгасті, при основі вузькоклино- видні, цілокраї або з 1—4 зубчиками. Він. 4—17 мм у діам., світло-голубий або темно- синій. Коробочка 4,5—5 мм завд. 2/, 5— ЗО см. Цв. V— VIII.
45. В. кримська — V. taurica Willd.
На кам’янистих схилах, на мергелях, вапняках і сланцях.— В передгір’ях і в горах Криму нерідко.
— Ст. одне або їх кілька, лежаче, плідні гілки висхідні, розсіяно-пухнаті. Л. яйцевидні або довгасті, віддалено-пилчасті, до основи цілокраї. Квітконіжки після цвітіння горизонтально відхилені. Він. 5—15 мм у діам., білуватий, з червонуватими жилками або синій. 2^, 10—40 см. Цв. IV — VI.
46. В. т і н ь о в а — V. umbrosa M. В. (V. peduncularis M. В. p. umbrosa Boiss.).
В лісах.— В Донецькому Лісостепу рідко (Луганська обл., Лисичанськ, Верхнє, Мирна Долина, Томашівка), в Гірському та Перед- гірському Криму звичайно.
47 (45). Ст. 10—ЗО см завв., рівномірно опушене, лежаче. Л. звужені в короткий черешок, оберненояйцевидні або еліптичні, зарубчасто-пилчасті, при основі цілокраї. Китиці виходять з пазухи одного лише з супротивних листків, багатоквіткові, досить густі. Він. 6—7 мм у діам., блідо-ліловий або голубуватий. 2д. Цв. VI —VIII.
47. В. лікарська — V. officinalis L.
В лісах.— В Карпатах, на Поліссі, в Лісостепу звичайно, на півночі Степу зрідка, в Криму в горах.
— Ст. 15—40 см завв., по двох супротивних гранях густоволосисте. Л. звичайно сидячі, округло- або довгасто-яйцевидні, надрі- занозубчасті. Китиці майже завжди парні. Він. 10—14 мм у діам., яскраво-голубий, з темними смужками. 2/.. Цв. V— VIII.
48. В. дібровна — V. chamaedrys L.
На лісових галявинах і по узліссях.— В Карпатах, на Поліссі, в Лісостепу звичайно, в Степу (на Лівобережжі) і Криму (гірські та передгірські р-ни).
Var. pilosa Benth.— Ст. навкруги вкрито волосками. Зрідка.
15. 	Наперстянка—Digitalis L.
Суцв.— китиця з пониклими квітками. Чаш. п’ятироздільна. Він. трохи неправильний, над основою дещо звужений, трубчасто- дзвоникуватий, на верхівці коротко-двогу- бий. Тичинок чотири. Стовпчик довгий, з коротко-дволопатевою приймочкою. Коробочка яйцевидна.
1. Кв. пурпурово-рожеві, рідше білі. Ст. і л. зісподу сіруватоповстисті. Нижні л. яйцевидні або яйцевидно-ланцетні, гострі, звужені до основи. Він. 4—5 см завд., зовні голий, всередині волосистий. Коробочка яйцевидна, захована в чашечці. 0, 40—120 см. Цв. VII —VIII.
*1. Н. пурпурова — D. purpurea L. Розводять. Р. лікарська.
— Кв. світло-жовті або білуваті. Л. зісподу неповстисті 2
2. Кв. світло-жовті, в однобічній багатоквітковій китиці, горизонтально відхилені або пониклі. Він. З—4 см завд. Ст. у верхній частині залозисто-пухнате. Л. ланцетні або довгасто-ланцети і, нерівномірно-пилчасті. Коробочка яйцевидна, вдвоє перевищує чашечку. 2д, 40—100 см. Цв. VI — VIII.
2. 	Н. в е л и к о ц в і т а — D. grandiflora
Mill. (D. ambigua Мшт.).
В лісах, по чагарниках.— В Закарпатті, Карпатах, Прикарпатті, Розточчі, на Поліссі, в Лісостепу (на Лівобережжі раніш росла в окол. м. Харкова).
— Кв. зовні по білому фону вкриті жовтувато-коричневою сіткою, всередині білуваті. Він. 2—3 см завд. Ст. в суцвітті густо- повстистоопушене, в нижній частині майже голе. Прикореневі і нижні стеблові л. дов603


гасто-яйцевидні. Коробочка 8—11 мм завд., конусовидна, тупа, вкрита залозистими волосками. 0, 50—150 см. Цв. VII — VIII.
*3. Н. шерстиста — D. lanata Ehrh.
Культивують як лікарську рослину. Дико росте в Молдавській РСР, поблизу Злотія.
16. 	Перестріч — Melampyrum L.
Р. напівпаразитні, з зеленими листками. Кв. в пазухах великих приквітків, зібрані колосовидним суцвіттям. Чаш. трубчасто- дзвоникувата, чотири надр і за на, дві її верхні частки довші за нижні. Він. вгорі розширюється, з двогубим відгином і верхня губа з відгорнутими боковими краями, стиснута з боків, зверху шоломовидна, нижня — при основі з двома опуклинами, короткотрилопате- ва. Тичинок чотири. Коробочка яйцевидна, коса, гніздорозривна.
1. 	Кв. зібрані густим колосом, звернені
в усі боки 2
— Кв. звичайно нижні, віддалені одна від одної, обернені в один бік 4
2. 	Колос густий, черепитчастий, чотиригранний. Приквітки округло-яйцевидні, вздовж складені по краю, гребінчасто-гостро- зубчасті. Л. сидячі, лінійно-ланцетні, гострі, цілокраї або верхні з одним-двома зубцями при основі. Чаш. вдвоє коротша, ніж він., волохата, з двома верхніми зубцями, значно довшими за нижні. Він. 13—16 мм завд., пурпуровий, рідше блідий, з жовтим зівом та краями. 0, 15—ЗО слі.Цв. V — VI.
1. 	П. гребінчастий — M. cristatum L.
По чагарниках, на лісових галявинах і на луках.— В Закарпатті, Прикарпатті, на Поліссі, в Лісостепу звичайно, в Степу (на Лівобережжі) зрідка.
— Колос циліндричний, довгий. Приквітки плоскі, довгасто-яйцевидні, глибоко надрізані на шиловидні зубці З
3. 	Приквітки і він. завжди пурпурові. Коробочка оберненояйцевидна, 1 см завд.г пряма, з носиком, який прямо стирчить, відкривається цілком або б.-м. рівномірно по швах. Він. 20—25 мм завд., пурпуровий, з жовтим і голубуватим кільцем нижче відгину, зовні густоопушений. О, 15—50 см. Цв. VI — IX.
2. 	П. польовий — M. arvense L. Як бур’ян в посівах і біля доріг.— У зах. р-нах звичайно, на півдні УРСР, в приморських р-нах та в горах Криму спорадично.
— Приквітки і він. блідо-жовті або майже білі, зрідка рожеві. Коробочка і носик тільки на верхівці або цілком серповидні або крючком зігнуті донизу. Коробочка нерівномірно розкривається, а по верхньому кілю
Мал. 473. Перестріч гребінчастий:
1 — загальний вигляд рослини, 2 — квітка (збільш.), З — чашечка (збільш.), 4 — плід (збільш.).
майже не розкривається, з трьома-чотирма насінинами. ©, 15—ЗО см. Цв. VI — IX.
3. 	П. сріблястий — M. argyrocomum Fisch. (M. arvense subsp. argyrocomum (Fisch.) Kos.-Pol., M. arvense subsp. pseu- dobarbatum Schur) На лісових галявинах і узліссях, по чагарниках, на відслоненнях різних порід, часто на вапняках і крейді.— В лісостепових і степових р-нах і в Криму звичайно, особливо на Лівобережжі.
4 	(1). Верхні приквітки яскраво-фіолетові. Л. з короткими черешками, яйцевидно- ланцетні або ланцетні, загострені, при основі часто стріловидні або з вушками. Він. 15—20 мм завд., золотисто-жовтий. 0, 15— 60 см. Цв. VI — VIII.
4. 	П. гайовий — M. nemorosum L.
В лісах і по чагарниках.— В Карпатах, на Поліссі, в Розточчі і в Лісостепу звичайно, 604


крім Донецького Лісостепу. В Степу рідко на півночі Лівобережжя.
Var. polonicum Beauv. Чаш. гола або ко- ротковолохата. Л. звичайно ланцетні. Рідко.
— Приквітки зелені. Чаш. гола . . .5
5. Зів віночка спочатку закритий, пізні¬
ше розкривається. Він. в 2—4 рази довший, ніж чаш . .6
— Зів віночка завжди відкритий. Він. майже дорівнює чашечці . . .7
6. Ст. дуже розгалужене, з відстояними в боки квітучими гілками. Міжвузля численні, видовжені. Проміжних пар листків одна або кілька. Л. лінійні, 2—3 мм завш. або вузьколанцетні чи еліптично-ланцетні, 0,8—
1.5 см завш. або яйцевидно-ланцетні, 2—
3.5 см завш. Приквітки пальчасто- або пери- сто-гребінчасто-роздільні. 0, 20—60 см. Цв. VII— IX.
5. П. звичайний — M. vulgatum Pers. (M. pratense L. subsp. vulgatum (Pers.) Ron- nig.).
В лісах, по чагарниках.— В Закарпатті, Карпатах, Прикарпатті, Розточчі, на Поліссі і в Правобережному Лісостепу.
У нас ростуть: var. laciniatum Kotov (M. laciniatum Koshewn. et Zing., M. pratense L. var. laciniatum Schmalh.)— приквітки яйцевидні, 1—7 см завд. і 1—2 см завш., при основі майже серцевидні, глибокороздільні на 5—9 ланцетних довгих часток, середні і верхні приквітки зірчасті, бічні частки їх майже дорівнюють середній, var. integerrimum Doll.— приквітки цілокраї.
— Ст. просте або з 1—2 парами трохи відстояних, стерильних гілок. Міжвузля дуже видовжені, 4—7 см завд., в кількості 3—4. Стеблові л. ланцетно-лінійні, довгозагострені, цілокраї, 4—9 см завд. і 1,5—8 мм завш. Приквітки ланцетні, здебільшого з витягнутим кінчиком, при основі звужені або округлені, з 1—2 шиловидними зубчиками. 0, 15—40 см. Цв. V —VII.
6. П. лучний — M. pratense L.
В лісах, на узліссях і по чагарниках, на луках і болотах.— В Карпатах, Розточчі, на Поліссі і в Лісостепу досить звичайно, а також в Лівобережному Лісостепу, по р. Діншо і його притоках.
7 (5). Він. 8—12 мм завд., білий, з 5 пурпуровими плямами на нижній губі або смуг 3 і 2 оранжові плями, з широко відкритим зівом, дуже випуклою верхньою губою і відігнутою нижньою. Коробочка еліптично- ланцетна, 4,5—6 мм завд. і 2—2,5 мм завш. 0, 10—40 см. Цв. VI —VIII.
7. П. скельний — M. saxosum Baumg.
(M. silvaticum L. subsp. saxosum (Baumg.) Beauv.).
На галявинах і на гірських луках.— У Карпатах в субальпійській смузі часто, рідше спускається в лісову зону.
— Він. яскраво-жовтий, 8—12 мм завд., нижня губа червона, плямиста, під час розквіту рожева або бурувата, трубочка розширена, зів відкритий. Коробочка еліптично- ланцетна, 9 мм завд. 0, 15—ЗО см. Цв. VI —
VIII.
8. 	П. Г e р б і х а — M. Herbichii Wo- loscz.
У гірських лісах та у субальпійській смузі Карпат зрідка.
17. 	Тоція — Tozzia L.
Ст. голе або по гранях опушене. Л. супротивні, сидячі, яйцевидні, віддалено-зубчасті, голі. Кв. поодинокі, пазушні. Він. 4—6 мм завд., жовтий, з пурпуровими плямами на нижній губі. 2д, 10—50 см. Цв. VI—VII.
Мал. 474. Тоція карпатська.
1 — квітка (збільш.), 2 — плід (збільш.).
Т. карпатська — T. carpat ica Woloscz.
У гірських лісах в субальпійському поясі Карпат (в Закарпатській обл.).
18. 	Очанка — Euphrasia L.
Напівпаразитні зелені р. Кв. пазушні, на кінцях гілок зібрані в колосовидні, улисне- ні суцвіття. Чаш. дзвоникувата, чотирироз- дільна. Він. з розширеною вгорі трубочкою і двогубим відгином. Л. поступово переходять у приквітки, нижні з них часто ширші за верхні стеблові. Коробочка довгаста, сплюснута перпендикулярною перегородкою.
Р., які раніш вважали за Е. officinalis L., зараз розглядаються як ряд окремих видів; вони відрізняються опушенням, розміром і кольором віночка та часом цвітіння.
1. 	Приквіткові л. округлі або довгасті, зубці їх не розставлені, ширина їх перевищує половину довжини. Коробочка по краю вкрита довгими прямими війками 2
— Приквіткові л. лінійні або ланцетні, зубці їх значно розставлені, довжина їх удвоє перевищує ширину, з кожного боку з 2—5 довгастозагостреними зубцями. Коробочка гола або лише по краю з дрібними, зігнутими щетинками. Він. 6—8 мм завд., білий,
605


Мал. 475. Очанка гірська:
1 — листок(збільш.), 2, 3 — приквітки (збільш.)
4 — квітка (збільш.). 5 — плід (збільш.).
з голубою верхньою губою, рідко весь голубий, на нижній губі з жовтою плямою в зіві й темними смужками. О, 10—20 см. Цв. VII—
IX.
1.0. зальцбурзька — E. salisbur- gensis Funk.
На скелях і кам’янистих місцях.— В Карпатах (хр. Свидовець).
2. Приквіткові л. і чаш. опушені зало¬
зистими волосками на багатоклітинних б.-м. кучерявих ніжках З
— Приквіткові л. і чаш. без залозистого опушення або з залозками на одно- або дво- клітинній ніжці 5
3. Він. 7—8 мм завд., з майже невидов- женою трубочкою, білий, з фіолетовими жилками. Л. дуже розставлені, верхні з них яйцевидні, з 4—6 гострими однаковими зубцями з кожного боку, зелені, вкриті, як і приквіткові л. і чаш., короткими лусочками і довгими членистими залозистими волосками. О, 10—25 см. Цв. VII —VIII.
2. 	О. фінська — E. fennica Kihlm.
На луках.— Зрідка у Волинському Лісостепу (Ровенська обл.) і Лівобережному (окол. м. Харкова).
— Він. великий, 9—14 мм завд., з трубочкою, яка після цвітіння витягується . . .4
4. Ст. розгалужені, нижче середини з великою кількістю міжвузлів. Стеблові л. гострі. Приквітки залозисто-волосисті. Він. 606
9—11 мм, після цвітіння до 15 мм завд. Q, 5—40 см. Цв. VI — IX.
3. 	О. Росткова — E. Rostkoviana Наупе
На вологих луках і на болотах.— В Закарпатті, Карпатах, Прикарпатті, Розточчі і Лісостепу.
— Ст. прості або розгалужені, вище середини з малою кількістю міжвузлів. Стеблові л. тупі. Приквітки ширші, з загостреними зубцями. Він. спочатку 9—10, потім 11—14 мм завд., білий або блідо-ліловий, з жовтою плямою і ліловими жилками на нижній губі. 0, 10—25 см. Цв. V — VI.
4. 	О. гірська — E. montana Jord.
На гірських луках. — В Карпатах звичайно, в Лісостепу зрідка.
Мал. 476. Очанка кримська:
1 — загальний вигляд, 2 — суцвіття, 3 — приквітка, 4 — квітка, 5 — плід, 6 — насінина.
5 	(2). Ст. низьке, 2—8 см завв., дуже розгалужене майже з основи, вкрите дрібними білуватими, назад відігнутими волосками і короткостебловими залозками. Л. сидячі, клиновидно звужені, біля основи мало- зубчасті. Кв. на коротких ніжках. Чаш. 6 мм завд., з видовженими гострими зубцями, при плодах розростається. Він. 5 мм завд., жовтуватий або білуватий, зовні дрібноопу- шений. О, 2—8 см. Цв. VII—VIII.
5. О. кримська — Е. taurica Ganesch.
(E. Willkommii Wettst., non Freyn).
На скелях і осипах, на яйлах.— В Криму. Ендем.
— Ст. звичайно значно вище. Р. з іншими ознаками 6
6. Л. і приквіткові л. б.-м. густо- та ко-
ротко-стеблисто-залозисті 7
— Л. і приквіткові л. голі або волосисті, іноді тільки з окремими залозистими волосками 8
7. Приквіткові л. з б.-м. довгими остистими зубцями. Середні стеблові л. з гострими зубцями. Ст. звичайно нижче середини розгалужене, вкрите кучерявими волосками. О, 5—35 см. Цв. VII — IX.
6. О. коро тк оволоса — Е. Ьге-
vipila Burn, et Greml.
На сирих луках.— В Карпатах, на Поліссі і в Лісостепу звичайно.
— Приквіткові л. з гострими і короткими зубцями. Стеблові л. з тупими зубцями.


Ст. просте, рідше в середній або у верхній частині розгалужене, вкрите простими, донизу відхиленими волосками. 0, 5—ЗО см. Цв. V —VI.
7.0. тонка — E. tenuis (Вгепп.) Wettst.
На заливних луках.— В Карпатах, на Поліссі і в Лісостепу.
8 (6). Р. карпатські з великим віночком 10—13 мм завд., з б.-м. видовженою під кінець цвітіння трубочкою та широкою витягнутою нижньою губою, яка значно довша за верхню 9
— Р. з іншими ознаками. Кв. дрібніші 10
9. 	Верхні стеблові л. загострені, з гострими зубцями. Приквіткові л. при основі трохи звужені. Ст. в нижній частині розгалужене, дуже часто з ще раз розгалуженими гілками, червонувате або бурувате. ©, 10— 40 см. Цв. VII — VIII.
8. 	О. Кернера — Е. Кегпегі Wettst.
На луках.— В Закарпатті, в Карпатах і в Прикарпатті.
— Верхні стеблові л. широкі, тупі, з тупими зубцями. Приквіткові л. широкоовальні, звужені в короткий черешок. 0, 5—25 см. цв. VI — VIII.
9. 	О. барвиста — E. picta Wimm.
На гірських луках.— В Карпатах (в Ра- хівському p-ні, на Чорногорі).
10 (8). Приквітки з довгими вузькими і гострими довгоостистими на верхівці зубцями 11
— Приквітки з короткими і широкими, тупими або гострими, але неостистими зубцями 14
11. Весняні лучні р., з 2—6 стебловими вузлами та видовженими міжвузлями . . .12
— Р., що цвітуть в кінці літа та восени, із значною кількістю міжвузлів 13
12. Л., приквітки і чаш. голі або з кількома щетинками, з домішкою поодиноких короткостеблових залозок. Він. білуватий, з фіолетовою верхньою губою або ліловий.
7. 	О. тонка — Е. tenuis (Вгепп)
Wettst. (див. ст. 7).
На заливних луках.— В Карпатах, на Поліссі і в Лісостепу.
— Л., приквітки і чаш. вкриті волосками або щетинками, але без залозистих волосків. Він. 5—7 мм завд., червоно-ліловий, іноді білий, в сухому стані голубий. Ст. червонувате або буре, просте, рідше розгалужене, вкрите короткими кучерявими волосками, відігнутими донизу. 0, 5—20 см. Цв. V — VI.
10. 	О. Ю х тр и ц я — E. Uechtritziana Jung, et Engl. (E. coerulea Tausch). На луках.— Зрідка в зах. р-нах, переважно в Карпатах.
13 (11). Ст. часто біля основи розгалужене, червонувате або буре, вкрите білими, донизу спрямованими волосками. Перші квітки з’являються звичайно на 6—12 вузлах стебла. Він. 4—5 мм завд., з двороздільною верхньою губою і виїмчастими її лопатями, з трилопатевою нижньою губою, білуватий, з голубими смугами і жовтою плямою на нижній губі, рідко цілком голубий. 0, 5—20 см. Цв. VII —VIII.
11. О. дрібноквіткова — Е. раг- viflora Schagerstrom (E. curta Wettst.).
По луках.— В Карпатах, Прикарпатті, Опіллі, на Поліссі, в Лісостепу звичайно.
— Ст. пряме, просте, рідше малорозгалу- жене, вкрите кучерявими волосками. Він.
4— 6 мм завд., з короткою трубочкою, білуватий або блідо-ліловий, з жовтуватою плямою на нижній губі, іноді весь жовтий. Нижні л. оберненояйцевидні, при основі клиновидні, з кожного боку з 1—3 зубцями та тупояйце- видним або округлим зубцем на верхівці. 0
5— 15 см. Цв. VII — IX.
12. О. т а т р а н с ь к а — E. tatrae Wettst.
На гірських луках і серед скель.— В Карпатах, в Закарпатській обл.
14 (10). Л., приквітки і чаш. вкриті густими щетинистими волосками. Приквітки яйцевидні, з 4—7 остистозагостреними зубцями на кожному боці. Чаш. густощетиниста, з домішкою залозистих волосків. Він. 5—8 мм завд., білуватий або блідо-фіолетовий, з темно-фіолетовими жилками. 0, 15—40 см. Цв. V — IX.
Мал. 477. Очанка татарська.
607


13. О. татарська — E. tatarica Fisch. На степах, по схилах, відслоненнях різних
порід.— В Лісостепу (на півдні), в Степу (на Лівобережжі) і в Гірському Криму.
С. В. Юзепчук вважає, що в Гірському Криму на яйлах росте окремий вид — О. І р и- н и (Е. Ігепае Juz.). Вона нижча, до 15—20 см завв., із зближеними стебловими листками і з остистими, але нехрящуватими зубцями приквіткових листків.
— Р. з іншими ознаками 15
15. Л. голі або майже голі 16
— Л. вкриті досить довгими прямими,
м’якувато-щетинистими волосками. Зубці верхніх стеблових листків гострі, остисті.
(6) X (11). О. к о р о т к о в о л о с а X ; Хо. д р і б н о к в і тко в а— Е. brevipila
Burn, et Greml. x E. parviflora Schagerstrdm.
16. Він. 4—6 мм завд., білуватий, з темно-синіми або фіолетовими жилками і з жовтими плямами на нижній губі. Чаш. лусоч- ковидна, волосиста, з остистими зубцями. Всі л. темно-зелені, зісподу більш бліді, з дуже випнутими жилками, коротковолосисті або майже голі. 0, 5—20 см. Цв. VII— VIII.
14. О. гола — E. glabrescens (Wettst.) Wiinst. (E. curta var. glabrescens Wettst.).
На луках і на лісових галявинах.— В Лісостепу зрідка.
— Він. значно більші 17
17. Приквітки і чаш. майже голі, неза- лозисті. Приквітки ширші за стеблові листки, яйцевидні, при основі коротко-клиновидні, загострені, з 4—7 довгоостистими або гострими зубцями. Коробочка клиновидно- оберненояйцевидна, вузька, на верхівці не- виїмчаста. ©, 5—50 см. Цв. VI — IX.
15. О. стиснута — E. condensata Jord.
(E. stricta Host).
В лісах, по чагарниках, на луках.— В б. ч. УРСР, відсутня в Криму; рідко на півдні Степу, де росте в Херсонській обл., на Олеш- ківських пісках.
— Приквітки і чаш. з залозистими волосками, іноді поодинокими. Коробочка на верхівці виїмчаста.
О. коротковолоса — Е. brevipila Burn, et Greml. (див. ст. 7).
19. 	Ортанта — Orthantha (Benth.) Kern.
P. коротко-розсіяно-пухнаті. Л. лінійні або лінійно-ланцетні. Кв. на коротких ніжках. Приквітки лінійні, коротші, ніж кв. Він. 5—6 мм завд., жовтий. Тичинки виступають з віночка. Кв. в колосовидних суцвіттях. 0, 15—40 см. Цв. V — VIII.
О. жовта — О. lutea (L.) Kern. (Odontites lutea Rchb., Euphrasia lutea L.).
На степах, схилах, відслоненнях, зрідка на пісках.— В Лісостепу, Степу і в Криму, рідко на півдні Полісся і в Розточчі (Тернопільська обл., Кременець).
20. 	Кравник — Odontites Pers.
Однорічні р. Кв. в однобічних колосовидних суцвіттях на кінцях гілок, у пазухах приквіткових листків. Чаш. трубчаста або дзвониковидна, з чотирма зубцями. Тичинок 4, з них 2 верхні трохи коротші за 2 нижні.
608
Мал. 478. Ортанта жовта:
1 — загальний вигляд, 2 — квітка, 3 — плід у чашечці, 4 — насінина.
Пиляки горизонтально розміщені, загострені, пухнаті.
1. Він. жовтий, 10—15 мм завд., зовні у верхній частині опушений; верхня губа шоломовидна, коротша за нижню. Чаш. волосиста і залозиста, зубці по краю залозисто-війчасті. Ст. опушене тонкими, білими, зігнутими донизу простими волосками і товстішими, відлеглими, великоголовчастими, жовтими, залозистими. 0, 10—ЗО см. Цв. VIII — IX.
1. 	К. липкий — О. glutinosa (М. В.) Benth. (Euphrasia glutinosa M. В.)* На кам’янистих схилах і осипах, на яйлах.— В Криму.
— Він. червонуватий. Р. опушена тільки звичайними волосками ... ... .2
2. Стеблові і приквіткові л. м’ясисті, лінійно-ланцетні. Чаш. коротша, ніж коробочка, з яйцевидно-ланцетними зубчиками. Він. 9—12 мм завд. Коробочка довгасто-яйцевидна, гострокінцева, 7—10 мм завд. 0, 15— 40 см. Цв. VII — IX.
2. 	К. солончаковий — О. salina
Kotov


На приморських солончаках Азовського і Чорного морів і Сиваша. Ендем.
— Стеблові і приквіткові л. нем’ясис- ті. Коробочка трохи довша за чашечку і на верхівці звичайно тупа З
-3. Приквітки коротші за квітки або дорівнюють їм. Л. ланцетні, при основі трохи звужені, віддалено-зубчасті. Чаш. 5—6 мм
Мал. 479. Кравник липкий:
1 — загальний вигляд рослини, 2 — частина стебла
з листком, З — квітка, 4 — плід, 5 — насінина.
завд., з трикутними, коротшими, ніж трубочка, зубчиками. Він. коротко-пухнатий, в півтора або майже у два рази довший за чашечку, 8—10 мм завд., верхня губа його трохи довша за нижню. 0, 15—40 см. Цв. VII — X.
3. 	К. пізній — О. serotina (Lam.) Dum.
(О. rubra Gilib., Euphrasia odontites L.).
На луках, на схилах, біля доріг.— Майже по всій УРСР, крім Карпат.
— Приквітки звичайно вдвоє довші за квітки. Л. ланцетні, при основі розширені, зверху звужені, глибокопилчасті. Чаш. 5— 8 мм завд., при плодах збільшується. Він.
Мал. 480. Кравник солончаковий:
/ — загальний вигляд рослини, 2 — гілка з плодами, 3 — частина стебла з листками, 4 — квітка (збільш.), 5 — плоди (збільш.), 6 — насінина (збільш.).
8—9 мм завд., коротко-пухнатий. 0, 10— ЗО см. Цв. VI—VIII.
4. 	К. весняний — О. verna (Bell.) Dum. (Euphrasia verna Bell.).
Бур’ян в посівах і на луках.— В Карпатах.
21. 	Бартсія — Bartsia L.
Стебел кілька, прямостоячих або при основі висхідних, нерозгалужених, звичайно червонуватих, опушених кучерявими білими волосками, які закінчуються невеликими чорними залозками. Л. супротивні, стеблообгортні, яйцевидні, тупопилчасті. Квітконіжки короткі. Він. фіолетово-пурпуровий, вдвоє довший за чашечку, 15—18 мм завд., зовні гус- тозалозистоопушений. 2/., 10—30 см. Цв. VI— VII.
39 424
609


Б. альпійська — В. alpina L.
На високогірних луках.— В Карпатах на Чорногорі.
22. 	Дзвінець — Rhinanthus L. (Alectorolophus Hall.).
Однорічні p. Кв. у верхівковому колосовидному суцвітті. Чаш. сплюснуто-здута, чо- тиризубчаста. Він. двогубий, жовтий, з фіолетовими плямами; верхня губа шоломовидна, стиснута з боків, з білим або фіолетовим зубцем на кожному боці; нижня губа коротша, ніж верхня, трилопатева. 1. Напівпаразитні зелені р. Чаш. гола, тільки по швах звичайно коротко-шорстка 2
— Чаш. по всій поверхні опушена простими і залозистими волосками 10
2. Насінина без крила, іноді вузькообля- мована. Він. 14—20 мм завд., з трохи зігнутою трубочкою, зубці на верхній губі фіолетові, нижня губа пряма, притиснута до верхньої. Чаш. майже гола, не розкривається. Коробочка після достигання із зближеними стулками. 0, 30—60 см. Цв. V — VII.
1. 	Д. безкрилий — R. apterus (Fr.) Ostenf. (R. major subsp. apterus Sier- neck, Alectorolophus apterus Ostenf.).
Бур’ян у посівах озимих хлібів.— На Поліссі, в Лісостепу рідко.
— Насінина з світлим крилом З
3. Він. 12—15 мм завд. Нижня губа підлегла, і зів віночка звичайно відкритий . . .4
— Він. крупніші. Нижня губа притиснута до верхньої, і зів він. закритий . . .7
4. Ст. просте або розгалужене, з 4—9 ви¬
довженими міжвузлями. Л. лінійно-ланцетні або широколанцетні, вставних листків немає або є одна пара 5
— Ст. від середини дуже розгалужене, з 9—18 вкороченими міжвузлями. Л. лінійно-ланцетні або лінійні, вставних листків 2— 7 пар 6
5. Він. жовтий, 15 мм завд., із зігнутою трубочкою; носик верхньої губи фіолетовий, 1,5—2 мм завд., нижня губа вдвоє коротша за верхню. Л. довші за міжвузля, ланцетно- лінійні або ланцетні, на бокових гілках лінійні, дрібнозубчасті, вставні л. в кількості 2—5 пар. 0, 15—20 см. Цв. VIII — IX.
2. 	Д. альпійський — R. alpinus
Baumg. (Alectorolophus alpinus Stern.).
На гірських альпійських і субальпійських луках.— В Карпатах.
— Він. бурувато-жовтий, 12—15 мм завд. з прямою або слабо зігнутою трубочкою; носик верхньої губи 0,5 мм завш., фіолетовий. Л. ланцетні або широколанцетні, коротші.за міжвузля, зарубчасто-пилчасті. Між верхніми гілками і суцвіттям вставних листків майже не буває. 0, 10—50 см. Цв. V — VI.
3. 	Д. мали й — R. minor L. (Alectorolophus minor Dum.).
На луках.— В б. ч. УРСР, крім півдня Степу і Криму.
6 	(4). Приквітки довгоостисті (до 5 мм завд.), вузько-трикутні. Трубочка віночка зігнута, носик верхньої губи до 1,5 мм завд. 610
Л. лінійні або лінійно-ланцетні, довші за міжвузля. 0, 25—30 см. Цв. VIII — IX.
4. Д. в у з ь к о л и с т и й — R. angusti- folius Gmel. (Alectorolophus angustifolius
Heynh.).
На кам’янистих схилах.— В Карпатах, в Розточчі, в Правобережному Лісостепу, в Степу, Криму.
— Приквітки неостисті або з коротким остюком, червонувато-зелені, з яйцевидною, надрізаною, гострозубчастою основою. Трубочка віночка слабо зігнута або пряма, носик верхньої губи невеликий, малопомітний, білий, рідше фіолетовий. Л. вузькі, лінійно- ланцетні, загострені; нижні л. до початку цвітіння відмирають. 0, 20—50 см. Цв. VI — VIII.
5. Д. чорніючий — R. nigricans Me- insh. (R. stenophyllus (Schur) B. Fedtsch.). На луках і на схилах.— В Карпатах нерідко (піднімається в гори на альпійські луки), в Прикарпатті і Закарпатті.
7 	(3). Ст. з притиснутими, догори численними гілками, без проміжних пар листків, з 8—12 міжвузлями, густо улиснене. Приквітки майже вдвоє довші за чашечку, трикутно-ланцетні, довгозагострені, з шиловидними зубцями. Він. 17—18 мм завд., жовтий, із слабо зігнутою трубочкою, носик верхньої губи фіолетовий, близько 1,5 мм завд. 0, 30—50 см. Цв. VI — VII.
6. Д. д ж у н г а р с ь к и й — R. songa- ricus (Stern.) В. Fedtsch. (Alectorolophus
songaricus Stern.).
На засолених луках і солончаках рідко.— В Степу (Херсонська обл., Олешківські піски) і в Криму.
— Ст. з гілками, не притиснутими догори, менш густо розміщеними; приквітки дорівнюють по довжині чашечці або трохи довші за неї 8
8. Приквітки гребінчасто-перисторозділь- ні або розсічені, з розставленими шиловидно- ланцетними зубцями, яйцевидно-трикутні, витягнуті на верхівці в коротке вістря.Л. гост- ро-пилчасто-зубчасті, верхні стеблові л. лінійно-ланцетні, на верхівці довгозагострені. Він. 18—20 мм завд., з трохи зігнутою трубочкою. ©, ЗО—50 см. Цв. VII — VIII.
7. Д. гребінчастий — R. pectinatus (Behrend.) Vass. (Alectorolophus pectinatus Behrend.).
На лісових галявинах середньогірської смуги Криму. Для Криму наводяться також близький кавказький вид д. ш и л о в и д - ний—R. subulatus (Stern.) Soo., який відрізняється листками лінійними, на верхівці довгасто-витягнутими, загостреними, густо- пилчасто-зубчастими.
— Приквітки негребінчасті, зубці їх зближені. Л. менш зубчасті або притуплені ..9
9. Ст. дуже розгалужене, з 18—ЗО укороченими міжвузлями, з чорними смужками. Стеблові л. лінійні або лінійно-ланцетні, витягнуті, довгозагострені, зарубчасто-зубчасті, з тупими приплюснутими зубцями. Він. дрібний, 1,8 см завд., зубці верхньої губи горизонтальні, 2 мм завд., фіолетові. Коробоч¬


ка 9—10 мм завд. з насінинами 2,7—3 мм завд. 0, 20—70 см. Цв. VII — IX.
8. Д. гірський — R. montanus Saut. (Alectorolophus montanus Fritsch, R. an- gustifolius Celak.).
На пісках і супісках в соснових та ялинових лісах, в суборах і по чагарниках.— В Закарпатті, на Поліссі і в Лісостепу.
Var. cretaceus (Vass.) Kotov (R. cretaceus Vass.) — p. дрібніша, ст. 15—ЗО см завв., тоненьке. Коробочка 7—8 мм завд. Насінина близько 2 мм завд.— На крейдяних відслоненнях по р. Дінцю рідко (Донецька обл., Слов’янський р-н, Гори Артема; Луганська обл., Лисичанський р-н, Серебрянка).
— Ст. просте або трохи розгалужене, з меншою кількістю міжвузлів; вставних листків немає або їх 1—2 пари. Стеблові л. вдвоє коротші за міжвузля, яйцевидні або видовже- но-ланцетні, з притиснутими зубцями. Приквітки довші за чашечку, при основі глибоко надрізані. Він. 18—22 мм, світло-жовтий, носик верхньої губи 1,5 мм завд., фіолетовий або білий. 0, ЗО—50 см. Цв. VI — VIII.
9. 	Д. великий — R. major Ehrh. (Alectorolophus major Rchb.).
На луках, лісових галявинах.— Майже по всій УРСР, але в Степу рідко.
Розрізняють такі підвиди:
subsp. vernalis Zing. (Rhinanthus vernalis (Zing.) Schisk. et Serg.).CT. з 6—9 видовженими міжвузлями, найчастіше просте. Стеблові л. гребінчасто-зубчасті, яйцевидно-ланцетні, вдвоє коротші за міжвузля. Цвіте раніше, V — х/2 VII. Звичайно.
subsp. aestivalis Zing. (Rhinathus aestivalis (Zing.) Schisk. et Serg.). Ст. з 11—17 недовгими міжвузлями, звичайно дуже розгалужене. Л. довгасто-ланцетні, гострі і гостро- зубчасті, рівні міжвузлям або довші за них. Цвіте пізніше, в VII — VIII. Звичайно.
10 (1). Чаш. вкрита дрібними одноклітинними волосками. Він. близько 20 мм завд., з слабо викривленою трубочкою, з конічним фіолетовим носиком верхньої губи, до 2 мм завд. Ст з поздовжніми чорними смужками і видовженими міжвузлями. О, 20 — 40 см. Цв. V — VI.
10. Д. с е р. е д з е м н о м о р с ь к и й —
R. mediterraneus (Stern.) Adamovie (Alectorolophus mediterraneus Stern.).
На вапняках.— В горах Криму.
— Чаш. вкрита довгими багатоклітинними волосками. Він. 2 см завд., світло-жовтий, з зігнутою трубочкою, носик верхньої губи горизонтальний, до 2 мм завд., фіолетовий або білий. Ст. зелене або з розсіченими поздовжніми пурпуровими або чорними смужками, волосисте, особливо у верхній частині; міжвузля нечисленні, видовжені. Нижні л. довгасто-яйцевидні, верхні — ланцетні, зарубчасто-зубчасті, коротші за міжвузля. О, ЗО—80 см. Цв. VI — VII.
11. Д. шорсткий — R. alectorolophus
(Scop.) Poll. (R. major L., R. hirsutus (All.) Greml., Alectorolophus alectorolophus
Stern.).
На луках.— В Карпатах і в Прикарпатті зрідка.
Var. patulus Chab. (R. patulus (Stern.) Thell. et Schinz., Alectorolophus patulus Stern,). Вставних листків 3—7 пар, стеблові л. довші за міжвузля.— В Карпатах.
23. 	Шолудивник — Pedicularis L.
Р. з перистонадрізаними або розсіченими листками. Кв. майже сидячі в кутах приквітків, зібрані в довгі колоски. Чаш. нерівно- п’ятизубчаста. Він. з циліндричною розширеною трубочкою і двогубим відгином; верхня губа стиснута з боків, зверху опукла і майже
Мал. 481. Шолудивник Кауфмана: / — квітка без чашечки, 2 — плід.
шоломоподібна, нижня губа при основі з двома гребінцями, трилопатева. Тичинок чотири, схованих під верхньою губою. Коробочка двостулкова, стиснута з боків. Напівпара- зитні зелені р.
1. 	Верхня губа віночка витягнута в конусовії днин, на кінці зрізаний, вниз спрямо¬
ваний носик 2
— Верхня губа віночка без носика, заокруглена або зрізана 6
2. Він. жовтий З
— Він. рожевий або пурпуровий . . .4
3. 	Р. гола або коротко-волохато-пухна- та, особливо у верхній частині. Корені буль- бовиднопотовщені. Ст. просте. Суцв. густе, З—8 см завд. Він. 24—30 мм завд., блідо- жовтий, в 2—2,5 раза довший за чашечку. ?/., 15—60 см. Цв. VI —VII.
1. 	Ш. Кауфмана — P. Kauffmannii Pinzg. (P. comosa Schmalh., non L.).
На луках, лісових галявинах, степах і на узліссях.— Звичайно в Лісостепу і на півночі Степу, рідко на Поліссі.
39*
611


— Ст. і чаїв, вкриті довгими кучерявими волосками. Корінь вкорочений, з верете- новидно-потовщеними мичками. Суцв. 5— 15 см завд., густе, довгасте, шорстковолосисте. Він. 27—28 мм завд., жовтий. 21, 20— 40 см, Цв. V — VI.
2. Ш. С и б т о р п а — P. Sibthorpiі Boiss.
(P. comosa var. Sibthorpiі Boiss.).
На гірських луках, на яйлі, у верхній смузі лісу.— В Криму.
4 	(2). Він. пурпуровий, іноді білуватий, 20—25 мм завд. Кв. в короткому і міцному, 3—5 см завд., майже головчастому волохатому суцвітті. Ст. коротковолосисті або майже голі, з товстими шнуровидними коренями, оточені при основі плівкою. Л. перисторозсічені, з віддаленими один від одного перистонадрізаними сегментами і тупуватими лопатями. 2д, 15—35 см. Цв. V.
3. Ш. пухнастоколоси й—P. dasy-
stachys Schrenk (P. laeta Stev.).
На солонцях, солонцюватих і заливних луках.— На Лівобережжі у степовій смузі в басейні р. Дінця і лівих приток р. Дніпра: Ворскли, Орелі і Самари.
— Він. рожевий. Кв. на кінці стебла і коло гілок у недовгих суцвіттях або розставлені 5
5. 	Ст. розгалужене, часто червонувате, доверху вкрите листками. Чаш. дволопатева, коротша за трубочку віночка, з трав’янистими, надрізано-зубчастими лопатями. Верхня губа віночка з двома гострими зубцями нижче верхівки і двома тупими зубцями по боках. Коробочка 13—16 мм завд., яйцевидна, зверху косо зрізана, дорівнює чашечці або на 2/з довша за неї. ©, ©, 20—60 см. Цв. VI - VIII.
4. 	ПІ. болотний — P. palustris L. На луках, болотах і торфовищах.— В Опіл- лі зрідка, на Поліссі і в Лісостепу звичайно (південні місцезнаходження: Львів, Воло- чиськ, Хмельницький, Чигирин, Полтава, Зміїв, Вовчанськ).
— Ст. численні, з коротким густим суцвіттям на верхівці, середнє ст. пряме, несе квітки майже від основи. Чаш. нерівномірно- п’ятироздільна, з надрізано-зубчастими лопатями. Верхня губа без зубців всередині, нижня — без війок. Коробочка косояйцевид- на, коротша за чашечку. ©, 2д, 10—20 см. цв. VI—VII.
5. 	Ш. лісовий — P. silvatica L.
На болотах і вологих луках.— В Розто- цько-Опільських лісах і в Карпатах.
6 (І)- Стеблові л. кільчасті, по 4 у кільці, майже сидячі або короткочерешкові; прикореневі — на довгих черешках, з пластинкою 2—4 см завд., ланцетовидні, перисторозсічені на яйцевидні або яйцевидно-ланцетовидні, тупуваті, видовжено-зубчасті частки. Він. фіолетово-пурпуровий, в 3 рази довший за чашечку, 14—20 мм завд. Коробочка ланцетовидна, 13—16 мм завд. 2/, 10—30 см. Цв. VI — VII.
6. 	Ш. кільчастий — P. verticilla-
ta L.
На гірських луках на скелях.— У високогір’ї Карпат.
— Л. чергові 7
7. 	Він. 35—40 мм завд., жовтий, з ліловою на кінці нижньою губою; верхня губа пряма, без носика і зубчиків, з переднього боку по краях шорстка; нижня — також пряма, дорівнює верхній і притиснута до неї. Чаш. 12—14 мм завд., дзвониковидна, з п’ятьма рівними, овально-трикутними хрящуватими зубцями, в три раза коротшими за трубочку. Ст. прості, голі, майже безлисті. 4, 30—100 см. Цв. VII —VIII.
7. 	Ш. к о р о л і в с ь к и й —P. sceptrum- carolinum L.
Мал. 482. Цимбохазма дніпровська: / — загальний вигляд рослини. 2 — частина стебла з листком, 3 — квітка.
На болотистих місцях, по вологих луках.— На Поліссі і в Лісостепу розсіяно, в Прикарпатті рідко.
— Він. менші. Нижня губа відігнута. Зубці чашечки цілісні 8
8. Він. 23—28 мм завд., жовті, але верхня губа червонувато- або чорнувато-фіолетова. Л. ланцетні, перисторозсічені на яйцевидні або довгасто-яйцевидні частки, які звичайно трохи налягають одна на одну, по краях подвоєно велико- і тупувато-зубчасті. Кореневище з довгими веретеновидними мичками. Коробочка довгасто-ланцетна, косо зрізана. 2д, 5—15 см. Цв. VI —VII.
8. 	Ш. Е д e р а — P. Oederi Vahl. (P. versicolor Wahlenbg.).
На скелях і осипах в альпійській і субальпійській смугах.— В Карпатах рідко (на Чорногорі). х
— Він. цілком жовті 9
9. Трубочка віночка всередині гола, нитки двох коротких тичинок голі або майже голі. Він. близько 25 мм завд., світло-жовтий. Суцв. довге, внизу іноді перерване. Чаш.
612


гола, спереду до половини розкрита, близько 10 мм завд. 2/., 50—150 см. Цв. VI — VIII.
9. Ш. високий — P. exaltata Bess. (P.
Hacquetti subsp. exaltata Klaster).
Мал. 483. Петрів хрест лускатий:
/ — прикоренева луска в поздовжньому розрізі. 2 — чашечка з маточкою, 3 — розгорнутий віночок з тичинками.
На луках.— В Правобережному Лісостепу (Тернопільська обл., Кременець). Дуже рідка р.
— Трубочка віночка всередині опушена. Нитки тичинок всередині бородаті. Він. 22— 25 мм завд., блідо-жовтий. Суцв. густе, неви- довжене. Чаш. спереду двороздільна, пухната або волохата, коротко- три-, п’ятизубчаста з пухнатими зубцями. 2д, ЗО—100 см. Цв. VI — VII.
10. 	Ш. Г а к е т т а— Р. Hacquettii Graff.
(Р. carpatica Pore., P. transsilvanica Schur).
На скелях і луках.— В Карпатах.
24. Цимбохазма — Cymbochasma (Endl.) Klok. et Zoz
Сіруватоповстиста p. Л. лінійно-ланцетні, загострені; кв. нечисленні, в пазухах нижніх листків. Він. 25—ЗО мм завд., вдвоє довший, ніж чаш., жовтий, зовні білуватопухнатий. 2д, 5—15 см. Цв. VI.
Ц. дніпровська — C. borysthenica (Pall.) Klok. et Zoz (Cymbaria borysthenica
Pall.).
На кам’янистих місцях, по схилах та степах.— В Степу (в-Дніпропетровській, Запорізькій, Херсонській, Донецькій обл.). Дуже рідка реліктова р., росте ще тільки в Саль- ських степах.
25. Петрів хрест — Lathraea L.
Червонувато-білувата р. Кореневище розгалужене, 10—25 см завд., м’ясисте, вкрите білими м’ясистими листочками. Кв. в густій однобічній китиці,* до розцвітання зігнутій. Він. 12—15 мм завд. Приквітки, чаш. й верхня губа віночка пурпурово-червоні. Коробочка кулясто-яйцевидна. 2д, 10—25 см. Цв. IV— V.
П. х. лускатий — L. squamaria L.
Паразитує переважно на коренях ліщини і граба, рідше вільхи і бука.
У тінистих листяних лісах.— В лісових і лісостепових р-нах, а також у Криму.
РОДИНА 13 9. БІГНОНІЄВ1 — B1GNONIACEAE
Дерева і кущі з опадаючими супротивними, простими або складними листками без прилистків. Кв. неправильні, у кінцевих або пазушних китицях або волотях. Зав’язь верхня, з диском при основі, стовпчик тонкий, з дволопатевою приймочкою. Плід — коробочка.
1. Дерева. Л. прості.
2. Катальпа — Catalpa Scop.
— Виткі р. Л. складні, перисті.
1. К а м п с и с — Campsis Lour.
1. 	Кампсис — Campsis Lour.
Кущі, звичайно виткі. Л. непарноперисті, з 9—11 (13) зубчастими гострокінцевими листочками. Чаш. з трикутними зубцями, у 4 рази коротша за трубочку віночка. Він. трубчасто-лійковидний, оранжевий, до 8 см завд., з світло-червоним відгином. Коробочка циліндрично-довгаста, 8—12 см завд. Ь, до 10 м. Цв. VII — ЇХ.
*К. повзучий — C. radicans (L.) Seem. (Bignonia radicans L., Tecoma radicans
Juss.).
Культивують як декоративну рослину. Здебільшого в зах. областях УРСР і в Криму на Півд. узбережжі, в інших місцях рідко — в ботанічних садах і дендропарках. Походить з Півн. Америки.
2. Катальпа — Catalpa Scop.
Дерева з простими, довгочерешковими суцільними або великолопатевими листками. Чаш. неправильна, розділена або двогуба. Він. дзвониковидний, двогубий, з двома маленькими верхніми і трьома більшими нижніми лопатями. Тичинок чотири, з них дві з недорозвиненими пиляками. Коробочка циліндрична, довга (понад 20 см) і вузька. Насінини з пучками довгих білих волосків на верхівці.
1. 	Кв. жовтуваті, всередині смугасто- оранжові, з темно-фіолетовою плямою, 1,5— 613


2 см завд. JI. звичайно лопатеві, зісподу майже голі. до 10 м. Цв. V.
* 1. К. я й ц е в и д н о л и с т а — С. ovata Don (С. Kaempferi Sieb. et Zucc.). Культивують як декоративну рослину. Спорадично майже по всій УРСР. Походить з Китаю.
— Кв. білі (або рожеві), 3—5 см завд . .2
2. 	Л. раптом гострокінцеві, яйцевидні, 10—20 см завд. Кв. 4—5 см завд., білі, з двома жовтими смужками всередині і багатьма пурпурово-коричневими плямами. Волоть багатоквіткова, широкопірамідальна. Плід 20—40 см завд. і 6—8 мм завш. 1?, до 15 м. Цв. VI —VII.
*2. К. бігнонієвидна — С. big- nonioides Walt. (С. syringifolia Sims.). ‘Культивують як декоративну рослину.— Спорадично майже по всій УРСР. Походить з Півн. Америки.
— Л. довго гострокінцеві, 15—ЗО см завд. Кв. 5 см завд. і близько 6 см у діам. (з подібним до попереднього виду забарвленням). Волоть порівняно малоквіткова, близько 15 см завд. Плід 20—45 см завд. і близько 15 мм завш. до 10—15 м. Цв. VI — VII.
*3. К. чудова — С. speciosa Warder. Культивують як декоративну рослину по всій УРСР. Походить з Півн. Америки.
РОДИНА 14 0. КУНЖУТОВІ — PEDALIACEAE
Кунжут — Sesamum L.
Р. однорічна з розгалуженим чотири-, восьмигранним, здебільшого опушеним стеблом. Л. супротивні або чергові, суцільні і розсічені. Кв. в пазухах листків по 1—3, на короткій квітконіжці, до 4 см завд. Він. двогубий, опушений, фіолетовий або рожевий, рідко білий. Плід — багатонасінна коробочка. О, 80—110 см. Цв. VI — VII.
*К. східний — S. orientale L. (S. indicum L.).
Культивують на півдні УРСР як олійну рослину. Насіння містить близько 55% олії доброї якості, яку застосовують в консервній промисловості. Перетерте і без оболонок насіння використовують при виготовленні халви.
Походить з півд.-зах. Африки. Крім СРСР (основні p-ни: Півн. Кавказ і Середньоазіатські республіки), культивується в багатьох тропічних і субтропічних країнах.
РОДИНА 141. МАРТИНІЄВІ — MARTYNIACEAE
Пробосцидея — Proboscidea Moench
Кв. великі, в кількості 3—5, дуже ароматичні на тонких опушених ніжках, 2—3 см завд., зібрані в китиці; нриквітків 2, цілокраїх, волосистих і густовійчастих. Чаш. дзвоникувата, плівчаста, залозистоопушена, війчаста, верхня її лопать трикутно-конічна,
б.-м. витягнута, 1 см завд. Він. 3,8—6,5 см завд., 4,5—4,8 см в діам. (відгин), зовні голий, всередині короткозалозистоопушений, блідо-фіолетовий, з яскраво-червоними і темно-фіолетовими крапками та на нижньому боці з п’ятьма оранжевими смугами; трубочка його дзвониковидна, від основи розширена, 2,5 см завд. Коробочка здерев’яніла, коричнева, яйцевидна або довгаста, із всередину зігнутим рогом, 8—10 см завд., чотиригранна, 5—15 см завд. і 1,4 см завш., з поверхні великоячеїста. ©, 15—25 см. Цв. V — VI.
*П. л у ї з і а н с ь к а —P. louisiana (Mill.) Woot. et Standi. (Martynia louisiana Mill., M. proboscidea Glox.). Розводять в ботанічних садах, іноді дичавіє та зустрічається як бур’ян.— В Донецькій обл., Старобешівському p-ні, в радгоспі Карагубському (В. Рудик, 1962 р.).
РОДИНА 14 2. ВОВЧКОВІ — OROBANCHACEAE
Р. незелені, паразитні, з лусковидними, дуже редукованими листками. Кв. двостатеві, великі або середнього розміру, неправильні, в кінцевій китиці або в колосах. Чаш. дво-, п’ятилопатева. Він. двогубий, дво-, п’ятилопатевий. Тичинок чотири. Зав’язь верхня. Стовпчик один. Плід — коробочка. Насінини численні, дуже дрібні.
3. 	Кв. поодинокі, яскраво-червоні або яскраво-жовті.
1. 	Ф е л і п е я — Phelipaea Desf.
— Кв. в китицях або колосах, сидячі.
2. 	Вовчок. Заразиха — Oroban- che L.
1. 	Ф e л і п e я — Phelipaea Desf.
Паразитні p. з прямостоячим, нерозгалуже- ним стеблом, яке несе одну велику яскраво забарвлену квітку. Приквітків немає. Він. із зігнутою трубочкою і широким, майже двогубим відгином, який складається з 5 майже однакових часток, при основі нижньої частки з кожного боку гострий зубець, а зверху—
2 волохаті подушечки.
І.-Він. темно-яскраво-червоний, зовні жовтувато-червоний, всередині — з червоними частками; зів чорний, з чорним пушком, трубочка зігнута; відгин широкий, майже двогубий. 2/., 20—40 см. Цв. V — VI.
1. Ф. червона — Ph. coccinea (M. В.)
Роіг. (Anoplanthus coccineus Walp.).
Паразитує на коренях волошок.— В Гірському Криму рідко.
— Він. яскраво-жовтий, 18—25 лей завд.,
3 короткою^ з і гнутою трубочкою і простертими, широкими, майже однаковими частками відгину. 2д, 20—40 см. Цв. V — VI.
2. Ф. Олени — Ph. Helenae Popl. (Anoplanthus Helenae (Popl.) Stankov, Phelipaea
coccinea f. aurantica G. Beck).
Паразитує на коренях волошки.— В Гірському Криму (в Алуштинському p-ні, в Кримському держ. заповідно-мисливському господарстві).
614


Мал. 484. Феліпея червона.
Паразитує на псефелусу полеглому.
2. 	Вовчок, заразиха — Orobanche L.
Кв., що сидять в пазухах приквітків, з двома приквітничками, значно менших розмірів або без них, зібрані в колоски, рідше — в китиці. Чаш. залишається при плодах, блюдцевидна або дзвониковидна, 4—5-лопатева або розщеплена на два цілокраїх або двозубчас- тих листочки. Він. над трубчастою основою розширений або дзвониковидний, косий, звичайно двогубий, з виїмчастою або дволопатевою верхньою і трилопатевою відігнутою нижньою губою.
Вовчки — шкідливі р., деякі з них паразитують на культурних рослинах. У нас особливо^шкідлнві вовчок соняшниковий (Orobanche cumana Wallr.) і вовчок гіллястий
(О. ramosa L.).
1. При кожній квітці є приквіток і два
приквітнички 2
— При кожній квітці тільки один приквіток 10
2. Ст. звичайно розгалужене, рідше прос¬
те, але тоді кв. невеликі, 15—18мм завд . . З
— Ст. звичайно просте 8
3. Кв. дрібні, не більше 18 мм завд.
Пиляки голі або розсіяновійчасті 4
— Кв. крупніші, 18—33 л/лг завд. Пиляки частіше густоволохаті 6
4. 	Частки нижньої губи віночка гоструваті, з краю зарубчасті. Він. 15— 18(20) мм завд., у відгині світло-фіолетовий, в сухому стані звичайно жовтуватий. Ст. з нечисленними яйцевидно-ланцетними лусочками. 0, 0, 10—20 см. Цв. V —VII.
1. В. гостролопатевий — О. оху- loba (Reut.) G. Beck (Phelipaea oxyloba Reut.). Паразитує на дикоростучих трав’янистих рослинах.— В Півд. Криму.
— Частки нижньої губи віночка тупі, заокруглені. Він. звичайно 10—15 мм завд...5
5 (3). Зубці чашечки трикутні, загострені, коротші за трубочку. Він. 12—17 мм завд., над зав’яззю трохи перетягнутий, у верхній частині зігнутий вперед і до зіва поступово розширений, блідо-жовтуватий, з голубим або фіолетовим зівом. ©, 10—25 см. Цв. VII — VIII.
2. В. г і л л я с т и й — О. ramosa L. (Phe¬
lipaea ramosa C. А. Меу.).
Паразитує на культурних рослинах (на коренях тютюну, помідорів, соняшника та ін.) та на диких (нетребі — Xanthium, кропиві та ін.).— По всій УРСР.
— Зубці чашечки шиловидні, вверху майже нитковидні, дорівнюють трубочці або довші за неї. Кв. зігнуті наперед. Він. 10— 17 мм завд., яскраво-синьо-фіолетовий, рідше більш блідий, з еліптичними, гоструватими частками. О, 0, 10—20 см. Цв. V — VII.
3. В. маленький—О. папа Noe (Phae-
lipaea ramosa var. nana Boiss.).
Паразитує на різних трав’янистих рослинах.— В Гірському та Півд. Криму.
6 (3). Кв. 15—20 мм завд. Частки чаш. шиловидно-ланцетні, надрізані, дорівнюють її трубочці. Він. косостоячий, звичайно фіолетово-синій. Ст. прості або потовщені, б.-м. розгалужені, з нечисленними лусочками. 0, 0, 10—25 см. Цв. V —VIII.
4. В. М у т е л я — О. Mutelii F. Schultz
(Phelipaea Mutelii Rent.).
Паразитує на різних диких та культурних рослинах, особливо на тютюнах (Nicotiana).— В Півд. Криму.
— Кв. звичайно крупніші. Частки чашечки шиловидно-нитковидні, рівні або майже в два рази довші за її трубочку 7
7. 	Кв. 20—35 мм завд. Зубці чашечки рівні або довші за її трубочку. Він. фіолетово-голубий, трубчасто-воронкоподібний, значно розширений у відгині, майже прямий. Ст. звичайно жовтувате, в середній частині до 6—8 мм завш., при основі малопотовщене. 0, 15—45 см. Цв. VI — IX.
5. В. єгипетський — О. aegyptiaca
Pers. (О. longiflora Pers.).
Паразитує на різних рослинах, переважно на тютюнах, па гарбузах і па нетребі.— Рідко в Криму (Бахчисарай).
— Кв. 22—23 мм завд. Зубці чашечки шиловидні, довші за трубочку. Він. яскраво- фіолетовий, внизу білуватий, вгорі голубий або фіолетовий, трохи розширений. Пиляки синюваті. Ст. товсте, звичайно розгалужене, при основі часто бульбовиднопотовщене, сіру- вато-бурувато-фіолетове, з численними лусочками. 0, 15—ЗО см. Цв. VIII — IX.
6. В. капустяний — О. brassicae No-
vopokr.
Паразитує на капусті, помідорах, рапсі.— Відома з Одеси (а також з Молдавської РСР— окол. Тирасполя і з РРФСР — окол. м. Ростова).
8 (2). Ст. білуватошерстисте. Суцв. коротке і густе, з сидячими квітками, багато615


квіткове. Чаш. дзвоникувато-трубчаста, з ланцетними загостреними зубцями. Він. 18— 25 льи завд., голубуватий або лілуватий, у нижній третині здутий, вище поступово розширений і вперед зігнутий. 0, 10—ЗО см. Цв. VI —VII.
7. В. сизий — О. caesia Reichb. (О. lanuginosa Beck.).
Паразитує на полину.— В Степу і в лісостепових районах на Лівобережжі, досить рідко в Криму (Ялта).
— Ст. залозисто-пухнате або голе . .9
9. 	Р. залозисто-волосиста. Зубці чашечки дорівнюють трубочці або довші за неї. Він. світло-голубувато-фіолетовий, 25—35 мм
Мал. 485. Вовчок пісковий:
/ — загальний вигляд, 2 — квітка, 3 — тичинка, 4 — чашечка.
завд., майже прямий, косостоячий, з вузької частини до зіва лійковидно розширений. Ст. міцне, просте, при основі трохи потовщене, густо вкрите лусочками, залозисто-волосисте. І, 15—45 см. Цв. V —VI.
8. 	В. п і с к о в и й — О. arenaria Borkh.
(Phelipaea arenaria Walpers.).
Паразитує на видах полину; на пісках, в степах, на схилах, по чагарниках.— На Поліссі (зрідка на Правобережжі), в Лісостепу і в Степу.
— Р. борошнисто-залозиста. Зубці чашечки звичайно коротші за трубочку. Він. синювато-ліловий, зовні б.-м. густозалозис- тоопушений, 22—ЗО мм завд., майже прямий або слабо зігнутий, напереду малорозшире- ний. Ст. буре, вгорі синювато-лілове, з вузь- коланцетними лусочками. 2д, 15—60 мм. Цв. VI —VII,
9. 	В. пурпуровий — О. purpurea
Jacq. (О. coerulea Vili.).
Паразитує на деревію (Achillea) — на схилах, в степах,- по чагарниках.— В Лісостепу, Степу і в Криму.
10 (1). Тичинки прикріплені до середини або трохи нижче в трубочці віночка, яка під ними здута. Він. світло-фіолетовий або синій . . 11
— Тичинки прикріплені значно нижче середини трубочки віночка або навіть біля її основи; трубочка в місці прикріплення звужена 13
11. 	Вся р. і особливо приквітки білува- то-пухнато-шерстисті. Приквітки ланцетні майже дорівнюють віночку. Суцв. овальне або циліндричне, густе. Він. 15—25 мм завд., синюватий, трубчастий, під тим місцем, де прикріплені тичинки, здутий, вище стягнутий і, нарешті, відігнутий, біловолосистиш Ст. при
Мал. 486. Вовчок соняшниковий:
/ — квітка, 2 — віночок у поздовжньому розрізі, «?, 4 — тичинки, 5 — насінина.
основі найчастіше булавовиднопотовщене, жовтувате, вгорі з рідкими, внизу з численними лусочками. 2д, 20—40 см. Цв. V — VII.
10. 	В. синюватий — О. coerulescens
Steph.
Паразитує на полинах.— На пісках, в степах, на кам’янистих схилах.— В Розточчі (Кременець, Тернопільська обл.), в Лісостепу (на Поділлі), в Степу (розсіяно).
— Р. бурувато-борошнисто-залозиста або майже гола. Він. 12—20 мм завд 12
12. 	Суцв. густе, багатоквіткове. Він. трубчастий, дуже зігнутий наперед, при ос616


нові білуватий, у відгині трохи розширений, синюватий або блідо-фіолетовий. Ст. жовтувате або бурувате, при основі трохи потовщене, з досить численними, широко ланцетними лусочками. 0, 2/, 15—ЗО см. Цв. V — VII.
11. В. пониклий — О. cernua Loefl.
Паразитує на складноцвітих, зокрема на латуку (Lactuca viminea (L.) Presl.).— В Півд. Криму (Алушта) і на Керченському п-ві.
— Суцв. нещільне, негусте. Він. у відгині синюватий або блідо-ліловий. Ст. з небагатьма лусками, при основі потовщене. 0, О, 15—40 см. Цв. VI — VII.
12. В. с о н я ш п и к о в и й — О. cumana
Walk.
Паразитує на коренях соняшника та інших рослинах; на полину (Artemisia), нетребі (Xanthium) тощо.— В Лісостепу, Степу і в Криму.
Близький вид В. c а р м а т с ь к и й (О. Sarmatica Kotov) з дрібними квітками 8—15 мм завд., стеблом 15—20 см завш., густо вкритим лусочками і з рідкоквітковим колосом, росте на солончаках і приморських пісках по узбережжю Чорного і Азовського морів і Сиваша, а також в Донецькій обл. в м. Слов’янську біля солених озер. Паразитує на полинах.
13 (10). Він. вкриті залозистими забарвленими волосками 14
— Він. голі або з безколірними залозистими волосками 16
14. 	Він. широкий, дзвониковидно розширений, 20—25 мм завд., жовтувато-білий, до зіва часто червонуватий і переважно по жилках пурпуровий з верхньою губою цілісною або складчасто-виїмчастою. Зубці чашечки загострені, залозисто-волосисті. Тичинкові нитки вгорі з залозистими волосками, такими як у стовпчика. Приймочка тонкобархатиста, темно-червона. 2д, 20—40 см. Цв. V — VII.
13. В. білий — О. alba Steph. (О. epit-
hymum DC.).
Паразитує на коренях шавлії та чебреців.— Майже по всій УРСР, але на заході значно рідше; в Карпатах заходить в субальпійську і альпійську зони.
Дуже близький вид О. hians Stev., у якого він. по спинці дещо залозистий, нижня губа відігнута, широко зіяюча, росте в Криму.
— Він. трубчастий. Верхня його губа дволопатева 15
15. 	Він. близько 20 мм завд., білуватий або жовтуватий, лише проти зіва лілуватий, з дуже рідкими темними залозистими волосками. Ст. при основі трохи потовщене, жовтувате або nypnvpoBe, залозисто-волосисте. 4, 25—40 см. Цв. VI — VII.
14. В. б л і д о к в і т к о в и й — О. раї-
lidiflora Wimm. et Grab.
Паразитує на коренях видів роду осот (Cirsium).— В Лісостепу і на півночі Степу зрідка.
— Він. 19—22 мм завд., лише при основі жовтуватий, а в іншій частині б.-м. фіолетовий або пурпуровий, з сіткою темних жилок, з багатьма темними залозистими волосками. Ст. при основі мало потовщене з нечисленними ланцетними лусочками, 5—15 мм завд. 0, 2д, 15—25 см. Цв. VII — VIII.
15. В. сітчастий — О. reticulata Wallr.
Паразитує на свербіжницях (Knautia) і на скабіозах.— В Карпатах на субальпійських луках зрідка.
16 (13). Він. 15—22 мм завд., жовтий, з червоним відгином, зовні світліший, верхня губа цілісна. Ст. внизу потовщене, жовтувате, червонувате або пурпурове, смугасте, залозистоопушене, нижче середини вкрите густими лусочками. Нитки тичинок прикріплені до основи віночка, залозисті. Стовпчик вгорі залозистоопушений, під приймочкою дуже зігнутий і червоний; приймочка дволопатева, жовтувато-червонувата. Р. пахне гвоздикою. 4, 25—50 см. Цв. VI— VIII.
16. В. стрункий — О. gracilis Smith.
Паразитує на бобових.— В УРСР поки що відома з Львівської обл., окол. м. Івана Франка.
— Він. з обох боків однаково забарвлений 17
17. Спинна лінія квітки від основи зіг¬
нута, посередині спинки майже пряма або увігнута, а потім раптом зігнута під кутом до верхівки віночка 18
— Спинна лінія вся зігнута або із зігнутої основи пряма та на верхівці ледве похилена, з прямим кінцем 21
18. Він. 15—20 мм завд., трубчастий, світлозалозистоопушений, жовтувато-білуватий, його край по спинці при основі трохи зігнутий, на верхній губі з фіолетовими жилками. Ст. струнке, при основі б.-м. потовщене, жовтувате або фіолетове, рідко залозистоопушене або голе, з небагатьма лусочковид- ними, видовженими, довгозагостреними листочками. 0, 2/., 10—15 см. Цв. VI —VII.
17. В. г і р ч а к о в и й — О. picridis F.
Schutz.
Паразитує на коренях гірчака.— В УРСР відома лише з окол. м. Львова.
— Він. червонуватий або жовтувато-бурий, 20—35 мм завд 19
19. Приймочка жовта. Він. 18—22 мм завд., дзвониковидний, нижче місця прикріплення тичинок циліндричний, вище вгору — розширений, з широким відігнутим зівом, блідо-бурий або червонуватий, в нижній частині — більш блідий або жовтуватий, залозистоопушений, вгорі — найчастіше з більш інтенсивно забарвленими або фіолетовими жилками. 2/., 20—25 см. Цв. V — VII.
18. В. жовтий — О. lutea Baumg. (О.
rubens Wallr.).
Паразитує на коренях люцерни і на конюшині.— Відомо з Чернівців; Тернопільської обл.; Луцька, Києва, Полтавської і Дніпропетровської обл.; Гірського Криму.
— Приймочка пурпурова або фіолетова 20
20. Він. 18—22 мм завд., коричнево-ліловий, зовні жовтий, вкритий густими світлими залозистими волосками, Чаш. з 2 віль617


них або внизу з’єднаних, залозистоопушених, нерідко двозубчастих часток, які коротші за половину трубочки віночка. Приймочка глибокодвозубчаста, пурпурово-сіра. 2/., 10— ЗО см. Цв. VI —VII.
19. 	В. с а м о с и л о в и й — О. teucrii Но- land.
Паразитує на коренях самосилу.— В УРСР рідко (у Львівській обл.).
— Він. 20—25 мм завд., бурувато-червоний, жовтуватий або темно-червоний, з вузькою основою, вгору поступово розширеною,
Мал. 487. Вовчок звичайний:
1 — віночок у поздовжньому розрізі, 2 — тичинка.
дзвониковидний, по спинці зігнутий, по краю нерівнозубчастий. Чашолистки звичайно внизу зростаються між собою, залозисто-волосисті, вдвоє коротші за трубочку віночка. Приймочка тонкобархатиста, темно-червона або жовтувата. 4, 20—50 см. Цв. V —VII.
20. В. звичайний — О. vulgaris Роіг.
(О. caryophyllacea Smith).
Паразитує на коренях підмаренника.— В
б. 	ч. УРСР, переважно в Лісостепу, крім Карпат і прилеглих до них р-нів та Криму.
21 (17). Він. 2—3 см завд., жовтий або білуватий, у відгині іноді з рожевим або фіолетовим відтінком, зовні коротко-залозис- то-волохатий; верхня губа його маловиїмчас- та, з широкими півокруглими лопатями. Тичинки закріплені на 2—3 мм вище основи віночка. 0, 4, 30—70 см. Цв. V —VII.
21. В. з а р у б ч а с т и й — О. crenata
Forsk.
Паразитує на бобових.— На кам’янистих схилах, по чагарниках, в лісах.— В Гірському та Півд. Криму.
— Він. звичайно не довший за 2 см. .22
22. Він. в зіві широко відкритий . . .23
— Він. трубчастий 26
23. Суцв. спочатку густе, пізніше видовжене, до 25 см завд., при основі рідкоквітко- ве, з короткозубчастими приквітками. Він. залозистоопушений, жовтуватий, на верхній губі червонуватий. Верхня губа віночка дволопатева, з відігнутими, по краю майже голими лопатями. 2д, ЗО—70слг. Цв. VI — VIII.
22. В. теми о-ж о в т и й — О. flava
Mart.
Паразитує на коренях кремени (Petasites albus (L.) Gaertn.).—Біля гірських струмків в Карпатах.
— Суцв. густе 24
24. Він. 15—22 мм завд., над місцем прикріплення тичинок поступово розширений, рожевий, пізніше коричневий, в сухому стані червонувато-коричневий, по опушеній спинці злегка дуговидно зігнутий, майже прямий. Приймочка жовта, дволопатева, бархатисто- бородавчаста. 2д, 15—20 см. Цв. VI—VII.
23. В. великий — О. major L. (О.
elatior Sutton).
Паразитує на волошках (Centaurea) і на головатні (Echinops).— По схилах, особливо вапнякових і крейдяних, в степу, рідше на пісках.— В б. ч. УРСР, крім Карпат та прилеглих до них р-нів і Криму.
— Він. над місцем прикріплення тичинок різко бочонковидно здутий 25
25. Він. 12—17 мм завд., дзвониковидно- трубчастий, на спинці по всій довжині злегка зігнутий, із зморшкуватим рудуватим відгином. Тичинкові нитки прикріплені до віночка на відстані однієї чверті від його основи. 2д, 30—40 см. Цв. VI — VIII.
24. В. п о р і з н и к о в и й — О. libanotidis Rupr. (О. alsatica Kirschl. var. libanotidis Beck.).
Паразитує на коренях порізника (Libanotis) і на смовді Любименка (Peucedanum Lu- bimenkoanum Kotov).— Зрідка на Лівобережному Поліссі і в Лісостепу.
— Він. 20—22 мм завд., бурувато-жовтуватий, з фіолетовим відтінком, зів малорозши- рений, край відгину нерівномірнозубчастий. Нитки тичинок прикріплені до віночка на відстані однієї третини від його основи. 0, 2/, 30—60 см. Цв. VI — VIII.
25. В. ельзаський — О. alsatica
Kirschl. (О. cervariae Suard.).
По схилах та по чагарниках рідко.—На Правобережжі УРСР, крім Карпат.
26 (22). Верхня губа віночка зовні дов- гошерстистоволосиста. Він. 10—20 мм завд., трубчасто-дзвониковидний, жовтий, у відгині часто з ліловим або фіолетовим відтінком, іноді рудуватий, зовні коротко-зало- зисто-волохатий, а на верхній губі довго-зало- зисто-волохатий, майже шерстисто-волохатий. 0, 10—30 см. Цв. V —VI.
26. В. різнобарвний — О. versico¬
lor F. Schultz Паразитує на складно цвітних і зонтичних.— На кам’янистих схилах та по чагарниках в Криму.
618


— Він. зовні голий або короткозалозис- тий 27
27. 	Трубочка віночка до відгину поступово розширюється. Приймочка фіолетово- пурпурова. Він. 10—18 мм завд., жовтувато- білий або фіолетовий, зовні слабоопушений залозистими волосками, з відтягнутими краями. Ст. струнке, міцне, жовтувато-червонувате, короткозалозисте. 0, 2/., 15—40 см. Цв. V —VI.
27. В. малий — О. minor Sowerby et
Sm.
Паразитує на конюшині.— На кам’янистих схилах, по чагарниках.— Відома з Карпат, окол. м. Львова і з Криму.
— Трубочка віночка перед відгином перетягнута. Приймочка жовтувато-оранжова. Він. 14—18 мм завд., білий або жовтуватий, з червонуватою верхньою губою і часто з фіолетовими жилками. 0, 2д, 15—40 см. Цв. V —VII.
28. 	В. плющовий — О. hederae Duby.
Паразитує на плющі.— В Гірському і Півд. Криму.
РОДИНА 14 3. ПУХИРНИКОВІ — LENTIBULARIACEAE
Комахоїдні, водні або болотні трав’янисті р. з цілісними, зібраними у прикореневу розетку або з розсіченими на частки листками. Кв. неправильні; чаш. дво- або п’ятироздільна; він. двогубий, з короткою трубочкою і шпоркою при основі. Тичинок дві, прикріплених у зіві віночка при основі верхньої губи. Маточка одна, з одногніздою зав’яззю, з дуже коротким стовпчиком і дволопатевою приймочкою. Плід — одногнізда багатонасінна коробочка.
1. 	Л. розсічені на лінійні частки, на яких розміщуються дрібненькі порожнисті пухирці. Кв. зібрані в китиці.
2. 	Пухирник — Utricularia L.
— Л. цілісні, зібрані в-прикореневу розетку. Кв. поодинокі.
1. 	Товстянка — Pinguicula L.
1. Товстянка — Pinguicula L.
Л. зібрані прикореневою розеткою, товстуваті, цілісні, вкриті на верхньому боці клейкими залозками. Ст. безлисте, несе на верхівці одну квітку. Чаш. п’ятилопатева, майже двогуба; він. з розкритим зівом, з дволопатевою верхньою і трилопатевою нижньою губою, відтягнутою при основі в шпорку.
Від дотику дрібних комах, що прилипають до листків, краї їх загортаються. Спіймані комахи розкладаються, і органічні речовини всисаються рослиною.
1. 	Він. синювато-фіолетовий, 15—20 мм завд. (разом з шпоркою), шпорка шиловидна, пряма, майже вдвоє коротша за решту віночка. Л. довгасто-еліптичні, тупі, до основи звужені, майже сидячі. 2/., ЗО—100 см. Цв. V —VIII.
1. Т. звичайна — P. vulgaris L.
На мохових болотах і на болотистих луках. — В Карпатах, Прикарпатті, Розточчі-Опіллі (Кременець); на Зах. Поліссі, в Лісостепу (Поділля, схід, місцезнаходження — Лети- чів).
Дуже близький вид т. двоколірн а— Р. bicolor Woloszczak. Він.фіолетовий, але лопаті як верхньої губи, так і нижньої білі. В Розточчі у Львівській обл. в окол. Підмонастирця.
— Він. білуватий, з жовтуватими плямками при основі, разом із зігнутою шпоркою, 1,2—1,5 см завд. Шпорка здебільшого втроє коротша за решту віночка. Л. в прикореневій розетці, довгасто-яйцевидні, з верхнього боку негусто вкриті залозистими волосками. 2/, 5-15 см. Цв. V — VIII.
2. Т. альпійська — P. alpina L.
На скелях, на торфовищах в альпійському і субальпійському поясах.— В Карпатах, в Закарпатській обл. (в Рахівському p-ні: хр. Чорногора, г. Говерля, г. Петрос, хр. Свидо- вець, г. Близниця).
2. 	Пухирник — Utricularia L.
Л. розсічені на лінійні або нитковидні частки, які несуть дрібненькі пухирці з клапаном,
Мал. 488. Пухирник звичайний:
J — листок, 2 — листок з пухирцями, З — верхня губа віночка, 4 — нижня його губа, 5 — маточка, 6 — плід.
яким р. захоплює дрібних водяних тварин. Кв. зібрані негустою китицею на безлистих прямостоячих стеблах. Чаш. двороздільна. Він. з шпоркою, із зігнутою вперед цілісною або виїмчастою верхньою і трилопатевою нижньою губою з опуклиною на ній, середня 6’9


лопать нижньої губи відігнута назад. Плід — куляста коробочка.
1. 	Пагони двоякі: зелені плаваючі й безбарвні, ними р. прикріплюється до грунту. Л. до 2 см завд., кілька разів вилчасторозділь- ні на сім—двадцять п’ять вузьких лінійних
Мал. 489. Пухирник малий:
/. 2 — листки, 3 — квітка, 4 — нижня губа, 5 — верхня губа.
часток; пухирців на кожному листку до десяти 2
— Пагони тільки зелені, плаваючі. Л. 1—8 см завд., розсічені на два-три більші сегменти, кожний з яких одно-, двороздільний і переходить у численні нитковидні частки; пухирців на кожному листку багато (до двохсот). Він. 12—20 мм завд., золотисто-жовтий, з оранжевими смужками на нижній губі. 2/, ЗО—100 см. Цв. VI — ЇХ.
1. П. звичайний — U. vulgaris L.
У стоячих водах, на болотах.— Майже по всій УРСР, але на півдні рідко; в Криму тільки в горах (в Алуштинському p-ні, в Ботуй- ському лісництві).
2. Пухирці на зелених, розміщених в
усі боки листках З
— Поряд з пагонами, на яких розміщені дворядно зелені л. без пухирців, є пагони з зачатковими безколірними листками, на яких утворюються пухирці. Квітконосне ст. з двома-шістьма квітками, на довгих ніжках. Він. 12—15 мм завд., світло-жовтий, з червонуватими смужками. 2/., 7—ЗО см. Цв. VI— VIII.
2. П. c e p е д н і й — U. intermedia Наупе. На торфових болотах.— На Поліссі і в
Лісостепу (окол. Харкова та Змієва).
3. Нижня губа віночка з відігнутими вниз краями і невисокою опуклиною, яка не закриває входу в зів. Л. з нитковидними частками, що несуть косояйцевидні пухирці. Він. 7—11 мм завд., ясно-жовтий, з червоними смужками на плоскій опуклині; шпорка дуже коротка, у вигляді тупого горбочка. 5—20 см. Цв. VI —VIII.
3. П. малий — U. minor L.
В стоячих водах, канавах, на болотах.— На Поліссі (на заході), в Лісостепу (розсіяно), Степу (на півночі — пониззя р. Красної).
— Нижня губа віночка велика, кругла, зовсім плоска. У вільно плаваючих рослин спостерігаються перехідні форми між обома видами пагонів. Л. з дев’ятьма-двадцятьма п’ятьма (п’ятдесятьма) лінійними частками; кожний зелений листок з вісьмома-десятьма пухирцями, а безбарвний— з одним-вісьмо- ма. Він. 7—10 мм, ясно-жовтий, з червоними смужками; шпорка дуже коротка, у вигляді горбочка. 5—50 см. Цв. VII — VIII.
4. П. Брема — U. Bremii Heer.
На торфових болотах, по канавах.— В Закарпатті рідко.
РОДИНА 14 4. КУЛІВНИЦЕВ1 — GLOBULARIACEAE
1. Кулівниця — Globularia L.
Р. з повзучими пагонами. Ст. вкриті дрібними, сидячими, еліптичними або еліптично- лінійними, черговими листками: прикореневі л. звужені в черешок. Суцв.— поодинокі, кулясті головки, 0,8—1,5 см завш. Чаш. глибо- коп’ятироздільна. Він. голубий, з довгою трубочкою і двогубим відгином, частки його верхньої губи волосовидні, нижньої — лінійні. Тичинок 4, що далеко висуваються з трубочки віночка. Горішок однонасінний, захований в чашечці. 2д, 10—ЗО см. Цв. VI.
К. вузькопелюсткова — G. tri- chosantha Fisch, et Меу. (G. vulgaris auct., non L.).
На кам’янистих місцях.— В горах Криму рідко.
ПОРЯДОК XLVII. ПОДОРОЖНИКОЦВІТІ — PLANTAGINALES
РОДИНА 14 5. ПОДОРОЖНИКОВІ — PLANTAGINACEAE
Подорожник — Plantago L.
Трав’янисті р. Л. здебільшого зібрані прикореневою розеткою, рідше ст. улиснені. Кв. дрібні, зібрані в колосовидні верхівкові су620
цвіття. Плід — коробочка, що розкривається впоперек.
1. 	Ст. густо улиснене, розгалужене. Л. супротивні, сидячі, вузьколінійні або ліній¬


но-ланцетні, 2—5 см завд. Суцв. густі, на довгих ніжках. Приквітки нижніх квіток суцв. яйцевидні, з довгим загостреним трав’янистим кінчиком; приквітки всіх інших квіток видовжено-оберненояйцевидні, по краях широкоплівчасті. Він. білуватий. О, 15— ЗО см. Цв. VI — IX.
1. П. і н д і й с ь к и й, п. п і щ а н и й — P. indica L. (P. arenaria Wald, et Kit.).
На сухих піщаних місцях.— На Поліссі, в лісостепових і степових р-нах звичайно, в схід. Криму—в приморських районах.
Дуже близький вид — п. широколист и й — (Р. latifolia Wissjul.) — з листками ланцетними 3—6 (8) мм завш., росте на приморських пісках в Одеській і Запорізькій обл. (Якимівський р-н, о. Бірючий). Потребує дальшого вивчення.
— Ст. просте, безлисте. Всі л. прикореневі 2
2. Приквіткові луски не перевищують
або майже не перевищують квіток З
— Приквіткові луски значно довші за квітки, опушені, спрямовані косо вгору. Л. лінійні, 3—8 мм завш., на верхівці пригост- рені, цілокраї, короткочерешкові. Колос дуже густий, циліндричний, 5—15 см завд. Коробочка видовжена, тупа, двонасінна. О, 15—50 см. Цв. V — IX.
2. П. остистий — P. aristata Michx.
Бур’ян в Закарпатській обл. (Мукачівський р-н, Шкуратівці, і окол. м. Ужгорода). Походить з Півн. Америки.
3. Л. перистороздільні або перистовели- козубчасті, з лінійними частками або зубцями, короткоопушені. Суцв. видовжене, густе, 5—10 см завд., тонке. Він. близько 2 мм завд., з опушеною трубочкою, білуватий. Тичинки вдвоє довші за трубочку віночка. Коробочка яйцевидна, тупа. ©, 5— 25 см. Цв. IV —V.
3. 	П. перистий — P. coronopus L.
По морському узбережжю.— В Криму (Севастополь).
— Л. цілісні 4
4. Л. широкоеліптичні або яйцевидні .5
— Л. ланцетні, вузьколанцетні або лінійні .... .10
5. Коробочка 8—10-насінна; насінини дрібні, гранчасті. Л. широко- або округло- овальні, б.-м. раптово переходять в черешок. Суцв. видовжене, циліндричне. Приквітки яйцевидні, тупуваті, широкоперетинчасті, такої ж довжини, як і чаш. Він. буруватий, частки його яйцевидно-ланцетні, близько 3 мм завд., голі. О, (4) 10—60 см. Цв. VI— IX.
4. 	П. великий — Р. major L.
Бур’ян на засмічених місцях.— Звичайно по всій УРСР.
Близький вид п. д н і п р о в с ь к и й (Р. Ьо- rysthenica (Rog.) Wissjul., P. major L. p. borys- thenica Rog.). Росте в Лісостепу на прибережних пісках р. Дніпра. У нього л. по краю нерівномірнозубчасті, з коротенькими черешками, п’ятижилкові. Ст. 5—15 см завв. Потребує дальшого вивчення.
— Коробочка 4—6-насінна; насінини з одного боку опуклі, з другого плоскі . . .6
6. Суцв. З—6 мм завш., не дуже густе.
Він. буруватий 7
— Суцв. 6—12льизавш., густе. Він. сріблясто-білуватий 8
7. 	Л. голі або розсіяноопушені, з 3—5 жилками, видовжено-ланцетні, загострені; довжина черешків б.-м. дорівнює довжині пластинки або трохи перевищує її. Приквітки яйцевидні, загострені, коротші за чашечку. 24, 15—25 см. Цв. VI—VII.
5. 	П. Шварценберга — P. Schwar- zenbergiana Schur
Мал. 490. Подорожник середній: 1 — загальний вигляд рослини, 2 — квітка (збільш.).
На солончакуватих луках.— Дуже рідко в Правобережному Степу (Миколаївська обл., Баштанський р-н, у центральній частині течії р. Інгул).
— Л. зісподу волосисті, з 5—7 жилками, товстуваті, еліптичні або яйцевидні, на верхівці короткотупуватозагострені; довжина черешка дорівнює довжині пластинки або в 1,5—2 рази перевищує її. Приквітнички яйцевидні, тупі, вдвоє коротші за чашечку. 2/., 25—50 см. Цв. VI —VIII.
6. П. К о р н у т а — P. Cornuti Gouan (P.
asiatica auct., non L.).
На солончаках і солонцюватих луках.— В степових р-нах УРСР, в Криму (Керч).
8 (6). Л. широкояйцевидні, як і ст., шорсткоопушені, з 7—11 жилками, разом з черешками 10—50 см завд., на верхівці тупі; черешки за довжиною б.-м. дорівнюють пластинці. Суцв. дуже густе. Частки чашечки по краю широкоплівчасті. Він. білий. 24, ЗО— 60 см. Цв. V —VII.
7. П. найбільший — P. maxima Juss.
На солончакуватих луках.— На півдні Лісостепу, в Лівобережному Степу і рідко в Правобережному Степу (в Миколаївській обл., в Снігурівському p-ні, с. Ново-Петрівка).
— Л. еліптичні або довгасто-еліптичні, м’якоопушені, з 5 жилками; черешки їх в 2— 10 разів коротші за пластинку 9
621


9. Л. еліптичні або яйцевидні, 8—15 см завд., не більш як удвоє довші за свою ширину; майже сидячі або з черешками, в 4— 10 раз коротшими за пластинку. 21, 20—60 см. цв. V —VIII.
8. 	П. середній — Р. media L. На сухих луках, степових схилах.— По всій УРСР.
— Л. довгасто-еліптичні, рідше видов- жено-ланцетні, до обох кінців звужені; черешки їх в 2—3 рази довші за їх пластинку. 2д, 30—70 см. Цв. V —VIII.
9. 	П. степовий — P. stepposa Kupr.
(Р. media L. var. Urvilleana Rapin).
На степових і кам’янистих схилах.— В півд. р-нах Лісостепу, Степу, в Криму.
10 (4). Приквітки з борідкою волосків на верхівці. Л. ланцетні, з коротким черешком. Суцв. кулясте або короткоциліндричне, 0,5—1,5 см завд. Він. до 2 мм завд., буруватий, з голою трубочкою. 21, 5—25 см. Цв. VI — VII.
Мал. 492. Подорожник ланцетолистий:
1 — загальний вигляд рослини, 2 — квітка (збільш.).
Мал. 491. Подорожник степовий:
1 — загальний вигляд рослини, 2 — квітка.
10. П. чорнуватий — P. atrata Hop¬
pe На гірських луках.— В Карпатах.
— Приквітки голі або б.-м. опушені . .11
11. Частки чашечки вільні. Л. лінійні  12
— Дві передні частки чашечки зрослися між собою. Л. ланцетні 13
12. Він. з лопатями, які спрямовані вгору, світло-буруватий, зовні голий, з загостреними прямостоячими частками. Квітконосних стебел кілька, прямостоячих або висхідних. Л. лінійні або вузьколінійні, 3—12 см завд., часто вздовж складені. 0, 0, 5— 15 см. Цв. V —VII.
11. П. т о н к о к о л о с и й — Р. tenui-
flora W. К.
На солонцях і солончаках.— В Лісостепу (зрідка на півдні), Степу.
— Він. білуватий, частки його яйцевидні, загострені, 3—4 мм завд.; трубочка віночка зовні волосиста. Л. м’ясисті, лінійні, жолобчасті, з трьома невиразними жилками. Суцв. циліндричне. Частки чашечки яйцевидно-ланцетні, тупі, по краю широкоплів- часті. Квітконосне ст. у верхній частині залозисто-волосисте. 2/., 10—45 см. Цв. VI — VII..
12. П. приморський — P. maritima
L. (Р. salsa Pall.).
На солончаках та по засолених місцях, іноді на крейдяних відслоненнях.— На півдні Лісостепу, в Степу і в Криму.
13. Ст. при основі та черешки листків не
G22


дуже густоволосисті. Л. розсіяноволосисті, з трьома-п’ятьма жилками, з довгим черешком. Приквітки довші за чашечку. Він. буруватий. 2д, 10—50 см. Цв. IV — ЇХ.
13. 	П. л а н ц е т о л и с т и й — Р. Іапсео- lata L.
На степах, луках і схилах.— По всій УРСР-
— Ст. при основі та черешки листків густо вкриті білуватими волосками, л. густо- волосисті 14
14. 	Частки чашечки 1,5—2 мм завд., всі, крім передніх зрослих, на спинці волосисті. Суцв. наприкінці цвітіння яйцевидне, до 1 см завд. Л. З—5 мм завш., З—7 см завд., по краю дрібнорозсіянозубчасті, з 3—5 жилками, 15—25 см. Цв. V — X.
14. 	П. шерстистий — P. lanuginosa Bastard. (P. lanceolata c. lanuginosa Schmalh.).
На степах і пісках.— В Донецькому Лісостепу, в Степу і Криму.
— Частки чашечки 2—2,5 мм завд., всі цілком голі. Суцв. наприкінці цвітіння циліндричне, 3—4 см завд. Л. звичайно 8— 14 см завд., майже цілокраї, черешок у 2— З рази коротший за пластинку. 2l, 20— 60 см. Цв. VI—IX.
15. 	П. г о л о ц в і т и й — P. glab- riflora Sakalo. На приморських пісках, на черепашниках і степових схилах.— На півдні Лівобережного Степу.
ПОРЯДОК XLVIII. МАРЕНОЦВІТІ — RUBIALES
РОДИНА 14 6. МАРЕНОВІ — RUBIACEAE
Р. однорічні, частіше багаторічні, трав’янисті або півкущики з супротивними гілками. Л. супротивні,розсічені до основи на цілком однакові частки, що разом з такими ж прилистками мають вигляд окремих листків, зібраних у 3—8-членні кільця. Суцв.— півзонтики, зібрані в складні волоті, рідше колосовидні або головчасті суцвіття.; кв. дрібні. Чаш. не- розвинена або дрібношестизубчаста. Він. ко- лесовидний або лійковидний з коротенькою видовженою трубочкою і 3—5-лопатевим відгином. Тичинок 4—5. Зав’язь нижня, двороздільна, приймочка головчаста. Плід двійчастий, сухий (горішковидний, зрідка коро- бочковидний) або дещо соковитий (кістянко- видиий). Медоносні р., зрідка використовують як барвники та як лікарські р. в народній медицині.
1. Чаш. завжди розвинена, 6-зубчаста. Кв. скупчені в головку, обгорнуту покривцем з 8 зрослих при основі листочків.
1. 	Шерардія — Sherardia L.
— Чаш. непомітна. Кв. в півзонтиках, рідше суцв. головчасті або колосовидні . .2
2. Він. лійковидний або дзвониковидний
з б.-м. видовженою трубочкою З
— Він. колесовидний, з дуже вкороченою малопомітною трубочкою 4
3. Суцв. колосовидні; кв. розміщені в пазухах черепитчасто розміщених покривних листків. Він. з 4—5-лопатевим відгином.
2. 	Хрестовин ця — Crucianella L.
— Суцв. волотисте, складене з півзонтиків, рідко головчасте. Він. з виразно розвинутим, звичайно 4-лопатевим відгином.
3. 	Маренка — Asperula L.
4 (2). Відгин віночка 5-лопатевий. Плодики кістянкоподібні, трохи соковиті.
5. Марена — Rubia L.
— Відгин віночка 4-лопатевий або іноді трилопатевий. Плодики горішкоподібні, цілком сухі.
4. 	Підмаренник — Galium L.
1. Шерардія — Sherardia L.
Чаш. з 6-зубчастим відгином, що залишається при плодах. Він лійковидний, з 4-лопатевим відгином та видовженою циліндричною трубочкою. Плід сухий. Р. з простим або розгалуженим стеблом і листками, зібраними по 4—6 в кільцях. 0, 10—35 см. Цв. VI — VIII.
Ш. польова — Sh. arvensis L.
На глинистих схилах, рідше як бур’ян на полях та по забур’янених місцях.— В Закарпатті,'Прикарпатті, Волинському і Правобережному Лісостепу, в Криму звичайно.
2. 	Хрестовниця — Crucianella L.
Кв. двостатеві, з парними приквітками, розміщені в пазухах супротивних покривних листків. Суцв. колосовидне або колосовидно- головчасте. Плід — сухий двійчастий горішок.
1. 	Суцв. щільне, без перетяжок, 4—5 мм завш.; покривні л. вільні, 8—9 мм завд. Ст. лише при основі шорсткі, вище гладенькі; л. до 3 мм завш. 0, 7—63 см. Цв. VI.
1. 	X. гостро лопатева — C. oxyloba
J апка
На гірських схилах.— В Криму звичайно.
— Суцв. чотковидно перетягнуте, 2— З мм завш.; покривні л.’.при основі б.-м. між собою зрослі, 5—7 мм завд. Ст.вище основи на значному протязі шорсткодрібнощетинис- ті; л. до 5,5 (7) мм завш. 0, 7—25 см. Цв. V — VI.
2. X. ланцюжкова — C. catellata Klok. (C. latifolia var. ereciiuscula DC.). На кам’янистих схилах.— В Півд. Криму.
Маловідома раса.
3. 	Маренка — Asperula L.
Р. з вузькими одножилковими листками. Чаш. малопомітна. Він. трубчасто-лійковидний, лійковидний або дзвониковидний, з б.-м. розвинутою трубочкою і 4,- рідко 5-лопатевим відгином; лопаті відгину без придатка на верхівці або з малопомітним мозолистим придатком. Плід сухий, горішковидний (дуже рідко здутий, оточений сухою перетинчастою оболонкою).
623


1. Кв. зібрані у верхівкові головки, що обгорнуті зближеними приквітками . . .2
— Кв. скупчені у волоті або щитки, позбавлені обгорток . . .3
2. Середні стеблові л. по 4 в кільці, яйцевидно-еліптичні (інколи до ланцетних). Обгортка дворядна, зовнішні листочки її ланцетні, внутрішні — майже лінійні. Кв. білі або ледве синюваті. 2[_, 30—50 см. Цв. IV— V.
1. М. білопилякова — A. leucan- thera Beck. (A. taurina auct. fl. taur., A.
propinqua Pobed.).
В гірських лісах.— В Криму.
— Середні стеблові л. по 6—8 в кільці, видовжено-лінійні, тупі. Всі листочки обгортки однакової довжини. Кв. голубі, сині. 0, 25—40 см. Цв. V — VI.
2. 	М. польова — A. arvensis L.
На полях, в садах та по виноградниках як бур’ян. Крім того, зустрічається на кам’янистих схилах в горах і передгір’ях.— В Правобережному Лісостепу, в Криму (особливо в гірській частині).
3(1). Ст. прямостояче, нерозгалужене, голе, тільки з кільцем волосків при основі
Мал. 493. Маренка запашна:
/ — загальний вигляд рослини, 2 — квітка в розрізі (збільш.), З — плід (збільш.).
листків. Зав’язь, як і плід, вкрита гачкувато-залозистими щетинками. Лісова р. з запахом кумарину, 2д, 10—40 см. Цв. V — VII.
3. 	М. з а п а ш н а — A. odorata L.
В лісах, переважно мішаних.— В Карпатах, Розточчі-Опіллі, на Зах. і Правобережному Поліссі, в лісостепових р-нах, в Лівобережному Степу, Гірському Криму.
— Ст. висхідні, підведені, лежачі або плеткі, рідше майже прямостоячі, звичайно
624
розгалужені, гострошорсткі або густоопушені. Зав’язь без гачкуватих щетинок. Р. без запаху кумарину 4
4. Ст. м’які — полеглі, простягнуті або
плеткі. Л. лінійно-ланцетні або видовжено- оберненояйцевидні 5
— Ст. твердіші — підведені, висхідні, рідше прямостоячі. Л. дуже вузькі, вузьколінійні, іноді майже щетиновидні 7
5. Ст. та л. вкриті щетинистими білуватими волосками, нечіпкі. Л. гострошорсткі, довгасто-ланцетні, не перевищують 2—3 мм завш. Кв. жовтувато-білі. Зав’язі, як і плодики, голі або вкриті короткими відлеглими волосками. 2/., 20—100 см. Цв. VI — VIII.
4. 	М. сланка — A. humifusa (М. В.) Bess. (Galium liumifusum M. B., Asperula conferta (Koch) Stank.).
Частіше росте як бур’ян на полях, але трапляється, крім того, на приморських пісках та на щебенисто-кам’янистих схилах.— В Степу, Криму.
Збірний вид. М. В. Клоков відрізняє А. cincinnata Klok. та A. Besseriana Klok. Від типової раси вони відрізняються опушеною зав’яззю та плодом, а між собою густотою й локалізацією опушення стебла та листків.
— Ст. та л. вкриті оберненими назад шипиками, тому чіпкі. Л. помітно ширші, 6 — 8 (12) мм. Зав’язі і плоди голі, лише вкриті дрібними горбочками 6
6. Він. до 3,5 мм завд.; вузька циліндрична трубочка вдвоє довша за лопаті. Тичинкові нитки вдвоє коротші за довгасті пиляки. Л. сіро-зелені або тьмяні, частіше довгасто- оберненояйцевидні, до 10—12 мм завш. Плоди білі, 1,5 мм завд., голі, але на поверхні дріб- ногорбочкуваті. 2l, 100—150 см. Цв. VI — VIII.
5. 	М. чіпка — А. арагіпе М. В.
По чагарниках, переважно в степах, в балках на вологих місцях, а також в байрачних лісках.— В Донецькому Лісостепу. Лівобережному Степу, в Криму зрідка.
— Він. не перевищує 2,5 мм завд.; трубочка ширококонічна, коротка, вдвоє коротша за лопаті. Тичинкові нитки в 2—3 рази довші за еліптичні пиляки. Л. зелені, блискучі, ланцетні, 6—7 (8) мм завш. Плоди голі, вкриті дуже дрібними горбочками, 2/., 20— 100 см. Цв. VI —VIII.
6. 	М. прибережна — A. rivalis Sibth. et Sm.
На вологих та заболочених місцях в лісах та по чагарниках, зрідка як бур’ян на городах та в садах.— Майже по всій УРСР, крім Степу та Криму.
7 (4). Верхні стеблові л. в кільцях по 4—6, нижні по (4) 6—10. Він. голі. Плоди переважно голі й гладенькі. Високі, трав’янисті р., рідше півкущики 8
— Верхні стеблові л. супротивні, нижні в кільцях по 4. Він. (принаймні лопаті) покриті щетинками або розсіяновійчасті. Плоди вкриті лусочками або горбочками (сосочками). Переважно невисокі півкущики . . .13
8. 	Ст. численні, густо улиснені. Л. лінійно-довгасті або оберненоланцетні, інколи майже щетиновидні. Суцв. щитковидне.


Плоди голі і гладенькі. 2д, 7—12 см. Цв. VI— VII.
7. М. кримська — A. taurica Paez.
На відслоненнях крейди та вапняків.— В Передгірському та Гірському Криму.
З Криму (з гір) описано ще один вид —А. tauro-scythica Klok.— дуже близький до попереднього.
— Ст. поодинокі, зрідка улиснені. Л. лінійно-шиловидні до щитиновидних. Суцв. волотисте, багатоквіткове . 9
9. Ст. та квітконіжки вкриті короткими волосками. Л. лінійно-щетиновидні, по 6—10 в кільці. Плоди густо вкриті короткими волосками. Суцв. волотисто-щитковидне, густе. 2/, 50—85 см. Цв. VI — VIII.
8. М. надзвичайна — A. affrena
Klok
На степових схилах.— В Правобережному Степу (Миколаївська обл., Володимирський р-н, Володимирська дослідна станція), Лівобережному Степу (Луганська обл., Міловський р-н, заповідник «Стрілецький степ»).
Мабуть, міжродовий гібрид — Asperula X Galium — і може розглядатись як дуже близька форма до Galium ruthenicum Willd.
— Ст., принаймні у верхній частині, а також квітконіжки голі. Л. вузьколінійні до майже шиловидних, в кільцях по 4—6 або 6—12. Плоди цілком голі .10
10. Нижні л. по 6, верхні — по 4 в кільцях. Він. білий, здебільшого трилопатевий. Ст. чотиригранні, висхідні. 21, 25— 70 см. Цв. VI — VII.
9. М. красильна — A. tinctoria L.
На сухих луках та степових схилах, а також на узліссях та галявинах у борах та суборах.— В Карпатах, Розточчі-Опіллі, на Поліссі, в Лісостепу.
— Нижні л. по 8—12 в кільці, вищі — по 6. Приквітки лінійно-ланцетні або ланцетні. Він. чотирилопатевий .11
11. Р., принаймні в нижній частині, густоопушені. Суцв. видовжене. Лопаті віночка відтягнутозагострені з вістрям, загорнутим в середину. Ст. майже прямостоячі,- лише при основі підведені або висхідні. 21, 40—100 см. Цв. VI — VII.
10. М. дністровська — A. tyraica
Bess. (A. gaiioides var. tyraica DC.).
На вапнякових, рідше кам’янистих відслоненнях або по степових чагарниках.— В Зах. і Правобережному Лісостепу, в Степу і Криму (переважно в степовій частині).
Кримська раса виділена в окремий вид— A. xerotica Klok. Від типової форми відрізняється, по суті, лише здерев’янілими при основі стеблами.
— Р. цілком голі. Суцв. широке, розлоге. Лопаті віночка позбавлені на верхівці вістря . .12
12. Л. тонкуваті, вузьколінійні, 2,5 мм завш., плоскі або з краями, ледве загорнутими на нижній бік. Низькогірські, лучні, несизуваті р., з добре розвинутими видовженими пазушними пагонами. 21, 50—70 см. Цв. V —VIII.
11. М. дзвониковидна — A. cam* panulata (Vill.) Klok. (Galium campanulaturn Vill., Asperula glauca Bess.).
На гірських кам’янистих схилах, особливо по чагарниках.— В Закарпатті, Розточчі- Опіллі, Зах. Лісостепу.
— Л. грубенькі, від вузьколінійних до шиловидних (1—1,5, зрідка 2 мм завш.) з краями, щільно загорнутими на нижній бік. Степові або нагірно-степові р., сизуваті або сизі, з ледве розвинутими пазушними пагонами або зовсім без пагонів. 21, 15—45 см. Цв. V —VII.
12. М. п і д м а p е н н и к о в а — A. ga¬
iioides М. В.
В передгірських степах та на відслоненнях.— В Криму
Без сумніву, поліморфний вид і заслуговує екологоморфологічного аналізу. Одна з найбільш ухильних форм, описана як окремий вид — A. octonaria Klok.
13 (7). Зав’язі й плодики (2,5 мм завд.) густо вкриті добре помітними, б.-м. загостреними лусочками (але див A. leiograveolens). Він. блідо-рожевий з голою трубочкою; лопаті дрібнощетинисто-війчасті, б.-м. дорівнюють довжині трубочки. Піскові р 14
— Зав’язі й плодики (до 2,5 мм завд.) густо вкриті дуже дрібними тупими горбочками. Він. голий, звичайно білий, зрідка блідо- рожевий, з трубочкою, частіше вкритою дрібними щетинками або сосочковидними волосками; лопаті по краю звичайно голі, коротші за трубочку або дорівнюють їй. Переважно р. кам’янистих відслонень 16
14. Ст. підведені, нечисленні, в нижній частині разом з листками відлегловолосисті. Л. прямі, спрямовані вгору, шорсткі, з випнутою середньою жилкою. Він. рожевий, шорсткий. Сірувато-зелені півкущики. 21, 30—50 см. Цв. VI — VIII.
13. М. щетиниста — A. setulosa Boiss.
На приморських пісках в степовій смузі.— В Степу.
— Ст. косо-висхідні, нижчі (10—35 см завв.), в нижній частині, як і л., вкриті щетинками (інколи ст. до самого верху щетинисті). Р. річкових пісків 15
15. Зав’язі і плоди густо вкриті білими, сосочковидно-пластинчатими виростами. Ст. невиразно-чотиригранні, майже до верхівки вкриті дрібними щетинками. Л. в кільцях по 4. Плоди до 4 мм завд. 21, 10—35 см. Цв. V —VIII.
14. М. пахуча — A. graveolens М. В.
На річкових пісках.— В Правобережному Лісостепу (Полтавська обл.; Кременчуцький р-н, Білицьківка); в Лівобережному Лісостепу і в степових р-нах Лівобережжя.
Збірний вид. На заході, зокрема на території УРСР, його заступає локальна раса— A. pseudograveolens М. Pop. et Chrshan.
— Зав’язі і плоди гладенькі або лише зрідка (не завжди!) вкриті поодинокими пластинчатими виростами епідермісу. Ст. лише при основі розсіянодрібнощетинисті. Суцв. волотисте. 2]_, 10—ЗО см. Цв. VI—VIII.
40 424
625


15. 	М. го л о п л од а — A. leiograveo- lens M. Pop. et Chrshan.
На борових пісках.— В Лісостепу.
16 (13). Лопаті віночка довгасто-ланцетні, б.-м. дорівнюють довжині трубочки або перевищують ЇЇ 17
— Лопаті віночка довгасті або довгасто- яйцевидні, звичайно тупі, значно коротші за трубочку 19
17. Кв. майже позбавлені ніжок, тому справляють враження сидячих. Суцв. (зібрані на верхівці стебла) — головчасті пучечки, оточені по краю зубчастими покривними листками. Півкущики з стеблами, вкритими дрібними волосками, принаймні при основі. 21, 10—12 см. Цв. V — VIII.
16. М. полегла — A. supina М. В. Переважно на крейдяних відслоненнях.—
В Степовому та Гірському Криму.
З Криму описані ще два види маренок, близьких до поданого виду: A. ceaspitans Juz., A. Tranzshelii Klok. Відрізняються вони між собою, головним чином, опушенням стебла.
— Кв. на добре розвинутих ніжках, частково на коротких або майже непомітних. Суцв. не скупчені на верхівці стебла й не утворюють головчастих пучечків, обгорнутих зазубленими покривними листками. Переважно лісостепові та північностепові р . . 18
18. Р. трав’янисті (або майже трав’янисті). Ст. майже чотиригранні, голі й гладенькі або в нижній частині дрібнощетинис- ті або лише шорсткі. Л. плоскі або лише з ледве загорнутими на нижній бік краями. Він. крупний, 3—4,5 мм завд. Плоди 2—
2,5 	мм завд. 2д, 50—60 см. Цв. VI —VII.
17. М. рожева — A. cynanchica L.
По степових чагарниках, на кам’янистих схилах, узліссях та лісових галявинах.— В Закарпатті, Розточчі-Опіллі, в Лісостепу та Степу.
Один з найбільш поліморфних середньоєвропейських видів. Заслуговують на увагу і дальше вивчення близькі споріднені види: A. Michelsonii V. Krecz. та, особливо, А. semiamicta Klok.
— Типові півкущики, звичайно утворюють подушковидні дернинки. Ст. вкриті дрібними щетинками, лише у верхній частині розгалужені. Л. з щільно загорнутими на нижній бік краями. Він. коротший, близько З мм завд. Плід до 2 мм завд. 2д, 20—ЗО см. Цв. V — IX.
18. 	М. сіроплода — A. tephrocarpa Czern.
На крейдяних відслоненнях.— В Донецькому Лісостепу, на півночі Лівобережного Степу звичайно.
Цей вид у Флорі УРСР (т. X, 1961) трактовано занадто вузько. A. creticola Klok. являє собою одну з цілої серії морфологічно- ухильних форм, позбавлених еколого-геогра- фічної характеристики.
19 (16). Кв. білі (або майже білі), на добре розвинутих ніжках. Суцв. пухкі. Кв. на гілочках суцвіття розміщені б.-м. рівномірно. Р. степових р-нів (за винятком Криму), але див. A. Steveni 20
626
— Кв. блідо-рожеві, сидячі (або майже сидячі). Суцв. складається з пучечків щільно зібраних квіток. Р. півд. районів Криму . .21
20. 	Він. великий (5—7 мм завд.), лійковидний, лопаті (відгин) в кілька разів коротші (в 2,5—4 рази) за трубочку. Квітконосні ст., принаймні в нижній чверті, як і л., бархатисто-пухнаті. Середні стеблові л. лінійно-шиловидні (7—8,5 мм завд. та 0,5—
1.5 мм завш.). При основі здерев’янілі, сірувато-зелені півкущики крайніх півд. районів. 4, 25—65 см. Цв. VI — VIII.
19. M. С т е в е н а — A. Steveni Krecz. (А.
cynanchica М. В., non L.).
На кам’янистих гірських схилах та степах, а також на приморських пісках.— На півдні Лівобережного Степу, в Гірському та Півд. Криму..
Збірний вид, недостатньо вивчений. З найбільш яскраво окреслених морфолого-геогра- фічних рас відомі: A. maeotica М. Pop. et Chrshan.— Він. зовсім іншої форми, вузько- трубчасті, тонкі, до 5 мм завд. (о. Бірючий); A. bidentata Klok.— кв. дрібніші, зокрема коротші він. та стовпчики.
— Він. помітно менший (2—3,5 мм завд.), лопаті його не набагато (менш як вдвоє) коротші за трубочку. Квітконосні ст. в ниж.’ій чверті зрідка вкриті дрібними щетинками. Середні стеблові л. довші, від вузьколінійно-шиловид- них до нитковидних. При основі ледве здерев’янілі півкущики південностепових районів (в гірські p-ни Криму та Передкавказзя не заходять). 2/., 25—70 см. Цв. VI — VIII.
20. М. румелійська — А. гигпеїіса
Boiss. (A. graveolens Boiss.).
На кам’янистих схилах та степах.— В Зах., Правобережному і Донецькому Лісостепу, в Степу, крім крайнього півдня.
Надзвичайно поліморфний вид, особливо в східно-європейській частині ареалу, де описано кілька локальних видів, не завжди чітко окреслених й відокремлених один від одного: A. attenuata Klok., A. graniticola Klok., A. hypanica Klok.
21 (19). Трубочка віночка гола й гладенька; лопаті позбавлені мозолистих закінчень. Покривні л.,що оточують пучечки квіток,
2—4 мм завд., 0,5—1,3 мм завш. Пухкі (рихлі) голубувато-зелені півкущики. 2д, 7—20слг. цв. V—VIII.
21. М. уподібнена — A. aemulans V.
Krecz. ex Klok.
На кам’янистих осипах та скелях.— В Криму (переважно в передгірських та гірських р-нах).
— Трубочка віночка вкрита дрібними щетинками; лопаті мають на кінці виразно розвинуте білувате мозолисте закінчення. Покривні л. при пучечках квіток не більше
2.5 мм завд 22
22. 	Дрібні півкущики, до 20 см завв. Ст. висхідні або трохи підведені, густо облиствлені, вкриті короткими або дрібними щетинками. Л. (середні стеблові!) вузьколінійні, 5—15 мм завд., до 1 мм завш., гострокінцеві, вкриті короткими волосками. 2д, 10—20 см. Цв. V —VIII.
22. М. волосиста — A. praepilosa V.


Krecz. (A. cynanchica var. affinis Wulf).
На кам’янистих відслоненнях, переважно вапнякових, та на приморських пісках.— В Криму
На Керченському п-ві росте ніби окрема, але зовсім недостатньо вивчена раса — A. cimmerica V. Krecz.
— Півкущики вищі, до ЗО см завв. Квітконосні ст. вгорі голі й гладенькі 23
23. Стеблові л. трохи м’ясисті, вузьколінійні (0,5—1,5 мм завш.), тільки вгорі лінійно-ланцетні. Він. 2—2,5 мм завд. Літоральні р. півн.-схід. Криму, з квітконосними стеблами зламано-колінчастими, дуговидно або зигзаговидно підведеними. 2/., 15—25 см. Цв. VI — VIII.
23. М. поламана — A. infracta КГ к.
На піщано-черепашкових пересипах та на полиново-злакових степах в приліторальній смузі.— В Криму (Євпаторійський р-н, Пересип, оз. Сасик; Чорноморський р-н, Очере- тай).
Раса маловідома в природних умовах, а тому недостатньо вивчена у всіх відношеннях, крім констатованих морфологічних ознак. В кожному разі близько до неї стоїть за морфологією та еколого-географічними показниками другий кримський вид A. praevestita Klok. З другого боку, обидва види зовсім не чітко відмежовані від A. vestita V. Krecz.
— Стеблові л. майже щети нови дні або тонкошпловидні (0,5—0,7 мм завш.). Він. трохи більший, 2,5—3 мм завд. Квітконосні ст. при основі підведені або висхідні, вище' випрямлені 24
24. Л. квітконосних стебел плоскі, лі- нійно-щетиновидні, 5—18 мм завд. та 0,5— 0,8 мм завш., до верхівки ще вужчі. Кв. скупчені в пучечки по 3—7 на кінцевих розгалуженнях суцвіття. Покривні л. при пучечках дрібні, не перевищують 1,5 мм завд. та 0,5 мм завш. Плоди густо вкриті тупокінцевими горбочками. 2д, 10—ЗО см. Цв. VI — VIII.
24. М. одягнена — A. vestita V. Kre¬
cz. (A. litoralis D’Urv.).
На вапнякових відслоненнях та на гірських схилах.— В Криму б.-м. звичайно.
— Л. квітконосних стебел з виразно загорнутими на нижній бік краями, шиловидні, з випнутою зісподу жилкою, 3—11 мм завд. та 0,6—0,7 мм завш. Кв. скупчені в головчасті пучечки по 3—9 на кінцевих розгалуженнях суцвіття. Покривні л. при пучечках більші, до 2,5 мм завд. та 0,3—1,0 мм завш. Плоди вкриті майже безколірними і прозорими сосочками. 2д, 12—33 см. Цв. VI — VIII.
25. 	М. Котова — A. Kotovii Klok.
На крейдяних відслоненнях.— В Криму (Куйбишеве).
Малоз’ясована раса, описана по гербарному зразку з одного лише місцезнаходження. Можливо, своєрідна аберативна форма попереднього виду.
4. 	Підмаренник — Galium L.
Він. колесовидний, з короткодзвониковид- ною або вузькокільцевидною трубочкою, інколи без помітної трубочки. Тичинок, як і лопатей віночка 4. Стовпчиків 2, при основі з’єднаних або вільних. Плід сухий, двійчастий.
1. Л. з кількома поздовжніми жилками
в чотиричленних кільцях 2
— Л. з однією поздовжньою жилкою, в кільцях по 6 і більше 13
2. Кв. полігамні (двостатеві і одностате¬
ві), зеленувато-жовтуваті або блідо-жовті, в пазушних півзонтиках З
— Кв. двостатеві, білі, зібрані у верхівкову волоть . 8
3. Покривні л. сидячі, серцевидні, з численними боковими жилками, як і ст., завжди голі. Нижні л. оберненояйцевидні, до основи звужені в короткий черешок. Кв. жовті, без приквітків. Плоди притиснутобіловолосисті. о, 7—12 см. Цв. IV — V.
1. П. серцелистий — G. cordatum Roem. et Schult. (G. articulatum (L.) Roem. et Schult., non tam., Vaillantia
articulata L.).
На кам’янистих схилах.— В Криму (Приморський р-н, біля Керчі).
— Всі л. б.-м. однакової форми, сидячі,
3 трьома жилками, еліптичні або довгасті, основа їх несерцевидна. Ст. та л. опушені, принаймні малопомітно. Решта ознак інша .4
4. При основі гілочок півзонтика є 2 —
4 листковидних приквітки 5
— Півзонтики без приквіткових листочків. Ст. опушені принаймні у верхній частині, лише при основі листків. Середні стеблові л. довгасті, еліптичні, рідше яйцевидно-ланцетні, 5—25 мм завд. та 1,5—9 мм завш., по краю та зісподу по середній жилці зазублені. Квітконіжки голі, до 2 мм завд. Плоди кулясто-нирковидні, голі й гладенькі. 4, 10—35 см. Цв. V — VI.
2. П. в e с н я н и й — G. vernum Scop.
(Vaillantia glabra L.).
В лісах та по чагарниках, частіше на вапнякових відслоненнях.— В Карпатах, Розточчі-Опіллі, на Поліссі, в лісостепових р-нах.
Опушена раса (мабуть, гібридного походження: G. vernum X G. cruciata) визнається за окремий вид G. Bauhini Roem. et Schult.
5. Ст. прості, виразночотиригранні, вкриті (по реберцях ) шипиками, що гачковидно вниз відігнуті. Півзонтики 3-квіткові (але трапляються 1—2-квіткові). Квітконіжки волосисті, плоди гладенькі. Південностепові р. О, 20—30 см. Цв. IV —V.
3. П. п’ є м о н т с ь к и й — G. pedemon-
tanum All. (G. retrosum DC.).
По берегах степових подів, по степових зниженнях.— В «Лівобережному Степу на півдні і в Криму звичайно.
— Ст. б.-м. галузисті, б.-м. опушені, але завжди позбавлені гачковидних шипиків на ребрах стебел. В півзонтиках скупчено по 5 і більше квіток 6
6. Трав’янисті р., опушені м’якими відлеглими волосками. Півзонтики значно коротші за покривні л. Середні стеблові л. довгасто-еліптичні або овальні, по краю довго- війчасті, звичайно з обох боків б.-м. опушені. Плоди кулясті (часто розвинутий лише один 40*
627


мерикарпій), голі, дещо зморшкуваті. 2/., 15—60 см. Цв. IV —VI.
4. 	П. хрещатий — G. cruciata (L.) Scop. (Vaillantia cruciata L.). В лісах, по чагарниках.— В Карпатах, на Поліссі, в Лісостепу і на півдні Степу.
— Півкущики, переважно з щетинистим, шорсткуватим опушенням. Півзонтики або лише трохи коротші за покривні л., або помітно довші за них. Р. з голими або щетинистими плодами 7
7. 	Плоди вкриті добре розвинутими твердими щетинками, дещо загнутими на верхівці. Він. З—4 мм в діам., жовтуватий. Півзонтики під кінець цвітіння значно довші за покривні л. Півкущики щільні, ледве здерев’янілі при основі. 2д, 10—ЗО см. Цв. IV—V.
5. П. кримський — G. tauricum (Willd.) Roem. et Schult. (Vaillantia taurica
Willd.).
На кам’янистих схилах та по скелях.— В передгір’ях Криму.
Надто мінливий вид, утворює цілу низку еколого-морфологічних форм при наявності взаємних переходів головних діагностичних ознак. Найбільш обособлен! з них, морфологічно описані як окремі види: G. neotauricum Klok., G. decor опа tum Klok. Наступний вид— G. .chersonense — також відноситься до цієї щільно спорідненої, цілком природної, але маловивченої групи аберативних форм.
— Плоди цілком голі й гладенькі. Він. 2—3 мм в діам., зеленувато-світло-жовтий. Півзонтики б.-м. дорівнюють покривним листкам. Пухкі (рихлі) півкущики. 21, 15—40 см. Цв. V —VI.
6. П.херсонський — G. chersonen¬
se (Willd.) Roem. et Schult.
На кам’янистих схилах та скелях.— В передгір’ях Криму, зрідка в горах.
8 (2). Середні стеблові л. широкоеліптичні до округло-овальних з короткоклиновидною основою, вкриті нахиленими щетинистими волосками; бокові жилки виразні лише в нижній половині листової пластинки; на верхівці добре помітне коротке вістря. Суцв. пухке, розлоге, малоквіткове. Плоди вкриті довгими, на самій верхівці загнутими щетинками. Переважно гірські р. 2д, 10—25 см. Цв. VI—VII.
7. П. шорсткий —G. scabrum L. (G. го-
tundifolium L.).
В букових і ялинових лісах.— В Карпатах, Прикарпатті (Чернівецька обл., Сторожине- цький р-н, урочище Косовець), Розточчі-Опіллі.
— Стеблові л. іншої будови, позбавлені кінцевого вістря та з виразно випнутими жилками по всій довжині листової пластинки. Суцв. густе, багатоквіткове. Рівнинні або лучно-степові р 9
9. 	Стеблові л. 2—4 см завд. та 4—8 мм завш., звужені до обох кінців, без ясної сітки жилок. Плоди вкриті щетинками ... .10
— Стеблові л. З—7 см завд. та 8—20 мм завш., звужені тільки до верхівки, при основі раптом стягнуті, з добре виявленою сіткою жилок. Плоди цілком голі 11
10. 	Ст. голі й гладенькі або шорстко- дрібно-щетинисті. Середні стеблові л. лінійно- ланцетні, 4—40 мм завд. та 1—8 мм завш., з плоскими краями, зверху голі й гладенькі, лише зісподу по жилках дрібнощетинисті. 20—50 см. Цв. VI —VII.
8. П.північний — G. boreale L.
На вологих луках та на узліссях.— В Карпатах, Розточчі-Опіллі, на Зах. Поліссі, в лісостепових р-нах.
Широкоареальний північноєвропейський вид, в межах якого обособлена ціла низка локальних морфолого-екологічних та гібридних форм (переважно G. boreale х G. rubioi- des), вивчених лише в загальних рисах без філогенетичного аналізу й оцінки ухилень морфологічних структур. З кількох таких локальних еколого-морфологічних форм, описаних як види (G. pseudoboreale Klok., G.praeboreale Klok., G. pseudorubioides Klok., G. exoletum Klok.), ми подаємо як вид рангу лише одну— G. exoletum Klok.
— Ст. опушені, принаймні в нижній частині, відлеглими й хвилястими волосками 0,2—0,5 мм завд. Середні стеблові л. 15— 35 мм завд. і 1,7—5 мм завш., з краями, загорнутими на нижній бік. 2д,20—70 см. Цв. V —VI.
9. П.заста р ілий — G. exoletum Klok.
На кам’янистих та степових вогкуватих схилах.— В Розточчі-Опіллі (Тернопільська обл., окол. Кременця), в Правобережному Лісостепу.
11 (9). Ст. в нижній чверті та розташовані на них л. виразнокороткоопушені. Середні стеблові л. до вгасто-яйце видно-ланцетні, 1,5—10 см завд. та 3—29 мм. завш. Суцв. коротке, на початку цвітіння компактне. Плоди дрібні, нездуті, 1,5—2 мм завд.2д, 50—100 см. Цв. VI —VIII.
10. П.пухнатоногий — G. dasypo-
dum Klok.
В степових та лісостепових дібровах, рідше в заплавних лісах.— В Правобережному, Лівобережному і Донецькому Лісостепу, в Степу на Лівобережжі, в Криму.
— Ст. та л. голі, гладенькі або трохи шорсткі. Середні стеблові л. довгасто-ланцетні, нерідко досягають 10—15 мм завш., цілком голі й гладенькі, лише зісподу на випнутих жилках дрібнощетинисті. Плоди крупніші, З (2) мм завд 12
12. Ст. 100—120 см завв., по краях дещо шорсткі. Кореневище вкорочене, розгалужене. Л. ланцетні, крупні, до 80 мм завд. Квітконіжки такої ж довжини, як і плоди. 2д. Цв. VI — VIII.
11. П.верболистий — G. salicifo-
liurn Klok.
На заплавних луках річок Дніпра, Дінця та їх допливів.
— На Поліссі, в Лівобережному і Донецькому Лісостепу, в Степу.
— Ст. 50—60 см завв., блискучі, по гранях гладенькі. Кореневище видовжене, повзуче. Л. частіше довгасто-оберненояйцевидні, менші (4—5 см завд.), цілком голі й гладенькі, в тому числі й зісподу на випнутих жилках.
628


Квітконіжки в два рази коротші за плід. І/. Цв. VI —VIII.
12. П.мареновидний — G. rubioi-
des L.
На відкритих місцях, переважно луках, та по чагарниках.— В Закарпатті (Закарпатська обл., Берегівський р-н, Гать). Вказівки в Криму та Розточчі-Опіллі потребують перевірки.
13 (1). Кв. завжди в пазушних півзонтиках. Однорічні р. з тонкими (полеглими, висхідними, лазячими) стеблами, вкритими шипиковидними щетинками, спрямованими вістрям донизу .14
— Кв. у верхівковому волотистому суцвітті. Багаторічні кореневищні р. з б.-м. міцним стеблом (прямостоячим або підведеним), голим або волосистим. Якщо р. болотні, то ст. у них полеглі, вкриті шипиковидними щетинками, спрямованими вістрям донизу .19
14. Краї листків засіяні шипиками, спря¬
мованими вістрям угору (до верхівки листка). Він. жовтуватий або зеленувато-жовтуватий 18
— Краї листків засіяні шипиками, спрямованими вниз (до основи листка). Він. білий або зеленувато-жовтий 15
15. Півзонтики коротші за їх покривні листки, звичайно триквіткові. Квітконіжки при плодах дуговидно відігнуті донизу. Л. лінійно-ланцетні, чіпкі, як і ст., від гачкуватих колючих щетинок.Плоди 3—4 мм завд., дрібногорбочкуваті (або вкриті сосочками) О, 5—60 см. Цв. V — VII.
13. П.трирогий — G. tricorne With. На вапнякових та глинистих схилах, як
бур’ян в посівах та біля житла.— В Степу.
— Півзонтики довші за покривні листки. Ніжки при плодах прямостоячі. Плоди вкриті щетинками або гладенькі 16
16. Ст. на вузлах потовщені, жорстковолосисті. Л. клиновидно-ланцетні по 6—8 в кільцях. Він. білий, до 2 мм у діам. Плоди 4—5 мм завд., вкриті гачкуватими щетинками. 0, 50—200 см Цв. V — IX.
14. П. ч і п к и й —G. арагіпе L. (Арагіпе
hispida Moench).
Як бур’ян на городах, в садах, рідше на полях. —По всій УРСР.
— Ст. без потовщень. Він. 1 мм в діам. Плоди 1,5—3 мм завд., голі або вкриті короткими щетинками 17
17. Плоди 1,5—2 мм завд., вкриті густими, але короткими гачкуватими щетинками. Середні стеблові л. майже лінійні, до 4 см завд. та 4 мм завш., зверху дрібнощетинисті, зісподу голі, по середній жилці вкриті назад обернутими гачковидними шипиками. Кв. в пазушних півзонтиках, що перевищують листки. ©, 20—150 см. Цв. V— IX.
15. П. Вайяна — G. Vaillantii DC.
По чагарниках, на кам’янистих схилах, а також як бур’ян поблизу жител та на городах.— По всій УРСР, але частіше на півдні і в Криму.
— Плоди близько 2мм завд., цілком голі, але дещо шорсткі від дрібнозернистої поверхні. Л. лінійно-ланцетні, 5—20 мм завд. і 0,5—2 мм завш., зверху розсіянощетинисті, зісподу по середній жилці та по краю вкриті назад обернутими шипиками. Кв. в пазушних (а почасти і кінцевих) півзонтиках, звичайно багато довших за листки. 0, ЗО—100 см. Цв. V — IX.
16. П несправжній — G. spurium L.
На полях та забур’янених місцях.— На Поліссі, в Правобережному Лісостепу.
18 (14). Л. по чотири-шість в кільцях, після цвітіння відігнуті вниз. Півзонтики дво-, шестиквіткові, коротші за покривні л., Квітконіжки вкорочені, майже непомітні. Він. дуже дрібний, щетинистий, близько 0,5 мм в діам. О, 10—25 см. Цв. V — VI.
17. П. к і л ь ч а с т и й — G. verticillatum
Danth.
По чагарниках, на схилах та на вапнякових відслоненнях.— На півдні Степу, в Криму.
— Л. по шість-вісім в кільцях, після цвітіння донизу не звисають. Півзонтики дво-, семиквіткові, перевищують покривні л. Квітконіжки 1—9 мм завд. Він. голий, близько 2 мм в діам. ©, 5—ЗО см. Цв. VI — VII.
18. П. тонесенький — G. tenuissi¬
mum М. В.
На кам’янистих відслоненнях, по лісових урвищах.— В Лівобережному Степу, на півдні, в Криму.
19 (13). Ст. шорсткі від шипиків, обернутих донизу. Кв. білі 20
— Ст. гладенькі, голі або короткоопуше- ні. Кв. білі або жовті 24
20. Л. по шість-вісім в кільцях, на верхівці з дрібненьким, але цілком виразним вістрям. Ст. кволе, лежаче або плетке, розгалужене. Кв. у верхівкових та пазушних півзонтиках. Плоди дрібногорбочкуваті. 2/., 10—80 см. Цв. VI — IX.
19. П. багновий — G. uliginosum L.
На вологих луках, болотах та при берегах річок і ставків.— В Лівобережному Степу.
— Л. в кільцях по чотири (шість), тупі, без вістря на верхівці 21
21. Він. дрібний, не перевищує 1—1,5 мм в діам., з трилопатевим відгином. Квітконіжки при плодах відігнуті, вкриті вниз відігнутими щетинками. Плоди 1—1,5мм завд.; мери- карпії майже кулясті, вкриті дрібними плескуватими горбочками. 2д, 5—20 см. Цв. VI — VII.
20. П. Рупрехта — G. Ruprechtii Pobed. (G. trifidum var. europaeum Rupr.). На болотах, переважно торфових та сфагнових.— На Правобережному Поліссі, в Лівобережному Лісостепу.
— Він. з чотирилопатевим відгином, квітконіжки гладенькі, при плодах прямостоячі 22
22. Середні стеблові л. до 2 см завд., завжди голі й гладенькі. Він. не перевищує 2,5—3 мм в діам. Плоди дрібні, 1 —1,5 мм в діам., голі, вкриті дрібними горбочками. 2д, 20—60 см. Цв. VI — VIII.
21. П. болотний — G. palustre L.
На вологих або заболочених луках та болотах.— В Карпатах, на Поліссі, у Волинсько629


му, Зах. та Правобережному Лісостепу, в Степу.
— Середні стеблові л. значно більші,
З—4 см завд., зісподу або по краю шорсткі від донизу направлених шипиків (щетинок). Він. більший, 3,5—4,5 мм в діам 23
23. 	Ст. завжди голі та гладенькі (у перехідних форм шорсткі від малопомітних горбочків на ребрах). Середні стеблові л. зісподу по жилці з розсіяними шипиками. Мерикарпії еліпсовидні, вкриті дрібними горбочками. Р.
Мал. 494. Підмаренник болотний:
1 — загальний вигляд рослини, 2 — віночок (збільш.), З — плід (збільш.).
кримські (та кавказькі). 21, 20—60 см. Цв. VI —VII.
22. П.видовжений — G. elongatum
Presl (G. cumense Pobed.).
На болотах.— В Криму.
— Ст. на ребрах вкриті загнутими вниз шиловидними щетинками. Середні стеблові л. зісподу по середній жилці вкриті назад обернутими щетинками.Мерикарпії майже кулясті. Лісово-болотні крупні р. 2д, 50—100 см. Цв. VI —VII.
23. П. н а й б і л ь ш и й — G. maximum
Moris (G. palustre var. Morisianum Rouy).
На лісових болотах, в заплавних лісах та в плавнях.— В Закарпатті, на Поліссі, в Правобережному, Лівобережному та Донецькому Лісостепу, в Лівобережному Злаково-Лучному Степу та Правобережному Злаковому Степу.
Можливо гібридний вид: G. palustre L. X X G. elongatum Presl.
24 (19). Кв. жовті. Л. з б.-м. загорнутими краями 25
— Кв. білі, рідко блідувато-жовті. Л. з плоскими, рідко з трохи загорнутими краями 28
25. 	Зав’язь та плоди голі. Квітконіжки голі, але інколи трохи шорсткі 26
630
— Зав’язь, плоди та квітконіжки вкриті волосками або щетинками 27
26. 	Середні стеблові л. вузьколінійні (до шиловидних і майже нитковидних), до 2 мм завш., зверху трохи шорсткі від гострих горбочків або дрібних, вперед направлених щетинок. Квітконіжки голі та гладенькі. Він. З—4,5 мм в діам. Плоди близько 1,5 мм завд. 4, ЗО—125 сл/. Цв. VI — IX.
24. 	П. c п р а в ж н і й — G. verum L.
На луках, узліссях, степових схилах та кам’янистих відслоненнях.— По всій УРСР звичайно.
Один з найбільш мінливих видів (очевидно збірний). На увагу заслуговують морфологічно обособлен! види: G. glabratum Klok. (G. verum var. ochroleucum Schmalh.),G. Wirt- genii F. Schultz. За карпологічними ознаками сюди ж належать два вузьколокальних види Півд. Криму—G. Zelenetzkii Klok., G. агга- tum Klok. i
— Середні стеблові л. ще вужчі — вузь- колінійно-шиловидні або майже нитковидні, 0,8 мм завш., зверху виразно опушені відлеглими волосками. Квітконіжки помітно шорсткі від дуже дрібних щетинок або гострих горбочків. Він. 2,5—3 мм в діам. Плоди дрібні, 0,75—1 мм завд. Літоральні р. з численними стеблами, що утворюють б.-м. щільний пучок. 2^, 25—55 см. Цв. VI — VIII.
25. П.тендер івський — G. tende-
riense Klok.
На черепашкових гривах, виключно на чорноморських косах.— На півдні Лівобережного Степу (Херсонська обл., Голопристан- ський р-н, о. Джарилгач).
27 (25). Ст. частіше прямі або від основи підведені, завжди короткоопушені (принаймні у верхній частині), часто з домішкою гострих, вгору напрямлених щетинок. Середні стеблові л. вузьколінійно-шиловидні, з щільно загорнутими наспід краями, зверху гострошорсткі або короткоопушені. Квітконіжки опушені (принаймні розсіяно!). 2/., 35—120 см. Цв. VI—VIII.
26. П. руський — G. ruthenicum Willd.
(G. verum var. trachycarpum DC.).
На сухих луках, узліссях та по чагарниках, на степових схилах та в подах.— В Правобережному і Лівобережному Поліссі, в Правобережному, Лівобережному і Донецькому Лісостепу, в Степу, в Криму.
На півдні зустрічається ареалогічно не відокремлена морфолого-екологічна раса G. to- mentellum Klok., що характеризується більш інтенсивним опушенням листків та стебла.
— Ст. звичайно від основи підведені, на всьому протязі голі та гладенькі, лише при основі листків ледве опушені дуже короткими, майже непомітними волосками (інколи трапляється опушення також при основі вузлів суцвіття). Середні стеблові л. лінійно-шиловидні, з загорнутими на спідній бік краями, зверху голі і гладенькі. 50—155 см. Цв.
VI — VIII.
27. П.дніпровський — G. borysthe-
nicum Klok.
На пісках, особливо в сухих борах (відомо лише в долині Дніпра).— На півдні Степу
б.-м. звичайно, на півночі зрідка (Дніпропет¬


ровська обл., Новомосковський р-н, Новомос- ковський бір).
28 (24). Низенькі р. 5—20 (ЗО) см завв., з цілком голими та гладенькими стеблами. Л. дрібні, не перевищують 12—15 мм завд. та 1,5 мм завш., голі та гладенькі. Виключно гірські карпатські р 29
— Значно вищі р., до 100 см і більше завв. Л. значно крупніші, частіше опушені або принаймні їх верхівка шорсткодрібно- пилчаста. Р. різних районів УРСР, в тому числі й Карпат ЗО
29. Р. 4—10 см завв. з б.-м. округлими стеблами. Л. в кільцях по 4. Він. блідувато- жовтуватий, 3—3,5 мм в діам. Лопаті на верхівці тупуваті, відтягнуто-загострені. 2/., 4— 10 см. Цв. VI — VIII.
28. П.чепурненький — G. bella¬
tulum Klok.
В розщелинах скель (в субальпійській зоні).— В Карпатах (Закарпатська обл., Ра- хівський р-н, г. Близниця та Чорногора «Козячі Влога»).
Дуже близький до широко поширеного на заході G. anisophyllum Vill.
— Р. дещо більші, (5) 10—20 (ЗО) см завв.; ст. виразночотиригранне. Л. в кільцях по 6. Він. білий, 2—3 мм в діам. Плоди густо вкриті тонкими бородавками. 2/., 10—ЗО см. Цв. VI —VII.
29. П. г e р ц и н с ь к и й — G. hercyni-
cum Weig.
На схилах гір, переважно кам’янистих.— В Карпатах.
30. Середні стеблові л. З—5 мм завд.,
довгасто-ланцетні або ланцетні, помітно звужені до основи та верхівки. Квітконіжки волосисті 31
— Середні стеблові л. 2,5—8 см завд., довгасто-яйцевидні або лінійні. Квітконіжки голі 32
31. Ст. внизу майже циліндричне, вгорі виразночотиригранне. Середні стеблові л. 2—6 см завд., 4—9 (14) мм завш., зісподу голубувато-зелені. Квітконіжки 5—8 (10) мм завд. Він. 2—3 мм в діам., лопаті на верхівці з добре помітним вістрям. Рівнинні лісові р. 2д, 40—100 см. Цв. VI —VIII.
30. П. проміж ний — G. intermedium
Schult. (G. Schultesii Vest). В світлих листяних та мішаних лісах.— В Карпатах, Розтоцько-Опільських лісах, на Зах. і Правобережному Поліссі, в Зах. , Правобережному і Лівобережному Лісостепу.
— Ст. до самої основи чотиригранне. Середні стеблові л. 1,5—4 см завд. та 2—5 (6) мм завш. Квітконіжки до 4мм завд. Він. З—4лш в діам.; лопаті без вістря. Карпатські р. 2/., 25—85 см. Цв. VI — VIII.
31. П. карпатський — G. carpati-
cum Klok.
В гірських букових лісах.— В Закарпатті зрідка.
G. carpaticum Klok. є гірська (карпатська) раса середньоєвропейського виду —G. intermedium (G. Schultesii Vest). З іншого боку вона морфологічно дуже близька до рівнинної раси того ж виду G. polonicum Blocki (Опіль- ські ліси).
32 (ЗО). Стеблові л. шорсткі, звичайно довгасто-лінійні, з загорнутими краями, 1 — 2,5 см завд. та 0,8—2,5 мм завш. Ст. міцне( прямостояче або висхідне, чотиригранне з короткими гілочками, спрямованими скоса вгору. Суцв. стиснуте, видовжене. Квітконіжки при плодах догори спрямовані. Лопаті віночка на верхівці з вістрям. 2/., 25—45 см. Цв. VI — VIII.
32. П. підведений — G. suberectum
Klok.
На гірських кам’янистих схилах.— В Закарпатті (Закарпатська обл., Воловецький р-н, гора Пікуй), в Карпатах.
Кримські раси цього виду описані під назвами: G. fasticulatum Klok., G. fagetorum Klok., G. Juzepczukii Pobed.
— Стеблові л. м’які, довгасті або довгасто-оберненояйцевидні. Ст. кволі, напівполег- лі, похилі або висхідні, нерідко на вузлах колінчато зламані. Суцв. б.-м. розлоге. Квітконіжки при плодах горизонтальні або трохи відігнуті вниз. Лопаті віночка гострокінцеві 33
33. Ст. на всьому протязі цілком голі й гладенькі. Середні стеблові л. дрібні (5— 15 мм завд. та 1,5—4 мм завш.), довгасто- оберненояйцевидні. Невисокі карпатські р., до 45 см завв. 2/., 25—45 км. Цв. VI — VII.
33. П.Кернерів — G. Кегпегіапит
Klok.
На гірських луках.— В Карпатах (Закарпатська обл., Тячівський р-н, 2 км на схід від Тячева), Прикарпатті (Чернівецька обл., Глибоцький р-н, Кам’янка).
— Ст. волосисті на всьому протязі або принаймні під вузлами при основі листків (лупа!). Середні стеблові л.звичайно помітно більші, довгасті або оберненоланцетні, зрідка довгасто-оберненояйцевидні. Р. значно вищі (до 100 см завв. і більше), з лісостепових р-нів і Кримських гір . .34
34. Ст. підведені, на міжвузлях завжди голі й гладенькі. Всі л. з загорнутими наспід краями, голі й гладенькі, лише інколи зісподу вкриті дуже дрібним пушком (лупа!) . .35
— Ст. від косо-висхідних до підведених, на всьому протязі або принаймні до основи суцвіття волосисті. Стеблові л. плоскі (принаймні нижні), завжди виразноволосисті, в кожному разі зісподу по середній жилці щетинисто-війчасті 36
35. Середні стеблові л. довгасті, гострокінцеві, ЗО—40 мм завд., голі й гладенькі (але див. G. Besseri Klok.). Він. завжди білий, 2,5—3,5 мм у діаметрі. Плоди ледве гор- бочкуваті, 1—1,5 мм завд. 2/., 50—100 см. Цв. VI — VIII.
34. П. м ’ я к и й — G. mollugo L.
Переважно на луках, по берегах річок, а також по чагарниках та на узліссях.— В Карпатах, Розтоцько-Опільських лісах, на Поліссі і в Лісостепу.
Основна раса G. mollugo L. s. 1. цього, очевидно, збірного виду зосереджена в Атлантичній та Середній Європі. В Східній Європі вона, мабуть, виклинюється, і тут виступають більш локальні кореспондуючі раси. З них найбільш вивчені: G. pseudomollugo Klok.— р. менш високі з відповідно меншими міжвуз631


лями, листками і т. д., а також з іншим характером опушення, зокрема з виразним, в типових випадках, кільцем волосків на стеблі під листками; G. Besseri Klok.— л. зісподу вкриті дрібнесенькими сосочковидними волосками.
— Середні стеблові л. широкі, але досить короткі, 9—20'мм завд. та 5—7 мм завш., переважно оберненоланцетні, частково ви- довжено-еліптичні. Він. білий, 3,5—4,3 мм в діам. Плоди 1—1,5 мм завд. 2д, 35—80 см. Цв. VI — VIII.
35. 	П.високий — G. elatum Thuill.
По чагарниках, на кам’янистих схилах.— В Прикарпатті, Розтоцько-Опільських лісах, на Зах. Поліссі.
Поширення цього виду в Східній Європі й зокрема на Україні докладно не окреслено. Висловлюються сумніви щодо наявності G. elatum Thuill. у флорі Радянського Союзу (Є. Г. Победімова, М. В. Клоков). Це дало підставу визначати ухильні форми за окремі види. Саме такою є G. sphenophyllum Klok. з Кременецьких гір.
36 (34). Ст. висхідні, звичайно рівномірно опушені короткими відлеглими волосками. Л. трохи шкірясті (грубенькі), довгасті або довгасто-оберненояйцевидні, зверху коротко- щетинистоволосисті. Квітконіжки 1—З мм завд., голі. Він. 3,5 мм в діам.; лопаті його довгасто-яйцевидні, відтягнуті в коротенький тупуватий кінчик, звичайно загнутий всередину й малопомітний. Плоди близько 1,75 мм завд. 2д, 35—70 см. Цв. VI —VII.
36. 	П.південнобузький —G. hy- panicum Klok.
На степових схилах по Півд. Бугу та Інгулу.— В Правобережному Степу на півдні (Миколаївська обл., Варварівський р-н; окол. Миколаєва понад Бугом).
На степових схилах та кручах понад Чорним морем (Одеська обл., окол. Одеси) росте надто цікава, але маловивчена раса — G. odes- sanum Klok. Від G. hypanicum Klok. відрізняється, головним чином, голими листками (зверху!), числом листків в кільцях, але габітуально подібна до Asperula cincinnata Klok.
— Ст. висхідні, але часто напівполеглі, у верхній частині голі. Л. м’які (тонкі), зверху голі й гладенькі (принаймні у верхній частині стебла) або (дуже рідко) лише дуже розсіяноволосисті. Він. З—4 мм в діам.; лопаті його тупувато- і відтягнутозагострені, без помітного нитковидного кінчика. Плоди дрібніші, їх довжина не перевищує 1,5 мм...37
37. 	Стеблові л. довгасто-оберненояйцевидні, у кільцях по 6—8 (до суцвіття), переважно 2—3 см завд. та 4—5мм завш. Стовпчики близько 0,5 мм завд., вільні. Плоди дрібні, близько 1 мм завд., мерикарпії їх звичайно рівні, напівкулясті. Іі, 60—ПО елі. Цв. VI— VIII.
37. П.дністровський — G. tyrai-
cum Klok.
На степових схилах, на вапнякових відслоненнях, на вологих місцях між скелями (понад Дністром та його притоками).— В півн. частині Лівобережного Степу.
— Стеблові л. довгасті, у кільцях по 5— II, переважно 5 см завд. та 11 мм завш. Стовпчики трохи більші, 0,5—0,75 мм завд., при основі з’єднані. Плоди помітно більші, здебільшого 1,5 мм завд.; мерикарпії вузенькі,, дуже зігнуті. 2/., 50—170 см. Цв. VII—VIII.
38. П.напіводягнений — G. se¬
miamictum Klok.
На узліссях байрачних гаїв та лісостепових дібров, по степових чагарниках, також на гранітних відслоненнях під скелями.— В Лівобережному і Донецькому Лісостепу, на півночі Лівобережного Степу.
5. 	Марена — Rubia L.
Багаторічні трави або напівкущі з ланцетними листками; нижні л. супротивні, решта в кільцях по чотири-шість. Кв. двостатеві, лише зрідка одностатеві; він. колесовидний, роздільний, зеленувато-жовтий. Тичинок, як і часток віночка, звичайно 5, рідше 4 або 6. Стовпчиків два, вільних. Плоди кістянкопо- дібні, чорні, б.-м. соковиті.
1. Плодики майже сухі. Кв. завжди в пазушних півзонтиках. Середні стеблові л. в кільцях по 4.2/., 10—50 см. Цв. VI — VII.
1. М. татарська —R. tatarica (Trev).
Schmidt.
На сухих луках, по берегах річок, на приморських пісках.— В Донецькому і Лівобережному Лісостепу на півдні.
— Плодики соковиті. Кв. як в пазушних, так і верхівкових півзонтиках. Середні стеблові л. в кільцях по 4—6 2
2. Стеблові л. голі, майже позбавлені черешків. Він. 4 мм в діам., з довгасто-ланцетними частками. Плодики кістянкоподібні, чорні, 4—6 мм завш. 2/., ЗО—120 см. Цв. V— VII.
*2. М.красильна — R. tinctoria L
Інколи культивують на півдні як барвник; дичавіє. Застосовують у медицині.
— Стеблові л. опушені, принаймні зісподу, з виразними черешками. Він. до 2,5 мм в діам. з яйцевидно-ланцетними лопатями. Плодики 3,5—4,5 мм завш., соковиті. 2д, ЗО— 100 см. Цв. V —VIII.
3. М. іберійська — R. iberica С.
Koch.
Зрідка в Криму, а, можливо, і в інших півд.-зах. районах як здичавіла.
РОДИНА 147. ЖИМОЛОСТЕВІ — CAPRIFOLIACEAE
Здебільшого кущі, рідше півкущі або багаторічні трави з супротивними непарноперистими листками. Кв. двостатеві, правильні або неправильні, зібрані на кінцях гілок у волоті або зонтиковидні суцвіття або ж попарно на кінцях пазушних квітконосів. Чаш. 4—5-зуб- часта. Він. зрослопелюстковий, 4—5-лопате- вий, трубчастий, дзвониковидний або колесовидний, іноді двогубий. Тичинок 4—5, по числу часток віночка. Зав’язь нижня або на- півнпжня, 1—5-гнізда. Стовпчик 2—5-роз- дільний або цілісний. Плід—ягода, ягодовидна кістянка або коробочка.
1. 	Він. колесовидно-дзвониковидний, з
632


правильним відгином. Стовпчик короткий або приймочка майже сидяча 2
— Він. трубчастий або дзвониковидний, відгин його часто неправильний. Стовпчик довгий З
2. 	Л. непарноперисті. Кістянка з 3—5 кісточками.
1. Бузина — Sambucus L.
— Л. цілісні, іноді лопатеві. Кістянка з однією кісточкою.
2. Калина — Viburnum L.
3(1). Сланкий півкущик. Кв. на довгих ніжках, сидять попарно на коротких бічних пагонах.
4. 	Л і н н е я — Linnaea Gronov.
— Прямостоячі або виткі кущі. Суцв.
інші 4
4. Плоди — ягоди 5
— Плоди — коробочки 6
5. Кв. 4—5-членні, правильні, зав’язь
4-гнізда, два гнізда її стерильні.
3. 	Сніжноягідник — Symphoricar- pus L.
— Кв. 5-членні, звичайно двогубі. Зав’язь 2—3 (4—5)-гнізда.
5. 	Жимолость — Lonicera L.
6.(4). Кв. білі, рожеві або червоні. Тичинки коротші за віночок.
6. 	Вейгела — Weigela Thunb.
— Кв. жовті або жовтувато-зелені. Тичинки виступають з віночка.
7. 	Дієрвіла — Diervilla Adans.
1. 	Бузина — Sambucus L.
Кущі або деревця, рідше трав’янисті р. Л. непарноперисті. Кв. правильні. Чаш. з п’ять-
ка з напівнижньою тригніздою зав’яззю і трьома майже сидячими приймочками. Плід — кістянка, з 3—5 кісточками.
1. Трав’яниста р. з прямим, борозенчастим, розгалуженим стеблом. Прилистки лист- ковидні, ланцетні. Л. з 5—9 довгасто-ланцетними, пилчастими листочками. Суцв.— щитковидна волоть, з трьома головними гілочками. Він. білий, зовні рожевий, кістянки чорні. 2д, 60—150 см. Цв. VI —VII.
1. 	Б. трав’яниста — S. ebulus L.
На лісових порубах, по чагарниках, на узліссях, по берегах водойм, на засмічених місцях.— Спорадично, але частіше в правобережних лісостепових р-нах, рідше в Карпатах і на Поліссі. На Лівобережжі поодиноко, поблизу Дніпра.
— Кущі або деревця. Прилистки дрібні або зовсім відсутні. Л. звичайно з п’ятьма листочками 2
2. Суцв.— щитковидна волоть, з п’ятьма головними гілочками, після цвітіння звисає.
Мал. 496. Бузина чорна:
1 — квітка, 2 — плоди.
Мал. 495. Бузина трав’яниста:
/ — гілка з квітками, 2 — гілка з плодами, 3— квітка, 4 — плід, 5 — насінина.
ма зубчиками. Він. колесовидно-дзвониковид- ний, п’ятироздільний. Тичинок п’ять. МаточКв. жовтувато-білі, близько 5 мм у діам. Кістянки чорно-фіолетові. Листочки яйцевидні або довгасто-яйцевидні. Серцевина гілок біла.
3—6 м. Цв. V —VI.
2. 	Б. ч о р н а — S. nigra L.
В лісах, по чагарниках, на лісових порубах, частіше здичавіло.— Подекуди розводять.— Майже по всій УРСР.
— Суцв.— яйцевидна щільна волоть, спрямована вгору. Всі кв. на ніжках. Він. спочатку зеленуватий, пізніше жовтувато- білий. Кістянки червоні. Листочки яйцевидно-ланцетні, пилчасті. Серцевина гілок бурувата. ■£, 2—4 м. Цв. V — VI.
3. 	Б. ч e р в о н а — S. racemosa L.
633


В лісах, по чагарниках, на скелях, іноді здичавіло. Подекуди розводять.— В Карпатах (найбільш часто), Прикарпатті, Розточчі- Опіллі, на Зах. Поліссі (рідко), в Лісостепу (рідко).
2. 	Калина — Viburnum L.
Кущі. Кв. правильні, зібрані в плоску зонтикоподібну волоть. Чаш. з п’ятьма зубчиками; він. п’ятироздільний; тичинок п’ять; стовпчик короткий з трироздільною приймочкою. Плід — кістянка, з однією великою кісточкою, звичайно стиснутою з боків.
1. Л. трилопатеві, великозубчасті, зісподу опушені; прилистки нитковидні. Суцв. негусте, плоске. Кв. білі, серединні дрібніші, плідні; крайові — значно більші від внутрішніх, неплідні. Кістянки овальні, червоні. Гілки голі. 1j, 2—4 лі. Цв. V—VI.
1. 	К. з в и ч а й н а — V. opulus L.
В лісах, по чагарниках, по берегах річок, на луках.— Майже по всій УРСР (для Криму не наводять).
Плоди їдять свіжими, особливо після приморозків, а також використовують для виготовлення киселів, пирогів та особливих хлібів «калиновників».
Медонос; дає багато нектару й перги. Застосовують у медицині як кровоспинний засіб.
— Л. цілісні, цілокраї 2
2. Листопадні кущі. Молоді гілки, а також л. зісподу і по черешках вкриті зірчастими волосками. Л. овальні, зморшкуваті, дрібнопилчасті. Суцв. густе, 6—10 см у діам. Кв. всі плідні, білі. Кістянки трохи сплюснуті, чорні. 1—3 м. Цв. V.
2. 	К. цілолиста. Гордовина —
V. lantana L.
По чагарниках, в лісах, на скелях. Подекуди вирощують у садах та парках.— В Прикарпатті, Розточчі-Опіллі, Лісостепу (на Правобережжі), Степу (на заході).
— Вічнозелені кущі. Л. я йцев и дно-довгасті, загострені, шкірясті, темно-зелені, блискучі, опушені звичайно по жилках зісподу, 5—7 см завд. Кв. зібрані в трохи опуклі півзонтики 5—7 см у діам. Він. білий або рожево-білий. Кістянки яйцевидні, чорні, сухуваті. до 3 м. Цв. V — VIII.
*3. К. в і ч н о з е л е н а — V. tinus L.
Культивують в садах і парках як декоративний кущ.— В Півд. Криму (від Балаклави до Судака).
3. 	Сніжноягідник — Symphoricarpus L.
Кущі з округло-яйцевидними листками. Кв. зібрані в короткі і щільні пазушні волоті. Чаш. 4—5-зубчаста. Він. лійковидний, 4—5- лопатевий, майже правильний, блідо-рожевий, зсередини опушений, близько 6 мм завд. Стовпчик і тичинки сховані у віночку. Плід — біла двонасінна ягодоподібна кістянка, 8— 12 мм завд. 1?, 1—1.5 м. Цв. VI — IX.
*С. білий — S. albus Blake (S. racemosus
Rich.).
Розводять як декоративну рослину.— Майже по всій УРСР.
Медонос. Дає багато нектару. Походить з Півн. Америки.
634
4. 	Ліннея — Linnaea Gronov.
Півкущі з сланкими, нитковидними стеблами, що дерев’яніють, і округло-яйцевидними, зарубчастими, короткочерешковими, зимуючими листками, 8—10 мм завд. Кв. по дві на довгих, залозистоопушених звисаючих квітконосах. Він. рожевий. Тичинок чотири. Стовпчик зігнутий, з головчастою приймочкою. Плід — майже суха однонасінна ягода.
, ЗО—120 см. Цв. V — VII.
Л. північна — L. borealis L.
В заростях жерепу в горах, на рівнині в соснових лісах.— В Карпатах (Яремчанський р-н, підніжжя полонини Пожижевської), на Поліссі (окол. Володимира-Волинського, окол. Києва), в Лівобережному Лісостепу (окол. Харкова). Збереглося лише карпатське місцезнаходження.
5. 	Жимолость — Lonicera L.
Кущі з цілісними і цілокраїми листками. Кв. сидять попарно на кінцях пазушних квітконосів або зібрані головками на кінцях гілочок, неправильні. Чаш. з п’ятьма короткими зубчиками. Він. трубчасто-лійковидний, майже двогубий, доверху розширений, з п’ятироздільним відгином. Тичинок п’ять, довших за трубочку віночка. Плід — дво-, тригнізда ягода.
1. Виткі або лазячі кущі. Л. округло- овальні, зісподу сизуваті; верхні на квітучих пагонах зрослися широкими основами між собою. Кв. звичайно по 3—5 в пазухах зрослих листків. Він. з довгою трубочкою, 4—5 см завд. і губоподібним відгином, рожевий або жовтувато-білий. Ягода оранжево-червона. Тг, 2—4 м. Цв. V —VI.
*1. Ж. козолиста — L. caprifolium L.
Культивують як декоратйвну рослину.— Майже по всій УРСР спорадично. Здичавіло в Півд. Криму (Алушта).
— Прямостоячі кущі. Л. не зрослі основами. Кв. розміщені попарно, рідше поодинокі 2
2. Гілки з твердою білою серцевиною.
Ягода голуба або чорна З
— Гілки з порожниною в серцевині. Ягода червона (зрідка жовта або білувата) . .4
3. Він. з майже правильним п’ятилопатевим відгином, жовтувато-білий. Трубочка віночка при основі б.-м. здута або опукла. Приквітки вузькі, звичайно шиловидні. Квітконіжки коротші за віночок. Ягоди голубувато-чорнуваті, з сизою поволокою. Ь, до 35 елі. Цв. V —VI.
2. Ж- г о л у б а — L. caerulea L.
На верхній межі лісу.—В Карпатах, відзначена досі лише на г. Петрос.
— Він. двогубий, рожевий або білуватий. Квітконіжки у 3—4 рази довші за квітку, 2,5—4 см завд. Ягоди голубувато-чорні (без поволоки). ■£, до 1,5 (2) м. Цв. V —VI.
3. 	Ж чорна — L. nigra L.
В ялинових і букових лісах, на узліссях, кам’янистих схилах, на берегах гірських струмків.— В Карпатах звичайно, Прикарпатті зрідка.
4 (2). Молоді гілки, л., квітконіжки й він. опушені. Л. овальні або яйцевидні, на


Мал. 497. Жимолость пухнаста:
I — гілка з квітками, 2 — гілка з плодами, 3— квітка, 4 — плоди.
Культивують як декоративну рослину в садах і парках, в захисних смугах вздовж залізниць по всій УРСР; в полезахисних лісових смугах і лісових насадженнях на півдні УРСР.
6. 	Вейгела — Weigela Thunb.
Прямостоячі кущі з черешковими, рідше напівсидячими зубчастими листками без прилистків. Кв. в пазушних півзонтиках, від одної до кількох, на коротких ніжках. Він. трубчасто-дзвониковидний або лійковидний; тичинок п’ять, приймочки головчасті. Плід— однонасінна коробочка.
1. 	Чашолистки ланцетні, майже досередини зрослі. Він. раптово звужений біля середини, блідо- або світло-рожевий, 3—4,5 см завд. Насінини майже безкрилі. до 2 м Цв. V-VI. г
*1. В.рання — W. praecox (Lemoine)
Bailey (Diervilla praecox Lemoine).
Культивують в садах і парках. Частіше в Закарпатті. Походить з Усурійського краю, Півн. Китаю і Кореї.
— Чашолистки лінійні, незрослі. Він. темно-червоний, 2,5—3 см завд. Насінини крилаті. ■£, до 2 м. Цв. V — VI.
*2; В. р я с н о ц в і т а — W. floribunda
(Sieb. et Zucc.) С. A. Меу. (Diervilla floribunda Sieb. et Zucc.).
Культивують в садах і парках Києва, Львова та ін. Походить з Японії.
верхівці загострені. Він. жовтувато-білий. Ягоди парні, при самій основі зростаються, червоні, кулясті. ■£, 1—2 м. Цв. V — VI.
4. Ж-пухната — L. xylosteum L.
В лісах, по чагарниках.— В Карпатах, Прикарпатті, Розточчі-Опіллі, на Зах. Поліссі, в Лісостепу рідко.
— Гілки, л., квітконіжки й він. голі. Л. довгасто-яйцевидні, на верхівці здебільшого тупі. Він. рожевий (різних відтінків до повністю білого). Ягоди парні, незрощені, від жовтих до червоних, кулясті. ■£, 1,5—2,5 м. Цв. V —VI.
*5. Ж- татарська — L. tatarica L.
7. 	Дієрвіла — Diervilla Adans.
Прямостоячі, невеличкі кущі з чотиригранними гілками і опадаючими на зиму яйцевидно-ланцетними, гострокінцевими листками. Кв. по 3—7 в пазушних півзонтиках або в густих кінцевих волотях. Він. сірчано-жовтий, відгин віночка коротший за трубочку. Коробочка 9—12 мм завд. Ь, 1—1.5 м. Цв. VI—VIII.
*Д. сидячолиста — D. sessilifolia
Buckl.
Зрідка культивують в садах і парках як декоративну рослину. Походить з Півн. Америки.
РОДИНА 148. АДОКСОВІ—ADOXACEAE
Адокса — Adoxa L.
Невеличкі трав’янисті р. з повзучим кореневищем, вкритим м’ясистими лусковидними листками і трійчасто-складними, довгоче- решковими, прикореневими листками в кількості одного-трьох; стеблові л. супротивні, трійчасто-надрізані. Із пазух прикореневих листків виходять стебла до 8—10 см завв., жовтувато-зеленуваті. Кв. зібрані в головчасті 5—7-квіткові суцвіття на верхівці стебла. У верхівкової квітки суцвіття чаш. дволопатева, він. чотирироздільний, тичинок 8; у бокових квіток — чаш. трилопатева, він. п’ятироздільний, тичинок 10. Зав’язь пів- нижня, з 4—5 стовпчиками. Плід — кістянка. 2д, 5—15 см. Цв. IV —V2 V.
А. мускусна — A. moschatellina L.
В лісах, по чагарниках, в байрачних лісках.— Майже по всій УРСР, крім півдня Степу.
Мал. 498. Адокса мускусна:
1 — загальний вигляд, 2 — вигляд квітки зверху, З — плоди.
635


РОДИНА 149. ВАЛЕРІАНОВІ
VALE RIA NACEAE
Трав'янисті р. з супротивними листками і квітками у півзонтиках, зібраних розгалуженим верхівковим суцвіттям. Кв. неправильні, рідко майже правильні. Чаш. зубчаста. Він. трубчасто-лійковидний; трубочка його при основі часто з горбочком або мішковидним відростком, відгин п’яти-, рідше три-, чотирилопатевий. Тичинок 1—3. Зав’язь нижня, тригнізда. Плід — сім’янка, часто з чубком.
Деякі види валеріан використовуються в медицині при нервових захворюваннях як заспокоюючий засіб.
1. Чаш. малопомітна або зубчаста; зубці її неволосовидні. Він. голубий, рідше білий. Ст. вилчасто-розгалужене. Однорічні дрібні р.
1. 	Л4 ласкавець, валеріанела —
Valerianella Mill.
— Зубці чашечки під час цвітіння закручені, при плодах розростаються в перистий чубок. Він. неголубий. Ст. просте. Багаторічні, рідше однорічні, найчастіше великі р. ...2
2. Він. найчастіше лійковидний, при основі з опуклиною або горбком, білий, рожевий або бузковий; тичинок 3.
2. 	Валеріана — Valeriana L.
— Він. трубчастий, при основі з добре виявленою шпоркою, малиново-червоний, рожевий, рідше білий, тичинка одна.
3. 	Кентрант — Kentranthus Neck.
1. Мласкавець. Валеріанела — Valerianella Mill.
Однорічники. Кв. зібрані в густі, інколи головчасті кінцеві півзонтики або кв. поодинокі, розміщені у верхніх розвилках стебла. Він. лійковидний, іноді при основі з трохи помітним горбком, з п’ятилопатевим, майже правильним відгином; тичинок 3. Плід три- гніздий, з одним плодючим гніздом і двома неплідними; гнізда різної ширини, інколи майже не розвинені.
Для точного визначення видів. цього роду необхідні достиглі плоди, тому що основна різниця між видами полягає в будові, формі і розмірах плодів і чашечок.
1. Відгин чашечки вушковидний, дріб-
нолопатевий, інколи майже не розвинутий або у вигляді 1—3 нерівних зубців або короткої, косо зрізаної лійки чи трубки 2
— Відгин чашечки у вигляді лійки, чаші або диска, з 5—7 (9) рівними або майже рівними шиловидними або лінійно-шиловидними, здебільшого гачкуватими зубцями ... .13
2. Відгин чашечки у вигляді 3 нерівних, рогоподібних і шорстких зубців, з них самий великий зубець гачкуватий. Плоди звичайно опадають разом з гілочками суцвіття; плодоносні гілочки булавовиднопотовщені. Плід циліндричний, з неоднаковими реберцями і З борозенками. Стеблові л. виїмчасто-зубчасті або часто при основі перистонадрізані. 0, 10—20 (ЗО) см. Цв. IV.
1. М. їжаковий — V. echinata (L.) DC.
На сухих кам’янистих схилах, інколи як бур’ян.— В Передгірському (Севастополь. Балаклава) і Півд. Криму.
— Відгин чашечки у вигляді косозріза- ної лійки або трубки, вушковидний або дрібно лопатевий, інколи майже нерозвинутий.
Плоди опадають без гілочок суцвіття; плодоносні гілочки непотовщені З
3. Відгин чаш. вушковидний ... .4 — Відгин чаш. зубчастий або дрібноло-
патевий, інколи майже нерозвинутий . . .7
4. Плоди округло-яйцевидні, 2—2,5 мм завд. і 1,5—2 мм завш., опуклі, попереду трохи вигнуті, з вузькою борозенкою, звичайно голі, з п’ятьма реберцями. Неплідні гнізда плода здуті, трохи більші за плідні. Прикореневі л. лопатковидні, середні та верхні — лінійно-лопатковидні. Ст. ребристе, шорстке 0, 5—25 (50) см. Цв. IV — V.
2. М. щілинний — V. rimosa Bast.
(V. auricula DC.).
На сухих схилах, інколи як бур’ян.— На Зах. Поліссі, у Волинському, Зах., Правобережному і Кримському Лісостепу, в Степу (півд. захід).
— Плоди яйцевидні, яйцевидно-конічні або довгасто-яйцевидні, 2—3 мм завд. і 1—
2 мм завш., на спинці опуклі, попереду з
овальним заглибленням або з заглибленою ділянкою 5
5. Відгин чашечки у вигляді дрібнозуб¬
частого або майже цілокрайого, несітчастого вушка, вдвоє або більше коротшого і значно вужчого за плід 6
— Відгин чашечки у вигляді цілокрайого або (рідше) невиразно-зубчастого, сіт- часто-жилковидного вушка, яке майже дорівнює плоду. Плід 2—2,5 мм завд. і 1 мм завш., яйцевидний або довга сто-яйцевидний, густопритиснутоопушений або голий, коричнюватий, блискучий, попереду з овальним заглибленням і з трохи випнутим реберцем в ньому, на спинці опуклий. Ст. по ребрах опушене відлеглими шорсткими волосками або щетинками. Л. по краю дрібновійчасті, довгасто-лопатковидні або довгасті, верхні — лінійні, при основі одно-, двозубчасті. 0,
5—30 см. Цв. IV.
3. М. голчастий — V. muricata
(Stev.) W. Baxt. (V. truncata Betcke).
На степах, степових схилах і нерідко як бур’ян.— По всьому Криму.
6. Плоди 2,5—3 мм завд. і 1—1,5 мм завш., голі або трохи опушені тонкими, дрібними волосками, яйцевидно-конічні, на спинці опуклі з реберцями, попереду з заглибиною і одним реберцем в ній. Ст. гранчасте, шорсткоопушене по гранях і по краях листків. Нижні л. лопатковидні або довгасто-лопатковидні, верхні —лінійні, при основі звичайно
3 одним-двома зубцями. ©, 15—40 см. Цв. IV —V.
4. 	М. зубчастий — V. dentata(L.)
Poll. (V. Morisonii DC.).
По схилах, на відкритих місцях, іноді як бур’ян.— В зах. областях УРСР і в Криму.
— Плоди 2—2,5 мм завд. і 1 мм завш., густоопушені гачкуватими, шорсткими волосками, яйцевидно-конічні, на спинці опуклі, попереду з заглибиною, оточеною нитковид- ним підвищенням, яке утворене неплідними гніздами плода. Ст. виразногранчасте, по гранях з короткими щетинками. Прикореневі і 636


нижні стеблові л. довгасто-ланцетні, середні і верхні — лінійно-ланцетні або лінійні. О, Ю—40 см. Цв. IV —V.
5. М. з м і ш а н и й — V. mixta Dufr.
(V. dasycarpa Lin.).
На відкритих місцях, іноді як бур’ян.— У Волинському та Зах. Лісостепу, в Правобережному Злаковому Степу (Одеська обл.), по всьому Криму.
7 (3). Відгин чаш. складається трьох нерівних зубців або лопатей; плоди яйцевидні або довгасто-яйцевидні, дрібні, 1,5—2 мм завд. і 1—1,5 мм завш. -8
— Відгин чашечки майже не розвинутий. Плоди іншої форми 9
8. 	Плоди довгасто-яйцевидні, по боках кілясті, попереду з глибокою і широкою борозенкою або овальним заглибленням, на спинці опуклі, густоопушені довгими волосками, 1,5—2 мм завд. і 1 мм завш. Чаш. блюд- цеподібна, шириною дорівнює плоду. Ст. внизу густоопушене, вгорі майже голе. Стеблові л. лінійно-ланцетні або лінійні, середні — при основі звичайно великозубчасті. О, 10— 35 см. Цв. IV—V.
6. М. пухнастоплодий — V. lasio- carpa (Stev.) Betcke (V. pumila [3. lasio-
carpa DC.).
На степових схилах, по засмічених місцях.— В Правобережному Степу (Одеська та Миколаївська обл.) і в Криму.
— Плоди яйцевидні, тверді, шестигранні, складаються з двох половинок — більш великої блідої і меншої темнішої,голі, блискучі, 1,5—2 мм завд. і 1—1,5 мм завш. Ст. кутасте, борозенчасте, по ребрах шорстке. Л. по краю війчасті, прикореневі—довгасті або майже лопатковидні, середні і верхні — з невеликими зубцями. 0, 15—45 см. Цв. V.
7. М. чорноморський — V. ponti-
са Lipsky (V. bulgarica Velen.).
На сухих схилах, по скелях, іноді як бур’ян на полях.— В Криму (Керченський п-ів).
9 (7). Відгин чашечки у вигляді дрібненького округлого виступа. Плоди довгасті, майже призматичні, чотиригранні, попереду з глибокою і широкою борозенкою і невисоким кілем, голі або рідше короткоопушені. Ст. невиразноребристе, внизу і по ребрах опушене, вгорі голе або майже голе. Прикореневі і нижні стеблові л. лопатковидні, тупі, середні — довгасто-ланцетні, верхні — довгасто- лінійні. 0, 25—35 см. Цв. IV —V.
8. М. к і л я с т и й — V. carinata Loisel На відкритих місцях, найчастіше на пісках
або відкладах гірських порід.— В Правобережному, Лівобережному і Донецькому Лісостепу, в Степу і в Криму
— Відгин чаш. у вигляді кількох виступів або невиразних зубців. Плоди майже округлі або неправильно-округло-яйцевидні... 10
10. Плоди з боків б.-м. стиснуті і з кожного боку з 2 реберцями і 2 борозенками... 11
— Плоди з боків не стиснуті, без реберець і борозенок, на спинці опуклі, попереду з виїмкою або борозенкою 12
11. Відгин чашечки невиразно-тризубчастий. Плоди з боків стиснуті з дуже тонкими реберцями і неглибокими борозенками; неплідні гнізда дрібніші за плідні. Ст. багаторазово вилчасто-розгалужене. Прикореневі л. лопатковидні, стеблові —довгасто-ланцетні. 0, 15—30 (40) см. Цв. IV —VI.
9. 	М. овочевий — V. locusta (L.) Betcke (V. olitoria Pollich.).
Як бур’ян на полях і по засмічених місцях.— На Зах. Поліссі, в Правобережному, Лівобережному і Донецькому Лісостепу, в Степу (за винятком крайнього півдня), в Криму. Молоді л. вживають для виготовлення салатів.
— Відгин чаш. у вигляді кількох опуклин на верхівці плода. Плоди з боків трохи стиснуті, з товстими реберцями і глибокими борозенками, попереду і на спинці з однією смужкою; неплідні гнізда майже дорівнюють плідному. Ст. невиразноборозенчасте. Стеблові л. ланцетні або лінійно-ланцетні, при основі зубчасті. 0, до 10 см. Цв. IV—V.
10. M. p е б р и с т и й — V. costata (Stev.)
Betcke На степах, по урвищах, на схилах, солонцюватих луках і як бур’ян на відкритих місцях.— В Степу і Кримському Лісостепу.
12 (10). Плоди 2—3 мм завд., дуже здуті, вгорі і знизу неглибоковиїмчасті, попереду з широкою і неглибокою виїмкою або борозенкою, кулясто-трикутні, на спинці опуклі, попереду всередині з неглибокою заглибиною з тонкими реберцями. Неплідні гнізда плода в 3—4 рази більші за плідне гніздо. Відгин чаш. у вигляді виступу над плідним гніздом. Ст. ребристе, з жорсткими волосками внизу і по ребрах. Прикореневі л. лопатковидні, тупі, стеблові — довгасто-ланцетні або довгасті, при основі інколи зубчасті. ©, 10—25 (40) см. Цв. IV —V.
11. М. здутий — V. turgida (Stev.)
Betcke На кам’янистих схилах, по чагарниках, як бур’ян на полях, по засмічених місцях.— В Степу, на півдні (Одеська і Херсонська обл.), в Криму.
— Плоди 1,5—2,5 мм завд., широко- округлі, тільки вгорі трохи виїмчасті, попереду з досить глибокою і широкою борозенкою або довгастою виїмкою, на спинці опуклі. Відгин чаш. у вигляді трьох зубців або виступів, з них середній — найбільший, два бокових значно менші. Ст. внизу б.-м. шерс- тистоопушене, вгорі майже голе. Прикореневі л. лінійно-лопатковидні, цілокраї або з дрібними зубцями, стеблові — вузьколінійні, при основі зубчасті або надрізані. ©, 10—40 см. Цв. IV —V.
12. М. ма л ень к ий — V. pumila (L.)
DC.
На солонцюватих луках, урвищах, виноградниках, схилах.— В Лісостепу (Одеська обл.), на півдні в Степу і в Криму.
13 (1). Відгин чашечки нежилкуватий, блюдцеподібний, з 6—7 (9) зірчасторозміще- них шорстких, лінійно-шиловидних, відігнутих назад і на кінцях гачкуватих зубців. Плоди при основі з горбочками, довга сто-циліндричні, з 5 реберцями, попереду з вузьким рів-
637


Мал. 499. Мласкавець гачкуватий:
1 — загальний вигляд, 2 — плід спереду, З — плід ззаду, 4 — поперечний розріз плода.
чачком. Л. зубчасті, перистонадрізані або перисті. О, 20—40 см. Цв. IV — V.
13.М. гачкуватий — V. uncinata
(М. В.) Dufr.
На сухих кам’янистих схилах, по чагарниках, як бур’ян в посівах.— В Кримському Степу (Приморський р-н, біля мису Тархан), в Передгірському Криму (Бахчисарайський р-н).
— Відгин чашечки сітчасто-жилкуватий, перетинчастий. Плоди при основі без горбочків 14
14. 	Плоди голі або опушені короткими волосками, округлі, на спинці опуклі, попереду плескуваті, посередині з досить широкою і глибокою борозенкою або довгастою виїмкою. Відгин чашечки короткодзвониковидний, розділений дополовини або нижче на 5—6 трикутних або яйцевидно-ланцетних, на верхівці загострених (інколи з гачкуватим на кінці остюком) часток. Стеблові л. при основі зубчасті або надрізані. 0, 10—40 см. Цв. IV —V.
14. М. коротковінцеви й—V. Ьга- chystephana (Ten.) Bertol.
На відкритих місцях, як бур’ян на полях. — В Кримському Лісостепу (Бахчисарайський р-н. Фруктове).
— Плоди густоопушені довгими волосками 15
15. 	Відгин чашечки вдвоє ширший за плід і майже дорівнює йому за довжиною, лійковидний або чашовидний, з трикутними, плоскими, вгорі гачкуватими зубцями. Плоди яйцевидно-чотиригранні, до 4 мм завд., па спинці опуклі, спереду з глибокою заглибин- кою. Нижні л. довгасто-лопатковидні або .довгасті. 0, 10—45 см. Цв. IV —V.
., 15. М. в і н о ч к о в п й — V. coronata (L.)
DC. (V. hamata Bast, ex DC.).
На схилах і полях.— Переважно в Степу, а також в Кримському Лісостепу, Передгірському і Півд. Криму.
— Відгин чашечки дорівнює плоду або трохи вужчий і’вдвоє коротший за нього, дис- ковидний, надрізаний менш ніж до половини довжини, з трикутними зубцями, вгорі з коротким прямим або гачкуватим вістрям. Плоди довгасто-яйцевидні, чотиригранні, до 2 мм завд., на спинці опуклі, попереду з глибокою і більш широкою заглибинкою. Нижні л. довгасті. 0, 10—ЗО (45) см. Цв. IV — V.
16. 	М. К оч і — V. Kotschyi Boiss. (V. coronata subsp. Kotschyi Stojan, et Stef.).
На схилах, іноді як бур’ян в посівах.— На півдні УРСР (в Миколаївській обл., окол. Миколаєва, і в Кримській обл.. в Ленінському p-ні, Чорноморське).
2. 	Валеріана — Valeriana L.
Багаторічники. Кв. двостатеві, рідше одностатеві, з двома приквітками, зібрані в щитковидне або головчасте (інколи китицевидне) суцвіття. Чаш. з малопомітними під час цвітіння зубцями. Він. трубчасто-лійковидний, з п’ятилопатевим неправильним відгином, білий, рожевий або бузковий, при основі трубочки з порожнистим горбком. Тичинок З, прикріплених до основи трубочки віночка; пиляки жовті. Зав’язь нижня, тригнізда, з одним плідним і двома безплідними гніздами; приймочка три-, рідше двороздільна. Плід голий або опушений, на верхівці з розрослими в довгий перисто-волохатий чубок зубцями чашечки.
1. Прикореневі л. цілісні. Кв. різнорідно-дводомні 2
— Усі л. непарноперисторозсічені. Кв. двостатеві 6
2. Р. з грушовиднопотовщеними коренями. Кв. рожеві, в густому верхівковому суцвітті. Приквітки коротші за плодики. Сім’янка 4,5—6 мм завд., яйцевидна або довгасто-яйцевидна. Ст. просте, ребристе. Прикореневі л. довгасті, до основи звичайно звужені, черешкові; нижні стеблові л. ліровидно- перистороздільні, верхні перистороздільні. 2/., 15—50 (60) см. Цв. IV —V.
1. 	В. б у л ь б и с т а — V. tuberosa L.
638


На кам’янистих місцях, в степах, по чагарниках, на схилах.— В півд. частині Лісостепу і звичайно в Степу.
— Р. без грушовиднопотовщених коренів З
3. Кореневища з підземними улисненими
пагонами 4
— Кореневище без пагонів, звичайно розгалужене, багатоголове 5
4. Середні і верхні стеблові л. перисторозсічені або розділені звичайно на 7 часток, часто ліровидні. Суцв. головчасто-щитковидне, приквітки лінійно-довгасті. Він. маточкових квіток білий, 1,5 мм завд., тичинкових— рожевий, близько 3 мм завд. Плід (без чубка) 2,5 мм завд., голий і гладенький. Ст. пряме, трохи короткоопушене. 2/., 15—20 (60) см. Цв. V—VI.
2. 	В.дводомна — V. dioica L. На багнистих болотистих місцях, на вологих луках і по чагарниках.— В Карпатах (Чорногора, Буковина).
— Усі л. цілісні, інколи самі верхні виїмчасто-зубчасті. Суцв. густе, щитковидне, приквітки лінійні, плівчасті. Він. маточкових квіток білий, до 1 мм завд., тичинкових — до 3 мм завд., рожевий. Плоди довгасто-яйцевидні, 2—2,5 мм завд., голі і гладенькі. Ст. чотиригранне, по гранях шерстисте, з (2)
З—5 парами листків. 2/., 10—50 см. Цв. V —
VI.
3. 	В. цілолиста—V. simplicifolia Kabath. (V. polygama Bess, in litt ex DC.). На вологих луках, полонинах, болотах.— В Карпатах і Прикарпатті.
5 (3). Ст. з 2—3 парами листків. Л. квітконосних стебел з 3 листочками, голі, на неплідних пагонах довгочерешкові, яйцевидно- серцевидні, звичайно глибоковиїмчасті або зубчасті. Суцв. щитковидне, міцне, при основі з парою лінійно-ланцетних або лінійних приквітків. Він. білий або рожевий. 2д, 20— 60 ои. Цв. 1/2V — VI.
4. В.три к рила — V. tripteris L. В тінистих лісах, по чагарниках, на скелях, порубках.— В Карпатах.
— Ст. з 4 (5) парами листків. Л. квітконосних стебел з 5 листочками, вершковий листочок часто дуже великий, майже округлий, значно віддалений від бокових безплідних пагонів. Прикореневі л. цілісні, яйцевидно- серцевидні, довгочерешкові, глибоковиїмчасті або зубчасті. Суцв щитковидне. Він. рожевий. 2д. 10—60 см. Цв. IV —VI.
5. В. трансільванська — V.
transsylvanica Schur В тінистих лісах, на скелях біля гірських потоків.— В Карпатах.
6 (1). Кореневище без пагонів ... 7
— Кореневище з пагонами (надземними або підземними) 12
7. 	Л. зісподу опушені короткими волосками 8
— Л. зісподу по жилках з притиснутими короткими або видовженими щетинками або голі 9
8. 	Гірські р. Л. з 6—15 парами вузьких бокових листочків, листочки прикореневих листків 2—5 мм, стеблових 0,5—3 мм завш., вузьколанцетні або лінійні. Приквітки довгасто-ланцетні або ланцетні. Кв. бузково- рожеві. Плоди 3—3,5 мм завд., опушені, іноді лише з одного боку. 2/., ЗО—70 см. Цв. V— VI.
6. В.вузьколиста — V. angustifo-
lia Tausch
На гірських схилах, скелях.— В Карпатах. Лікарська р.
— Болотна р., корені тонкі. J/. з 4—11 парами бокових листочків, до 2,5 (3,5) см завш.; листочки ланцетні або широколанцетні. Приквітки яйцевидно-ланцетні або широколанцетні. Кв. рожеві або блідо-рожеві Плоди 2—3,4 мм завд., з опуклого боку без волосків, з плоского —з рідкими волосками або голі. 4, 40—100 см. Цв. VI —VII
7. В. висока—V. exaltata /Пікап
(V palustris Кг.).
На трав’янисто-осокових болотах.— В Карпатах, на Поліссі, в Лісостепу, Степу (по долинах річок) і в Гірському Криму. Р. лікарська.
9 (7). Стеблові л. з численними листочками (6—10 пар); листочки вузьколанцетні частіше цілокраї, зісподу голі або з дуже короткими рідкими щетиновидними шипиками 0,1—0,2 мм завд. Ст. борозенчасте, голе, при основі шерстисте. Приквітки яйцевидно-ланцетні. Кв. 4—6 мм завд., білі або блідо-рожеві. Плоди 2,5—3,5 мм завд., з обох боків опушені довгими густими волосками. 2д, 70— 160 см. Цв. VI —VII.
8. В.російська — V. rossicaP. Smirn.
На степах, по чагарниках, на суходільних луках.— В Лівобережному Лісостепу (в Сумській та Харківській обл.). Лікарська р.
— Стеблові л. з меншою кількістю листочків. Листочки широколанцетні, по краю зубчасті 10
10. Стеблові л. з 4—5 парами бокових листочків; щетинки по жилках зісподу звичайно відсутні або вони дуже дрібні і малопомітні. Плоди 3,3—5 мм завд. Ст. поодинокі, голі. Суцв мало розгалужене, трохи скупчене на верхівці стебла. Приквітки яйцевидно-ланцетні. Кв. 4—6 мм завд. Плоди 3,5—5 мм завд. і 1,4—1,9 мм завш., голі. 2/.. 40—100 см. Цв. VI —VII.
9. В. в о л з ь к а — V. wolgensis Kasake-
wicz (V. tanaitica Worosch) В заплавах річок, в горах в лісах.— В УРСР дуже рідка р.— В заплавині р. Дінця Лікарська р.
— Стеблові л. з 6—7 (4—8) або 7—10 парами бокових листочків. Листочки зісподу по жилках з дрібними щетинками . . , .11
11. Корені бурі, тоненькі, близько 1 мм в діам. Прикореневі л з 3—5 (рідко 6—7) парами листочків. Нижні і середні стеблові л. з 6—7 (рідко 4—8) парами листочків. Листочки зісподу по жилках з короткими притиснутими щетинками або без них Суцв щитковидне, з одною верхівковою або рідше з 2—З парами пазушних бокових півзонтиків, досить міцне, плоске. Приквітки довгасто-лан-
639


цетні або яйцевидно-ланцетні. Кв. 5—6 мм завд., білі або блідо-рожеві. Плоди довгасто- яйцевидні, 2,5—4 мм завд. і 1,5—2 мм завш., з опуклого боку голі, з плоского— опушені. 2/., 100—130 см. Цв. VI —VII.
10. 	В.блиск уча — V. nitida Кг.
На заплавних луках, на узліссях заплавних лісів, а також по чагарниках.— В Карпатах, Розточчі-Опіллі, на Поліссі, в Лісостепу
1 Степу. Лікарська р.
— Корені чорно-бурі, товстіші, близько
2 мм в діам. Прикореневі і нижні стеблові л.
3 7—10 парами листочків; листочки зісподу
б.-м. довговідлегловолосисті або короткоще- тинисто-шерстисті. Суцв. щитковидне, дуже розгалужене, 15—ЗО см завд.; гілочки його дуговидні, до 15 см завд. Приквітки яйцевидно-ланцетні або ланцетні. Кв. лілуваті, до 6 мм завд. Плоди довгасто-яйцевидні,
З—4 мм завд. і 1 —1,25 мм завш., б.-м. опушені. 2/., 100—150 см. Цв. VI —VII.
11. 	В. Г россгейма — V. Grossheimii Worosch.
По чагарниках і на узліссях.— В Криму. Лікарська р.
12 (6). Кореневище з довгими підземними пагонами Стеблові л. з 6—11 парами звичайно вузьких і цілокраїх бокових листочків, прикореневі — з 3—9 парами. Ст. ребристе, голе, при основі злегка шорстке. Приквіт-
Мал. 500. Валеріана пагононосна:
/ — нижня частина рослини, 2 — середня частина рослини, 3 — верхня частина рослини, 4 — квітка, 5 — нестиглий плід, 6 — стиглий плід.
7 — поперечний розріз плоду. ки довгасті або довгасто-еліптичні. Кв. білі або блідо-рожеві. Плоди з обох боків густоволосисті, 2,5—3,5 мм завд. 2/., 40— 130 см. Цв. V —VI.
12. В.пагононосна — V. stolonife-
ra Czern.
В лісах, на узліссях, на луках.— Майже по всій УРСР Лікарська р.
— Кореневище з надземними пагонами, які вкорінюються на кінці. Стеблові л. з
4—5 парами широколанцетних або ланцетних бокових листочків, прикореневі —з 1—3 парами великих широкоовальних листочків, які по краях великозубчасті, голі або зісподу по жилках з розкиданими, короткими щетинками. Ст. пряме, стояче, ребристе, голе. Приквітки ланцетні або лінійно-ланцетні. Кв. рожеві. Плоди 3,5—4лш завд. 2^., 60—150 см. Цв. VI —VII.
13. В.бузинолист а—V. sambucifolia
Mikan (V. excelsa Роіг. s. str.).
По берегах річок, на вологих місцях, тінистих скелях.— В Карпатах. Лікарська р.
3. 	Кентрант — Kentranthus Neck.
Відгин чаш. під час цвітіння загорнутий, при плодах розростається в перистий чубок. Кв. двостатеві. Він. з довгою трубочкою, догори лійковидно розширений, з п’ятилопатевим відгином і з шпоркою або порожнистим горбком на трубочці. Тичинка одна.
1. Однорічні р. Нижні л. цілісні, верхні ліровидно-перистороздільні; кв. рожеві, дрібні (близько 2,5 мм завд.), з короткою шпоркою. Суцв. — вершковий щиток. Ст. пряме, просте або розгалужене, голе, з порожнистими міжвузлями. 0 , 20—50 (55) см. Цв. IV —VI.
1. К. валеріаноподібний — К. calcitrapa (L.) Druce (Centranthus calcitrapa
Dufr.).
На скелях.— В Півд. Криму (Симеїз, г. Кішка і скеля Диво).
— Багаторічні р. Всі л. цілісні. Кв. червоні, великі (близько 1 см завд. і більше), з довгою шпоркою. Суцв.— волоть . . .2
2. Л. широкояйцевидні або яйцевидно- ланцетні; л. бокових пагонів ланцетні або вузьколанцетні Кв (разом зі шпоркою) до 10 мм завд. (інколи до 14 мм), шпорка до 5 мм завд., вдвоє довша за зав’язь. Ст. товсті, голі, сизо-зелені. 2/., ЗО—60 (70) см. Цв. V — VIII.
2. К- червоний — К. ruber (L.) Druce На скелях і кам’янистих схилах.— Вказується для Кримського Лісостепу (Бахчисарай) і Півд. Криму (Нікітський ботанічний сад). Розводять на півдні в садах; дичавіє.
— Л. ланцетні або лінійно-ланцетні; л. бокових пагонів лінійно-ланцетні або лінійні. Кв. (разом зі шпоркою) більше 15 мм завд., шпорка 6—10 мм завд., втроє довша за зав’язь. Ст. сизі, з короткими боковими пагонами, що виходять з пазух середніх листків. 2£, 30—80 (100) см. Цв. V —VII.
3. К. довгоквітковий — К. lon- giflorus (Stev.) Grossh. (Centranthus longi-
florus Stev.).
На схилах і осипах.— В Півд. Криму (Алупка).
640


РОДИНА 150. ЧЕРСАКОВІ — DIPSACACEAE.
Трави з супротивними листками. Кв. дрібні, зібрані на опуклому або довгастому квітколожі в щільну головку, оточену обгорткою з листочків. Загальне квітколоже вкрите плівчастими приквітками або волосками; кожна кв. має зовнішню чашечку, що оточує нижню зав’язь і внутрішню — блюдцеподібну, по краю щетинисту. Він. з чотири-, п’ятилопатевим двогубим відгином. Тичинок чотири, прикріплених до основи трубочки віночка. Плід— сім’янка, що зростається з покривцем.
1. 	Він. п’ятилопатевий. Внутрішня чаш.
з довгими щетинками . ... .2
— Він. чотирилопатевий З
2. Спільне квітколоже голе. Зовнішня чаш. дрібнозубчаста; внутрішня — з 12—24 перистими щетинками.
4. Крилоголовник — Pterocepha- lus Vaill.
— Спільне квітколоже вкрите плівчастими приквітками. Зовнішня чаш. у вигляді широкого перетинчастого окрайка; внутрішня — з 5 гладенькими або зазубленими щетинками.
7. 	Скабіоза — Scabiosa L.
З (1). Ст. і ніжки головок з шипиками. Внутрішня чашечка блюдцеподібна, по краю
іноді зубчаста.
2. Черсак — Dipsacus L.
— Ст. і ніжки головок без шипиків.
Внутрішня чаш. іншої форми 4
4. Спільне квітколоже з шорсткими во¬
лосками. Головка приплюснуто-напівкуляста.
1. Свербіжниця — Knautia L.
— Спільне квітколоже з плівчастими приквітками 5
5. Листочки обгортки шкірясті або плівчасті, черепитчасті, майже однакові.
3. 	Головачка — Cephalaria Schrad.
— Листочки обгортки трав’янисті, добре відрізняються від приквітків 6
6. Внутрішня чаш. з 4—5 щетинками. Зовнішня чаш. чотиригранна.
5. 	Комонник — Succisa Moench
— Внутрішня чаш. без. щетинок, чоти- ризубчаста. Зовнішня чаш. дзвониковидна.
6. 	М а л и й комонник — Succisella Beck
1. 	Свербіжниця — Knautia L.
Л. довгасто-ланцетні, цілісні або перистонадрізані. Головки приплюснуто-напівку- лясті. Листочки обгортки трав’янисті; зовнішня чаш. сплюснуто-чотиригранна, з чотирма або більше зубцями на верхньому краї; внутрішня чаш. блюдцевидна, з 3 щетинко- видними зубцями. Крайові кв. в головці більші.
1. 	Ст. внизу голе, вгорі опушене. Головки великі, 4—6 см завш. Прикореневі і нижні стеблові л. цілокраї, загострені, 15—25 см завд. і 3—5 см завш. 2/_, ЗО—80 см. Цв. VII— VIII.
1 С. довголиста — К. longifol іа
(Wald, et Kit.) Koch (Scabiosa longifolia Wald, et Kit.).
На гірських луках в субальпійському поясі Карпат (хр. Чорногора, гора Петрос).
— Ст. внизу опушене. Головки звичайно дрібніші 2
2. 	Стеблові л. найширші в першій третині, ліровидні або перистороздільні, інколи цілісні. Нижні л. довгасто-ланцетні, інколи перистонадрізані, з більшою верхньою часткою. 2д, ЗО—70 см. Цв. VI — IX.
2. 	С. п о л ь о в а — К. arvensis (L.) Coult (Scabiosa arvensis L.).
На луках, по чагарниках.— По всій УРСР.
Мал. 501. Свербіжниця польова:
1 — квітка, 2 — квітка в поздовжньому розрізі, З — сім’янка.
— Стеблові л. найширші в середній частині або ближче до основи, еліптичні, яйцевидні або (верхні) ланцетні, цілісні, б.-м. опушені, зубчасті, з черешками до 3 см завд., середні — зростаються при основі, до 10 см завд., довгасті або лінійно-ланцетні. 2д, 50—100 см. Цв. VI — IX.
3. 	С. черсаколиста — К- dipsa- cifolia (Host) Gren. et Godr. (Scabiosa dipsacifolia Host, S. silvatica Duby).
На луках і по узліссях.— В Карпатах б.-м. звичайно, рідко на рівнині в Зах. Поліссі (Волинська обл., Ківерцівський р-н) і в окол. м. Львова.
2. 	Черсак — Dipsacus L.
Ст., особливо у верхній частині, гранчасте, шипувато-щетинисте. Л. супротивні, зубчасті або перистонадрізані. Головки округлі або довгасті, оточені обгорткою з трав’янистих листочків. Зовнішня чаш. чотиригранна, з
41 -124
641


8 	борозенками, з зубчастим вгорі окрайком, внутрішня чаш. блюдцеподібна, по краю інколи зубчаста.
1. Л. черешкові. Головки кулясті . .2
— Л. сидячі. Головки овальні або яйцевидні З
2. Стеблові л. трирозсічені, з великою довгастою або довгасто-ланцетною середньою часткою і двома дрібними довгастими боковими. Головка 1,5 см завд., при плодах 3,5 см завд. Він. жовтувато-білуватий, 7—8 мм завд. 0, 50—150 см. Цв. VII — VIII.
І. 	Ч. волосистий — D. pilosus L.
На лісових галявинах і по чагарниках.— В Карпатах, на Правобережжі; дуже рідко на Лівобережжі (Лубни, Харків), в Криму.
— Стеблові л. при основі з 2—6 парними дрібними боковими частками. Головки 2— 3,5 см завд., а при плодах— до 5,5 см завд. Він. жовтувато-білий. ©, 50—150 см. Цв. VI —VII.
2.4. щетинистий — D. strigosus
Willd. (D. pilosus L. p. strigosus Ledeb.).
В лісах, по чагарниках і в тінистих місцях, інколи як бур’ян.— На Лівобережжі в Лісостепу, Степу та в Криму.
З (1). Суцв. майже кулясті. Верхні стеблові л. глибокоперистороздільні, з п’ятьма- дев’ятьма, найчастіше лінійними частками. Приквітки загострені в тонке вістря, майже однакової з ними довжини. Нижні л. звужені в крилатий черешок, ланцетні, загострені, надрізано-зубчасті. ©, 50—150 см. Цв. VII —VIII.
3. 	Ч. Г м е л і н а — D. Gmelini М. В.
На вологих місцях по чагарниках рідко.— В Донецькому Лісостепу (Луганська обл., Провалля), в Степу (заплава р. Дніпра біля Запоріжжя).
— Суцв. довгасто-овальне. Л. цілісні або перистонадрізані 4
4. Приквітки довгасті, шорсткі, на верхівці зігнуті, дорівнюють квіткам. Прикореневі л. довгасті, зарубчасто-пилчасті, зісподу по головній жилці усаджені шипиками. 0,
1—2 м. Цв. VI —VII.
*4. Ч. п о с і в н и й — D. sativus (L.)
Scholler (D. fullonum L.).
Розводять. Інколи дичавіє. Достиглі головки під назвою «ворсувальної шишки» застосовують, щоб накладати ворс на сукно.
— Приквітки довгасто-оберненояйцевидні, м’які, прямі, довші за квітки 5
5. Стеблові л. цілісні, по краю голі або розсіяно-шиповидно-колючі. Листочки обгортки дуговидно вгору зігнуті. 0, 80— 200 см. Цв. VII —VIII.
5. Ч. л і с о в и й — D. silvestris Huds.
В лісах, по чагарниках і як бур’ян при дорозі.— В лісових і лісостепових районах, а також в Закарпатті і в Криму.
— .^те^л?в* л- перистонадрізані, щетинисто-війчасті по .краю. Листочки обгортки відлеглі і вгору зігнуті, звичайно ланцетно- шиловидні. 0, 1—2 м. Цв. VII.—VIII.
6. Ч.розрізанолистий — D. Іасі-
niatus L.
Мал. 502. Черсак розрізанолистий: 1,2 — квітка.
В лісах, по чагарниках і як бур’ян.— На півд. заході, на півдні і в Криму.
3. 	Головачка — Cephalaria Schrad.
Багаторічні або однорічні трави, рідше півкущі. Головки яйцевидно-кулясті або при- плюснуто-півкулясті, з більшими крайовими квітками. Листочки обгортки і приквітки майже однакові, шкірясті або плівчасті. Зовнішня чаш. призматична, чотиригранна, з 8 реберцями, що закінчуються стількома ж зубцями. Внутрішня чаш. блюдцеподібна, зубчасто-війчаста, волохата. Він. 4-лопате- вий. Тичинок 4.
1. 	Кв. голубі. Головки до 2 см завш., при плодах кулясті, на довгих ніжках. 0, 50—120 см. Цв. VI —VII.
1. 	Г. трансільванськ а— C. trans- sylvanica (L.) Schrad. (Scabiosa transsylva-
nica L.).
На степу, на схилах і кам’янистих місцях на півд. заході в басейні р. Дністра (в Хмельницькій обл., в Кам’янець-Подільському р-ні, і в Одеській обл.); знову з’являється на крайньому півд. сході УРСР в Донецькій обл., а також в Криму.
— Кв. світло-жовті. Головки ширші .2
2. 	Р. висока, понад 1 м завв. Головки 5 см у діам. Листочки зовнішньої чашечки вгорі чорні, притиснутоволосисті, зовнішні— яйцевидні, тупі, внутрішні — видовжені, загострені, до 13 мм завд. 2д, 1—2 м. Цв. VII — VIII.
2. 	Г. Литвинова —C. Litvinovii Bobr.
(C. tatarica Ledeb. p.p.).
По чагарниках, у балках, на вологих місцях. — В Лівобережному Степу рідко (Луганська обл., Покровський р-н, с. Верхня Дуванка).
— Р. менші З
642


3. 	Ст. голе, блискуче, л. жовтувато-зелені, шкірясті, блискучі, цілісні, рідко ліро- видні, по краю притиснутощетинисті. Головки майже кулясті, 1,5—2 см у діам. 2д, 50—80 см. Цв. VI —VIII.
3. Г. ш к і р я с т а — С. coriacea (Willd.)
Steud. (Scabiosa coriacea Willd.).
На сухих щебенистих схилах в передгір’ї і в горах Криму.
В Карадазі росте С. Demetrii Bobr., яку деякі автори вважають за окремий вид. Потребує дальшого вивчення.
— Ст. внизу волосисте або щетинисте. Нижні л. здебільшого цілісні, всі інші перистороздільні, рідко цілісні. Головки до 1,5—(2) см у діам., плоско-кулясті, на довгих ніжках. 2д, 40—80 см. Цв. VII —VIII.
4. Г. у р а л ь с ь к а — С. uralensis (Murr.)
Schrad. (Scabiosa uralensis Murr.).
На кам’янистих місцях, особливо на вапняках і крейді.— В Лісостепу, Степу і в Криму.
4. 	Крилоголовник — Pterocephalus Vaill.
Кв. численні, в головках, оточені однорядною або дворядною обгорткою, з 4—6 листочків. Зовнішня чаш. по всій довжині восьми- борозенчаста, вгорі з дрібними зубцями або увінчана ледве помітною коронкою. Внутрішня чаш. на коротенькій ніжці, з численними (12—24) перисто-волосистими щетинками у формі чубка. Р. залозисто-пухната. 0, 20— 40 см. Цв. IV —V.
К. перистий — P. plumosus (L.) Coult. (Knautia plumosa L.).
5. 	Комонник — Succisa Neck.
P. з прикореневою розеткою цілокраїх, довгочерешкових листків і 2—3 парами ланцетних стеблових листків, що зростаються з черешками в коротку піхву. Спільне квітколоже з плівчастими приквітками. Він. чотирилопатевий, зовнішня чаш. борозенчаста, волосиста, по краю з 4—5 зубцями; внутрішня чаш. блюдцевидна, з 4—5 щетинками або зубчиками. Ст. вгорі притиснуте, внизу відлегло- волосисте. 2д, 40—80 см. Цв. VII—VIII.
К. лучний — S. pratensis Moench (S. praemorsa (Gilib.) Aschers.).
На вологих луках, по чагарниках і на лісових галявинах.— В Карпатах і в лісових та лісостепових районах б.-м. звичайно.— В степових районах Лівобережжя дуже рідко (Луганська обл., Кремінна).
6. 	Малий комонник — Succisella Beck.
Листочки обгортки трикутно-ланцетні, коротші за ширину кулястої головки, 1—2 см у діам. Зовнішня чаш. дзвоникувата, гола, з чотирилопатевою облямівкою, з короткими тупими лопатями; внутрішня чаш. без щетинок, чотиризубчаста. 2/., 40—80 см. Цв. VI —
VII.
М. к. зігнутий — S. inflexa (Kluk) Beck. (Succisa inflexa Kluk, S. australis
Rchb.)
На вологих і болотистих луках, у лісах, по чагарниках.— В Закарпатті в Розточчі-Опіллі і на Правобережному Поліссі рідко.
7. 	Скабіоза — Scabiosa L.
Головки кулясті або яйцевидні, оточені обгорткою з трав’янистих листочків. Спільне квітколоже з війчастими покривними приквітками. Зовнішня чаш. чотиригранна, з вісьмома поздовжніми реберцями, поділеними борозенками, окрайок її перетинчастий, дрібнозубчастий. Внутрішня чаш. блюд неподібна, з п’ятьма довгими щетинками. Він. п’ятилопатевий.
1. Кв. світло-червоні, крайові—не довші
за інші. Однорічники 2
— Кв. білі, жовтувато-білі або голубуваті, крайові — звичайно значно більші за інші. Багаторічники або дворічники З
2. Головки при плодах кулясті, до 2 см в діам. Перетинчастий окрайок з ЗО—36 жилками. Щетинки-зубці внутрішньої чашечки буруваті, мало перевищують за довжиною ширину коронки. ©, 15—ЗО см. Цв. IV—V.
1.С. колесовидна — S. rotata M. В.
На кам’янистих місцях.— В півд.-схід. Криму (Судак, Планерське, Феодосія).
— Головки близько 1 см у діам., на при- тиснуто-відлеглих щетинистих квітконосах,
5—ЗО см завд., під час цвітіння напівкулясті. Окрайок звичайно з 20—24 жилками. Щетинки внутрішньої чашечки в 2—3 рази довші за ширину коронки, бурі. О, 20—60 см. Цв. V.
2. 	С. дрібноцвіта — S. micrantha
Desf.
На кам’янистих місцях. — В Криму.
З (1). Зовнішня чаш. в нижній частині валькувата, неребриста, у верхній частині ям- часто-жолобчаста 4
Мал. 503. Скабіоза кримська:
1 — загальний вигляд, 2 — листок, 3 — квітка в розрізі, 4а, 46 — внутрішня чашечка, 5 — зовнішня чашечка.
41*
643


Мал. 504. Скабіоза блідо-жовта.
— Зовнішня чаш. по всій довжині борозенчаста, з 8 ребрами 5
4. 	Багаторічник. Стебел багато, висхідних, розгалужено-гіллястих, разом з листками густоопушених волосками. Він. 1—1,5 см завд., білий або голубуватий, крайові кв. трохи збільшені. 2д, 25—ЗО см. Цв. VI —VII.
3. 	С. к р и м с ь к а — S. taurica Kotov. На кам’янистих схилах.— В Криму. Ендем.
— Дворічники. Стебел 1—3, звичайно голих або в нижній частині вкритих кучерявими білими волосками; гілки їх закінчуються головками. Він. жовтувато-білуватий, зовні волосистий; крайові кв. збільшені. 0, ЗО— 60 см. Цв. VI —VIII.
4. С. українська — S. ucrainica L. На пісках.— В лісостепових і степових районах, по берегах річок і на приморських косах.— В Криму на Керченському п-ві, в Ленінському p-ні, Плавні, Мисове.
5 (3). Кв. блідо-жовті, крайові — 12— 16 мм завд. Головки при плодах яйцевидні,
2—3 см у діам. 0, 2д, 20—80 см. Цв. VI—VI11.
5. С. б л і д о-ж о в т а — S. ochroleuca L.
(S. columbaria var. ochroleuca Coult.).
На суходільних луках, схилах, рідше на пісках.— В б. ч. УРСР, крім Криму.
— Кв. світло-голубі 6
6. 	Ст. внизу голі; квітконоси вверху не- густобіловолосисті. Прикореневі л. ліровид- норозсічені, з округлою середньою часткою і маленькими боковими частками, стеблові л. більш глибокорозсічені на більш вузькі частки, перистороздільні. 2/., 25—80сл«. Цв. VI —
VIII.
6. С. голубина — S. columbaria L. На луках, по схилах, часто кам’янистих.—
В Карпатах, на Зах. Поділлі і в Криму.
— Р. майже гола, з блискучими стебловими листочками. Нижні стеблові і прикореневі л. яйцевидні, надрізані, верхні — перистороздільні, з ланцетними боковими частками і з довгастою кінцевою часткою. 2/., 20— 60 см. Цв. VII —VIII.
7. С. с в і т л а — S. lucida Vili.
В горах, на галявинах, по скелях. — В Карпатах, доходить до альпійської смуги.
ПОРЯДОК XLIX. ГАРБУЗОЦВІТІ — CUCURBITALES
Р О Д И Н А 151. ГАРБУЗОВІ — CUCURB1TACEAE
Трав’янисті р., однодомні або дводомні, здебільшого з виткими, лежачими або лазячими стеблами, з вусиками, що розвиваються з пазушних бруньок, рідко вусиків немає. Л. чергові, цілісні або б.-м. розсічені, пальчасті або лопатеві. Кв. звичайно одностатеві, правильні, поодинокі або зібрані в пучки, китиці або волоті. Чаш. 5-роздільна або 5-лопатева (рідко 4—6-роздільна). Він. дзвониковидний або колесовидний, п’ятилопатевий або б.-м. гли- боко-5-роздільний. Тичинкові кв. здебільшого з 5 тичинками, рідше тичинок 1—5, тичинки з короткими нитками та звивистими пиляками; всі тичинки вільні або 4 з них зрослися пиляками, а 5-а вільна або ж усі 5 зрослися верхніми частинами в колонку. Маточкові кв. з однією маточкою, з нижньою звичайно три- гніздою зав’яззю і коротким стовпчиком, розділеним на верхівці на три м’ясистих приймочки; іноді в маточкових квітках є недорозвинені тичинки (стамінодії). Плід — ягода (іноді суха) або плід ягодоподібний, з м’ясистим міжоплоднем і соковитим внутріоплоднем, іноді досягає великих розмірів.
Багато видів цієї родини дають їстівні плоди, і тому їх розводять.
1. Р. без вусиків. Ст. розпростерте. Маточкові кв. поодинокі. Плід довгастий.
4. 	О г і р о к-п и р с к а ч —Ecballium Rich.
— Р. з простими або розгалуженими вусиками 2
2. Вусики прості З
— Вусики розгалужені 6
3. Усі 5 тичинок вільні. Тичинкові кв. зібрані китицями або поодинокі. Маточкові кв. поодинокі. Плоди довгасті.
1. 	Т ладіанта — Thladiantha Bunge
— Чотири тичинки зрослися попарно, п’ята — вільна 4
4. Маточкові кв. зібрані щитками, тичинкові — в китиці. Ст. витке.
3. 	Переступень — Bryonia L.
— Маточкові кв. поодинокі, тичинкові— в пучках. Ст. лазяче 5
5. Л. п’ятикутні, з гострими лопатями.
7. 	Огірок — Cucumis L.
— Л. п’ятикутні, з тупими лопатями.
6. 	Диня — Melo Adans.
644


6 (2). Усі п’ять тичинок зрослися своїми верхніми частками 7
— Чотири тичинки зрослися попарно, а п’ята вільна або всі тичинки вільні . .10
7. Кв. поодинокі .8
— Тичинкові кв. в китицях, маточкові— в пучках 9
8. Він. колесовидний, до основи п’ятироздільний. Вусики двороздільні.
8. Тиква — Lagenaria Ser.
— Він. лійковидио-дзвониковидний, п’ятилопатевий. Вусики 3—5-роздільні.
9. Гарбуз — Cucurbita L.
9 (7). Плід близько 1 см завд. Часток віночка 5.
10. 	Сиціос. Волохатий огірок —
Sicyos L.
— Плід 4—5 см завд. Часток віночка здебільшого 6.
11. 	Ехіноцистис — Echinocystis
Torr, et Gray.
10 (6). Тичинкові й маточкові кв. поодинокі. Він. неглибоко-п’ятироздільний.
5. 	Кавун — Citrullus Forsk.
— Тичинкові кв. в китицях, маточкові — поодинокі. Він. майже до основи п’ятироздільний.
2. 	Л ю ф а — Luff a Adans.
1. 	Тладіанта — Thladiantha Bunge.
Корені бульбовиднопотовщені. Ст. відстов- бурченоволосисте, лазяче за допомогою не- розгалужених вусиків, 1—4 м завд. Л. серцевидні або яйцевидно-серцевидні, по краях дрібнозубчасті, 5—15 см. 2/.. Цв. VII—VIII.
*Т. сумнівна — T. dubia Bunge.
Зрідка культивують, переважно по ботанічних садах, дичавіє (Київ, Чернігівська обл., Остер).
2. 	Люфа — Luffa Adans.
Жорсткоопушені р., з лазячими за допомогою 2—3-роздільних вусиків стеблами і серцевидними, 5—7-лопатевими листками. Кв. одностатеві, з 5-лопатевою чашечкою і 5-розділь- ним жовтим віночком. Тичинкові кв. з 5 тичинками, які всі вільні або 4 зрослі попарно, зібрані китицями; маточкові — поодинокі; стовпчик короткий, з трилопатевою приймочкою. Плід довгастий або циліндричний, гладенький або щетинистий, всередині волокнистий, по достиганні сухий, розкривається кришечкою на верхівці; насінини численні, сплюснуті, чорні, блискучі.
1. 	Плід циліндричний; насінини гладенькі, з вузенькою облямівкою по краю. Л. 15— ЗО см завд. Плід 20—60 (і більше) см завд. ©, 1—7 м. Цв. VI —VII.
*1. Л. ц и л і н д р и ч н а — L. cylindrica
(L.) Roem.
Розводять переважно в півд. районах. Походить з півд.-схід. Азії. Плоди використовують переважно на губки для миття (рослинна губка).
— Плід з 10 гострими ребрами; насінини зморшкуваті, без облямівки по краю. Л. 10— 15 см завд. Плід 10—60 см завд. 0, до 2 м. Цв. VI —VII.
*2. Л. г о с т р о г р а н н а — L. acutan- gula (L.) Boxb. (Cucumis acutangula L.).
Розводять переважно в півд. р-нах (значно ширше, ніж Л. циліндричну). Походить з Півд. Азії. Плоди використовують як губку для миття.
3. 	Переступень — Bryonia L.
Багаторічні, однодомні або дводомні, шорстковолосисті, трав’янисті р., з ріповиднопотов- щеними коренями і лазячими за допомогою не- розгалужених вусиків стеблами. Л. чергові, 5—7-лопатеві, здебільшого з серцевидною основою, рідше л. цілісні. Кв. одностатеві; маточкові кв. зібрані щитком, тичинкові — китицями. Чаш. дз во ников и дна, п’ятилопатева. Він. дзвониковидний, п’ятилопатевий, жовтувато-білий, з п’яти тичинок 4 зрослися попарно, п’ята тичинка вільна. Маточка з кулястою зав’яззю і трилопатевим на верхівці стовпчиком. Плід ягодоподібний, кулястий, тригніздий; насінини трохи сплюснуті.
1. 	Р. однодомні. Чаш. маточкових квіток майже дорівнює віночку. Приймочка гладенька. Плід чорний. fy. Цв. VI —VII.
1. 	П. б і л и й — В. alba L.
По чагарниках, в лісах, біля парканів.— Майже по всій УРСР, частіше зустрічається в лісових і лісостепових районах.
— Р. дводомні. Чаш. маточкових квіток вдвоє довша за віночок. Приймочка шорстка. Плід червоний або жовтий. 2/.. Цв. VI—VII.
2. 	П. д в о д о м н и й — В. dioica Jacq.
По чагарниках, попід парканами.— Відома переважно в зах. лісових та лісостепових районах, де зустрічається як рідка, можливо, подекуди здичавіла р.
Переступні дуже отруйні; вони містять алкалоїди — бріонін та бріонідин, які викликають параліч центральної нервової системи.
Мал. 505. Переступень білий:
1 — гілочка з квітками, 2 — квітка, 3 — віночок і тичинки, 4 — тичинка, 5 — гілочка з плодами, 6 — плід в розрізі, 7 — насінина, 8 — корінь.
615


4. 	Огірок-пирскач — Ecballium A. Rich.
Р. з сланким, шорстковолосистим стеблом; вусиків немає. Л. чергові, серцевидні, неви- разнолопатеві, зарубчасто-зубчасті, 8—20 см завд., зісподу сіроповстисті, зморшкуваті. Кв. одностатеві, тичинкові—з п’ятироздільною чашечкою і блідо-жовтим, 5-роздільним віночком, до 2 см завд., маточкові — з трубчастою, 5-роздільною чашечкою і 5-роздільним блідо- жовтим віночком, 1,5—2 см завд., стовпчик короткий, з трироздільною приймочкою. Плід
Мал. 506. Огірок-пирскач пружний: 1 — гілка з квітками, 2 — гілка з плодом, З — квітка в поздовжньому розрізі.
ягодоподібний, довгастий, 5—10 см завд., зеленуватий, шорстко-щетинистий; по достиганні плід відокремлюється від ніжки і через отвір, що утворюється, з силою випор- скується насіння; насінини видовжені, гладенькі, з вузенькою облямівкою по краю. О, 25—70 см. Цв. VII — IX.
О. п. п р у ж н и й. С к а ж е н и й огірок —Е. elaterium A. Rich.
На засмічених місцях, в приморській смузі.— На півдні степової частини УРСР (Одеса, Очаків) і в Криму.
5. 	Кавун — Сіtrullus Forsk.
Трав’янисті, шорстковолосисті р. з лазячими за допомогою 2—3-роздільних вусиків, волохато-шорсткими стеблами і черговими гли- бокороздільними листками з прилистками. Кв. одностатеві (р. однодомні), блідо-жовті, з п’ятилопатевою чашечкою і 5-роздільним віночком. Тичинкові кв. поодинокі; тичинок 5, з них 4 тичинки зрослі попарно , 5-а — вільна. Маточкові кв. поодинокі; стовпчик короткий, з 5 м’ясистими ниркоподібними приймочками; в маточкових квітках є три недорозвинутих тичинки.
1. 	Р. однорічна. Ст. волохато-шорсткі, дуже розгалужені. Л. до 20 см завд., глибоко розділені на 3—5 вузеньких округлих часток, які в свою чергу надрізані на округлі часточки. Плід великий, кулястий або видовжений, зелений або білуватий, з соковитою, червоною або жовтуватою м’якоттю. 0, до 4 м. Цв. VI— VII.
*1. К.звичайний — С. vulgaris Schrad.
Широко культивують як харчову рослину. Переважно в півд. районах УРСР. Походить з Півн.-Схід. Африки. Плоди споживають в свіжому вигляді, а також використовують для соління. Крім того, з них добувають кавуновий мед (нардек або бекмез). М’якоть плода містить 5—10% цукру (залежно від сорту).
— Р. багаторічна. Ст. коротковолосисті. Л. трикутно-яйцевидні, надрізані на виїмчасто-перисті лопаті. Плід кулястий, 5—10 см у діам., жовтий, з сухою губчастою гіркою м’якоттю. 2/., 2—3 м. Цв. VI —VII.
*2. К. колоцинт — С. colocynthis (L).
Schrad. (Cucumis colocynthis L.).
Культивують у невеликій кількості в півд. р-нах УРСР.
Дико росте в сухих піщаних степах і напівпустинях півн.-схід. Африки.
Плоди дуже гіркі на смак. Використовують в медицині як сильно діюче проносне.
6. 	Диня — Melo Adans.
Шорсткоопушена р., з невиразногранчас- тим, лазячим стеблом. Л. чергові, серцевидні або округло-серцевидні, 5-лопатеві, зубчасті,
6—20 см завд. Кв. одностатеві; тичинкові — на коротких ніжках, зібрані негустими пазушними пучками; тичинок 5, з них 4 зрослися попарно, п’ята тичинка вільна; маточкові кв. поодинокі; він. світло-жовтий, колесовидний або колесовидно-лійковидний, до 10 см в діам. Плід ягодоподібний, з гладенькою або бородавчастою шкіркою, 8—150 см завд., з білою, жовтою, червоною або зеленуватою м’якоттю. Насінини численні, яйцевидні. 0, до 3 м. Цв. VII —VIII.
*Д. посівна, д. звичайна — М.
sativa (L.) Sag. (Cucumis melo L.).
Широко культивують, переважно в півд. р-нах. На Україні найбільш поширені такі сорти дині: var. cantalupensis Naud. (Канталупа) — плоди жовті або оранжеві, рідше світло-жовті, здебільшого борозенчасті. Канталупа належить до найбільш багатих на цукор динь.
Var. reticulatus Ser. — плоди овальні або майже округлі, борозенчасто-сітчасті, здебільшого зеленуваті. Культивують під назвою «сітчастої» дині.
Подекуди культивують також var. agrestis Naud. Плоди дрібненькі, неїстівні.
Походить з Півд. Азії.
Плоди містять багато цукру (у кращих сортів до 13%), причому переважає сахароза.
7. 	Огірок — Cucumis L.
Р. з шорстковолосистим, лежачим або лазячим за допомогою простих вусиків стеблом. Л. чергові, серцевидні, 3—5-лопатеві, з гострими лопатями, 5—15 см завд., шорстковолосисті; лопаті їх нерівномірнозубчасті. Тичинкові кв. зібрані пучками в пазухах листків; 646


він. жовтий, 2—3,5 см завд., маточкові кв. поодинокі, на коротеньких ніжках. Плід ягодоподібний, видовжений, насінини довгасті, сплюснуті, жовтуваті, 10—15 мм завд. 0, до 3 м. Цв. V —VII.
*0. посівний — C. sativus L.
Одна з найпоширеніших городніх культур.— Розводять в багатьох сортах по всій УРСР. Походить із Схід. Індії.
Нестиглі плоди огірків є цінним продуктом харчування.
8. Тиква — Lagenaria Ser.
Р. з лазячим за допомогою двороздільних вусиків шорсткоопушеним стеблом. Л. з довгими черешками, серцевидні, 20—40 см завд., по краю нерівномірнозубчасті. Кв. поодинокі, одностатеві, з колесовидним білуватим віночком; всі 5 тичинок зрослися своїми верхніми кінцями; стовпчик маточки з трьома двороздільними приймочками. Плід 20—100 см завд., циліндричний, округлий або пляшкоподібний, голий. О, до 2 м. Цв. VI —VII.
*Т. звичайна — L. vulgaris Ser.
Культивують переважно в зах. та півд. районах УРСР.
Плоди використовують на посуд. Походить з Півд. Азії та Півд. Африки.
9. Гарбуз — Cucurbita L.
Р. з шорсткоопушеними, лазячими за допомогою 3—5 розгалужених вусиків стеблами. Л. великі, серцевидні, шорсткоопушені. Кв. одностатеві (р. однодомні). Тичинкові кв. з 5-лопатевою чашечкою з шиловидними лопатями. Він. п’ятироздільний, тичинок 5, всі вони зрослі пиляками. Маточкові кв. з п’ятилопатевою чашечкою і лійковидно-дзвони- ковидним віночком. Плід ягодоподібний, дуже великий, кулястий або видовжений, багатонасінний, насінини оберненояйцевидні, сплюснуті, з потовщеними краями.
У нас культивують. Дико ростуть в тропічній Америці.
1. Лопаті листків тупі, відокремлені одна від одної невиразними виїмками. Квітконіжки циліндричні. Ст. невиразногранчасте, дуже розгалужене. Л. неглибоко-5-лопатеві, шорст- куватоопушені. Кв. поодинокі; він. 10—12 см у діам., жовтий. 0, до 5 м. Цв. VI —VIII.
*1. Г. в о л о с ь к и й — C. maxima Dach.
Культивують як харчову та кормову культури. М’якоть плода містить до 8% цукру (окремі сорти до 10%), насіння містить ЗО—50% олії. Дуже врожайний вид гарбуза; плоди його довго зберігаються.
— Лопаті листка гострі, відокремлені одна від одної виразними виїмками. Квітконіжки, принаймні маточкових квіток, п’ятигранні 2
2. Виїмки між лопатями листка тупі. Квітконіжки тичинкових квіток тупоп’яти- гранні. Ст. шорсткоопушене, шипувате. 0,
3-10 м. Цв. VI —VIII.
*2. Г. з в и ч а й н и й — C. pepo L.
Культивують по всій УРСР як харчову і кормову культури. Плоди сорту, відомого під назвою «кабачки», вживають лише нестиглими. На виготовлення консервів використовують сорт з плоскими дисковидними, фестончастими по краях, дрібними плодами, які називають «патисонами». Плоди містять каротин і вітаміни В і С. В насінні гарбуза до 50% олії, а також фітин, саліцилова кислота та ін.; його використовують як глистогінний засіб.
— Виїмки між лопатями листка гострі. Квітконіжки тичинкових квіток округлі. Ст. жорсткоопушене, шипувате. 0, до 1 м. Цв. VI —VIII, пл. VIII — IX.
*3. Г. м у с к у с н и й — C. moschata Duch.
Мал. 507. Ехіноцистис шипуватий:
1 — гілка з квітками та плодами, 2 — квітка.
Культивують переважно в півд. районах. За смаковими якостями кращий, ніж інші види гарбуза, але потребує більше тепла, має довгий вегетаційний період.
10. 	Сиціос. Волохатий огірок — Sicoys L.
Р. шорстковолосиста, з лазячим за допомогою 2—3 розгалужених вусиків або витким стеблом. Л. серцевидні, гостро-зубчасто-лопа- теві, до 15 см завд. Кв. одностатеві (р. однодомні), з п’ятироздільними чашечкою і віночком. Тичинкові кв. з 5 зрослими верхніми кінцями тичинками, зібрані китицями; маточкові — в пучках. Плід ягодоподібний, шкірястий, яйцевидний або довгастий, 12— 15 мм завд., однонасінний, щетинисто-волосистий; насінина яйцевидна, чорна. 0, до 4 м. Цв. VII —VIII.
С. кутастий — S. angulatus L.
Зрідка зустрічається як здичавіла р. в Закарпатті, на Поліссі і в Лісостепу. Походить з Півн. Америки.
Використовують як витку декоративну рослину.
11. 	Ехіноцистис — Echinocystis Torr, et Gray.
P. з тоненьким, дуже розгалуженим, борозенчастим стеблом, лазячим за допомогою розгалужених вусиків. Л. яйцевидні або 647


майже округлі, до 15 см завд., 5—7-лопатеві, шорстковолосисті. Кв. одностатеві (р. однодомні); чашолистків 5—6, вузьколінійних; він. глибоко-5—6-роздільний, білий. Тичинкові кв. зібрані в пазушні китиці або волоті; тичинок 5, нитки їх спаяні в колонку. Маточкові кв. поодинокі або в пучечках. Плід яйцевидний, зеленуватий, вкритий шипуватими щетинками, двонасінний. Q, 2—6 м. Цв. VII — IX.
Е. шипуватий — E. echinata (Mtihl.) Vass.
Трапляється як здичавіла р. в Закарпатті (Ужгород, Мукачеве).
Використовують як витку декоративну рослину.
ПОРЯДОК L. ДЗВОНИКУВАТІ — CAMP ANULATAE
РОДИНА 152. ДЗВОНИКОВІ — CAMPA NULACEAE
Трав’янисті р., часто з білим молочним соком. Л. без прилистків, цілісні, здебільшого чергові. Кв. зібрані китицевидними або волотевидними суцвіттями, рідше кв. в головчастих суцвіттях. Кв. двостатеві, правильні. Чаш. 5-роздільна, рідше 3—10-роздільна, інколи з додатками у виїмках між її частками. Він. зрослопелюстковий, трубчастий і глибо- коп’ятироздільний або дзвониковидний і 5- лопатевий. Тичинок звичайно 5. Маточка з З (2—5) плодолистків, з нижньою, здебільшого тригніздою (рідше 2—5- або багатогніздою) зав’яззю. Плід — багатонасінна коробочка, що розкривається стулками на верхівці або дірочками на верхівці чи при основі.
Серед дзвоникових багато декоративних рослин.
1. Він. під час цвітіння поділяється знизу догори на п’ять лінійних часток . .2
— Він. дзвониковидний, лійковидний або колесовидний, з 5 короткими широкими лопатями 4
2. Нитки тичинок шиловидні; пиляки при основі зрослі. Приймочка виїмчаста. Кв. дрібні, численні, зібрані густими верхівковими головчастими суцвіттями. Коробочка розкривається на верхівці двома короткими стулками.
6. 	Агалик-трава — Jas і one L.
— Нитки тичинок при основі розширені, пиляки вільні. Приймочка дво-, трироздільна З
3. Частки віночка під час цвітіння лише в нижній частині відокремлені одна від одної, на верхівці не сполучені в трубочку. Кв. зібрані головкою або густим колосом.
3. 	Фітеума — Phyteuma L.
— Частки віночка під час цвітіння вільні. Кв. зібрані негустим колосовидним або розгалуженим суцвіттям.
4. 	А з и н е у м а — Asyneuma Griseb.
et Schenk
4 (1). Він. колесовидний або лійковид- но-дзвониковидний. Коробочка призматична. Однорічники.
5. 	Легузія — Legouzia Durand.
— Він. дзвониковидний або лійковидний. Коробочка конічна. Р. багаторічні, рідше дворічні 5
5.. Стовпчик при основі оточений залозистим кільцем і далеко виступає з віночка.
2. 	Аденофора — Adenophora Fisch.
— Стовпчик без залозистого кільця при основі, захований у віночку або ледве виступає з нього.
1. 	Дзвоники — Campanula L.
1. Дзвоники — Campanula L.
Багаторічні або дворічні р. Л. цілісні, звичайно чергові. Кв. поодинокі або зібрані в китицевидні або волотевидні суцвіття, рідше кв. зібрані пучками або головками. Чаш. 5-роздільна, іноді з додатками у виїмках між її частками. Він. дзвониковидний, 5-лопате- вий, 5-зубчастий або надрізаний. Тичинки з розширеними при основі нитками, пиляки вільні. А^аточка з 3—5-роздільною приймочкою. Коробочка 3—5-гнізда, розкривається отворами вгорі або при основі.
1. У виїмках між частками чашечки є
відігнуті донизу придатки 2
— У виїмках між частками чашечки придатків немає 4
2. Придатки між частками чашечки короткі. Частки чашечки значно довші за половину віночка. Ст. шорсткоопушене; нижні л. оберненояйцевидні, поступово звужені в черешок, стеблові — довгасто-ланцетні або лінійні, сидячі. Кв. зібрані китицевидною волоттю, пониклі. Він. вузькодзвониковидний, 10—20 мм завд. 2д, 5—20 см. Цв. VI —VII.
1. Д. альпійські — С. alpina Jacq.
На скелях, кам’янистих схилах.— В субальпійському і альпійському поясах Карпат. Декоративна р.
— Придатки між частками чашечки за довжиною майже дорівнюють трубочці віночка. Частки чашечки коротші за половину віночка З
3. Зав’язь 5-гнізда; приймочок 5. Ст. прямостояче, як і вся р., притиснутоопушене, у верхній частині розгалужене. Прикореневі л. з довгими черешками, серцевидні, стеблові — сидячі, яйцевидні. Кв. на коротких ніжках, білі або рожеві, рідше голубі. Придатки між частками чашечки тупі. Він. при основі здутий. Коробочка розкривається отворами при основі. О, 50—100 ои.Цв. VI —VIII.
*2. Д. c e p е д н і — С. medium L.
Широко культивують як декоративну рослину. Походить з Півд. Європи.
В культурі відомо багато сортів —з великими або меншими квітками, з різноманітно забарвленими віночками, з махровими квітками (часто з кількома вставленими один в одний віночками).
— Зав’язь тригнізда; приймочок 3. Ст. прямостояче або висхідне, як і вся р., коротко- волосисте. Л. хвилясто-зарубчасті, тупуваті; нижні — довгасті або лопатковидні, звужені в черешок, стеблові — довгасто-ланцетні або лінійні; кв. сидячі пониклі, зібрані китицевидною волоттю; придатки між частками чашечки гострі. Він. вузькодзвониковидний, 648


18—20 мм завд. Коробочка розкривається отворами при основі. Q, 20—80 см. Цв. V—VIII.
3. 	Д. с и б i р с ь к і — С. sibirica L.
На луках, схилах, по чагарниках.— По всій УРСР, в півд. степових районах рідко.
Цей поліморфний вид часто розглядають як збірний, а саме в складі його розрізняють:
Д. Харкевича — С. Charkevitczii Fedorov — р. з численними грубими, дуговид- ними, шорсткощетинистоволосистими стеблами і квітками, зібраними в густе розгалужене суцвіття.
У тріщинах скель, на яйлах.— В Криму.
Мал. 508. Дзвоники сибірські: 1 — загальний вигляд, 2 — квітки.
Д. кримські — C. taurica Juz.— середнє ст.грубе, бокові — значно тонші, всі ст. густоволосисті і кв. в розлогому суцвітті.
На сухих, часто кам’янистих місцях.— На півдні Криму.
Д. сибірські — С. sibirica L. s. str.—p. з шорсткоопушеними поодинокими стеблами. Кв. 1,5—2 см завд., у розгалуженому, здебільшого волотевидному суцвітті. Придатки між частками чашечки з сіточкою жилок, що виразно виступають.
На луках, схилах, по чагарниках.— Переважно в півн. районах.
Д. високі — C. elatior (Fom.) Grossh. (C. sibirica f. elatior Fomin)— p. з негусто- опушеними поодинокими стеблами. Кв. 2,5— З см завд., у вузькому, здебільшого китицевидному суцвітті. Придатки чашечки без сіточки виразно виступаючих жилок.
На степових схилах, узліссях.— В степовій частині УРСР.
4 (1). Кв. сидячі або на дуже коротеньких ніжках, зібрані верхівковими і боковими головками або пучками 5
— Кв. на ніжках, зібрані китицею або волоттю 7
5. 	Пучки квіток утворюють переривчасте колосовидне суцвіття, причому верхівковий пучок не крупніший за бокові. Він. голий, 15—18 мм завд., голубувато-ліловий. Р. короткошорсткоопушена, з прямостоячим, густо улисненим стеблом. Л. по краю дрібнозубчасті й трохи хвилясті, нижні —довгасті, короткочерешкові, стеблові —ланцетні, стеблообгортні. О, 2д, 30—100 см. Цв. VI— VII.
4. 	Д. великоколосі — С. macrosta-
chya Waldst. et Kit. (C. multiflora W. К.).
На схилах, по чагарниках. —В Донецькому Лісостепу.
Мал. 509. Дзвоники скупчені:
1 — нижня частина рослини, 2 — середня частина рослини, 3 — верхня частина рослини з квітками, 4 — квітка в розрізі.
— Верхівкові пучки або головки квіток більші за бокові 6
6. 	Р. жорстковідстовбурченоопушена. Нижні л. при основі поступово звужені, довгасто-ланцетні. Стовпчик трохи виступає з віночка; він. 13—20 мм завд., лійковидно- дзвониковидний, по краю війчастий, голубий або фіолетовий. Ст. гострогранчасте. О, 2/, 30—100 см. Цв. VI —VII.
5. 	Д. о л е н я ч і— C. cervicaria L.
У лісах, по чагарниках.— В лісових і лісостепових районах, рідше в півн. частині Степу.
— Р. б.-м. густо-, коротко-, жорсткувато- або м’якоопушена. Нижні л. з заокругленою або серцевидною основою пластинок і довгими черешками, довгасто-яйцевидні або довгасто- ланцетні. Стовпчик не виступає з віночка. Він. 15—35 мм завд., фіолетовий. Ст. тупо- гранчасте. 2д, 25—80 см. Цв. VI—VIII.
6. 	Д. скупчені — C. glomerata L.
649


В лісах, на узліссях, по чагарниках, на суходільних луках, схилах.— Майже по всій УРСР.
Цей дуже поліморфний вид переважна більшість ботаніків розглядає як збірний і в межах УРСР поділяє його на такі види:
Д. поліські —C. polessica Wissjul.—кв. розміщені пучечками по 2—3 (рідко поодинокі) на верхівках стебла та його гілок і утворюють довге, волотевидне суцвіття.
і На узліссях, на галявинах в лісах.— В лісових і лісостепових р-нах.
Д. красиві — C. pulchra Wissjul.— р. з більш крупними багатоквітковими головками і великими квітками, 25—35 мм завд.
На гірських схилах, галявинах у гірських лісах.— В Карпатах.
Д. майже головчасті — C. subcapi- tata М. Pop.— p. з дрібненькими, 5—10-квіт- ковими головками і квітками 15—17 мм завд.
На полонинах.— В Карпатах.
Д. м у ч н и с т і — C. farinosa (Roch.) Andrz. (C. glomerata var. farinosa Roch.) — л. зісподу сіроповстисті, суцв. видовжене, колосовидне, перерване.
На сухих луках, степових схилах.— В Поліссі і в Лісостепу, а також в горах Криму.
Д. скупчені — C. glomerataL. s. str.- р. з листками з обох боків зеленими і суцвіттям з верхівковою і розставленими боковими головками.
По чагарниках, в лісах, на луках.— Майже по всій УРСР.
7 (4). Стеблові л. широкі, овальні, серцевидно-овальні або серцевидні, б.-м. волосисті 8
— Стеблові л. вузенькі, лінійні, лінійноланцетні або ланцетні, голі або майже голі  12
8. Він. 40—60 см завд. Кв. нечисленні
. . . 9
— Він. 12—25 лш завд. Кв. численні .11
9. Ст. голе або негусто пухнате . . .10 — Ст. жорсткоопушене, гострогранчас-
те. Л. зубчасто-двопилчасті; нижні — серцевидні, з довгими черешками, стеблові —трикутно-серцевидні, сидячі. Кв. на коротких ніжках, прямостоячі; він. синьо-фіолетовий, 20—50 мм завд.4, 40—100 см. Цв. VI — VII.
7. Д. кропиволисті — C. tracheli-
um L.
В лісах, на узліссях, по чагарниках.— Майже по всій УРСР, крім півдня Степу.
10. Ст. прямостоячі, б.-м. густо вкриті листям. Кв. в китицевидному суцвітті. Л. нерівномірно-зарубчасто-зубчасті, з обох боків м’якокороткоопушені; нижні — яйцевидно-ланцетні, звужені в крилатий черешок; верхні — ланцетні, сидячі. Він. широкодзвониковидний, 40—60 мм завд. 2і, 70—150 см. Цв. VII—VIII.
8. Д. широколисті — C. latifolia L. . В лісах, по чагарниках.— В лісових і лісостепових районах.
650
— Ст. висхідні, у верхній частині майже безлисті. Кв. поодинокі на гілочках. Прикореневі л. серцевидно-яйцевидні, з черешками, нерівномірно-виїмчасто-зубчасті; стеблові — яйцевидно-серцевидні, зарубчасто-зубчасті. Він. голубий, 20—ЗО мм завд. 2l, ЗО—50 см. Цв. V —VII.
9. Д. карпатські —C. carpatica Jacq. На гірських скелях.— В Карпатах.
11 (8). Ст. і л. зісподу сірувато-густово- лохаті. Кв. на коротких ніжках, в довгому китицевидному суцвітті. Ст. вгорі тригранне. Л. нерівно-зарубчасто-зубчасті; нижні — серцевидно-довгасті з довгими черешками, вище розміщені — серцевидно-яйцевидні, напів- стеблообгортні. Він. голубий або ліловий, 10—18 мм завд., по краю голий. 2д, 35— 60 см. Цв. VII —VIII.
10. Д. б о л о н с ь к і — C. bononiensis L.
На схилах, по чагарниках, на узліссях.— Майже по всій УРСР.
— Ст. і л. зісподу жорсткокороткоопушені. Кв. на коротких ніжках в китицевидному, в нижній частині інколи розгалуженому, часто однобічному суцвітті. Р. з повзучими підземними пагонами. Л. нерівно-зарубчасто- зубчасті, прикореневі — серцевидно-яйцевидні, з довгими черешками, середні стеблові — яйцевидні або яйцевидно-ланцетні. Він. ліловий, 15—25 мм завд., по краю війчастий. 50—100 см. Цв. VI — IX.
11. Д. ріпчастовидні — C. rapun-
culoides L.
В лісах, по чагарниках, на схилах.— Майже по всій УРСР.
12 (7). Прикореневі л. нирковидні, майже округлі, яйцевидні або серцевидні, по краю зарубчасті, з довгими черешками . .13
— Прикореневі л. мало відрізняються від стеблових 16
13. Корені потовщені, м’ясисті. Кв. зібрані однобічною китицею. Він. 16—20 мм завд., фіолетовий. Частки чашечки лінійні. Ст. розсіяноопушені, поодинокі або по декілька. Прикореневі та нижні стеблові л. майже округлі або яйцевидні, вище розміщені — ланцетні. 2/., 25—бОелг.Цв. VII —VIII.
12. Д. р і п а к о в и д н і —C. napuligera Schr. (C. pseudolanceolata auct nonPantocz.). На гірських луках, на скелях.— В Карпатах.
— Корені або кореневища непотовщені. Кв. поодинокі або у розлогому суцвітті . . 14
14. Частки чашечки прямостоячі. Він. дзвониковидний, 10—20 мм завд., темно-фіолетовий. Прикореневі л. нирковидні або серцевидно-округлі, стеблові —лінійні. Ст. розгалужене, голе, 2д, 5—20 см. Цв. VI —VIII.
13. Д. м і н л и в і — C. polymorpha Wita-
sek На гірських луках.— В Карпатах.
— Частки чашечки відхилені або назад відігнуті 15
15. Кв. темно-лілові, 20—25 мм завд., поодинокі або в рідких китицях. Ст. голі або в нижній частині розсіяноопушені. Прикоре¬


неві л. нирковидні, зарубчасто-зубчасті. 2д, 10—15 см. Цв. VII —VIII. ’
14. Д. К л а д н а — С. Kladniana (Schur) Witasek. (C. Scheuchzeri var. Kladniana
Schur). В ялинових лісах та на галявинах.— В Карпатах.
— Кв. голубі, 11—20 мм завд., в розлогому, б.-м. багатоквітковому суцвітті. Ст. в нижній частині розсіяноопушені. Прикореневі л. округлі, яйцевидні або нирковидні, велико-зубчасто-зарубчасті. 2д, 10—65 см. Цв. VII-IX.
15. Д. круглолисті — С. rotundifo¬
lia L.
На узліссях, в соснових лісах, по чагарниках.— Звичайно по всій УРСР, крім півд. степових районів Криму і Карпат.
16 (12). Він. широкодзвоникуватий, ліловий, лише до х/з розсічений на лопаті, 25—40 мм завд. Квіток небагато, 1—5, зібраних китицею. Л. шкірясті, віддалено-зазуб- лено-пилчасті; нижні — вузьколопатковидні, верхні—ланцетні або широколінійні. Ст. прямостояче. 2д, 30—80 см. Цв. VI—VII.
16. Д. персиколисті — C. persici-
folia L.
В лісах, по чагарниках, на лісових луках.— По всій УРСР, крім півд. степових районів.
— Він. лійковидний, часто до половини п’ятироздільний 17
Мал. 510. Дзвоники круглолисті:
І — загальний вигляд, 2 — пуп’янок, 3 — маточка, 4 — верхня частина тичинки.
17. 	Суцв. — вузька китицевидна волоть або суцв. з 1—5 квіток, зібраних у рідкій щит¬
ковидній китиці 18
— Суцв. — розлога волоть 20
18. Ст. до 10 см завв., прямостояче, просте, голе, з неплідними облиствленими пагонами при основі. Частки чашечки широколанцетні. Він. 12—20 мм завд., фіолетовий. Л. ланцетні. 0. Цв. VII.
17. Д. В а й д и — C. Vaidae Penzes.
В субальпійському поясі.— В Карпатах.
— Ст. 20—100 см завв. Частки чашечки лінійні або лінійно-ланцетні 19
19. Дворічна р., з м’ясистим веретеноподібним коренем. Суцв.— вузька, китицевидна волоть. Частки чашечки лінійно-шиловидні, довгі. Нижні л. довгасті. Ст. прямостояче, ребристе. ©, 50—100 см. Цв. VI —VII.
18. Д. р і п ч а с т і — C. rapunculus L.
На луках, по чагарниках.— По всій УРСР.
— Багаторічна р. з тонким кореневищем. Кв. поодинокі на верхівці стебла або квіток 2—5, у рідкій щитковидній волоті. Частки чашечки ланцетно-лінійні. Нижні л. довгасто- лінійні або довгасто-лопатковидні. Ст. прямостояче. 2д, 20—40 см. Цв. VI —VII.
19. Д. а л т а й с ь к і — C. altaica Ledeb.
(С. Steven і auct non M. B.).
На степах, степових схилах.— Зрідка в районах Лівобережного Степу та ще рідше Лівобережного Лісостепу.
20 (17). Кв. ЗО—35 мм завд., темно-фіолетові. Р. з численними короткими неплідними пагонами, що несуть розетки листків. Л. лопатковидні або ланцетно-лопатковидні.
15—45 см. Цв. V —VII.
20. Д. я л и ц е в і — C. abietina Griseb.
et Schenk.
В гірських смерекових лісах.— В Карпатах.
— Кв. 15—25 мм завд., голубувато-лілові. Ст. ребристе. Нижні л. лопатковидні, верхні—ланцетні або ланцетно-лінійні. 0, 25—60 см. Цв. V —VII.
21. Д. р о з л о г і — C. patula L.
На луках, по чагарниках, на лісових галявинах.— По всій УРСР, крім півд. степових районів.
2. 	Аденофора — Adenophora Fisch.
Ст. ребристе, густо вкрите листям, прямостояче, як і вся р., голе або негустоопушене. Прикореневі л. з довгими черешками, серцевидно-округлі, по краю зарубчасті; стеблові— оберненояйцевидні або еліптичні, звужені в короткий черешок, великопилчасті. Суцв. волотевидне. Він. ясно-голубий, 5-лопатевид- ний; стовпчик з трилопатевою приймочкою, при основі оточений залозистим кільцем, сильно виступає з віночка. 2д, 60—100 см. Цв. VII —VIII.
А.л-і л і є л и с т а — A. liliifolia(L.) Bess.
(Campanula liliifolia L.).
В лісах, на узліссях, по чагарниках.— В лісових і лісостепових районах.
С. В. Юзепчук кримські р. виділяє в окремий вид — А. к р и м с ь к a (A. taurica Juz.) за такими ознаками: стеблові л. черепитчасто налягають один на одного; ст. до 50 см завв.; 651


суцв. 5—10-квіткове. На гірських луках в Криму. Слід відмітити, що окремі екземпляри рослин з таким комплексом ознак трапляються і на іншій території УРСР.
3. 	Фітеума — Phyteuma L.
Багаторічні р. з черговими суцільними листками і зібраними в головчасті або колосовидні суцвіття квітками; чаш. 5-роздільна, рідко 4-роздільна. Він. глибоко-5-роздільний, рідше 4-роздільний, з лінійними частками; під час цвітіння частки віночка сполучені на верхівці в трубочку, через яку проходить стовпчик маточки. Тичинки з розширеними при основі нитками. Приймочка 2—3-розділь- на. Коробочка округла, розкривається отворами по боках.
1. 	Кв. в кулястих головках, оточених при основі яйцевидно-ланцетними або видов- жено-ланцетними верхівковими листками. Р. гола; прикореневі й нижні стеблові л. яйцевидно-довгасті, зарубчасті, з черешками; вище розміщені — ланцетні або лінійно-ланцетні, сидячі. Він. 8—11 мм завд., синій. 2д, 15— 50 см, Цв. V — VII.
1. 	Ф. куляста — Ph. orbiculare L.
В широколистяних лісах, по чагарниках, на лісових луках.— В Карпатах, а також в зах. лісових та правобережних лісостепових районах.
— Кв. зібрані густими яйцевидними або циліндричними колосовидними суцвіттями. Верхівкові^ .при основі суцвіття лінійні. . .2
Мал. 511. Фітеума куляста: 1 — загальний вигляд, 2 — плід.
2. Чаш. і ясно-голубий він. 4-роздільні. Кв. зібрані циліндричним колосовидним суцвіттям. Нижні л. яйцевидно-ланцетні, з довгими черешками, всі л. по краях негустоши- рокопилчасті. 2д, 25—80 см. Цв. VII—VIII.
2. Ф. чотири роздільна — Ph. tet¬
rameruni Schur На гірських луках, кам’янистих відслоненнях, на узліссях.— У верхньому лісовому і субальпійському поясах Карпат.
— Чаш. і він. 5-роздільні З
3. Він. темно-фіолетовий. Нижні л. дов¬
гасто-яйцевидні, зарубчасто-пилчасті, з черешками. 20—80 см. Цв. VII—VIII.
3. Ф. Вагнера — Ph. Vagneri Kern. На гірських луках.— В Карпатах.
— Він. білий, з зеленуватою верхівкою або він. ясно-жовтий. Нижні л. серцевидні або сер невидно-яйцевидні, з довгими черешками, двічі зарубчасто-пилчасті. 2д, ЗО— 100см. Цв. VI —VII.
4. 	Ф. колосиста — Ph. spicatum L.
На узліссях широколистяних лісів, по чагарниках, на лісових луках.— В Карпатах звичайно, в Розточчі-Опіллі, в Зах. Лісостепу і в Поліссі зрідка.
4. 	Азинеума — Asyneuma Griseb. et Schenk.
Багаторічна p., густо улиснена, здебільшого короткоопушена. Прикореневі л. з черешками, яйцевидні, нижні стеблові—довгасті, по краю зарубчасто-пилчасті. Він. ясно-фіолетовий, 8—10 мм завд., зовні пухнатий, гли-
Мал. 512. Легузія гібридна: 1 — загальний вигляд, 2 — квітка.
652


боко-5-роздільний, з лінійними, пд час цвітіння вільними частками. 2д, ЗО—120 см. Цв. VII—VIII.
А. сірувата — A. canescens (W. К.) Griseb. et Schenk (Phyteuma canescens
W. K.).
На кам’янистих місцях.— В півд. районах Лісостепу, в Степу, в Кримському Лісостепу та в півн. частині Півд. Криму.
5. 	Легузія — Legouzia Durand
Р. з прямостоячим, майже голим або корот- коопушеним, у верхній частині розгалуженим стеблом. Л. сидячі, по краю хвилясто- дрібнозарубчасті; нижні — яйцевидно-ланцетні, верхні — довгасті. Кв. у верхівкових несправжніх зонтиках. Чаш. з довгою призматичною трубочкою і 5 ланцетними короткими лопатями. Він. лійковидно-колесовидний, 20—25 мм завд., п’ятилопатевий, блідо-фіолетовий або рожевуватий, коротший від зубців чашечки. Коробочка лінійно-призматична. О, 2—20 см. Цв. V.
Л. гібридна — L. hybrida (L.) Delarbre. (Specularia hybrida DC., Campanula hybrida L.).
На сухих трав’янистих місцях, на кам’янистих схилах.— В Гірському та Півд. Криму.
В Ялті знайдена L. pentagonia (L.) Thell.— Л. п’я т и к у тн а, з голубим, на верхівці фіолетовим віночком, довжина якого б.-м. дорівнює зубцям чашечки. Середземноморський вид.
6. 	Агалик-трава — Jasione L.
Р. м’якошорсткоопушена, із стрижневим коренем. Ст. просте або розгалужене, густо улиснене. Нижні л. довгасто-клиновидні, виїмчасті; верхні—лінійно-довгасті, тупі. Кв. зібрані густими верхівковими головками, які при основі оточені обгорткою з дрібних яйцевидних, по краю зарубчастих верхівкових листків. Частки чашечки лінійні. Він. блакитний, 3—6 мм завд., від основи до верхівки поділяється на 5 лінійних часток. Коробочка яйцевидна, розкривається 2 короткими стулками на верхівці. 0, 15—100 см Цв. VI —VIII.
А.-т. гірська — J. montana L.
На піщаних місцях, у соснових лісах.— В лісових та лісостепових районах, особливо багато в Поліссі.
РОДИНА 153. ЛОБЕЛІЄВІ — LOBEUACEAE
Рід 1. Лобелія — Lobelia L.
Р. гола. Ст. прямостояче, улиснене. Л. овальні, по краю дрібнопилчасті, розміщені спірально. Кв. в негустих верхівкових або пазушних китицях; чаш. глибокоп’ятилопа- тева; він. світло-синій або фіолетовий, з двогубим відгином; тичинок 5, зав’язь нижня, стовпчик нитковидний з дволопатевою приймочкою. Плід — двогнізда коробочка, що розкривається двома стулками. 2д, 10—25 см. Цв. VI — IX.
*Л. садова — L. erinus L.
Широко культивують як декоративну, переважно як бордюрну рослину. Походить з Півд. Африки.
РОДИНА 154. СКЛАДНОЦВІТІ — COMPOSITAE
Трави або півкущі. Л. чергові або рідше супротивні, без прилистків. Кв. дрібні, зібрані на спільному квітколожі в кошики, обгорнуті при основі зміненими верхівковими листочками — обгорткою. Чаш. відсутня або перетворена на невисоку облямівку (коронку), зазублені щетинки або волоски — прості чи перисті; в цьому разі вона має назву чубка або летючки. Він. правильний, трубчастий, з п’ятьма зубчиками при верхівці або різко неправильний, язичковий; язичкові кв. бувають при верхівці з п’ятьма зубчиками, і тоді всі кв. в кошику такі, або з трьома зубчиками — такі кв. займають крайове положення в кошиках (проміння), а в серединній частині їх розміщуються трубчасті кв. (диск); в інших випадках усі кв. трубчасті. Тичинок п’ять, пиляки їх лінійні і, звичайно, зростаються між собою в трубочку, через яку висувається назовні стовпчик. Зав’язь нижня, одногнізда. Плід — сім’янка, часто вгорі з волосистим чубком або з плівчастою коронкою.
1. Всі кв. в кошику трубчасті або ж кра¬
йові кв. кошика з язичковим, на верхівці тризубчастим віночком 2
— Всі кв. в кошику з язичковим, на верхівці п’ятизубчастим віночком 105
2. Крайові кв. з язичковим віночком,
серединні — з трубчастим 52
— Всі кв. в кошику з трубчастим віночком, іноді він. крайових квіток збільшений, лійковидний З
3. Кв. зібрані в чималі кулясті кошики, кожна кв. якого оточена окремою обгорточкою з черепитчастих листочків.
69. 	Головатень — Echinops L.
— Кошики оточені обгорткою, але окремі кв. обгорточок не мають 4
4. Кошики одностатеві. Р. однодомні;
кошики з маточковими квітками двоквіткові або одноквіткові, обгортка у них замкнута і при плодах твердіє; маточкові кв. без віночка; кошики з тичинковими квітками багатоквіткові 5
— Кошики звичайно однакові, двостатеві; всі кв. з віночком; обгортка не буває замкнутою і не твердіє 6
5. Кошики з маточковими квітками двоквіткові. Л. трилопатеві або трироздільні.
29. 	Нетреба — Xanthrum L.
— Кошики з маточковими квітками одноквіткові. Л. перисторозсічені.
28. 	Амброзія — Ambrosia L.
6 (4). Крайові кв. в кошику із збільшеним лійковидним віночком, неплідні, середні з трубчастим віночмом, двостатеві, плідні .7
653


— Крайові кв. в кошику не збільшені, трубчасті, звичайно плідні 10
7. Чубок складається з щетинок, які
легко відпадають, або чубок зовсім не розвинений 8
— Чубок з щетинок, які залишаються ...9
8. Чубок зовсім не розвинений.
88. 	Лисонасінник — Phalacrachena
Iljin.
— Чубок з шорстких, легкоопадаючих щетинок.
89. 	Псефелус — Psephellus Cass.
9. Чубок складається з кількох рядів щетинок і внутрішнього ряду коротеньких плівок.
90. 	Волошка — Centaurea L.
— Чубок без внутрішнього ряду плівок.
87. Феопапус — Phaeopappus Boiss.
10 (6). Вічнозелений, білоповстистий, дуже запашний півкущ з дрібними, майже лусковидними листками і кулястими кошиками жовтих квіток.
45. 	Сантоліна — Santolina L.
— Трав’янисті р 11
11. Внутрішні листочки обгортки довші
за зовнішні, здебільшого відігнуті, білі або забарвлені в рожевий або жовтуватий колір 12
— Внутрішні листочки майже не відрізняються від зовнішніх 14
12. Спільне квітколоже кошика вкрите лінійними приквітками.
70. 	Безсмертки — Xeranthemum L.
— Спільне квітколоже кошика вкрите волосками 13
13. Чубок з зазублених щетинок.
83. Серпій — Serratula L.
— Щетинки чубка у верхній частині перисті, при основі зрослі пучечками.
71. 	Відкасник — Carlina L.
14 (11). Спільне квітколоже кошика м’ясисте.
79. 	Артишок — Cynara L.
— Спільне квітколоже кошика нем’я- систе 15
15. Листочки обгортки майже цілком
плівчасті, забарвлені (жовті, червоні, рожеві або білуваті) 16
— Листочки обгортки трав’янисті, іноді на верхівці з плівчастим додатком ... .19
16. Кошики зібрані в щільну головку, оточену зірчасто-розчепіреними покривними листками.
17. 	Білотк а. Шовкова косиця. Едельвейс — Leontopodium R. Вг.
— Суцв. неголовчасті, іноді китицевидні,
частіше густощитковидні 17
17. Кошики одностатеві, р. дводомні.
16. Котячі лапки — Antennaria
Gaertn.
— Кошики з тичинковими і маточковими квітками 18
18. 	Крайові маточкові кв. розміщені в один ряд.
19. 	Цмин — Helichrysum Mill.
— Крайові маточкові кв. розміщені в декілька рядів.
18. Сухоцвіт — Gnaphalium L.
19 (15). Усі листочки обгортки з плівчастим придатком на верхівці або по всьому краю з широкою плівчастою облямівкою .20
— Усі листочки обгортки без плівчастого придатка на верхівці і широкої облямівки по краю 22
20. Ст. крилате. Кв. жовті.
85. Хартолепіс — Chartolepis Cass.
— Ст. некрилате. Кв. рожеві . . . .21
21. Кошики численні, невеличкі.
86. Степовий гірчак — Acroptilon
Cass.
— Кошик один, чималий.
48. 	Рапонтикум — Rhaponticwn
Adans.
22 (19). Р. з колючими листками і зовнішніми листочками обгортки, іноді також з колючокрилатими міжвузлями ... .23
— Р. неколючі 31
23. Міжвузля стебла колючокрилаті.
75. 	Будяк — Carduus L.
— Міжвузля стебла некрилаті . . .24
24. Спільне квітколоже кошика яче- їсте, краї ячейок зубчасто-війчасті.
81. 	Татарник — Onopordon L.
— Спільне квітколоже неячеїсте, вкрите щетинками або волосками 25
25. Чубок з перистих волосків, з’єднаних
при основі колечком 26-
— Чубок з простих волосків або плівчастих щетинок або ж чубка немає зовсім 23
26. Сім’янки довгасто-оберненояйцевидні, грубенькі, з міцним оплоднем.
77. 	Л я м і р а — Lamyra Cass.
— Сім’янки видовжені, стислі ... .27
27. Листочки обгортки з перистою колючкою.
76. 	П і к н о м о н — Picnomon Adans.
— Листочки обгортки з колючим гострячком або з простою колючкою.
78. 	Осот — Cirsium L.
28 (25). Кошики оточені великими верхівковими листками 29
— Кошики не оточені верхівковими листками ЗО
29. 	Сім’янки чотиригранні, без чубка або з чубком з багатьох щетинок.
91. 	Сафлор — Carthamus L.
— Сім’янки багаторебрі, з рубчастим колечком на верхівці.
93. 	Хрестовий корінь — Cnicus L.
ЗО (28). Листочки обгортки трав’янисті, закінчуються міцною відігнутою колючкою, по краях колючовійчасті.
80. 	Розторопша — Sylibum Adans.
65'4


— Листочки обгортки з невеличким колючим кінчиком.
75. Будяк — Carduus L.
31 (22). Квітконосне ст. несе лише лусковидні, буруваті листочки 32
— Квітконоснест.несе зеленіл. . . .33
32. 	Кошики поодинокі.
62. 	Підбілик — Homogyne Cass.
— Кошики численні, у волотистому суцвітті .
61. 	Кремена — Petasites Mill.
33 (31). Обгортка з одного ряду листочків, .іноді оточена ще кількома дрібненькими листочками 34
— Обгортка з черепитчасто розміщених листочків або обгортка дворядна ... .35
34. Кв. жовті.
67. 	Жовтозілля — Senecio L.
— Кв. рожеві.
3. 	Аденостилес — Adenostyles Cass.
35 (33). Обгортка дворядна 36
— Обгортка черепитчаста 38
36. Внутрішні листочки обгортки чов- никоподібні, охоплюють крайові кв.
14. 	Бомбицилена — Bombycilaena
(DC.) Smoljan.
— Листочки обгортки не бувають чов- никоподібні .37
37. Кошики дрібні, зібрані у велике волотевидне суцвіття. Сім’янка без чубка.
27. Чорнощир — Cyclachaena Fres.
— Кошики чималі, розміщені поодинці на верхівці стебла і його гілок. Сім’янка з чубком з 2—4 зазублених щетинок.
39. 	Череда — Bidens L.
38 (35). Л. супротивні 39
— Л. чергові 40
39. Л. цілісні, яйцевидні. Кв. голубі.
1. 	Агератум — Ageratum L.
— Л. трійчасті. Кв. рожеві.
2. 	С і д а ч — Eupatorium L.
40 (38). Кошики дрібні, до 5 мм завд. .41
— Кошики більші, з видовженими обгортками 43
41. Сім’янка без чубка.
59. 	Полин — Artemisia L.
— Сім’янка з чубком 42
42. Густобілуватоопушена р.
15. 	Жабник. Грудна травка —
FiIago L.
— Зелені, негустоволосисті р.
12. 	Злинка — Erigeron L.
43 (40). Сім’янки без чубка або замість чубка є плівчастий окрайок. Кв. жовті або зеленувато-жовті 44
— Сім’янки з чубком 47
44. 	Л. розсічені. Сім’янки з плівчастим окрайком на верхівці 46
— Л. цілісні, іноді по краю зубчасті .45
D. золотисту — D. aurantiaca DC. дуже рідко
культивують в парках.
45. 	Кошики розміщені по одному на верхівці стебла та його гілок, пониклі. Сім’янки без окрайка на верхівці.
22. 	Карпезій — Carpesium L.
— Кошики в щитковидному суцвітті, прямостоячі. Сім’янки з коротеньким плівчастим окрайком на верхівці.
56. 	Маруна. Піретрум — Pyrethrum Zinn.
46(44). Кошики в щитковидному суцвітті.
57. 	П и ж м о — Tanacetum L
Кошики розміщені поодинці на верхівці стебла та його гілок.
54. 	Ромашка — Matricaria L.
47 (43). Листочки обгортки з гачкуватим чіпким кінчиком. Чубок з коротких, легко- опадаючих щетинок. Нижні л. широкояйцевидні, дуже великі.
72. 	Л о п у х — Arctium L.
— Листочки обгортки не закінчуються гачечком 48
48. Кв. жовті.
10. 	Грудниця — Linosyris Cass.
— Кв. пурпурові або рожеві . .49
49. Кошик з 3—5 квіток. Чубок сім’янки чорний.
82. 	К р у п і н а — Crupina Cass.
— Кошики багатоквіткові. Чубок сім’янки не буває чорним 50
50. Сім’янки з косим рубчиком при основі.
83. 	Серпій — Serratula L.
— Сім’янки з прямим рубчиком, що утворює основу сім’янки 51
51. Чубок сім’янки з перистих волосків.
73. 	Соссюрея — Saussurea DC.
— Чубок сім’янки з зазублених щетинок.
74. 	Ю р и н е я — Jurinea Cass.
52 (2). Крайові язичкові кв. в кошику маточкові, неплідні; серединні трубчасті кв. двостатеві, плідні.
43. 	Гайлардія — Gaillardia Foug.
— Язичкові кв. в кошику маточкові, плідні; серединні трубчасті кв. тичинкові або ж трубчасті кв. двостатеві 53
53. Язичкові кв. маточкові, плідні, трубчасті — тичинкові 54
— Трубчасті кв. в кошику двостатеві, як і язичкові, плідні 55
54. Сім’янки прямі, тригранні.
Д и м орфотека — Dimorphotheca Vaill.i)
— Сім’янки дуговидно зігнуті.
68. 	Нагідки — Calendula L.
55 (53). Чубок складається з волосків...91
— Чубка зовсім немає або замість нього плівчастий окрайок 56
56. 	Ст. вкрите листям 57
655


— Ст. безлисте, всі л. прикореневі. Кв.
рожеві або білі.
6. Стокротки — Bellis L.
57. Л. супротивні .58
— Л. (інколи крім нижніх) чергові 66
58. Листочки обгортки зрослі.
44. 	Чорнобривці —Tagetes L.
— Листочки обгортки вільні ... .59
59. Спільне квітколоже кошика щетинисто-волосисте .
64. А р н і к а — Arnica L.
— Спільне квітколоже кошика вкрите плівчастими приквітками 60
60. Листочки обгортки вкриті залозистими волосками.
32. Сигезбекія — Siegesbeckia L.
— Листочки обгортки без залозистих волосків 61
61. Обгортка черепитчаста.
ЗО. 	Майорці — Zinnia L.
— Обгортка з одного-двох рядів листочків 62
62. Кошики дрібненькі (до 3 мм завд.); язичкових квіток в кошику 5, білих.
41. Г алінсога — Galinsoga Ruiz, et Pay.
— Кошики значно крупніші; язичкові кв. численніші 63
63. Сім’янка з окрайком з щетинок на
верхівці 64
— Чубка немає зовсім 65
64. Щетинок 2—4, зазублених.
39. Череда — Bidens L.
— Щетинок 5—20, гострих.
1. 	Агератум — Ageratum L.
65 (63). Кошики до 2 см в діам.; кв. жовті.
37. Кореопсис — Coreopsis L.
— Кошики дуже великі; кв. різного забарвлення.
38. 	Жоржина — Dahlia Cav.
66 (57). Напівкущ, густопритиснуто- сріблястоопушений. Р. з молочним соком, що витікає при пораненні стебла.
26.Гвайюла— Parthenium L.
— Трав’янисті р., голі або б.-м. опушені, негусто-сріблясті. Р. без молочного соку 67
67. Л. глпбокороздільні або розсічені 68
— Л. цілісні або неглнбоколопатеві . . .78
68. Сім’янка без чубка з волосків . .69
— Сім’янка з щетинками або плівчастим окрайком на верхівці 72
69. Язички крапових квіток коротші за обгортку.
49. 	Д e p е в і й — Achillea L.
— Язички крайових квіток довші за обгортку або принаймні дорівнюють їй . .70 656
70. Сім’янки сплюснуті, крайові сім’янки крилаті.
48. 	Ан а ци к, Німецька ро- м а ш к а — Anacyclus L.
— Сім’янки конічні, гранчасті . . .71
71. Плівки, що вкривають спільне квітколоже кошика, гострі.
46. 	Роман — Anthemis L.
— Плівки спільного квітколожа кошика тупі.
47. 	X а м а м е л ю м — Chamaemelum Mill.
72 (68). Спільне квітколоже кошика вкрите плівчастими приквітками.
40. 	Космос — Cosmos Cav.
— Спільне квітколоже кошика голе . . .73
73. Окрайок сім’янок складається з кількох опадних щетинок. Листочки обгортки залозисто-волосисті.
4. 	Гринделія — Grindelia Willd.
— Сім’янки з плівчастим окрайком . . .74
74. Сім’янка з 5—10 рівномірно розміщеними реберцями і борозенками ... .75
— Сім’янка з 3—5 реберцями, зближеними на внутрішньому боці 77
75. Кошики гетерогамні; крайові трубчасті кв. маточкові, жовті, однорядні, 3-зуб- часті, серединні — двостатеві, 5-зубчасті. Л. одно або двічі перисті.
57. 	Пижмо — Tanacetum L.
— Кошики гетерогамні; крайові язичкові кв. маточкові, однорядні; серединні — двостатеві, 5-зубчасті. Л. зубчасті або б.-м. лопатеві 76
76. Сім’янки призматичні. Язичкові кв., білі, короткі та широкі. Кошики зібрані негустим щитком.
56. Мар у на. Піретрум — Pyrethrum Zinn.
— Сім’янки довгасті. Язичкові кв. різного забарвлення. Кошики звичайно великі, поодинокі на верхівках стебла та гілок.
58. 	Дендрантема — Dendranthema
(DC.) Des Moul
77 (74). Сім’янки з пятьма реберцями Запашні р.
54. Ромашка — Matricaria L.
— Сім’янки з трьома реберцями. Р. без запаху.
55. 	Триреберник — Tripleurosper- mum Sch. Вір.
78 (67). Спільне квітколоже кошика вкрите плівчастими приквітками ... .79
— Спільне квітколоже кошика голе . . .88
79. Чубка або окрайка на верхівці сім’янки немає. Кошики дрібні.
49. 	Деревій — Achillea L.
— Сім’янка з коротеньким окрайком, що складається з кількох щетинок 80
80. Серединні кв. неплідні.
25. С и л ь ф і й — Silphium L.
— Серединні кв. плідні 81
81. Крайові кв. залишаються при плодах.
31. 	Геліопсис — Heliopsis Pers.


— Крайові кв. опадають 82
82. Спільне квітколоже кошика опукле,
конічне 83
— Спільне квітколоже кошика плоске або лише трохи опукле 84
83. Язичкові кв. жовті.
33. 	Рудбекія — Rudbeckia L.
— Язичкові кв. рожево-пурпурові.
34. 	Ехінацея — Echinacea Moench
84 (82). Кошики дрібненькі, майже сидя¬
чі.
42. 	М а д і я — Madia Мої.
— Кошики чималі або великі, на більш або менш довгих ніжках 85
85. Зовнішні листочки обгортки колючі, горизонтально розпростерті.
23. 	Паленіс — Pallenis Cass.
— Листочки обгортки неколючі . . .86
86. Сім’янки крилаті.
36. Ксименезія — Ximenesia Cav.
— Сім’янки некрилаті 87
87. Сім’янка на верхівці з 2—4 лусочками.
35.Соняшник — Helianthus L.
— Сім’янка на верхівці з зубчастим окрайком.
24. 	Крем’яник — Telekia Baumg.
88 (78). Крайові сім’янки крилаті. Кв. жовті 89
— Сім’янки некрилаті. Кв. білі . .90
89. Сім’янки трубчастих квіток з 5—8 поздовжніми ребрами, з яких найбільш виступає одне черевне ребро.
50. 	А р г и р а н т е м у м — Argyranthe- mum Webb ex Sch. Bip.
— Сім’янки трубчастих квіток з 5—8 однаковими реберцями.
51. Хризантема — Chrysanthemum L.
90 (88). Сім’янки з коротким зубчастим окрайком.
53. Левкантемела — Leucantheme-
11а Tzvel.
— Сім’янка з 10 реберцями, без окрайка.
52. Ко р о л и ця — Leucanthemum Mill.
91 (55). Ст. з лусковидними буруватими листочками. Л. прикореневі.
60. 	Підбіл — Tussilago L.
— Ст. з розвиненими листками . . .92
92. Чубок з волосків, оточених при основі зубчастим окрайком
21. Блошниц я—Pulicaria Gaertn.
— Чубок з волосків, не оточений при основі окрайком 93
93. Обгортка з 2—3 рядів майже однакових листочків або черепитчаста 94
— Обгортка з одного ряду однакових листочків, при основі яких іноді є ще кілька дрібненьких листочків.
67. Жовтозілля — Senecio L.
94. Обгортка з 2—3 рядів майже однако¬
вих листочків, рідше зовнішні листочки дрібніші 95
— Обгортка черепитчаста 97
95. Язичкові кв. білі. Однорічні р.
13. 	Стенактис — Stenactis Cass.
— Язичкові кв. жовті. Багаторічники  96
96. Спільне квітколоже кошика напів- кулясте, шорстке.
65. 	Сугайник — Doronicum L.
— Спільне квітколоже кошика плоске, голе.
66. 	Язичник — Ligularia Cass.
97 (94). Язичкові та трубчасті кв. кошика жовті 98
— Язичкові та трубчасті кв. кошика білі, рожеві або лілові чи голубуваті або іноді трубчасті кв. жовті 100
98. Кошики з численними язичковими
квітками, поодинокі або у щитковидному суцвітті 99
— Кошики з 5—8 язичковими квітками, зібрані у видовжені волоті.
5. 	Золотушник — Solidago L.
99. Л. еліптичні.
20. О м а н — Inula L.
— Л. видовжено-яйцевидні або видовже- но-ланцетні.
63. 	Ерехтитес — Erechtites Ratio.
100 (97). Трубчасті кв. приблизно такого ж кольору, як і язичкові 101
— Трубчасті кв. жовті, язичкові — лілові, рожеві або білі 102
101. Язичкові кв. дворядні, вдвоє довші за обгортку.
13. Стенактис — Stenactis Cass.
— Язичкові кв. багаторядні, лише трохи довші за обгортку.
12. Злинка — Erigeron L.
102 (100). Язичкові кв. неплідні. Л. лінійні або ланцетні.
9. Солонечник — Galatella Cass.
— Язичкові кв. плідні. Л. довгасті або довгасто-оберненояйцевидні 103
103. Зовнішні листочки обгортки листовидні, крупніші за інші її листочки.
7. 	Китайська айстра — Calli- stephus Cass.
— Зовнішні листочки обгортки нелисто- видні 104
104. Листочки обгортки притиснуті, майже плівчасті, голі.
11. 	Солончакова айстра — Тгі- polium Nees
— Листочки обгортки відігнуті, трав’янисті, по краях війчасті.
8. 	Айстра — Aster L.
105 (1). Всі сім’янки з чубком або крайові сім’янки без чубка або з зубчастим окрайком 111
42 424
657


— Всі сім’янки без чубка 106
106. Кошики обгорнуті жорстко-колючими верхівковими листками.
92. С к о л і м у с — Scolymus L.
— Кошики не обгорнуті верхівковими листками 107
107. Квітконосне ст. лише з дрібненькими верхівковими листочками.
97. 	Арнозерис — Arnoseris Gaertn.
— Квітконосне ст. безлисте або улисне- не 108
108. Квітконосне ст. безлисте; л. прикореневі.
96. Апозерис — Aposeris Neck.
— Ст.улиснене 109
109. Зовнішні сім’янки зірчасто розходяться, обгорнуті внутрішніми листочками обгортки .
99. Рагадіолюс — Rhagadiolus Scop.
— Сім’янки однакові, не обгорнуті листочками обгортки ПО
ПО. Обгортка з одного ряду листочків.
95. Празелень — Lapsana L.
— Обгортка з зовнішніх відігнутих і внутрішніх притиснутих до кошика листочків.
94. 	Цикорій — Cichorium L.
Ill (105). Крайові сім’янки без чубка, оточені твердіючими внутрішніми листочками обгортки.
100. 	Г едипноіс — Hedypnois Schreb.
— Всі сім’янки з чубком з волосків .112
112. Крайові сім’янки обгорнуті потовщеними внутрішніми листочками обгортки
98. 	Зацинта — Zacintha Mill.
— Сім’янки не обгорнуті внутрішніми листочками обгортки 113
113. Волоски чубка перисті . . . .114
— Волоски чубка прості 120
114. Спільне квітколоже кошика вкрите
плівчастими приквітками 115
— Спільне квітколоже кошика не вкрите приквітками 116
115. Чубок складається з зовнішніх зазублених і внутрішніх перистих волосків.
101. 	Поросинець — Hypochoeris L.
— Чубок складається з одного ряду перистих волосків.
102. 	Ахірофорус — Achyrophorus
Scop.
116 (114). Обгортка однорядна, іноді з кількома дрібненькими листочками при основі 117
— Обгортка черепитчаста або дворядна  118
117. 	Обгортка складається з одного ряду однакових листочків. Сім’янки на верхівці звужені в носик.
106. 	Козельці — Tragopogon L.
— Обгортка однорядна з кількома дрібними листочками при основі. Крайові сім’янки з зубчастим окрайком, всі інші звужені в тоненький носик.
103. 	Т р и н ц і я — Thrincia Roth
118 (116). Волоски чубка з’єднані між собою поперечними розгалуженнями волосків.
107. Скорзонера — Scorzonera L.
— Волоски чубка вільні 119
119. 	Квітконосне ст. несе лише дрібненькі верхівкові листочки.
105. 	Любочки — Leontodon L.
— Ст. улиспене.
104. 	Гіркуша — Picris L.
120 (113). Сім’янки звужені в тоненький носик 121
— Сім’янки не звужені в носик . . .126
121. Квітконосне ст. порожнисте, безлисте, з одним кошиком на верхівці.
111. 	Кульбаба — Taraxacum Wigg.
— Ст. непорожнисте 122
122. Основа носика сім’янки оточена плівчастими зубчиками.
ПО. Хондрила — Chondrilla L.
— Сім’янки без плівчастих зубчиків на верхівці 123
123. Сім’янки циліндричні, з 10—20 поздовжніми реберцями.
119. Б а р к г а у з і я — Barkhausia
Moench
— Сім’янки лінійно-веретеновидні або сплюснуті, шипуваті, бугорчасті або з 2—5 реберцями 124
124. Сім’янки лінійно-веретеновидні, з 5 реберцями.
117. Цефалоринх — Cephalorrhyn- chus Boiss.
— Сім’янки сплюснуті 125
125. Кошики багатоквіткові. Кв. розміщені в 1—3 ряди.
115. Л а т у к — Lactuca L.
— Кошики 3—5-квіткові. Кв. розміщені в 1—3 ряди.
116. 	М і ц е л і с — Mycelis Cass.
126 (120). Спільне квітколоже кошика несе нечисленні довгі волоски 127
— Спільне квітколоже кошика голе або короткощетинисте 128
127. Кв. жовті.
108. Лагозерис — Lagoseris М. В.
— Кв. голубувато-пурпурові.
109. 	Інтибелія — Intybellia Cass.
128 (126).Кв. блакитні або пурпурові.. 129
— Кв. жовті 131
129. 	Кошики п’ятиквіткові. Сім’янка циліндрична.
118. 	Пренант — Prenanthes L.
— Кошики багатоквіткові. Сім’янка стисла 130
658


130. 	Сім’янки з добре помітним носиком. 1J2. Молокан — Agathyrsus D. Don.
— Сім’янки без носика.
ПЗ.Дицер біта — Cicerbita Wallr.
131 (128). Л. колючозубчасті. Сім’янки трохи стислі.
114. Жовтий осот — Sonchus L.
— Л. неколючі. Сім’янки циліндричні  132
132. Сім’янки до верхівки звужені. Чубок з білих волосків.
120. 	Скереда — Crepis L.
— Сім’янки не звужені до верхівки, тупі. Чубок з жовтуватих ламких волосків.
121. 	Нечуйвітер — Hieracium L.
1. Агератум — Ageratum L.
Л. цілісні, широкояйцевидно-серцевидні або ромбовидні, по краю зубчасті, на густоопушених, жолобчастих черешках. Всі кв. у кошику трубчасті. Кошики 4—5 мм завш., майже кулясті, зібрані густим щитком. Обгортка черепитчаста, з лінійних, загострених, зовні волосистих листочків. Він. сині, голубі, рідше білі або карміново-червоні. 2/, 15— 60 см. Цв. V — IX.
*А. Гау сто н а — A. Houstonianum
Mill.
Широко розводять в квітниках.
2. Сідач — Eupatorium L.
Л. супротивні, глибоко розсічені на 3—5 ланцетних, загострених, по краю нерівно- великозубчастих часток. Кошики 4—7-квіт- кові, дрібні, близько 6мм завд. і 2 мм завш,, численні, у густому щитковидно-волотевидному суцвітті; обгортка довгасто-циліндрична, черепитчаста; він. від брудно-рожевих до темно-червоних або майже білі. 2/., 50— 150елі. Цв. VI — VIII (IX).
С. коноплевий — E. cannabinum L.
По берегах річок, у вогких лісах і по чагарниках.— Майже по всій УРСР.
3. Аденостилес — A denos ty les Cass.
Л. трикутні або серцевидно-нирковидні, по краю нерівногострозубчасті, нижні — великі і довгочерешкові, верхні—здрібнілі і майже сидячі, зісподу л. сіруватоповстисті. Кошики 4—8-квіткові, дрібні, 3—6 мм завд., у зонтиковидному суцвітті. Обгортка дзвони- ковидна, листочки її на верхівці фіолетувато- пурпурові. Всі кв. у кошику трубчасті, двостатеві. Він. рожево-червонуватий, гли- боко-5-зубчастий. Сім’янки довгасті, 10-ре- берні, з 2—3-рядним чубком білих тонких волосків, довших за сім’янки. 2/., до 150 см. Цв. VI —VIII.
А. сіролистий — A. all іагіае (Gouan) Kern.
В гірських лісах і по чагарниках, в лісовому та субальпійському поясах.— У Карпатських лісах звичайно.
4. Гринделія — Grindelia Willd.
Р. з прямостоячими або висхідними, розгалуженими стеблами і сидячими, б.-м. стеблообгортними, цілісними, по краю дрібногостро-
Мал. 513. Гринделія розчепірена:
1 — загальний вигляд, 2 — верхня частина рослини, 3 — крайова язичкова квітка, 4— серединна трубчаста квітка.
пилчастими або майже лопатевими листками. Кошики досить великі, до 2,5—3 см в діам., у волотевидному або щитковидному суцвітті. Обгортка багаторядна, гола, клейка, її листочки з відігнутими назовні шиловидними кінчиками. Кв. жовті, крайові —язичкові, неплідні, до 12 мм завд., серединні — трубчасті, двостатеві, з коротко-5-зубчастим відгином. 2/., 50—60 елі. Цв. VI — IX (X).
Г. розчепірена — G. squarrosa (Pursh) Dunal Адвентивний бур’ян на пасовищах і вздовж доріг.— В Харківській обл. (Зміївський р-н, Аксютівка, і Чугуївський р-н, Кам’яна Яруга), в Дніпропетровській обл. (Криничанський р-н, Ерастівка), в Кіровоградській обл. (Долинський р-н, Веселі Боковеньки, Долин- ська) і найбільше в Миколаївській обл. (Баш- танський р-н, Баштанка, Явкіно, х. Новопав- лівка). Походить з Півн. Америки, де вважається лікарською рослиною (вживається для збудження апетиту).
5. 	Золотушник — Sol і dago L.
Л. цілісні, еліптичні або яйцевидні. Кошики дрібні (3—4 см в діам.) або середнього розміру (до 12—20 мм в діам.), зібрані у видовжене кінцеве волотевидне або щитковидне суцвіття. Обгортка дзвониковидно-циліндрична, черепитчаста. Кв. жовті, крайові — язичкові, маточкові, у кількості 5—10 (12), розміщені в один ряд, серединні—трубчасто-лійковидні, двостатеві. Сім’янки циліндричні, ребристі, короткошерстистоволосисті, з однорядним чубком волосків на верхівці.
1. 	Кошики до 7—8 мм завд. і 10—18 (20) мм завш. Суцв. волотевидне або китице-
42*
659


видне, з порівняно короткими і спрямованими догори галузками, що відходять від головної осі в усі боки, або суцв. щитковидне, тоді кошики дрібніші 2
— Кошики дрібні, до 5—6 мм завд. і З—4 мм в діам. Суцв. китицевидне або широ- коволотевидне, з довгими, дуговидно загнутими донизу галузками 6
2. 	Суцв. щитковидне, складене багатьма несправжніми зонтиками, кожен з яких містить кілька невеличких, 4—6 мм завд., 2— З мм завш., майже сидячих кошиків. Zl, 50—70 см. Цв. VII — X.
*1.3. злаколистий — S. gramini- folia (L.) Elliot Розводять як декоративну р.— У зах. районах УРСР, зрідка зустрічається здичавіло. Походить з Півн. Америки.
— Суцв. волотевидне або китицевидне, видовжене, рідко коротке, компактне, майже головчасте З
. 3. ^Суцв. з короткими гілочками, компактне, майже головчасте або просте, у вигляді верхівкової колосовидної, б.-м. розсунутої або короткої стиснутої китиці 4
— Суцв. волотевидне або китицевидне з багатьма б.-м. видовженими гілочками ... .5
4. 	Приземкувата, але міцна р. з густо улисненими стеблами. Л. широкояйцевидні, всі великозубчасті. Суцв. галузисте, багатоголове,компактне, з укороченими гілочками або майже головчасте. Обгортка 4-рядна, її листочки тупі. 4, 15—30 см. Цв. VII — IX.
2. 	3. я й л и н с ь к и й — S. jail arum Juz.
На яйлах і по їх уліснених схилах.— Рідко в Криму (Ялтинський р-н, гори над Алупкою, верхів’я Ай-Петрі; Алуштинський р-н, Бабуган-яйла).
— Ст. непусто улиснені. Л. невеличкі, довгасті або яйцевидні, тупувато- або гостро- пилчасті. Суцв. просте, з кількох або багатьох кошиків, рідко або густо розміщених на верхівці стебла у вигляді колосовидної китиці. Обгортка 2-рядна, її листочки на верхівці загострені. Z, 15—35 см. Цв. VII — VIII.
3. 	3.альпійський — S. alpest- ris W. К. В субальпійському та альпійському поясі.— В Карпатах нерідко.
5 (3). Р. рівнинних місць. Ст. здебільшого не густо улиснені; л. тонкі, голі або розсіяноопушені. Суцв. довге, густе або розсунуте, вузькокитицевидне, з короткими малоко- шиковими гілочками або волотевидне, з довгими, багатокошиковими гілочками. 2/, 40— 100 см. Цв. VII — IX.
4. 3. з в и ч а й н и й — S. virgaurea L.
На узліссях, в лісах та по чагарниках.— Розсіяно майже по всій УРСР. Кв. дають жовту фарбу.
_— Гірсько-лісові р. Ст. дуже густо улиснені; л. б.-м. шкірясті, голі або лише з країв жорстковолосисті. Суцв. здебільшого досить галузисте, з видовженими багатокошиковими гілочками, нижні з яких недорозвинені. 2/., 20—35 см. Цв. VII — IX.
5. З.кримський — S. taurica Juz.
Мал. 514. Золотушник звичайний:
І — загальний вигляд, 2 — крайова язичкова квітка, 3 — серединна трубчаста квітка.
В гірських лісах.— В Криму. ;
6 (1). Ст. по всій довжині опушене. Крайові язичкові кв. майже однакової довжини з серединними трубчастими. 2д, 60—120 (250) см. Цв. VII — VIII.
*6. 3. к а н а д с ь к и й — S. canadensis L.
Зрідка культивують як декоративну рослину. Часом зустрічається здичавіло в садах і парках. Походить з Півн. Америки.
— Ст. при основі голе, вгорі опушене. Крайові язичкові кв. довші за серединні трубчасті. 4, 50—120 (250) см. Цв. VIII — X.
*7. 3. п і з н і й — S. serotina Ait.
Культивують як декоративну рослину. Зрідка трапляється здичавілою в Закарпатській обл. (окол. Мукачева). Походить з Півд. Америки.
6. 	Стокротки — Bellis L.
Р. з поодинокими або кількома безлистими стеблами (квітковими стрілками) і розеткою прикореневих листків. Кошики поодинокі на верхівках стебел, до 2—2,5 см в діам., багатоквіткові. Обгортка дворядна. Крайові кв. у кошику язичкові, маточкові, однорядні, білі або рожеві, серединні — трубчасті, двостатеві, білі. Спільне квітколоже конічне, голе. 5—15 (25) см. Цв. IV —VI (VIII).
С. багаторічні — В. perennis L.
На луках, в гаях, на схилах.— Звичайно по лісових і лісостепових районах, крім східних. Широко розводять також по всій УРСР в садах і парках як декоративну рослину.
7. 	Китайська айстра — Callistephus Cass.
Л. чергові, цілісні. Кошики поодинокі на верхівках стебел та їх гілок, великі, до 8— 10 см в діам. Обгортка багаторядна, черепит- 660


часта. Спільне квітколоже голе, ямчасте. Всі кв. у кошику плодючі, крайові—.язичкові, маточкові, забарвлені у різний колір (білі, червоні, сині, фіолетові), серединні — трубчасті, двостатеві, жовті; часом язичкові кв. займають весь кошик (махрові кв.). 0, 10— 60 см. Цв. VII — IX.
*К. а.садова — C. chinensis (L.) Nees Широко розводять по всій УРСР як декоративну рослину.— Походить з Китаю та Японії.
8. 	Айстра — Aster L.
Л. цілісні, чергові. Кошики багатоквіткові, 2—5 см в діам., поодинокі на верхівках стебел або у волотевидному чи щитковидному суцвітті. Обгортка багаторядна, черепитчас- та, її внутрішні листочки довші за зовнішні і на верхівці забарвлені. Крайові кв. у кошику маточкові або неплідні, язичкові, однорядні, світло- або темно-голубі, серединні — двостатеві, трубчасті, жовті. Сім’янки сплюснуті, коротковолосисті, 1—2,5 мм завд., з чубком.
1. 	Р. гола, з вузьколанцетними листками. Листочки обгортки ланцетні, довгозагострені. Ст. у суцвітті дуже розгалужене. 2/, 80— 120 см. Цв. VIII — IX.
1. А. вер бовидна — A. salignus Willd.
Розводять та іноді дичавіє.— Майже по всій УРСР. Походить з Півн. Америки.
— Р. б.-м. сіруватоопушені, з ширшими, довгастими або ланцетними листками. Листочки обгортки тупі або короткозагострені. . .2
2. Р. вкриті довгими відстовбурченими во¬
лосками. Кореневище повзуче, розгалужене З
— Р. коротковолосисті. Кореневище коротке, неповзуче 4
3. 	Ст. по всій довжині рівномірно вкрите відлеглими, у верхній частині залозистими волосками. Кошики у розлогому щитковидному суцвітті. 2д, ЗО—200 см. Цв. VIII— X.
*2. А. американська — A. Novae-
Angliae L.
Розводять як декоративну р. Часом дичавіє. Походить з Півн. Америки.
— Ст. вкрите лише простими волосками, в нижній частині його розміщеними 4 рядами, вгорі ж ст. суцільноповстисте. Кошики у волотевидному суцвітті. 2д, 25—160 см. Цв. IX — X (XI).
*3. А. в і р г і н с ь к а — A. Novi-Belgii L.
Розводять як декоративну рослину. Походить з Півн. Америки.
4 (2). Кошик один, дуже рідко їх два, 3,5—5 см в діам. Листочки обгортки майже однакової довжини. Гірські р. 2/, 5—20 (50) см. Цв. VII — VIII.
4. 	А. а л ь п і й с ь к а — A. alpinus L.
На сухих вапнякових скелях.— В Карпатах (Закарпатська обл., Рахівський р-н, Сви- довецькі гори).
— Кошики зібрані густим верхівковим щитковидним або б.-м. волотевидним суцвіттям. Зовнішні листочки обгортки помітно коротші за внутрішні 5
5. 	Р. зелена, розсіяноопушена. Листочки обгортки на верхівці здебільшого тупі, по краю з червоною плівчастою облямівкою, на спинці майже голі. 2/., 25—60 см. Цв. VII— VIII (IX).
5. 	А. степова — A. amellus L.
На степових схилах, кам’янистих та вапнякових місцях, узліссях, по чагарниках.— В лісових та лісостепових районах, переважно в їх півд.-зах. частині (на захід від Дніпра).
— Р. сірувата. Всі листочки обгортки короткозагострені, без червонястої облямівки, на спинці опушені. 2/., ЗО—60 см. Цв. VIII— IX.
6. 	А. заміщуюча — A. amelloides Bess.
На степах, степових схилах, на сухих місцях, по чагарниках.— В степових, рідше лісостепових та півд. лісових районах (на південь від Києва і Чернігова).
9. 	Солонечник — Galatella Cass.
Л. цілісні, вузькі, на поверхні нерідко з крапчастими залозками, густо вкривають стебла. Кошики невеличкі, з 5—8 (10) квітками, поодинокі, на верхівках стебел та гілок, складають щитковидне суцвіття. Обгортка багаторядна, черепитчаста. Крайові язичкові кв. неплідні, збільшені, синювато- фіолетові; серединні — трубчасті, плодючі, жовтуваті. Спільне квітколоже голе, ямчасте. Сім’янки довгасті, 2,5—4,5 мм завд., до основи звужені, чубок з простих шорстких волосків.
1. 	Л. довгасто-ланцетні (до 12 мм завш.), короткозагострені або тупі, з малопомітними крапчастими залозками. Язички у крайових квіток 0,5—1,2 мм завш. Ст. розгалужені лише в суцвітті. 2/., 50—80 си.Цв. VIII — IX.
Мал. 515. Солонечник естрагоновидний:
1 — окремий кошик, 2 — язичкова крайова квітка, 3 — серединна трубчаста квітка.
661


1. С. естрагоновидний — G. dra-
cunculoides (Lam.) Nees На степах, схилах, по чагарниках, на луках.— В Лісостепу, Степу переважно у схід, районах, на Правобережжі і в Криму рідко.
— Л. лінійно-ланцетні, вужчі, до 5—7мм завш., довгозагострені з численними, добре помітними крапчастими залозками. Язички у крайових квіток 1,5—2 мм завш. або відсутні 2
2. Л. короткозагострені, тонкі, з дуже просвічуючими залозками. Обгортка майже півкуляста з темно-зелених листочків. Ст. прямостоячі або висхідні. 2д, 25—60 см. Цв. VII — VIII (IX).
2. С. крапчастий — G. punctata (W. К.) Nees (Aster punctatus W. К.).
На узліссях, степових схилах, по чагарниках.— Зрідка у півд.-зах. частині УРСР (Одеська обл., Миколаївська обл., Миколаївський р-н, Солониха-Трихати, ур. Пристін- ня).
— Л. б.-м. довгозагострені, тверді, щільні, залозки слабо просвічуються. Обгортка конічна, з світло-зелених, по краю перетинчастих листочків З
3. Листочки обгортки з добре вираженим кілем, смолисті. Крайові язичкові кв. здебільшого відсутні. Ст. прямостоячі. 2/., 25—50 см. Цв. VII — VIII (IX).
3. 	С.Новопокровського —
G. Novopokrovskii Zefir.
На степах, степових схилах, в заростях кущів.— На півдні Лісостепу, в Степу.
І — Листочки обгортки з малопомітним кілем і майже не смолисті. Крайові язичкові кв. завжди присутні, здебільшого в кількості 5—6. Ст. прямостоячі або б.-м. висхідні. 2/, 55—90 см. Цв. VII — IX.
4. 	C. р о с і й с ь к и й — G. rossica Novo- pokr.
По степах, схилах.— В лісостепових та степових районах, переважно на Лівобережжі, на Правобережжі рідко (Кіровоградська обл., Ульяновський р-н. Грушка, Одеська обл., Великомихайлівський р-н, Великокома- рівка).
10. 	Грудниця — Linosyris Cass.
Багаторічні, шерстистоповстисті або голі р. з прямостоячими, густо улисненими стеблами і вузьколінійними або довгасто-ланцетними листками. Кошики дрібні, вузькоци- ліндричні, багатоквіткові, у щитковидному суцвітті. Обгортка багаторядна, черепит- часта. Всі кв. у кошику трубчасті, двостатеві, жовті, з глибоко-5-зубчастим відгином. Спільне квітколоже плоске, голе, ямчасте. Сім’янки довгасті, б.-м. сплюснуті, притиснутово- лосисті, з 2—3 -рядним чубком білих волосків, довших за сім’янку.
1. 	Р. гола. Стеблові л. вузьколінійні, шнловиднозагострені, верхні — шиловидні. Листочки обгортки довгасті або вузьколінійні, гострі, не щільно прилеглі, зовнішні з відхиленими назовні верхівками. 2д, 25—60 см. Цв. VII-IX.
1. 	Г.звичайна — L. vulgaris Cass. [Aster linosyris Bernh., Galatella linosyris (L.)
Reichb.].
На узліссях, степових схилах.— В Лісостепу, в півн. частині Степу б.-м. звичайно, в лісовій смузі дуже рідко (Закарпатська обл., окол. Виноградова, Берегівський р-н, Квасове; Львівська обл., Золочівський р-н, Стінка, гора Станецька; Київська обл., окол. Києва, Мостите, Пирогів, Бровари).
— Р. шерстистоповстиста. Стеблові л. довгасто-ланцетні, тупуваті або короткозагострені . Листочки обгортки щільно прилеглі, тупі, зовнішні еліптичні або яйцевидні, середні та внутрішні довгасті або довгасто-яйцевидні. 2д, 10—40 см. Цв. (VII) VIII — X.
2. 	Г. волохата — L. villosa DC.
На сухих степових схилах, засолених місцях.— В Лісостепу, Степу (крім крайнього заходу) нерідко.
11. 	Солончакова айстра — Tripolium Nees
Л. цілісні, цілокраї або невиразнозубчасті. Кошики 1,5—2 (2,5) см в діам., численні, у щитковидному або волотевидно-щитковидному суцвітті. Обгортка черепитчаста. Крайові кв. у кошику язичкові, маточкові, голубі, вдвоє довші за обгортку, серединні — трубчасті, двостатеві, жовті. Сім’янки довгасті, сплюснуті, опушені; чубок багаторядний.
1. 	Ст. від основи дуже розгалужені, гілки простерті. Л. вузьколанцетні, до 5—6 мм завш., відлеглі від стебла. Листочки обгортки довгасто-еліптичні, тупі. 0, 0, 10—20 см. Цв. VII — X.
1. С. а. п а н н о н с ь к а — Т. pannonicum
Jacq.
На приморських "берегах.— В причорноморських степових районах, передгір’ях Криму (окол. Севастополя) і в Півд. Криму (Су- дацький р-н, Морське).
— Ст. лише у верхній частині розгалужені, гілки спрямовані догори. Л. широколанцетні, до 8 мм завш., прилеглі до стебла. Листочки обгортки довгасто-ланцетні, загострені. 0, 10—70 см. Цв. VI — X.
2. С. а. звичайна — Т. vulgare Nees
На солончакових та б.-м. засолених грунтах.— В Лісостепу (південь) і Степу (крім Криму) розсіяно, на Поліссі рідко (окол. Києва, Либідь).
12. 	Злинка — Erigeron L.
Шерстистоволосисті р. Л. цілісні, чергові. Кошики багатоквіткові, поодинокі на верхівках стебел або зібрані щитковидним чи волотевидним суцвіттям. Обгортка черепитчаста, її листочки лінійно-ланцетні, трав’янисті, по краю і на верхівці шкірясті. Крайові кв. у кошику маточкові, вузькоязичкові, рожеві, лілові або білі, розміщені у кілька рядів. Середні кв. двостатеві, трубчасті, жовті. Сім’янки короткоопушені, їх чубок однорядний, з крихких білих волосків, що легко відламуються.
1. 	Зовнішні язичкові кв. у кошику в два рази довші за серединні квітки, простерті. Кошики на верхівках стебел поодинокі. Гірські р 2
— Зовнішні язичкові кв. майже однакової довжини з серединними або незначно за них довші, всі спрямовані догори. Кошики
652


численні, у довгих китицях, складених волоттю або щитком З
2. 	Кв. у кошику трьох типів: крайові маточкові — язичкові, з довгим рожевим язичком, наступні за ними також маточкові, але вузькотрубчасті, незабарвлені, серединні кв. трубчасті, двостатеві. Листочки обгортки не- густоповстисті, зелені. 2і у 10—20 см. Цв. VII —IX.
1.3. 	альпійська — E. alpinus L.
На вапнякових скелях в субальпійському поясі і зоні криволісся.— Дуже рідко в Карпатах (хр. Чорногора, гора Піп Іван Марма- рошський).
— Кв. у кошику двох типів: крайові — маточкові, язичкові, серединні — трубчасті, двостатеві. Листочки обгортки густоповстис- ті, сірі. Ст. постійно з одним кошиком. 2/., 2—8 (15) см. Цв. VII — VIII (IX).
2. 	3.одно кошикова — E. uniflo- rus L.
На вогких альпійських луках і скелях.— У високогірських районах Карпат (Татри). Можливе знаходження виду і в Радянських Карпатах.
З (1). Кошики дрібні, 3—5 (8) мм в діам., дуже численні, у довгих китицях. Кв. язичкові, брудно-білуваті. Ст. по всій довжині густо облиствлені. 0, 0, 10—100 см. Цв. VII — IX.
3. 3.канадська — Е. canadensis L.
Бур’ян по відкритих, головне, піскуватих грунтах, на полях, городах.— Розсіяно по всій УРСР, місцями у дуже великій кількості. Батьківщина — Півн. Америка.
— Кошики більші, 10—28 (ЗО) мм в діам. Кв. язичкові, голубуваті, рожеві або лілові 4
4. Ст. прямостоячі або підведені, густо облиствлені. Л. спрямовані догори, налягають один на одного і цілком закривають стебло. Вся р. сіро-зелена. 0, 15—ЗО (100) см. Цв. VII —VIII.
4. 3.поділись к а — Е. podolicus Bess.
На алювіальних пісках, луках, степах.— Зрідка у лісостепових і степових р-нах та в Півд. Криму.
— Ст. не густо облиствлені; стеблові л. відлеглі. Р. б.-м. зелені або ст. часом червонясті 5
5. Кошики в щитковидному або в щитковидно-волотевидному суцвітті. Ст. прямостоячі, як і чашолистки, червонувато-коричневі. 0, 2/., 40—60 (80) см. Цв. VI —VIII (IX).
5. 3. в и д о в ж е н а — E. elongatus Le-
deb.
На луках, в лісах, по чагарниках.— Рідко в Опільських лісах (Львівська обл., Перемиш- лянський р-н, Тучне) і на Правобережному Поліссі (окол. Києва).
— Кошики у волотевидному або китицевидному суцвітті. Р. цілком зелені ... .6
6. Р. дворічна, з тонким стрижневим головним коренем. Ст. прямостоячі або висхідні. Кошики численні, 10—21 мм в діам., у волотевидному суцвітті. 0, 10—50 (100) см. Цв. VI — IX.
6. 	3.гостра — E. acer L.
На степах, схилах, на луках, як бур’ян.— По всій УРСР б.-м. звичайно.
— Р. багаторічна, з міцним розгалуженим кореневищем. Кошики 12—18 (27) мм в діам., нечисленні, у китицевидному або щитковидно-китицевидному суцвітті. 21, 10— 40 см. Цв. VII — IX.
7.3. 	східна — E. orientalis Boiss.
На степових схилах і лісових галявинах.— У Передгірському, Гірському та Півд. Криму.
13. 	Стенактис — Stenactis Cass.
Л. цілісні. Кошики 15—20 мм в діам., багатоквіткові, зібрані щитковидним суцвіттям. Обгортка 2—3-рядна. Крайові кв. у кошику маточкові, лінійно-язичкові, білі, дворядні; серединні —двостатеві, трубчасті, жовті. Сім’янки б.-м. сплюснуті, голі, чубок однорядний, з коротких ламких щетинок. 0, 0, 20—90 см. Цв. VIII — IX.
С. однорічний — S. annua Nees
Бур’ян занесений, в лісах, на узліссях, порубах, по берегах річок і на луках.— Розсіяно в УРСР (Закарпатська, Львівська, Волинська і Харківська обл.). Походить з Півн. Америки.
14. Бомбицилена — Bombycilaena (DC.)
Smoljan.
Білошерстисто-повстиста р. з галузистими стеблами і сидячими, цілісними, довгасто- ланцетними листками. Кошики дрібні, 4—6 мм завд., небагатоквіткові, гетерогамні, зібрані по 2—3 пучечками, на верхівках та в розвилках стебел і гілок, а також у пазухах верхівкових листків. Листочки обгортки перетинчасті, зовні шерстистоопушені, внутрішні — на спинці човниковидно-опуклі, на верхівці з косим дзьобовидним зубчиком, при плодах шкірясті. Крайові кв. маточкові, плодючі, нитковидні, внутрішні — трубчасті, тичинкові, неплідні. Сім’янки сплюснуті, голі, без чубка, щільно оточені внутрішнім шерстисто- повстистим листочком обгортки, що опадає разом з сім’янкою. 0, 5—25слг.Цв. VI — VII.
Б. пряма — В. erecta (L.) Smoljan.
(Micropus erectus auct., non L.).
На піщаних і кам’янистих місцях, по степах.— В Криму, розсіяно по всіх районах.
15. Жабник. Грудна травка — FiIago L.
Однорічні, шерстистоповстисті р. з вилчас- торозгалуженими стеблами і цілокраїми вузькими листками. Кошики дрібні, скупчені головками на верхівках і в розвилках стебел та в пазухах верхівкових листків. Обгортка довгасто-яйцевидна, черепитчаста, зовнішні листочки шерстистоопушені, по краю перетинчасті, внутрішні — цілком перетинчасті, голі. Крайові кв. у кошику маточкові, нитко- видно-трубчасті; серединні — трубчасті, двостатеві. Сім’янки яйцевидні, гладенькі, внутрішні з чубком з ламких щетинок.
1. 	Кошики зібрані по 20—ЗО в головки. Обгортка 3—5-рядна, її листочки довгозагострені, на спинці з випнутими жилками, на верхівці з голим жовтуватим вилискуючим вістрям, при плодах стулені 2
— Кошики зібрані по 2—10 в головки. Обгортка 2—3-рядна, її листочки тупі або ко- роткозагострені, до самого верху шерстисто-
663


Мал. 516. Бомбицилена пряма:
1 — загальний вигляд, 2 — квітка, 3 — кошик.
волосисті або з короткою голою виблискуючою верхівкою, при плодах простерті . . .3
2. 	Ст. вилчасторозгалужені, негусто облиствлене, л. б.-м. відлеглі відст. Головок до 25, кулястих. 0, 10—30 (40) см. Цв. VII— IX.
1. 	Ж. німецький — F. germanica L.
На сухих узгір’ях, вапнякових скелях, піщаних місцях.— Зрідка у зах. лісових районах.
— Ст. вилчасторозгалужеиі лише у верхній частині, густо облиствлені, л. прилеглі до ст. Головок 3—8, яйцевидних. 0, 10—17 (50) см. Цв. V —VII.
2. 	Ж. ш ер сти сто го л ов и й —
F. eriocephala Guss.
На сухих, переважно піщаних місцях.— В передгірських та гірських районах Криму.
З (1). Р. негустошерстиста. Листочки обгортки притиснутоповстисті, з помітними жилками на спинці, внутрішні — з короткою солом’яно-жовтуватою блискучою верхівкою. Ст. вгорі вилчасторозгалужене, по всій довжині густо улиснене. 0, 18—25 см. Цв. VII — VIII.
3. 	Ж. малий — F. minima Fries
На піщаних та глинистих місцях.— Зрідка в лісових і лісостепових, переважно зах. районах.
— Р. густошерстистоповстиста. Листочки обгортки до самого верху відлеглошерстисто- повстисті (без оголеної верхівки). Ст. вилчас- торозгалужені, з спрямованими догори або
б.-м. дуговидно відлеглими численними гілками. О, 15—30 см. Цв. VII —VIII.’
4. 	Ж- польовий — F. arvensis L.
В соснових борах, на піщаних місцях, схилах.— По всій УРСР б.-м. звичайно.
16. 	Котячі лапки — Antennaria Gaertn.
Р. дводомні, шерстистоповстисті. Л. цілісні, вузьколанцетні. Кошики багатоквіткові, дрібні, зібрані на верхівках стебел китицевидно-волотевидним або головчасто-щитковидним суцвіттям. Обгортка черепитчаста,її листочки перетинчасто-плівчасті, на верхівці буруваті або рожеві, зовнішні при основі шерстисто- волосисті, коротші за внутрішні. Кв. у кошиках лише маточкові, плідні, з трубчасто- нитковидним, білим або червонуватим віночком і з чубком нитковидних, непотовщених, при основі зрослих волосків або кв. лише тичинкові, з недорозвиненою зав’яззю, неплідні, з широкотрубчастим або трубчасто-лійковидним віночком і з чубком волосків, на КІНЦЯХ булавовиднопотовщених. Спільне квітколоже опукле, голе. Сім’янки дрібні, до 1 мм завд., довгасто-циліндричні, голі, гладенькі або др і бногор бочкуваті.
1. 	Р. з розвинутими неплідними пагонами, які закінчуються розеткою листків. Кошики у китицевидно-волотевидному суцвітті. Листочки обгортки рожеві або білі. Ст. лише в суцвітті розгалужені. 21, 6—20 см. Цв. V — VII.
1. К. л. дводомні — A. dioica (L.)
Gaertn.
В соснових і мішаних лісах, на узліссях, на схилах.— Розсіяно майже по всій УРСР, в Степу рідко. Лікарська р., використовується у народній і офіційній медицині для виготовлення кровоспинних ліків.
— Р. без повзучих надземних пагонів. Кошики у головчасто-щитковидному суцвітті. Листочки обгортки коричневі. Ст. прості, прямостоячі. 2/., 8—19 см. Цв. VI — VIII.
2. К. л.ка р п атськ і — A. carpatica
(Wahlenb.) R. Вг.
На вологих гірських кам’янистих схилах.— В Карпатах (Закарпатська обл., Рахівський р-н, хр. Чорногора, г. Піп Іван, хр. Свидовець, г. Близниця).
664


17. 	Бі лотка. Едельвейс—Leon topo dium R. Вг.
Біло-повстисто-шерстиста р. з висхідними стеблами і цілісними, довгасто- або лінійно- ланцетними листками, нижні з яких зібрані розеткою, чергові, середні та верхні стеблові — сидячі, чергові. Кошики дрібні, 5—7 лш в діам., зібрані по 5—10 на верхівках стебел щільними головками, які оточені кількома рядами довгасто-ланцетних, горизонтально-від- леглих приквіткових листочків, білих від густого повстистого опушення. Обгортка черепитчаста, її листочки густоволосисті, по краю перетинчасті. Крайові кв. у кошику маточкові, трубчасто-нитковидні, з двороздільною приймочкою, серединні — з трубчастим, вгорі розширеним віночком, двостатеві, з цілісною, на верхівці потовщеною приймочкою, часом у кошику є лише маточкові кв. або серединні неплідні. Сім’янки довгасто- циліндричні, бурі, 1—1,5 мм завд., з білим однорядним чубком. 2/., З—25 см. Цв. VII— VIII.
Б. альпійська, шовкова косиця^. альпійський — L. alpinum Cass.
На вапнякових скелях в альпійському та субальпійському поясах.— В Карпатах (Закарпатська обл., Рахівський р-н, гори Петрос, Близниця, Ненеска, Свидовець).
18. 	Сухоцвіт — Gnaphalium L.
Шерстистоповстисті р. з розгалуженими стеблами і черговими, цілісними, сидячими листками. Кошики дрібні, зібрані на верхівках стебел та гілок густим волотевидним або майже головчастим суцвіттям. Обгортка черепитчаста, її листочки шорсткі, по краю перетинчасті, зовнішні коротші за внутрішні, волосисті, внутрішні — голі. Крайові кв. у кошику маточкові, трубчасто-нитковидні, з З—4 зубчиками на верхівці, багаторядні, серединні — двостатеві, трубчасті, з 5-зубчас- тим відгином. Сім’янки довгасті, до 1,5 мм завд.; з чубком з одного ряду білих ламких волосків.
1. Однорічні р. з галузистими стеблами і
зібраними пучками, рідше поодинокими, дрібними кошиками. Листочки обгортки буруваті, солом’яно-жовті або білі 2
— Багаторічники з простими стеблами і поодинокими або зібраними волотевидним чи колосовидним суцвіттям кошиками. Листочки обгортки темно-коричневі до чорнуватих . .4
2. Листочки обгортки плівчасті, блискучі, солом’яно-жовті або білуваті. Пучки кошиків не обгорнуті листками, складають верхівкове щитковидне суцвіття. Ст. прямостоячі, їх гілочки спрямовані догори. Л. напів- стеблообгортиі і б.-м. прилеглі до стебла. 0, 10—50 см. Цв. VI —VIII.
1. С. ж о в т у в а т о - б і л и й — G. 1и- teo-album L.
На вогких, переважно прибережних піщаних місцях, часом як бур’ян.— Розсіяно майже по всій УРСР, крім гірських районів Карпат і Криму.
— Листочки обгортки сіруваті або коричнювато-бурі. Густі пучки кошиків обгорнуті верхівковими листками. Ст. від основи розгалужене, з широко-розхідними, здебільшого лежачими гілками З
3. Ст. густобілоповстисте, з розлогими гілками. Л. довгасто-оберненояйцевидні або довгасто-лопатковидні. Маточкових нитковид- них квіток у кошику до 150. 0, 10—20 см. Цв. VI —VIII (X).
2. С. російський — G. rossicum Кігр.
На берегових пісках, піщаних наносах, на піскуватих днищах високих водойм, рідше біля доріг, на полях.— В Лісостепу (південь) і Степу б.-м. звичайно.
— Ст. негустовідстовбурченоволосисте або нерівноклочкувате, просте або слабороз- галужене, з б.-м. рівними, спрямованими догори гілками. Л. лінійно-ланцетні. Маточкових нитковидних квіток у кошику до 75. 0, 5—20 см. Цв. VI —VIII (X).
3. С. багновий — G. uliginosum L.
На вологих, болотистих місцях; по берегах річок, озер, канав.— В лісових і півн. лісостепових районах. Лікарська р., яка використовується при лікуванні гіпертонії.
4 (1). Зовнішні листочки обгортки довші, ніж половина кошика. Обгортка на час плодоношення зірчасто простерта. Ст. тоненькі, майже нитковидні. Л. вузьколінійні або лінійно-ланцетні, кореневище повзуче, р. густодерниста. 2д, 10—12 см. Цв. VI —IX.
4. С.лежачий — C. supinum L.
На вогких вапнякових місцях.— В Карпатах, від підніжжя гір до субальпійського поясу.
— Зовнішні листочки обгортки не перебільшують третини довжини кошика. Обгортка на час цвітіння дзвониковидна, її листочки непростерті. Ст. міцні, до ЗО—70 см завв., прямостоячі 5
5. 	Л. ланцетні, трижилкові, з обох боків тонко-повстисто-волосисті. Середні стеблові л. однакової довжини з нижніми або довші за них.Суцв. колосовидне. Ст. прості, повстисті, негусто облиствлені. 2/, 12—25 см. Цв. VII — IX.
5. С. н о р в е з ь к и й — G. norvegicum
Gunn.
В світлих гірських лісах, на скелях.— В Карпатах.
— Л. лінійні або лінійно-ланцетні, з однією жилкою, у напрямі доверху поступово зменшуються. Суцв. б.-м. галузисте. Ст. густо облиствлені. 2/., 15—40слг.Цв^І—VIII (IX).
6. С.лісовий — G. silvaticum L.
В лісах, по чагарниках.— В лісових та лісостепових районах, рідше в Степу.
19. 	Цмин — Helichrysum Mill.
Білопавутинистоповстисті р. Л. цілісні. Кошики майже кулясті, багатоквіткові, зібрані на верхівках стебел густим щитковидним суцвіттям. Обгортка черепитчаста, її листочки жорсткоплівчасті, від солом’яно-жовтих до яскраво-червоних або фіолетових. Крайові кв. у кошику маточкові, трубчасто-нитковидні, нечисленні, однорядні, рідше відсутні, серединні — двостатеві, трубчасті, з 5-зуб- частим відгином. Спільне квітколоже плоске, голе. Сім’янки довгасті, дрібні, чубок однорядний, з зазублених волосків однієї довжини з віночком.
1. Р. одно- або дворічна. Ст. прямостоячі. Л. ланцетні, загострені. Кошики 2—5 см в
665


Мал. 517. Цмин пісковий:
/ — загальний вигляд рослини, 2 — квітка, З — сім’янка.
діам. Зовнішні листочки обгортки на верхівці буруваті, середні — солом’яно- або золотисто-жовті, рідше білі, пурпурово- або яскраво- червоні, фіолетові або рожеві, 0, 0, 20— 100 см. Цв. VI — IX.
* 1. Ц. приквітковий, безсмертник — H. bracteatum (Vent.) Willd.
Широко культивують (в багатьох сортах) на газонах, в садах і парках як декоративну рослину. З неї складають сухі букети иа зиму. Походить з Австралії.
— Багаторічні трав’янисті р. або півкущі 2
2. 	Півкущик сріблясто-білий з сланкими стеблами і майже округлими, до 2,5 см завш. короткочерешковими листками. Кошики зібрані в щільні клубочки 2,5—7 см завш. 2д, 50—100 см. Цв. VII —VIII.
*2. Ц. ч e р е ш к о в и й — H. petiolatum
(L.) DC.
Широко культивують на газонах як килимову декоративну рослину, що дає красивий сріблястий фон. Походить з Півд. Африки.
666
— Багаторічні трав’янисті р. Ст. при основі часом здерев’янілі. Л. довгасто-яйцевидні або лінійно-ланцетні, до 7—10 мм завш. Кошики у б.-м. густому щитковидному суцвітті з
3. 	Р. притиснутобілоповстиста. Ст. численні, висхідні, до самого суцвіття густо облиствлені. Суцв. негусте. Сім’янки голі, гладенькі. 2д, 20—30 см. Цв. VI —VIII.
3. Ц. щ и т к о н о с н и й — Н. corymbi¬
form is Opperm.
На приморських пісках.— По узбережжю Чорного та Азовського морів.
— Р. сірувато-зелені, не так густо опушені. Кошики в густому, майже кулястому щитковидному суцв 4
4. Листочків обгортки багато, до 50, че- репитчасто розміщених, зовнішні значно коротші за внутрішні. Р. рівнинних місць. 2д, 10—30 (50) см. Цв. VI — IX (X). .
4. Ц. п і с к о в и й — H. arenarium (L.)
DC.
На пісках, переважно борових, на степових схилах, на відслоненнях, в сухих лісах, між заростями.— По всій УРСР звичайно, крім високогір’я Криму і Карпат. Р. декоративна і лікарська. Цмин пісковий використовують для лікування захворювань печінки.
— Листочків обгортки менше, до 25, зовнішні лише у 2—3 рази коротші за внутрішні. Р. гірського поясу. 2д, 20—ЗО см. Цв. VI —VIII.
5. Ц. запашний — H. graveolens
(М. В.) Sweet
На яйлах і скелястих гірських схилах.— В Криму, розсіяно по всіх гірських районах, зрідка в Степу (Кримська обл., Сакський р-н, Скворцове), Кримському Лісостепу (окол. Білогорська і окол. Сімферополя, Ближні Дубки) та Півд. Криму (окол. Судака). Красива декоративна р. для створення золотисто- жовтого фону на газонах, по квітниках.
20. 	Оман — Inula L.
Кошики великі, рідше дрібні, багатоквіткові, поодинокі або у щитковидному суцвітті. Обгортка півкуляста, багаторядна, її зовнішні листочки трав’янисті, внутрішні — перетинчасті. Всі кв. у кошику плідні, крайові — язичкові, маточкові, однорядні, значно довші за обгортку, рідше дорівнюють їй; серединні кв. трубчасті, двостатеві, ба гатор я дні, жовті. Сім’янки дрібні, 1—3,5 мм завд., коротковолосисті;' чубок з одного ряду нерівних білих волосків 4—9 мм завд.
1. 	Дуже великі р. з міцними стеблами; широкими, до 18—25 см завш., з серцевидною півстеблообгортною основою листками і великими, до 6—8 см в діам., кошиками. Внутрішні листочки обгортки на верхівці лопатковидно розширені, тупі. 2/., 1—2 (2,5) м. Цв. VI —VIII (IX).
1. 	О. в и с о к и й — І. helenium L.
На узліссях, по чагарниках, на лісових луках, по берегах річок, на вогких місцях.— Розсіяно майже по всій УРСР.
Декоративна, медоносна, красильна (сухі корені дають досить стійку синю фарбу) і лікарська р. Його кореневища з коренями вживають як відхаркуючий, сечогінний і тонізую¬


чий засіб. Спиртовий настій з них вживають також як бактерицидний засіб.
— Р. у всіх своїх частинах дрібніші, з стеблами 15—60 (80—120) см завв., кошиками до 2,5—5 (5,5) см в діам. Внутрішні листочки обгортки у напрямі до верхівки поступово звужені і загострені 2
2. Крайові язичкові кв. жовті або лілу¬
вато-червонуваті, майже однакової довжини з трубчастими квітками, не перевищують обгортку і тому малопомітні З
— Крайові язичкові кв. яскраво-жовті, добре розвинені, в 1,5—2 рази довші за листочки обгортки і значно довші за серединні трубчасті квітки 4
3. Р. дворічна. Крайові язичкові кв. лілувато-червонуваті, однакової довжини з буруватими трубчастими квітками. Л. довгасто-яйцевидні або ланцетні, нижні — черешкові, верхні — майже сидячі. Кошики близько 10 мм в діам., зібрані на кожній гілочці густим щитком, а на всій рослині складають розкидисту або стислу щитковидну волоть. 0, 25—100 см. Цв. VI —VIII (IX).
2. О. з в и ч а й н и й — І. vulgaris (Lam.)
Trevisan.
На сухих схилах, вапнякових скелях, в заростях, на порубах, інколи як бур’ян.— Зрідка на Зах. Поліссі (Волинська обл.) і в Зах. Лісостепу (Тернопільська обл.) і б.-м. звичайно у Гірському та Півд. Криму. ’
— Р. багаторічна. Всі кв. у кошику з жовтими віночками. Крайові язичкові кв. дорівнюють внутрішнім листочкам обгортки і па третину довші за серединні трубчасті квітки. Нижні л. довгасті або довгасто-ланцетні, черешкові, верхні яйцевидні або еліптичні, сидячі, широкою основою збігають на стебло. Кошики 10—12 мм в діам. 2/., ЗО—60 см. цв. vi —VII (VIII).
3. О. д и в и н о в и д и и й — I. thapsoides
(Willd.) DC.
В гірських лісах, на вогких, затінених місцях.— В Криму зрідка.
4 (2). Л. лінійно-ланцетні, вузькі, до З—7 лш завш., поступово загострені, з 5—7 майже паралельними жилками. Кореневище повзуче, галузисте. Кошики 3—3,5 см в діам. 2д, 15—40 см. Цв. VI —VII.
4. О. м е ч о л и с т и й — I. ensifolia L.
На степах, по сонячних і сухих, кам’янистих та вапнякових схилах, на пісках, в заростях кущів.— Розсіяно по всій УРСР.
— Л. довгасті, довгасто-ланцетні або довгасто-яйцевидні, ширші, до 3—4,5 см завш., з перистими жилками 5
5. Р. м’якошерстистоповстисті або жорстковолосисті 6
— Майже голі або тільки шершаві р. або л. у них по краю і зісподу по жилках
б.-м. опушені 9
6. Вся р. доверху вкрита довгими,
б.-м. відлеглими рижуватими жорсткими волосками. Кошики порівняно великі, розквітлі, до 5—5,5 (7) см в діам., поодинокі, рідко їх по 2—3. 2д, 30—65 см. Цв. (V) VI — VII.
5. О. шершавий — І. hirta L.
В степах, на степових схилах і луках, на узліссях.— Розсіяно по всій УРСР
— Р. м’якошерстистоповстисті або м’яковолосисті. Кошики дрібніші, складають щитковидне суцв., дуже рідко поодинокі . . .7
7. Кошики численні, невеличкі, близько' 10 мм в діам., зібрані густим щитком. Крайові язичкові кв. лише трохи довші за обгортку. Зав’язь і сім’янки гладенькі, голі або лише у верхній частині розсіянокоротковолосисті. Зелена або сіро-зелеиа р., вкрита довгими м’якими, б.-м. відстовбурченими волосками. Ст. густо облиствлені. 2д, 15—45 (60) см. Цв. VI— VII.
6. О. н і м е ц ь к и й — І. germanica L.
На степових схилах, луках, сонячних узліссях, по чагарниках.— В Лісостепу та Степу б.-м. звичайно; зрідка також в Півд. Криму (Ялта, Гурзуф, Судак). Цей вид легко гібридизує з Inula ensifolia L. і Inula saiicina L.
— Кошиків на рослині декілька, у б.-м. рідкому щитку, рідше вони поодинокі, під час цвітіння до 2,5—3,5 см в діам. Крайові язичкові кв. в 1,5—2 рази довші за обгортку. Зав’язь і сім’янка по всій поверхні волосисті. Р. притиснутом’якошерстистоволосисті . .8
8. Шовковисто-біло-повстиста р. з горизонтальним повзучим кореневищем. Верхні стеблові л. з серцевидною основою без вушок при основі. Зовнішні листочки обгортки значно коротші за внутрішні, крайові язичкові кв. зовні вкриті білими волосками і дрібними золотистими залозками. 2д, 25—45 см. Цв. VI —VII.
7. О. очний — 1. oculus-Christi L.
Мал. 518. Оман очний:
1 — загальний вигляд рослини, 2 — язичкова крайова квітка, 3 — серединна трубчаста квітка.
667


На степах і схилах, в заростях кущів.— В Лісостепу та Степу б.-м. звичайно; в Криму ще в гірській частині і на Півд. березі.
— Сіро-зелена або зеленувата, тонко- шерстистоповстиста р. з тонким, косо повзучим кореневищем. Верхні стеблові л. з серцевидною стеблообгортною основою, нерідко з вушками. Зовнішні і внутрішні листочки обгортки майже однакової довжини. Крайові язичкові кв. голі, гладенькі. 2ї, 15—80 см. Цв. VI — IX.
8. О. британський — L britannica L.
По берегах річок, канав, на луках і як бур’ян на вогких місцях вздовж доріг, рідше на полях.— По всій УРСР досить звичайно, крім високогір’я Криму і Карпат. Л. використовують у народній медицині як засіб для
заживления ран.
Мал. 519. Оман верболистий:
1 — загальний вигляд рослини, 2 — язичкова крайова квітка, 3 — серединна трубчаста квітка.
9 (5). Кошики поодинокі або в негустому щитку, розквітлі до 3,5 (4) см в діам. Стеблові л великі, до 12 см завд., відлеглі від стебла, яке по всій довжині густо облиствлене. 2/., 30—60 (80) см. Цв. VI —VIII.
9. О верболистий — I. salicina L.
В світлих лісах, на узліссях, по чагарниках, на лісових луках.— По всій УРСР б.-м. звичайно.
. — Кошики дрібніші, розквітлі 2—2,5 см в діам., у густому щитку Стеблові л. менші, до 7—9 см завд., спрямовані догори і б.-м. притиснуті до стебла 10
10. Кореневище коротке. Ст. розгалужене лише у верхній частині. Л. довгасто-ланцетні або довгасто-яйцевидні, тупуваті або короткозагострені, майже цілокраї. 2д, 25— 60 см. Цв. VI —VIII.
10. О. шорсткий — І. aspera Роіг.
На степових схилах, відслоненнях, сухих луках, в заростях кущів.— В Лісостепу (на Лівобережжі, в Донецькій обл.), Степу б.-м. звичайно, зрідка також в Гірському та Півд. Криму.
— Кореневище довге, повзуче. Ст. розгалужене від основи або від середини. Всі л. довгозагострені, по краю дрібнопилчасто-зуб- часті. Р. пісків. 2д, ЗО—50 см. Цв. VI—VIII.
11. О. пісковий — І. sabuletorum Czern.
На річкових пісках, здебільшого в заростях верби розмаринолистої.— В Степу зрідка
Мал. 520. Блошниця простерта:
1 — крайова язичкова квітка, 2 — листочок обгортки, 3 — серединна трубчаста квітка.
(Харківська обл., Ізюм Ізюмський р-н, Гороховатка; Луганська обл., Станично-Луганський р-н, Болотенка і Херсонська обл., Гола Пристань, Іванівка, х. Рибальче, окол. Цюрупинська).
21. 	Блошниця — Pulicaria Gaertn.
Р. сіруватошерстистоповстисті. Л. цілісні. Кошики багатоквіткові, поодинокі на верхівках численних гілок. Обгортка черепитчаста, її листочки по краю довговійчасті. Всі кв. у кошику світло-жовті, крайові — коротко- язичкові, маточкові, плідні, серединні — трубчасті, двостатеві або тичинкові. Сім’янки 1—3,5 мм завд., їх чубок дворядний, зовнішній ряд із зрослих в кільце коротких щетинок, внутрішній — з вільних білих волосків.
1. 	Стеблові л. при основі округлі, не- серцевидні і дуже мало обгортають стебло. Язички крайових квіток майже не перевищують обгортку. Кошики 7—10 мм в діам. О, 15—30 (45) см. Цв. VI — IX.
668


1. Б. простерта — P. prostrata (Gilib.)
Aschers.
На вогких луках, по берегах річок, по днищу балок, на вигонах та інших вологих місцях, переважно піщаних.— По всій УРСР
б.-м. звичайно. Застосовують у народній медицині як засіб проти дизентерії.
— Стеблові л. з глибокосерневидною основою, що обгортає стебло. Язички крайових квіток значно перевищують обгортку. . .2
2. 	Кошики численні, від 15—20 до 50— 70 на рослині, дрібні, розквітлі до 10 мм в діам. Язички крайових квіток 2—4 мм завд., а разом з трубочкою 6,5—8 мм завд., в 1,5 раза довші за обгортку. Ст. дуже галузисті, прямостоячі. Л. ланцетні або довгасто-ланцетні, по краю нерівнопилчастозубчасті. 2/., 30—60 (70) см. Цв. VII — IX.
2. Б. б о л о т н а — P. uliginosa Stev.
На вогких заболочених місцях.— Зрідка в півд. частині Степу.
— Кошиків на рослині менше, 3—15 (20), вони більші за розміром, розквітлі 15—20 (ЗО) мм в діам. Язички крайових квіток 4— 7 мм завд. Л. довгасті або довга сто-яйцевидні, цілокраї або виїмчасто-зубчасті. ^.,20—60 см. Цв. VII — IX.
3. Б. дизентерійна — P. dysenterica (L.)
Gaertn.
В заростях кущів, на вологих луках, по краю боліт, берегах річок та інших вологих місцях як бур’ян.— Зрідка у півд.-зах. і півд. частині Степу (Одеська обл., окол. Одеси, Лиманський р-н, ІІІабо, окол. Білгород-Дні- стровського; окол. Миколаєва; окол. Херсона).
22. Карпезій — Carpes і urn L.
Розсіянокоротковолосиста р. з прямостоячими, вгорі розгалуженими стеблами і цілісними, по краю нерівнодрібнозубчастими, черговими листками, нижні з яких — короткочерешкові, верхні—сидячі. Кошики поодинокі, 7—12 мм в діам., підперті 1—2 верхівковими листками. Обгортка черепитчаста. Всі кв. у кошику трубчасті, жовті, не перевищують обгортки. Сім’янки конічні, б.-м. сплюснуті, тонкоребристі, 4—4,5 мм завд., без чубка, 2д, 35—40 см. Цв. VII — IX.
К. пониклий — C. cernuum L.
В лісах, по чагарниках.— Рідко в Прикарпатті, Розточчі-Опіллі, і Зах. Лісостепу (Чернівецька обл., Хотинський р-н, Рухотин — Блищаїв; Львівська обл., Золочівський р-н, Червоне; Вінницька обл., Мурованокурило- вецький р-н, Березова).
23. Паленіс — Pallenis Cass.
Довгощетинистоволосиста р., з вилчасто- розгалуженими у верхній частині стеблами і черговими довгасто-лопатовидними, черешковими нижніми листками та ланцетними, сидячими, напівстеблообгортними верхніми. Кошики до 2,5 см в діам., складають щитковидне суцвіття. Обгортка черепитчаста, її зовнішні листочки на верхівці з колючкою, б.-м. від- леглі, внутрішні — перетинчасті, неколючі, спрямовані догори. Всі кв. у кошику жовті, плідні; зовнішні — язичкові, маточкові, ледве перевищують внутрішні листочки обгортки, серединні кв. трубчасті, двостатеві. Сім’янки різнорідні: крайові — тригранні і по гранях крилаті, серединні — сплюснуто- тригранні, безкрилі. Чубок у вигляді зубчасто-війчастої коронки. 0, 20—40 см. Цв. VI —VII.
П. колючий — P. spinosa (L.) Cass.
На кам’янистих місцях.— В гірській частині Півд. Криму рідко.
24. Крем’яник — Telekia Baumg.
Р. з міцним стеблом і великими, до 25 см завд. і 20—23 см завш., цілісними, зубчастими, нижніми черешковими, верхніми сидячими листками. Кошики 6—8 см в діам., поодинокі, нечисленні, у щитковидному суцвітті. Обгортка куляста, черепитчаста. Кв. жовті, крайові — язичкові, маточкові, значно довші за обгортку, серединні — трубчасті, двостатеві. Спільне квітколоже трохи опукле, вкрите перетинчастими приквітками. Сім’янки крайових квіток — тригранні, серединних — циліндричні, ребристі, всі близько 6 мм завд., голі. Замість чубка у сім’янок є зубчастий окрайок, подібний до коронки. 2і, до 2 м. Цв. VI — VII.w
К. 	гарний — T. speciosa (Schreb.)
Baumg.
На узліссях, лісових галявинах, порубах, по берегах річок, на схилах.— В Прикарпатті, Карпатах, Зах. Лісостепу.
25. Сильфій — Silphium L.
Р. з прямостоячими, до самого верху улис- неними стеблами і супротивними, по краю від- далено-виїмчасто-зубчастими листками, нижні з яких на довгих черешках, верхні — сидячі, з стеблообгортною, зрослою в чашу основою. Кошики 5—8 см в діам., складають волотевидне суцвіття. Обгортка черепитчаста, її листочки перетинчасті, з відігнутими донизу верхівками. Кв. золотисто-жовті, крайові — язичкові, маточкові, в два рази довші за обгортку, серединні—двостатеві, трубчасті. Спільне квітколоже плоске, вкрите плівчастими приквітками. Сім’янки плоскі, здавлені з боків і крилаті; чубок з двох шиловидних волосків. 2д, 1—2,5 м. Цв. VII — X. *С. пронизанолистий — S. perfolia- tum L.
Розводять в садах і парках як декоративну рослину. Часом дичавіє.
26. Гвайюла — Parthenium L.
Півкущик з дуже галузистими стеблами, густосріблястоповстистими молодими гілками і черговими, цілісними, по краю дрібно- пилчасто-зубчастими або майже перисторозсі- ченими, зверху розсіяноволосистими, зісподу густосріблястоповстистими листками Кошики дрібні, близько 6 мм в діам., багатоквіткові, складають густе волотевидне або щитковидне суцвіття. Обгортка широкодзвониковидна, 2—3-рядна, її 5 зовнішніх листочків яйцевидні, трав’янисті, внутрішні—округлі, по краю з плівчастою облямівкою. 5 крайових квіток плідні, серединні кв. численні. Спільне квітколоже вкрите плівчастими лусочками. Сім’янок у кошику 5, всі вони трохи сплюснуті, кілюваті, на верхівці з потовщеним валиком і чубком з 2—3 коротких остюч- ків. , 30—100 см. Цв. VI — VIII.
669


*Г. срібляста — P. argentatum А.
Gray.
Розводять в Півд. Криму. Містить каучук у молочному соці (до 15—18—25%) на суху вагу всієї рослини).
27. 	Чорнощир — Cyclachaena Fres.
Л. супротивні, великі, зубчасто-пилчасті, на верхівці відтягнуто-загострені. Кошики дрібні, півкулясті, численні, 2—4 мм в діам., зібрані в колосовидне суцвіття, з обгортками з 5 зовнішніх, еліптичних, трав’янистих і 5 внутрішніх, оберненояйцевидних, майже перетинчастих листочків. Крайові маточкові кв. в кількості 5, без оцвітини, плідні; серединні — двостатеві, з 5-лопатевим віночком і майже вільними пиляками, безплідні. Сім’янки оберненояйцевидні, голі, темно-коричневі, без чубка. 2д, 50—200 см. Цв. VIII — X.
Ч. 	звичайний — С. xanthifolia (Nutt.)
Fresen. (Iva xanthifolia Nutt.).
Адвентивна p., що зростає на насипах залізниць, на смітниках.— В б. ч. УРСР; зрідка в зах. областях, відсутня в Криму. Походить з Півн. Америки.
28. 	Амброзія — Ambrosia L.
Кошики дрібні, одностатеві, зібрані у верхівкові, китицевидні або колосовидні суцвіття в розгалуженнях стебла. Кошики з маточковими квітками розміщені на верхівках нижніх гілочок суцвіть. Сім’янки без чубка.
1. 	Л. з вузькими частками, прилеглосі- руватоволосисті; верхні темно-зелені, перистороздільні, нижні — світло-зелені, двічі перистороздільні, з лінійно-ланцетними листками. Спільне квітколоже щетинисто-плівчасте, о, 50—180 см. Цв. VIII — X.
1. А. полинолиста — A. artemisiifo-
lia L.
Занесений карантинний бур’ян.— В Закарпатті, на Поліссі, в Лісостепу і Степу. Походить з Америки.
— Л. глибоко-3—5-лопатеві, з яйцевидно-ланцетними, гострими, по краях пилчастими частками, жорсткуваті від дрібних щетинистих волосків, зверху з рідкими довгими залозистими волосками. Спільне квітколоже голе. О, 30—50 см. Цв. VII — IX.
2. А. трироздільна — A. trifida L.
Р. занесена. Відома з півдня Степу (Херсонська обл., порт Хор ли). Походить з Півн. Америки.
29. 	Нетреба — Xanthium L.
Кошики одностатеві, однодомні; тичинкові — багатоквіткові, з обгорткою з однакових вільних листочків; маточкові—двоквіткові, із зрослолистою обгорткою, що закінчується одним-двома шипами. Маточкові кв. нитко- видно-трубчасті, з малопомітним віночком; при плодах обгортки маточкових кошиків розростаються і твердіють.
1. 	При основі листків на стеблі розвиваються 1—2 трироздільні міцні жовті колючки. Л. з короткими черешками, глибоко- три-, п’ятилопатеві, зісподу — білуватопов- стисті, бокові лопаті трикутні. Обгортка при плодах довгасто-еліптична, жовтувато-бурувата. О, 30—50 см. Цв. VII —VIII.
1. 	Н. колюча — X. spinosum L.
На забруднених місцях біля доріг, на смітниках, по берегах річок звичайно.— Майже по всій УРСР, крім Карпат.
— При основі стеблових листків колючок немає 2
2. Черешки і жилки листків найчастіше зелені. Обгортка плодів овальна, до основи і до верхівки звужена, 10—15 мм завд. і 5— 9 мм завш., на верхівці з прямими розставленими або зближеними колючками, вкрита рідкими шипами, які не доходять до верхівки обгортки, сіро-зелена. Л. округло-трилопатеві, надрізано-зубчасті, при основі серцевидні. ©, 20—80 см. Цв. VII —VIII.
2. Н. звичайна — X. strumarium L.
На засмічених місцях, як бур’ян звичайно по всій УРСР.
— Черешки і жилки листків найчастіше червонуваті. Обгортка плодів довгаста, 18— 28 мм завд. і 5—8 мм завш., на верхівці із зігнутими всередину, б.-м. гачковидними дзьобиками, бура або коричнева З
3. Обгортка плода 18—22 мм завд. і 5—8 мм завш., з негустим залозистим опушенням, на верхівці з міцними, серповидно зігнутими досередини дзьобиками, 3—4 мм завд. Л. великі, 7—10 см завд., 8—10 мм завш., при основі серцевидні, гостро-3—5-лопатеві, зубчасті. О, 30—120 см. Цв. V — VIII.
3. Н. з а х і д н а — X. occidentale Bertol.
Бур’ян біля доріг, по берегах річок.— В Лісостепу. В Київську, Чернігівську і Харківську області недавно занесений близький вид X. riparium Itz. et Hertch з прямими колючками.
— Обгортка плодів з б.-м. густим і залозистим опушенням, коричнева або бура, 22—28 мм завд. і 7—8 мм завш., вкрита гачковидно зігнутими шипиками 4—6 мм завд., на верхівці з дзьобиками, від основи або від середини серповидно зігнутими всередину. Л. трикутні, 5—11 см завд. і 6—11 см завш., серцевидні, на верхівці короткозагострені, двічі зубчасті або нерівпо-пилчасто-зубчасті, шерстисто-волосисті. ©, 50—200 см. Цв. VII — X.
4. Н. к а л і ф о р н і й с ь к а — X. cali¬
fornicum Greene Занесений бур’ян вздовж доріг, по піщаних берегах річок, на смітниках і по насипах залізниць УРСР. Останнім часом в УРСР знайдені нові американські види: X. brasilicum Vellozo. X. italicum Moretti, x. pensylvanicum Wallroth, X. Cavanilesii Schouw. та X. speciosum Kearney.
ЗО. 	Майорці — Zinnia L.
P. з супротивними, сидячими з напівстеб- лообгортною основою, цілісними листками. Кошики великі, до 12 см в діам., поодинокі на верхівках потовщених стебел та гілок. Обгортка черепитчаста, її листочки по краю з чорною облямівкою. Крайові язичкові кв. маточкові, розміщені в один ряд (немахрові форми) або багаторядні (махрові форми), різноманітного забарвлення (червоні, рожеві, лілові, фіолетові). Серединні кв. трубчасті, двостатеві, жовті. Сім’янки сплюснуто-три- 670


гранні або у серединних квіток плоскі, по краю з вузькими перетинчастими крилами, на верхівці з 2—3 зубцями або остючками або крайові без остючків. Q, ЗО—100 см. Цв. VI — X.
*М. стрункі — Z. elegans Jacq.
Широко культивують в садах, парках і скверах як декоративну рослину, що має довгий і пізній час цвітіння. Походить з Мек- сіки.
31. Геліопспс — Heliopsis Pers.
Л. цілісні, по краю пилчасто-зубчасті, з трьома виразними поздовжніми жилками. Кошики поодинокі на верхівках стебел та гілок, до 3—4 см в діам. Обгортка черепитчаста, її листочки при основі хрящуваті, вгорі трав’янисті. Крайові кв. у кошику язичкові, маточкові, одно-, дворядні, яскраво-жовті, серединні — трубчасті, двостатеві, численні, жовті. Спільне квітколоже конічне, вкрите перетинчастими приквітками солом’яно-жовтого кольору. Сім’янки тупо-4-гранні, до 4,5 мм завд., темно-коричневі, на верхівці з дрібнозубчастою коронкою, 2/., 50—70 см. Цв. VII —VIII.
*Г. шорсткий — H. scabra Dun.
Розводять як декоративну рослину. Зрідка дичавіє і зустрічається як бур’ян в парках і біля тинів.— Походить з Півн. Америки.
32. Сигезбекія — Siegesbeckia L.
Р. з міцним, прямостоячим, дуже галузистим стеблом і супротивними, яйцевидно-ром-
Мал. 521. Сигезбекія східна: 1 — сім’янка.
бовидними, цілісними, по краю нерівнове- ликозубчастими листками, з вузько крилатими черешками, верхні л. по краю і по жилках залозисто-волосисті. Кошики 5—7 мм в діам., в розкидистому волотевидному суцвітті. Обгортка дзвониковидна, дворядна, її 5 листочків зовнішнього ряду трав’янисті; листочки внутрішнього ряду оберненояйцевидні, перетинчасті, залозистоволосисті, щільно оточують квітки, а пізніше сім’янки. Всі кв. у кошику жовті, крайові — маточкові, ко- роткоязичкові, серединні — трубчасті, двостатеві. Спільне квітколоже плоске, вкрите перетинчастими приквітками. Сім’янки близько 4,5 мм завд., 4-гранні, без чубка. 0, 50—60 см. Цв. VI —VIII.
C. с х і д н а — S. orientalis L.
На схилах, насипах.— Рідко в Кримській обл. (Ялта, Алупка) і як занесена р. в Чернігівській обл. (ст. Семенівка).
33. 	Рудбекія — Rudbeckia L.
Кошики великі, 4—12 см в діам., поодинокі або часом по два на кінцях довгих, вгорі не- улиснених гілочок. Обгортка півкуляста, дворядна, її листочки трав’янисті. Крайові кв. у кошику неплідні, довгоязичкові, жовті, оранжові або червоні, серединні — двостатеві, з короткою трубочкою, темніше, ніж крайові, забарвлені. Спільне квітколоже дуже опукле, майже конусовидне або циліндричне, вкрите перетинчастими приквітками. Сім’янки призматичні, з 4 помітними реберцями, чубок у них відсутній або у вигляді коротенької коронки.
1. Усі л. перисторозсічені або нижні розсічені, верхні трійчасті. Р. гола або розсіяноволосиста. Кошики 7—12 см в діам. Язичкові кв. золотисто-жовті, трубчасті—темно-коричневі або зеленувато-жовті. ©, 2/., 50— 200 см. Цв. VI — IX.
*1. Р. роздільнолиста — R. laciniata L.
Культивують як декоративну рослину по всій УРСР. Здебільшого розводять форми з махровими квітками. Часом зустрічається здичавіло (окол. Львова, біля Заболотова над Прутом). Походить з Півн. Америки.
— Усі л. цілісні, цілокраї або лише верхні з кількома великими зубцями. Р. густо- або розсіяноволосисті, рідко майже голі . . .2
2. Р. короткощетинистоволосиста. Л. виразно трижилкові, нижні—довгасті, верхні — ланцетні. Кошики 6—8 см в діам. Чубок у сім’янок відсутній. 0, 0,2/., ЗО—60 см. Цв. (VI) VII — IX (X).
*2. Р. ш e р ш а в а — R. hirta L.
Культивують як декоративну рослину. Часом зустрічається здичавіло. Походить з Півн. Америки.
— Р. розсіянопритнснутом’яковолосис- та або майже гола. Нижні л. яйцевидні, верхні — вузьколанцетні. Кошики близько 4 см в діам. Чубок у вигляді коротенької коронки. 2д, 30—100 см. Цв. VII — IX (X).
*3. Р.гарна — R. speciosa Wen der.
Культивують як декоративну рослину.
34. 	Ехінацея — Echinacea Moench
Л. по краю зарубчасто-зубчасті, нижні з них на довгих черешках, верхні — майже сидячі і цілокраї. Кошики великі, до 10 см в діам., поодинокі на кінцях стебел та гілок. Обгортка стиснуто-півкуляста, 2—4-рядна, її листочки нерідко верхівками відігнуті донизу. Крайові кв. у кошику довгоязичкові, неплідні, пурпурові, різних відтінків, темно- червоні або жовті, серединні кв. трубчасті, двостатеві. Спільне квітколоже конічне, густо вкрите перетинчастими лусочками, забарвленими в один колір з серединними квітками і довшими за них. Сім’янки дрібні, циліндричні,
671


на верхівці з перетинчастою, зубчастою коронкою. 2д, 50—150 см. Цв. VIII — X.
*Е. пурпурова — Е. purpurea (L.)
Moench
Розводять як декоративну рослину переважно у півд. районах. Лікарська р. з високими бактерицидними властивостями. Застосовують в .гомеопатії при лікуванні запальних і гнійних процесів (для заживления ран).
35. 	Соняшник — Helianthus L.
Жорстко опушені р., з міцними коренями або бульбами на підземних пагонах. Л. цілісні, по краю нерівно-зарубчасто-зубчасті. Кошики досить великі, від 3—6 до 25—ЗО (70) см в діам., поодинокі на верхівках стебел та деяких пазушних гілок, прямостоячі або пониклі. Обгортка приплюснуто-півкуляста, черепитчаста, її зовнішні листочки трав’янисті, внутрішні — б.-м. перетинчасті. Всі кв. у кошику жовті або у деяких видів серединні — пурпу- руваті, крайові—завжди язичкові, неплідні, серединні — трубчасті, двостатеві, плодючі. Спільне квітколоже плоске або трохи опукле, вкрите плівчастими лусочками, що обгортають навколо кожну квітку. Плоди з міцним, шкірястим перикарпом,оберненояйцевидні або конусовидні, б.-м. 4-гранні і здавлені з боків, до 20 мм завд. і 10 мм завш., вгорі з коронкою з 2 (4) опадних плівочок.
1. Р. однорічна. Ст. міцні, прості або з боковими пазушними гілками Нижні та середні л. серцевидно-трикутні або серцевидно- яйцевидні, верхні — еліптичні, всі черешкові. Кошики великі, до 25—ЗО (70) см в діам., пониклі. О, 1—2,5 м. Цв. VI —VII (X).
*1. С. однорічний, с. з в и ч а ft- ни й — H. annuus L.
Культивують по всій УРСР у багатьох сортах і відмінах як одну з основних цінних олійних культур. Вегетативну масу широко використовують на силос. Крім того, р. медоносна і декоративна.
— Р. багаторічні, з бульбовидними потовщеннями на підземних пагонах. Кошики дрібніші, 3—10 см в діам., прямостоячі . .2
2. Бульби на коренях великі, округлі або яйцевидні, картоплеподібні, концентруються у грунті біля основи підземного стебла. Р. з міцним, до 3—5 см в діам., стеблом і великими, до 20 см завд. і 15 см завш., листками, які густо вкривають стебла і гілки. Кошики 3—4 см в діам. 2д, 2—2,5 м. Цв. VIII— f IX (XI), але частіше у наших умовах зовсім не цвіте.
*2. С. бульбистий, земляна груша, топінамбур — H. tubero¬
sus L.
Культивують у багатьох сортах і відмінах, як цінну кормову рослину, що дає 700—1000 ц зеленої маси — кращого матеріалу для силосу і 200—300 ц бульб з гектара, що є не лише кормовим, а й добрим харчовим продуктом. Бульби містять до 20% інуліну і можуть успішно використовуватись для ’ виробництва спирту і цукру-фруктози.
— Бульби дрібні, довгасті, майже веретеновидні; утворюються на кінцях розбіжних коренів. Ст тонші, до 1—1,5 см в діам., не так густо облиствлені, кошики 8—10 см в діам. 2у., до 2,5 м. Цв. VIII — X.
672
*3. С. десятипелюстковий —
Н. 	decape talus L.
Розводять біля садиб, у скверах, як декоративну рослину, що цвіте до самих осінніх заморозків. Легко дичавіє і зараз здичавіло трапляється на квітниках, попід парканами у ряді населених пунктів, зокрема в м. Києві.
36. 	Ксименезія — Ximenesia Cav.
Р. з прямостоячими, галузистими, густоопушеними стеблами і черговими або нижніми супротивними, трикутно-овальними або трикутно-ланцетними, цілісними, великозубчас- тими або б.-м. розсіченими, зверху зеленими, зісподу сірими від густого опушення листками, черешки яких при основі розширені у на- півстеблообгортні вушки. Кошики поодинокі на верхівках стебел та їх гілок, до 6 см в діам. Обгортка півкуляста, її листочки ланцетні, сіруватоопушені, розміщені-у кілька нещільних рядів. Всі кв. у кошику плідні, крайові — язичкові, глибоко-3-зубчасті, маточкові, яскраво-жовті, однорядні; серединні кв. численні, трубчасті, двостатеві, жовті. Спільне квітколоже опукле, порожнисте. Сім’янки у кошику різнорідні: у крайових квіток зморшкуваті, безкрилі, у серединних трубчастих квіток — оберненояйцевидні, сплюснуті, крилаті, на верхівці з 2 шиловидними остючками. 0, ЗО—60 см. Цв. VII.
К. енцелієвидна — X. encelioides
Cav.
Р. адвентивна.— У масовій кількості росте по краю доріг, вздовж залізниці, на пустирях і по дворах в окол. Дніпропетровська (Стара Ігрень).
37. 	Кореопсис — Coreopsis L.
Л. перисто- або двічі перисторозсічені. Кошики поодинокі на кінцях стебел та їх видовжених гілок, до 5 см в діам. Обгортка напів- куляста, її зовнішні листочки трав’янисті, при основі зрослі і відхилені, внутрішні — перетинчасті, прямостоячі, довші за зовнішні. Кв. жовті, здебільшого при основі коричнюваті, крайові — язичкові, неплідні, серединні— трубчасті, двостатеві, плідні. Спільне квітколоже плоске або б.-м. опукле, вкрите плівчастими приквітками. Сім’янки довгасті, сплюснуті.
1. 	Кошики 2,5—3 см в діам. Крайові язичкові кв. жовті або оранжові, при основі часом коричнюваті, серединні трубчасті кв. здебільшого темно-червоні з коричневим кільцем. Сім’янки вузькі і довгі, веретеновидні, о, 2д, 30—100 см. Цв. (V) VI — IX
*1. к. фарбувальний — С. tinctoria
Nutt.
Розводять як декоративну рослину в садах і парках, на квітниках, по газонах.— По всій УРСР.
— Кошики більші, до 5 см в діам., з золотисто-жовтими квітками. Сім’янки овальні або оберненояйцевидні, опукло-ввігнуті. О, 2£, 20—100 см. Цв. VI —VIII.
*2. К. великоцвітий — С. grandiflora Hogg Розводять як декоративну рослину в садах і парках, на газонах.— По всій УРСР.


38. 	Жоржина — Dahlia Cav.
P. з бульбовиднопотовщеними коренями і міцними, всередині порожнистими, при основі трохи здерев’янілими стеблами, простими або вгорі здебільшого досить розгалуженими. Л. супротивні, черешкові, перисті, їх частки по краю зарубчасто-зубчасті. Кошики великі, до 10—12 см в діам., або й більші, поодинокі на кінцях стебел та гілок, поникаючі, з великою кількістю язичкових і трубчастих квіток, різних кольорів і відтінків, від білих і жовтих до рожевих та темно-червоних; язичкові кв. маточкові, часом займають усе квітколоже (махрові кошики) або вони розміщені лише по краю квітколожа в 1—3 ряди (немахрові кошики); кв. серединні трубчасті, двостатеві. Обгортка 3-рядна, її зовнішні листочки трав’янисті, відігнуті, внутрішні — перетинчасті, прямостоячі, при основі б.-м. зрослі. Спільне квітколоже плоске, вкрите великими перетинчастими приквітками. Сім’янки оберненояйцевидні, сплюснуті, без чубка, часом з двома зубчиками на верхівці. 2д, ЗО—200 см. Цв. VII — IX (X).
*Ж. периста — D. pinnata Cav. (D. variabilis Desf.).
Широко культивують у багатьох сортах і формах по садах і парках.
39. 	Череда — Bidens L.
Р. з прямостоячими галузистими стеблами і супротивними або лише у верхній частині стебла черговими, цілісними, 3—5-пальчасто- роздільними або перистороздільними листками. Кошики до 20 (25) мм в діам., поодинокі або складають китицевидне чи щитковидне суцвіття. Обгортка дворядна, її зовнішні листочки трав’янисті, зелені, внутрішні — солом’яно-жовті, з перетинчастою облямівкою. Спільне квітколоже вкрите приквітками, які опадають разом з сім’янками. Всі кв. у кошику жовті, крайові — язичкові, неплідні, однорядні, серединні — трубчасті, двостатеві, численні або ж всі кв. трубчасті. Сім’янки оберненоклиновидні, тригранно-сплюснуті, з виступаючими ребрами і 2—4 міцними щетинками, які разом з ребрами густо вкриті спрямованими донизу гачкуватими зубчиками.
1. Л. сидячі, цілісні, довгасто-ланцетні, по краю пилчасто-зубчасті. Кошики пониклі, насінини 3—4-ребристі, з 4 міцними щетинками. Ст. просте або частіше вгорі розгалужене. О, 10—50 (100) см. Цв. VII—VIII.
1. Ч.поникла — В. cernua L.
По берегах річок, озер, боліт .— По всій УРСР б.-м. звичайно, в Карпатах підіймається до* середнього лісового поясу.
— Л. до основи звужені в крилатий черешок, всі розділені на 3—5-ланцетні, по краю зубчасті частки або нижні стеблові л. цілісні. Кошики прямостоячі, сім’янки плоскі, з 2—3 щетинками 2
. 2ч Ширина і висота кошиків майже однакова або їх ширина трохи менша за висоту, Зовнішні листочки обгортки довгасто-еліптичні, до основи звужені, у кількості 5—8, внутрішні листочки обгортки чорно-зелені. Ст. майже від основи досить розгалужені. 0, 15—60 (100) см. Цв. VII — IX.
2. 	Ч. трироздільна — В. tripartita L.
По берегах річок, озер, канав, на луках.— По всій УРСР б.-м. звичайно, за винятком півд. районів Кримської обл.
— Кошики приплюснуті, їх ширина в
2—3 рази більша за висоту. Зовнішні листочки обгортки лінійно-довгасті або довгасто- ланцетні, у кількості 9—14; внутрішні листочки жовтуваті або рижувато-бурі . . .3
3. 	Зовнішні листочки обгортки лінійно- довгасті, у кількості 9—14, внутрішні — жовтуваті. Приквіткові лусочки вузьколінійні, помітно довші за сім’янки. Ст. лише вгорі розгалужене. Всі л. глибоко-3—5-роздільні
Мал. 522. Череда поникла:
/ — загальний вигляд рослини, 2 — сім’янка.
або лише у пригнічених екземплярів нижні — цілісні. О, 15—60 см. Цв. VI — IX.
3. 	Ч. промениста — В. radiata Thuill.
По берегах річок та озер, по краю боліт, на вологих луках.— Розсіяно майже по всій УРСР.
— Зовнішні листочки обгортки довгасто- ланцетні, у кількості 9—12; внутрішні листочки обгортки рижувато-буруваті. Приквіткові лусочки лінійні або лінійно-довгасті, однієї довжини з сім’янкою або лише трохи довші за неї. Ст. майже від основи щитковид- норозгалужене. Нижні л. завжди цілісні, верхні — трійчасті. ©, 20—40 см. Цв. VII — VIII.
4. 	Ч. с х і д н а — В. orientalis Vel.
По берегах річок та інших вологих місцях, здебільшого по краю лісу.— В Криму.
40. 	Космос — Cosmos Cav.
Р. з прямостоячим галузистим стеблом 1 супротивними, двічі перисторозсіченими на тонкі, нитковидні частки листками. Кошики до 6,5 см в діам., поодинокі на довгих ніжках. Обгортка дворядна. Крайові кв. у кошику маточкові, з великими, до 3—4 см завд. і 10— 15 мм завш., широкоовальними язичками рожевого, пурпурового або білого кольору; 43 424
673


серединні кв.— трубчасті, двостатеві, жовті. Спільне квітколоже вкрите перетинчастими приквітками. Сім’янки вузькі, трохи зігнуті, з тонким і довгим носиком, чубок у них з 2—4 прямостоячих шорстких щетинок. О, 80— 125 см. Цв. VII — X.
*к. роздільнолистий — C. bipinnatus Cav.
Розводять у садах і парках як декоративну рослину.
41. 	Галінсога — Galinsoga Ruiz et Pav.
P. з галузистими стеблами і супротивними, зубчастими або цілокраїми листками. Кошики дрібні, поодинокі, на кінцях видовжених гілок, складають півзонтиковидне суцвіття. Обгортка півкуляста або дзвониковидна, близько 3 мм завш., 2-рядна, з 5 овальних, по краю перетинчастих листочків. Крайові кв. у кошику маточкові, короткоязичкові, білі, у кількості 4—5, серединні — двостатеві, трубчасті, з 5-зубчастим відгином, жовті. Спільне квітколоже конічне, вкрите плівчастими приквітками. Сім’янки пухнаті, крайові здавлені з боків, з чубком коротких волосків, серединні — гранчасті, їх чубок з довгасто-лінійних, короткозубчастих або війчастих плівок.
1. 	Р. майже голі, лише у верхній частині розсіяноопушені. Ст. під кошиками зовсім або майже зовсім без залозистих волосків. Л. (середні) на черешках до 20 мм завд., яйцевидні або довгасто-яйцевидні, з трьома поздовжніми паралельними жилками, короткозагострені, по краю дрібно- й тупозубчасті. Кошиків на рослині багато, від 4—5 до 100 й більше. О, 10—70 (130) см. Цв. VII — IX.
1. Г. дрібноцвіта — G. parviflora
Cav.
Адвентивний бур’ян на полях, по городах, в садах, вздовж доріг, на засмічених місцях.— Розсіяно майже по всій УРСР.
— Р. густовідстовбурченоволосисті. Ст. під кошиками б.-м. густозалоз исто волосисті. Молоді гілки густоволохаті. Л. на коротких, до 7 мм завд., черешках, широкояйцевидні або широкоовально-ромбовидні, до основи клиновидно звужені, на верхівці відтягнуті в короткий зубчик, по краю великопилчасто- зубчасті. ©, 7—20 (75) см. Цв. VI — IX.
2. Г. чотирипроменева — G. qua- driradiata Ruiz et Pav. (G. hispida auct., non
Benth.)
Адвентивний бур’ян в садах, на городах, по засмічених місцях.— Зрідка в зах. районах, в Лівобережному Лісостепу (Суми).
42. 	Мадія — Madia Mol.
P. густозалозистоволосиста, липка і ароматична, з цілісними, сидячими, широко- або лінійно-ланцетними листками, нижні з яких— супротивні, верхні — чергові. Кошики 15— 20 мм в діам., на коротких ніжках, поодинокі або скупчені по декілька в пазухах верхніх листків, помітно довших за кошики. Обгортка майже куляста, її листочки зелені, густо- залозисті, щільно прилеглі до спільного квітколожа. Крайові кв. у кошику трубчасто-лійковидні, 10—12 мм завд., світло-жовті, розміщені між внутрішніми листочками обгортки і щільно ними притиснуті, серединні кв. 674
жовті або білуваті. Сім’янки крайових квіток дуже сплюснуті і трохи зігнуті, 4,5—5 (7,5) мм завд., серединних квіток — несплюснуті, циліндричні, 3—3,5 мм завд., всі — без чубка. 0, 40—80 см. Цв. VII —VIII.
*М. посівна — M. sativa Мої.
Культивують як ефіроолійну рослину, головне, у півд. районах. Плоди містять 35— 40% цінної олії.
43. 	Гайлардія — Gaillardia Foug.
Р. блідо-зелена від густого опушення, з прямостоячими, від основи розгалуженими стеблами і черговими, цілісними, ланцетними довгастими або б.-м. лопатковидними, по краю дрібно- або виїмчасто-зубчастими листками, Кошики 5—6 см в діам., поодинокі на кінцях стебел та довгих, необлиствлених гілок. Обгортка 2—3-рядна,її листочки ланцетні, довгозагострені, повстисто- або шерстисто-волосисті. Крайові кв. у кошику — маточкові, неплідні, з розширеним доверху, 3-зубчастим язичком, двоколірні, біля основи темно-пурпурові, від середини доверху — золотисто-жовті, серединні кв.— трубчасті, двостатеві, плідні, з блідо-фіолетовою трубочкою і темно-пурпуровим, густозалозисто-волосистим, 5-зубчастим відгином. Сім’янки 3—5 мм завд., циліндричні, з 5 реберцями, густоопушені; чубок у вигляді коронки. О, О, 40—60 см. Цв. VI — IX.
*Г. гарна — G. pulchella Foug.
Розводять в садах і парках як декоративну рослину. Крім цього виду, нерідко розводять ще гайлардію Лоренца (G. Lore- nziana Hort.)—однорічну рослину, кошики якої складені виключно язичковими квітками різноманітного кольору від жовтих і оран- жових до червоних та темно-бурих.
44. 	Чорнобривці — Tagetes L.
Л. перистороздільні, нерідко з просвічуючими бурими залозками. Кошики поодинокі на кінцях стебел та гілок, ніжки під ними б.-м. здуті, порожнисті. Обгортка циліндрична або чашовидна, з 5 зрослих між собою шкірястих листочків. Крайові кв. у кошику язичкові, маточкові, неплідні, жовті, оранжові або бурі, розміщені в один або кілька рядів, серединні кв.— трубчасті, двостатеві, плідні, жовті або бурі. Сім’янки до основи звужені, їх чубок з неоднакових і нерівних блискучих плівочок.
1. Р. з спрямованими вгору гілками. Ст. під кошиками дуже потовщені. Кошики 5— 6 см в діам. Обгортка близько 15 мм в діам., трохи гранчаста. Язичкові кв. жовті або яскраво-жовті, багаторядні. О, 50—150 см. Цв. VII—VIII (IX).
*1. Ч. прямостоячі, повняк и—
Т. erecta L.
Здавна широко розводять як декоративну рослину з запашними квітками. Є однією з невибагливих до умов, холодостійких рослин.* Походить з Мексіки.
— Р. з розлогими гілками. Ст. під кошиками малопотовщені або й зовсім не потовщені. Обгортки і кошики в цілому дрібніші, циліндричні. Язичкові кв. темно-оранжові або бурувато-червоні 2
2. Кошики на трохи потовщених вгорі стеблах. Обгортка 7—10 мм завш. Частки пе-


ристорозсічених листків 5—7 мм завш., гост- ропилчасті. О, ЗО—80 (100) см. Цв. VII —IX.
*2. Ч. р о з л о г і — T. patula L.
Дуже широко розводять як запашну, декоративну р. Чорнобривці невибагливі до умов зростання і відзначаються рясним цвітінням.
— Ст. під кошиками не потовщені. Обгортка 4—5 мм завш. Частки перисторозсіче- них листків 2—2,5 мм завш., дрібногостро- зубчасті. ©, 15—20 см. Цв. VI —VIII.
*3. Ч. позначені — T. signata L.
Розводять. Є незамінною рослиною для створення бордюрів, вузьких квіткових стежок тощо.
45. 	Сантоліна — Santolina L.
Півкущик вічнозелений, сріблястоповстис- тий, з дуже галузистими стеблами і прямими, 4-гранними, ламкими, густоулисненими гілками. Л. дрібні, б.-м. м’ясисті, прикореневі— зібрані розеткою, стеблові — чергові, вузьколінійні, 2—3 (6) мм завш., по краю глибоко- і тупозубчасті, з трохи розширеними при основі черешками. Кошики дрібні, близько 10 мм в діам., поодинокі на кінцях стебел та гілок. Обгортка дзвониковидна або майже куляста, черепитчаста, її листочки щільно прилеглі. Кв. жовті, здебільшого тільки трубчасті, з 5-зубчастим, простертим відгином і горбочкувато-залозистою трубочкою. Сім’янки голі, без чубка. Э» 50—120 см. Цв. VI — VIII.
*С. кипарисовидна — S. chamae- cyparissus L.
Культивують як декоративну і ароматичну рослину. Добре переносить стрижку.
46. 	Роман — Anthemis L.
Л. глибокозубчасті, перисті або двічі перисторозсічені. Кошики поодинокі на кінцях стебел та довгих гілок, усі разом складають рідке щитковидне суцвіття. Обгортка черепитчаста, її листочки по краю перетинчасті, часто буруваті. Крайові кв. у кошику язичкові, маточкові; серединні кв. трубчасті, двостатеві. Спільне квітколоже — конусовидне, вкрите плівчастими приквітками. Сім’янки довгасті, 2—2,5 мм завд., з перетинчастим, у вигляді коронки, або однобоким окрайком.
1. Крайові язичкові кв. жовті, різних відтінків, дуже рідко відсутні. Спільне квітколоже напівкулясте, незначно опукле . . .2
— Крайові язичкові кв. білі. Спільне квітколоже здебільшого дуже опукле . . .5
2. Кошики порівняно великі, на час цвітіння 2,5—3 (3,5) см в діам. Р. до 60 см завв.
— Кошики значно дрібніші, на час цвітіння 1,2—1,8 см в діам. Р. до 20—ЗО см завв 4
3. 	Р. сіро-зелена від густого опушення. Ст. досить розгалужені. Кошики розміщені на верхівках гілок і складають щиток. Частки перисторозсічених листків здебільшого згорнуті всередину по середній, жилці. Язичкові кв. у кошику світло- або золотисто-жовті. 2д, 25—60 см. Цв. VI —VIII.
1. Р. напівфарбувальний — А. subtinctoria Dobrocz.
В степах, на степових схилах, відслоненнях і зрідка як бур’ян на полях.— Звичайно по всій УРСР, крім високогір’я Криму і Карпат.
Після закінчення цієї роботи у Кримській області (Ленінський р-н, с. Пташкіно) на кам’янистих степових схилах знайдено відмінний від A. subtinctoria Dobrocz. вид роману— A. markhotensis Fed., який відрізняється більшим розміром кошиків, яскравішим забарвленням квіток, широкими і цілком рівними частками листків тощо. Він досі був ві-
Мал. 523. Роман напівфарбувальний:
1 — загальний вигляд, 2 — стебловий листок, З — кошик, 4 — крайова язичкова квітка, 5, б— серединні трубчасті квітки з лусочками.
домий лише з близьких до Криму районів західного Закавказзя.
— Р. менш опушена, зеленувата. Ст. прості, з поодинокими кошиками. Частки листків плоскі. Язичкові кв. у кошику блідо-жовті. 4, 25—40 см. Цв. VI —VII.
2. 	Р. одноквітковий — A. monan- tha Willd.
На гірських, переважно вапнякових схилах.— В гірських районах Криму.
4 	(2). Ст. досить розгалужені, здебільшого простерті, майже лежачі, по всій дов43*
675


жині облиствлені. Л. двічі перисторозсічені, з вузькими, 2 —3 мм завш., частками першого порядку і близько 0,5 мм завш. частками другого порядку. Кошики 12—18 мм в діам. Язичкові кв. 4—6 мм завд., здебільшого коротші за обгортки. 2/., Цв. VIII — IX.
3. Р. крейдяний — A. cretaceaZefir. На крейдяних, кам’янистих схилах.— Рідко в зах. частині передгір’я Криму.
Останнім часом з південних районів Кримської області (Ялтинська м/р, Гурзуф—Форос) описано новий вид роману — A. parviceps Dobrocz. et Fed., який зростає у великій кількості на кам’янистих схилах до моря і відрізняється від A. cretacea Zefir. прямостоячими, більш високими і дуже галузистими стеблами, великою кількістю кошиків на рослині і дрібними їх розмірами.
— Ст. прямостоячі, прості, при основі иеоблиствлені. Л. глибокоперисторозсічені, з віддаленими, по 5—6 з кожного боку, лінійними, зарубчасто-зубчастими, по середній жилці згорнутими всередину, частками 2—3 мм завш., всі л. зібрані лише у середній і верхній частині стебла, спрямовані догори і до нього прилеглі. Кошики 15—17 мм в діам. Язичкові кв. 6—8лшзавд. 2д, 20—25 см. Цв. VI —
VII.
4. Р. З е ф і р о в а — A. Zephyrovii Dob¬
rocz.
На степових кам’янистих схилах.— Зрідка в Кримській обл.
5 	(1). Приквітки, що вкривають спільне довгасто-конічне квітколоже, тупі, по краю і на верхівці плівчасті 6
— Приквітки спільного квітколожа на верхівці загострені, без плівчастої облямівки по краю 7
6. 	Вся р. сіра від густого притиснутого опушення. Ст. від основи дуже розгалужені, з розлогими, майже лежачими гілками. Кошики 2,5—Зсм в діам. 2д, 20—25 см. Цв. VII.
5. 	Р. сумнівний — A. dubia Stev.
На сухих мергелистих схилах, приморських ракушниках і пісках.— В Криму рідко.
— Р. сіро-зелена. Ст. з прямостоячими і спрямованими догори гілками. Кошики
3—3,5 см в діам. 2д, 40—80 см. Цв. VIІ—
VIII.
6. 	Р. чагарниковий — A. dumetorum Sosn.
В середньому гірському поясі Криму (на південь від Сімферополя в Алуштинському і Білогорському р-нах).
7 (5). Крайові язичкові кв. неплідні. Спільне квітколоже довгасто-конічне. Приквітки лінійно-шиловидні, гострі, дуже ТОН" коплівчасті. Сім’янки ребристі і дрібногорбочкуваті. 0, 15—50 см. Цв. VI—VIII.
7. 	P. с о б а ч и й — A. cotula L.
По засмічених місцях, біля жител, вздовж доріг і на полях.— Звичайно по всій УРСР, крім високогір’я Криму і Карпат.
— Крайові язичкові кв. маточкові, плодючі. Спільне квітколоже конічне, менш видовжене. Приквітки ланцетні або довгасті,
поступово переходять у вістря. Сім’янки ребристі, без горбочків 8
8. Багаторічні, нерідко дернисті, гірські
(кримські і карпатські) р 9
— Р. однорічні рівнинні 12
9. Р. зелені, розсіяноопушені (лише л. зісподу густосіруватоопушені). Квітконосні ст. досередини або вище облиствлені ... 10
— Р. сіро-зелені від густого сріблясто- повстистого опушення. Квітконосні ст. облиствлені лише при основі 11
10. 	Л. перисторозсічені, їх частки лінійні, 1—1,5 мм завш., тупуваті. Кошики 2,5—З (4,5) см в діам. Листочки обгортки з чорною облямівкою. 2д, 10—25 см. Цв. VII —VIII.
8. 	Р. карпатський — A. carpatica
W. К.
На гірських кам’янистих схилах, скелях.— Рідко в Закарпатській обл. (Рахівський р-н, схили г. Піп Іван Мармарошський, на висоті 1800—1900 м над р. м.).
— Л. перисторозсічені, їх частки 2—4 (5) мм завш. глибоко-гребінчасто-зубчасті, зубчики короткозагострені. Кошики 2,5—4 (5) см в діам. Листочки обгортки з перетинчастою бурою облямівкою. 2д, 20—50 см. Цв. VII —VIII.
9. 	Р. яйлинський — A. jailensis Zefir.
На кам’янистих і степових схилах.— У Гірському Криму.
11 (9). Ст. міцні, численні, до 25—ЗО. Кошики 2—2,5 (3) см в діам. Листочки обгортки з бурою облямівкою по краю. 2і,'2О— 40 сл£. Цв. 2/2 V —VI (VII).
10. P. T р а н ш е л я — A. Tranzschelliana
A. Fed.
На гірських схилах.— В Схід. Криму, рідко окол. Судака, Карадаг.
— Ст. тонкі, у кількості 3—5, рідко трохи більше. Кошики близько 1,5 см в діам., листочки обгортки з світло-бурою облямівкою. 2д, 10—12 см. Цв. VII —VIII.
11. Р. н е п л і д н и й — A. sterilis Stev.
На кам’янистих місцях.— В горах Криму рідко.
12 (8). Р. майже гола. Кошики великі, до 5 см в діам., на кінець цвітіння їх ніжки на. верхівці потовщені. Обгортка до 18 мм завш. Приквітки з довгими твердими вістрями, які дорівнюють самим приквіткам. Ст. прямостоячі, галузисті. Л. двічі або тричі перисторозсічені. О, 30—80 см. Цв. VII —VIII.
12. Р. високий — A. altissima L.
Бур’ян.— На півдні УРСР рідко (в окол. Херсона і в Кримській обл., окол. Гурзуфа,, окол. Алушти, гора Чорна).
— Р. шерстистоопушені або бІЛОПОВСТИС; ті. Кошики менші, 1,5—2,5 (3,5) см в діам., їх ніжки не потовщені. Обгортка близько 10 мм завш. Приквітки з дуже короткими вістрями ІЗ-
13. 	Л. гребінчасто-перистороздільні. Спільне квітколоже напівкулясте. Приквітки довгасті, різко звужені в гострячок. Р. густо повстиста; ст. прямостоячі. 0, 20—60 см. Цв. V—VIII.
676


13. Р. австрійський — A. austriaca Jacq.
На полях, по засмічених місцях.— Зрідка в зах. частині УРСР і в Криму.
— Л. двічі перистороздільні. Спільне квітколоже у вигляді конуса або циліндра. Приквітки ланцетні, поступово звужені в гострячок. Р. шерстисто-волосисті .14
14. 	Р. слабо -шерстисто-волосиста. Спільне квітколоже у вигляді конуса. Зовнішні сім’янки на верхівці без окрайка. Приквітки ланцетні, цілокраї. Ст. від основи дуже розгалужене. О, (10) 20—50 см. Цв. V — IX.
14. Р. п о л ь о в и й — A. arvensis L.
Бур’ян.— Переважно у зах. лісостепових і степових районах (на захід від Дніпра).
— Р густо-шерстисто-волосиста. Спільне квітколоже у вигляді циліндра. Зовнішні сім’янки на верхівці з косо зрізаним окрайком. Приквітки довгасто-оберненояйцевидні, на кінці зазублені. Ст. від самої основи розгалужені. О, 10—45 см. Цв. VI —VIII.
15. 	P. р у с ь к и й — A. ruthenica М. В.
На сухих степових схилах, пісках, засмічених місцях і як бур’ян на полях.— Майже по всій УРСР, крім Карпат, але найбільше в лісостепових і степових районах.
Мал. 524. Роман руський:
1 — загальний вигляд, 2 — окремий кошик, 3— сім’янка, 4 — листок.
47. 	Хамемелюм — Chamaemelum Mill.
Ароматична р. з м’яким відлеглим опушенням, прямостоячими, галузистими стеблами і сидячими, стеблообгортними,двічі перисторозсіченими на лінійні, загострені частки листками. Кошики 1,5—2 (2,5) см в діам., багатоквіткові, поодинокі на довгих, необлиствлених ніжках. Обгортка перетинчаста, її листочки трав’янисті, по краю — з плівчастою облямівкою. Крайові кв. у кошику язичкові, маточкові, білі, однорядні, серединні—трубчасті, двостатеві, жовті. Спільне квітколоже видов- жено-конусовидне, цілком вкрите тупими перетинчастими лусочками. Сім’янки оберненояйцевидні, з трьома реберцями, без чубка. 2д, 15—30 см. Цв. VII—VIII.
*Х. римський, римська ромаш- ка — Ch. nobile (L.) All.
Культивують як лікарську і ароматичну декоративну р. Нерідко зустрічається здичавіло на полях, біля доріг, майже по всій УРСР.
Кошики використовують як пом’якшувальний засіб.
48. 	Анацикл. Німецька ромашка.— Апа- cyclus L.
Р. з прямостоячими простими або галузистими стеблами і двічі-тричі перисторозсіченими на лінійні частки листками. Кошики поодинокі на кінцях вгорі потовщених стебел та гілок, великі, багатоквіткові. Обгортка до 15 мм завш., її листочки трав’янисті, зовні — шерстистоповстисті, по краю — білуватопе- ретинчасті, на верхівці — буруваті. Крайові язичкові кв. маточкові, білі, зісподу трохи посмуговані, серединні — трубчасті, двостатеві, жовті. Спільне квітколоже опукле, вкрите плівчастими приквітками. Сім’янки сплюснуті, крайові — з непрозорими крилами, серединні — безкрилі, 4-гранні.
1. 	Р. зелена, розсіяноволосиста. Ст. прості або трохи розгалужені. Частки листків закінчуються білими колючими вістрячками. О, 15—30 см. Цв. VI—VIII.
*1. А. лікарський — A. officinarum
Наупе
Розводять у півд. районах як лікарську рослину. Часом дичавіє.
— Р. сіро-зелена, густоволохатоповстис- та. Ст. досить розгалужені. О, 15—20 см. Цв. VI —VIII.
*2. А. булавовидний — A. clavatus
(Desf.) Pers.
Культивують як лікарську рослину. Зрідка дичавіє.
49. 	Деревій — Achillea L.
Р. багаторічні з перисторозсіченими або рідше цілісними пилчастими листками. Кошики в складних щитках, рідко поодинокі, верхівкові. Обгортка черепитчаста, з плівчастих по краю листочків. Крайові язичкові кв. маточкові, серединні—трубчасті, двостатеві. Сім’янки довгасті або оберненояйцевидні, стиснуті, без чубка.
1. 	Ст. з одним великим верхівковим кошиком, 16—22 мм у діам. Язички квіток білі, довжина їх в 1,5—2 рази перевищує ширину. Л. двічі перисторозсічені. Обгортки напівку- лясті, 5—6 мм завд., з листочками обернено-
677


яйцевидно-ланцетними, з чорною або чорно- бурою вгорі широкою облямівкою. 2д, 10— 20 см. Цв. VII —VIII.
1. Д. Щура — A. Schurii Sch. Вір.
На вапнякових скелях в субальпійському та альпійському поясах.— В Карпатах (гори Петрос, Близниця і Піп Іван).— Східнокар- патський ендем.
— Кошики б.-м. численні в складних щитках, дрібніші. Язички приблизно однакові завд. і завш 2
2. Л. цілісні. Кв. язичкові, в кількості 6—13, білі, часто довші за обгортку . . .3
— Л. (інколи крім верхніх) перистороздільні. Язичкові кв. в кількості 4—6, білі, лілові або жовті, коротші за обгортку .6
3. Л. з тупою округленою верхівкою, по краях війчасті, від язичковидно-лопатковид- них до лінійно-довгастих. Обгортки 5—8 мм завд. Ст. просте, вгорі разом з листками рудувато-волохате. 2/., 20—40 см. Цв. VII —VIII.
2. Д. язиколистий — A. lingula¬
ta W. et К.
На скелях і полонинах в субальпійському поясі Карпат.
— Л. загострені, по краю невійчасті. Р. низинні, значно вищі, 60—180 см завв. . .4
4. Язичкових квіток 8—14. Л. голі або слабоопушені, без крапчастих залозок. Кошики 12—20 мм завш., зібрані негустим щитком. Обгортка напівкуляста, 6—7 мм завш. Л. майже голі, вузьколанцетні, до 6 мм завш., двічі пилчасті, з яйцевидно-ланцетними, спрямованими вгору зубцями. 2д, ЗО—120 см. Цв. VII — IX.
3. Д. цілолистий — A. ptarmica L.
(Ptarmica vulgaris DC.).
На вогких луках і берегах.— В Прикарпатті і на Поліссі (зах. частина) рідко.
— Язичкових квіток 7—8. Л. сіро-зелені, короткоопушені, зверху з крапчастими залозками, рівномірно-хрящувато-гостропилчасті. Кошики з квітками до 10—12 мм завш. . .5
5. Язички крайових квіток широкоеліптичні до майже округлих, 3,5—4,5 мм завш. Кошики 10—12 (15) мм завш., в багатоквітковому щитку. Обгортка 3—5 мм завш. Л. до 12 мм завш., з трикутно- або довгасто-ланцетними, спрямованими вбік зубцями. 2д, 50— 150 см. Цв. VII — IX.
4. Д. хрящуватий — A. cartilaginea (Ledeb.) Boiss. (Ptarmica cartilaginea (Ledeb.) Boiss.).
На вогких луках, по чагарниках, біля берегів.— На Зах. Поліссі.
— Язички крайових квіток майже овальні, 2,5—3 мм завд. Кошики дрібніші. Обгортки 3,5—4,5 мм завд. і завш., майже кулясті, з зеленими листочками. 2д, 50—120 см. Цв. VI — IX.
5. Д. верболистий — A. salicifolia
Bess. (A. borysthenica Klok.).
На вогких луках, по берегах.— В б. ч. УРСР, крім зах. областей.
6 	(2). Вся р. гола. Л. перистороздільні, з довгасто-овальними або коротколінійними, до 3,5 мм завд. та близько 1 мм завш., тупими, 678
майже заокругленими, короткогострокінцеви- ми, часто білуватомозолистими частками. Кв. яскраво-жовті, крайові — язичкові в кількості 5—6. 2/., 15—35 см. Цв. VI — VIII.
6. Д. г о л и й — A. glaberrima Klok.
На гранітних схилах.— В Донецькій обл., у Володарському р-ні, в заповіднику Кам’яні Могили.— Ендем. Гібридизує з A. leptophylla М. В.
— Р. б.-м. опушені 7
7. Л. гребінчастороздільні, з широким стрижнем і з розсунутими цілісними частками, лінійні або довгасті, часто назад зігнуті. Кошики зібрані в щитковидні суцвіття, по краях помітно загнуті донизу; обгортка 3—4 мм завд. Крайові кв. блідо-жовті. 2д, 10—40 см. Цв. V —VIII.
7. Д. б л і д о - ж о в т и й — A. ochroleu-
са Ehrh. (A. pectinata Willd., non Lam.).
На кам’янистих місцях і по відслоненнях (на гранітах і вапняках), рідше на пісках.— В Правобережному Степу (в Миколаївській о*бл.).
—Л. двічі або тричі перисторозсічені, але негребінчасті 8
8. Язички білі, рожеві або червоні . 9 — Язички жовті або золотисті . . .15
9. Кореневище вкорочене, багатоголове, без підземних пагонів. Кінцеві листкові частки лінійно-ланцетні. Ст. виходять пучками по 3—10. Р. сіруватоповстиста. Кв. білі або жовтувато-білі з яйцевидними обгортками 2,5—3,5 мм завд. 2/., ЗО—50 см. Цв. VI — IX.
8. Д. благородний — A. nobilis L. На степах та на сухих схилах.— На Поліссі (на півдні) зрідка, в Лісостепу, Степу та в Криму звичайно. Гібридизує з A. leptophylla М. В.
— Кореневище розгалужене, з підземними пагонами. Кінцеві листкові частки нелінійні, ширші 10
10. Стрижень листка по боках з додатковими часточками або зубцями 11
— Стрижні стеблових листків без додаткових часток по боках або іноді з поодинокими зубцями 12
11. Стрижень листка 1—2,5 (4) мм завш., на всьому протязі з виїмчасто-зубчастими частками або зубцями; частки сегментів широколанцетні або ланцетні, 0,8—2 мм завш. Обгортка здебільшого 2,5—3 мм в діам., язички крайових квіток білі або рожеві, 2,5—3 мм завш. 2д, ЗО—70 слі.Цв. VII — IX.
9. Д. розсунутий — A. distans Wald.
et Kit.
На відкритих місцях, на полонинах, в субальпійському поясі.— В Карпатах.
— Стрижень листка 1—1,5 (2) мм завш., від середини або майже з основи з проміжними перистонадрізаними або цілісними частками; кінцеві частки листків ланцетні, 0,3—1 мм завш. Обгортка звичайно 3—3,5 мм в діам.; листочки її з жовтувато-бурою облямівкою. 2д, 20—70 см. Цв. VII — IX.
10. Д. стиснутий — A. stricta Schleich.
На галявинах в лісах.— В Закарпатті, Карпатах і Прикарпатті.


12 (10). Стрижень листка 1—2лшзавш., кінцеві частки листків 0,5—1,5 мм завш. Опушення рідкувате. Кошики в щитковидних суцвіттях, листочки обгорток зелені, по краю з плівчастою, часто буруватою облямівкою. 2д, 40—100 см. Цв. VI — VIII.
11. Д. звичайний — A. millefolium L.
(A. inundata Kondr.)
• На луках, по узліссях, галявинах і біля доріг.— По всій УРСР звичайно.
Лікарська р.— Дуже мінлива р., має бага- . то форм різного таксономічного значення, звичайно нечітко відмежованих одна від одної. Дає гібриди з A. micrantha Willd.
— Стрижень листка 0,5—1 мм завш.; кінцеві частки листків вужчі, 0,1—0,6 мм завш 13
• 13. Стрижень листків коло 1 мм завш., листкові частки розставлені. Листочки обгортки з добре виявленою темною облямівкою і невеличким чубком товстих волосків на верхівці. Вся р. густоопушена довгими м’якими білими волосками. 2і, 25—50 см. Цв. , VII — IX.
12. Д. судетський — A. sudetica Opiz. На галявинах, полонинах і скелях в субальпійському поясі.— В Карпатах.
— Стрижень листків 0,5—1 мм завш., листкові частки зближені; плівчаста облямівка листочків неширока, б.-м. ясно забарвлена 14
. 14. Кінцеві частки листків лінійно-щетинисті або лінійні, 0,1—0,2 мм завш.; листочки обгортки яйцевидно-циліндричні, іноді видовжені, 1,5—2,5 (3) мм в діам., язички крайових квіток 0,9—1,5 мм завд. і 1—2 мм завш., з трьома невеличкими тупими частками на верхівці. Вся р. відлегловолохатопов- стиста. 2д, ЗО—60 см. Цв. V — IX.
13. Д. щетинистий — A. setacea Wald, et Kit. (A. millefolium var. setacea
Koch) На степах, суходільних луках, по чагарниках, біля доріг.— По всій УРСР, але переважно в Степу і в Криму.— Гібридизує з - A. millefolium L., А. раппопіса Scheele.
— Кінцеві частки листків ланцетні або лінійно-ланцетні, до 0,5—0,6 мм завш. Обгортки довгасті, 2,5—3 мм в діам.; язичкові кв. 1,5—2 мм завд. і 1,5—2,5 мм завш. Р. волохатоповстиста, особливо в молодому віці. . 30—80 см. Цв. VI —VII.
14. Д. па н нонсь кий — А. раппопіса Scheele (A. millefolium L. var. lanata
Schmalh.).
На відкритих місцях, схилах, галявинах.— По всій УРСР б.-м. звичайно, крім Гірського . Криму.
Дуже близький вид д. чорноморський (A. euxina Klok.), не так густо при- тиснутоповстистий, має кінцеві частки листків трикутні або ланцетні, тупі; язички білі; росте на приморських пісках в Степу (на півдні). Мабуть, це екологічна приморська раса.
15 (8). Стрижень листка у верхній половині з проміжними зубцями поміж основними сегментами 16
— Стрижень листка без проміжних зубців 17
16. Частки л. лінійні. Кошики в густих щитках. Язички 1—1,5 мм завд. Сім’янки клиновидно-довгасті, 1,1—1,2 мм завд. Р. сірувато-зелена, звичайно густо та притисну- то-шерстисто-пухната. 2/., 25—50 см. Цв. VI —VIII.
15. Д. H е й л ь p е й х а — A. Neilreichii Kern. (A. nobilis var. Neilreichii (Kern.)
Beck.).
На відкритих місцях по схилах гір і по чагарниках.— В Гірському Криму.
— Частки л. довгасті. Кошики в пухких щитках. Язички 0,8—0,9 мм завд. Сім’янки довгасті, коло 1,5 мм завд. Р. сірувато-зелена, але негустоволохатоповстиста. 20—ЗО см. Цв. VI —VII.
16. Д. подовий — A. micranthoides
Klok.
’По степових зниженнях (подах).— На крайньому півдні Степу і в Півн. Криму.
17 (15). Середні стеблові л. черешкові. Кошики пухнаті, 3—4лш завд. і 2—3 мм завш., на тонких, 2—6 мм завд., ніжках; сегменти листків, як і частки їх, часто б.-м. розсунуті, дво-, трироздільні. Р. сивувата, б.-м. притиснуто-повстистоопушена. 2/_, 20—40 см. Цв. VIII — IX.
17. Д. д р і б н о к в і т к о в и й — А.
micrantha Willd. (A. Gerberi M. В.).
На пісках, іноді засолених.— На Поліссі (на півдні), в Лісостепу та Степу.
Дуже близький видд. бірючанський (A. birjuczensis Klok.) росте по узбережжю Азовського моря. Щиток у нього більш скупчений, густий; сегменти листків, як і частки їх, щільно зближені.
— Середні стеблові л. сидячі. Кошики на
б.-м. довгих тонких ніжках, зібрані в пухкі плоскі щитки; обгортки коротко яйцевидні,
3— 3,5 мм у діам., з лусковидними листочками, вкритими б.-м. прямими волосками. Опушення рослини б.-м. густе й відлегле. 2/., 10— 40 см. Цв. V —VII.
18. Д. тонколистий — A. leptophyl la
М. 	В.
На сухих степах і на кам’янистих відслоненнях.— На півд. сході Лісостепу, Степу і в Криму.
Рослину, що росте в півд. степових районах УРСР та на півночі Криму, іноді вважають за var. taurica M. В. (A. taurica M. В.). Вона на зріст нижча, нерозгалужена, дуже густововнистоповстиста, сегменти листків
4— 5-роздільні, частки їх майже лінійні. Пов’язана переходами з A. leptophylla М. В.
50. 	Аргирантемум — Argyranthemum Webb, ex Sch. Вір.
Півкущик з черговими, б.-м. розсіченими або лопатевими листками на досить довгих крилатих черешках. Кошики поодинокі на кінцях стебел та численних гілок, багатоквіткові. Обгортки мисочковидні, черепитчасті, зовнішні листочки з світлою перетинчастою облямівкою, внутрішні — з великим перетинчастим додатком на верхівці, у 2—2,5 раза довші за зовнішні. Крайові язичкові кв. у кількості 10—25, маточкові, однорядні, білі, рідше жовтуваті, серединні—трубчасті,
679


двостатеві, жовті. Спільне квітколоже голе. Сім’янки різнорідні: у крайових язичкових квіток 3—4,5 мм завд., з трьома крилатими ребрами, у серединних квіток — дрібніші, до 2,5 мм завд., сплюснуті, з 5—8 поздовжніми ребрами. Ь ЗО—100 см. Цв. VII — IX (XI).
*А. кущовий.Ромашка — A. frutescens (L.) Sch. Вір. (Chrysanthemum frutescens L., Pyrethrum frutescens (L.) Willd.).
Широко культивують у багатьох сортах і формах як у кімнатних і оранжерейних умовах, так і у півд. районах у відкритому грунті.
51. Хризантема — Chrysanthemum L.
Однорічники з міцними, досить галузистими стеблами і цілісними, нерівновиїмчастозуб- частими або перисторозсіченими на лінійні частки, листками. Кошики великі, поодинокі на кінцях видовжених, вгорі потовщених стебел та гілок. Обгортка напівкуляста, черепит- часта, ЇЇ зовнішні листочки з вузькою плівчастою облямівкою, внутрішні — з широким білуватим або буруватим перетинчастим придатком на верхівці. Крайові кв. у кошику язичкові, маточкові, жовті різних відтінків або білі, однорядні; серединні кв. трубчасті, жовті, зеленуваті або темно-червоні. Сім’янки різнорідні: у крайових квіток—з 2—З випнутими крилатими ребрами, у серединних — без крил, з 5—10 однаковими реберцями, всі без чубка, солом’яно-жовті.
1. Сім’янки крайових язичкових квіток з двома дуже виступаючими, крилатими, поздовжніми ребрами. Л. цілісні, нерівновиїм- частозубчасті або перистолопатеві; нижні — короткочерешкові, верхні —сидячі. О, 20— 60 см. Цв. VI —VII (VIII — X).
1. 	X.посівна — Ch. segetum L. (Leu- canthemum segetum (L.) Stank.).
Бур’ян на полях.— Рідко, переважно у зах. частині УРСР.
— Сім’янки крайових язичкових квіток з трьома поздовжніми, ширококрилатими ребрами. Л. перисто- або двічі перисторозсічені ... .2
2. Сім’янки з двома-трьома ширококрилатими ребрами і майже непомітними поздовжніми реберцями у проміжках між ними. Серединні трубчасті кв. з темно-червоним відгином. О, 40—80 см. Цв. VI — VIII.
*2. X. к і л ю в а т а — Ch. carinatum
Schousb.
Розводять як декоративну рослину. Походить з півн.-зах. Африки.
— Сім’янки з добре помітними поздовжніми реберцями у проміжках між крилатими ребрами. Серединні трубчасті кв. з жовтим, різних відтінків, відгином. 0, ЗО—60 см. Цв. VI -VIII
*3. X. у в і н ч а н а — Ch. coronarium L.
Розводять у багатьох сортах і формах як декоративну рослину, часом зустрічається здичавілою. Походить з Середземноморської обл.
52. Королиця — Leucanthemum Mill.
Л. цілісні або б.-м. надрізано-зубчасті. Кошики поодинокі на кінцях стебел та нечисленних гілок, великі, до 6,5 см в діам. Об- 680
гортка черепитчаста, її листочки по краю перетинчасто-плівчасті, світло- або темно-бурі. Крайові кв. у кошику язичкові; кв. маточкові, однорядні, білі, серединні—трубчасті, двостатеві, жовті, дуже рідко всі кв. у кошику двостатеві. Сім’янки дрібні, гладенькі, з 5—10 однаковими, тонкими ребрами, з нерівнозуб- частим окрайком або без нього.
1. Сім’янки на верхівці з добре помітним зубчастим окрайком. Прикореневі та нижні стеблові л. округлі або округло-яйцевидні. Кошики 3—6,5 см в діам. 2д, ЗО—70 см. Цв. VII —VIII.
1. К. круглолиста — L. rotundifolia (W. К.) DC. (Chrysanthemum rotundifo- lium W. K., Pyrethrum rotundifolium W. K.
ex M. Pop.).
В гірських лісах, по чагарниках.— В Карпатах розсіяно.
— Сім’янки без окрайка. Прикореневі та нижні стеблові л. довгасті або оберненояйцевидні 2
2. Кошики (3) 4,5—6 см в діам. Листочки обгортки з буруватою плівчастою облямівкою. 2Z, 20—65 (100) см. Цв. (V) VI—VIII (IX).
2. К. звичайна — L. vulgare Lam.
(Chrysanthemum leucanthemum L.).
На сухих луках, узліссях, по чагарниках.— По всій УРСР б.-м. звичайно. Декоративна морозостійка р. З квіток можна одержувати жовту фарбу.
— Кошики дрібніші, 3—3,5 см в діам. Листочки обгортки з коричнювато-чорною плівчастою облямівкою. 2ї, 20—ЗО см. Цв. VII —VIII.
3. к. Раціборського — L. Raci- borskii М. Pop. et Chrshan. (Tanacetum subalpinum (Schur) Simonkai).
На гірських схилах, скелях.— В Прикарпатті і Карпатах зрідка.
53. 	Левкантемела — Leucanthemella Tzvel.
Р. з довгим галузистим кореневищем, міцними, прямостоячими, малорозгалуженими.до самих кошиків облиствленими стеблами і черговими, цілісними, ланцетними, по краю від-, далено-велико-пилчасто-зубчастими листками. Кошики поодинокі на кінцях стебел та гілок, великі, до 4—5,5 см в діам. Обгортка мисоч- ковидна, черепитчаста, її зовнішні листочки з вузькою буруватою, перетинчастою облямівкою, внутрішні — з широкою темно-бурою облямівкою,розширеною на верхівці і розірвано- зубчастою. Крайові язичкові кв. білі, маточкові, неплідні, серединні кв. жовті, трубчасті, двостатеві. Спільне квітколоже голе. Сім’янки всі однакові, овальні, з 8—10 (12) поздовжніми реберцями і коротким,нерівнозубчастим окрайком. 2/., 20—120 мм. Цв. VIII — IX.
Л. пізня — L. serotina (L.) Tzvel.
(Chrysanthemum serotinum L., Leucanthemum serotinum (L.) Stank., Pyrethrum uliginosum W. K.).
По заболочених місцях.— Рідко на Поліссі (Київська обл., с. Поліське, заплава р Уж) і в Степу (Одеська обл., Кілійський р-н, с. Вилкове, плавні р. Дунаю).


54. 	Ромашка — Matricaria L.
Однорічні p. з галузистими стеблами і перистими або двічі-тричі перисторозсіченими на лінійні частки листками. Кошики поодинокі на кінцях стебел та гілок; крайові кв. язичкові, маточкові, білі, серединні—двостатеві, трубчасті, жовті або всі кв. у кошику трубчасті, двостатеві, жовті. Обгортка черепитчаста, її листочки по краю плівчасті. Спільне квітколоже голе, без лусочок, всередині здебільшого порожнисте. Сім’янки довгасті, трохи зігнуті, з 3—5 реберцями, без чубка або часом з плівчастим окрайком у вигляді коронки.
1. Крайові язичкові кв. у кошику відсутні. Всі кв. однакові, трубчасті, двостатеві, жовті. Кошики дрібні, 5—8 (10) мм в діам. Л. двічі-тричі перисторозсічені. Р. дуже ароматична, утворює густі зарості. ©, 15—ЗО см. Цв. VI—VIII.
1. Р. без’язичкова — M. matri- carioides (Less.) Porter exBritton (Matricaria discoidea DC., Chamomilla discoidea Gay, Chrysanthemum suaveolens Aschers.).
На засмічених місцях, вигонах, по дорогах і в посівах.— По всій УРСР звичайно. Занесена з Півн. Америки.
— Крайові кв. у кошику язичкові, маточкові, білі, серединні — трубчасті, двостатеві,’ жовті 2
2. Вся р. гола. Ст. прямі. Л. двічі-тричі перисторозсічені на лінійні частки. Кошики 12—25 мм в діам. ©, 10—Щем. Цв. VI —VIII.
2. 	Р. лікарська — М. recutita L.
Мал. 525. Ромашка лікарська: 1 — загальний вигляд рослини, 2 —квітколоже в розрізі, 3, 4 — сім’янки.
(M. chamomilla L., Chrysanthemum chamo» milia Patze).
Нерідко культивують як лікарську рослину, легко дичавіє і зустрічається як бур’ян.— Майже по всій УРСР. Походить із Зах. Європи.
— Вся р. б.-м. опушена. Ст. висхідні. Л. непарноперисті, з кількома парами цілісних бокових овальних листочків. Кошики дрібніші, 7—10 мм в діам. ©, 8—15 мм. Цв. VIII.
3. Р. Цвєльова — M. Tzvelevii Pobed.
(M. chamomilla L. p. p.).
На щебенистих схилах гір.— Рідко у Півд. Криму (Кримська обл., окол. Судака, гора «Болван»).
55. Триреберник — Tripleurospermum Sch.
Вір.
Р. гола, з прямостоячими, б.-м. розгалуженими і до самих кошиків улисненими стеблами. Л. двічі-тричі перисторозсічені на лінійні частки. Кошики 1,5—4 см в діам., поодинокі на кінцях стебел та гілок. Обгортка черепитчаста, її листочки по краю з перетинчастою облямівкою Крайові язичкові кв. маточкові, білі, однорядні, серединні кв.— двостатеві, трубчасті, жовті. Спільне квітколоже дрібногорбочкувато-ямчасте, без лусочок, всередині непорожнисте. Сім’янки чорнуваті, оберненопірамідальні, впоперек зморшкуваті, з черевного боку з трьома виступаючими світло-жовтуватими ребрами; на верхівці сім’янки є короткий, нерівнохвилястий перетинчастий окрайок. ©, Q, 15—60 см. Цв. V — X.
Т. непахучий — Т. inodorum (L.)
Sch. Вір. (Matricaria inodora L., Chrysanthemum inodorum L.).
Бур’ян на полях, городах, вздовж доріг, по засмічених місцях.— По всій УРСР б.-м. звичайно.
56. Маруна. Піретрум — Pyrethrum Zinn.
Багаторічні р. з прямостоячими, б.-м розгалуженими стеблами і глибокороздільними або розсіченими, рідше цілісними листками. Кошики багатоквіткові, поодинокі або зібрані негустим щитком. Обгортка черепитчаста, її листочки по краю з перетинчастою облямівкою. Крайові кв у кошику язичкові білі, серединні кв трубчасті, жовті, рідше всі кв. у кошику трубчасті, жовті Спільне квітколоже плоске або б.-м. опукле, голе Сім’янки призматичні, з 5—10 однаковими поздовжніми реберцями, без чубка, з цілісним або зубчастим перетинчастим окрайком
1. Л цілісні, довгасто-еліптичні, по краю
зарубчасто-зубчасті 2
— Всі л. один раз або двічі-тричі перисторозсічені або лише самі верхні — цілісні .3
2. Крайові кв у кошику язичкові, білі, серединні трубчасті, жовті Кошики 6—8 мм в діам. 2/.. ЗО—60 (80) слс Цв VII-VIII (IX).
*1. М. бальзамічна — P balsamita
(L.) Willd.
Культивують переважно у ботанічних садах. Декоративна, лікарська і ефіроолійна р. Походить з Малої Азії.
— Всі кв. у кошику трубчасті, жовті. Кошики близько 7 мм в діам. 2/., 50—120 см. Цв. VIII — IX.
681


*2. М. велика, кануфер — P. majus (Desf.) Tzvel. (P. tanacetum DC., Tanacetum balsam ita L., Chrysanthemum balsam ita Schmalh).
Розводять в садах i на городах як лікарську та овочеву культуру, часом дичавіє. Р. містить ефірне масло; використовують як прянощі. Вживають як болезаспокійливий засіб та для виведення глистів. Походить з Півд. Європи.
З (1). Р. до 15 см завв., з простими стеблами і поодинокими на них кошиками, 2—3,5 (4) см в діам. Крайові кв. язичкові, білі, однорядні, серединні — численні, жовті. Листочки обгортки з чорнуватою перетинчастою облямівкою по краю. 2д, 10—15 см. Цв. VII— VIII.
3. 	М. а л ь п і й с ь к а — P. alpinum (L.) Schrank (Chrysanthemum alpinum L., Leu- canthemum alpinum (L.) Lam., Tanacetum alpinum (L.) Schult.).
На гірських луках, лісових галявинах до поясу криволісся.— Рідко в Карпатах.
— Р. до 150 см завв., у верхній частині розгалужені. Кошики складають б.-м. густий щиток, рідше їх по 2—3 на рослині. Листочки обгортки з світлою, рідше темно-буруватою облямівкою по краю. Крайові язичкові кв. білі 4
4. Л. в обрисі широкояйцевидні, двічі-
тричі перисторозсічені, їх частки з тупими зубчиками 5
— Л. в обрисі довгасті, одно або двічі перисторозсічені, з б.-м. гострими зубчиками 7
5. Дуже ароматична, шовковистосіро- повстиста р. Ст. від середини досить розгалужені, з стрункими, довгими, вгорі неулис- неними гілками, кожна з яких закінчується кошиком 3—3,5 см в діам. Язичкові кв. з 4 добре помітними поздовжніми жилками, на верхівці 3-зубчасті. 2д, 20—ЗО см. Цв. VI— VII.
*4. М. цинерарієлиста, далматська ромашка — P. cinerariifolium Trev. (Tanacetum cinerariifolium (Trev.) Sch. Bip.).
Культивують як лікарську (інсектицидну) рослину. Часом дичавіє. Містить складну інсектицидну речовину — піретрин, з якої виготовляють препарати (порошок «піретрум») для знищення шкідливих комах. Походить з Балканського півострова (Далмації).
— Р. менш ароматичні, з незначним м’я- коповстистоволосистим опушенням або майже голі. Язичкові кв. з 5 поздовжніми жилками, на верхівці виїмчасті 6
6. Розсіяноволосиста або майже гола р. Кошики 15—18 мм в діам. Язички крайових квіток оберненояйцевидні, в 2 рази довші за обгортку. 30—80 см. Цв. VI —VII.
*5. М. д і в о ч а — P. parthenium (L.) Sm. (Matricaria parthenium L., Chrysanthemum parthenium (L.) Pers.) Часто розводять як ароматичну рослину. Нерідко дичавіє. Походить із Зах. Європи.
— Р. б.-м. густоопушена, принаймні у молодому віці. Кошики 15—20 мм в діам. 682,
Мал. 526. Маруна щиткова:
/ — крайова язичкова квітка, 2 — серединна трубчаста квітка, 3 — сім’янка.
Язички крайових квіток довгасті, в три рази довші за обгортку.2/., 40—60 см. Цв. VIII —X.
6. М. партенієлиста — P. parthe- nifolium Willd. (Chrysanthemum parthenifo- lium (Willd.) Pers., Tanacetum parthenifo-
lium (Willd.) Sch. Bip.).
Розводять як ароматичну рослину. Часом дичавіє. Дикоросло зустрічається лише в гірських лісах Криму.
7 	(4). Л. до 25—30 см завд., 15—16 см завш., перисторозсічені, з довгасто-ланцетними, по краю нерівновеликозубчастими частками. Кошики дрібні, 5—7 (8) мм в діам., численні, зібрані густим щитком. Язичкові кв.
5—g мм завд., до самого суцвіття улиснені. 4, 40—100 (150) см. Цв. VI —VIII.
7. М. великолиста — P. macrophyl- lum Willd. (Chrysanthemum macrophyl-
lum W. K.).
В лісах, по чагарниках.— Рідко в Лісостепу, можливо, як здичавіла (Київська обл., Біла Церква, біля Олександрії).
— Л. менші, двічі перисторозсічені, з довгасто-ланцетними частками першого порядку, розсіченими на яйцевидно-ланцетні, по краю зубчасті частки другого порядку. Кошиків на рослині небагато, 2—10 (16), під час цвітіння вони 2,5—5,5 (9) см в діам., складають розлогий щиток. Язичкові кв. 15—18 мм завд 8
8. 	Обгортка сплюснуто-куляста, Ті ширина в 2—3 рази більша за довжину, при основі широко заокруглена. Зубчики перисторозсі-


чених листків тупуваті. 2д, ЗО—150 см. Цв. V—VII.
8. М. щиткова — P. corymbosum (L.)
Willd. (Chrysanthemum corymbosum L.).
На узліссях, лісових галявинах, по чагарниках, по сухих луках.— По всій УРСР б.-м. звичайно.
— Ширина обгортки не більше як у 1,5 раза перевищує довжину, при основі обгортка конусовидно-звужена. Частки і зубчики пе- ристорозсічених листків загострені. 2/., 25—70 (100) см. Цв. VII —VIII.
9. М. К л у з і я — P. Clusii Fisch, ex Reichenb. (P. subcorymbosum Schur, Tanace-
tum subcorymbosum (Schur) Simonk.
На схилах і по сухих гірських луках, від підніжжя гір до поясу криволісся і субальпійських луків.— В Карпатах, Прикарпатті і Опільських лісах.
57. 	Цижмо — Tanace tum L.
Багаторічні р. з міцним галузистим кореневищем. Л. перисто- або двічі перисторозсічені.
Мал. 527. Пижмо звичайне:
1 — серединна квітка, 2 — крайова квітка.
Кошики4,5—12мм в діам., широкі, дисковид- но-сплюснуті, багатоквіткові, зібрані густим плоским щитком. Обгортка багаторядна, черепитчаста. Всі кв. у кошику жовті, крайові — маточкові, з тризубчастим язичком, однорядні, серединні—двостатеві, трубчасті, з 5-зубчастим відгином або всі кв. у кошику трубчасті, зовнішні з них маточкові, з трьома зубчиками на верхівці, останні — двостатеві, з 5 зубчиками; часом усі кв. з 5-зубчастим відгином. Спільне квітколоже голе. Сім’янка без чубка, гладенька, 5-гранчаста.
1. 	Р. майже цілком гола, зелена, дуже ароматична. Л. у загальному обрисі довгасто- яйцевидні, перисторозсічені, їх частки широкі, гребінчасто-зубчасті. Кошики 7—10 (12) мм в діам., без язичкових квіток. 2д, 50—150 см. Цв. VI — IX.
1. П. звичайне — T. vulgare L. (Chrysanthemum tanacetum Vis.).
На сухих луках, по берегах річок, по узліссях, по чагарниках, іноді як бур’ян.— По всій УРСР б.-м. звичайно.
Мал. 528. Пижмо тисячолисте:
1 — загальний вигляд рослини, 2 — крайова язичкова квітка, 3 — серединна трубчаста квітка.
Ефірне масло з туйоном, яке одержують з цієї рослини, використовують у пивоварній промисловості. Гірка речовина—танацетін має інсектицидну дію.
— Р. сірувато-зелені, розсіяноволосисті або цілком сірі від густого опушення, з більш низькими, 10—50 см завв., стеблами. Л. в загальному обрисі довгасто-лінійні, двічі перисторозсічені, з дрібними вузьколінійними частками. Кошики 4,5—12 (13) мм в діам., крайові кв. у них короткоязичкові ... .2
2. 	Р. розсіяноволосиста, сірувато-зелена. Ст. при основі здерев’янілі. Л. з численними крапчастими залозками. Кошики 4,5— 5,5 мм в діам. Язичкові кв. дуже короткі, майже однакової довжини з внутрішніми листочками обгортки. 2/., ЗО—50 см. Цв. VI —VII.
2. П. Пачоського — T. Paczoskii (Zefir.) Tzvel. (Pyrethrum Paczoskii Zefir.,
683


P. achilleifolium ssp. Wisockianum Pacz.).
На кам’янистих і щебенистих схилах, на степах.— В Криму, у степових і лісостепових районах.
— Р. майже цілком сірі від густого притиснутого білуватого або жовтуватого опушення. Кошики у розлогому щитку ... .3
3. 	Сіруватотонкоповстиста р. з повзучим кореневищем. Ст. поодинокі або їх по 2—З, прямі або підведені, частки листків здебільшого по краю зазублені, 3—6 мм завш. Кошики 6—10 (12) мм в діам., у рідкому щитку. 2д, 12—50 см. Цв. VI —VII.
3. П. тисячолисте — Т. millefolium (L.) Tzvel. (Anthemis millefolia L., Chrysanthemum millefoliatum L., Pyrethrum mil-
lefoliatum Willd.).
В степах, на степових схилах, кам’янистих, вапнякових і крейдяних відслоненнях.— У Лісостепу і Степу б.-м. звичайно (крім крайніх зах. районів).
— Р. жорсткуватогустоповстиста, з міцним галузистим кореневищем, утворює пухкі дернинки. Частки листків здебільшого цілокраї, 0,7—3 мм завш. Кошики 8—12 (13) мм в діам., у б.-м. щільному щитку.2і, 15—35 см. Цв. V-VII.
4. П. одеське — Т. odessanum (Klok.)
Tzvel. (Pyrethrum odessanum Klok.).
На степових схилах, кам’янистих і вапнякових відслоненнях. — У Степу, переважно на Правобережжі, рідше у зах. частині Лівобережжя (Запорізька обл., Якимівський і Приазовський р-ни).
58. 	Дендрантема — Dendranthema (DC.) Des Moul.
Півкущі, кущі або багаторічні трав’янисті р., з дуже галузистими, розсіяном’якоопуше- ними стеблами і гілками. Кошики до 7,5— 10 см, а у форм з малорозгалуженими стеблами до 20 см в діам., з багаторядно розміщеними язичковими квітками. Обгортка черепитчаста, її листочки по краю плівчасті. Спільне квітколоже плоске, без лусочок. Всі сім’янки майже однакові, довгасті, з 5—10 реберцями.
1. Л. (принаймні прикореневі і нижні стеблові) двічі перисторозсічені, з вузько- або довгасто-лінійними, розсунутими по осі частками. Язичкові кв. рожеві різних відтінків або лілуваті. Кошики 3—6 см в діам.2д, 25—60 см. Цв. VII — IX.
1. Д. Завадського — D. Zawadskii
(Herb.) Tzvel. (Chrysanthemum Zawadskii Herb., Tanacetum Zawadskii (Herb). B. Pawl., Pyrethrum Zawadskii (Herb.) Nym. На кам’янистих, вапнякових схилах.— В
Карпатах, до середнього гірського поясу.
— Л. перисто- або пальчастолопатеві, зі з’єднаними при основі, більш широкими, довгастими або яйцевидними частками. Язичкові кв. жовті, білі або рожеві різних відтінків...2
2. Кошики численні, 2,5—4 (5) см в діам.; обгортки 0,8—2 см завш. Язичкові кв. звичайно жовті (рідше інакше забарвлені). Л. досить глибоко перистороздільні, з широкими, великозубчастими частками, верхні — майже цілісні. 2д, 25—100 см. Цв. (VII) VIII—IX (X).
684
*2. Д. і н д і й с ь к а — D. indica (L.) Des Moul. (Chrysanthemum indicum L., Tanacetum indicum (L.) Sch. Bip.).
Широко культивують як декоративну рослину у багатьох сортах і формах. Походить з. Китаю.
— Кошиків на рослині небагато, більших розмірів, 15—20 см в діам.; обгортка 2—4 см завш. Язичкові кв. білі або рожеві, різних відтінків, рідко жовті. Л. тверді, перисто- або- пальчастолопатеві, розділені не більше ніж досередини, їх частки або лопаті широкі, покраю зубчасті. 2/., 25—100 см. Цв. VII— IX.
*3. Д. шовковицелиста — D. то- rifolium (Ramat.) Tzvel. (Chrysanthemum morifolium Ramat., Ch. indicum auct.,
non L.).
Широко розводять у багатьох сортах і формах як декоративну рослину у відкритому грунті — в садах, парках, біля садиб та в- оранжерейних і кімнатних умовах. Культивують під назвою великоквіткових японських або китайських хризантем. Сорти обох згаданих видів розрізняються забарвленням квіток, формою, суцвіття, ступенем махровості кошиків. У практиці квітківництва дендрантеми (хризантеми) об’єднують у такі головніші групи: немахрові (з 1—5 рядів язичкових квіток у кошику), помпонні (кошики численні, щільно складені), анемовидні (крайові кв. великі, плоскі, горизонтальні, серединні — короткі, трубчасті) і японські хризантеми ( з кошиками великих і різноманітних квіток). Кожна з груп має багато сортів, що відрізняються, в першу чергу, різноманітним забарвленням квіток. Походить з Китаю або з Японії.
59. 	Полин — Artemisia L.
Однорічні і багаторічні трав’янисті р. або півкущі з перистороздільними, рідко цілісними листками, звичайно б.-м. опушені. Суцвіття волотисте. Кошики дрібні, з обгорткою з черепитчасто розміщених, по краю або майже цілком плівчастих листочків. Крайові кв. в кошику маточкові, з нитковидно-трубчастим, безколірним, плівчастим, 2—3-зубчастим віночком або їх немає; серединні — трубчасті, вгорі розширені, двостатеві або всі кв. однакові. Приймочка звичайно дволопатева, з тупими на кінці лопатями. Сім’янки видовжено- оберненояйцевидні, дрібні, на верхівці заокруглені, без чубка.
1. Спільне квітколоже волосисте. Р. білуваті від густого опушення 18
г — Спільне квітколоже голе 2
2. Л. та черешки їх при основі без вушок. Півкущ з міцним запахом. Кошики кулясті, дрібні, б.-м. пониклі. Л. голубувато-зелені, знизу сіруваті від опушення. Стеблові л. двічі перисторозсічені, з вузьколінійними загостреними кінцевими частками. Ъ, 60—150 см. Цв. VII — X.
*1. П. б о ж е дерево — A. abrota- num L.
Культивують переважно в зах. обл. Р. ароматична. Походить з Півд. Європи.
— Л., іноді лише черешки їх при основі з вушками. Р. дикорослі З


3. Усі кв. в кошику однакові, плідні, в
кількості 3—8. Р. характерні для засолених грунтів, з дуже міцним специфічним запахом 15
— Кв. в кошику неоднакові: крайові маточкові, нитковидно-трубчасті, серединні — -більші, трубчасті, двостатеві 4
4. Маточкові крайові кв. плідні, серединні неплідні 5
— Усі кв. в кошику плідні 9
5. Озимий однорічний або дворічник з тонким вертикальним коренем. Кошики дуже дрібні, 1—1,5 мм у діам., пониклі, розміщені на гілочках волоті однобічно; обгортки голі, блискучі. Л. двічі або тричі перистороздільні; нижні з лінійно-ланцетними-або лопатковидними кінцевими частками, верхні з багато вужчими, нитковидними. ©, Q, ЗО—70 см. Цв. VII—VIII.
2. П. віниковий — A. scoparia Wald.
et Kit.
Бур’ян на відкритих місцях. У півд. частині Полісся, в Лісостепу, в Степу і Криму б.-м. звичайно.
— Багаторічники або півкущики. Кошики більших розмірів 6
6. Л. лінійно- або довгасто-ланцетні. Середні стеблові — суцільні; нижні — на верхівці роздільні, з 2—3 частками. Р. гола. Волоть вузька. Кошики кулясті. 2/., 40—150 см. Цв. VII — IX.
3. П. естрагон — A. dracunculus L.
По берегах річок, в балках.— В Лісостепу і в Степу розсіяно.— Культивують. Л. та ст. вживають при засолюванні огірків як прянощі. Каротиноносна р.
— Усі л., крім верхівкових, перистороздільні, рідше трійчасті 7
7. Нижні стеблові л. перисторозсічені або трійчасті, середні — трійчасті. Суцв.— китицевидна волоть або китиця. Приквіткові л. дещо м’ясисті, темно-зелені. Листочки обгортки від яйцевидних до видовжено-еліптич- них, блискучі, голі, з білуватою або ясно-буруватою плівчастою облямівкою. Кв. жовтуваті або червонуваті. 2/., 25—60 см. Цв. VI — VIII.
4. 	П.солянковидний — A. sal- soloides Willd. (A. tanaitica Klok.). На крейдяних відслоненнях.— На Лівобережжі, в Лісостепу і Степу в басейні р. Дінця.
— Нижні стеблові л. двічі-тричі перисторозсічені, середні — перисті. Суцв. — б.-м. широка розлога волоть 8
8. Півкущик, ст. внизу здерев’янілі. Кошики б.-м. розставлені на довгих бокових гілочках в дуже гіллястій широкорозлогій волоті. 2д, 50—120 см. Цв. VII —VIII.
5. 	П. пісковий — A. arenaria DC.
На пісках материкових та приморських.— В степовій зоні і в Криму.
Дуже близький вид п. Черняева (A. Tschernieviana Bess.) — зовсім гола р. з менш розсіченими листками, росте на пісках по р. Дніпру та по р. Дінцю.
— Трав’яниста р. з стеблами, здерев’янілими в нижній частині. Кошики зближені,
б.-м. групами або клубочками, на бокових гілочках б.-м. широкої волоті. 2д, ЗО—60 см. Цв. VII — IX.
6. П. польовий — A. campestris L.
(A. dniproica Klok.).
На річкових пісках та на сухих луках.— На Поліссі (на півдні), в Лісостепу і в Степу звичайно. Близький вид п. Маршалл а—
A. Marschalliana Spreng., .(A. inodora M.
B, , non Mill.)—більш опушений, з вужчими частками листків, кошики 1,5—2,5 мм в
Мал. 529. Полин солянковидний:
1 — загальний вигляд, 2 — суцвіття, 3 — окремий кошик (збільш.), 4 — листок.
діам., з 6—15 квітками, росте на степових схилах, на відслоненнях, на материкових пісках і в соснових борах.
9 (4). Темно-зелена р. з приємним ароматом, на час цвітіння зовсім гола. Стеблові л. двічі перистонадрізані з дрібнозубчастим вгорі стрижнем. Суцв. волотевидне, з похилими кошиками. О, ЗО—100 см. Цв. VII —VIII.
7. 	П. однорічний — A. annua L. Бур’ян по всій УРСР, дуже розсіяно.
— Багаторічні трав’янисті р. або півкущики. Л. інакше розсічені 10
10. 	Цілком трав’яниста р. Л. великі, зверху темно-зелені, зісподу білуватоповстисті, перистороздільні, з широкими частками. Волоть густувата. Кошики видовжено-еліп- соїдальні або довгасто-яйцевидні; обгортки повстисто-павутинисті. 2/., 50—150 см. Цв. VII —VIII.
8. 	П. з в и ч а й н и й — A. vulgaris L.
685


По берегах річок, на вогких луках, бур’ян.— По всій УРСР звичайно. Фарбувальна р.
— Р. з розвиненим здерев’янілим кореневищем або півкущики. Л. б.-м. розсічені, з вузькими кінцевими частками, недвоколір- ні Н
11. Півкущ здерев’янілий майже до верхівки, з жовтувато-бурою корою, задовгою, великою, рідкуватою волоттю. Л. черешкові, двічі або тричі перисторозсічені, з вузьколі- нійними або в нижніх л. ланцетними частками, в обрисі яйцевидні., Ь 80—170 см. Цв. VII —VIII.
9. 	П. в и с о к и й — A. procera Willd.
(A. elatior Klok., A. paniculata auct., non Lam.).
По берегах річок на піскуватому грунті, іноді розводять в садках і на городах.— В Лісостепу і в Степу (на сході).
— Невисокі, здерев’янілі лише при основі, р. з іншими ознаками 12
12. Півкущик притиснутобілоповстис- тий. Л. зосереджені при основі стебла, де утворюють розетку, а також на вкорочених неплідних пагонах. Верхівкові л. цілісні, а всі інші черешкові, перисто- або неповно двічі перисторозсічені, з гребінчасто розміщеними нечисленними сегментами; останні частки листків довгасті, 0,5—2 мм завш. Суцв. волотисте, рідкувате. Кошики півкулясті або широкояйцевидні, пониклі. 2/., 10—40 см. Цв. VI —VIII.
10. 	П. б і л и й — A. hololeuca М. В.
На крейдяних відслоненнях.— На Лівобережжі Лісостепу і в Степу (по р. Дінцю та його притоках, а також у Приазов’ї на р. Кринці). Рідка ендемічна реліктова р.
— Багаторічники з трав’янистими або ледве здерев’янілими при основі стеблами та здерев’янілим кореневищем, з сіруватим і не- павутинистим опушенням. Л. інакше розсічені 13
13. Л. зверху зеленуваті, зісподу тонко- сірувато або спочатку білуватоповстисті. Середні стеблові л. сидячі, двічі перистороздільні, з коротколінійними, плоскими частками. Кв. голі. Волоть вузька й густа. Кошики півкулясті. 2/., 40—80 см. Цв. VII — IX.
11. П. понтійський — A. pontica L.
На узліссях, по степових чагарниках, на схилах і сухих луках.— У Лісостепу, в Степу і в Криму.
— Л. з обох боків сіруваті від густого опушення. Кв. на верхівці волосисті . .14
14. Кінцеві частки листків вузьколінійні, 0,25—1,2 мм завш. Кошики 2—3 мм завд., трохи пониклі. Вся р. білувата від густого шовковистого опушення; дає кореневі паростки, стеблові л. від 2—3-роздільних до двічі перисторозсічених. Волоть рідкувата. 2д, 20—70 см. Цв. VII —VIII.
12. П. австрійський — A. austriaca
Jacq.
На степових схилах, на відслоненнях, сухих луках, як бур’ян по відкритих місцях.— В б. ч. УРСР, крім Карпат і півночі Полісся.
686
— Кінцеві частки листків лінійно-довгасті, 0,5—2 мм завш. Кошики 3—4 мм завд;, пониклі. Вся р. притиснутосіруватоповстиста. Неплідні пагони короткі, густо облиствлені. Стеблові л. перисторозсічені з перисторозділь- ними або вище по стеблу цілісними сегментами. Суцв. волотисте, вузьке, густувате, майже безлисте. 2/., 25—80 см. Цв. VII — IX.
13. П. в і р м е н с ь к и й — A. armeniaca
Lam.
На вапнякових схилах дуже рідко в Степу (Дніпропетровська обл., Павлоградський р-н, Межирічі, Херсонська обл., Новомаячківсь- кий р-н, Дніпряни).
15 (3). Ст. й під час цвітіння білуваті від дуже густого павутинисто-повстистого опушення або зеленувато-сірі. Л. влітку відмирають; нижні—тричі перисторозсічені, середні— двічі перисті, верхні л. звичайно значно перевищують кошики суцвіття; останні частки листків нитковидні, 0,2—0,4 мм завш. Волоть досить стиснута. Кошики густо розміщені на коротких і притиснутих гілочках другого порядку, майже сидячі, завжди прямостоячі, еліпсоїдальні. 2/., ЗО—50 см. Цв. IX — X.
14. П. к р и м с ь к и й — A. taurica Willd.
На солонцях, на сухих степах по берегах Сиваша і по всьому морському узбережжю Кримського півострова у великій кількості.
Дає гібриди з A. maritima L., які М. В. Клоков вважає за окремий вид A. pseudofragrans Klok.
— Р. іншого вигляду. Останні частки листків вузьколінійні, лінійні або лінійно- клиновидні, до 0,8—1,5 мм завш. Волоть розлога. Верхівкові покривні л. при кошиках набагато коротші за них 16
16. Нижні л. двічі або тричі перисторозсічені, кінцеві частки їх лінійні, плоскі, середні стеблові — короткочерешкові або сидячі, одноразово або двічі перисторозсічені, верхні приквіткові — часто перевищують китицю, сидячі. Кв. в кількості 7—10. 2/., 20— 40 см. Цв. VIII — IX.
15. П. приморський — A. maritima L. (A. BoschniaKiana (Bess.) DC.). По узбережжю Чорного та Азовського морів і Сиваша звичайно.
— Л. іншого вигляду 17
17. Р. сіруватоповстиста, але на кінець вегетації опушення рідшає. Не утворює густих дернин, з небагатьма неплідними пагонами або зовсім без них. Кінцеві частки нижніх листків довші (звичайно 1—10 мм завш.), на верхівці гоструваті. 2д, ЗО—50 см. Цв. VI— IX.
16. П. одноматочковий — А. то- nogyna Wald, et Kit. (A. salina auct., non Willd., A. stepposa Kell., A. praticolaKlok.). На засолених луках, солонцях і солончаках по річкових терасах.— На півдні Лісостепу, Степу і в Криму.
— Р. білуватоповстиста, до кінця вегетації майже повністю зберігає опушення, звичайно утворює б.-м. густі дернини з відносно багаточисленними вкороченими неплідними пагонами і з декількома квітконосними стеблами. Кінцеві частки нижніх листків в серед¬


ньому коротші (1—5 мм завд.), на верхівці тупі або тупуваті. 2/., 15—50 см. Цв. VII— IX.
17. 	П. к p е й д я н и й — A. cretacea Kotov (A. Lercheana auct., non Webb).
На відслоненнях крейди.— На Лівобережжі в Степу. На півн. сході і в Донецькому Лісостепу (в Харківській та Луганській обл.).
18 (1). Р. висока, трав’яниста, сірувато- срібляста від повстистого опушення з великими двічі-тричі перисторозділеними на лінійно-довгасті тупі частки стебловими листками.
Мал. 530. Підбіл звичайний.
Він. голі. Корінь міцний, здерев’янілий, утворює паростки. Р. гіркувата на смак. 2/., 50— 120 см. Цв. VII — IX.
18. П. г і р к и й — A. absinthium L.
Рудеральний бур’ян.— По всій УРСР звичайно.— Р. лікарська.
— Низенький півкущ, сріблястоповстис- тий. Прикореневі л. черешкові, одно, двічі трійчасторозсічені, середні стеблові — сидячі, перисторозсічені, верхні — пальчасто-5— 7-роздільні. Він. волохато-волосисті. Корінь товстий, вертикальний, з багатьма вкороченими здерев’янілими пагонами. 2/., 10—20 см. Цв. VIII.
19. П. к а в к а з ь к и й — A. caucasica
Willd. (A. lanata DC., A. argentea Klok.,
A. lanulosa Klok.)
На кам’янистих місцях та по відслоненнях.— В Степу (в Донецькій обл. в Старо- Бешівському p-ні, коло Роздільного рідко), в Криму звичайно.
60. 	Підбіл — Tussilago L.
Кореневище повзуче, вкрите яйцевидно- ланцетними лусковидними листками; після цвітіння розвиваються прикореневі округло- серцевидні, кутасто-нерівнозубчасті, зісподу білоповстисті, зверху голі л. Кошики поодинокі з циліндричною обгорткою, спільне квітколоже голе. Кв. золотисто-жовті, крайові — язичкові, маточкові, плідні, розміщені кількома рядами; серединні — трубчасті, двостатеві, неплідні. Сім’янки циліндричні, з 5—10 реберцями, голі, з чубком. 2/., 10— 25 елі. Цв. Ill—V.
П. звичайний, мати-й-мачуха —
Т. farfara L.
На глинистих схилах.— По всій УРСР. Лікарська р.; л. застосовують як відхаркувальний засіб.
61. 	Кремена — Petasites Mill.
Р. з повзучим кореневищем і великими прикореневими листками. Стеблові л. лусковидні. Кошики з дзвоникуватою обгорткою, різнорідно-дводомні, у одних екземплярів рослин з небагатьма крайовими тонкотрубчастими, маточковими квітками й численними двостатевими неплідними; у інших — з численними крайовими нитковидними або косо зрізаними і майже язичковими маточковими, плідними квітками й небагатьма серединними двостатевими неплідними. Сім’янки лінійні, з реберцями й чубком.
1. Прикореневі л. трикутно-серцевидні, з 2—3 лопатями при основі, зісподу білувато- повстистоопушені, пізніше майже голі. Стеблові л. стеблообгортні, широколанцетні, голі, верхні—ланцетно-лінійні. Квітконосні ст. гранчасті, клочкувато-пухнаті. Суцв. колосовидно-щитковидне. Кошики 5—8 мм завд.,
1—1,5 мм завш.; маточкові кв. білі або білувато-жовті; приймочки двостатевих квіток яйцевидні. Сім’янки в 3—4 рази коротші за чубок, циліндричні, трохи ребристі. 2/., 15— 40 см. Цв. IV — V.
1. 	К. несправжня — P. spurius (Retz.) Reichenb. (P. tomentosus DC.). По піщаних берегах річок.— На Поліссі рідко, в Лісостепу і Степу звичайно.
— Прикореневі л. округло-яйцевидні, стеблові — яйцевидні. Кв. брудно-пурпурові або жовтувато-білі 2
2. 	Кореневище бульбовиднопотовщене. Прикореневі л. довгочерешкові, округло-трикутні, при основі серцевидні, з боків з 2—3 лопатями, по краю дрібнонерівнозубчасті, зісподу сіруватоповстистоопушені. Стеблові л. широкояйцевидні, верхні—ланцетні. Ст. товсті, білопавутинистоопушені. Суцв. густе, колосовидне, 6—10 см завд., при плодах до 20 см завд.; кошики 5—8 мм завд. Кв. брудно- пурпурові (запашні), лопаті приймочки у двостатевих кв. яйцевидні, тупі. 2/., ЗО— 60 елі. Цв. IV —V.
2. К. г і б р и д н а — P. hybridus (L.)
Gaertn. (Р. officinalis Moench) По вологих місцях, по берегах річок.— На Поліссі і в Лісостепу нерідко; в Карпатах і в гірському Криму розсіяно. Лікарська р.
— Кореневище рівномірнопотовщене. Прикореневі л. округло-серцевидні, великозубчасті, зісподу білуваті, м’якоклочкувато- повстисті. Стеблові л. довгасто-яйцевидні, по краях і у верхній частині павутинистобіло-
687


повстисті, загострені. Ст. тонкі, білоповстисто- волосисті. Суцв. нещільне, на початку цвітіння майже щитковидне, пізніше — колосовидно-волотисте, 15—ЗО см завд.; кошики близько 15 мм завд. Кв. жовтувато-білі; лопаті приймочки у двостатевих квіток лінійно-ланцетні, гострі. 2д, 30—60 см. Цв. IV — V.
3. К. б і л а — P. albus (L.) Gaertn.
По вологих лісах, по ярах, по берегах.— В Карпатах, Закарпатті і Прикарпатті нерідко.
62. 	Підбілик — Homogyne Cass.
Кореневище повзуче; прикореневі л. в розетці, зимуючі, довгочерешкові, округло- нирковидні, по краю виїмчасто-зубчасті, зісподу розсіяноопушені. Квітконосне ст. просте, шерстистоопушене. Стеблові л. нечисленні; нижні л. стеблообгортні, широкояйцевидні, верхні — вузьколанцетні. Кошики поодинокі, з однорядною циліндричною обгорткою. Крайові кв. однорядні, трубчасті, маточкові, плідні, серединні—двостатеві, трубчасті, плідні, лілуваті. Сім’янки циліндричні, борозенчасті, близько 5 мм завд., з чубком, вдвоє довшим за сім’янку. 2д, Ю—20 си. Цв. V —VI.
П. альпійський — Н. alpina (L.) Cass.
На субальпійських луках, гірських схилах, в гірських лісах, по берегах струмків.— В Карпатах звичайно.
63. 	Ерехтитес — Erechtites Rafin.
Ст. дуже розгалужене. Нижні л. короткочерешкові, довгасті або довгасто-ланцетні, по краю нерівнозубчасті, зісподу по жилках опушені; середні і верхні — сидячі, стеблообгортні. Кошики у волотистому суцвітті, 12— 17 мм завд. Обгортка однорядна або рідко біля основи ще з декількома дрібними листочками. Кв. жовті, крайові маточкові, нитковидно-трубчасті, по краю 3—5-зубчасті, розміщені в декілька рядів; серединні — двостатеві, трубчасті, 4—5-зубчасті. Сім’янки 2—Змм завд., коричневі, короткоопушені, з чубком, в 4—5 разів довшим за сім’янку. 0, 30—200 см. Цв. VII - IX.
Е. нечуйвітровий — E. Ьіегасі- folius (L.) Rafin. (Senecio hieracifolius L.). На узліссях, на лісових порубах.— В Карпатах зрідка як занесена р. (в Мукачівському p-ні). Походить з Півн. Америки.
64. 	Арніка — Arnica L.
Р. залозисто-пухната. Ст. при основі з розеткою листків і 1—2, рідше 3 парами стеблових листків; прикореневі л. овальні або довгасто-овальні, цілокраї, з випнутими бічними жилками; стеблові л. довгасті або ланцетні. Кошики поодинокі на верхівці qтeблa і гілок,
2—3 (5) см в діам. Обгортка дворядна, з 22 (26) ланцетних, 12—17 мм завд., майже однакових, зовні опушених листочків. Крайові кв. язичкові, маточкові, дорівнюють обгортці, темно-жовті або оранжові; серединні — двостатеві, трубчасті, блідіші. Сім’янки призматичні, пухнаті, 6—10 мм завд., з чубком з одного ряду шорстких волосків. 2д,15—80 см. цв. VI-VIII.
А. гірська — A. montana L.
На луках, узліссях, по чагарниках, рідше 688
Мал. 531. Арніка гірська:
1 — крайова язичкова квітка, 2 — серединна трубчаста квітка, 3 — сім’янка з чубком.
в гірських лісах.— В Карпатах часто, на Правобережному Поліссі рідко (Житомирська обл., Олевський р-н). Лікарська р.— кровоспинний, жовчогінний і заспокоюючий засіб.
65. 	Сугайник — Doronicum L.
Багаторічні р. Кошики півкулясті або шире ко-дзвониковидні, поодинокі або іноді їх 2—6 (8), зібрані в щитковидне суцвіття. Листочки обгортки з 2—3 рядів. Крайові кв. язичкові, маточкові, жовті або золотисто-жовті, серединні—двостатеві, трубчасті, численні. Сім’янки довгасті, з десятьма товстими реберцями, опушені або голі, з чубком з зазублених волосків.
1. Крайові сім’янки без чубка, серединні — з чубком 2
— Всі сім’янки з чубком 5
2. Л., принаймні прикореневі й нижні стеблові, з серцевидною основою . . . .3
— Усі прикореневі і нижні стеблові
л. довгасті, виїмчасто-дрібнозубчасті; решта напівстеблообгортні, ланцетні, при основі зубчасті; верхні тонкозагострені. Р. залозисто- шерстистоопушена. Кореневище бульбовидне. Кошики до І5 мм в діам. 2/., 40—80 см. Цв.
V - 1/2VI.
1. С. довголистий — D. longifolium Griseb. et Schenk. (D. hungaricum Rchb.). В лісах, по узліссях.— В Закарпатті, в Правобережному Лісостепу і в Лівобережному Злаковому Степу дуже рідко.
3. 	Ст. здебільшого просте лише з одним кошиком, вгорі голе. Нижні л. серцевидно-


округлі, довгочерешкові, виїмчастозубчасті або тупозарубчасті, стеблові (один-два) стеблообгортні, яйцевидні або довгасті. Кошик 12—15 мм в діаметрі. Язички блідо-жовті. 2/., 30—50 см. Цв. IV —V.
*2. C. с х і д н и й — D. orientale Hoffm.
(D. caucasicum M. В.).
Розводять в квітниках зрідка. Походить з Кавказу.
— Ст. розгалужене, з кількома кошиками. Прикореневі й нижні стеблові л. глибоко- серцевидні 4
4. 	Ст. м’яковолосисті. Нижні л. з довгими крилатими черешками, яйцевидні, виїмчасто-зубчасті, прикореневі л. цілокраї. Обгортка та квітконоси залозистоопушені. Язички золотисто-жовті, 20—25 мм завд. 2д, 50—120 см. Цв. VII — IX.
3. С. отруйний — D. pardalian- ches L.
В гірських лісах, по прибережних чагарниках.— В Карпатах, в лісових районах, на заході рідко. Р. лікарська (коріння застосовують в народній медицині проти епілепсії). Декоративна р.
— Ст. внизу голі, вгорі б.-м. залозистоопушені, прикореневі л. на час цвітіння в’януть. Нижні л. короткочерешкові. Середні стеблові л. скрипкоподібні, серцевидно-стеблообгортні; верхні — яйцевидно-довгасті. Листочки обгортки ланцетні, з 6—10 жилками, залозистоопушені. Язички оранжово-жов- ті, в 2—3 рази довші за обгортку. 2l, 5— 120 см. Цв. VII—VIII.
4. С. австрійський — D. austria-
cum Jacq.
В лісах, по чагарниках, на узліссях, по берегах струмків.— В Карпатах часто.
5 (1). Черешки листків значно коротші за пластинку або л. сидячі. Ст. й листочки обгортки білуватоволосисті. Л. цілокраї або пилчасто-зубчасті; прикореневі л. яйцевидні або довгасто-еліптичні, стеблові — сидячі. Кошики великі, 3,5—7 см у діам. Листочки обгортки ланцетні, тонкозагострені. Кв. золотисто-жовті. Сім’янки 4—6 мм завд. 2/, 5—20 см. Цв. VII — IX.
5. С. К л у з і я — D. Clusii (All.) Tausch.
(Агопісшп Clusii All.).
На гірських, кам’янистих схилах, в субальпійському поясі.— В Карпатах (Чорногора, гора Піп Іван) рідко.
— Черешки прикореневих і нижніх стеблових л. у кілька разів довші, ніж пластинка їх. Ст. у верхній частині й л. розсіяно-воло- систі. Нижні стеблові л. при основі з вушками; верхні — яйцевидні або трикутно-яйцевидні, стеблообгортні. Кошики 4—6 см у діам. Обгортка при основі густоволосиста. Кв. золотисто-жовті або білувато-жовті. 2д, 15— 40 см. Цв. VII —VIII.
6. С. карпатський — D. carpaticum (Griseb. et Schenk.) Nym. (Aronicum carpaticum Griseb. et Schenk.).
На вологих скелях, в субальпійському поясі.— В Карпатах (Чорногора, Говерла, Петрос, Свидовець, Близниця).
66. Язичник — Ligularia Cass.
Кошики зібрані в китицевидне суцвіття. Спільне квітколоже плоске, голе. Обгортка майже однорядна, дзвоникувата або циліндрично-дзвоникувата, з довгих листочків. Крайові кв. язичкові, маточкові, жовті або оран- жово-жовті, серединні — двостатеві, трубчасті. Сім’янки довгасті, ребристі з чубком.
1. 	Р. зелена. Ст. розсіяноволосисті або майже голі. Прикореневі л. з довгими черешками, серцевидно-трикутні; стеблові — з короткими черешками, при основі розширеними у піхву. Гілочки суцв. жорстковолосисті й трохи павутинисті. Обгортка циліндрично- дзвоникувата, з 9 листочків. Кв. жовті. Сім’янки довгасто-циліндричні, 4—5 мм завд., з чубком, в 1,5—2 рази довшим за сім’янку. 2д, 30—90 см. Цв. 1/2VI —VIII.
1. Я. буковинський — L. bucovi- nensis Nakai (L. sibirica auct. fl. ucr., non
Cass., L. ucrainica Minderova).
На болотах і вогких луках.— На Розточчі- Опіллі і Зах. Поліссі дуже рідко.
— Р. сизувато-зелена. Ст. вгорі опушені. Прикореневі л. з короткими крилатими черешками, широкояйцевидні або еліптичні, зубчасті; стеблові — сидячі, напівстеблообгорт- ні. Обгортка дзвоникувата, з 12—14 листочків. Кв. оранжово-жовті; сім’янки довгасті, 6—7 мм завд., п’ятигранні, голі, з чубком коротеньких жорстких, зазублених волосків. 4, 60—150 см. Цв. VI — 1/2VII.
2. Я. карпатський — L. carpatica
(Schott, Nym., Kotshy) Pojark. (Senecillis glauca auct, non Gaertn.).
На степових луках, на узліссях.— В Прикарпатті, в Зах. та Правобережному Лісостепу дуже рідко.
67. Жовтозілля — Senecio L.
Кошики циліндричні або дзвоникуваті, в щитковидному або щитковидно-волотистому суцвітті, рідше поодинокі. Обгортка однорядна, рідше дворядна, причому листочки зовнішнього ряду звичайно значно коротші, ніж внутрішні. Спільне квітколоже плоске, голе. Крайові маточкові кв. язичкові, жовті, оранжові або пурпурові і темно-фіолетові, інколи їх немає. Сім’янки циліндричні, з п’ятьма-де- сятьма реберцями, з чубком з білих зазублених волосків.
1. При основі однорядної обгортки немає
ряду маленьких листочків . . . 2
— При основі однорядної обгортки є ряд маленьких листочків 8
2. Зав’язі і сім’янки голі. Язичкових
квіток 10—18 (25) З
— Зав’язі і сім’янки опушені. Язичкових кв. 9—15 або їх немає 6
3. Язичкових квіток 10—15, темно-фіолетових. Листочки обгортки темно-фіолетові. Суцв. пухко головчасті. Ст. просте, білопов- стистоопушене. Прикореневі л. в розетці, яйцевидні або ланцетовидні, короткой! ироко- черешкові або сидячі, цілокраї або дрібнозубчасті, зісподу повстисто-павутинисті; стеблові л. зменшені, сидячі. Кошиків 3—6. Обгортка 10мм завд. Сім’янки голі. 21,25—40см. Цв. VII —VIII.
1. Ж- головчасте — S. capitatus (Wahl.) Steud..
44 424
689


На альпійських луках.— В Карпатах.
— Язичкові кв. світло-жовті або жовті, в кількості 15—25. Обгортка іншого кольору. Суцв. зонтиковидне або щитковидне . . .4
4. Р. залозистоопушена. Язичкових квіток 20—25. Суцв. щитковидне. Ст. ребристе, порожнисте. Прикореневі л. не зібрані в розетку. Нижні стеблові л. короткочерешкові, довгасто-ланцетні, виїмчасто-зубчасті або майже надрізані, середні — сидячі, напів- стеблообгортні, виїмчасто-зубчасті, верхні майже цілокраї. Язички 7—9 мм завд., світло-жовті, донизу відігнуті. Сім’янки голі, довгасті, 1,5—2 мм завд., з 10 реберцями, з чубком, значно довшим за сім’янку. 2/, ЗО— бОсльЦв. VI—X.
2. Ж. арктичне — S. arcticus Rupr. (S. palustris (L.) Hook., Cineraria palustris
L.).
На заболочених і вологих луках, на торфовищах.— На Поліссі і в Лісостепу звичайно, в Степу рідко.
— Р. без залозистих волосків. Язичкових квіток 15—20. Суцв. зонтиковидне . . .5
5. Прикореневі л. яйцевидно-серцевидні, на верхівці тупі, з розширеними черешками. Обгортка близько 10 мм в діам. Язичкових квіток до 20. Сім’янки до 2 мм завд. Л. зверху голі, зісподу бліді, короткоопушені, по краях гострі, зубчасті; черешки прикореневих листків в 1,5—3 рази довші за пластинку. Верхні л. сидячі, яйцевидні або вузькояйцевидні. Кв. жовті. Сім’янки голі, до 2 мм завд. 2/., 40— 80 см. Цв. VI —VIII.
3. Ж- струмкове — S. rivularis (Waldst. et Kit) DC. (S. crispatus DC.). На вологих субальпійських луках, на торф’янистих луках, по чагарниках і на кам’янистих схилах.— В Карпатах.
— Прикореневі л. яйцевидні або вузько- яйцевидні, на верхівці гоструваті, з нерозши- реними черешками. Обгортка 8—10 мм завд. Язичкових квіток до 15. Сім’янки 3—3,5 мм завд. Ст. клочкуватопавутинистоопушене, при основі майже голе, вгорі жорстке. Пластинка прикореневих листків по краях з короткими розставленими зубцями, рідше глибокозуб- часта, зверху і зісподу павутинистоопушена. Обгортка темно-зелена, рідше пурпурова, павутиниста. Язички жовті, близько 3 см завд. Сім’янки голі.2/., 40—130 см. Цв. VI —VII.
4. Ж- ч у б к о в е — S. papposus (Rchb.)
Less. (Cineraria papposa Rchb.).
На гірських луках.— В Карпатах.
6 (2). Язичкові кв. червонувато-фіолетові. Листочки обгортки червонувато-буруваті. Ст. трохи павутинистоволосисте або майже голе. Прикореневі л. черешкові, 1,5—6 см завд., овальні або видовжено-овальні, нерів- нозубчасті або майже цілокраї; середні л. довгасті, сидячі або короткочерешкові, верхні — сидячі, майже лінійні, дрібні. Кошиків
З—6 (10), зібраних в зонтиковидний щиток, на товстих, 2—4 см завд., нерівних ніжках. Сім’янки довгасті, 2,5—3 мм завд., густоопушені, з чубком, у 2—3 рази довшим за сім’янку. 2д, 40—65 см. Цв. VI.
5. Ж. Бессера — S. Besserianus Mind. (S. aurantiacus £. flosculosus Bess, ex DC.).
690
На лісових луках та узліссях, на схилах балок, по чагарниках.— Рідко у Волинському Лісостепу і в Опіллі (Тернопільська обл., Кременець, біля Почаєва).
— Язичкові кв. жовті. Листочки обгортки зелені 7
7. Р. розсіяно-клочкувато-павутиниста або майже гола. Кошики на довгих тонких ніжках. Нижні л. в прикореневій розетці, яйцевидні або довгасті, короткочерешкові, середні стеблові л. сидячі, ліиійно-ланцетні, притиснуті до стебла. Кошиків 5—15, зібраних в зонтиковидне суцв. Сім’янки майже циліндричні, на нижньому кінці звужені, 2,8—3 мм завд., опушені жовтуватими волосками, чубок у два або майже три рази довший за сім’янку. 2/., до 70 см. Цв. IV —
VI.
6. Ж- Черняєва — S. Czernjaevii Mind. (S. campestris auct, non DC. s. str.).
На лісових галявинах та узліссях, на схилах балок, на сухих луках, по чагарниках.— В Розточчі-Опіллі, на Поліссі, в Лісостепу (на півночі).
— Р. густоопушена, клочкувато-білопов- стиста. Кошики на вкорочених товстуватих ніжках. Прикореневі та найнижчі стеблові л. довгасто-яйцевидні або ж оберненояйцевидні, черешкові, 1—4,5 см завд., середні й верхні стеблові л. лінійно-ланцетні, сидячі, притиснуті до стебла. Кошиків 3—8, 1—1,5 см завд., зібраних в компактне, часто майже головчасте суцв. Сім’янки 3~4 мм завд., жорсткуватоопу- шені, чубок з білих волосків, в 2—3 рази довший за сім’янку.2/., 15—45 см. Цв. VI —
VII.
7. Ж- яйлинське — S. jailicola Juz. (S. campestris (S. campester) auct. fl. taur.
non DC.).
На яйлах.— Тільки в Гірському Криму.
8 (1). Л. перистолопатеві, роздільні або розсічені, верхні стеблові л. при основі стеблообгортні .9
— Л. цілісні, звичайно по краях зубчасті  22
9. Однорічники, кошики дрібні, 3—5 мм
завш., циліндричні або дзвоникувато-циліндричні 10
— Дворічники або багаторічники. Кошики середнього розміру або великі, дзвоникуваті 13
10. Р. гола або б.-м. павутинисто-шерстиста Язичкових квіток немає. Нижні л. довгасто-лопатковидні, звужені в черешок, зубчасті, решта л. сидячі, стеблообгортні, перис- то-виїмчасто-лопатеві, з нерівнозубчастими лопатями. Кошики в щитковидній волоті. Зовнішні листочки обгортки в 4—5 разів коротші за внутрішні. Сім’янки короткопри- тиснутоопушені. О, 15—ЗО см. Цв. IV—XI.
8. 	Ж. звичайне — S. vulgaris L.
— Бур’ян на полях, по городах, по засмічених місцях.— По всій УРСР. Лікарська р. (кровоспинний засіб).
— Р. густоопушена. Язичкові кв. ясно- жовті або жовті • 11
11. Залозисто-пухната, клейка р. Сім’янки голі. Л. перистороздільні, з довгастими


зубчастими частками/ Кошики в рідкій щитковидній волоті, дзвоникувато-циліндричні. Зовнішні листочки обгортки в 2—3 рази коротші за внутрішні. 0, 15—50 см. Цв. VI —X.
Ж- липуче — S. viscosus L.
На піщаних місцях. Занесена р.— На Правобережному Поліссі (Київська обл., Києво- Святошинський р-н, Ірпінь, вздовж залізниць).
— Р. опушені, але без залозистих волосків. Сім’янки опушені 12
12. 	Обгортка 3—4 мм в діам., язичкові кв. світло-жовті, загорнуті, дорівнюють обгортці або трохи довші за неї. Л. перистороздільні, нижні — черешкові, верхні — сидячі, напівстеблообгортні, з вушками при основі. Кошики дрібні, циліндричні, до 3 мм завш., в негустій щитковидній волоті. Зовнішні листочки обгортки в 4—8 разів коротші, ніж внутрішні, з чорною плямою на верхівках. Сім’янки довгасті, до 3 мм завд., чубок в 3 рази довший за сім’янку. О, 20—75 см. Цв. VI — IX.
10. 	Ж- лісове — S. sylvaticus L.
На піщаних місцях, на узліссях та галявинах, рідше як бур’ян на полях.— В Розтоць- ко-Опільських лісах; на Зах. Поліссі нечасто, в Правобережному Лісостепу рідко.
— Обгортка близько 7 мм в діам. Язичкові кв. жовті або світло-жовті, в 1,5—2 рази довші за обгортку. Прикореневі та найнижчі стеблові л. довго черешкові, довгасті або довгасто-оберненояйцевидні; середні й верхні стеблові л. сидячі, майже ліровидні, виїмчасто-лопатеві. Кошики в рідкому щитковидному суцвітті. Зовнішні листочки обгортки в 6 разів коротші, ніж внутрішні, з чорною плямою на верхівках. Сім’янки циліндричні, 2—3 мм завд.; чубок в 3 рази довший за сім’янку. ©, 20—50 см. Цв. IV — IX.
11. 	Ж- весняне — S. vernalis Waldst. et Kit. (S. squalidus M. B., S. euxinus Mind.).
Бур’ян в посівах, по шляхах, на узліссях.— Звичайно по всій УРСР, крім Карпат.
13 (9). Л. одно-двічі або тричі перисторозсічені, з вузькими (0,5—5 мм завш.) частками 14
— Л. перистороздільні або перистонад- різані. Частки л. ширші 15
14. Ст. білоповстисті. Л. двічі перисторозсічені, з довгастими тупими, кінцевими частками, 5—10 см завд., 2—5 см завш., черешки їх коротші за пластинку. Суцв. щитковидне, кошики численні. Язичкові кв. жовті, в кількості 8, вдвоє довші за обгортку. Сім’янки голі, 1,5—2 мм завд. Чубок буруватий. 2д, 20—40 см. Цв. VI —VIII.
*12. Ж- приморське — S. cineraria DC. (S. maritimus Rchb., Cineraria mariti¬
ma L.).
Культивують в садках.— В Півд. Криму дичавіє.
— Вся р. гола. Л. скупчені в нижній половині стебла, двічі або тричі перисторозсічені, з ланцетовидними або лінійними кінцевими частками, 2—5 мм завд. і 0,5—1,5 (2) мм завш. Кошики поодинокі. Язичкові кв. оранжово-жовті, довші за обгортку. Сім’янки голі, циліндричні, 2—2,5 (3) мм завд.; чубок дорівнює квіткам. 2д, 5—15 см. Цв. VIII.
13. Ж- к а р п а т с ь к е — S. carpaticus
Herb. (S. abrotanifolius Wahlenberg). На субальпійських луках.— В Карпатах.
15 (13). Усі сім’янки або тільки внутрішні опушені. Чубок неопадний 16
— Усі сім’янки голі. Чубок опадний або неопадний 21
16. Усі сім’янки опушені, з неопадним
чубком 17
— Крайові сім’янки голі, з опадним чубком, внутрішні густо- або розсіяноопушені, з неопадним чубком 19
17. Вся р. павутинисто-шерстиста. Л. перистороздільні, з широкими (до 10 мм завш.) зубчастими лопатями. Кошики в негустому щитковидному суцвітті. Язички жовті, значно перевищують обгортку, в кількості 10—15. Сім’янки до 2,5 мм завд. 2/., 50—120 см. Цв. VI —VII.
14. Ж- великозубчасте — S. gran- didentatus (M. В.) Ledeb. (S. arenariusM. B.f
non Thunb.)
На засолених луках, рідше на пісках і на вапнякових відслоненнях.— В Донецькому Лісостепу, Лівобережному Злаково-Лучному Степу і в Криму нерідко.
— Вся р. гола або розсіяно-павутинисто- волосиста. Л. глибокоперисторозсічені, з вузькими лопатями. Кошики в щитковидній волоті. Язички жовті, в кількості 7—15. Сім’янки дрібніші; чубок в 2—3 рази довший за сім’янку 18
18. Л. з лінійно-ланцетними лопатями, до 6 мм завш., надрізаними на дрібніші частки. Кошики 2—2,5 см завш. Внутрішні листочки обгортки ланцетовидні, 4,2—4,5 мм завд., зовнішні листочки обгортки в кількості 5—6, шиловидні, в 2—3 рази коротші за внутрішні. Язичкові кв. в кількості 10—15. Сім’янки циліндричні, клиновидні, опушені короткими , косо вгору спрямованими волосками. 2/., 50—150 см. Цв. VI —VIII.
15. Ж. еруколисте — S. erucaefo-
lius L.
На засолених луках, по берегах річок, на степових схилах.— В Лісостепу і в Лівобережному Злаково-Лучному Степу, нерідко заходить на Полісся і в Крим.
— Л. з лінійними, майже цілісними, до 2—2,5 мм завш., лопатями. Кошики до 2 см завш. Внутрішні листочки обгортки яйцевидно-ланцетні, до 4 мм завд.; зовнішні в кількості 4—7, шиловидні, в багато разів коротші за внутрішні; язичкові кв. в кількості 7—10, жовті, 12—14 мм завд. Сім’янки довгасті, 2— 2,5 мм завд., опушені більш довгими волосками. 2/., 80—130 см. Цв. VII — V2IX.
16. Ж- тонколисте — S. tenuifolius
Jacq.
На вологих місцях, по чагарниках.— В Лівобережному Лісостепу нечасто.
19 (16). Р. дворічна. Ст. від середини роз- чепірено-галузисте. Суцв. щитковидно-воло-- тевидне. Язичкові кв. в кількості 8—12, жовті. Внутрішні сім’янки майже голі. Нижні л. черешкові, ліровидні; з великою яйцевидною,
44*
691


зубчастою верхівковою часткою і дрібними лінійно-довгастими боковими частками, стеблові — сидячі, напівстеблообгортні, перистороздільні. Язички не перевищують обгортки. Сім’янки майже циліндричні, 1,8—2 мм завд. Чубок в 2 рази довший за сім’янку. 0, ЗО— 80 см. Цв. VII —VIII.
17. Ж- ерратичне — S. erraticus Ber-
tol. (S. barbareaefolius Krock.).
На вологих луках, по чагарниках, по лісових галявинах, у нижньому гірському поясі.— В Карпатах (переважно в Закарпатті) розсіяно.
— Багаторічні р. Ст. тільки у верхній частині розгалужене. Суцв. щитковидне або щитковидно-волотевидне. Кв. язичкові в кількості 10—15, жовті, сірчано-жовті або оранжово-жовті. Внутрішні сім’янки густоопушені 20
20. Нижні л. довгасто-оберненояйцевидні, ліровидно-надрізано-зубчасті або роздільні, з черешками; стеблові — перистороздільні з довгастими перистонадрізаними частками, сидячі. Кошики 4—8 мм завш., зібрані в густе щитковидне суцвіття. Язичкових кв. 12—15 (18), сірчано-жовтих, рідше оранжово- жовтих, 11—15,5 мм завд. Сім’янки довгасто- циліндричні або трохи зігнуті, 2—2,5 мм завд., чубок майже вдвоє довший за сім’янку. 4, 30—100 см. Цв. VII — IX.
18. Ж. Я ко в а — S. Jacobaea L.
На лучних степах, на сухих заплавних луках, на схилах, по чагарниках, на лісових галявинах, також як бур’ян в посівах.— Звичайно по всій УРСР.
— Всі л. двічі перисторозсічені, з розчепіреними вузькими (до 0,5—2 мм завш.) лінійними частками. Нижні л. довгочерешкові, верхні — сидячі. Кошики 5—7 мм завш., в щитковидній волоті. Язичкових квіток 12—18, жовтих або оранжово-жовтих, 12— 14 мм завд. Сім’янки циліндричні, до 2 мм завд., чубок в 2—3 рази довший за сім’янку. 2/., 30—100 см. Цв. VI — IX.
19. Ж- дніпровське — S. borysthe- nicus Andrz. (S. Jacobaea var. borysthenica
Trautv.).
На піщаних місцях.— В Лісостепу і Степу, переважно в долині Дніпра та Дінця, де звичайно.
21 (15). Нижні л. серцевидно-яйцевидні або трикутно-серцевидні, рідше нирковидні, по краю виїмчасто-зубчасті, верхні — яйцевидні або яйцевидно-ланцетні, глибо понадрізані, черешки завжди з вушками. Ст. негусто- опушене. Кошики великі, нечисленні, в рідкому щитковидному суцвітті, рідше поодинокі, обгортка широко-дзвониковидна, 8 мм завд. і 12—15лм£завш. Язички темно-жовті. Сім’янки довгасті, голі, чубок в 2—3 рази довший за сім’янку. 2д, 40—80 см. Цв. VII — ValX.
20. Ж. субальпійське — S. subalpinus Koch (S. cordifolius auct, non Cla-
irv.).
В гірських лісах, на субальпійських луках.— В Карпатах.
— Всі л. глибокоперистонадрізані (не до середньої жилки); л. прикореневі і нижні 692
стеблові — на довгих чёрешках, верхні — сидячі, зісподу тоикопавутинистоопушені, голубувато-сизі. Ст. павутинистоклочкуватоопу- шене, злегка фіолетове. Суцв. щитковидне або в рідкій головці, з 5—15 кошиків. Обгортка 5 мм завд. і 6—7 мм завш.; внутрішні листочки численні, ланцетні, гоструваті, по спинці тонкопавутинисті, на верхівці з темно- фіолетовою плямою; язичкові кв. темнувато- жовті, довші за обгортку. Сім’янки циліндричні, голі, чубок бруднувато-бурий. 2і, 5—20 см. Цв. VII —VIII.
21. 	Ж- карніолійське — S. саг- niolicus Willd. (S. incanus Scop.).
На гірських луках в субальпійському поясі.— В Карпатах.
22 (8). Стеблові л. сидячі, стеблообгортні. Кв. жовті 23
— Л. до основи звужені, нестеблообгорт- ні . . .25
23. Язичкових квіток 5—6 (8). Кошики
4—6 мм завш., зібрані у зонтиковидну волоть. Л. сизувато-зелені; нижні—довгасто- ланцетні, звужені в довгий крилатий черешок, зубчасті, верхні з округлою основою, ланцетні, по краю дрібнозубчасті. Ст. лише в суцвітті павутинисто-волохате. Сім’янки довгасті, 3—4 мм завд., голі, чубок в 2—3 рази довший за сім’янку. 2д, 50—100 см. Цв. VI —
VIII.
22. Ж- Швецова — S. Schvetzovii Korsh. (S. Doria et S. macrophyllus auct,
non. M. B.) На сухих, рідше вологих або солончакуватих луках, на крейдяних відслоненнях.— В Лісостепу та в Степу.
— Язичкових квіток 8—12. Кошики ширші, в щитковидному або китицевидному суцвітті. Л. несизуваті 24
24. Шерстисто-пухната р. Нижні л. яйцевидні або еліптичні, звужені у широкий крилатий черешок, на верхівці — гоструваті, стеблові — вузь ко яйцевидні, стеблообгортні. Всі л. по краю зубчасті. Кошики 8—10 мм завш., в досить щільному щитковидному суцвітті. Сім’янки майже циліндричні, 3—3,5 мм завд.; чубок в 3—4 рази довший за сім’янку. 4, 60—150 см. Цв. VI — IX.
23. Ж. ті н ьо ве — S. umbrosus W. et K. (S. Doria L. var. umbrosus (W. K.)
Schmalh.).
В лісах, на лісових луках, по берегах річок.— В Зах. Лісостепу, Розточчі та Опіллі.
— Гола р. Нижні л. довгасто-ланцетні, звужені в довгий, некрилатий черешок, нерівнозубчасті, на верхівці тупі; стеблові л. вузьколанцетні з стеблообгортною основою, пилчасто-зубчасті. Кошики зібрані у видовжене китицевидне суцв. Обгортка 8—9,5 мм завд. і у верхній частині майже такої ж ширини. Язичкові кв. жовті, в кількості 8—12, вдвоє (і більше) довші за обгортку. Сім’янки довгасті, 4,5—5 /шзавд., по реберцях короткоопушені; чубок в півтора рази довший за сім’янку. 2/., ЗО—100 см. Цв. VII — ГХ.
24. Ж. киргизьке — S. paucifolius Gmel. (S. kirghisicus DC., S. racemosus
auct. fl. ross. p. p., non DC.).


На солончакуватих та солонцюватих луках.— В Лісостепу (на півд. сході) та в Степу (на півночі) нечасто.
25 (22). Л. довгасто-ланцетні або лінійно-ланцетні, гостропилчасті, загострені, сидячі. Язичкових квіток 12—18 26
— Л. іншої форми. Язичкових квіток
5—10 27
26. Л. зверху темно-зелені, голі або трохи опушені, зісподу сіруватошерстисті, лінійно-ланцетні, до основи звужені, по краю звичайно глибоко-пилчасто-зубчасті. Сім’янки звичайно опушені, довгасті, 3,5—4 мм завд.; чубок в 2—З рази довший за сім’янку. Ст. клочкувато-павутинисте, кошики на довгих ніжках, у волотисто-щитковидному суцвітті, численні, півкулясті. Язичкових квіток 15— 16, в 2—3 рази довших за обгортку, жовтих. Обгортка павутинисто-шерстиста; зовнішні листочки її майже вдвоє коротші за внутрішні. 2д, 80—120 см. Цв. VI — IX.
25. 	Ж- б о л о т н е — S. paludosus L.
По берегах річок та озер, на болотах, вологих луках.— В Зах. та Правобережному Поліссі, рідше в Правобережному Злаковому Степу.
— Л. зверху клочкувато-павутинисті або павутинисто-шерстисті, зісподу густобілопов- стисті. Нижні та середні стеблові л. довгасто- ланцетні, неглибокогостропилчасті. Сім’янки голі, довгасті, 3—3,5 мм завд. Ст. при основі розсіянопавутинисте або голе, вище паву тин исто повстисте, густо облиствлене. Кошики на довгих білоповстистих ніжках, до 1 см в діам., півкулясті, в щитковидному суцвітті. Обгортка павутинистоповстиста. Zl, 60—200 ач. Цв. VII — IX.
26. Ж. т а т а р с ь к е — S. tataricus Less.
(S. auratus DC., S. paludosus L. p. auratus
(DC.) Schmalh.).
На вогких місцях, по чагарниках, біля боліт, по берегах річок.— На Поліссі, в Лівобережному Лісостепу та Степу нерідко, в Розтоцько-Опільських лісах рідше.
27 (25). Л. еліптично-ланцетні або широколанцетні, загострені, нерівнопилчасті, з загнутими догори зубчиками; нижні—звужені в короткий черешок, стеблові — сидячі. Язичкових квіток 6—8, ясно-жовтих^ Кошики 4 мм завш., в щитковидній волоті. Обгортка коротковолосиста, внутрішні листочки її з перетинчастими краями, ланцетовидні, на верхівці війчасті і з чорною плямою, зовнішні без перетинчастих країв, лінійні, майже однакової довжини з внутрішніми. Сім’янки довгасті, 4—4,5 мм завд., голі, чубок у 1,5—2 рази довший за сім’янку. Zt, 100—175 см. Цв. VI —VIII.
27. Ж- Р і ч к о в е — S. fluviatilis Wallr.
(S. sarracenicus L.).
На луках, по берегах річок та струмків, по болотистих чагарниках.— Переважно в Лісостепу і Степу.
— Л. яйцевидно-ланцетні або ланцетні, зубчасті, з відігнутими зубчиками. Язичкових квіток 5—10 (13). Сім’янки голі, чубок в 2—3 рази довший за сім’янку 28
28. 	Нижні л. звужені в короткий крилатий черешок, верхні — сидячі або майже сидячі. Квітконоси товстуваті. Сім’янки 3,5—■ 4,5 мм завд., голі. Кошики зібрані в щитковидному суцвітті. Обгортка гола; внутрішні листочки її ланцетні, майже вдвоє довші за лінійні зовнішні або дорівнюють їм. Язичкові кв. жовті, в кількості 8—10 (13), вдвоє перевищують обгортку. 2/., 50—100 см. Цв. VI — VIII.
28. Ж- Д і б р о в н е — S. nemorensis L.
На лісових луках, в лісах, на лісових галявинах і по чагарниках.— В Зах. Лісостепу, в Розтоцько-Опільських лісах нечасто, ще рідше в Карпатських лісах.
— Всі л. з короткими черешками. Квітконоси тонкі; майже нитковидні. Сім’янки 2,5—3,5 мм завд. Кошики в негустому щитковидно-волотистому суцвітті. Обгортка гола, зовнішні листочки її майже такої ж довжини, як і внутрішні, але вужчі. Язичкових квіток 5, жовтих. 21, 70—100 см. Цв. VI— VIII.
29. Ж- Ф У к с а — S. Fuchsii Gmel. (S. ne¬
morensis var. Fuchsii Ledeb.).
В гірських лісах, на галявинах, на узліссях.— В Карпатах нерідко.
68. 	Нагідки — Calendula L.
Трав’янисті р. з спіральними листками. Суцв. поодинокі. Кошики з сплюснуто-напів- кулястою черепитчастою 1—2-рядною обгорткою, з майже рівних, лінійних, загострених листочків. Спільне квітколоже плоске, голе. Крайові кв. маточкові, язичкові, розташовані в 2—3 ряди, плідні, серединні—трубчасті, двостатеві, неплідні. Пиляки біля основи з придатками. Сім’янки зігнуті, звичайно гор- бочкуваті.
1. 	Кошики близько 15 мм і більше в діам. Нижні стеблові л. лопатковидні, верхні— сидячі, стеблообгортні. Крайові язичкові кв. від біло-жовтих до жовтогарячих, 2—3 см завд., розміщені в 2—3 ряди, серединні— трубчасті, жовтого кольору, до 5 мм завд. 0, ЗО—50 см. Цв. VI — X.
*1. Н. л і к а р с ь к і — С. officinalis L.
Розводять в садах і на городах.— По всій УРСР. Р. декоративна, застосовують в медицині як антисептичний засіб.
— Кошики близько 7 мм в діам. Всі стеблові л. довгасто-ланцетні, гострі, по краю дрібнозубчасті. Язичкові кв. сірчано-жовті. О, 10—20 см. Цв. V — X.
2. 	Н. польові — С. arvensis L.
Бур’ян, дуже рідко. Р. занесена в Хмельницьку та Вінницьку обл.
69. 	Головатень — Echinops L.
Багаторічники з колючими, перистороз- січеними листками. Кошики зібрані в кулясті головки; кожна окрема кв. в кошику оточена обгорткою з черепитчастих листочків. Зовнішні листочки обгортки розсічені на вузенькі часточки, середні — лопатковидні, такої ж довжини, як і зовнішні; внутрішні листочки обгортки лінійно-ланцетні, довші за середні, по краях щетинисто-війчасті. Всі кв. трубчасті, двостатеві, з голубуватим віночком.
693


1. Внутрішні листочки обгорток на спинці залозистоопушені 2
— Внутрішні листочки обгорток на спинці голі .3
2. Л. зверху з клейкими залозками, зісподу сіруватоповстисті. Він. білувато-блакитнуваті; пиляки темно-голубі. Стеблові л. яйцевидно-ланцетні, перистороздільні, з видовженими або трикутно-ланцетними, здебільшого загостреними частками, які закін-
Мал. 532. Головатень руський:
1 — окрема квітка з обгорткою, 2 — листочки обгортки, 3 — сім’янка.
чуються шипиками. Головки 4—6 см у діам. 2/., 50—150 см. Цв. VI—VII.
1. 	Г. круглоголовий — E. sphae- rocephalus L.
На узліссях, по чагарниках, на схилах.— В Лісостепу і в Степу, зрідка в Розточчі (Львів).
— Л. шкірясті, зверху короткоопушені, без залозок; зісподу повстяні. Він. світло- голубі. Ст. білуватоповстисте. Л. перистороздільні, з ланцетними, тонкоколючими і шипи- кувато-пилчастими, при основі великозуб- частнми частками. Головки до 5 см завш., листочки обгорточок голубі; внутрішні листочки на спинці залозистоопушені. 2д, 100— 150 см. Цв. VI—VIII.
2. 	Г. б а н а т с ь к и й — E. banaticus
Rochel.
На кам’янистих схилах.— В Гірському Криму.
З 	(1). Він. сині; внутрішні листочки обгорток синюваті. Л. ланцетні, звичайно двічі перисторозсічені, з ланцетними або лінійно-ланцетними пилчасто-колючими частками, зісподу білоповстисті. Головки 2,5—5 см 694 завд., сині. Ст. звичайно білоповстисто-па- вутинисте. 2д, ЗО—80 см. Цв. VII—IX.
3. Г. руський — E. ritro L. (Е.
ruthenicus М. В.).
На степах, кам’янистих схилах і відслоненнях.— В півд. районах Лісостепу, в Степу і в Криму.
— Він. білуваті; внутрішні листочки обгорток блідо-жовті. Л. перисторозсічені, з великозубчастими колючими частками. Головки кулясті, 4—6 см завд., блідо-зелені. Ст. сніжнобілоповстисте. 2д, ЗО—150см. Цв. VII—VIII.
4. 	Г. високий — E. exaltatus Schrad.
(E. commutatus Juratzka).
На узліссях, по чагарниках.— В Закарпатті, Карпатах і Прикарпатті.
70. 	Безсмертки — Xeranthemum L.
Р. однорічні з цілісними листками і поодинокими кошиками на верхівці стебла та його гілок. Кошики з черепитчастою обгорткою з плівчастих листочків; внутрішні листочки обгортки довші за зовнішні, забарвлені. Спільне квітколоже вкрите лінійними приквітками, що охоплюють квітки. Крайові кв. маточкові, але неплідні, серединні—двостатеві, плідні, трубчасті. Сім’янка притиснутоволо- систа, з чубком з одного ряду ланцетно-шиловидних, тонкозагострених плівок.
1. Внутрішні листочки обгортки вдвоє довші за діаметр кошика, лінійно-ланцетні, рожеві або рожево-фіолетові, відігнуті. Кошик до 12 мм завш., містить по 100 і більше квіток. Л. вузьколанцетні, цілокраї, білувато- опушені. Сім’янки притиснутоопушені, з чубком з 5 плівок, лише трохи коротших за саму сім’янку. 0, 20—70 см. Цв. VI—IX.
1. Б. однорічні — X. annuum L.
На степах, степових схилах, відслоненнях.— На півдні Лісостепу зрідка, в Степу і в Криму звичайно. Р. декоративна, використовують для сухих букетів.
— Внутрішні листочки обгортки дорівнюють або не більш як в 1,5 раза довші за діаметр кошика, бурувато-рожеві, не відігнуті. Двостатевих квіток в кошику значно менше 2
2. 	Листочки обгортки тупі, зовнішні на спинці по середній жилці пухнаті. Двостатевих квіток 10—15. О, 15—60 см. Цв. VI— VIII.
2. Б. циліндричні — X. cylindra-
ceum Sibth. et Sm.
На кам’янистих місцях, на степах.— В Гірському Криму звичайно.
— Листочки обгортки гострокінцеві, го-, лі. Двостатевих квіток ЗО—40. ©, 15—60 см. Цв. VI—VIII.
3. Б. закриті — X. inapertum (L.) Mill. (X. annum var. inapertum L).
На кам’янистих місцях, на сланцях.— В Півд. Криму, але значно рідше попереднього виду.
71. 	Відкасник — Carlina L.
Р. з колючозубчастими листками, нерідко без розвинутого стебла. Листочки обгортки неоднакові: зовнішні зелені, листовидні, мало відрізняються від верхівкових стеблових,


середні — темно-бурі, з розгалуженими колючками по боках, внутрішні — плівчасті, білуваті або жовтуваті. Спільне квітколоже вкрите багатороздільними щетинками. Сім’янки волосисті, з чубком з одного ряду розгалужених перистих щетинок.
1. Я. перисторозсічені або глибопонадрізані, широкі, під час цвітіння майже виключно прикореневі. Квітконосне ст. нерозвинуте або вкорочене. Кв. жовтуваті. . . .2
— Л. колючозубчасті або неглибоконад- різані, вузькі, під час цвітіння розміщені по всьому стеблу. Квітконосні ст. добре розвинуті. Кв. темно-пурпурові 4
2. Ст. нерозвинуте. Прикореневі л. гли- бокоперистонадрізані, густопавутинисті, зісподу й під час цвітіння сіруватоповстисті. •Чубок сім’янок 20—25 мм завд. Кошик великий, до 15—20 см у діам. (з відгорнутими горизонтально листочками), диск кошика близько 7—10 см у діам. 0, Цв. VIII—IX.
1. 	В. татарниколистий — С. onopordifolia Bess.
На степових і кам’янистих схилах.— Спорадично в Розтоцько-Опільських лісах і в зах. частині Лісостепу. Дуже рідка ендемічна р.
— Ст. нерозвинуте або б.-м. розвинуте (до ЗО—50 см завв.). Кошик 7—13 см у діам. (з розпростертими внутрішніми листочками обгортки). Прикореневі л. перисторозсічені до роздільних, під час цвітіння більш або менш густопавутинисті й зісподу неповстисті. Чубок сім’янки 10—15 мм завд З
3. Ст. б.-м. розвинуте, під час цвітіння клочкувато-павутинисте. Л. до 45 см завд. і 15 см завш. з сегментами або лопатями до
6—7 см завд., під час цвітіння з обох боків досить густопавутинисті. Сім’янки 3,8—6 мм завд., темно-сірі. Кошик 9—13 см у діам. О, 5—55 см. Цв. VIII — IX.
2. В.осотовидний — C. cirsioides
Klok.
У розріджених лісах, на сухих луках і степових схилах.— У півд. частині Полісся, в Зах. та Правобережному Лісостепу спорадично. Р. ендемічна, рідка. Росте ще в Польщі.
— Ст. частіше нерозвинуте, рідше розвинуте, але коротше (1—ЗО см завв.). Л. до 35 см завд. і 8 см завш., з сегментами до 5 см завд., під час цвітіння голі або майже голі. Сім’янки 3,5—4 мм завд., сірі. Кошик 3—4 см завд. і 7—12 см у діам. 0, Цв. VIII — IX.
3. В. б е з с т е б л и й — C. acaulis L. На гірських луках і на узліссях.— В лісовому, субальпійському та альпійському поясах Карпат досить звичайно.
4 	(1). Р. до цвітіння з рідким павутинистим опушенням, під час цвітіння майже гола. Прикореневі та нижні стеблові л. перистонадрізані, виїмчасто-лопатеві, без помітних черешків. Сім’янки 2,5—3 мм завд. Кошик близько 2 см завд. і 3,5—4,5 см у діам. (з розпростертими листочками). 0 , 20—80 (125) см. Цв. VI—IX.
4. В. з в и ч а й н и й — С. vulgaris L. На узліссях, по чагарниках, на трав’янистих схилах.— Поки що відомий з Прикарпаття і Розточчя-Опілля. Для інших районів вказується звичайно замість наступного виду— С. Вiebersteinii Bernh.
— Р. до цвітіння павутинистоповстисті, під час цвітіння більш густопавутинисті. Всі л. по краю колючо-зубчасті, з нерівними зубцями, але не надрізані; з помітними черешками (принаймні прикореневі) 5
Мал. 533. Відкасник Біберштейна:
1 — загальний вигляд рослини, 2 — сім’янка.
5. 	Ст. негусто улиснені. Прикореневі та Нижні стеблові л. до 15—25 см завд., колючі зубці на листках до 4 мм завд. Він. близько 9—10 мм завд., з зубцями близько 1—1,5 мм завд., звичайно темно-пурпурові, дуже рідко жовтуваті. Чубок 10—12 мм завд. 0, 50— 100 см. Цв. VII — IX.
5. В.Біберштейна — C. Biebersteinii Bernh. (C. longifolia Rchb., non Viv.). На степових і кам’янистих схилах, по чагарниках і по узліссях.— В Закарпатті, в Розточчі-Опіллі, на Поліссі і в Лісостепу, рідко в Степу (Харківська обл., Куп’янськ).
— Ст. густо облиствлене. Прикореневі та нижні стеблові л. до 9—13 см завд.; колючі зубці на листках до 8 мм завд. Він. 7—9 мм завд. з довгасто-яйцевидними тупуватими зубцями, 1,4—1,8 мм завд., темно-пурпурові. Чубок близько 8—10 мм завд. 0, 15—50 см. Цв. VII —VIII.
6. В. к римський — С. taurica Klok.
(С. vulgaris var. sublanata DC.).
На гірських схилах, по чагарниках і на яйлах.— В Гірському Криму б.-м. звичайно.
695


72. 	Лопух — Arctium L.
Дворічні p. з розчепірено-галузистими стеблами і великими яйцевидно-серцевидними листками. Ст. і л. зісподу з б.-м. розвинутим павутинистим опушенням. Кошики майже кулясті, з трубчастими, пурпуровими квітками. Обгортка черепитчаста з численних шиловидних, при верхівці гачковидно загнутих листочків. Спільне квітколоже трохи опукле, усіяне лінійно-шиловидними плівками. Сім’янки стиснуті або тригранно-призматичні, з чубком коротких зазублених щетинок.
1. Внутрішні листочки обгортки плоско- розширені, тупі, з прямим коротким вістрям. Обгортка дуже павутиниста, 1,5—3 см у діам. Суцв. щитковидне. Л. зісподу білуваті від повстисто-павутинистого опушення. Сім’янки 5—6 мм завд., ямчасто-зморшку- ваті. Q, 50—150 см. Цв. VII — IX.
1. Л. павутинистий — A. tomento-
sum Mill. (Lappa tomentosa Lam.).
Бур’ян.— По всій УРСР. Кримські рослини в Білогірському та Сімферопольському р-нах М. В. Клоков вважає за окремий вид A. leptophyllum Klok. У них л. тонкі, зісподу зелені. Сім’янки гладенькі, без темних смужок.
— Усі листочки обгортки шиловидні з гачкуватими кінчиками 2
2. Суцв. щитковидне, всі кошики на видовжених ніжках. Листочки обгортки голі або майже голі, всі одноколірні, зелені. Кошики великі, 3—4 см у діам. Л. широкояйцевидні до майже округлих. Сім’янки 6—7 мм завд., вгорі зморшкуваті. 0, 75—150 см. Цв. VI —VIII.
2. Л. с п р а в ж н і и — A. lappa L. (Lap¬
pa major Gaertn.).
Переважно бур’ян, зустрічається також в лісах.— По всій УРСР. Кореневище використовують для виготовлення «репійної олії».
Кримську рослину (з Алупки) М. В. Клоков вважає за окремий вид A. chaorum Klok. Ця р. дрібніша, кошики близько 2 см у діам., віночок 10—11 мм завд.
— Суцв. китицевидне, верхні його кошики скупчені, сидячі або майже сидячі. Листочки обгортки в нижній частині по краю розсіяновійчасті, внутрішні звичайно червонуваті. Кошики часто дрібніші З
3. Обгортки 1,5—2,5 см у діам. Сім’янки
4—6 мм завд. Л. короткозагострені, сіроповстисті. Верхні кошики скупчені, сидячі. Сім’янки майже гладенькі. 0, 50—125 см. цв. VI —VIII.
3. Л. малий — A. minus Bernh. (Lappa
minor DC.).
Бур’ян.— По всій УРСР.
— Обгортки 2,5—4 см у діам. Сім’янки 8—9 мм завд. Ст. з довгими, дуговидно донизу відігнутими гілками. Л. короткозагострені, зісподу сірувато-павутинисті Кошики на дуже коротких залозистих ніжках. Сім’янки червонувато-коричневі, вгорі трохи зморшкуваті. 0, 10—250 см. Цв. VI —VIII.
4. Л. дібровний — A. nemorosum Leje-
un. (Lappa nemorosa Koernicke).
В лісах.— В Закарпатті, Розточчі-Опіллі, на Поліссі, в Лісостепу і в Гірському Криму.
696
Кримську гірську рослину М. В. Клоков вважає за окремий вид A. flabrescens Klok.
73. 	Соссюрея — Saussurea DC.
Кошики багатоквіткові, з обгорткою з че- репитчасто розміщених листочків. Спільне квітколоже плоске. Кв. двостатеві, трубчасті, у верхній частині бокальчасто розширені і
5-надрізані. Тичинкові нитки голі, пиляки при основі з придатками. Лопаті приймочки лінійні, розхідні. Сім’янки гладенькі, з чубком з двох рядів волосків, внутрішніх — перистих, з’єднаних біля основи в кільце, що легко відокремлюється від сім’янок і коротких зовнішніх, зазублених, між собою не з’єднаних, рідко останніх не буває.
1. Середні листочки обгортки при верхівці з рожевим плівчастим придатком, зовнішні з темно-зеленими овальними або довгастими придатками. Здебільшого коротко- опушена р. Прикореневі та нижні стеблові л. черешкові, довгасто-овальні; середні — довгасті, при основі з вушками, що трохи збігають на стебло. Кошики звичайно в щитковидному суцвітті. Кв. рожево-пурпурові. Сім’янки видовжені, голі, 4—4,5 мм завд. 2д, 15—75 см. Цв. VII — IX.
1. С. гірка — S. amara (L.) DC.
На солончакових луках.— В Лівобережному Лісостепу і Степу.
— Усі листочки обгортки без придатків 2
2. Нижні л. ліровидно-перисторозсіче- ні. Ст. разом з листками коротко-шерстисто- волосисті. Л. м’ясисті, середні й верхні довгасті, з вушками, що збігають на стебло, утворюючи на ньому крила. Кошики утворюють щитковидне суцв. Обгортка опушена. Кв. рожеві. Сім’янки в 2—2,5 раза коротші за чубок. 2д, 15—75 см. Цв. VII — IX.
2. С. солончакова — S. salsa (Pall.)
Spreng.
На солончаках і солонцюватих луках.— На крайньому півдні УРСР, переважно в Полиновому Степу (біля Сиваша).
— Усі л. цілісні, зубчасті. Гірські р. . . .3
3. Усі л. сидячі, збігаючі по стеблу в досить широке крило. Нижні і середні л. ланцетні, верхні — вузьколанцетні. Суцв. щитковидне. Кв. лілові. Пиляки сині, майже в 2 рази довші за тичинкові нитки. 2/., ЗО—80 см. Цв. VIII — IX.
С. П о р ц а — S. Porcii Degen.
На гірських болотах.— В Карпатах дуже рідко (Івано-Фрінківська обл., Косівський р-н, у верхів’ях р. Черемоша).
— Прикореневі та нижні стеблові л. з черешками. Ст. некрилате 4
4. Ст. голе або трохи павутинистоопуше- не. Л. зісподу б.-м. павутинисті, сіро-зелені, прикореневі л. яйцевидно-ланцетні або ланцетні, звужені у вузькокрилатий, довгий черешок, стеблові — від яйцевидно-ланцетних до лінійних. Кв. пурпурові. Пиляки голубі. Сім’янки 3—4 мм завд. Внутрішні волоски чубка в 3 рази довші за зовнішні. 2/, 5— ЗО см. Цв. VII — IX.
4. 	С. а л ь п і й с ь к а — S. alpina(L.) DC.


На скелях.— В субальпійському і альпійському поясах Карпат (хр. Чорногора).
— Ст. павутинистоопушене. Л. зісподу білоповстисті; прикореневі — довгочерешко- ві, яйцевидні або яйцевидно-ланцетні, з трохи серцевидною основою, стеблові л. від яйцевидно- до лінійно-ланцетних, короткочерешкові або сидячі. Кв. голубувато-фіолетові або темно-рожеві, вдвоє довші за обгортку, пиляки темно-голубі. Сім’янка 4—5 мм завд. Внутрішні волоски чубка в 1,5—2 рази довші за зовнішні. 2д, 10—40 см. Цв. VII — IX.
5. С. різноколірна — S. discolor (Willd.) DC.
На вапнякових скелях.— В Карпатах.
74. 	Юринея — Jurinea Cass.
Багаторічники або півкущики. Л. зісподу павутинистоповстисті, перистороздільні або цілокраї. Спільне квітколоже щетинисте. Усі кв. трубчасті, двостатеві, пурпурові або рожеві. Сім’янки 4—5-гранчасті; з чубком з багатьох неоднакових завдовжки перистозазуб- лених щетинок.
1. Півкущики з цілісними, лінійними
листками. Обгортка 4—6 мм завш., циліндрична .... .2
— Трав’янисті р. Обгортка півкуляста, не менш як 10 мм завш ... А
2. Листочки обгортки майже голі, пурпу- руваті, 3—4 мм завш. Л. від довгасто-ланцетних до вузьколінійних, поступово загострені, з б.-м. загорнутими на спідній бік краями, зісподу білувато- або сірувато-повстисто-па- вутинисті, зверху розсіянопавутинисті, з дуже дрібними гострими щетинками. Суцв. волотисто-щитковидне з численних кошиків, досить густе. 2д, 20—50 см. Цв. VI —VIII.
1. Ю. багатоквіткова — J. multiflora (L.) В. Fedtsch. (J. linearifolіа DC.).
На степових і кам’янистих схилах, на сухих степах.— В півд. лісостепових районах і в Степу, особливо на півдні.
— Листочки обгортки повстисто-павутинисті, 6—10 мм завш. Л. вузьколінійні...З
3. Кошик із квітками близько 20—23 мм завд. Обгортка довгасто-яйцевидна, 14—16 мм завд., .внутрішні листочки її до 14 мм завд., ледве висуваються з-під зовнішніх. Він. 14— 18 мм завд., рожеві, бліді. 2/., 20—40 см. Цв. VI—VIII.
2. Ю. короткоголова — J. brachy- cephala Klok. (J. stoechadifolia Schmalh.,
non DC.).
На кам’янистих, переважно крейдяних та вапнякових, відслоненнях.— В півд. частині Лісостепу і в Степу розсіяно.
— Кошик із квітками 25—ЗО мм завд., обгортка яйцевидноциліндрична, 18—22 мм завд., внутрішні листочки її до 20 мм завд., далеко висуваються з-під зовнішніх. Він. 15—20 мм завд., рожево-пурпурові, яскраві. 2/., 15—60 см. Цв. VI —VIII.
3. Ю. вузьколиста — J. stoechadi¬
folia (М. В.) DC.
На кам’янистих степах і відслоненнях.— У півд.-схід, частині Криму нерідко.
4 (1). Сім’янки близько 3 мм завд., горбочку вато-я мчасті, чорнуваті або інколи коричневі. Чубок легко відпадає від сім’янки.
Ст. в нижній частині павутинисто-волохаті, як і черешки прикореневих листків (J. пїоі- lis s. 1.) 5
— Сім’янки більші, гладенькі, ясно-бурі. Чубок не відпадає цілком від сім’янки. Ст.
б.-м. розгалужені, павутинистоповстисті, особливо густо при основі, як і черешки прикореневих листків (J. cyanoides S. 1.) . . .11
5. Зовнішні листочки обгортки з відігнутими й назад загнутими кінцями. Прикореневі й нижні стеблові л. звичайно перисторозсічені, з довгасто- або лінійно-ланцетними сегментами; стеблові трохи збігають на стебло. Кошики 20—25 мм завш. з клочкувато-паву- тинистою обгорткою. 2/., ЗО—75 см. Цв. VI — VIII.
4. Ю. в а п н я к о в а — J. calcarea Klok.
(J. mollis auct., non Rchb., J. pachysperma Klok., J. pseudomollis Klok.).
На степових схилах, вапнякових відслоненнях.— В Лісостепу і Степу на Правобережжі. Р. ендемічна.
— Зовнішні листочки обгортки притиснуті або трохи відлеглі 6
6. Опушення рослини мішане: в нижній
частині стебла на черешках і на верхній поверхні листків цілком чи переважно волохато- волосисте, з відокремлених і відлеглих довгих волосків; вище по стеблу виключно павутинисте, на спідній поверхні листків переважно повстисто-павутин исте 7
— Опушення всієї рослини виключно павутинисте 8
7. Стеблові л. не збігають основою на стебло. Обгортка кошиків білувата від густо-
' го павутинистого опушення; зовнішні листочки її вкорочені, всі листочки обгортки загалом коротші (4—15 мм завд.). Кошики під час цвітіння 15—25 мм завд. 2/., ЗО—90 см. Цв. V—VI.
5. Ю. павутиниста — J. arachnoidea
Bunge На степових і кам’янистих схилах.— На Лівобережжі, у півд. частині Лісостепу і в Степу.
— Стеблові л. помітно збігають основою на стебла, утворюючи на ньому коротенькі крила. Обгортка зеленувата, з малопомітним павутинистим опушенням; зовнішні листочки її видовжені; всі листочки обгортки взагалі довші (7—19 мм завд.). Кошики з квітками близько 20—ЗО мм завд. 2/., 20—60 см. Цв. V —VI.
6. Ю. Ледебура — J. Ledebouri Bunge На степових і кам’янистих схилах.— В
Криму (на Керченському півострові).
8 (6). Ст. звичайно розгалужені, з 1—7 гілками. Сегменти прикореневих та нижніх стеблових листків з дуже загорнутими на спідній бік і хвилястими краями, кошики в числі (1)2—6 на стеблі, з квітками 15—28 мм завд. 2/, 20—90 см. Цв. V —VI.
7. Ю. Т а л і є в а — J. Talijevii Klok.
На крейдяних відслоненнях.— По притоках р. Дінця, по річках Євсугу та Деркулу в Луганській обл.
— Ст. звичайно прості, рідко з 1—2 гілками 9
697


9. Сегменти прикореневих і нижніх стеблових листків звичайно з дуже загорнутими наспід і хвилястими краями. Кошики під час цвітіння близько 22—ЗО мм завд.; обгортка півкуляста, при основі ввігнута, 14—22 мм завд., сірувата від тонкого повстисто-павутинистого опушення. 2д, 25—90 см. Цв. V— VI.
8. 	Ю. брудна — J. sordida Stev. На кам’янистих місцях по всьому Криму.
— Сегменти прикореневих і нижніх стеблових листків з вузько загорнутими наспід і рівними або ледве хвилястими краями . .10
10. Ст. частіше в числі 2—5, при основі підведені. Прикореневі л. до 25 см завд., вкриті зверху гоструватими сосочками і через це шорсткі; сегменти їх довгасті, рідко довгасто-ланцетні, до 4,5 см завд. і 12 мм завш., короткозагострені або подекуди тупі. Обгортка кошиків білувата від густого повстисто- павутинистого опушення. Чубок сім’янки 10—13 мм завд., білуватий, блискучий. 2/., 25—70 см. Цв. V —VI.
9. Ю. н а й м ’ я к і ш а — J. mollissima
Klok.
На вапняках.— У Правобережному Степу.
— Ст. частіше поодинокі, прямостоячі. Прикореневі л. до 14 см завд., зверху без рясних сосочків, гладенькі; сегменти їх лінійно- або довгасто-ланцетні, до 3 см завд. і 4, 2(8) мм завш., загострені або гострокінцеві. Обгортка .кошиків зеленувата, розсіянопаву- тиниста. Чубок сім’янки 5—10 мм завд. 2/., 30—90 м. Цв. V — VI.
10. Ю. дністровська — J. tyraica
Klok.
На вапнякових і степових схилах.— В басейні р. Дністра, в Лісостепу нерідко, на схід доходить до Півд. Бугу.
11 (4). Кошики дрібні, б.-м. численні, у видовженому китицевидно-волотистому суцвітті. Обгортка чашовидна, внутрішні її листочки до 10 мм завд.; зовнішні з відхиленими, але не зігнутими донизу кінчиками, коротші за внутрішні.
11. Ю. китицецвіта — J. thyrsiflora Klok. (J. polyclonos auct. fl. ucr., non DC.). На пісках.— В Лівобережному Степу і в
Донецькому Лісостепу по річках Дніпру, Самарі, Осколу, Дінцю, місцями в значній кількості.
— Кошики великі, поодинокі на кінцях стебла та гілок. Обгортки павутинисті, внутрішні листочки їх довші 10 мм 12
12. Л. збігають на стебло, утворюючи на
ньому б.-м. довгі крила 13
— Л. не збігають на стебло 14
13. Зовнішні та середні листочки обгортки загнуті донизу. Принаймні деякі л. на рослині перисторозсічені або надрізані, інші цілісні. Кошики близько 25лмізавв. 2д, 40— 70 см. Цв. VI —VIII.
12. Ю. П а ч о с ь к о г о — J. Paczoskiana
„ . I'jin
На пісках.— В Степу (пониззя Півд. Бугу,
по р. Дніпру в p-ні Запоріжжя та на р. Вовчій в Дніпропетровській обл., в Покровському p-ні, Велико-Михайлівському лісництві).
698
— Зовнішні та середні листочки обгортки б.-м. відлеглі, але не загнуті донизу. Усі л. цілісні й цілокраї, зісподу білуватоповстис- ті; прикореневі—довгасто-ланцетні, черешкові. Кошики в числі 5—20 на стеблі, з квітками близько 18—25 мм завд. 2/., ЗО—75 см. Цв. VI—VIII.
13. 	Ю. п у х к а — J. laxa (Fisch.) Korsh. ex II jin.
На пісках.— В Степу в пониззі Дніпра (нижче Каховки); в Криму на Керченському п-ві.
14 (12). Зовнішні та середні листочки обгортки вкорочені й усі гачковидно назад відігнуті; відігнута частина листочків трикутна,
1,5—3 мм завд. Сім’янки до 6 мм завш., на верхівці гладенькі, світло-бурі. Прикореневі л. перисторозсічені, з двома-чотирма парами довгастих сегментів, рідше цілісні; стеблові звичайно цілісні. 2д, ЗО—70 см. Цв. VII —
VIII.
14. Ю. в e р б о л и с т а — J. salicifolia
Grun.
На степових і кам’янистих схилах, рідше на супісках.— В «Лісостепу і в Степу (від Півд. Бугу до Дніпра). Ендемічна р.
— Зовнішні і середні листочки обгортки видовжені й відхилені або коло середини загнуті донизу, відігнута частина листочків в останньому разі лінійно-ланцетна й довша. Сім’янка до 4,6 мм завд 15
15. Зовнішні й середні листочки обгорт¬
ки коло середини ніби переломлені й донизу відігнуті 16
— Зовнішні й середні листочки обгортки відігнуті й загнуті вгору 17
16. Л. зверху шорсткі від дрібних щетинок, двічі перисторозсічені; останні частки їх коротенькі й вузенькі (0,5—2 мм завш.), вузьколінійні. Обгортка кошика білувата від повстисто-павутинистого опушення; листочки
6—16 мм завд., зовнішні з гачкувато підведеними кінчиками. 2/, 20—75 см. Цв. VI—VII.
15. Ю. г р а н і т н а — J. granitica Klok. На гранітних .або гнейсових відслоненнях,
рідше на вапнякових схилах і приморських пісках.— В Приазовській частині Лівобережного Степу і на півд. межі Донецького Лісостепу, в Донецькій обл., місцями нерідко.
— Л. зверху звичайно гладенькі, перисто- або іноді двічі перисторозсічені, з довшими й ширшими частками. Обгортка зеленувата, розсіянопавутиниста, листочки її 10— 12 мм завд. 2д, 20—70 см. Цв. VI —VIII.
16. Ю. харківська — J. charcovien-
sis Klok.
По річкових пісках.— У Лівобережному Лісостепу та в півн. частині Степу досить звичайно.
17 (15). Прикореневі та нижні стеблові л. зверху гладенькі, перисторозсічені, з 2—8 парами довгастих або довгасто-ланцетних бокових сегментів, пересічно до 10 мм завш. Листочки обгортки кошиків до 18 мм завш., тонкозагострені, по краю дуже дрібновійчас- ті. Зовнішні листочки обгортки помітно довші за внутрішні, відхилені. 2/_, ЗО—75 см. Цв. VI —VIII.


17. Ю. несправжньоволошко- видна — J. pseudocyanoides Klok. (J. cy¬
anoides auct. fl. ucr., non DC.).
На борових пісках.— На Поліссі та в півн. частині Лісостепу досить звичайно.
— Прикореневі та нижні стеблові л. зверху шорсткі від рясних гоструватих щетинок, перисто- або двічі перисторозсічені, з більш численними та вужчими, до 6 мм завд., сегментами. Листочки обгортки до 14 мм завд. і 2,7 мм завш., гострокінцеві, по краю дуже дрібно-щетинисто-війчасті; зовнішні та середні листочки відхилені й дуговидно загнуті вгору; внутрішні прямі, з плівчастою верхівкою, дуже тонкозагострені, звичайно пурпурува- ті. 2д, 30—60 см. Цв. VI —VIII.
18. Ю. в о л о ш к о в и д н а — J. centau- roides Klok. (J. cyanoides auct. fl. ucr., non
DC.).
На виходах третинних пісків в півн.-схід, частині Лівобережного Степу (в Луганській обл., в Біловодському р-ні).
75. 	Будяк — Carduus L.
Трав’янисті р. з колючо-крилатими стеблами й черговими колючозубчастими перисто- розсіченими або надрізаними листками. Кошики багатоквіткові, з майже кулястою, ча- шовидною або коротко циліндричною обгорткою. Листочки обгортки черепитчасто розміщені. Спільне квітколоже щетинисте. Кв. двостатеві, пурпурові, рідко білі. Нитки тичинок волохаті. Сім’янка сплюснута, на верхівці з облямівкою у вигляді комірця. Чубок з простих, виразно зазублених щетинок, довший за сім’янку.
1. Стеблові л. (іноді крім найнижчих)
зісподу сіруваті чи білуваті (до зовсім сивих) від густого, повстисто-павутинистого опушення. Кошики звичайно б.-м. зближені на кінці стебла та головних гілок 2
— Усі л. зісподу без повстисто-павутинистого опушення, розсіянопавутинисті, кучер яво коротковолосисті або майже голі. Кошики на кінці стебла та гілок поодинокі, рідше б.-м. зближені 5
2. Однорічні р З
‘ — Дворічні або багаторічні р 4
3. Вся р. світло-зелена. Кошики середнього розміру на безкрилих, добре помітних ніжках, звичайно по одному або по два. Сім’янки З—4 мм завд. 0, 20—80 см. Цв. VI —VII.
1. 	Б. c і р у в а т и й — C. cinereus М. В. Бур’ян.— В Криму.
— Р. білоопушена або сіра. Кошйки дрібні, сидячі, скупчені по 2—5 в пазухах листків і на кінцях б.-м. крилатих і крилато-колючих квітконосів. Сім’янки 5—6 мм завд. 0, Цв. V—VII.
2. 	Б. аравійський — C. arabicus
Jacq. (C. albidus M. B. p. p.).
Бур’ян.— В Криму, особливо на півдні.
4 (2). Багаторічні р. Кошики нечисленні. Сім’янки 3—4,5 мм завд. Обгортка кошиків близько 15—20 мм у діам., помітно павутиниста або гола, часто лілувата. Чубок спочатку білий, потім червонувато-буруватий. Кв. темно-пурпурові. Нижні л. перистороздільні, верхні — яйцевидно-ланцетні, зубчасті. 2l, 50—250 см. Цв. VII —VIII.
3. 	Б. м а с к о в а н и й — C. personatus Jacq. (C. bicolorifolius Klok.).
В лісах, на узліссях і по галявинах.— В Карпатах, Прикарпатті і Розточчі-Опіллі.
— Дворічні р. Кошиків на стеблі більше, вони скупчені по 2—5. Сім’янки 2,8—3,2 мм завд., коричнюваті. Обгортка кошиків близько 10—15 ли/у діам. (з розчепіреними листочками), розсіянопавутиниста. Чубок 10—11 мм завд., білуватий, дуже ламкий. Кв. пурпурові. JI. довгасто-овальні або верхні — довгасто- яйцевидні, надрізані або розсічені, вгорі часто цілісні, торочкуваті і лише трохи колючі. 0, 50—200 см. Цв. VII — IX.
4. Б. к у ч e р я в и й — C. crispus L. По чагарниках, на узліссях, як бур’ян по
городах і в садках, переважно по затінених вогких місцях.— По всій УРСР.
5 	(1). Листочки обгортки в нижній частині довгасті, коло середини перетягнуті, а вище яйцевидно- або широколанцетні, 3— 3,5 мм завш. Кошики під час цвітіння пониклі, дуже великі (обгортка 25 — 40 мм завд.) 6
— Листочки обгортки від основи звужені, лінійно- або довгасто-ланцетні, до 2 (2,5) мм завш. Кошики під час цвітіння не- пониклі й не такі великі 7
6. Л. б.- м. опушені, особливо замолоду; до кінця вегетації, принаймні зісподу по середній жилці, кучер явокоротковолосисті, нижні перисторозсічені, інші — надрізані. Середні й нижні листочки обгортки відігнуті донизу. Кошики до 7 см у діам. Сім’янки
3.5— 4 мм завд. 0, ЗО—100 см. Цв. VI — IX.
5. Б. пониклий — C. nutans L.
Бур’ян по відкритих місцях, також на степових схилах.— В Карпатах, на Поліссі і в Лісостепу, переважно в зах. районах до р. Дніпра. Відомі гібриди з C. Thoermeri Weinm.
— Л. з обох боків цілком голі. Середні листочки обгортки колінчасто відігнуті спочатку донизу, потім набік і скоса вгору. Кошики 3—6 см у діам. Сім’янки до 4,5 мм завд. 0, ЗО—100 см. Цв. VI — IX.
6. Б. Тер мера — С. Thoermeri Weinm.
(С. nutans var. Thoermeri (Weinm.) Schmalh.).
Рудеральний бур’ян.— На Лівобережжі і в Криму звичайно.
7 (5). Кошики, здебільшого по декілька (1—4), скупчені на кінці стебла і гілок. Ст. до самих кошиків колючо-крилате, галузисте. Л. довгасті, перисторозсічені, з надрізаними або зубчасто-лопатевими частками, лише по жилках шерстисті. Обгортка яйцевидна, 14—18 мм завд. Кв. малинові. Сім’янка
2.5— 3,5 мм завд., рудувата. Q, ЗО—150 см. Цв. VIII — IX.
7. Б. а к а н т о в и д н и й — C. acanthoi-
des L. (C. fortior Klok.).
Рудеральний бур’ян, на відкритих місцях.— По всій УРСР звичайно.
— Кошики поодинокі на кінці стебла та гілок. Ст. під кошиком безкриле ... .8
699


8. Ст. та л. досить густо павутинисті. Обгортка під час цвітіння звичайно майже напівкуляста, з дуговидно відігнутими назовні та донизу листочками, густо павутиниста. Л. перисторозсічені або надрізані, з зубчасто- лопатевими частками. Кошики поодинокі, часто нахилені, 20—35 мм завд., на коротких безкрилих білоповстистих ніжках. 0, ЗО— 75 см. Цв. V —VI.
8. Б. г а ч к у в а т и й — C. uncinatus М. В.
На степах, як бур’ян по відкритих місцях.— В Степу, частіше на Лівобережжі та по всьому Криму.
— Ст. та л. розсіянопавутинисті або без помітного павутинистого опушення. Обгортка гола або трохи павутиниста; лише внутрішні листочки на верхівці гачковидно зігнуті . .9
9. Багаторічна р., темно-зелена, з мало- розвинутими колючками. Ст. звичайно два, прості або з 1—3 видовженими гілками, з 1—4 кошиками, приблизно досередини густо облиствлені й досить ширококрилаті, вище безлисті. Л. перисторозсічені. Обгортка 17— 23 мм завд. Сім’янки 4—4,5 мм завд.; чубок 12—15 мм завд. 4, 30—90 см. Цв. VII— VIII.
9. Б. Кернера — C. Кегпегі Simk. На гірських луках— полонинах і на скелях.— В субальпійському поясі Карпат.
— Р. дворічні степові 10
10. Ст. 20—50 см завв., звичайно просте, з 1—2 кошиками. Л. без помітного павутинистого опушення, 1—3,5 см завш. і близько
3,5—12,5 см завд.; прикореневі та найнижчі стеблові л. з коротким колючо-зубчастим черешком, як і середні сидячі стеблові л., б.-м. глибоко перистонадрізані, з 8—12 парами бокових лопатей. Листочки обгортки по краях дрібновійчасті, трохи відігнуті, на верхівці відтягнуті в жовтувату колючку. 0, і. Цв. VI-VIII.
10. Б. кримський — C. tauricus Klok. (C. hamulosus var. sordidus DC.). На кам’янистих схилах.— В передгір’ях
і горах Криму нечасто.
— Ст. звичайно вищі, розгалужені, рідко прості. Л. з б.-м. помітним павутинистим опушенням, до 5—10 см завш. Обгортка з дуже відігнутими середніми листочками . .11
11. Обгортки кошиків 20—25 мм завд.; їх листочки 1,5—2 мм завш.; внутрішні на верхівці гачкувато вниз зігнуті. Сім’янка З—3,5 мм завд. Л. перисторозсічені, з довгастими, коротколопатевими або зубчастими частками. 0, 30—80 см. Цв. VI—VIII.
11. Б. гачкуватий — C. hamulosus
Ehrh. (C. tyraicus Klok.).
На степових схилах, узліссях.— В Зах. Лісостепу, а також в Правобережному Лісостепу.
— Обгортки кошика 15—20 мм завд., їх листочки 1 —1,5 мм завш.; внутрішні на верхівці вбік зігнуті. Сім’янка 4—5 мм завд. Нижні л. з видовженими, надрізаними і зубчастими частками, верхні — довгасто-ланцетні або лінійні, з короткими зубчасто-лопатевими частками, всі з обох боків павутинисто- шорсткі. 0, 50—100 см. Цв. VI — VIII.
700
12. 	Б. несправжньопагорбко- вий—С. pseudocollinus (Schmalh.) Klok.
(C. hamulosus var. pseudocollinus Schmalh.).
На степових схилах, рідше на степах.— На Лівобережжі в Лісостепу і на півн. сході в Степу.
76. 	Пікномон — Picnomon Adans.
Нещільна повстисто-павутиниста р. Ст. і гілки досить ширококрилаті. Л. довгасто- ланцетні, нижні і середні перистонадрізані або зубчасті, з кінцевими міцними жовтими колючками. Кошики з двостатевими квітками. Обгортка кошиків щільно оточена верхівковими колючо-зубчастими листками. Зовнішні й середні листочки обгортки шкірясті, з відігнутим придатком у вигляді перисторозга- луженої колючки; внутрішні листочки на верхівці плівчасті. Сім’янки голі, блискучі; чубок довгий, багаторядний, з довгоперистих білих щетинок, сполучених при основі- в кільце, опадний. о, 15—50 см. Цв. VIII — X.
1.П. колючий — P. acarna (L.) Cass.
(Carduus acarna L.). Бур’ян.— В Півд. і Схід. Криму.
77. 	Ляміра — Lamyra Cass.
Р. з міцним здерев’янілим коренем і вкороченим, часто багатоголовим кореневищем. Стебел здебільшого декілька, білоповстистих, дуже густо улиснених. Л. сидячі, перистороздільні, з лінійно-ланцетними, відтягнутими на кінці в міцну жовтувату колючку частками, зісподу білоповстисті. Обгортка кошиків яйцевидна, багаторядна, черепитчаста, зовнішні й середні листочки її при основі притиснуті, вище раптово звужені, з відігнутою верхівкою, внутрішні поступово загострені. Кв. темно-рожеві. Спільне квітколоже торочкувате. Сім’янки з чубком перистих щетинок, при основі сполучені в кільце й відпадають разом. 2д, 15—ЗО см. Цв. VII — IX.
Л. ї ж а к о г о л о в а — L. echinocephala (Willd.) Klok. (Cnicus echinocephalus Willd., Chamaepeuce echinocephala DC.).
На кам’янистих місцях.— В передгір’ї та в горах Криму.
78. 	Осот — Cirsium L.
Колючі трави. Кв. трубчасті, численні. Об-' гортка черепитчаста, з колючих листочків. Спільне квітколоже щетинисте. Сім’янки трохи стиснуті, у верхній частині з облямівкою у вигляді комірця. Чубок багаторядний, з перистих щетинок.
1. Л. зверху густо усіяні шиловидними
щетинками 2
— Л. зверху голі, волосисті або павутинисті, але завжди без шиловидних щетинок...7
2. Стеблові л. збіжні. Ст. з колючо-зубчастими крилами. Л. перистороздільні або надрізані, з частками від довгасто- до лінійно- ланцетних, закінчуються міцними жовтуватими колючками, 2—10 мм завд. Кошики поодинокі на верхівках гілок, іноді зближені по 2—3, близько 3,5—4,5 см завд. Обгортки негустопавутинисті, з відігнутими листочками. 0, 50—150 см. Цв. VI — IX.
1.О. звичайний — C. vulgare (Savi)
Ten. (C. lanceolatum (L.) Scop., non Hili).
Рудеральний бур’ян.— По всій УРСР звичайно.


— Стеблові л. незбіжні. Ст. безкриле  з
3. Обгортка кошиків гола; зовнішні й
середні листочки обгортки по краях коротко- війчасті 4
— Обгортка густопавутиниста, листочки її по краю без війок або з малопомітними дрібними війками 5
4. Зовнішні й середні листочки обгортки по краях з війками близько 0,5 мм завд., у верхній частині відігнуті назовні. Л. перисторозсічені, з довгастими або ланцетними, часто роздвоєними частками. Кошики 3—5 см у діам. 0, 50—150 см. Цв. VII — IX.
2. С. у к р а ї н с ь к и й — C. ucrainicus
Bess. (C. serrulatum M. В. p. p.).
На степах, по чагарниках, також як бур’ян по відкритих місцях.— В Лісостепу, Степу і Криму нерідко.
— Зовнішні і середні листочки обгортки досередини або майже до основи по краях усіяні війками, відігнуті назовні й униз. Л. перисто- або двічі перисторозсічені до роздільних, з вузькими довгасто- або лінійно-ланцетними частками, що закінчуються міцною світло- жовтою колючкою, зверху шипувато-щетинисті, зісподу біло- або білуватоповстисті, з випнутими й оголеними жилками. Кошики поодинокі на верхівках гілок першого-другого порядку, 5—бслгзавд. 0, 50—100 см. Цв. VI — IX.
3. О. в і й ч а с т и й —‘C. ciliatum (Murr.)
М. В. (Carduus ciliatus Murr).
На кам’янистих місцях.— Вказується для Харкова*та Криму. Потребує перевірки.
5 (3). Кошички дуже великі, обгортка густопавутиниста, близько 5—6 см у діам. (з відігнутими листками); середні листочки обгортки біл^я верхівки розширені у вигляді напівплівчастого, довгасто-яйцевидного або ланцетного придатка, відтягнутого на кінці в колючку. Л. перистороздільні, з лінійно- ланцетними, часто роздвоєними частками, що закінчуються міцними жовтими шипами. 0, 50—200 см. Цв. VIII — IX.
4. О. польський — C. polonicum (Petrak) Il jin (C. er iophorum subsp. decusta-
tum var. polonicum Petrak.).
На степових і кам’янистих схилах, по чагарниках, а також як рудеральний бур’ян.— В б. ч. УРСР, крім Карпат і Криму.
— Кошики дрібніші. Обгортка до 3—4 см у діам., середні листочки її від середини поступово загострені . .6
6. Обгортка кошиків яйцевидно-куляста,
2,5—3,8 лш у діам., густопавутиниста; середні листочки її з довгасто- або лінійно-ланцетної основи майже раптово звужені в довгу жовтувату шиловидну колючку. Л. зісподу білувато- повстисті, нижні — черешкові, середні і верхні — сидячі, при основі стеблообгортні, з вушками, перисторозсічені до надрізаних. 2д, 60—150 см. Цв. VII — IX.
5. О. шерстистоквітковий —
С. 1 an if lorum М. В.
На кам’янистих схилах в Гірському і Півд. Криму.
— Обгортка кошиків яйцевидна, 17— ЗО мм у діам., білувата від густопавутинисто- го опушення, середні листочки її від основи поступово звужені в недовгу колючку. Л. зісподу зелені, іноді білувато'повстисто-паву- тинисті, нижні — черешкові, середні й верхні — сидячі, при основі стеблообгортні, з надрізаними або колючо-зубчастими вушками. 4, 50—100 см. Цв. VII — IX.
6. О. Липського — C. Lipskyi Klok.
(C. arachnoideum M. В. p. p.).
На кам’янистих місцях.— В Півд. Криму дуже рідко.
7 (1). Відгин віночка приблизно досередини п’ятироздільний, трохи коротший за трубочку. Кв. двостатеві 8
— Відгин віночка майже до основи п’ятироздільний, в кілька разів коротший за трубочку. Кв. одностатеві 17
8. Ст. крилате до верхівки 9
— Ст. безкриле або лише внизу з короткими крилами 10
9. Л. цілісні, зубчасті, як і ст., майже голі, товстуваті, по краях колючо-війчасті; лопаті і зубці листків, а також і стеблових крил закінчуються жовтуватими колючками, 1— 7 мм завд. Обгортка широкояйцевидна, 7— 10 мм у діам., помітно клочкувато-павутинис- та. Сім’янка 3—3,5 мм завд. Корені численні, потовщені, веретеновидні. 0, 25—100 см. Цв. VII — IX.
7. О. крилатий — C. alatum (Gmel.)
Bobr. (C. elodes auct., non M. В.).
На солончаках і солончакуватих луках.— В Лісостепу і Степу розсіяно.
— Л. перистороздільні, з дво-, трилопатевими частками, як і ст., павутинистопов- стисті Корені мичкуваті. Ст. під кошиками білоповстисте. Прикореневі л. короткочерешкові, до 15—25 см завд. і 3—7 см завш.; стеблові л. сидячі, при основі збігаючі, утворюють майже по всій довжині стебла виїмчасто-лопатеві й зубчасті крила; лопаті й зубці листків та стеблових крил закінчуються тонкуватими бурувато-світло-жовтими колючками, 1—5 мм завд., краї листків усіяні ще коротенькими шипуватими війками. Кошики скупчені на кінці стебла та гілок. Чубок сім’янки брудно- димчастий. 0, 50—150 см. Цв VI — IX.
8. 	О. болотний — C. palustre (L.) Scop. (Carduus palustris L.).
На болотах і заболочених луках.— У б. ч. УРСР, крім Степу та Криму.
10 (8). Ст недорозвинуте або вкорочене, до ЗО см завв. Переважна частина листків зібрана в прикореневій розетці. Кв білувато- жовті. Кошики по 5—10 скупчені в центрі прикореневої розетки або на верхівці стебла, обгортка яйцевидна, 10—20 мм у діам., гола, жовтувато-біла; листочки обгортки від яйцевидно-ланцетних до лінійно-ланцетних, на кінці відтягнуті в жовтувату колючку. 2/, Цв. VII — IX.
9. 	О. їстівний —C. esculentum C. А. М.
На солончакуватих луках.— На Лівобережжі в Лісостепу і Степу нерідко.
— Ст. розвинене, б.-м. високе . . .11
11. 	Кошики скупчені на верхівці стебла та щільно обгорнуті верхівковими листками.
701


Кв. світло-жовті. Л. перистороздільні, голі, прикореневі й нижні стеблові — крилато- черешкові, останні з великими вушками. Кошики яйцевидні, 25—35 мм завд. 2і, 50— 200 см. Цв. VI — IX.
10. 	О. городній — С. оіегасешп Scop.
На вогких луках, по заболочених чагарниках, по вільшняках, по берегах річок. — В б. ч. УРСР, крім Степу і Криму.
— Кошики не обгорнені верхівковими листками, звичайно нескупчені 12
12. Кв. жовтувато-білі. Ст. вгорі клейке і майже безлисте. Л. звислі, перисторозсічені з довгасто-ланцетними, 25—ЗО мм завд., частками, закінчуються коротенькою жовтувато- бурою колючкою, зверху негустокоротковолосисті, зісподу по жилках густіше опушені, си- зувато-світло-зелені, нижні л. черешкові, близько 15—55 см завд., 5—25 см завш., середні стеблові — сидячі, при основі стеблообгортні, з великими колючо-зубчастими вушками. Кошики іноді скупчені по два на кінці безлистих гілок, похилі, 20—ЗО мм завд. 2/., 30—150 см. Цв. VII — IX.
11.0. клейкий — C. erisithales (Jacq.) Scop. (Carduus erisithales Jacq.) На узліссях, по вогких луках, на вогких скелях.— В Карпатах, на Опіллі і в Лісостепу на Правобережжі.
— Ст. не буває клейким. Кв. пурпурові .* .13
13. Л. звичайно суцільні, коротко-збіжні. Ст. в нижній частині трохи крилаті . .14
— Л. звичайно надрізані або розсічені, незбіжні. Ст. в нижній частині безкрилі .15
14. Корені потовщені, веретеновидні. Зовнішні й середні листочки обгортки відразу звужені у відігнуте вістря. Сизувато-світло- зелена, майже гола р. Ст. під кошиками клоч- кувато-павутинисті до повстисто-павутинистих, в нижній частині облиствлені й під листками крилаті, у верхній — безлисті або лише з дрібними верхівковими листками. Л. довгасто-ланцетні, пилчасто-зубчасті. Кошики
2,5—5 см у діам. 2д, 30—100 см. Цв. VII — VIII.
12. 	О. c і р и й — C. canum М. В.
На засолених луках.— В б. ч. УРСР, крім Криму.
— Корені не потовщені, нитковидні. Зовнішні й середні листочки обгортки поступово загострені й притиснуті. Р. опушена більше. Л. від еліптично-довгасто-ланцетних до дрібнозубчастих, зісподу сіруватоповстис- ті. Кошиків 1—3, 1,5—3 см у діам. 2д, ЗО— 50 см. Цв. VI — VII.
13. 	О. п а н н о н с ь к и й — C. раппопі- cum (L. f.) Gaud. (C. canum var. pannonicum
Schmalh.).
На луках і на узліссях.—В Лівобережному Лісостепу (в Сумській і Харківській обл.).
15 (13). Кошики звичайно поодинокі, на довгих ніжках (до 5 см завд.). Л. зісподу бі- лоповстисті, нижні — майже цілокраї, стеблові л. довгасто-ланцетні, в і дтя гну тоз а гострені, часто надрізані, з серцевидною основою. Сім’янки жовтувато-буруваті. Чубок сірувато-димчастий. 2д, 50—100 см. Цв*. VI —VIII.
702
14. 	О. різнолистий — C. heterophyl- lum (L.) Hill. (Carduus heterophyllus L.).
В заболочених лісах, на вогких луках.— На Лівобережжі в Поліссі і Лісостепу зрідка.
— Кошики звичайно скупчені на верхівці стебла або його гілок по 2—7, дрібніші. Л. зісподу небілоповстисті, всі зазублені . .16
16. Л. з обох боків зелені. Кошики прямостоячі, лише іноді трохи похилені. Ст. лише під кошиками білуватоповстисте, облиствлене переважно в нижній частині. Прикореневі та найнижчі стеблові л. короткочерешкові, перисторозсічені, в обрисі еліптичні та довгасто- еліптичні, 1,5—4,5 см завд., з ланцетними або довгасто-ланцетними лопатями, які закінчуються коротенькою тонкою колючкою; середні стеблові л. сидячі, при основі стеблообгортні. fy, 60—120 см. Цв. VI —VII.
15.0. прибережний — C. rivulare
(Jacq.) Link (Carduus rivularis Jacq.).
На вогких луках, на болотах.— В Прикарпатті, Розточчі-Опіллі, на Поліссі і на півночі Лісостепу.
— Л. зісподу сіруватоповстисті. Кошики пониклі, 27—35 мм завд. Л. від округло- яйцевидних, черешкових до сидячих, довгасто- яйцевидних, перистонадрізані або лопатеві й нерівнозубчасті, закінчуються коротенькою жовтуватою колючкою; стеблові — з округ-, лими, колючо-зубчастими вушками. 2/., 80— 200 см. Цв. VII —VIII.
16. О. Вальдштейна — C. Waldstei- nii Rouy (С. pauciflorum Spreng.,non Lam.).
На узліссях, по берегах річок.— В субальпійському поясі Карпат.
17 (7). Л. здебільшого перисторозсічені з надрізаними лопатями, з довгими, до 6 мм завд., і міцними колючками по краях, коротко-збіжні, через що ст. помітно крилаті. Кошики 17—23 мм завд., з обгорткою буруватою або бруднувато-пурпуруватою; зовнішні й середні листочки обгортки загострені, з коротенькою або дрібною, відігнутою колючеч- кою на кінці, звичайно набагато темнішою за самий листочок. 2/., 40—160 см. Цв. VI— X.
17. О. польовий — C. arvense (L.)
Scop.
Бур’ян на городах, біля ставків, по шляхах.— В Карпатах, Розточчі-Опіллі, на Поліссі і в Лісостепу (на Правобережжі) звичайно.
— Л. цілісні або рідше надрізані, з колючками 2—3 мм завд., незбіжні. Ст. некри- лате 18
18. 	Л. зісподу і ст. принаймні вгорі біло- повстисте. Л. звужені до основи, сидячі, цілісні, великозубчасті або перистонадрізані, в обрисі довгасто-еліптичні або довгасто-ланцетні, до 10—17 см завд., з зубцями та лопатями, що закінчуються коротенькою (до Змм завд.) жовтуватою колючкою, по всьому краю пилчасто-шипуваті. 2/., 40—100 см. Цв. VII —
IX.
18. О. сивий — C. incanum Fisch. (C. arvense var. incanum (Fisch. exM. B.) Ledeb.) В плавнях p. Дніпра, в степових подах,
по берегах річок, як бур’ян на городах і в


посівах.— Нижче м. Дніпропетровська в Лівобережному Степу і в Криму.
— Л. зісподу майже голі або негусто- павутинисті до сіруватоповстистих, як і ст. Л. довгасто-еліптичні, звужені до основи й стоячі або з невиразним черешком, цілісні або нерідко перистонадрізані до неглибокорозсі- чених, з закінченими жовтуватою колючкою,
Мал. 534. Осот польовий:
1 — загальний вигляд рослини, 2 — квітка, 3 — сім’янка.
до 2—3 мм завд. лопатями, крім того, по всьому краю дрібнозубчасто-шипуваті, зісподу негусто- або розсіянопавутинисті або майже голі. 2д, 50—120 см. Цв. VI — X.
19. 	О. щетинистий — C. setosum
М. В. (C. arvense var. setosum Koch).
Злісний бур’ян у посівах, також по чагарниках на порубках і на луках.— По всій УРСР звичайно.
79. 	Артишок — Cynara L.
Трав’яниста, іноді колюча р. Л. великі, перисторозсічені, іноді прості. Кв. зібрані у великі, до 12 см в діам., кошики. Обгортка майже куляста з багаторядних, м’ясистих при основі листочків. Віночок трубчастий, 5- роздільний, синій або синьо-фіолетовий. Сім’янка гола, стиснута або чотирикутна із зрізаною верхівкою. 2/., 100—200 см. Цв. VI — VII.
*1. А. посівний — C. scolymus L.
Розводять як овочеву рослину. їстівні лише кошики і м’ясисті нижні частини листочків обгортки. Походить з Середземномор’я.
80. 	Розторопша — Silybum Adans.
Р. трав’яниста, колюча, під суцвіттям нерідко білуватоповстиста. Л. шкірясті, з жовтуватими колючими зубцями, по жилках бі- лоплямисті, рідше зелені; нижні л. перисто- лопатеві, хвилясті, з трикутними лопатями, стеблові — сидячі, з стеблообгортною основою цілісні. Кв. трубчасті, зібрані у великі, близько 5 см у діам., здебільшого поодинокі кошики. Обгортка черепитчаста, з шорстких, відігнутих, колючо-війчастих зелених листочків, витягнутих на кінці в довгу міцну колючку. Він. пурпуровий. Спільне квітколоже м’ясисте. Сім’янки оберненояйцевидні, о, 100—150 см. Цв. VI—VII.
*1. Р.плямиста — S. marianum Gaertn.
(Carduus marianus L.).
Культивують зрідка в садах і по городах. Р. лікарська.
81. 	Татарник — Onopordon L.
Трав’янисті р. з колючо-крилатим стеблом і черговими колючо-зубчастими листками. Ко-
Мал. 535. Татарник звичайний:
1 — квітка, 2 — сім’янка без чубка, 3 — щетинка чубка, 4 — ділянка квітколожа.
шики великі, з обгорткою з черепитчастих колючих листочків. Спільне квітколоже м’ясисте, з ямками. Кв. трубчасті. Сім’янки оберненояйцевидні, сплюснуто-чотиригранні, з чубком з багаторядних війчастих волосків, з’єднаних при основі кільцем.
1. 	Вся р. сірувата або білувата від шерстисто- або повстисто-павутинистого опушення. Ст. з широкими зубчастими крилами; л. довгасті, нижні — перистонадрізані, верхні— цілісні, двічі колючо-зубчасті. Обгортка кошиків кулясто-дзиговидна, вище середини перетягнута, близько 3—4 см у діам. Чубок вдвоє довший за сім’янку, рудуватий. 0, 50—200 см. Цв. VI —VIII.
1. 	Т. звичайний — О. acanthium L. Рудеральний бур’ян.— По всій УРСР.
703


— Р. зелена, клейка від густого залозистого опушення. Ст. з неширокими крилами. Л. переважно довгасто-ланцетні, перисторозсічені й колючо-зубчасті з міцними жовтуватими колючками. Обгортка кошиків з розчепіреними листочками, близько 4—6 см у діам. Чубок втроє довший за сім’янку. 0, 50—100 см. Цв. VI — IX.
2. 	Т. к р и м с ь к и й — О. tauricum Willd.
Бур’ян біля жител і вздовж шляхів.— В Півд. Криму.
82. 	Круп і на — Crupina Cass.
Р. з тонким, голим, гладеньким, галузистим стеблом. Л. сидячі, перисторозсічені на вузьколінійні, гострозазублені частки. Кошики у щитковидно-волотевидному суцвітті, дрібні, майже циліндричні, 3—5-квіткові. Листочки обгортки без придатків, по краю плівчасті. Кв. пурпурові, крайові — неплідні, з глибо- короздільним на 3—4 частки віночком, серединні— двостатеві. Спільне квітколоже щетинисте. Сім’янки темно-бурі, з основним або косим рубчиком, шовковистоопушені, їх чубок чорний, подвійний: з зовнішніх численних щетинок і 5 внутрішніх коротких лусочок. О, О, 40—80 см. Цв. VI —VIII.
К. звичайна — C. vulgaris Cass.
На кам’янистих і вапнякових схилах.— В півд. степових районах і в Криму.
83. 	Серпій — Serratula L.
Багаторічні трав’янисті р. з черговими, надрізаними або роздільними, рідше цілісними листками. Кошики поодинокі, на верхівках стебел та їх гілок, багатоквіткові; всі кв. в кошику трубчасті, двостатеві або всі одностатеві або ж крайові — маточкові, серединні— двостатеві, коротші за крайові. Обгортка багаторядна, черепитчаста, її листочки шкірясті, внутрішні на верхівці б.-м. головчасті. Він. з 5-роздільним, рідше у крайових квіток з 4-роздільним відгином. Спільне квітколоже щетинисто-плівчасте. Сім’янки довгасті, стиснуті, голі, гладенькі. Чубок сім’янки багаторядний, з неоднакових зазублених рудуватих щетинок.
1. Кошики численні, утворюють густе щитковидно-волотисте суцв. Обгортка яйцевидно-циліндрична, 3,5—6 мм у діам. Кв. рожеві. Л., крім верхівкових, перистонадрізані або перистороздільні, з цілісними або надрізаними частками. Ст. прямостояче, майже від основи розчепірено-галузисте, як і вся р., шорстковолосисте. 2д, 25—75 см. Цв. V — VI.
1. 	С. сухоцвітий — S. xeranthemoides
М. В.
В степах, на степових схилах і відслоненнях.— В півд. лісостепових та степових районах (до Криму включно), головне у півд.-схід, їх частині.
— Кошики поодинокі на верхівках мало- розгалужених або простих стебел. Обгортка куляста або кулясто-яйцевидна, до 20 мм у Діам 2
2. Л. по краю пилчасті. Кв. в кошику різ¬
ностатеві. Крайові — маточкові, серединні— двостатеві або одностатеві і тоді р. дводомна З
704
— Л. виїмчасто-зубчасті або цілокраї. Усі кв. в кошику двостатеві 4
3. 	Кошики в щитковидному суцвітті, кв. одностатеві. Обгортка довгасто-яйцевидна, 11—19 мм завд., її листочки на верхівці фіо- летуваті. Він. лілово-пурпуровий. Сім’янки З—5 мм завд., з чубком 7—10 мм завд. Прикореневі л. довгочерешкові, цілісні, довгасто- яйцевидні або еліптичні, стеблові — сидячі, ліровидні або ліровидно-роздільні, рідше всі цілісні; всі л. жорсткуваті; по краю дрібно- пилчасті. 2д, ЗО—140 см. Цв. VII — IX.
2. 	С. беззбройний — S. inermis Gil і b.
(S. tinctoria auct, non L.).
На сухих луках, по узліссях, по чагарниках.— По всій УРСР, крім півд. частини Степу і в Криму.
— Кошики розсунуті на кінцях головних гілок, різностатеві. Крайові кв. маточкові, збільшені, серединні—двостатеві; всі — лілово-пурпурові. Обгортка яйцевидна, 20—• ЗО мм завд., її листочки по всій поверхні або лише по краю повстисто-шерстисті. Сім’янки з рудим чубком. Л. яйцевидні, глибокоперис- тороздільні, їх частки довгасті або еліптичні, по краю великопилчасті, кінцева частка більша за бокові; зісподу л. розсіянокоротково- лосисті. Ст. прямостоячі, гранчасті й ребристо-борозенчасті, принаймні по реберцях, пур- пуруваті. 2/., 100—150. Цв. VII — IX.
3. 	С. увінчаний — S. coronata L. На сухих луках, по узліссях, чагарниках.— В півд. частині Полісся, в Лісостепу (крім крайнього заходу) і в півн. частині Степу.
4 (2). Ст. звичайно розгалужені, з 2—7 кошиками (дуже рідко з одним) 5
— Ст. звичайно прості, з одним верхівковим кошиком, дуже рідко з двома . . .7
5. Р. майже цілком гола, темно-зелена. Прикореневі та найнижчі стеблові л. довгасто- еліптичні, суцільні, цілокраї або в нижній частині зазублені, з країв пилчасто-шорсткі; середні стеблові л. перистонадрізані нижче середини; верхівкові — здрібнені, лінійноланцетні, трохи клочкувато-павутинисті. Кошиків на стеблі 2—5, 10—20 мм завд. Обгортка яйцевидно-куляста, 8—10 мм в діам., її листочки жовтувато-зелені, вгорі з темною плямою, на верхівці з м’яким вістрям. Кв. світло-пурпурові або рожеві. Сім’янки 4— 5 мм завд. Ст. прямостоячі, вгорі розгалужені. 2д, 20—45 см. Цв. V —VI.
4. 	С. будяковий — S. cardunculus (Pall.) Schischk. (S. nitida Fisch.).
На солонцях.— Дуже рідко в степових районах (Дніпропетровська обл., Павлоград; Запорізька обл., Мелітопольський р-н, Троїцьке).
— Ст. та л. з обох боків розсіяно- або густоопушені покрученими волосками . .6
6. Ст. та л. розсіяно-або негустоволо- систі. Нижні та середні л. перистороздільні, з численними, довгастими або лінійними цілокраїми частками, кінцева з яких одного розміру з боковими; верхівкові л. лінійно-ланцетні, розсунуті й б.-м. відігнуті від стебла. Кошиків (1) 2—7, 25—ЗО мм завд. Обгортка короткояйцевидна, 15—20 мм завд., 10— 15 мм у діам., гола. Він. рожево-пурпурові.


Сім’янки з рудуватим чубком. Ст. вгорі трохи розгалужені. 2/., ЗО—80 см. Цв. VII—VIII.
5. C. п р и к в і т к о в и й — S. bracteifolia (Iljin) Stank. (S. radiata ssp. bracteifolia
Iljin).
На степах і степових схилах.— У півд. частині Лісостепу і в Степу, до Кримської обл. включно, нечасто.
— Ст. та л. густоволосисті; усі л., включаючи й верхівкові, перистороздільні до розсічених, з 5—12 парами яйцевидно-довгастих або лінійно-ланцетних, загострених бокових часток і з більшою або меншою за них кінцевою часткою; верхівкові л. зближені й притиснуті до стебла. Кошиків 2—3, 23—28 мм завд. Обгортка довгасто-яйцевидна, 20—23 мм завд., при основі клочкувато-павутиниста. Він. рожево-пурпуровий. Сім’янки з рудуватим чубком. 2/., ЗО—70 см. Цв. VI —VII.
6. С. угорський — S. himgaricaKlok.
На вапнякових схилах.— У півд.-зах. лісостепових і степових районах, прилеглих до Молдавської РСР.
7 (4). Прикореневі та найнижчі стеблові л. цілісні, середні — ліровидні або перисто- иадрізані, по краю пилчасто-зубчасті, верхівкові — зменшені, довгасті або лінійні, цілокраї або пилчасті, всі жорсткуваті, зісподу часом кучерявоволосисті. Кошик один, 22— ЗО мм завд. Обгортка яйцевидно-куляста, до 18 мм завд., жовтувато-зелена, гола, її зовнішні листочки з дуже коротким вістрям, на верхівці пурпурові, внутрішні —з білопе- ретинчастою верхівкою. Сім’янки 4,5—5,2 мм завд., з рудуватим чубком. Ст. просте, прямостояче, від середини доверху необлиствлене. 2/., 20—90 см. Цв. V — VI.
7. C. р і з н о л и с т и й — S. heterophylla
(L.) Desf.
По узліссях, по чагарниках, на сухих луках і степових схилах.— В лісостепових і півн. степових районах нерідко.
— Всі л. перистороздільні або розсічені 8
8. 	Ст. розсіяноопушені кучерявими волосками. Л. зісподу коротковолосисті, зверху дрібнощетинисті. Зовнішні та середні листочки обгортки на верхівці з відокремленим вістрям, 2—5 мм завд. 2д, 40—80 см. Цв. V— VI.
8. С. д о н е ц ь к и й — S. donetzica Dubo-
vik На крейдяних схилах.— В півн.-схід, частині Донецького Лісостепу рідко (Луганська обл., Аитрацитівський р-н, Полівка). Вид потребує дальшого вивчення.
— Ст. та л. голі або майже голі. Листочки обгортки без помітного вістря на верхівці. 2/., 40—105 см. Цв. V —VI.
9. С. донський — S. tanaitica P. Sm.
На крейдяних схилах та відслоненнях.— В півн. частині Донецького Лісостепу (Луганська обл., Біловодському p-ні, зап. Стрілецький степ).
84. 	Рапонтикум — Rhaponticum Adans.
Р. з вертикальним кореневищем і простим, виразноборозенчастим, під кошиком потовщеним стеблом, до 3 см у діам. Л. цілісні, цілокраї або дрібнозубчасті, прикореневі та нижні стеблові — великі, до 35 см завд. і 13 елі завш., овально-еліптичні, довгочерешкові, середні та верхні —дрібніші, до основи звужені, сидячі, всі л. в молодому стані клочку- вато-павутинисті. Кошики поодинокі, на кінцях стебел, великі. Обгортка куляста, 3,5— 6 см у діам., її листочки з округлими або яйцевидними плівчастими придатками. Всі кв. у кошику трубчасті, двостатеві. Він. рожеві.
Мал. 536. Рапонтикум серпієвидний:
1, 2, 3 — листочки обгортки, 4 — квітка, 5 — сім’янка.
Спільне квітколоже щетинисте. Сім’янки з косим рубчиком, їх чубок з білуватих перистих щетинок, з’єднаних при основі в кільце, опадний. 2д, 25—110 см. Цв. V —VI.
Р. серпієвидний — R. serratu loides
(Georgi) Borb. (R. salinum (Spreng.) Less., Leuzea salina Spreng., Centaurea salina
Benth. et Hook.).
На солончакових луках.— В півд. степових районах.
85. 	Хартолепіс — Chartolepis Cass.
Р. з міцним, повзучим кореневищем і підведеними, б.-м. розгалуженими, при основі, разом з черешками листків, клочкувато-паву- тинистими стеблами. Л. цілісні, цілокраї, прикореневі та нижні стеблові — довгасто- овальні, до основи звужені, черешкові, середні та верхні — вузьколанцетні, збігають основами на стебло, утворюючи на ньому широкі крила. Кошики поодинокі на верхівках стебел та гілок. Обгортка довгасто-яйцевидна, до 25 мм завд., її листочки з округлими, великими, плівчасто-прозорими придатками. Всі кв. у кошику трубчасті, яскраво-жовті, крайові—неплідні, з 4-роздільним збільшеним віночком, серединні—двостатеві, плідні. Спільне квітколоже щетинисте. Сім’янки з косим рубчиком, сплюснуті. Чубок подвійний, з коротких зовнішніх і довгих середніх перистих щетинок та з коротеньких внутрішніх війчастих плівок. 2/, 35—150 см. Цв. VII-VIII.
45 424
705


X. 	середній — Ch. intermedia Boiss.
(Centaurea glastifolia L.).
На солончакових луках.— В півд. і півд.- схід. степових районах.
86. 	Степовий гірчак — Acroptilon Cass.
Коренепаросткова р. з дуже розвиненою кореневою системою; головний стрижневий корінь заглиблюється у грунт на 5—6 і більше
Мал. 537. Хартолепіс середній:
/, 2, 3 — листочки обгортки, 4 — квітка, 5 — сім’янка.
метрів. Ст. дуже галузисті, до самих кошиків густо улиснені, разом із листками павутинис- тоопушені. Л. цілісні, довгасто-яйцевидні або лінійно-ланцетні, цілокраї або нижні не- рівновиїмчасто-зубчасті, всі по краю шорсткі. Кошики поодинокі на кінцях стебел та їх численних гілок. Обгортка черепитчаста, яйцевидна або довгасто-яйцевидна, до 13 мм завд., її листочки з широкими, округлими, плівчастими придатками. Всі кв. у кошику однакові, трубчасті, двостатеві, рожеві. Спільне квітколоже щетинисте. Сім’янки 2,5— 4 мм завд., голі, буруваті, з майже косим рубчиком; чубок сім’янки 7—8 мм завд. 2д, 15— 60 см. Цв. VI —VIII.
1. С. г. звичайний — A. picris (Pall.) Fisch. etMey. (Centaurea picris Pall.). На солончакових луках, степах і на полях як бур’ян.— В півд. степових районах до Кримської обл. включно. Представлений двома формами: f. virens Bornm.— р. зелена, негустоопушена і f. incana Hohenack.— p. сиза від густого опушення. Обидві форми ростуть поруч. Злісний карантинний бур’ян, що завдає величезної шкоди сільському господарству. Підлягає знищенню системою агротехнічних, хімічних та карантинних заходів.
87. 	Феопапус — Phaeopappus Boiss.
Р. з розгалуженим кореневищем і галузистими, від основи до середини густо улисне- ними стеблами. Л. цілісні, вузьколінійні, цілокраї, загострені, з трьома добре помітними паралельними жилками, як і ст., сіропавути-
Мал. 538. Степовий гірчак звичайний:
1 — загальний вигляд рослини, 2 — кошик, <3— квітка, 4 — сім’янка.
нисті, шорсткі. Кошики поодинокі на кінцях стебел та гілок. Обгортка черепитчаста, її листочки з блідо-жовтуватими, перетинчастими, округлими або загостреними придатками. Кв. рожеві, крайові — трохи збільшені, неплідні, серединні—двостатеві, плідні. Спільне квітколоже щетинисте. Сім’янка з чубком з коротких зовнішніх і довших внутрішніх щетинок.2/., 20—50 см. Цв. V — VI.
Ф. трижилковий — Ph. trinervius (Steph.) Boiss. (Centaurea trinervia Steph.). На степах, степових схилах, вапнякових відслоненнях.— В півд. лісостепових та степових районах до схід, частини Кримської обл. включно.
В окол. Судака нерідко зустрічається гібрид цього виду — Phaeopappus trinervius (Steph.) Boiss. X Psephellus declinatus (M. В.) С. Koch. В літературі цей гібрид відомий під назвою Centaurea trinervia Steph. X C. declinata M. B.
706


88. 	Лисонасінник — Phalacrachena Iljin.
P. з довгим повзучим кореневищем. Ст. разом з листками шорсткі і трохи павутинисті, під кошиками дуже потовщені. Л. цілісні, цілокраї, довгасто-еліптичні або ланцетні, сидячі. Кошик один на кінці стебла, зрідка є ще 1—2 менших на кінцях пазушних гілок. Обгортка куляста, до 18 мм у діам., її листочки шкірясті, зеленуваті, на верхівці бурі або чорні, з правильно-торочкуватими або надрі- зано-зубчастими придатками, що збігають на краї листочків. Кв. рожеві або пурпурові, крайові—лійковидні, трохи збільшені, неплідні, серединні—трубчасті, двостатеві, квітколоже волосисте. Сім’янки до 6,5 мм завд., голі, з косим рубчиком, без чубка. 2д, 25—55 см. Цв. VI —VIII.
1. Л. о м а н о в и д н и й — Ph. inuloides (Fisch.) Iljin (Centaurea inuloides Fisch.). На степових луках, в подах і як бур’ян на полях. Росте заростями. — В півд. степових районах. Ендем Причорноморських та Прикаспійських степів.
У місцях суцільного поширення завдає шкоди культурним рослинам і погіршує якість сіна на сінокосах.
89. Псефелус — Psephellus Cass.
Багаторічні, густоопушені р., вкорочені пагони з пучками прикореневих листків. Ст. лежачі або висхідні. Л. перистороздільні. Кошики поодинокі, на верхівках стебел та нечисленних гілок. Обгортка 8—15 мм завш., короткояйцевидна або майже куляста, черепитчаста, її листочки з великими, коричнювато-жовтими блискучими придатками. Кв. рожеві, крайові — збільшені, з косим лійковидним відгином, неплідні, серединні — трубчасті, двостатеві. Спільне квітколоже щетинисто-волосисте. Сім’янка з косим рубчиком. Чубок з коротких зовнішніх і довших внутрішніх щетинок.
1. Квітконосні ст. лежачі, з підведеними верхівками, звичайно не довші за прикореневі листки. Л. глибокоперисторозсічені, з довгасто-яйцевидними або еліптичними б.-м. хвилястими, цілісними або надрізано-лопатевими частками, зісподу густо-повстисто-шерстисті. Обгортка 12—15 мм завш., її зовнішні та середні листочки з блідими яйцевидно-ланцетними придатками. 2/., 10—15см. Цв. VI —VIII.
1. П. нахилений — P. declinatus (М. В.)
C. Koch (Centaurea declinata М. В.).
• На кам’янистих схилах в сухих гірських лісах і на яйлах.— В Криму, в гірських районах.
— Квітконосні ст. з підведеної основи прямостоячі, звичайно довші за прикореневі листки. Л. перистороздільні, з довгастими частками, верхні — ліровидно-роздільні, всі зісподу білоповстисті. Обгортка 8—13 мм завш., її середні листочки з буруватими яйцевидно-ланцетними придатками. 2Z, (5)10— ЗО см. Цв. VI —VIII.
2. П. білолистий — P. leucophyllus
Boiss. (Centaurea leucophylla M. В.).
На кам’янистих схилах.— В Криму в гірських лісових районах і на яйлах.
90. Волошка — Centaurea L.
Дворічні і багаторічні, рідше однорічні р., з прямостоячими, висхідними або лежачими стеблами. Л. цілісні або перистороздільні. Кошики поодинокі на кінцях стебел та гілок або скупчені по 2—3. Обгортка черепитчаста, її листочки шкірясті або перетинчасті, з шкірястими, перетинчастими або плівчастими, цілокраїми, зубчастими або частіше правильно-торочкуватими придатками іноді з колючкою. Спільне квітколоже щетинисте. Кв. сині, жовті, пурпурові або білі, крайові—збільшені, лійковидні, неплідні, серединні—трубчасті, двостатеві. Сім’янки з косим рубчиком; чубок дворядний: зовнішній ряд з зубчастих щетинок, внутрішній — з коротких плівок або щетинок, складених конусом; іноді чубок дуже короткий або відсутній.
1. Зовнішні та середні листочки обгортки жовтуваті, шкірясті, тупі, з країв плівчасті, без придатків, внутрішні — з яйцевидними або довгасто-яйцевидними плівчастими придатками. Кошики великі, майже кулясті, 2,5—3 см в діаметрі. Кв. лимонно-жовті. Л. перисторозсічені, їх частки по краю правильно пилчасто-зубчасті. Багаторічники...2
— Всі листочки обгортки з б.-м. розвинутими придатками. Кв. рожево-пурпурові, сині, жовті, рідше білі. Л. цілісні або розсічені З
2. Вся р. гола, іноді ст. при основі клоч- кувато-павутинисті. Придатки внутрішніх листочків обгортки на час цвітіння буріють і в’януть. Сім’янка 5,5—7 (9) мм завд., її чубок 4,5—5 (6) мм завд. Ст. прості або вгорі вилчасторозгалужені. 2д, 70—150 см. Цв. V —VIII.
1. В. руська—С. ruthenica Lam.
На степах, крейдяних та вапнякових відслоненнях.— В лісостепових та степових районах Півдня і півд. сходу (найбільше в Донецькій і Луганській обл.).
Декоративна р.
—Ст. від основи досередини та з обох боків або лише зі спіднього боку вкриті членистими волосками. Придатки внутрішніх листочків обгортки цілком прозорі, під час цвітіння не в’януть і не буріють. Сім’янка 6—8 мм завд., її чубок 10—12 мм завд. Ст. частіше вгорі розгалужене. 21, (25) 65—90 см. цв. VI -VII.
2. В. Талієва — C. Taliewii Kleop.
На степах, схилах і відслоненнях.— В Лівобережних лісостепових районах та півд. степових, до степової частини Криму включно. Декоративна р.
З (1). Дворічні, рідше багаторічні р. Л. перисто-, а нижні двічі перисторозсічені на вузьколінійні частки. Листочки обгортки з великими, округлими, б.-м. плівчастими або пергаментовидними, цілокраїми або невиразно-дрібнозубчастими чи розірваними, часто опуклими придатками 4
—Багаторічники, дворічники або однорічники. Л. різноманітні, від цілісних до надрізаних і перистороздільних. Придатки листочків обгортки різноманітного вигляду, кінцеві або збігаючі на краї листочків, по краю зубчасті або перисто-торочкуваті або на верхівці з твердою колючкою 17
45*
707


4. 	Придатки листочків обгортки диференційовані на тверду, непрозору, часто бурувату або майже чорну, центральну частину і тонкоплівчасту, прозору, цілісну або б.-м. розірвану крайову частину. Віночки пурпурові. Чубок значно, здебільшого вдвоє, коротший за сім’янку. Р. передгір’я та гір Криму, що ростуть в основному на кам’янистих схилах і осипах 14
— Придатки листочків обгортки з однорідної пергаментовидної або плівчастої тка-
Мал. 539. Волошка Талієва:
1, 2, 3, 4 — листочки обгортки з придатками, 5, 6 — квітки, 7 — сім’янка.
нини або придаток при основі з невеличким, часом буруватим трикутничком непрозорої тканини, рідше з вузькою смужкою посередині, нерізко відмежованим від плівчастої частини придатка. Він. рожеві, пурпурові, світло-жовті або білі. Чубок здебільшого б.-м. дорівнює сім’янці. Р. рівнинних районів України, що ростуть на пісках, рідше на гранітних відслоненнях 5
5. 	Обгортки дрібні, 8—10 мм завд., яйцевидні, до основи конусовидно звужені. Придатки зовнішніх і середніх листочків, обгортки округлі, опуклі, цілокраї або виїмчасто-зубчасті, по краю плівчасті, прозорі, посередині — з щільнішої непрозорої тканини, яка доходить вузенькою смужечкою до верхівки придатка і утворює на кінці коротеньке вістря; придатки внутрішніх листочків яйцевидно-ланцетні, плівчасті. Кв. блідо-рожеві. Сім’янка 2—2,5 мм завд., чубок звичайно набагато коротший за неї. Росте на гранітах. 0, до 50 см. Цв. VII—VIII.
3. 	В. несправжньоблідолус- к о в а —C. pseudoleucolepis Kleop.
На гранітних відслоненнях.— Лише на «Кам’яних Могилах» у Володарському р-ні Донецької обл. Вузький ендем півд. частини причорноморських степів.
— Обгортки до 20—25 мм завд. Кв. іншого кольору. Сім’янка 3,5—5 мм завд.; чубок дорівнює їй або довший за неї. Ростуть на пісках 6
6. Придатки листочків обгортки шовко¬
висто-блискучі, перетинчасті, майже непрозорі, просвічують лише по краях, на спинці з помітним кілем або поздовжньою жилкою, що закінчується коротеньким, м’яким вістрям; придатки опуклі, на верхівці трохи загорнуті краями всередину 7
— Придатки листочків обгортки не- шовковисті, плівчасті, у більшій своїй частині прозорі й тонкі 9
7. Кв. світло-кремові, майже білі. Об- , гортка сплюснуто-куляста, 15—18 мм завд., жовтувата від шовковисто-жовтуватих, майже непрозорих, округлих, по краю нерівно- дрібнозубчастих придатків, 6—7 мм завд. Сім’янки буруваті (при дозріванні не чорніють), двояковигнуті, 3,5—4,2 мм завд., з чубком до 4,5 мм завд. Ст. прямостоячі, дуже розгалужені, разом з листками густопа- вутинисті. 0, 50—120 см. Цв. VII—VIII.
4. В. перлиста — C. margaritacea Te¬
nore
На пісках.— В степових районах дуже рідко (лише на правому березі р. Півд. Буг, вище м. Миколаєва). Вузький ендем УРСР.
— Кв. пурпурові або рожеві. Обгортки кулясті або яйцевидні. Достиглі сім’янки чорнуваті, майже 4-гранні 8
8. Обгортка куляста, 15—20 мм завд. і завш. Придатки її листочків перлинно-білі, шовковисто вилискують, досить великі (середні з них до 6—8 мм завд. і 8—10 мм завш.), з поздовжньою жилкою посередині придатка і часто з маленькою рудуватою плямочкою при основі, особливо помітною у придатків внутрішніх листочків обгортки; по краю придатки дуже дрібнозубчасті, у середніх листочків нерідко розколоті Кв пурпурові. Сім’янка 3,5—4 мм завд., чубок майже однакової з нею довжини. Ст. прямостоячі, від середини доверху дуже розгалужені, разом з листками клочкувато-павутинисті 0, 45—85 см. Цв. VIII—ІХ.
5. В. білоперлинна — C. margari- ta-alba Klok. (C. margaritacea Schmalh., pro
min. parte).
На пісках.— В степових районах дуже рідко (по лівому берегу Бузького лиману в окол. м. Миколаєва). Вузький ендем пісків Нижнього Бугу.
Дуже декоративна р., заслуговує на введення в культуру і на одночасне збереження виду від остаточного знищення. Описана Пачоським C. hypanica Paez, є гібридом цього виду з С. diffusa Lam.
— Обгортка майже яйцевидна, 11 —16 мм завд., придатки її листочків світло-жовті до оранжевих, майже цілком непрозорі (просвічують лише з країв при основі), округлі або еліптичні, середні з них 5—6 мм завд , при основі середніх і внутрішніх листочків помітні темні плямочки. Кв. рожеві або кремові. Сім’янки 2,8—4 мм завд., чорнуваті, з білуватими реберцями, чубок до 3 мм завд. Ст. прямостоячі, дуже розгалужені, разом з лист- 708


ками слабо павутинисті. 0, 45—80 елі. Цв. VII — IX.
6. 	В. первин ноперлиста — С.
protomargaritacea Klok.
На пісках.— В степових районах дуже рідко (лівий берег Бузького лиману, між Ожар- ською та Кривою косами, на південь від м. Миколаєва). Вузький ендем півд. заходу УРСР.
9 (6). Кошики кулясті. Придатки листочків обгортки до 10 мм завд., тонкі, прозорі; непрозора тканина вузенькою смужкою по середній лінії придатка доходить до його верхівки. Придатки на спинці з кілем, що закінчується коротеньким вістрям, на обгортці неопуклі, всі або деякі згорнуті на верхівці гострим шоломиком, вістря якого характерно спрямовані в різні боки. Чубок звичайно довший за сім’янку 10
— Кошики яйцевидні, рідше майже кулясті. Придатки до 6 мм завд., не такі тонкі й менш прозорі, на спинці без помітного кіля; непрозора тканина не доходить до верхівки придатка, утворює трикутничок лише при його основі. Придатки б.-м. опуклі, на верхівці не згорнуті шоломиком . . . .11
10. 	Кв. світло-кремові або білі, крайові (неплідні) до 25 мм завд., серединні — двостатеві, до 20 мм завд. Обгортка 22—27 мм завд., її листочки шкірясті, жовтуваті з округлими або округло-ромбічними, 10—12 мм завд., придатками; зовнішні листочки при основі з трикутничком твердої тканини, середні та внутрішні на спинці з довгасто-трикутною рудувато-пурпуровою плямою, а поза нею — прозорі, тонкоплівчасті, жовтуваті; всі придатки по краю нерівнодрібнозубчасті, на спинці з малопомітним кілем, а на верхівці згорнуті гострими шоломиками, спрямованими в різні боки. Сім’янка 4,5—5 мм завд., оливково-бура, з білим чубком, 5—7 мм завд. Ст. прямостоячі, розгалужені, вгорі шорсткі, разом з листками по всій поверхні помітно павутинисті. 0, 60—90 см. Цв. VII —VIII.
7. 	В. вел и копр и дат к ова — С. appendicata Klok.
На пісках.— В степових районах, дуже рідко на правому березі Дніпра (Запорізька обл., Верхньохортицький р-н, між селами Біленьке та Розумівка). Вузький ендем правобережних пісків Дніпра.
— Кв. рожеві, крайові до 18—19 мм завд.; серединні — 14—16 мм завд. Обгортка майже куляста, 15—17 мм завд. Придатки листочків обгортки від обернено-нирковидних до округлих, пергаментовидно-плівчасті, 6— 7 мм завд., зовнішні з маловиявленою або відсутньою плямою на спинці, середні та внутрішні — з довгасто-трикутно-буруватою або темно-пурпуровою плямою, всі по краю дрібнозубчасті, на спинці кілюваті, на верхівці з м’яким вістрям, лише придатки деяких зовнішніх листочків згорнуті на верхівці шоломиком, всі інші — притиснуті до обгортки. Сім’янка 3,5—5 мм завд., темно-бура, з білуватими реберцями, чубок 4,2—5,5 мм завд. Ст. вгорі розгалужене, з гладенькими гілками, разом з листками слабо павутинисте. 0, до 50 см. Цв. (VII) VIII — IX.
8. 	В. Конки — C. Konkae Klok.
На пісках.— В степових районах, дуже рідко на лівому березі Дніпра (Запорізька обл., плавні р. Конки, «Великі Кучугури»), Вузький ендем лівобережних пісків Дніпра.
11 (9). Кв. світло-жовті. Обгортка майже куляста, 15—18 мм завд. і завш., її листочки жовтуваті, шкірясті. Придатки листочків обгортки опуклі, обернено-ложковидні, до 6 мм завд., 5—7 мм завш., жовті, з олійним відблиском, часто при основі з видовжено-три- кутною темно-пурпуровою плямою, а поза нею — прозорі, по краю нерівнодрібнозубчасті, без остючків. Сім’янка 3,5—5 мм завд., білувата або бурувата з світлішими реберцями; чубок білий, 4,5—6 мм завд , завжди помітно довший за сім’янку. Ст. від середини доверху розгалужені, разом з листками трохи павутинисті, вгорі по ребрах — шорсткі. 0, 35—50 см. Цв. VIII — IX.
9. В. Пачоського — C. Paczoskii
Kotov (С. Gerber і 11 jin p. p.).
На відкритих річкових пісках.— В степових районах, рідко на лівому березі P- Інгулець (Херсонська обл., Калінінський р-щ селище Заповіт і с. Ново-Гридневе). Вузький ендем пісків р. Інгулець.
— Кв. рожеві або рожево-пурпурові. Придатки білуваті або жовтуваті. Достиглі сім’янки від бурих до чорнуватих. Чубок однієї довжини з сім'янкою або трохи коротший 12
12. Обгортка яйцевидна, 10—14 мм завд.,
8—10 мм завш., її листочки блідо-зелені, на спинці з темно-зеленими жилками. Придатки листочків зеленуваті, до 4—5 мм завд. і 3,5—4 мм завш., при основі з видовженим трикутником непрозорої тканини, яка посередині має пурпурувато-буру пляму, а навколо з тонкоплівчастою, прозорою, зеленувато-білою облямівкою. Кв. рожево-пурпурові до блідо- рожевих. Сім’янка 3,5—4,2 мм завд., світло- або темно-бура з білими поздовжніми реберцями; чубок білий, 3—3,5 (4) мм завд. Ст. дуже розгалужені, разом з листками трохи павутинисті. ©. 90—100 см. Цв. VI —VIII.
10. В. короткоголова — C. Ьге- viceps II jin На відкритих пісках.— В степових районах, нерідко у півд. лівобережній частині (вздовж лівого берега нижньої течії Дніпра та Дніпровського лиману). Ендем пісків нижнього Дніпра.
— Обгортка широкояйцевидна або майже куляста, 12—15 мм завд. Придатки їх листочків білуваті або жовтуваті, але не зеленуваті, до 5—6 мм завд. і завш. Ст. нижчі, до 50 см завв 13
13. Придатки листочків обгортки помітно жовтуваті, дуже опуклі, майже півкулясті, до 4,5—5 мм завд. і 5—6 мм завш., при основі тверді, без виявлених темних плям або зі слабо виявленими плямами лише на придатках внутрішніх листочків. Кв. блідо-рожеві до майже білих. Сім’янки 4—5 мм завд., буруваті або чорнуваті, чубок білий, дорівнює сім’янці або незначно коротший за неї. Ст. прямостоячі, розгалужені, разом з
709


листками слабопавутинисті, під кошиками гострошорсткі. 0, Цв. VII —VIII.
11. 	В. первинногерберова —
C. proto-Gerberi Klok.
На відкритих (неборових) пісках.— В степових районах, рідко у півн.-схід, частині (Луганська обл., лівий берег Дінця, нижче Красного яру). Вузький ендем.
— Придатки листочків обгортки білуваті, менш опуклі, до 5—6 мм завд. і 4—
4,5 	мм завш., всі при основі з трикутною червонувато-буруватою плямою, особливо виявленою на придатках внутрішніх листочків; навколо плями розміщено трикутник твердої непрозорої тканини, який облямовано білуватою, тонкоплівчастою прозорою тканиною. Кв. яскравіші, рожево-пурпурові. Сім’янки 4—5 мм завд., бурувато-димчасті, чубок бруднувато-білий, однакової з сім’янками довжини. Ст. від середини або нижче середини розгалужені, разом з листками б.-м. павутинисті, вгорі по ребрах гострошорсткі. 0, ЗО— 50 см. Цв. VI —VIII.
12. 	В. донецька — C. donetzica
Klok.
На борових пісках.— В степових районах, півн.-східній частині (Харківська і Донецька обл.). Ендем середньої течії річки Сіверський Донець.
14 (4). Р. багаторічна, з міцним, до 3 см в діам., здерев’янілим кореневищем, дуже розгалуженими стеблами та великою кількістю кошиків на розлогих гілках. Л. з порівняно широкими, до 3 мм завш., частками, разом з стеблами павутинисті. Обгортка широкояйцевидна, 12—17 мм завд., 10—16 мм завш., її листочки шкірясті, з темно-зеленими жилками. Придатки зовнішніх листочків обгортки з м’яким вістрячком до 2 мм завд., середніх та внутрішніх листочків — без вістря, 5—6 мм завд., 6—7 мм завш., опуклі, з невеликим світло-жовтим трикутником твердої тканини, з прозорою, блискучою, по краю білоплів- частою облямівкою, на спинці без кіля. Кв. блідо-пурпурові. Сім’янки 3,5—4 мм завд., при достиганні чорніючі, з білими реберцями; чубок 1 —1,5 (2) мм завц., білий. 2/, 30—50 (120) см. Цв. VII —VIII.
13. 	В. Сарандинакі — C. Sarandi- nakiae Шаг.
На кам’янистих схилах, осипах.— В півд.- схід. частині Півд. Криму (від Судака до Пла- нерського) зрідка. Ендем Криму, який найближче стоїть до групи кавказьких видів.
— Р. дворічні або малорічні, менш розгалужені, з нечисленними (до 10—12) кошиками. Л. двоперистороздільні, з вузьколіній- ними частками. Придатки всіх листочків обгортки на верхівці з помітним вістрям, при основі нерідко з темно-буруватою або жовтою плямою 15
15. 	Ст. до 100 см завв. Обгортка яйцевидна або довгасто-яйцевидна, 9—14 мм завд., 6—10 мм завш., придатки її листочків б.-м. плоскі, середні з них найбільші, 3—6 мм завд., всі в центральній частині з трикутником непрозорої, жовтої або коричневої тканини, різко відмежованої від крайової тонкоплів- 710 частої прозорої частини, по краю нерівно- дрібнозубчасті, на спинці з кілем, що переходить на верхівці придатка в тонке вістря. Кв. світло-пурпурові. Сім’янка 2,5—3,5 мм завд., білувата або світло-коричнева, з білими реберцями. Чубок 0,5—1,5 (2) мм завд., білий, іноді майже не розвинений. Ст. разом з листками павутинисті. 0, до 100 см. Цв. VI —VIII.
14. В. н е п л і д н а — C. sterilis Stev.
(C. alba M. В., non L., C. leucolepis Ledeb. p. p., non DC., C. Stankov і і Шаг., C. n i ki ten¬
sis Шаг. p. p.).
На кам’янистих схилах.— В Криму, нерідко в передгірських і гірських р-нах та на Півд. березі (від Сімферополя — Білогорсь- ка — Старого Криму до Судака та Ялти).
Вид досить поліморфний. Відповідно до умов місцезростання (він росте і на сухих відкритих місцях і на б.-м. затінених і зволожених) варіює в ступені забарвлення центральної непрозорої частини придатка, довжині вістрячка, висоті стебел, ступені опушення рослини тощо. Виділені з його обсягу нові види (C. longiaristata Шаг., C. Iljiana Шаг. і C. Ninae Juz.) є гібридними формами C. sterilis Stev. X C. diffusa Lam. і X C. Steveniana Klok. (перші два) і на C. pseudomaculosa Dobrocz. (третій).
— Ст. до ЗО—35 см завв. Обгортка широкояйцевидна до кулястої, 14—22 мм завд., 10—21 мм завш 16
16. 	Обгортка 16—22 мм завд., 12—21 мм завш. Придатки її листочків білуваті, непрозорі, по краю дрібнозубчасті, на верхівці з вістрячком, 1—3 мм завд., середні з них найбільші, до 10 мм завд., всі, крім самих зовнішніх, на спинці з добре виявленою, довгасто-ланцетною, світло- або темно-коричневою плямою. Кв. пурпурові. Сім’янки 4—5 мм завд., при достиганні чорніючі, чубок 1,5—2 мм завд. Ст. лише вгорі трохи розгалужені, разом з листками павутинисті. 2д, до ЗО см. Цв. VII —VIII
15. В. напівзаконна — C. semijus- ta Juz. (C. deusta auct. fl. taur. p. p., non
Ten.).
На скелястих гірських схилах і осипах.— В горах Криму рідко (Чатирдаг, г. Чорна). Ендем Криму
' — Обгортка 14—16 мм завд., 10—14 мм
завш., придатки її листочків жовтуваті, з яйцевидно-трикутною, темно-коричневою центральною частиною і жовтуватою, плівчастою, прозорою крайовою, по краю з дрібними зубчиками або майже торочкуваті, середні з них З—4 мм завд., на верхівці з м’яким, дуже коротким, 0,5—0,7 лмізавд., вістрячком, розміщеним у мілкій виїмці. Кв. світло-пурпурові. Ст. від основи б.-м. розгалужені, порівняно густопавутинисті. 2д, ЗО—35 см. Цв. VI— VII.
16. В. В а н к о в а — C. Vankovii Klok.
(C. nikitensis Шаг. p. p.)
На кам’янистих гірських скелях.— В Криму, рідко в горах (район Ялти: Ай-Петрі, схили до ущелини Уч-Кош, г. Кошка).
17 (3). Придатки листочків обгортки з міцними колючками замість торочок, з яких середня здебільшого набагато довша за бічні, рідко майже їм дорівнює 18


— Придатки листочків обгортки різноманітної форми, без колючок або з коротенькою колючкою на верхівці 20
18. Кв. жовті. Обгортка яйцевидно-конусовидна, 15—17 мм завд., 10—13 мм завш. Придатки зовнішніх і середніх листочків обгортки з 5—7 (9) міцними, жовтими або темно- жовтими колючками, з яких середня довша за бічні, рідко лише трохи їх перебільшує. Ст. ширококрилаті від збігаючих середніх та верхніх стеблових листків. Прикореневі та нижні стеблові л. до основи звужені, короткочерешкові, зі збільшеною середньою часткою. Ст. дуже розгалужені і разом з листками сіропавутинистоповстисті. О, 0, 25—100 см. Цв. VII — IX.
17. 	В. літня — C. solstitialis L.
Па степах, кам’янистих схилах, але частіше як бур’ян на полях, вздовж доріг.— В півд. частині Зах. Лісостепу, в Степу, в Кримській обл., також в гірських районах та на Півд. березі.
Крім типової форми цього виду з довгою середньою жовтою колючкою, у півд. частині Кримської обл. зрідка зустрічається форма (var. subinermis Dobrocz.) лише з трохи довшою за бокові темно-жовтою колючкою.
Рослини, що належать до цієї відміни, часом визначались за C. Adamii Willd. Таке визначення помилкове, бо C. Adamii, яка описана з Кавказу і на території СРСР поширена лише там, відрізняється від українських рослин не лише коротшою середньою колючкою і темнішим її забарвленням, а й характером опушення всієї рослини, ширшими крилами на стеблі, посмугованими сім’янками тощо.
— Кв. рожеві або пурпурові. Ст. некрилаті 19
19. Обгортка 5—10 мм завш., довгасто- яйцевидна, її листочки шкірясті, зовнішні та середні з 5—7 колючками на верхівці, з яких середня перебільшує довжину всієї обгортки, міцна, зверху жолобчаста, бокові — короткі. Кв. пурпурові. Сім’янка без чубка. Ст. дуже галузисте, з розкидистими гілками. Вся р. шерстисто-пухната. 0, 15—60 см. Цв. VII — IX.
18. В. колючоголова — C. calcitra-
„ > . Ра L-
На сухих схилах, по засмічених місцях,
вздовж доріг як бур’ян.— В Криму.
— Обгортка 12—15 мм завш., кулясто- яйцевидна. Сім’янка з чубком, який вдвоє коротший за сім’янку. Ст. галузисте. В останньому подібна до попереднього виду. 0, 30—50 см. Цв. VII — IX.
19. В. іберійська — C. iberica Trev. (C. calcitrapa var. iberica Schmalh.). На пасовищах, вздовж доріг, як бур’ян.—
В Криму зрідка в передгірській частині (Сімферополь) і на Півд. березі (Ялта, Алушта).
20 (17). Л. цілісні або виїмчасто-перисто- роздільні, з побільшеною кінцевою часткою 21
- — Л. перисто- або двоперистороздільні з вузькими, ланцетними або лінійними частками 42
21. 	Квітконосні ст. виходять з пазух прикореневих листків, полеглі або скоса висхід¬
ні. Л. (розвинені, переважно прикореневі) цілісні або виїмчасто-перистороздільні, з широкими частками. Кв. рожево-пурпурові 22
— Ст. непазушні, прямостоячі. Л. цілісні, цілокраї або зубчасті. Кв. пурпурові або сині 24
22. Листочки обгортки цілком прикриті коричнювато-жовтими придатками; придатки середніх листочків округлі або яйцевидні, 6—8 мм завд., 6,5—8,5 мм завш., по краю короткоторочкуваті, по середній лінії з довгастою темно-коричневою плямою. Обгортка коротко-еліпсоїдальна або куляста, 15—18 мм завд., 13—19 мм завш. Крайові кв. близько 27 мм завд., середні 13 мм завд. Сім’янки 4— 5 мм завд., їх чубок до 1,5 мм завд. 2д, 10— 25 см. Цв. V —VI.
20. В. вугільна — C. carbonata Klok.
На крейдяних і вапнякових відслоненнях.— В Лісостепу і Степу, в схід, частині (Харківська, Луганська і Донецька обл.).
— Листочки обгортки зовсім не прикриті або лише частково прикриті їх придатками; придатки від яйцевидних до лінійно-ланцетних, 1,5—3,5 мм завд., 0,7—Злшзавш. . .23
23. Придатки зовнішніх та середніх листочків обгортки довгасто- або лінійно-ланцетні, чорнуваті, цілокраї або з 3—5 короткими торочками з кожного боку. Обгортка яйцевидна, 15—22 мм завд., 8—14 мм завш., її листочки зовсім не прикриті придатками. Сім’янка 4—5,5 мм завд.; чубок рудуватий, 1—2 мм завд. 2/., 7—32 см. Цв. V — VI.
21. В. сумська — C. sumensis Kalen.
(С. Marschall і ana Spreng, p. p.).
На борових пісках, степових і кам’янистих схилах.— На Поліссі, в Лісостепу, рідше в Степу (переважно у півн.-схід, частині, по Самарі і Осколу).
— Придатки зовнішніх та середніх листочків обгортки яйцевидні або довгасто-трикутні, світло-коричневі, по краях з б.-м. численними торочками. Обгортка коротко- яйцевидна, близько 15 мм завд., 12—14 мм завш., б.-м. сплюснута, її листочки майже не прикриті придатками. Сім’янка 3,5—4 мм завд., чубок 1 —1,5 мм завд. 2д, 4—20 см. Цв. V—VI
22. В. M а р ш а л л а — C. Marschalliana
Spreng. (C. sibirica c. Marschalliana Schmalh. p. p.).
На вапнякових відслоненнях і степових схилах.— Рідко у півд. степових районах.
24 (21). Придатки листочків обгортки б.-м. збігають на краї листочків. Кв. сині або голубі 25
— Придатки листочків обгортки не збігають на краї листочків. Кв. пурпурові або рожево-пурпурові 32
25. 	Однорічники. Стеблові л. звужені до основи і не збігають на стебла. Бур’янові р 26
— Багат ^річники з добре розвиненим кореневищем. Принаймні середні стеблові л. б.-м. збігають основою на стебла. Степові або гірські р 27
711


26. 	Обгортка 12—15 мм завд., 5—9 мм завш., придатки її середніх листочків зі збігаючим, короткоторочкуватим придатком 0,5—1 мм завш.; внутрішні листочки обгортки вгорі лілово-пурпурові, з довгастим, цілокраїм або зазубленим придатком до 3 мм завд. Серединні кв. у кошику, синьо-фіолетові. Прикореневі л. обернено-довгасто-ланнетні, цілісні або б.-м. надрізані, верхні стеблові л.— лінійні. Сім’янка 3—3,5 мм завд., однієї довжини з брудно-пурпуровим чубком. Ст. прямі, від середини дуже розгалужені, о, 25—100 см. Цв. VI —VII.
23. 	В. синя — C. cyanus L. Бур’ян на полях в озимих і ярих посівах, частіше в житі.— По всій УРСР, але на півдні рідшає.
— Обгортка (13) 15—17 мм завд. і 10— 12 мм завш. Серединні кв. у кошику лілово- рожеві Прикореневі л. цілісні або ліровидні, з невеликими частками, верхні стеблові л.— ланцетні. Чубок довший за сім’янку. В останньому подібна до попереднього виду. О, 10—15 см. Цв. VI —VII.
24. 	В низька — C. depressa М. В. Бур’ян на полях.— В Криму.
27 (25). Придатки листочків обгортки чорні з такими ж чорними торочками або зубцями. Чубок сім’янки 1—1,5 мм завд. . .28
— Придатки світло-бурі або чорні з яскраво-білими або рудуватими торочками. Чубок сім’янки 2—3 мм завд ЗО
28. Придатки листочків обгортки по краю коротко-торочкуваті; цілісна частина придатків середніх листочків 1—1,5 мм завш., довжина торочок їй дорівнює або вони трохи довші від її ширини. Обгортка 18—25 мм завд., 10—15 мм завш. Крайові неплідні кв. збільшені, 3—3,5 см завд., синьо-голубі, серединні — рожево-пурпурові. Стеблові л. ланцетні, середні з них коротко збігають на стебла, утворюючи ледве помітні крила, верхні — збігають більш широкою основою і утворюють крила до 2—3 мм завш. Ст. з 1—2 (4) гілками, разом з листками густо клочкувато- павутинисті Кореневище вертикальне або косо висхідне. 2/., 30—65 (80)сле. Цв. VI—VIII.
25 В. тернопільська — C. terno- poliensis Dobrocz. (C. axillaris var. stricta
Pawl., non W. K.)
В лісах.— В Зах. Лісостепу рідко (Тернопільська обл., Максимівна — Богданівна— Романівна — Бережани).
— Придатки листочків обгортки по краю неправильно короткозубчасті, цілісна частина придатків середніх листочків 0,5—1 (1,5) мм завш.; зубчики, розміщені по краю придатка, звичайно коротші за її ширину. Кореневище довге, повзуче 29
29. Л. досить тонкі, широко-ланцетні або ланцетно-еліптичні, на верхівці відтягну- то-довго-загострені, до основи помітно звужені, з обох боків зеленуваті, розсіяно-паву- тинисто-шерстисті. Обгортка 20—25 мм завд., 10—15 (20) мм завш. Крайові кв збільшені до 4,2 см, синьо-голубі, серединні — 1,5— 1,8 см завд., фіолетово-лілові. Сім’янка біля 5 мм завд., чубок 1,5—2 мм завд. 2і, (ЗО) 50—70 см. Цв. VI —VIII.
712
26. В. мармароська — C. marma- rosiensis (Javorka) Czer.
В гірських лісах.— В Карпатах (Закарпатська, Чернівецька, Івано-Франківська обл.), на вис. 600—1700 м над рівнем моря.
— Л. б.-м. тверді (щільні), довгасто-еліптичні або широко-ланцетні, на верхівці поступово загострені, до основи звужені, зверху зеленуваті, розсіяно-павутинисто-опушені, зісподу — сіруваті від суцільного, густого, павутинистого, неопадного опушення. Обгортка 20—22 мм завд., 15—18 (20) мм завш. Крайові кв. збільшені до 3,7 см завд., синьо-голубі, серединні — 1,7—1,8 см завд., фіолетово-лілові. Сім’янка 4,5—5,5 мм завд., чубок 2,3—
2,5 	мм завд. 2/., ЗО—50 см. Цв. VI —VIII.
27. 	В. м’яка —C. mollis W. К- На луках і кам’янистих схилах в субальпійській смузі.— В Карпатах (Закарпатська обл.). В правобережних районах Лісостепу зрідка культивують і дичавіє. Декоративна р.
ЗО (27). Всі стеблові л. збігають на стебло, утворюючи на ньому крила (іноді ширші за діаметр стебла). Кошиків на окремому стеблі
1—10, часто на дуже коротких гілочках. Обгортка довгасто-яйцевидна, 16—23 мм завд.,
9—15 мм завш. Придатки листочків обгортки білуваті, коричневі або й чорнуваті, в останніх двох випадках зі світлішими торочками до 4—5 мм завд., у середніх листочків ширина придатків перевищує ширину самого листочка. Разом з листками сіропавутинистоповстис- ті р. 2/., 15—65 см. Цв. VI —VII.
28. 	В. донська — C. tanaitica Klok.
На степах, степових схилах.— В Донецькому Лісостепу та прилеглих до нього з півночі і півдня районах Степу. Декоративна р.
— Лише середні стеблові л. коротко збігають на стебло, утворюючи відносно вузенькі крила, нижні л. звужені до основи, черешкові. Кошиків на стеблі 1—3 31
31. 	Вся р. густобілоповстиста. Л. довгасто-ланцетні, принаймні нижні та середні стеблові б.-м. відхилені від стебла. Кошиків на стеблі 1—2. Центральна цілісна частина придатків середніх листочків обгортки чорна або темно-бура, 0,5—1,5 мм завш., їх білі торочки 1,5—4лмгзавд. Крайові дуже збільшені кв. сині, серединні—фіолетові. 2/., 10—40 см. Цв. VI —VII.
29. 	В. темнооблямована — C. fuscomarginata (С. Koch) Juz. (C. montana var. fuscovariegata Koch, C. fuscovariegata (Koch) Sosn.).
На гірських луках.— В Криму, по гірських районах. Кримський ендемічний вид. Декоративна р.
— Р. сіропавутинистоповстиста. Л. вузьколанцетні, всі, особливо верхні стеблові, виразно спрямовані догори і щільно притиснуті до стебла. Кошиків на стеблі 1—3. Центральна цілісна частина придатків середніх листочків обгортки темно-бура або світло- коричнева, 1 —1,5 мм завш., їх яскраво-білі торочки до 3 мм завд. Крайові збільшені кв. сині, серединні—пурпурово-сині. Ст. розгалужені, частіше від середини. 2д, 25—65 см. Цв. vi—VIII.


ЗО В. стиснута — C. stricta W. К.
В лісах, на полянах.— В півд.-зах. районах УРСР (від Карпатських і Опільських лісів до районів Зах. Лісостепу).
32 (24). Придатки листочків обгортки перетинчасті, округлі, на обгортці трохи опуклі, цілокраї або неправильнозубчасті. Чубок у сім’янок відсутній або ледве помітний 33
Мал. 540. Волошка темнооблямована:
1 — загальний вигляд рослини,2, 3 — листочки обгортки, 4 — крайова квітка, 5 — серединна квітка.
— Придатки листочків обгортки трикутно-ланцетні або лінійні, відтягнуті в довге або коротке хвостовидне закінчення, по краях перисто-торочкуваті. Чубок коротенький ...35
33. 	Л. б.-м. широкі, від еліптичних до яйцевидно-ланцетних або майже довгастих, гоструваті або коротко-загострені, досить тонкі , зелені, з обох боків шершаві від звивистих, розсічених волосків, нерідко майже голі; стеблові л. помітно відхилені від стебла. Придатки листочків обгортки звичайно бурі або темно-бурі, у зовнішніх та середніх листочків округлі, по краю неправильнозубчасті або торочкувато-зубчасті, нерідко від краю до центра розірвані. Ст. гостро-шорсткі. 2д, ЗО— 100 см. Цв. VI —VIII (IX).
31. В. лучна — C. jacea L.
На луках, лісових галявинах, по узліссях, чагарниках.— В лісових районах (до гірських лісів Карпат та Криму), Лісостепу, Степу (головне, у схід, лівобережних р-нах).
— Л. вузькі, від вузько-ланцетних до лінійно-ланцетних, загострені, тверді (щільні), зелені, сірувато-зелені або й цілком сірі від густого опушення; стеблові л. косо спрямовані догори. Придатки листочків обгортки білуваті, у середній частині блідо-буруваті або буруваті 34
34. 	Обгортка яйцевидна, (8) 10—12 мм завш. Р. зелена або сірувато-зелена, розсіяио- павутиниста або майже гола. Ст. лише у верхній частині незначно розгалужене, з косо спрямованими догори, здебільшого вкороченими гілками, під кошиками б.-м. потовщене. 2д, 20—70 (100) см. Цв. (VI) VII—IX (X).
32. В. паннонська — С. раппопіса (Heuff.) Hayek (C. amara auct. p. p , non L.).
На луках, по чагарниках і перелісках.— В Карпатах, Розтоцько-Опільських лісах, на Поліссі і рідше в схід, частині степових р-нів.
— Обгортка кулясто-яйцевидна або майже куляста, 12—16 (18) мм завш. Р. сірувата від б.-м. густого павутинистого опушення, крім того, вкрита зігнутими жорсткими волосками. Ст. від середини або трохи вище середини здебільшого розгалужене, з косо спрямованими догори, видовженими гілками, під кошиками незначно потовщені. 2/., 20—80 см. Цв. VII —VIII.
33. В. заміщаюча — C. substituta Czer. (C. amara auct. p. p., non L.).
На луках, по чагарниках, на лісових галявинах та узліссях.— В Лісостепу, Степу та лісових р-нах Криму.
35 (32). Придатки внутрішніх листочків обгортки висуваються з-під середніх листочків і не прикриті їх придатками 36
— Придатки внутрішніх листочків обгортки не висуваються з-під середніх і прикриті їх придатками 40
36. Придатки зовнішніх і середніх лис¬
точків обгортки великі, по краю гребінчасто- довготорочкуваті, цілком прикривають розміщені під ними листочки 37
— Придатки зовнішніх і середніх листочків досить дрібні, по краю гребінчасто-корот- которочкуваті, лише частково прикривають розміщені під ними листочки 39
37. Ст. голі або майже голі, під кошиками дуже потовщені. Стеблові л. при основі з великими, по краю зубчастими вушками, що обгортають стебло. Кошики скупчені па кінці стебла по 3—4, гілочки під ними не більше 5 см завд. Обгортка куляста, 15—17 мм в діам. Придатки зовнішніх та середніх листочків обгортки чорні. 2д, до 100 см. Цв. VII.
34. В. чорноголова — C. nigriceps
Dobrocz.
713


На узліссі гірських лісів.— В Карпатських лісах рідко (Івано-Франківська обл., окол. Ворохти). Карпатський ендем.
— Ст. б.-м. шерстисті від звивистих рясних або розсіяних волосків, під кошиками незначно потовщені. Стеблові л. без вушок при основі. Придатки зовнішніх та середніх листочків обгортки чорні або темно-бурі, рідше світло-бурі 38
38. 	Обгортка 14—20 мм завд., 12—17 мм завш. Придатки зовнішніх та середніх листочків обгортки чорно- або темно-бурі, рідше світло-бурі. Сім’янки 3—3,5 мм завд., чубок 0,5—1 мм завд. Стеблові л. до основи звужені або заокруглено звужені, нестеблообгортні. Ст. б.-м. рясно опушене. 2/_, ЗО—80 см. Цв. VII —VIII.
35. В. фрігійська — C. phrygia L.
В лісах, по чагарниках, рідше по луках.— По всій УРСР, крім півдня Лісостепу та Степу, в лісах Криму зрідка (г. Мала Чучель).
— Обгортка 18—20 мм завд., 17—18 мм завш. Придатки зовнішніх та середніх листочків обгортки чорні. Сім’янки до 3,2 мм завд., чубок 1—1,2 мм завд. Стеблові л. біля основи заокруглені і звичайно трохи стеблообгортні. Ст. розсіяно вкрите кучерявими волосками. 2д, 20—45 (80) см. Цв. VII —VIII.
36. В. карпатська — C. carpatica
Роге.
В гірських лісах та луках.— В Закарпатських і Карпатських лісах, нерідко.
39 (36). Р. шерстиста або жорстко-шерстиста, без домішки павутинистого опушення. Ст. під кошиками досить потовщені, їх гілки грубуваті. Л. зелені. Обгортка 17—20 мм завд., 12—15 мм завш. Придатки зовнішніх та середніх листочків обгортки чорно- або темно-бурі, відтягнуті в пряме або незначно відігнуте шиловидне закінчення. 2/, ЗО—60 <100) см. Цв. VII —VIII.
37. В. вкорочена — C. abbreviata (C. Koch) Hand.-Mazz. (C. phrygia auct.
p. p., non L.).
На лісових і субальпійських луках (яйлах) на узліссях і галявинах.— В Криму рідко {Алуштинський р-н, Мала Чучель).
— Р. жорстка або жорстко-шерстиста, з домішкою павутинистого опушення. Ст. під кошиками незначно потовщені, їх гілки тонкі. Л. світло-зелені або сіруваті. Обгортка 13— 18 мм завд., 8—12 мм завш. Придатки зовнішніх та середніх листочків обгортки світліші, особливо торочки по краю, відтягнуті у відігнуте назовні хвостовидне закінчення. 21, 50—80 (100) см. Цв. VII — IX.
38. В. в e р б о л и с т а — C. salicifolia
М. В.
На узліссях, лісових галявинах і степових луках.— Рідко в Донецькому Лісостепу (Донецька обл., окол. м. Торез (колиш. Чистякове), Глухівська лісова дача).
40 (35). Обгортка довгасто-яйцевидна,
10—12 (15) мм завд., 4—6 (10) мм завш. Придатки зовнішніх та середніх листочків обгортки світло-бурі (рижуваті), по краю гребінчасто-довго-торочкуваті, посередині з дуже вузькою лінійно-шиловидною цілісною частиною, яка переходить в довге, дуговидно відігнуте назовні, неколюче, хвостовидне закінчення, від чого вся обгортка дуже кучерява. Чубок сім’янки 1,5—2 мм завд. Ст. дуже розгалужені, вгорі, разом з листками, гострошорсткі. 2д, 20—40 см. Цв. VI—VIII (IX).
39. В. волосистоголова — C. tri-
chocephala M. В.
На степах, сухих луках, схилах балок, по чагарниках і на толоках.— В Лісостепу і Степу (переважно в схід, частині) нерідко.
— Обгортки яйцевидні або кулясто-яйцевидні, більших розмірів. Придатки зовнішніх та середніх листочків темно- або світло- бурі, з лінійно-ланцетною цілісною частиною; хвостовидне закінчення відігнуте назовні, обгортка менш кучерява. Чубок сім’янки 0,5—1 мм завд. Ст. лише вгорі або від середини незначно розгалужені 41
41. 	Вся р. сиза від досить густого павутинистого опушення. Нижні стеблові л. з довгими, до 10—15 см завд., черешками. Обгортка 10—15 мм завд., 8—15 мм завш., відігнуті назовні хвостовидні придатки її листочків рудувато-бурі. Кв. пурпурово-рожеві. Сім’янки З—3,5 мм завд., чубок близько 0,5 мм завд. Ст. під самими кошиками трохи шорсткі. 2/, 50—80 (100) см. Цв. VII — IX (Х_).
40. В. вузьколускова — C. ste-
nolepis Kern.
В лісах та по чагарниках.— Зрідка у півд. частині Зах. та Правобережного Лісостепу.
— Р. без павутинистого опушення. Нижні стеблові л. сидячі або короткочерешкові. Обгортка до 25 мм завд. і 20 мм завш. Відігнуті назовні хвостовидні придатки Ті листочків від світло- до темно-бурих. Кв. рожеві. Сім’янка 3—3,5 мм завд., чубок 0,5—1 мм завд. Ст. разом із листками шорсткі. 2д, до 80 см. Цв. VII —VIII.
В. несправжньофрігійська — C. pseudophrygia C. А. М.
По лісах, на луках.— В лісостепових та півн. степових районах, рідше на Поліссі (у правобережній частині).
42 (20). Багаторічники. Обгортка 15— ЗО мм завд., 10—25 лш завш. Кв. пурпурові, рожеві або жовті 43
— Дворічники. Обгортка 8—15 мм завд., З—6 мм завш. Кв. рожеві, зрідка білуваті 51
43. Кв. пурпурові або рожево-пурпурові.
Листочки обгортки зелені, трохи павутинисті, їх придатки досить низько збігають на краї листочків 44
— Кв. жовті. Листочки обгортки жовтуваті, голі, їх придатки дуже коротко збігають на краї листочків 50
44. Листочки обгортки з б.-м. широкими
(до 3 мм завш.), довготорочкуватими придатками 45
— Листочки обгортки з вузькими (до 1 мм завш. або лише у вигляді ледве помітної 714


облямівки), короткоторочкуватими або лише короткозубчастими придатками . . . . .46
45. 	Обгортка яйцевидна або яйцевидно- куляста, 15—22 мм завд., 10—17 лъизавш., її зовнішні та середні листочки з чорними або темно-бурими, правильно торочкуватими придатками, ширина цілісної частини яких
1,5—2 мм, довжина торочок дорівнює ширині суцільної частини відповідних придатків і одного з нею кольору. Кв. пурпурові або червонувато-пурпурові. Ст. від середини або лише вгорі розгалужені, голі або під кошиками трохи шорсткі, при основі — павутинисті. 2/., 30—150 см. Цв. VII —VIII (X).
42. 	В. скабіозовидна — C. scabiosa L.
В світлих лісах, на лісових луках, по чагарниках.— По всій УРСР, крім півд. частини Степу.
— Обгортка куляста, 20—ЗО мм завд., 22—35 мм завш., її зовнішні та середні листочки з чорною суцільною частиною придатка до 3 мм завш. і світло-буруватими або сріблясто-білими торочками до 4 мм завд. Кв. темно-пурпурові. Ст. малорозгалужені. 2/., 25— 60 см. Цв. VI —VIII.
43. 	В. східнокарпатська — C. Kotschyana Heuff. В гірських лісах і на луках.— Зрідка в Закарпатських і Карпатських лісах. Декоративна р.
46 (44). Обгортка довгасто-яйцевидна або овально-куляста, придатки її зовнішніх і середніх листочків гостротрикутної форми, темно-бурі, з світлішими від суцільної частини придатка торочками 1—1,5 мм завд., або придатки у вигляді перетинчастої, по краю зазубленої облямівки і верхівкового, добре розвиненого жовто-бурого вістря 47
— Обгортка яйцевидна або яйцевидноконусовидна, придатки її зовнішніх і середніх листочків у вигляді збігаючої бурої облямівки, що складається з цілісної частини до 1 мм завш. і трохи світліших за неї торочок 0,5—
1,5 	мм завд. та кінцевого вістря або придатки у вигляді ледве помітної зубчастої смужки з країв та маленького, без вістря, трикутничка вгорі; часом придатки зовсім нерозви- нені . . . * 48
47. Нижні стеблові л. здебільшого цілісні, середні, перистороздільні, з дуже збільшеною, на верхівці заокругленою, непарною кінцевою часткою, що закінчується, як і бічні довгасті частки, коротеньким вістрям. Придатки зовнішніх і середніх листочків обгортки гостротрикутної форми, темно-бурі, з світлішими за цілісну частину придатка торочками 1—1,5лшзавд. Обгортка 15—18 мм завд., 9—12 мм завш., довгасто-яйцевидна. Кв. рожево-пурпурові. Сім’янка 3—4 мм завд.; чубок 2—3 мм завд., коротший за сім’янку. Ст. галузисті, ребристо-борозенчасті, гострошорсткі і б.-м. павутинисті. 2д, ЗО— 60 см. Цв. VI —VII.
44. 	В. твердолиста — C. stereophyl- la Bess. (C. scabiosa var. stereophylla Ledeb.).
На степових схилах, зрідка як бур’ян у посівах.— В півд. частині Зах. Лісостепу (Одеська обл.) та Правобережного Злакового Степу (Херсонська обл.).
— Всі стеблові л. (крім самих верхніх) перистороздільні, з рівними оберненоланцет- ними, до основи звуженими частками; верхні л.— цілісні, овальні, загострені. Придатки зовнішніх і середніх листочків обгортки у вигляді вузької перетинчастої, по краю зазубленої облямівки і добре розвиненого жовто- бурого вістря (колючки), часом трохи відігнутого назовні. Обгортка 22—24 мм завд., 15—22 мм завш., овально-куляста. Кв. темно- пурпурові. Сім’янка 4,5—5 мм завд., чубок їй дорівнює або довший. Ст. здебільшого просте, ребристе, шорсткувате і слабопавутинисте. 2д, 20—30 см. Цв. VI —VIII.
45. В. червоноквіткова — C. rub-
riflora Шаг.
На кам’янистих схилах.— В Криму, зрідка на Півд. березі.
48 (46). Нерозквітлі кошики кулястої або сплюснуто-кулястої форми. Обгортка яйцевидна, 15—20 мм завд., 10—17 мм завш. Придатки зовнішніх і середніх листочків обгортки складаються з темно-бурої або чорної цілісної частини 1 —1,5 мм завш. і світліших за неї торочок 0,5—2,2 мм завд.; кінцева то- рочка у вигляді вістря, значно довшого за бокові торочки або однієї з ними довжини. Кв. пурпурові, крайові — неплідні, 20— ЗО мм завд. Сім’янка 3—6 мм завд., чубок їй дорівнює або трохи коротший 49
— Нерозквітлі кошики конусовидні. Обгортка яйцевидно-конусовидна, 15—20 мм завд., 8—12 мм завш. Листочки обгортки щільно притиснуті, придатки зовнішніх та середніх листочків у вигляді ледве помітної ко- роткозубчастої смужки з країв та маленького трикутничка на верхівці або майже зовсім не розвинені. Кв. пурпурово-рожеві, крайові неплідні, до 25 мм завд. Сім’янкал3,5—4 (5) мм завд., з чубком 4—4,5 (6) мм завд. Ст. внизу, разом з черешками прикореневих листків помітно павутинисті. Р. блідо-зелена. 2/., ЗО— 120 см. Цв. VI —VIII.
46. В. притиснута — С. adpressa Le¬
deb. (C. scabiosa var. adpressa DC.).
На степах, сухих схилах, на пісках.— В степових районах від Одеської до Донецької обл. та в Кримській обл. (де заходить також в передгір’я і на Південний берег), рідше у півд. частині Лісостепу.
49. Р. темно-зелена, розсіяноопушена. Обгортка 15—18 мм завд., 10—15 мм завш. Придатки її листочків широко-трикутні; цілісна частина придатка зовнішніх і середніх листочків обгортки темно-бура, до 1 мм завш., бокові торочки світліші за неї, 0,5—1,5 мм завд., кінцеве вістря не довше за бокові торочки. Сім’янка 3—4 мм завд., чубок їй дорівнює. 2/., 60—100 см. Цв. VI —VIII
47. 	В. несправжньошкіряс- т а — C. pseudocoriacea Dobrocz. (C. scabiosa var. coriacea Schmalh., non W. K.).
На степах, степових і трав’янистих схилах.— Зрідка на Поліссі (півд. райони) і досить звичайно в лісостепових і степових районах та в гірській частині Криму. Цей вид вільно гібридизує з C. orientalis L., C. salonitana 715


Vis. і, можливо, й з іншими близькими видами роду.
— Р. сизувато-зелена, густіше опушена. Обгортка 17—20 мм завд., 13—17 мм завш. Придатки її листочків гостротрикутні; суцільна частина придатка зовнішніх і середніх листочків обгортки чорна, близько 1,5 (2) мм завш., бокові торочки на кінцях буруваті,
2—2,2 мм завд., кінцеве вістря колюче, 2,5— З мм завд., помітно довше від бокових торочок. Сім’янка 5—6 мм завд., чубок 2,5—3 мм завд. 2д, 60—80 см. Цв. (V) VI —VIII.
48. 	В. гострокінцева — C. аріси-
lata Ledeb.
На схилах яйл.— В Криму, зрідка на півн.- зах. схилах Демерджі та Довгоруківської яйли.
Обидва наведені вище види мають, очевидно, гібридогенне походження.
50 (43). Обгортка майже куляста, 20— ЗО мм завд., 18—25 мм завш., придатки її листочків трохи опуклі, перетинчасті, округлі, світло-жовті або рудуваті, з правильно розміщеними, 1,5—2 мм завд. бічними торочками та з трохи твердішою, до 2 мм завд., кінцевою колючкою. Сім’янки 3—3,5 мм завд., чубок 4—5 мм завд. Ст. частіше розгалужені, ребристо-борозенчасті, гладенькі, при основі трохи павутинисті. 2д, ЗО—100 см. Цв. VI—VIII.
49. 	В. східна — C. orientalis L.
На степах, степових, кам’янистих і піскуватих схилах.— Від півд. районів Лісостепу і степових районів до гір та Півд. берега Криму включно (головне, східної частини).
— Обгортка яйцевидна або довгасто-яйцевидна, 20—25 мм завд., 12—18 мм завш. Придатки її листочків притиснуті (неопуклі), солом’яно-жовті, з правильно розміщеними, порівняно короткими, твердими бічними колючками або торочками та міцнішою (1—2 мм завд.) або й дуже міцною (до 7—16 мм завд.), середньою колючкою, частіше спрямованою в бік. Сім’янка 3—4 мм завд., чубок 9—10 мм завд. Ст. ребристо-борозенчасті і гострошорсткі, від середини розгалужені. Вся р. жорст- куватоопушена. 2/, 40—100 см. Цв. VI —VII (IX).
50. 	В. салонікська — C. salonitana
Vis.
На степах, степових, кам’янистих, піскуватих та вапнякових відслоненнях і як бур’ян по шляхах.— Від півд. районів Лісостепу і Степу до Півд. берега Криму включно, як звичайна р., але в районах гірських (букових) лісів та яйл — відсутня. Відрізняють дві форми цього виду: a. subinermis Boiss., у якої кінцева колючка придатка коротка, майже не перевищує довжини бічних торочок або колючок; b. macrantha Boiss.— кінцева колючка придатка міцна та довга, до 16 мм завд., значно перевищує довжину бічних колючок. Обидві форми сполучені переходами і здебільшого ростуть поруч.
Р. з Криму (з окол. Сімферополя і Карадагу), які визначались за G. pel ia DC., належать до цього виду.
51 (42). Обгортка яйцевидна або довгасто-
яйцевидна, рідко майже циліндрична, здебільшого двоколірна, з б.-м. забарвленими у фіолетовий колір верхівками її листочків і придатками. Листочки обгортки з 3—7 жилками, придатки листочків при основі з трикутничком твердої перетинчастої тканини, в останній частині — плівчасті, з м’яким верхівковим вістрям і м’якими бічними торочками 52
— Обгортка циліндрична або яйцевидно- циліндрична, звичайно одноколірна, жовтувата. Листочки її з 1—3 жилками, придатки листочків шкірясті, з колючим верхівковим вістрям і твердими торочками 62
52. Листочки обгортки з 5—7 жилками,
їх придатки гребінчасто-торочкуваті, без плівчастих вушок при основі, чорні або бурі. Степові р 53
— Листочки обгортки з 3—5, рідко з 7 жилками, їх придатки торочкуваті, при основі торочок з б.-м. розвинутими плівчастими вушками або рідше по всьому краю неправильно- дрібнозубчасті; лише в центральній твердій частині придатки б.-м. забарвлені, по краю — білуваті. Р. пісків або кам’янистих відслонень 55
53. Кошики складають загальне щитковидне суцвіття. Придатки зовнішніх та середніх листочків обгортки, разом з їх торочками, чорні; торочок по 6—8 з кожного боку, 1 —
1,5 	мм завд. Обгортка близько 14 мм завд., 9—10 мм завш. Сім’янка 2,5—3 мм завд., чорна, з білими реберцями, її чубок білий,
1,5—2 мм завд. Ст. ребристе, шорстке, разом із листками трохи павутинисте, від середини галузисте, з спрямованими догори галузками, майже рівними між собою. 0, ЗО—80 см. Цв. VII — IX.
51. 	В. p е й н с ь к а — С. rhenana Вог.
(С. maculosa auct., non Lam. p. p.).
На степових схилах, крейдяних і вапнякових відслоненнях, по узліссях, по чагарниках.— В зах. районах УРСР (не доходить до Дніпра).
— Кошики зібрані волотистим суцвіттям. Придатки листочків обгортки бурі або темно- бурі. Торочок по 4—8 (10) з кожного боку. Ст. досить розгалужені, з галузками різної довжини 54
54. Обгортка яйцевидна або яйцевидно- куляста, 12—14 мм завд., 10—12 (13) мм завш., придатки її зовнішніх та середніх листочків з 6—8 (10) парами торочок, темно-бурі до майже чорних. Кінцеві частки стеблових листків лінійні або довгасті, до 4—5 мм завш. Сім’янка близько 3 мм завд., бура, з світлішими реберцями, її чубок 1 —1,5 мм завд. Ст. разом з листками гострошорсткі і трохи павутинисті. 0, ЗО—70 см. Цв. VII — VIII.
52. 	В. н e c п р а в ж н ь о п л я м и с- т а — С. pseudomaculosa Dobrocz. (С. maculosa auct., non Lam. p. p.).
На різнотравних степах, крейдяних, і вапнякових відслоненнях, по галявинах листяних лісів, узліссях, часом як бур’ян вздовж шляхів, на полях.— На Поліссі (в півд. частині), в Лісостепу, Степу (переважно в півн. частині), в Криму зрідка на степах Керченського півострова.
716


— Обгортка довгасто-яйцевидна, 10— 11 мм завд., близько 7 мм завш., придатки її зовнішніх та середніх листочків з 4—6 парами торочок, світло-бурі. Кінцеві частки стеблових листків вузьколінійні, 1—1,5 мм завш. Сім’янка близько 3 мм завд., чорнувата, з білими реберцями, її чубок до 1 мм завд. Ст. разом з листками шорсткі і помітно павутинисті. 0, 20—75 см. Цв. VII —VIII.
53. В. дрібноцвіта — C. micranthos
Gmel. (C. maculosa Schmalh. p. p.).
На сухих степах, крейдяних і глинистих схилах.— В Лісостепу (переважно в півд. частині), Степу (до Криму включно).
55 (52). Обгортка довгасто-яйцевидна до яйцевидно-конічної, придатки її листочків з м’якими торочками, нижче яких є добре розвинені плівчасті вушка або придатки по всьому краю неправильно зазублені. Чубок завжди добре розвинений, дорівнює сім’янці або трохи коротший за неї (лише у C. odessana Prod, значно коротший). Р. пісків ... .56
— Обгортка довгасто-яйцевидна до майже циліндричної, придатки її листочків з трохи твердуватими торочками, нижче яких є лише малопомітні плівчасті вушка. Чубок завжди коротший за сім’янку, часто недорозвинений. Р кам’янистих відслонень . . .59
56. Обгортка 12—15 мм завд., придатки її середніх листочків з 6—8 парами торочок, без помітних плівчастих вушок при основі; обгортка в цілому характерно двоколірна від темно-пурпурового забарвлення її листочків та пальових придатків. Сім’янка 2,7—3,5 мм .завд., чубок 2—2,7 мм завд Ст. малорозгалу- жені, по всій довжині білуваті від павутинистого опушення. 0, ЗО—60 см. Цв. VIII
54. В с а в р а н с ь к а — C. savranica
Klok.
На річкових пісках.— Рідко на терасі р. Саврані (Одеська обл., с. Плужайково). Вузький ендем
— Обгортка 9—12 мм завд., придатки її середніх листочків по краю з меншою кількістю торочок і з добре розвинутими плівчастими вушками або без виявлених торочок і по всьому краю неправильно зазублені .57
'57. Придатки зовнішніх і середніх листочків обгортки по краю неправильно зазублені, здебільшого розірвані; центральна тверда частина придатка жовтувата, без плямочок. Обгортка яйцевидно-конічна, 9—11 мм завд., 6—8 мм завш. Сім’янка 3—3,5 мм завд., чорнувата, з білими реберцями, чубок 2—3 мм завд. Ст. розгалужені, вгорі по ребрах гострошорсткі, разом із листками трохи павутинисті. 0, 25-60 см. Цв. VII —VIII
55. В. Майорова —С. Majorovii Dumb.
(C. arenaria auct, non M. B.).
На річкових, рідше приморських і суходільних пісках.— В Лісостепу (в схід, частині) і Степу, до Керченського п-ова та схід, частини Півд. берега Криму включно.
— Придатки зовнішніх і середніх листочків обгортки по краю торочкуваті; центральна тверда частина придатка світло-коричнева або жовтувато-бура, з темно-пурпуровими плямочками, при основі обгортка довгасто- яйцевидна, 9—12 мм завд 58
58. Ст., особливо в нижній частині, як і л. зісподу, білувато-павутинисто-повстисті. Плівчасті вушка при основі торочок у середніх листочків обгортки цілокраї. Сім’янка
З—4 мм завд., чорнувата, з чубком до 2,5 (3) мм завд. Ст. рідко поодинокі, частіше їх З—5 (7), від основи або з середини галузисті. 0L 30—70 (100) см. Цв. VII — IX.
56. В. одеська — С. odessana Prod.
(C. arenaria auct. fl. ucr. p. p.).
На приморських пісках.— В Степу, по півн. узбережжю Чорного і Азовського морів нерідко.
— Ст.і л. негусто-шерстисю-павутинис- ті. Плівчасті вушка при основі торочки у середніх листочків обгортки, як і придатки внутрішніх листочків, по краю нерівнозубчасті. Сім’янка 2,5—3,5 мм завд., чорнувата, чубок їй дорівнює або трохи коротший. Сі. поодинокі або в кількості 2—5, галузисті, вгорі по ребрах б.-м. шорсткі. 0, 25—120 см. Цв. VI — IX.
57. В. дніпровська — C. borysthe-
nica Grun. (C. arenaria auct. ft ucr.
P- P-)-
На річкових пісках.— В Лісостепу і Степу (переважно в зах. частині, на схід доходить до Полтави). Ендем пісків басейну Дніпра і Півд. Бугу.
59 (55). Середні листочки обгортки з трьома жилками Чубок добре розвинений,
1,5—2,5 мм завд., але помітно коротший за сім’янку. Р. рівнинних степових районів 60
— Середні листочки обгортки з 3—7 жилками. Чубок б.-м. редукований, до 0,5 мм завд. або й відсутній Кримські степові або приморські р 61
60. Обгортка 10—12 мм завд., 5—6 мм завш., яйцевидно-циліндрична. Центральна тверда частина придатків листочків обгортки бурувато-жовта, з темно-пурпуровими плямочками; торочки і плівчасті вушка, що розміщені нижче торочок, білуваті Кв. світло- пурпурові Сім’янка 2,7—3,2 мм завд., чубок 2—2,5 мм завд. Ст. галузисті, вгорі по ребрах гострошорсткі, разом з листками сла- бопавутинисті 0 , 20—45слг.Цв VI — VIII.
58. 	В. Бессера — С. Besseriana DC.
На вапнякових і лесових схилах та гранітних відслоненнях.— В Лісостепу і Степу (в півд.-зах. частині). Ендем зах. частини Причорномор’я
— Обгортка 8—11 мм завд., З—5 мм завш., майже циліндрична, з конічною основою. Центральна тверда частина придатків листочків обгортки чорнувата або темно-бура: торочки буро-жовтуваті, плівчасті, вушка не розвинені. Кв. рожеві. Сім’янка 2,5—3 мм завд., чубок 1,5—2 мм завд. Ст. галузисті, вгорі по ребрах гострошорсткі, разом із листками досить густопавутинисті. 0 , 25—65 см. Цв. VI — VIII.
59. 	В.Лавренка — C. Lavrenkoana
Klok.
На крейдяних, вапнякових і лупакових відслоненнях.— В Лісостепу і Степу (в схід, районах). Ендем районів Сіверського Дінця та Нижнього Дону.
717


61 (59). Всі кошики поодинокі на кінцях гілочок, 3—12 см завд. Обгортка 10—12 мм завд., 5—6 мм завш. Ст. галузисте, з розкидистими гілками. 0, 40—50 см. Цв. VII —
VIII.
60. В. Стевена — C. Steveniana Klok.
(C. caprina auct. fl. taur., non Stev.).
На приморських ракушнякових пісках і щебенистих схилах.— В Криму (в передгір- ських районах, на Півд. березі і зрідка на Байдарській яйлі). Кримський ендем.
— Кошики частково сидячі або майже сидячі, скупчені, частково поодинокі на кінцях гілочок, до 4,5 см завд. Обгортка близько 9 мм завд., 3,5—4 мм завш. Ст. розчепірено- галузнсте, разом із листками гострошорстке і трохи павутинисте. 0, 20—50бш.Цв.\Ш—
IX.
61. В.коктебельська — C. kokte- belica Klok. (C. diffusa Lam. p. p.).
На полинових степах.— В Криму, в степових районах (в схід, частині).
62 (51).Ст.іл. розсіянопавутинисті. Кошики поодинокі на кінцях дуже коротких або більш довгих галузок. Обгортка 8—10 (12) мм завд., З—3,5 (5) мм завш. Колюче вістря придатків листочків обгортки лише трохи відігнуте назовні. Кв. блідо-рожеві або білуваті, рідко світло-пурпурові. Ст. від основи дуже розгалужені, з розкидистими гілками, разом з листками гострошорсткі. 0, 15—50 см. Цв. VII — VIII.
62. 	В.розлога — C. diffusa Lam. На степах, схилах, на полях і по відкритих засмічених місцях — скрізь як бур’ян.— Від півд. районів Полісся (де поширений по залізничних насипах) до Півд. берега Криму включно.
На півдні є злісним бур’яном пасовищ та полів. Дуже вільно гібридизує з багатьма видамй роду.
— Ст. і л. досить густопавутинисті. Кошики здебільшого скупчені на кінцях гілок другого порядку. Обгортка 10—12 мм завд., З—3,5 мм завш. Колючі вістря придатків дуже відхилені, а в нижній частині обгортки
б.-м. відігнуті донизу. Кв. пурпурові. Ст. галузисте, з розкидистими гілками. 0, ЗО— 60 см. 4b.VII — IX.
63. 	В. наслідувальна — C. aemulans Klok. (C. squarrosa auct. fl. taur., non
Willd.).
На полинових степах, сухих кам’янистих схилах і як бур’ян на відкритих місцях.— В Степу (в причорноморській частині — Мелітополь і в схід, районах Криму, зрідка в передгірській частині).
91. Сафлор — Carthamus L.
Однорічні р.з колючими зубчастими або пе- ристорозсіченими листками. Кошики поодинокі або в щитках, оточені листками, що переходять поступово в листочки обгортки, з колючкою або розірваним придатком на кінці. Спільне квітколоже з довгими щетинками. Сім’янки з боковим рубцем, тупочотиригран- ні, з плівчастим чубком або без нього.
1. 	Кв. пурпурові. Р. трохи пухната, сизувата. Нижні л. ліровидно-перисті, стеблові — шкірясті, стеблообгортні, довгасто-лан- 718
цетні, колючо-зубчасті.Зовнішні листочки обгортки листовидні, довгасто-ланцетні, перис- то-колючо-зубчасті, дорівнюють квіткам, внутрішні — ланцетні, цілісні, плівчасті. ©, 30—50 см. Цв. VII — IX.
1. 	С. с и з и н — C. glaucus М. В.
Бур’ян.— На півд. заході Криму (Севастополь, Балаклава, Алупка).
— Кв. жовті або оранжово-червоні . .2
2. 	Кв. оранжово-червоні. Л. цілісні, від довгасто-ланцетних до овальних, гострі, з серцевидною основою, напівстеблообгортні, колючо-зубчасті, шкірясті. Кошики яйцевидно- кулясті, ЗО мм завш. Сім’янки 6—8 мм завд., без чубка. О, ЗО—80 см. Цв. VII—IX.
*2. С. красильний — C. tinctoriiis L.
Культивують для одержання з квіток жовтої фарби, інколи дичавіє. Походить з Передньої Азії, Єгипту.
— Кв. жовті. Прикореневі л. ліровидні, стеблові — перистонадрізані. Кошики яйцевидні, 15—20 мм завш. Сім’янки 4—5 мм завд., з чубком до 10 мм завд. О, 20—60 см, Цв. VI — VIII.
З.С. шерстистий — C. lanatus L.
Бур’ян.— В Одеській, Донецькій та Кримській обл.
92. 	Сколімус — Scolymus L.
Колючі трави. Кошики, оточені жорсткими й колючими верхівковими листками, багатоквіткові. Обгортка черепитчаста. Спільне квітколоже плівчасте. Кв. жовті. Сім’янки сплюснуті, з невисокою облямівкою на верхівці.
1. 	Негустопавутинистоопушена р. Л. перистороздільні, збігаючі. Кошики оточені 2—3 листками. Облямівка сім’янки з 2 щетинками. 0, ЗО—100 см. Цв. VI —VIII.
1. С. іспанський — S. hispanicus L.
Бур’ян.— На півдні Криму.
— Р. гола, з рівномірно-крилатими стеблами, білими колючками та жилками на листках. Л. довгасті, виїмчасто-зубчасто-збігаючі. Кошики оточені 4—5 шкірястими, гребінчастими колючками. Облямівка сім’янки без щетинок. 0, ЗО—100 см. Цв. VIII — IX.
2. С. плямистий — S. maculatus L.
Бур’ян.— На півдні і сході Криму, на Арабатській стрілці.
93. 	Хрестовий корінь — Cnicus L.
Р. колюча, павутинисто-волохата. Ст. з полеглими гілками. Л. перистороздільні або зубчасто-лопатеві. Крайові кв. в кошику неплідні. Обгортка з жовтуватих колючих, зовнішніх шкірястих, на верхівці з перистою колючкою і плівчастих внутрішніх листочків. Спільне квітколоже щетинисте. Сім’янка з боковим рубцем; чубок з десяти зовнішніх і десяти внутрішніх коротших і топкіших щетинок, о, ЗО—50 см. Цв. VI — VIK
*Х. к. б е и е д и к т и н с ь к и й — С. be¬
nedictus L.
Розводять в садах. Іноді дичавіє. Походить з Півд. Європи.


94. Цикорій — Cichorium L.
Кошики сидячі. Обгортка дворядна з п’яти коротких зовнішніх і восьми довших, при основі зрослих, внутрішніх листочків. Спільне квітколоже плоске, в центрі короткощетикисте. Кв. голубі, білі або рожевуваті. Сім’янки три-, п’ятигранні, з плівчастою коронкою на верхівці.
1. 	Багаторічна розсіяноволосиста р. Верхні листочки ланцетні. Коронка в 8—10 разів коротша за сім’янку. Корінь потовщений, веретеновидний. Ст. циліндричне з розчепіреними прутовидними гілками. Нижні л. струговидно-ліровидні. Кошики часто скупчені по 2—3. Сім’янки видовжені, близько
2 мм завд., голі. 2д, 15—120 см. Цв. VII— IX.
1.Ц.дикий, Петрові батоги —
C. intybus L.
Вздовж доріг, по канавах, як бур’ян на засмічених місцях.— По всій УРСР. Корінь застосовують в медицині; в підсмаженому вигляді сурогат кофе.
— Однорічна гола р. Верхні л. широко- яйцевидно-ланцетні. Коронка в 2—4 рази коротша за сім’янку. Ст. кутасте, з розчепіреними прутовидними гілками. Нижні л. довгасто-ланцетні. Сім’янки оберненояйцевидні,
2.5— 3,5мм завд.О,ЗО—бОслс.Цв.УІІ— IX.
*2. Ц. городній — C. endivia L.
Вирощують на городах як салатну рослину.
95. Празелень — Lapsana L.
Кошики видовжені, дрібні, малоквіткові (з 8—15 квітками), обгортка з 2 рядів листочків: зовнішніх коротких, яйцевидних, в кількості 3—5 і довгих внутрішніх, ланцетовидних, на спинці кілевидних, в кількості 8—9. Квітколоже плоске і голе. Кв.жовті.Сім’янки
3 20 реберцями, без чубка.
1. Кв. в 1,5 раза довші за обгортку. Кошики 2 мм завш.; при плодах 4 мм завш. і 6 мм завд. Ст. внизу волосисті, вгорі голі. Л. розсіяноволосисті або голі, гострозубчасті, нижні ліровидні, середні й верхні яйцевидні або яйцевидно-ланцетні. Суцв. волотисто- щитковидне. Зовнішні листочки обгортки в 5—7 разів коротші за внутрішні. Кв. блідо- жовті. Сім’янки видовжені, тонкоребристі,
3.6— 4 мм завд. О, 20—125 см. Цв. VI — VIІ.
1. П. звичайна — L. communis L. На узліссях, по чагарниках.— По всій
УРСР.
— Кв. в 2 рази довші за обгортку. Кошики 3 мм завш.; при плодах 5 мм завш. і 9 мм завд 2
2. Гілки суцвіття й обгортки густочор- нуватозалозистоопушені. Язичкові кв. золотисто-жовті. Л. крупнозубчасті, нижні — ліровидні, верхні — ланцетні або яйцевидно- ланцетні, гострозубчасті. Сім’янки зі спинки стиснуті. 0, 40—100 см. Цв. VI — VIII.
2. П. великоквіткова — L. gran-
diflora М. В.
В лісах і садах.— В Криму.
— Гілки суцвіття вкриті рідкими волосками, обгортки голі або майже голі, оливково- зелені. Язичкові кв. блідо-жовті. Л. крупнозубчасті, нижні — ліровидні з крупною кін¬
цевою часткою, верхні — ланцетні або яйцевидно-ланцетні, гострозубчасті. 0, 40—
100см. Цв. VI —VII.
З.П. середня — L. intermedia М. В. (L. grandiflora М. В. X L. communis L.).
Бур’ян.— В Півд. Криму. Низькорослу рослину, 10—25 см завв., яка росте в Криму на Ай-Петрі, Васильченко вважає за L. aipet- riensis Vass.
96. 	Апозерис—Aposeris Neck.
Ст. безлисте, л. в прикореневій розетці,, розсічені, з 5—10 парами трикутних або тра- пецієвидних, нерівномірнозубчастих бокових часток і більшою трикутно-лопатковидною верхівковою, зісподу розсіяноволосисті. Кошики поодинокі. Обгортка дворядна, 10— 12 мм завд., з дрібними зовнішніми листочками. Спільне квітколоже голе. Кв. жовті. Сім’янки 4—5 мм завд., видовжені, сплюснуті, з коротким носиком і 5 реберцями, без чубка. 2/., 10—ЗО см. Цв. VI — VIII.
А. с м e р д ю ч и й — A. foetida (L.) Cass.
В лісах, по чагарниках.— В Карпатах,. Розточчі-Опіллі, Зах. Лісостепу.
97. 	Арнозерис — Arnoseris Gaertn.
Р. гола або з рідкими волосками. Ст. численні, розгалужені, безлисті. Л. в прикореневій розетці довгасто-оберненояйцевидні, дрібнозубчасті, волосисті. Квітконоси під кошиками потовщені. Кошики до 10мм в діам. Обгортка дворядна, з нечисленними й дрібними зовнішніми листочками. Спільне квітколоже голе. Кв. золотисто-жовті, язичкові, 5-зубчасті. Сім’янки близько 1,5 мм завд., без чубка. 0, 5—ЗО елі. Цв. VI — IX.
А. д р і б н и й — A. minima (L.) Schvelig- ger et Koerte.
На піщаних, вологих місцях, полях, по берегах річок.— В Закарпатті і Розточчі-Опіллі.
98. 	Зацинта — Zacintha Mill.
Гола або трохи щетинисто-війчаста р . Ст. розчепірено-гіллясте. Прикореневі л. ліро- видно-перистонадрізані, середні стеблові — ланцетні, при основі стріловидні, верхні — лінійно-щетинковидні. Кошики невеликі, в розгалуженнях стебла і в пазухах верхівкових листків на кінцях гілок на ніжках. Обгортка при квітках дзвониковидна, при плодах глечикоподібна, 8 мм завш., дворядна, з 8 довгасто-лінійними внутрішніми і 5 ланцетними, короткими зовнішніми листочками. Кв. жовті. Зовнішні сім’янки до 13 мм завд., опушені, стиснуті з боків, оточені потовщеними листочками обгортки, серединні сім’янки голі, з 15 поздовжніми реберцями і з прямостоячим чубком. О, 8—50 см. Цв. VI.
3. 	бородавчаста — Z. verrucosa
Gaertn. (Lapsana zacintha L.).
На схилах і як бур’ян.— В Півд. Криму.
99. 	Рагадіолюс — Rhagadiolus Scop.
Р. гола або трохи шорстка. Л. тонкі, зубчасті; нижні — оберненояйцевидні або ліро- видно-перистороздільні, з зубчастими або майже цілісними частками, верхні — ланцетні. Кошики циліндричні, при плодах зіркоподібні, з жовтими квітками на довгих кінцевих і коротких бічних ніжках. Обгортка 719


дворядна; з 5 маленьких, зовнішніх і 5—8 однакових ланцетних внутрішніх листочків, які розростаються при плодах, твердіють і оточують зовнішні сім’янки. Сім’янки видовжено- шиловидні, без чубка. Зовнішні сім’янки стиснуті зі спинки, довго залишаються з листочками обгортки на квітконіжці і зірчасто відставлені, внутрішні сім’янки не окутані листочками обгортки. О, 15—60 см. Цв. V — VI.
Р. зірчастий — R. edulis Gaertn. (R. stellatus var. edulis DC.).
Як бур’ян.— В Півд. Криму.
100. 	Гедипноіс — Hedypnois Schreb.
Ст. гіллясте або просте, 6-м. щетинисте. Прикореневі л. оберненояйцевидно-довгасті, виїмчасто-зубчасті або перистонадрізані. Кошики поодинокі, циліндричпо-дзвонико- видні, на довгих, при плодах булавовидно- потовщених ніжках. Обгортка дворядна, з численних дрібних зовнішніх листочків і крупніших нечисленних внутрішніх, які при плодах твердіють і оточують зовнішні сім’янки; кв. жовті, язичкові, 5-зубчасті. Сім’янки циліндричні, тонкоребристі, з носиком або без нього; зовнішні — зігнуті і з зубчастою коронкою наверху, внутрішні — прямі, з плівчастим чубком, який складається з коротких зовнішніх і довгих внутрішніх плівок. 0,20—50 аи. Цв IV —V.
Г. крітський — H. cretica Willd.
(Hyoseris hedypnois et Hyoseris rhagadio-
lus L.).
По чагарниках, на піщаних і забур’янених місцях.— В Півд. Криму.
101. - Поросинець — Hypochoeris L.
Однорічні або багаторічні трави. Л. прикореневі. Ст. з одним-двома дрібненькими листками. Кошики багатоквіткові, з черепитчас- тою обгорткою. Спільне квітколоже з сухо- плівчастими приквітками. Кв. жовті. Сім’янки довгасті, притуплені, з 5—15 реберцями, чубок з двох рядів волосків: зовнішніх зазублених і внутрішніх перистих.
1. 	Багаторічна р Крайові кв. майже вдвоє довші за обгортку. Сім’янки з носиком, який майже вдвоє довший за сім’янку. Прикореневі л. тупозубчасті, волосисті. Ст. прості або частіше розгалужені. Обгортка 15—25 лш завд. 2/., 20—80 см завд. Цв. VI — IX.
1. 	П. у к о р і н л и в и й — H. radicata L.
В соснових лісах, на піщаних місцях.— В передгір’ях Карпат, на Поліссі, в півн. частині Лісостепу.
— Однорічна р. Крайові кв. дорівнюють обгортці. Зовнішні сім’янки без носика, внутрішні — з трохи коротшим за них носиком. Прикореневі л. гострозубчасті, голі. Обгортка 7—15 мм завд. 0, 10—70 см. Цв. VI — IX.
2 	П. голий — H. glabra L. На піщаних місцях.— В Закарпатті.
102. Ахірофорус — Achyrophorus Scop.
Багаторічні трави. Л. прикореневі. Кошики багатоквіткові, з черепитчастою обгорткою. Спільне квітколоже з сухоплівчастими приквітками. Кв. жовті. Сім’янки довгасті з 5—15 реберцями, з носиком; чубок однорядний з перистих волосків.
720
1. 	Ст. під кошиком булавовиднопотовще- не, завжди просте, вгорі волосисте. Листочки обгортки яйцевидні, торочкувато-зубчасті, повстисті. Л. довгасті, зубчасті або цілокраї, короткоопушені. Кошики прямостоячі. Обгортка 16—25 мм завд., майже куляста. Кв. вдвоє довші за обгортку, до 40 мм завд. Сім’янки до 15 мм завд., з 15 поздовжніми реберцями, з коротким носиком. 21, 15—50 см. Цв. VI—VII.
1. 	А. о д н о к в і т к о в и й — A. uniflo- rus (Vill.) Stank. (Hypochoeris uniflora Vi 11.) На гірських схилах.— В субальпійському і альпійському поясах Карпат
— Ст. під кошиком не потовщене, часто розгалужене, волосисте. Листочки обгортки
Мал. 541. Ахірофорус плямистий:
/ — загальний вигляд рослини, 2, 3 — сім’янки.
вузьколанцетні, цілокраї, короткоопушені. Л. довгасті або довгасто-оберненояйцевидні, густо щетинисті. Обгортка 15—23 мм завд., довгаста. Кв. в 1,5 раза і більше довші за обгортку. Сім’янки з 5 поздовжніми реберцями, з носиком, що майже дорівнює сім’янці. 2/., 30—100 см. Цв. VI —VII.
2. 	А. п л я м и с т и й — A. maculatus (L.) Scop. (Hypochoeris maculata L.).
В лісах, на узліссях, на сухих луках, лучних степах, схилах, по чагарниках.— В Карпатах, на Поліссі, в Лісостепу і в півн. частині Степу.
103. 	Тринція — Thrincia Roth
Ст. безлисті, висхідні, вкриті 2—3-роздільними щетинками, під кошиком трохи булаво- виднопотовщені. Всі л. прикореневі, зібрані в розетку, струговидно надрізані, жорстковолосисті. Кошики багатоквіткові, поодинокі, з декількома маленькими листочками біля основи. Обгортка дворядна, з короткими зовнішніми і більш довгими довгасто-ланцети и ми внутрішніми листочками. Спільне квітколоже голе, ямчасте. Кв. жовті, язичкові, 5-зубчасті. Крайові сім’янки серповиднозігнуті, з зубчастою коронкою, внутрішні довгасті, трохи


зігнуті, звужені в тонкий носик, з чубком.
О, 3—30 см. Цв. VII —VIII.
Т. щетиниста — Т. hispida Roth.
На кам’янистих місцях.— В Криму.
104. 	Гіркуша — Picris L.
Однорічні або багаторічні жорстковолосисті р. Кошики багатоквіткові. Обгортка з короткими і відлеглими зовнішніми листочками і довшими за них — внутрішніми. Спільне квітколоже голе, ямчасте. Кв. жовті, язичкові, п’ятизубчасті. Сім’янки довгасті з однорядним чубком або з зовнішніх зазублених і внутрішніх довших перистих волосків.
Мал. 542. Гіркуша нечуйвітрова:
1 — загальний вигляд рослини, 2 — опушення стебла, 3 — квітка, 4 — сім’янка.
1. 	Стеблові л. стеблообгортні. Обгортка подвійна. Зовнішніх листочків 3—5, яйцевидно-серцевидних, внутрішні листочки ланцетні, колючо-війчасті, на верхівці з довгим колючим вістрям. Чубок з одного ряду перистих волосків. Ст. розчепірено-розгалужене. Кв. золотисто-жовті. Сім’янки довгасті, з тонким носиком, ©, ЗО—60 см. Цв. VII —IX.
1. 	Г. синякоподібна — P. echioi- des L. (Helminthia echioides (L.) Gaertn.) Бур’ян.— В Півд. Криму.
— Стеблові л. нестеблообгортні або на- півстеблообгортні. Обгортка черепитчаста. Листочки обгортки лінійні або ланцетні. Чубок дворядний 2
2. 	Дворічна, жорсткошершава р. Л. не- правильно-виїмчасто-великозубчасті. Ніжки кошиків непотовщені. Кошики дзвониковидні. в густому щитковидно-волотистому суцвітті. Листочки обгортки ланцетні, негустоопушені і вздовж спинки жорстковолосисті, внутрішні з країв перетинчасті. Сім’янки у верхній частині раптово звужені, впоперек дрібнозморш- куваті. 0, 50—100 см. Цв. VI — X.
2. Г. нечуйвітрова — P. hieracioi-
des L.
Бур’ян на полях, по сухих засмічених місцях, по чагарниках, на схилах.— Звичайно по всій УРСР.
— Однорічна коротко-шершава р. Л. виїмчасто-зубчасті або майже цілісні. Ніжки кошиків потовщені і під кошиком звужені. Обгортка біля основи здута і в середині звужена. Зовнішні листочки обгортки лінійні, з колючками, відлеглі, внутрішні — ввігнуті, жолобчасті, з випуклим кілем. Зовнішні сім’янки зігнуті, впоперек гострозморшкува- ті, вгорі загострені в короткий носик. Q, 10— 40 см. Цв. V —VI.
3. Г. м а л о к в і т к о в а — P. pauciflo-
га Willd.
На сухих кам’янистих місцях.— В Півд. Криму.
105. 	Любочки — Leontodon L.
Багаторічники. Л. в прикореневій розетці. Кошики з видовженою черепитчастою обгорткою. Спільне квітколоже голе або війчасте. Кв. жовті або оранжеві. Сім’янки на верхівці звужені або з коротеньким носиком. Чубок з двох рядів щетинок, внутрішні з яких перисті, іноді розвинуті лише перисті щетинки.
1. Р. вкриті звичайними волосками або
голі 2
— Р. вкриті вилчастими або зірчастими жорсткими волосками або звичайними з домішкою вилчастих 10
2. Р. голі. 2д, 10—40 см. Цв. VI — X.
1. Л. дунайські — L. danubiale Jacq. На луках і схилах.— В Карпатах, Розточчі-Опіллі, па Поліссі і в Лісостепу.
— Р. б.-м. опушені З
3. Кореневище повзуче, горизонтальне. Л. та стебла вкриті рідкими та розсіяними довгими шовковистими волосками. 2/, 20— 45 см. Цв. VII —VIII.
2. Л. повзучі — L. repens Schur
(L. Kulczinskii M. Pop. et Chrsh.).
На субальпійських та альпійських луках.— В Карпатах (Мармарошські гори, г. Стіг).
— Кореневище коротке, ніби обрубане 4
4. Стрілка з одним кошиком, рідко з
2—5 5
— Стрілка завжди з 2 і більшою кількістю кошиків 8
5. Л. цілокраї, голі, гладенькі. Стрілка до 10 см завв., як і листочки обгортки, з рідкими м’якими волосками. 2/., 5—10 см. Цв. VII.
3. Л. рильські — L. rilaensis Hayek На субальпійських та альпійських луках.—
В Карпатах.
— Л. зубчасті або б.-м. надрізані . .6
6. Прикореневі л. перистороздільні. Ст. низькі, 8—15 см завв., у верхній частині стрілка помітно потовщена. 2l. Цв. VIII — IX.
4. Л. неспр авжньо ку л ь ба б о- ві, л. татранські — L. pseudotara-
хасі Schur (L. tatrius (Kotschy) Woloszcz.)
46 424
721


На гірських луках і скелях.— В альпійському поясі Карпат рідко (Закарпатська обл., Тячівський р-н, г. Близниця).
— Прикореневі л. суцільні, дрібнозубчасті. Ст. вищі. Стрілка у верхній частині мало потовщена 7
7. Кв. оранжові. Сім’янки без носика. Чубок однорядний. 2д, 15—ЗО см. Цв.
VI —VII.
5. 	Л. шафранові — L. croceus Наеп- ке На галявинах і гірських луках.—В Карпатах.
— Кв. жовті. Сім’янки з коротким носиком. Чубок дворядний. 21, 15—35 см. Цв.
VII —VIII.
6. 	Л. Ш и ш к і н а — L. Schischkinii
V. Vassil. (L. citreum Klok.)
На галявинах і гірських луках.— В Карпатах (Івано-Франківська обл., Ворохта, Закарпатська обл., Тячівський р-н, г. Говерля).
8 (4). Кошики густо вкриті довгими жорсткими рудуватими волосками. Чубок дворядний. 2/, 20—30 см. Цв. VII — IX.
7. 	Л. керецькі — L. kereticus Nyl.
На луках, як бур’ян.— В Правобережному Лісостепу (Хмельницька обл., Летичів). Р. потребує дальшого вивчення.
— Кошики з іншим опушенням. Чубок однорядний 9
9. 	Обгортка з білим павутинистим опушенням або, крім того, з довгими щетинистими рудуватими, рідко майже білими або чорними волосками (f. pratensis Koch). Сім’янки веретеновидні. 2l, 15—60 см. Цв. VI— IX (X).
8. Л. осінні — L. autumnalis L.
На луках, схилах, бур’ян по вогких місцях.— По всій УРСР, в Криму відсутні.
— Обгортка густо вкрита довгими темними м’якими волосками. Сім’янки циліндричні, з носиком.2/, 10—ЗО см. Цв. VI—VIII.
9. 	Л.гуцульські —L. gutzulorum V. Vass.
На альпійських і субальпійських луках (полонинах).— В Карпатах.
10 (1). Прикореневі л. майже цілокраї або зубчасті. Зовнішні щетинки чубка сім’янки прості, зазублені. 2д, 10—70 см. Цв. VI — IX.
10. Л. щ е т и н и с т і — L. hispidus L.
На сухих луках, лісових галявинах, степових і кам’янистих схилах.— Майже по всій УРСР, крім Степу; після перерви з’являється зрідка в півд. частині Криму.
— Прикореневі л. крупно-зубчасті або перисто-надрізані до майже роздільних; зовнішні щетинки чубка сім’янки, як і внутрішні, перисті. 2/., 20—40 см. Цв. V — VI.
11. Л. ш о p с т к і — L. asperus (Waldst. et Kit.) Boiss. (Apargia aspera Waldst. et
Kit., L. biscutellaefolius DC.).
На крейдяних і вапнякових відслоненнях.— В Донецькому Лісостепу, Степу і Криму.
Кримську рослину М. В. Клоков вважає за окремий вид — L. jailae Klok.
722
106, 	Козельці — Tragopogon L.
Дворічні або багаторічні, голі або павути- нистоопушені трав’янисті р. з лінійними або ланцетними тонкозагостреними, цілокраїми, при основі розширеними листками. Кошики багатоквіткові, розміщені на кінцях стебла та гілок. Обгортка з одного ряду довгасто-ланцетних листочків. Спільне квітколоже голе. Кв. жовті. Сім’янки з б.-м. довгим носиком або без нього, з однорядним чубком, складеним з нерівних перистих щетинок, при основі зрослих в кільце.
1. Квітконоси під кошиком дуже потов¬
щені, здуті, порожнисті. Листочки обгортки в числі 5—ІЗ, значно довші за язичкові квітки (при плодах) 2
— Квітконоси під кошиком нездуті, циліндричні або іноді трохи здуті. Листочки обгортки коротші за кв., рідко дорівнюють їм З
2. Р. гола. Нижні л. лінійні, стеблові з широкою основою, звужені, звичайно вздовж складені. Кошики великі. Листочки обгортки голі. 0, ЗО—100 см. Цв. V — IX.
1. К. в ел и к і — T. majus Jacq. (T. livescens Bess., T. campestris Bess., T. dubius auct.
non Scop.).
На степах, по сухих луках, на узліссях.— По всій УРСР звичайно.
В Криму росте var. stenophyllus Bess, з вузькими листками та невеличкими кошиками.
— Р.в нижній частині з густуватим клоч- кувато-павутинистим опушенням. Прикореневі л. вузьколінійні, до 15—35 см завд., тонкозагострені, стеблові л. при основі 8—9 мм завш. Листочки обгортки при основі й вище павутинисті. 0, 20—80 см. Цв. VI — VIII.
2. К. пустельні — T. tesquicola
Klok. (T. desertorum auct., non Lindem.).
На степових схилах, по узліссях, на вапнякових відслоненнях.— На півдні Правобережного Степу (в Одеській та Херсонській обл.).
З 	(1). Обгортка до 35—45 мм завд. . . .4
— Обгортка коротша 5
4. 	Листочки обгортки дорівнюють крайовим квіткам та коротші за сім’янки. Сім’янки шорсткі, раптово звужені в носик, що б.-м. дорівнює сім’янці. Квітконоси під кошиками трохи потовщені. Кв. яскраво- жовті; пиляки на верхівці чорно-фіолетові. 0, 30—120 см. Цв. V — IX.
3. 	К. л у ч н і — T. pratensis L.
На луках.— В Карпатах.
— Листочки обгортки 8—10 мм завд., значно коротші за крайові, темно-жовті квітки. Носики довші за сім’янки або дорівнюють їм. Сім’янки 16—23 мм завд., гострошорсткі. ©, 30—120 см. Цв. V — IX.
4. 	К. східні — T. orientalis L. (T. pratensis L. var. orientalis DC.).
На луках, схилах, узліссях.— В Карпатах, Розточчі-Опіллі, на Поліссі і в Лісостепу.
5 (3). Розсіяно-клочкувато-павутинисті або голі р. Пиляки темно-жовті, з коричневими смужками або частіше вгорі чорнуваті. Сім’янки завжди з носиком, у 2—5 разів коротшим за саму сім’янку 6
\


— Густо-клочкувато- або повстисто-павутинисті р. Пиляки жовті. Сім’янки з коротеньким носиком або без нього 8
6. Сім’янки з добре виявленим, тонким і гладеньким носиком, 3—6 мм завд. Кошики в кількості 5—25. Прикореневі л. 5—ЗО мм завш. Обгортки 20—27 мм завд. 0, 50— 120 см. Цв. VI —VIII.
5. 	К. п о д і л ь с ь к і — T. podolicus (Bess.) Artemcz. (T. brevirostris var. podolicus DC.) . На узліссях і по лісових галявинах.— В Лісостепу та Степу, переважно на Правобережжі.
Var. floccosiformis Artemcz.— всі л. жорстко-павутинисті, прикореневі л. до 3 мм завш. Квітконоси голі. Сім’янка з коротким носиком.
— Сім’янки з коротеньким, до 4 мм завд., або іноді зовсім малорозвиненим, грубішим і на всьому протязі або зрідка лише при основі горбочкуватим носиком Кошики численні (до 60 і більше) . . .7
7. Прикореневі л. 2—10 мм завш.; стеблові л. у нижній частині до 16 (35) мм завш. Обгортки до 28 мм завд. Розсіяно-павутиниста р. з блідим стеблом і темно-зеленими листками. ©, 45—130 см. Цв. VI —VIII.
6. 	К. ш о р с т к о н о с и к о в і — Т.
dazyrhynchus Artemcz.
На степах, степових схилах, сухих луках, по чагарниках.— В Донецькому Лісостепу та в лівобережних степових районах нерідко, в Криму зрідка (Сімферополь).
— Прикореневі та стеблові л. до 60 мм завш. Обгортка до 20 мм завд. Майже гола р. ©, 80—130 см. Цв. VI — IX.
7. 	К. високі — T. elatior Stev.
По чагарниках.— В Криму (в окол. м. Севастополя — долина Ласпі).
8 (5). Сім’янки з помітним носиком. Верхні л. спірально або кільцювато закручені, стеблові л. з назад відігнутою і дуже закрученою пластинкою. Листочки обгортки в числі 8, ланцетні, 3,5—5 мм завш., тонкозагост- рені. Чубок коротший за сім’янку. 0, ЗО— 100 слі. Цв. VI — IX.
8. К.- українські — T. ucrainicum
Artemcz. (T. floccosus auct. fl. ucr.).
На річкових пісках.— На Поліссі, в Лісостепу та півн. частині Степу звичайно.
— Сім’янки без помітного носика. Верхні л. не такі закручені 9
9. 	Верхні л. дуже вкорочені, 5—10 мм завд., без відокремленої вузької верхівки. Обгортка 15—23 мм завд. Сім’янки 10—Іблмі здвд., по ребрах гострошорсткі, до обох кінців звужені; чубок білий, звичайно дорівнює сім’янці. ©, 30—160 см. Цв V —IX.
9. К. дніпровські — T. borystheni- cum Artemcz. (T. floccosus auct. fl. ucr.).
На річкових, рідше на приморських пісках.— По нижній течії р. Півд. Бугу та Дністра, ізольовано в гирлі Дунаю (Одеська обл., Вилково).
— Верхівкові л. з розширеної, довгасто- яйцевидної або еліптичної основи відтягнуті у вузеньку верхівку, не коротші 15 мм . .10
10. 	Верхівкові л. звужені у вузьколіній- ну, часто закручену верхівку. Обгортка 15— 23 мм завд. Сім’янки 9—12 мм завд., крайові лише вгорі по ребрах рясно усіяні дрібними лусочками. Чубок рудувато-сірий, 12—15 мм завд., довший за сім’янку. 0, 10—50 см. Цв. VI — IX.
10. 	К. донецькі — Т. donetzicum Artemcz.
На пісках, річкових або суходільних, палеогенових по середній течії р. Дінця та Оскола.— В Степу (в Харківській і Луганській обл.).
Проміжний вид між Т. ucrainicum Artemcz. і Т. tanaiticum Artemcz.
— Верхівкові л. з ширшою, ланцетною, незакрученою верхівкою. Обгортка 18—25 мм завд. Сім’янки 10—16 мм завд., крайові — по ребрах та почасти між ними густо усіяні лусочками. Чубок 11—13 мм завд., звичайно коротший за сім’янку. 0, ЗО—75 см. Цв. VI —VIII.
U.K. донські — Т. tanaiticum Artemcz.
На річкових пісках.— На півн. сході УРСР, в Степу (в Луганській обл.). Заходить на Україну з Дону.
107. 	Скорзонера — Scorzonera L.
Л. цілісні або перистороздільні. Кошики поодинокі, багатоквіткові. Обгортка черепитчаста, зовнішні листочки її коротші. Спільне квітколоже голе. Кв. язичкові, жовті або рожево-пурпурові. Сім’янки лінійні або лінійно-циліндричні, без носика, при основі видовжені в порожнисту ніжку. Чубок багаторядний, з перистих нерівних волосків; довші волоски на верхівці зазублені.
1. При основі сім’янок є порожниста,
товстіша за саму сім’янку ніжка. Л. перистороздільні або цілісні 2
— Сім’янки при основі не мають порожнистої ніжки. Л. цілісні 4
2. Л. цілісні, лінійні, зісподу, як і ст., сіруватоопушені, зверху голі. Коріння бульбов иднопотовщене. Кошиків 1—7 (12), циліндричних, 25—35 (40) мм завд. Обгортка із нерівних листочків, з них зовнішні в 2—3 рази коротші за внутрішні. Кв. жовті, наполовину перевищують обгортку. Сім’янки з 5 реберцями, крайові гострошорсткі, серединні гладенькі. 2/., 10—25 см. Цв. V—VI.
1. С. м’яка — S. mollis M. В. (Podosper-
mum molle Fisch, et Mey.).
На степових схилах, по степах.— В Донецькому Лісостепу, в Правобережному і Кримському Степу, зрідка в Лівобережному, також в Півд. Криму.
— Л. перистороздільні З
3. Багаторічна з товстим коренем р. Стебел звичайно декілька, прямих або висхідних, голих. Л. з вузьколінійними або лінійно- ланцетними, загостреними сегментами, майже голі. Обгортки сіруватопавутинистоопушені. Кв. майже вдвоє перевищують обгортку. 2д, 15—45 см. Цв. V —VIII.
2. С. Ж а к е н а — S. Jacquiniana Boiss.
На степових схилах, солонцях, солонцюватих луках.— В Лісостепу і Степу (переважно на півдні).
46*
723


•— Р однорічна, з тонким коренем і звичайно поодиноким прямим або висхідним стеблом, часто, як і л., бородавчасто-шершавим. Л. з короткими вузьколінійними боковими сегментами і видовженим лінійно-ланцетним кінцевим сегментом. Обгортки голі або майже голі. Кв. жовті, лише трохи перевищують обгортку, о, 10—50 см. Цв. V — VIII.
Мал. 543. Скорзонера м’яка:
/ — загальний вигляд рослини, 2, З — сім’янка.
3. 	С. сиза — S. сапа — (С. А. М.) О Hoffm. (S. laciniata auct., поп L.). По засолених грунтах, особливо по луках.— На півдні Лісостепу та в Степу.
4 	(1). Сім’янки по всій довжині опушені. Ст. при основі густо-волохато-шерстисте і оточене піхвами старих листків, вище майже голе, густо улиснене, звичайно розгалужене, рідше просте. Стеблові л. жорсткуваті, плоскі, лінійно-ланцетні, з довгим вістрям, з трьома випнутими жилками. Кошики довгасто-циліндричні. Обгортка волохата, 20—25 мм завд. Кв. жовті, в 3 рази довші за обгортку. Чубок в2—2,5 раза довший за сім’янку. 21, ЗО— 60 елі. Цв. V —VI.
4. 	С. м е ч о л и с т а — S. ensifolia М. В.
(S. stricta DC., non Hornem.)
На пісках.— В Правобережному і Лівобережному Лісостепу, в Степу.
— Сім’янки голі або лише вгорі біля чубка волосисті 5
5. Корінь при основі стебла вкритий сіт¬
кою бурих волокон, що лишились від піхов торішніх листків 6
— На корені при основі стебла сітки із волокон немає 9
6. Кв. жовті 7
— Кв. рожево-пурпурові або лілуваті.. .8
7. Л. овальні або довгасто-ланцетні,
3.5— 4 см завд., по краю б.-м. хвилясто-кучеряві. Обгортка гола. Кв. в 2,5 раза перевищують обгортку. Сім’янки голі або майже голі. Ст. у верхній частині розгалужене. 2j_, 5—25 см. Цв. VI —VIII.
5. С. кучерява — S. crispa М. В.
На кам’янистих схилах.— В Криму.
— Л. лінійно-ланцетні або довгасто-ланцетні. Обгортка трохи павутинисто-шерстиста . Кв. в 1,5 раза довші за обгортку. Сім’янки опушені. Ст. просте. 2/., 5—40 см. Цв. VI— VIII.
6. С. австрійська — S. austriaca
Willd.
На степових схилах, по відслоненнях.— В Степу (Приазов’я).
8 (6). Низинна лучно-степова р. Ст. з одним або 2—5 кошиками. Л. жолобчасті, вузьколінійні, 3—5 мм завш., павутинисті, звичайно вздовж складені. Кошики до 25 лг.и завд. Обгортка 15—20 мм завд. Сім’янки близько 12 ділі завд., гладенькі. 2/., ЗО—75см. Цв. V —VII.
7. С. пурпурова — S. purpurea L.
По сухих луках та лісових галявинах.— В Розточчі-Опіллі (Львівська обл., Золочівський р-н, Гологори), на Поліссі, в Лісостепу і Степу (півн. частина). '
— Гірська р., ст. завжди з одним кошиком. Л. плоскі, 3—8 мм завш., ланцетні, до лінійно-ланцетних, голі. Кошики до 50 мм завд. Обгортка 20—ЗО мм завд. Сім’янки до 15 мм завд., по ребрах зазублено-шорсткі 2д, 15-55 см. Цв. VI —VIII.
8. 	C. р о ж е в а — S. rosea W. К. На субальпійських луках та в альпійському поясі.— В Карпатах звичайно.
9 (5). Гола р. з лінійними або довгасто- ланцетними нижніми листками. Кв. майже дорівнюють обгортці. Чубок білий, вдвоє довший за сім’янку. Кошики поодинокі або їх 2—3, вузькоциліндричні, 13—25 мм завд. Сім’янки голі, 8—9 мм завд., ребристі, по ребрах гладенькі. 2/., 8—70 см. Цв. VI— VII.
9.С. дрібноцвіта — S. parviflora
Jacq.
На солончаках та засолених луках.— В Лісостепу та Степу.
— Опушені р. з вузьколінійними або ши- роколанцетними нижніми листочками. Кв. в
1.5— 2 рази довші за обгортку. Чубок дорівнює сім’янці або трохи довший за неї . . .10
10. 	Л. лінійні або ланцетні, жолобчасті, з кілем, іноді складені вздовж, вгору поступово звужені і тонко загострені. Кошики на довгих, 8—14 см завд., квітконосах, зібрані в щитковидному суцвітті. Обгортка вузькоцн- 724


ліндрична, 15—ЗО мм завд. Зовнішні листочки обгортки широко-яйцевидні, загострені, середні — довгасто-яйцевидні, внутрішні — ланцетні. Сім’янки 10—12 мм завд., гостро- горбочкуваті; чубок брудний або жовтувато- білий . 2/, 20—60 см. Цв .V — VI.
10. 	С. стиснута — S. stricta Horn.
На схилах та кам’янистих місцях — В Лісостепу (на півд. сході), в Степу (на півн. сході).
— Нижні л. широколанцетні або ланцетні, загострені 11
11. Ст. лише з 2—3 зменшеними листками. Р. клочкувато-павутиниста. Прикореневі л. з довгими черешками, довгасто-ланцетні або еліптично-ланцетні, загострені. Кв. вдвоє довші за обгортку. Сім’янки 8—10 мм завд. 7/ , 5—50 см. Цв. V — VI.
11. 	С. низька — S. humilis L.
На лісових галявинах.— В Лісостепу (у півн.-зах. частині).
— Ст. густо вкрите листками, принаймні в нижній частині. Стеблові л. звужені в черешок, який при основі розширюється і обгортає стебло 12
12. Листочки обгортки повстисті; зовнішні — широкояйцевидні, в два і більше разів коротші за довгасто-ланцетні або ланцетні внутрішні листочки обгортки. Р. коротко- шерстистоопушена, з одним або кількома кошиками. Нижні л. довгасто-ланцетні, верхні— лінійно-шиловидні, сидячі. Кв. майже наполовину перевищують обгортку. 2/., 40—95 ель Цв. V —VI.
12. 	С. кримська — S. taurica М. В.
(S. hispanica auct.).
На степових кам’янистих схилах.— На півдні Лісостепу і в Степу, а також в Криму в передгір’ях.
— Листочки обгортки голі або трохи опушені; зовнішні яйцевидно-ланцетні, загострені, в 2—4 рази коротші за внутрішні ланцетні листочки обгортки. Р. негусто-павутинисто- шерстиста, майже гола. Л. здебільшого довгасто-ланцетні, до верхівки витягнуті в довге й тонке вістря, верхні — шиловидні, сидячі. Кв. перевищують обгортку. 2/., 25—100 см. Цв. V —VII.
13. С. іспанська — S. hispanica L.
Раніш культивувалась, а зараз іноді зустрічається як здичавіла р.
108. Лагозерис — Lagoseris М. В.
Ст. голі або в нижній частині б.-м. щетинисті, вгорі залозисто-волосисті, як і л. Л. перисторозсічені або зубчасто-лопатеві, у прикореневій розетці. Кошики поодинокі або в пухкому суцвітті, багатоквіткові. Обгортка 8—10 мм завд., густо-залозисто-волосиста, зовнішні листочки обгортки здрібнені. Спільне квітколоже з довгими прямими щетинками. Кв. язичкові, жовті, вдвоє перевищують обгортку. Зовнішні сім’янки лінійно-циліндричні, з 8—10 реберцями, без-носика, внутр- рішні — по спинці опуклі, з черевного боку кілюваті або крилаті, 4—4,5 мм завд., чубок з простих сплутаних волосків. ©, 8—55 см. Цв. V —VI.
Л. палестинський — L. sancta (L.)
К. Maly (Pterotheca orientalis auct.).
По сухих, схилах, а також як бур’ян.— В Донецькому Лісостепу, в Степу (в Приазов’ї), в Криму.
109. Інтибелія — Intybellia Cass.
Л. в прикореневій розетці. Кошики невеликі, багатоквіткові, поодинокі або по кілька, на довгих ніжках. Обгортка широко-дзвони- ковидна, дворядна, черепитчаста, зовнішні листочки її коротші за внутрішні. Спільне квітколоже з довгими щетинистими волосками. Кв. язичкові, пурпурові. Сім’янки лінійні, циліндричні, з 8—10 реберцями і чубком із топких білих волосків, з’єднаних при основі в кільце, яке легко відділяється.
1. 	Кошики без залозистого опушення, в кількості 2—6, невеликі. Кв. пурпурові або рожеві, язичкові; чубок з коротких м’яких і тонких волосків. Ст. безлисті, вгорі розгалужені. Л. струговидно-роздільні, з виїмчасто- надрізапо-гострозубчастими частками, трохи шерстистоопушені. Обгортки до 10 мм завд., шерстистоопушені. 2/., 10—ЗО см. Цв. VI— VIII.
1. пурпурова — I. purpurea (Willd.) DC. (I. taurica M. B., Lagoseris purpurea
(Willd.) Boiss.)
На крейдяних і мергелистих схилах.— В передгір’ях Криму.
В Криму на г. Ай-Петрі росте I. robusta Czer. (Lagoseris robusta Czer.)— p. до. 50 cm завв., з товстуватими стеблами.
— Кошики з залозистим опушенням в кількості 1—10, близько 3 (3,5) см в діам. Язичкові кв. блідо-пурпурові. Чубок з довгих і більш м’яких і тонких волосків. Ст. безлисті, вгорі розгалужені. Л. з розсіченими, волосисто-повстистими або майже голими пластинками. Обгортка 10—13 мм завд., чорнувата, залозисто-щетиниста. 2/., 5—60см. Цв.
VI—VII.
2. І. червоноголова — I. calli- cephala Juz. (Lagoseris callicephala Juz.)
На вапнякових схилах в горах.— В Криму.
ПО. Хондрила — Chondrilla L.
Трав’янисті, від основи розгалужені р. з молочним соком. Кошики численні, дрібні. Обгортка циліндрична, дворядна, зовнішні листочки її дрібні. Спільне квітколоже голе. Кв. жовті. Сім’янки циліндричні, ребристі, раптово звужені в тонкий носик, при верхівці з плівчастими зубчиками, що утворюють навколо основи носика коронку. Чубок білий, з тонких, дуже дрібно зазублених волосків.
1. 	Л. лінійні або лінійно-ланцетні, 0,5— З (6 )мм завш., як і верхня частина стебла, голі 2
— Л. широкі, (0,5) 1—4 см завш., шкірясті. Верхня частина стебла з густою повстю, інші частини стебла голі, іноді з павутинистим опушенням і з розсіяними щетинками, як і на листках. 2/., 0 , 50—120 см. Цв. VI— VIII.
1.Х. широколиста — Ch. latifolia
М. В. (Ch. juncea у latifolia (М. В.) Koch).
725


На пісках, степах, на щебенистих схилах, бур’ян на полях.— В Лісостепу (Канів, по р. Дніпру), в Степу і в Криму.
2. Внутрішні листочки обгортки без щетинок. Розширена частина сім’янок на V4—3/4 довжини від верхівки густо вкрита дрібними та гострими горбочками і лусочками, верхні з них досить довгі. 2/., 0, 50—125 см. Цв.
VII—IX.
2. X. ситниковидна — Ch. jun¬
cea L.
На пісках, схилах, відслоненнях, іноді як бур’ян.— По всій УРСР.
— Внутрішні листочки обгортки по середній жилці з щетинками. Розширена частина сім’янок тільки в верхній частині з широкими і більш короткими лусочками. . . .3
3. Внутрішні листочки обгортки по середній жилці з жорсткими, довгими і густороз- ташованими щетинками; лусочки верхнього ряду розширеної частини сім’янок трилопатеві. Носик тонкий, 4—5 мм завд. 2д, 0, 50—125 елі. Цв. VI — IX.
3. X. колючолускова — Ch. асап- tholepis Boiss. (Ch. juncea p acantholepis
Boiss.).
На пісках та галечниках, на кам’янистих і щебенистих схилах гір.— В Криму зрідка.
— Внутрішні листочки обгортки по середній жилці з короткими та рідкими щетинками. Лусочки верхнього ряду розширеної частини сім’янок з глибокою та широкою виїмкою посередині. Носик більш тонкий, 3—4мм завд. 0, 4, ЗО—100 с,и. Цв. VI —IX.
4. X. злаколиста — Ch. graminea
M. В. (Ch. juncea b. graminea (M. B.)
Schmalh.).
На пісках, в соснових лісах, іноді на полях як бур’ян.— На півдні Полісся, в Лісостепу і Степу.
111. 	Кульбаба — Taraxacum Wigg.
Багаторічники з перисторозсіченими або зубчасто-лопатевими, зібраними прикореневою розеткою листками і безлистим, дудчастим цвітяним стеблом (стрілкою). Кошики поодинокі; обгортка черепитчаста. Спільне квітколоже плоске, голе. Сім’янки циліндричні або веретеновидні, по всій довжині або лише вгорі з гострими горбочками, з довгою верхівкою (пірамідкою) і тонким довгим носиком; чубок дисковидний з зазублених волосків.
1. Стиглі сім’янки бурувато-червоні або
темно-пурпурові 2
— Стиглі сім’янки бурі або сіруваті, без червоного відтінку в забарвленні 4
2. Квіткові стрілки прямі, червонуваті. Кошики 2,5 см завд. і 1,5 см завш. Носик сім’янки тонкий, 9—10 мм завд. Сім’янки буро- червоні, 3—4 мм завд., з гострими горбками, з пірамідкою 0,75 мм завд. Чубок білий,
7,5—8 мм завд. Л. з короткими черешками, до 8 см завд. і 2,5 см завш., струговидно-пе- ристорозсічені, з широкотрикутними, відлеглими або донизу спрямованими частками, найбільш широкі в середній частині. 21, 15— 20 см. Цв. IV — V.
1 К. кримська — Т. tauricum Kotov
726
На кам’янистих схилах.— У Схід. Криму (Карадаг).
— Р. з іншими ознаками З
3. 	Листочки обгортки 4—10 мм завд., сіро-зелені, на верхівці без ріжків або з малопомітними ріжками, найчастіше з горбком, з вузьким, різко відмежованим білим плівчастим краєм. Кв. численні, трохи довші за обгортку, лимонно-жовті або темні, зовні найчастіше з сірими або червонуватими смужками. Сім’янки 3—4 мм завд., вгорі з гострими шипиками; носик не більше як вдвоє довший. 2/., 5—25 елі. Цв. V — VIII.
2. К. червоноплода — T. erythro-
spermum Andrz.
На схилах, на луках, на лісових галявинах.— В лісостепових і степових' районах, рідше в гірських районах і в Півд. Криму.
— Листочки обгортки 6—16 мм вавд., внутрішні — лінійні або лінійно-ланцетні, темно-зелені, вгорі темно-бурі, з помітними ріжками на верхівці, нижче верхівки по краю з білувато-блискучою плівчастою облямівкою, зовнішні — в числі 10, довгасто-яйцевидні, на верхівці з короткими ріжками, по краю вузькоплівчасті. Сім’янки довгасто-оберненояйцевидні, 3,5—5 мм завд., ребристі, з шипиковидними горбками по ребрах, з пірамідкою 0,75—1,5 мм завд., темно-пурпурові; носик
8,5—10,5 мм завд. 2/., 10—40 см. Цв. V— VI.
3. К. борова — T. pineticola Klok. На борових пісках.— По р. Сіверському
Дінцю (в окол. м. Змієва). Ендем.
4 (1). Кв. з’являються звичайно восени. Л. розвиваються навесні. Зовнішні листочки обгортки притиснуті до внутрішніх, по краю білоплівчасті. Л. товстуваті, голі або трохи опушені, ланцетовидні, 2—6 см завд., звужені до основи, перисторозсічені, з широкотрнкут-. ними або яйцевидними частками. Корінь товстий, 0,5—1,5 лілі завд., багатий на молочний сік, в якому є каучук. 2д, 8—13 см. Цв.
VIII—X.
4. К. осіння, к р и м - с а г и з —
T. hybernum Stev.
На горбах, схилах і на кам’янистих місцях.— В Півд. Криму (від Севастополя до Судака). Крім того, росте в Одеській обл., на о. Зміїному в Чорному морі.
В окол. м. Севастополя росте дуже близький вид T. Pobedimoviae Schischk., у якого носик більш довгий і зовнішні листочки обгортки часто з короткими ріжками. Потребує вивчення.
Це кореневий каучуконос високої якості, кількість каучуку 4—6% і 2—5% смоли на суху вагу в природному стані і до 8% на суху вагу кореня в культурі (на другий рік).
— Під час цвітіння є цілком розвинені л. Зовнішні листочки обгортки, принаймні деякі, б.-м. донизу відігнуті 5
5. 	Зовнішні листочки обгортки вужчі і набагато коротші за внутрішні, лінійні або вузько-трикутні, найчастіше червонуваті. Чубок червонуватий 6
— Зовнішні листочки обгортки під час цвітіння ширші за внутрішні. Чубок білий або буруватий 7


6. 	Л. майже шкірясті, хрящовидно-зуб- часті, густоповстисті, пізніше шерстистоопу- шені, притиснуті до грунту. Кошики великі,
1,5—2,5 см завд. Зовнішні листочки обгортки вдвоє коротші за внутрішні. Кв. в кошику численні, оранжово-жовті, значно довші за обгортку. 2а, 5—20 см. LIb. VII — IX.
5. 	К. пізня — Т. serotinum (Wald, et
Kit.) Роіг.
На горбах, схилах і на степах, особливо на глині, інколи біля доріг, як бур’ян в посівах.— В лісостепових і степових р-нах і в Криму.
— Л. товстуваті, м’ясисті, голі, при основі звужені, великозубчасті або перистороз-
Мал. 544. Кульбаба бессарабська:
1 — загальний вигляд рослини, 2 — листочки обгортки, 3 — сім’янка.
січені. Кошики близько 15 мм завд. і 10 мм завш. Листочки обгортки лінійні, по краях плівчасті, червонуваті, зверху звужені, зовнішні — прямостоячі або притиснуті, вдвоє коротші і значно вужчі за внутрішні. Кв. в кошику нечисленні (біля 40), жовті, зовні оранжові 2/., 5—20 см. Цв. VIII — IX.
6. 	К. бессарабська — Т. bessara- bicum (Fisch.) Hand.-Mazz. (Т. salinum
Bess.).
На засолених луках, солонцях, по краю .боліт.— В Лісостепу, Степу і Півн. Криму .б.-м. звичайно, на Лівобережному Поліссі рідко.
7 	(5). Зовнішні листочки обгортки лінійні, довжина їх в 5—10 разів перевищує ширину, над основою звичайно донизу відігнуті, без помітного плівчастого краю. Сім’янки світлі, з дуже короткою верхівкою і дуже довгим носиком. Квіткові стрілки товстуваті, під час цвітіння, особливо у верхній частині, довгошерстисті. Кошики великі, 2—2,5 см завд. Кв. яскраво-жовті. 2л, 10—40 см. Цв. IV-VIII.
7. 	К- лікарська — Т. officinale F. Web. ex Wigg. (T. vulgare Schrank.).
На луках, на вигонах, всадах і як бур’ян.— По всій УРСР звичайно.
Р. лікарська (корені застосовують для збудження апетиту і поліпшення травної діяльності). Молоді л. вживають як салат.
— Зовнішні листочки обгортки вузько- або широкояйцевидні (рідко в 3 рази довші за ширину), під час цвітіння притиснуті або вигнуті 8
8. Зовнішні листочки обгортки з великими, до 4 мм завд., гачкувато-загнутими ріжками. Л. вузькооберненояйцевидні або широколанцетні, цілокраї, виїмчасто-зубчасті або струговидно-перистонадрізані. Квітконосів З—8. Кошики 25—ЗО лай в діам. Кв. яскраво- жовті, крайові 2—2,3 мм завш. і 10—12 мм завд., внутрішні кв. менших розмірів. Сім’янки сірувато-жовті. Чубок білий. 2д, 10— 20 см. Цв. V —VI.
*8. К о к - с а г и з— Т. kok-saghyz Rod.
Іноді вирощують як каучуконос. Корені дорослих -рослин містять 10—27% каучуку, причому 8—9% його знаходиться в молочному соці. Походить з Тянь-Шаню.
— Листочки обгортки з дрібними ріжками або без них. Дикорослі види ... .9
9. Зовнішні листочки обгортки з дуже
вузьким, різко відмежованим плівчастим краєм, з поволокою, найчастіше з горбиком. Л. трав’янисті, найчастіше розрізані на численні нерівні частки . 10
— Зовнішні листочки обгортки без горбка або з невиразним широким або вузьким плівчастим краєм, але тоді л. товстуваті, вузьколінійні, часто з віддаленими, рівномірними, вузьколінійними частками .11
10. Зовнішні листочки обгортки яйцевидно-трикутні, витягнуті у вузеньке язичко- видне закінчення. Кошики до 20 мм завд. з світло-жовтими квітками. Гола р., лише коренева шийка шерстиста. Л. перисторозсіче- ні, з 4—6 парами гостротрикутних, донизу відігнутих, по верхньому краю трохи зубчастих бокових лопатей. 2/., 5—Ібслг.Цв. IV —V.
9. 	К. Клокова — T. Klokovii Litwi- nenko
На солончакуватих карбонатних луках нерідко.— В Лісостепу на Лівобережжі, дуже рідко на Правобережжі (Черкаська обл., Звенигородський р-н, Козацьке; Ставище) і на Лівобережному Степу (Зміїв).
— Листочки обгортки сизуваті, з поволокою; зовнішні ланцетні лише трохи ширші за внутрішні, під час цвітіння часто дуговидно зігнуті. Кошики 20—25 мм завд., трохи з жовтими квітками. Коренева шийка не вкрита залишками листків, гола або довгошерстиста. Л. ланцетні, найчастіше глибокоперисторозсі- чені, з цілокраїми або зубчастими, відлеглими або назад оберненими частками і нерідко з дрібними проміжними частками, рідко л. майже цілокраї. 2/., 10—40 см. Цв. V —VI.
727


10. К. нерівнобока — T. obliquum
(Fr.) Dahist.
На луках і біля доріг.— В б ч. УРСР, крім Карпат і Криму.
11 (9). Зовнішні листочки обгортки вузь- ко-яйцевидно-трикутні або трикутно-ланцетні, червонуваті, звичайно не ширші 2,5 мм. Коренева шийка гола. Л. в прикореневій розетці, прямостоячі, темно-зелені, видовжено- оберненояйцевидні,трохи виїмчасті або майже цілокраї. Кв. оранжові. 10—40 см. Цв. VII —VIII.
U.K. чорнувата — Т. nigricans
(Kit.) Rchnb.
На гірських луках.— В Карпатах.
— Зовнішні листочки обгортки яйцевидні, 2,5—3 мм завш. Кв. золотисто-жовті ...12
12. 	Зовнішні листочки обгортки без плівчастої облямівки по краю або з малопомітною облямівкою, чорнуваті. Л. досить тонкі, до 10—15 см завд. з черешками і до 2,5 см завш., цілісні або б.-м. розсічені. Сім’янки 4—5 мм завд. 2д, 5—20 см. Цв. VII —VIII.
12. 	К. альпійська — T. alpinum
(Hoppe) Heg.
На лісових галявинах і схилах.— В Карпатах в альпійській та субальпійській смузі (г. Говерля, г. Свидовець, г. Петрос).
— Зовнішні листочки обгортки по краю з досить широкою білуватою, плівчастою облямівкою. Л. звичайно вузьколінійні або перистороздільні і струговидні з більш великою кінцевою часткою, інколи вони цілісні, зубчасті. Головки 1—2 см завш. 2д, 10— 25слі. Цв. VII —VIII.
13. 	К. джерельна — T. fontanum
Hand.-Mazz.
На заболочених місцях, на галявинах в субальпійській і альпійській смузі Карпат (хр. Чорногора).
112. 	Молокан — Agathyrsus D. Don.
Сизо-зелена, багата на молочний сік р., з вертикальним або косим, інколи повзучим кореневищем і розгалуженими коренями з численними додатковими бруньками.Л.глибоко- виїмчасто-надрізані, з назад повернутими боковими частками, голубувато-зелені, товстуваті. Кошики численні, багатоквіткові, у волотистому суцвітті. Обгортка черепитчаста, 12—14 мм завд. і 3—4 мм завш. Спільне квітколоже голе. Кв. язичкові, голубі або лілово- голубі. Сім’янки чорні або ясно-жовті, стиснуті, голі, при верхівці звужені в коротенький носик. Чубок з простих волосків. 2/., ЗО— 80сл/. Цв. VII —VIII.
М. татарський — A. tataricus (L.) D. Don (Mulgedium tataricum DC., Lactuca tatarica C. A. M.).
На глинистих і кам’янистих схилах, по солончаках, на приморських пісках і як шкідливий бур’ян на полях.— Звичайно в Степу, рідше в Лівобережному та Донецькому Лісостепу і в Криму.
113. 	Цицербіта—Cicerbita Walk.
Ст. внизу волосисте, вгорі залозисто-щетинисте. Л. голі, зісподу сизо-зелені, ліровидно- 728
перистонадрізані, гострозубчасті, верхні — з серцевидною стеблообгортною основою, містять в собі молочний сік. Кошики в щитковидно-волотистому суцвітті, численні, багатоквіткові, до 2 см завш. Обгортка циліндрична або дзвониковидна, дворядна, залозистоопушена, зовнішні листки її коротші за внутрішні. Спільне квітколоже голе. Кв. фіолетово- голубі. Сім’янки стиснуті, до верхівки звужені, без носика, 4,5—5 мм завд. Чубок до 7 мм завд., з простих волосків, оточений зов-
Мал. 545. Молокан татарський: 1 — загальний вигляд рослини, 2 — кошик, З — сім'янка.
ні кільцем з коротеньких щетинок. 2/., 50 — 150 см. Цв. VI —VIII.
Ц. альпійська — C. alpina (L.) Walk. (Mulgedium alpinum Cass.).
У вологих лісах, по берегах річок, на болотах.— В Карпатах.
114. 	Жовтий осот — Sonchus L.
Л. цілісні або перистонадрізані, колючо- зубчасті. Кошики багатоквіткові, з дзвонико- видною або яйцевидною обгорткою з черепитчасто розміщених листочків. Суцв.— щитко- подібна волоть, гілки якої іноді розміщені зонтиком. Спільне квітколоже голе. Кв. язичкові, жовті. Сім’янки сплюснуті, без носика, чубок з простих волосків, без зовнішнього кільця щетинок.
1. 	Однорічники з тонким вертикальним коренем і широкими, майже ліровпдно-перис- торозсіченими, з широкою трикутною верхівковою часткою або цілісними листками, довжина яких не більше як у 2 рази перевищує ширину. Кв. трохи довші за обгортку. Сім’янки з 3 реберцями на обох боках. . .2
— Багаторічники з б.-м. довгим косим повзучим кореневищем і видовженими листками. Кв. довші за обгортку. Сім’янки з 5 реберцями на кожному боці З


2. 	Вушки при основі листків майже завжди округлі. Л. жорсткуваті, по краю густо- колючо-зубчасті. Сім’янки між ребрами гладенькі, 2,5—3 мм завд., незморшкуваті. Ст. залозисте. Обгортка 13—15 мм завд. О, ЗО— ЮОслї.Цв. VI — X.
1. Ж- о. шорсткий — S. asper (L.) Hill.
(S. oleraceus L. var. asper L.).
Бур’ян по засмічених місцях, на городах, рідше на полях, частіше серед просапних культур.— Майже по всій УРСР.
— Вушки при основі листків частіше гострі. Л. м’які, по краю нерівномірногостро- зубчасті. Сім’янки між ребрами тонко впоперек зморшкуваті. Ст. голе. Обгортка 10— 13 мм завд. 0, 40—120 см. Цв. VI — X.
2. Ж. о. городній — S. oleraceus L.
Бур’ян, що засмічує переважно городні культури, рідше трапляється на полях (по западинах та низьких місцях), по засмічених місцях.— Майже по всій УРСР
З (1). Корені довгі. Л. з серцевидною основою, струговидно-перисторозсічені або надрізані. Сім’янки темно-бурі, з однаковими реберцями, сплюснуті. Обгортки й гілочки суцвіття у верхній частині стебла голі або вкриті досить довгими жовтими залозистими волосками. 2д, ЗО—100 см. Цв. VII — IX.
3. Ж- о. польовий — S. arvensis L.
(S. uliginosus M. В.).
На полях, по чагарниках, іноді як бур’ян.— По всій УРСР.
— Корені короткі. Л. при основі з гострими, стріловидно-розхідними вушками. Сім’янки жовтуваті, з дуже випнутим середнім реберцем на кожному боці. Обгортки і гілочки суцвіття густо вкриті короткими чорнуватими залозистими волосками. 2/., 100—175 см. Цв. VII — IX.
4. Ж- о. болотний — S. paluster L. На болотах, на заболочених місцях.— Майже по всій УРСР.
115. 	Латук— Lactuca L.
Кошики численні, дрібні, небагатоквіткові. Обгортка черепитчаста, яйцевидно-циліндрична. Сім’янки стиснуті, при верхівці звужені в довгий носик; чубок з яскраво-білих простих зазублених волосків.
1. 	Кв. голубувато-пурпурові. Носик сім’янки в 3—4 рази довший за неї. Корінь шишковиднопотовщений, звичайно лопатевий. Л. струговидно-роздільні, з довгастими зубчастими частками. 2/., 30—50 см. Цв. V— VII.
1. Л. бульбистий — L. tuberosa Jacq. (Steptorhamphus tuberosus (Jacq.)
Grossh.).
В гірських лісах.— В Півд. Криму (Ласпі).
— Кв. жовті. Носик коротший або більш як удвоє довший за саму сім’янку ... .2
2. Ст. крилате від глибокозбіжних листків. Обгортки кошиків 12—22 мм завд.; кошики п’ятиквіткові. Сім’янки чорні, з чорним носиком. ©, 30—60 см. Цв. VII — VIII.
2. 	Л. прутовидний — L. viminea
(L.) Presl
На кам’янистих схилах.— В півд. частині Лісостепу зрідка; в Гірському та Півд. Криму звичайно.
— Ст. некрилате, бо л. незбіжні. Обгортки кошиків коротші; кошики з більшою кількістю квіток З
3. Сім’янки чорні, з чорним, коротшим за
саму сім’янку носиком 4
— Сім’янки буруваті, коричневі або білуваті, з дуже тонким білуватим носиком...6
4. Стеблові л. цілісні. Всі л. при основі стріловидні, по краю, особливо в нижній частині, зубчасті. Носик удвоє коротший за саму сім’янку, що 2 мм завд. ©, 70—150 см. Цв. VI —VIII.
З.Л. стріловидний — L. sagittata Wald, et Kit.
В дубових лісах та по чагарниках.— В Лісостепу і в півн. частині Степу нерідко.
— Всі л., крім верхніх, перистонадрізані (до роздільних). Носик сім’янки різної довжини; сім’янка з 3—5 реберцями на кожному боці 5
5. Корінь р. бульбовидно потовщений, яйцевидний. Сім’янка 7—8 мм завд. разом із носиком; носик близько 2,5—3,5 мм завд., часто лише трохи коротший за саму сім’янку. Всі л. при основі стріловидні, по краю зубчасті. О, 50—200 см. Цв. VII —VIII.
4. 	Л.Ш е — L. Chaixii Vili. (L. altissima
M. B.).
В дубових лісах.— В Лісостепу, в Степу і в Криму.
— Корінь р. стрижневий. Сім’янка 6— 6,7 мм завд. разом з носиком; носик близько
1,5—2 мм завд., у 2,5—3 рази коротший за саму сім’янку. Всі л. (крім лише здрібнених верхівкових) надрізані або роздільні, стеблові л. з яйцевидно- або довгасто-ланцетними, зубчастими боковими частками. 0, 50—200 см. Цв. VI — IX.
5. 	Л. стиснутий — L. stricta V/. К.
В дубово-грабових лісах.— У Зах. та Правобережному Лісостепу не часто.
6 (3). Всі стеблові л. цілісні, яйцевидні, до майже круглих, з серцевидною основою, на верхівці тупі, голі, товстуваті, яскраво- зелені. Суцв. волотисто-щитковидне, з розчепіреними тонкуватими гілками. 0, ЗО— 100 см. Цв. VII — VIII.
*6. Л. п о с і в н и й , салат — L. sativa L.
Культивують на городах як салатну рослину.
— Стеблові л. звичайно б.-м. надрізані, рідко всі цілісні, при основі стріловидні ...7
7. 	Стеблові л. спрямовані вгору, звичайно глибокоперистонадрізані, з 2—4 парами серповидно донизу зігнутих бокових лопатей, зісподу по середній жилці засіяні жовтуватими шипиками, рідко цілісні, але тоді широкі, еліптичні або довгасто-оберненояйцевидні. Сім’янки близько 5,5—7,5 мм завд. разом з носиком, коричнювато-темно-бурі, на верхівці дрібнощетпнисті. 0, 60—120 см. Цв. VI— IX.
7. Л. компасний, л. д и к и й — L. serriola L. (L. scariola L.).
Рудеральний бур’ян.— По всій УРСР.
— Нижні стеблові л. перистонадрізані, з 1—3 парами довгасто-ланцетних, не зігну729


тих донизу лопатей, з країв без шипиків, зісподу голі, рідше деякі з розсіяними шипи- ковидними щетинками по середній жилці; середні й верхні л. або іноді всі л. цілісні, лінійно-ланцетні. Сім’янки 7—9,5 мм завд., разом'із носиком, темно-коричневі. 0, 0, 30—80 см. Цв. VII —VIII.
8. 	Я. солончаковий—L. saligna L.
Мал. 546. Латук солончаковий:
1 — загальний вигляд рослин, 2 — кошик, З, 4 — сім’янки.
На солончакуватих луках і солонцях.— У Лісостепу й Степу, в схід, і півд. районах звичайно. v
116. 	Міцеліс — Mycelis Cass.
Л. ліровидно-перисторозсічені, з гостроло- патевими або великозубчастими боковими сегментами і 3—5-кутним верхівковим. Кошики численні, дрібні, три-, п’ятиквіткові, в розлогій волоті. Обгортка їх дворядна, з коротеньких зовнішніх і довгих внутрішніх листочків, гола. Кв. жовті. Сім’янка чорна, раптово звужена в тонкий білуватий носик, чубок з простих зазублених волосків, оточених кільцем дуже дрібних щетинок. 2/., ЗО—100 см. Цв. VI —VIII.
І. М. стінний — M. muralis (L.) Rchb.
(Lactuca muralis DC.).
В лісах.— По всій УРСР, крім степових районів.
117. 	Цефалоринх— Cephalorrhynchus Boiss.
P. з бульбовиднопотовщеними коренями. Л. тонкі, голі; нижні — з черешками, розширеними при основі в стеблообгортні вушка,б.-м. 730
ліровидно-перистороздільні. Верхні стеблові
л. сидячі, з стеблообгортною основою, самі верхні — лінійно-ланцетні. Кошики 8—12- квіткові, 5—6 мм завд., циліндричні, численні, зібрані у нещільне волотисте залозистоопу- шенесуцв. Обгортка з залозисто-щетинистих, майже ланцетних зовнішніх і більш довгих внутрішніх листочків. Сім’янки лінійно- веретеновидні, з 5 поздовжніми борозенками, впоперек зморшкуваті і наверху з шипиками, з чубком шорстких волосків, які легко відділяються. 0, 50—60 см. Цв. VI — VIII.
С. бульбистий — C. tuberosus (Stev.) Schchian. (C. hispidus Boiss., Prenanthes hispida M. B.).
На узліссях, по чагарниках, на гірських схилах.— Дуже рідко в Півд. Криму (Судак, Новий Світ).
118. Пренант — Prenanthes Z.
Р. гола, л. тонкі, зісподу сизі; нижні — довгасто-яйцевидні, перистонадрізані, з коротким крилатим черешком, середні — довгасто-ланцетні, зубчасті, з глибокосерневидною основою. Кошики п’ятиквіткові, циліндричні, зібрані в розлогі волотевидні суцв., звислі. Обгортка черепитчаста з 6—8 неоднакових листочків. Кв. язичкові, фіолетово-пурпурові, вдвоє довші за обгортку. Сім’янки трохи стиснуті, довгасто-лінійні, невиразно- ребристі, світло-коричневі, до 5 мм завд., з чубком із м’яких білих волосків. 2/, 50— 120 см. Цв. VII —VIII.
П. пурпуровий — P. purpurea L. В гірських лісах.— В Закарпатській обл.
119. Баркгаузія — Barkhausia Moench
Однорічні, жорстковолосисті р. Кошики до цвітіння пониклі. Обгортка черепитчаста. Спільне квітколоже короткощетинисте. Кв. жовті або червоні. Внутрішні сім’янки з довгим носиком, зовнішні без носика або з коротким носиком.
1. Кошики спочатку прямостоячі. Всі
сім’янки однакові, з носиком 2
— Кошики до розкриття пониклі. Крайові сім’янки з нерозвиненим носиком, майже цілком охоплені внутрішніми листочками обгортки, решта сім’янок з довгим носиком. Л. перистонадрізані або зубчасті, негустоволо- систі; самі верхні л. стеблообгортні. Обгортка 12—14 мм завд. Вся р. щетинисто- або шершаво-волосиста. 0, 20—60 см. Цв. V — VI.
1. Б. маколиста — В. rhoeadifolia
M. 	В. (Crepis foetida subsp. rhoeadifolia Sch.
et Kell.).
На схилах і як бур’ян. — В Лісостепу, в Степу і в Криму. Близький вид—Б. смердюча — В. foetida (L.) DC. (Crepis foetida L.) з листками обгортки і квітконосами, вкритими темними залозистими волосками. Знайдена в
м. Харкові і в Херсоні, як випадкова, занесена р.
2. Зовнішні листочки обгортки лінійно- ланцетні, дрібні, по краях майже неперетнн- часті. Вся р. жорсткошершава. Л. великозубчасті або струговидно-надрізані, стеблові з стріловидною стеблообгортною основою. Зовнішні листочки обгортки відстоячі; внутрішні на спинці жорсткощетинисті. 0, 20— 70 елі. Цв. VII — VIII.
2. Б. щетиниста — В. setosa DC.
(Crepis setosa Hall, f.)


На сухих кам’янистих схилах і як бур’ян.— На півдні Степу (Миколаїв) і в Криму.
— Зовнішні листочки обгортки яйцевидні або видовжені, великі, по краях широко- перетинчасті З
3. 	Кошики великі, поодинокі або їх
2—3, до 2 см завд. і 0,5—1 см завш. Зовнішні листочки обгортки яйцевидні, голі, відігнуті, внутрішні — лінійні, шорсткі. Ст. на верхівці 2-роздільне або щитковидно-гіллясте, стеблові л. видовжено-ланцетні, з напівобгортни- ми вушками. 0, 20—60 см, Цв. IV — VI.
З. 	Б. несправжньоальпійсь-
к а— В. pseiidoalpina Klok. (В. alpina auct., поп DC.) На гірських кам’янистих схилах.— В Гірському Криму.
— Кошики невеличкі, до 1 см завд. і 0,3—0,5 см завш., численні, в кулясто- волотистому суцвітті. Зовнішні листочки обгортки видовжені або видовжено-ланцетні, залозисто-щетинисті та пухнаті по спинці, з краю перетинчасті, в 3 рази коротші за внутрішні, внутрішні — чорнуваті, залозисто- пухнаті. Стеблові л. стріловидні. 0, 40— 80с,и.Цв. V — VI.
4.Б. Маршалла —В. Marschalii С. А.М.
(Crepis Marschalii Boiss.).
На кам’янистих схилах.— В Гірському Криму.
120. 	Скереда — Crepis L.
Кошики з жовтими квітками, поодинокі або у волотистому суцвітті. Обгортки з зовнішніх коротких і внутрішніх довших листочків. Внутрішні листочки обгортки розміщені в один ряд, при плодах потовщуються цілком або по середній жилці. Спільне квітколоже голе або короткощетинисте. Сім’янка циліндричні, всі без носика, чубок з простих волосків .
1. Л. в прикореневій розетці. Ст. безлисті. Л. довгастооберненояйцевидні, як і ст., короткоопушені. Суцв. нерозгалужене, майже волотевидне. Обгортка 8—12 мм завд. Сім’янки майже циліндричні. 2/., ЗО—50 см. Цв. VI —VII.
1. ,С. вищерблена — C. praemorsa
Tausch
На луках, по чагарниках і на галявинах.— В Закарпатті,-Прикарпатті, Розточчі-Опіллі, на Поліссі і в Лісостепу (переважно на півночі).
— Ст. вкриті листками 2
2. Листочки обгортки на всій поверхні
або переважно по краях волосисті або щетинисті З
» — Обгортка зовсім гола, 2—3 мм зав. Ст., як і л., пухнаті, іноді залозисто-пухнаті. Прикореневі л. зубчасті або струговидні; стеблові' л. видовжено-ланцетні, біля основи серцевидні або стріловидні, сидячі. 0, ЗО— 80 см. Цв. V —VII.
2. 	С. г а р н а — C. pulchra L. Бур’ян, на полях і по чагарниках.— В Криму.
-3. Стеблові л. цілісні, цілокраї або зубчасті 5
— Стеблові л. при основі перистонадрізані 4
4. 	Корінь вгорі майже бульбовиднопотов- щений, близько 4—10 мм в діам. Кошики з гілочками до цвітіння пониклі. Сім’янки з 15 реберцями. 0, ЗО—60 см. Цв. VI — VIII.
3. 	С. сумна — C. tristis Klok.
На гірських луках.— В Закарпатті (Тячівський р-н, Ясиня).
— Корінь не буває вгорі бульбовидно- потовщеним. Кошики до цвітіння не пониклі. Сім’янки з 10 реберцями. 0, 0, 50—140 см. Цв. VI — IX.
4. С. дворічна — C. biennis L.
На луках, узліссях і по чагарниках, іноді як бур’ян.— В Закарпатті, Карпатах, Прикарпатті, Розточчі-Опіллі, на Поліссі і в Лісостепу.
5 (3). Р. однорічні або дворічні. Середні і верхні стеблові л. лінійні або ланцетні, біля основи стріловидні, в крайньому разі верхні цілокраї. Сім’янки з 10 видовженими реберцями 6
— Р. багаторічні. Всі л. зубчасті . .9
6. Л. з загорнутими наспід краями . .7
— Л. плоскі 8
7. Листочки обгортки на спинці (крім тонкого звивистого опушення) усіяні б.-м. рясними чорнуватими залозистими волосками, але позбавлені довгих щетинок. 0,0, 10— 90 см. Цв. VI — IX.
5. С. покрівельна — C. tectorum L. Бур’ян на полях, біля шляхів і на пісках.—
Майже по всій УРСР, але на півдні і в Криму рідко.
— Листочки обгортки позбавлені залозистих волосків, але б.-м. усіяні щетинками 0,5—2 мм завд. (як і ніжки кошиків). О, 10—50 см. Цв. V — VI.
6. 	С. галузиста — C. ramosissima d’Urv.
На степах, степових схилах, річкових і приморських пісках.— На півдні Степу, заходить і в Півн. Крим.
8 (6). Стеблові л. ланцетні. Р. трохи опушена, ст. внизу шерстисте. Зовнішні листочки обгортки притиснуті, як і внутрішні, з одним рядком жорстких щетинок. Сім’янки з 10 реберцями. 0, 20—40 см. Цв. V — VII.
7. С. дрібно квіткова — C. тіс-
rantha Czer. (C. parviflora Desf.) На схилах як бур’ян.— В Криму (Судак).
— Стеблові л. лінійні, голі. Обгортка до 5 мм завд., внутрішні листочки її на внутрішньому боці голі. Сім’янки до 2 мм завш. 0, 15—100 см,. Цв. VI — X.
8. С. волосовидна — C. capillaris (L.) Wai 1г. (C. virens L., C. agrestis Waldst.
et Kit.)
На луках, по чагарниках як бур’ян.— В Прикарпатті і в Закарпатті.
9 (5). Чубок із білих м’яких волосків... 10
— Чубок із сірих або сіруватих ламких волосків 11
10. 	Ст., як і л., коротковолосисте. Л. при основі стріловидні, нижні — довгасті, короткочерешкові, середні — яйцевидні. Кошики в щитковидно-волотистому, видовженому суцвітті. Обгортки 10—12 мм завд. 2/., 40— 100см. Цв. VI —VIII.
731


9. 	С. п а н ноне ь к а — С." pannonica
(Jacq.) Koch (C. rigida W. et K.).
На степових схилах, по чагарниках.— В Лісостепу, Степу та в Криму.
— Ст. голе або трохи опушене. Стеблові л. з серцевидною основою, прикореневі — довгасто-ланцетні, виїмчасто-зубчасті. Обгортки з коротких, ланцетних, притиснутих листоч-
Мал. 547. Скереда сибірська:
1 — загальний вигляд рослини, 2 — квітка.
ків, залозистоопушені. 2/., 40—90 см. Цв. VI—VII.
10. С. м’яковолосиста — C. mollis Aschers. (C. succisifolia Tausch, C. plani-
tierum Klok.) На вогких луках, в лісах.— В Карпатах і Прикарпатті.
11 (9). Л. густоопушені короткими залозистими волосками, нижні перисторозсічені або надрізані, середні стеблові — зубчасті, при основі стріловидні. Обгортка 17—20 мм завд., чорнувато-шерстиста й залозиста. 2/., 25—60 см. Цв. VI —VIII.
11. С. великоцвіта — C. conyzifolia (Gouan) Dall.-Torr. (C. grandiflora Tausch). На полонинах.— В Карпатах.
— Л. незалозисті, нижні — цілісні, зубчасті 12
12. 	Вся р. гола, за винятком іноді листочків обгортки, які вкриті чорними залозистими волосками. Ст. порожнисте. Стеблові л. сидячі з стріловидною основою. Сім’янки з 10 реберцями, жовтуваті. 2д, ЗО—60at.4B.VI—VIII.
12. С. болотна — C. paludosa (L.)
Moench На вогких луках, на лісових болотах.— В Карпатах.
— Ст. та л. зісподу опушені довгими щетинистими волосками. Л. довгасто-яйцевидні, по краю вигризено-зубчасті, середні — з сер- 732
невидною основою. Сім’янки з 25—30 реберцями. 2д, 80—120 см. Цв. VI —VIII.
13. 	С. сибірська — C. sibirica L.
В лісах, по чагарниках.— В Лісостепу.
121. 	Нечуйвітер — Hieracium L.
Багаторічники. Обгортка черепитчаста. Спільне квітколоже голе. Кв. жовті, рідко оранжові до пурпурових. Сім’янки циліндричні, з десятьма реберцями, без носика; чубок з одного або двох рядів звичайно жовтувато-білих, ламких, жорстких волосків.
Мал. 548. Нечуйвітер волохатенький.
Важкий для визначення великий рід з багатьма б.-м. сталими переходовими формами між основними видами, які часто описують як види або підвиди. Останні види об’єднують морфологічні ознаки двох або декількох основних видів.
1. Сім’янки 1,5—2 мм завд., при верхів¬
ці з короткими зубчиками (які є продовженням реберець); чубок складається з одного ряду майже однакових волосків. Р. з пагонами. Ст. здебільшого з нечисленними листками або безлисте, при основі майже завжди з розеткою листків (підрід Pilosella) 2
— Сім’янки 3—4,5 мм завд., при верхівці з кільцевидним потовщенням (в якому з’єднуються кінці реберець); чубок складається з неоднакових волосків, розміщених у два ряди. Пагонів немає (підрід Euhieracium) Torr, et Gray * 102
2. Ст. звичайно облиствлене, закін¬
чується суцвіттям з багатьох дрібних кошиків, розміщених несправжнім зонтиком або волоттю або вилчасто. Вегетативне розмноження за допомогою наземних або підземних пагонів і бічних бруньок 6
— Ст. у вигляді безлистої стрілки, з одним б.-м. великим, 8—12 мм завд., кошиком. Всі л. в прикореневій розетці, зісподу зір- частоопушені, майже повстисті. Вегетативне розмноження за допомогою пагонів . . . .3


3. Пагони довгі, з дрібними розставленими листками, які до верхівки пагона зменшуються. Листочки обгортки вузькі, 0,5— 1,5 мм завш., гострі. Кв. жовті, крайові зовні майже завжди з червоними смужками. 2/., 10—30 см. Цв. VI — VIII.
1. Н. в. волохатенький — Н. рі-
* losella L.
На сухих місцях, особливо на пісках.— По всій УРСР.
— Пагони короткі, щільні із скупченими, звичайно дрібними листками, що мало відрізняються розмірами і формою від прикореневих. Листочки обгорток б.-м. вузькі або доволі широкі, 1,5—3 мм завш 4
4. Листочки обгортки вужчі, 1—2 мм завш., темно-сірі, вузько-світло-зеленооблямо- вані. Прикореневі л. довгасто-ланцетні, гоструваті, зелені, малоопушені щетинками, зверху без зірчастого пушку, зісподу сіроповстисті. 4, 12—30 см. Цв. VI — VIII.
2. 	Н. в. блнскучоволоси- с т и й — H. iamprocomum (N. P.) Juxip На яйлах. — В Криму.
— Листочки обгортки широкі, 2—3 мм завш., чорнуваті або свинцево-сірі ... .5
5. Листочки обгортки чорнуваті, до 3 мм завш., білооблямовані, тупі, без залозок або з багатьма залозками, з розсіяними волосками 1—1,5 мм завд. Кошики до 14 мм завд. Кв. світло-жовті; крайові —зовні звичайно з червоними смужками. 2/., 10—ЗОслиЦв. V— VII.
3. Н. в. Гоппе — Н. Норреапшп N. Р.
На гірських луках, яйлах.— В Криму.
— Листочки обгорток широкі, 2,5 мм завш., довгі (зовнішні 6—7 мм завд.), свинцево-сірі, ледве жовтуватооблямовані, гоструваті, вкриті волосками до 0,8 мм завд., внутрішні — гострі, помірно вкриті світлими волосками-0,8 мм завд., з поодинокими залозками, сірі від зірчастого пушку. Кв. жовті, крайові — з червоними зубцями. 2/., ЗО— 40см. Цв. VII.
4. Н. в. к р у п н о л у с к о в и й —
Н. піасгої ері urn (N. P.) Juxip На яйлах.— В Криму.
6 (2). Ст. до 80 (100) см завв., прямостоячі, з одним листком або густооблиствлені. Суцв. розгалужене, з 7 і більше кошиків 14
— Ст. до ЗО см завв., висхідне, безлисте або з 1—2 стебловими листками, з пагонами. Суцв. з небагатьох кошиків 7
7. Суцв. високо- або глнбоковилчасте, з 25 кошиків. Л. сизуваті, з обох боків з поодинокими волосками 3—5 мм завд., зверху без зірчастого пушку, зісподу помірно- або повстистоопушені. Кв. жовті; крайові — з червонуватими зубцями. 2д, 15—25 см. Цв. VI —VII.
5. 	Н. в. Ш у л ь т e с а — H. Schultesii
N. 	Р.
На луках і узліссях.— На Правобережжі— на Поліссі і в Лісостепу.
— Суцв. волотисте, з 2—7 кошиків. Л. без волосків або з поодинокими війками без зірчастого пушку 8
8. Листочки обгортки без волосків . 9
— Листочки обгорток помітно опушені 12
9. Листочки обгорток гострі або гоструваті, численні, розсіянозалозисті. Суцвіття волотисте, з 2—4 кошиків. Квітконоси без волосків, розсіянозалозисті, біловійчасті. 2д, 5—25 см. Цв. V —VII.
6. Н. в. г о с т р о л у с к о в и й — H. аси-
tisquamum N. Р.
На луках і на галявинах в Карпатах.
— Листочки обгорток тупі або тупуваті 10
10. Листочки обгорток широкуваті, чорні, дуже вузькооблямовані, з нечисленними залозками — від поодиноких до небагатьох. Суцв. волотисте, з 1—4 кошиків. Стебловий листок в середній частині стебла. Пагони видовжені, тонкі. Ст. без волосків, з поодинокими залозками, майже без зірчастого пушку. 2/., 10—25 см. Цв. VI — VII.
7. Н. в. чорнообгортковий —
H. melaneilema N. Р.
На луках.— В Карпатах, Прикарпатті, Розточчі-Опіллі.
— Листочки обгорток вузькі, білооблямовані П
11. 	Листочки обгорток з дуже нечисленними залозками, 0,5—0,8 льи завд. Приквітки чорні, широко-світлооблямовані. Суцв. волотисте, з 2—5 кошиків. Пагони довгі (до 25 см завд.), з 6—11 лопатчастими листками. Прикореневі л. (З—13) лопатчасті до ланцетних. 2д, 5—20 см. Цв. VI —VII.
S. 	Н. в. в у ш к о в и й — Н. auricula
Lam. et DC.
На луках.— В зах. областях.
— Листочки обгорток з залозками, 1 — 1,2 мм завд. і більше. Квітконоси ряснозало- зисті. Приквітки білуваті. Суцв. розлогово- лотисте, з 2—3 кошиків. Прикореневі л.
Мал. 549. Нечуйвітер вушковий.
733


(6—8) лопатчасто-лінійні. 2д, 20—ЗО см, Цв. VI -VII.
9. 	Н. в. литовський — H. її thuani- cum (N. P.) Juxip.
На луках.— В Зах. Поліссі рідко.
12 (8). Листочки обгорток гострі або гоструваті, з світлою облямівкою, опушені світлими волосками 13
— Листочки обгорток тупуваті, чорнуваті, дуже вузькооблямовані, опушені чорними щетинками. Суцв. волотисте, з 2—6 кошиків. Пагони довгі, тонкі. Прикореневі л.
Мал. 550. Нечуйвітер шорсткощетинистий: 1 — загальний вигляд рослини, 2 — листочок обгортки.
З—9) лопатчасто-лінійні, сйзі. Стебловий листок 1. 10—30 см. Цв. VI —VIII.
10. Н. в. т е м н о о б г о р т к о в и й —
H. amaureilema (N. P.) Juxip На гірських луках.— В Карпатах.
13. 	Листочки обгорток широкуваті, темно-зелені із світлою облямівкою. Суцв. волотисте, з 4—7 кошиків. Пагони довгі, нерідко товстуваті. Стебловий листок 1. 2д, 20—35 см. Цв. VI — VII.
11. Н. в. великовушковий —
H. magnoauricula N. Р.
На гірських луках.— В Карпатах.
— Листочки обгорток вузенькі, гоструваті, темні, білооблямовані. Суцв. волотисте з 2—4 кошиків. Пагони видовжені, тонкуваті. 2/., 10—25 см. Цв. VI—VIII.
12. Н. в. в о л о с и с т о о б г о р т к о- в и й — H. tracheilema (N. P.) Juxip
На луках, переважно гірських.— В Карпатах.
14 (6). Стеблові л. здебільшого численні. Вся р. щетинисто-волосиста і зірчастоопушена (секція Echinina N. Р.) 15
— Стеблові л. звичайно в незначній кількості, опушення р. інше 24
734
15. Волоски на стеблі горизонтально відстовбурчені. Суцв. розлоговолотисте, вгорі майже зонтичне, з 15—20 кошиків, гілок
4—7, вони кількаразово (3—6) розгалужені. Стеблових листків 10—15 (20), довгасто-ланцетних, загострених, 10—16 см завд., жовто- зелених. Обгортки 8—10 мм завд., циліндричні, їх листочки з розсіяними світлими волосками, густозірчастоопушені. 2д, 40—ІЬсм. Цв. VI — VII.
13. Н. в. високий — H. procerum (Fr.)
N. P.
На схилах гір, по чагарниках.— В Гірському Криму (Кримське мисливсько-заповідне господарство) рідко.
— Волоски на стеблі, принаймні в нижній його частині, вверх спрямовані або навіть притиснуті. Суцв. майже зонтиковидно-волотевидне або вилчасте 16
16. Суцв. волотисте або зонтичне, зви¬
чайно з багатьма кошиками, розлоге або б.-м стисле. Довжина акладія 1 1—10% довжини стебла 17
— Суцв. високо- або глибоковилчасте, s
2— 10 кошиками. Довжина акладія 30—80%
довжини стебла 23
17. Залозки на листочках обгорток і
квітконосах в малій кількості або поодинокі 18
— Залозок на листочках обгорток і квітконосах немає зовсім 19
18. Л. зірчастоопушені, зверху розсіяно, зісподу рясно. Пагонів немає, алеєфлагелі 1 2, які напочатку мають вигляд пагонів. Стебел з одного кореневища нерідко декілька. Прикореневих листків 2—10, ланцетних, до 20слг завд., жовто-зелених. Стеблові л. в кількості
3— 9. Суцв. розлого-зонтиковидне, з акладієм 6—10 мм завд., ніжки кошиків білоповстисті. 2д, 30—70 см. Цв. VI — VIII.
14. Н. в. ш о р с т к о щ е т и н и с т и й—
H. durisetum (N. P.) Juxip (H. fallax Willd. H - , , Р-. р )-
На пісках, кам янистих схилах (гранітах,
товтрах).— В Поліссі і в Лісостепу.
— Л. лише зісподу помірно зірчастоопушені. Пагонів немає (але в культурі є пле- теобразні побічні стебла), прикореневих листків до 6, стеблових — 4—9, зверху опушених щетинками, зісподу м’якими волосками. Суцв.— розлого-війчасте з довгим, 20—50 мм завд., акладієм. Ніжки кошиків з розсіяними залозками, іноді залозок зовсім немає, білоповстисті. 2/., ЗО—75 см. Цв. VI —VIII.
15. Н. в. Рота — Н. Rothianum Zahn
На крейдяних схилах та кам’янистих степах в басейні p. С. Дінця. — В Луганській та Донецькій обл.
19 (17). Листочки обгорток рясноопу- шені 20-
— Листочки обгорток розсіяноопушені 22
20. 	Р. з багатьма горизонтально розміщеними щетинками. Стебел звичайно декілька, розгалужених, нижні гілки дрібненькі з- 1 Акладієм називають верхню частину стебла — до першого розгалуження в кошику.
2 Флагелі — бокові пагони, що не цвітуть.


недорозвиненими кошиками. Л. сіро-зелені, лінійно-ланцетні, загострені, 3—5 см завд., до 1 см завш. Листків в нижній частині стебла до 12, стеблових і верхніх, значно зменшених листків 3—6. Суцв. волотисте або волотисто- зонтиковидне, до 8 см завд. і 2—4 см завш., із скупченими зонтиками на кінцях стебел і гілок. Обгортки 6—8 мм завд., циліндричні, сірувато-пухнаті. 2/., 15—ЗОсш.Цв.УІ—VII.
16. Н. в. донецький — H. donetzi-
cum Kotov На відслоненнях сланців, пісковиків і крейди, рідше на пісках і кам’янистих місцях.— На Лівобережжі, в Степу, в Луганській, Запорізькій та Херсонській обл. Ендем півд. сходу Європейської частини РРФСР і сходу УРСР.
— Р. не шорстко-щетинисті, звичайно з поодинокими стеблами іншого вигляду. Зростають в Криму . . . .' 21
21. 	Р. з рясними щетинками, 4—10 мм завд. Л. жовто-зелені, до 7 см завд. Обгортка до 7 мм завд. Він. світло-жовті. 21, 20—50 см. Цв. VI —VII. '
17. Н. в. високорослий — Н. рго-
сегИоггпе (N. P.) Juxip На сухих кам’янистих місцях.— В Гірському Криму.
— Ст., л. і суцв. м’якощетинистоопуше- ні; щетинки 4—6 мм завд. Л. сіро-жовті, лінійно-ланцетні, загострені, до 12 см завд. Обгортка 8—9 мм завд., з вузькими сірими листочками з вузькою світлою облямівкою. Він. жовті. 2/., 20—70 см. Цв. VI — VIII.
18. 	Н. в. м’я коволосистий —
H. malacotrichum (N. P.) Juxip
На сухих вапнякових схилах.— У Півд. Криму (Симеїз, Судак, Карадаг).
22 (19). Зірчасте опушення листків зверху відсутнє (або є поодинокі, зірчасті волоски вздовж головної жилки), зісподу досить рясне. Ніжки кошиків білоповстисті .Стеблових листків до 15 (20). Він. темно-жовті; приймочки жовті. 2д, 25—75 (100) см. Цв. V —VIII.
19. Н. в. с и н я к о в и д и и й —
H. echioides Lumn. ex N. P.
На сухих схилах, степах, відслоненнях кам’янистих порід, на пісках, в* борах.— На Поліссі, в Лісостепу і Степу.
— Зірчасте опушення листків з обох беків б.-м. рясне. Ніжки кошиків сіроповстисті. Стеблові л. в кількості 9—10. Він. світло- жовті. Приймочки темні. 21, .25—50 см. Цв. VI — VII.
20. Н. в. азіатський— H. asia- ticum (N. P.) Juxip (H. echioides Lumn.
subsp. asiaticum N. P.).
На сухих кам’янистих схилах в Гірському Криму.
23 (16). Листочки обгорток чорнуваті з яскравою облямівкою, з темними волосками 2—3 мм завд. Стебловий л. один в нижній частині стебла, прикореневі л. лопатево-ланцетні. Суцв. до глибоковилчастого, з 2—4 кошиків. 2/., 15—ЗО см. Цв. VI—VII.
21. 	Н. в. довгоніжковий —
H. longipes (C. Koch) Juxip
На гірських луках (яйлах).— В Криму.
— Листочки обгорток гострі, майже без облямівки, сірувато-зірчастоопушені, з небагатьма залозками і розсіяними темними волосками, 1,5 мм завд. Л. лише прикореневі, ланцетні, гострі, сизуваті. Суцв. глибо- ковилчасте, з 2 кошиків. 21, 10—20слг.Цв. VI — VII.
22. 	Н. в. жорсткопагоновий — H. sterromastix (N. P.) Juxip. (H. bifurcum M. В. subsp. sterromastix N. P., H. collinum
Bess. p. p.).
На сухих схилах і кам’янистих місцях.— В Закарпатті, в Карпатах, на Правобережному Поліссі, в Зах. Лісостепу і в Криму.
24 	(14). Ст. щільні. Р. звичайно маловоло- систі (рідко щетинисті) або майже голі. Л. синьо-зелені, ланцетні до лінійних. Пагони відсутні або вони довгі, тонкі, з багатьма дрібними листками. Обгортки дрібні, темні...25
— Ст. м’які, сплющуються. Р. помітно опушені. Л. зелені або жовто-зелені, еліптичні до ланцетних 78
25. Зірчасте опушення стебла, як і взагалі все опушення, незначне 26
— Зірчасте опушення р. розсіяне до рясного 48
26. Р. без пагонів 27
— Р. з довгими і тонкими, дрібноулисне- нимп пагонами ~. . ЗО
27. Приквітки темні, з світлою ясною облямівкою. Обгортки 6—7 мм завд., циліндричні, листочки їх гострі, чорнуваті, з широкою світлою облямівкою, з небагатьма чорними волосками. Суцв. стисловолотисте, з 10—20 кошиків. Квітконоси потовщені, сіроповстисті. Він. золотисто-жовті. 21, 40— 60 см. Цв. VI —VII.
23. 	Н. в. найвищий — H. praealtum (Vill.) N. P. В лісах на галявинах, на сухих луках і на схилах.— В Карпатах, Розточчі-Опіллі, Лісостепу .
— Приквітки темні, без помітної облямівки 28
28. Квітконоси тонкі, помірно залозисті, сіроповстисті. Листочки обгорток вузькі, гострі, чорні, дуже вузькооблямовані, без волосків або з поодинокими волосками. Суцв. розлоговолотисте, з 10—40 кошиків, з відстовбурченими 1—2 нижніми гілками. 2/., 30—70 см. Цв. VI — VII.
24. Н. в. темний — H. obscurum
Reichb. На сухих луках, узліссях і галявинах.— На Поліссі зрідка.
— Квітконоси слабозалозисті . . .29
29. Листочки обгорток з малою кількістю волосків, розсіянозірчастоопушені. Зовнішні прикореневі л. короткі, лопатчасті, округло-тупі, внутрішні — вузьколанцетні, гострі. Суцв. розлоговолотисте, з 8—10 кошиків. Він. світло-жовті. 2д, ЗО—40 см. Цв. VI — VII.
25. Н. в. холодний — H. aquilonare (N. P.) Juxip. (H. obscurum subsp. aquilonare Zahn).
На сухих луках і на галявинах.— В Закарпатті і в Карпатах.
735


— Листочки обгорток без волосків, дуже вузькосвітлооблямовані, з дрібними залозками і зірчастим пушком. Зовнішні прикореневі л. лопатчасті, тупі, внутрішні — ланцетні або лінійні, гострі. Суцв. розлоговолотисте, з 10—20 кошиків. Він. жовті. 2/., 20—60 см. Цв. VI —VII.
26. 	Н. в. в о л о х а т о н і ж к о в и й—
H. floccipedunculum (N. P.) Juxip На сухих луках.— В Лісостепу зрідка.
Мал. 551. Нечуйвітер дивний:
І — загальний вигляд рослини, 2 — листочок обгортки, 3 — стебло під суцвіттям.
ЗО (26). Пагони виходять не лише з прикореневої розетки листків, а також і з пазух нижніх стеблових листків. Пагони з дрібними зближеними рівновеликими листками і значною кількістю щетинок 1—3 мм завд. Прикореневих листків звичайно багато. Суцв. волотисте, іноді верхівка зонтична, нерідко з 20— 60 кошиків. Він. жовті. 2/, 40—100 см. Цв. VI — IX.
27. 	Н. в. Ройовського — H. Ro- jowskii Rehm.
На пісках як бур’ян.— В Закарпатті, Карпатах, в Лісостепу і в Криму.
— Пагони виходять лише з прикореневої
розетки листків 31
31. Квітконоси з густим зірчастим пушком або повстисті .... 32
— Квітконоси майже без зірчастого пуш¬
ку або з незначним пушком 38
32. Обгортки дрібні, 5—6 мм завд.... 33
— Обгортки крупніші, 7—8мм завд....34
33. Ніжки кошиків з розсіяними залозками або залозок помірна кількість. Пагони дуже довгі і тонкі, опушені, дрібнолисті. Суцв. розлоговолотисто-зонтичне, з 10—ЗО кошиків. Стеблових листків 2—4, ланцетних або лінійних. 2/., ЗО—60 см. Цв. VI—VII.
28. 	Н. в. дивний — H. thaumasium
(N. P.) Juxip
На узліссях світлих лісів, по краях боліт і луків.— На Поліссі і в Лісостепу.
— Ніжки кошиків з поодинокими залозками або без них. Пагони довгі, тонкі, з волосками 1—2,5 мм завд., дрібнолисті. Суцв. цнмозне, б.-м. скупчене, з 20—40 кошиків. Стеблових листків 2, дрібних. 2д, ЗО—60 см. Цв. VI —VII.
29. 	Н. в. щетинистий — H. hispidissimum Rehm.
На сухих, трав’янистих і кам’янистих місцях.— В Прикарпатті, Розточчі-Опіллі, на Поліссі і в Лісостепу.
34 (32). Залозки на листочках обгорток і квітконосах в помірній кількості або розсіяні 35
— Залозки на листочках обгорток в незначній кількості або поодинокі 37
35. Листочки обгорток і квітконоси без волосків. Ст. потовщене, з поодинокими волосками 2—3 мм завд., вгорі з небагатьма залозками. Пагони видовжені, тонкі, дрібнолисті, на верхівці з небагатьма волосками 1 мм завд. Суцв. розлоговолотисте, з 15—25 кошиками. Приквітки темні, з світлим краєм. 4, 30—60 см. Цв. VII—VIII.
ЗО. 	Н. в. т е м н о п р и к в і т к о в и й —
H. obscuribracteum N. P.
На відкритих місцях і узліссях.— В Карпатах і Прикарпатті.
— Листочки обгорток б.-м.волосисті...36
36. Квітконоси без простих волосків, але помітно залозисто- і зірчастоопушені. Приквітки темні, з світлою облямівкою. Стеблових листків 4. Пагони досить довгі і тонкі, з волосками 2—4 мм завд. і дрібними листками. Листочки обгортки вузькі, загострені, темні, з світлою облямівкою, помірно опушені простими темними волосками до 1 мм завд., крім того, залозисті і слабозірчастоопушені. 2/., 30—60 сш. Цв. VI —VII.
31. Н. в. р і в н о в е р ш и н н и й —
H. fastigiatum N. Р.
На відкритих трав’янистих місцях і по узліссях.— В Передгірському і Гірському Криму.
— Квітконоси з небагатьма простими волосками, дуже залозисті, сіроповстисті від зірчастих волосків. Приквітки світлі. Стеблових листків 2. Пагони видовжені, потовщені, лише на верхівці з незначною кількістю простих волосків, 2—3лиг завд., дрібнолисті. Листочки обгорток вузькуваті, тупуваті, темні, з світлою облямівкою. 2/., 30—70 см. Цв. VI — VI!.
32. Н.в. складчастий — H. plicatu-
lum (Zahn) Juxip На сухих трав’янистих місцях, на схилах.— В Закарпатті, Карпатах, на Поліссі, в Лісостепу дуже поширений.
736


37 (34). Листочки обгорток з небагатьма залозками 0,5 мм завд. і простими волосками або без них, з густим зірчастим опушенням. Пагони довгі, тонкі, з розсіяними волосками
1—1,5 мм завд., з довгими, вузькими, зісподу розсіяноопушеними листками. Стеблових листків 2 або 3. Суцв. розлого-зонтичне, з 15—35 кошиків. 2д, 50—70 ель Цв. VI — VII.
33. Н. в. дивовижний — H. thau-
masioides (N. P.) Juxip
На сухих луках і узліссях.— В Лісостепу зрідка.
— Листочки обгорток сіруваті, густозір- частоопушені, з небагатьма простими волосками, близько 1 мм завд., з світлою облямівкою. Пагони досить довгі, дуже тонкі, з незначною кількістю волосків і крупними листками. Стеблових листків 2. Суцв. розлого- волотисто-зонтичне, з 8—ЗО кошиків. 2/., 40—60 см. Цв. VI — VII.
34. Н. в. несправжньозоптич-
н и й — H. cymanthum N. Р.
На кам’янистих схилах, відслоненнях вапняків і сланців.— В передгір’ях і горах Криму і на Керченському півострові б.-м. звичайно.
38 (31). Обгортки 6,5—8 мм завд. . .39
— Обгортки дрібніші, 5—6,5 мм завд.' 42
39. Листочки обгорток і квітконоси розсіяно- або до помірного залозисті. Обгортки 7,5—8 мм завд., циліндричні. Пагони довгі, тонкі, з небагатьма волосками 1,5—3 мм завд., дрібнолисті. Стеблових листків 3. Суцв. роз- логоволотисте, із значної кількості (до ЗО) кошиків. 2д, ЗО—50 ель Цв. VI — VII.
35. Н. в. клейкий — H. viscidulum
Tausch
На луках.— В Закарпатті, в Карпатах.
— Листочки обгорток і ніжки кошиків з нечисленними або поодинокими залозками; іноді залозок зовсім немає 40
40. Квітконоси з небагатьма світлими волосками 2 мм завд., з малорозвинутим зірчастим пушком. Прикореневих листків 3—7, зовнішні з них — лопатчасті, тупі, внутрішні— ланцетні, гострі, до 8 см завд., сизо-зелені, по краях з щетинками 2—2,5 мм завд. Стеблових листків 2—5. Суцв. розлоговолотисте або вгорі зонтичне, з 15—20 (50) кошиків. 2ї_, 25— 70 см. Цв. V — VII.
36. Н. в. с х і д и и й — H. heothinum N. Р. (H. magyaricum subsp. heothinum N. P.). На сухих трав’янистих, піщаних і кам’янистих місцях.— На Поліссі і в Лісостепу.
— Квітконоси без волосків або з поодинокими волосками. Всі л. гострі 41
41. Квітконоси без простих волосків, з поодинокими або небагатьма залозками і незначним зірчастим опушенням. Приквітки темні. Пагони довгі, до ЗО см завд., з розсіяними волосками. Стеблових листків 2—4, лінійно-ланцетних. Суцв. розлоговолотисте, з 12—ЗО (70) кошиків, з гілками, що перевищують довгий акладій. 2/, 30—70 см. Цв. VI — VII.
37. Н. в. Б e c c e р а — H. Besserianum
Spreng.
На відкритих місцях, сухих луках і галявинах.— В Карпатах, Розточчі-Опіллі, на Правобережному Поліссі та в Зах. і Волинському Лісостепу.
— Квітконоси тонкі, без волосків або з поодинокими волосками, з незначною кількістю дрібних темних залозок і негустозір- частоопушені. Приквітки зелені, з яскравою світлою облямівкою. Пагони дуже довгі, досить тонкі (0,5 мм в діам.), з незначною кількістю волосків 1 мм завд., дрібнолисті, іноді із зачатковим суцвіттям на верхівці. 2д, 50— 75 см. Цв. VI —VII.
38. 	Н. в. сизуватий — H. gla- ucescens Bess. (H. magyaricum N. P.).
На сухих трав’янистих, піщаних і кам’янистих відкритих місцях.— В Прикарпатті, Розточчі-Опіллі, Лісостепу і в Гірському та Півд. Криму.
42 (38). Обгортки 6—6,5 мм завд. Суцв. волотисте 43
— Обгортки 4,5—5,5 мм завд. Суцв. зонтично-волотисте 45
43. Листочки обгорток і квітконосів з розсіяними залозками, крім того, вкриті розсіяними короткими, 0,5 льи завд., чорними волосками. Ст. тонке, вгорі з поодинокими чорними волосками і залозками. Пагони досить довгі, дуже тонкі. Прикореневі л. вузьколанцетні, тупуваті, сизі. Стеблових листків 2, лінійних. Суцв. зонтично-волотисте, з 20—40 кошиків. 2д, 40—50 см. Цв. VI — VII.
39. Н.в. чорно щетинистий —
H. nigrisetum N. P. (H. magyaricum subsp. nigrisetum N. P.).
На сухих відкритих місцях.— В Карпатах, Розточчі-Опіллі, на Поліссі, в Правобережному Лісостепу, в Гірському Криму.
— Листочки обгорток з незначною кількістю залозок 44
44. Приквітки темні. Квітконоси без залозок, розсіяноопушені зірчастими волосками. Пагони товстуваті, досить довгі, досягають довжини стебла. Зовнішні прикореневі л. оберненояйцевидні або лопатчасті, округло- тупі; внутрішні — ланцетні, гострі, сизі. Стеблових листків 2—4, ланцетних. Суцв. зонтично-волотисте, з 20—ЗО кошиків. 2/., 30—60 см. Цв. VI — VII.
40. Н. в. крупн-опагонистий —
H. megalomastix N. Р.
На сухих трав’янистих місцях і по схилах гір.— В Закарпатті, Карпатах, на Зах. Поліссі, в горах Криму.
— Приквітки білувато-зелені. Листочки обгорток і квітконоси без залозок, з поодинокими або розсіяними темними волосками. Пагони довгі, досить тонкі, рідковолоснсті, з волосками 1—1,5 мм завд., дрібнолисті. Прикореневі л. ланцетні, б.-м. гострі, сизі. Стеблових листків 2. Суцв. волотисте, б.-м. скупчене, з 20—40 кошиків. 2д, 40—50 см. Цв. VI —VII.
41. Н. в. вірменський — H. ar¬
meniacum (N. P.) Juxip (H. magyaricum subsp. armeniacum N. P.).
На сухих схилах в горах Криму.
47 424
737


45 (42). Листочки обгорток тупуваті, темні, з зеленою облямівкою, з розсіяними або поодинокими залозками, 1—2,5 мм завд. Приквітки темні. Квітконоси дуже тонкі, рідко зірчастоопушені. Пагони досить довгі і тонкі, нитковидні, малоопушені, дрібнолисті. Стеблових листків 2—3. Суцв. розлоговолотисте, з5—20 кошиків. 2д, ЗО—50с.я. Цв. VI — VII.
42. 	Н. в. нитковидний — H. fili- ferum Tausch (H. magyaricum subsp. fili- ferum N. P.).
Па сухих трав’янистих галявинах.— В Карпатах, Розточчі-Опіллі, на Поліссі, в Правобережному Лісостепу, в Гірському Криму.
— Листочки обгорток з поодинокими залозками або без них 46
46. Квітконоси з численними або поодинокими залозками з розсіяними темними волосками 1—2 мм завд. та незначною кількістю зірчастих волосків. Прикореневі л. лінійно-ланцетні, гострі, сизі.Стеблових листків 3, лінійних, гострих. Суцв. волотисте, скупчене, з 20—40 кошиків. 21, 40—50 см. Цв. VI —VII.
43. 	Н. в. волинський — H. volhy- nicum N. Р. На сухих трав’янистих місцях і узліссях.— В Закарпатті, Карпатах і Зах. Лісостепу.
— Квітконоси без залозок 47
47. Приквітки темні, з білуватою облямівкою, як і листочки обгорток. Квітконоси без волосків або з поодинокими волосками
2—3 мм завд., майже без залозок, не густо- зірчастоопушені. Л. незначно зірчастоопушені лише по жилці; зовнішні прикореневі л.— лопатчасті або округлі, внутрішні — вузьколанцетні, сизі. Стеблових листків 3—4. 2д, ЗО—70 см. Цв. VI —VII.
44. 	Н.в. облямований — H. marginale (N. P.) Juxip На сухих трав’янистих схилах і піщаних сухих луках.— В Закарпатті, Карпатах і в Криму.
— Приквітки темні, без помітної облямівки. Квітконоси тонкі, злегка опушені, майже без залозок і з незначною кількістю зірчастого пушку. Л. зісподу (а у молодих листків і зверху) помітно зірчастоопушені; зовнішні прикореневі л. довгасті, тупі, внутрішні — ланцетні. Стеблових листків 1—2. 21, 40— 60см. Цв. VI—VII.
45. 	Н. в. несправжньовушко- видний — H. pseudoauriculoides N. Р.
На лісових галявинах.— В горах Карпат і Криму.
48 (25). Зірчасте опушення помітне або рясне. Залозки в суцвітті звичайно в незначній кількості 49
— Зірчасте опушення розсіяне. Залозки в суцвітті звичайно в помітній кількості . .72
49. 	Суцв. високо- або глибоковилчасте, зрідка розлоговолотисте, з незначною кількістю кошиків. Зірчасте опушення зісподу листків рясне 50
— Суцв. розлого-зонтично-волотисте, звичайно багатокошикове, рідше високовил- часте 59
50. Суцв. розлоговолотисте, з 2—12 кошиків 51
— Суцв. розлого- або глибоковилчасте, з 2—6 кошиками 55
51. Крайові кв. зовні з б.-м. виразними пурпуровими смужками або без них. Листочки обгорток сизуваті від зірчастого опушення. Ст. червонувате, густозірчастоопушене. Пагони видовжені, тонкі, верхівки їх нерідко висхідні, квітучі. Стеблових листків 2—1. Суцв. розлого-вилчасто-волотисте, з 2—4 кошиків. 2д, 10—20 см. Цв. VI.
46. 	Н. в. забарвленоязичко- в и й — Н. chrystoglossum Zahn
На гірських луках.— В горах Криму.
— Р. з іншими ознаками 52
52. Листочки обгорток вузькі, гострі, чорні, без простих волосків, білооблямовані, з рясними залозками і з розсіяними зірчастим пушком. Обгортки 7,5—8 мм завд. Пагони видовжені, тонкі.Прикореневих листків 4—8, ланцетних, гострих, сизих, до 10 см завд. Стеблових листків 2.Суцв. розлоговолотисте, з 4—7 кошиків. 2д, 20—50 см. Цв. VI.
47. Н. в. тонкостебловий —
H. leptophytum N. Р.
На сухих трав’янистих місцях.— В Карпатах.
— Листочки обгорток з волосками . .53
53. Залозки на листочках обгорток 0,2 мм завд., поодинокі. Крім них, на обгортках є світлі, прості волоски 1—2,5 мм завд. і розсіяні зірчасті. Приквітки сірі. Пагони видовжені, досить тонкі. Прикореневих листків 2, ланцетних, гострих, до9слгзавд., сизуватих; стеблових листків теж 2. Суцв. високо-вилчасто-волотисте, з 3—6 (12) кошиків. 2/., ЗО—40 см. Цв. VI—VII.
48. Н. в. б а у г і н о к в і т к о в и й —
H. bauhiniflorum N. Р. На сухих трав’янистих місцях.— В Криму.
— Залозки на листочках обгорток 0,4— 0,5 мм завд 54
54. Крайові кв. зовні без червоних смужок. Обгортки 6,5—7 мм завд., з листочками вузькими, темними, вузькосвітлооблямовани- ми, помірно залозистими, з поодинокими до розсіяних, світлими волосками 0,5—2 мм завд. та з розсіяним зірчастим пушком. Стеблових листків 1—2, причому верхній л. зменшений. Суцв. розлоговолотисте, з 4—10 кошиків; акладій близько ЗО мм завд. 2д, 15— 40 см. Цв. VI —VII.
49. Н.в. нещільногіллястий —
H. anocladum N. Р.
На трав’янистих і кам’янистих місцях.— В Карпатах і в Криму.
— Крайові кв. зовні звичайно з червоними смужками. Обгортки 8—8,5 мм завд., з листочками широкуватими, гоструватими, чорними, з широкою білою облямівкою, з помірною кількістю чорних волосків, 1,5— 2 мм завд., з розсіяними залозками і з розсіяним зірчастим пушком. Стебловий л. 1. Суцв. розлоговолотисте, з 3—5 кошиків; акладій 6—12 мм завд. 21, 20—ЗО см. Цв. VI—VII.
50. Н. в. різно колір ни й—Н. dis¬
color N. Р.
738


На трав’янистих, сухих місцях.— В Карпатах .
55 (50). Всі кв. трубчасті, зовні з червоними смужками. Прикореневі л. ланцетні, гострі, сизі. Стебловий л. 1. Суцв. високовил- часте, з 2—3 кошиків; акладій близько 10 мм завд. Обгортки 6,5—8 мм завд., циліндричні, пізніше яйцевидні, з листочками вузькими, гострими, темними, вузенькосвітло- облямованими, з світлими розсіяними волосками 1,5 мм завд. і розсіяними ж залозками, досить густозірчастоопушеними. 2/., 10—
20^. Цв. VI— VII.
51. Н.в. трубчасто к віткови й— H. tubuliflorum N.P. (H. collinum Bess. p. p.) На трав’янистих місцях.— На Поліссі.
— Всі кв. язичкові 56
56. 	Прикореневих листків 5—7, лопат- частих, до 9 см завд., сизих, зісподу з густим зірчастим опушенням. Стебловий л. звичайно 1, в нижній третині стебла. Суцв. високо- або глибоковилчасте, з 1—5 кошиків; акладій довгий — від ’/s довжини стебла іноді майже до основи його. 2д, 15—ЗО см, Цв. VI—VII.
52. Н. в. несправжньо к орот- к и й — H. pseudobrachiatum Celak.
На сухих місцях.— В Прикарпатті, Карпатах і Розточчі-Опіллі.
Мал. 552. Нечуйвітер несправжньокороткий: 1 — загальний вигляд рослин, 2 — кошик, 3 — листочок обгортки.
— Всі л. прикореневі, зісподу розсіяно- до помірно зірчастоопушених 57
57. Листочки обгорток без простих волосків, звужені, гоструваті, темні, б.-м. зірчасто-. опушені. Прикореневі л. ланцетні, гострі, зверху з декількома щетинками, 3 мм завд., зісподу розсіянозірчастоопушені. Суцв. глибоковилчасте (до і/2 висоти стебла), з 2—3 кошиків. Крайові кв. зовні червоносмугасті. 2/_, 25—ЗО см. Цв. VI — VII.
53. Н. в. т у ш е т с ь к и й — H. tusche-
ticum Zahn В горах.— В Криму (г. Ай-Петрі).
— Листочки обгорток з волосками в помітній кількості 58
58. Волосків на листочках обгорток небагато. Обгортки 6—7мм завд., з листочками тупуватими, темнуватими, широкозелено- облямованими, нерідко з пурпуровими верхівками. Крайові кв. зовні дещо червоносмугасті. Пагони вкорочені, тонкі, з довгастими, ланцетними листками. Суцв. з 2—3 кошиків. 2а, 10—20 см. Цв. VI —VII.
54. Н. в. яйлинський— H. jaila-
num Zahn.
На яйлах в горах Криму (г. Ай-Петрі). Ендем.
— Волосків на листочках обгорток багато. Обгортки 7—8 мм завд., з листочками гоструватими або гострими. Крайові кв. зовні дуже червоносмугасті. Пагони видовжені, густодовго- і білоопушені. Суцв. з 1—2 кошиків. 2д, 10—15 см. Цв. VI —VII.
55. Н. в. попелястостопий —
Н. tephropodum Zahn.
На яйлах в горах Криму (г. Ай-Петрі). Ендем.
59 (49). Опушення р. шорстко-щетинисте. Л. жовто- або сіро-зелені. Залозки в суцвітті в незначній кількості 60
— Опушення р. м’яке і короткощетинис- те. Л. сизуваті. Залозки в суцвітті в б.-м. помітній кількості 71
60. Суцв. високовилчасте, з 3—15 кошиків; акладій довгий — ЗО—130 мм завд. Пагони дуже видовжені, тонкі. Всі л. ланцетні до вузьколанцетних, прикореневі — в кількості 2—4, стеблові — 2—3. Приквітки сірі. Обгортки 8—8,5 мм завд. Вій. світло- жовті, по верхівках і зовні червоні. 2д, 20— 60 см. Цв. VI.
56. Н. в. довгий — H. .longum N. Р.
(H. euchaetium N. P. subsp. longum N. P.).
На сухих місцях, на схилах.— В Криму (Сімферополь).
— Суцв. волотисте або зонтичне, з багатьох кошиків 61
61. Р. без пагонів, проте нерідко з бічними стеблами і плітями. Прикореневі л. ланцетні, гострі, до 6 см завд., сизуваті, зверху з небагатьма щетинками 2—2,5 мм завд., зірчастоопушені, іноді з обох боків. Стеблових листків 4—6, розміщених по всьому стеблу. Суцв.— досить розлогий зонтик, з 10—30 кошиків, акладій 5—12 мм завд. Приквіткові л. темні. Він. темно-жовті. 2д, ЗО—50 см, Цв. VI —VII.
57. Н.в. пісколюбний — H. psammo- philum N. P. (H. calodon subsp. psammophi-
lum N. P.).
47*
739


На пісках в Криму.
— Р. з надземними або підземними пагонами 62
62. Ст., л., квітконоси, листочки обгорток
б.-м. помітно зірчастоопушені (лише л. зверху іноді без пушку) 63
— Ст., л., квітконоси, листочки обгорток незначно зірчастоопушені 68
63. Стеблові л. в кількості 5—9 . . .64 — Стеблові л. в меншій кількості . .65
64. Акладій довгий, 25 мм завд. Квітконоси без залозок, сизі від зірчастого пушку, з небагатьма волосками. Волосків на листочках обгорток помірна кількість. Пагони досить довгі, тонкі, шорсткі, дрібнолисті, але нерідко недорозвинені або батоговидні. Прикореневих листків 3, лінійно-ланцетних, гострих, сизуватих, з обох боків з щетинками 2—4 мм завд., зірчастоопушених. Стеблових листків 5—7. Суцв. нещільно-зонтично-воло- тисте, з 10—35 кошиків. Він. світло-жовті. 2/, 30—50 см. Цв. VI — VII.
58. Н. в. синяковопородже- н и й — H. echioigenes N. P. (Н. раппопі-
сшп subsp. echioides N. P.).
По сухих місцях.— В горах Криму і на Керченському півострові.
— Акладій до 15 мм завд. Квітконоси з поодинокими залозками. Волоски на листочках обгорток і квітконосах розсіяні. Пагони ледве розвинуті, флагелеподібні. Зовнішні прикореневі л. довгасто-лопатчасті або ланцетні, помірно щетинисто- і зірчастоопушені. Стеблових листків 5—9. Суцв. зонтичне, з 12—ЗО кошиків. 2/_, 30—50 см. Цв. VI — VII.
59. Н. в. а л у п с ь к и й — H. alupka-
num Zahn На схилах гір.— В Півд. Криму (Алупка, Гурзуф). Ендем.
65 (63). Стеблових листків 2. Обгортки 7—7,5 мм завд., циліндрично-яйцевидні, з листочками вузькими, тупуватими, темними, з поодинокими світлими простими волосками 1 мм завд., розсіяно- або негустоопушені і помірно зірчастоопушені. Пагони видовжені, тонкі, густо щетинисті. Прикореневі л. довгасті до ланцетних, сизуваті, з обох боків розсіяноопушені. 2/., 35—50 см. Цв. VI.
60. Н. в. польовий — H. arvense N. Р.
(Н. раппопісшп subsp. arvense N. P.).
В горах.— В Криму.
— Стеблових листків 3—5 66
66. 	Обгортки 6,5—7 мм завд. Залозок на листочках обгорток і квітконосах немає зовсім. Волосків на листочках обгорток і квітконосах небагато. Пагони видовжені, досить тонкі. Прикореневі л. вузькі, лінійно-ланцетні, гострі, сизуваті. Стеблових листків 3—5. Суцв. нещільнозонтнчно-волотисте, з 6—ЗО кошиків. Акладій довгий, 14—24 мм завд.
30—65 см. Цв. VI — VII.
61. Н. в. ї ж а к о г о л о в и й — H. echi-
nocephalum N. Р.
На схилах.— В Гірському Криму.
— Обгортки 7—9 мм завд 67
67. 	Залозок на листочках обгорток небагато, на квітконосах залозки розсіяні, волоски на листочках обгорток розсіяні. Приквітки світлі. Ст. зірчастоопушене; в нижній частині досить густо, а у верхній — помірно вкрите щетинками, вгорі з поодинокими залозками. Пагони видовжені, тонкуваті, густоопушені. Прикореневі л. довгі, ланцетні, гострі, сизувато-жовто-зелені, по краях і зісподу вкриті щетинками 3—5 мм завд., зісподу по жилці густоопушені. Стеблових лист- ків 4. 2/., 40—60 слг. Цв. VI — VII.
62. Н. в. довгощетин истин —
H. longisetum N. Р.
На пісках і сухих схилах.— В Гірському Криму (Бабуган-яйла, г. Демерджі).
— Залозки на листочках обгорток і квітконосах поодинокі; волоски на листочках обгорток і квітконосах рясні. Приквітки сіруваті. Ст. 1,5—2 мм в діам., вигинисте, в нижній частині вкрите досить густо щетинками
З—5 мм завд., кількість яких у верхній частині стебла зменшується, без залозок, помірно зірчастоопушене. Пагони видовжені, дещо потовщені. Прикореневих листків 3, вузьких, лінійно-ланцетних, гострих, сизуватих, стеблових листків 4—6. 2l, ЗО—65 см. Цв. VI — VII.
63. Н. в. н а й ш о p с т к і ш и й — H. asperrimum Schur (Н. раппопісшп N. P. subsp.
asperrimum N. P.).
На кам’янистих місцях, на відслоненнях гранітів, вапняків.— В Розточчі-Опіллі, Зах. Лісостепу (Вінницька обл., Крижопільський р-н, Дмитрашківка), горах Криму.
68 (62). Р. незначно зірчастоопушені, ст. опушені лише вгорі; л. лише зісподу і квітконоси опушені густіше, до повстистих; листочки обгорток — від помірного до незначного 69
— Р. слабоопушені. Ст. і л. без пушку. Квітконоси з незначним або рясним, проте пеповстистим опушенням; листочки обгорток майже без зірчастого пушку 70
69. Волоски на листочках обгорток поодинокі, 2—4 мм завд. Стеблових листків З—6. Суцв. нещільїюзонтичпо-волосисті, з 10—35 кошиків. Щетинки в нижній частині стебла світлі, у верхній — темпі; вгорі ст. розсіянозірчастоопушене. Пагони довгі, до 25сл£, дуже тонкі. 2/., ЗО—60 см. Цв .VI — VII.
64. 	Н. в. х м и з о в и д н и й — H. sarmentosum Froel. in DC. (H. раппопісшп
N. P.).
В горах і передгір’ях на відкритих місцях і по схилах.— В Прикарпатті, Карпатах і в Криму.
— Волоски на листочках обгорток розсіяні, на квітконосах в невеликій кількості. Стеблових листків 2. Суцв. нещільноволотис- ті, з 7—8 кошиків. Ст. з незначною кількістю щетинок 2—3 мм завд. Пагони видовжені, тонкі. 2/., 25—ЗО см. Цв. VI.
65. 	Н. в. П а p е й с а — H. Pareyssianum N. P. (Н. раппопісшп subsp. Parreyssianum
N. P.).
На кам’янистих місцях.— В горах Криму (Сімферополь).
740


70 (68). Обгортки 7—7,5 мм завд. Акладій 8—9 мм завд. Листочки обгорток і квітконоси з небагатьма залозками і поодинокими волосками. Ст. 2—4 мм в діам., вгорі з поодинокими залозками. Пагони видовжені, до 20 см завд., тонкі. Суцв. нещільнозонтичне, з 10—50 кошиків. 2/., 50—85 см. Цв. VI — VII.
66. Н. в. н е щ і л ь н о з о п т и ч н и й—
H. umbellosum N. P. (Н. раппопі- cum subsp. umbellosum N. P.).
На кам’янистих місцях, на відслоненнях граніту.— В Донецькій обл. (заповідник Кам’яні Могили і заповідник Хомутовський степ) і в Криму.
— Обгортки 6,5—7 мм завд. Акладій 9—12 мм завд. Залозки на листочках обгорток і квітконосах поодинокі. Волоски на листочках обгорток розсіяні або густі, на квітконосах поодинокі. Ст. 1—1,5 мм в діам., вгорі без залозок і без зірчастого пушку. Пагони видовжені, дуже тонкі. Суцв. нещільново- лотисте, з 8—20 кошиків. 2д, 50—60 см . Цв. VI.
67. Н. в. р із н о в о л о си сти й —
H. tanythrix N. P. (H. pannonicum subsp. tanythrix N. P.).
На узліссях гірських лісів.— В Карпатах і Криму.
71 (59). Волоски на листочках обгорток в помірній кількості до розсіяних. Л. з зірчастим пушком з обох боків. Пагони видовжені, тонкі, частіше підземні, іноді і надземні, до 20 см завд., значно опушені. Суцв. дещо скупчено-зонтичне, з ЗО—35 кошиків. 50—60 см. Цв. VI — VII.
68. Н. в. ц и м о з н и й — H. cymosifor-
ше N. Р.
На трав’янистих місцях і на луках.— В Карпатах.
— Волоски на листочках обгорток поодинокі або розсіяні. Л. з зірчастим пушком лише з нижнього боку. Пагони досить видовжені, тонкі, з 5—10 дрібними листками. Суцв. звичайно зонтичне, нещільне, з 25—40 кошиків. 2д, 50—80 см. Цв. VI — VII.
69. Н. в. з о н т и к о н о c н и й — H. um-
belliferum N. P.
На луках, по чагарниках і на парових полях.— На Поліссі, в Розточчі-Опіллі (Львів) і в Карпатах.
72 (48). Опушення б.-м. розсіяне до по¬
мірного. Стеблових листків (0) 1—5. Суцв. нещільноволотисте, з добре розвинутими залозками 0,4—0,5 мм завд 73
— Р. середніх розмірів, малоопушені, з розсіяними залозками по всьому стеблу, але переважно у верхній частині. Стеблових листків звичайно 2—4. Суцв. нещільноволотисте або високовилчасте 76
73. 	Р. без пагонів. Листочки обгорток вузькі, тупуваті, чорні, облямовані, з поодинокими волосками 2 мм завд., з нечисленними залозками, 0,4—0,5 мм завд., розсіянозірчас- тоопушені. Ст. 1,5—2 мм в діам., з розсіяними світлими волосками. Прикореневих листків 3—9, зовнішні з них — лопатчасті, тупі, до ланцетних, загострені, до 13 см завд.; стеблових листків 2—4. 2/, ЗО—60 см. Цв. VI —VII.
70. Н.в. р і л ь н и й — H. arvicola N. Р.
На луках і по узліссях, на парових полях.— На Поліссі, в Прикарпатті і Лісостепу.
— Р. з видовженими і тонкими пагонами 74
74. Кв. оранжові, крайові — з червоними смужками. Ст. 2—3 мм в діам., при основі з багатьма світлими, щетинистими, а вгорі з нечисленними темними волосками 3—5 мм завд. Пагони досить довгі, тонкі, нерідко червонуваті, з б.-м. дрібними листками. Прикореневих листків 1—4, лопатчастих, довгастих, стеблових — 2—3, в нижній частині стебла. Суцв. волотисте, стиснуте; акладій короткий, 4—8 мм завд. 2/., 35—60 см. Цв. VI—VII.
71. Н. в. стрункостеблий — Н. calomastix N. P. (H. Bauhini X H. auranti-
acum Zahn).
На трав’янистих місцях.— В Карпатах.
— Кв. жовті 75
75. Л. зверху по жилках негусто, зісподу розсіянозірчастоопушені. Стеблові л. в кількості 2—3 (5). Обгортки 7,5—8,5 мм завд.; листочки обгорток гострі, досить рясно світловолосисті. Пагони досить довгі, тонкі, з розставленими дрібними або середнього розміру листками. Стеблових листків немає або один при основі стебла. Він. темно-жовті, іноді з червонуватими верхівками зубців. 2^., 40—70 см. Цв. VI —VII.
72. Н. в. О б о р н и — H. Obornyanum
N. Р.
На трав’янистих місцях.— В Карпатах.
— Л. зверху без зірчастого пушку, зісподу лише вздовж жилки негустоопушені. Стеблові л. в кількості 1—2, іноді вони відсутні. Обгортки 8—10 мм завд. Кореневище косе, дуже коротке, товсте. Пагони надземні, довгі, тонкі, з розставленими, дрібними, що поступово до верхівки пагона зменшуються,листками. Прикореневі л. в кількості 4—6, еліптичні до ланцетних; стеблових листків немає або один при основі стебла. 2/., 20—40сиг. Цв. VI— VII.
73. 	Н. в. загостре в оволоте- в и й — H. aero thyrsum N. Р. На трав’янистих місцях.— В Прикарпатті і Карпатах.
76 (72). Суцв. високовилчасте, з 2—6 кошиків. Р. 10—25 см завв. Л. зісподу сіро- зелені від зірчастого пушку. Листочки обгорток сизуваті від пушку. Пагони короткі, потовщені, з досить крупними зближеними листками. Прикореневих листків 5—10, б. м. лопатчастих, стебловий л. один. Він. світло- жовті, іноді верхівки язичків червонуваті. 2/., 10—25 см. Цв. VI —VII.
74. 	Н. в. ухильний — H. parago- gum N. P.
На трав’янистих місцях.— В Карпатах і Прикарпатті.
— Суцв. нещільноволотисте, з 5—ЗО кошиків. Р. 20—60 см завв. Л. майже без зірчастого пушку. Листочки обгорток слабо- зірчастоопушені 77
741


77. Р. без пагонів або досить рідко з короткими і тонкими пагонами. Листочки обгорток гострі. Стеблових листків 2 (4). Суцв. не- щільноволотисте, з 10—20 кошиків. Акладій 10 мм завд. Приквітки яскраво-білу ва- тооблямовані. 2/_, 20—50 см. Цв. VI — VII.
75. Н. в. c і р ч а н о ж о в т и й— H. sulphureum Doell. (Н. Besserianum Spreng. X
“ X H. auricula Lam. et DC.).
На трав’янистих місцях.— В Карпатах дуже рідко.
— Пагони видовжені, тонкуваті, майже з рівновеликими листками. Листочки обгорток тупі або тупуваті. Суцв. стисло- або не- щільноволотисте (з зонтичною верхівкою), з 6—ЗО кошиків. Акладій 5—10 мм завд. Приквітки сірі, з світлою облямівкою. 2/., 20—60 см. Цв. VI — VII.
76. Н. в. К e р н і к е — H. Kernickea-
num N. P.
На трав’янистих місцях.— В Карпатах.
78 (24). Пагонів немає (або вони підземні, кволі). Л. з обох боків вкриті зірчастим пушком. Стеблові л. на верхівці звичайно з залозками (секція Cymosina N. Р.) . . . .79
— Пагони розвинуті (надземні або підземні). Зірчастий пушок на листках відсутній або є лише зісподу в незначній кількості. Кв. жовті або червоні (секція Pratensina Asch.)  85
79. Волоски в нижній частині стебла вго¬
ру спрямовані, залозки на листочках обгорток поодинокі 84
— Волоски в нижній частині стебла горизонтально відстовбурчені. Волоски і залозки в суцвітті приблизно в однаковій кількості або залозок більше; залозки розподілені на листочках обгорток б.-м. рівномірно по всій довжині 80
80. Крайові кв. зовні інтенсивно пурпурові, всередині оранжові 81
— Всі кв. жовті, іноді лише крайові зовні з червонуватими смужками або зубці крайових квіток червоно забарвлені ... .83
81. Листочки обгорток тупуваті, як і квітконоси, густо вкриті темними волосками, 1,5 мм завд. Л. негустоопушені. Ст. 2—Змм в діам., вгорі з густими темними волосками, 1,5—2,5 мм завд. і з розсіяними залозками. Прикореневі л. широколанцетні, гострі, сизуваті; стебловий л. один в нижній частині стебла. Суцв. стисло-зонтичне, з 10—20 кошиками. 2/., 20—40сж.Цв. VI —VII.
77. Н. в. р о к с о л а н с ь к и й — Н. го-
xolanicum Rehm.
На гірських луках.— В Карпатах і Прикарпатті.
— Листочки обгорток гоструваті до гострих, як і квітконоси, негустоопушені. Л. розсіяно- або рясноопушені 82
82. Листочки обгорток і квітконоси з розсіяними волосками. Стеблові л. в числі 2—3. Пагони видовжені, тонкі, нерідко бага- точисленні. Суцв. стисло-зонтичне, з 15—20 кошиків або зонтично-волотисте. Приквітки темні. 2/., 40—80 см. Цв. VI — VII.
78. Н. в. черво н озон тиконос- н и й — H. rubricymigerum N. P. (H. rubellum Zahn subsp. rubricymigerum Zahn).
На гірських луках.— В Карпатах і Прикарпатті.
— Листочки обгорток і квітконоси з поодинокими волосками. Стебловий л. один, рідко два. Пагони тонкі. Суцв. дещо нещільно- зонтичне, з 8—20 кошиків. Приквітки сірі, з світлою облямівкою. 2/., 25—50 см. Цв. VI— VII.
79. Н. в. P е м а н а — H. Rehmannii
N. 	Р.
На гірських луках.— В Карпатах і Прикарпатті.
83 (80). Волоски і залозки на листочках обгорток суцвіття приблизно в однаковій кількості. Л. опушені б.-м. довгими м’якими волосками 1,5—3 (5) мм завд. Пагони звичайно дуже короткі, товсті, надземні, з довгими листками. Стеблові л. в числі 2, ланцетні. Суцв. скупчено-зонтичне, згодом стає нещільним, з 20—25 кошиків. Акладій 2—5 мм завд. Кв. темно-жовті. 2^, 40—70 см. Цв. VI —VII.
80. Н. в. невиразний — H. subam-
biguum N. P.
На луках. — В Прикарпатті і на Зах. Поліссі.
— Кількість залозок на листочках обгорток значно перевищує кількість волосків або є лише залозки. Л. опушені б.-м. короткими, м’якими волосками. Пагони тонкі, короткі, нібито зачаткові. Стеблові л. в кількості 3—4, вузьколанцетні. Суцв. зонтично- волотисте, скупчене, згодом стає менш щільним, з 10—40 кошиків. Акладій 3—10 мм завд. Кв. світло-жовті. 2д, 45—70 см. Цв. VI — VII.
81. Н. в. скупчений — H. glomeratum (Fr.) N. P. (H. ambiguum Ehrh. subsp.
glomeratum Zahn).
На луках і галявинах, на сухих місцях.— В Розточчі-Опіллі, на Поліссі і в Лісостепу.
84. (79). Волоски по всій рослині б.-м. довгі, 1—6 мм завд.; листочки обгорток і квітконосів б.-м. рясноопушені простими волосками, проте частіше розсіянозалозисті. 2д, ЗО—40 елі. Цв. VI —VII.
82. Н.в. н а п і в з о н т и ч н и й — H. cy¬
mosum L.
На сухих відкритих галявинах, на схилах, вапняках і крейді, по узліссях.— В б. ч. УРСР, крім півдня Степу і Криму.
— Волоски по всій рослині короткі, рідко довші за 1 мм; листочки обгорток і квітконосів звичайно без значного опушення, іноді без волосків, проте звичайно залозисті. Зірчасте опушення рослини досить рясне. 2д, 30—100 см. Цв. VI — VII.
83. Н. в. зонтикоподіний — H. cymigerum Rchb. (H. cymosum subsp.
cymigerum N. P.).
В сухих світлих лісах, на піщаних галявинах часто.— В Розточчі-Опіллі, на Поліссі (в півд. частині рідко), в Лісостепу і на півночі Степу звичайно.
85 (78). Суцв. волотисто-зонтичне, спочатку б.-м. стисле, з коротким, що складає
742


15% довжини стебла, акладієм, звичайно з багатьох кошиків — (5) 15—40 95
— Суцв. високо- або глибоковилчасте, з більш довгим акладієм, з небагатьма кошиками. Л. зісподу нерідко зірчастоопушені ...86
86. Суцв. нещільноволотисте або високо- вилчасте, з 7 (3—20) кошиками. Акладій до 20% довжини стебла 87
Мал. 553. Нечуйвітер напівзонтичний:
1 — загальний вигляд рослини, 2 — листочок обгортки.
— Суцв. глибоко-, рідше високовилчас- те, з 2—3 (6) кошиками. Акладій довгий, 20—90% довжини стебла. Л. зісподу густо- зірчастоопушені 92
87. Л. розсіяно- або иегустоопушені ...88
— Л. опушені густіше 90
88. Л. розсіяноопушені (здаються го¬
лими). Пагони видовжені, тонкі. Прикореневі л. ланцетні, тупі, з шипиком, сизі. Стебловий л. один або немає зовсім. Суцв. нещільно- волотисте, з 2—5 кошиками. 2д, 20—25 см. Цв. VI—VII.
84. 	Н. в. несправжньовушко- в и й — Н. pseudoauricula N. Р.
На луках.— В Карпатах, Прикарпатті, Розточчі-Опіллі.
— Л. опушені густіше 89
89. Акладій короткий, в середньому 2— 3% довжини стебла. Приймочки жовті. Л. розсіяноопушені. Пагони видовжені, до 15 см завд., тонкі, з 4—8 лопатчастими листками. Стеблових листків 1—4, ланцетних. Суцв. щільноволотисто-зонтичне, з 4—20 кошиками. Кв. темно-жовті. 2д, 20—60 см. Цв. VI— VII.
85. 	Н. в. лопатчатолистий — H. spathophyllum N. P. (H. pratense Tausch х H. auricula Lam. et DC.)
Мал. 554. Нечуйвітер збиваючий:
1 — загальний вигляд рослини, 2 — кошик, З— листочок обгортки, 4 — верхня частина листка.
На вогкуватих луках, узліссях.— В Карпатах і Прикарпатті.
— Акладій в середньому 12 (3—20)% довжини стебла. Приймочки темнуваті. Л. опушені слабо, зверху без зірчастого пушку, зісподу розсіяноопушені. Пагони видовжені до 10 см завд., тонкуваті. Стеблових листків 1—2. Суцв. досить нещільно волотисте або високовилчасте, з 2—10 кошиків. Кв. жовті, крайові — червоносмугасті. 2д, 15—50 ель Цв. VI —VII.
86. 	Н. в. чорнуватоголови й— Н. subnigriceps Zahn.
На луках, пасовищах і парових полях.— В Карпатах і Прикарпатті.
90 (87). Зірчасте опушення листків зісподу рясне. Л. сизі. Листочки обгорток майже без волосків або розсіянозалозисті. Приймочки брудно-жовті. Суцв. високовилчасто- волотисте, з 2—5 (10) кошиків. Акладій 743


10—13 мм завд. Стеблових листків 1—2 при основі стебла. 2д, 15—50 см. Цв.У! —VII.
87. 	Н.в. збиваючий — H. apatelium N. P. (Н. floribundum X Н. pilosella Zahn). На узліссях лісів і по чагарниках.—
В Карпатах і Прикарпатті.
— Зірчасте опушення на листках зісподу розсіяне або негусте. Листочки світло-зелені або трохи сизуваті.Приймочки жовті.:.91
Мал. 555. Нечуйвітер татрянський:
1 — загальний вигляд рослини, 2 — стебло під суцвіттям, 3 — стебло нижче, 4 — кошик, 5 — квітка, 6 — сім’янка з чубком.
91. Кількість волосків на листочках обгорток значно перевищує кількість залозок (у відношенні 4/5 : х/5). Залозки поодинокі. Обгортки 10—11 мм завд. Листочки обгорток і квітконоси досить рясно вкриті білими або рижуватими волосків. Суцв. нещільноволотисте, з 3—7 кошиків. Акладій 6—18 мм завд. Кв. жовті. 2д, 15—35 см. Цв. VI — VII.
88. 	Н. в. с у х о ц в і т н и й — H. gna- phalium N. P. (H. prussicum N. P. subsp.
gnaphalium Zahn).
На луках і узліссях.— В Карпатах, Прикарпатті і Розточчі-Опіллі (Львівська обл.).
— Волоски і залозки на листочках обгорток приблизно в однаковій кількості. Обгортки 8—10 мм завд. Приквітки сірі. Листочки обгорток вузькі, з білуватою або зеленуватою, вузькою облямівкою. Суцв. нещільноволотисте до високовилчастого, з 3—12 кошиків. Акладій 12—75 мм завд. Кв. жовті, нерідко з червонуватими зубцями або одноколірні. 2/., 15—45 см. Цв. VI — VII.
89. 	Н. в. пруський — H. prussicum N. Р.
На луках, узліссях і як бур’ян на парових полях.— В Карпатах, Прикарпатті і Розточчі- Опіллі.
92 (86). Акладій 10—50% довжини стебла. Суцв. високо- або глибоковилчасте . .93
— Акладій 70—90% довжини стебла.
Суцв. глибоковилчасте 94
93. 	Волоски і залозки на листочках обгорток приблизно в однаковій кількості. Листочки обгортки розсіяно- або негустоопушені
Мал. 556. Нечуйвітер вусиковий.
Пагони досить видовжені, тонкі. Суцв. глибоковилчасте, з 2—3 кошиків. 2/., 15—40 см. Цв. VI —VII.
90. Н. в. татрянський — H. tatren-
se N. P.
На гірських луках.— В Карпатах (хр. Чор- ногора).
— Залозок на листочках обгорток значно більше, ніж волосків. Листочки обгортки більш опушені, помірно залозисті, ряснозір- частоопушені. Пагони видовжені, товстуваті, нерідко гіллясті або флягелоподібні. Суцв. високовилчасте, з 2—5 кошиків. 2д, 20— ЗО см. Цв. VI —VII.
91. Н. в. вусиковий — H. flagellare (Willd.) N. P. (H. stoloniflorum SchlechL). На луках і узліссях.— В Карпатах, Прикарпатті, Розточчі-Опіллі, на Поліссі і в Лісостепу.
94 (92). Обгортки 9—12 мм завд. Пагони видовжені, до 15 см завд., тонкі, пухнаті, з листками (до 9), як у H. pilosella. Прикореневі л. в кількості 2—14, ланцетні, тупуваті, зелені, до 11 см завд. Суцв. глибоковилчасте, з 1—2 (3) кошиків. Він. жовті, крайові кв. 744


звичайно яскраво-червоносмугасті. 2д, 10— 35 см. Цв. VI — VII.
92. Н. в. пониклий — H. cernuifor- me N. Р.
На луках і узліссях.— На Поліссі. Гібри- догенний вид.
— Обгортки 7—8 мм завд., з незначно залозистими листочками. Пагони видовжені, тонкі, помірноопушені, з розставленими листками. Прикореневі л. здебільшого широколанцетні, тупі до гострих. Суцв. глибоковилчас-
Мал. 557. Нечуйвітер оранжово-червоний:
1 — загальний вигляд рослини, 2 — стебло під суцвіттям, 3 — квітка, 4 — кошик, 5 — листочок обгортки, 6 — сім’янка.
те, з 2—3 кошиків. Він. жовті, з короткими язичками. 10—20 см. Цв. VI —VII.
93. Н. в. д р і б н о к у л е в и д н и й —
Н. microsphaericum Zahn (Н. piloselliflorum subsp. microsphaericum Zahn).
На сухих трав’янистих місцях.— На Поліссі.
95 (85). Всі кв. червоні або внутрішні яскраво-оранжові, а крайові — б.-м. пурпурові. Пагони двох типів: підземні тонкі, бліді і надземні — тонкі, з досить крупними, рівновеликими, нерідко зближеними в розетку, що укорінюється, листками, подібними до прикореневих. Прикореневих листків 2—6, до 17 мм завд., довгасто-лопатчастих або язико- видних до ланцетних, цілокраїх, чисто-зелених, м’яких; стеблових листків 1—4, ланцетних. Суцв. волотисто-зонтичне, спочатку скупчене, а згодом нещільне, з 2—12 (25) кошиків. 2}. , 20—60 см. Цв. VI —VII.
94. 	Н. в. оранжово-че рвони й—
H. aurantiacum L.
На гірських луках.— В Карпатах звичайно.
— Всі кв. жовті, одноколірні або крайові зовні б.-м. слабо пурпуровосмугасті або лише зубчики їх червонуваті 96
Мал. 558. Нечуйвітер онезький:
1 — загальний вигляд рослини, 2 — середня частина стебла, 3 — стебло під суцвіттям, 4 — кошик, 5 — листочок обгортки, 6 — квітка, 7 — сім’янка з чубком.
96. Опушення стеблових листків рясне до
розсіяного. Л. світло-зелені 97
— Опушення листків незначне. Л.^сизо- зелені або сизі 100
97. Волоски на листках короткі, 0,3— 1 мм завд. Обгортки 5—7 мм завд., циліндричні, з усіченою основою. Пагони двох типів: переважно підземні, тонкі, бліді, з лусковидними зачатковими листками, дуже ламкі і надземні з рівновеликими, зближеними в пучок листками. Л. чисто-світло-жовті, з обох боків рясно вкриті волосками, 0,3—1 мм завд. 2/., 30—70 см. Цв. VI —VII.
95. Н. в. онезький — H. onegense
Nord.
На лісових галявинах і узліссях, на луках, болотах. — В Карпатах, Прикарпатті, на Поліссі і в Лісостепу.
745


Від H. pratense L. відрізняється, крім коротких волосків, ще майже вдвоє густішим опушенням.
— Волоски на листках 1,5—3 мм завд.
98
98. 	Листочки обгорток досить широко- світлооблямовані, темні. Пагони видовжені,
Мал. 559. Нечуйвітер лучний:
/ — загальний вигляд рослини, 2 — частина стебла, 3 — кошики, 4 — квітка, 5 — листочок обгортки, 6 — сім’янка з чубком.
б.-м. товстуваті. Прикореневих листків 2—10, з них зовнішні оберненояйцевидні, інші — довгасті, гоструваті, трохи дрібнозубчасті; стеблових листків 2—3. Кв. темно-жовті. 2/., ЗО—80 см. Цв. VI —VII.
96. 	Н. в. горбкуватий— Н. colliniforme N. Р.
На луках і узліссях.— В Карпатах, на Поліссі і в Правобережному Лісостепу.
— Листочки обгорток майже не облямовані 99
99. 	Крайові кв. зовні з незначними червонуватими смужками. Пагони видовжені, тонкі. Прикореневі л. ланцетні або довгасті, світло-зелені, з обох боків вкриті розсіяними волосками 2—3 мм завд., зверху без зірчастого пушку, зісподу з розсіяним. 2/, 20— 60елі. Цв. VI—VII.
97. 	Н.в. судетський — H. sudeto- rum N. P. (H. pratense Tausch subsp.
sudetorum Zahn).
На гірських луках — по узліссях.— В Карпатах і Прикарпатті.
— Всі кв. жовті. Пагони двох типів: підземні тонкі, довгі, до 20 см завд., бліді, з лусковидними зачатками листків і надземні — недовгі, що мають здатність укорінюватися, із складеними розеткою рівновеликими, досить подібними до прикореневих, листками. Прикореневі л. еліптичні до довгасто-ланцетних, до 26 см завд., світло-тра-
в’яно-зелені, зверху і по краях розсіяно-, зісподу помірно-, а по жилці рясно-, зверху без пушку, зісподу розсіянозірчастоопушені. 2/., 30—100 см. Цв. VI — VII.
98. Н. в. лучний — H. pratense
(Tausch) Zahn На луках і по галявинах.— В Карпатах Прикарпатті, Розточчі-Опіллі, на Поліссі і в Лісостепу.
100 (96). Квітконоси з розсіяними волосками. Обгортки 7,5—8,5 мм завд., яйцевидні, з усіченою основою, з листочками гострими, чорними, з світлою облямівкою. Пагони тонкі, нерідко частково напівпідземні. Прикореневі л. довгасто-ланцетні, хвилясті, сизі. Суцв. скупчене, зонтично-волотисте, з 6—20 кошиків. Кв. темно-жовті. 2l, 20—65, см. Цв. VI —VII.
99. Н. в. гірський — H. regiomonta- num N. P. (H. flori bundum subsp. regiomon-
tanum Zahn).
746


Fla вогкуватих луках.— В Карпатах і Прикарпатті.
— Квітконоси без волосків або з поодинокими волосками 101
101. 	Р. з видовженими тонкими висхідними плітями, подібними до бічних стебел. Л. з обох боків з поодинокими волосками ближче до країв. Суцв. волотисто-зонтичне, згодом менш щільне, з 3—25 кошиків; ак-
Мал. 561. Нечуйвітер шведський:
І — загальний вигляд рослини, 2 — листочок обгортки.
ладій 5—7 мм завд. Кв. золотисто-жовті, іноді з червонуватими зубцями. 2/, 20—60 см. Цв. VI — VII.
100. 	Н. в. р я с н о к в і т у ч и й —
H. floribundum N.P.
На вогкуватих торф’янистих луках, пасовищах, вздовж доріг.— В Карпатах, Прикарпатті, Розточчі-Опіллі, на Поліссі і в Лісостепу.
—Р.з повзучими облиствленими пагонами, що ніколи не утворюють плітей. Л. зверху без волосків, волоски лише по краях і зісподу по жилці. Суцв. нещільноволотисте, з 2—6 кошиків; акладій 4—12 мм завд. Кв. темно- жовті, іноді з чорнуватими зубцями. 2/., 10— 75 см. Цв. VI —VII.
101. 	Н. в. шведський — H. suecicum
(Fr. ) N. P.
На сирих луках.— В Карпатах і Прикарпатті .
102 (1). Р. на час цвітіння звичайно без прикореневих листків і нерідко із зів’ялими нижніми стебловими листками. Стеблові л. звичайно численні ... ... .103
— Ст. при основі звичайно з багатолистою розеткою прикореневих листків. Стеблових листків небагато або їх немає зовсім, рідко листків багато, відстояних один від одного 118
103. Обгортки і квітконоси без залозок або залозок дуже мало, дрібних. Стеблові л. сидячі із звуженою основою, рідко середні й верхні із заокругленою або широкою, інколи стеблообгортною основою, ніколи не скрипковидні. Зубці язичка невійчасті ...106
— Обгортки і квітконоси ряснозалозис- ті. Середні стеблові л. сидячі, з широкою або ясностеблообгортною основою, над якою скрипковидно стягнуті, зісподу л. з сітчастим жилкуванням. Зубці язичка війчасті...104
104. Квітконоси ряснозалозисті. Стебло¬
ві л. (переважно середні) звичайно виразно скрипковидні, тобто з розширеної стеблообгортної основи перетягнуті, а потім ланцетовидно розширені, загострені .105
— Квітконоси без залозок і волосків (або їх дуже мало). Стеблові л. в кількості 15—20 (ЗО), довголанцетні до ланцетних, нижні — звужені в черешок, всі інші — широколан- центні до еліптично-ланцетних, сидячі, з широкою, дещо стеблообгортною основою, загострені, ледве дрібнозубчасті або з 1—2 глибокими зубцями, світло-зелені. 2/., 50—100 см. Цв. VIII.
102. FI. в. конічний — H. conicum
Arv.-Touv.
На схилах гір.—В Карпатах і Прикарпатті.
105. Суцв. волотисте з 9 (4—17) кошиків, частково недорозвинутими. Квітконоси помірно залозисті і повстисті, без довгих волосків або з поодинокими волосками. Я. густоволосисті, темно-зелені, зісподу світліші, нерівно дрібнопилчасто-зубчасті. 2/., ЗО— 70сжЦв. VI —VIII.
103. Н. в. л а с к а в ц е л и с т и й —
H. bupleurifolium (Tauscfi) Juxip В лісах.— В Карпатах.
— Суцв. розлоговолотисте, з 16(7—37) кошиків. Квітконоси ряснозалозисті, майже без довгих волосків, повстисті. Л. впереміж дрібно- і крупнозубчасті, до верхівки загострені, зверху зелені, зісподу світліші, з обох боків помірно опушені короткими волосками. 2д, 30—80 см. Цв. VII — VIII.
104. Н. в. ласкавцелистовид-
н и й — Н. bupleurifolioides Zahn.
В лісах.— В Карпатах.
106 (103). Стеблові л. численні . . .110
— Стеблові л. нечисленні. Листочки обгорток притиснуті. Р. здебільшого слабово- лосисті. Стеблові л. розміщені на стеблі рівномірно. Обгортки середні (8—11 мм завд.) Сім’янки темні .107
107. 	Р. слабооблиствлені. Прикореневих л. немає або в кількості 1—2, яйцевидні до широколанцетних, нерідко великі, до 20 см завд. черешкові, при основі тупозубчасті. Суцв. розлоговолотисте, з 10—20 кошиків. Ст. 747


здебільшого забарвлене, волосисте, вгорі з зірчастим опушенням. 21, ЗО—70 см. Цв. VII —VIII.
105. Н. в. Кнафа — H. Knafii Сеіак.
В лісах.— В Карпатах і на Правобережжі.
— Р. з іншим комплексом ознак . .108
108. Л. з гостропилчасто-зубчастими і дещо загостреними всередину краями, із звуженою основою, довгозагострені, зверху без волосків, зісподу по жилці густоопушені. Приймочки темні. Обгортки 9 мм завд. з листочками тупими, темними, без зірчастого пушку. 2д, 30—100 см. Цв. VII — VIII.
106. Н. в. жорсткий — H. rigidum
Hartm.
В лісах.— В Карпатах, Прикарпатті і на Правобережжі.
— Л. по краю глибокозубчасті (з довгими і короткими зубцями впереміжку) . .109
109. Приймочки жовті або зеленуваті, згодом буріючі. Ст. майже голе, в нижній третині фіолетово забарвлене, вгорі б.-м. повстисте. Прикореневі л. на час цвітіння здебільшого засохлі; стеблові л. в кількості 7—13 (40), ланцетні, нижні — великі (до 26 елі завд.), відтягнуті в довгий черешок, загострені, розсіяноопушені короткими, 0,5—1 мм завд., волосками, середні — короткоклино- видночерешкові, майже сидячі, всі — зубчасті. Суцв. волотисте, довгогіллясте, з 20—40 кошиками. 2/., 50—100 см. Цв. VII—VIII.
107. Н. в. г л а д е н ь к и й — H. laeviga-
tum Willd.
На пісках, по узліссях борів і в ялинових лісах.— В Закарпатті, Карпатах, Прикарпатті, на Поліссі і в Лісостепу.
— Приймочки бурі або темні. Ст. при основі пурпурове і нерідко густо- і довгово- лосисте, вище слабоопушене, а вгорі майже зовсім без довгих волосків, розсіяно повстисте. Прикореневі л. на час цвітіння або засохлі, або в числі 2—4, зближені в несправжню розетку, довгасті, стеблові л. в кількості 6—15 (ЗО), ланцетні, нижні — відтягнуті в короткий клиновидний черешок, всі світло-зелені, зісподу сизуваті. Суцв. неглибоковолотисте, з небагатьох кошиків. 21, ЗО—100 см. Цв. VII —VIII.
108. 	Н. в', тризубчастий — H. tridentatum Fr.
На узліссях.— В Карпатах зрідка.
110 (106). Стеблові л. досить численні, здебільшого вузькі, всі — однорідні, із звуженою основою. Листочки обгорток тупі, майже завжди голі, зовнішні з відігнутими верхівками. Квітконоси з зірчастим пушком. Суцв. зонтиковидне, донизу ж нерідко волотисто-щитковидне. 21, 10—130 см. Цв. VIII— IX.
109. 	Н. в. зонтичний — H. umbella- tum L.
На пісках, по сухих луках і відслоненнях, в світлих лісах.— Майже по всій УРСР, за винятком Криму.
— Стеблові л. широкі, середні і верхні здебільшого з розширеною основою або навіть злегка стеблообгортні. Краї альвеол квітколожа довготорочкуватозубчасті. Листочки обгорток притиснуті 111
Мал. 562. Нечуйвітер зонтичний:
1 — загальний вигляд рослини, 2 — верхня частина листка, 3 — листочок обгортки.
111. Квітконоси голі, як і листочки об¬
горток. Л. лише по краях щетинисті, зісподу з сітчастим жилкуванням. Приймочки жовті 112
— Квітконоси повстисті. Листочки обгорток майже завжди з залозками. Л. зісподу з випинаючими жилками, але без сітчастого жилкування. Приймочки темні, досить рідко жовті 113
112. Р. без зірчастого опушення. Л. сизо- зелені, зісподу з добре виявленим сітчастим жилкуванням. Ст. просте, в нижній частині фіолетово забарвлене і вкрите б.-м. густо 1,5—3 мм завд. відстояними шорсткими волосками або все голе, з багатим вмістом молочного соку. Стеблові л. численні (20—ПО), яйцевидні до ланцетних. Суцв. волотисте або щитковидно-волотисте, з '6—150 кошиками. 2д, 30—120 см. Цв. VII — VIII.
НО. Н. в. отруйний — H. virosum Pall.
На степах, по узліссях лісів, на кам’янистих схилах гір.— В Лісостепу, Степу і Криму.
— Лише квітконоси іноді розсіянозір- частоопушені. Л. злегка голубувато-зелені, зісподу з невиразним сітчастим жилкуванням. Ст. товсте, міцне, нерідко з шорсткими волосками. Стеблові л. численні, сизуваті, яйцевидні до ланцетних. Суцв. зонтиковидне
748


Мал. 563. Нечуйвітер отруйний:
! — загальний вигляд рослини, 2 — частина стебла, 3 — листок, 4 — листочок обгортки, 5 — крайова квітка збоку.
або зонтиковидно-волотисте, з 4—50 кошиків. 4, 70—150 ел. Цв. VII — VIII.
111. Н. в. могутній —H. robustum Fr.
В степах, на кам’янистих схилах і відслоненнях різних порід.— В Лісостепу і Степу і в Криму.
113 (НІ). Обгортки і квітконоси з довгими волосками і залозисті. По краю л. з дрібними залозками. Ст. в нижній половині досить густошорстковолосисте. Стеблові л. в кількості ЗО—50, зверху темно-зелені, зісподу світліші або фіолетово забарвлені, середні — з дещо звуженою, верхні — з яйцевидно- заокругленою основою, майже всі цілокраї або шипиковидно-зубчасті. 2/, 50—120 см. Цв. IX — X.
112. Н. в. с к а б і о з о в и д н и й —
H. scabiosum Sudre На узліссях листяних лісів.— В Карпатах і Прикарпатті.
— Обгортки і квітконоси лише з дуже дрібними залозками. Л. по краях майже
без дрібних залозок 114
114. Приймочки жовті 115
— Приймочки темні 116
115. Л. досить широкі, особливо середні, ланцетні до овальних з короткими і гоструватими зубцями, дещо зірчастоопушені, темно-зелені, зісподу нерідко фіолетово забарвлені. 4, 60—120 см. Цв. IX — X.
113. Н. в. золотистий — H. aura¬
tum (Fr.) Juxip На узліссях листяних лісів.— В Гірському Криму.
— Л. значно вужчі, довгасто- або яйцевидно-ланцетні, до основи звужені, сидячі, вгорі поступово або раптово зменшуються, неправильно дрібнопилчасто-зубчасті, з загостреною верхівкою, зверху голі, верхні — без довгих волосків, зірчастоопушені, світло- зелені. 2д, 50—90 см. Цв. VIII —IX.
114. Н. в. б а с к с ь к и й — H. vasconi-
cum (Jord.) Juxip На узліссях.— В Гірському Криму.
116 (114). Листочки обгорток без залозок. Середні стеблові л. із заокругленою основою, сидячі, загострені, еліптично-ланцетні; верхні — яйцевидні і часто дрібні; всі здебільшого мало-, неправильно- і коротко- зубчасті, зверху майже голі. Суцв. волотисто- зонтиковидне, довгогіллясте. 2д, ЗО—100 см. Цв. IX— X.
115. Н. в. блукаючий — H. vagum
(Jord.) Juxip На узліссях гірських лісів.— В Карпатах і в Криму.
— Листочки обгорток з б.-м. рясними залозками 117
117. Л. цілокраї, нижні широкояйцевид- но-ланцетні, середні — широкояйцевидні, темно-зелені. Суцв. волотисто-зонтиковидне. 2д, 60—120 см. Цв. IX — X.
116. Н.в. гіллястий — H. virgulto¬
rum Jord.
На узліссях, переважно листяних лісів, по чагарниках.— В Карпатах, Розточчі-Опіллі, на Поліссі і в Лісостепу.
— Л. зубчасті, нижні — великі, еліптичні до яйцевидно-ланцетних, середні — до широкояйцевидно-ланцетних. Суцв. волотисте, з довгими дрібнолистими гілками. 4, 50—120 см. Цв. IX — X.
117. Н. в. ліонський — H. lugdunen-
se Rouy На узліссях листяних лісів.— В Прикарпатті і Розточчі (Львів).
118 (102). Вся р. вкрита дрібними залозками з домішкою простих волосків. Суцв. з одного кошика або вилчасторозгалужене з декількох кошиків. Кошики здебільшого великі, обгортки волохаті від довгих волосків, але без зірчастого опушення 119
— Р. в різних комбінаціях вкриті волосками, залозками, а також зірчастим пушком 130
119. 	Приймочки жовті. Зовнішні листочки обгорток частково крупніші за інші, листовидні. Волоски світлі, з досить короткою темною основою. Пластинка л. переходить в черешок поступово. Ст. 10—20 см завв., майже завжди з одним кошиком 120
— Приймочки здебільшого темні до чорних, дуже рідко жовті. Листочки обгорток всі однакові, щільно притиснуті. Волоски з коротким світлим вістрям і з помітною темною основою. Пластинка листка звичайно пере749


ходить в черешок, зрідка поступово. Ст. 10— 50 см завв., кошиків звичайно 2—10 . . .123
120. 	Р. світло-зелена. Приймочки жовто- бурі, з часом темніють. Прикореневі л. відтягнуті в довгу основу або в ширококрилатий черешок; зовнішні — еліптичні; внутрішні — ланцетні, іноді наперед загнуто-зубчасті. Обгортки 18—20 мм завд., досить широкі. 2/, 15—35 см. Цв. VII — VIII.
118. 	Н. в. гострокінцевий—Н.
apiculatum Tausch На лісових галявинах.— В Карпатах.
Мал. 564. Нечуйвітер голий:
1 — загальний вигляд рослини, 2 — стебло під суцвіттям, 3 — кошик, 4 — квітка, 5 — листочок обгортки, 6 — сім’янка з чубком, 7 — волосок чубка.
— Р. темно- або брудно-зелені. Приймочки завжди жовті 121
121. 	Обгортки усічені, ширина їх перевищує довжину. Стеблових листків 1—3. Ст. у вигляді стрілки, з одним кошиком. Прикореневі л. довгі, оберненояйцевидні, довгасто-лопатеві або вузько-довгасто-ланцетні, відтягнуті в довгий, ширококрилатий черешок, кучеряво-хвилясті. Зубці віночка війчасті. 2д, 10—30 см. Цв. VII —VIII.
119. 	Н. в. чорноголовий — Н.
melanocephalum Tausch
На альпійських і субальпійських луках.— В Карпатах.
— Обгортки яйцевидні або напівкулясті, довжина їх більша ширини 122
750
122. 	Ст., л. й суцв. рясноопушені. Обгортки 14 (12—18) мм завд., майже чорні, опушені досить густо сірими або темними волосками і залозками. Прикореневих листків 7 (3—12), зовнішні з них звичайно дрібні, округлі, внутрішні — від коротких до досить довгих (до 15 см завд.), оберненояйцевидних, з хвилястим краєм і складчастою верхівкою, світло- або темно-зелені. 2/., 10—ЗО см. Цв. VII — VIII.
120. Н. в. альпійський — Н. аїрі-
num L.
На субальпійських і альпійських луках, серед скель.— В Карпатах (Чорногора).
— Ст. і л. незначно, листочки обгортки помірно волосисті. Обгортки 11 (9—14) мм завд., овальні, помірно коротковолосисті з дрібними залозками. Прикореневі л. оберненояйцевидні, довгасті або лопатчасті, б.-м. вузькі, відтягнуті в довгий черешок; оливково-зелені, цілокраї або злегка дрібнозубчасті. 4, 5—25 см. Цв. VII —VIII.
121. Н. в. голий — H. gymnogenum Zahn(H. alpinum L. varsubglabrum Schur).
На субальпійських і альпійських луках.— В Карпатах (г. Пікуй, Чорногорський гірський масив).
123 (119). Кошик один. Стеблових листків 2—3, довгастих, сидячих, із звуженою основою, нижній л. дещо зубчастий, інші гострі, переходять у верхівкові листки. Зовнішні прикореневі л. короткочерешкові, яйцевидні або лопатчасті, майже цілокраї, внутрішні — довго відтягнуті, довгасті до вузьколанцетних, тупі з шипиком або загострені, зубчасті, з розсіяними волосками. 2д, 10— 40 см. Цв. VII — VIII.
122. 	Н. в. о м а н н и й— H. decipiens Tausch.
На субальпійських і альпійських луках.— В Карпатах (Чорногорський масив).
— Кошиків 4—6 (15). Пластинка листка різко відмежована від черешка, основа пластинки б.-м. різко звужена або усічена чи серцевидна. Суцв. нещільноволотевидне ...124
124. Суцв. з 4 (2 — 12) кошиків, висо¬
ковилчасте до розлоговолотистего. Стеблових листків 1—2 125
— Суцв. з 6 (1—15) кошиків, розлоговолотисте. Стеблових листків 3—4 . . . .127
125. Волоски на листочках обгорток нечисленні або чорні. Листочки обгорток рясно- і крупнозалозисті. Суцв. розлоге, вилчасто- волотисте (іноді до половини довжини стебла), з 3—6 кошиків. Прикореневі л. широко- або довгасто-яйцевидні, тупуваті; внутрішні — дозгасто-ланцетні, звужені в черешок. 2д, 20—50 см. Цв. VII — VIII.
123. 	Н. в. чорнуватий — H. subnigrescens Fr.
На субальпійських луках.— В Карпатах.
— Волоски на листочках обгорток від рясних до помірних 126
126. Обгортки 12—16 мм завд.; кількість залозок на листочках обгорток вчетверо перевищує кількість волосків. Л. розсіяно- опушені. Прикореневих листків 4 (2—7), яйцевидно-ланцетних, нерідко до 15 см завд.,


відтягнутих в черешок, грубо і неправильно зарубчасто-зубчастих, розсіяно- і короткоопу- шених волосками 1 мм завд. 21, 15—40 см. Цв. VII —VIII.
124. 	Н. в. чорніючий — H. nigrescens Willd.
На субальпійських і альпійських луках.— В Карпатах.
— Обгортки 10—13 мм завд.; кількість залозок на листочках обгорток уп’ятеро пере-
Мал. 565. Нечуйвітер чорнуватий:
/ — загальний вигляд рослини, 2 — стебло біля розгалуження, 3 — листок.* 4 — листочок обгортки.
вищує кількість волосків. Л. рясноопушені, широкі. Прикореневих листків до 8, зовнішні з них овально-еліптичні, усічені або різко звужені в черешок, тупі, решта довгасті до довгасто-ланцетних, поступово звужені в довгий черешок, з волосками 1 —1,5 мм завд. і з дрібними залозками по краях. 2/., 15— 75 см. Цв. VII —VIII.
125. 	Н. в. темнуватий — H. atrel-
» lum Zahn
В субальпійському і альпійському поясі.— В Карпатах.
127 (124). Стеблових л. 2—6; прикореневі л. відсутні або їх мало; опушення листків до рясного. Обгортки великі, 12—15 мм завд., напівкулясті, їх листочки опушені помірно волосками і рясно залозками. Суцв. вилчасто-волотисте, з 1—3 (10) кошиків. Він. золотисто-жовті, нерідко трубчасті, зубці трохи війчасті. 21, 12—25 см. Цв. VII — VIII.
126. Н. в. Ф р і ц а — H. Fritzei F.
Schultz На субальпійських і альпійських луках.— В Карпатах.
— Р. мало облиствлені 128
128. Стеблових листків 2 (іноді 3 або їх немає зовсім). Листочки обгорток з помірною кількістю волосків і залозок, по краях рясно зірчастоопушені; обгортки 11—13 мм завд., яйцевидні, згодом напівкулясті. Суцв. висо- ковилчасте або розлоговолотисте, з 2—10 кошиків. 2/., 15—50 см. Цв. VII — VIII.
127. Н. в. р о г а ч і в с ь к и й — Н. го-
hacsense Kit.
В субальпійському і альпійському поясі.— В Карпатах (г. Піп Іван Мармарошський).
— Стеблових листків 1—5. Листочки обгорток опушені незначно, майже без зірчастого опушення 129
129. Залозок на листочках обгорток багато. Приймочки темні. Л., як і ст., рясноопушені. Обгортки 10—12,5 мм завд. Кв. нерідко трубчасті. Суцв. вилчасто-волотисте, з 3—8 (10) кошиків. 21, 25—35 см. Цв. VII —VIII.
128. Н. в. л о м н и ц ь к и й — H. lomni-
cense Woloszcz.
На субальпійських і альпійських луках.— В Карпатах.
— Залозки на листочках обгорток до рясних. Приймочки жовті (до темних). Л. опушені помірно. Ст. б.-м. по всій довжині залозисте і зірчастоопушене. Обгортки 8—11 лї.и завд. Кв. язичкові. 21, 20—35 см. Цв. VII—VIII.
129. Н. в. Крашана — H. Krasanii
Woloszcz.
На субальпійських і альпійських луках.— В Карпатах.
130 (118). Листочки обгорток неправильно- черепитчасті, внутрішні майже однакової довжини, зовнішні здебільшого короткі і звичайно без помітного переходу до внутрішніх. Л. зелені, рідше сизувато-зелені, опушені м’якими кучерявими волосками, без дрібних залозок. Приймочки здебільшого темні 131
— Листочки обгорток б.-м. правильно- черепитчасті 153
131. Квіток в кошику 20—45. Обгортки
7—8 мм завд., листочки обгорток світло-зелені або в крайньому разі яскраво-зеленообля- мовані, ряснозалозисті, без волосків або з незначною кількістю їх, майже без зірчастого опушення. Суцв. щиткоподібне. Чубок білий 132
— Квіток в кошику 50—80. Обгортки 9—11 мм завд., листочки обгорток темні. Чубок здебільшого брудно-білий 137
132. Стеблових листків 12 (8—20). Л. дещо стеблообгортні. Зубці язичка війчасті. Суцв. волотисте, на верхівці дещо зонтиковидне, з гілками дуговидно вгору відстояними. Обгортки 8—10 мм завд. 2l, 40—80 см. Цв. VII —VIII.
751


130. 	Н. в. п о к у т c ь к и й — H. pocuti- cum Woloszcz.
В гірських лісах.— В Карпатах.
— Листків на стеблі не більше 6 або їх зовсім немає. Л. нестеблообгортні. Зубці язичка без війочок 133
133. 	Кошики з 20—35 квіткок. Обгортки 7—8 мм завд.; листочки обгорток світло- зелені, без волосків і зірчастого опушення,
Мал. 566. Нечуйвітер трансільванський:
І — загальний вигляд рослини, 2 — листочок обгортки, 3 — стебло під суцвіттям.
але з рясними, тонкими, світлими залозками. Приймочки жовті. Л. і, здебільшого, ст. густоопушені. Ст. при основі червоно-буре і нерідко довго- і густоволохате, вгорі коротко- волосисте і розсіянодрібнозалозисте. 2ї, ЗО— 80 см. Цв. VI — VIII.
131. 	Н. в. т р а н с і л ь в а н с ь к и й— Н. transsilvanicum Heuff.
В гірських лісах.— В Карпатах.
— Кошики з 40—45 квіток. Обгортки 8—11 мм завд., листочки обгорток темні, але світло-зеленооблямовані. Обгортки незначно зірчастоопушені. Приймочки темнуваті. Опушення листків б.-м. рясне 134
134. Основа пластинки поступово звужена в черешок 135
— Основа пластинки усічена, серцевидна або різко звужена в черешок 136
135. Листочки обгорток незначно опушені й залозисті. Суцв. розлоговолотисте до високовилчастого. Прикореневих листків 3— 8, стеблових 2—4. 2/., 45—55 см. Цв. VII — VIII.
132. 	Н. в. сизий — H. caesigoenum Wolet Zahn На вапняках.— В Карпатах рідко.
— Листочки обгорток з поодинокими волосками, але досить ряснозалозисті. Суцв. волотисте. Прикореневих листків 2—3, стеблових 2—3 (6). 2д, 35—60 см. Цв. VI — VIII.
133. Н. в. яблоницький — H. jab-
lonicense Woloszcz.
В гірських лісах. — В Карпатах.
136 (134). Листочки обгорток здебільшого лише незначно опушені, з незначними тонкими темними залозками. Суцв. розлоговолотисте до високовилчастого. Прикореневих л. 4—8, стеблових — 2 або їх немає зовсім. 4, 15—60 см. Цв. VI — VII.
134. Н. в. несправжньорозд- воєний — Н. pseudobifidum Schur.
Переважно на вапняках— В Карпатах.
— Листочки обгорток без волосків, але з рясними тонкими, довгими, темними залозками. Суцв. волотисте або щитковидне. Прикореневих листків до 15, з досить довгими, майже волохатоопушеними черешками; стеблових листків 1—3 або їх немає зовсім. 2/., 30—70 см. Цв. VI — VIII.
135. Н. в. балка нський — H. prae¬
currens Vukot.
В світлих лісах.— В Карпатах.
137 (131). Суцв. волотисте або щитковидне. Л. здебільшого зелені, зрідка сизувато- зелені, переважно помітноопушені . . .138
— Суцв. вилчасторозгалужене, з прямостоячими гілками, переважно з небагатьма кошиками. Л. здебільшого сизі, малоопу- шені 150
138. Листочки обгорток і квітконоси з
б.-м. рясними волосками та з незначними до розсіяних залозками. Стеблових листків 3— 10, прикореневих листків на час цвітіння мало — 2—3 (0—10) 139
— Листочки обгорток і квітконоси здебільшого з б.-м. рясними добре розвинутими залозками, без волосків або з незначною кількістю їх 140
139. Прикореневий л. на час цвітіння, один, ланцетний, довговитягнутий до основи; стеблових листків 3, ланцетних, звужених до основи, гострих, розставлених. Суцв. висо- ковилчасте, з 3 кошиків. Обгортки 8 мм завд. 2д, 25—ЗО см. Цв. VII.
136. Н. в. .у ч а н с у с ь к и й —H. uczan-
ssuense Juxip. На’гірських схилах.— В Криму (між водопадом Учан-Су і г. Ай-Петрі в Ялтинському р-ні).
— Прикореневих листків 2—6. Стеблових листків 2—4 (7), ланцетних, 4—5-зуб- частих. Суцв волотисто-зонтичне, з 3—14 кошиків. Обгортки 8,5—10,5 мм завд. 2/., 25—80 см. Цв. VII — VIII.
137. Н. в. Бородіна — H. Borodia-
пшп Juxip В лісах.— На Поліссі.
752


140 (138). Стеблових листків (2) 3—10. Прикореневих листків на час цвітіння звичайно мало — 2—4 (0—10). Пластинка листка звужена в черешок 147
— Стеблових листків 1—2. Прикореневих листків на час цвітіння звичайно багато — 3—6 (1—13). Пластинка листка різко відмежована від черешка, основа її серцевидна, усічена або заокруглена. Суцв. щитковидне, із зігнутими вгору гілками 141
141. Листочки обгорток вкриті лише за¬
лозками (тільки іноді на верхівках листочків є 1—2 волоски) 142
— Листочки обгорток з волосками, від незначних до розсіяних і з розсіяними до помірних залозками, по краях з незначним зірчастим опушенням. Прикореневих листків З—8, зовнішні — оберненояйцевидні до яйцевидних, внутрішні — великі (до 25 см завд.); стеблові л. в числі 1 (3), вузьколанцет- ні, при основі розсіченозубчасті, довгастоза- гострені. Суцв. волотисте, із зігнутими вгору гілками, з 5—17 кошиків. 2/, 40—75 см. Цв. VI —VII.
138. Н. в. подібний — H. persimile
Dahlst.
На лісових галявинах.— На Поліссі.
142. Залозки на листочках обгорток помірні. Прикореневі л. в числі 2—6, яйцевидні, довгочерешкові, до 23 см завд., зубчасті, гострі, при основі майже лопатеві, відігнуті назад, темно-зелені; стеблових листків 1 (2), нижній з них яйцевидний. Суцв. щитковидне, з 3—8 кошиків. 2д, 35—60 см. Цв. V — VI.
139. Н. в. го ст р о з у б ч а сти ii —Н.
carcarophyllum К. Joh.
В світлих лісах.— На Поліссі.
— Залозки на листочках обгорток рясні 143
143. Залозки на листочках обгорток рясні 144
— Залозки на листочках обгорток досить рясні 145
144. Квітконоси розсіянозалозисті. Обгортки короткі, 8—9 мм завд., ширші від своєї довжини. Прикореневих листків 3—10, в добре розвинутій розетці; стебловий л. один, зрідка їх 2 або немає зовсім, розміщений по середині стебла. Суцв. волотисто-щитковидне, з 3—14 кошиків. 2д, 35—70 см. Цв. VI — VIII.
140. Н. в. прозорий — H. pellucidum
Laest.
В тінистих лісах.— На Зах. Поліссі, Прикарпатті і Карпатах.
— Квітконоси залозисті, залозки в значній кількості. Обгортка 9—10,5 мм завд. Прикореневих листків 5 (2—9), при основі з б.-м. великими зубцями, нерідко відігнутими назад; стебловий л. 1, яйцевидно-довгастий, розміщений в нижній третині стебла. Суцв. щитковидне, з 10 (3—36) кошиків. 2д, 25— 70 см. Цв. VI — VIII.
141. Н. в. те мнопр и й мочковий
—H. gentile Jord.
На узліссях, по чагарниках.— Зах. Поліссі, в Прикарпатті, Карпатах і в горах Криму.
145 (143). Залозки на квітконосах розсіяні. Прикореневі л. дрібно- і гостропилчас- ті, багато (5—7)-зубчасті, темно- або трав’янисто-зелені, зісподу сріблясто-сизі. Стебловий л. звичайно 1. Приймочки брудно-жовті або темні. 2/, 40—70 см. Цв. VI — VII.
142. Н. в. п и л ч а с т о л и с т и й —.
Н. serratifolium Jord.
В світлих лісах.— Зах. Поліссі, в Прикарпатті і Карпатах.
— Залозки на квітконосах рясні. Л. великозубчасті. Приймочки темні . . . .146 146. Л. досить рясноопушені, глибоко- і гостробагатозубчасті. Ст. в нижній частині розсіяноопушене, вгорі розсіянозалозисте, дещо зірчастоопушепе. Прикореневих листків 5 (3—6), широкосерцевидно-яйцевидпих, округло-тупих до яйцевидно-довгастих, з серцевидною або усіченою основою, здебільшого великих, до 23 см завд., стебловий л. один. Суцв. щитковидне, з 4—20 кошиків. 2/, 45—60 см. Цв. VI —VII.
143. Н. в. вел и ко з у бч а сти й —
Н. grandidens (Dahl.) Juxip
В лісах.— На Зах. Поліссі і в Карпатах.
— Л. опушені досить рясно, з б.-м. великими зубцями лише при основі пластинки, оберненими назад. Прикореневі л. довгасто- яйцевидні, від невеликих до досить довгих, видовжені, взагалі ж широкі, з серцевидною основою, з черешками, коротшими за пластинку, нерівно і грубо (широкотрикутно) пил- часто-багатозубчасті. Стебловий л. один, яйцевидно-ланцетний. Суцв. волотисте, з незначною кількістю кошиків. 2д, ЗО—60 см. цв. VI—VII.
144. Н. в. лісовий — H. silvularum
Jord.
На узліссях лісів.— На Зах. Поліссі і в Карпатах.
147 (140). Пластинка.листка звужується в черешок поступово. Листочки обгортки і квітконоси з добре розвинутими, середнього розміру залозками, 0,4—0,6 мм завд . . .148
— Пластинка листка звужується в черешок здебільшого раптово. Обгортки і квітконоси з великими залозками, 0,7—1,2 дш завд., переважно без волосків або з поодинокими волосками 149
148. Ст. без залозок, з поодинокими волосками, майже голі. Прикореневих листків до 4, зовнішні — еліптично-лопатчасті, внутрішні — яйцевидно-ланцетні, пилчасто-зубчасті; стеблових листків,3—5, ланцетних, гострих, б.-м. помірно гостропилчасто-зубчастих. Обгортки 9—12 мм завд., з розсіяноза- лозистими листочками. 2д, ЗО—80 см. Цв. VII — VIII.
145. Н. в. покручений — H. festi¬
num Jord.
В лісах.— В Карпатах і Прикарпатті,
— Ст. вгорі з залозками, при основі помітно опушені волосками 1—2,5 мм завд., фіолетово забарвлені. Прикореневих листків З—6, нерідко великих, зовнішні — широкояйцевидні, б.-м. тупі, внутрішні — довгасто- ланцетні, звужені в довгий черешок, зісподу блідо-сизі; стеблові л. в числі 2—4, ланцетні,
48 424
753


злегка зубчасті, по краях з рідкими дрібними залозками. Обгортки 10—11 мм завд., з ряс- нозалозистими листочками. Zi, ЗО—70 см. цв. VII —VIII.
146. Н. в. тіньовий — H. umbrosum
Jord.
В лісах.— В Карпатах і Прикарпатті.
149 (147). Ст. 1,5 мм в діам., незначно опушене. Прикореневі л. в числі З, широко- ланцетні, з 5—7 розставленими трикутними гострими зубцями, яскраво-синьо-зелені, зісподу фіолетові; стеблових листків 4, широ- коланцетних. Суцв. вилчасто-волотисте, з 4 кошиків. Листочки обгорток трикутноза- гострені, помірно залозисті. 2д, ЗО—40 см. Цв. VI.
147. Н. в. м у к а ч і в с ь к и й — Н.
mukacevense Juxip
В дубових лісах.— В Закарпатті (окол. Мукачева).
— Ст. 2—4 мм в діам., при основі фіолетове, в нижній частині помірно вкрите волосками 2—3 мм завд., вгорі з поодинокими залозками. Прикореневі л. в числі 2—3, ланцетні, дрібнопилчасто-зубчасті; стеблові —в числі 4—5, ланцетні. Суцв. волотисте, з 4— 10 кошиків. Листочки обгорток ряснозало- зисті. 2д, 60—80 см. Цв. VI — VII.
148. Н. в. І г о ш и н о ї — H. Igoschinae
Juxip
В букових і ялинових лісах.— В Закарпатті (Свалява).
150 (137). Стеблових листків 1—3, іноді їх немає. Прикореневих листків 2—8, зовнішні — невеликі, округлі до яйцевидних, тупі, внутрішні — більші (до 23 см завд.), широкояйцевидні до ланцетних, різко звужені в досить довгий черешок, короткозагострені, з рідкими (3—6), розставленими, відстояними або вперед спрямованими, гострими, нерівновеликими зубцями. Суцв. вилчасто-волотисте, з 2—14 кошиків. Листочки обгорток темно-зелені, нерідко світлооблямо- вані, з поодинокими короткими залозками або без них. 2д, 30—75 см. Цв. VI —VII.
149. Н. в. камедний — Н. galbanum
Dahlst.
В лісах.— В Карпатах.
—Ст. здебільшого стрілковидне. Пластинка листка різко відмежована від черешка; основа пластинки серцевидна, усічена або округла 151
151. Стеблових листків 2—4, ланцетних, короткочерешкових, здебільшого б.-м. стеблообгортних. Прикореневих листків 3—6, еліптичних або довгасто-ланцетних, до 10 см завд., нерідко нерівнобоких. Суцв. розлоговолотисте, з відставленими довгими гілками, з З—10 (25) кошиків. Зубці віночка війчасті. 2J., 20—60 см. Цв. VI — VII.
150. Н. в. В і м м e р а — H. Wimmeri
Uechtr.
На гірських схилах.— В Карпатах.
— Стеблові л. в меншій кількості . .152
152. Залозок в суцвітті значно більше, ніж волосків. Прикореневі л. в числі 2—7, яйцевидні або яйцевидно-ланцетні, до 16 см 754
завд., неправильногострозубчасті, з 3—10 відставленими вперед, спрямованими, пилчастими або при основі загнутими назад, гострими зубцями, темно-зелені, зісподу нерідко фіолетово-червоні. Стебловий л. 1 (2), вузький, неправильно розсічений, гострозуб- частий. Суцв.— розлога волоть з довгими розчепірено-зігнутими гілками, з 2—8 кошиків. 2д, 25—55 см. Цв. VI — VIII.
151. 	Н. в. розлогий — H. prolixum
Norrl.
На узліссях лісів.— На Зах. Поліссі.
— Волоски і залозки в суцвітті приблизно в однаковій кількості, волосків на листочках обгорток помітна кількість. Прикореневих листків 5, широкосерцевидно-яйцевид- них або яйцевидно-довгастих, до 11 см завд., з 4—10 зубцями, оливково-зелених, зісподу фіолетових. Стебловий л. ланцетний або його немає. Суцв. вилчасто-щитковидне, з 2—7 кошиків. 2^., 30—50 см. Цв. V — VI.
152. 	Н. в. серцелистий — Н. cardiobasis Zahn В лісах.— В передгір’ї і в горах Карпат.
153 (130). Обгортки досить густо- і дов- говолосисті, косматі. Вся р. волохата від білих і дрібних волосків. Широкі листочки обгортки довгозагострені . . . .154
Мал. 567. Нечуйвітер розлогий:
1 — загальний вигляд рослини, 2 — стебло під суцвіттям, З — верхня частина листка, 4 — листочок обгортки.


— Вся р. гола або негустоволосиста. Листочки обгорток тупуваті. Суцв. внескові! л часте або розлоговолотисте, з 2—5 (16) кошиків. Прикореневих листків до 15, ланцетних; стеблових листків 5—10. 2Д, 20— 50 см, Цв. VII—VIII.
153. 	Н. в. л а с к а в ц е п о д і б и и ії —
H. bupleuroides Gmel.
На узліссях лісів.— В Карпатах.
154. 	Листочки обгорток відстояні, з рясними білими волосками, 3—5 мм завд. Обгортки 14—18 мм завд. Стеблових листків 4—8. Прикореневі л. відтягнуті в крилату основу, майже цілокраї і досить густо вкриті довгими волосками, до 8 мм завд. 2/, 10—ЗО см. Цв. VII — VIII.
154. Н. в. волохатий — H. villosum Jucq. (Н. ffoccosum Schur) На скелях і кам’янистих осипах. — В Карпатах (г. Свидовець).
— Листочки обгорток притиснуті, рясно вкриті волосками 1—Зльизавд. Обгортки 12— 16 мм завд. Стеблових листків 2—5. Прикореневі л. черешкові, здебільшого виїмчасто- пилчастозубчасті, вкриті густими волосками 1—3 мм завд. 2/., 20—50 см. Цв. VII — VIII.
155. Н. в. зубчастий — H. dentatum
Hoppe.
На скелях і по кам’янистих місцях.— В Карпатах.
Вважається за переходову форму між Н. villosum Jacq. і H. bifidum Kit.
48*


КОРОТКІ МОРФОЛОГІЧНІ ВІДОМОСТІ
Додаток 1
НАДЗЕМНІ ЧАСТИНИ РОСЛИН
СТЕБЛО
Стебло — це та частина рослини, що несе на собі листки. Стебло з розміщеними на ньому листками називається пагоном (мал.569). Пагін росте верхівкою. Ті місця на стеблі, де при-
кріплюються листки, називаються вузлами, а частини стебла, які лежать між вузлами, —міжвузлями. Внутрішній кут між стеблом і листком називають листковою пазухою.
Міжвузля бувають довгі і короткі, при коротких міжвузлях листки часто зближені і розташовані пучками або розетками. Перший пагін розвивається з бруньки зародка насінин. Кінчик верхівки стебла називають конусом наростання; він складається з первинної меристематичної тканини, вкритої верхівковими листками, що утворюють бруньку. Крім верхівкового росту стебла, внаслідок дії мери- стеми конусу наростання є ще вставний (або інтеркалярний) ріст стебла; він спостерігається в основі міжвузлів, наприклад у злаків.
У трав’янистих рослин стебла трав’янисті, вони відмирають на зиму. У дерев і кущів — дерев’янисті. Якщо головне стебло дерев’янистої рослини (стовбур) високе, товстіше за гілки і починає розгалужуватися на певній висоті від поверхні грунту, то таку рослину називають деревом. Якщо воно невисоке і гілки починаються від
Мал. 570. Витке стебло хмелю.
Мал. 569. Пагін кінського каш-
поверхні грунту, крім того, серед них
помітно не виділяється головне стебло, рослину називають кущем. Відрізняють від кущів ще півкущі, або півкущики, стебла їх дерев’яніють лише при основі або не до кінця гілок.
Трав’янисті рослини бувають однорічні, дворічні і багаторічні.
тана (без лист-
Мал. 571. Повзуче стебло суниць.
Мал. 572. Різні форми поперечного перерізу стебла:
1 — округле, 2 — тригранне, 3 — чотиригранне, 4 — п'ятигранне, 5 — сплюснуто-крилате.
Однорічники (їх позначають знаком 0) розвиваються, цвітуть і дають плоди за один рік, після достигання плодів рослина відмирає; серед однорічників розрізняють озимі та ярі форми.
Дворічники (знак 0) в перший рік розвивають лише вкорочені стебла з листками, а цвітуть і дають плоди в наступний рік, після чого рослина відмирає.
757


Багаторічники (знак 2д) цвітуть і дають плоди протягом кількох, навіть багатьох років.
Крім прямостоячих трав’янистих стебел, часто зустрічаються висхідні, або підведені, коли стебло при основі лежаче або дуговидне, а потім пряме; виткі стебла завиваються навколо сторонніх предметів (березка, хміль — мал.570), чіпкі стебла чіпляються за стебла інших рослин або за якусь іншу опору за допомогою вусиків (горох), додаткових корінців (плющ), витких черешків (атрагене), гачковидних колючок (підмаренник); повзучі стебла лежать на поверхні грунту і утворюють додаткові корені. Повзучі стебла у суниць і ще у деяких рослин мають назву батогів, або вусів (мал.571); лежачі стебла лежать на поверхні грунту, але не
Мал. 573. Гілка рускусу.
Мал 574. Схема типів галуження:
1 — дихотомічне, 2 — моноподіальне, З — симподіальне.
глоду.
вкорінюються. Виткі та чіпкі (лазячі) стебла об’єднують в групу ліан. Серед ліан є дерев’янисті (лимонник, виноград) і трав’янисті (березка).
Безлисте стебло, що несе па верхівці суцвіття або квітку, називається стрілкою (цибуля, кульбаба, проліски).
На поперечному розрізі стебла бувають округлі, гранчасті або сплюснуті. Якщо вздовж міжвузлів є вирости у вигляді пластинок, то таке стебло зветься крилатим. На стеблі бувають розвинені реберця (ребристе стебло) і борозенки (борозенчасте) (мал. 572).
У злаків стебло в середині (крім вузлів) порожнисте, зветься соломиною.
Зустрічаються іноді широкі плоскі стебла, що є наслідком ненормального розростання тканин, так званої фасціації, наприклад у целозії.
У деяких рослин гілочки стебла мають вигляд листкової пластинки. На такому листкоподібно- му стеблі з’являються листки у вигляді дрібних лусочок, в пазухах яких
філокладіями (мал.573); вони завжди
Мал. 575. Вусики винограду. А^ал. 576. Колючки містяться квітки (наприклад у рускусу). їх називають містяться у пазухах дрібних справжніх листків.
В процесі росту стебло звичайно розгалужується; гілки розвиваються з пазушних бруньок. Відрізняють такі типи галуження (мал.574): дихотомічне — верхівка гілки розділяється на дві рівнозначні нові гілки (плауни); моноподіальне — головне стебло росте своєю верхівкою (сосна, бук); симподіальне — верхівкова брунька рано відмирає, а замість неї розвивається бокова брунька, що міститься безпосередньо під верхівкою і відхиляє головну вісь (верба, береза, граб, груша); несправжньодихотомічне — під верхівковою брунькою утворюються дві супротивні пазушні бруньки, з яких одночасно розвиваються пагони, верхівкова брунька перестає рости (бузок, омела).
Пагони іноді мають вигляд вусиків (виноград, гарбуз, огірки) або коротких і довгих колючок, наприклад глід, дика груша (мал.575,576).
758


БРУНЬКА
Пагони розвиваються з бруньок. Брунька складається з нерозвиненого стебельця, щільно обгорнутого зачатковими листочками; вони здебільшого розміщуються на стеблі. Ті бруньки, з яких мають розвинутися гілочки з листками, називаються листковими, а ті, з яких розвинуться квітки або суцвіття,— квітковими.
Розрізняють бруньки верхівкові, що містяться на верхівці стебла або його гілок, і пазушні — в пазухах листків (мал. 577). Багато пазушних бруньок залишається в стані покою довгий час, іноді кілька років. Такі бруньки називають сплячими.
Бруньки, що розвиваються на коренях, листках або на стеблах (не в пазухах листків і не на верхівці), називаються додатковими, або адвентивними. Додаткові бруньки є резервом вегетативного розмноження рослин.
ЛИСТОК
Листки мають важливе значення в житті рослини: виконують функцію дихання, повітряного живлення рослини (фотосинтезу • та транспірації, або випаровування).
Листки розвиваються із бруньок на стеблах, ростуть своєю основою.
Складається листок з верхньої, більш або менш широкої плоскої частини — пластинки і вужчої частини — черешка. Листки, у яких черешки частково зростаються з стеблом, називаються збігаючими. У деяких рослин листки не мають черешків і прикріплюються до стебла основою пластинки; вони називаються сидячими. Серед них є такі, які своєю основою більш або менш обгортають стебло, і тому називаються стеблообгортними. Листки, у яких краї основи зростаються і стебло ніби проходить крізь них, називаються пронизаними. Іноді нижня частина листка буває розширена і охоплює стебло, утворюючи піхву (зонтичні, злаки) (мал.578). У листкових пластинок, їх називають філодіями; на таких пластинчатих черешках можуть розвиватися справжні перисті листкові пластинки (австралійська акація).
При основі листка з обох його боків часто розвиваються листковидні або лусковидні придатки — прилистки (мал.579). Прилистки часто більш або менш зростаються між собою або з черешком листка. У гречкових зрослі прилистки утворюють розтруб,
* тобто плівчасту трубочку, що охоплює основу міжвузлів стебла (мал. 580).
Листки закріплені на стеблових вузлах. Залежно від розміщення листків на стеблі розрізняють: супротивні листки, які сидять на вузлах стебла по два, один проти одного; чергові, або спіральні, коли на кожному вузлі є тільки один листок; кільчасті — на кожному вузлі є кілька (принаймні три) листків (мал. 581).
На поверхні пластинки листка зісподу добре або менше помітні жилки. За характером їх розміщення на пластинці листка розрізняють: собою і до краю листка; дугожилкові, жилки сходяться при основі та на верхівці листка і розходяться в середній частині, утворюючи дуги; сітчастожилкові, в яких розгалуження жилок утворюють суцільну сіточку. Серед сітчастожилкових листків розрізняють: перистожилкові, які мають одну головну жилку, від якої з обох боків під кутом відходять тонші вторинні жилки; пальчастожилкові, в яких є кілька приблизно однакових головних жилок, що розходяться від основи і закінчуються біля країв листка (мал. 582).
Листки бувають прості, тобто з однією цілісною або розсіченою пластинкою, і складні, що мають кілька пластинок, розміщених на спільному черешку. Пластинки складного листка — листочки — мають черешечки; восени кожний листочок опадає окремо (мал. 583).
Мал. 578. Різні форми листкової піхви.
паралельножилкові листки, жилки паралельні між
759


За формою цілісних пластинок листки бувають округлі, коли форма обрису їх подібна до кола; овальні, коли основа і верхівка округлі і приблизно однакові по ширині, а довжина вдвоє перевищує ширину; еліптичні, коли основа і верхівка гострі й приблизно однакові по ширині, а довжина вдвоє перевищує ширину; яйцевидні, коли основа пластинки ширша, ніж
Мал. 580. Розтруб
у гречкових.
Мал. 579. Прилистки:
/ — верба, 2 — фіалка, 3 — конюшина, 4— горох, 5 — горошок, 6 — біла акація (у якої вони видозмінені в колючки).
верхівка, а довжина в два рази перевищує ширину; оберненояйцевидні, коли верхівка пластинки ширша, ніж основа, а довжина її перевищує ширину; довгасті, коли основа й верхівка пластинки однакові по ширині, а довжина — в 3—4 рази перевищує ширину; лінійні, коли довжина пластинки значно перевищує її ширину, краї паралельні (мал.584).
Мал. 582. Типи жилкування листків: 1 — паралельне, 2 — дуговндне, 3 — пальчасте, 4.— сітчасте, 5 — дихотомічне.
Мал. 581. Супротивне (1) і кільчасте (2) листорозта- шування.
Листки можуть бути цілокраї — з цілісним краєм і нецілокраї — зубчасті, пилчасті, зарубчасті тощо (мал.585). Прості листки з розсіченими пластинками, залежно від глибини виїмок, розрізняють на листки лопатеві (виїмки не перевищують х/з ширини половини плас-
760


Мал. 583. Складні листки:
1 — тричіперисторозсічений, 2 — пальчастий, З — двоперистий, 4 — трійчастий, 5 — парноперистий, б — непарноперистий.
Мал. 584. Форми листкової пластинки:
1 — голчаста, 2 — лінійна, З — довгаста, 4 — ланцетна, 5—оберненоланцетва, 6 — еліптична, 7 — яйцевидна, 8 — оберненояйцевидна, 9 — округла, 10 — лопатчаста, 11— ромбічна, 12— широкояйцевидна, 13— щитовидна, 14 — серцевидна, 15 — нирковидна, 16 — стріловидна, 17 — списовидна.
Мал. 585. Листки з різним обрисом краю пластинки:
1 — цілокраїй, 2 — зубчастий, 3 — пилчастий, 4 — зарубчастий, 5 — виїмчастий.
761


тинки); роздільні (вишки перевищують х/2 ширини половини пластинки); розсічені (виїмки доходять до головної жилки листка).
За розміщенням виїмок відрізняють перистолопатеві (дуб), перистороздільні (грицики), перисторозсічені (валеріана), пальчастолопатеві (клен), пальчастороздільні (у більшості ви-
Мал. 586. Розчленування листків:
1 — пєристолопатевий, 2, 3— перистороздільні, 4 — ліровидний, 5 — переривчастоперистнй, 6— цілокраїй, 7 — трилопатевий, 8 — п'ятилопатевий, 9 — пальча- стороздільнпй. гортки.
Листки можуть видозмінюватись у листкові колючки, наприклад у барбарису. В колючки іноді перетворюються також прилистки, наприклад у білої акації, у держидерева.
дів герані), пальчасторозсічені (у деяких жовтнів) (мал. 586).
Складні листки поділяються на пальча- стоскладні, в яких листочки прикріплюються в одному місці до черешка і розходяться пальчасто (листки кінського каштана), і пе- ристоскладні — листочки розміщені вздовж спільного черешка (листок білої акації). Пе- ристоскладні листки поділяються на непарноперисті, в яких спільний черешок закінчується листочком, і парноперисті, що в них верхівкового непарного листка немає, а замість нього є гострячок або вусик (див. мал. 583).
За формою верхівки пластинки листки бувають тупі, гострі, загострені.
За формою основи пластинки відрізняють листки серцевидні, клиновидні, стріловидні, коп’євидні та інші (див. мал. 584).
Відрізняють три категорії листків: низові — захисні луски бруньки, при розвитку бруньки вони звичайно опадають; серединні (або стеблові) листки; верхівкові листки — приквітники, приквітнички, листочки об¬
КВІТКА *
ж
зібрані по декілька на одному стеблі, утворюють су-
2
Мал. 587. Різні форми квітколожа:
/ — плоске, 2 — опукле. З — увігнуте.
Квітка — видозмінений пагін, пристосований для мети розмноження (запилення, запліднення і утворення насіння).
Квітки розвиваються з квіткових бруньок. Вони бувають поодинокі, коли стебло або його гілки несуть тільки одну квітку або цвіття.
Квітки й суцвіття можуть бути верхівковими, ті, що розміщені на верхівці головного стебла або гілок, і пазушними, якщо розвиваються в пазухах листків.
Стеблову частину, що несе на собі квітку, називають квітконіжкою, коли ж стеблова частина несе ціле суцвіття, її називають квітконосом. Продовження стебла по се¬
редині суцвіття є вісь суцвіття.
Верхівкові листки при квітконіжках називаються приквітками, а листочки, розміщені на квітконіжках, мають назву приквітничків; їх буває звичайно один-два.
Квітка складається з таких частин:
1. Квітколоже—невеличка стеб¬
Мал. 588. Квітки, у яких нерозвинута оцвітина:
/—двостатева квітка образків, 2—двостатева квітка ясена, З — одностатева тичинкова квітка верби. 4 — одностатева маточкова квітка верби.
лова частина квітки, на якій колами або спірально розміщені всі інші її частини. Квітколоже буває плоским, опуклим або увігнутим (мал. 587).
Розширене квітколоже, з яким звичайно зростаються основи листочків оцвітини і тичинок, називають гіпантієм (наприклад у шипшини).
У деяких видів рослин квітколоже під маточкою витягується, внаслідок чого маточка сидить на ніжці, так званому гінофорі.
2. 	Оцвітина буває простою, коли складається з однакових зелених або забарвлених листочків, і подвійною, якщо зовнішні листочки її зелені, а внутрішні — забарвлені. Зовнішні зелені листочки подвійної оцвітини — чашолистки складають чашечку; внутрішні, забарвлені листочки — пелюстки складають віночок.
762


У деяких рослин зовсім немає оцвітини (наприклад, у верби, ясена). Такі квітки називають голими (мал.588).
Яскраво забарвлена проста оцвітина, схожа на віночок, зветься віночковидною оцвітиною (сон-трава, тюльпан), а зеленувата, подібна до чашечки,— чашечковидною оцвітиною (лобода, кропива).
Інколи під чашечкою утворюється ніби друга чашечка — підчаша. Її утворюють приквітки.
Якщо пелюстки між собою не зростаються, то це буде вільнопелюстковий віночок, коли ж пелюстки більш або менш зростаються, його називають зрослопелюстковим. Таю само й чашечка може бути роздільнолиста або ж зрослолиста.
Проста оцвітина буває роздільнолиста, коли її листочки вільні, та зрослолиста, якщо листочки її більш або менш зростаються між собою.
Мал. 589. Види квіток:
1 — правильна квітка, 2—3 — неправильні квітки.
Мал. 590. Двогубий віночок.
Квітки бувають правильні (або актиноморфні), коли пелюстки або частки зрослопелюст- кового віночка однакові за розміром й симетрично розміщені (квітки пасльонових), і неправильні (або зигоморфні), якщо пелюстки або частки зрослопелюсткового віночка відрізняються розмірами та формою, через таку квітку можна провести лише одну площину симетрії, що поділяє його на дві рівні половини, наприклад квітки губоцвітих (мал. 589). До неправильних віночків належить і /гак званий метеликовий віночок (у бобових), що складається з п’яти пелюсток, з яких верхня, більша за інші, зветься прапорцем, дві бокові — крилами, дві нижні пелюстки, які більш або менш зростаються між собою, утворюють так званий човник.
У вільнопелюсткових віночках деяких рослин нижня частина пелюсток дуже звужена, а верхня — широка; нижню вузьку частину пелюстки називають нігтиком, а верхню широ-
Мал. 591.
тичинки (з обох боків), 2 — поперечні розрізи пиляка.
Мал. 592. Маточки:
/ — типова, 2 — апокарпний гіисцей, 3 — синкарпний гінецей.
ку — пластинкою або відгином. Там, де пластинка переходить у нігтик, інколи розвиваються придатки різної форми, що разом утворюють ніби ще один віночок, так званий привіночок.
У зрослопелюсткових віночках зрослу частину його називають трубочкою, а верхню, складену вільними кінцями пелюсток, розширену й звичайно відігнуту,— відгином. Місце, де відгин переходить у трубочку, зветься зівом.
Форма у зрослопелюсткових віночків буває різна. Є віночки колесовидні, дзвоникуваті, трубчасті, лійковидні, двогубі, язичкові. Язичковий віночок при основі трубчастий, а верхня частина його у вигляді плоскої стрічкоподібної пластинки, відігнутої набік. Двогубим називають віночок тоді, коли відгин складається з верхньої і нижньої половинок (губ), які поділяються на стільки ж зубців або лопатей, скільки пелюсток входить до їх складу (мал.590).
Шпорками називають вузенькі, звичайно порожнисті вирости, що утворюються на пелюстках, рідше на чашолистках.
3. 	Тичинки. Листочки, на яких утворюється пилок, називають тичинками. Тичинка складається здебільшого з тичинкової нитки й пиляка, в якому і розвивається пилок. У деяких рослин тичинкові нитки дуже короткі або зовсім не розвинені; такі пиляки називають сидячими. Пиляк складається з двох половинок, в кожній є два гнізда; ці половинки сполучені між собою-продовженням тичинкової нитки — в’язальцем (мал.591).
763


Сукупність тичинок у квітці називають андроцеєм.
Тичинки бувають вільні або зростаються між собою чи з іншими частинами квітки.
Інколи вони зростаються нитками (родини мальвових, метеликових) або пиляками в трубочку, що охоплює стовпчик маточки (складноцвітні). Є квітки, в яких тичинки зростаються нитками в кілька пучків (звіробійні). Дуже рідко нитки тичинок зростаються з стовпчиком маточки, утворюючи так звану колонку, або гіностемій (орхідні).
В квітках із зрослолистою оцвітиною або зрослопелюстковим віночком нитки тичинок звичайно зростаються з трубочкою оцвітини або віночка.
Коли у гніздах пиляків достигає пилок, пиляки розкриваються здебільшого поздовжньою щілиною, рідше клапанами або невеликими отворами. Пилок часто має вигляд дрібненьких крупинок; іноді пилинки склеєні по чотири в так звані тетради або пилок кожного пиляка з’єднаний у суцільну пилкову масу — поліній (орхідні).
Неплідні тичинки без розвинутих пиляків, але з розширеними часом пелюстковидними нитками мають назву стамінодіїв.
4. 	Маточка міститься всередині квітки і складається з одного або кількох плодолистків. У квітці може бути одна, дві, кілька або багато маточок (мал.592). Сукупність маточок називають гінецеєм. Якщо кожний плодолисток
утворює окрему маточку і в квітці є кілька маточок, гінецей називають апокарп- ним, наприклад у жовтецевих. Гінецей називають синкарпним, якщо маточка утворена кількома зрослими плодолистками.
Нижня, здута частина маточки нази-
Мал. 593. Положення зав’язі в квітці: 1 — зав'язь верхня, 2—3—напівнижня (середня), 4 — нижня зав'язь.
вається зав’яззю, вона містить насінні зачатки. Над зав’яззю звичайно виступає один чи кілька більш або менш довгих
стовпчиків. Стовпчик — це верхня потовщена частина маточки. Верхівку стовпчика називають приймочкою. У деяких рослин наприклад у маку, стовпчик нерозвинений і приймочка сидить безпосередньо на зав’язі. Це приймочка сидяча.
Зав’язь буває верхня, напівнижня, або середня, й нижня. Верхня зав’язь міститься на плоскому або опуклому квітколожі, а інші частини квітки прикріплені по колу біля її основи. Напівнижня зав’язь нижньою частиною занурена в увігнуте квітколоже й зрослася з ним, інші частини квітки прикріплені навколо середини зав’язі. Нижня зав’язь повністю занурена в увігнуте квітколоже, що зрослося з нею, а інші частини квітки прикріплені над зав’яззю (мал.593).
Всередині порожнини зав’язі містяться насінні зачатки. Зав’язь буває одногнізда, коли плодолистки зростаються своїми краями, утворюючи одну загальну порожнину. Але інколи зрослі краї плодолистків загортаються всередину і ділять порожнину зав’язі на стільки гнізд, скільки плодолистків входить до складу маточки, тоді зав’язь називається багатогніздою.
Іноді в зав’язі утворюються перегородки, що не відповідають згорнутим краям плодолистків, це вирости стінок зав’язі; такі перегородки називають несправжніми.
Підвищення, на яких в порожнині зав’язі сидять насінні зачатки, звуться плацентами (насіннєносцями). До плаценти насінний зачаток прикріплюється за допомогою насінньо- ніжки, або фунікулуса.
Стовпчик звичайно виходить з верхівки зав’язі, рідше він буває боковим (у деяких розоцвітих) або відходить від її основи.
Приймочки за формою бувають головчасті, нитковидні, китицевидні, лопатеві, зірчасті.
Квітки, в яких є і тичинки і маточки, називаються двостатевими, а квітки тільки з тичинками або маточками — одностатевими (див. мал. 588). В одностатевих квітках іноді трапляються рудименти другої статі (наприклад у гарбузових).
Рослини, що несуть на одному екземплярі і тичинкові і маточкові квітки, називають однодомними (кукурудза, ліщина, береза, дуб); а ті, у яких тичинкові і маточкові квітки розміщені на різних екземплярах, називають дводомними (коноплі, верба, тополя). Рослини, у яких на одному екземплярі містяться і двостатеві і одностатеві квітки, називають полігамними (кінський каштан, диня).
СУЦВІТТЯ
Квітки бувають поодинокі, коли стебло або його гілки несуть тільки по одній квітці або ж зібрані по кілька в суцвіття. В суцвіттях квітки виходять з пазух покривних листків (приквітків). Суцвіття поділяються на моноподіальні, або ботричні, у яких головна вісь закінчує свій ріст не відразу, та симподіальні, або цимозні, у яких головна вісь має обмежений ріст і закінчується квіткою.
Суцвіття на простій, нерозгалуженій осі, в пазухах приквітків якого сидить по одній квітці, називають простим. Суцвіття, складене з кількох простих суцвіть, називають складним.
Найголовніші форми ботричних (простих) суцвіть такі (мал.594).
Китиця. На видовженій головній осі суцвіття розміщені на деякій відстані одна від одної на квітконіжках окремі квітки (черемха, гіацинт).
Колос. На видовженій головній осі суцвіття розміщені сидячі квітки, що не мають квітконіжок (подорожник, вербена).
Початок. Колос із потовщеною м’ясистою віссю, густо вкритою квітками (рогіз, кукурудза, арум). Початок здебільшого має покривець, утворений широким верхівковим листком. 764


Сережка. Відрізняється від колоса і китиці звисаючою віссю (верба).
Щиток. Китиця, в якої нижні квітконіжки довші за верхні і всі квітки розмішені на одному рівні (груша).
Зонтик. Головна вісь суцвіття така вкорочена, що здається, ніби квітконіжки всіх квіток виходять з одного місця; майже однакової довжини квітконіжки утворюють промені зонтика (цибуля, вишня). При основі променів зонтика є кільце приквітків, які утворюють обгортку.
Головка. Суцвіття з укороченою віссю та з тісно скупченими сидячими або майже сидячими квітками (конюшина).
Мал. 594. Типи суцвіть (схема):
1 — китиця, 2 — колос, 3 — початок, 4 — зонтик, 5 — головка, 6 — кошик, 7 — щиток, 8 — складний зонтик, 9 — ьолсутъ, 10 — дихазій, або розвилок, 11 — завиток, 12 — звивина, 13—плейохазій.
Кошик. Головна вісь суцвіття дуже розширена й утворює так зване спільне квітколоже, на якому сидить більша або менша кількість квіток. По краю спільного квітколожа розміщені листочки, що утворюють обгортку (кульбаба, соняшник).
Складні суцвіття:
Складний колос..На видовженій головній осі суцвіття розміщені не окремі квітки, а прості колоси (колоски), як наприклад у злаків.
Волоть — складне суцвіття, бокові гілки якого замість окремих квіток несуть прості або розгалужені китиці.
Складний зонтик відрізняється від простого зонтика тим, що кожна бічна гілочка його закінчується не окремою квіткою, а в свою чергу утворює зонтик, який звичайно називають зонтичком (морква, петрушка).
Складний щиток — щиток, у якого замість квіток є маленькі суцвіття — щитки (горобина).
До цимозних суцвіть належать:
Завійка — однобічна китиця або однобічний колос, які до розпускання квіток і на початку цвітіння закручені спірально, верхівкою всередину (незабудка, окопник).
Звивина. Бокові одноквіткові осі суцвіття відходять послідовно в два протилежні боки (гладіолус, гравілат).
Дихазій, або розвилок. Суцвіття, в якому вісь кожного порядку дає дві супротивні гілки; головна вісь кінчається квіткою (гвоздичні).
Плейохазій, або несправжній зонтик,— суцвіття, у якого кожна з багатьох осей під кінцевою квіткою утворює переростаючі її гілки (молочай).
765


ПЛІД
Плід розвивається з зав’язі після запліднення ЇЇ й складається з оплодня і насіння. Якщо в квітці є кілька маточок, то кожна з них утворює окремий плодик. Всі плодики разом складають збірний плід.
Оплодень розвивається з стінки зав’язі і утворює стінки плода. У деяких рослин в утворенні оплодня, крім зав’язі, беруть участь також інші частини квітки, зокрема квітколоже (яблуня); він буває сухий і соковитий; соковитий оплодень іноді яскраво забарвлений.
Мал. 595. Будова насінини квасолі.
Плоди відповідно до будови зав’язі поділяються на апокарпні та синкарпні. Плоди, які зрослися внаслідок скупченості квіток в суцвітті, утворюють супліддя.
Насінина розвивається з насінного зачатка після запліднення. Кожна насінина складається з оболонки (шкірки), зародка і запасних поживних речовин.
За морфологічною класифікацією плоди поділяють на соковиті і сухі (мал. 595, 596).
У соковитих плодів оплодень
цілком або частково соковитий, м’ясистий. Соковиті плоди поділяються на ягоди та кістянки.
Ягода — здебільшого багатонасінний плід, у якого оплодень складається з двох шарів: зовнішнього — шкірки і внутрішнього — м’якоті, в яку занурене насіння (виноград, журавлина, чорниця).
Кістянка — звичайно однонасінний плід, оплодень складається з твердої дерев’янистої внутрішньої частини (ендокарпію) — кісточки, яка оточує насінину, і соковитої, м’ясистої або волокнистої середньої (мезокарпію) — м’якоті та більш або менш шкірястої зовнішньої (екзокарпію) шкірки (вишня, слива, абрикос).
Сухі плоди мають сухий, плівчастий чи шкірястий або дерев’янистий оплодень (мал. 597). Ці плоди бувають як однонасінні, так і багатонасінні і поділяються на та-
Мал. 596. Соковиті плоди, в утворенні яких беруть участь, крім зав’язі, ще інші частини квітки:
1 — плід шипшини, 2— плід яблуні, 3 — багатосім'янки суниць.
Листянка — одногніздий, багатонасінний плід, що щілиною (плід калюжниці, сокирок), утворений одним кі, у яких оплодень розкривається (розкривні), і такі, у яких оплодень не розкривається (нероз- кривні).
Сухі розкривні плоди: розкривається однією поздовжньою плодолистком.
Біб — одногніздий, звичайно багатонасінний плід, що розкривається двома стулками, або рідше біб не розкривається (плоди бобових), утворений одним плодолистком.
Стручок, або стручечок — двогніздий, здебільшого багатонасінний плід; він розкрива¬
ється двома стулками, між якими лишається плівчаста перегородка, що несе насіння (плоди хрестоцвітних), утворюється двома плодолистками.
Коробочка — одно-, дво-, багатогніздий, багатонасінний, утворений різною кількістю плодолистків плід, який має отвори (мак) або зубці (гвоздика), чи стулки (льон), або кришечку (блекота).
До сухих нерозкривних плодів належать:
Горіх — однонасінний плід з дерев’янистим оплоднем. Часто такий плід цілком або тільки при основі має мисочку (ліщина, дуб). Дрібні плодики такої будови звуться горішками.
766


Сім’янка — однонасінний плід з шкірястим оплоднем, в якому насінина лежить вільно (соняшник).
Зернівка — однонасінний плід з тонким оплоднем, що міцно зростається з насіниною (жито, пшениця і взагалі злаки).
Мал. 597. Сухі плоди:
1—2 — сім'янки, з— горіх, 4—5 — крилатки, 6—7 — листянки, 8 — біб, 9 — стручок, 10—11 — стручечки, 13—коробочка.
Сухі нерозкривні плоди, зокрема сім’янки і горішки, інколи мають придатки у вигляді волосків, плівчастої облямівки, або так званого крила.
Крилаті плоди мають плівчасту облямівку, або плівчасті крила. Волосовидні придатки на плодах утворюють так звану летючку, або чубок (плоди багатьох складноцвітних).
Мал. 598. Роз па дні плоди:
1 — двосім'янки, 2—3 — чотиригорішок, 4 — багатосім’янки, 5—6 — членисті стручки.
Зустрічаються ще так звані розпадні плоди, тобто такі, що розпадаються в місці перегородок на окремі плодики (мал.598). До них належать: двокрилатка, яка достигаючи, розпадається на дві крилатки (клен), двосім’янка розпадається на дві сім’янки (плоди зонтичних); чотиригорішок — розпадається на чотири горішки (плоди губоцвітннх)
ПІДЗЕМНІ ЧАСТИНИ
• КОРІНЬ
За допомогою коріння рослина прикріплюється до грунту і вбирає воду з розчиненими в ній мінеральними солями. Корінь росте своєю верхівкою, яка вкрита кореневим чохликом; вище кореневого чохлика розміщені численні кореневі волоски, які і вбирають воду.
767


Розрізняють головний корінь, який розвинувся з корінця зародка насінини, і бічні корені — його розгалуження. Корені, що розвиваються на стеблі та гілках, на листках і кореневищах, називають додатковими.
Якщо головний корінь більш розвинутий, ніж бічні, вся коренева система зветься стрижневою. Якщо головний корінь розвинутий мало або ж зовсім не розвинутий, це буде мичкувата коренева система (мал.599).
Корені та їх розгалуження у трав’янистих рослин здебільшого бувають мало потовщені. Рідше зустрічаються корені товсті — конусовидні й веретеновидні (у моркви, петрушки), ріп-
Мал. 600. М’ясисті корені та кореневі шишки:
1—2—веретеновидні корені; 3 — ріпчастий, 4, 5, 6 — кореневі бульби.
Мал. 599. Типи кореневих систем: 1—2 — стрижнева, З — мичкувата.
часті (у редиски), бульбовидні, або так звані кореневі шишки (в орхідей, жоржини) (мал.600). В таких потовщених коренях відкладаються запасні поживні речовини.
На коренях деяких рослин з’являються додаткові бруньки, з яких розвиваються кореневі паростки — осика, рожевий осот.
КОРЕНЕВИЩЕ
Кореневищем називають підземне стебло, яке нагадує корінь, але відрізняється від останнього тим, що на ньому є дрібненькі лусковидні недорозвинуті листочки або принаймні сліди від них. На корені їх ніколи не буває. З кореневища виростають надземні частини рослини. Кореневища бувають короткі, більш-менш видовжені й довгі (повзучі кореневища) і за розташуванням у грунті — горизонтальні, косі і вертикальні.
БУЛЬБА
Бульбою називають дуже вкорочене, потовщене м’ясисте стебло (картопля); на ньому в пазухах недорозвинених листків утворюються бруньки («вічка»), що дають початок новій рослині. Утворюються також бульби із потовщених коренів (див. вище).
ЦИБУЛИНА.
Цибулина — підземний пагін, що складається з дуже вкороченої стеблової частини, так званого денця, та тісно розміщених, потовщених, більш або менш м’ясистих лусок (листків). Існують також утвори проміжного характеру між бульбою та цибулиною — бульбоцибулина.
768


Мал. 601. Видозміни стебла:
I 11. Ill — кореневища, IV — цибулина в поздовжньому розрізі, V, VI — цибулини, VII — бульби (у картоплі).


Додаток 2
ЯК ЗБИРАТИ РОСЛИНИ ТА СКЛАДАТИ ГЕРБАРІЙ
Необхідне устаткування
Щоб грунтовно вивчити рослинність певної місцевості, треба збирати і визначати рослини, які зростають тут. Дуже бажано складати колекції засушених і визначених рослин,
додаючи до них етикетки з назвою рослин, з даними про місце й умови зростання та час збору кожної рослини. Така колекція рослин зветься гербарієм (від латинського слова herba — трава). В кожній школі — в біологічному кабінеті, в кожному вищому навчальному
Мал. 602. Папка, обшита полотном, для закладання рослин.
Мал. 603. Папка, не обшита полотном.
закладі, де є кафедра ботаніки, в краєзнавчих музеях, в ботанічних заповідниках потрібно закласти гербарії,
насамперед місцевих рослин. Такі гербарії значно допоможуть засвоєнню ботанічних знань, сприятимуть глибшому ознайомленню з рослинним багатством нашої Батьківщини; робота по збору рослин зближає учнів школи або студентів з природою.
Але щоб гербарій мав наукову цінність і цілком відповідав своєму призначенню, його треба вміло виготовити, тобто як слід зібрати й засушити рослини, правильно змонтувати їх.
Подаємо короткі вказівки щодо цієї роботи.
Для правильної організації збору та сушіння рослин необхідні таке приладдя й матеріали:
1. Папка з товстого картону, обшитого полотном або клейонкою. На нижньому й верхньому краях папки пришивають по два. ремінці з застібками, а з боків — по одному. До папки пришивають ремінь, щоб носити її через плече (мал. 602).
На одному з боків папки з матеріалу, яким обшито папку, бажано зробити три кишеньки — для ботанічного ножа, олівця й записної книжки. Розміри і довжина папки 50(45) см, ширина — 32 (ЗО) см.
Для недалеких екскурсій можна користуватися й простішою папкою, зробленою з двох аркушів картону або дикту (мал. 603).
На краях папки роблять по чотири прорізи, куди пропускають такої ж довжини тасьму або ремінці, щоб папку можна було вішати через плече. Пересуваючи тасьму або ремінці, збільшують відстань між аркушами картону чи дикту, що дає можливість вкладати в папку більше рослин.
2. Достатня кількість неприклеєного паперу, щоб вкладати в нього рослини для сушіння й зберігання. Весь папір має бути одного формату, прийнятого для гербарію: довжина
вдвоє, повинна дорівнювати 43 елі, ширина 28 см. Такого розміру аркуші паперу звичайно вживають для гербарних колекцій в ботанічних установах. Швидко й добре сушити рослини, особливо під час масових зборів або далеких екскурсій, можна лише тоді, коли є достатній запас паперу.
604.
для викопу- 3 — складаний
Мал.
J—2 — копачки вання рослин; _ „
ніж для зрізання гілок.
кожного аркуша, складеного
770


3. Спеціальний міцний копачик, щоб викопувати рослини, або столярну стамеску чи
міцний ніж (мал. 604).
4. Садовий ніж або взагалі міцний складаний ніж, щоб зрізувати гілки дерев і ку- щів, а також щоб розрізувати рослини. Добре мати для зрізування гілок садовий секатор.
5. Аркушики білого паперу 10 см завдовжки і 5 см завширшки (або блокнот) для ети¬
кеток. Кожна зібрана рослина повинна мати етикетку, на якій записують місце збору (область, район, село), в яких умовах вона росте (ліс, степ, луки, болото та ін.), час збору, прізвище збирача.
6. Ботанічні преси-сітки для сушіння рослини (5— 10 штук). Пресувальні сітки можуть мати залізну або дерев’яну раму 45 см завдовжки і ЗО елі завширшки. На раму туго натягується рідка дротяна сітка; дерев’яна ж може мати замість сітки дерев’яні поперечки. Кожний прес складається з двох рам, які стягуються ремінцями з пряжками або шпагатом; до залізних рам можна прикріпити також застібки з ланцюжків (мал. 605).
7. Лупа, що збільшує в десять разів.
8. Компас і карта місцевості.
9. Пакетики для насіння (мал. 606).
Мал. 605. Ботанічний прес для сушки рослин.
10. Записна книжка.
11. Бажано мати для збору рослин також ботанізирку, тобто овальну бляшану коробку 45—50 см завдовжки (по довгій лінії овалу близько 20 см, по короткій лінії до 12 елі), на одному з боків якої є кришка. Щоб ботанізирка менше нагрівалася на сонці, її покривають  олійною фарбою зеленого кольору. Якщо покласти в ботанізир- Г 1 ку вологого паперу або свіжого моху й закрити кришку, то
] і покладені в неї рослини не в’януть протягом одного-двох днів.
Мал. 606. Як виготовити пакетик для збирання насіння.
Правила збору та сушіння рослин
1. Рослини для гербарію слід збирати в суху погоду. Збирають найкращі, по змозі квітучі екземпляри. Бажано, а інколи й необхідно для визначення мати в гербарії ці самі рослини ще і з стиглими плодами. Особливо це потрібно для рослин з родин хрестоцвітних, зонтичних, складноцвітних, осокових та деяких інших. Слід для гербарію брати по кілька екземплярів кожної рослини; чим дрібніша рослина, тим більше екземплярів її треба взяти.
2. Трав’янисту рослину беруть цілком, тобто її надземні й підземні частини, причому викопують обережно, щоб не пошкодити підземних частин — кореня або кореневищ, бульб, цибулин. Рослину, яка сидить глибоко в грунті, обкопують з усіх боків і витягують разом з грудкою землі. З викопаної рослини струшують землю. Коли рослина дуже велика і розмір її перевищує розмір аркуша паперу, її перегинають або ж розрізують на частки. Від дерев’янистих рослин слід брати гілочки з листками, квітками, а пізніше й з плодами.
3. Вкладати рослину в папку треба відразу ж після того, як її зібрано, старанно розправивши всі частини. Рослина з товстим стеблом або коренем, а також цибулини, бульби й м’ясисті плоди розрізують вздовж, тоді вони висихають значно швидше. Треба також так закладати рослину, щоб жодна з її частин не виглядала з паперу.
Якщо, закладаючи рослини в аркуш паперу, не можна уникнути того, щоб частини рослин налягали одна на одну, між налягаючими частинами кладуть клаптики паперу. Квітки з соковитими пелюстками слід вкривати тонким шаром гігроскопічної вати, тоді вони кра¬
ще висихають.
Насіння збирають у невеличкі пакетики і вкладають в аркуш паперу з рослиною.
4. Закладаючи рослину в аркуш паперу, одночасно вкладають і етикетку з відомостями про час збору, місце знаходження та умови зростання рослини.
Після закінчення екскурсії рослини з папки перекладають в сушильний прес. Для цього між аркушами паперу, в які вкладені зібрані рослини, вкладають по три-п’ять (залежно від соковитості рослини) сухих аркушів паперу. Чим соковитіша рослина, тим грубіша повинна бути прокладка, причому малосоковиті рослини треба сушити окремо від дуже соковитих, бо соковиті рослини довго сохнуть і тим затримують висушування інших рослин. Рослини не виймають з тих аркушів паперу, в які вони були покладені під час збору (аркуші з тоненькими ніжними рослинами навіть не розкривають), отже, треба на екскурсії, закладаючи рослину, старанно розправляти її так, щоб частини рослини не налягали одна на одну. Лише великі й соковиті рослини слід перекладати в новий аркуш, щоб вони не потемніли в дуже вологому папері. Сухі аркуші, що їх вкладають між аркушами з рослинами, складають, як зошит. Пачку в 20—ЗО аркушів з рослинами, перекладеними сухим папером, закладають у пресувальну сітку, яку стягують ремінцем або шпагатом, і виставляють на сонце. Найкраще покласти їх на дах або горище. В дощову погоду рослини можна сушити на печі. Спочатку прокладку міняють принаймні щодоби, а потім можна міняти не так часто;
49*
771


прокладки міняють, аж поки рослини висохнуть. Самі ж рослини з етикетками весь час залишають в тих аркушах паперу, в яких їх почали сушити. Добре висушені рослини повинні бути гнучкі, але не ламкі; коли ж деякі частини їх легко гнуться, це означає, що рослина ще не зовсім висохла і її треба досушити. Пачку рослин в 20—ЗО аркушів, якщо акуратно міняти прокладки, можна за доброї погоди висушити протягом двох-чотирьох днів.
Як складати гербарій
Висушену й визначену рослину перекладають у подвійний аркуш чистого паперу певного формату; в ботанічних установах звичайно вживають папір розміром 43 см X 28с>и- Разом з рослиною вкладають і начисто переписану етикетку, в якій зазначено українську та латинську назву рослин, докладні відомості про те, де саме і в яких умовах зібрано рослину, час збору і прізвище того, хто зібрав.
Усі аркуші з екземплярами одного виду рослин вкладають у так звану «сорочку», тобто в подвійний аркуш, бажано грубішого, паперу, в нижньому лівому куті якого надписують назву роду й виду рослин, що лежать у ньому. Розкладені в певній системі пачки «сорочок» з рослинами вкладають у папки з двох аркушів картону розміром 45 сліхЗО см і зв’язують тасьмою, яку пропускають крізь прорізи в аркушах картону. Вкладаючи аркуші з рослинами в картонну папку, треба стежити за тим, щоб товщина папки була більш або менш рівномірною як з країв, так і посередині. Для цього, в разі потреби, аркуші з’рослинами укладають корінням то в один, то в другий бік, тоді пачка буде рівною і рослини в ній не поламаються. Зберігати гербарій слід у сухому місці, найкраще в окремій шафі, щоб він не припадав порохом.
Додаток З
ЯК КОРИСТУВАТИСЯ ТАБЛИЦЯМИ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ РОСЛИН
Визначити рослину — це значить знайти її наукову назву і систематичне положення, тобто встановити її спорідненість з іншими рослинами і взнати, до якого відділу, класу, родини, роду й виду системи рослин вона належить. Наукова назва кожної відомої в науці рослини складається з двох (рідко з трьох) слів, наприклад Конюшина повзуча; з них перше слово завжди означає рід, до якого віднесено цю рослину (в даному разі рід Конюшина), а друге (або іноді друге й третє) самий вид. За прийнятим у ботаніці (як і в зоології) правилом, кожна таксономічна одиниця (тобто різновидність, вид, рід і т. д.), встановлена в науці, обов’язково повинна мати міжнародну наукову назву латинською мовою. Так, наприклад, латинська назва Конюшини повзучої є Trifolium repens L., причому Trifolium (конюшина) є назва роду, a repens (повзуча) — назва виду. Поставлені після латинської назви рослини літери означають ініціали або скорочене прізвище вченого, який дав цю назву рослині; в нашому прикладі буква L. є ініціал видатного ботаніка Ліннея (по-латинськи Linneus або Linne). Іноді буває, що рослину спочатку було описано як вид одного роду, а потім другий ботанік переніс цей вид до якогось іншого роду. В таких випадках прізвище першого автора позначається в дужках, а після дужок ставлять прізвище того автора, що переніс цей вид саме до цього роду.
Перш ніж почати визначення якоїсь рослини, треба її добре розглянути, щоб докладно ознайомитися з будовою вегетативних її органів та органів розмноження. Тому для визначення бажано мати екземпляри рослин з розвиненими квітками, а для вищих спорових з розвиненими споролистками. Для визначення трав’янистих рослин потрібні екземпляри з усіма надземними і підземними частинами рослини. Для представників таких родин, як осокові, хрестоцвітні, зонтичні, складноцвітні та деякі інші, обов’язково треба мати також більш-менш стиглі плоди. В багатьох випадках дуже допомагають точніше визначити рослину відомості про те, де саме і за яких умов її зібрано.
Слід зауважити, що свіжі рослини визначити легше, ніж висушені. Тому кожну зібрану для гербарію рослину краще визначити свіжою. Коли ж цього зробити неможливо, то доводиться визначати висушені рослини. Щоб легше було розглядати засушену квітку або листочок, необхідно їх розварити, тобто покласти в пробірку з водою й нагріти на спиртівці, або ж розмочити, поклавши на деякий час у гарячу воду. Коли розварюються частини рослини, треба, щоб вони весь час були занурені уводу. Після розварювання квітки її будову можна вивчити під лупою. Для визначення рослин треба мати препарувальну лупу, тобто лупу на штативі з столиком (на який кладеться рослина), лупу кишенькову (що збільшує в десять разів), пінцет, скальпель і препарувальні голки.
Для успішної роботи треба добре засвоїти значення основних морфологічних термінів.
Щоб полегшити визначення рослин, складено так звані дихотомічні (тобто двороздільні) таблиці, побудовані на принципі розходження ознак у двох напрямах. Кожна така таблиця складається із запитань, поданих не у звичайній запитальній формі, а у вигляді двох коротких описів протилежного змісту—так званих тез і антитез. Кожна теза з своєю антитезою становить так званий ступінь таблиці. Ступені позначені цифрами 1, 2, 3, 4 і т. д. Номер ступеня стоїть перед тезою, а перед антитезою поставлено риску. Користуючись дихотомічними таблицями, треба уважно прочитувати в них характеристику ознак і, порівнюючи її до ознак визначуваної рослини, робити висновок, які саме ознаки, чи ті, що подано в тезі, чи ті, що в антитезі, більше підходять для даної рослини. Кожну тезу або антитезу необхідно 772


читати до кінця, бо інколи лише деякі ознаки, наведені в тезі або антитезі, відповідають визначуваній рослині, тимчасом інші не відповідають, отже, в цілому зміст тези або антитези до даної рослини не підходить.
Визначаючи рослини за цим визначником, слід спочатку за таблицею для визначення родин знайти, до якої родини належить рослина. Потім звернутися до таблиці для .визначення родів цієї родини і визначити рід, а далі за таблицею для визначення видів цього роду визначити вид рослини. Починаючи визначати,треба читати таблицю з першого номера, що стоїть вліво. Прочитавши тезу і антитезу першого ступеня таблиці і зробивши висновок про те, які ознаки підходять до нашої рослини — чи ті, що подані в тезі, чи ті, що в антитезі, переходимо до дальшого ступеня, який вказує цифра, поставлена в кінці тези або антитези. Переходячи так само далі на нові ступені, дійдемо, нарешті, до тези або антитези, що закінчується не цифрою, а назвою родини, до якої належить визначувана рослина.
При назві родини вказано сторінку визначника, на якій починається її опис. Знайшовши за цією вказівкою потрібну родину, читаємо її опис, теж звіряючи з ознаками нашої рослини, щоб перевірити правильність визначення, і звертаємось до таблиці для визначення її родів. Інколи в родині є тільки один рід. і тоді, звичайно така таблиця зайва, бо ми відразу дізнаємось про назву роду. Але здебільшого в родині є чимало родів, і доводиться визначати рід, до якого належить та чи інша рослина. Таблиця для визначення родів у родині складена за тим же принципом, що й таблиця для визначення родин. Дійшовши в цій родовій таблиці до назви роду, ми за порядковим номером, який стоїть перед назвою роду, відшукуємо рід і уважно прочитуємо його опис. Переконавшись, що ознаки, подані в родовому описі, відповідають ознакам нашої рослини, переходимо до визначення її виду за таблицею для •визначення видів роду, поданою після опису роду.
Наведемо конкретний приклад. Візьмемо поширений бур’ян — Грицики звичайні (мал. 318). Починаємо з таблиці для визначення відділів і родин, з її першого ступеня. Прочитавши тезу і антитезу, переконуємось, що визначувана рослина, яка має квітки і розмножується насінням, передбачена в тезі, що відсилає нас до дев’ятого ступеня. Прочитавши тезу і антитезу дев’ятого ступеня, зупиняємося на антитезі, бо у грициків насінні зачатки заховані у маточці, тобто наша рослина належить до Покритонасінних, і переходимо до ступеня 15-го. В 15-му ступені зупиняємось на його тезі, бо наша рослина трав’яниста, і переходимо до ступеня 16-го. В 16-му ступені зупиняємось на антитезі, бо наша рослина наземна, і переходимо до ступеня 42-го. Порівнявши ознаки, подані в цьому ступені, з ознаками нашої рослини, зупиняємось на антитезі й переходимо до ступеня 47-го. В 47-му ступені зупиняємось на антитезі та переходимо до ступеня 48-го, за антитезою якого переходимо до ступеня 49-го. Порівнявши ознаки, подані в ступені 49-му, з ознаками нашої рослини, зупиняємось на антитезі й переходимо до ступеня 73-го. 73-му ступені зупиняємось на його антитезі, бо оцвітина у нашої рослини подвійна, і переходимо до ступеня 92-го. За його антитезою переходимо до ступеня 93-го, а за антитезою останнього до ступеня 96-го. В цьому ступені зупиняємось на антитезі, бо наша рослина трав’яниста, і переходимо до ступеня 98-го. В цьому ступені зупиняємось на тезі, бо віночок у грициків вільнопелюстковий, і переходимо до ступеня 99-го. У цьому ступені зупиняємося на антитезі та переходимо до ступеня 110-го. За тезою цього ступеня, бо у грициків зав’язь верхня, переходимо до ступеня 111-го. В цьому ступені зупиняємося на антитезі і переходимо до ступеня 112-го, а за тезою цього ступеня до 113-го. За антитезою 113-го ступеня переходимо до ступеня 116-го, бо маточка у грициків лише одна. За антитезою цього ступеня переходимо до ступеня 117-го, а за антитезою останнього до ступеня 118-го. У 118-му ступені зупиняємось на антитезі і переходимо до ступеня 119-го. За антитезою цього ступеня переходимо до ступеня 121-го. Оскільки у грициків тичинок 6 за тезою цього ступеня переходимо до 122-го, за антитезою якого переходимо до ступеня 123-го. Уважно прочитавши тезу і антитезу 123-го ступеня, ми зупиняємось на його тезі, яка приводить нас до назви родини—хрестоцвітні або Cruciferae, всі відзнаки представників якої відповідають нашій рослині.
Відшукавши цю родину (вказівку на сторінку подано після назви родини), прочитуємо її опис і, впевнившись, що ми не зробили при визначенні помилки, переходимо до визначення роду за таблицею для визначення родів, поданою після опису родини.
У першому ступені цієї таблиці ми зупиняємось на антитезі й переходимо до ступеня 2-го. У другому ступені зупиняємось на антитезі та переходимо до ступеня 6-го. За антитезою цього ступеня, бо у грициків пелюстки білі, переходимо до ступеня 21-го. За тезою цього ступеня, бо у грициків плід — стручечок, переходимо до ступеня 22-го. За антитезою останнього переходимо до ступеня 36-го. За антитезою цього ступеня переходимо до ступеня 38-го, за антитезою якого до ступеня 39-го, а за антитезою останнього до ступеня 40-го. За тезою цього ступеня, бо стручечки грициків стиснуті з боків, переходимо до ступеня 41-го, а за антитезою 41-го ступеня до ступеня 42-го. За антитезою останнього переходимо до ступеня 46-го. Порівнявши ознаки, наведені в тезі та антитезі 46-го ступеня, з ознаками грициків, переходимо до ступеня 47-го, теза якого і приводить нас до родової назви нашої рослини — грицики або Capsella Medik. За порядковим номером 62, який стоїть при назві роду, відшукуємо його, уважно читаємо його опис і за таблицею для визначення видів роду Грицики, поданою після стислого опису роду, починаємо відшукувати видову назву рослини.
Прочитавши тезу і антитезу першого ступеня, зупиняємось на її тезі, бо пелюстки у нашої рослини перевищують чашечку, а стручечок з опуклими або прямими краями, і переходимо до ступеня 2-го. У 2-му ступені зупиняємось на його тезі, яка і приводить до видової назви нашої рослини — Грицики звичайні або Capsella bursa pastoris (L.) Medik.
773


Алфавітний покажчик українських назв
Абрикос 345, 387
— звичайний 387
Абутилон 460, 463
— Теофраста 463
Авраамове дерево 557
Авран 588, 596
— лікарський 596
Авринія 296, 315
— скельна 315
Агалик-трава 648, 653
— гірська 653
Агератум 655, 656, 659
— Гаустона 659
Агрус 337, 343
— звичайний 343
Аденостилес 655, 659
— сіролистий 659
Аденофора 648, 651
— кримська 651
— лілієлиста 651
Адіант 25, 32
— венерин волос 32
Адокса 635
— мускусна 635
Адоксові 16, 635
Азинеума 648, 652
— сірувата 653
АЇЗОВІ 11, 240
Аїр 141
— тростинний 141
Аїра 59, 76
— волосовидна 77
— гвоздична 77
Аїрчик 113, 114
— паннонський 114
Айва 345, 350
— довгаста 350
— японська 350
Айлант 19, 441
— високий 441
Айстра 657, 661
— альпійська 661
— американська 661
— вербовидна 661
— віргінська 661
— заміщуюча 661
— степова 661
Актея 267, 270
— колосиста 270
Актинідія 464
— гостра 464
— коломікта 464
Аконіт 266, 273
— Бессерів 273
— буковинський 274
— волотистий 275
— Гостів 273
— дібровний 274
— Жакена 274
— зубчастотичинковий 275
— кущистий 274
— маленький 274
— міцний 274
— молдавський 273
— Роговича 273
— румунський 274
— строкатий 275
— стрункий 275
— шерстистое устий 274
Алича 387
Алтея 460, 462
— вірменська 463
— коноплевидна 462
— лікарська 462
— нарбонська 462
— шорстка 462
Альбіція 390, 393
— ленкоранська 393
Альдрованда 332
— пухирчаста 332
АМАРИЛІСОВІ 11, 169
Амброзія 653, 670
— полинолиста 670
— трироздільна 670
Амманія 477
— кільчаста 477
Аморфа 390, 409
— кущова 409
Амурська акація 394
Амурське коркове дерево 440
Анакамптис 177, 186
— пірамідальний 186
Анацикл 656, 677
— булавовидний 677
— лікарський 677
Англійський райграс 99
Андрахна 443»
— телефієвидна 443
Андромеда 514, 516
— багатолиста 516
Анемона 266, 275
— дібровна 276
774


— жовтецева 276
— лісова 276
— нарцисоцвіта 275
Аніс 487, 500
— звичайний 501
Анограма 25, 31
— тонколиста 31
Антипка 389
Апельсин 440
Апозерис 658, 719
— смердючий 719
Арабідопсис 300, 302
— отруйний 302
— Таля 302
АРАЛІЄВІ 16, 486
Арахіс 392, 419
— підземний 419
Аргирантемум 657, 679
— кущовий 680
Аргиролобій 391, 394
— чашечковий 394
Аремонія 346, 379
— париловидна 380
Армерія 522, 523
— видовжена 523
Арніка 656, 688
— гірська 688
Арнозерис 658, 719
— дрібний 719
АРОЇДНІ 9, 140
Артишок 654, 703
— посівний 703
Арум 140, 141
— Бессерів 142
— білокрилий 142
— видовжений 141
— плямистий 142
Аспленій 25, ЗО
— волосовидний ЗО
— Гейфлера ЗО
— германський ЗО
— зелений ЗО
— муровий 31
— північний ЗО
— чорний ЗО
Астеролінум 518, 521
— зірчастий 521
Астильба 337, 338
— Давида 338
Астрагал 391, 392, 411
— австрійський 414
— білостеблий 414, 415
— білуватий 415
— білястий 415
— блідий 415
— борозенчастий 412
— вигнутий 413, 414
— гачконосний 411
— гостроплідний 411
— датський 412
— дніпровський 414
— довголистий 413
— довгоніжковий 415
— донський 413
— еспарцетний 414
— зверху волосистий 414
— зігнутий 413
— ка’менеломний 414
— козлятниковидний 413
— колючковий 412
— Крайни 412
— кримський 414
— лозяний 415
— монпелійський 414
— несправжньотатарський 415
— новоасканійський 413
— нутовий 412
— пісковий 414
— подібний 413
— понтійський 412
— пухирчастий 413
— пухнатоквітковий 413
— ріжковий 415
— рогоплодий 414
— синайський 411
— скручений 411
— смугастий 411
— солодколистий 413
— солодколистовидний 413
— тарханкутський 415
— український 415
— хлопунець 412
— шерстистоквітковий 412, 413
— шиловидний 415
— шорсткий 413
— щетинистий 412
— яйцеплодий 414
Астранція 489, 491
— велика 491
Астродаукус 488, 495
— прибережний 495
— східний 495
Асфоделіна 149, 151
— жовта 152
— кримська 152
Атрагена 266, 278
— альпійська 278
Африканське просо 66
Ахірофорус 658, 720
— одноквітковий 720
— плямистий 720
Бавовник 460, 462
— барбадоський 462
— деревистий 462
— травистий 462
— шорсткий 462
Багатобородник 58, 73
— напівкільчастий 73
Багатоніжка 26, 32
— звичайна 32
— пилчаста 33
БАГАТОНІЖКОВІ 5, 25
Багаторядник 26, 29
— Брауна 29
— кутастий 29
— лопатевий 29
— списовидний 29
Багно 514
— звичайне 515
Бадан 338
— товстолистий 338
БАЗЕЛ1ЄВ1 15, 240
Бальзамин 455
БАЛЬЗАМІНОВІ 14, 455
Бамія 461
Барбарис 289
— звичайний 289
БАРБАРИСОВІ 13, 18, 289
БАРВІНКОВІ 14, 531
Барвінок 532
— великий 532
— малий 532
— трав’янистий 532
Баркгаузія 658, 730
775


— маколиста 730
— Маршалла 731
— несправжньоальпійська 731
— щетиниста 730
Бартсія 589, 609
— альпійська 610
Бархат 438, 440
— амурський 440
Бедринець 488, 489, 500
— вапнолюбний 500
— великий 500
— каменелюбний 500
— кримський 500
— ломикаменевий 500
— розрізний 500
Безсмертки 654, 694
— закриті 694
— однорічні 694
— циліндричні 694 Безсмертник 666 Безщитник 26, 29
— альпійський ЗО
— жіночий 29
Бекманія 60, 81
— звичайна 81
Белладонна 584, 586
— звичайна 586
Белевалія 150, 165
— Липського 165
— сарматська 165
Белярдіахлоа 60, 92
— фіолетова 92
Береза 196, 198
— бородавчаста 198
— дніпровська 199
— низька 198
— пухната 198
БЕРЕЗОВІ 17, 196
Берека 354
Березка 534
— кантабрійська 535
— кримська 535
— лі нійнолиста 535
— польова 534
— смолоносна 534
— шовковиста 535
— шорстка 534
БЕРЕЗКОВІ 15, 534
Берест 204
Берула 489, 501
— пряма 501
Билинець 177, 181
— запашний 181
— комариний 181
Бирючина 525, 527
— блискуча 527
— звичайна 527
БІГНОН1ЄВІ 16, 19, 613
Біла акація 409
Біловус 56, 102
— стиснутий 102
Біловусник 59, 98
— тонкоквітковий 98
Білозір 13, 337, 341
— болотний 341
Білоліз 190
Білолозник 221, 229
— сірий 229
Білотка 654, 665
— альпійська 665
Білоцвіт 169, 170
— весняний 170
— літній 170
Біота 41, 42
— східна 42
Біфора 490, 496
— промениста 496
Блекстонія 528
— пронизанолиста 528
Блекота 583, 586
— біла 586
— бліда 587
— чорна 587
Блехнум 25, 31
— колосистий 31
Блісмус 113, 118
— стиснутий 118
Блошниця 657, 668
— болотна 669
— дизентерійна 669
— простерта 669
Боби 420
Бобівник 528, 531
— трилистий 531
Бобчук 387
БОБОВІ 14, 16, 18, 19, 390
Болиголов 489, 496
— плямистий 496
Болотний кипарис 40, 41
— звичайний 41
БОЛОТНИКОВІ 47
Бомбицилена 655, 663
— пряма 663
Боровик 476
Бородач 56, 62
— звичайний 62
БОРОШНИСТІ 142
Борщівник 489, 490, 510
— європейський 510
— карпатський 510
— лігустиколистий 510
— пальчастий 510
— пухнатий 510
— сибірський 510
— Стевепа 510
Брандушка 149, 151
— різноколірна 151
Братки 474
Бровник 177, 181
— однобульбовий 181
Бромус 60, 101
— великоколосковий 102
— волотистий 101
— гроновидний 102
— житній 101
— мінливий 101
— м’який 101
— польовий 101
— розчепірений 102
— трясучковидний 102
— японський 102
Бруква 321
Бруслина 451
— бородавчаста 452
— європейська 451
— карликова 451
— широколиста 451
— японська 451
БРУСЛИНОВІ 19, 451
Брусниця 517
БРУСНИЧНІ 12, 517
Бугила 488, 493
— дібровна 493
— довгоносикова 493
776


— звичайна 493
— кервель 493
— лискуча 493
— лісова 493
Будяк 654, 655, 699
— акантовидний 699
— аравійський 699
— гачкуватий 700
— дрібногачкуватий 700
— Кернера 700
— кримський 700
— кучерявий 699
— маскований 699
— несправжньопагорбковий 700
— пониклий 699
— сіруватий 699
— Термера 699
Бузина 633
— трав’яниста 633
— червона 633
— чорна 633
Бузок 525, 526
— амурський 526
— гімалайський 526
— звичайний 526
— іранський 527
— китайський 527
— угорський 526
Бук 200
— звичайний 200
— кримський 200
— лісовий 200
Буквиця 559, 572
— бура 572
— короткозуба 572
— лікарська 572
— перебільшена 572
БУКОВІ 17, 200
БУКОЦВІТІ 196
Булавоносець 58, 77
— сіруватий 77
Булатка 178, 180
— великоцвіта 181
— довголиста 180
— червона 180
Бульбокомиш 113, 116
— морський 116
— скупчений 116
Бундук 390, 393
— дводомний 393
Буніум 488, 489 , 499
— феруловий 499
Бурачок 296, 299 , 315
— Гмеліна 317
— голоногий 316
— довгостовпчиковий 315
— дрібний 315
— дрібноквітковий 316
— зонтичний 315
— ленський 317
— муровий 316
— опушений 317
— покручений 316
— польовий 316
— пустельний 315
— різностебловий 316
— савранський 316
— тендерський 316
'— туполистий 316
— чашечкоплодий 316
— шорсткий 315
Буркун 393, 401
— білий 401
— високий 402
— волзький 401
— зубчастий 401
— кримський 401
— лікарський 402
— неаполітанський 402
Буряк 221, 222
— багаторічний 223
— звичайний 223
— триприймочковий 223
Бусенгольція 240
— базелеподібна 241
Бутень 488, 492
— бульбистий 492
— запашний 493
— плямистий 493
— Прескотта 492
— п’янкий 492
— цикутовий 492
Буфонія 241, 246
— дрібнолиста 246
Буяхи 517
Вайда 298, 310
— Віллярсова 311
— кримська 311
— польова 311
— приморська 310
— рання 311
— ребриста 311
— сірувата 310
— фарбувальна 311
Валеріана 636, 638
— блискуча 640
— бузинолиста 640
— бульбиста 638
— висока 639
— волзька 639
— вузьколиста 639
— Гроссгейма 640
— дводомна 639
— пагононосна 640
— російська 639
— трансільванська 639
— трикрила 639
— ціло листа 639
ВАЛЕРІАНОВІ 11, 16, 636
Валіснерія 54
— спіральна 54
Вальдштейнія 346, 372
— гравілатоподібна 372
Васильки 558, 583
— сірі 583
— справжні 583
Ваточник 532
— сірійський 533
Ведмеже вухо 590
Ведмежина 362
Вейгела 633, 635
— рання 635
— рясноцвіта 635
Велезія 242, 259
— жорстка 259
Вентената 59, 78
— сумнівна 78
Верба 186
— біла 191
— вавілонська 192
— вовчеягідна 189, 193
— вушката 188, 193
— гостролиста 189, 193
— Жакенова 187
777


— Китайбелева 187
— козяча 192, 193
— ламка 191
— лапландська 188
— повзуча 189
— попеляста 191, 193
— прегарна 192
— прутовидна 191
— пурпурова 190, 193
— п’ятитичинкова 189
— розмаринолиста 188
— сива 191, 193
— сиза 188
— силезька 187, 191, 193
— сітчаста 187
— списовидна 188
— трав’яна 187
— тритичинкова 190, 193
— туполиста 187
— фі лі колиста 187
— чорнична 188
— чорніюча 190, 191, 193
— шерстистопагінцева 192, 193
Вербена 557
— гібридна 557
— лежача 557
— лікарська 557
ВЕРБЕНОВІ 15, 19, 557
Верблюдка 221, 232
— вузькокрила 233
— гісополиста 232
— дніпровська 233
— забарвлена 232
— лискуча 232
— Маршалова 233
— сірувата 233
— східна 232
— українська 232
ВЕРБОВІ 17, 186
Вербозілля 518, 521
— гайове 521
— звичайне 521
— кільчасте 521
— крапчасте 521
— лучне 521
Верболіз 189
ВЕРБОЦВІТІ 186
Верес 514, 517
— звичайний 517
ВЕРЕСОВІ 18, 19, 514
ВЕРЕСОЦВ1Т1 512
Вероніка 588, 596
— австрійська 602
— альпійська 598
— баґатороздільна 602
— Бахофена 599
— Баумгартена 601
— безлиста 600
— берегова 602
— біла 598
— вербозіллева 602
— весняна 599
— водяна 602
— волотиста 599
— герцеговинська 601
— гірська 602
— двійчаста 597
— джерельна 601
— дібровна 603
— Ділленія 600
— довголиста 599
— зубчаста 602
— колосиста 598
— кримська 603
— кущиста 597
— лежача 602
— лікарська 603
— найбільша 603
— нив’яна 597
— нитковидна 597
— орхідна 598
— персидська 596
— плющолиста 596
— польова 600
— рання 600
— сива 598
— скордська 602
— степова 598
— стокроткова 597
— струмкова 601
— тирличева 600
— тіньова 603
— трилиста 598
— тьмяна 597
— цимбалярієва 596
— чагарничкова 597
— чебрецелиста 600
— широколиста 602
— щебрушколиста 600
— щиткова 601
Веснівка 149, 168
— дволиста 168
Веснянка 296, 319
— Боергава 319
— весняна 320
— Крокера 320
— рання 319
Вех 489 , 501
— сизаровидний 501
— широколистий 501
Вечорниці 297, 311
— білі 312
— Воронова 312
— густоволохаті 312
— запашні 312
— сибірські 312
— Стевена 312
— сумні 312
Виноград 456
— амурський 457
— Ізабелла 457
— лісовий 458
— лисячий 457
— справжній 457
ВИНОГРАДОВІ 16, 456
Виноградовник 457, 458
— японський 458
ВИРИННИЦЕВІ 7, 8. 448
Виринниця 448
— весняна 449
— мінлива 449
— осіння 448
— ставкова 449
Витка гречка березковидна 215
— чагарникова 215
Вишня 345, 388
— звичайна 388
— кущова 389
— магалебська 389
— степова 389
Вівсюг 58, 79
— голий 79
— звичайний 80
— Людовиків 80
778


— подібний 80
— щетинистий 79
Вівсюнець 58, 80
— альпійський 80
— кримський 80
— луговий 81
— плоскостеблий 80
— пустельний 80
— пухнатий 80
— різнобарвний 80
— стиснутий 81
— Шелла 81
Відкасник 654, 694
— безстеблий 695
— Біберштейна 695
— звичайний 695
— кримський 695
— осотов и д ний 695
— татарниколистий 695
Вільха 196, 199
— зелена 199
— клейка 199’
— сіра 199
— чорна 199
Віниччя 221, 222, 231
— сланке 231
— справжнє 231
— шерстисте 232
Віничник 391, 394
— прутовидний 394
Віскарія 242, 252
— клейка 252
Вістарія 16, 391, 409
— китайська 409
Вітекс 19, 557
— священний 557
Віхалка 149, 152
— гілляста 152
— лілійна 152
Вовконіг 557, 581
— високий 581
— європейський 581
Вовча лапа 268
Вовче лико 475
Вовче тіло 346, 367
— болотне 368
Вовчі ягоди 475
— пахучі 476
— звичайні 475
— лаврові 475
— Софії 476
ВОВЧКОВІ 8, 614
Вовчок 614, 615
— білий 617
— блідоквітковий 617
— великий 618
— гіллястий 615
— гірчаковий 617
— гостролопатевий 615
— ельзаський 618
— єгипетський 615
— жовтий 617
— зарубчастий 618
— звичайний 618
— капустяний 615
— маленький 615
—малий 619
— Мутеля 615
— пісковий 616
— плющовий 619
— пониклий 617
— порізниковий 618
— пурпуровий 616
— різнобарвний 618
— самосиловий 618
— сарматський 617
— сизий 616
— синюватий 616
— сітчастий 617
— соняшниковий 617
— стрункий 617
— темно-жовтий 618
Вовчуг 392, 397
— гладконасінний 398
— заступаючий 398
— колючий 398
— маленький 397
— польовий 397
— проміжний 397
ВОДОЛИСТІ 15, 538
Водопериця 485
— кільчаста 486
— колосова 486
— черговоквіткова 486
Водяна сосонка 486
— звичайна 486
Водяний горіх 484
— азовський 485
— великокореневий 485
— дніпровський 485
— дунайський 485
— несправжньоколхідський 485
— плаваючий 484
— російський 485
— український 485
— Флерова 484
Водяний жовтець 267, 280
— волосолистий 281
— Жіліберта 280
— Кауфмана 281
— кілястий 281
— Ріона 281
— фенхелевидний 281
Водяний перець 218
Водяний різак 54
— алоевидний 54
Водяний хрін 300, 306
— австрійський 306
— двогострий 306
— гібридний 306
— земноводний 306
— ісландський 306
— короткоплодий 306
— лісовий 307
— піренейський 307
Водянка 449
— чорна 450
ВОДЯНКОВІ 18, 449
ВОДЯНОГОРІХОВІ 7, 484
ВОДЯНОСОСОНКОВЇ 7, 486
Воловик 540, 546
— Баррельє 547
— високий 546
— Гмеліна 546
— довгостовпчиковий 547
— італійський 546
— лікарський 546
— маленький 547
— несправжньосвітло-жовтий 546
— світло-жовтий 546
— тонколистий 546
— фесалійський 547
Волоснець 109
779


Волошка 654, 707
— Бессера 717
— білоперлинна 708
— Банкова 710
— великопридаткова 709
— верболиста 714
— вкорочена 714
— волосистоголова 714
— вугільна 711
— вузьколускова 714
— гострокінцева 716
— дніпровська 717
— донецька 710
— донська 712
— дрібноцвіта 717
— заміщаюча 713
— іберійська 711
— карпатська 714
— коктебельська 718
— колючоголова 711
— Конки 709
— короткоголова 709
— Лавренка 717
— літня 711
— лучна 713
— Майорова 717
— мармароська 712
— Маршалла 711
— м’яка 712
— напівзаконна 710
— наслідувальна 718
— неплідна 710
— несправжньоблідолускова 708
— несправжньоплямиста 716
— несправжньофригійська 714
— несправжньошкіряста 715
— низька 712
— одеська 717
— паннонська 713
— Пачоського 709
— первинногерберова 710
— первинноперлинна 709
— перлиста 708
— притиснута 715
— рейнська 716
— розлога 718
— руська 707
— савранська 717
— салонікська 716
— Сарандинакі 710
— синя 712
— скабіозовидна 715
— Стевена 718
— стиснута 713
— сумська 711
— східна 716
— східнокарпатська 715
— Талієва 707
— твердолиста 715
— темнооблямована 712
— тернопільська 712
— фригійська 714
— червоноквіткова 715
— чорноголова 713
Волохатий огірок 645, 647
Вольфія 142
— безкоренева 142
Воронець 267
Вороняча лапка 298, 328
— лежача 328
Вороняче око 11, 149, 169
— звичайне 169
Вощанка 538, 543
— мала 543
Вудсія 26
— альпійська 26
— ельбська 26
Вужачка 24
— звичайна 25
ВУЖАЧКОВІ 5, 24
ВУЖАЧКУ В ATI 24
Вульпія 60, 97
— бромусовидна 98
— війчаста 97
— мишохвоста 98
В’яз 203
— американський 203
— білий 203
— Висоцького 204
— гладенький 203
— еліптичний 203
— каркасовий 203
— корковий 204
— листуватий 204
— шорсткий 203
В’язіль 391, 392, 417
— барвистий 417
— дрібноквітковпй 417
— емероїдний 417
— крітський 417
— стрункий 417
— увінчаний 417
В’ЯЗОВІ 18, 203
Гадюча цибулька 150, 166
— гроновидна 166
— китицева 166
— непомітна 166
— покутська 166
Гадючник 346, 373
— в’язолистий 374
— голий 374
— шестипелюстковий 374
Гайлардія 655, 674
— гарна 674
— Лоренца 674
Гайнальдія 61, 108
— волохата 108
Гакелія 539, 553
— пониклоплода 554
Галіміона 221, 229
— бородавчаста 229
— черешкувата 229
Галінсога 656, 674
— дрібноцвіта 674
— чотирипроменева 674
ГАМАМЕЛІДОВІ 18, 343
Гамамеліс 18, 343, 344
— віргінський 344
Гаплофіл 438, 439
— війчастий 439
— запашний 439
Гарбуз 645, 647
— волоський 647
— звичайний 647
— мускусний 647
ГАРБУЗОВІ 14, 16, 644
ГАРБУЗОЦВІТІ 644
Гармала 437
— звичайна 437
Гаудинопсис 58,78
— тощий 78
Гвайюла 656, 669
— срібляста 670
Гвоздика 242, 259
780


— азовська 263
— Андржійовського 260
— армерійовидна 260
— бессарабська 261
— Борбаша 262
— бородата 260
— бузька 263
— вугільна 263
— гарна 259
— головчаста 261
— голувата 262
— гостролиста 259
— дельтовидна 262
— дрібноголовчаста 262
— Євгенії 263
— картузіанська 262
— китайська 262
— ланцетна 264
— Марії 263
— Маршалова 263
— несправжньоармерійовидна 260
— несправжньопізня 260
— несправжньорозчепірена 260
— низька 263
— перетинчаста 261
— пізня 259
— плоскозуба 261
— плямиста 263
— польова 263
— різнобарвна. 263
— розчепірена 259
— Роговича 262
— садова 263
— сиза 263
— скупчена 260
— стиснуточашечна 259
— Фішера 263
— чорноморська 261
ГВОЗДИКОВІ 10, 13, 241
Гедипноіс 658, 720
— крітський 720
Геліопсис 656, 671
— шорсткий 671
Геліосперма 242, 257
— альпійська 257
— чотирироздільна 257
Геліотроп 538, 540
— еліптичний 541
— запашний 541
— перувіанський 540
— прибережний 541
— Стевенів 540
ГЕРАНІЄВІ 13, 427
ГЕРАНІЄЦВІТІ 427
Герань 427
— альпійська 430
— блискуча 428
— болотна 430
— бульбиста 429
— великокореневищна 429
— голубина 429
— криваво-червона 429
— кримська 429
— круглолиста 428
— лінійнолопатева 429
— лісова 430
— лучна 430
— маленька 428
— м’яка 428
— непальська 431
— пагорбкова 430
— піренейська 429
— пурпурова 428
— Робертова 428
— розсічена 428
— розчепірена 428
— сибірська 429
— темна 430
— чеська 428
Гикавка 296, 317
— сива 317
Гіацинт 150, 165
— східний 165
Гіацинтик 150, 165
— блідий 166
— Палласів 166
Гібіск 460
— їстівний 461
— коноплевидний 462
— сірійський 461
— трійчастий 461
Гіменолобус 298, 331
— лежачий 331
Гінкго 34
— дволопатеве 34
ГІНКГОВАТІ 34
ГІНКГОВІ 5, 34
ГІНКГОВИДНІ 34
Гіпекоум 291
— повислий 291
Гіпокрепіс 392, 417
— війчастий 417
— одностручковий 417
— чубатий 417
Гіркокаштан 454
— восьмитичинковий 454
— гібридний 454
— голий 454
— дрібноквітковий 454
— звичайний 454
— червоний 454
ГІРКОКАШТАНОВІ 18, 454
Гіркуша 658, 721
— малоквіткова 721
— нечуйвітрова 721
— синякоподібна 721
Гірча 490, 504
— клинолиста 505
Гірчак 211, 215
— альпійський 216
— Андржійовського 217
— березковидний 215
— бузький 217
— волотистий 218
— вузлуватий 218
— гостролистий 216
— дубильний 216
— живородний 216
— запорізький 217
— земноводний 216
— зміїний 216
— льоновий 217
— малий 218
— м’який 218
— перцевий 218
— почечуйний 217
— сахалінський 216
— сивий 217
— східний 216
— чагарниковий 215
— шорсткий 217
Гірчиця 300, 321
— біла 321
— польова 321
781


— сарептська 321
— чорна 321
Гіршфельдія 300, 321
— сива 322
Гісоп 558, 577
— крейдяний 577
— лікарський 577
Гледичія 16, 390, 393
— каспійська 393
— колюча 393
Глечики 265
— жовті 265
Глисник 584
Глід 345, 355
— Азарелля 357
— гладенький 359
— двокісточковий 358
— дрібнолистий 357
— замшевий 357
— заокруглений 359
— клинолистий 357
— колючий 356
— кривавочашечковий 357
— криваво-червоний 356
— кримський 358
— Липського 359
— несправжньо-кривостовпчиковий 359
— обманливий 360
— одноматочковий 359
— озброєний 359
— Оленки 358
— Палласа 358
— півниковий 358
— пірчастий 356
— Попова 357
— п’ятиматочковий 356
— Стевена 358
— східний 356
— Турнеффа 356
— український 358
— чашечковий 357
— шарлаховий 356
Глінус 240
— лядвенцевидний 240
Глуха кропива 559, 568
— біла 568
— гладенька 569
— гола 568
— Пачоського 569
— пурпурова 569
— стеблообгортна 569
— степова 569
— чагарникова 569
ГНЕТОВИДНІ 44
ГНЕТУ ВАТІ 44
Гніздівка 178, 179
— звичайна 179
Головатень 653, 693
— банатський 694
— високий 694
— круглоголовий 694
— руський 694
Головачка 641, 642
— Литвинова 642
— трансільванська 642
— уральська 643
— шкіряста 643
ГОЛОНАСІННІ 5, 34
Голосхенус 113, 117
— звичайний 117
— Ліннея 118
— південний 118
Гомфрена 237, 239
— головчаста 239
Гоніолімон 522
— Бессерів 522
— злаколистий 523
— татарський 523
— червонуватий 523
Горделімус 57, 61, 10
— європейський 111
Гордовина 634
Горицвіт 267, 288
— весняний 288
— вогнистий 289
— волзький 289
— літній 289
— осінній 289
Горіх 195
— волоський 196
— грецький 196
— маньчжурський 196
сірий 196
— чорний 196
ГОРІХОВІ 17, 195
ГОРІХОЦВІТІ 195
Горлянка 558, 559
— верболиста 560
— женевська 560
— Лаксмана 560
— несправжньохіоська 560
— повзуча 559
— східна 560
— хіоська 560
— ялинковидна 560
Горобейник 539, 541
— апулійський 541
— лікарський 541
— польовий 541
— пурпурово-голубий 541
— Сібторпіїв 541
— Черняєва 541
Горобина 345, 352
— двоїста 353
— домашня 353
— звичайна 353
— кримська 354
— круглолиста 353
— несправжньошироколиста 354
— скандінавська 354
— Станкова 354
Горобинник 345, 349
— горобинолистий 349
Горох 392, 426
— високий 426
— польовий 426
— посівний 426
Горошок 392, 419
— Біберштейна 420
—- брудний 420
— Буасьє 422
— великоквітковий 420
— вифинський 420
— волохатий 422
— вузьколистий 421
— гібридний 420
— горохоподібний 421
— кашубський 421
— круглоплодий 421
— Литвинова 422
— лісовий 421
— мишачий 422
— надрізаний 421
782


— нарбонський 420
— одноквітковий 422
— ольвійський 420
— паннонський 420
— плотовий 420
— посівний 421
— пухнатий 421
— серцевидний 421
— строкатий 421
— стрункий 422
— тонколистий 422
— чагарниковий 421
— чиноподібний 420
— чотири насінний 422
— чоткоподібний 422
— чужоземний 420
— шерсти стоп лодий 422
— шорсткий 422
Гортензія 337, 342
— великолиста 342
Госта 149, 152
— голуба 152
— Зібольдова 152
— ланцетолиста 152
— подорожниковидна 152
Гострець 61, ПО
— гіллястий ПО
Гостриця 539, 554
— лежача 554
Гострокільник 392, 415
— волосистий 416
— карпатський 416
— Палласа 416
— польовий 416
— шовковистий 416
Граб 196
— звичайний 196
— східний 197
Грабельки 427, 431
— Бекетова 431
— Гефта 432
— довгодзьобі 432
— звичайні 432
— мальвовидні 431
— руські 431
Гравілат 346, 372
— алепський 373
— міський 372
— річковий 372
Гранатник 479
— звичайний 480
ГРАНАТНИКОВІ 18, 479
Гребінець 238
Гребінник 59, 89
— звичайний 89
— колючий 89
Гречка 211, 220
— гостролиста 216
— звичайна 220
— татарська 220
— японська 216
ГРЕЧКОВІ 8, 9, 11, 211
ГРЕЧКОЦВІТІ 211
Гринделія 656, 659
— розчепірена 659
Грицики 298, 330
— звичайні 330
— східні 331
— червонуваті 330
Громовик 539, 542
— багатолистий 542
— великоіцетинистий 542
— В і зі ані 542
— гранітний 543
— дніпровський 543
— донський 542
— красильний 542
— кримський 543
— Липського 542
— напівкрасильний 542
— несправжньокрасильний 542
— різноколірний 542
— твердий 543
Гронянка 24, 25
— багатороздільна 25
— віргінська 25
— півмісяцева 25
— розгалужена 25
Грудна травка 655, 663
Грудниця 655, 662
— волохата 662
— звичайна 662
Груша 345, 351
— верболиста 351
— звичайна 351
— маслинколиста 351
— усурійська 351
Грушанка 512, 513
— зеленоцвіта 514
— круглолиста 514
— мала 513
— середня 513
ГРУШАНКОВІ 12, 13, 15, 512
Грястиця 60, 88
— збірна 89
— звичайна 89
— полігамна 89
ГУБОЦВІТНІ 15, 557
Гудайєра 178, 181
— повзуча 181
Гумай 63
Гуньба 393, 398
— Бессера 399
— голуба 399
— голубувата 399
— колосова 398
— мечовидна 398
— монпелійська 398
— сінна 398
— смірнська 398
— тонка 399
— Фішера 399
Гусимець 297, 299, 309
— альпійський 310
— вушкатий 310
— Горнунгів 310
— Жерардів 310
— кавказький 310
— повислий 309
— пужниковий 309
— судетський 310
— шорсткий 310
Гусятник 60, 84
— волосистий 84
— дніпровський 84
— запашний 84
— єгипетський 84
— крупноколосковий 84
— тонконоговидний 84
Гусяча лапка 368
Далматська ромашка 682
Дантонія 58, 81
— чашечна 81
ДВОДОЛЬНІ 186
783


Дворядник 300, 320
— донський 320
— крейдяний 320
— муровий 320
— прутяний 320
— тонколистий 320
Дейція 337, 342
— шорстка 342
Дельфіній 266, 272
— голоплодий 273
— клиновидний 272
— Литвинова 272
— Палласа 273
— Сергія 273
— середній 272
— східнокарпатський 272
— яскраво-червоний 272
Дендрантема 656, 684
— Завадського 684
— індійська 684
— шовковицелиста 684
Деревій 656, 677
— бірючанський 679
— благородний 678
— блідо-жовтий 678
— верболистий 678
— голий 678
— дрібноквітковий 679
— звичайний 679
— Нейльрейха 679
— паннонський 679
— подовий 679
— розсунутий 678
— стиснутий 678
— судетський 679
— тонколистий 679
— хрящуватий 678
— цілолистий 678
— чорноморський 679
— Шура 678
— щетинистий 679
— язиколистий 678
Дереза 411
Дерен 512
— справжній 512
ДЕРЕНОВІ 18, 19, 511
Держи-дерево 455
— звичайне 456
Джугара 63
Дзвінець 589, 610
— альпійський 610
— безкрилий 610
— великий 611
— вузьколистий 610
— гірський 611
— гребінчастий 610
— джунгарський 610
— малий 610
— середземноморський 611
— чорніючий 610
— шиловидний 610
— шорсткий 611
Дзвоники 648
— алтайські 651
— альпійські 648
— болонські 650
— Вайди 651
— великоколосі 649
— високі 649
— карпатські 650
— Кладна 651
— красиві 650
— кримські 649
— кропиволисті 650
— круглолисті 651
—' майже головчасті 650
— мінливі 650
— мучнисті 650
— оленячі 649
— персиколисті 651
— поліські 650
— ріпаковидні 650
— ріпчасті 651
— ріпчастовидні 650
— розлогі 651
— середні 648
— сибірські 649
— скупчені 649
— Харкевича 649
— широколисті 650
— ялицеві 651
ДЗВОНИКОВІ 16, 648
ДЗВОНИКУВАТІ 648
Дивина 588, 589
— банатська 590
— ведмежа 590
— виїмчаста 590
— волотиста 590
— залізняковидна 589
— овальнолиста 591
— перистороздільна 590
— пірамідальна 591
— помітна 591
— прегарна 590
— розлога 591
— скіпетровидна 590
— східна 591
— сухоцвіта 590
— тарганяча 592
— фіолетова 591
— чорна 590
— шерстиста 590
Дикий виноград 457, 458
— п’ятилистий 458
— тригострокінцевий 458
Дикий рис 66
ДИЛЕНІЄВІ 16, 464
Диморфотека 655
— золотиста 655
Диня 644, 646
— звичайна 646
— посівна 646
Дихостиліс 113, 118
— гачкуватий 118
— Мікелі 118
Дієрвіла 633, 635
— сидячолиста 635
ДІОСКОРЕЙНІ 16, 171
Додарція 589, 596
— східна 596
Дорикній 393, 407
— грецький 408
— кущовий 408
— трав’янистий 405
Дріада 345, 373
— восьмипелюсткова 373
ДРІБНОНАСІННІ 176
Дрібнохвосник 57, 99
— остюковий 99
Дрік 391, 394
— білуватий 395
— волосистий 395
— германський 395
— дніпровський 395
784


— донський 395
— красильний 395
— крилатий 395
— притиснутий 395
— скіфський 395
— чотиригранний 395 Дріоптерис 26, 28
— австрійський 28
— болотний 28
— гірський 28
— гребенястий 28
— остистий 28
— чоловічий 28
Дуб 200
— болотний 201
— бургундський 201
— великопиляковий 201
— великоплодий 201
— звичайний 201, 202
— кам’яний 201
— кошенільний 201
— північний 201
— пробковий 201
— пухнатий 201
— скельний 202 Дубова омела 208
— європейська 208 Дудник 490, 506
— лісовий 506 Дурійка 99 Дурман 583, 588
— звичайний 588
Дутень 242, 257
— ягідний 257 Дюшенея 346, 367
— індійська 367 Дягель 490, 506
— лікарський 506 ЕБЕНОВІ 19, 524 ЕБЕНОЦВІТІ 524 Евкаліпт 17 Евклідій 298, 314
— сірійський 314 ЕВКОМІЄВІ 17, 344 Евкомія 344
— в’язолиста 344 Егілопс 61, 108
— дводюймовий 109
— овальний 109
— тридюймовий 109
— триостюковий 109
— циліндричний 109 Едельвейс 654-, 665
— альпійський 665 Екзохорда 345, 350
— Альберта 350 Елізанта 242, 257
— Завадського 257
— липуча 257
— нічна 257 Елодея 54
— канадська 54 Ельшольція 557, 583
— гребінчаста 583
— Патрена 583 Енотера 480, 484
— дворічна 484 Епіпогон 178, 181
— безлистий 181 Еремурус 149, 152
— гарний 152
— кримський 152
— сірчаноцвітий 152
Ерехтитес 657, 688
— нечуйвітровий 688
Еріозинафа 490, 507
— довголиста 507
Еритроній 150, 163
— собачий зуб 163
Ерука 297, 322
— посівна 322
Еспарцет 392, 418
— Васильченка 418
— виколистий 418
— довгоколючковий 419
— донський 419
— закавказький 419
— кіноварний 419
— Палласа 418
— піщаний 419
— скельний 418
— стрункий 419
— яйлинський 419
Ефедра 44
— двоколоса 44
ЕФЕДРОВІ 5, 44
Ехінацея 656, 671
— пурпурова 672
Ехінопсилон 221, 222, 230
— гісополистий 231
— очітковидний 231
— шорсткий 230
Ехіноцистис 645, 647
— шипуватий 648
Жабник 655, 663
— малий 664
— німецький 664
— польовий 664
— шерстисто голови й 664
Жабриця 488, 489, 502
— вилчаста 502
— гарна 502
— камеденосна 502
— кінська 502
— Лемана 502
— малопроменева 503
— мінлива 503
— однорічна 503
— Палласа 503
— піскова 503
— смов дел иста 503
— степова 503
— тендер і вська 503
Жабрій 558, 568
— двонадрізаний 568
— гарний 568
— звичайний 568
— ладанний 568
— пухнатий 568
Жабурник 8, 53, 54
— звичайний 54
ЖАБУРНИКОВІ 7, 8, 53
Жасмин 525, 527
— кущовий 527
— лікарський 527
Жеруха 299, 307
— гірка 308
— грецька 307
— дрібноцвіта 307
— звивиста 307
— зубчаста 307
— лучна 307
— недоторкана 307
— ніжна 308
50 424
785


— Опіца 308
— струмкова 307
— шорстка 307
Живокіст 539, 544 г— кавказький 544
— кримський 545
— лікарський 544
— Попова 545
— серцевий 545
— східний 545
— шорсткий 544
ЖИМОЛОСТЕВІ 16, 19, 632
Жимолость 633, 634
— голуба 634
— козолиста 634
— пухнаста 635
— татарська 635
— чорна 634
Жировик 178
— Лозеліїв 178
Житняк 61, 106
— гребінчастий 107
— донський 106
— карадазький 106
— кімерійський 106
— Лавренків 107
— Літвінова 107
— понтійський 106
— пустельний 107
— пухнатоквітковий 106
— черепитчастий 107
Жито 61, 108
— дике 108
— посівне 108
Жовта акація 410
ЖОВТЕЦЕВІ 7, 8, 11, 12, 13, 16, 266
Жовтець 267, 281
— аконітолистий 283
— багатоквітковий 285
— багатокореневий 286
— багатолистий 282
— бокоцвітий 282
— Брейна 285
— бульбистий 284
— вогнистий 282
— вужачколистий 282
— гірський 286
— Горншухів 286
— гостронасінний 284
— загострений 283
— Запаловича 286
— золотистий 286
— ілірійський 284
— їдкий 285
— кавказький 286
— карпатський 286
— кашубський 286
— Кладна 285
— константинопольський 284
— неапольський 284
— несправжньобульбистий 284
— отруйний 283
— повзучий 285
— польовий 283
— роздільний 286
— Стевена 285
— степовидний 284
— татранський 282
— хіоський 284
— шерстистий 285
— шершавоплідний 283
— язиколистий 282
Жовтий осот 659, 728
— болотний 729
— городній 729
— польовий 729
— шорсткий 729 Жовтозілля 655, 657, 689
— арктичне 690
— Бессера 690
— болотне 693
— великозубчасте 691
— весняне 691
— головчасте 689
— дібровне 693
— дніпровське 692
— звичайне 690
— ерратичне 692
— еруколисте 691
— кар ні олійсь ке 692
— карпатське 691
— киргизьке 692
— липуче 691
— лісове 691
— приморське 691
— річкове 693
— струмкове 690
— субальпійське 692
— татарське 693
— тіньове 692
— тонколисте 691
— Фукса 693
— Черняева 690
— чубкове 690
— Швецова 692
— Якова 692
— яйлинське 690
Жовтушник 300, 303
— білоцвітий 303
— Віттмана 304
— загострений 303
— крейдяний 303
— кринський 303
— лакфіолевидний 304
— лісовий 304
— Маршаллів 304
— паннонський 304
— прямий 304
— розчепірений 303
— сіруватий 303
— твердий 304
— тонкостовпчиковий 304
Жовтяниця 337, 340
— альпійська 341
— черговолиста 340
Жоржина 656, 673
— периста 673
ЖОСТЕРОВІ 19, 455
ЖОСТЕРОЦВІТІ 455
Жостір 455, 456
— вічнозелений 456
— проносний 456
— фарбувальний 456
Журавець 427
Журавлина 12, 517
— дрібноплода 518
— звичайна 517
— чотирипелюсткова 517
Загнітник 241, 251
— головчастий 251
Залізне дерево 343 Залізниця 558, 563
— ай-петрінська 563
— гірська 564


— зеленолускова 563
— кримська 563
— Маршалла 563
— мисочковидна 563
— скіфська 563
-— скупчена 564
— темножилкова 563
•— черепитчаста 564
Залізняк 559, 566
— азовський 567
— бульбистий 568
— гібридний 567
— залозистий 568
— колючий 566
— кримський 566
— кущовидний 566
— Лискунова 568
— південнобузький 567
— скіфський 567
— степовий 568
— яйлинський 568
Заннікелія 47, 49
— болотна 50
— велика 50
— стеблиста 50
Запашний горошок 424
Заразиха 614, 615
Зацинта 658, 719
— бородавчаста 719
Заяча капуста 334
— велика 335
— звичайна 335
— карпатська 335
— пурпурова 335
Заяча конюшина 392, 406
— альпійська 407
— багатолиста 406
— Біберштейна 407
— кримська 407
— споріднена 407
Звіробій 464
— альпійський 465
— витягнутий 465
— гірський 465
— гострий 466
— звичайний 465
— золотистий 465
— приальпійський 465
— сланкий 464
— стрункий 465
— чашечковий 464
— чотиригранний 466
— шорсткий 464
ЗВІРОБІЙНІ 12, 464
Зеленчук 559, 569
— жовтий 569
Земляна груша 672
Земляні горіхи 419
Зензівер 461
Здутостебловик 488, 492
— вузлуватий 492
Зизанія 56, 66
—водяна 66
Зизифора 558, 574
— головчаста 575
— кримська 575
— перська 575
— тонка 575
Зимолюбка 512, 513
— зонтична 513
Зіглінгія 59, 82
— лежача 82
Зіновать 391, 395
— австрійська 396
— багатоволосиста 396
— біла 396
— Блоцького 396
— Вульфа 396
— дніпровська 397
— Кречетовича 397
— Ліндемана 397
— Пачоського 397
— подільська 396
— регенсбурзька 397
— Рошеля 396
— руська 397
— Скробічевського 396
— скупчена 396
— Цінгера 397
Зірки 242, 264
— садові 264
Зіркоплідник 52, 53
— зірчастий 53
Зірочки 150, 153
— азовські 155
— борові 155
— Гельдрейха 153
— дудчасті 154
— Жермени 155
— жовті 155
— Кальє 153
— кримські 154
— лучні 153
— маленькі 154
— низенькі 155
Пачоського 153
— пишні 155
— подільські 155
— польові 154
— поперечні 153
— приморські 154
— сумнівні 154
— українські 154
— цибулинконосні 153
— червонясті 155
— чохлуваті 154
— Шовіца 153
Зірочник 241, 242
— багновий 243
— Бартіанів 243
— блідий 242
— болотяний 243
— гайовий 242
— занедбаний 243
— злаковидний 243
— лісовий 243
— розлогий 243
— середній 242
— товстолистий 243
ЗЛАКОВІ 9, 55
ЗЛАКОЦВІТІ 55
Злинка 655, 657, 662
— альпійська 663
— видовжена 663
— їдка 663
— канадська 663
— однокошикова 663
— подільська 663
— східна 663
Змієголовник 558, 565
— австрійський 565
— молдавський 565
— Рюйша 565
— чебрецевий 565
50*
787


Змійовик 216
Зніт 480
— альпійський 482
— болотний 482
— гірський 481
— Домі на 482
— дрібноквітковнй 481
— жилкуватий 482
— залозистостеблий 482
— Ламі 481
— ланцетолистий 481
— мокричниколистий 482
— пагорбковий 481
— пониклий 482
— приальпійський 482
— рожевий 481
— темний 481
— чотиригранний 481
— шорсткий 480
Зозулинець 177, 183
— блідий 184
— блощичний 184
— болотний 184
— бузиновий 185
— дрібнокрапчастий 183
— дудчастий 185
— жилкуватий 184
— іберійський 184
— мавп’ячий 183
— обпалений 183
— плямистий 185
— провансальський 184
— пурпуровий 183
— римський 185
— розмальований 183
— салеповий 183
— серценосний 185
— Траунштейнера 185
— тризубчастий 184
— Фукса 185
— чоловічий 184
— широколистий 185
— шишаковидний 184
— шоломоносний 183
Зозулині сльози 178, 179
— серцелисті 179
— яйцелисті 179
Зозулин цвіт 257
Золотий дощ 391, 395
— звичайний 395
Золотобородник 56, 62
— цикадовий 62
Золототисячник 528
— болотний 529
— гарний 529
— звичайний 529
— колосистий 528
— малий 529
— тонкоквітковий 529
Золотушник 657, 659
— альпійський 650
— звичайний 660
— злаколистий 660
— канадський 660
— кримський 660
— пізній 660
— яйлинський 660
ЗОНТИ КОЦВІТ1 486
ЗОНТИЧНІ 10, 14, 486
Зубниця 297, 308
— бульбиста 308
— залозиста 308
— п’ятилиста 308
Іберійка 296, 298, 328
— гірка 328
— зонтична 328
— кримська 328
— периста 328
— скельна 328
Іван-чай 483
Інжир 205
Інтибелія 658, 725
— пурпурова 725
— червоноголова 725
Іпомея 534
— голуба 534
— пурпурова 534
Ірга 345, 355
— канадська 355
— колосиста 355
— круглолиста 355
Італійський райграс 99
їжача голівка 46
— багатогранна 46
— дрібноплода 46
— мала 46
— непомітна 46
— проста 46
їжачка 59, 81
— головчаста 81
ЇЖАЧОГОЛІВКОВІ 8, 9, 46
Кавун 645, 646
— звичайний 646
— колоцинт 646
Кадило 558, 566
— карпатське 566
— мелісолисте 566
— сарматське 566
Каламінта 559, 575
— великоквіткова 575
— лісова 575
— худорлява 576
— щедроцвіта 576
Калачики 460
— вирізані 460
— двозначні 461
— дрібненькі 461
— кучеряві 460
— лісові 461
— мавританські 461
— могилівські 461
— мускусні 460
— непомітні 461
Калепина 298, 325
— неправильна 325
Калина 633, 634
— вічнозелена 634
— звичайна 634
— цілолиста 634
Калофака 391, 411
— волзька 411
Калюжниця 267, 268
— болотна 268
— приємна 268
— рогата 268
Кальдезія 52
— білозоролиста 52
Камка 47
— мала 47
— морська 47
КАМКОВІ 7, 47
Кампсис 16, 613
— повзучий 613
Камфоросма 211, 222, 230
788


— джунгарська 230
— монпелійська 230
— однорічна 230
Канаркова трава 57, 66
— мала 67
— справжня 66
Канатник 463
Канна 12, 176
— індійська 176
КАННОВІ 12, 176
Кануфер 682
КАПЕРЦЕВІ 13, 295
Каперці 296
— трав’янисті 296
Капуста 299, 300, 320
— городня 321
— критська 321
— польова 321
Карагана 391, 410
— дерев’яниста 410
— кущова 411
— скіфська 410
Кардамінопсис 297, 299, 308
— Галлера 309
— занедбаний 309
— пісковий 309
— щетинистий 309
Карія 195, 196
— біла 196
Каркас 204
— голий 204
— західний 204
— кавказький 204
— південний 204
— шершавий 204
Карпезій 655, 669
— пониклий 669
Картопля 584
Катаброза 59, 92
— водяна 92
Катальпа 19, 613
— бігнонієвидна 614
— чудова 614
— яйцевиднолиста 614
Катран 297, 324
— великоквітковий 325
— коктебельський 324
— перисто-роздільний 324
— понтійський 324
— Стевена 324
— татарський 324
— шорсткий 324
Кахрис 489, 497
— альпійський 497
— степовий 497
Каштан 200
— їстівний 200
— справжній 200
КВАСЕНИЦЕВІ 13, 432
Квасениця 432
— звичайна 432
— прямостояча 433
— рогата 433
Квасоля 392, 426
— вогняно-червона 426
— звичайна 426
— золотиста 426
— маш 426
Кверія 241, 246
— іспанська 246
Кедр 35, 38
— атласький 38
— гімалайський 38
— ліванський 38
Келерія 59, 84
— блискуча 85
— Дел яві ня 86
— дніпровська 85
— лопатева 85
— молдавська 85
— піскова 85
— польська 86
— сиза 85
— струнка 86
— Талієва 86
— Теодорова 85
Кельрейтерія 454
— волотиста 454
Кенаф 462
Кендир 531, 532
— сарматський 532
Кентрантус 636, 640
— валеріаноподібний 640
— довгоквітковий 640
— червоний 640
Кермек 522, 523
— бузький 523
— Бунге 524
— Гмеліна 524
— донецький 523
— замшевий 523
— каспійський 523
— Мейєра 524
— напівкущовий 523
— опушений 523
— сарептський 524
— широколистий 524
КЕРМЕКОВІ 15, 522
КЕРМЕКОЦВІТ1 522
Кизил 512
Кизильник 345, 350
— блискучий 350
— кримський 350
— цілокраїй 350
— чорноплодий 350
Кизляк 518, 521
— болотний 521
Кипарис 41, 42
— вічнозелений 42
— гімалайський 42
— лузитанський 42
— плакучий 42
КИПАРИСОВІ 6, 41
Кипарисовник 41, 42
— горохоплодий 43
— Лавсона 42
— нуткайський 43
Кипець 59, 84
Кисличник 211, 214
— двостовпчиковий 214
Китайська айстра 657, 660
— садова 661
Китайський ясен 441
Китник 58, 71
— зайцехвостий 72
— лучний 72
— колінчастий 72
— мишачехвостий 72
— піхвовий 72
— рівний 73
— тростиновий 72
Китятки 441
— анатолійські 442
— андрахновидні 441
789


— великі 442
— Вольфганга 442
— гуікі 441
— гіркуваті 441
— звичайні 442
— крейдяні 442
— мінливі 441
— молдавські 442
— подільські 442
— сибірські 441
— чубаті 442 КИТЯТКОВІ 14, 441 Кіксія 588, 592
— кавказька 592
— несправжня 592
— повійничкова 592 Кінський часник 299, 300
— черешковий 300 Кірказон 210 Клаузія 296, 313
— сонцелюбна 313 Клейстогена 59, 82
— азовська 83
— болгарська 83
— пізня 83
— розчепірена 83 Клен 452
— веселий 453
— Гіннала 452
— гостролистий 453
— звичайний 453
— зеленокорий 452
— монпелійський 452
— несправжньоплата новий 454
— пенсільванський 452
— польовий 453
— прирічковий 453
— Семенова 452
— Стевена 453
— татарський 452
— Траутфеттера 454
— трилопатевий 452
— цукристий 453
— червоний 453
— ясенолистий 452 КЛЕНОВІ 18, 19, 452 Клеома 296
— сераделовидна 296 Клокичка 452
— периста 452 КЛОКИЧКОВІ 19, 452 Клопогін 267, 271
— смердючий 271 Ключ-трава 25 Кмин 488, 489, 499
— звичайний 499 Ковила 58, 67
— волосиста 68
— дивовижна 68
— дніпровська 69
— довголиста 69
— гранітна 69
— Залеського 69
— каменелюбна 69
— Лессінга 68
— пірчаста 69
— піскова 69
— понтійська 69
— прегарна 69
— п ух н атол иста 68
— роз’єднана 69
— українська 69
Козельці 658, 722
— великі 722
— високі 723
— дніпровські 723
— донецькі 723
— донські 723
— лучні 722
— подільські 723
— пустельні 722
— східні 722
— українські 723
— шорстоносикові 723
Козлятник 392, 409
— лікарський 409
Кок-сагиз 727
Колосняк 61, 109
— китицевидний ПО
— пісковий 110
— чорноморський 110
Колючконос 489, 492
— Зибторпа 492
Кольраушія 242, 257
— пагононосна 257
Комелі на 142
— звичайна 143
КОМЕЛІНОВІ 12, 142
Комиш 113, 116
— лісовий 116
— укорінливий 116
Комонник 641, 643
— лучний 643
Комперія 176, 182
— кримська 183
Конвалія 149, 169
— звичайна 169
Конига 299, 317
— приморська 318
КОНОПЛЕВІ 10, 205
Коноплі 205, 206
— дикі 206
— посівні 206
Конрингія 299, 325
— східна 325
Конюшина 14, 392, 402
— альпійська 405
— багряна 406
— біла 403
— блідо-жовта 404
— блідоквіткова 406
— вузьколиста 406
— гарна 402
— гібридна 404
— гірська 403
— дніпровська 405
— дрібно квіткова 403
— кавказька 404
— лопухова 406
— лучна 405
— люпинова 402
— мінлива 403
— Молінери 406
— непомітна. 403
— паннонська 404
— перевернута 403
— підземна 404
— повзуча 403
— польова 406
— посівна 405
— приморська 406
— пухирчаста 403
— рівнинна 402
790


— розлога.406
— середня 405
— смугаста 405
— струнка 404
— сумнівна 402
— суницевидна 403
— темно-каштанова 402
— тимофіївкова 405
— червонувата 405
— шарудлива 402
— шведська 404
— шершава 406
— шорстка 405
Копитняк 210
— європейський 210
Коральковець 178, 179
— тридільний 179
Кореопсис 656, 672
— великоцвітий 672
— фарбувальний 672
Коріандр 489, 495
— посівний 496
Королиця 657, 680
— звичайна 680
— круглолиста 680
— Раціборського 680
Королів цвіт 426
Коронарія 242, 256
— зозуляча 257
— шкіряста 256
Кортадерія 58, 82
— дводомна 82
Кортуза 518, 520
— Маттіолі 520
Коручка 178, 180
— болотна 180
— дрібнолиста 180
— темно-пурпурова 180
— широколиста 180
Косарики 171, 175
— безкрилі 175
— болотні 175
— посівні 175
— черепитчасті 175
Космос 656, 673
— роздільнолистий 674
Костриця 60, 94
— аметистова 94
— апенінська 97
— бараняча 95
— Беккера 96
— борозниста 95
— велетенська 96
— вестфальська 95
— висока 97
— гладенька 96
— жорсткувата 95
— карпатська 97
— крейдяна 97
— кримська 95
— лежача 95
— лісолюбна 97
— лучна 96
— мальована 94
— овеча 95
— піхвяста 94
— поліська 96
— Порціуса 97
— різнолиста 94
— сиза 96
— строката 94
— суборова 96
— східна 96
— тростинна 96
— червона 97 Костянець 241, 245
— зонтичний 245 Костяниця 346, 360, 361 Котики 406
Котяча м’ята 558, 564
— великоквіткова 564
— дрібноквіткова 564
— лимонна 564
— паннонська 564
— справжня 564 Котячий хвіст 559, 569
— шандровий 569 Котячі лапки 654, 664
— дводомні 664
— карпатські 664 Кравник 589, 608
— весняний 609
— липкий 608
— пізній 609
— солончаковий 608 Краєкучник 26, 31
— персидський 32 КРАСОЛЕВІ 14, 433 Красоля 433
— велика 433
— мала 433 Кремена 655, 687
— біла 688
— гібридна 687
— несправжня 687 Крем’яник 657, 669
— гарний 669 Крес-салат 327 Кривоцвіт 539, 547
— польовий 547
— східний 547 Крилоголовник 641, 643
— перистий 643 Крим-сагиз 726 Критмум 489 , 501
— приморський 501 Кріп 490, 509
— пахучий 509 Кропива 207
— дводомна 207
— жабрійолиста 207
— жалка 207
— київська 207
— коноплевидна 207 кулястоквіткова 207
КРОПИВОВІ 10, 207 Крупіна 655, 704
— звичайна 704 Крупка 299, 318
— аїзовидна 319
— дібровна 319
— загострена 319
— каринтійська 319
— мурова 319 —сибірська 319 Кручені паничі 534
— голубі 534
— пурпурові 534 Крушина 455, 456
— ламка 456 Ксантоцерас 454
— горобинолиста 454 Ксименезія 657, 672
— енцелієвидна 672
791


Куга 113, 116
— гострокінцева 117
— озерна 117
— приморська 117
— Табернемонтана 117
— тригранна 117
Кудрявець 300, 302
— Софії 302
Кукіль 242, 252
— звичайний 252
Куколиця 242, 257
— біла 257
— лісова 257
Кукурудза 56, 61
— звичайна 62
КУЛІВНИЦЕВІ 15, 620
Кулівниця 620
— вузькопелюсткова 620
Кульбаба 658, 726
— альпійська 728
— бессарабська 727
— борова 726
— джерельна 728
— Клокова 727
— кримська 726
— лікарська 727
— нерівнобока 728
— осіння 726
— пізня 727
— червоноплода 726
— чорнувата 728
Кунжут 15, 614
— східний 614
КУНЖУТОВІ 15, 614
Куничник 58, 75
— велетенський 75
— вільненський 76
— наземний 75
— непомітний 76
— несправжньоочеретяний 75
— пухнастий 76
— різнобарвний 75
— сіруватий 75
— тростиновий 75
Купальниця 267, 268
— європейська 268
Купина 149, 168
— багатоквіткова 168
— кільчаста 168
— лікарська 169
— рясноцвіта 169
— широколиста 169
Курай 221, 222, 235
— модринний 235
— м’ясистий 235
— руський 236
— содовий 236
— тамариксовидний 236
— туполистий 236
— чіплянковий 236
Курільський чай 345, 368
— кущовий 368
Куряча сліпота 539, 547
— бліда 548
— жовта 548
— звичайна 548
— здута 548
— кримська 548
— російська 548
Курячі очка 518, 521
— голубі 522
— польові 522
Куцоніжка 60, 103
— лісова 103
— периста 103
— скельна 103
Кучерявий горошок 417 Кучерявка 211, 215
— відігнута 215 Кушир 265
— донський 266
— занурений 265
— підводний 266 КУШИРОВІ 7, 265 Лаванда 558, 563
— колоскова 563 Лаватера 460, 463
— тримісячна 464
— тюрінгська 463 Лавр 17, 289
— благородний 289 Лавровишня 390 ЛАВРОВІ 17, 289 Лагозерис 658, 725
— палестинський 725 Лазурник 488, 490, 507
— трилопатевий 508 Лаконос 240
— американський 240
ЛАКОНОСНІ 11, 240 Лакфіоль 300, 311
— садова 311 Лапина 195
— крилоплода 195
Ласкавець 489, 497
— високий 497
— Воронова 497
— гіллястий 498
— золотистий 497
— круглолистий 497
— кущовий 497
— малопроменевий 498
— маренковий 498
— Маршалла 498
— мінливий 498
— найтонший 498
— серповидний 497
— споріднений 498
ЛАСТІВНЕВІ 14, 532
Ластовень 533
— азовський 533
— виткий 533
— крейдяний 534
— кримський 533
— лікарський 534
— проміжний 533
— розлогий 533
— російський 533
— степовий 534
— Шмальгаузена 533
— Юзепчука 534
— яйлинський 533
ЛАТАТТЄВІ 8, 265 Латаття 265
— біле 265
— дрібноквіткове 265
— сніжно-біле 265 Латук 658, 729
— бульбистий 729
— дикий 729
— компасний 729
— посівний 729
— прутовидний 729
— солончаковий 730
792


— стиснутий 729
— стріловидний 729
— Ше 729
Левкантемела 657, 680
— пізня 680
Левкой 296, 297, 299, 300, 313
— гостророгий 313
— запашний 313
— найзапашніший 313
— однорічний 313
— сивий 313
Левурда 155
Легузія 648, 653
— гібридна 653
— п’ятикутна 653
Леєрзія 56, 66
— рисовидна 66
Лемботропіс 391, 397
— чорніючий 397
Леонтиця 13, 289
— одеська 289
Леопольдія 150, 166
— тонкоцвіта 166
— чубкувата 166
Лепеха 141
— звичайна 141
Лепешняк 60, 92
— великий 93
— дібровний 92
— жилкуватий 93
— очеретяний 93
— плавучий 92
— складчастий 92
Леспедеца 391
— двоколірна 391
Леукорхіс 177, 182
— білуватий 182
Лещиця 242, 258
— вилчаста 258
— висока 258
— волотиста 258
— гостролиста 258
— куляста 258
— мурова 258
— пучкувата 258
— скорзонеролиста 258
— скупчена 258
— трироздільна 258
Лимон 440
Липа 458
— американська 459
— європейська 459
— кавказька 459
— пухнастостовпчикова 459
— пухнаста 459
— серцелиста 459
— широколиста 459
ЛИПОВІ 18, 458
Липучка 539, 552
— бородчаста 553
— їжакова 553
— напівоточена 553
— розлога 552
— споріднена 553
Лисонасінник 654, 707
— омановидний 707
Лисохвіст 58, 71
Листовик 25, ЗО
— сколопендровий ЗО
Лихоманник 530
Личинник 391, 416
— напівповстистий 416
Лігустик 491, 505
— мутеліновий 505
Ліквидамбар 343
— стираксовий 343
ЛІЛІЄЦВІТІ 143
Лілійник 149, 152
— жовтий 152
— рудуватий 152
ЛІЛІЙНІ 11, 149
Лілія 150, 161
— біла 161
— лісова 161
— однобратня 161
— цибулинконосна 161
Лімодорум 178, 181
— недорозвинений 181
Ліндернія 589, 596
— коробчаста 596
Ліннея 633, 634
— північна 634
Ліріодендрон 290
— тюльпанний 290
Ліщина 197
— ведмежа 197
— велика 198
— звичайна 197
— ломбардська 198
— понтійська 197
ЛОБЕЛІЄВІ 16, 653
Лобелія 653
— садова 653
Лобода 221, 222, 223
— амброзієвидна 223
— багатолиста 225
— багатонасінна 224
— біла 226
— бурякова 226
— гібридна 224
— головчаста 225
— доброго Генріха 223
— запашна 223
— зелена 226
— Зерова 226
— калинолиста 225
— кленолиста 226
— міська 224
— мурова 225
— остиста 223
— пізня 226
— покривна 223
—.сиза 226
— смердюча 223
— товстолиста 225
— червона 225
ЛОБОДОВІ 10, 221
Ложечниця 298, 305
— піренейська 305
Лойдія 150, 163
— пізня 163
ЛОМИКАМЕНЕВІ 10, 13, 18, 19, 337
Ломикамінь 338
— аїзовидний 339
— болотний 338
— бульбистий 340
— висхідний 339
— живучий 340
— жовто-зелений 340
— зернистий 340
— зірчастий 338
— зрошувальний 340
— карпатський 340
— моховидний 339
793


— переломниковий 339
— півзонтиковий 339
— трипальчастий 339
Ломиніс 266, 278
— вогнистий 279
— жигунець 279
— лозяний 279
— прямий 279
— східний 279
— цілолистий 279
Лопух 655, 696
— дібровний 696
— малий 696
— павутинистий 696
— справжній 696
Лофохлоа 59, 86
— гребінчаста 87
Лох 476, 477
Лохина 517
Лунарія 296, 314
— однорічна 315
— оживаюча 314
Лускохвосник 61, 102
— паннонський 102
Лутига 221 227
— біла 227
— блискуча 227
— видовженолиста 228
— куляста 227
— прибережна 228
— різнонасінна 228
— рожева 227
— розлога 228
— розхилена 228
— садова 227
— списовидна 228
— татарська 227
— иіирокоплода 227
Любисток 490, 506
— лікарський 506
Любка 176, 182
— дволиста 182
— зеленоцвіта 182
Любочки 658, 721
— гуцульські 722
— дунайські 721
— керецькі 722
— несправжньокульбабові 721
— повзучі 721
— Рильські 721
— осінні 722
— татранські 721
— шафранові 722
— Шишкіна 722
— шорсткі 722
— щетинисті 722
Людвигія 480
— болотна 480
Люпин 392, 394
— багатолистий 394
— багаторічний 394
— білий 394
— вузьколистий 394
— жовтий 394
— різноколірний 394
— шорсткий 394
Люфа 645
— гострогранна 645
— циліндрична 645
Люцерна 393, 399
— арабська 399
— жорсткувата 400
— залозиста 400
— зубчаста 399
— камениста 400
— Котова 401
— крейдяна 400
— маленька 399
— Мейєра 399
— округла 401
— польова 400
— посівна 400
— приморська 400
— рання 399
— румунська 401
— серповидна 401
— скельна 401
— степова 401
— хмелевидна 400
— щитковидна 401
— якірцеподібна 400
Лядвенець 392, 408
— вузьколистий 408
— Єлізавети 408
— рогатий 408
— тонкий 408
— трясовинний 408
Лялеманція 558, 565
— іберійська 565
Ляміра 654, 700
— їжакоголова 700
Льнолисник 209
— альпійський 209
— безприквітковий 210
— гіллястий 210
— коротколистий 210
— лежачий 209
— льнолистий 210
Льон 433
— австрійський 436
— багаторічний 437
— бесарабський 435
— велйкоквітковий 434
— вузьколистий 436
— гальський 434
— гірський 437
— евксинський 437
— жилкуватий 436
— жовтий 434
— жовтуватий 434
— звичайний 436
— кримський 434
— кудряш 436
— лінійнолистий 435
— Маршалла 437
— низький 436
— Ошера 436
— Палласа 435
— проносний 433
— прямий 434
— стрибунець 436
— тонколистий 435
— український 434
— Черняева 435
— шерстистий 435
— шорсткий 435
— щиточковий 434
— яйлинський 435
ЛЬОНОВІ 13, 433
Льонок 588, 592
— бессарабський 594
— Біберштейна 594
— двороздільний 592
— довгошпорковий 593
794


— дроколистий 593
— звичайний 594
— кам’янистий 593
— крейдяний 592
— піщаний 593
— простий 592
— руський 594
— солодкий 593
— чорноморський 593
Маакія 390, 394
— амурська 394
Мадія 657, 674
— посівна 674
МАГНОЛІЄВІ 17, 18, 290
Магнолія 290
— великоквіткова 290
— верболиста 290
— гостролиста 290
— Кобус 290
— лілієцвіта 290
— оберненояйцевидна 290
— оголена 290
Майоран 558, 577
— садовий 577
Майорці 656, 670
— стрункі 671
Мак 291, 292
— азовський 293
— гібридний 292
— голий 293
— дикий 292
— польовий 292
— пухкий 293
— снотворний 292
— сумнівний 293
— східний 292
— щетинистий 293
Маклюра 205
— оранжева 205
МАКОВІ 11, 12, 14, 291
МАКОЦВІТІ 291
Малабайла 490, 510
— пахуча 510
Малаксис 178
— болотний 178
Малина 345, 346, 360, 361
Малий комонник 641, 643
— зігнутий 643
Малопе 460, 462
— трироздільна 462
Мальва 460
МАЛЬВОВІ 12, І4, 459
МАЛЬВОЦВІТІ 458
Мальвочка 460, 461
— Жерара 461
Малькольмія 297, 313
— африканська 313
Мандарин 440
Марена 623. 632
— іберійська 632
— красильна 632
— татарська 632
Маренка 623
— білопилякова 624
— волосиста 627
— голоплода 626
— дзвониковидна 625
— дністровська 625
— запашна 624
— Котова 627
— красильна 625
— кримська 625
— надзвичайна 625
— одягнена 627
— пахуча 625
— підмаренникова 625
— поламана 627
— полегла 626
— польова 624
— прибережна 624
— рожева 626
— румелійська 626
— сіроплода 626
— сланка 624
— Стевена 626
— уподібнена 626
— чіпка 624
— щетиниста 625
МАРЕНОВІ 11, 16, 623
МАРСИЛЕЄВІ 5, 33
МАРСИЛЕЮВАТІ 33
Марсилея 33
— чотирилиста 33
МАРТИНІЄВІ 15, 614
Мару на 655, 656, 681
— альпійська 682
— бальзамічна 681
— велика 682
— великолиста 682
— дівоча 682
— Клузія 683
— партенієлиста 682
— цинерарієлиста 682
— щиткова 683
Марунка 583, 585
Маслина 525, 527
— європейська 527
Маслинка 476, 477
— вузьколиста 477
— срібляста 477
МАСЛИНКОВІ 18, 476
МАСЛИНОВІ 17, 19, 525
Материнка 559, 577
— звичайна 577
— пухната 577
— розширена 577
Маточник 490, 505
— болотний 506
Махорка 587
Мачок 291
— жовтий 292
— рогатий 291
Медова трава 60, 76
— м’яка 76
— шерстиста 76
Медунка 539, 548
— вузьколиста 549
— лікарська 549
— м’якенька 548
— темна 549
— філярського 549
— червона 549
Мексіканський помідор 586
Меліса 559, 575
— дворога 575
— лікарська 575
Меніокус 299, 317
— льнолистий 317
Мерингія 241, 249
— бокоцвіта 249
— бузька 249
— моховидна 249
— трижилкова 249
Метео л а 313
795


Метлюг 58, 76
— довгоостистий 76
— звичайний 76
— приморський 76
Меч-трава 113, 122
— болотна 122
Мигдаль 345, 386
— звичайний 387
— степовий 387
Миколайчики 487, 491
— польові 492
— приморські 491
— сині 491
Мильнянка 242, 264
— клейка 264
— лікарська 264
Мирт 480
— звичайний 480
МИРТОВІ 17, 480
МИРТОЦВІТІ 475
Миршавиця 346, 378
— польова 378
Мичка 102
Мишачий хвіст 267, 279
— малий 279
Мишій 56, 65
— двозначний 65
— зелений 65
— італійський 65
— кільчастий 65
— сизий 65
Міагрум 297, 310
— пронизанолистий 310
Мікромерія 559, 575
— чебрецелиста 575
Мікростиліс 178
— однолистий 178
Мінуарція 241, 246
— Біликова 246
— бірючська 247
— Візнера 246
— гібридна 247
— гостропелюсткова 247
— залозиста 247
— Зарічного 247
— клейка 246
— скупчена 246
— шорстка 247
— щетиниста 247
Мірабіліс 239
— довгоквіткова 239
— красива 239
— ночецвіта 239
Мірикарія 467
— германська 467
— китниковидна 467
— лускувата 467
Мірис 488, 494
— запашний 494
Мітлиця 58, 73
— азовська 74
— біла 74
— велетенська 74
— гранітна 75
— Зерова 74
— лучна 74
— несправжньобіла 74
— піскова 74
— повзуча 74
— Сирейщикова 73
— скельна 73
— собача 73
— тонка 74
Міхурник 391, 410
— деревовидний 410
— кілікійський 410
— східний 410
Міцеліс 658, 730
— стінний 730
Мласкавець 636
— віночковий 638
— гачкуватий 638
— голчастий 636
— здутий 637
— змішаний 637
— зубчастий 636
— їжаковий 636
— кілястий 637
— короткоеінцевий 638
— Кочі 638
— маленький 637
— овочевий 637
— пухнастоплодий 637
— ребристий 637
— чорноморський 637
— щілинний 636
Могар 65
Модрина 35, 37
— європейська 37
— польська 37
— сибірська 38
— тонколуската 38
— японська 38
Молінія 59, 83
— голуба 83
— прибережна 83
— чорноморська 83
Молодило 333, 334
— гірське 334
— покрівельне 334
— руське 334
— шорстке 334
Молодильник 21
— озерний 21
МОЛОДИЛЬНИКОВІ 5, 21
МОЛОДИЛЬНИКУВАТІ 21
Молокан 659, 728
— татарський 728
Молочай 9, 443, 444
— алепський 445
— багатобарвний 446
— блискучий 448
— болотний 446
— верболистий 447
— волинський 447
— волохатий 446
— городній 445
— грецький 446
— двозалозковий 447
— донський 447
— дрібненький 445
— дрібноквітковий 445
— Калениченка 448
— карніолійський 446
— карпатський 447
— кипарисовидний 448
— кримський 446
— Ледебура 446
— лозяний 448
— мигдалевидний 447
— миртолистий 447
— плосколистий 445
— польовий 448
796


— прибережний 447
— простертий 444
— прямий 445
— ребристий 446
— сарептський 447
— Сегієрів 446
— серповидний 445
— скельний 447
— солодкий 446
— соняшний 445
— степовий 446
— тоненький 448
— тонкостеблий 447
— хрящуватий 446
— чиновий 444
— щебриковидний 444
МОЛОЧАЙНІ 9, 10, 443
Молочка 11, 518, 521
— приморська 521
Молукська трава 559, 570
— гладенька 570
Молюго 240
— дрібний 240
МОНОТРОПОВІ 8, 514
Морква 488, 511
— дика 511
Морківник 487, 504
— звичайний 504
Морська гірчиця 297, 323
— звичайна 324
Мортук 61, 107
— пшеничний 107
— східний 108
Моховинка 241, 245
— безпелюсткова 246
— вузлувата 245
— лежача 246
— моховидна 246
Мохоцвіт 333, 334
— Вайяна 334
Мулянка 588, 596
— водяна 596 .
Муреція 487, 499
— жовта 500
Мучниця 514, 517
— звичайна 517
Мушмула 345, 355
— звичайна 355
М’ята 557, 581
— блошина 582
— водяна 582
— довголиста 582
— дрібноквіткова 582
— кільчаста 582
— колосовидна 582
— перцева 582
— польова 582
— споріднена 582
— українська 582
— холодна 582
М’яточник 559, 570
— довгочашечковий 570
— чорний 570
Нагідки 655, 693
— лікарські 693
— польові 693
Наземка 221, 222
— бородавчаста 222
— велика 222
— Гейфелева 222
— мала 222
Наперстянка 589, 603
— великоцвіта 603
— пурпурова 603
— шерстиста 604 Нарцис 169, 170
— білий 171
— вузьколистий 171
— жовтий 170
— жонкіль 170
— запашний 170
— несправжній 170
— тацет 171 Наскельниця 514, 515
— лежача 516 Настінниця 207, 208
— лікарська 208
— прямостояча 208
— херсонська 208 Настурція 299, 305
— лікарська 305 Негній-дерево 34 Недорісток 518, 522
— найменший 522 Незабудка 539, 550
— альпійська 552
— болотна 550
— борова 551
— відігнута 552
— вузьколиста 552
— горобейниколиста 552
— дерниста 550
— дібровна 551
— дрібноцвіта 552
— жорстка 550
— ідська 551
— литовська 550
— лісова 551
— пагорбкова 552
— польова 552
— Попова 551
— прибережна 551
— різнобарвна 552
— українська 551 Незабудочник 540, 554
— низький 554 Нектароскордій 150, 161
— медолюбивий 161 Неоттіанта 176, 182
— каптурувата 182 Неслея 298, 330
— волотиста 330 Нетреба 653, 670
— західна 670
— звичайна 670
— каліфорнійська 670
— колюча 670 Нечуйвітер 659, 732
— азіатський 735
— алупський 740
— альпійський 750
— балканський 752
— баскський 749
— баугіноквітковий 738
— Бессера 737
— блискучоволосистий 733
— блукаючий 749
— Бородіна 752
— великовушковий 734
— великозубчастий 753
— високий 734
— високорослий 735
— Віммера 754
— вірменський 737


— волинський 738
— волосистообгортковий 734
— волохатенький 733
— волохатий 755
— волохатоніжковий 736
— вусиковий 744
— вушковий 733
— гіллястий 749
— гірський 746
— гладенький 748
— голий 750
— Гоппе 733
— горбковий 746
— гострозубчастий 753
— гострокінцевий 750
— дивний 736
— дивовижний 737
— довгий 739
— довгоніжковий 735
— довгощетинистий 740
— донецький 735
— дрібнокулевидний 745
— жорсткий 748
— жорсткопагоновий 735
— забарвленоязичковий 738
— загостреноволотевий 741
— збиваючий 744
— золотистий 749
— зонтиконосний 741
— зонтикоподібний 742
— зонтичний 748
— зубчастий 755
— Ігошиної 754
— їжакоголовий 740
— камедний 754
— Керні ке 742
— клейкий 737
— Кнафа 748
— конічний 747
— Крашана 751
— крупнолусковий 733
— крупнопагонистий 737
— ласкавцелистий 747
— ласкавцелистовидний 747
— ласкавцеподібний 755
— литовський 734
— ліонський 749
— лісовий 753
— ломницький 751
— лопатчатолистий 743
— лучний 746
— могутній 749
— мукачівський 754
— м’яковолосистий 735
— найвищий 735
— найшорсткіший 740
— напівзонтичний 742
— невиразний 742
— несправжньовушковидний 738
— несправжньовушковий 743
— несправжньозонтичний 737
— несправжньокороткий 739
— несправжньороздвоєний 752
— нещільногіллястий 738
— нещільнозонтичний 741
— нитковидний 738
— облямований 738
— Оборни 741
— оманний 750
— онезький 745
— оранжево-червоний 745
— отруйний 748
798
— Парейса 740
— пилчастолистий 753
— пісколюбний 739
— подібний 753
— покручений 753
— покутський 752
— польовий 740
— пониклий 745
— попелястостопий 739
— прозорий 753
— пруський 744
— Ремана 742
— рівновершинний 736
— різноволосистий 741
— різноколірний 738
— рільний 741
— рогачівський 751
— розлогий 754
— Ройовського 736
— роксоланський 742
— Рота 734
— рясноквітучий 747
— серцелистий 754
— сизий 752
— сизуватий 737
— синяковидний 735
— синяковопороджений 740
— сірчано-жовтий 742
— скабіозовидний 749
— складчастий 736
— скупчений 742
— стрункостеблий 741
— судетський 746
— сухоцвітий 744
— східний 737
— татрянський 744
— темний 735
— темнообгортковий 734
— темноприймочковий 753
— темноприквітковий 736
— темнуватий 751
— тіньовий 754
— тонкостебловий 738
— трансільванський 752
— тризубчастий 748
— трубчастоквітковий 739
— тушетський 739
— ухильний 741
— учансуський 752
— Фріца 751
— хмизовидний 740
— холодний 735
— цимозний 741
— червонозонтиконосний 742
— чорніючий 751
— чорнообгортковий 733
— чорнощетинистий 737
— чорноголовий 750
— чорнуватий 743
— чорнуватоголовий 748
— шведський 747
— шорсткощетинистий 734
— Шультеса 733
— щетинистий 736
— яблоницький 752
— яйлинський 739
Нікандра 584, 588
— фізалісовидна 588
НІКТАГІНОВІ 11, 239
Німецька ромашка 656, 677
Нічна красуня 239
Нічна фіалка 312


Нотолена 26, 31
— марантова 31
Нут 392, 419
— звичайний 419
Обвійник 532
— грецький 532
Обліпиха 476, 477
— крушиновидна 477
Образки 141
— болотні 141
Овес 58, 79
— В і еста 79
— волосистолистий 80
— посівний 79
— пустий 80
Огірок-пирскач 644, 646
— пружний 646
Огірок 644, 646
— посівний 647
Огірочник 539, 545
— лікарський 545
Одинарник 518, 521
— європейський 521
ОДНОДОЛЬНІ 45
Одноквітка 512, 513
— звичайна 513
Ожика 143, 147
— багатоквіткова 149
— бліда 148
— волосиста 148
— гайова 148
— жовтувата 148
— колосиста 148
— лісова 148
— маловолосиста 148
— судетська 148
— темно-бура 148
— Форстера 147
Ожина 345, 346, 360
— айпетринська 366
— алминська 365
— анатолійська 363
— винногалузиста 365
— відкрита 363
— вузьколиста 365
— жолобчаста 362
— звичайна 361
— змієвидна 363
— Калайди 362
— карликовокримська 365
— кримська 364
— Маршалова 366
— мохнатостебла 363
— найшорсткіша 361
— напівтаврійська 364
— незграбна 363
— несійська 362
— повстиста 364, 365
— пригріта 363
— притаврійська 365 '
— розхідна 362
— сиза 361
— сіро-зелена 364
— складчаста 362
— Стевена 366
— таврійська 365
— Троїцького 366
— учансунська 365
— хвиляста 364
— широко-волотевидна 366
— шорстка 363
Олеандр 531, 532
— звичайний 532
Оман 657, 666
— британський 668
— верболистий 668
— високий 666
— дивиновидний 667
— звичайний 667
— мечолистий 667
— німецький 667
— очний 667
— пісковий 668
— шершавий 667
— шорсткий 668
Омег 489, 503
— банатський 504
— бедринцевий 504
— водяний 503
— морківниковий 504
Омела 208, 209
— австрійська 209
— біла 209
— ялицева 209
ОМЕЛОВІ 16, 208
Омфалодес 539, 555
— весняний 555
— завитий 555
— льонолистий 556
ОНАГРОВІ 14, 480
Ореохлоа 59, 82
— дворядна 82
Орлайя 488, 495
— великоквіткова 495
— плоскоплода 495
Орлики 267, 271
— довгочашолисткові 271
— трансільванські 271
— чорніючі 271
Орляк 25, 32
— звичайний 32
— кримський 32
Ортанта 589, 608
— жовта 608
Орхідея 177, 183
ОРХІДНІ 8, 11, 176
Осика 194
Осока 113, 122
— багнова 134
— багатолиста 127
— берегова 138
— біла 133
— блискуча 132
— бліда 133
— Буека 130
— Буксбаума 129
— бура 129
— весняна 134
— вереснякова 134
— видовжена 128
— вілюйська 130
— вічнозелена 137
— волосиста 136
— волосовидна 134
— волотиста 126
— галлеровська 136
— Гартмана 129
— гірська 134
— гостровидна 138
— дакійська 131
— дводомна 125
— двоколірна 129
799


дворядна 129 двотичинкова 126 Девеллова 125 дерниста 130 Едера 138 житня 135 жовта 138 жорстка 131 загострена 133 затінкова 132 заяча 128 збіднена 137 зближена 126 звисла 130 звичайна 130 здута 139 зігнута 125 Кареліна 140 колосиста 127 колхідська 127 кореневищна 133 кульконосна 135 лапкоподібна 133 лапчаста 131 лисяча 126 лісова 138 Люмнітцера 127 малоквіткова 125 міднолускова 127 Мікелі 137 несправжньосмикавцева 137 низька 131 омська 131 пальчаста 132 парвська 137 переривчаста 127 піхвова 133 повстиста 135 приземкувата 134 притуплена 125 просовидна 133 прямоколоса 136 пухирчаста 139 пухнатоплода 137 рання 127 рідкоколоса 128 роздільна 126 розсунута 140 розтягнута 139 руська 132 сиза 133 ситничкова 130 сірувата 128 скельна 125 смикавцевидна 128 стиснута 127 струнка 130 струнковидна 130 стрункокореневищна 126 стягнута 127 торфова 128 трансільванська 131 тридільна 128 трясучковидна 127 уральська 126 хащова 128 Хедсона 131 Хорншуха 136 чешуєплідна 138 чорноколоса 138 чорнувата 129 шершава 136
— щетиниста 128
— ячменевидна 135
Осокір 194
ОСОКОВІ 10, 111
ОСОКОЦВІТІ 111
Осот 654, 700
— болотний 701
— Вальдтштейна 702
— війчастий 701
— городній 702
— звичайний 700
— їстівний 701
— клейкий 702
— крилатий 701
— Липського 701
— паннонський 702
— польовий 702
— польський 701
— прибережний 702
— різнолистий 702
— сивий 702
— сірий 702
— український 701
— шерстистоквітковий 701
— щетинистий 703
Остудник 241, 251
— багатошлюбний 251
— Бессера 251
— голий 251
— шорсткий 251
Офайстон 222, 236
— однотичинковий 236
Офрис 177, 186
— бджолоносний 186
— кримський 186
— мухоносний 186
— ©водоносний 186
Оцтове дерево 450
Очанка 589, 605
— барвиста 607
— гірська 606
— гола 608
— дрібноквіткова 607
— зальцбурзька 606
— Ірини 608
— Кернера 607
— коротковолоса 606
х О дрібноквіткова 608
— кримська 606
— Росткова 606
— стиснута 608
— татарська 608
— татранська 607
— тонка 607
— фінська 606
— Юхтриця 607
Очерет 59, 82
— звичайний 82
Очеретянка 57, 67
— звичайна 67
Очиток 334
— альпійський 337
— білий 337
— блідий 336
— Борисової 337
— великий 335
— відхилений 336
— етнінський 336
— звичайний 335
— іспанський 336
— їдкий 337
800


— карпатський 335
— несправжній 335
— однорічний 336
— пурпуровий 335
— червоний 336
— червоніючий 336
— чорнуватий 336
— шестирядний 337
Очки 298, 328
— гладенькі 328
Павловыія 588, 596
— пухната 596
Пажитниця 61, 98
— багатоквіткова 99
— багаторічна 99
— жорстка 99
— південна 99
— польова 98
— п’янка 98
— розсунута 99 Пазурник 488, 495
— липучковий 495 Пайза 65
Паленіє 657, 669
— колючий 669 Палімбія 489, 505
— оживаюча 506 ПАЛЬМОВІ 17, 140
ПАЛЬМОЦВІТІ 140 Пальчатка 56, 64
— гребеняста 64
— єгипетська 64
— кровоспиняюча 64
— кров’яна 64
Пампасова трава 82
ПАНДАНОЦВІТІ 45 ПАПОРОТЕВИДНІ 24 ПАПОРОТЕПОДІБНІ 5, 20 ПАПОРОТЮВАТІ 25 Парафоліс 57, 103
— зігнутий 103 Парило 346, 378
— велике 379
— волосисте 379
— запашне 379
— звичайне 379
Паролист 438
— звичайний 438
ПАРОЛИСТОВІ 12, 14, 437 Пароніхія 241, 251
— головчаста 251 Парротія 343
— персидська 343
Паслін 583, 584
— дзьобатий 585
— дивовижний 585
— жовтий 584
— крилатий 584
— низький 584
— солодко-гіркий 585
— чорний 584 ПАСЛЬОНОВІ 16, 19, 583 Паспалум 57, 63
— пальчастий 63 Пастернак 490, 510
— дикий 510
— посівний 510
— тіньовий 510
Пахрінок 298, 328
— скельний 328
Пахуча трава 57, 67
— звичайна 67
Пахучка 559, 576
— звичайна 576
Пеларгонія 427, 432
— зональна 432
— рожева 432
Пеннісетум 56, 66
— сизий 66
Первоцвіт 518
— безстеблий 519
— борошнистий 519
— великочашечковий 519
— весняний 519
— високий 520
— Галлера 519
— дрібний 518
— полонинський 519
— Сибторпа 519
ПЕРВОЦВІТНІ 7, 11, 15, 16, 518
Переліска 443
— багаторічна 444
— однорічна 443
— яйцевидна 443
Переломник 518, 520
— видовжений 520
— Козо-Полянського 520
— кримський 520
— північний 520
— Турчанінова 520
Перестріч 589, 604
— гайовий 604
— Гербіха 605
— гребінчастий 604
— звичайний 605
— лучний 605
— польовий 604
— скельний 605
— сріблястий 604
Переступень 644, 645
— білий 645
— дводомний 645
Перила 557, 583
— васильковидна 583
— нанкінська 583
Перлівка 58, 59, 87
— висока 87
— гірська 88
— золотолускова 88
— кримська 88
— одноквіткова 87
— поникла 87
— поплутана 88
— ряба 87
— трансільванська 87
Персик 345, 387
— звичайний 387
Перстач 346, 368
— астраханський 371
— білий 368
— білоповстистий 372
— Борнмюлера 371
— вейсенбурзький 370
— веселий 372
— вузьколистий 372
— Гольдбаха 372
— гравілатоподібний 368
— гусячий 368
— золотистий 369
— Кал льє 371
— короткостебловий 368
— Крантца 369
— лежачий 370
— м’яковолосистий 371
51 428
801


— напіврозсічений 371
— неблискучий 370
— норвезький 370
— опушений 371
— пиндський 370
— пірамідоквітковий 370
— пісковий 369
— повзучий 369
— притиснутий 369
— простертий 369
— прямостоячий 369
— семилисточковий 369
— середній 371
— сірий 370
— сірчаний 372
— сріблястий 370
— стоповидний 372
— східний 368
— темний 372
— тіньовий 372
— товстий 372
— Шура 369
— яйлинський 368
Перувіанська вишня 586
Петрів хрест 8, 588, 613
— лускатий 613
Петрові батоги 719
Петросимонія 221, 237
— розлога 237
— супротивнолиста 237
— тритичинкова 237
Петрушка 489, 490, 499
— городня 499
— кучерява 499
Петунія 584, 588
— біла 588
— гібридна 588
— фіолетова 588
Печіночниця 266, 276
— звичайна 276
Пижмо 655, 656, 683
— звичайне 683
— одеське 684
— Пачоського 683
— тисячолисте 684
Пирій 61, 104
— азовський 106
— волосистий 104
— вузлуватий 105
— загострений 105
— ковилолистий 105
— крейдяний 105
— несправжньосизий 106
— повзучий 106
— подовий 106
— руський 105
— середній 106
— ситниковидний 104
— скіфський 105
— степовий 104
— щетинистий 104
Півники 171, 173
— бліді 175
— болотні 173
— борові 174
— злаколисті 173
— маленькі 174
— несправжньосмикавцеві 173
—; низенькі 173
— німецькі 175
— рябі 175
— сибірські 173
— солелюбні 173
— угорські 174
— флорентинські 175
ПІВНИКОВІ 11, 171
Північниця 16, 518, 521
— Валеранда 521
Півняче просо 64
Півонія 267
— білоцвіта 267
— вузьколиста 267
— деревовидна 267
— кам’яниста 267
— лікарська 268
— тричітрійчаста 267
Підбіл 657, 687
— звичайний 687
Підбілик 655, 688
— альпійський 688
Підлісник 489, 491
— європейський 491
Підмаренник 623, 627
— багновий 629
— болотний 629
— Вайяна 629
— верболистий 628
— весняний 627
— видовжений 630
— високий 632
— герцинський 631
— дніпровський 630
— дністровський 632
— застарілий 628
— карпатський 631
— Кернерів 631
— кільчастий 629
— кримський 628
— мареновидний 629
— м’який 631 •
— найбільший 630
— напіводягнений 632
— несправжній 629
— південнобузький 632
— північний 628
— підведений 631
— п’ємонтський 627
— проміжний 631
— пухнатоногий 628
— Рупрехта 629
— руський 630
— серцелистий 627
— справжній 630
— тендерівський 630
— тонесенький 629
— трирогий 629
— херсонський 628
— хрещатий 628
— чепурненький 631
— чіпкий 629
— шорсткий 628
Підсніжник 169, 170
— звичайний 170
— складчастий 170
Під’ялинник 514
— звичайний 514
Пізньоцвіт 149, 151
— Біберштейна 151
— осінній 151
— тіньовий 151
Пікномон 654, 700
— колючий 700
Пінія 39
Піраканта 345, 346, 355
802


— червона 355
Піретрум 656, 681 Піщанка 241, 247
— Біберштейна 248
— борова 248
— вузьколиста 248
— головчаста 248
— довголиста 248
— Зоза 247
— коротколиста 248
— тверда 248
— тонкостебла 247
— українська 248
— уральська 248
— чебрецелиста 247
Плавун 528, 531
— щитовидний 531 Плавушник 518, 520
— болотний 520
Плакун 477, 478
— верболистий 478
— гібридний 479
— гісополистий 479
— дніпровський 479
— прутовидний 478
— середній 478
— Софії 478
— триприквітковий 479
— чебрецелистий 479
— чорнонасінний 479 ПЛАКУНОВІ 10, 13, 47 Платан 344
— західний 344
— пальчастолистий 344
— східний 344
ПЛАТАНОВІ 17, 344
Плаун 20
— альпійський 21
— баранець 20
— булавовидний 21
— двогострий 21
— заплавний 20
— колючий 21
ПЛАУНОВИДНІ 20 ПЛАУНОВІ 5, 20 Плаунок 21 ПЛАУНУВАТІ 20
Плетуха 534, 535
— звичайна 535
— лісова 535
— сольданеловидна 535
Плеуросперм 488, 496
— австрійський 496
Плоскуха 56, 64
— великоплодна 65
— звичайна 64
— рисова 65
— хлібна 65
Плющ 486
— звичайний 486
— кримський 486
ПОВИТИЦЕВІ 8, 535
Повитиця 535
— бессарабська 536
— біла 536
— викова 537
— Гронова 536
— запашна 536
— європейська 537
— конюшинна 537
— льонова 537
— мисочкова 536
— одностовпчикова 536
— південна 536
— польова 536
— хмелевидна 535
— чебрецева 536
Повій 583, 586
— звичайний 586
Повняки 674
Подорожник 620
— великий 621
—t голоцвітий 623
— дніпровський 621
— індійський 621
— Корнута 621
— ланцетолистий 623
— найбільший 621
— остистий 621
— перистий 621
— піщаний 621
— приморський 622
— середній 622
— степовий 622
— тонколистий 622
— чорнуватий 622
— Шварценберга 621
— шерстистий 623
— широколистий 621
ПОДОРОЖНИКОВІ 15, 620
Покісниця 60, 93
— Біликова 94
— велетенська 93
— несправжньозгорнута 93
— розставлена 93
— сивашська 93
— Фоміна 94
ПОКРИТОНАСІННІ 5, 45
Полин 655, 684
— австрійський 686
— білий 686
— боже дерево 684
— високий 686
— віниковий 685
— вірменський 686
— гіркий 687
— естрагон 685
— звичайний 685
— кавказький 687
— крейдяний 687
— кримський 686
— одноматочковий 686
— однорічний 685
— пісковий 685
— польовий 685
— понтійський 686
— приморський 686
— солянковидний 685
— Черняева 685
Полуниці 367
Польовиця 58, 73
Помідор 583, 585
— звичайний 585
— їстівний 585
Понцирус 439, 440
— трилистий 440
Порізник 489, 501
— гірський 501
— проміжний 502
Порічки 337, 342
— альпійські 342
— звичайні 342
— карпатські 342
— кривавочервоні 343
51*
803


— пухнаті 342
Поросинець 658, 720
— голий 720
— укорінливий 720
Портулак 240
— городній 240
ПОРТУЛАКОВІ 12, 13, 240
ПОЧАТКОЦВ1ТІ 140
Празелень 658, 719
— великоквіткова 719
— звичайна 719
— середня 719
Пренант 658, 730
— пурпуровий 730
Прибережниця 60, 88
— солончакова 88
Приворотень 346, 374
— альпійський 378
— безбородий 377
— безкровний 375
— близький 376
— блискучий 377
— Буша 378
— Вероніки 375
— винний 376
— віяловий 377
— гострокутий 377
— густозубий 378
— густоквітковий 376
— дрібноквітковий 377
— дуголопатевий 377
— зарубчастий 378
— зігнуточерешковий 378
— каменелюбний 375
— короткозубий 378
— кримський 375
— м’який 374
— надрізаний 378
— наслідувальний 376
— пастуший 376
— приземкуватий 375
— світолюбний 375
— скидаючий 377
— слабіючий 376
— Стевена 376
— шорстковолосистий 376
— яйлинський 375
Пробосцидея 15, 614
— луізіанська 614
Проліска 150, 163
— дволиста 164
— осіння 163
— поникла 163
— снігова 164
Просо 56, 65
— волосовидне 65
— звичайне 65
— посівне 65
Просянка 57, 70
— весняна 70
— розлога 70
Прочитан 486
Псевдотсуга 35, 36
— тисолиста 36
Псефелус 654, 707
— білолистий 707
— нахилений 707
Псилонема 299, 317
— чашечкова 317
Псоралея 393, 409
— смолоносна 409
Птелея 19, 439, 440
— трилиста 440
Пуерарія 391, 427
— шорстка 427
Пужник 299, 309
— голий 309
Пухирник 619
— Брема 620
— звичайний 620
— малий 620
— середній 620
ПУХИРНИКОВІ 7, 15, 619
Пухироплідник 345, 346
— калинолистий 346
Пухівка 113, 114
— вузьколиста 115
— піхвова 115
— струнка 115
— Шейхцера 115
— широколиста 115
Пшениця 61, 109
— літня 109
— м’яка 109
— Таудар 109
— тверда 109
Пшінка 267, 280
— весняна 280
П’яна трава 243
Рагадіолюс 658, 719
— зірчастий 720
Радіола 433
— льоновидна 433
Разумовськія 208, 209
— ялівцева 209
Райграс 59, 81
— високий 81
Рай-дерево 450
Ракові шийки 216
Рамішія 512
— однобока 512
РАНАЛІЄЦВІТІ 265
Рапонтикум 654, 705
— солончакуватий 705
Ранник 589, 594
— весняний 594
— вузлуватий 595
— Гольде 595
— донецький 595
— крейдяний 595
— крилатий 595
— олімпійський 595
— скельний 595
— Скополіїв 594
— собачий 595
— тонкий 596
РАННИКОВІ 8, 15, 588
Рдесник 47
— альпійський 49
— Берхтольда 48
— блискучий 49
— волосовидний 48
— вузлуватий 49
— гостролистий 48
— гребінчастий 48
— довгий 49
— камколистий 48
— кучерявий 48
— маленький 48
— плавучий 48
— пронизанолистий 49
— різнолистий 49
— туполистий 48
— Фріса 48
804


— червонуватий 48
РДЕСНИКОВІ 7, 8, 47
Ревінь 211, 215
— пальчастий 215
— татарський 215
— чорноморський 215
Регнерія 61, 103
— палермська 104
— собача 104
Редиска 323
Редька 297, 300, 322
— біла 323
— дика 323
— звичайна 323
— посівна 323
— приморська 323
Резеда 331
— біла 331
— жовта 332
— жовтенька 331
— запашна 332
— непахуча 332
РЕЗЕДОВІ 12, 331
Ремерія 291
— гібридна 291
Ремнепелюстник 176, 186
— козячий 186
Реп'яшок 267, 279
— пряморогий 280
— серповидний 280
Рижій 297, 329
— білоцвітий 330
— волосистий 330
— голий 330
— дикий 330
— дрібноплодий 330
— льоновий 330
Римська ромашка 677
Рис 57, 66
— посівний 66
Рисівка 57, 69
— зеленувата 70
— медова травка 70
Рицина 443, 444
— звичайна 444
Рівноплідник 267, 270
— рутвицелистий 270
Різак 487, 499
— звичайний 499
— непомітний 499
Різуха 50
— мала 50
— морська 50
РІЗУХОВІ 7, 50
Рінхоспора 113, 122
— біла 122
Ріпа 321
Ріпак 321
Ріпиця 297, 323
— багаторічна 323
— зморшкувата 323
Річковий кедр 41, 42
— каліфорнійський 42
Робінія 391, 409
— звичайна 409
— клейка 409
— новомексіканська 409
— щетиниста 409
Рогачка 299, 300, 322
— гальська 322
— крейдяна 322
— настурцієлиста 322
— хріновидна 322
Рогіз 45
— вузьколистий 46
— Лаксмана 46
— широколистий 45
— Шутлевортів 45
— ямкуватий 45
Роговик 241, 243
— альпійський 245
— Біберштейна 245
— дернистий 245
— джерельний 245
— дібровний 244
— зубчастий 244
— кримський 244
— лісовий 245
— маленький 244
— польовий 245
— пронизанолистий 244
— п'ятитичинковий 244
— скупчений 244
— Стевена 244
— тристовпчиковий 244
— український 244
— ухильний 243
— шерстистий 245
— Шмальгаузена 244
РОГОЗОВІ 9, 45
Роголисник 265
Родіола 333, 334
— рожева 334
Родовик 346, 380
— лікарський 380
Рододендрон 514, 515
— жовтий 515
— східнокарпатський 515
Рожа 460, 463
— бліда 463
— Гельдрайха 463
— зморшкувата 463
— рожева 463
Розмарин 558, 561
— справжній 561
РОЗОВІ 10, 11, 12, 13, 17, 18, 344
РОЗОЦВІТІ 333
Розрив-трава 455
— дрібноквіткова 455
— звичайна 455
— Ройля 455
— садова 455
Розторопша 654, 703
— плямиста 703
Розхідник 558, 565
— звичайний 565
— шорсткий 563
Рокамболь 156
Рокитник 391, 395
Роман 656, 675
— австрійський 677
— високий 676
— Зефірова 676
— карпатський 676
— крейдяний 676
— напівфарбувальний 675
— неплідний 676
— одноквітковий 675
— польовий 677
— руський 677
— собачий 676
— сумнівний 676
— Траншея я 676
— чагарниковий 676
805


— яйлинський 676 Ромашка 656,681
— без’язичкова 681
— лікарська 681
— Цвєльова 681 Росичка 332
— англійська 333
— круглолиста 333
— середня 332 РОСИЧКОВІ 7, 13, 332 Ротики 588, 594
— дикі 594
— садові 594
Рохелія 539, 554
— зігнута 554
Рудбекія 657, 671
— гарна 671
— роздільнолиста 671
— шершава 671
Румія 489 , 499
— критмолиста 499
Руппія 47, 49
— морська 49
— спіральна 49
Рускус 149, 168
— під’язиковий 168
— понтичний 168
РУСЛИЦЕВІ 7, 13, 466
Руслиця 466
— перцева 466
— кільчаста 466
— сумнівна 466
— угорська 466
Рута 438, 439
— розлога 439
— садова 439
Рутвиця 266, 287
— альпійська 287
— блискуча 288
— гачкувата 287
— жовта 288
— мала 288
— орликолиста 287
— проста 288
— смердюча 288
Рутка 291, 295
— Вайяна 295
— дрібноцвіта 295
— гострокінцева 295
— Краліка 295
— лікарська 295
— Шлейхера 295
РУТОВІ 14, 16, 19, 438
Рябчик 150, 161
— великий 161
— малий 162
— руський 161
— садовий 161
Ряска 142
— горбата 142
— мала 142
— триборозенчаста 142 РЯСКОВІ 6, 142 Ряст 291, 293
— Галлера 294
— Маршаллів 294
— Пачоського 294
— порожнистий 294
— проміжний 294
— рутковий 294
Рястка 150, 164
— Буша 164
— відігнута 165
— Воронова 164
— Гуссона 165
— жовтувата 164
— зонтична 165
— піренейська 164
— торочкувата 164
— Фішерова 164
Садовий жасмин 18, 337, 341
— дрібнолистий 341
— звичайний 341
— Лемуана 341
— непахучий 341
— широколистий 341 Салат 729 САЛЬВІНІЄВІ 5, 33 САЛЬВІНІЮВАТІ 33 Сальвінія 33
— плаваюча 33 Самосил 558, 560
— білоповстистий 560
— бучинний 561
— гайовий 561
— крейдяний 561
— кримський 561
— панонський 560
— передгірний 561
— Стевена 561
— Фішера 561
— часниковидний 561
— часниковий 561
— чепурний 561
— яйли 561 Самшит 449
— балеарський 449
— вічнозелений 449 САМШИТОВІ 17, 449 САНТАЛОВІ 10, 11, 209 САНТАЛОЦВІТ1 208 Сантоліна 654, 675
— кипарисовидна 675 САПІНДОВІ 19, 454 САПІНДОЦВІТІ 449 САРАЦЕНІЄЦВІТІ 332 Саротамнус 391, 395
— віниковий 395 Сарсазан 221, 233
— шишкуватий 233 Сафлор 654, 718
— красильний 718
— сизий 718
— шерстистий 718 Сахалінська гречка 216 Сашник 114, 121
— іржавий 121
— чорніючий 121 Свербига 298, 311
— польова 311
— східна 311 Свербіжниця 641
— довголиста 641
— польова 641
— черсаколиста 641 Сверція 528, 531
— альпійська 531
— багаторічна 531 Свидина 512
— біла 512
— кров’яна 512
— паросткова 512
— південна 512
806


Свинорий 81 Свистуля 490, 505
— піхвова 505 Секвоя 41
— вічнозелена 41 Секвоядендрон 41
— велетенський 41 Секуригера 391, 407
— мечовидна 407 Секуринега 443
— кущиста 443 Селера 489, 499
— пахуча 499 Селітрянка 437, 438
— Шобера 438 Селягінела 21
— плауноподібна 21
— швейцарська 21 СЕЛЯПНЕЛОВІ 5, 21 СЕЛЯГІНЕЛЮВАТІ 21 Серадела 391, 416
— дрібненька 417
— посівна 416 Серпій 654, 655, 704
— беззбройний 704
— будяковий 704
— донецький 705
— донський 705
— приквітковий 705
— різнолистий 705
— сухоцвітий 704
— увінчаний 704
— угорський 705 Сеслерія 59, 82
— Гейфлерова 82
— голубувата 82 Сигезбекія 656, 671
— східна 671
Сизюринхій 171, 175]
— вузьколистий 175 Сильфій 656, 669
— пронизанолистий 669 СИМАРУБОВІ 19, 441 Синій баклажан 584 Синюха 537
— голуба 537 СИНЮХОВІ 16, 537 Синяк 538, 543
— звичайний 544
— італійський 544
— подорожниковий 544
— червоний 543 Сиренія 298, 300, 302
— сива 302
— сидячецвіта 302
— стручкова 302
— Талієва 302 Ситник 143
— бульбистий 146
— буро-чорний 147
— волотевий 143
— головчастий 146
— гостропелюстковий 147
— двозначний 143
— дністровський 146
— жаб’ячий 143
— Жерарда 145
— каштановий 146
— кулястоплодий 143
— купкоквітковий 145
— Леєрса 144
— нитковидний 143
— пониклий 144
— приморський 146
— прирічковий 143
— розлогий 144
— розчепірений 144
— скупченоквітковий 143
— стиснутий 145
— Томаса 147
— тонкий 146
— трилусковий 146
— трироздільний 146
— тупопелюстковий 147
— Фоміна 145
— членистий 147
— чорний 147
— Юзепчука 143
СИТНИКОВІ 9, 143
Ситничок 113, 114
— пізній 114
Ситняг 113, 119
— болотний 120
— великоплодий 121
— голчастий 119
— гостроколосковий 120
— гостролусковий 121
— карніолійський 120
— кілюватий 121
— Клінге 121
— Левіної 120
— маленький 119
— однолусковий 121
— проміжний 120
— п’яти квітковий 119
— сарептський 121
— скіфський 121
— сосочковий 120
— сріблястолусковий 120
— товстий 120
— Цинзерлінга 120
— Черняева 119
— яйцевидний 119
Ситовник 113, 114
— жовтуватий 114
Сиціос 645 , 647
— кутастий 647
Сіверсія 346, 373
— гірська 373
Сідач 655, 659
— коноплевий 659
Скабіоза 641 643
— голубина 644
— дрібноцвіта 643
— жовта 644
— колесовидна 643
— кримська 644
— світла 644
— українська 644
Скажений огірок 646
Скандикс 488. 493
— гребінчастий 494
— зірчастий 494
— серповидний 494
Скереда 659, 731
— болотна 732
— великоцвіта 732
— вищерблена 731
— волосовидна 731
— галузиста 731
— гарна 731
— дворічна 731
— дрібноквіткова 731
807


— м’яковолосиста 732
— паннонська 732
— покрівельна 731
— сибірська 732
— сумна 731
СКЛАДНОЦВІТНІ 10, 16, 653
Склеропоа 60,98
— жорстка 98
Сколімус 658, 718
— іспанський 718
— плямистий 718
Скополія 584, 587
— карніолійська 587
Скорпіонниця 391, 416
— напівповстиста 416
Скорзонера 658, 723
— австрійська 724
— дрібноцвіта 724
— Жакена 723
— іспанська 725
— кримська 725
— кучерява 724
— мечолиста 725
— м’яка 723
— низька 725
— пурпурова 724
— рожева 724
— сиза 724
— стиснута 724
Скребниця 25, 31
— аптечна 31
Скритниця 58, 70
— китниковидна 70
— колюча 70
— схенусовидна 70
СКРУЧЕНОЦВІТ1 525
Скумпія 450
— звичайна 450
Слабник 241, 243
— водяний 243
Слива 345, 387
— розлога 387
— садова 387
Смерека 35, 37
— європейська 37
Смикавець 113, 114
— бурий 114
— голий 114
— довгий 114
— їстівний 114
— скупчений 114
— темно-каштановий 114
Смілка 242, 252
— армерійовидна 253
— багатоквіткова 255
— бобовидна 252
— бузька 253
— вилчаста 254
— гальська 254
— дібровна 255
— довгоквіткова 253
— звисла 254
— зеленоквіткова 255
— зеленоцвіта 255
— конічна 252
— крейдяна 253
— лежача 252
— литовська 253
— Марії 253
— мінлива 253
— одеська 253
— поникла 255
— приземкувата 253
— сибірська 254
— сиваська 255
— степова 255
— сумнівна 255
— татарська 254
— українська 253
— широколиста 252
— Юндзілла 255
Смірній 489 , 496
— пронизанолистий 496
Смовдь 490, 508
— болотна 509
— великолиста 509
— гірська 509
— дніпровська 508
— Євфимії 509
— кримська 508
— Любименкова 509
— оленяча 509
— подільська 508
— руська 508
— Шотта 509
Смоковниця 205
— звичайна 205
Смородина 337, 342
— альпійська 342
— запашна 343
— звичайна 342
— золотиста 343
— карпатська 342
— криваво-червона 343
— пухната 342
— чорна 342
Сніговець 525, 527
— віргінський 527
Сніжноягідник 633, 634
— білий 634
Собача кропива 559, 569
— звичайна 570
— п’ятилопатева 569
— сизувата 570
Собача петрушка 489, 490, 504
— звичайна 504
Собача ромашка 676
Соболевськія 217, ЗОЇ
— кам’яниста ЗОЇ
Содник 222, 234
— високий 234
— заплутаний 234
— простертий 235
— рогатий 235
— солончаковий 235
— ягодоносний 234
Сокирки 266, 271
— Аяксові 271
— волотисті 272
— польові 272
— розчепірені 272
— східні 271
Солодка 392, 416
— гола 416
— щетиниста 416
Солодушка 392, 417
— великоквіткова 418
— гірська 418
— крейдяна 418
— кримська 418
— сніжно-біла 418
808


— українська 418
Солонець 221, 234
— трав’янистий 234
Солонечник 657, 661
— естрагоновидний 662
— крапчастий 662
— Новопокровського 662
— російський 662
Солончакова айстра 657, 662
— звичайна 662
— паннонська 662
Сольданела 518, 520
— гірська 520
— мармарошська 520
Сон 266, 277
— білий 277
— великий 278
— Галера 278
— український 278
— чорніючий 277
— широколистий 278
Сонцецвіт 468
— альпійський 469
— блискучий 468
— великоквітковий 468
— верболистий 468
— волохатоплодий 468
— звичайний 468
— крейдяний 469
— повстистий 469
— сизий 469
— скельний 469
— Стевена 469
— східний 469
— шорсткий 468
Сонянка 468
Соняшник 657, 672
— бульбистий 672
— десятипелюстковий 672
— звичайний 672
— однорічний 672
Сорго 56, 62
—алепське 63
— звичайне 63
— поникле 63
— суданське 63
— цукрове 63
Сосна 35, 38
— австрійська 39
— алепська 39
— Банкса 40
— Веймутова 39
— гімалайська 38
— гірська 40
— жереп 40
— звичайна 40
— італійська 39
— кедрова 38
— крейдяна 40
— кримська 39
— крючковата 40
— Культера 39
— Монтезуми 38
— Па лл асов а 39
— приморська 39
— промениста 39
— Сабіна 39
— Станкевича 39
— Фоміна 40
СОСНОВІ 6, 34
Соссюрея 655, 696
— альпійська 696
— гірка 696
— Порца 696
— різноколірна 697
— солончакова 696
Софора 390, 393
— китниковидна 394
— Продана 394
— японська 393
Сочевиця 392, 423
— лінзовидна 423
— східна 423
— харчова 423
— чорнувата 423
Соя 393, 426
— щетиниста 426
Спаржа 167
Спіродела 142
— багатокоренева 142
Спориш 211, 215
— близький 219
— Бордзиловського 220
— гарний 220
— звичайний 219
— кисленький 219
— Китайбелів 220
— Котова 220
— надморський 219
— непомітний 219
— несправжньопісковий 220
— пісковий 220
— різнолистий 219
— Роберта 219
— розлогий 220
— скіфський 220
— Янати 220
Стародуб 490, 511
— альпійський 511
— пруський 511
— широколистий 511
— щетинистий 511
Стевеніела 176, 182
— сатиріовидна 182
Стелюшок 241, 250
— польовий 251
— облямований 251
— солончаковий 251
Стенактис 657, 663
— однорічний 663
Степовий гірчак 654, 706
— звичайний 706
Стираксове дерево 343
СТ1НКОПОЛОЖНІ 464
Стоголовник 242, 258
— посівний 259
Стожильник 488, 489, 504
— сумнівний 504
Стоколос 60, 99
— безостий 99
— Бенекена 99
— Гуссона 100
— каппадокійський 100
— мадридський 101
— неплідний 100
— покрівельний 100
— прибережний 100
— прямий 100
— різнолистий 100
— розгалужений 99
Стокротки 656, 660
— багаторічні 660 /
809


СТОЛИСНИКОВІ 7, 485
Страусове перо 25, 27
— звичайне 27
Стрептопус 149, 168
— листообгортний 168
Стрілолист 52, 53
— звичайний 53
Стрічкоосник 57, 61, 110
— довговолосий ПО
— шорсткий ПО
Строфі остома 539, 554
— рідкоцвіта 554
Стручковий перець 583, 585
— однорічний 585
Сугайник 657, 688
— австрійський 689
— довголистий 688
— карпатський 689
— Клузія 689
— отруйний 689
— східний 689
Суданка 63
Судза 583
Сумах 450
— дубильний 451
— коротковолосий 450
СУМАХОВІ 19, 450
Суничник 514, 516
— великоплодий 516
— дрібноплодий 516
Суниці 346, 366
— ананасні 367
— віргійські 366
— зелені 367
— лісові 367
— мускусні 367
— польові 367
— садові 367
— чілійські 366
Суріпиця 300, 304
— дуговидна 305
— звичайна 305
— пряма 304
Сусак 53
— зонтичний 53
СУСАКОВІ 11, 53
Суховершки 558, 565
— великоквіткові 566
— звичайні 566
— роздільнолисті 566
Сухоребрик 300, ЗОЇ
— високий ЗОЇ
— волзький ЗОЇ
— Тріо 302
— лікарський ЗОЇ
— Льозеліїв 302
— мінливий ЗОЇ
— скупчений ЗОЇ
— стиснутий ЗОЇ
— східний ЗОЇ
Сухоцвіт 654, 665
— багновий 665
— жовтувато-білий 665
— лежачий 665
— лісовий 665
— норвезький 665
— російський 665
Схепоплектус 113, 116
— лежачий 117
— чорноплодий 117
— щеткновидний 116
СЦИТАМІНОВІ 176
810
Таволга 346
— біла 347
— Бумальда 347
— Вангутта 348
— верболиста 347
— в’язолиста 349
— Дугласа 347
— зарубчаста 348
— звіробоєлиста 347
— кантонська 348
— Литвинова 348
— піківська 348
— польська 349
— самосилолиста 349
— середня 349
— сливолиста 348
— Тунберга 348
— японська 347
Таволжник 346, 349
— звичайний 349
ТАКСОДІЄВІ 6, 40
Талабан 298, 328
— великоквітковий 328
— дакійський 328
— Ковача 328
— польовий 329
— пронизанолистий 329
— ранній 329
— часниковий 329
Тамарикс 467
— галузистий 467
— Гогенакера 467
— стрункий 467
— чотиритичинковий 467
ТАМАРИКСОВІ 18, 467
Тамус 171
— звичайний 171
Таран дубильний 216
Татарка 159
Татарник 654, 703
— звичайний 703
— кримський 704
Татарське зілля 141
Твердоколос 60, 89
— стиснутий 89
ТЕЛІГОНОВІ 10, 239
Телігоній 239
— простертий 239
Терен 345, 388
— звичайний 388
— молдавський 388
— степовий 388
Тернослива 388
Тетрагонолобус 392, 408
— пурпуровий 408
— стручковий 408
Тетрадикліс 437
— ніжний 437
Тиква 645, 647
— звичайна 647
Тилея 333, 334
— Вайяна 334
ТИМЕЛЕЄВІ 10, 18, 475
Тимелея 475 , 476
— горобина 476
Тимофіївка 58, 70
— альпійська 71
— волотиста 71
— вузлувата 71
— гірська 71
— Мікеля 71
— лучна 71


— піскова 70
— степова 71
— тонка 71
Типчак 60, 94
— борознистий 95
— овечий 94
Тирлич 528, 529
— ваточниковидний 530
— весняний 529
— вирізаний 529
— війчастий 529
— жовтий 529
— звичайний 530
— карпатський 530
— крапчастий 529
— пазушний 531
— ранній 530
— роздільний 530
— хрещатий 530
— язичковий 530
ТИРЛИЧЕВІ 8, 15, 528
Тирса 68
Тис 34
Тисдалія 298, 329
— голостебла 329
ТИСОВІ 6, 34
Тладіанта 644, 645
— сумнівна 645
ТОВСТОЛИСТІ 12, 333
Товстянка 15, 619
— альпійська 619
— двоколірна 619
— звичайна 619
Токсикодендрон 450, 451
— укорінений 451
Тонконіг 60, 89
— альпійський 92
— Бальфура 90
— болотний 91
— бульбистий 90
— волинський 91
— вузьколистий 91
— гібридний 90
— гранітний 91
— дібровний 90
— довголистий 90
— звичайний 91
— лежачий 91
— лісовий- 91
— лучний 91
— неплідний 90
— однорічний 91
— пухкий 91
— Ремана 90
— різнобарвний 90
— розсунутий 89
— середній 91
— степовий 90
— стиснутий 90
— Ше 89
Топінамбур 672
Тополя 186, 193
— бальзамічна 195
— берлінська 195
— біла 193
— Болле 193
— дельтовидна 194
— запашна 195
— канадська 194
— лавролиста 195
— пірамідальна 194
— самаркандська 193
— сива 195
— сірувата 193
— чорна 194
Тордилій 490, 510
— великий 511
Ториліс 488, 494
— вузлуватий 494
— жовтоволосий 494
— польовий 494
— різнолистий 494
— тонколистий 494
— український 494
— японський 494
Тофільдія 149, 150
— чашечкова 150
Тоція 589, 605
— карпатська 605
Трахикарп 140
— високий 140
Трахінія 60, 103
— двоколоскова 103
Траунштейнера 177, 182
— куляста 182
Тризубець 51
— болотний 52
— морський 52
ТРИЗУБЦЕВІ 9, 51
Тринія 489 , 490, 498
— багатостебла 499
— Китайбеля 498
— Станкова 499
— українська 498
— щетиниста 498
Тринція 658, 720
— щетиниста 720
Триреберник 656, 681
— непахучий 681
Трищетинник 59, 78
— альпійський 78
— довговолосий 78
— жовтуватий 78
— жорсткий 78
— карпатський 78
— сибірський 78
Тростяниця 59, 92
— кострицевидна 92
Троянда 344, 380
— багатоквіткова 380
— біла 386
— дамаська 386
— дзиговидна 386
— китайська 380
— ремонтантна 86
— рільна 380
— смердюча 386
— столиста 386
Трубкоцвіт 539, 556
— Біберштейна 556
ТРУБКОЦВІТІ 534
Трясучка 59, 88
— колосиста 88
— південна 88
— середня 88
Тсуга 35, 36
— канадська 36
Туніка 242, 259
— ломикаменева 259
Турецьке просо 63
Турецький горох 419
Тургенія 488, 495
— широколиста 495
Турнефорція 538, 540
811


— сибірська 540
Тутове дерево 205
Туя 41
— велетенська 42
— західна 42
складчаста 42
Тюльпан 150, 162
— бузький 163
— гранітний 163
— дібровний 162
— зміелистий 163
— Кал льє 162
— коктебельський 162
— скіфський 162
— Шренка 162
Тютюн 583, 587
— крилатий 587
— справжній 587
Устелиполе 221, 229
— піскове 229
Ушанка 242, 255
— волзька 256
— Гельмана 256
— густоцвіта 256
— дрібноцвіта 256
— середня 256
Фацелія 538
— пижмолиста 538
Фегоптерис 26, 27
— багатоніжкоподібний 27
— дубовий 28
— Робертів 28
Фенхель 489, 504
— звичайний 504
Феопапус 654, 706
— трижилковий 706
Ферула 490, 506
— каспійська 507
— східна 507
— татарська 507
Ферулаго 490, 507
— кримська 507
— лісова 507
— степова 507
Фибигія 299, 317
— щитовидна 317
Фіалка 470
— багнова 470
— біла 470
— болотна 471
— висока 473
— відхилена 473
— гірська 473
— дакійська 474
— двозначна 471
— двоквіткова 470
— дивна 472
— донська 472
— запашна 471
— Зиге 472
— зросла 473
— Єлисавети 474
— кам’яна 472
— Китайбелева 474
— крейдяна 475
— кримська 473
— Лавренка 475
— лісова 472
— нимська 475
— пагорбкова 471
— піскова 472
— польова 474
— приємна 471
— Рівінієва 473
— різнолиста 471
— скельна 474
— собача 473
— ставкова 473
— триколірна 474
— шершава 471
ФІАЛКОВІ 14, 470
Фізаліс 583, 585
— звичайний 585
— клейкоподібний 586
— опушений 585
— перувіанський 586
— Франшета 585
Фізосперм 489 , 496
— Дана 496
Філіпея 614
— Олени 614
— червона 614
Філірея 525 , 527
— широколиста 527 Фімбристиліс 113, 118
— двороздільний 119
Фісташка 450
— справжня 450
— туполиста 450
Фітеума 648, 652
— Вагнера 652
— колосиста 652
— куляста 652
— чотирироздільна 652
Флокс 537
— волотистий 538
— Друмонда 537 Фонтанезія 525, 526
— філіреєподібна 526
Форзиція 17 , 525, 526
— зелена 526
— плакуча 526
ФРАНКЕНІЄВІ 13, 466
Франкенія 466
— гладка 466
— припорошена 466
— шорстка 466
Фумана 468, 469
— лежача 470
— липкувата 470
Фундук 198
Хамедафна 514, 516
— чашкова 516
Хамемелюм 656, 677
— римський 677 Хаменерій 480,,. 483
— вузьколистий 483
— Додонея 483
Хамеропс 140
— низький 140 Хартолепіс 654, 705
— середній 706 Хвилівник 210
— звичайний 211 ХВИЛІВНИКОВІ 11, 210 ХВИЛІВНИКОЦВІТІ 210 ХВОЙНІ 34
Хвощ 21
— болотний 23
— великий 22
— галузистий 23
— зимовий 23
— лісовий 23
— лучний 22
812


— польовий 22
— річковий 23
— рябий 24 ХВОЩОВИДНІ 21 ХВОЩОВІ 5, 21 ХВОЩУВАТІ 21 Хеномелес 345, 350
— японська 350 Хеноринум 588, 594
— клейкий 594
— Клокова 594 Хміль 205, 206
— звичайний 206 Холодок 149, 167
— багатолистий 167
— кільчастий 167
— Левіної 168
— лікарський 167
— несправжньошорсткий 168
— Палласа 168
— приморський 167
— тонколистий 167 Хондрила 658, 725
— злаколиста 726
— колючолускова 726
— ситниковидна 726
— широколиста 725 Хориспора 297, 313
— ніжна 314
Хрестовий корінь 654, 718
— бенедиктинський 718 Хрестовниця 623
— гостролопатева 623
— ланцюжкова 623 ХРЕСТОЦВІТНІ 7, 10, 13, 296 Хризантема 657, 680
— кілювата 680
— посівна 680
— увінчана 680 Хрін 297, 305
— звичайний 305 Хрінниця 297, 298, 325
— густоцвіта 327
— злаколиста 327
— крупковидна 326
— низька 326
— польова 327
— посівна 327
— пронизанолиста 325
— сивашська 326
— смердюча 328
— товстолиста 326
— Турчанінова 325
— хрящувата 326
— широколиста 327 Хрозофора 443
— фарбувальна 443 Хурма 524
— віргінська 524
— кавказька 524
— лотосовидна 524
— східна 524 Цезальпінія 390, 393
— Джиліса 393 Целозія 238
— гребінчаста 238
— срібляста 238 Цельзія 588, 592
— східна 592 Ценолофій 488, 489, 505
— Фішера 505 ЦЕНТРОСПЕРМОВІ 221
Ценхрус 56, 66
— малоквітковий 66
Церцис 18, 390, 393
— стручковий 393
Цефалоринх 658, 730
— бульбистий 730
Цибуля 150, 155
— білоцвіта 156
— білувата 158
— Вальдштейна 157
— ведмежа 155
— виноградна 157
— виноградникова 156
— волотиста 160
— гарненька 160
— гірська 159
— городня 159
— гранчаста 158
— жовтувата 158
— збільшена 159
— конвалієва 159
— крапчаста 156
— кругла 157
— круглоголова 156
— круглонога 160
— лінійна 158
— Маршаллова 158
— міцновдягнена 157
— мускусна 160
— нерівноніжкова 159
— несправжньогарненька 160
— овочева 160
— оманна 159
— передбачена 160
— переможна 155
— переодягнена 156
— подільська 160
— пряма 158
— Регелева 156
— савранська 158
— сибірська 157
— скельна 160
— скіфська 156
— Талієва 157
— трубчаста 159
— часникова 156
— червоніюча 157
— шалот 159
— яйлинська 157
Цикламен 518, 522
— європейський 522
— Кузнецова 522
Цикорій 658, 719
— городній 719
— дикий 719
Цикута 489, 499
— отруйна 499
Цимбалярія 588, 592
— мурова 592
Цимбохазма 589, 613
— дніпровська 613
Цинанхум 532, 533
— гострий 533
Цинодон 57, 60, 81
— пальчастий 81
Цирцея 480, 483
— альпійська 483
— звичайна 483
— середня 483
Цистоптерис 26
— гірський 26
— ламкий 27
813


— судетський 27
— чудовий 27
Цитрус 16, 438, 440
Цицербіта 659, 728
— альпійська 728
Цінгерія 58, 73
— Біберштейна 73
Цмин 654, 665
— запашний 666
— пісковий 666
— приквітковий 666
— черешковий 666
— щитконосний 666
Чабер 559, 575
— кримський 575
— садовий 575
Чай 17, 464
— китайський 464
ЧАЙНІ 17, 464
Чаполоч 57, 58, 67
— пахуча 67
— південна 67
— степова 67
Часник 156
Частуха 52
— ланцетна 52
— Лозеля 52
— подорожникова 52
ЧАСТУХОВІ 12, 52
Чебрець 559, 577
— безжилковий 578
— вапняковий 581
— витончений 579
— війчастий 580
— волохатенький 579
— гранітний 581
— двовидний 579
— Дзевановського 579
— дніпровський 580
— звичайний 580
— Зеленецького 579
— євпаторійський 581
— Калльє 579
— кальміуський 581
— крейдяний 581
— кримський 580
— лопатчастий 581
— Лев і 579
— Маршаллів 579
— молдавський 581
— несправжньогранітний 581
— несправжньоприземкуватий 580
— обведений 578
— одягнений 578
— Палласів 580
— паннонський 579
— плосколистий 580
— подільський 579
— прибережний 578
— субальпійський 578
— український 578
— черговолистий 578
— Черняева 579
— широколистий 580
— шорсткий 578
— яйлинський 579
Чемериця 149, 150
— біла 151
— Лобелієва 151
— чорна 150
Чемерник 267, 268
— зелений 269
— чагарниковий 269
— червонуватий 269
— чорний 269
Червець 241, 249
— багатоплідний 250
— багаторічний 249
— гачкуватий 250
— однорічний 250
Черевички 177, 178
— зозулині 178 Череда 655, 656, 673
— поникла 673
— промениста 673
— східна 673
— трироздільна 673 Чередник 539, 554
— зонтичний 555
— чотириостюковий 555 Черемха 345, 389
— віргінська 390
— звичайна 390
— лавровишнева 390
— пізня 389
— португальська 390
Черешня 388
Черсак 641
— волосистий 642
— Гмеліна 642
— лісовий 642
— посівний 642
— розрізанолистий 642
— щетинистий 642
ЧЕРСАКОВІ 16, 641
Чий 57, 67
— стоколосовидний 67
Чина 391, 392, 423
— безлисточкова 423
— бліда 425
— болотна 424
— бульбиста 424
— великоквіткова 424
— весняна 426
— гладенька 425
— гороховидна 424
— запашна 424
— зігнута 424
— злаколиста 423
— золотиста 425
— круглолиста 424
— куляста 423
— лісова 424
— лучна 424
— нутова 424
— пальчаста 425
— паннонська 425
— посівна 424
— різноквіткова- 425
— ряба 426
— скельна 425
— субальпійська 425 •
— трансільванська 425
— чорна 426
— шорстка 424
— щетинолиста 423
Чингіль 391, 410
— сріблястий 410
Чист 467, 468
— кримський 468
Чистець 559, 570
— альпійський 570
— болотний 570
— вузьколистий 570
814


— германський 571
— голкозубий 571
— достопам’ятний 571
— закутаний 571
— кринківський 571
— лісовий 570
— непомітний 571
— однорічний 571
— прямий 571
— різнозубий 571
— сердечний 571
— трансільванський 571
— Черняева 571
— шерстистий 571 ЧИСТОВІ 12, 18, 467 Чистотіл 291
— звичайний 291
Чіплянка 57, 63
— китицева 63
Чоловіча папороть 28
Чорниця 517
Чорнобривці 656, 674
— позначені 675
— прямостоячі 674
— розлогі 675 Чорноголовник 346, 380
— багатошлюбний 380
— родовиковий 380 Чорноклен 452 Чорнокорінь 540, 556
— гірський 556
— мальований 556
— лікарський 556
Чорнощир 655, 670
— звичайний 670
Чорнушка 267, 269
— дамаська 270
— дрібноцвіта 269
— нив’яна 270
— польова 270
— посівна 270
Чоточник 297, 300, 302
— бугорчатий 302
Чумиза 65
Чуфа 114
Шавлія 558, 572
— австрійська 573
— блискуча 572
— великоквіткова 572
— вербенова 573
— витерта 573
— Габліца 572
— Дмитрова 572
— ефіопська 573
— залозистоколоса 572
— зарослева 574
— кільчаста 572
— клейка 572
— короткотичинкова 572
— кременецька 574
— лікарська 572
— лучна 574
— молдавська 574
— мускатна 573
— освітлена 574
— передгірна 574
— польова 573
— поникла 574
— похила 574
— розоцвіта 573
— скабіозолиста 572
— степова 574
— сухостепова 574
— чубата 573
— яйлинська 574
Шандра 558, 563
— звичайна 563
— рання 563
— тубільна 563
— чужоземна 563
Шафран 171
— банатський 172
— білоквітковий 172
— гарний 171
— Гейфелів 173
— золотистий 172
— кримський 172
— Палласа 172
— сітчастий 172
— сузький 172
Шейхцерія 51
— болотна 51
Шелюга 189, 193
Шелюжок 188
Шерардія 623
— польова 623
Шерстяк 57, 63
— волосистий 64
Шеферд і я 476
— срібляста 476
Шиверекія 299, 318
— подільська 318
Шилолисник 296, 331
— водяний 331
Шипшина 344, 380
— Андржійовського 383
— афцелієвидна 383
— блискуча 381
— Бордзиловського 382
— волинська 381
— гвоздична 381
— горенківська 384
— Гроссгейма 385
— довгозубчаста 385
— дрібноквіткова 382
— еглантерія 381
— еліптична 381
— зарубчаста 386
— зморшкувата 384
— кальміуська 383
— карликувата 385
— Клука 382
— корична 384
— Лазаренка 383
— Литвинова 383
— мукачівська 381
— найколючіша 386
— низенька 385
— піскова 382
— повисла 384
— повстиста 383
— Погребняка 384
— польова 381
— прутська 383
— різношипна 385
— сиза 384
— собача 382
— таврійська 385
— українська 384
— хомутовська 382
— Цесельського 383
— чатирдазька 386
— Чацького 386
— Шмальгаузена 382
815


— щитконосна 383
— Юндзіла 385
— яблунева 383
— яблунювата 383 ШИШКОНОСНІ 34 ШОВКОВИЦЕВІ 17, 205 Шовковиця 205
— біла 205
— чорна 205 Шоломниця 558, 562
— білувата 563
— бліда 563
— весняна 562
— висока 562
— звичайна 562
— зісподу біла 562
— коротковолосиста 562
— крейдяна 562
— кримська 562
— майже білувата 563
— різнобарвна 562
— списолиста 562
— Стевена 562
— сумнівна 562
— східна 562 Шолудивник 589, 611
— болотний 612
— високий 613
— Гакетта 613
— Едера 612
— Кауфмана 611
— кільчастий 612
— королівський 612
— лісовий 612
— пухнастоколосий 612
— Сибторпа 612 ШОРСТКОЛИСТІ 15, 538 Шпергель 244, 250
— весняний 250
— великий 250
— городній 250
— звичайний 250
— льоновий 250
— п’ятитичинковий 250 Шпинат 222, 226
— городній 227 Штернбергія 169, 170
— осіння. 170 Шток-роза 463 Щавель 211
— альпійський 214
— водяний 214
— вузьколистий 213
— гороб’ячий 212
— домашній 214
— карпатський 212
— кислий 212
— кінський 213
— красивий 212
— кривавий 213
— кучерявий 214
— лісовий 213
— Лоначевського 214
— Маршаллів 212
— морський 213
— пірамідальний 212
— прибережний 214
— пучколопатевий 212
— сітчастий 213
— скупчений 213
— український 213
— чорноморський 212
— шпинатний 214
— щитковий 212
Щебрик 477, 478
— звичайний 478
— черговолистай 478
Щебрушка 559, 576
— Баумгартена 576
— кучерявенька 577
— недовершена 577
— незалозиста 576
— пахуча 576
— польова 576
— роздільнозуба 576
— Фоміна 577
ЩИРИЦЕВІ 10, 237
Щириця 237, 238
— біла 239
— білонасінна 238
— відігнута 239
— волотиста 238
— звичайна 238
— лободова 239
— лободовидна 239
— синювата 239
— хвостата 238
Щитниця 298, 318
— дрібноплода 318
— талабанова 318
Щитолисник 487, 491
— звичайний 491
Щучник 59, 77
— дернистий 78
— звивистий 77
Юкка 149, 167
— нитчаста 167
Юринея 655, 697
— багатоквіткова 697
—- брудна 698
— вапнякова 697
— верболиста 698
— волошковидна 699
— вузьколиста 697
— гранітна 698
— дністровська 698
— китицецвіта 698
— короткоголова 697
— Ледебура 697
— найм’якіша 698
— несправжньоволошковидна 699
— павутиниста 697
— Пачоського 698
— пухка 698
— Талієва 697
— харківська 698
Яблуня 345, 351
— китайська 352
— лісова 352
— маньчжурська 352
— Палласа 352
— рання 352
— садова 352
— сахалінська 352
— сибірська 352
— сливолиста 352
— ягідна 351
Явір 454
Яглиця 488, 501
— звичайна 501
Язичник 657, 689
— буковинський 689
— карпатський 689
Язичок 177, 18
816


— зелений 181
Якірці 437, 438
— сланкі 438
Ялина 35
— біла 37
— гімалайська 37
— Енгельмана 36
— європейська 37
— канадська 37
— колюча 36
— сербська 36
— східна 37
Ялиця 34
— бальзамічна 36
— біла 36
— грецька 35
— іспанська 35
— кавказька 36
— кілікійська 35
— Нордмана 36
— нумідійська 35
— одноколірна 35
— сибірська 35
Я ловець 41, 43
— високий 43
— віргінський 44
— вонючий 43
— звичайний 43
— китайський 44
— козачий 43
— низькорослий 43
— сибірський 43
— червоний 43
Японська мушмула 345, 354
— звичайна 354
Ясен 17, 525
— американський 525
— білоцвітий 525
— вузьколистий 526
— гостроплодий 526
— звичайний 526
— ланцетний 525
— пенсільванський 525
— сумахолистий 526
Ясенець 438, 439
— білий 440
— голостовпчиковий 440
Ячмінь 57, 61, 111
— бульбистий 111
— вузлуватий 111
— дворядний 111
— заячий 111
— звичайний 111
— колінчастий 111
— мишачий 111
52 424


Алфавітний покажчик латинських назв
Abies Mill. 34, 35
— alba M і 1 1. 36
— balsamea M і 1 1. 36
— balsamifera M i c h x. 36
— cephalonica Loud. 35
— cilicica К а г r. 35
— concolor Lindi. 35
— numidica De L a n n о у 35
— Nordmanniana (Stev.) S p a c h. 36
— pectinata L a m. et D C. 36
— pinsapo Boiss. 35
— sibirica L e d e b. 35
Abutilon Gaertn. 460, 463
— Avicennae Gaertn. 463
— Theophrastii Medie. 463
Acer L. 452
— campestre L. 453
— dasycarpum Ehrh. 453
— Ginnala Maxim. 453
— laetum C. A. M e y. 453
— monspessulanum L. 452
— negundo L. 452
— pennsyl vani cum L. 452
— platanoides L. 453
— pseudoplatanus L. 454
— rubrum L. 453
— saccharinum L. 453
— Semenovii R g 1 . et Herd. 452
— Steveni Pojark. 453
— tataricum L. 452
— tataricum var. Ginnala M a x i m. 453
Semenovii R g 1. 452
— tegmentosum Maxim. 452
— Trautvetteri M e d w. 454
ACERACEAE 18, 19, 452
Achillea L. 656, 677
— birjuczensis Klok. 679
— borysthenica Klok. 678
— cartilaginea (L e d e b.) Boiss. 678
— distans Waldst. et K i t. 678
— euxina Klok. 679
— Gerber i M. B. 679
— glaberrima Klok. 678
— inundata К о n d r . 679
— leptophylla M . B. 679
var. taurica M. B. 679
— lingulata W. et K. 678
— micrantha Willd. 679
— micranthoides Klok. 679
— millefolium L. 679
— millefolium var. lanata Schmalh. 679
var. setacea К о c h 679
— Neilreichii K e r n. 679
— nobilis L. 678
— nobilis var. Neilreichii ( К e r n.) Beck.
678
— ochroleuca Ehrh. 678
— pannonica Scheele 679
— pectinata Willd, non L a m. 678
— ptarmica L. 678
— salicifolia Bess. 678
— Schurii S c h. В i p. 678
— setacea W a 1 d. et K i t. 679
— stricta S c h 1 e i c h. 678
— sudetica Opiz 679
— taurica M. B. 679
Achyrophorus S c о p. 658, 720
— maculatus S c о p. 720
— uniflorus (Vili.) Stank. 720
Acinos Moench 559, 576
— arvensis (L a m.) Dandy 576
— Baumgarteni (S i m k.) Klok. 576
— eglandulosus Klok. 576
— Fominii S c h о s t. 577
— graveolens (M. B.) L i n k 576
— infectus Klok. 577
— schizodontus Klok. 576
— subcrispus Klok. 577
— thymoides Moench 576
Aconitum L. 266, 273
— anthora L. p. p. 274
— Besserianum Andrz. 273
— bucoviensis Z a p a 1. 274
— eulophum R c h b. 274
— firmum R c h b. 274
— gracile R c h b. 275
— Hosteanum Schur 273
— Jacquini R c h b. 274
— lasiostomum R c h b. 274
— lycoctomum auct. f 1. u c r. p. p. 274
— moldavicum H a c q. 273
— nanum В a u m g. 274
— nemorosum M. B. 274
— odontandrum Wissjul. 275
— paniculatum L a m. 275
— Rogoviczii Wissjul. 273
— romanicum Woloszczak 274
— variegatum L. 275
Acorellus Palla 113, 114
— pannonicus (Jacq.) Palla 114
Acorus L. 141
— calamus L. 141
818


Acroptilon Cass. 654, 706
— picris (Pall.) Fis ch. e t Me y. 706
f. incana Hohenack. 706
f. virens В о r n m. 706
Actaea L. 267, 270
— spicata L. 270
Actinidia Lindi. 464
— arguta Planch. 464
— kolomikta M a x i m. 464
Adenophora Fisch. 648, 651
— liliifolia (L.) Bess. 651
— taurica J u z. 652
Adenostyles C a s s. 655, 659
— alliariae (Gouan) К e r n. 659
Adiantum L. 25, 32
— capillus veneris L. 32
Adonis L. 267, 288
— aestivalis L. 289
— autumnalis L. 289
— flammeus Jacq. 289
— vernalis L. 288
— wolgensis Stev. 289
Adoxa L. 635
— moschatellina L. 635
ADOXACEAE 16, 635
Aegilops L. 61, 108
— biuncialis V i s. 109
— cylindrica Host 109
— ovata L. 109
— triaristata Willd. 109
— triuncialis L. 109
Aegopodium L. 488, 501
— podagraria L. 501
Aeluropus T r i n. 60, 88
— litoralis (Gouan) Pari. 88
Aesculus L. 454
— carnea H а у n e 454
— glabra W i 1 1 d. 454
— hippocastanum L. 454
X A. pavia L. 454
— hybrida D C. 454
— lutea W a n g h. 454
— octandra Marsh. 454
— octandra Marsh, x A. pavia L. 454
— parviflora Walt. 454
— pavia L. 454
— rubicunda L о i s s . 454
Aethusa L. 489, 490, 504
— cynapium L. 504
Agathyrsus D. Don. 659, 728
— tataricus (L.) D. Don. 728
Ageratum L. 655, 656, 659
— Houstonianum Mill. 659
Agrimonia L. 346, 378
— eupatoria L. 379
— eupatoria var. grandis Aschers. et
G r a e b n . 379
— grandis Andrz. 379
— odorata Mill. 379
— pilosa Ledeb. 379
Agropyron Gaertn. 61, 106
— cimmericum Nevski 106
— dazyanthum Ledeb. 106
— desertorum (Fisch.) Schult. 107
— imbricatum (S t e v. e x M. B.) R о e m.
et S c h u 1 t . 107
— Lavrenkoanum Prokud. 107
— Litvinovii Prokud. 107
— karadaghense Kotov 106
— pectiniforme Roem. et S c h u 1 t. 107
— ponticum Nevski 106
— tanaiticum Nevski 106
Agropyrum cretaceum Klok. et Prokud.
105
— elongatum auct. 105
— intermedium (Host) P. B. 106
— junceum (L.) P. B. 104
— maeoticum Prokud. 106
— mucronatum О p i z 105
— nodosum (Stev.) N e v s к i 105
— orientale Roem. et S c h u 1 t. 108
— prostratum P. B. 107
— pseudocaesium ( P a c z.) Prokud. 106
— ramosum Rich. 110
— repens (L.) P. B. 106
— ruthenicum (Griseb.) Prokud. 105
— stipifolium (Czern.) Nevski 105
— strigosum (M. В.) В о i s s. 104
— tenerum V a s e у 104
— trichophorum (Link) Richt. 104
— villosum Link 108
Agrostemma L. 242, 252
— githago L. 252
Agrostis L. 58, 73
— alba sensu amplo 73
— alba L. s. s t r. 74
— canina L. 73
— cap i laris auct., non L. 74
— gigantea R о t h. 74
— graniticola Klok. 75
— maeotica Klok. 74
— praticola Klok. 74
— pseudoalba Klok. 74
— rupestris All. 73
— sabulicola Klok. 74
— stolonizans Bess. 74
— Syreistschikovii P. S m i r n. 73
— tenuis Sibth. 74
— verticillata Vi 11. 73
— vulgaris With. 74
— Zerovii Klok. 74
Ailanthus D e s f. 19, 441
— altissima (Mi 11.) S w. 441
— glandulosa D e s f. 441
Aira L. 59, 76
— capillaris Host 77
— caryophyllea L. 77
A1ZOACEAE 11, 240
A juga L. 558, 559
— chamaepitys (L.) Schreb. 560
— chia (Роіг.) Schreb. 560
— genevensis L. 560
— Laxmannii (L.) Benth. 560
— orientalis L. 560
— pseudochia Des. - Schost. 560
— reptans L. 559
— salicifolia (L.) Schreb. 560
Albersia blitum К u n t h. 239
Albizzia D u r a z z. 390, 393
— julibrissin D u r a z z. 393
Alcea L. 460, 463
— Bordzilowskii W i s s j u 1. 463
— fici folia L. 463
— Heldreichii Boiss. 463
— Novopokrovskii Iljin 463
— pallida (W. et К.) B e s s. 463
— rosea Cav. 463
— rugosa Alef. 463
— taurica Iljin 463
Alchimilia L. 346, 374
— acutangula Bus. 377
— acutiloba var. mollis Bus. 374
— aemula J u z. 376
— alpestris F. W. Schmidt 378
52*
819


— arcuatiloba Juz. 377
— arvensis Scop. 378
— brevidens Juz. 378
— Buschii Juz. 378
— campropoda Juz. 378
— crebri dens Juz. 378
— exsanguis Juz. 375
— exuens Juz. 377
— flabellata Bus. 377
— f labe liat ач аг. taurica Bus. 375
— hirsutissima Juz. 376
— imberbis Juz. 377
— incisa Bus. 378
— jailae Juz. 375
— languescens Juz. 376
— leptantha Juz. 377
— lithophila Juz. 375
— micans Bus. 377
— mollis (Bus.) R о t h m. 374
— pastoralis Bus. 376
— phegophila J u z. 375
— pilosissima S i m о n к a i 374
— propingua Lindi, ex J u z. 376
— pycnantha J u z. 376
— Stevenii Bus. 376
— subcrenata Bus. 378
— supina J u z. 375
— taurica J u z. 375
— tytthantha J u z. 377
— Veronicae J u z. 375
— vinacea J u z. 376
— vulgaris L. 374
Aldrovanda L. 332
— vesiculosa L. 332
Alectorolophus Boehm. 610
— alectorolophus Stern. 611
— alpinus Stern. 610
— angustifolius Heynh. 610
— apterus О s t e n f. 610
— major Reichb. 611
— mediterraneus Stern. 611
— minor Dum. 610
— montanus Fritsch. 611
— patulus Stern. 611
— pectinatus B e h r e n d. 610
— son garicus Stern. 610
Alisma L. 52
— lanceolatum With. 52
— Loeselii Gorski 52
— parnassifolia B a s s i 52
— plantago-aquatica L. 52
AL1SMATACEAE 12, 52
Alli aria D C. 299, 300
— officinalis Andrz. 300
— petiolata ( M. В.) C a v a r a et Grande
300
Allium L. 150, 155
— albidum F i s c h. 158
— albiflorum О m e 1 c z. 156
— ampeloprasum L. 157
var. porrum R e g. 157
— angulosum L. 158
— ascolonicum L. 159
— auctum О m e 1 c z. 159
— cepa L. 159
— convallarioides G г о s s h. 159
— decipiens Fisch. 159
— erubescens Koch 157
— firmotunicatum F о m. 157
— fistulosum L. 159
— flavescens Bess. 158
— guttatum Stev. 156
— inaequale J a n к a 159
— jailae V v e d. 157
— lineare L. 158
— Marschallianum V v e d. 158
— montanum Schmidt 159
— moschatum L. 160
— oleraceum L. 160
— paniculatum L. 160
— pervestitum Klok. 156
— podolicum В 1 о s к i 160
— praescissum Rchb. 160
— pseudopulchellum О m e 1 c z. 160
— pulchellum Don. 160
— Regelianum Beck. 156
— rotundum L. 157
— rupestre Stev. 160
— sativum L. 156
— savranicum Bess. 158
— schoenoprasum L. 157
— scorodoprasum L. 156
— scythicum Z о z. 156
— sibiricum L. 157
— sphaerocephalum L. 156
— sphaeropodum Klok. 160
— strictum S c h r a d. 158
— Talijevii Klok. 157
— ursinum L. 155
— victorialis L. 155
— vineale L. 156
— volhynicum Bess. 158
— Waldsteinii Don. 157
Alnus Gaertn. 196, 199
— glutinosa (L.) Gaertn. 199
— incana (L.) W i 1 1 d. 199
— viridis D C. 199
Alopecurus L. 58, 71
— aequalis Sobol. 73
— arundinaceus P о i r. 72
— fulvus S m. 73
— geniculatus L. 72
— laguriformis Schur 72
— myosuroides Huds. 72
— pratensis L. 72
— vaginatus P a 1 1. 72
— ventricosus P e r s . 72
Alsine oxypetala Woloszczak 247
— pallida Dum. 242
— setacea C z e r n. 247
— Wiesner i S t a p f. 246
Althaea L. 460, 462
— armeniaca Ten. 463
— cannabina L. 462
— cannabina L. p. p. 462
— hirsuta L. 462
— narbonensis P о u r r. 462
— officinalis L. 462
— pallida W. et. K. 463
Alyssum L. 296, 299, 315
— alpestre Schmalh. 316
— calycinum L. 317
— salycocarpum Rupr. 316
— campestre L. 316
— campestre var. parvi florum Schmalh.
316
— cretaceum Kotov 316
— desertorum S t a p f. 315
— Gmelini (T h e 11.) G о r d. et F о u r r. 317
— gymnopodum Smirn. 316
— hirsutum M. B. 315
— incanum L. 317
— lenense Adams. 317
— lini folium Steph. 317
820


— minimum Willd. 315
— minutum Schlecht. 315
— montanum subsp. Gmelini Thell. 317
— murale W. K. 316
— obtusifolium Stev. 316
— parviflorum M. B. 316
— repens N. Busch 317
— rostratum Stev. 315
— savranicum Andrz. 316
— saxatile L. 315
— tenderiense Kotov 316
— tortuosum W. K. 316
— trichostachyum Rupr. 317
— umbellatum Desv. 315
AMARANTHACEAE 10, 237
Amaranthus L. 238
— albus L. 239
— blitoides S. Wats. 239
— blitum L. 239
— caudatus L. 238
— deflexus L. 239
— leucocarpus S. Wats. 238
— leucospermus S. Wats. 238
— lividus L. 239
— pallidus M. B. 239
— paniculatus L. 238
— paniculatus L. var. caudatus Schmalh.
238
— retroflexus L. 238
var. Delilei (Richt. et Lor.) Thell.
238
genuinus Thell. 238
— Silvestris Desf. 239
— viridis L. 239
AMARYLLIDACEAE 11, 169
Ambrosia L. 653, 670
— artemisifolia L. 670
— trifida L. 670
Amelanchier Medic. 345, 354
— canadensis (L.) Med. 355
— rotundifolia (L a m.) D u m.- Cours. 355
— spicata (L a m.) C. Koch 355
— vulgaris Moench 355
Ammania L. 477
— caspica M. B. 477
— verticillata (A r d u і n o) Lam. 477
Amorpha L. 390, 409
— fruticosa L. 409
Ampelopsis M c h x. 457, 458
— japonica (Thnb.) Maki no 458
Amygdalus L. 345, 386
— communis L. 387
— nana L. 387
Anacamptis Rich. 177, 186
— pyramidalis (L.) Rich. 186
ANACARDIACEAE 19, 450
Anacyclus L. 656, 677
— clavatus (D e s f.) P e r s. 677
— officinarum Наупе 677
Anagallis L. 518, 521
— arvensis L. 522
— arvensis L. var. coerulea L e d e b. 522
— coerulea S c h r e b. 522
Anchusa L. 540, 546
— azurea Mill. 546
— Barrelled (All.) V i t m. 547
— Gmelini Le d eb. 546
— italica R e t z. 546
— leptophylla Roem.et Schult. 546
— ochroleuca M. B. 546
— officinalis L. 546
— procera Bess. 546
— pseudoochroleuca Shost. 546
— pusilla G u s u 1. 547
— stylosa M. B. 547
— thessala Boiss. et S p r u n. 547
— ventricosa S i b t h. et S m. 548
Andrachne L. 443
— telephioides L. 443
Andromeda L. 514, 516
— polifolia L. 8, 516
Andropogon ischaemum L. 62
Adnrosace L. 518, 520
— elongata L. 520
— Koso-Poljanskii О v c z. 520
— maxima Led., non L. 520
— septentrionalis L. 520
— taurica О v c z. 520
— Turczaninovii F г e у n. 520
— villosa M. В., non L. 520
Led., non L. 520
Anemone L. 266, 275
— alpina L. 277
— Halleri All. 278
— hepatica L. 276
— laxa Juz. 276
— narcissiflora L. 275
var. laxa U 1 b r. 276
— nemorosa L. 276
— patens L. 278
— pratensis auct. fl. ucr. 278
— pulsatilla L. 278
— ranunculoides L. 276
— silvestris L. 276
Anethum L. 490, 509
— graveolens L. 509
Aneurolepidium Nevski 61, 110
— ramosum (Trin.) N e v s k i 110
Angelica L. 490, 506
— archangelica L. 506
— officinalis Moench 506
— palustris Hoffm. 506
— silvestris L. 506
ANGIOSPERMAE 5, 45
Anisum Gaertn. 487, 500
— vulgare Gaertn. 501
Anogramma L i n к 25, 31
— leptophylla (L.) Link 31
Anoplantus coccineus W a 1 p. 614
— Helenae (Popl.) Stankov 614
Antennaria Gaertn. 654, 664
— carpatica ( W a h 1 e n b.) R. Br. 664
— dioica (L.) Gaertn. 664
Anthemis L. 656, 675
— altissima L. 676
— arvensis L. 677
— austriaca Jacq. 677
— carpatica W. K. 676
— cotula L. 676
— cretacea Ze f i r. 676
— dubia Stev. 676
— dumetorum S о s n. 676
— jailensis J e f і r. 676
— markhotensis Fed. 675
— millefolia L. 684
— monantha Willd. 675
— parviceps Dobrocz. et Fed. 676
— ruthenica M. B. 677
— sterilis Stev. 676
— subtinctoria Dobrocz. 675
— Tranzschelliana A. Fed. 676
— Zephyrovii Dobrocz. 676
Anthericum L. 149, 152
— liliago L. 152
821


— ramosum L. 152
Anthoxanthum L. 57, 67
— odoratum L. 67
Anthriscus (P e r s.) Hoffm. 488, 493
— cerefolium (L.) Hoffm. 493
— longirostris B e r t о 1. 493
— nemorosa (M. B.) Spreng. 493
— nitida G a r c k e 493
— sativum Bess. 493
— scandicina (Web.) M a n s f. 493
— silvestris (L.) Hoffm. 493
— silvestris var. nemorosa T r a u t v. 493
— trichosperma Spreng, nec. P e r s. 493
— vulgaris P e r s. 493
Anthyllis L. 392, 406
— affinis B er t 1. 407
— alpestris Rchb. 407
— Biebersteiniana (T a 1 i e v) P о p 1. 407
— polyphylla К i t. 406
— Schiwereckii (DC.) Blocki 407
— taurica J u z. 407
— vulneraria L. p. p. 406
var. Biebersteiniana T a 1 i e v 407
Antirrhinum L. 588, 594
— bipartitum Vent. 592
— macrourum M. B. 593
— majus L. 594
— oronthium L. 594
Antitoxicum intermedium Pobed. 533
— maeoticum (Kleop.) Pobed. 533
— rossicum Pobed. 533
— scandens (S о m m . e t Lev.) Pobed.
533
Apargia aspera W a 1 d s t . et К i t. 722
Арагіпе hispida Moench 629
Apera Adans. 58, 76
— longiseta К 1 о k. 76
— maritima Klok. 76
— spica-venti (L.) P. B. 76
Aphanes L. 346, 378
— arvensis L. 378
Apium L, 489, 499
— graveolens L. 499
APOCYNACEAE 14, 531
Apocynum L. 531, 532
— Russanowii Pobed. 532
— sarmatiense (Woodson) Wissjul.
532
— venetum L. p. p. 532
Aposeris Neck. 658, 719
— foetida (L.) C a s s. 719
Aquilegia L. 267, 271
— longisepala Z i m m. 271
— nigricans Baumg. 271
— transsilvanica S c h u r 271
— vulgaris L. 271
Arabidopsis H e у n h. 300, 302
— Thaliana (L.) H e у n h. 302
— toxophylla (M. B.) N. Busch 302
Arabis L. 297, 299, 309
— albida Stev. 310
— alpina L. 310
— arenosa S c о p. 309
— auriculata L a m. 310
— caucasica Willd. 310
— Gerardi Bess. 310
— Haller i L. 309
— hirsuta (L.) Scop. 310
— hispida M у g i n d. 309
— Hornungiana Schur 310
— multijuga Borbas 309
— neglecta (Schult.) Hayek 309
— pendula L. 309
— per foliata L a m. 309
— petiolata M. B. 300
— sudetica T a u s c h. 310
— toxophylla M. B. 302
— turrita L. 309
ARACEAE 9, 140
Arachis L. 392, 419
— hupogaea L. 419
ARALIACEAE 16, 486
Arbutus L. 514, 516
— andrachne L. 516
— unedo L. 516
Arceuthobium oxycedri M. B. 209
Archangelica Hoffm. 490, 506
— officinalis (Moench) Hoffm. 506
Arctium L. 655, 696
— lappa L. 696
— minus B e r n h. 696
— nemorosum L о j eum. 696
— tomentosum Mill. 696
Arctostaphylos A d a n s. 514, 517
— uva-ursi (L.) S p r e n g. 517
Aremonia Neck. 346, 379
— agrimonoides (L.) D C. 380
Arenaria L. 241, 247
— Biebersteinii S c h 1 e c h t. 248
— brevifolia G i 1 i b. 248
— cephalotes M. B. 248
— leptoclados G u s s. 247
— longifolia M. B. 248
— pineticola Klok. 248
— rigida M. B. 248
— serpyllifolia L. 247
— serpyllifolia var. tenuior Mert. et К о ch
247
— stenophylla Led. 248
— исгаіпіса Spreng. 248
— uralensis Pall. 248
— Zozii Kleop. 247
Argyranthemum Webb, ex S c h.- В i p. 657, 679
— frutescens (L.) S c h.- В i p. 680
Argyrolobium E c к 1. et Z e у n. 391, 394
— calycinum (M. B.) L a n b. et S p a c h.
394
Aristolochia L. 210
— clematitis L. 211
ARISTOLOCHIACEAE 11, 210
ARISTOLOCHIALES 210
Armeniaca Mill. 345, 387
— armeniaca L. 387
— vulgaris L a m. 387
Armeria Willd. 522
— elongata (Hoffm.) C. К о c h 523
— vulgaris Willd. 523
Armoracia G a e r t n.-M e y. -Schreb. 297, 305
— rusticana (L a m.) Gaertn.-Mey.-
Schreb. 305
Amica L. 656, 688
— montana L. 688
Arnoseris Gaertn. 658, 719
— minima (L.) Schveligger et К о e r-
t e 719
Aronicum carpat icum Griseb. et Schenk 689
— Clusii Ali. 689
Arrhenantherum P. B. 58, 81
— elatius (L.) J. et K. P r e s 1. 81
Artemisia L. 655, 684
— abrotanum L. 684
822


— absinthium L. 687
— annua L. 685
— arenaria D C. 685
— argentea Klok. 687
— armeniaca L a m. 686
— austriaca J a c q. 686
— Boschniakiana (Bess.) DC. 686
— campestris L. 685
— caucasica Willd. 687
— cretacea Kotov 687
— dniproica Klok. 685
— dracunculus L. 685
— elatior Klok. 686
— hololeuca M. B. 686
— inodora M. B., non Mill. 685
— lanata D C. 687
— lanulosa Klok. 687
— Lercheana auct., non W eb b. 687
— maritima L. 686
— Marschall iana Spreng. 685
— monogyna Wald. et К i t. 686
— paniculata auct., non L a m. 686
— pontica L. 686
— praticola Klok. 686
— procera Willd. 686
— pseudofragrans Klok. 686
— salinaauct., non W i 1 Id. 686
— salsoloides Willd. 685
— scoparia Wald. et К i t. 685
— stepposa К e I 1. 686
— tanaitica Klok. 685
— taurica Willd. 686
— Tschernieviana Bess. 685
— vulgaris L. 685
ARTICULATAE 21
Arum L. 140, 141
— albispathum Stev. 142
— Besserianum Schott. 142
— elongatum Stev. 141
— it alicam F. et W. 142
— maculatum L. 142
— orientale var. elongatum Boiss. 141
Aruncus Adans. 346, 349
— vulgaris R a f. 349
Asarum L. 210
— europaeum L. 210
ASCLEPIADACEAE 14, 532
Asclepias L. 532
— cornuti D e c s n. 533
— syriaca L. 533
Asparagus L. 149, 166
— brachyphyllus auct., non T u г c z. 168
— Levinae Klok. 168
— litoralis Stev. 166
— maritimus auct., non Mill. 168
— officinalis L. 166
var. altilis L. 166
— Pallasii M i s c z. 168
— polyphyllus Stev. 166
— pseudoscaber Grecescu 168
— tenuifolius L a m. 166
— verticillatus L. 166
Asperugo L. 539, 554
— procumbens L. 554
Asperula L. 623
— aemulans V. К r e c z. et К 1 о k. 626
— affrena Klok. 625
— aparina M. B. 624
— arvensis L. 624
— attenuata Klok. 626
— Besseriana Klok. 624
— bidentata Klok. 626
— caespitans J u z. 626
— campanulata (Vill.) Klok. 625
— cimmerica V. Krecz. 627
— cincinnata Klok. 624
— conferta (Koch) Stank. 624
— creticola Klok. 626
— cynanchica L. 626
— cynanchica M. B., non L. 626
var. affinis W u 1 f . 627
— galioides M. B. 625
— galioides var. tyraica D C. 625
— glauca Bess. 625
— graniticola Klok. 626
— graveolens Boiss. 626
— graveolens M. B. 625
— humifusa (M. B.) Bess. 624
— hypanica V. Krecz. et Klok. 626
— infracta Klok. 627
— Kotovii Klok. 627
— leiograveolens M. Pop. et Chrshan.
626
— leucanthera Beck. 624
— litoralis D’ U r v. 627
— maeotica M. Pop et Chrshan. 626
— Michelsonii V. Krecz. 626
— octonaria Klok. 625
— odorata L. 624
— praepilosa V. Krecz. 626
— praevestita Klok. 627
— propinqua Pobed. 624
— pseudograveolens M. Pop. et Chrshan.
625
— rivalis S i b t h. et S m. 624
— rumelica Boiss. 626
— semiamicta Klok. 626
— setulosa Boiss. 625
— Steveni Krecz. 626
— supina M. B. 626
— taurica P a c z. 625
— taurina auct. fl. taur. 624
— tauro-scythica Klok. 625
— tephrocarpa C z e г n. 626
— tinctoria L. 625
— Tranzshelii Klok 626
— tyraica Bess. 626
— vestita V. Krecz. 627
Asphodeline Rchb. 149, 151
— lutea (L.) Rchb. 152
— taurica (Pali.) К u n t h. 152
Aspidium cristatum S w. 28
— filix-mas S w. 28
— spinulosum S w . 28
Asplenium L. 26, 30
— adianthum nigrum L. 30
— ceterach Spreng. 31
— filix femina B e r n h. 29
— germanicum Weiss. 30
— Heufleri Reichenb. 30
— ruta muraria L. 30
— septentrionale (L.) H о f f m. 30
— trichomanes L. 30
— viride Huds. 30
Aster L. 657, 661
— alpinus L. 661
— ameloides Bess. 661
— amellus L. 661
— linosyris B e r n t h. 662
— Novae-Angliae L. 661
— Novi-Belgii L. 661
— punctatus W. K. 662
— salignus Willd. 661
Asterolinon Hoffmgg. et Link. 518,521
823


— linum-stellatum (L.) H о f f m g g. et
Link 521
Astilbe H a m i 1 t 337, 338
— chinensis Franch. et Sav. var.
Davidii Franch. 338
— Davidii Henry 338
Astragalus L. 391, 392, 411
— albicaulis D C. 414, 415
— albidus W. K. 415
— arenarius L. 414
— arnacantha M. B. 412
— asper Jacq. 413
— austriacus L. 414
— borysthenicus Klok. 414
— campestris L. 416
— cicer L. 412
— concavus Boiss. 413
— contortoplicatus L. 411
— corniculatus M. B. 415
— cornutus Pali. 414
— danicus R e t z. 412
— dasyanthus Pali. 412, 413
— dealbatus Pali. 415
— dolichophyllus P a 1 1. 413
— galegiformis L. 413
— glycyphylloides D C. 413
— glycyphyllus L. 413
— hamosus L. 411
— hedysaroides L. 418
— hypoglottis Bunge, non L. 412
— Krajnae D о m. 412
— macropus Bge. 415
— monspessu 1 anus L. 414
— novoascanicus Klok. 413
— onobrychis L. 414
— oxyglottis Stev. 411
— pallescens M. B. 415
— physodes L. p. p. 414
— physodes var. tauricus Pali. 414
— ponticus P a 1 1. 412
— pseudoglaucus Klok. 415
— pseudotataricus Boriss. 415
— pubiflorus D C. 413
— reduncus Pali. 413, 414
— rupifragus Pali. 414
— setosulus Gontsch. 412
— similis Boriss. 413
— sinaicus Boiss 411
— striatellus Pali. 411
— subulatus M. B. 415
— sulcatus L. 412
— suprapilosus Gontsch, 414
— tanaiticus C. К о c h. 413
— tarchankuticus Boriss. 415
— tauricus Pali. 414
— testiculatus Pali. 414
— tribuloides auct. fl. Krim., non D e 1 і I. 411
— ucrainicus Pop. et Klok. 415
— utriger Pali. 413
— vesicarius L. 415
— vimineus Pali. 414
— virgatus Pali. 415
Astrantia L. 487, 491
— major L. 491
Astrodaucus D r u d e 488, 495
— litoralis (M. B.) D г u d e 495
— orientalis (L.) D r u d e 495
Asyneuma Griseb. et Schenk. 648, 652
— canescens (W. K.) G r i s e b. et Schenk.
653
Athyrium R о t h. 26, 29
— alpestre P у 1 a u d s 30
— filix femina (L.) R о t h. 29
Atragene L. 266, 278
— alpina L. 278
Atraphaxis L. 211, 215
— replicata L a m. 215
— spinosa L. var. Fischeri (J a u b. et S p a c h.)
M e i s n. 215
Atriplex L. 221, 227
— amblyostegia T u r c z. 227
— cana C. A. M e y. 227
— ceratoides L. 229
— hastata L. 228
var. macrotheca R a f i n. 228
salina W a 1 1 r. 228
— hastata var. heterocarpa F e n z 1. 227
— heterosperma Bge. 227
— hortensis L. 227
— litorale var. patens Litw. 228
— litoralis L. 228
— nitens S c h k u h r. 227
— oblongifolia Waldst. et Ki t.228
— patens (L i t w.) I 1 j i n 228
— patula L. 228
var angustifolia (S m ) Lange 228
— patula var. oblongifolia W e s t e г 1. 228
— pedunculata L. 229
— polonica Z a p a 1. 228
— rosea L. 227
— sphaeromorpha I 1 j i n 227
— tatarica L. 227
var. diffusa (Ten.) G ii г k e 227
discolor (Koch) G r a e b n. 227
— verrucifera M. B. 229
Atropa L. 584, 586
— belladonna L. 586
Aurinia Desv. 296, 315
— saxatilis (L.) Desv. 315
Avena L. 58, 79
— cultiformis M a 1 z. 80
— fatua L. 80
— Ludoviciana D u r. 80
— nuda L. 79
— sativa L. 79
— strigosa S c h r e b. 79
— trichophylla C. К о c h 80
— Wiestii S t e u d. 79
Azalea pontica L. 515
— procumbens L. 516
Ballota L. 559, 570
— longicalyx Klok. 570
— nigra L. 570
— ruderatis Swartz 570
BALSAMINACEAE 14, 455
Barbarea B e c k m. 300, 304
— arcuata (Opiz.) R c h b. 305
— stricta Andrz. 304
— vulgaris R. B r. 305
Barkhausia Moench 658, 730
— alpina auct., non D C. 731
— Marschalii C. A. M. 731
— pseudoalpina Klok. 731
— rhoeadifolia M. B. 730
— setosa D C. 730
Bartsia L. 589, 609
— alpina L. 610
BASELLACEAE 15, 240
Batrachium S. F. G r а у 267, 280
— carinatum Schur 281
— foeniculaceum (G i 1 i b.) Krecz. 281
— Giliberti V. Krecz. 280
— Kaufmannii (C 1 а г к.) V. Krecz. 281
— Rionii (L e g g.) N у m. 281
824


— trichophyllum (Chaix.) Van de
В о s s c h e 281
Beckmannia H о s t 60, 81
— eruciformis H о s t 81
Bellardiachloa C h і о v . 60, 92
— violacea (Bell.) C h i о v. 92
Bellevalia L a p e у г. 150, 165
— Lipskyi (M i s c z.) W u 1 f 165
— sarmatica (Pall.) W о r о n. 165
BELLIS L. 656, 660
— perennis L. 660
BERBERIDACEAE 13, 18, 289
Berber is L. 289
— vulgaris L. 289
Bergenia Moench 338
— crassifolia (L.) Fritsch. 338
Berteroa D C. 296, 317
— incana (L.) DC. 317
Berula Hoffm. 489, 501
— angustifolia Koch 501
— erecta (Huds.) C о v i 1 1. 501
Beta L. 221, 222
— hybrida Andrz. 223
— maritima L. 223
— perennis (L.) F г e у n 223
— trygyna W. K. 223
— vulgaris L. 223
var. alba DC. 223
lutea D C. 223
perennis L. 223
rosea (L.) M о q. 223
rubra (L.) M о q. 223
Betonica L. 559, 572
— brachydonta Klok. 572
— fusca Klok 572
— officinalis L. 572
— peraucta Klok. 572
Betula L. 196, 198
— borysthenica Klok. 199
— humilis Schrank 198
— pubescens E h r h. 198
— verrucosa E h r h. 198.
var. dalecarlica C. K. S c h n. 198
BETULACEAE 17, 196
Bidens L. 655, 656, 673
— cernua L. 673
— orientalis Vel. 673
— radiata T h u i 1 1. 673
— tripartita L. 673
Bifora Hoffm. 490, 496
— radians M. B. 496
Bignonia radicans L. 613
BIGNONIACEAE 16, 19, 613
Biota D. D о n. 41,42
— orientalis E n d 1. 42
Biscutella L. 298, 328
— laevigata L. 328
Blackstonia Huds. 528
— perfoliata (L.) Huds. 528
Blechnum L. 25, 31
— spicant With. 31
Blitum bonus-Henricus C. A. M e y. 223
— capitatum L. 225
— chendpodioides L. 225
— glaucum Koch 226
— virgatum L. 225
Blysmus Panz. 113, 118
— compressus (L.) Panz. 118
Bombyci laena (DC.) S m о 1 j a n. 655, 663
— erecta (L.) S m о 1 j a n. 663
BORAGINACEAE 15, 538
Borago L. 539, 545
— officinalis L. 545
Botriochloa О. K u n t z e 56, 62
— ischaemum (L.) Keng. 62
Botrychium S w. 24, 25
— lunaria S w. 25
— matricariae S p r. 25
— matricariaefolium A. B r. 25
— multifidum (G m e 1.) Rupr. 25
— ramosum A s c h e r s. 25
— rutaceum Willd. 25
— virginianum (L.) S w. 25
Boussingaultia H. B. et K. 240
— baselloides H. B. et K. 241
Brachipodium P. B. 60, 103
— pinnatum (L.) P. B. 103
— rupestre (H о s t) R о e m. et S c h u 1 1.103
— silvaticum (H u d s.) P. B. 103
Brassica L. 299, 300/320
— alba Schmalh. 321
— armoracioides C z e r n. 322
— balearica A g g. 321
— campestris L. 321
— cretica L a m. 321
— dissecta Schmalh. 321
— elongata E h r h. p. p. 322
c. pinnati fida Schmalh. 322
— incana Schmalh. 322
— juncea (L.) C z e r n. 321
— muralis Schmalh. 320
— napus L. 321
— oleifera D C. 321
— rapifera M e t z g. 321
— nigra (L.) Koch. 321
— oleracea L. 321
var. acephala D C. 321
bothrytis L. 321
capitata L. 321
gemmifera DC. 321
gongylodes L. 321
sabauda L. 321
— orientalis L. 325
— rapa L. 321
— sinapistrum Boiss. 321
— tenuifolia Fries. 320
Briza L. 59, 88
— australis Prokud. 88
— media auct. p.p., non L. 88
— media L. 88
— spicata S i b t h. et S m. 88
Bromus L. 60, 101
— arvensis L. 101
— Benekeni (Lange) T r i m e n. 99
— briziformis F i s c h. et M e y. 102
— cappadocicus Boiss. et Bal. 100
— commutatus S c h r a d. 101
— erectus Huds. 100
— inermis L e y s s. 99
— japonicus Thunb. 102
— macrostachys D e s f. 102
— mollis L. 101
— patulus M. et K. 102
— racemosus L. 102
— ramosus Huds. 99
— rigens auct., non L. 100
— riparius R e h m. 100
— scoparius L. 101
— secalinus L. 101
— squarrosus L. 102
— ster illis L. 100
— tectorum L. 100
Brunella Moench 565
Bryonia L. 644, 645
825


— alba L. 645
— dioica Jacq. 645
Buffonia L. 241, 246
— parviflora Griseb. 246
— tenuifolia auct. fl. ucr., non L. 246
— tenuifolia M. B. 246
Bulbocodium L. 149, 151
— vernum M. B. 151
— versicolor (K e r.-G awl.) Spreng. 151
Bulboschoenus P a 1 1 a 113, 116
— compactus D г о b. 116
— maritimus (L.) Palla. 116
Bunias L. 298, 311
— arvensis Jord. 311
— orientalis L. 311
Bunium L. 488, 489, 499
— ferulaceum S i b t h. et S m. 499
— ferulaefolium D e s f. 499
— luteum L. 500
Bupleurum L. 487, 497
— affine S adi. 498
— asperuloides H e 1 d r. 498
— aureum Fisch. 497
— baldense M. B. p. p. 497
— brachyatum C. К о c h. 498
— commutatum В о i s s . et В a 1. 498
— exaltatum M. B. 497
— falcatum L. 497
— fruticosum L. 497
— Gerardi All. p. p. 498
— gracile (M. B.) D C. 498
— junceum M. B. 498
— Marschallianum C. A. M. 498
— pauciradiatum F e n z 1. 498
— rossicum W о r о n о w 497
— rotundifolium L. 497
— tenuissimum L. 498
— Woronowii M a n d. 497
Buschia lateriflora P. О v c z. 282
BUTOMACEAE 11, 53
Butomus L. 53
— umbel latus L. 53
BUXACEAE 17, 449
Buxus L. 449
— balearica L a m. 449
— sempervirens L. 449
Cachrys L. 489, 497
— alpina M. B. 497
— odontalgica Pali. 497
Caesalpinia L. 390, 393
— Giliesii W a 1 1. 393
Cakile Mill. 297, 323
— maritima S c о p. 324
Calamagrostis A d a n s. 58, 75
— arundinacea (L.) R о t h. 75
— canescens (We b e r) R о t h. 75
— epigeios (L.) R о t h. 75
— gigantea R о s h e v 75, 76
— kotulae Z a p a 1. 76
— lanceo lata R о t h. 75
— macrolepis L i t w. 76
— neglecta (Ehrh.) Gaertn., Me у
et S c h r e b. 76
— pseudophragmites (Hall, f.) К о e 1. 75
— varia (Schrad.) H о s t. 75
— .villosa (Chaix.) G m e 1. 76
— vilnensis Bess. 76
Calamintha Adans. 559, 575
— acinos C 1 a i r v. 576
— clinopodium Benth. 576
— grandiflora (L.) Moench 575
— largiflora Klok. 576
— macra Klok. 576
— nepeta auct. fl. taur., non S a v i 576
— nepetoides auct. fl. ucr., non Jacq. 576
— sylvatica В г о m f. 575
Caldesia Pari. 52
— parnassifolia (Bassi) P a r 1. 52
Calendula L. 655, 693
— arvensis L. 693
— officinalis L. 693
Calepina Adans. 298, 325
— Corvini Desv. 325
— irregularis (A s so ) T h e 1 1. 325
Calestania palustris (Moench.) Ко z-P о 1. 509
Calla L. 141
— palustris L. 141
Callistephus C a s s. 657, 660
— chinensis (L.) N e s s. 661
CALLITR1CHACEAE 7, 8, 448
Callitriche L. 448
— autumnalis L. 448
— palustris L. e x p. 449
— polymorpha L о e n n r. 449
— stagnalis S c о p. 449
— verna L. emend. L о e n n r. 449
— verna a. stagnalis Schmalh. 449
a. vernalis Schmalh. 449
Calluna Sa 1 i sb. 514, 517
— vulgaris (L.) Hili. 517
Calophaca Fisch. 391, 411
— wolgarica (L. f.) F i s c h. 411
Caltha L. 267, 268
— cornuta Schott., Nym., Kotschy
268
— laeta Schott, Nym., Kotschy
268
— palustris L. 268
L. s. str. 268
Calystegia R. Br. 534, 535
— sepium (L.) R. B r. 535
— silvestris (Wi 1 1 d.) R о e m. et Schult.
535
— soldanella (L.) R. Br. 535
Camelina C r a n t z. 297, 329
— albiflora Kotschy 330
— glabrata (DC.) Fritsch. 330
— linicola Schimp. et Spenn. 330
— microcarpa Andrz. 330
— pilosa (D C.) Zi n g e r 330
— sativa L. subsp. pilosa Linger 330
var. glabrata D C. 330
microcarpa Schmalh. 330
Grant z. var. linicola N. Busch. 330
— rumelica V e 1 e n. 330
— silvestris W a 1 1 r. 330
Campanula L. 648
— abietina Griseb. et Schenk. 651
— alpina L. 648
— altaica Ledeb. 651
— bononiensis L. 650
— carpatica Jacq. 650
— cervicaria L. 649
— Charkevitczii Fedorov 649
— elatior (F о m.) G г о s s h. 649
— farinosa (R о c h.) Andrz. 650
— glomerata L. 649
L. s. s t r. 650
— glomerata var. farinosa R о c h. 649
— hybrida L. 653
— Kladniana (Schur) W i t a s e k 651
— latifolia L. 650
826


— lilii folia L. 651
— macrostachya Waldst. e t K i t 649
— medium L. 648
— multiflora W. K- 649
— napuligera S c h r. 650
— patula L. 651
— persicifolia L. 651
— polessica Wissjul. 650
— polymorpha W i t a s e k 650
— pseudolanceolata auct., non P a n t о c z.
650
— pulchra Wissjul. 650
— rapunculoides L. 650
— rapunculus L. 651
— rotundifolia L. 651
— Scheuchzeri чат. Kladtiiana Schur 651
— sibirica L. 649
L. s. str. 649
— sibirica f. elatior Fomin 649
— Steveni auct., non M. B. 651
— subcapitata Pop. 650
— taurica Juz. 649
— trachelium L. 650
— Vaidae P e n z e s 651
CAMPANULACEAE 16, 648
CAMPANULATAE 648
CAMPHOROSMA L. 221, 222, 230
— annua F e n z 1., non Pali. 230
— annuum Pali. 230
— monspeliacum L. 230
,— ovata W. et K. 230
— perenne Pali. 230
— songoricum Bge. 230
Campsis Lour. 16, 613
— radicans (L.) Seem. 613
Canna L. 12, 176
— indica L. 176
— variabilis Willd. 176
CANNABINACEAE 10, 205
Cannabis L. 205, 206
— ruderalis L. 206
— sativa L. 206
CANNACEAE 12, 176
CAPPARIDACEAE 13, 295
Capparis (Tourn.) L. 296
— herbacea Willd. 296
— spinosa L. p. p. 296
CAPRIFOLIACEAE 16, 19, 632
Capsella Medie 298, 330
— bursa pastoris (L.) Medie. 330
— orientalis Klok. 331
— procumbens D e s v. 331
— rubella Reuter 330
Capsicum L. 583, 585
— annuum L. 585
Caragana L a m. 391, 410
— arborescens L a m. 410
— frutescens DC. 411
— frutex (L.) C. Koch. 411
var. mollis DC. 411
— grandiflora auct. fl. u c r. 410
var. scythica (К о m.) Pojark. 410
— mollis (D C.) B e s s. 411
— scythica Pojark. 410
Cardamine L. 299, 307
— amara L. 308
— bulbifera Crantz. 308
— dentata Schult. 307
— flexuosa With. 307
— graeca L. 307
— hirsuta L. 307
— impatiens L. 307
— Opizii Presl. 308
— parviflora L. 307
— pratensis L. 307
— pratensis L. var. dentata Koch. 307
— quinquefolia Schmalh. 308
— rivularis Schur. 307
— tenera Gmel. 308
— umbrosa Andrz. 307
Cardaminopsis (C. A. M.) Hayek 297, 299,
308
— arenosa (L.) Hayek 309
var. multijuga (Borb.) Kotov. 309
— Halleri (L.) H а у e k 309
— hispida (M у g i n d.) Hayek 309
— neglecta (Schult.) Hayek 309
Cardaria dr aba (L.) D e s v. 326
Carduus L. 654, 655, 699
— acanthoides L. 699
— acarna L. 700
— albidus M. B. 699
— arabicus Jacq. 699
— bicolorifolius Klok. 699
— ciliatus Murr. 701
— cinereus M. B. 699
— crispus L. 699
— erisithales J a c q. 702
— fortior Klok. 699
— hamulosus Ehrh. 700
— hamulosus чат. pseudocollinus Schmalh.
700
sordidus D C. 700
— heterophyIlus L. 702
— Kerneri S i m k. 700
— marianus L. 703
— nutans L. 699
— nutans var. Thoermeri (Wein m.)
Schmalh. 699
— palustris L. 701
— personatus Jacq. 699
— pseudocollinus (Schmalh.) К 1 о к.700
— rivularis Jacq. 702
— tauricus Klok. 700
— Thoermeri W e i n m. 699
— tyraicus Klok. 700
— uncinatus M. B. 700
Carex L. 113, 122
— acuta Good. 130
— acutiformis Ehrh. 138
— alba Scop. 133
— appropinquata S c h u m. 126
— argyroglochin H о г n m. 128
— aristata К u k. 136
— atrata L. 129
— bicolor A 1 1. 129
— binervis Meinsh. 140
— brevicollis D C. 137
— brizoides J u s 1 e n. 127
— Buekii W i m m. 130
— Buxbaumii W h 1 h. 129
— caespitosa L. 130
— canescens L. 128
— capillaris L. 134
— caryophyllea Latour. 134
— chordorrhiza Ehrh. 126
— colchica Gay. 127
— compacta Lam. 127
— contigua Hoppe 127
— cuprina (Saud.) N e n d t v. 127
— curvula All. 125
— cuspidata Host. 133
— cyperoides L. 128
— dacica Heuff. 131
827


— Davalliana S m. 125
— depauperata G о о d. 137
— diandra Schrank. 126
— digitata L. 132
— diluta K u k. 140
— diluta V a s s. 140
— dioica L. 125
— distans L. 140
— disticha Huds. 129
— diversicolor Krecz. 133
— divisa Huds. 126
— divulsa S t о c k e s 127
— elata A 1 1. 131
— elongata L. 128
— emasculata V. K r e c z. 129
— ericetorum Poli. 134
— euxina Mare. 131
— extensa Good. 139
— filiformis Good. 137
— flacca Schreb. 133
— flava L. 138
— fuliginosa Schkuhr. 129
— glauca Murr. 133
— Goodenoughii G a y. 130
— graciliformes V. К г e c z. 130
— gracilis Curt. 130
— gynobasis Chaix 136
— hallerana Asso 136
— Hartmani C a j a n d. 129
— heleonastes E h r h. 128
— hirta L. 136
— hordeistichos Vill. 135
— Hornschuchiana Hoppe 136
— Hostiana DC. 136
— Hudsonii A. Bennet 131
— humilis L e y s s. 131
— hylaea V. Krecz. 128
— inflata Huds. 139
— intermedia Good. 129
— juncella F r. 130
— Karelini M e i n s h. 140
— Lachenalii Schkuhr. 128
— laevigata Boiss. 140
— lagopina W a h 1 b. 128
— lasiocarpa Tausch 137
— lepidocarpa Tausch 140
— leporina L. 128
— ligerica Schmalh. 127
— limosa L. 134
— Lumnitzeri R о u y 127
— melanostachya M. B. 138
— Michelii Host 137
— montana L. 134
— muricata L e y s s. 128
— nigra (L.) Reichard. 130
— nitida Host 132
— nutans Host 138
— obtusata L i 1 j e b 1. 125
— Oederi R e t z. 138
— omskiana M e i n s c h. 131
— omithopoda Willd. 131
— orthostachys C.A.M. 136
— pallescens L. 133
— paludosa Good. 138
— panicea L. 133
— paniculata L. 126
— paradoxa Willd. 126
— pauciflora L i g h t f. 125
— pedata L. 131
— pediformis C. A. M. 133
— pendula Huds. 130
— pilosa S c о p. 136
— pilulifera L. 135
— polyphylla К a r . et K i r. 127
— praecox Schreb. 127
— pseudocyperus L. 137
— remota L. 128
— reticulosa P e t e r m. 131
— rhizina В 1 y t t. 133
— rigida Good. 131
— riparia Curt. 138
— rostrata Stokes. 139
— rupestris L. 125
— ruthenica V. Krecz. 132
— Schreberi Schrank. 127
— secalina Willd. 135
— sempervirens Vill. 137
— Siagertiana U e c h t r. 136
— silvatica Huds. 138
— spicata Huds. 127
— stellulata Good. 128
— stenophylla W a h 1 b. 126
— stricta Trev. 131
— supina Willd. 134
— teretiuscula Good. 126
— tomentosa L. 135
— transsilvanica Schur 131
— umbrosa Host 132
— uralensis C. B. Clarke 126
— vaginata Tausch 133
— verna Chaix. 134
— vesicaria L. 139
— vulgaris Fries. 130
— vulpina L. 126
•— wiluica M e i n s h. 130
Carlina L. 654, 694 v
— acaulis L. 695
— Biebersteinii Bernh. 695
— cirsioides Klok. 695
— longifolia Rchb., non V i v. 695
— onopordifolia Bess. 695
— taurica Klok. 695
— vulgaris L. 695
— vulgaris var. sub lanata D C. 695
Carpes i um L. 655, 669
— cernuum L. 669
Carpinus L. 196
— betulus L. 196
— duinensis S c о p. 197
— orientalis Mill. 197
Carthamus L. 654, 718
— glaucus M. B. 718
— lanatus L. 718
— tinctorius L. 718
Carya N u 11. 195, 196
— alba (L.) Koch 196
CARYOPHYLLACEAE 10, 13, 241
Carum L. 488, 489, 499
— car vi L. 499
Cassandra calyculata D. D о n. 516
Castanea Mill. 200
— sativa Mill. 200
— vesca Gaertn. 200
— vulgaris Lam. 200
Cat abrosa P. B. 59, 92
— aquatica (L.) P. B. 92
Catalpa Scop. 19, 613
— bignonioides Walt. 614
— Kaempferi S i e b. et Zu c c. 614
— ovata Don. 614
— speciosa Warder 614
— syring if о lia Sims. 614
Caucalis L. 488, 495
— arvensis Huds. 494
828


— Bischoff и К.— Pol. 495
— dauco ides L. 495
— grandiflora L. 495
— heterophylla А г c a n g. 494
— lappula (W e b.) Grande 495
var. muricata G г e n. et G о d r. 495
— latifolia L. 495
— leptophylla L. 494
— litoralis M. B. 495
— muricata Bischoff 495
— nodosa C г a n t z 494
— orientalis L. 495
— platy car pus L. 495
— xanthotricha Stev. 494
Cedrus T r e w. 35, 38
— atlantica M a n e t t i 38
— deodara Loud. 38
— libani Laws. 38
CELASTRACEAE 19, 451
Celosia L. 238
— argentea L. 238
— cristata L. 238
var. eu-cristata T h e i 1. 238
Celsia L. 588, 592
— orientalis L. 592
Celtis L. 203, 204
— aspera Stev. 204
— australis L. 204
— caucasica Willd. 204
— glabrata Stev. 204
— occidentalis L. 204
— Tournefortii Lam. var. aspera Ledeb. 204
glabrata Boiss. 204
Cenchrus L. 56, 66
— paucifiorus B t h. 66
— tribuloides L. 66
Cenolophium К о c h. 488, 489, 505
— Fischeri (Spreng.) Koch 505
Centaurea L. 654, 707
— abbreviata (C. К о c h) H a n d.-M a z z.
714
— Adamii W i 1 1 d. 711
— adpressa Ledeb. 715
— aemulans Klok. 718
— alba M. B., non L. 710
— amara auct. p. p., non L. 713
— apiculata Ledeb. 716
— appendiculata Klok. 709
— arenaria auct. fl. ucr. p. p. 717
auct., non M. B. 717
— axillaris var. stricta Pawl., non W. K. 712
— Besseriana D C. 717
— borysthenica Grun 717
— breviceps Iljin. 709
— calcitrapa L. 711
— calcitrapa var. iberica Schmalh. 711
— caprina auct. fl. taur., non Stev. 718
— carbonata Klok. 711
— carpatica Pore. 714
— cyanus L. 712
— declinata M. B. 707
— depressa M. B. 712 ,
— deusta auct. fl. taur. p. p., non Ten. 710
— diffusa Lam. 718
— diffusa Lam. p. p. 718
— donetzica K 1 о k. 710
— fuscomarginata J u z. 712
— fuscovariegata (К о c h) S os n. 712
— glastifolia L. 706
— Gerberi Iljin p. p. 709
— hypanica P a c z. 708
— iberica Trev. 710
— inuloides Fisch. 707
— jacea L. 713
— Iljiana I 1 1 a r. 710
— koktebelica Klok. 718
— Konkae Klok. 709
— Kotschyana H e u f f. 715
— Lavrenkoana Klok. 717
— leucolepis Ledeb. p. p. 710
— leucophylla M. B. 707
— longiaristata I 1 1 a r. 710
— maculosa auct., non Lam. p. p. 716
S c h m a 1 h. p. p. 717
— Majorovii Dumb. 717
— marmarosiensis (J a v о r к a) C z e r. 712
— margarita-alba Klok. 708
— margaritacea Schmalh. pro min parte
708
— margaritacea Tenore 708
— Marschalliana Spreng p. p. 711
— Marschalliana Spreng. 711
— micranthos G m e 1. 717
— mollis W. K. 712
— montana var. fuscovariegata К о c h 712
— nigriceps Dobrocz. 713
— nikitensis I 1 1 a r. p. p. 710
— Ninae J u z. 710
— odessana Prod. 717
— orientalis L. 716
— Paczoskii Kotov 709
— раппопіса (H eu f f.) Hayek 713
— pelia D C. 716
— phrygia auct. p. p., non L. 714
— phrygia L. 714
— picris Pali. 705
— proto-Gerberi K 1 о k. 710
— proto-margaritacea Klok. 709
— pseudocoriacea Dobrocz. 715
— pseudomaculosa Dobrocz. 716
— pseudoleucolepis Kleop. 708
— pseudophrygia C. A. M. 714
— rhenana B or. 716
— rubriflora I 1 1 a r. 715
— ruthenica Lam. 707
— salicifolia M. B. 714
— salina B e n t h. et Hook. 705
salonitana V i s. 716
a. subinermis Boiss. 716
— b. macrantha Boiss. 716
— Sarandinakiae I I 1 a r. 710
— savranica Klok. 717
— scabiosa L. 715
— scabiosa var. adpressa DC. 715
coriacea Schmalh. non, W. K.715
stereophylla Ledeb. 715
— semi justa J u z. 710
— sibirica c. Marschalliana Schmalh.
p. p. 711
— solstitialis L. 711
var. subinermis Dobrocz. 711
— squarrosa auct. fl. taur, non Willd. 718
— Stankovii I 1 1 a r. 710
— stenolepis K e r n. 714
— stereophylla Bess. 715
— sterilis Stev. 710
X C. diffusa Lam. 710
X C. pseudomaculosa Dobrocz. 710
X C. Steveniana Klok. 710
— Steveniana Klok. 718
— stricta W. K. 713
— substituta C z e r. 713
— sumensis К a 1 e n. 711
829


— Talievii KI eop. 707
— tanaitica Klok. 712
— ternopoliensis Dobrocz. 712
— trichocephala M. B. 714
— trinervia S t e p h. 706
— Vankovii Klok. 710
Centaurium Hill. 528
— Meyeri (Bunge) Druce 529
— minus Moench. 529
— pulchellum (Swartz) Druce 529
var. albiflorum Led. 529
— spicatum (L.) Fritsch. 528
— tenuiflorum ( H о f f m s g. et Link.)
Fritsch. 529
— umbellatum G і 1 і b. 529
— uliginosum (W. et К.) Beck. 529
— vulgare R a f. 529
Centranthus calcitrapa D u f r. 640
— longiflorus Stev. 640
Centunculus L. 518, 522
— minimus L. 522
Cephalanthera Rich. 178
— alba (Crantz) S i m о n k. 181
— ensi folia R i c h. 180
— grandiflora (L.) F r i t s c h. 181
— longifolia (L.) Fritsch. 180
— rubra (L.) Rich. 180
Cephalaria Schrad. 641, 642
— coriacea (Willd.) S t e u d. 643
— Litvinovii Borb. 642
— tatarica L e d e b. 642
— transsylvanica (L.) Schrad. 642
— uralensis (Murr.) Schrad. 643
Cephalorrhynchus Boiss. 658, 730
— hispidus (M. B.) Boiss. 730
— tuberosus (stev.) Schchian 730
Cerastium L. 241, 243
— alpinum L. 245
— anomalum W. K. 243
— arvense L. 245
— Biebersteinii D C. 245
— caespitosum G i 1 i b. 245
— cerastoides (L). Britt. 244
— dentatum Moschi. 244
— fontanum В a u m g. 245
— glomeratum T h u i 1 1. 244
— glutinosum auct. fl. ucr. 244
— lanatum L a m. 245
— nemorale M. B. 244
— perfoliatum L. 244
— pumilum Curt. 244
— Schmalhauseni P a c z. 244
— semidecandrum L. 244
— silvaticum W. K. 245
— Stevenii S c h i s c h k. 244
— tauricum Spreng. 244
— trigynum Vili. 244
— triviale auct. fl. ucr., non Link 245
— ucrainicum P a c z. 244
Cerasus L. 345, 388
— avium Moench 388
— fruticosa (Pall.) G. Woron. 389
— mahaleb (L.) Mill. 389
— vulgaris Mill. 388
Ceratocarpus L. 221, 229
— arenarius L. 229
Ceratocephalus Moench 267, 279
— falcatus P e r s. 280
— orthoceras D C. 280
— testiculatus K e r n. 280
CERATOPHYLLACEAE 7, 265
Ceratophyllum L. 265
— demersum L. 265
var. platyacanthum Schmalh. 265
— platyacanthus C h a m. 265
— submersus L. 266
— tanaiticum S a p i e g. 266
Cereis L. 18, 390, 393
— siliquastrum L. 393
Cerinthe L. 538, 543
— minor L. 543
Ceterach W i 1 1 d. 25, 31
— officinarum W i 1 1 d. 31
Chaenomeles Lindi. 345, 350
— japonica ( T h u n b.) Lindi. 350
Chaenorrhinum (DC.) Lange 588, 594
— Klokovii Kotov 594
— viscidum (Moench) Simon k. 594
Chaerophyllum L. 488, 492
— aromaticum L. 493
— aureum var. maculatum Boiss. 493
— bulbosum L. 492
— cicutaria Vi 11. 492
— hirsutum L e d e b. 492
— maculatum Willd. 493
— nodosum Crantz 492
— Prescott i i D C. 492
— temulum L. 492
Chaiturus W i 1 1 d. 559, 569
— marrubiastrum (L.) S p e n n. 569
Chamaecyparis S p a c h. 41, 42
— Lawsoniana (Murr.) P a r 1. 42
— nootkatensis S p a c h. 43
— pisifera S i e b. et Z u c c. 43
Chamaedaphne Moench 514, 516
— calyculata (L.) Moench 516
Chamaemeium Mill. 656, 677
— nobile (L.) A 1 1. 677
Chamaenerion hirsutum S c о p. 480
Chamaenerium Adans. 480, 483
— angustifolium (L ) S c о p. 483
— Dodonaei (Vili.) Schur 483
— roseum S c h r e b. 481
Chamaepeuce echinocephala DC. 700
Chamaerops L. 140
— humilis L. 140
Chamaesyce humi fusa P г о d r. 444
Chamomilla discoidea Gey. 681
Chartolepis Cass. 654, 705
— intermedia Boiss. 706
Cheilanthes S w. 26, 31
— persica (В о r у) M e 11. 32
Cheiranthus L. 300, 311
— annuus L. 313
— canus Pili, et M i t t. 303
— Cheirii L. 311
— cuspidatus M. B. 303
— incanus L. 313
— odoratisstmus P a 1 1. 313
— siticulosus M. B. 303
Chelidonium L. 291
— majus L. 291
var. laciniatum (Mill.) Koch 291
CHENOPOD1ACEAE 10, 221
Chenopodium L. 221, 222, 223
— acerifolium Andrz. 226
— album L. 226
var. eualbum Ludwig 226
Novopokrovskianum A e 1 1 e n 226
— ambrosioides L. 223
— angulosum L a m. 224
— aristatum L. 223
— betaceum Andrz. 226
— bonus-Henricus L. 223
830


— botrys L. 223
— capitatum (L.) Aschers. 225
— chenopodioides (L.) Aellen 225
var. Lengyelianum Aellen 225
— divaricatum Andrz. 226
— fili folium Sm. 226
— foetidum S c h r a d. 223
— foliosum (Moench) Aschers. 225
— glaucum L. 226
— hirsutum L. 230
— hybridum L. 224
— Klinggraefii Aellen 226
— murale L. 225
var. microphyllum Cos. 225
— opulifolium S c h r a d. 225
— polyspermum L. 224
var. acutifolium Beck. 223
cymosum C h e v a 1 1. 223
— rubrum L. 225
— rubrum b. crassifolium M о q. 225
— salsum L. 235
— serotinum L. 226
— vulvaria L. 223
— viride L. 226
— urbicum L. 224
var. intermedium Koch 224
vulgare N i e 1 r. 224
— Zerovii I 1 j i n 226
Chimaphila P u r s c h. 512, 513
— umbellata (L.) N u t t. 513
Chionanthus L. 525, 527
— virginica L. 527
Chondrilla L .658, 725
— acantholepis Boiss. 726
— graminea M. B. 726
— juncea L. 726
— juncea b. graminea (M. B.) Schmalh.
726
p. acantholepis Boiss. 726
y. latifolia (M. B.) Koch 725
— latifolia M. B. 725
Chorispora D C. 297, 313
— tenella (Pall.) DC. 314
Chrozophora Neck. 443
— tinctoria (L.) A. J u s s. 443
Chrysanthemum L. 656, 680
— alpinum L. 682
— balsamita Schmalh. 682
— carinatum S c h о u s b. 680
— chamomilla P a t z e 681
— coronarium L. 680
— corymbosum L. 683
— frutescens L. 680
— indicum L. 684
auct., non L. 684
— inodorum L. 681
— leucanthemum L. 680
— macrophyllum W. K. 682
— millaefoliatum L. 684
— morifolium R amat. 684
— parthenifolium (Willd.) P e r s. 682
— parthenium (L.) P e r s. 682
— rotundifolium W. K. 680
— segetum L. 680
— serotinum L. 680
— suaveolens Aschers. 681
— tanacetum N i s. 683
— Zawadskii Herb. 684
Chrysopogon T r i n. 56, 62
— gryllus (L.) T г i n. 62
Chrysosplenium L. 337, 340
— alpinum Schur 341
— alternifolium L. 340
Cicer L. 392, 419
— arietinum L. 419
Cicerbita W a 1 1 r. 659, 728
— alpina (L.) W a 1 1 r. 728
Cichorium L. 658, 719
— intybus L. 719
Cicuta L. 489, 499
— virosa L. 499
Cimicifuga L. 267, 271
— foetida L. 271
Cineraria maritima L. 691
— palustris L. 690
— papposa Rchb. 690
Circaea L. 480, 483
— alpina L. 483
— intermedia E h r h. 483
— lutetiana L. 483
Cirsium L. 654, 700
— alatum (G m e 1.) В о b r. 701
— arachnoideum M. B. 701
— arvense (L.) S c о p. 702
— arvense var. incanum (Fisch, ex M. B.)
Ledeb. 702
setosum Koch. 703
— canum M. B. 702
— canum чат. pannonicum Schmalh. 702
— ciliatum (M u r r.) M. B. 701
— elodes auct., non M. B. 701
— eriophorum subsp. decustatum var. po Ionicum
P e t r a k. 701
— erisithales (Jacq.) Scop. 702
— esculentum C. A. M. 701
— heterophyllum (L.) Hili. 702
— incanum Fisch. 702
— lanceolatum (L.) Scop., non Hili. 700
— laniflorum M. B. 701
— Lipskyi Klok. 701
— oleraceum Scop. 702
— palustre (L.) Scop. 701
— pannonicum (L. f.) G a u d. 702
— paucif lorum Spreng., non L a m. 702
— polonicum (P e t r а к ) I 1 j i n 701
— rivulare (Jacq.) Link 702
— serrulatum M. B. 701
— setosum M. B. 703
— ucrainicum Bess. 701
— vulgare (S a v i) Ten. 700
— Waldsteinii R о u y 702
CISTACEAE 12, 467
Cistus L. 467, 468
— alpestre Jacq. 469
— creticus M. B., non L. 468
— marifolius M. B. p. p. 469
— nummularius L. 468
— salicifolius L. 468
— tauricus P r e s 1. 468
— tomentosus Mill p. p. 469
Citrullus F о r s k. 645, 646
— colocynthis (L.) S c h r a d. 646
— vulgaris S c h r a d. 646
Citrus L. 16, 438, 440
— limon Burm. 440
— sinensis О s b e c k. 440
— trifoliata L. 440
— unshiu Mare. 440
Cladium R. B r. 113, 122
— mariscus (L.) R B r. 122
Cladrastis amurensis Benth. 394
Clausia Korn.-Trotzky 296, 313
— aprica (Steph.) Korn-Trotzky 313
Cleistogenes Keng. 59, 82
831


— bulgarica (Вог m.) K e n g. 83
— maeotica Klok. et Zoz. 83
— serotina (Link.) K e n g. 83
— squarrosa (T r i n.) K e n g. 83
Clematis L. 266, 278
— alpina Mill. 278
— flammula L. 279
— integrifolia L. 279
— orientalis L. 279
— pseudoflammula Schmalh. 279
— recta L. 279
— vitalba L. 279
Cleome L. 296
— canescens Stev. 296
— donetzica T z v e 1. 296
— ornithopodioides L. 296
Clinopodium L. 559, 576
— vulgare L. 576
Clypeola L. 298, 318
— jonthlaspi L. 318
— microcarpa Boiss. 318
Cnicus L. 654, 718
— benedictus L. 718
— echinocephalus Willd. 700
Cnidium C u s s. 488, 489, 504
— dubium (S c h k u h r.) T h e 1 1. 504
— Fischeri Spreng. 505
— venosum T h e 1 1. 504
Cochlearia L. 298, 305
— armoracia L. 305
— pyrenaica D C. 305
Coeloglossum Hartm. 177, 181
— viride (L.) Hartm. 181
Coenolophium К о c h 488, 489, 505
— Fischeri (Spreng.) Koch 505
Colchicum ( T о u г n.) L. 149, 151
— autumnale L. 151
— Biebersteinii R о u у 151
— umbrosum Stev. 151
Colutea L. 391, 410
— arborescens L. 410
— cilicina Boiss. 410
— cruenta D r у a n d. 410
— media Willd. 410
— orientalis Mi 1 1. 410
— wolgarica Lam. 411
Comarum L. 346, 367
— palustre L. 368
Commelina L. 142
— communis L. 143
COMMELINACEAE 12, 142
Comperia C. К о c h 176, 182
— taurica C. Koch 182
COMPOSITAE 10, 16, 653
CONIFERAE 34
CONIFERALES 34
CONIFEROPSIDA 34
Conioselinum Fisch. 490, 505
— Fischeri W i m m. et Grab. 505
— vaginatum (Spreng.) T h e 1 L 505
Conium L. 489, 496
— maculatum L. 496
Conringia (Heist.) Pers. 299, 325
— orientalis (L.) Andrz. 325
Consolida D C. 266, 271
— Ajacis (L.) Schur 271
— arvensis (L.) О p i z 272
— divaricata S c h r 6 d 272
— orientalis (J. G a y) S c h r 6 d. 271
— paniculata (H о r t.) Schur 272
CONTORTAE 525
Convallaria L. 149, 169
— majalis L. 169
CONVOLVULACEAE 15, 534
Convolvulus L. 534
— arvensis L. 534
— Calverti var. tauricus В о r n m. 535
— cantabrica L. 535
— hirsutus Stev. 534
— holosericeus M. B. 535
— lineatus L. 535
— purpureus L. 534
— scammonia L. 534
— sepium L. 535
— silvestris Willd. 535
— soldanella L. 535
— tauricus (Born m.) J u z. 535
Corallorhiza (Rupr.) Hali. 178, 179
— innata R. B r. 179
— trifida C h a t e 1. 179
Coreopsis L. 656, 672
— grandiflora H о g g. 672
— tinctoria N u 11. 672
Coriandrum L. 489, 495
— sativum L. 496
Corispermum L. 221, 232
— borysthenicum Andrz. 233
— borysthenicum A n d r z. x C. nitidum K i t.
233
— calvo-borysthenicum Klok. 233
— calvum Klok. 232
— canescens K i t. 233
— coloratum Andrz. 232
— Czernjaevii Klok. 233
— glabratum Klok. 233
— hybridum Bess. 232
— hyssop if о Hum L. 232
— hyssopifplium L. x C. Marschallii Stev.
233
— hyssopifplium var. nitidum Schmalh.
232
— insulare Klok. 232
— intermedium var. Marschallii Schmalh.
233
— Marschalii Stev. 233
— Marschalii var. floribundum F e n z 1. 233
— nitidulum Klok. 232
— nitidum K i t. 232
— orientale Lam. 232
— squarrosum M. B. 233
— stenopterum Klok. 233
— ucrainicum Iljin 232
CORNACEAE 18, 19, 511
Cornelia verticillata A r d u i n о 477
Cornus L. 512
— alba L. p. p. 512
— australis C. A. M. 512
— mas L. 512
— sanguinea L. 512
— sibirica L о d d. 512
— sto Ioni fera M i c h x. 512
Coronaria L. 242, 256
— coriacea (Moench) Schischk. 256
— flos cuculi (L.) A. Braun. 257
Coronilla L. 391, 392, 417
— coronata L. 417
— cretica L. 417
— elegans Pane. 417
— emeroides Boiss. et S p r e n k. 417
— montana S c о p. 417
— parviflora Willd. 417
— scorpioides (L.) Koch. 417
— securidaca L. 407
— varia L. 417
832


Coronopus Gaertn. 298, 328
— procumbens G і I i b. 328
— Ruellii AII. 328
Cortaderia S t a p f. 58, 82
— dioica (Spreng.) S p e g. 82
Cortusa L. 518, 520
— Matthioli L. 520
Corydalis Medic. 291, 293
— capnoides (L.) P e r s. 294
— cava S c h w.e i g g. et Korte 294
— fabacea P e г s . 294
— Halleri W i 1 1 d. 294
— intermedia M e г a t. 294
— Alarschal liana Pers. 294
— Paczoskii N. Busch 294
— solida S w. 294
Corylus L. 196, 197
— avellana L. 197
— colurna L. 197
— maxima Mi 1 1. 198
— pontica Koch. 197
Corynephorus P. B. 58, 77
— canescens (L.) P. B. 77
Cosmos Cav. 656, 673
— bipinnatus Cav. 674
Cotinus Adans. 450
— coggygria S c о p. 450
Cotoneaster M e d i k. 345, 350
— integerrima M e d i k. 350
— lucida Schlecht. 350
— melanocarpa L о d d. 350
— pyracantha (L.) S p a c h. 355
— taurica Pojark. 350
Crambe L. 297, 324
— aspera M. B. 324
— grandiflora D C. 325
— koktebelica (Junge) N. Busch 324
— maritima M. B., non L. 324
— pontica Stev. 324
— Steveniana Rupr. 324
— tataria S e b e 6 k 324
CRASSULACEAE 12
Crataegus L. 345, 355
— alutacea Klok. 357
— azarella Griseb. 357
— calycina P e t e r m. 357
— coccinea L. 356
— crus-galli L. 358
— curvisepala L i n d m. 357
— dipyrena A. Pojark. 358
— fallacina Klok. 360
— Helenolae G r у n j et K 1 о k. 358
— kyrtostyla auct. fl. ucr. p. p., non F i n-
g e r h. 357
Pojark., non F i n g e r h. 359, 360
— leiomonogyna K 1 о k. 359
— Lipsky i Klok. 359
— melanocarpa W. K. 356
— microphylla C. Koch 357
— monogyna auct. fl. ucr. pro min. parte 357  auct. p. p., non Jacq. 359, 360
— monogyna Jacq. 359
— orientalis Pali. 356
— oxyacantha L. 356
f. plena R e h d. 356
pumila Loud. 356
rosea Loud. 356
rubra S c h n. 356
— Pallasii Griseb. 358
— pentagyna W. K. 356
— pinnatifida Bunge 356
— Popovii Chrshan. 357
— praearmata Klok. 359
— pseudokyrtostyla Klok. 359
— pyracantha L. 355
— sanguinea Pali. 356
— sphaenophylla A. Pojark. 357
— Stevenii A. Pojark. 358
— subrotunda Klok. 359
— taurica A. Pojark. 358
— torminalis L. 354
— Tournefortii Griseb. 356
— ucrainica A. Pojark. 358
Crepis L. 659, 731
— agrestis W. K. 73І
— biennis L. 731
— capillaris (L.) W a 1 I r. 731
— conyzifolia (G о u a n.) D a 1 1. -T о r r. 732
— foetidat. subsp. rhoeadifoliaS c h. et K e 1 L
730
— grandiflora T a u s c h 732
— Marschalii Boiss. 731
— micrantha Czer. 731
— mollis A s c h e r s. 732
— paludosa (L ) Moench 732
— pannonica (Jacq.) Koch 732
— parviflora Desf. 731
— planitierum Klok. 732
— praemorsa T a u s c h 731
— pulchra L. 731
— ramosissima D’Urv. 731
— rigida W. et K. 732
— setosa Hali. f. 730
— sibirica L. 732
— succisi folia T a u s c h 732
— tectorum L. 731
— tristis Klok. 731
— viretis L. 731
Crithmum L. 489, 501
— maritimum L. 501
Crocus (Tour n.) L. 171
— albiflorus K i t. 172
— aureus S i b t h. et S m. 172
— banaticus Gay 172
— Heuffelianus Herb. 173
— iridi florus Heuff. 172
— Pallasii G о 1 d b. 172
— reticulatus Stev. 172
— speciosus M. B. 171
— susianus K e г.-G a w L 172
— tauricus (T r a u t v.) P u r i n g. 172
— variegatus Hoppe et Hornsch. 172
Croton tindorius L. 443
Crucianella L. 623
— catellata Klok. 623
— latifolia var. erectiuscula D C. 623
— oxyloba Janka 623
CRUCIFERAE 7, 10, 12, 296
Crupina C a s s. 655, 704
— vulgaris C a s s. 704
Crypsis Ait. 58, 70
— aculeata (L.) Ait. 70
— alopecuroides (P i 1 L et M i 11.) Schrad.
70
— schoenoides (L.) L a m. 70
Cucubalus L. 242, 257
— baccifer L. 257
— chloranthus Willd. 255
— multiflorus Ehrh. 255
Cucumis L. 644, 646
— acutangula L. 645
— colocynthis L. 646
— melo L. 646
— sativus L. 647
53 424
833


Cucurbita L. 645, 647
— maxima D u c h. 647
— moschata D u c h. 647
— pepo L. 647
CUCURB1TACEAE 14, 16, 644
CUCURBITALES 644
CUPRESSACEAE 6, 41
Cupressus L. 41, 42
— funebris E n d 1. 42
— lusitanica Mill. 42
— sempervirens L. 42
f. fastigiata H a n s. 42
horisontalis M i 1 L 42
pyramidalis T a r g. 42
— torulosa D. Don. 42
Cuscuta L. 535
— alba P r e s 1. 536
— arvensis M a 1 z., non Bayer 536
— australis R. B r. 536
— bassarabica B u j a 536
— brevi flora Vis. 536
— campestris J u n c k e r 536
— cupulata E n g e l m. 536
— epilinum W e i c h e 537
— epithymum Murr. 536
— epithymum чат. alba E n g e 1 m. 536
trifolii Babingt. 537
— europaea L. 537
— europaea L. subsp. viciae G a n e s c h. 537
— Gronovii Willd. 536
— lupuliformis Koch. 535
— monogyna V a h 1. 536
— planiflora Schmalh., non Tenor e
536
— racemosa M a 1 z. 536
— suaveolens Ser. 536
— trifolii Babingt. 537
— viciae Schultz. 537
CUSCUTACEAE 8, 535
Cuviera europaea (L.) К о e 1. 111
Cyclachaenea F r e s. 655, 670
— xanthifolia (N u t t.) F г e s e n. 670
Cyclamen L. 518, 522
— eoum M. B., non Mill. 522
— europaeum L. 522
— Kusnetzovii Kotov et Czernowa 522
Cydonia Mill. 345, 350
— oblonga Mill. 350
Cymbaria borysthenica P a 1 1. 613
Cymbalaria Medic. 588, 592
— muralis Gaertn., M e y. et Schreb.
592
Cymbochasma (Endl.) Klok. et Z о z 589,
613
— borysthenica (Pali.) Klok. et Z о z
613
Cymosi na N. P. 742
Cynanchum L. 532, 533
— acutum L. 533
— maeoticum K 1 e о p. 533
— minus auct., non Koch. 533
Cynara L. 654, 703
— scolymus L. 703
Cynocrambe prostrata Gaertn. 239
Cynodon Rich. 57, 60, 81
— dactylon (L.) P e r s. 81
Cynoglossum L. 540, 556
— creticum Mill. 556
— germanicum Jacq. 556
— linifolium L. 556
— montanum L. 556
— officinale L. 556
— pictum A i t. 556
— scorpioides H a e n k e 553
— umbellatum W. K. 555
Cynosurus L. 59, 89
— cristatus L. 89
— echinatus L. 89
CYPERACEAE 10, 111
CYPERALES 111
Cyperus L. 113, 114
— badius D e s f. 114
— esculentus L. 114
— flavescens L. 114
— fuscus L. 114
— glaber L. 114
— glomeratus L. 114
— longus L. 114
— pannonicus J a c q. 114
— serotinus Rottb. 114
Cypripedium L. 177, 178
— calceolus L. 178
Cystopteris B e r n h. 26
— filix fragilis (L.) В о r b a s 27
— montana (L a m.) D e s v. 26
— regia (L.) P r e s 1. 27
— sudetica A. Br. et M i 1 d e 27
Cytisus L. 391, 395
— aggregatus Schur.. 396
— albus H a e g. 396
— austriacus L. 396
— biflorus Led., non L’H erit. 397
— — subsp. borysthenicus P a 1 z. 397
— Blockianus Pawl. 396
— borysthenicus G r u n. 397
— calycinum M. B. 394
— capitatus Bess. 396
— Kreczetoviczii W i s s j u 1. 397
— laburnum L. 395
— leucanthus E i c h w. 396
— Lindemannii V. Krecz. 397
— nigricans L. 397
— Paczoskii V. К r e c z. 397
— podolicus В 1 о c k i 396
— polytrichus M. B. 396
— ratisbonensis К r e c z e t. p. p., non
S c h a e f f . 397
— ratisbonensis S c h a e f f . 397
— Rochelii W i e r z b. 396
— ruthenicus Fisch. 397
— ruthenicus var. Zingeri N e n j u k. 397
— scoparius Link 395
— Scrobiszewskii P a c z. 396
— wolgaricus L. f. 411
— Wulfii V. Krecz. 396
— Zingeri ( N e n j u к.) V. Krecz. 397
Dactylis L. 60, 88
— Aschersoniana G г a e b n. 89 ’
— glomerata L. 89
— polygama H о г v a t. 89
Dahlia Cav. 656. 673
— pinnata Cav. 673
— variabilis D e s f. 673
Damasonium J u s s. 52, 53
— alisma M i 11. 53
— stellatum Rich 53
Danaa nudicaulis (M. B.) G г о s s h. 496
Danthonia D C. 58, 81
— calycina (Vill.) R c h b. 81
Daphne L. 475
— altaica Pali. 476
— cneorum L. 476
— laureola L. 475
— mezereum L. 475
834


— Sophii К а 1 e п 476
Dasiphora Raf. 345, 368
— fruticosa (L.) R у d 1. 368
Datura L. 583, 588
— stramonium L. 588
Daucus L. 488, 511
— bessarabicus D C. 495
— carota L. 511
— pulcherrimus Koch 495
— sativus ( H о f f m.) R о e c h 1. 511
Deilosma suaveolens A n d r z. 312
Delphinium L. 266, 272
— Ajacis L. 271
— consolida L. 272
— cuneatum auct. fl. ross. p. p. 272
— cuneatum Stev. 272
— elatum Schmalh., non L. 272
subsp. intermedium F 1 e i s c h. 272
— fissum W. K. 273
— hybridum Stephan. 273
— intermedium Sol. 272
— leiocarpum H u t h. 273
— Litwinowii S a m b. 272
— nacladense Za p a 1. 272
— orientale J. G а у 271
— Pallasii Nevsky 273
— paniculatum H о r t. 272
— puniceum Pali. 272
— rossicum L i t w. 272
— Sergii W i s s j u 1. 273
Dendranthema (DC.) D e s M о u 1. 656, 684
— indica (L.) Des M о u 1. 684
— morifolium (R a m a t.) T z v e 1. 684
— Zawadskii (Herb.) T z v e 1. 684
Densiflorae Klok. 256
Dentaria L. 297, 308
— bulbifera L. 308
— glandulosa W a 1 d. et K i t. 308
— quinquefolia M. B. 308
Dentidia nankinensis Lour. 583
Deschampsia P. B. 59, 77
— Biebersteiniana R о e m. et S c h u 1 t. 78
— caespitosa (L.) P. B. 78
— flexuosa (L.) T r i n. 77
Descurainia W e b b. et Benth. 300, 302
— Sophia (L.) Schur 302
Deutzia Thunb. 337, 342
— crenata S i e b. et Z u c c. 342
— scabra Thunb. 342
Dianthus L. 242, 259
— Andrzejowskianus (Z a p a 1.) K u l c z.
260
— armeria L. 260
— barbatus L. 260
— bessarabicus Klok. 261
— bicolor var. minor M. B. 263
— Borbasii V a n d. 262
— bucoviensis Klok. 262
— caesius Smith. 263
— campestris M. B. 263
— capitatus В a 1 b. 261
— capitellatus Klok. 262
— carbonatus Klok. 263
— carpaticus Woloszczak 262
— caryophyllus L. 263
— carthusianorum L. 262
— carthusianorum L. var. bucoviensis Z a p a 1.
262
carpaticus Z a p a 1. 262
commutatus Z a p a 1. 262
polonicus Kulczynski 262
tenuifolius Z a p a 1. 262
— chinensis L. 262
— collinus auct. fl. ucr. pro. max. parte, non
W. K. 261
— commutatus Klok. 262
— compactus K i t. 260
— deltoides L. 262
— Eugeniae Kleop. 263
— euponticus Z a p a 1. 261
— Fischeri Spreng. 263
— glabriusculus (Ki t.) В о r b. 262
— guttatus M. B. 263
— humilis Willd. 263
— hypanicus Andrz. 264
— lanceolatus Stev. 264
— maeoticus Klok. 263
— Mariae Klok. 263
— Marschallii S c h i s c h k. 263
— membranaceus В о r b. 261
— platyodon K 1 о k. 261
— plumarius b. squarrosus Schmalh. 259
— polonicus Z a p а I. 262
— polymorphus auct., non M. B. 261
f. diutinus Schmalh. 262
subsp. bessarabicus K 1 e о p. 261
— pseudoarmeria M. B. 260
— pseudoserotinus Blocki 260
— pseudosquarrosus (Nov.) К 1 о k. 260
— Rogowiczii K 1 e о p. 262
— serotinus W. K. 259
var. pseudoserotinus Z a p a 1 260
— speciosus Rchb. 259
— spiculifolius Schur 259
— squarrosus M. B. 259
— stenocalyx (T r a u t v.) J u z. 259
— superbus var. stenocalyx J u z. 259
— tenuifolius Schur. 262
— versicolor Fisch. 263
Dichostylis P. B. 113, 118
— hamulosa (M. B.) N e e s. 118
— Micheliana (R. et S c h.) N e e s. 118
DICOTYLEDONES 186
Dictamnus L. 438, 439
— albus L. 440
— albus Schmalh. p. p. 440
— fraxinella DC. p. p. 440
P e r s. p. p. 440
— gymnostylis Stev. 440
Diervilla Mill. 633, 635
— floribunda S i e b. et Z u c c. 635
— praecox Lemoine 635
— sessilifolia B u e s e 1. 635
Digitalis L. 588, 603
— ambigua Murr. 603
— grandiflora Mill. 603
— lanata Ehrh. 603
— purpurea L. 603
Digitaria H e i s t. ex F a b r. 56, 64
— aegyptiaca (R e t z.) W i 1 1 d. 64
— ciliaris auct. 64
— ischaemum (Schreb.) Schreb. ex Muchlb. 64
— linearis (К r о c к) C r e p. 64
— pectiniformis ( H e n r.) T z v e 1. 64
— sanguinalis (L.) S c о p. 64
Digraphis arundinacea (L.) T r i n. 67
DILLENIACEAE 16, 464
Dimorphotheca V a i 1 1 655
— aurantiaca D C. 655
DIOSCOREACEAE 16, 171
Diospyros L. 524
— Kaki L. f. 524
— lotus L. 524
53*
835


— virginiana L. 524
Diplotaxis D C. 300, 320
•— cretacea Kotov 320
— muralis (L.) D C. 320
— tanaitica Schtscherbina 320
— tenuifolia (L.) D C. 320
— viminea (L.) D C. 320
DIPSACACEAE 16, 641
Dipsacus L. 641
— fullonum L. 642
— Gmelini M. B. 642
— laciniatus L. 642
— pilosus L. 642
— pilosus p. strigosus L e d e b. 642
— sativus (L.) S c h о 1 1 e г 642
— silvestris Huds. 642
— strigosus Willd. 642
Dodartia L. 588, 596
— orientalis L. 596
Dolichos hirsutus T h u n b. 427
Doronicum L. 657, 688
— austriacum Jacq. 689
— carpaticum (Griseb. et Schenk.)
Nym. 689
— caucasicum M. B. 689
— Clusii (Ali.) T a u s c h 689
— hungaricum R c h b. 688
— longifolium Griseb. et Schenk. 688
— orientale Hoffm. 689
— pardalianches L. 689
Dorycnium L. 393, 407
— graecum (L.) Ser. 407
— herbaceum Vili. 408
— intermedium Led. 408
— latifolium W i 1 1 d. 407
— subfruticosum Vili. 408
Draba L. 299, 318
— aizoides L. 319
— carinthiaca Hoppe 319
— cuspidata M . B. 319
— muralis L. 319
— nemorosa L. 319
— praecox Stev. 319
— repens auct., non M. B. 319
— sibirica (Pali.) Thell. 319
— verna L. 320
Dracocephalum L. 558, 565
— austriacum L. 565
— ibericum Stev. 565
— moldavica L. 565
— Ruyschiana L. 565
—; thymiflorum L. 565
Drosera L. 332
— anglica Huds. 333
— intermedia Наупе 332
— lorigifolia L. 333
— obovata M e r t. et Koch 333
— rotundifolia L. 333
— rotundifolia L. x D. anglica Huds. 333
DROSERACEAE 7, 13, 332
Dryas L. 345, 373
— octopetala L. 373
Dryopteris Adans. 26, 28
— austriaca (J a c q.) W о у n а г 28
— cristata (L.) G г а у 28
— dilatata A. G r. 28
— filix mas (L.) S c h о 11. 28
— Linnaeana C. C h r. 28
— oreopteris ( E h r h.) M a x о n 28
— phegopteris C. C h r. 27
— Robert i ana C. C h r. 28
— spinulosa (Mill.) K u n t z e 28
— thelypteris (L.) Gray. 28
Duchesnea Smith. 346, 367
— indica (Andrews) Focke 367
EBENACEAE 19, 524
EBENALES 524
Ecbalium A. Rich. 644, 646
— elaterium A. Rich. 646
Echinacea Moench 657, 671
— purpurea (L.) Moench 672
Echinaria Desf. 59, 81
— capitata (L.) Desf. 81
Echinina N. P. 734
Echinochloa P. B. 56, 64
— crus-galli (L.) R о e m. et S c h u 1 t. 64
— frumentacea (Rokb.) Link 65
— macrocarpa Vasing. 65
— oryzicola Vasing. 65
Echinocystis T о t t. et Gray 645, 647
— echinata (M 0 h 1.) V a s s. 648
Echinophora L. 487, 492
— Sibthorpiana G u s s. 492
— tenuifolia M . B. 492
Echinops L. 653, 693
— banaticus R о c h e 1. 694
— commutatus J uratzka 694
— exaltatus Schrad. 694
— ritro L. 694
— ruthenicus M. B. 694
— sphaerocephalus L. 694
Echinopsilon Moq. 221, 222, 230
— hirsutum (L.) Moq. 230
— hyssopifolium (Pall.) M о q. 231
— sedoides (Pali.) M о q. 231
Echinospermum barbatum Lehm. 553
— consanguineum F i s c h. et M e y. 553
— deflexum Lehm. 554
— heteracanthum L e d e b. 553
— lappula Lehm. 553
— patulum Lehm. 552
— semi cinctum Stev. 553
Echium L. 538, 543
— italicum L. 544
— plantagineum L. 544
— rubrum Jacq. 543
— vulgare L. 544
ELAEAGNACEAE 18, 476
Elaeagnus L. 476, 477
— angustifolia L. 477
— argentea P u r s h. 477
ELATINACEAE 7, 13, 465J
Elati ne L. 466
— alsinastrum L. 466
f. aquatica S e u b. 466
fluitans S e u b. 466
terrestris S e u b. 466
— ambigua Wight. 466
— gyrosperma Duben. 466
— hungarica M о e s z. 466
— hydropiper L. 466
f. intermedia S e u b. 466
submersa S e u b. 466
terrestris S e u b. 466
— Schkuhriana C. A. M e у . 466
— triandra S c h k u h r. var. pedicellata
К r у 1. 466
Eleocharis R. B r. 113, 119
— acicularis (L.) R. Br. 119
— argyrolepidioides Z i n s e r 1. 120
— carinata S а к a 1 о 121
— carniolica Koch 120
836


— crassa F. et M. 120
— Czernjaevii Z о z 119
— intersita Zinserl. 120
— Klingei ( M e i n s h.) B. F e d t s c h. 121
— Levinae Z о z. 120
— macrocarpa Z о z 121
— mamillata L i n d 1. f. 120
— ovata (R о t h.) Roem. et Schult.
119
— oxylepis (M e i n s h.) B. F e d t s c h. 121
— oxystachys S а к a 1 о 120
— palustris (L.) R. B r. s. 1. 120
s. str. 120
— parvula (R. et S c h.) L i n k 119
— pauciflorus L i g h t f. 119
— quinqueflora (Hart m.) Schwarz.
119
— sareptana G. Z i n s e r 1. 121
— scythica G. Z i n s e r 1. 121
— uniglumis (Link.) S c h u 1 t . s 1. 120
s. str. 121
— Zinserlingii Z о z. 120
Elisanthe Reichb. 242, 257
— noctiflora (L.) Rupr. 257
— viscosa (L.) Rupr. 257
— Zawadskii (Herb.) Klok. 257
Elodea C. R i c h. 53, 54
— canadensis C. R i c h. 54
Elscholzia Benth. 557, 583
— cristata W i 1 1 d. 583
— Patrinii (Lepech.) G a r c k e. 583
Elymus arenarius L. 110
— giganteusN a h 1. 110
— sabulosus M. B. 110
Elytrigia D e s v. 61, 104
— cretacea Klok. et Prokud. 105
— intermedia (Host) Nevski 106
— intermedia (Host) N e v s k i x E. re¬
pens (L.) D e s v . 105
— juncea (L.) Nevski 104
— maeotica Prokud. 106
— mucronata (О p i z.) P г о k u d. 105
— nodosa (Stev.) N e v s k i 105
— pseudocaesia ( P a c z). Prokud. 106
— repens (L.) D e s v. 106
— ruthenica (G r i s e b.) Prokud. 105
— scythica Nevski 105
— stipifolia ( C z e r n.) Nevski 105
— strigosa (M. B.) Nevski 104
— tesquicola Prokud. 104
— trichophora (Link) N e v s k i 104
EMPETRACEAE 18, 449
Empetrum L. 450
— hermaphroditum H a g e r u p 450
— nigrum L. 450
var. hermaphroditum (Lange) S o-
r e n s. 450
Ephedra L. 44
— distachya L. 44
— vulgaris Rich. p.p. 44
EPHEDRACEAE 5, 44
Epilobium L. 480
— adenocaulon H a u s s k n. 482
— adnatum G r i s e b. 481
— alpestre (Jacq.) К r о c k. 482
— alpinum L. 482
— alsinifolium Vill. 482
— angustifolium L. 483
— collinum G m e 1. 481
— Dodonaei Vill. 483
— Domini M. Pop. 482
— hirsutum L. 480
— Lamyi F. Schultz 481
— lanceolatum S e b. et Ma u r. 481
— montanum L. 481
— montanum 0. collinum Schmalh. 481
— nervosum В о i s s. et B u h s e 482
— nutans Schmidt 482
— obscurum (Schreb.) R о t h. 481
— palustre L. 482
— parviflorum (Schreb.) DC. 481
— roseum (Schreb.) P e r s. 481
— tetragonum L. 481
Epipactis Adans. 178, 180
— atripurpurea R a f. 180
— atrirubens ( H о f f m.) Schult. 180
— latifolia (L.) A 1 1. 180
— microphylla (E h r h.) S w. 180
— palustris Crantz 180
— rubiginosa Crantz 180
Epipogon G m e 1. 178, 181
— aphyllus (Schmidt) S w. 181
EQUJSETACEAE 5, 21
EQU1SETALES 21
Equisetum L. 21
— arvense L. 22
— fluviatile L. 23
— heleocharis E h r h. 23
— hiemale L. 23
— limosum L. 23
— majus Gars. 22
— maximum L a m. 22
— palustre L. 23
— pratense E h r h. 22
— ramosissimum D e s f. 23
— silvaticum L. 23
— telmateja E h г h. 22
— variegatum S c h 1 e i c h. 24
Eragrostis Host 60, 84
— aegyptica (Willd.) Del. 84
— borysthenica (Schmalh.) K 1 о k. 84
— megastachya (К о e 1.) Link 84
— minor Host 84
— pilosa (L.) P. B. 84
— poaeoides P. B. 84
— suaveolens Beck. 84
Erechtites R a f i n. 657, 688
— hieracifolius (L.) R a f i n. 688
Eremopyrum J a u b. et Spach 61, 107
— orientale (L.) J a u b. et Spach 108
— triticeum (Gaertn.) Nevski 107
Eremurus M. B. 149, 152
— spectabilis M. B. 152
— spectabilis Wulff. 152
— tauricus Stev. 152
— thiodanthus J u z. 152
ERICACEAE 18, 19, 514
ERICALES 512
Erigeron L. 655, 657, 662
— acer L. 663
— alpinus L. 663
— canadensis L. 663
— elongatus Ledeb. 663
— orientalis Boiss. 663
— podolicus Bess. 663
— uniflorus L. 663
Eriobotrya Lindi. 345, 354
— japonica Lindi. 354
Eriochloa M. B. et K u n t h. 57, 63
— villosa (T h n b.) K u n t h. 64 .
Eriophorum L. 113, 114
— angustifolium R о t h. 115
— gracile Koch 115
— latifolium Hoppe 115
837


— polystachyum 115
— Scheuchzeri Hoppe. 115
— vaginatum L. 115
Eriosynaphe D C. 490, 507
— longifolia (F i s c h.) D C. 507
Eritrichium Schrad. 540, 554
— nanum (V і 1 1.) Schrad. 554
Erodium L’H e r і t. 427, 431
— Beketowii Schmalh. 431
— ciconium (L.) A i t. 432
— cicutarium (L.) L’H e r і t. 432
— Hoefftianum C. A. M. 432
— malacoides (L.) W і 1 1 d. 431
— ruthenicum M. B. 431
— serotinum Stev. 431
Erophila DC. 296, 319
— ВоёгЬаеун Dum. 319
— Krockeri Andrz. 320
— praecox (S t e v.) D C. 319
— verna (L.) Bess. 320
Eruca Adans. 297, 322
— sativa G a r s a u 1 t. 322
Erucastrum S c h i m p. et S p e n n. 299,
300, 322
— armoracioides (Czern.) C r u c h e t. 322
— cretaceum Kotov 322
— gallicum О. E. Schult. 322
— nasturtiifolium ( P о і r.) Schultz.
322
— Polichti Benth. et Hook. 322
Ervum gracile D C. 422
— hirsutum L. 422
— lenticula Schreb. 423
— nigricans M. B. 423
— orientale Boiss. 423
— tetraspermum L. 422
Eryngium L. 487, 491
— campestre L. 492
— maritimum L. 491
— planum L. 491
Erysimastrum cretaceum Rupr. 303
Erysimum L. 300, 303
— arcuatum О p i z. 305
— canescens Roth. 303
— cheiranthoides L. 304
— cretaceum ( R u p r.) S c h m a 1 h. 303
— cuspidatum (M. B.) DC. 303
— durum P г e s 1. 304
— hieracifolium L.var. strictum S h m a 1 h. 304
— krynkense Lavr. 303
— leptostylum D C. 304
— leucanthemum ( S t e p h.) B. Fedtsch.
303
— Marschallianum Andrz. 304
— odoratum Ehrh. 303
— officinale L. 301
— orientale Mill. 325
—pannonicum C г a n t z. 304
— repandum L. 303
— silvaticum M. B. 304
— strictum G. M. S c h. 304
— versicolor Andrz. 303
— Wittmannii Z a w. 304
Erythraea centaurium Pers. 529
— linariaefolia Pers. 529
— Meyeri В g e. 529
— pulchella Horn. 529
var. albiflora Ledeb. 529
— tenuiflora H о f f m. et L і n k. 529
— uliginosa W. et К. 529
Erythronium L. 150, 163
— dens canis L. 163
Eucaliptus L. 17
Euclidium R. В г. 298, 314
— syriacum (L.) R. B r. 314
Eucommia О 1 i v. 344
— ulmoides О 1 i v. 344
EUCOMMIACEAE 17, 344
Eupatorium L. 655, 659
— cannabinum L. 659
Euphorbia L. 9, 443, 444
— agraria M. B. 448
— aleppica L. 445
— amygdaloides L. 447
— angulata Jacq. 446
— bessarabica Klok. 446
— biglandulosa D e s f. 447
— carniolica Jacq. 446
— carpatica W о 1. 447
— chamaesyce L. 445
— cretophila Klok. 447
— cyparissias L. 448
— dulcis L. 446
— epithymoides auct., non L. 446
— esula L. 448
— esula auct. fl. ucr., non L. 448
— exigua L. 445
— falcata L. 445
— Gerardiana J a c q. 446
— glareosa M. B. 446
— gracilis auct., non L о i s. 448
— graeca В о i s s. et S p r. 446
— helioscopia L. 445
— humifusa Willd. 444
— Kaleniczenkii Czern. 448
— lathyrus L. 444
— Ledebourii Boiss. 446
— leptocaula Boiss. 447
— lucida W. K. 448
— myrsinites L. 447
— palustris L. 446
— paralias L. 447
— peplus L. 445
— petrophila C. A. M. 447
— platyphylla L. 445
— polychroma K e r n. 446
— pseudoglareosa Klok. 446
— pseudovillosa Klok. 446
— rigida M. B. 447
— salicifolia Host 447
— sareptana Beck. 447
— sareptana Beck p. p. 447
— Seguieriana Neck. 446
— semivillosa P r о k h. 446
— stepposa Zoz 446
— stricta L. 445
— subtilis P г о k h. 448
— tanaitica P a c z. 447
— tauricola P г о k h. 446
— tristis M. B. 448
— villosa W. K. 446
— virgata W. K. 448
— virgultosa Klok. 448
— volhynica Bess. 447
EUPHORBIACEAE 9, 10, 443
Euphrasia L. 589, 605
— brevipila B u r n. et Greml. 606, 608  X E. parviflora Schagerstrom
608
— coerulea Tausch 607
— condensata J о r d. 608
— curta W e 11 s t. 607
var. glabrescetis W e 11 s t. 608
838


— fennica K i h 1 m. 606
— glabrescens ( W e 11 s t.) W i i n s t. 608
— glutinosa M. B. 608
— Irenae Juz. 608
— Kerneri W e t t s t. 607
— lutea L. 608
— montana J о r d. 606
— odontites L. 609
— parviflora Schagerstrom 607
— picta W i m m. 607
— Rostkoviana H а у n e 606
— salisburgensis Funk. 606
— stricta Host 608
— tatarica Fisch. 608
— tatrae W e t t s t. 607
— taurica G a n e s c h. 606
— tenuis (B r e n n.) W e t t s t. 607
— Uechtritziana J u n g. et E n g 1. 607
— verna Bell. 609
— Willkommii W e t t s t., non F r e у n. 606
Eurotia Adans. 221, 229
— ceratoides (L.) C. A. Me y. 229
Evonymus L. 451
— europaea L. 451
— japonica T h u n b. 451
— latifolia Mill. 451
— nana M. B. 451
— verrucosa S c о p. 452
— vulgaris Mill. 451
Exochorda Lindi. 345, 350
— Alberti R e g e 1. 350
Faba vulgaris At о e n c h 420
FAGACEAA 17, 200
FAGALES 196
Fagopyrum G a e r t n. 211, 220
— esculentum M о e n c h 220
— sagittatum G i 1 i b. 220
— tataricum (L.) Gaertn. 220
Fagus L. 200
— silvatica L. 200
— taurica P о p 1. 200
FARINOSAE 142
Farsetia clypeata R . B r. 317
Falcaria B e r n t h. 487, 499
— neglectissima Klok. 499
— Rivini Host 499
— vulgaris B e г n t h. 499
Ferula L. 490, 506
— caspica M. B. 507
— longifolia F i s c h. 507
— orientalis L. 507
— salsa L e d e b. 506
— silvatica Bess. 507
— tatarica Fisch. 507
Ferulago Koch 490, 507
— campestris (Bess.) G r e c e s c u 507
— galbanifera p. brachyloba Boiss. 507
— silvatica (Bess.) R e i c h b. 507
— taurica S c h i s c h k. 507
Festuca L. 60, 94
— altissima Ali. 97
— amethystina L. 94
— appenina De Not. 97
— arietina K 1 о k. 95
— arundinacea S c h r e b. 96
— Beckeri Hack. 96
— carpatica D i e t r. 97
— cretacea Czern. 97
— dryinea M e г t. et К о c h 97
— duriuscula L. 95
— fenas Lag. 96
— gigantea (L.) Vili. 96
— glauca L a m. 96
— guestphalica Hack. 95
— heterophylla L a m. 94
— laeviuscula Klok. 96
— orientalis K e r n. 96
— ovina L. 95
— ovina L. x F. rubra L. 95
— picta K i t. 94
— polessica Z a p a 1. 96
— Porcii Hack. 97
— pratensis Huds. 96
— querceto-pinetorum K 1 о k. 96
— rubra L. 97
— silvatica (P о 1 1.) V i 1 L, non Huds, 97
— sulcata H a c k. 95
— supina Schur 95
— taurica K e r n. 95
— varia Hanke 94
— vaginata W. K- 94
Fibigia M e d. 299, 317
— clypeata (L.) M e d. 317
Ficaria Dill. 267, 280
— verna Huds. 280
Ficus L. 205
— carica L. 205
Filago L. 655, 663
— arvensis L. 664
— eriocephala G u s s. 664
— germanica L. 664
— minima Fries 664
FILICALES 25
FILICES 24
Filipendula Adans. 346, 373
— denudata (Presl.) Fritsch. 374
— hexapetala G i 1 i b. 374
— ulmaria (L.) Maxim. 374
— ulmaria var. denudata M a x i m. 374
Fimbristylis V a h 1. 113, 118
— dichotoma (L.) Vahl. 119
Foeniculum Mill. 487, 504
— officinale All. 504
— vulgare Mill. 504
Fontanesia Labili. 525, 526
— phillyreoides Labili. 526
Forsythia Vahl. 17, 525, 526
— suspensa ( T h u n b.) Vahl. 526
— viridissima Lindi. 526
Fragaria L. 346, 366
— ananassa Duch. 367
— campestris Duch. 367
— chiloensis Duch. 366
— collina Ehrh. 367
— grandiflora Ehrh. 367
— indica Andrews. 367
— moschata Duch. 367
— neglecta L i n d e m. p. p. 367
— vesca L. 367
— vesca a. chiloensis L. 366
— virginiana Duch. 366
— viridis Duch. 367
Frangula Mill. 455, 456
— alnus Mill. 456
Frankenia L. 466
— hirsuta L. 466
— laevis L. 466
— pulverulenta L. 466
— taurica C. A. M. 466
FRANKENIACEAE 13, 465
Fraxinus L. 17, 525
— americana L. 525
839


— angustifolia Va hl. 526
— coriariifolia S c h e i 1 e 526
— excelsior L. 526
— lanceolata В о r k h. 525
— ornus L. 525
— oxycarpa Willd. 526
— pensilvanica Marsh. 525
— Pojarkoviana Vassil. 526
Fritillaria (Tourn.) L. 150, 161
— imperialis L. 161
— meleagris L. 161
— meleagroides P a t r. 162
— ruthenica W i k s t r. 161
Fumana (D u n.) Spach. 468, 469
— arabica Ledeb. non Spach. 470
— procumbens (D u n.) G r. et G о d r. 470
— viscidula (Stev.) J u z. 470
Fumaria L. 291, 295
— anatolica Boiss. 295
— kralikii J о r d. 295
— officinalis L. 295
— parviflora L a m . 295
— rostellata Knaf 295.
— Schleicheri S о y - W i 1 1. 295
— Vaillantii L о i s. 295
Funkia lancifolia S p r e n g. 152
— ovata Spreng. 152
GageaSalisb. 150, 153
— arvensis (Pers.) Dum. 154
— bulbifera (P a 1 1.) R о e m. et S c h u 1 L
153
— Callieri P a s c h e г 153
— erubescens Bess. 155
— dubia Terrae. 154
— fistulosa (R a m.) K e r.-G a w 1. 154
— Germainae G r о s s h. 155
— Heldreichii Terr. 153
— litoralis Artemczuk 154
— lutea (L.) K e r.- G a w 1. 155
— maeotica Artemczuk 155
— minima (L.) K e r.- G a w 1. 154
var. paradoxa Illitsch. 154
robusta P i о t r. 154
— Paczoskii (Zap.) G r о s s h. 153
— pineticola Klok. 155
— podolica A. et H Schult. 155
— pratensis (Pars.) R о e m. et Schult
153
— preciosa Klok. 155
— pusilla (S c h m i d t) A. et H. Schult.
155.
— spathacea (H a y n e) S a 1 i s b. 154
— Szovitsii (L a n g) Bess. 153
— Szovitsii var. Callieri M i s c z; 153 "
— taurica Stev. 154
— transversalis Stev. 153
— ucrainica Klok. 154
Gaillardia F о u g. 655, 674
— Lorenziana Hort. 674
— pulchella F о u g. 674
Galanthus L. 169, 170
— nivalis L. 170
— plicatus M. B. 170
Galatella C a s s. 657, 661
— dracunculoides (L a m.) N e e s. 662
— linosyris (L.) Reichb. 662
— Novopokrovskii Z e f i r. 662
— punctata (W. K.) N e e s. 662
— rossica N о v о p о k r. 662
Galega L. 392, 409
— officinalis L. 409
Galeobdolon Adans 559, 569
— luteum Adans. 569
Galeopsis L. 559, 568
— bifida Boenn. 568
— ladanum L. 568
— pubescens Bess. 568
— speciosa Mill. 568
— tetrahit L. 568
Galinsoga R u i z. et P a v. 656, 674
— hispida auct., non Benth. 674
— parviflora Cav. 674
— quadriradiata R u i z. et P a v. 674
Galium L. 623, 627
— anisophyllum V i 1 1. 631
— aparine L. 629
— arratum Klok. 630
— articulatum (L.) Roem. et Schult.,
non L a m. 627
— Bauhinii R о e m. et Schult. 627
— bellatulum Klok. 631
— Besseri Klok. 632
— boreale L. 628
X G. rubioides L. 628
— borysthenicum Klok. 630
— camp anulatum Vill. 625
— carpaticum Klok. 631
— Chersonensis (Willd.) Roem. et
Schult. 628
— cordatum Roem. et Schult. 627
— cruciata (L.) Scop. 628
— cumense Pobed. 630
— dasypodum Klok. 628
— decoronatum Klok. 628
— elatum T h u i 1 1. 632
— elongatum P r e s 1. 630
— exoletum Klok. 628
— fagetorum Klok. 631
— fasticulatum K 1 о k. 631
~ glabratum Klok. 630
— hercynicum W e i g. 631
— humifusum M. B. 624
— hypanicum Klok. 632
— intermedium Schult. 631
— Juzepczukii Pobed. 631
— Kerner i anum Klok. 631
— maximum Moris 630
— mollugo L. 631
— neotauricum Klok. 628
— odessanum Klok. 632
— palustre L. 629
X G. elongatum P г e s 1. 630
— palustre var. Morisianum R о u y 630
— pedemontanum Ali. 627
— polonicum В 1 о c k i 631
— praeboreale Klok. 628
—. pseudoboreale Klok. 628
— pseudomollugo K 1 о k. 631
— pseudorubioides Klok. 628
— retrosum D C. 627
— rotundifolium L. 628
— rubioides L. 629
— Ruprechtii Pobed. 629
— ruthenicum Willd. 630
— salicifolium Klok. 628
— scabrum L. 628
— Schultesii Vest 631
— semiamictum Klok. 632
— sphenophyllum Klok. 632
— spurium L. 629
— suberectum K 1 о k. 631
— tauricum ( W i 1 1 d.) R о e m. et Schult.
628
— tenderiense Klok. 630
840


— tenuissimum M. B. 629
— tomentellum Klok. 630
— tricorne With. 629
— trifidum var. europaeum Rupr. 629
— tyraicum Klok. 632
— uliginosum L. 629
— Vailantii D C. 629
— vernum S c о p. 627
X G. cruciata (L.) S c о p. 627
— verticillatum D a n t h. 629
— verum L. 630
— verum чат. ochroleucum Schmalh. 630
trachycarpum D C. 630
— Wirtgenii F. Schultz. 630
— Zelenetzkii Klok. 630
Qasparrinia peucedano ides W о r о n. 502
Gaudinopsis E i g. 58, 78
— macra (M. B.) E i g. 78
Genista L. 391, 394
— albida Willd. 395
— borysthenica Kotov 395
— depressa M. B. 395
— elata W e n d 395
— german i ca L. 395
— pilosa L. 395
— sagittalis L. 395
— scythica P a c z. 395
— tanaitica P.‘ Smirn. 395
— tetragona Bess. 395
— tinctotia L. 395
Qenistella sagittalis Gams. 395
Gentiana L. 528, 529
— asclepiadea L. 530
— axillaris (F. M. S c h m i d t) M u r b. 531
— carpatica W e t t s t. 530
— ciliata L. 529
— cruciata L. 530
— Dor fler i R i о n 529
— excisa P r e s 1. 529
— Kochiana P e r s. et Song. 529
— laciniata K i t. 530
— lingulata A g a r d h. 530
— lutea L. 529
X G. punctata L. 529
— pneumonanthe L. 530
— praecox A. etJ. Kerner 530
— punctata L. 529
— pyrenaica auct. mult., non L. 530
— verna L. 529
GENT1ANACEAE 8, 15, 528
GERANIACEAE 13, 427
Geranium L. 427
— alpestre Schur 430
— asphodeloides B u r m. p. p. 429
— bohemicum L. 428
— ciconium L. 432
— cicutarium L. 432
— collinum Steph. 430
f. adenotrichum Schrank. 430
eglandulosum Led. 430
— columbinum L. 429
— dissectum L. 428
— divaricatum Ehrh. 428
— linearilobum D C. 429
— lucidum L. 428
— macrorrhizum L. 429
— malacoides L. 431
— molle L. 428
— nepalense Sweet. 431
— palustre L. 430
— phaeum L. 430
— pratense L. 430
— purpureum Vili. 428
— pusillum B u r m. f. 428
— pyrenaicum B u r m. 429
— Robertianum L. 428
— Robertianum var. purpureum D C. 428
— rotundifolium L. 428
— sanguineum L. 429
— sibiricum L. 429
— silvaticum L. 430
— sylvaticum var. alpestre P о 1 i v к a 430
— tauricum Rupr. 429
— tuberosum L. 429
— tuberosum var. linearilobum Schmalh.
429
— zonale L. 432
Geum L. 346, 372
— allepicum Jacq. 373
— intermedium auct. 373
— montanum L. 373
— rivale L. 372
X G. urbanum L. 373
— urbanum L. 372
Ginkgo L. 34
— biloba L. 34
GINKGOACEAE 5, 34
GINKGOALES 34
GINKGOINAE 34
GINKGOPSIDA 34
Gladiolus ( T о u r n.) L. 171, 175
— apterus Klok. 176
— communis L. 175
— cultorum H о r t. 175
— hybridus H о г t. 175
— imbricatus L. 175
— paluster Gaud. 175
— segetum K e r.- G a w 1. 175
Glaucium Adans. 291
— corniculatum L. 291
var. flaviflorum D C. 291
phoeniceum DC. 291
tricolor L e d. 291
— flavum C r a n t z 292
var. Serpieri H a 1 a s c у 292
Glaux L. 11, 518, 521
— maritima L. 521
Glechoma L. 558, 565
— hederacea L. 565
— hederacea L. var. hirsuta Baumg. 565
— hirsuta W. K. 565
Gleditschia L. 19, 390, 393
— caspia D e s f. 393
— triacanthos L. 393
Glinus L о e f 1. 240
— lotoides L. 240
Globularia L. 620
— trichosantha F i s c h. et M e y. 620
— vulgaris auct,. non L. 620
GLOBULARIACEAE 15, 620
Glyceria R. B r. 60, 92
— aquatica (L.) W a h 1 b. 93
— arundinacea (M. В.) K u n t h. 93
— fluitans (L.) R. B r. 92
— maxima (Hart m.) Holmberg 93
— nemoralis U e c h t r. et К о г n. 92
— nervata (Willd.) T r i n. 93
— plicata Fries. 92
— spectabilis M. e t K. 93
Glycine L. 393, 426
— chinensis S i m s. 409
— hispida (Moench.) Maxim. 426
Glycyrrhiza L. 392, 416
— echinata L. 416
841


— glabra L. 416
— glabra hirsuta Boiss. 416
— hirsuta Pali. 416
Gnaphalium L. 654, 665
— luteo-album L. 665
— norvegicum G u n n. 665
— rossicum K i r p. 665
— silvaticum L. 665
— supinum L. 665
— uliginosum L. 665 GNETALES 44
GNETINAE 44
GNETOPSIDA 44
Goebelia alopecuroides Bunge 394
— Prodanii (Anders.) Stankov 394
Gomphrena L. 237, 239
— globosa L. 239
Goniolimon Mill. 522
n. 522
523
523
— Besserianum (Schult.) Kus
— graminifolium (Ait.) Boiss.
— orae-syvashicae Klok. 523
— rubellum (S. Gmel.) K 1 о k.
— tataricum (L ) Boiss. 523
— tauricum Klok. 523
Goodyera R. B r. 178, 181
— repens (L.) R. B r. 181
Gossypium L. 460, 462
— arboreum L. 462
— barbadense L. 462
— herbaceum L. 462
— hirsutum L. 462
GRAMINALES 55
GRAMINEAE 9, 55
Gratiola L. 588, 596
— officinalis L. 596
Grindelia Willd. 656, 659
— squarrosa (Pu r s h) D u n a I. 659
Grossularia Mill. 337, 343
— reclinata Mill. 343
var. glabra W. Koch. 343
glanduloso-setosa W. Koch 343
GUTTIFERAE 12, 464
Gymnadenia R. B r. 177, 181
— conopsea R. B r. 181
— odoratissima Rich. 181
Gymnocladus L. 390, 393
— canadensis Lam. 393
— dioicus (L.) C. Koch 393
Gymnogramme leptophylla D e s v. 31
GUMNOSPERMAE 5, 34
Gypsopila L. 242, 258
— acutifolia Fisch. 258
— altissima L. 258
— dichotoma Bess. 258
— fastigiata L. 258
— globulosa Stev. 258
— glomerata Pali. 258
— glomerata var. globulosa Schmalh. 258
— muralis L. 258
— — var. stepposa S c h i s c h k. 258
— paniculata L. 258
— Pauli Klok. 258
— scorzonerifolia Ser. 258
— stepposa Klok. 258
— trichotoma W e n d. 258
Hackelia Opiz. 539, 553
— deflexa (Wahlenb.) Opiz 554
Halimione A e 1 1 e n 221, 229
— pedunculata L. 229
— verrucifera (M. B.) A e 1 1 e n 229
Halimodendron Fisch. 391, 410
— argenteum D C. 410
— holodendron (Pall.) V о s s. 410
Halocnemum M. B. 221, 233
— strobilaceum (P a 1 1.) M. B. 233
HALORRHAG1DACEAE 7, 485
HAMAMELIDACEAE 18, 343
Hamamelis L. 18, 343, 344
— virginiana L. 344
Haplophyllum J u s s. 438, 439
— ciliatum G r i s. 439
— suaveolens (D C.) G. Don. 439
Haynaldia S c h u г 61, 108
— villosa (L.) Schur 108
Hedera L. 486
— helix L. 486
— taurica C a r r. 486
Hedipnois S c h r e b. 658, 720
— cretica Willd. 720
Hedysarum L. 392, 417
— candidum M. B. 418
— cretaceum F i s c h. 418
— grandiflorum P a 1 1. 418
— hedysaroides (L.) S c h i n z. et Thell.
418
— tauricum Pali. 418
— ucrainicum К a s c h n. 418
Heleocharis eu-palustris Lindi, fil. 120
— eu-uniglumis Z i n s e r 1. 121
— mamillata L i n d 1. fil. x Я . eu-palustris
Z i n s e г 1. 120
Helianthemum Adans. 468
— alpestre (J a c q.) D C. 469
— alpestre f. rupifragum Gross. 469
— canum (L.) В a u m g. 469
— chamaecistus M i 1 1 . p. p. 468
— — var. hirsutum Schmalh. 468
— cretaceum (Rupr.) Juz. 469
— fumana Mill. 470
— grandiflorum (S c о p.) L a m. et DC. 468
— grandiflorum var. glabratum Beck. 468
— hirsutum ( T h u i 1 1.) M e г a t. 468
— italicum var. cretaceum Rupr. 469
— marifoliumNar. italicumt. orientale Gros¬
ser 469
— nitidum C 1 e m. 468
— nummularium (L.) Mill. 468
— obscurum P e r s. 468
— oelandicuni auct. fl. taur., non Vahl 469
var. tomentosum Schmalh. 469
— orientale (Grosser) Juz. ex P о z d.
469
— procumbens D u n. 470
— rupifragum Kerner 469
— salicifolium (L.) Mill. 468
var. macrocarpum W i 1 1 k. 468
— Stevenii Rupr. 469
— tomentosum Spreng. 469
— viscidulum S t e v. 470
— vulgare var. glabrum Koch 468
Helianthus L. 657, 672
— annuus L. 672
— decapetalus L. 672
— tuberosus L. 672
Helichrysum Mill. 654, 665
— arenarium (L.) D C. 666
— bracteatum (Vent.) Will d. 666
— corymbiformis О p p e r m. 666
— graveolens (M. B.) Sweet 666
— petiolatum (L.) D C. 666
Helictotrichon B e s s. 58, 80
— alpinum (S m.) H e n r a r d. 80
— Besseri (Griseb.) Klok. 80
— compressum (Heuff.) H e n r. 81
842


— desertorum (Lees.) P і 1 g e г 80
— planiculme (S c h r a d.) P i 1 g e r 80
— pratense (L.) B e s s. 81
— pubescens (Huds.) Pilger 80
— Schellianum (Hack.) K i t a g a m a 81
— tauricum Prokud. 80
— versicolor (Vill.) P i 1 g e r 80
Heliopsis P e г s. 656, 671
— scabra D u n. 671
Heliosperma Rchb. 242, 257
— alpestre (Jacq.) Rchb. 257
— arcanum Zapal. 257
— carpatica (Zapal.) Klok. 257
— grandiflora (L.) Rchb. 257
Heliotropium L. 538, 540
— ellipticum L e d e b. 541
— littorale Stev. 541
— peruvianum L. 540
— Stevenianum Andrz. 540
— suaveolens M. B. 541
Helleborus L. 267, 268
— dumetorum W. K. 269
— niger L. 269
— purpurascens W. K- 269
— viridis L. 269
Helminthia echioides (L.) G a e r t h. 721
HELOB1AE 47
Hemerocallis L. 149, 152
— coerulea Andrews. 152
— flava L. 153
— fulva L. 153
— lancifolia Thunb. 152
Hepatica Mill. 266, 276
— nobilis G a r s a u 1 t. 276
— triloba G i 1 i b. 276
Heracleum L. 487, 490, 510
— carpaticum Pore. 510
— flavescetis Bess. 510
— ligusticifolium M. B. 510
— palmatum В a u m g. 510
— pubescens M. B. 510
— sibiricum L. 510
var. angustifolium Ledeb. 510
— sphondylium L. 510
— sphondylium var. sibiricum Schmalh.
510
— Steveni M a n d. 510
— villosum auct. p. p. 510
Herminium R. B r. 177, 181
— monorchis R. B r. 181
Herniaria L. 241, 251
— Besseri Fisch. 251
— euxina Klok. 251
— glabra L. 251
— hirsuta L. 251
— Kotovii Klok. 251
— odorata Andrz. 251
— polygama J. G a y. 251
— suavis Klok. 251
Hesperis L. 297, 311
— aprica P о i r. 313
— candida K i t. 312
— matronalis auct., non L. 312
— matronalis L. 312
— nivea auct., non В a u m g. 312
— pycnotricha Borb. et D eg. 312
— sibirica L. 312
— Steveniana DC. 312
— suaveolens (Andrz.) В о r b. 312
— tristis L. 312
— Voronovii N. Busch 312
Hibiscus L. 460, 461
— cannabinus L. 461
— esculentus L. 461
— syriacus L. 461
— ternatus Cav. 461
— trionum L. 461
— vesicarius Cav. 461
H icor ia alba Britt. 196
Hieraciiim L. 659, 732
— acrothyrsum N. P. 741
— acutisquamum N. P 733
— alpinum L. 750
— alpinum L. var. subglabrum Schur 750
— alupkanum Z a h n. 740
— amaureilema (N. P.) Juxip 734
— ambiguum E hr h. subsp. glomeratum
Z a h n 742
— anocladum N. P. 738
— apatelium N. P. 743
— apiculatum Tausch 750
— aquilonare (N. P.) Juxip 735
— armeniacum N. P. 737
— arvense N. P. 740
— arvicola N. P. 741
— asiaticum (N. P.) J u x i p 735
— asperrimum Schur 740
— atrellum Z a h n 751
— aurantiacum L. 745
— auratum (F r.) Juxip 749
— auricula L a m. et DC. 733
— Bauhini X H. aurantiacum Z a h n. 741
— bauhiniflorum N. P. 738
— Besserianum Spreng. 737
— Besserianum Spreng. X H. auricula
L a m. et D C. 742
— bifidum K i t. 755
— bifurcumM.. B. subsp. sterromastix N. P. 735
— Borodianum Juxip 752
— bupleurifolioides Z a h n 747
— bupleurifolium (Tausch) Juxip
747
— bupleuroides Gm e 1. 755
— caesiogenum Wolosczcz. 752
— calodon subsp. psammophilum N. P. 739
— calomastix N. P. 741
— carcarophyllum K. J о h. 753
— cardiobasis Z a h n 754
— cernui forme N. P. 745
— chrystoglossum Z a h n 738
— colliniforme N. P. 746
— collinum B e s s. p. p. 735, 739
— conicum A r v.- T о u v. 747
— cymanthum N. P. 737
— cymigerum Rchb. 742
— cymosi forme N. P. 741
— cymosum L. 742
— cymosum subsp. cymigerum N. P. 742
— decipiens Tausch 750
— dentatum Hoppe 754
— discolor N. P. 738
— donetzicum Kotov 735
— durisetum (N. P.) Juxip 734
— echinocephalum N. P. 740
— echioides L u m n. ex N. P. 735
— echioides L u m n. subsp. asiaticum N. P.
735
— echioigenes N. P. 740
— euchaetium N. P. subsp. longum N. P. 739
— fallax W i 1 1 d. p. p. 734
— fastigiatum N. P. 736
— festinum J о r d. 753
— filiferum Tausch 738
— flagellare (Willd.) N. P. 744
843


— floccipendunculum (N. P.) Juxip 735
— floccosum Schur 755
— floribundum N. P. 747
— floribundum x H. pilosella Z a h n 744
subsp. regiomontanum Z a h n 746
— Fritzei F. Schultz 751
— galbanum D a h 1 s t. 754
— gentile J о г d. 753
— glaucescens Bess. 737
— glomeratum (F r.) N. P. 742
— gnaphalium N. P. 744
— grandidens D a 1 k. 753
— gymnogenum Z a h n. 750
— heothinum N. P. 737
— hispidissimum R e h m. 736
— Hoppeanum N. P. 733
— Igoschinae Juxip 754
— jablonicense W о 1. 752
— jailanum Z a h n 739
— Kernickeanum N. P. 742
— Knafii C e 1 a k. 748
— Krasanii Woloszcz 751
— laevigatum Willd. 748
— lamprocomum (N. P.) J u x i p 733
— leptophytum N. P. 738
— lithuanicum (N. P.) Juxip 734
— lomnicense Woloszcz. 751
— longipes (C. Koch.) Juxip 735
— Idngisetum N. P. 740
— longum N. P. 739
— lugdunense R о u у 749
— macrolepium (N. P.) Juxip 733
— magnoauricula N. P. 734
— magyaricum N. P. 737
— magyaricum N. P. subsp. armeniacum N. P.
737
— — — fili ferum N. P. 738
heothinum N. P. 737
nigrisetum N. P. 737
— malacotrichum (N. P.) Juxip 735
— marginale (N. P.) Juxip 738
— megalomastix N. P. 737
— melaneilema N. P. 733
— melanocephalum Tausch 750
— micrcsphaericum Z a h n 745
— mukacevense Juxip 754
— nigrescens Willd. 751
— nigrisetum N. P. 737
— Obornyanum N. P. 741
— obscuribracteum N. P. 736
— obscurum R e i c h b. 735
— obscurum subsp. aquilonare Z a h n 755
— onegense N e r r 1. 745
— pannonicum N. P. 740
subsp. arvense N. P. 740
asperrimum N. P. 740
echioides N. P. 740
Parreyssianum N. P. 740
tanythrix N. P. 741
umbellosum N. P. 741
— paragogum N. P. 741
— Parreyssianum N. P. 740
— pellucidum L a e s t. 753
— persimile D a h 1 s t. 753
— pilosella L. 733
— piloselliflorum subsp. microsphaericutn
Z a h n 754
— plicatulum Z a h n 736
— pocuticum Woloszcz. 752
— praealtum (Vili.) N. P. 735
— praecurrens V u к о t. 752
— pratense L. 746
(Tausch.) Zahn 746
— pratense T a u s c h. subsp. sudetorum
Zahn 746
X H. auricula Lam. et DC. 743
— proceriforme (N. P.) Juxip 735
— procerum (F r.) N. P. 734
— prolixum N о r г 1. 754
— prussicum N. P. 744
— prussicum N. P. subsp. gnaphalium Zahn
744
— psammophilum N. P. 739
— pseudoauricula N. P. 743
— pseudoauriculoides N. P. 738
— pseudobifidum Schur 752
— pseudobrachiatum C e 1 a k. 739
— regiomontanum N. P. 746
— Rehmannii N. P. 742
— rigidum Hartm. 748
— robustum F r. 749
— rohacsense K i t. 751
— Rojowskii R e h m. 736
— Rothianum Zahn 734
— roxolanicum R e h m. 742
— rubellum Zahn subsp. rubricymigerum
Zahn 742
— rubricymigerum N. P. 742
— sarmentosum F г о e I. in D C. 740
— scabiosum S u d r e 749
— Schultesii N. P. 733
— serratifolium J о r d. 753
■— silvularum J о rd. 753
— spathophyllum N. P. 743
— sterromastix N. P. 735
— stoloniflorum Schlecht. 744
— subambiguum N. P. 742
— subnigriceps Zahn 743
— subnigrescens F r. 750
— suecicum (F r.) N. P. 747
— sudetorum N. P. 746
— sulphureum D о e 1 1. 742
— tanythrix N. P. 741
— tatrense N. P. 744
— tephropodum Zahn 739
— thaumasioides (N. P.) Juxip 737
— thaumasium N. P. 736
— tracheilema (N. P.) Juxip 734
— transsilvanicum H e u f f. 752
— tridentatum F r. 748
— tubuliflorum N. P. 739
— tuscheticum Zahn 739
— uczanssuense Juxip 752
— umbellatum L. 748
— umbelliferum N. P. 741
— umbellosum N. P. 741
— umbrosum J о r d. 754
— vagum (J о r d.) Juxip 749
— vasconicum (J о r d.) Juxip 749
— villosum Jacq. 755
— virgultosum J о r d. 749
— virosum Pali. 748
— viscidulum Tausch 737
— volhynicum N. P. 738
— Wimmeri U e c h t r. 754
Hierochloa R. B r. 57, 58, 67
— australis (Schrad.) R о e m. et Schult.
67
— odorata auct. p. p. 67
— odorata (L.) W a h 1 b. 67
— stepposum Smirn. 67
Himantoglossum W. D. Koch 176, 186
— caprinum (M. B.) Spreng. 186
844


HIPPOCASTANACEAE 18, 454
Hippocrepis L. 391, 417
— ciliata Willd. 417
— comosa L. 417
— unisiliquosa L. 417
Hippophae L. 476, 477
— rhamnoides L. 477
HIPPUR1DACEAE 7, 486
Hippuris L. 486
— vulgaris L. 486
f. fluviatilis (H о f f m.) G u s s. et
G e r n. 486
terrestris Schwarz. 486
Hirschfeldia Moench 300, 321
— incana (L.) L a g r.-F о s s. 322
Holcus L. 60, 76
— lanatus L. 76
— mollis L. 76
Holoschoenus Link 113, 117
— australis L. 118
— Linnaei Rchb. 118
— vulgaris Link 117
Holosteum L. 241, 245
— umbellatum L. 245
Homogyne C a s s. 655, 688
— alpina (L.) C a s s. 688
Hordelymus H a r z. 57, 61, 110
— europaeus (L.) H a r z. 111
Hordeum L. 57, 61, 111
— bulbosum L. 111
— distichum L. 111
— geniculatum All. 111
— leporinum Link 111
— murinum L. 111
— nodosum L. 111
— vulgare L. 111
Hosta Tratt. 149, 152
— coerulea (Andrews) Tratt. 152
— lancifolia (Thunb.) E n g 1. 152
— plantaginea (L a m.) Aschers. 152
— Sieboldiana (Lindi.) E n g 1. 152
Hottonia L. 518, 520
— palustris L. 520
Humulus L. 205, 206
— lupulus L. 206
Hutchinsia R. B r. 298, 328
— petraea (L.) B r. 328
Hyacinthella Schur 150, 165
— leucophaea (C. Koch) Schur 166
— Pallasiana (S t e v.) A. L о s. 166
Hyacinthus (Tour n). L. 150, 165
— botryoides L. 166
— leucophaeus Stev 166
— orientalis L. 165
— Pallasianus Stev. 166
— racemosus L. 166
Hydrangea L. 337, 342
— hortensis Smith. 342
— macrophylla D C. 342
— opuloides C. Koch 342
HYDROCARYACEAE 7, 484
Hydrocharis L. 8, 53, 54
— morsus ranae L. 54
HYDROCHARITACEAE 7, 8, 53
Hydrocotyle L. 487, 491
— vulgaris L. 491
HYDROPHYLLACEAE 15, 538
Hymenolobus N u 1 1. 298, 331
— procumbens (L.) N u t t. 331
Hyoscyamus L. 583, 586
— albus L. 586
— niger L. 587
— niger var. pallidus Koch 587
— pallidus K i t. 587
Hyoseris hedipnois L. 720
— rhagadiolus L. 720
Hypecoum L. 291
— caucasicum Koch 291
— pendulum L. 291
Hypericum L. 464
— acutum Moench 466
— alpestre Stev. 465
— alpigenum K i t. 465
— calycinum L. 464
— chrysothyrsum W о г о n. 465
— elegans Steph. 465
— elongatum Ledeb. 465
— hirsutum L. 464
— humifusum L. 464
— hyssopifolium subsp. elongatum W о r о n.
465
— montanum L. 465
— perforatum L. 465
— quadrangulum L. 466
— tetrapterum Fries. 466
Hypocheris L. 658, 720
— glabra L. 720
— maculata L. 720
— radicata L. 720
— uni flora Vill. 720
Hypopithys Adans. 514
— monotropa Crantz 514
var. glabra R о t h 514
hirsuta R о t h 514
Hyssopus L. 558, 577
— cretaceus D u b. 577
— officinalis L. 577
Iberis L. 296, 298, 328
— amara L. 328
— pinnata L. 328
— saxatilis L. 328
— taurica D C. 328
— umbellata L. 328
Impatiens L. 455
— balsamina L. 455
— noli-tangere L. 455
— parviflora D C. 455
— Roylei W a 1 p. 455
Inula L. 657, 666
— aspera P о i r. 668
— britannica L. 668
— ensifolia L. 667
— german i ca L. 667
— helenium L. 666
— hirta L. 667
— oculus-christi L. 667
— sabuletorum C z e г n. 668
— salicina L. 668
— thapsoides (Willd.) DC. 667
— vulgaris (L a m.) T г e v i s a n. 667
Intybellia C a s s. 658, 725
— callicephala J u z. 725
— purpurea (Willd.) D C. 725
— taurica M. B. 725
Ipomoea L. 534
— Hookeri Hort. var. «Heavenly Blue» 534
— purpurea (L.) R о t h 534
— rubro-coerulea Hook. 534
— tricolor Cav. 534
IR1DACEAE 11, 171
Iris L. 171, 173
— aequiloba Led. 174
— flavissima Pali. p. p. 174
— florentina L. 175
845


— furcata M. B. 174
— germanica L. 175
— graminea L. 173
— Queldenstaedtiana L e p e c h 173
— halophila Pali. 173
— humilis M. B. 173
— hungarica Waldst. et K i t. 174
— nudicaulis L a m. 174
— pallida L a m. 175
— pineticola Klok. 174
— pumila L. 174
— pseudacorus L. 173
— pseudocyperus Schur 173
— sibirica L. 173
— taurica L о d d. 174
— variegata L. 175
Isatis L. 298, 310
— campestris S t e v. 311
— campestris var. taurica Schmalh. 311
— canescens DC. 310
— costata C. A. M. 311
— litoralis Stev. 310
— praecox K i t. 311
— taurica M. B. 311
— tinctoria L. 311
— tinctoria var. campestris Schmalh. 311
costata Schmalh. 311
praecox Schmalh. 311
Villarsii Schmalh. 311
— Villarsii Gaud. 311
ISOfiTACEAE 5, 21
ISOETALES 21
Isoetes L. 21
— lacustris L. 21
Isolepis melanosperma R. B r. 117
— setacea R. B r. 116
— supina R. B r. 117
Isopyrum L. 267, 270
— thalictroides L. 270
Iva xanthifolia N u t t. 670
Jasione L. 648, 653
— montana L. 653
Jasminum L. 525, 257
— fruticans L. 527
— officinale L. 527
JUGLANDACEAE 17, 195
JUGLANDALES 195
Juglans L. 195
— cinerea L. 196
— mandschurica Maxim. 196
— nigra L. 196
— regia L. 196
JUNCACEAE 9, 143
JUNCAGINACEAE 9, 51
Juncellus C. B. C 1 a r k e 113, 114
— serotinus ( R о t t b.) C. B. Clarke
114
Juncus L. 143
— acutiflorus Ehrh. 147
— alpinus E. M e y., non Vili. 147
— ambiguus G u s s. 143
— articulatus L. 147
— atratus К г о c k. 147
— bufonius L. 143
— bulbosus L. 146
— capitatus Weigel. 146
— castaneus S m. 146
— compressus Jacq. 145
— conglomeratus L. p. p. 144
— effusus L. 143
— filiformis L. 143
— Fominii Z о z 145
— fusco-ater S c h r e b. 147
— Gerardii L о i s. 145
— glaucus Ehrh. 144
— inflexus L. 144
— Juzepczukii V. К r e c z. et Gontsch.
143
— lamprocarpus Ehrh. 147
var. alpinus К a u f f m. 147
— Leersii M a r s s. 144
— luzuloides L a m. 148
— macer G. F. Gray 146
— maritimus L a m. 146
— nastanthus V. К r e c z. et Gontsch.
143
— nemorosus Hoffm. 148
— obtusiflorus Ehrh. 147
— paniculatus Hoppe 143
— soranthus Schrenk 145
— sphaerocarpus N e e s 143
— squarrosus L. 144
— supinus Moench 146
— tenageia Ehrh. 143
— tenuis auct., non Willd. 146
— Tomassii Ten. 147
— trifidus L. 146
— triglumis L. 146
— tyraicum P a c z. 146
Juniperus L. 41, 43
— chinensis L. 44
— communis L. 43
— depressa Stev. 43
— excelsa M. B. 43
— foetidissima Willd. 43
— nana Willd. 43
— oxycedrus L. 43
— pygmaea C. К о c h 43
— rufescens Link 43
— sabina L. 43
— sibirica B u r g s d. 43
— virginiana L. 44
Jurinea C a s s. 655, 697
— arachnoidea Bunge 697
— brachycephala Klok. 697
— calcarea Klok. 697
— centauroides Klok. 699
— charcoviensis Klok. 698
— cyanoides auct. fl. ucr., non D C. 699
— granitica Klok. 698
— laxa (Fisch.) К о r s h. ex I 1 j i n
698
— Ledebourii Bunge 697
— linearifolia D C. 697
— mollis auct., non R c h b. 697
— mollissima Klok. 698
— multiflora (L.) B. Fedtsch. 697
— pachysperma Klok. 697
— Paczoskiana I 1 j i n 698
— polyclonos auct. fl. ucr., non D C. 698
— pseudocyanoides Klok. 699
— pseudomollis Klok. 697
— salicifolia G r u n. 698
— sordida Stev. 698
— stoechadifolia (M. B.) D C. 697
— stoechadifolia Schmalh., non D C. 697
— Talijevii Klok. 697
— thyrsiflora Klok. 698
— tyraica Klok. 698
Kalonymus latifolia (Mill.) P r о k h. 451
Kentranthus Neck. 636, 640
— calcitrapa (L.) Druce 640
— longiflorus (Stev.) Grossh. 640
846


— ruber (L.) Druce 640
Kickxia Dum. 588, 592
— caucasica ( M u s s i n) K u p r i a n.
592
— elatine (L.) Dum. 592
— spuria (L.) Dum. 592
Knautia L 641
— arvensis (L.) C о u I t. 641
— dipsacifolia (Host.) G r e n. et G о d r.
641
— longifolia ( W a 1 d. et K i t.) Koch.
641
— plumosa L. 643
Kochia Ro t h 232
— arenaria R о t h 231
— hyssopifolia R о t h 231
— laniflora ( G m e 1.) В о r b. 232
— prostrata (L.) Schrad. 231
var. canescens Moq. 231
virescens F e n s 1. 231
— scoparia (L.) Schrad. 231
Koeleria P e r s. 59, 84
— borysthenica Klok. 85
— brevis Stev. 85
— Degenti D о m. 85
— Delavignei Czern. 86
— glauca ( S c h k u h r.) D C. 85
— gracilis P e r s. 86
— grandis Bess. 86
— lobata (M. B.) Roem. et Schult .85
— moldavica M. Alexeenko85
— polonica D о m. 86
— sabuletorum Czern. 85
— splendens P r e s 1. 85, 86
— Talievii E. L a v r. 86
— Theodoriana Klok. 85
Koelreuteria Laxm. 454
— paniculata Laxm. 454
Kohlrauschia K u n t h 242, 257
— prolifera K u n t h 257
Koniga Adans. 299, 317
— maritima (Desv.) R. B r. 318
LAB1ATAE 15, 557
Laburum L. 391, 395
— anagyroides Medie. 395
Lactuca L. 658, 729
— altissima M. B. 729
— Chaixii Vili. 729
— muralis D C. 730
— sagittata W a 1 d. et Ki t. 729
— saligna L. 730
— sativa L. 729
— scar io la L. 729
— serriola L. 729
— stricta W. K- 729
— tatarica C. A. M. 728
— tuberosa Jacq. 729
— viminea (L.) Pr esi. 729
Lagenaria Ser. 645, 647
— vulgaris Ser. 647
Lagochilus glaberrimus C. Koch 568
Lagoseris M. B. 658, 725
— callicephala J u z. 725
— purpurea (Willd.) Boiss. 725
— sancta (L.) K- M a 1 у 725
Lallemantia Fisch, et M e y. 558, 565
— iberica (Stev.) Fisch, et M e y. 565 Lamium L. 559, 568
— album L. 568
— amplexicaule L. 569
— amplexicaule subsp. orientale P a c z. 569
— dumeticola Klok. 569
— galeobdolon C r a n t z 569
— glaberrimum (C. Koch) T a 1 i e v 568
— laevigatum L. 569
— maculatum auct., non L. 569
— Paczoskianum V о г о s c h i 1. 569
— purpureum L. 569
— stepposum К о s s ко 569
Lampsana zacintha L. 719
Lamyra C a s s. 654, 700
— echinocephala (Willd.) Klok. 700
Lappa major Gaertn. 696
— minor D C. 696
— nemorosa К о e r n i c k e 696
— tomentosa Lam. 696
Lappula G i 1 i b. 539, 55.2
— barbata (M. B.) G ii r k e 553
— consaguinea ( F i s c h. et M e y.) G ii г k e
553
— deflexa G u г k e 554
— echinata G i 1 i b. 553
— heteracantha G ii г k e 553
— heterocarpa K 1 о k. et Artemcz. 553
— patula (L e h m.) Aschers. 552
— saxatilis K u s n. 553
— semicincta (S t e v.) M. Pop. 553
Lapsana L. 658, 719
— aipetriensis V a s s. 719
— communis L. 719
— grandiflora M. B. 719
— grandiflora M. B. x L. communis L. 719
— intermedia M. B. 719
Larix M i 1 1. 35, 37
— decidua Mill. 37
— europaea D C. 37
— japonica C a r r. 38
— leptolepis G о г d. 38
— polonica R a c i b. 37
— sibirica L e d. 38
Laser В о r k h. 488, 490, 507
— trilobum (L.) В о r k h. 508
Laserpitium L. 490, 511
— alpinum W. K. 511
— hispidum M. B. 511
— latifolium L. 511
— pruthenicum L. 511
Lasiagrostis Link. 57, 67
— bromoides (L.) Nevski et Roshev.
67
Lathraea L. 8, 588, 613
— squamaria L. 613
Lathyrus L. 391, 392, 423
— aphaca L. 423
— aureus T a u b. 425
— austriacus (C r a n t z) W i s s j u l. 425
— cicera L. 424
— cyanus Stev. 425
— cyaneus C. Koch 425
— digitatus M. B. 425
— hirsutus L. 424
— inermis R о t h 425
— incurvum (R о t h) Willd. 424
— lacteus (M. B.) W i s s j u 1. 425
— laevigatus (W. K.) F r i t s c h 425
— laxiflorus K u n t z e 425
— latifolius L. p. p. 424
— megalanthus S t e u d. 424
— nissolia L. 423
— niger (L.) B e r n h. 426
— odoratus L. 424
— pannonicus (Kramer) Garcke 425
var. austriacus M a 1 y 425
lacteus M. B. 425
847


versicolor T г a u t v. 425
— pallescens (M. В.) C. Koch 425
— palustris L. 424
— pisiformis L. 424
— pratensis L. 424
— rotundifolius Willd. 424
— sativus L. 424
— saxatilis (Vent) Vis. 425
— setifolius L. 423
— silvestris L. 423
— sphaericus R e t z. 423
— subalpinus (Herb.) Bess. 425
— transsilvanicus (Spreng.) Reichb.
425
— tuberosus L. 424f
•— variegatus Gren. et G о d r. 426
— venetus (Mill.) R о u y 426
— vernus (L.) Bernh. 426
— versicolor Gm e 1. 425
LAURACEAE 17, 289
Laurus L. 17, 289
— nobilis L. 289
Lavandula L. 558, 563
— spica L. 563
— vera D C. 563
Lavatera L. 460, 463
— thuringiaca L. 463
— trimestris L. 463
Ledum L. 514
— palustre L. 515
Leersia Sw. 56, 66
— oryzoides (L.) S w а г t z 66
Legouzia Durand. 648, 653
— hybrida (L.) D e 1 a r b r e 653
LEGUMINOSAE 14, 16, 18, 19, 390
Lembotropis G r i s. 391, 397
— nigricans G г i s. 397
Lemna L. 142
— gibba L. 142
— minor L. 142
— polyrrhiza L. 142
— trisulca L. 142
LEMNACEAE 6, 142
Lens Adans. 423
— culinaris Me d i k. 423
— lenticula (Schreb.) A 1 e f. 423
— nigricans (M. B.) G о d r. 423
— orientalis (Boiss.) Schmalh. 423
LENTIBULARIACEAE 7, 15, 619
Leonti ce L. 13, 289
— altaica p. odessanaY i s ch. 289
— odessana Fisch. 289
Leontodon L. 658, 721
— asperus ( W a 1 d s t. et K i t.) Boiss.
722
— autumnalis L. 722
— biscutellaefolius D C. 722
— citreum Klok. 722
— croceus H a e n k e 722
— danubiale Jacq. 721
— gutzulorum V. Vassil. 722
— hispidus L. 722
— kereticus N у 1. 722
— Kulczinskii M. P о p. et C h r s h. 721
— pseudotaraxaci Schur 721
— repens S h u r 721
— rilaensis Hayek 721
— Schischkinii V. Vassil. 722
— tatrius (Kotschy) Woloszcz. 721
Leontopodium R. B r. 654, 665
— alpinum C a s s. 665
Leonurus L. 559, 569
848
— cardiaca L. 570
— glaucescens Bess. 570
— marrubiastrum L. 569
— quinquelobatus G i 1 i b. 569.
— villosus D e s f. 569
Leopoldia Pari. 150, 166
— comosa (L.) Pari. 160
— tenuiflora (Tausch.) H e 1 d r. 166
Lepidium L. 297, 298, 325
— apetalum Willd. 327
— borysthenicum K 1 e о p. 326
— campestre (L.) R. B r. 327
— cartilagineum Thell. 326
— crassifolium W a 1 d. et K i t . 326
— crassifolium Wald. et K i t. p. p 326
— densiflorum S c h г a d. 327
— draba L. 326
— graminifolium L. 327
— latifolium L. 327
— perfoliatum L. 325
— pumilum В о i s s. et В a 1. 326
— ruderale L. 328
— sativum L. 327
— syvaschicum K 1 e о p. 326
— Turczaninovii Lipsky 325
Lespedeza R i c h. 391
— bicolor T u r c z. 391
Leucanthemella Tzvel. 657, 680
— serotina (L.) T z v e 1. 680
Leucanthemum Mill. 657, 680
— alpinum (L.) L a m. 682
— Raciborskii M. Pop. et C h г s h a n.
680
— rotundifolia (W. K.) D C. 680
— segetum (L.) Stank. 680
— serotinum (L.) Stank. 680
— vulgare L a m . 680
Leucojum L. 169, 170
— aestivum L. 170
— vernum L. 170
Leucorchis E. M e y. 177, 182
— albidus (L.) E. M e y. 182
Leuzea salina Spreng. 705
Levisticum L. 490, 506
— officinale Koch 506
Leymus Hochst. 61, 109
— arenarius (L.) Hochst. 110
— racemosus (L a m.) Tzvel. 110
— sabulosus (M. B.) Tzvel. 110
Libanotis L. 489, 501
— intermedia Rupr. 502
— montana Crantz 501
— sibirica C. A. M. p. p. 502
Libocedrus Endl. 41, 42
— decurrens T о r r. 42
Ligularia C a s s. 657, 689
— bukovinensis Nakai 689
— carpatica (S c h о 11., N ym.,Kotschy)
P о j a r k. 689
— sibirica auct. fl. ucr., non C a s s. 689
— ucrainica Minderova 689
Ligusticum L. 491, 505
— mutellina (L.) G r a n t z 505
Ligustrum L. 525, 527
— lucidum L. 527
— vulgare L. 527
LILIACEAE 11, 149
LILIIFLORAE 143
Lilium (Tourn.) L. 150, 161
— bulbiferum L. 161
— candidum L. 161


— martagon L. 161
— monodelphum M. B. 161
Limnanthemum nymphoides Link 531
Limodorum Rich. 178, 181
— abortivum (L.) S w. 181
Limonium Mill. 522, 523
— alutaceum (Stev.) Ktze. 523
— Bungei (Claus) G a m a j u n. 524
— caspicum (W i 1 1 d.) Gams. 523
— danubiale Klok. 523
— donetzicum K 1 о k. 523
— Gmelini K u n t z e 524
f. puberula Czernova 524
— hypanicum Klok. 523
— latifolium (S m.) Ktze 524
— Meyeri (Boiss.) Ktze. 524
f. puberula Czernova 524
— sareptanum (Becker) Gams. 524
— suffruticosum (L.) Ktze 523
— tomentellum (Boiss) Ktze 523 Limosella L. 588, 596
— aquatica L. 596
LINACEAE 13, 433
Linaria L. 588, 592
— bessarabica Kotov 594
— Biebersteinii Bess. 594
— bipartita (V e n t.) W i 1 1 d. 592
— caucasica M u s s i n. 592
— cretacea Fisch. 592
— cymbalaria Mill. 592
— dulcis Klok. 593
— elatine Mill. 592
— euxina V e 1 e n. 593
— genistifolia (L.) Mill. 593
— macroura (M. B.) C h a v. 593
—- maeotica Klok. 594
— minor Desf. 594
— odora auct., non Fisch. 593
— petraea Stev. 593
— ruthenica В 1 о n s k i 594
— sabulosa Czern. 593
— simplex (Willd.) D C. 592
— spuria (L.) Mill. 592
— vulgaris Mill. 594
Lindernia Ali. 589, 596
— pyxidaria A 1 1. 596
Linnaea G г о n о v. 633, 634
— borealis L. 634
Linosyris C a s s. 655, 662
— villosa D C. 662
— vulgaris C a s s. 662
Linum L. 433
— angustifolium .Huds. 436
— Aucheri Planch. 436
— austriacum L. 436
— austriacum M. B. p. p. 437
— basarabicum (S a v u 1. et R a v s s.)
Klok. 435
— catharticum L. 433
— corymbulosum Reich. 434
— corymbulosum Reich, p. p. 434
— crepitans Dum. 436
— Czernjajevii Klok. 435
— euxinum Juz. 437
— extraaxillare K i t. 437
— flavum L. 434
— f lavum a. linearifolium L i n d e m. 435  subsp. tauricum a. basarabicum S a v u 1.
et R а у s s. 435  var. tauricum Schmalh. p. p. 434, 435
— gallicum L. 434
54 424
— gallicum var. corymbulosum Schmalh.
434
— grandiflorum Des. 434
— hirsutum L. 435
— hirsutum Schmalh. et auct. fl. taur.
435
var. angustifolium Led. 435
— humile Mill. 436
— jailicola Juz. 435
— lanuginosum Juz. 435
— linearifolium J a v о г к a 435
— luteolum M. B. 434
— Marschall ianum Juz. 437
— nervosum auct. fl. taur. p. p. 435
— nervosum W. K- 436
— nodi florum Led. 434
— Pallasianum Schult. 435
— perenne L. 437
— perenne L. var. austriacum S c h i e d e. 436
subsp. squamulosum Schmalh. 437
— squamulosum auct., non R u d. 437
— squamulosum D C. 437
— strictum L. 434
— tauricum Willd. 434
— tenuifolium L. 435
— ucrainicum Czern. 434
— ucrainicum var. pubescens Czern. 435
— usitatissimum L. 436
— usitatissimum var. crepitans В о e n n. 436
Liparis Rich. 178
— Loeselii (L.) Rich. 178
Liquidambar L. 343
— styraciflua L. 343
Liriodendron L. 290
— tulipifera L. 290
Listera R. B r. 178, 179
— cordata R. B r. 179
— ovata R. B r. 179
Lithospermum L. 539, 541
— apulum (L.) Vahl. 541
— arvense L. 541
— Czernjajevii Klok. 541
— officinale L. 541
— purpureo-coeruleum L. 541
— retortum Pali. 554
— Sibthorpianum Griseb. 541
Lloydia S a 1 i s b. 150, 163
— serotina (L.) R c h b. 163
Lobularia maritima Desv. 318
Lobelia L. 653
— erinus L. 653
LOBELIACEAE 16, 653
Loiseieuria Desv. 514, 515
— procumbens (L.) Desv. 516
Lolium L. 61, 98
— arvense W i t h. 98
— loliaceum (В о r у et C h a u d.) Hand.-
M a z z. 99
— multiflorum L a m. 99
— perenne L. 99
— remotum Schrank. 99
— rigidum G a u d. 99
— temulentum L. 98
Lonicera L. 633, 634
— caerulea L. 634
— caprifolium L. 634
— nigra L. 634
— tatarica L. 635
— xylosteum L. 635
Lophochloa R c h b. 59, 86
— cristata (L.) H у 1. 87
— phleoides (Vili.) R c h b. 87
849


LORANTHACEAE 16, 208
Loranthus L. 208
— europaeus L. 208
Lotus L. 392, 408
— angustissimus L. 408
— corniculatus L. 408
— corniculatus p. tenuifolius L. 408
— Elisabethae О p p e r m. 408
— siliquosus L. 408
— tenuifolius Rchb. 408
— tenuis K i t. 408
— uliginosus S c h u r h. 408
Ludwigia L. 480
— palustris (L.) E 1 1. 480
Luffa Adans. 645
— acutangula (L.) В о x b. 645
— cylindrica (L.) Roem. 645
Lunaria L. 296, 314
— annua L. 315
— rediviva L. 314
Lupinus L. 392, 394
— albus L. 394
— angustifolius L. 394
— hirsutus L. 394
— luteus L. 394
— perenne L. 394
— polyphyllus L. 394
— varius L. 394
Luzula D C. 143, 147
— campestris DC. s. str. 148
— flavescens (Host) Gaud. 148
— Forster i DC. 147
— luzuloides (L a m.) Dandy et W і 1 m.
148
var. cuprina R о c h. 148
leucanthema W a 1 1 r. 148
— multiflora (Ehrh.) L e j e u n e 149
— nemorosa E. Mey. 148
— pallescens (W a h 1 b.) Bess. 148
— pilosa (L.) Willd. 148
— silvatica (Huds.) Gaud. 148
— spadicea (All.) DC. 148
— spicata (L.) D C. 148
— subpilosa (G a 1 i b.) V. Krecz. 148
— sudetica (Willd.) DC. 148
Lychnis L. 242, 264
— alba Mill. 257
— chalcedonica L. 264
— coronaria D e s f. 256
— flos-cuculi L. 257
— silvestris S c h k u h r. 257
— viscaria L. 252
Lycium L. 583, 586
— barbarum L. 586
— halimifolium Mill. 586
Lycopersicum Mill. 583, 585
— esculentum Mill. 585
LUCOPODIACEAE 5, 20
LUCOPODIALES 20
LUCOPOD1INAE L. 20
Lycopodium L. 20
— alpinum L. 21
— anceps W a 1 1 r. 21
— annoticum L. 21
— clavatum L. 21
— complanatum L. p. p. 21
— inundatum L. 20
— sei ago L. 20
LOCOPSIDA 20
Lycopsis L. 539, 547
— arvensis L. 547
— lutea D e s f. 548
— pulla L. 548
— orientalis L. 547
Lycopus L. 557, 581
— europaeus L. 581
— exaltatus L. fil. 581
Lyonia calyculata R c h b. 516
Lysimachia L. 518, 521
— nemorum L. 521
— nummularia L. 521
— punctata L. 521
— verticillaris Spreng. 521
— verticillata M. B. 521
— vulgaris L. 521
LYTHRACEAE 10, 13, 477
Lythrum L. 477, 478
— borysthenicum (M. B.) Litw. 479
— intermedium Ledeb. 478
— hybridum Klok. 479
— hyssopifolium L. 479
— melanospermum Savul.et Rayss. 479
— salicaria L. 478
var. tomentosum D C. 478
vulgare D C. 478
— salicaria var. intermedium К о e h n e 478
— Sophiae К 1 о к. 479
— thymifolia L. 479
— tribracteatum S a 1 z n. 479
— virgatum L. 478
Maackia Rupr. et Max. 390, 394
— amurensis R u p r. et Max. 394
Madura Nutt. 205
— aurantiaca Nutt. 205
Madia Mol. 657, 674
— sativa Mol. 674
Magnolia L. 290
— acuminata L. 290
— denudata Desr. 290
— grandiflora L. 290
— Kobus D C. 290
var borealis S a r g. 290
— liliflora Desr. 290
— obovata Thunb. 290
— salicifolia M a x ’ m. 290
MAGNOLIACEAE 17, 18, 290
Majanthemum Web. 149, 168
— bifolium (L.) F. W. S c h m i d t. 168
Majorana Moench 558, 577
— hortensis Moench 577
Malabaila Hoffm. 490, 510
— graveolens (M. B.) Hoffm. 510
Malachium Fries. 241, 243
— aquaticum (L.) Fries. 243
Malaxis Soland. 178
— paludosa (L.) S w. 178
Malcolmia R. В r. 297, 313
— africana (L.) R. В r. 313
— torulosa Boiss. 302
Malope L. 460, 462
— trifida Cav. 462
Malus Mill. 345, 351
— baccata (L.) В о г k h. 351
— domestica В о г k h. 352
— manshurica (Maxi m.) Кот. Зо2
— Pallasiana Juz. 352
— praecox (Pall.) В о r k h. 352
— prunifolia (Willd.) В о r k h. 352
— sachalinensis J u z. 352
— silvestris Mill. 352
Malva L. 460
— alcea L. 460
— ambigua G u s s. 461
— Bismalva R о g о v. 460
850


— borealis W a 1 1 г. 461
— crispa L. 460
— excisa R e i c h e n b. 460
— mauritiana L. 461
— mohileviensis Down. 461
— moschata L. 460
— neglecta W a 1 1 r. 461
— pusilla S m. 461
— rotundifolia L. 461
— Sherardiana L. 461
— silvestris L. 461
— silvestris var. mauritiana Schmalh. 461
— sinensis Cav. 461
— verticillata L. 461
var. crispa L. 460
— vulgaris T e n о r e 461
MALVACEAE 12, 14, 459
MALVALES 458
Malvella J a u b. et S p. 460
— Sherardiana J a u b. et S p. 461
Marrubium L. 558, 563
— civice Klok. 563
— peregrinum L. 563
— praecox J a n к a 563
— vulgare L. 563
Marsi lea L. 33
— quadrifolia L. 33
MARSILEACEAE 5, 33
MARSILEALES 33
Martynia Louisiana M i 1 1. 614
— proboscidea G 1 о x. 614
MARTYNIACEAE 15, 614
Matricaria L. 655, 656, 681
— chamomilla L. 681
— disco idea DC. 681
— inodora L. 681
— matricarioides (Less.) Porter ex
B r i t t о n 681 j
— recutita L. 681
— Tzvelevii Pobed. 681
Matteuccia Todaro 25, 27
— strutiopteris (L.) Todaro. 27
Matthiola R. B r. 296, 297, 299, 300, 313
— annua (L.) Sweet. 313
— bicornis DC. 313
— fragrans Bunge 313
— incana (L.) R. B r. 313
— odoratissima (Pall.) R. B r. 313
— oxyceras DC. 313
Medicago L. 393, 399
— agrestis Ten. 400
— arabica All. 399
— cretacea (M. B.) Grossh. 400
— denticulata Willd. 399
— erecta Kotov. 401
— falcata L. 401
— falcata L. p. p. 401
subsp. erecta Kotov. 401
var. viscosa R c h b. 400
— glandulosa David. 400
— Kotovii W i s s j u 1. 401
— lupulina L. 400
— marina L. 400
— Meyeri Gruner 399
— minima G r u f b e r g 399
— orbicularis A 1 1. 401
— praecox D C. 399
— rigidula D e s r. 400
— romanica Prod. 401
— rupestris M. B. 401
— sativa L. 400
— saxatilis M. B. 400
— scutellata A 1 1. 401
— stepposa Grossh. nomen. 401
— tribuloides D e s r. 400
Melampyrum L. 589, 604
— argyrocomum Fisch. 604
— arvense L. 604
— arvense subsp. argyrocomum (Fise h.)
K os.-Pol. 604
pseudobarbatum Schur. 604
— cristatum L. 604
— Herbichii W о 1 о s z c z. 605
— laciniatum К о s h e w n. et Z i n g. 605
— nemorosum L. 604
var. polonicum B e a u v. 605
— pratense L. 605
— pratense subsp. vulgatum ( P e r s.) R о n-
n i g. 605
var. laciniatum Schmalh. 605
— saxosum В a u m g. 605
— silvaticum L. subsp. saxosum ( В a u m g.)
B e a u v. 605
— vulgatum P e r s. 605
var. integerrimum Doli. 605
laciniatum К о t ov. 605
Melandrium Roehl. 242, 257
— album (Mill.) G a r c k e 257
— nocti florum L. 257
— silvestre JSchkuhr.) Roehl. 257
— viscosum C z e 1. 257
— Zawadskii R. B r. 257
Melica L. 58, 59, 87
— altissima L. 87
— chrysolepis Klok. 88
— flavescens auct., non S i m о n k. 88
— glauca auct., non F. S c h u 1 t z 88
— monticola Prokud. 87
— nutans L. 88
— picta C. Koch 87
— simulans Klok. 88
— taurica C. К о c h 88
— transsilvanica Schur 87
— uniflora R e t z. 87
Melilotus Adans. 393, 401
— albus D e s r. 401
— altissimus T h u i 1 1. 402
— dentatus (W. et K.) P e r s. 401
— neopolitanus Ten. 402
— officinalis (L.) D e s r. 402
— tauricus (M. B.) Ser. 401
— wolgicus P о i r. 401
Melissa L. 559, 575
— Baumgarteni S i m о n k. 576
— bicornis Klok. 575
— grandiflora L. 575
— officinalis L. 575
Melittis L. 558, 566
— carpatica Klok. 566
— melissophyllum L. 566
— sarmatica Klok. 566
Melo Adans. 644, 646
— sativa (L.) Sag. 646
var. agrestis N a u d. 646
cantalupensis N a u d. 646
reticulatus Ser. 646
Meniocus Desv. 299, 317
— linifolius ( S t e p h.) D C. 317
Mentha L. 557, 581
— aquatica L. 582
— arvensis L. 582
— austriaca auct. 582
— crispa L. 582
54*
851


— crispa auct. fl. ucr. sensu amplo, non L. 582
— gentilis L. 582
— longifolia (L.) Huds. 582
— micrantha Fisch. 582
— Patrini Lepech. 583
— piperita L. 582
— pulegium L. 582
— pulegium L. var. micrantha
Benth. 582
— silvestris L. 582
— silvestris var. viridis G а г c k e 582
— spicata L. emend. Huds. 582
— ucrainica Klok. 582
— verticillata L. 582
— viridis L. 582
Menyanthes L. 528, 531
— trifoliata L. 531
Mercurialis L. 443
— annua L. 443
— ovata S t e r n b. et Hoppe 443
— perennis L. 444
Mespilus L. 345, 355
— cotoneaster L. 350
— germanica L. 355
— oxyacantha чат. monogyna Schmalh.
359
— pentagyna Spreng. 356
Meum mutellina Gaertn. 505
Micromeria Benth. 559, 575
— serpyllifolia (M. B.) Boiss. 575
Micropus erectus auct., non L. 663
MICROSPERMAE 176
Microstylis N u t t. 178
— monophyllus (L.) Lindi. 178
Middenfortia borysthenica T г a u t v. 479
Milium L. 57. 70
—.effusum L. 70
— vernale M. B. 70
Minuartia L. 241, 246
— adenotricha S c h i s c h k. 247
— Bilykiana Klok. 246
— birjuczensis Klok. 247
— glomerata (M. B.) Degen. 246
— hirsuta (M. B.) H a u d.- M a z z. 247
— hybrida (Vill.) Schischk. 247
— hypanica Klok. 247
— leiosperma Klok. 247
— montana W о r о n., non L. 246
— oxypetala (Woloszczak) Kulcz.
247
— Piskunovii Klok. 246
— setacea (T h u i 1 1.) Hayek 247
— setacea p. anatolica S у r e i s c z. 247
•— tyraica Klok. 247
— viscosa (Schreb.) S c h i n z. et
Thell. 246
— Wiesneri (S t a p f.)
— Zarecznyi (Z a p a 1.) Mirabilis L. 239
Schischk. 246 Klok. 247
— jalapa L. 239
— longiflora L. 239
— oxybaphus (M i c h.) Me. Millan. 239
Moehrlngia L. 241, 249
— hypanica G r y n j et Klok. 249
— lateriflora (L.) F e n z 1. 249
— muscosa L. 249
— trinervia (L.) C 1 a i r v. 249
Molinia S c h r a n k. 59, 83
— coerulea (L.) Moench 83
— euxina P о b. 83
— litoralis Host 83
Mollugo L. 240
— cerviana (L.) Ser. 240
Molucella L. 559, 570
— laevis L. 570
Moneses S a 1 i s b. 512, 513
— uniflora (L.) Gray. 513
MONOCOTYLEDONES 45
Monotropa hypopithys L. 514
MONOTROPACEAE 8, 514
MORACEAE 17, 205
Morus L. 205
— alba L. 205
— nigra L. 205
Mulgedium alpinum C a s s. 728
— tataricum D C. 728
Muretia Boiss. 487, 499
— lutea ( H о f f m.) Boiss. 500
Muscari (Tourn.) Mill. 150, 166
— botryoides (L.) Mill. 166
— comosum Mill. 166
— neglectum G u s s. 166
— pocuticum Zapal. 166
— racemosus (L.) Mill. 166
— tenuif lorum Tausch 166
Myagrum L. 297, 310
— irragulare Asso. 325
— perenne L. 323
— perfoliatum L. 310
— rugosum L. 323
Mycelis C a s s. 658, 730
— muralis (L.) Rchb. 730
Myosotis L. 539, 550
— alpestris Schmidt 552
— alpestris var. stenophylla (Knaf.) V este r g r. 552
— arenaria S c h r a d. 552
— arvensis (L.) Hili. 552
— arvensis var. versicolor P e r s. 552
— barbata M. B. 553
— caespitosa Schult. 550
— collina Hoffm. 552
— deflexa W a h 1 e n b. 554
— hispida S c h 1 e c h t. 552
— idaea В о i s s. et H e 1 d r. 551
— intermedia Link ex Schult. 552
— lappula L. 553
— lithospermifolia H о r n e m. 552
— lithuanica Bess. 550
— litoralis Stev. 551
— Ludomilae Zaverucha 551
— micrantha Pali. 552
— montana Bess. 552
— nana Vill. 554
— nemorosa Bess. 551
— palustris L a m. 550
— palustris a. nemorosa Schmalh. 551
b. lithuanica Schmalh. 550
var. strigulosa M e r t. et Koch 550
— pineticola Klok. 551
— Popovii Dobrocz. 551
— refracta Boiss. 552
— saxatilis Pali. 553
— scorpioides P . arvensis L. 552
P . palustris L. 550
var. lithospermifolia Willd 552
— silvatica Hoffm. 551
— sparsi flora M i к a n. 554
— stenophylla Knaf. 552
— stricta Link. 552
— strigulosa Reichenb. 550
— suaveolens M. Popov, non W. K. 551
— ucrainica C z e r n. 551
— ucrainica M. Popov., non C z e r n. 551
852


— versicolor (Pers.) Smith. 552
Myosurus L. 267, 279
— minimus L. 279
Myricaria D e s f. 467
— alopecuroides Schrenk 467
— germanica (L.) D e s f. 467
— germanica var. alopecuroides Maxim. 467
— squamosa D e s f. 467
Myriophyllum L. 485
— alterniflorum D C. 486
— spicatum L. 486
— verticillatum L. 486
Myrrhis Mill. 488, 494
— odorata (L.) Scop. 494
MYRTACEAE 17, 480
MYRTALES 475
Myrtus L. 480
— communis L. 480
NAJADACEAE 7, 50
Najas L. 50
— marina L. 50
— minor A 1 1.- 50
Narcissus L. 169, 170
— angustifolius Curt. 171
— jonquilla L. 170
— odorus L. 170
— poeticus L. 171
— pseudonarcissus L. 170
— radii florus S a 1 i s b. 171
— tazetta L. 171
Nardurus Rchb. 59, 98
— tenuiflorus (Schrad.) В о i s s. 98
Nardus L. 56, 102
— stricta L. 102
Nasturtium R. B r. 299, 305
— amphibium R. B r. 306
— anceps W a 1 1 r. 306
— austriacum C r a n t z. 306
— brachycarpum C. A. M. 306
— officinale (L.) R. B r. 305
— palustre D C. 306
— pyrenaicum R. B r. 307
— silvestre R. B r. 307
Naumburgia L. 518, 521
— thyrsiflora Rchb. 521
Nectaroscordum Lindi. 150, 161
— meliophilum J u z. 161
Neottia Sw. 178, 179
— nidus-avis (L.) Rich. 180
Neottianthe S c h 1 e c h t. 176, 182
— cucullata (L.) S c h 1 e c h t. 182
Nepeta L. 558, 564
— cataria L. 564
— citriodora Dum. 564
— grandiflora M. B. 564
— nuda Schmalh. 564
— раппопіса L. 564
— parviflota M. B. 564
— serpyllifolia M. B. 575
— исгаіпіса auct. fl. ucr., non L. 564
Nephrodium filix mas R i c h. 28
Nerium L. 531, 532
— oleander L. 532
Neslea Desv. 298, 330
— paniculata (Z.) Desv. 330
Nicandra Adans. 584, 588
— physaloides (L.) Gaertn. 588
Nicotiana L. 583, 587
— affinis H о r t. 588
— alata Link et Otto 588
— rustica L. 587
— tabacum L. 587
Nigella L. 267, 269
— arvensis L. 270
— damascena L. 270
— garidella S p e n k. 269
— sativa L. 270
— segetalis M. B. 270
Nitraria L. 437, 438
— Schoberi L. 438
Nonea Medi k. 539, 547
— lutea ( D e s f.) R e i c h e n b. 548
— pallens P e t r о v i c 548
— pulchella P a c z. 548
— palla (L.) D C. 548
— раїїачат. rossica (Stev.) M. Pop. 548
— rossica Stev. 548
— taurica Ledeb. 548
— ventricosa ( S i b t h. e t S m.) Griseb.
548
— ventricosa Schmalh., non Griseb.
548
Notholaena R. B r. 26, 31
— maranthae (L.) R. B r. 31
Nuphar L. 265
— luteum (L.) S i b t h. et S m. 265
NYCTAGINACEAE 11, 239
Nymphaea L. 265
— alba L. 265
— alba minoriflora Aschers. u. Graebn.
265
— candida P r e s 1. 265
— minoriflora ( S i m о n k.) W i s s j u 1.
265
NYMPHAEACEAE 8, 265
Nymphoides Hili. 528, 531
— peltata (S. G m e 1.) K u n t z e 531
Obione pedunculata Moq. 229
— verrucifera Moq. 229
Ocimum L. 558, 583
— basilicum L. 583
— canum S i m s. 583
Odontites Pers. 589, 608
— glutinosa (M. B.) Benth. 608
— lutea Rchb. 608
— rubra G i 1 i b. 609
— salina Kotov 608
— serotina (L a m.) Dum. 609
— verna (Bell.) Dum. 609
Oenanthe L. 487, 503
— aquatica (L.) P о i r. 503
— banatica H e u f f. 504
— media Griseb. 504
— Phellandrium Lam. 503
— pimpinelloides L. 504
— radiata S a c a 1 о 504
— silaifolia M. B. 504
Oenothera L. 480, 484
— biennis L. 484
Ofaiston Raf. 222, 236
— monandrium (Pali.) Moq. 236
Olea L. 525, 527
— europaea L. 527
— sativa Hoffm. 527
OLEACEAE 17, 19, 525
Omphalodes Moench 539, 555
— linifolia (L.) Moench 556
— scorpioides (Haenke) Schrank 555
— verna Moench 555
Onagra biennis S c о p. 484
ONAGRACEAE 14, 480
Onobrychis L. 391, 418
— arenaria ( K i t.) Ser. 419
— gracilis Bess. 419
853


— jailae N. T s c h e r n. 419
— longiaculeata P a c z. 419
— miniata Stev. 419
— Pallasii M. B. 418
— petraea (M. B.) Fisch. 418
— radiata auct., non M. B. 418
— tanaitica S p r. 419
— transcaucasica Grossh. 419
var. taurica N. T s c h e r n. 419
— viciifolia S c о p. 418
— Vassilczenkoi- Grossh. 418
Ononis L. 392, 397
— arvensis L. 397
— columnae Ali. 397
— hircina Jacq. 397
— intermedia C. A. Me y. 397
— leiosperma Boiss. 398
— procurrens W a l 1 r. 398
— pusilla L. 397
— spinosa L. 398
— spinosa subsp. leiosperma S i г j a e v 398
Onopordon L. 654, 703
— acanthium L. 703
— tauricum Willd. 703
Onosma L. 539, 542
— arenarium M. Pop., non W. K. 543
— borysthenicum Klok. 543
— calycinum M. Pop., non W. K. 542
— echiotdes L. p. p. 542
— graniticola Klok. 543
— Lypskyi Klok. 542
— macrochaetum Klok. et Dobrocz.
542
— polychromum Klok. 542
— pol у phy Ilum L e d e b. 542
— pseudotinctorium Klok. 542
— rigidum L e d e b. 543
— simplicissimum L. p. p. 542
— stellulatum L e d e b. 543
W. К- B. rigidum Schmalh. 543
— subtinctorium Klok. 542
— tanaiticum Klok. 542
— tauricum Pali. 543
— tinctorium M. B. 542
— Visiani C 1 e m. 542
OPHIOGLOSSACEAE 5, 24
OPHIOGLOSSALES 24
Ophioglossum L. 24
— vulgatum L. 25
Ophrys (L.) Swartz 177, 186
— apifera Huds. 186
— muscifera Huds. 186
— oestrifera M. B. 186
— paludosa L. 178
— taurica (A g g.) Nevski. 186
ORCHIDACEAE 8, 11, 176
Orchis L. 177, 183
— cassidea M. B. 184
— Comperiana Stev. 183
— cordigera F r. 185
— coriophora L. 184
— fistulosa Moench 185
— Fuschii D г u d e 185
— iberica M. B. 184
— incarnata Fries 185
— latifolia L. 185
— latifolia Ledeb., non L. 185
<— maculata L. 185
— mascula L. 184
— militaris L. 183
— morio L. 183
— nervulosa S а к a 1 о 184
— pallens L. 184
— palustris Jacq. 184
— picta L о i s. 183
— pinetorum В о i s s. et K y. 181
— provincialis В a 1 b. 184
— punctulata Stev. 183
— purpurea Huds. 183
— pyramidalis L. 186
— romana S e b. et M a u r. 185
— sambucina L. 185
— satyrioides Stev. 182
— simia L a m. 183
— speciosa Host. 184
— Traunsteineri S a u t. 185
— Iridentata S c о p. 184
— ustulata L. 183
— Wanjkovii W u И 184
Oreochloa L i n k 59, 82
— disticha ( P e г s.) L i n k 82
Origanum L. 559, 577
— dilatatum K 1 о k. 577
— puberulum (Beck.) Klok. 577
— vulgare L. 577
var. prismaticum Gaud. 577
— vulgare чат. tauricum Boiss. 577
Oriaya Hoffm. 488, 495
— grandiflora (L.) Hoffm. 495
— platycarpus (L.) Koch 495
Ornithogalum (Tour n.) L. 150, 164
— amphibolum Z a h a r i a d i 165
— Boucheanum (K u n t h) A s c h e г s. 164
— fimbriatum Willd. 164
— Fischerianum Krasch. 164
— flavescens L a m. 164
— Gussonii Ten. 165
— oreoides Z a h a r i a di 165
— pyrenaicum L. 164
— refractum K i t. 165
— tenuifolium G u s s. 165
— umbellatum L. 165
— Woronowii Krasch. 164
Ornithopus L. 391, 416
— perpusillus L. 417
— sativus В г о t. 416
— scorpiodes L. 417
OROBANCHACEAE 8, 614
Orobanche L. 614, 615
— aegyptiaca P e г s. 615
— alba Steph. 617
— alsatica K i r s c h 1. 618
— alsatica K i г s c h 1. var. libanotidis Beck.
618
— arenaria Borkh. 616
— brassicae Novopokr. 615
— caesia R e i c h b. 616
— caryophyllacea Smith. 618
— cernua L о e f 1. 617
— cervariae S u a r d. 618
— coerulea Vili. 616
— coerulescens Steph. 616
— crenata F о r s k. 618
— cumana W a 1 1 r. 617
— elatior Sutton 618
— epithymum DC. 617
— flava Mart. 618
— gracilis Smith. 617
— hederae D u b y 619
— lanuginosa Beck. 616
— libanotidis Rupr. 618
— longi flora P e r s. 615
— lutea В a u m g. 617
— major L. 618
854


— minor S о w e r b у et Sm 619
— Mutelii F. Schulz 615
— папа Noe 615
— oxyloba (Rent.) G. Bee k. 615
— pallidiflora W i m m. et Grab. 617
— picridis F. Schulz 617
— purpurea Jacq. 616
— ramosa L. 615
— reticulata W a 1 1 r 617
— rubens W a 1 1 г. 617
— sarmatica Kotov. 617
— teucrii Ho I a n d. 618
— versicolor F. Schulz 618
— vulgaris Роіг. 618
Orobus aureus Stev. 425
— hirsutus L. 425
— laevigatus W. K- 425
— laxiflorus D u f. 425
— niger L. 426
— pannonicus Kramer 425
— sessilifolius S i b t h. et S m. 425
— subalpinus Herb. 425
— trcinsilvanicus S p r e n g. 425
— venetus Mill. 426
— vernus L. 426
Orthantha (Benth.) Kern. 589, 608
— lutea (L.) Kern. 608
Oryza L. 57, 66
— sativa L. 66
Oryzopsis ho la formis (M. B.) H a c k. 70
— virescens (Тгіп.) Beck. 70
Ostericum Hoffm. 490, 505
— palustre Bess. 506
Otites Adans. 242, 255
— borysthenica Klok. 256
— densiflora (D’U r v.) G г о s s h. 256 *
— Helmannii (Clauss) W i s s j u 1. non
Klok. 256
— graniticola Klok. 256
— media (Lit w.) Klok. 256
— parviflora G r о s s h. 256
— wolgensis (Willd.) G г о s s h. 256
OXALIDACEAE 13, 432
Oxalis L. 432
— acetosell a L. 432
— corniculata L. 433
— stricta L. 433
Oxybaphus nyctagineus Sweet 239
Oxycoccus Adans. 12, 517
— microcarpa T u г c z. 518
— palustris Pers. 517
— quadripetalus G і 1 і b. 517
Oxyria Hi 11.211,214
— digyna (L.) Hill. 214
Oxytropis D C. 392, 415
— campestris (L.) DC. 416
— carpatica U e c h t r. 416
— montana var. carpatica Hacesstrk. 416
— Pallasii Pers. 416
— pilosa D C. 416
— sericea (L a m.) S і m о n k. 416
Padus Mill. 345, 389
— laurocerasus Mill. 390
— lusitanica Mill. 390
— racemosa (L a m.) G і 1 і b. 390
— serotina (Ehrh.) A g. 389
— virginiaca (L.) Roem. 390
Paeonia L. 267
— albiflora Pall. 267 .
— arborea D о n n. 267
— litophila Kotov 267
— mutan Sims. 267
— officinalis L. 268
— tenuifolia L. 267
— triternata Pall. 267
Palimbia Bess. 487, 506
— rediviva (Pall.) T h e 1 1. 506
Paliurus Mill. 455
— aculeatus Lam. 456
— spina christi Mill. 456
Pal lenis Cass. 657, 669
— spinosa (L.) Cass. 669
PALMAE 17, 140
PANDALES 45
Panicum L. 56, 65
— capillare L. 65 '
— miliaceum L. 65
Klok. 293 e v. 293
Papaver L. 291, 292
— alb if lorum P a c z. 293
— argemone L. 292
— dubium L. 293
var. albiflorum Boiss. 293
— hybridum L. 292
— 1 aevigatum M. B. 293
— laevigatum Popov 293
— maeoticum
— nothum S t
— orientale L. 292
— psammophilum В о r d z. 293
— rhoeas L. 292
— somniferum L. 292
— strigosum Schur 293
— tumidulum Klok. 293
PAPAVERACEAE 11, 12, 14, 291
Parapholis H u b b. 57, 103
— incurva (L.) H u b b. 103
PARIETALES 464
Parietaria L. 207, 208
— Chersonensis (L a n g. et S z о v.) D о r f 1.
208
— diffusa M. et K. 208
— erecta Mert. et Koch 208
— lusitanica var. Chersonensis L a n g. et
— officinalis L. 208
Szov. 208
341
241, 251 Bess. 251 343
— ramiflora Moench 208
Paris (R u p r.) L. 11, 149, 169
— quadrifolia L. 169
Parnassia L. 13, 337,
— palustris L. 341
Paronychia Adans.
— cephalotes (M. B.)
Parrotia C. A. M e y.
— persica (D C.) C. A. M e y. 343
Parthenium L. 656, 669
— argentatum A. Gray 670
Parthen осі ssus Planch. 457, 458
— quinquefolia (L.) Planch. 458
— tricuspidata (S i e b. et Z u c e.) P 1 a n c h.
458
Passerina annua W i c k s t r. 476
Paspalum L. 57, 63
— digitaria P о i г. 63
Pastinaca L. 490, 510
— graveolens M. B. 510
— opaca Willd. 510
— pubescens C a 1 e s t. 510
— sativa L. 510
— silvestris G a r s a u 1 t. 510
— umbrosa Stev. 510
Paulownia S i e b. et Z u c c. 588, 596
— tomentosa (Thunb.) S t e u d. 596
Pavia lutea Роіг. 454
— rubra P о i r. 454
855


PEDALIACEAE 15, 614
Pedicularis L. 589, 611
— carpatica P о c r. 613
— comosa Schmalh., non L. 611
var. Sibthorpii Boiss. 612
— dasystachys Schrenk. 612
— exaltata Bess. 613
— Hacquettii G г a f. 613
— Hacquettii subsp. exaltata К 1 a s t e r 613
— Kauffmannii P i n z g. 611
— laeta Stev. 612
— Oederi Va h 1. 612
— palustris L. 612
— Sibthorpii Boiss. 612
— silvatica L. 612
— sceptrum-carolinum L. 612
— transsilvanica Schur 613
— versicolor Wahlenbg. 612
— verticillata L. 612
Peganum L. 437
— harmala L. 437
Pelargonium L’ H e r i t i 427, 432
— roseum Willd. 432
— zonale (L.) A i t о n. 432
Pennisetum Rich. 56, 66
— glaucum (L.) R. B r. 66
Peplis L. 477, 478
— alternifolia M. B. 478
— portula L. 478
Perilla L. 557, 583
— nankinensis (Lour.) D e c n e 583
— ocymoides L. 583
Periploca L. 532
— graeca L. 532
Persica Mill. 345, 387
— vulgaris Mill. 387
Petasites Mill. 655, 687
— albus (L.) Gaertn. 688
— hybridus (L.) Gaertn. 687
— officinalis Moench 687
— spurius ( R e t z.) Reichenb. 687
— tomentosum D C. 687
Petroselinum Hoffm. 489, 490, 499
— crispum (Mill.) N y m. 499
— sativum Hoffm. 499
Petrosimonia Bge. 221, 222, 237
— brachiata (Pali.) Bge. 237
— crassifolia Bge. 237
— oppositifolia (Pall.) Lit w. 237
— triandra (Pall.) S i m о n k. 237
— volvox Bunge. 237
Petunia J u s s. 584, 588
— hybrida Hort. 588
— nyctaginiflora J u s s. 588
— violacea Lindi. 588
Peucedanum L. 490, 508
— alsaticum auct., non L. 509
— arenarium auct., non W. K. 508
— borysthenicum Klok. 508
— cervaria (L.) C u s s. 509
— chabraei Ledeb 508
— Euphimiae Kotov 509
— latifolium auct., non DC. 509
— Lubimenkoanum Kotov 509
— macrophyllum Schischk. 509
— oreoselinum (L.) Moench 509
— palustre L. 509
— podolicum (Bess.) E i c h e n w. 508
— ruthenicum M. B. 508
— ruthenicum var. tauricum D C. 508
— Schottii Bess. 509
— tauricum M. B. 508
Phacelia J u s s. 538
— tanacetifolia Benth. 538
Phaeopappus Boiss. 654, 706
— trinervius (Steph.) Boiss. 706
Phalacrachena I 1 j i n 654, 707
— inuloides (Fisch.) I 1 j i n 707
Phalaris L. 57, 66
— canariensis L. 66
— minor L. 67
Pharbitis purpurea (L.) Voigt. 534
Phaseolus L. 392, 426
— aureus R о x b. 426
— coccineus L. 426
— multiflorus W i 1 1 d. 426
— vulgaris L. 426
Phegopteris Fee 26, 27
— dryopteris F e e 28
— polypodioides Fee 27
— Robertiana A . B r. 28
Pheliphaea D e s f. 614
— arenaria W a 1 p e г s 616
— coccinea (M. В.) P о i r. 614
— coccinea f. aurantiaca G. B e c k. 614
— Helenae Popl. 614
— Mutelii Reuter 615
— oxyloba Reuter 615
— ramosa C. M. M e y. 615
var. nana Boiss. 615
Phellodendron Rupr. 438, 440
— amurense Rupr. 440
Philadelphus L. 18, 337, 341
— coronarius L. 341
— inodorus L. 341
— latifolius S c h r a d. 341
— Lemoinei L e m. 341
— microphyllus Gray 341
— microphyllus Gray x Ph. coronarius
— pubescens L о i s s. 341
Phillyrea L. 525, 527
— latifolia L. 527
Phleum L. 58, 70
— alpinum L. 71
— arenarium L. 70
— Boehmeri W i b. 71
— Michelii Al 1. 71
— montanum C. Koch 71
— nodosum L. 71
— paniculatum Huds. 71
— phleoides (L.) Karsten. 71
— pratense L. 71
— tenue S c h r a d. 71
Phlomis L. 559, 566
— fruticosa L. 566
— glandulifera Klok. 568
— hybrida Z e 1 e n. 567
— hypanica Shost. 567
— jailicola Klok. 568
— maeotica Shost. 567
— Piskunovii Klok. 568
— pungens Willd. 566
— scythica Klok. et Shost. 567
— stepposa Klok 568
— taurica Hart w. 566
— tuberosa L. 568
Phlox L. 537
— Drummond i i Hook. 537
— panniculata L. 538
Pholiurus T r i n. 61, 102
— incurvus (L.) Schinz et Thell. 103
— pannonicus (Host) T r i n. 103
Phragmites T r i n. 59, 82
856


— communis Trin. 82
Phyllitis L u d w. 25, 30
— scolopendrium (L.) N e w m. 30
Physalis L. 583, 585
•— aequata Jacq. 586
— alkekengi L. 585
— Franchetii Mast. 585
— ixocarpa В r о t. 586
— peruviana L. 586
— pubescens L. 585
Physocarpus Maxim. 345, 346
— opulifolia (L.) Maxim. 346
Physocaulis (DC.) T a u s c h 488, 492
— nodosus (L.) T a u s c h 492
Physospermum C u s s. 489, 496
— aquilegifolium auct. fl. ross. 496
— Danaa (M. B.) S c h i s c h k. 496
Phyteuma L. 648, 652
— canescens W. K. 653
— orbiculare L. 652
— spicatum L. 652
— tetramerum Schur 652
— Vagneri K e r n. 652
Phytolacca (Tour n.) L. 240
— americana L. 240
— decandra L. 240
PHYTOLACCACEAE 11, 240
Picea D i e t r. 35, 36
— abies (L.) Karsten 37
— alba Link 37
— canadensis (L.) B r i 11. 37
— Engelmani Engelm. 36
— excelsa Link 37
— glauca V о s s. 37
— montana Schur 37
— morinda Link 37
— omorica P u г k 36
— orientalis (L.) Link 37
— pungens Engelm. 36
f. argentea Beissn. 36
coerulea B e i s s n. 36
Picnomon Adans. 654, 700
— acarna (L.) C a s s. 700
Picris L. 658, 721
— echioides L. 721
— hieracioides L. 721
— pauciflora W i 1 1 d. 721
Pimpinella L. 488, 489. 500
— Danaa M. B. 496
— dissecta R e t z. 500
— lithophila S c h i s c h k. 500
— major (L.) Huds. 500
— magna L. 500
— saxifraga L. 500
— saxifraga var. dissecti folia Koch 500
— taurica ( Ledeb.) S t e u d. 500
— titanophila Woron. 500
— tragium auct., non Vili. 500
PINACEAE 6, 34
Pinguicula L. 15, 619
— alpina L. 619
— bicolor Woloszczak 619
— vulgaris L. 619
Pinus L. 35, 38
— austriaca H й s s. 39
— Banksiana Lamb. 40
— cembra L. 38
— Coulteri Don. 39
— cretacea К a 1 e n i c z. 40
— excelsa Wall. 38
— Fominii К о n d r. 40
— halepensis Mill. 39
— hamata S о s n. 40
— insignis Dougl. 39
— laricio P о i r. var. Pallasiana A n t. 39
— Lindley ana Loud. 38
— maritima P о i r. 39
— montana Mill, subsp. mughus W i 1 1 k.
40
— Montezumae Lamb. 38
— mughus S c о p. 40
— nigra А г n. var. austriaca A s c h. et G r.
39
Pallasiana A s c h. et G r. 39
— Pallasiana L a m b. 39
— pinaster Sol. 39
— pinea L. 39
— pithy usa Stev, var. Stankeviczi Suk.
39
— radiata Don. 39
— rostellata К о n d r. 40
— Russeliana Lindi. 38
— Sabiniana Dougl. 39
— silvestris L. 40
var. balisperma L i t w. 40
leucosperma Litw. 40
melanosperma L i t w. 40
phaeosperma Litw. 40
— silvestris L. var. hamata Stev. 40
— Stankeviczi (Suk.) Fomin 39
— strobus L. 39
Piptatherum P. B. 57, 69
— holciforme (M. B.) R о e m. et Schult.
70
— virescens (Trin.) Bois s. 70
Pistacia L. 450
— mutica F. et M. 450
— vera L. 450
Pisum L. 392, 426
— arvense L. 426
— elatius M. B. 426
— sativum L. 426
PLANTAGINACEAE 15, 620
PLANTAGINALES 620
Plantago L. 620
— arenaria W a 1 d. et K i t. 621
— aristata M i c h t. 621
— asiatica auct., non L. 621
— atrata Hoppe 622
— borysthenica (R о g.) W i s s j u L 621
— Cornuti G о и a n. 621
— coronopus L. 621
— glabriflora S а к a 1 о 623
— indica L. 621
— lanceolata L. 623
— lanceolata c. lanuginosa Schmalh. 623
— lanuginosa Bastard. 623
— latifolia Wissjul. 621
— major L. 621
— major L. p. borysthenica R о g. 621
— maritima L. 622
— maxima J u s s. 621
— media L. 622
— media L. var. Urvilleana R a p i n 622
— salsa Pali. 622
— Schwarzenbergiana Schur 621
— stepposa К u p r. 622
— tenuiflora W. K. 622
PLATANACEAE 17, 344
Platanthera Rich. 176. 182
— bifolia Rich. 182
— chlorantha C u s t. 182
Platanus L. 344
— acerifolia Willd. 344
857


— digitifolia P а 1 i b. 344
— occidentalis L. 344
— orientalis L. 344
X P. occidentalis L. 344
Pleurospermum Hoffm. 488, 496
— austriacum (L.) Hoffm. 496
PLUMBAGINACEAE 15, 522 PLUMBAGINALES 522 Poa L. 60, 89
— alpina L. 92
— angustifolia L. 91
— annua L. 91
— Balfourii P а г n. 90
— bulbosa L. 90
— Chaixii Vill. 89
— compressa L. 90
— erythropoda Klok. 90
— fagetorum P. S m i r n. 90
— granitica В г.-В 1. 91
— hybrida G a u d. 90
— hypanica Prokud. 90
— Janczewskii Zapal. 90
— laxa H a e n k e 91
— longifolia T г i n. 90
— media Schur 91
— nemoralis L. 90
— pa^stris L. 91
— pinetorum K 1 о k. 91
— podolica В 1 о c k i 90
— polonica В 1 о c k i 90
— pratensis L. 91
— Rehmanni A s h. et G r. 90
— remota Fors. 89
— silvicola G u s s. 91
— stepposa (К г y 1.) R о s h e v. 90
— sterilis M. B. 90
— supina S c h г a d. 91
— trivialis L. 91
— versicolor Bess. 90
— violacea Bell. 92
— volhynensis Klok. 91
Podospermum molle F i s c h. et M e y. 723 POLEMONIACEAE 16, 537 Polemonium L. 537
— coeruleum L. 537
Polycnemum L. 221, 222
— arvense L. p. p. 222
— Heuffelii' L a n g. 223
— majus A. B r. 222
— — var. mediterraneum Bess. 222
— minus K i 11. 222
— — var. longifolium Beck. 222
pumilum M о q. 222
— verrucosum L a n g. 222
Polygala L. 441
— amara subsp. amarella C h о d a t 441
subvar. brachyptera C h о d a t 441
— amarella Crantz 441
— anatolica Boiss. et H a 1 d r. 442
— andrachnoides W о 1 1 d. 441
— austriaca Nevski, non Crantz 441
— comosa Schkuhr. 442
— comosa subsp. podolica Schmalh. 442
— cretacea Kotov 442
— decipiens Bess. 441
— hybrida auct., non D C. 442
D C. p. p. 442
— major Jacq. 442
— major Jacq. var. dobrutschica C h о d.
442
auct. non Jacq. 442
— moldavica Kotov 442
— oxyptera Reichb. 442
— podolica D C. 442
— senega L. 441 '
— sibirica L. 441
— subamara Fritsch. 442
— vulgaris L. 442
var. oxyptera (Reichb.) К о t ov 442
— Wolfgangiana Bess. 442
POLYGALACEAE 14, 441
POLYGONACEAE 8, 9, 11, 441
Polygoriatum (Tourn.) Adans. 149, 168.
— latifolium (Jacq.) D e s f. 169
— multiflorum (L.) A 1 1. 168
— officinale (L.) Ali. 169
— polyanthemum (M. B.) D i e t r. 169
— verticillatum (L.) All. 168
Polygonum L. 211, 215
— acetosellum Klok. 219
— alpinum A 1 1. 216
— amphibium L. 216
var. natans L e y s s. 216
terrestre L e y s s. 216
— Andrzejowskianum K 1 о k. 217
— arenarium W. K. 220
— arenarium W. K. p. p. 220
— aviculare L. 219
— aviculare var. neglectum A s c h. et G r.
219
— bistorta L. 216
— Bordzilowskii Klok. 220
— convolvulus L. 215
— coriarium Grig. 216
— cuspidatum S i e b. et Z u c c. 216
— dumetorum L. 215
— fagopyrum L. 220
— heterophyllum L i n d m. 219
— hydropiper L. 218
— hypanicum Klok. 217
— incanum Schmidt 217
— Janatae Klok. 220
— Kitaibelianum S a d 1. 220
— Kotovii Klok. 220
— lapathifolium L. var. zbruczense Zapal.
217
— linicola S u t u 1 о v 217
— maritimum L. 219
— minus Huds. 218
— mite Schrank. 218
— neglectum Bess. 219
— nodosum P e г s. 218
— orientale L. 216
— paniculatum Andrz. 218
— paniculatum var. incanum Andrz. 217
— patulum M. B. 220
— persicaria L. 217
— propinquum Led. 219
— pseudoarenarium Klok. 220
— Roberti L о i s. 219
— sachalinense F. S c h m. 216
— scabrum Moench 217
— scythicum К I о k. 219
— spectabile Lehm. 220
— tataricum L. 220
— viviparum L. 216
— zaporoviense Klok. 217
POLYPODIACEAE 5, 25
Polypodium L. 26, 32
— serratum (Willd.) F u t d 33
— vulgare L. 32
— vulgare f. serratum W i 1 1 d. 33
858


Polypogon D e s f. 58, 73
— semiverticillatus(Forsk.) Hylander
73
Polystichum R о t h 26, 29
— angulare ( P r e s 1.) F о m. 29
— Braunii Fee 29
— lobatum P г e s 1. 29
— lonchitis R о t h 29
Poncirus Raf. 439, 440
— trifoliata (L.) Raf. 440
Populus L. 186, 193
— alba L. 193
— alba L. x P. tremula L. 193
— balsamifera L. 195
— berolinensis Dippel. 195
— Bolleana La u c h e 193
— canadensis At о e n c h 194
— candicans A i t. 195
— canescens S m. 193
— deltoides Marsh. 194
— hybrida M. B. 193
— laurifolia Ledeb. 195
— laurifolia Ledeb. x P. nigra L. 195
— nigra L. 194
— nigra var. pyramidalis S p a c h. 194
— pyramidalis R о z. 194
— suaveolens Fisch. 195
— tremula L. 194
Portulaca L. 240
— grandiflora Moench 240
— oleracea L. 240
PORTULACACEAE 12, 13, 240
Potamogeton L. 47
— acutifolius Link 48
— alpinus В a 1 1. 49
— Berchtoldii F i e b. 48
— compressus F r. 48
— crispus L. 48
— Friesii Rupr. 48
— heterophyllus Schreb. 49
— interruptus K i t. 48
— lucens L. 49
— mucronatus auct., non Schrad. 48
— natans L. 48
— nodosum Роіг. 49
— obtusifolius M e г t. et Koch 48
— panormitanus Riv.-B e г n. 48
— pectinatus L. 48
— perfoliatus L. 49
— praelongus W u 1 f. 49
— pusillus L. 48
— pusillus auct., non L. 48
— rufescens Schrad. 49
— rutilus W о 1 f g. 48
— trichoides C h a m. et S c h 1 e c h t. 48
— zosterifolius S c h u m. 48
POTAMOGETONACEAE 7, 8, 47
Potentilla L. 346, 368
— alba L. 368
— alpestris H a 1 1. f. 369
— angustifolia D C. 372
— anserina L. 368
— arenaria В о г k h. 369
— argentea L. 370
— argentea var. impolita T r a t t. 370
— astracanica J a c q. 371
— aurea L. 369
— Bornmiileri В о r b. 371
— breviscapa Vest 368
— Callieri (T h. W.) J u z. 371
— canescens Bess. 370
— Crantzii Beck 369
— crassa Tausch 372
— depressa Willd. 369
— erecta (L.) H a m p e 369
— geoides M. B. 368
— Goldbachii Rupr. 372
— heptaphylla L. 369
— hirta L. 371
— hirta L. var. angustifolia Ser. 372
laeta F о c k e 372
pedata Koch 372
— humifusa W i 1 1 d. ex S c h 1 e c h t. 369
— impolita W a h 1 e n b. 370
— intermedia L. 371
— jailae J u z. 368
— laeta Rchb. 372
— leucopolitana P. J. M ii 1 1. 370
— leucotricha В о r b. 372
— micrantha R a m. subsp. breviscapa H e g i
368
— mollicrinis (В о г b.) S t a n k. 371
— norvegica L. 370
— obscura Willd. 372
— opaca L. p. p. 369
— opaciformis Th. Wolf. 369
— orientalis Juz. 368
— patula Fuss. 369
— pedata Willd. 372
— pilosa Willd. 371
— pindicola H a u s s k n. 370
— recta var. crassa A s c h. et G г a e b n. 372
leucotricha В о r b. 372
obscura Koch. 372
pilosa L e h m. 371
sulphurea L a m. et D C. 372
— reptans L. 369
— ruthenica Willd. 370
— Schurii F u s s. et Z i m m. 369
— semilaciniosa В о r b. 371
— silvestris Neck. 369
— sulphurea Lam. 372
— supina L. 370
— taurica auct. 371
— taurica W i 1 1 d. p. p. 371
var. bornmiileri Th. W. 371
Callieri T h. W. 371
mollicrinis В о r b. 371
— thuringiaca subsp. Goldbachii T h. W о 1 f.
372
— thyrsiflora H ii 1 s e n 370
— tormentilia Neck. 369
— umbrosa Stev. 372
Poterium L. 346, 380
— polygamum W. K. 380
— sanguisorba L. 380
Pratensina A s c h. 742
Prenanthes V a i 1 1. 658, 730
— hispida M. B. 730
— purpurea L. 730
Primula L. 518
— acaulis J a c q. 519
— carpatica Popov., non Fuss. 519
— elatior D о m i n 519
— elatior (L.) Hili. 520
— farinosa L. 519
— Halleri J. F. Gm e 1. 519
— macrocalyx B u n g e 519
X P. vulgaris Huds. 519
— minima L. 518
— officinalis (L.) H i 1 1. 519
var. macrocalyx (Bunge) C. К о c h 519
— poloniensis (D о m i n) Fed. 519
859


— Sibthorpii H о f f m g g. 519
— veris L. 519
— veris subsp. macrocalyx (Bunge) Ludi
519
var. elatior L. 520
— vulgaris Huds. 519
X P- veris L. 519
— vulgaris Huds. subsp. Sibthorpii S m. et F о r r. 519
PRIMULACEAE 7, 11, 15, 16, 518
PRIMULALES 518
PRINCIPES 140
Proboscidea Moench 614
— louisiana (M i 1 1.) W о о t. et Standi.
614
Prunella L. 558, 565
— grandiflora (L.) Jacq. 566
— laciniata L. 566
— vulgaris L. 566
— vulgaris var. grandiflora L. 566
Prunuc L. 345, 387
— avium L. 388
— cerasus L. 388
— chamaecerasus Jacq. 389
— communis B e n t h. et Hook. 387
— divaricata L e d e b. 387
— domestica L. 387
— fruticosa Pali. 389
— insititia L. 388
— lusitanica L. 390
— mahaleb L. 389
— moldavica Kotov 388
— nana Stokes 387
— persica B e n t h. et Hook. 387
— racemosa L a m. 390
— serotina Ehrh. 389
— spinosa L. 388
— spinosa L. p. p. 388
var. dasyphylla Schur 388
— stepposa Kotov 388
— virginiaca L. 390
Psephellus C a s s. 654, 707
— declinatus (M. В.) C. Koch 707
— leucophyllus Boiss. 707
Pseudotsuga C a r r. 35, 36
— Douglassii (Lindi.) C a r r. 36
— taxifolia (P о i г.) В r i t t. 36
Psilonema C. A. M. 299, 317
— calycinum (L.) C. A. M. 317
Psilurus T r i n. 57, 99
— aristatus (L.) D u v.-J о u v e 99
Psoralea L. 393, 409
— bituminosa L. 409
Ptarmica cartilaginea (L e d e b.) Boiss. 678
— vulgaris DC. 678
Ptelea L. 19, 439, 440
— trifoliata L. 440
Pteridium G 1 e d. 25, 32
— aquilinum K u h n. 32
— aquilinum subsp. brevipes T a u s c h 32
— tauricum (Presl.) V. Krecz. 32
PTERIDOPHYTA 5, 20
Pterocarya K u n t h. 195
— fraxinifolia (L a m.) S p a c h. 195
— pterocarya (M i c h.) K u n t h. 195
Pterocephalus V a i 1 1. 641
— plumosus (L.) C о u 1 t. 643
PTEROPSIDA 24
Pterotheca orientalis auct. 725
Puccinellia Pari. 60, 93
— Bilykiana Klok. 94
— brachylepis Klok. 93
— distans (L.) Pari. 93
— Fomini В i 1 у k 94
— gigantea G г о s s h. 93
— pseudoconvoluta Klok. 93
— syvaschica Bilyk 93
— tenuissima Litw. 94
Pueraria L. 391, 427
— hirsuta (T h u n b.) C. K. S c h n e i g. 427
Pulicaria Gaertn. 657, 668
— dysenterica (L.) Gaertn. 669
— prostrata (G i 1 i b.) A s c h e r s. 669
— uliginosa Stev. 669
Pulmonaria L. 539, 548
— angustifolia L. 549
— azurea Bess. 549
— Filarszkyana J a v о г к a 549
— mollis Bess. 548
— mollissima K e r n. 548
— obscura Dumort. 549
— officinalis L. 549
— officinalis subsp. obscura Д1 u r b. 549
— rubra S c h о t t 549
— transsilvanica Schur 549
Pulsatilla Adans 266, 277
— alba R c h b. 277
— alpina Schrank p. p. 277
— grandis Wenderoth. 278
— Halleri All. 278
— latifolia Rupr. 278
var. Wolfgangiana 278
— nigricans Storck. 277
— patens Mill. p. p. 278
— taurica Juz. 278
— ucrainica (U g r i n s k y) Wissjul. 278
— vulgaris Bess. 278
— Wolf gang tana Bess. 278
Punica L. 479
— granatus L. 480
PUNICACEAE 18, 479
Pycreus P. B. 113, 114
— flavescens (L.) P. B. 114
Pyracantha Roem. 345, 355
— coccinea Roem. 355
Pyrethrum Z i n n. 655, 656, 681
— achilleifolium ssp. Wisockianum P a c z.
684
— alpinum (L.) Schrenk 682
— balsamita (L.) Willd. 681
— cinerariifolium T r e v. 682
— Clusii Fisch, ex Reichenb. 683
— corymbosum (L.) Willd. 683
— frutescens (L.) Willd. 680
— macrophyllum Willd. 682
— majus (Desf.) T z v e 1. 682
— millefoliatum Willd. 684
— odessanum Klok. 684
— Paczoskii Zefir. 683
— parthenifolium W i 1 Id. 682
— parthenium (L.) Sm. 682
— rotundifolium VJ. K- ex M. P о p. 680
— subcorymbosum Schur 683
— tanacetum D C. 682
— uliginosum W, K. 680
— Zawadskii (Herb.) Nym. 684
Pyrola L. 512, 513
— chlorantha Swartz 514
— media Swartz 513
— minor L. 513
— rotundifolia L. 514
— secunda L. 512
— umbellata L. 513
— uniflora L. 513
860


— virescens S c h w e i g g. 514
PYROLACEAE 12, 13, 15, 512
Pyrus L. 345, 351
— baccata L. 351
— communis L. 351
— elaeagrifolia Pali. 351
— malus L. 352
— — silvestris L. 352
— prunifolia Willd. 352
— salicifolia Pali. 351
— scandica Aschers. 354
— sinensis Lindi. 351
— ussuriensis Maxim. 351
Quercus L. 200
— borealis Michx. 201
— cerris L. 201
— coccinea Moench 201
— ilex L. 201
— lanuginosa T h u i 1 1. 201
— macranthera F i s c h. et M e y 201
— macrocarpa Michx. 201
— palustris Moench 201
— pedunculata E h r h. 202
— petraea L i e b 1. 202
— pubescens W i l 1 d. 201
— robur L. 202
var. praecos C z e r n. 202
puberula Beck. 201, 202
tardiflora C z e r n. 202
— sessiliflora S a 1 i s b. 202
— suber L. 201
Queria L о e f 1. 241, 246
— hispanica L. 246
Radiola R о t h. 433
— linoides R о t h 433
Ramischia О p i z 512
— secunda (L.) G а г c k e 512
RANALES 265
RANUNCULACEAE 7, 8, 11, 12, 13, 16, 266
Ranunculus L. 267, 281
— aconitifolius L. 283
var. platanifolius (L.) P a c z. 283
— acer L. 285
— anemonifolius D C. 284
— arvensis L. 283
— auricomus L. 286
— auricomus var. cassubicus L i n d e m. 286
— Breyninus Crantz 285
— brutius Tenore 286
— bulbosus L. 284
— carpaticus H u г b. 286
— cassubicus L. 286
var. serotinus (В 1 о c k i) W i s s j u 1.
287
— caucasicus M. B. 286
— chius D C. 284
— constantinopolitanus D * U r b. 284
— dissectus M. B. 286
— falcatus L. 280
— flammula L. 282
var. reptans F 1 e i s c h. 282
— Hornschuchii Hoppe 286
— illyricus L. 284
— Kladnii Schur 285
— lanuginosus L. 285
— lateriflorus D C. 282
— lingua L. 282
— muricatus L. 283
— neapolitanus Ten. 284
— nemorosus D C. 285
— ophioglossifolius Vill. 282
— oreophilus M. B. 286
— orthoceras B e n t h. et Hook. 280
— oxyspermus M. B. 284
— pedatus W. K. 284
— platanifolius L. 283
— polyanthemus L. 285
var. latifolius Rupr. 285
— polyphyllus K i t. 282
— polyrhizus Steph. 286
— pseudobulbosus Schur 284
— pseudovillarsii Schur 286
— repens L. 285
— reptans L. 282
— sardous Crantz p.p. 284
— sceleratus L. 283
— scythicus Klok. 284
— serotinus P a c z. 287
— Stevenii Andrz. 285
— tatrae Borb. 282
— trachycarpus Fisch, et Mey. 283
— Villarsii Led. 286
— Zapalowiczii P a c z. 286
Raphanistrum odessanum Andrz. 323
Raphanus L. 297, 300, 322
— candidus Worosch i 1 оw 323
— maritimus Smith 323
— odessanum Spreng. 323
— raphanistrum L. 323
— sativus L. 323
subsp. niger P e r s. 323
radicula P e r s. 323
Rapistrum Crantz 298, 323
— perenne (L.) Ali. 323
— rugosum All. 323
Razoumowskia Hoffm. 208, 209
— oxycedri Schultz 209
Reseda L. 331
— alba L. 331
— inodora Rchb. 332
— lutea L. 332
— luteola L. 331
— odorata L. 332
RESEDACEAE 12, 331
Rhagadiolus Scop. 658,719
— edulis Gaertn. 720
— stellatus var. edulis D C. 720
RHAMNACEAE 19, 455
RHAMNALES 455
Rhamnus L. 455, 456
— alaternus L. 456
— cathartica L. 456
— frangula L. 456
— saxatilis auct., non Jacq. 456
— tinctoria W a 1 d. et K i t. 456
Rhaponticum Adans. 654, 705
— salinum (Spreng.) Les 705
— serratuloides (G e о r g i) Borb. 705
Rheum L. 211, 215
— palmatum L. 215
var. tanguticum M a x. 215
— raponticum L. 215
— tataricum L. 215
Rhinanthus L. 589, 610
— aestivalis (Zing.) Schischk. et Serg. 611
— alectorolophus (Scop.) Poli. 611
var. patulus C h a b. 611
— alpinus В a u m g. 610
— angustifolius C e 1 a k. 611
— angustifolius G m e 1. 610
— apterus (F г.) О s t e n f. 610
— cretaceus V a s s. 611
— hirsutus (Ali.) G m e 1. 611
— major L. 611
861


— major Ehrh. 611
var. aestivalis Zing. 611
vernalis Zing. 611
— major subsp. apterus S i e г n e c k. 610
— mediterraneus (Stern.) A d a m о v i c
611
— minor L. 610
— montanus S a u t. 611
var. cretaceus (Vas s.)
— nigricans M e i n s c h. 610
— patulus (Stern.) T h e 1 1.
К о t о v. 611
et S c h i n z.
611
V a s s. 610
— pectinatus (Behrend.)
— songaricus (Stern.) B. Fedtsch. 610
— stenophyllus (Schur.) B. Fedtsch. 610
— subulatus (Stern.) Soo
— vernalis (Zing.) Sch
610
s c h k. et
S e r g. 611
122
Rhodiola L. 333, 334
— rosea L. 334
Rhododendron L. 514, 515
— flavum G. D о n. 515
— Kotschyi S i m k. 515
— luteum Sweet 515
RHOEADALES 291
Rhus L. 450
— coriaria L. 451
— cotinus L. 450
— hirta S u d w. 450
— radicans L. 451
— toxicodendron L. p. p. 451
— typhina L. 450
Rhynchospora Vahl. 113,
— alba Vahl. 122
Ribes L. 337, 342
— alpinum L. 342
— aureum P u r s h 343
— carpaticum K i t. 342
— grossular ia L. 343
— nigrum L. 342
— odoratum Wendl. 343
— pubescens Hedl. 342
— sanguineum P a r s h. 343
— vulgare Lam. 342
Ricinus L. 443, 444
— communis L. 444
Rindera Pali. 539, 554
— tetraspis Pali. 555
— umbellata (W. K.) Bunge 555
Robinia L. 391, 409
— hispida L. 409
— neomexicana A. Gray 409
— pseudoacacia L. 409
— viscosa Vent 409
Rochelia R e i c h e n b. 539, 554
— disperma auct . non L. f. 554
— retorta (Pall.) Lipsky 554
— stellulata Schmalh. 554
Roegneria C. Koch 61, 103
— canina (L.) N_evski 104
— panormitana
— pauciflora (B e r t о 1.) Nevski 104
(Sch
XV е і п.)
Hyland.
104 ski 104
— trachycaulon
k) N e v 291
(L i n Roemeria Medie.
— hybrida (L.) D C. 291
Rorippa S c о p. 298, 300, 306
— amphibia (L.) Bess. 306
— anceps (W a 1 1 r.) G г о s s h.
— austriaca (Crant z) Bess. 306
— brachycarpa (C. A. M.) W о г о n о w 306
— hybrida Klok. 306
306
— islandica (Oeder) Borbas 306
— palustris (Leyss.) Bess. 306
— pyrenaica (L.) S p a c h. 307
— silvestris (L.) Bess. 307
Rosa L. 344, 380
— agrestis S a v i 381
— alba L. 386
— Andrzejowskii Stev. 383
— arvensis Huds. 380
— aspera Schleicher 381
— bifera Роіг. 386
— Bordzilovskii Chrshan. 382
— bugensis Chrshan. 385
— canina L. 382
— caryophyllacea Bess. 381
var. Lonaczewskii D. Lit w. 381
pseudocaryophyllacea (Blocki)
Chrshan. 3
— caucasica M. B. 381
— centifolia L. 386
— chinensis Jacq. 380
— chomutoviensis Chrshan. et La
381
s
— Ciesielskii Blocki 383
— cinnamomea L. 384
— corymbifera В о r k h. 383
— crenatula Chrshan. 386
— Czackiana Bess. 386
— damascena Mill. 386
— dumetorum Thuill. 383
— eglanteria L. 381
— elliptica Tausch 382
— floribunda Stev. ex Bess. 382
— foetida H e г r m. 386
var. glabrata Chrshan. 386
— glauca P о u г r 384
— glauca Dierbach
eb.
382
nec.
380
V i 1 1., u r r e t.
non
P о
— gorenkensis Bess. 384
— Grossheimii C h г s h a
— heteroacantha C h r s h
— Jundzilii Bess. 385
— kalmiussica C h r s h a
— Klukii Bess. 382  var. Antonovi Lona
— Lazarenkoi Chrshan.
Chrshan. 383
Bess. 385
Smith 382
Chrshan. 385
n. 385 a n. 385
n.
383
c z. 382
383
— Litvinovii
— livescens
— micrantha
— minimalis
— mukatschewiensis Chrshan. 381
— multiflora T u n b. 380
— nitidula Bess. 381
— parviuscula Chrshan. et Laseb. 385
— pendulina L. 384
— Pohrebniakii Chrshan. et L
а
— polyantha S i e b. et Z u c c. 380
— pomifera H e r r m. 383
— porrectidens Chrshan. et L
s e b.
384
s e b.
384
а
— prutensis Chrshan. 383
— psammophila Chrshan. 382
— rubiginosa L. 381
— rubiginosa L. var. carijophyllacea B e s s. ex
S e r i n g e 381
micrantha Lindi. 382
trachyphylla R a u 381
— rugosa T h u n b. 384
— Schmalhauseniana Chrshan. 382
— sepium T h u i 1 1. 381
— spinosissima L. 386
862


var. microcarpa (Bess.) Chrshan.
386
sbrutschensis Chrshan. 386
— subafceliana Chrshan. 383
— subpomifera Chrshan. 383
— subpygmaea Chrshan. 385
— Tauriae Chrshan. 385
— tomentosa Smith 385
— tschatyrdagi Chrshan. 383
var. taurica Chrshan. 386
— turbinata A i t. 386
— ucrainica Chrshan. 384
— volhvniensis Chrshan. 381
ROSACEAE 10, 11, 12, 13, 17, 18, 344
ROSALES 333
Rosmarinus L. 558, 561
— officinalis L. 561
Rubia L. 623, 632
— iberica C. Koch 632
— tatarica ( T г e v.) Schmidt 632
— tinctoria L. 632
RUB1ACEAE 11, 16, 623
RUBIALES 623
Rubus L. 345, 346, 360
— aipetriensis Juz. 366
— almensis Juz. 365
— anatolicus Focke 363
— apricus W i m m. 363
— Bayeri Focke 363
— caesius L. 361
• var. aquatica W h. et Nees. 361
arvalis R eichenb. 361
— caesius L. x R. tomentosus Borkh. 362
— candicans B. vestii H г u b у 362
— crimaeus Juz. 364
— divergens P. I. M ii 1 1. 362
— discolor auct. 365
В о i s s. p. p. 363
— eurythyrsiger Juz. 366
— fruticosus auct. p. p. 365
— Guentheri W h. et N e e s. 363
— hirtimimus Juz. 361
— hirtus W. K. 363
s. 1. 363
s. str. 363
— hirtus Juz. 361
— A. euhirtus Focke 363
C. Bayeri Focke 363
D. Gilnteri Focke 363
E. Kaltenbachii A s c h. et G r. 363
— idaeus L. 361
— Kalaidae Juz. 362
— Kaltenbachii M e t s c h. 363
— Marschallianus Juz. 366
— moestifrons Juz. 364
— nanitauricus Juz. 365
— nemorosus auct., non Ha y ne 362
— nessensis W. Hali. 362
— occidentalis L. 361
— oenoxylon Juz. 365
— paratauricus Juz. 365
— plicatus W h. et N e e s. 362
— rudis W h. et N. 363
— sanctus auct., non S c h г e b. 363
— sanguineus Juz., non F r i v. 363
— saxatilis L. 361
— scenoreinus Juz. 363
— serpens W e i h e 363
— stenophyllidium Juz. 365
— Stevenii Juz. 366
— strigosus M i c h x. 361
— suberectus Anders. 362
— subtauricus Juz. 364
— sulcatus Vest 362
p. Vestii A s c h. et G г a e b n. 362
— tauricus Schlecht. 365
X R- caesius L. 362
— tomentosus Borkh. 364, 365
f. glabratus 364
— Troitzkyi Juz. 366
— undabundus Juz. 365
— utshansuensis Juz. 365
— Vestii Focke 362
— viliicaulis Koehler 363
Rudbeckia L. 658, 671
— hirta L. 671
— laciniata L. 671
— speciosa W e n d e r 671
Rumex L. 211
— acetosa L. 212
— acetosella L. 212
— alpinus L. 214
— aquaticus L. 214
— arifolius All. var. carpaticus Z a p a 1.
212
— carpaticus Z a p a 1. 212
— confertus Willd. 213
— conglomeratus Murr. 213
— crispus L. 214
— domesticus H a r t m. 214
— domesticus H а г t m. subsp. ruthenicus
Lonaczevsky 214
— euxinus Klok. 212
— fascilobus Klok. 212
— haplorhizus C z e r n. 212
— hydrolapathum Huds. 214
— Lonaczevskii K 1 о k. 214
— maritimus L. 213
— Marschallianus R c h b. 212
— obtusifolius L. 213
— patientia L. 214
— pulcher L. 212
— reticulatus Bess. 213
— sanguineus L. 213
— scutatus L. 212
— silvestris (Lam.) W a 1 1 r. 213
— stenophylus L e d e b. 213
— thyrsiflorus F i n g e г h. 212
— tuberosus Led. var. tauro-caucasicus
Sh i r. 212
— ucrainicus Fisch. 213
Rumia Hoffm. 489, 499
— crithmifolia (Willd.) Ко z.-P о 1. 499
— taurica Hoffm. 499
Ruppia L. 47, 49
— maritima L. 49
— rostellata Koch 49
— spiralis L. 49
Ruscus (Tourn.) L. 149, 168
— aculeatus auct., non L. 168
— hypoglossum L. 168
— ponticus Woron. 168
Ruta L. 438, 439
— Biebersteinii Schmalh. 439
— divaricata Ten. 439
— graveolens auct. fl. taur. p. p. 439
L. p. p. 439
ssp. divaricata Gams. 439
hortensis Gams. 439
— hortensis Mi 1 1. 439
— taurica Schmalh. 439
RUTACEAE 14, 16, 19, 438
Sagina L. 241, 245
— apetala A r d u i n о 246
t863


— nodosa (L.) Fenzl. 245
— procumbens L. 246
— saginoides (L.) Dalla-Torre 246
Sagittaria L. 52, 53
— sagittifolia L. 53
SAL1CACEAE 17, 186
SALICALES 186
Salicornia L. 221, 234
— herbacea L. 234
Salix L. 186
— acutifolia Willd. 189, 193
— alba L. 191
— aurita L. 188, 193
— babylonica L. 192
— caprea L. 192, 193
— cinerea L. 191, 193
— daphnoides Vill. 189, 193
— dasyclados W i m m. 192, 193
— elegantissima Koch 193
— fragilis L. 191
— hastata L. 188
— herbacea L. 187
— incana Schrank 191, 193
— Jacquini Host 187
— Kitaibeliana Willd. 187
— lapponum L. 188, 188
— livida W a h 1. 188
— myrtilloides L. 188
— nigricans S m. 190, 191, 193
— pentandra L. 189
— phylicifolia L. 187
— purpurea L. 190, 193
— repens L. 189
— reticulata L. 187
— retusa L. 187
— rosmarinifolia L. 188
— silesiaca W i.l 1 d. 187, 191, 193
— triandra L. 190, 193
— viminalis L. 191
Salsola L. 221, 222, 235
— crassa M. B. 235
— hyssopifolia Pali. 231
— kali auct., non L. 236
var. tragus M о q. 236
— laricina Pali. 235
— mutica C. A. M. 236
— pestifer A. Nelson 236
— prostrata L. 231
— ruthenica I 1 j i n 236
var. pontica (Pall.) I 1 j i n 236
pseudotragus (Beck.) I 1 j i n 236
— sedoides Pali. 231
— soda L. 236
— tamariscina Pali. 236
— tragus L. 236
Salvia L. 558, 572
— adenostachya J u z. 572
— aethiopis L. 573
— austriaca Jacq. 573
— brachystemon Klok. 572
— campestris M. B. 573
— cernua C z e r n. 574
— cremenecensis Bess. 574
— Demetrii J u z. 572
— dumetorum Andrz. 574
— extersa Klok. 573'
— glutinosa L. 572
— grandiflora E t 1 i n g. 572
— Hablitziana Pali. 572
— horminium L. 573
— illuminata Klok. 574
— ajilicola Klok. 574
864
— moldavica Klok. 574
— nemorosa auct. fl. ucr. 574
— nutans L. 574
— officinalis L. 572
— praemontana Klok. 574
— pratensis L. 574
— rhodantha Z e f i r. 573
— scabiosifolia auct. fl. taur. p. p. 572
— scabiosifolia L a m. 572
— sclarea L. 573
— splendens Sell. 572
— stepposa D.- S h о s t. 574
— tesquicola K 1 о k. et Pobed. 574
— verbenaca L. 573
— verticillata L. 572
Salvinia M i c h. 33
— natans Ali. 33
SALVINIACEAE 5, 33
SALVINIALES 33
Sambucus L. 633
— ebulus L. 633
— nigra L. 633
— racemosa L. 633
Samolus L. 16, 518, 521
— Valerandi L. 521
Sanguisorba L. 346, 380
— minor Scop. 380
— officinalis L. 380
Sanicula L. 487, 491
— europaea L. 491
SANTALACEAE 10, 11, 209
SANTALALES 208
Santolina L. 654, 675
— chamaecyparissus L. 675
SAP1NDACEAE 19, 454
SAPINDALES 449
Saponaria L. 242, 264
— glutinosa M. B. 264
— officinalis L. 264
Sarothamnus W i m m. 391,395
— scoparius (Link) W i m m. 395
SARRACEN1ALES 332
Satureja L. 559, 575
— hortensis L. 575
— taurica V e 1 e n. 575
Saussurea D C. 655, 696
— alpina (L.) D C. 696
— amara (L.) D C. 696
— discolor (Willd.) DC. 697
— Porcii Degen. 696
— salsa (Pall.) Spreng. 696
Saxifraga L. 338
— adscendens L. 339
— aizoides L. 339
— aizoon Jacq. 340
— androsacea L. 339
— bryoides L. 339
— bulbifera L. 340
— carpatica Rchb. 340
— cymosa W a 1 d. et K i t. 339
— granulata L. 340
— hirculus L. 338
— irrigua M. B. 340
— luteo-viridis Schott et Kotschy
340
— stellaris L. 338
— tridactyltes L. 339
SAXIFRAGACEAE 10, 13, 18, 19, 337
Scabiosa L. 641, 643
— arvensis L. 641
— columbaria L. 644
— solumbaria var. ohro leuca C о u 1 t. 644


— coriacea Willd. 643
— dipsacifolia Host 641
— longifolia W a 1 d. et K i t. 641
— lucida Vili. 644
— micrantha Desf. 643
— ochroleuca L. 644
— rotata M. B. 643
— silvatica D u b y 641
— taurica Kotov 644
— transsylvanica L. 642
— ucrainica L. 644
— uralensis Murr. 643
Scandix L. 488, 493
— falcata L о n d. 494
— odorata L. 494
— pecten-veneris L. 494
— p innat if ida Vent 494
— stellata S о 1 a n d. 494
— taurica Stev. 494
Schepherdia N u t t. 476
— argentea N u 11. 476
Scherardia L. 623
— arvensis L. 623
Schcuchzeria L. 51
— palustrise L. 51
Schivereckia Andrz. 299, 318
— mutabilis Alexejenko 318
— podolica Andrz. 318
Schoberia corniculata C. A. M. 235
— maritima C. A. M. 235
Schoenoplectus Palla 113, 116
— lacustris (L.) Palla 117
— littoralis Schrad. 117
— melanospermus (C. A. M.) Grossh. 117
— mucronatus (L.) Palla 117
— setaceus Palla 116
— supinus Palla 117
— Tabernaemontani (Gmel.) P a 1 1 a 117
— triqueter (L.) Palla 117
Schoenus L. 114, 121
— ferrugineus L. 121
— nigricans L. 121
— mariscus L. 122
Scilla L. 150, 163
— autumnalis L. 163
— bifolia L. 164
— cernua Red. 163
— nivalis Baker 164
— sibirica Andrews 163
Scirpus L. 113, 116
— compactus Hoffm. 116
— compressus L. 118
— dichotomus L. 119
— hamulosus Stev. 118
— holoschoenus L. 117
— lacustris L. 117
var. Tabernemontani D о 1 1. 117
— littoralis Schrad. 117
— maritimus L. 116
— melanospermus C. A. M. 117
— Michelianus L. 118
— mucronatus L. 117
— ovatus R о t h. 119
— palustris L. 120
— parvulus R. et S c h. 119
— pauciflorus L i g h t f. 119
— quinqueflorusc H a r t m. 119
— radicans S c h k u r. 116
— setaceus L. 116
— silvaticus L. 116
— supinus L. 117
— Tabernaemontani Gmel. 117
— triqueter L. 117
— uniglumis Link 121
SC1THAM1NEAE 176
Scleranthus L. 241, 249
— annuus L. 250
— perennis L. 249
— polycarpus L. 250
— syvaschicus К 1 e о p. 250
— uncinatus Schur 250
— verticillatus T a u s c h 250
Sclerochloa P. B. 60, 89
— dura P. B. 89
Scleropoa Griseb. 60,98
— rigida (L.) G r i s e b. 98
Scolochloa Link 59, 92
— festucacea (Willd.) Link 92
Scolopendrium vulgare S m. 30
Scolymus L. 658, 718
— hispanicus L. 718
— maculatus L. 718
Scopolia Jacq. 583, 587
— carniolica Jacq. 587
var. grossedentata S i m k. 587
— tubiflora К г e y e г 587
Scorpiurus L. 391, 416
— subvillosa L. 416
Scorzonera L. 658, 723
— austriaca Willd. 724
— cana (C. A. M.) O. Hoffm. 724
— crispa M. B. 724
— ensifolia M. B. 724
— hispanica L. 725
— hispanica auct. 725
— humilis L. 725
— Jacquiniana Boiss. 723
— laciniata auct., non L., 724
— mollis M. B. 723
— parviflora Jacq. 724
— purpurea L. 724
— rosea W. K. 724
— stricta D C., non H о г n e m. 724
— stricta Horn. 725
— taurica M. B. 725
Scrophularia L. 589, 594
— alata G i 1 i b. 595
— aquatica auct., non M. B. 595
— canina L. 595
— cretacea Fisch. 595
— donetzica Kotov 595
— exilis P о p 1. 596
— Goldeana Juz. 595
— nodosa L. 595
— olimpica Boiss. 596
— rupestris M. B. 595
— Scopolii Hoppe 594
— vernalis L. 594
SCROPHULARIACEAE 8, 15, 588
Scutellaria L. 558, 562
— albida L. 563
— alpina p. lupulina L e d e b. p. p. 562
Schmalh. p. p. 562
— altissima L. 562
— creticola Juz. 562
— dubia T a 1. et S h i r. 562
— galericulata L. 562
— hastifolia L. 562
— heterochroa Juz. 562
— hirtella Juz. 562
— hypopolia Juz. 562
— orientalis L. 562
— orientalis L. a. chamaedryfolia L e d e b.
p. p., N. P о p. p. p., non R e i c h e n b. 562
865


— orientalis L. var.
taurica N. P о p. p. p. 562
auct. fl. taur. p. p. 562
Schmalh. et auct. fl. taur. p. p.,
non L. 562
— pallida M. B. 563
— Stevenii J u z. 562
— subalbida Klok. 563
— taurica J u z. 562
— verna Bess. 562
Secale L. 61, 108
— cereale L. 108
— silvestre Host 108
Securigera DC. 321, 407
— securidaca (L.) Degen 407
Securinega C о m m. 443
— ramiflora M ii 1 l.-A r g. 443
— suffruticosa (Pall.) Rend. 443
Sedum L. 334
— acre L. 337
— aethnense Tin. 336
— album L. 337
— alpestre Vili. 337
— annuum L. 336
— atratum L. 336
— boloniense L о i s. 337
— Borissovae Balk. 337
— carpaticum Reuss 335
— fabaria auct., non Koch 336
— glaucum W a 1 d. et K i t. 336
— hispanicum L. 336
— maximum (L.) Suter 335
— pallidum M. B. 336
— purpureum (L.) Schult. 335
— reflexum L. 336
— rubrum (L.) T h e 1 1. 336
— rubens L. 336
— sexangulare L. 337
— spurium M. B. 335
— telephium L. 335
— telephium var. maximum L. 335
purpureum L. 335
Selaginella P. B. 21
— helvetica Link 21
— selaginoides (L.) L i n k 21
SELAGINELLACEAE 5, 21
SELAGINELLALES 21
Selinum L. 490, 504
— carvifolia L. 505
— podo licum Bess. 508
Sempervivum L. 333, 334
— hirtum Jusi. 334
subsp. pressianum (D о m.) S. Pawl.
334
— montanum L. 334
— ruthenicum(Koch) Schnittsp. et
L e h m. 334
— soboliferum S i m s. 334
— tectorum L. 334
Senecillis glauca auct., non Gaertn. 689
Senecio L. 655, 657, 689
— abrotanifolius W a h 1 e n b e r g 691
— arcticus Rupr. 690
— arenarius M. B. non Thunb. 691
— aurantiacus 0. flosculosus B e s s. ex D C.
690
— auratus D C. 693
— barbareaefolius К г о c k. 692
— Besserianus Mind. 690
— borysthenicus Andrz. 692
— campestris auct., non DC. s. s t r. 690
— capitatus ( W a h 1.) S t e u d. 689
— carniolicus Willd. 692
— carpaticus Herb. 691
— cineraria DC. 691
— cordifolius auct., non C 1 a i r v. 692
— crispatus D C. 690
— Czerniaevii Mind. 690
— Doria L. 692
var. umbrosus (W. K.) Schmalh.
692
— erraticus B e r t о 1. 692
— erucaefolius L. 691
— euxinus Mind. 691
— fluviatilis W a 1 1 r. 693
— Fuchsii G m e 1. 693
— grandidentatus (M. B.) Ledeb. 691
— hieracifolius L. 689
— incanus S c о p. 692
— Jacobaea L. 692
— Jacobaea var. borysthenica T r a u t v. 692
— jailicola J u z. 690
— kirghisicus D C. 692
— macrophyllus auct fl. ross. europ. 692
— maritimus Rchb. 691
— nemorensis L. 693
— nemorensis var. Fuchsii Ledeb. 693
— paludosus L. 693
— paludosus L. 0. auratus (DC.) S c h m a 1 h.
693
— palustris (L.) Hook. 690
— papposus (Rchb.) Less. 690
— paucifolius G m e 1. 692
— racemosus auct. fl. ross. p. p., non D C. 692
— rivularis ( W a 1 d s t. e t K i t.) D C. 690
— sarracenicus L. 693
— Schvetzovii К о r s h. 692
— squalidus M. B. 691
— subalpinus Koch 692
— sylvaticus L. 691
— tataricus Less. 693
— tenuifolius Jacq. 691
— umbrosus W. et K. 692
— vernalis Walds t. et K i t. 691
— viscosus L. 691
— vulgaris L. 690
Sequoia Endl. 41
— gigantea D e c n e 41
— sempervirens Endl. 41
Sequoiadendron Bochholz 41
— giganteum Lindi. 41
Serratula L. 654, 655, 704
— bracteifolia (Iljin) Stank. 705
— cardunculus (Pali.) S c h i s c h k. 704
— coronata L. 704
— donetzica D u b о v i k 705
— heterophylla D e s f. 705
— hungarica К 1 о k. 705
— inermis G i 1 i b. 704
— nitida Fisch. 704
— radiata ssp. bracteifolia Iljin 705
— tanaitica P. Smirn. 705
— tinctoria auct., non L. 704
— xeranthemoides M. B. 704
Sesamum L. 15, 614
— indicum L. 614
— orientale L. 614
Seseli L. 488, 489, 502
— annuum L. 503
— arenarium M. B. 503
— campestre Bess. 503
— dichotomum Pali. 502
866


— elegans Schischk 502
— gummiferum Pali. 502
— hyppomarathrum Jacq. 502
— Lehmanii Degen. 502
— Pallasii Bess. 503
— pauciradiatum Schischk. 503
— peucedanifolium (Spreng.) Bess. 503
— tenderiense Kotov 503
— tortuosum Trev. 503
var. campestre Schmalh. 503
— varium Trev. 503
Sesieria Scop. 59, 82
— Bielzii Schur 82
— coerulans F г i v. 82
— Heufleriana Schur 82
— disticha P e r s. 82
Setaria P. B. 56, 65
— ambigua G u s s. 65
— germanica P. B. 66
— glauca (L.) P. B. 65
— italica (L.) P. B. 65
— verticillata (L.) P. B. 65
— viridis (L.) P. B. 65
Sicyos L. 645, 647
— angulatus L. 647
Sida Sherardiana B e n t h. 461
Sideritis L. 558, 563
— ajpetriana Klok. 563
— atrinervia Klok. 563
— catillaris J u z. 563
— chlorostegia J u z. 563
— comosa Stank. 564
— conferta J u z. 564
— imbrex J u z. 564
— Marschalliana J u z. 563
— montana L. 564
var. comosa R о c h e 1. 564
— scythica J u z. 563
— taurica Steph. 563
— taurica auct. 563
M. B. 563
var. orientalis Z e f i r о v 564
Siegesbeckia L. 656, 671
— orientalis L. 671
Sieglingia Bernh. 59, 82
— decumbens (L.) Bernh. 82
Sieversia Willd. 346, 373
— montana (L.) R. Brown. 373
Silaum Mill. 487, 504
— Besser i DC. 504
— pratensis Bess. 504
— silaus (L.) Schinzet Thell. 504
Silene L. 242, 252
— anglica auct., non L. 254
— armeria L. 253
— chlorantha (Willd.) E h r h. 255
— commutata G u s s. 253
— compacta auct., non F i sch. 253
— conica L. 252
— cretacea Fisch. 253
— Czerei В a u m g. 252
— densi flora D’U r v. 256
— dichotoma E h r h. 254
— dubia H e r b i c h 255
— fabaria (L.) S i b t h. e t S m. 252
— gallica L. 254
— Helmannii C I a u s. 256
— hypanica Klok. 253
— inflata Sm. 252
— Jundzillii Zapal. 255
— latifolia (Mill.) Rendle et Britt.
252
— lithuanica Zapal. 253
— longiflora E h г h. 253
— Mariae Klok. 253
— media К I e о p. 256
— multiflora ( E h r h. ) P e r s. 255
— nemoralis W. e t K- 255
— noctiflora L. 257
— nutans L. 255
— odessana Klok. 253
— otites чех. borysthenica G r u n n. 256
— pendula L. 254
— procumbens Murr. 252
— sibirica (L.) P e r s. 254
— steppicola K 1 e о p. 255
— subconica T г i v. 252
— supina M. B. 253
— Syreitschikowii P. Smirn. 253
— syvaschica K 1 e о p. 255
— tatarica (L.) P e r s. 254
— ucrainica Klok. 253
— venosa Aschers. 252
— viridiflora L. 255
— viscosa L. 257
— wolgensis B e s s. ex Spreng. 256
— Zawadskii Herb. 257
Siler tr i lobum Crantz 508
Silphium L. 656, 669
— perfoliatum L. 669
SIMARUBACEAE 19, 441
Sinapis L. 300, 321
— alba L. 321
— arvensis L. 321
— incana L. 322
— juncea L. 321
Sisymbrium L. 300, 301
— altissimum L. 301
— columnae Jacq. 301
— confertus Stev. 301
— Irio L. 302
— islandicum О e d e r 307
— junceum M. B. 301
— Loeselii L. 302
— officinale (L.) Scop. 301
— orientale L. 301
— pannonicum J a c q. 301
— polymorphum (Murr.) R о t h 301
— sinapistrum G г a n t z 301
— strictissimum L. 301
— Thalianum j. Gray 302
— wolgense M . B. 301
Sisyrinchium L. 171, 175
— angustifolium Mill. 175
Sium L. 489, 501
— lanci folium M. B. 501
— latifolium L. 501
— sisaroideum D C. 501
Smyrnium L. 489, 496
— perfoliatum L. 496
Soboiewskia M. B. 297, 301
— lithophila M. B. 301
Soja hispida Moench 426
SOLANACEAE 16, 19, 583
Solanum L. 583, 584
— alatum Moench 584
— dulcamara L. 585
var. persicum Dippel 585
— heterodoxum D u n. 585
— humile Bernh. 584
— luteum Mill. 584
— lycopersicum L. 585
— melongena L. 584
— nigrum L. 584
55*
867


— nigrum var. humile Schmalh. 584
— miniatum Schmalh. 584
y. villosum L. 584
— rostratum D u n. 585
— tuberosum L. 584
— villosum Czern. 584
Soldanella L. 518, 520
— marmarossica К I a s t. 520
— montana M i k a n 520
Solenanthes L e d e b. 539, 556
— Bieberstenii D C. 556
Solidago L. 657, 659
— alpestris W. K. 660
— canadensis L. 660
— graminifolia (L.) Elliot 660
— jailarum Juz. 660
— serotina A i t. 660
— taurica Juz. 660
— virgaurea L. 660
Sonchus L. 659, 728
— arvensis L. 729
— asper (L.) Hili 729
— oleraceus L. 729
— oleraceus L. var. asper L. 729
— paluster L. 729
— uliginosus M. B. 729
Sophora L. 390, 393
— alopecuroides L. 394
— japomca L. 393
— Prodanii Anders. 394
Sorbaria A. B r. 345, 349
— sorbifolia (L.) A. B r. 349
Sorbus L. 345, 352
— aria (L.) Crantz 353
— aucuparia L. 353
var. lanuginosa ( K i t.) Z i n s e r 1.
353
— domestica L. 353
f. oblonga K. P. Popov 353
oxycarpa K. P. Popov 353
pomifera Наупе 353
pyrifera H a y n e 353
— dualis Z i n s e r 1. 353
— graeca (Spach) Hedl. 354
— graeca Z i n s e r 1. p. p. (quoad pl. taur.)
non L о d d i g. nec. Hedl. 354
— intermedia E h r h. p. p. 354
— latifolia Stank о v 354
— pseudolatifolia К- P. Popov. 354
— scandica F 1. 354
— scandica Zelenetzki, non F 1. 354
— Stankov i i Juz. 354
— taurica Z i n s e г 1. 354
— torminalis (L.) Crantz 354
— torminalis Crantz x S. graeca (S p.)
Hedl. p. p. 354
Sorghum Pers. 56, 62
— cernuum H о s t 63
— halepense (L.) P e r s. 63
— saccharatum (L.) P e г s. 63
— sudanense (Piper.) S t a p f. 63
— vulgare P e г s. 63
SPARGANIACEAE 8, 9, 46
Sparganium L. 46
— microcarpum C z e 1 о k. 47
— minimum Hili. 46
— neglectum B e e by 46
— polyedrum ( A s c h‘. e t G r.) J u z. 46
— ramosum Huds. s. 1. 46
— simplex Huds. 46
Spartium L. 391, 394
— junceum L. 394
Specularia hybrida D C. 653
Spergula L. 241, 250
— arvensis L. p. p. 250
— linicola В о г e a u 250
— maxima W e i h L 250
— nodosa L. 245
— pentandra L. 250
— sativa В о e n n. 250
— vernalis Willd. 250
— vulgaris В о e n n. 250
Spergularia (P e r s.) Presl 241, 250
— campestris (L.) A s c h e г s. 251
— marginata (DC.) Kitt 251
— salina Presl. 251
SPHENOPSIDA 21
Spinacia L. 222, 226
— oleracea L. 227
Spiraea L. 346
— alba D u R о i 347
— aruncus L. 349
— Bumalda B u r v. 347
— cantoniensis Lour. 348
— chamaedryfolia L. 349
— chamaedryfolia J a c q., non L. 349
L e d e b., non L. 349
— crenata L. 348
— crenata T h u n b., non L. 348
— crenifolia C. A. M. p. p. 348
v. Pallasiana f. glabrata Litw. 348
— Douglasii Hook. 347
— hypericifolia L. 347
— japonica L. 347
— japonica L. x S. albiflora Z a b. 347
— lanceolata P о i r. 348
— Litwinovii Dobrocz. 348
— media Schmidt 349
— media Schmidt p. p. 349
— picoviensis Bess. 348
— polonica В 1 о c k i 349
— prunifolia Sieb. et Zucc. 348
f. plena S c h n. 348
— salicifolia L. 347
— sawranica Bess. 348
— sorbifolia L. 349
— Thunbergii Sieb. 348
— ulmifolia S c о p. 349
— Vanhouttei Z a b. 348
Spirodela Schleid. 142
— polyrrhiza (L.) Schleid. 142
Stachys L. 559, 570
— acanthodonta Klok. 571
— alpina L. 570
— angustifolia M. B. 570
— annua L. 571
— annua auct., non L. 571
— betonica B e n t h. 572
— cordata Klok. 571
— cretica auct. fl. taur., non L. 571
— Czernjaevii S c h о s’t. 571
— germanica L. 571
— heterodonta Zephyr. 571
— iberica auct. fl. taur., non M. B. 571
— krynkensis Kotov 571
— lanata Jacq. 571
— memorabilis K 1 о k. 571
— neglecta Klok. 571
— palustris L. 570
— recta L. 571
— sylvatica L. 570
— transsilvanica Schur 571
— velata Klok. 571
868


Staphylea L. 452
— pinnata L. 452
STAPHYLEACEAE 19, 452
Stat ice armer ia L. 523
■— Besseriana Schult. 522
— Bungei Claus 524
— caspia Willd. 523
— Gmelini Willd. 524
var. laxi flora Boiss. 524
— graminifolia Ait. 523
— latifolia S m. 524
— membranacea Czern. 524
— Meyeri Boiss. 524
— rubella S. G m e 1. 523
— sareptana Becker 524
— suf fruticosa L. 523
— tatarica L. 523
— tomentella Boiss. 524
— tschurjukiensis Klok. p. p. 524
Stellaria L. 241,242
— alsine Grimm. 243
— Barthiana Schur 243
— cerastoides L. 244
— crassifolia Ehrh. 243
— diffusa W i 1 1 d. 243
— graminea L. 243
— graminea p. Barthiana S i m о n k. 243
— holostea L. 243
— media (L.) Су r. 242
— neglecta W e i h e 243
— nemorum L. 242
— palida (Dumort) Pire. 242
— palustris Ehrh. 243
— uliginosa Murr. 243
Stenactis C a s s. 658, 663
— annua N e e s. 663
Steptorhamphus tuberosus (Jacq.) G r о s s h.
Sternbergia W. et K. 169, 170
— colchiciflora W. e t K. 170
Steveniella S c h 1 e c h t. 176, 182
— satyrioides (Stev.) S c h 1 e c h t. 182
Stipa L. 58, 67
— borysthenica Klok. 69
— capillata L. 68
— dazyphylla Czern. 68
— disjuncta K 1 о k. 69
— graniticola Klok. 69
— Joannis Cei. 69
— Lessingiana T r i n. et R u p r. 68
— Lithophila P. Smirn. 69
— longifolia В о г b. 69
— paradoxa (Junge) P. Smirn. 68
— pennata L s. s t r. 69
— pontica P. S m i r n. 69
— pulcherrima C. К о c h 69
— rubent i formis P. S m i r n 69
— sabulosa (Paez.) S 1 j u s s a r e n к о 69
— stenophylla Czern. 69
— исгаіпіса P. S m i r n. 69
— Zalesskii W i 1 e n s к y 69
Stratiotes L. 54
— aloides L. 54
Streptopus (L.) Rich 149, 168
— amplexifolius (L.) D C. 168
Strophiostoma T u r c z. 539, 554
— sparsiflorum (Mikan) Turcz. 554
Strutiopteris filicastrum Ali. 27
— germanica W i 1 1 d. 27
Suaeda F о r s k. 222, 234
— altissima (L.) Pali. 234
— baccifera Pali. 234
— confusa Iljin 234
— corniculata (C. A. M.) B g e. 235
— prostrata Pali. 235
— salsa (L.) Palla 235
Subularia L. 296, 331
— aquatica L. 331
Succisa Neck. 641, 643
— australis Rchb. 643
— inflexa К I u k. 643
— praemorsa (G i 1 i b.) Aschers. 643
— pratensis Moench 643
Succisella Beck. 643
— inflexa (К 1 и к) B e c k. 643
Swertia L. 528, 531
— alpestris Baumg. 531
— perennis L. 531
Sylibum Adans. 654, 703
— marianum Gaertn. 703
Symphoricarpus L. 633, 634
— albus Blake 634
— racemosus Rich 634
Symphytum L. 539, 544
— asperrimum D о n n. 544
— asperum L e p e c h. 544
— caucasicum M. B. 544
— cordatum W. K. 545
— Leonhardt i anum Pugsley 545
— officinale L. 544
— orientale L. 545
— Popovii Dobrocz. 545
— tauricum Willd. 545
— tuberosum Schmalh., non L. 545
Syrenia Andrz. 298, 300, 302
— angustifolia Rchb. 303
— cana ( P i 1 1. et M i t t.) N e i 1 r. 303
— sessiliflora Ledeb. 303
— siliculosa (M. B.) Andrz. 303
— Talievii Klok. 303
— исгаіпіса Klok. 303
Syringa L. 525 , 526
— amurensis Rupr. 526
— chinensis Willd. 527
— Emodi Wall. 526
— Josikaea J a c q. f. 526
— persica L. 527
— vulgaris L. 526
Taeniatherum Nevski 57, 71, 110
— asperum ( S i m k.) N e v s k i 110
— crinitum (Schreb.) Nevski 110
Tagetes L. 656, 674
— erecta L. 674
— patula L. 675
— signata L. 675
TAMARICACEAE 18, 467
Tamarix L. 467
— germanica L. 467
— gracilis W i 1 1 d. 467
— Hohenackeri Bunge 467
— odessana Bunge 467
— ramosissima Ledeb. 467
— ramosissima var. odessana Schmalh. 467
— tetrandra Pali. 467
Tamus L. 171
— communis L. 171
Tanacetum L. 655, 656, 683
— alpinum (L.) Schult. 682
— balsamita L. 682
— cinerariifolium ( T г e vj S c h. В i p. 682
— indicum (L.) Sch. В i p. 684
— millefolium (L.) T z v e 1. 684
— odessanum (Klok.) T z v e 1. 684
869


— Paczoskii (Z e f i r.) Tzvel. 683
— partheni folium (Willd.) S c h. В i p.
682
— subalpinum (Schur) Simonkai 680
— subcorymbosum (Schur) S i m о n k. 683
— vulgare L. 683
— Zawadskii (Herb.) B. Pawl. 684
Taraxacum L. 658, 726
— alpinum (Hoppe)H eg. 728
— bessarabicum (Fisch.) H a n d.- M a z z.
727
— eritrospermum Andrz. 726
— fontanum H a n d - M a z z. 728
— hybernum Stev. 726
— Klokovii Litwinenko 727
— kok-saghyz Rod. 727
— nigricans ( K i t.) Rchb. 728
— obliquum (F r.) D a h 1 s t. 728
— officinale Web. ex W i g g. 727
— pineticola Klok. 726
— Pobedimoviae Schischk. 726
— salinum Bess. 727
—' serotinum (Wald. et K i t.) P о i r.
727
— tauricum Kotov 726
— vulgare Schrank 727
TAXACEAE 6, 34
TAXODIACEAE 6, 40
Tax odium R i c h. 40, 41
— distichum (L.) Rich. 41
Taxus L. 34
— baccata L. 34
Tecoma radicans J u s s. 613
Teesdalia R. B r. 298, 329
— nudicaulis (L.) R. B r. 329
Telekia В a u m g. 657, 669
— speciosa (Schreb.) В a u m g. 669
Tetradiclis Stev. 437
— tenella ( E h r h.) Litw. 437
Tetragonolobus Scop. 392, 408
— purpureus Moench 408
— siliquosus (L.) R p t h 408
Teucrium L. 558, 560
— chamaedrys L. 561
— chamaedrys auct. fl. taur. 561
var. hirsutum C e 1 a k. 561
pubescens M. Pop. p. o. 561
— cretaceum К о t о v 561
— fagetorum Klok. 561
— Fischeri J u z . 561
— Fischeri J u z. p. min. p. 561
— jailae J u z. 561
— krymense J u z. 561
— montanum auct. fl. taur., non L. 561
ucr. p. p., non L. 560
— pannonicum K e r n. 560
— polium L. 560
— praemontanum Klok. 561
— pulchrius J u z. 561
— scordioides Schreb. 561
— scordium L. 561
— Stevenianum Klok. 561
Thalictrum L. 266, 287
— alpinum L. 287
— angustifolium L. 288
— aquilegifolium L. 287
— flavum L. 288
— foetidum L. 288
— lucidum L. 288
— minus L. 288
— petaloideum auct., non L. 287
— simplex L. 288
— uncinatus R e h m. 287
Thea L. 17, 464
— sinensis L. 464
THEACEAE 17, 464
Thelycrania ( D u m о r t.) F о u r r. 512
— alba (L.) P о j a r k. 512
— australis (C. A. M.) Sanadze 512
— sanguinea (L.) F о u r r. 512
— stolonifera (Michx.) P о j a r k. 512
THELYGONACEAE 10, 239
Thelygonum L. 239
— cynocrambe L. 239
Thelypteris palustris Schott. 28
Thesium L. 209
— alpinum L. 209
— brachyphyllum Boiss. 210
— ebracteum Наупе 210
— intermedium S c h r a d. 210
— linifolium Schrank 210
— procumbens C. A. Me y. 209
— ramosum H a y n e 210
Thladiantha Bunge 644, 645
— dubia Bunge 645
Thlaspi L. 298, 328
— alliaceum L. 329
— arvense L. 329
— dacicum H e u f f. 329
— Kovacsii H e u f f. 329
— macranthum N. Busch 329
— perfoliatum L. 329
— praecox Wulff 329
Thrincia R о t h. 658, 720
— hispida R о t h 721
Thuja L. 41
— plicata D. Don. 42
— occidentalis L. 42
— orientalis L. 42
Thymelaea Scop. 10, 475, 476
— passerina (L.) Coss, et Germ. 476
THYMELAEACEAE 10, 18, 475
Thymus L. 559, 577
— alpestris auct., non. Tausch 578
— alternans Klok. 578
— amictus Klok. 578
— attenuatus Klok. 579
— borysthenicus K 1 о k. et Shost. 580
— calcareus K 1 о k. et S h о s t. 581
— Callieri Borb. 579
— Callieri auct. fl. taur. p. p. 579
— carnosulus D u b., non V el en. 581
— ciliatissimus Klok. 580
— cimicinus auct. fl ross., non Blume 581
— circumcinctus Klok. 578
— cretaceus K 1 о k. et Shost. 581
— Czernjaevii K 1 о k. et Shost. 579
— dimorphus K 1 о k. et Shost. 579
— dimorphus ssp. jailae K 1 о k. et Shost.
579
— Dzevanovskyi K 1 о k. et Shost 579
— enervius Klok. 578
— eupatoriensis Klok. et Shost. 581
— graniticus K 1 о k. et Shost. 581
— hirsutus M. B. 578
— hirtellus Klok. 579
— humillimus auct. fl. taur. p. p., non
C z e 1 a k. 580
— jailae (K 1 о k. et Shost.) Stank.
579
— kalmiussicus K 1 о k. et Shost. 581
— latifolium (Bess.) Andrz. 580
— liaculatus Klok. 581
— littoralis K 1 о k. et Shost. 578
870


— Loevyanus Opiz 579
— Marschallianus Willd. 579
— Marschall ianus var. latifolius Bess. 580  sabulicola Czern 579
— moldavicus К 1 о к. et Shost. 581
— Pallasianus H. Braun. 580
— pannonicus All. 579
— platyphyllus Klok. 580
— podolicus К 1 о k. et Shost. 579
— polessicus Klok. 580
— pseudograniticus Klok. et S h о s t. 581
— pseudohumillimus Klok. et S h о s t.
580
— pulegioides ssp. ucrainicus К lo k. et
Shost. 578
— rar i florus var. cretaceus R о n n. 581
— serpyllum L. 580
X Th. ucrainicus (K 1 о k. et Sh о s t.) Klok. 580
— subalpestris Klok. 578
— sudeticus Klok., non Borb. 578
— tauricus К I о k. et Shost. 580
— ucrainicus (К l о k. e t Shost.) Klok.
578
— Zelenetzkyi K 1 о k. et Shost. 579 Tilia L. 458
— americana L. 459
— argentea Desf. 459
— caucasica Rupr. 459
— cordata Mill. 459
— cordi folia Bess. 459
— dasystyla Stev. 459
X T. cordata Mill. 459
— euchlora C. Koch 459
— europaea L. 459
— parviflora Ehrh. 459
— platyphyllos S c о p. 459
— rubra D C. var. dasystyla C. K. S c h n e-
id. 459
euchlora D i p p. 459
— tomentosa Moench 459
TILIACEAE 18, 458
Tillaea L. 333, 334
— Vaillantii W i 1 I d. 334
Tofieldia Huds. 149, 150
— calyculata (L.) W a h 1 e n b. 150
Tordylium L. 490, 510
— maximum L. 511
Torilis Adans. 488 , 494
— anthriscus L e d e b. 494
— arvensis (Huds.) Link 494
— heterophylla G u s s. 494
— heterosperma Stev. 494
— infesta C 1 a i r v. 494
— japonica ( H о u t t.) DC. 494
— leptophylla (L.) R c h b. 494
— microcarpa Andrz. 494
— nodosa (L.) Gaertn. 494
— ucrainica Spreng. 494
— xantotricha (Stev.) Schischk. 494 Torularia O. E. Schulz 297, 300, 302
— torulosa (D e s f.) O. E. Schulz 302 Tournefortia L. 538, 540
— arguzia R o e m. et Schult. 540
— sibirica L. 540
Toxicodendron Mill. 451
— radicans (L.) Ktze. 451
Tozzi a L. 589, 605
— carpatica V о 1 o c z. 605
Trachomitum sarmatiense Woodson 532
— tauricum Pobed. 532
Trachycarpus H. W e n d 1. 140
— excelsa H. W e n d 1. 140
Trachynia Link 60, 103
— distachya (L.) L i n k 103
Tragacantha arnacantha S t e v. 412
Tragopogon L. 658, 722
— borysthenicum A r t e m c z. 723
— brevirostris var. podolicus D C. 723
— campestris Bess. 722
— dazyrynchus Lindeman 723
— desertorum auct., non L i n d e m. 722
— donetzicum A r t e m c z. 723
— dubius auct., non S c o p. 722
— elatior Stev. 723
— floccosus auct. fl. ucr. 723
— livescens Bess. 722
— majus Jacq. 722
var. stenophyllus Bess. 723
— orientalis L. 722
— podolicus (Bess.) A r t e m c z. 723
— pratensis L. 722
— pratensis var. orientalis D C. 722
— tanaiticum A r t e m c z. 723
— tesquicola Klok. 722
— ucrainicum A r t em c z. 723
Tragus Hali. 57, 63
— racemosus (L.) A 1 1. 63
Trapa L. 484
— borysthenica V. V a s s i 1. 485
— danubialis Dobrocz. 485
— Flerovii Dobrocz. 484
— hundarica Fler., non Opiz. 484
— macrorhiza Dobrocz. 485
— maeotica G. Woron. 485
— natans L. s. str. 484
— pseudocolchica V. V a s s i 1. 485
— rossica V. V a s s i 1. 485
— ucrainica V. V a s s i 1. 485
Traunsteinera R c h b. 177, 182
— globosa (L.) R c h b. 182
Tribulus L. 437, 438
— terrestris L. 438
Trientalis L. 518, 521
— europaea L. 521
Trifolium L. 14, 392, 402
— agrarium L. 402
— alpestre L. 405
— ambiguum M. B. 403
— angustifolium L. 406
— arvense L. 406
— borysthenicum G r u n. 405
— campestre S c h r e b. 402
— caucasicum T a u s c h 404
— diffusum Ehrh. 406
— dubium S i b t h. 402
— elegans S a v i 404
— fragi ferum L. 403
— hirtum Ali. 406
— hybridum L. 404
— hybridum L. p. p. 404
— incarnatum L. 406
— lappaceum L. 406
— leucanthum M. B. 406
— lupinaster L. 402
— maritimum Huds. 406
— medium L. 405
— minus S m. 402
— Molineri В a 1 b. 406
— montanum L. 403
— neglectum C. A. M. 403
— ochroleucum Huds. 404
— ochroleucum M.. P. p. p., non Huds. 404
— pannonicum Jacq. 404
871


— parviflorum Ehrh. 403
— phleoides P о u r z. 405
— pratense L. 405
— procumbens L. 402
— repens L. 403
— resupinatum L. 403
— rubens L. 405
— sativum Crowe 405
subsp. praecox В о r b. 405
serotinum В о r b. 405
— scabrum L. 405
— spadi-ceum L. 402
— speciosum Willd. 402
— strepens C r a n t z 402
— striatum L. 405
— subterraneum L. 404
— vesiculosum S a v i 403
Triglochin L. 51
— maritima L. 52
— palustre L. 52
Trigonella L. 393, 398
— azurea C. A. M. 399
— Besseriana Ser. 399
— coerulea (Desr.) Ser. 399
— coerulescens (M. B.) H a 1 a c z y 399
— cretacea M. B. 400
— Fischeriana S m. 399
— foenum graecum L. 398
— gladiata Stev. 398
— monspeliaca L. 398
— procumbens (Bess.) R e i c h e n b. 399
— smyrnea Boiss. 398
— spicata S i b t h. et S m. 398
— striata L. f. 399
— tenuis Fisch. 399
Trinia Hoffm. 489, 490, 498
— Henningii Hoffm. 499
— hispida Hoffm. 498
— Kitaibelii M. B. 498
— multicaulis (Роіг.) S c h i s c h k. 499
— Stankovii S c h i s c h k. 499
— исгаіпіса S c h i s c h k. 498
Tripleurospermum Sch. В i p. 656, 681
— inodorum (L.) Sch. В i p. 681
Tripolium N e e s 657, 662
— pannonicum Jacq. 662
— vulgare N e e s 662
Trisetum P e r s. 59, 78
— alpestre P. B. 78
— carpaticum Roem. et Schult. 78
— flavescens (L.) P. B. 78
— fuscum Schult. 78
— macrotrichum Hack. 78
— pratense P e r s. 78
— rigidum (M. B.) R о e m. et S c h u 1 t. 78
— sibiricum Rupr. 78
— Tarnovskii Z a p a 1. 78
Triticum L. 61, 109
— aestivum L. 109
— durum D e s f. 109
— Thaoudar R e u t. 109
Trollius L. 267, 268
— europaeus L. 268
TROPAEOLACEAE 14, 433
Tropaeolum L. 433
— major L. 433
— minus L. 433
Tsuga C a r r. 35, 36
— canadensis (L.) C a r r. 36
TUBIFLORAE 534
Tulipa L. 150, 162
— Biebersteiniana auct. p. p. 162, 163
— Callieri H a 1. et Lev. 162
— Gesneriana L. 162
— graniticola Klok. 163
— hypanica K 1 о k. et Zoz. 163
— koktebelica Junge 162
— ophiophylla K 1 о k. et Zoz. 163
— quercetorum K 1 о k. et Zoz. 162
— Schrenkii R g 1. 162
— scythica K 1 о k. et Zoz. 162
— silvestris auct., non L. 162
Tunica (Hall.) S c о p. 242, 259
— prolifera S c о p. 257
— saxifraga (L.) S c о p. 259
Turgenia Hoffm. 488, 495.
— latifolia (L.) H о f f m. 495
Turritis L. 299, 309
— glabra L. 309
— hirsuta L. 310
Tussilago L. 657, 687
— farfara L. 687
Typha L. 45
— angustifolia L. 46
— foleolata P о b. 45
— latifolia L. 45
— Laxmanni L e p e c h. 46
— Schuttlewortii Koch et Soud. 45
— stenophylla Fisch. 46
TYPHACEAE 9, 45
Typhoides Moench 57, 67
— arundinacea (L.) Moench 67
var. picta L. 67
ULMACEAE 18, 203
Ulmus L. 203
— alba Raf. 203
— americana L. 203
— campestris L. 204
var. suberosa W a h 1. 204
— celtidea ( R о g.) L i t w. 203
— effusa Willd. 203
p. celtidea R о g. 203
— elliptica C. Koch 203
— foliacea G i 1 i b. 204
— glabra Huds. 203
— laevis Pali. 203
— montana Wi t h 203
— pedunculata F о u g. 203
— scabra Mill. 203
— suberosa Moench 204
— Sukaszevii Andronov 203
— Wyssotzkyi Kotov 204
UMBELL1FERAE 10, 14, 486
Urtica L. 207
— cannabina L. 207
— dioica L. 207
— dioica var. kioviensis W e d d. 207
— galeopsifolia W i e r z b. ex О p i z. 207
— kioviensis R о g о v. 207
— pilulifera L. 207
— pubescens auct., non Ledeb. 207
— urens L. 207
URTICACEAE 10, 207
Urticales 203
UTRICULARIA L. 619
— Bremii H e e r 620
— intermedia H a y n e 620
— minor L. 620
— vulgaris L. 620
Vaccaria Medie 242, 258
— pyramidalis Medie. 259
— segetalis (Neck.) Garcke 259
VACCINIACEAE 12, 517
Vaccinium L. 517
872


— myrtillus L. 517
— oxy coccus L. 517
— uliginosus L. 517
— vitis-idaea L. 517
Vaillantia articulata L. 627
— cruciata L. 628
— glabra L. 627
— taurica Willd. 628
Valeriana L. 636, 638
— angustifolia Tausch 639
— dioica L. 639
— exaltata M i к a n 639
— excelsa P о i r. s. str. 640
— Grossheimii W о r о s c h. 640
— nitida K r. 640
— palustris K r. 639
— polygama B e s s. in I i t t. ex DC. 639
— rossica P. Smirn. 639
— sambucifolia M i k a n 640
— simplicifolia K a b a t h. 639
— stolonifera C z e r n. 640
— tanaitica W о r о s c h. 639
— transsylvanica Schur 639
— tripteris L. 639
— tuberosa L. 636, 638
— wotgensis Kasakewicz 639
VALER1ANACEAE 11, 16, 636
Vaierianella Mill. 636
— auricula D C. 636
— brachystephana (Теп.) B e r t о 1. 638
— bulgarica V e 1 e n. 637
— carinata L о i s e 1 637
— coronata (L.) D C. 638
— coronata subsp. Kotschyi Stojan, et
S t e f. 638
— costata (Stev.) В ё t c k e 637
— dasycarpa Link 637
— dentata (L.) Poli. 636
— echinata (L.) D C. 636
— hamata B a s t. ex DC. 638
— Kotschyi Boiss. 638
— lasiocarpa (Stev.) Betcke 637
— locusta (L.) Betcke 637
— mixta D u f r. 637
— Morisonii D C. 636
— muricata (Stev.) W. В a x t. 636
— olitoria P о 1 I i c h. 637
— pontica Lipsky 637
— pumila (L.) D C. 637
— pumila p. lasiocarpa D C. 637
— rimosa Bast. 636
— trunkata Betcke 636
— turgida (Stev.) Betcke 637
— uncinata (M. B.) D u f r. 638
Vallisneria L. 54
— spiralis L. 54
Vandelia pyxidaria Max. 596
Velezia L. 242, 259
— rigida L. 259
Ventenata К о e 1 e r 59, 78
— dubia (Leers) Schultz 78
Veratrum (Tour n.) L. 149, 150
— album L. 150
— Lobelianum Bernh. 150
— nigrum L. 150
Verbascum L. 588, 589
— banaticum R о c h 590
— blattaria L. 592
— Chaixii var. orientale M u r b e c k 591
— compactum M. B. 591
— gnaphalodes M. B. 590
— lanatum S c h г a d. 590
— laxum F i 1 a r. et J a v. 590
— lychnitis L. 590
— nigrum L. 590
— orientale M. B. 591
— orientale var. polyphy Ilum G. A. M. 591
— ovalifolium Don. 591
— phlomoides L. 589
— phoeniceum L. 591
— pinnatifidum V a h 1. 590
— pyramidatum M. B. 591
— sinuatum L. 590
— speciosum S c h r a d. 590
— spectabile M. B. 591
— thapsiforme S c h r a d. 590
— thapsus L. 590
Verbena L. 557
— hybrida Hort. 557
— officinalis L. 557
— supina L. 557
VERBENACEAE 15, 19, 557
Veronica L. 588, 596
— acinifolia L. 600
— agrestis L. 597
— alpina L. 598
— anagallidiformis В о r e a u 602
— anagallis C. Koch 602
— anagallis-aquatica L. 602
— anagallis L. P villosa Bunge 601
— anagalloides Guss. 601
— aphylla L. 600
— aquatica B e r n t h. 602
— arvensis L. 600
— austriaca L. 602
— Bachofeni H e u f f. 599
— Bar re lier i Schult. 598
— Baumgartenii R о e m. et Schult. 601
— beccabunga L. 601
— bellidioides L. 597
— campestris Schmalh. 600
— chamaedrys L. 603
var. pilosa Benth. 603
— cymbalaria Bod. 596
— dentata Schmidt 602
— didyma Ten. 597
— Dii lenii Crantz 600
— filiformis Smith 597
— fruticans Jacq. 597
— fruticulosa L. 597
— gentianoides V a h 1. 600
— hederifolia L. 596
— hololeuca J u z. 598
— incana L. 598
— latifolia Koch 602
— longifolia L. 599
— lysimachioides Boiss. 602
— maxima Mill. 603
— montana L. 602
— multifida L. 602
— officinalis L. 603
— opaca Fries 597
— orchidea Crantz 598
— paniculata L. 599
— peduncularis M. B. p. umbrosa Boiss.
603
— persica P о i r. 596
— polita Fries 597
— poljensis M u r b e c k 601
— praecox All. 600
— prostrata L. 602
— scardica G r i s e b. 602
— scutellata L. 601
var. pilosa V a h 1. 601
873


— serpyllifolia L. 600
— spicata L. 598
— spicata L. var. orchidea (C r a n t z)
Knapp 598
— spuria M. B. 599
— steppacea Kotov 598
— taurica Willd. 603
— teucrium L. 602
— teucrium p. dentata б e 1 a k. 602
— triphyllos L. 599
— Tournefortii C. C. G m e 1. 596
— umbrosa M. B. 603
— urticifolia Jacq. 603
— verna L. 599
Viburnum L. 633, 634
— lanata L. 634
— opulus L. 634
— tinus L. 634
Vicia L. 392, 419
— amphicarpa (L.) D о r t h e s 421
— angustifolia L. 421
— angustifolia var. pusilla В о i s s. 421
— Biebersteinii Bess. 420
— bithynica L. 420
— Boissieri F r e y n et Sint. 422
— cassubica L. 421
— cordata W u 1 f 421
— cracca L. 422
— dalmatica K e r n. 422
— dasycarpa Ten. 422
— dumetorum L. 421
— elegans G u s s. 422
— ervilia (L.) Willd. 422
— faba L. 420
— gracilis L о i s. 422
— grandiflora S c о p. 420
— grandiflora p. Kitaibeliana Koch 420
— hirsuta (L.) S. F. Gray 422
— hybrida L. 420
— incisa M. B. 421
— lathyroides L. 420
— Litvinovii Boriss. 422
— Loiselerii (M. B.) D. L i t w. 422
— monanthos (L.) D e s f. 422
— narbonensis L. 420
— раппопіса C г a n t z 420
— peregrina L. 420
— picta F i s 6 h. et M e y. 421
— pilosa M. B. 421
— pisiformis L. 421
— pubescens Boiss. 422
— sativa L. 421
— sativa f. amphicarpa C о s s. et К r о 1. 421
var. cordata A r c a n g. 421
incisa Boiss. 421
— saxatilis (Vent.) Tropes 425
— sepium L. 420
— silvatica L. 421
— sordida W. K 420
— tenuifolia R о t h. 422
— tenuifolia var. stenophylla Boiss. 422
X V. dalmatica Boiss. 422
— tetrasperma (L.) Moench 422
— tricuspidata Stev. 425
— villosa R о t h. 422
— villosa var. glabrescens Koch 422
Vinca L. 532
— herbacea W. K. 532
— major L. 532
— minor L. 532
Vincetoxicum Moench 532, 533
— cretaceum Pobed. 534
— intermedium T a 1 i e v 533
— jailicola J u z. 533
— Juzepczukii (Pobed.) P r i v. 534
— laxum B a r t 1. 533
— maeoticum (Kleop.) Barb. 533
— medium S c h m a 1 h. p. p., non Don. 533
— nigrum auct. fl. ucr. 533
— officinale L. 534
— rossicum Kleop. 533
— scandens S о m. et Lev. 533
— Schmalhauseni K u s n. 533
— stepposum Pobed. 534
— tauricum Pobed. 533
Viola L. 470
— accrescens Klok. 473
— alba Bess. 470
— ambigua W. et. K. 471
— arenaria D C. 472
— arvensis Murr. 474
— biflora L. 470
— campestris M. B. 471
— canina L. 473
— collina Bess. 471
— cretacea Klok. 475
— dacica В о r b. 474
— declinata W. K. 473
— elatior F r. 473
— Elisabethae Klok. 474
— epipsila Led. 471
— hirta L. 471
— Kitaibeliana R. et Sch. 474
— Lavrenkoana Klok. 475
— matutina Klok. 474
— mirabilis L. 472
— montana L. 473
— nemausensis J о r d. 475
— odorata L. 471
— oreades M. B. 473
— palustris L. 471
— persicifolia R о t h 473
— pumila чах. orientalis K u p f f. 473
— Riviniana Rchb. 473
— rupestris Schmidt 472
— saxatilis K u p f f. 474
— saxatilis Schmidt 474
— scotophylla J о r d. 470
— Sieheana W. Beck. 472
— stagnina K i t. 473
— suavis M. B. 471
— sylvestris Lam. 472
— tanaitica G r о s s e t 472
-- tricolor L. 474
— tricolor чаг. arvensis Murr. 474
Kitaibeliana Ledeb. 474
— uliginosa Bess. 470
VIOLACEAE 14, 470
Viscaria Roehl. 242, 252
— viscosa ( S c о p.) Aschers. 252
Viscum L. 208, 209
— abietis (Beck.) Stank. 209
— album L. 209
— album var. abietis Beck. 209
laxum F i c k. 209
— austri acum W i e s b. 209
— laxum В о i s s. et R e u t. 209
VITACEAE 16, 456
Vitex L. 19, 557
— agnus-castus L. 557
Vitis L. 456, 457
— amurensis Rupr. 457
— labrusca L. 457
— silvestris G m e L 458
874


f. macrocarpa D z e v. 458
microcarpa D z e v. 458
var. dzharylgatschensis V a s s. 458
— taurica V a s s. 458
— vinifera L. 457
— vulpina L. 457
Vogelia paniculata (L.) H o r n. 330
Vulpia Gmel. 60, 97
— bromoides (L.) S. F. Gray 98
— ciliata ( D a n t h.) Link 97
— dertonensis (All.) G o 1 a 98
— myuerus (L.) G m e 1. 98
Waldsteinia Willd. 346, 372
— geoides Willd. 372
Weigela T h u n b. 633, 635
— floribunda (Sieb. et Zucc.) C. A.Mey.
635
— praecox (Lemoine) Bailey 635
Wistaria Nutt. 16, 391, 409
— sinensis (Sims.) DC. 409
Wolffia Hork. et Sc hl. 142
— arrhiza W i m m . 142
Woodsia R. В r. 26
— alpina Gray 26
— ilvensis R. В r. 26
Xanthium L. 653, 670
— brasilicum V e 1 1 o z о 670
— californicum Greene 670
— Cavanilesii S c h о u w. 670
— italicum Moretti 670
— occidentale B e r t о 1. 670
— pensylvanicum W a 1 1 r o t h 670
— riparium I t z. et H e r t s c h. 670
— speciosum Kearney 670
— spinosum L. 670
— strumarium L. 670
Xanthoceras Bunge 454
— sorbifolia Bunge 454
Xeranthemum L. 654, 694
— annuum L. 694
— annuum var. inapertum L. 694
— cylindraceum S i b t h. e t S m. 694
— inapertum (L.) Mill. 694
Xemenesia Cav. 657, 672
— encelioides Cav. 672
Yucca L. 149, 167
— filamentosa L. 167
Zacintha (Tour n.) L. 658, 719
— verrucosa Gaertn. 719
Zannichelia L. 47, 49
— major В o e n n. 50
— palustris L. 50
— pedunculata R c h b. 50
— pedicellata F r. 50
Zea L. 56, 61
— mays L. 62
Zerna P a n z. 60, 99
— Benekeni (Lange) L i n d m. 99
— cappadocica ( В o i s s. e t B u 1.) N e v s-
k i 100
— erecta (Huds.) P a n z. 100
— Gussonii (Pari.) A. Grossh. 100
— heterophylla Klok. 100
— inermis ( L e y s s.) L i n d m. 99
— madritensis (L.) P a n z. 101
— ramosa (H u d s.) L i n d m. 99
— riparia ( R e h m.) Nevski 100
— sterilis (L.) P a n z. 100
— tectorum (L.) P a n z. 100
Zingeria P. S m i r n. 58, 73
— Bibersteiniana (Claus) P. S m i r n. 73
Zinnia L. 656, 670
— elegans Jacq. 670
Zizania L. 56, 66
— aquatica L. 66
Ziziphora L. 558, 574
— capitata L. 575
— parviflora S c h o s t. 575
— persica Bge. 575
— taurica M. B. 575
— tenuior L. 575
Zostera L. 47
— marina L. 47
— minor (C a v o 1.) N о 1 t e 47
— nana R o t h. 47
ZOSTERACEAE 7, 47
ZYGOPHYLLACEAE 12, 14, 437
Zygophyllum L. 437, 438
— fabago L. 438


ПОКАЖЧИК РОДИН ТА РОДІВ, ОПРАЦЬОВАНИХ ОКРЕМИМИ АВТОРАМИ
A. І. Барбарич, кандидат біологічних наук — Адоксові, Базелієві, Барвінкові, Березкові, Бігнонієві, Брусничні, Вербенові, Вересові, Водолисті, Гамамелідові, Гінкгові, Гіркокаштанові, Гранатникові, Гречкові, Грушанкові, Губоцвітні, Евкомієві, Ефедрові, Жимолостеві, Каннові, Кипарисові, Кленові, Кунжутові, Липові, Ломикаменеві, Магнолієві, Маслинкові, Монотропові, Осокові (крім роду Осока), Пальмові, Пасльонові, Платанові, Повитицеві, Росичкові, Руслицеві, Самшитові, Симарубові, Синюхові, Ситникові, Соснові, Таксодієві, Тирличеві, Тисові, Товстолисті, Франкенієві.
Є. М. Брадіс, доктор біологічних наук — Вербові (рід Верба), Осокові (рід Осока).
О. Д. Вісюліна, доктор біологічних наук — таблиця для визначення відділів та родин, Барбарисові, Бобові, Гарбузові, Гвоздичні, Дзвоникові, Жабурникові, Жовтецеві, Камкові, Каперцеві, Кліщинцеві, Коммелінові, Куширові, Ластовневі, Лататтєві, Лобелієві, Маслинові, Молочайні, Рдесникові, Різухові, Розоцвітні (таблиця для визначення родів, роди Вальдштейнія і Гравілат), таблиця для визначення родів родини Складноцвітних, Сусакові Тамариксові, Тризубцеві, Чайні, Частухові, Додаток 1,2, 3.
B. С. Володченко — їжачоголівкові, Рогозові, Ряскові.
Д. М. Доброчаєва, кандидат біологічних наук — Виноградові, Виринницеві, Водяного- ріхові, Водянососонкові, Геранієві, Квасеницеві, Красолеві, Льонові, Онагрові, Паролистні, Плакунові, Розоцвітні (крім родів Абрикос, Вальдштейнія, Вишня, Гравілат, Дріада, Лабазник, Мигдаль, Персик, Перстач, Сіверсія, Слива, Черемха, Шипшина), Рутові, частина Складноцвітних (роди 1—26, ЗО—48, 50—58, 82—90), Столисникові, Чистові, Шорстколистій.
Є. Д. Карнаух—Бальзамінові, Водянкові, Звіробійні, Подорожникові, Пухирникові, Ранникові (рід Вероніка), Черсакові.
3. Ф. Катіна, кандидат біологічних наук — Валеріанові, частина складноцвітних (роди 60—67, 73, 94 —104, 107—109, 112—114, 117—118).
М. 1. Котов, доктор біологічних наук — Аїзов’. Аралієві, Березові, Бруслинові, Букові, В’язові, Горіхові, Деренові, Диленієві, Ебенові, Жостерові, Зонтичні, Кермекові, Китяткові, Клокичкові, Коноплеві, Кропивні, Кулівницеві, Лаврові, Лаконосні, Мартинієві, Ніктагі- нові, Омелові, Первоцвітні, Портулакові, Ранникові (крім роду Вероніка), Резедові, Розоцвітні (роди Абрикос, Вишня, Дріада, Лабазник, Мигдаль, Персик, Перстач, Сіверсія, Слива, Черемха), Санталові, Сапіндові, частина Складноцвітних (роди 27—29, 49, 59, 68— 72, 74—81, 91—93, 105—106, ПО—111, 115—116, 119—121), Сумахові, Тимелеєві, Хресто- цвітні, Чайні, Шовковицеві.
Г. О. Кузнецова, кандидат біологічних наук — Амарилісові, Багатоніжкові, Вужачкові, Діоскорейні, Лілійні (крім роду Цибуля), Марсилієві, Молодильникові, Півникові, Плаунові, Сальвінієві, Селагінелові, Хвощові.
Л. Г. Оляницька — Мальвові.
Т. Я. Омельчук, кандидат біологічних наук — Лілійні (рід Цибуля).
О. М. Пояркова — Злакові (рід Тонконіг).
Ю. М. Прокудін, доктор біологічних наук — Злакові (крім родів Бромус, Стоколос і Тонконіг).
B. В. Протопопова — Орхідні.
Л. Н. Слюсаренко — Злакові (роди Бромус і Стоколос).
C. С. Смолко — Макові, Телігонові, Фіалкові, Хвилівникові, алфавітні покажчики латинських та українських назв.
В. Г. Хржановський, доктор біологічних наук — Лободові, Маренові, Розоцвітні (рід Шипшина), Щирицеві.
876


ЗМІСТ Стор.
Передмова З
Таблиця для визначення відділів та родин 5
ВІДДІЛ 1. ПАПОРОТЕПОДІБНІ 20
Клас 1. Плауновидні 20
Клас II. Хвощовидні 21
Клас III. Папоротевидні 24
ВІДДІЛ II. ГОЛОНАСІННІ 34
Клас IV. Гінкговидні 34
Клас V. Хвойні 34
Клас VI. Гнетовидні 44
ВІДДІЛ ПІ. ПОКРИТОНАСІННІ 45
Клас VII. Однодольні 45
Клас VIII. Дводольні 186
Додаток. 1. Короткі морфологічні відомості 756
Додаток 2. Як збирати рослини та складати гербарій 770
Додаток 3. Як користуватися таблицями для визначення рослин 772
Алфавітний покажчик, українських назв 774
Алфавітний покажчик латинських назв 818
Покажчик родин та родів,опрацьованих окремими авторами 876


Редактор Л. 1. Онищенко
Художній редактор Т. Г. Єрошенко
Технічний редактор І. Ю. Немченко
Коректор 3. П. Школьник
*
Определитель растений Украинской ССР
(На украинском языке) Издательство «Урожай». Киев, 34, Б. Подвальная, 10.
* *
Здано на виробництво 9.VII. 1964 р. Підписано до друку I9.V. 1965 р. БФ 14736.Формат 70xl08Vie«
Фіз.-друк. арк. 55,0. Умовно-друк. арк. 77,0.
Облік.-вид. арк. 111,0. Зам. № 424.
Тираж 10000. Ціна 2 крб. 93 коп.
ТП—1964—поз. 77
*
Київська книжкова фабрика Державного комітету Ради Міністрів УРСР по пресі, вул. Воровського» 24.